Трудового кодексу України (Друге читання)
| № п.п. | Редакція, прийнята в першому читанні | Пропозиції | Висновки | Остаточна редакція |
| 0. | КНИГА ПЕРША | КНИГА ПЕРША | ||
| 1. | Загальні положення | -1- Сухий Я.М. В книзі першій "Загальні положення" ввести окрему главу, у якій надати визначення термінів та понять (понятійний апарат), що використовуються в розділах Трудового кодексу. | Враховано частково (в главі 3) | Загальні положення |
| 2. | Глава 1. | Глава 1 | ||
| 3. | Основні положення | -2- Губський Б.В. Текст Закону слід розпочати статтею, що дасть визначення основних понять що вживаються за текстом усього Трудового Кодексу України. Статтю викласти в такій редакції: "Стаття 1. Визначення понять У цьому Кодексі поняття вживаються у такому значенні: гарантії - це засоби, способи та умови, за допомогою яких забезпечується надання працівникам прав у сфері соціально - трудових правовідносин; гарантійні виплати - це виплати з метою збереження доходів працівника, що здійснюються роботодавцем за періоди, коли працівник з підстав, визначених цим Кодексом, законом України, нормативно - правовими актами про працю, колективним чи трудовим договором, не працював. До гарантійних виплат належать також грошова виплата за невикористану відпустку або її частину і вихідна допомога. Розмір гарантійних виплат визначається, як правило, виходячи із середньої заробітної плати працівника; захворювання на ВІЛ - це захворювання на вірус імунодефіциту людини, який послаблює імунні систему організму і врешті - решт призводить до захворювання на СНІД; захворювання на СНІД - це синдром набутого імунодефіциту (поєднання медичних симптомів, що часто свідчать про розвиток інфекційних чи онкологічних захворювань); компенсації - це грошові виплати, встановлені з метою відшкодування працівникам витрат, пов'язаних з виконанням ними трудових чи інших передбачених цим Кодексом, законами та колективним договором обов'язків або інші соціально - трудові переваги, що відповідно до законів України компенсують працівникам особливості їх праці або законодавчо встановлені обмеження їх трудових прав; працівник - це фізична особа, яка вступила у трудові правовідносини з роботодавцем і особисто виконує визначений їй роботодавцем обсяг робіт за обіцяну чи фактично сплачену винагороду; неповнолітній працівник - це працівник, якому не виповнилося шістнадцять років; працівник із обмеженими фізичними можливостями - це працівник, якому встановлено інвалідність; | Враховано частково (В главі 3) | Основні положення |
| -3- Губський Б.В. працівник із сімейними обов'язками - це працівник, який має обов'язки стосовно дітей, котрі перебувають на його утриманні, або стосовно інших найближчих родичів - членів його сім'ї, котрі дійсно потребують його догляду; роботодавець - це фізична або юридична особа, яка використовує найману працю. Повноваженнями роботодавця наділяється керівник підприємства, установи, організації в силу такого свого юридичного становища; робоче місце - це місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі виконання трудових обов'язків; робочий час - це час, протягом якого працівник знаходиться у розпорядженні роботодавця і повинен виконувати свої трудові обов'язки, а також інші відрізки часу, що відповідно до законів України чи інших нормативно - правових і локальних нормативних актів про працю відносяться до робочого часу; трудові обов'язки - це встановлений трудовим договором обсяг робіт, завдань, повноважень визначеної якості та відповідальності, який має виконати працівник або група працівників відповідної професійної кваліфікації у встановлений термін робочого часу та за визначених організаційно-технічних умов; умови праці - це сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, в якому здійснюється виконання працівником трудових обов'язків; час відпочинку - це час, протягом якого працівник вільний від виконання трудових обов'язків і який він, відповідно до цього Кодексу може використовувати за власним розсудом." | Враховано частково | |||
| 4. | Стаття 1. Мета і завдання Трудового кодексу України | Стаття 1. Мета і завдання Трудового кодексу України | ||
| 5. | 1. Трудовим кодексом України (далі - Кодекс) визначаються основні засади реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців. | -4- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Текст статті 1 викласти у такій редакції: "1. Метою Трудового кодексу України є визначення основних засад реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців. | Враховано | 1. Метою Трудового кодексу України є визначення основних засад реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців. |
| -5- Коновалюк В.І. Статтю 1 викласти в такій редакції: "1. Метою Трудового кодексу України (далі - Кодекс) є визначення основних засад реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців." | Враховано частково | |||
| -6- Беспалий Б.Я. Стаття 1, частина 1. Текст "основні засади" замінити словом "засади". Аналогічно у всьому тексті закону. | Відхилено (Оскільки мова йде про основні засади) | |||
| 6. | 2. Кодекс регулює трудові і пов'язані з ними відносини з питань: | -7- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частину 2 викласти у такій редакції: "2. Завданням цього Кодексу є правове регулювання відносин визначених у ньому (трудові відносини), створення необхідних правових умов для досягнення оптимального узгодження інтересів сторін трудових відносин." | Враховано | 2. Завданням цього Кодексу є правове регулювання відносин, визначених у ньому (трудові відносини), створення необхідних правових умов для досягнення оптимального узгодження інтересів сторін трудових відносин. |
| 7. | організації та управління працею; | |||
| 8. | працевлаштування; | |||
| 9. | забезпечення договірного регулювання умов праці; | |||
| 10. | професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації; | |||
| 11. | матеріальної відповідальності роботодавців і працівників; | |||
| 12. | державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства; | |||
| 13. | розв'язання індивідуальних і колективних трудових спорів. | -8- Атрошенко В.А. В статті 1 п.2 вилучити таку фразу: "і пов'язані з ними". | Враховано | Стаття 2. Відносини, що регулюються Трудовим кодексом України 1. Цей Кодекс регулює відносини щодо: застосування праці працівників; організації та управління працею; працевлаштування; забезпечення договірного регулювання умов праці; професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації; відповідальності роботодавців і працівників; нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства; розв'язання індивідуальних і колективних трудових спорів; інших питань, визначених цим Кодексом. |
| -9- Коновалюк В.І. Статтю 1 викласти у такій редакції: "2. Основними завданнями Кодексу є створення необхідних правових умов для досягнення оптимального узгодження інтересів сторін трудових відносин, інтересів держави, а також правове регулювання трудових і безпосередньо пов'язаних з ними відносин з питань: організації та управління працею; працевлаштуванню; професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації; соціального партнерства у сфері праці, ведення колективних переговорів, укладання колективних договорів і угод; взаємної матеріальної відповідальності сторін трудового договору; нагляду і контролю за додержанням нормативно-правових та інших актів у сфері праці; вирішення індивідуальних і колективних трудових спорів тощо." | Враховано частково | |||
| -10- Анісімов В.О. Пункт 2 статті 1 записати в п.1 статті 2 із зміною нумерації. | Враховано | |||
| -11- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Доповнити Кодекс статтею 2 такого змісту з одночасною зміною нумерації наступних статей: "Стаття 2 Відносини що регулюються Трудовим кодексом України 1) Цей Кодекс регулює відносини щодо: застосування праці працівників; організації та управління працею; працевлаштування; забезпечення договірного регулювання умов праці; професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації; відповідальності роботодавців і працівників; нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства; розв'язання індивідуальних і колективних трудових спорів; інших питань визначених цим Кодексом". | Враховано | |||
| -12- Кириленко В.А. До статті 1 ч. 2 викласти так: "Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників". Далі за текстом в усьому законі вживати "трудові відносини" замість "трудові та пов'язані з ними відносини". | Враховано частково | |||
| 14. | Стаття 2. Основні засади правового регулювання трудових і пов'язаних з ними відносин | Стаття 3. Основні засади правового регулювання трудових відносин | ||
| 15. | 1. Правове регулювання трудових і пов'язаних з ними відносин здійснюється на таких засадах: | -13- Беспалий Б.Я. Стаття 2, частина 1, абзац 1. Після тексту "відносин здійснюється на" вилучити слово "таких" | Враховано | 1. Правове регулювання трудових відносин здійснюється на засадах: |
| -14- Атрошенко В.А. В статті 2 п.1 вилучити фразу "і пов'язані з ними". | Враховано | |||
| 16. | 1) свободи праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується, право розпоряджатися своїми здібностями до праці, обирати професію і вид діяльності; | -15- Хара В.Г. В пункті 1 частини 1 слова: "право розпоряджатися своїми здібностями до праці, обирати професію і вид діяльності" вилучити. | Враховано | 1) свободи праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується; |
| 17. | 2) заборони примусової праці і дискримінації в сфері праці та забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду про визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок дискримінації; | 2) заборони примусової праці; 3) заборони дитячої праці; 4) заборони дискримінації у сфері праці та забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду про визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації; | ||
| 18. | 3) забезпечення повної зайнятості працівників та їх захисту від безробіття; | -16- Кириленко В.А. До статті 2 ч. 3 викласти в такій редакції "захисту працівників від безробіття, створення умов для їх повної зайнятості" | Відхилено | 5) забезпечення повної зайнятості працівників та їх захисту від безробіття; |
| 19. | 4) право працівників і роботодавців на свободу об'єднання для захисту своїх інтересів; | -17- Хара В.Г. В пункті 4 частини 1 слово "право" замінити на слова "забезпечення права" Після слова: "своїх" доповнити словами: "прав та" | Враховано | 6) забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об'єднання для захисту своїх прав та інтересів; |
| 20. | 5) поєднання державного і договірного регулювання трудових відносин; | 7) поєднання державного і договірного регулювання трудових відносин; | ||
| 21. | 6) рівності прав і можливостей працівників, у тому числі гендерної рівності, шляхом забезпечення єдності та диференціації умов праці; | 8) рівності прав і можливостей працівників, у тому числі гендерної рівності, шляхом забезпечення єдності та диференціації умов праці; | ||
| 22. | 7) забезпечення працівникам мінімальних державних гарантій у сфері праці; | -18- Хара В.Г. У пункті 7 частини 1 слово "мінімальних" виключити. | Враховано | 9) забезпечення працівникам державних гарантій у сфері праці; |
| -19- Сіренко В.Ф. У пункті 7 статті 2 слово "мінімальних" виключити. | Враховано | |||
| -20- Кириленко В.А. До статті 2 З ч. 7 виключити слова "мінімальних" | Враховано | |||
| 23. | 8) гарантування працівникам своєчасної та у повному розмірі виплати заробітної плати; | -21- Горлов Г.В. Викласти пункт 8 частини 1 статті 2 в наступній редакції: 8) гарантування працівникам своєчасної та у повному розмірі виплати заробітної плати не нижче встановленого законодавством мінімального розміру, що забезпечує гідне існування для них самих і членам їх сім'ї. | Враховано частково | 10) гарантування працівникам своєчасної та в повному розмірі виплати заробітної плати, що забезпечує достатній життєвий рівень для них та їх сімей; |
| 24. | 9) створення належних умов праці та відпочинку; | -22- Хара В.Г. пункт 9 частини 1 після слова "належних" доповнити словами: "безпечних і здорових" | Враховано | 11) створення належних, безпечних і здорових умов праці та відпочинку; |
| 25. | 10) створення працівникам рівних можливостей щодо їх професійного зростання, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації; | 12) створення працівникам рівних можливостей щодо їх професійного зростання, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації; | ||
| 26. | 11) забезпечення права працівників на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; | 13) забезпечення права працівників на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; | ||
| 27. | 12) гарантування права працівників на розв'язання індивідуальних і колективних трудових спорів, у тому числі права на страйк; | -23- Беспалий Б.Я. Стаття 2, частина 1. Пункт 12) замінити такими двома пунктами: "12) гарантування права працівників та роботодавців на розв'язання індивідуальних та колективних трудових спорів; 13) гарантування права працівників на страйк, крім випадків прямо заборонених законом". Відповідно змінити нумерацію наступних пунктів. | Враховано редакційно | 14) гарантування права на розв'язання індивідуальних і колективних трудових спорів, у тому числі забезпечення права працівників на страйк; |
| 28. | 13) забезпечення судового захисту трудових прав, честі та гідності учасників трудових відносин; | 15) забезпечення судового захисту трудових прав, честі та гідності учасників трудових відносин; | ||
| 29. | 14) здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства. | -24- Ландик В.І. Доповнити статтю пунктом 15 наступного змісту: "15) рівність сторін в трудових відносинах". | Враховано частково (у частині 2 статті 1) | 16) здійснення нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства; 17) сприяння веденню колективних переговорів з метою укладання колективних договорів і угод; 18) захисту від незаконного звільнення; 19) забезпечення права працівників на участь в управлінні роботодавцем - юридичною особою. |
| -25- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. доповнити пунктами: заборона дитячої праці; сприяння веденню колективних переговорів з метою укладання колективних договорів і угод; захисту від незаконного звільнення. | Враховано | |||
| -26- Коновалюк В.І. доповнити статтю 2 пунктами: 15) забезпечення права працівників на участь в управлінні підприємством, установою, організацією в формах згідно з законом; 16) обов'язковість відшкодування шкоди, заподіяної однієї із сторін іншою стороною трудового договору; 17) забезпечення права професійних спілок здійснювати громадський контроль за дотриманням нормативно-правових та інших актів у сфері праці. | Враховано частково | |||
| -27- Губський Б.В. Доповнити Основні положення Кодексу статтею 2-1 що регламентуватиме принципи застосування Трудового Кодексу: "Стаття 2-1. Принципи застосування Трудового кодексу 1. Трудовий кодекс застосовується до трудових і пов'язаних з ними правовідносин працівників і роботодавців. 2. Норми цього Кодексу можуть застосовуватись для регулювання трудових правовідносин, що виникають за інших ніж трудовий договір підстав (військова, альтернативна (невійськова) служба, служба в органах внутрішніх справ, безпеки та інше) у випадках та межах визначених законами України. 3. При виникненні спору щодо суті трудових правовідносин, вони вважаються такими, що виникли за фактом допущення працівника до роботи чи/та укладення трудового договору, якщо роботодавець не доведе протилежного або, якщо за своїм характером такі правовідносини свідчать про їх іншу правову природу. 4. У разі укладення трудового договору з метою приховати іншу угоду застосовуються правила, що регулюють фактичні трудові правовідносини, які сторони передбачали насправді. 5. Під час визначення дійсного значення норми у разі можливості її неоднозначного тлумачення слід враховувати основні засади правового регулювання трудових правовідносин, визначені статтею 2 цього Кодексу, і роз'яснювану норму." | Враховано частково | |||
| 30. | Стаття 3. Недопущення дискримінації у сфері праці | -28- Губський Б.В. Статтю 3 викласти у наступній редакції: „Стаття 3. Недопущення дискримінації у сфері трудових правовідносин та обмеження трудових прав" | Відхилено (МОП пропонує інше) | Стаття 4. Недопущення дискримінації у сфері праці |
| 31. | 1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників на доступ до роботи у разі укладення, зміни і припинення трудового договору, здійснення трудових і пов'язаних з ними прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, сексуальної орієнтації, підозри чи факту захворювання на ВІЛ-СНІД, сімейного та майнового стану, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. | -29- Хара В.Г. Частину 1 статті 3 викласти в такій редакції: "1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, віку, стану здоров'я, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ-СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. Дискримінація за ознакою статі включає до себе сексуальні домагання, що виражаються у формі небажаної словесної, несловесної або фізичної поведінки сексуального характеру з метою або наслідками приниження честі та гідності (створення ситуації залякування, ворожості, приниження або образ)." | Враховано | 1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ-СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. Дискримінація за ознакою статі включає сексуальні домагання, що виражаються у формі небажаної словесної, несловесної або фізичної поведінки сексуального характеру з метою або наслідками приниження честі та гідності (створення ситуації залякування, ворожості, приниження або образ). |
| -30- Коновалюк В.І. частину 1 після слів: "місця проживання" доповнити словами: "належності до астрологічного сузір'я" | Відхилено | |||
| -31- Сас С.В. Частину першу доповнити словами: "порушення умов роботи чи правил техніки безпеки та охорони праці‚ можливості просування по службі‚ кар'єри‚ переведення на іншу роботу чи навчання або можливості отримання будь-яких пільг‚ технічних засобів чи послуг‚ які пов'язанні з працевлаштуванням‚ установлення для працівників будь-яких інших незручностей чи завдання їм шкоди." | Відхилено | |||
| -32- Горбаль В.М. У тексті частині 1 статті 3 законопроекту виключити слова "за мовними". | Відхилено | |||
| -33- Губський Б.В. Статтю 3 викласти у наступній редакції: "1. Дискримінація у сфері трудових правовідносин - це дії чи бездіяльність роботодавця або іншої уповноваженої ним особи, що виражає приниження чи зневагу, а також порушення трудових прав чи надання привілеїв на підставі віку, походження, сімейного стану, наявності сімейних обов'язків чи інвалідності, соціального й майнового стану, расової та національної приналежності, статі, сексуальної орієнтації, підозри чи факту наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, політичних поглядів, віросповідання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання (у тому числі наявності або відсутності реєстрації за місцем проживання), а також переслідування роботодавцем або іншою уповноваженою ним особою працівника, який подав скаргу про дискримінацію, що він зазнав чи зазнає." | Враховано частково | |||
| -34- Сушкевич В.М. У частині першій статті 3 після слів: "сексуальної орієнтації" доповнити слово: "інвалідності" | Враховано | |||
| 32. | 2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці передбачені цим Кодексом та законами України обмеження прав і можливостей або надання переваг працівникам залежно від певних видів робіт, а також необхідності посиленого соціального захисту деяких категорій осіб. Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та звільненні з роботи. | -35- Хара В.Г. частину 2 статті 3 доповнити після слів: "видів робіт" словами: "які стосуються віку, рівня освіти, стану здоров'я, статі інших відповідних обставин" після слів: "цим Кодексом" доповнити словами "та законами" після слова: "соціального" доповнити слова: "та правового" слова: "звільнені з роботи" замінити словами: "залишенні на роботі при вивільненні" | Враховано | 2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці передбачені цим Кодексом та законами обмеження прав і можливостей або надання переваг працівникам залежно від певних видів робіт, які стосуються віку, рівня освіти, стану здоров'я, статі, інших відповідних обставин, а також необхідності посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі при вивільненні. |
| -36- Байсаров Л.В. Частину 2 статті 3 проекту викласти в наступній редакції: "Не вважаються дискримінацією у сфері праці передбачені цим Кодексом та законами України обмеження прав і можливостей або надання переваг працівникам залежно від певних видів робіт, необхідності посиленого соціального захисту деяких категорій осіб, а також залежно від професійних якостей кваліфікації та результатів праці робітника. Законами і статусами господарських товариств, виробничих кооперативів, фермерських господарств можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та звільненні з роботи". | Враховано частково | |||
| -37- Беспалий Б.Я. Стаття 3, частина 2. Розкрити дужки, тобто текст " (крім акціонерних " замінити текстом ", крім акціонерних", а текст " (учасників)" замінити текстом ", учасників" | Відхилено | |||
| -38- Губський Б.В. Статтю 3 викласти у наступній редакції: "2. будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладанні та зміні трудового договору, призупиненні та припиненні трудових правовідносин не допускається." | Враховано частково | |||
| 33. | 3. Роботодавці, які допустили дискримінацію у сфері праці, несуть відповідальність згідно із законом. | -39- Губський Б.В. Статтю 3 викласти у наступній редакції: "3. Умови нормативно - правових і локальних нормативних актів про працю, що містять дискримінаційні положення чи обмежують трудові права порівняно з вимогами Конституції України і цього Кодексу, вважаються недійсними." | Враховано редакційно (в статті 21) | |
| -40- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 3 виключити | Враховано | |||
| -41- Горбаль В.М. У частині 3 статті 3 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |||
| -42- Губський Б.В. Статтю 3 викласти у наступній редакції: "4. Не вважаються дискримінаційними законодавчі обмеження мінімального віку прийняття на роботу та встановлення граничного віку роботи для окремих категорій працівників, винятки, обмеження чи надання переваг, установлені цим Кодексом, законами України чи нормативно - правовими актами про працю з огляду на вимоги, що ставляться до певних видів робіт, які можуть виконуватися тільки особами певної статі або, зумовлені необхідністю особливої турботи держави про осіб, які потребують посиленого соціального чи правового захисту (жінок під час вагітності та народження дитини, осіб з обмеженими фізичними можливостями, неповнолітніх, літніх людей та ін.). | Враховано частково | |||
| -43- Губський Б.В. 5. Допускається встановлення статутами виробничих кооперативів, товариств (крім акціонерних товариств) та селянських (фермерських) господарств переваг для членів зазначених господарств, товариств і кооперативів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та звільненні з роботи. | Враховано редакційно | |||
| -44- Губський Б.В. 6. Роботодавці або інші уповноважені ними особи, винні у порушенні вимог щодо недопущення дискримінації у сфері трудових правовідносин, несуть відповідальність згідно із законами України. | Враховано частково | |||
| -45- Губський Б.В. 7. Особи, які вважають, що їх дискриміновано у трудових правовідносинах, чи обмежені їх трудові права мають право звернутися до суду з вимогою захисту своїх прав, у тому числі - відшкодування завданої їм матеріальної та моральної шкоди. | Враховано частково | |||
| -46- Губський Б.В. 8. Доказ відсутності дискримінаційних мотивів у разі відмови у прийнятті на роботу, просуванні по службі чи здійсненні професійної кар'єри й у разі звільнення працівника покладається на роботодавця." | Враховано частково | |||
| -47- Губський Б.В. Доповнити новою статтею 3-1 у такій редакції: „Стаття 3-1. Недопущення сексуальних домагань 1. Сексуальні домагання - це принизлива (образлива) поведінка сексуального характеру, словесна чи фізична, по відношенню до особи, щодо якої є трудові або такі, що передують трудовим, виробничі чи інші правовідносини підпорядкування. 2. Роботодавці або інші уповноважені ними особи зобов'язані присікати сексуальні домагання до працюючих та вживати заходи щодо їх недопущення. 3. Працівник, який зазнав чи зазнає по відношенню до себе сексуальних домагань може звернутися зі скаргою про це до свого роботодавця або іншої уповноваженої ним особи чи до професійної спілки і у державну інспекцію праці. Посадові особи і зазначені органи зобов'язані про кожен випадок надходження такої скарги інформувати компетентний орган влади визначений Кабінетом Міністрів України. 4. Особи, які зазнали чи зазнають по відношенню до себе сексуальних домагань під час пошуку роботи або під час роботи, мають право звернутися до суду з вимогою захисту своїх прав, у тому числі - відшкодування завданої їм матеріальної та моральної шкоди.." | Враховано частково | |||
| 34. | Стаття 4. Заборона примусової праці | Стаття 5. Заборона примусової праці | ||
| 35. | 1. Забороняється застосування примусової праці, тобто праці, для якої особа не запропонувала добровільно своїх послуг і виконання якої вимагається від неї під погрозою покарання, застосування насильства тощо, в тому числі: | 1. Забороняється застосування примусової праці, тобто праці, для якої особа не запропонувала добровільно своїх послуг і виконання якої вимагається від неї під погрозою покарання, застосування насильства тощо, у тому числі: | ||
| 36. | як засобу політичного впливу чи виховання або як засобу покарання за висловлювання певних політичних поглядів чи ідеологічних переконань; | -48- Хара В.Г. В абзаці 2 частини 1 статті 4 після слів: "покарання за" доповнити словами: "наявність або" В абзаці 3 слова: "чи виробничої" виключити | Враховано | як засобу політичного впливу чи виховання або як засобу покарання за наявність або висловлювання певних політичних поглядів чи ідеологічних переконань; |
| 37. | з метою підтримання трудової чи виробничої дисципліни; | з метою підтримання трудової дисципліни; | ||
| 38. | як методу мобілізації працівників та використання праці для потреб економічного розвитку; | як методу мобілізації працівників та використання праці для потреб економічного розвитку; | ||
| 39. | як міри будь-якої дискримінації; | як засобу будь-якої дискримінації; | ||
| 40. | як засобу покарання за участь у страйках. | як засобу покарання за участь у страйках. | ||
| 41. | 2. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, робота, яка виконується особою за вироком чи рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і надзвичайний стан, а також інша робота, що не визнається примусовою відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. | -49- Сас С.В. Стаття 4 частину другу після слів "військова або альтернативна (невійськова) служба" доповнити словами "за умови‚ що робота має чисто військовий характер" | Враховано | 2. Не вважається примусовою працею: військова або альтернативна (невійськова) служба, якщо робота має суто військовий чи службовий характер; робота, яка виконується особою за вироком чи рішенням суду за умови, що вона виконується під наглядом і контролем відповідного органу державної влади; робота, що виконується відповідно до законів про воєнний і надзвичайний стан. |
| -50- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частину 2 викласти в такій редакції: "2. Не вважається примусовою працею: військова або альтернативна (невійськова) служба, якщо робота має суто військовий чи службовий характер; робота, яка виконується особою за вироком чи рішенням суду за умови, що вона виконується під наглядом і контролем відповідного органу державної влади; робота, що виконується відповідно до законів про воєнний і надзвичайний стан." | Враховано | |||
| -51- Баграєв М.Г. Стаття 4 частина 2 після слів " (невійськова) служба" доповнити словами: ",за умови, що виконувана робота має суто військовий характер" | Враховано | |||
| -52- Кириленко В.А. До статті 4 У ч. 2 після слів "військова або альтернативна (невійськова) служба" додати слова "за умови, якщо робота має суто військовий характер". | Враховано | |||
| -53- Горлов Г.В. Доповнити статтю 4 частиною 2 наступного змісту: "2. До примусової праці також відносяться: порушення встановлених термінів виплати щомісячної заробітної плати або виплати її не в повному обсязі; вимога роботодавця щодо виконання працівником трудових обов'язків в умовах, коли він не забезпечений засобами колективного і/або індивідуального захисту, або коли робота загрожує життю і/або здоров'ю працівника." Частину 2 зробити відповідно частиною 3. | Відхилено (не відповідає вимогам Конвенції МОП щодо примусової праці) | |||
| -54- Коновалюк В.І. Статтю 4 доповнити частиною 2: "2. До примусової чи обов'язкової праці відносяться: порушення встановлених термінів виплати заробітної плати або виплати її не в повному обсязі; вимога роботодавця щодо виконання працівником трудових обов'язків в умовах, коли він не забезпечений засобами колективного і/або індивідуального захисту, або коли робота загрожує життю і/або здоров'ю працівника." Частину 2 вважати частиною 4 | Відхилено | |||
| -55- Коновалюк В.І. Хара В.Г. Статтю 4 доповнити частиною 3 такого змісту: "Особи, які вважають, що вони були залучені до примусової праці, вправі звернутися в комісію по трудових спорах і/або до державного органу нагляду за додержанням трудового законодавства і/або до суду з відповідною заявою по відновленню його прав, а також про відшкодування заподіяної в зв'язку з цим матеріальної шкоди і компенсації у судовому порядку моральної шкоди." | Враховано частково (в книзі 9) | |||
| -56- Косінов С.А. Суперечить частині 3 ст. 43 Конституції України і конвенціям Міжнародної організації праці, ратифікованими Україною, пункт 2 ст. 4 проекту, який всупереч вимогам Конституції фактично створює підстави для розширення переліку видів діяльності, які не є примусовою працею. Слід пам'ятати, що відповідно до Конституції не є примусовою працею лише військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан | Враховано редакційно | |||
| 42. | Стаття 5. Поняття та зміст трудових відносин | -57- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 5 виключити Статті 5-15 частину норм щодо нормативно-правових актів перенести до глави 2 із відповідною зміною нумерації, а регулювання трудових відносин викласти в такій редакції: "Стаття 6. Регулювання трудових відносин 1. Трудове законодавство регулює трудові відносини, визначені цим Кодексом. Акти трудового законодавства обов'язкові для застосування на всій території України, якщо ними не передбачено інше. 2. Відносини, пов'язані з проходженням військової служби у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, регулюються трудовим законодавством у межах, передбачених відповідними спеціальними законами. 3. Відносини, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, податковій міліції, кримінально-виконавчій системі, пожежній охороні, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено спеціальними законами. 4. Проходження альтернативної (невійськової) служби, регулюється трудовим законодавством за винятками, передбаченими спеціальним законом. | Враховано | Стаття 6. Регулювання трудових відносин |
| -58- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. 5. Праця осіб, які відбувають кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі, регулюється трудовим законодавством у частині, передбаченій спеціальним законом. Праця осіб, яким у порядку кримінального покарання чи адміністративного стягнення призначено відбуття виправних робіт, регулюється трудовим законодавством за винятками, передбаченим спеціальним законом. 6. Відносини священнослужителів та осіб, які займають виборні посади в релігійних організаціях, регулюються трудовим законодавством у випадках, якщо це передбачено статутом або іншими внутрішніми документами релігійної організації 7. Трудове законодавство не застосовується у разі, коли: робота виконується фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності самостійно; робота виконується членами особистого селянського господарства у цьому господарстві. 8. Трудове законодавство не застосовується (крім законодавства про охорону праці) у разі, коли: - фізична особа виконує обов'язки члена наглядової ради акціонерного товариства, виконавчого органу господарського товариства інших відповідних органів управління юридичних осіб, якщо ці обов'язки виконуються на інших підставах, ніж трудовий договір; - фізична особа виконує обов'язки за договором підряду, договору про створення на замовлення об'єкту права інтелектуальної власності та інших договорів цивільно-правового характеру, які передбачають виконання нею певної роботи на користь іншої сторони договору. 9. У випадках, коли в судовому порядку встановлено, що договором цивільно-правового характеру фактично регулюються трудові відносини, до них застосовуються норми цього Кодексу та інших нормативно-правових актів трудового законодавства. | Враховано | |||
| -59- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Стаття 7. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють за межами України 1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном, якщо це не суперечить законодавству України і країни перебування. 2. Трудовим законодавством регулюються трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, у разі, коли: громадяни працюють в органах дипломатичної служби України за кордоном; громадяни уклали з роботодавцями, які є резидентами України, трудові договори про виконання роботи за кордоном, в тому числі у відокремлених підрозділах резидентів, якщо це не суперечить законодавству країни, на території якої виконується робота; це передбачено законами та міжнародними договорами. 3. Трудові відносини громадян України, які уклали з роботодавцями, які не є резидентами України (далі - іноземні роботодавці) , трудові договори про виконання роботи за кордоном, регулюються законодавством держави, в якій виконується робота, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та укладеним трудовим договором. 4. Права та законні інтереси громадян України, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та іншими державами. | Враховано | |||
| -60- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян інших країн та осіб без громадянства, які працюють в Україні 1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном, якщо це не суперечить законодавству України і країни перебування. 2. Іноземці та особи без громадянства, мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами. Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законів призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України. 3. Трудові відносини громадян інших держав та осіб без громадянства, які працюють в Україні, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено законами чи міжнародними договорами. 4. Трудовим законодавством не регулюються трудові відносини: громадян інших держав та осіб без громадянства, які працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; громадян інших держав та осіб без громадянства, які уклали з іноземними роботодавцями, трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше це передбачено цими договорами або міжнародними договорами. | Враховано | |||
| -61- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Стаття 9. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють в Україні, за трудовими договорами з іноземними роботодавцями 1. Трудові відносини громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з дипломатичними представництвами іноземних держав, міжнародних організацій в Україні, в тому числі їх представництв, іноземними роботодавцями регулюються законодавством України, якщо інше не передбачено законами та міжнародними договорами. | Враховано | |||
| 43. | 1. Трудовими відносинами є відносини між працівником і роботодавцем, відповідно до яких працівник виконує певну роботу в інтересах роботодавця незалежно від форми домовленості про таку роботу. | -62- Коновалюк В.І. Хара В.Г. Частину 1 статті 5 викласти у такій редакції: Трудові відносини - відносини між працівником і роботодавцем щодо особистого виконання працівником роботи обумовленої трудовим договором з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку за плату при забезпеченні роботодавцем передбачених трудовим законодавством та іншими нормативно-правовими актами про працю, угодою, колективним договором, трудовим договором умов праці. | Враховано редакційно (у книзі 2 та 6) | 1. Трудове законодавство регулює трудові відносини, визначені цим Кодексом. Акти трудового законодавства обов'язкові для застосування на всій території України, якщо ними не передбачено інше. 2. Відносини, пов'язані з проходженням військової служби у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, регулюються трудовим законодавством у межах, передбачених відповідними спеціальними законами. 3. Відносини, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, податковій міліції, кримінально-виконавчій системі, пожежній охороні, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено спеціальними законами. 4. Проходження альтернативної (невійськової) служби регулюється трудовим законодавством за винятками, передбаченими спеціальним законом. 5. Праця осіб, які відбувають кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі, регулюється трудовим законодавством у частині, передбаченій спеціальним законом. Праця осіб, яким у порядку кримінального покарання чи адміністративного стягнення призначено відбуття виправних робіт, регулюється трудовим законодавством за винятками, передбаченими спеціальним законом. 6. Відносини священнослужителів та осіб, які займають виборні посади в релігійних організаціях, регулюються трудовим законодавством у випадках, якщо це передбачено статутом або іншими внутрішніми документами релігійної організації. |
| -63- Сас С.В. Стаття 5 - частину 1 після слова "домовленості" доповнити словами "та виду укладеного договору", для запобігання випадків укладення цивільно-правових угод." Частини 1 і 2 об'єднати‚ оскільки перша частина не визначає в повному обсязі поняття "трудові правовідносини". | Враховано редакційно (у книзі 2) | |||
| -64- Чикал А.В. Стаття 5 - частину 1 після слова "домовленості" доповнити словами "та виду укладеного договору", для запобігання випадків укладення цивільно-правових угод." Частини 1 і 2 об'єднати‚ оскільки перша частина не визначає в повному обсязі поняття "трудові правовідносини" | Враховано редакційно (у книзі 2) | |||
| -65- Байсаров Л.В. В частині 1 статті 5 слова "незалежно від форми домовленості про таку роботу" виключити. | Враховано редакційно (у книзі 2) | |||
| -66- Шаров І.Ф. У ч.1 ст. 5 дати таке визначення трудових відносин: "Трудовими відносинами є відносини між роботодавцем і працівником щодо виконання останнім роботи на підставі трудового договору з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку". | Враховано редакційно (у книзі 2) | |||
| -67- Кириленко В.А. До статті 5 ч. 1 викласти в такій редакції "Трудовими відносинами є відносини між роботодавцем і працівником щодо виконання останнім роботи на підставі трудового договору". | Враховано частково | |||
| 44. | 2. Роботодавець зобов'язаний надати працівнику за його згодою роботу, створити належні умови праці та виплачувати заробітну плату, а працівник зобов'язаний особисто виконувати зазначену роботу та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку. Нормативно-правовими та іншими актами про працю, угодою, колективним та трудовим договором можуть встановлюватися інші обов'язки роботодавця і працівника. | -68- Ландик В.І. Текст пункту 2 статті замінити текстом: "2. Роботодавець, який надає працівнику за його згодою роботу, зобов'язаний створити належні умови праці та виплачувати заробітну плату, а працівник зобов'язаний особисто виконувати зазначену роботу та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку." ...і далі по тексту. | Враховано (в обов'язках роботодавця) | 7. Трудове законодавство не застосовується в разі, якщо: робота виконується фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності самостійно; робота виконується членами особистого селянського господарства в цьому господарстві. 8. Трудове законодавство не застосовується (крім законодавства про охорону праці) у разі, якщо: - фізична особа виконує обов'язки члена наглядової ради акціонерного товариства, виконавчого органу господарського товариства, інших відповідних органів управління юридичних осіб, якщо ці обов'язки виконуються на інших підставах, ніж трудовий договір; - фізична особа виконує обов'язки за цивільним договором, який передбачає виконання нею певної роботи на користь іншої сторони договору. 9. У разі якщо в судовому порядку встановлено, що цивільним договором фактично регулюються трудові відносини, до них застосовуються норми цього Кодексу та інших нормативно-правових актів трудового законодавства. Стаття 7. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють за межами України |
| -69- Сухий Я.М. Стаття 5 ч.2після слів "створити належні" доповнити словами "та безпечні"; після слів "працівник зобов'язаний особисто" доповнити словами "якісно та сумлінно" | Враховано частково (в обов'язках працівника) | |||
| -70- Беспалий Б.Я. Стаття 5, частина 2, речення 2. Вилучити текст "та іншими", а після тексту "договором можуть встановлюватися" додати слово "також" | Відхилено (у зв'язку із зміною редакції у статті 5) | |||
| -71- Артеменко Ю.А. Частину 2 статті 5 "Поняття та зміст трудових відносин" викласти в такій редакції: "2. Роботодавець зобов'язаний надати працівнику за його згодою роботу, створити належні та безпечні умови праці та виплачувати заробітну плату, а працівник зобов'язаний особисто якісно та сумлінно виконувати зазначену роботу та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку. Нормативно-правовими та іншими актами про працю, угодою, колективним та трудовим договором можуть встановлюватися інші обов'язки роботодавця і працівника." | Враховано частково (в обов'язках роботодавця) | |||
| -72- Майко В.І. В частині 2 статті 5: - після слів „створити належні" додати слова „та безпечні". - після слів „працівник зобов'язаний особисто" додати слова „якісно та сумлінно" | Враховано частково (в обов'язках роботодавця та працівника) | |||
| -73- Бронніков В.К. Стаття 5 ч.2 після слів "створити належні" доповнити словами "та безпечні"; після слів "працівник зобов'язаний особисто" доповнити словами "якісно та сумлінно" | Враховано частково (в обов'язках роботодавця та працівника) | |||
| 45. | 3. Трудові відносини не виникають у разі, коли: | -74- Сіренко В.Ф. Частину третю статті 5 виключити. | Враховано | 1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном, якщо це не суперечить законодавству України і країни перебування. |
| 46. | роботу виконує фізична особа, яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності; | -75- Атрошенко В.А. В статті 5. п.3 вилучити пп. 1. | Відхилено | 2. Трудовим законодавством регулюються трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, у разі, якщо: громадяни працюють в органах дипломатичної служби України за кордоном; громадяни уклали з роботодавцями, які є резидентами України, трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі у відокремлених підрозділах резидентів, якщо це не суперечить законодавству країни, на території якої виконується робота; це передбачено законами та міжнародними договорами України. |
| 47. | працівником і роботодавцем є фізичні особи, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, а тривалість роботи не перевищує десяти днів підряд та тридцяти днів протягом календарного року; | -76- Кириленко В.А. До статті 5 З ч.3 вилучити другий пункт ("працівником і роботодавцем є фізичні особи..." і подальший текст до слів "календарного року" включно). | Враховано частково (у п.7 статті 6) | 3. Трудові відносини громадян України, які уклали трудові договори про виконання роботи за кордоном з роботодавцями - нерезидентами України (далі - іноземні роботодавці), регулюються законодавством держави, в якій виконується робота, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та укладеним трудовим договором. |
| 48. | у договорі, відповідно до якого робота виконується професійним творчим працівником, зазначається, що на підставі такого договору трудові відносини не виникають; | -77- Атрошенко В.А. В статті 5. п.3 вилучити пп. 3. | Враховано частково | 4. Права та законні інтереси громадян України, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та іншими державами. |
| -78- Кириленко В.А. До статті 5 У ч.3. третій підпункт сформулювати так: "робота виконується творчим працівником за цивільно-правовим договором між цим працівником і замовником". | Враховано частково (в абз. 3 п.8 статті 6) | |||
| 49. | роботу виконують члени особистого селянського господарства. | -79- Беспалий Б.Я. Стаття 5, частина 3. Пункт 4 після тексту "особистого селянського" доповнити текстом ", фермерського" | Відхилено | Стаття 8. Регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні 1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право займатися трудовою діяльністю, якщо це не суперечить законодавству України і країни походження. 2. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законів призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України. |
| -80- Губський Б.В. У Кодексі слід дати визначення ознак трудових правовідносин, доповнивши статтею 5-1 такого змісту: "Стаття 5-1. Ознаки трудових правовідносин Ознаками трудових правовідносин є: 1) факт обумовленого місцем і часом виконання робіт (надання послуг) під наглядом роботодавця за обіцяну чи фактично сплачену винагороду, обіцяні чи надані привілеї, можливість використання засобів виробництва, матеріалів чи приміщень, що є власністю замовника таких робіт (послуг) чи перебувають у його оперативному управлінні; 2) замовник робіт (послуг) є юридичною чи фізичною особою, які за нормами законодавства про працю можуть виступати в якості роботодавця чи його уповноважених осіб; 3) виконавець замовлених робіт (послуг) є фізичною особою і виконує замовлені роботи (послуги) особисто." | Відхилено | |||
| 50. | Стаття 6. Відносини, пов'язані з трудовими | 3. Трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено законами чи міжнародними договорами України. | ||
| 51. | 1. Відносинами, пов'язаними з трудовими, є відносини працівників і роботодавців, що виникають у зв'язку з підготовкою, перепідготовкою на виробництві, підвищенням кваліфікації, вивченням досвіду роботи, умов виробничого побуту, умов відпочинку (якщо виконуючи трудові обов'язки працівник не проживає вдома або з інших причин має право на відпочинок за місцем виконання роботи), наданням працівнику соціально-побутових і соціально-культурних послуг, матеріальної, в тому числі грошової, допомоги, відшкодуванням шкоди, притягненням його до дисциплінарної відповідальності, а також інші відносини у сфері праці. | 4. Трудовим законодавством не регулюються трудові відносини: іноземців та осіб без громадянства, які працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; іноземців та осіб без громадянства, які уклали з іноземними роботодавцями трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено цими договорами або міжнародними договорами. | ||
| 52. | Стаття 7. Відносини, пов'язані з проходженням державної, військової служби та служби у правоохоронних органах | -81- Кириленко В.А. Статтю 7 вилучити | Враховано | Стаття 9. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з іноземними роботодавцями |
| 53. | 1. Відносини, пов'язані з проходженням державної служби, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено спеціальним законом. | -82- Горбаль В.М. Текст статті 7 в існуючій редакції замінити словами: "Відносини, пов'язані з проходженням державної, військової служби та служби у правоохоронних органах, трудові відносини працівників аварійно-рятувальних служб та воєнізованої охорони. Відносини, пов'язані з проходженням державної служби, військової служби у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, служби в органах внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої системи, а також трудові відносини працівників аварійно-рятувальних служб та воєнізованої охорони регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено відповідними спеціальними законами." | Враховано редакційно (у статті 6) | 1. Трудові відносини громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з дипломатичними представництвами іноземних держав, міжнародних організацій в Україні, у тому числі їх представництв, іноземними роботодавцями, регулюються законодавством України, якщо інше не передбачено законами та міжнародними договорами України. |
| 54. | 2. Відносини, пов'язані з проходженням військової служби у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, регулюються трудовим законодавством у межах, передбачених відповідними спеціальними законами. | |||
| 55. | 3. Відносини, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, податковій міліції, кримінально-виконавчій системі, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено спеціальними законами. | |||
| 56. | Стаття 8. Трудові відносини працівників аварійно-рятувальних служб та воєнізованої охорони | -83- Кириленко В.А. Статтю 8 вилучити | Враховано | |
| 57. | 1. Трудові відносини працівників аварійно-рятувальних служб та воєнізованої охорони регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено відповідними спеціальними законами. | -84- Горбаль В.М. Текст статті 8 в існуючій редакції виключити. | Враховано | |
| 58. | Стаття 9. Трудові відносини членів господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств | -85- Кириленко В.А. Статтю 9 вилучити | Враховано | |
| 59. | 1. Трудові відносини членів господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено спеціальними законами або статутами таких підприємств з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом. | |||
| 60. | Стаття 10. Трудові відносини членів екіпажів морських і річкових торговельних та повітряних суден | -86- Чикал А.В. Стаття 10 - у назві статті після слова "торгівельних" доповнити словом "риболовецьких" і далі за текстом. | Враховано редакційно (у статті 12) | |
| -87- Кириленко В.А. Статтю 10 вилучити | Враховано | |||
| -88- Сас С.В. У статті 10: - у назві статті частини першої після слова "торгівельних" доповнити словом "риболовецьких" а далі за текстом. | Враховано редакційно (у статті 12) | |||
| -89- Поліщук К.А. Стаття 10 - у назві і по тексту статті вилучити слово "торговельних", оскільки класифікація суден водного транспорту за призначенням набагато різноманітніша (риболовецькі, науково-дослідні, рятувальні, гідрографічні тощо). | Враховано редакційно (у статті 12) | |||
| 61. | 1. Трудові відносини членів екіпажів морських та річкових торговельних суден, що плавають під Державним Прапором України, регулюються трудовим законодавством України, незалежно від місця знаходження судна. З моменту втрати судном права плавання під Державним Прапором України трудові відносини членів екіпажу і роботодавця регулюються нормами, що стосуються звільнення працівників, їх репатріації та працевлаштування у зв'язку із зміною прапора з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними законами, а також угодами, колективними та трудовими договорами. | |||
| 62. | 2. Трудове законодавство поширюється на трудові відносини членів екіпажів повітряних суден, які занесені до Державного реєстру повітряних суден України. | |||
| 63. | Стаття 11. Регулювання трудовим законодавством праці деяких інших осіб | -90- Кириленко В.А. Статтю 11 вилучити | Враховано | |
| -91- Беспалий Б.Я. Стаття 11. Назву статті після тексту "деяких інших" доповнити словом "категорій" | Враховано редакційно | |||
| 64. | 1. Відносини священнослужителів та осіб, які займають виборні посади в релігійних організаціях, регулюються трудовим законодавством у випадках, якщо це передбачено статутом або іншими внутрішніми документами релігійної організації. Трудові відносини інших осіб, які працюють у релігійних організаціях, регулюються трудовим законодавством. | |||
| 65. | 2. Особи, яким у порядку кримінального покарання чи адміністративного стягнення призначено відбуття виправних робіт, перебувають у трудових відносинах. На них поширюється трудове законодавство за винятками, встановленими законом. | -92- Горбаль В.М. У частині 2 статті 11 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |
| 66. | 3. Проходження альтернативної (невійськової) служби регулюється трудовим законодавством за винятками, передбаченими спеціальними законами. | |||
| 67. | 4. Праця осіб, які відбувають кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі, регулюється трудовим законодавством у частині, передбаченій спеціальним законом. | |||
| 68. | Стаття 12. Трудові відносини громадян України, які працюють за межами України | -93- Шаров І.Ф. Законопроект (ст.12-14) доповнити положенням: "Трудові відносини, в яких праця застосовується на території України, мають регулюватися законодавством України". | Враховано редакційно | |
| -94- Акопян В.Г. Законопроект (ст.12-14) доповнити положенням: "Трудові відносини, в яких праця застосовується на території України, мають регулюватися законодавством України." | Враховано редакційно | |||
| 69. | 1. Трудовим законодавством регулюються трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, у разі, коли: | |||
| 70. | громадяни працюють в органах дипломатичної служби України за кордоном; | |||
| 71. | громадяни уклали з резидентами трудові договори про виконання роботи за кордоном, в тому числі у відокремлених підрозділах резидентів, чи відповідно до договору резидентів з нерезидентами, якщо це не суперечить законодавству країни, на території якої виконується робота; | |||
| 72. | це передбачено законами та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. | |||
| 73. | Стаття 13. Трудові відносини громадян інших держав та осіб без громадянства, які працюють в Україні | -95- Беспалий Б.Я. Стаття 13. Назву статті після тексту "відносини громадян" доповнити текстом ", підданих" | Враховано редакційно (у статті 8) | |
| 74. | 1. Трудові відносини громадян інших держав та осіб без громадянства, які працюють в Україні, регулюються трудовим законодавством України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. | -96- Беспалий Б.Я. Стаття 13, частина 1. Текст "громадян інших держав" замінити текстом "громадян, підданих інших держав (далі іноземці". Відповідно далі у всьому тексті закону замість терміну "громадян інших держав" використовувати термін "іноземців" | Враховано редакційно (у статті 8) | |
| 75. | 2. Трудовим законодавством України не регулюються трудові відносини: | |||
| 76. | громадян інших держав та осіб без громадянства, які працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; | |||
| 77. | громадян інших держав та осіб без громадянства, які уклали з юридичними або фізичними особами інших держав трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено цими договорами або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. | -97- Кириленко В.А. До статті 13 З ч. 2 вилучити другий пункт ("громадян інших держав та осіб без громадянства, які уклали...." і далі до кінця статті). | Враховано | |
| 78. | Стаття 14. Трудові відносини громадян України та інших осіб, які постійно проживають на законних підставах в Україні | |||
| 79. | 1. Трудові відносини громадян України та інших осіб, які постійно проживають на законній підставі в Україні, з дипломатичними представництвами іноземних держав, представництвами міжнародних організацій в Україні, іншими іноземними роботодавцями регулюються трудовим законодавством України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. | |||
| 80. | 2. У разі коли громадяни України чи інші особи, які постійно проживають на законній підставі в Україні, виконують роботу на користь іноземного роботодавця без виїзду за межі України (якщо це можливо з урахуванням характеру роботи та умов її виконання), трудовим законодавством України такі відносини не регулюються, якщо інше не передбачено законами України або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. | -98- Кириленко В.А. До статті 14 ч.2 вилучити | Враховано | |
| 81. | Стаття 15. Особливості правового регулювання трудових відносин | |||
| 82. | 1. Законами можуть визначатися особливості правового регулювання трудових відносин з урахуванням статусу працівників, роботодавців, характеру та умов виконання роботи тощо. | |||
| 83. | 2. Особливості правового регулювання трудових відносин полягають у встановленні цим Кодексом та іншими законами винятків із загальних правил трудового законодавства і додаткових положень, які діють тільки за наявності визначених цим Кодексом або іншими законами обставин. | |||
| 84. | 3. Цим Кодексом, законами, іншими нормативно-правовими актами, угодами, колективними та трудовими договорами, зокрема, можуть встановлюватися пільги для жінок, неповнолітніх працівників, осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів), працівників із сімейними обов'язками, що мають право на відповідні пільги, до яких належать мати, що виховує дитину, в тому числі усиновлену, батько чи інший член сім'ї, якщо матері немає, або у разі її тривалого перебування у лікувальному закладі, або якщо мати не скористалась правом на відповідні пільги, а також опікуни. Право на відповідні пільги нарівні з працівниками із сімейними обов'язками мають також особи, що доглядають за членом сім'ї, якщо потребу в такому догляді підтверджено медичним висновком. | -99- Беспалий Б.Я. Стаття 15, частина 3. Перше речення після тексту "обмеженими фізичними" доповнити текстом "чи фізичними", а текст ", що мають право на відповідні пільги," вилучити, адже саме ця стаття і передбачає право надавати пільги | Відхилено (через виключення статті) | |
| -100- Губський Б.В. Статтю 15 доповнити частиною 4 такого змісту: "4. Законодавство про працю (крім норм, що стосуються обов'язкового відпочинку, охорони і гігієни праці) не поширюється на самозайнятих осіб та осіб, які займаються приватною підприємницькою діяльністю без використання найманої праці." | Враховано частково | |||
| -101- Губський Б.В. Доповнити Кодекс статтею 15- 1, що визначатиме принципи застосування та дії законодавства про працю: "Стаття 15-1. Застосування та дія законодавства про працю 1. За наявності протиріч між нормою цього Кодексу та положеннями іншого закону України (крім Конституції України, міжнародного договору чи угоди, в яких бере участь Україна) чи нормативно - правового акту застосовується норма цього Кодексу. 2. Якщо закон України, прийнятий після набуття чинності цим Кодексом, суперечить цьому Кодексу, то в частині регулювання трудових правовідносин цей закон застосовується за умови внесення відповідних змін і доповнень у цей Кодекс. 3. Закон України, інший нормативно - правовий чи локальний нормативний акт про працю не має зворотної сили і застосовується до правовідносин, що виникли після введення його в дію. 4. Дія закону України, іншого нормативно - правового чи локального нормативного акта про працю поширюється на правовідносини, що виникли до введення його в дію, лише у випадках, прямо передбачених цим актом за умови, що це не звужує права сторін трудових правовідносин. 5. До правовідносин, що виникли до набуття чинності законом України, іншого нормативно - правового чи локального нормативного акту про працю такий закон або акт застосовуються лише стосовно прав й обов'язків, що виникли після набрання ним сили. 6. За наявності протиріч між нормами законодавства про працю застосовується норма більш вигідна для працівника. 7. У випадках відсутності норми законодавства про працю, до врегулювання трудових правовідносин, застосовуються норми Цивільного Кодексу за умови, що це не суперечить основним засадам правового регулювання трудових правовідносин, визначених статтею 2 цього Кодексу." | Враховано частково (у статтях 14,16) | |||
| 85. | Стаття 16. Обчислення строків, пов'язаних з трудовими відносинами | -102- Ландик В.І. Статтю 16 виключити. | Відхилено | Стаття 10. Обчислення строків, пов'язаних з трудовими відносинами |
| -103- Хара В.Г. Статтю 16 викласти у такій редакції з відповідною зміною нумерації: "Стаття 10. Обчислення строків, пов'язаних з трудовими відносинами" | Враховано | |||
| 86. | 1. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов'язує виникнення трудових прав і обов'язків, розпочинається з календарної дати, якою визначено початок виникнення таких прав і обов'язків. | -104- Хара В.Г. Статтю 10 ч.1 викласти у такій редакції : 1. Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями, днями і можуть бути визначені цивільним законодавством, колективним договором та рішенням суду. До строків звернення до органів з розгляду трудових спорів застосовуються положення цивільного законодавства щодо перебігу строків позовної давності. | Враховано | 1. Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями, днями і можуть бути визначені цивільним законодавством, колективним договором та рішенням суду. До строків звернення до органів з розгляду трудових спорів застосовуються положення цивільного законодавства щодо перебігу строків позовної давності. |
| 87. | 2. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов'язує припинення трудових прав і обов'язків, розпочинається з наступного дня після календарної дати, якою визначено закінчення таких прав і обов'язків. | -105- Хара В.Г. Статтю 10 ч.2 викласти у такій редакції: "2. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов'язує виникнення трудових прав і обов'язків, розпочинається з календарної дати, якою визначено початок виникнення таких прав і обов'язків." | Враховано | 2. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов'язує виникнення трудових прав і обов'язків, розпочинається з календарної дати, якою визначено початок виникнення таких прав і обов'язків. |
| 88. | 3. Строки, що обчислюються роками, місяцями, тижнями, закінчуються у відповідне число останнього року, місяця чи тижня. У разі коли закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, відповідний строк закінчується в останній день цього місяця. До строків, що обчислюються календарними тижнями чи днями, зараховуються також дні державних та релігійних свят і вихідні дні. | -106- Хара В.Г. Статтю 10 ч.3 викласти у такій редакції: "3. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов'язує припинення трудових прав і обов'язків, розпочинається з наступного дня після календарної дати, якою визначено закінчення таких прав і обов'язків." | Враховано | 3. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов'язує припинення трудових прав і обов'язків, розпочинається з наступного дня після календарної дати, якою визначено закінчення таких прав і обов'язків. |
| 89. | 4. Якщо останній день відповідного строку припадає на день державного або релігійного свята чи вихідний день, днем закінчення строку вважається найближчий, що настає за ним, робочий день. | -107- Хара В.Г. Статтю 10 ч.4 викласти у такій редакції: "4. Строки, що обчислюються роками, місяцями, закінчуються у відповідне число останнього року, місяця. У разі коли закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, відповідний строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, що обчислюється тижнями, закінчується у відповідний день тижня. До строків, що обчислюються календарними тижнями чи днями, зараховуються також дні державних та релігійних свят і вихідні дні. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений у півмісяця, розглядається як строк, який обчислюється днями, і при цьому дорівнює п'ятнадцяти дням." | Враховано | 4. Строки, що обчислюються роками, місяцями, закінчуються у відповідне число останнього року, місяця. У разі якщо закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, відповідний строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, що обчислюється тижнями, закінчується у відповідний день тижня. До строків, що обчислюються календарними тижнями чи днями, зараховуються також дні державних та релігійних свят і вихідні дні. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений у півмісяця, розглядається як строк, який обчислюється днями, і при цьому дорівнює п'ятнадцяти дням. 5. Якщо останній день відповідного строку припадає на день державного або релігійного свята чи вихідний день або на день, у який відповідно до встановленого режиму роботи не працюють служби чи працівники, щодо яких можуть здійснюватися дії протягом зазначеного строку, днем закінчення строку вважається найближчий, що настає за ним, робочий день. 6. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли в цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до відділення поштового зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. |
| -108- Хара В.Г. Статтю 10 доповнити ч.5,6 та викласти у такій редакції: 5. Якщо останній день відповідного строку припадає на день державного або релігійного свята чи вихідний день або на день, у який відповідно до встановленого режиму роботи не працюють служби чи працівники, щодо яких можуть здійснюватись дії протягом зазначеного строку, днем закінчення строку вважається найближчий, що настає за ним, робочий день 6. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до відділення поштового зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. | Враховано | |||
| -109- Шаров І.Ф. Законопроект доповнити положенням про те, що законами України можуть визначатись особливості правового регулювання трудових відносин державних службовців, військовослужбовців, членів господарських товариств, працівників прокуратури тощо | Враховано частково | |||
| -110- Акопян В.Г. Законопроект доповнити главою про повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у галузі праці | Відхилено (Оскільки це не є проблема Трудового кодексу) | |||
| -111- Шаров І.Ф. Законопроект доповнити главою про повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у галузі праці | Відхилено (Оскільки це не є проблема Трудового кодексу) | |||
| 90. | Глава 2. | Глава 2 | ||
| 91. | Нормативно-правові та інші акти у сфері праці | -112- Беспалий Б.Я. Глава 2. У назві глави вилучити текст "та інші" | Відхилено | Нормативно-правові та інші акти, що регулюють трудові відносини |
| -113- Хара В.Г. Назву глави 2 викласти у такій редакції: "Нормативно-правові та інші акти, які регулюють трудові відносини" | Враховано | |||
| 92. | Стаття 17. Система нормативно-правових та інших актів у сфері праці | -114- Атрошенко В.А. В статті 17: по тексту вилучити фразу "і пов'язані з ними" | Враховано | Стаття 11. Система нормативно-правових та інших актів, що регулюють трудові відносини |
| -115- Хара В.Г. Статтю 17 замінивши її нумерацію викласти у такій редакції : "Стаття 11. Система нормативно-правових та інших актів, які регулюють трудові відносини" | Враховано | |||
| -116- Беспалий Б.Я. Стаття 17. У назві статті вилучити текст "та інших" | Відхилено | |||
| 93. | 1. Трудові і пов'язані з ними відносини регулюються цим Кодексом, іншими законами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, які становлять предмет трудового законодавства. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці здійснює нормативне регулювання трудових і пов'язаних з ними відносин відповідно до його повноважень. Інші центральні органи виконавчої влади в межах їх повноважень можуть приймати нормативно-правові та інші акти, якими регулюються трудові і пов'язані з ними відносини, за умови погодження таких актів із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань праці. | -117- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 11 ч 1 викласти у такій редакції : "1. Трудові відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади України (далі - трудове законодавство)." | Враховано | 1. Трудові відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади України (далі - трудове законодавство). |
| -118- Беспалий Б.Я. Стаття 17, частина 1. Перше речення викласти у редакції: "Трудові і пов'язані з ними відносини регулюються цим кодексом, іншими законами, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади". | Враховано частково | |||
| -119- Беспалий Б.Я. Стаття 17, частина 1. Речення 2. Вилучити текст "Спеціально уповноважений". Речення 3. Текст "спеціально уповноваженим" замінити словом "центральним" | Відхилено | |||
| -120- Кириленко В.А. До статті 17 У ч. 1 перше речення викласти в такій редакції: "Трудові відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, іншими законами, Актами Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, а також міжнародними угодами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України". | Враховано | |||
| 94. | 2. У передбачених законом випадках трудові і пов'язані з ними відносини можуть регулюватися нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. | -121- Хара В.Г. Статтю 11 ч.2 викласти у такій редакції : "2. У випадках, передбачених законодавством, трудові відносини регулюються генеральною, галузевими та територіальними угодами (далі - колективні угоди), колективними договорами та трудовими договорами. Сторони колективних угод та колективних договорів, трудового договору мають право врегулювати в угоді чи договорі свої відносини, не врегульовані трудовим законодавством. Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади." | Враховано | 2. У випадках, передбачених законодавством, трудові відносини регулюються генеральною, галузевими та територіальними угодами (далі - колективні угоди), колективними та трудовими договорами. Сторони колективних угод та колективних договорів, трудового договору мають право врегулювати в угоді чи договорі свої відносини, не врегульовані трудовим законодавством. Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади. |
| -122- Горбаль В.М. У тексті частині 2 статті 17 законопроекту слово "законом" замінити словами "цим Кодексом". | Відхилено | |||
| 95. | 3. Трудові і пов'язані з ними відносини регулюються генеральною, галузевими та територіальними угодами, а також колективними договорами. | -123- Хара В.Г. Статтю 11 ч.3 викласти у такій редакції : "3. У випадках, передбачених законодавством, колективними угодами та колективними договорами трудові відносини можуть регулюватися нормативними актами роботодавця. " | Враховано | 3. У випадках, передбачених законодавством, колективними угодами та колективними договорами, трудові відносини можуть регулюватися нормативними актами роботодавця. |
| -124- Беспалий Б.Я. Стаття 17, частина 3. Слово "регулюються" замінити текстом "можуть регулюватись" | Враховано | |||
| 96. | 4. У випадах, передбачених цим Кодексом, трудові відносини можуть регулюватися нормативними актами роботодавця. | -125- Хара В.Г. Статтю 11 ч.4 викласти у такій редакції : "4. Цим Кодексом, законами, іншими нормативно-правовими актами, угодами, колективними та трудовими договорами можуть встановлюватися пільги для жінок, неповнолітніх працівників, осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів), працівників із сімейними обов'язками тощо." | Враховано | 4. Цим Кодексом, законами, іншими нормативно-правовими актами, угодами, колективними та трудовими договорами можуть встановлюватися пільги для жінок, неповнолітніх працівників, осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів), працівників із сімейними обов'язками тощо. |
| -126- Беспалий Б.Я. Стаття 17, частина 4. Текст "нормативними актами" замінити текстом "наказами чи розпорядженнями" | Відхилено | |||
| 97. | 5. Умови, погоджені сторонами в трудовому договорі, є обов'язковими для його сторін. | -127- Кириленко В.А. До статті 17 ч. 5 доповнити словами "за винятком умов, які погіршують умови праці, встановлені законодавством. Умови договору, які погіршують умови праці, встановлені законодавством, не є чинними і не підлягають виконанню працівником". | Враховано частково (у книзі 2) | Стаття 12. Акти трудового законодавства 1. Основу трудового законодавства України становить Конституція України. 2. Основним актом трудового законодавства України є Трудовий кодекс України. 3. Актами трудового законодавства є також закони, що приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу і містять норми, які регулюють трудові відносини. Законами можуть встановлюватись особливості регулювання трудових відносин державних службовців, працівників аварійно-рятувальних служб, членів екіпажів морських, річкових та повітряних суден, працівників, які працюють у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами, та інших категорій працівників. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює трудові відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Трудового кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Трудового кодексу України. 4. Трудові відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. 5. Актами трудового законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України, які видаються у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України. 6. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини, у тому числі нормативно-технічного характеру, лише у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України. 7. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці здійснює нормативне регулювання трудових відносин відповідно до його повноважень. Інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень можуть приймати нормативно-правові та інші акти, якими регулюються трудові відносини, за умови погодження таких актів із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань праці. |
| -128- Атрошенко В.А. В статті 17 додати пункт наступного змісту: "трудові відносини відбуваються з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку". | Відхилено | |||
| -129- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Главу 2 доповнити статтею такого змісту: "Стаття 12. Акти трудового законодавства. 1. Основу трудового законодавства України становить Конституція України. 2. Основним актом трудового законодавства України є Трудовий кодекс України. 3. Актами трудового законодавства є також закони, що приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу, та містять норми, які регулюють трудові відносини. Законами можуть встановлюватися особливості регулювання трудових відносин державних службовців, працівників аварійно-рятувальних служб, членів екіпажів морських, річкових та повітряних суден, працівників, які працюють в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та інших категорій працівників. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює трудові відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Трудового кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Трудового кодексу України. 4. Трудові відносини можуть регулюватися актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України 5. Актами трудового законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України, які видаються у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами. 6. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини, в тому числі нормативно-технічного характеру, лише у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України. 7. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці здійснює нормативне регулювання трудових відносин відповідно до його повноважень. Інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень можуть приймати нормативно-правові та інші акти, якими регулюються трудові відносини, за умови погодження таких актів із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань праці. | Враховано | |||
| 98. | Стаття 18. Застосування міжнародних договорів у сфері праці | |||
| 99. | 1. Міжнародні договори у сфері праці, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються в Україні до трудових відносин за умови, що вони не суперечать Конституції України. | -130- Беспалий Б.Я. Стаття 18. Частину 1 викласти у редакції: "Міжнародні договори у сфері праці, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є складовою частиною законодавства України про працю" | Враховано (у статті 15) | |
| 100. | 2. Якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж це передбачено трудовим законодавством України, застосовується відповідний міжнародний договір. | -131- Атрошенко В.А. В статті 18 п.2 викласти в такій редакції: "Трудові відносини регулюються трудовим законодавством України, якщо інше не встановлене міжнародними договорами". | Враховано редакційно (В статті 5) | |
| -132- Беспалий Б.Я. Стаття 18. Частину 2 після тексту "Якщо міжнародним договором" доповнити текстом ", згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" | Враховано | |||
| 101. | Стаття 19. Застосування законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України і центральних органів виконавчої влади | -133- Беспалий Б.Я. Стаття 19. У назві та в тексті статті текст "актів Президента України" замінити текстом "нормативно-правових актів" | Відхилено (суперечить Конституції України) | |
| 102. | 1. У сфері праці застосовуються цей Кодекс, інші закони, акти Президента України, Кабінету Міністрів України і центральних органів виконавчої влади, якими регулюються трудові відносини, крім випадків визнання їх Конституційним Судом України неконституційними або виявлення їх невідповідності актам вищої юридичної сили. | -134- Атрошенко В.А. В статті 19: фразу "інші закони" замінити на "інші чинні закони"; вилучити фразу: "крім випадків визнання їх..."; | Відхилено | |
| -135- Сіренко В.Ф. Статтю 19 виключити. | Враховано | |||
| 103. | Стаття 20. Застосування інших актів у сфері праці | |||
| 104. | 1. У сфері праці застосовуються постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якими регулюються трудові відносини, крім випадків визнання їх Конституційним Судом України неконституційними або виявлення їх невідповідності актам вищої юридичної сили. | -136- Атрошенко В.А. Статтю 20 викласти в наступній редакції: "У сфері праці також застосовуються: 1. Чинні постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якими регулюються трудові відносини. | Відхилено | |
| 105. | 2. Акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що прийняті в межах їх повноважень, застосовуються у сфері праці, крім випадків виявлення їх невідповідності актам вищої юридичної сили. | -137- Атрошенко В.А. 2. Чинні акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що прийняті в межах їх повноважень". | Враховано частково | |
| -138- Сухий Я.М. Стаття 20 п2.Слово "Акти" замінити на слова "Нормативно-правові акти" , і далі за текстом | Враховано | |||
| -139- Артеменко Ю.А. Частину 2 статті 20 "Застосування інших актів у сфері праці" викласти в такій редакції: "2. Нормативно-правові акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що прийняті в межах їх повноважень, застосовуються у сфері праці, крім випадків виявлення їх невідповідності актам вищої юридичної сили." | Враховано частково | |||
| -140- Сіренко В.Ф. Статтю 20 виключити. | Враховано | |||
| -141- Горбаль В.М. Статтю 20 в існуючій редакції виключити. | Враховано | |||
| -142- Майко В.І. В частині 2 статті 20 перед словами „Акти Ради міністрів" додати „Нормативно-правові" | Враховано | |||
| -143- Бронніков В.К. В частині 2 статті 20 перед словами „Акти Ради міністрів" додати „Нормативно-правові" | Враховано | |||
| 106. | Стаття 21. Застосування нормативних актів роботодавця | -144- Беспалий Б.Я. Стаття 21. Назву статті викласти у редакції: "Регулювання трудових відносин у сфері праці роботодавцем" | Відхилено | Стаття 13. Нормативні акти роботодавця |
| -145- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 21 змінивши нумерацію викласти в такій редакції: "Стаття 13. Нормативні акти роботодавця" | Враховано | |||
| 107. | 1. Роботодавець вправі затверджувати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів або ухвалення інших рішень. Такі накази (рішення) видаються (ухвалюються) органами та посадовими особами роботодавця - юридичної особи в межах їх повноважень, визначених відповідним статутом (положенням). | -146- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частину 1 викласти в такій редакції: "1. Роботодавець має право приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень. " | Враховано | 1. Роботодавець має право приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень. |
| -147- Байсаров Л.В. В частині 1 статті 21 після слів "відповідним статутом (положенням)" додати слова "та законами". | Враховано частково | |||
| -148- Сухий Я.М. Стаття 21. У п.1 перше речення після слова "наказів" доповнити словами "розпоряджень, інших рішень"; | Враховано редакційно | |||
| -149- Сухий Я.М. у пункті 1 друге речення після слова "накази" доповнити словами "розпорядження, рішення". | Враховано | |||
| -150- Беспалий Б.Я. Стаття 21. Частину 1 викласти у редакції "Роботодавець вправі регулювати трудові відносини у праці шляхом видання наказів та розпоряджень. Такі накази та розпорядження видаються органами та посадовими особами роботодавця-юридичної особи в межах їхніх повноважень, визначених статутом (положенням) зазначеної юридичної особи" | Враховано частково | |||
| -151- Майко В.І. В частині 1 статті 21: - слова „або ухвалення інших рішень" замінити на слова "розпоряджень та інших рішень"; - слова „накази (рішення)" замінити на слова „накази, розпорядження, рішення"; - слово „ (ухвалюються)" виключити. | Враховано частково | |||
| -152- Бронніков В.К. В частині 1 статті 21: - слова „або ухвалення інших рішень" замінити на слова "розпоряджень та інших рішень"; - слово „ (рішення)" замінити на слова „розпорядження, рішення". | Враховано частково | |||
| 108. | 2. Нормативні акти роботодавця не можуть суперечити нормативно-правовим актам, угодам, колективному договору, а також статуту роботодавця - юридичної особи. Нормативні акти роботодавця видаються (ухвалюються) ним з власної ініціативи. У випадках, передбачених законом, такі акти видаються (ухвалюються) з урахуванням думки чи за згодою виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника). Нормативні акти роботодавця, видані (ухвалені) ним з власної ініціативи, не можуть суперечити нормативним актам, які видані (ухвалені) ним з урахуванням думки виборного профспілкового органу чи вільно обраних працівниками представників (представника). Нормативні акти роботодавця, видані (ухвалені) ним з власної ініціативи або з урахуванням думки зазначеного органу (представника), не можуть суперечити нормативним актам, виданим (ухваленим) за згодою виборного профспілкового органу чи вільно обраних працівниками представників (представника). | -153- Хара В.Г. Частину 2 викласти в такій редакції: "2. Нормативні акти роботодавця не можуть суперечити актам законодавства, угодам, колективному договору, а також установчим документам роботодавця - юридичної особи. Нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно. У випадках, передбачених законом, колективними договорами такі акти приймаються з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно, не можуть суперечити нормативним актам, які прийняті ним з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраних працівниками представників (представника). Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно або з урахуванням пропозицій зазначеного виборного органу або представника, не можуть суперечити нормативним актам прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраним працівниками представниками (представником)"; | Враховано | 2. Нормативні акти роботодавця не можуть суперечити актам законодавства, угодам, колективному договору, а також установчим документам роботодавця - юридичної особи. Нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно. У випадках, передбачених законом, колективними договорами, такі акти приймаються з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно, не можуть суперечити нормативним актам, які прийняті ним з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраних працівниками представників (представника). Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно або з урахуванням пропозицій зазначеного виборного органу або представника, не можуть суперечити нормативним актам, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). 3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним врегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), а в разі їх відсутності роботодавець самостійно приймає такі акти. |
| -154- Хара В.Г. статтю 21 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що відносяться до його компетенції відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації або вільно обраними працівниками представниками (представником), у разі їх наявності" із зміною нумерації частин. | Враховано | |||
| -155- Атрошенко В.А. В статті 21: в п.2 четверте речення вилучити; | Відхилено | |||
| -156- Сухий Я.М. У п 2 у п'ятому реченні після слів "не можуть суперечити нормативним актам, виданим (ухваленим)" слова "за згодою" замінити словами "з урахуванням думки", а далі за текстом. | Враховано частково | |||
| -157- Беспалий Б.Я. Стаття 21, частина 2. Усюди вилучити текст (ухвалюються)"та" (представника)". Аналогічно у всьому тексті закону | Враховано частково | |||
| -158- Беспалий Б.Я. Стаття 21, частини 2, 3. Усюди текст "нормативні акти роботодавця" замінити текстом "Накази та розпорядження роботодавця" Аналогічно у всьому тексті закону | Відхилено | |||
| -159- Майко В.І. В частині 2 статті 21: - слова „чи за згодою" після слів „такі акти видаються (ухвалюються) з урахуванням думки" виключити; - слова „за згодою" після слів „виданим (ухваленим)" замінити на слова „з урахуванням думки" | Відхилено | |||
| -160- Бронніков В.К. Стаття 21 ч.2 слова „за згодою" після слів „виданим (ухваленим)" замінити на слова „з урахуванням думки" По тексту проекту Трудового кодексу у всіх статтях, де визначена необхідність у випадках, передбачених законодавством, приймати рішення, видавати нормативні акти, тощо з урахуванням думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника) слова "за згодою" змінити словами "з урахуванням думки" | Відхилено | |||
| 109. | 3. Нормативні акти роботодавця доводяться до відома всіх працівників. Якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку. | -161- Хара В.Г. Частину 3 викласти в такій редакції: "3. Нормативні акти роботодавця доводяться до відома всіх працівників. Якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку." | Враховано | 4. Нормативні акти роботодавця доводяться до відома всіх працівників. Якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку. |
| -162- Атрошенко В.А. В статті 21: в п.3 слово "розписку" замінити на "особистий підпис". | Відхилено | |||
| -163- Горбаль В.М. У частині 3 статті 21 слово "розписку" замінити словами "особистий підпис". | Відхилено | |||
| -164- Коновалюк В.І. Статтю 21 доповнити наступними частинами: "3. Положення нормативних актів роботодавця, що обмежують чи знижують рівень гарантій працівників у порівнянні з нормативно-правовими у сфері праці, угодами, колективним договором, а також нормативні акти роботодавця, прийняті без дотримання порядку врахування думки профспілкового органу або інших вільно обраних представників (представника) працівників, не застосовуються." 4. Нормативні акти роботодавця доводяться до відома всіх працівників. Якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), роботодавець знайомить працівника з ним під розписку. | Враховано частково | |||
| 110. | Стаття 22. Акти нормативно-технічного характеру | -165- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 22 змінити нумерацію і викласти в такій редакції: "Стаття 14. Акти нормативно-технічного характеру" | Враховано | Стаття 14. Акти нормативно-технічного характеру |
| 111. | 1. Тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші акти нормативно-технічного характеру у сфері праці є обов'язковими для застосування, якщо це передбачено законом або випливає із змісту акта та відповідних трудових відносин. | -166- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Викласти в такій редакції: "1. Тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші відповідні акти нормативно-технічного характеру, які регулюють трудові відносини, є обов'язковими для застосування, якщо інше не передбачено цим актом." | Враховано | 1. Тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші відповідні акти нормативно-технічного характеру, які регулюють трудові відносини, є обов'язковими для застосування, якщо інше не передбачено цим актом. Стаття 15. Міжнародні договори 1. Міжнародний договір, який регулює трудові відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного трудового законодавства. 2. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом законодавства про працю, застосовуються правила відповідного міжнародного договору. Стаття 16. Дія актів трудового законодавства в часі 1. Акти трудового законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. 2. Акт трудового законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, якщо він пом'якшує або скасовує матеріальну чи дисциплінарну відповідальність особи. 3. Якщо трудові відносини виникли раніше і регулювалися актом трудового законодавства, який втратив чинність, новий акт законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Стаття 17. Аналогія 1. Якщо трудові відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами трудового законодавства або колективним чи трудовим договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів трудового законодавства, що регулюють подібні за змістом трудові відносини (аналогія закону). 2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання трудових відносин вони регулюються відповідно до загальних засад трудового законодавства (аналогія права). |
| -167- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 18 проекту записати статтею 15 в такій редакції: "Стаття 15. Міжнародні договори 1. Міжнародний договір, який регулює трудові відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного трудового законодавства. 2. Якщо у міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом законодавства про працю, застосовуються правила відповідного міжнародного договору." | Враховано | |||
| -168- Хара В.Г. Доповнити главу 2 після статті 22 статтями такого змісту: "Стаття 16. Дія актів трудового законодавства у часі 1. Акти трудового законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. 2. Акт трудового законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує матеріальну чи дисциплінарну відповідальність особи. 3. Якщо трудові відносини виникли раніше і регулювалися актом трудового законодавства, який втратив чинність, новий акт законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності." | Враховано | |||
| -169- Хара В.Г. Стаття 17. Аналогія 1. Якщо трудові відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами трудового законодавства або колективним чи трудовим договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів трудового законодавства, що регулюють подібні за змістом трудові відносини (аналогія закону). 2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання трудових відносин вони регулюються відповідно до загальних засад трудового законодавства (аналогія права). | Враховано | |||
| 112. | Стаття 23. Застосування нормативно-правових та інших актів у сфері праці однакової юридичної сили у разі їх неузгодженості | -170- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 23 записати статтею 18 та викласти у такій редакції: "Стаття 18. Застосування актів законодавства однакової юридичної сили у разі їх неузгодженості 1. У разі виявлення неузгодженості між актами законодавства однакової юридичної сили, якими регулюються трудові відносини, застосовується акт, що є спеціальним стосовно відповідних відносин. Якщо неможливо зробити висновок про те, який акт є спеціальним, застосовується акт, прийнятий пізніше. 2. У разі, коли норма закону чи іншого акту законодавства, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних актів законодавства припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків працівника та роботодавця, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як працівника, так і роботодавця, рішення приймається на користь працівника." | Враховано | Стаття 18. Застосування актів законодавства однакової юридичної сили в разі їх неузгодженості |
| 113. | 1. У разі виявлення неузгодженості між нормативно-правовими та іншими актами однакової юридичної сили, якими регулюються трудові відносини, застосовується акт, що є спеціальним стосовно відповідних відносин. Якщо неможливо зробити висновок про те, який акт є спеціальним, застосовується акт, прийнятий пізніше. | -171- Байсаров Л.В. Частину 1 статті 23 викласти в наступній редакції: "У разі виявлення неузгодженості між нормативно-правовими та іншими актами однакової юридичної сили, якими регулюються трудові відносини, застосовується акт, прийнятий пізніше. А якщо ці акти прийняти одночасно, то застосовується акт, що є спеціальним стосовно відповідних відносин. | Враховано частково | 1. У разі виявлення неузгодженості між актами законодавства однакової юридичної сили, якими регулюються трудові відносини, застосовується акт, що є спеціальним щодо відповідних відносин. Якщо неможливо зробити висновок про те, який акт є спеціальним, застосовується акт, прийнятий пізніше. 2. У разі якщо норма закону чи іншого акта законодавства, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних актів законодавства припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків працівника та роботодавця, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як працівника, так і роботодавця, рішення приймається на користь працівника. |
| -172- Кириленко В.А. До статті 23 Викласти статтю в такій редакції: "1. У разі виявлення неузгодженості між нормативно-правовими та іншими актами однакової юридичної сили, якими регулюються трудові відносини, застосовується акт, який надає більші права працівникам чи їх представницьким органам у відносинах з роботодавцями чи з державою. 2. Якщо неможливо встановити, який з актів, визначених у частині першій цієї статті, надає більші права працівникам чи їх представницьким органам, застосовується акт, який є спеціальним для даних відносин. 3. Якщо неможливо встановити, який акт є спеціальним, застосовується акт, прийнятий пізніше". | Відхилено | |||
| -173- Губський Б.В. В сфері основних прав людини, слід визначити особливу процедуру оприлюднення норм законодавства про працю, доповнивши Кодекс статтею 23: "Стаття 23-1. Порядок оприлюднення норм законодавства про працю Під час оприлюднення нових норм законодавства про працю одночасно мають бути оприлюднені також норми законодавства про працю, визначені документами вищого рівня, із яких вони витікають." | Відхилено | |||
| 114. | Глава 3. | Глава 3 | ||
| 115. | Суб'єкти трудових відносин | -174- Шаров І.Ф. У гл.3 кн.1 визначити всі основні суб'єкти відносин, які регулюються ТКУ. | Враховано | Суб'єкти трудових відносин |
| -175- Акопян В.Г. У гл.3 кн.1 визначити всі основні суб'єкти відносин, які регулюються ТКУ. | Враховано | |||
| 116. | Стаття 24. Сторони трудових відносин | -176- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 24 замінити статтею 19 та викласти у такій редакції: "Стаття 19. Сторони та суб'єкти трудових відносин." | Враховано | Стаття 19. Сторони та суб'єкти трудових відносин |
| 117. | 1. Сторонами трудових відносин є працівник і роботодавець. | -177- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю викласти у такій редакції: "Сторонами трудових відносин є працівник та роботодавець. Суб'єктами, які можуть брати участь у трудових відносинах є: 1)професійні спілки, їх об'єднання чи вільно обрані працівниками представники (представник); 2) організації роботодавців та їх об'єднання; 3) інші органи, визначені цим Кодексом." | Враховано | 1. Сторонами трудових відносин є працівник та роботодавець. 2. Суб'єктами, які можуть брати участь у трудових відносинах, є: 1) професійні спілки, їх об'єднання чи вільно обрані працівниками представники (представник); 2) організації роботодавців та їх об'єднання; 3) інші органи, визначені цим Кодексом. |
| 118. | Стаття 25. Працівник | Стаття 20. Працівник | ||
| 119. | 1. Працівник - фізична особа, яка вступила в трудові відносини, взявши на себе обов'язки виконувати роботу в інтересах роботодавця, під його керівництвом та контролем. | -178- Атрошенко В.А. В статті 25 п.1 викласти в наступній редакції: "Працівник - фізична особа, яка працює на підставі трудового договору на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи (яка використовує найману працю) та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом). | Враховано частково | 1. Працівник - фізична особа, яка вступила в трудові відносини на підставі трудового договору, взявши на себе обов'язки виконувати роботу в інтересах роботодавця, під його керівництвом та контролем. |
| -179- Хара В.Г. В частині 1 статті 25 після слів: "трудові відносини" доповнити слова "на підставі трудового договору" | Враховано | |||
| -180- Сухий Я.М. Стаття 25п.1Після слів "взявши на себе обов'язки" доповнити словами "якісно та сумлінно" | Враховано частково (В статті 22) | |||
| -181- Коновалюк В.І. стаття 25 ч.1 викласти у такій редакції: "1. Працівник - фізична особа, яка вступила у трудові відносини з роботодавцем." | Відхилено | |||
| -182- Артеменко Ю.А. Частину 1 статті 25 "Працівник" викласти в такій редакції: "1. 1. Працівник - фізична особа, яка вступила в трудові відносини, взявши на себе обов'язки якісно та сумлінно виконувати роботу в інтересах роботодавця, під його керівництвом та контролем." | Враховано частково (В статті 22) | |||
| -183- Манчуленко Г.М. п. 1 ст. 25 викласти у такій редакції: " Працівник - фізична особа, яка працює на підставі трудового договору з роботодавцем". | Враховано частково | |||
| -184- Майко В.І. В частині 1 статті 25 після слів „взявши на себе обов'язки" додати слова „якісно та сумлінно" | Враховано частково (В статті 22) | |||
| -185- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 25 викласти в редакції: "Працівник - фізична особа, яка працює на підставі трудового договору з роботодавцем". | Враховано частково | |||
| -186- Бронніков В.К. Стаття 25п.1Після слів "взявши на себе обов'язки" доповнити словами "якісно та сумлінно" | Враховано частково (В статті 22) | |||
| -187- Кириленко В.А. До статті 25 ч.1 викласти в такій редакції: "1. Працівник - фізична особа як працює на підставі трудового договору". | Враховано частково | |||
| 120. | 2. Працівником може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Для окремих категорій працівників законом може бути встановлено вищий віковий ценз. | 2. Працівником може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Для окремих категорій працівників законом може бути встановлено вищий віковий ценз. | ||
| 121. | 3. У трудові відносини можуть вступати особи, які досягли п'ятнадцяти років, за наявності згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює. | -188- Хара В.Г. В частині 3 статті 26 після слів "за наявності" доповнити слово "письмової" | Враховано | 3. У трудові відносини можуть вступати особи, які досягли п'ятнадцяти років, за наявності письмової згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює. |
| 122. | 4. Для підготовки молоді до праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів (для виконання легшої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процес навчання) у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює. Перелік видів легшої роботи, до виконання якої можуть залучатися особи, що не досягли п'ятнадцяти років, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. | -189- Беспалий Б.Я. Стаття 25, частина 4. Двічі слово "легшої" замінити словом "легкої", а текст "спеціально уповноваженим" - вилучити | Відхилено | 4. Для підготовки молоді до праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів (для виконання легшої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процес навчання) у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює. Перелік видів легшої роботи, до виконання якої можуть залучатися особи, що не досягли п'ятнадцяти років, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. |
| 123. | 5. В організаціях кінематографії, театральних, концертно-видовищних та інших організаціях дозволяється за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, приймати на роботу осіб, які не досягли чотирнадцятирічного віку, для участі в концертах, виставах, інших заходах, а також у створенні кінофільмів або інших творів мистецтва, якщо це не завдає шкоди їх здоров'ю, моральному розвиткові і процесу навчання. Прийняття на роботу в таких випадках допускається за наявності дозволу служби у справах неповнолітніх у разі погодження умов праці та її оплати з цією службою. У таких випадках укладення письмового трудового договору є обов'язковим. З боку працівника його підписує неповнолітній та один з його батьків або особа, яка їх замінює. | -190- Довгий Т.О. Доповнити частину п'яту статті 25 реченням у такій редакції: „У випадку, якщо трудовий договір не може бути підписаний через психофізіологічні особливості неповнолітнього (малолітній вік, фізичні вади тощо), його підписує один з його батьків або особа, яка їх замінює." | Враховано частково (В трудовому договорі) | 5. В організаціях кінематографії, театральних, концертно-видовищних та інших організаціях дозволяється за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, приймати на роботу осіб, які не досягли чотирнадцятирічного віку, для участі в концертах, виставах, інших заходах, а також у створенні кінофільмів або інших творів мистецтва, якщо це не завдає шкоди їх здоров'ю, моральному розвиткові і процесу навчання. Прийняття на роботу в таких випадках допускається за наявності дозволу служби у справах неповнолітніх у разі погодження умов праці та її оплати з цією службою. 6. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, службою зайнятості України. Дозвіл на працевлаштування не потрібний: 1) представникам іноземного морського (річкового) флоту та іноземних авіакомпаній, які обслуговують ці організації на території України; 2) працівникам іноземних органів масової інформації, акредитованим для роботи в Україні; 3) артистам та працівникам мистецтва для роботи в Україні за фахом; 4) працівникам аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт; 5) керівникам представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні та керівникам підприємств з іноземними інвестиціями; 6) працівникам, яких приймають на роботу в межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції. |
| -191- Хара В.Г. В частині 5 статті 25 слова: "У таких випадках укладення письмового трудового договору є обов'язковим. З боку працівника його підписує неповнолітній та один з його батьків або особа, яка їх замінює." Виключити; В першому реченні після слів "дозволяється за" доповнити словом "письмовою" | Враховано | |||
| -192- Анісімов В.О. В статті 25 п. 5. після слів "...моральному розвиткові і процесу навчання" поставити кому і продовжити словами "а також не завдає шкоди суспільній моралі". | Відхилено | |||
| -193- Хара В.Г. Статтю 25 доповнити частиною 6 такого зміст: "6. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, службою зайнятості України. Дозвіл на працевлаштування не потрібний: 1) представникам іноземного морського (річкового) флоту і зарубіжних авіакомпаній, які обслуговують ці організації на території України; 2) працівникам іноземних органів масової інформації, акредитованим для роботи в Україні; 3) артистам та працівникам мистецтва для роботи в Україні за фахом; 4) працівникам аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт; 5) керівникам представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні та керівникам підприємств з іноземними інвестиціями; 6) працівникам, які приймаються на роботу у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції." | Враховано | |||
| 124. | Стаття 26. Основні права працівника | Стаття 21. Основні права працівника | ||
| 125. | 1. У трудових відносинах працівник реалізує такі основні права: | -194- Хара В.Г. перше абзац частини 1 статті 26 викласти у такій редакції: "1. Основними правами працівника є:" | Враховано | 1. Основними правами працівника є: |
| -195- Атрошенко В.А. В статті 26: абзаці першому п.1 фразу "працівник реалізує" замінити на фразу такого змісту: "працівник має"; | Враховано частково | |||
| 126. | 1) право на працю, яку вільно обирає або на яку вільно погоджується, у тому числі право відмовитися від трудових відносин; | -196- Коновалюк В.І. Стаття 26 ч.1 п.1 викласти у такій редакції: 1) укладати, змінювати і припиняти трудовий договір в порядку і на умовах, передбачених Кодексом; | Враховано частково | 1) право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також право на припинення трудових відносин; |
| -197- Хара В.Г. в пункті 1 частини 1 слова: "відмовитися від трудових відносин" замінити словами: "на припинення трудових відносин" | Враховано | |||
| 127. | 2) право на рівні можливості та рівне ставлення до нього при вирішенні питання щодо працевлаштування, професійного зростання або звільнення; | -198- Хара В.Г. в пункті 2 частини 1 статті 26 після слова: "працевлаштування" доповнити словами: ", оплати за працю рівної цінності" | Враховано | 2) право на рівні можливості та рівне ставлення до нього при вирішенні питання щодо працевлаштування, оплати за працю рівної цінності, професійного зростання або звільнення; |
| 128. | 3) право на повагу до його гідності та честі; | -199- Хара В.Г. В п.3 ч.1 статті 26 доповнити слова: "та їх захист" | Враховано | 3) право на повагу до його гідності і честі та їх захист; |
| -200- Анісімов В.О. Статтю 26 додати у пункт 1 підпункт під №3 "право на рівну оплату за рівну працю (у тому числі на рівну оплату за рівну працю для чоловіків та жінок)". Підпункт 3 відповідно отримує №4 і так далі. | Враховано редакційно | |||
| 129. | 4) право на продуктивну зайнятість та захист від безробіття; | -201- Анісімов В.О. В статті 26 п. 4. слово "продуктивну" замінити на слово "повну", оскільки, якщо залишити таку редакцію виникає протиріччя з підпунктом 3 п.1 ст. 2. | Враховано | 4) право на повну зайнятість та захист від безробіття, на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення своєї кваліфікації; |
| -202- Хара В.Г. Пункт 4 частини 1 викласти у такій редакції: "право на повну зайнятість та захист від безробіття, на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення своєї кваліфікації;" | Враховано | |||
| 130. | 5) право неповнолітніх на особливий захист від фізичного та морального ризику в зв'язку з трудовими відносинами; | 5) право неповнолітніх на особливий захист від фізичного та морального ризику у зв'язку з трудовими відносинами; | ||
| 131. | 6) право працюючих жінок на особливий захист материнства; | -203- Атрошенко В.А. п.6 викласти в такій редакції: "право працюючих жінок на особливий захист материнства, щодо можливості поєднувати працю з материнством"; | Відхилено | 6) право працюючих жінок на особливий захист материнства; |
| 132. | 7) право осіб із обмеженими фізичними можливостями на соціальну інтеграцію та трудову реабілітацію; | -204- Беспалий Б.Я. Стаття 26, частина 1. Пункт 7) після тексту "із обмеженими фізичними" доповнити текстом "або психічними" | Відхилено | 7) право працівників з обмеженими фізичними можливостями на соціальну інтеграцію та трудову реабілітацію; |
| -205- Губський Б.В. Пункт 7 частини 1 статті 26 викласти у такій редакції: „7) право осіб із обмеженими фізичними можливостями та хворих на ВІЛ/СНІД на соціальну інтеграцію та трудову реабілітацію" | Відхилено | |||
| 133. | 8) право працівників - мігрантів на захист їх трудових і пов'язаних з ними відносин і допомогу в їх захисті в Україні відповідно до трудового законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; | -206- Беспалий Б.Я. Стаття 26, частина 1, пункт 8). Текст "мігрантів" замінити текстом "іноземців та осіб без громадянства" | Відхилено | 8) право працівників-мігрантів на захист їх трудових прав; |
| -207- Хара В.Г. Пункт 8 частини 1 викласти в такій редакції: "8) право працівників - мігрантів на захист їх трудових прав;" | Враховано | |||
| 134. | 9) право осіб із сімейними обов'язками, які працюють або бажають працювати, на захист від дискримінації та узгодження у міру можливості їх трудових обов'язків із сімейними; | 9) право працівників із сімейними обов'язками на захист від дискримінації та узгодження в міру можливості їх трудових обов'язків із сімейними; | ||
| 135. | 10) право вільно обраних працівниками представників (представника) на захист від дій, що завдають їм шкоди, створення належних умов для виконання представницьких обов'язків; | -208- Довгий Т.О. У статті 26: пункт 10 викласти в такій редакції: „10) право вільно обраних працівниками представників (представника) на захист від неправомірних дій або бездіяльності, які перешкоджають виконанню представницьких обов'язків, створення належних умов для виконання представницьких обов'язків." | Враховано частково В Книзі 6 | |
| -209- Хара В.Г. Пункт 10 частини 1 статті 26 виключити і перенести в книгу 6 після статті 369 | Враховано | |||
| -210- Сухий Я.М. Стаття 26. В підпункті 10 після слів "на захист" доповнити словами "під час виконання ним представницьких функцій" | Враховано частково (В Книзі 6) | |||
| -211- Артеменко Ю.А. Пункт 10 частини 1 статті 26 "Основні права працівника" викласти в такій редакції: "10) право вільно обраних працівниками представників (представника) на захист від дій, що завдають їм шкоди, створення належних умов для виконання представницьких обов'язків під час виконання ними цих функцій; | Враховано частково (В Книзі 6) | |||
| -212- Майко В.І. В пункті 10 частини 1 статті 26: - слова „захист від дій, що завдають їм шкоди" виключити - після слів „представницьких обов'язків" додати слова „під час виконання ними цих функцій" | Враховано частково (В Книзі 6) | |||
| -213- Бронніков В.К. Стаття 26 ч.1 п.10 доповнити словами: "під час виконання ними цих функцій" | Враховано частково (В Книзі 6) | |||
| 136. | 11) право на належні та безпечні умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці; | -214- Чикал А.В. Стаття 26 - пункт 11 привести у відповідність до частини 4 статті 43 Конституції України, виклавши його у редакції: "11) право на належні, безпечні і здорові умови праці;" | Враховано | 10) право на належні, безпечні і здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці та на відмову від виконання роботи в умовах, що не відповідають умовам охорони праці; |
| -215- Хара В.Г. Пункт 11 частини 1 статті 26 доповнити словами: "та на відмову від виконання роботи в умовах, що не відповідають умовам охорони праці;" | Враховано | |||
| -216- Сас С.В. Стаття 26 - пункт 11 привести у відповідність до частини 4 статті 43 Конституції України, виклавши його у редакції: "11) право на належні, безпечні і здорові умови праці;" | Враховано | |||
| -217- Коновалюк В.І. Стаття 26 ч.1 п.11 після слів: "умов праці" доповнити словами: "впливу їх на стан здоров'я." | Відхилено | |||
| -218- Атрошенко В.А. в п.11 першу частину речення викласти в такій редакції: " право на належні, безпечні та здорові умови праці...". | Враховано | |||
| 137. | 12) право на заробітну плату за виконану роботу та своєчасну її виплату; | -219- Хара В.Г. Статтю 26 пункт 12 викласти в такій редакції: "право на заробітну плату, за виконану роботу не нижчу від визначеної законом мінімальної заробітної плати, та своєчасну її виплату в повному розмірі" | Враховано | 11) право на заробітну плату за виконану роботу, не нижчу від визначеної законом мінімальної заробітної плати, та своєчасну її виплату в повному розмірі; |
| -220- Франчук І.А. Пункт 12 ч. 1 статті 26 викласти у такій редакції: "право на заробітну плату, яка забезпечить йому та членам його сім'ї достойний прожитковий мінімум" | Враховано | |||
| -221- Чикал А.В. Стаття 26 - пункт 12 привести у відповідність до частини 4 статті 43 Конституції України, виклавши його у редакції: "12) право на заробітну плату не нижчу від визначеної законом;" | Враховано | |||
| -222- Сас С.В. Стаття 26 - пункт 12 привести у відповідність до частини 4 статті 43 Конституції України, виклавши його у редакції: "12) право на заробітну плату не нижчу від визначеної законом;- | Враховано | |||
| -223- Атрошенко В.А. в п.12 після слів "за виконану роботу" додати фразу: "не нижчу, ніж визначено законом"; | Враховано | |||
| -224- Беспалий Б.Я. Стаття 26, частина 1. Пункт 12) викласти у редакції "Право на своєчасне отримання заробітної плати за виконану роботу" | Враховано | |||
| -225- Катушева З.Г. Пункт 12 частини 1 ст. 26 Трудового кодексу викласти в наступній редакції: "право на заробітну плату, що забезпечить йому і членам його родини гідний життєвий рівень". | Враховано (в п.10 статті 3) | |||
| -226- Мироненко В.А. Пункт 12 частини 1 статті 26 викласти у наступній редакції: "право на заробітну плату, яка забезпечить йому та членам його сім'ї гідний життєвий рівень". | Враховано (в п.10 статті 3) | |||
| 138. | 13) забезпечення мінімальних державних гарантій і компенсацій, визначених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері праці; | -227- Анісімов В.О. В статті 26 п.13. виключити слово "мінімальних". | Враховано | 12) забезпечення державних гарантій і компенсацій, визначених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері праці; |
| 139. | 14) право на участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні та недержавному пенсійному забезпеченні, що включає право працівника, а у випадках, передбачених законом, членів його сім'ї на отримання страхових виплат, відшкодування, допомоги, лікування та соціальних послуг у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, захворювання, інвалідності, втрати годувальника, безробіття, а також у старості; | -228- Хара В.Г. Пункт 14 частини 1 статті 26 викласти у такій редакції: "участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні; " | Враховано | 13) участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні; |
| -229- Анісімов В.О. В статті 26 п. 14 після слів "право на участь" добавити слова "або неучасть". | Відхилено | |||
| 140. | 15) право на відпочинок; | -230- Атрошенко В.А. після п.15 додати пункт такого змісту: "право на оплачувані відпустки та інші пільги вагітним жінкам та матерям"; | Відхилено (Дублює пункт 6) | 14) право на відпочинок; |
| 141. | 16) право вимагати від роботодавця дотримання ним умов трудового законодавства, угод, колективного і трудового договору; | -231- Анісімов В.О. В статті 26 п.16 після слова "право" добавити "особисто або через своїх представників..." далі за текстом. | Відхилено | 15) право вимагати від роботодавця дотримання ним умов трудового законодавства, колективного і трудового договорів; |
| -232- Єхануров Ю.І. пункт 16 ч.1 слово: "угод" виключити | Враховано | |||
| 142. | 17) право на об'єднання в професійні спілки з метою представництва і захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів; | -233- Беспалий Б.Я. Стаття 26, частина 1. Пункт 17) викласти у редакції: "право на об'єднання у професійні спілки" | Враховано | 16) право на об'єднання в професійні спілки; |
| 143. | 18) право на ведення колективних переговорів особисто чи через своїх представників (представника); | -234- Хара В.Г. Стаття 26 п.18 викласти у такій редакції: "право на участь веденні колективних переговорів"; | Враховано | 17) право на участь у веденні колективних переговорів; |
| 144. | 19) право на страйк як крайній захід захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів; | -235- Атрошенко В.А. п.19 викласти в наступній редакції: "право на страйк як захист своїх економічних і соціальних інтересів"; | Враховано частково | 18) право на страйк; |
| -236- Беспалий Б.Я. Стаття 26, частина 1. Пункт 19) викласти у редакції: "право на страйк;" | Враховано | |||
| -237- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 26. З п.19 ч.1 цієї статті виключити слово "крайній". | Враховано | |||
| -238- Кириленко В.А. До статті 26 У п. 19 вилучити слово "крайній". | Враховано | |||
| 145. | 20) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю або майну у зв'язку з виконанням трудових обов'язків. | -239- Довгий Т.О. пункт 20 викласти в такій редакції: „20) право на відшкодування завданої майнової (матеріальної) та моральної шкоди у зв'язку з виконанням трудових обов'язків." | Відхилено | 19) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю або майну у зв'язку з виконанням трудових обов'язків; 20) право на захист від незаконного звільнення; 21) право на захист своїх трудових прав, у тому числі в суді. |
| -240- Атрошенко В.А. додати пункт такого змісту: "захист від незаконного звільнення". | Враховано | |||
| -241- Хара В.Г. Доповнити пунктом 22 в такій редакції: "право на захист своїх трудових прав, в тому числі в суді" | Враховано | |||
| -242- Коновалюк В.І. Статтю 26 ч.1 доповнити пунктом 21: "21) право на самозахист, що включає право припиняти роботу при наявності фактів дискримінації до себе або грубих порушень трудового законодавства" | Враховано частково (В п.11) | |||
| -243- Горбаль В.М. Частину 1 статті 26 доповнити пунктом 21 у наступній редакції: "21) право на звернення до суду для вирішення трудових спорів, незалежно від характеру виконуваних робіт або займаної посади." | Враховано частково (В п.22 цієї статті) | |||
| -244- Кириленко В.А. До статті 26 Додати новий пункт "21) право на захист порушених трудових прав". | Враховано частково | |||
| 146. | Стаття 27. Основні обов'язки працівника | Стаття 22. Основні обов'язки працівника | ||
| 147. | 1. Основними обов'язками працівника є: | 1. Основними обов'язками працівника є: | ||
| 148. | 1) особисте і сумлінне виконання своїх обов'язків за трудовим договором; | 1) особисте і сумлінне виконання своїх обов'язків за трудовим договором; | ||
| 149. | 2) дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку; | -245- Коновалюк В.І. Стаття 27 ч.1 п.2 доповнити словами: "що діють в даного роботодавця." | Відхилено | 2) дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку; |
| 150. | 3) виконання встановлених норм праці та завдань роботодавця; | -246- Байсаров Л.В. Пункт 3 частини 1 статті 27 викласти в наступній редакції: "3) виконання встановлених норм праці, нормативних актів, наказів, розпоряджень та завдань роботодавця". | Відхилено | 3) виконання встановлених норм праці та завдань роботодавця; |
| 151. | 4) дотримання правил охорони праці і техніки безпеки; | 4) дотримання правил охорони праці та техніки безпеки; | ||
| 152. | 5) дбайливе ставлення до майна роботодавця; | -247- Коновалюк В.І. Статтю 27 ч.1 п.5 доповнити словами: "та інших працівників" | Відхилено | 5) дбайливе ставлення до майна роботодавця; |
| 153. | 6) негайне повідомлення роботодавця про загрозу життю та здоров'ю працівників, збереженню їх майна; | -248- Довгий Т.О. У статті 27: пункт 6 викласти у такій редакції: „6) негайне повідомлення роботодавця про загрозу життю, здоров'ю працівників або загрозу знищення чи пошкодження їхнього майна"; | Відхилено | 6) негайне повідомлення роботодавця про загрозу життю та здоров'ю працівників, збереженню їх майна; |
| 154. | 7) повідомлення роботодавця про поважні причини відсутності на роботі. | -249- Ландик В.І. Викласти пункт 7 статті 27 в наступній редакції: "7) повідомлення роботодавця про поважні причини відсутності на роботі не пізніше місячного терміну з дня відсутності на роботі". | Відхилено | 7) повідомлення роботодавця про причини відсутності на роботі; 8) шанування честі, гідності та інших особистих немайнових прав роботодавця; 9) відшкодування шкоди, заподіяної майну роботодавця винними діями під час виконання трудових обов'язків; 10) нерозголошення державної чи комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації. Стаття 23. Встановлення вимог до працівників 1. Вимоги до працівників встановлюються законодавством із дотриманням вимог щодо недопущення дискримінації у сфері праці. Ці вимоги можуть стосуватися наявності у працівника відповідної освіти, професійної підготовки, досвіду трудової діяльності, віку тощо. 2. Обов'язковість щодо наявності громадянства України та знання державної мови як умова виконання роботи за певними посадами може встановлюватися лише законом. 3. Невиконання законодавства під час прийняття на роботу щодо встановлених до працівника вимог є підставою для звільнення його з роботи на підставі статті 115 цього Кодексу. 4. Вимоги до працівників, які встановлюються кваліфікаційними характеристиками, є рекомендаційними, якщо законодавством не визначена їх обов'язковість. 5. Стосовно окремих видів робіт законодавством може встановлюватися, що допуск працівників до їх виконання можливий лише за наявності документа про присвоєння кваліфікації. 6. Не порушуючи положення про недопущення дискримінації у сфері праці (стаття 4 цього Кодексу), роботодавець може встановлювати додаткові вимоги до працівника, що визначаються умовами роботи. Невідповідність цим вимогам є підставою для відмови у прийнятті на роботу, а також для звільнення з роботи в разі, якщо при прийнятті на роботу працівник приховав відомості, які свідчать про невідповідність встановленим вимогам. 7. Стосовно окремих категорій працівників законом може передбачатися прийняття присяги. |
| -250- Беспалий Б.Я. Стаття 27, частина 1, пункт 7). Вилучити слово "поважні" | Враховано | |||
| -251- Єхануров Ю.І. Доповнити до частини 1 статті 27 пункти: 8) шанувати честь, гідність та інші особисті немайнові права роботодавця; 9) відшкодувати шкоду, заподіяну майну роботодавця винними діями під час виконання трудових обов'язків; 10) такого змісту: "не розголошувати державну чи комерційну таємницю та іншу захищену законом інформацію." (стаття 23 внесена до глави 3 відповідно до пропозицій що пропонуються в статті 34 проекту) | Враховано | |||
| 155. | Стаття 28. Обов'язок працівника щодо нерозголошення державної, комерційної або іншої захищеної законом таємниці | -252- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 28 перенести до глави 6 Книги 3 відповідно до її тематики Стаття 28 розташована в книзі 2 главі 1 після статті "Результати випробування" | Враховано | . |
| -253- Чикал А.В. Стаття 28 - у назві статті та частині 2 слова "або іншої захищеної законом таємниці" виключити, оскільки законодавством не визначено поняття "іншої захищеної законом таємниці". | Враховано частково | |||
| -254- Франчук І.А. У статті 28 слова "або іншої захищеної законом таємниці" вилучити як не визначені законодавством України. | Враховано частково | |||
| -255- Сас С.В. У статті 28: - у назві статті та у тексті частини другої слова "або іншої захищеною законом таємниці" виключити. Законодавством не визначено поняття "іншої захищеної законом таємниці", що дасть можливість довільного застосування цієї норми. | Враховано частково | |||
| -256- Катушева З.Г. Із ст. 28 виключити слова " або іншої захищеної законом таємниці". | Відхилено | |||
| -257- Мироненко В.А. З статті 28 виключити слова "або іншої захищеної законом таємниці". | Відхилено | |||
| 156. | 1. У разі прийняття (переведення) на роботу, що передбачає допуск до державної таємниці, працівник підписує зобов'язання щодо збереження державної таємниці. Розголошення державної таємниці тягне відповідальність, встановлену законом. | -258- Беспалий Б.Я. Стаття 28, частина 1. Текст " (переведення)" замінити текстом "чи переведення" | Враховано | |
| -259- Горбаль В.М. У частині 1 статті 28 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |||
| 157. | 2. Якщо працівник у зв'язку з виконанням трудових обов'язків має доступ до інформації, що відповідно до законодавства визнана комерційною або іншою захищеною законом таємницею, на вимогу роботодавця під час прийняття на роботу або пізніше з працівником укладається письмова угода про нерозголошення комерційної або іншої таємниці в період дії трудових відносин і протягом визначеного сторонами строку після їх припинення. Умови, що стосуються нерозголошення комерційної таємниці, можуть включатися до трудового договору. | -260- Чикал А.В. У частині 2 слова "або іншої іншої захищеної законом таємниці" виключити, оскільки законодавством не визначено поняття "іншої захищеної законом таємниці". | Враховано частково | |
| -261- Сас С.В. У тексті частини другої слова "або іншої захищеною законом таємниці" виключити. Законодавством не визначено поняття "іншої захищеної законом таємниці", що дасть можливість довільного застосування цієї норми. | Враховано частково | |||
| -262- Беспалий Б.Я. Стаття 28, частина 2. Текст "відповідно до законодавства" замінити словом "законом"; | Враховано | |||
| -263- Беспалий Б.Я. Текст "захищеною законом таємницею" замінити текстом "охоронюваною законом таємницею" для узгодження з іншими законами України. Аналогічно у всьому тексті Кодексу | Враховано частково | |||
| -264- Кириленко В.А. До статті 28 У ч. 2 в першому реченні після слів "на вимогу роботодавця" додати слова "після отримання ним письмової згоди виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника) або на підставі норм колективного договору" (далі за текстом) | Відхилено | |||
| 158. | 3. Відмова працівника підписати угоду про нерозголошення комерційної або іншої захищеної законом таємниці або включити відповідні умови до трудового договору за наявності у роботодавця достатніх підстав вимагати її укладення є підставою для відмови у прийнятті на роботу, а якщо трудові відносини вже виникли, - для їх припинення на підставі статті 103 цього Кодексу. | -265- Коновалюк В.І. Стаття 28 ч.3 Норма не відповідає поняттю щодо скорочення штату й не узгоджується зі статтею 103 Кодексу. | Враховано частково | |
| -266- Анісімов В.О. В статті 28 п.3 вилучити слова "для їх припинення на підставі статті 103 цьго Кодексу" і замість них внести слова "справа вирішується у судовому порядку". | Відхилено | |||
| -267- Черновецький Л.М. Звільнення працівника з посиланням на статтю 103 суперечить сутності поняття "скорочення штату", застосування якого можливе лише при економічній чи організаційній невигідності для роботодавця подальшого використання працівника. Підписання даної угоди повинно відбуватися на стадії підписання трудового договору, коли потрібно передбачити пункт щодо комерційної таємниці, від якого по суті, і залежатиме виникнення трудових відносин між працівником і роботодавцем. | Відхилено | |||
| 159. | 4. Умисне порушення працівником зобов'язань про нерозголошення комерційної або іншої захищеної законом таємниці тягне за собою обов'язок відшкодування роботодавцеві заподіяної працівником шкоди відповідно до цивільного законодавства. У цьому разі не застосовуються положення щодо обмеження розмірів матеріальної відповідальності працівників, встановлені цим Кодексом. Якщо розголошення комерційної таємниці стало наслідком необережних дій (бездіяльності), працівник несе матеріальну відповідальність відповідно до цього Кодексу. | -268- Коновалюк В.І. Стаття 28 частина 4, друге речення виключити | Враховано частково | |
| -269- Беспалий Б.Я. Стаття 28, частина 4. Текст " (бездіяльності)" замінити текстом "чи бездіяльності" | Відхилено | |||
| -270- Александровська А.О. П. 4 ст. 28 проекту виключити. | Враховано частково | |||
| 160. | 5. Порушення вимоги щодо письмової форми угоди про нерозголошення комерційної таємниці тягне за собою її недійсність. | |||
| 161. | Стаття 29. Зобов'язання працівника не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця | -271- Хара В.Г. Стоян О.М. КМУ Статтю 29 виключити, як таку що суперечить статті 22,43 Конституції України та статтям 2,3,26 цього проекту. Зазначеною статтею передбачено заборону права вибору місця роботи, та не враховано особливості, коли такий вибір обмежений кількістю підприємств (зокрема, у випадку коли в населеному пункті існує всього 2 підприємства - конкурента). | Враховано | |
| -272- Чикал А.В. Виключити, як таку, що суперечить ст. 22, 43 Конституції України, статтям 2,3,6 цього проекту. | Враховано | |||
| -273- Кукоба А.Т. Суперечить ст. 43 Конституції України, яка встановлює, що кожен має право на працю, яку він вільно обирає. | Враховано | |||
| -274- Поліщук К.А. Статтю 29 вилучити | Враховано | |||
| -275- Атрошенко В.А. Статтю 29 вилучити. | Враховано | |||
| -276- Ващук К.Т. Суперечить ст. 43 Конституції України вилучити. | Враховано | |||
| -277- Єдін О.Й. Суперечить ст. 43 Конституції України вилучити. | Враховано | |||
| -278- Рішняк І.М. Суперечить ст. 43 Конституції України вилучити. | Враховано | |||
| -279- Петров О.В. Суперечить ст. 43 Конституції України вилучити. | Враховано | |||
| -280- Анісімов В.О. Статтю 29 виключити як таку, що суперечить статті 22,43 Конституції України та статтям 2, 3, 26 цього проекту. Зазначеною статтею передбачено заборону права вибору місця роботи та не враховано особливості, коли такий вибір обмежений кількістю підприємств (зокрема, у випадку коли у населеному пункті існує всього 2 підприємства-конкурента). | Враховано | |||
| -281- Артеменко Ю.А. Статтю 29 "Зобов'язання працівника не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця" виключити. | Враховано | |||
| -282- Коновалюк В.І. Статтю 29 відхилити | Враховано | |||
| -283- Катушева З.Г. Ст. 29 із проекту Трудового кодексу виключити. | Враховано | |||
| -284- Горбаль В.М. Текст статті 29 в існуючій редакції виключити. | Враховано | |||
| -285- Александровська А.О. Ст. 29 проекту виключити. | Враховано | |||
| -286- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 29 виключити. | Враховано | |||
| -287- Баграєв М.Г. Статтю 29 - виключити | Враховано | |||
| -288- Ніколаєнко С.М. Статтю 29 виключити | Враховано | |||
| -289- Черновецький Л.М. Статтю 29 виключити | Враховано | |||
| -290- Мироненко В.А. Статтю 29 виключити | Враховано | |||
| -291- Франчук І.А. Статтю 29 вилучити. | Враховано | |||
| -292- Єхануров Ю.І. Статтю 29 пропонуємо перенести до Книги другої та викласти у такій редакції: "1. Трудовим договором або спеціальною угодою може бути передбачено зобов'язання керівника юридичної особи, його заступника, іншого працівника, який має доступ до інформації, використання якої може завдати шкоди роботодавцю, не переходити без його згоди на роботу до конкуруючого роботодавця. Обов'язковою умовою такого зобов'язання є надання роботодавцем працівникові додаткових матеріальних або інших благ. 2. Конкуруючим роботодавцем визнається роботодавець, який займається такою ж самою діяльністю, як і роботодавець, з яким працівник уклав трудовий договір, а використання інформації, отриманої працівником у період трудових відносин, може призвести до виникнення у роботодавця негативних наслідків. 3. Працівник має право звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним трудового договору або спеціальної угоди в частині взяття на себе зобов'язань не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця у зв'язку з тим, що роботодавцем не виконуються або неналежно виконуються умови договору чи угоди." | Відхилено | |||
| 162. | 1. За трудовим договором або спеціальною угодою з роботодавцем працівник може брати на себе зобов'язання не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця, тобто роботодавця, сфера економічних інтересів якого збігається з інтересами відповідного роботодавця. Зазначене зобов'язання може поширюватися на період дії трудових відносин, а також на певний період після їх припинення, який у цілому не може перевищувати двох років. Зобов'язання не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця працівник може брати на себе за наявності одночасно двох умов: можливості виникнення у роботодавця негативних наслідків використання працівником інформації і досвіду, отриманих у період трудових відносин з цим роботодавцем, в інтересах конкуруючого роботодавця і надання роботодавцем працівникові додаткових рівноцінних матеріальних або інших благ, послуг чи виплат у зв'язку з погіршенням становища працівника внаслідок прийняття ним на себе зазначеного зобов'язання. | -293- Кириленко В.А. До статті 29 У ч. 1 в першому реченні після слова "працівник" додати "який володіє комерційною таємницею або обіймає керівну посаду" (далі за текстом). До ч.1 додати нове речення: "Підстави для взяття працівниками, зазначеними у цій статті, зобов'язань не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця, а також вичерпний перелік посад, робота на яких є підставою для взяття таких вимог, визначаються колективним договором". | Відхилено | |
| -294- Довгий Т.О. Статтю 29 викласти в такій редакції: "1. Працівник може брати на себе зобов'язання не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця, тобто роботодавця, сфера економічних інтересів якого збігається з інтересами відповідного роботодавця. Зазначене зобов'язання може поширюватися на період дії трудових відносин, а також на період після їх припинення, який у цілому не може перевищувати одного року." 2. Під час прийняття на роботу (або пізніше) з працівником укладається спеціальна письмова угода щодо зобов'язання не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця. Порушення вимоги щодо письмової форми цієї угоди тягне за собою її недійсність. 3. Зобов'язання не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця працівник може брати на себе за наявності одночасно таких умов: - можливості виникнення у роботодавця негативних наслідків використання працівником інформації і досвіду, отриманих у період трудових відносин з цим роботодавцем, в інтересах конкуруючого роботодавця; - зазначення виключного переліку конкуруючих роботодавців в спеціальній письмовій угоді; - надання роботодавцем працівникові додаткових рівноцінних матеріальних або інших благ (послуг, виплат тощо) у зв'язку з погіршенням становища працівника внаслідок прийняття ним на себе зазначеного зобов'язання. 4. Працівник вправі звернутися до суду з вимогою про визнання недійсною спеціальної письмової угоди у зв'язку з тим, що роботодавцем не виконуються або неналежно виконуються умови такої угоди." | Відхилено | |||
| 163. | 2. Працівник вправі звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним трудового договору або спеціальної угоди в частині взяття на себе зобов'язань не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця у зв'язку з тим, що роботодавцем не виконуються або неналежно виконуються умови договору чи угоди, передбачені частиною першою цієї статті. | |||
| 164. | Стаття 30. Роботодавець | Стаття 24. Роботодавець | ||
| 165. | 1. Роботодавець - юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб. | -295- Атрошенко В.А. В статті 30: в п.1 фразу "використовує працю фізичних осіб" замінити на фразу: "використовує найману працю"; | Відхилено | 1. Роботодавець - юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб. |
| -296- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 30 викласти у такій редакції: „Роботодавець - юридична особа (підприємство, установа, організація), фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб." | Враховано редакційно (у статті 300) | |||
| 166. | 2. Фізична особа може вступати в трудові відносини як роботодавець незалежно від віку та цивільної дієздатності. Якщо фізична особа - роботодавець обмежена у цивільній дієздатності, її інтереси у трудових відносинах і відносинах, що передують трудовим, захищає представник відповідно до норм цивільного законодавства. | -297- Хара В.Г. Частину 2 статті 30 виключити. Роботодавцем може бути лише фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, оскільки навіть у цивільному праві права та обов'язки виникають у фізичної особи у повному обсязі лише з 18 років | Враховано | 2. Роботодавцем може бути фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність. |
| -298- Атрошенко В.А. в п.2 вилучити таку фразу: "незалежно від віку та цивільної дієздатності"; | Враховано | |||
| -299- Довгий Т.О. Перше речення частини другої статті 30 викласти у такій редакції: "Роботодавцем може бути фізична особа, яка досягла повної цивільної дієздатності." | Враховано | |||
| -300- Єхануров Ю.І. Частини 2 та 3 статті 30 виключити, а також речення друге частини 4 статті 30. | Відхилено | |||
| 167. | 3. Юридична особа може бути роботодавцем незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, галузевої належності, підпорядкування та інших ознак. Законодавством можуть обмежуватися повноваження юридичних осіб публічного права безпосередньо вступати в трудові відносини або здійснювати надану їм трудову правосуб'єктність. | -301- Хара В.Г. В частині 3 статті 30 друге речення вилучити | Враховано | 3. Юридична особа може бути роботодавцем незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, галузевої належності, підпорядкування та інших ознак. |
| 168. | 4. Юридична особа - роботодавець здійснює свої права та виконує обов'язки, що випливають з трудового законодавства, через її органи, посадових осіб, у тому числі засновників (засновника), повноваження яких встановлюються законодавством, установчими документами або нормативними актами такої особи. У разі коли повноваження діяти від імені юридичної особи-роботодавця надаються засновникам (засновникові) або зборам засновників (учасників, акціонерів, членів), вважається, що ці повноваження здійснює власник юридичної особи-роботодавця. | -302- Хара В.Г. Частину 4 статті 30 викласти у такій редакції: "4. Повноваження юридичної особи як роботодавця реалізуються її органами та посадовими особами відповідно до законодавства, установчих документів цієї особи та її нормативних актів. У разі здійснення окремих повноважень роботодавця щодо певних працівників загальними зборами, установчими документами або нормативними актами роботодавця, що приймаються загальними зборами, визначається постійно діючий орган чи посадова особа, що вирішують невідкладні питання, пов'язані з реалізацією працівником своїх прав та виконанням ним обов'язків. Невизначення такого органу чи посадової особи або тимчасова відсутність посадової особи не може бути перешкодою для реалізації трудових прав працівника" | Враховано | 4. Повноваження юридичної особи як роботодавця реалізуються її органами та посадовими особами відповідно до законодавства, установчих документів цієї особи та її нормативних актів. У разі здійснення окремих повноважень роботодавця стосовно певних працівників загальними зборами, установчими документами або нормативними актами роботодавця, що приймаються загальними зборами, визначається постійно діючий орган чи посадова особа, що вирішують невідкладні питання, пов'язані з реалізацією працівником своїх прав та виконанням ним обов'язків. Невизначення такого органу чи посадової особи або тимчасова відсутність посадової особи не може бути перешкодою для реалізації трудових прав працівника. |
| -303- Атрошенко В.А. в п.4 початок першого речення викласти так: "Юридична особа (роботодавець) здійснює...."; | Відхилено (У зв'язку із зміною редакції) | |||
| -304- Беспалий Б.Я. Стаття 30, частина 4, речення 1. Вилучити текст " (засновника)" | Враховано | |||
| -305- Беспалий Б.Я. текст "нормативними актами" замінити текстом "наказами чи розпорядженнями" | Відхилено | |||
| -306- Беспалий Б.Я. Стаття 30, частина 4, Речення 2. Текст " (засновникові)" вилучити, а другі дужки розкрити. | Враховано частково | |||
| 169. | 5. У разі здійснення окремих повноважень роботодавця щодо певних працівників загальними зборами, установчими документами або нормативними актами роботодавця, що приймаються загальними зборами, визначається постійно діючий орган чи посадова особа, що вирішують невідкладні питання, пов'язані з реалізацією працівником своїх прав та виконанням ним обов'язків у трудових і пов'язаних з ними відносинах. Невизначення такого органу чи посадової особи або тимчасова відсутність посадової особи не може бути перешкодою для реалізації трудових прав працівника. | -307- Атрошенко В.А. п.5 вилучити. | Відхилено | |
| -308- Беспалий Б.Я. Стаття 30, частина 5, речення 1. Текст "нормативними актами роботодавця" замінити текстом "наказами чи розпорядженнями роботодавця". Аналогічно у всьому тексті Кодексу | Відхилено | |||
| 170. | 6. Укладення трудового договору чи допуск працівника до роботи керівником відокремленого підрозділу юридичної особи дає працівникові право на пред'явлення будь-яких вимог, що випливають із трудових відносин, до юридичної особи за місцезнаходженням цього підрозділу або за місцезнаходженням юридичної особи на розсуд працівника. | -309- Губський Б.В. Статтю 30 доповнити новими частинами 7 і 8 такого змісту: "7. адміністрацію підприємства, установи, організації складають посадові особи. Вони вправі у межах своєї компетенції давати обов'язкові для виконання доручення працівникам, які знаходяться в їхньому підпорядкуванні. 8. Керівник підприємства, установи, організації вправі у межах компетенції частину своїх повноважень у трудових правовідносинах делегувати фізичній чи юридичній особі." | Враховано частково | |
| 171. | Стаття 31. Правонаступництво в трудових відносинах | -310- Губський Б.В. Статтю 31 викласти у такій редакції: "Стаття 31. Правонаступництво у трудових правовідносинах" | Відхилено | Стаття 25. Правонаступництво в трудових відносинах |
| 172. | 1. Правонаступництвом у трудових відносинах вважається продовження трудових відносин у разі реорганізації юридичної особи-роботодавця (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) з можливістю звільнення працівників при цьому лише за наявності підстав, встановлених законом. Правонаступництво в трудових відносинах настає також у разі ліквідації юридичної особи-роботодавця і створення на базі майна цієї особи іншої юридичної особи, яка продовжує ту ж діяльність, що провадилася юридичною особою, яку ліквідовано. | -311- Хара В.Г. Перше речення частини 1 статті 31 викласти в такій редакції: "1. Правонаступництвом у трудових відносинах вважається продовження трудових відносин у разі злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення юридичної особи-роботодавця з можливістю звільнення працівників при цьому лише за наявності підстав, встановлених законом. " | Враховано | 1. Правонаступництвом у трудових відносинах вважається продовження трудових відносин у разі злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення юридичної особи-роботодавця з можливістю звільнення працівників при цьому лише за наявності підстав, встановлених законом. Правонаступництво в трудових відносинах настає також у разі ліквідації юридичної особи-роботодавця і створення на базі майна цієї особи іншої юридичної особи, яка продовжує ту ж діяльність, що провадилася юридичною особою, яку ліквідовано. |
| -312- Горбаль В.М. У частині 1 статті 31 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |||
| -313- Майко В.І. В частині 1 статті 31 слова „Правонаступництво в трудових відносинах настає також у разі ліквідації юридичної особи-роботодавця і створення на базі майна цієї особи іншої юридичної особи, яка продовжує ту ж діяльність, що провадилася юридичною особою, яку ліквідовано" виключити | Відхилено | |||
| -314- Бронніков В.К. Стаття 31 ч.1 Друге речення виключити. | Відхилено | |||
| -315- Губський Б.В. Статтю 31 викласти у такій редакції: "1. У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або зміни підпорядкованості підприємства, установи, організації чи зміни роботодавця трудові правовідносини продовжуються у порядку, визначеному статтею 106-1 цього Кодексу, а звільнення працівників при цьому може здійснюватись лише за наявності підстав, визначених цим Кодексом." | Відхилено | |||
| -316- Єхануров Ю.І. У частині 1 статті 31 виключити друге речення як таке, що обмежує право громадян на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Крім того, проектом не передбачено якім чином умови трудового договору мають виконуватися сторонами після ліквідації юридичної особи до моменту створення іншої, оскільки цей процес є довготривалим у часі. | Відхилено | |||
| 173. | 2. Зміна власника або підпорядкованості юридичної особи-роботодавця не тягне за собою припинення трудових відносин. | -317- Губський Б.В. Статтю 31 викласти у такій редакції: "2. Правонаступництво в трудових правовідносинах наступає також у разі ліквідації юридичної особи-роботодавця і створення на її базі іншої юридичної особи, яка продовжує ту ж діяльність, що здійснювалась юридичною особою, яка ліквідована." | Відхилено | 2. Зміна підпорядкованості юридичної особи-роботодавця не тягне за собою припинення трудових відносин. |
| -318- Єхануров Ю.І. В частині 2 статті 31 слова: "власника або" виключити | Враховано | |||
| 174. | Стаття 32. Основні права роботодавця та гарантії їх реалізації | -319- Хара В.Г. Назву статті викласти у такій редакції: "Основні права роботодавця " | Враховано | Стаття 26. Основні права роботодавця |
| 175. | 1. У трудових відносинах роботодавець реалізує такі права: | -320- Єхануров Ю.І. Абзац 1 частини 1 викласти у такій редакції: "Основними правами роботодавця є:" | Враховано | 1. Основними правами роботодавця є: |
| 176. | 1) право на укладення та розірвання трудових договорів з працівниками; | -321- Єхануров Ю.І. Доповнити частину 1 статті 32 пунктом першим в такій редакції: "право на добір працівників в тому числі шляхом тестування" з наступною зміною нумерації пунктів частини | Враховано | 1) право на добір працівників, у тому числі шляхом тестування; 2) право на укладання, зміну та розірвання трудових договорів з працівниками; |
| -322- Хара В.Г. У пункті 1 старої редакції після слова "укладення" додати слово: "зміну" | Враховано | |||
| 177. | 2) право вимагати від працівника належного виконання роботи відповідно до умов трудового договору, дотримання внутрішнього трудового розпорядку, правил охорони праці, дбайливого ставлення до ввіреного йому майна; | -323- Губський Б.В. доповнити пункт 2 частини 1 статті 32 після слів "дбайливого ставлення до ввіреного йому майна" словами "та здійснення контролю за цим". | Відхилено | 3) право вимагати від працівника належного виконання роботи відповідно до умов трудового договору, дотримання внутрішнього трудового розпорядку, правил охорони праці, дбайливого ставлення до ввіреного йому майна; |
| 178. | 3) право на ведення колективних переговорів і укладання колективних договорів, угод; | -324- Коновалюк В.І. Стаття 32 ч.1 п.3 виключити | Відхилено | 4) право на ведення колективних переговорів з метою укладання колективних договорів, угод; |
| -325- Хара В.Г. У пункті 3 старої редакції сполучник "ї" замінити словами: "з метою" | Враховано | |||
| 179. | 4) право заохочувати працівників за результатами праці; | 5) право заохочувати працівників за результатами праці; | ||
| 180. | 5) право застосовувати до працівників, винних у порушенні своїх трудових обов'язків, дисциплінарні стягнення; | -326- Артеменко Ю.А. Пункт 5 частини 1 статті 32 "основні права роботодавця та гарантії їх реалізації" викласти в такій редакції: "5) право застосовувати до працівників, винних у порушенні своїх трудових обов'язків та трудової дисципліни, дисциплінарні стягнення | Відхилено | 6) право застосовувати до працівників, винних у порушенні своїх трудових обов'язків, дисциплінарні стягнення; 7) право на відшкодування шкоди, заподіяної працівником унаслідок порушення ним своїх трудових обов'язків; |
| -327- Майко В.І. В пункті 5 частини 1 статті 32 після слів „трудових обов'язків" додати слова „та трудової дисципліни" | Відхилено | |||
| -328- Бронніков В.К. Стаття 32Підпункт 5 після слів "своїх трудових обов'язків" доповнити словами "та трудової дисципліни", і далі по тексту | Відхилено | |||
| -329- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Після пункту 5 старої редакції додати новий пункт в такій редакції: "право на відшкодування шкоди, заподіяної працівником в наслідок порушення ним своїх трудових обов'язків" | Враховано | |||
| -330- Майко В.І. Після пункту 5 частини 1 статті 32 додати пункт „право на проведення тестування та атестації працівників". Пункт 6 частини 1 статті 32 вважати пунктом 7. | Враховано частково | |||
| 181. | 6) право видавати (ухвалювати) нормативні акти. | -331- Ландик В.І. Стаття 32. Доповнити пункт 1 підпунктом 7 наступного змісту: "7) .право на відшкодування прямої дійсної шкоди, заподіяної працівником" | Враховано | 8) право приймати нормативні акти; |
| -332- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. У пункті 6 старої редакції слова: "видавати (ухвалювати)" замінити словом: "приймати" | Враховано | |||
| -333- Сухий Я.М. Стаття 32. Доповнити підпунктом 6 такого змісту: "право на проведення тестування та атестації працівників;" Підпункт 6 вважати підпунктом 7 | Враховано частково | |||
| -334- Беспалий Б.Я. Стаття 32, частина 1. Пункт 6) викласти у редакції: "6) право видавати накази та розпорядження;" | Відхилено | |||
| -335- Артеменко Ю.А. до статті 32 додати новий пункт 7 такого змісту: "7) право на проведення тестування та атестації працівників;" | Враховано частково | |||
| -336- Бронніков В.К. Стаття 32. Доповнити підпунктом 6 такого змісту: "право на проведення тестування та атестації працівників;" Підпункт 6 вважати підпунктом 7 | Враховано частково | |||
| -337- Губський Б.В. Доповнити статтю 32 Основні права роботодавця такими його правами, як: "право на професійний і кваліфікаційний добір працівників; право оцінювати якість (організувати оцінку якості) виконуваних чи виконаних робіт;" | Враховано частково | |||
| 182. | 2. Разом з іншими роботодавцями роботодавець реалізує право на створення організацій з метою представництва і захисту своїх прав та інтересів, проводить консультації, переговори, укладає угоди на територіальному, галузевому та національному рівні. | -338- Беспалий Б.Я. Стаття 32. Частину 2 після тексту "на створення організацій" доповнити словом ", роботодавців" | Враховано | 9) право на створення організацій роботодавців. |
| -339- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 32 викласти пунктом 9 частини першої у такій редакції: "2. право на створення організацій роботодавців." | Враховано | |||
| -340- Губський Б.В. доповнити статтю 32 частиною 3 такого змісту: "3. У разі порушення представниками трудящих прав роботодавця, законодавства чи колективних договорів і угод роботодавець вправі звернутися до суду з вимогою про припинення діяльності, що порушує його права, законодавство чи колективні договори і угоди." | Відхилено | |||
| 183. | Стаття 33. Основні обов'язки роботодавця | Стаття 27. Основні обов'язки роботодавця | ||
| 184. | 1. У трудових відносинах роботодавець несе такі основні обов'язки: | -341- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Абзац 1 частини 1 викласти у такій редакції: "1. Основними обов'язками роботодавця є:" | Враховано | 1. Основними обов'язками роботодавця є: |
| 185. | 1) шанувати честь, гідність та інші особисті цінності працівника; | -342- Хара В.Г. У пункті 1 частини 1 слово "цінності" замінити словом "права" | Враховано | 1) шанувати честь, гідність та інші особисті права працівника; |
| -343- Довгий Т.О. Пункт 1 статті 33 викласти у такій редакції: "1) з повагою ставитись до особистих немайнових прав працівника та утримуватись від дій, якими ці права можуть бути порушені;" | Враховано частково | |||
| -344- Губський Б.В. У статті 33 частину 1 доповнити пунктами 1-1 такого змісту: „1-1) застосовувати справедливі (безпристрасні) критерії найму працівників" | Відхилено | |||
| 186. | 2) дотримуватися вимог трудового законодавства; | 2) дотримуватися вимог трудового законодавства; | ||
| 187. | 3) створювати працівникам належні умови праці; | -345- Атрошенко В.А. В статті 33: пункт 3 викласти в такій редакції: "забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці"; | Враховано | 3) створювати працівникам належні, безпечні та здорові умови праці; |
| -346- Коновалюк В.І. Хара В.Г. Стаття 33 ч.1 в пункті 3 після слів „умови праці" доповнити словами: „що відповідають вимогам нормативно-правових актів з техніки безпеки, виробничої гігієни, санітарної та пожежної безпеки". | Враховано редакційно | |||
| -347- Сухий Я.М. Стаття 33 п.1 підпункт 3 Після слів: "створювати працівникам належні" доповнити словами "та безпечні" | Враховано | |||
| -348- Артеменко Ю.А. У пункті 3 частини 1 статті 33 "Основні обов'язки роботодавця" після слова "належні" додати слова "та безпечні" і далі за текстом. | Враховано | |||
| -349- Коновалюк В.І. Стаття 33 ч.1 п.3 слово "належні" замінити на слова: "безпечні і здорові" | Враховано | |||
| -350- Беспалий Б.Я. Стаття 33, частина 1. Пункт 3) наприкінці доповнити текстом ", в тому числі побутові умови на виробництві, пов'язані з виконанням працівниками обов'язків за трудовим договором" | Враховано частково (В пункті 6) | |||
| -351- Анісімов В.О. Статтю 33 ч.1 доповнити пунктом 3 "Створювати умови для забезпечення належної безпеки праці" відповідно до цього, пункту "3" присвоїти №4 і так далі. | Враховано редакційно | |||
| -352- Майко В.І. В пункті 3 частини 1 статті 33 після слів „належні" додати слова „та безпечні" | Враховано | |||
| -353- Бронніков В.К. Стаття 33 п.1 підпункт 3 Після слів: "створювати працівникам належні" доповнити словами "та безпечні" | Враховано | |||
| 188. | 4) своєчасно виплачувати працівникам заробітну плату та здійснювати інші виплати, передбачені нормативно-правовими актами, угодами, колективними і трудовими договорами; | 4) своєчасно виплачувати працівникам заробітну плату та здійснювати інші виплати, передбачені нормативно-правовими актами, угодами, колективними і трудовими договорами; | ||
| 189. | 5) здійснювати загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників, а у випадках, передбачених законами - і членів їх сімей; | -354- Єхануров Ю.І. У пункті 5 частини 1 слова: "а у випадках, передбачених законами - і членів їх сімей" вилучити | Враховано | 5) здійснювати загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників; |
| 190. | 6) створювати працівникам належні побутові умови, пов'язані з виконанням ними обов'язків за трудовим договором; | -355- Беспалий Б.Я. Стаття 33, частина 1. Пункт 6) вилучити. | Відхилено | 6) створювати працівникам належні побутові умови, пов'язані з виконанням ними обов'язків за трудовим договором; |
| -356- Анісімов В.О. В статті 33 пп.6. після слів "...належні побутові" додати слова "та санітарно-гігієнічні умови". Далі за текстом. | Відхилено | |||
| -357- Губський Б.В. У статті 33 частину 1 доповнити пунктами 6-1 такого змісту: „6-1) вживати відповідних заходів щодо попередження сексуального насильства по відношенню до працівників та попередження переслідування працівників, які подали скаргу про сексуальні домагання чи дискримінацію, яких вони зазнали чи зазнають", | Враховано частково (В статті 4 нової редакції) | |||
| 191. | 7) забезпечувати працівників відповідно до нормативно-правових актів, угод, колективного і трудового договору засобами колективного та індивідуального захисту; | 7) забезпечувати працівників відповідно до нормативно-правових актів, угод, колективного і трудового договорів засобами колективного та індивідуального захисту; | ||
| 192. | 8) створювати передбачені нормативно-правовими актами, угодами і колективним договором умови для здійснення виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником) своїх повноважень на підприємстві, в установі, організації; | -358- Хара В.Г. Пункт 8 ч.1 статті 33 викласти у такій редакції: 8) сприяти створенню передбачених нормативно-правовими актами, угодами і колективним договором умов для здійснення виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником) своїх повноважень; | Враховано | 8) сприяти створенню передбачених нормативно-правовими актами, угодами і колективним договором умов для здійснення своїх повноважень виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником); |
| 193. | 9) забезпечити на вимогу іншої сторони ведення колективних переговорів та укладення колективного договору відповідно до закону; | -359- Коновалюк В.І. Стаття 33 ч.1 п.9 викласти у такій редакції: "9) приймати участь у колективних переговорах, укладати та виконувати колективний договір відповідно до закону;" | Відхилено | 9) забезпечити на вимогу іншої сторони ведення колективних переговорів з метою укладення колективного договору відповідно до закону; |
| -360- Єхануров Ю.І. В пункті 9 частини 1 сполучник "та " замінити словами: "з метою" | Враховано | |||
| -361- Беспалий Б.Я. Стаття 33, частина 1, пункт 9). Слово "та" замінити словом "про" | Враховано | |||
| -362- Майко В.І. В пункті 9 частини 1 статті 33 слово „та" замінити на слово „з метою" | Враховано | |||
| 194. | 10) надавати працівникам на їх вимогу повну та достовірну інформацію, що стосується їх трудової діяльності; | -363- Анісімов В.О. В статті 33 п.1 підпункт 10 додати слова "а також умов праці стосовно їх дії на організм працюючого". | Відхилено | 10) надавати працівникам на їх вимогу повну та достовірну інформацію, що стосується їх трудової діяльності, а також безоплатно надавати працівникам копії документів, які містять персональні дані щодо них; |
| -364- Хара В.Г. Пункт 10 частини 1 статті 33 доповнити словами: ", а також безоплатно надавати працівникам копії документів, які містять персональні дані щодо них;" | Враховано | |||
| 195. | 11) надавати працівникам та їх представникам повну і достовірну інформацію, необхідну для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням умов угод, колективного договору; | -365- Беспалий Б.Я. Стаття 33, частина 1. Пункт 11). Після тексту "надавати працівникам та" слово "їх" замінити текстом "їхнім вільно обраним" | Відхилено | 11) надавати працівникам та їх представникам повну і достовірну інформацію, необхідну для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням умов угод, колективного договору; |
| 196. | 12) виконувати інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці, та зобов'язання за колективним і трудовим договором. | -366- Беспалий Б.Я. Стаття 33, частина 1, пункт 12). Текст "нормативно-правовими та іншими актами" замінити текстом "іншими законами" | Відхилено | 12) забезпечити захист та конфіденційність персональних даних працівника в порядку, встановленому законодавством, а також у будь-який час на вимогу працівника ознайомлювати його з персональними даними, вносити зміни до них у разі їх невідповідності фактичним обставинам; 13) сприяти участі працівників в управлінні роботодавцем - юридичною особою. Стаття 28. Контроль за виконанням працівниками трудових обов'язків 1. Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, використовувати з цією метою необхідні технічні засоби, не заборонені законом, за умови попередження працівників про їх застосування. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників. 2. Невиконання роботодавцем вимог, передбачених частиною першою цієї статті, тягне його відповідальність згідно із законом. |
| -367- Хара В.Г. Пункт 12 частини 1 виключити. Доповнити пунктом такого змісту: "12) забезпечити захист та конфіденційність персональних даних працівника у порядку встановленому законодавством, а також у будь-який час на вимогу працівника ознайомлювати його з персональними даними, вносити зміни до них у разі їх невідповідності фактичним обставинам." | Враховано | |||
| -368- Атрошенко В.А. В статті 33 додати пункт такого змісту: "надавати оплачувану відпустку та інші пільги вагітним жінкам та матерям"; | Відхилено | |||
| -369- Атрошенко В.А. В статті додати пункт наступного змісту: "забезпечувати захист працюючих жінок, щодо можливості поєднувати працю з материнством". | Відхилено | |||
| -370- Коновалюк В.І. Хара В.Г. Доповнити пунктом: 13) своєчасно виконувати розпорядження державних наглядових і контрольних органів, сплачувати штрафи, накладені за порушення трудового законодавства та інших нормативно-правових актів про працю; | Відхилено | |||
| -371- Коновалюк В.І. статтю 33 доповнити пунктами: 13) створювати умови для участі працівників в управлінні виробництвом; | Враховано редакційно | |||
| -372- Коновалюк В.І. 14) відшкодовувати працівнику шкоду, яка нанесена йому протиправними діями; | Відхилено | |||
| -373- Коновалюк В.І. 15) відшкодовувати працівнику не отриманий ним заробіток в усіх випадках незаконного позбавлення його можливості працювати; | Відхилено | |||
| -374- Коновалюк В.І. 16) виконувати приписи державних наглядових і контрольних органів у разі виявлення фактів порушення трудового законодавства. | Відхилено | |||
| -375- Анісімов В.О. Статтю 33 доповнити пунктом 2 наступного змісту "Додержання своїх обов'язків роботодавцем гарантується державою". | Відхилено | |||
| -376- Губський Б.В. Доповнити новою статтею 33-1 такого змісту: "Стаття 33-1. Захист прав сторін трудових правовідносин 1. На захист своїх порушених або оспорюваних прав сторони трудових правовідносин можуть пред (явити матеріально-правові вимоги щодо: 1) визнання прав сторони, обов'язків іншої сторони; 2) визнання прав або обов'язків такими, що припинилися; 3) визнання трудового договору, іншої угоди, окремих їх умов дійсними чи недійсними; 4) визнання певних обставин такими, що потягли чи не потягли виникнення прав та обов'язків; 5) примушення сторони до виконання обов'язків в натурі; 6) відновлення стану, що існував до порушення права; 7) заборони здійснення певних дій; 8) відшкодування шкоди або стягнення грошових сум, передбачених законодавством про працю, у тому числі стягнення моральної шкоди; 9) зміни або припинення правовідносин. 2. На захист своїх прав сторони трудових правовідносин вправі пред'явити також інші вимоги, що відповідають характеру порушення чи оспорювання суб'єктивних прав та забезпечують їх захист. 3. Кожна із сторін трудового договору вправі звернутись до суду із заявою про тлумачення змісту трудового договору або окремих його умов." | Відхилено | |||
| -377- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. (Глава 3 доповнена статтею 28 яка врахувала статтю 40 старої редакції) | Враховано | |||
| 197. | Глава 4. | |||
| 198. | Вимоги до працівників. перевірка і оцінка | -378- Шаров І.Ф. Гл.4 кн.1 перенести до кн.2. | Враховано | |
| 199. | ділових якостей працівників | -379- Акопян В.Г. Гл.4 кн.1 перенести до кн.2. | Враховано | |
| -380- Губський Б.В. Назву Глави 4 Кодексу викласти у такій редакції: "Глава 4. Добір працівників при прийнятті на роботу" Розпочати главу 4 із статей що визначають основні вимоги Міжнародної Організації Праці та директиви Європейського Союзу, дотримання яких є обов'язковими для залучення працівників до виробничого процесу: "Стаття. Свобода праці 1. Кожен має право на вільний вибір праці. Усі вільні робочі місця (вакантні посади) однаково доступні для жінок і чоловіків. За винятком випадків, встановлених законом України, ніхто не може бути позбавлений права на використання своєї здатності до праці, професійних знань та кваліфікації. 2. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законами України. | Відхилено | |||
| -381- Губський Б.В. Стаття. Мінімальний вік прийняття на роботу 1. Роботодавець має право приймати на роботу осіб, які досягли шістнадцяти років. 2. За згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. 3. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що їх замінює. 4. В організаціях кінематографії, театральних та концертно-видовищних організаціях дозволяється, за згодою одного з батьків або особи, що їх замінює, укладання трудового договору з особами, які не досягли чотирнадцятирічного віку, для участі в створенні і (або) виконанні творів, що не завдасть шкоди їх здоров'ю та моральному розвитку. 5. Згода батьків або осіб, що їх замінюють, надається у письмовій формі. 6. Забороняється використання праці неповнолітніх працівників на роботах, на яких вони наражаються на фізичне, психологічне чи сексуальне насильство або виконання яких може завдати шкоди їх здоров'ю, призвести до негативних наслідків у їх моральному та психічному розвиткові. 7. Кожен роботодавець має вести спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження. | Відхилено | |||
| -382- Губський Б.В. Стаття. Медичний огляд при прийнятті на роботу 1. Обов'язковому попередньому медичному оглядові при прийнятті на роботу підлягають особи молодше вісімнадцяти років, а також інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. 2. Під час проведення попереднього медичного огляду при прийнятті на роботу забороняється перевірка чи проведення медичних тестів на ВІЛ. | Відхилено | |||
| -383- Губський Б.В. Стаття. Обов'язок роботодавця та посередників із працевлаштування щодо інформування про умови праці та її оплату 1. Роботодавець і органи (посередники) із працевлаштування зобов'язані поінформувати особу, яка шукає роботу про характер майбутньої роботи та місце її виконання, а також термін її початку; розміри оплати праці (винагороди), що відповідає характерові робіт і порядок її виплати. 2. У разі працевлаштування за кордон, особу, яка шукає роботу має бути письмово поінформовано про час виконання роботи за кордоном, валюту, в якій виплачуватиметься заробітна плата (винагорода) під час виконання роботи за кордоном і порядок її виплати, а також - виплати, на які працівник матиме право, що включають компенсацію витрат на проїзд та забезпечення житлом, а також на медичне, пенсійне та соціальне страхування." | Відхилено | |||
| 200. | Стаття 34. Встановлення вимог до працівників | -384- Шаров І.Ф. Статтю 34 перенести до гл.3. | Враховано | |
| -385- Акопян В.Г. Статтю 34 перенести до гл.3. | Враховано | |||
| 201. | 1. Вимоги до працівників встановлюються законодавством з дотриманням вимог щодо недопущення дискримінації у сфері праці. Ці вимоги можуть стосуватися наявності у працівника відповідної освіти, професійної підготовки, досвіду трудової діяльності, віку тощо. | |||
| 202. | 2. Обов'язковість щодо наявності громадянства України та знання державної мови як умова виконання роботи за певними посадами може встановлюватися лише законом. | -386- Горбаль В.М. Текст частини 2 статті 34 в існуючій редакції виключити. | Відхилено | |
| 203. | 3. Невиконання законодавства під час прийняття на роботу щодо встановлених до працівника вимог є підставою для звільнення його з роботи на підставі статті 120 цього Кодексу. | |||
| 204. | 4. Вимоги до працівників, які встановлюються кваліфікаційними характеристиками, є рекомендаційними, якщо законодавством не надається їм обов'язковий характер. | -387- Атрошенко В.А. В статті 34 п.4 фразу "не надається їм обов'язковий характер" замінити на фразу: "не визначено їх обов'язкове використання". | Враховано редакційно | |
| -388- Беспалий Б.Я. Стаття 34, частина 4. Слово "законо-давством" замінити словом "законом" | Відхилено | |||
| -389- Хара В.Г. В частині 4 статті 34 слова: "надається їм обов'язковий характер" замінити на слова: "визначена їх обов'язковість" | Враховано | |||
| 205. | 5. Стосовно окремих видів робіт законодавством може встановлюватися, що допуск працівників до їх виконання можливий лише за наявності документа про присвоєння кваліфікації. | -390- Беспалий Б.Я. Стаття 34, частина 5. Слово "законодавством" замінити словом "законом" | Відхилено | |
| 206. | 6. Не порушуючи положення про недопущення дискримінації у сфері праці (стаття 3 цього Кодексу), роботодавець може встановлювати додаткові вимоги до працівника, що виправдовуються характером роботи або умовами її виконання. Невідповідність цим вимогам є підставою для відмови у прийнятті на роботу, але не може бути підставою для звільнення з роботи, крім випадків, коли під час прийняття на роботу працівник приховав відомості, які свідчать про невідповідність встановленим вимогам. | -391- Чикал А.В. Стаття 34 - частину 6 виключити як таку, що суперечить статті 3 цього проекту та статті 22 Конституції України. Вважаємо, що вимоги до працівника мають встановлюватись роботодавцем відповідно до законодавства, яке має визначити вичерпний перелік цих вимог. | Відхилено | |
| -392- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частину 6 викласти в такій редакції: "6. Не порушуючи положення про недопущення дискримінації у сфері праці (стаття 4 цього Кодексу), роботодавець може встановлювати додаткові вимоги до працівника, що визначаються умовами роботи. Невідповідність цим вимогам є підставою для відмови у прийнятті на роботу, а також для звільнення з роботи у разі коли при прийнятті на роботу працівник приховав відомості, які свідчать про невідповідність встановленим вимогам." | Враховано | |||
| -393- Франчук І.А. Частину 6 статті 34 вилучити | Відхилено | |||
| -394- Коновалюк В.І. Стаття 34 ч.6 слова "додаткові умови до працівника" відхилити | Відхилено | |||
| -395- Стоян О.М. Частину шосту - виключити. | Відхилено | |||
| -396- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 34. Частину 6 цієї статті виключити. | Відхилено | |||
| -397- Александровська А.О. Частину 6 ст. 34 - виключити | Відхилено | |||
| -398- Катушева З.Г. Частину 6 ст. 34 із проекту Трудового кодексу виключити. | Відхилено | |||
| -399- Мироненко В.А. Частину 6 статті 34 виключити | Відхилено | |||
| 207. | 7. Стосовно окремих категорій працівників відповідно до закону може передбачатися прийняття присяги. | -400- Беспалий Б.Я. Стаття 34, частина 7. Текст "відповідно до закону" замінити словом "законом" | Враховано | |
| -401- Хара В.Г. В частині 7 статті 34 слова: "відповідно до закону" замінити слово: "законом" | Враховано | |||
| 208. | Стаття 35. Перевірка особи під час прийняття на роботу | |||
| 209. | 1. З метою визначення відповідності професійних, кваліфікаційних, особистих та інших якостей особи вимогам до працівників, що виконують відповідні роботи або займають відповідні посади, роботодавець має право проводити тестування та співбесіди з претендентом на робоче місце або посаду. | -402- Поліщук К.А. Стаття 35 - у частині першій в кінці доповнити словами "тільки з тих питань, які мають відношення до відповідної роботи чи посади". | Враховано редакційно | |
| -403- Сіренко В.Ф. У частині першій статті 35 слова "особистих та інших" виключити. | Враховано (у ч. 2 статті 61) | |||
| 210. | 2. Забороняється проведення тестування, формулювання питань на співбесідах, вчинення при цьому інших дій, що є дискримінаційними за будь-якою ознакою, визначеною цим Кодексом, або такими, що зачіпають честь і гідність людини. | -404- Довгий Т.О. Частину другу статті 35 викласти у такій редакції: "2. Забороняється проведення тестування, яке не пов'язане з оцінкою здатності претендента на робоче місце виконувати ті трудові функції, які передбачені професією, спеціалізацією, кваліфікацією, посади відповідно до встановленої класифікації професій та кваліфікаційних характеристик. При проведенні тестування та співбесід забороняється формулювання питань або вчинення інших дій, що є дискримінаційними за будь-якою ознакою, визначеною цим Кодексом, або такими, що зачіпають особисті немайнові права особи, в тому числі право на повагу до гідності та честі." | Враховано редакційно | |
| -405- Атрошенко В.А. В статті 35: п. 2 викласти в такій редакції: "Забороняється проведення співбесід, тестувань інших заходів, що є дискримінаційними та зачіпають честь і гідність людини"; | Враховано редакційно | |||
| -406- Стоян О.М. Частину другу доповнити реченнями такого змісту: "Тестування та співбесіди мають проводитися та використовуватися лише з метою оцінки здатності особи‚ що шукає роботу‚ виконувати роботу‚ на яку вона претендує. Забороняється формулювати запитання‚ які не стосуються такої роботи‚ або просити особу‚ яка шукає роботу‚ проходити ті тестування‚ які не мають відношення до такої роботи." | Враховано редакційно | |||
| -407- Губський Б.В. У статті 35: частину 2 доповнити реченням такого змісту: „Під час співбесіди є неприпустимими питання щодо захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного положення, майбутньої чи теперішньої вагітності, а також щодо знаходження на утриманні дітей чи недієздатних родичів." | Відхилено | |||
| 211. | 3. У процесі перевірки особи у випадках і порядку, передбачених законом, можуть застосовуватися технічні засоби. | -408- Атрошенко В.А. п. 3 вилучити. | Відхилено | |
| -409- Артеменко Ю.А. Частину 3 статті 35 "Перевірка особи під час прийняття на роботу" виключити. | Відхилено | |||
| -410- Беспалий Б.Я. Стаття 35, частина 3. Вилучити текст "у випадках і порядку, передбачених законом," | Враховано (у ч. 1 статті 61) | |||
| -411- Сіренко В.Ф. Частину третю статті 35 виключити. | Відхилено | |||
| -412- Горбаль В.М. У частині 3 статті 35 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Враховано частково | |||
| -413- Губський Б.В. Частину третю статті 35 виключити. | Відхилено | |||
| 212. | 4. Роботодавець повинен забезпечити конфіденційність інформації, отриманої в результаті тестування та співбесіди, зокрема, обмежити доступ до цієї інформації, особливо після розкриття імені особи, якої ця інформація стосується. Невиконання зазначеної вимоги тягне відповідальність згідно із законом. | -414- Беспалий Б.Я. Стаття 35, частина 4. Слово "після" замінити текстом "у разі" | Відхилено | |
| -415- Горбаль В.М. У частині 4 статті 35 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |||
| -416- Губський Б.В. Статтю 35 доповнити частиною 5 такого змісту: „5. На вимогу працівника роботодавець зобов'язаний ознайомити працівника з усією наявною у нього інформацією про нього" | Враховано редакційно | |||
| 213. | Стаття 36. Випробування під час прийняття на роботу | |||
| 214. | 1. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, допускається погодження роботодавцем і працівником умови про випробування. Така умова вважається погодженою, якщо домовленість про це оформлена письмово (в трудовому договорі або в наказі про прийняття на роботу, з яким працівника ознайомлено під розписку). | -417- Беспалий Б.Я. Стаття 36, частина 1. Розкрити дужки | Враховано | |
| -418- Горбаль В.М. У частині 1 статті 36 слово "розписку" замінити словами "особистий підпис". | Відхилено | |||
| 215. | 2. У період випробування трудові відносини працівників регулюються трудовим законодавством, угодами, колективними договорами з урахуванням особливостей, установлених цим Кодексом. | -419- Горбаль В.М. Статтю 36 доповнити частиною 3 у наступній редакції: "На період проходження терміну випробування працівника розмір оплати його праці може бути зменшено але не менше ніж на 50% порівняно із встановленим розміром оплати праці на даній посаді, про що робиться відповідний запис у трудовому договорі або у наказі про прийняття цього працівника." | Відхилено | |
| 216. | Стаття 37. Особи, для яких не встановлюється випробування | |||
| 217. | 1. Випробування не встановлюється для: | |||
| 218. | 1) неповнолітніх; | |||
| 219. | 2) осіб, звільнених з військової чи альтернативної (невійськової) служби; | -420- Горбаль В.М. Пункт 2 частини 1 статті 37 законопроекту в існуючій редакції виключити. | Відхилено | |
| -421- Майко В.І. Пункт 2 частини 1 статті 37 виключити. | Відхилено | |||
| -422- Бронніков В.К. Пункт 2 частини 1 статті 37 виключити | Відхилено | |||
| 220. | 4) працівників, обраних чи призначених на посаду; | -423- Майко В.І. В пункті 4 частини 1 статті 37 викласти в новій редакції такого змісту: „обраних працівників". | Відхилено | |
| 221. | 5) працівників - переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; | |||
| 222. | 6) працівників, які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи; | |||
| 223. | 7) осіб, які закінчили професійні навчально-виховні чи вищі навчальні заклади і вперше стають до роботи за здобутою професією (спеціальністю); | -424- Беспалий Б.Я. Стаття 37, частина 1, пункт 7). Текст " (спеціальністю)" замінити текстом: ",спеціальністю" | Відхилено | |
| -425- Горбаль В.М. Пункт 7 частини 1 статті 37 законопроекту в існуючій редакції виключити. | Відхилено | |||
| -426- Майко В.І. В пункті 7 частини 1 статті 37 слова „навчально-виховні" виключити. | Відхилено | |||
| 224. | 8) вагітних жінок, жінок та інших працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років, а також одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; | -427- Ландик В.І. Стаття 37. Підпункт 8 пункту 1 читати в наступній редакції: "8) вагітних жінок;" | Відхилено | |
| -428- Анісімов В.О. В статті 37 п.8 після слів "... а також одиноких матерів" доповнити словами "холостих чоловіків". Далі за текстом. | Відхилено | |||
| -429- Сіренко В.Ф. Пункт 8 статті 37 викласти в такій редакції: "8) вагітних жінок, жінок та інших працівників із сімейними обов'язками, які мають дитину віком до трьох років, а також одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда. | Враховано частково | |||
| -430- Горбаль В.М. Пункт 8 частини 1 статті 37 законопроекту в існуючій редакції виключити. | Відхилено | |||
| -431- Майко В.І. В пункті 8 частини 1 статті 37 слова „жінок та інших працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років, а також одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років" виключити. | Відхилено | |||
| -432- Бронніков В.К. В пункті 8 частини 1 статті 37 слова „жінок та інших працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років, а також одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років" виключити. | Відхилено | |||
| 225. | 9) працівників, яких переведено на іншу роботу без зміни роботодавця; | -433- Беспалий Б.Я. Стаття 37, частина 1. Пункт 9) вилучити | Враховано | |
| 226. | 10) осіб, яких направлено на роботу в рахунок броні і квоти або нормативу; | -434- Беспалий Б.Я. Стаття 37. Виключити пункт 10 | Відхилено | |
| -435- Майко В.І. Пункт 10 частини 1 статті 37 виключити. Пункти 4-9 частини 1 статті 37 вважати пунктами 2-7, пункт 12 вважати пунктом 8. | Відхилено | |||
| -436- Бронніков В.К. Стаття 37. Виключити пункт 10 | Відхилено | |||
| -437- Сушкевич В.М. У підпункті 10 пункту 1 статті 37: слова: "випробування не встановлюються" замінити словами: "Випробування не встановлюються при прийнятті на роботу"; у підпункті 8 слово: "матерів" замінити словом: "батьків"; у підпункті 10 після слів: "нормативу" встановити слова: "робочих місць для працевлаштуванні інвалідів" | Відхилено | |||
| 227. | 12) інших осіб у випадках, передбачених законом. | -438- Горбаль В.М. У пункті 12 частини 1 статі 37 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |
| 228. | Стаття 38. Строк випробування | |||
| 229. | 1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців. Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватись для керівників підприємств, установ, організацій, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відокремлених підрозділів підприємств, установ, організацій, а також для інших категорій працівників у випадках, передбачених законом. | -439- Хара В.Г. Згідно статті 27 КЗпП необхідним є визначення терміну випробування для працівників робітничих професій строком на 1 місяць доповнити до статті 38 ч.1 після слова „випробування" словами „при прийнятті на роботу працівників робітничих професій"; доповнити до ст.38 ч.1 після слів „не може перевищувати" словами „одного місяця, інших працівників" | Враховано | |
| -440- Коновалюк В.І. Стаття 38 ч.1 після першого речення доповнити речення такого змісту: "Строк випробування для працівників робочих професій встановлюється тривалістю один місяць. " далі за текстом. | Враховано | |||
| -441- Франчук І.А. У пункті 1 статті 38 після слів "трьох місяців" доповнити словами "для робітників робочих професій - один місяць" Після слів "передбачених законом" доповнити словами : "за погодженням з виборчим органом первинної профспілкової організації" | Враховано частково | |||
| -442- Стоян О.М. Перше речення частини першої доповнити словами " а для працівників робітничих професій один місяць". | Враховано | |||
| -443- Єдін О.Й. Виключити з проекту Трудового кодексу норми, які різко обмежують права найманих працівників, а саме: збільшення випробувального строку з одного до трьох місяців. | Враховано частково | |||
| -444- Довгий Т.О. У статті 38: 1) у частині першій слова „трьох місяців" замінити словами „75 робочих днів"; слова „шести місяців" замінити словами „150 робочих днів". | Відхилено | |||
| -445- Атрошенко В.А. В статті 38 п.1 речення друге вилучити. | Відхилено | |||
| -446- Рішняк І.М. Перше речення першого пункту статті 38 викласти у такій редакції: "Строк випробування не може перевищувати один місяць" | Враховано частково | |||
| -447- Анісімов В.О. В статті 38 термін "три місяці" замінити на термін "один місяць". | Враховано частково | |||
| -448- Ващук К.Т. Збільшення випробувального строку при прийомі на роботу з одного до трьох місяців суперечить ст.22 Конституції України і є неможливим, це фактично скрита форма рабської праці. | Враховано частково | |||
| -449- Мироненко В.А. Перше речення ч. 1 статті 38 доповнити словами: "а для робітників робітничих професій - один місяць"; Друге речення ч.1 статті 38 доповнити словами: "по узгодженню з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)" | Враховано частково | |||
| -450- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 38. Доповнити статтю новим абзацом "Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця." | Враховано частково | |||
| -451- Ніколаєнко С.М. Виключити з проекту Трудового кодексу України норми, які різко обмежують права найманих працівників, а саме: збільшення випробувального строку до трьох місяців | Враховано частково | |||
| -452- Катушева З.Г. Перше речення ч. 1. ст. 38 доповнити словами: "а для працівників робочих професій один місяць". Друге речення ч. 1 ст. 38 доповнити словами: "за узгодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)". | Враховано частково | |||
| 230. | 2. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював (незалежно від причин). | -453- Беспалий Б.Я. Стаття 38, частина 2. Розкрити дужки | Враховано | |
| -454- Горбаль В.М. Частину 2 статті 38 законопроекту в існуючій редакції виключити, а викласти у такій: "2. Строк випробування подовжується на термін перебування працівника на лікуванні. При цьому факт лікування підтверджується документально згідно вимог цього Кодексу.". | Відхилено | |||
| 231. | Стаття 39. Результати випробування | |||
| 232. | 1. Результати випробування визначаються роботодавцем. | |||
| 233. | 2. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі роботодавець має право протягом строку випробування звільнити працівника, письмово попередивши його про це за три дні, без виплати такому працівнику вихідної допомоги. | -455- Байсаров Л.В. В частині 2 статті 39 доповнити реченням наступного змісту: "Якщо невідповідність працівника займаній посаді виявилась в останній день строку випробування, то його звільнення без виплати вихідної допомоги можливе без письмового попередження". | Відхилено | |
| 234. | 3. Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, розірвання трудового договору допускається тільки на підставах, встановлених цим Кодексом. | -456- Бондаренко Г.І. Доповнити статтю пунктом такого змісту: "Працівник має право оскаржити до органу з розгляду трудових спорів попередження про звільнення і звільнення в зв'язку з незадовільними результатами випробування" | Враховано частково (у книзі 9) | |
| 235. | Стаття 40. Контроль за виконанням працівниками трудових обов'язків | -457- Єхануров Ю.І. Статтю 40 перенести останньою статтею в главу 3 | Враховано | |
| 236. | 1. Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, використовувати з цією метою необхідні технічні засоби. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників. | -458- Довгий Т.О. Статтю 40 викласти у такій редакції: "1. Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, використовувати з цією метою необхідні технічні засоби. Контроль за допомогою технічних засобів допускається лише за умови завчасного попередження працівника про застосування технічних засобів контролю. Під час здійснення такого контролю не допускається втручання в особисте і сімейне життя працівників, вчинення дій, що принижують їх честь і гідність або порушують інші права працівників. | Враховано частково | |
| -459- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. В частині 1 статті 40 після слів: "технічні засоби" доповнити словами: "не заборонені законом за умови попередження працівників про іх застосування" | Враховано | |||
| -460- Коновалюк В.І. Стаття 40 ч.1 перше речення доповнити словами: "про що працівники мають бути сповіщені." | Враховано | |||
| -461- Артеменко Ю.А. Частину 1 статті 40 "Контроль за виконанням працівниками трудових обов'язків" викласти в такій редакції: "1. Роботодавець контролює виконання працівниками трудових обов'язків. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників." | Відхилено | |||
| -462- Кириленко В.А. До статті 40 В ч.1 перше речення доповнити словами "у спосіб, визначений колективним трудовим договором" | Відхилено | |||
| 237. | 2. Невиконання вимоги, передбаченої частиною першою цієї статті, тягне відповідальність згідно із законом. | -463- Довгий Т.О. частину 2 викласти у такій редакції; "2. Невиконання роботодавцем вимог, передбачених частиною першою цієї статті, тягне відповідальність згідно із законом." | Враховано | |
| -464- Коновалюк В.І. Стаття 40 ч.2 після слів: "тягне відповідальність" доповнити словом "роботодавця" | Враховано редакційно | |||
| -465- Беспалий Б.Я. Стаття 40. Частину 2 вилучити | Відхилено | |||
| -466- Кириленко В.А. До статті 40. ч. 2 вилучити. | Відхилено | |||
| -467- Горбаль В.М. У частині 2 статті 40 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |||
| -468- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 40 виключити, частиною першою встановлено право роботодавця щодо контролю за виконанням працівником трудових обов'язків, а також обмеження його здійснення, тому частина 2 лише переобтяжує зміст статті. Статтю доцільно перенести до Глави 3 Книги першої. | Враховано частково | |||
| 238. | Стаття 41. Атестація працівників | |||
| 239. | 1. З метою перевірки професійного рівня кваліфікації працівників, їх відповідності займаній посаді роботодавець може проводити періодичну атестацію працівників, які відповідно до класифікації професій належать до відповідних категорій керівників, професіоналів і фахівців, з дотриманням норм цього Кодексу. Законом може передбачатися проведення атестації інших категорій працівників. | -469- Горбаль В.М. У частині 1 статті 41 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |
| -470- Єхануров Ю.І. Статтю 41 викласти у такій редакції: "1. З метою перевірки професійного рівня та кваліфікації працівників, їх відповідності займаній посаді роботодавець може проводити періодичну атестацію працівників відповідно до закону чи нормативному акту роботодавця, з дотриманням норм цього Кодексу 2. Атестація може проводитися не частіше ніж один раз на два роки, якщо інше не встановлено законом." Статтю пропонуємо перенести до Книги другої. | Відхилено | |||
| 240. | 2. Атестація може проводитися не частіше ніж один раз на три роки, якщо інше не встановлено законом. | -471- Артеменко Ю.А. Стаття 41 частину 2 викласти у такій редакції: "2. Атестація проводитися у терміни, визначені нормативними актами роботодавця, якщо інше не встановлено відповідними законами. Терміни проведення атестації визначаються роботодавцем з урахуванням думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника), але не частіше ніж один раз на три роки." | Відхилено | |
| -472- Горбаль В.М. У частині 2 статті 41 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |||
| -473- Бронніков В.К. Стаття 41 п. 2 викласти у такій редакції: "Атестація проводитися у терміни, визначені нормативними актами роботодавця, якщо інше не встановлено відповідними законами. Терміни проведення атестації визначаються роботодавцем з урахуванням думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника), але не частіше ніж один раз на три роки." | Відхилено | |||
| -474- Янковський М.А. Виписати п. 3 до статті 41. в наступній редакції: " 3. В випадках: різкого зниження працівником продуктивності своєї праці чи кваліфікації, порушення ним законодавства або правил техніки безпеки на виробництві роботодавець, чи уповноважена ним на то особа, можуть призначити та провести позачергову атестацію працівника, з можливим вирішенням питання щодо відповідності його своєї кваліфікації або зниженням йому розміру оплати праці. Проведення позачергової атестації не відрізняється від порядку проходження періодичної атестації."; | Відхилено | |||
| 241. | Стаття 42. Працівники, які не підлягають атестації | |||
| 242. | 1. Атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше ніж один рік, вагітні жінки, жінки та інші особи із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, неповнолітні. Законом можуть встановлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації. | -475- Беспалий Б.Я. Стаття 42. Вилучити текст ", вагітні жінки, жінки та інші особи із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, одинокі матері, які мають дітей до чотирнадцяти років". | Відхилено | |
| -476- Франчук І.А. У статті 42 після слів "до чотирнадцяти років" доповнити словами "або дитину-інваліда" і далі за текстом. | Враховано редакційно | |||
| -477- Сас С.В. У статті 42 в частині першій після слів "до чотирнадцяти років" доповнити словами "або дитину-інваліда". | Враховано редакційно | |||
| -478- Анісімов В.О. В статті 42 п.1 після слів "...одинокі матері" додати "холості чоловіки". | Відхилено | |||
| -479- Сіренко В.Ф. Статтю 42 після слів "одинокі матері, які мають дитину віком до чотирнадцяти років" доповнити словами "або дитину-інваліда". | Враховано редакційно | |||
| -480- Катушева З.Г. У ст. 42 після слів " до чотирнадцяти років" доповнити словами "або дитину інваліда" | Враховано редакційно | |||
| -481- Горбаль В.М. У тексті частини 1 статті 42 слова: "жінки та інші особи із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років" виключити; слово "Законом" замінити словом "Законодавством". | Відхилено | |||
| -482- Майко В.І. В частині 1 статті 42 слова „одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років" виключити. | Відхилено | |||
| -483- Бронніков В.К. В частині 1 статті 42 слова „одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років" виключити. | Відхилено | |||
| -484- Губський Б.В. У статті 42 слова „жінки та інші особи із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років" замінити словами „працівники із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда чи які самостійно (без подружжя) виховують одну дитину або більше віком до п'ятнадцяти років". | Враховано частково | |||
| -485- Мироненко В.А. У статті 42 після слів "до чотирнадцяти років" доповнити словами "або дитини-інваліда" | Враховано | |||
| 243. | Стаття 43. Порядок проведення атестації | |||
| 244. | 1. Атестація проводиться за наказом (розпорядженням) роботодавця, яким затверджується склад атестаційної комісії, графік її проведення, що доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до проведення атестації. | -486- Довгий Т.О. У статті 43: у частині першій слова „два місяці" замінити словами „50 робочих днів" | Відхилено | |
| -487- Беспалий Б.Я. Стаття 43, частина 1. Текст " (розпорядженням)" замінити текстом "чи розпорядженням" | Враховано редакційно | |||
| 245. | 2. Атестаційна комісія повинна складатися з досвідчених працівників, а також представника виборного органу первинної профспілкової організації або інших вільно обраних працівниками представників (представника). | -488- Довгий Т.О. у частині другій слово „працівників" замінити словами „фахівців за спеціальністю (професією) щодо якої атестуються працівники"; | Відхилено | |
| -489- Беспалий Б.Я. Стаття 43, частина 2. Вилучити текст " (представника);" | Відхилено | |||
| -490- Горбаль В.М. Частину 2 статті 43 після слів "з досвідчених працівників," доповнити словами "що пропрацювали на даному підприємстві, установі, організації не менше 5 років або займають керівні посади". | Відхилено | |||
| -491- Губський Б.В. У статті 43: частину 2 викласти у наступній редакції: „2. Атестаційна комісія повинна складатися там, де це можливо з однакової кількості працівників чоловічої та жіночої статі. У разі не можливості визначення такого складу комісії з поважних причин, це має бути підтверджено роботодавцем документально"; | Відхилено | |||
| 246. | 3. Роботодавець та безпосередній керівник працівника, який підлягає атестації, не може бути членом атестаційної комісії. | -492- Артеменко Ю.А. Частину 3 статті 43 "Порядок проведення атестації" виключити. | Відхилено | |
| -493- Майко В.І. Частину 3 статті 43 виключити. | Відхилено | |||
| -494- Бронніков В.К. Пункт 3 статті 43 виключити. | Відхилено | |||
| 247. | 4. Атестаційна комісія попередньо визначає перелік питань для проведення атестації, з якими працівники ознайомлюються за місяць до засідання комісії. На засіданні члени атестаційної комісії можуть ставити працівнику запитання, що стосуються виконуваної ним роботи за спеціальністю (професією), займаною посадою, її результативності, а також щодо виконання ним обов'язків. | -495- Довгий Т.О. у частині четвертій слово „місяць" замінити словами „25 робочих днів" | Відхилено | |
| -496- Беспалий Б.Я. Стаття 43, частина 4. Розкрити дужки | Відхилено | |||
| -497- Сухий Я.М. Стаття 43. У пункті 4 слова "за місяць" замінити словами "не менш ніж за місяць" | Враховано | |||
| -498- Артеменко Ю.А. У частині 4 статті 43 слова "за місяць" замінити на слова "не менш ніж за місяць". | Враховано | |||
| -499- Бондаренко Г.І. пункт 4 доповнити словами: "за трудовим договором" | Відхилено | |||
| -500- Майко В.І. В частині 4 статті 43 перед словами „за місяць до засідання комісії" додати слова „не менш ніж". Частину 4 статті 43 вважати статтею 3. | Враховано | |||
| -501- Бронніков В.К. У частині 4 статті 43 слова "за місяць" замінити на слова "не менш ніж за місяць". | Враховано | |||
| 248. | 5. Атестація працівника проводиться тільки у його присутності. | |||
| 249. | 6. Не допускається оцінка професійного рівня кваліфікації працівника за ознаками, що безпосередньо не пов'язані з виконуваною роботою. | -502- Губський Б.В. Частину 6 статті 43 викласти у наступній редакції: „6. Не допускається оцінка професійного чи кваліфікаційного рівня працівника, виходячи з того, що він працює неповний робочий час чи за його політичними поглядами, моральними якостями, віросповідання та за іншими ознаками, що не мають відношення до професійного чи кваліфікаційного рівня працівника." | Відхилено | |
| 250. | 7. Рішення атестаційної комісії приймається шляхом таємного чи відкритого голосування більшістю голосів членів, присутніх на засіданні. У разі рівності голосів прийнятим вважається рішення, за яке голосував головуючий на засіданні. Рішення вважається правоможним, якщо на засіданні комісії присутні не менше двох третин її складу. | |||
| 251. | 8. Рішення атестаційної комісії надається працівникові і роботодавцю не пізніше трьох днів після його прийняття. | -503- Довгий Т.О. у частині восьмій після слова „трьох" доповнити словом „робочих". | Відхилено | |
| 252. | Стаття 44. Результати та наслідки атестації | |||
| 253. | 1. Атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі. Атестаційна комісія може давати роботодавцеві рекомендації щодо подальшого професійного зростання працівника, оплати його праці, необхідності підвищення професійного чи кваліфікаційного рівня. | |||
| 254. | 2. Роботодавець із врахуванням рекомендацій атестаційної комісії може перевести працівника за його згодою на іншу роботу (посаду), розглянути питання щодо оплати праці, зарахувати працівника до кадрового резерву, направити на навчання з метою підвищення кваліфікації чи перепідготовки. | -504- Атрошенко В.А. В статті 44 п.2 фразу "щодо оплати праці" замінити на фразу: "щодо зміни оплати праці". | Відхилено | |
| -505- Беспалий Б.Я. Стаття 44, частина 2. Текст " (посаду)" замінити текстом "чи посаду" | Відхилено | |||
| 255. | 3. На підставі рішення атестаційної комісії роботодавець має право звільнити працівника на підставі статті 110 цього Кодексу. Звільнення може бути здійснено протягом двох місяців з дня отримання цього рішення. До цього строку не включаються періоди, протягом яких працівник фактично не працював з будь-якої причини. | -506- Довгий Т.О. У статті 44: у частині третій слова „двох місяців" замінити словами „50 робочих днів" | Відхилено | |
| -507- Бондаренко Г.І. стаття 44 п.3 Слова: "протягом двох місяців" замінити на слова: "протягом одного місяця" | Відхилено | |||
| -508- Горбаль В.М. У частині 3 статті 44 слова "фактично не працював з будь-якої причини" замінити словами "перебував на лікуванні, факт якого підтверджено документально". | Відхилено | |||
| 256. | 4. Рішення атестаційної комісії може бути оскаржено до роботодавця протягом десяти днів з моменту отримання працівником цього рішення. | -509- Довгий Т.О. у частині четвертій після слова „десяти" доповнити словом „робочих". | Відхилено | |
| 257. | 5. Рішення роботодавця, прийняте відповідно до рішення атестаційної комісії, може бути оскаржено працівником до суду. | -510- Коновалюк В.І. Після статті 44 ввести додаткову статтю, присвяченій конкурсному відбору працівників, що призведе до зміни номерів наступних статей. 1. Конкурсний відбір проводиться у випадках, коли це передбачено нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці. Інформація про прийняття на роботу за конкурсом оголошується публічно. Для проведення конкурсу утворюється комісія у складі не менш як трьох осіб. Переможець конкурсу обирається шляхом голосування на засіданні комісії. Рішення комісії оформлюється протоколом. 2. Порушення встановленого порядку проведення конкурсу, надання необґрунтованих переваг його учасникам тягне за собою відповідальність згідно із законом. | Враховано редакційно (у статті 63) | |
| 258. | Глава 5. | Глава 4 | ||
| 259. | Відносини, що передують трудовим | -511- Кириленко В.А. Главу 5 замість "відносини, що передують трудовим" назвати "Працевлаштування" | Враховано | Працевлаштування |
| 260. | Стаття 45. Право роботодавця на добір працівників | Стаття 29. Право роботодавця на добір працівників | ||
| 261. | 1. Роботодавець вправі приймати на роботу осіб, які безпосередньо звертаються до нього, або через посередництво органів державної служби зайнятості чи суб'єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні. | 1. Роботодавець вправі приймати на роботу осіб, які безпосередньо звертаються до нього, або через посередництво органів державної служби зайнятості чи суб'єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні. | ||
| 262. | 2. Роботодавцю при доборі працівників забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі), а також вимагати від осіб, які шукають роботу, інформацію про їх цивільний стан, особисте життя. | -512- Довгий Т.О. Частину другу статті 45 пропонується викласти в такій редакції: "Роботодавцю при доборі працівників забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі), а також вимагати від осіб, які шукають роботу, інформацію про їх особисте життя". | Відхилено | 2. Роботодавцю при доборі працівників забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі), а також вимагати від осіб, які шукають роботу, інформацію про їх цивільний стан, особисте життя. |
| -513- Беспалий Б.Я. Стаття 45, частина 2. Текст " (рекламі)" замінити текстом ", рекламі" | Відхилено | |||
| 263. | 3. Роботодавець самостійно вирішує питання щодо кількості робочих місць і посад у цілому та за окремими професіями (спеціалізаціями) і кваліфікацією шляхом затвердження штатного розпису та внесення до нього відповідних змін. Якщо змінами до штатного розпису передбачається необхідність звільнення працівників, роботодавець до прийняття відповідного рішення зобов'язаний провести консультації з первинною профспілковою організацією або вільно обраними працівниками представниками (представником). | -514- Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 45 викласти у такій редакції: "3. Роботодавець - самостійно вирішує питання щодо чисельності робочих місць і посад у цілому та за окремими професіями, спеціалізаціями і кваліфікацією. Роботодавець - юридична особа з цією метою затверджує штатний розпис." | Враховано | 3. Роботодавець самостійно вирішує питання щодо чисельності робочих місць і посад у цілому та за окремими професіями, спеціалізаціями і кваліфікацією. Роботодавець - юридична особа затверджує штатний розпис. Стаття 30. Відмова у прийнятті на роботу 1. Роботодавець не має права приймати на роботу осіб, яким ця робота протипоказана за станом здоров'я, що підтверджується медичним висновком, або всупереч встановленим законодавством обмеженням на використання праці деяких осіб на певних роботах. |
| -515- Беспалий Б.Я. Стаття 45, частина 3. Текст " (спеціалізаціями)" замінити текстом ", спеціальностями". а текст " (представником)" - вилучити | Відхилено | |||
| -516- Анісімов В.О. В статті 45 п.3 вилучити слово "первинною" у словосполученні "з первинною профспілковою організацією; додати пункт 3 реченням: "Роботодавець повинен враховувати думку (пропозицію) профспілкової організації, або вільно обраних працівниками представників (представника). | Відхилено | |||
| -517- Горбаль В.М. У тексті частини 3 статті 45 законопроекту слова: "Якщо змінами до штатного розпису передбачається необхідність звільнення працівників, роботодавець до прийняття відповідного рішення зобов'язаний провести консультації з первинною профспілковою організацією або вільно обраними працівниками представниками (представником)." виключити. | Враховано (у статті 104) | |||
| -518- Губський Б.В. У Главі 5. Відносини що передують трудовим Книги першої Кодексу: Доповнити статтями 45-1 - 45-3, що регламентуватимуть такі відносини, що передують трудовим, як проведення конкурсного відбору та стажування претендентів на роботу: „Стаття 45-1. Заборона дискримінуючих оголошень чи реклами про роботу 1. Забороняється висувати будь які вимоги дискримінуючого характеру в оголошеннях (рекламі) про роботу, а також вимагати від осіб, які шукають роботу відомостей про їх громадянський (цивільний) стан, особисте життя чи сімейні плани. Це положення може не застосовуватися у частині надання переваги за належністю претендентів до тієї чи іншої статі лише у випадках, коли метою рекламодавця є сприяння більш рівному статтевому представництву у межах конкретної професії чи групи працюючих, і у такому випадку ця мета має бути ясно відображена в оголошенні чи рекламі. 2. Роботодавці чи уповноважені ними особи винні у порушенні вимог частини 1 цієї статті сплачують на користь державної інспекції праці чи Фонду соціального страхування на випадок безробіття штраф у розмірі 10-кратної мінімальної заробітної плати, що встановлена на день порушення. | Відхилено | |||
| -519- Губський Б.В. Стаття 45-2. Конкурсний відбір на заміщення вакантної посади 1. При прийнятті на роботу може застосовуватись конкурсний відбір на заміщення вакантної посади. 2. Перелік посад та видів робіт, де встановлюються обов'язковість проведення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади, визначається нормативно - правовими і локальними нормативними актами про працю. 3. Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантної посади визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. 4. Комісії по відбору кандидатів повинні складатися там де це можливо з однакової кількості працівників чоловічої та жіночої статі. У разі неможливості визначення такого складу комісії з поважних причин це має бути підтверджено роботодавцем документально. 5. Особі, яка після успішного закінчення стажування (стаття 45-2 цього Кодексу) виявила бажання працювати у даного роботодавця, і проходить конкурсний відбір працівників на заміщення вакантної посади надається перевага над особами, які беруть участь у даному конкурсі, але не проходили стажування. | Відхилено | |||
| -520- Губський Б.В. Стаття 45-3. Стажування при прийнятті на роботу 1. Для перевірки професійного рівня та ділових якостей особи при прийнятті на роботу за рішенням роботодавця може застосовуватись її стажування. 2. Порядок проведення стажування при прийнятті на роботу визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики." | Відхилено | |||
| 264. | Стаття 46. Право осіб на безоплатні послуги державної служби зайнятості | Стаття 31. Право осіб на безоплатні послуги державної служби зайнятості | ||
| 265. | 1. Особи мають право на безоплатне отримання від державної служби зайнятості таких послуг: | 1. Особи мають право на безоплатне отримання від державної служби зайнятості таких послуг: | ||
| 266. | 1) консультацій про можливість працевлаштування, вимоги, що ставляться до працівників відповідних професій (посад), та з інших питань, що мають значення для пошуку роботи та працевлаштування; | -521- Беспалий Б.Я. Стаття 46, частина 1, пункт 1). Текст " ( посад)" замінити текстом ", посад" | Відхилено | 1) консультацій про можливість працевлаштування, про вимоги, що ставляться до працівників відповідних професій (посад), та з інших питань, що мають значення для пошуку роботи та працевлаштування; |
| 267. | 2) допомоги у виборі підходящої роботи; | -522- Горбаль В.М. Пункт 2 частини 1 статті 46 викласти у наступній редакції: "2) допомоги у пошуку та виборі роботи;" | Відхилено | 2) допомоги у виборі підходящої роботи; |
| 268. | 3) послуг з професійної підготовки і перепідготовки у системі державної служби зайнятості або в навчальних закладах за направленням державної служби зайнятості (за наявності потреби і у міру можливості); | 3) з професійної підготовки і перепідготовки у системі державної служби зайнятості або в навчальних закладах за направленням державної служби зайнятості (за наявності потреби і в міру можливості); | ||
| 269. | 4) послуг з професійної орієнтації; | 4) з професійної орієнтації; | ||
| 270. | 5) послуг у зв'язку з безробіттям, у тому числі допомоги по безробіттю та інших видів грошової допомоги, передбачених законодавством. | -523- Беспалий Б.Я. Стаття 46, частина 1, пункт 5). Наприкінці слово "законодавством" замінити словом "законом" | Враховано редакційно (у пункті 6) | |
| -524- Хара В.Г. Пункт 5 ч.1 статті виключити | Враховано | |||
| 271. | 6) інших послуг. | -525- Довгий Т.О. Пункт 6 частини першої статті 46 пропонується викласти в такій редакції: „6) інших послуг, передбачених законодавством про зайнятість населення". | Враховано редакційно | 5) інших послуг, передбачених законодавством. |
| -526- Атрошенко В.А. В статті 46 п. 6 вилучити. | Відхилено | |||
| -527- Горбаль В.М. Пункт 6 частини 1 статті 46 викласти у наступній редакції: "6) інших послуг, передбачених законодавством України." | Враховано | |||
| -528- Губський Б.В. Статті 46 і 47 замінити однією статтею 46, що визначатиме єдині правила щодо посередництва у працевлаштуванні: "Стаття 46. Посередництво у працевлаштуванні 1. Держава забезпечує діяльність державної служби зайнятості, на яку покладаються обов'язки щодо сприяння особам, які шукають роботу та працівникам, які вивільняються в пошуку підходящої роботи, зокрема, надання наступних безоплатних послуг: 1) консультацій щодо можливості працевлаштування, вимог, що ставляться до професій та з інших питань, що є корисними під час пошуку роботи та під час працевлаштування; 2) допомоги у підборі підходящої роботи; 3) послугах з професійної орієнтації, підготовки й перепідготовки у системі державної служби зайнятості або в інших навчальних закладах за направленням державної служби зайнятості; 4) допомоги по безробіттю та інших видів грошової допомоги безробітним, передбачених законом України. 2. Допускається надання платних послуг особам з працевлаштування недержавними бюро по працевлаштуванню (посередниками), які мають право на цей вид діяльності. " | Відхилено | |||
| -529- Губський Б.В. Доповнити Кодекс статтею 47, що дасть визначення основних шляхів працевлаштування: "Стаття 47. Працевлаштування 1. Працевлаштування відбувається як шляхом безпосереднього звернення особи, яка шукає роботу до роботодавця, так і на підставі направлення спеціального органу (посередника), уповноваженого сприяти працевлаштуванню. 2. Направлення органів державної служби зайнятості для працевлаштування осіб, які шукають роботу в рахунок встановленої квоти (броні) є обов'язковим для виконання роботодавцем у встановленому цим Кодексом і законом України порядку. 3. відмова в прийнятті на роботу особи, яку направлено для працевлаштування в рахунок броні чи квоти, тягне обов'язок роботодавця сплатити на користь Фонду соціального страхування на випадок безробіття штраф у розмірі 50-кратної мінімальної заробітної плати, що встановлена на день порушення." | Відхилено | |||
| 272. | Стаття 47. Посередництво суб'єктів підприємницької діяльності у працевлаштуванні | -530- Хара В.Г. Назву статті 47 викласти у такій редакції із відповідною зміною нумерації: "Право осіб на послуги суб'єктів підприємницької діяльності у працевлаштуванні" | Враховано | Стаття 32. Право осіб на послуги суб'єктів підприємницької діяльності у працевлаштуванні |
| -531- Чикал А.В. Стаття 47 - виключити, оскільки вона не є предметом цього Кодексу, а питання щодо надання посередницьких послуг у працевлаштуванні вже врегульовано статтею 18 Закону України "Про зайнятість населення". | Відхилено | |||
| -532- Сас С.В. Стаття 47 - виключити, оскільки вона не є предметом цього Кодексу, а питання щодо надання посередницьких послуг у працевлаштуванні вже врегульовано статтею 18 Закону України "Про зайнятість населення". | Відхилено | |||
| -533- Поліщук К.А. Статтю 47 вилучити. | Відхилено | |||
| 273. | 1. Суб'єкти підприємницької діяльності, які у передбачених законом випадках отримали відповідний дозвіл (ліцензію), мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні. | -534- Хара В.Г. Статтю викласти у такій редакції: "1. Особи мають право на отримання послуг від суб'єктів підприємницької діяльності, які у встановленому законом порядку отримали відповідний дозвіл (ліцензію), з посередництва у працевлаштуванні. " | Враховано | 1. Особи мають право на отримання послуг від суб'єктів підприємницької діяльності, які у встановленому законом порядку отримали відповідний дозвіл (ліцензію), з посередництва у працевлаштуванні. |
| -535- Довгий Т.О. Статтю 47 пропонується викласти в такій редакції: „Суб'єкти господарської діяльності мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за умови дотримання вимог Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності". | Враховано частково | |||
| -536- Горбаль В.М. У частині 1 статті 47 слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |||
| -537- Коновалюк В.І. Статтю 47 доповнити частиною 2: "2. Послуги суб'єктів підприємницької діяльності з працевлаштування здійснюються на платній основі. " | Відхилено | |||
| 274. | Стаття 48. Обов'язки роботодавців щодо надання інформації органам державної служби зайнятості | Стаття 33. Обов'язки роботодавців щодо надання інформації органам державної служби зайнятості | ||
| 275. | 1. Роботодавці (підприємства, установи, організації) з чисельністю працюючих понад 20 осіб зобов'язані щомісяця в установленому законом порядку надавати відповідним органам державної служби зайнятості інформацію про вільні робочі місця (вакантні посади). Ці роботодавці зобов'язані не пізніше як у двомісячний строк поінформувати відповідні органи державної служби зайнятості про вивільнення працівників, що відбувається у зв'язку із скороченням штату. | -538- Беспалий Б.Я. Стаття 48. Частину 1 після слова "Роботодавці" доповнити текстом" - юридичні особи" | Враховано | 1. Роботодавці - юридичні особи з чисельністю працюючих понад 20 осіб зобов'язані щомісяця в установленому законом порядку надавати відповідним органам державної служби зайнятості інформацію про вільні робочі місця (вакантні посади). Ці роботодавці зобов'язані не пізніш як за два місяці поінформувати відповідні органи державної служби зайнятості про наступне звільнення працівників, що відбувається у зв'язку із скороченням штату. |
| -539- Хара В.Г. В частині 1 статті 48 у другому реченні слова: "у двомісячний строк" замінити словами "за два місяці" слова "про вивільнення" замінити словами: "про наступне звільнення" | Враховано | |||
| 276. | 2. Роботодавці, яким встановлено броню і квоту для прийняття на роботу осіб, що потребують соціального захисту, зобов'язані не пізніше п'ятиденного строку поінформувати орган державної служби зайнятості про появу робочих місць, що підлягають заміщенню зазначеними особами. | -540- Артеменко Ю.А. У частині 2 статті 48 "Обов'язки роботодавців щодо надання інформації органам державної служби зайнятості" слова "не пізніше п'ятиденного строку" замінити на слова "не пізніше десятиденного строку". | Відхилено | 2. Роботодавці, яким встановлено броню і квоту для прийняття на роботу осіб, що потребують соціального захисту, зобов'язані не пізніше п'ятиденного строку поінформувати орган державної служби зайнятості про появу робочих місць, що підлягають заміщенню зазначеними особами. |
| -541- Майко В.І. В частині 2 статті 48 слово „п'ятиденний„ замінити на слово „десятиденний" | Відхилено | |||
| -542- Бронніков В.К. В частині 2 статті 48 слово „п'ятиденного„ замінити на слово „десятиденного" | Відхилено | |||
| 277. | Стаття 49. Бронювання робочих місць | Стаття 34. Бронювання робочих місць | ||
| 278. | 1. З метою забезпечення права на працю осіб, що потребують соціального захисту, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевих рад бронюють на підприємствах з чисельністю працюючих понад 20 осіб до 5 відсотків загальної кількості робочих місць за робітничими професіями. У разі встановлення броні враховуються кількість незайнятих робочих місць, кількість робочих місць, що повинні бути утворені. | -543- Ландик В.І. Стаття 49. Текст пункту 1 замінити текстом: "1. З метою забезпечення права на працю осіб, що потребують соціального захисту, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевих рад встановлюють броню на підприємствах з чисельністю працюючих понад 20 осіб." | Відхилено | 1. З метою забезпечення права на працю осіб, що потребують соціального захисту, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевих рад бронюють на підприємствах робочі місця в кількості та в порядку, передбачених законом. |
| -544- Хара В.Г. Частину 1 статті 49 викласти в такій редакції: "З метою забезпечення права на працю осіб, що потребують соціального захисту, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевих рад бронюють на підприємствах робочі місця в кількості та в порядку, передбаченому законом" | Враховано | |||
| -545- Анісімов В.О. В статті 49 п.1 у реченні "...виконавчі органи місцевих рад бронюють на підприємствах з чисельністю працюючих понад 20 осіб до 5 відсотків..." слово "до" замінити на словосполучення "не менш як". | Відхилено | |||
| -546- Атрошенко В.А. В статті 49 п. 1 викласти в такій редакції: "З метою забезпечення права на працю осіб, що потребують соціального захисту, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевих рад бронюють на підприємствах з чисельністю працюючих понад 50 осіб, 1 робоче місце за робітничою професією на кожних 50 працюючих". | Відхилено | |||
| -547- Горбаль В.М. Частину 1 статті 49 після слів "бронюють на підприємствах" доповнити словами "державної форми власності". | Відхилено | |||
| -548- Майко В.І. В частині 1 статті 49 слова „понад 20 осіб до 5 відсотків" замінити на слова „понад 200 осіб до 1 відсотку". | Відхилено | |||
| -549- Кириленко В.А. До статті 49 У ч. 1 в кінці першого речення вилучити слова "за робітничими професіями". У цьому ж реченні замість слів "до 5 відсотків" записати "не менше 4 і не більше 5 відсотків". | Відхилено | |||
| -550- Черновецький Л.М. З метою соціального захисту населення, місцеві органи виконавчої влади на підприємствах з чисельністю понад 20 осіб бронюватимуть робочі місця на робітничі професії. На "заброньовані" таким чином трудові вакансії повинні прийматися виключно люди з соціально незахищених верств населення (ст..49). Це, звичайно, знизить рівень безробіття, але чи не постраждають у цьому випадку інтереси роботодавця. У свою чергу подібні новели призведуть до подорожчання товарів та послуг для населення | Відхилено | |||
| -551- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 49 викласти у такій редакції: "1. З метою забезпечення права на працю осіб, які потребують соціального захисту, за погодженням з органами місцевого самоврядування до колективних договорів та територіальних угод включаються норми про бронювання на підприємствах з чисельністю працюючих понад 20 осіб до 5 відсотків загальної кількості робочих місць за робітничими професіями. При встановлення броні враховуються кількість незайнятих робочих місць." | Відхилено | |||
| 279. | 2. У межах броні державною службою зайнятості встановлюється для підприємств квота для прийняття на роботу окремо для таких категорій осіб, що потребують соціального захисту: | -552- Горбаль В.М. Частину 2 статті 49 після слів "встановлюється для підприємств" доповнити словами "державної форми власності". | Відхилено | 2. У межах броні державною службою зайнятості підприємствам встановлюється квота для прийняття на роботу окремо для таких категорій осіб, що потребують соціального захисту: |
| -553- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 49 викласти у такій редакції: "2. У межах броні державною службою зайнятості встановлюється для підприємств квота для прийняття на роботу окремо для таких категорій осіб, що потребують соціального захисту: 1) неповнолітніх, а також осіб, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах чи звільнилися з військової або невійськової (альтернативної) служби (протягом одного року після закінчення чи припинення навчання або служби); 2) вагітних жінок, осіб із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до шести років; 3) одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, чи інваліда з дитинства незалежно від віку; 4) осіб передпенсійного віку (чоловіків по досягненні 58 років, жінок - 53 років); 5) осіб, звільнених після відбуття кримінального покарання у вигляді позбавлення волі." | Враховано | |||
| -554- Ландик В.І. Текст пункту 2 замінити текстом: "2.У межах броні державною службою зайнятості встановлюється для підприємств квота для прийняття на роботу окремо для таких категорій осіб, що потребують соціального захисту: 1) неповнолітніх, а також осіб, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах чи звільнилися з військової або невійськової (альтернативної) служби; 2) жінок, які мають дітей віком до шести років; 3) одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, чи інваліда з дитинства незалежно від віку; 4) осіб передпенсійного віку (чоловіків по досягненні 58 років, жінок - 53 років); 5) осіб, звільнених після відбуття кримінального покарання у вигляді позбавлення волі." | Враховано частково | |||
| 280. | 1) неповнолітніх, а також осіб, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах чи звільнилися з військової або невійськової (альтернативної) служби (протягом одного року після закінчення чи припинення навчання або служби); | 1) неповнолітніх, а також осіб, які закінчили або припинили навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах чи звільнилися з військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом одного року після закінчення чи припинення навчання або служби); | ||
| 281. | 2) вагітних жінок, осіб із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до шести років; | -555- Майко В.І. В пункті 2 частини 2 статті 49 слова „осіб із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до шести років" виключити | Відхилено | 2) вагітних жінок, осіб із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до шести років; |
| 282. | 3) одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, чи інваліда з дитинства незалежно від віку; | -556- Анісімов В.О. В статті 49 у підпункті 3 п.2. після слів "...одиноких матерів..." добавити словосполучення "холостих чоловіків". | Відхилено | 3) одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда чи інваліда з дитинства незалежно від віку; |
| -557- Губський Б.В. Пункт 3 частини 2 статті 49 викласти у наступній редакції: „3) осіб із сімейними обов'язками, які самостійно (без подружжя) виховують одну дитину або більше віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда, чи інваліда з дитинства незалежно від віку" | Відхилено | |||
| 283. | 4) осіб передпенсійного віку (чоловіків по досягненні 58 років, жінок - 53 років); | -558- Хара В.Г. У пункті 4 частини 2 статті 49 цифри „58" та „53" замінити на цифри „55" та „50", оскільки особи перед пенсійного віку мають право у визначених законом випадках вийти на пенсію за 2 роки до досягнення пенсійного віку. | Враховано | 4) осіб передпенсійного віку (чоловіків по досягненні 55 років, жінок - 50 років); |
| -559- Чикал А.В. У пункті 4 частини 2 статті 49 цифри „58" та „53" замінити на цифри „55" та „50", оскільки особи перед пенсійного віку мають право у визначених законом випадках вийти на пенсію за 1,5 роки до досягнення пенсійного віку. | Враховано | |||
| -560- Сас С.В. У пункті 4 частини 2 статті 49 цифри „58" та „53" замінити на цифри „55" та „50", оскільки особи перед пенсійного віку мають право у визначених законом випадках вийти на пенсію за 1,5 роки до досягнення пенсійного віку. | Враховано | |||
| 284. | 5) осіб, звільнених після відбуття кримінального покарання у вигляді позбавлення волі. | -561- Майко В.І. Пункт 5 частини 2 статті 49 виключити. | Відхилено | 5) осіб, звільнених після відбуття кримінального покарання у вигляді позбавлення волі. |
| -562- Сушкевич В.М. Пункт 2 статті 49 доповнити підпунктом 6 такого змісту: "осіб з обмеженими фізичними та розумовими можливостями"; | Враховано в статті 35 навої редакції) | |||
| -563- Сушкевич В.М. Доповнити частиною другою такого змісту: "Працевлаштування осіб з обмеженими фізичними та розумовими можливостями здійснюється в рахунок нормативу робочих місць, що визначається відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів." | Відхилено (оскільки редакція змінена у зв'язку з рекомендаціями МОП щодо регулювання цих питань окремим законом) | |||
| 285. | 3. Зазначені у частинах першій і другій цієї статті органи доводять до підприємств інформацію про встановлення броні і квоти робочих місць на наступний рік для попереднього їх уточнення. | -564- Горбаль В.М. Частину 3 статті 49 після слів "доводять до підприємств" доповнити словами "державної форми власності". | Відхилено | 3. Зазначені у частинах першій і другій цієї статті органи доводять до підприємств інформацію про встановлення броні і квоти робочих місць на наступний рік для попереднього їх уточнення. |
| -565- Кириленко В.А. До статті 49 Додати до статті нову частину такого змісту: "4. Для осіб, перерахованих у пунктах 1 та 2 частини 2 цієї статті не можуть бронюватися робочі місця зі шкідливими та небезпечними умовами праці". | Відхилено | |||
| 286. | Стаття 50. Встановлення нормативу робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями | -566- Беспалий Б.Я. Стаття 50. Назву та текст статті після тексту "обмеженими фізичними" доповнити текстом "чи психічними" | Відхилено | Стаття 35. Встановлення нормативу робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) |
| 287. | 1. З метою працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями для підприємств, установ, організацій усіх форм власності органи місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів та органів соціального захисту інвалідів щороку встановлюють норматив робочих місць для цієї категорії громадян, що не може перевищувати 4 відсотків загальної чисельності працюючих. Роботодавці вправі самостійно приймати на роботу осіб з обмеженими фізичними можливостями в рахунок затвердженого нормативу. | -567- Довгий Т.О. Перше речення частини першої статті 50 проекту доповнити словами: „а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом". | Відхилено | 1. З метою працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) для юридичних осіб усіх форм власності органи місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів та органів соціального захисту інвалідів щороку встановлюють норматив робочих місць для цієї категорії громадян у кількості та в порядку, передбачених законом. |
| -568- Хара В.Г. Назву статті 50 доповнити словом: " (інвалідів)" Частину 1 статті 50 викласти в такій редакції: "1. З метою працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) для юридичних осіб усіх форм власності органи місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів та органів соціального захисту інвалідів щороку встановлюють норматив робочих місць для цієї категорії громадян, в кількості та в порядку, передбаченому законом. " | Враховано | |||
| -569- Коновалюк В.І. Стаття 50. останнє речення доповнити словами: "про що сповіщають державну службу зайнятості." | Відхилено | |||
| -570- Артеменко Ю.А. Статтю 50 "Встановлення нормативу робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями" викласти в такій редакції: "1. З метою працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями для підприємств, установ, організацій усіх форм власності органи місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів та органів соціального захисту інвалідів наприкінці кожного року, не пізніше ніж за місяць до початку року, на який встановлюється норматив, встановлюють та доводять до підприємств, установ, організацій норматив робочих місць для цієї категорії громадян, що не може перевищувати 4 відсотків від різниці загальної чисельності працівників та чисельності працівників на робочих місцях, де, за умовами виробництва або медичним показникам інвалідів їх робота неможлива. Державна служба зайнятості з участю громадських організацій інвалідів та органів соціального захисту інвалідів забезпечують направлення осіб з обмеженими фізичними можливостями для працевлаштування в межах затвердженого нормативу." | Відхилено | |||
| -571- Горбаль В.М. У частині 1 статті 50 слова "усіх форм власності" замінити словами "державної форми власності". | Відхилено | |||
| -572- Майко В.І. В частині 1 статті 50 слова „щороку встановлюють норматив робочих місць для цієї категорії громадян, що не може перевищувати 4 відсотків загальної чисельності працюючих. Роботодавці вправі самостійно приймати на роботу осіб з обмеженими фізичними можливостями в рахунок затвердженого нормативу" замінити словами „наприкінці кожного року, не пізніше ніж за місяць до початку року, на який встановлюється норматив, встановлюють та доводять до підприємств, установ, організацій з чисельністю працюючих понад 100 осіб норматив робочих місць для цієї категорії громадян, що не може перевищувати 1 відсотка загальної кількості робочих місць, на яких згідно з результатами атестації робочих місць за умовами праці можуть бути зайняті особи з обмеженими фізичними можливостями. Державна служба зайнятості з участю громадських організацій інвалідів та органів соціального захисту інвалідів забезпечують направлення осіб з обмеженими фізичними можливостями для працевлаштування в межах затвердженого нормативу" | Відхилено | |||
| -573- Бронніков В.К. В частині 1 статті 50 слова „щороку встановлюють норматив робочих місць для цієї категорії громадян, що не може перевищувати 4 відсотків загальної чисельності працюючих. Роботодавці вправі самостійно приймати на роботу осіб з обмеженими фізичними можливостями в рахунок затвердженого нормативу" замінити словами „наприкінці кожного року, не пізніше ніж за місяць до початку року, на який встановлюється норматив, встановлюють та доводять до підприємств, установ, організацій норматив робочих місць для цієї категорії громадян, що не може перевищувати 4 відсотка загальної кількості робочих місць, на яких згідно з результатами атестації робочих місць за умовами праці можуть бути зайняті особи з обмеженими фізичними можливостями. Державна служба зайнятості з участю громадських організацій інвалідів та органів соціального захисту інвалідів забезпечують направлення осіб з обмеженими фізичними можливостями для працевлаштування в межах затвердженого нормативу" | Відхилено | |||
| -574- Єхануров Ю.І. Статтю 50 викласти в такій редакції: "1. З метою працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями для підприємств, установ, організацій усіх форм власності за погодженням з органами місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів до колективних договорів та територіальних угод включаються нормативи робочих місць для цієї категорії громадян, що не може перевищувати 4 відсотків загальної чисельності працюючих. Роботодавці вправі самостійно приймати на роботу осіб з обмеженими фізичними можливостями в рахунок затвердженого нормативу." | Відхилено | |||
| -575- Атрошенко В.А. В статті 50 додати п. 2 наступного змісту: "Якщо на підприємстві працює від 15 до 25 осіб встановлюється норматив у кількості одного робочого місця для інваліда. Підприємства з кількістю працюючих до 15 осіб працевлаштовують інваліда за власним бажанням". | Враховано частково | |||
| -576- Кириленко В.А. До статті 50 Додати нову частину такого змісту: "2. До числа робочих місць, передбачених частиною 1 цієї статті, не можуть зараховуватися робочі місця зі шкідливими та небезпечними умовами праці". | Відхилено | |||
| -577- Сушкевич В.М. Статтю 50 викласти в такій редакції: "Стаття 50. Встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями 1. з метою працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями для підприємств (об'єднань), установ і організацій усіх форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць, призначених для працевлаштування цієї категорії громадян у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 15 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця. Роботодавці самостійно приймають на роботу осіб з обмеженими фізичними можливостями в рахунок нормативу робочих місць". | Відхилено (оскільки це не тематика Кодексу, а спеціального закону) | |||
| 288. | Стаття 51. Прийняття на роботу в рахунок броні і квоти | Стаття 36. Прийняття на роботу в рахунок броні та квоти | ||
| 289. | 1. Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу особі, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні і квоти за наявності вільних робочих місць у межах броні, квоти. | -578- Атрошенко В.А. Статтю 51 викласти в наступній редакції: "1. Роботодавець зобов'язаний провести співбесіду з особою, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні і квоти. В разі визначення особи природною для відповідної роботи, за наявністю вільних робочих місць прийняти у межах броні, квоти." | Відхилено | 1. Роботодавець приймає на роботу особу, яку направлено в рахунок встановленої броні та квоти, у разі відповідності цієї особи вимогам, встановленим статтею 23 цього Кодексу. Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу цій особі за наявності вільних робочих місць у межах броні, квоти. |
| -579- Хара В.Г. Частину 1 статті 51 викласти у такій редакції: "1. Роботодавець приймає на роботу особу, яку направлено в рахунок встановленої броні і квоти у разі відповідності цієї особи вимогам, встановленим статтею 23 цього Кодексу. Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу цій особі за наявності вільних робочих місць у межах броні, квоти." | Враховано | |||
| -580- Єхануров Ю.І. Статтю 51 ч.1 викласти в такій редакції: "1. Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу особі, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні і квоти за наявності вільних робочих місць у межах броні, квоти. " | Враховано редакційно | |||
| -581- Сухий Я.М. Стаття 51.Частину 1 викласти у наступній редакції: "1. Роботодавець приймає на роботу особу, яку направлено в рахунок встановленої броні і квоти у разі відповідності цієї особи до вимог, що пред'являються кваліфікаційними характеристиками до відповідного робочого місця на підприємстві. Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу особі за наявності вільних робочих місць у межах броні і квоти і відповідності особи вимогам, що пред'являються кваліфікаційним характеристикам до відповідного робочого місця на підприємстві." | Враховано частково | |||
| -582- Артеменко Ю.А. Статтю 51 "Прийняття на роботу в рахунок броні і квоти" викласти у такій редакції: "1. Роботодавець приймає на роботу особу, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні і квоти, у разі відповідності кваліфікації особи вимогам, що пред'являються кваліфікаційними характеристиками до відповідного робочого місця на підприємстві." | Враховано | |||
| -583- Беспалий Б.Я. Стаття 51, частина 1. Текст " (посада)" замінити текстом ", посада"; текст " (окладу)" вилучити; текст " (професією, кваліфікацією)" замінити текстом ",професією, кваліфікацією". | Відхилено | |||
| -584- Беспалий Б.Я. Стаття 51. Частину 1 доповнити таким другим реченням: "У випадках передбачених цим Кодексом зазначені особи під час прийняття на роботу підлягають перевірці та/або випробуванню" | Відхилено | |||
| -585- Горбаль В.М. У частині 1 статті 51 після слів "у межах броні, квоти" додати слова "якщо зазначена особа відповідає вимогам щодо кваліфікації та професійних навичок.". | Враховано частково | |||
| -586- Майко В.І. Частину 1 статті 51 викласти у новій редакції такого змісту: „Роботодавець приймає на роботу особу, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні і квоти, у разі відповідності кваліфікації особи вимогам, що пред'являються кваліфікаційними характеристиками до відповідного робочого місця на підприємстві. Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу особі за наявності вільних робочих місць у межах броні і квоти і відповідності кваліфікації особи вимогам, що пред'являються кваліфікаційними характеристиками до цього робочого місця" | Враховано частково | |||
| -587- Бронніков В.К. Частину 1 статті 51 викласти у новій редакції такого змісту: „Роботодавець приймає на роботу особу, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні і квоти, у разі відповідності кваліфікації особи вимогам, що пред'являються кваліфікаційними характеристиками до відповідного робочого місця на підприємстві. Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу особі за наявності вільних робочих місць у межах броні і квоти і відповідності кваліфікації особи вимогам, що пред'являються кваліфікаційними характеристиками до цього робочого місця" | Враховано частково | |||
| 290. | 2. У разі відмови в укладенні трудового договору з особою, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні і квоти, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Зазначені наслідки не настають у разі покладання судом за заявою працівника на роботодавця обов'язку щодо прийняття працівника на роботу. | -588- Хара В.Г. Частину 2 викласти в такій редакції: "2. У разі відмови в укладенні трудового договору з особою, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні і квоти, за винятком підстав визначених частиною першою цієї статті, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові компенсацію у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Компенсація не виплачується у разі покладання судом на роботодавця обов'язку щодо прийняття працівника на роботу;" | Враховано | 2. У разі відмови в укладенні трудового договору з особою, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні та квоти, за винятком підстав, визначених частиною першою цієї статті, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові компенсацію у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Компенсація не виплачується в разі покладення судом на роботодавця обов'язку щодо прийняття працівника на роботу. У разі прийняття на відповідне робоче місце іншого працівника такий працівник підлягає звільненню в порядку, визначеному статтею 100 цього Кодексу. |
| -589- Бондаренко Г.І. У статті 51 частині 2 словосполучення "мінімальної заробітної плати" замінити на слова "трьох мінімальних заробітних плат" | Враховано | |||
| -590- Чикал А.В. Стаття 51 - у частині 2 слова "мінімальної заробітної плати" замінити на слова "шість мінімальних заробітних плат", оскільки встановлена міра відповідальності роботодавця за відмову у прийнятті на роботу в рахунок броні або квоти (у розмірі мінімальної заробітної плати) для працівника є не адекватною втраченому місцю роботи. | Враховано частково | |||
| -591- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 51 викласти у такій редакції: "2. У разі прийняття на відповідне робоче місце іншого працівника такий працівник підлягає звільненню у порядку, визначеному статтею 105 цього Кодексу. " | Враховано | |||
| -592- Сас С.В. У статті 51: у частині другій слова "мінімальної заробітної плати" замінити на слова "шести мінімальних заробітних плат". Зміни обумовлені тим, що встановлена міра відповідальності роботодавця за відмову у прийнятті на роботу в рахунок броні або квоти (у розмірі мінімальної заробітної плати) для працівника є не адекватною втраченому місцю роботи. | Враховано частково | |||
| -593- Атрошенко В.А. Статтю 51 викласти в наступній редакції: "2. У разі відмови в укладанні трудового договору з особою, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні, квоти роботодавець зобов'язаний прийняти на співбесіду іншого кандидата, але не більше десяти осіб на одну посаду." | Відхилено | |||
| -594- Сухий Я.М. Стаття 51. У частині 2 після слів: "в рахунок встановленої броні і квоти" доповнити словами "за винятком причини, зазначеної у частині 1 цієї статті". | Враховано | |||
| -595- Артеменко Ю.А. Статтю 51 викласти у такій редакції: "2. Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу особі за наявності вільних робочих місць у межах броні і квоти і відповідності кваліфікації особи вимогам, що пред'являються кваліфікаційними характеристиками до цього робочого місця." | Враховано частково | |||
| -596- Майко В.І. В частині 2 статті 51 після слів „встановленої броні і квоти" додати слова „за винятком причин, зазначених у частині 1 цієї статті" | Враховано | |||
| -597- Бронніков В.К. В частині 2 статті 51 після слів „встановленої броні і квоти" додати слова „за винятком причин, зазначених у частині 1 цієї статті" | Враховано | |||
| 291. | 3. У разі прийняття на відповідне робоче місце іншого працівника такий працівник підлягає звільненню у порядку, визначеному статтею 105 цього Кодексу. | -598- Хара В.Г. Частину 3 статті 51 доповнити реченням до частини 2 | Враховано | |
| -599- Атрошенко В.А. Статтю 51 викласти в наступній редакції: "3. У разі прийняття на відповідне робоче місце іншого працівника роботодавець може відмовити у працевлаштуванні усім направленим кандидатам." | Відхилено | |||
| -600- Артеменко Ю.А. Статтю 51 викласти у такій редакції: "3. У разі відмови в укладенні трудового договору з особою, яку направлено на роботу в рахунок встановленої броні і квоти, за винятком невідповідності кваліфікації особи вимогам, що пред'являються кваліфікаційними характеристиками до відповідного робочого місця на підприємстві, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові компенсацію у розмірі середньої заробітної плати, але не нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом. Зазначені наслідки не настають у разі покладання судом за заявою працівника на роботодавця обов'язку щодо прийняття працівника на роботу." | Враховано частково | |||
| -601- Горбаль В.М. У частині 3 статті 51 слова "відповідне робоче місце" замінити словами "робоче місце, заброньоване у порядку, визначеному статтями 49, 50 цього Кодексу,". | Відхилено | |||
| -602- Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 51 викласти в такій редакції; "3. Невиконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями тягне за собою обов'язок роботодавця сплати до Фонду соціального захисту інвалідів цільові кошти із розрахунку мінімальної заробітної плати за рік за кожне робоче місце особи з обмеженими фізичними можливостями в межах нормативу, що залишилось незайнятим." | Відхилено | |||
| -603- Артеменко Ю.А. Статтю 51 викласти у редакції: "4. У разі прийняття на відповідне робоче місце іншого працівника такий працівник підлягає звільненню у порядку, визначеному статтею 105 цього Кодексу." | Відхилено | |||
| 292. | Стаття 52. Захист особи від дискримінації у сфері праці | -604- Шаров І.Ф. Статті 52-60 перенести до книги 2. | Враховано частково | |
| -605- Акопян В.Г. Статті 52-60 перенести до книги 2. | Враховано частково | |||
| -606- Хара В.Г. Статтю 52 перенести до книги 8-9 | Враховано | |||
| 293. | 1. У разі допущення роботодавцем дискримінації під час прийняття особи на роботу така особа може звернутися до суду з позовом про покладення на роботодавця обов'язку прийняти її на роботу. Якщо на день винесення судом рішення робоче місце (посада), на яке претендувала особа, залишається вакантним, суд виносить рішення про покладення на роботодавця обов'язку прийняти цю особу на роботу та визначити днем прийняття на роботу день її звернення до роботодавця про прийняття на роботу, а також про стягнення на її користь заробітної плати за час, протягом якого вона не могла працювати з вини роботодавця, з розрахунку тарифної ставки (окладу) за тією роботою (професією, кваліфікацією), на яку роботодавець зобов'язаний її прийняти. | -607- Ландик В.І. Пункт 1 статті 52. Виключити друге речення. | уде розглянуто у книгах 8 - 9 | |
| -608- Артеменко Ю.А. Частину 1 статті 52 "Захист особи від дискримінації у сфері праці" після слів "У разі допущення роботодавцем дискримінації" додати слова "за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання або іншими ознаками" і далі за текстом. | уде розглянуто у книгах 8 - 9 | |||
| 294. | 2. Якщо на день винесення судом рішення про допущену під час прийняття на роботу дискримінацію на відповідне робоче місце (посаду) прийнято іншу особу, на роботодавця не може бути покладено обов'язок прийняти цю особу на роботу. У такому разі суд виносить рішення про стягнення на користь цієї особи заробітної плати за період від звернення її про прийняття на роботу до винесення судом рішення (цей період не продовжується, якщо справа розглядається у судах апеляційної та касаційної інстанції та повторно у суді першої інстанції) з розрахунку тарифної ставки (окладу) за тією роботою (посадою), на яку претендувала ця особа. Крім того, у зв'язку з допущеною роботодавцем дискримінацією працівнику відшкодовується моральна шкода у сумі від одного до п'яти розмірів мінімальної заробітної плати. | -609- Ландик В.І. Пункт 2 статті 52. Виключити друге і третє речення. | уде розглянуто у книгах 8 - 9 | |
| -610- Довгий Т.О. Останнє речення частини другої статті 52 вкласти в такій редакції: „У зв'язку з допущеною роботодавцем дискримінацією працівнику може бути відшкодована моральна шкода". | уде розглянуто у книгах 8 - 9 | |||
| -611- Коновалюк В.І. Стаття 52 ч.2 в останньому реченні слова: "у сумі від одного до п'яти розмірів мінімальної заробітної плати" замінити на слова: "відповідно до закону" | уде розглянуто у книгах 8 - 9 | |||
| -612- Беспалий Б.Я. Стаття 52, частина 2. Текст " ( посаду)" замінити текстом ",посаду"; текст " (окладу)" вилучити. Текст " (посадою)" замінити текстом ", посадою" | уде розглянуто у книгах 8 - 9 | |||
| -613- Горбаль В.М. У тексті частини 2 статті 52 після слів "цю особу на роботу," доповнити словами ", крім випадку, передбаченого частиною 3 статті 51 цього Кодексу". | уде розглянуто у книгах 8 - 9 | |||
| 295. | 3. Право на виплати, зазначені в частині другій цієї статті, особа має також і тоді, коли вона не вимагає покладення на роботодавця обов'язку прийняти на роботу. Вимога про стягнення грошових сум при цьому може бути пред'явлена в строк, що встановлюється для звернення до суду з приводу незаконної відмови у прийнятті на роботу (частина перша статті 423 цього Кодексу). | -614- Ландик В.І. Пункт 3 статті 52 виключити. | уде розглянуто у книгах 8 - 9 | |
| -615- Губський Б.В. Статтю 52 виключити, оскільки вона не визначає усіх можливих механізмів захисту особи від можливих проявів дискримінації у сфері праці, а також обмежує право працівника на розгляд трудового спору комісією з розгляду трудових спорів. | уде розглянуто у книгах 8 - 9 | |||
| 296. | Стаття 53. Прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду | |||
| 297. | 1. Обрання на посаду проводиться у випадках, коли це передбачено законодавством або установчими документами роботодавця. Прийняття рішення про обрання на посаду є підставою для укладення трудового договору в строки, що встановлюються законодавством чи рішенням про обрання. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір повинен бути укладений наступного дня після обрання. | |||
| 298. | 2. Відмова обраної на посаду особи без поважних причин стати до роботи протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу. | |||
| 299. | Стаття 54. Прийняття на роботу особи, яка пройшла конкурсний відбір | |||
| 300. | 1. Конкурсний відбір проводиться у випадках, коли це передбачено нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці. Інформація про прийняття на роботу за конкурсом оголошується публічно. Для проведення конкурсу утворюється комісія у складі не менш як трьох осіб. | -616- Довгий Т.О. Друге речення частини першої статті 54 викласти в такій редакції: „Оголошення про проведення конкурсу, вимоги до претендентів та документів, що подаються на конкурс, публікуються в пресі або поширюються через інші засоби масової інформації". | Відхилено | |
| -617- Беспалий Б.Я. Стаття 54, частина 1. Текст "коли це передбачено" замінити словом "передбачених"; текст "та іншими" вилучити | Враховано | |||
| -618- Майко В.І. Частину 1 статті 54 викласти в новій редакції такого змісту: „Конкурсний відбір проводиться за ініціативою роботодавця, а також у випадках, коли це передбачено нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці" | Враховано редакційно | |||
| 301. | 2. Порушення встановленого порядку проведення конкурсу, надання необґрунтованих переваг його учасникам тягне за собою відповідальність згідно із законом. | -619- Беспалий Б.Я. Стаття 54. Частину 2 після тексту "Порушення встановленого" доповнити словом "законодавством" | Відхилено | |
| -620- Горбаль В.М. Частину 2 статті 54 викласти у наступній редакції: "2. Порядок проведення конкурсного відбору затверджується керівництвом відповідного підприємства, установи, організації, що його проводить. Порушення встановленого порядку проведення конкурсу, надання необґрунтованих переваг його учасникам тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України." | Враховано редакційно | |||
| -621- Майко В.І. В частині 2 статті 54 слова „надання необґрунтованих переваг його учасникам" виключити. | Відхилено | |||
| 302. | 3. З переможцем конкурсу укладається трудовий договір у строк, визначений умовами проведення конкурсу. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після оголошення результатів конкурсу. | |||
| 303. | 4. Відмова працівника без поважних причин стати до роботи протягом тижня після закінчення встановленого строку, а якщо строк не встановлено - протягом п'ятнадцяти днів після оголошення результатів конкурсу, дає роботодавцеві право відмовити працівникові у прийнятті на роботу. | -622- Довгий Т.О. В частині четвертій статті 54 : слова „протягом тижня" замінити словами „протягом п'яти робочих днів"; слова "протягом п'ятнадцяти днів" замінити словами „протягом п'ятнадцяти робочих днів". | Відхилено | |
| -623- Коновалюк В.І. У статті 54 п.п. 1 та 2 перенесені в розділ глави 4 книги 1, де розглядаються питання перевірки ділових якостей працівників. п.п. 3 та 4 нумеруються відповідно на п.п. 1 та 2. | Враховано частково | |||
| 304. | Стаття 55. Призначення на посаду | |||
| 305. | 1. Призначення на посаду здійснюється у випадках, передбачених законом, органами чи посадовими особами, яким надано такі повноваження. | |||
| 306. | 2. З особою, призначеною на посаду, укладається трудовий договір у строки, визначені законодавством або актом про призначення на посаду. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після отримання роботодавцем акта про призначення особи на посаду. | -624- Беспалий Б.Я. Стаття 55, частина 2. Текст "актом", "акта" замінити текстом "наказом", "наказу" | Відхилено | |
| 307. | 3. Відмова працівника без поважних причин стати до роботи протягом тижня після закінчення встановленого строку, а якщо він не встановлений - протягом тижня з дня, коли працівник ознайомився з рішенням або повинен був ознайомитися з рішенням про призначення, дає роботодавцеві право відмовити працівникові у прийнятті на роботу. | -625- Довгий Т.О. В частині третій статті 55: слова „протягом тижня" замінити словами „протягом п'яти робочих днів". | Відхилено | |
| 308. | Стаття 56. Прийняття на роботу на підставі рішення суду | |||
| 309. | 1. Роботодавець зобов'язаний прийняти працівника на роботу на підставі рішення суду. | -626- Горбаль В.М. Частину 1 статті 56 викласти у наступній редакції: "1. Роботодавець зобов'язаний прийняти працівника на роботу на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого частиною 2 статті 52 цього Кодексу." | Відхилено | |
| 310. | Стаття 57. Відмова у прийнятті на роботу | -627- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 57 вважати статтею 30 нової редакції (відповідно до предмета регулювання) | Враховано | |
| 311. | 1. Роботодавець не має права приймати на роботу осіб, яким ця робота протипоказана за станом здоров'я, що підтверджується медичним висновком, або всупереч встановленим законодавством обмеженням на використання праці деяких осіб на певних роботах. | -628- Коновалюк В.І. В статті 57 після слова: "законодавством" доповнити словами: "або вироком суду" | Відхилено | |
| 312. | Стаття 58. Обмеження спільної роботи родичів | |||
| 313. | 1. Роботодавець вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. | |||
| 314. | 2. На підприємствах, в установах, організаціях державної та комунальної форми власності порядок запровадження обмежень щодо спільної роботи родичів встановлюється Кабінетом Міністрів України. | |||
| 315. | Стаття 59. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу | |||
| 316. | 1. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу є обов'язковим, якщо це встановлено законодавством. Медичний огляд проводиться за рахунок роботодавця. | -629- Сухий Я.М. Стаття 59.У реченні першому слова "якщо це встановлено законодавством" виключити. | Враховано частково | |
| -630- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 59 "Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу" слова: "якщо це встановлено законодавством" виключити | Враховано частково | |||
| -631- Майко В.І. В частині 1 статті 59 після слів „якщо це встановлено законодавством" додати слова „або нормативним актом роботодавця" | Відхилено | |||
| -632- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 59 викласти у такій редакції: " Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу є обов'язковим відповідно до вимог цього Кодексу. Медичний огляд проводиться за рахунок роботодавця." | Враховано частково | |||
| -633- Бронніков В.К. Стаття 59 ч.1 після слів: "встановлено законодавством" доповнити словами: "або нормативним актом роботодавця" | Відхилено | |||
| 317. | 2. Строк, протягом якого особа зобов'язана пройти медичний огляд, встановлює роботодавець з урахуванням умов проходження такого огляду. Якщо працівник без поважної причини пропустив цей строк, роботодавець вправі відмовити йому в прийнятті на роботу. | -634- Горбаль В.М. Частину 2 статті 59 доповнити реченням у наступній редакції: "Порушення строку або умов проходження медичного огляду працівниками медичного закладу не є порушенням строку проходження медичного огляду з боку працівника." | Відхилено | |
| -635- Губський Б.В. Статтю 59 доповнити новою частиною 3 такого змісту: „3. Під час проведення попереднього медичного огляду при прийнятті на роботу забороняється перевірка чи проведення медичних тестів на ВІЛ" | Відхилено | |||
| -636- Кириленко В.А. До статті 59 Додати нову частину "3. Забороняється проведення тестування працівника чи особи, що влаштовуються на роботу, на предмет наявності ВІЛ-інфекції, здійснення таких аналізів чи інших дій, які можуть призвести до виявлення ВІЛ-інфекції, а також вимога до працівника або особи, що влаштовується на роботу, надати інформацію про наявність ВІЛ-інфекції." | Відхилено | |||
| 318. | Стаття 60. Обов'язок роботодавця надати працівникові інформацію і визначити робоче місце | |||
| 319. | 1. До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний: | |||
| 320. | 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору; | |||
| 321. | 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; | -637- Хара В.Г. Статтю 60 частину 1 пункт 2 доповнити: після слів „ознайомити працівника з" словами „посадовою інструкцією"; після слів „колективним договором" словами „про що робиться відповідний запис". | Враховано частково | |
| 322. | 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; | |||
| 323. | 4) провести інструктаж, навчання з питань охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. | -638- Коновалюк В.І. Хара В.Г. Книгу першу доповнити главою наступного змісту: "Захист персональних даних працівника Стаття. Персональні дані працівника. Обробка персональних даних працівника Персональні дані працівника - необхідна роботодавцю інформація, пов'язана з трудовими відносинами, що стосуються конкретного працівника. Обробка персональних даних працівника - збір, збереження, комбінування, передача або будь-яке інше використання персональних даних; | Враховано частково (у п. 12 ст. 27) | |
| -639- Коновалюк В.І. Хара В.Г. Стаття. Загальні вимоги при одержанні й обробці персональних даних працівника і гарантії їхнього захисту З метою забезпечення безумовного дотримання прав і свобод працівника роботодавець і його представники на підприємстві, установі, організації при здійсненні функцій щодо одержання й обробки персональних даних працівника зобов'язані додержуватися загальних вимог і гарантій їх захисту: 1) одержання, обробка і використання персональних даних працівника можуть здійснюватися винятково для цілей забезпечення дотримання трудового законодавства, сприяння працівникам у працевлаштуванні, навчанні і просуванні по службі, забезпечення особистої безпеки працівників і клієнтів, контролю кількості і якості виконуваної роботи і забезпечення цілісності майна; 2) зміст й обсяг одержаних і оброблюваних персональних даних працівників і їхнє використання не можуть виходити за рамки, установлені Конституцією України, Кодексом та іншими законами; 3) усі персональні дані слід отримувати в самого працівника. Якщо персональні дані можливо отримувати тільки в третьої сторони, працівник має бути проінформований про це завчасно і від нього повинно бути отримана згода. Роботодавець повинен зазначити цілі збору й обробки даних, очікувані джерела і способи їхнього отримання, а також характер даних, що підлягають збиранню і наслідки відмови працівника дати згоду на їхнє отримання; 4) роботодавець не вправі збирати й обробляти персональні дані працівника, які стосуються його політичних, релігійних й інших переконань, приватного життя. У виняткових випадках, передбачених чинним законодавством, роботодавець вправі збирати зазначені дані, якщо вони безпосередньо стосуються питань працевлаштування; 5) роботодавці не вправі збирати й обробляти персональні дані працівника, які стосуються його членства в громадських об'єднаннях або його профспілкової діяльності, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством; 6) будь-які рішення роботодавця, що стосуються інтересів працівника, не повинні базуватися тільки на автоматизованій обробці персональних даних цього працівника або даних електронного збору інформації; 7) захист персональних даних працівників від неправомірного їхнього використання або втрати повинен бути забезпечений роботодавцем за його рахунок; 8) працівники і їхні представники повинні бути проінформовані роботодавцем про усі застосовувані на даному підприємстві, установі, організації форми, методи і правила збору й обробки персональних даних працівників, а також про їхні права і обов'язки у цій сфері; 9) працівники не повинні відмовлятися від своїх прав на збереження і захист таємниці; 10) роботодавці, працівники і їхні представники повинні співробітничати в справі захисту персональних даних працівників і при виробленні заходів для їхнього захисту відповідно до вищевказаних вимог і гарантій; | Враховано частково | |||
| -640- Коновалюк В.І. Хара В.Г. Стаття. Зберігання і використання персональних даних працівника Порядок зберігання і використання персональних даних працівників у роботодавця встановлюється роботодавцем з дотриманням вимог Кодексу; | Враховано частково | |||
| -641- Коновалюк В.І. Хара В.Г. Стаття. Передача персональних даних працівника Передача роботодавцем персональних даних працівника повинна підпорядковуватися основним вимогам: персональні дані не можуть бути повідомлені третім сторонам без письмової згоди працівника, за винятком випадків, коли це необхідно з метою попередження серйозної і неминучої загрози життю і здоров'ю, а також відповідно до вимог чинного законодавства; персональні дані працівника не можуть бути повідомлені в комерційних цілях без його письмової згоди; роботодавець зобов'язаний попередити тих, хто отримує персональні дані працівника, що ці дані можуть бути використані лише для тих цілей, для яких вони повідомлені, і вимагати підтвердження того, що це правило буде дотримане. Дане положення не поширюється на звичайний обмін даними відповідно до трудового законодавства; передача даних у межах одного роботодавця повинна бути обмежена випадками, про які відомо працівнику; персональні дані повинні бути доступні у роботодавця тільки спеціально уповноваженим особам, які повинні мати доступ лише до тих персональних даних, що необхідні їм для виконання їхніх конкретних функцій; у випадку медичного обстеження працівника не запитувати інформацію щодо стану його здоров'я за винятком випадків, передбачених законами; передача персональних даних представникам працівників повинна провадитися тільки в порядку, передбаченому законодавством, і повинна бути обмежена персональними даними, необхідними для виконання представниками відповідних функцій; | Враховано частково | |||
| -642- Коновалюк В.І. Хара В.Г. Стаття. Права працівників в сфері забезпечення захисту персональних даних, що зберігаються в роботодавця У сфері забезпечення захисту персональних даних, що зберігаються в роботодавця, працівники мають право: на регулярну і повну інформацію про персональні дані про них і обробку цих даних, на вільний безоплатний доступ до них, включаючи право одержувати копію будь-якого запису, що містить персональні дані працівника; визначати своїх представників для захисту від їхнього імені своїх персональних даних; на доступ до медичних даних, що стосуються цих працівників за допомогою медичного фахівця за їхнім вибором; вимагати виключення або виправлення невірних або неповних персональних даних про них, а також даних, оброблених з порушенням вимог законодавства. При відмові роботодавця виправити персональні дані, працівник має право заявити про свою незгоду з відповідним обгрунтуванням такої незгоди. Стосовно персональних даних оціночного характеру працівник має право доповнити персональні дані заявою, що виражає його власну точку зору; вимагати від роботодавця сповістити всі сторони, яким раніше були повідомлені невірні або неповні дані, про усі зроблені у них виключення, виправлення або доповнення ; на оскарження до суду будь-яких неправомірних дій або бездіяльності роботодавця в сфері обробки і захисту їх персональних даних. | Враховано частково | |||
| -643- Кириленко В.А. Включити до глави 5 книги 1 нову статтю: "Стаття (ХХХ). Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку. Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору." | Буде розглянуто в главі 1 Книзі 4) | |||
| -644- Губський Б.В. Статті 51, 53 - 58 в окрему Главу 5-2. Обмеження права роботодавця на добір працівників і викласти їх у наступній редакції: "Стаття 51. Обмеження спільної роботи родичів на підприємстві, в установі, організації 1. Власник підприємства, установи, організації вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. 2. На підприємствах, в установах, організаціях державної та комунальної форм власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством про працю. | Враховано частково (у Книзі 2) | |||
| -645- Губський Б.В. Стаття 52. Обмеження відмови у прийнятті на роботу 1. відмова у прийнятті на роботу, а також будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при прийнятті на роботу можуть розглядатися, як порушення громадянських прав на працю чи дискримінація у сфері трудових відносин. 2. Забороняється відмовляти у прийнятті на роботу осіб, яким цим Кодексом чи законом України установлені додаткові гарантії забезпечення права на працю. 3. Особі, запрошеній у письмовій формі на роботу в порядку переведення від іншого роботодавця, або попередньо замовленому роботодавцем фахівцю не може бути відмовлено у прийнятті на роботу. 4. На вимогу особи, якій відмовлено у прийнятті на роботу, чи органу, що направив на роботу в рахунок установленої квоти (броні) або попередньо замовленого фахівця роботодавець зобов'язаний письмово повідомити причину такої відмови з викладенням інформації щодо переваг, досвіду та кваліфікації працівника протилежної статі, якого було прийнято на роботу. 5. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена особою чи її представником у судовому порядку. | Враховано частково | |||
| -646- Губський Б.В. Стаття 53. Прийняття на роботу на підставі направлення державної служби зайнятості 1. Роботодавець зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня розглянути питання прийняття на роботу особи, яку направлено на роботу державною службою зайнятості відповідно до встановленої квоти (броні), крім випадків, коли недотримання терміну відбулося з незалежних від нього причин. 2. Роботодавець може відмовити у прийнятті на роботу особі, яку направлено на роботу державною службою зайнятості відповідно до встановлених квоти (броні) чи нормативу, якщо вона письмово не повідомила роботодавця про готовність невідкладно розпочати роботу, крім випадків, коли недотримання строку відбулося з незалежних від неї причин. 3. У разі укладення з такою особою трудового договору її має бути допущено до роботи не пізніше наступного робочого дня. Прострочення допуску до роботи тягне сплату роботодавцем на користь працівника за весь період затримки його допуску до роботи заробітку із розрахунку тарифної ставки (окладу). 4. У разі відмови роботодавця укласти трудовий договір з особою, яку направлено на роботу в рахунок квоти (броні) роботодавець сплачує штраф до Фонду соціального страхування на випадок безробіття у визначеному частиною 3 статті 47 цього Кодексу розмірі. | Враховано частково | |||
| -647- Губський Б.В. Стаття 54. Допуск до роботи на підставі обрання на посаду 1. працівника, обраного на посаду, має бути допущено до роботи в строки, встановлені нормативно - правовими актами про працю чи рішенням про обрання. Якщо такий строк не встановлено, його має бути допущено до роботи наступного дня після обрання чи дня, коли про це стало відомо роботодавцеві. Затримка допуску до роботи обраного працівника тягне обов'язок роботодавця сплатити йому заробітну плату за весь період затримки з розрахунку посадового окладу. 2. Роботодавець може відмовити у допуску до роботи обраного на посаду працівника, якщо працівник протягом семи днів із дня свого обрання письмово не повідомив роботодавця про готовність невідкладно розпочати роботу, крім випадків, коли недотримання строку відбулося з незалежних від працівника причин. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що не розпочалися. | Враховано частково | |||
| -648- Губський Б.В. Стаття 55. Допуск до роботи на підставі конкурсного відбору на заміщення вакантної посади 1. Роботодавець зобов'язаний не пізніше наступних двох робочих днів після оголошення результатів конкурсного відбору на заміщення вакантної посади розглянути питання прийняття на роботу особи - переможця конкурсного відбору на заміщення вакантної посади, крім випадків, коли недотримання терміну відбулося з незалежних від нього причин. 2. Роботодавець може відмовити у прийнятті на роботу такої особи, якщо особа - переможець конкурсного відбору на заміщення вакантної посади протягом наступного робочого дня після оголошення результатів конкурсу письмово не повідомила роботодавця про готовність невідкладно розпочати роботу, крім випадків, коли недотримання строку відбулося з незалежних від неї причин. 3. працівника - переможця конкурсного відбору на заміщення вакантної посади має бути допущено до роботи в строки, встановлені умовами трудового договору. Якщо такі строки не встановлено, він допускається до роботи наступного дня після укладення трудового договору. Затримка допуску до роботи тягне сплату роботодавцем на користь такого працівника заробітної плати за весь період затримки з розрахунку посадового окладу. 4. відмова роботодавця укласти трудовий договір з особою - переможцем конкурсного відбору на заміщення вакантної посади з незалежних від особи причин тягне сплату роботодавцем на користь особи місячного заробітку із розрахунку посадового окладу за вакансією на заміщення якої проводився конкурсний відбір. | Враховано частково | |||
| -649- Губський Б.В. Стаття 56. Допуск до роботи на основі призначення на посаду 1. Працівника, призначеного на посаду, має бути допущено до роботи в строки, що визначені нормативно - правовими актами про працю чи рішенням про призначення. Затримка допуску до роботи призначеного працівника тягне сплату роботодавцем на користь такого працівника заробітної плати за весь період затримки з розрахунку посадового окладу. 2. Роботодавець може відмовити у прийнятті на роботу призначеного на посаду працівника, якщо працівник протягом семи днів із дня свого обрання письмово не повідомив роботодавця про готовність невідкладно розпочати роботу, крім випадків, коли недотримання строку відбулося з незалежних від працівника причин. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що не розпочалися. | Враховано частково | |||
| -650- Губський Б.В. Стаття 57. Допуск до роботи на основі рішення суду 1. Особу, яку за рішенням суду має бути прийнято на роботу чи поновлено на роботі має бути допущено роботодавцем до роботи не пізніше наступного робочого дня з моменту коли роботодавець отримав інформацію про таке рішення суду. Затримка допуску до роботи такого працівника тягне сплату роботодавцем на його користь заробітної плати за весь період затримки з розрахунку посадового окладу. 2. Роботодавець може відмовити у допуску до роботи прийнятого на роботу чи поновленого на роботі за рішенням суду працівника, якщо працівник протягом семи днів із дня свого обрання письмово не повідомив роботодавця про готовність невідкладно розпочати роботу, крім випадків, коли недотримання строку відбулося з незалежних від працівника причин. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що не розпочалися. 3. звільнення за ініціативою роботодавця прийнятого на роботу чи поновленого на роботі за рішенням суду працівника протягом наступного року можливо на умовах, визначених статтею ____ цього Кодексу - що регламентує гарантії працівникам, які подали скаргу про сексуальні домагання чи дискримінацію, яких вони зазнали чи зазнають." | Враховано частково | |||
| 324. | КНИГА ДРУГА | КНИГА ДРУГА | ||
| 325. | Виникнення, зміна та припинення трудових відносин | -651- Хара В.Г. З метою приведення у відповідність до змісту книги, її назву пропонується викласти в такій редакції: "Виникнення та припинення трудових відносин. Трудовий договір" | Враховано | Виникнення та припинення трудових відносин. Трудовий договір |
| 326. | Глава 1. | -652- Акопян В.Г. Законопроект доповнити положенням про оформлення початку трудових відносин. | Враховано | Глава 1 |
| -653- Шаров І.Ф. Законопроект доповнити положенням про оформлення початку трудових відносин. | Враховано | |||
| -654- Акопян В.Г. Законопроект доповнити положенням про врахування необхідності більш широкого застосування індивідуального договірного регулювання праці в умовах ринкової економіки | Враховано | |||
| -655- Шаров І.Ф. Законопроект доповнити положенням про врахування необхідності більш широкого застосування індивідуального договірного регулювання праці в умовах ринкової економіки | Враховано | |||
| 327. | Трудові відносини і трудовий договір | -656- Хара В.Г. З метою систематизації книги 2 пропонується поділ на параграфи: §1 Трудові відносини і трудовий договір; § 2 Прийняття на роботу | Враховано | Трудові відносини і трудовий договір §1 Трудові відносини і трудовий договір |
| 328. | Стаття 61. Виникнення трудових відносин | Стаття 37. Виникнення трудових відносин | ||
| 329. | 1. Трудові відносини виникають на підставі факту починання працівником роботи за розпорядженням чи з дозволу роботодавця. Дозволом роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена укладати трудові договори, а також керівником структурного підрозділу роботодавця, в якому працівник був допущений до роботи. Законодавством або трудовим договором може бути встановлено, що трудові відносини виникають з встановленого дня починання роботи, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв'язку з хворобою або іншими поважними причинами. | -657- Сухий Я.М. Стаття 61. Перше та друге речення частини першої викласти у наступній редакції: "1. Трудові відносини виникають на підставі факту починання працівником роботи за письмовим дозволом або розпорядженням роботодавця. Письмовим дозволом або розпорядженням роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена укладати трудові договори." Далі за текстом. У другому реченні перед словом "Дозволом" додати слова "Розпорядженням чи" | Враховано частково | 1. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір. У випадках, передбачених законодавством, нормативними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі: 1) призначення на посаду; 2) обрання на посаду; 3) результатів конкурсу; 4) рішення суду. |
| -658- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 61 викласти у такій редакції: "1. Підставою виникнення трудових відносин є трудовий договір. У випадках, передбачених законодавством, нормативними актами роботодавця, колективним договором трудовий договір укладається (змінюється) на підставі: 1) призначення на посаду; 2) обрання на посаду; 3) результатів конкурсу; 4) рішення суду." | Враховано | |||
| -659- Майко В.І. В частині 1 статті 61 слова „Дозволом роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена укладати трудові договори, а також керівником структурного підрозділу роботодавця, в якому працівник був допущений до роботи. Законодавством або трудовим договором може бути встановлено, що трудові відносини виникають з встановленого дня починання роботи, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв'язку з хворобою або іншими поважними причинами" виключити. | Враховано частково | |||
| -660- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 61 викласти в редакції: "Індивідуальні трудові відносини виникають на підставі укладення трудового договору". Останнє речення п. 1 цієї статті проекту виключити. | Враховано | |||
| -661- Бронніков В.К. Стаття 61. В другому реченні слово: "Дозволом" замінити на слова: "Розпорядженням чи дозволом" | Відхилено | |||
| -662- Єхануров Ю.І. Статтю 61 викласти у такій редакції: „Трудові відносини виникають на підставі: 1) трудового договору, укладеного за волевиявленням сторін; 2) фактичного допуску працівника до виконання роботи за розпорядженням чи з дозволу роботодавця або іншої особи, яка уповноважена укладати трудові договори; 3) рішення про обрання на посаду, в тому числі на підставі рішення конкурсної комісії у випадках, передбачених законами чи нормативно-правовими актами; 4) рішення суду; 5) призначення на посаду органом чи посадовими особами, яким законом чи іншими нормативно-правовими актами надані такі повноваження." | Враховано частково | |||
| -663- Пеклушенко О.М. До статті 61. У частині першій друге речення доповнити словами ,,Розпорядженням чи дозволом роботодавця ...". | Відхилено | |||
| 330. | 2. У разі покладення судом на роботодавця обов'язку прийняти працівника на роботу трудові відносини вважаються такими, що виникли з дати подання працівником заяви про прийняття на роботу, яка зазначається в судовому рішенні. | -664- Хара В.Г. Частину 2 статті 61 викласти у такій редакції: "2. Трудові відносини виникають з моменту початку працівником роботи за розпорядженням чи з дозволу роботодавця. Дозволом роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена від його імені укладати трудові договори. Трудові відносини виникають з встановленого у трудовому договорі дня початку роботи також у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв'язку з хворобою або іншими поважними причинами." | Враховано | 2. Трудові відносини виникають з моменту початку працівником роботи за розпорядженням чи з дозволу роботодавця. Дозволом роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена від його імені укладати трудові договори. Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи також у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв'язку з хворобою або іншими поважними причинами. |
| 331. | 3. Про прийняття на роботу роботодавець зобов'язаний видати наказ та ознайомити з ним працівника під розписку у семиденний строк з дня починання роботи. | -665- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 61 викласти у такій редакції: "3. У разі покладення судом на роботодавця обов'язку прийняти працівника на роботу трудові відносини вважаються такими, що виникли з дати, зазначеної працівником у заяві про прийняття на роботу." | Враховано | 3. У разі покладення судом на роботодавця обов'язку прийняти працівника на роботу трудові відносини вважаються такими, що виникли з дати, зазначеної працівником у заяві про прийняття на роботу. |
| -666- Довгий Т.О. У статті 61: доповнити статтю частиною третьою у такій редакції: "3. Трудові відносини виникають і тоді, коли розпорядження, дозвіл чи наказ роботодавця не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи." У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою. | Враховано | |||
| -667- Довгий Т.О. у частині третій: - слова „у семиденний строк" замінити словами „протягом п'яти робочих днів"; - доповнити новим реченням у такій редакції: На вимогу працівника роботодавець зобов'язаний видати засвідчену належним чином копію наказу про прийняття на роботу. | Враховано частково | |||
| -668- Коновалюк В.І. Стаття 61 ч. 3 слово "семиденний" замінити на слово "триденний" | Відхилено | |||
| -669- Сіренко В.Ф. Доповнити статтю 61 частиною четвертою такого змісту: "Трудові відносини вважаються такими, що виникли на невизначений строк, якщо інше не передбачено законодавством або трудовим договором". | Враховано | |||
| -670- Губський Б.В. Статтю 61 замінити статтями 61 - 61-6: "Стаття 61. Підстави виникнення трудових правовідносин 1. Основною підставою виникнення трудових правовідносин є трудовий договір, що укладається між працівником і роботодавцем за нормами, встановленими у цьому Кодексі. 2. У визначених цим Кодексом і законами України випадках, в порядку передбаченому нормативно - правовими актами, статутами (положеннями) юридичних осіб, трудові правовідносини можуть виникати на підставі: 1) обрання на посаду; 2) конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; 3) призначення чи затвердження на посаду; 4) направлення на роботу в рахунок установленої квоти (броні) або попередньо замовленого фахівця; 5) рішення суду про прийняття на роботу чи поновлення працівника; 6) фактичного допущення працівника до роботи з відома чи за дорученням роботодавця або його представника, незалежно від того, чи був трудовий договір оформлений належним чином. 3. За рішенням суду підставами для виникнення трудових правовідносин можуть бути визнані також ознаки трудових відносин, визначені цим Кодексом. | Враховано редакційно | |||
| -671- Губський Б.В. Стаття 61-1. Трудові правовідносини, що виникають на підставі обрання на посаду Трудові правовідносини, що виникають на підставі обрання на посаду застосовуються за фактом такого обрання за умови, що обрання посадової особи визначено законом України, нормативно - правовими актами про працю, статутами чи положеннями юридичних осіб і передбачає виконання працівником відповідних трудових обов'язків за посадою. | Враховано редакційно | |||
| -672- Губський Б.В. Стаття 61-2. Трудові правовідносини, що виникають на підставі конкурсного відбору на заміщення вакантної посади Трудові правовідносини на підставі конкурсного відбору на заміщення вакантної посади виникають за фактом укладення трудового договору з особою, яка пройшла такий відбір відповідно до існуючих вимог стосовно певних категорій працівників, проведення конкурсного відбору яких передбачено, як обов'язковий етап для заміщення вакантної посади (стаття 54 цього Кодексу). | Враховано редакційно | |||
| -673- Губський Б.В. Стаття 61-3. Трудові правовідносини, що виникають на підставі призначення чи затвердження на посаду Трудові правовідносини на підставі призначення чи затвердження на посаду виникають за фактом такого призначення чи затвердження у випадку, якщо це передбачено законодавством про працю, статутами (положеннями) юридичних осіб. | Враховано редакційно | |||
| -674- Губський Б.В. Стаття 61-4. Трудові правовідносини, що виникають на підставі направлення на роботу в рахунок установленої квоти (броні) або попередньо замовленого фахівця Трудові правовідносини на підставі направлення на роботу в рахунок установленої квоти (броні) або попередньо замовленого фахівця виникають за фактом укладення трудового договору з особою, направленою на роботу спеціально уповноваженим на це органом, відповідно до вимог цього Кодексу чи закону України. | Враховано редакційно | |||
| -675- Губський Б.В. Стаття 61-5. Трудові правовідносини, що виникають на підставі рішення суду Трудові правовідносини на підставі рішення суду виникають за фактом рішення суду, яким зобов'язано роботодавця прийняти на роботу чи поновити на роботі особу. | Враховано редакційно | |||
| -676- Губський Б.В. Стаття 61-6. Трудові правовідносини, що виникають на підставі фактичного допущення працівника (особи) до роботи з відома чи за дорученням роботодавця Трудові правовідносини на підставі фактичного допущення працівника (особи) до роботи з відома чи за дорученням роботодавця виникають при наявності такого факту у випадках, передбачених цим Кодексом, чи при наявності ознак трудових правовідносин, визначених статтею 5-1 цього Кодексу." | Враховано редакційно | |||
| 332. | Стаття 62. Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу | |||
| 333. | 1. Під час прийняття на роботу забороняється вимагати документи та відомості про особу, подання яких не передбачене цією статтею. | |||
| 334. | 2. Під час прийняття на роботу подаються: | |||
| 335. | 1) заява про прийняття на роботу із зазначенням прохання прийняти на роботу за основним місцем чи за сумісництвом; | |||
| 336. | 2) паспорт або інший документ, що посвідчує особу; | |||
| 337. | 3) свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; | -677- Анісімов В.О. В статті 62 в п.2 вилучити підпункт 3. | Відхилено | |
| 338. | 4) довідка органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера; | -678- Беспалий Б.Я. Стаття 62, частина 2. Пункт 4) доповнити текстом ", крім осіб, які відповідно до закону відмовились від такого номера" | Враховано редакційно | |
| 339. | 5) документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію) у разі, коли робота, на яку претендує працівник, потребує спеціальних знань. | -679- Беспалий Б.Я. Стаття 62, частина 2, пункт 5). Зняти дужки | Відхилено | |
| -680- Байсаров Л.В. додати пункт 6 наступного змісту: 6) трудову книжку | Відхилено | |||
| -681- Артеменко Ю.А. Частину 2 статті 62 "Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу" доповнити новим пунктом 6 такого змісту: "6) трудова книжка." | Відхилено | |||
| -682- Ландик В.І. Стаття 62. Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу. Доповнити пункт 2 підпунктом 6) наступного змісту: військовий квиток чи приписне посвідчення. | Відхилено | |||
| -683- Горбаль В.М. Частину 2 статті 62 доповнити пунктом 6 у наступній редакції: "6) трудова книжка, за умови, що до прийняття на дану роботу, особа працювала на іншому підприємстві, організації, установі." | Відхилено | |||
| -684- Майко В.І. Частину 2 статті 62 доповнити пунктом „6) трудова книжка" | Відхилено | |||
| -685- Бронніков В.К. Частину 2 статті 62 доповнити пунктом „6) трудова книжка" | Відхилено | |||
| -686- Пеклушенко О.М. До статті 62. Доповнити частину другу пунктом 6: "6) трудова книжка"; | Відхилено | |||
| 340. | 3. Трудова книжка пред'являється працівником за його бажанням. З власної ініціативи працівник може подати під час прийняття на роботу характеристики, рекомендації, інші документи, що свідчать про виконання попередньої роботи, складений ним інформаційний листок (резюме) про здобуття спеціальних знань, досвід роботи тощо. | -687- Байсаров Л.В. В частині 3 статті 62 речення "Трудова книжка пред'являється працівником за його бажанням" виключити. | Відхилено | |
| -688- Хара В.Г. У першому реченні частини 3 статті 62 слова: "працівником за його" замінити словами : "особою за її" У другому реченні цієї частини слово: "працівник" замінити словом: "вона" | Враховано | |||
| -689- Артеменко Ю.А. В частині 3 статті 62 "Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу" перше речення "Трудова книжка пред'являється працівником за його бажанням." виключити. | Відхилено | |||
| -690- Беспалий Б.Я. Стаття 62, частина 3. Текст " (резюме)" замінити текстом ", резюме" | Відхилено | |||
| -691- Ландик В.І. Стаття 62. Перше речення пункту 3 викласти в наступній редакції: "Трудова книжка пред'являється працівником в обов'язковому порядку" і далі по тексту. | Відхилено | |||
| -692- Майко В.І. Частину 3 статті 62 викласти в новій редакції такого змісту: „На вимогу роботодавця під час прийняття на роботу працівником подається складений ним інформаційний листок (резюме) про здобуття спеціальних знань, досвід роботи тощо" | Відхилено | |||
| -693- Бронніков В.К. В частині 3 статті 62 перше речення "Трудова книжка пред'являється працівником за його бажанням." виключити | Відхилено | |||
| -694- Пеклушенко О.М. Стаття 62. У частині третій перше речення ,,Трудова книжка пред'являється працівником за його бажанням" виключити . | Відхилено | |||
| -695- Черновецький Л.М. Пункт 3 статті 62 з проекту виключити. | Відхилено | |||
| 341. | 4. У випадках, передбачених законом, для виконання окремих видів робіт чи роботи в окремих сферах діяльності може передбачатися обов'язкове подання під час прийняття на роботу додаткових документів та відомостей про особу. | -696- Хара В.Г. У частині 4 слово: "окремих" замінити словом: "певних" | Враховано | |
| -697- Майко В.І. Частину 4 статті 62 викласти в новій редакції такого змісту: „З власної ініціативи працівник може подати під час прийняття на роботу характеристики, рекомендації, інші документи, що свідчать про виконання попередньої роботи" | Враховано частково | |||
| 342. | 5. З метою вирішення питання про прийняття на роботу за наявності письмової згоди працівника і в межах, визначених цією згодою, роботодавець вправі збирати про працівника інформацію за попередніми місцями роботи та отримувати її з інших джерел. | -698- Єхануров Ю.І. Частину 5 викласти в такій редакції: "За наявності письмової згоди особи, яка приймається на роботу і в межах, визначених цією згодою, роботодавець може збирати про особу інформацію про попередню роботу" | Враховано | |
| -699- Довгий Т.О. Частину п'яту статті 62 викласти у такій редакції: "5. За наявності письмової згоди працівника і в межах, визначених цією згодою, роботодавець, з метою остаточного вирішення питання про прийняття на роботу, вправі збирати про працівника інформацію за попередніми місцями роботи та одержувати її у іншій законний спосіб. Працівник має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про нього. Роботодавцеві забороняється розповсюдження одержаної інформації у будь-який спосіб. Відмова працівника від надання письмової згоди на збирання інформації щодо нього не може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу." | Враховано частково | |||
| -700- Артеменко Ю.А. В частині 5 статті 62 слова "за наявності письмової згоди працівника і в межах, визначених цією згодою," виключити. | Відхилено | |||
| -701- Анісімов В.О. В статті 62 вилучити пункт 5 . | Відхилено | |||
| -702- Сіренко В.Ф. Частину п'яту статті 62 виключити. | Відхилено | |||
| -703- Майко В.І. У частини 5 статті 62 слова „за наявності письмової згоди працівника і в межах, визначених цією згодою" виключити. | Відхилено | |||
| -704- Бронніков В.К. Стаття 62. У частині 5 слова "за наявності письмової згоди працівника і в межах, визначених цією згодою" виключити. | Відхилено | |||
| -705- Губський Б.В. У статті 62: частину 5 доповнити реченням такого змісту: „Зазначена інформація є конфіденційною і не може бути переданою третім особам"; | Враховано редакційно | |||
| -706- Пеклушенко О.М. Стаття 62. У частині п'ятій слова ,,за наявності письмової згоди працівника і в межах, визначених цією згодою" виключити. | Відхилено | |||
| -707- Губський Б.В. Доповнити статтю 62 частиною 6 наступного змісту: „6. Надання особою завідомо не правдивих відомостей про свої професійні та ділові якості може бути підставою для припинення трудових правовідносин, відповідно до цього Кодексу." | Враховано | |||
| 343. | Стаття 63. Трудова книжка | -708- Губський Б.В. Статтю 63 проекту вилучити і викласти у наступній редакції: „Стаття 63. Видача працівникові копій документів, пов'язаних із роботою | Відхилено | |
| 344. | 1. Роботодавець на вимогу працівника зобов'язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи. | -709- Губський Б.В. Роботодавець зобов'язаний на вимогу працівника невідкладно видати йому належно оформлені документи, пов'язані з його роботою (довідку про роботу із зазначенням кваліфікації, посади, часу роботи і, у разі необхідності чи звільнення працівника, - розміру заробітної плати, заохочень та нагород, які застосовувались до нього, сплачених із заробітної плати податків, внесків, утримань; копію наказу чи розпорядження про зарахування працівника на роботу, переукладення з працівником трудового договору, призупинення трудового договору чи внесення змін до нього, звільнення працівника з роботи, переведення на іншу роботу; виробничу чи рекомендаційну характеристики на працівника, які відображають його професійний рівень та інші особисті якості)" | Враховано частково | |
| -710- Байсаров Л.В. частину 1 статті 63 викласти в наступній редакції: "Роботодавець забов'язаний вносити до трудової книжки, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення" | Відхилено | |||
| -711- Артеменко Ю.А. Статтю 63 "Трудова книжка" викласти в такій редакції: "1. Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки, що зберігається на підприємстві, в установі та організації, як документ суворої звітності, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи." | Відхилено | |||
| -712- Атрошенко В.А. В статті 63 вилучити фразу "на вимогу працівника". | Відхилено | |||
| -713- Довгий Т.О. Доповнити статтю 63 частиною другою такого змісту: "2. Відмова роботодавця внести до трудової книжки працівника записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи вважається грубим порушенням законодавства про працю. Особа, винна у такому порушенні, несе відповідальність відповідно до закону." | Враховано частково (стаття 400) | |||
| -714- Ландик В.І. Стаття 63. Трудова книжка. Викласти статтю в наступній редакції: "Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, працюючих на підставі трудового договору і зберігаються на підприємстві до моменту звільнення працівника. Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки відомості про роботу, заохочення і нагородження за успіхи в роботі на підприємстві, установі, організації". | Відхилено | |||
| -715- Майко В.І. Статтю 63 викласти у новій редакції такого змісту: „1. Трудова книжка є документом про трудову діяльність особи, у якому містяться відомості про прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення в межах підприємства. 2. Трудова книжка зберігається у працівника або за згодою працівника у роботодавця. 3. Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи. 4. Працівник зобов'язаний на вимогу роботодавця надати трудову книжку для внесення записів, передбачених пунктом 3 цієї статті. 5. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України." | Відхилено | |||
| -716- Бронніков В.К. Статтю 63 викласти у такій редакції: 1. Трудова книжка є документом про трудову діяльність особи, у якому містяться відомості про прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення в межах підприємства. 2. Трудова книжка зберігається у працівника або за згодою працівника у роботодавця. 3. Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи. 4. Працівник зобов'язаний на вимогу роботодавця надати трудову книжку для внесення записів, передбачених пунктом 3 цієї статті. 5. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України. | Відхилено | |||
| -717- Пеклушенко О.М. Статтю 63 викласти у такій редакції: "1. Трудова книжка є документом про трудову діяльність особи, у якому містяться відомості про прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення в межах підприємства. 2. Трудова книжка зберігається у працівника або за згодою працівника у роботодавця. 3. Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи. 4. Працівник зобов'язаний на вимогу роботодавця надати трудову книжку для внесення записів, передбачених пунктом 3 цієї статті. 5. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України." | Відхилено | |||
| -718- Єхануров Ю.І. Книгу другу доповнити новою статтею: "Стаття Оформлення прийняття на роботу Прийняття працівника на роботу в семиденній строк оформляється наказом роботодавця, який оголошується працівнику під розписку. За вимогою працівника роботодавець зобов'язаний надати йому копію наказу (розпорядження). До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний: роз'яснити працівникові його права й обов'язки; визначити робоче місце працівника, проінформувати про умови праці, наявність на його робочому місці небезпечних та/або шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації, які передбачені актами законодавства у сфері праці, колективним договором; проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної оборони, про що робиться відповідний запис у журнал інструктажу під розпис працівника; ознайомити працівника з посадовою інструкцією, з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; забезпечити працівника необхідними для роботи засобами. Робоче місце - місце, де працівник повинен знаходитись або куди йому необхідно прибути у зв'язку з його роботою." | Враховано частково | |||
| 345. | Стаття 64. Трудовий договір | -719- Рішняк І.М. У зв'язку з доповненою третьою частиною, статтю 64 назвати: "Трудовий і колективний договори" | Відхилено | Стаття 38. Трудовий договір |
| -720- Ландик В.І. Стаття 64. Трудовий договір. Назву статті читати в наступній редакції: Стаття 64. Трудовий договір (контракт). | Відхилено | |||
| 346. | 1. Трудовий договір - угода, що укладається роботодавцем і працівником з метою визначення змісту трудових відносин, які встановлюються або повинні бути встановлені. Відсутність трудового договору не перешкоджає виникненню трудових відносин відповідно до правил, установлених цим Кодексом та іншими законами. | -721- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 64 "Трудовий договір" розташувати після статті "Виникнення трудових відносин" і викласти в такій редакції: " 1. Трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується особисто виконувати роботу (трудову функцію) в інтересах роботодавця з додержанням внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язується надавати працівникові цю роботу за цією угодою, забезпечувати належні, безпечні і здорові умови праці та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату. | Враховано | 1. Трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується особисто виконувати роботу (трудову функцію) в інтересах роботодавця з додержанням внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язується надавати працівникові цю роботу за цією угодою, забезпечувати належні, безпечні й здорові умови праці та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату. |
| -722- Артеменко Ю.А. Частину 1 статті 64 "Трудовий договір" викласти в такій редакції: "1. Трудовий договір - угода, що укладається за взаємною згодою роботодавцем і працівником з метою визначення змісту трудових відносин, які встановлюються або повинні бути встановлені. Відсутність трудового договору не перешкоджає виникненню трудових відносин відповідно до правил, установлених цим Кодексом, іншими законами та нормативними актами роботодавця." | Враховано редакційно | |||
| -723- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 64 викласти в редакції: "Трудовий договір - формально визначена домовленість між працівником і роботодавцем з метою встановлення трудових відносин, в межах яких працівник зобов'язаний особисто виконувати визначену домовленістю трудову функцію й дотримуватись встановлених у роботодавця правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язаний надати роботу згідно визначеної трудової функції й забезпечити умови праці у відповідності до трудового законодавства, локальних правових актів, в тому числі колективних договорів і угод, своєчасно і у повному обсязі виплачувати належну працівникові заробітну плату". П. 2 цієї статті проекту виключити. | Враховано редакційно | |||
| -724- Майко В.І. В частині 1 статті 64: - після слів „угода, що укладається" додати слова „за взаємною згодою" - слова „Відсутність трудового договору не перешкоджає виникненню трудових відносин відповідно до правил, установлених цим Кодексом та іншими законами" виключити | Відхилено (у зв'язку з новою редакцією) | |||
| -725- Бронніков В.К. В частині 1 статті 64: - після слів „угода, що укладається" додати слова „за взаємною згодою" - останньому реченні слова: "та іншими законами" замінити словами: ", іншими законами та нормативними актами роботодавця." | Відхилено | |||
| -726- Пеклушенко О.М. До статті 64. У частині першій після слова ,,укладається" доповнити словами ,, за взаємною згодою ", а після слів ,,цим Кодексом" доповнити словами ,,іншими законами та нормативними актами роботодавця." | Відхилено | |||
| 347. | 2. Трудовим договором можуть передбачатися індивідуальні умови праці та її оплати, а також інші права та обов'язки сторін. | -727- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частини 2 і 3 викласти в такій редакції: 2. Трудовий договір може бути укладений в будь-який час до початку роботи. Працівник має право укладати трудовий договір до свого звільнення з попереднього місця роботи. У цьому разі в трудовому договорі зазначається, що він укладається на виконання роботи за основним місцем чи за сумісництвом 3. Забороняється укладення трудового договору з особою, якій за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я" | Враховано | 2. Трудовий договір може бути укладений в будь-який час до початку роботи. Працівник має право укладати трудовий договір до свого звільнення з попереднього місця роботи. У цьому разі в трудовому договорі зазначається, що він укладається на виконання роботи за основним місцем чи за сумісництвом. 3. Забороняється укладення трудового договору з особою, якій за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я. |
| -728- Рішняк І.М. Статтю 64 доповнити пунктом 3 наступного змісту: "3. Колективний договір укладається на всіх підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності і господарювання, які використовують найману працю і мають статус юридичної особи. Права і обов'язки, що виникають при укладенні колективного договору регулюються чинним законодавством." | Відхилено | |||
| -729- Ландик В.І. Доповнити статтю 64 пунктом 3 наступного змісту: "3. Особливою формою трудового договору є контракт, у якому термін його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі і матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Контрактна форма трудового договору може застосовуватися на підприємствах усіх форм власності і для працівників усіх категорій." | Відхилено | |||
| -730- Коновалюк В.І. Після ст. 64 ввести додаткову статтю щодо контракту, що призведе до зміни номерів наступних статей. Стаття . Контракт 1. Контракт - особливий вид строкового трудового договору, умови встановлення якого відповідають умовам встановлення трудових відносин на невизначений строк згідно з цим Кодексом. У контракті обов'язково вказуються взаємні зобов'язання сторін. 2. Умови контракту, що погіршують стан працівника в порівнянні з нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці вважаються недійсними. 3. Якщо після закінчення строку контракту трудові відносини фактично продовжуються, трудовий договір автоматично трансформується в трудовий договір на невизначений строк. 4. Якщо працівника, з яким укладено контракт, переведено на іншу роботу і сторони не досягли згоди щодо зміни контракту, контракт припиняє свою дію і подальші трудові відносини оформлюються іншим трудовим договором. | Відхилено | |||
| 348. | Стаття 65. Зміст трудового договору | Стаття 39. Зміст трудового договору | ||
| 349. | 1. У трудовому договорі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім'я, по батькові роботодавця - фізичної особи), а також обов'язкові (необхідні) умови, без яких трудовий договір не може вважатися укладеним, і додаткові умови, наявність яких не є обов'язковою. | -731- Беспалий Б.Я. Стаття 65, частина 1. Вилучити текст " (необхідні)" як такий, що лише заплутає та перевантажує текст. Аналогічно у всьому тексті Кодексу | Враховано | 1. У трудовому договорі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім'я, по батькові роботодавця - фізичної особи), а також обов'язкові умови, без яких трудовий договір не може вважатися укладеним, і додаткові умови, наявність яких не є обов'язковою. |
| 350. | 2. Обов'язковими (необхідними) умовами трудового договору є: | 2. Обов'язковими умовами трудового договору є: | ||
| 351. | 1) місце роботи (підприємство, установа, організація, його (її) структурний підрозділ); | -732- Хара В.Г. Пункт 1 частини 2 викласти в такій редакції: "1) місце роботи (із зазначенням для роботодавця - юридичної особи структурного підрозділу);" | Враховано | 1) місце роботи (із зазначенням для роботодавця - юридичної особи структурного підрозділу); |
| 352. | 2) час початку дії трудового договору, якщо трудовий договір укладається до виникнення трудових відносин (у разі укладання трудового договору на визначений строк - тривалість цього строку); | -733- Хара В.Г. Пункт 2 частини 2 викласти в такій редакції: "2) час початку трудового договору та час початку роботи. У разі укладання трудового договору на визначений строк - тривалість цього договору;" | Враховано | 2) час початку дії трудового договору (якщо трудовий договір укладається до виникнення трудових відносин) та час початку роботи. У разі укладення трудового договору на визначений строк - тривалість цього строку; |
| 353. | 3) трудова функція, яку буде виконувати працівник: найменування професії, спеціалізації, кваліфікації, посади відповідно до встановленої класифікації професій та кваліфікаційних характеристик; | -734- Коновалюк В.І. Статтю 65 ч. 2 п.3 після слів: "посади відповідно до" доповнити словами: "штатного розпису та" | Відхилено | 3) трудова функція, яку буде виконувати працівник: найменування професії, спеціалізації, кваліфікації, посади відповідно до встановленої класифікації професій та кваліфікаційних характеристик; |
| 354. | 4) умови оплати праці; | -735- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Пункт 4 частини 2 доповнити абзацом такого змісту: "Для окремих видів трудових договорів цим Кодексом та законами можуть бути визнані обов'язковими інші умови, крім зазначених у цій частині." | Враховано | 4) умови оплати праці. Для окремих видів трудових договорів цим Кодексом та законами можуть бути визнані обов'язковими інші умови, крім зазначених у цій частині. |
| 355. | 5) режим праці та відпочинку. | -736- Хара В.Г. пункт 5 частини 2 виключити | Враховано | |
| -737- Коновалюк В.І. частину 2 доповнити пунктом: 6) умови праці. | Відхилено | |||
| -738- Горбаль В.М. Частину 2 статті 65 доповнити пунктом 6 у наступній редакції: "6) реквізити роботодавця та працівника" | Враховано редакційно | |||
| -739- Борщевський В.В. Стаття 65. Частину 2 доповнити п.6 такого змісту: "6) умови праці" і виключити слова "умов праці" з частини 3. | Відхилено | |||
| 356. | 3. До додаткових належать усі інші умови трудового договору, зокрема ті, що стосуються умов праці, строку випробування, застережень щодо нерозголошення державної, комерційної та іншої захищеної законом таємниці, підвищення кваліфікації працівника тощо. Додатковими умовами можуть встановлюватися обов'язки роботодавця щодо покращення умов праці, обслуговування працівника, надання йому соціально-культурних і соціально-побутових благ. | -740- Хара В.Г. Частину 3 статті 65 викласти в такій редакції: "3. До додаткових належать усі інші умови трудового договору, зокрема ті, що стосуються умов праці, режиму праці та відпочинку, випробування, застережень щодо нерозголошення комерційної та іншої таємниці, захищеної законом інформації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника тощо. Додатковими умовами можуть встановлюватися обов'язки роботодавця щодо покращення умов праці, виробничого побуту, умов відпочинку, надання працівникові соціально-культурних, соціально-побутових благ. Додаткові умови трудового договору можуть бути включені до нього після його укладення. | Враховано | 3. До додаткових належать усі інші умови трудового договору, зокрема ті, що стосуються умов праці, режиму праці та відпочинку, випробування, застережень щодо нерозголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника тощо. Додатковими умовами можуть встановлюватися обов'язки роботодавця щодо покращення умов праці, виробничого побуту, умов відпочинку, надання працівникові соціально-культурних, соціально-побутових благ. Додаткові умови трудового договору можуть бути включені до нього після його укладення. Умови надання роботодавцем матеріальних благ чи послуг (передача майна у власність або користування, оплата вартості навчання тощо), а також особливості розірвання трудового договору з урахуванням при цьому кваліфікації працівника, його стажу роботи, вартості наданих матеріальних цінностей тощо, визначаються окремою угодою. |
| -741- Коновалюк В.І. з частини 3 першого речення вилучити слова: "умов праці" | Відхилено | |||
| -742- Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 65 доповнити новим абзацом такого змісту: "Умови надання роботодавцем матеріальних благ чи послуг (передача майна у власність або користування, оплата вартості навчання тощо), а також особливості розірвання трудового договору, з урахуванням при цьому кваліфікації працівника, його стажу роботи, вартості наданих матеріальних цінностей тощо, визначається окремою угодою." | Враховано | |||
| 357. | 4. Умови трудового договору можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі. Сторони вправі дати тлумачення умовам трудового договору, що оформляється документом, який ними підписується. Таке тлумачення діє з дня підписання трудового договору і є обов'язковим для сторін. | -743- Хара В.Г. Перше речення частини 4 статті 65 викласти в такій редакції: "Умови трудового договору, визначені в ньому, можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі, крім випадків встановлених цим Кодексом та іншими законами. " | Враховано | 4. Умови трудового договору, визначені в ньому, можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Сторони мають право дати тлумачення умовам трудового договору, що оформляється документом, який ними підписується. Таке тлумачення діє з дня підписання трудового договору і є обов'язковим для сторін. |
| 358. | 5. У строковому трудовому договорі зазначається обставина, що є підставою для його укладення. | -744- Хара В.Г. Частину 5 статті 65 викласти в такій редакції: "5. Інші умови праці, не визначені безпосередньо у трудовому договорі, визначаються відповідно до трудового законодавства та колективного договору." | Враховано | 5. Інші умови праці, не визначені безпосередньо у трудовому договорі, визначаються відповідно до трудового законодавства та колективного договору. |
| 359. | Стаття 66. Форма трудового договору | Стаття 40. Форма трудового договору | ||
| 360. | 1. Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, які підписуються сторонами і мають однакову юридичну силу. Один примірник передається працівнику, другий зберігається у роботодавця. Порушення цього правила не може вплинути на трудові відносини, що вже виникли. | -745- Хара В.Г. В ч.1 статті 66 слова: "підписуються сторонами і" виключити | Враховано | 1. Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Зміни до трудового договору оформлюються в такому ж порядку. Один примірник передається працівнику, другий зберігається в роботодавця. Порушення цього правила не може вплинути на трудові відносини, що вже виникли. |
| -746- Коновалюк В.І. Частину 1 статті 66 доповнити реченням: "Роботодавець зобов'язаний у триденний строк від дати фактичного допуску працівника до роботи привести правила прийому на роботу у норму." | Враховано редакційно | |||
| -747- Манчуленко Г.М. П. 1 ст. 66 викласти у такій редакції: "Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі у двох примірниках, які підписуються сторонами і мають однакову юридичну силу. Один примірник передається працівнику, другий зберігається у роботодавця". Виключити з п. 1 речення "Порушення цього правила не може вплинути на трудові відносини, що вже виникли". | Відхилено | |||
| -748- Майко В.І. Статтю 66 викласти в новій редакції такого змісту: „Трудовий договір може укладатися в усній або письмовій формі. На вимогу працівника або за ініціативою роботодавця або у випадках, передбачених законодавством, трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, які підписуються сторонами і мають однакову юридичну силу. Один примірник передається працівнику, другий зберігається у роботодавця. Порушення цього правила не може вплинути на трудові відносини, що вже виникли." | Відхилено | |||
| -749- Бронніков В.К. Стаття 66 ч.1 В першому реченні перед словами: "Трудовий договір" доповнити слова: "На вимогу працівника або у випадках, передбачених законодавством" | Відхилено | |||
| -750- Губський Б.В. Статтю 66 викласти у новій редакції: "1. Трудовий договір укладається в усній чи письмовій формі." | Відхилено | |||
| -751- Пеклушенко О.М. До статті 66. У частині першій перше речення розпочати словами ,,На вимогу працівника або у випадках передбачених законодавством трудовий договір...". | Відхилено | |||
| 361. | 2. Трудовий договір може укладатися в будь-який час до початку роботи, в тому числі до звільнення працівника з попереднього місця роботи. У цьому разі в трудовому договорі зазначається, що договір укладається на виконання роботи за основним місцем чи за сумісництвом. Сторони вправі підписати трудовий договір у будь-який час після виникнення трудових відносин. За взаємною домовленістю сторони вправі на свій розсуд внести зміни чи доповнення до раніше підписаного трудового договору або підписати новий. Підписання нового трудового договору припиняє дію раніше укладеного трудового договору. | -752- Хара В.Г. Частину 2 статті 66 викласти в такій редакції: "2. Трудовий договір підписується його сторонами та скріплюється печаткою роботодавця крім випадку, якщо він за законом не зобов'язаний її мати. Якщо працівник внаслідок фізичної вади не може власноручно підписати трудовий договір, то його підписує інша особа визначена працівником, про що зазначається у договорі, у присутності працівника особи уповноваженої роботодавцем на прийняття на роботу. " | Враховано | 2. Трудовий договір підписується його сторонами та скріплюється печаткою роботодавця, крім випадку, якщо він за законом не зобов'язаний її мати. Якщо працівник внаслідок фізичної вади не може власноручно підписати трудовий договір, то його підписує інша особа, визначена працівником, про що зазначається в договорі, у присутності працівника та особи, уповноваженої роботодавцем на прийняття на роботу. 3. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли працівника за розпорядженням чи з дозволу роботодавця фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі. При цьому трудовий договір у письмовій формі може бути підписаний у будь-який час після виникнення трудових відносин. Стаття 41. Типові та зразкові трудові договори 1. Типові трудові договори затверджуються у випадках, передбачених законом, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Положення типових трудових договорів є обов'язковими, якщо інше не передбачено законом. При укладенні трудового договору на підставі типового сторони можуть включити до нього умови, які не передбачені типовим трудовим договором, але не суперечать йому. 2. Зразкові трудові договори затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці і мають рекомендаційний характер. |
| -753- Губський Б.В. Статтю 66 викласти у новій редакції: "2. Трудовий договір в письмовій формі укладатися у двох примірниках, які підписуються сторонами і мають однакову юридичну силу. Один примірник передається працівникові, другий зберігається у роботодавця." | Враховано (в частині 1 цієї статті) | |||
| -754- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 66 доповнити новою частиною в такій редакції: "3. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли працівника за розпорядженням чи з дозволу роботодавця фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору у письмовій формі. При цьому трудовий договір у письмовій формі може бути підписаний у будь-який час після виникнення трудових відносин." | Враховано | |||
| -755- Губський Б.В. Статтю 66 викласти у новій редакції : "3. Письмова форма трудового договору є обов'язковою при укладенні трудового контракту чи на вимогу працівника при укладенні будь якого іншого виду трудового договору. 4. При укладанні трудового договору у письмовій формі використовуються типові трудові договори, затверджені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та праці, та зразкові трудові договори, затверджені центральними органами виконавчої влади чи галузевою колективною угодою. При укладенні трудового договору на підставі типового сторони можуть погодити умови, які не передбачені типовим трудовим договором, але не суперечать йому. Сторони можуть відступити від положень зразкового трудового договору, доповнювати його чи не включати до нього умови, що суперечать типовому трудовому договору." | Враховано редакційно | |||
| -756- Коновалюк В.І. Після статті 66 ввести додаткову статтю, що призведе до зміни номерів наступних статей. 1. У разі укладення трудового договору між працівником і роботодавцем - фізичною особою, яка використовує найману працю, роботодавець зобов'язаний у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений трудовий договір в органах державної служби зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці. 2. Трудовий договір з особами, залученими до роботи в селянському (фермерському) господарстві на підставі членства і без нього, підлягає реєстрації у сільський, селищній, міській Раді народних депутатів, що передала земельну ділянку у власність або надала в користування, якщо селянське (фермерське) господарство є основним місцем роботи цих осіб. | Враховано (у ст..103) | |||
| -757- Хара В.Г. Статтю 74 розташувати після статті "Форми трудового договору" і викласти в такій редакції: "Стаття . Типові та зразкові трудові договори. 1. Типові трудові договори затверджуються у випадках, передбачених законом, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Положення типових трудових договорів є обов'язковими, якщо інше не передбачено законом. При укладенні трудового договору на підставі типового, сторони можуть включити до нього умови, які не передбачені типовим трудовим договором, але не суперечать йому. 2. Зразкові трудові договори затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці і мають рекомендаційний характер." | Враховано | |||
| 362. | Стаття 67. Строк трудового договору | Стаття 42. Строк трудового договору | ||
| 363. | 1. Трудові договори можуть укладатися на невизначений і на визначений строк. | -758- Хара В.Г. Статтю 76 перенести частиною другою до нової статті "Строк трудового договору" в такій редакції: "2. Якщо законом або трудовим договором не встановлено інше, трудові відносини вважаються такими, що виникли на невизначений строк." | Враховано | 1. Трудові договори можуть укладатися на невизначений і на визначений строк. 2. Якщо законом або трудовим договором не встановлено інше, трудові відносини вважаються такими, що виникли на невизначений строк. Стаття 43. Трудова функція працівника 1. Трудова функція працівника визначається в трудовому договорі та наказі про прийняття на роботу з посиланням на одну з професій, передбачених класифікацією професій, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації. Зміст трудової функції за кожною професією та відповідною кваліфікацією визначається законодавством, а в частині, що не визначена законодавством, кваліфікаційними характеристиками, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. 2. Якщо працівник протягом нормальної тривалості робочого часу не повністю завантажений виконанням обов'язків за основною трудовою функцією, роботодавець і працівник можуть домовитися під час прийняття на роботу або протягом дії трудового договору про розширення трудової функції працівника шляхом покладення на нього обов'язків, що відповідно до кваліфікаційних характеристик належать до іншої професії (інших професій), без посилення інтенсивності праці. При цьому за працівником зберігається встановлений розмір оплати праці. У разі якщо робота є іншою, ніж його трудова функція, і оплачується вище, працівник має право на доплату за домовленістю сторін. 3. За згодою між роботодавцем і працівником можливе покладення на працівника тимчасово або без обмеження строку додаткових обов'язків, якщо це не завдає шкоди здоров'ю працівника, зі збільшенням інтенсивності праці протягом нормальної тривалості робочого часу. При цьому працівник отримує право на доплату за суміщення професій або посад, розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваної роботи, виконання обов'язків відсутнього працівника тощо. Якщо працівник, якому доручено виконання додаткових обов'язків, допускає неякісне виконання робіт, роботодавець має право в будь-який час в односторонньому порядку відмовитися від домовленості про виконання працівником додаткових обов'язків і скасувати встановлену в зв'язку з цим доплату. Стаття 44. Виконання заступником керівника обов'язків керівника 1. Роботодавець має право покласти на заступника керівника виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника на весь час його відсутності без доплати за це, якщо інше не передбачено законодавством або трудовим договором. 2. За умови, що посада керівника стала вакантною, тимчасове покладення на заступника обов'язків керівника допускається лише за наявності його згоди з оплатою відповідно до посади керівника. Якщо протягом року роботодавцем на посаду керівника не прийнятий інший працівник, заступник керівника вважається переведеним на неї постійно, якщо сторони трудового договору не домовляться про інше. Стаття 45. Умова трудового договору про випробування під час прийняття на роботу 1. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при прийнятті на роботу допускається погодження роботодавцем і працівником умови про випробування. Така умова вважається погодженою, якщо домовленість про це оформлена письмово в трудовому договорі. 2. У період випробування трудові відносини працівників регулюються трудовим законодавством, колективними договорами з урахуванням особливостей, установлених цим Кодексом. Стаття 46. Особи, для яких не встановлюється випробування 1. Випробування не встановлюється для осіб: 1) неповнолітніх; 2) звільнених з військової чи альтернативної (невійськової) служби, які вперше стають до роботи протягом року після такого звільнення; 3) обраних чи призначених на посаду; 4) переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; 5) які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи; 6) які закінчили професійні навчально-виховні чи вищі навчальні заклади і вперше стають до роботи за здобутою професією (спеціальністю); 7) вагітних жінок, жінок та інших працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років, а також одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; 8) яких направлено на роботу в рахунок броні та квоти або нормативу; 9) в інших випадках, передбачених законом чи колективним договором. Стаття 47. Строк випробування 1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для робітників - одного місяця. Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватись для керівників юридичних осіб, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також для інших категорій працівників у випадках, передбачених законом. 2. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював незалежно від причин. Стаття 48. Результати випробування 1. Результати випробування визначаються роботодавцем. 2. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, роботодавець має право протягом строку випробування звільнити працівника, письмово попередивши його про це за три дні, без виплати такому працівнику вихідної допомоги. 3. Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, розірвання трудового договору допускається тільки на підставах, встановлених цим Кодексом. Стаття 49. Умови трудового договору щодо нерозголошення державної, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації 1. У разі прийняття чи переведення на роботу, що передбачає допуск до державної таємниці, працівник підписує зобов'язання щодо збереження державної таємниці. Розголошення державної таємниці тягне за собою встановлену законом відповідальність. 2. Якщо працівник у зв'язку з виконанням трудових обов'язків має доступ до інформації, що відповідно до закону визнана комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією, на вимогу роботодавця під час укладення трудового договору до нього включається умова про нерозголошення цієї таємниці або інформації в період дії трудових відносин і протягом визначеного сторонами строку після їх припинення, а також відповідальність за її порушення. Ця умова може бути включена до трудового договору пізніше в разі необхідності допуску працівника до такої інформації. 3. Відмова працівника включити відповідні умови до трудового договору за наявності у роботодавця права вимагати його укладення є підставою для відмови у прийнятті на роботу, а якщо трудові відносини вже виникли - для їх припинення на підставі статті 98 цього Кодексу без додержання вимог статті 100 цього Кодексу. 4. У разі умисного порушення працівником зобов'язань щодо нерозголошення комерційної таємниці або іншої захищеної законом інформації він зобов'язаний відшкодувати роботодавцеві заподіяну шкоду відповідно до цивільного законодавства. Якщо розголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації стало наслідком необережних дій (бездіяльності), працівник несе матеріальну відповідальність відповідно до цього Кодексу. 5. Порушення вимоги щодо письмової форми угоди про нерозголошення комерційної таємниці тягне за собою її недійсність. Стаття 50. Умова про роботу вдома 1. Під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії. 2. Трудовим договором про роботу вдома може бути передбачено використання працівником власного обладнання та інструментів з відповідною компенсацією за їх зношування (амортизацію), а також відшкодовування інших витрат, пов'язаних із виконанням роботи вдома: плата за електроенергію, водопостачання тощо. 3. Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу вдома, сировиною, матеріалами і напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів, вивозу готової продукції встановлюються трудовим договором. У разі якщо отримання сировини і матеріалів, а також здача готової продукції проводяться працівником безпосередньо роботодавцеві, час, що витрачається на отримання і здачу, включається до робочого часу з відповідною оплатою. Стаття 51. Виконання роботи в іншого роботодавця 1. Якщо це не суперечить трудовому договору, працівникові, за домовленістю між роботодавцями, може бути доручено виконання роботи в іншого роботодавця, у тому числі під керівництвом його посадової особи. При цьому для виконання роботи можуть використовуватись механізми, обладнання, інструменти та інше майно як роботодавця, з яким працівником укладено трудовий договір, так і роботодавця, до якого працівника направлено на роботу. Для виконання роботи в іншого роботодавця, який знаходиться в іншій місцевості, допускається відрядження працівника до іншого роботодавця. 2. Працівник має право відмовитися від виконання роботи в іншого роботодавця, якщо під час виконання такої роботи будуть виявлені обставини, що перешкоджають нормальному виконанню дорученої роботи, зокрема, порушення правил безпеки, технологічних процесів, санітарно-побутових умов тощо. Стаття 52. Сумісництво 1. Сумісництвом є виконання працівником у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору. 2. Працівник має право укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом. 3. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником як за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), так і в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво). 4. Не допускається робота за сумісництвом на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, якщо основна робота пов'язана з такими умовами, осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, вагітних жінок, а також в інших випадках, встановлених законом. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватися обмеження щодо роботи за сумісництвом. 5. Тривалість робочого часу при виконанні роботи на умовах сумісництва не повинна перевищувати чотирьох годин у робочі дні та повного робочого дня у вихідні дні. При цьому загальна тривалість робочого часу роботи за сумісництвом у місяць не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. 6. Припинення трудових відносин з працівником, який працює за сумісництвом, без виплати вихідної допомоги провадиться з підстав, передбачених цим Кодексом та іншими законами, а також у разі: 1) прийняття працівника, для якого ця робота буде основним місцем роботи; 2) обмеження сумісництва в зв'язку з особливими умовами та режимом праці. |
| -759- Хара В.Г. Статтю 73 розмістити після статті "Строк трудового договору" і викласти в такій редакції: "Стаття .Трудова функція працівника 1. Трудова функція працівника визначається в трудовому договорі та наказі про прийняття на роботу з посиланням на одну із професій, передбачених класифікацією професій, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації. Зміст трудової функції за кожною професією та відповідною кваліфікацією визначається законодавством, а в частині, що не визначена законодавством, - кваліфікаційними характеристиками, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. 2. Якщо працівник протягом нормальної тривалості робочого часу не повністю завантажений виконанням обов'язків за основною трудовою функцією, роботодавець і працівник можуть домовитися під час прийняття на роботу або протягом дії трудового договору про розширення трудової функції працівника шляхом покладання на нього обов'язків, що відповідно до кваліфікаційних характеристик належать до іншої професії (інших професій) без посилення інтенсивності праці. При цьому за працівником зберігається встановлений розмір оплати праці. У разі, якщо робота є іншою, ніж його трудова функція, і оплачується вище, працівник 3. За згодою між роботодавцем і працівником можливе покладання на працівника тимчасово, або без обмеження строку додаткових обов'язків, якщо це не завдає шкоди здоров'ю працівника зі збільшенням інтенсивності праці. При цьому працівник отримує право на доплату за суміщення професій або посад, розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваної роботи, виконання обов'язків відсутнього працівника тощо. Якщо працівник, якому доручено виконання додаткових обов'язків, допускає неякісне виконання робіт, роботодавець має право у будь-який час в односторонньому порядку відмовитися від домовленості про виконання працівником додаткових обов'язків і скасувати встановлену в зв'язку з цим доплату." | Враховано | |||
| -760- Губський Б.В. Доповнити статтями 67-1 і 67-2, що регламентуватимуть порядок набрання трудовим договором чинності і порядок оформлення трудового договору: "Стаття 67-1. Набрання трудовим договором чинності 1. Трудовий договір набуває чинності з моменту його укладення або з дати, визначеної сторонами трудового договору. 2. Працівник зобов'язаний розпочати виконання трудових обов'язків з дня, визначеного трудовим договором. 3. У разі, коли у трудовому договорі не обумовлено день початку роботи, працівник повинен стати до роботи на наступний робочий день після набрання трудовим договором чинності. 4. У разі, коли працівник не став до роботи у визначені строки без поважних причин трудовий договір вважається таким, що не укладений. | Враховано редакційно | |||
| -761- Губський Б.В. Стаття 67-2. Оформлення трудового договору 1. Укладення, переукладення, призупинення чи припинення трудового договору повинно бути оформлено роботодавцем належним чином: 1) роботодавцем - юридичною особою - шляхом оформлення наказу чи розпорядження про зарахування працівника на роботу, переукладення з працівником трудового договору, призупинення, внесення змін до нього чи звільнення працівника з роботи; 2) роботодавцем - фізичною особою - шляхом реєстрації трудового договору та змін до нього в тижневий термін у державній інспекції праці за місцем свого проживання чи реєстрації свого підприємницького виду діяльності у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. 2. У зазначених документах має бути вказано формулювання підстави для укладання, переукладення, призупинення чи припинення трудового договору з посиланням на пункт, частину й статтю цього Кодексу, а також термін, на який призупинено трудовий договір чи термін із якого його припинено, а також обов'язкові та додаткові умови за відповідною підставою є підстави що відносяться до істотних умов праці (стаття ___цього Кодексу). 3. Трудовий договір, не оформлений належним чином, вважається укладеним і тоді, коли працівника фактично допущено до роботи з відома або за дорученням роботодавця або його уповноваженої особи. При фактичному допуску працівника до роботи роботодавець зобов'язаний оформити з ним трудовий договір належним чином не пізніше тижня з моменту фактичного допуску до роботи. 4. Копія наказу чи розпорядження роботодавця, результатів реєстрації трудового договору надаються працівникові роботодавцем під розпис у триденний строк із дня підписання цих документів." | Враховано редакційно | |||
| -762- Хара В.Г. Статтю 84 розмістити після статті "Трудова функція працівника" і записати в такій редакції: "Стаття . Виконання заступником керівника обов'язків керівника 1. Роботодавець вправі покласти на заступника керівника виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника на весь час його відсутності без доплати за це, якщо інше не передбачено законодавством або трудовим договором. 2. За умови, що посада керівника стала вакантною, тимчасове покладення на заступника обов'язків керівника допускається лише за наявності його згоди з оплатою відповідно до посади керівника. Якщо протягом року роботодавцем на посаду керівника не прийнятий інший працівник, заступник керівника вважається переведеним на неї постійно, якщо сторони трудового договору не домовляться про інше." | Враховано | |||
| -763- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 36 розташувати після статті "Виконання заступником керівника обов'язків керівника" і викласти в такій редакції: "Стаття . Умова трудового договору про випробування під час прийняття на роботу 1. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при прийнятті на роботу допускається погодження роботодавцем і працівником умови про випробування. Така умова вважається погодженою, якщо домовленість про це оформлена письмово в трудовому договорі. 2. У період випробування трудові відносини працівників регулюються трудовим законодавством, колективними договорами з урахуванням особливостей, установлених цим Кодексом." | Враховано | |||
| -764- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 37 розташувати після статті "Умова трудового договору про випробування під час прийняття на роботу" і викласти в такій редакції: "Стаття 46. Особи, для яких не встановлюється випробування 1. Випробування не встановлюється для осіб: 1) неповнолітніх; 2) звільнених з військової чи альтернативної (невійськової) служби, які вперше стають до роботи протягом року після такого звільнення; 3) обраних чи призначених на посаду; 4) переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; 5) які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи; 6) які закінчили професійні навчально-виховні чи вищі навчальні заклади і вперше стають до роботи за здобутою професією (спеціальністю); 7) вагітних жінок, жінок та інших працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років, а також одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; 8) яких направлено на роботу в рахунок броні і квоти або нормативу; 9) в інших випадках, передбачених законом чи колективним договором. | Враховано | |||
| -765- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 38 розташувати після статті "Особи, для яких не встановлюється випробування" і викласти в такій редакції: "1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для робітників - одного місяця. Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватись для керівників юридичних осіб, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також для інших категорій працівників у випадках, передбачених законом. 2. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював незалежно від причин." | Враховано | |||
| -766- Хара В.Г. Статтю 39 розташувати після статті "Строк випробування" без змін. | Враховано | |||
| -767- Єхануров Ю.І. Статтю 28 розташувати після статті "Результати випробування" та викласти в такій редакції: "Стаття . Умови трудового договору щодо нерозголошення державної, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації 1. У разі прийняття чи переведення на роботу, що передбачає допуск до державної таємниці, працівник підписує зобов'язання щодо збереження державної таємниці. Розголошення державної таємниці тягне встановлену законом відповідальність. 2. Якщо працівник у зв'язку з виконанням трудових обов'язків має доступ до інформації, що відповідно до закону визнана комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією, на вимогу роботодавця під час укладення трудового договору до нього включається умова про нерозголошення цієї таємниці або інформації в період дії трудових відносин і протягом визначеного сторонами строку після їх припинення, а також відповідальність за її порушення. Ця умова може бути включена до трудового договору пізніше в разі необхідності допуску працівника до такої інформації. 3. Відмова працівника включити відповідні умови до трудового договору за наявності у роботодавця права вимагати її укладення є підставою для відмови у прийнятті на роботу, а якщо трудові відносини вже виникли, - для їх припинення на підставі статті 103 цього Кодексу без додержання вимог статті 105 цього Кодексу. 4. У разі умисного порушення працівником зобов'язань про нерозголошення комерційної таємниці або іншої захищеної законом інформації, він зобов'язаний відшкодувати роботодавцеві заподіяну шкоду відповідно до цивільного законодавства. Якщо розголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації стала наслідком необережних дій (бездіяльності), працівник несе матеріальну відповідальність відповідно до цього Кодексу. 5. Порушення вимоги щодо письмової форми угоди про нерозголошення комерційної таємниці тягне за собою її недійсність." | Враховано | |||
| -768- Хара В.Г. Доповнити книгу 2 главу 1 новою статтею такого змісту: "Стаття. Умови про роботу вдома 1. Під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитись про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії. 2. Трудовим договором про роботу вдома може бути передбачено використання працівником обладнання та інструментів з відповідною компенсацією за їх зношування (амортизацію), а також відшкодовування інших витрат, пов'язаних з виконанням роботи вдома: плата за електроенергію, водопостачання тощо. 3. Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу вдома, сировиною, матеріалами і напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів, вивозу готової продукції встановлюється трудовим договором. У разі, якщо отримання сировини і матеріалів, а також здача готової продукції проводиться працівником безпосередньо роботодавцеві, час, що витрачається на отримання і здачу, включається до робочого часу з відповідною оплатою." | Враховано | |||
| -769- Хара В.Г. Після статті "Умови про роботу вдома" доповнити проект статтею в такій редакції: "Стаття . Виконання роботи у іншого роботодавця. 1. Якщо це не суперечить трудовому договору, працівникові, за домовленістю між роботодавцями, може бути доручено виконання роботи у іншого роботодавця, в тому числі, під керівництвом його посадової особи. При цьому для виконання роботи можуть використовуватись механізми, обладнання, інструменти та інше майно, як роботодавця, з яким працівником укладено трудовий договір, так і роботодавця, до якого працівника направлено для роботи. Для виконання роботи у іншого роботодавця, який знаходиться у іншій місцевості, допускається відрядження працівника до іншого роботодавця. 2. Працівник має право відмовитись від виконання роботи у іншого роботодавця, якщо під час виконання такої роботи буде виявлено обставини, які перешкоджають нормальному виконанню дорученої роботи, зокрема, порушення правил безпеки, технологічних процесів, санітарно-побутових умов тощо." | Враховано | |||
| -770- Хара В.Г. Статтю 75 розмістити після статті "Стаття. Виконання роботи у іншого роботодавця" і викласти у такій редакції: "Стаття . Сумісництво 1. Сумісництвом є виконання працівником у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору. 2. Працівник має право укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом. 3. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником як за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), так і в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво). 4. Не допускається робота за сумісництвом на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, якщо основна робота пов'язана з такими умовами осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, вагітних жінок, а також в інших випадках, встановлених законом. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватися обмеження щодо роботи за сумісництвом. 5. Тривалість робочого часу при виконанні роботи на умовах сумісництва не повинна перевищувати чотири години у робочі дні і повний робочий день у вихідні дні. При цьому, загальна тривалість робочого часу роботи за сумісництвом в місяць, не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. 6. Припинення трудових відносин з працівником, який працює за сумісництвом, без виплати вихідної допомоги, провадиться з підстав, передбачених цим Кодексом та іншими законами, а також у разі: 1) прийняття працівника, для якого ця робота буде основним місцем роботи; 2) обмеження сумісництва в зв'язку з особливими умовами та режимом праці." | Враховано | |||
| 364. | Стаття 68. Обов'язковість умов трудового договору | -771- Шаров І.Ф. У законопроекті уточнити положення про запровадження обов'язкової форми трудового договору з всіх без винятку випадків | Враховано | Стаття 53. Обов'язковість умов трудового договору |
| 365. | 1. Умови трудового договору є обов'язковими для сторін, крім умов, які відповідно до закону є недійсними. | 1. Умови трудового договору є обов'язковими для сторін, крім умов, які відповідно до закону є недійсними. | ||
| 366. | Стаття 69. Визнання трудового договору або окремих його умов недійсними | -772- Хара В.Г. Назву статті викласти в такій редакції: "Стаття 69. Недійсність трудового договору або окремих його умов." | Враховано | Стаття 54. Недійсність трудового договору або окремих його умов |
| 367. | 1. Трудовий договір визнається недійсним судом у разі його укладення: | 1. Трудовий договір визнається судом недійсним у разі його укладення: | ||
| 368. | 1) під впливом омани, погрози, примушення, а також на невигідних для працівника умовах унаслідок використання тяжкого матеріального становища особи; | -773- Байсаров Л.В. Пункт 1 частини 1 викласти в наступній редакції: "1) під впливом омани, погрози, примушення" | Відхилено | 1) під впливом омани, погрози, примушення, а також на невигідних для працівника умовах унаслідок використання його тяжкого матеріального становища; |
| -774- Артеменко Ю.А. Пункт 1 частини 1 статті 69 викласти в такій редакції: "1) під впливом омани, погрози, примушення особи;" | Відхилено | |||
| -775- Беспалий Б.Я. Стаття 69, частина 1. Пункт 1) після тексту "унаслідок використання" доповнити словом "його", а після слова "матеріального" доповнити текстом "чи психологічного" наприкінці слово "особи" - вилучити | Враховано | |||
| -776- Горбаль В.М. У пункті 1 частини 1 статті 69 слова ", а також на невигідних для працівника умовах унаслідок використання тяжкого матеріального становища особи" виключити. | Відхилено | |||
| -777- Майко В.І. В пункті 1 частини 1 статті 69 слова „а також на невигідних для працівника умовах унаслідок використання тяжкого матеріального становища" виключити | Відхилено | |||
| -778- Бронніков В.К. Пункт 1 частини 1 статті 69 викласти в такій редакції: "1) під впливом омани, погрози, примушення особи;" | Відхилено | |||
| -779- Пеклушенко О.М. До статті 69. У частині першій пункт 1 викласти у такій редакції: ,,1) ,,під впливом омани, погрози, примушення особи". | Відхилено | |||
| 369. | 2) без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір); | 2) без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір); | ||
| 370. | 3) з особою, визнаною в установленому порядку недієздатною, крім випадків трудової реабілітації в установленому законодавством порядку; | -780- Хара В.Г. В пункті 3 частини 1 всі слова після слова: "недієздатною" виключити | Враховано | 3) з особою, визнаною в установленому законом порядку недієздатною; |
| -781- Беспалий Б.Я. Стаття 69, частина 1. Пункт 3) після тексту "визнаною в установленому" доповнити словом "законом" | Враховано | |||
| 371. | 4) з особою, яка не досягла п'ятнадцятирічного віку; | -782- Беспалий Б.Я. Стаття 69, частина 1. Пункт 4) викласти у редакції: "4) з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою статті 25 цього Кодексу" | Відхилено | 4) з особою, яка не досягла п'ятнадцятирічного віку; |
| 372. | 5) без письмової згоди одного з батьків чи особи, яка їх замінює, якщо така згода є обов'язковою. | -783- Хара В.Г. частину 1 статті 69 доповнити пунктом: "6) у інших випадках, встановлених цим Кодексом та законами." | Враховано | 5) без письмової згоди одного з батьків чи особи, яка їх замінює, якщо така згода є обов'язковою; 6) в інших випадках, встановлених цим Кодексом та законами. |
| -784- Бондаренко Г.І. Статтю 69 доповнити таким положенням: "умови трудового договору, які погіршують становище працівника порівняно із законодавством про працю, колективними договорами та угодами є недійсними." | Враховано (у главі 2) | |||
| -785- Коновалюк В.І. Статтю 69 доповнити пунктом: "6) якщо він укладений з порушенням вимог п.2 ст. 65 цього Кодексу." | Враховано редакційно | |||
| 373. | 2. Окремі умови трудового договору визнаються недійсними, якщо вони: | 2. Окремі умови трудового договору є недійсними, якщо вони: | ||
| 374. | 1) погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством; | 1) погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством і колективним договором; | ||
| 375. | 2) мають дискримінаційний характер. | 2) мають дискримінаційний характер. | ||
| 376. | Стаття 70. Наслідки визнання трудового договору або окремих його умов недійсними | Стаття 55. Наслідки визнання трудового договору або окремих його умов недійсними | ||
| 377. | 1. Недійсність окремих умов трудового договору не тягне за собою визнання недійсним трудового договору в цілому. У такому разі роботодавець зобов'язаний, за згодою працівника, внести до трудового договору відповідні зміни. Якщо сторони трудового договору не дійдуть згоди про зміну його умов, застосовуються норми трудового законодавства або колективного договору. | 1. Недійсність окремих умов трудового договору не тягне за собою визнання недійсним трудового договору в цілому. У такому разі роботодавець зобов'язаний, за згодою працівника, внести до трудового договору відповідні зміни. Якщо сторони трудового договору не дійдуть згоди щодо зміни його умов, застосовуються норми трудового законодавства або колективного договору. | ||
| 378. | 2. У разі визнання трудового договору недійсним відповідно до частини першої статті 69 цього Кодексу працівник підлягає звільненню на підставі статті 120 цього Кодексу. | -786- Хара В.Г. Частину 2 статті 70 викласти у такій редакції: "2. Наслідком визнання трудового договору недійсним відповідно до частини першої статті 54 цього Кодексу є припинення трудових відносин на підставі статті 120 цього Кодексу, якщо їх продовження відповідно до вимог закону не можливо." | Враховано | 2. Наслідком визнання трудового договору недійсним відповідно до частини першої статті 54 цього Кодексу є припинення трудових відносин на підставі статті 115 цього Кодексу, якщо їх продовження відповідно до вимог закону неможливе. Стаття 56. Наслідки невиконання роботодавцем умов трудового договору про надання роботи 1. У разі відмови роботодавця надати працівникові роботу відповідно до укладеного трудового договору працівник має право на власний вибір: на відшкодування шкоди в розмірі заробітної плати за період до дванадцяти місяців із розрахунку тарифної ставки (окладу) з визнанням трудового договору недійсним; на визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку роботи. |
| -787- Горбаль В.М. Частину 2 статті 70 слова "відповідно до частини першої статті 69 цього Кодексу" замінити словами "відповідно до пунктів 3-5 частини першої статті 69 цього Кодексу". | Відхилено | |||
| -788- Губський Б.В. Доповнити статтею 70-1 такого змісту: "Стаття 70-1. Видача працівникові копій документів, пов'язаних із роботою Роботодавець зобов'язаний на вимогу працівника невідкладно видати йому належно оформлені документи, пов'язані з його роботою (довідку про роботу із зазначенням кваліфікації, посади, часу роботи і, у разі необхідності чи звільнення працівника, - розміру заробітної плати, заохочень та нагород, які застосовувались до нього, сплачених із заробітної плати податків, внесків, утримань; копію наказу чи розпорядження про зарахування працівника на роботу, переукладення з працівником трудового договору, призупинення трудового договору чи внесення змін до нього, звільнення працівника з роботи, переведення на іншу роботу; виробничу чи рекомендаційну характеристики на працівника, які відображають його професійний рівень та інші особисті якості)." | Враховано редакційно | |||
| -789- Хара В.Г. Статтю 72 розташувати після статті "Наслідки визнання трудового договору або окремих його умов недійсними" і викласти у такій редакції: "Стаття. Наслідки невиконання роботодавцем умови трудового договору про надання роботи 1. У разі відмови роботодавця надати працівникові роботу відповідно до укладеного трудового договору працівник має право на власний вибір: на відшкодування шкоди в розмірі заробітної плати за період до дванадцяти місяців з розрахунку тарифної ставки (окладу) з визнанням трудового договору не дійсним; визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку роботи." | Враховано | |||
| 379. | Стаття 71. Обов'язок працівника стати до роботи | -790- Акопян В.Г. У статті 71 вилучити поняття: "відмова роботодавця від укладеного трудового договору" | Відхилено | Стаття 57. Обов'язок працівника стати до роботи |
| -791- Шаров І.Ф. У статті 71 вилучити поняття: "відмова роботодавця від укладеного трудового договору" | Відхилено | |||
| 380. | 1. Працівник зобов'язаний стати до роботи в день, визначений законодавством або трудовим договором, а якщо законодавством або трудовим договором цей день не встановлено, - наступного дня після укладення трудового договору. | 1. Працівник зобов'язаний стати до роботи в день, визначений законодавством або трудовим договором, а якщо законодавством або трудовим договором цей день не встановлено - наступного дня після укладення трудового договору. | ||
| 381. | 2. Якщо в день, що визначається відповідно до частини першої цієї статті, працівник без поважної причини не став до роботи, роботодавець вправі відмовитися від раніше укладеного трудового договору і відмовити працівникові в наданні роботи. У такому разі вважається, що трудові відносини не виникли і на працівника покладається обов'язок повернути роботодавцеві раніше отримані від нього гарантійні і компенсаційні виплати. | -792- Хара В.Г. Частину 2 статті 71 викласти у такій редакції: "2. Якщо в день, що визначається відповідно до частини першої цієї статті, працівник без поважної причини не став до роботи, роботодавець має право відмовити працівникові в наданні роботи з визнанням трудового договору недійсним. У такому разі вважається, що трудові відносини не виникли і на працівника покладається обов'язок повернути роботодавцеві раніше отримані від нього гарантійні і компенсаційні виплати." | Враховано | 2. Якщо в день, що визначається відповідно до частини першої цієї статті, працівник без поважної причини не став до роботи, роботодавець має право відмовити працівникові в наданні роботи з визнанням трудового договору недійсним. У такому разі вважається, що трудові відносини не виникли і на працівника покладається обов'язок повернути роботодавцеві раніше отримані від нього гарантійні й компенсаційні виплати. |
| 382. | Стаття 72. Наслідки невиконання роботодавцем умови трудового договору про надання роботи | |||
| 383. | 1. Відмова роботодавця допустити працівника до роботи відповідно до укладеного трудового договору або укласти трудовий договір у разі, коли відповідно до цього Кодексу його укладення є обов'язковим, дає працівникові право вимагати на власний вибір відшкодування моральної шкоди в розмірі заробітної плати за період до дванадцяти місяців з розрахунку тарифної ставки (окладу) або визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) за період від дня виникнення трудових відносин, визначеного трудовим договором, до дня починання роботи. | -793- Єхануров Ю.І. Статтю 72 викласти у такій редакції: "1. Відмова роботодавця допустити працівника до роботи відповідно до укладеного трудового договору або укласти трудовий договір у разі, коли відповідно до цього Кодексу його укладення є обов'язковим, дає працівникові право на стягнення з роботодавця заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) за період від дня виникнення трудових відносин до дня, з якого працівник фактично приступив до роботи. " | Відхилено | |
| -794- Довгий Т.О. Статтю 72 викласти у такій редакції: "1. Відмова роботодавця допустити працівника до роботи відповідно до укладеного трудового договору або укласти трудовий договір у разі, коли відповідно до цього Кодексу його укладення є обов'язковим, дає працівникові право вимагати визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) за період від дня виникнення трудових відносин, визначеного трудовим договором, до дня починання роботи та відшкодування моральної шкоди." | Враховано редакційно | |||
| -795- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 72 "Наслідки невиконання роботодавцем умови трудового договору про надання роботи" слова "на власний вибір відшкодування моральної шкоди в розмірі заробітної плати за період до дванадцяти місяців з розрахунку тарифної ставки (окладу) або" виключити. | Відхилено | |||
| -796- Коновалюк В.І. Статтю 72 доповнити після слів: "моральної шкоди" словами: "згідно з законом" | Відхилено | |||
| -797- Ландик В.І. Стаття 72. Наслідки невиконання роботодавцем умови трудового договору про надання роботи. Статтю 72 включити. | Відхилено | |||
| -798- Борщевський В.В. Стаття 72. В обох випадках після слів "тарифної ставки (окладу)" доповнити словами "на посаді, на яку претендує працівник". | Враховано редакційно | |||
| -799- Майко В.І. В частині 1 статті 72 слова „на власний вибір відшкодування моральної шкоди в розмірі заробітної плати за період до дванадцяти місяців з розрахунку тарифної ставки (окладу) або" виключити | Відхилено | |||
| -800- Бронніков В.К. У частині 1 статті 72 слова "на власний вибір відшкодування моральної шкоди в розмірі заробітної плати за період до дванадцяти місяців з розрахунку тарифної ставки (окладу) або" виключити. | Відхилено | |||
| -801- Пеклушенко О.М. До статті 72. У частині першій слова ,,на власний вибір відшкодування моральної шкоди в розмірі заробітної плати за період до дванадцяти місяців з розрахунку тарифної ставки (окладу) або" виключити. | Відхилено | |||
| 384. | Стаття 73. Трудова функція працівника | |||
| 385. | 1. Основна трудова функція працівника визначається у посиланні в трудовому договорі та наказі про прийняття на роботу на одну із професій, передбачених класифікацією професій, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації. Зміст трудової функції за кожною професією та відповідною кваліфікацією визначається законодавством, а в частині, що не визначена законодавством, - кваліфікаційними характеристиками, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. | -802- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 73 "Трудова функція працівника" після слів "органом виконавчої влади з питань праці" додати слова "та посадовими інструкціями, які затверджуються роботодавцем." | Відхилено | |
| -803- Майко В.І. В частині 1 статті 73 слова „Зміст трудової функції за кожною професією та відповідною кваліфікацією визначається законодавством, а в частині, що не визначена законодавством, - кваліфікаційними характеристиками, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці" виключити. | Відхилено | |||
| -804- Бронніков В.К. Стаття 73 ч.1 останнє речення доповнити словами: "та посадовими інструкціями, які затверджуються роботодавцем." | Відхилено | |||
| -805- Пеклушенко О.М. До статті 73. У частині першій після слів ,,з питань праці" доповнити словами "та посадовими інструкціями, які затверджуються роботодавцем". | Відхилено | |||
| 386. | 2. Якщо працівник не повністю завантажений виконанням обов'язків за основною трудовою функцією, з метою підвищення ефективності використання робочого часу роботодавець і працівник можуть домовитися під час прийняття на роботу і пізніше про розширення трудової функції працівника шляхом покладання на нього обов'язків, що відповідно до кваліфікаційних характеристик належать до іншої професії (інших професій). Розширення трудової функції працівника не тягне за собою необхідності посилення інтенсивності праці порівняно з тією, що за даних організаційно-технічних умов вважається нормальною. | -806- Довгий Т.О. У статті 73: доповнити перше речення частини другої словами: „і для виконання яких працівник має необхідні знання та навички."; доповнити друге речення частини другої після слів „організаційно-технічних умов" словами „для основної трудової функції". | Відхилено | |
| -807- Анісімов В.О. В статті 73 доповнити п.2 наступними словами "У цьому випадку роботодавець повинен за сумісництво професій доплачувати працівникові із розрахунку не нижче половини середнього окладу (ставки) цієї професії та кваліфікації...". | Враховано редакційно | |||
| -808- Беспалий Б.Я. Стаття 73, частина 2, речення 2. Наприкінці вилучити текст " (інших професій)", як зайвий, адже по одній можна додавати хоч 10 професій | Відхилено | |||
| 387. | 3. Якщо це не заподіює шкоди здоров'ю працівника, за згодою між роботодавцем і працівником можливе покладання на працівника тимчасово або без обмеження строку додаткових обов'язків. При цьому інтенсивність праці може бути більшою порівняно з тією, що вважається нормальною, а працівник отримує право на доплату (за суміщення професій або посад, розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваної роботи, виконання обов'язків відсутнього працівника тощо). Якщо працівник, якому доручено виконання додаткових обов'язків, допускає неякісне виконання робіт, роботодавець вправі в будь-який час в односторонньому порядку відмовитися від домовленості про виконання працівником додаткових обов'язків і скасувати встановлену в зв'язку з цим доплату. | -809- Довгий Т.О. У статті 73: частину третю викласти в такій редакції: "3. За згодою працівника, який повністю завантажений виконанням обов'язків за основною трудовою функцією, на нього роботодавець може тимчасово покладати додаткові обов'язки. При цьому інтенсивність праці може бути більшою порівняно з тією, що вважається нормальною, але не повинна заподіювати шкоди здоров'ю працівників, їх особистому життю або сімейним обов'язкам тих працівників, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років. При покладанні на працівника додаткових обов'язків він отримує право на доплату (за суміщення професій або посад, розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваної роботи, виконання обов'язків відсутнього працівника тощо). Якщо працівник, якому доручено виконання додаткових обов'язків, допускає неякісне виконання робіт, роботодавець вправі в будь-який час в односторонньому порядку відмовитися від домовленості про виконання працівником додаткових обов'язків і скасувати встановлену у зв'язку з цим доплату. Працівник, якому доручено виконання додаткових обов'язків, має право в будь-який час в односторонньому порядку відмовитися від домовленості про виконання додаткових обов'язків, якщо їх виконання заподіює шкоду здоров'ю працівника, його особистому життю або сімейним обов'язкам. Відмова працівника від домовленості про виконання додаткових обов'язків позбавляє його права на доплату і не може бути підставою для припинення трудових відносин з працівником. | Враховано редакційно | |
| -810- Коновалюк В.І. Стаття 73. частину 3 після другого речення доповнити реченням такого змісту: "Будь яка сторона домовленості може від її відмовитися на підставі обґрунтованих причин." подальші слова частини 3 вилучити | Відхилено | |||
| -811- Беспалий Б.Я. Стаття 73, частина 3. Зняти дужки | Враховано | |||
| 388. | Стаття 74. Типові та зразкові трудові договори | |||
| 389. | 1. Типові трудові договори затверджуються у випадках, передбачених законом, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Відступати від положень типових трудових договорів дозволяється у разі, коли це передбачено законодавством. Укладаючи трудовий договір (контракт) на підставі типового сторони можуть погодити умови, які не передбачені типовим трудовим договором, але не суперечать йому. Норми цієї частини поширюються на типові договори про матеріальну відповідальність (індивідуальну і колективну). | -812- Беспалий Б.Я. Стаття 74, частина 1. Наприкінці текст "матеріальну відповідальність", " (індивідуальну і колективну)" замінити текстом " індивідуальну та/або колективну матеріальну відповідальність" | Відхилено (у зв'язку із зміною редакції) | |
| -813- Борщевський В.В. Стаття 74. Виключити слово " (контракт)", бо ніде по Кодексу це слово не зустрічається. | Враховано | |||
| 390. | 2. Зразкові трудові договори затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці і містять положення, що не є обов'язковими у відповідних трудових договорах. Сторони мають право відступити від положень зразкового трудового договору, доповнювати його, не включати до нього умови, що суперечать типовому. | -814- Коновалюк В.І. Частину 2 статті 74 доповнити словами: "й не погіршують становище працівників. " | Відхилено | |
| 391. | Стаття 75. Сумісництво | |||
| 392. | 1. Сумісництвом є виконання працівником у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи. | |||
| 393. | 2. Працівник має право укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом. | |||
| 394. | 3. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником як за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), так і на іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина за наймом (зовнішнє сумісництво). | |||
| 395. | 4. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватися обмеження щодо роботи за сумісництвом. | -815- Янковський М.А. П.4 стаття 75, в викладеній редакції протирічить змісту статті 2, даного законопроекту, щодо " свободи праці, що включає право на працю...", тому пропонується його викласти в наступній редакції: "4. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватись і умови щодо роботи за сумісництвом." | Враховано редакційно | § 2. Прийняття на роботу Стаття 58. Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу 1. Під час прийняття на роботу забороняється вимагати документи та відомості про особу, подання яких не передбачене цією статтею. 2. Під час прийняття на роботу подаються: 1) заява про прийняття на роботу (із зазначенням, чи є ця робота основним місцем, чи за сумісництвом); 2) паспорт або інший документ, що посвідчує особу; 3) свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 4) довідка органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які відповідно до закону його не мають; 5) документ про спеціальну освіту (спеціальність, кваліфікацію) у разі, якщо робота, на яку претендує працівник, потребує спеціальних знань. 3. Трудова книжка пред'являється особою за її бажанням. За власною ініціативою вона може подати під час прийняття на роботу характеристики, рекомендації, інші документи, що свідчать про виконання попередньої роботи, складений нею інформаційний листок (резюме) про здобуття спеціальних знань, досвід роботи тощо. 4. У випадках, передбачених законом, для виконання певних видів робіт чи роботи в окремих сферах діяльності може передбачатися обов'язкове подання під час прийняття на роботу додаткових документів та відомостей про особу. 5. За наявності письмової згоди особи, яка приймається на роботу, та в межах, визначених цією згодою, роботодавець може збирати інформацію про попередню роботу особи. Особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Відмова особи від надання письмової згоди на збирання інформації щодо неї не може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу. Стаття 59. Трудова книжка 1. Роботодавець на вимогу працівника зобов'язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Стаття 60. Перевірка особи під час прийняття на роботу 1. З метою визначення відповідності професійних, кваліфікаційних, ділових якостей особи вимогам до працівників, що виконують відповідні роботи або займають відповідні посади, роботодавець може проводити тестування та співбесіди з претендентом на робоче місце або посаду, в тому числі із застосуванням технічних засобів. 2. Забороняється проведення тестування, формулювання питань на співбесідах, вчинення при цьому інших дій, що є дискримінаційними за будь-якою ознакою, визначеною цим Кодексом та іншими законами, або такими, що зачіпають честь і гідність людини та не стосуються роботи чи посади. 3. Роботодавець повинен забезпечити конфіденційність інформації, отриманої в результаті тестування та співбесіди, зокрема, обмежити доступ до цієї інформації. Невиконання зазначеної вимоги тягне за собою відповідальність згідно із законом. Стаття 61. Прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду 1. Обрання на посаду проводиться у випадках, коли це передбачено законодавством або установчими документами роботодавця. Прийняття рішення про обрання на посаду є підставою для укладення трудового договору в строки, що встановлюються законодавством, рішенням про обрання та згодою сторін. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір повинен бути укладений наступного дня після обрання. 2. Відмова обраної на посаду особи без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу. Стаття 62. Прийняття на роботу за конкурсом 1. Конкурсний відбір проводиться у випадках, передбачених трудовим законодавством або рішенням роботодавця. Конкурсний відбір не застосовується у разі: 1) прийняття на роботу осіб, направлених у рахунок броні чи квоти; 2) укладення строкового трудового договору для заміщення працівника, за яким зберігається місце роботи; 3) укладення строкового трудового договору на строк до одного року; 4) прийняття на роботу осіб, які навчались за рахунок роботодавця; 5) в інших випадках, передбачених законодавством чи колективним договором. 2. Інформація про проведення конкурсу оголошується публічно. Для проведення конкурсу створюється комісія, яка приймає рішення більшістю голосів. Порядок проведення конкурсу затверджується роботодавцем. 3. З переможцем конкурсу укладається трудовий договір у строк, визначений умовами проведення конкурсу. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після оголошення результатів конкурсу. 4. Відмова переможця конкурсу без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити йому в прийнятті на роботу. 5. Порушення встановленого порядку проведення конкурсу, надання необґрунтованих переваг його учасникам тягне за собою відповідальність згідно із законом. Стаття 63. Призначення на посаду 1. Призначення на посаду здійснюється у випадках, передбачених законодавством, органами чи посадовими особами, яким надано такі повноваження. 2. З особою, призначеною на посаду, укладається трудовий договір у строки, визначені законодавством або актом про призначення на посаду. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після прийняття акта про призначення особи на посаду. 3. Відмова працівника без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити працівникові у прийнятті на роботу. Стаття 64. Прийняття на роботу на підставі рішення суду 1. Роботодавець зобов'язаний прийняти працівника на роботу на підставі рішення суду. Стаття 65. Обмеження спільної роботи родичів 1. Обмеження щодо спільної роботи для осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), може запроваджуватися роботодавцем, якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одне одному. 2. Для юридичних осіб публічного права порядок запровадження обмежень щодо спільної роботи родичів чи свояків встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 66. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу 1. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу є обов'язковим у випадках, передбачених цим Кодексом і законами. Медичний огляд проводиться за рахунок роботодавця. 2. Строк, протягом якого особа зобов'язана пройти медичний огляд, встановлює роботодавець з урахуванням умов проходження такого огляду. Якщо працівник без поважної причини пропустив цей строк, роботодавець має право відмовити йому у прийнятті на роботу. Стаття 67. Обов'язок роботодавця надати працівникові інформацію, визначити робоче місце та видати наказ про прийняття його на роботу 1. До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та посадовою інструкцією; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) провести інструктаж, навчання з питань охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони. 2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов'язаний видати наказ, розпорядження та ознайомити з ним працівника в семиденний строк з дня початку роботи під розписку, а на його вимогу - надати копію наказу, розпорядження. |
| -816- Горбаль В.М. У тексті частини 4 статті 75 після слів "Трудовим законодавством" слова "колективним або трудовим договором" виключити; після слів "роботи за сумісництвом." додати слова "Забороняється встановлення таких обмежень колективним або трудовим договором.". | Відхилено | |||
| -817- Хара В.Г. Розташувати статтю 62 після статті "Обов'язок працівника стати до роботи" і викласти в такій редакції: "Стаття. Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу 1. Під час прийняття на роботу забороняється вимагати документи та відомості про особу, подання яких не передбачене цією статтею. 2. Під час прийняття на роботу подаються: 1) заява про прийняття на роботу (із зазначенням чи є ця робота основним місцем або за сумісництвом); 2) паспорт або інший документ, що посвідчує особу; 3) свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 4) довідка органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які відповідно до закону його не мають; 5) документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію) у разі, коли робота, на яку претендує працівник, потребує спеціальних знань. 3. Трудова книжка пред'являється особою за її бажанням. З власної ініціативи вона може подати під час прийняття на роботу характеристики, рекомендації, інші документи, що свідчать про виконання попередньої роботи, складений ним інформаційний листок (резюме) про здобуття спеціальних знань, досвід роботи тощо. 4. У випадках, передбачених законом, для виконання певних видів робіт чи роботи в окремих сферах діяльності може передбачатися обов'язкове подання під час прийняття на роботу додаткових документів та відомостей про особу. 5. За наявності письмової згоди особи, яка приймається на роботу і в межах, визначених цією згодою, роботодавець може збирати про особу інформацію про попередню роботу. Особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Відмова особи від надання письмової згоди на збирання інформації щодо неї не може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу" | Враховано | |||
| -818- Хара В.Г. Статтю 63 розташувати після статті "Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу" із такими змінами: доповнити частину 1 такими словами: "в порядку встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці." | Враховано | |||
| -819- Єхануров Ю.І. Статтю 35 розташувати після статті "Трудова книжка" з такими змінами: Частину 1 викласти в такій редакції: "1. З метою визначення відповідності професійних, кваліфікаційних, ділових якостей особи вимогам до працівників, що виконують відповідні роботи або займають відповідні посади, роботодавець може проводити тестування та співбесіди з претендентом на робоче місце або посаду, в тому числі із застосуванням технічних засобів." Ч.2. після слова: "Кодексом" доповнити слова: " та іншими законами" Ч.3. виключити з відповідною зміною нумерації частин. Ч.4 Слова: "особливо після розкриття імені особи, якої ця інформація стосується" виключити | Враховано | |||
| -820- Хара В.Г. Статтю 53 розташувати після статті "Перевірка особи під час прийняття на роботу" з такими змінами: Частину 1 статті Викласти у такій редакції: "1. Обрання на посаду проводиться у випадках, коли це передбачено законодавством або установчими документами роботодавця. Прийняття рішення про обрання на посаду є підставою для укладення трудового договору в строки, що встановлюються законодавством, рішенням про обрання та згодою сторін. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір повинен бути укладений наступного дня після обрання." У частині 2 слова: "стати до роботи" замінити на слова: "укласти трудовий договір" | Враховано | |||
| -821- Хара В.Г. Статтю 54 розташувати після статті "Прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду" з такими змінами: Назву статті викласти у такій редакції: "Прийняття на роботу за конкурсом" Ч.1 викласти у такій редакції: "1. Конкурсний відбір проводиться у випадках, передбачених трудовим законодавством або рішенням роботодавця. Конкурсний відбір не застосовується: 1) у разі прийняття на роботу осіб, направлених в рахунок броні чи квоти; 2) у разі укладення строкового трудового договору для заміщення працівника, за яким зберігається місце роботи; 3) у разі укладення строкового трудового договору на строк до одного року; 4) при прийнятті на роботу осіб, які навчались за рахунок роботодавця; 5) в інших випадках, передбачених законодавством чи колективним договором." Ч.2 викласти у такій редакції: "2. Інформація про проведення конкурсу оголошується публічно. Для проведення конкурсу утворюється комісія, яка приймає рішення більшістю голосів. Порядок проведення конкурсу затверджується роботодавцем." Ч. 4 викласти в такій редакції: "4. Відмова переможця конкурсу без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення встановленого строку, дає роботодавцеві право відмовити йому у прийнятті на роботу." Статтю доповнити ч.5 і викласти у такій редакції: "5. Порушення встановленого порядку проведення конкурсу, надання необґрунтованих переваг його учасникам тягне за собою відповідальність згідно із законом." | Враховано | |||
| -822- Хара В.Г. Статтю 55 розташувати після статті "Прийняття на роботу за конкурсом" з такими змінами: В ч.1 слово: "законом" замінити словом: "законодавством" В ч.2 слова: "отримання роботодавцем" замінити словом: "прийняття" Ч.3 викласти в такій редакції: "3. Відмова працівника без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити працівникові у прийнятті на роботу." | Враховано | |||
| -823- Хара В.Г. Статтю 56 розташувати після статті "Призначення на посаду" | Враховано | |||
| -824- Хара В.Г. Статтю 58 розташувати після статті "Прийняття на роботу на підставі рішення суду" і викласти в такій редакції: "1. Обмеження щодо спільної роботи для осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), може запроваджуватися роботодавцем якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. 2. Для юридичних осіб публічного права порядок запровадження обмежень щодо спільної роботи родичів чи свояків встановлюється Кабінетом Міністрів України." | Враховано | |||
| -825- Хара В.Г. Статтю 59 розташувати після статті "Обмеження спільної роботи родичів" з такими змінами: В ч.1 слова: "якщо це встановлено законодавством" замінити словами: "у випадках передбачених цим Кодексом і законами." | Враховано | |||
| -826- Хара В.Г. Статтю 60 розташувати після статті "Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу" з такими змінами: Назву статті викласти в такій редакції: "Стаття . Обов'язок роботодавця надати працівникові інформацію, визначити робоче місце та видати наказ про прийняття його на роботу." Статтю доповнити частиною 2 такого змісту: "2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов'язаний видати наказ, та ознайомити з ним працівника у семиденний строк з дня початку роботи під розписку, а на його вимогу - надати копію наказу." | Враховано | |||
| 396. | Глава 2. | Глава 2 | ||
| 397. | Строкові трудові відносини | -827- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Назву глави викласти в такій редакції: "Трудові відносини на визначений строк." | Враховано | Трудові відносини на визначений строк |
| 398. | Стаття 76. Встановлення трудових відносин на невизначений строк | -828- Сіренко В.Ф. Статтю 76 виключити, оскільки її зміст відтворено в частині 4 статті 61. | Враховано | |
| -829- Єхануров Ю.І. Статтю 76 вважаємо за доцільне перенести до статті 67, оскільки Глава 2 регулює питання строкових трудових відносин. | Враховано | |||
| 399. | 1. Якщо законом або трудовим договором не встановлено інше, трудові відносини вважаються такими, що виникли на невизначений строк. | -830- Стоян О.М. Частину першу викласти у такій редакції: "1. Трудові відносини встановлюються на невизначений строк‚ крім випадків передбачених у статті 77 - 78." | Відхилено | |
| -831- Кириленко В.А. До статті 76 Додати нові частини "2. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. 3. Трудові договори, що були переукладенні один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк". | Враховано частково (у статті 79 - права колонка) | |||
| 400. | Стаття 77. Умови встановлення трудових відносин на визначений строк | Стаття 68. Умови встановлення трудових відносин на визначений строк | ||
| 401. | 1. Трудові відносини можуть бути встановлені на визначений строк за наявності підстав, якими є характер майбутньої роботи, умови її виконання, наявність у працівника заінтересованості у строкових трудових відносинах, а також передбаченого трудовим законодавством дозволу на встановлення строкових трудових відносин. | -832- Стоян О.М. В частині першій слова "а також передбаченого трудовим законодавством дозволу на встановлення строкових трудових відносин" виключити. | Враховано | 1. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк, з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законом. |
| -833- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частину 1 викласти в такій редакції: "1. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законом." | Враховано | |||
| -834- Беспалий Б.Я. Стаття 77. Частину 1 викласти у редакції: "Трудові відносини можуть бути встановлені на визначений строк за взаємною згодою роботодавця та працівника, крім випадків у яких закон прямо забороняє встановлення трудових відносин на визначений строк". Пропонується доповнити Кодекс статтею з вичерпним переліком таких випадків | Враховано редакційно | |||
| -835- Беспалий Б.Я. Стаття 77. Після частини 1 доповнити кодекс такою новою частиною: "У разі якщо закон не забороняє встановлення трудових відносин на невизначений строк, кожна зі сторін (роботодавець чи працівник) вправі наполягати на встановленні трудових відносин на визначений строк. У випадку, якщо друга сторона на це не погоджується це є достатньою умовою для відмови у встановленні трудових відносин" | Відхилено | |||
| -836- Ландик В.І. Глава 2. Строкові трудові відносини. Стаття 77. Умови встановлення трудових відносин на визначений строк. Викласти частину першу в наступній редакції: "Трудові відносини можуть бути встановлені на визначений строк у випадках: 1) наявності підстава, якими є характер майбутньої роботи, умови її виконання; 2) наявності у працівника чи роботодавця заінтересованості у строкових трудових відносинах за домовленістю сторін у письмовій формі; 3) передбаченого трудовим договором дозволу на встановлення строкових трудових відносин". | Враховано редакційно | |||
| -837- Катушева З.Г. У ч. 1 ст. 77 слова "а також передбаченого трудовим законодавством дозволу на встановлення строкових трудових відносин" виключити | Враховано | |||
| -838- Мироненко В.А. У частині 1 статті 77 слова: "а також передбаченого трудовим законодавством дозволу на встановлення строкових трудових відносин." Виключити. | Враховано | |||
| -839- Франчук І.А. У пункті 1 статті 77 речення "а також передбаченого трудовим законодавством дозволу на встановлення строкових трудових відносин" вилучити | Враховано | |||
| 402. | 2. Якщо роботодавець не доведе факту погодження сторонами строкового характеру трудових відносин до їх виникнення, трудові відносини вважаються такими, що виникли на невизначений строк. | -840- Беспалий Б.Я. Стаття 77. Частину 2 викласти у редакції: "Якщо роботодавець або працівники, чи їхній законний представник ставить під сумнів факт погодження сторонами строкових трудових відносин до їх виникнення, то спор вирішується у судовому порядку" | Враховано редакційно (у книзі 9) | 2. Якщо роботодавець не доведе факту погодження сторонами строкового характеру трудових відносин до їх виникнення, трудові відносини вважаються такими, що виникли на невизначений строк. |
| 403. | Стаття 78. Встановлення трудових відносин на визначений строк | -841- Сіренко В.Ф. Назву статті 78 викласти в такій редакції: "Випадки встановлення трудових відносин на визначений строк". | Відхилено | Стаття 69. Встановлення трудових відносин на визначений строк |
| 404. | 1. Трудові відносини на визначений строк можуть встановлюватися з ініціативи працівника або роботодавця у таких випадках: | -842- Беспалий Б.Я. Стаття 78, частина 1. Перший абзац після тексту "працівника або роботодавця" доповнити словом "зокрема" | Відхилено | 1. Трудові відносини на визначений строк можуть встановлюватися за ініціативою працівника або роботодавця в таких випадках: |
| 405. | 1) для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада); | -843- Беспалий Б.Я. Стаття 78, частина 1, пункт 1). Текст " (посада)" замінити текстом "та посада" | Відхилено | 1) для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада); |
| 406. | 2) для заміщення вільного робочого місця (вакантної посади), якщо за звільненим працівником відповідно до закону зберігається право повернення на попередню роботу (посаду); | -844- Беспалий Б.Я. Стаття 78, частина 1, пункт 2). Текст " (посаду)" замінити текстом "та посаду" | Відхилено | 2) для заміщення вільного робочого місця (вакантної посади), якщо за звільненим працівником відповідно до закону зберігається право повернення на попередню роботу (посаду); |
| 407. | 3) на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою; | -845- Александровська А.О. Стаття 78 В п. 3 частини 1 ст. 78 виключити слова: "строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою" | Враховано | 3) на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою; |
| 408. | 4) для виконання робіт, пов'язаних з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем; | -846- Беспалий Б.Я. Стаття 78, частина 1, пункт 4). Дужки або зняти, або замінити комами | Відхилено | 4) для виконання робіт, пов'язаних із тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем; |
| 409. | 5) для виконання невідкладних робіт з відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей; | -847- Александровська А.О. Пункт 5 частини 1 ст. 78 виключити | Відхилено | 5) для виконання невідкладних робіт з відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей; |
| 410. | 6) у зв'язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також прийняття на роботу, пов'язану з безпосереднім забезпеченням діяльності членів виборних органів або посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування; | 6) у зв'язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також прийняттям на роботу, пов'язану з безпосереднім забезпеченням діяльності членів виборних органів або посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування; | ||
| 411. | 7) з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками, які уклали трудові договори на визначений строк за результатами конкурсу; | -848- Хара В.Г. Частину 1 статті 78 доповнити новим пунктом 8 такого змісту: "8) з творчими працівниками засобів масової інформації, установ кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні і/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України;" | Враховано | 7) з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками, які уклали трудові договори на визначений строк за результатами конкурсу; 8) з творчими працівниками засобів масової інформації, установ кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; 9) з керівником юридичної особи; |
| -849- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 78 доповнити новим пунктом 9 такого змісту: "9) з керівником юридичної особи;" відповідно із зміною подальшої нумерації. | Враховано | |||
| 412. | 8) для виконання оплачуваних громадських робіт за направленням державної служби зайнятості; | 10) для виконання оплачуваних громадських робіт за направленням державної служби зайнятості; | ||
| 413. | 9) з особами, які навчаються за очною формою навчання; | -850- Александровська А.О. Пункт 9 частини 1 ст. 78 виключити | Відхилено | 11) з особами, які навчаються за очною формою навчання; |
| 414. | 10) з особами, які досягли пенсійного віку (жінки - 55 років, чоловіки - 60 років) та отримують пенсію; | -851- Стоян О.М. Пункт 10 частини першої виключити. | Враховано | |
| -852- Чикал А.В. пункт 10 виключити, як такий що суперечить статті 22 Конституції України | Враховано | |||
| -853- Сіренко В.Ф. Пункт 10 статті 78 виключити. | Враховано | |||
| -854- Александровська А.О. Пункт 10 частини 1 ст. 78 виключити | Враховано | |||
| -855- Катушева З.Г. Пункт 10 частини 1 ст. 78 виключити. | Враховано | |||
| -856- Мироненко В.А. Пункт 10 частини 1 статті 78 виключити | Враховано | |||
| -857- Франчук І.А. Пункт 10 частини 1 статті 78 вилучити | Враховано | |||
| 415. | 11) з працівниками, які приймаються на роботу за сумісництвом; | -858- Сіренко В.Ф. Пункт 11 статті 78 виключити. | Відхилено | 12) з працівниками, які приймаються на роботу за сумісництвом; |
| -859- Александровська А.О. Пункт 11 частини 1 ст. 78 виключити | Відхилено | |||
| 416. | 12) на прохання працівника, обгрунтоване з посиланням на сімейні чи інші особисті обставини; | 13) на обґрунтоване прохання працівника з посиланням на сімейні чи інші особисті обставини; | ||
| 417. | 13) в інших випадках, коли можливість встановлення строкових трудових відносин випливає із закону. | -860- Хара В.Г. Стаття 78 у пункті 13 слова „випливає із закону" замінити словами „передбачено законом". | Враховано | 14) в інших випадках, коли можливість встановлення строкових трудових відносин передбачено законом. |
| -861- Стоян О.М. Пункт 13 частини першої виключити. | Відхилено | |||
| -862- Александровська А.О. Пункт 13 частини 1 ст. 78 виключити | Відхилено | |||
| -863- Стоян О.М. Статтю доповнити частиною другою такого змісту: "2. Трудові відносини на визначений строк не можуть встановлюватись у випадках, коли робота носить постійний характер". | Враховано редакційно (у частині 1) | |||
| -864- Чикал А.В. Статтю доповнити реченням: "Трудові відносини на визначений строк не можуть встановлюватись у випадках, коли робота носить постійний характер." | Враховано редакційно (у частині 1) | |||
| -865- Беспалий Б.Я. Стаття 78, частина 1, пункт 13). Текст " випливає із" замінити текстом "прямо не суперечить" | Враховано редакційно | |||
| -866- Горбаль В.М. Пункт 13 частини 1 статті 78 викласти у наступній редакції: "13) в інших випадках, коли можливість встановлення строкових трудових відносин встановлюється законодавством України." | Відхилено | |||
| -867- Ландик В.І. Стаття 78. Встановлення трудових відносин на визначений строк. Доповнити статтю пунктом 14) наступного змісту: 14) при укладанні контракту. | Відхилено | |||
| 418. | Стаття 79. Особливості строкових трудових відносин | -868- Хара В.Г. Назву статті 79 викласти в такій редакції: "Права сторін трудових відносин встановлених на визначений строк" | Враховано | Стаття 70. Права сторін трудових відносин, встановлених на визначений строк |
| 419. | 1. Сторони строкових трудових відносин мають такі ж права і несуть такі ж обов'язки, як і сторони трудових відносин, що встановлені на невизначений строк. Це стосується і права на соціальне страхування. | -869- Хара В.Г. Частину 1 статті 79 викласти в такій редакції: "1. Сторони трудових відносин встановлених на визначений строк мають такі ж права і несуть такі ж обов'язки, як і сторони трудових відносин, що встановлені на невизначений строк. Строк дії строкового трудового договору обчислюється з дня початку роботи." | Враховано | 1. Сторони трудових відносин, встановлених на визначений строк, мають такі ж права і несуть такі ж обов'язки, як і сторони трудових відносин, що встановлені на невизначений строк. Строк дії строкового трудового договору обчислюється з дня початку роботи. |
| 420. | 2. Закінчення строку трудових відносин є підставою для їх припинення відповідно до статті 96 цього Кодексу. | -870- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 79 викласти в такій редакції: "2. Закінчення строку трудового договору є підставою для припинення трудових відносин відповідно до статті 94 цього Кодексу." | Враховано | 2. Закінчення строку трудового договору є підставою для припинення трудових відносин відповідно до статті 93 цього Кодексу. |
| 421. | 3. Якщо після закінчення строку трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, трудові відносини вважаються продовженими на невизначений строк на тих же умовах, якщо інше не встановлено законом. | -871- Беспалий Б.Я. Стаття 79, частина 3. Після тексту "вважаються продовженими на" слово "невизначений" замінити текстом "на такий же як і попередній визначений" | Відхилено | 3. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і працівник не вимагає їх припинення, трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк на тих же умовах, якщо інше не встановлено законом. |
| -872- Хара В.Г. Частину 3 статті 79 викласти в такій редакції: "3. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і працівник не вимагає їх припинення, трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк на тих же умовах, якщо інше не встановлено законом." | Враховано | |||
| 422. | 4. Працівник і роботодавець вправі домовитися про продовження строкових трудових відносин на певний строк. У цьому разі трудові відносини припиняються із закінченням цього строку. | -873- Хара В.Г. Стаття 79. Частину четверту викласти у такій редакції: "4. Працівник і роботодавець мають право домовитися про продовження трудових відносин, встановлених на визначений строк, або укладених на певний строк, у разі необхідності завершити виконання роботи, передбаченої попереднім договором. У цьому разі трудові відносини припиняються із закінченням цієї роботи." | Враховано | 4. Працівник і роботодавець мають право домовитися про продовження трудових відносин, встановлених на визначений строк або укладених на певний строк, у разі необхідності завершити виконання роботи, передбаченої попереднім договором. У цьому разі трудові відносини припиняються із закінченням цієї роботи. |
| -874- Довгий Т.О. У статті 79: доповнити статтю частиною четвертою такого змісту: "4. Строковий трудовий договір, що укладався на підставі пунктів 3 і 4 частини першої статті 78 цього Кодексу та був переукладений один чи декілька разів, вважається таким, що укладений на невизначений строк." У зв'язку з цим частини четверту-п'яту вважати частинами п'ятою-шостою. | Враховано редакційно | |||
| -875- Стоян О.М. Частину четверту - виключити. | Відхилено | |||
| -876- Катушева З.Г. Частина 4 ст. 79 виключити | Відхилено | |||
| -877- Мироненко В.А. Частину 4 ст. 79 виключити | Відхилено | |||
| 423. | 5. Під час звільнення у зв'язку із закінченням строку трудових відносин, відповідно до яких виконувалися роботи, що повинні бути поновлені в майбутньому (роботи, що періодично припиняються у зв'язку з природно - кліматичними або іншими умовами), може укладатися трудовий договір на наступний період. Якщо трудовий договір на наступний період не був укладений з незалежних від працівника причин, у тому числі у зв'язку з тим, що роботодавець не запропонував укласти трудовий договір, працівник має переважне право на прийняття на роботу на наступний період. З метою реалізації переважного права працівника на роботодавця покладається обов'язок завчасно повідомити працівника про прийняття на роботу працівників на наступний період. Працівникові, який має переважне право на прийняття на роботу відповідно до цієї статті, не може бути відмовлено в прийнятті на роботу, крім випадків, коли за діловими якостями такий працівник не може конкурувати з іншими претендентами (претендентом) на робоче місце чи посаду. Порушення цього переважного права тягне за собою наслідки, встановлені статтею 72 цього Кодексу. | -878- Довгий Т.О. у четвертому реченні частини п'ятої слова „коли за діловими якостями такий працівник не може конкурувати з іншими претендентами (претендентом) на робоче місце чи посаду." замінити словами „коли об'єктивні ділові показники працівника (досвід роботи, спеціальна освіта тощо) є нижчими, ніж у інших претендентів на це робоче місце чи посаду." | Відхилено | 5. Під час звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору, відповідно до якого виконувалися роботи, що повинні бути поновлені в майбутньому (роботи, що періодично припиняються у зв'язку з природно-кліматичними або іншими умовами), може укладатися трудовий договір на наступний період. Якщо трудовий договір на наступний період не був укладений з незалежних від працівника причин, у тому числі у зв'язку з тим, що роботодавець не запропонував укласти трудовий договір, працівник має переважне право на прийняття на роботу на наступний період. З метою реалізації переважного права працівника на роботодавця покладається обов'язок завчасно повідомити працівника про прийняття на роботу працівників на наступний період. Працівникові, який має переважне право на прийняття на роботу відповідно до цієї статті, не може бути відмовлено в прийнятті на роботу, крім випадків, коли за діловими якостями такий працівник не може конкурувати з іншими претендентами (претендентом) на робоче місце чи посаду. Порушення цього переважного права тягне за собою наслідки, встановлені статтею 56 цього Кодексу. Стаття 71. Особливості трудових відносин на визначений строк до двох місяців 1. У разі укладення трудового договору строком до двох місяців випробування з метою перевірки відповідності працівника виконуваній роботі не встановлюється. 2. Працівник, з яким укладено трудовий договір строком до двох місяців, має право розірвати його за власною ініціативою достроково, попередивши про це роботодавця за три календарних дні. 3. Крім підстав, встановлених цим Кодексом та іншими законами, трудовий договір, укладений строком до двох місяців, за ініціативою роботодавця може бути достроково розірваний у разі: 1) припинення роботи на строк більше одного тижня з причин виробничого характеру; 2) нез'явлення працівника на роботу протягом більше двох тижнів підряд, у тому числі внаслідок тимчасової непрацездатності. У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також у разі, якщо законодавством встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні, за працівником, трудовий договір з яким укладено строком до двох місяців, місце роботи (посади) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку трудового договору; 3) невиконання чи неналежного виконання працівником трудових обов'язків без поважних причин. 4. Про наступне звільнення у зв'язку із скороченням роботодавець зобов'язаний попередити працівника, трудовий договір з яким укладено строком до двох місяців, не пізніше ніж за тиждень. Такий працівник користується переважним правом на залишення на роботі лише щодо інших працівників, з якими укладено відповідні строкові трудові договори. При проведенні скорочення чисельності працівників роботодавець зобов'язаний запропонувати таким працівникам іншу роботу в разі, якщо це передбачено колективним договором. 5. Особливості строкових трудових відносин, визначені в цій статті, застосовуються в разі укладення строкового трудового договору для заміщення тимчасово відсутнього працівника на строк до чотирьох місяців. Глава 3 Атестація працівників Стаття 72. Атестація працівників 1. З метою перевірки професійного рівня та кваліфікації працівників, їх відповідності займаній посаді роботодавець, якщо це передбачено законом або колективним договором, може проводити періодичну атестацію працівників, які відповідно до класифікації професій належать до відповідних категорій керівників, професіоналів і фахівців, з дотриманням норм цього Кодексу. Якщо такий договір не укладався, періодична атестація працівника проводиться на підставі нормативного акта роботодавця, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). 2. Атестація може проводитися не частіше ніж один раз на три роки, якщо інше не встановлено законом. Стаття 73. Працівники, які не підлягають атестації 1. Атестації не підлягають працівники: 1) які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року; 2) вагітні жінки, жінки та інші особи з сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; 3) неповнолітні; 4) які обрані чи призначені на посаду. Законом чи колективним договором можуть встановлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації. Стаття 74. Порядок проведення атестації 1. Атестація проводиться за наказом, розпорядженням роботодавця, яким затверджується положення про проведення атестації, склад атестаційної комісії, графік її проведення, що доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до проведення атестації. 2. Атестаційна комісія повинна складатися з досвідчених працівників, а також представника виборного органу первинної профспілкової організації або інших вільно обраних працівниками представників (представника). 3. Роботодавець та безпосередній керівник працівника, який підлягає атестації, не може бути членом атестаційної комісії. 4. Атестаційна комісія попередньо визначає перелік питань для проведення атестації, з якими працівники ознайомлюються не менше ніж за місяць до засідання комісії. На засіданні члени атестаційної комісії можуть ставити працівнику запитання, що стосуються виконуваної ним роботи за спеціальністю (професією), займаною посадою, її результативності, а також щодо виконання ним службових обов'язків. 5. Атестація працівника проводиться тільки в його присутності. 6. Не допускається оцінка професійного рівня кваліфікації працівника за ознаками, що безпосередньо не пов'язані з виконуваною роботою. 7. Рішення атестаційної комісії приймається шляхом таємного чи відкритого голосування більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У разі рівності голосів прийнятим вважається рішення, за яке голосував головуючий на засіданні. Рішення вважається правомочним, якщо на засіданні комісії присутні не менше двох третин її складу. 8. Рішення атестаційної комісії надається працівникові та роботодавцю не пізніше трьох днів після його прийняття. Стаття 75. Результати та наслідки атестації 1. Атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі. Атестаційна комісія може давати роботодавцеві рекомендації щодо подальшого професійного зростання працівника, оплати його праці, необхідності підвищення професійного чи кваліфікаційного рівня. 2. Роботодавець із врахуванням рекомендацій атестаційної комісії може перевести працівника за його згодою на іншу роботу (посаду), розглянути питання щодо оплати праці, зарахувати працівника до кадрового резерву, якщо він формується роботодавцем, направити на навчання з метою підвищення кваліфікації чи перепідготовки. 3. На підставі рішення атестаційної комісії роботодавець має право звільнити працівника на підставі статті 105 цього Кодексу. Звільнення може бути здійснене протягом двох місяців з дня отримання цього рішення. До цього строку не включаються періоди, протягом яких працівник фактично не працював з будь-якої причини. 4. Рішення атестаційної комісії може бути оскаржене до роботодавця протягом десяти днів з моменту отримання працівником цього рішення. |
| -879- Беспалий Б.Я. Стаття 79, частина 5. Текст "претендентами (претендентом)" замінити словом " претендентом", адже досить неконкурентноспроможності хоча б з одним | Відхилено | |||
| -880- Коновалюк В.І. Стаття 79 частина 5. Третє речення доповнити словами: "не менш як за три тижня" | Відхилено | |||
| -881- Коновалюк В.І. В четвертому реченні частини 5 слова: "за діловими якостями такий працівник не може конкурувати з іншими претендентами (претендентом) на робоче місце чи посаду" замінити на слова: "за результатами оголошеного конкурсу він не переміг" | Відхилено | |||
| -882- Ландик В.І. Стаття 79. Особливості строкових трудових відносин. Пункт 5 статті виключити. | Відхилено | |||
| -883- Горбаль В.М. У частині 5 статті 79 слова "коли за діловими якостями" замінити словами "коли за професійними якостями". | Відхилено | |||
| -884- Борщевський В.В. Стаття 79. В четвертому реченні частини 5 виключити слова "крім випадків, коли за діловими якостями такий працівник не може конкурувати з іншими претендентами (претендентом) на робоче місце чи посаду". | Відхилено | |||
| -885- Майко В.І. В частині 5 статті 79: - після слів „може укладатися трудовий договір" додати слова „за взаємною згодою сторін" - слова „Якщо трудовий договір на наступний період не був укладений з незалежних від працівника причин, у тому числі у зв'язку з тим, що роботодавець не запропонував укласти трудовий договір, працівник має переважне право на прийняття на роботу на наступний період. З метою реалізації переважного права працівника на роботодавця покладається обов'язок завчасно повідомити працівника про прийняття на роботу працівників на наступний період. Працівникові, який має переважне право на прийняття на роботу відповідно до цієї статті, не може бути відмовлено в прийнятті на роботу, крім випадків, коли за діловими якостями такий працівник не може конкурувати з іншими претендентами (претендентом) на робоче місце чи посаду. Порушення цього переважного права тягне за собою наслідки, встановлені статтею 72 цього Кодексу" виключити | Відхилено | |||
| -886- Бронніков В.К. В частині 5 статті 79: - після слів „може укладатися трудовий договір" додати слова „за взаємною згодою сторін" - після першого речення поставити крапку вилучивши наступні речення частини 5 | Відхилено | |||
| -887- Пеклушенко О.М. До статті 79. У першому реченні частини п'ятої після слів "трудовий договір" доповнити словами " за взаємною згодою сторін", а друге, третє, четверте і п'яте речення виключити. | Відхилено | |||
| -888- Хара В.Г. Доповнити главу 2 книги 2 статтею такого змісту: "Стаття. Особливості трудових відносин на визначений строк до двох місяців 1. У разі укладення трудового договору строком до двох місяців випробування з метою перевірки відповідності працівника виконуваній роботі не встановлюється. 2. Працівник, з яким укладено трудовий договір строком до двох місяців, має право розірвати його за власною ініціативою достроково, попередивши про це роботодавця за три календарних дні. 3. Крім підстав, встановлених цим Кодексом та іншими законами, трудовий договір укладений строком до двох місяців, з ініціативи роботодавця може бути достроково розірваний у разі: 1) припинення роботи на строк більше одного тижня з причин виробничого характеру; 2) нез'явлення працівника на роботу протягом більше двох тижнів підряд, в тому числі внаслідок тимчасової непрацездатності. У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва, або професійного захворювання, а також у разі, коли законодавством встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні, за працівником, трудовий договір з яким укладено строком до двох місяців, місце роботи (посади) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку трудового договору; 3) невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків без поважних причин. 4. Про наступне звільнення у зв'язку із скороченням, роботодавець зобов'язаний попередити працівника, трудовий договір з яким укладено строком до двох місяців, не пізніше ніж за тиждень. Такий працівник користується переважним правом на залишення на роботі лише щодо інших працівників з якими укладено відповідні строкові трудові договори. При проведенні скорочення чисельності працівників роботодавець зобов'язаний запропонувати таким працівникам іншу роботу, у разі, якщо це передбачено колективним договором. 5. Особливості строкових трудових відносин, визначені у цій статті застосовуються у разі укладення строкового трудового договору для заміщення тимчасово відсутнього працівника на строк до чотирьох місяців." | Враховано | |||
| -889- Єхануров Ю.І. Доповнити книгу 2 главою 3 такого змісту: "Атестація працівників" | Враховано | |||
| -890- Хара В.Г. Статтю 41 розташувати після статті "Особливості трудових відносин на невизначений строк до двох місяців" із зміною частини 1 в такій редакції: "1. З метою перевірки професійного рівня та кваліфікації працівників, їх відповідності займаній посаді роботодавець, якщо це передбачено законом або колективним договором, може проводити періодичну атестацію працівників, які відповідно до класифікації професій належать до відповідних категорій керівників, професіоналів і фахівців, з дотриманням норм цього Кодексу. Якщо такий договір не укладався, періодична атестація працівника проводиться на підставі нормативного акта роботодавця, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником)." | Враховано | |||
| -891- Хара В.Г. Статтю 42 розташувати після статті "Атестація працівників " із зміною в такій редакції: "1. Атестації не підлягають працівники: 1) які відпрацювали на відповідній посаді менше ніж один рік; 2) вагітні жінки, жінки та інші особи із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; 3) неповнолітні; 4) які обрані чи призначені на посаду. Законом чи колективним договором можуть встановлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації." | Враховано | |||
| -892- Хара В.Г. Статтю 43 розташувати після статті "Працівники, які не підлягають атестації" із зміною в частині 1: після слів: "яким затверджується" доповнити словами: "положення про проведення атестації" | Враховано | |||
| -893- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 44 розташувати після статті "Порядок проведення атестації" із змінами: - В частині 2 після слів: "кадрового резерву" доповнити словами: "якщо він формується роботодавцем,"; - Частину 5 статті виключити, оскільки це норми щодо індивідуальних трудових спорів. | Враховано | |||
| 424. | Глава 3. | Глава 4 | ||
| 425. | Зміна умов трудового договору | -894- Губський Б.В. Главу 3. Зміна умов трудового договору Книги другої Кодексу розпочати із нової статті, що надавала б повний перелік причин змін в організації виробництва та праці такого змісту: "Стаття . Зміни в організації виробництва та праці 1. Причинами змін в організації виробництва та праці можуть бути: 1) злиття, приєднання, поділ або перетворення підприємства, установи, організації, їх самостійних підрозділів (філій), зміна їх підпорядкованості; 2) перепрофілювання діяльності роботодавця; 3) зміна роботодавця (власника виробництва чи форми власності); 4) зменшення виробництва продукції (послуг), у тому числі у зв'язку з погіршенням фінансового стану роботодавця; 5) зміна (погіршення) істотних умов праці; 6) удосконалення організації праці та виробництва; 7) банкрутство та санація підприємства, установи, організації; 2. При проведенні скорочення чисельності або штату працівників у разі змін в організації виробництва та праці роботодавець має право в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника." | Відхилено | Зміна умов трудового договору |
| 426. | Стаття 80. Порядок зміни умов трудового договору | -895- Хара В.Г. Замінити статтю 80 на статтю нового змісту: "Стаття . Заборона змінювати умови трудового договору 1. Роботодавець не має права змінювати умови трудового договору, зокрема, вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої цим договором, змінювати умови праці та її оплати тощо, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншими законами." | Враховано | Стаття 76. Заборона змінювати умови трудового договору 1. Роботодавець не має права змінювати умови трудового договору, зокрема, вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої цим договором, змінювати умови праці та її оплати тощо, крім випадків, встановлених цим Кодексом та законами. |
| 427. | 1. Згідно з трудовим договором роботодавець вправі доручати працівникові будь-яку роботу (на іншому механізмі, агрегаті тощо), переміщувати його з одного робочого місця на інше. | -896- Франчук І.А. У частині 1 статті 80 після слова "агрегаті" доповнити словами "аналогічними тієї спеціальності, кваліфікації" і далі за текстом | Відхилено (нова редакція) | |
| -897- Чикал А.В. Стаття 80. Частину першу після слова "агрегаті" доповнити словами "спорідненого типу за тією ж спеціальністю, кваліфікацією" | Відхилено (нова редакція) | |||
| -898- Стоян О.М. В частині першій після слова "агрегаті" доповнити словами "спорідненого типу за тією ж спеціальністю, кваліфікацією". | Відхилено (нова редакція) | |||
| -899- Довгий Т.О. У статті 80: частину першу викласти у такій редакції "1. Роботодавець вправі доручати працівникові будь-яку роботу (на іншому механізмі, агрегаті тощо), переміщувати його з одного робочого місця на інше за умови, якщо таке право роботодавця прямо передбачено у трудовому договорі або така робота (переміщення) знаходиться у межах фаху працівника та роботи (посади), на яку він був прийнятий." | Відхилено (нова редакція) | |||
| -900- Атрошенко В.А. В статті 80 п.1 фразу "будь яку роботу" замінити на "іншу відповідну роботу". | Відхилено (нова редакція) | |||
| -901- Беспалий Б.Я. Стаття 80, частина 1. Зняти дужки як зайві | Враховано | |||
| -902- Катушева З.Г. У ч. 1 ст. 80 після слів "агрегаті" доповнити словами "спорідненого типу по тій же спеціальності, кваліфікації" | Відхилено (нова редакція) | |||
| -903- Борщевський В.В. Стаття 80. Частину 1 доповнити словами "в межах структурного підрозділу". | Відхилено (нова редакція) | |||
| -904- Мироненко В.А. У ч. 1 ст. 80 після слів "агрегаті" доповнити словами "спорідненого типу по тій же спеціальності, кваліфікації" | Відхилено (нова редакція) | |||
| 428. | 2. Доручення працівнику виконання роботи, яка виходить за межі трудового договору, кваліфікується як переведення на іншу роботу і потребує згоди працівника, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Переведенням, що потребує згоди працівника, вважається також направлення працівника на роботу в іншу місцевість або до іншого роботодавця. При цьому під іншою місцевістю розуміється інший населений пункт. За умови транспортної доступності (наявності транспорту загального користування і звичайних для цієї місцевості витрат коштів і часу на проїзд (переміщення) від місця проживання до місця роботи інший населений пункт може не визнаватися іншою місцевістю. | -905- Франчук І.А. У частині 2 статті 80 останнє речення вилучити | Враховано | 2. Доручення працівнику виконання роботи, що виходить за межі трудового договору, кваліфікується як переведення на іншу роботу і потребує згоди працівника, якщо інше не встановлено цим Кодексом. |
| -906- Стоян О.М. В частині другій останнє речення виключити. | Враховано | |||
| -907- Чикал А.В. В частині другій четверте речення виключити | Враховано | |||
| -908- Довгий Т.О. друге речення частини другої виключити. | Враховано | |||
| -909- Беспалий Б.Я. Стаття 80, частина 2, речення 2. Текст "іншу місцевість" замінити текстом "інший населений пункт" Відповідно речення 3,4 вилучити | Враховано | |||
| -910- Катушева З.Г. У ч. 2. ст.80 останнє речення виключити. | Враховано | |||
| -911- Горбаль В.М. У тексті частини 2 статті 80 слова "За умови транспортної доступності (наявності транспорту загального користування і звичайних для цієї місцевості витрат коштів і часу на проїзд (переміщення) від місця проживання до місця роботи інший населений частині може не визнаватися іншою місцевістю." виключити. | Враховано | |||
| -912- Мироненко В.А. У ч. 2. статті 80 останнє речення виключити. | Враховано | |||
| 429. | 3. Роботодавець, крім випадків, передбачених законом, не має права без згоди працівника в будь-який спосіб порушувати умови трудового договору, зокрема вимагати від працівника виконання роботи, яка за змістом, умовами праці виходить за межі трудового договору, а також змінювати розмір і системи оплати праці, розмір інших виплат. | -913- Сухий Я.М. Стаття 80. ч.3 Слова: "а також змінювати розмір і системи оплати праці, розмір інших виплат" виключити. | Враховано | Стаття 77. Види змін умов трудового договору 1. Умови трудового договору можуть змінюватись внаслідок: 1) переміщення; 2) переведення на іншу роботу; 3) зміни істотних умов праці; 4) зміни інших умов трудового договору. Зміна найменування посади без зміни обов'язків, що покладаються на працівника, який займає цю посаду, не вважається зміною умов трудового договору і не вимагає згоди на це працівника. Стаття 78. Переміщення 1. Якщо інше не обумовлено трудовим договором, роботодавець має право без згоди працівника переміщувати його на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручати йому роботу на іншому обладнанні в межах його трудової функції, зі збереженням умов оплати праці, обумовлених трудовим договором, якщо це не протипоказано йому за станом здоров'я, письмово попередивши про це працівника не пізніше ніж за два тижні до цього. 2. Переміщення працівника на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ, іншу місцевість можливе лише за згодою працівника. Під іншою місцевістю розуміється інший населений пункт. За умови транспортної доступності (наявності транспорту загального користування і звичайних для цієї місцевості витрат коштів і часу на проїзд (переміщення) від місця проживання до місця роботи інший населений пункт може не визнаватися іншою місцевістю. Згода працівника на переміщення необхідна також у разі, якщо воно відбувається в тій же місцевості, якщо при цьому змінюються умови транспортної доступності, визначені в абзаці другому цієї частини. З працівником, який відмовився від такого переміщення, трудовий договір припиняється на підставі статті 98 цього Кодексу. Стаття 79. Переведення на іншу роботу 1. Переведенням на іншу роботу вважається виконання працівником тимчасової або постійної роботи, не передбаченої трудовим договором, крім випадків, передбачених частинами другою та третьою статті 43 цього Кодексу. 2. Переведення на іншу роботу дозволяється тільки за письмовою згодою працівника, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншими законами. |
| -914- Сухий Я.М. частину 3 доповнити реченням другим такого змісту: "Зміна умов трудового договору з ініціативи роботодавця може проводитися після попередження працівника в строк не менш як за два місяці". | Враховано редакційно | |||
| -915- Артеменко Ю.А. До частини 3 статті 80 "Порядок зміни умов трудового договору" додати нове речення такого змісту: "Зміна умов трудового договору з ініціативи роботодавця може проводитися після попередження працівника в строк не менш як за два місяці." | Враховано редакційно | |||
| -916- Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 80 виключити, як таку що не відповідає назві та змісту статті, виконання умов укладеного трудового договору є обов'язковим для сторін (стаття 68 проекту). | Враховано | |||
| -917- Бронніков В.К. В частині 3 статті 80: - слова „а також змінювати розмір і системи оплати праці, розмір інших виплат" виключити - після слів „за межі трудового договору" додати речення: „Зміна умов трудового договору з ініціативи роботодавця може проводитися після попередження працівника в строк не менш як за два місяці." | Враховано редакційно | |||
| -918- Майко В.І. В частині 3 статті 80: - слова „а також змінювати розмір і системи оплати праці, розмір інших виплат" виключити - після слів „за межі трудового договору" додати слова „Зміна умов трудового договору з ініціативи роботодавця може проводитися після попередження працівника в строк не менш як за два місяці." | Враховано редакційно | |||
| -919- Пеклушенко О.М. До статті 80. У частині третій слова "а також змінювати розмір і системи оплати праці, розмір інших виплат" замінити реченнями "зміна умов трудового договору з ініціативи роботодавця може проводитися після попередження працівника в строк не менш як за два місяці". | Враховано редакційно | |||
| -920- Беспалий Б.Я. Стаття 80 доповнити наприкінці такою четвертою частиною: "Працівник, крім випадків, передбачених законом, не має права без згоди роботодавця в будь-який спосіб порушувати умови трудового договору, зокрема відмовитись від роботи що за змістом, умовами праці не виходить за межі трудового договору" | Відхилено | |||
| -921- Хара В.Г. Доповнити главу третю новою статтею такого змісту: "Стаття . Види змін умов трудового договору 1. Умови трудового договору можуть змінюватись внаслідок: 1) переміщення; 2) переведення на іншу роботу; 3) зміни істотних умов праці; 4) зміни інших умов трудового договору. Зміна найменування посади без зміни обов'язків, що покладаються на працівника, який займає цю посаду, не вважається зміною умов трудового договору і не вимагає згоди на це працівника." | Враховано | |||
| -922- Хара В.Г. Доповнити Главу 3 новою статтею такого змісту: "Стаття . Переміщення 1. Якщо інше не обумовлене трудовим договором, роботодавець має право без згоди працівника переміщувати його на інше робоче місце, у інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручати йому роботу на іншому обладнанні у межах його трудової функції, обумовленої трудовим договором, якщо це не протипоказано йому за станом здоров'я, письмово попередивши про це працівника не пізніше ніж за два тижні до цього. 2. Переміщення працівника на інше робоче місце в інший структурний підрозділ в іншу місцевість, можливе лише за згодою працівника. Під іншою місцевістю розуміється інший населений пункт. За умови транспортної доступності (наявності транспорту загального користування і звичайних для цієї місцевості витрат коштів і часу на проїзд (переміщення) від місця проживання до місця роботи інший населений пункт може не визнаватися іншою місцевістю. Згода працівника на переміщення необхідна також у разі, коли воно відбувається у тій же місцевості, якщо при цьому змінюються умови транспортної доступності, визначені в абзаці другому цієї частини. З працівником, який відмовився від такого переміщення трудовий договір припиняється припиняється на підставі статті 103 цього Кодексу." | Враховано | |||
| -923- Хара В.Г. Доповнити главу третю новою статтею: "Стаття. Переведення на іншу роботу. 1. Переведенням на іншу роботу вважається виконання працівником тимчасової або постійної роботи, не передбаченої трудовим договором, крім випадків, передбачених частинами другою та третьою статті 52 цього Кодексу. 2. Переведення на іншу роботу дозволяється тільки за письмовою згодою працівника, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншими законами." | Враховано | |||
| -924- Коновалюк В.І. Після статті 80 ввести додаткову статтю, що призведе до зміни номерів наступних статей. Стаття . Зміна обов'язкових (необхідних) умов трудового договору 1. Про введення змін щодо обов'язкових (необхідних) умов трудового договору роботодавець повідомляє працівників письмово не пізніше ніж за два місяці до їхнього введення. 2. У разі відмови працівника від продовження роботи в умовах зміни обов'язкових (необхідних) умов трудового договору, роботодавець зобов'язаний запропонувати йому наявну у нього іншу роботу, що відповідає професії, посаді, кваліфікації і стану здоров'я працівника При відсутності такої роботи, а також у разі відмови працівника від запропонованої іншої роботи, трудовий договір припиняється відповідно до статті 103 цього Кодексу з дотриманням всіх зобов'язань з боку роботодавця. | Враховано редакційно | |||
| -925- Губський Б.В. Доповнити новими статтями 80-1 - 80-6 такого змісту: "Стаття 80-1. Право роботодавця на зміну умов трудового договору Роботодавець може змінювати істотні умови праці та основні умови трудового договору у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці за умови попередження про це виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) та працівників, яких стосуються такі зміни у встановленому цим Кодексом порядку. Стаття 80-2. Попередження про зміну основних умов трудового договору чи істотних умов праці Про наступну зміну основних умов трудового чи істотних умов праці працівник має бути попереджений роботодавцем не пізніше ніж за місяць. Стаття 80-3. Наслідки відмови працівника від зміни основних умов трудового договору чи істотних умов праці У разі коли основні умови трудового договору чи істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не погоджується на продовження роботи в нових умовах, то роботодавець зобов'язаний запропонувати йому іншу роботу. у разі відсутності такої роботи, а також у разі, коли працівник відмовився від переведення на іншу роботу, трудовий договір із ним може бути припинено у порядку, визначеному частинами 1 - 4 статті 105 цього Кодексу. Стаття 80-4. Переведення працівника в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, їх структурним підрозділом (філією) чи роботодавцем 1. Переведення працівника на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, їх структурним підрозділом (філією) чи роботодавцем дозволяється лише за згодою працівника. 2. При переведенні працівника в іншу місцевість йому надаються гарантії та компенсації, передбачені статтею 257 цього Кодексу. 3. Якщо працівник не згоден з переведенням в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, трудовий договір із ним припиняється у порядку, визначеному частинами 1 - 4 статті 105 цього Кодексу. | Враховано редакційно | |||
| -926- Губський Б.В. Стаття 80-5. переведення працівника на роботу до іншого роботодавця за погодженням між роботодавцями 1. Працівника за його згодою може бути переведено на роботу до іншого роботодавця за погодженням між роботодавцями. 2. Роботодавець, який бажає прийняти на роботу працівника, що працює у іншого роботодавця, у порядку переведення, направляє письмове звернення про таке звільнення до роботодавця де працює працівник із зазначенням строку, протягом якого він гарантує працівникові його прийняття на роботу, який не може бути меншим, ніж місяць. Зазначене звернення підлягає розгляду роботодавцем протягом тижня з дня його отримання. 3. За наслідками його розгляду роботодавець може звільнити працівника у зв'язку з його переведенням на роботу до іншого роботодавця або відмовити у ньому, про що повідомляє працівника та роботодавця, який звернувся. Працівник, звільнений у зв'язку з його переведенням до іншого роботодавця, зобов'язаний стати до роботи до закінчення строку, протягом якого йому гарантовано прийняття на роботу новим роботодавцем, якщо інше не встановлено за їх згодою. Стаття 80-6. Реалізація права працівника на відпустки у разі переведення його до іншого роботодавця У разі переведення працівника на роботу до іншого роботодавця грошова компенсація за не використані ним дні відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації куди перейшов працівник. | Враховано редакційно | |||
| 430. | Стаття 81. Право працівника на переведення на іншу постійну роботу | |||
| 431. | 1. Роботодавець вправі з дотриманням вимог статті 104 цього Кодексу вносити зміни в порядок організації виробництва та праці, зокрема перерозподіляти трудові функції між посадами та робочими місцями. При цьому кожному працівникові надається право вимагати переведення його на посаду чи робоче місце, за яким закріплена та основна трудова функція, яку до внесення змін у порядок організації виробництва та праці він виконував. Якщо реалізація цього права працівника стала неможливою в зв'язку з прийняттям чи переведенням на таку посаду чи робоче місце іншої особи, працівник підлягає звільненню у зв'язку із скороченням штату з виплатою вихідної допомоги в розмірі дванадцятимісячної середньої заробітної плати. У разі відмови працівника від продовження роботи в зв'язку з перерозподілом трудових обов'язків чи іншими змінами в організації виробництва та праці, що передбачають необхідність зміни умов трудового договору, працівник підлягає звільненню у зв'язку із скороченням штату. | -927- Довгий Т.О. Статтю 81 викласти у такій редакції: "1. При внесенні роботодавцем, з обов'язковим дотриманням вимог статті 104 цього Кодексу, змін в порядок організації виробництва та праці, зокрема перерозподіл трудових функцій між посадами та робочими місцями, працівник має право на переведення його на ту посаду чи робоче місце, за яким закріплена його основна трудова функція, яку він виконував до таких змін. | Відхилено | |
| -928- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 81 "Право працівника на переведення на іншу постійну роботу" після слів "організації виробництва та праці він виконував." додати слова ", при наявності у працівника навичок та кваліфікації, що відповідають кваліфікаційним вимогам до посади або робочого місця, на яке претендує працівник." | Відхилено | |||
| -929- Майко В.І. В частині 1 статті 81: - після слів „яку до внесення змін у порядок організації виробництва та праці він виконував" додати слова „при наявності у працівника навичок та кваліфікації, що відповідають кваліфікаційним вимогам до посади або робочого місця, на яке претендує працівник" - після слів „у зв'язку із скороченням штату з виплатою вихідної допомоги в розмірі" додати слово „середньомісячної" | Відхилено | |||
| -930- Єхануров Ю.І. У частині 1 статті 81 слова "в розмірі дванадцятимісячної середньої заробітної плати" виключити. | Враховано | |||
| -931- Ландик В.І. Стаття 81. Право працівника на переведення на іншу постійну роботу. Текст статті змінити текстом: Роботодавець вправі з дотриманням вимоги статті 104 цього Кодексу вносити зміни в порядок організації виробництва та праці, зокрема перерозподіляти трудові функції між посадами та робочими місцями. Якщо не може бути збережена основна трудова функція, яку працівник виконував до внесення змін у порядок організації виробництва та праці і він відмовився від продовження роботи в зв'язку з перерозподілом трудових обов'язків чи іншими змінами в організації виробництва та праці, що передбачають необхідність зміни умов трудового договору, працівник підлягає звільненню у зв'язку із скороченням штату. | Відхилено | |||
| -932- Бронніков В.К. В частині 1 статті 81: - в другому реченні після слів „виробництва та праці він виконував" додати слова „при наявності у працівника навичок та кваліфікації, що відповідають кваліфікаційним вимогам до посади або робочого місця, на яке претендує працівник" - в третьому реченні слово: "дванадцятимісячної" замінити словом: "середньомісячної" | Відхилено | |||
| -933- Пеклушенко О.М. До статті 81. У частині першій після слів "він виконував" доповнити словами "при наявності у працівника навичок та кваліфікації, що відповідають кваліфікаційним вимогам до посади або робочого місця, на яке претендує працівник", а слова "дванадцятимісячної середньої" замінити словом "середньомісячної". | Відхилено | |||
| -934- Довгий Т.О. Статтю 81 викласти у такій редакції: "2. Якщо реалізація цього права працівника стала неможливою у зв'язку з переведенням на таку посаду чи робоче місце іншої особи, яка має переважне право на залишення на роботі у зв'язку із скороченням штату, працівник підлягає звільненню у зв'язку із скороченням штату з виплатою вихідної допомоги в розмірі дванадцятимісячної середньої заробітної плати." | Відхилено | |||
| 432. | Стаття 82. Право працівника на переведення на іншу роботу на підставі медичного висновку | Стаття 80. Право працівника на переведення на іншу роботу на підставі медичного висновку | ||
| 433. | 1. Працівника, який тимчасово потребує за станом здоров'я надання легшої роботи або роботи з іншими умовами праці, роботодавець повинен перевести, за його згодою, на таку роботу на строк, зазначений у медичному висновку. Оплата праці при цьому здійснюється відповідно до частини другої статті 231 цього Кодексу. За відсутності такої роботи або згоди на переведення працівник, який є тимчасово непрацездатним за основним місцем роботи, але може виконувати іншу роботу без порушення процесу лікування, має право на допомогу із соціального страхування у зв'язку із тимчасовою втратою непрацездатності. | -935- Сухий Я.М. Стаття 82У реченні першому після слів "зазначений у медичному висновку" доповнити словами "у разі наявності вільного робочого місця на яке такий працівник може бути переведений". Речення друге вилучити. | Враховано редакційно | 1. Працівника, який тимчасово потребує за станом здоров'я надання легшої роботи або роботи з іншими умовами праці, роботодавець повинен перевести, за його згодою, на таку роботу на строк, зазначений у медичному висновку. Оплата праці при цьому здійснюється відповідно до частини другої статті 226 цього Кодексу. За відсутності такої роботи або згоди на переведення працівник, який є тимчасово непрацездатним за основним місцем роботи, але може виконувати іншу роботу без порушення процесу лікування, має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності. |
| -936- Губський Б.В. Перше речення частини 1 статті 82 викласти у такій редакції: „Працівника, який за станом здоров'я, відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і, у разі потреби, встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника іншої професії." | Відхилено | |||
| 434. | 2. За наявності медичного висновку на підставі заяви працівника роботодавець зобов'язаний перевести працівника на легшу роботу або на роботу з іншими умовами праці без обмеження строку відповідно до медичного висновку. Роботодавець не вправі відмовити працівникові у переведенні на іншу роботу відповідно до медичного висновку, посилаючись на відсутність такої роботи або неможливість створити відповідне робоче місце. У разі виникнення потреби в набутті іншої професії навчання працівника здійснюється державним центром зайнятості, а на роботодавця покладається обов'язок надати роботу відповідно до спеціальності і кваліфікації, отриманої працівником. Порушення роботодавцем цього обов'язку тягне за собою наслідки, встановлені статтею 52 цього Кодексу. | -937- Байсаров Л.В. Частину 2 статті 82 викласти в наступній редакції: "2. За наявності медичного висновку, на підставі заяви працівника роботодавець зобов'язаний перевести працівника на легшу роботу з іншими умовами праці без обмеження строку відповідно до медичного висновку за наявності такої роботи " | Відхилено | 2. За наявності медичного висновку на підставі заяви працівника роботодавець зобов'язаний перевести працівника на легшу роботу або на роботу з іншими умовами праці без обмеження строку відповідно до медичного висновку. Роботодавець не має права відмовити працівникові в переведенні на іншу роботу відповідно до медичного висновку за наявності такої роботи або можливості створити відповідне робоче місце. У разі виникнення потреби в набутті іншої професії навчання працівника здійснюється державним центром зайнятості, а на роботодавця покладається обов'язок надати роботу відповідно до спеціальності та кваліфікації, отриманої працівником. Порушення роботодавцем цього обов'язку тягне за собою наслідки, встановлені статтею 56 цього Кодексу. |
| -938- Беспалий Б.Я. Стаття 82, частина 2. Речення 2, 3, 4 замінити текстом : "У разі відсутності у роботодавця відповідного робочого місця, центр зайнятості позачергово забезпечує такого працівника відповідним робочим місцем, а працівникові на час до працевлаштування за рахунок фонду з тимчасової втрати працездатності виплачується щомісячна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати за останні дванадцять місяців | Відхилено | |||
| -939- Єхануров Ю.І. Друге речення частини 2 статті 82 викласти у такій редакції: "Роботодавець не вправі відмовити працівникові у переведенні на іншу роботу відповідно до медичного висновку, за наявності такої роботи або можливості створити відповідне робоче місце." | Враховано | |||
| -940- Сухий Я.М. Стаття 82 п. 2. У реченні третьому після слів "в набутті іншої професії" додати словами " при наявності робочого місця, на яке може бути переведений працівник". | Враховано редакційно | |||
| -941- Артеменко Ю.А. Частину 2 статті 82 "Право працівника на переведення на іншу роботу на підставі медичного висновку" викласти в такій редакції: "2. За наявності медичного висновку на підставі заяви працівника роботодавець зобов'язаний перевести працівника на легшу роботу або на роботу з іншими умовами праці без обмеження строку відповідно до медичного висновку, у разі наявності вільного робочого місця, на яке такий працівник може бути переведений. У разі виникнення потреби в набутті іншої професії при наявності робочого місця, на яке може бути переведений працівник, навчання працівника здійснюється державним центром зайнятості, а на роботодавця покладається обов'язок надати роботу відповідно до спеціальності і кваліфікації, отриманої працівником. Порушення роботодавцем цього обов'язку тягне за собою наслідки, встановлені статтею 52 цього Кодексу." | Враховано редакційно | |||
| -942- Ландик В.І. Стаття 82. Право працівника на переведення на іншу роботу на підставі медичного висновку. Частину 2 статті викласти в наступній редакції: 2. За наявності медичного висновку роботодавець зобов'язаний перевести працівника за його згодою на легшу роботу або на роботу з іншими умовами праці при наявності вакантного робочого міста, яке відповідає медичному висновку. При відсутності вакантного робочого міста, або відмови працівника від переводу, працівник підлягає звільненню згідно з пунктом 1 статті 110 цього кодексу. | Враховано редакційно | |||
| -943- Майко В.І. В частині 2 статті 82: - після слів „За наявності медичного висновку" додати слова „у разі наявності вільного робочого місця, на яке такий працівник може бути переведений" - після слів „У разі виникнення потреби в набутті іншої професії" додати слова „при наявності робочого місця, на яке може бути переведений працівник" | Враховано редакційно | |||
| -944- Бронніков В.К. Стаття 82 частину 2 викласти у такій редакції: "2 За наявності медичного висновку на підставі заяви працівника роботодавець зобов'язаний перевести працівника на легшу роботу або на роботу з іншими умовами праці без обмеження строку відповідно до медичного висновку, у разі наявності вільного робочого місця, на яке такий працівник може бути переведений. У разі виникнення потреби в набутті іншої професії при наявності робочого місця, на яке може бути переведений працівник, навчання працівника здійснюється державним центром зайнятості, а на роботодавця покладається обов'язок надати роботу відповідно до спеціальності і кваліфікації, отриманої працівником. Порушення роботодавцем цього обов'язку тягне за собою наслідки, встановлені статтею 52 цього Кодексу." | Враховано редакційно | |||
| -945- Пеклушенко О.М. До статті 82. У частині другій після слів "медичного висновку" доповнити словами "у разі наявності вільного робочого місця, на яке такий працівник може бути переведений", а після слів "іншої професії" доповнити словами "при наявності робочого місця, на яке може бути переведений працівник". | Враховано редакційно | |||
| 435. | 3. Строк, протягом якого при переведенні відповідно до частини другої цієї статті зберігається попередній заробіток, визначається частиною першою статті 231 цього Кодексу. Звільнення працівника за таких обставин допускається лише у разі його відмови від переведення на іншу роботу без обмеження строку, якщо запропонована йому робота відповідає медичному висновку відповідно до статті 110 цього Кодексу. | -946- Хара В.Г. В ч. 3 статті 82 слова: "без обмеження строку" виключити. | Враховано | 3. Строк, протягом якого при переведенні відповідно до частини другої цієї статті зберігається попередній заробіток, визначається частиною першою статті 226 цього Кодексу. Звільнення працівника допускається, відповідно до статті 105 цього Кодексу, лише в разі його відмови від переведення на іншу роботу, якщо запропонована йому робота відповідає стану здоров'я. |
| -947- Ландик В.І. Частину 3 статті 82 виключити. | Відхилено | |||
| 436. | Стаття 83. Тимчасове переведення на іншу роботу за погодженням між роботодавцем і працівником | Стаття 81. Тимчасове переведення на іншу роботу за погодженням між роботодавцем і працівником | ||
| 437. | 1. Роботодавець має право тимчасово перевести працівника на іншу роботу, в тому числі на вільне робоче місце чи вакантну посаду за його згодою. | -948- Хара В.Г. Частину 1 викласти у такій редакції: "1. Роботодавець має право тимчасово перевести працівника на іншу роботу, в тому числі на вільне робоче місце чи вакантну посаду за його згодою. Строк тимчасового переведення на вільне робоче місце чи вакантну посаду не може перевищувати шести місяців. Якщо протягом цього строку для постійної роботи на цьому місці (посаді) не прийнятий інший працівник, працівник тимчасово переведений на цю посаду (роботу) вважається переведеним постійно." | Враховано | 1. Роботодавець має право тимчасово перевести працівника на іншу роботу, в тому числі на вільне робоче місце чи вакантну посаду за його згодою. Строк тимчасового переведення на вільне робоче місце чи вакантну посаду не може перевищувати шести місяців. Якщо протягом цього строку на постійну роботу на це місце (посаду) не прийнятий інший працівник, працівник, тимчасово переведений на цю посаду (роботу), вважається переведеним постійно. 2. Роботодавець за домовленістю з іншим роботодавцем має право в разі простою (тимчасового зупинення роботи, спричиненого відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами) тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця з оплатою праці за виконану роботу за умов дотримання гарантій збереження середнього заробітку, встановлених у статті 226 цього Кодексу. |
| -949- Хара В.Г. Доповнити статтю 83 новою частиною 2 такого змісту: "2. Роботодавець за домовленістю з іншим роботодавцем має право у разі простою (тимчасового зупинення роботи, викликаного відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання невідворотною силою, або іншими обставинами) , тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця з оплатою праці за виконану роботу за умов дотримання гарантій збереження середнього заробітку, встановлених у статті 231 цього Кодексу" Частину 2 відповідно вважати ч.3 | Враховано | |||
| -950- Довгий Т.О. Статтю 83 викласти у такій редакції: "1. Роботодавець має право за згодою працівника тимчасово перевести його на іншу роботу, в тому числі на вільне робоче місце чи вакантну посаду. | Враховано редакційно | |||
| 438. | 2. Після закінчення строку тимчасового переведення працівникові надається робота, яку він виконував до переведення. | -951- Довгий Т.О. 2. Якщо заробітна плата за виконання роботи, на яку тимчасово переведено працівника, є вищою, ніж та, яку він отримував до переведення, йому виплачується заробітна плата, що відповідає роботі, яка виконується. Тимчасове переведення на іншу роботу не може бути підставою для зменшення рівня заробітної плати, яку отримував працівник до такого переведення. | Враховано редакційно | 3. Після закінчення строку тимчасового переведення працівникові надається робота, яку він виконував до переведення. |
| -952- Довгий Т.О. 3. Працівникові надається робота, яку він виконував до переведення: - після закінчення строку тимчасового переведення; - на вимогу працівника, не менш ніж через 60 робочих днів з моменту тимчасового переведення." | Відхилено | |||
| -953- Коновалюк В.І. Після статті 83 ввести додаткову статтю, присвячену тимчасовому переведенню працівника за його ініціативою, що призведе до зміни номерів наступних статей. 1. За проханням працівника він може бути переведеним на інше робоче місце (посаду), якщо воно (вона) вільні і відповідають його спеціальності і/або кваліфікації. 2. Роботодавець має право відхилити вимогу працівника тільки за умови, якщо на це робоче місце (посаду) вже укладений трудовий договір з іншім працівником або запрошено іншого працівника в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, що підтверджується відповідними документами, або оголошено про конкурс на заміщення відповідного робочого місця (посади), якщо проведення конкурсу є обов'язковим відповідно до трудового законодавства. | Відхилено | |||
| 439. | Стаття 84. Виконання заступником керівника підприємства, установи, організації обов'язків керівника | -954- Коновалюк В.І. Статтю 84 відхилити | Відхилено | |
| 440. | 1. Якщо інше не передбачено законодавством або трудовим договором, роботодавець вправі покласти на заступника керівника підприємства, установи, організації виконання обов'язків його (її) керівника на весь час відсутності такого керівника. Будь-яка доплата до заробітної плати заступника керівника в цьому разі не здійснюється, якщо інше не передбачено законодавством або трудовим договором. | -955- Беспалий Б.Я. Стаття 84, частина 1. Вилучити текст " (її)" | Відхилено | |
| 441. | 2. За умови, що посада керівника стала вакантною, тимчасове покладення на заступника керівника підприємства, установи, організації обов'язків керівника допускається лише за наявності згоди заступника з оплатою відповідно до посади керівника підприємства, установи, організації. | |||
| 442. | Стаття 85. Тимчасове переведення на іншу роботу без згоди працівника | Стаття 82. Тимчасове переведення на іншу роботу без згоди працівника | ||
| 443. | 1. Роботодавець має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, в тому числі на інше підприємство, в установу, організацію, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою. | -956- Чикал А.В. Стаття 85. У частині 1 слова "в тому числі і на інше підприємство, в установу, організацію", виключити, оскільки за змістом норми має місце застосування примусової праці. | Відхилено | 1. Роботодавець має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, у тому числі до іншого роботодавця, без його згоди з оплатою праці за виконану роботу, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей. |
| -957- Коновалюк В.І. Стаття 85 частина 1. В першому реченні після слів: "до одного місяця" доповнити словами: "на протязі одного календарного року" | Відхилено | |||
| -958- Стоян О.М. У частині першій слова "в тому числі на інше підприємство, в установу, організацію" виключити. | Відхилено | |||
| -959- Франчук І.А. У частині 1 статті 85 слова "у тому числі на інше підприємство, в установу, організацію" вилучити. | Відхилено | |||
| -960- Довгий Т.О. У статті 85: у частині першій слова „одного місяця" замінити словами „25 робочих днів" | Відхилено | |||
| -961- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 85 "Тимчасове переведення на іншу роботу без згоди працівника" після слів "виробничих аварій" додати слова "простою обладнання, заміни відсутнього працівника,". | Відхилено | |||
| -962- Сухий Я.М. Доповнити пункт 1 другим реченням такого змісту: "Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмові або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором." | Враховано частково (в статті 79) | |||
| -963- Ландик В.І. Стаття 85. Тимчасове переведення на іншу роботу без згоди працівника. Доповнити пункт 1 наступним змістом: ... а також у зв'язку із виробничою необхідністю. | Відхилено | |||
| -964- Катушева З.Г. У ч. 1 ст. 85 проекту Трудового кодексу необхідно виключити слова "у тому числі на інше підприємство, установу, організацію" | Відхилено | |||
| -965- Майко В.І. В частині 1 статті 85: - після слів „для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій" додати слова „простою обладнання, заміни відсутнього працівника" - після слів „але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою" додати слова „Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмові або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором." | Враховано частково (в статті 79) | |||
| -966- Бронніков В.К. Стаття 85 у пункті 1: - після слів "виробничих аварій" доповнити словами "простою обладнання, заміни відсутнього працівника", далі за текстом речення; - після слів „але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою" додати абзац такого змісту: „Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмові або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором." | Враховано частково (в статті 79) | |||
| -967- Мироненко В.А. У частині 1 статті 85 виключити слова: "в тому числі на інше підприємство, в установу, організацію". | Відхилено | |||
| -968- Пеклушенко О.М. До статті 85. У частині першій після слова "аварій" доповнити словами "простою обладнання, заміни відсутнього працівника"; | Відхилено | |||
| -969- Пеклушенко О.М. До статті 85. доповнити після частини першої новою частиною такого змісту: "Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмові або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором" | Враховано частково | |||
| 444. | 2. Тимчасове переведення на іншу роботу, передбачену частиною першою цієї статті, вагітних жінок, які працюють, працівників із сімейними обов'язками, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років, осіб віком до вісімнадцяти років, а також працівників з обмеженими фізичними можливостями дозволяється тільки за їх згодою. | -970- Беспалий Б.Я. Стаття 85. Частину 2 після тексту "обмеженими фізичними" доповнити текстом "чи психічними" | Відхилено | 2. Тимчасове переведення на іншу роботу, передбачену частиною першою цієї статті, вагітних жінок, працівників із сімейними обов'язками, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років, осіб віком до вісімнадцяти років, а також працівників з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) дозволяється тільки за їх письмовою згодою. Стаття 83. Зміна істотних умов праці 1. У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, запровадженням нової техніки та технології виробництва, раціоналізації робочих місць, веденням нових форм організації праці, допускаються зміни істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, режиму роботи, встановлення чи скасування неповного робочого дня, зміни змісту трудової функції працівника, інших умов праці, визначених такими у колективному договорі) при продовженні працівником роботи за тією ж трудовою функцією. 2. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. 3. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згодний на продовження роботи в нових умовах, а також на переведення на іншу роботу, то трудовий договір припиняється за статтею 98 цього Кодексу. |
| -971- Ландик В.І. В пункті 2 статті 85 сполучення "працівників із сімейними обов'язками" змінити на слово "... жінок" | Відхилено | |||
| -972- Горбаль В.М. Частину 2 статті 85 після слів "тільки за їх" доповнити словом "письмовою". | Враховано | |||
| -973- Артеменко Ю.А. Додати до статті 85 нову частину такого змісту: "2. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмові або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.". Частину другу вважати відповідно частиною третьою | Враховано частково (в статті 79) | |||
| -974- Хара В.Г. Доповнити главу 3 новою статтею такого змісту: "Стаття . Зміна істотних умов праці 1. У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, запровадженням нової техніки та технології виробництва, раціоналізації робочих місць, веденням нових форм організації праці, допускаються зміни істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, режиму роботи, встановлення чи скасування неповного робочого дня, інших умов праці, визначених такими у колективному договорі) при продовженні працівником роботи за тією ж трудовою функцією. 2. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. 3. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згодний на продовження роботи в нових умовах, а також на переведення на іншу роботу, то трудовий договір припиняється за статтею 103 цього Кодексу." | Враховано | |||
| 445. | Стаття 86. Виконання роботи на іншому підприємстві, в установі, організації | |||
| 446. | 1. Якщо це не суперечить трудовому договору, працівникові може бути доручено виконання роботи на іншому підприємстві, в установі, організації під керівництвом посадової особи роботодавця або самостійно з використанням механізмів, обладнання, інструментів та іншого майна роботодавця або підприємства, установи, організації за місцем виконання роботи. У такому разі умови трудового договору дотримуються роботодавцем і працівником у повному обсязі, якщо сторони не домовилися про інше (крім тих, що суперечать суті обставин, які при цьому складаються). | -975- Довгий Т.О. Статтю 86 викласти у такій редакції: "1. За згодою працівника роботодавець може тимчасово доручити йому виконання роботи на іншому підприємстві, в установі, організації під керівництвом посадової особи роботодавця або самостійно з використанням механізмів, обладнання, інструментів та іншого майна роботодавця або підприємства, установи, організації за місцем виконання роботи. У такому разі умови трудового договору дотримуються роботодавцем і працівником у повному обсязі, якщо сторони не домовилися про інше. Якщо виконання роботи на іншому підприємстві, в установі, організації потребує внесення змін до трудового договору, такі зміни узгоджуються сторонами до початку виконання такої роботи." | Враховано редакційно | |
| -976- Беспалий Б.Я. Стаття 86, частина 1. Зняти дужки, а після тексту "про інше" поставити кому | Враховано редакційно | |||
| 447. | 2. За наявності домовленості між роботодавцями і згоди працівника допускається звільнення працівника з роботи в порядку тимчасового переведення його на роботу до іншого роботодавця з обов'язковим зворотним прийняттям на роботу після закінчення строку тимчасового переведення. | -977- Хара В.Г. Стаття 86. Частину 2 виключити, як таку, що суперечить статті 22 Конституції України. | Враховано | |
| -978- Чикал А.В. Стаття 86. Частину 2 виключити, як таку, що суперечить статті 22 Конституції України. | Враховано | |||
| -979- Стоян О.М. Стаття 86. Частину 2 виключити, як таку, що суперечить статті 22 Конституції України. | Враховано | |||
| -980- Франчук І.А. Частину 2 статті 86 вилучити | Враховано | |||
| -981- Довгий Т.О. Статтю 86 викласти у такій редакції: " 2. Працівник має право відмовитись від виконання роботи на іншому підприємстві, в установі, організації, якщо під час виконання такої роботи буде виявлено обставини, які перешкоджають нормальному виконанню дорученої роботи (порушення правил безпеки технологічних процесів, порушення санітарно-побутових умов, норм щодо охорони праці, шкідливого впливу виробничого середовища на здоров'я працівника тощо). У такому разі працівнику протягом 5 робочих днів надається робота, яку він виконував до цього." | Враховано частково | |||
| -982- Катушева З.Г. Частина 2 ст. 86 виключити, як суперечну ст. 22 Конституції. | Враховано | |||
| -983- Мироненко В.А. Частину 2 статті 86 виключити | Враховано | |||
| 448. | 3. Допускається відрядження працівника за згодою роботодавця до іншого роботодавця із збереженням трудових відносин працівника з першим роботодавцем. При цьому перший роботодавець зберігає всі права та обов'язки стосовно працівника, якщо інше не встановлено домовленістю між роботодавцями. Така домовленість має юридичну силу за відсутності заперечень з боку працівника. | -984- Майко В.І. Доповнити главу пунктом із змістом, викладеним у ст.34 "Тимчасовий перевід на іншу роботу у випадку простою" діючого КЗП України | Враховано редакційно | |
| -985- Бронніков В.К. Главу 3 доповнити пунктом із змістом, викладений у ст. 34 "Тимчасовий перевід на іншу роботу у випадку простою" діючого КЗП України. (Простой - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних чи технічних умов, необхідних для виконання роботи, непереборною силою або іншими обставинами. У випадках простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальностей та кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій же місцевості на строк до одного місяця.) | Враховано редакційно | |||
| -986- Пеклушенко О.М. До глави 3. Доповнити пунктом із змістом, викладеним у ст.34 "Тимчасовий перевід на іншу роботи у випадку простою" діючого КЗП України (Простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних чи технічних умов, необхідних для виконання роботи, непереборною силою або іншими обставинами. У випадках простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальностей та кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але ж в тій же місцевості на строк до одного місяця). | Враховано редакційно | |||
| -987- Губський Б.В. Доповнити новою статтею 86-1, 86-2 такого змісту: Стаття 86-1. Особливості застосування трудових правовідносин у разі тимчасового переведення працівника до інших підприємства, установи, організації чи роботодавця 1. Працівника за його згодою, або за умови коли це передбачено трудовим договором може бути тимчасово переведено на роботу до інших підприємства, установи, організації чи роботодавця на період виконання певних робіт чи, визначений за домовленістю з роботодавцем. 2. Працівник, якого переведено відповідно до цієї статті, підлягає внутрішньому трудовому розпорядку за місцем виконання роботи, але дисциплінарну і матеріальну відповідальність несе перед роботодавцем за місцем роботи до переведення. В свою чергу цей роботодавець несе цивільно-правову відповідальність перед роботодавцем за місцем виконання роботи тимчасово переведеним працівником, якщо інше не передбачено угодами між роботодавцями і між роботодавцями і працівником. 3. Обов (язки щодо охорони праці при тимчасовому переведенні працівника на інше підприємство, в установу, організацію чи роботодавця несе роботодавець за місцем виконання роботи. Обов (язки щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат розподіляються між роботодавцями за домовленістю між ними. В решті зберігаються трудові правовідносини між роботодавцем і працівником, що існували до його переведення. 4. Після закінчення строку тимчасового переведення або після закінчення виконання роботи, на яку працівника було переведено, працівникові негайно надається робота, яку він виконував до переведення. | Враховано редакційно | |||
| -988- Губський Б.В. Стаття 86-2. Особливості застосування трудових правовідносин при тимчасовому переведенні працівників у разі оренди цілісного майнового комплексу У разі оренди цілісного майнового комплексу (підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів, філій) працівники, які працюють на відповідному обладнанні, повинні бути за їх згодою тимчасово переведені на весь строк або на частину строку дії договору оренди на роботу до роботодавця - орендаря чи звільнені в установленому цим Кодексом порядку. При цьому виконання трудових правовідносин тимчасово переведених працівників забезпечується у порядку, визначеному частинами 2 і 3 статті 86-1 цього Кодексу, а звільнені працівники мають переважне право у разі прийняття роботодавцем - орендарем на роботу працівників аналогічної кваліфікації, відповідно до вимог статті 107 цього Кодексу." | Враховано редакційно | |||
| 449. | Глава 4. | Глава 5 | ||
| 450. | Відсторонення від роботи | -989- Губський Б.В. Главу 4 Книги Другої Кодексу викласти у такій редакції, що більше відповідала інтересам роботодавців та працівників і уникає тих чисельних непорозумінь, що безперечно виникатимуть під час відсторонення працівників від роботи. Також слід зберегти у трудовому праві норм щодо призупинення трудових відносин, на що звернули увагу експерти МОП у своєму висновку до проекту зазначеного Кодексу: "Глава 4. ПРИЗУПИНЕННЯ ТРУДОВих правовідносин. ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ § 1 Призупинення трудових правовідносин Стаття 87. Призупинення трудових правовідносин 1. Призупинення трудових правовідносин - це тимчасове увільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання. Призупинення трудових правовідносин не тягне за собою обов'язкове їх припинення. 2. У випадках і порядку, передбачених цим Кодексом, законом України, колективним чи трудовим договором, за працівником на час призупинення трудового договору зберігається заробітна плата чи виплачується компенсація у розмірі визначеному цим Кодексом, законом України, колективним чи трудовим договором. | Відхилено | Відсторонення від роботи |
| -990- Губський Б.В. Стаття 88. Підстави призупинення трудових правовідносин Трудові правовідносини призупиняються: 1) у випадках, передбачених колективним договором чи трудовим контрактом; 2) на час виконання працівником покладених на нього громадянських, державних або громадських обов'язків, у тому числі на час участі у колективних переговорах; 3) на час законного страйку, якщо працівник бере участь у такому страйку в передбаченому законом України порядку; 4) на термін, що не перевищує три місяці термін призову на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, якщо трудовий договір не був розірваний у зв'язку з цим і сторони трудових правовідносин домовилися про його призупинення; 5) на час, коли роботодавець пред'явив працівникові незаконну вимогу по виконанню іншої роботи, і працівник відмовився від виконання такої роботи; 6) на час пошуку працівником роботи у випадках, коли про це є домовленість із роботодавцем; 7) на термін перебування працівника під арештом (вартою); 8) на час відсторонення працівника від роботи; | Відхилено | |||
| -991- Губський Б.В. 9) на час перебування працівника, який має спеціальне звання чи ранг, у відставці в порядку, визначеному законом України; 10) на час відсутності працівника на роботі та відсутності інформації про місце його знаходження до чотирьох місяців; 11) на строк усунення роботодавцем причин, що порушують трудові права працівника щодо безпечних умов праці (відмова від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я або для осіб, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля), якщо не прийнято рішення про переведення працівника на іншу роботу чи звільнення його в установленому цим Кодексом порядку; 12) на час обрання працівника на виборну посаду; 13) у разі несвоєчасної виплати заробітної плати з вини роботодавця на строк погашення роботодавцем такої заборгованості; 14) на час навчання працівника з відривом від виробництва; 15) в інших випадках тимчасового звільнення працівника від виконання роботи (посадових обов'язків) у випадках, передбачених законом України. Стаття 89. Обов'язок роботодавця призупинити трудовий договір Роботодавець зобов'язаний призупинити дію трудового договору з підстав, визначених статтею 88 цього Кодексу в порядку, визначеному цим Кодексом і колективним договором, з підстав, визначених пунктами 5 і 11 статті 88 цього Кодексу - за письмовою заявою працівника чи виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а з підстав, визначених пунктом 13 статті 88 цього Кодексу - за письмовою заявою працівника. | Відхилено | |||
| -992- Губський Б.В. § 2 Відсторонення працівника від роботи Стаття 90. Відсторонення працівника від роботи 1. Відсторонення працівника від роботи - це призупинення трудового договору з ініціативи роботодавця, уповноваженого на це законом України органу державної влади або посадової особи. 2. У випадках відсторонення працівника від роботи, передбачених пунктами 3, 6 і 7 частини 1 статті 91 цього Кодексу, якщо відсутня вина працівника, за працівником зберігається середня заробітна плата. 3. На вимогу працівника, що відсторонений від роботи в зв (язку з алкогольним, наркотичним або токсичним сп (янінням, а також в зв (язку з наявністю залишкових явищ такого сп (яніння чи знаходження працівника під впливом медикаментів, що може перешкоджати належному виконанню робіт, які вимагають особливої точності, робіт, пов (язаних з джерелом підвищеної небезпеки, робіт з небезпечними умовами праці (пункт 1 частини 1 статті 91 цього Кодексу), роботодавець зобов (язаний забезпечити можливість медичного огляду працівника та отримання відповідного висновку. Якщо медичним висновком не підтверджуються обставини, що стали підставою для відсторонення працівника, роботодавець зобов (язаний сплатити працівникові середню заробітну плату за час відсторонення та відшкодувати моральну шкоду в двадцятикратному розмірі середньої заробітної плати за час відсторонення. | Відхилено | |||
| -993- Губський Б.В. 3. У разі неможливості тимчасового переведення на іншу роботу або відмови від переведення на іншу роботу відстороненого, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 91 цього Кодексу працівника, який є бактеріоносієм або був у контакті з інфекційно хворими, і робота якого пов (язана з обслуговуванням населення, він підлягає відстороненню на вимогу відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. За час відсторонення працівник має право на допомогу по соціальному страхуванню. Працівники, які відповідно до законодавства підлягають обов (язковим профілактичним щепленням проти інфекційних хвороб, і працівники, що зобов (язані періодично проходити медичний огляд, у разі ухилення від профілактичних щеплень або медичного огляду відстороняються від роботи без збереження заробітної плати. До них в таких випадках можуть застосовуватись дисциплінарні стягнення, аж до звільнення з роботи. | Відхилено | |||
| -994- Губський Б.В. При виявлені в результаті медичного огляду невідповідності працівника виконуваній роботі, він повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або про звільнення, якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя чи здоров (я працівника чи інших осіб. За працівниками в таких випадках зберігається середня заробітна плата за весь час відсторонення. 4. Законами України можуть встановлюватись інші підстави відсторонення працівників від роботи із збереженням заробітної плати, без такого збереження або з відшкодуванням втраченої працівником заробітної плати за час відсторонення за рахунок інших джерел. 5. Рішення про відсторонення від роботи має бути оформлено роботодавцем належним чином (стаття 67-2 цього Кодексу), з яким працівника має бути ознайомлено негайно під розпис. 6. Про допуск працівника до роботи видається наказ, якщо в наказі про відсторонення його від роботи не визначено строк відсторонення. | Відхилено | |||
| -995- Губський Б.В. Стаття 91. Підстави відсторонення працівника від роботи 1. Роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника від роботи у разі: 1) стану алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння працівника - на даний робочий день (зміну). Роботодавець також зобов'язаний відсторонити від роботи працівника із залишковими явищами алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також працівника, який знаходиться під негативним впливом медикаментів, що може перешкоджати виконанню роботи особливої точності чи пов'язаної з управлінням джерелом підвищеної небезпеки або такої, що характеризується небезпечними умовами праці; 2) ухилення працівником від навчання, інструктажу й перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки або не складання ним іспиту, що проводився в порядку обов (язкової періодичної перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки; 3) не використання необхідних засобів індивідуального захисту; 4) не проходження чи ухилення від проходження медичного огляду, що є обов'язковим для допущення працівника до виконання певних видів робіт за законом України і правилами з охорони праці та виробничої санітарії, а також у разі виявленні в результаті такого медичного огляду невідповідності працівника виконуваній роботі за станом здоров (я; 5) не виконання працівником рекомендацій закладів охорони здоров'я за результатами проведення медичних оглядів; 6) відсутності документа, що підтверджує кваліфікацію або право виконання відповідних робіт (необхідних записів в документі), якщо наявність такого документа (відповідних записів в ньому) при виконанні робіт є обов (язковою відповідно до закону України; 7) видання акту про відсторонення працівника уповноваженими на це законом України органом державної влади або посадовою особою; 8) інших випадків, визначених законом України. 2. Роботодавець має право відсторонити працівника від роботи у випадках службового розслідування на предмет притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а також в інших випадках, встановлених законом України." | Відхилено | |||
| 451. | Стаття 87. Підстави відсторонення від роботи | Стаття 84. Підстави відсторонення від роботи | ||
| 452. | 1. Відсторонення від роботи полягає в тому, що працівник тимчасово не допускається до виконання обов'язків, які є змістом його трудової функції. | -996- Хара В.Г. В частині 1 слова "які є змістом його трудової функції" замінити словами "передбачених трудовим договором." | Враховано | 1. Відсторонення від роботи полягає в тому, що працівник тимчасово не допускається до виконання обов'язків, передбачених трудовим договором. |
| 453. | 2. Підстави відсторонення працівників від роботи встановлюються цим Кодексом та іншими законами. | 2. Підстави відсторонення працівника від роботи встановлюються цим Кодексом та іншими законами. | ||
| 454. | 3. Законодавством може передбачатися відсторонення працівників від роботи із збереженням заробітної плати повністю або частково, відсторонення з виплатою працівникам за час їх відсторонення допомоги із соціального страхування або відсторонення без збереження заробітної плати. | 3. Законодавством може передбачатися відсторонення працівника від роботи із збереженням заробітної плати повністю або частково, відсторонення з виплатою працівнику за час його відсторонення допомоги по тимчасовій непрацездатності або відсторонення без збереження заробітної плати. | ||
| 455. | 4. Відсторонення від роботи оформляється наказом роботодавця, з яким працівник ознайомлюється негайно під розписку. | -997- Сухий Я.М. Стаття 87 п.4 Після слова "наказом" доповнити словом " (розпорядженням)", а далі за текстом речення. | Враховано | 4. Відсторонення від роботи оформляється наказом, розпорядженням роботодавця, з яким працівник ознайомлюється негайно під розписку. |
| -998- Горбаль В.М. У частині 4 статті 87 слово "розписку" замінити словами "його особистий підпис". | Відхилено | |||
| -999- Майко В.І. В частині 4 статті 87: - після слова „наказом" додати слово „ (розпорядженням)" - слово „негайно" виключити | Враховано частково | |||
| -1000- Бронніков В.К. В частині 4 статті 87: - після слова „наказом" додати слово „ (розпорядженням)" | Враховано | |||
| -1001- Пеклушенко О.М. До статті 87. У частині четвертій після слова "наказом" доповнити словом "розпорядженням". | Враховано | |||
| 456. | Стаття 88. Відсторонення від роботи працівників, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння | Стаття 85. Відсторонення від роботи працівників, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння | ||
| 457. | 1. Роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника від роботи за наявності достатніх підстав вважати, що працівник перебуває в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння. Якщо робота пов'язана з управлінням джерелом підвищеної небезпеки, небезпечними умовами або вимагає особливої точності, роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника за наявності у нього залишкових ознак сп'яніння, а також працівника, який перебуває під впливом медикаментів, якщо це може перешкоджати виконанню роботи. | -1002- Хара В.Г. перше речення частини 1 статті 88 викласти в такій редакції: "Роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника від роботи якщо він перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння. " | Враховано | 1. Роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника від роботи, якщо він перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння. Якщо робота пов'язана з управлінням джерелом підвищеної небезпеки, небезпечними умовами або вимагає особливої точності, роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника за наявності у нього залишкових ознак сп'яніння, а також працівника, який перебуває під впливом медикаментів, якщо це може перешкоджати виконанню роботи. |
| -1003- Сас С.В. Доповнити частину першу реченням у такій редакції: "Якщо внаслідок сп'яніння працівник не в змозі діяти осмислено і адекватно, роботодавець забезпечує складання відповідного акта про його перебування в такому стані за підписами трьох очевидців, а також виведення працівника за межі підприємства і доставку до лікувально-профілактичного закладу або місця його помешкання. У цьому випадку наказ про відсторонення працівника від роботи, передбачений частиною четвертою статті 87 цього Кодексу, видається на підставі зазначеного акта, а ознайомлення працівника з наказом здійснюється у перший день після повернення його на роботу". | Відхилено | |||
| -1004- Чикал А.В. Стаття 88 доповнити частину першу абзацом другим у такій редакції: "Якщо внаслідок сп'яніння працівник не в змозі діяти осмислено і адекватно, роботодавець забезпечує складання відповідного акта про його перебування в такому стані за підписами трьох очевидців, а також виведення працівника за межі підприємства і доставку до лікувально-профілактичного закладу або місця його помешкання. У цьому випадку наказ про відсторонення працівника від роботи, передбачений частиною четвертою статті 87 цього Кодексу, видається на підставі зазначеного акта, а ознайомлення працівника з наказом здійснюється у перший день після повернення його на роботу". | Відхилено | |||
| -1005- Єхануров Ю.І. Перше речення частини 1 статті 88 викласти у такій редакції: "Роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника від роботи, якщо працівник перебуває в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння." | Враховано | |||
| 458. | 2. На вимогу працівника, якого відсторонено від роботи в зв'язку з алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням, а також у зв'язку з наявністю залишкових ознак такого сп'яніння чи перебування працівника під впливом медикаментів, що може перешкоджати належному виконанню роботи, що потребує особливої точності, роботи, пов'язаної з управлінням джерелом підвищеної небезпеки чи з небезпечними умовами праці, роботодавець зобов'язаний забезпечити можливість медичного огляду працівника з отриманням відповідного висновку. Якщо медичним висновком не підтверджуються обставини, що стали підставою відсторонення працівника від роботи, роботодавець зобов'язаний сплатити працівникові середню заробітну плату за час відсторонення та компенсувати моральну шкоду, розмір якої не може перевищувати двадцятикратного розміру середньої заробітної плати за час відсторонення. | -1006- Хара В.Г. Останнє речення ч. 2 статті 88 викласти в такій редакції: "Якщо медичним висновком не підтверджуються обставини, що стали підставою відсторонення працівника від роботи, роботодавець зобов'язаний сплатити працівникові середню заробітну плату за час відсторонення та компенсувати моральну шкоду згідно з цивільним законодавством." | Враховано | 2. На вимогу працівника, якого відсторонено від роботи в зв'язку з алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням, а також у зв'язку з наявністю залишкових ознак такого сп'яніння чи перебування працівника під впливом медикаментів, що може перешкоджати належному виконанню роботи, що потребує особливої точності, роботи, пов'язаної з управлінням джерелом підвищеної небезпеки чи з небезпечними умовами праці, роботодавець зобов'язаний забезпечити проведення медичного огляду працівника з отриманням відповідного висновку. Якщо медичним висновком не підтверджуються обставини, що стали підставою відсторонення працівника від роботи, роботодавець зобов'язаний сплатити працівникові середню заробітну плату за час відсторонення та компенсувати моральну шкоду згідно з цивільним законодавством. |
| -1007- --н.д.Довгий Т.О. (Реєстр.картка №261) В другому реченні частини другої статті 88 виключити слова „розмір якої не може перевищувати двадцятикратного розміру середньої заробітної плати за час відсторонення". | Враховано | |||
| -1008- Коновалюк В.І. В статті 88 частині 2 слова: ", розмір якої не може перевищувати двадцятикратного розміру середньої заробітної плати за час відсторонення" замінити словами: "згідно з законом." | Враховано | |||
| -1009- Сухий Я.М. Стаття 88 ч.2 З речення другого текст після слів "за час відсторонення" виключити. | Враховано | |||
| -1010- Чикал А.В. Стаття 88 у частині другій цієї статті слово "можливість" замінити словом "проведення". | Враховано | |||
| -1011- Єхануров Ю.І. У частині 2 статті 88 слова "та компенсувати моральну шкоду, розмір якої не може перевищувати двадцятикратного розміру середньої заробітної плати за час відсторонення" та у частині 3 статті слова " а також випадків, коли працівник перебував під впливом медикаментів, які він вживав за приписом лікаря" виключити. | Враховано | |||
| -1012- Ландик В.І. Глава 4. Відсторонення від роботи. Стаття 88. Відсторонення від роботі працівників, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння. Виключити друге речення пункту 2 статті. | Відхилено | |||
| -1013- Горбаль В.М. У частині 2 статті 88 після слів "медичного огляду працівника з отриманням відповідного висновку" доповнити словами "у якому повинно бути визначено строк відсторонення."; слово "двадцятикратного" замінити словом "п'ятикратного ". | Відхилено | |||
| -1014- Майко В.І. В частині 2 статті 88 слова „та компенсувати моральну шкоду, розмір якої не може перевищувати двадцятикратного розміру середньої заробітної плати за час відсторонення" виключити. | Враховано частково | |||
| -1015- Бронніков В.К. У частині 2 статті слова "за час відсторонення" виключити | Враховано редакційно | |||
| 459. | 3. Відсторонення від роботи на підставах, визначених цією статтею, здійснюється без збереження заробітної плати, крім випадків, коли стан сп'яніння був наслідком впливу виробничих факторів, а також випадків, коли працівник перебував під впливом медикаментів, які він вживав за приписом лікаря. | -1016- Горбаль В.М. В статті 88 після слів "які він вживав за приписом лікаря" доповнити словами ", факт якого підтверджено документально". | Відхилено (у зв'язку з новою редакцією) | 3. Відсторонення від роботи на підставах, визначених цією статтею, здійснюється без збереження заробітної плати, крім випадків, коли стан сп'яніння був наслідком впливу виробничих факторів. |
| -1017- Хара В.Г. В ч.3 статті 88 слова: "а також випадків, коли працівник перебував під впливом медикаментів, які він вживав за приписом лікаря." виключити. | Враховано | |||
| 460. | Стаття 89. Відсторонення працівників від роботи з метою захисту населення від інфекційних хвороб або уникнення загрози життю і здоров'ю працівника чи інших осіб | Стаття 86. Відсторонення працівників від роботи з метою захисту населення від інфекційних хвороб або уникнення загрози життю і здоров'ю працівника чи інших осіб | ||
| 461. | 1. У разі неможливості тимчасового переведення на іншу роботу або відмови від переведення на іншу роботу працівника, який є бактеріоносієм або перебував у контакті з інфекційними хворими і не може продовжувати роботу відповідно до встановлених правил, такий працівник підлягає відстороненню від роботи на вимогу відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. За час відсторонення працівник має право на допомогу із соціального страхування. | -1018- Хара В.Г. Частину 1 статті 89 викласти у такій редакції: "1. Працівник, який є бактеріоносієм або перебував у контакті з інфекційними хворими і не може продовжувати роботу відповідно до встановлених правил, у разі неможливості тимчасового переведення на іншу роботу або відмови від переведення на іншу роботу, підлягає відстороненню від роботи на вимогу відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. За час відсторонення працівник має право на допомогу із загальнообов'язкового державного соціального страхування." | Враховано | 1. Працівник, який є бактеріоносієм або перебував у контакті з інфекційними хворими і не може продовжувати роботу відповідно до встановлених правил, у разі неможливості тимчасового переведення на іншу роботу або відмови від переведення на іншу роботу підлягає відстороненню від роботи на вимогу відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. За час відсторонення працівник має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності. |
| -1019- Сухий Я.М. Стаття 89 ч.1 Перше речення викласти у такій редакції: "У разі виявлення в результаті медичного огляду стану здоров'я працівника виконуваній роботі, та якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров'я працівника або інших осіб, працівник повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або звільнення". | Враховано редакційно | |||
| 462. | 2. Працівники, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому профілактичному щепленню проти інфекційних хвороб, і працівники, які зобов'язані періодично проходити медичний огляд, у разі ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду відстороняються від роботи без збереження заробітної плати. У разі подальшого після відсторонення від роботи ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду працівник підлягає звільненню з роботи відповідно до статті 110 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення. | -1020- Хара В.Г. У другому реченні ч.2 статті 89 слова: "після відсторонення від роботи" виключити. | Враховано | 2. Працівники, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому профілактичному щепленню проти інфекційних хвороб, і працівники, які зобов'язані періодично проходити медичний огляд, у разі ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду відстороняються від роботи без збереження заробітної плати. У разі подальшого ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду працівник підлягає звільненню з роботи відповідно до статті 105 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення. |
| -1021- Ландик В.І. Стаття 89. Відсторонення працівників від роботи з метою захисту населення від інфекційних хвороб або уникнення загрози життю і здоров'ю працівника чи інших осіб. Викласти перше речення частини другої в наступній редакції: "Працівники, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому профілактичному щепленню проти інфекційних хвороб, працівники, які зобов'язані періодично проходити медичній огляд і працівники, стан здоров'я яких не дозволяє виконувати трудову функцію (після перенесення тяжкого захворювання, тривалої хвороби, і інших випадках, коли продовження роботи може привести до значного погіршення стану здоров'я працівника, або виникненню загрози його життю та інших працівників), у разі ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду відстороняються від роботи без збереження заробітної плати". | Відхилено | |||
| 463. | 3. У разі виявлення в результаті медичного огляду невідповідності виконуваній роботі працівник повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або про звільнення, якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров'я працівника чи інших осіб. За працівником у таких випадках зберігається середня заробітна плата за весь час відсторонення. Звільнення працівника в таких випадках проводиться відповідно до статті 110 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення. | -1022- Артеменко Ю.А. Частину 3 статті 89 "Відсторонення працівників від роботи з метою захисту населення від інфекційних хвороб або уникнення загрози життю і здоров'ю працівника чи інших осіб" викласти в такій редакції: "3. У разі виявлення в результаті медичного огляду невідповідності стану здоров'я працівника виконуваній роботі, та якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров'я працівника та інших осіб, працівник повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або звільнення. За працівником у таких випадках зберігається середня заробітна плата за весь час відсторонення. Звільнення працівника в таких випадках проводиться відповідно до статті 110 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення." | Враховано | 3. У разі виявлення в результаті медичного огляду невідповідності стану здоров'я працівника виконуваній роботі та якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров'я працівника та інших осіб працівник повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або звільнення. За працівником у таких випадках зберігається середня заробітна плата за весь час відсторонення. Звільнення працівника в таких випадках проводиться відповідно до статті 105 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення. |
| -1023- Майко В.І. В частині 3 статті 89 слова „У разі виявлення в результаті медичного огляду невідповідності виконуваній роботі працівник повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або про звільнення, якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров'я працівника чи інших осіб" замінити на слова „У разі виявлення в результаті медичного огляду невідповідності стану здоров'я працівника виконуваній роботі, та якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров'я працівника та інших осіб, працівник повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або звільнення" | Враховано | |||
| -1024- Бронніков В.К. Стаття 89 ч.3 перше речення замінити реченням такого змісту: "У разі виявлення в результаті медичного огляду невідповідності стану здоров'я працівника виконуваній роботі, та якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров'я працівника та інших осіб, працівник повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або звільнення.", далі за текстом. | Враховано | |||
| -1025- Пеклушенко О.М. До статті 89. Перше речення частини третьої викласти у такій редакції: "У разі виявлення в результаті медичного огляду невідповідності стану здоров'я працівника виконуваній роботі, та якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров'я працівника та інших осіб, працівник повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або звільнення." | Враховано | |||
| -1026- Байсаров Л.В. В статтю 89 додати частину 4 наступного змісту: "якщо у роботодавця виникає сумнів щодо стану здоров'я працівника, то працівник за вимогою роботодавця та за рахунок його коштів повинен пройти медичний огляд в визначений роботодавцем термін. Відмова працівника пройти медичний огляд вважається порушенням трудової дисципліни і такий працівник підлягає відстороненню від роботи до проходження медичного огляду. У разі подальшого, після відсторонення від роботи, систематичного ухилення від проходження медичного огляду, працівник підлягає звільненню з роботи відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення" | Відхилено | |||
| 464. | Стаття 90. Відсторонення працівників від роботи з метою забезпечення охорони праці | -1027- Хара В.Г. У назві статті після слів: "метою забезпечення" доповнити словом: "вимог" | Враховано | Стаття 87. Відсторонення від роботи працівника з метою забезпечення вимог охорони праці |
| 465. | 1. Роботодавець зобов'язаний відсторонити від роботи працівників, які в установлений відповідно до законодавства строк не пройшли навчання, інструктаж або перевірку знань з охорони праці чи пожежної безпеки. У разі виявлення під час перевірки незадовільних знань з охорони праці чи пожежної безпеки працівники відсторонюються від роботи, якщо незадовільні знання виявлено за результатами перевірки знань після повторного навчання чи інструктажу. За наявності достатніх підстав вважати, що продовження працівником, який під час перевірки виявив незадовільні знання з охорони праці чи пожежної безпеки, може спричинити шкоду життю або здоров'ю людей, самому працівникові, навколишньому природному середовищу, майну власника або інших осіб, роботодавець може відсторонити працівника від роботи до повторної перевірки. | -1028- Янковський М.А. П1 ст. 90 викласти в наступній редакції: "1. Роботодавець зобов'язаний відсторонити від роботи працівників, які в установлений відповідно до законодавства строк, без поважних на то причин, передбачених законодавством, не пройшли навчання, інструктаж або перевірку знань з охорони праці чи пожежної безпеки." (І далі по тексту) | Відхилено | 1. Роботодавець зобов'язаний відсторонити від роботи працівника, який в установлений відповідно до законодавства строк не пройшов навчання, інструктаж або перевірку знань з охорони праці чи пожежної безпеки. У разі виявлення під час перевірки незадовільних знань з охорони праці чи пожежної безпеки або якщо незадовільні знання виявлено за результатами перевірки знань після повторного навчання чи інструктажу працівник відсторонюється від роботи. За наявності достатніх підстав вважати, що продовження роботи працівником, який під час перевірки виявив незадовільні знання з охорони праці чи пожежної безпеки, може спричинити шкоду життю або здоров'ю людей, самому працівникові, навколишньому природному середовищу, майну власника або інших осіб, роботодавець може відсторонити працівника від роботи до повторної перевірки. |
| -1029- Хара В.Г. У другому реченні ч.1 статті 90 слова: "працівники відсторонюються від роботи" перенести в кінець цього речення після слова: "інструктажу" | Враховано | |||
| 466. | 2. Якщо законодавством безпосередньо або побічно встановлено обов'язок працівника мати при виконанні трудових обов'язків документ, що підтверджує наявність необхідної для виконання роботи кваліфікації, працівник відстороняється від роботи до пред'явлення відповідного документа роботодавцеві. | -1030- Хара В.Г. Стаття 90. У частині 2 слова "безпосередньо або побічно" виключити; Після слова: "кваліфікації" додати слова: "та допуску до неї" | Враховано | 2. Якщо законодавством встановлено обов'язок працівника мати при виконанні трудових обов'язків документ, що підтверджує наявність необхідної для виконання роботи кваліфікації та допуску до неї, працівник відстороняється від роботи до пред'явлення відповідного документа роботодавцеві. |
| -1031- Сас С.В. У статті 90: - у частині 2 слова "безпосередньо або побічно" виключити. | Враховано | |||
| -1032- Беспалий Б.Я. Стаття 90, частина 2. Вилучити текст "безпосередньо або побічно" | Враховано | |||
| -1033- Чикал А.В. Стаття 90 - у частині 2 слова "безпосередньо або побічно" виключити. | Враховано | |||
| 467. | 3. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право давати роботодавцям приписи про відсторонення від роботи працівників, які перебувають на робочих місцях у спеціальному одязі, взутті, з іншими засобами індивідуального захисту, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації. | -1034- Хара В.Г. Частину 3 статті 90 викласти в такій редакції: "3. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право давати роботодавцю приписи про відсторонення від роботи працівників, які порушують вимоги законодавства про охорону праці." | Враховано | 3. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право давати роботодавцю приписи про відсторонення від роботи працівників, які порушують вимоги законодавства про охорону праці. |
| -1035- Сас С.В. Стаття 90 у частині третій після слів "працівників, які" доповнити словами "порушують вимоги охорони праці, а також допущені до виконання робіт без спеціального одягу, спеціального взуття та/або інших засобів індивідуального захисту, передбачених відповідними нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами," | Враховано редакційно | |||
| -1036- Чикал А.В. Стаття 90 У частині третій після слів "працівників, які" записати слові "порушень вимоги охорони праці, а також допущені до виконання робіт без спеціального одягу, спеціального взуття та/або інших засобів індивідуального захисту, передбачених відповідними нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами". | Враховано редакційно | |||
| 468. | 4. За час відсторонення відповідно до цієї статті працівники мають право на збереження середньої заробітної плати за умови, що підставою відсторонення не були дії чи бездіяльність працівника. | -1037- Сас С.В. Стаття 90 в частині четвертій слова "що підставою відсторонення не були дії чи бездіяльність працівника" замінити словами "якщо порушення, які були підставою для відсторонення, сталися не з вини працівника". | Враховано | 4. За час відсторонення відповідно до цієї статті працівник має право на збереження середньої заробітної плати за умови, якщо порушення, які були підставою для відсторонення, сталися не з вини працівника. |
| -1038- Чикал А.В. Стаття 90 у частині четвертій після слів "за умови" записати слова "якщо порушення, які були підставою для відсторонення, не сталися виключно з вини працівника". | Враховано частково | |||
| -1039- Янковський М.А. 4). П4 ст. 90 викласти в редакції: "4. За час відсторонення відповідно до цієї статті працівники мають право на збереження середньої заробітної плати за умови, що підставою відсторонення не були навмисні дії чи бездіяльність працівника." | Враховано редакційно | |||
| -1040- Янковський М.А. 5). Виписати п. 5 ст. 90 наступного змісту: "5. Працівник, який повторно та навмисно не здає чи ухиляється від здачі атестації може бути звільнений з роботи роботодавцем за порушення ним трудової дисципліни". | Відхилено | |||
| 469. | Стаття 91. Відсторонення працівників від роботи на час проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження | Стаття 88. Відсторонення працівників від роботи на час проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження | ||
| 470. | 1. У випадках, передбачених законом, а також за наявності достатніх підстав вважати, що виконання працівником трудових обов'язків може загрожувати життю та здоров'ю людей, спричинити шкоду вихованню дітей та молоді, суспільній моралі, майну роботодавця або інших осіб, іншим правам юридичних чи фізичних осіб, роботодавець вправі відсторонити працівника від роботи на час службового розслідування його дій чи бездіяльності, що може бути підставою для звільнення працівника з роботи. За час відсторонення від роботи відповідно до цієї статті за працівником зберігається середня заробітна плата. | -1041- Хара В.Г. Перше речення ч.1 статті 91 викласти в такій редакції: "За наявності достатніх підстав вважати, що виконання працівником трудових обов'язків може загрожувати життю та здоров'ю людей, спричинити шкоду вихованню дітей та молоді, майну роботодавця або інших осіб та в інших випадках передбачених законом, роботодавець вправі відсторонити працівника від роботи на час службового розслідування його дій чи бездіяльності, що може бути підставою для звільнення працівника з роботи" | Враховано | 1. За наявності достатніх підстав вважати, що виконання працівником трудових обов'язків може загрожувати життю та здоров'ю людей, спричинити шкоду вихованню дітей та молоді, майну роботодавця або інших осіб та в інших випадках, передбачених законом, роботодавець має право відсторонити працівника від роботи на час службового розслідування його дій чи бездіяльності, що може бути підставою для звільнення працівника з роботи. За час відсторонення від роботи відповідно до цієї статті за працівником зберігається середня заробітна плата. |
| -1042- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 91 "Відсторонення працівників від роботи на час проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження" після слів "середня заробітна плата" додати слова "якщо він не буде визнаний винним." | Відхилено | |||
| -1043- Майко В.І. У частині 1 статті 91 після слів „заробітна плата" додати слова „якщо він не буде визнаний винним". | Відхилено | |||
| -1044- Бронніков В.К. У частині 1 статті 91 після слів „заробітна плата" додати слова „якщо він не буде визнаний винним". | Відхилено | |||
| -1045- Пеклушенко О.М. До статті 91. Друге речення статті першої доповнити словами "якщо він не буде визнаний винним". | Відхилено | |||
| 471. | Стаття 92. Інші підстави відсторонення працівників від роботи | Стаття 89. Інші підстави відсторонення працівників від роботи | ||
| 472. | 1. Якщо це необхідно для забезпечення громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей, запобігання аваріям, катастрофам, законодавством може передбачатися щоденне обстеження стану здоров'я відповідних категорій працівників та відсторонення працівників від роботи за результатами такого обстеження. | -1046- Хара В.Г. З ч.1 статті 92 слова: "Якщо це необхідно " виключити. | Враховано | 1. Для забезпечення громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей, запобігання аваріям, катастрофам законодавством може передбачатися щоденне обстеження стану здоров'я відповідних категорій працівників та відсторонення працівників від роботи за результатами такого обстеження. |
| 473. | 2. Законами можуть встановлюватися інші підстави відсторонення працівників від роботи із збереженням заробітної плати, без такого збереження або з відшкодуванням втраченої працівником заробітної плати за час відсторонення у порядку, встановленому законом. | 2. Законами можуть встановлюватися інші підстави відсторонення працівників від роботи із збереженням заробітної плати, без такого збереження або з відшкодуванням втраченої працівником заробітної плати за час відсторонення в порядку, встановленому законом. | ||
| 474. | Стаття 93. Допуск працівника до роботи після закінчення строку відсторонення від роботи | Стаття 90. Допуск працівника до роботи після закінчення строку відсторонення від роботи | ||
| 475. | 1. Якщо працівника, відстороненого від роботи, не було звільнено з роботи відповідно до законодавства, він має право бути допущеним до роботи після того, як відпадуть підстави, з якими пов'язувалося відсторонення працівника від роботи. | -1047- Беспалий Б.Я. Стаття 93, частина 1. Слово "законодавства" замінити словом "закону" | Враховано | 1. Якщо працівника, відстороненого від роботи, не було звільнено з роботи відповідно до закону, він має право бути допущеним до роботи після того, як відпадуть підстави, з якими пов'язувалося відсторонення працівника від роботи. |
| 476. | 2. Про допуск працівника до роботи видається наказ, якщо в наказі про відсторонення його від роботи не визначено строк відсторонення. | -1048- Сухий Я.М. Стаття 93 п.2 Речення після слів "наказ" та "наказі" доповнити словами " (розпорядження)" та " (розпорядженні)". | Враховано | 2. Про допуск працівника до роботи видається наказ, розпорядження, якщо в наказі, розпорядженні про відсторонення його від роботи не визначено строк відсторонення. |
| -1049- Майко В.І. У частині 2 статті 93: - після слова „наказ" додати слово „ (розпорядження)" - після слова „наказі" додати слово „ (розпорядженні)" | Враховано | |||
| -1050- Бронніков В.К. У частині 2 статті 93: - після слова „наказ" додати слово „ (розпорядження)" - після слова „наказі" додати слово „ (розпорядженні)" | Враховано | |||
| -1051- Пеклушенко О.М. До статті 93. У частині другій після слова "наказ" та слова "наказі" доповнити відповідно словами " (розпорядження)" і " (розпорядженні)". | Враховано | |||
| 477. | Глава 5. | Глава 6 | ||
| 478. | Припинення трудових відносин | Припинення трудових відносин | ||
| 479. | §1. Загальні положення про припинення трудових відносин | §1. Загальні положення про припинення трудових відносин | ||
| 480. | Стаття 94. Умови припинення трудових відносин | Стаття 91. Умови припинення трудових відносин | ||
| 481. | 1. Трудові відносини можуть бути припинені тільки на підставах, у порядку і на умовах, визначених цим Кодексом та іншими законами. | -1052- Хара В.Г. Доповнити ч. 1 статті 94 абзацом такого змісту: "Трудовий договір може бути розірваний лише за однією з підстав." | Враховано | 1. Трудові відносини можуть бути припинені тільки на підставах, у порядку і на умовах, визначених цим Кодексом та іншими законами. Трудовий договір може бути розірваний лише за однією з підстав. |
| 482. | Стаття 95. Загальні підстави припинення трудових відносин | -1053- Сіренко В.Ф. Назву статті 95 викласти в такій редакції: "Підстави припинення трудових відносин". | Враховано | Стаття 92. Підстави припинення трудових відносин |
| 483. | 1. Загальними підставами припинення трудових відносин є: | -1054- Сіренко В.Ф. Доповнити статтю 95 частиною першою такого змісту: "1. Підстави припинення трудових відносин поділяються на основні та додаткові". У зв'язку з цим частину першу та другу вважати відповідно частинами другою та третьою. | Відхилено | 1. Підставами припинення трудових відносин є: |
| 484. | 1) згода сторін (статті 96 і 97 цього Кодексу); | -1055- Беспалий Б.Я. Стаття 95, частина 1. Після пункту 1) доповнити таким новим пунктом: "закінчення строку трудових відносин встановлених на визначений строк". Відповідно змінити нумерацію наступних пунктів | Враховано (в ст.96) | 1) згода сторін (статті 93 і 94 цього Кодексу); |
| 485. | 2) розірвання трудового договору за ініціативою працівника (статті 98, 100 цього Кодексу); | -1056- Артеменко Ю.А. Пункт 2 частини 1 статті 95 "Загальні підстави припинення трудових відносин" викласти в такій редакції: "2) розірвання трудового договору за ініціативою працівника, (статті 98, 100 цього Кодексу), в тому числі за умови невиконання роботодавцем законодавства про працю, колективного договору;" | Враховано (в ст. 98) | 2) розірвання трудового договору за ініціативою працівника (стаття 95 цього Кодексу); |
| 486. | 3) розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (статті 103, 109-114 цього Кодексу); | -1057- Хара В.Г. пункт 3 статті 95 доповнити такими словами: "Законами можуть бути передбачені додаткові підстави припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця з окремими категоріями працівників або за певних умов;" | Враховано | 3) розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (статті 98, 104-108 цього Кодексу). Законами можуть бути передбачені додаткові підстави припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця з окремими категоріями працівників або за певних умов; |
| 487. | 4) незалежні від волі сторін підстави (статті 115-121 цього Кодексу). | -1058- Сас С.В. пункт 4 частини першої після слів та цифр " (статті 115-121)" доповнити посиланням на номери статей, запропонованих до глави 5 книги 2 стосовно дострокового припинення виборних повноважень та розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного профспілкового органу | Відхилено | 4) незалежні від волі сторін підстави (статті 109-115 цього Кодексу). |
| 488. | 2. Законами можуть бути передбачені додаткові до встановлених пунктом 3 частини першої цієї статті підстави припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця з окремими категоріями працівників або за певних умов. | -1059- Хара В.Г. Частину 2 статті 95 викласти в такій редакції: "2. Зміна підпорядкування юридичної особи не тягне за собою припинення трудових відносин." | Враховано | 2. Зміна підпорядкування юридичної особи не тягне за собою припинення трудових відносин. |
| -1060- Артеменко Ю.А. Частину 2 статті 95 виключити. | Відхилено | |||
| 489. | §2. Припинення трудових відносин за згодою сторін | § 2. Припинення трудових відносин за згодою сторін | ||
| 490. | Стаття 96. Припинення строкових трудових відносин у зв'язку із закінченням їх дії | -1061- Хара В.Г. Статтю 96 викласти в такій редакції: "Розірвання строкового трудового договору у зв'язку із закінченням строку | Враховано | Стаття 93. Припинення строкового трудового договору у зв'язку із закінченням строку |
| 491. | 1. Строкові трудові відносини підлягають припиненню у зв'язку із закінченням їх дії, в тому числі у зв'язку із закінченням строку виконання певної роботи. | -1062- 1. Строковий трудовий договір підлягає припиненню у зв'язку із закінченням строку його дії, в тому числі у зв'язку із закінченням строку виконання певної роботи, про що роботодавець попереджає працівника за три дні до дати його припинення. | Немає висновку | 1. Строковий трудовий договір підлягає припиненню у зв'язку із закінченням строку його дії, в тому числі у зв'язку із закінченням строку виконання певної роботи, про що роботодавець попереджає працівника за три дні до дати його припинення. |
| 492. | 2. Строкові трудові відносини, що встановлені для виконання працівником обов'язків тимчасово відсутнього працівника, припиняються не пізніше наступного дня після повернення цього працівника на роботу. У разі коли тимчасового працівника в цей або попередній день не звільнено, у подальшому трудові відносини з ним можуть бути припинені лише за наявності підстав, визначених цим Кодексом. | -1063- 2. Строковий трудовий договір, укладений на час виконання працівником обов'язків тимчасово відсутнього працівника, припиняється не пізніше наступного дня після повернення цього працівника на роботу. Якщо працівника у цей строк не звільнено, трудові відносини з ним можуть бути припинені лише з інших підстав, визначених цим Кодексом. " | Немає висновку | 2. Строковий трудовий договір, укладений на час виконання працівником обов'язків тимчасово відсутнього працівника, припиняється не пізніше наступного дня після повернення цього працівника на роботу. Якщо працівника у цей строк не звільнено, трудові відносини з ним можуть бути припинені лише з інших підстав, визначених цим Кодексом. |
| 493. | Стаття 97. припинення трудових відносин за згодою сторін | -1064- Хара В.Г. Назву та статтю 97 викласти в такій редакції: "Розірвання трудового договору за згодою сторін 1. Трудовий договір може бути розірвано у будь-який час за домовленістю між працівником і роботодавцем." | Враховано | Стаття 94. Розірвання трудового договору за згодою сторін |
| 494. | 1. трудові відносини можуть бути припинені у будь-який час за домовленістю між працівником і роботодавцем. | -1065- Коновалюк В.І. Доповнити статтю 97 частиною 1 такого змісту: "1. Припинення трудового договору - припинення трудових відносин у всіх випадках, передбачених цією главою. Розірвання трудового договору - припинення дії всіх його умов за ініціативою однієї з його сторін або іншої уповноваженої особи. Звільнення працівника з роботи - процедура припинення трудових відносин згідно з порядком, визначеним Кодексом." Відповідно частину 1 вважати частиною 2 | Враховано редакційно | 1. Трудовий договір може бути розірвано у будь-який час за домовленістю між працівником і роботодавцем. |
| -1066- Горбаль В.М. Частину 1 статті 97 після слів "між працівником і роботодавцем" доповнити словами "у порядку, встановленому цим Кодексом." | Відхилено | |||
| -1067- Єхануров Ю.І. Статтю 97 доповнити словами "у тому числі за домовленістю, що була досягнута при укладенні трудового договору." | Відхилено | |||
| 495. | §3. Припинення трудових відносин у зв'язку | §3. Припинення трудових відносин у зв'язку | ||
| 496. | з розірванням трудового договору за ініціативою працівника | з розірванням трудового договору за ініціативою працівника | ||
| 497. | Стаття 98. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника | Стаття 95. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника | ||
| 498. | 1. Працівник має право в будь-який час розірвати трудовий договір за власною ініціативою. Розірвання трудового договору здійснюється шляхом подання працівником письмової заяви на ім'я роботодавця, як правило, за два тижні до дня, в який повинен бути звільнений працівник. Законом може бути встановлено більш тривалий строк після подання заяви про звільнення, по закінченні якого проводиться звільнення, залежно від характеру виконуваної працівником роботи, тривалості роботи працівника за цим трудовим договором та інших обставин. Цей строк не повинен перевищувати трьох місяців. | -1068- --н.д.Хара В.Г (Реєстр.картка №311) Стаття 98. Частину 1 статті 98 викласти в такій редакції: "1. Працівник має право в будь-який час розірвати трудовий договір, який укладений як на визначений так і на невизначений строк, за власною ініціативою шляхом подання письмової заяви на ім'я роботодавця, яку він зобов'язаний зареєструвати за два тижні до дня звільнення. Працівник має право до закінчення строку випробування розірвати трудовий договір за власною ініціативою шляхом подання письмової заяви про це за три дні до визначеного ним дня звільнення." | Враховано | 1. Працівник має право в будь-який час розірвати трудовий договір, який укладений як на визначений, так і на невизначений строк, за власною ініціативою шляхом подання письмової заяви на ім'я роботодавця, з обов'язковою її реєстрацією за два тижні до дня звільнення. Працівник має право до закінчення строку випробування розірвати трудовий договір за власною ініціативою шляхом подання письмової заяви про це за три дні до визначеного ним дня звільнення. |
| -1069- Рішняк І.М. Стаття 98. У частині 1 в останньому реченні слово "трьох" замінити на слово "двох" | Враховано частково | |||
| -1070- -- н.д.Довгий Т.О. (Реєстр.картка №261) У статті 98: у частині першій слова „два тижні" замінити словами „10 робочих днів"; слова „трьох місяців" замінити словами „75 робочих днів"; | Відхилено | |||
| -1071- Стоян О.М. У четвертому реченні частини першої слово "трьох місяців" замінити на слово "один місяць" . | Враховано частково | |||
| -1072- Сухий Я.М. У пункті 1 статті 98 з другого речення слова "як правило" виключити. | Враховано | |||
| -1073- Франчук І.А. У частині 1 статті 98 слова "трьох місяців" замінити словами "один місяць" | Враховано частково | |||
| -1074- Чикал А.В. Стаття 98 - у частині 1 слово "трьох" замінити на слово "один", оскільки, на нашу думку, строк попередження про звільнення не може перевищувати 1 місяця. | Враховано частково | |||
| -1075- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 98 "Розірвання трудового договору за ініціативою працівника" слова "як правило" виключити. | Враховано | |||
| -1076- Катушева З.Г. У четвертому реченні ч. 1 ст. 98 слово "трьох місяців" замінити на слово "один місяць". | Враховано частково | |||
| -1077- Майко В.І. В частині 1 статті 98 слова „як правило" виключити | Враховано | |||
| -1078- Бронніков В.К. У пункті 1 статті 98 з другого речення слова "як правило" виключити. | Враховано | |||
| -1079- Мироненко В.А. У четвертому реченні ч.1 статті 98 слова: "трьох місяців" замінити на слова: "один місяць" | Враховано частково | |||
| -1080- Пеклушенко О.М. До статті 98. У частині першій слова "як правило" виключити; | Враховано | |||
| 499. | 2. Роботодавець зобов'язаний визначити посадових осіб, які уповноважуються приймати від працівників заяви про розірвання трудового договору. Правилами внутрішнього трудового розпорядку встановлюється порядок прийняття заяв працівників про розірвання трудового договору, який повинен забезпечувати можливість безперешкодного подання таких заяв. Прийняття від працівника заяви про розірвання трудового договору повинне реєструватися. | -1081- Хара В.Г. Частину 2 статті 98 викласти в такій редакції: "2. . Забороняється відмовляти у прийнятті заяви про розірвання трудового договору через відсутність погодження її з будь-якими посадовими особами." | Враховано | 2. Забороняється відмовляти у прийнятті заяви про розірвання трудового договору через відсутність погодження її з будь-якими посадовими особами. |
| -1082- Горбаль В.М. У частині 2 статті 98 слова "повинне реєструватися" замінити словами "підлягає обов'язковій реєстрації". | Враховано | |||
| 500. | 3. Забороняється відмовляти у прийнятті заяви про розірвання трудового договору через відсутність погодження її з будь-якими посадовими особами. | -1083- Хара В.Г. Частину 3 статті 98 викласти в такій редакції: "3. Заява про розірвання трудового договору може бути надіслана поштою або передана з використанням засобів електрозв'язку. Підпис працівника на заяві у такому випадку засвідчується нотаріусом, посадовою особою за місцезнаходженням у відрядженні, на відпочинку, лікуванні, оператором підприємства зв'язку або іншим способом, що дає можливість ідентифікувати особу заявника. Днем подання такої заяви вважається день відправлення її працівником." | Враховано | 3. Заява про розірвання трудового договору може бути надіслана поштою або передана з використанням засобів електрозв'язку. Підпис працівника на заяві в такому випадку засвідчується нотаріусом, посадовою особою за місцезнаходженням у відрядженні, на відпочинку, лікуванні, оператором підприємства зв'язку або іншим способом, що дає можливість ідентифікувати особу заявника. Днем подання такої заяви вважається день відправлення її працівником. |
| 501. | 4. Заява про розірвання трудового договору може бути надіслана поштою або передана з використанням засобів електрозв'язку. Підпис працівника на заяві у такому випадку засвідчується нотаріусом, посадовою особою за місцезнаходженням у відрядженні, на відпочинку, лікуванні, оператором підприємства зв'язку або іншим способом, що дає можливість ідентифікувати особу заявника. Днем подання такої заяви вважається день отримання її роботодавцем. | -1084- Хара В.Г. Частину 4 статті 98 викласти в такій редакції: "4. Працівник незалежно від згоди роботодавця може скасувати раніше подану роботодавцеві заяву про розірвання трудового договору шляхом подання відповідної заяви протягом строку попередження про звільнення." | Враховано | 4. Працівник незалежно від згоди роботодавця може скасувати раніше подану роботодавцеві заяву про розірвання трудового договору шляхом подання відповідної заяви протягом строку попередження про звільнення. |
| 502. | 5. Працівник незалежно від згоди роботодавця може скасувати раніше подану роботодавцеві заяву про розірвання трудового договору шляхом подання відповідної заяви. | -1085- Хара В.Г. Частину 5 статті 98 викласти в такій редакції: "5. Якщо сторони не домовились про інше, трудові відносини припиняються через два тижні після подання працівником заяви про розірвання трудового договору. Роботодавець зобов'язаний внести зміни до графіка виходу працівників на роботу, щоб робочий час працівника в останній день роботи (день звільнення) закінчувався не пізніше закінчення робочого часу в структурних підрозділах підприємства, установи, організації, які проводять розрахунки з працівниками та ведуть трудові книжки працівників, або в інший спосіб забезпечити внесення записів про звільнення до трудових книжок та видачу працівникові, який звільняється, розрахунку із заробітної плати в останній день роботи працівника." | Враховано | 5. Якщо сторони не домовились про інше, трудові відносини припиняються через два тижні після подання працівником заяви про розірвання трудового договору. Роботодавець зобов'язаний внести зміни до графіка виходу працівників на роботу, щоб робочий час працівника в останній день роботи (день звільнення) закінчувався не пізніше закінчення робочого часу в структурних підрозділах підприємства, установи, організації, які проводять розрахунки з працівниками та ведуть трудові книжки працівників, або в інший спосіб забезпечити внесення записів про звільнення до трудових книжок та видачу працівникові, який звільняється, розрахунку із заробітної плати в останній день роботи працівника. |
| -1086- Сухий Я.М. У пункті 5 статті 98 на початку речення доповнити словами "До розірвання трудового договору", а далі за текстом речення. | Враховано редакційно | |||
| -1087- Артеменко Ю.А. Частину 5 статті 98 викласти в такій редакції: "До розірвання трудового договору працівник незалежно від згоди роботодавця може скасувати раніше подану роботодавцеві заяву про розірвання трудового договору шляхом подання відповідної заяви." | Враховано редакційно | |||
| -1088- Анісімов В.О. В статті 98 доповнити п.5 словами "або виходом на роботу". | Враховано редакційно | |||
| -1089- Майко В.І. В частині 5 статті 98 перед словом „Працівник" додати слова „До розірвання трудового договору" | Враховано редакційно | |||
| -1090- Бронніков В.К. В частині 5 статті 98 перед словом „Працівник" додати слова „До розірвання трудового договору" | Враховано редакційно | |||
| -1091- Пеклушенко О.М. У статті 98 частині п'ятій перше речення розпочати словами "До розірвання трудового договору працівник ..."; | Враховано редакційно | |||
| 503. | 6. Трудові відносини припиняються через два тижні після подання працівником заяви про розірвання трудового договору. Роботодавець зобов'язаний внести зміни до графіка виходу працівників на роботу, щоб робочий час працівника в останній день роботи (день звільнення) закінчувався не пізніше закінчення робочого часу в структурних підрозділах підприємства, установи, організації, які проводять розрахунки з працівниками та ведуть трудові книжки працівників, або в інший спосіб забезпечити внесення записів про звільнення до трудових книжок та видачу працівникові, який звільняється, розрахунку із заробітної плати в останній день роботи працівника. | -1092- Хара В.Г. Частину 6 статті 98 викласти в такій редакції: "6. Роботодавець зобов'язаний організувати приймання матеріальних цінностей від працівника, який подав заяву про розірвання трудового договору, з таким розрахунком, щоб воно було закінчене до встановленого строку припинення трудових відносин. У разі, якщо у строк встановлений для приймання матеріальних цінностей, воно не було закінчене, за письмовою згодою працівника дата його звільнення може бути перенесена на час, необхідний для закінчення передачі матеріальних цінностей. За відсутності такої згоди, дата звільнення не може бути змінена, матеріальні цінності, які не були передані працівником до моменту звільнення, приймаються комісією у складі не менш як трьох осіб, що призначається роботодавцем. Стягнення вартості незданих матеріальних цінностей здійснюється в порядку, передбаченому цивільним законодавством" У зв'язку з цим пункт 7 виключити | Враховано | 6. Роботодавець зобов'язаний організувати приймання матеріальних цінностей від працівника, який подав заяву про розірвання трудового договору, з таким розрахунком, щоб воно було закінчене до встановленого строку припинення трудових відносин. У разі якщо у строк, встановлений для приймання матеріальних цінностей, воно не було закінчене, за письмовою згодою працівника дата його звільнення може бути перенесена на час, необхідний для закінчення передачі матеріальних цінностей. За відсутності такої згоди дата звільнення не може бути змінена, матеріальні цінності, які не були передані працівником до моменту звільнення, приймаються комісією у складі не менше трьох осіб, які призначаються роботодавцем. Стягнення вартості незданих матеріальних цінностей здійснюється в порядку, передбаченому цивільним законодавством. |
| -1093- --н.д.Довгий Т.О. (Реєстр.картка №261) у частині шостій „два тижні" замінити словами „10 робочих днів"; | Відхилено | |||
| -1094- Стоян О.М. У частині шостій перше речення викласти у такій редакції: "Якщо працівник у двотижневий термін не скасував раніше подану заяву про розірвання трудового договору, то трудові відносини з ним припиняються після закінчення строку попередження". | Враховано редакційно | |||
| -1095- Чикал А.В. Стаття 98 У частині 6 першій речення викласти у такій редакції: "Якщо працівник у двотижневий термін не скасував раніше подану заяву про розірвання трудового договору, то трудові відносини з ним припиняються після закінчення зазначеного строку". | Враховано редакційно | |||
| -1096- Коновалюк В.І. Статтю 98 частину 6 після слів: "відносини припиняються" доповнити словами: ", як правило," | Відхилено | |||
| -1097- Ландик В.І. Глава 5. Припинення трудових відносин. Стаття 98. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника. Вилучити у частині 6 речення: "Роботодавець зобов'язаний внести зміни до графіка виходу працівників на роботу, щоб робочий час працівника в останній день роботи (день звільнення) закінчувався не пізніше закінчення робочого часу в структурних підрозділах підприємства, установи, організації, які проводять розрахунки з працівниками та ведуть трудові книжки працівників, або інший спосіб забезпечити внесення записів про звільнення до трудових книжок та видачу працівникові, який звільняються, розрахунок із заробітної платі в останній день роботи працівника". | Відхилено | |||
| 504. | 7. Роботодавець зобов'язаний організувати приймання матеріальних цінностей від працівника, який подав заяву про розірвання трудового договору, з таким розрахунком, щоб приймання було закінчене до встановленого строку припинення трудових відносин. За заявою працівника строк припинення трудових відносин може бути відкладений на період, необхідний для закінчення передачі працівником матеріальних цінностей, що перебували у нього на зберіганні чи в інших цілях у зв'язку з виконанням трудових обов'язків. За відсутності такої заяви строк припинення трудових відносин не може відкладатися, а матеріальні цінності, які не були передані працівником до моменту припинення трудових відносин, приймаються комісією у складі не менш як трьох осіб, що призначається роботодавцем. | -1098- Сухий Я.М. Стаття 98 ч.7 Останнє речення викласти у такій редакції: "При необхідності передачі працівником матеріальних цінностей звільнення працівника відкладається до моменту їх фактичної передачі. Наявність будь-якої заборгованості не може бути перешкодою для звільнення працівника з роботи у визначений ним день, при цьому стягнення заборгованості здійснюється на загальних підставах, передбачених діючим законодавством". | Враховано редакційно | |
| -1099- Горбаль В.М. У частині 7 статті 98 слова "За заявою" замінити словами "За письмовою заявою". | Враховано | |||
| -1100- Майко В.І. В частині 7 статті 98 слова „За відсутності такої заяви строк припинення трудових відносин не може відкладатися, а матеріальні цінності, які не були передані працівником до моменту припинення трудових відносин, приймаються комісією у складі не менш як трьох осіб, що призначається роботодавцем" замінити словами „Наявність будь-якої заборгованості не може бути перешкодою для звільнення працівника з роботи у визначений ним день, при цьому стягнення заборгованості здійснюється на загальних підставах, передбачених діючим законодавством" | Враховано редакційно | |||
| -1101- Бронніков В.К. Стаття 98 ч.7 Останнє речення замінити текстом такого змісту: "При необхідності передачі працівником матеріальних цінностей звільнення працівника відкладається до моменту їх фактичної передачі. Наявність будь-якої заборгованості не може бути перешкодою для звільнення працівника з роботи у визначений ним день, при цьому стягнення заборгованості здійснюється на загальних підставах, передбачених діючим законодавством." | Враховано редакційно | |||
| -1102- Пеклушенко О.М. У статті 98 частині сьомій третє речення замінити і викласти у такій редакції: "При необхідності передачі працівником матеріальних цінностей звільнення працівника відкладається до моменту їх фактичної передачі. Наявність будь-якої заборгованості не може бути перешкодою для звільнення працівника з роботи у визначений ним день, при цьому стягнення заборгованості здійснюється на загальних підставах, передбачених діючим законодавством". | Враховано редакційно | |||
| 505. | 8. Проведення службового розслідування або відкриття дисциплінарного провадження щодо працівника не може бути підставою для відкладення дня припинення трудових відносин у зв'язку з розірванням трудового договору за ініціативою працівника. | -1103- Хара В.Г. У ч.8 статті 98 слова: "відкладення дня припинення трудових відносин у зв'язку з розірванням трудового договору за ініціативою працівника." замінити словами: "зміни дати звільнення, якщо сторони не домовились про інше" | Враховано | 7. Проведення службового розслідування або відкриття дисциплінарного провадження щодо працівника не може бути підставою для зміни дати звільнення, якщо сторони не домовились про інше. |
| 506. | 9. Норми цієї статті поширюються на трудові договори, укладені як на невизначений, так і на визначений строк. | -1104- Хара В.Г. Частину 9 статті 98 виключити | Враховано | |
| 507. | Стаття 99. Право працівника на визначення дня звільнення з роботи у разі розірвання трудового договору за власною ініціативою | Стаття 96. Право працівника на визначення дня звільнення з роботи в разі розірвання трудового договору за власною ініціативою | ||
| 508. | 1. За наявності поважних причин для розірвання трудового договору працівник управі на власний розсуд визначити день звільнення з роботи. Таким днем може бути будь-який робочий день починаючи з наступного дня після подання працівником заяви про розірвання трудового договору. Роботодавець зобов'язаний оформити звільнення, провести розрахунок з працівником та внести до трудової книжки відповідний запис про звільнення. Необхідність у передачі матеріальних цінностей, наявність будь-якої заборгованості працівника перед роботодавцем не може бути перешкодою для звільнення працівника з роботи у визначений ним день. | -1105- Хара В.Г. Друге речення доповнити такими словами: "до закінчення строку попередження, визначеного статтею 95 нової редакції цього Кодексу" | Враховано | 1. За наявності поважних причин для розірвання трудового договору працівник має право на власний розсуд визначити день звільнення з роботи. Таким днем може бути будь-який робочий день, починаючи з наступного дня після подання працівником заяви про розірвання трудового договору до закінчення строку попередження, визначеного статтею 95 цього Кодексу. |
| -1106- Сухий Я.М. Стаття 99 ч.1 Речення третє вилучити. | Враховано | |||
| -1107- Майко В.І. В частині 1 статті 99 слова „Необхідність у передачі матеріальних цінностей, наявність будь-якої заборгованості працівника перед роботодавцем не може бути перешкодою для звільнення працівника з роботи у визначений ним день" виключити | Враховано | |||
| -1108- Бронніков В.К. Стаття 99 ч.1 Останнє речення виключити | Враховано | |||
| -1109- Пеклушенко О.М. До статті 99. Четверте речення частини першої "Необхідність у передачі матеріальних..." виключити. | Враховано | |||
| 509. | 2. Поважними причинами, що дають працівникові право на визначення дня звільнення з роботи у разі розірвання трудового договору за власною ініціативою, визнаються: | 2. Поважними причинами, що дають працівникові право на визначення дня звільнення з роботи у разі розірвання трудового договору за власною ініціативою, визнаються: | ||
| 510. | 1) неможливість продовжувати роботу, яка викликана неможливістю проживання за станом здоров'я в цій місцевості, що підтверджується медичною довідкою; | -1110- Хара В.Г. У статті 99: пункт перший частини другої викласти у такій редакції: „1) неможливість продовжувати роботу за станом здоров'я або неможливість проживання за станом здоров'я в даній місцевості;" | Враховано | 1) неможливість продовжувати роботу за станом здоров'я або неможливість проживання в даній місцевості за станом здоров'я; |
| 511. | 2) вагітність, необхідність догляду за дитиною або хворим членом сім'ї чи інвалідом І групи, якщо це пов'язано з терміновим розірванням трудового договору; | -1111- Хара В.Г. В пункті 2 частини 2 статті 99 слова: "якщо це пов'язано з терміновим розірванням трудового договору;" виключити. | Враховано | 2) вагітність, необхідність догляду за дитиною, іншим хворим членом сім'ї чи інвалідом І групи; |
| 512. | 3) обрання на посаду, що заміщується шляхом виборів; | 3) обрання на посаду, що заміщується шляхом виборів; | ||
| 513. | 4) обрання на посаду за конкурсом; | -1112- Беспалий Б.Я. Стаття 99. Виправити помилку в нумерації частин: нумерацію частин 4 і 5 зменшити на одиницю | Відхилено | 4) обрання на посаду за конкурсом; |
| 514. | 5) порушення роботодавцем трудового законодавства, угод, колективного або трудового договору; | -1113- Чикал А.В. Стаття 99 - у частині 2 пункт 5 після слова "законодавства" доповнити словами "та законодавства про охорону праці" | Відхилено | 5) порушення роботодавцем трудового законодавства, угод, колективного або трудового договору; |
| -1114- Беспалий Б.Я. Стаття 99, частина 2. Пункт 5) наприкінці доповнити текстом "У разі якщо таке порушення встановлене судом" | Відхилено | |||
| 515. | 6) переведення чоловіка або дружини в іншу місцевість; | -1115- Хара В.Г. У статті 99 після пункту шостого частини другої доповнити частину другу пунктом такого змісту: „вступ до навчального закладу" | Враховано | 6) переведення чоловіка або дружини в іншу місцевість; 7) вступ до навчального закладу; |
| 516. | 7) отримання права на пенсію; | 8) отримання права на пенсію; | ||
| 517. | 8) інші поважні причини. | -1116- Беспалий Б.Я. Стаття 99, частина 2. Пункт 8) наприкінці доповнити текстом "передбачені законом" | Відхилено | 9) інші поважні причини. |
| -1117- Губський Б.В. У статті 99, частині другій перелік поважних причин доповнити пунктом 8 такого змісту: "8) відмова працівника від продовження роботи у разі злиття, приєднання, поділу або перетворення підприємства, установи, організації, зміни їх підпорядкування чи зміни роботодавця;" | Відхилено | |||
| 518. | 4. Вступивши до навчального закладу, працівник вправі визначити день звільнення з роботи протягом тижня, що передує початку занять. | -1118- Хара В.Г. Стаття 99 частину четверту виключити | Враховано | |
| 519. | 5. Працівник зобов'язаний додати до заяви про розірвання трудового договору за власною ініціативою з визначенням дня звільнення документи, що підтверджують наявність поважних причин (крім випадків, коли роботодавцеві відомі обставини, що стали причиною розірвання трудового договору за власною ініціативою працівника). | -1119- Хара В.Г. В статті 99 частину п'яту після слів „крім випадків" доповнити словами „передбачених пунктом п'ятим частини другої цієї статті, а також" і далі за текстом. | Враховано | 3. Працівник зобов'язаний додати до заяви про розірвання трудового договору за власною ініціативою з визначенням дня звільнення документи, що підтверджують наявність поважних причин, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини другої цієї статті, а також коли роботодавцеві відомі обставини, що стали причиною розірвання трудового договору за власною ініціативою працівника. |
| -1120- Беспалий Б.Я. Стаття 99, частина 5. Зняти дужки, а після тексту "поважних причин" поставити кому | Враховано | |||
| 520. | Стаття 100. Право працівника на розірвання трудового договору за власною ініціативою протягом строку випробування | -1121- Хара В.Г. Статтю 100 виключити, оскільки її зміст перенесений до статті 98. | Враховано | |
| 521. | 1. До закінчення строку випробування працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою шляхом подання письмової заяви за три дні до визначеного ним дня звільнення. | |||
| 522. | Стаття 101. Неприпустимість дій роботодавця, спрямованих на припинення трудових відносин за власною ініціативою працівника проти його волі | Стаття 97. Неприпустимість дій роботодавця, спрямованих на припинення трудових відносин за власною ініціативою працівника проти його волі | ||
| 523. | 1. Роботодавцю забороняється шляхом застосування насильства, погроз, введення в оману або іншим способом примушувати працівника до припинення трудових відносин за власною ініціативою проти його волі. | -1122- -- н.д.Довгий Т.О. (Реєстр.картка №261) Доповнити статтю 101 частиною другою такого змісту: "2. Застосування насильства, погроз, введення в оману або інший спосіб примусу працівника до припинення трудових відносин за власною ініціативою проти його волі вважається грубим порушенням законодавства про працю. Особа, винна у такому порушенні, несе відповідальність відповідно до закону." | Відхилено | 1. Роботодавцю забороняється шляхом застосування насильства, погроз, введення в оману або іншим способом примушувати працівника до припинення трудових відносин за власною ініціативою проти його волі. |
| -1123- Коновалюк В.І. Статтю 101 доповнити частиною: " 2. У разі порушення встановлених п. 1 цієї статті обмежень дій роботодавця, до нього застосовуються заходи адміністративної та карної відповідальності згідно з законом. " | Відхилено | |||
| -1124- Горбаль В.М. Статтю 101 доповнити частиною 2 у наступній редакції: "2. У разі порушення вимог частини 1 цієї статті на роботодавця покладається відповідальність відповідно до законодавства України." | Відхилено | |||
| 524. | Стаття 102. Особливості розірвання трудового договору за власною ініціативою працівника | -1125- Хара В.Г. Стоян О.М. КМУ Стаття 102. Виключити як таку, що суперечить статті 22 Конституції України. | Враховано | |
| -1126- Атрошенко В.А. Статтю 102 вилучити. | Враховано | |||
| -1127- Петров О.В. | Враховано | |||
| -1128- Чикал А.В. Статтю 102 вилучити.) | Враховано | |||
| -1129- Кукоба А.Т. | Враховано | |||
| -1130- Ващук К.Т. Обмеження права працівника на розірвання трудового договору за власною ініціативою суперечить ст.22 Конституції дане положення виключити. | Враховано | |||
| -1131- Александровська А.О. Ст. 102 проекту - виключити | Враховано | |||
| -1132- Баграєв М.Г. Статтю 102 - Вилучити. | Враховано | |||
| -1133- Катушева З.Г. Ст. . 102 виключити, як суперечну ст. 22, 43 Конституції. | Враховано | |||
| -1134- Кириленко В.А. Статтю 102 вилучити. | Враховано | |||
| -1135- Мироненко В.А. Статтю 102 виключити. | Враховано | |||
| -1136- Франчук І.А. Статтю 102 вилучити. | Враховано | |||
| 525. | 1. У разі коли під час укладення трудового договору сторони домовляться про умови щодо надання працівникові матеріальних благ чи послуг (передача майна чи грошей у власність, передача майна в користування або оплата вартості навчання, перепідготовка, підвищення кваліфікації тощо), роботодавець управі встановити працівникові вимоги щодо звільнення його за власною ініціативою. Надання працівникові додаткових благ чи послуг повинне бути порівнянним з такими вимогами. Порівнянність встановлюється в порядку розгляду трудового спору під час укладення трудового договору або пізніше. | -1137- Горбаль В.М. У частині 1 статті 102 слова "порівняність" замінити словами "співставність". | Відхилено | |
| 526. | 2. Порушення працівником встановлених трудовим договором вимог щодо розірвання трудового договору за власною ініціативою покладає на нього обов'язок сплатити роботодавцю вартість отриманих матеріальних благ чи послуг. | |||
| 527. | §4. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв'язку із скороченням штату | -1138- Хара В.Г. З назви параграфу 4 книги 2 та в подальшому, виключити слово: "штату" | Враховано | §4. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв'язку із скороченням |
| 528. | Стаття 103. Право роботодавця на розірвання трудового договору у зв'язку із скороченням штату | Стаття 98. Право роботодавця на розірвання трудового договору у зв'язку із скороченням | ||
| 529. | 1. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв'язку із скороченням штату допускається у разі, коли використання праці працівника стає для роботодавця з економічних чи організаційних причин неможливим або недоцільним, у тому числі, якщо працівник не погоджується із запропонованою роботодавцем зміною умов праці, передбачених трудовим договором. | -1139- Довгий Т.О. У статті 103: частини першої після слів „умов праці" доповнити словом „прямо"; | Відхилено | 1. За наявності умов економічного, технологічного, структурного, організаційного характеру (ліквідація, злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення, перепрофілювання юридичної особи - роботодавця, зміни в організації виробництва та праці), коли використання праці працівника стає для роботодавця неможливим або недоцільним, допускається розірвання трудового договору за його ініціативою у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників. 2. При проведенні скорочення чисельності, роботодавець має право в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. |
| -1140- Хара В.Г. Частину першу статті 103 викласти у такій редакції: "1. За наявності умов економічного, технологічного, структурного, організаційного характеру (ліквідація, злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення, перепрофілювання юридичної особи - роботодавця, зміни в організації виробництва та праці), коли використання праці працівника стає для роботодавця неможливим або недоцільним, допускається розірвання трудового договору за його ініціативою у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників." | Враховано | |||
| -1141- Стоян О.М. Слова "або недоцільним" замінити на слова " (в зв'язку з банкрутством, реорганізацією, перепрофілюванням, зміною в організації виробництва та праці)". | Враховано редакційно | |||
| -1142- Чикал А.В. Стаття 103 - слова "або недоцільним" замінити на слова " (банкрутство, реорганізація, перепрофілювання, зміни в організації виробництва та праці)". | Враховано редакційно | |||
| -1143- Хара В.Г. Статтю 103 доповнити новою частиною 2 такого змісту: "2. При проведенні скорочення чисельності, роботодавець вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника." Відповідною змінити нумерацію частин | Враховано | |||
| 530. | 2. Норми частини першої цієї статті поширюються на випадки звільнення працівника у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або припинення фізичною особою функцій роботодавця. | -1144- Хара В.Г. Частину 3 викласти у такій редакції: "3. Норми частини першої цієї статті поширюються на випадки звільнення працівника у разі, якщо він не погоджується із запропонованою роботодавцем зміною умов праці. " | Враховано | 3. Норми частини першої цієї статті поширюються на випадки звільнення працівника в разі, якщо він не погоджується із запропонованою роботодавцем зміною умов праці, а також у випадках припинення фізичною особою функцій роботодавця. 4. У разі припинення діяльності філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - роботодавця, що розташований в іншій місцевості, яка визначається за правилами, встановленими статтею 78 цього Кодексу, розірвання трудових договорів з працівниками цих підрозділів відбувається за правилами, встановленими для ліквідації юридичної особи - роботодавця. |
| -1145- Коновалюк В.І. Частину 2 статті 103 доповнити словами: ", а також у випадках незгоди працівника працювати в умовах зміни обов'язкових (необхідних) умов трудового договору." | Враховано редакційно | |||
| -1146- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 103 виключити, оскільки ліквідація стосується організації - юридичної особи. Доповнити статтю новою частиною такого змісту: "У разі припинення діяльності філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - роботодавця, що розташоване в іншій місцевості, яка визначається за правилами, встановленими статтею 78 нової редакції цього Кодексу, розірвання трудових договорів з працівниками цих підрозділів відбувається за правилами, встановленими при ліквідації юридичної особо - роботодавця." | Враховано частково | |||
| 531. | Стаття 104. Обов'язок роботодавця щодо проведення консультацій у зв'язку із скороченням штату | Стаття 99. Обов'язок роботодавця щодо проведення консультацій у зв'язку із скороченням | ||
| 532. | 1. У разі здійснення заходів, що передбачають звільнення працівників у зв'язку із скороченням штату (ліквідація, реорганізація, перепрофілювання, зміна форми власності підприємства, установи, організації, зміни в організації виробництва і праці), роботодавець повинен не пізніше ніж за три місяці до звільнення надати виборному профспілковому органу або вільно обраним працівниками представникам (представнику) інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступного звільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення, а також провести консультації із зазначеними органами про заходи щодо запобігання звільненню чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. | -1147- Хара В.Г. У частині першій статті 104 після слів „У разі" доповнити словом „необхідності", після слова „організації" доповнити словами „юридичної особи", слова: " (ліквідація, реорганізація, перепрофілювання, зміна форми власності підприємства, установи, організації виробництва і праці) " виключити. | Враховано | 1. У разі необхідності здійснення заходів, що передбачають звільнення працівників у зв'язку із скороченням, роботодавець повинен не пізніше ніж за три місяці до звільнення надати виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) або вільно обраним працівниками представникам (представнику) інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступного звільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення, а також провести консультації із зазначеними органами про заходи щодо запобігання звільненню чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. |
| -1148- Бондаренко Г.І. У пункті 1 слова "зміна форми власності" виключити | Враховано редакційно | |||
| -1149- Сас С.В. Стаття 104. У частині першій слова " (ліквідація‚ реорганізація‚ перепрофі-лювання‚ зміна форми власності підприємства‚ установи‚ організації‚ зміни в організації виробництва та праці)" замінити на слова "з підстав, визначених статтею 103 цього Кодексу". | Враховано | |||
| -1150- Чикал А.В. Стаття 104 - слова " (ліквідація, реорганізація, перепрофілювання, зміна форми власності підприємства, установи, організації, зміни в організації виробництва та праці") виключити, оскільки наведений перелік є неповним. | Враховано | |||
| -1151- Єхануров Ю.І. У частині 1 статті 104 слова "ліквідація, реорганізація, перепрофілювання, зміна форми власності підприємства, установи, організації, зміни в організації виробництва і праці" замінити словами "у разі злиття, приєднання або перетворення, змін в організації виробництва і праці". | Враховано | |||
| 533. | 2. Профспілковий орган або інші вільно обрані працівниками представники (представник) мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення строків, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних із звільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду. | -1152- Рішняк І.М. Статтю 104 доповнити пунктом 3 змісту: "3. Повноваження виборного органу первинної профспілкової організації або вільно обраних працівників (представника) визначаються Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а також Конституцією України. Норми цих законодавчих актів роботодавець зобов'язаний виконувати при розгляді будь-яких спірних питань стосовно виникнення, зміни та припинення трудових відносин." | Відхилено | 2. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) або вільно обрані працівниками представники (представник) мають право вносити пропозиції до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, їх організацій про перенесення строків, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних із звільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду. |
| 534. | Стаття 105. Порядок звільнення у зв'язку із скороченням штату | Стаття 100. Порядок звільнення у зв'язку із скороченням | ||
| 535. | 1. Про наступне звільнення у зв'язку із скороченням штату роботодавець зобов'язаний попередити працівника не пізніше ніж за два місяці. Днем звільнення, який при цьому зазначається в наказі, а у відповідних випадках у трудовій книжці працівника, є останній день зазначеного строку. Працівник може бути звільнений з роботи не пізніше ніж протягом чотирьох місяців після попередження. | -1153- Довгий Т.О. У статті 105: у частині першій: - слова „два місяці" замінити словами „60 робочих днів"; - останнє речення викласти у такій редакції: "Працівник може бути звільнений з роботи протягом 60 робочих днів з моменту закінчення терміну попередження." - доповнити частину реченням такого змісту: "Перебіг цього терміну скасовує дію рішення роботодавця про звільнення працівника у зв'язку із скороченням штату." | Відхилено | 1. Про наступне звільнення у зв'язку із скороченням роботодавець зобов'язаний попередити працівника не пізніше ніж за два місяці. Днем звільнення, який при цьому зазначається в наказі, є останній день зазначеного строку. Працівник може бути звільнений з роботи не пізніше ніж протягом чотирьох місяців після попередження. Протягом строку попередження працівнику за його бажанням може надаватися вільний від роботи час для самостійного працевлаштування із збереженням заробітної плати, але не більше одного робочого дня на тиждень. |
| -1154- Хара В.Г. в частині 1 статті 105 слова: "а у відповідних випадках у трудовій книжці працівника" виключити; доповнити частину новим абзацом такого змісту: "Протягом строку попередження працівнику за його бажанням може надаватися вільний від роботи час для самостійного працевлаштування із збереженням заробітної плати, але не більше одного робочого дня на тиждень." | Враховано | |||
| -1155- Коновалюк В.І. Стаття 105 ч.1. останнє речення після слова: "Працівник" доповнити словами: "за його згодою" | Відхилено | |||
| -1156- Ландик В.І. Стаття 105. Порядок звільнення у зв'язку із скорочення штату. Текст другого речення пункту 1 статті змінити текстом: Днем звільнення, який при цьому зазначається в наказі, є останній день зазначеного строку. | Враховано | |||
| -1157- Горбаль В.М. У частині 1 статті 105 слово "чотирьох" замінити словом "трьох". | Відхилено | |||
| 536. | 2. Звільнення працівника у зв'язку із скороченням штату допускається за умови відсутності можливості переведення його за згодою на іншу роботу, що відповідає спеціальності і кваліфікації працівника. | -1158- Хара В.Г. Частину 2 статті 105 доповнити словами: ", а за відсутності такої роботи - іншу роботу, на яку він згодний та може виконувати за станом здоров'я і кваліфікацією." | Враховано | 2. Звільнення працівника у зв'язку із скороченням допускається за умови відсутності можливості переведення його за згодою на іншу роботу, що відповідає спеціальності та кваліфікації працівника, а за відсутності такої роботи - на іншу роботу, на яку він згодний та може виконувати за станом здоров'я і кваліфікацією. |
| 537. | 3. Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникові на тому ж підприємстві, в установі, організації іншу роботу, що відповідає стану його здоров'я та кваліфікації. Роботодавець зобов'язаний запропонувати працівникові вільні робочі місця (вакантні посади), що відповідають названим ознакам, які з'являються протягом усього періоду від дня попередження працівника до дня його звільнення. | -1159- Стоян О.М. Частину третю доповнити реченням такого змісту: "На вимогу працівника роботодавець зобов'язаний надати для нього вільний від роботи час протягом періоду після надання повідомлення про звільнення для пошуку роботи", що відповідає Рекомендаціям МОП №166 параграф 16. | Враховано редакційно (в частині 1) | 3. Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникові іншу роботу, що відповідає умовам, визначеним частиною другою цієї статті. Роботодавець зобов'язаний запропонувати працівникові вільні робочі місця (вакантні посади), що відповідають названим ознакам, які з'являються протягом усього періоду від дня попередження працівника до дня його звільнення. |
| -1160- Хара В.Г. Перше речення частини 3 статті 105 викласти в такій редакції: "Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникові іншу роботу, що відповідає умовам, визначеним частиною другою цієї статті." | Враховано | |||
| -1161- Горбаль В.М. Частину 3 статті 105 викласти у наступній редакції: "3. Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець зобов'язаний запропонувати працівникові на тому ж підприємстві, в установі, організації вільні робочі місця (вакантні посади), які з'являються протягом періоду від дня попередження працівника до його звільнення, які відповідають стану його здоров'я та кваліфікації." | Враховано редакційно | |||
| 538. | 4. У разі відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник на власний розсуд звертається за допомогою у працевлаштуванні до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. | -1162- Довгий Т.О. доповнити частину четверту реченням такого змісту: "З метою пошуку працівником іншої роботи роботодавець, протягом строку від попередження до звільнення у зв'язку із скороченням штату, зобов'язаний надавати працівнику не менше 10 оплачуваних робочих годин у робочий тиждень для здійснення такого пошуку." | Враховано редакційно | 4. У разі відсутності роботи, визначеної відповідно до умов, встановлених частиною другою цієї статті, або відмови працівника від переведення на таку роботу працівник на власний розсуд звертається за допомогою у працевлаштуванні до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. |
| -1163- Хара В.Г. Частину 4 статті 105 викласти в такій редакції: "4. У разі відсутності роботи, визначеної відповідно до умов, встановлених частиною другою цієї статті, або відмови працівника від переведення на таку роботу, працівник на власний розсуд звертається за допомогою у працевлаштуванні до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно." | Враховано | |||
| -1164- Коновалюк В.І. В статті 105 ч.4 після слів: "організації працівник" доповнити словами: "згідно з законом" | Відхилено | |||
| -1165- Сіренко В.Ф. Частину четверту статі 105 виключити, оскільки вона містить норму, що не відноситься до цієї статті. | Відхилено | |||
| -1166- Горбаль В.М. У частині 4 статті 105 слова "на власний розсуд звертається" замінити словами "може звернутись". | Відхилено | |||
| 539. | 5. Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а у разі відсутності такої пропонує іншу роботу з урахуванням індивідуальних побажань працівника та потреб ринку праці. Працівника може бути направлено (за його згодою) на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи. | -1167- Беспалий Б.Я. Стаття 105, частина 5. Дужки замінити комами | Враховано частково | 5. Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а в разі відсутності такої пропонує іншу роботу з урахуванням індивідуальних побажань працівника та потреб ринку праці. Працівника може бути направлено за його згодою на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи. |
| -1168- Сіренко В.Ф. Частину п'ять статі 105 виключити, оскільки вона містить норму, що не відноситься до цієї статті. | Відхилено | |||
| 540. | 6. На роботодавця покладається обов'язок не пізніше ніж за два місяці до звільнення працівника у зв'язку із скороченням штату письмово повідомити орган державної служби зайнятості про наступне звільнення із зазначенням професії, спеціальності, кваліфікації і середньої заробітної плати кожного працівника, який підлягає звільненню, за останні 12 місяців до звільнення. | -1169- Горбаль В.М. У частині 6 статті 105 слова "за останні 12 місяців до звільнення" виключити. | Відхилено | 6. На роботодавця покладається обов'язок не пізніше ніж за два місяці до звільнення працівника в зв'язку із скороченням письмово повідомити орган державної служби зайнятості про наступне звільнення із зазначенням професії, спеціальності, кваліфікації та середньої заробітної плати кожного працівника, який підлягає звільненню, за останні 12 місяців до звільнення. |
| -1170- Ващук К.Т. Доповнити пунктом щодо повноважень профспілок при звільненні працівника у зв'язку із скороченням штату | Відхилено | |||
| -1171- Поліщук К.А. Стаття 105 - доповнити новою частиною наступного змісту: "Звільнення працівника у зв`язку з скороченням штату допускається за наявності згоди виборного органу первинної профспілкової організації, діючої на підприємстві, в установі, організації, членом якої є працівник". (див. ст. 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності). | Відхилено | |||
| -1172- Стоян О.М. Після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту: "7. Звільнення працівника у зв'язку з скороченням штату допускається роботодавцем за наявності згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник." | Відхилено | |||
| -1173- Анісімов В.О. Статтю 105. доповнити пунктом 7 наступного змісту "на роботодавця покладається обов'язок відшкодувати скорочення робочих місць державі у розмірі 6 мінімальних зарплат за кожне робоче місце. Працівникові, який втратив робоче місце відповідно у розмірі 6 середніх заробітних плат за його спеціальністю і кваліфікацією на цьому підприємстві". | Відхилено | |||
| -1174- Чикал А.В. Стаття 105 - після частини 6 доповнити новою частиною такого змісту: "7. Звільнення працівника у зв'язку з скороченням штату допускається роботодавцем за наявності згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник". | Відхилено | |||
| -1175- Коновалюк В.І. Статтю 105 доповнити пунктом: | Враховано редакційно (у статті 256) | |||
| -1176- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 105 доповнити новою частиною: "7. Звільнення працівника у зв'язку із скороченням штату допускається за умови наявності згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник." | Відхилено | |||
| 541. | Стаття 106. Обов'язки роботодавця щодо запобігання масовим звільненням працівників у зв'язку із скороченням штату | Стаття 101. Обов'язки роботодавця щодо запобігання масовим звільненням працівників у зв'язку із скороченням | ||
| 542. | 1. У разі виникнення загрози масових звільнень працівників у зв'язку із скороченням штату роботодавець для їх запобігання зобов'язаний з урахуванням думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника) застосувати: | -1177- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 106 "Обов'язки роботодавця щодо запобігання масовим звільненням працівників у зв'язку із скороченням штату" слово "думки" замінити на слово "рішенням" і далі за текстом. | Враховано редакційно | 1. У разі виникнення загрози масових звільнень працівників у зв'язку із скороченням роботодавець для їх запобігання зобов'язаний з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраних працівниками представників (представника) тимчасово застосовувати: |
| -1178- Хара В.Г. В частині 1 статті 106 слово: "думки" замінити на слово "пропозиції" Після слова " (представника)" доповнити слово: "тимчасово". | Враховано | |||
| -1179- Кириленко В.А. До статті 106 У першому реченні замість слів "з урахуванням думки..." і т.д. записати "на підставі письмово оформленої угоди з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником) застосувати:" (далі за текстом) | Враховано редакційно | |||
| 543. | 1) тимчасове обмеження або припинення прийняття на роботу нових працівників; | -1180- Хара В.Г. В пункті 1 частини 1 статті 106 виключити слово: "тимчасове" | Враховано | 1) обмеження або припинення прийняття на роботу нових працівників; |
| 544. | 2) скасування надурочних робіт; | -1181- Хара В.Г. У статті 106 пункті другому Слово "скасування" замінити словом: "обмеження"; Доповнити словами „робіт у вихідні дні" | Враховано | 2) обмеження надурочних робіт та робіт у вихідні дні; |
| 545. | 3) зупинення роботи окремих структурних підрозділів чи підприємства, установи, організації в цілому з наданням працівникам за їх згодою відпусток без збереження заробітної плати на строк до двох місяців; | -1182- Довгий Т.О. У статті 106: у пункті 3 частини першої слова „двох місяців" замінити словами „50 робочих днів"; | Відхилено | 3) зупинення роботи окремих структурних підрозділів чи юридичної особи в цілому з наданням працівникам за їхньою згодою відпусток без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням на строк до двох місяців; |
| -1183- Сухий Я.М. У статті 106 пункт третій викласти у такій редакції: надання працівникам, за їх згодою відпусток, з частковим збереженням заробітної плати або без збереження заробітної плати на строк до двох місяців | Враховано | |||
| -1184- Беспалий Б.Я. Стаття 106, частина 1. Пункт 3) вилучити, натомість доповнити цю статтю такою другою частиною: "2. У цьому випадку роботодавець може також зупинити роботу окремих підрозділів чи підприємства, установи, організації в цілому з наданням працівникам за їхньою згодою відпусток без збереження заробітної плати на строк до двох місяців" | Враховано редакційно | |||
| -1185- Борщевський В.В. Стаття 106. У пункті 3 виключити слова "чи підприємства, установи, організації в цілому з наданням працівникам за їх згодою відпусток без збереження заробітної плати на строк до двох місяців". | Відхилено | |||
| 546. | 4) запровадження для працівників окремих структурних підрозділів або всього підприємства, установи, організації режиму неповного робочого часу на строк, що не перевищує шести місяців; | -1186- Довгий Т.О. у пункті 4 частини першої слова „шести місяців" замінити словами „150 робочих днів". | Відхилено | 4) запровадження для працівників окремих структурних підрозділів або юридичної особи в цілому режиму неповного робочого часу на строк, що не перевищує шести місяців, але не менше половини від норми робочого часу; |
| -1187- Хара В.Г. Стаття 106 пункт четвертий, після слів „робочого часу" доповнити словами „але не менше половини від норми робочого часу" | Враховано | |||
| -1188- Сас С.В. В статті 106, пункті чотири частини один після слів "шести місяців" доповнити словами "на протязі року". З метою захисту працівників від зловживань з боку роботодавця; | Відхилено | |||
| -1189- Чикал А.В. Стаття 106 - пункт чотири частини один після слів "шести місяців" доповнити словами "на протязі року". | Відхилено | |||
| 547. | 5) проведення поступового звільнення працівників у зв'язку із скороченням штату; | -1190- Хара В.Г. Стаття 106. У пункті п'ятому слова „проведення поступового" замінити словом „поетапне" | Враховано | 5) поетапне звільнення працівників у зв'язку із скороченням; 6) надання працівникам можливості навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації; |
| -1191- Єхануров Ю.І. У статті 106: у частині 1 пункт 5 виключити, введення поняття "поступового звільнення " є некоректним; | Враховано редакційно | |||
| 548. | 6) інші передбачені угодами і колективним договором заходи, рекомендовані державною службою зайнятості, а також за результатами консультацій з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). | -1192- Сас С.В. частину першу доповнити пунктом 6 наступного змісту: "6) запровадження для працівників навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації." У зв'язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7. | Враховано редакційно | 7) інші передбачені угодами і колективним договором заходи, рекомендовані державною службою зайнятості, а також за результатами консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). 2. Критерії визначення звільнень працівників у зв'язку із масовими скороченнями встановлюються в угодах і колективних договорах. |
| -1193- Єхануров Ю.І. У статті 106: у пункті 6 виключити слово "угодами", оскільки ці питання мають регулюватися на рівні підприємств. | Відхилено | |||
| -1194- Чикал А.В. Частину першу доповнити пунктом 6 наступного змісту: "7) запровадження для працівників навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації". Відповідно пункт 6 вважати пунктом 7. | Враховано | |||
| -1195- Хара В.Г. Статтю 106 доповнити частиною 2 такого змісту: "2. Критерії визначення звільнень працівників у зв'язку із скороченням масовими встановлюється в угодах і колективних договорах." | Враховано | |||
| -1196- Сас С.В. Статтю 106 доповнити частиною другою наступного змісту: "2. Масовим вважається одноразове, або протягом року звільнення за ініціативою роботодавця (стаття 103 цього Кодексу): 1) десяти і більше працівників на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих до дев'яносто дев'яти працівників; 2)більше десяти відсотків працівників на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих від ста до двісті дев'яноста дев'яти працівників; 3) тридцяти і більше працівників на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих триста і більше працівників; Угодами та колективним договором можуть встановлюватися інші, нижчі критерії масового звільнення. Не вважаються масовим звільненням звільнення працівників у разі закінчення терміну дії строкового чи сезонного договору." | Враховано редакційно | |||
| -1197- Чикал А.В. Статтю доповнити частиною 2 наступного змісту: "2. Масовим вважається одноразове, або протягом року звільнення за ініціативою роботодавця (стаття 103 цього Кодексу): 1) десяти і більше працівників на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих до дев'яносто дев'яти працівників; 2) більше десяти відсотків працівників на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих від ста до двісті дев'яносто дев'яти працівників; 3) тридцяти і більше працівників на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих триста і більше працівників; Генеральною, галузевою, територіальною угодою, колективним договором можуть встановлюватися інші, нижчі критерії масового звільнення. Не вважаються масовими звільненням звільнення працівників у разі закінчення терміну дії строкового чи сезонного договору". | Враховано редакційно | |||
| -1198- Губський Б.В. Доповнити новими статтями: 106-1 і 106-2: "Стаття 106-1. Продовження трудових правовідносин у разі злиття, приєднання, поділу або перетворення підприємства, установи, організації, зміни їх підпорядкованості чи зміни роботодавця 1. У разі злиття, приєднання, поділу або перетворення підприємства, установи, організації чи зміни роботодавця трудові правовідносини з працівниками (крім керівника таких підприємства, установи, організації та його заступників) не припиняються. Трудові правовідносини з керівником підприємства, установи, організації та його заступниками у цьому випадку може бути припинено з підстави, визначеної статтею 103 цього Кодексу. 2. У випадку передачі підприємства, установи, організації чи їх частини іншому роботодавцеві (пункт 3 частини 1 статті (нумерація перед 80) цього Кодексу) він стає стороною існуючих трудових правовідносин. При цьому за зобов'язаннями, що виникли із трудових правовідносин до такої передачі новий і попередній роботодавці відповідають солідарно. 3. Про факт передачі підприємства, установи, організації чи їх частини іншому роботодавцеві та наслідки, що з цього витікають для працівників у частині можливих змін трудових правовідносин, роботодавець зобов'язаний невідкладно поінформувати працівників у письмовій формі. | Враховано редакційно | |||
| -1199- Губський Б.В. 4. Після інформування працівників про передачу підприємства, установи, організації чи їх частини іншому роботодавцеві, роботодавець зобов'язаний у тижневий термін підтвердити існуючі чи запропонувати нові умови праці та її оплати усім працюючим, а також визначити термін (не менше семи днів) протягом якого працівники можуть подати заяву про прийняття чи відхилення запропонованих умов. У випадку не погодження на запропоновані роботодавцем умови трудового договору трудові правовідносини з такими працівниками може бути припинено за ініціативою роботодавця з підстави, визначеної статтею 103 цього Кодексу, чи за ініціативою працівника (за власним бажанням) з підстави, визначеної статтею 98 цього Кодексу. При цьому, припинення трудових правовідносин за ініціативою працівника (за власним бажанням) зумовлює для працівника правові наслідки, визначені частинами 1 - 4 статті 105 цього Кодексу. 5. У випадку, коли роботодавець після передачі йому підприємства, установи, організації чи їх частини у тижневий термін не підтвердив існуючі чи не запропонував нові умови праці та її оплати усім працюючим, вважається, що він підтвердив існуючі умови праці та її оплати. 6. Працівники вправі скористатися підставою припинення трудових правовідносин за ініціативою працівника (за власним бажанням) за наявності поважних причин, визначених пунктом 8 частини 2 статті 99 цього Кодексу, протягом двох тижнів з моменту їх попередження про злиття, приєднання, поділ або перетворення підприємства, установи, організації, зміни підпорядкування чи зміни роботодавця. 7. У разі зміни підпорядкованості організації роботодавця дія трудових правовідносин з працівниками не припиняється. | Враховано редакційно | |||
| -1200- Губський Б.В. Стаття 106-2. Порядок вивільнення працівників внаслідок змін в організації виробництва та праці 1. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва та праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене статтею 107 цього Кодексу. 2. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, що відповідає стану його здоров'я та кваліфікації. Відмова працівника від переведення на іншу роботу має бути оформлена письмово. 3. У разі відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас роботодавець доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а у разі її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань працівника та потреб ринку праці. При необхідності працівника може бути направлено, за його згодою, на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи." | Враховано редакційно | |||
| 549. | Стаття 107. Переважне право на залишення на роботі у зв'язку із скороченням штату | Стаття 102. Переважне право на залишення на роботі у зв'язку із скороченням | ||
| 550. | 1. У разі скорочення штату переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. | -1201- Анісімов В.О. В статті 107 вилучити п.1 | Відхилено | 1. У разі скорочення переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. |
| 551. | 2. За рівних умов щодо кваліфікації і продуктивності праці перевага в залишенні на роботі надається працівникам: | 2. За рівних умов щодо кваліфікації та продуктивності праці перевага в залишенні на роботі надається працівникам: | ||
| 552. | 1) сімейним - за умови наявності у них двох і більше утриманців; | 1) сімейним - за умови наявності в них двох і більше утриманців; | ||
| 553. | 2) у сім'ї яких немає інших осіб із самостійним джерелом доходів; | -1202- Коновалюк В.І. Стаття 107 ч.2 п.2 перед словами: "у сім'ї" доповнити слова: "самотнім та особам,". | Відхилено | 2) у сім'ї яких немає інших осіб із самостійним джерелом доходів; |
| 554. | 3) які мають більш тривалий безперервний стаж роботи у цього роботодавця; | 3) які мають більш тривалий безперервний стаж роботи в цього роботодавця; | ||
| 555. | 4) які підвищують кваліфікацію без відриву від виробництва; | -1203- Сас С.В. у пункті 4 частини другої після слова "які" доповнити словами "навчаються, перенавчаються або" і далі за текстом. | Враховано частково | 4) які навчаються чи підвищують кваліфікацію без відриву від виробництва; |
| -1204- Ландик В.І. Стаття 107 Переважне право на залишення на роботі у зв'язку із скороченням штату. Підпункт 4) пункту 2 статті читати в наступній редакції: 4) які підвищують кваліфікацію без відриву від виробництва по спеціальності, необхідній підприємству, та отримають першу освіту. | Відхилено | |||
| 556. | 5) які отримали, працюючи у цього роботодавця, трудове каліцтво або професійне захворювання; | 5) які отримали, працюючи у цього роботодавця, трудове каліцтво або професійне захворювання; | ||
| 557. | 6) які є учасниками бойових дій, інвалідами війни або особами, на яких поширюється дія законодавства про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; | -1205- Сушкевич В.М. У пункті 2 статті 107 підпункт 6 викласти в такій редакції: "6)які є учасниками бойових дій, інвалідами війни, особами на яких поширюється чинність закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особами з числа жертв нацистських переслідувань, особами, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, або особами які мають особливі трудові заслуги перед батьківщиною."; Підпункт 7 викласти в такій редакції: "7) з числа прийнятих протягом трьох років на роботу в рахунок броні чи квоти, або нормативу робочих місць, призначеного для працевлаштування інвалідів" | Відхилено | 6) які є учасниками бойових дій, інвалідами війни або особами, на яких поширюється дія законодавства про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; |
| 558. | 7) з числа прийнятих протягом двох років на роботу в рахунок броні чи квоти. | -1206- Атрошенко В.А. В статті 107 п. 2 пп. 7 вилучити. | Відхилено | 7) із числа прийнятих протягом двох років на роботу в рахунок броні чи квоти. |
| -1207- Косінов С.А. Є сенс доповнити відповідну статтю наступними категоріями осіб, яким за рівних умов щодо кваліфікації й продуктивності праці надається перевага в залишенні на роботі: "1. Авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 2. Працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби." | Відхилено | |||
| -1208- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 107 доповнити новим пунктом у такій редакції: "8) на яких поширюється дія Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". | Відхилено | |||
| 559. | 3. Перевага в залишенні на роботі може надаватися іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законом чи колективним договором. | 3. Перевага в залишенні на роботі може надаватися іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законом чи колективним договором. | ||
| 560. | 4. Працівник, який має переважне право на залишення на роботі за кількома підставами, встановленими частиною другою цієї статті або іншим законом чи колективним договором, не може бути звільнений у зв'язку із скороченням штату за наявності працівників, які мають переважне право за меншої кількості підстав. За наявності у працівників переважного права на рівній кількості підстав переважне право має той із них, підстава якого названа в частині другій цієї статті попередньою. | -1209- Чикал А.В. Стаття 107 - у пункті чотири після слова "які" доповнити словами "навчаються, перенавчаються або" і далі за текстом. | Враховано частково | 4. Працівник, який має переважне право на залишення на роботі за кількома підставами, встановленими частиною другою цієї статті або іншим законом чи колективним договором, не може бути звільнений у зв'язку із скороченням штату за наявності працівників, які мають таке право за меншої кількості підстав. За наявності у працівників переважного права на залишення на роботі при рівній кількості підстав переважне право має той із них, підстава якого названа в частині другій цієї статті попередньою. |
| -1210- Сіренко В.Ф. У частині четвертій статті 107 слова "переважно право" замінити словом "перевага" у відповідному відмінку. | Відхилено | |||
| 561. | 5. У разі ліквідації індивідуально визначеного робочого місця (посади) або робочого місця в певному структурному підрозділі звільненню підлягає працівник, який це робоче місце (посаду) займає (працівник цього структурного підрозділу). У такому разі роботодавець має право запропонувати працівникові інше робоче місце (посаду), на якому потрібна та ж кваліфікація, і звільнити працівника, що займає робоче місце (посаду), яке не ліквідується, за умови, що працівник, робоче місце якого ліквідується, має більш високу кваліфікацію або продуктивність праці. | -1211- Поліщук К.А. Стаття 107 - у частині п`ятій вилучити друге речення або взагалі всю частину, як таку, що порушує права і свободи людини та буде призводити до суб`єктивізму чи зведення рахунків щодо працівників, які займають рівнозначні робочі місця (посади). | Враховано | |
| -1212- Хара В.Г. У статті 107 частину п'яту виключити. | Враховано | |||
| -1213- Беспалий Б.Я. Стаття 107, частина 5. Чотири рази текст " (посади)" замінити текстом ", посади", а останні дужки першого речення зняти як помилкові | Відхилено (у зв'язку із зміною редакції статті) | |||
| -1214- Коновалюк В.І. Стаття 107 ч.5 у другому реченні після слів: "та ж кваліфікація, і" доповнити слова: "перевести на інше робоче місце (посаду) або" | Відхилено (у зв'язку із зміною редакції статті) | |||
| 562. | Стаття 108. Переважне право на поворотне прийняття на роботу | Стаття 103. Переважне право на поворотне прийняття на роботу | ||
| 563. | 1. Працівник, з яким трудові відносини припинено з підстав, передбачених статтею 103 цього Кодексу, протягом одного року має право на поворотне прийняття на роботу, якщо роботодавець має намір прийняти на роботу працівника відповідної професії (кваліфікації). | -1215- Беспалий Б.Я. Стаття 108, частина 1. Текст " (кваліфікації)" замінити текстом "та кваліфікації" Аналогічно у всьому тексті закону | Відхилено | 1. Працівник, з яким трудові відносини припинено з підстав, передбачених статтею 98 цього Кодексу, протягом одного року має право на поворотне прийняття на роботу, якщо роботодавець має намір прийняти на роботу працівника відповідної професії (кваліфікації). |
| -1216- Майко В.І. В частині 1 статті 108 після слів „професії (кваліфікації)" додати слова „яка відповідає новоствореному робочому місцю". | Відхилено | |||
| -1217- Бронніков В.К. В частині 1 статті 108 після слів „професії (кваліфікації)" додати слова „яка відповідає новоствореному робочому місцю". | Відхилено | |||
| -1218- Пеклушенко О.М. До статті 108. Частину першу доповнити словами "яка відповідає новоствореному робочому місцю"; | Відхилено | |||
| 564. | 2. Роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника, який має право на поворотне прийняття на роботу, про своє рішення щодо прийняття на роботу працівника відповідної професії (кваліфікації). Роботодавець зобов'язаний прийняти на роботу зазначеного працівника, якщо він звернувся з проханням про прийняття на роботу не пізніше ніж протягом 20 днів після отримання повідомлення роботодавця. Пропущення працівником цього строку дає роботодавцеві право прийняти на роботу іншого працівника. | -1219- Довгий Т.О. У статті 108: перше речення частини другої після слів „протягом 20" доповнити словом „робочих"; | Відхилено | 2. Роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника, який має право на поворотне прийняття на роботу, про своє рішення щодо прийняття на роботу працівника відповідної професії (кваліфікації). Роботодавець зобов'язаний прийняти на роботу зазначеного працівника, якщо він звернувся з проханням про прийняття на роботу не пізніше ніж протягом 20 днів після отримання повідомлення роботодавця. Пропущення працівником цього строку дає роботодавцеві право прийняти на роботу іншого працівника. |
| -1220- Ландик В.І. Стаття 108. Переважне право на поворотне прийняття на роботу. Пункт 2 статті виключити. | Відхилено | |||
| -1221- Майко В.І. Частину 2 статті 108 виключити. Частини 3 та 4 статті 108 вважати частинами 2 та 3. | Відхилено | |||
| -1222- Бронніков В.К. Стаття 108 пункт 2 виключити. | Відхилено | |||
| -1223- Пеклушенко О.М. До статті 108. частину другу виключити. | Відхилено | |||
| -1224- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 108 викласти у такій редакції : "2. У випадку, передбаченому частиною 1 цієї статті роботодавець не має права відмовити працівнику у прийнятті його на роботу." | Відхилено | |||
| 565. | 3. Переважне право на поворотне прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 107 цього Кодексу, та іншим особам, якщо це передбачено колективним договором. | -1225- Хара В.Г. в частині 3 статті 107 після слова: "Кодексу" решту слів виключити | Враховано | 3. Переважне право на поворотне прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 102 цього Кодексу. |
| -1226- Довгий Т.О. частину третю викласти у такій редакції: „Переважне право на поворотне прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 107 цього Кодексу, з якими трудові відносини припинено у зв'язку із скороченням штату". | Враховано редакційно | |||
| 566. | 4. Умови відновлення соціально-побутових прав і гарантій, що їх мали працівники до звільнення, визначаються колективним договором. | -1227- Хара В.Г. У статті 108 частину четверту викласти у такій редакції: "У разі поворотного прийняття працівника на роботу ті соціально-побутові права і гарантії, які вони мали до звільнення, відновляються на умовах, визначених колективним договором." | Враховано | 4. У разі поворотного прийняття працівника на роботу соціально-побутові права і гарантії, які він мав до звільнення, відновлюються на умовах, визначених колективним договором. |
| 567. | §5. Розірвання трудового договору | §5. Розірвання трудового договору | ||
| 568. | за ініціативою роботодавця з інших підстав | за ініціативою роботодавця з інших підстав | ||
| 569. | Стаття 109. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов'язків | Стаття 104. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов'язків | ||
| 570. | 1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконанням працівником трудових обов'язків може бути припинено у разі: | -1228- Хара В.Г. У частині 1 статті 109 слово: "припинено" замінити на слово: "розірвано" Надалі там де йтиметься про припинення трудового договору замість слова "припинення" застосовувати слово "розірвання" | Враховано | 1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконання працівником трудових обов'язків може бути розірвано в разі: |
| -1229- Майко В.І. В частині 1 статті 109 після слів „трудових обов'язків" додати слова „недотримання трудової дисципліни". | Відхилено | |||
| -1230- Бронніков В.К. В частині 1 статті 109 після слів „трудових обов'язків" додати слова „недотримання трудової дисципліни". | Відхилено | |||
| -1231- Пеклушенко О.М. До статті 109. У частині першій після слова "обов'язків" доповнити словами "недотримання трудової дисципліни"; | Відхилено | |||
| 571. | 1) систематичного невиконання чи неналежного виконання працівником трудових обов'язків без поважних причин. Систематичним вважається невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків працівником, до якого щонайменше двічі застосовувалося дисциплінарне стягнення, якщо на день порушення принаймні два дисциплінарних стягнення не було знято; | -1232- Горбаль В.М. У пункті 1 частини 1 статті 109 після слів "щонайменше двічі" доповнити словами "протягом року". | Враховано | 1) систематичного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов'язків без поважних причин. Систематичним вважається невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків працівником, до якого щонайменше двічі протягом року застосовувалося дисциплінарне стягнення, якщо на день порушення два з них не було знято; |
| -1233- Єхануров Ю.І. У статті 109: у пункті 1 частини 1 слова "щонайменше двічі" замінити словами "вдруге", а слово "два" замінити словом "попереднє"; | Враховано | |||
| 572. | 2) прогулу (невиходу на роботу протягом робочого дня (зміни) без поважної причини; | -1234- Сухий Я.М. У пункті 2 частини 1 після слів "без поважної причини" доповнити словами " у тому числі відсутності на роботі більш трьох годин протягом робочого дня без поважної причини;" | Враховано частково | 2) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше чотирьох годин протягом робочого дня без поважних причин); |
| -1235- Артеменко Ю.А. Пункт 2 частини 1 статті 109 "Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов'язків" викласти в такій редакції: "2) прогулу (невиходу на роботу протягом робочого дня (зміни) без поважної причини, у тому числі відсутності більш трьох годин протягом робочого дня без поважної причини;" | Враховано частково | |||
| -1236- Майко В.І. В пункті 2 частини 1 статті 109 після слів „без поважної причини" додати слова „у тому числі відсутності більш трьох годин протягом робочого дня без поважної причини". | Враховано частково | |||
| -1237- Бронніков В.К. В пункті 2 частини 1 статті 109 після слів „без поважної причини" додати слова „у тому числі відсутності більш трьох годин протягом робочого дня без поважної причини". | Враховано частково | |||
| -1238- Єхануров Ю.І. У статті 109: пункт 2 частини 1 викласти у редакції проекту запропонованого народним депутатом України Коновалюком В.І. „ 2) прогулу (відсутності на роботі без поважних причин більше чотирьох годин протягом робочого дня)"; | Враховано | |||
| -1239- Пеклушенко О.М. у пункті 2 після слова "причини" доповнити словами "у тому числі відсутні більш трьох годин протягом робочого дня без поважних причин"; | Враховано частково | |||
| 573. | 3) появи на роботі у робочий час у нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп'яніння; | -1240- Анісімов В.О. В статті 109 у п.1 підпункті 3 додати слова "що підтверджується відповідним медичним висновком". | Відхилено | 3) появи на роботі в робочий час у нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп'яніння; |
| 574. | 4) розкрадання за місцем роботи майна роботодавця чи іншої особи, навмисного його знищення чи пошкодження, що встановлено судом; | -1241- Сухий Я.М. У пункті 4 після слів "що встановлено судом" доповнити словами "або службовим розслідуванням і зізнанням працівника;" | Відхилено | 4) розкрадання за місцем роботи майна роботодавця чи іншої особи, навмисного його знищення чи пошкодження, що встановлено судом чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення; |
| -1242- Хара В.Г. Доповнити пункт 4 ч.1 статті 109 словами такого змісту: "чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення" | Враховано | |||
| -1243- Артеменко Ю.А. У пункті 4 частини 1 статті 109 після слова "судом" додати слова "або службовим розслідуванням чи зізнанням працівника;" | Відхилено | |||
| -1244- Бронніков В.К. У пункті 4 частини 1 статті 109 після слова "судом" додати слова "або службовим розслідуванням чи зізнанням працівника;" | Відхилено | |||
| -1245- Пеклушенко О.М. у пункті після слова "судом" доповнити словами "або службовим розслідуванням чи зізнанням працівника". | Відхилено | |||
| 575. | 5) грубого порушення працівником вимог щодо безпеки руху на транспорті, правил з охорони праці або пожежної безпеки, якщо це призвело до нещасного випадку на виробництві або аварії чи створило реальну загрозу таких наслідків; | -1246- Хара В.Г. Пункт 5 ч.1 статті 109 викласти в такій редакції: "5) грубого порушення працівником вимог правил з охорони праці, пожежної безпеки або безпеки руху на транспорті, якщо це призвело до нещасного випадку на виробництві або аварії чи створило реальну загрозу таких наслідків, підтверджену належним чином;" | Враховано | 5) грубого порушення працівником вимог правил з охорони праці, пожежної безпеки або безпеки руху на транспорті, якщо це призвело до нещасного випадку на виробництві або аварії, чи створило реальну загрозу таких наслідків, підтверджену належним чином; |
| -1247- Байсаров Л.В. в пункті 5 частини 1 статті 109 після слів: "якщо це" додати слова: "поставило під загрозу життя чи здоров'я працівника" | Відхилено | |||
| -1248- Сас С.В. Стаття 109 у пункті 5 частини першої слова "нещасного випадку на виробництві або аварії чи створило реальну загрозу таких наслідків", замінити словами "аварії або травмування іншого працівника (працівників) з тяжкими наслідками чи створило реальну загрозу таких випадків". | Відхилено | |||
| -1249- Чикал А.В. Стаття 109 - у пункті 5 частини першої після слів "призвело до " записати слова "аварії або травмування іншого працівника (працівників) з важкими наслідками чи створило реальну загрозу таких випадків". | Відхилено | |||
| -1250- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 109. З пункту 5 частини 1 цієї статті виключити слова "чи створило реальну загрозу таких наслідків". | Відхилено | |||
| 576. | 6) організації страйку, визнаного судом незаконним, а також відмови учасників страйку припинити такий страйк. Звільнення на цій підставі допускається протягом місяця після набрання рішенням суду законної сили. | -1251- Довгий Т.О. У статті 109: у пункті 6 частині першій слово „місяця" замінити словами „25 робочих днів" | Відхилено | 6) організації страйку, визнаного судом незаконним, а також відмови учасників страйку припинити такий страйк. Звільнення на цій підставі допускається протягом місяця після набрання рішенням суду законної сили. |
| -1252- Коновалюк В.І. Пункт 6 частини 1 статті 109 відхилити | Відхилено | |||
| -1253- Губський Б.В. Частину 1 статті 109 доповнити пунктом 7 такого змісту: "7) не однократного протягом року порушення працівником своїх трудових обов (язків чи неналежне їх виконання з вини працівника, чи однократного грубого порушення працівником своїх трудових обов'язків (стаття 388 цього Кодексу);" | Враховано редакційно | |||
| -1254- Ландик В.І. Стаття 109. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов'язків. Доповнити частину 1 статті пунктом 7) та 8) в наступній редакції: 7)неповідомлення роботодавця про причини відсутності на роботі протягом місячного терміну з дня відсутності. 8) що не приступив до роботи. | Враховано редакційно | |||
| 577. | 2. Крім підстав, передбачених частиною першою цієї статті, за систематичне невиконання чи неналежне виконання трудових обов'язків трудовий договір може бути розірваний також у разі: | -1255- Хара В.Г. У статті 109: з абзацу першого частини другої виключити слова "за систематичне невиконання чи неналежне виконання трудових обов'язків " | Враховано | 2. Крім підстав, передбачених частиною першою цієї статті, трудовий договір може бути розірваний також у разі: |
| 578. | 1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступником, головним бухгалтером, його заступником, а також службовими особами органів державної митної та податкової служби, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами органів державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; | -1256- Байсаров Л.В. п.1 частини 2 статті 109 викласти в наступній редакції: "1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації, його заступником, головним інженером, головним бухгалтером, його заступником, керівником філії, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу, а також службовими особами органів державної митної та податкової служби, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами органів державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами". | Враховано частково | 1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником юридичної особи (філії, представництва, відділення чи іншого відокремленого підрозділу), його заступником, головним інженером, головним бухгалтером, його заступником, а також службовими особами органів державної митної та податкової служб, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами органів державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; |
| 579. | 2) розголошення державної, комерційної або іншої захищеної законом таємниці, що стала відомою працівникові, який підписав зобов'язання (угоду) про її нерозголошення або трудовий договір з такою умовою, у зв'язку з виконанням трудових обов'язків; | -1257- Беспалий Б.Я. Стаття 109, частина 2, пункт 2). Вилучити текст " (угоду)" | Відхилено | 2) розголошення державної таємниці, комерційної або іншої захищеної законом інформації, що стала відомою працівникові, який підписав зобов'язання (угоду) про її нерозголошення або трудовий договір з такою умовою, у зв'язку з виконанням трудових обов'язків; |
| -1258- Коновалюк В.І. В пункті 2 частини 2 статті 109 після слів: "захищеної законом таємниці," доповнити слова: "у тому числі розголошення персональних даних працівника, " далі за текстом. | Відхилено | |||
| -1259- Єхануров Ю.І. У статті 109: пункт 2 частини 2 доповнити словами „чи припинення допуску до державної таємниці, якщо виконувана робота потребує допуску до державної таємниці або іншої інформації захищеної законом"; | Відхилено | |||
| 580. | 3) вчинення винних дій керівником юридичної особи публічного права, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірі нижче встановленої законом мінімальної заробітної плати; | -1260- Хара В.Г. З статті 109 пункту третього частини другої виключити слова „публічного права" | Враховано | 3) вчинення винних дій керівником юридичної особи, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірі, нижче встановленої законом мінімальної заробітної плати; |
| 581. | 4) вчинення винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, що дає роботодавцеві підстави для втрати довіри до нього, в тому числі у разі, коли ці дії не пов'язані безпосередньо з роботою; | -1261- Сас С.В. - у пункті 4 частини другої слова " в тому числі у випадках, якщо ці дії не пов'язані безпосередньо з роботою" виключити‚ як такі‚ що суперечать статті 22 Конституції України | Відхилено | 4) вчинення винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, що дає роботодавцеві підстави для втрати довіри до нього, в тому числі в разі, якщо ці дії не пов'язані безпосередньо з роботою; |
| -1262- Поліщук К.А. Стаття 109. У пункті 4 частини 2 слова "в тому числі у разі, коли ці дії не пов'язані безпосередньо з роботою" виключити | Відхилено | |||
| -1263- Чикал А.В. Стаття 109 У пункті 4 частини два слова "в тому числі у випадках, якщо ці дії не пов'язані безпосередньо з роботою" виключити, як такі, що суперечать статті 22 Конституції України. | Відхилено | |||
| -1264- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 109. З пункту 4 частини 2 цієї статті виключити слова "в тому числі у разі, коли ці дії не пов'язані безпосередньо з роботою". | Відхилено | |||
| -1265- Горбаль В.М. У пункті 4 частини 2 статті 109 слова "в тому числі у разі, коли ці дії не пов'язані безпосередньо з роботою" виключити. | Відхилено | |||
| 582. | 5) вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні функції або щодо якого законом ставиться вимога високої моральності, в тому числі не при виконанні трудових обов'язків. | -1266- Хара В.Г. Пункт 5 частини 2 статті 109 викласти в такій редакції: "5) вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні функції, в тому числі у разі, коли ці дії не пов'язані безпосередньо з роботою;" | Враховано | 5) вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні функції, в тому числі в разі, якщо ці дії не пов'язані безпосередньо з роботою; 6) порушення керівником, членами виконавчого органу господарського товариства прав його засновників (учасників). 3. Трудовий договір з керівником юридичної особи, членом виконавчого органу господарського товариства може бути розірвано на підставах, які додатково передбачені у трудовому договорі. |
| -1267- Беспалий Б.Я. Стаття 109, частина 2. Пункт 5) на початку доповнити текстом "встановлення судом" | Відхилено | |||
| -1268- Горбаль В.М. Пункт 5 частини 2 статті 109 виключити. | Відхилено | |||
| -1269- Єхануров Ю.І. Статтю 109 частину 2 доповнити новими пунктами такого змісту: „6) прийняття необґрунтованого рішення керівником юридичної особи, його заступниками і головним бухгалтером, що спричинило порушення цілості, неправомірне використання або іншу шкоду майну роботодавця; 7) за додатковими підставами, передбаченими трудовим договором з керівником підприємства, установи, організації, членами колегіального виконавчого органу роботодавця; 8) в інших випадках, обумовлених трудовим договором." | Враховано редакційно | |||
| -1270- Хара В.Г. Статтю 109 доповнити: Частину 2 пунктом 6 такого змісту: "6) порушення керівником, членами виконавчого органу господарського товариства прав його засновників (учасників)" частиною 3 такого змісту: "3. Трудовий договір з керівником юридичної особи, членом виконавчого органу господарського товариства, може бути розірвано на підставах, які додатково передбачені у трудовому договорі." | Враховано | |||
| -1271- Поліщук К.А. Стаття 109: доповнити новою частиною третьою наступного змісту: "3. Трудовий договір з працівником, якого було обрано керівником виборного органу, може бути припинено достроково у разі закінчення терміну виборних повноважень у зв`язку з неналежним виконанням ним своїх обов`язків, крім випадків пов`язаних із станом здоров`я". | Відхилено | |||
| 583. | Стаття 110. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі | Стаття 105. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі | ||
| 584. | 1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути припинено на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі за умови попередження про це працівника роботодавцем не пізніше ніж за місяць, якщо виявлена невідповідність є наслідком: | -1272- Довгий Т.О. У статті 110: у частині першій слова „за місяць" замінити словами „за 25 робочих днів" | Відхилено | 1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі за умови попередження про це працівника не пізніше ніж за місяць, якщо виявлена невідповідність є наслідком: |
| 585. | 1) стану здоров'я працівника, що підтверджується відповідним медичним висновком; | 1) стану здоров'я працівника, що підтверджується відповідним медичним висновком; | ||
| 586. | 2) недостатньої кваліфікації працівника, що підтверджується результатами атестації та (або) іншими даними; | 2) недостатньої кваліфікації працівника, що підтверджується результатами атестації та (або) іншими даними; | ||
| 587. | 3) втрати працівником права на керування локомотивом, іншими транспортними засобами або інших дозволів, необхідних для виконання обумовленої трудовим договором роботи. | -1273- Байсаров Л.В. Пункт 3 частини 1 статті 110 викласти у такій редакції: "3) втрати, позбавлення права на керування локомотивом, іншими транспортними засобами або інших дозволів, необхідних працівнику для виконання обумовленої трудовим договором роботи " | Враховано редакційно | 3) втрати працівником права на керування транспортними засобами або інших дозволів, необхідних для виконання обумовленої трудовим договором роботи. |
| -1274- Хара В.Г. У статті 110 пункті третьому частини першої слова: "локомотивом, іншими" виключити | Враховано | |||
| 588. | 2. Звільнення працівника на підставі пунктів 1 і 2 частини першої цієї статті (крім осіб, які досягли віку, що дає право на пенсію за віком) допускається лише у разі відмови від переведення на іншу роботу, яка відповідає стану здоров'я і спеціальності (кваліфікації) працівника. Роботодавець має право звільнити працівника на підставі пунктів 1 і 2 частини першої цієї статті, якщо неможливе переведення працівника за його згодою на іншу роботу. У разі необхідності відповідно до вимог частини другої статті 82 цього Кодексу проводиться навчання працівника новій професії. | -1275- Довгий Т.О. У статті 110: у частині другій слова „ (крім осіб, які досягли віку, що дає право на пенсію за віком)" виключити; | Відхилено | 2. Роботодавець має право звільнити працівника на підставі пунктів 1 і 2 частини першої цієї статті, якщо неможливе переведення працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає стану здоров'я і спеціальності (кваліфікації) працівника, крім осіб, які мають право на пенсію за віком. У разі необхідності відповідно до вимог частини другої статті 80 цього Кодексу проводиться навчання працівника новій професії. |
| -1276- Хара В.Г. У статті 110 з частини другої виключити перше речення. Після слів: "на іншу роботу" додати слова: "яка відповідає стану здоров'я і спеціальності (кваліфікації) працівника, крім осіб, які мають право на пенсію за віком. " | Враховано | |||
| -1277- Александровська А.О. Стаття 110 ч.2 Вона суперечить ст. 34 проекту Трудового кодексу України та ст. 22 Конституції України. Тому пропоную виключити слова: "крім осіб, які досягли віку, що дає право на пенсію за віком". | Відхилено | |||
| -1278- Губський Б.В. У частині другій статті 110 вилучити з першого речення слова: „ (крім осіб, які досягли віку, що дає право на пенсію за віком)",оскільки це протирічить вимогам статті 113 Трудового Кодексу і по суті є дискримінацією по відношенню осіб, які досягли пенсійного віку. | Відхилено | |||
| 589. | Стаття 111. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі нез'явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців унаслідок тимчасової непрацездатності | -1279- Хара В.Г. З назви статті 111 слова: "протягом більше як чотирьох місяців" виключити | Враховано | Стаття 106. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі нез'явлення працівника на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності |
| -1280- Довгий Т.О. У статті 111: у назві статті слова „чотирьох місяців" замінити словами „100 робочих днів"; | Відхилено | |||
| 590. | 1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано з працівником на підставі його нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. У разі захворювання на туберкульоз трудовий договір на цій підставі може бути розірвано, якщо тривалість нез'явлення на роботу досягла десяти місяців підряд. | -1281- Довгий Т.О. у частині першій слова „чотирьох місяців" замінити словами „100 робочих днів"; слова „десяти місяців" замінити словами „250 робочих днів" | Відхилено | 1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано з працівником на підставі його нез'явлення на роботу протягом більше чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. У разі захворювання на туберкульоз трудовий договір може бути розірвано, якщо тривалість нез'явлення на роботу досягла десяти місяців підряд. |
| -1282- Янковський М.А. В п. 1 ст. 111 виключити друге речення, виклавши його наступним чином: "1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано з працівником на підставі його нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами." | Відхилено | |||
| -1283- Горбаль В.М. Частину 1 статті 111 після слів "підряд унаслідок тимчасової непрацездатності" доповнити словами " (що підтверджується працівником документально)". | Відхилено | |||
| 591. | 2. За працівниками, які тимчасово втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. | -1284- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 111 виключити, як таку що не відповідає її змісту. | Відхилено | 2. За працівниками, які тимчасово втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. |
| -1285- Губський Б.В. Зазначене правило не може бути застосовано у його класичному вигляді до працівників хворих на ВІЛ/СНІД. Пропонується наступна редакція частини 2 статті 111: „2. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом, професійним захворюванням чи захворюванням на ВІЛ/СНІД, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності." | Відхилено | |||
| -1286- Янковський М.А. Виписати п.3 до ст. 111 наступного змісту: " 3. Терміновий трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірваний з працівником по причині його не виходу на роботу на протязі двох місяців, з причин тимчасової непрацездатності, без урахування часу знаходження в відпустці в зв'язку з пологами та народженням дитини. Терміновий трудовий договір може не продовжуватись та бути розірваним за ініціативою однією із сторін після закінчення строку його дії." | Враховано редакційно (у статтях де йдеться про договірні відносини) | |||
| 592. | Стаття 112. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу | Стаття 107. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу | ||
| 593. | 1. Трудовий договір з працівником може бути розірвано за ініціативою роботодавця на підставі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, за рішенням суду за умови відсутності можливості переведення за його згодою на іншу роботу. | -1287- Хара В.Г. Статтю 112 доповнити таким словами: "яка відповідає вимогам частини другої статті 105 нової редакції цього Кодексу." | Враховано | 1. Трудовий договір з працівником може бути розірвано за ініціативою роботодавця на підставі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, за рішенням суду за умови відсутності можливості переведення за його згодою на іншу роботу, яка відповідає вимогам частини другої статті 100 цього Кодексу. |
| -1288- Горбаль В.М. У частині 1 статті 112 слова "за рішенням суду" виключити. | Відхилено | |||
| 594. | Стаття 113. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі досягнення працівником граничного віку | -1289- Хара В.Г. Статтю 113 виключити. | Враховано | |
| 595. | 1. Трудовий договір з працівником підлягає розірванню за ініціативою роботодавця на підставі досягнення працівником граничного віку роботи, визначеного законом для окремих категорій працівників, який дає право виконувати відповідну роботу, за умови відсутності можливості переведення за його згодою на іншу роботу і попередження працівника про наступне звільнення не менше ніж за місяць. | -1290- Довгий Т.О. Статтю 113 викласти у такій редакції: "1. Трудовий договір з працівником підлягає розірванню за ініціативою роботодавця на підставі досягнення працівником граничного віку роботи. 2. Граничний вік роботи - перебіг десяти років з моменту досягнення особою права на державне пенсійне забезпечення за віком або досягнення визначеного законом для окремих категорій працівників віку, який дає право виконувати відповідну роботу. 3. Розірвання трудового договору на підставі досягнення працівником граничного віку роботи допускається за умови відсутності можливості переведення за його згодою на іншу роботу і попередження працівника про наступне звільнення не менше ніж за 30 робочих днів. | Відхилено (в зв'язку з виключенням статті) | |
| -1291- Ландик В.І. Стаття 113. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі досягнення працівником граничного віку. Текст статті читати у наступній редакції: 1. Трудовий договір з працівником підлягає розірванню за ініціативою роботодавця на підставі досягнення працівником граничного віку роботи, який дає право виконувати відповідну роботу, за умови відсутності можливості переведення за його згодою на іншу роботу і попередження працівника про наступне звільнення не менше ніж за місяць. | Відхилено (в зв'язку з виключенням статті) | |||
| -1292- Губський Б.В. Доповнити проект статтями 113-1 і 113-2 такого змісту: „Стаття 113-1. Обмеження звільнення працівників передпенсійного віку. Звільнення працівника передпенсійного віку, якому не вистачає не більше двох років до досягнення пенсійного віку, якщо період подальшої роботи може бути підставою для отримання права на пенсію із досягненням цього віку, допускається лише за умови забезпечення роботодавцем чи в інший, передбачений законом України спосіб, сплати страхових внесків на користь працівника у систему пенсійного забезпечення (страхування) за весь термін, що не вистачає працівникові для отримання такого права. Стаття 113-2. Припинення трудових правовідносин з підстави визнання працівника непрацездатним у відповідності з медичним висновком У разі визнання працівника непрацездатним у відповідності з медичним висновком трудові правовідносини з ним може бути припинено після призначення такому працівникові в установленому порядку пенсії або державної соціальної допомоги замість пенсії, виплати відшкодувань, інших соціальних та страхових виплат." | Відхилено (в зв'язку з виключенням статті) | |||
| 596. | Стаття 114. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі відсутності працівника на роботі понад чотири місяці | -1293- Довгий Т.О. У статті 114: у назві статті слова „чотири місяці" замінити словами „100 робочих днів"; | Відхилено | Стаття 108. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі відсутності працівника на роботі понад чотири місяці |
| -1294- Ландик В.І. Стаття 114. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі відсутності працівника на роботі понад чотири місяці. Читати назву статті у наступній редакції: Стаття 114. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі відсутності працівника на роботі понад один місяць. | Відхилено | |||
| 597. | 1. Трудовий договір з працівником може бути розірвано за ініціативою роботодавця на підставі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці. | -1295- Довгий Т.О. у частині першій слова „чотири місяці" замінити словами „100 робочих днів". | Відхилено | 1. Трудовий договір з працівником може бути розірвано за ініціативою роботодавця на підставі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці. §6. Припинення трудових відносин з незалежних від волі сторін підстав Стаття 109. Розірвання трудового договору з керівником юридичної особи на вимогу державної інспекції праці 1. Трудовий договір з керівником юридичної особи підлягає розірванню в обов'язковому порядку за вимогою державної інспекції праці, якщо в разі перевірки дотримання трудового законодавства (яка може бути проведена за заявою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), що діє у цій юридичній особі) виявлено грубе чи систематичне порушення керівником вимог трудового законодавства та невиконання ним приписів про усунення цих порушень. Підставою для проведення перевірки може бути заява виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), що діє в цій юридичній особі. 2. Роботодавець зобов'язаний розірвати трудовий договір з керівником юридичної особи протягом двох тижнів після отримання припису про таке звільнення. Якщо роботодавець або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, незгоден з цією вимогою, він може оскаржити її до суду у двотижневий строк з дня отримання припису. У цьому разі виконання вимоги зупиняється до винесення судом рішення. |
| -1296- Ландик В.І. Пункт 1 статті 114 читати у наступній редакції: Трудовий договір з працівником може бути розірвано за ініціативою роботодавця на підставі відсутності працівника на роботі та інформації по причини такої відсутності понад один місяць. | Відхилено | |||
| -1297- Стоян О.М. Параграф 5 глави 5 книги 2 доповнити новою статтею такого змісту: "Стаття. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу профспілкового органу або іншого органу (представника), уповноваженого найманими працівниками на представництво 1. Профспілковий орган (представник), уповноважений найманими працівниками на представництво, має право вимагати розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації, який грубо або систематично порушує законодавство про працю, угоду або колективний договір. Вимога розглядається протягом одного місяця з участю керівника, щодо якого поставлена вимога про звільнення, та органу, що виніс зазначену вимогу. Якщо орган, що виконує повноваження роботодавця, визнає вимогу про розірвання трудового договору обґрунтованою, він має право звільнити працівника на підставі цієї статті. Керівник підприємства, установи, організації має право у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до суду у разі незгоди з ним". | Відхилено | |||
| -1298- Стоян О.М. Доповнити новими статтями такого змісту: "Стаття 114. Заборона звільнення працівника за ініціативою роботодавця з мотивів оскарження дій роботодавця Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця у разі подання працівником позову проти роботодавця‚ або участі його у процесуальних діях‚ ініційованих проти роботодавця‚ або звернення його до відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування". "Стаття. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі дострокового припинення виборних повноважень 1. Трудові правовідносини з працівником, якого було обрано керівником виборного органу, можуть припинятися достроково до закінчення терміну виборних повноважень у зв'язку з неналежним виконанням ним своїх обов'язків." | Відхилено | |||
| -1299- Чикал А.В. Параграф 5 глави 5 книги 2 доповнити статтями такого змісту: "Стаття. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі дострокового припинення виборних повноважень Трудові правовідносини з працівником, якого було обрано керівником виборного органу, можуть припинятися достроково до закінчення терміну виборних повноважень у зв'язку з неналежним виконанням ним своїх обов'язків або за власним бажанням, крім випадків пов'язаних із станом здоров'я. "Зазначене питання необхідно законодавчо визначити. Стаття. Розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації на підставі вимоги виборного органу профспілки 1. Виборний орган профспілки має право вимагати розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації, який грубо або систематично порушує законодавство про працю, колективний договорі або Закон України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності". 2. Вимога розглядається протягом одного місяця з участю керівника, щодо якого поставлена вимога про звільнення, та органу, що виніс зазначену вимогу. Вимога є обов'язковою для виконання. 3. Якщо орган, що виконує повноваження роботодавця, визнає вимогу про розірвання трудового договору обґрунтованою, він має право звільнити працівника на підставі цієї статті. Керівник підприємства, установи, організації має право у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до суду у разі незгоди з ним". | Відхилено | |||
| -1300- Франчук І.А. Параграф 5 глава 5 книги 2 доповнити статтею такого змісту: 1. Виборчий орган профспілки, організації профспілки має право вимагати розірвання трудового договору з керівництвом підприємства, установи, організації, який грубо порушує або постійно порушує законодавство про працю, колективний договір або Закон України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності". 2. Вимоги розглядаються у продовж одного місяця за участю керівника, відносно якого поставлено вимоги про звільнення, та органу, який цю вимогу вирішив. 3. Якщо орган, який виконує повноваження роботодавця, признає вимогу про розірвання трудового договору обоснованим, він має право звільнити працівника на підставі цієї статті. Керівник підприємства, установи, організації має право обжалувати рішення виборчого профспілкового органу в суді у випадку незгоди". | Відхилено | |||
| -1301- Александровська А.О. Книга 2, глава 5, параграф 5 Доповнити статтею 115 наступного змісту: "Стаття 115. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на вимогу виборного органу профспілкової організації підприємства, установи, організації або обраних працівниками представників (представника). На вимогу виборного органу профспілкової організації підприємства, установи, організації або обраних працівниками представників (представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю". | Відхилено | |||
| -1302- Катушева З.Г. Параграф 5 глави 5 книги 2, з метою приведення його у відповідність із Законом України "Про професійні спілки, їх права й гарантії діяльності доповнити новою статтею такого змісту: "Стаття. Припинення трудового договору з керівником підприємства, установи, організації на підставі вимоги виборного органа профспілки Обраний орган профспілки, організації має право вимагати припинення трудового договору з керівником підприємства, установи, організації, що грубо або систематично порушує законодавство про працю, колективний договір або Закон України "Про професійні спілки, їх права й гарантії діяльності". 2. Вимога розглядається протягом одного місяця за участю керівника, щодо якого поставлена вимога про звільнення й органом, що виніс зазначену вимогу. 3. Якщо орган, що виконує повноваження роботодавця, визнає вимогу про розірвання трудового договору обґрунтованим, він має право звільнити працівника на підставі цієї статті. Керівник підприємства, установи, організації має право у двотижневий термін оскаржити рішення виборного профспілкового органу в суді. | Відхилено | |||
| -1303- Мироненко В.А. Параграф 5 глави 5 книги 2 доповнити новою статтею такого змісту: "Стаття. Розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації на основі вимоги виборчого органу профспілки. " 1. Виборчий орган профспілки, організації профспілки має право вимагати розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, який грубо або систематично порушує законодавство про працю, колективний договір або Закон України "Про професійні спілки, іх права та гарантії діяльності". 2. Вимога розглядається протягом одного місяця з участю керівника, відносно якого поставлена вимога про звільнення й органа, який виніс зазначену вимогу. 3. Якщо орган, що виконує повноваження роботодавця, визнає вимогу про розірвання трудового договору обґрунтованою, він має право звільнити робітника на основі цієї статті. Керівник підприємства, установи, організації має право у двотижневий термін оскаржити рішення виборчого профспілкового органу до суду у разі незгоди з ним." | Відхилено | |||
| -1304- Кириленко В.А. У 2 книзі, 5 главі додати новий параграф (між параграфами 5 і 6): "Розірвання трудових відносин з ініціативи профспілкового органу" До цього параграфа включити нову статтю: "Стаття ХХХ. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) На вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення. У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації." | Відхилено | |||
| -1305- Хара В.Г. Параграф 5 глави 5 книги 2 доповнити новою статтею такого змісту: "Стаття. Розірвання трудового договору з керівником юридичної особи на вимогу державної інспекції праці 1. Трудовий договір з керівником юридичної особи підлягає розірванню в обов'язковому порядку за вимогою державної інспекції праці, якщо у разі перевірки дотримання трудового законодавства (яка може бути проведена за заявою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), що діє у цій юридичній особі) виявлено грубе чи систематичне порушення керівником вимог трудового законодавства та невиконання ним приписів про усунення цих порушень. Підставою для проведення перевірки може бути заява виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), що діє у цій юридичній особі. 2. Роботодавець зобов'язаний розірвати трудовий договір з керівником юридичної особи протягом двох тижнів після отримання припису про таке звільнення. Якщо роботодавець або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, незгоден з цією вимогою, він може оскаржити її до суду у двотижневий строк з дня отримання припису. У цьому разі виконання вимоги зупиняється до винесення судом рішення." | Враховано | |||
| 598. | §6. Припинення трудових відносин на незалежних від волі сторін підставах | -1306- Хара В.Г. Назву § 6 перенести перед статтею 109 нової редакції цього Кодексу у відповідності до його тематики. | Враховано | |
| 599. | Стаття 115. Припинення трудових відносин у зв'язку з призовом або вступом працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу | Стаття 110. Припинення трудових відносин у зв'язку з призовом або вступом працівника на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу | ||
| 600. | 1. Роботодавець зобов'язаний звільнити з роботи працівника у зв'язку з призовом чи вступом його на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу після отримання заяви працівника та документа, що підтверджує зазначені обставини. Звільнення проводиться не пізніше наступного дня після подання заяви, якщо в ній не визначено інший строк. | 1. Роботодавець зобов'язаний звільнити з роботи працівника у зв'язку з призовом чи вступом його на військову службу або направленням на альтернативну (невійськову) службу після отримання заяви працівника та документа, що підтверджує зазначені обставини. Звільнення проводиться не пізніше наступного дня після подання заяви, якщо в ній не визначено інший строк. | ||
| 601. | Стаття 116. Розірвання трудового договору у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду, яке виключає можливість продовження роботи | -1307- Беспалий Б.Я. Стаття 116. Назву статті після тексту "законної сили" доповнити текстом "вироком чи" | Відхилено | Стаття 111. Розірвання трудового договору у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду, яке виключає можливість продовження роботи |
| 602. | 1. Трудовий договір підлягає розірванню в обов'язковому порядку у зв'язку з: | 1. Трудовий договір підлягає розірванню в обов'язковому порядку у зв'язку з: | ||
| 603. | 1) набранням законної сили вироком суду, виконання якого виключає можливість продовження роботи; | 1) набранням законної сили вироком суду, виконання якого виключає можливість продовження роботи; | ||
| 604. | 2) набранням законної сили рішенням суду, відповідно до якого працівник повинен бути звільнений з посади за корупційне діяння, або якщо в цьому рішенні передбачена заборона для працівника займати посади в державних органах або органах місцевого самоврядування. | -1308- Єхануров Ю.І. У пункті 2 частини 1 статті 116 після слова „займати" доповнити словом „відповідні", слова „в державних органах або органах місцевого самоврядування" виключити. | Враховано редакційно | 2) набранням законної сили рішенням суду, відповідно до якого працівник повинен бути звільнений з посади за корупційне діяння, або якщо в цьому рішенні передбачена заборона для працівника займати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування. |
| -1309- Горбаль В.М. У пункті 2 частини 1 статті 116 слова "в державних органах" замінити словами "в органах державної влади". | Враховано | |||
| -1310- Байсаров Л.В. частину 1 статті 116 доповнити пунктом: "3) набрання законної сили рішенням, постановою чи ухвалою суду, яким скасовано рішення суду про поновлення на роботі працівника, внаслідок його звільнення з ініціативи роботодавця" | Враховано частково (У статті 127) | |||
| 605. | 2. Роботодавець зобов'язаний розірвати трудовий договір у разі набрання законної сили рішенням суду, яке виключає можливість продовження працівником роботи, в день отримання відповідного судового рішення. | 2. Роботодавець зобов'язаний розірвати трудовий договір в разі набрання законної сили рішенням суду, яке виключає можливість продовження працівником роботи, в день отримання відповідного судового рішення. | ||
| 606. | Стаття 117. Розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником на вимогу його батьків або осіб, що їх замінюють (органів) | -1311- Беспалий Б.Я. Стаття 117. У назві статті текст " (органів)" замінити текстом "органів опіки та піклування" | Враховано редакційно | Стаття 112. Розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником на вимогу його батьків або осіб, які їх замінюють чи відповідних органів |
| -1312- Хара В.Г. У статті 117 назву статті викласти у такій редакції: „Розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником на вимогу батьків чи осіб, що їх замінюють чи відповідних органів". | Враховано | |||
| -1313- Горбаль В.М. Назву статті 117 викласти у наступній редакції: "Стаття 117. Розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником на вимогу його батьків (осіб, що їх замінюють) або органів державної влади чи місцевого самоврядування" | Враховано редакційно | |||
| 607. | 1. Батьки неповнолітнього працівника або особи, що їх замінюють, а також відповідні державні органи та органи місцевого самоврядування вправі вимагати припинення трудових відносин з неповнолітнім працівником, якщо їх продовження загрожує його здоров'ю або не відповідає інтересам. На обґрунтовану вимогу зазначених осіб роботодавець зобов'язаний звільнити неповнолітнього працівника з роботи негайно. | -1314- Беспалий Б.Я. Стаття 117. Текст "відповідні державні органи та органи місцевого самоврядування" замінити текстом "органи опіки та піклування" | Відхилено | 1. Батьки неповнолітнього працівника або особи, які їх замінюють, а також відповідні державні органи або органи місцевого самоврядування мають право вимагати припинення трудових відносин з неповнолітнім працівником, якщо їх продовження загрожує його здоров'ю або не відповідає його інтересам. На обґрунтовану вимогу зазначених осіб роботодавець зобов'язаний звільнити неповнолітнього працівника з роботи. |
| -1315- Хара В.Г. З ч.1 статті 117 слово: "негайно" виключити. | Враховано | |||
| -1316- Горбаль В.М. Частину 1 статті 117 викласти у наступній редакції: "1. Батьки неповнолітнього працівника або особи, що їх замінюють, а також відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування вправі вимагати припинення трудових відносин з неповнолітнім працівником, якщо їх продовження загрожує його здоров'ю або не відповідає його інтересам. На обґрунтовану письмову вимогу зазначених осіб роботодавець зобов'язаний звільнити неповнолітнього працівника з роботи негайно, не пізніше наступного дня з моменту отримання письмової вимоги." | Відхилено | |||
| -1317- Коновалюк В.І. Після статті 117 ввести нову статтю, що призведе до зміни номерів наступних статей. 1. На вимогу профспілкового органу власник майна або інший орган, до компетенції якого належить розірвання трудового договору з керівником підприємства (установи, організації) зобов'язаний розірвати трудовий договір з керівником підприємства (установи, організації), якщо він систематично порушує нормативно-правові та інші акти у сфері праці. 2. Вимога представників профспілкового органу повинна бути обгрунтованою й підтримана рішенням відповідного профспілкового органу. 3. Спірні питання вирішуються у судовому порядку. | Відхилено | |||
| 608. | Стаття 118. Припинення трудових відносин у разі смерті | Стаття 113. Припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця - фізичної особи | ||
| 609. | роботодавця - фізичної особи | |||
| 610. | 1. Трудові відносини припиняються у разі смерті роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою. Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, в таких випадках пред'являються спадкоємцям. | -1318- Атрошенко В.А. В статті 118 останнє речення вилучити. | Відхилено | 1. Трудові відносини припиняються у разі смерті роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошенням її померлою. Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, в таких випадках пред'являються спадкоємцям роботодавця в порядку, передбаченому цивільним законодавством. |
| -1319- Хара В.Г. У статті 118 друге речення частини першої доповнити такими словами „роботодавця в порядку, передбаченому цивільним законодавством". | Враховано | |||
| -1320- Єхануров Ю.І. Друге речення статті 118 виключити, оскільки суперечить нормам цивільного законодавства. | Відхилено | |||
| -1321- Сухий Я.М. Статтю 118 доповнити частиною 2 такого змісту: "2. Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, пред'являються особам, які проживали разом з померлим та вели спільне господарство протягом одного року до його смерті, або особам, котрі понесли усі витрати на поховання, на підставі належно оформлених документів, що підтверджують такий факт". | Враховано редакційно (в частині 115) | |||
| 611. | Стаття 119. Припинення трудових відносин у разі смерті працівника | Стаття 114. Припинення трудових відносин у разі смерті працівника | ||
| 612. | 1. Трудові відносини припиняються у разі смерті, визнання судом працівника безвісно відсутнім або таким, що помер, з дня смерті або дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. | -1322- Сіренко В.Ф. Статтю 119 викласти в такій редакції: "1. У разі смерті працівника трудові відносини припиняються з дня його смерті. Визнання працівника безвісно відсутнім або померлим є підставою припинення трудових відносин з дня набуття чинності рішенням суду". | Відхилено | 1. Трудові відносини припиняються в разі смерті, визнання судом працівника безвісно відсутнім або померлим з дня смерті або дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, пред'являються роботодавцю спадкоємцями померлого або особами, які понесли витрати на поховання, на підставі належно оформлених документів, що підтверджують такий факт. |
| -1323- Артеменко Ю.А. До статті 119 додати нову частину другу такого змісту: "2. Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, пред'являються спадкоємцями померлого або особами, які понесли усі витрати на поховання, на підставі належно оформлених документів, що підтверджують такий факт." | Враховано | |||
| -1324- Горлов Г.В. Доповнити статтю 119 частиною 2 наступного змісту: 2. Заробітна плата, не отримана до дня смерті працівника, видається членам сім'ї або особам, які знаходилися на його утриманні на день смерті, з розбивкою неотриманої заробітної платні на долі, що належать кожній особі, яка перебувала на утриманні, на основі письмової заяви та за умови надання документів, які підтверджують стан перебування в родинних стосунках або спільного проживання. Неотримана заробітна платня в такому випадку сплачується протягом 1 місяця з моменту надходження заяви і відповідних документів. | Враховано редакційно | |||
| -1325- Бронніков В.К. Статтю 119 доповнити частиною 2 такого змісту: "2. Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, пред'являються особами, які проживали разом з померлим та вели спільне господарство протягом одного року до його смерті, або особам, котрі понесли усі витрати на поховання, на підставі належно оформлених документів, що підтверджують такий факт." | Враховано редакційно | |||
| -1326- Пеклушенко О.М. До статті 119. Доповнити статтю частиною другою такого змісту: "Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, пред'являються особам, які проживали разом з померлим та вели спільне господарство протягом одного року до його смерті, або особам, котрі понесли усі витрати на поховання, на підставі належно оформлених документів, що підтверджують такий факт". | Враховано редакційно | |||
| 613. | Стаття 120. Припинення трудових відносин у разі порушення правил прийняття на роботу | Стаття 115. Припинення трудових відносин у разі порушення правил прийняття на роботу | ||
| 614. | 1. Трудові відносин припиняються у разі прийняття на роботу працівника, який відповідно до законодавства не мав права її виконувати, якщо зазначені порушення не можуть бути усунені. | 1. Трудові відносини припиняються в разі прийняття на роботу працівника, який відповідно до законодавства не мав права її виконувати, якщо зазначені порушення не можуть бути усунені. | ||
| 615. | 2. У разі коли порушення правил прийняття на роботу сталося не з вини працівника, такий працівник може бути звільнений на цій підставі лише у разі його відмови від переведення або відсутності можливості переведення на іншу роботу. | 2. У разі якщо порушення правил прийняття на роботу сталося не з вини працівника, такий працівник може бути звільнений на цій підставі лише у разі його відмови від переведення або відсутності можливості переведення на іншу роботу. | ||
| 616. | 3. У разі коли порушення правил прийняття на роботу сталося з вини працівника, такий працівник може бути звільнений роботодавцем на цій підставі незалежно від можливості переведення його на іншу роботу. | 3. У разі якщо порушення правил прийняття на роботу сталося з вини працівника, такий працівник може бути звільнений роботодавцем на цій підставі незалежно від можливості переведення його на іншу роботу. | ||
| 617. | 4. Припинення трудових відносин з працівником, якого було прийнято на роботу всупереч рішенню суду про заборону займати певні посади або займатися певними видами діяльності, настає не пізніше наступного дня з дати, коли роботодавцю було вручене відповідне судове рішення або вимога компетентного державного органу. | -1327- Горбаль В.М. У частині 4 статті 120 слова "державного органу" замінити словами "органу державної влади чи місцевого самоврядування.". | Відхилено | 4. Припинення трудових відносин з працівником, якого було прийнято на роботу всупереч рішенню суду про заборону займати певні посади або займатися певними видами діяльності, настає не пізніше наступного дня з дати, коли роботодавцю було вручене відповідне судове рішення або вимога компетентного державного органу. 5. Вимоги, встановлені цією статтею, поширюються на випадки порушення норм переведення на іншу роботу. |
| -1328- Хара В.Г. До статті 120 доповнити ч.5 такого змісту: "5. Вимоги, встановлені цією статтею, поширюються на випадки порушення норм переведення на іншу роботу." | Враховано | |||
| 618. | Стаття 121. Припинення трудових відносин на підставі настання надзвичайних обставин | -1329- Беспалий Б.Я. Стаття 121. Назву і текст статті викласти у редакції: "Стаття 121. Припинення трудових відносин на підставі введення воєнного чи надзвичайного стану, у разі оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації. | Відхилено (у зв'язку із виключенням статті) | |
| -1330- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. Статтю 121 виключити | Враховано | |||
| 619. | 1. Трудові відносини з працівником можуть бути припинені на підставі настання надзвичайних обставин, що перешкоджають їх продовженню (військові дії, катастрофа, стихійне лихо, велика аварія, епідемія тощо), якщо такі обставини встановлені у порядку, визначеному законом. | -1331- Беспалий Б.Я. Текст статті 121 викласти у такій редакції: "1. Трудові відносини з працівником можуть бути припинені у разі введення відповідно до Конституції та законів України воєнного чи надзвичайного стану, у разі оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, якщо зазначені обставини перешкоджають продовженню трудових відносин" | Відхилено (у зв'язку із виключенням статті) | |
| 620. | Глава 6. | Глава 7 | ||
| 621. | Порядок звільнення працівників | Порядок звільнення працівників | ||
| 622. | Стаття 122. Обмеження на звільнення працівників | Стаття 116. Обмеження звільнення працівників | ||
| 623. | 1. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, крім випадків звільнення на підставі, визначеній статтею 111 цього Кодексу, або у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. | -1332- Хара В.Г. У статті 122: У частині першій слова „у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації" замінити словами „у випадку ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функції роботодавця."; | Враховано | 1. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, крім випадків звільнення на підставі, визначеній статтею 106 цього Кодексу, та у випадку ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функції роботодавця. |
| -1333- Коновалюк В.І. Статтю 122 викласти у такій редакції: "1. Обмеження на звільнення працівників з ініціативи роботодавця не розповсюджуються на випадки ліквідації підприємства, установи, організації." | Відхилено | |||
| -1334- Ландик В.І. Глава 6. Порядок звільнення працівника. Стаття 122. Обмеження на звільнення працівників. Текст пункту 1 статті змінити текстом: 1. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, крім випадків звільнення на підставі визначеній статтями 96-98, 100, 111, 115-121 цього Кодексу, або у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. | Відхилено | |||
| -1335- Єхануров Ю.І. Статтю 122 викласти у такій редакції: "1. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника, крім випадків звільнення на підставі, визначеній статтею 111 цього Кодексу або в період перебування його у відпустці чи у відрядженні." | Відхилено | |||
| 624. | 2. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період перебування його у відпустці, крім випадку звільнення на підставі ліквідації підприємства, установи, організації, а також у період перебування у відрядженні. | -1336- Хара В.Г. У статті 122: частину другу після слова „ліквідації" доповнити такими словами "юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця" далі за текстом | Враховано | 2. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період перебування його у відпустці, крім випадку звільнення на підставі ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функції роботодавця, а також у період перебування у відрядженні. |
| -1337- Беспалий Б.Я. Стаття 122, частина 2. Вилучити текст ", а також у період перебування у відрядженні". Натомість доповнити цю статтю такою частиною третьою: "Забороняється звільнення працівника у період його перебування у відрядженні" | Відхилено | |||
| -1338- Коновалюк В.І. Статтю 122 викласти у такій редакції: "2. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, крім випадків звільнення на підставі, визначеній статтею 111 цього Кодексу." | Відхилено | |||
| -1339- Губський Б.В. Статтю 122 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. Звільнення працівника передпенсійного віку, якому не вистачає не більше двох років до досягнення пенсійного віку, якщо період подальшої роботи може бути підставою для отримання права на пенсію із досягненням цього віку, допускається лише за умови забезпечення роботодавцем чи в інший, передбачений законом України спосіб, сплати страхових внесків на користь працівника у систему пенсійного забезпечення (страхування) за весь термін, що не вистачає працівникові для отримання такого права." | Відхилено | |||
| -1340- Коновалюк В.І. Статтю 122 викласти у такій редакції: "3. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період перебування його у відпустці та у відрядженні. 4. Забороняється звільнення з ініціативи роботодавця у всіх випадках вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів (батьків, опікунів, піклувальників) при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда" | Відхилено | |||
| -1341- Губський Б.В. Главу 6. Порядок звільнення працівників Книги Другої Кодексу доповнити новою статтею 122-1, що регулювала б особливості звільнення працівників, які самостійно планують свій робочий час: "Стаття 122-1. Особливості припинення трудових правовідносин з працівниками, які самостійно планують свій робочий час Припинення трудових правовідносин з працівниками, які самостійно планують свій робочий час (стаття ----- цього Кодексу) відбувається за підставами визначеними цим Кодексом за винятком підстав, визначених пунктів 2 і 7 частини 1 статті 109 цього Кодексу." | Відхилено | |||
| -1342- Хара В.Г. Після статті 122 доповнити главу новою статтею у такій редакції: Стаття. Обмеження звільнення вагітних жінок та осіб, які мають дитину віком до 3 років або дитину - інваліда. Забороняється звільнення за ініціативою роботодавця вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років або дитину - інваліда, а також батьків, які виховують без матері дитину віком до 3 років або дитину - інваліда, крім випадків ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця, а також на підставі невиконання чи неналежного виконання ними трудових обов'язків. У зв'язку з цим статтю 286 виключити. | Враховано частково (у статті 286) | |||
| 625. | Стаття 123. Обмеження звільнення працівників віком молодше вісімнадцяти років | Стаття 117. Обмеження звільнення працівників віком молодше вісімнадцяти років | ||
| 626. | 1. Звільнення працівників віком молодше вісімнадцяти років за ініціативою роботодавця, як правило, не допускається, крім випадків звільнення на підставах, визначених статтями 109 і 114 цього Кодексу, ліквідації підприємства, установи, організації або припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця. Звільнення таких працівників допускається за умови отримання згоди служби у справах неповнолітніх. За наявності підстави, визначеної статтею 110 цього Кодексу, звільнення працівників віком молодше вісімнадцяти років допускається у разі, коли роботодавець запропонував працівникові іншу роботу, що відповідає спеціальності та кваліфікації працівника, а працівник відмовився від переведення. | -1343- Хара В.Г. У частині першій статті 123 слова „як правило" виключити; Слова: "підприємства, установи, організації" замінити словами „юридичної особи - роботодавця". | Враховано | 1. Звільнення працівників віком молодше вісімнадцяти років за ініціативою роботодавця не допускається, крім випадків звільнення на підставах, визначених статтями 104 і 108 цього Кодексу, ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця. Звільнення таких працівників допускається за умови отримання згоди служби у справах неповнолітніх. За наявності підстави, визначеної статтею 105 цього Кодексу, звільнення працівників віком молодше вісімнадцяти років допускається в разі, якщо роботодавець запропонував працівникові іншу роботу, що відповідає спеціальності та кваліфікації працівника, а працівник відмовився від переведення. |
| -1344- Беспалий Б.Я. Стаття 123, частина 1. Вилучити текст "як правило" | Враховано | |||
| 627. | Стаття 124. Заборона звільнення з мотивів досягнення працівником пенсійного віку чи отримання ним права на пенсію | -1345- Атрошенко В.А. Статтю 124 вилучити. | Відхилено | Стаття 118. Заборона звільнення з мотивів досягнення працівником пенсійного віку чи отримання ним права на пенсію |
| 628. | 1. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця з мотивів досягнення ним пенсійного віку чи отримання права на пенсію, за винятком, встановленим законом. | -1346- Довгий Т.О. Статтю 124 викласти в такій редакції: „Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця з мотивів досягнення ним пенсійного віку чи отримання права на пенсію за умови врахування вимог ст. 113 цього Кодексу та (або) за винятками, встановленими іншими законами". | Відхилено | 1. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця з мотивів досягнення ним пенсійного віку чи отримання права на пенсію, крім випадків, встановлених законом. Стаття 119. Надання працівникам можливостей для захисту від незаконних звільнень 1. Звільненню працівників з підстав, зазначених у статті 104 (крім пунктів 4 і 5 частини другої), статті 105 цього Кодексу повинно передувати надання можливості дати пояснення з приводу допущених порушень чи неналежного виконання обов'язків та надати докази правомірності своїх дій чи бездіяльності. |
| -1347- Беспалий Б.Я. Стаття 124. Текст "за винятком" замінити текстом "крім випадків" | Враховано | |||
| -1348- Горбаль В.М. Текст статті 124 законопроекту в існуючій редакції виключити. | Відхилено | |||
| -1349- Сушкевич В.М. У пункті 1 статті 124 після слів: "чи отримання права на пенсію" встановити слова: "або допомогу, що призначається замість пенсії" | Відхилено | |||
| -1350- Хара В.Г. Після статті 124 доповнити Кодекс новою статтею у такій редакції: "Стаття. Надання працівнику можливостей для захисту від незаконних звільнень. 1. Звільненню працівників з підстав, зазначених у статті 109 (крім пунктів 4 і 5 частини другої), статті 110 повинно передувати надання можливості дати пояснення з приводу допущених порушень чи неналежного виконання обов'язків та надати докази правомірності своїх дій чи бездіяльності." | Враховано | |||
| -1351- Губський Б.В. Доповнити Главу статтями 124-1 і 124-3, що регламентували б гарантії під час звільнення працівникам , обраним на виборні посади, працівникам, які висунули свої кандидатури для обрання на виборні посади, і працівникам, які подали скаргу про дискримінацію: "Стаття 124-1. Гарантії працівникам, обраним на виборні посади 1. Працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в органах влади та місцевого самоврядування, профспілкових органах чи як представники трудящих, які є стороною чинного на підприємстві, в установі, організації колективного договору, надається після закінчення строку їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) у того роботодавця де працював працівник перед обранням за умови, що працівник заявить роботодавцеві про своє повернення протягом семи днів із дня припинення трудових правовідносин, що виникли на підставі обрання. Цей термін продовжується у разі, коли його недотримання відбулося із незалежних від працівника причин. 2. Звільнення працівників, які є членами виборного профспілкового органу, його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки) чи працівників, які є представниками трудящих підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), крім додержання загального порядку, допускається у разі наявності попереднього письмового інформування роботодавцем виборного органу, членами якого вони є, про намір припинення трудових правовідносин з викладенням вмотивованих причин, що є підставою такого наміру. 3. Звільнення за ініціативою роботодавця працівників, які обиралися до складу профспілкових органів або профспілковим представником або представником трудящих, які були протягом останнього року стороною чинного на підприємстві, в установі, організації колективного договору, не допускається протягом року після закінчення строку їх виборних повноважень (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником винних дій, за які законодавством про працю передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення таких повноважень у зв'язку з неналежним виконанням ними своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, коли це пов'язано із станом здоров'я . 4. За працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації або представником трудящих підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), зберігаються гарантії, компенсації та заохочення, встановлені для інших працівників за попереднім місцем роботи, відповідно до законодавства про працю. таким працівникам можуть бути надані додаткові гарантії і компенсації у порядку визначеному колективним договором. | Враховано редакційно (у книзі 6) | |||
| -1352- Губський Б.В. Стаття 124-2. Гарантії працівникам, які висунули свої кандидатури для обрання на виборні посади На працівників, які висунули власні кандидатури для обрання на виборні посади в органах влади та місцевого самоврядування, профспілкових органах або профспілковими представниками розповсюджуються гарантії передбачені частиною 2 статті 124-1 цього Кодексу Звільнення працівників, які висунули власні кандидатури для обрання на виборні посади в органах влади та місцевого самоврядування, профспілкових органах або профспілковими представниками чи представниками трудящих підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів) допускається з дозволу органу, який оголосив ці вибори, або з додержанням порядку, визначеного статтями 124-1, 125 і 126 цього Кодексу, після завершення таких виборів. | Враховано редакційно | |||
| -1353- Губський Б.В. Стаття 124-3. Гарантії працівникам, які подали скаргу про сексуальні домагання чи дискримінацію, яких вони зазнали чи зазнають 1. При звільненні за ініціативою роботодавця працівника, який подав скаргу про сексуальні домагання чи дискримінацію, яких він зазнав чи зазнає, протягом року з дня подання скарги роботодавець повинен аргументувати, що таке рішення не є наслідком подання цієї скарги. 2. Звільнення, що відбулось з порушенням частини 1 цієї статті, має бути відмінено у разі надходження відповідної заяви звільненого працівника чи виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) окрім тих випадків, коли після намагань погодити взаємні інтереси сторін трудових правовідносин ними або працівником (в односторонньому порядку) визнано недоцільним продовжувати або відновлювати ці правовідносини. Замість цього звільнений працівник може претендувати на грошову компенсацію, що не повинна бути меншою середнього розміру його заробітної плати за один місяць і не повинна перевищувати середнього розміру його заробітної плати за дванадцять місяців." | Враховано редакційно | |||
| 629. | Стаття 125. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з урахуванням думки виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) | -1354- Стоян О.М. Стаття 125. Викласти у такій редакції: "Стаття 125. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за погодженням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) | Враховано | Стаття 120. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника) |
| -1355- Поліщук К.А. Стаття 125 - у назві вилучити слова "за ініціативою роботодавця"; | Відхилено | |||
| -1356- Атрошенко В.А. В статті 125 фразу "з урахуванням думки" замінити на "за згодою". | Відхилено | |||
| -1357- Чикал А.В. Статтю 125 викласти у такій редакції: "Стаття 125. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за згодою виборного органу первинної профспілки, профспілкової організації (профспілкового представника). | Відхилено | |||
| -1358- Беспалий Б.Я. Стаття 125. У назві та в тексті статті текст " (профспілкового представника)" замінити текстом "чи профспілкового представника". Аналогічно у всьому тексті Кодексу | Відхилено | |||
| -1359- Артеменко Ю.А. Статтю 125 викласти в такій редакції: "Стаття 125. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з урахуванням рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)" | Відхилено | |||
| -1360- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 125 викласти в редакції: "Стаття 125. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) | Відхилено | |||
| -1361- Катушева З.Г. Викласти ст. 125 Трудового кодексу в наступній редакції: "Стаття 125. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця за згодою виборного органу первинної профспілковоїорганізації (профспілкового представника). | Відхилено | |||
| -1362- Губський Б.В. Статтю 125 викласти у такій редакції: "Стаття 125. Обов'язок роботодавця щодо попереднього інформування первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник, про наступне припинення трудових правовідносин чи інший представницький орган працюючих, що є стороною чинного колективного договору | Відхилено | |||
| -1363- Кириленко В.А. До статті 125 Викласти статтю в такій редакції "Стаття 125. Обов'язковість згоди первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця. | Відхилено | |||
| -1364- Мироненко В.А. Викласти статтю 125 у такій редакції: "Стаття 125 Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за згодою органа первинної профспілкової організації (профспілкового представника)". | Відхилено | |||
| -1365- Єхануров Ю.І. Статтю 125 привести у відповідність до Конвенції МОП № 158, ратифікованій Україною та викласти статті у такій редакції : "Стаття 125. Обов'язок роботодавця щодо інформування виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника) щодо підстав розірвання трудового договору з працівником | Відхилено | |||
| 630. | 1. Розірвання трудового договору на підставах, передбачених статтею 103, частиною першою статті 110 цього Кодексу, допускається лише за умови врахування думки виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник. | -1366- Стоян О.М. Статтю 125 викласти у такій редакції: "1. Розірвання трудового договору з підстав, передбачених статтею 103, 109, частиною першою статті 110 цього Кодексу, допускається лише за погодженням виборного органу первинної профспілки (профспілкового представника), членом якої є працівник". | Враховано | 1. Розірвання трудового договору на підставах, передбачених статтею 98, частиною першою статті 105 цього Кодексу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник. |
| -1367- Анісімов В.О. В статті 125 в п.1 слова "умови врахування думки..." замінити словами "згодою"; слово "первинної" вилучити. | Відхилено | |||
| -1368- Чикал А.В. Статтю 125 викласти у такій редакції: "Розірвання трудового договору з підстав, передбачених статтю 103, 109, частиною першою статті 110 цього Кодексу, допускається лише за згоди виборного органу первинної профспілки, профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник". | Відхилено | |||
| -1369- Єхануров Ю.І. Статтю 125 привести у відповідність до Конвенції МОП № 158, ратифікованій Україною та викласти статті у такій редакції : "1. У разі коли роботодавець має намір щодо припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених частиною 1 статті 110 цього Кодексу, він зобов'язаний письмово не пізніше як за місяць до намічуваного звільнення, поінформувати виборний профспілковий орган або вільно обраних працівниками представників (представника) щодо причин та підстав такого наміру. До інформації додається проект наказу про звільнення та документи, що підтверджують наявність підстав звільнення." | Відхилено | |||
| -1370- Артеменко Ю.А. Статтю 125 викласти в такій редакції: "1. Розірвання трудового договору на підставах, передбачених статтею 103, підпунктом 2 частини 1 статті 110 цього Кодексу, допускається лише за умови врахування рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник." | Відхилено | |||
| -1371- Коновалюк В.І. В статті 125 слова: "статтею 103, частиною першою статті 110 цього Кодексу" замінити на слова: " п. п. 1, 2, 3, 4, 5, 6 п. 1 та п. п. 1, 2, 4, 5 п. 2 статті 109 " далі за текстом | Відхилено | |||
| -1372- Петров О.В. Пункт 1 статті 125 викласти у такій редакції: "1. Розірвання трудового договору на підставах, передбачених статтею 103, частиною першою статті 110 цього Кодексу, допускається лише за згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник." | Відхилено | |||
| -1373- Баграєв М.Г. Статтю 125 викласти у такій редакції: 1. Розірвання трудового договору з підстав, передбачених статтею 103, пунктами 1-3 частини першої, пунктами 4, 5 частини другої статті 109, частиною першою статті 110, статтею 111 цього Кодексу, допускається лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник | Відхилено | |||
| -1374- Катушева З.Г. Статтю 125 викласти в такій редакції: 1. Припинення трудового договору на підставах, передбачених статтями 103, 109, частиною першої статті 110 цього Кодексу, допускається лише за згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник". | Відхилено | |||
| -1375- Майко В.І. В частині 1 статті 125 слова „частиною першою" замінити словами „пунктами 1, 2 частини першої" | Відхилено | |||
| -1376- Бронніков В.К. В частині 1 статті 125 слова „частиною першою" замінити словами „пунктами 1, 2 частини першої" | Відхилено | |||
| -1377- Губський Б.В. Статтю 125 викласти у такій редакції: "З метою захисту трудових прав працівників та контролю за їх дотриманням під час звільнення, у разі наміру роботодавця щодо припинення трудових правовідносин з працівником з підстав, передбачених статтями 97, 124-1, 124-2 і 124-3 та у випадках, коли припинення трудових правовідносин відбувається за ініціативою роботодавця чи третіх осіб, роботодавець зобов'язаний попередньо письмово поінформувати про це з викладенням вмотивованих причин, що є підставою такого наміру, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник, чи інший представницький орган працюючих, що є стороною чинного на підприємстві, в установі, організації колективного договору." | Відхилено | |||
| -1378- Кириленко В.А. До статті 125 Викласти статтю в такій редакції "Розірвання трудового договору на підставах, передбачених статтею 103, частиною першою статті 110 цього Кодексу, допускається лише за умови вираженої в письмовій формі згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник. " | Відхилено | |||
| -1379- Франчук І.А. Статтю 125 викласти у наступній редакції: "Розірвання трудового договору на підставах, передбачених статтями 103, 109, частиною 1 статті 110 цього Кодексу, допускається лише за умови врахування думки виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник" | Відхилено | |||
| -1380- Мироненко В.А. Викласти статтю 125 у такій редакції: "1. Розірвання трудового договору по основах, передбачених ст.ст.103,109, частиною 1 статті 110 цього Кодексу, допускається лише за згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник". | Відхилено | |||
| -1381- Пеклушенко О.М. До статті 125. У частині першій після цифри "103" доповнити словами і цифрами "підпунктами 1, 2 частини першої статті 110" | Відхилено | |||
| -1382- Коновалюк В.І. Статтю 125 доповнити частиною: "2. Якщо працівник одночасно є членом кількох професійних спілок, що діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї профспілкової організації, до якої надіслав запит роботодавець." | Відхилено | |||
| -1383- Поліщук К.А. - доповнити статтю 125 частиною другою наступного змісту: "2. Розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації, який грубо або систематично порушує цей Кодекс, законодавство про працю, про колективні договори, про професійні спілки на підставі вимоги виборного органу первинної профспілкової організації здійснюється у порядку, встановленому законом". | Відхилено | |||
| -1384- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 125 викласти у такій редакції: Розірвання трудового договору на підставах, передбачених статтею 103, 109, частиною першою статті 110 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у вісімнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті." | Відхилено | |||
| -1385- Ващук К.Т. Привести у відповідність із статтями 33 та 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" | Відхилено | |||
| 631. | Стаття 126. Порядок врахування думки виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця | -1386- Стоян О.М. Стаття 126. Назву статті викласти в редакції: "Порядок погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця". | Враховано | Стаття 121. Порядок погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника) при розірванні трудового договору за ініціативою роботодавця |
| -1387- Чикал А.В. Стаття 126 - назву статті викласти в редакції: "Стаття 126. Порядок надання згоди виборним органом первинної профспілки, профспілкової організації (профспілковим представником) при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця". | Відхилено | |||
| -1388- Атрошенко В.А. В статті 126 фразу "врахування думки" замінити на "згоду". | Відхилено | |||
| -1389- Анісімов В.О. В статті 126 слово "первинної" у назві статті і далі у тексті вилучити. | Відхилено | |||
| -1390- Артеменко Ю.А. Статтю 126 викласти в такій редакції: "Стаття 126. Порядок врахування рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця | Відхилено | |||
| -1391- Франчук І.А. Назву статті 126 викласти у наступній редакції: "Порядок надання згоди виборчим органам первинної профспілкової організації (профспілкового представника) при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця" | Відхилено | |||
| -1392- Катушева З.Г. Назву ст. 126 викласти в наступній редакції: "Стаття 126 . Порядок надання згоди виборним органам первинної профспілкової організації (профспілковим представникам) при припиненні трудового договору з ініціативи роботодавця". | Відхилено | |||
| -1393- Губський Б.В. Статтю 126 викласти у такій редакції: "Стаття 126. Наслідки припинення трудових правовідносин із працівником за ініціативою роботодавця без попереднього інформування первинної профспілкової організації (профспілкового представника)" | Відхилено | |||
| -1394- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 126 виключити. | Відхилено | |||
| -1395- Кириленко В.А. Статтю 126 вилучити. | Відхилено | |||
| -1396- Єхануров Ю.І. Статтю 126 привести у відповідність до Конвенції МОП № 158, ратифікованій Україною та викласти статті у такій редакції : Стаття 126. Порядок розгляду виборним органом профспілкової організації або вільно обраних працівниками представників (представника) інформації щодо розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця | Відхилено | |||
| -1397- Мироненко В.А. Назву статті 126 викласти у такій редакції: "Стаття 126. Порядок надання згоди виборним органам первинної профспілкової організації (профспілковим представникам) при розірванні трудового договору за ініціативою роботодавця" | Відхилено | |||
| 632. | 1. У випадках, передбачених статтею 125 цього Кодексу, роботодавець надсилає запит до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) щодо звільнення працівника. До запиту додається проект наказу про звільнення та документи, що підтверджують наявність підстав звільнення. | -1398- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 126 викласти у такій редакції: "1. Інформація щодо звільнення працівника розглядається виборним органом профспілкової організації або вільно обраних працівниками представників (представника) в присутності працівника. Розгляд інформації роботодавця у відсутність працівника допускається лише за наявності на це його письмової згоди." | Відхилено | 1. У випадках, передбачених статтею 120 цього Кодексу, роботодавець надсилає запит до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) щодо звільнення працівника. До запиту додається проект наказу про звільнення та документи, що підтверджують наявність підстав звільнення. |
| -1399- Губський Б.В. Статтю 126 викласти у такій редакції: "Якщо припинення трудових правовідносин з працівником у випадках, передбачених статтею 125 цього Кодексу проведено роботодавцем без попереднього інформування первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує позицію виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якої є працівник, з даного питання і розглядає спір по суті разом з іншими доказами у справі. " | Відхилено | |||
| -1400- Артеменко Ю.А. Викласти у такій редакції: "1. У випадках, передбачених статтею 125 цього Кодексу, роботодавець надсилає запит до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) щодо звільнення працівника. До запиту додається проект наказу про звільнення та документи, що підтверджують наявність підстав звільнення." | Відхилено | |||
| 633. | 2. Запит роботодавця розглядається в присутності працівника (його представника) та особи, уповноваженої роботодавцем. Розгляд запиту у відсутність працівника (його представника) допускається лише за наявності на це письмової згоди. У разі відсутності працівника (його представника) розгляд запиту роботодавця відкладається. | -1401- Хара В.Г. Доповнити частину 2 статті 126 новим абзацом такого змісту: "При розгляді запиту виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) перевіряє відповідність пропозиції роботодавця про розірвання трудового договору з його ініціативи з працівником трудовому законодавству та дотримання процедури розірвання трудового договору" | Враховано | 2. Запит роботодавця розглядається в присутності працівника (його представника) та особи, уповноваженої роботодавцем. Розгляд запиту в разі відсутності працівника (його представника) допускається лише за наявності на це його письмової згоди. У разі відсутності працівника (його представника) розгляд запиту роботодавця відкладається. При розгляді запиту виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) перевіряє відповідність пропозиції роботодавця про розірвання трудового договору за його ініціативою з працівником трудовому законодавству та дотримання процедури розірвання трудового договору. |
| -1402- Беспалий Б.Я. Стаття 126, частина 2. Тричі текст " (його представника)" замінити текстом "чи його законного представника" | Відхилено | |||
| -1403- Артеменко Ю.А. Викласти у такій редакції: "2. Запит роботодавця розглядається в присутності працівника (його представника) та особи, уповноваженої роботодавцем. Розгляд запиту у відсутність працівника (його представника) допускається лише за наявності на це письмової згоди працівника або доказів повідомлення працівника про час та місце розгляду запиту. У разі відсутності працівника (його представника) за умови поважних причин розгляд запиту роботодавця відкладається." | Відхилено | |||
| -1404- Горбаль В.М. Частину 2 статті 126 після слів "за наявності на це" доповнити словом "його"; після слів "розгляд запиту роботодавця відкладається" доповнити словами "але на термін, що не перевищує двох місяців з дня отримання запиту роботодавця.". | Відхилено | |||
| -1405- Майко В.І. В частині 2 статті 126: - після слів „за наявності на це письмової згоди" додати слова „працівника або доказів повідомлення працівника про час та місце розгляду запиту". - після слів „У разі відсутності працівника (його представника)" додати слова „за умови поважних причин". | Відхилено | |||
| -1406- Бронніков В.К. В частині 2 статті 126: - після слів „за наявності на це письмової згоди" додати слова „працівника або доказів повідомлення працівника про час та місце розгляду запиту". - після слів „У разі відсутності працівника (його представника)" додати слова „за умови поважних причин". | Відхилено | |||
| -1407- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 126 викласти у такій редакції: "2. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації або вільно обраних працівниками представників (представника) щодо звільнення працівника оформляється у вигляді пропозицій, що повинні бути вмотивованими і викладеними у письмовій формі. Зазначені пропозиції повинні бути передані роботодавцеві протягом 10 днів після отримання інформації." | Враховано редакційно | |||
| -1408- Пеклушенко О.М. До статті 126. У частині другій після слів "письмової згоди" доповнити словами "працівника або доказів повідомлення працівника про час та місце розгляду запиту", а у третьому реченні після слів " (його представника)" доповнити словами "за умови поважних причин"; | Відхилено | |||
| 634. | 3. Думка виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) щодо звільнення працівника оформлюється у вигляді пропозицій, що повинні бути вмотивованими і викладеними у письмовій формі. Зазначені пропозиції повинні бути передані роботодавцеві протягом 10 днів після отримання запиту. Неотримання письмових пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у цей строк, отримання невмотивованих пропозицій дає роботодавцеві право звільнити працівника без врахування думки відповідного профспілкового органу (профспілкового представника). | -1409- Стоян О.М. У частині 3 слово "Думка" замінити на слово "Рішення". У другому реченні цифру "10" замінити на цифру "18", що відповідатиме статті 39 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності". | Враховано частково | 3. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про погодження чи відмову в погодженні щодо звільнення працівника повинне бути вмотивованим і викладеним в письмовій формі. Зазначене рішення повинне бути передане роботодавцеві протягом 14 календарних днів після отримання запиту. Неотримання письмових пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в цей строк, отримання невмотивованого рішення дає роботодавцеві право звільнити працівника без врахування пропозицій відповідного виборного органу (профспілкового представника). |
| -1410- Хара В.Г. В ч.3 статті 126 цифру: "18" замінити цифрою і словом: "14 календарних" | Враховано | |||
| -1411- Атрошенко В.А. В статті 126 Кількість днів на розгляд 10 замінити на 18. | Відхилено | |||
| -1412- Рішняк І.М. Стаття 126 ч.3 , в другому реченні цифру "10" замінити на цифру "15" . | Відхилено | |||
| -1413- Анісімов В.О. В статті 126 п.3 всі речення, які йдуть після слів "...передані роботодавцеві протягом 10 днів після отримання запиту" вилучити, замінивши їх словами "неотримання письмових пропозицій вважається незгодою виборчого органу профспілкової організації (профспілкового представника). | Враховано редакційно | |||
| -1414- Чикал А.В. У частині 3 слово "Думка" замінити на слово "Згода". У другому реченні цифру "10" замінити на цифру "18", що відповідатиме статті 39 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності". | Відхилено | |||
| -1415- Франчук І.А. - У частині 3 статті 126 слово: "думка" замінити словом: "рішення" - Цифру "10" замінити на цифру "18" | Відхилено | |||
| -1416- Артеменко Ю.А. Статтю 126 викласти у такій редакції: "3. Думка виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) щодо звільнення працівника оформлюється у вигляді рішення, що повинно бути вмотивованим і викладеним у письмовій формі. Зазначене рішення повинне бути передано роботодавцеві протягом 10 днів після отримання запиту. Неотримання письмового рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у цей строк, отримання невмотивованого рішення дає роботодавцеві право звільнити працівника без врахування думки відповідного профспілкового органу (профспілкового представника)" | Відхилено | |||
| -1417- Катушева З.Г. У частині 3 ст. 126 слово "думка" у всіх відмінках замінити на слово "рішення". У другому реченні цифру "10" замінити на цифру "18". | Відхилено | |||
| -1418- Мироненко В.А. У частині 3 ст. 126 слово "думка" у всіх відмінках замінити на слово "рішення". У другому реченні цифру "10" замінити на цифру "18". | Відхилено | |||
| 635. | 4. У разі коли виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) висловив думку про незаконність або недоцільність звільнення, роботодавець зобов'язаний провести консультації з цим органом. | -1419- Стоян О.М. Частину 4 виключити, в подальшому змінити нумерацію частин | Відхилено | 4. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) надав пропозиції про незаконність або недоцільність звільнення, роботодавець зобов'язаний провести консультації з цим органом. |
| -1420- Чикал А.В. Частину 4 виключити. | Відхилено | |||
| -1421- Артеменко Ю.А. Статтю 126 викласти у такій редакції: "4. У разі коли виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) висловив думку про незаконність або недоцільність звільнення, роботодавець зобов'язаний провести консультації з цим органом." | Відхилено | |||
| -1422- Франчук І.А. Частину 4 статті 126 у зв'язку з новою редакцією ч.3 ст.126 вилучити | Відхилено | |||
| -1423- Катушева З.Г. Частину 4 ст. 126, у зв'язку з викладеною ч.3 ст. 126 у новій редакції виключити. | Відхилено | |||
| -1424- Мироненко В.А. Частину 4 статті 126, у зв'язку з викладеною ч.3 статті 126 у новій редакції, виключити. | Відхилено | |||
| -1425- Єхануров Ю.І. Частину 4 статті 126 викласти у такій редакції: "4. У разі звільнення працівника без врахування пропозиції виборного органу первинної профспілкової організації або вільно обраних працівниками представників (представника) він може звернутися до суду із заявою про поновлення на роботі." | Враховано редакційно | |||
| 636. | 5. Роботодавець має право звільнити працівника протягом одного місяця після отримання пропозицій, в яких викладено думку відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) стосовно звільнення працівника. | -1426- Стоян О.М. --) Частину 5 викласти у редакції: "5. Роботодавець має право звільнити працівника протягом одного місяця після отримання рішення первинної профспілкової організації (профспілкового представника) стосовно звільнення працівника". | Враховано | 5. Роботодавець має право звільнити працівника протягом одного місяця після отримання рішення відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) стосовно звільнення працівника. |
| -1427- Анісімов В.О. В статті 126 вилучити п.5 | Відхилено | |||
| -1428- Чикал А.В. Частину 5 викласти у редакції: "5. Роботодавець має право звільнити працівника протягом одного місяця після отримання рішення виборного органу первинної профспілки, профспілкової організації (профспілкового представника) стосовно звільнення працівника". | Відхилено | |||
| -1429- Артеменко Ю.А. Статтю 126 викласти у такій редакції: "5. Роботодавець має право звільнити працівника протягом одного місяця після отримання рішення в якому викладено думку відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) стосовно звільнення працівника." | Відхилено | |||
| -1430- Франчук І.А. Частину 5 статті 126 викласти у наступній редакції: "Роботодавець має право звільнити робітника протягом одного місяця після отримання рішення виборчого органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) відносно звільнення робітника." | Відхилено | |||
| -1431- Катушева З.Г. Частину 5 ст. 126 викласти в наступній редакції: "Роботодавець має право звільнити працівника протягом одного місяця після одержання рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)щодо звільнення працівника". | Відхилено | |||
| -1432- Майко В.І. В частині 5 статті 126 після слів „має право звільнити працівника" додати слова „ (крім випадків, передбачених у пунктах 1, 2 та 3 частини першої статті 109 цього Кодексу)" | Відхилено | |||
| -1433- Бронніков В.К. В частині 5 статті 126 після слів „має право звільнити працівника" додати слова „ (крім випадків, передбачених у підпунктах 1, 2 та 3 пункту 1 статті 109 цього Кодексу)" | Відхилено | |||
| -1434- Мироненко В.А. Частину 5 ст. 126 викласти в наступній редакції: "Роботодавець має право звільнити працівника протягом одного місяця після одержання рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)відносно звільненого працівника". | Відхилено | |||
| -1435- Пеклушенко О.М. До статті 126. у частині п'ятій після слів "звільнити працівника" доповнити словами " (крім випадків, передбачених у пунктах 1, 2 та 3 пункту 1 статті 109 цього Кодексу)" | Відхилено | |||
| 637. | 6. У разі звільнення працівника всупереч думці відповідного зазначеного органу (представника) цей орган (представник) і працівник можуть звернутися до суду із заявою про поновлення на роботі. | -1436- Стоян О.М. Слово "думка" замінити на слово "згоди" | Відхилено | 6. У разі звільнення працівника всупереч пропозиціям відповідного виборного органу (представника) цей орган (представник) і працівник можуть звернутися до суду із заявою про поновлення працівника на роботі. |
| -1437- Чикал А.В. У частині 6 слово "думці" замінити словом "згоди". | Відхилено | |||
| -1438- Артеменко Ю.А. Статтю 126 викласти у такій редакції: "6. У разі звільнення працівника всупереч рішення відповідного зазначеного органу (представника) цей орган (представник) і працівник можуть звернутися до суду із заявою про поновлення на роботі." | Відхилено | |||
| -1439- Франчук І.А. У частині 6 статті 126 слово: "думкою" замінити словом: "рішення" | Відхилено | |||
| -1440- Катушева З.Г. Стаття 126. У частині 6 слово "думці" замінити слово "рішенню" | Відхилено | |||
| -1441- Горбаль В.М. Частину 6 статті 126 після слів "зазначеного органу (представника)" доповнити словами "щодо незаконності або недоцільності його звільнення". | Відхилено | |||
| -1442- Мироненко В.А. У частині 6 статті 126 слово "думці" замінити словом "рішенню". | Відхилено | |||
| 638. | Стаття 127. День звільнення працівника з роботи | Стаття 122. День звільнення працівника з роботи | ||
| 639. | 1. Днем звільнення працівника з роботи є останній день фактичного виконання працівником трудових обов'язків, а у випадках, передбачених статтею 132 цього Кодексу, - останній день відпустки. | 1. Днем звільнення працівника з роботи є останній день фактичного виконання працівником трудових обов'язків, а у випадках, передбачених статтею 127 цього Кодексу, - останній день відпустки. | ||
| 640. | 2. Звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності допускається на підставах визначених у статтях 96-98, 100, 115-121 цього Кодексу. У цьому разі день звільнення зазначається в наказі. | -1443- Хара В.Г. У статті 127: у частині другій цифри „115 - 121" замінити цифрами „115 - 117, 120". | Враховано | 2. Звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності допускається на підставах, визначених у статтях 93-95, 110-112, 115 цього Кодексу. У цьому разі день звільнення зазначається в наказі. |
| 641. | 3. Працівник, якому роботодавець відповідно до вимог статті 130 цього Кодексу зобов'язаний забезпечити повернення до місця постійного проживання або до місця укладення з ним трудового договору, не може бути звільнений з роботи раніше дня повернення до місцезнаходження роботодавця. | -1444- Хара В.Г. Статтю 127 доповнити частиною 4 в такій редакції: "4. Днем звільнення працівника, у разі скасування рішення суду про його поновлення на роботі, є наступний день після набрання законної сили відповідним рішенням суду." | Враховано | 3. Працівник, якому роботодавець відповідно до вимог статті 125 цього Кодексу зобов'язаний забезпечити повернення до місця знаходження роботодавця, не може бути звільнений з роботи раніше дня повернення до місцезнаходження роботодавця. 4. Днем звільнення працівника в разі скасування рішення суду про його поновлення на роботі є наступний день після набрання законної сили відповідним рішенням суду. |
| 642. | Стаття 128. Оформлення звільнення | Стаття 123. Оформлення звільнення | ||
| 643. | 1. Про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний видати наказ. У наказі зазначаються фактичні обставини, що стали підставою звільнення, стаття закону (частина, пункт), за якою проведено звільнення, формулюються підстави звільнення відповідно до цієї статті (частини, пункту). | -1445- Хара В.Г. В другому реченні частини 1 статті 128 після слова: "звільнення" текст статті замінити таким текстом: "у точній відповідності з формулюванням статті (частини, пункту) закону, за якої звільняється працівник." | Враховано | 1. Про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний видати наказ, розпорядження. У наказі зазначаються фактичні обставини, що стали підставою звільнення, в точній відповідності з формулюванням статті (частини, пункту) закону, за якою звільняється працівник. |
| -1446- Беспалий Б.Я. Стаття 128. Двічі розкрити дужки | Відхилено | |||
| -1447- Губський Б.В. Доповнити Кодекс новою статтею 128-1: "Стаття 128-1. Інформація про причини звільнення 1. При звільненні працівника роботодавцем надається інформація про причини припинення трудового договору за одним із перелічених формулювань: 1) за згодою сторін; 2) з ініціативи працівника (за власним бажанням); 3) з ініціативи роботодавця з попередженням; 4) з ініціативи роботодавця без попередження; 5) за обставин, що не залежать від волі сторін. 3. Роботодавцю заборонено надавати будь-яку іншу інформацію про причини звільнення працівника, крім випадків передбачених цим Кодексом, законами України або за вимогою працівника чи у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, - його представника, державної інспекції праці чи судових органів. 4. У разі припинення трудових правовідносин роботодавець зобов'язаний видати працівникові копії відповідних документів в останній день роботи (стаття 70-1 цього Кодексу), зокрема, рекомендаційну характеристику на працівника. Якщо працівник у день звільнення не працював, роботодавець зобов'язаний видати зазначені документи на першу вимогу працівника або вислати їх поштою (листом із повідомленням про вручення) за місцем проживання працівника. 5. за бажанням працівника роботодавець робить відповідні записи про роботу працівника та причини його звільнення у трудовій книжці працівника, що зберігається у працівника." | Відхилено | |||
| 644. | Стаття 129. Видача працівникові документів у разі звільнення | -1448- Губський Б.В. Статтю 129 викласти у наступній редакції: „Стаття 129. Інформація про причини звільнення | Відхилено | Стаття 124. Видача працівникові документів у разі звільнення |
| 645. | 1. У день звільнення працівника роботодавець на його вимогу вносить до трудової книжки запис про звільнення з зазначенням статті закону або (частини, пункту) з формулюванням підстави звільнення. У разі звільнення за ініціативою роботодавця і у випадках, коли трудова книжка не велась, видається також засвідчена роботодавцем копія наказу про звільнення. На вимогу працівника роботодавець зобов'язаний видати йому рекомендаційну характеристику. Якщо працівник у день звільнення не працював, роботодавець зобов'язаний видати зазначені документи на першу вимогу працівника особисто або за письмовою заявою працівника, засвідченою в установленому законом порядку, вислати їх поштою (цінним листом). | -1449- Довгий Т.О. Частину першу статті 129 доповнити четвертим реченням такого змісту: „Трудова книжка із записом про звільнення, а в зазначених випадках - копія наказу про звільнення і рекомендаційна характеристика видаються працівнику роботодавцем в день звільнення". | Відхилено | 1. У день звільнення працівника роботодавець на його вимогу вносить до трудової книжки запис про звільнення з зазначенням статті закону (частини, пункту) з формулюванням підстави звільнення. У разі звільнення за ініціативою роботодавця і у випадках, коли трудова книжка не велась, видається також засвідчена роботодавцем копія наказу про звільнення. На вимогу працівника роботодавець зобов'язаний видати йому рекомендаційну характеристику. Якщо працівник у день звільнення не працював, роботодавець зобов'язаний видати зазначені документи на першу особисту вимогу працівника або за письмовою заявою працівника, засвідченою в установленому законом порядку, вислати їх поштою (рекомендованим листом). |
| -1450- Хара В.Г. У статті 129: Частини 1 в останньому реченні в дужках слово: "цінним" замінити словом: "рекомендованим" | Враховано | |||
| -1451- Беспалий Б.Я. Стаття 129. Перші дужки розкрити, наприкінці текст "поштою (цінним листом)" замінити текстом "рекомендованим листом" | Враховано частково | |||
| -1452- Ландик В.І. Стаття 129. Видача працівникові документів у разі звільнення. Викласти частину 1 в наступній редакції: У день звільнення працівника роботодавець вносить до трудової книжки запис про звільнення із зазначенням статті закону або (частини, пункту) з формулюванням підстави звільнення. При звільненні трудова книжка видається працівнику на першу вимогу, але не раніше дня, слідуючого за днем звільнення. | Відхилено | |||
| -1453- Губський Б.В. Статтю 129 викласти у наступній редакції: "1. При звільненні працівника роботодавцем надається інформація про причини припинення трудового договору за одним із перелічених формулювань: 1) за згодою сторін; 2) з ініціативи працівника (за власним бажанням); 3) з ініціативи роботодавця з попередженням; 4) з ініціативи роботодавця без попередження; 5) за обставин, що не залежать від волі сторін." | Відхилено | |||
| 646. | 2. Роботодавцеві забороняється видавати третім особам будь-яку інформацію про причини звільнення та інші відомості про працівника, крім видачі їх на прохання працівника та в інших випадках, передбачених законом. | -1454- Губський Б.В. Статтю 129 викласти у наступній редакції доповнивши частинами такого змісту: "3. Роботодавцю заборонено надавати будь-яку іншу інформацію про причини звільнення працівника, крім випадків передбачених цим Кодексом, законами України або за вимогою працівника чи у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, - його представника, державної інспекції праці чи судових органів. 4. У разі припинення трудових правовідносин роботодавець зобов'язаний видати працівникові копії відповідних документів в останній день роботи, зокрема, рекомендаційну характеристику на працівника. Якщо працівник у день звільнення не працював, роботодавець зобов'язаний видати зазначені документи на першу вимогу працівника або вислати їх поштою (листом із повідомленням про вручення) за місцем проживання працівника. 5. за бажанням працівника роботодавець робить відповідні записи про роботу працівника та причини його звільнення у трудовій книжці працівника, що зберігається у працівника." | Відхилено | 2. Роботодавцеві забороняється надавати третім особам будь-яку інформацію про причини звільнення та інші відомості про працівника, крім надання їх на прохання працівника та в інших випадках, передбачених законом. |
| 647. | Стаття 130. Обов'язок роботодавця забезпечити при звільненні працівника повернення його до місце знаходження роботодавця | -1455- Ландик В.І. Стаття 130. Обов'язок роботодавця забезпечити при звільненні працівника повернення його до місця знаходження роботодавця. Статтю 130 виключити. | Відхилено | Стаття 125. Обов'язок роботодавця забезпечити при звільненні працівника його повернення до місця знаходження роботодавця |
| 648. | 1. Якщо на день звільнення працівник через особливості роботи (пересувний характер роботи, виконання роботи в польових умовах, вахтовим методом тощо) знаходиться поза місцезнаходженням роботодавця, роботодавець зобов'язаний забезпечити повернення працівника в строки, що забезпечують працівникові можливість отримати в день звільнення трудову книжку, інші документи і належні йому заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші виплати за місцезнаходженням роботодавця. Повернення працівника здійснюється за рахунок роботодавця, а в необхідних випадках - і його засобами. | -1456- Хара В.Г. Доповнити статтю 130 частиною 2 такого змісту: "2. У разі втрати морським або річковим судном, права плавання під Державним прапором України, трудові відносини членів екіпажу та їх повернення в Україну, регулюється законодавством України з урахуванням особливостей встановлених угодами, колективними та трудовими договорами." | Враховано | 1. Якщо на день звільнення працівник через особливості роботи (пересувний характер роботи, виконання роботи в польових умовах, вахтовим методом тощо) знаходиться поза місцезнаходженням роботодавця, роботодавець зобов'язаний забезпечити повернення працівника в строки, що забезпечують працівникові можливість отримати в день звільнення необхідні документи і належні йому заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші виплати за місцезнаходженням роботодавця. Повернення працівника здійснюється за рахунок роботодавця, а в необхідних випадках - і його засобами. 2. У разі втрати морським або річковим судном права плавання під Державним прапором України трудові відносини членів екіпажу та їх повернення в Україну регулюються законодавством України з урахуванням особливостей, встановлених угодами, колективними та трудовими договорами. |
| -1457- Губський Б.В. Статтю 130 доповнити частиною 2 у такій редакції: "2. Повернення працівника здійснюється за рахунок роботодавця, а в необхідних випадках - і його засобами. У разі звільнення працівника за дії за які передбачено можливість припинення трудових правовідносин з працівником з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 частини 1 і пунктами 4 і 5 частини 2 статті 109 і статтею 116 цього Кодексу витрати на повернення працівника може бути враховано з нього під час розрахунку при звільненні." | Відхилено | |||
| 649. | Стаття 131. Обов'язок роботодавця провести розрахунок з працівником, з яким припинено трудові правовідносини | Стаття 126. Обов'язок роботодавця провести розрахунок з працівником, з яким припинено трудові відносини | ||
| 650. | 1. Роботодавець зобов'язаний провести з працівником, з яким припинено трудові правовідносини, у день звільнення розрахунок з заробітної плати, гарантійних, компенсаційних та інших виплат. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. | -1458- Довгий Т.О. В останньому реченні частини першої статті 131 слова „не пізніше наступного дня" замінити словами „не пізніше наступного робочого дня". | Враховано | 1. Роботодавець зобов'язаний провести з працівником, з яким припинено трудові відносини, у день звільнення розрахунок із заробітної плати, гарантійних, компенсаційних та інших виплат. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного робочого дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. |
| -1459- Горбаль В.М. У частині 1 статті 131 після слів "компенсаційних та інших виплат" доповнити словами ", передбачених чинним законодавством". | Відхилено | |||
| 651. | 2. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. | -1460- Хара В.Г. У статті 131 доповнити статтю частиною третьою такого змісту: "3. У разі смерті працівника належні йому суми заробітної плати та інші виплати передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини". | Враховано частково (у статті 119) | 2. У разі спору про розмір сум, що належать працівникові при звільненні, роботодавець повинен у зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму. 3. У разі невиплати з вини роботодавця сум, що належать звільненому працівникові, у день звільнення роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. |
| -1461- Александровська А.О. Ст. 131 доповнити частиною 3: "3. В разі невиплати з вини роботодавця або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки включно по день фактичного розрахунку" | Враховано частково | |||
| -1462- Горбаль В.М. Статтю 131 доповнити частиною 3 у наступній редакції: "3. У разі непогодження однією із сторін трудових відносин із розміром сум, належних працівнику при звільненні, вона може звернутись до органів, що розглядають індивідуальні трудові спори." | Враховано редакційно (у книзі 9) | |||
| 652. | Стаття 132. Реалізація права на відпустку у разі звільнення працівника | Стаття 127. Реалізація права на відпустку в разі звільнення працівника | ||
| 653. | 1. За письмовою заявою працівника у разі його звільнення йому може бути надано невикористані дні щорічних відпусток і соціальних відпусток, що надаються працівникам, які мають дітей (стаття 205 цього Кодексу), з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Тривалість відпустки при цьому визначається з включенням до стажу роботи, що дає право на відпустку, періоду відпустки. У цьому випадку до початку відпустки працівникові видаються належне оформлені документи, передбачені статтею 129 цього Кодексу. В цей же строк проводиться розрахунок із заробітної плати, гарантійних, компенсаційних і інших виплат. | -1463- Борщевський В.В. Стаття 132. В першому реченні частини 1 слово "може" замінити на "повинно". | Враховано редакційно | 1. За письмовою заявою працівника в разі його звільнення йому надаються невикористані дні щорічних трудових відпусток і соціальних відпусток, працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу), з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Тривалість відпустки при цьому визначається з включенням до стажу роботи, що дає право на відпустку, періоду відпустки. У цьому разі до початку відпустки працівникові видаються належно оформлені документи, передбачені статтею 124 цього Кодексу. В цей же строк проводиться розрахунок із заробітної плати, гарантійних, компенсаційних та інших виплат. |
| 654. | 2. Працівник не має права на отримання відпустки з наступним звільненням у випадках звільнення з підстав, визначених статтею 109 цього Кодексу. | 2. Працівник не має права на отримання відпустки з наступним звільненням у випадках звільнення з підстав, визначених статтею 104 цього Кодексу. | ||
| 655. | 3. У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудових відносин невикористані дні відпусток з наступним звільненням можуть бути надані за його письмовою заявою і тоді, коли час відпустки повністю або частково виходить за межі строку дії таких відносин. У цьому випадку днем звільнення також є останній день відпустки. | 3. У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудових відносин невикористані дні відпусток з наступним звільненням можуть бути надані за його письмовою заявою і тоді, коли час відпустки повністю або частково виходить за межі строку дії таких відносин. У цьому разі днем звільнення є останній день відпустки. | ||
| 656. | Стаття 133. Гарантійні виплати за невикористані відпустки у разі звільнення працівника | Стаття 128. Гарантійні виплати за невикористані відпустки в разі звільнення працівника | ||
| 657. | 1. У разі звільнення працівнику здійснюються гарантійні виплати за всі не використані ним дні щорічних відпусток і соціальних відпусток, що надаються працівникам, які мають дітей (стаття 228 цього Кодексу). | 1. У разі звільнення здійснюються гарантійні виплати за всі не використані працівником дні щорічних трудових відпусток і соціальних відпусток, працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу). | ||
| 658. | 2. У разі коли працівник не бажає чи йому відповідно до закону заборонено використання щорічної трудової відпустки при звільненні, йому здійснюються гарантійні виплати за всі дні невикористаної щорічної трудової відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, за всі роки до дня звільнення без будь-яких обмежень. | 2. У разі якщо працівник не бажає чи йому відповідно до закону заборонено використання щорічної відпустки при звільненні, йому здійснюються гарантійні виплати за всі дні невикористаної щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, за всі роки до дня звільнення без будь-яких обмежень. | ||
| 659. | 3. Якщо працівник до звільнення пропрацював частину робочого року, гарантійні виплати здійснюються на його користь пропорційно відпрацьованому часу за кількість днів відпустки, що визначається з точністю до однієї десятої. При округленні частини, що менше п'яти сотих, не враховуються, а частини, що дорівнюють п'яти сотим або є більшими, враховуються як одна десята. | 3. Якщо працівник до звільнення пропрацював частину робочого року, гарантійні виплати здійснюються пропорційно відпрацьованому часу за кількість днів відпустки, що визначається з точністю до однієї десятої. При округленні частини, що менше п'яти сотих, не враховуються, а частини, що дорівнюють п'яти сотим або є більшими, враховуються як одна десята. | ||
| 660. | 4. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як десять місяців, гарантійні виплати на їх користь здійснюються за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості. | 4. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менше десяти місяців, гарантійні виплати здійснюються за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості. | ||
| 661. | 5. Гарантійні виплати за дні невикористаної відпустки здійснюються працівникові в день звільнення. | 5. Гарантійні виплати за дні невикористаної працівником відпустки здійснюються в день його звільнення. | ||
| 662. | КНИГА ТРЕТЯ | КНИГА ТРЕТЯ | ||
| 663. | Умови праці | -1464- Губський Б.В. Назву Третьої Книги викласти у такій редакції: "Книга Третя. Регламентація праці". | Відхилено | Умови праці |
| -1465- Губський Б.В. Розпочати Книгу Главою, що розкриватиме визначення умов праці: "Глава . УМОВИ ПРАЦІ § 1 Істотні умови праці Стаття. Істотні умови праці 1. Істотні умови праці - це умови праці, що є основою трудового договору. 2. До істотних умов праці належать: найменування, характер, форма та складність виконуваних робіт; умови оплати праці; режими робочого часу; застосування не повного робочого часу; наявність та обсяги застосування гарантій і компенсацій, у тому числі систем соціального страхування; застосування суміщення професій; можливість роботи за сумісництвом; наявність обмежень спільної роботи родичів чи інших законодавчо встановлених обмежень соціально - трудових прав працівника; наявність вимог щодо необхідності укладення договору про повну матеріальну відповідальність та інші умови праці, визначені сторонами трудових правовідносин. | Відхилено | |||
| -1466- Губський Б.В. § 2 Характеристики умов праці Стаття. Шкідливі та небезпечні умови праці 1. Шкідливі та небезпечні умови праці - це умови праці, які характеризуються рівнями шкідливих виробничих і природних факторів, що перевищують гігієнічні нормативи, і здатні чинити несприятливий вплив (можуть призвести до стійкого зниження працездатності або порушення здоров'я) на організм працюючого та/чи його нащадків. 2. Шкідливі та небезпечні умови праці визначаються шляхом проведення атестації робочих місць за умовами праці (комплексної оцінки усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я й працездатність працівників у процесі трудової діяльності) у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. 3. Роботодавець зобов'язаний вживати заходів щодо мінімізації впливу на здоров'я працівника наявних на робочому місці шкідливих факторів. Стаття. Шкідливий виробничий фактор 1. Шкідливий виробничий фактор - це фактори виробничого та природного середовища в якому проходить трудовий процес і вплив яких на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних й інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я нащадків. 2. Залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окремі шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними. Стаття _____. Небезпечний виробничий фактор Небезпечний виробничий фактор - це фактор виробничого середовища, в якому проходить трудовий процес, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті працівника. | Відхилено | |||
| -1467- Губський Б.В. Стаття _____. Особливі природно - географічні та геологічні умови праці та умови праці підвищеного ризику для здоров'я 1. Особливі природно - географічні та геологічні умови праці та умови праці підвищеного ризику для здоров'я - це умови праці, за яких можливий вплив небезпечних факторів виробничого та природного середовища і психофізіологічних факторів, що можуть бути причиною функціональних змін в організмі та можуть призвести до порушення здоров'я або загибелі працівника оточуючих його людей при недотриманні норм і правил безпеки чи недостатній кваліфікації працівника. 2. Перелік робіт, професій і посад з особливими природно - географічними та геологічними умовами праці та умовами праці підвищеного ризику для здоров'я визначається затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Стаття. Безпечні умови праці Безпечні умови праці - це умови праці, за яких виключено дію на працівників шкідливих і небезпечних виробничих факторів або рівні їх впливу не перевищують встановлені нормативи. Стаття. Важкість праці Важкість праці - це характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається й переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням у просторі тощо. | Відхилено | |||
| -1468- Губський Б.В. Стаття. Напруженість праці 1. Напруженість праці - це характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. 2. До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режими праці тощо. Стаття. Роз'їзний характер праці Роз'їзний характер праці - це виконання робіт пов'язаних із рухом транспортних засобів, коли не може бути забезпечено щоденне повернення працівника до місця його постійного проживання, або робота, що за своїм характером передбачає необхідність направлення працівника у відрядження понад шістдесят діб на календарний рік. Стаття. Польові умови праці Польові умови праці - це виконання робіт у пошукових, геологічних та наукових експедиціях чи виконання пошуково - рятувальних робіт, що здійснюються в умовах не пристосованих для щоденного відпочинку та коли відсутня можливість щоденного повернення до місця постійного чи тимчасового проживання працівника (вахтового містечка, готелю, квартири чи іншого комфортного житла). | Відхилено | |||
| -1469- Губський Б.В. § 3 Методи й види забезпечення трудового процесу Стаття. Вахтовий метод 1. Вахтовий метод - це особлива форма здійснення трудового процесу поза місцем постійного проживання працівників, коли не може бути забезпечено щоденне їх повернення в місце їх постійного проживання. 2. Вахтовий метод застосовується при значному віддаленні місця роботи від місця знаходження роботодавця з метою скорочення строків будівництва, ремонту, реконструкції чи забезпечення функціонування об'єктів виробничого, соціального чи іншого призначення в малонаселених, віддалених районах, на територіях з особливими природно - географічними та геологічними умови праці чи умовами праці підвищеного ризику для здоров'я (зони відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, території чи об'єкти, на яких виникли техногенні аварії чи природні надзвичайні ситуації тощо). Стаття. Відрядження 1. Відрядження - це службова поїздка працівника, а у випадках передбачених законодавством про працю іншої особи, на певний строк для виконання трудових чи представницьких обов'язків поза місцем постійної роботи за дорученням роботодавця. 2. Службові поїздки працівників, постійна праця яких здійснюється в дорозі чи має роз'їзний характер, не є відрядженнями. 3. Якщо роботодавцем не передбачено інше, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, установи, організації, куди працівника відряджено. 4. Строк відрядження працівника визначається роботодавцем з урахуванням вимог частини другої статті 259 цього Кодексу. | Відхилено | |||
| -1470- Губський Б.В. Стаття. Відкомандирування Відкомандирування - це виконання працівником, який має спеціальне звання чи ранг, за розпорядженням роботодавця та у випадках передбачених законом України службового доручення поза місцем своєї постійної роботи у цього ж чи іншого роботодавця на умовах нового трудового договору терміном до п'яти років. Стаття. Робота за сумісництвом 1. Робота за сумісництвом - це виконання працівником іншої регулярно оплачуваної роботи за трудовим договором. 2. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником, як за основним місцем роботи, так і у іншого роботодавця. Дозвіл на роботу за сумісництвом в іншого роботодавця за основним місцем роботи працівника не потрібен, якщо інше не передбачено трудовим договором. 3. Особливості роботи за сумісництвом працівників державних і комунальних підприємств, установ, організацій, а також педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників, працівників культури регулюється законодавством про працю. | Відхилено | |||
| -1471- Губський Б.В. Стаття. Суміщення професій (посад) 1. Суміщення професій (посад) - це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи у того ж роботодавця за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи. 2. Якщо працівник не повністю завантажений обов'язками за основною трудовою функцією, із метою ефективного використання робочого часу при прийнятті на роботу і пізніше роботодавець і працівник можуть домовитись про розширення трудової функції працівника шляхом включення до неї обов'язків, що відповідно до кваліфікаційних характеристик належать до іншої професії (інших професій). Розширення трудової функції працівника не повинне вимагати інтенсивності праці, яка виходить за межі такої, що за відповідних умов повинна визнаватись нормальною. 3. Якщо це не спричиняє шкоди здоров'ю працівника, за згодою між роботодавцем і працівником можливе включення до трудової функції тимчасово або без обмеження строком додаткових обов'язків. При цьому інтенсивність праці може виходити за межі такої, що звичайно визнається нормальною, а працівник отримує доплату (за суміщення професій або посад, розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваної роботи, виконання обов'язків відсутнього працівника тощо)." | Відхилено | |||
| 664. | Глава 1. | -1472- Губський Б.В. Главу 1. Робочий час викласти у наступній редакції: "Глава 1. РОБОЧИЙ ЧАС § 1 Тривалість робочого часу Стаття 134. Склад робочого часу 1. До складу робочого часу належить час виконання працівником трудових обов'язків, підготовчо - завершувальний період роботи (час отримання трудового завдання, одержання матеріалів й інструментів, товарів, ознайомлення з технічною документацією, відповідно до якої повинна виконуватись робота, час підготовки й прибирання робочого місця, здачі готової продукції, час перерв для внутрізмінного відпочинку, особистих потреб, обігрівання тощо, коли працівник фактично залишається у розпорядженні роботодавця), час чергування працівника в установленому роботодавцем місці в режимі очікування у порядку, визначеному цим Кодексом. 2. Час переміщення працівника до місця виконання трудових обов'язків до робочого часу не включається. Цей порядок не застосовується у випадках, коли виконання трудових обов'язків передбачає переміщення від одного об'єкта до іншого чи по відношенню до працівників зайнятих на підземних роботах. 3. У випадках, передбачених цим Кодексом, колективним і трудовим договором до робочого часу можуть належати час пересування від місця отримання трудового завдання (місця явки на роботу) до місця його виконання та час, що витрачає працівник на шлях до роботи та з роботи, або можуть передбачатися замість цього розміри гарантійних виплат, що роботодавець зобов'язаний здійснювати на користь працівника за цей час. Стаття 135. Нормальна тривалість робочого часу Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати сорок годин на тиждень. | Відхилено | Глава 1 |
| -1473- Губський Б.В. Стаття 136. Скорочена тривалість робочого часу 1. Скорочена тривалість робочого часу - це максимальна норма робочого часу, що може бути застосована по відношенню до певних категорій працюючих залежно від умов та можливостей (вікових чи організаційних) їх праці. 2. Скорочена тривалість робочого часу не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці (у тому числі за погодинною оплатою праці), компенсацій і гарантійних виплат передбачених цим Кодексом. 3. Скорочений робочий час установлюється: 1) для працівників віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років-тридцять шість годин на тиждень, для осіб віком до шістнадцяти років (учнів, які працюють відповідно до статті ____ (Мінімальний вік прийняття на роботу) цього Кодексу) - двадцять чотири години на тиждень; 2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - не більш як тридцять шість годин на тиждень. 4. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота, в яких дає право на скорочений робочий час, та його тривалість встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. 5. Крім того, законами України встановлюється скорочений робочий час для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Стаття 137. Робочий час меншої тривалості 1. Робочий час меншої тривалості може встановлюватись, відповідно до колективного чи трудового договору для працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда чи хворих членів сім'ї, які потребують стороннього догляду, відповідно до медичного висновку. 2. Установлення робочого часу меншої тривалості не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці (у тому числі за погодинною оплатою праці), компенсацій і гарантійних виплат передбачених цим Кодексом. | Відхилено | |||
| -1474- Губський Б.В. Стаття 138. Неповний робочий час 1. За угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись, як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. 2. Роботодавець зобов'язаний установити неповний робочий день чи робочий тиждень за письмовою заявою: 1) вагітній жінці, яка працює; 2) працівнику із сімейними обов'язками, який має дітей віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда; 3) працівнику із сімейними обов'язками, який здійснює догляд за хворим членом сім'ї, відповідно до медичного висновку; 4) працівнику з обмеженими фізичними можливостями, відповідно до медичного висновку. 3. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-якого зменшення розміру компенсацій і гарантійних виплат передбачених цим Кодексом. 4. У разі, коли зазначені працівники працюють неповний робочий час або знаходилися у відпустці за сімейними обставинами, і відповідно виявили бажання перейти працювати на повний робочий день або тиждень чи передчасно повернутися з відпустки, вони не повинні відчути дискримінації зі сторони роботодавця й уповноважених ним посадових осіб. | Відхилено | |||
| -1475- Губський Б.В. Стаття 139. Тривалість щоденної роботи та роботи змінами 1. Тривалість щоденної роботи та роботи змінами визначається трудовим договором, колективним договором, угодою або правилами внутрішнього трудового розпорядку із збереженням нормальної тривалості робочого часу на тиждень або інший обліковий період. 2. При п'ятиденному робочому тижні за обліковий період, що не перевищує чотирьох місяців тривалість щоденної роботи не може перевищувати у середньому вісім годин при тижневій нормі сорок годин, сім годин при тижневій нормі тридцять шість годин і п'ять годин при тижневій нормі двадцять чотири години, за умови дотримання вимоги про тривалість робочого часу напередодні днів державних свят і вихідних днів (стаття 140 цього Кодексу). 3. При шестиденному робочому тижні за обліковий період, що не перевищує чотирьох місяців тривалість щоденної роботи не може перевищувати у середньому семи годин при тижневій нормі сорок годин, шість годин при тижневій нормі тридцять шість годин і чотири години при тижневій нормі двадцять чотири години , за умови дотримання вимоги про тривалість робочого часу напередодні днів державних свят і вихідних днів (частина 3 статті 140 цього Кодексу). | Відхилено | |||
| -1476- Губський Б.В. 4. При застосуванні режимів роботи змінами тривалість робочого часу підчас зміни не може перевищувати десять годин на добу, а для: 1) осіб, які навчаються у середніх та професійно-технічних закладах освіти і працюють протягом навчального року у вільний від навчання час: а) віком до шістнадцяти років - дві з половиною години на добу; б) віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - три з половиною години на добу; 2) працівників віком до шістнадцяти років - п'ять годин на добу; 3) працівників віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - сім годин на добу; 4) працівників з обмеженими фізичними можливостями - за їх згодою, відповідно до медичного висновку, але не більше десяти годин на добу; 5) працівників, зайнятих на роботах із шкідливими, важкими умовами та особливим характером праці, яким установлено скорочення нормальної тривалості тижневого робочого часу на: а) чотири години - вісім годин на добу; б) понад чотири години - шість годин на добу. 5. Для професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відео знімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів тривалість щоденної роботи може встановлюватися нормативно-правовими актами про працю, трудовим чи колективним договором без дотримання вимог частин 1 - 3 цієї статті. 6. Тривалість щоденної роботи окремих категорій працівників (лікувальних установ, установ опікування (інтернатні установи), дитячих виховальних установ, спеціалізованих енергетичних служб, спеціалізованих служб зв'язку, аварійних і рятувальних служб й інших служб, що працюють у режимі безперервного чергування), чергових у приміщеннях може складати до двадцяти чотирьох годин на добу. Середня тривалість робочого часу таких працівників протягом семи днів не повинна перевищувати сорока вісьми годин, а час відпочинку між робочими днями (змінами) не повинний бути коротшим двадцяти чотирьох годин. Перелік таких робіт затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. 7. Максимальна загальна тривалість водіння транспортного засобу, включаючи роботу понад норму робочого часу, не повинна перевищувати дев'яти годин на добу чи сорока вісьми годин на тиждень. | Відхилено | |||
| -1477- Губський Б.В. Стаття 140. Тривалість робочого часу напередодні днів державних свят і вихідних днів 1. Тривалість робочого дня (зміни), які безпосередньо передують дню державного чи релігійного свята (стаття 165 цього Кодексу) скорочується на одну годину, крім випадків застосування тривалості робочого часу меншої тривалості (стаття 138 цього Кодексу) і неповного робочого часу (стаття 139 цього Кодексу), якщо колективним чи трудовим договором не передбачено інший порядок. 2. На безперервно діючих підприємствах і під час виконання окремих видів робіт, де неможливо зменшення тривалості робочого дня (зміни) у передсвятковий день, переробіток робочого часу компенсується наданням працівникові додаткового часу відпочинку або, за згодою працівника, оплатою за нормами, передбаченими для надурочних робіт. 3. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати п'ять годин. | Відхилено | |||
| -1478- Губський Б.В. Стаття 141. Підсумований облік робочого часу. Запровадження облікового періоду 1. На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. 2. У будівництві, сільському господарстві та тваринництві, при охороні майна та осіб, а також при виконанні суспільно корисних робіт або робіт щодо обслуговування населення може бути запроваджено обліковий період, що не перевищує шість місяців, а у разі, коли це додатково обґрунтовано нетиповими організаційними умовами або технічними умовами, що мають вплив на перебіг процесу роботи , - обліковий період, що не перевищує дванадцять місяців. Зазначена норма не може бути застосована в режимах робочого часу, визначеного частинами 1 - 4 і 6 статті 139 і статтею 145 цього Кодексу. 3. При застосуванні режимів роботи, визначених частиною 4 статті 139 цього Кодексу, робочий час не може перевищувати в середньому сорок годин на тиждень за прийнятий обліковий період. У цьому випадку обліковий період, як правило, не може бути більшим одного місяця. У виняткових випадках, коли для цього є відповідні обґрунтування, обліковий період може бути продовжено, однак не більше як до трьох місяців, а у випадку виконання робіт, що залежать від пори року або атмосферних умов, - може бути продовжено до шести місяців. 4. Порядок запровадження підсумованого обліку робочого часу та вибір облікового періоду визначається колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку чи за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а у випадку, коли профспілковий орган чи представник відсутні з обов'язковим попереднім повідомленням про це державної інспекції праці. 5. Переробіток робочого часу в окремі дні облікового періоду компенсується наданням у цьому ж періоді додаткових днів відпочинку або зменшенням тривалості роботи в інші дні. 6. У разі не виконання цих вимог переробіток робочого часу в обліковому періоді має компенсуватися як надурочні роботи. У разі припинення трудових правовідносин до закінчення облікового періоду, працівник має право на зазначену компенсацію на цих же умовах за час, відпрацьований від початку облікового періоду до дня припинення трудових правовідносин. | Відхилено | |||
| -1479- Губський Б.В. § 2 Режими робочого часу Стаття 142. Режим робочого часу 1. Режим робочого часу встановлюється трудовим чи колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку і передбачає: 1) тривалість робочого тижня (п'ятиденний з двома вихідними днями чи шестиденний з одним вихідним днем) 2) роботу змінами й число змін за добу; 3) тривалість щоденної роботи (зміни); 4) час початку й закінчення роботи; 5) види, порядок надання та тривалість перерв; 6) чередування робочих і вихідних днів. 2. Режим робочого часу і часу відпочинку працівників підприємств транспорту, зв'язку й інших, що мають особливий характер функціювання, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. 3 Режим робочого часу працівників, зайнятих у роботодавців - фізичних осіб, визначається угодою сторін. При цьому тривалість робочого часу на тиждень не може перевищувати її нормальну тривалість. 4. Режим робочого часу осіб, які працюють у релігійних організаціях, визначається з урахуванням нормальної тривалості робочого часу, передбаченої цим Кодексом, виходячи з режиму справляння обрядів чи іншої діяльності релігійної організації, визначеної її внутрішнім статутом. | Відхилено | |||
| -1480- Губський Б.В. Стаття 143. П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень та тривалість щоденної роботи 1. Для працівників установлюється, як правило, п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи, як правило, повинна бути однаковою. За наявності достатніх підстав тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) із додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 135 і 136 цього Кодексу). 2. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами праці запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. 3. П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з органом місцевого самоврядування. | Відхилено | |||
| -1481- Губський Б.В. Стаття 144. Чергування 1. Чергування - це обов'язок працівника знаходитись на підприємстві, в установі, організації на робочому чи іншому визначеному роботодавцем місці чи вдома з метою вирішення невідкладних питань та виконання термінових робіт. Чергування може вводитись роботодавцем відповідно до виробничих потреб. Залучення працівників до чергування у загальні вихідні дні, у дні державних і релігійних свят, коли робота не проводиться, допускається з додержанням вимог статті 164 цього Кодексу та інших актів законодавства про працю. 2. Чергування працівників на виробництві після закінчення робочого дня (зміни), у вихідні дні та дні державних і релігійних свят провадиться тільки у виняткових випадках. Графік чергування та його тривалість затверджується роботодавцем за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). 3. Час чергування на виробництві разом із тривалістю робочого дня (зміни), коли чергування здійснюється після закінчення робочого дня (зміни), не може перевищувати тривалість щоденної роботи, визначеної частиною 6 статті 139 цього Кодексу, а тривалість чергування на виробництві чи вдома у вихідні дні та дні державних і релігійних свят, а також удома не може перевищувати восьми годин на добу. | Відхилено | |||
| -1482- Губський Б.В. 4. Залучення працівників до чергування з метою вирішення невідкладних питань та виконання термінових робіт, що виходять за межі їх трудових обов'язків не допускається. 5. Залучення до чергування працівників за ініціативою роботодавця дозволяється не більше одного разу на місяць, а за згодою працівника не більше одного разу на тиждень. Забороняється залучати до чергування вагітних жінок і працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років. 6. Працівники із сімейними обов'язками, які мають дітей-інвалідів або дітей віком від трьох до чотирнадцяти років, можуть залучатися до чергування тільки вдома та за умови їх письмової згоди. 7. Час чергування на виробництві включається до робочого часу у повному розмірі. Законодавством про працю галузевою угодою чи колективним договором може передбачатись включення до робочого часу лише частини часу чергування, якщо під час чергування працівник може відпочивати. 8. Час чергування вдома включається до робочого часу у розмірі не меншому як п'ятдесят відсотків. 9. Залучення працівників до чергування не може порушувати місячну норму робочого часу, що розраховується на підставі статей 135 - 138 цього Кодексу. У випадках залучення працівника до чергування в день, який є для нього вихідним, йому надається інший вихідний день на протязі того ж календарного місяця (до чи після чергування). 10. У разі залучення до чергування працівників після закінчення робочого дня, явка на роботу для працівників, які працюють на умовах як нормованого, так і ненормованого робочого дня, переноситься у день чергування на більш пізній час. Тривалість чергування або роботи разом із чергуванням не може перевищувати нормальну тривалість робочого дня. | Відхилено | |||
| -1483- Губський Б.В. Стаття 145. Робота змінами 1. Робота змінами виконується у дві, три або чотири зміни у випадках, якщо тривалість виробничого процесу перевищує нормальну тривалість щоденної роботи, а також із метою ефективного використання обладнання, збільшення обсягів виробництва чи надання послуг. 2. При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. кожна група працівників (зміна) повинна виконувати роботу протягом установленої тривалості робочого часу згідно з графіком змінності. 3. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень у години, визначені графіками змінності. 4. Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється. 5. Графіки змінності погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) і, як правило, є додатком до колективного договору. 6. Графіки змінності доводяться до відома працівників не пізніше як за один місяць до їх запровадження. Стаття 146. Гнучкий режим робочого часу За згодою сторін роботодавець може запроваджувати для працівників гнучкий режим робочого часу з визначенням часу початку чи часу закінчення роботи в межах загальної тривалості робочого дня. При цьому має забезпечуватися відпрацювання працівником нормальної тривалості робочого часу за відповідний обліковий період, що розраховується на підставі вимог статей 135 і 136 цього Кодексу з урахуванням у відповідних випадках норм, визначених статтями 137 і 138 цього Кодексу. | Відхилено | |||
| -1484- Губський Б.В. Стаття 147. Поділ робочого дня на частини 1. На роботах з особливими умовами й характером праці, а також у разі виконання робіт, інтенсивність яких неоднакова протягом робочого дня (зміни), робочий день може бути поділений на частини заздалегідь встановленим режимом робочого часу, що передбачає не більше ніж одну перерву у роботі тривалістю не довше п'яти годин (а для водіїв автомобільного транспорту і транспортного зв'язку - не довше шести годин) і за умови, щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала встановленої тривалості щоденної роботи. При цьому зазначена перерва не зараховується до робочого часу, однак час такої перерви оплачується працівникові у розмірі п'ятдесят відсотків оплати, що отримав би працівник за час простою (частиною 1 статті ___цього Кодексу), якщо колективним чи трудовим договором не передбачено більший розмір оплати. 2. Такий поділ робочого дня запроваджується з урахуванням позиції виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і не може бути застосованим в режимах робочого часу, визначених частинами четвертою і шостою статті 139 і статтею 145 цього Кодексу. Стаття 148. Початок і закінчення роботи Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку й графіками змінності відповідно до вимог цього Кодексу, інших нормативно - правових і локальних нормативних актів про працю. | Відхилено | |||
| -1485- Губський Б.В. Стаття 149. Обов'язок роботодавця інформувати працівників щодо встановленого режиму робочого часу та вести облік робочого часу 1. Роботодавець зобов'язаний: 1) інформувати працівників посередством вивішування об'яв у доступних для працівників місцях про час початку та час закінчення робочого дня (кожної зміни), час відпочинку та перерви в роботі, що надаються працівникам, у тому числі про перерви, що не включаються до робочого часу; 2) вести облік робочого часу працівника з метою правильного встановлення його винагороди та інших виплат, пов'язаних із працею. На вимогу працівника роботодавець повинен надати йому можливість ознайомитись з таким обліком. 2. Зазначений облік робочого часу працівників, які самостійно планують свій робочий час (стаття 158-1 цього Кодексу) чи працюють за відрядними завданнями (стаття ____ цього Кодексу) чи отримують тарифну ставку (оклад) за надурочні роботи або за роботи у нічний час (частина 2 статті ____ і частина 6 статті _____ цього Кодексу) не ведеться. | Відхилено | |||
| -1486- Губський Б.В. § 3 Робота у нічний час Стаття 150. Тривалість робочого часу в нічний час 1. Нічним вважається час із десятої години вечора до шостої години ранку. 2. У разі роботи в нічний час установлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення нормальної тривалості робочого часу (пункт 2 частини 2 статті 136цього Кодексу), а також на працівників, із якими укладено трудовий договір тільки для роботи у нічний час, якщо інше не передбачено трудовим чи колективним договором. 3. Тривалість робочого часу у нічний час зрівнюється з тривалістю робочого часу у денний час у тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. Стаття 151. Заборона роботи у нічний час 1. Забороняється залучення до роботи у нічний час: 1) вагітних жінок, які працюють і працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років; 2) неповнолітніх працівників, за винятком працівників, які беруть участь у виконанні і (або) створенні художніх та мистецьких творів; 3) інших категорій працівників, передбачених законами України. 2. Робота жінок і працівників з обмеженими фізичними можливостями у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. 3. працівники із сімейними обов'язками, які мають дітей-інвалідів чи здійснюють догляд за хворими членами сім'ї, відповідно до медичного висновку, які самостійно (без подружжя) виховують дітей віком до п'яти років можуть залучатися до роботи у нічний час лише за їх письмовою згодою. 4. Зазначені у частині другій і третій цієї статті працівники повинні бути у письмовій формі ознайомлені зі своїм правом відмовитися від роботи у нічний час. 5. Порядок роботи у нічний час професійних творчих працівників організацій кінематографії, телезнімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів може встановлюватися трудовим чи колективним договором, галузевою угодою. | Відхилено | |||
| -1487- Губський Б.В. § 4 Робота понад нормальну тривалість робочого часу Стаття 152. Робота понад нормальну тривалість робочого часу Робота понад нормальну тривалість робочого часу може провадитися як за ініціативою працівника (робота за сумісництвом і у випадках, коли працівник самостійно планує свій робочий час), так і за ініціативою роботодавця (надурочна робота та робота на умовах ненормованого робочого часу). Стаття 153. Надурочні роботи й робота в надурочний час 1. Надурочні роботи - це робота, що виконується працівником за завданням роботодавця понад нормальну тривалість робочого часу щоденної роботи чи роботи зміною у випадках, передбачених статтею 154 цього Кодексу. 2. Робота в надурочний час - це робота понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, визначений відповідно з вимогами статей 139 і 141 цього Кодексу. | Відхилено | |||
| -1488- Губський Б.В. Стаття 154. Обмеження надурочних робіт Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках, як: 1) проведення робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; 2) проведення громадських робіт щодо водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування; 3) необхідність закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі майна або викличе загрозу життю чи здоров'ю людей, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів, споруд або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працюючих; 4) необхідність виконання вантажно - розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення й призначення; 5) продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником. | Відхилено | |||
| -1489- Губський Б.В. Стаття 155. Заборона залучення до надурочних робіт 1. До надурочних робіт забороняється залучати: 1) вагітних жінок, які працюють; 2) неповнолітніх працівників; 3) працівників зайнятих в шкідливих та небезпечних умовах праці, де спостерігається перевищення максимально допустимих шкідливих чи небезпечних виробничих факторів; 4) інші категорії працівників, передбачені законодавством про працю. 2. Працівники із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років, працівники з обмеженими фізичними можливостями можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх письмовою згодою і за умови, що ці роботи не заборонені їм за станом здоров'я відповідно до медичного висновку. При цьому зазначені працівники повинні бути у письмовій формі ознайомлені зі своїм правом відмовитися від надурочних робіт. 3. Законодавством про працю можуть бути передбачені й інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт. Стаття 156. Граничні норми застосування надурочних робіт та роботи у надурочний час 1. Надурочні роботи та роботи у надурочний час не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і сто двадцять годин на рік. Колективним договором може бути визначено більшу річну норму надурочних робіт та роботи у надурочний час за умови, що щотижнева робота не перевищуватиме в середньому сорок вісім годин на тиждень за прийнятий обліковий період. 2. Роботодавець зобов'язаний вести облік надурочних робіт, які виконуються кожним працівником. | Відхилено | |||
| -1490- Губський Б.В. Стаття 157. Ненормований робочий час Ненормований робочий час - це час, протягом якого працівник має забезпечити виконання обсягу робіт (посадових обов'язків) в межах визначених правилами внутрішнього трудового розпорядку, у тому числі понад нормальну тривалість робочого часу, але не більше двох годин на день, чотирьох годин на тиждень і ста двадцяти годин на рік. Стаття 158. Робота на умовах ненормованого робочого часу 1. До роботи на умовах ненормованого робочого часу можуть залучатися працівники окремих професій і посад у випадках, передбачених нормативно - правовими актами про працю, колективним чи трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перелік таких професій і посад затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. 2. До роботи на умовах ненормованого робочого часу не можуть залучатися працівники, які виконують роботу на умовах відрядної оплати праці. 3. Не вважається роботою на умовах ненормованого робочого часу робота за сумісництвом, надурочна робота та робота на якій застосовується поділ робочого дня на частини. Стаття 158-1. Працівники, які самостійно планують свій робочий час Керівники підприємств, установ, організацій, самостійних виробничих підрозділів (філій), надомники й інші категорії працівників, які визначені колективним договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку планують свій робочий час самостійно, якщо інше не визначено у трудовому договорі." | Відхилено | |||
| 665. | Робочий час | Робочий час | ||
| 666. | §1. Тривалість робочого часу | §1. Тривалість робочого часу | ||
| 667. | Стаття 134. Визначення робочого часу | -1491- Єхануров Ю.І. Пропонуємо статті 134 та 138 об'єднати в одну, оскільки зазначені статті визначають поняття робочого часу та викласти у такій редакції: "Стаття 134. Визначення робочого часу 1. Робочий час - це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов'язки за трудовим договором. 2. До складу робочого часу включається час виконання працівником трудових обов'язків, підготовчо-завершальний період (час отримання трудового завдання, отримання матеріалів та інструментів, товарів, ознайомлення з технічною документацією, відповідно до якої повинна виконуватися робота, час підготовки і прибирання робочого місця, здавання готової продукції тощо), задоволення особистих потреб, обігрівання тощо. Стосовно окремих видів робіт колективним договором можуть встановлюються особливості віднесення підготовчо-завершального періоду до робочого часу. 3. Колективним чи трудовим договором можуть визначатись окремі періоди, які включаються до складу робочого часу, зокрема, включення до складу робочого часу повністю або частково часу, протягом якого працівник знаходиться дома в режимі готовності стати до виконання трудових обов'язків. 4. Час, необхідний для прибуття працівника до місця виконання трудових обов'язків, до робочого часу не включається, крім випадків, коли виконання трудових обов'язків передбачає пересування від одного об'єкта до іншого. " Крім того, редакцію статей 134 і 138 слід узгодити зі статтею 141. | Враховано частково | Стаття 129. Визначення робочого часу та його склад |
| 668. | 1. Робочий час - це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов'язки за трудовим договором. Відповідно до трудового законодавства до робочого часу можуть включатися інші періоди часу. | 1. Робочий час - це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов'язки за трудовим договором. Відповідно до трудового законодавства до робочого часу можуть включатися інші періоди часу. | ||
| 669. | 2. Регулювання робочого часу здійснюється нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами і колективними договорами. | 2. До складу робочого часу включається час виконання працівником трудових обов'язків, підготовчо-завершальний період (час отримання трудового завдання, отримання матеріалів та інструментів, товарів, ознайомлення з технічною документацією, відповідно до якої повинна виконуватися робота, час підготовки і прибирання робочого місця, здавання готової продукції тощо), час перерв для внутрізмінного відпочинку, задоволення особистих потреб, обігрівання тощо. Особливості віднесення підготовчо-завершального періоду до робочого часу щодо окремих видів робіт встановлюються трудовим законодавством. 3. Колективним чи трудовим договором можуть визначатись окремі періоди, які включаються до складу робочого часу, зокрема, включення до складу робочого часу повністю або частково часу, протягом якого працівник знаходиться дома в режимі готовності стати до виконання трудових обов'язків. 4. Час, необхідний для прибуття працівника до місця виконання трудових обов'язків, до робочого часу не включається, крім випадків, якщо виконання трудових обов'язків передбачає пересування від одного об'єкта до іншого. Розмір гарантійних виплат, які роботодавець зобов'язаний здійснювати працівнику за час пересування від місця отримання трудового завдання (місця прибуття на роботу) до місця виконання трудових обов'язків, може встановлюватися колективним чи трудовим договором. | ||
| 670. | Стаття 135. Нормальний робочий час | -1492- Сіренко В.Ф. Статтю 135 викласти в такій редакції: "Стаття 135. Максимальна тривалість робочого часу | Відхилено | Стаття 130. Нормальний робочий час |
| 671. | 1. Нормальний робочий час встановлюється тривалістю сорок годин на тиждень, якщо інше не встановлено законом. | -1493- Стоян О.М. Частину першу викласти у редакції : "1. Нормальний робочий час встановлюється тривалістю до сорока годин на тиждень." | Враховано | 1. Нормальний робочий час встановлюється тривалістю до сорока годин на тиждень. Конкретна тривалість нормального робочого часу встановлюється колективним договором. |
| -1494- Сіренко В.Ф. Статтю 135 викласти у такій редакції: 1. Максимальна тривалість робочого часу на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності не може перевищувати сорока годин на тиждень". | Відхилено | |||
| -1495- Франчук І.А. Частину 1 статті 135 викласти у такій редакції: "Нормальний робочий час встановлюється тривалістю до сорока часів на тиждень за згодою з профспілковим органом" | Враховано частково | |||
| -1496- Катушева З.Г. Частину 1 ст. 135 викласти в наступній редакції: "Нормальний робочий час встановлюється тривалістю до 40 годин на тиждень". | Враховано | |||
| -1497- Мироненко В.А. Частину 1 ст. 135 викласти в наступній редакції: "Нормальний робочий час встановлюється тривалістю до 40 годин на тиждень". | Враховано | |||
| 672. | Стаття 136. Скорочений робочий час | -1498- Сіренко В.Ф. Назву статті 136 викласти в такій редакції: "Скорочення тривалість робочого часу". | Відхилено | Стаття 131. Скорочений робочий час |
| 673. | 1. При скороченому робочому часі тривалість робочого часу зменшується, але це не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці, в тому числі у разі застосування почасової форми оплати праці. | -1499- Хара В.Г. Частину 1 статті 136 перенести після частини 4 та викласти в такій редакції: "4. Зменшення тривалості робочого часу при скороченому робочому часі не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці, в тому числі у разі застосування почасової форми оплати праці." Відповідно змінити нумерацію частин | Враховано | |
| -1500- Єхануров Ю.І. Статтю 136 викласти у такій редакції: "Стаття 136. Скорочений робочий час" 1. Скорочена тривалість робочого часу - це максимальна норма робочого часу, що може бути застосована по відношенню до певних категорій працюючих залежно від умов та можливостей їх праці. 2. Скорочений робочий час встановлюється: 1) для працівників віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років-тридцять шість годин на тиждень; 2) для працівників віком від п'ятнадцяти до шістнадцяти років (учнів віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років) двадцять чотири години на тиждень; 3) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як тридцять шість годин на тиждень. | Відхилено | |||
| 674. | 2. Скорочений робочий час встановлюється: | 1. Скорочений робочий час встановлюється: | ||
| 675. | 1) для працівників віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років-тридцять шість годин на тиждень, для осіб віком від п'ятнадцяти до шістнадцяти років (учнів віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років, які працюють відповідно до частини четвертої статті 25 цього Кодексу) - двадцять чотири години на тиждень; | 1) для працівників віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - тридцять шість годин на тиждень, для осіб віком від п'ятнадцяти до шістнадцяти років (учнів віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років, які працюють відповідно до частини четвертої статті 20 цього Кодексу) - двадцять чотири години на тиждень; | ||
| 676. | 2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як тридцять шість годин на тиждень. | 2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, - не більш як тридцять шість годин на тиждень. | ||
| 677. | 3. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочений робочий час, та його тривалість встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. | -1501- Сіренко В.Ф. У частині третій статті 136 слова "встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці" замінити словами "затверджується Кабінетом Міністрів України". | Відхилено | 2. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочений робочий час, та його тривалість встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. |
| -1502- --Н.д.ЄхануровЮ.І. (Реєстр.картка №251) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!! Статтю 136 викласти у такій редакції: "3. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочений робочий час, та його тривалість встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. 4. Законами може встановлюватися скорочений робочий час для окремих категорій працівників (учителів, лікарів, суддів тощо)." | Відхилено | |||
| 678. | 4. Законами може встановлюватися скорочений робочий час для окремих категорій працівників (учителів, лікарів, суддів тощо). | 3. Законами може встановлюватися скорочений робочий час для окремих категорій працівників (учителів, лікарів тощо). 4. Зменшення тривалості робочого часу при скороченому робочому часі не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці, у тому числі в разі застосування почасової форми оплати праці. | ||
| 679. | 5. Робочий час меншої тривалості може встановлюватися для осіб із сімейними обов'язками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда. Встановлення робочого часу меншої тривалості не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці, в тому числі у разі застосування погодинної форми оплати праці. | -1503- Сіренко В.Ф. У першому реченні частини п'ятої статті 136 слова "Робочий час меншої тривалості" замінити словами "Скорочений робочий час". У другому реченні слово "меншої" замінити словом "скороченої". | Враховано | 5. Колективним договором може встановлюватися скорочений робочий час для осіб із сімейними обов'язками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда. |
| -1504- Хара В.Г. В частині 5 статті 136 друге речення виключити; Перше речення доповнити словами: "на умовах визначених колективним договором." | Враховано | |||
| -1505- Єхануров Ю.І. Статтю 136 викласти у такій редакції: "5. При скороченому робочому часі тривалість робочого часу зменшується, але це не тягне за собою зменшення розміру оплати праці, в тому числі у разі застосування почасової форми оплати праці." | Відхилено | |||
| -1506- Горбаль В.М. У частині 5 статті 136 слова "Робочий час меншої тривалості" замінити словами "Скорочений час". | Враховано | |||
| 680. | Стаття 137. Неповний робочий час | -1507- Сіренко В.Ф. Назву статті 137 викласти в такій редакції: "Неповна (мінімальна) тривалість робочого часу". | Відхилено | Стаття 132. Неповний робочий час |
| 681. | 1. Неповний робочий час може встановлюватися за згодою сторін трудових відносин. | 1. Неповний робочий час може встановлюватися за згодою сторін трудових відносин. | ||
| 682. | 2. Неповний робочий час може встановлюватися на роботах для працівників з нормальним і скороченим робочим часом. | 2. Неповний робочий час може встановлюватися для працівників на роботах з нормальним і скороченим робочим часом. | ||
| 683. | 3. При неповному робочому часі зменшення тривалості робочого часу передбачає виплату працівникові частини тарифної ставки (посадового окладу), що дорівнює частці неповного робочого часу в повному робочому часі. | -1508- Хара В.Г. Частину 3 статті 137 перенести після частини 5 з відповідною зміною нумерації; | Враховано | |
| 684. | 4. Роботодавець зобов'язаний установити неповний робочий час тривалістю не менш як 20 годин на тиждень за письмовою заявою вагітної жінки, осіб із сімейними обов'язками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда чи здійснюють догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку. | -1509- Сіренко В.Ф. У частині четвертій статті 137 слова "тривалістю не менш як 20 годин на тиждень" виключити. | Враховано | 3. Роботодавець зобов'язаний установити неповний робочий час за письмовою заявою вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда чи здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку. |
| -1510- Сушкевич В.М. У пункті 4 статті 137 після слів: "відповідно до медичного висновку" встановити слова: "працівника з обмеженими фізичними та розумовими можливостями відповідно до медичного висновку". | Відхилено | |||
| 685. | 5. Неповний робочий час учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини скороченого робочого часу, передбаченого статтею 136 цього Кодексу для осіб відповідного віку. | -1511- Хара В.Г. Частину 4 і 5 викласти в такій редакції: "4. Роботодавець зобов'язаний установити неповний робочий час для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, який не може перевищувати половини скороченого робочого часу, передбаченого статтею 131 цього Кодексу для осіб відповідного віку. 5. При неповному робочому часі оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.." | Враховано | 4. Роботодавець зобов'язаний установити неповний робочий час для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, який не може перевищувати половини скороченого робочого часу, передбаченого статтею 131 цього Кодексу для осіб відповідного віку. 5. При неповному робочому часі оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. |
| 686. | 6. Гранична тривалість неповного робочого часу працівника, який працює за сумісництвом, може встановлюватися законодавством. | -1512- Хара В.Г. Частину 6 виключити | Враховано | |
| 687. | 7. Встановлення неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. | 6. Встановлення неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. | ||
| 688. | Стаття 138. Склад робочого часу | -1513- Хара В.Г. Зміст статті 138 перенести до статті 134. | Враховано | |
| 689. | 1. До складу робочого часу включається час виконання працівником трудових обов'язків, підготовчо-завершальний час (час отримання трудового завдання, отримання матеріалів та інструментів, товарів, ознайомлення з технічною документацією, відповідно до якої повинна виконуватися робота, час підготовки і прибирання робочого місця, здавання готової продукції тощо), час перерв для внутрізмінного відпочинку, задоволення особистих потреб, обігрівання тощо. Стосовно окремих видів робіт законодавством встановлюються особливості віднесення підготовчо-завершального до робочого часу. | -1514- Байсаров Л.В. В частині 1 статті 138 слова "час отримання трудового завдання" виключити. | Відхилено | |
| -1515- Сас С.В. У статті 138: частину першу після слова "перерв" доповнити словами "санітарно-оздоровчого призначення,". Приведення у відповідність до статті 7 Закону України "Про охорону праці". | Відхилено | |||
| -1516- Чикал А.В. Стаття 138 - частину першу після слова "перерв" доповнити словами "санітарно-оздоровчого призначення", (враховуючи вимоги статті 7 Закону України "Про охорону праці"). | Відхилено | |||
| -1517- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 138 "Склад робочого часу" слово "тощо" виключити. | Відхилено | |||
| -1518- Сіренко В.Ф. У частині першій статті 138 слова "задоволення особистих потреб" виключити. | Відхилено | |||
| -1519- Горбаль В.М. Частину 1 статті 138 після слів "обігрівання тощо," доповнити словами ", крім часу, що виділяється працівнику на обідню перерву". | Відхилено | |||
| 690. | 2. Відповідно до трудового законодавства склад робочого часу може визначатися в угодах і колективних договорах. До складу робочого часу повністю або частково включається час, протягом якого працівник знаходиться на робочому місці або вдома в режимі готовності стати до виконання трудових обов'язків. | -1520- Горбаль В.М. У частині 2 статті 138 слова "До складу робочого часу повністю або частково включається час, протягом якого працівник знаходиться на робочому місці або вдома в режимі готовності стати до виконання трудових обов'язків" виключити. | Враховано частково | |
| 691. | 3. Час, необхідний для прибуття працівника до місця виконання трудових обов'язків, до робочого часу не включається, крім випадків, коли виконання трудових обов'язків передбачає пересування від одного об'єкта до іншого. Розмір гарантійних виплат, які роботодавець зобов'язаний здійснювати працівнику за час пересування від місця отримання трудового завдання (місця прибуття на роботу) до місця виконання трудових обов'язків, може установлюватися угодою або колективним договором. | |||
| 692. | Стаття 139. Тривалість робочого часу напередодні державних і релігійних свят | Стаття 133. Тривалість робочого часу напередодні державних і релігійних свят | ||
| 693. | 1. Тривалість робочого часу в дні, які безпосередньо передують дню державного і релігійного свята (стаття 165 цього Кодексу), скорочується на одну годину. | -1521- Хара В.Г. В ч.1 статті 139 після слів: "релігійного свята" доповнити слова: "робота в які не проводиться" | Враховано | 1. Тривалість робочого часу в дні, які безпосередньо передують дню державного і релігійного свята, робота в які не проводиться (стаття 160 цього Кодексу), скорочується на одну годину. |
| 694. | 2. На безперервно діючих підприємствах і під час виконання окремих видів робіт, де неможливе зменшення тривалості робочого часу у передсвятковий день, виконання роботи понад встановлену тривалість робочого часу у такий день компенсується наданням працівникові додаткового часу відпочинку або за згодою працівника - оплатою за нормами, передбаченими для надурочних робіт. | -1522- Хара В.Г. Частину 2 статті 139 викласти в такій редакції: "2. На безперервно діючих підприємствах на окремих видах робіт, де за технологічними та іншими причинами неможливе зменшення тривалості робочого часу у передсвятковий день, виконання роботи понад встановлену тривалість робочого часу у такий день компенсується наданням працівникові додаткового часу відпочинку або за згодою працівника - оплатою за нормами, передбаченими для надурочних робіт." | Враховано | 2. На безперервно діючих підприємствах, на окремих видах робіт, де за технологічними та іншими причинами неможливе зменшення тривалості робочого часу в передсвятковий день, виконання роботи понад встановлену тривалість робочого часу в такий день компенсується наданням працівникові додаткового часу відпочинку або за згодою працівника - оплатою за нормами, передбаченими для надурочних робіт. |
| -1523- Довгий Т.О. Частину другу статті 139 пропонується доповнити реченням наступного змісту: "Тривалість додаткового часу відпочинку, що надається відповідно до частини другої цієї статті, не повинна бути меншою часу, відпрацьованого понад встановлену тривалість робочого часу." | Відхилено | |||
| 695. | Стаття 140. Тривалість робочого часу в нічний час | -1524- Сас С.В. У статті 140: назву статті викласти у наступній редакції: "Стаття 140. Тривалість робочого часу у вечірній та нічний час". | Відхилено | Стаття 134. Тривалість робочого часу в нічний час |
| -1525- Чикал А.В. Стаття 140 - назву статті викласти у наступній редакції: "Тривалість робочого часу у вечірній та нічний час". | Відхилено | |||
| 696. | 1. Нічним вважається час з десятої години вечора до шостої години ранку. | -1526- Сас С.В. У статті 140: - частину першу доповнити першим реченням наступного змісту: "Вечірнім вважається робочий час з шостої до десятої години вечора". У зв'язку із цим перше речення вважати другим реченням. | Відхилено | 1. Нічним вважається час із десятої години вечора до шостої години ранку. |
| -1527- Чикал А.В. Частину першу доповнити першим реченням наступного змісту: "Вечірнім вважається робочий час з шостої до десятої години вечора". У зв'язку із цим перше речення вважається другим реченням. | Відхилено | |||
| 697. | 2. У разі восьмигодинної тривалості робочого часу в нічний час встановлена тривалість робочого часу скорочується на одну годину. Якщо тривалість роботи в нічний час є меншою ніж вісім годин, тривалість робочого часу скорочується пропорційно. Ці правила не поширюються на працівників, для яких встановлено скорочений робочий час (частина друга статті 136 цього Кодексу) та працівників, з якими укладено трудовий договір про роботу в нічний час, якщо інше не передбачено колективним договором. | -1528- Сухий Я.М. Стаття 140 ч.2 доповнити третє речення після слів: " (частина друга статті 136 цього Кодексу)" доповнити словами: ", працівників, які працюють на безперервно діючих підприємствах, та під час виконання окремих видів робіт, де неможливе зменшення тривалості робочого часу", далі по тексту. | Враховано | 2. У разі восьмигодинної тривалості робочого часу в нічний час встановлена тривалість робочого часу скорочується на одну годину. Якщо тривалість роботи є меншою, ніж вісім годин, тривалість робочого часу в нічний час скорочується пропорційно. Ці правила не поширюються на працівників, для яких встановлено скорочений робочий час (частина друга статті 131 цього Кодексу), працівників, які працюють на безперервно діючих підприємствах, та під час виконання окремих видів робіт, де неможливе зменшення тривалості робочого часу, та працівників, з якими укладено трудовий договір про роботу в нічний час, якщо інше не передбачено колективним договором. |
| -1529- Майко В.І. В частині 2 статті 140 після слів „ (частина друга статті 136 цього Кодексу)" додати слова „працівників, які працюють на безперервно діючих підприємствах, та під час виконання окремих видів робіт, де неможливе зменшення тривалості робочого часу" | Враховано | |||
| -1530- Бронніков В.К. В частині 2 статті 140 після слів „ (частина друга статті 136 цього Кодексу)" додати слова „працівників, які працюють на безперервно діючих підприємствах, та під час виконання окремих видів робіт, де неможливе зменшення тривалості робочого часу" | Враховано | |||
| -1531- Пеклушенко О.М. До статті 140. У частині другій після слів " (частина друга статті 136 цього кодексу)" доповнити словами "працівників, які працюють на безпреривно діючих підприємствах, та під час виконання окремих видів робіт, де неможливе зменшення тривалості робочого часу" | Враховано | |||
| 698. | §2. Режим робочого часу | §2. Режим робочого часу | ||
| 699. | Стаття 141. Встановлення режиму робочого часу працівників | Стаття 135. Встановлення режиму робочого часу працівників | ||
| 700. | 1. Режим робочого часу працівників встановлюється відповідно до режиму роботи підприємства, установи, організації згідно з колективним договором. Якщо колективний договір не укладався, режим робочого часу встановлюється роботодавцем за погодженням з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). Режим робочого часу працівників, зайнятих у роботодавців - фізичних осіб, визначається за згодою сторін. | -1532- Кириленко В.А. До статті 141 У ч.1 в другому реченні замість "за погодженням..." записати "на підставі письмової угоди роботодавця...". | Відхилено | 1. Режим робочого часу працівників встановлюється відповідно до режиму роботи юридичної особи згідно з колективним договором. Якщо колективний договір не укладався, режим робочого часу встановлюється роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). Режим робочого часу працівників, зайнятих у роботодавця - фізичної особи, визначається за згодою сторін. |
| 701. | 2. Режим робочого часу осіб, які працюють у релігійних організаціях, визначається з урахуванням нормальної тривалості робочого часу, передбаченої цим Кодексом, виходячи з режиму справляння обрядів чи провадження релігійною організацією іншої діяльності, визначеної її внутрішніми документами. | -1533- Хара В.Г. Частину 2 статті 141 виключити, відповідно змінити нумерацію частин | Враховано | |
| 702. | 3. Незалежно від режиму робочого часу, що застосовується, встановлена законодавством або визначена відповідно до нього норма робочого часу є обов'язковою. | -1534- Хара В.Г. Доповнити ч.3 такого змісту: "3. Роботодавець зобов'язаний вести облік робочого часу фактично відпрацьованого кожним працівником." | Враховано | 2. Незалежно від режиму робочого часу, що застосовується, норма робочого часу встановлена законодавством або визначена відповідно до нього є обов'язковою. 3. Роботодавець зобов'язаний вести облік фактично відпрацьованого кожним працівником робочого часу. |
| 703. | 4. У разі коли відповідно до законодавства, угоди або колективного договору працівника залучають до чергування, час чергування зараховується до робочого часу. Чергування полягає в обов'язку працівника знаходитися на місці роботи з метою вирішення невідкладних питань, не пов'язаних із трудовими обов'язками цього працівника, а також передачі інформації. | -1535- Хара В.Г. Частини 4, 5, 6 статті 141 перенесені в окрему нову статтю - "Стаття. Чергування працівників" | Враховано | |
| -1536- Коновалюк В.І. Статтю 141 доповнити: 4. Річна норма робочого часу затверджується Кабінетом Міністрів України і є обов'язковою для виконання всіма роботодавцями. Регулювання робочого часу здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері праці, інших центральних органів виконавчої влади. | Відхилено | |||
| -1537- Єхануров Ю.І. Частину 4 статті 141 перенести до статті 138, оскільки час чергування є складовою частиною робочого часу, а також виключити слово „угоди", оскільки питання чергування є виключною компетенцією підприємства. | Враховано частково | |||
| 704. | 5. У разі коли про необхідність чергування роботодавцю відомо до початку календарного місяця, залучення до чергування здійснюється згідно з графіком виходу на роботу (частина сьома статті 146 цього Кодексу) або графіком чергування, що затверджується відповідно до частини четвертої статті 146 цього Кодексу). Графіками чергування повинні передбачатися дні відпочинку, що надаються працівникам у зв'язку із залученням їх до чергування після закінчення роботи, у вихідні дні, дні державних і релігійних свят (стаття 165 цього Кодексу). Якщо залучення працівника до чергування не передбачено графіком виходу на роботу або графіком чергування і це привело до перевищення норми робочого часу, встановленої на тиждень або обліковий період (за підсумованим обліком робочого часу), день відпочинку у зв'язку із залученням працівника до чергування визначається за згодою між роботодавцем і працівником. | -1538- Коновалюк В.І. Статтю 141 доповнити: "5. Колективним договором може бути встановлена менша тривалість робочого часу з оплатою його недопрацьованої частини за рахунок підприємства, установи, організації (оплата простою не з вини працівника)." | Враховано редакційно (в статті 135) | |
| 705. | 6. У разі ненадання працівникові, який був залучений до чергування, дня відпочинку, що привело до перевищення норми робочого часу за місяць або обліковий період (за підсумованим обліком робочого часу), час чергування оплачується відповідно до статті 237 цього Кодексу. Час чергування у дні державних і релігійних свят (стаття 165 цього Кодексу) оплачується відповідно до статті 238 цього Кодексу незалежно від надання іншого дня відпочинку у зв'язку із залученням працівника до роботи в такий день. | -1539- Коновалюк В.І. Статтю 141 доповнити: " 6. Роботодавець зобов'язаний вести облік робочого часу фактично відпрацьованого кожним працівником." п.п. 4, 5 та 6 у цієї статті відхилити. | Враховано | |
| 706. | Стаття 142. П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень | Стаття 136. П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень | ||
| 707. | 1. Для працівників встановлюється, як правило, п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни), як правило, повинна бути однаковою. За наявності достатніх підстав інше може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався, нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), з дотриманням установленої тривалості робочого тижня (статті 135 і 136 цього Кодексу). | -1540- Кириленко В.А. До статті 142 У ч. 1 в третьому реченні замість "за погодженням..." записати "на підставі письмової угоди роботодавця...". | Відхилено | 1. Для працівників встановлюється, як правило, п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни), як правило, повинна бути однаковою. За наявності достатніх підстав інше може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався, нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), з дотриманням установленої тривалості робочого тижня (статті 130 і 131 цього Кодексу). |
| 708. | 2. П'ятиденний робочий тиждень з рівною тривалістю кожного робочого дня визнається основним видом режиму робочого часу, за яким визначається норма робочого часу на тиждень (при шестиденному робочому тижні), на неповний тиждень (за наявності потреби в ньому), на будь-який обліковий період за підсумованим обліком робочого часу, в тому числі у випадках скорочення робочого часу у дні, що передують державним і релігійним святам, робота в які не проводиться (стаття 165 цього Кодексу), у нічний час (стаття 140 цього Кодексу), у зв'язку з наданням перерви для годування дитини (стаття 289 цього Кодексу), зменшення загальної тривалості робочого часу протягом тижня та розрахункового періоду за підсумованим обліком робочого часу у зв'язку з перенесенням вихідних днів, що збігаються з днями державних і релігійних свят, робота в які не проводиться. | -1541- Бронніков В.К. Стаття 142 п.2Слова " (при шестиденному робочому тижні)" записати без дужок. | Відхилено | 2. П'ятиденний робочий тиждень з рівною тривалістю кожного робочого дня визнається основним видом режиму робочого часу, за яким визначається норма робочого часу на тиждень (при шестиденному робочому тижні), на неповний тиждень (за наявності потреби в ньому), на будь-який обліковий період за підсумованим обліком робочого часу, в тому числі у разі скорочення робочого часу в дні, що передують державним і релігійним святам, робота в які не проводиться (стаття 160 цього Кодексу), у нічний час (стаття 134 цього Кодексу), у зв'язку з наданням перерви для годування дитини (стаття 287 цього Кодексу), зменшення загальної тривалості робочого часу протягом тижня та розрахункового періоду за підсумованим обліком робочого часу у зв'язку з перенесенням вихідних днів, що збігаються з днями державних і релігійних свят, робота в які не проводиться. |
| 709. | 3. На підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, колективним договором, а якщо такий договір не укладався, нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. | -1542- Довгий Т.О. Частину третю статті 142 пропонується доповнити реченням такого змісту: "Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати п'яти годин." | Відхилено | 3. В юридичних особах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, колективним договором, а якщо такий договір не укладався, то нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Стаття 137. Чергування працівників 1. У разі якщо відповідно до законодавства, угоди або колективного договору працівника залучають до чергування, час чергування зараховується до робочого часу. Чергування полягає в обов'язку працівника знаходитися на визначеному роботодавцем робочому місці з метою вирішення невідкладних питань, не пов'язаних із трудовими обов'язками цього працівника, а також передачі інформації. 2. У разі якщо про необхідність чергування роботодавцю відомо до початку календарного місяця, залучення до чергування здійснюється згідно з графіком виходу на роботу (частина сьома статті 141 цього Кодексу) або графіком чергування, що затверджується відповідно до частини четвертої статті 141 цього Кодексу. Графіками чергування повинні передбачатися дні відпочинку, що надаються працівникам у зв'язку із залученням їх до чергування після закінчення роботи, у вихідні дні, дні державних і релігійних свят (стаття 160 цього Кодексу). Якщо залучення працівника до чергування не передбачено графіком виходу на роботу або графіком чергування і це призвело до перевищення норми робочого часу, встановленої на тиждень або обліковий період (за підсумованим обліком робочого часу), день відпочинку у зв'язку із залученням працівника до чергування визначається за згодою між роботодавцем і працівником. 3. У разі ненадання працівникові, який був залучений до чергування, дня відпочинку, що призвело до перевищення норми робочого часу за місяць або обліковий період (за підсумованим обліком робочого часу), час чергування оплачується відповідно до статті 232 цього Кодексу. Час чергування у дні державних і релігійних свят (стаття 160 цього Кодексу) оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу незалежно від надання іншого дня відпочинку у зв'язку із залученням працівника до роботи в такий день. |
| 710. | Стаття 143. Тривалість щоденної роботи | Стаття 138. Тривалість щоденної роботи | ||
| 711. | 1. Тривалість щоденної роботи при п'ятиденному і шестиденному робочому тижні повинна бути, як правило, однаковою. Колективним договором, а якщо він не укладався, нормативним актом роботодавця за погодженням з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником) тривалість щоденної роботи може бути продовжена, але не більш як до десяти годин при дотриманні тижневої норми робочого часу, визначеної відповідно до законодавства. | -1543- Кириленко В.А. До статті 143 У ч.1 в другому реченні замість "за погодженням..." записати "на підставі письмової угоди роботодавця...". | Відхилено | 1. Тривалість щоденної роботи в межах робочого тижня повинна бути, як правило, однаковою. Колективним договором, а якщо він не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), тривалість щоденної роботи може бути продовжена, але не більш як до десяти годин при дотриманні тижневої норми робочого часу, визначеної законом. |
| 712. | 2. За умови дотримання обмежень, установлених частиною першою цієї статті, роботодавець і працівник можуть домовитися про продовження тривалості щоденної роботи в окремі дні з відповідним її скороченням в інші дні. | -1544- Чикал А.В. Стаття 143 - частину два виключити, оскільки вона погіршує умови праці та суперечить статті 153 проекту. | Враховано | |
| -1545- Стоян О.М. Частину другу - виключити. | Враховано | |||
| -1546- Довгий Т.О. Статтю 143 пропонується доповнити частиною третьою такого змісту: "3. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години." | Відхилено | |||
| -1547- Коновалюк В.І. Статтю 143 доповнити частинами такого змісту: "3. Тривалість щоденної роботи при п'ятиденному робочому тижні не може перевищувати: при нормальному робочому часі (40 годин на тиждень) - 8 годин 30 хвилин; при скороченому робочому часі (36 годин на тиждень) - 7 годин 30 хвилин; при скороченому робочому часі (30 годин на тиждень) - 6 годин 30 хвилин; при скороченому робочому часі (24 години на тиждень) - 5 годин; При іншій тривалості скороченого робочого часу тривалість щоденної роботи при п'ятиденному робочому тижні встановлюється з урахуванням правил частини першої цієї статті. 4. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати семи годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 години при тижневій нормі 4 години. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин. 5. Для творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відео- з'ємочних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів у відповідності з переліком категорій цих працівників, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тривалість щоденної роботи (зміни) може встановлюватися у відповідності з нормативно-правовими або іншими актами у сфері праці, або трудовим договором." | Відхилено | |||
| 713. | Стаття 144. Заборона залучення до роботи в нічний час | Стаття 139. Заборона залучення до роботи в нічний час | ||
| 714. | 1. Забороняється залучення до роботи у нічний час: | 1. Забороняється залучення до роботи в нічний час: | ||
| 715. | 1) вагітних жінок; | -1548- Довгий Т.О. Пункт 1 частини першої статті 144 пропонується після слів "вагітних жінок" доповнити словами "і жінок, що мають дітей віком до трьох років". | Враховано | 1) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років; |
| 716. | 2) неповнолітніх працівників, за винятком працівників, які беруть участь у виконанні та (або) створенні творів мистецтва; | 2) неповнолітніх працівників, за винятком працівників, які беруть участь у виконанні та (або) створенні творів мистецтва; | ||
| 717. | 3) інших категорій працівників, передбачених законами. | 3) інших категорій працівників, передбачених законом. | ||
| 718. | 2. Робота осіб з обмеженими фізичними можливостями у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. | -1549- Беспалий Б.Я. Стаття 144. Частину 2 після тексту "з обмеженими фізичними" доповнити текстом "чи психічними" | Відхилено | 2. Робота осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) в нічний час допускається лише за їх письмовою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. |
| -1550- Горбаль В.М. Частину 2 статті 144 після слів "допускається лише за їх" доповнити словом "письмовою". | Враховано | |||
| -1551- Сушкевич В.М. У пункті 2 статті 144 слова: "медичним рекомендаціям" замінити словам: "рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії". | Відхилено | |||
| 719. | 3. Працівники із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, дитину-інваліда чи здійснюють відповідно до медичного висновку догляд за хворими членами сім'ї, можуть залучатися до роботи у нічний час лише за їх письмовою згодою. | -1552- Атрошенко В.А. В статті 144 п.3 фрази "мають дітей віком" замінити на "мають дитину віком". | Відхилено | 3. Працівники із сімейними обов'язками (стаття 282 цього Кодексу), які мають дітей віком до чотирнадцяти років, дитину-інваліда чи здійснюють відповідно до медичного висновку догляд за хворими членами сім'ї, можуть залучатися до роботи в нічний час лише за їх письмовою згодою. |
| -1553- Ландик В.І. Стаття 144. Заборона залучення до роботи в нічний час. Пункт 3 статті виключити. | Відхилено | |||
| 720. | 4. Порядок роботи у нічний час професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів може встановлюватися колективним або трудовим договором. | -1554- Довгий Т.О. Статтю 144 пропонується доповнити частиною п'ятою такого змісту: "5. Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України. Зазначені обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім'ї." | Відхилено | 4. Порядок роботи в нічний час професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів може встановлюватися колективним або трудовим договором. |
| 721. | Стаття 145. Початок і закінчення роботи | Стаття 140. Початок і закінчення роботи | ||
| 722. | 1. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається колективним договором, а якщо колективний договір не укладався, нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). | -1555- Борщевський В.В. Стаття 145. Замінити слова "нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником)" на "правилами внутрішнього трудового розпорядку". | Відхилено | 1. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається колективним договором, а якщо колективний договір не укладався, то нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). |
| 723. | Стаття 146. Графіки змінності і графіки виходу на роботу | Стаття 141. Графіки змінності та графіки виходу на роботу | ||
| 724. | 1. Робота виконується у дві, три або чотири зміни у разі, коли для ефективного використання обладнання, збільшення обсягів виробництва чи надання послуг або з іншою метою встановлюється тривалість виробничого процесу, що перевищує нормальну тривалість щоденної роботи працівників. | 1. Робота виконується у дві, три або чотири зміни в разі, якщо для ефективного використання обладнання, збільшення обсягів виробництва чи надання послуг або з іншою метою встановлюється тривалість виробничого процесу, що перевищує нормальну тривалість щоденної роботи працівників. | ||
| 725. | 2. При змінній роботі працівники (групи працівників, що об'єднані в зміни) чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому колективним договором, а якщо такий договір не укладався, нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). кожна група працівників (зміна) повинна виконувати роботу протягом встановленої тривалості робочого часу згідно з графіком змінності, що затверджується роботодавцем. | 2. При змінній роботі працівники (групи працівників, що об'єднані в зміни) чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). Кожна група працівників (зміна) виконує роботу протягом встановленої тривалості робочого часу згідно з графіком змінності, що затверджується роботодавцем. | ||
| 726. | 3. Перехід груп працівників з однієї зміни в іншу, як правило, повинен відбуватися через кожний робочий тиждень у години, визначені графіком змінності. | 3. Перехід груп працівників з однієї зміни в іншу, як правило, провадиться через кожний робочий тиждень у години, визначені графіком змінності. | ||
| 727. | 4. Графіки змінності затверджуються на строк понад один місяць або без обмеження строку і доводяться до відома працівників не пізніше ніж за два тижні до їх запровадження. Графіки змінності, що встановлюються на один місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до початку місяця. Встановлення графіків змінності на строк менш як один місяць не допускається. Роботодавець може змінювати належно запроваджені графіки змінності в порядку, встановленому цією частиною. | -1556- Артеменко Ю.А. У частині 4 статті 146 "Графіки змінності і графіки виходу на роботу" речення "Встановлення графіків змінності на строк менш як один місяць не допускається." виключити. | Відхилено | 4. Графіки змінності, що затверджуються на строк понад один місяць або без обмеження строку, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за два тижні до їх запровадження. Графіки змінності, що встановлюються на один місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до початку місяця. Встановлення графіків змінності на строк менш як один місяць не допускається. Роботодавець може змінювати належно запроваджені графіки змінності в порядку, встановленому цією частиною. |
| -1557- Майко В.І. В частині 4 статті 146 слова „Встановлення графіків змінності на строк менш як один місяць не допускається" виключити | Відхилено | |||
| -1558- Бронніков В.К. Стаття 146 ч.4 третє речення цієї частини виключити | Відхилено | |||
| -1559- Пеклушенко О.М. До статті 146. У частині четвертій слова "Встановлення графіків змінності на строк менш як один місяць не допускається" виключити; Частину п'яту статті виключити. | Відхилено | |||
| 728. | 5. Переведення працівника з однієї зміни (групи працівників, що виходять на роботу в однакові для всієї групи дні і час) допускається з повідомленням працівникові не пізніше ніж за два тижні, якщо це не суперечить трудовому договору або статті 80 цього Кодексу (у випадках, коли трудовий договір не укладається). | -1560- Сухий Я.М. Стаття 146 пункт 5 виключити. | Враховано частково | 5. Переведення працівника з однієї зміни (групи працівників, що виходять на роботу в однакові для всієї групи день і час) в іншу допускається з повідомленням працівника не пізніше ніж за два тижні до переведення. |
| -1561- Сіренко В.Ф. Частину п'яту статі 146 виключити. | Враховано частково | |||
| -1562- Майко В.І. Частину 5 статті 146 виключити. Частини 6 та 7 вважати частинами 5 та 6. | Враховано частково | |||
| -1563- Бронніков В.К. Частину п'яту статі 146 виключити. | Враховано частково | |||
| 729. | 6. Переведення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється. | 6. Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється. | ||
| 730. | 7. Якщо у зв'язку з виробничо-технічними та організаційними умовами вихідні дні надаються працівникам почергово, а також за підсумованим обліком робочого часу, роботодавець зобов'язаний затверджувати графіки виходу працівників на роботу. При цьому дотримуються правила частини четвертої цієї статті. | 7. Якщо у зв'язку з виробничо-технічними та організаційними умовами вихідні дні надаються працівникам почергово, а також за підсумованим обліком робочого часу, роботодавець зобов'язаний затверджувати графіки виходу працівників на роботу з дотриманням вимог частини четвертої цієї статті. | ||
| 731. | Стаття 147. Підсумований облік робочого часу | Стаття 142. Підсумований облік робочого часу | ||
| 732. | 1. В окремих галузях економіки, виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу, коли тривалість робочого часу за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу за цей період, обчисленій відповідно до частини другої статті 166 цього Кодексу. | -1564- Довгий Т.О. У частині першій статті 147 пропонується цифри "166" замінити на цифри "142". | Враховано | 1. В окремих галузях економіки, виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу, якщо тривалість робочого часу за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу за цей період, обчисленій відповідно до частини другої статті 136 цього Кодексу. |
| 733. | 2. Обліковий період установлюється тривалістю один місяць. Більша тривалість облікового періоду може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався, нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником) за наявності достатніх причин (у сільському та лісовому господарстві, на інших роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо). | 2. Обліковий період установлюється тривалістю один місяць. Більша тривалість облікового періоду може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником) за наявності достатніх причин (у сільському та лісовому господарствах, на інших роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо). | ||
| 734. | 3. Максимальна тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати дванадцяти годин. За наявності письмової згоди працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник перебуває на роботі в стані очікування ситуації, коли він повинен негайно стати до виконання роботи та коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни. | -1565- Хара В.Г. В ч. 3 статті 147 слова: "роботи протягом дня" замінити словами: "щоденної роботи" | Враховано | 3. Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати дванадцяти годин. За наявності письмової згоди працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник перебуває на роботі в стані очікування часу початку виконання роботи та коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни. |
| -1566- Борщевський В.В. Стаття 147. В частині 3 слова "протягом дня" замінити на "протягом робочої зміни". | Відхилено | |||
| 735. | 4. Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати сорока восьми годин. Більша тривалість роботи протягом тижня може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався, нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), за наявності достатніх підстав (при вахтовому методі організації робіт, на роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов, тощо). | -1567- Сіренко В.Ф. Частину четверту статті 147 виключити. | Відхилено | 4. Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати сорока восьми годин. Більша тривалість роботи протягом тижня може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався, то нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), за наявності достатніх підстав (при вахтовому методі організації робіт, на роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо). |
| 736. | 5. Робота в понаднормовий робочий час у певні періоди за підсумованим обліком робочого часу компенсується меншою тривалістю робочого часу в інші періоди або наданням додаткових вихідних днів у межах облікового періоду. | 5. Робота в понаднормовий робочий час у певні періоди за підсумованим обліком робочого часу компенсується меншою тривалістю робочого часу в інші періоди або наданням додаткових вихідних днів у межах облікового періоду. | ||
| 737. | 6. Умови застосування підсумованого обліку робочого часу, тривалість щоденної роботи та порядок чергування робочих і вихідних днів визначаються колективним договором, а якщо такий договір не укладався, нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), з урахуванням вимог нормативно-правових та інших актів у сфері праці. | 6. Умови застосування підсумованого обліку робочого часу, тривалість щоденної роботи та порядок чергування робочих і вихідних днів визначаються колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), з урахуванням вимог нормативно-правових та інших актів у сфері праці. | ||
| 738. | 7. Графіки виходу на роботу за підсумованим обліком робочого часу затверджуються роботодавцем і доводяться до відома працівників не пізніше ніж за два тижні до початку періоду, на який вони затверджуються. Графіки виходу на роботу, що затверджуються на один календарний місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до початку відповідного місяця. Не допускається встановлення графіків виходу на роботу на строк менш як один календарний місяць. Внесення змін до затверджених графіків виходу на роботу допускається за умови дотримання зазначених строків доведення їх до відома працівників. | -1568- Борщевський В.В. Частину 7 після слів "затверджується роботодавцем" доповнити словами "за погодженням з виборним профспілковим органом первинної профспілкової організації", далі за текстом. | Відхилено | 7. Графіки виходу на роботу за підсумованим обліком робочого часу, що затверджуються роботодавцем на строк понад один місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за два тижні до початку періоду, на який вони затверджуються. Графіки виходу на роботу, що затверджуються на один календарний місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до початку відповідного місяця. Не допускається встановлення графіків виходу на роботу на строк менш як один календарний місяць. Внесення змін до затверджених графіків виходу на роботу допускається за умови дотримання строків доведення їх до відома працівників, встановлених цією частиною. |
| 739. | 8. Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком допускається лише в порядку встановлення неповного робочого часу (стаття 137 цього Кодексу). Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком дає працівникові право на отримання гарантійних виплат за невідпрацьований з вини роботодавця час як за час простою (стаття 239 цього Кодексу). Перевиконання норми робочого часу дає працівникові право на оплату праці протягом часу, що перевищує норму робочого часу за обліковий період, відповідно до статті 237 цього Кодексу. | -1569- Сіренко В.Ф. Частину восьму статті 147 виключити. | Відхилено | 8. Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком допускається лише при встановленні неповного робочого часу (стаття 132 цього Кодексу). Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком дає працівникові право на отримання гарантійних виплат за невідпрацьований з вини роботодавця час як за час простою (стаття 234 цього Кодексу). Перевиконання норми робочого часу дає працівникові право на оплату праці за час, що перевищує норму робочого часу за обліковий період, відповідно до статті 232 цього Кодексу. |
| 740. | 9. За кожний день, який є для працівника робочим відповідно до графіку виходу на роботу та в який працівник був відсутній на роботі з підстав, передбачених законодавством, норма робочого часу такого працівника в обліковому періоді зменшується на кількість годин, що відповідає тривалості роботи у відповідний день. Тимчасова непрацездатність або виконання працівником державних чи громадських обов'язків, на період якого законодавством передбачається збереження місця роботи і заробітної плати, в дні, що є для працівника вихідними відповідно до графіка виходу на роботу, не зменшує норму робочого часу в обліковому періоді. | -1570- Беспалий Б.Я. Стаття 147, частина 9, речення 2. Після тексту "на період якого" слово "законодавством" замінити словом "законом" | Враховано | 9. За кожний день, який є для працівника робочим відповідно до графіку виходу на роботу та в який працівник був відсутній на роботі з підстав, передбачених законодавством, норма робочого часу такого працівника в обліковому періоді зменшується на кількість годин, що відповідає тривалості роботи у відповідний день. Тимчасова непрацездатність або виконання працівником державних чи громадських обов'язків, на період яких законом передбачається збереження місця роботи і заробітної плати, в дні, що є для працівника вихідними відповідно до графіка виходу на роботу, не зменшують норму робочого часу в обліковому періоді. |
| -1571- Сіренко В.Ф. Частину дев'яту статті 147 виключити. | Відхилено | |||
| 741. | Стаття 148. Поділ робочого дня на частини | -1572- Єхануров Ю.І. З метою уникнення колізії та неоднозначного застосування норм Кодексу щодо вирішення питань роботодавцем з виборним профспілковим органом чи вільно обраними працівниками представниками (представника) пропонуємо слова " за згодою" замінити словами " за погодженням", зокрема статті 148, 158, 163 тощо. | Враховано | Стаття 143. Поділ робочого дня на частини |
| 742. | 1. На роботах з особливими умовами і характером праці, а також у разі виконання робіт, обсяг яких змінюється протягом робочого дня (зміни), робочий день може бути поділений на частини з умовою, щоб загальна тривалість робочого часу протягом дня не перевищувала встановленої тривалості щоденної роботи. Поділ робочого дня на частини запроваджується роботодавцем відповідно до колективного договору або за згодою з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). Оплата праці при поділі робочого дня на частини здійснюється в підвищеному розмірі (стаття 236 цього Кодексу). | 1. На роботах з особливими умовами і характером праці, а також у разі виконання робіт, обсяг яких змінюється протягом робочого дня (зміни), робочий день може бути поділений на частини з умовою, щоб загальна тривалість робочого часу протягом дня не перевищувала встановленої тривалості щоденної роботи. Поділ робочого дня на частини запроваджується роботодавцем відповідно до колективного договору або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). Оплата праці при поділі робочого дня на частини здійснюється в підвищеному розмірі (стаття 231 цього Кодексу). | ||
| 743. | Стаття 149. Гнучкий режим робочого часу | Стаття 144. Гнучкий режим робочого часу | ||
| 744. | 1. За погодженням між роботодавцем і працівником може запроваджуватися гнучкий режим робочого часу з визначенням часу початку чи часу закінчення роботи в межах загальної тривалості робочого дня. При цьому дотримується вимога про тривалість робочого часу за відповідний обліковий період (робочий день, тиждень, місяць, квартал, рік), що розраховується згідно із статтями 135 і 136 цього Кодексу з урахуванням у відповідних випадках вимог статті 137 цього Кодексу). | 1. За погодженням між роботодавцем і працівником може запроваджуватися гнучкий режим робочого часу з визначенням часу початку чи часу закінчення роботи в межах загальної тривалості робочого дня. При цьому дотримується вимога про тривалість робочого часу за відповідний обліковий період (робочий день, тиждень, місяць, квартал, рік), що розраховується згідно із статтями 130 і 131 цього Кодексу з урахуванням у відповідних випадках вимог статті 132 цього Кодексу. | ||
| 745. | Стаття 150. Особливості режиму роботи при неповному робочому часі | Стаття 145. Особливості режиму роботи при неповному робочому часі | ||
| 746. | 1. При неповному робочому часі режим роботи встановлюється за погодженням між роботодавцем і працівником і може передбачати неповний робочий день (зміну), неповний робочий тиждень або поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня. | 1. При неповному робочому часі режим роботи встановлюється за погодженням між роботодавцем та працівником і може передбачати неповний робочий день (зміну), неповний робочий тиждень або поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня. | ||
| 747. | Стаття 151. Працівники, які самостійно планують свій робочий час | Стаття 146. Працівники, які самостійно планують свій робочий час | ||
| 748. | 1. Керівники підприємств, установ, організацій, самостійних виробничих підрозділів, надомники та інші категорії працівників, визначені колективним договором чи внутрішнім трудовим розпорядком, планують свій робочий час самостійно, якщо інше не визначено у трудовому договорі (контракті). Законодавством може передбачатися право працівників самостійно планувати свій робочий час за умови дотримання строків виконання робіт, щодо яких встановлено строк (наукові та науково-педагогічні працівники, судді тощо). | -1573- Горбаль В.М. У частині 1 статті 151 слово "надомники" замінити словами "працівники, які за умовами трудового договору працюють дома". | Враховано | 1. Керівники юридичної особи самостійних виробничих підрозділів, працівники, які працюють вдома, та інші категорії працівників, визначені колективним договором чи внутрішнім трудовим розпорядком, планують свій робочий час самостійно, якщо інше не визначено у трудовому договорі. Законодавством може передбачатися право працівників самостійно планувати свій робочий час за умови дотримання строків виконання робіт, щодо яких встановлено строк (наукові та науково-педагогічні працівники тощо). |
| -1574- Борщевський В.В. Стаття 151. Виключити слово " (контракті)". | Враховано | |||
| -1575- Шаров І.Ф. У статті 151 уточнити положення. | Враховано | |||
| -1576- Акопян В.Г. У статті 151 уточнити положення. | Враховано | |||
| -1577- Коновалюк В.І. Після статті 151 ввести додаткову статтю щодо чергування, що призведе до зміни номерів наступних статей. 1. У разі коли відповідно до законодавства, угоди або колективного договору працівника залучають до чергування, час чергування зараховується до робочого часу. Чергування полягає в обов'язку працівника знаходитися на місці роботи з метою вирішення невідкладних питань, не пов'язаних із трудовими обов'язками цього працівника, а також передачі інформації. 2. У разі коли про необхідність чергування роботодавцю відомо до початку календарного місяця, залучення до чергування здійснюється згідно з графіком виходу на роботу (частина сьома статті 146 цього Кодексу) або графіком чергування, що затверджується відповідно до частини четвертої статті 146 цього Кодексу). Графіками чергування повинні передбачатися дні відпочинку, що надаються працівникам у зв'язку із залученням їх до чергування після закінчення роботи, у вихідні дні, дні державних і релігійних свят (стаття 165 цього Кодексу). Якщо залучення працівника до чергування не передбачено графіком виходу на роботу або графіком чергування і це привело до перевищення норми робочого часу, встановленої на тиждень або обліковий період (за підсумованим обліком робочого часу), день відпочинку у зв'язку із залученням працівника до чергування визначається за згодою між роботодавцем і працівником. 3. У разі ненадання працівникові, який був залучений до чергування, дня відпочинку, що привело до перевищення норми робочого часу за місяць або обліковий період (за підсумованим обліком робочого часу), час чергування оплачується відповідно до статті 237 цього Кодексу. Час чергування у дні державних і релігійних свят (стаття 165 цього Кодексу) оплачується відповідно до статті 238 цього Кодексу незалежно від надання іншого дня відпочинку у зв'язку із залученням працівника до роботи в такий день. | Враховано редакційно | |||
| 749. | Стаття 152. Обов'язок працівників дотримуватись режиму робочого часу | Стаття 147. Обов'язок працівників дотримуватися режиму робочого часу | ||
| 750. | 1. Працівники зобов'язані дотримуватись режиму робочого часу, встановленого відповідно до трудового законодавства. | -1578- Єхануров Ю.І. У статті 152 : у частині 1 статті замість слів „трудового законодавства" записати слова „трудового та колективного договору"; | Враховано | 1. Працівники зобов'язані дотримуватися режиму робочого часу, встановленого відповідно до трудового законодавства, колективного та трудового договорів. |
| 751. | 2. У разі неможливості виходу на роботу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або іншими причинами працівник зобов'язаний з урахуванням наявних можливостей повідомити про це роботодавця негайно після виникнення обставин, що перешкоджають виходу на роботу. | 2. У разі неможливості виходу на роботу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або іншими причинами працівник зобов'язаний з урахуванням наявних можливостей негайно повідомити про це роботодавця після виникнення обставин, що перешкоджають виходу на роботу. | ||
| 752. | 3. Якщо у зв'язку із залученням до роботи у вихідний день чи з інших причин працівник відповідно до трудового законодавства отримав право на відпочинок в інший день, ніж визначений для нього як вихідний (право на відгул), день відпочинку встановлюється за згодою між роботодавцем і працівником. | -1579- Борщевський В.В. Стаття 152. У частині 3 слова "за згодою між роботодавцем і працівником" замінити на слова "за бажанням працівника". | Відхилено | 3. Якщо у зв'язку із залученням до роботи у вихідний день чи з інших причин працівник відповідно до трудового законодавства має право на відпочинок в інший день, ніж визначений для нього як вихідний (право на відгул), день відпочинку встановлюється за погодженням між роботодавцем і працівником. |
| 753. | 4. Якщо день початку відпустки не встановлено, працівник не має права на власний розсуд визначати день початку відпустки. | -1580- Атрошенко В.А. В статті 152 п. 4 викласти в такій редакції: "Якщо день початку відпустки не встановлено, працівник має право внести пропозицію щодо визначення дня початку відпустки". | Враховано редакційно | |
| -1581- Єхануров Ю.І. У статті 152 : частину 4 статті перенести до статті 173. | Враховано | |||
| 754. | §3. Робота понад норму робочого часу | §3. Робота понад норму робочого часу | ||
| 755. | Стаття 153. Підстави роботи понад норму робочого часу | Стаття 148. Підстави роботи понад норму робочого часу | ||
| 756. | 1. Підстави роботи понад норму робочого часу встановлюються виключно цим Кодексом. | 1. Підстави роботи понад норму робочого часу встановлюються виключно цим Кодексом. | ||
| 757. | Стаття 154. Надурочні роботи | Стаття 149. Надурочні роботи | ||
| 758. | 1. Надурочними вважаються роботи, що проводяться понад денну норму робочого часу, встановлену законом, графіком виходу на роботу (змінності), і понад норму робочого часу за обліковий період (за підсумованого обліку робочого часу). | -1582- Коновалюк В.І. Стаття 154 після слів: "що проводяться" доповнити словами: "з ініціативи роботодавця" далі за текстом. | Відхилено | 1. Надурочними вважаються роботи, що проводяться понад денну норму робочого часу, встановлену законом, графіком виходу на роботу (змінності), і понад норму робочого часу за обліковий період (за підсумованого обліку робочого часу). |
| 759. | Стаття 155. Обмеження надурочних робіт | Стаття 150. Обмеження надурочних робіт | ||
| 760. | 1. Надурочні роботи, як правило, не допускаються. | 1. Надурочні роботи, як правило, не допускаються. | ||
| 761. | 2. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки за письмовою згодою працівника та з обов'язковим попереднім повідомленням виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника) у таких випадках: | -1583- Коновалюк В.І. Стаття 155 частину 2 викласти у такій редакції: 2. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи за письмовою згодою працівника та з врахуванням думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника) у таких випадках: | Відхилено | 2. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки за письмовою згодою працівника та з обов'язковим попереднім повідомленням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраних працівниками представників (представника) у таких випадках: |
| -1584- Ландик В.І. Стаття 155. Обмеження надурочних робіт. Виключити в пункті 2 статті сполучення: "... за письмовою заявою працівника". | Відхилено | |||
| -1585- Кириленко В.А. До статті 155 У ч. 2 перше речення сформулювати так: "Роботодавець може застосувати надурочні роботи тільки за письмовою згодою працівника та письмовою згодою виборного профспілкового органу..." (далі за текстом). | Відхилено | |||
| -1586- Александровська А.О. Ст. 155 Частину 2 ст. 155 викласти в редакції: "Роботодавець може застосувати надурочні роботи тільки за письмовою згодою працівника та з обов'язковим погодженням їх з виборним профспілковим органом або вільно обраним працівниками представниками (представником) у виняткових випадках. До виняткових відносяться випадки, коли: - необхідно закінчити розпочату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних причин не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі майна чи може викликати загрозу життю або здоров'ю людей, нанести шкоди навколишньому середовищу; - необхідно проведення невідкладного ремонту машин, верстатів, споруд або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працюючих; - надурочне продовження роботи пов'язане з нез'явленням на роботу працівника, коли робота не допускає перерви". | Відхилено | |||
| -1587- Борщевський В.В. Стаття 155. В частині 2 слова "з обов'язковим попереднім повідомленням" замінити словом "згодою". | Відхилено | |||
| 762. | 1) проведення робіт, необхідних для забезпечення оборони країни, а також для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; | -1588- Коновалюк В.І. частину 2 пункт 1 викласти у редакції: 1) при необхідності виконати (закінчити) почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних причин не могла бути виконана (закінчена) протягом нормальної кількості робочих годин, якщо невиконання (не завершення) цієї роботи може викликати псування чи загибель майна роботодавця, державного майна або створити загрозу життю і здоров'ю людей; | Відхилено | 1) проведення робіт, необхідних для забезпечення оборони країни, а також для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків; |
| 763. | 2) проведення необхідних громадських робіт для усунення випадкових або несподіваних обставин, що порушують функціонування об'єктів водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв'язку; | -1589- Коновалюк В.І. частину 2 пункт 2 викласти у редакції: 2) при здійсненні тимчасових робіт з ремонту й відновленню механізмів чи споруд у випадках, коли їх несправність може призвести до припинення робіт для значної кількості працівників; | Відхилено | 2) проведення необхідних громадських робіт для усунення випадкових або несподіваних обставин, що порушують функціонування об'єктів водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв'язку; |
| 764. | 3) необхідності закінчення розпочатої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних причин не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі майна чи може викликати загрозу життю або здоров'ю людей, а також у разі необхідності проведення невідкладного ремонту машин, верстатів, споруд або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працюючих; | -1590- Коновалюк В.І. частину 2 пункт 3 викласти у редакції: 3) продовження роботи у зв'язку з нез'явленням на роботу працівника, коли робота не допускає перерви. У цих випадках роботодавець зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни працівника. | Відхилено | 3) необхідності закінчення розпочатої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних причин не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо припинення її може призвести до псування або загибелі майна чи може викликати загрозу життю або здоров'ю людей, а також у разі необхідності проведення невідкладного ремонту машин, верстатів, споруд або іншого устаткування, якщо несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працюючих; |
| 765. | 4) необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення; | 4) необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення; | ||
| 766. | 5) продовження роботи у зв'язку з нез'явленням на роботу працівника, коли робота не допускає перерви. У цих випадках роботодавець зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни працівника. | -1591- Коновалюк В.І. Частину 3 статті 155 викласти у такій редакції: "3. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи без згоди працівника в таких випадках: 1) при провадженні робіт, необхідних для запобігання виробничої аварії, катастрофи або усунення наслідків виробничої аварії, катастрофи чи стихійного лиха; 2) проведення необхідних громадських робіт для усунення випадкових або несподіваних обставин, що порушують функціонування об'єктів водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв'язку; 3) при виконанні робіт в умовах надзвичайних обставин, тобто у випадках оголошення надзвичайного чи воєнного стану, а також в умовах лиха чи погрози лиха (пожежі, повені, голоду, землетрусу, епідемії чи епізоотії), в інших випадках, коли є погроза життю чи нормальним життєвим умовам всього населення чи його частини." | Відхилено | 5) продовження роботи у зв'язку з нез'явленням на роботу працівника, якщо робота не допускає перерви. У цих випадках роботодавець зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни працівника. |
| 767. | Стаття 156. Заборона залучення до надурочних робіт | -1592- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 156 викласти в редакції: "Стаття 156. Обмеження у залученні до надурочних робіт | Відхилено | Стаття 151. Заборона залучення до надурочних робіт |
| 768. | 1. До надурочних робіт забороняється залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, неповнолітніх працівників, інших працівників, щодо яких таку заборону встановлено трудовим законодавством. | -1593- Довгий Т.О. Частину першу статті 156 після слів "неповнолітніх працівників" пропонується доповнити словами "працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять". | Враховано | 1. До надурочних робіт забороняється залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, неповнолітніх працівників, працівників, які навчаються в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах без відриву від роботи в дні занять, інших працівників, щодо яких таку заборону встановлено трудовим законодавством. |
| -1594- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 156 викласти в редакції: "1. До надурочних робіт забороняється залучати вагітних жінок, неповнолітніх працівників, працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять." | Враховано | |||
| -1595- Манчуленко Г.М. Статтю 156 викласти у такій редакції: 1. До надурочних робіт забороняється залучати вагітних жінок, неповнолітніх працівників, працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять. | Враховано | |||
| 769. | 2. Особи з обмеженими фізичними можливостями можуть залучатися до надурочних робіт лише за умови, що ці роботи не протипоказані їм за станом здоров'я відповідно до медичного висновку. | -1596- Сухий Я.М. В частині 2 після слів "відповідно до медичного висновку" доповнити словами "за їх згодою". | Враховано | 2. Особи з обмеженими фізичними можливостями (інваліди) можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою та за умови, що ці роботи не протипоказані їм за станом здоров'я відповідно до медичного висновку. |
| -1597- Беспалий Б.Я. Стаття 156. Частину 2 після тексту "обмежити фізичними" доповнити текст "чи психічними" | Відхилено | |||
| -1598- Артеменко Ю.А. У частині 2 статті 156 "Заборона залучення до надурочних робіт" після слів "медичного висновку" додати слова "за їх згодою". | Враховано | |||
| -1599- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 156 викласти в редакції: "2. Особи з сімейними обов'язками залучаються до надурочних робіт за їх письмовою згодою." | Відхилено | |||
| -1600- Манчуленко Г.М. Статтю 156 викласти у такій редакції: 2. Особи з сімейними обов'язками залучаються до надурочних робіт за їх письмовою згодою. | Відхилено | |||
| -1601- Майко В.І. В частині 2 статті 156 після слів „медичного висновку" додати слова „за їх згодою". | Враховано | |||
| -1602- Бронніков В.К. В частині 2 після слів "відповідно до медичного висновку" доповнити словами "за їх згодою". | Враховано | |||
| -1603- Пеклушенко О.М. До статті 156. У частині другій після слова "висновку" доповнити словами "за їх згодою". | Враховано | |||
| -1604- Сушкевич В.М. У пункті 2 статті 156 слова: "що ці роботи не протипоказані їм за станом здоров'я відповідно до медичного висновку" замінити словами: "що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії". | Відхилено | |||
| -1605- Коновалюк В.І. Статтю 156 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. Жінки, які мають дітей віком до трьох років та особи з обмеженими фізичними можливостями повинні бути письмово ознайомлені роботодавцем зі своїм правом відмовитися від надурочних робіт." | Відхилено | |||
| -1606- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 156 викласти в редакції: "3. Особи з обмеженими фізичними можливостями залучаються до надурочних робіт лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії". | Відхилено | |||
| -1607- Манчуленко Г.М. Статтю 156 викласти у такій редакції: 3. Особи з обмеженими фізичними можливостями залучаються до надурочних робіт лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії. | Враховано редакційно | |||
| 770. | Стаття 157. Граничні норми застосування надурочних робіт та роботи в надурочний час | -1608- Хара В.Г. У назві статті 157 слова: "та роботи в надурочний час" виключити | Враховано | Стаття 152. Граничні норми застосування надурочних робіт |
| 771. | 1. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і ста двадцяти годин на рік. | 1. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і ста двадцяти годин на рік. | ||
| 772. | 2. Роботодавець зобов'язаний вести облік надурочних робіт, які виконуються кожним працівником. | 2. Роботодавець зобов'язаний вести облік надурочних робіт, які виконуються кожним працівником. | ||
| 773. | Стаття 158. Робота на умовах ненормованого робочого часу | Стаття 153. Робота на умовах ненормованого робочого часу | ||
| 774. | 1. Робота на умовах ненормованого робочого часу передбачає, що з метою своєчасного і належного виконання своїх трудових обов'язків працівник епізодично за вказівкою роботодавця або без такої зобов'язаний працювати понад норму робочого часу. При цьому облік роботи понад норму робочого часу не ведеться. | -1609- Хара В.Г. В ч.1 статті 158 слова: "з метою своєчасного і належного виконання своїх трудових обов'язків " виключити | Враховано | 1. Робота на умовах ненормованого робочого часу передбачає, що працівник епізодично за вказівкою роботодавця або без такої зобов'язаний працювати понад норму робочого часу. При цьому облік роботи понад норму робочого часу не ведеться. |
| -1610- Коновалюк В.І. Стаття 158 частина 1 Останнє речення "При цьому облік роботи понад норму робочого часу не ведеться." замінити реченням такого змісту: "Облік роботи понад норму робочого часу забезпечується роботодавцем" | Відхилено | |||
| 775. | 2. Списки працівників, що працюють на умовах ненормованого робочого часу, встановлюються колективним договором або нормативним актом роботодавця, що приймається за згодою виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника), з урахуванням галузевої угоди. За роботу на умовах ненормованого робочого часу працівникам надається щорічна додаткова трудова відпустка чи/і встановлюється підвищений розмір оплати праці. | -1611- Коновалюк В.І. Частину 2 викласти у такій редакції: "2. Облік роботи понад норму робочого часу забезпечується роботодавцем" | Відхилено | 2. Списки працівників, які працюють на умовах ненормованого робочого часу, встановлюються колективним договором або нормативним актом роботодавця, що приймається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), з урахуванням галузевої угоди. За роботу на умовах ненормованого робочого часу працівникам надається щорічна додаткова трудова відпустка чи/і встановлюється підвищений розмір оплати праці. |
| -1612- Борщевський В.В. Стаття 158. В частині 2 виключити слово "чи". | Відхилено | |||
| -1613- Коновалюк В.І. Стаття 158 частину 3 викласти у такій редакції: "3. Списки працівників, що працюють на умовах ненормованого робочого часу, встановлюються колективним договором або нормативним актом роботодавця, що приймається за згодою виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника), з урахуванням галузевої угоди. За роботу на умовах ненормованого робочого часу працівникам надається щорічна додаткова трудова відпустка в залежності від відпрацьованої кількості годин (днів) на умовах ненормованого робочого часу чи/і встановлюється підвищений розмір оплати праці." | Відхилено | |||
| 776. | Глава 2. | -1614- Акопян В.Г. У главі 2 Книги 3 визначити категорії працівників, залучення яких до роботи у вихідні та святкові дні забороняється, за винятком їх письмової згоди | Відхилено | Глава 2 |
| -1615- Шаров І.Ф. У главі 2 Книги 3 визначити категорії працівників, залучення яких до роботи у вихідні та святкові дні забороняється, за винятком їх письмової згоди | Відхилено | |||
| 777. | Час відпочинку | Час відпочинку | ||
| 778. | Стаття 159. Види часу відпочинку | -1616- Коновалюк В.І. Назву статті 159 викласти у редакції: "Стаття 159. Поняття і види часу відпочинку" | Відхилено | Стаття 154. Види часу відпочинку |
| 779. | 1. Час відпочинку включає: | -1617- Коновалюк В.І. До статті 159 доповнити пункт 1 такого змісту: "1. Час відпочинку - час, протягом якого працівник є вільним від виконання трудових обов'язків, і який він може використовувати на власний розсуд. п. 2 стає відповідно п. 3" | Відхилено | 1. Час відпочинку включає: |
| 780. | 1) перерву для відпочинку і харчування; | 1) перерву для відпочинку і харчування; | ||
| 781. | 2) щоденний (міжзмінний) відпочинок; | 2) щоденний (міжзмінний) відпочинок; | ||
| 782. | 3) вихідні дні (щотижневий безперервний відпочинок); | 3) вихідні дні (щотижневий безперервний відпочинок); | ||
| 783. | 4) дні державних і релігійних свят, робота у які не проводиться; | 4) дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться; | ||
| 784. | 5) відпустки. | 5) відпустки. | ||
| 785. | Стаття 160. Перерва для відпочинку і харчування | Стаття 155. Перерва для відпочинку і харчування | ||
| 786. | 1. Упродовж робочого дня (зміни) працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин і не менше тридцяти хвилин, яка не включається до тривалості робочого часу. | 1. Упродовж робочого дня (зміни) працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин і не менше тридцяти хвилин, яка не включається до тривалості робочого часу. | ||
| 787. | 2. Час надання перерви для відпочинку і харчування, її конкретна тривалість встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим з урахуванням думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника). Час надання перерви для відпочинку і харчування може передбачатися трудовим договором. | -1618- Горбаль В.М. Статтю 160 доповнити частиною 2 а у наступній редакції: "У деяких випадках працівнику за його письмовою заявою може встановлюватись інша, ніж встановлена колективним договорам, тривалість перерви для відпочинку і харчування, але у межах, встановлених частиною 1 цієї статті." | Відхилено | 2. Час надання перерви для відпочинку і харчування, її конкретна тривалість встановлюється колективним договором, правилами внутрішнього розпорядку або нормативним актом роботодавця, прийнятим з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраних працівниками представників (представника). Час надання перерви для відпочинку і харчування може передбачатися трудовим договором. |
| 788. | 3. На роботах, де через умови виробництва (роботи) надання перерви для відпочинку і харчування є неможливим, роботодавець повинен забезпечити працівникові можливість відпочинку і харчування протягом робочого часу. Перелік таких робіт, а також місце для відпочинку і харчування, встановлюються колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим з урахуванням думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника). | -1619- Губський Б.В. У Главі 2 Час відпочинку Книги третьої Кодексу статтю 160 доповнити частиною 4, про заборону водіям управляти транспортним засобом понад чотири години підряд, що вимагає Конвенція Міжнародної Праці про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті: "4. Жодному водієві не дозволяється управляти транспортним засобом більше чотирьох годин без перерви." | Відхилено | 3. На роботах, де через умови виробництва (роботи) надання перерви для відпочинку і харчування є неможливим, роботодавець повинен забезпечити працівникові можливість відпочинку і харчування протягом робочого часу. Перелік таких робіт, а також місце для відпочинку і харчування, встановлюються колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраних працівниками представників (представника). |
| -1620- Коновалюк В.І. Після статті 160 ввести додаткову статтю, що призведе до зміни номерів наступних статей. Стаття . Спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку 1. Працівникам, які працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законами, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Власник або уповноважений ним орган, зобов'язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників. | Враховано редакційно (в ст..134) | |||
| 789. | Стаття 161. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку | Стаття 156. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку | ||
| 790. | 1. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку повинна бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (в час роботи включається час перерви для відпочинку і харчування). Це правило не поширюється на випадки застосування підсумованого обліку робочого часу. | -1621- Губський Б.В. Статтю 161 доповнити частиною 2, про тривалість щоденного відпочинку водіїв, що вимагає Конвенція Міжнародної Праці про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожному транспорті: "2. Щоденний відпочинок водіїв транспортних засобів має становити щонайменше десяти послідовних годин протягом будь - якого двадцятичотирьохгодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня. | Відхилено | 1. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку повинна бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (у час роботи включається час перерви для відпочинку і харчування). Це правило не поширюється на випадки застосування підсумованого обліку робочого часу. |
| -1622- Губський Б.В. Доповнити Кодекс новою статтею 160-1: "Стаття 160-1. Спеціальні перерви 1. На окремих видах робіт передбачається надання працівникам протягом робочого дня (зміни) спеціальних перерв для обігрівання та відпочинку, зумовлених технологією й організацією виробництва та праці, що включаються у тривалість робочого часу. Види цих робіт, тривалість і порядок надання таких перерв установлюються правилами внутрішнього трудового розпорядку або колективним договором. 2. Працівникам, зайнятим на роботах у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалювальних приміщеннях, а також працівникам, зайнятим на вантажно-розвантажувальних роботах, у необхідних випадках надаються спеціальні перерви для обігрівання та відпочинку, що включаються у робочий час. Роботодавець зобов'язаний забезпечити облаштування приміщень для обігрівання та відпочинку працівників. 3. Жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. При наявності двох і більше дітей такого віку тривалість перерви встановлюється не менше години. 4. Порядок надання перерв передбачених частиною 3 цієї статті встановлюється роботодавцем за письмовою заявою матері і може передбачати об (єднання двох перерв. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком." | Відхилено | |||
| 791. | Стаття 162. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку | Стаття 157. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку | ||
| 792. | 1. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години, за винятком випадків застосування підсумованого обліку робочого часу. | -1623- Сухий Я.М. Стаття 162 Після слів "підсумованого обліку робочого часу" доповнити словами "та випадків, передбачених пунктом 2 статті 164 цього Кодексу." | Враховано | 1. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години, за винятком випадків застосування підсумованого обліку робочого часу та випадків, передбачених частиною другою статті 159 цього Кодексу. |
| -1624- Майко В.І. В частині 1 статті 162 після слів „робочого часу" додати слова „та випадків, передбачених частиною 2 статті 164 цього кодексу" | Враховано | |||
| -1625- Бронніков В.К. В частині 1 статті 162 після слів „робочого часу" додати слова „та випадків, передбачених пунктом 2 статті 164 цього кодексу" | Враховано | |||
| -1626- Пеклушенко О.М. До статті 162. У частині першій після слів "робочого часу" доповнити словами "та випадків, передбачених пунктом 2 статті 164 цього Кодексу". | Враховано | |||
| -1627- Горбаль В.М. Статтю 162 виключити. | Відхилено | |||
| 793. | Стаття 163. Вихідні дні | Стаття 158. Вихідні дні | ||
| 794. | 1. Усі працівники мають право на щотижневий безперервний відпочинок, який передбачає надання вихідних днів. При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Право працівників на щотижневий безперервний відпочинок забезпечується також при підсумованому обліку робочого часу, крім випадків, коли це неможливо з урахуванням характеру роботи та особливостей організації праці (вахтовий метод тощо). | -1628- Горбаль В.М. Частину 1 статті 163 викласти у наступній редакції: "1. Усі працівники мають право на щотижневий безперервний відпочинок, який передбачає надання вихідних днів. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години, за винятком випадків застосування підсумованого обліку робочого часу. При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Право працівників на щотижневий безперервний відпочинок забезпечується також при підсумованому обліку робочого часу, крім випадків, коли це неможливо з урахуванням характеру роботи та особливостей організації праці (вахтовий метод тощо)." | Відхилено | 1. Усі працівники мають право на щотижневий безперервний відпочинок, який передбачає надання вихідних днів. При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Право працівників на щотижневий безперервний відпочинок забезпечується також при підсумованому обліку робочого часу, крім випадків, якщо це неможливо з урахуванням характеру роботи та особливостей організації праці (вахтовий метод тощо). |
| -1629- Губський Б.В. Статтю 163 викласти у новій редакції: "Стаття 163. Вихідні дні "1. Усім працівникам надаються вихідні дні (щотижневий безперервний відпочинок). При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. 2. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні встановлюється колективним договором, угодою або правилами внутрішнього трудового розпорядку, і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем." | Відхилено | |||
| 795. | 2. Загальним вихідним днем є неділя. З метою створення сприятливих умов для відпочинку працівників день відпочинку може бути перенесено із загального вихідного дня на інший день, що передує дню державного або релігійного свята, робота в який не проводиться, або на наступний після нього день. Рішення з цього питання приймається Кабінетом Міністрів України і оприлюднюється не пізніше ніж за два тижні до настання дня відповідного державного або релігійного свята. | 2. Загальним вихідним днем є неділя. З метою створення сприятливих умов для відпочинку працівників день відпочинку може бути перенесено із загального вихідного дня на інший день, що передує дню державного або релігійного свята, робота в який не проводиться, або на наступний після нього день. Рішення з цього питання приймається Кабінетом Міністрів України і оприлюднюється не пізніше ніж за два тижні до настання дня відповідного державного або релігійного свята. | ||
| 796. | 3. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим за згодою виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника), і, як правило, повинен надаватися наступного дня після першого вихідного. | -1630- Хара В.Г. Частину 3 статті 163 викласти в такій редакції: "3. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним профспілковим органом або вільно обраних працівниками представників (представника), і, як правило, повинен надаватися поряд з загальним вихідним днем." | Враховано | 3. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), і, як правило, повинен надаватися поряд із загальним вихідним днем. |
| -1631- Анісімов В.О. В статті 163 в п. 3 після слів "...повинен надаватися" додати слова "напередодні, або" і далі за текстом. | Відхилено | |||
| -1632- Беспалий Б.Я. Стаття 163, частина 3. Текст "інших (неправославних)" замінити словами " не православних" | Відхилено | |||
| -1633- Горбаль В.М. Частину 3 статті 163 після слів "повинен надаватися" доповнити словами "попереднього або". | Враховано редакційно | |||
| -1634- Губський Б.В. Статтю 163 викласти у новій редакції: "3. У випадку, коли загальний вихідний день збігається із днем державного чи релігійного свята, робота в який не провадиться (стаття 165 цього Кодексу), вихідний день переноситься на наступний після святкового чи вихідного день. При цьому перенесення загального вихідного дня у випадках, передбачених частиною 4 статті 164 цього Кодексу, враховується при визначенні норми тривалості робочого часу за місяць чи інший обліковий період. 4. З метою раціонального використання робочого часу і забезпечення сприятливих умов для відзначення днів державних і релігійних свят, робота в які не провадиться Кабінет Міністрів України має право рекомендувати роботодавцям переносити вихідні дні на інші дні з додержанням нормальної тривалості робочого часу за відповідний обліковий період із додержанням норми робочого часу за відповідний обліковий період, визначеної відповідно до статей 135- 138, 140 і 151 цього Кодексу." | Відхилено | |||
| 797. | 4. На підприємствах, де робота не може бути перервана у загальний вихідний день у зв'язку з виробничо-технічними та організаційними умовами, а також за підсумованим обліком робочого часу вихідні дні надаються кожній групі працівників почергово у різні дні тижня згідно з колективним чи трудовим договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). | -1635- Кириленко В.А. До статті 163 У ч. 4 після слів "актом роботодавця, погодженим" додати "в письмовій формі" (далі за текстом)." | Відхилено | 4. В юридичних особах, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв'язку з виробничо-технічними та організаційними умовами, а також за підсумованим обліком робочого часу вихідні дні надаються кожній групі працівників почергово в різні дні тижня згідно з колективним чи трудовим договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). |
| 798. | 5. Допускається залучення до роботи у загальний вихідний день професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів тощо за умови надання працівникові можливості реалізувати право на щотижневий безперервний відпочинок в інші дні тижня відповідно до графіка виходу на роботу. | -1636- Беспалий Б.Я. Стаття 163, частина 5. Текст "відеознімальних колективів" замінити текстом "радіоорганізацій" | Відхилено | 5. Допускається залучення до роботи в загальний вихідний день професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів тощо за умови надання працівникові можливості реалізувати право на щотижневий безперервний відпочинок в інші дні тижня відповідно до графіка виходу на роботу. |
| -1637- Губський Б.В. Статтю 163 викласти у новій редакції: "5. На підприємствах, де робота не може бути перервана у вихідні дні у зв'язку з виробничо-технічними та організаційними умовами, вихідні дні надаються кожній групі працівників почергово у різні дні тижня згідно з колективним чи трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. 6. колективним чи трудовим договором або на прохання працівника вихідним днем може бути визначено День народження працівника. 7. колективним договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку може бути визначено вихідним днем день заснування (утворення) підприємства, установи, організації." | Відхилено | |||
| 799. | 6. У разі коли загальний вихідний день збігається з днем державного і релігійного свята, робота у який не проводиться, вихідний день переноситься на наступний після державного або релігійного свята день. Таке перенесення зменшує тривалість робочого часу у відповідному періоді, що повинно враховуватися незалежно від режиму робочого часу і способу його обліку. | -1638- Хара В.Г. Єхануров Ю.І. В ч. 6 в кінці першого речення перед словом: "день" доповнити слово: "робочий" | Враховано | 6. У разі якщо загальний вихідний день збігається з днем державного і релігійного свята, робота в який не проводиться, вихідний день переноситься на наступний після державного або релігійного свята робочий день. Таке перенесення зменшує тривалість робочого часу у відповідному періоді, що повинно враховуватися незалежно від режиму робочого часу і способу його обліку. |
| 800. | 7. Виконання працівником роботи у загальний вихідний день відповідно до цієї статті та графіка виходу на роботу (графіка змінності) не є підставою для перевищення (порушення) норми робочого часу і не є підставою для отримання права на додаткову заробітну плату. | -1639- Анісімов В.О. В статті 163 в п.7 слова "...і не є підставою для отримання права на додаткову заробітну плату" вилучити | Відхилено | 7. Виконання працівником роботи в загальний вихідний день відповідно до цієї статті та графіка виходу на роботу (графіка змінності) не є перевищенням (порушенням) норми робочого часу і не є підставою для отримання права на додаткову заробітну плату. |
| -1640- Кириленко В.А. До статті 163 З ч. 7 вилучити останні слова, закінчивши її словами "норми робочого часу." | Відхилено | |||
| 801. | Стаття 164. Заборона залучення працівників до роботи у вихідні дні | Стаття 159. Заборона залучення працівників до роботи у вихідні дні | ||
| 802. | 1. Забороняється залучати працівників до роботи у дні, які є для них вихідними. | 1. Забороняється залучати працівників до роботи в дні, які є для них вихідними. | ||
| 803. | 2. Як виняток із частини першої цієї статті, залучення працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких випадках: | 2. Як виняток із частини першої цієї статті залучення працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких випадках: | ||
| 804. | 1) для відвернення виробничої аварії, катастрофи, усунення їх наслідків та наслідків стихійного лиха; | 1) для відвернення виробничої аварії, катастрофи або усунення їх наслідків та наслідків стихійного лиха; | ||
| 805. | 2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування майна; | -1641- Коновалюк В.І. Стаття 164 ч. 2 п.2 викласти у такій редакції: "для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного майна або майна роботодавця;" | Відхилено | 2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування майна; |
| 806. | 3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому чи їх окремих підрозділів. | -1642- Коновалюк В.І. Пункт 3 частини 2 викласти у такій редакції: "3) для виконання невідкладних робіт в умовах надзвичайних обставин, тобто у випадках оголошення надзвичайного чи воєнного стану, а також в умовах лиха чи погрози лиха (пожежі, повені, голоду, землетруси, епідемії чи епізоотії), в інших випадках, коли є погроза життю або нормальним життєвим умовам всього населення чи його частини. " | Відхилено | 3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота юридичної особи в цілому чи її окремих підрозділів. |
| -1643- Ландик В.І. Глава 2. Час відпочинку. Стаття 164. Заборона залучення працівників до роботи у вихідні дні. Доповнити пункт 2 підпунктом 4) наступного змісту: на підприємствах, установах, організаціях, припинення роботи на яких неможливе через виробничо-технічні умови відповідно до графіку виходу на роботу (графіка змінності). | Відхилено | |||
| -1644- Анісімов В.О. В статті 164 вилучити підпункт 3 в п.2. | Відхилено | |||
| 807. | 3. В інших випадках залучення працівників до роботи в дні, які є для них вихідними, допускається лише за наявності письмової згоди працівника. | -1645- Ландик В.І. Пункт 3 статті 164 виключити. | Відхилено | 3. В інших випадках залучення працівників до роботи в дні, які є для них вихідними, допускається лише за наявності письмової згоди працівника. |
| -1646- Александровська А.О. Стаття. 164 Стаття 164. Частину 3 доповнити словами: "та за погодженням з виборним профспілковим органом або вільно обраним працівниками представниками (представником)". | Відхилено | |||
| -1647- Горбаль В.М. Частину 3 статті 164 після слів "письмової згоди працівника" доповнити словами ", крім випадків, коли працівник за власним бажанням виконує роботу у вихідні дні.". | Відхилено | |||
| 808. | 4. До роботи у вихідні дні можуть залучатися державні службовці (посадові особи органів місцевого самоврядування) незалежно від їх згоди за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють. | -1648- Беспалий Б.Я. Стаття 164, частина 4. Текст " (посадові особи органів місцевого самоврядування)" замінити текстом ", службовці органів місцевого самоврядування" | Відхилено | 4. До роботи у вихідні дні можуть залучатися державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування незалежно від їх згоди за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють. |
| -1649- Александровська А.О. Частину 4 вилучити. | Відхилено | |||
| -1650- Горбаль В.М. Текст частині 4 статті 164 в існуючій редакції виключити. | Відхилено | |||
| 809. | 5. Залучення працівників до роботи у дні, які є для них вихідними, проводиться за письмовим наказом роботодавця, з яким відповідні працівники ознайомлюються до початку роботи у вихідний день. Копія наказу про залучення працівників до роботи в день, який є для них вихідним, не пізніше наступного робочого дня після його підписання передається виборному профспілковому органу або вільно обраним працівниками представникам (представнику). | -1651- Александровська А.О. Стаття 164 Частину 5 викласти у наступній редакції: "5. Залучення працівників до роботи у дні, які є для них вихідними, проводиться за письмовим наказом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраним працівниками представниками (представником). Відповідні працівники ознайомлюються з ним до початку роботи у вихідний день. Копія наказу про залучення працівників до роботи в день, який є для них вихідним, не пізніше наступного робочого дня після його підписання передається виборному профспілковому органу або вільно обраним працівниками представникам (представнику)". | Відхилено | 5. Залучення працівників до роботи в дні, які є для них вихідними, проводиться за письмовим наказом роботодавця, з яким відповідні працівники ознайомлюються до початку роботи у вихідний день. Копія наказу про залучення працівників до роботи в день, який є для них вихідним, передається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) або вільно обраним працівниками представникам (представнику) не пізніше наступного робочого дня після його підписання. |
| 810. | 6. Якщо у зв'язку із залученням працівника до роботи у вихідний день працівник не вимагає надання іншого дня відпочинку, ця робота оплачується відповідно до статті 238 цього Кодексу (понад заробітну плату за відпрацьовану норму робочого часу). Інший день відпочинку на вимогу працівника надається з урахуванням його побажання в межах календарного року і може бути приєднаний до відпустки. Виплата заробітної плати за роботу у вихідний день проводиться при виплаті заробітної плати за місяць, в якому проводилася робота у вихідний день. | -1652- Губський Б.В. Частину 6 статті 164 викласти у новій редакції: "6. Залучення працівників з обмеженими фізичними можливостями, працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років, до роботи у вихідні та дні державних і релігійних свят допускається лише у разі, якщо така робота не заборонена їм за медичними показниками. При цьому зазначена категорія працівників повинна бути ознайомлена письмово зі своїм правом відмовитися від роботи у такі дні." | Відхилено | 6. Якщо у зв'язку із залученням працівника до роботи у вихідний день працівник не вимагає надання іншого дня відпочинку, ця робота оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу (понад заробітну плату за відпрацьовану норму робочого часу). Інший день відпочинку на вимогу працівника надається з урахуванням його побажання в межах календарного року або може бути приєднаний до відпустки. Виплата заробітної плати за роботу у вихідний день проводиться при виплаті заробітної плати за місяць, у якому проводилася робота у вихідний день. |
| -1653- Губський Б.В. Доповнити статтю 164 частиною 7: "7. У вихідні дні, дні державних та релігійних свят також допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервні виробництва, роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, а також невідкладні ремонтні та вантажно-розвантажувальні роботи). На таких роботах працівники зобов'язані виконувати трудові обов'язки відповідно до графіка виходу на роботу (графіка змінності) без додаткового розпорядження роботодавця." | Відхилено | |||
| 811. | Стаття 165. Дні державних і релігійних свят, робота у які не проводиться | Стаття 160. Дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться | ||
| 812. | 1. Днями державних свят, робота у які не проводиться, є: | 1. Днями державних свят, робота в які не проводиться, є: | ||
| 813. | 1) 1 і 2 січня - Новий рік; | -1654- Хара В.Г. До ч. 1 ст. 165: Пункт 1 викласти в такій редакції: "1) 1 січня - Новий рік; пункт 3 викласти в такій редакції: "1 і 2 травня - Міжнародний день солідарності трудящих" | Враховано | 1) 1 січня - Новий рік; |
| 814. | 2) 8 березня - Міжнародний жіночий день; | 2) 8 березня - Міжнародний жіночий день; | ||
| 815. | 3) 1 травня - Свято Весни і Праці; | -1655- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 165. П.3 ч.1 цієї статті викласти в редакції: "1 травня -Міжнародний день солідарності трудящих". | Враховано | 3) 1 і 2 травня - Міжнародний день солідарності трудящих; |
| 816. | 4) 9 травня - День Перемоги; | 4) 9 травня - День Перемоги; | ||
| 817. | 5) 28 червня - День Конституції України; | 5) 28 червня - День Конституції України; | ||
| 818. | 6) 24 серпня - День незалежності України. | -1656- Анісімов В.О. В статті 165 доповнити п.1 підпунктом 7 "7 листопада - День Великої Жовтневої соціалістичної революції". | Відхилено | 6) 24 серпня - День Незалежності України. |
| -1657- Кириленко В.А. До статті 165 До ч. 1 додати нові пункти ") 22 січня - День Соборності України"; ") 1 грудня - День національної єдності" | Відхилено | |||
| 819. | 2. Днями релігійних свят, робота у які не проводиться, є: | -1658- Кириленко В.А. Стаття 165.Ч. 2 викласти в такій редакції "2. Днями релігійних свят, робота у які не проводиться, є: 7 та 8 січня - Різдво Христове; два дні (Великодня неділя та наступний за нею понеділок) - Великдень; Один день (неділя) - Трійця." | Відхилено | 2. Днями релігійних свят, робота в які не проводиться, є: |
| 820. | 1) 7 січня - Різдво Христове; | 1) 7 січня - Різдво Христове; | ||
| 821. | 2) один день (неділя) - Пасха (Великдень); | 2) один день (неділя) - Пасха (Великдень); | ||
| 822. | 3) один день (неділя) - Трійця. | 3) один день (неділя) - Трійця. | ||
| 823. | 3. За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, роботодавець надає особам, які сповідують відповідну релігію, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням цих днів за погодженням між працівником та роботодавцем (у вихідні дні або шляхом продовження роботи після закінчення робочого дня (зміни) протягом не більш як чотирьох годин на день). | -1659- Губський Б.В. Частину 3 статті 165 викласти у редакціїї: "3. За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, роботодавець надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят із відпрацюванням за ці дні." | Відхилено | 3. За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, роботодавець надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням цих днів за погодженням між працівником та роботодавцем (у вихідні дні або шляхом продовження роботи після закінчення робочого дня (зміни) протягом не більш як чотирьох годин на день). |
| -1660- Кириленко В.А. Стаття 165. У ч. 3 вилучити слова "інших (неправославних) конфесій". | Відхилено | |||
| 824. | Стаття 166. Випадки залучення працівників до роботи у дні державних і релігійних свят | -1661- Губський Б.В. Статтю 166 вилучити, як таку, що дублює зміст статті 164. | Відхилено | Стаття 161. Випадки залучення працівників до роботи в дні державних і релігійних свят |
| 825. | 1. Робота у дні державних і релігійних свят (частина перша і друга статті 165 цього Кодексу) забороняється. | 1. Робота в дні державних і релігійних свят (частини перша і друга статті 160 цього Кодексу) забороняється. | ||
| 826. | 2. У дні державних і релігійних свят допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервне виробництво, роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, а також невідкладні ремонтні і вантажно-розвантажувальні роботи тощо). На таких роботах працівники зобов'язані виконувати трудові обов'язки відповідно до графіка виходу на роботу (графіка змінності) без додаткового розпорядження роботодавця. | -1662- Горбаль В.М. Частину 2 статті 166 доповнити словами "Перелік та види робіт, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови, затверджується Кабінетом Міністрів України.". | Відхилено | 2. У дні державних і релігійних свят допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервне виробництво, роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, а також невідкладні ремонтні і вантажно-розвантажувальні роботи тощо). На таких роботах працівники зобов'язані виконувати трудові обов'язки відповідно до графіка виходу на роботу (графіка змінності) без додаткового розпорядження роботодавця. |
| 827. | 3. Залучення працівників до роботи у дні державних і релігійних свят допускається також у випадках, встановлених частиною другою статті 164 цього Кодексу, за їх згодою. | -1663- Кириленко В.А. До статті 166 У ч. 3 замість слів "за їх згодою" записати "за їх письмовою згодою та письмовою згодою первинної профспілкової організації (профспілкового представника)". | Відхилено | 3. Залучення працівників до роботи в дні державних і релігійних свят допускається також у випадках, встановлених частиною другою статті 159 цього Кодексу, за їх згодою. |
| 828. | 4. До роботи у дні державних і релігійних свят можуть залучатися державні службовці і посадові особи органів місцевого самоврядування незалежно від їх згоди за наказом керівника державного органу (органу місцевого самоврядування), в якому вони працюють. | -1664- Беспалий Б.Я. Стаття 166, частина 4. Текст "посадові особи" замінити словом "службовці" , а текст "державного органу (органу місцевого самоврядування)" замінити текстом "органу державної влади, органу місцевого самоврядування" | Відхилено | 4. До роботи в дні державних і релігійних свят можуть залучатися державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування незалежно від їх згоди за наказом керівника державного органу, органу місцевого самоврядування, в якому вони працюють. |
| 829. | 5. Допускається залучення до роботи у дні державних і релігійних свят професійних творчих працівників організації кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів, хоча б відповідно до встановленого режиму роботи (графіка виходу на роботу) ці дні і не були встановлені для відповідних працівників як робочі. | -1665- Беспалий Б.Я. Стаття 166, частина 5. Текст "відеознімальних колективів" замінити словом "радіоорганізацій" | Відхилено | 5. Допускається залучення до роботи в дні державних і релігійних свят професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів, хоча відповідно до встановленого режиму роботи (графіка виходу на роботу) ці дні і не були встановлені для відповідних працівників як робочі. |
| -1666- Кириленко В.А. Стаття 166. У ч.5 на початку речення поставити слова "За попередньою письмовою згодою виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника)" (далі за текстом). | Відхилено | |||
| 830. | 6. Залучення працівників до роботи у дні державних і релігійних свят у порядку, встановленому частинами третьою, четвертою і п'ятою цієї статті, здійснюється за письмовим наказом роботодавця, з яким відповідні працівники ознайомлюються до початку роботи у день державного або релігійного свята. Копія наказу про залучення працівників до роботи у день державного або релігійного свята не пізніше наступного дня після його підписання передається виборному профспілковому органу або вільно обраним працівниками представникам (представнику). | -1667- Кириленко В.А. Стаття 166 У ч. 6 в першому реченні після слова "здійснюється" записати "за виданим після отримання письмової згоди виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника) письмовим наказом роботодавця" (далі за текстом) | Відхилено | 6. Залучення працівників до роботи в дні державних і релігійних свят у порядку, встановленому частинами третьою, четвертою і п'ятою цієї статті, здійснюється за письмовим наказом роботодавця, з яким відповідні працівники ознайомлюються до початку роботи в день державного або релігійного свята. Копія наказу про залучення працівників до роботи в день державного або релігійного свята не пізніше наступного дня після його підписання передається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) або вільно обраним працівниками представникам (представнику). |
| 831. | 7. Робота у дні державних або релігійних свят (з 0 години до 24 години) оплачується відповідно до статті 238 цього Кодексу. У випадках, передбачених частинами третьою, четвертою і п'ятою цієї статті, коли залучення до роботи в день державного або релігійного свята призводить до перевищення норми робочого часу, на вимогу працівника йому надається інший день відпочинку, що не зачіпає права працівника на оплату праці у такий день відповідно до статті 238 цього Кодексу. | -1668- Хара В.Г. Глава 2 Книги 3 не враховують умови праці працівників, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажників і деяких інших категорій (ст. 168 чинного КЗпП). Тому пропоную додати відповідну статтю: Стаття. "Перерви в роботі для обігрівання і відпочинку" Працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих не опалювальних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний обладнати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників. | Враховано (в інших статтях) | 7. Робота в дні державних або релігійних свят (з 0 години до 24 години) оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу. У випадках, передбачених частинами третьою, четвертою і п'ятою цієї статті, коли залучення до роботи в день державного або релігійного свята призводить до перевищення норми робочого часу, на вимогу працівника йому надається інший день відпочинку, що не зачіпає права працівника на оплату праці в такий день відповідно до статті 233 цього Кодексу. |
| -1669- Коновалюк В.І. Після статті 166 ввести додаткову статтю, що призведе до зміни номерів наступних статей. 1. Залучення інвалідів, жінок, які мають дітей у віку до трьох років, до роботи у вихідні і неробочі святкові дні допускається тільки у випадку, якщо така робота не заборонена їм за медичним висновком. При цьому інваліди, жінки, які мають дітей віком до трьох років, повинні бути ознайомлені у письмової формі зі своїм правом відмовитися від роботи у вихідні і неробочі святкові дні. | Відхилено | |||
| 832. | Глава 3. | -1670- Акопян В.Г. У главі 3 книги 3 врахувати норми законодавства про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи | Відхилено | Глава 3 |
| -1671- Шаров І.Ф. У главі 3 книги 3 врахувати норми законодавства про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи | Відхилено | |||
| 833. | Відпустки | Відпустки | ||
| 834. | §1. Загальні положення про відпустку | -1672- Губський Б.В. Главу 3 Відпустки Книги третьої Кодексу розпочати статтею: "Стаття 166. Відпустка 1. Відпустка - це час відпочинку, а у випадках передбачених цим Кодексом та іншими нормативно - правовими актами про працю, - час, що надається працівникові для виконання інших (крім трудових) обов'язків, протягом якого працівник звільняється від виконання трудових обов'язків. 2. Працівник має право використовувати час наданої йому відпустки на власний розсуд. 3. Трудовим чи колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку може бути передбачено обов'язок працівника повідомляти роботодавця про місце, в якому він проводитиме відпустку. 4. Час відпусток, що мають цільове призначення, має використовуватись відповідно за цим призначенням." | Відхилено | §1. Загальні положення про відпустку |
| 835. | Стаття 167. Право працівників на відпустку | Стаття 162. Право працівників на відпустку | ||
| 836. | 1. Кожен працівник, який виконує роботу в межах трудових відносин з юридичною або фізичною особою (стаття 5 цього Кодексу), має право на відпустку. | 1. Кожен працівник має право на відпустку. | ||
| 837. | Стаття 168. Гарантії права на відпустку | Стаття 163. Гарантії права на відпустку | ||
| 838. | 1. Право на відпустку забезпечується: | 1. Право на відпустку забезпечується: | ||
| 839. | 1) гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади) та умов праці; | 1) гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади) та умов праці; | ||
| 840. | 2) здійсненням гарантійної виплати на період відпустки в розмірі середньої заробітної плати, а також виплатою працівникові у випадках, передбачених трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором, матеріальної допомоги для оздоровлення; | 2) здійсненням гарантійної виплати на період відпустки в розмірі середньої заробітної плати, а також виплатою працівникові у випадках, передбачених трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором, матеріальної допомоги для оздоровлення; | ||
| 841. | 3) забороною заміни відпустки гарантійною виплатою, крім випадків, передбачених цим Кодексом; | 3) забороною заміни відпустки гарантійною виплатою, крім випадків, передбачених цим Кодексом. | ||
| 842. | 4) забороною звільнення працівника, який перебуває у відпустці з ініціативи роботодавця; | -1673- Хара В.Г. Пункти 3 і 4 частини 1 статті 168 виключити, оскільки вони є у ч. 2 статті 116 і ч.1 статті 405 | Немає висновку | |
| 843. | 5) забороною накладення на працівника, який перебуває у відпустці, дисциплінарного стягнення. | |||
| 844. | 2. Трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором можуть бути передбачені інші гарантії права на відпустку. | 2. Трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором можуть бути передбачені інші гарантії права на відпустку. | ||
| 845. | Стаття 169. Право працівника на використання відпустки на власний розсуд | Стаття 164. Право працівника на використання відпустки на власний розсуд | ||
| 846. | 1. Працівник вправі використовувати час наданої йому відпустки на власний розсуд. | 1. Працівник вправі використовувати час наданої йому відпустки на власний розсуд. | ||
| 847. | 2. Трудовим договором може бути передбачено обов'язок працівника повідомляти роботодавця про місце проведення відпустки. Цей обов'язок працівник несе також і тоді, коли закон надає роботодавцеві право відкликати працівника з відпустки. | -1674- Хара В.Г. Частину 2 статті 169 викласти в такій редакції: "2. Працівник зобов'язаний повідомляти роботодавця про місце проведення відпустки у разі, коли закон надає роботодавцеві право відкликати працівника з відпустки." | Враховано | 2. Працівник зобов'язаний повідомляти роботодавця про місце проведення відпустки в разі, якщо закон надає роботодавцеві право відкликати працівника з відпустки. |
| -1675- Рішняк І.М. Пункт 2 статті 169 виключити. Пункт 3 вважати пунктом 2. | Відхилено | |||
| -1676- Коновалюк В.І. Частину 2 статті 169 - відхилити | Відхилено | |||
| -1677- Сас С.В. У статті 169: - частину другу викласти у такій редакції: " У випадках‚ коли закон надає роботодавцеві право відкликати працівника з відпустки‚ трудовим договором може бути передбачено можливість повідомлення останнім про місце знаходження під час відпустки"‚ з метою захисту працівника; | Враховано редакційно | |||
| -1678- Чикал А.В. Стаття 169 Частину два викласти у такій редакції: "У випадках, коли закон надає роботодавцеві право відкликати працівника з відпустки, трудовим договором може бути передбачено можливість повідомлення останнім про місце знаходження під час відпустки". | Враховано редакційно | |||
| -1679- Черновецький Л.М. Необхідно звернути увагу, що не зазначено, які саме працівники повинні сповіщати про місце свого відпочинку, а також яким чином це буде контролюватися. Пропоную зазначити в Кодексі, що це мають бути особи, які виконують організаційно-розпорядчі функції, а саме: керівник, заступники керівника, керівники підрозділів, відділів, їх заступники, а також особи, яких безпосередньо визначить керівник. При укладенні з ними трудового договору треба буде вносити дану вимогу у договори, щоб не було розходження між п.1 та п.2 статті 169 Кодексу. | Враховано редакційно | |||
| 848. | 3. Час відпусток, що мають цільове призначення, повинен використовуватися відповідно до такого призначення. Порушення вимоги про цільове використання відпусток є дисциплінарним проступком і покладає на працівника обов'язок повернути грошові суми, отримані ним за використані дні відпустки. | -1680- Сас С.В. У статті 169: - потребує визначення відпустки‚ що мають цільове призначення та умов повернення грошових сум за нецільове використання відпустки при наявності поважних причин; | Враховано | 3. Час відпусток, що мають цільове призначення (пункти 2, 4 частини першої статті 165 цього Кодексу), повинен використовуватися відповідно до такого призначення. Порушення вимоги про цільове використання відпусток є дисциплінарним проступком і покладає на працівника обов'язок повернути грошові суми, отримані ним за використані дні відпустки. |
| -1681- Чикал А.В. Стаття 169 - потребує визначення відпустки, що мають цільове призначення та умов повернення грошових сум за неправильно використані дні відпустки при наявності поважних причин. | Враховано | |||
| 849. | Стаття 170. Види відпусток | Стаття 165. Види відпусток | ||
| 850. | 1. Установлюються такі відпустки: | 1. Установлюються такі види відпусток: | ||
| 851. | 1) щорічні трудові відпустки: | 1) щорічні трудові відпустки: | ||
| 852. | основна трудова відпустка мінімальної тривалості (стаття 175 цього Кодексу); | основна трудова відпустка мінімальної тривалості (стаття 170 цього Кодексу); | ||
| 853. | основна трудова відпустка продовженої тривалості (статті 176 і 177 цього Кодексу); | основна трудова відпустка продовженої тривалості (статті 170 і 172 цього Кодексу); | ||
| 854. | додаткова трудова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 179 цього Кодексу); | додаткова трудова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 174 цього Кодексу); | ||
| 855. | додаткова трудова відпустка за особливий характер праці (стаття 180 цього Кодексу); | додаткова трудова відпустка за особливий характер праці (стаття 175 цього Кодексу); | ||
| 856. | додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу (стаття 181 цього Кодексу); | додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу (стаття 176 цього Кодексу); | ||
| 857. | додаткова відпустка залежно від стажу роботи (стаття 182 цього Кодексу); | додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботи (стаття 177 цього Кодексу); | ||
| 858. | інші додаткові відпустки, передбачені законом; | інші додаткові трудові відпустки, передбачені законом; | ||
| 859. | 2) творча відпустка (стаття 195 цього Кодексу); | 2) творча відпустка (стаття 189 цього Кодексу); | ||
| 860. | 3) заохочувальні відпустки: | -1682- Хара В.Г. Пункт 3 частини 1 статті 170 викласти в такій редакції: "3) заохочувальні відпустки (стаття 196) цього Кодексу);" | Враховано | 3) заохочувальні відпустки (стаття 190 цього Кодексу); |
| 861. | які надаються за ініціативою роботодавця (стаття 196 цього Кодексу); | |||
| 862. | за виконання державних чи громадських обов'язків (стаття 197 цього Кодексу); | |||
| 863. | 4) навчальні відпустки: | 4) навчальні відпустки: | ||
| 864. | у зв'язку з навчанням у середніх загальноосвітніх навчальних закладах (стаття 198 цього Кодексу); | у зв'язку з навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах (стаття 191 цього Кодексу); | ||
| 865. | у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах (стаття 199 цього Кодексу); | у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах (стаття 192 цього Кодексу); | ||
| 866. | у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах (стаття 200 цього Кодексу); | -1683- Хара В.Г. Необхідно доповнити останній абзац пункту четвертого словами: "навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі" з метою приведення у відповідність з назвою статті 200, якою врегульовано порядок надання цих відпусток. | Враховано | у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі (стаття 193 цього Кодексу); |
| 867. | 5) соціальні відпустки: | 5) соціальні відпустки: | ||
| 868. | у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 201 цього Кодексу); | у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 194 цього Кодексу); | ||
| 869. | для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 203 цього Кодексу); | для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 196 цього Кодексу); | ||
| 870. | працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей (стаття 205 цього Кодексу); | працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу); | ||
| 871. | інші соціальні відпустки (особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному із батьків дитини, якій встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, тощо). | -1684- Беспалий Б.Я. Стаття 170, частина 1, пункт 5). Підпункт 4, що починається словами "інші соціальні відпустки" викласти у редакції: "особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному із батьків дитини, якій встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою". Якщо є види соціальних відпусток, не перелічені у цьому пункті, то включити їх до переліку | Відхилено | інші соціальні відпустки (особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків дитини, якій встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою тощо); |
| 872. | 6) відпустки без збереження заробітної плати: | 6) відпустки без збереження заробітної плати: | ||
| 873. | які надаються в силу суб'єктивного права працівника (стаття 206 цього Кодексу); | які надаються в силу суб'єктивного права працівника (стаття 199 цього Кодексу); | ||
| 874. | які надаються за згодою сторін (стаття 207 цього Кодексу). | які надаються за згодою сторін (стаття 200 цього Кодексу). | ||
| 875. | Стаття 171. Право на встановлення інших відпусток | Стаття 166. Право на встановлення інших відпусток | ||
| 876. | 1. Законами, а також колективними договорами можуть встановлюватися інші відпустки, крім передбачених у статті 170 цього Кодексу. | 1. Законами, а також колективними договорами можуть встановлюватися інші відпустки, крім передбачених у статті 165 цього Кодексу. | ||
| 877. | Стаття 172. Визначення тривалості відпусток | Стаття 167. Визначення тривалості відпусток | ||
| 878. | 1. Тривалість відпусток визначається цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами, колективними або трудовими договорами і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. | -1685- Єхануров Ю.І. У частині 1 статті 172 виключити слово „угодами". | Враховано | 1. Тривалість відпусток визначається цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, колективними або трудовими договорами і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. |
| 879. | 2. Дні державних і релігійних свят, робота у які не проводиться (стаття 165 цього Кодексу), при визначенні тривалості щорічної трудової відпустки, соціальної відпустки працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей (стаття 205 цього Кодексу), і заохочувальної відпустки (статті 196 і 197 цього Кодексу) не враховуються. | 2. Дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться (стаття 160 цього Кодексу), при визначенні тривалості щорічної трудової відпустки, соціальної відпустки працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу), і заохочувальної відпустки (статті 190 цього Кодексу) не враховуються. | ||
| 880. | 3. Працівникам, з якими встановлено строкові трудові відносини, тривалість щорічних трудових відпусток визначається відповідно до відпрацьованого ними часу. | 3. Працівникам, з якими укладено трудовий договір на визначений строк, тривалість щорічних трудових відпусток визначається відповідно до відпрацьованого ними часу. | ||
| 881. | 4. До щорічних трудових відпусток не включаються дні тимчасової непрацездатності працівника внаслідок захворювання або травми, засвідченої в установленому порядку, які збігаються з періодом відпустки, а також відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. За заявою працівника до щорічних трудових відпусток не зараховуються дні тимчасової непрацездатності працівника з інших причин, визначених законодавством про соціальне страхування. | -1686- Беспалий Б.Я. Стаття 172. Частину 4 після тексту "в установленому" доповнити словом "законодавством" | Відхилено | 4. До щорічних трудових відпусток не включаються дні тимчасової непрацездатності працівника внаслідок захворювання або травми, засвідченої в установленому порядку, які збігаються з періодом відпустки, а також відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. За заявою працівника до щорічних трудових відпусток не зараховуються дні тимчасової непрацездатності працівника з інших причин, визначених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. |
| 882. | Стаття 173. Наказ роботодавця про надання відпустки | Стаття 168. Наказ роботодавця про надання відпустки | ||
| 883. | 1. Про надання працівникові відпустки роботодавець зобов'язаний видати наказ. | -1687- Горбаль В.М. Частину 1 статті 173 викласти у наступній редакції: "1. Про надання працівникові відпустки роботодавець зобов'язаний видати наказ, підставою для чого є письмова заява працівника.". | Враховано | 1. Про надання працівникові відпустки роботодавець зобов'язаний видати наказ, підставою для якого є письмова заява працівника. У разі якщо наказ не виданий, працівник не має права на власний розсуд визначати день початку відпустки. |
| -1688- Сухий Я.М. Частину 1 статті 173 доповнити абзацом такого змісту: "Якщо наказ не виданий, працівник не має права на власний розсуд визначати день початку відпустки." | Враховано | |||
| 884. | Стаття 174. Облік відпусток | Стаття 169. Облік відпусток | ||
| 885. | 1. Роботодавець зобов'язаний у встановленому порядку вести облік відпусток, які надаються працівникам. | -1689- Беспалий Б.Я. Стаття 174, частина 1. Вилучити текст "у встановленому порядку" | Відхилено | 1. Роботодавець зобов'язаний у встановленому порядку вести облік відпусток, які надаються працівникам. |
| 886. | 2. Роботодавець зобов'язаний щороку, а також у будь-який час на прохання працівника ознайомлювати його з даними обліку відпусток, які його стосуються. | -1690- Ландик В.І. Стаття 174. Облік відпусток. В частині другій виключити слова: "щороку, а також у будь-який час". | Відхилено | 2. Роботодавець зобов'язаний щороку, а також у будь-який час на прохання працівника ознайомлювати його з даними обліку відпусток, які його стосуються. |
| 887. | §2. Щорічна основна трудова відпустка | §2. Щорічна основна трудова відпустка | ||
| 888. | Стаття 175. Щорічна основна трудова відпустка мінімальної тривалості | Стаття 170. Щорічна основна трудова відпустка мінімальної тривалості | ||
| 889. | 1. Щорічна основна трудова відпустка встановлюється тривалістю не менш як 24 календарних дні за кожний робочий рік. | -1691- Горбаль В.М. Частину 1 статті 175 викласти у наступній редакції: "1. Щорічна основна трудова відпустка встановлюється для працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності тривалістю не менш як 24 календарних дні за кожний робочий рік.". | Відхилено | 1. Щорічна основна трудова відпустка встановлюється тривалістю не менш як 24 календарних дні за кожний робочий рік. |
| 890. | 2. Робочий рік відлічується від дати виникнення трудових відносин (стаття 61 цього Кодексу). | -1692- Артеменко Ю.А. Статтю 175 "Щорічна основна трудова відпустка мінімальної тривалості" додати новою частиною 3 такого змісту: "3. Сезонним та тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу. Перелік сезонних робіт та галузей затверджується Кабінетом Міністрів України." | Відхилено | 2. Робочий рік відлічується від дати виникнення трудових відносин (стаття 37 цього Кодексу). |
| 891. | Стаття 176. Щорічна основна трудова відпустка подовженої тривалості | Стаття 171. Щорічна основна трудова відпустка подовженої тривалості | ||
| 892. | 1. Щорічна основна трудова відпустка подовженої тривалості надається: | 1. Щорічна основна трудова відпустка подовженої тривалості надається: | ||
| 893. | 1) працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських структурних підрозділів інших підприємств, а також лісництв за списком робіт, професій і посад, що затверджується Кабінетом Міністрів України, - тривалістю 28 календарних днів; | 1) працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських структурних підрозділів інших підприємств, а також лісництв за списком робіт, професій і посад, що затверджується Кабінетом Міністрів України, - тривалістю 28 календарних днів; | ||
| 894. | 2) воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин - тривалістю 30 календарних днів; | 2) воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин - тривалістю 30 календарних днів; | ||
| 895. | 3) керівним працівникам навчальних закладів, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ, педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам - тривалістю до 56 календарних днів у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України; | 3) керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам - тривалістю до 56 календарних днів у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України; | ||
| 896. | 4) особам з обмеженими можливостями: інвалідам І і ІІ груп - тривалістю 30 календарних днів, інвалідам ІІІ групи - 26 календарних днів; | 4) особам з обмеженими можливостями: інвалідам І і ІІ груп - тривалістю 30 календарних днів, інвалідам ІІІ групи - 26 календарних днів; | ||
| 897. | 5) особам віком до вісімнадцяти років - тривалістю 31 календарний день; | 5) особам віком до вісімнадцяти років - тривалістю 31 календарний день; | ||
| 898. | 6) працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 метрів і більше, - тривалістю 28 календарних днів. | 6) працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 метрів і більше, - тривалістю 28 календарних днів. | ||
| 899. | 2. Законом може бути встановлена подовжена тривалість щорічної основної трудової відпустки для інших категорій працівників (суддів, прокурорів, державних службовців, працівників, які працюють на територіях радіоактивного забруднення тощо). | 2. Законом може бути встановлена подовжена тривалість щорічної основної трудової відпустки для інших категорій працівників (суддів, прокурорів, державних службовців, працівників, які працюють на територіях радіоактивного забруднення тощо). | ||
| 900. | Стаття 177. Збільшення тривалості щорічної основної трудової відпустки залежно від стажу роботи | Стаття 172. Збільшення тривалості щорічної основної трудової відпустки залежно від стажу роботи | ||
| 901. | 1. Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятим на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин тривалість щорічної основної трудової відпустки збільшується понад тривалість, визначену у статті 198 цього Кодексу, за кожні два відпрацьовані на відповідній роботі роки на 2 календарних дні, але не більш як до 28 календарних днів (незалежно від часу, коли працівник виконував таку роботу). | -1693- Сухий Я.М. Стаття 177 п.1 Замінити слова "статті 198" на слова "статті 175". | Враховано | 1. Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин тривалість щорічної основної трудової відпустки збільшується понад тривалість, визначену в статті 170 цього Кодексу, - за кожні відпрацьовані на відповідній роботі два роки на 2 календарних дні, але не більш як до 28 календарних днів (незалежно від часу, коли працівник виконував таку роботу). |
| -1694- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 177 "Збільшення тривалості щорічної основної трудової відпустки залежно від стажу роботи" слова "визначену у статті 198" замінити на слова "визначену у статті 175". | Враховано | |||
| -1695- Майко В.І. В частині 1 статті 177 слова „статті 198" замінити словами „статті 175" | Враховано | |||
| -1696- Бронніков В.К. В частині 1 статті 177 слова „статті 198" замінити словами „статті 175" | Враховано | |||
| -1697- Пеклушенко О.М. До статті 177. У частині першій цифри "198" замінити цифрами "175". | Враховано | |||
| 902. | 2. Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 метрів, тривалість щорічної основної трудової відпустки збільшується понад тривалість, визначену у статті 198 цього Кодексу, на 4 календарних дні при стажі роботи на цьому підприємстві 2 роки і більше. | 2. Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 метрів, тривалість щорічної основної трудової відпустки збільшується понад тривалість, визначену в статті 170 цього Кодексу, на 4 календарних дні при стажі роботи на цьому підприємстві два роки і більше. | ||
| 903. | 3. Невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин тривалість щорічної основної трудової відпустки збільшується за кожних два відпрацьованих роки (незалежно від часу, коли працівник виконував таку роботу) на 2 календарних дні, але не більш як до 28 календарних днів. | -1698- Хара В.Г. В статті 177: В ч. 3 після слів: "трудові відпустки" доповнити слова: "понад тривалість визначену в статті 170 цього Кодексу "; В ч. 4 слова: "понад тривалість, визначену у цій статті" виключити. | Враховано | 3. Невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин тривалість щорічної основної трудової відпустки збільшується понад тривалість визначену в статті 170 цього Кодексу за кожних два відпрацьованих роки (незалежно від часу, коли працівник виконував таку роботу) на 2 календарних дні, але не більш як до 28 календарних днів. |
| 904. | 4. Законом може бути передбачено збільшення тривалості щорічної основної трудової відпустки залежно від стажу роботи понад тривалість, визначену у цій статті, для інших категорій працівників. | 4. Законом може бути передбачено збільшення тривалості щорічної основної трудової відпустки залежно від стажу роботи для інших категорій працівників. | ||
| 905. | Стаття 178. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку | Стаття 173. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку | ||
| 906. | 1. До стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку (статті 175-177 цього Кодексу), зараховується: | 1. До стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку (статті 170-172 цього Кодексу), зараховується: | ||
| 907. | 1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка; | 1) час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка; | ||
| 908. | 2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) або здійснювалися інші виплати, передбачені цим Кодексом; | -1699- Беспалий Б.Я. Стаття 178, частина 1, пункт 2). Після тексту "згідно із" слово "законодавством" замінити словом "законом", а другі дужки замінити комами | Враховано частково | 2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) чи здійснювалися інші виплати, передбачені цим Кодексом; |
| 909. | 3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; | -1700- Беспалий Б.Я. Стаття 178, частина 1. Пункт 3) після тексту "виплачувалася допомога з" доповнити словом "фонду" | Відхилено | 3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, за винятком часу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; |
| 910. | 4) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше ніж 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, якщо безпосередньо після закінчення навчання працівник був прийнятий на роботу, в тому числі за направленням; | 4) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше ніж 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, якщо безпосередньо після закінчення навчання працівник був прийнятий на роботу, в тому числі за направленням; | ||
| 911. | 5) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із скороченням штату, якщо навчання безпосередньо передувало виникненню трудових відносин, у межах яких у працівника виникло право на відпустку; | -1701- Хара В.Г. До статті 178. У частини п'ятій статті звужено зміст і обсяг існуючих у чинному трудовому законодавстві гарантій працівникам. В зв'язку з цим ч.5 викласти в такій редакції: "час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;" | Враховано редакційно | 5) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку зі скороченням (стаття 98 цього Кодексу), якщо навчання безпосередньо передувало виникненню трудових відносин, у межах яких у працівника виникло право на відпустку; 6) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному статтею 199 цього Кодексу, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку; |
| -1702- Хара В.Г. Доповнити ч.1 статті 178 пунктом 6 такого змісту: "6) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалась заробітна плата, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;" Змінити відповідно нумерацію пунктів | Враховано | |||
| -1703- Довгий Т.О. Частину першу статті 178 після пункту 5 пропонується доповнити новим пунктом 6 наступного змісту: "6) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 206 і 207 цього Кодексу;". У зв'язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7 | Враховано | |||
| 912. | 6) інші періоди роботи, передбачені законодавством. | -1704- Беспалий Б.Я. Стаття 178, частина 1, пункт 6). Наприкінці слово "законодавством" замінити словом "законом" | Відхилено | 7) інші періоди роботи, передбачені трудовим законодавством. |
| 913. | §3. Щорічні додаткові трудові відпустки | §3. Щорічні додаткові трудові відпустки | ||
| 914. | Стаття 179. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість | Стаття 174. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість | ||
| 915. | 1. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів. Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджується Кабінетом Міністрів України. | 1. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів. Список виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на роботах в яких дає право працівникам на щорічну додаткову відпустку, затверджується Кабінетом Міністрів України. | ||
| 916. | 2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. | 2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. | ||
| 917. | Стаття 180. Щорічна додаткова трудова відпустка за особливий характер праці та її тривалість | Стаття 175. Щорічна додаткова трудова відпустка за особливий характер праці та її тривалість | ||
| 918. | 1. Щорічна додаткова трудова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, тривалістю до 35 календарних днів. Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпуску за особливий характер праці, затверджується Кабінетом Міністрів України. | 1. Щорічна додаткова трудова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, тривалістю до 35 календарних днів. Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпуску за особливий характер праці, затверджується Кабінетом Міністрів України. | ||
| 919. | 2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. | 2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. | ||
| 920. | Стаття 181. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу та її тривалість | Стаття 176. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу та її тривалість | ||
| 921. | 1. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу надається працівникам тривалістю до 7 календарних днів. Список посад, робіт та професій, що дає право на відпустку за роботу на умовах ненормованого робочого часу, визначається колективним чи трудовим договором. | -1705- Сіренко В.Ф. У другому реченні частини першої статті 181 слова "чи трудовим" виключити. | Відхилено | 1. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу надається працівникам тривалістю до 7 календарних днів. Список посад, робіт та професій, що дають право на відпустку за роботу на умовах ненормованого робочого часу, визначається колективним чи трудовим договором. |
| 922. | 2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором. | -1706- Сіренко В.Ф. У частині другій статті 181 слова "чи трудовим" виключити. | Відхилено | 2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором. |
| 923. | Стаття 182. Щорічна додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботи | Стаття 177. Щорічна додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботи | ||
| 924. | 1. Щорічна додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботу може надаватися окремим категоріям працівників (суддям, прокурорам, державним службовцям тощо) у передбачених законом випадках залежно від стажу роботи. | 1. Щорічна додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботи може надаватися окремим категоріям працівників (суддям, прокурорам, державним службовцям тощо) у передбачених законом випадках залежно від стажу роботи. | ||
| 925. | Стаття 183. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову трудову відпустку | Стаття 178. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову трудову відпустку | ||
| 926. | 1. До стажу роботи, який дає право на відповідну щорічну додаткову трудову відпустку (статті 179-182 цього Кодексу), зараховується: | 1. До стажу роботи, який дає право на відповідну щорічну додаткову трудову відпустку (статті 174-177 цього Кодексу), зараховуються: | ||
| 927. | 1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами, з особливим характером праці, з ненормованим робочим часом, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідного виробництва, цеху, професії, а також на роботах (посадах), зайнятість на яких дає право на щорічну додаткову відпустку залежно від стажу роботи; | -1707- Хара В.Г. В пункті 1 ч.1 статті 183 слова: "з ненормованим робочим часом," виключити; доповнити ч.1 пунктом 2 такого змісту: "2) час фактичної роботи на умовах ненормованого робочого часу;" з зміною нумерації пунктів. | Враховано | 1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами, з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідного виробництва, цеху, професії, а також на роботах (посадах), зайнятість на яких дає право на щорічну додаткову відпустку залежно від стажу роботи; 2) час фактичної роботи на умовах ненормованого робочого часу; |
| 928. | 2) час щорічних основної та додаткової трудової відпустки, яка надається за роботу в умовах, що дають право на додаткову відпустку; | 3) час щорічних основної та додаткової трудової відпусток, які надаються за роботу в умовах, що дають право на додаткову відпустку; | ||
| 929. | 3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів, та інших працівників, тимчасово переведених на легшу роботу за станом здоров'я відповідно до медичного висновку; | 4) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів, та інших працівників, тимчасово переведених на легшу роботу за станом здоров'я відповідно до медичного висновку; | ||
| 930. | 4) інші періоди, зарахування яких до стажу роботи, який дає право на щорічну додаткову відпустку, передбачено законом. | 5) інші періоди, зарахування яких до стажу роботи, який дає право на щорічну додаткову відпустку, передбачено законом. | ||
| 931. | §4. Надання та використання щорічної трудової відпустки | §4. Надання та використання щорічної трудової відпустки | ||
| 932. | Стаття 184. Загальна тривалість щорічної трудової відпустки | Стаття 179. Загальна тривалість щорічної трудової відпустки | ||
| 933. | 1. Загальна тривалість щорічних основних та додаткової трудової відпустки за робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів (крім випадків, коли працівникові одночасно повністю або частково надаються відпустки за попередні роки (періоди), що не були використані раніше). | 1. Загальна тривалість щорічної основної та додаткової трудової відпусток за робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів (крім випадків, коли працівникові одночасно повністю або частково надаються відпустки за попередні роки (періоди), що не були використані раніше). | ||
| 934. | 2. Інші види відпусток надаються працівникам понад загальну тривалість щорічної трудової відпустки. | 2. Інші види відпусток надаються працівникам понад загальну тривалість щорічної трудової відпустки. | ||
| 935. | Стаття 185. Порядок надання щорічної трудової відпустки | -1708- Хара В.Г. Статтю 185 об'єднати з статтею 189 та записати після статті 191 | Враховано | |
| 936. | 1. Щорічна трудова відпустка повинна надаватися працівникові у межах робочого року. | |||
| 937. | 2. Щорічна додаткова трудова відпустка за бажанням працівника може надаватися одночасно з щорічною основною трудовою відпусткою або окремо від неї. | |||
| 938. | 3. Щорічна трудова відпустка повинна надаватися працівникові з таким розрахунком, щоб вона були використана, як правило, до закінчення робочого року, за який вона надається. | |||
| 939. | Стаття 186. Підсумовування щорічних додаткових трудових відпусток | Стаття 180. Підсумовування щорічних додаткових трудових відпусток | ||
| 940. | 1. Якщо працівник має право на щорічну додаткову трудову відпустку на кількох підставах, додаткова відпустка надається йому на одній підставі, обраній працівником. Порядок надання щорічної додаткової трудової відпустки на кількох підставах визначається Кабінетом Міністрів України. | 1. Якщо працівник має право на щорічну додаткову трудову відпустку на кількох підставах, додаткова відпустка надається йому на одній підставі, обраній працівником. Порядок надання щорічної додаткової трудової відпустки на кількох підставах визначається Кабінетом Міністрів України. | ||
| 941. | Стаття 187. Право на щорічну трудову відпустку за перший рік роботи | Стаття 181. Право на щорічну трудову відпустку за перший рік роботи | ||
| 942. | 1. Право працівника на щорічні основну та додаткову трудову відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шестимісячного строку безперервної роботи. | 1. Право працівника на щорічні основну та додаткову трудову відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шестимісячного строку безперервної роботи. | ||
| 943. | 2. Щорічна трудова відпустка повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи у перший рік роботи за бажанням працівника надається: | 2. Щорічна трудова відпустка повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи за бажанням працівника надається: | ||
| 944. | 1) жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також особам із сімейними обов'язками, які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда; | 1) жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також особам із сімейними обов'язками (стаття 282 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда; | ||
| 945. | 2) особам з обмеженими фізичними можливостями; | -1709- Беспалий Б.Я. Стаття 187, частина 2. Пункт 2) після тексту "з обмеженими фізичними" доповнити текстом "чи психічними" | Відхилено | 2) особам з обмеженими фізичними можливостями (інвалідам); |
| 946. | 3) неповнолітнім працівникам; | 3) неповнолітнім працівникам; | ||
| 947. | 4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; | 4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; | ||
| 948. | 5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання; | 5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання; | ||
| 949. | 6) працівникам, які поєднують роботу з навчанням та виявили бажання приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших заходів, передбачених навчальною програмою; | 6) працівникам, які поєднують роботу з навчанням та виявили бажання приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших заходів, передбачених навчальною програмою; | ||
| 950. | 7) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу та прийомним батькам; | -1710- Довгий Т.О. Частину другу статті 187 пропонується після пункту 7 доповнити новими пунктами 8, 9 та 10 наступного змісту: "8) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; | Враховано | 7) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу та прийомним батькам; 8) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування; 9) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; |
| -1711- Довгий Т.О. 9) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації; | Відхилено | |||
| -1712- Довгий Т.О. 10) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;". У зв'язку з цим пункт 8 частини другої статті 187 вважати пунктом 11. | Враховано | |||
| -1713- Артеменко Ю.А. У частині 2 статті 187 "Право на щорічну трудову відпустку за перший рік роботи" після пункту 7 додати нові пункти такого змісту: "8) працівикам, які за попереднім місцем роботи не використали повністю або частково щорічну основну відпустку та не отримали за нього грошову комепнсацію; | Відхилено | |||
| -1714- Артеменко Ю.А. 9) працівникам, які мають путівку на санаторно-курортне лікування;", пункт 8 вважати відповідно пунктом 10. | Враховано | |||
| 951. | 8) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним чи трудовим договором. | -1715- Сас С.В. У статті 187: - частину другу доповнити пунктом 8 такого змісту: "8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації." Пункт "8" вважати пунктом "9". Приведення у відповідність до статей 10‚24 Закону України "Про відпустки" та статті 22 Конституції України. | Відхилено | 10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним чи трудовим договором. |
| -1716- Чикал А.В. Статтю 187 - частину другу доповнити пунктом такого змісту: "8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації". | Відхилено | |||
| 952. | 3. За згодою між працівником та роботодавцем працівникові може бути повністю або частково надана щорічна трудова відпустка за перший рік роботи до закінчення шести місяців безперервної роботи за відсутності умов, визначених частиною другою цієї статті. | 3. За згодою між працівником та роботодавцем працівникові може бути повністю або частково надана щорічна трудова відпустка за перший рік роботи до закінчення шести місяців безперервної роботи за відсутності умов, визначених частиною другою цієї статті. | ||
| 953. | Стаття 188. Право на щорічну трудову відпустку за другий та наступні роки роботи | Стаття 182. Право на щорічну трудову відпустку за другий та наступні роки роботи | ||
| 954. | 1. Працівник має право на щорічну трудову відпустку за другий та наступні роки в будь-який час відповідного робочого року за згодою сторін. | 1. Працівник має право на щорічну трудову відпустку за другий та наступні роки в будь-який час відповідного робочого року за згодою сторін. | ||
| 955. | 2. Щорічна трудова відпустка за бажанням працівника в зручний для нього час надається: | 2. Щорічна трудова відпустка за бажанням працівника в зручний для нього час надається: | ||
| 956. | 1) неповнолітнім працівникам; | 1) неповнолітнім працівникам; | ||
| 957. | 2) особам з обмеженими фізичними можливостями; | -1717- Беспалий Б.Я. Стаття 188, частина 2. Пункт 2) після тексту "з обмеженими фізичними" доповнити текстом "чи психічними" | Відхилено | 2) особам з обмеженими фізичними можливостями (інвалідам); |
| 958. | 3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї; | 3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї; | ||
| 959. | 4) особам із сімейними обов'язками, які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда; | -1718- Ландик В.І. Стаття 188. Право на щорічну трудову відпустку за другий та наступні роки роботи. Пункт 4) статті читати в наступній редакції: 4) жінкам, які мають двох і більш дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда. | Відхилено | 4) особам із сімейними обов'язками (стаття 282 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда; |
| 960. | 5) особам із сімейними обов'язками, які самостійно (без подружжя) виховують одну дитину або більше віком до п'ятнадцяти років; | 5) особам із сімейними обов'язками (стаття 282 цього Кодексу), які самостійно (без подружжя) виховують одну дитину або більше віком до п'ятнадцяти років; | ||
| 961. | 6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців; | 6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців; | ||
| 962. | 7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; | -1719- Беспалий Б.Я. Стаття 188, частина 2, пункт 7), Текст "особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною" замінити або конкретним переліком категорій таких осіб, або переліком законодавчих норм із відповідних законів, що визначають категорії таких осіб. | Відхилено | 7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; |
| 963. | 8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється законодавство про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; | -1720- Беспалий Б.Я. Стаття 188, частина 2, пункт 8). Текст "особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною" замінити або конкретним переліком категорій таких осіб, або переліком законодавчих норм із відповідних законів, що визначають категорії таких осіб. | Відхилено | 8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється законодавство про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; |
| -1721- Сушкевич В.М. У підпункті 8 пункту 2 статті 188 слова: "законодавство про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" замінити словами: "чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам з числа жертв нацистських переслідувань". | Відхилено | |||
| 964. | 9) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу та прийомним батькам; | 9) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу та прийомним батькам; | ||
| 965. | 10) в інших випадках, передбачених трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором. | 10) в інших випадках, передбачених трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором. | ||
| 966. | 3. Положення частини другої цієї статті не застосовується у разі використання роботодавцем права, передбаченого статтею 190 цього Кодексу. | 3. Положення частини другої цієї статті не застосовується в разі використання роботодавцем права, передбаченого статтею 183 цього Кодексу. | ||
| 967. | 4. Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні трудові відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу, якщо інше не передбачено колективним чи трудовим договором. | 4. Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні трудові відпустки повної тривалості в перший та наступні робочі роки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу, якщо інше не передбачено колективним чи трудовим договором. | ||
| 968. | 5. Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічна трудова відпустка за їх бажанням приєднується до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших заходів, передбачених навчальною програмою. | 5. Працівникам, які навчаються в професійно-технічних, вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти без відриву від роботи, щорічна трудова відпустка за їх бажанням приєднується до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших заходів, передбачених навчальною програмою. | ||
| 969. | 6. Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формою навчання при загальноосвітніх школах, щорічна трудова відпустка за їх бажанням надається з таким розрахунком, щоб вона могла бути використана до початку навчання в цих закладах. | 6. Працівникам, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах, щорічна трудова відпустка за їх бажанням надається з таким розрахунком, щоб вона могла бути використана до початку навчання в цих закладах. | ||
| 970. | 7. Працівникам художньо-постановочних частин і творчим працівникам театрів, інших концертно-видовищних закладів щорічна трудова відпустка повної тривалості надається в літній період наприкінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу. | 7. Працівникам художньо-постановочних частин і творчим працівникам театрів, інших концертно-видовищних закладів щорічна трудова відпустка повної тривалості надається в літній період наприкінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу. | ||
| 971. | Стаття 189. Порядок надання щорічної трудової відпустки | |||
| 972. | 1. Щорічна трудова відпустка надається згідно з графіком, який складається і доводиться роботодавцем до відома працівників не пізніше ніж 15 січня поточного календарного року. Графік складається з урахуванням потреб виробництва, особистих інтересів працівників та наявності можливості для їх відпочинку. | -1722- Хара В.Г. Стаття 189. Друге речення частини 1 доповнити словами "та за погодженням виборного профспілкового органу або вільно обраного працівниками представника". В частині 1 слова „і доводиться роботодавцем" замінити на „роботодавцем за погодженням з виборним профспілковим органом або вільно обраним працівниками представником (представниками) і доводиться" Слово: "складається" замінити словом: "затверджується" | Враховано | |
| -1723- Стоян О.М. Друге речення частини першої доповнити словами "та за погодженням з виборним профспілковим органом" | Враховано | |||
| -1724- Чикал А.В. Стаття 189 - друге речення частини один доповнити словами "та за погодженням виборного профспілкового органу". | Враховано | |||
| -1725- Катушева З.Г. Друге речення ч.1 ст. 189 доповнити словами: "і по узгодженню з профспілковим органом", з метою приведення у відповідність до чинного законодавства. | Враховано | |||
| 973. | 2. У разі необхідності графік надання щорічних трудових відпусток може складатися в окремих підрозділах підприємства, установи, організації. | |||
| 974. | 3. Під час визначення черговості надання щорічних трудових відпусток повинні забезпечуватися права працівників, у яких є пільги щодо отримання відпусток у зручний для них час. | -1726- Беспалий Б.Я. Стаття 189, частина 3. Слово "пільги" замінити текстом "відповідно до статті 188 цього Закону є право" | Враховано частково | |
| 975. | 4. Виконання графіка щорічних трудових відпусток є обов'язковим як для роботодавця, так і для працівника, крім випадків, встановлених статтею 190 цього Кодексу. | |||
| 976. | 5. Конкретний день надання щорічної трудової відпустки згідно з графіком встановлюється роботодавцем за згодою працівника. Про день початку відпустки роботодавець письмово повідомляє працівника не пізніше ніж за 15 днів до настання цієї дати. | -1727- Єхануров Ю.І. Перше речення ч.5 статті 189 викласти в такій редакції: "Конкретний день надання щорічної трудової відпустки згідно з графіком встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем. " | Враховано | |
| -1728- Ландик В.І. Стаття 189. Порядок надання щорічної трудової відпустки. В частині п'ятій вилучити речення: "Про день початку відпустки роботодавець письмово повідомляє працівника не пізніше ніж 15 днів до дня настання цієї дати". | Відхилено | |||
| -1729- Артеменко Ю.А. У частині 5 статті 189 "Порядок надання щорічної трудової відпустки" речення "Про день початку відпустки роботодавець письмово повідомляє працівника не пізніше ніж за 15 днів до настання цієї дати." виключити. | Відхилено | |||
| -1730- Майко В.І. У частині 5 статті 189 слова „Про день початку відпустки роботодавець письмово повідомляє працівника не пізніше ніж за 15 днів до настання цієї дати" виключити | Відхилено | |||
| -1731- Бронніков В.К. У частині 5 статті 189 слова „Про день початку відпустки роботодавець письмово повідомляє працівника не пізніше ніж за 15 днів до настання цієї дати" виключити | Відхилено | |||
| -1732- Пеклушенко О.М. До статті 189. У частині п'ятій останнє речення: "Про день початку відпустки роботодавець письмово..." виключити. | Відхилено | |||
| 977. | Стаття 190. Право роботодавця на дострокове надання щорічної трудової відпустки | Стаття 183. Право роботодавця на дострокове надання щорічної трудової відпустки | ||
| 978. | 1. Роботодавець за погодженням з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником) має право на дострокове надання щорічних трудових відпусток повної або часткової тривалості всім або окремим категоріям працівників у разі простою підприємства, установи, організації чи їх підрозділів у зв'язку з обставинами, які заздалегідь передбачити було неможливо. | 1. Роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником) має право на дострокове надання щорічних трудових відпусток повної або часткової тривалості всім або окремим категоріям працівників у разі простою юридичних осіб чи їх підрозділів у зв'язку з обставинами, які заздалегідь передбачити було неможливо. | ||
| 979. | 2. Працівники повинні бути попереджені про дострокове надання їм щорічної трудової відпустки не пізніше ніж за 15 календарних днів до їх початку. | 2. Працівники повинні бути попереджені про дострокове надання їм щорічної трудової відпустки не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку. | ||
| 980. | Стаття 191. Колективне надання відпустки | Стаття 184. Колективне надання відпустки | ||
| 981. | 1. У колективному договорі може бути передбачено одночасне надання щорічної трудової відпустки усім працівникам (більшості працівників) підприємства, установи, організації (їх структурних) підрозділів, якщо характер діяльності позбавляє можливості надання відпустки працівникам у різний час з урахуванням їх інтересів та інших обставин. | 1. У колективному договорі може бути передбачено одночасне надання щорічної трудової відпустки всім працівникам (більшості працівників) підприємства, установи, організації, їх структурних підрозділів, якщо характер діяльності позбавляє можливості надання відпустки працівникам у різний час з урахуванням їх інтересів та інших обставин. Стаття 185. Порядок надання щорічної трудової відпустки 1. Щорічна трудова відпустка повинна надаватися працівникові в межах робочого року. 2. Щорічна додаткова трудова відпустка за бажанням працівника може надаватися одночасно з щорічною основною трудовою відпусткою або окремо від неї. 3. Щорічна трудова відпустка повинна надаватися працівникові з таким розрахунком, щоб вона була використана, як правило, до закінчення робочого року, за який вона надається. 4. Щорічна трудова відпустка надається згідно з графіком, який затверджується і доводиться роботодавцем до відома працівників не пізніше ніж 15 січня поточного календарного року. Графік складається роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником) і доводиться з урахуванням потреб виробництва, особистих інтересів працівників та наявності можливості для їх відпочинку. 5. У разі необхідності графік надання щорічних трудових відпусток може складатися в окремих підрозділах юридичної особи. 6. Під час визначення черговості надання щорічних трудових відпусток повинні забезпечуватися права працівників, у яких є право щодо отримання відпусток у зручний для них час. 7. Виконання графіка щорічних трудових відпусток є обов'язковим як для роботодавця, так і для працівника, крім випадків, встановлених статтею 183 цього Кодексу. 8. Конкретний день надання щорічної трудової відпустки згідно з графіком встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем. Про день початку відпустки роботодавець письмово повідомляє працівника не пізніше ніж за 15 днів до настання цієї дати. | ||
| 982. | Стаття 192. Перенесення або продовження щорічної трудової відпустки | Стаття 186. Перенесення або продовження щорічної трудової відпустки | ||
| 983. | 1. Щорічна трудова відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі: | -1733- Ландик В.І. Стаття 192. Перенесення або продовження щорічної трудової відпустки. Виключити перший пункт. | Відхилено | 1. Щорічна трудова відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі: |
| -1734- Беспалий Б.Я. Стаття 192 частина 1 . Передбачити, що роботодавцям, які не належать до державної, комунальної власності оплата відпусток, передбачена цими статтями відшкодовується в повному обсязі з відповідного бюджету | Відхилено | |||
| -1735- Артеменко Ю.А. Частину 1 статті 192 "Перенесення або продовження щорічної трудової відпустки" викласти в такій редакції: "1. Щорічна трудова відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі несвоєчасної виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникові за час відпустки (частина третя статті 253 цього Кодексу)." | Відхилено | |||
| -1736- Майко В.І. Частину 1 статті 192 викласти у новій редакції такого змісту: „Щорічна трудова відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі несвоєчасної виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникові за час відпустки (частина третя статті 253 цього Кодексу)" | Відхилено | |||
| -1737- Бронніков В.К. Частину 1 статті 192 об'єднати з пунктом 2 частини 1 та викласти у новій редакції такого змісту: „Щорічна трудова відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі несвоєчасної виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникові за час відпустки (частина третя статті 253 цього Кодексу)" | Відхилено | |||
| -1738- Пеклушенко О.М. До статті 192. Частину першу викласти у такій редакції: "Щорічна трудова відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі несвоєчасної виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникові за час відпустки (частина третя статті 283 цього Кодексу)"; у зв'язку з цим пункти 1 і 2 виключити; | Відхилено | |||
| 984. | 1) порушення роботодавцем строку письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина п'ята статті 189 цього Кодексу); | -1739- Бронніков В.К. Пункт 1 частини 1 статті 192 виключити | Відхилено | 1) порушення роботодавцем строку письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина восьма статті 185 цього Кодексу); |
| 985. | 2) несвоєчасної виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникові за час відпустки (частина третя статті 253 цього Кодексу). | -1740- Бронніков В.К. Пункт 2 частини 1 статті 192 виключити, так як він включений до першої частини | Відхилено | 2) несвоєчасної виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникові за час відпустки (частина третя статті 247 цього Кодексу). |
| 986. | 2. Щорічна трудова відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі: | 2. Щорічна трудова відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі: | ||
| 987. | 1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, на день початку відпустки; | -1741- Сухий Я.М. З пункту 1 частини 2 слова "...на день початку відпустки..." виключити. | Враховано | 1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку; |
| -1742- Майко В.І. У пункті 1 частини 2 статті 192 слова „на день початку відпустки" замінити на слова „під час відпустки". | Враховано частково | |||
| -1743- Бронніков В.К. З пункту 1 частини 2 слова "на день початку відпустки" виключити. | Враховано | |||
| -1744- Пеклушенко О.М. У статті 192 у пункті "1" частині другій після слова "порядку" доповнити словами "на день початку відпустки"; | Відхилено | |||
| 988. | 2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством такий працівник підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати; | -1745- Беспалий Б.Я. Стаття 192, частина 2, пункт 2). Слово "законодавством" замінити словом "законом" | Враховано | 2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законом такий працівник підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати; |
| 989. | 3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами; | 3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами; | ||
| 990. | 4) збігу щорічної трудової відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням. | 4) збігу щорічної трудової відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням. | ||
| 991. | 3. Щорічна трудова відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника у разі, коли надання щорічної трудової відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальній роботі підприємства, установи, організації, за умови, що частину відпустки тривалістю не менш як 24 календарних дні буде використано в поточному робочому році. | -1746- Беспалий Б.Я. Стаття 192, частина 3. Вилучити текст ", як виняток," | Відхилено | 3. Щорічна трудова відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника в разі, якщо надання щорічної трудової відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальній роботі підприємства, установи, організації, за умови, що частину відпустки тривалістю не менш як 24 календарних дні буде використано в поточному робочому році. |
| -1747- Артеменко Ю.А. У частині 3 статті 192 слова "як виняток" виключити. | Відхилено | |||
| -1748- Майко В.І. У частині 3 статті 192: - слова „як виняток" виключити - слово „письмовою" виключити | Відхилено | |||
| -1749- Бронніков В.К. У частині 3 статті 192 слова "як виняток" виключити. | Відхилено | |||
| -1750- Пеклушенко О.М. у частині третій статті 192 слова "як виняток" виключити. | Відхилено | |||
| 992. | 4. У разі перенесення щорічної трудової відпустки новий строк її надання встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, невикористана частина щорічної трудової відпустки надається після закінчення дії причин, які зумовили її переривання, або за згодою сторін трудового договору переноситься на інший період з дотриманням вимог статті 193 цього Кодексу. | 4. У разі перенесення щорічної трудової відпустки новий строк її надання встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, невикористана частина щорічної трудової відпустки надається після закінчення дії причин, які зумовили її переривання, або за згодою сторін трудового договору переноситься на інший період з дотриманням вимог статті 187 цього Кодексу. | ||
| 993. | 5. Забороняється ненадання щорічної трудової відпустки повної тривалості протягом двох років підряд, а також протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах чи з особливим характером праці. Порушення цих правил не позбавляє працівника права на своєчасно невикористану відпустку чи на отримання гарантійних виплат замість невикористаної відпустки (невикористаних днів відпустки) в установленому порядку. | -1751- Беспалий Б.Я. Стаття 192, частина 5. Наприкінці вилучити текст "в установленому порядку" | Відхилено | 5. Забороняється ненадання щорічної трудової відпустки повної тривалості протягом двох років підряд, а також протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах чи з особливим характером праці. Порушення цих правил не позбавляє працівника права на своєчасно не використану відпустку чи на отримання гарантійних виплат замість невикористаної відпустки (невикористаних днів відпустки) в установленому порядку. |
| 994. | Стаття 193. Поділ щорічної трудової відпустки на частини | Стаття 187. Поділ щорічної трудової відпустки на частини | ||
| 995. | 1. Щорічну трудову відпустку за погодженням між сторонами трудових відносин може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів. | -1752- Беспалий Б.Я. Стаття 193, частина 1. слово "основна" замінити текстом "принаймні одна" | Враховано частково | 1. Щорічну трудову відпустку за погодженням між працівником і роботодавцем може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що одна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів. |
| 996. | 2. Невикористана частина щорічної трудової відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року і в будь-якому разі не пізніше ніж протягом дванадцяти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. | -1753- Янковський М.А. Виписати п. 3 до ст. 193 наступного змісту: "3. Працівник, за бажанням, має право на отримання грошової компенсації за невикористану їм трудову відпустку, після закінчення її обумовленого календарного строку ". | Відхилено | 2. Невикористана частина щорічної трудової відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року і в будь-якому разі не пізніше ніж протягом дванадцяти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. |
| 997. | Стаття 194. Відкликання з щорічної трудової відпустки | Стаття 188. Відкликання з щорічної трудової відпустки | ||
| 998. | 1. Відкликання працівника з щорічної трудової відпустки допускається за згодою працівника з дотриманням вимог статті 193 цього Кодексу. | -1754- Хара В.Г. Стаття 194. Така умова є звуженням змісту і обсягів існуючих у чинному трудовому законодавстві гарантій працівникам і входить у протиріччя з нормою ст. 22 Конституції України. Тому ч.1 ст. 194 викласти в такій редакції: "1. Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна юридичної особи та в інших випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог статті 193 цього Кодексу. | Враховано | 1. Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна юридичної особи та в інших випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог статті 187 цього Кодексу. |
| 999. | 2. У разі відкликання з щорічної трудової відпустки працівникові відшкодовуються пов'язані з відкликанням витрати у порядку, визначеному трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором або за погодженням між роботодавцем і працівником. | 2. У разі відкликання зі щорічної трудової відпустки працівникові відшкодовуються пов'язані з відкликанням витрати в порядку, визначеному трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором або за погодженням між роботодавцем і працівником. | ||
| 1000. | 3. У разі відкликання з щорічної трудової відпустки отримані працівником гарантійні виплати за невикористану частину відпустки не повертаються, а зараховуються в рахунок заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові за роботу після відкликання з відпустки. | 3. У разі відкликання зі щорічної трудової відпустки отримані працівником гарантійні виплати за невикористану частину відпустки не повертаються, а зараховуються в рахунок заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові за роботу після відкликання з відпустки. | ||
| 1001. | §5. Інші види відпусток | §5. Інші види відпусток | ||
| 1002. | Стаття 195. Творча відпустка | Стаття 189. Творча відпустка | ||
| 1003. | 1. Творча відпустка надається працівникам для закінчення роботи над дисертаціями, написання підручників та в інших випадках, передбачених трудовим законодавством. | 1. Творча відпустка надається працівникам для закінчення роботи над дисертаціями, написання підручників та в інших випадках, передбачених трудовим законодавством. | ||
| 1004. | 2. Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток визначаються Кабінетом Міністрів України. | 2. Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток визначаються Кабінетом Міністрів України. | ||
| 1005. | Стаття 196. Заохочувальні відпустки, які надаються за ініціативою роботодавця | -1755- Хара В.Г. Статтю 196 та статтю 197 об'єднати із загальною назвою - "Заохочувальні відпустки". | Враховано | Стаття 190. Заохочувальні відпустки |
| 1006. | 1. Колективним договором, а якщо договір не укладався, нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), може передбачатися надання працівникам заохочувальних відпусток за сумлінне виконання трудових обов'язків, тривалу добросовісну працю та з інших підстав тривалістю до 7 календарних днів з частковим або повним збереженням заробітної плати. | -1756- Хара В.Г. Частина 1 ст. 197 пропонується як ч.1 статті 186, а ч. 1 ст. 196 як ч. 2 цієї статті ; Із текстів обох частин слова: "тривалістю до 7 календарних днів" виключити. | Враховано | 1. У порядку заохочення за виконання державних або громадських обов'язків законами та колективними договорами може передбачатися надання працівникам додаткової відпустки з частковим або повним збереженням заробітної плати. 2. Колективним договором, а якщо договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), може передбачатися надання працівникам заохочувальних відпусток за сумлінне виконання трудових обов'язків, тривалу добросовісну працю та з інших підстав з частковим або повним збереженням заробітної плати. 3. За ініціативою роботодавця з підстав, передбачених у частині другій цієї статті, можуть надаватися заохочувальні відпустки, тривалість яких визначається роботодавцем самостійно. |
| -1757- Єхануров Ю.І. Статтю 196 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. За ініціативою роботодавця з підстав передбачених у частині другій цієї статті, можуть надаватися заохочувальні відпустки, тривалість яких визначається роботодавцем самостійно." | Враховано | |||
| 1007. | Стаття 197. Заохочувальна відпустка за виконання державних та громадських обов'язків | |||
| 1008. | 1. У порядку заохочення за виконання державних або громадських обов'язків законами та колективними договорами може передбачатися надання працівникам додаткової відпустки тривалістю до 7 календарних днів з частковим або повним збереженням заробітної плати. | |||
| 1009. | Стаття 198. Відпустка у зв'язку з навчанням у середніх навчальних закладах | Стаття 191. Відпустка у зв'язку з навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах | ||
| 1010. | 1. Працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формою навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання: | -1758- Беспалий Б.Я. Стаття 198 частина 1 . Передбачити, що роботодавцям, які не належать до державної, комунальної власності оплата відпусток, передбачена цими статтями відшкодовується в повному обсязі з відповідного бюджету | Відхилено | 1. Працівникам, які здобувають загальну середню освіту в вечірніх (змінних) школах, класах (групах) з вечірньою (заочною) формою навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання: |
| 1011. | 1) випускних іспитів в основній школі - тривалістю 10 календарних днів; | 1) випускних іспитів в основній школі - тривалістю 10 календарних днів; | ||
| 1012. | 2) випускних іспитів у старшій школі - тривалістю 23 календарних дні; | 2) випускних іспитів у старшій школі - тривалістю 23 календарних дні; | ||
| 1013. | 3) перевідних іспитів в основній та старшій школі - від 4 до | -1759- Хара В.Г. Пункт 3 частини 1 статті 198 доповнити словами: "без урахування вихідних" | Враховано | 3) перевідних іспитів в основній та старшій школі - від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних. |
| 1014. | 6 календарних днів. | |||
| 1015. | 2. Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів. | 2. Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів. | ||
| 1016. | Стаття 199. Відпустка у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах | Стаття 192. Відпустка у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах | ||
| 1017. | 1. Працівникам, які навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року. | -1760- Беспалий Б.Я. Стаття 199 частина 1. Передбачити, що роботодавцям, які не належать до державної, комунальної власності оплата відпусток, передбачена цими статтями відшкодовується в повному обсязі з відповідного бюджету | Відхилено | 1. Працівникам, які навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року. |
| 1018. | Стаття 200. Відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі | Стаття 193. Відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі | ||
| 1019. | 1. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання, що мають ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, надаються додаткові оплачувані відпустки: | -1761- Ландик В.І. Стаття 200. Відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі. Абзац 1 викласти в наступній редакції: "Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання та здобувають вищу освіту вперше (за винятком працівників, які здобувають другу вищу освіту за направленням підприємства) за профілем роботи роботодавця, надаються додаткові оплачувані відпустки: ... і далі по тексту. | Враховано частково | 1. Працівникам, які успішно навчаються без відриву від роботи у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання, що мають ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, надаються додаткові оплачувані відпустки: |
| -1762- Беспалий Б.Я. Стаття 200 частина 1 . Передбачити, що роботодавцям, які не належать до державної, комунальної власності оплата відпусток, передбачена цими статтями відшкодовується в повному обсязі з відповідного бюджету | Відхилено | |||
| 1020. | 1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсі у вищих навчальних закладах: | 1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсі у вищих навчальних закладах: | ||
| 1021. | першого та другого рівня акредитації з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів; | першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів; | ||
| 1022. | третього та четвертого рівня акредитації з вечірньою формою | третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів; | ||
| 1023. | навчання - 20 календарних днів; | |||
| 1024. | незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - | незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 30 календарних днів; | ||
| 1025. | 30 календарних днів; | |||
| 1026. | 2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах: | 2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах: | ||
| 1027. | першого та другого рівня акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів; | першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів; | ||
| 1028. | третього та четвертого рівня акредитації з вечірньою формою | третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів; | ||
| 1029. | навчання - 30 календарних днів; | |||
| 1030. | незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - | незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 40 календарних днів; | ||
| 1031. | 40 календарних днів; | |||
| 1032. | 3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів; | 3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів; | ||
| 1033. | 4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання першого та другого рівня акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівня акредитації - чотири місяці. | 4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці. | ||
| 1034. | 2. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації. | -1763- Ландик В.І. Пункт 2 статті читати в наступній редакції: 1. Працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, по узгодженню с роботодавцем надається відпустка без збереження заробітної платі у межах строків, встановлених для працівників, які здобувають вищу освіту вперше. | Відхилено | 2. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації. |
| 1035. | 3. Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. | -1764- Ландик В.І. Пункт 3 статті читати в наступній редакції: 3. Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом від виробництва (за профілем роботи роботодавця), для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка із розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом від виробництва (не за профілем роботи роботодавця), для підготовки та складання іспитів по узгодженню с роботодавцем може надаватися додатково відпустка без збереження заробітної платі у межах строків, встановлених для працівників, що навчаються за профілем роботи роботодавця. | Відхилено | 3. Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від роботи, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. |
| 1036. | 4. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, протягом кожного навчального року надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати. | -1765- Ландик В.І. Пункт 4 статті читати в наступній редакції: Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі (за профілем роботи роботодавця) та успішно виконують індивідуальний план підготовки, протягом кожного навчального року надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі (не за профілем роботі роботодавця) та успішно виконують індивідуальний план підготовки, протягом кожного навчального року по узгодженню с роботодавцем може надаватися додатково відпустка без збереження заробітної платі у межах строків, встановлених для працівників, що навчаються за профілем роботи роботодавця. | Відхилено | 4. Працівникам, які навчаються без відриву від роботи в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, протягом кожного навчального року надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати. 5. Працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих навчальних закладів, протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижня один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної заробітної плати. |
| -1766- Чикал А.В. Стаття 200 - після частини чотири доповнити новою частиною такого змісту: "5. Працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих закладів освіти, протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижня один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати. Протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів працівникам, на їх бажання, може бути надано додатково один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати". Зазначена норма передбачена чинним законодавством. Частини 5, 6 вважати частинами 6, 7. | Враховано частково | |||
| 1037. | 5. Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв'язку з навчанням. | -1767- Сас С.В. У статті 200: - після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту: "5. Працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих закладів освіти, протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижня один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати. Протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів працівникам, на їх бажання, може бути надано додатково один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати"; частини п'ять та шість вважати частинами шість та сім. | Враховано частково | 6. Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв'язку з навчанням. |
| 1038. | 6. Відпустки, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої та частиною четвертою цієї статті, надаються протягом навчального року у строки, що визначаються навчальними закладами. | 7. Відпустки, передбачені пунктами 1 і 2 частин першої та четвертою цієї статті, надаються протягом навчального року в строки, що визначаються навчальними закладами. | ||
| 1039. | Стаття 201. Соціальна відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами | Стаття 194. Соціальна відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами | ||
| 1040. | 1. у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам надається оплачувана відпустка тривалістю: | -1768- Беспалий Б.Я. Стаття 201 частина 1 . Передбачити, що роботодавцям, які не належать до державної, комунальної власності оплата відпусток, передбачена цими статтями відшкодовується в повному обсязі з відповідного бюджету | Відхилено | 1. У зв'язку з вагітністю та пологами жінкам надається оплачувана відпустка тривалістю: |
| 1041. | 1) для медичного обстеження вагітної у разі взяття її на облік - 3 календарних дні; | 1) для медичного обстеження вагітної в разі взяття її на облік - 3 календарних дні; | ||
| 1042. | 2) до пологів - 70 календарних днів (84 календарні дні - у разі багатоплідної вагітності); | 2) до пологів - 70 календарних днів (84 календарні дні - у разі багатоплідної вагітності); | ||
| 1043. | 3) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнених пологів) починаючи з дня пологів. | 3) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнених пологів) починаючи з дня пологів. | ||
| 1044. | 2. Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (154 календарних дні - у разі багатоплідної вагітності і народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Ця тривалість не залежить від кількості днів, фактично використаних до пологів. | -1769- Манчуленко Г.М. Статтю 201 частину 2 викласти у такій редакції: "2. Відпустки по вагітності та пологам жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи надаються відповідно до законодавства про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (90 календарних днів - до пологів, 90 календарних днів - після пологів). Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (154 календарних дні - у разі багатоплідної вагітності і народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів, 180 календарних днів - жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів." | Відхилено | 2. Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (154 календарних дні - у разі багатоплідної вагітності і народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Ця тривалість не залежить від кількості днів, фактично використаних до пологів. 3. На період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам надається допомога по вагітності та пологах, яка компенсує втрату заробітної плати за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням. |
| -1770- Хара В.Г. Статтю 201 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. На період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам надається допомога по вагітності та пологах, яка компенсує втрату заробітної плати за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням." | Враховано | |||
| -1771- Шкляр В.Б. Доповнити статтю 201 частиною 3 такого змісту: "3. Працівникам із сімейними обов'язками, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з полового будинку, надається соціальна відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей)." | Відхилено | |||
| 1045. | Стаття 202. Порядок надання соціальної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами | Стаття 195. Порядок надання соціальної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами | ||
| 1046. | 1. Соціальна відпустка у зв'язку з медичним обстеженням вагітної у разі взяття її на облік, вагітністю та пологами надається на підставі відповідного медичного висновку. | 1. Соціальна відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (в тому числі для медичного обстеження вагітної в разі взяття її на облік), надається на підставі відповідного медичного висновку. | ||
| 1047. | 2. До соціальної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов'язаний за заявою працівника приєднати щорічну трудову відпустку незалежно від тривалості його роботи в поточному робочому році. | 2. До соціальної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов'язаний за заявою працівника приєднати щорічну трудову відпустку незалежно від тривалості його роботи в поточному робочому році. | ||
| 1048. | Стаття 203. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку | Стаття 196. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку | ||
| 1049. | 1. Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінці надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою допомоги відповідно до законодавства. Така відпустка надається також жінкам, які усиновили або є опікунами дітей зазначеного віку. На підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини або іншої жінки, зазначеної в цій статті, про те, що вона вийшла на роботу до досягнення дитиною трирічного віку, і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати), така відпустка може бути надана батькові дитини (чоловікові жінки, що має право на відпустку) чи іншому члену сім'ї, який фактично здійснює догляд за дитиною. | 1. Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами жінці за її бажанням надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою допомоги відповідно до законодавства. Така відпустка надається також жінкам, які усиновили або є опікунами дітей зазначеного віку. На підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини або іншої жінки, зазначеної в цій статті, про те, що вона вийшла на роботу до досягнення дитиною трирічного віку, і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати), така відпустка може бути надана батькові дитини (чоловікові жінки, що має право на відпустку) чи іншому члену сім'ї, який фактично здійснює догляд за дитиною. | ||
| 1050. | 2. У разі коли дитина потребує домашнього догляду, жінка має право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку. Ця відпустка також може бути надана, крім матері, іншим особам із сімейними обов'язками, зазначеним у частині першій цієї статті. | 2. У разі якщо дитина потребує домашнього догляду, жінка має право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку. Ця відпустка також може бути надана, крім матері, іншим особам із сімейними обов'язками, зазначеними у частині першій цієї статті. | ||
| 1051. | 3. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткова неоплачувана відпустка для догляду за дитиною надаються за заявою жінки (іншої особи, що має право на відпустку) повністю або частково в межах строків їх надання, установлених цим Кодексом. | -1772- Губський Б.В. У частині 3 статті 203 слова „за заявою жінки (іншої особи, що має право на відпустку)" замінити словами „ за заявою працівника із сімейними обов'язками, який має право на відпустку" | Відхилено | 3. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткова неоплачувана відпустка для догляду за дитиною надаються за заявою жінки (іншої особи, зазначеної у частині першій цієї статті) повністю або частково в межах строків їх надання, установлених цим Кодексом. |
| 1052. | 4. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працівникові не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні. | -1773- Хара В.Г. Стаття 203. Доцільно доповнити статтю нормою, що відповідає нормі частини другої статті 18 Закону України "Колективним договором може передбачатися надання жінкам частково оплачуваної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.". | Враховано | 4. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працівникові не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні. 5. Колективним договором може передбачатися надання жінкам частково оплачуваної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. |
| 1053. | Стаття 204. Право працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на трудову діяльність | Стаття 197. Право працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на трудову діяльність | ||
| 1054. | 1. За бажанням працівників, зазначених у частині першій статті 203 цього Кодексу, у період перебування у відпустці для догляду за дитиною такі працівники можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. До відносин з приводу виконання роботи за таких умов застосовуються правила щодо сумісництва. При цьому за працівником зберігається право на отримання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною. | -1774- Сіренко В.Ф. Друге речення статті 204 виключити. | Відхилено | 1. За бажанням працівників, зазначених у частині першій статті 196 цього Кодексу, у період перебування у відпустці для догляду за дитиною такі працівники можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. До відносин з приводу виконання роботи за таких умов застосовуються правила щодо сумісництва. При цьому за працівником зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. |
| -1775- Хара В.Г. Останнє речення ч.1 статті 204 викласти в такій редакції: "При цьому за працівником зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку." | Враховано | |||
| 1055. | Стаття 205. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей | Стаття 198. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей | ||
| 1056. | 1. Працівникам із сімейними обов'язками, які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда до вісімнадцяти років, щороку надається оплачувана соціальна відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування днів державних і релігійних свят (стаття 165 цього Кодексу). Працівники із сімейними обов'язками, які мають двох або більше дітей у зазначеному віці і, крім того, дитину-інваліда, мають право на соціальну відпустку тривалістю 14 календарних днів. | -1776- Беспалий Б.Я. Стаття 205 частина 1 . Передбачити, що роботодавцям, які не належать до державної, комунальної власності оплата відпусток, передбачена цими статтями відшкодовується в повному обсязі з відповідного бюджету | Відхилено | 1. Працівникам із сімейними обов'язками (стаття 282 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда віком до вісімнадцяти років, щороку надається оплачувана соціальна відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування днів державних і релігійних свят (стаття 160 цього Кодексу). Працівники із сімейними обов'язками, які мають двох або більше дітей у зазначеному віці і, крім того, дитину-інваліда, мають право на соціальну відпустку тривалістю 14 календарних днів. |
| -1777- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 205. П.1 цієї статті викласти в редакції: "1. Працівникам із сімейними обов'язками, які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда до вісімнадцяти років, одиноким матерям (батькам), що мають одну дитину щороку надається оплачувана соціальна відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування днів державних і релігійних свят (стаття 165 цього Кодексу). Працівники із сімейними обов'язками, які мають двох або більше дітей у зазначеному віці і, крім того, дитину-інваліда, одинокі матері (батьки), що мають двох дітей мають право на соціальну відпустку тривалістю 14 календарних днів". | Відхилено | |||
| -1778- Манчуленко Г.М. Статтю 205 викласти у такій редакції: 1. Працівникам із сімейними обов'язками, які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда до вісімнадцяти років, одиноким матерям (батькам), що мають одну дитину щороку надається оплачувана соціальна відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування днів державних і релігійних свят (стаття 165 цього Кодексу). Працівники із сімейними обов'язками, які мають двох або більше дітей у зазначеному віці і, крім того, дитину-інваліда, одинокі матері (батьки), що мають двох дітей мають право на соціальну відпустку тривалістю 14 календарних днів. | Відхилено | |||
| -1779- Шкляр В.Б. Частину 1 статті 205 викласти у такій редакції: "1. Працівникам із сімейними обов'язками, які мають дитину віком до п'ятнадцяти років надається щорічна оплачувана соціальна відпустка тривалістю 3 календарних дні без урахування днів державних і релігійних свят (стаття 165 цього Кодексу). Працівникам із сімейними обов'язками, які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда до вісімнадцяти років, щороку надається оплачувана соціальна відпустка тривалістю 7 календарних днів. Працівники із сімейними обов'язками, які мають двох або більше дітей у зазначеному віці і, крім того, дитину-інваліда, мають право на оплачувану соціальну відпустку тривалістю 14 календарних днів." | Відхилено | |||
| 1057. | 2. Право на цю відпустку виникає в календарному році, в якому з'являються підстави, зазначені в частині першій цієї статті, і зберігається в календарному році, в якому ці підстави втрачаються. У разі звільнення з роботи і прийняття на роботу до іншого роботодавця протягом календарного року право на соціальну відпустку працівникам із сімейними обов'язками (право на компенсацію за невикористані дні цієї відпустки) реалізується у відносинах з тим роботодавцем, у якого працівник у відповідному календарному році має стаж роботи, що дає право на щорічну трудову відпустку, тривалістю більше ніж шість місяців. | 2. Право на відпустку, зазначену в частині першій цієї статті, виникає в календарному році, в якому з'являються підстави, зазначені в частині першій цієї статті, і зберігається в календарному році, в якому ці підстави втрачаються. У разі звільнення з роботи і прийняття на роботу до іншого роботодавця протягом календарного року право на соціальну відпустку працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей, (право на компенсацію за невикористані дні цієї відпустки) реалізується у відносинах з тим роботодавцем, у якого працівник у відповідному календарному році має стаж роботи, що дає право на щорічну трудову відпустку, тривалістю більше ніж шість місяців. | ||
| 1058. | 3. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов'язками надається понад тривалість щорічної трудової відпустки і заохочувальної відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному статтею 192 цього Кодексу. | -1780- Хара В.Г. Статтю 205 доповнити частиною 4 такого змісту: "4. Соціальна відпустка працівникам, які мають дітей, надається з урахуванням положень частини першої статті 286 цього Кодексу" (у новій редакції) | Враховано | 3. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей, надається понад тривалість щорічної трудової відпустки та заохочувальної відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному статтею 186 цього Кодексу. 4. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей, надається з урахуванням положень частини першої статті 288 цього Кодексу. |
| 1059. | Стаття 206. Право працівника на відпустку без збереження заробітної плати | Стаття 199. Право працівника на відпустку без збереження заробітної плати | ||
| 1060. | 1. Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається: | 1. Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається: | ||
| 1061. | 1) особам із сімейними обов'язками, які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів протягом робочого року; | -1781- Майко В.І. Пункт 1 частини 1 статті 206 викласти в новій редакції такого змісту: „За згодою з роботодавцем щодо термінів перебування у відпустці", у зв'язку з чим пункти 1-14 вважати пунктами 2-15. | Відхилено | 1) особам із сімейними обов'язками (стаття 282 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів протягом робочого року; |
| 1062. | 2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів; | 2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів; | ||
| 1063. | 3) особам із сімейними обов'язками у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку; | 3) особам із сімейними обов'язками (стаття 282 цього Кодексу) в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку; | ||
| 1064. | 4) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється законодавство про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, - тривалістю до | -1782- Сушкевич В.М. У пункті 1 статті 206 підпункт 4 замінити підпунктами 4,5,6 у такій редакції: "4) ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам з числа жертв нацистських переслідувань - тривалість до 14 календарних днів протягом кожного робочого часу; 5) особам, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, особам які мають особливі трудові заслуги перед батьківщиною, - тривалість до 21 календарного дня протягом кожного робочого року; 6) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів протягом кожного робочого року." Вважати підпункти 5-14, відповідно, підпунктами 7-16 | Відхилено | 4) ветеранам війни та праці, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється законодавство про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, - тривалістю до 14 календарних днів протягом робочого року; |
| -1783- Беспалий Б.Я. Стаття 206, частина 1, пункт 4. Текст "особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною" замінити або конкретним переліком категорій таких осіб, або переліком законодавчих норм із відповідних законів, що визначають категорії таких осіб. | Відхилено | |||
| 1065. | 14 календарних днів протягом кожного робочого року; | |||
| 1066. | 5) пенсіонерам за віком та інвалідам ІІІ групи - тривалістю до | 5) пенсіонерам за віком та інвалідам ІІІ групи - тривалістю до 30 календарних днів протягом робочого року; | ||
| 1067. | 30 календарних днів кожного робочого року; | |||
| 1068. | 6) інвалідам І і ІІ групи - тривалістю до 60 календарних днів кожного робочого року; | 6) інвалідам І і ІІ групи - тривалістю до 60 календарних днів протягом робочого року; | ||
| 1069. | 7) працівникам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів; | 7) працівникам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів; | ||
| 1070. | 8) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та у зворотному напрямку; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та у зворотному напрямку; | 8) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та у зворотному напрямку; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та у зворотному напрямку; | ||
| 1071. | 9) працівникам із сімейними обов'язками для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів; | -1784- Артеменко Ю.А. Пункт 9 частини 1 статті 206 "Право працівника на відпустку без збереження заробітної плати" викласти в такій редакції: "9) працівникам із сімейними обов'язками для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів на рік. Продовження цього терміну допускається за письмовою згодою сторін трудових відносин;" | Відхилено | 9) працівникам із сімейними обов'язками (стаття 282 цього Кодексу) для догляду за хворим, рідним по крові або по шлюбу, який за медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше 30 календарних днів; |
| -1785- Майко В.І. В пункті 9 частини 1 статті 206 після слів „30 календарних днів" додати слова „на рік. Продовження цього терміну допускається за письмовою згодою сторін трудових відносин" | Відхилено | |||
| -1786- Пеклушенко О.М. До статті 206. У пункті 9 частині першій після слова "днів" доповнити словами "на рік"; пункт 9 після слів "на рік" доповнити новим реченням такого змісту: "Продовження цього терміну допускається за письмовою згодою сторін трудових відносин". | Відхилено | |||
| -1787- Бронніков В.К. В пункті 9 частини 1 статті 206 після слів „30 календарних днів" додати слова „на рік. Продовження цього терміну допускається за письмовою згодою сторін трудових відносин" | Відхилено | |||
| 1072. | 10) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку; | 10) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку; | ||
| 1073. | 11) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів, а також на час, необхідний для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямку; | 11) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів, а також на час, необхідний для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямку; | ||
| 1074. | 12) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або наукової установи та у зворотному напрямку; | -1788- Майко В.І. В пункті 12 частини 1 статті 206 після слова „тривалістю" додати слова „складання вступних іспитів та тривалістю" | Відхилено | 12) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від роботи, а також працівникам, які навчаються без відриву від роботи в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або наукової установи та у зворотному напрямку; |
| 1075. | 13) сумісникам - на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи; | 13) сумісникам - на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи; | ||
| 1076. | 14) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткову відпустки повністю або частково і отримали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на цьому підприємстві до настання шестимісячного строку безперервної роботи. | -1789- Хара В.Г. Стаття 206. Для приведення у відповідність із нормами статті 25 Закону України "Про відпустки" необхідно доповнити перелік осіб, яким відпустка без збереження заробітної плати надається в обов'язковому порядку: "ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно". | Враховано (у пункті 4 частини 1) | 14) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткову відпустки повністю або частково і отримали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на цьому підприємстві до настання шестимісячного строку безперервної роботи. |
| -1790- Шкляр В.Б. Частину 1 статті 206 доповнити пунктами 15 і 16 такого змісту: "15) працівникам, які навчаються - тривалістю на період настановних занять, час складання випускних або перевідних іспитів, період підготовки та захисту дипломного проекту; 16) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно." | Враховано частково | |||
| 1077. | 2. За наявності у працівника права на відпустку без збереження заробітної плати на декількох підставах відпустка надається за однією з підстав на вибір працівника. | 2. За наявності у працівника права на відпустку без збереження заробітної плати на кількох підставах відпустка надається за однією з підстав на вибір працівника. | ||
| 1078. | 3. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. | 3. Працівникам, які навчаються без відриву від роботи в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. | ||
| 1079. | Стаття 207. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін | Стаття 200. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін | ||
| 1080. | 1. За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем. У разі коли робота припиняється на певні періоди у зв'язку з природно-кліматичними умовами та з інших причин, працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період припинення виконання робіт. | -1791- Хара В.Г. Стаття 207. Слова "обумовлений угодою між працівником та роботодавцем" замінити словами "до трьох місяців". | Враховано | 1. За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк до трьох місяців. У разі якщо робота припиняється на певні періоди у зв'язку з природно-кліматичними умовами та з інших причин, працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період припинення виконання робіт. |
| -1792- Стоян О.М. Частину першу викласти у такій редакції: "1. За сімейними обставинами на вимогу працівника може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк до одного місяця". | Відхилено | |||
| -1793- Єдін О.Й. Статтю 207 виключити з проекту Кодексу, як таку, що різко обмежує права найманих працівників. | Відхилено | |||
| -1794- Рішняк І.М. В статті 207 п.1 після слів: "може надаватися відпустка" доповнити словами: "строком до 15 днів", далі за текстом. | Відхилено | |||
| -1795- Чикал А.В. Стаття 207 - слова "обумовлений угодою між працівником та роботодавцем" замінити словами "до трьох місяців протягом календарного року". | Враховано частково | |||
| -1796- Александровська А.О. Ст. 207 З частини 1 виключити слова: "У разі коли робота припиняється на певні періоди у зв'язку з природнокліматичними умовами та з інших причин, працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період припинення виконання робіт". | Відхилено | |||
| -1797- Ніколаєнко С.М. Виключити з проекту Трудового кодексу України норму, яка різко обмежує права найманих працівників, а саме: введення відпусток без збереження заробітної плати на необмежений час. | Відхилено | |||
| 1081. | Глава 4. | Глава 4 | ||
| 1082. | Нормування праці | Нормування праці | ||
| 1083. | Стаття 208. Регулювання нормування праці | Стаття 201. Регулювання нормування праці | ||
| 1084. | 1. Державне регулювання у сфері нормування праці здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці шляхом розроблення науково обґрунтованих матеріалів для нормування праці, які є підставою для розроблення норм праці для роботодавця. | -1798- Беспалий Б.Я. Стаття 208. Вилучити текст "спеціально уповноваженим". Аналогічно у всьому тексті Кодексу | Відхилено | 1. Державне регулювання у сфері нормування праці здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці шляхом розроблення науково обґрунтованих матеріалів для нормування праці, які є підставою для розроблення роботодавцем норм праці. |
| -1799- Губський Б.В. Статтю 208 викласти у новій редакції, оскільки норми праці розробляються не для роботодавця, а для нормування праці та удосконалення системи нормування праці: "Державне регулювання у сфері нормування праці здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, що здійснює заходи, спрямовані на забезпечення розробки науково обґрунтованих нормативних матеріалів для нормування праці та удосконалення системи нормування праці. Науково обґрунтовані нормативні матеріали для нормування праці є підставою для розробки норм праці." | Враховано редакційно | |||
| 1085. | Стаття 209. Норми праці | Стаття 202. Норми праці | ||
| 1086. | 1. Норми праці встановлюються з метою регулювання інтенсивності праці працівників. До норм праці належать норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності. Якщо такі норми не встановлено, інтенсивність праці регулюється встановленням обсягу посадових обов'язків, визначенням роботодавцем працівникові трудового завдання відповідно до цих обов'язків. | -1800- Надрага В.І. В частині 1 статті 209 слова „Норми праці встановлюються з метою регулювання інтенсивності праці працівників. До норм праці належать норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності." замінити словами „норма праці - це міра витрат праці, установлене завдання щодо виконання у визначених організаційно-технічних умовах окремих робіт, операцій або функцій одним працівником чи групою працівників, що мають відповідну професію, спеціальність і кваліфікацію. Норми праці можуть бути індивідуальними, а в умовах колективних форм організації та оплати праці - також укрупненими й комплексними. Норми праці включають норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності та обсяги посадових обов'язків." | Відхилено | 1. Норми праці встановлюються для регулювання інтенсивності праці працівників. До норм праці належать норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності. Якщо такі норми не встановлено, інтенсивність праці регулюється встановленням обсягу посадових обов'язків, визначенням роботодавцем працівникові трудового завдання відповідно до цих обов'язків. |
| -1801- Губський Б.В. Частину 1 статті 209 викласти у такій редакції: "1. норма праці - це міра витрат праці, установлене завдання щодо виконання у визначених організаційно-технічних умовах окремих робіт, операцій або функцій одним працівником чи групою працівників, що мають відповідну професію, спеціальність і кваліфікацію. Норми праці можуть бути індивідуальними, а в умовах колективних форм організації та оплати праці - також укрупненими й комплексними. Норми праці включають норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності та обсяги посадових обов'язків." | Відхилено | |||
| 1087. | 2. норма виробітку - встановлений обсяг робіт (кількість одиниць продукції) визначеної якості, що його повинен виконати (виробити) працівник або група працівників відповідної кваліфікації протягом встановленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов. | 2. Норма виробітку - встановлений обсяг робіт (кількість одиниць продукції) визначеної якості, що його повинен виконати (виробити) працівник або група працівників відповідної кваліфікації протягом встановленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов. | ||
| 1088. | 3. норма часу - витрати робочого часу на виконання встановленого обсягу робіт (виготовлення одиниці продукції) працівником або групою працівників відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов. | 3. Норма часу - витрати робочого часу на виконання встановленого обсягу робіт (виготовлення одиниці продукції) працівником або групою працівників відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов. | ||
| 1089. | 4. норма обслуговування - кількість знарядь праці, одиниць устаткування, виробничих та інших потужностей, що їх повинен обслуговувати на робочому місці працівник або група працівників відповідної кваліфікації протягом встановленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов. Особливою формою норми обслуговування є норми управління, що визначають кількість працівників, підлеглих керівникові. | 4. Норма обслуговування - кількість знарядь праці, одиниць устаткування, виробничих та інших потужностей, що їх повинен обслуговувати на робочому місці працівник або група працівників відповідної кваліфікації протягом встановленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов. Особливою формою норми обслуговування є норми управління, що визначають кількість працівників, підлеглих керівникові. | ||
| 1090. | 5. норма чисельності - кількість працівників відповідного професійно-кваліфікаційного складу, необхідних для виконання визначених обсягів робіт (виготовлення одиниці продукції), виробничих або управлінських функцій протягом установленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов. | 5. Норма чисельності - кількість працівників відповідного професійно-кваліфікаційного складу, необхідних для виконання визначених обсягів робіт (виготовлення одиниці продукції), виробничих або управлінських функцій протягом установленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов. | ||
| 1091. | 6. Норми праці встановлюються на підприємствах, в установах, організаціях відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці (організаційно-технічних умов). При розробці і встановленні норм праці враховуються перерви для внутрізмінного відпочинку та особистих потреб і перерви для обігрівання (у випадках, передбачених законодавством), що входять до складу робочого часу. | -1802- Хара В.Г. Друге речення частини 6 статті 209 викласти в такій редакції: "6. Норми праці встановлюються відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці (організаційно-технічних умов). При розробці і встановленні норм праці враховуються перерви для внутрізмінного відпочинку та особистих потреб; перерви для обігрівання а також підготовчо-завершальний період (у випадках, передбачених законодавством), що входять до складу робочого часу." | Враховано | 6. Норми праці встановлюються відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці (організаційно-технічних умов). При розробці і встановленні норм праці враховуються перерви для внутрізмінного відпочинку та особистих потреб; перерви для обігрівання, а також підготовчо-завершальний період (у випадках, передбачених законодавством), що входять до складу робочого часу. |
| -1803- Коновалюк В.І. Статтю 209 доповнити: 6. Посадові обов'язки - встановлений обсяг робіт, завдань, повноважень визначеного змісту та відповідальності, що повинен виконувати працівник або група працівників відповідної кваліфікації при відповідних організаційно - технічних умовах. п.п. 6 та 7 будуть відповідно п.п. 7 та 8. | Відхилено | |||
| 1092. | 7. Для однорідних робіт можуть затверджуватися типові (міжгалузеві, галузеві тощо) норми праці у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Типові норми праці запроваджуються на підприємствах, в установах, організаціях у міру створення необхідних організаційно-технічних умов у порядку, визначеному колективним договором. | -1804- Хара В.Г. Стаття 209. Друге речення частини 7 статті 209 виключити. | Враховано | 7. Для однорідних робіт можуть затверджуватися типові (міжгалузеві, галузеві тощо) норми праці в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. 8. При розробленні норм праці повинні враховуватися нормальні умови праці (стаття 205 цього Кодексу). |
| -1805- Чикал А.В. Стаття 209 - частину сьому викласти у наступній редакції: "7. Для однорідних робіт затверджуються типові (міжгалузеві, галузеві тощо) норми праці у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Типові норми праці є обов'язковими для застосування і запроваджуються на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності по мірі створення необхідних орагнізаційно-технічних умов в порядку, визначеному угодами, колективним договором". | Відхилено | |||
| -1806- Сас С.В. Статтю 209: доповнити частиною 8 наступного змісту: „При розробленні норм праці повинні враховуватися нормальні умови праці (стаття 211)." У зв'язку із запропонованими змінами до статті 212 проекту. | Враховано | |||
| 1093. | Стаття 210. Встановлення, заміна і перегляд норм праці | Стаття 203. Встановлення, заміна і перегляд норм праці | ||
| 1094. | 1. Встановлення, заміна і перегляд норм праці здійснюється роботодавцем відповідно до колективного договору. | -1807- Сас С.В. У статті 210: - частину першу викласти у такій редакції: "Встановлення, заміни і перегляд норм праці провадиться роботодавцем за погодженням з профспілковим органом відповідно до законодавства, угод, колективного договору". Приведення у відповідність до Закону України "Про професійні спілки‚ їх права та гарантії діяльності" та діючого законодавства; | Враховано частково | 1. Встановлення, заміна і перегляд норм праці провадяться роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). |
| -1808- Чикал А.В. Стаття 210 - частину першу викласти у такій редакції: "Встановлення, заміни і перегляд норм праці провадиться роботодавцем за погодженням профспілковим органом відповідно до законодавства, угод, колективного договору". | Враховано частково | |||
| -1809- Надрага В.І. В частині 1 статті 210 після слів „відповідно до колективного" додати слова „чи трудового". | Відхилено | |||
| -1810- Губський Б.В. У статті 210: у частині 1 слова "відповідно до колективного договору" замінити словами "відповідно до колективного чи трудового договору"; | Відхилено | |||
| -1811- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 210 викласти у такій редакції: "Встановлення, зміна та перегляд норм праці здійснюється роботодавцем самостійно відповідно до цього Кодексу." | Відхилено | |||
| 1095. | 2. Норми праці підлягають обов'язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці. Заміна норм праці здійснюється також у разі зміни організаційно-технічних умов, яка призвела до зниження продуктивності праці. | -1812- Анісімов В.О. В статті 210 в п.2 слова "...підлягають обов'язковій заміні" замінити словами "можуть замінюватись" і далі за текстом. | Відхилено | 2. Норми праці підлягають обов'язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці. Заміна норм праці здійснюється також у разі зміни організаційно-технічних умов, яка призвела до зниження продуктивності праці. |
| -1813- Чикал А.В. Стаття 210. У першому реченні частини 2 слова "проведення атестації і" вилучити. | Відхилено | |||
| -1814- Анісімов В.О. В статті 210 в п.2 в останньму реченні слова "здійснюється також" замінити на словосполучення "підлягають обов'язковій заміні". | Відхилено | |||
| -1815- Борщевський В.В. Стаття 210. У першому реченні частини 2 слова "проведення атестації і" вилучити. | Відхилено | |||
| -1816- Надрага В.І. В частині 2 статті 210 слова „підлягають обов'язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць" замінити словами „можуть бути замінені на підставі атестації чи раціоналізації робочих місць" | Відхилено | |||
| -1817- Губський Б.В. Стаття 210: у першому реченні частини 2 слова "Норми праці підлягають обов'язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць...", замінити словами "Норми праці можуть бути замінені на підставі атестації чи раціоналізації робочих місць..." | Відхилено | |||
| 1096. | 3. Досягнення високого рівня виробітку продукції окремим працівником, бригадою за рахунок застосування з власної ініціативи нових засобів праці і передового досвіду, вдосконалення власними силами робочих місць не є підставою для перегляду норм праці. | -1818- Єхануров Ю.І. Частини 3, 4 статті 210 виключити, оскільки питання переоснащення та підвищення продуктивності праці є виключною компетенцією роботодавця. | Відхилено | 3. Досягнення високого рівня виробітку продукції окремим працівником, бригадою за рахунок застосування з власної ініціативи нових засобів праці і передового досвіду, вдосконалення власними силами робочих місць не є підставою для перегляду норм праці. |
| 1097. | 4. Роботодавець повинен роз'яснити працівникам причини перегляду норм праці, умови, за яких повинні застосовуватися нові норми, а у разі необхідності - провести консультації з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником) щодо заміни норм праці. | -1819- Хара В.Г. У частині четвертій після слів "роботодавець повинен" доповнити словом "попередньо" і далі за текстом. | Враховано редакційно | 4. Роботодавець повинен до перегляду норм праці роз'яснити працівникам причини, умови, за яких повинні застосовуватися нові норми, а в разі необхідності - провести консультації з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником) щодо заміни норм праці. |
| -1820- Чикал А.В. Стаття 210 У частині 4 після слів "роботодавець повинен" доповнити словом "попередньо" і далі за текстом. | Враховано редакційно | |||
| -1821- Анісімов В.О. В статті 210 в п.4 слова "... у разі необхідності - провести консультації..." замінити на слова "отримати згоду". | Відхилено | |||
| 1098. | 5. Про запровадження нових і заміну встановлених норм праці роботодавець повідомляє працівників не пізніше ніж за місяць до їх запровадження. Це правило не поширюється на норми, що встановлюються на разові, тимчасові та термінові роботи, а також на випадки зниження норм праці у зв'язку з погіршенням організаційно-технічних умов або виявленням помилки при встановленні норм праці. | -1822- Чикал А.В. Стаття 210: У першому реченні частини 5 слова "за місяць" замінити словами "за два місяці" (приведення у відповідність до чинної норми). У другому реченні частини 5 після слів "та термінові роботи" поставити крапку, вилучивши всі наступні слова. Частину доповнити реченням наступного змісту: Заміна норм праці здійснюється у випадку зниження норм праці у зв'язку із погіршенням організаційно-технічних умов або виявлення помилки при встановленні норм праці з обов'язковим перерахунком оплати за встановлену норму праці". | Відхилено | 5. Про запровадження нових і заміну встановлених норм праці роботодавець повідомляє працівників не пізніше ніж за місяць до їх запровадження. Це правило не поширюється на норми, що встановлюються на разові, тимчасові та термінові роботи, а також на випадки зниження норм праці у зв'язку з погіршенням організаційно-технічних умов або виявленням помилки при встановленні норм праці. |
| -1823- Сас С.В. У статті 210: - частину п'яту доповнити реченням наступного змісту: "Заміна норм праці здійснюється у випадку зниження норм праці у зв'язку із погіршенням організаційно-технічних умов або виявлення помилки при встановленні норм праці з обов'язковим перерахунком оплати за не правомірно встановлену норму праці." З метою приведення у відповідність до першого речення. | Відхилено | |||
| -1824- Горлов Г.В. Доповнити статтю 210 після частини 4 частиною 5 наступного змісту: 5. Локальні нормативні акти про працю, що передбачають введення, заміну і перегляд норм праці приймаються роботодавцем з урахуванням думки представників працівників і не повинні суперечити нормам чинного законодавства частину 5 зробивши відповідно частиною шостою. | Відхилено | |||
| 1099. | Стаття 211. Строк дії норм праці | Стаття 204. Строк дії норм праці | ||
| 1100. | 1. Норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв'язку із зміною умов, на які ці норми були розраховані. | 1. Норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв'язку із зміною умов, на які ці норми були розраховані. | ||
| 1101. | 2. Поряд з нормами, встановленими на стабільні за організаційно-технічними умовами роботи, застосовуються тимчасові та одноразові норми. | -1825- Хара В.Г. Стаття 211. Частину другу доповнити реченнями: "Тимчасові норми встановлюються на період освоєння нових видів робіт. Одноразові норми встановлюються на окремі види робіт, що не є постійними (позапланові, аварійні)". | Враховано | 2. Поряд з нормами, встановленими на стабільні за організаційно-технічними умовами роботи, застосовуються тимчасові та одноразові норми. Тимчасові норми встановлюються на період освоєння нових видів робіт. Одноразові норми встановлюються на окремі види робіт, що не є постійними (позапланові, аварійні). |
| -1826- Чикал А.В. Стаття 211 - частину 2 доповнити реченнями: "Тимчасові норми встановлюються на період освоєння нових видів робіт. Одноразові норми встановлюються на окремі види робіт, що не є постійними (позапланові, аварійні)". | Враховано | |||
| -1827- Сас С.В. У статті 211: - частину другу доповнити реченнями: "Тимчасові норми встановлюються на період освоєння нових видів робіт. Одноразові норми встановлюються на окремі види робіт, що не є постійними (позапланові, аварійні)". | Враховано | |||
| -1828- Сухий Я.М. Стаття 211Доповнити пунктом 3 такого змісту: " 3. Тимчасові норми встановлюються на період виконання (освоєння) тих чи інших робіт за відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці. Одноразові норми встановлюються на окремі роботи, що носять одиничних характер." | Враховано | |||
| -1829- Артеменко Ю.А. До статті 211 "Строк дії норм праці" додати нову частину третю такого змісту: "3. Тимчасові норми встановлюються на період виконання (освоєння) тих чи інших робіт за відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці. Одноразові норми встановлюються на окремі роботи, що носять одиничний характер." | Враховано | |||
| -1830- Надрага В.І. Статтю 211 доповнити частиною 3 такого змісту „Тимчасові норми встановлюються на період освоєння нових видів робіт." | Враховано редакційно | |||
| -1831- Губський Б.В. Статтю 211 доповнити частинами 3 і 4 наступного змісту: "3. Тимчасові норми встановлюються на період освоєння нових видів робіт. 4. Одноразові норми встановлюються на окремі види робіт, що не є постійними (позапланові, аварійні)." | Враховано | |||
| -1832- Надрага В.І. Статтю 211 доповнити частиною 4 такого змісту „Одноразові норми встановлюються на окремі види робіт, що не є постійними (позапланові, аварійні)." | Враховано редакційно | |||
| -1833- Бронніков В.К. Статтю 211 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. Тимчасові норми встановлюються на період виконання (освоєння) тих чи інших робіт за відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці. Одноразові норми встановлюються на окремі роботи, що носять одиничний характер." | Враховано | |||
| -1834- Пеклушенко О.М. До статті 211. Доповнити частиною третьою такого змісту: "Тимчасові норми встановлюються на період виконання (освоєння) тих чи інших робіт за відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці. Одноразові норми встановлюються на окремі роботи, що носять одиничний характер." | Враховано редакційно | |||
| 1102. | Стаття 212. Умови праці, що повинні враховуватися при розробленні норм виробітку (норм часу) і норм обслуговування | -1835- Сас С.В. Назву статті 212 викласти в такій редакції: "Стаття 212. Забезпечення нормальних умов для виконання норм виробітку (норм часу) і норм обслуговування". | Відхилено | Стаття 205. Умови праці, що повинні враховуватися при розробленні норм виробітку (норм часу) і норм обслуговування |
| -1836- Чикал А.В. Назву статті 212 викласти в такій редакції: "Стаття 212. Забезпечення нормальних умов для виконання норм виробітку (норма часу) і норм обслуговування". | Відхилено | |||
| 1103. | 1. Норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються: | -1837- Сас С.В. - Перше речення частини першої статті 212 викласти в наступній редакції: "Роботодавець зобов'язаний забезпечити відповідні умови для виконання норм праці. До таких норм відносяться:" і далі за текстом. | Відхилено | 1. Норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються: |
| -1838- Чикал А.В. Перше речення частини 1 статті 212 викласти в наступній редакції: "Роботодавець зобов'язаний забезпечити відповідні умови для виконання норм праці. До таких норм відносяться:" і далі за текстом | Відхилено | |||
| 1104. | 1) справний стан машин, верстатів і пристроїв; | 1) справний стан машин, верстатів і пристроїв; | ||
| 1105. | 2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, їх вчасне надання; | 2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, їх вчасне надання; | ||
| 1106. | 3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення; | 3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення; | ||
| 1107. | 4) своєчасне забезпечення необхідною технічною документацією; | 4) своєчасне забезпечення необхідною технічною документацією; | ||
| 1108. | 5) здорові та безпечні умови праці (дотримання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих факторів на робочому місці працівника (шуму, випромінювання, вібрації та інших факторів, що негативно впливають на здоров'я). | 5) здорові та безпечні умови праці (дотримання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих факторів (шуму, випромінювання, вібрації та інших факторів, що негативно впливають на здоров'я) на робочому місці працівника). | ||
| 1109. | Стаття 213. Захист прав працівників у разі встановлення або заміни норм праці | Стаття 206. Захист прав працівників у разі встановлення або заміни норм праці | ||
| 1110. | 1. Працівники вправі звернутися до органу з розв'язання трудових спорів із заявою про захист своїх прав, порушених унаслідок застосування норм праці, які в цих організаційно-технічних умовах потребують інтенсивності праці, що перевищує нормальну. | -1839- Сас С.В. Стаття 213: - у частині першій слова "які в цих організаційно-технічних умовах потребують інтенсивності праці, що перевищує нормальну" виключити. | Відхилено | 1. Працівники вправі звернутися до органу з розв'язання трудових спорів із заявою про захист своїх прав, порушених унаслідок застосування норм праці, які в цих організаційно-технічних умовах потребують інтенсивності праці, що перевищує нормальну. |
| -1840- Чикал А.В. Стаття 213 - після слів "норм праці" поставити крапку, а інші слові вилучити, оскільки запропонована редакції значно звужує право працівника на звернення до органу з розгляду трудових спорів | Відхилено | |||
| 1111. | Глава 5. | Глава 5 | ||
| 1112. | Заробітна плата | Заробітна плата | ||
| 1113. | §1. Організація заробітної плати | §1. Організація заробітної плати | ||
| 1114. | Стаття 214. Визначення заробітної плати | -1841- Коновалюк В.І. Назву статті 214 доповнити словами: "та її структура" | Враховано | Стаття 207. Визначення заробітної плати та її структура |
| 1115. | 1. Заробітна плата - винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. У структурі заробітної плати виділяються основна і додаткова заробітна плата. | -1842- Хара В.Г. Перше речення частини 1 статті 214 викласти у такій редакції: "Заробітна плата - це винагорода обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за роботу, яка виконується чи має бути виконаною" | Враховано | 1. Заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за роботу, яка виконується чи має бути виконаною. У структурі заробітної плати виділяються основна і додаткова заробітна плата. |
| -1843- Коновалюк В.І. Стаття 214 ч.1 після слів: "Заробітна плата-" доповнити словами: "ціна праці" | Відхилено | |||
| -1844- Чикал А.В. Стаття 214 - частину першу доповнити реченням такого змісту: "Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і максимальним розміром не обмежується". | Враховано (як частина 4) | |||
| -1845- Волинець М.Я. Стаття 214 - частину першу доповнити реченням такого змісту: "Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і максимальним розміром не обмежується." Друге речення вважати третім після слова: "винагорода" додати слово: "або заробіток" після слова: "працівникові" додати слова: "за роботу, яка виконана або має бути виконана" | Враховано як частина 4) 1 | |||
| 1116. | 2. Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Основна заробітна плата встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів). Тарифні ставки (оклади) встановлюються за робітничими професіями, як правило, в розрахунку на годину (годинна тарифна ставка) або на робочий день (денні тарифні ставки), що дорівнює восьми годинам. Посадові оклади встановлюються для працівників, що відповідно до класифікації професій належать до законодавців, вищих державних службовців, керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, у розрахунку на місяць (місячні посадові оклади). Місячні оклади можуть встановлюватися і за робітничими професіями. | -1846- Довгий Т.О. Друге речення частини другої статті 214 викласти у такій редакції: "Для деяких категорій працівників (народні депутати України, вищі посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, посадові особи, що відносяться до керівного складу підприємств, установ, організацій тощо) встановлюються посадові оклади у розрахунку на місяць (місячні посадові оклади)". | Відхилено | 2. Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та посадових окладів. Тарифні ставки (оклади) встановлюються за робітничими професіями, як правило, в розрахунку на годину (годинна тарифна ставка) або на робочий день (денні тарифні ставки), що дорівнює восьми годинам. Посадові оклади встановлюються для працівників, що відповідно до класифікації професій належать до законодавців, вищих державних службовців, керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, у розрахунку на місяць (місячні посадові оклади). Місячні посадові оклади можуть встановлюватися і за робітничими професіями. |
| -1847- Коновалюк В.І. Стаття 214 ч.2 після слів: "Основна заробітна плата-" доповнити словами: "ціна праці, що встановлена відповідно до норм праці" | Відхилено | |||
| -1848- Чикал А.В. Стаття 214. Частину два викласти у такій редакції: "Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм робочого часу, норм виробітку (часу), обслуговування, яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), посадових окладів". | Відхилено | |||
| -1849- Губський Б.В. У статті 214: у частині 2 перше і друге речення викласти у такій редакції: "2. основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, чи виконання встановлених обсягів трудових обов'язків. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та посадових окладів. "; | Враховано частково | |||
| 1117. | 3. Додаткова заробітна плата виплачується у вигляді виплат за перевиконання норм праці при відрядній формі заробітної плати, а також доплат, надбавок, премій, винагороди за вислугу років, за результатами роботи підприємства за рік, інших видів заохочувальних виплат. | -1850- Чикал А.В. Стаття 214 Частину третю викласти у редакції: "Додаткова заробітна плата - винагорода, що виплачується за працю понад установлені норми, за трудові успіхи (винахідливість), виплати за особливі умови праці, а також інших виплат (гарантійні, заохочувальні та компенсаційні). До додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, нарахування за перевиконання норм праці при відрядній формі оплати праці, премії (за виконання виробничих завдань, за спеціальними системами), винагороди за підсумками роботи за рік". | Відхилено | 3. Додаткова заробітна плата виплачується у вигляді виплат за перевиконання норм праці при відрядній формі заробітної плати, а також доплат, надбавок, премій, винагороди за вислугу років, за результатами роботи за рік, інших видів заохочувальних виплат. 4. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і максимальним розміром не обмежується. |
| -1851- Надрага В.І. Частину 3 статті 214 викласти в такій редакції: „додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством про працю; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, інші заохочувальні та компенсаційні виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, за вислугу років, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені нормативно - правовими актами про працю або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми." | Відхилено | |||
| -1852- Губський Б.В. У статті 214 частину 3 викласти у новій редакції: "3. додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством про працю; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, інші заохочувальні та компенсаційні виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, за вислугу років, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені нормативно - правовими актами про працю або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми."; | Відхилено | |||
| -1853- Губський Б.В. Відповідно до вимог Конвенції Міжнародної Організації Праці про зайнятість та умови праці у готелях та ресторанах доповнити статтю частиною 4: "4. До додаткової заробітної плати належать також чайові виплати. Чайові виплати - це додаткова заохочувальна необов'язкова частина заробітної плати, що передбачена в порядку, визначеному частиною 2 статті 221 цього Кодексу, для працівників окремих професій, зайнятих на роботах щодо безпосереднього обслуговування населення. Чайові виплати сплачуються добровільно безпосередньо працівникові фізичною особою - споживачем послуг за якість обслуговування на додаток до тієї суми, що він повинен сплатити за надані йому послуги. Чайові виплати забороняється включати до вартості послуг, що надаються." | Відхилено | |||
| -1854- Рішняк І.М. Статтю 214 доповнити пунктом 4: "4. Організація оплати праці на підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми власності і господарювання, які використовують найману працю і мають статус юридичної особи, здійснюється відповідно до норм чинного законодавства." | Відхилено | |||
| -1855- Губський Б.В. Доповнити новою статтею 214-1 у такій редакції: "Стаття 214-1 . Система організації оплати праці 1. Організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативно - правових актів, генеральної, галузевих, регіональних, територіальних угод, колективних і трудових договорів. 2. Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, об'єднання роботодавців або їх представницькі органи; працівники, професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи." | Відхилено | |||
| 1118. | Стаття 215. Сфера державного регулювання оплати праці | Стаття 208. Сфера державного регулювання оплати праці | ||
| 1119. | 1. Держава здійснює регулювання оплати праці працівників шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і мінімальних гарантій в оплаті праці, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників суб'єктів господарювання державного і комунального секторів економіки, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджетів. | -1856- Чикал А.В. Стаття 215 - частину першу після слів "мінімальної заробітної плати" поставити кому та доповнити словами "міжгалузевих, міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень" і далі за текстом. | Відхилено | 1. Держава здійснює регулювання оплати праці працівників шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і мінімальних гарантій в оплаті праці, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників суб'єктів господарювання державного і комунального секторів економіки, працівників юридичних осіб, що фінансуються чи дотуються з бюджетів. |
| -1857- Довгий Т.О. В частині першій статті 215 слова "керівників суб'єктів господарювання державного і комунального секторів економіки" замінити словами "посадових осіб органів управління юридичних осіб державної або комунальної форми власності". | Відхилено | |||
| -1858- Губський Б.В. У статті 215: у частині 1 після слів "чи дотуються з бюджетів" доповнити словами ", регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері антимонопольної політики, а також шляхом оподаткування доходів працівників." | Відхилено | |||
| 1120. | 2. Умови і розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, а також умови оплати праці працівників підприємств та організацій, що дотуються з бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України. | -1859- Губський Б.В. у частині 2 статті 215 після слів "визначаються Кабінетом Міністрів України" доповнити словами ", крім випадку, визначеного статтею 218 цього Кодексу." | Відхилено | 2. Умови і розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, а також умови оплати праці працівників підприємств та організацій, що дотуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. |
| 1121. | Стаття 216. Сфера договірного регулювання оплати праці | Стаття 209. Сфера договірного регулювання оплати праці | ||
| 1122. | 1. Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств і організацій здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному, галузевому, територіальному рівні та колективних договорів відповідно до законодавства. | -1860- Чикал А.В. Стаття 216 - частину першу доповнити абзацом наступного змісту: "Суб'єктами договірного регулювання оплати праці є органи державної влади та органи місцевого самоврядування; роботодавець, об'єднання роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи, представники, обрані працівниками". | Відхилено | 1. Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств і організацій здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному, галузевому або територіальному рівні, та колективних договорів відповідно до законодавства. |
| -1861- Волинець М.Я. Стаття 216 - частину першу доповнити реченням наступного змісту: "Суб'єктами договірного регулювання оплати праці є органи державної влади та органи місцевого самоврядування; роботодавці, об'єднання роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи, представники, обрані працівниками." | Відхилено | |||
| 1123. | 2. Норми колективного договору, якими допускаються оплата праці нижче норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися на період подолання фінансових труднощів підприємства, організації строком, який у будь-якому випадку не може перевищувати шести місяців. | -1862- Довгий Т.О. Частину другу статті 216 виключити. | Відхилено | 2. Норми колективного договору, якими допускається оплата праці нижче норм, визначених генеральною, галузевою або територіальною угодою, але не нижче державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися на період подолання фінансових труднощів підприємства, організації строком, який у будь-якому випадку не може перевищувати шести місяців. |
| -1863- Анісімов В.О. В статті 216 п.2 доповнити наступним реченням: "У цьому випадку роботодавець повинен на протязі наступного календарного року відшкодувати працівникам втрачені ними кошти, за рахунок прибутків підприємства, яке вийшло з фінансових труднощів, а якщо цього не відбулося - за рахунок коштів або майна роботодавця". | Відхилено | |||
| -1864- Надрага В.І. В частині 2 статті 216 виключити слова „строком, який у будь-якому випадку не може перевищувати шести місяців" | Відхилено | |||
| 1124. | Стаття 217. Джерела коштів на оплату праці | Стаття 210. Джерела коштів на оплату праці | ||
| 1125. | 1. Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємств, організацій, що не фінансуються з бюджету і не отримують з нього дотації, є частина доходу та інші кошти, отримані в результаті їх господарської діяльності. | 1. Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємств, організацій, що не фінансуються з бюджету і не отримують з нього дотації, є частина доходу та інші кошти, отримані в результаті їх господарської діяльності. | ||
| 1126. | 2. Для установ та організацій, що фінансуються з бюджету, джерелом коштів на оплату праці є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого в результаті господарської діяльності та з інших джерел. | -1865- Беспалий Б.Я. Стаття 217. Частину 2 наприкінці доповнити текстом ", передбачених законом" | Враховано | 2. Для установ та організацій, що фінансуються з бюджету, джерелом коштів на оплату праці є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого в результаті господарської діяльності та з інших джерел, передбачених законом. |
| 1127. | 3. Підприємства, організації, що провадять господарську діяльність та отримують доходи від такої діяльності, можуть відповідно до законодавства отримувати дотації з бюджету, які можуть бути джерелом коштів на оплату праці. | -1866- Коновалюк В.І. Стаття 217 ч.3. Слово: "законодавства" замінити на слова: "Закону про Державний бюджет" | Враховано редакційно | 3. Підприємства, організації, що провадять господарську діяльність та отримують доходи від такої діяльності, можуть відповідно до закону отримувати дотації з бюджету, які можуть бути джерелом коштів на оплату праці. |
| -1867- Беспалий Б.Я. Стаття 217. Частину 3 після тексту "Підприємства," доповнити текстом "установи," | Відхилено | |||
| 1128. | 4. Об'єднання громадян оплачують працю працівників за рахунок коштів, що формуються згідно з їх статутами. | 4. Об'єднання громадян оплачують працю працівників за рахунок коштів, що формуються згідно з їх статутами. | ||
| 1129. | 5. Роботодавці - фізичні особи оплачують працю працівників за рахунок власних коштів. | -1868- Беспалий Б.Я. Стаття 217. Передбачити джерела коштів на оплату праці під час проведення виборчих кампаній, референдумів, кампаній з відкликання депутатів місцевих рад" | Відхилено | 5. Роботодавці - фізичні особи оплачують працю працівників за рахунок власних коштів. |
| -1869- Губський Б.В. Доповнити новою статтею 217-1 такого змісту: "Стаття 217-1 . Оплата праці на підприємствах, в установах і організаціях 1. Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальної та колективної праці. 2. Системи і форми оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених цим Кодексом, нормативно - правовими актами про працю, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. 3. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити питання організації оплати праці з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). 4. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частинами другою й третьою цієї статті. 5. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку" | Відхилено | |||
| 1130. | Стаття 218. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету | -1870- Губський Б.В. Статтю 218 викласти у такій редакції: "Стаття 218. Оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються з бюджету (отримують програмно - цільове фінансування)" | Відхилено | Стаття 211. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету |
| 1131. | 1. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів у сфері праці, угод, колективних або трудових договорів у межах бюджетних асигнувань та інших не заборонених законом доходів. | -1871- Беспалий Б.Я. Стаття 218, частина 1. Текст "не заборонених" замінити словом "передбачених" | Відхилено | 1. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів у сфері праці, угод, колективних або трудових договорів у межах бюджетних асигнувань та інших, не заборонених законом доходів. |
| -1872- Губський Б.В. Статтю 218 викласти у такій редакції: "Оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються з бюджету (отримують програмно - цільове фінансування), здійснюється на підставі законів України та інших нормативно-правових актів про працю, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних та трудових договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів." | Відхилено | |||
| 1132. | 2. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. | -1873- Коновалюк В.І. Хара В.Г. Статтю 218 доповнити частиною такого змісту: "3. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених Кодексом, трудовим законодавством та іншими нормативно-правовими актами про працю, гарантій, пільг і компенсацій". | Враховано частково | 2. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. 3. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них, інших гарантій, пільг і компенсацій, передбачених трудовим законодавством. |
| 1133. | Стаття 219. Оплата праці працівників підприємств і організацій, яким виділяються дотації з бюджету | Стаття 212. Оплата праці працівників підприємств і організацій, яким виділяються дотації з бюджету | ||
| 1134. | 1. Оплата праці працівників підприємств і організацій, яким виділяються дотації з бюджету, здійснюється відповідно до статті 218 цього Кодексу, але в межах визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів відповідно до умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. | -1874- Беспалий Б.Я. Статтю 219 після тексту "працівників підприємств" доповнити текстом ", установ", а після тексту "у встановленому" - словом "законодавством" | Відхилено | 1. Оплата праці працівників підприємств і організацій, яким виділяються дотації з бюджету, здійснюється відповідно до статті 211 цього Кодексу, але в межах визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів відповідно до умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. |
| -1875- Губський Б.В. У статті 219 замінити посилання "відповідно до статті 218 цього Кодексу" на послання "відповідно до статті 217-1 цього Кодексу" | Відхилено | |||
| 1135. | Стаття 220. Тарифна система оплати праці | Стаття 213. Тарифна система оплати праці | ||
| 1136. | 1. Основою регулювання оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні ставки, тарифні сітки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). | -1876- Волинець М.Я. Стаття 220 - у частині першій слово "регулювання" замінити словом "організації". | Враховано | 1. Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні ставки, тарифні сітки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). |
| 1137. | 2. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації за розрядами тарифної сітки. Тарифна система є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. | -1877- Волинець М.Я. Стаття 220 Частину другу доповнити новим реченням наступного змісту: "Тарифна система оплати праці працівників організацій, що фінансуються з бюджету, встановлюється на основі Єдиної тарифної сітки по оплаті праці, що встановлюється у порядку, визначеному законом". Для законодавчого запровадження ЄТС в бюджетній сфері. | Враховано | 2. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації за розрядами тарифної сітки. Тарифна система є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна система оплати праці працівників організацій, що фінансуються з бюджету, встановлюється на основі Єдиної тарифної сітки по оплаті праці, що встановлюється у порядку, визначеному законодавством. |
| 1138. | 3. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), які (співвідношення) встановлюються у розмірах не нижче визначених галузевою (регіональною) угодою. | -1878- Хара В.Г. Стаття 220. Частину третю доповнити: "При цьому тарифна ставка робітника І розряду (посадовий оклад (тарифна ставка) працівника І тарифного розряду) встановлюється у розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом." | Враховано | 3. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), які (співвідношення) встановлюються в розмірах, не нижче визначених галузевою (територіальною) угодою. При цьому тарифна ставка робітника першого розряду (посадовий оклад (тарифна ставка) працівника першого тарифного розряду) встановлюється в розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом. |
| -1879- Чикал А.В. Стаття 220 - частину 3 викласти у редакції: "Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника І розряду (посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду) та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), які встановлюються у розмірах, визначених генеральною, галузевою угодою. При цьому тарифна ставка робітника І розряду (посадовий оклад (тарифна ставка) працівника І тарифного розряду) встановлюється у розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом." | Враховано частково | |||
| -1880- Франчук І.А. У частині 3 статті 220 слова: "галузевою (регіональною) угодою" замінити словами: "генеральною (регіональною, галузевою) угодою". | Відхилено | |||
| -1881- Волинець М.Я. Стаття 220 Частину третю викласти у редакції: "3. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться на основі тарифної ставки робітника І розряду (посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду) та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), які встановлюються у розмірах, визначених генеральною, галузевою угодою. При цьому тарифна ставка робітника І розряду (посадовий оклад (тарифна ставка) працівника І тарифного розряду) встановлюється у розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом." | Враховано частково | |||
| -1882- Катушева З.Г. У частині 3 ст. 220 слова "галузевою (регіональною) угодою" замінити словами "Генеральною (регіональною, галузевою) угодою". | Відхилено | |||
| 1139. | 4. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам проводиться роботодавцем згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником. | 4. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам проводиться роботодавцем згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником. | ||
| 1140. | 5. Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду протягом не менш як трьох місяців і склали кваліфікаційний іспит. | -1883- Бронніков В.К. Статтю 220 ч.5 доповнити абзацом такого змісту: "За грубе порушення технологічної дисципліни й інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження." | Відхилено | 5. Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду протягом не менш як трьох місяців і склали кваліфікаційний іспит. |
| 1141. | 6. Посадові оклади установлює роботодавець відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації роботодавець вправі змінювати посадові оклади працівникам у межах затвердженої в установленому порядку схеми посадових окладів (мінімальних і максимальних розмірів окладів за відповідними посадами). | -1884- Довгий Т.О. Перше речення частини шостої статті 220 доповнити словами "з урахуванням положень, встановлених колективним договором". | Відхилено | 6. Посадові оклади встановлює роботодавець відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації роботодавець вправі змінювати посадові оклади працівникам у межах затвердженої в установленому порядку схеми посадових окладів (мінімальних і максимальних розмірів окладів за відповідними посадами). |
| -1885- Губський Б.В. У статті 220 частину 6 викласти у такій редакції: "6. Посадові оклади установлює роботодавець відповідно до посади й кваліфікації працівника у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді." | Відхилено | |||
| -1886- Беспалий Б.Я. Стаття 220, частина 6. Речення 2 після тексту "в установленому" доповнити словом "законодавством" | Відхилено | |||
| -1887- Пеклушенко О.М. До статті 220. Доповнити частиною шостою такого змісту: "За грубе порушення технологічної дисципліни й інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути зніжено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження." | Відхилено | |||
| 1142. | 7. Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. | -1888- Чикал А.В. Статтю 220 доповнити частиною наступного змісту: "Тарифна система оплати праці працівників організацій, що фінансуються з бюджету, встановлюється на основі Єдиної тарифної сітки по оплаті праці, що встановлюється у порядку, визначеному законом". | Відхилено | 7. Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. |
| -1889- Губський Б.В. Доповнити Кодекс статтями 220-1, 220-2, 220-3: "Стаття 220-1. Установлення нормованих завдань при погодинній оплаті праці При погодинній оплаті праці працівникам установлюються нормовані завдання. Для виконання окремих трудових функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельності працівників. Стаття 220-2. Порядок визначення розцінок при відрядній оплаті праці 1. При відрядній оплаті праці розцінки визначаються, виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). 2. Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях. Стаття 220-3. Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати і порядок їх визначення Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються роботодавцем за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), але не менше ніж передбачено генеральною, галузевою угодами та колективним договором." | Відхилено | |||
| 1143. | Стаття 221. системи стимулювання праці | Стаття 214. Системи стимулювання праці | ||
| 1144. | 1. Колективним договором, а якщо такий договір не укладався, нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), встановлюються системи стимулювання праці (преміювання, заохочувальні виплати, доплати і надбавки тощо) та визначаються межі прав роботодавця щодо зменшення розміру доплат, надбавок, премій тощо. Зазначені системи можуть установлюватися також трудовим договором. | -1890- Довгий Т.О. В статті 221 слова "межі прав роботодавця щодо зменшення розміру доплат, надбавок, премій тощо" замінити словами "умови та випадки зменшення розміру доплат, надбавок, премій тощо". | Відхилено | 1. Колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), встановлюються системи стимулювання праці (преміювання, заохочувальні виплати, доплати і надбавки тощо) та визначаються межі прав роботодавця щодо зменшення розміру доплат, надбавок, премій тощо. Зазначені системи можуть установлюватися також трудовим договором. Стаття 215. Оплата праці працівників загальних (наскрізних) професій і посад 1. Розміри ставок (окладів)_ працівників загальних (наскрізних) професій і посад встановлюються на умовах, визначених колективним договором, з дотриманням гарантій, встановлених трудовим законодавством, генеральною, галузевою, територіальною угодою. Стаття 216. Оплата праці працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі) 1. Для працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі), умови оплати праці встановлюються в колективному та трудовому договорі з дотриманням гарантій, визначених трудовим законодавством та угодами тих галузей, до яких ці підрозділи належать за характером виробництва. |
| -1891- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 221 "системи стимулювання праці" слова "а якщо такий договір не укладався,", а також у всіх інших статтях проекту Трудового кодексу України, де зустрічається це речення замінити на слово "або". | Відхилено | |||
| -1892- Бронніков В.К. Стаття 221Слова ", а якщо такий договір не укладався, " замінити словом "або". | Відхилено | |||
| -1893- Пеклушенко О.М. До статті 221. У частині першій слова "а якщо такий договір не укладався" замінити словом "або". | Відхилено | |||
| -1894- Губський Б.В. З метою реалізації вимог Конвенції Міжнародної Організації Праці доповнити статтю 221 частинами 2 і 3 у наступній редакції: "2. за рішенням галузевих і територіальних професійних об'єднань (палат) представників малого та середнього бізнесу сфер громадського харчування та послуг населенню для окремих категорій працівників може передбачатися оплата чайових виплат, передбачених частиною 4 статті 214 цього Кодексу, за якість обслуговування у розмірах, рекомендованих цими об'єднаннями для даної сфери чи території. 3. Порядок і умови застосування стимулюючих і компенсаційних виплат (доплат, надбавок, премій тощо) в установах і організаціях, що фінансуються з бюджету, встановлюються Кабінетом Міністрів України." | Відхилено | |||
| -1895- Чикал А.В. Параграф 1 глави 5 книги 3 доповнити статтями: "Стаття. Оплата праці працівників загальних (наскрізних) професій і посад Розміри ставок (окладів_ працівників загальних (наскрізних) професій і посад встановлюються на умовах, визначених колективним договором, з дотриманням гарантій, встановлених законодавством і генеральною, галузевою, реґіональною угодами". "Стаття. Оплата праці працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі) Для працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі), умови оплати праці встановлюються в колективному та трудовому договорі з дотриманням гарантій, визначених нормативно-правовими актами про працю та угодами тих галузей (підгалузей), до яких ці підрозділи належать за характером виробництва". | Враховано | |||
| -1896- Волинець М.Я. Параграф 1 глави 5 книги 3 доповнити статтями: "Стаття. Оплата праці працівників загальних (наскрізних) професій і посад 1. Розміри ставок (окладів) працівників загальних (наскрізних) професій і посад встановлюються на умовах, визначених колективним договором, з дотриманням гарантій, встановлених законодавством і угодами." Приведено у відповідність до статті 18 Закону України „Про оплату праці". "Стаття. Оплата праці працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі) 1. Для працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі), умови оплати праці встановлюються в колективному та трудовому договорі з дотриманням гарантій, визначених нормативно-правовими актами про працю та угодами тих галузей (підгалузей), до яких ці підрозділи належать за характером виробництва." Приведено у відповідність до статті 17 Закону України „Про оплату праці". | Враховано | |||
| 1145. | §2. Відносини між роботодавцем і працівником щодо оплати праці | §2. Відносини між роботодавцем і працівником щодо оплати праці | ||
| 1146. | Стаття 222. Право працівника на оплату праці | Стаття 217. Право працівника на оплату праці | ||
| 1147. | 1. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових та інших актів у сфері праці, угод, колективного і трудового договору. | -1897- Коновалюк В.І. Статтю 222 ч.1 після слів: "оплату своєї праці" доповнити словами: "без обмеження її максимальним розміром" | Відхилено | 1. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до трудового законодавства, угод, колективного і трудового договорів. |
| -1898- Хара В.Г. Частину 1 статті 222 викласти в такій редакції: "1. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до трудового законодавства, угод, колективного і трудового договору." | Враховано | |||
| -1899- Беспалий Б.Я. Стаття 222, частина 1. Текст "нормативно-правових та інших актів у сфері праці" замінити текстом "інших актів трудового законодавства" | Враховано редакційно | |||
| -1900- Волинець М.Я. Стаття 222 - В частині першій слова "та інших актів" виключити. | Враховано | |||
| -1901- Губський Б.В. Статтю 222 викласти у новій редакції: "1. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до цього Кодексу, інших нормативно - правових і локальних нормативних актів про працю, колективного та трудового договору. | Відхилено | |||
| 1148. | 2. Право працівника на оплату праці, що випливає з нормативно-правових та інших актів у сфері праці, угод, колективного і трудового договору, не може бути порушене у зв'язку з відсутністю коштів на оплату праці або з інших підстав. | -1902- 2. Це право не може бути порушене у зв'язку з відсутністю коштів на оплату праці або шляхом посилання на порушення законодавства при встановленні умов оплати праці." | Немає висновку | 2. Право працівника на оплату праці, що випливає з трудового законодавства, угод, колективного і трудового договорів, не може бути порушене за браком у роботодавця коштів на оплату праці або з інших підстав. |
| -1903- Чикал А.В. Стаття 222 - у частині два після слова "Коштів" слова "на оплату праці" виключити | Відхилено | |||
| -1904- Беспалий Б.Я. Стаття 222, частина 2. Текст "нормативно-правових та інших актів у сфері праці" замінити текстом "інших актів трудового законодавства" | Враховано редакційно | |||
| 1149. | 3. Забороняється будь-яке зниження розміру оплати праці за дискримінаційними ознаками. | -1905- Коновалюк В.І. Частину третю доповнити словами: "згідно зі ст.3 цього Кодексу." | Відхилено | 3. Забороняється будь-яке зниження розміру оплати праці за дискримінаційними ознаками. |
| -1906- Губський Б.В. Статтю 222 викласти у новій редакції : "3. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати тільки у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених цим Кодексом причин, які мали місце з вини працівника. 4. Роботодавець зобов'язаний забезпечувати рівні умови оплати праці працівникам жіночої та чоловічої статі за роботу рівноцінної вартості та якості. З цією метою він щорічно повинен аналізувати рівень оплати праці працівників жіночої та чоловічої статі, які у нього працюють. 5. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці за дискримінаційними мотивами. 6. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством про працю, угодами, колективними чи трудовим договором." | Відхилено | |||
| 1150. | Стаття 223. Повідомлення працівників про умови оплати праці | -1907- Довгий Т.О. Статтю 223 викласти в такій редакції: "Стаття 223. Умови оплати праці працівників. | Відхилено | Стаття 218. Повідомлення працівників про умови оплати праці |
| 1151. | 1. Під час прийняття працівника на роботу роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть проводитися відрахування із заробітної плати відповідно до законодавства. | -1908- Трудовий договір має містити умови оплати праці, зокрема розміри, порядок та строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть проводитись відрахування із заробітної плати, умови та випадки надання доплат, надбавок, премій тощо." | Відхилено | 1. Під час прийняття працівника на роботу роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть проводитися відрахування із заробітної плати відповідно до законодавства. |
| -1909- Коновалюк В.І. В статті 223 ч.1 після слів: "оплати праці," доповнити словами: "що включає" | Відхилено | |||
| 1152. | 2. Про нові або заміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше ніж за місяць до їх запровадження або заміни. | -1910- Хара В.Г. Стаття 223. У частині другій слово "місяць" замінити на слова "два місяці". | Враховано | 2. Про нові або заміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження або заміни. |
| -1911- Рішняк І.М. Стаття 223. У частині другій слово "місяць" замінити на слова "два місяці". | Враховано | |||
| -1912- Франчук І.А. У частині 2 статті 223 слова: "за місяць" замінити словами: "за два місяці". | Враховано | |||
| -1913- Довгий Т.О. Статтю 223 викласти в такій редакції: "2. Не допускається зменшення заробітної плати в односторонньому порядку з боку роботодавця, крім випадків, встановлених законом, генеральною, галузевою, територіальною угодою або колективним договором." | Відхилено | |||
| -1914- Чикал А.В. Стаття 223 - у частині 2 слово "місяць" замінити на слова "два місяці". | Враховано | |||
| -1915- Волинець М.Я. Стаття 223 - у частині другій слово "місяць" замінити на слова "два місяці" | Враховано | |||
| -1916- Артеменко Ю.А. У частині 2 статті 223 "Повідомлення працівників про умови оплати праці" слова "в бік погіршення" виключити. | Відхилено | |||
| -1917- Катушева З.Г. У частині 2 ст. 223 слова "за місяць" замінити словами "за два місяці". | Враховано | |||
| -1918- Бронніков В.К. Стаття 223 ч.2 Слова "в бік погіршення" виключити. | Відхилено | |||
| -1919- Мироненко В.А. У частині 2 ст. 223 слова "за місяць" замінити словами "за два місяці". | Враховано | |||
| -1920- Пеклушенко О.М. До статті 223. У частині другій слова "в бік погіршення" виключити. | Відхилено | |||
| -1921- Довгий Т.О. Статтю 223 викласти в такій редакції: "3. Положення трудового договору, які стосуються умов оплати праці, передбачених частиною першою зазначеної статті, не можуть встановлювати для працівника умови гірші, ніж передбачені цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, а також положеннями генеральної, галузевої, територіальної угоди та колективного договору." | Відхилено | |||
| 1153. | Стаття 224. Мінімальна заробітна плата | Стаття 219. Мінімальна заробітна плата | ||
| 1154. | 1. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для роботодавців - юридичних і фізичних осіб. | -1922- Коновалюк В.І. Текст статті 224 викласти у такій редакції: 1. Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для всіх роботодавців. | Відхилено | 1. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для роботодавців - юридичних і фізичних осіб. |
| 1155. | 2. Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за календарний місяць за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата. Тарифна ставка не може встановлюватися на рівні, який не забезпечує працівникові мінімальної заробітної плати за умови виконання місячної норми робочого часу та досягнення середнього показника виконання норм виробітку (норм часу) за місяць, що дорівнює ста відсоткам. Місячний оклад не може встановлюватися менше мінімальної заробітної плати. Якщо у зв'язку з введенням в дію закону, яким підвищується мінімальна заробітна плата, тарифні ставки (оклади) не забезпечують право працівників на мінімальну заробітну плату, положення нормативно-правових та інших актів у сфері праці, угод, колективних договорів, у частині, що суперечать закону, не застосовуються. | -1923- Хара В.Г. Стаття 224 . Частину другу викласти у наступній редакції: "Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включається додаткова заробітна плата". | Враховано | 2. Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включається додаткова заробітна плата. |
| -1924- Коновалюк В.І. Частину 2 статті 224 викласти у такій редакції: "2. Мінімальна заробітна плата є обов'язковим базовим нормативом для розрахунку розміру заробітної плати працівників, зайнятих як повний так і не повний робочий день." | Відхилено | |||
| -1925- Чикал А.В. Стаття 224 - частину 2 викласти у наступній редакції: "Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включається додаткова заробітна плата". | Враховано | |||
| -1926- Надрага В.І. В частині 2 статті 224 після слів „Тарифна ставка" додати слова „з відповідними надбавками" | Відхилено | |||
| -1927- Губський Б.В. Частину 2 статті 224 викласти у наступній редакції: "2. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися. Мінімальна заробітна плата гарантується за умови виконання працівником норми робочого часу, що визначається відповідно до статей 135, 136, 136-1,139 і 140 -цього Кодексу, а при відрядній формі оплати праці - також установлених норм виробітку (часу). У разі, коли працівникові, який виконав місячну норму робочого часу й норми виробітку (часу) при відрядній формі оплати праці, нарахована заробітна плата нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, йому провадиться доплата до її рівня." | Відхилено | |||
| 1156. | 3. При визначенні виконання роботодавцем обов'язку оплачувати працю в розмірі, який не може бути нижче встановленої мінімальної плати, додаткова заробітна плата не враховується. | -1928- Хара В.Г. Частину третю вилучити. | Враховано | |
| -1929- Кириленко В.А. До статті 224 Ч. 3 вилучити | Враховано | |||
| -1930- Чикал А.В. Стаття 224 Частину 3 вилучити. | Враховано | |||
| -1931- Коновалюк В.І. Частину 3 статті 224 викласти у такій редакції: "3. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи." | Відхилено | |||
| -1932- Губський Б.В. Частину 3 статті 224 викласти у наступній редакції: "3. До мінімальної заробітної плати не включаються виплати і доплати за надурочні роботи і роботу в надурочний час, розміри підвищень заробітної плати за роботу у важких, шкідливих, особливо важких і шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними й геологічними умовами праці та умовами підвищеного ризику для здоров'я, при поділі робочого дня на частини, чайові виплати, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога." | Відхилено | |||
| -1933- Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 224 виключити, оскільки мінімальна заробітна плата - розмір заробітної плати за календарний місяць за просту, некваліфіковану працю ........ | Враховано | |||
| 1157. | 4. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням: | -1934- Коновалюк В.І. Частину 4 статті 224 викласти у такій редакції: 4. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на основі аналізу соціально економічних показників: розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи; індексу споживчих цін; рівня номінальної та реальної середньомісячної заробітної плати; рівня зайнятості та продуктивності праці; інших економічних умов. | Відхилено | 3. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням: |
| -1935- Кириленко В.А. Стаття 224. Ч. 4 викласти в новій редакції "Розмір мінімальної заробітної плати не може бути меншим від прожиткового мінімуму, встановленого для працюючих громадян на відповідний рік". | Враховано | |||
| 1158. | 1) прожиткового мінімуму, встановленого законом; | -1936- Чикал А.В. В частині 4 пункт 1 викласти в такій редакції: "1)мінімального споживчого бюджету;" | Відхилено | 1) прожиткового мінімуму, встановленого законом; |
| -1937- Волинець М.Я. Стаття 224 - в частині четвертій пункт 1 викласти в редакції: "1) мінімального споживчого бюджету;". | Відхилено | |||
| 1159. | 2) загального рівня заробітної плати; | 2) загального рівня заробітної плати; | ||
| 1160. | 3) продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов; | 3) продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов; | ||
| 1161. | 4) пропозицій, вироблених шляхом переговорів представників професійних спілок та об'єднань роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів та укладення генеральної угоди. | -1938- Анісімов В.О. В статті 224 п.4 доповнити підпунктом 5 наступного змісту: "європейських норм мінімальної заробітної плати". | Відхилено | 4) пропозицій, вироблених шляхом переговорів представників професійних спілок та організацій роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів та укладення генеральної угоди. 4. Розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений законом. |
| -1939- Волинець М.Я. Стаття 224. Пункт 4 доповнити реченням такого змісту: "Порядок проведення переговорів встановлюється представленими в них сторонами." | Відхилено | |||
| -1940- Хара В.Г. Доповнити частину четверту реченням: "Розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим за величину прожиткового мінімуму встановленого законом". | Враховано редакційно | |||
| -1941- Чикал А.В. Стаття 224 доповнити частину 4 реченням: "Розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим за величину прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом". | Враховано | |||
| -1942- Волинець М.Я. Стаття 224. Частину четверту доповнити реченням такого змісту: "Розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим за величину прожиткового мінімуму для працездатної особи‚ встановленому законом". Приведено у відповідність до статті 48 Конституції України. | Враховано | |||
| -1943- Губський Б.В. Частину 4 статті 224 викласти у наступній редакції: "4. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням: 1) величини прожиткового мінімуму з поступовим зближенням рівнів цих показників у міру стабілізації та розвитку економіки країни; 2) загального рівня заробітної плати; 3) продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов." | Відхилено | |||
| 1162. | 5. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється законом раз на рік під час затвердження Державного бюджету України. | -1944- Хара В.Г. Частину п'яту викласти у наступній редакції: "5. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України у законі про Державний бюджет України. Розмір мінімальної заробітної плати може переглядатися при внесенні змін до закону про Державний бюджет України залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифи на послуги за угодою сторін колективних переговорів і укладення генеральної угоди". | Враховано | 5. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України у законі про Державний бюджет України. Розмір мінімальної заробітної плати може переглядатися при внесенні змін до закону про Державний бюджет України залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифи на послуги за угодою сторін колективних переговорів і укладення генеральної угоди. |
| -1945- Коновалюк В.І. Частину 5 статті 224 викласти у такій редакції: "5. Розмір мінімальної заробітної плати затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України з врахуванням пропозицій соціальних партнерів державного рівня." | Враховано частково | |||
| -1946- Губський Б.В. Частину 5 статті 224 викласти у наступній редакції: "5. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України, як правило, один раз на рік під час затвердження Державного бюджету України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок та об'єднань роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди." | Відхилено | |||
| -1947- Чикал А.В. Частину 5 викласти у наступній редакції: "5. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України у Законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів. Розмір мінімальної заробітної плати може переглядатися при внесенні змін до Закону про Державний бюджет України залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифі на послуги за угодою сторін колективних переговорів". | Враховано частково | |||
| -1948- Волинець М.Я. Стаття 224. Частину п'яту викласти у наступній редакції: "5. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється законом і переглядається залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифів на послуги". | Враховано редакційно | |||
| -1949- Горбаль В.М. Частину 5 статті 224 законопроекту в існуючій редакції виключити. | Враховано | |||
| -1950- Надрага В.І. В частині 5 статті 224 після слів „Державного бюджету України" додати слова „з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників об'єднань професійних спілок та об'єднань роботодавців" | Відхилено | |||
| -1951- Довгий Т.О. Статтю 224 доповнити частиною шостою такого змісту: "6. Розмір мінімальної заробітної плати не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом." | Враховано редакційно | |||
| -1952- Кириленко В.А. Стаття 224 додати нову частину: "6. Працівник, якому роботодавець встановив або виплатив заробітну плату, нижчу за мінімальну, має право на звернення до суду й отримання за рішенням суду різниці між отриманою заробітною платою та мінімальною заробітною платою, а також відшкодування моральних збитків". | Відхилено | |||
| -1953- Губський Б.В. Викласти статтю 224 доповнивши її частиною 6 у такій редакції: "6. Розмір мінімальної заробітної плати переглядається залежно від зростання індексу цін на споживчі товари й тарифів на послуги." | Враховано редакційно | |||
| -1954- Коновалюк В.І. Статтю 224 доповнити частинами такого змісту: "6. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природно географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога. 7. У разі, коли працівник виконав місячну (годинну) норму праці, роботодавець доводить розмір його заробітної плати (тарифної ставки) до мінімального шляхом відповідної доплати." | Відхилено | |||
| 1163. | Стаття 225. Інші державні мінімальні гарантії в оплаті праці та інших виплат роботодавців працівникам | -1955- Надрага В.І. В назві статті 225 виключити слова „та інших виплат роботодавців працівникам" | Відхилено | Стаття 220. Інші державні мінімальні гарантії оплати праці та інших виплат роботодавців працівникам |
| -1956- Губський Б.В. У статті 225 із назви статті виключити слова "та інших виплат роботодавців працівникам"; | Відхилено | |||
| 1164. | 1. Норми оплати праці (за надурочні роботи; за роботу у дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, та вихідні дні (стаття 165); у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; за роботу працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості робочого часу тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічної трудової та інших видів відпустки; для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для працівників, яких переведено за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання), а також гарантії та компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, відкомандирування, репатріації, роз'їзного характеру роботи, роботи у польових умовах і вахтовим методом (польове забезпечення) тощо встановлюються цим Кодексом, нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці. | -1957- Хара В.Г. Стаття 225. Звужує права та гарантії громадян, що входить у протиріччя статті 22 Конституції України. Доповнити частину першу статті для приведення у відповідність з нормами законодавства наступним змістом: після слів: "при різних формах виробничого навчання" словами: "перекваліфікації або навчання інших спеціальностей, для донорів тощо"; частину 1 доповнити словами: "і є мінімальними державними гарантіями" у зв'язку з чим виключити частину другу. | Враховано частково 1 | 1. Норми оплати праці (за надурочні роботи; за роботу в дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; за роботу працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості робочого часу тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічної трудової та інших видів відпустки; для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для працівників, яких переведено за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання), а також гарантії та компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, відкомандирування, репатріації, пересувного характеру роботи, роботи в польових умовах і вахтовим методом (польове забезпечення), донорам тощо встановлюються цим Кодексом, трудовим законодавством і є мінімальними державними гарантіями. |
| -1958- Коновалюк В.І. Текст статті 225 викласти у такій редакції: 1. До інших державних мінімальні гарантії в оплаті відносяться: 1) норми оплати праці: за надурочні роботи; за роботу у дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, та вихідні дні (стаття 165); у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; за роботу працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості робочого часу тощо) 2) гарантії для працівників: оплата щорічної трудової та інших видів відпустки; які направляються для підвищення кваліфікації; які направляються на обстеження в медичний заклад; для працівників, яких переведено за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання; 3) гарантії та компенсації працівникам у разі: переїзду на роботу до іншої місцевості; службових відряджень; відкомандирування; репатріації; роз'їзного характеру роботи; роботи у польових умовах і вахтовим методом (польове забезпечення) тощо встановлюються цим Кодексом, нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці. | Відхилено | |||
| -1959- Беспалий Б.Я. Стаття 225. Текст "нормативно-правових та інших актів у сфері праці" замінити текстом "інших актів трудового законодавства" | Враховано редакційно | |||
| -1960- Губський Б.В. Частину 1 статті 225 викласти у такій редакції: "1. Норми оплати праці (за надурочні роботи та роботу в надурочний час; у святкові та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних трудових і творчої відпусток; соціальних відпусток; збереження заробітної плати для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад, переведених за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу, при різних формах виробничого навчання), а також гарантії та компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, відкомандирування, репатріації, роз'їзного характеру роботи, роботи у польових умовах і вахтовим методом (польове забезпечення) тощо встановлюються цим Кодексом та іншими нормативно - правовими актами про працю". | Відхилено | |||
| 1165. | 2. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті, є мінімальними державними гарантіями. | -1961- Надрага В.І. Доповнити кодекс статтею 225-1 Порядок обчислення середньої заробітної плати 1. Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством про працю, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення розміру пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. 2. При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для обрахування розміру виплат по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини), допомоги по безробіттю враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески. 3. Держава забезпечує щоквартальну підготовку й публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу за видами економічної діяльності, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. | Відхилено | |
| -1962- Губський Б.В. Доповнити Кодекс новими статями 225-1 і 225-2 такого змісту: "Стаття 225-1 . Індексація заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат Заробітна плата підлягає індексації в установленому законодавством про індексацію грошових доходів населення Стаття 225-2. Порядок обчислення середньої заробітної плати 1. Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством про працю, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення розміру пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. 2. При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для обрахування розміру виплат по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини), допомоги по безробіттю враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески. 3. Держава забезпечує щоквартальну підготовку й публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу за видами економічної діяльності, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили." | Відхилено | |||
| 1166. | Стаття 226. Форми і системи оплати праці | Стаття 221. Форми і системи оплати праці | ||
| 1167. | 1. Оплата праці працівників здійснюється за почасовою або відрядною формою. | -1963- Надрага В.І. Частину 1 статті 226 викласти в новій редакції „Оплата праці працівників здійснюється за почасовою, відрядною або іншими системами оплати праці." | Відхилено | 1. Оплата праці працівників здійснюється за почасовою або відрядною формою. |
| -1964- Губський Б.В. У статті 226: частину 1 викласти у новій редакції: "1. Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальної та колективної праці." | Відхилено | |||
| -1965- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 226 викласти у такій редакції: "Форма і система оплати праці визначається роботодавцем. Оплата праці працівників здійснюється за почасовою або відрядною формою." | Відхилено | |||
| 1168. | 2. Почасова форма оплати праці передбачає виплату працівникові встановленої тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за умови виконання норми робочого часу. Не може зменшуватися тарифна ставка (оклад, посадовий оклад), що підлягає виплаті працівникові при почасовій формі оплати праці, у зв'язку з неповним виконанням норм праці (посадових обов'язків). | -1966- Губський Б.В. частину 2 статті 226 виключити; | Відхилено | 2. Почасова форма оплати праці передбачає виплату працівникові встановленої тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за умови виконання норми робочого часу. Не може зменшуватися тарифна ставка (оклад, посадовий оклад), що підлягає виплаті працівникові при почасовій формі оплати праці, через неповне виконання норм праці (посадових обов'язків). |
| 1169. | 3. Відрядна форма оплати праці передбачає збільшення (пропорційне чи прогресивне) заробітної плати залежно від рівня перевиконання норм виробітку (інших норм праці) і її зменшення у зв'язку з невиконанням цих норм. | -1967- Губський Б.В. частину 3 статті 226 виключити; | Відхилено | 3. Відрядна форма оплати праці передбачає збільшення (пропорційне чи прогресивне) заробітної плати залежно від рівня перевиконання норм виробітку (інших норм праці) і її зменшення через невиконання цих норм. |
| 1170. | 4. На підставі почасової і відрядної форми оплати праці з урахуванням особливостей організації праці можуть запроваджуватися системи оплати праці, що передбачають виплату працівникам премій, надбавок, доплат тощо і забезпечують стимулювання продуктивної якісної праці. Оплата може здійснюватися за результатами індивідуальної та колективної праці. | 4. На підставі почасової і відрядної форми оплати праці з урахуванням особливостей організації праці можуть запроваджуватися системи оплати праці, що передбачають виплату працівникам премій, надбавок, доплат тощо і забезпечують стимулювання продуктивної якісної праці. Оплата може здійснюватися за результатами індивідуальної та колективної праці. | ||
| 1171. | 5. Форми і системи оплати праці, тарифні сітки, ставки, тарифні ставки (оклади), схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених цим Кодексом, нормативно-правовими актами у сфері праці, генеральною, галузевими, територіальними угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). | -1968- Надрага В.І. В частині 5 статті 226 слова „зобов'язаний погодити ці питання з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником)" замінити словами „вирішує ці питання з урахуванням думки вільно обраних працівниками представників" | Відхилено | 5. Форми і системи оплати праці, тарифні сітки, ставки, тарифні ставки (оклади), схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених цим Кодексом, трудовим законодавством, генеральною, галузевими, територіальними угодами. Якщо колективний договір не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). |
| -1969- Бронніков В.К. В статті 226 ч.5 слова: "умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат" виключити" | Відхилено | |||
| -1970- Єхануров Ю.І. Перше речення частини 5 статті статі 226 викласти у такій редакції: "Умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених цим Кодексом." | Відхилено | |||
| -1971- Пеклушенко О.М. До статті 226. У частині п'ятій слова "умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат" виключити. | Відхилено | |||
| 1172. | 6. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) робітникам, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються трудовим договором не нижче розміру, що передбачається в порядку, встановленому частинами першою і другою цієї статті, а в межах трудового договору - роботодавцем самостійно. | -1972- Хара В.Г. Викласти частину шосту в редакції: "6. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) робітникам, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються колективним договором з урахуванням вимог статті 219 цього Кодексу та частини п'ятої цієї статті, а в межах трудового договору - роботодавцем самостійно." | Враховано | 6. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) робітникам, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються колективним договором з урахуванням вимог статті 219 цього Кодексу та частини п'ятої цієї статті, а в межах трудового договору - роботодавцем самостійно. |
| -1973- Чикал А.В. Стаття 226 - у частині 6 слова "частинами першою і другою цієї статті" замінити словами "частиною п'ятою цією статті" і поставити крапку, вилучивши подальші слова. | Враховано редакційно | |||
| -1974- Артеменко Ю.А. Пункт 6 статті 226 "Форми і системи оплати праці" слова "а в межах трудового договору - роботодавцем самостійно" замінити словами: "а при оформленні трудових відносин на невизначений строк - роботодавцем самостійно". | Відхилено | |||
| -1975- Ващук К.Т. Доповнити статтю частиною такого змісту: "Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорам" | Відхилено | |||
| -1976- Губський Б.В. Доповнити статтю 226 новою частиною такого змісту: "Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку." | Відхилено | |||
| -1977- Губський Б.В. Доповнити новою статтею 226-1 такого змісту: "Стаття 226-1. Установлення нормованих завдань при погодинній оплаті праці При погодинній оплаті праці працівникам установлюються нормовані завдання. Для виконання окремих трудових функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельності працівників" | Відхилено | |||
| 1173. | Стаття 227. Порядок визначення розцінок у разі застосування відрядної форми оплати праці | Стаття 222. Порядок визначення розцінок у разі застосування відрядної форми оплати праці | ||
| 1174. | 1. У разі застосування відрядної форми оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів робіт, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). | 1. У разі застосування відрядної форми оплати праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів робіт, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). | ||
| 1175. | 2. Розцінка при відрядній формі оплати праці визначається шляхом ділення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на годинну (денну) норму виробітку. Зазначена розцінка може бути визначена також шляхом множення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу. | 2. Розцінка при відрядній формі оплати праці визначається шляхом ділення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на годинну (денну) норму виробітку. Зазначена розцінка може бути визначена також шляхом множення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу. | ||
| 1176. | §3. Особливості оплати праці у разі відхилення | §3. Особливості оплати праці в разі відхилення від звичайних умов | ||
| 1177. | від звичайних умов | |||
| 1178. | Стаття 228. Оплата праці за трудовим договором про надомну працю | Стаття 223. Оплата праці за трудовим договором про роботу вдома | ||
| 1179. | 1. Оплата праці за трудовим договором про надомну працю здійснюється за фактично виконану роботу або виготовлену продукцію відповідно до трудового законодавства, колективного і трудового договору. | -1978- Хара В.Г. Стаття 228. Частину першу доповнити словами "з дотриманням гарантій, визначених угодами тих галузей (підгалузей), до яких ці роботи належать за характером виробництва". | Враховано | 1. Оплата праці за трудовим договором про роботу вдома здійснюється за фактично виконану роботу або виготовлену продукцію відповідно до трудового законодавства, колективного і трудового договорів з дотриманням гарантій, визначених угодами тих галузей, до яких ці роботи належать за характером виробництва. |
| -1979- Чикал А.В. Стаття 228 - частину 1 доповнити словами "з дотриманням гарантій, визначених угодами тих галузей (підгалузей), до яких ці роботи належать за характером виробництва". | Враховано | |||
| -1980- Волинець М.Я. Стаття 228 - частину першу доповнити словами "з дотриманням гарантій, встановлених для тих галузей (підгалузей), до яких ці роботи належать за характером виробництва." | Враховано | |||
| 1180. | 2. Уся виконана за трудовим договором про надомну працю робота оплачується в одинарному розмірі, крім випадків, коли трудовим договором передбачається виконання роботи на умовах, за якими законодавством передбачено підвищену оплату праці. | -1981- Беспалий Б.Я. Стаття 228. Частину 2 після тексту "за якими" доповнити словом "трудовим" | Враховано | 2. Уся виконана робота за трудовим договором про роботу вдома оплачується в одинарному розмірі, крім випадків, коли трудовим договором передбачається виконання роботи на умовах, за якими трудовим законодавством передбачено підвищену оплату праці. |
| -1982- Губський Б.В. Доповнити Кодекс новою статтею 228-1 такого змісту: "Стаття 228-1. Оплата праці за трудовим контрактом Оплата праці за трудовим контрактом визначається за угодою сторін на підставі нормативно - правових актів про працю, умов колективного та трудового договорів і пов'язана з виконанням умов трудового контракту." | Відхилено | |||
| 1181. | Стаття 229. Оплата праці у разі виконання робіт різної кваліфікації | Стаття 224. Оплата праці в разі виконання робіт різної кваліфікації | ||
| 1182. | 1. У разі виконання працівниками робіт різної кваліфікації при почасовій формі заробітної плати, оплата здійснюється за тарифною ставкою (окладом, посадовим окладом) вищої кваліфікації. Це ж правило застосовується у разі виконання працівником робіт, що належать до різних спеціальностей (посад). | -1983- Надрага В.І. В частині 1 статті 229 виключити слова „. Це ж правило застосовується у разі виконання працівником робіт, що належать до різних спеціальностей (посад)" | Відхилено | 1. У разі виконання працівниками робіт різної кваліфікації при почасовій формі оплати праці, оплата здійснюється за тарифною ставкою (окладом, посадовим окладом) вищої кваліфікації. Це ж правило застосовується в разі виконання працівником робіт, що належать до різних спеціальностей (посад). |
| 1183. | 2. Праця працівників-відрядників оплачується за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується. | 2. Праця працівників-відрядників оплачується за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується. | ||
| 1184. | 3. Якщо трудовим договором допускається доручення працівникам-відрядникам виконання робіт, що тарифікуються нижче присвоєних їм розрядів, оплата робіт нижчої кваліфікації здійснюється виходячи з тарифної ставки, що відповідає спеціальності і розряду працівника, та норм виробітку (часу), встановлених для робіт, які виконуються. | -1984- Ландик В.І. Стаття 229. Оплата праці у разі виконання робіт різної кваліфікацію Пункт 3 статті виключити. | Відхилено | 3. Якщо трудовим договором допускається доручення працівникам-відрядникам виконання робіт, що тарифікуються нижче присвоєних їм розрядів, оплата робіт нижчої кваліфікації здійснюється виходячи з тарифної ставки, що відповідає спеціальності і розряду працівника, та норм виробітку (часу), встановлених для робіт, які виконуються. |
| -1985- Надрага В.І. Доповнити Кодекс статтею 229-1 такого змісту: Стаття 229-1 . Оплата праці працівників загальних (наскрізних) професій і посад Розміри ставок (окладів) працівників загальних (наскрізних) професій і посад встановлюються на умовах, визначених трудовим чи колективним договором, з дотриманням гарантій, встановлених нормативно - правовими актами про працю та генеральною, галузевою, регіональною угодами. | Відхилено | |||
| -1986- Губський Б.В. Доповнити Кодекс новими статтями 229-1 і 229-2 такого змісту: "Стаття 229-1 . Оплата праці працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній сфері діяльності Для працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній сфері, діяльності, умови оплати праці встановлюються в трудовому чи колективному договорі з дотриманням гарантій, визначених нормативно - правовими актами про працю та галузевими угодами, до яких ці підрозділи належать за характером виробництва. Стаття 229-2 . Оплата праці працівників загальних (наскрізних) професій і посад Розміри ставок (окладів) працівників загальних (наскрізних) професій і посад встановлюються на умовах, визначених трудовим чи колективним договором, з дотриманням гарантій, встановлених нормативно - правовими актами про працю та генеральною, галузевою, регіональною угодами." | Відхилено | |||
| 1185. | Стаття 230. Оплата праці на важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я | Стаття 225. Оплата праці на важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я | ||
| 1186. | 1. На важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я колективними договорами встановлюється підвищена оплата праці з дотриманням мінімальних державних гарантій. Якщо колективний договір не укладався, розмір оплати праці на таких роботах визначається нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). | -1987- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 230 "Оплата праці на важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я" після слів "підвищеного ризику для здоров'я" додати слова "перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України". | Відхилено | 1. На важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я колективними договорами встановлюється підвищена оплата праці з дотриманням мінімальних державних гарантій. Якщо колективний договір не укладався, розмір оплати праці на таких роботах визначається нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). |
| -1988- Надрага В.І. В частині 1 статті 230 слова „погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником)" замінити словами „з урахуванням думки вільно обраних працівниками представників" | Відхилено | |||
| -1989- Бронніков В.К. Стаття 230 В першому реченні після слів "підвищеного ризику для здоров'я" доповнити словами "перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України", а далі за текстом речення. | Відхилено | |||
| -1990- Пеклушенко О.М. До статті 230. У частині першій після слів "для здоров'я" доповнити словами "перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України". | Відхилено | |||
| 1187. | Стаття 231. Збереження заробітної плати у разі переведення працівника на іншу нижчеоплачувану роботу | Стаття 226. Збереження заробітної плати в разі переведення працівника на іншу нижчеоплачувану роботу | ||
| 1188. | 1. У разі переведення на іншу постійну нижчеоплачувану роботу незалежно від підстави переведення за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення. | -1991- Анісімов В.О. В статті 231 в п.1 слово "двох" замінити на слово "чотирьох". Далі за текстом. | Відхилено | 1. У разі переведення на іншу постійну нижчеоплачувану роботу незалежно від підстави переведення за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення. |
| 1189. | 2. У разі тимчасового переведення працівника на легшу нижчеоплачувану роботу оплата праці здійснюється відповідно до частини першої цієї статті, якщо законодавством не передбачена виплата допомоги з державного соціального страхування, розмір якої обчислюється за загальними правилами і не може перевищувати заробітку, який працівник отримував до переведення. Колективним договором (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), може встановлюватися правило про збереження попереднього заробітку протягом усього часу переведення. Попередній заробіток при цьому визначається в загальному порядку, встановленому для розрахунку середньої заробітної плати. | -1992- Надрага В.І. В частині 2 статті 231 слова „Колективним договором (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), може встановлюватися правило про збереження попереднього заробітку протягом усього часу переведення. Попередній заробіток при цьому визначається в загальному порядку, встановленому для розрахунку середньої заробітної плати" виключити | Відхилено | 2. У разі тимчасового переведення працівника на легшу нижчеоплачувану роботу оплата праці здійснюється відповідно до частини першої цієї статті, якщо законодавством не передбачена виплата допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, розмір якої обчислюється за загальними правилами і не може перевищувати заробітку, який працівник отримував до переведення. Колективним договором (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником) може встановлюватися правило про збереження попереднього заробітку протягом усього часу переведення. Попередній заробіток при цьому визначається в загальному порядку, встановленому для розрахунку середньої заробітної плати. |
| -1993- Губський Б.В. У статті 231 частину 2 викласти у новій редакції: "2. При переведенні працівника за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу за працівником зберігається попередній середній заробіток протягом трьох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених цим Кодексом і законами України, - за весь час виконання нижче оплачуваної роботи і йому провадиться виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням із першого дня за час такої роботи (але не більш, як два місяці), що покриває різницю до попереднього заробітку." | Відхилено | |||
| 1190. | 3. Якщо заробітна плата зазначених працівників на легшій роботі є вищою, ніж та, яку вони отримували до переведення, їм виплачується заробітна плата, що відповідає роботі, яка виконується. | 3. Якщо заробітна плата зазначених працівників на легшій роботі є вищою, ніж та, яку вони отримували до переведення, їм виплачується заробітна плата, що відповідає роботі, яка виконується. | ||
| 1191. | Стаття 232. Оплата праці у разі суміщення професій (посад) та у разі застосування інших форм інтенсифікації праці | Стаття 227. Оплата праці в разі суміщення професій (посад) та в разі застосування інших форм інтенсифікації праці | ||
| 1192. | 1. Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою або тією ж професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, здійснюється доплата за суміщення професій (посад), збільшення обсягу виконуваної роботи, розширення зони обслуговування або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. | 1. Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою або тією ж професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, здійснюється доплата за суміщення професій (посад), збільшення обсягу виконуваної роботи, розширення зони обслуговування або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. | ||
| 1193. | 2. Розмір доплати за суміщення професій (посад), збільшення обсягу виконуваної роботи, розширення зони обслуговування, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених колективним договором (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), шляхом погодження між працівником і роботодавцем. | -1994- Надрага В.І. Частину 2 статті 232 викласти в новій редакції „Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються за погодженням роботодавця і працівника" | Відхилено | 2. Розмір доплати за суміщення професій (посад), збільшення обсягу виконуваної роботи, розширення зони обслуговування, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених колективним договором (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), шляхом погодження між працівником і роботодавцем. |
| -1995- Губський Б.В. Частину 2 статті 232 викласти у новій редакції: "2. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у трудовому чи колективному договорі." | Відхилено | |||
| 1194. | Стаття 233. Оплата праці за сумісництвом | Стаття 228. Оплата праці за сумісництвом | ||
| 1195. | 1. Працівники, які працюють за сумісництвом, отримують заробітну плату за фактично виконану роботу на загальних підставах. | 1. Працівники, які працюють за сумісництвом, отримують заробітну плату за фактично виконану роботу на загальних підставах. | ||
| 1196. | Стаття 234. Оплата праці за неповний робочий час | Стаття 229. Оплата праці за неповний робочий час | ||
| 1197. | 1. Оплата праці за неповний робочий час здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. | 1. Оплата праці за неповний робочий час здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. | ||
| 1198. | Стаття 235. Оплата праці за роботу у нічний час | -1996- Чикал А.В. Стаття 235 - викласти у наступній редакції: "Оплата праці за роботу у вечірній та нічний час" | Відхилено | Стаття 230. Оплата праці за роботу в нічний час |
| -1997- Губський Б.В. Статтю 235 викласти у такій редакції: "Стаття 235. Оплата праці при роботі у нічний час | Відхилено | |||
| 1199. | 1. Робота у нічний час (частина перша статті 140 цього Кодексу) оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється колективним договором, але не нижче ніж на 20 відсотків тарифної ставки (окладу). | -1998- 1. Робота у нічний час (стаття 140 цього Кодексу) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним чи трудовим договором, щонайменше на двадцять відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. 2. По відношенню до працівників, які постійно виконують роботу у нічний час підвищення заробітної плати передбачене частиною 1 цієї статті може бути замінено тарифною ставкою (окладом), розмір яких відповідає тривалості роботи у нічний час" | Немає висновку | 1. Робота в нічний час (частина перша статті 134 цього Кодексу) оплачується в підвищеному розмірі, що встановлюється угодами, колективним договором, але не нижче ніж на 20 відсотків тарифної ставки (окладу). |
| -1999- Чикал А.В. Стаття 235 - викласти у наступній редакції: "Робота у вечірній та нічний час (частина перша статті 140 цього Кодексу) оплачується у підвищеному розмірі що встановлюється генеральною, галузевою угодами, колективним договором, але не нижче ніж на 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у вечірній час і не нижче ніж на 40 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час". | Враховано частково | |||
| -2000- Беспалий Б.Я. Стаття 235. Частину 1 наприкінці доповнити текстом "за рахунок коштів відповідного бюджету, передбачених на виконання цих державних чи громадських обов'язків" | Відхилено | |||
| -2001- Бронніков В.К. Стаття 235 Після слів "тарифної ставки (окладу)" доповнити словами "за фактично відпрацьований час з 22 години вечора до 6 години ранку." | Відхилено | |||
| -2002- Пеклушенко О.М. До статті 235. У частині першій після слів "ставки (окладу)" доповнити словами "за фактично відпрацьований час з 22 години вечора до 6 години ранку". | Відхилено | |||
| -2003- Артеменко Ю.А. Частину 1 статті 235 "Оплата праці за роботу у нічний час" викласти в такій редакції: "1. Робота у нічний час (частина перша статті 140 цього Кодексу) оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється колективним договором, але не нижче ніж на 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за фактично відпрацьований час з 22 години вечора до 6 години ранку | Відхилено | |||
| -2004- Надрага В.І. Статтю 235 доповнити частиною 2 такого змісту: „По відношенню до працівників, які постійно виконують роботу у нічний час підвищення заробітної плати передбачене частиною 1 цієї статті може бути замінено тарифною ставкою (окладом), розмір яких відповідає тривалості роботи у нічний час" | Відхилено | |||
| 1200. | Стаття 236. Оплата праці при поділі робочого дня на частини | Стаття 231. Оплата праці при поділі робочого дня на частини | ||
| 1201. | 1. Робота при поділі робочого дня на частини (стаття 148 цього Кодексу) оплачується у розмірі, який щонайменше на 20 відсотків перевищує тарифні ставки (оклади). | -2005- Надрага В.І. Частину 1 статті 236 викласти в новій редакції: „На роботах з особливими умовами й характером праці, а також у разі виконання робіт, інтенсивність яких неоднакова протягом робочого дня (зміни), робочий день може бути поділений на частини заздалегідь встановленим режимом робочого часу, що передбачає не більше ніж одну перерву у роботі тривалістю не довше п'яти годин (а для водіїв автомобільного транспорту і транспортного зв'язку - не довше шести годин) і за умови, щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала встановленої тривалості щоденної роботи. При цьому зазначена перерва не зараховується до робочого часу, однак час такої перерви оплачується працівникові за погодженням роботодавця і працівника" | Відхилено | 1. Робота при поділі робочого дня на частини (стаття 143 цього Кодексу) оплачується в розмірі, який щонайменше на 20 відсотків перевищує тарифні ставки (оклади). |
| -2006- Губський Б.В. Статтю 236 викласти у такій редакції: "Робота при поділі робочого дня на частини (стаття 148 цього Кодексу) оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним чи трудовим договором щонайменше на двадцять відсотків тарифної ставки (окладу) чи на загальних підставах з урахуванням вимог частини 1 статті 148 цього Кодексу." | Відхилено | |||
| 1202. | Стаття 237. Оплата праці у разі виконання надурочних робіт і роботи в надурочний час | -2007- Губський Б.В. Статтю 237 викласти у такій редакції: "Стаття 237. Оплата праці при виконанні надурочних робіт і роботі в надурочний час | Відхилено | Стаття 232. Оплата праці в разі виконання надурочних робіт і роботи в надурочний час |
| 1203. | 1. При почасовій формі оплати праці надурочні роботи (стаття 154 цього Кодексу) оплачуються в подвійному розмірі. | -2008- 1. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. 2. За погодинною системою оплати праці надурочні роботи та робота в надурочний час (стаття 154 цього Кодексу) оплачується у подвійному розмірі годинної ставки (окладу). | Немає висновку | 1. При почасовій формі оплати праці надурочні роботи (стаття 149 цього Кодексу) оплачуються в подвійному розмірі. |
| -2009- Надрага В.І. В частині 1 статті 237 слова „в подвійному розмірі" замінити словами „в розмірі, передбаченому колективним або трудовим договорами" | Відхилено | |||
| -2010- Чикал А.В. Стаття 237 - частину 1 викласти в наступній редакції: "1. При погодинній формі оплати праці надурочні роботи (стаття 154 цього Кодексу) оплачується: 1) до 60 годин протягом року - у подвійному розмірі; 2) понад 60 годину протягом року - у потрійному розмірі. | Відхилено | |||
| 1204. | 2. При відрядній формі оплати праці виконана в надурочний час робота оплачується за подвійною тарифною ставкою. | -2011- Чикал А.В. У частині 2 слова "за подвійною тарифною ставкою" замінити словами "за подвійними відрядними розцінками". | Враховано | 2. При відрядній формі оплати праці виконана в надурочний час робота оплачується за подвійними відрядними розцінками. |
| -2012- Надрага В.І. В частині 2 статті 237 слова „за подвійною тарифною ставкою" замінити словами „в розмірі, передбаченому колективним та трудовим договорами" | Відхилено | |||
| -2013- Бронніков В.К. Стаття 237Викласти у новій редакції частину 2: " При відрядній формі оплати праці за виконану в надурочний час роботу здійснюється доплата у розмірі 100% тарифної ставки за фактично відпрацьований час надурочно." | Відхилено | |||
| -2014- Пеклушенко О.М. До статті 237. Частину другу викласти у такій редакції: "При відрядній формі роботи оплати праці за виконану в надурочний час роботу здійснюється доплата у розмірі 100% тарифної ставки за фактично відпрацьований час надурочно." | Відхилено | |||
| 1205. | 3. У разі застосування підсумованого обліку робочого часу (стаття 147 цього Кодексу) оплачуються як надурочні години, відпрацьовані понад установлений робочий час сумарно за обліковий період у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. У разі залучення працівників, які працюють за підсумованим обліком робочого часу, до роботи у день державного або релігійного свята (частини третя - п'ята статті 166 цього Кодексу), та відмови працівника від надання йому іншого дня відпочинку для цілей визначення тривалості надурочної роботи час роботи в день державного і релігійного свята не включається до складу відпрацьованого часу. | -2015- Губський Б.В. Статтю 237 викласти у такій редакції: "3. За відрядною системою оплати праці за надурочні роботи та роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі сто відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. | Відхилено | 3. У разі застосування підсумованого обліку робочого часу (стаття 142 цього Кодексу) оплачуються як надурочні години, відпрацьовані понад установлений робочий час сумарно за обліковий період у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. У разі залучення працівника, який працює за підсумованим обліком робочого часу, до роботи в день державного або релігійного свята (частини третя - п'ята статті 161 цього Кодексу) та відмови працівника від надання йому іншого дня відпочинку для визначення тривалості надурочної роботи час роботи в день державного і релігійного свята не включається до складу відпрацьованого часу. |
| 1206. | 4. Компенсація надурочних робіт шляхом надання дня відпочинку (відгулу) допускається за домовленістю між сторонами трудових відносин, але це не виключає права працівника на підвищену оплату надурочних робіт відповідно до частин першої і другої цієї статті. | -2016- 4. У разі застосування підсумованого обліку робочого часу (стаття 147 цього Кодексу) оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою й другою цієї статті. 5. Працівникам, які самостійно планують свій робочий час (стаття ____цього Кодексу) робота в надурочний час не компенсується, крім випадків залучення їх роботодавцем до виконання надурочних робіт (стаття 155 цього Кодексу). 6. По відношенню до працівників, які постійно виконують роботу у надурочний час підвищення заробітної плати передбачене частинами 2 - 4 цієї статті може бути замінено тарифною ставкою (окладом), розмір яких відповідає тривалості роботи у надурочний час" | Немає висновку | 4. Компенсація надурочних робіт шляхом надання дня відпочинку (відгулу) допускається за домовленістю між роботодавцем і працівником, але це не виключає права працівника на підвищену оплату надурочних робіт відповідно до частин першої і другої цієї статті. |
| -2017- Єхануров Ю.І. У статті 237 частині 4 слова "сторонами трудових відносин" замінити словами "працівником та роботодавцем". | Відхилено | |||
| -2018- Ландик В.І. Стаття 237. Оплата праці у разі виконання надурочних робіт і роботи в надурочний час. Пункт 4 статті читати в наступній редакції: За домовленістю між сторонами трудових відносин надурочні роботи можуть бути компенсовані шляхом надання дня відпочинку (відгулу), але це виключає право працівника на підвищену оплату надурочних робіт відповідно до частин першої і другої цієї статті. | Відхилено | |||
| 1207. | Стаття 238. Оплата роботи у вихідний день, день державного і релігійного свята | -2019- Губський Б.В. Статтю 238 викласти у наступній редакції: "Стаття 238. Оплата праці при роботі у святковий чи вихідний день | Враховано частково | Стаття 233. Оплата роботи у вихідний день, день державного або релігійного свята |
| 1208. | 1. Робота у вихідний день, день державного і релігійного свята (стаття 165 цього Кодексу) чи день, що є для працівника вихідним (стаття 186 цього Кодексу), оплачується у подвійному розмірі: | -2020- 1. Робота у святковий чи вихідний день (статті 163 і 165 цього Кодексу) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад установлений оклад, якщо робота у святковий і вихідний день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму." | Враховано частково | 1. Робота у вихідний день, день державного або релігійного свята (стаття 160 цього Кодексу) чи день, що є для працівника вихідним (стаття 159 цього Кодексу), оплачується в подвійному розмірі: |
| 1209. | 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; | 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; | ||
| 1210. | 2) працівникам, праця яких оплачується почасово, - у подвійному розмірі виходячи із встановленої тарифної ставки (окладу). | 2) працівникам, праця яких оплачується почасово, - у подвійному розмірі виходячи з встановленої тарифної ставки (окладу). | ||
| 1211. | 2. У разі коли робота у день державного і релігійного свята проводиться понад норму робочого часу (у зв'язку з відмовою працівника від надання іншого дня відпочинку), оплата здійснюється понад оклад (якщо основна заробітна плата працівника встановлена у формі місячного окладу), або як за робочий час, відпрацьований додатково до норми робочого часу, або відповідно до розцінок і рівня виконання норми праці (при відрядній формі оплати праці). | -2021- Чикал А.В. Стаття 238 - частину другу викласти у наступній редакції: У випадках, коли робота у вихідний день, день державного чи релігійного свята проводиться понад норму робочого часу (у зв'язку з відмовою працівника від надання іншого дня відпочинку), оплата праці здійснюється в розмірі, вказаному у частині 1 цієї статті". | Відхилено | У разі якщо робота в день державного або релігійного свята проводиться понад норму робочого часу (у зв'язку з відмовою працівника від надання іншого дня відпочинку), оплата здійснюється понад оклад (якщо основна заробітна плата працівника встановлена у формі місячного окладу) або як за робочий час, відпрацьований додатково до норми робочого часу, або відповідно до розцінок і рівня виконання норми праці (при відрядній формі оплати праці). |
| -2022- Хара В.Г. Частину 2 статті записати абзацом другим, із відповідною зміною нумерації частин. | Враховано | |||
| -2023- Волинець М.Я. Стаття 238 - частину другу викласти у наступній редакції: "У випадках, коли робота у вихідний день, день державного чи релігійного свята проводиться понад норму робочого часу (у зв'язку з відмовою працівника від надання іншого дня відпочинку), оплата праці здійснюється в розмірі, вказаному у частині 1 цієї статті." | Відхилено | |||
| -2024- Губський Б.В. Статтю 238 викласти у наступній редакції: "2. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у день державного чи релігійного свята або день, що є для працівника вихідним. " | Враховано частково | |||
| 1212. | 3. Оплата у розмірі, визначеному у частині другій цієї статті, здійснюється за години, фактично відпрацьовані у день державного і релігійного свята або день, що є для працівника вихідним. | 2. Оплата праці в розмірі, визначеному в частині другій цієї статті, здійснюється за години, фактично відпрацьовані в день державного або релігійного свята або в день, що є для працівника вихідним. | ||
| 1213. | Стаття 239. Порядок оплати часу простою | Стаття 234. Порядок оплати часу простою | ||
| 1214. | 1. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). | -2025- Губський Б.В. Статтю 239 після частини 1 доповнити новою частиною такого змісту: "2. Про початок простою працівник повинен попередити роботодавця чи свого керівника, інших посадових осіб." | Враховано | 1. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою працівник повинен попередити роботодавця чи свого керівника, інших посадових осіб. |
| 1215. | 2. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя або здоров'я працівника чи для оточення і навколишнього природного середовища не з вини працівника, за таким працівником зберігається середня заробітна плата. У такому ж розмірі оплачується час простою (в тому числі у разі, коли працівник на роботу не виходив), викликаного зупиненням експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці або службою охорони праці. | -2026- Беспалий Б.Я. Стаття 239, частина 2, речення 1. Передбачити за який саме період вираховується середня заробітна плата | Відхилено | 2. За час простою, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя або здоров'я працівника чи для оточуючих його людей і довкілля не з вини працівника, за таким працівником зберігається середня заробітна плата. У такому ж розмірі оплачується час простою (у тому числі в разі, якщо працівник на роботу не виходив), зумовленого зупиненням експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці або службою охорони праці. |
| -2027- Надрага В.І. Частину 2 статті 239 викласти в новій редакції „Про початок простою працівник повинен попередити роботодавця чи свого керівника, інших посадових осіб." | Враховано | |||
| 1216. | 3. Час простою з вини працівника не оплачується. | 3. Час простою з вини працівника не оплачується. | ||
| 1217. | Стаття 240. Порядок оплати праці під час освоєння нового виробництва (нових видів продукції) | Стаття 235. Порядок оплати праці під час освоєння нового виробництва (нових видів продукції) | ||
| 1218. | 1. На період освоєння нового виробництва (нових видів продукції) працівникам здійснюється доплата до попередньої середньої заробітної плати відповідно до умов колективного договору (іншого нормативного акта роботодавця, погодженого з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). | -2028- Надрага В.І. В частині 1 статті 240 слова „погодженого з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником)" замінити словами „з урахуванням думки вільно обраних працівниками представників" | Відхилено | 1. На період освоєння нового виробництва (нових видів продукції) працівникам здійснюється доплата до попередньої середньої заробітної плати відповідно до умов колективного договору (нормативного акта роботодавця, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). |
| 1219. | Стаття 241. Збереження попередніх розцінок у разі впровадження винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції | -2029- Надрага В.І. Статтю 241 виключити | Відхилено | Стаття 236. Збереження попередніх розцінок у разі впровадження винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції |
| 1220. | 1. За працівником, який створив винахід, корисну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зумовили зміну норм праці і розцінок, зберігаються попередні розцінки протягом шести місяців від дати початку їх впровадження. | 1. За працівником, який створив винахід, корисну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зумовили зміну норм праці і розцінок, зберігаються попередні розцінки протягом шести місяців від дати початку їх впровадження. | ||
| 1221. | 2. Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, коли автор об'єктів інтелектуальної власності раніше не виконував роботи, норми і розцінки на які змінено у зв'язку з їх впровадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження. | 2. Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, якщо автор об'єктів інтелектуальної власності раніше не виконував роботи, норми і розцінки на які змінено у зв'язку з їх впровадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження. | ||
| 1222. | 3. За іншими працівниками, які допомогли авторові у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції, попередні розцінки зберігаються протягом трьох місяців. | 3. За іншими працівниками, які допомогли авторові у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції, попередні розцінки зберігаються протягом трьох місяців. | ||
| 1223. | Стаття 242. Порядок оплати праці за незакінченим відрядним нарядом | Стаття 237. Порядок оплати праці за незакінченим відрядним нарядом | ||
| 1224. | 1. У разі коли працівник залишає відрядний наряд незакінченим з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується відповідно до існуючих норм і розцінок, а якщо таким чином визначити розмір неможливо, оплата визначається відповідно до виконаної роботи. | -2030- Єхануров Ю.І. В ч.1 статті 242 після слів: "оплата визначається" доповнити слова: "за погодженням між роботодавцем і працівником -" | Враховано | 1. У разі якщо працівник залишає відрядний наряд незакінченим з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується відповідно до існуючих норм і розцінок, а якщо таким чином визначити розмір неможливо, оплата визначається за погодженням між роботодавцем і працівником - відповідно до виконаної роботи. |
| 1225. | Стаття 243. Порядок оплати праці у разі невиконання норм виробітку | Стаття 238. Порядок оплати праці в разі невиконання норм виробітку | ||
| 1226. | 1. У разі невиконання норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому випадку не може бути нижчою двох третин тарифної ставки встановленого такому працівникові розряду (окладу) і мінімальної заробітної плати. У разі невиконання норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до фактично виконаної роботи. | -2031- Чикал А.В. Стаття 243 - перше і друге речення викласти у наступній редакції: "У разі невиконання норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється у розмірі тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу)". | Відхилено | 1. У разі невиконання норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому випадку не може бути нижчою двох третин тарифної ставки встановленого такому працівникові розряду (окладу) і мінімальної заробітної плати. У разі невиконання норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до фактично виконаної роботи. |
| -2032- Волинець М.Я. Стаття 243 - викласти у наступній редакції: "1. У разі невиконання норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється у розмірі тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу)." | Відхилено | |||
| 1227. | Стаття 244. Порядок оплати праці у разі виготовлення продукції, що виявилася браком | Стаття 239. Порядок оплати праці в разі виготовлення продукції, що виявилася браком | ||
| 1228. | 1. У разі виготовлення продукції, що виявилася браком не з вини працівника, оплата праці здійснюється за звичайними розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цьому випадку не може бути нижчою двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) і мінімальної заробітної плати. Це ж правило застосовується у разі, коли брак виник унаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі або з вини роботодавця, а також у разі виявлення браку після приймання виробів органом технічного контролю. | -2033- Сухий Я.М. Стаття 244 У частині 1 перше речення викласти в такій редакції: "У разі виготовлення продукції, що виявилась за висновком спеціально створеної на підприємстві комісії браком не з вини працівника, оплата праці здійснюється за звичайними розцінками." у частині 1 друге речення виключити. | Враховано частково | 1. У разі виготовлення продукції, що виявилася браком не з вини працівника, оплата праці здійснюється за звичайними розцінками. Це ж правило застосовується в разі, якщо брак виник унаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі або з вини роботодавця, а також у разі виявлення браку після приймання виробів органом технічного контролю. |
| -2034- Анісімов В.О. В статті 244 в п.1 слова "двох третин" у другому реченні вилучити, далі за текстом. | Враховано | |||
| -2035- Ландик В.І. Стаття 244. Порядок оплати праці у разі виготовлення продукції, що виявилася браком. Текст пункту 1 статті змінити текстом: У разі виготовлення продукції, що виявилася браком не з вини працівника, оплата праці здійснюється за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника у цьому випадку не може бути нижчою двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) і мінімальної заробітної плати. Це ж правило застосується у разі, коли брак виник внаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі або з вини роботодавця, а також у разі виявлення браку після приймання виробів органом технічного контролю. | Відхилено | |||
| -2036- Чикал А.В. Стаття 244 - в частині першій друге речення виключити, оскільки воно суперечить першому реченню цієї статті. | Враховано | |||
| -2037- Волинець М.Я. Стаття 244 - в частині першій друге речення виключити‚ оскільки воно суперечить першому реченню цієї статті. | Враховано | |||
| -2038- Артеменко Ю.А. Частину 1 статті 244 "Порядок оплати праці у разі виготовлення продукції, що виявилася браком" викласти в такій редакції: "1. У разі виготовлення продукції, що виявилась браком не з вини працівника, оплата праці здійснюється за звичайними розцінками. Це ж правило застосовується у разі, коли брак виник унаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі або з вини роботодавця, а також у разі виявлення браку після приймання виробів органом технічного контролю." | Враховано | |||
| -2039- Бронніков В.К. Статтю 244 ч.1 викласти у такій редакції: "У разі виготовлення продукції, що виявилась за висновком спеціально створеної на підприємстві комісії браком не з вини працівника, оплата праці здійснюється за звичайними розцінками Це ж правило застосовується у разі, коли брак виник унаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі або з вини роботодавця, а також у разі виявлення браку після приймання виробів органом технічного контролю." | Враховано редакційно | |||
| -2040- Пеклушенко О.М. До статті 224. Частину першу викласти в такій редакції: "У разі виготовлення продукції, що виявилась за висновком спеціально створеної на підприємстві комісії браком не з вини працівника, оплата праці здійснюється за звичайними розцінками. Це ж правило застосовується у разі, коли брак виник унаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі або з вини роботодавця, а також у разі виявлення браку після приймання виробів органом технічного контролю." | Враховано редакційно | |||
| 1229. | 2. Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками. | -2041- Бронніков В.К. У статті 244 частині 2 перше речення викласти у такій редакції : "Повний брак за висновком спеціально створеної на підприємстві комісії з вини працівника оплаті не підлягає." | Відхилено | 2. Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками. |
| -2042- Пеклушенко О.М. У статті 244. У частині другій перше речення викласти в такій редакції: "Повний брак за висновком спеціально створеної на підприємстві комісії з вини працівника оплаті не підлягає." | Відхилено | |||
| -2043- Надрага В.І. В статті 244 доповнити частиною 3 такого змісту „Відшкодування шкоди, завданої роботодавцю за виготовлення браку з вини працівника, проводиться за його рахунок" | Відхилено | |||
| 1230. | §4. Здійснення роботодавцем виплат працівникам | §4. Здійснення роботодавцем виплат працівникам | ||
| 1231. | Стаття 245. Форма виплат | Стаття 240. Форма виплат | ||
| 1232. | 1. Виплата заробітної плати, гарантійних і компенсаційних сум працівнику здійснюється у грошових одиницях, що перебувають у законному обігу на території України. Виплати у формі боргових зобов'язань і/або у будь-якій іншій формі, що не передбачена цією статтею, не допускаються. | -2044- Хара В.Г. Частину 1 статті 245 викласти у такій редакції: "1. Виплата працівнику заробітної плати, (основної і додаткової) здійснюється готівкою у грошових одиницях, що перебувають у законному обігу на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і/або у будь-якій іншій негрошовій формі, що не передбачена цією статтею, не допускаються." | Враховано | 1. Виплата працівнику заробітної плати (основної і додаткової) здійснюється готівкою у грошових одиницях України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і/або у будь-якій іншій негрошовій формі, що не передбачена цією статтею, не допускається. |
| 1233. | 2. Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками чи у безготівковому порядку за наявності згоди працівника. | -2045- Коновалюк В.І. Частину 2 статті 245 викласти у такій редакції: "2. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовим переказом на зазначений ними рахунок (адресу) без стягнення (утримання) плати за ці послуги з працівника та з дотриманням правил частини першої цієї статті стосовно строків виплати заробітної плати." | Відхилено | 2. Заробітна плата може виплачуватися у безготівковому порядку за наявності письмової згоди працівника. |
| 1234. | 3. Колективним договором (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків заробітної плати, нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників. Кабінетом Міністрів України встановлюється перелік товарів, які не можуть бути використані для виплати заробітної плати натурою. | -2046- Коновалюк В.І. В частині третій статті 245 цифру "30" замінити цифрою "20" | Відхилено | 3. Колективним договором (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків заробітної плати, нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників. Кабінетом Міністрів України встановлюється перелік товарів, які не можуть бути використані для виплати заробітної плати натурою. |
| -2047- Анісімов В.О. В статті 245 в п.3 у першому реченні після слів "...вільно обраними працівниками представниками (представником)" додати "за згодою працівника", і далі за текстом. | Відхилено | |||
| -2048- Чикал А.В. Стаття 245 - у частині три цифру "50" замінити на цифру "30", що відповідатиме статті 4 Конвенції МОП № 95 "Про захист заробітної плати". | Відхилено | |||
| -2049- Горбаль В.М. Частину 3 статті 245 законопроекту в існуючій редакції виключити | Відхилено | |||
| -2050- Надрага В.І. В частині 3 статті 245 слова „у розмірі, що не перевищує 30 відсотків заробітної плати, нарахованої за місяць" замінити словами „за погодженням роботодавця і працівника" | Відхилено | |||
| 1235. | Стаття 246. Строки, періодичність, місце та гарантії виплати заробітної плати | Стаття 241. Строки, періодичність, місце та гарантії виплати заробітної плати | ||
| 1236. | 1. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором чи нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. | -2051- Чикал А.В. Стаття 246 - частину один доповнити реченням наступного змісту: "Перша виплата - аванс - здійснюється у поточному місяці у розмірі, встановленому колективним договором, а якщо такий не укладався - актом роботодавця, погодженим з представником працівників, друга виплата - остаточний розрахунок - у наступному місяці". | Відхилено | 1. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором чи нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. |
| -2052- Надрага В.І. В частині 1 статті 246 слова „але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів" виключити. | Відхилено | |||
| 1237. | 2. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним днем, днем державного чи релігійного свята, робота в який не проводиться, заробітна плата виплачується напередодні. | 2. У разі якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним днем, днем державного чи релігійного свята, робота в які не проводиться, заробітна плата виплачується напередодні. | ||
| 1238. | 3. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється здійснювати виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. | -2053- Надрага В.І. В частині 3 статті 246 слова „Забороняється здійснювати виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам" виключити. | Відхилено | 3. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється здійснювати виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. |
| 1239. | 4. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовим переказом на зазначений ними рахунок (адресу) без стягнення (утримання) плати за ці послуги з працівника та з дотриманням правил частини першої цієї статті стосовно строків виплати заробітної плати. | -2054- Коновалюк В.І. Частину 4 - виключити Стаття 246 доповнити частину 4 такого змісту: 4. Заробітна плата, не отримана до дня смерті працівника, видається членам його сім'ї або особам, які знаходилися на утриманні померлого на день його смерті. | Відхилено | 4. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовим переказом на зазначений ними рахунок (адресу) без стягнення (утримання) плати за ці послуги з працівника та з дотриманням правил частини першої цієї статті стосовно строків виплати заробітної плати. |
| -2055- Беспалий Б.Я. Стаття 246. Частину 4 викласти у редакції: "За погодженням між працівником та роботодавцем виплата заробітної плати може здійснюватись через установи банків, поштовим переказом на зазначений працівником рахунок чи адресу з дотриманням правил, встановлених частиною першої цієї статті. У цьому разі плата за банківські чи поштові послуги здійснюється за рахунок сторони (працівника чи роботодавця), яка була ініціатором такої форми виплат заробітної плати" | Відхилено | |||
| -2056- Чикал А.В. Стаття 246 У частині чотири слова "за особистою письмовою згодою" замінити на слова "за особистою заявою". | Відхилено | |||
| -2057- Надрага В.І. В частині 4 статті 246 слова „та з дотриманням правил частини першої цієї статті стосовно строків виплати заробітної плати" виключити. | Відхилено | |||
| 1240. | 5. Виплата заробітної плати працівникам із коштів, що надходять на рахунок роботодавця в банку, а також коштів, виручених від продажу майна роботодавця (крім майна, що відповідно до укладених роботодавцем цивільно-правових договорів перебуває в заставі), здійснюється в першочерговому порядку. Усі інші платежі, в тому числі до бюджетів та державних цільових фондів, не можуть здійснюватися за наявності заборгованості із заробітної платі. Це правило поширюється і на випадки здійснення процедури відновлення платоспроможності боржника або ліквідації роботодавця у зв'язку з банкротством. | -2058- Коновалюк В.І. В частині 5 слова: "в першочерговому порядку" замінити на слова: "після розрахунків з бюджетами всіх рівнів" | Відхилено | 5. Виплата заробітної плати працівникам із коштів, що надходять на рахунки роботодавця в банках, а також коштів, виручених від продажу майна роботодавця (крім майна, що відповідно до укладених роботодавцем цивільно-правових договорів перебуває в заставі), здійснюється в першочерговому порядку. Усі інші платежі, у тому числі до бюджетів та державних цільових фондів, не можуть здійснюватися за наявності заборгованості із заробітної плати. Це правило поширюється і на випадки здійснення процедури відновлення платоспроможності боржника або ліквідації роботодавця у зв'язку з банкрутством. |
| -2059- Беспалий Б.Я. Стаття 246, частина 5. Наприкінці слово "банкротством" замінити словом "банкрутством" | Враховано | |||
| -2060- Єхануров Ю.І. У частині 5 статті 246 два останніх речення виключити | Відхилено | |||
| -2061- Чикал А.В. Стаття 246 У частині 5 слова "на рахунок роботодавця в банку" замінити словами "на рахунки роботодавця в банках" | Враховано | |||
| -2062- Волинець М.Я. Стаття 246 - У частині п'ятій слова "на рахунок роботодавця в банку" замінити словами "на рахунки роботодавця в банках" . | Враховано | |||
| -2063- Поліщук К.А. Стаття 246 доповнити статтю новою шостою частиною наступного змісту: "6. У зв`язку із смертю працівника недоотримана заробітна плата виплачується членам його сім`ї або особі, яка знаходилась на утриманні померлого, протягом трьох днів з дня надання роботодавцю відповідних документів". | Враховано (в статті "Пирипи-нення трудових відносин в разі смерті працівника") | |||
| -2064- Чикал А.В. Доповнити статтю 246 частиною 6 наступного змісту: "У разі смерті працівника недоодержаної суми виплачується членам його сім'ї або особі, яка знаходилась на його утриманні померлого на день його смерті протягом семи днів з дня надання відповідних документів". | Враховано (в статті "Пирипи-нення трудових відносин в разі смерті працівника") | |||
| -2065- Волинець М.Я. Статтю 246 доповнити частиною шостою наступного змісту: "6. У разі смерті працівника недоодержана ним заробітна плата виплачується членам його сім'ї або особі, яка знаходилася на утриманні померлого на день його смерті протягом семи днів з дня надання відповідних документів." | Враховано (в статті "Пирипи-нення трудових відносин в разі смерті працівника") | |||
| -2066- Горлов Г.В. Доповнити кодекс статтею 246 - 1 наступного змісту Стаття 246-1 Компенсація працівнику невчасно виплаченої заробітної плати та інших належних йому виплат Роботодавець зобов'язаний компенсувати працівнику втрату частини доходів (заробітної плати та ін.) у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Компенсація працівникам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться з розрахунку 0,4 відсотки від несплаченої суми боргу за кожний день її затримки, але не більше 50 відсотків загальної суми боргу за кожний місяць затримки. Виплата працівникам суми компенсації провадиться одночасно з виплатою заборгованості за період. Своєчасно не отриманий з вини працівника доход компенсації не підлягає. Компенсацію виплачують за рахунок власних коштів роботодавця, а у випадках, коли роботодавець фінансується з державного бюджету - за рахунок коштів бюджету. Відмова роботодавця від виплати компенсації може бути оскаржена працівником у судовому порядку. | Відхилено | |||
| 1241. | Стаття 247. Відомості про оплату праці працівника | Стаття 242. Відомості про оплату праці працівника | ||
| 1242. | 1. Відомості про оплату праці працівника є конфіденційними і надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законом, або за згодою чи на вимогу працівника. | -2067- Губський Б.В. Статтю 247 доповнити частиною 2 такого змісту: "2. Виплата заробітної плати чи будь - якої іншої винагороди за загальними списками (відомостями) на її отримання заборонено.". | Відхилено | 1. Відомості про оплату праці працівника є конфіденційними і надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законом, або за згодою чи на вимогу працівника. |
| 1243. | Стаття 248. Заборона обмежень права працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою | Стаття 243. Заборона обмежень права працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою | ||
| 1244. | 1. Забороняється будь-яке обмеження працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законом. | 1. Забороняється будь-яке обмеження працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законом. | ||
| 1245. | 2. Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма плата працівником роботодавцеві чи будь-якому посередникові за отримання або збереження місця роботи. | 2. Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма плата працівником роботодавцеві чи будь-якому посередникові за отримання або збереження місця роботи. | ||
| 1246. | Стаття 249. Обмеження стягнення неправильно виплаченої заробітної плати та інших виплат на користь працівника | Стаття 244. Обмеження стягнення неправильно виплаченої заробітної плати та інших виплат на користь працівника | ||
| 1247. | 1. Неправильно здійснені виплати працівнику не можуть бути з нього стягнуті, крім випадків, коли ці виплати були здійснені в результаті лічильної помилки або винних дій працівника. | 1. Неправильно здійснені виплати працівнику не можуть бути з нього стягнуті, крім випадків, якщо ці виплати були здійснені в результаті лічильної помилки або винних дій працівника. | ||
| 1248. | Стаття 250. Повідомлення працівника про розмір оплати праці | Стаття 245. Повідомлення працівника про розмір оплати праці | ||
| 1249. | 1. Під час кожної виплати заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівнику такі дані, що належать до періоду, за який здійснюється оплата праці: | 1. Під час кожної виплати заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівнику такі дані, що належать до періоду, за який здійснюється оплата праці: | ||
| 1250. | 1) загальна сума нарахованої заробітної плати з розшифруванням за видами нарахувань; | 1) загальна сума нарахованої заробітної плати з розшифруванням за видами нарахувань; | ||
| 1251. | 2) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; | 2) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; | ||
| 1252. | 3) сума заробітної плати, що належить до виплати. | -2068- Губський Б.В. Частину 1 статті 250 доповнити пунктом 4 такого змісту: "4) розміри внесків на соціальне страхування за видами страхування, що сплачені роботодавцем на користь працівника." | Відхилено | 3) сума заробітної плати, що належить до виплати. |
| 1253. | 2. Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік оплати праці в установленому порядку. | -2069- Беспалий Б.Я. Стаття 250. Частину 2 після тексту "в установленому" доповнити словом "законодавством" | Відхилено | 2. Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік оплати праці в установленому порядку. |
| -2070- Бронніков В.К. Після слів "достовірний облік" доповнити словами "відпрацьованого часу" , а далі за текстом речення. | Відхилено | |||
| -2071- Пеклушенко О.М. До статті 250. У частині другій після слова "облік" доповнити словом "відпрацьованого". | Відхилено | |||
| -2072- Коновалюк В.І. Після статті 250 ввести додаткову статтю, що призведе до зміни номерів наступних статей. 1. В усіх випадках визначення розміру середньої заробітної плати, передбачених цим Кодексом, встановлюється єдиний порядок її обчислення. 2. При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі види виплат, що передбачені системою оплати праці й застосовані на підприємстві, установі, організації незалежно від джерел цих виплат. 3. Обчислення середньої заробітної плати працівника здійснюється виходячи з фактично нарахованої йому заробітної плати і фактично відпрацьованого їм часу за 12 місяців, що передують строку виплати. 4. Середній денний заробіток для оплати відпусток і виплати компенсації за невикористані відпустки обчислюється за останні 12 календарних місяців шляхом поділу суми нарахованої заробітної плати на 12 і на 29,5 (середньомісячне число календарних днів). Середній денний заробіток для оплати відпусток, наданих у робочих днях, у випадках, передбачених цим Кодексом, а також для виплати компенсації за невикористані відпустки визначається шляхом розподілу суми нарахованої заробітної плати на кількість робочих днів за календарем шестиденного робочого тижня. 5. У колективному договорі і/або у нормативному акті роботодавця можуть бути передбачені й інші періоди для розрахунку середньої заробітної плати, якщо це не погіршує положення працівників. 6. Особливості порядку обчислення середньої заробітної плати, встановленого цією статтею, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням думки всіх сторін генеральної угоди з регулювання соціально-трудових відносин. | Відхилено | |||
| -2073- Бронніков В.К. Доповнити главу 5 статтею із змістом, що викладений у ст. 92 "Встановлення нормованих завдань при погодинній оплаті праці" діючого КЗП України. (При погодинній оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів можуть бути встановлені норми обслуговування або норми чисельності працівників) | Відхилено | |||
| -2074- Кириленко В.А. Додати нову статтю до 5 глави третьої книги "Стаття ХХХ. Гарантія отримання працівниками заробітної плати у разі неплатоспроможності роботодавця. У разі неплатоспроможності роботодавця, в тому числі в разі оголошення його банкрутом, працівники мають право на першочергове задоволення вимог з отримання заробітної плати, вихідної допомоги та інших виплат, передбачених законодавством, трудовим договором чи судовим рішенням. Здійснення таких виплат не може бути зупинене чи відстрочене на підставі здійснення санації або банкрутства роботодавця, виконавче проваджень судових рішень про здійснення таких виплат не може бути відстрочене чи зупинене". | Відхилено | |||
| -2075- Пеклушенко О.М. До глави 5. Глава 5. Заробітна плата. Доповнити главу статтею із змістом, що викладений у ст. 92 "Встановлення нормованих завдань при погодинній оплаті праці" діючого КЗП України. (При погодинній оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт можуть бути встановлені норми обслуговання або норми чисельності працівників). | Відхилено | |||
| 1254. | Глава 6. | Глава 6 | ||
| 1255. | Гарантійні і компенсаційні виплати | -2076- Надрага В.І. Назву глави 6 викласти в новій редакції: „ГАРАНТІЇ ТА КОМПЕНСАЦІЇ | Відхилено | Гарантійні та компенсаційні виплати |
| -2077- Губський Б.В. Дати назву Глави 6 Книги третьої Кодексу "ГАРАНТІЇ ТА КОМПЕНСАЦІЇ" | Відхилено | |||
| 1256. | Стаття 251. Гарантійні виплати | Стаття 246. Гарантійні виплати | ||
| 1257. | 1. Гарантійні виплати здійснюються роботодавцем за періоди, коли працівник з підстав, визначених законом, угодою, колективним чи трудовим договором не працював, з метою збереження доходів такого працівника. До гарантійних належать також грошова виплата за невикористану відпустку або її частину і вихідна допомога. | -2078- Єхануров Ю.І. У частині 1 статті 251 виключити слово "угодою". | Відхилено | 1. Гарантійні виплати - це виплати, що здійснюються роботодавцем за періоди, коли працівник з підстав, визначених законом, угодою, колективним чи трудовим договором, не працював, з метою збереження доходів такого працівника. До гарантійних належать також грошова виплата за невикористану відпустку або її частину і вихідна допомога. |
| 1258. | 2. Розмір гарантійних виплат визначається, як правило, виходячи із середньої заробітної плати працівника. У разі коли гарантійні виплати здійснюються за місцем виконання державних або громадських обов'язків, такі виплати враховуються в усіх випадках, у тому числі при визначенні розміру допомоги з державного соціального страхування, нарівні з гарантійними виплатами за місцем роботи. Порядок обчислення середньої заробітної плати визначається Кабінетом Міністрів України. | -2079- Коновалюк В.І. В статті 251 частині 2 після слів: "заробітної плати працівника" доповнити словами: "згідно з цим Кодексом" Останнє речення частини 2 - відхилити | Відхилено | 2. Розмір гарантійних виплат визначається, як правило, виходячи із середньої заробітної плати працівника. У разі якщо гарантійні виплати здійснюються за місцем виконання державних або громадських обов'язків, такі виплати враховуються в усіх випадках, у тому числі при визначенні розміру допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, нарівні з гарантійними виплатами за місцем роботи. Порядок обчислення середньої заробітної плати визначається Кабінетом Міністрів України. |
| -2080- Чикал А.В. Стаття 251 - слова "як правило" виключити, оскільки розмір гарантійних виплат повинен визначатись лише із середньої заробітної плати. | Відхилено | |||
| 1259. | Стаття 252. Компенсаційні виплати | Стаття 247. Компенсаційні виплати | ||
| 1260. | 1. Компенсаційні виплати - грошові виплати, встановлені з метою відшкодування працівникам витрат, пов'язаних з виконанням ними трудових чи інших передбачених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами і колективним договором обов'язків. | -2081- Губський Б.В. Доповнити Кодекс після статті 252 статтями 252-1 - 252-3 такого змісту: "Стаття 252-1. Гарантії та компенсації за законодавче обмеження трудових прав Обмеження трудових прав працівника (як то визначення відмінного від встановленого цим Кодексом порядку прийняття на роботу та встановлення додаткових підстав для розірвання трудового договору, встановлення додаткових вікових обмежень на працю, обмежень на суміщення професій (посад) та на роботу за сумісництвом, обмеження права на участь у страйках) може встановлюватися законами України з одночасним визначенням таким працівникам додаткових соціально - трудових гарантій і компенсацій. Стаття 252-2. Гарантії працівникам, які працюють на умовах неповного робочого часу Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою для працівників будь-яких обмежень щодо здійснення професійної (службової) кар'єри, тривалості щорічних відпусток, обчислення трудового стажу та інших трудових прав, компенсацій і гарантій. Стаття 252-3. Гарантії та компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних, особливих природно - географічних і геологічних умовах праці та умовах праці підвищеного ризику для здоров'я 1. Робота в шкідливих і небезпечних, особливих природно - географічних і геологічних умовах праці та умовах праці підвищеного ризику для здоров'я компенсується працівникові підвищеними розмірами оплати праці та наданням додаткової оплачуваної трудової відпустки у порядку, визначеному цим Кодексом, нормативно - правовими й локальними нормативними актами про працю, колективним і трудовим договором. 2. Працівникам, які працюють у шкідливих і небезпечних, особливих природно - географічних і геологічних умовах праці та умовах праці підвищеного ризику для здоров'я гарантовано скорочення нормальної тривалості робочого часу (стаття ___ цього Кодексу). Вони також безоплатно забезпечуються відповідно до норм з охорони праці лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення. 3. При роз'їзному характері роботи працівникові, зайнятому в таких умовах, виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених трудовим чи колективним договором. 4. Забороняється: 1) застосування праці вагітних жінок і неповнолітніх працівників на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах; 2) використання праці працівника на робочому місці (роботах) із шкідливими та небезпечними умовами праці понад максимально допустимі норми, встановлені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони праці. 6. Роботодавець має забезпечити безоплатний щорічний медичний огляд працівників зайнятих у шкідливих і небезпечних, особливих природно - географічних і геологічних умовах праці та умовах праці підвищеного ризику для здоров'я." | Відхилено | 1. Компенсаційні виплати - грошові виплати, встановлені для відшкодування працівнику витрат, пов'язаних з виконанням ним трудових чи інших обов'язків, передбачених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами і колективним договором. |
| 1261. | Стаття 253. Гарантійні виплати за час відпусток та замість невикористаної відпустки | -2082- Губський Б.В. Статтю 253 викласти у новій редакції: "Стаття 253. Гарантійні та компенсаційні виплати за час відпусток та замість невикористаної відпустки | Відхилено | Стаття 248. Гарантійні виплати за час відпусток та замість невикористаної відпустки |
| 1262. | 1. За час відпусток роботодавець здійснює працівнику гарантійні виплати в розмірі середньої заробітної плати, якщо інше не встановлено цим Кодексом. | -2083- 1. Гарантійна виплата за час відпустки виплачується працівникові не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, крім випадку, передбаченого статтею ____ цього Кодексу. 2. За час щорічних і творчої відпусток, передбачених статтями 177, 175, 179 - 182, 195 і 205 цього Кодексу, роботодавець здійснює на користь працівника гарантійні виплати у розмірі середньої заробітної плати за дванадцять календарних місяців, що передували місяцю, на який приходиться перший день відпустки, якщо інше не встановлено законом України. Розмір компенсаційних виплат за невикористані щорічні відпустки (невикористані дні відпустки) визначається на підставі середньої заробітної плати за дванадцять місяців, що передували місяцю. в якому видано наказ роботодавця про здійснення такої виплати у порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу." | Немає висновку | 1. За час відпусток роботодавець здійснює працівнику гарантійні виплати в розмірі середньої заробітної плати, якщо інше не встановлено цим Кодексом. |
| -2084- Коновалюк В.І. Стаття 253 ч.1 після слів: "заробітної плати" доповнити слова: "згідно з цим Кодексом" далі за текстом | Відхилено | |||
| 1263. | 2. Гарантійні виплати за період навчальних відпусток здійснюються в розмірі мінімальної заробітної плати. Якщо середня заробітна плата працівника є меншою, ніж мінімальна заробітна плата, гарантійні виплати здійснюються в розмірі середньої заробітної плати. Колективними договорами може передбачатися більш високий розмір гарантійних виплат за час навчальних відпусток. | -2085- Хара В.Г. Стаття 253. Частину другу виключити з відповідною зміною нумерації частин | Враховано | |
| -2086- Коновалюк В.І. Стаття 253. В частині 2 Слова: "навчальних відпусток" замінити на слова: "додаткових оплачуваних відпусток, пов'язаним з навчанням," далі за текстом | Відхилено | |||
| -2087- Поліщук К.А. Стаття 253 - частину другу викласти в редакції: "2. Гарантійні виплати за період навчальних відпусток, якщо середня заробітна плата працівника є меншою, ніж мінімальна заробітна плата, здійснюються в розмірі мінімальної заробітної плати". | Відхилено | |||
| -2088- Чикал А.В. Стаття 253 - у першому реченні частини два слово "мінімальної" замінити словом "середньої". | Враховано | |||
| -2089- Волинець М.Я. Стаття 253 - у першому реченні частини два слово "мінімальної" замінити словом "середньої". У другому реченні слова "середньої заробітної плати" замінити словами "мінімальної заробітної плати". | Враховано | |||
| -2090- Артеменко Ю.А. Частину 2 статті 253 "Гарантійні виплати за час відпусток та замість невикористаної відпустки" викласти в такій редакції: "2. Гарантійні виплати за період навчальних відпусток здійснюються в розмірі із розрахунку середньої заробітної плати." | Враховано | |||
| -2091- Надрага В.І. Частину 2 статті 253 викласти в новій редакції „Гарантійні виплати за період навчальних відпусток здійснюються працівникові у разі погодження навчання з роботодавцем" | Відхилено | |||
| 1264. | 3. Гарантійні виплати за час відпусток виплачуються не пізніше ніж за три дні до початку відповідної відпустки. | -2092- Губський Б.В. Статтю 253 викласти у новій редакції: "3. Порядок обчислення гарантійних виплат працівникам за час відпусток та компенсації за невикористані відпустки, передбачені статтею 253-1 цього Кодексу, встановлюється Кабінетом Міністрів України. 4. Порядок обчислення гарантійних виплат працівникам за час заохочувальних відпусток та відпусток у зв'язку з навчанням, передбачених статтями 196 - 200 цього Кодексу, визначається трудовим чи колективним договором. 5. Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені статтями 201 і 203 цього Кодексу, виплачується державна допомога на умовах, передбачених Законом України про державну допомогу сім'ям із дітьми та іншими нормативно-правовими актами України." | Відхилено | 2. Гарантійні виплати за час відпусток виплачуються не пізніше ніж за три дні до початку відповідної відпустки. 3. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної трудової відпустки, а також соціальної відпустки працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних трудових відпусток з розрахунку повної їх тривалості. За бажанням працівника частина щорічної трудової відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної трудової та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних трудових відпусток, а також соціальної відпустки працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей, виплачується спадкоємцям. |
| -2093- Хара В.Г. Статтю 253 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної трудової відпустки, а також соціальної відпустки працівникам, які мають дітей. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних трудових відпусток з розрахунку повної їх тривалості. За бажанням працівника частина щорічної трудової відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної трудової та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних трудових відпусток, а також соціальної відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям." | Враховано | |||
| -2094- Надрага В.І. Доповнити Кодекс статтею 253-1 такого змісту: Стаття 253-1. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки 1. За бажанням працівника щорічна відпустка (або її частина) замінюється грошовою компенсацією. 2. Заміна щорічної відпустки грошовою компенсацією вагітним жінкам, які працюють, неповнолітнім працівникам, а також працівникам, які мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих, важких умовах праці та за особливий характер праці, не допускається. 3. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічних трудових відпусток (статті статтями 177, 175, 179 - 182 і 195 цього Кодексу), а також соціальної щорічної відпустки працівникам, які мають дітей (стаття 205 цього Кодексу). 4. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник. 5. У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних трудових відпусток, а також соціальної щорічної відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям. | Відхилено | |||
| -2095- Губський Б.В. Доповнити Кодекс статтею 253-1 такого змісту: "Стаття 253-1. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки 1. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданих працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. 2. Заміна щорічної відпустки грошовою компенсацією вагітним жінкам, які працюють, неповнолітнім працівникам, а також працівникам, які мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих, важких умовах праці та за особливий характер праці, не допускається. 3. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічних трудових відпусток (статті статтями 177, 175, 179 - 182 і 195 цього Кодексу), а також соціальної щорічної відпустки працівникам, які мають дітей (стаття 205 цього Кодексу). 4. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів закладів освіти, які до звільнення пропрацювали не менш як десять місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних трудових відпусток із розрахунку повної їх тривалості. 5. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник. 6. У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних трудових відпусток, а також соціальної щорічної відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям. " | Відхилено | |||
| 1265. | Стаття 254. Гарантії працівникам, яких направлено на медичне обстеження | Стаття 249. Гарантії працівникам, яких направлено на медичне обстеження | ||
| 1266. | 1. На час проведення медичного обстеження за працівниками, які відповідно до цього Кодексу повинні проходити періодичне медичне обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи. | -2096- Губський Б.В. Частину 1 статті 254 доповнити реченням: "Гарантійні виплати за час медичного обстеження проводяться і тоді, коли воно проводиться до початку роботи, хоч би за результатами медичного обстеження працівник не був прийнятий на роботу, крім випадків, коли працівникові заздалегідь було відомо про його невідповідність роботі за станом здоров'я." | Відхилено | 1. На час проведення медичного обстеження за працівниками, які відповідно до цього Кодексу повинні проходити періодичне медичне обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи. |
| -2097- Губський Б.В. Доповнити законопроект статтею 254-1 такого змісту: „Стаття 254-1. Гарантії працівникам, які працюють на умовах неповного робочого часу Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою для працівників будь-яких обмежень щодо здійснення професійної (службової) кар'єри, тривалості щорічних відпусток, обчислення трудового стажу та інших трудових прав, компенсацій і гарантій." | Відхилено | |||
| 1267. | Стаття 255. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків | Стаття 250. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків | ||
| 1268. | 1. На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо відповідно до трудового законодавства ці обов'язки можуть виконуватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. | -2098- Артеменко Ю.А. Частину 1 статті 255 "Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків" викласти в такій редакції: "1. На час виконання державних або громадських обов'язків згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, і якщо відповідно до трудового законодавства ці обов'язки можуть виконуватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку." | Відхилено | 1. На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо відповідно до трудового законодавства ці обов'язки можуть виконуватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. |
| -2099- Бронніков В.К. Стаття 255 ч.1 Після слів "або громадських обов'язків" доповнити словами " згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, і ". | Відхилено | |||
| -2100- Пеклушенко О.М. До статті 255. У частині першій після слова "обов'язків" доповнити словами "згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, і ..." | Відхилено | |||
| 1269. | 2. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законодавством про загальний військовий обов'язок і військову службу і про альтернативну (невійськову) службу, надаються гарантії та пільги відповідно до закону. | 2. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законодавством про загальний військовий обов'язок і військову службу і про альтернативну (невійськову) службу, надаються гарантії та пільги відповідно до закону. | ||
| 1270. | Стаття 256. Вихідна допомога | Стаття 251. Вихідна допомога | ||
| 1271. | 1. У разі припинення трудових відносин на підставі скорочення штату (стаття 103 цього Кодексу), виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі (стаття 110 цього Кодексу), нез'явлення працівника на роботу понад чотири місяці внаслідок тимчасової непрацездатності (стаття 111 цього Кодексу), поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (стаття 112 цього Кодексу), порушення правил прийняття на роботу (стаття 120 цього Кодексу) не з вини працівника роботодавець зобов'язаний виплатити такому працівникові вихідну допомогу в розмірі не менше середньомісячного заробітку. | -2101- Ландик В.І. Стаття 256. Вихідна допомога. В пункті 1 статті вилучити сполучення: "... виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі (стаття 110 цього Кодексу)." | Відхилено | 1. У разі розірвання трудового договору у зв'язку із скороченням (стаття 98 цього Кодексу) роботодавець зобов'язаний виплатити вихідну допомогу: 1) працівнику, який має безперервний стаж роботи в даного роботодавця: до трьох років - у розмірі середньомісячної заробітної плати; до п'яти років - у розмірі тримісячної середньої заробітної плати; до десяти років - у розмірі чотиримісячної середньої заробітної плати; до двадцяти років - у розмірі п'ятимісячної середньої заробітної плати; більше двадцяти років - у розмірі шестимісячної середньої заробітної плати. 2. У разі розірвання трудового договору на підставі виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі (стаття 105 цього Кодексу), нез'явлення працівника на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності (стаття 106 цього Кодексу), поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (стаття 107 цього Кодексу), порушення правил прийняття на роботу не з вини працівника (частина друга статті 115 цього Кодексу) роботодавець зобов'язаний виплатити такому працівникові вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку. |
| -2102- Чикал А.В. Стаття 256 - у частині 1 слова "не менше середньомісячного заробітку" замінити словами: "його середньомісячної заробітної плати з урахуванням безперервного стажу роботи на цьому місці: 1) до одного року - у розмірі середньої заробітної плати за один місяць; 2)від одного до трьох років - у розмірі середньої заробітної плати за два місяці; 3) від трьох до п'яти років - у розмірі середньої заробітної плати за три місяці; 4) від п'яти до десяти років - у розмірі середньої заробітної плати за чотири місяці; 5) від десяти до двадцяти років - у розмірі середньої заробітної плати за п'ять місяців; 6) більше двадцяти років - у розмірі середньої заробітної плати за шість місяців", що відповідатиме статті 12 Конвенції МОП 158 Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця. | Враховано редакційно (як частина 2) | |||
| -2103- Волинець М.Я. Стаття 256 - у частині першій слова "не менше середньомісячного заробітку" замінити словами: "його середньомісячної заробітної плати з урахуванням стажу роботи на цьому підприємстві: 1) до одного року - у розмірі середньої заробітної плати за один місяць; 2) від одного до трьох років - у розмірі середньої заробітної плати за два місяці; 3) від трьох до п'яти років - у розмірі середньої заробітної плати за три місяці; 4) від п'яти до десяти років - у розмірі середньої заробітної плати за чотири місяці; 5) від десяти до двадцяти років - у розмірі середньої заробітної плати за п'ять місяців; 6) більше двадцяти років - у розмірі середньої заробітної плати за шість місяців."‚ що відповідатиме статті 12 Конвенції МОП 158 Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця. | Враховано редакційно (як частина 2) | |||
| 1272. | 2. У разі припинення трудового договору на підставі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (стаття 115 цього Кодексу) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше двомісячної середньої заробітної плати, а в разі порушення роботодавцем трудового законодавства, умов колективного чи трудового договору (пункт 5 частини другої статті 99 цього Кодексу) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячної середньої заробітної плати. | -2104- Чикал А.В. Частину два цієї статті після слів "трудового законодавства" доповнити словами "законодавства про охорону праці" (див. статтю 7 Закону України "Про охорону праці") та після слова "передбаченому" доповнити словами "частиною 1 цієї статті", поставити кому і далі за текстом. Доповнити частину два реченням такого змісту: "Сезонним працівникам, з якими припиняються трудові відносини відповідно до статті 96 цього Кодексу, виплачується вихідна допомога в розмірі не менше двотижневого середнього заробітку". | Відхилено | 3. У разі припинення трудового договору у зв'язку з призовом або вступом на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу (стаття 110 цього Кодексу) працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі двомісячної середньої заробітної плати, а в разі порушення роботодавцем трудового законодавства, угод, колективного або трудового договору (пункт 5 частини другої статті 96 цього Кодексу) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячної середньої заробітної плати. |
| -2105- Волинець М.Я. Стаття 256. Частину другу після слова "передбаченому" доповнити словами "частиною 1 цієї статті" і далі за текстом. З метою уточнення норми. | Відхилено | |||
| 1273. | 3. У разі коли цим Кодексом встановлено обов'язок роботодавця завчасно попередити працівника про наступне припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця, сторони можуть домовитися про припинення трудових відносин без завчасного попередження або до закінчення встановленого строку після попередження. У таких випадках додатково до вихідної допомоги, що встановлена цієї статтею або відповідно до неї, роботодавець зобов'язаний виплатити працівнику середню заробітну плату за період від фактичного дня звільнення до дня, в який роботодавець отримав право звільнити працівника у зв'язку із закінченням встановленого строку. | -2106- Надрага В.І. В частині 3 статті 256 слово „зобов'язаний" замінити словом „може" | Відхилено | |
| 1274. | Стаття 257. Гарантії і компенсації у разі переведення на роботу в іншу місцевість | Стаття 252. Гарантії та компенсації в разі переведення на роботу в іншу місцевість | ||
| 1275. | 1. Працівник має право на гарантійні виплати та відшкодування витрат (компенсації) у зв'язку з переведенням, прийняттям на роботу в іншій місцевості. | 1. Працівник має право на гарантійні виплати та відшкодування витрат (компенсації) у зв'язку з переведенням, прийняттям на роботу в іншій місцевості. | ||
| 1276. | 2. Працівникові у разі переведення його на іншу роботу, коли це пов'язано з переїздом в іншу місцевість, компенсуються витрати на проїзд йому та членам його сім'ї, витрати на перевезення майна у розмірі не менше встановленого трудовим законодавством, виплачуються добові за час перебування в дорозі. Роботодавець виплачує також одноразову допомогу на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає, та здійснює гарантійну виплату в розмірі заробітної плати за шість днів, що призначаються для збирання в дорогу і влаштування на новому місці проживання (виходячи з тарифної ставки, окладу за новим місцем роботи), а також за час перебування в дорозі. | -2107- Артеменко Ю.А. У частині 2 статті 257 "Гарантії і компенсації у разі переведення на роботу в іншу місцевість" після слів "трудовим законодавством" додати слова ", за умови надання відповідних проїзних та перевізних документів, що підтверджують ці факти", і далі за текстом. | Відхилено | 2. Працівникові в разі переведення його на іншу роботу, якщо це пов'язано з переїздом в іншу місцевість, компенсуються витрати на проїзд йому та членам його сім'ї, витрати на перевезення майна в розмірі не менше встановленого трудовим законодавством, виплачуються добові за час перебування в дорозі. Роботодавець виплачує також одноразову допомогу на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає, та здійснює гарантійну виплату в розмірі заробітної плати за шість днів, що призначаються для збирання в дорогу і влаштування на новому місці проживання (виходячи з тарифної ставки, окладу за новим місцем роботи), а також за час перебування в дорозі. |
| -2108- Горбаль В.М. Текст частини 2 статті 257 викласти у наступній редакції: "Працівникові у разі переведення його на іншу роботу, коли це пов'язано з переїздом в іншу місцевість, компенсуються витрати на проїзд йому та членам його сім'ї, витрати на перевезення майна у розмірі не менше встановленого трудовим законодавством, виплачуються добові за час перебування в дорозі в розрахунку на кожного члена сім'ї. Роботодавець виплачує також одноразову допомогу на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає, заробітну плату за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання (виходячи з тарифної ставки, окладу за новим місцем роботи), але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі." | Відхилено | |||
| -2109- Бронніков В.К. У частині 2 статті 257 після слів "трудовим законодавством" додати слова ", за умови надання відповідних проїзних та перевізних документів", і далі за текстом. | Відхилено | |||
| -2110- Пеклушенко О.М. До статті 257. У частині другій після слів "трудовим законодавством" доповнити словами "за умови надання відповідних проїзних та перевізних документів." | Відхилено | |||
| 1277. | 3. Працівникові, який переїжджає у зв'язку з прийняттям його (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім одноразової допомоги, яка працівникові може бути виплачена за згодою сторін. | -2111- Горбаль В.М. Частину 3 статті 257 законопроекту в існуючій редакції виключити. | Відхилено | 3. Працівникові, який переїжджає у зв'язку з прийняттям його (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації та надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім одноразової допомоги, яка працівникові може бути виплачена за згодою сторін. |
| -2112- Горбаль В.М. Статтю 257 доповнити частиною 4 у наступній редакції: "Розміри компенсації, порядок їх виплати та надання гарантій особам, зазначеним у частинах другій і третій цієї статті, а також гарантії і компенсації особам при переїзді їх в іншу місцевість у зв'язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення учбового закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору, встановлюються законодавством України." | Відхилено | |||
| -2113- Губський Б.В. Доповнити статтю 257 частиною 4 такого змісту: "4. Розміри компенсацій, порядок їх виплати та надання гарантій особам, зазначеним у частинах другій і третій цієї статті, а також гарантії й компенсації особам при переїзді їх в іншу місцевість у зв'язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення учбового закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору встановлюються законодавством про працю. " | Відхилено | |||
| 1278. | Стаття 258. Гарантії і компенсації під час підвищення кваліфікації | Стаття 253. Гарантії і компенсації під час підвищення кваліфікації | ||
| 1279. | 1. У разі направлення для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за працівником зберігається місце роботи (посада) і середня заробітна плата. Працівнику, якого направлено для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва в іншу місцевість, відшкодовуються витрати за нормами, встановленими для службових відряджень. | -2114- Губський Б.В. Доповнити Кодекс статтями 258-1 і 258-2 такого змісту: "Стаття 258-1. Гарантії працівникам, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням 1. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення їх працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. 2. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводиться його навчання новій професії та перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій. Стаття 258-2. Компенсація за роботу у святковий чи вихідний день 1. Робота у святковий чи вихідний день компенсується, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі у порядку, визначеному статтею 238 цього Кодексу. 2. Робота у ці дні не компенсується працівникам, які самостійно планують свій робочий час (стаття 151 цього Кодексу)." | Відхилено | 1. У разі направлення працівника для підвищення кваліфікації з відривом від роботи за ним зберігається місце роботи (посада) і середня заробітна плата. Працівнику, якого направлено для підвищення кваліфікації з відривом від роботи в іншу місцевість, відшкодовуються витрати за нормами, встановленими для службових відряджень. |
| 1280. | Стаття 259. Компенсації у зв'язку з відрядженням | -2115- Губський Б.В. Статтю 259 викласти у такій редакції: "Стаття 259. Гарантії та компенсації під час відряджень | Враховано частково | Стаття 254. Гарантії та компенсації у зв'язку з відрядженням |
| 1281. | 1. Відрядження - поїздка працівника за розпорядженням роботодавця на певний строк для виконання роботи (доручення), що входить до трудових обов'язків працівника, за межі населеного пункту, де знаходиться його робоче місце. Поїздки працівників, пов'язані з пересувним характером роботи (стаття 260 цього Кодексу), не є відрядженнями. | -2116- 1. Роботодавець зобов'язаний вести облік відряджень кожного працівника. 2. Кількість діб відрядження для кожного працівника, як правило, не повинна перевищувати шістьдесят діб на календарний рік. За згодою працівника кількість діб відряджень може бути додатково збільшено, але не більше як до дев'яносто діб на календарний рік" | Відхилено | 1. Відрядження - поїздка працівника за розпорядженням роботодавця на певний строк для виконання роботи (доручення), що входить до трудових обов'язків працівника, за межі населеного пункту, де знаходиться його робоче місце. Поїздки працівників, пов'язані з пересувним характером роботи (стаття 255 цього Кодексу), не є відрядженнями. |
| 1282. | 2. Загальний строк відряджень працівника протягом року не може перевищувати 60 днів, якщо інше не передбачено трудовим договором. Порядок обчислення строку відрядження встановлюється законодавством. | -2117- Артеменко Ю.А. Частину 2 статті 259 "Компенсації у зв'язку з відрядженням" викласти в такій редакції: "2. Кількість відряджень працівника протягом року визначається роботодавцем за згодою з працівником. Порядок обчислення строку відрядження встановлюється законодавством." | Відхилено | 2. Загальний строк відряджень працівника протягом року не може перевищувати 60 днів, якщо інше не передбачено трудовим договором. Порядок обчислення строку відрядження встановлюється законодавством. |
| -2118- Бронніков В.К. Частину 2 статті 259 "Компенсації у зв'язку з відрядженням" викласти в такій редакції: "2. Кількість відряджень працівника протягом року визначається роботодавцем за згодою з працівником. Порядок обчислення строку відрядження встановлюється законодавством." | Відхилено | |||
| -2119- Пеклушенко О.М. До статті 259. У частині другій перше речення викласти у такій редакції: "Кількість відряджень працівника протягом року визначається роботодавцем за згодою з працівником". | Відхилено | |||
| 1283. | 3. Забороняється направляти у відрядження неповнолітніх працівників. Працівники із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, дітину-інваліда, здійснюють догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, можуть направлятися у відрядження тільки за їх письмовою згодою. | -2120- Хара В.Г. Стаття 259. Для приведення у відповідність з нормами чинного законодавства (статті 176-177 Кодексу законів про працю України) доповнити частину третю після слів: "Забороняється направляти у відрядження неповнолітніх працівників" словами: "вагітних жінок і працівників з сімейними обов'язками, що мають дітей віком до трьох років". | Враховано частково | 3. Забороняється направляти у відрядження неповнолітніх працівників, вагітних жінок і працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років (стаття 280 цього Кодексу). Працівники із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, дитину-інваліда, здійснюють догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, можуть направлятися у відрядження тільки за їх письмовою згодою. |
| -2121- Бондаренко Г.І. Стаття 259 Пункт 3 доповнити такими словами: "якщо трудовим договором не обумовлено, що робота пов'язана з відрядженнями працівник має право відмовитись від направлення його у відрядження." | Відхилено | |||
| -2122- Губський Б.В. Статтю 259 викласти у такій редакції: "3. Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з відрядженнями. 4. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і у зворотному напрямку та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством та інші видатки, що здійснені працівником із дозволу чи відома роботодавця. 5. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середній заробіток" | Відхилено | |||
| 1284. | 4. Якщо роботодавцем не встановлено інше, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, установи, організації, куди працівника відряджено. | 4. Якщо роботодавцем не встановлено інше, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу тієї юридичної особи , куди працівника відряджено. | ||
| 1285. | 5. Працівники мають право на отримання компенсації у зв'язку із службовим відрядженням. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і у зворотному напрямку та витрати на наймання житлового приміщення та компенсуються інші передбачені законодавством витрати. | -2123- Надрага В.І. В частині 5 статті 259 слова „передбачені законодавством витрати" замінити словами „витрати, що встановлюються нормативними актами роботодавця" | Відхилено | 5. Працівники мають право на отримання компенсації у зв'язку зі службовим відрядженням. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і у зворотному напрямку, витрати на наймання жилого приміщення та компенсуються інші витрати, передбачені трудовим законодавством . |
| -2124- Беспалий Б.Я. Стаття 259. Вилучити текст "та компенсуються інші передбачені законодавством витрати". У разі потреби доповнити перелік таких витрат у цій частині | Відхилено | |||
| 1286. | 6. Правила щодо виплати компенсацій у зв'язку з відрядженням застосовуються і у випадках, коли працівник постійно виконує роботу згідно з укладеним трудовим договором за місцем проживання, що знаходиться в іншому ніж роботодавець населеному пункті, та здійснює поїздки за розпорядженнями роботодавця до його місцезнаходження або в іншу місцевість. | -2125- Губський Б.В. Статтю 259 викласти у такій редакції: "6. Забороняється направляти у відрядження вагітних жінок, які працюють. Направлення у відрядження неповнолітніх працівників, працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років, дітей - інвалідів до досягнення ними вісімнадцяти років, а також працівників, які здійснюють догляд за хворим членом сім'ї, відповідно до медичного висновку, здійснюється тільки за їх письмовою згодою. | Враховано редакційно (у частині 3) | 6. Правила щодо виплати компенсацій у зв'язку з відрядженням застосовуються і у випадках, якщо працівник постійно виконує роботу згідно з укладеним трудовим договором за місцем проживання, що знаходиться в іншому ніж роботодавець населеному пункті, та здійснює поїздки за розпорядженнями роботодавця до його місцезнаходження або в іншу місцевість. |
| 1287. | 7. Заробітна плата, що підлягає виплаті працівникові в період його перебування у відрядженні, на прохання такого працівника повинна бути перерахована на визначений ним рахунок (адресу) за кошти роботодавця. | -2126- Губський Б.В. 7. Заробітна плата кожному працівникові, на його прохання, може бути перерахована на вказаний ним рахунок (адресу) за кошти роботодавця. | Враховано редакційно | 7. За працівниками, які направлені у відрядження, протягом усього часу відрядження зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток. Заробітна плата, що підлягає виплаті працівникові в період його перебування у відрядженні, на прохання такого працівника повинна бути перерахована на визначений ним рахунок (адресу) за кошти роботодавця. |
| -2127- Губський Б.В. 8. Якщо час проїзду до місця відрядження або повернення з відрядження співпадає з вихідними днями, то працівникові надаються інші дні відпочинку." | Відхилено | |||
| 1288. | 8. Якщо час проїзду до місця відрядження або повернення з відрядження збігається з вихідними днями, працівникові надаються інші дні відпочинку. | -2128- Хара В.Г. Доповнити статтю частиною такого змісту: "За відрядженнями працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середній заробіток". | Враховано (в частині 7) | 8. Якщо час проїзду до місця відрядження або повернення з відрядження збігається з вихідними днями, працівникові надаються інші дні відпочинку. |
| -2129- Чикал А.В. Стаття 259 - доповнити новою частиною такого змісту: "За працівниками, які направлені у відрядження, протягом усього часу відрядження зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток". | Враховано (в частині 7) | |||
| -2130- Волинець М.Я. Стаття 259 - доповнити новою частиною такого змісту: "За працівниками, які направлені у відрядження зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток". | Враховано | |||
| -2131- Губський Б.В. Статтю 259 викласти у такій редакції: "9. Правила щодо компенсацій при відрядженнях застосовуються й у випадках, коли працівник постійно виконує роботу в межах трудових правовідносин за місцем проживання, що знаходиться в іншому, ніж роботодавець, населеному пункті, здійснює поїздки за розпорядженнями роботодавця до місця його знаходження." | Відхилено | |||
| -2132- Губський Б.В. Доповнити новою статтею 259-1 такого змісту: "Стаття 259-1. Гарантії та компенсації відкомандированим працівникам За відкомандированими працівниками зберігаються протягом усього часу відкомандирування місце роботи (посада), грошове забезпечення, доплати за спеціальне звання чи ранг, гарантії та компенсації, що передбачені колективним договором чи галузевою угодою для відповідної категорії працівників." | Відхилено | |||
| 1289. | Стаття 260. Гарантії та компенсації працівникам, робота яких має пересувний характер чи які працюють у польових умовах або вахтовим методом | -2133- Губський Б.В. Статтю 260 викласти у новій редакції, що більш повно відображає суть її назви за своїм змістом: "Стаття 260. Гарантії та компенсації працівникам, робота яких має роз'їзний характер чи які працюють у польових умовах або вахтовим методом 1. Працівникам, робота яких носить роз'їзний характер (стаття ____ цього Кодексу) чи які працюють у польових умовах (стаття _____ цього Кодексу) або вахтовим методом (стаття ____ цього Кодексу), за кожний календарний день перебування в місцях виконання робіт, а також за фактичні дні знаходження в дорозі від місця розташування роботодавця (пункту збору) до місця виконання роботи й у зворотному напрямку виплачується замість добових надбавка (польове забезпечення) у розмірах, визначених у трудовому чи колективному договорі, але не менше тридцяти відсотків тарифної ставки (окладу). 2. Роботодавець зобов'язаний забезпечити таких працівників безоплатним медичним обслуговуванням і триразовим харчуванням чи необхідними продуктами для такого харчування, а для працівників, які працюють в польових умовах чи робота, яких має роз'їзний характер, - створити умови для щоденного відпочинку на місці проведення робіт. 3. Дні відпочинку у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу в межах облікового періоду оплачується в розмірі тарифної ставки (окладу), якщо інше не передбачено у трудовому чи колективному договорі. 4. Працівники, які залучаються до роботи вахтовим методом, в період знаходження на об'єкті виконання робіт проживають у спеціально створеному роботодавцем вахтовому містечку, що представляє собою комплекс будинків і споруд, призначених для забезпечення життєдіяльності залучених працівників під час виконання ними робіт і їх між змінного відпочинку. 5. За дні перебування в дорозі від місця розташування роботодавця (пункту збору) до місця виконання роботи й у зворотному напрямку, що передбачені графіком роботи на вахті чи зміні, а також за дні затримки в дорозі за несприятливих метереологічних умов чи з вини перевізника працівникам сплачується денна тарифна ставка (оклад). 6. Дні знаходження в дорозі до місця роботи та у зворотному напрямку до робочого часу не включаються й можуть відноситися роботодавцем до днів між вахтового відпочинку, якщо інше не передбачено трудовим чи колективним договором ." | Відхилено | Стаття 255. Гарантії та компенсації працівникам, робота яких має пересувний характер чи які працюють у польових умовах або вахтовим методом |
| 1290. | 1. Робота вважається такою, що має пересувний характер, якщо вона пов'язана з рухом транспортних засобів, коли не може бути забезпечено щоденне повернення працівника до місця його постійного проживання. | 1. Робота вважається такою, що має пересувний характер, якщо вона пов'язана з рухом транспортних засобів, коли не може бути забезпечено щоденне повернення працівника до місця його постійного проживання. | ||
| 1291. | 2. Робота в польових умовах - робота в пошукових (геологічних та наукових) експедиціях або пов'язана з виконанням пошуково-рятувальних робіт в умовах, не пристосованих для щоденного відпочинку, та коли не забезпечується можливість щоденного повернення до місця постійного чи тимчасового проживання (вахтового містечка, готелю, квартири чи іншого облаштованого житла). | 2. Робота в польових умовах - робота в пошукових (геологічних та наукових) експедиціях або пов'язана з виконанням пошуково-рятувальних робіт в умовах, не пристосованих для щоденного відпочинку, та коли не забезпечується можливість щоденного повернення до місця постійного чи тимчасового проживання (вахтового містечка, готелю, квартири чи іншого облаштованого житла). | ||
| 1292. | 3. Вахтовий метод передбачає виконання робіт поза місцем постійного проживання працівників, коли не може забезпечуватися щоденне їх повернення до місця постійного проживання. Працівники, які залучаються до роботи за вахтовим методом, у період перебування на об'єкті виконання робіт проживають у вахтовому містечку, спеціально створеному роботодавцем, що являє собою комплекс будинків і споруд, призначених для забезпечення життєдіяльності залучених працівників під час виконання ними робіт і їх міжзмінного відпочинку. За час перебування в дорозі від місця розташування роботодавця (пункту збору) до місця виконання роботи і у зворотному напрямку, що передбачені графіком роботи на вахті чи зміні, а також за час затримки в дорозі через несприятливі метеорологічні умови чи з вини перевізника роботодавець здійснює працівникам гарантійні виплати в розмірі тарифної ставки (окладу). Дні перебування в дорозі до місця роботи та у зворотному напрямку до робочого часу не включаються і відносяться до часу міжвахтового відпочинку. | 3. Вахтовий метод передбачає виконання робіт поза місцем постійного проживання працівників, коли не може забезпечуватися щоденне їх повернення до місця постійного проживання. Працівники, які залучаються до роботи за вахтовим методом, у період перебування на об'єкті виконання робіт проживають у вахтовому містечку, спеціально створеному роботодавцем, що являє собою комплекс будинків і споруд, призначених для забезпечення життєдіяльності залучених працівників під час виконання ними робіт і їх міжзмінного відпочинку. За час перебування в дорозі від місця розташування роботодавця (пункту збору) до місця виконання роботи і у зворотному напрямку, що передбачені графіком роботи на вахті чи зміні, а також за час затримки в дорозі через несприятливі метеорологічні умови чи з вини перевізника роботодавець здійснює працівникам гарантійні виплати в розмірі тарифної ставки (окладу). Дні перебування в дорозі до місця роботи та у зворотному напрямку до робочого часу не включаються і відносяться до часу міжвахтового відпочинку. | ||
| 1293. | 4. Працівникам, робота яких має пересувний характер чи які працюють у польових умовах або вахтовим методом, виплачуються компенсації (польове забезпечення) у розмірі, визначеному колективним договором, але не менше 30 відсотків тарифної ставки (окладу). Польове забезпечення нараховується на заробітну плату в розмірі тарифної ставки (окладу) за відпрацьований час (виконану роботу). | 4. Працівникам, робота яких має пересувний характер чи які працюють у польових умовах або вахтовим методом, виплачуються компенсації (польове забезпечення) у розмірі, визначеному колективним договором, але не менше 30 відсотків тарифної ставки (окладу). Польове забезпечення нараховується на заробітну плату в розмірі тарифної ставки (окладу) за відпрацьований час (виконану роботу). | ||
| 1294. | 5. Роботодавець зобов'язаний створити для працівників, які працюють у польових умовах чи робота яких має пересувний характер, умови для щоденного відпочинку на місці проведення робіт, а працівників, які працюють у польових умовах, - забезпечити безоплатним медичним обслуговуванням і триразовим харчуванням чи необхідними для такого харчування продуктами. | -2134- Губський Б.В. Доповнити Кодекс статтями 260-1 і 260-2 такого змісту: "Стаття 260-1. Право на репатріацію. Гарантії та компенсації працівникам у разі їх репатріації 1. Репатріація - це повернення працівника, який знаходиться поза межами України у відрядженні, для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, будівельних робіт чи робіт, виконуваних вахтовим методом, або навчання з відривом від виробництва, працівника - члена екіпажу морського, річкового, повітряного судна чи поїзної бригади, працівника, зайнятого на міжнародних перевезеннях автомобільним транспортом, до його постійного місця проживання чи до місця укладення з ним трудового договору для відпочинку (відпустки), продовження виконання трудових обов'язків чи звільнення. 2. Репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її організації роботодавцем - компетентним органом влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця з урахуванням особливостей, визначених частиною 2 статті 130 цього Кодексу. 3. Правом на репатріацію користуються працівники, визначені частиною першою цієї статті у випадках: 1) закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, що закінчився за кордоном; 2) захворювання чи отримання травм, чи з інших причин, підтверджених медичним висновком, у разі коли працівник за медичним висновком є транспортабельним; 3) катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник; 4) коли власник транспортного засобу не може далі виконувати свої зобов'язання роботодавця з причин банкрутства, продажу транспортного засобу, зміни реєстрації транспортного засобу чи з інших аналогічних причин; 5) коли транспортний засіб без згоди працівника направляється в зону військових дій. 4. Для працівника - члена екіпажу морського судна право на репатріацію виникає у разі перебування ним на борту судна дванадцять та більше місяців, якщо менший строк не передбачено у колективному договорі (угоді). 5. Днем звільнення працівника у разі його репатріації вважається щонайменше наступний після прибуття працівника до місця його постійного проживання або до місця укладення з ним трудового договору день. За цей час за працівником зберігається середній заробіток. Йому відшкодовуються витрати на проживання, лікування (у разі необхідності), добові та перевезення особистого багажу працівника (до тридцяти кілограмів). Стаття 260-2. Гарантії для працівників на час виконання громадянських, державних та громадських обов'язків 1. На час виконання громадянських, державних або громадських обов'язків, якщо відповідно до законодавства про працю ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і заробітку у порядку визначеному колективним чи трудовим договором. 2. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України про загальний військовий обов'язок і військову службу та альтернативну (невійськову) службу, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. " | Відхилено | 5. Роботодавець зобов'язаний створити для працівників, які працюють у польових умовах чи робота яких має пересувний характер, умови для щоденного відпочинку на місці проведення робіт, а працівників, які працюють у польових умовах, - забезпечити безоплатним медичним обслуговуванням і триразовим харчуванням чи необхідними для такого харчування продуктами. |
| 1295. | Стаття 261. Компенсації за проїзд | Стаття 256. Компенсації за проїзд | ||
| 1296. | 1. Працівники, які у зв'язку з виконанням трудових обов'язків користуються послугами міського транспорту (крім таксі), мають право на відшкодування витрат на проїзд. | -2135- Надрага В.І. В частині 1 статті 261 після слів „на проїзд" додати слова „якщо це передбачено колективним чи трудовим договором". | Відхилено | 1. Працівники, які протягом робочого дня у зв'язку з виконанням трудових обов'язків користуються послугами міського транспорту (крім таксі), мають право на відшкодування витрат на проїзд. |
| -2136- Єхануров Ю.І. Статтю 261 доповнити словами "у розмірі, визначеному трудовим договором". | Відхилено | |||
| -2137- Губський Б.В. Статтю 261 викласти у новій редакції: "1. Працівникові відшкодовуються витрати на проїзд під час виконання ним службових обов'язків, виробничого навчання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, законом України чи колективним договором. 2. Працівникові можуть відшкодовуватися витрати на проїзд на роботу та з роботи, а також проїзд працівника та членів його сім'ї до місця відпочинку й у зворотному напрямку під час відпустки працівника, якщо це передбачено колективним договором або погоджено між роботодавцем і працівником.." | Відхилено | |||
| -2138- Губський Б.В. Доповнити Кодекс новими статтями 261-1 і 261-2: Стаття 261-1. Компенсації оплати вартості навчання У разі направлення працівника на навчання у зв'язку з його професійною підготовкою, перепідготовкою чи підвищенням кваліфікації роботодавець компенсує (оплачує) вартість його навчання та забезпечує у випадках, передбачених колективним договором, виплату стипендії за рахунок підприємства, установи, організації. Стаття 261-2. Компенсація вартості санаторно - курортного лікування 1. Роботодавець на умовах колективного договору компенсує вартість санаторно - курортного лікування працівникам із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, та непрацездатним членам їх сім'ї. 2. Колективним договором може бути розширено перелік категорій працівників, яким компенсується вартість санаторно - курортного лікування." | Відхилено | |||
| 1297. | Стаття 262. Компенсації за використання майна, належного працівникові | Стаття 257. Компенсації за використання майна, належного працівникові | ||
| 1298. | 1. Працівники, які під час виконання трудових обов'язків використовують власне майно за погодженням або з відома роботодавця та в його інтересах, мають право на отримання компенсації за зношування (амортизацію), а також на відшкодування інших витрат, пов'язаних з його використанням. | 1. Працівники, які під час виконання трудових обов'язків використовують власне майно за погодженням або з відома роботодавця та в його інтересах, мають право на отримання компенсації за зношування (амортизацію), а також на відшкодування інших витрат, пов'язаних з його використанням. | ||
| 1299. | 2. Розмір і порядок здійснення зазначених у частині першій цієї статті виплат, якщо це не встановлено законодавством, колективним договором, визначаються роботодавцем за погодженням з працівником. | -2139- Беспалий Б.Я. Стаття 262, частина 2. Слово "законодавством" замінити словом "законом" | Відхилено | 2. Розмір і порядок здійснення зазначених у частині першій цієї статті виплат, якщо це не встановлено законодавством або колективним договором, визначаються роботодавцем за погодженням із працівником. Стаття 258. Гарантії для донорів 1. За працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров'я і здавання крові для переливання. Цим працівникам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку. На бажання працівника цей день приєднується до щорічної відпустки. |
| -2140- Надрага В.І. Доповнити Кодекс статтею 262-1 такого змісту: „Стаття 262-1. Компенсаційна виплата (допомога) на оздоровлення при наданні щорічної трудової відпустки 1. Законом України, колективним договором чи трудовим договором може бути передбачена виплата працівникові компенсаційної виплати (допомоги) на оздоровлення при наданні йому щорічної трудової відпустки у розмірі, визначеному нормативним актом роботодавця. 2. Допомога на оздоровлення виплачується працівникові одночасно з виплатою йому гарантійної виплати за час відпустки. 3. При поділі щорічної відпустки на частини працівник самостійно визначає частину відпустки, при наданні якої йому виплачується допомога на оздоровлення. 4. Допомога на оздоровлення може бути виплачена працівникові один раз протягом календарного року. | Відхилено | |||
| -2141- Надрага В.І. Доповнити Кодекс статтею 262-2 такого змісту: „Стаття 262-2. Матеріальні допомоги 1. Працівникам може бути надана матеріальна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором та іншими нормативними актами роботодавця." | Відхилено | |||
| -2142- Губський Б.В. Доповнити Кодекс статтями 262-1 - 262-3: "Стаття 262-1. Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття 1. Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється. Роботодавець повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. 2. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. 3. Якщо роботодавець своєчасно не здійснив хімчистку чи прання спеціального одягу, працівник має право здійснити це власними засобами й отримати від роботодавця компенсаційні виплати у розмірі підтвердженої вартості послуг чи домовленому між працівником і роботодавцем якщо колективним договором не визначено інший порядок. Стаття 262-2. Компенсаційна виплата (допомога) на оздоровлення при наданні щорічної трудової відпустки 1. Законом України чи колективним договором може бути передбачена виплата працівникові компенсаційної виплати (допомоги) на оздоровлення при наданні йому щорічної трудової відпустки у розмірі, визначеному колективним чи трудовим договором. 2. Допомога на оздоровлення виплачується працівникові одночасно з виплатою йому гарантійної виплати за час відпустки. 3. При поділі щорічної відпустки на частини працівник самостійно визначає частину відпустки, при наданні якої йому виплачується допомога на оздоровлення. 4. Допомога на оздоровлення може бути виплачена працівникові один раз протягом календарного року. Стаття 262-3 Матеріальні допомоги Працівникам відповідно до законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у порядку, передбаченому колективним договором, надаються матеріальні допомоги за рахунок коштів роботодавця чи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування." | Відхилено | |||
| -2143- Хара В.Г. Доповнити главу статтею наступного змісту: "Стаття. Гарантії для донорів За працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров'я і здавання крові для переливання. Цим працівникам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку з збереженням середнього заробітку. На бажання працівника цей день приєднується до щорічної відпустки". | Враховано | |||
| -2144- Коновалюк В.І. Після статті 262 ввести додаткові статті, що призведе до зміни номерів наступних статей. Доповнити: Стаття .Компенсація за невикористану частину щорічної відпустки 1. За домовленість між роботодавцем і працівником чистина щорічної відпустки, яка перевищує 28 календарних днів може бути замінена на грошову компенсацію. 2. Заміна частини щорічної відпустки грошовою компенсацією забороняється вагітним жінкам, неповнолітнім працівникам, а також працівникам, які зайняті на важких роботах із шкідливими і/або небезпечними умовами праці. | Відхилено | |||
| -2145- Коновалюк В.І. Стаття . Компенсації за невидані спеціальні одяг і взуття 1. У разі, якщо працівник з вини роботодавця не був забезпечений спеціальними одягом і взуттям і придбав їх за власні кошти, роботодавець зобов'язаний компенсувати працівникові ці витрати в повному розмірі. 2. У разі дострокового зносу спеціального одягу і взуття не з вини працівника, роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. 3. Якщо роботодавець не здійснив хімчистку чи прання спеціального одягу своєчасно, працівник може здійснити це на відповідному підприємстві самостійно. У такому разі роботодавець зобов'язаний компенсувати працівникові ці витрати в повному розмірі на підставі документу, що підтверджує вартість послуги. | Відхилено | |||
| -2146- Губський Б.В. Доповнити Книгу третю Кодексу новою Главою 6-1.Стаж роботи: "Глава 6-1.Стаж роботи Стаття 262-4. Стаж роботи 1. Стаж роботи - це періоди роботи працівника, а у випадках передбачених цим Кодексом - інші періоди, що враховуються до стажу роботи працівника у роботодавця, в певних умовах праці, за професією чи видом діяльності для визначення розміру надбавок до заробітної плати, тривалості трудових відпусток та інших додаткових гарантій і компенсацій працівникам, що залежать від стажу роботи. 2. Якщо законодавством про працю не передбачено інше, роботодавець вправі не зараховувати до стажу роботи працівників стаж їхньої роботи у іншого роботодавця, крім випадків обчислення стажу роботи працівника в шкідливих та небезпечних умовах праці (стаття ______ цього Кодексу) та переведення працівника на роботу до іншого роботодавця за погодженням між роботодавцями (стаття 80-6 цього Кодексу). 3. Порядок обчислення стажу роботи працівників з метою призначення надбавок до заробітної плати, визначення тривалості відпустки за вислугу років та інших додаткових гарантій і компенсацій працівникам, що залежать від стажу роботи, визначається роботодавцем з урахуванням думки виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а у випадках передбачених законами України для окремих категорій працівників чи видів діяльності, - Кабінетом Міністрів України. Стаття 262-5. Обчислення стажу роботи, що надає право на щорічну основну трудову відпустку До стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку (статті 175 і 176 цього Кодексу), зараховуються: 1) час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка; 2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством про працю зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу); 3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним відповідно до закону України зберігалося місце роботи (посада), за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку; 5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше десяти місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів; 6) час навчання новим професіям осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників; 7) інші періоди роботи, передбачені законодавством про працю. Стаття 262-6. Обчислення стажу роботи, що надає право на щорічні додаткові трудові відпустки До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові трудові відпустки (статті 179 - 182 цього Кодексу), зараховуються: 1) час фактичної роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці, виконання робіт з особливими природно - географічними та геологічними умовами праці та умовами праці підвищеного ризику для здоров'я, роботи з ненормованим робочим часом, а також на роботах (посадах), зайнятість на яких надає право на щорічну додаткову відпустку за вислугу років, за умови, що працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади; 2) час щорічних основної та додаткових трудових відпусток, а також соціальної щорічної відпустки працівникам, які мають дітей; 3) час, що передував фактичному допуску до роботи працівника у зв'язку з медичним оглядом працівника; 4) інші періоди, зарахування яких до стажу роботи, що надає право на щорічні додаткові відпустки, передбачено законом України. Стаття 262-7. Збереження стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові трудові відпустки Якщо працівник, якого переведено на роботу до іншого роботодавця за погодженням між роботодавцями, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові трудові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові трудові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи. Стаття 262-8. Обчислення стажу роботи для призначення пенсій Порядок обчислення стажу роботи для призначення пенсій визначається законодавством про пенсійне забезпечення та про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування." | Відхилено | |||
| 1300. | Глава 7. | Глава 7 | ||
| 1301. | Забезпечення інтересів працівників при здійсненні роботодавцем виплат | Забезпечення інтересів працівників при здійсненні роботодавцем виплат | ||
| 1302. | Стаття 263. Індексація заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат | Стаття 259. Індексація заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат | ||
| 1303. | 1. Заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати підлягають індексації у порядку, встановленому законом. | -2147- Коновалюк В.І. В статті 263 слово "законом" замінити словами: "цим Кодексом та законами" | Відхилено | 1. Заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати підлягають індексації в порядку, встановленому законом. |
| -2148- Ландик В.І. Стаття 263. Індексація заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат. Статтю 263 виключити. | Відхилено | |||
| -2149- Горбаль В.М. У частині 1 статті 263 законопроекту слово "законом" замінити словами "законодавством України". | Відхилено | |||
| 1304. | Стаття 264. Обмеження відрахувань із заробітної плати | Стаття 260. Обмеження відрахувань із заробітної плати | ||
| 1305. | 1. Відрахування із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених цим Кодексом і законами. | 1. Відрахування із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених цим Кодексом і законами. | ||
| 1306. | 2. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі чи організації, де вони працюють, можуть здійснюватися за наказом роботодавця в таких випадках: | 2. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості юридичній особі, де вони працюють, можуть здійснюватися за наказом роботодавця в таких випадках: | ||
| 1307. | 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильних помилок або винних дій працівника; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості, на господарські потреби. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ не пізніше ніж протягом місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми лише у випадках, коли відрахуванню підлягає сума, що не перевищує середнього місячного заробітку працівника. Якщо сума, що підлягає відрахуванню, перевищує середній місячний заробіток працівника, наказ про відрахування може бути видано за наявності згоди працівника. В інших випадках відповідні грошові суми можуть бути стягнені лише за рішенням суду; | -2150- Надрага В.І. В пункті 1 частини 2 статті 264 слова „В інших випадках відповідні грошові суми можуть бути стягнені лише за рішенням суду" виключити. | Відхилено | 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильних помилок або винних дій працівника; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на відрядження або переведення до іншої місцевості, на господарські потреби. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми лише у випадках, якщо відрахуванню підлягає сума, що не перевищує середнього місячного заробітку працівника. Якщо сума, що підлягає відрахуванню, перевищує середній місячний заробіток працівника, наказ про відрахування може бути видано за наявності згоди працівника. В інших випадках відповідні грошові суми можуть бути стягнені лише за рішенням суду; |
| -2151- Бронніков В.К. Стаття 264 з частини 2 пункту 1 останні два речення виключити. | Відхилено | |||
| -2152- Пеклушенко О.М. До статті 264. У пункті 1 частині другій останніх два речення виключити. | Відхилено | |||
| 1308. | 2) у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже отримав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки. Відрахування за ці дні не здійснюється, якщо працівник звільняється з роботи на підставах, зазначених у статтях 103, 110-113, 115, 119, 120 (якщо порушення правил прийняття на роботу відбулося не з вини працівника), 121 цього Кодексу; | 2) у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже отримав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки. Відрахування за ці дні не здійснюється, якщо працівник звільняється з роботи на підставах, зазначених у статтях 98, 105-107, 110, 114, 115 (якщо порушення правил прийняття на роботу відбулося не з вини працівника) цього Кодексу; | ||
| 1309. | 3) у разі відшкодування шкоди, заподіяної з вини працівника роботодавцю, відповідно до статті 397 цього Кодексу. | -2153- Ландик В.І. Стаття 264. Обмеження відрахувань із заробітної плати. Пункт 3 статті виключити. | Відхилено | 3) у разі відшкодування шкоди, заподіяної з вини працівника роботодавцю відповідно до статті 414 цього Кодексу. |
| 1310. | Стаття 265. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати | Стаття 261. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати | ||
| 1311. | 1. Із нарахованих працівникові заробітної плати та інших виплат роботодавець здійснює відрахування податку та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до закону. Своєчасно не відраховані роботодавцем податок і внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування можуть бути відраховані в наступному періоді на підставі наказу роботодавця, що видається в межах 1095 днів з дати здійснення роботодавцем відповідної виплати працівнику без відрахування податку чи внеску. При цьому всі не відраховані раніше суми відраховуються під час здійснення виплати працівнику в межах, визначених цією статтею. | 1. З нарахованих працівникові заробітної плати та інших виплат роботодавець здійснює відрахування податку на доходи фізичних осіб та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до закону. Своєчасно не відраховані роботодавцем податок на доходи фізичних осіб і внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування можуть бути відраховані в наступному періоді на підставі наказу роботодавця, що видається в межах трьох років з дати здійснення роботодавцем відповідної виплати працівнику без відрахування зазначених податку чи внеску. При цьому всі не відраховані раніше суми відраховуються під час здійснення виплати працівнику в межах, визначених цією статтею. | ||
| 1312. | 2. Із нарахованих заробітної плати і гарантійних виплат (крім вихідної допомоги) працівникові, який відбуває виправні роботи згідно з вироком (постановою) суду, здійснюється відрахування в установленому розмірі до державного бюджету. | -2154- Беспалий Б.Я. Стаття 265. Частину 2 після тексту "в установленому" доповнити текстом "відповідно до закону", а текст державного бюджету" замінити текстом "Державного бюджету України" | Відхилено | 2. З нарахованих заробітної плати і гарантійних виплат (крім вихідної допомоги) працівникові, який відбуває виправні роботи згідно з вироком (постановою) суду, здійснюється відрахування в установленому розмірі до державного бюджету. |
| 1313. | 3. Суми заробітної плати і гарантійних виплат, що залишаються після відрахувань, передбачених частинами першою і другою цієї статті, вважаються належними до виплати працівникові. | 3. Суми заробітної плати і гарантійних виплат, що залишаються після відрахувань, передбачених частинами першою і другою цієї статті, вважаються належними до виплати працівникові. | ||
| 1314. | 4. Якщо відрахування з належних до виплати працівникові заробітної плати і гарантійних виплат здійснюються на підставі одного документа (виконавчого або зазначеного в статті 264 цього Кодексу), максимальний розмір відрахувань не може перевищувати: | 4. Якщо відрахування з належних до виплати працівникові заробітної плати і гарантійних виплат здійснюються на підставі одного документа (виконавчого або зазначеного в статті 260 цього Кодексу), максимальний розмір відрахувань не може перевищувати: | ||
| 1315. | 1) за загальним правилом - 20 відсотків належних до виплати працівникові сум; | 1) за загальним правилом - 20 відсотків належних до виплати працівникові сум; | ||
| 1316. | 2) у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - 50 відсотків належних до виплати працівникові сум. | 2) у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - 50 відсотків належних до виплати працівникові сум. | ||
| 1317. | 5. Якщо відрахування із заробітної плати і гарантійних виплат здійснюються на підставі кількох виконавчих чи інших документів, що зазначені в статті 264 цього Кодексу, максимальний розмір відрахувань збільшується у випадках, зазначених у пункті 1 частини четвертої цієї статті, до 50 відсотків, а у випадках, що передбачені пунктом 2 частини четвертої цієї статті, - до 70 відсотків. | -2155- Коновалюк В.І. Частину 5 статті 265 викласти у такій редакції: "5. Якщо відрахування із заробітної плати і гарантійних виплат здійснюються на підставі кількох виконавчих чи інших документів, максимальний розмір відрахувань збільшується до 50 відсотків. " | Відхилено | 5. Якщо відрахування із заробітної плати і гарантійних виплат здійснюються на підставі кількох виконавчих чи інших документів, що зазначені в статті 260 цього Кодексу, максимальний розмір відрахувань збільшується у випадках, зазначених у пункті 1 частини четвертої цієї статті, до 50 відсотків, а у випадках, що передбачені пунктом 2 частини четвертої цієї статті, - до 70 відсотків. |
| 1318. | Стаття 266. Заборона відрахувань із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат | Стаття 262. Заборона відрахувань із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат | ||
| 1319. | 1. Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних виплат, а також з інших виплат, на які згідно із законом не звертається стягнення. | -2156- Губський Б.В. Доповнити статтями 266-1 і 266-2 такого змісту: "Стаття 266-1. Захист прав працівників на належні їм виплати у разі банкрутства роботодавця 1. У разі банкрутства роботодавця чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних та інших виплат працівникам та на їх користь, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації чи належать їм у ході такого процесу, виконуються відповідно до закону України про банкрутство. 2. З метою забезпечення своєчасності розрахунків з працівниками у разі банкрутства роботодавці зобов'язані створювати на умовах передбачених законом України громадські фонди на випадок банкрутства, який гарантував би зазначені виплати принаймні за тримісячний строк. Стаття 266-2. Виплати по відшкодуванню моральної шкоди 1. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. 2. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається цим Кодексом і законом України" | Відхилено | 1. Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних виплат, а також з інших виплат, на які згідно із законом не звертається стягнення. |
| 1320. | Стаття 267. Наслідки затримки здійснення виплат працівнику | -2157- Єхануров Ю.І. Статтю 267 виключити, оскільки індексація заробітної плати та інших виплат регулюється статтею 263. | Відхилено | Стаття 263. Наслідки порушення строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівнику |
| -2158- Хара В.Г. Назву статті 267 викласти в такій редакції: "Стаття. Наслідки порушення строків здійснення виплат працівнику" | Враховано редакційно | |||
| 1321. | 1. Якщо роботодавець не здійснив працівнику будь-яку виплату протягом календарного місяця, в якому вона повинна бути здійснена, розмір цієї виплати збільшується на індекс інфляції за весь період затримки, включаючи місяць, у якому виплату належало здійснити, і місяць, у якому вона фактично здійснена. Порядок збільшення розміру цих виплат у зв'язку з їх затримкою встановлюється законодавством. | -2159- Хара В.Г. Стаття 267. Доповнити статтю частиною першою такого змісту: "У разі порушення строків проведення виплат встановлених у частині 1 цієї статті, роботодавець зобов'язаний сплатити працівнику компенсацію в порядку встановленому чинним законодавством. | Враховано редакційно | 1. У разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець зобов'язаний сплатити працівнику: - при затримці виплат до 30 календарних днів - у розмірі 10 відсотків від нарахованих, але не виплачених сум; - при затримці виплат до 90 календарних днів - у розмірі 50 відсотків від нарахованих, але не виплачених сум; - при затримці виплат понад 90 календарних днів - у розмірі 100 відсотків від нарахованих, але не виплачених сум. |
| -2160- Чикал А.В. Стаття 267 - доповнити статтю частиною 1 такого змісту: "У разі порушення строків виплати заробітної плати, встановлених у частині 1 цієї статті, роботодавець зобов'язаний сплатити працівнику компенсацію. Сума компенсації складає: - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку виплати доходів - у розмірі 10 відсотків від суми нарахованого, але не виплаченого працівникові доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів); - при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку виплати доходів - у розмірі 50 відсотків від суми нарахованого, але не виплаченого працівникові доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів); - при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку виплати доходів, - у розмірі 100 відсотків від суми нарахованого, але не виплаченого працівникові доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів)". Частину 1 вважати частиною 2, при цьому після слова "будь-яку" доповнити словом "іншу" і далі за текстом. | Враховано редакційно (як частина 1) | |||
| -2161- --Н.д.Волинець М.Я. (Реєстр.картка №40) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!! Стаття 267 - доповнити статтю частиною першою такого змісту: "1.У разі порушення строків виплати заробітної плати, встановлених у частині першій цієї статті, роботодавець зобов'язаний сплатити працівнику компенсацію. Сума компенсації складає: - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку виплати доходів - у розмірі 10 відсотків від суми нарахованого, але не виплаченого працівникові доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів); - при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку виплати доходів - у розмірі 50 відсотків від суми нарахованого, але не виплаченого працівникові доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів); - при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку виплати доходів, - у розмірі 100 відсотків від суми нарахованого, але не виплаченого працівникові доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів)". Частину першу вважати частиною другою‚ при цьому після слова "будь-яку" доповнити словом "іншу" і далі за текстом. Приведено у відповідність до нормам Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб". | Враховано редакційно (як частина 1) | |||
| -2162- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 267. Останнє речення п1. цієї статті викласти в редакції: "Крім того, розмір цих виплат збільшується на 10% від суми заборгованості за кожний місяць затримки". | Відхилено | |||
| 1322. | Глава 8. | Глава 8 | ||
| 1323. | Внутрішній трудовий розпорядок | Внутрішній трудовий розпорядок | ||
| 1324. | Стаття 268. Зміст внутрішнього трудового розпорядку | Стаття 264. Зміст внутрішнього трудового розпорядку | ||
| 1325. | 1. Внутрішній трудовий розпорядок визначає організацію та порядок роботи, а також пов'язані з цим права та обов'язки роботодавця і працівників. | 1. Внутрішній трудовий розпорядок визначає організацію та порядок роботи, а також пов'язані з цим права та обов'язки роботодавця і працівників. | ||
| 1326. | 2. Працівники повинні своєчасно і точно виконувати трудові завдання, що визначаються роботодавцем відповідно до законодавства і трудового договору, належно виконувати інші обов'язки, що передбачені нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці, угодами, колективним, трудовим договором, іншою угодою між роботодавцем і працівником, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам належно виконувати свої трудові обов'язки. | -2163- Беспалий Б.Я. Стаття 268, частина 2. Текст "у сфері праці" замінити текстом "трудового законодавства", а текст "іншою угодою між роботодавцем і працівником," - вилучити оскільки він поглинається згаданими вище "угодами" | Враховано частково | 2. Працівники повинні своєчасно і точно виконувати трудові завдання, що визначаються роботодавцем відповідно до законодавства і трудового договору, належно виконувати інші обов'язки, що передбачені трудовим законодавством, угодами, колективним і трудовим договорами, іншою угодою між роботодавцем і працівником, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам належно виконувати свої трудові обов'язки. |
| -2164- Артеменко Ю.А. У частині 2 статті 268 "Зміст внутрішнього трудового розпорядку" після слів "трудові обов'язки" додати слова "та дотримуватися трудової дисципліни." | Відхилено | |||
| -2165- Майко В.І. В частині 2 статті 268 після слів „трудові обов'язки" додати слова „та дотримуватися трудової дисципліни" | Відхилено | |||
| -2166- Бронніков В.К. В частині 2 статті 268 після слів „трудові обов'язки" додати слова „та дотримуватися трудової дисципліни" | Відхилено | |||
| -2167- Пеклушенко О.М. До статті 268. У частині другій після слів "трудові обов'язки" доповнити словами "та дотримуватися трудової дисципліни". | Відхилено | |||
| 1327. | 3. Роботодавець повинен організувати роботу працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, гарантувати недоторканність особистості працівника, захист його під час роботи від протиправних дій інших осіб, забезпечувати дотримання трудової і виробничої дисципліни, неухильно дотримуватись вимог трудового законодавства і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту. | -2168- Хара В.Г. Частину 3 статті 268 викласти в такій редакції: "3. Роботодавець повинен організувати роботу працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечення недоторканості особистості працівника, захисту його під час роботи від протиправних дій інших осіб, дотримання трудової і виробничої дисципліни, неухильно дотримуватись вимог трудового законодавства і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту." | Враховано | 3. Роботодавець повинен організувати роботу працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечення недоторканості особистості працівника, захисту його під час роботи від протиправних дій інших осіб, дотримання трудової і виробничої дисципліни, неухильно дотримуватися вимог трудового законодавства і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту. |
| -2169- Беспалий Б.Я. Стаття 268, частина 3. Вилучити текст "створювати умови для зростання продуктивності праці, гарантувати недоторканість особистості працівника", а також текст "та побуту" | Відхилено | |||
| 1328. | Стаття 269. Визначення внутрішнього трудового розпорядку нормативно-правовими та іншими актами | Стаття 265. Визначення внутрішнього трудового розпорядку нормативно-правовими та іншими актами | ||
| 1329. | 1. Внутрішній трудовий розпорядок визначається нормативними та іншими актами. | -2170- Беспалий Б.Я. Стаття 269, частина 1. Наприкінці текст "та іншими актами" замінити текстом "наказами роботодавця" | Враховано редакційно | 1. Внутрішній трудовий розпорядок визначається нормативними актами роботодавця та іншими актами. |
| 1330. | 2. Внутрішній трудовий розпорядок, що стосується окремих категорій працівників, може визначатися у статутах (положеннях), які затверджуються відповідно до закону. | 2. Внутрішній трудовий розпорядок, що стосується окремих категорій працівників, може визначатися у статутах (положеннях), які затверджуються відповідно до закону. | ||
| 1331. | Стаття 270. Правила внутрішнього трудового розпорядку | Стаття 266. Правила внутрішнього трудового розпорядку | ||
| 1332. | 1. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються роботодавцем з урахуванням думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника). Ці правила не можуть суперечити нормативно-правовим актам, угодам, колективному договору, а також нормативним актам роботодавця, які погоджено з визначеним органом (представниками). | -2171- Рішняк І.М. Стаття 270 ч.1 перше речення доповнити словами: "і попереднього схвалення трудовим колективом" | Відхилено | 1. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються роботодавцем з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраних працівниками представників (представника). Ці правила не можуть суперечити трудовому законодавству, угодам, колективному договору, а також нормативним актам роботодавця, які погоджено із зазначеним органом (представниками). |
| -2172- Бондаренко Г.І. Стаття 270. У пункті 1 словосполучення "з урахуванням думки" замінити на - "за погодженням" | Відхилено | |||
| -2173- Сас С.В. У статті 270: - Частину першу викласти у такій редакції: "1. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності - вільно обраних працівниками представників (представника)". | Відхилено | |||
| -2174- Франчук І.А. Частину 1 статті 270 викласти у такій редакції: "Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця та виборчого органу первинної профспілкової організації, у випадку його відсутності - вільно виборних робітниками представників (представника)". | Відхилено | |||
| -2175- Чикал А.В. Стаття 270 - у частині один слова "з урахуванням думки" замінити на слова "за погодженням". | Відхилено | |||
| -2176- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 270. У частині 1 цієї статті слова "з урахуванням думки" замінити на слова "за погодженням". | Відхилено | |||
| -2177- Катушева З.Г. Частину 1 ст. 270 викласти у наступній редакції: "Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими колективами по представленню роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації, а у випадку його відсутності - вільно обраних працівниками представників (представника)", | Відхилено | |||
| -2178- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 270 викласти у такій редакції: "1. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються роботодавцем і не можуть суперечити нормативно-правовим актам та колективному договору." | Відхилено | |||
| -2179- Мироненко В.А. Частину 1 ст. 270 викласти у наступній редакції: "Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця та виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності - довільно обраних працівниками представників (представника)". | Відхилено | |||
| 1333. | 2. Правилами внутрішнього трудового розпорядку зокрема регламентується: | 2. Правилами внутрішнього трудового розпорядку зокрема регламентується: | ||
| 1334. | 1) організація праці, умови перебування на території підприємства, установи, організації під час виконання роботи та після її закінчення; | -2180- Чикал А.В. Стаття 270 Пункт 1 частини другої у кінці доповнити словами "вимоги щодо забезпечення охорони праці". | Відхилено | 1) організація праці, умови перебування працівників на території юридичної особи під час виконання роботи та після її закінчення; |
| 1335. | 2) порядок прийняття і звільнення з роботи працівників; | 2) порядок прийняття і звільнення з роботи працівників; | ||
| 1336. | 3) основні права та обов'язки сторін; | 3) основні права та обов'язки працівників і роботодавця; | ||
| 1337. | 4) робочий час і порядок його використання; | 4) робочий час і порядок його використання; | ||
| 1338. | 5) час відпочинку; | 5) час відпочинку; | ||
| 1339. | 6) заохочувальні виплати за сумлінну працю та підстави їх застосування; | -2181- Майко В.І. Пункт 6 частини 2 статті 270 виключити. Пункти 7 та 8 частини 2 статті 270 вважати пунктами 6 та 7. | Відхилено | 6) заохочувальні виплати за сумлінну працю та підстави їх застосування; |
| -2182- Бронніков В.К. Стаття 270 ч.2 пункт 6 виключити. Підпункти 7, 8 вважати підпунктами 6,7. | Відхилено | |||
| -2183- Пеклушенко О.М. До статті 270. Пункт 6 частини другої виключити. У зв'язку з цим пункти 7 і 8 відповідно вважати пунктами 6 і 7. | Відхилено | |||
| 1340. | 7) відповідальність роботодавця і працівників; | 7) відповідальність роботодавця і працівників; | ||
| 1341. | 8) інші положення. | 8) інші положення. | ||
| 1342. | 3. Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до відома всіх працівників шляхом поміщення на видному місці. | -2184- Хара В.Г. В частині 3 статті 270 слова: "шляхом поміщення на видному місці." виключити | Враховано | 3. Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до відома всіх працівників. |
| 1343. | Стаття 271. Регулювання окремих питань внутрішнього трудового розпорядку іншими актами | Стаття 267. Регулювання окремих питань внутрішнього трудового розпорядку іншими актами | ||
| 1344. | 1. Обов'язки працівників можуть встановлюватися також у технологічних і посадових інструкціях, інструкціях з охорони праці, пожежної безпеки, в інших нормативних актах. Технологічні і посадові інструкції, що змінюють зміст трудової функції працівника, вводяться в дію не раніше ніж із закінченням місячного строку після ознайомлення з ними відповідних працівників під розписку. При цьому застосовуються норми статті 81 цього Кодексу. | -2185- Байсаров Л.В. Частину 1 статті 271 викласти у наступній редакції: "Обов'язки працівників можуть встановлюватися також у технологічних і посадових паспортах та інструкціях, інструкціях з охорони праці, пожежної безпеки, в інших нормативних актах. Технологічні і посадові паспорти інструкції, що змінюють зміст трудової функції працівника, вводяться в дію не раніше ніж із закінченням місячного строку після ознайомлення з ними відповідних працівників під розписку. При цьому застосовуються норми статті 81 цього Кодексу" | Враховано редакційно | 1. Обов'язки працівників можуть встановлюватися також у технологічних і посадових інструкціях, інструкціях з охорони праці, пожежної безпеки, в інших нормативних актах. Технологічні і посадові інструкції, що змінюють зміст трудової функції працівника, вводяться в дію не раніше ніж із закінченням двомісячного строку після ознайомлення з ними відповідних працівників під розписку. |
| -2186- Сас С.В. У статті 271: в частині першій слова "місячного строку" замінити словами "двомісячного строку". З метою посилення захисту працівників. | Враховано | |||
| -2187- Чикал А.В. Стаття 271 - доповнити частину першу після слів "посадових інструкціях" словами "положеннях та" . | Відхилено | |||
| -2188- Борщевський В.В. Стаття 271. В другому реченні частини 1 слова "із закінченням місячного строку" замінити словами "через два місяця". | Враховано редакційно | |||
| 1345. | 2. Роботодавець вправі видавати накази, що стосуються обов'язків окремих працівників. Розпорядження, що стосуються окремих працівників і є обов'язковими для виконання, вправі видавати керівники будь-якого структурного підрозділу підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень. Такі накази і розпорядження є обов'язковими для виконання, якщо вони не суперечать нормативно-правовим актам, а також нормативним актам роботодавця. | 2. Роботодавець вправі видавати накази, що стосуються обов'язків окремих працівників. Розпорядження, що стосуються окремих працівників і є обов'язковими для виконання, вправі видавати керівники будь-якого структурного підрозділу юридичної особи в межах своїх повноважень. Такі накази і розпорядження є обов'язковими для виконання, якщо вони не суперечать нормативно-правовим актам, а також нормативним актам роботодавця. | ||
| 1346. | Стаття 272. Забезпечення дотримання трудової дисципліни | Стаття 268. Забезпечення дотримання трудової дисципліни | ||
| 1347. | 1. Дотримання трудової дисципліни забезпечується шляхом створення необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, заохоченням за сумлінну роботу. До працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки, застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного стягнення. | 1. Дотримання трудової дисципліни забезпечується шляхом створення необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, заохоченням за сумлінну роботу. До працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки, в необхідних випадках застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. | ||
| 1348. | Стаття 273. Заохочення за успіхи в роботі | Стаття 269. Заохочення за успіхи в роботі | ||
| 1349. | 1. За успіхи в роботі та сумлінне виконання трудових обов'язків до працівників можуть застосовуватися заходи морального і матеріального заохочення - оголошення подяки, нагородження грамотою, виплата премії, вручення цінного подарунка. Інші види заохочення можуть встановлюватися правилами внутрішнього трудового розпорядку. | -2189- Чикал А.В. Стаття 273 - доповнити перше речення частини першої після слів "трудових обов'язків" словами "активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці", а друге речення цієї ж частини після слова "встановлюватися" - словами "колективним договором" | Відхилено | 1. За успіхи в роботі та сумлінне виконання трудових обов'язків до працівників можуть застосовуватися заходи морального і матеріального заохочення - оголошення подяки, нагородження грамотою, виплата премії, вручення цінного подарунка. Інші види заохочення можуть встановлюватися правилами внутрішнього трудового розпорядку. |
| -2190- Майко В.І. В частині 1 статті 273 слова „правилами внутрішнього трудового розпорядку" замінити словами „нормативними актами роботодавця" | Відхилено | |||
| -2191- Бронніков В.К. В частині 1 статті 273 слова „правилами внутрішнього трудового розпорядку" замінити словами „нормативними актами роботодавця" | Відхилено | |||
| -2192- Пеклушенко О.М. До статті 273. У частині першій слова "правилами внутрішнього трудового розпорядку" замінити словами "нормативними актами роботодавця". | Відхилено | |||
| 1350. | 2. За особливі трудові заслуги працівники представляються в установленому порядку до нагородження відомчими відзнаками та державними нагородами. | -2193- Беспалий Б.Я. Стаття 273. Частину 2 після тексту "в установленому" доповнити словом "законодавством" | Відхилено | 2. За особливі трудові заслуги працівники представляються в установленому порядку до нагородження відомчими відзнаками та державними нагородами. |
| 1351. | Глава 9. | Глава 9 | ||
| 1352. | Охорона праці | -2194- Горлов Г.В. Главу 9 кодексу перед статтею 274 доповнити статтею 273-1 наступного змісту: Стаття 274 Документи, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці Нормативно-правові акти з охорони праці ( це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, що видані центральними органами виконавчої влади, спеціально уповноваженими органами по нагляду за охороною праці і є обов'язкові для виконання. | Відхилено | Охорона праці |
| -2195- Чикал А.В. Глава 9 "Охорона праці" потребує суттєвого доопрацювання в цілому, хоча б мінімально необхідних коректив, щоб після прийняття ТК він не погіршив, а поліпшив ситуацію з правовим забезпеченням охорони праці. З цією метою пропонуються такі зміни: Доповнити главу 9 книги 3 статтею у такій редакції: "Стаття Визначення охорони праці та змісту законодавства про охорону праці. 1. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. 2. Законодавство про охорону праці складається з цього Кодексу, Закону України"Про охорону праці", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування овід нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності" та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них". | Відхилено | |||
| -2196- Волинець М.Я. Доповнити главу 9 книги 3 статтею у такій редакції: "Стаття Визначення охорони праці та змісту законодавства про охорону праці 1. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. 2. Законодавство про охорону праці складається з цього Кодексу, Закону України "Про охорону праці", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них". | Відхилено | |||
| -2197- Турманов В.І. Доповнити главу 9 книги 3 статтею 273-1 у такій редакції: "Стаття 273-1 Визначення охорони праці та змісту законодавства про охорону праці. 1. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. 2. Законодавство про охорону праці складається з цього Кодексу, Закону України "Про охорону праці", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них". | Відхилено | |||
| 1353. | Стаття 274. Обов'язки роботодавця щодо охорони праці | Стаття 270. Обов'язки роботодавця щодо охорони праці | ||
| 1354. | 1. Роботодавець зобов'язаний забезпечити належні умови праці на кожному робочому місці, безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, належний стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови, які повинні відповідати встановленим нормам щодо охорони праці. Зокрема, на роботодавця покладаються обов'язки щодо: | -2198- Хара В.Г. В частині 1 статті 274 слова: "встановленим нормам щодо охорони праці" замінити словами: "нормам встановленим законом та іншими нормативно-правовими актам з охорони праці (норми з охорони праці)" | Враховано | 1. Роботодавець зобов'язаний забезпечити належні умови праці на кожному робочому місці, безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, належний стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови, які повинні відповідати нормам, встановленим законом та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці (норми з охорони праці). Зокрема, на роботодавця покладаються обов'язки щодо: |
| 1355. | 1) створення відповідно до законодавства служби охорони праці, розподілу обов'язків з вирішення питань охорони праці між керівними працівниками та спеціалістами і забезпечення їх виконання; | 1) створення відповідно до законодавства служби охорони праці, розподілу обов'язків з вирішення питань охорони праці між керівними працівниками та спеціалістами і забезпечення їх виконання; | ||
| 1356. | 2) розроблення і затвердження нормативних актів з охорони праці та безплатне забезпечення ними, а також іншими нормативно-правовими актами з охорони праці працівників, яких ці акти стосуються; | -2199- Чикал А.В. Стаття 274 - у пункті 2 частини першої слова "нормативних актів з охорони праці" замінити словами "положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства", а далі слово "іншими" виключити. | Відхилено | 2) розроблення і затвердження нормативних актів з охорони праці та безплатне забезпечення ними, а також іншими нормативно-правовими актами з охорони праці працівників, яких ці акти стосуються; |
| -2200- Волинець М.Я. Стаття 274 - у пункті 2 частини першої слова "нормативних актів з охорони праці" замінити словами "положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства", а далі слово "іншими" виключити. | Відхилено | |||
| -2201- Турманов В.І. Стаття 274 - у пункті 2 частини першої слова "нормативних актів з охорони праці" замінити словами "положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства", а далі слово "іншими" виключити. | Відхилено | |||
| 1357. | 3) організації навчання з питань охорони праці, а також своєчасного проведення перевірки знань з цих питань; | 3) організації навчання з питань охорони праці, а також своєчасного проведення перевірки знань із цих питань; | ||
| 1358. | 4) здійснення контролю за дотриманням працівниками під час виконання робіт норм з охорони праці, використанням ними засобів колективного та індивідуального захисту; | 4) здійснення контролю за дотриманням працівниками під час виконання робіт норм з охорони праці, використанням ними засобів колективного та індивідуального захисту; | ||
| 1359. | 5) здійснення передбачених колективним договором комплексних заходів, спрямованих на досягнення встановлених нормативів, підвищення рівня охорони праці, мінімізацію шкідливого впливу виробничого середовища на здоров'я працівників, усунення небезпечних виробничих факторів; | -2202- Хара В.Г. в п. 5 ч. 1 статті 274 перед словом: "забезпечення" доповнити словами: "забезпечення фінансування та" | Враховано | 5) забезпечення фінансування та здійснення комплексних заходів, спрямованих на досягнення встановлених нормативів, підвищення рівня охорони праці, мінімізацію шкідливого впливу виробничого середовища на здоров'я працівників, усунення небезпечних виробничих факторів; |
| -2203- Єхануров Ю.І. в п.5 ч.1 статті 274 слова: "передбачених колективним договором" виключити | Враховано | |||
| -2204- Анісімов В.О. В статті 274 в підпункті 5 п.1 вилучити слова "передбачених колективним договором". | Враховано | |||
| 1360. | 6) проведення лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану обладнання та устаткування, атестації робочих місць відповідно до законодавства та здійснення за їх результатами заходів, спрямованих на усунення причин, що призводять до нещасних випадків і професійних захворювань; | -2205- Чикал А.В. Пункт 6 доповнити після слова "проведення" словами "аудиту охорони праці", що відповідатиме Закону України "Про охорону праці". | Враховано | 6) організації проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану обладнання та устаткування, атестації робочих місць відповідно до законодавства та здійснення за їх результатами заходів, спрямованих на усунення причин, що призводять до нещасних випадків і професійних захворювань; |
| -2206- Волинець М.Я. Стаття 274 ч.1 пункт 6 доповнити після слова "проведення" словами "аудиту охорони праці"‚ що відповідатиме Закону України "Про охорону праці". | Враховано | |||
| -2207- Турманов В.І. Стаття 274 ч.1 пункт 6 доповнити після слова "проведення" словами "аудиту охорони праці"‚ що відповідатиме Закону України "Про охорону праці". | Враховано | |||
| 1361. | 7) вжиття термінових заходів з метою подання допомоги потерпілим унаслідок нещасних випадків на виробництві, організації розслідування нещасних випадків та ведення їх обліку. | -2208- Хара В.Г. До п. 7 "... нещасних випадків..." додати "... і професійних захворювань...". Далі за текстом. | Враховано | 7) вжиття термінових заходів з метою надання допомоги потерпілим унаслідок нещасних випадків на виробництві, організації розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та ведення їх обліку. |
| -2209- Поліщук К.А. Стаття 274 - доповнити новим пунктом наступного змісту: "8) дотримання інших вимог, встановлених законодавством про охорону праці". | Відхилено | |||
| -2210- Чикал А.В. Доповнити частину першу цієї статті новим пунктом 8 такого змісту: "8) інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону праці." | Відхилено | |||
| -2211- Волинець М.Я. Стаття 274 Доповнити частину першу цієї статті новим пунктом 8 такого змісту: "8) інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону праці." | Відхилено | |||
| -2212- Турманов В.І. Стаття 274 Доповнити частину першу цієї статті новим пунктом 8 такого змісту: "8) інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону праці." | Відхилено | |||
| 1362. | Стаття 275. Обов'язки працівника щодо охорони праці | Стаття 271. Обов'язки працівника щодо охорони праці | ||
| 1363. | 1. Працівник зобов'язаний: | 1. Працівник зобов'язаний: | ||
| 1364. | 1) знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; | 1) знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; | ||
| 1365. | 2) дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточення під час виконання робіт чи перебування на території підприємства, установи, організації; | 2) дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я людей, які його оточують, під час виконання робіт чи перебування на території підприємства, установи, організації; | ||
| 1366. | 3) проходити в установленому законодавством порядку періодичний медичний огляд. | -2213- Чикал А.В. Стаття 275 - враховуючи міжнародну практику, доповнити частину першу новим пунктом 4 такого змісту: "4) співробітничати з роботодавцем у справі організації безпечних і здорових умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і довкіллю, негайно повідомляти про виявлену небезпеку і нещасні випадки свого безпосереднього керівника, роботодавця або спеціалістів служби охорони праці; надавати невідкладну допомогу іншим працівникам, які опинилися в загрозливому діях життя чи здоров'я стані". | Враховано | 3) проходити в установленому законодавством порядку періодичний медичний огляд; 4) співробітничати з роботодавцем у справі організації безпечних і здорових умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і довкіллю; негайно повідомляти про виявлену небезпеку і нещасні випадки свого безпосереднього керівника, роботодавця або спеціалістів служби охорони праці; надавати невідкладну допомогу іншим працівникам, які опинилися в загрозливому для життя чи здоров'я стані. |
| -2214- Волинець М.Я. Стаття 275 - враховуючи міжнародну практику, доповнити частину першу новим пунктом 4 такого змісту: "4) співробітничати з роботодавцем у справі організації безпечних і здорових умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і довкіллю, негайно повідомляти про виявлену небезпеку і нещасні випадки свого безпосереднього керівника, роботодавця або спеціалістів служби охорони праці; надавати невідкладну допомогу іншим працівникам, які опинилися в загрозливому для їх життя чи здоров'я стані." | Враховано | |||
| -2215- Турманов В.І. Стаття 275 - враховуючи міжнародну практику, доповнити частину першу новим пунктом 4 такого змісту: "4) співробітничати з роботодавцем у справі організації безпечних і здорових умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і довкіллю, негайно повідомляти про виявлену небезпеку і нещасні випадки свого безпосереднього керівника, роботодавця або спеціалістів служби охорони праці; надавати невідкладну допомогу іншим працівникам, які опинилися в загрозливому для їх життя чи здоров'я стані." | Враховано | |||
| 1367. | Стаття 276. Право працівника на охорону праці | -2216- Коновалюк В.І. Назву статті 276 доповнити словами: "і самозахист" | Відхилено | Стаття 272. Право працівника на охорону праці |
| 1368. | 1. Працівник має право вимагати від роботодавця створення умов праці та виробничого побуту, що відповідають нормам з охорони праці. | -2217- Чикал А.В. Стаття 276 - у частині першій слова "умов праці та виробничого побуту" замінити словами "здорових і безпечних умов праці та належних санітарно-побутових умов". | Враховано | 1. Працівник має право на створення здорових і безпечних умов праці та належних санітарно-побутових умов, що відповідають нормам з охорони праці. При цьому він не несе ніяких витрат на заходи з охорони праці. |
| -2218- Волинець М.Я. Стаття 276 - у частині першій слова "умов праці та виробничого побуту" замінити словами "здорових і безпечних умов праці та належних санітарно-побутових умов". | Враховано | |||
| -2219- Турманов В.І. Стаття 276 - у частині першій слова "умов праці та виробничого побуту" замінити словами "здорових і безпечних умов праці та належних санітарно-побутових умов". | Враховано | |||
| 1369. | 2. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя, здоров'я або для оточення чи для виробничого середовища або довкілля. Працівник зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації у разі потреби підтверджується висновками спеціалістів з охорони праці підприємства за участю представника виборного профспілкового органу або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо профспілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці. | -2220- Чикал А.В. Стаття 276 З частини другої виключити слова "а також страхового експерта з охорони праці" (як помилку в чинному Законі) | Враховано | 2. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя, здоров'я або для людей, які його оточують, чи для виробничого середовища або довкілля. Працівник зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації в разі потреби підтверджується висновками спеціалістів з охорони праці юридичної особи за участю представника виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо профспілка на підприємстві не створювалася). |
| -2221- Волинець М.Я. Стаття 276. З частини другої виключити слова "а також страхового експерта з охорони праці" (як помилку в чинному Законі). | Враховано | |||
| -2222- Турманов В.І. Стаття 276. З частини другої виключити слова "а також страхового експерта з охорони праці" (як помилку в чинному Законі). | Враховано | |||
| 1370. | Стаття 277. Навчання з питань охорони праці | Стаття 273. Навчання з питань охорони праці | ||
| 1371. | 1. Працівники до прийняття на роботу в установлені строки повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з подання першої медичної допомоги потерпілим унаслідок нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. | -2223- Хара В.Г. Стаття 277. Частину першу викласти у такій редакції: "Усі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки у разі виникнення аварій згідно з типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці". | Враховано | 1. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки в разі виникнення аварій згідно з типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. |
| -2224- Коновалюк В.І. В частині 1 статті 277 перед словом "Працівники" доповнити слово: "Потенційні" | Враховано редакційно | |||
| -2225- Беспалий Б.Я. Стаття 277, частина 1. Текст "прийняття на роботу в установлені строки повинні проходити" замінити текстом "початку виконання своїх трудових обов'язків повинні пройти" | Враховано редакційно | |||
| -2226- Чикал А.В. Стаття 277 Частину першу викласти у такій редакції: "1. Усі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки у разі виникнення аварій згідно з порядком, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці". | Враховано | |||
| -2227- Волинець М.Я. Стаття 277 Частину першу викласти у такій редакції: "1. Усі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки у разі виникнення аварій згідно з порядком, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці". | Враховано | |||
| -2228- Турманов В.І. Стаття 277 Частину першу викласти у такій редакції: "1. Усі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки у разі виникнення аварій згідно з порядком, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці". | Враховано | |||
| -2229- Надрага В.І. В частині 1 статті 277: - після слова „інструктаж" додати слово „та у разі потреби" | Враховано редакційно | |||
| 1372. | 2. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. | 2. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі для відповідних видів робіт, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. | ||
| 1373. | 3. Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, до прийняття на роботу і потім періодично (один раз на три роки) проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілкового органу. | -2230- Сухий Я.М. Стаття 277 ч.3Слова "за участю профспілкового органу" виключити | Враховано редакційно | 3. Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, до прийняття на роботу і потім періодично (один раз на три роки) проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці в установленому порядку. |
| -2231- Єхануров Ю.І. в частині 3 статті 277 слова: "за участю профспілкового органу" замінити словами: "в установленому порядку" | Враховано | |||
| -2232- Чикал А.В. У частині третій статті 277 слова "профспілкового органу" замінити словами "представника виборного профспілкового органу". | Відхилено | |||
| -2233- Майко В.І. В частині 3 статті 277 слова „за участю профспілкового органу" виключити. | Враховано | |||
| -2234- Бронніков В.К. В частині 3 статті 277 слова „за участю профспілкового органу" виключити. | Враховано | |||
| -2235- Пеклушенко О.М. До статті 277. У частині третій слова "за участю профспілкового органу" виключити. | Враховано | |||
| 1374. | 4. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. | -2236- Чикал А.В. Стаття 277. Частину четверту виключити. | Враховано | |
| -2237- Волинець М.Я. Стаття 277. Частину четверту виключити. | Враховано | |||
| -2238- Турманов В.І. Стаття 277. Частину четверту виключити. | Враховано | |||
| 1375. | 5. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці. | -2239- Чикал А.В. Стаття 277. У частині п'ятій слова "не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань" замінити словами "в установленому порядку не пройшли інструктаж (навчання, перевірку знань)". | Враховано | 4. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які в установленому порядку не пройшли інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці. |
| -2240- Волинець М.Я. Стаття 277. У частині п'ятій слова "не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань" замінити словами "в установленому порядку не пройшли інструктаж (навчання, перевірку знань)". | Враховано | |||
| -2241- Турманов В.І. Стаття 277. У частині п'ятій слова "не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань" замінити словами "в установленому порядку не пройшли інструктаж (навчання, перевірку знань)". | Враховано | |||
| -2242- Надрага В.І. Частину 5 статті 277 викласти в новій редакції такого змісту: „Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли інструктаж (навчання і перевірку знань) з питань охорони праці" | Враховано | |||
| 1376. | 6. У разі виявлення незадовільного рівня знань з питань охорони праці працівники, у тому числі посадові особи, повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань. | -2243- Беспалий Б.Я. Стаття 277. Частину 6 наприкінці доповнити текстом "за власний рахунок" | Відхилено | 5. У разі виявлення незадовільного рівня знань з питань охорони праці працівники, у тому числі посадові особи, повинні в місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань. |
| 1377. | Стаття 278. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, мильними та знешкоджувальними засобами | -2244- Чикал А.В. Стаття 278 - у назві статті слово "мильними" замінити словом "мийними". | Враховано | Стаття 274. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджувальними засобами |
| -2245- Турманов В.І. Стаття 278 - у назві статті слово "мильними" замінити словом "мийними". | Враховано | |||
| 1378. | 1. У випадках, передбачених законодавством, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до виконання разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха та інших невідкладних робіт, що не передбачено трудовим договором, також повинні забезпечуватися зазначеними засобами. | 1. У випадках, передбачених законодавством, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючі та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до виконання разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха та інших невідкладних робіт, що не передбачено трудовим договором, також повинні забезпечуватися зазначеними засобами. | ||
| 1379. | 2. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково понад встановлені норми видавати працівникові засоби індивідуального захисту. | -2246- Чикал А.В. Стаття 278. Частину другу доповнити в кінці словами "якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування". | Враховано | 2. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково понад встановлені норми видавати працівникові засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування. |
| -2247- Турманов В.І. Стаття 278. Частину другу доповнити в кінці словами "якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування". | Враховано | |||
| 1380. | 3. У разі передчасного зношення спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. | -2248- Єхануров Ю.І. В ч.3 статті 278 слова: "за свій рахунок." замінити словом: "безоплатно" | Враховано | 3. У разі передчасного зношення спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх безоплатно. |
| 1381. | 4. У разі невиконання роботодавцем обов'язку щодо своєчасного забезпечення працівника спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами працівник управі придбати їх за власні кошти, а роботодавець зобов'язаний відшкодувати працівнику вартість придбаних засобів за цінами, що склалися на місцевому ринку. | -2249- Анісімов В.О. В статті 278 п.4 кінець останнього речення доповнити словами "протягом наступного місяця". | Відхилено | 4. У разі невиконання роботодавцем обов'язку щодо своєчасного забезпечення працівника спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджувальними засобами працівник має право придбати їх за власні кошти, а роботодавець зобов'язаний відшкодувати працівнику вартість придбаних засобів. |
| -2250- Єхануров Ю.І. в Ч. 4,5 статті 278 слова: "за цінами, що склалися на місцевому ринку." виключити | Враховано | |||
| -2251- Чикал А.В. Стаття 278. Частину четверту після слів "придбаних засобів за цінами" доповнити словами "згідно з пред'явленими документами про оплату, а за їх відсутності - за цінами". | Відхилено | |||
| -2252- Турманов В.І. Стаття 278. Частину четверту після слів "придбаних засобів за цінами" доповнити словами "згідно з пред'явленими документами про оплату, а за їх відсутності - за цінами". | Відхилено | |||
| 1382. | 5. На роботодавця покладаються обов'язки щодо створення умов для зберігання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, забезпечення їх хімічного чищення та прання. У разі невиконання роботодавцем обов'язку щодо забезпечення хімічного чищення та прання зазначених засобів, працівник вправі здійснити це за власні кошти, а роботодавець зобов'язаний відшкодувати витрати працівника за цінами, що склалися на такі послуги на місцевому ринку. | -2253- Анісімов В.О. В статті 278 п.5 кінець останнього речення доповнити словами "протягом наступного місяця, у кожному такому випадку". | Відхилено | 5. На роботодавця покладаються обов'язки щодо створення умов для зберігання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, забезпечення їх хімічного чищення та прання. У разі невиконання роботодавцем обов'язку щодо забезпечення хімічного чищення та прання зазначених засобів працівник має право здійснити це за власні кошти, а роботодавець зобов'язаний відшкодувати витрати працівника. |
| -2254- Чикал А.В. Стаття 278. Частину п'яту після слів "витрати працівника за цінами" доповнити словами "згідно з пред'явленими документами про оплату, а за їх відсутності - за цінами". | Враховано частково | |||
| -2255- Турманов В.І. Стаття 278. Частину п'яту після слів "витрати працівника за цінами" доповнити словами "згідно з пред'явленими документами про оплату, а за їх відсутності - за цінами". | Враховано частково | |||
| 1383. | Стаття 279. Забезпечення працівників молоком і лікувально-профілактичним харчуванням | -2256- Надрага В.І. Статтю 279 виключити | Відхилено | Стаття 275. Забезпечення працівників молоком і лікувально-профілактичним харчуванням |
| 1384. | 1. На роботах із шкідливими умовами праці працівники забезпечуються молоком чи іншими рівноцінними харчовими продуктами. Перелік робіт, під час виконання яких працівники мають право на отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, визначається колективним договором відповідно до переліку хімічних речовин, у роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. | 1. На роботах із шкідливими умовами праці працівники забезпечуються молоком чи іншими рівноцінними харчовими продуктами. Перелік робіт, під час виконання яких працівники мають право на отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, визначається колективним договором відповідно до переліку хімічних речовин, у роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. | ||
| 1385. | 2. На роботах з особливо шкідливими умовами праці працівники забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням. Категорії працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, визначаються у колективному договорі. Перелік виробництв, професій і посад, робота за якими дає право на безоплатне лікувально-профілактичне харчування, а також раціони лікувально-профілактичного харчування затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. | 2. На роботах з особливо шкідливими умовами праці працівники забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням. Категорії працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, визначаються в колективному договорі. Перелік виробництв, професій і посад, робота за якими дає право на безоплатне лікувально-профілактичне харчування, а також раціони лікувально-профілактичного харчування затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. | ||
| 1386. | 3. Порядок забезпечення молоком чи іншими рівноцінними харчовими продуктами, а також лікувально-профілактичним харчуванням встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони праці. | 3. Порядок забезпечення молоком чи іншими рівноцінними харчовими продуктами, а також лікувально-профілактичним харчуванням встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. | ||
| 1387. | 4. У разі невиконання роботодавцем обов'язків щодо забезпечення молоком, лікувально-профілактичним харчуванням працівники мають право на отримання компенсації в розмірі вартості молока або лікувально-профілактичного харчування за роздрібними цінами, що склалися на місцевому ринку. | -2257- Анісімов В.О. В статті 279 п.4 викласти у такій редакції: "У разі невиконання роботодавцем обо'язків щодо забезпечення молоком, лікувально-профілактичним харчуванням, на роботодавця покладаються обов'язки компенсувати працівникам відсутність молока та лікувально-профілактичного харчування за роздрібними цінами, що склалися на місцевому ринку". | Відхилено | 4. У разі невиконання роботодавцем обов'язків щодо забезпечення молоком, лікувально-профілактичним харчуванням працівники мають право на отримання компенсації в розмірі вартості молока або лікувально-профілактичного харчування за роздрібними цінами, що склалися на місцевому ринку. |
| -2258- Чикал А.В. Статті 279 і 280 - об'єднати та викласти у такій редакції: "Стаття 279. Забезпечення працівників молоком, лікувально-профілактичним харчуванням, газованою солоною водою 1. Працівники, зайняті на певних роботах з шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами в порядку, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Перелік професій і робіт, під час виконання яких працівники мають право на отримання молока або інших рівноцінних харчованих продуктів, визначається колективним договором відповідно до переліку хімічних речовин, у роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або рівноцінних харчованих продуктів, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. 2. Працівники, зайняті на певних роботах з особливо шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням в порядку, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Категорії таких працівників визначаються колективним договором відповідно до переліку виробництв, робіт, професій і посад, за якими надається право на отримання лікувально-профілактичного харчування, що затверджується спеціально-уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Цим органом також визначаються і затверджуються раціони лікувально-профілактичного харчування. 3. У разі невиконання роботодавцем обов'язків щодо забезпечення молоком або лікувально-профілактичним харчуванням працівники мають право на отримання компенсації розмірі вартості молока чи лікувально-профілактичного харчування за роздрібними цінами, що склалися на місцевому ринку. 4. Працівники гарячих цехів і виробничих ділянок забезпечуються газованою солоною водою згідно з переліком таких виробництв (цехів, виробничих ділянок) та в порядку, що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я". | Відхилено | |||
| -2259- Волинець М.Я. Статті 279 і 280 - об'єднати та викласти у такій редакції: "Стаття 279. Забезпечення працівників молоком, лікувально-профілактичним харчуванням, газованою солоною водою 1. Працівники, зайняті на певних роботах з шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами в порядку, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Перелік професій і робіт, під час виконання яких працівники мають право на отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, визначається колективним договором відповідно до переліку хімічних речовин, у роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або рівноцінних харчових продуктів, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. 2. Працівники, зайняті на певних роботах з особливо шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням в порядку, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Категорії таких працівників визначаються колективним договором відповідно до переліку виробництв, робіт, професій і посад, за якими надається право на отримання лікувально-профілактичного харчування, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Цим органом також визначаються і затверджуються раціони лікувально-профілактичного харчування. 3. У разі невиконання роботодавцем обов'язків щодо забезпечення молоком або лікувально-профілактичним харчуванням працівники мають право на отримання компенсації в розмірі вартості молока чи лікувально-профілактичного харчування за роздрібними цінами, що склалися на місцевому ринку. 4. Працівники гарячих цехів і виробничих ділянок забезпечуються газованою солоною водою згідно з переліком таких виробництв (цехів, виробничих ділянок) та в порядку, що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я." | Відхилено | |||
| -2260- Турманов В.І. Статті 279 і 280 - об'єднати та викласти у такій редакції: "Стаття 279. Забезпечення працівників молоком, лікувально-профілактичним харчуванням, газованою солоною водою 1. Працівники, зайняті на певних роботах з шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами в порядку, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Перелік професій і робіт, під час виконання яких працівники мають право на отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, визначається колективним договором відповідно до переліку хімічних речовин, у роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або рівноцінних харчових продуктів, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. 2. Працівники, зайняті на певних роботах з особливо шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням в порядку, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Категорії таких працівників визначаються колективним договором відповідно до переліку виробництв, робіт, професій і посад, за якими надається право на отримання лікувально-профілактичного харчування, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Цим органом також визначаються і затверджуються раціони лікувально-профілактичного харчування. 3. У разі невиконання роботодавцем обов'язків щодо забезпечення молоком або лікувально-профілактичним харчуванням працівники мають право на отримання компенсації в розмірі вартості молока чи лікувально-профілактичного харчування за роздрібними цінами, що склалися на місцевому ринку. 4. Працівники гарячих цехів і виробничих ділянок забезпечуються газованою солоною водою згідно з переліком таких виробництв (цехів, виробничих ділянок) та в порядку, що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я". | Відхилено | |||
| 1388. | Стаття 280. Забезпечення працівників гарячих виробництв газованою солоною водою | Стаття 276. Забезпечення працівників гарячих виробництв газованою солоною водою | ||
| 1389. | 1. Роботодавець зобов'язаний забезпечити працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою. | 1. Роботодавець зобов'язаний забезпечити працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою. | ||
| 1390. | 2. Перелік виробництв (цехів і виробничих ділянок) і правила забезпечення їх працівників газованою солоною водою встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. | 2. Перелік виробництв (цехів і виробничих ділянок) і правила забезпечення їх працівників газованою солоною водою встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. | ||
| 1391. | Стаття 281. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій | Стаття 277. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій | ||
| 1392. | 1. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (у разі прийняття на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до двадцяти одного року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, строк і порядок його проведення встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. | -2261- Ландик В.І. Стаття 281. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Доповнити статтю реченням: Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити медичний огляд працівника, якщо стан його здоров'я не дозволяє виконувати трудову функцію (після перенесення тяжкого захворювання, тривалої хвороби, і в інших випадках, коли продовження роботи може привести до значного погіршення стану здоров'я працівника, або виникненню загрози його життю та інших працівників). | Відхилено | 1. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (у разі прийняття на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі для відповідних видів робіт, а також щорічного обов'язкового медичного огляду працівників віком до двадцяти одного року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, строк і порядок його проведення встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Стаття 278. Розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 1. Роботодавець повинен організовувати розслідування і вести облік нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у порядку, визначеному законодавством. 2. Розслідування нещасного випадку проводиться за участю представника первинної профспілкової організації або вільно обраного працівниками представника. У розслідуванні має право взяти участь потерпілий працівник або його довірена особа. 3. За підсумками розслідування нещасного випадку роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або його довіреній особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. 4. Акт про професійне захворювання видається роботодавцем хворому або його довіреній особі протягом трьох днів після закінчення розслідування цього захворювання комісією під головуванням представника органу санітарно-епідеміологічної служби. |
| -2262- Чикал А.В. Статтю 281 виключити (як таку, що повторює норми про медичний огляд; вони вже двічі записано в проекті ТК, а також містяться в законах про охорону праці, охорону здоров'я, про санепідблагополуччя населення тощо). | Відхилено | |||
| -2263- Волинець М.Я. Статтю 281 виключити | Відхилено | |||
| -2264- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 281 "Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій" слова "осіб" замінити на слово "працівників", а також після слів "двадцяти одного року" додати слова "та працівників, що досягли віку 60 років (чоловіки) і 55 років (жінки)." | Враховано частково | |||
| -2265- Майко В.І. В частині 1 статті 281: - слова „попереднього (у разі прийняття на роботу) і" виключити - слово „осіб" замінити на слово „працівників" - після слів „віком до двадцяти одного року" додати слова „та працівників, що досягли віку 60 років (чоловіки) і 55 років (жінки)" | Враховано частково | |||
| -2266- Турманов В.І. Статтю 281 виключити | Відхилено | |||
| -2267- Бронніков В.К. У частині 1 статті 281 слово "осіб" замінити на слово "працівників", а також після слів "двадцяти одного року" додати слова "та працівників, що досягли віку 60 років (чоловіки) і 55 років (жінки)." | Враховано частково | |||
| -2268- Пеклушенко О.М. До статті 281. У частині першій слово "осіб" замінити словом "працівників", а після слів "одного року" доповнити словами "та працівників, що досягли віку 60 років (чоловіки) і 55 років (жінки)". | Враховано частково | |||
| -2269- Чикал А.В. Доповнити розділ 9 новими статтями (під нумерацією, що вивільнилася) у такій редакцоії: "Стаття 280 Фінансування охорони праці роботодавцем Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Працівник не несе ніякхи виитрат на заходи з цих питань. Роботодавець зобов'язаний визначити ефективні комплексні заходи, що мають за мету доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або подвищення існуючого рівня охорони праці, та виділити на їх реалізацію необхідні кошти з урахування визначоених законодавоством мінімальних витрат на ці цілі. Зазначені комплексні заходи з охорони праці формуються за участю первинної профспілкової організації та додаються до колективного договору. Цільові кошти, виділені на комплексні заходи з охорони праці, не можуть використовуватися на інші цілі. | Враховано частково | |||
| -2270- Чикал А.В. Стаття 281. Обов'язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в порядку, визначеному законодавством. Розслідування нещасного випадку проводиться за участю представника профспілки або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праця (якщо профспілка на підприємство не створювалася). У розслідуванні має право взяти участь потерпілий працівник або його довірена особа. За підсумками розслідування нещасного випадку роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або його двіреній особі не пізніше трьох діб з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого або його довіреної особи зі змістом акта питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. У разі незгоди роботодавця або потерпілого з цим рішенням спір розглядається вищестоящим органом державного нагляду за охороною праці або судом. Профспілки мають право внести уповноваженим органам або посадовим особам, які розглядають спір, свої висновки про причини нещасного випадку на виробництві. Нещасні випадки з важкими наслідками розслідуються у спецілаьному порядку комісіями, що призначаються уповноваженими на те органами державного нагляду за охороною праці, іншими органами виконавчої влади або Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. За цих обставин роботодавець зобов'язаний видати кожному потерпілому (довіреній особі) акт за встановленою формою не пізніше трьох діб з моменту закінчення роботи комісії зі спеціального розслідування нещасного вопадку. Акт про професійне захворювання видається роботодавцем хворому або його довіреній особі протягом трьох діб після закінчення розслідування цього захворювання комісією під головуванням представника органу санітрано-епідеміологічної служби. У разі незгоди хворого або роботодавця з висновками уповноважених лікувально-профілактичних установ (закладів) щодо зв'язку захворювання з умовами праці, питання вирішується в порядку, визначеному спецілаьно уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, а також судом". | Враховано частково | |||
| -2271- Волинець М.Я. Доповнити розділ 9 новими статтями (під нумерацією, що вивільнилася) у такій редакції: "Стаття 280 Фінансування охорони праці роботодавцем 1.Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Працівник не несе ніяких витрат на заходи з цих питань. 2.Роботодавець зобов'язаний визначити ефективні комплексні заходи, що мають за мету доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці, та виділити на їх реалізацію необхідні кошти з урахування визначених законодавством мінімальних витрат на ці цілі. Зазначені комплексні заходи з охорони праці формуються за участю первинної профспілкової організації та додаються до колективного договору. 3. Цільові кошти, виділені на комплексні заходи з охорони праці, не можуть використовуватися на інші цілі. | Враховано частково | |||
| -2272- Волинець М.Я. Стаття 281 Обов'язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 1. Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в порядку, визначеному законодавством. 2. Розслідування нещасного випадку проводиться за участю представника профспілки або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо профспілка на підприємстві не створювалася). У розслідуванні має право взяти участь потерпілий працівник або його довірена особа. 3. За підсумками розслідування нещасного випадку роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або його довіреній особі не пізніше трьох діб з моменту закінчення розслідування. 4. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого або його довіреної особи зі змістом акта питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. У разі незгоди роботодавця або потерпілого з цим рішенням спір розглядається вищестоящим органом державного нагляду за охороною праці або судом. Профспілки мають право внести уповноваженим органам або посадовим особам, які розглядають спір, свої висновки про причини нещасного випадку на виробництві. 5. Нещасні випадки з важкими наслідками розслідуються у спеціальному порядку комісіями, що призначаються уповноваженими на те органами державного нагляду за охороною праці, іншими органами виконавчої влади або Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. За цих обставин роботодавець зобов'язаний видати кожному потерпілому (довіреній особі) акт за встановленою формою не пізніше трьох діб з моменту закінчення роботи комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку. 6. Акт про професійне захворювання видається роботодавцем хворому або його довіреній особі протягом трьох діб після закінчення розслідування цього захворювання комісією під головуванням представника органу санітарно-епідеміологічної служби. У разі незгоди хворого або роботодавця з висновками уповноважених лікувально-профілактичних установ (закладів) щодо зв'язку захворювання з умовами праці питання вирішується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, а також судом." | Враховано частково | |||
| -2273- Турманов В.І. Доповнити розділ 9 новими статтями (під нумерацією, що вивільнилася) у такій редакції: "Стаття 280 Фінансування охорони праці роботодавцем 1. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Працівник не несе ніяких втрат на заходи з цих питань. 2. Роботодавець зобов'язаний визначити ефективні комплексні заходи, що мають за мету доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці, та виділити на їх реалізацію необхідні кошти з урахування визначених законодавством мінімальних витрат на ці цілі. Зазначені комплексні заходи з охорони праці формуються за участю первинної профспілкової організації та додаються до колективного договору. Типовий перелік комплексних заходів, спрямованих на досягнення встановлених нормативів або підвищення існуючого рівня охорони праці, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці". 3. Цільові кошти, виділені на комплексні заходи з охорони праці, не можуть використовуватися роботодавцем за іншим призначенням. | Враховано частково | |||
| -2274- Турманов В.І. Стаття 281 Обов'язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 1. Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в порядку, визначеному законодавством. 2. Розслідування нещасного випадку проводиться за участю представника профспілки або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо профспілка на підприємстві не створювалася). У розслідуванні має право взяти участь потерпілий працівник або його довірена особа. 3. За підсумками розслідування нещасного випадку роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або його довіреній особі не пізніше трьох діб з моменту закінчення розслідування. 4. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого або його довіреної особи зі змістом акта питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. У разі незгоди роботодавця або потерпілого з цим рішенням спір розглядається вищестоящим органом державного нагляду за охороною праці або судом. Профспілки мають право внести уповноваженим органам або посадовим особам, які розглядають спір, свої висновки про причини нещасного випадку на виробництві. 5. Нещасні випадки з важкими наслідками розслідуються у спеціальному порядку комісіями, що призначаються уповноваженими на те органами державного нагляду за охороною праці, іншими органами виконавчої влади або Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. За цих обставин роботодавець зобов'язаний видати кожному потерпілому (довіреній особі) акт за встановленою формою не пізніше трьох діб з моменту закінчення роботи комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку. 6. Акт про професійне захворювання видається роботодавцем хворому або його довіреній особі протягом трьох діб після закінчення розслідування цього захворювання комісією під головуванням представника органу санітарно-епідеміологічної служби. У разі незгоди хворого або роботодавця з висновками уповноважених лікувально-профілактичних установ (закладів) щодо зв'язку захворювання з умовами праці питання вирішується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, а також судом". | Враховано частково | |||
| -2275- Кириленко В.А. До глави 9 книги третьої додати три нових статті, текст яких дослівно відповідає тексту статей 154, 155, 156 чинного Кодексу законів про працю. | Відхилено | |||
| 1393. | Глава 10. | Глава 10 | ||
| 1394. | Загальнообов'язкове державне соціальне страхування | -2276- Губський Б.В. Назву Глави 10 Книги третьої Кодексу дати у редакції: "Глава 10. Участь у соціальному страхуванні" | Відхилено | Загальнообов'язкове державне соціальне страхування |
| -2277- Губський Б.В. Прийняти наступну структуру Глави 10: "§ 1.Загальні положення § 2.Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням § 3.Соціальні послуги та виплати у разі нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання § 4.Матеріальне забезпечення на випадок безробіття § 5.Пенсійне забезпечення" | Відхилено | |||
| -2278- Губський Б.В. Включити статті 282 -284 до § 1. Загальні положення Глави 10. | Відхилено | |||
| 1395. | Стаття 282. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню | Стаття 279. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню | ||
| 1396. | 1. Усі працівники, праця яких регулюється трудовим законодавством, у тому числі члени виробничих кооперативів, фермерських господарств, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. | -2279- Анісімов В.О. В статті 282 п.1 доповнити словами "за рахунок роботодавця". | Відхилено | 1. Усі працівники, праця яких регулюється трудовим законодавством, у тому числі члени виробничих кооперативів, фермерських господарств, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. |
| -2280- Губський Б.В. Статтю 282 викласти у новій редакції: "1. Усі працівники, які працюють по найму незалежно від часу їх зайнятості та роботи за сумісництвом, а у випадках, передбачених законом України, і члени їх сім'ї, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню за рахунок роботодавця та власних коштів із заробітної плати (крім внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що сплачуються на користь працівника роботодавцем) у порядку, передбаченому законами України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування за такими напрямками: 1) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням; 2) від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; 3) на випадок безробіття; 4) медичному страхуванню; 5) пенсійному страхуванню. 2. Самозайняті працівники приймають участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, якщо інше не передбачене законом України. 3. Забороняється проведення тестів на наявність ВІЛ як передумову включення працівника до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування." | Відхилено | |||
| -2281- Губський Б.В. Доповнити Главу 10. Участь у соціальному страхуванні новими статтями 282-1 - 282-31 у такій редакції: "§ 2 Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням Стаття 282-1. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 282-2 і 282-4 цього Кодексу); 2) допомога по вагітності та пологах (статті 282-5 і 282-6 цього Кодексу); 3) допомога при народженні дитини (статті 282-7 і 282-8 цього Кодексу); 4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 282-9 - 282-11 цього Кодексу); 5) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (статті 282-12 і 282-13 цього Кодексу); 6) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми) (статті 282-14 і 282-15 цього Кодексу). | Відхилено | |||
| -2282- Губський Б.В. Стаття 282-2. Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати 1. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованому працівнику у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання у нього одного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; 2) необхідності догляду за хворою дитиною; 3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї; 4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до шістнадцяти років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; 5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; 6) тимчасового переведення застрахованого працівника відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу; 7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; 8) санаторно-курортного лікування. 2. Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, визначаються Законом України про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування. Застрахованим працівникам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року. У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) трудовій відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених законом України про загальнообов'язкове державне соціальне страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. 3. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до чотирнадцяти років виплачується застрахованому працівнику із сімейними обов'язками з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до чотирнадцяти років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованому працівнику із сімейними обов'язками з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом із хворою дитиною. застрахованим працівникам із сімейними обов'язками, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, у разі здійснення догляду за хворою дитиною віком до чотирнадцяти років допомога по тимчасовій непрацездатності призначається і виплачується в порядку та розмірах, передбачених абзацом 2 частини 2 цієї статті та статтею 282-4 цього Закону. 4. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї (крім догляду за хворою дитиною віком до чотирнадцяти років) надається застрахованому працівнику із сімейними обов'язками з першого дня, але не більш як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин, - не більш як за 7 календарних днів. 5. Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі захворювання застрахованого працівника із сімейними обов'язками, який фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, надається з першого дня за весь період захворювання. 6. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до чотирнадцяти років, по догляду за хворим членом сім'ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до шістнадцяти років, не надається, якщо застрахований працівник із сімейними обов'язками перебував у цей час у щорічній (основній чи додатковій) трудовій відпустці, відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці. 7. Якщо тимчасова непрацездатність застрахованого працівника викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини. 8. У разі тимчасового переведення застрахованого працівника відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу йому надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення. 9. Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі здійснення протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованому працівникові з першого дня за весь період перебування в цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад. 10. Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованому працівникові, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) трудової відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. застрахований працівник, який направляється на санаторно-курортне лікування після перенесених захворювань і травм безпосередньо зі стаціонару лікувального закладу за рахунок страхових коштів, допомога по тимчасовій непрацездатності надається лише за час проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Якщо таке лікування здійснювалося за рахунок власних коштів застрахованого працівника або інших джерел, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь період перебування в санаторії з урахуванням часу на проїзд. Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованому працівникові із сімейними обов'язками, який виховує дитину-інваліда віком до шістнадцяти років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад) за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за нею. 11. У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованого працівника у період вирішення спору про незаконність його звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення його на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом. | Відхилено | |||
| -2283- Губський Б.В. Стаття 282-3. Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності 1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованим працівником травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованого працівника у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, відпустці у зв'язку з навчанням. 2. Застраховані працівники, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію чи медико-соціальну експертну комісію, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності. | Відхилено | |||
| -2284- Губський Б.В. Стаття 282-4. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності 1. дні тимчасової непрацездатності оплачуються залежно від страхового стажу працівника в розмірах: 1) шістдесят відсотків середньої заробітної плати - при страховому стажі до п'яти років; 2) вісімдесят відсотків середньої заробітної плати - при страховому стажі від п'яти до восьми років; 3) сто відсотків середньої заробітної плати - при страховому стажі понад вісім років; 4) сто відсотків середньої заробітної плати - працівникам, віднесеним до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; працівникові із сімейними обов'язками, у разі догляду за хворою дитиною віком до чотирнадцяти років, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". 2. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються роботодавцем за рахунок коштів роботодавця. Стаття 282-5. Умови надання і тривалість виплати допомоги по вагітності та пологах 1. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованому працівнику у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах виплачується за весь період соціальної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованому працівникові в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. 2. Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованому працівнику, який усиновив дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи). 3. У разі надання застрахованому працівнику соціальної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період тимчасової непрацездатності листок непрацездатності по тимчасовій непрацездатності закривається і з дня настання цієї відпустки видається інший листок непрацездатності. Кожен із зазначених листків оплачується за відповідними нормами закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. У разі надання застрахованому працівнику соціальної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період простою працівника, щорічної (основної чи додаткової) трудової відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на соціальну відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. За період соціальної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з соціальною відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. | Відхилено | |||
| -2285- Губський Б.В. Стаття 282-6. Розмір допомоги по вагітності та пологах Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі ста відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до частини 2 статті 225-2 цього Кодексу, і не залежить від страхового стажу. Стаття 282-7. Право на допомогу при народженні дитини 1. Застрахованому працівнику із сімейними обов'язками (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) при народженні дитини надається одноразова допомога. 2. Застрахованому працівнику із сімейними обов'язками, який усиновив дитину або взяв її під опіку, допомога при народженні дитини надається, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців із дня народження дитини. 3. У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину. 4. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не надається. Стаття 282-8. Розмір допомоги при народженні дитини Допомога при народженні дитини надається застрахованому працівнику із сімейними обов'язками (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом України. | Відхилено | |||
| -2286- Губський Б.В. Стаття 282-9. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 1. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахований працівник із сімейними обов'язками (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), який фактично здійснює догляд за дитиною. 2. Зазначена допомога надається застрахованим працівникам із сімейними обов'язками у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Стаття 282-10. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованому працівникові із сімейними обов'язками у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності,, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 282-11. Строки надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 1. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованому працівнику із сімейними обов'язками, зазначеному у частині 1 статті 282-9 цього Кодексу, який фактично здійснює догляд за дитиною, щомісяця з дня надання соціальної відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно. 2. Усиновителям та опікунам допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається не раніше дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. | Відхилено | |||
| -2287- Губський Б.В. Стаття 282-12. Право на допомогу на поховання 1. Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованого працівника, а також членів сім'ї, які перебували на його утриманні: 1) дружини (чоловіка); 2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли вісімнадцяти років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до вісімнадцяти років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів із денною формою навчання - до двадцяти трьох років; 3) батька, матері; 4) діда та баби за прямою лінією спорідненості. 2. Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованого працівника, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо). 3. Допомога надається застрахованому працівникові, члену його сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання. Стаття 282-13. Розмір допомоги на поховання Допомога на поховання застрахованого працівника або особи, яка перебувала на його утриманні, надається у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності,, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 282-14. Санаторно-курортне лікування та оздоровлення 1. Для забезпечення відновлення здоров'я застрахований працівник та члени його сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. 2. Надання послуг застрахованим працівникам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. | Відхилено | |||
| -2288- Губський Б.В. Стаття 282-15. Призначення та виплата матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням 1. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим працівникам, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими працівниками страхових внесків. 2. У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим працівникам їх правонаступником, а у разі відсутності правонаступника - виконавчою дирекцією відділення Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за місцем реєстрації ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника. 3. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники роботодавця та працюючих. 4. Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу й правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. 5. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, яке затверджується правлінням Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. | Відхилено | |||
| -2289- Губський Б.В. § 3 Соціальні послуги та виплати у разі нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання Стаття 282-16. Виплати по відшкодуванню шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, або у разі його смерті 1. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. 2. Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати додаткові виплати потерпілим та членам їх сімей відповідно до трудового чи колективного договору. 3. У разі смерті працівника членам його сім'ї виплачуються допомоги у розмірі, визначеному цим Кодексом, іншими законами, нормативно-правовими актами чи рішенням суду. | Відхилено | |||
| -2290- Стаття 282-17. Соціальні послуги та виплати, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків 1. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну застрахованому працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; е) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому; є) допомогу дитині, яка народилася інвалідом в результаті заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою та до шістнадцяти років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення двадцяти трьох років їй подається допомога Фонду соціального страхування від нещасних випадків; 2) організувати поховання померлого працівника, відшкодувати вартість пов'язаних із цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов; | Відхилено | |||
| -2291- Губський Б.В. 3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання; 4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах із метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого; 5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати: а) обслуговування вузько профільними лікарями та лікарями загальної практики; б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі; в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів; г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі; д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів). 6) ужити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого; 7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла; 8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або медико-соціальної експертної комісії проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю; 9) організовувати робочі місця для працівників з обмеженими фізичними можливостями самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи із заінтересованими роботодавцями; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду; 10) у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків; 11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування; 12) організовувати залучення осіб з обмеженими фізичними можливостями до участі у громадському житті. 2. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому працівнику та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні. | Відхилено | |||
| -2292- Губський Б.В. Стаття 282-18. Страхові виплати 1. Страховими виплатами є грошові виплати, які відповідно до вимог статті 282-17 цього Кодексу Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому працівнику чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. 2. Зазначені виплати складаються з: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з утратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу. 3. За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду. Стаття 282-19. Перерахування розміру страхових виплат 1. Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі: 1) зміни ступеня втрати професійної працездатності; 2) зміни складу сім'ї померлого; 3) підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством про працю. 2. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. | Відхилено | |||
| -2293- Губський Б.В. Стаття 282-20. Страхові виплати потерпілому під час його професійної реабілітації Потерпілому, який проходить професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить щомісячні страхові виплати у розмірі середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації. Фонд соціального страхування від нещасних випадків оплачує вартість придбаних потерпілим інструментів, протезів та інших пристосувань, відшкодовує потерпілому інші необхідні витрати, пов'язані з його професійною підготовкою. Середньомісячний заробіток, передбачений частиною 1 цієї статті, обчислюється в порядку, визначеному частиною 2 статті 225-2 цього Кодексу. Стаття 282-21. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого 1. У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій відповідно до підпункту "д" пункту 1 частини 1 статті 282-17 цього Кодексу) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. 2. Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли шістнадцяти років; діти із шістнадцяти до вісімнадцяти років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними двадцяти трьох років; 2) жінки, які досягли пенсійного віку, якщо вони не працюють; 3) особи з обмеженими фізичними можливостями - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. 3. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку. 4. Пенсія у разі смерті годувальника призначається й виплачується згідно із законодавством про пенсійне забезпечення. | Відхилено | |||
| -2294- Губський Б.В. Стаття 282-22. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди 1. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх, сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають. 2. У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), із якої справляються внески до Фонду. У разі коли при подальших обстеженнях медико-соціальною експертною комісією потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження медико-соціальною експертною комісією. п'ятдесят 3. Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат. | Відхилено | |||
| -2295- Губський Б.В. 4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками медико-соціальної експертної комісії. Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі ста відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Додаткове харчування призначається на конкретно визначений строк за раціоном, який складає дієтолог чи лікар, який лікує, та затверджує медико-соціальна експертна комісія. Неможливість забезпечення потерпілого додатковим харчуванням у лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі підтверджується довідкою за підписом головного лікаря (директора) цього закладу. В цьому разі компенсація витрат на додаткове харчування здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування у торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали. Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх, вартість. Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого медико-соціальною експертною комісією, і не може бути меншою (на місяць) від: 1) розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); 2) половини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд; 3) чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків незалежно від того, ким вони здійснюються. Особи з обмеженими фізичними можливостями, яким надано І групу інвалідності, подають висновок медико-соціальної експертної комісії тільки для встановлення спеціального медичного догляду. Якщо встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата провадиться за кожним її видом. | Відхилено | |||
| -2296- Губський Б.В. 5. Потерпілому, якому надано інвалідність, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а особі з обмеженими фізичними можливостями, якій надано І групу інвалідності, щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків у розмірі, встановленому правлінням Фонду. Потерпілому, якому надано інвалідність, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого, Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує витрати на проїзд і житло відповідно до норм на відрядження. Потерпілому, якому надано інвалідність та, який використав щорічну відпустку до одержання путівки у санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) із збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого). Щомісячні страхові виплати потерпілому протягом цього часу провадяться на загальних підставах. 6. За наявності у потерпілого відповідно до висновків медико-соціальної експертної комісії медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відшкодовувати й інші витрати. | Відхилено | |||
| -2297- Губський Б.В. 7. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за середню заробітну плату потерпілого за п'ять років і, крім того, не меншим за середню заробітну плату потерпілого за рік на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого. 8. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків. 9. У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати. У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, із відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат відповідно до статті 282-16 цього Кодексу. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. 10. Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб. Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку: 1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом; 2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків. У разі коли право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого. Установлена зазначеним особам сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту. Страхові виплати особам, які втратили годувальника, провадяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів. 11. Середньомісячний заробіток, обчислений у порядку, визначеному частиною 2 статті 225-2 цього Кодексу, береться для визначення розміру одноразової допомоги потерпілому або членам його сім'ї та особам, які перебували на його утриманні, у разі смерті потерпілого. | Відхилено | |||
| -2298- Губський Б.В. 12. У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється медико-соціальною експертною комісією за сукупністю випадків ушкодження здоров'я. Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах. 13. Якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров'я не збереглися, сума страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (у галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати. Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву. 14. У разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначається за діючою на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий, але не нижче найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії. Якщо у період навчання (практики) потерпілий одержував заробіток, сума страхової виплати визначається, за його згодою, із середньомісячного заробітку за цей період. За бажанням потерпілого сума страхової виплати може бути визначена із середньомісячного заробітку до початку виробничого навчання (практики). 15. Виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 16 цієї статті. 16. Неповнолітній особі, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання матері під час її вагітності, або учню чи студенту, клінічному ординатору, аспіранту, докторанту, залученому до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт, і, які стали інвалідами під час відповідних занять або робіт, Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить щомісячні страхові виплати як інвалідам дитинства, а після досягнення ними шістнадцяти років - у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території області (міста) проживання цих осіб, але не менше середньомісячного заробітку в країні на день виплати. 17. Якщо застрахований працівник одночасно має право на безоплатне або пільгове отримання одних і тих же видів допомоги, забезпечення чи догляду відповідно до цього Кодексу та іншим законам чи нормативно-правовими актами, йому надається право вибору відповідного виду допомоги, забезпечення чи догляду за однією з підстав. | Відхилено | |||
| -2299- Губський Б.В. § 4 Матеріальне забезпечення на випадок безробіття Стаття 282-23. Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю 1. Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого часу не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітний. Поважними причинами є: 1) навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання; 2) строкова військова служба; 3) здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду; інші поважні причини, передбачені законодавством України. 2. Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, трудові правовідносини з якими за останнім місцем роботи були припиненні з ініціативи роботодавця (статті 109, 110 і 113 цього кодексу) чи на вимогу третіх осіб (статті 115- 117 цього кодексу), мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу. 3. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. 4. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб перед пенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів. 5. У разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно. 6. У разі зміни застрахованою особою місця постійного проживання виплата допомоги по безробіттю продовжується після реєстрації її в установленому порядку як безробітного за новим місцем проживання. 7. Допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося вісімнадцять років, за їх бажанням. | Відхилено | |||
| -2300- Губський Б.В. Стаття 282-24. Розмір допомоги по безробіттю 1. Застрахованим особам, зазначеним у частині 1 статті 282-23 цього Кодексу, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до частини 2 статті 225-2 цього Кодексу, залежно від страхового стажу: 1) до двох років - п'ятдесят відсотків; 2) від двох до шести років - п'ятдесят п'ять відсотків; 3) від шести до десяти років - шістдесят відсотків; 4) понад десять років - сімдесят відсотків. 2. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 1) перші 90 календарних днів - сто відсотків; 2) протягом наступних 90 календарних днів - вісімдесят відсотків; 3) у подальшому - сімдесят відсотків. 3. Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині 2 статті 282-23 цього Кодексу, визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом України. 4. Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин 1 і 3 цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня. 5. Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом України. 6. Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги по безробіттю, нарахованої відповідно до цієї статті, у розрахунку на рік. 7. Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням із правлінням Фонду. | Відхилено | |||
| -2301- Губський Б.В. Стаття 282-25. Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації 1. Застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 282-23 і 282-24 цього Кодексу, і не підлягає зменшенню. 2. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати. 3. Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням із правлінням Фонду. Стаття 282-26. Матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога 1. Безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю надається за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого законом. Матеріальна допомога по безробіттю надається протягом 180 календарних днів у розмірі сімдесят п'ять відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом України. 2. п'ятдесят 3. Порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням із правлінням Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Стаття 282-27. Допомога на поховання Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму. Стаття 282-28. Дотація роботодавцю на створення додаткових робочих місць 1. Фондом соціального страхування на випадок безробіття може надаватися дотація роботодавцям на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) у розрахунку на рік. 2. Можливості та обсяги надання дотацій визначаються правлінням Фонду соціального страхування на випадок безробіття, виходячи з фінансового стану Фонду. 3. Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням із правлінням Фонду соціального страхування на випадок безробіття. | Відхилено | |||
| -2302- Губський Б.В. Стаття 282-29. Припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості 1. Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; 4) проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 7) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України; 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; 9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; 11) переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість; 12) закінчення строку їх виплати; 13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів; 14) смерті безробітного. 2. Виплата матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації припиняється з причин, передбачених частиною 1 цієї статті, та у разі виключення з навчального закладу.. 3. Виплата допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, матеріальної допомоги по безробіттю припиняється на період призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду безробітним за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 4. Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк до трьох місяців у разі надання застрахованій особі відповідно до законодавства України вихідної допомоги та інших виплат при вивільненні з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім державної допомоги сім'ям із дітьми та допомоги, що виплачується з громадських фондів. 5. Тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та матеріальної допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: 1) звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин чи за згодою сторін (стаття 96 цього Кодексу) (на 90 календарних днів); 2) звільнення з останнього місця роботи відбулось з ініціативи роботодавця (статті 109, 110 і 113 цього кодексу) чи на вимогу третіх осіб (статті 115 - 117 цього кодексу) (на 90 календарних днів); 3) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації; 4) приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю; 5) порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню; 6) перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню; 7) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 8) припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості. | Відхилено | |||
| -2303- Губський Б.В. § 5 Пенсійне забезпечення Стаття 282-30. Пенсійне забезпечення Працівники і члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності й у зв'язку з утратою годувальника, відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також на пенсійні виплати у порядку та за умов, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. Стаття 282-31. Участь у недержавному пенсійному забезпеченні 1. Роботодавець зобов'язаний на умовах, передбачених законом України про недержавне пенсійне забезпечення, та у розмірах, визначених колективним договором, перераховувати пенсійні внески на користь працівників, а у випадках, передбачених законом України, - інших осіб, у недержавний пенсійний фонд, страхову організацію чи на пенсійні депозитні банківські рахунки. 2. Сплата пенсійних внесків працівниками до системи недержавного пенсійного забезпечення є добровільною. 3. Роботодавець не має права будь-яким чином обмежувати права працівників на участь у недержавному пенсійному забезпеченні. 4. Участь або неучасть працівників у сплаті пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення не може бути підставою для обмеження роботодавцем їх трудових прав. 5. Участь або неучасть працівників у сплаті пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення не може бути підставою для обмеження їх прав на відрахування роботодавцем внесків на їх користь, а у випадках передбачених законом України,- на користь членів їх сім'ї. 6. Роботодавець, який здійснює відрахування внесків на користь усіх своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення, зобов'язаний сплачувати внески за власні кошти на користь усіх своїх працівників. При цьому такий роботодавець має право встановлювати однаковий для всіх працівників відсоток відрахувань внесків від суми їх заробітної плати або застосовувати прогресивну шкалу відсотків відрахувань відносно суми заробітної плати залежно від віку осіб, на користь яких здійснюються такі відрахування, із установленням однакового відсотка відрахувань внесків для кожної вікової групи працівників." | Відхилено | |||
| 1397. | Стаття 283. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням | Стаття 280. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням | ||
| 1398. | 1. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням працівників, а в деяких випадках і членів їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються відповідними законами із загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами. | -2304- Беспалий Б.Я. Стаття 283. Наприкінці вилучити текст ", іншими нормативно-правовими актами" | Відхилено | 1. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їхніх сімей, умови їх надання та розміри визначаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами. |
| 1399. | Стаття 284. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування | -2305- Єхануров Ю.І. Статтю 284 виключити як таку, що не узгоджується з нормами законів з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування та статтею 282 проекту, яка не є предметом Трудового кодексу. | Відхилено | Стаття 281. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування |
| 1400. | 1. Основними джерелами загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців та працівників. Бюджетні та інші видатки, необхідні для загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами. | -2306- Хара В.Г. В частині 1 статті 284 після слова: "джерелами" доповнити слово: "коштів" | Враховано | 1. Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців та працівників. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами. |
| 1401. | 2. Несплата або несвоєчасна сплата роботодавцями внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може бути підставою для відмови працівникам у здійсненні виплат (у тому числі виплати пенсії), наданні послуг із фондів державного соціального страхування або у включенні відповідних періодів роботи до страхового стажу, якщо працівник надасть докази перебування у трудових відносинах на момент виникнення страхового випадку або в інший відповідний період. При цьому працівник позбавляється права на соціальне страхування, якщо він умисно сприяв прихованню такої інформації. | -2307- Хара В.Г. У частині 2 статті 284: Слова: "фондів державного соціального" замінити словами: "фондів загальнообов'язкового державного соціального"; Останнє речення викласти в такій редакції: "При цьому працівник позбавляється права на матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, якщо він умисно надав недостовірну інформацію." | Враховано | 2. Несплата або несвоєчасна сплата роботодавцем внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може бути підставою для відмови працівникам у наданні матеріального забезпечення (у тому числі виплати пенсії) та соціальних послуг із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або у включенні відповідних періодів роботи до страхового стажу, якщо працівник надасть докази перебування у трудових відносинах на момент виникнення страхового випадку або в інший відповідний період. При цьому працівник позбавляється права на матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, якщо він умисно надав недостовірну інформацію. |
| 1402. | КНИГА ЧЕТВЕРТА | КНИГА ЧЕТВЕРТА | ||
| 1403. | Особливості регулювання трудових відносин за участю окремих категорій працівників і роботодавців | Особливості регулювання трудових відносин за участю окремих категорій працівників і роботодавців | ||
| 1404. | Глава 1. | Глава 1 | ||
| 1405. | Особливості праці працівників із сімейними обов'язками | -2308- Шаров І.Ф. Книгу 4 розмістити під номером 9. | Відхилено | Особливості праці працівників із сімейними обов'язками Стаття 282. Працівники із сімейними обов'язками 1. Працівниками із сімейними обов'язками визнаються мати, батько, опікун, піклувальник в окремих випадках, передбачених цим Кодексом, інший член сім'ї. 2. Особливості правового регулювання праці працівників із сімейними обов'язками визначаються статтею 288 цього Кодексу. |
| -2309- Акопян В.Г. Книгу 4 розмістити під номером 9. | Відхилено | |||
| -2310- Хара В.Г. На початку четвертої книги доповнити статтю такого змісту: "Стаття. Працівники з сімейними обов'язками 1. Працівниками із сімейними обов'язками визнаються мати, батько, опікун, піклувальник в окремих випадках, передбачених цим Кодексом,, інший член сім'ї. 2. Особливості правового регулювання праці працівників із сімейними обов'язками визначаються статтею 288 цього Кодексу." | Враховано | |||
| 1406. | Стаття 285. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок | -2311- Губський Б.В. Статтю 285 вилучити. Замість неї дати визначення працівників із сімейними обов'язками, виклавши статтю 285 у наступній редакції: „Стаття 285. Працівник із сімейними обов'язками" | Враховано (у книзі 1) | Стаття 283. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок |
| 1407. | 1. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Ця заборона не поширюється на підземну працю жінок, які займають керівні посади і не виконують фізичних робіт, зайняті санітарним і соціально-побутовим обслуговуванням, навчаються професіям і допущені до проходження практики в підземних частинах шахт, якщо це не пов'язано з виконанням фізичних робіт, а також на інших жінок, які під час виконання трудових обов'язків періодично спускаються до підземних частин шахт і не виконують там фізичних робіт. | -2312- Губський Б.В. 1. Працівник із сімейними обов'язками - це працівник, який має обов'язки стосовно дітей, котрі перебувають на його утриманні, або стосовно інших найближчих родичів - членів його сім'ї, котрі дійсно потребують його догляду" | Враховано (у книзі 1) | 1. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Ця заборона не поширюється на підземну працю жінок, які займають керівні посади і не виконують фізичних робіт, зайняті санітарним і соціально-побутовим обслуговуванням, навчаються професіям і допущені до проходження практики в підземних частинах шахт, якщо це не пов'язано з виконанням фізичних робіт, а також на інших жінок, які під час виконання трудових обов'язків періодично спускаються до підземних частин шахт і не виконують там фізичних робіт. |
| -2313- Байсаров Л.В. Частину 1 статті 285 викласти у наступній редакції: "Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Ця заборона не поширюється на 1) підземну працю жінок, які займають керівні посади і посади, пов'язані із здійсненням контролю за безпекою робіт та охороною праці, за умови якщо вони не виконують фізичних робіт, 2) підземну працю жінок, що зайняті санітарним і соціально-побутовим обслуговуванням, навчаються професіям і допущені до проходження практики в підземних частинах шахт, якщо це не пов'язано з виконанням фізичних робіт, а також на інших жінок, які піч час виконання трудових обов'язків періодично спускаються до підземних частин шахт і не виконують там фізичних робіт. | Відхилено | |||
| 1408. | 2. Забороняється залучення жінок до підіймання і переміщення предметів, вага яких перевищує встановлені для них граничні норми. | -2314- Беспалий Б.Я. Стаття 285, частина 2. Текст "встановлені для них граничні норми" замінити текстом "граничні норми для них, встановлені законодавством" | Відхилено | 2. Забороняється залучення жінок до підіймання та переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. |
| -2315- Чикал А.В. Стаття 285 - замінити у частині другій слово "вага" словом "маса". | Враховано | |||
| -2316- Волинець М.Я. Стаття 285 - замінити у частині другій слово "вага" словом "маса". | Враховано | |||
| -2317- Турманов В.І. Стаття 285 - замінити у частині другій слово "вага" словом "маса". | Враховано | |||
| 1409. | 3. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також гранична вага предметів, підіймання і переміщення яких дозволяється жінкам, затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. | -2318- Чикал А.В. Стаття 285 - замінити у частині третій слово "вага" словом "маса". У частині третій необхідно, також, застосувати визначення статті 10 ЗаконуУкраїни "Про охорону праці", адже МОЗ повинен затверджувати "граничні норми...", а не "граничну вагу...". | Враховано редакційно | 3. Перелік важких робіт та робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання та переміщення важких предметів жінками затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. |
| -2319- Волинець М.Я. Стаття 285 - замінити у частині третій слово "вага" словом "маса". У частині третій необхідно, також, застосувати визначення статті 10 ЗаконуУкраїни "Про охорону праці", адже МОЗ повинен затверджувати "граничні норми...", а не "граничну вагу...". | Враховано редакційно | |||
| -2320- Турманов В.І. Стаття 285 - замінити у частині третій слово "вага" словом "маса". У частині третій необхідно, також, застосувати визначення статті 10 ЗаконуУкраїни "Про охорону праці", адже МОЗ повинен затверджувати "граничні норми...", а не "граничну вагу...". | Враховано редакційно | |||
| 1410. | Стаття 286. Гарантії у разі звільнення з роботи вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда | -2321- Хара В.Г. Стоян О.М. КМУ Статтю 286 - викласти у такій редакції: "Стаття 286. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей" | Враховано | Стаття 284. Гарантії при прийнятті на роботу та заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей |
| -2322- Коновалюк В.І. Назву статті 286 викласти у такій редакції: "Стаття 286. Гарантії у разі звільнення з роботи працівників із сімейними обов'язками " | Відхилено | |||
| -2323- Сіренко В.Ф. Статтю 286 викласти в такій редакції: "Стаття 286. Заборона звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей. | Враховано редакційно | |||
| -2324- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 286 викласти в редакції: "Стаття 286. Гарантії у разі звільнення з роботи вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, одиноких матерів (батьків)." | Враховано редакційно | |||
| -2325- Губський Б.В. Статтю 286 викласти у новій редакції: „Стаття 286. Обмеження звільнення вагітних жінок і працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей" | Відхилено | |||
| -2326- Франчук І.А. Статтю 286 викласти у редакції діючої статті 184 Кодексу законів про працю України. | Враховано частково | |||
| 1411. | 1. Забороняється звільнення з роботи вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, з ініціативи роботодавця, крім випадків ліквідації підприємства, установи, організації, а також на підставі невиконання чи неналежного виконання ними трудових обов'язків (стаття 128 цього Кодексу). | -2327- Хара В.Г. Стоян О.М. КМУ "1. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда." | Враховано | 1. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу та знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок роботодавець зобов'язаний повідомляти їм причини відмови в письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена до суду. 2. Забороняється звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, з ініціативи роботодавця, крім випадків ліквідації юридичної особи, припинення фізичною особою функцій роботодавця, а також з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 104 цього Кодексу. Забороняється звільнення одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, крім випадків ліквідації юридичної особи - роботодавця, припинення фізичною особою функцій роботодавця, а також з підстав, передбачених у статті 104 цього Кодексу. У випадках звільнення з роботи зазначених категорій жінок у разі ліквідації юридичної особи - роботодавця, а також закінчення строку трудового договору вихідна допомога виплачується в розмірі, передбаченому частиною першою статті 251 цього Кодексу, але не менше тримісячної середньої заробітної плати. |
| -2328- Коновалюк В.І. Викласти частину 1 у такій редакції: "1. Забороняється звільнення з ініціативи роботодавця у всіх випадках вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів (батьків, опікунів, піклувальників) при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда." | Відхилено | |||
| -2329- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 286 викласти в такій редакції: "1. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок роботодавець зобов'язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена до суду. " | Враховано | |||
| -2330- Сіренко В.Ф. Статтю 286 викласти у такій редакції: "забороняється звільняти з роботи вагітних жінок, жінок, які мають дитину віком до трьох років або дитину-інваліда, одиноких матерів, які мають дитину віком до шістнадцяти років або дитину-інваліда з ініціативи роботодавця, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації". | Враховано частково | |||
| -2331- Анісімов В.О. В статті 286 вилучити з п.1 слова "а також на підставі невиконання, чи неналежного виконання ними трудових обов'язків (стаття 128 цього кодексу)". | Відхилено | |||
| -2332- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Статтю 286 викласти у такій редакції: 1) Забороняється звільнення з роботи вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, одиноких матерів (батьків) за наявності дитини до п'ятнадцяти років, з ініціативи роботодавця, крім випадків ліквідації підприємства, установи, організації." | Враховано частково | |||
| -2333- Баграєв М.Г. Статтю 286 ч.1 викрасти у такій редакції: "1. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю, або наявністю дитини віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда." | Враховано | |||
| -2334- Манчуленко Г.М. Статтю 286 викласти у такій редакції: "1. Забороняється відмовляти жінкам у прийняті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям (батькам) за наявністю дитини до п'ятнадцяти років або дитини-інваліда." | Відхилено | |||
| -2335- Губський Б.В. Статтю 286 викласти у новій редакції: „1. Звільнення вагітних жінок і працівників із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років чи самостійно (без подружжя) виховують дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда, за ініціативою роботодавця не допускається, крім випадку звільнення працівника у зв (язку із ліквідацією підприємства, установи, організації чи припинення фізичною особою функцій роботодавця та з підстав, визначених статтями 109 і 111 цього Кодексу, з обов'язковим їх працевлаштуванням." | Відхилено | |||
| -2336- Мироненко В.А. Статтю 286 з метою недопущення порушення ст..22 Конституції України, викласти її у редакції діючої на даний час ст..184 КЗпП України. | Враховано частково | |||
| -2337- Хара В.Г. Стоян О.М. КМУ "2. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена у судовому порядку." | Враховано | |||
| -2338- Баграєв М.Г. Статтю 286 ч.2 викласти у такій редакції: "2. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку." | Враховано | |||
| -2339- Манчуленко Г.М. Статтю 286 викласти у такій редакції: "2. Забороняється звільнення з роботи вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, одиноких матерів (батьків) за наявності дитини до п'ятнадцяти років, з ініціативи роботодавця, крім випадків ліквідації підприємства, установи, організації." | Відхилено | |||
| -2340- Хара В.Г. Стоян О.М. КМУ 3. Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина друга статті 203), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору." | Враховано частково | |||
| -2341- Баграєв М.Г. Статтю 286 ч.3 викласти у такій редакції: "3. Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина друга статті 203), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору." | Враховано частково | |||
| -2342- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 286 викласти в такій редакції: "2. Забороняється звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, або дитину-інваліда з ініціативи роботодавця крім випадків ліквідації юридичної особи, припинення фізичною особою функцій роботодавця, а також з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 106 цього Кодексу. Забороняється звільнення одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, крім випадків ліквідації юридичної особи - роботодавця, припинення фізичною особою функцій роботодавця, а також з підстав, передбачених у статті 106 цього Кодексу. У випадках звільнення з роботи зазначених категорій жінок у разі ліквідації юридичної особи - роботодавця, а також закінчення строку трудового договору, вихідна допомога виплачується у розмірі передбаченому частиною першою статті 256 цього Кодексу, але не менше тримісячної середньої заробітної плати. " | Враховано | |||
| -2343- Кукоба А.Т. Статтю 286 виключити - суперечить статті 22 Конституції України. | Відхилено | |||
| -2344- Єдін О.Й. Статтю 286 виключити тому, як вона різко обмежує права працівників. | Відхилено | |||
| -2345- Косінов С.А. В статті на жаль спостерігається істотне погіршення правового положення вагітних жінок, жінок, які мають дітей до трьох років або дитину-інваліда. | Враховано редакційно | |||
| -2346- Ніколаєнко С.М. Виключити з проекту Трудового кодексу України норму, яка різко обмежує права найманих працівників, а саме: надання права роботодавцю звільняти вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда. | Враховано редакційно | |||
| -2347- Катушева З.Г. Статтю 286, з метою недопущення порушення ст. 22 Конституції, викласти її в редакції діючої в даний час ст. 184 КзПП України | Враховано редакційно | |||
| 1412. | Стаття 287. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років | -2348- Губський Б.В. Статтю 287 викласти у наступній редакції: „Стаття 287. Переведення на легшу роботу вагітних жінок 1. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку (норми обслуговування). За згодою ці жінки можуть переводитися на іншу роботу, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів. Якщо при цьому заробітна плата виявиться нижче середньої заробітної плати за попередні два календарних місяці, роботодавець здійснює відповідну доплату." | Відхилено | Стаття 285. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років |
| 1413. | 1. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку (норми обслуговування). За згодою ці жінки можуть переводитися на іншу роботу, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів. Якщо при цьому заробітна плата виявиться нижче середньої заробітної плати за попередні два календарних місяці, роботодавець здійснює відповідну доплату. | -2349- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 287 доповнити словами: "за весь час переведення" | Враховано | 1. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку (норми обслуговування) або за їх згодою вони можуть бути переведені на іншу роботу, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів. Якщо при цьому заробітна плата виявиться нижчою від середньої заробітної плати за попередні два календарні місяці, роботодавець здійснює відповідну доплату за весь час переведення. |
| 1414. | 2. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів, така жінка підлягає звільненню від роботи із збереженням середньої заробітної плати за всі пропущені робочі дні за рахунок роботодавця. | -2350- Губський Б.В. Статтю 287 викласти у наступній редакції: "2. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів, така жінка підлягає звільненню від роботи із збереженням середньої заробітної плати за всі пропущені робочі дні за рахунок роботодавця. 3. Якщо заробітна плата на легшій роботі є вищою від отримуваної до переведення жінкам, зазначеним у частинах першій цієї статті, виплачується фактична заробітна плата." | Відхилено | 2. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів, така жінка підлягає звільненню від роботи зі збереженням середньої заробітної плати за всі пропущені робочі дні за рахунок роботодавця. |
| 1415. | 3. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи до досягнення дитиною трирічного віку. | 3. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу зі збереженням середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи до досягнення дитиною трирічного віку. | ||
| 1416. | 4. Якщо заробітна плата на легшій роботі є вищою від отримуваної до переведення жінкам, зазначеним у частинах першій і третій цієї статті, виплачується фактична заробітна плата. | 4. Якщо заробітна плата на легшій роботі є вищою від отримуваної до переведення, жінкам, зазначеним у частинах першій і третій цієї статті, виплачується фактична заробітна плата. | ||
| 1417. | Стаття 288. Обмеження залучення жінок до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, направлення їх у відрядження | -2351- Єхануров Ю.І. -- У назві та в тексті статті 288 слова: "направлення їх у відрядження" виключити | Враховано | Стаття 286. Обмеження залучення жінок до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят |
| -2352- Губський Б.В. Статтю 288 викласти у наступній редакції: „Стаття 288. Обмеження залучення працівників із сімейними обов'язками до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, направлення їх у відрядження 1. Працівники із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, можуть залучатися до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят та направлятися у відрядження лише за їх згодою." | Відхилено | |||
| 1418. | 1. Жінки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, можуть залучатися до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят та направлятися у відрядження лише за їх згодою. | -2353- Анісімов В.О. В статті 288 в п.1 перед останнім у реченні слові "згодою" добавити слово "письмовою". | Відхилено | 1. Жінки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, можуть залучатися до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, лише за їх письмовою згодою. |
| 1419. | Стаття 289. Перерви для годування дитини | Стаття 287. Перерви для годування дитини | ||
| 1420. | 1. Жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. За наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години. | -2354- Горлов Г.В. Доповнити частину 1 статті 289 після слів „тривалість перерви встановлюється не менше години" реченням наступного змісту: „Час проїзду до місця знаходження дитини до часу перерви не враховується" | Відхилено | 1. Жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. За наявності двох і більше дітей віком до півтора року встановлюються перерви тривалістю не менше години. |
| -2355- Хара В.Г. В ч.1 статті 289 слово: "грудних" замінити словами: "дітей віком до півтора року" | Враховано | |||
| 1421. | 2. Порядок надання перерв для годування дитини встановлюється роботодавцем за письмовою заявою матері і може передбачати об'єднання перерв. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються у розмірі середньомісячної заробітної плати. | 2. Порядок надання перерв для годування дитини встановлюється роботодавцем за письмовою заявою матері та може передбачати об'єднання перерв. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються в розмірі середньомісячної заробітної плати. | ||
| 1422. | Стаття 290. Особливості правового регулювання праці інших працівників із сімейними обов'язками | -2356- Губський Б.В. Статтю 290 проекту вилучити | Відхилено | Стаття 288. Особливості правового регулювання праці інших працівників із сімейними обов'язками |
| 1423. | 1. Гарантії, встановлені цим Кодексом для жінок, які мають дітей, поширюються також на інших працівників із сімейними обов'язками. | -2357- Хара В.Г. Частину 1 статті 290 викласти в такій редакції: "1. Гарантії, встановлені частиною третьою статті 132, статтями 196, 198, 199, частиною третьою статті 254, статтями 284, 286 цього Кодексу, поширюють на батька, якщо матері немає або її тривалого перебування у лікувальному закладі, а також опікуна, піклувальника. Гарантії встановлені статтями 181, 196, 198, 199 цього Кодексу, надаються одному з батьків за їх вибором." | Враховано | 1. Гарантії, встановлені частиною третьою статті 132, статтями 196, 198, 199, частиною третьою статті 254, статтями 284, 286 цього Кодексу, поширюють на батька, якщо матері немає або у разі її тривалого перебування у лікувальному закладі, а також опікуна, піклувальника. Гарантії, встановлені статтями 181, 182, 196, 198, 199 цього Кодексу, надаються одному з батьків за їх вибором. |
| 1424. | 2. На працівників, які здійснюють догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку чи за інвалідом, поширюється дія статті 288 цього Кодексу. | 2. На працівників, які здійснюють догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку чи за інвалідом, поширюється дія статті 286 цього Кодексу. | ||
| 1425. | Глава 2. | Глава 2 | ||
| 1426. | Особливості праці молоді | Особливості праці молоді | ||
| 1427. | Стаття 291. Права неповнолітніх осіб у трудових відносинах | -2358- Пеклушенко О.М. До статей 291 та 292. Потребують доопрацювання з урахуванням змісту статей 51 та 188 діючого КЗП України (в частині чіткого визначення віку, тривалості робочого часу). | Відхилено | Стаття 289. Права неповнолітніх осіб у трудових відносинах |
| 1428. | 1. Неповнолітні особи у трудових відносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Законодавством для цих осіб встановлюються особливості правового регулювання охорони праці, робочого часу, часу відпочинку та деяких інших умов праці, що мають на меті охорону їх здоров'я та створення умов для навчання, духовного і фізичного розвитку. Додаткові заходи з цією метою можуть передбачатися колективним договором. | -2359- Майко В.І. Стаття 291 потребує доопрацювання з урахуванням змісту статей 51 та 188 діючого КЗП України (в частині чіткого визначення віку, тривалості робочого часу) | Відхилено | 1. Неповнолітні особи у трудових відносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Законодавством для цих осіб встановлюються особливості правового регулювання охорони праці, робочого часу, часу відпочинку та деяких інших умов праці, що мають на меті охорону їх здоров'я та створення умов для навчання, духовного і фізичного розвитку. Додаткові заходи з цією метою можуть передбачатися колективним договором. |
| -2360- Бронніков В.К. Стаття 291 потребує доопрацювання з урахуванням змісту статей 51 та 188 діючого КЗП України (в частині чіткого визначення віку, тривалості робочого часу) | Відхилено | |||
| 1429. | Стаття 292. Заборона праці неповнолітніх осіб | Стаття 290. Заборона праці неповнолітніх осіб | ||
| 1430. | 1. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб, якщо це завдає шкоди їх здоров'ю, моральності, навчанню, фізичному і духовному розвитку. | -2361- Майко В.І. Частина 1 статті 292 потребує уточнення, за якими критеріями можна визначити завдання шкоди моральності і духовного розвитку неповнолітніх осіб. | Відхилено | 1. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб, якщо це завдає шкоди їх здоров'ю, моральності, навчанню, фізичному і духовному розвитку. |
| -2362- Бронніков В.К. Частина 1 статті 292 потребує уточнення, за якими критеріями можна визначити завдання шкоди моральності і духовного розвитку неповнолітніх осіб. | Відхилено | |||
| -2363- Пеклушенко О.М. Пункт 1 статті 292 - Потребує уточнення, за якими критеріями можна визначити завдання шкоди моральності і духовного розвитку неповнолітніх осіб. | Відхилено | |||
| 1431. | 2. Держава здійснює заходи з метою запобігання найгіршим формам дитячої праці, забезпечення реабілітації і соціальної допомоги дітям, які залучалися до такої праці. | 2. Держава здійснює заходи з метою запобігання найгіршим формам дитячої праці, забезпечення реабілітації та соціальної допомоги дітям, які залучалися до такої праці. | ||
| 1432. | 3. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб на підземних чи важких роботах, роботах із шкідливими або небезпечними умовами. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх осіб, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. | -2364- Чикал А.В. Стаття 292 - доповнити перше речення частини третьої у кінці словами "а також залучення їх до підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми"; слово "чи" виключити. | Відхилено | 3. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб на підземних чи важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами. Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх осіб, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. |
| -2365- Чикал А.В. Стаття 292. Доповнити друге речення частини третьої після слова "осіб" словами " а також граничні норми підіймання і переміщення важких предметів"; після слів "охорони здоров'я" - доповнити словами "за погодженням зі спецілально оповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці" | Відхилено | |||
| 1433. | 4. Прийняття неповнолітніх осіб на навчання професіям, що пов'язані з виконанням підземних і важких робіт, робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, здійснюється за умови досягнення ними вісімнадцятирічного віку на день закінчення навчання. Під час виробничого навчання або виробничої практики неповнолітні особи можуть перебувати на виробництвах та робочих місцях, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці (в тому числі підземних), не більше ніж протягом чотирьох годин на день. | 4. Прийняття неповнолітніх осіб на навчання професіям, що пов'язані з виконанням підземних і важких робіт, робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, здійснюється за умови досягнення ними вісімнадцятирічного віку на день закінчення навчання. Під час виробничого навчання або виробничої практики неповнолітні особи можуть перебувати на виробництвах та робочих місцях, пов'язаних з важкими роботами і роботами зі шкідливими або небезпечними умовами праці (в тому числі підземними), не більше чотирьох годин на день. | ||
| 1434. | 5. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб на роботах, на яких вони можуть зазнавати загрози фізичного, психологічного чи сексуального насильства або виконання яких може завдати шкоди їх здоров'ю, призвести до негативних наслідків у моральному розвиткові (роботи у сфері грального бізнесу, кабаре, роботи з перевезення та продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, медичних препаратів тощо). Перелік робіт, на яких забороняється використання праці неповнолітніх осіб, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. | -2366- Хара В.Г. Доповнити статтю 292 частиною 6 такого змісту: "6. Забороняється приймати на роботу за сумісництвом неповнолітніх осіб." з відповідною зміною нумерації частин. | Враховано | 5. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб на роботах, на яких вони можуть зазнавати загрози фізичного, психологічного чи сексуального насильства, або виконання яких може завдати шкоди їх здоров'ю, призвести до негативних наслідків у моральному розвитку (роботи у сфері грального бізнесу, роботи з перевезення та продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, медичних препаратів тощо). Перелік робіт, на яких забороняється використання праці неповнолітніх осіб, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. 6. Забороняється приймати на роботу за сумісництвом неповнолітніх осіб. |
| 1435. | 6. Прийняття неповнолітніх осіб на навчання професіям, пов'язаним з виконанням робіт, виконання яких може завдати шкоди їх здоров'ю або призвести до негативних наслідків у їх моральному розвиткові, забороняється. | 7. Прийняття неповнолітніх осіб на навчання професіям, що пов'язані з роботами, виконання яких може завдати шкоди їх здоров'ю або призвести до негативних наслідків у моральному розвитку, забороняється. | ||
| 1436. | 7. Набуття неповнолітніми особами повної цивільної дієздатності відповідно до цивільного законодавства не виключає поширення на таких осіб норм цієї статті. | -2367- Майко В.І. Стаття 292 потребує доопрацювання з урахуванням змісту статей 51 та 188 діючого КЗП України (в частині чіткого визначення віку, тривалості робочого часу) | Відхилено | 8. Набуття неповнолітніми особами повної цивільної дієздатності відповідно до цивільного законодавства не виключає поширення на таких осіб норм цієї статті. |
| -2368- Бронніков В.К. Стаття 292 потребує доопрацювання з урахуванням змісту статей 51 та 188 діючого КЗП України (в частині чіткого визначення віку, тривалості робочого часу) | Відхилено | |||
| 1437. | Стаття 293. Облік неповнолітніх осіб | Стаття 291. Облік неповнолітніх працівників | ||
| 1438. | 1. У кожного роботодавця повинен вестися спеціальний облік неповнолітніх осіб із зазначенням дати їх народження. | 1. Роботодавець повинен вести спеціальний облік неповнолітніх працівників із зазначенням дати їх народження. | ||
| 1439. | Стаття 294. Медичний огляд неповнолітніх осіб | Стаття 292. Медичний огляд неповнолітніх осіб | ||
| 1440. | 1. Неповнолітні особи приймаються на роботу лише після проходження попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові. | 1. Неповнолітні особи приймаються на роботу лише після проходження попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду. | ||
| 1441. | 2. Неповнолітні особи, які навчаються професіям, пов'язаним з виконанням важких робіт, робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, обов'язково проходять медичний огляд також перед виробничою практикою або виробничим навчанням. | 2. Неповнолітні особи, які навчаються професіям, що пов'язані з виконанням важких робіт, робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, в тому числі підземних робіт, обов'язково проходять медичний огляд також перед виробничою практикою або виробничим навчанням. | ||
| 1442. | Стаття 295. Обмеження підіймання і переміщення предметів неповнолітніми особами | -2369- Хара В.Г. У назві статті 295 після слова: "предметів" доповнити слова: "маса яких перевищує встановлені норми" | Враховано | Стаття 293. Обмеження підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх працівників норми |
| 1443. | 1. Забороняється залучати неповнолітніх осіб до підіймання і переміщення предметів, вага яких перевищує встановлені для них граничні норми. Гранична вага предметів, підіймання і переміщення яких допускається неповнолітніми особами, затверджується спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. | -2370- Чикал А.В. Враховуючи зазначене в пропозиціях до статті 292, статтю 295 проекту пропонуємо виключити. | Відхилено | 1. Забороняється залучати неповнолітніх працівників до підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення предметів для неповнолітніх працівників затверджуються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. |
| 1444. | Стаття 296. Норми виробітку (норми часу) для неповнолітніх осіб | Стаття 294. Норми виробітку (норми часу) для неповнолітніх працівників | ||
| 1445. | 1. Для неповнолітніх осіб норми виробітку на робочий день (зміну) установлюються виходячи із загальних норм пропорційно до встановленої для них скороченої тривалості робочого часу. | 1. Для неповнолітніх працівників норми виробітку на робочий день (зміну) установлюються, виходячи із загальних норм виробітку пропорційно до встановленої для них скороченої тривалості робочого часу. | ||
| 1446. | 2. Для неповнолітніх осіб, які приймаються на роботу після закінчення загальноосвітніх або професійно-технічних навчальних закладів, а також тих, які пройшли професійне навчання на виробництві, у випадках і порядку, передбачених нормативно-правовими актами, угодами, колективними договорами, можуть встановлюватися знижені норми виробітку (норми часу). Якщо такі норми встановлено, це є підставою для визначення розцінок і розміру заробітку при відрядній формі оплати праці. | 2. Для неповнолітніх осіб, які приймаються на роботу після закінчення загальноосвітніх або професійно-технічних навчальних закладів, а також для тих, які пройшли професійне навчання на виробництві, у випадках і порядку, передбачених трудовим законодавством, угодами, колективними договорами, можуть встановлюватися знижені норми виробітку (норми часу). Якщо такі норми встановлено, це є підставою для визначення розцінок і розміру заробітку при відрядній формі оплати праці. | ||
| 1447. | Стаття 297. Оплата праці неповнолітніх осіб у разі скороченої тривалості робочого часу | Стаття 295. Оплата праці неповнолітніх працівників у разі скороченої тривалості робочого часу | ||
| 1448. | 1. Заробітна плата неповнолітніх осіб у разі скороченої тривалості робочого часу виплачується в розмірі, визначеному для повнолітніх працівників відповідних категорій у разі нормальної тривалості робочого часу. Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за загальними розцінками з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх робочого часу скорочується порівняно з нормальною тривалістю робочого часу. | 1. Заробітна плата неповнолітнім працівникам у разі скороченої тривалості робочого часу виплачується в розмірі, визначеному для повнолітніх працівників відповідних категорій при нормальній тривалості робочого часу. Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за загальними розцінками з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх робочого часу скорочується порівняно з нормальною тривалістю робочого часу. | ||
| 1449. | 2. Оплата праці учнів загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, здійснюється відповідно до частини першої цієї статті пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. | 2. Оплата праці учнів, студентів загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, здійснюється відповідно до частини першої цієї статті пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. | ||
| 1450. | Стаття 298. Заборона залучення неповнолітніх осіб до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, направлення їх у відрядження і прийняття на роботу за сумісництвом | -2371- Єхануров Ю.І. У назві та в ч.1 статті 298 слова: "направлення їх у відрядження " виключити | Враховано | Стаття 296. Заборона залучення неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят |
| -2372- Горлов Г.В. В назві і в тексті частини 1 статті 298 слово „за сумісництвом" виключити виклавши статтю в наступній редакції Стаття 298. Заборона залучення неповнолітніх осіб до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, направлення їх у відрядження. | Відхилено | |||
| 1451. | 1. Забороняється залучати неповнолітніх осіб до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, направляти їх у відрядження і приймати на роботу за сумісництвом. | -2373- Горлов Г.В. 1. Забороняється залучати неповнолітніх осіб до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, направляти їх у відрядження. | Відхилено | 1. Забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят. |
| 1452. | 2. Заборона, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на творчих працівників засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та інших осіб, що беруть участь у створенні і (чи) виконанні творів, а також на професійних спортсменів. | -2374- Горлов Г.В. 2. Заборона, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на творчих працівників засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та інших осіб, що беруть участь у створенні і (чи) виконанні творів, а також на професійних спортсменів. | Відхилено | 2. Заборона, встановлена частиною шостою статті 290 і частиною першою цієї статті, не поширюється на творчих працівників засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та інших осіб, які беруть участь у створенні і (чи) виконанні творів, а також на професійних спортсменів. |
| 1453. | Стаття 299. Надання першого робочого місця | Стаття 297. Надання першого робочого місця | ||
| 1454. | 1. Особам віком від п'ятнадцяти до двадцяти восьми років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, закінчення професійної підготовки, а також після звільнення із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо їх в установленому порядку направлено на роботу, надається перше робоче місце на строк не менше ніж два роки. Протягом цього періоду звільнення працівника з ініціативи роботодавця допускається лише у разі виявлення невідповідності працівника виконуваній роботі чи займаній посаді за умови відмови працівника від переведення на іншу роботу, що відповідає стану його здоров'я та кваліфікації, порушення працівником трудової дисципліни або ліквідації роботодавця (юридичної і фізичної особи), у зв'язку із скороченням штату з урахуванням норм частини другої статті 107 цього Кодексу. | -2375- Янковський М.А. П.1 ст. 299 викласти в наступній редакції: "1. Особам віком від п'ятнадцяти до двадцяти восьми років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, закінчення професійної підготовки, а також після звільнення із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо їх в установленому порядку направлено на роботу на умовах раніш погодженого замовлення з роботодавцем, надається перше робоче місце на строк не менше ніж два роки." (і далі по тексту). | Відхилено | 1. Особам віком від п'ятнадцяти до двадцяти восьми років після закінчення або припинення навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, закінчення професійної підготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо їх в установленому порядку направлено на роботу, надається перше робоче місце на строк не менше, ніж два роки. Протягом цього періоду звільнення працівника за ініціативою роботодавця допускається лише в разі скорочення, ліквідації роботодавця - юридичної особи, невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов'язків, виявлення невідповідності працівника виконуваній роботі чи займаній посаді за умови відмови працівника від переведення на іншу роботу, що відповідає стану його здоров'я та кваліфікації. 2. Надання першого робочого місця молоді здійснюється роботодавцем за умови надання йому дотації в порядку, визначеному законом. |
| -2376- Беспалий Б.Я. Стаття 299, частина 1. Перше речення після тексту "в установленому" доповнити словом "законодавством" | Відхилено | |||
| -2377- Горбаль В.М. Статтю 299 законопроекту в існуючій редакції виключити. | Відхилено | |||
| -2378- Єхануров Ю.І. Стаття 299: Друге речення ч.1 викласти в такій редакції: "Протягом цього періоду звільнення працівника з ініціативи роботодавця допускається лише у разі виявлення невідповідності працівника виконуваній роботі чи займаній посаді за умови відмови працівника від переведення на іншу роботу, що відповідає стану його здоров'я та кваліфікації, ліквідації роботодавця - юридичної особи, припинення юридичною особою функцій роботодавця, у зв'язку із скороченням штату, а також з підстав, передбачених у статті 106 цього Кодексу." Доповнити статтю частиною 2 такого змісту: "2. Надання першого робочого місця молоді здійснюється роботодавцем за умови надання йому дотації у порядку, визначеному законом." | Враховано | |||
| 1455. | Глава 3. | -2379- Стоян О.М. В Книзі 4 главу 3 вилучити в повному обсязі. | Відхилено | Глава 3 |
| -2380- Атрошенко В.А. | Відхилено | |||
| -2381- Петров О.В. Главу 3 Книги четвертої - виключити. | Відхилено | |||
| -2382- Чикал А.В. Главу 3 книги 4 - виключити, як таку, що суперечить статті 22 Конституції України. | Відхилено | |||
| -2383- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Главу 3 книги 4 (ст. 300 - ст. 309) - виключити. | Відхилено | |||
| -2384- Катушева З.Г. Главу 3 Книги 4 виключити | Відхилено | |||
| -2385- Мироненко В.А. Главу 3 книги четвертої виключити. | Відхилено | |||
| -2386- Франчук І.А. Главу 3 книги 4 вилучити | Відхилено | |||
| 1456. | Особливості регулювання трудових відносин за участю юридичних осіб - суб'єктів малого підприємництва | -2387- Шаров І.Ф. Гл.3 кн.4 назвати: "Особливості регулювання трудових відносин за участю роботодавців - суб'єктів малого підприємництва". | Відхилено | Особливості регулювання трудових відносин за участю юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва, фізичної особи - підприємця. |
| -2388- Єхануров Ю.І. Назву глави 3 книги 4 доповнити словами: "фізичних осіб - підприємців" | Враховано | |||
| -2389- Акопян В.Г. Гл.3 кн.4 назвати: "Особливості регулювання трудових відносин за участю роботодавців - суб'єктів малого підприємництва". | Відхилено | |||
| -2390- Шаров І.Ф. У гл.3 кн.4 спростити порядок звільнення працівників у разі скорочення штату працівників (ст.103). | Відхилено | |||
| -2391- Акопян В.Г. У гл.3 кн.4 спростити порядок звільнення працівників у разі скорочення штату працівників (ст.103). | Відхилено | |||
| 1457. | Стаття 300. Роботодавці - суб'єкти малого підприємництва, щодо яких встановлюються особливості регулювання трудових відносин | Стаття 298. Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва, щодо якого встановлюються особливості регулювання трудових відносин | ||
| 1458. | 1. Трудові відносини за участю роботодавців - суб'єктів малого підприємництва, які є юридичними особами та чисельність працівників яких не перевищує 20 осіб, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, визначений у цій главі. Кількість працівників визначається на початок кожного календарного року виходячи із зайнятості протягом повного робочого дня. Якщо протягом року кількість працівників перевищує 20 осіб, суб'єкт малого підприємництва зберігає свій статус до кінця цього року. | -2392- Довгий Т.О. Статтю 300 викласти в такій редакції: „Трудові відносини за участю роботодавців - суб"єктів малого підприємництва, які є юридичними особами та чисельність працівників яких не перевищує 50 осіб, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, визначених у цій главі. Кількість працівників визначається на початок кожного календарного року виходячи із зайнятості протягом повного робочого дня. Якщо протягом календарного року кількість працівників перевищує 50 осіб, суб'єкт малого підприємництва зберігає свій статус до кінця цього року". | Відхилено | 1. Трудові відносини за участю роботодавця - суб'єкта малого підприємництва, який є юридичною особою та чисельність працівників якого не перевищує 20 осіб, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, визначених у цій главі. Кількість працівників визначається на початок кожного календарного року виходячи із зайнятості протягом повного робочого дня. Якщо протягом року кількість працівників перевищує 20 осіб, суб'єкт малого підприємництва зберігає свій статус до кінця календарного року. |
| -2393- Коновалюк В.І. Стаття 300. Друге і третє речення відхилити, так як це не є нормою трудового Кодексу | Відхилено | |||
| -2394- Янковський М.А. У пункті 1 ст. 300, цифру "20" у всіх реченнях замінити на цифру "50". ( Згідно вимог част. 2 ст.1 Закону України " Про державну підтримку малого підприємництва", за № 2063-14 від 19.10 2000р.) | Відхилено | |||
| 1459. | Стаття 301. Договірне регулювання трудових відносин за участю роботодавців - суб'єктів малого підприємництва | -2395- Кириленко В.А. Статтю 301 вилучити | Відхилено | Стаття 299. Договірне регулювання трудових відносин за участю роботодавця - суб'єкта малого підприємництва |
| 1460. | 1. На трудові відносини за участю роботодавців - суб'єктів малого підприємництва поширюється чинність генеральної, галузевої і регіональної угод у разі, коли роботодавець і наймані працівники суб'єкта малого підприємництва об'єдналися у відповідні організації для ведення переговорів і підписання таких угод. | -2396- Коновалюк В.І. Частину 1 статті 301 викласти у такій редакції: "1. На трудові відносини за участю роботодавців - суб'єктів малого підприємництва чинність галузевої і регіональної угод поширюється у разі, коли роботодавець і наймані працівники суб'єкта малого підприємництва об'єдналися у відповідні організації для ведення переговорів і підписання таких угод." | Відхилено | 1. На трудові відносини за участю роботодавця - суб'єкта малого підприємництва поширюється чинність генеральної, галузевої та регіональної угод у разі, якщо роботодавець і працівники суб'єкта малого підприємництва об'єдналися у відповідні організації для ведення переговорів і підписання таких угод. |
| 1461. | 2. Умови праці та її оплати, що відповідно до цього Кодексу та інших законів встановлюються роботодавцем за участю виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника), можуть встановлюватися роботодавцем - суб'єктом малого підприємництва в односторонньому порядку з дотриманням трудового законодавства. | -2397- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 301 викласти в такій редакції: "2. За відсутності на малому підприємстві виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника) умови праці та її оплату встановлює роботодавець самостійно з дотриманням вимог трудового законодавства." | Враховано | 2. За відсутності на малому підприємстві первинної профспілкової організації або вільно обраних працівниками представників (представника) умови праці та її оплату роботодавець встановлює самостійно з дотриманням вимог трудового законодавства. |
| -2398- Коновалюк В.І. Стаття 301 частина 2. В останньому реченні слова: "трудового законодавства" замінити на слова: "нормативно-правових та інших актів у сфері праці" | Відхилено | |||
| 1462. | Стаття 302. Правила внутрішнього трудового розпорядку суб'єкта малого підприємництва | Стаття 300. Правила внутрішнього трудового розпорядку суб'єкта малого підприємництва | ||
| 1463. | 1. Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва в односторонньому порядку затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку з дотриманням вимог до їх змісту, визначених статтею 270 цього Кодексу. | -2399- Коновалюк В.І. Стаття 302. Слова: "визначених статтею 270 цього Кодексу." Замінити на слова: "визначених статтями 268 - 270 цього Кодексу. " | Відхилено | 1. Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва самостійно затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку з дотриманням вимог до їх змісту, визначених статтею 266 цього Кодексу. |
| -2400- Єхануров Ю.І. В ч.1 статті 302 слова: "в односторонньому порядку" замінити словом: "самостійно" | Враховано | |||
| 1464. | Стаття 303. Прийняття на роботу | Стаття 301. Прийняття на роботу | ||
| 1465. | 1. Для суб'єктів малого підприємництва не може встановлюватися броня для прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту. На цих суб'єктів не покладається також обов'язок щодо створення робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями. | -2401- Беспалий Б.Я. Стаття 303. Частину 1 після тексту "обмеженими фізичними" доповнити текстом "чи психічними" | Відхилено | 1. Для суб'єктів малого підприємництва не може встановлюватися броня для прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту, та не покладається обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів. |
| 1466. | Стаття 304. Строкові трудові договори за участю суб'єктів малого підприємництва | -2402- Кириленко В.А. Статтю 304 вилучити | Враховано | |
| 1467. | 1. За участю роботодавців - суб'єктів малого підприємництва строкові трудові договори можуть укладатися без будь-яких обмежень. Якщо роботодавець втратив статус суб'єкта малого підприємництва відповідно до статті 300 цього Кодексу, строкові трудові договори, укладені за участю цього роботодавця, вважаються укладеними на невизначений строк з дня втрати роботодавцем такого статусу. Ця норма не поширюється на випадки укладення строкового трудового договору на іншій підставі. | -2403- Коновалюк В.І. В статті 304 слова: "можуть укладатися без будь-яких обмежень." Замінити на слова: "укладаються з дотриманням вимог цього Кодексу. " | Відхилено (у зв'язку з вилученням статті) | |
| 1468. | Стаття 305. Особливості припинення трудових договорів за участю суб'єктів малого підприємництва | -2404- Хара В.Г. Статтю 305 викласти в такій редакції: "Стаття. Особливості припинення трудових договорів та зміни істотних умов праці 1. Про зміну істотних умов праці працівник суб'єкта малого підприємництва повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два тижні. 2. Звільнення працівників суб'єкту малого підприємництва у зв'язку із скороченням проводиться з урахуванням того що: 1) консультації передбачені частиною першою статті 101 цього Кодексу не проводяться; 2) працівник попереджається про наступне звільнення не пізніше ніж за два тижні і може бути звільнений з роботи не пізніше місяця після попередження; 3) про наступне звільнення роботодавець зобов'язаний повідомити державну службу зайнятості не пізніше ніж за два тижні; 4) щодо працівників, звільнених за цією підставою, право на поворотне прийняття на роботу не застосовується. 3. Про наступне звільнення працівника суб'єкта малого підприємництва з підстави, передбаченою статтею 110 цього Кодексу, він попереджається не пізніше ніж за два тижні. 4. Звільнення неповнолітніх працівників суб'єкта малого підприємництва проводиться без дотримання згоди служби у справах неповнолітніх. | Враховано | Стаття 302. Особливості припинення трудових договорів та зміни істотних умов праці 1. Про зміну істотних умов праці працівник суб'єкта малого підприємництва повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два тижні. 2. Звільнення працівників суб'єкта малого підприємництва у зв'язку зі скороченням проводиться з урахуванням того, що: 1) консультації, передбачені статтею 99 цього Кодексу, не проводяться; 2) працівник попереджається про наступне звільнення не пізніше ніж за два тижні та може бути звільнений з роботи не пізніше місяця після попередження; 3) про наступне звільнення роботодавець зобов'язаний повідомити державну службу зайнятості не пізніше ніж за два тижні; 4) щодо працівників, звільнених на цій підставі, право на поворотне прийняття на роботу не застосовується. 3. Про наступне звільнення працівника суб'єкта малого підприємництва з підстави, передбаченої статтею 105 цього Кодексу, він попереджається не пізніше ніж за два тижні. 4. Звільнення неповнолітніх працівників суб'єкта малого підприємництва проводиться без отримання згоди служби у справах неповнолітніх. |
| -2405- Кириленко В.А. Статтю 305 вилучити | Відхилено (у зв'язку з зміною редакції статті) | |||
| -2406- Коновалюк В.І. Статтю 305 відхилити | Відхилено (у зв'язку з зміною редакції статті) | |||
| 1469. | 1. Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва вправі розірвати трудовий договір за власною ініціативою без урахування думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника). | |||
| 1470. | 2. На суб'єктів малого підприємництва не поширюються обмеження щодо звільнення з ініціативи роботодавця членів виборних органів профспілок або вільно обраних працівниками представників (представника). | -2407- Шкляр В.Б. Частину 2 статті 305 виключити, як таку, що суперечить Конвенції про представників працівників 1971 р., яка ратифікована Україною. | Відхилено (у зв'язку з зміною редакції статті) | |
| 1471. | Стаття 306. Режим роботи | -2408- Шаров І.Ф. Ст. 306 виключити. | Відхилено | Стаття 303. Режим роботи |
| -2409- Акопян В.Г. Ст. 306 виключити. | Відхилено | |||
| 1472. | 1. Роботодавці - суб'єкти малого підприємництва вправі встановлювати режим роботи, що передбачає зайнятість у загальний вихідний день, дні державних і релігійних свят, залучати працівників до роботи відповідно до графіка, що затверджується роботодавцем, а також використовувати режим роботи, що передбачає підсумований облік робочого часу або поділ робочого дня на частини з дотриманням загальних вимог щодо тривалості робочого часу. | -2410- Єхануров Ю.І. В частині 1 статті 306 слово: "вправі" замінити словами: "мають право самостійно" | Враховано | 1. Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва має право самостійно встановлювати режим роботи, що передбачає зайнятість у загальні вихідні дні, дні державних і релігійних свят, залучати працівників до роботи відповідно до графіка, що затверджується роботодавцем, а також використовувати режим роботи, що передбачає підсумований облік робочого часу або поділ робочого дня на частини з дотриманням загальних вимог щодо тривалості робочого часу. |
| 1473. | Стаття 307. Умови оплати праці | Стаття 304. Умови оплати праці | ||
| 1474. | 1. Умови оплати праці осіб, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктами малого підприємництва, встановлюються і змінюються роботодавцем і доводяться до відома працівників під час укладення трудового договору або не пізніше ніж за місяць до їх затвердження. При затвердженні умов оплати праці роботодавець не вправі в односторонньому порядку змінювати умови трудового договору. Роботодавець зобов'язаний також дотримуватися умов колективного договору, якщо такий укладався. | -2411- Хара В.Г. Частину першу статті 307 викласти в такій редакції: "1. Умови оплати праці працівників суб'єктів малого підприємництва, встановлюються роботодавцем і доводяться до відома працівників під час укладення трудового договору. У разі зміни умов оплати праці працівників вони доводяться до відома працівників не пізніше ніж за місяць до їх затвердження." | Враховано | 1. Умови оплати праці працівників суб'єктів малого підприємництва встановлюються роботодавцем і доводяться до відома працівників під час укладення трудового договору. У разі зміни умов оплати праці працівників вони доводяться до відома працівників не пізніше ніж за місяць до їх затвердження. |
| -2412- Коновалюк В.І. Стаття 307 ч.1, після слів: "підприємництва, встановлюються" доповнити словами: "з дотриманням норм цього Кодексу щодо особливостей оплати праці у разі відхилення від звичайних умов " далі за текстом | Відхилено | |||
| 1475. | 2. Роботодавці - суб'єкти малого підприємництва зобов'язані виплачувати заробітну плату в строки, встановлені трудовим договором (колективним договором, якщо такий укладався), але не рідше ніж один раз на місяць. | 2. Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва зобов'язаний виплачувати заробітну плату в строки, встановлені трудовим договором (колективним договором, якщо такий укладався), але не рідше ніж один раз на місяць. | ||
| 1476. | Стаття 308. Особливості здійснення гарантійних і компенсаційних виплат | -2413- Кириленко В.А. Статтю 308 вилучити | Враховано | |
| 1477. | 1. За час виконання державних і громадських обов'язків середня заробітна плата працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями - суб'єктами малого підприємництва, виплачується за місцем виконання зазначених обов'язків. | |||
| 1478. | 2. Роботодавці - суб'єкти малого підприємництва зобов'язані надавати працівникам навчальні і творчі відпустки, передбачені цим Кодексом та іншими законами, але не несуть обов'язку щодо здійснення оплати за час таких відпусток. | -2414- Хара В.Г. Стаття 308. Частину другу виключити, як таку, що суперечить статті 1 Конвенції МОП № 140 "Про оплачувані учбові відпустки". | Враховано | |
| -2415- Горбаль В.М. У тексті частини 2 статті 308 законопроекту слова "суб'єкти малого підприємництва" виключити; слова "але не несуть обов'язку щодо здійснення оплати за час таких відпусток" виключити. | Враховано частково | |||
| 1479. | 3. У разі звільнення працівників у зв'язку з призовом або вступом на військову службу чи направленням на альтернативну службу виплата вихідної допомоги здійснюється за рахунок державного бюджету або організації, до якої працівник направляється на альтернативну (невійськову) службу. | |||
| 1480. | Стаття 309. Особливості охорони праці | Стаття 305. Особливості охорони праці | ||
| 1481. | 1. Місцеві органи виконавчої влади разом з територіальними органами з нагляду за охороною праці визначають підприємства, що надають роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва платні послуги з проведення інструктажу з охорони праці і пожежної безпеки, обстеження умов охорони праці і пожежної безпеки з метою розроблення відповідних рекомендацій. | -2416- Єхануров Ю.І. У статті 309 після слова "визначають" доповнити словами " на конкурсних засадах". | Враховано | 1. Місцеві органи виконавчої влади разом з територіальними органами з нагляду за охороною праці визначають підприємства, що надають роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва платні послуги з проведення інструктажу з охорони праці та пожежної безпеки, обстеження умов охорони праці та пожежної безпеки з метою розроблення відповідних рекомендацій. Стаття 306. Регулювання трудових відносин за участю фізичної особи - підприємця 1. Норми цієї глави поширюються на трудові відносини за участю фізичної особи - підприємця, яка використовує найману працю для здійснення підприємницької діяльності. |
| -2417- Коновалюк В.І. Статтю 309 доповнити частиною такого змісту: "2. У разі, якщо суб'єкти малого підприємництва не звертаються за послугами визначених підприємств, але в них є нещасні випадки на виробництві та/або порушення норм щодо охорони праці, до них застосовуються міри примусового характеру щодо обслуговування цими підприємствами. Право на визначення мір примусового характеру мають органи, що визначені п. 1 цієї статті." | Відхилено | |||
| -2418- Єхануров Ю.І. Главу 3 книги 4 доповнити новою статтею такого змісту: "Стаття. Регулювання трудових відносин за участю фізичних осіб - підприємців 1. Норми цієї глави поширюються на трудові відносини за участю фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю для здійснення підприємницької діяльності" | Враховано | |||
| 1482. | Глава 4. | Глава 4 | ||
| 1483. | Особливості праці працівників за трудовим договором з фізичними особами | -2419- Єхануров Ю.І. В назві глави після слів: "договором з" доповнити словом: "роботодавцями -" | Враховано | Особливості праці працівників за трудовим договором з роботодавцем - фізичною особою |
| 1484. | Стаття 310. Роботодавці - фізичні особи | Стаття 307. Роботодавець - фізична особа | ||
| 1485. | 1. Роботодавці - фізичні особи вправі без будь-яких обмежень використовувати найману працю для задоволення особистих потреб та ведення домашнього господарства і з цією метою приймати на роботу працівників. | -2420- Єхануров Ю.І. в частині 1 статті 310 слова: "без будь-яких обмежень вилучити" | Враховано | 1. Роботодавець - фізична особа має право використовувати найману працю для задоволення особистих потреб та ведення домашнього господарства і з цією метою приймати на роботу працівників. |
| 1486. | 2. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності вправі використовувати найману працю. Це не виключає їх права щодо наймання працівників відповідно до частини першої цієї статті. | -2421- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 310 виключити | Враховано | |
| 1487. | Стаття 311. Форма трудового договору за участю роботодавця - фізичної особи | -2422- Єхануров Ю.І. В назві статті 311 слово: "Форма" замінити словом: "Реєстрація" | Враховано | Стаття 308. Реєстрація трудового договору за участю роботодавця - фізичної особи |
| 1488. | 1. Трудовий договір з роботодавцем - фізичною особою укладається в письмовій формі і реєструється у відповідному органі державної служби зайнятості за місцем проживання роботодавця. Трудовий договір подається на реєстрацію роботодавцем або уповноваженою ним особою не пізніше ніж протягом тижня після початку роботи працівника. | -2423- Довгий Т.О. В другому реченні частини першої статті 311 слово „тижня" замінити словами „п'яти робочих днів". | Відхилено | 1. Трудовий договір з роботодавцем - фізичною особою укладається в письмовій формі та реєструється у відповідному органі державної служби зайнятості в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Трудовий договір подається на реєстрацію роботодавцем або уповноваженою ним особою не пізніше ніж протягом тижня після початку роботи працівника. |
| -2424- Єхануров Ю.І. Перше речення ч.1 статті 311 викласти в такій редакції: "Трудовий договір з роботодавцем - фізичною особою укладається в письмовій формі і реєструється у відповідному органі державної служби зайнятості у порядку встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці." | Враховано | |||
| -2425- Коновалюк В.І. Стаття 311 ч.1 Після слів: "укладається в письмовій формі і" доповнити словами: "підлягає реєстрації згідно з цим Кодексом" подальші слова частини 1 - вилучити | Відхилено | |||
| 1489. | 2. Трудовий договір підписується в трьох примірниках (по одному примірнику залишається у кожної із сторін, а один - подається до органу державної служби зайнятості). | -2426- Хара В.Г. Частину 2 статті 311 в дужках після слова: "зайнятості" доповнити словами: "який проводить реєстрацію трудових договорів" | Враховано | 2. Трудовий договір підписується в трьох примірниках (по одному примірнику залишається в кожної зі сторін, а один - подається до органу державної служби зайнятості, який проводить реєстрацію трудових договорів). |
| 1490. | Стаття 312. Внесення змін до трудового договору | Стаття 309. Внесення змін до трудового договору | ||
| 1491. | 1. У будь-який час протягом дії трудового договору до нього за погодженням сторін можуть бути внесені зміни. Зміни до трудового договору вносяться у письмовій формі і реєструються у відповідному органі державної служби зайнятості. | 1. У будь-який час протягом дії трудового договору до нього за погодженням сторін можуть бути внесені зміни. Зміни до трудового договору вносяться в письмовій формі та реєструються у відповідному органі державної служби зайнятості. | ||
| 1492. | Стаття 313. Строк дії трудового договору | -2427- Єхануров Ю.І. Статтю 313 вилучити | Враховано | |
| 1493. | 1. За погодженням сторін трудовий договір за участю роботодавця - фізичної особи може укладатися на невизначений або на визначений строк, у тому числі на час виконання певної роботи. | |||
| 1494. | 2. У разі коли в договорі не зазначається строк дії, договір вважається укладеним на невизначений строк. | |||
| 1495. | Стаття 314. Ведення трудових книжок | Стаття 310. Ведення трудових книжок | ||
| 1496. | 1. Роботодавець - фізична особа зобов'язаний на вимогу працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах, вести їх трудові книжки. Записи у трудовій книжці засвідчуються органом державної служби зайнятості, який проводить реєстрацію трудових договорів. | -2428- Артеменко Ю.А. Статтю 314 "Ведення трудових книжок" викласти в такій редакції: "1. Роботодавець - фізична особа, зобов'язаний вести трудові книжки працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах. Записи у трудовій книжці засвідчуються органом державної служби зайнятості, який проводить реєстрацію трудових договорів." | Відхилено | 1. Роботодавець - фізична особа зобов'язаний на вимогу працівника, який перебуває з ним у трудових відносинах, вести його трудову книжку. Записи у трудовій книжці засвідчуються органом державної служби зайнятості, який проводить реєстрацію трудових договорів. |
| 1497. | Стаття 315. Книга наказів роботодавця - фізичної особи | -2429- Довгий Т.О. Назву статті 315 викласти в такій редакції: „Книга обліку наказів роботодавця - фізичної особи" | Відхилено | Стаття 311. Книга наказів роботодавця - фізичної особи |
| -2430- Єхануров Ю.І. Статті 315, 316 виключити, як такі, що містять загальні норми визначені Кодексом | Враховано частково | |||
| 1498. | 1. Роботодавець - фізична особа зобов'язаний вести книгу обліку наказів, до якої вносяться накази про прийняття працівників на роботу, їх переведення на іншу роботу, звільнення працівників, зміну умов праці та її оплати, надання відпусток, направлення у відрядження, залучення до надурочної роботи, до роботи у вихідні дні та дні державних і релігійних свят, застосування заохочення та накладення дисциплінарних стягнень, відрахування із заробітної плати тощо. | -2431- Довгий Т.О. Доповнити статтю новою частиною такого змісту: „Порядок ведення та форма книги обліку наказів роботодавця - фізичної особи затверджується Кабінетом Міністрів України". | Відхилено | 1. Роботодавець - фізична особа зобов'язаний вести книгу наказів, до якої вносяться накази про прийняття працівників на роботу, їх переведення на іншу роботу, звільнення працівників, зміну умов праці та її оплати, надання відпусток, направлення у відрядження, залучення до надурочної роботи, до роботи у вихідні дні та дні державних і релігійних свят, застосування заохочення та накладення дисциплінарних стягнень, відрахування із заробітної плати тощо. |
| 1499. | Стаття 316. Внутрішній трудовий розпорядок | |||
| 1500. | 1. Роботодавець - фізична особа вправі не затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку, але зобов'язаний письмово поінформувати працівників щодо: | |||
| 1501. | 1) основних прав та обов'язків роботодавця і працівника; | |||
| 1502. | 2) робочого часу і порядку його використання; | |||
| 1503. | 3) часу відпочинку; | -2432- Чикал А.В. Стаття 316 - доповнити частину першу новим пунктом у такій редакції: "3) вимог охорони опраці, змісту нормативно-правовоих актів з цих питань, що стосоуються доручоеної роботи;" | Враховано частково | |
| 1504. | 4) строку, місця та часу виплати заробітної плати; | |||
| 1505. | 5) прийнятого способу підтвердження працівниками прибуття на роботу, а також зазначення поважних причин відсутності; | |||
| 1506. | 6) заохочення за сумлінну працю та підстави його застосування; | |||
| 1507. | 7) відповідальності роботодавця і працівника; | |||
| 1508. | 8) інших умов. | -2433- Беспалий Б.Я. Стаття 316, частина 1. Пункт 8) вилучити | Відхилено | |
| 1509. | Стаття 317. Робочий час | Стаття 312. Робочий час | ||
| 1510. | 1. Встановлюючи норми тривалості робочого часу, сторони повинні керуватися вимогами цього Кодексу. Неповний робочий час встановлюється за погодженням роботодавця і працівника. | 1. Встановлюючи норми тривалості робочого часу, сторони повинні керуватися вимогами цього Кодексу. Неповний робочий час встановлюється за погодженням роботодавця і працівника. | ||
| 1511. | 2. Робочий день може поділятися на частини. При цьому працівнику повинна здійснюватися доплата відповідно до статті 236 цього Кодексу. | -2434- Хара В.Г. Перше і друге речення частини 2 статті 317 доповнити словами: "за погодженням між працівником і роботодавцем." | Враховано | 2. Робочий день може поділятися на частини за погодженням між працівником і роботодавцем. При цьому працівнику повинна здійснюватися доплата відповідно до статті 231 цього Кодексу за погодженням між працівником і роботодавцем. |
| 1512. | 3. Сторони вправі встановлювати режим роботи із застосуванням підсумованого обліку робочого часу за певний період. При цьому обліковий період не може виходити за межі календарного року. | 3. Роботодавець за погодженням з працівником має право встановлювати режим роботи із застосуванням підсумованого обліку робочого часу за певний період. При цьому обліковий період не може виходити за межі календарного року. | ||
| 1513. | Стаття 318. Час відпочинку | Стаття 313. Час відпочинку | ||
| 1514. | 1. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки працівника не може бути менше встановленої цим Кодексом. Більша тривалість відпустки може встановлюватися колективним договором (якщо такий укладався), трудовим договором. Час надання відпустки встановлюється за погодженням сторін з дотриманням правил цього Кодексу. | 1. Вихідні дні надаються працівникові відповідно до трудового договору або за домовленістю сторін. За погодженням між працівником і роботодавцем конкретні вихідні дні можуть змінюватися з додержанням вимог статей 156 та 157 цього Кодексу без застосування норми про особливості оплати праці у дні, які відповідно до встановленого режиму роботи є для працівника вихідними (стаття 158 цього Кодексу). | ||
| 1515. | 2. У разі коли час надання відпустки не був встановлений у трудовому договорі, працівник вправі вимагати надання відпустки в період, який він вважає за необхідний, попередньо попередивши роботодавця не пізніше ніж за 14 календарних днів. | 2. Без погодження з працівником залучення його до роботи у дні, визначені для нього як вихідні, забороняється. | ||
| 1516. | 3. Вихідні дні надаються працівникові відповідно до трудового договору або за домовленістю сторін. За погодженням сторін конкретні вихідні дні можуть змінюватися без застосування норми про особливості оплати праці в дні, які відповідно до встановленого режиму роботи є для працівника вихідними (стаття 163 цього Кодексу). | -2435- Хара В.Г. У другому реченні частини 3 статті 318 після слова: "змінюватися" доповнити текст такими словами: "з додержанням вимог статей 156 та 157 цього Кодексу " та записати її частиною першою, а частини 4,5,1 і 2 відповідно частинами 2, 3, 4, 5, | Враховано | 3. Залучення працівників до роботи у дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, допускається, якщо це передбачено трудовим договором. Робота у дні державних і релігійних свят оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу. 4. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки працівника не може бути меншою від встановленої цим Кодексом. Більша тривалість відпустки може встановлюватися колективним договором (якщо такий укладався), трудовим договором. Час надання відпустки встановлюється за погодженням сторін з дотриманням правил цього Кодексу. |
| -2436- Горбаль В.М. У тексті частини 3 статті 318 законопроекту в існуючій редакції виключити, а викласти у такій: "3. Вихідні дні надаються працівникові відповідно до цього Кодексу.". | Відхилено | |||
| 1517. | 4. Без погодження сторін залучення працівника до роботи у дні, визначені для нього як вихідні, забороняється. | -2437- Горбаль В.М. Пункт 4 статті 318 виключити. | Відхилено | 5. У разі якщо час надання відпустки не був встановлений у трудовому договорі, працівник вправі вимагати надання відпустки у зручний для нього час, попередньо попередивши роботодавця не пізніше ніж за 14 календарних днів. |
| 1518. | 5. Залучення працівників до роботи у дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, допускається, якщо це передбачено трудовим договором. Робота в дні державних і релігійних свят оплачується відповідно до статті 238 цього Кодексу. | |||
| 1519. | Стаття 319. Припинення трудового договору | Стаття 314. Припинення трудового договору | ||
| 1520. | 1. Трудовий договір працівника з роботодавцем - фізичною особою припиняється у випадках і на підставах, передбачених цим Кодексом. | 1. Трудовий договір працівника з роботодавцем - фізичною особою припиняється у випадках і на підставах, передбачених цим Кодексом. | ||
| 1521. | 2. Строки та форма попередження працівника про розірвання трудового договору, умови і розміри виплати вихідної допомоги та інших компенсаційних виплат визначаються трудовим договором. У разі відсутності відповідної домовленості застосовуються норми цього Кодексу. | -2438- Горбаль В.М. В тексті частини 2 статті 319 після слів "компенсаційних виплат визначаються" слова "трудовим договором. У разі відсутності відповідної домовленості застосовуються норми цього Кодексу." замінити словами "відповідно до цього Кодексу.". | Відхилено | 2. Строки та форма попередження працівника про розірвання трудового договору, умови і розміри виплати вихідної допомоги та інших компенсаційних виплат визначаються трудовим договором. У разі відсутності відповідної домовленості застосовуються норми цього Кодексу. 3. У випадках, передбачених статтею 113 цього Кодексу, працівник має право звернутися до державної служби зайнятості для зняття з реєстрації трудового договору та внесення відповідного запису до трудової книжки. |
| -2439- Єхануров Ю.І. Статтю 319 доповнити частиною 3 в такій редакції: "3. У випадках, передбачених статтею 114 цього Кодексу, працівник має право звернутися до державної служби зайнятості для зняття з реєстрації трудового договору та внесення відповідного запису до трудової книжки." | Враховано | |||
| -2440- Коновалюк В.І. Статтю 319 доповнити частиною такого змісту: 3. У разі смерті роботодавця - фізичної особи або відсутності відомостей про нього, що стало підставою припинення трудових відносин, працівник вправі на протязі одного місяця звернутися в державну службу зайнятості для реєстрації припинення трудового договору. | Враховано редакційно | |||
| 1522. | Стаття 320. Особливості охорони праці | -2441- Єхануров Ю.І. З назви статті 320 слово: "особливості" виключити | Враховано | Стаття 315. Охорона праці |
| 1523. | 1. На відносини щодо охорони праці за участю роботодавців - фізичних осіб поширюються норми статті 309 цього Кодексу. | 1. На відносини щодо охорони праці за участю роботодавця - фізичної особи поширюються положення статті 305 цього Кодексу. | ||
| 1524. | Глава 5. | Глава 5 | ||
| 1525. | Особливості трудових відносин членів | Особливості трудових відносин членів | ||
| 1526. | виробничих кооперативів | виробничих кооперативів | ||
| 1527. | Стаття 321. Порядок встановлення трудових відносин за участю членів виробничих кооперативів | Стаття 316. Порядок встановлення трудових відносин за участю членів виробничих кооперативів | ||
| 1528. | 1. Норми статей 321-332 цього Кодексу поширюються на трудові відносини виробничих кооперативів (роботодавців) та працівників, які одночасно є їх членами (далі - працівники - члени виробничих кооперативів). | -2442- Єхануров Ю.І. Частини 1 і 2 статті 321 виключити з відповідною зміною нумерації частин | Враховано | |
| 1529. | 2. Працівники - члени виробничих кооперативів не вважаються найманими працівниками. | |||
| 1530. | 3. Трудові відносини членів виробничих кооперативів регулюються трудовим законодавством з урахуванням особливостей, установлених цим Кодексом, іншими законами, а також статутами та іншими нормативними актами кооперативів. Трудові відносини членів виробничих кооперативів можуть регулюватися колективними договорами. | -2443- Єхануров Ю.І. Частину 3 викласти в такій редакції: "1. Трудові відносини працівників - членів виробничих кооперативів регулюються трудовим законодавством з урахуванням особливостей, установлених цією главою Кодексу, іншими законами, а також статутами та іншими нормативними актами кооперативів. За рішенням загальних зборів кооперативу трудові відносини членів виробничих кооперативів можуть регулюватися колективними договорами." | Враховано | 1. Трудові відносини працівників - членів виробничих кооперативів регулюються трудовим законодавством з урахуванням особливостей, установлених цією главою Кодексу, іншими законами, а також статутами та нормативними актами кооперативів. За рішенням загальних зборів кооперативу трудові відносини членів виробничих кооперативів можуть регулюватися колективним договором. |
| 1531. | 4. Статутами або іншими нормативними актами кооперативу може бути визначений перелік посад, які можуть займати виключно члени кооперативу. | 2. Статутом або іншим нормативним актом кооперативу може бути визначений перелік посад, які можуть займати виключно члени кооперативу. | ||
| 1532. | Стаття 322. Колективні трудові відносини у виробничих кооперативах | Стаття 317. Колективні трудові відносини у виробничих кооперативах | ||
| 1533. | 1. Працівники, які є одночасно членами виробничого кооперативу, мають право на участь у колективних трудових відносинах відповідно до загальних норм трудового законодавства. Таке ж право мають і наймані працівники виробничого кооперативу. При цьому не здійснюється об'єднання найманих працівників і працівників - членів виробничого кооперативу або їх представницьких органів (представників) з метою захисту спільних інтересів у колективних відносинах з роботодавцем, якого представляє відповідний орган чи посадова особа виробничого кооперативу. У зв'язку з цим у виробничому кооперативі колективні трудові відносини, як правило, виникають окремо між роботодавцем і працівниками - членами виробничого кооперативу, а також між роботодавцем і найманими працівниками. Окремо в межах кожного з цих видів відносин надається інформація, проводяться консультації між сторонами, колективні переговори, укладаються колективні договори, здійснюється контроль їх виконання, розв'язуються колективні трудові спори. | -2444- Єхануров Ю.І. Статтю 322 викласти в такій редакції: "1. Працівники - члени виробничого кооперативу, мають право на участь у колективних трудових відносинах відповідно до загальних норм трудового законодавства. При цьому працівники - члени виробничих кооперативів не можуть об'єднуватися з працівниками, які не є членами виробничих кооперативів, з метою захисту спільних інтересів у колективних відносинах з роботодавцем." | Враховано | 1. Працівники - члени виробничого кооперативу мають право на участь у колективних трудових відносинах відповідно до загальних норм трудового законодавства. При цьому працівники - члени виробничих кооперативів не можуть об'єднуватися з працівниками, які не є членами виробничих кооперативів, з метою захисту спільних інтересів у колективних відносинах з роботодавцем. |
| 1534. | Стаття 323. Укладення трудового договору з членом виробничого кооперативу | Стаття 318. Укладення трудового договору із членом виробничого кооперативу | ||
| 1535. | 1. Член виробничого кооперативу має переважне перед іншими особами право на прийняття на роботу до кооперативу. Порядок врахування ділових якостей членів кооперативів при цьому визначається статутом кооперативу. | -2445- Єхануров Ю.І. В частині 1 статті 323 слова: "прийняття на роботу до кооперативу" замінити словами: "укладення трудового договору" | Враховано | 1. Член виробничого кооперативу має переважне перед іншими особами право на укладення трудового договору. Порядок урахування ділових якостей членів кооперативів при цьому визначається статутом кооперативу. |
| 1536. | 2. Якщо інше не передбачено законом або статутом виробничого кооперативу, фізична особа - член виробничого кооперативу на вимогу кооперативу зобов'язана вступити в трудові відносини з цим кооперативом, а кооператив на вимогу фізичної особи, яка отримала статус його члена, зобов'язаний надати цій особі роботу на умовах, що визначені статутом. Робота в кооперативі, як правило, є основним місцем роботи члена кооперативу. Статутом може передбачатися можливість роботи члена виробничого кооперативу в кооперативі на умовах сумісництва. | -2446- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 323 викласти в такій редакції: "2. Робота в кооперативі є основним місцем роботи члена кооперативу. Статутом може передбачатися можливість роботи члена виробничого кооперативу в кооперативі на умовах сумісництва." | Враховано | 2. Робота в кооперативі є основним місцем роботи члена кооперативу. Статутом може передбачатися можливість роботи члена виробничого кооперативу в кооперативі на умовах сумісництва. |
| 1537. | 3. Член виробничого кооперативу зобов'язаний виконати вимогу кооперативу щодо вступу в трудові відносини з кооперативом протягом п'ятнадцяти днів. Невиконання цієї вимоги є підставою для виключення з виробничого кооперативу. | -2447- Єхануров Ю.І. В частині 3 статті 323 слова: "вступу в трудові відносини" замінити словами: "укладення трудового договору" | Враховано | 3. Член виробничого кооперативу зобов'язаний виконати вимогу кооперативу щодо укладення трудового договору з кооперативом протягом п'ятнадцяти днів. Невиконання цієї вимоги є підставою для виключення з виробничого кооперативу. |
| 1538. | 4. Вимога члена виробничого кооперативу про надання роботи повинна бути виконана негайно. Відсутність вільного робочого місця чи вакантної посади не є підставою для відмови у наданні роботи. Прострочення виконання цієї вимоги тягне за собою виплату кооперативом працівникові втраченого ним заробітку за період від дня виникнення обов'язку щодо прийняття на роботу до дня фактичного допуску до роботи або припинення членства в кооперативі в розмірі тарифної ставки (окладу) за робочим місцем (посадою), на яке члена виробничого кооперативу належало прийняти на роботу. Якщо таке робоче місце чи посаду визначити неможливо, відшкодування здійснюється в розмірі середньої заробітної плати членів цього кооперативу у відповідний період. | -2448- Єхануров Ю.І. В частині 4 статті 323: У першому реченні слова: "надання роботи" замінити словами: "укладення трудового договору" Друге речення виключити У третьому реченні слова: "прострочення виконання" замінити на слово: "невиконання" | Враховано | 4. Вимога члена виробничого кооперативу про укладення трудового договору повинна бути виконана негайно. Невиконання цієї вимоги тягне за собою виплату кооперативом працівникові втраченого ним заробітку за період від дня виникнення обов'язку щодо прийняття на роботу до дня фактичного допуску до роботи або припинення членства в кооперативі в розмірі тарифної ставки (окладу) за робочим місцем (посадою), на яке члена виробничого кооперативу належало прийняти на роботу. Якщо таке робоче місце чи посаду визначити неможливо, відшкодування здійснюється в розмірі середньої заробітної плати членів цього кооперативу за відповідний період. |
| 1539. | 5. Характер роботи, що надається члену виробничого кооперативу (спеціальність, кваліфікація, посада тощо), визначається відповідно до статуту кооперативу. Якщо статут не містить будь-яких умов щодо цього, члену виробничого кооперативу надається вільне робоче місце чи вакантна посада на його вибір з урахуванням спеціальності і кваліфікації працівника. | -2449- Єхануров Ю.І. Частину 5 статті 323 викласти в такій редакції: "5. Характер роботи, що надається члену виробничого кооперативу, визначається відповідно до статуту кооперативу та штатного розпису." | Враховано | 5. Характер роботи, що надається члену виробничого кооперативу, визначається відповідно до статуту кооперативу та штатного розпису. |
| 1540. | Стаття 324. Зміна трудового договору члена виробничого кооперативу | -2450- Єхануров Ю.І. назву статті 324 після слова: "договору" доповнити словом: "працівника -" | Враховано | Стаття 319. Зміна трудового договору працівника - члена виробничого кооперативу |
| 1541. | 1. Працівник - член виробничого кооперативу має переважне право на зайняття вільного робочого місця або вакантної посади в кооперативі в порядку переведення на іншу роботу. Це право захищається в судовому порядку шляхом покладення на кооператив обов'язку щодо переведення працівника - члена виробничого кооперативу на відповідну роботу. Якщо робоче місце (посада), на яке відповідно до рішення суду працівник - член виробничого кооперативу підлягає переведенню, на день виконання рішення суду вже зайняте іншим працівником (найманим чи членом виробничого кооперативу), такий працівник підлягає звільненню з роботи з посиланням на цю статтю та виплатою вихідної допомоги в розмірі тарифної ставки (окладу) за робочим місцем (посадою), для заміщення якого його було прийнято на роботу, за двомісячний період. | -2451- Єхануров Ю.І. Стаття 324 частина 1: В першому реченні слова: "на іншу роботу" виключити Останнє речення викласти в такій редакції: Якщо робоче місце (посада), на яке відповідно до рішення суду працівник - член виробничого кооперативу підлягає переведенню, на день виконання рішення суду вже зайняте іншим працівником, такий працівник підлягає звільненню з роботи з виплатою вихідної допомоги або переведенням на іншу роботу." | Враховано | 1. Працівник - член виробничого кооперативу має переважне право на зайняття вільного робочого місця або вакантної посади в кооперативі в порядку переведення. Це право захищається в судовому порядку шляхом покладення на кооператив обов'язку щодо переведення працівника - члена виробничого кооперативу на відповідну роботу. Якщо робоче місце (посада), на яке відповідно до рішення суду працівник - член виробничого кооперативу підлягає переведенню, на день виконання рішення суду вже зайняте іншим працівником, такий працівник підлягає звільненню з роботи з виплатою вихідної допомоги або переведенню на іншу роботу. |
| 1542. | 2. У разі звільнення з роботи член виробничого кооперативу має переважне перед найманими працівниками право на переведення на інше вільне робоче місце чи вакантну посаду. | -2452- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 324 викласти в такій редакції: "2. Працівник - член виробничого кооперативу має переважне право перед працівниками, які не є членами виробничого кооперативу, на переведення на вільне робоче місце чи вакантну посаду." | Враховано | 2. Працівник - член виробничого кооперативу має переважне право перед працівниками, які не є членами виробничого кооперативу, на переведення на вільне робоче місце чи вакантну посаду. |
| 1543. | Стаття 325. Підстави припинення трудових відносин членів виробничих кооперативів | -2453- Єхануров Ю.І. Назву статті 325 після слова: "відносин" доповнити словом: "працівників - " | Враховано | Стаття 320. Підстави припинення трудових відносин працівників - членів виробничих кооперативів |
| 1544. | 1. Статутом виробничого кооперативу може обмежуватися або заборонятися звільнення працівників - членів виробничого кооперативу за ініціативою роботодавця на окремих підставах, передбачених законодавством. Статутом можуть встановлюватися додаткові підстави припинення трудових відносин за участю членів виробничого кооперативу, а також передбачатися можливість встановлення таких підстав трудовим договором. Якщо працівник - член виробничого кооперативу звільняється з роботи за ініціативою роботодавця на підставах, не пов'язаних з виною працівника, йому обов'язково пропонується переведення на іншу роботу, що відповідає його кваліфікації і стану здоров'я, а звільнення здійснюється лише у разі відмови працівника від переведення. Статутом може бути передбачене право працівника на переведення у разі звільнення на підставах, пов'язаних з виною працівника. | -2454- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 325 викласти в такій редакції: "1. Статутом виробничого кооперативу може обмежуватися або заборонятися звільнення працівників - членів виробничого кооперативу за ініціативою роботодавця з окремих підстав, передбачених цим Кодексом, законом. Статутом можуть встановлюватися додаткові підстави припинення трудових відносин працівників - членів виробничого кооперативу. Статутом також може бути передбачено право працівника на переведення у разі звільнення з підстав, визначених статтею 106 цього Кодексу." | Враховано | 1. Статутом виробничого кооперативу може обмежуватися або заборонятися звільнення працівників - членів виробничого кооперативу за ініціативою роботодавця з окремих підстав, передбачених цим Кодексом, законом. Статутом можуть встановлюватися додаткові підстави припинення трудових відносин працівників - членів виробничого кооперативу. Статутом також може бути передбачено право працівника на переведення в разі звільнення з підстав, визначених статтею 104 цього Кодексу. |
| -2455- Беспалий Б.Я. Стаття 325, частина 1, речення 1. Наприкінці слово "законодавством" замінити словом "законом" | Враховано | |||
| 1545. | 2. У період протягом шести місяців після звільнення з роботи на підставах, не пов'язаних з його виною, працівник - член виробничого кооперативу не може бути виключений з кооперативу і має в цей період переважне право на прийняття на роботу відповідно до статті 323 цього Кодексу. | -2456- Єхануров Ю.І. В частині 2 статті 325 слова: "у період" виключити, слова: "на підставах, не пов'язаних з його виною," замінити на слова: "крім підстав, передбачених статтею 106 цього Кодексу" | Враховано | 2. Протягом шести місяців після звільнення з роботи, крім підстав, передбачених статтею 104 цього Кодексу, працівник - член виробничого кооперативу не може бути виключений з кооперативу і має в цей період переважне право на прийняття на роботу відповідно до статті 318 цього Кодексу. |
| 1546. | 3. Припинення членства в кооперативі не є підставою припинення трудових відносин, крім випадків, коли статутом кооперативу не допускається використання на відповідних робочих місцях чи посадах праці найманих працівників. Якщо статутом таке встановлено, звільнення здійснюється з посиланням на цю статтю з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати. | -2457- Єхануров Ю.І. Перше речення частини 3 статті 325 доповнити словами: "які не є членами кооперативу" | Враховано | 3. Припинення членства в кооперативі не є підставою припинення трудових відносин, крім випадків, коли статутом кооперативу не допускається використання на відповідних робочих місцях чи посадах праці працівників, які не є членами кооперативу. Якщо статутом таке встановлено, звільнення здійснюється з посиланням на цю статтю з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати. |
| 1547. | Стаття 326. Порядок звільнення працівників - членів виробничих кооперативів за ініціативою роботодавця | Стаття 321. Порядок звільнення працівників - членів виробничих кооперативів за ініціативою роботодавця | ||
| 1548. | 1. Звільнення працівників - членів виробничих кооперативів за ініціативою роботодавця здійснюється без дотримання норм, визначених статтею 125 цього Кодексу. | 1. Звільнення працівників - членів виробничих кооперативів за ініціативою роботодавця здійснюється без дотримання норм, визначених статтею 120 цього Кодексу. | ||
| 1549. | Стаття 327. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника - члена виробничого кооперативу | -2458- Єхануров Ю.І. Статтю 327 виключити | Враховано | |
| 1550. | 1. Працівник - член виробничого кооперативу з дня припинення членства у виробничому кооперативі вправі за власною ініціативою розірвати трудовий договір у загальному порядку. | |||
| 1551. | Стаття 328. Робочий час і час відпочинку членів виробничих кооперативів | -2459- Єхануров Ю.І. В назві статті 328 після слова: "відпочинку" доповнити словам: "працівників - " | Враховано | Стаття 322. Робочий час і час відпочинку працівників - членів виробничих кооперативів |
| 1552. | 1. Тривалість і режим робочого часу членів виробничих кооперативів визначається статутом та прийнятими відповідно до нього іншими нормативними актами кооперативу з дотриманням правил про скорочений робочий час на деяких роботах та для окремих категорій працівників з урахуванням необхідності безпечного виконання робіт. | -2460- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 328 викласти в такій редакції: "1. Тривалість і режим робочого часу працівників - членів виробничих кооперативів визначається статутом та прийнятими відповідно до нього іншими нормативними актами кооперативу з дотриманням вимог цього Кодексу." | Враховано | 1. Тривалість і режим робочого часу працівників - членів виробничих кооперативів визначається статутом та прийнятими відповідно до нього іншими нормативними актами кооперативу з дотриманням вимог цього Кодексу. |
| 1553. | 2. Час відпочинку членів виробничих кооперативів визначається статутом та прийнятими відповідно до нього іншими нормативними актами кооперативу. При цьому забезпечується право на відпустку відповідно до трудового законодавства. Творча і навчальні відпустки, які надаються працівникам - членам виробничих кооперативів, підлягають оплаті, якщо це передбачено статутом або іншими нормативними актами кооперативу. | -2461- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 328 викласти в такій редакції: "2. Час відпочинку працівників - членів виробничих кооперативів визначається статутом та прийнятими відповідно до нього іншими нормативними актами кооперативу з дотриманням вимог цього Кодексу. Творча і навчальні відпустки, які надаються працівникам - членам виробничих кооперативів, підлягають оплаті, якщо це передбачено статутом або іншими нормативними актами кооперативу чи трудовим договором." | Враховано | 2. Час відпочинку працівників - членів виробничих кооперативів визначається статутом та прийнятими відповідно до нього іншими нормативними актами кооперативу з дотриманням вимог цього Кодексу. Творчі і навчальні відпустки, які надаються працівникам - членам виробничих кооперативів, підлягають оплаті, якщо це передбачено статутом або іншими нормативними актами кооперативу чи трудовим договором. |
| 1554. | Стаття 329. Особливості оплати праці членів виробничих кооперативів | -2462- Єхануров Ю.І. Назву статті 329 викласти в такій редакції: "Стаття. Оплата праці працівників - членів виробничих кооперативів" | Враховано | Стаття 323. Оплата праці працівників - членів виробничих кооперативів |
| 1555. | 1. Оплата праці працівників - членів виробничих кооперативів здійснюється відповідно до законодавства та з урахуванням особливостей, установлених статутом та іншими нормативними актами кооперативу, При цьому повинно забезпечуватися дотримання встановлених трудовим законодавством мінімальної заробітної плати, державних мінімальних норм і гарантій для працівників, у тому числі норм щодо обмеження відрахувань із заробітної плати. | 1. Оплата праці працівників - членів виробничих кооперативів здійснюється відповідно до законодавства та з урахуванням особливостей, установлених статутом та іншими нормативними актами кооперативу. При цьому повинно забезпечуватися дотримання встановлених трудовим законодавством державних мінімальних норм і гарантій в оплаті праці працівників, у тому числі норм щодо обмеження відрахувань із заробітної плати. | ||
| 1556. | Стаття 330. Відповідальність працівників - членів виробничих кооперативів | -2463- Беспалий Б.Я. Статтю 330 вилучити | Враховано | |
| 1557. | 1. Працівники - члени виробничих кооперативів несуть дисциплінарну і матеріальну відповідальність відповідно до закону. | |||
| 1558. | Стаття 331. Трудові спори працівників - членів виробничих кооперативів | Стаття 324. Трудові спори працівників - членів виробничих кооперативів | ||
| 1559. | 1. За рішенням загальних зборів у виробничих кооперативах може утворюватися комісія з трудових спорів, яка розглядає заяви працівників - членів виробничих кооперативів з питань, що випливають із трудових відносин. Комісія з трудових спорів провадить свою діяльність відповідно до цього Кодексу. Рішення комісії приймається більшістю голосів її членів. | -2464- Єхануров Ю.І. Статтю 331 викласти в такій редакції: "1. Трудові спори працівників - членів виробничих кооперативів вирішується загальними зборами кооперативу. 2. За рішенням загальних зборів у виробничих кооперативах з його членів може утворюватися комісія з трудових спорів, яка розглядає заяви працівників - членів виробничих кооперативів з питань, що випливають із трудових відносин. Ця комісія діє незалежно від комісії з трудових спорів, яка утворюється для розгляду заяв працівників, які не є членами кооперативу. Рішення комісії приймається більшістю голосів її членів. Інші питання діяльності цієї комісії визначаються відповідно до цього Кодексу." | Враховано | 1. Трудові спори працівників - членів виробничих кооперативів вирішуються загальними зборами кооперативу. |
| 1560. | 2. Діяльність комісії з трудових спорів членів виробничих кооперативів не зачіпає діяльності комісії з трудових спорів, яка утворюється і діє відповідно до статей 408 - 421 цього Кодексу. | -2465- Хара В.Г. Статтю 331 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. Оскарження та виконання рішення комісії з трудових спорів, яка розглядає заяви працівників - членів виробничих кооперативів, здійснюється у порядку визначеному статтями 435, 436 цього Кодексу." | Враховано | 2. За рішенням загальних зборів у виробничих кооперативах з його членів може утворюватися комісія з трудових спорів, яка розглядає заяви працівників - членів виробничих кооперативів з питань, що випливають із трудових відносин. Ця комісія діє незалежно від комісії з трудових спорів, яка утворюється для розгляду заяв працівників, які не є членами кооперативу. Рішення комісії з трудових спорів, яка розглядає заяви працівників - членів виробничих кооперативів приймається більшістю голосів її членів. Інші питання діяльності цієї комісії визначаються відповідно до цього Кодексу. 3. Оскарження та виконання рішення комісії з трудових спорів, яка розглядає заяви працівників - членів виробничих кооперативів, здійснюється у порядку, визначеному статтями 437, 438 цього Кодексу. |
| 1561. | Стаття 332. Трудові відносини членів фермерських господарств | Стаття 325. Трудові відносини членів фермерських господарств | ||
| 1562. | 1. Норми статей 321 - 332 цього Кодексу поширюються на трудові відносини членів фермерських господарств. | 1. Норми статей 316 - 324 цього Кодексу поширюються на трудові відносини членів фермерських господарств. | ||
| 1563. | Глава 6. | |||
| 1564. | Особливості трудових відносин | -2466- Беспалий Б.Я. Назву глави 6 Книги 4 наприкінці доповнити текстом "депутатів місцевих рад" | Відхилено | |
| 1565. | керівників підприємств, установ, організацій | -2467- Шаров І.Ф. Гл. 6 кн. 4 доповнити положенням про матеріальну відповідальність керівника перед роботодавцем. | Відхилено | |
| 1566. | Стаття 333. Керівники, щодо яких встановлюються особливості трудових відносин | -2468- Єхануров Ю.І. Статті 333-341 виключити, статті не мстять особливостей трудових відносин з керівниками юридичних осіб, тому мають регулюватися нормами цього Кодексу. | Враховано | |
| 1567. | 1. До керівників, на яких поширюються норми статей 333 - 341 цього Кодексу, належать керівники, наділені повноваженнями одноособово безпосередньо або через інших підпорядкованих їм посадових осіб здійснювати управління та діяти без доручення від імені підприємств, установ, організацій, а також керівники колегіальних органів управління підприємств, установ, організацій (керівники виконавчих органів). | |||
| 1568. | 2. Норми цієї глави не поширюються на керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Стосовно цих керівників особливості трудових відносин можуть встановлюватися законом. | -2469- Горбаль В.М. Текст частини 2 статті 333 законопроекту викласти у наступній редакції: "Норми цієї глави поширюються на керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування крім випадків, коли стосовно цих керівників особливості трудових відносин встановлені окремими законами." | Відхилено | |
| 1569. | Стаття 334. Особливості здійснення повноважень роботодавця у трудових відносинах керівників | |||
| 1570. | 1. У трудових відносинах керівників юридичних осіб публічного права повноваження роботодавця здійснює відповідний орган державної влади чи орган місцевого самоврядування (посадова особа цього органу, наділена відповідними повноваженнями). | |||
| 1571. | 2. У трудових відносинах керівників юридичних осіб приватного права повноваження роботодавця здійснює відповідний орган, визначений статутом цієї юридичної особи. При цьому повинні дотримуватися вимоги частини п'ятої статті 30 цього Кодексу. | |||
| 1572. | 3. Особливості здійснення повноважень роботодавця стосовно керівників юридичних осіб не звільняють цих юридичних осіб від матеріальних (майнових) обов'язків перед керівником як працівником і від матеріальної відповідальності за неналежне виконання зазначених обов'язків і відповідальності за моральну шкоду. | |||
| 1573. | Стаття 335. Встановлення кваліфікаційних та інших вимог до керівників | |||
| 1574. | 1. Нормативно-правовими актами, а також нормативними актами роботодавця можуть встановлюватися вимоги до віку, в межах якого здійснюється прийняття на роботу керівників, кваліфікаційні та інші вимоги до керівників, у тому числі до стану здоров'я, психологічних та інших особистих якостей, культури спілкування. Невідповідність цієї категорії працівників встановленим вимогам, що була відомою роботодавцеві під час прийняття на роботу, є підставою для припинення трудових відносин відповідно до статті 110 цього Кодексу. Якщо ж таку невідповідність виявлено після виникнення трудових відносин, ці відносини припиняються відповідно до пунктів 1 або 2 частини першої статті 110 цього Кодексу. | |||
| 1575. | Стаття 336. Прийняття на роботу на посаду керівника | |||
| 1576. | 1. Якщо посада керівника стала вакантною, роботодавець має право на період добору кандидатури на цю посаду перевести або прийняти на роботу працівника як виконуючого обов'язки (з установленням строкових трудових відносин) керівника на весь зазначений період, але не більше ніж на один рік. Протягом цього періоду роботодавець вправі в будь-який час прийняти на посаду керівника іншу особу. Виконуючий обов'язки керівника при цьому підлягає звільненню відповідно до статті 96 цього Кодексу або переведенню на роботу, яку він виконував до призначення виконуючим обов'язки керівника, якщо на посаду керівника прийнято іншу особу, а не особу, що виконувала обов'язки керівника. | |||
| 1577. | 2. Роботодавець вільний у виборі працівника на посаду керівника підприємства, установи, організації, якщо при цьому не допускається дискримінація. | |||
| 1578. | Стаття 337. Перевірка особи перед призначенням на посаду керівника | |||
| 1579. | 1. Роботодавець вправі у передбачених законом випадках вимагати від особи, яка звернулася з пропозицією про прийняття її на посаду керівника, проходження медичного огляду, тестування, в тому числі із застосуванням технічних засобів. | |||
| 1580. | Стаття 338. Укладення трудового договору з керівниками | |||
| 1581. | 1. З керівниками підприємств, установ, організацій, що не належать до державної і комунальної форми власності і не засновані органами влади Автономної Республіки Крим, під час прийняття на роботу укладається трудовий договір. Якщо під час прийняття на роботу трудовий договір з керівником не укладено, він може бути укладений у будь-який час пізніше. Строк трудових відносин з працівниками - керівниками зазначених підприємств, установ, організацій визначається в трудовому договорі за домовленістю сторін. | |||
| 1582. | 2. До трудового договору з працівниками - керівниками підприємств, установ, організацій, визначених у частині першій цієї статті, можуть включатися будь-які умови, за винятком тих, що погіршують становище працівника порівняно з покликаними забезпечити охорону життя, здоров'я, честь і гідність людини в трудових і пов'язаних з ними відносинах. | |||
| 1583. | 3. З керівниками державних підприємств під час прийняття на роботу або пізніше укладається трудовий контракт. Трудовий контракт є особливою формою трудового договору, в якому сторонами за взаємною домовленістю можуть встановлюватися строк його дії, права, обов'язки і відповідальність, підстави та порядок розірвання контракту, в тому числі дострокового. Порядок укладання трудового контракту та форма типового контракту з керівником державного підприємства, визначається Кабінетом Міністрів України. З керівниками державних установ та організацій трудові контракти укладаються відповідно до порядку та форм, встановлених для державних підприємств, якщо законодавством не встановлено інше. | -2470- Беспалий Б.Я. Стаття 338, частина 3, останнє речення. Слово "законодавством" замінити словом "законом" | Відхилено | |
| 1584. | 4. З керівниками інших, крім зазначених у частині третій цієї статті, підприємств державного сектору економіки трудовий контракт укладається у порядку та за типовою формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади з управління державним майном. | |||
| 1585. | 5. З керівниками юридичних осіб публічного права, заснованих органами влади Автономної Республіки Крим або територіальними громадами, трудові контракти укладаються у порядку та за формою, зазначеними у частині третій цієї статті, якщо законодавством не встановлено інше. | -2471- Беспалий Б.Я. Стаття 338, частина 5. Слово "законодавством" замінити словом "законом" | Відхилено | |
| 1586. | 6. З керівниками юридичних осіб приватного права, заснованих органами влади Автономної Республіки Крим або територіальними громадами, трудові контракти укладаються у порядку та за формою, зазначеними в частині четвертій цієї статті, якщо законодавством не встановлено інше. | |||
| 1587. | Стаття 339. Трудові права та обов'язки керівника підприємства, установи, організації | |||
| 1588. | 1. Працівники - керівники підприємств, установ, організацій у трудових відносинах мають права і несуть обов'язки, передбачені нормативно-правовими актами у сфері праці, якщо інше не встановлено трудовим договором (контрактом) відповідно до статті 338 цього Кодексу. | -2472- Беспалий Б.Я. Стаття 339, частина 1. Текст "у сфері праці" замінити текстом "трудового законодавства" | Відхилено | |
| 1589. | 2. Незалежно від змісту трудового договору (контракту) керівник підприємства, установи, організації несе обов'язок щодо організації діяльності підприємства, установи, організації. З цією метою на основі кваліфікаційних характеристик спеціальностей та посад не допускаючи порушення трудового законодавства керівник підприємства, установи, організації може розподіляти трудові обов'язки між працівниками на власний розсуд. Якщо будь-який обов'язок, виконання якого зумовлюється необхідністю організації діяльності підприємства, установи, організації, не доручено безпосередньому виконавцю чи не визначено керівника, який повинен забезпечити таке доручення певній особі, відповідальність за виконання цього обов'язку несе керівник підприємства, установи, організації. | -2473- Янковський М.А. Виписати пункт 3 до ст. 339 в наступній редакції: " 3. Працівник - керівник підприємства, установи, організації несе відповідальність за свої дії чи то бездіяльність в відповідності з чинним кодексом та трудовим контрактом укладеним між ним та роботодавцем". | Відхилено | |
| 1590. | Стаття 340. Ведення трудових книжок керівників підприємств, установ, організацій | |||
| 1591. | 1. Трудові книжки керівників підприємств, установ, організацій ведуться на їх вимогу. | |||
| 1592. | 2. У випадках, визначених частинами першою і третьою статті 334 цього Кодексу, трудові книжки керівників підприємств, установ, організацій ведуть органи, які здійснюють стосовно керівників повноваження роботодавця (уповноважені цими органами посадові особи). У випадках, зазначених у частині другій статті 334 цього Кодексу, трудові книжки керівників підприємств, установ, організацій ведуть посадові особи, яким це доручено органом, що здійснює стосовно керівника повноваження роботодавця. | |||
| 1593. | Стаття 341. Заробітна плата та інші виплати керівнику підприємства, установи, організації | |||
| 1594. | 1. Умови укладеного на підприємстві, в установі, організації колективного договору щодо оплати праці та інших виплат працівникам не поширюються на керівника підприємства, установи, організації. Заробітна плата та інші виплати і їх розміри керівнику підприємства, установи, організації встановлюються трудовим договором (контрактом) у відповідних випадках з урахуванням вимог законодавства. Рішення щодо оплати праці та інших виплат керівнику підприємства, установи, організації приймає посадова особа, яка здійснює повноваження роботодавця. | |||
| 1595. | 2. Усі виплати керівнику підприємства, установи, організації здійснюються за рахунок цього підприємства, установи, організації. Лише у разі коли функції роботодавця щодо керівника підприємства, установи, організації виконує орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування або інша юридична особа, керівник підприємства, установи, організації вправі пред'явити до зазначеного органу або юридичної особи вимогу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в разі порушення вимог трудового законодавства, умов трудового договору (контракту). | -2474- Горбаль В.М. Текст статті 341 законопроекту доповнити частиною 3 такого змісту: "3. У випадку нестачі коштів на оплату праці, заробітна плата керівника підприємства, установи, організації виплачується в останню чергу після повної виплати колективу заробітної плати за відповідний період. У випадку порушення цієї вимоги з керівника стягується штраф органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства на користь державного бюджету у розмірі виплаченої заробітної плати.". | Відхилено | |
| -2475- Беспалий Б.Я. Після статті 341 доповнити кодекс такою новою статтею: "Стаття 342. Особливості трудових відносин депутатів місцевих рад Депутат місцевої ради не може бути звільнений з роботи, посади за ініціативою роботодавця без одержання попередньої згоди відповідної місцевої ради, прийнятого на її сесійному засіданні. Відповідне звернення роботодавця має бути розглянуте на найближчому сесійному засіданні ради після його отримання" | Відхилено | |||
| -2476- Косінов С.А. Доцільно книгу 4 доповнити відповідною главою, присвячену особливостям регулювання трудових відносин тимчасових і сезонних працівників Нажаль в проекті Трудового кодексу спостерігається погіршення правового поля інвалідів та неповнолітніх. | Відхилено | |||
| -2477- Коновалюк В.І. Після статті 341 ввести додаткові глави та статті, що призведе до зміни номерів наступних статей. Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ УКЛАЛИ ТРУДОВОЇ ДОГОВІР НА СТРОК ДО ДВОХ МІСЯЦІВ Стаття ___. Укладання трудового договору на строк до двох місяців 1. До тимчасових відносяться працівники, які приймаються на роботу на строк до двох місяців. 2. При прийнятті на роботу на строк до двох місяців у трудовий договір, або у наказ роботодавця про укладення трудового договору вноситься запис про тимчасовий характер роботи. Якщо такого запису немає, трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк. 3. При прийнятті на роботу на строк до двох місяців випробування працівникам не встановлюється. 1. Тимчасові працівники можуть бути в межах цього терміну залучені до роботи у вихідні й неробочі святкові дні. 2. Робота у вихідні й неробочі святкові дні оплачується не менше ніж у подвійному розмірі. Стаття ___. Відпустка тимчасовим працівникам 1. Тимчасові працівники користуються правом на відпустку (компенсацією за невикористану відпустку) на загальних підставах згідно з цим Кодексом. Тривалість відпустки визначається пропорційно відпрацьованому часу. Стаття ___. Припинення трудового договору 1. Тимчасовий працівник має право розірвати трудовий договір до закінчення строку його дії шляхом письмового попередження роботодавця про це за три календарних дні. 2. Роботодавець зобов'язаний попередити тимчасового працівника письмово про наступне звільнення в зв'язку з його ліквідацією, скороченням чисельності або штату не менше ніж за три календарних дні. Стаття __. Випадки продовження трудових відносин з тимчасовими працівниками 1. Трудові відносини з тимчасовими працівниками можуть бути продовжені на невизначений строк у випадках: коли вони продовжуються за згодою сторін після закінчення строку, обумовленого трудовим договором; коли тимчасового працівника після звільнення на підставі закінчення строку трудового договору повторно прийнято на роботу на те ж підприємство, установу, організацію, якщо перерва між звільненням і повторним укладенням трудового договору не перевищує одного тижня і якщо тривалість його роботи до і після перерви в цілому перевищує відповідно два або чотири місяці. У цих випадках тимчасові трудові відносини вважаються правовідносинами на невизначений строк з дня їх первинного виникнення. Стаття ___. Збереження за тимчасовим працівником місця роботи, виплата вихідної допомоги 1. У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також коли законодавством встановлений більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певних видах захворювання, за тимчасовими працівниками зберігається місце роботи (посада) до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку роботи за договором. | Відхилено | |||
| -2478- Коновалюк В.І. Доповнити главою такого змісту: Глава 8. ОСОБЛИВОСТІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН СЕЗОННИХ ПРАЦІВНИКІВ 1. Сезонними визнаються роботи, які в силу кліматичних та інших природних умов виконуються протягом визначеного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. Працівники, які приймаються на роботу для виконання сезонних робіт вважаються сезонними працівниками. 2. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджуються Кабінетом Міністрів України. Переважне право на участь в сезонних роботах мають безробітні громадяни. 1. Умова про сезонний характер праці повинна бути зазначена в трудовому договорі. 2. Якщо у трудовому договорі немає запису, що ця робота є сезонною, такий трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк. 3. При прийнятті працівників на сезонні роботи випробування не може перевищувати двох тижнів. Сезонним працівникам надається оплачувана відпустка із розрахунку два календарних дня за кожний місяць роботи. 1. Сезонний працівник зобов'язаний письмово попередити роботодавця про дострокове припинення трудового договору за сім календарних днів. 2. Роботодавець зобов'язаний попередити сезонного працівника про майбутнє звільнення в зв'язку з його ліквідацією, скороченням чисельності або штату письмово під розписку не менше ніж за сім календарних днів. 3. Крім підстав припинення трудового договору, встановлених цим Кодексом, трудовий договір з сезонним працівником може бути розірваний у випадках: призупинення з причин виробничого характеру робіт на підприємстві, установі, організації на строк більше двох тижнів, або скорочення обсягу робіт; нез'явлення сезонного працівника на роботу протягом двох місяців внаслідок тимчасової непрацездатності. 4. При розірванні трудових відносин з сезонним працівником на підставі ліквідації роботодавця, скороченням чисельності або штату працівників роботодавець зобов'язаний виплатити такому працівнику вихідну допомогу в розмірі двотижневого середньомісячного заробітку. 5. У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також коли законодавством встановлений більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певних видах захворювання, за сезонними працівниками зберігається місце роботи (посада) до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку роботи за договором. | Відхилено | |||
| 1596. | КНИГА П'ЯТА | КНИГА П'ЯТА | ||
| 1597. | Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації | -2479- Губський Б.В. Книгу п'яту і восьму об'єднати у єдину Книгу з новою назвою у наступній редакції: "КНИГА П'ЯТА. ЗАСОБИ ВИКОНАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ" | Відхилено | Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації |
| -2480- Губський Б.В. Прийняти наступну структуру Книги п'ятої: "Глава 1. Загальні положення Глава 2. Професійна (службова кар'єра) § 1. Професійна (службова) кар'єра та засоби її здійснення § 2. Сумлінна праця § 3. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації; § 4. Атестація (поточне випробування) працівників § 5. Стажування працівників § 6. Включення до кадрового резерву § 7. Конкурсний відбір працівників Глава 3. Відповідальність сторін трудових правовідносин § 1. Основні вимоги щодо відповідальності сторін трудових правовідносин § 2.Відповідальність роботодавця § 3. Дисциплінарна відповідальність працівника § 4. Матеріальна відповідальність працівника" | Відхилено | |||
| -2481- Губський Б.В. Зміст Книги п'ятої викласти у наступній редакції: "КНИГА П'ЯТА. ЗАСОБИ ВИКОНАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 342. Забезпечення виконання зобов'язань за трудовим договором Забезпечення виконання зобов'язань за трудовим договором - це комплекс засобів, які вживаються сторонами трудового договору, а у випадках передбачених цим Кодексом - іншими особами, для належного виконання сторонами трудового договору взаємних зобов'язань, визначених трудовим та колективним договором і тих зобов'язань, що виникають у разі настання трудових відносин, відповідно до цього Кодексу та інших нормативно - правових актів про працю, та запобігання негативним наслідкам, пов'язаним із невиконанням чи неналежним виконанням трудового договору. Стаття 342-1. Засоби для забезпечення виконання зобов'язань за трудовим договором 1. Засобами для забезпечення виконання зобов'язань за трудовим договором є: 1) попереднє випробування при прийнятті на роботу; 2) визначення перспективи професійної (службової) кар'єри; 3) застосування заохочувальних засобів; 4) визначення правил внутрішнього трудового розпорядку; 5) установлення взаємної відповідальності сторін трудового договору; 6) застосування дисциплінарних засобів; 7) здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства про працю, умов колективного та трудового договору; 8) притягнення до відповідальності осіб винних у порушенні законодавства про працю, умов колективного та трудового договору; 9) інші засоби, визначені цим Кодексом і законами України. 2. Цивільно-правові засоби забезпечення виконання зобов'язань застосовуються до зобов'язань за трудовим договором за умовами, визначеними цим Кодексом. Глава 2. ПРОФЕСІЙНА (СЛУЖБОВА) КАР'ЄРА § 1 Професійна (службова) кар'єра та засоби її здійснення Стаття 343. Професійна (службова) кар'єра 1. Професійна (службова) кар'єра - це професійний ріст чи просування (підвищення) працівника по службі шляхом присвоєння йому більш високого кваліфікаційного розряду чи зайняття ним більш високої та відповідальнішої посади та виконання ним більш широкого кола обов'язків чи роботи більш високої кваліфікації, наслідком чого є зростання оплати праці (винагороди), посилення гарантій та збільшення розміру компенсацій, що гарантуються працівникові, а у випадках передбачених цим Кодексом та іншими нормативно - правовими актами про працю - членам його сім'ї. 2. Засобами для здійснення професійної (службової) кар'єри працівника є: 1) сумлінна праця; 2) професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації; 3) атестація (поточне випробування) працівників; 4) проведення стажування; 5) включення до кадрового резерву; 6) конкурсний відбір працівників. | Відхилено | |||
| -2482- Губський Б.В. Стаття 343-1. Право на професійну (службову) кар'єру 1. Усі працівники мають рівні права на здійснення професійної (службової) кар'єри. Роботодавець зобов'язаний забезпечити працівникам рівні можливості для реалізації цього права. 2. Зайнятість працівника неповний робочий час чи перерва у професійній діяльності працівника, що була пов'язана з доглядом за дітьми, котрі перебувають на його утриманні, або за іншими найближчими родичами - членами його сім'ї, котрі потребували його догляду, відповідно медичного висновку, хворобою працівника чи з перебуванням працівника у відставці, у зв'язку із захворюванням працівника чи підозрою його захворювання на ВІЛ/СНІД - не може бути розцінено роботодавцем як перешкоду для здійснення таким працівником професійної (службової) кар'єри. Зазначені обставини чи їх виникнення не повинні негативно позначитися на запланованому підвищенні чи його можливості. Стаття 343-2. Право роботодавця на отримання інформації про працівників 1. З метою отримання інформації про ділові та професійні якості працівників роботодавець вправі збирати інформацію про них усіма дозволеними законом України засобами. Зазначена інформація є конфіденційною і не може бути переданою третім особам. 2. На вимогу працівника роботодавець зобов'язаний ознайомити працівника з усією наявною у нього інформацією про нього. | Відхилено | |||
| -2483- Губський Б.В. § 2 Сумлінна праця Стаття 344. Застосування роботодавцем заохочень За успішне й сумлінне виконання трудових обов'язків, високу продуктивність і якість праці, тривалу та бездоганну працю, а також за інші результати праці роботодавець може заохочувати працівників (оголосити подяку, нагородити подарунком, преміювати, надати заохочувальну відпустку, надати перевагу при просуванні по роботі і т. ін.). Стаття 344-1. Заохочення за особливі трудові заслуги За особливі трудові заслуги працівники можуть представлятися роботодавцем в органи влади до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань. § 3 Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації; Стаття 345. Первинна професійна підготовка працівників 1. Первинна професійна підготовка працівників - це професійно-технічне навчання осіб, які раніше не мали професії, що забезпечує рівень професійної кваліфікації, необхідний для ефективної професійної діяльності. 2. Первинна професійна підготовка працівників на виробництві здійснюється з числа працівників, які зараховані на роботу учнями. | Відхилено | |||
| -2484- Губський Б.В. Стаття 345-1. Учнівство 1. Учнівство - це первинна професійна підготовка працівника, зарахованого на роботу учнем. 2. Термін учнівства залежить від терміну освоєння професії і, як правило, не повинен перевищувати семи місяців. 3. На весь період учнівства за працівником закріплюється наставник (інструктор виробничого навчання) з числа не звільнених від основної роботи найбільш кваліфікованих працівників за даною професією, із визначенням йому додаткових обов'язків щодо навчання закріпленого учня професії та передачі йому трудових і професійних навичок і умовою додаткової оплати такої роботи. 4. Оплата праці учня за час виробничого навчання здійснюється за фактично виконану роботу за учнівськими тарифами, розцінками, окладами, що не можуть бути меншими сімдесяти п'яти відсотків тарифів, розцінок, окладів, що застосовуються на даному виробництві. колективним і трудовим договором можуть передбачатись більш високі розміри тарифів, розцінок, окладів у період професійного навчання на виробництві. 5. робочі місця для проходження виробничої практики надаються у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, а у разі , коли роботодавець виступає замовником професійно-технічного навчального закладу на підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації працівників - у порядку, визначеним колективним чи трудовим договором. Стаття 345-2. Перепідготовка працівників Перепідготовка працівників - це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку та здійснюється, як правило, із метою: 1) перенавчання працівників, які вивільняються у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці; 2) розширення професійного профілю працівників; 3) зміни спеціальності чи професії у зв'язку з відсутністю роботи, що відповідає спеціальності чи професії працівника, або втратою працівником здатності виконувати роботу за попередньою спеціальністю чи професією. | Відхилено | |||
| -2485- Губський Б.В. Стаття 345-3. Підвищення кваліфікації працівників Підвищення кваліфікації працівників - це професійно-технічне навчання працівників, що дає змогу розширювати й поглиблювати раніше здобуті знання, уміння та навички на рівні професійних вимог щодо забезпечення виробничого процесу. Стаття 345-4. Право працівників на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації 1. Працівники мають право на професійну підготовку, перепідготовку, та підвищення кваліфікації, включаючи навчання новим професіям і спеціальностям. 2. Зазначене у частині 1 цієї статті право може реалізуватися, відповідно до колективного чи трудового договору, шляхом визначення працівником та роботодавцем взаємних зобов'язань таких, як: обов'язок працівника відпрацювати у роботодавця певний час (як правило не більше одного з половиною календарного року) за умови обов'язку роботодавця забезпечити працівника роботою за отримуваною спеціальністю чи кваліфікацією та визначення ним перспективи подальшої службової кар'єри такому працівникові, що має бути визначено додатковими умовами трудового договору . 3. Особи, які направляються на навчання, повинні бути попередньо ознайомленні з вимогами до роботи за професією та можливими умовами праці й оплати праці, перспективами подальшої службової кар'єри тощо. 4. При підвищенні кваліфікаційного розряду або просуванні працівника по роботі чи службі повинні враховуватись результати проходження ним виробничого навчання, його освітня та професійна підготовка. 5. На вимогу працівника, якій протягом певного строку не мав професійного (службового) підвищення та не відбирався для професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації, роботодавець зобов'язаний письмово повідомити причину такої відмови з викладенням інформації щодо переваг, досвіду та кваліфікації працівника, якого було підвищено чи направлено на навчання. Стаття 345-5. Обов'язки працівників щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації 1. Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівник несе обов'язки виконувати план навчання, а також додержуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, у разі виробничого навчання. 2. Їх порушення, за наявності вини працівника, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. | Відхилено | |||
| -2486- Губський Б.В. Стаття 345-6. Права та обов'язки роботодавця щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників 1. Необхідність професійної підготовки та перепідготовки кадрів визначає роботодавець відповідно до потреб виробництва. Форми професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, перелік необхідних професій і спеціальностей визначаються роботодавцем. 2. У випадках, передбачених законами України та іншими нормативно - правовими актами про працю, роботодавець зобов'язаний забезпечити підвищення кваліфікації працівників, якщо це є умовою виконання працівниками відповідних видів діяльності. 3. Роботодавець організує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників без відриву від виробництва або з відривом від виробництва - у закладах освіти на умовах, що визначаються колективним договором. 4. Для професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді та працюючих жінок, які належать до групи працівників з найменшими заробітками, а також працівників і працівників із сімейними обов'язками, які продовжують свою професійну діяльність після перерви, зумовленої відповідно їх хворобою чи виконанням ними сімейних обов'язків, роботодавець організовує індивідуальне, бригадне, курсове чи інше виробниче навчання за рахунок підприємства, установи, організації. 5. Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням, забезпечувати надання гарантій та компенсацій у порядку, визначеному цим Кодексом, нормативно - правовими актами про працю колективним і трудовим договором. Роботодавець зобов'язаний виконувати взяті на себе обов'язки, відповідно до частини 2 статті 345-4 цього Кодексу). 6. Теоретичні заняття та виробниче навчання при підготовці нових працівників безпосередньо на виробництві шляхом індивідуального, бригадного і курсового навчання провадяться в межах робочого часу. 7. Працівникові, який успішно пройшов виробниче навчання, присвоюється кваліфікація і за наявності надається робота відповідно до набутої ним професії та присвоєного розряду. | Відхилено | |||
| -2487- Губський Б.В. Стаття 345-7. Договори роботодавців із навчальними закладами про підготовку кадрів Роботодавці вправі укладати договори з навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями про підготовку спеціалістів із вищою освітою, кваліфікованих робітників, у тому числі і в порядку ступеневої професійно-технічної освіти, про курсові форми професійного навчання працівників без присвоєння кваліфікації, про підвищення кваліфікації працівників, про вивчення досвіду роботи. Відносини, що виникають на підставі таких договорів між роботодавцями та навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями, регулюються цивільним законодавством, а відносини з участю працівника, який направлений на навчання, - законодавством про працю та законодавством, що поширюється на навчальні заклади й підприємства, установи, організації, що виконують їх функції. § 4 Атестація (поточне випробування) працівників Стаття 346. Атестація (поточне випробування) працівників 1. З метою перевірки професійного рівня працівників, їх готовності для подальшого професійного (службового) росту або відповідності спеціальності, професії чи займаній посаді, роботодавець може провести атестацію всіх або окремих працівників. 2. Атестація може проводитись не частіше одного разу на три роки. Стаття 346-1. Порядок проведення атестації працівників 1. Для проведення атестації працівників за наказом (розпорядженням) роботодавця створюється атестаційна комісія, що складається із найдосвідченіших, професіональних і авторитетних працівників, які відрізняються своєю об'єктивністю й неупередженістю, а також представника виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). 2. Атестаційна комісія повинна складатися там, де це можливо з однакової кількості працівників чоловічої та жіночої статі. У разі не можливості визначення такого складу комісії з поважних причин, це має бути підтверджено роботодавцем документально. 3. Роботодавець та безпосередній керівник працівника, який підлягає атестації не може бути членом атестаційної комісії. 4. Повноваження атестаційної комісії визначається відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця. 5. Атестаційна комісія попередньо визначає перелік питань для проведення атестації, із якими працівники мають бути ознайомлені за два тижні до засідання комісії. На засіданні комісії члени атестаційної комісії можуть задавати працівнику тільки такі питання, що мають відношення до виконуваної ним роботи за спеціальністю (професією), займаною посадою, її результатів, а також питання, що стосуються його прав й обов'язків, визначених трудовим і колективним договором. | Відхилено | |||
| -2488- Губський Б.В. 6. Атестація працівника проводиться тільки у його присутності. 7. Не допускається оцінка професійного чи кваліфікаційного рівня працівника, виходячи з того, що він працює неповний робочий час чи за його політичними поглядами, моральними якостями, віросповідання та за іншими ознаками, що не мають відношення до професійного чи кваліфікаційного рівня працівника. 8. Рішення атестаційної комісії приймається шляхом таємного чи відкритого голосування більшістю голосів. 9. Атестаційна комісія приймає рішення про професійний рівень, відповідність або невідповідність працівника займаній посаді. Разом із тим, атестаційна комісія у своїх рішеннях висловлює роботодавцеві рекомендації щодо подальшого професійного (службового) росту працівника чи доцільності подальшого використання працівника на конкретному робочому місці, відповідності оплати праці виконуваним працівником трудовим функціям, необхідності підвищення його професійного чи кваліфікаційного рівня. 10. Копія рішення атестаційної комісії надається працівникові одночасно з наданням цього рішення роботодавцю. Стаття 346-2. Працівники, що не підлягають атестації Атестації не підлягають: 1) вагітні жінки, працівники із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років; 2) працівники, які знаходилися в соціальній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами чи для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та після її закінчення пропрацювали менше одного року; 3) неповнолітні працівники; 4) працівники, які пропрацювали за даною професією чи на даній посаді менше одного року; 5) працівники, які атестовані на тій же посаді чи за тією ж професією у одного й того ж роботодавця не менше двох разів й атестаційна комісія підтвердила їх професійний рівень та кваліфікацію; 6) працівники, які не підлягають атестації у випадках, передбачених колективним договором. Стаття 346-3. Результати проведення атестації працівників 1. Роботодавець із врахуванням рекомендацій атестаційної комісії може перевести працівника за його згодою на іншу відповідну роботу (посаду), розглянути питання про відповідність оплати праці виконуваним працівником трудовим функціям, зарахувати працівника до кадрового резерву, направити на навчання з метою підвищення кваліфікації чи отримання нової професії. 2. Трудовий договір працівника, у відношенні якого атестаційною комісією прийняте рішення про його кваліфікаційну чи професійну невідповідність, може бути припинено роботодавцем відповідно до цього Кодексу. 3. Працівники, які вважають рішення комісій з атестації працівників незаконними, необґрунтованими, упередженими чи необ'єктивними, можуть звернутися до суду. | Відхилено | |||
| -2489- Губський Б.В. § 5 Стажування працівників Стаття 346-4. Проведення стажування 1. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на здійснення професійної (службової) кар'єри, може проводитися їх стажування за професією чи посадою як за місцем роботи , так і в інших підрозділах чи у іншого роботодавця. 2. Відбір кандидата на стажування проводиться з ініціативи роботодавця чи керівника підрозділу, де має відбуватись стажування. При цьому необхідна письмова заява самого стажиста та згода відповідних керівників за місцями його стажування та основної роботи. Працівники, які досягли пенсійного віку, до стажування не залучаються. 3. Зарахування на стажування, терміни та зміни порядку його проходження оформлюються наказом роботодавця. 4. Стажування працівника проводиться з відривом від основної роботи. За працівником, направленим на стажування, зберігається його посада та заробітна плата. Стажисту за основним місцем роботи відшкодовуються також витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за час знаходження в дорозі та найом житла. 5. На період стажування і за стажистом закріплюється працівник, відповідальний за стажування. Зміст стажування визначається індивідуальним планом, що затверджується керівником структурного підрозділу, де проводиться стажування, чи роботодавцем. 6. Стажист за час проходження стажування повинен виконати індивідуальний план стажування. Після закінчення стажування стажист подає роботодавцю записку про стажування з висновками керівника структурного підрозділу щодо можливості використання стажиста за професією чи на посаді, де він проходив стажування. Стаття 346-5. Реєстр.картка № ) 2. Порядок формування кадрового резерву та роботи з ним визначається роботодавцем чи колективним договором. 3. До кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням трудових і професійних обов'язків, виявляють ініціативу, мають організаторські здібності та необхідний досвід роботи. 4. Під час формування кадрового резерву забезпечується пропорційно збалансоване представництво кандидатур кожної статі з урахуванням складу працюючих у відповідних підрозділах чи за професією. 5. Зарахування працівника до кадрового резерву проводиться за його згодою. Про зарахування до кадрового резерву має бути повідомлено безпосереднього керівника зарахованого працівника. Пропозиції щодо резерву на посади, призначення на які здійснюється органами вищого рівня, розглядаються спеціальними комісіями, утвореними при цих органах. Очолює комісію керівник органу або його перший заступник. Склад комісії затверджується рішенням відповідного органу. | Відхилено | |||
| -2490- Губський Б.В. Стаття 346-7. Робота з кадровим резервом 1. З працівниками, зарахованими до кадрового резерву, проводиться робота згідно із затвердженими роботодавцем чи керівниками їхніх структурних підрозділів особистими річними планами, де передбачається: 1) систематичне навчання шляхом самоосвіти; 2) періодичне навчання й підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах; 3) стажування у підрозділі, до кадрового резерву якого зараховано працівника; 4) виконання трудових обов'язків працівника, на місце якого зараховано працівника до кадрового резерву; 2. У разі, коли робоче місце чи посада, до кадрового резерву на які зараховано працівника, стає вакантним, він має переважне право на їх заміщення. 3. Перебування працівника у кадровому резерві може припинитися з його власної ініціативи або за вмотивованою пропозицією керівника відповідного структурного підрозділу чи роботодавця. Виключення зі списків кадрового резерву оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця. § 7 Конкурсний відбір працівників Стаття 346-8. Проведення конкурсного відбору 1. Конкурсний відбір працівників проводиться роботодавцем із метою: 1) відбору кандидатів на заміщення вакантної посади у порядку, визначеному статтею 75 цього Кодексу; 2) виявлення здібних до управлінської діяльності спеціалістів вищого та середнього рівнів управління (керівники, заступники керівників підприємств, організацій та їх структурних підрозділів) та направлення їх на перепідготовку до вищих навчальних закладів, а також проведення стажування кращих випускників цих закладів. Порядок і умови проведення конкурсу визначаються роботодавцем з урахуванням вимог цієї статті. 2. Працівники протягом місяця після оголошення роботодавцем конкурсу подають заявки на участь у конкурсному відборі та документи згідно з переліком і формами, затвердженими положенням про проведення конкурсного відбору. 3. Конкурсний відбір здійснюється конкурсною комісією протягом двох тижнів після закінчення терміну прийому заявок за підсумками: 1) тестування для визначення рівня спеціальних знань; 2) психологічного тестування (підприємницький, менеджерський і творчий потенціал; прагнення до фахового розвитку; комунікативні дані; прагнення й спроможність працювати в колективі, культурна відкритість); 3) оцінки (на основі співбесіди) фахової зрілості спеціаліста, рівня економічних і управлінських знань, а також розуміння цілей і завдань перепідготовки, можливостей використання отриманих знань для розв'язання проблем виробництва. 4. Результати конкурсного відбору оформляються протоколом, який підписується всіма членами конкурсної комісії. | Відхилено | |||
| -2491- Губський Б.В. Глава 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН § 1 Основні вимоги щодо відповідальності сторін трудових правовідносин Стаття 348. Відповідальність сторін трудового договору 1. У випадку не виконання або не належного виконання зобов'язань за трудовим чи колективним договором, винна сторона трудового договору притягується до відповідальності. 2. Відповідальність за не виконання або не належне виконання зобов'язань за трудовим договором сторін трудового договору настає при одночасній наявності умов, коли: 1) дія або бездіяльність будь - якої зі сторін є неправомірними; 2) існує причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю будь - якої із сторін та їх наслідками; 3) доведено вину особи, яка вчинила дію чи бездіяльність, чи таку вину визнано цією особою самостійно. Стаття 348-1 Дисциплінарні засоби Дисциплінарними засобами, які застосовуються до працівника, є: 1) попередження; 2) догана. 2. По відношенню до окремих категорій працюючих законами України чи іншими нормативно - правовими актами, що регламентують дисципліну праці, можуть бути установлені й інші дисциплінарні заходи, які б відповідали вимогам статті 4 цього Кодексу щодо заборони примусової праці. Стаття 348-2. Обов'язок працівників додержуватися дисципліни праці Працівники повинні своєчасно й точно виконувати трудові завдання, що визначаються роботодавцем відповідно до трудового договору, належно виконувати інші обов'язки, що передбачені нормативно - правовими актами про працю, колективним і трудовим договором, утримуватись від дій, що перешкоджають іншим працівникам належно виконувати свої трудові обов'язки. Стаття 348-3. Заборона тиску Роботодавець не має права піддавати працівника тиску за те, що той відмовив роботодавцю у його сексуальних домаганнях чи подав скаргу про прояви дискримінації по відношенню до себе з боку роботодавця чи уповноважених ним осіб. | Відхилено | |||
| -2492- Губський Б.В. § 2 Відповідальність роботодавця Стаття 349. Випадки матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові Роботодавець несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові, а у випадках передбачених цим Кодексом - і членам сім'ї працівника, у разі: 1) заподіяння шкоди через невиконання зобов'язань за трудовим договором, зокрема: а) ушкодження здоров'я внаслідок незабезпечення безпечних умов праці; б) заподіяння шкоди, що виникла внаслідок включення роботодавцем у трудовий договір умов, що погіршують положення працівника, порівняно з цим Кодексом, нормативно - правовими та локальними нормативними актами про працю; в) невиплати заробітної плати у визначені цим Кодексом, колективним чи трудовим договором терміни; г) в інших випадках, коли дії чи бездіяльність роботодавця стали причиною завдання матеріальної чи моральної шкоди працівникові та членам його сім'ї; 2) виникнення шкоди внаслідок незаконного звільнення, відсторонення від роботи, призупинення трудового договору чи переведення на іншу роботу; 3) відмови від виконання або за умови несвоєчасного виконання рішень органів по розгляду трудових спорів, а також рішень уповноважених держаних органів, які здійснюють контроль та нагляд за дотриманням законодавства про працю чи про охорону праці; 4) заподіяння шкоди внаслідок псування, крадіжки особистих речей чи іншого майна працівника. | Відхилено | |||
| -2493- Губський Б.В. Роботодавець зобов'язаний забезпечити збереження майна працівника, якщо такий обов'язок покладено на роботодавця законодавством, угодою, колективним або трудовим договором, а також у випадках, коли знаходження майна працівника на території, у приміщеннях роботодавця або на місці виконання робіт є звичайним, а працівник не має можливості здійснювати його зберігання, хоч би він був позбавлений такої можливості тимчасово. Незабезпечення роботодавцем із його вини збереження майна працівника у таких випадках, а також пошкодження майна працівника внаслідок неналежних умов праці тягне за собою обов'язок роботодавця відшкодувати в повному обсязі вартість майна або суму, на яку його вартість знизилась; 5) заподіяння майнової чи моральної шкоди після розірвання трудового договору внаслідок поширення роботодавцем неправдивої інформації про рівень особистих або професійних якостей працівника чи інформації, що принижує особисту або професійну честь та гідність працівника; 6) завдання працівником шкоди третій особі під час виконання трудових обов'язків; 7) в інших випадках, передбачених трудовим чи колективним договором. Стаття 349-1. Визначення розміру шкоди, заподіяної працівникові 1. Розмір майнової та моральної шкоди, заподіяної працівникові, визначається працівником або відповідними компетентними органами чи посадовими особами. 2. Розмір майнової шкоди, заподіяної особистому майну працівника, визначається за звичайними цінами, що застосовуються на дату заподіяння шкоди. 3. За погодженням із працівником шкода, заподіяна його особистому майну може бути відшкодована у натуральній формі. Стаття 349-2. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові 1. Заява працівника з вимогою про відшкодування шкоди повинна бути розглянута роботодавцем протягом п'яти днів із дати її подання. 2. У випадку, коли працівник повністю або частково не згодний з рішенням роботодавця, а також, у разі ненадання працівникові письмової відповіді протягом установленого терміну, працівник або його представник може звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитку. Стаття 349-3. Дисциплінарна відповідальність посадових осіб роботодавця У разі притягнення посадових осіб роботодавця до дисциплінарної відповідальності застосовується порядок, встановлений для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника (стаття 350-1 цього Кодексу). | Відхилено | |||
| -2494- Губський Б.В. § 3 Дисциплінарна відповідальність працівника Стаття 350. Підстава та умови дисциплінарної відповідальності працівників 1. Підставою дисциплінарної відповідальності працівників є порушення ними своїх трудових обов'язків чи неналежне їх виконання з вини працівника. 2. Грубим порушенням трудових обов'язків є порушення дисципліни праці, у результаті якого грубо порушуються норми законів, нормативно - правових і локальних правових актів про працю, що безпосередньо регламентують роботу працівника чи в інший спосіб грубо порушуються трудові обов'язки чи визначений трудовий розпорядок. Грубим порушенням трудових обов'язків може вважатися: 1) недопустима поведінка стосовно відвідувачів чи інших заінтересованих осіб або інші дії, що безпосередньо порушують конституційні права осіб; 2) розголошення державної, службової, комерційної чи технологічної таємниці чи їх передача конкуренту; 3) участь у діяльності, що відповідно до вимог законів України, інших нормативно - правових і локальних нормативних актів про працю, правил внутрішнього трудового розпорядку, колективного чи трудового договору не сумісно з виконуваною трудовою функцією; 4) використання посадового положення для отримання не законних доходів для себе чи для інших осіб чи з інших корисливих мотивів, а також самоуправство чи бюрократизм; 5) порушення рівних прав жінок і чоловіків чи сексуальні домагання по відношенню до співпрацівників, підлеглих чи інших залежних осіб; 6) відмова у наданні інформації у разі, коли законодавство чи правила внутрішнього трудового розпорядку вимагають її надавати, або надання у цих випадках за відомо невірної інформації; 7) діяння, що має ознаки крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати майна, прийняття незаконної винагороди, не зважаючи на те, що працівник не притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності; 8) знаходження працівника в робочий час на роботі в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, за виключенням випадків, коли сп'яніння було результатом виробничих процесів; 9) не виконання працівником покладених на нього трудовим договором трудових функцій без поважних причин протягом робочого дня, якщо колективним договором не визначено інший період, крім випадків відсутності на роботі працівника, який самостійно планує свій робочий час (стаття 158-1 цього Кодексу); 10) інші проступки, що грубо порушують внутрішній трудовий розпорядок. 3. Притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності можливе за умов наявності вини працівника, відповідно до вимог частини 2 статті 348 цього Кодексу. Вина працівника вважається відсутньою, якщо він виявив під час виконання трудових обов'язків такий рівень дбайливості, який вимагався від нього за обставин, що склалися. 4. За наявності порушення працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності, хоч би в результаті порушення і не настали будь-які реальні негативні наслідки. | Відхилено | |||
| -2495- Губський Б.В. Стаття 350-1. Дисциплінарна відповідальність 1. Дисциплінарне стягнення до працівника застосовується роботодавцем за виявлений проступок, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу тимчасової непрацездатності працівника або перебування його у відпустці, а у випадках коли для застосування стягнення необхідна згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) - часу, необхідного для її отримання чи розгляду такого подання. 2. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, а на осіб, які безпосередньо обслуговують майно роботодавця чи майно інших осіб у зв'язку із виконанням обов'язків за трудовим договором - трьох років з дня скоєння проступку, пов'язаного з обслуговуванням майна. Час здійснення провадження по кримінальній чи адміністративній справі у зазначений строк не зараховується. 3. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Про факт відмови працівника надати пояснення складається акт довільної форми. 4. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. 5. При обранні виду дисциплінарного стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких учинено проступок, і попередню роботу працівника. 6. Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) роботодавця та повідомляється працівникові під розпис. Про факт відмови працівника ознайомитись з наказом складається акт довільної форми. 7. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, визначеному для розгляду індивідуальних трудових спорів (Книга дев'ята цього Кодексу). 8. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. 9. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни й, до того ж, проявив себе як сумлінний працівник, то дисциплінарне стягнення може бути зняте до закінчення цього терміну. | Відхилено | |||
| -2496- Губський Б.В. § 4 Матеріальна відповідальність працівника Стаття 351. Умови матеріальної відповідальності працівників 1. Матеріальна відповідальність працівника полягає у покладенні на нього обов'язку відшкодовувати пряму дійсну шкоду, що завдана роботодавцеві (підприємству, установі, організації) порушенням працівником трудових обов'язків (винними діями або бездіяльністю працівника). До прямої дійсної шкоди належать будь-яке зменшення кількості матеріальних цінностей, що належать роботодавцеві, або зниження їх вартості внаслідок пошкодження або псування, витрати, які здійснив або має здійснити роботодавець, а також втрата, зменшення обсягу чи неможливість захисту матеріальних прав роботодавця, які відповідно до законодавства відображаються в документах бухгалтерського обліку юридичної особи до їх реалізації. До прямої дійсної шкоди не належить прибуток, який отримав би роботодавець при належному виконанні працівником трудових обов'язків (крім не отриманого прибутку, який враховано в ціні втрачених, пошкоджених чи зіпсованих матеріальних цінностей). 2. Для покладення матеріальної відповідальності на працівника за заподіяну шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених частиною 2 статті 348 цього Кодексу, крім випадків, коли працівник притягається до матеріальної відповідальності у зв'язку з недостачею матеріальних цінностей, що були передані йому для будь-яких цілей. Вина працівника вважається відсутньою, якщо він діяв за наявності обставин необхідної оборони, крайньої необхідності, а також у випадках, коли шкода виникла у результаті дії непереборної сили. 3. На працівника не може бути покладена матеріальна відповідальність за шкоду, що виникла унаслідок дій працівника, що належать до категорії нормального виробничо-господарського ризику. 4. У разі завдання працівником шкоди третій особі під час виконання трудових обов'язків він несе відповідальність щодо роботодавця, який покрив шкоду, завдану третій особі. 5. Матеріальна відповідальність може бути покладена на працівника незалежно від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. 6. Роботодавець зобов'язаний зазначити докази, що обґрунтовують відповідальність працівника, та розмір заподіяної шкоди. | Відхилено | |||
| -2497- Губський Б.В. Стаття 351-1. Межі матеріальної відповідальності 1. За шкоду, заподіяну роботодавцеві, працівник несе матеріальну відповідальність у межах свого середнього місячного заробітку, на який він має право в день завдання шкоди. 2. Матеріальна відповідальність працівника понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках: 1) навмисного завдання шкоди. У цьому випадку працівник зобов'язаний покрити її у повному обсязі; 2) покладення на працівника повної матеріальної відповідальності (стаття 351-2 цього Кодексу); 3) застосування до працівника підвищеного розміру матеріальної відповідальності за трудовим контрактом, відповідно до частини 2 статті _____цього Кодексу. Стаття 351-2. Повна матеріальна відповідальність Працівник, якому доручено з обов'язком повернення або під звіт: 1) гроші, цінні папери або коштовності; 2) інструменти та механізми або подібні предмети, а також засоби індивідуального захисту та спеціальний одяг і взуття; 3) інші види майна, несе повну матеріальну відповідальність (у розмірі заподіяної шкоди). Стаття 351-3. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено роботодавцем із працівниками (які досягли вісімнадцятирічного віку) лише у випадках, передбачених статтею 351-2 цього Кодексу. Стаття 351-4. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність 1. При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей чи майна, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника й укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність. 2. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між роботодавцем і всіма членами колективу (бригади). 3. Типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. | Відхилено | |||
| -2498- Губський Б.В. Стаття 351-5. Визначення розміру шкоди 1. Розмір заподіяної роботодавцеві шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням їх зносу, відповідно до встановлених норм, а також норм природного збитку. 2. У разі розкрадання, недостачі, навмисного знищення або навмисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди. 3. На підприємствах громадського харчування та в торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції й товарів, визначається за цінами, встановленими для їх продажу (реалізації). 4. Законом України може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, у тому числі у кратному обчисленні, заподіяної розкраданням, навмисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір. 5. Розмір шкоди, що підлягає покриттю, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня їх вини, виду й межі матеріальної відповідальності. | Відхилено | |||
| -2499- Губський Б.В. Стаття 351-6. Обставини, що підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування шкоди 1. При визначенні розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, крім прямої дійсної шкоди, має бути враховано ступінь вини працівника й ті конкретні обставини, за яких шкоду було заподіяно. У разі, коли шкода стала наслідком не лише дій чи бездіяльності працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір відшкодування шкоди повинен бути відповідно зменшений. 2. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями чи бездіяльністю працівника, вчиненими з корисливих мотивів. Стаття 351-7. Порядок відшкодування шкоди 1. Відшкодування шкоди працівником у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за наказом (розпорядженням) роботодавця. 2. Наказ (розпорядження) роботодавця має бути виданий не пізніше одного місяця з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернений до виконання не раніше семи днів із дня повідомлення про це працівникові. 3. У інших випадках, у тому числі, коли місячний термін закінчився або працівник не згоден із фактом чи розміром відшкодування ним шкоди, відшкодування шкоди відбувається шляхом подання роботодавцем позову до суду. 4. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або полагодити пошкоджене." | Відхилено | |||
| 1598. | Стаття 342. Право працівників на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації | Стаття 326. Право працівників на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації | ||
| 1599. | 1. Відповідно до Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах і з цією метою забезпечує розвиток професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти. | -2500- Єхануров Ю.І. В ч.1 статті 342 слова: "Відповідно до Конституції України"виключити | Враховано | 1. Держава забезпечує доступність і безоплатність здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах і з цією метою забезпечує розвиток професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти. |
| 1600. | 2. Право на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівники реалізують також у відносинах з органами державної служби зайнятості та роботодавцями. | 2. Право на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівники реалізують також за направленням органів державної служби зайнятості або роботодавця. | ||
| 1601. | 3. Особи, які направляються для професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, повинні бути попередньо ознайомлені з вимогами до роботи за професією, умовами оплати праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку та охорони праці, санітарними нормами і правилами, виробничими інструкціями, можливістю подальшого підвищення кваліфікації та професійного навчання. | -2501- Єхануров Ю.І. В ч.3 статті 342 слова: "та професійного навчання" виключити | Враховано | 3. Особи, які направляються для професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, повинні бути попередньо ознайомлені з вимогами до роботи за професією, умовами оплати праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку та охорони праці, санітарними нормами і правилами, виробничими інструкціями, можливістю подальшого підвищення кваліфікації. |
| 1602. | 4. Під час підвищення кваліфікаційних розрядів і просування по роботі враховується проходження працівниками виробничого навчання, загальноосвітня і професійна підготовка та навчання в закладах освіти. | -2502- Єхануров Ю.І. Частину 4 статті 342 виключити | Враховано | |
| 1603. | Стаття 343. Права та обов'язки роботодавця щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників | Стаття 327. Права та обов'язки роботодавця щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників | ||
| 1604. | 1. Необхідність професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників визначає роботодавець відповідно до потреб власної господарської чи іншої діяльності. | -2503- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 343. П.1 цієї статті виключити. | Відхилено | 1. Необхідність професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників визначається законодавством, а також роботодавцем відповідно до власних потреб. |
| -2504- Єхануров Ю.І. У статті 343: частину першу викласти у такій редакції: "Необхідність професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників визначається законодавством, а також роботодавцем відповідно до власних потреб", тому частину четверту статті виключити; | Враховано частково | |||
| 1605. | 2. Роботодавець забезпечує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників без припинення трудових відносин або з їх припиненням - у навчальних закладах на умовах, що визначаються колективним або трудовим договором чи окремою угодою між роботодавцем і працівником. | -2505- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 343. П.2 викласти в редакції: "Роботодавець забезпечує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників без припинення трудових відносин або з їх припиненням - у навчальних закладах на умовах, що визначаються законодавством, колективним або трудовим договором чи окремою угодою між роботодавцем і працівником". | Відхилено | 2. Роботодавець забезпечує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників без припинення трудових відносин або з їх припиненням на умовах, що визначаються колективним або трудовим договором чи окремою угодою між роботодавцем і працівником. |
| -2506- Єхануров Ю.І. В ч.2 статті 343 слова: "у навчальних закладах" виключити | Враховано | |||
| 1606. | 3. За умови отримання відповідного дозволу згідно із законодавством роботодавці вправі здійснювати підготовку кваліфікованих робітників, перепідготовку робітників з наданням другої кваліфікації, підвищення кваліфікації робітників з видачею відповідних документів про професійно-технічне навчання. При цьому роботодавці зобов'язані дотримуватись вимог державного стандарту професійно-технічної освіти і порядку кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту. | -2507- Єхануров Ю.І. В ч.3 статті 343 слова: "За умови отримання відповідного дозволу " виключити. | Враховано | 3. Згідно із законодавством роботодавці мають право здійснювати підготовку кваліфікованих робітників, перепідготовку робітників з наданням другої кваліфікації, підвищення кваліфікації робітників з видачею відповідних документів про професійно-технічне навчання. При цьому роботодавці зобов'язані дотримуватися вимог державного стандарту професійно-технічної освіти і порядку кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту. |
| 1607. | 4. У випадках, передбачених трудовим законодавством, роботодавець зобов'язаний забезпечити підвищення кваліфікації працівників. В інших випадках роботодавець забезпечує підвищення кваліфікації працівників відповідно до своїх потреб. | -2508- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 343. п.4 цієї статті виключити. | Відхилено | 4. У випадках, передбачених трудовим законодавством, роботодавець зобов'язаний забезпечити підвищення кваліфікації працівників. В інших випадках роботодавець забезпечує підвищення кваліфікації працівників відповідно до власних потреб. |
| 1608. | 5. Працівникам, які навчаються безпосередньо на виробництві або в навчальних закладах без припинення трудових відносин, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням, забезпечувати надання гарантій та компенсацій, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, колективним і трудовим договором. | -2509- Беспалий Б.Я. Стаття 343, частина 5. Текст "у сфері праці" замінити текстом "трудового законодавства" | Враховано частково | 5. Працівникам, які навчаються безпосередньо на виробництві або в навчальних закладах без відриву від роботи, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням, забезпечувати надання гарантій та компенсацій, передбачених цим Кодексом, трудовим законодавством, колективним і трудовим договором. |
| 1609. | 6. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників безпосередньо на виробництві проводиться в межах робочого часу, встановленого трудовим законодавством для працівників відповідного віку, професії і виробництва. | 6. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників безпосередньо у роботодавця проводиться в межах робочого часу, встановленого трудовим законодавством для працівників відповідного віку, професії і виробництва. | ||
| 1610. | 7. У період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві працівники не можуть залучатися до виконання робіт, не пов'язаних з навчанням. | -2510- Єхануров Ю.І. частину 7 статті 343 виключити | Враховано | |
| 1611. | 8. Після успішного закінчення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві працівникові надається робота відповідно до здобутої ним професії, кваліфікації та присвоєного розряду. | -2511- Надрага В.І. В частині 8 статті 343 після слів „підвищення кваліфікації" додати слова „і за наявності робочого місця" | Відхилено | 7. Після успішного закінчення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця працівникові надається робота відповідно до здобутої ним професії, кваліфікації та присвоєного розряду. |
| 1612. | Стаття 344. Оплата праці за період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві | Стаття 328. Оплата праці за період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця | ||
| 1613. | 1. За період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві працівник має право на заробітну плату, яка не може бути меншою 75 відсотків тарифної ставки (окладу) за найнижчим розрядом із спеціальності, якій навчається працівник. До зазначеного мінімального розміру оплати праці включається і заробітна плата за виконану роботу під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві. Інші правила щодо оплати праці зазначених осіб визначаються Кабінетом Міністрів України. Колективним і трудовим договором можуть передбачатися більш високі розміри заробітної плати в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві. | -2512- Єхануров Ю.І. В ч.1 третє речення виключити | Враховано | 1. За період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця працівник має право на заробітну плату, яка не може бути меншою 75 відсотків тарифної ставки (окладу) за найнижчим розрядом зі спеціальності, якій навчається працівник. До зазначеного мінімального розміру оплати праці включається і заробітна плата за виконану роботу під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві. Колективним і трудовим договором можуть передбачатися більш високі розміри заробітної плати в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця. |
| -2513- Сас С.В. Статтю 344: - Викласти в такій редакції: "Працівник, який проходить професійне навчання в межах трудових правовідносин має право на заробітну плату, не нижчу за його середню заробітну плату". | Відхилено | |||
| -2514- Чикал А.В. Статтю 344 - Викласти в такій редакції: "Працівник, який проходить професійне навчання в межах трудових правовоідносин має право на заробітну плату, не нижча за його середню заробітну плату". | Відхилено | |||
| 1614. | Стаття 345. Трудові договори з умовою щодо проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації | Стаття 329. Трудові договори з умовою щодо проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації | ||
| 1615. | 1. Умова щодо проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації може погоджуватися роботодавцем і працівником як під час укладення трудового договору, так і пізніше в будь-який інший час. | 1. Умова щодо проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації може погоджуватися роботодавцем і працівником як під час укладення трудового договору, так і протягом дії цього договору. | ||
| 1616. | 2. Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві у роботодавця працівник користується всіма правами, в тому числі правом на державне соціальне страхування. | 2. Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця працівник користується всіма правами, в тому числі правом на державне соціальне страхування. | ||
| 1617. | 3. Якщо професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації проводиться на підприємстві, в установі, організації за місцем роботи працівника, такий працівник повинен дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації з урахуванням особливостей прав та обов'язків, пов'язаних з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації. | -2515- Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 345 викласти в такій редакції: "3. Якщо професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації проводиться безпосередньо за місцем роботи працівника, такий працівник повинен дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням особливостей прав та обов'язків, пов'язаних з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації." | Враховано | 3. Якщо професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації проводяться безпосередньо за місцем роботи працівника, такий працівник повинен дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням особливостей прав та обов'язків, пов'язаних з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації. |
| 1618. | Стаття 346. Договори роботодавців з навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями про підготовку кадрів | -2516- Єхануров Ю.І. В назві статті 346 слова: "підготовку кадрів" замінити словами: "професійне навчання" | Враховано | Стаття 330. Договори роботодавців з навчальними закладами, іншими юридичними особами про професійне навчання |
| 1619. | 1. Роботодавці вправі укладати договори з навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями про підготовку спеціалістів з вищою освітою, кваліфікованих робітників, у тому числі в порядку ступеневої професійно-технічної освіти, курсові форми професійного навчання працівників без присвоєння кваліфікації, підвищення кваліфікації працівників. | -2517- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 346 викласти в такій редакції: "1. Роботодавці мають право укладати договори з навчальними закладами, з юридичними особами про підготовку спеціалістів з вищою освітою, кваліфікованих робітників, у тому числі в порядку ступеневої професійно-технічної освіти та професійно-технічного навчання." | Враховано | 1. Роботодавці мають право укладати договори з навчальними закладами, іншими юридичними особами про підготовку спеціалістів з вищою освітою, кваліфікованих робітників, у тому числі в порядку ступеневої професійно-технічної освіти та професійного навчання. |
| 1620. | Стаття 347. Направлення працівників до навчальних закладів для професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації | -2518- Єхануров Ю.І. В статті 347 слова: "професійного навчання" замінити словами: "професійної підготовки" з відповідною зміною відмінку. | Враховано | Стаття 331. Направлення працівників до навчальних закладів для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації |
| 1621. | 1. Роботодавці можуть укладати з працівниками або іншими особами, що не перебувають з ними в трудових відносинах, договори про направлення їх до навчальних закладів для професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації. | 1. Роботодавці мають право укладати з працівниками або іншими особами, які не перебувають з ними в трудових відносинах, договори про направлення їх до навчальних закладів для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. | ||
| 1622. | 2. Відповідно до договору, зазначеного в частині першій цієї статті, на працівника або іншу особу, яка направляється на навчання, може бути покладено обов'язок щодо відпрацювання після закінчення навчання протягом погодженого сторонами строку, який повинен бути порівнянним з обов'язками, які взяв на себе роботодавець щодо оплати навчання, в тому числі виплати стипендії тощо. Відмова працівника або іншої особи відпрацювати у роботодавця протягом погодженого з ним строку, звільнення з роботи до закінчення цього строку покладає на цього працівника або іншу особу обов'язок щодо відшкодування витрат роботодавця, пов'язаних з навчанням, або їх частини пропорційно відпрацьованому строку на умовах, що визначаються договором. Працівник або інша особа не зобов'язана відшкодовувати витрати роботодавця, якщо вона не стала до роботи або була звільнена з роботи з таких причин: | -2519- Коновалюк В.І. Статтю 347 доповнити частиною такого змісту: "2. Договір на направлення на навчання з особою, яка не перебуває з роботодавцем в трудових відносинах, але має намір укласти трудовий договір, є цивільно-правовим і регулюється цивільним законодавством і іншими актами, в яких є норми цивільного права. Договір на направлення на навчання з працівником підприємства, установи, організації є додатковим до трудового договору і регулюється нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці." | Відхилено | 2. Відповідно до договору, зазначеного в частині першій цієї статті, на працівника або іншу особу, яка направляється на навчання, може бути покладено обов'язок відпрацювати після закінчення навчання протягом погодженого сторонами строку, який повинен бути порівняний з обов'язками, які взяв на себе роботодавець щодо оплати навчання, в тому числі виплати стипендії тощо. Відмова працівника або іншої особи відпрацювати в роботодавця протягом погодженого з ним строку, звільнення з роботи до закінчення цього строку покладає на цього працівника або іншу особу обов'язок відшкодувати витрати роботодавцю, пов'язані з оплатою навчання, або їх частини пропорційно відпрацьованому строку на умовах, що визначаються договором. Працівник або інша особа не зобов'язана відшкодовувати витрати роботодавцю, якщо вона не стала до роботи або була звільнена з роботи з таких причин: |
| -2520- Чикал А.В. Стаття 347 - у першому реченні частини 2 після слів "погодженого сторонами строку," доповнити словоами "але не більше двох років" і поставити крапку, вилучивши всі наступні слова, оскільки не визначено максимлаьний строк відпрацювання, порівнянний з обов'язками роботодавця. | Відхилено | |||
| -2521- Сас С.В. Стаття 347:- у першому реченні частини другої після слів "погодженого сторонами строку, " доповнити словами "але не більше двох років" і поставити крапку, вилучивши всі наступні слова. | Відхилено | |||
| 1623. | 1) отримання працівником статусу особи з обмеженими фізичними можливостями; | -2522- Беспалий Б.Я. Стаття 347, частина 2. Пункт 1) після тексту "з обмеженими фізичними" доповнити текстом "чи психічними" | Відхилено | 1) встановлення інвалідності; |
| 1624. | 2) звільнення з ініціативи роботодавця, не пов'язаного з учиненням працівником винних дій. | -2523- Сас С.В. Стаття 347 - частину другу доповнити пунктами такого змісту: "3) запропонована заробітна плата нижча, ніж встановлено законом; 4) визначене місце роботи не відповідає здобутій професії, кваліфікації, присвоєному розряду працівника або нормам охорони праці." | Відхилено | 2) звільнення за ініціативою роботодавця, що не пов'язане з учиненням працівником винних дій; 3) призов на військову чи альтернативну (невійськову) службу. |
| -2524- Чикал А.В. Стаття 347. Частину 2 доповнити пунктами такого змісту: "3) необхідність догляду за членами сім'ї, які потребують постійного догляду; 4) запропонована заробітна плата нижча, ніж встановлено законом; 6) запропоноване робочое місце не відповідає здобутій професії, кваліфікації присвоєному розряду працівника або нормам охорони праці". | Відхилено | |||
| -2525- Борщевський В.В. Стаття 347. Частину 2 доповнити пунктами: "3) пологи та догляд за дитиною до встановленого законодавством віку, якщо по закінченню цих підстав особа приступила до роботи; 4) призов на військову чи альтернативну (невійськову) службу; 5) запропоноване робоче місце не відповідає нормам охорони праці або посада кваліфікації працівника; 6) в інших випадках, передбачених законодавством". | Враховано частково | |||
| 1625. | 3. Норми цієї статті застосовуються також у разі, коли працівник направляється на професійне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації із звільненням з роботи чи до прийняття на роботу. | 3. Норми цієї статті застосовуються також у разі, якщо працівник направляється на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації зі звільненням з роботи чи до прийняття на роботу. | ||
| 1626. | Стаття 348. Направлення працівника до інших підприємств, установ, організацій для професійної підготовки | -2526- Єхануров Ю.І. В статті 348 після слів: "професійної підготовки" доповнити словами: "та перепідготовки" | Враховано | Стаття 332. Направлення працівника до інших юридичних осіб для професійної підготовки та перепідготовки |
| 1627. | 1. Трудовим договором можуть передбачатися умови про направлення працівника на професійну підготовку до іншого підприємства, установи, організації із збереженням місця роботи і заробітної плати у розмірі не менше встановленого статтею 344 цього Кодексу. У таких випадках працівник повинен дотримуватися вимог внутрішнього трудового розпорядку за місцем професійної підготовки, а посадові особи - забезпечувати охорону праці цього працівника. До відносин між роботодавцем і працівником, що виникають у цьому випадку, застосовуються норми частини другої статті 347 цього Кодексу. | 1. Трудовим договором можуть передбачатися умови про направлення працівника на професійну підготовку та перепідготовку до іншої юридичної особи зі збереженням місця роботи і заробітної плати в розмірі не менше встановленого статтею 328 цього Кодексу. У таких випадках працівник повинен дотримуватися вимог внутрішнього трудового розпорядку за місцем професійної підготовки, а посадові особи - забезпечувати охорону праці цього працівника. До відносин між роботодавцем і працівником, що виникають у цьому разі, застосовуються норми частини другої статті 331 цього Кодексу. | ||
| 1628. | Стаття 349. Направлення працівників для підвищення кваліфікації | -2527- Єхануров Ю.І. Статтю 349 виключити, оскільки аналогічна норма міститься у статті 350 | Відхилено | Стаття 333. Направлення працівників для підвищення кваліфікації з відривом від роботи |
| -2528- Хара В.Г. Статтю 349 викласти в такій редакції: "Стаття. Направлення працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва 1. За працівниками, які направляються на підвищення кваліфікації з відривом від виробництва зберігається місце роботи (посада) і середня заробітна плата. З такими працівниками може укладатися угода (додаток до трудового договору) про взаємні права і обов'язки сторін. На відносини, що виникають при цьому, поширюються норми частини другої статті 347 цього Кодексу." | Враховано | |||
| 1629. | 1. З працівниками, які направляються на підвищення кваліфікації із збереженням місця роботи і заробітної плати, може укладатись угода (додаток до трудового договору) про взаємні права і обов'язки сторін. На відносини, що виникають при цьому, поширюються норми частини другої статті 347 цього Кодексу. | 1. За працівниками, які направляються на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, зберігається місце роботи (посада) і середня заробітна плата. З такими працівниками може укладатися угода (додаток до трудового договору) про взаємні права і обов'язки сторін. На відносини, що виникають при цьому, поширюються норми частини другої статті 331 цього Кодексу. | ||
| 1630. | Стаття 350. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівника без припинення трудових відносин | Стаття 334. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівника без припинення трудових відносин | ||
| 1631. | 1. Роботодавець і працівник можуть укласти угоду, якою визначаються їх взаємні права та обов'язки, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації працівника без припинення трудових відносин. При цьому роботодавець може взяти на себе обов'язки щодо оплати відповідного навчання, надання працівникові більш сприятливих, ніж встановлені законодавством, угодами і колективним договором, умов для поєднання роботи з таким навчанням. На зазначені угоди поширюються норми частини другої статті 347 цього Кодексу. | -2529- Єхануров Ю.І. У статті 350 виключити слово "угодами". | Враховано | 1. Роботодавець і працівник можуть укласти угоду, якою визначаються їх взаємні права та обов'язки, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації працівника, без припинення трудових відносин. При цьому роботодавець може взяти на себе обов'язки щодо оплати відповідного навчання, надання працівникові більш сприятливих, ніж встановлені законодавством і колективним договором, умов для поєднання роботи з таким навчанням. На зазначені угоди поширюються норми частини другої статті 331 цього Кодексу. |
| 1632. | Стаття 351. Вимоги щодо виконання працівником обов'язків щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації | Стаття 335. Вимоги з виконання працівником обов'язків щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації | ||
| 1633. | 1. Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідно до трудового договору чи іншої угоди з роботодавцем працівник зобов'язаний виконувати план професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації і роботи, що передбачені цим планом, а також дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку. Порушення правил є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. | -2530- Єхануров Ю.І. Перше речення ч. 1 статті 351 викласти в такій редакції: "Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідно до трудового договору чи іншої угоди з роботодавцем працівник зобов'язаний виконувати навчальний план та навчальні програми професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку. " | Враховано | 1. Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідно до трудового договору чи іншої угоди з роботодавцем працівник зобов'язаний виконувати навчальний план та навчальні програми з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку. Порушення правил є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. |
| 1634. | 2. У разі коли відповідно до угоди з роботодавцем працівник або інша особа направляється на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації без збереження трудових відносин або до їх виникнення, роботодавець вправі вимагати розірвання такої угоди та відшкодування понесених витрат, якщо ця особа умисно або через грубу необережність порушує умови зазначеної угоди. | -2531- Сас С.В. - доповнити книгу п'яту новою статтею такого змісту: "Оплата проїзду до місця знаходження вищого закладу освіти. 1. Роботодавець оплачує працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти без відриву від виробництва, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду. У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів" | Відхилено | 2. У разі якщо відповідно до угоди з роботодавцем працівник або інша особа направляється на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації без збереження трудових відносин або до їх виникнення, роботодавець вправі вимагати розірвання такої угоди та відшкодування понесених витрат, якщо ця особа умисно або через грубу необережність порушує умови зазначеної угоди. |
| -2532- Чикал А.В. Доповнити книгу п'яту новою статтею такого змісту: "Оплата проїзду до місця знаходження вищого закладу освіти. 1. Роботодавець оплачує пацівникам, які навчаються у вищих закладах освіти без відриву від виробництва, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановчі заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду. У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів". | Відхилено | |||
| 1635. | КНИГА ШОСТА | -2533- Косінов С.А. Вважаю за необхідне книгу шосту, присвячену колективним трудовим відносинам, доповнити окремою главою, яка б визначала правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) і була б спрямована на здійснення взаємодії сторін у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними. | Враховано | КНИГА ШОСТА |
| -2534- Кириленко В.А. Всі статті книги шостої (352-372) вилучити. Натомість додати 11 нових статей, текст яких дослівно відповідає тексту статей 10-20 чинного Кодексу законів про працю. | Враховано частково | |||
| -2535- Єхануров Ю.І. Оскільки питання, пов'язані з договірним регулюванням трудових відносин, якому надається все більшого значення, викладені дуже схематично і деякі з них не узгоджуються з нормами міжнародного права, пропонується у книзі визначити лише предмет регулювання трудових відносин, решту питань визначити окремим законом, з урахуванням пропозицій МОП, об'єднань профспілок і роботодавців. Статті 353 - 372 виключити. | Відхилено | |||
| 1636. | Колективні трудові відносини | -2536- Хара В.Г. Відповідно структурі проекту Кодексу, книгу 6 поділити на глави. | Враховано | Колективні трудові відносини Глава 1 Соціальне партнерство Стаття 336. Поняття та завдання соціального партнерства 1. Соціальне партнерство - це система відносин між працівниками, роботодавцями (їх представниками), органами державної влади та органами місцевого самоврядування, спрямована на погодження інтересів їх учасників шляхом взаємних переговорів, досягнення компромісів на основі тристороннього співробітництва. 2. Завданнями соціального партнерства є: створення ефективного механізму регулювання трудових, соціальних та інших відносин; сприяння утвердженню соціальної злагоди і попередження виникнення напруженості між соціальними партнерами; активна участь у проведенні колективних переговорів та укладанні колективних договорів і угод; попередження порушення прав та інтересів сторін соціального партнерства; запобігання виникненню колективних трудових спорів і сприяння їх вирішенню. Стаття 337. Принципи соціального партнерства Соціальне партнерство здійснюється на принципах: соціального діалогу; добровільності вибору форм соціального партнерства; рівноправності сторін; поваги, погодження і врахування інтересів сторін; пріоритетів примирних процедур як засобу розв'язання колективних трудових спорів; взаємного інформування; добровільності та реальності прийнятих на себе зобов'язань; обов'язковості та взаємного контролю за виконанням сторонами своїх зобов'язань. Стаття 338. Сторони соціального партнерства 1. Соціальне партнерство здійснюється на національному, галузевому та територіальному рівнях на тристоронній основі. На виробничому рівні соціальне партнерство здійснюється на двосторонній основі. 2. Сторонами соціального партнерства є працівники, роботодавці, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кожний працівник має право брати участь у колективних діях, у тому числі у зборах працівників юридичної особи, її структурних підрозділів, окремої категорії працівників (за умови, що вони належать до цієї категорії), бути обраним на конференцію працівників, брати участь в ухваленні працівниками відповідних рішень. Стаття 339. Представники сторін соціального партнерства 1. Представниками сторін соціального партнерства є: на національному рівні - всеукраїнські професійні спілки та їх об'єднання, всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців та Кабінет Міністрів України; на галузевому рівні - всеукраїнські професійні спілки, організації роботодавців та їх об'єднання, що діють у відповідній галузі або декількох галузях, та відповідні центральні органи виконавчої влади; на територіальному рівні - професійні спілки та їх об'єднання, організації роботодавців та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські, районні державні адміністрації, виконавчі органи міських, селищних, сільських рад; на виробничому рівні - одна або декілька первинних профспілкових організацій або їх об'єднаний представницький орган, за їх відсутності - вільно обрані працівниками представники (представник) і роботодавець. Стаття 340. Роль держави в системі соціального партнерства 1. Держава сприяє налагодженню соціального партнерства шляхом: узгодження зі сторонами соціального партнерства на національному рівні основних напрямків соціально-економічної політики; законодавчого забезпечення системи соціального партнерства та створення умов для її розвитку. 2. До прийняття нормативно-правових актів з питань трудових відносин органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування зобов'язані попередньо надіслати професійним спілкам, їх об'єднанням, роботодавцям, їх організаціям та об'єднанням організацій роботодавців, що діють на відповідному рівні, пропозиції щодо змісту таких актів. Стаття 341. Органи соціального партнерства 1. Для ефективного функціонування соціального партнерства за рішенням сторін утворюються органи соціального партнерства на паритетній основі: на національному рівні - Національна рада соціального партнерства, яка складається з делегованих представників всеукраїнських професійних спілок та їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців і Кабінету Міністрів України; на галузевому і територіальному рівнях - ради соціального партнерства, які складаються з делегованих представників професійних спілок, їх об'єднань, організацій роботодавців, їх об'єднань і представників галузевих органів державного управління, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; на виробничому рівні - органи, які складаються з делегованих представників працівників і роботодавця. Функції, права, порядок створення, організація роботи відповідних органів соціального партнерства регулюються положенням, яке затверджується сторонами самостійно. Стаття 342. Форми соціального партнерства 1. Соціальне партнерство здійснюється у формах: консультацій та переговорів; ведення колективних переговорів з метою укладання угод та колективних договорів; застосування примирних процедур. Стаття 343. Взаємні консультації сторін соціального партнерства, переговори та надання інформації 1. Кожна зі сторін соціального партнерства має право в будь-який час звернутися до іншої сторони з пропозицією провести консультації, переговори або надати інформацію, що стосується трудових і соціальних відносин. Сторона, яка отримала таку пропозицію, зобов'язана взяти участь у консультаціях, переговорах або надати відповідну інформацію. |
| -2537- Хара В.Г. Доповнити книгу 6 Главою 1 "Глава 1 Соціальне партнерство" в такій редакції: "Стаття. Поняття та завдання соціального партнерства. 1. Соціальне партнерство - це система відносини між працівниками, роботодавцями (їх представниками) органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, та органами місцевого самоврядування, спрямована на погодження інтересів сторін трудових відносин. 2. Завданнями соціального партнерства є: створення ефективного механізму регулювання трудових та соціальних відносин; сприяння утвердженню соціальної злагоди і попередження виникнення напруженості між соціальними партнерами; попередження порушення прав та інтересів сторін соціального партнерства; запобігання виникненню колективних трудових спорів і сприяння їх вирішенню. Стаття. Принципи соціального партнерства Соціальне партнерство здійснюється на принципах: соціального діалогу; добровільності вибору форм соціального партнерства; рівноправності сторін; поваги, погодження і врахування інтересів сторін; пріоритетів примирних процедур як засобу розв'язання колективних трудових спорів; взаємного інформування; добровільності та реальності прийнятих на себе зобов'язань; обов'язковості та взаємного контролю за виконанням сторонами своїх зобов'язань. Стаття. Сторони соціального партнерства 1. Соціальне партнерство здійснюється на національному, галузевому та територіальному рівнях на тристоронній основі. На виробничому рівні соціальне партнерство здійснюється на двосторонній основі. 2. Сторонами соціального партнерства є працівники, роботодавці, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кожний працівник має право брати участь у колективних діях, у тому числі у зборах працівників юридичної особи, її структурних підрозділів, окремої категорії працівників (за умови, що вони належать до цієї категорії), бути обраним на конференцію працівників, брати участь в ухваленні працівниками відповідних рішень. Стаття. Представники сторін соціального партнерства 1. Представниками сторін соціального партнерства є: на національному рівні - всеукраїнські професійні спілки та їх об'єднання, всеукраїнські організації роботодавців та їх об'єднання та Кабінет Міністрів України; на галузевому рівні - всеукраїнські професійні спілки, організації роботодавців та їх об'єднання, що діють у відповідній галузі або декількох галузях, та відповідні центральні органи виконавчої влади; на територіальному рівні - професійні спілки та їх об'єднання, організації роботодавців та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські, районні державні адміністрації, виконавчі органи міських, селищних, сільських рад; на виробничому рівні - одна або декілька первинних профспілкових організацій або їх об'єднаний представницький орган, за їх відсутності вільно обрані працівниками представники (представник) і роботодавець. | Враховано | |||
| -2538- Хара В.Г. Стаття. Роль держави в системі соціального партнерства 1. Держава сприяє налагодженню соціального партнерства шляхом: узгодження із сторонами соціально партнерства на національному рівні основних напрямків соціально-економічної політики; законодавчого забезпечення системи соціального партнерства та створення умов для її розвитку. 2. До прийняття нормативно-правових актів з питань трудових відносин органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування зобов'язані запитати думку професійних спілок, їх об'єднань, роботодавців, їх організацій та об'єднань організацій роботодавців, що діють на відповідному рівні, щодо змісту таких актів. Стаття. Органи соціального партнерства 1. Для ефективного функціонування соціального партнерства за рішенням сторін утворюються органи соціального партнерства на паритетній основі: на національному рівні - Національна рада соціального партнерства, яка складається з делегованих представників всеукраїнських професійних спілок та їх об'єднань, всеукраїнських організацій роботодавців та їх об'єднань і Кабінету Міністрів України. на галузевому і територіальному рівнях - ради соціального партнерства, які складаються з делегованих представників професійних спілок, їх об'єднань, організацій роботодавців, їх об'єднань та представників галузевих органів державного управління, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; на виробничому рівні - органи які складаються з делегованих представників працівників і роботодавця. Функції, права, порядок створення, організація роботи відповідних органів соціального партнерства регулюються положенням, яке затверджується сторонами самостійно. Стаття. Форми соціального партнерства 1. Соціальне партнерство здійснюється у формах: консультацій та переговорів; ведення колективних переговорів з метою укладення угод та колективних договорів; застосування примирних процедур." | Враховано | |||
| -2539- Хара В.Г. Статтю 364 із змінами розташувати після статті "Форми соціального партнерства" з таким змістом: "Стаття. Взаємні консультації сторін соціального партнерства, переговори та надання інформації 1. Кожна із сторін соціального партнерства має право в будь-який час звернутися до іншої сторони з пропозицією провести консультації, переговори або надати інформацію, що стосується трудових і соціальних відносин. Сторона, яка отримала таку пропозицію, зобов'язана взяти участь у консультаціях, переговорах або надати відповідну інформацію." | Враховано | |||
| -2540- Шаров І.Ф. Законопроект доповнити положенням про визначення повноважень трудового колективу у відносинах, які регулюються Трудовим кодексом | Враховано редакційно | |||
| -2541- Єдін О.Й. Закріпити в Трудовому кодексі конституційні права профспілок на захист трудових і соціально-економічних прав трудящих, включити до Кодексу норми діючого законодавства щодо прав та гарантій діяльності профспілок стосовно трудових і пов'язаних з ними відносин. | Враховано редакційно | |||
| 1637. | Стаття 352. Визначення колективних трудових відносин | -2542- Хара В.Г. Зміст статті 352 частково перенесений до статей 334, 336, 342, 343, 341 нової редакції. | Враховано | |
| 1638. | 1. Колективні трудові відносини - це відносини між найманими працівниками і їх представницькими органами (представниками), з одного боку, та роботодавцями і їх представницькими органами - з другого. У встановлених законом випадках у таких відносинах як третя сторона беруть участь органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. | -2543- Сухий Я.М. Стаття 352 ч.1 з першого речення слово: "найманими" виключити | Враховано | |
| -2544- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 352 "Визначення колективних трудових відносин" слово "найманими" виключити. | Враховано | |||
| -2545- Майко В.І. В частині 1 статті 352 слово „найманими" виключити. | Враховано | |||
| -2546- Бронніков В.К. В частині 1 статті 352 слово „найманими" виключити. | Враховано | |||
| -2547- Пеклушенко О.М. До статті 352. У частині першій слово "найманими" виключити. | Враховано | |||
| 1639. | 2. У межах колективних трудових відносин надається інформація, проводяться консультації між сторонами, колективні переговори, укладаються колективні договори та угоди, здійснюється контроль їх виконання, розв'язуються колективні трудові спори. | |||
| 1640. | Стаття 353. Працівники як сторона колективних трудових відносин | -2548- Хара В.Г. Стаття 353 перенесена як нова стаття 343 нової редакції. | Враховано | |
| 1641. | 1. Право на участь у колективних трудових відносинах мають усі працівники, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, а також інші категорії працівників, які мають пов'язаний з працею та її умовами спільний інтерес. | |||
| 1642. | 2. Працівники, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями - фізичними особами, також визнаються стороною колективних трудових відносин. | |||
| 1643. | 3. Кожний працівник вправі брати участь у колективних діях, у тому числі у зборах працівників підприємства, установи, організації, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, працівників структурних підрозділів підприємства, установи, організації, окремої категорії працівників (за умови, що вони належать до цієї категорії), бути обраним на конференцію працівників, брати участь в ухваленні працівниками відповідних рішень. | |||
| 1644. | 4. У колективних трудових відносинах беруть участь також працівники регіону, галузі та України в цілому. | |||
| 1645. | Стаття 354. Роботодавці, їх організації та об'єднання як сторона колективних трудових відносин | -2549- Хара В.Г. Статтю 354 викласти в такій редакції: "Стаття 342. Представництво колективних інтересів роботодавців 1. Представництво колективних інтересів роботодавців здійснюють організації роботодавців, їх об'єднання відповідно до закону." | Враховано | Стаття 344. Представництво колективних інтересів роботодавців 1. Представництво колективних інтересів роботодавців здійснюють організації роботодавців, їх об'єднання відповідно до закону. |
| -2550- Беспалий Б.Я. Стаття 354. Узгодити із законом "Про організації роботодавців" | Враховано редакційно | |||
| -2551- Єхануров Ю.І. Статтю 354 Викласти в такій редакції: "Стаття. Представництво колективних інтересів роботодавців 1. Представництво колективних інтересів роботодавців здійснюють організації роботодавців, їх об'єднання відповідно до закону." | Відхилено | |||
| 1646. | 1. Особи, які наділяються повноваженнями виступати від імені роботодавця в колективних трудових відносинах, визначаються статутами (положеннями) юридичних осіб - роботодавців. Роботодавці - фізичні особи також мають право брати участь у колективних трудових відносинах. | |||
| 1647. | 2. Роботодавці мають право на створення організацій роботодавців у межах відповідної території (однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць), за галузевою ознакою (виділенням галузі за будь-якими особливостями виробництва) та на національному рівні відповідно до закону. | |||
| 1648. | 3. До організацій роботодавців вправі входити юридичні особи приватного права і роботодавці - фізичні особи. Юридичні особи публічного права можуть входити до організацій роботодавців у випадках і порядку, передбачених законодавством. | |||
| 1649. | 4. У колективних трудових відносинах на територіальному, галузевому і національному рівні беруть участь організації роботодавців та їх об'єднання, що мають відповідний статус. У передбачених законом випадках для участі в колективних трудових відносинах організації роботодавців та їх об'єднання створюють спільний представницький орган. Кількість представників кожної організації роботодавців, їх об'єднань у спільному представницькому органі повинна бути пропорційною кількості працівників, що перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, яких вони представляють, але не менше одного представника. | |||
| 1650. | Стаття 355. Здійснення прав працівників у колективних трудових відносинах | -2552- Хара В.Г. Статт. 355 викласти в такій редакції: "Стаття. Здійснення прав та представництво колективних інтересів працівників" | Враховано | Стаття 345. Здійснення прав та представництво колективних інтересів працівників |
| 1651. | 1. Працівники здійснюють свої права у колективних трудових відносинах як безпосередньо, так і через представницькі органи (представників). | -2553- Хара В.Г. Частину 1 статті 355 викласти в такій редакції: "1. Працівники здійснюють свої права у соціальному партнерстві як безпосередньо, так і через представницькі органи (представників). " | Враховано | 1. Працівники здійснюють свої права в соціальному партнерстві як безпосередньо, так і через представницькі органи (представників). |
| 1652. | 2. Здійснюючи функції представництва, профспілки або вільно обрані працівниками представники (представник) можуть набувати у колективних трудових відносинах власних прав та брати на себе відповідні зобов'язання. | -2554- Хара В.Г. Частину 1 статті 358 перенести і записати як частину 2 статті 355 з таким змістом: "2. Безпосереднім вважається здійснення працівниками своїх прав у соціальному партнерстві шляхом проведення зборів та конференцій, а також шляхом збирання підписів." | Враховано | 2. Безпосереднім вважається здійснення працівниками своїх прав у соціальному партнерстві шляхом проведення зборів та конференцій, а також шляхом збирання підписів. 3. Представництво колективних інтересів працівників перед роботодавцем здійснюють професійні спілки відповідно до закону. Якщо інтереси працівників перед роботодавцем представляють кілька професійних спілок, вони утворюють об'єднаний представницький орган, до складу якого на пропорційній основі включаються представники кожної професійної спілки, але не менше одного представника. У разі відсутності професійної спілки інтереси працівників представляють вільно обрані працівниками представники (представник). |
| -2555- Хара В.Г. Статтю 355 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. Представництво колективних інтересів працівників перед роботодавцем здійснюють професійні спілки відповідно до закону. Якщо інтереси працівників перед роботодавцем представляють кілька професійних спілок, вони утворюють об'єднаний представницький орган, до складу якого на пропорційній основі включаються представники кожної професійної спілки, але не менше одного представника. У разі відсутності професійної спілки інтереси працівників представляють вільно обрані працівниками представники (представник)." | Враховано | |||
| 1653. | Стаття 356. Представництво колективних інтересів працівників перед роботодавцем | -2556- Хара В.Г. Статтю 356 виключити, оскільки питання, які вона регулює враховано у статтях 337 і 343 нової редакції. | Враховано | |
| 1654. | 1. Представництво колективних інтересів працівників перед роботодавцем здійснюють профспілки відповідно до закону. | |||
| 1655. | 2. Якщо інтереси працівників перед роботодавцем представляють кілька профспілок, ці профспілки (їх органи або представники) утворюють спільний представницький орган, до складу якого на пропорційній основі включаються представники кожної профспілки, але не менше одного представника. | -2557- Анісімов В.О. В статті 356 в п.2 додати наступний абзац: "У разі недосягнення згоди щодо колективного договору у спільному представницькому органі загальні збори (конференція) трудового колективу приймає найбільш прийнятний проект колективного договору і доручає профспілці або іншому уповноваженому трудовим колективом органу, який розробив проект, на його основі провести переговори і укласти затверджений загальними зборами (конференцією) колективний договір від імені трудового колективу з власником або уповноваженим ним органом. Якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об'єднаний представницький орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов'язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об'єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору". | Враховано редакційно (у статті 343) | |
| 1656. | 3. У разі відсутності профспілки інтереси працівників представляють вільно обрані працівниками представники (представник). | |||
| 1657. | Стаття 357. Представництво інтересів працівників відповідної території, галузі та на національному рівні | -2558- Хара В.Г. Стаття 357 виключити, оскільки за змістом відображена в стаття: 336, 337 нової редакції | Враховано | |
| 1658. | 1. Представництво інтересів працівників відповідної території здійснюється профспілками, їх організаціями та об'єднаннями за умови, що профспілки, їх організації та об'єднання мають статус місцевих, обласних або реґіональних. | |||
| 1659. | 2. Представництво інтересів працівників галузі здійснюється всеукраїнськими профспілками, їх організаціями та об'єднаннями, що діють у цій галузі. При цьому галузь може виділятися за будь-якими особливостями виробництва, праці, її умов та оплати. | |||
| 1660. | 3. Представництво інтересів працівників на національному рівні здійснюють профспілки та їх об'єднання, що відповідно до законодавства мають статус всеукраїнських. | -2559- Беспалий Б.Я. Стаття 357, частина 3. Слово "законодавства" замінити словом "закону" | Враховано (у статті 343) | |
| 1661. | 4. У передбачених законом випадках профспілки, їх організації та об'єднання повинні утворити спільний представницький орган для участі у колективних трудових відносинах на відповідному рівні. Кількість представників в об'єднаному представницькому органі при цьому повинна бути пропорційною кількості членів відповідних профспілок, але не менше одного представника. | |||
| 1662. | Стаття 358. Безпосереднє здійснення працівниками своїх прав у колективних трудових відносинах | -2560- Хара В.Г. Статтю 358 перенести до статті 343 як частину 2 | Враховано | |
| 1663. | 1. Безпосереднім вважається здійснення працівниками своїх прав у колективних трудових відносинах шляхом проведення зборів та конференцій, а в передбачених законом випадках - шляхом збирання підписів. | -2561- Коновалюк В.І. Статтю 358 після слів: "трудових відносинах шляхом" доповнити словами: "прийняття участі у вирішення колективного трудового спору (конфлікту), " | Відхилено | |
| -2562- Анісімов В.О. В статті 358 в п.1 вилучити словосполучення "а в передбачених законом випадках", замінивши його словосполученням "а також". | Відхилено | |||
| 1664. | Стаття 359. Збори працівників | Стаття 346. Збори працівників | ||
| 1665. | 1. Працівники підприємств, установ, організацій, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, працівники структурних підрозділів підприємств, установ, організацій, окремі категорії працівників мають право проводити збори та конференції. | -2563- Хара В.Г. Частину 1 статті 359 викласти в такій редакції: "1. Працівники юридичних осіб, їх структурних підрозділів, окремі категорії працівників мають право проводити збори та конференції." | Враховано | 1. Працівники юридичних осіб, їх структурних підрозділів, окремі категорії працівників мають право проводити збори та конференції. |
| 1666. | 2. Збори працівників скликаються органами (представниками), що здійснюють представництво колективних інтересів працівників, ініціативними групами чи ініціаторами з числа працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем. Про проведення зборів працівникам повідомляється в оголошеннях, а у разі необхідності - іншими способами. Працівник, який з поважних причин не може взяти участь у зборах, може доручити іншому працівникові, який перебуває в трудових відносинах з цим же роботодавцем, взяти участь у зборах від його імені. Повноваження на таке представництво оформляється відповідно до законодавства. | -2564- Беспалий Б.Я. Стаття 359, частина 2. Третє речення після тексту "у зборах, може" доповнити словом "письмово", а речення 4 вилучити | Відхилено | 2. Збори працівників скликаються представниками, які здійснюють представництво колективних інтересів працівників, ініціативними групами чи ініціаторами з числа працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем. Про проведення зборів працівникам повідомляється в оголошеннях, а в разі необхідності - іншими способами. Працівник, який з поважних причин не може взяти участь у зборах, може доручити іншому працівникові, який перебуває в трудових відносинах з цим же роботодавцем, взяти участь у зборах від його імені. Повноваження на таке представництво оформляється відповідно до законодавства. |
| 1667. | 3. Роботодавець або його представники можуть брати участь у зборах працівників у разі прийняття про це рішення зборів. | -2565- Сас С.В. У статті 359: - частину третю доповнити словами "або представницьким органом‚ що здійснює представництво‚ або ініціативною групою." | Відхилено | 3. Роботодавець або його представники можуть брати участь у зборах працівників у разі прийняття про це рішення зборів або запрошення представниками працівників. |
| -2566- Хара В.Г. Частину 3 статті 359 доповнити такими словами: "або запрошення представниками працівників." | Враховано | |||
| -2567- Чикал А.В. Стаття 359 - частину 3 доповнити словами "або представницьким органом, що здійснює представництво, або ініціативною групою". | Відхилено | |||
| 1668. | 4. Збори працівників є правоможними за умови участі більше половини працівників підприємства, установи, організації, їх структурного підрозділу або відповідної категорії працівників. | 4. Збори працівників є правоможними за умови участі більше половини працівників юридичної особи, її структурного підрозділу або відповідної категорії працівників. | ||
| 1669. | 5. Рішення на зборах ухвалюється більшістю голосів присутніх на зборах працівників (їх представників). Рішення оформляється окремим документом, що підписується головою та секретарем зборів, або вноситься до протоколу зборів, що підписується тими ж особами. | 5. Рішення на зборах ухвалюється більшістю голосів присутніх на зборах працівників (їх представників). Рішення оформляється окремим документом, що підписується головою та секретарем зборів, або вноситься до протоколу зборів, що підписується тими ж особами. | ||
| 1670. | Стаття 360. Конференції працівників | Стаття 347. Конференції працівників | ||
| 1671. | 1. Конференції працівників проводяться у разі неможливості скликання зборів або забезпечення участі в них більшості працівників з будь-яких причин. Право скликання конференцій здійснюється відповідно до частини другої статті 390 цього Кодексу. | -2568- Хара В.Г. У ч.1 статті 360 цифру "390" замінити цифрою "359" | Враховано | 1. Конференції працівників проводяться в разі неможливості скликання зборів або забезпечення участі в них більшості працівників з будь-яких причин. Право скликання конференцій здійснюється відповідно до частини другої статті 346 цього Кодексу. |
| 1672. | 2. Норма представництва та порядок обрання делегатів конференції визначається зборами або конференцією найманих працівників. Якщо на момент проведення зборів або конференції це не визначено, право встановлення норми представництва та порядку обрання делегатів конференції надається органу, що здійснює представництво колективних інтересів працівників, ініціативній групі або ініціаторам, які скликають конференцію. | -2569- Чикал А.В. Стаття 360 - у частині 2 слово "зборами" замінити на слова "органом, який скликає збори" і далі за текстом. | Відхилено | 2. Норма представництва та порядок обрання делегатів конференції визначаються зборами або конференцією працівників. Якщо на момент проведення зборів або конференції це не визначено, право встановлення норми представництва та порядку обрання делегатів конференції надається органу, що здійснює представництво колективних інтересів працівників, ініціативній групі або ініціаторам, які скликають конференцію. |
| 1673. | 3. Конференції працівників організовуються і проводяться у порядку, визначеному частинами другою і третьою статті 359 цього Кодексу. | 3. Конференції працівників організовуються і проводяться в порядку, визначеному частинами другою і третьою статті 346 цього Кодексу. | ||
| 1674. | 4. Конференція працівників є правоможною за умови, що в ній бере участь не менше двох третин загальної кількості обраних делегатів. | 4. Конференція працівників є правоможною за умови, що в ній бере участь не менше двох третин загальної кількості обраних делегатів. | ||
| 1675. | 5. Рішення конференції ухвалюється більшістю присутніх на конференції делегатів. Рішення оформляється у порядку, визначеному частиною п'ятою статті 359 цього Кодексу. | 5. Рішення конференції ухвалюється більшістю присутніх на конференції делегатів. Рішення оформляється в порядку, визначеному частиною п'ятою статті 346 цього Кодексу. | ||
| 1676. | Стаття 361. Скасування і визнання недійсними рішень зборів та конференцій працівників | Стаття 348. Скасування і визнання недійсними рішень зборів та конференцій працівників | ||
| 1677. | 1. Рішення зборів та конференцій працівників можуть бути скасовані зборами або конференцією працівників. | 1. Рішення зборів та конференцій працівників можуть бути скасовані зборами або конференцією працівників. | ||
| 1678. | 2. Рішення зборів або конференції працівників може бути визнане недійсним судом, якщо воно суперечить трудовому законодавству, угодам чи колективному договору. | -2570- Коновалюк В.І. Статтю 361 доповнити частиною такого змісту: "3. Доповідачем у судовому засіданні від працівників виступає особа, яка була головуючою на конференції працівників або інша особа, яку делегують працівники." | Відхилено | 2. Рішення зборів або конференції працівників може бути визнане недійсним судом, якщо воно суперечить трудовому законодавству, угодам чи колективному договору. |
| 1679. | Стаття 362. Обов'язок роботодавців створювати умови для здійснення прав працівників у колективних трудових відносинах | -2571- Єхануров Ю.І. Статтю 362 виключити | Враховано | |
| 1680. | 1. Роботодавець зобов'язаний створити умови для здійснення працівниками та їх представницькими органами (представниками) прав у колективних трудових відносинах. | |||
| 1681. | Стаття 363. Роль органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у формуванні колективних трудових відносин | -2572- Хара В.Г. Перенести із змінами до статті 338 нової редакції. | Враховано | |
| 1682. | 1. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень сприяють працівникам та роботодавцям у створенні ними організацій, їх консолідації та забезпеченні рівних можливостей для участі в колективних трудових відносинах. | |||
| 1683. | 2. На вимогу профспілок, їх організацій та об'єднань, а також роботодавців, їх організацій та об'єднань цих організацій органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування повинні надавати інформацію, що стосується трудових відносин, зайнятості тощо. | |||
| 1684. | 3. До прийняття нормативно-правових актів з питань трудових відносин органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування зобов'язані запитати думку профспілок, їх організацій або об'єднань, роботодавців, їх організацій та об'єднань організацій роботодавців, що діють на відповідному рівні, щодо змісту таких актів. | -2573- Беспалий Б.Я. Стаття 363, частина 3. Текст "трудових відносин, зайнятості тощо" замінити текстом "відносин, що відповідно до цього Кодексу регулюються трудовим законодавством" | Відхилено | |
| -2574- Борщевський В.В. Стаття 363. У частині 3 слово "запитати" замінити на слово "врахувати". | Відхилено | |||
| 1685. | 4. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування поряд з роботодавцями і працівниками (їх представниками) беруть участь у колективних відносинах як одна з їх сторін у випадках, передбачених законом. Зазначені органи у передбачених законом випадках можуть брати участь у колективних трудових відносинах як представники роботодавців. | |||
| 1686. | Стаття 364. Взаємні консультації сторін колективних трудових відносин та надання інформації | -2575- Хара В.Г. Перенести із змінами до статті 341 нової редакції. | Враховано | |
| 1687. | 1. Кожна із сторін колективних трудових відносин вправі в будь-який час звернутися до іншої сторони з пропозицією провести консультації або надати інформацію, що стосується таких відносин. Сторона, яка отримала таку пропозицію, зобов'язана взяти участь у консультаціях або надати відповідну інформацію. Сторона колективних трудових відносин, що надала інформацію іншій стороні, вправі визнати її конфіденційною. У цьому разі сторона, що отримала зазначену інформацію, зобов'язана забезпечити її нерозголошення. | -2576- Хара В.Г. Стаття 364 ч. 1 Третє та четверте речення виключити. | Враховано | |
| -2577- Сас С.В. У статті 364: - друге речення частини першої доповнити словами "у терміни‚ визначені законом". Третє та четверте речення виключити. Необхідність приведення у відповідність до діючого законодавства. | Враховано частково | |||
| -2578- Анісімов В.О. В статті 364 в п.1 вилучити два останніх речення, які починаються словами "сторона колективних трудових відносин, що надала інформацію іншій стороні...". | Враховано частково | |||
| -2579- Чикал А.В. Стаття 364 - друге речення частини 1 доповнити словами "у терміни визначені законом". Третє речення виключити. | Враховано частково | |||
| 1688. | 2. Роботодавець зобов'язаний погодити з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником) рішення (наказ), яким затверджуються нормативні акти, що регулюють індивідуальні трудові відносини з питань, які відповідно до закону вирішуються колективними договорами, якщо колективний договір не укладався. Законом встановлюються випадки, коли роботодавець має право прийняти рішення тільки після запитування думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника) або проведення консультацій з таким органом (представником). | -2580- Анісімов В.О. В статті 364 в п.2 вилучити останнє речення, яке починається словами: "Законом встановлюються випадки, коли роботодавець...". | Враховано | |
| 1689. | 3. Для погодженого вирішення питань, що виникають у соціально-трудовій сфері на національному рівні, із представників всеукраїнських профспілок та їх об'єднань, всеукраїнських організацій роботодавців та їх об'єднань та Кабінету Міністрів України утворюється дорадчий орган з питань соціального партнерства. | |||
| 1690. | 4. З метою розв'язання колективних трудових спорів утворюється національна служба посередництва і примирення. | -2581- Сухий Я.М. Стаття 364 ч.4: Після слів "розв'язання колективних трудових спорів" доповнити словами "здійснення посередництва і примирення" доповнити другим речення такого змісту: "Правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів визначаються відповідними законами" | Враховано частково (в статті 374 нової редакції) | Глава 2 Колективні переговори та укладання колективних договорів та угод |
| -2582- Майко В.І. В частині 4 статті 364: - після слів „трудових спорів" додати слова „здійснення посередництва і примирення". - після слів „національна служба посередництва і примирення" додати слова „Правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів визначаються відповідними законами." | Враховано частково (в статті 374 нової редакції) | |||
| -2583- Бронніков В.К. В частині 4 статті 364: - після слів „трудових спорів" додати слова „здійснення посередництва і примирення". - частину доповнити абзацом такого змісту: „Правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів визначаються відповідними законами." | Враховано частково (в статті 374 нової редакції) | |||
| -2584- Пеклушенко О.М. До статті 364. У частині четвертій після слова "спорів" доповнити словами "здійснення посередництва і примирення". Доповнити частиною п'ятою такого змісту: "Правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів визначаються відповідними законами." | Враховано частково (в статті 374 нової редакції) | |||
| -2585- Хара В.Г. Книгу 6 доповнити главою 2 такого змісту: "Глава 2. Колективні переговори та укладення колективних договорів та угод" | Враховано | |||
| 1691. | Стаття 365. Колективні переговори та укладення колективного договору, угоди. | Стаття 349. Колективні переговори та укладення колективного договору, угоди | ||
| 1692. | 1. Право на ведення колективних переговорів щодо розроблення, укладення колективного договору, угоди чи внесення до них змін мають представники працівників, роботодавці чи їх представники. | 1. Право на ведення колективних переговорів щодо розроблення, укладення колективного договору, угоди чи внесення до них змін мають представники працівників, роботодавці чи їх представники. | ||
| 1693. | 2. Не допускається ведення переговорів та укладення колективних договорів, угод від імені працівників особами, які уповноважені власником виконувати функції з управління майном або наділені правом прийняття (звільнення) на роботу. | -2586- Коновалюк В.І. Частину 2 статті 365 викласти у такій редакції: "2. Не допускається ведення переговорів та укладення колективних договорів та угод від імені працівників особам, які представляють роботодавців, а також організаціям або органам, які створені або фінансуються роботодавцями, органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, політичним партіям, за виключенням випадків, передбачених законом." | Враховано | 2. Не допускається ведення переговорів та укладання колективних договорів, угод від імені працівників особами, які уповноважені власником виконувати функції з управління майном або наділені правом прийняття (звільнення) на роботу, а також організаціям або органам, які створені або фінансуються роботодавцями, органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, політичним партіям, за виключенням випадків, передбачених законом. |
| 1694. | 3. Колективні переговори є обов'язковими, якщо цього вимагає хоча б одна сторона колективних трудових відносин. Ухилення від колективних переговорів тягне за собою відповідальність, встановлену законом. | -2587- Хара В.Г. Після статті 365 доповнити статті такого змісту: "Стаття. Підготовка до ведення колективних переговорів 1. Укладенню колективного договору чи угоди передують колективні переговори. 2. Будь-яка сторона колективного договору чи угоди за три місяці до закінчення строку дії колективного договору чи угоди або визначеного ними строку в письмовій формі вносить іншій стороні пропозицію про початок колективних переговорів. Інша сторона протягом семи календарних днів з дня одержання цієї пропозиції повинна розпочати колективні переговори, а в разі створення, відповідно до частини третьої статті 343, об'єднаного представницького органу сторін для укладення колективного договору - протягом п'ятнадцяти календарних днів і для укладення угоди - тридцяти календарних днів з повідомленням про це іншої сторони. 3. Початком переговорів вважається перше спільне засідання представників сторін. Стаття. Порядок ведення колективних переговорів 1. Порядок і строки ведення колективних переговорів щодо укладання колективного договору чи угоди або внесення змін до них визначаються сторонами і оформляються протоколом, що підписується усіма представниками від кожної сторони. 2. Для ведення колективних переговорів і підготовки проектів колективного договору чи угоди сторони колективного договору чи угоди представники або їх представницькі органи створюють робочу комісію з рівною кількістю представників, яких кожна сторона визначає самостійно. 3. Робоча комісія готує проект колективного договору чи угоди на основі письмових пропозицій, що надійшли від працівників, професійних спілок та їх об'єднань, роботодавців, їх організацій та об'єднань і вносить його на розгляд сторін. 4. Сторони колективного договору чи угоди можуть за взаємною згодою на визначений ними строк зупинити колективні переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання даних для підготовки відповідних рішень і пошуку компромісів. 5. Сторони колективного договору чи угоди зобов'язані надавати учасникам колективних переговорів необхідну інформацію для ведення переговорів. Учасники колективних переговорів не мають права розголошувати відомості, що є державною та комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією. 6. Переговори, як правило, повинні тривати не більш як три місяці і вважаються завершеними лише після підписання колективного договору чи угоди. | Враховано | 3. Колективні переговори є обов'язковими, якщо цього вимагає хоча б одна сторона колективних трудових відносин. Ухилення від колективних переговорів тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Стаття 350. Підготовка до ведення колективних переговорів 1. Укладенню колективного договору чи угоди передують колективні переговори. 2. Будь-яка сторона колективного договору чи угоди за три місяці до закінчення строку дії колективного договору чи угоди або визначеного ними строку в письмовій формі вносить іншій стороні пропозицію про початок колективних переговорів. Інша сторона протягом семи календарних днів з дня одержання цієї пропозиції повинна розпочати колективні переговори, а в разі створення (частина третя статті 345 цього Кодексу) об'єднаного представницького органу для укладення колективного договору - протягом п'ятнадцяти календарних днів (для укладення угоди - протягом тридцяти календарних днів) з повідомленням про це іншої сторони. 3. Початком переговорів вважається перше спільне засідання представників сторін. Стаття 351. Порядок ведення колективних переговорів 1. Порядок і строки ведення колективних переговорів щодо укладення колективного договору чи угоди або внесення змін до них визначаються сторонами і оформляються протоколом, що підписується всіма представниками від кожної сторони. 2. Для ведення колективних переговорів і підготовки проектів колективного договору чи угоди сторони колективного договору чи угоди, представники або їх представницькі органи створюють робочу комісію з рівною кількістю представників, яких кожна сторона визначає самостійно. 3. Робоча комісія готує проект колективного договору чи угоди на основі письмових пропозицій, що надійшли від працівників, професійних спілок та їх об'єднань, роботодавців, їх організацій та об'єднань організацій роботодавців і вносить його на розгляд сторін. 4. Сторони колективного договору чи угоди можуть за взаємною згодою на визначений ними строк зупинити колективні переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання даних для підготовки відповідних рішень і пошуку компромісів. 5. Сторони колективного договору чи угоди зобов'язані надавати учасникам колективних переговорів необхідну інформацію для ведення переговорів. Учасники колективних переговорів не мають права розголошувати відомості, що є державною та комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією. 6. Переговори, як правило, повинні тривати не більше трьох місяцв і вважаються завершеними лише після підписання колективного договору чи угоди. Стаття 352. Гарантії та компенсації учасникам колективних переговорів 1. Особи, які беруть участь у колективних переговорах як представники сторін колективного договору чи угоди, а також фахівці, запрошені до участі в роботі комісій, на час ведення колективних переговорів і підготовки проекту колективного договору чи угоди звільняються від виконання обов'язків за основним місцем роботи із збереженням середнього заробітку та місця роботи (посади), їм можуть надаватися інші гарантії та компенсації, передбачені трудовим законодавством, колективним договором і угодою. |
| -2588- Хара В.Г. Стаття. Гарантії та компенсації учасникам колективних переговорів 1. Особи, які беруть участь у колективних переговорах як представники сторін колективного договору чи угоди, а також фахівці, запрошені до участі в роботі комісій, на час ведення колективних переговорів і підготовки проекту колективного договору чи угоди звільняються від виконання обов'язків за основним місцем роботи із збереженням середнього заробітку та місця роботи (посади), їм можуть надаватися інші гарантії та компенсації, передбачені трудовим законодавством, колективним договором і угодою." | Враховано | |||
| 1695. | Стаття 366. Колективний договір | -2589- Хара В.Г. Статтю 366 із зміною нумерації частин викласти в такій редакції: "1. Колективний договір - правовий акт, що регулює трудові та соціально-економічні відносини між працівниками і роботодавцем, встановлює трудові та соціально-економічні права та гарантії для працівників." | Враховано | Стаття 353. Колективний договір 1. Колективний договір - правовий акт, що регулює трудові та соціально-економічні відносини між працівниками і роботодавцем, встановлює трудові та соціально-економічні права і гарантії для працівників. |
| 1696. | 1. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі та організації незалежно від форми власності, виду діяльності, їх структурних підрозділах, а також у роботодавця - фізичної особи. | -2590- Хара В.Г. Ч. 1 статті 366 викласти в такій редакції: "2. Колективний договір укладається в юридичній особі, її структурних підрозділах, а також у роботодавця - фізичної особи." | Враховано | 2. Колективний договір укладається в юридичній особі, її структурних підрозділах, а також у роботодавця - фізичної особи. |
| -2591- Петров О.В. Стаття 366 ч.1 після слів: "Колективний договір" доповнити слово: "обов'язково" | Відхилено | |||
| -2592- Коновалюк В.І. В статті 366 ч.1 після слів: "Колективний договір" доповнити словами: "є локальним нормативним актом, який обов'язково " далі за текстом. | Відхилено | |||
| -2593- Беспалий Б.Я. Стаття 366, частина 1. Слово "укладається" замінити текстом "може укладатись". | Відхилено | |||
| -2594- Чикал А.В. Стаття 366 - в частині 1 після слів колективний договір" доповнити словом "обов'язково". | Відхилено | |||
| -2595- Артеменко Ю.А. Частину 1 статті 366 "Колективний договір" викласти в такій редакції: "1. Колективний договір обов'язково укладається на підприємстві, в установі та організації незалежно від форми власності, виду діяльності, їх структурних підрозділах, а також у роботодавця - фізичної особи. | Відхилено | |||
| -2596- Бондарчук О.В. Борщевський В.В. Стаття 366. В частині 1 цієї статті після слів "колективний договір" доповнити словом "обов'язково". | Відхилено | |||
| -2597- Александровська А.О. Частину 1 ст. 366 викласти в редакції: "1. Колективний договір в обов'язковому порядку укладається на підприємстві, в установі та організації незалежно від форми власності, виду діяльності, їх структурних підрозділах, а також у роботодавця - фізичної особи". | Відхилено | |||
| 1697. | 2. У структурних підрозділах підприємств, установ, організацій колективний договір укладається за наявності згоди сторін, що уповноважені на ведення колективних переговорів. | -2598- Хара В.Г. Ч.2 викласти в такій редакції: "3. У структурних підрозділах юридичної особи колективний договір укладається за наявності згоди сторін." | Враховано | 3. У структурних підрозділах юридичної особи колективний договір укладається за наявності згоди сторін. |
| 1698. | 3. Зміст колективного договору визначається сторонами колективних переговорів самостійно в межах їх повноважень з урахуванням вимог закону. У колективному договорі встановлюються правила, що регулюють трудові відносини між працівниками та роботодавцями, їх зобов'язання, що стосуються розвитку виробництва, удосконалення організації праці, покращення умов праці та виробничого побуту. | -2599- Хара В.Г. Ч.3 статті 366 викласти в такій редакції: "4. Колективний договір може укладатись для декількох юридичних осіб з однаковим видом діяльності, що належать одному власникові." | Враховано | 4. Колективний договір може укладатися для декількох юридичних осіб з однаковим видом діяльності, що належать одному власникові. |
| 1699. | 4. Колективним договором не можуть установлюватися умови, які призводять до погіршення порівняно із законодавством та угодами становища працівників. | -2600- Хара В.Г. Ч.4 статті 366 викласти в такій редакції: "5. Положення колективних договорів, що погіршують, порівняно із трудовим законодавством та угодами, становище працівників чи суперечать їм, є недійсними." | Враховано | 5. Положення колективних договорів, що погіршують порівняно із трудовим законодавством та угодами становище працівників чи суперечать їм, є недійсними. |
| 1700. | 5. Трудовим договором не можуть установлюватися умови, які призводять до погіршення порівняно із колективним договором становища працівника. | -2601- Коновалюк В.І. Частину 5 статті 366 - відхилити | Враховано | |
| 1701. | 6. Колективний договір поширюється на всіх працівників підприємства, установи, організації (всіх працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем - фізичною особою). | -2602- Хара В.Г. Частину 6 статті 366 виключити, оскільки за змістом вона зазначена у статті 354 частину 7 виключити оскільки її зміст відображено в книзі 2 главі 1 | Враховано | |
| -2603- Бондаренко Г.І. Стаття 366. Пункт 6 доповнити положенням: "умови колективного договору є обов'язковими до виконання сторонами, які його уклали" | Відхилено | |||
| -2604- Борщевський В.В. Стаття 366. Частину 6 доповнити реченням "Умови колективного договору є обов'язковими до виконання сторонами, які його уклали". | Відхилено | |||
| 1702. | 7. У разі коли колективним договором встановлюються умови, які призводять до погіршення порівняно з раніше укладеними трудовими договорами становища працівників, такі трудові договори зберігають чинність протягом обумовленого в них строку або безстроково, якщо такий строк не встановлено. | -2605- Артеменко Ю.А. Статтю 366 доповнити новою частиною 8 такого змісту: "8. Строки, порядок ведення переговорів, зміст колективного договору, порядок розробки, укладання та внесення змін і доповнень до нього регулюються Законом України "Про колективні договори і угоди" | Відхилено | Стаття 354. Зміст колективного договору 1. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання трудових та соціально-економічних відносин, зокрема : організації виробництва і праці; забезпечення повної зайнятості; професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників; режиму роботи, тривалості робочого часу і часу відпочинку, встановлення правил внутрішнього трудового розпорядку; умов формування і зростання обсягів фонду оплати праці; мінімального рівня оплати праці; встановлення форм і систем оплати праці, відрядних розцінок, тарифної сітки, схем посадових окладів, умов запровадження, скасування та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень; строків і форм виплати заробітної плати; норм праці; соціально-побутових пільг; участі працівників у використанні прибутку підприємств (якщо це передбачено статутами); забезпечення прав та інтересів працівників у разі зміни форми власності, корпоратизації, реструктуризації, банкрутства чи ліквідації підприємства; умов праці; охорони праці; загальнообов'язкового державного соціального страхування; використання об'єктів соціально-побутового призначення; житлово-побутового забезпечення, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку, зайняття фізичною культурою і спортом працівників; умов для забезпечення профспілкової діяльності . 2. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з законодавством та угодами норми, соціально-побутові пільги, а також матеріальне заохочування працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, навчальних і спортивних закладів, організацій громадського харчування та організацій, що обслуговують працівників і не входять до його складу. Стаття 355. Порядок укладення колективного договору, внесення змін до нього 1. Проект колективного договору обговорюється у структурних підрозділах юридичної особи і виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) працівників і роботодавця для прийняття рішення про його схвалення та порядок підписання або відхилення. 2. Якщо одна зі сторін відхилить проект колективного договору чи окремі його положення, сторони зобов'язані поновити колективні переговори для пошуку взаємоприйнятного рішення. У такому разі строк додаткових переговорів не повинен перевищувати десяти календарних днів. Доопрацьований проект колективного договору або окремих його положень повторно виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) працівників і роботодавця. 3. Колективний договір підписується роботодавцем або його представником та уповноваженим (уповноваженими) представником (представниками) працівників не пізніше ніж через п'ять календарних днів після дня схвалення його загальними зборами (конференцією). 4. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об'єднаному представницькому органі для ведення колективних переговорів щодо укладення колективного договору, позбавляється права підписання колективного договору. 5. У разі недосягнення згоди щодо колективного договору в об'єднаному представницькому органі, утвореному первинними профспілковими організаціями, колективний договір вважається укладеним, якщо його після схвалення загальними зборами (конференцією) працівників підписали роботодавець та представник первинної профспілкової організації, яка представляє найбільшу кількість працівників юридичної особи. 6. До укладеного колективного договору може приєднатися інша (інші) первинна профспілкова організація (організації) юридичної особи, яка (які) взяла (взяли) на себе відповідні зобов'язання щодо його виконання. При цьому первинній профспілковій організації (організаціям) гарантуються права, визначені цим колективним договором. 7. Колективний договір укладається в письмовій формі та зберігається по одному підписаному примірнику в кожної зі сторін і реєструючому органі. 8. Зміни до колективного договору вносяться за взаємною згодою сторін у порядку, що визначений сторонами. Стаття 356. Дія колективного договору 1. Дія колективного договору поширюється на всіх працівників юридичної особи, окремі його норми можуть поширюватися на інших осіб, визначених колективним договором. 2. Колективний договір набирає чинності з дня його підписання або з дня, зазначеного в колективному договорі, та є обов'язковим для його сторін. 3. Сторони, які погодилися на укладення колективного договору, повинні щорічно укладати його не пізніше як до 1 лютого поточного року. До закінчення строку його дії сторони повинні розпочати колективні переговори щодо укладення нового колективного договору в порядку, передбаченому цим Кодексом. 4. В окремих випадках, при недосягненні згоди сторін на укладення нового колективного договору, продовжують діяти норми попереднього як мінімальні гарантії для працівників до укладення нового колективного договору. 5. Строк дії колективного договору визначається його сторонами. Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до прийняття сторонами рішення про продовження його дії або до укладення нового колективного договору. 6. У разі зміни підпорядкованості, злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, перепрофілювання юридичної особи колективний договір продовжує діяти протягом строку, на який його укладено, або за згодою сторін може бути переглянутий. У цей період сторони повинні розпочати колективні переговори про укладення нового чи внесення змін до чинного колективного договору. Якщо юридична особа ліквідується, колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації. У новоствореній юридичній особі після її державної реєстрації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк. Стаття 357. Обов'язок роботодавця щодо ознайомлення працівників з умовами колективного договору 1. Роботодавець зобов'язаний у тижневий термін від дня набрання чинності колективним договором або внесення змін до нього ознайомити з ним усіх працівників. 2. Роботодавець повинен ознайомити працівника з нормами колективного договору на його вимогу. |
| -2606- Ващук К.Т. Доцільним є внести до статті 366 положення, які б містили обов'язковість укладення колективного договору. Відсутність такої норми призведе до звуження діючих соціальних пільг, гарантій для працівників, які передбачені колективними угодами і договорами | Відхилено | |||
| -2607- Єдін О.Й. Включити до Трудового кодексу норму про обов'язковість укладання колективних договорів. | Відхилено | |||
| -2608- Майко В.І. Статтю 366 доповнити частиною 8 „Строки, порядок ведення переговорів, зміст колективного договору, порядок розробки, укладання та внесення змін і доповнень до нього регулюються Законом України "Про колективні договори і угоди" | Відхилено | |||
| -2609- Бронніков В.К. Статтю 366 доповнити частиною 8 такого змісту: „8 Строки, порядок ведення переговорів, зміст колективного договору, порядок розробки, укладання та внесення змін і доповнень до нього регулюються Законом України "Про колективні договори і угоди" | Відхилено | |||
| -2610- Пеклушенко О.М. До статті 366. Доповнити частиною восьмою такого змісту: 8. "Строки, порядок ведення переговорів, зміст колективного договору, порядок розробки, укладання та внесення змін і доповнень до нього регулюються Законом України "Про колективні договори і угоди". | Відхилено | |||
| -2611- Хара В.Г. Після статті 366 доповнити нові статті такого змісту: "Стаття. Зміст колективного договору 1. У колективному договорі встановлюється взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання трудових та соціально-економічних відносин, зокрема : організації виробництва і праці; забезпечення повної зайнятості; професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів на виробництві; режиму роботи, тривалості робочого часу і часу відпочинку, встановлення правил внутрішнього трудового розпорядку; умов формування і зростання обсягів фонду оплати праці; мінімального рівня оплати праці; встановлення форм і систем оплати праці, відрядних розцінок, тарифної сітки, схем посадових окладів, умов запровадження, скасування та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат; міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення; строки і форми виплати заробітної плати; норми праці; соціально-побутові пільги; участь працівників у використанні прибутку підприємств (якщо це передбачено статутами); забезпечення прав та інтересів працівників у разі зміни форми власності, корпоратизації, реструктуризації, банкрутства чи ліквідації підприємства; умов праці; охорони праці; соціального страхування; використання об'єктів соціально-побутового призначення; житлово-побутового забезпечення, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку, зайняття фізичною культурою і спортом працівників; умов для забезпечення профспілкової діяльності . 2. Колективний договір може передбачати додаткові, порівняно з законодавством та угодами норми, соціально-побутові пільги, а також матеріальне заохочування працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, навчальних і спортивних закладів, організацій громадського харчування і організацій, що обслуговують працівників і не входять до його складу. | Враховано | |||
| -2612- Хара В.Г. Стаття. Порядок укладення колективного договору, внесення змін до нього 1. Проект колективного договору обговорюється у структурних підрозділах юридичної особи і виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) працівників і роботодавця для прийняття рішення про його схвалення та порядку підписання або відхилення. 2. Якщо одна із сторін відхилить проект колективного договору чи окремі його положення, сторони зобов'язані поновити колективні переговори для пошуку взаємоприйнятного рішення. У такому разі строк додаткових переговорів не повинен перевищувати десяти календарних днів. Доопрацьований проект колективного договору або окремих його положень повторно виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) працівників і роботодавця. 3. Колективний договір підписується роботодавцем або його представником та уповноваженим (уповноваженими) представником (представниками) працівників не пізніше як через десять календарних днів від дня схвалення його загальними зборами (конференцією). 4. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об'єднаному представницькому органі для ведення колективних переговорів щодо укладення колективного договору, позбавляється права підписання колективного договору. 5. У разі недосягнення згоди щодо колективного договору в об'єднаному представницькому органі, утвореному первинними профспілковими організаціями, колективний договір вважається укладеним, якщо його після схвалення загальними зборами (конференцією) працівників підписали роботодавець та представник первинної профспілкової організації, яка представляє найбільшу кількість працівників юридичної особи. 6. До укладеного колективного договору може приєднатися інша (інші) первинна профспілкова організація (організації) юридичної особи, яка (які) взяла (взяли) на себе відповідні зобов'язання щодо його виконання. При цьому первинній профспілковій організації (організаціям) гарантуються права, визначені цим колективним договором. 7. Колективний договір укладається в письмовій формі і зберігається по одному підписаному примірнику у кожної із сторін і реєструючому органі. 8. Зміни до колективного договору вносяться за взаємною згодою сторін у порядку, що визначений сторонами. | Враховано | |||
| -2613- Хара В.Г. Стаття. Дія колективного договору 1. Дія колективного договору поширюється на всіх працівників юридичної особи, окремі його норми можуть поширюватися на інших осіб, визначених колективним договором. 2. Колективний договір набирає чинності з дня його підписання або з дня, зазначеного в колективному договорі і є обов'язковим для його сторін. 3. Сторони, які погодилися на укладення колективного договору, повинні щорічно укладати його не пізніше як до 1 лютого поточного року. До закінчення строку його дії сторони повинні розпочати колективні переговори щодо укладення нового колективного договору в порядку, передбаченому цим Кодексом. 4. В окремих випадках, при недосягненні згоди сторін на укладення нового колективного договору, продовжують діяти норми попереднього як мінімальні гарантії для працівників до укладення нового колективного договору. 5. Строк дії колективного договору визначається його сторонами. Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до прийняття сторонами рішення про продовження його дії або до укладення нового колективного договору. 6. У разі зміни підпорядкованості, злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, перепрофілювання юридичної особи колективний договір продовжує діяти протягом строку, на який його укладено, або за згодою сторін може бути переглянутий. У цей період сторони повинні розпочати колективні переговори про укладення нового чи внесення змін до чинного колективного договору. Якщо юридична особа ліквідується, колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації. У новоствореній юридичній особі після її державної реєстрації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк. Стаття. Обов'язок роботодавця щодо ознайомлення працівників з умовами колективного договору 1. Роботодавець зобов'язаний у тижневий термін від дня набрання чинності колективним договором або внесення змін до нього ознайомити з ним всіх працівників. 2. Роботодавець повинен ознайомити працівника з нормами колективного договору на його вимогу." | Враховано | |||
| 1703. | Стаття 367. Угоди | -2614- Хара В.Г. Статтю 367 викласти в такій редакції: "1. Угода - правовий акт, яким регулюються соціально-трудові відносини та встановлюються трудові та соціально-економічні права і гарантії для працівників. 2. Угода укладається на національному, галузевому та територіальному рівнях на дво - чи тристоронній основі. На національному рівні укладаються генеральна угода, галузеві (міжгалузеві) угоди. На територіальному рівні укладаються територіальні міжгалузеві угоди, а також можуть укладатися територіальні галузеві угоди. 3. Положення угод, які погіршують порівняно із законодавством та угодами вищого рівня становища працівників, що суперечать їм є недійсними." | Враховано | Стаття 358. Угоди 1. Угода - правовий акт, яким регулюються соціально-трудові відносини та встановлюються трудові та соціально-економічні права і гарантії для працівників. 2. Угода укладається на національному, галузевому та територіальному рівнях на дво- чи тристоронній основі. На національному рівні укладаються генеральна угода, галузеві (міжгалузеві) угоди. На територіальному рівні укладаються територіальні міжгалузеві угоди, а також можуть укладатися територіальні галузеві угоди. 3. Положення угод, які погіршують порівняно із законодавством та угодами вищого рівня становище працівників або суперечать їм, є недійсними. |
| 1704. | 1. Угодою регулюються соціально-трудові відносини і встановлюються трудові та соціально-економічні права і гарантії для працівників на національному, галузевому та територіальному рівні. | |||
| 1705. | 2. Ні одна із сторін не вправі відмовитися від проведення колективних переговорів щодо укладення угоди. | |||
| 1706. | 3. Угоди укладаються на національному, галузевому та територіальному рівні на дво- чи тристоронній основі. На національному рівні укладаються генеральна угода, галузеві (міжгалузеві) угоди. На територіальному рівні укладаються територіальні міжгалузеві угоди, а також можуть укладатися територіальні галузеві угоди. | -2615- Беспалий Б.Я. Стаття 367, частина 1. Слово "укладаються" замінити текстом "може укладатись". | Відхилено | |
| 1707. | 4. Сторонами угод, що укладаються на національному рівні, є: | |||
| 1708. | 1) генеральної угоди - всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців в особі уповноважених ними органів; Кабінет Міністрів України; всеукраїнські профспілки та їх об'єднання в особі уповноважених ними органів; | |||
| 1709. | 2) міжгалузевої, галузевої угоди - організації роботодавців та їх об'єднання, що діють у відповідній галузі, в особі уповноважених ними органів; центральні органи виконавчої влади; всеукраїнські профспілки та їх об'єднання, що діють у відповідній галузі, в особі уповноважених ними органів. | |||
| 1710. | 5. Сторонами угод, що укладаються на територіальному рівні, є організації роботодавців та їх об'єднання, що діють на відповідній території, в особі уповноважених ними органів, які об'єдналися для укладення угоди; місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування; профспілки, організації профспілок, їх об'єднання, які мають відповідний статус, які об'єдналися на цьому ж рівні для укладення угоди. | |||
| 1711. | 6. Стороною угод від працівників не можуть бути організації або органи, що створені чи фінансуються роботодавцями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями або уповноваженими ними органами, політичними партіями, релігійними організаціями. | -2616- Хара В.Г. Після статті 367 доповнити нові статті такого змісту: "Стаття. Сторони угод 1. Сторонами угод, що укладаються на національному рівні, є: 1) генеральної угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об'єднання; всеукраїнські організації роботодавців та їх об'єднання; Кабінет Міністрів України; 2) галузевої (міжгалузевої) угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об'єднання, що діють у відповідній галузі; організації роботодавців та їх об'єднання, що діють у відповідній галузі; центральні органи виконавчої влади. 2. Сторонами угод, що укладаються на територіальному рівні, є професійні спілки, їх об'єднання, які мають відповідний статус та об'єдналися для укладення угоди; організації роботодавців та їх об'єднання, що діють на відповідній території, які об'єдналися для укладення угоди; місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. 3. Стороною угод від працівників не можуть бути організації або органи, що створені чи фінансуються роботодавцями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями або уповноваженими ними органами, політичними партіями, релігійними організаціями. | Враховано | Стаття 359. Сторони угод 1. Сторонами угод, що укладаються на національному рівні, є: 1) генеральної угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об'єднання; всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців; Кабінет Міністрів України; 2) галузевої (міжгалузевої) угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об'єднання, що діють у відповідній галузі; організації роботодавців та їх об'єднання, що діють у відповідній галузі; центральні органи виконавчої влади. 2. Сторонами угод, що укладаються на територіальному рівні, є професійні спілки, їх об'єднання, які мають відповідний статус та об'єдналися для укладення угоди; організації роботодавців та їх об'єднання, що діють на відповідній території, які об'єдналися для укладення угоди; місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. 3. Стороною угод від працівників не можуть бути організації або органи, що створені чи фінансуються роботодавцями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями або уповноваженими ними органами, політичними партіями, релігійними організаціями. Стаття 360. Зміст угоди 1. Генеральною угодою встановлюються основні норми, принципи та взаємні зобов'язання сторін стосовно регулювання на національному рівні соціально-економічних та трудових відносин, стимулювання розвитку економіки, забезпечення економічних, соціальних і культурних прав працівників, зокрема щодо: гарантій праці, забезпечення повної зайнятості, соціального захисту безробітних; мінімальних гарантій оплати праці працівників; умов зростання фондів оплати праці та встановлення мінімальних міжгалузевих співвідношень в оплаті праці; загальнообов'язкового державного соціального страхування; режиму роботи та відпочинку; умов і соціально-економічних наслідків зміни форм власності, корпоратизації, реструктуризації, банкрутства чи ліквідації підприємств; охорони праці та здоров'я; розвитку соціального партнерства та регулювання трудових і соціальних відносин. Генеральною угодою можуть встановлюватися норми, пільги та гарантії працівникам більш високі порівняно з визначеними трудовим законодавством. 2. Галузевою (міжгалузевою) угодою встановлюються норми і гарантії, принципи, права та взаємні зобов'язання сторін стосовно регулювання соціально-економічних та трудових відносин у відповідній галузі, зокрема щодо: розробки та впровадження технічно обґрунтованих норм і нормативів праці; встановлення для підприємств галузі умов формування та зростання фондів оплати праці, рівня середньої заробітної плати; мінімальних гарантій оплати праці відповідно до кваліфікації, за видами робіт і виробництв, гарантованих мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки умов праці окремих професійних груп і категорій працівників; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; умов праці; охорони праці; житлово-побутового забезпечення, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку; забезпечення повної зайнятості та соціального захисту вивільнюваних працівників; соціального забезпечення та загальнообов'язкового державного соціального страхування; розвитку соціального партнерства та умов для забезпечення профспілкової діяльності. Галузева (міжгалузева) угода може передбачати порівняно із трудовим законодавством та генеральною угодою додаткові права, пільги та гарантії працівникам. 3. Територіальна угода встановлює норми, принципи та взаємне зобов'язання сторін стосовно регулювання на територіальному рівні соціально-економічних та трудових відносин, стимулювання розвитку підприємств, забезпечення економічних, соціальних і культурних прав працівників, зокрема щодо: гарантій праці, забезпечення продуктивної зайнятості, соціального захисту безробітних; мінімальних гарантій оплати праці; участі сторін у вирішенні питань загальнообов'язкового державного соціального страхування; режиму роботи та відпочинку; умов і соціально-економічних наслідків приватизації (реприватизації), реструктуризації та банкрутства підприємств; охорони праці та здоров'я; житлово-побутового забезпечення, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку; регіонального прожиткового мінімуму для визначення регіональних соціальних нормативів та стандартів; сприяння розвитку виробництва; розвитку соціально-побутової сфери; встановлення тарифів та нормативів на транспорт для населення тощо; соціальних пільг і гарантій; розвитку соціального партнерства та умов для забезпечення профспілкової діяльності . Територіальна угода може включати, виходячи з умов та економічних можливостей відповідних адміністративно-територіальних одиниць, більш високі порівняно з установленими генеральною і у відповідних випадках галузевою угодами соціальні гарантії та компенсації працівникам. Стаття 361. Дія угоди 1. Норми генеральної угоди діють безпосередньо на всіх юридичних особах і є обов'язковими для дотримання в колективних договорах та угодах усіх інших рівнів. Норми галузевої (міжгалузевої) угоди діють безпосередньо та є обов'язковими для застосування в колективних договорах і виконання на всіх юридичних особах, які за основним видом діяльності відповідно до державного реєстру належать до даної галузі. Норми територіальної угоди діють безпосередньо і є обов'язковими для застосування в колективних договорах і виконання юридичними особами, розташованими на відповідній території. 2. Угода набирає чинності з дня її підписання повноважними представниками сторін або з дня, зазначеного в угоді. Сторони, які погодилися на укладання угод, повинні укласти їх не пізніше: генеральну - до 1 грудня; галузеві (міжгалузеві), територіальну - до 1 січня наступного року. До закінчення строку, на який укладена угода, сторони повинні розпочати колективні переговори щодо укладання нової угоди або перегляду чинної в порядку, передбаченому цим Кодексом. В окремих випадках при недосягненні згоди сторін на укладення нової угоди продовжують діяти норми попередньої, як мінімальні гарантії для працівників, до укладення нової угоди. Угода не втрачає чинності в разі зміни складу, структури, найменування органу (органів), уповноваженого (уповноважених) роботодавцем, чи професійної спілки, їх об'єднань, від імені яких вона укладена. Стаття 362. Порядок підписання угоди, внесення змін до неї 1. Угода підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через десять календарних днів після завершення колективних переговорів або в інші строки, визначені за згодою сторін. 2. У разі недосягнення згоди в об'єднаному представницькому органі професійних спілок чи роботодавців угода вважається укладеною, якщо її підписали представники професійних спілок, їх об'єднань, до яких входить найбільша кількість працівників - держави, галузі, території та представники органів виконавчої влади, організацій роботодавців та їх об'єднань, у трудових відносинах з якими перебуває найбільша кількість працівників юридичної особи відповідного рівня. 3. До укладеної угоди можуть приєднатися інші професійні спілки та їх об'єднання, організації роботодавців та їх об'єднання, які взяли на себе зобов'язання щодо її виконання. Сторони не можуть відмовити у приєднанні до угоди жодній професійній спілці чи організації роботодавців відповідного рівня. Рішення про приєднання приймається сторонами не пізніше як за п'ятнадцять календарних днів з дня звернення. Порядок приєднання до угоди визначається сторонами, які її підписали. Угода укладається в письмовій формі та зберігається по одному підписаному примірнику в кожної зі сторін та в реєструючому органі. 4. Зміни до угоди вносяться в разі потреби за згодою сторін у тому ж порядку, що визначено для її укладення. Стаття 363. Обов`язок сторін щодо інформування працівників та роботодавців про укладення та виконання угоди 1. Сторони забезпечують інформування працівників та роботодавців, на яких поширюється дія угоди, щодо її укладення, внесення до неї змін та хід реалізації, в тому числі через засоби масової інформації. Стаття 364. Контроль за виконанням колективного договору чи угоди 1. Контроль за виконанням колективного договору, угоди здійснюється безпосередньо сторонами, які її підписали, в порядку та у терміни визначені колективним договором чи угодою. 2. Під час здійснення контролю за виконанням колективного договору, угоди сторони зобов'язані надавати одна одній необхідні документи на безоплатній основі, інформацію з питань, що є предметом колективного договору, угоди. 3. У разі порушення однією із сторін умов колективного договору, угоди інша сторона надсилає подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий строк. У разі відмови усунути ці порушення чи недосягнення згоди в зазначений строк, сторона має право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб іншої сторони до суду. |
| -2617- Хара В.Г. Стаття. Зміст угоди 1. Генеральною угодою встановлюються основні норми, принципи та взаємні зобов'язання сторін стосовно регулювання на національному рівні соціально-економічних та трудових відносин, стимулювання розвитку економіки, забезпечення економічних, соціальних і культурних прав працівників, зокрема щодо: гарантії праці, забезпечення повної зайнятості, соціального захисту безробітних; мінімальних соціальних гарантій оплати праці та доходів працівників; умов зростання фондів оплати праці та встановлення мінімальних міжгалузевих співвідношень в оплаті праці; соціального страхування; режиму роботи та відпочинку; умов і соціально-економічних наслідків зміни форм власності, корпоратизації, реструктуризації, банкрутства чи ліквідації підприємств; охорони праці та здоров'я; розвитку соціального партнерства і регулювання трудових і соціальних відносин. Генеральною угодою можуть встановлюватись норми, пільги та гарантії працівникам більш високі порівняно з визначеними трудовим законодавством. | Враховано | |||
| -2618- Хара В.Г. 2. Галузевою (міжгалузевою) угодою встановлюються норми і гарантії, принципи, права та взаємні зобов'язання сторін стосовно регулювання соціально-економічних та трудових відносин у відповідній галузі, зокрема щодо: розробки і впровадження технічно обґрунтованих норм і нормативів праці; встановлення для підприємств галузі умов формування та зростання фондів оплати праці, рівня середньої заробітної плати; мінімальних гарантій оплати праці відповідно до кваліфікації, за видами робіт і виробництв, гарантованих мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки умов праці окремих професійних груп і категорій працівників; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; умов праці; охорони праці; житлово-побутового забезпечення, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку; забезпечення повної зайнятості та соціального захисту вивільнюваних працівників; соціального забезпечення та соціального страхування; розвитку соціального партнерства та умов для забезпечення профспілкової діяльності. Галузева (міжгалузева) угода може передбачати порівняно із трудовим законодавством та генеральною угодою додаткові права, пільги та гарантії працівникам. 3. Територіальна угода встановлює норми, принципи та взаємне зобов'язання сторін стосовно регулювання на територіальному рівні соціально-економічних та трудових відносин, стимулювання розвитку підприємств, забезпечення економічних, соціальних і культурних прав працівників, зокрема щодо: гарантій праці, забезпечення продуктивної зайнятості, соціального захисту безробітних; мінімальних соціальних гарантій оплати праці; участі сторін у вирішенні питань соціального страхування; режиму роботи та відпочинку; умов і соціально-економічних наслідків приватизації (реприватизації), реструктуризації та банкротства підприємств; охорони праці та здоров'я; житлово-побутового забезпечення, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку; регіонального прожиткового мінімуму для визначення регіональних соціальних нормативів та стандартів; сприяння розвитку виробництва; розвитку соціально-побутової сфери; встановлення тарифів та нормативів на транспорт для населення тощо; соціальних пільг і гарантій; розвитку соціального партнерства та умов для забезпечення профспілкової діяльності . Територіальна угода може включати, виходячи з умов та економічних можливостей відповідних адміністративно-територіальних одиниць, більш високі порівняно з установленими генеральною і, у відповідних випадках галузевою угодами, соціальні гарантії та компенсації працівникам. | Враховано | |||
| -2619- Хара В.Г. Стаття. Дія угоди 1. Норми генеральної угоди діють безпосередньо на всіх юридичних особах і є обов'язковими для дотримання в колективних договорах та угодах усіх інших рівнів. Норми галузевої (міжгалузевої) угоди діють безпосередньо і є обов'язковими для застосування в колективних договорах і виконання на всіх юридичних особах, які за основним видом діяльності відповідно до державного реєстру належать до даної галузі. Норми територіальної угоди діють безпосередньо і є обов'язковими для застосування в колективних договорах і виконання юридичними особами, розташованих на відповідній території. 2. Угода набирає чинності з дня її підписання повноважними представниками сторін або з дня, зазначеного в угоді. Сторони, які погодилися на укладення угод, повинні укласти їх не пізніше: генеральну - до 1 грудня; галузеві (міжгалузеві), територіальну - до 1 січня поточного року на наступний рік. До закінчення строку, на який укладена угода, сторони повинні розпочати колективні переговори щодо укладання нової угоди або перегляду чинної в порядку передбаченому цим Кодексом. В окремих випадках при недосягненні згоди сторін на укладення нової угоди продовжують діяти норми попередньої, як мінімальні гарантії для працівників, до укладення нової угоди. Угода не втрачає чинності в разі зміни складу, структури, найменування органу (органів), уповноваженого (уповноважених) роботодавцем, чи професійної спілки, їх об'єднань, від імені яких вона укладена. | Враховано | |||
| -2620- Хара В.Г. Стаття. Порядок підписання угоди, внесення змін до неї 1. Угода підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через десять календарних днів після завершення колективних переговорів або в інші строки, визначені за згодою сторін. 2. У разі недосягнення згоди в об'єднаному представницькому органі професійних спілок чи роботодавців, угода вважається укладеною, якщо її підписали представники професійних спілок, їх об'єднань, до яких входить найбільша кількість працівників - держави, галузі, території та представники органів виконавчої влади, організацій роботодавців та їх об'єднань, у трудових відносинах з якими перебуває найбільша кількість працівників юридичної особи відповідного рівня. 3. До укладеної угоди можуть приєднатися інші професійні спілки та їх об'єднання, організації роботодавців та їх об'єднання, які взяли на себе зобов'язання щодо її виконання. Сторони не можуть відмовити в приєднанні до угоди жодній професійній спілці чи організації роботодавців відповідного рівня. Рішення про приєднання приймається сторонами не пізніш як за п'ятнадцять календарних днів з дня звернення. Порядок приєднання до угоди визначається сторонами, які її підписали. Угода укладається в письмовій формі і зберігається по одному підписаному примірнику у кожної із сторін та в реєструючому органі. Зміни до угоди вносяться в разі потреби за згодою сторін у тому ж порядку, що визначено для її укладання. | Враховано | |||
| -2621- Хара В.Г. Стаття. Обов`язок сторін щодо інформування працівників та роботодавців про укладення та виконання угоди 1. Сторони забезпечують інформування працівників та роботодавців, на яких поширюється дія угоди, про її укладення, внесення до неї змін та хід реалізації, в тому числі через засоби масової інформації. Стаття. Контроль за виконанням колективного договору чи угоди 1. Контроль за виконанням колективного договору, угоди здійснюється безпосередньо сторонами, які її підписали, в порядку та терміни визначені колективним договором чи угодою. 2. Під час здійснення контролю за виконанням колективного договору, угоди сторони зобов'язані надавати одна одній необхідні документи на безоплатній основі, інформацію з питань що є предметом колективного договору, угоди 3. У разі порушення однією із сторін умов колективного договору, угоди інша сторона надсилає подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разі відмови усунути ці порушення чи недосягнення згоди в зазначений строк, сторона має право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб іншої сторони до суду. | Враховано | |||
| 1712. | Стаття 368. Усунення розбіжностей, що виникають під час укладення колективних договорів та угод | -2622- Хара В.Г. Статтю 368, 369 виключити, оскільки це питання регулюється в новій главі 3 "Колективні трудові спори" | Враховано | |
| 1713. | 1. Розбіжності, що виникають під час укладення колективних договорів та угод, з приводу внесення до них змін чи вимог про внесення таких змін, усуваються в порядку, визначеному законом. | -2623- Коновалюк В.І. Статтю 368 ч.1 викласти у такій редакції: 1. Розбіжності, що виникають під час укладення колективних договорів та угод є колективним трудовим спором (конфліктом) з приводу внесення до них змін чи вимог про внесення таких змін, а також стану виконання колективних договорів та угод, усуваються в порядку, визначеному законом. | Враховано редакційно | |
| 1714. | Стаття 369. Захист прав сторін колективних трудових відносин | |||
| 1715. | 1. Кожна із сторін колективних трудових відносин вправі звернутися до суду з вимогою про визнання дій чи бездіяльності іншої сторони незаконними. До роботодавця (організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців) або представницького органу (представника) працівників у судовому порядку може бути пред'явлена вимога про примушення до виконання обов'язків, передбачених законом, угодою, колективним договором або будь-яким іншим способом, погодженим сторонами. | |||
| 1716. | 2. Справи, передбачені частиною першою цієї статті, розглядають суди, до компетенції яких належить розв'язання індивідуальних трудових спорів. | |||
| 1717. | 3. Працівники вправі захищати свої колективні права та інтереси в порядку, встановленому для розв'язання колективних трудових спорів, у межах примирних процедур, а також шляхом проведення страйку в порядку, встановленому законом. | -2624- Беспалий Б.Я. Стаття 369. Частину 3 після тексту "порядку встановленому" доповнити текстом "законодавством, колективним договором, угодою", а текст "в порядку, встановленому" замінити текстом ", крім випадків прямо заборонених законом" | Відхилено | |
| 1718. | 4. Кожний працівник вправі захищати свої права, що випливають із колективних договорів і угод, у порядку, встановленому для розв'язання індивідуальних трудових спорів. | -2625- Беспалий Б.Я. Стаття 369. Частину 4 після тексту " в порядку встановленому" доповнити текстом "законодавством, колективним договором, угодою" | Відхилено | |
| 1719. | Стаття 370. Гарантії діяльності представників працівників | Стаття 365. Гарантії діяльності представників працівників | ||
| 1720. | 1. Члени виборних профспілкових органів (профспілкові представники), якщо вони у зв'язку з цим не займають штатної посади в профспілці, а продовжують працювати як наймані працівники, вільно обрані працівниками представники (представник) мають право на звільнення від виконання трудових обов'язків із збереженням заробітної плати протягом двох годин на тиждень для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших дій в інтересах працівників. Більш тривалий час звільнення зазначених представників працівників може встановлюватися колективним договором. | 1. Члени виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник), незвільнені від виконання своїх службових обов'язків, вільно обрані працівниками представники (представник) мають право на звільнення від виконання трудових обов'язків зі збереженням заробітної плати протягом двох годин на тиждень для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших дій в інтересах працівників. Більш тривалий час звільнення зазначених представників працівників може встановлюватися колективним договором. | ||
| 1721. | 2. Члени виборного профспілкового органу мають право на відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю до шести днів протягом року на час профспілкового навчання. | -2626- Хара В.Г. Стаття 370. В частині другій після слова "тривалістю" доповнити словами "яка визначена колективним договором, але не менше" і далі за текстом. | Враховано | 2. Члени виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник) мають право на відпустку зі збереженням заробітної плати тривалістю, що визначена колективним договором, але не менше шести днів протягом року на час профспілкового навчання. |
| -2627- Бондаренко Г.І. Стаття 370. У пункті 2 після слова "тривалістю" вставити слова "яка визначена колективним договором, але не менше" і далі за текстом | Враховано | |||
| -2628- Беспалий Б.Я. Статтю 370 доповнити такою частиною 3. "Заробітна плата передбачена частинами 1 і 2 цієї статті виплачується за рахунок роботодавця або профспілок відповідно до колективного договору" | Відхилено | |||
| -2629- Чикал А.В. Стаття 370 - доповнити частину другу після слова "тривалістю" словами "яка визначена колективним договором, але не менше" | Враховано | |||
| 1722. | Стаття 371. Гарантії права на працю представників працівників | Стаття 366. Гарантії права на працю представників працівників | ||
| 1723. | 1. Керівники або члени виборних органів первинних профспілкових організацій, які поєднують свої повноваження з трудовими відносинами з роботодавцем, можуть бути звільнені з роботи за ініціативою роботодавця лише за наявності згоди такого органу. Ці ж правила застосовуються щодо зазначених осіб протягом одного року після припинення таких повноважень. | -2630- Стоян О.М. Частину першу після слова "наявності" доповнити словом "попередньої" та після слів "такого органу" доповнити словами "а також вищого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок)". Доповнити частину першу реченням такого змісту: "Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних органів первинних профспілкових організацій, допускається лише за попередньою згодою такого органу". | Відхилено | 1. Працівники, обрані до складу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкові представники), можуть бути звільнені з роботи за ініціативою роботодавця лише за наявності згоди такого органу, а також профспілкового органу вищого рівня. Ці ж правила застосовуються щодо зазначених осіб протягом одного року після припинення таких повноважень. |
| -2631- Сас С.В. У статті 371: - частину першу після слова "наявності" доповнити словом "попередньої" та після слів "такого органу" доповнити словами "а також вищого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок)". Доповнити частину першу реченням такого змісту: "Зміна умов трудового договору‚ оплати праці‚притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників‚ які є членами виборних органів первинних профспілкових організацій‚ допускається лише за попередньою згодою такого органу". | Відхилено | |||
| -2632- Чикал А.В. Стаття 371 - частину першу після слова "організацій" доповнити словами "інші представники працівників, визначені законом" та після слів "за ініціативою роботодавця" доповнити словами "або притягнуті до дисциплінарної відповідальаності" і далі за текстом | Відхилено | |||
| -2633- Франчук І.А. Частину 1 статті 371 привести у відповідність ч.2 та ч.3 статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" | Враховано редакційно | |||
| -2634- Катушева З.Г. Частина 1 ст. 371 привести у відповідність з ч. 2 і ч.3 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності". | Враховано редакційно | |||
| -2635- Мироненко В.А. Частину 1 статті 371 привести у відповідність з ч. 2 і ч.3 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". | Враховано редакційно | |||
| 1724. | 2. Профспілкові представники протягом строку своїх повноважень можуть бути звільнені з роботи за ініціативою роботодавця лише за наявності згоди профспілкового органу вищого рівня. Ця ж вимога діє протягом одного року після припинення таких повноважень. | |||
| 1725. | 3. Вільно обрані працівниками представники, якщо вони здійснюють представництво від імені всіх працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, протягом строку своїх повноважень не можуть бути звільнені з роботи за ініціативою роботодавця. | 2. Вільно обрані працівниками представники, якщо вони здійснюють представництво від імені всіх працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, протягом строку своїх повноважень не можуть бути звільнені з роботи за ініціативою роботодавця. | ||
| 1726. | 4. Обмеження, встановлені цією статтею, не поширюються на випадки звільнення осіб, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, на підставах, що передбачені статтею 109 цього Кодексу, а також у разі ліквідації підприємства, установи, організації або припинення фізичною особою - роботодавцем виконання функцій роботодавця. | -2636- Стоян О.М. У частині четвертій слова "що передбачені статтею 109 цього Кодексу, а також у разі " виключити. | Враховано | 3. Обмеження, встановлені цією статтею, не поширюються на випадки звільнення осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, на підставах, що передбачені статтею 104 цього Кодексу, а також у разі ліквідації юридичної особи або припинення фізичною особою - роботодавцем виконання функцій роботодавця. |
| -2637- Сас С.В. Стаття 371: - у частині четвертій слова "що передбачені статтею 109 цього Кодексу‚ а також у разі" виключити. | Враховано | |||
| -2638- Чикал А.В. У частині 4 слова "що передбачені статтею 109 цього Кодексу, а також у разі" виключити. | Враховано | |||
| -2639- Франчук І.А. У частині 4 слова "що передбачені статтею 109 цього Кодексу, а також у випадку" вилучити. | Враховано | |||
| -2640- Катушева З.Г. У частині 4 статті 371 слова "що передбачені ст. 109 цього Кодексу, а також у разі" виключити. | Враховано | |||
| -2641- Мироненко В.А. У частині 4 статті 371 слова "що передбачені ст. 109 цього Кодексу, а також у разі" виключити. | Враховано | |||
| 1727. | Стаття 372. Обмеження застосування норм цього Кодексу стосовно діяльності трудових колективів | -2642- Хара В.Г. Статтю 372 виключити у зв'язку із введенням в дію нового Цивільного кодексу України і відміною у зв'язку з цим ряду законів: "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво" | Враховано | |
| 1728. | 1. Цей Кодекс не зачіпає діяльності трудових колективів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, до складу яких входять усі працівники підприємств, установ, організацій (у тому числі посадові особи, що здійснюють повноваження роботодавця, і працівники, що не є найманими). Діяльність трудових колективів регулюється спеціальним законом. | -2643- Хара В.Г. Доповнити книгу 6 новою главою 3 такого змісту: "Глава 3 Колективні трудові спори Стаття. Поняття колективного трудового спору 1. Колективний трудовий спір - це неврегульовані у результаті взаємних переговорів розбіжності між працівниками і роботодавцями з приводу: встановлення нових або зміни існуючих умов праці; укладення, зміни чи виконання колективних договорів і угод або окремих їх положень; (на роб групу) відмови роботодавця врахувати пропозиції виборного представницького органу працівників при прийнятті актів, в яких містяться норми, що встановлюють умови праці; невиконання вимог роботодавцем трудового законодавства. 2. Колективний трудовий спір може виникати на виробничому, галузевому, територіальному, національному рівнях. На виробничому - колективний трудовий спір виникає на рівні юридичної особи, або його структурного підрозділу. На галузевому рівні колективний трудовий спір виникає на більшості юридичних осіб однієї або декількох галузей. На територіальному рівні колективний трудовий спір виникає на більшості юридичних осіб однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць. На національному рівні колективний трудовий спір виникає на більшості юридичних осіб на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбаченою частиною другою статті 133 Конституції України. Стаття. Сторони колективного трудового спору Сторонами колективного трудового спору є всі працівники юридичної особи, її структурних підрозділів, окремі категорії працівників або їх представники відповідно до статті _____ цього Кодексу і роботодавець (роботодавці). Стаття. Формування вимог працівників 1. Вимоги працівників на виробничому рівні формуються шляхом збирання підписів, або загальними зборами чи конференцією працівників. При цьому вимоги вважаються схваленими, якщо за них проголосувала більша половина присутніх. Разом із висуненням вимог збори чи конференція працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси при вирішенні колективного трудового спору. 2. На галузевому, територіальному чи національному рівнях вимоги працівників формуються відповідною конференцією представників працівників юридичних осіб або виборним органом відповідної професійної спілки, їх об'єднання. Порядок прийняття рішень виборними органами відповідної професійної спілки, їх об'єднаннями регулюється їх статутом. 3. Вимоги оформлюються протоколом та передаються роботодавцю (роботодавцям). Копія вимог, оформлених у письмовій формі, може бути направлена до Національної служби посередництва та примирення. У цьому разі Національна служба посередництва та примирення має право перевірити одержання вимог іншою стороною та контролювати дотримання строків розгляду вимог. | Враховано | Глава 3 Колективні трудові спори Стаття 367. Поняття колективного трудового спору 1. Колективний трудовий спір - неврегульовані в результаті взаємних переговорів розбіжності між працівниками і роботодавцями з приводу: встановлення нових або зміни існуючих умов праці; укладання, зміни чи виконання колективних договорів і угод або окремих їх положень; відмови роботодавця врахувати пропозиції виборного представницького органу працівників при прийнятті актів, у яких містяться норми, що встановлюють умови праці; невиконання роботодавцем вимог трудового законодавства. 2. Колективний трудовий спір може виникати на виробничому, галузевому, територіальному, національному рівнях. На виробничому рівні колективний трудовий спір виникає на рівні юридичної особи або її структурного підрозділу. На галузевому рівні колективний трудовий спір виникає на більшості юридичних осіб однієї або декількох галузей. На територіальному рівні колективний трудовий спір виникає на більшості юридичних осіб однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць. На національному рівні колективний трудовий спір виникає на більшості юридичних осіб на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України. Стаття 368. Сторони колективного трудового спору 1. Сторонами колективного трудового спору є всі працівники юридичної особи, її структурних підрозділів, окремі категорії працівників або їх представники відповідно до статті 343 цього Кодексу і роботодавець (роботодавці). Стаття 369. Формування вимог працівників 1. Вимоги працівників на виробничому рівні формуються шляхом збирання підписів або загальними зборами чи конференцією працівників. При цьому вимоги вважаються схваленими, якщо за них проголосувала більша половина присутніх. Разом із висуненням вимог збори чи конференція працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси при вирішенні колективного трудового спору. 2. На галузевому, територіальному чи національному рівнях вимоги працівників фти заборонено проведення страйків на строк його оголошення. У разі оголошення воєнного стану проведення страйків забороняється до моменту його відміни. Стаття 385. Вирішення трудового спору у випадках заборони проведення страйку У випадках, передбачених статтею 384 цього Кодексу, будь-яка сторона колективного трудового спору звертається із заявою про вирішення колективного трудового спору до суду. Стаття 386. Гарантії для працівників під час страйку 1. Участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. За рішенням працівників, їх представників може бути утворений страйковий фонд з добровільних внесків і пожертвувань. 2. За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата в розмірах не нижче від установлених трудовим законодавством та колективним договором, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов'язком роботодавця. 3. Працівникам, які брали участь у страйку, заробітна плата виплачується за домовленістю сторін. Стаття 387. Заборона локауту 1. У процесі врегулювання колективного трудового спору, включаючи проведення страйку, забороняється локаут - звільнення за ініціативою роботодавця працівників у зв'язку з їх участю у колективному трудовому спорі чи у страйку, а також ліквідація юридичної особи, її філії, представництва. Стаття 388. Наслідки участі працівників у страйку, визнаному судом незаконним 1. Працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть відповідальність згідно з законом. 2. Час страйку, визнаного судом незаконним, працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується. Стаття 389. Відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страйком 1. Матеріальна шкода, заподіяна роботодавцю страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовується органом, який очолює страйк, у визначеному судом розмірі. 2. Матеріальна шкода, заподіяна внаслідок страйку іншим юридичним чи фізичним особам, відшкодовується за рішенням суду згідно із законом. 3. Роботодавець, який порушив трудове законодавство, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом.ормуються відповідною конференцією представників працівників юридичних осіб або виборним органом відповідної професійної спілки, об'єднанням профспілок. Порядок прийняття рішень виборними органами відповідної професійної спілки, об'єднаннями профспілок регулюється їх статутами. 3. Вимоги оформлюються протоколом та передаються роботодавцю (роботодавцям). Копія вимог, оформлених у письмовій формі, може бути направлена до Національної служби посередництва та примирення. У цьому разі Національна служба посередництва та примирення має право перевірити одержання вимог іншою стороною та контролювати дотримання строків розгляду вимог. Стаття 370. Порядок і строки розгляду роботодавцем вимог працівників 1. Роботодавець зобов'язаний розглянути вимоги працівників у триденний строк з дня їх отримання та повідомити представників працівників про своє рішення. 2. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції роботодавця, він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які мають право приймати відповідне рішення. 3. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог роботодавцем до моменту одержання представниками працівників повідомлення про прийняте рішення від роботодавця або органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. Рішення викладається у письмовій формі та не пізніше наступного дня надсилається іншій стороні колективного трудового спору разом із соціально-економічним обґрунтуванням. Стаття 371. Момент виникнення колективного трудового спору 1. Колективний трудовий спір виникає з моменту, коли представник працівників одержав від роботодавця повідомлення про повну або часткову відмову в задоволенні колективних вимог і прийняв своє рішення про незгоду з рішенням роботодавця, або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Кодексом, закінчилися і представник працівників не отримав від роботодавця відповіді. 2. У разі виникнення колективного трудового спору стосовно укладення колективного договору чи угоди спір виникає з моменту складання сторонами протоколу розбіжностей. 3. Про виникнення колективного трудового спору представник працівників зобов'язаний у триденний строк письмово повідомити роботодавця, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцем знаходження юридичної особи та Національну службу посередництва та примирення. Стаття 372. Примирні процедури 1. Колективний трудовий спір підлягає вирішенню за допомогою примирних процедур: примирною комісією; трудовим арбітражем. За згодою сторін колективного спору у примирних процедурах може брати участь незалежний посередник і Національна служба посередництва і примирення. 2. Жодна із сторін не вправі ухилятися від участі у примирних процедурах. 3. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи примирної комісії та трудового арбітражу здійснюється за домовленістю між сторонами, а якщо сторони не досягли згоди - в рівних частках. Стаття 373. Примирна комісія 1. Примирна комісія - орган, який складається із представників сторін і призначений для прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору. 2. Примирна комісія утворюється за ініціативою однієї зі сторін на виробничому рівні - у триденний, на галузевому чи територіальному - у п'ятиденний, на національному - у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору з однакової кількості представників сторін. Порядок визначення представників до примирної комісії визначається кожною зі сторін колективного трудового спору самостійно. 3. Примирна комісія розглядає розбіжності між сторонами щодо: встановлення нових або зміни існуючих умов праці; укладення чи зміни колективного договору, угоди. 4. На час ведення переговорів і підготовки рішення примирної комісії її членам надається вільний від роботи час. Стаття 374. Порядок вирішення колективного трудового спору примирною комісією 1. Колективні трудові спори розглядаються примирною комісією на виробничому рівні у п'ятиденний строк, на галузевому та територіальному - у десятиденний строк, на національному - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісії. За згодою сторін ці строки можуть бути подовжені. 2. Примирна комісія обирає зі свого складу головуючого, який головує на її засіданнях. 3. Примирна комісія має право заслуховувати експертів, знайомитися з матеріалами необхідними для вирішення колективного трудового спору. Сторони зобов'язані надавати примирній комісії інформацію, необхідну для вирішення колективного трудового спору. 4. Члени примирної комісії мають право: вимагати надання і отримувати документи та інформацію, необхідні для вирішення колективного трудового спору; у період розгляду колективного трудового спору проводити спільні або роздільні засідання сторін колективного трудового спору; пропонувати власні варіанти вирішення спору. Члени примирної комісії не мають права розголошувати відомості, що є державною або комерційною таємницею чи іншою захищеною законом інформацією. 5. Примирна комісія за своєю ініціативою, за ініціативою представника Національної служби посередництва і примирення за погодженням зі сторонами або за ініціативою обох сторін може залучати до своєї роботи незалежного посередника. 6. Примирна комісія є повноважною приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше двох третин представників від кожної сторони. 7. Рішення примирної комісії приймається за взаємною згодою між сторонами колективного трудового спору. Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу. Воно підлягає виконанню у строки та в порядку, визначеному примирною комісією. Протоколи засідань примирної комісії підписуються усіма членами примирної комісії. Після прийняття рішення, або якщо закінчився строк його прийняття примирна комісія припиняє свою роботу. Стаття 375. Незалежний посередник 1. Незалежний посередник - визначена за спільним вибором сторін колективного трудового спору особа, яка сприяє взаємодії між сторонами і проведенню переговорів. 2. Незалежний посередник може бути залучений до участі на будь-якому етапі вирішення спору. 3. Незалежний посередник має право: проводити консультації; вимагати надання та отримувати від сторін колективного трудового спору необхідну для його вирішення інформацію; пропонувати власні варіанти вирішення колективного трудового спору; за погодженням зі сторонами залучати до вирішення спору спеціалістів і експертів; 4. Забороняється будь-яке втручання в діяльність незалежного посередника. Стаття 376. Трудовий арбітраж 1. Трудовий арбітраж - орган, який утворюється за ініціативою однієї зі сторін, складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору. До складу трудового арбітражу не можуть входити представники сторін колективного трудового спору. 2. Трудовий арбітраж утворюється у триденний строк: у разі неприйняття примирною комісією рішення щодо вирішення колективного трудового спору, віднесеного до її компетенції; з моменту виникнення колективного трудового спору з питань: виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; відмови роботодавця врахувати пропозиції представників працівників при прийнятті актів, в яких містяться норми, що встановлюють умови праці; невиконання вимог роботодавцем трудового законодавства. 3. Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. Голова трудового арбітражу обирається з числа його членів. Стаття 377. Порядок вирішення колективного трудового спору трудовим арбітражем 1. Колективний трудовий спір розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби - представників інших органів та організацій. 2. Трудовий арбітраж повинен прийняти рішення у десятиденний строк з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути подовжено до двадцяти днів. 3. Трудовий арбітраж має право: вимагати і отримувати необхідні документи й відомості для розгляду колективного трудового спору; запрошувати на засідання фахівців з предмету спору; пропонувати можливі варіанти вирішення колективного трудового спору. 4. Члени трудового арбітражу не мають права розголошувати відомості, що є державною або комерційною таємницею чи іншою захищеною законом інформацією. 5. Трудовий арбітраж правоможний розглядати спір, якщо на його засіданні присутні не менше двох третин його членів. 6. Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформлюється протоколом і підписується усіма його членами. Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися. Рішення трудового арбітражу є обов'язковим для виконання в разі розгляду спору з питань невиконання вимог роботодавцем трудового законодавства. У разі систематичного ухилення сторони від участі в розгляді справи трудовим арбітражем, його рішення приймається на підставі поданих документів. Стаття 378. Національна служба посередництва і примирення 1. З метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів, їх прогнозування та сприяння своєчасному вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів утворюється в установленому порядку Національна служба посередництва і примирення. 2. Національна служба посередництва і примирення складається з висококваліфікованих фахівців та експертів з питань вирішення колективних трудових спорів і має свої відділення в Автономній Республіці Крим та областях. 3. Рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору та відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. 4. Національна служба посередництва і примирення фінансується за рахунок коштів державного бюджету України. 5. Положення про Національну службу посередництва і примирення затверджується в установленому порядку. Стаття 379. Страйк 1. Страйк - тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) з метою вирішення колективного трудового спору. Страйк застосовується як крайній засіб, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору, або якщо роботодавець ухиляється від участі у примирних процедурах чи не виконує домовленостей, досягнутих у ході вирішення колективного трудового спору. Участь у страйку є добровільною. Ніхто не має права примушувати до участі чи неучасті у страйку. Обмеження права на страйк можливе лише у випадках, передбачених Конституцією України і законами. Стаття 380. Оголошення та порядок проведення страйку 1. Рішення про оголошення страйку на виробничому рівні приймається представниками працівників, загальними зборами (конференцією) працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість працівників або дві третини делегатів конференції. На загальні збори (конференцію) запрошується роботодавець. Рекомендації щодо оголошення чи неоголошення галузевого або територіального страйку приймаються на галузевому або територіальному рівнях на конференціях, зборах або рішеннями виборних органів відповідних професійних спілок, їх об'єднань та надсилаються відповідним трудовим колективам чи професійним спілкам. Працівники юридичних осіб галузі чи адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення чи неоголошення страйку. Страйк вважається галузевим чи територіальним, якщо кількість працюючих в юридичних особах, на яких оголошено страйк, становить більше половини загальної кількості працюючих відповідної галузі чи території. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом. 2. У рішенні про оголошення страйку вказується: перелік розбіжностей між сторонами колективного трудового спору, які стали підставою для оголошення страйку; дата і час початку страйку та його приблизна тривалість; найменування органу, який здійснюватиме керівництво страйком і його склад; пропозиції щодо виконання мінімуму необхідних робіт. Перелік мінімуму необхідних робіт, які пов'язані з безпекою людей, забезпеченням їх здоров'я і життєвоважливих інтересів суспільства визначається органом, який очолює страйк, спільно з роботодавцем і відповідним органом державної виконавчої влади і органом місцевого самоврядування за участю Національної служби посередництва і примирення за п'ять календарних днів до проведення страйку. 3. Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити роботодавця не пізніше як за сім днів до початку страйку, а в разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів. 4. Під час проведення страйку сторони зобов'язані дотримуватися вимог громадського порядку. Стаття 381. Орган, який очолює страйк 1. При прийнятті рішення про оголошення страйку працівники, їх представники повинні утворити орган або визначити особу, що здійснюватиме керівництво страйком. 2. Орган (особа), який здійснює керівництво страйком, має право скликати збори (конференції) працівників, отримувати від роботодавця інформацію з питань, що стосуються предмета колективного трудового спору, залучати спеціалістів для підготовки висновків зі спірних питань. Він визначає форму проведення страйку, а також місце перебування працівників під час його проведення, про що інформує роботодавця. Орган (особа), який очолює страйк, має право приймати рішення про проведення мітингів у порядку, встановленому законодавством, а також про припинення або призупинення страйку. Про призупинення страйку необхідно попередити роботодавця і Національну службу посередництва і примирення із зазначенням підстав і строків його призупинення. Для відновлення страйку не вимагається повторного розгляду колективного трудового спору за допомогою примирних процедур. Орган (особа), який очолює страйк, повинен попередити роботодавця і Національну службу посередництва і примирення про відновлення страйку не пізніше ніж за три календарних дні. Стаття 382. Визнання страйку незаконним Незаконним визнається страйк: оголошений з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів або адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини; оголошений без додержання працівниками, їх представниками правил висування вимог і проведення примирних процедур; оголошений та/або той, що проводиться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Кодексом; розпочатий з порушенням працівниками, їх представниками вимог про оголошення страйку; при недотриманні вимог про проведення мінімуму необхідних робіт; розпочатий в період введення воєнного стану; що проводиться працівниками, яким право на страйк заборонено Конституцією України та законом. Стаття 383. Порядок визнання страйку незаконним 1. Заява роботодавця про визнання страйку незаконним розглядається в судовому порядку. Справа щодо такої заяви повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніше як у семиденний строк. 2. Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників - розпочати роботу не пізніше наступного дня після дня вручення копії рішення суду органу (особі), який очолює страйк. Оскарження рішення про визнання страйку незаконним не призупиняє виконання рішення суду. У разі скасування рішення суду про визнання страйку незаконним страйк може бути продовжено без додержання примирних процедур, встановлених цим Кодексом. Стаття 384. Заборона проведення страйку 1. Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків, про що роботодавець повідомляє представників працівників на загальних зборах (конференції), де вирішується питання про оголошення страйку. 2. Забороняється проведення страйку працівників органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку (крім технічного та обслуговуючого персоналу) . 3. У разі оголошення надзвичайного або воєнного стану може бу |
| -2644- Хара В.Г. Стаття. Порядок і строки розгляду роботодавцем вимог працівників 1. Роботодавець зобов'язаний розглянути вимоги працівників у триденний строк з дня їх отримання та повідомити представників працівників про своє рішення. 2. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції роботодавця, він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику, або органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які мають право приймати рішення. 3. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог роботодавцем до моменту одержання представниками працівників повідомлення про прийняте рішення від роботодавця або органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. Рішення викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається іншій стороні колективного трудового спору разом із соціально-економічним обґрунтуванням. | Враховано | |||
| -2645- Хара В.Г. Стаття. Момент виникнення колективного трудового спору 1. Колективний трудовий спір виникає з моменту, коли представник працівників одержав від роботодавця повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв своє рішення про незгоду з рішенням роботодавця, або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Кодексом, закінчилися і представник працівників не отримав від роботодавця відповіді. 2. У разі виникнення колективного трудового спору стосовно укладання колективного договору чи угоди спір виникає з моменту складання сторонами протоколу розбіжностей. 3. Про виникнення колективного трудового спору представник працівників зобов'язаний у триденний строк письмово повідомити роботодавця, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцем знаходження юридичної особи та Національну службу посередництва та примирення. Стаття. Примирні процедури 1. Колективний трудовий спір підлягає вирішенню за допомогою примирних процедур: примирною комісією; трудовим арбітражем. За згодою сторін колективного спору у примирних процедурах може брати участь незалежний посередник і Національна служба посередництва і примирення. 2. Жодна із сторін не вправі ухилятися від участі у примирних процедурах. 3. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи примирної комісії та трудового арбітражу здійснюється за домовленістю між сторонами, а якщо сторони не досягли згоди - в рівних частках. | Враховано | |||
| -2646- Хара В.Г. Стаття. Примирна комісія 1. Примирна комісія - орган, який складається із представників сторін і призначений для прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору. 2. Примирна комісія утворюється за ініціативою однієї з сторін на виробничому рівні - у триденний, на галузевому чи територіальному - у п'ятиденний, на національному - у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору з однакової кількості представників сторін. Порядок визначення представників до примирної комісії визначається кожною із сторін колективного трудового спору самостійно. 3. Примирна комісія розглядає розбіжності між сторонами щодо: встановлення нових або зміни існуючих умов праці; укладення чи зміни колективного договору, угоди. 4. На час ведення переговорів і підготовки рішення примирної комісії її членам надається вільний від роботи час. Стаття. Порядок вирішення колективного трудового спору примирною комісією 1. Колективні трудові спори розглядаються примирною комісією на виробничому рівні - у п'ятиденний строк, на галузевому та територіальному - у десятиденний строк, на національному - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісії. За згодою сторін ці строки можуть бути подовжені. 2. Примирна комісія обирає зі свого складу головуючого, який головує на її засіданнях. 3. Примирна комісія має право заслуховувати експертів, знайомитися з матеріалами необхідними для вирішення колективного трудового спору. Сторони зобов'язані надавати примирній комісії інформацію, необхідну для вирішення колективного трудового спору. 4. Члени примирної комісії мають право: вимагати надання і отримувати документи та інформацію, необхідні для вирішення колективного трудового спору; в період розгляду колективного трудового спору проводити спільні або роздільні засідання сторін колективного трудового спору; пропонувати власні варіанти вирішення спору. Члени примирної комісії не мають права розголошувати відомості, що є державною або комерційною таємницею чи іншою захищеною законом інформацією. 5. Примирна комісія за своєю ініціативою, за ініціативою представника Національної служби посередництва і примирення за погодженням зі сторонами, або за ініціативою обох сторін може залучати до своєї роботи незалежного посередника. 6. Примирна комісія є повноважною приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше двох третин представників від кожної сторони. 7. Рішення примирної комісії приймається за взаємною згодою між сторонами колективного трудового спору. Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу. Воно підлягає виконанню у строки і у порядку, визначеному примирною комісією. Протоколи засідань примирної комісії підписуються усіма членами примирної комісії. Після прийняття рішення, або якщо закінчився строк його прийняття примирна комісія припиняє свою роботу. | Враховано | |||
| -2647- Хара В.Г. Стаття. Незалежний посередник 1. Незалежний посередник - визначена за спільним вибором сторін колективного трудового спору особа, яка сприяє взаємодії між сторонами і проведенню переговорів. 2. Незалежний посередник може бути залучений до участі на будь-якому етапі вирішення спору 3. Незалежний посередник має право: проводити консультації; вимагати надання і отримувати від сторін колективного трудового спору необхідну для його вирішення інформацію; пропонувати власні варіанти вирішення колективного трудового спору; за погодженням із сторонами залучати до вирішення спору спеціалістів і експертів; 4. Забороняється будь-яке втручання в діяльність незалежного посередника. Стаття. Трудовий арбітраж 1. Трудовий арбітраж - орган, який утворюється з ініціативи однієї із сторін, складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору. До складу трудового арбітражу не можуть входити представники сторін колективного трудового спору. 2. Трудовий арбітраж утворюється у триденний строк: у разі неприйняття примирною комісією рішення щодо вирішення колективного трудового спору віднесеного до її компетенції; з моменту виникнення колективного трудового спору з питань: виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; відмови роботодавця врахувати пропозиції представників працівників при прийнятті актів, в яких містяться норми, що встановлюють умови праці; невиконання вимог роботодавцем трудового законодавства. 3. Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. Голова трудового арбітражу обирається з числа його членів. | Враховано | |||
| -2648- Хара В.Г. Стаття. Порядок вирішення колективного трудового спору трудовим арбітражем 1. Колективний трудовий спір розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби - представників інших органів та організацій. 2. Трудовий арбітраж повинен прийняти рішення у десятиденний строк з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути подовжено до двадцяти днів. 3. Трудовий арбітраж має право: вимагати і отримувати необхідні документи й відомості для розгляду колективного трудового спору; запрошувати на засідання компетентних спеціалістів з предмету спору; пропонувати можливі варіанти з вирішення колективного трудового спору. 4 Члени трудового арбітражу не мають права розголошувати відомості, що є державною або комерційною таємницею чи іншою захищеною законом інформацією. 5. Трудовий арбітраж правомочний розглядати спір, якщо на його засіданні присутні не менше двох третин його членів. 6. Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформлюється протоколом і підписується усіма його членами. Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися. Рішення трудового арбітражу є обов'язковим для виконання у разі розгляду спору з питань невиконання вимог роботодавцем трудового законодавства. У випадку систематичного ухилення сторони від участі в розгляді справи трудовим арбітражем, його рішення приймається на підставі поданих документів. | Враховано | |||
| -2649- Хара В.Г. Стаття. Національна служба посередництва і примирення З метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів, їх прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів утворюється в установленому порядку Національна служба посередництва і примирення. Національна служба посередництва і примирення складається з висококваліфікованих фахівців та експертів з питань вирішення колективних трудових спорів і має свої відділення в Автономній Республіці Крим та областях. Рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору та відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Національна служба посередництва і примирення фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Положення про Національну службу посередництва і примирення затверджується в установленому порядку. | Враховано | |||
| -2650- Хара В.Г. Стаття. Страйк 1. Страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) з метою вирішення колективного трудового спору. Страйк застосовується як крайній засіб, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору, або якщо роботодавець ухиляється від участі у примирних процедурах, або не виконує домовленостей досягнутих в ході вирішення колективного трудового спору. Участь у страйку є добровільною. Ніхто не має права примушувати до участі чи неучасті у страйку. Обмеження права на страйк можливе лише у випадках, передбачених Конституцією України і законами. | Враховано | |||
| -2651- Хара В.Г. Стаття. Оголошення та порядок проведення страйку 1. Рішення про оголошення страйку на виробничому рівні приймається представниками працівників загальними зборами (конференцією) працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість працівників або дві третини делегатів конференції. На загальні збори (конференцію) запрошується роботодавець. Рекомендації щодо оголошення чи не оголошення галузевого або територіального страйку приймаються на галузевому або територіальному рівнях на конференціях, зборах, або рішенням виборного органу відповідних професійних спілок, їх об'єднань та надсилаються відповідним трудовим колективам чи професійним спілкам. Працівники юридичних осіб галузі чи адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення чи не оголошення страйку. Страйк вважається галузевим чи територіальним, якщо юридичні особи, на яких оголошено страйк, кількість працюючих становить більше половини загальної кількості працюючих відповідної галузі чи території. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом. 2. У рішенні про оголошення страйку вказується: перелік розбіжностей між сторонами колективного трудового спору, які стали підставою для оголошення страйку; дата і час початку страйку і його приблизна тривалість; найменування органу, який здійснюватиме керівництво страйком і його склад; пропозиції щодо мінімуму виконання необхідних робіт. Перелік мінімуму необхідних робіт, діяльність яких пов'язана з безпекою людей, забезпеченням їх здоров'я і життєвоважливих інтересів суспільства визначається органом, який очолює страйк, спільно з роботодавцем і відповідним органом державної виконавчої влади і місцевого самоврядування за участю Національної служби посередництва і примирення за п'ять календарних днів до проведення страйку. 3. Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити роботодавця не пізніш як за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів. 4. Під час проведення страйку сторони зобов'язані дотримуватися вимог громадського порядку. Стаття. Орган, який очолює страйк 1. При прийнятті рішення про оголошення страйку працівники, їх представники повинні утворити орган, який здійснюватиме керівництво страйком. 2. Орган, який здійснює керівництво страйком має право скликати збори (конференції) працівників, отримувати від роботодавця інформацію з питань, що стосуються предмету колективного трудового спору, залучати спеціалістів для підготовки висновків зі спірних питань. Він визначає форми проведення страйку, а також місце перебування працівників під час його проведення, про що інформує роботодавця. Цей орган має право прийняти рішення про проведення мітингів у порядку, встановленому законодавством а також прийняти рішення про припинення або призупинення страйку. Про призупинення страйку необхідно попередити роботодавця і Національну службу посередництва і примирення із зазначенням підстав і строків його призупинення. Для відновлення страйку не вимагається повторного розгляду колективного трудового спору за допомогою примирних процедур. Орган, який очолює страйк, повинен попередити роботодавця і Національну службу посередництва і примирення про відновлення страйку не пізніше ніж за три календарних дні. | Враховано | |||
| -2652- Хара В.Г. Стаття. Визнання страйків незаконними Незаконними визнаються страйки: оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини; оголошені без додержання працівниками їх представниками, правил висування вимог і проведення примирних процедур; які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур передбачених цим Кодексом; розпочаті з порушенням працівниками їх представниками вимог про оголошення страйку; при недотриманні вимог про проведення мінімуму необхідних робіт; розпочаті в період введення воєнного стану; які проводяться працівниками яким право на страйк заборонено Конституцією України та законом. Стаття. Порядок визнання страйку незаконним 1. Заява роботодавця про визнання страйку незаконним розглядається у судовому порядку. 2. Справа щодо цієї заяви повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніше як у семиденний строк. 3. Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступного дня після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк. Оскарження рішення про визнання страйку незаконним не призупиняє виконання рішення суду. У разі скасування рішення суду про визнання страйку незаконним, страйк може бути продовжено без додержання примирних процедур встановлених цим Кодексом. Стаття. Заборона проведення страйку 1. Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків, про що роботодавець повідомляє представників працівників на загальних зборах (конференції), де вирішується питання про оголошення страйку. 2. Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку. 3. У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків на строк, що не перевищує одного місяця. Подальша заборона має бути схвалена спільним актом Верховної Ради України і Президента України. У разі оголошення воєнного стану автоматично наступає заборона проведення страйків до моменту його відміни. | Враховано | |||
| -2653- Хара В.Г. Стаття. Вирішення трудового спору у випадках заборони проведення страйку У випадках, передбачених статтею "Заборона проведення страйку" цього Кодексу будь-яка сторона колективного трудового спору звертається із заявою про вирішення колективного трудового спору до суду. Стаття. Гарантії для працівників під час страйку 1. Участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. За рішенням працівників, їх представників може бути утворений страйковий фонд з добровільних внесків і пожертвувань. 2. За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах не нижче від установлених трудовим законодавством та колективним договором, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов'язком роботодавця. 3. Працівникам, які брали участь у страйку заробітна плата виплачується за домовленістю сторін. Стаття. Заборона локауту 1. У процесі врегулювання колективного трудового спору, включаючи проведення страйку, забороняється локаут - звільнення з ініціативи роботодавця працівників у зв'язку з їх участю у колективному трудовому спорі чи у страйку, а також ліквідація юридичної особи її філії, представництва. | Враховано | |||
| -2654- Хара В.Г. Стаття. Наслідки участі працівників у страйку визнаному судом незаконним 1. Працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть відповідальність згідно з законом. 2. Час страйку, визнаному судом незаконним, працівникам, які беруть у ньому участь не оплачуються. Стаття. Відшкодування матеріальної шкоди заподіяної страйком 1. Матеріальна шкода, заподіяна роботодавцю страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовується органом, який очолює страйк, у визначеному судом розмірі. 2. Матеріальна шкода, заподіяна внаслідок страйку іншим юридичним чи фізичним особам, відшкодовується за рішенням суду згідно із законом. 3. Роботодавець, який порушив закони, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом." | Враховано | |||
| 1729. | КНИГА СЬОМА | -2655- Хара В.Г. Стоян О.М. Кабінет Міністрів України Доповнити книгу 7 положеннями про громадський контроль за додержанням законодавства про працю | Враховано | КНИГА СЬОМА |
| 1730. | Державний нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства | -2656- Хара В.Г. Назву книги 7 викласти в такій редакції: "Нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю". | Враховано | Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства |
| -2657- Атрошенко В.А. Назву книги 7 викласти в такій редакції: "Нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю". | Враховано | |||
| -2658- Стоян О.М. Назву книги та її окремі положення викласти в такій редакції: "Нагляд та контроль за додержанням трудового законодавства" | Враховано редакційно | |||
| -2659- Франчук І.А. Назву книги 7 викласти у наступній редакції: "Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства" | Враховано | |||
| -2660- Чикал А.В. Назву книги сьомої викласти в такій редакції: "НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА". | Враховано | |||
| -2661- Катушева З.Г. Назву сьомої книги викласти в такій редакції: "Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства". | Враховано | |||
| -2662- Мироненко В.А. Назву сьомої книги викласти в такій редакції: "Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства". | Враховано | |||
| 1731. | Глава 1. | Глава 1 | ||
| 1732. | Загальні положення | Загальні положення | ||
| 1733. | Стаття 373. Сфера державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства | Стаття 390. Сфера державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства | ||
| 1734. | 1. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства поширюється на трудові відносини між роботодавцями та найманими працівниками, що регулюються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами. | -2663- Сухий Я.М. Стаття 373 ч.1Слово "найманими" виключити. | Враховано | 1. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства поширюється на трудові відносини між роботодавцями та працівниками, що регулюються цим Кодексом, трудовим законодавством, угодами, колективними та трудовими договорами. |
| -2664- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 373 "Сфера державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства" слово "найманими" виключити. | Враховано | |||
| -2665- Майко В.І. В частині 1 статті 373 слово „найманими" виключити | Враховано | |||
| -2666- Беспалий Б.Я. Стаття 373, частина 1. Текст "у сфері праці" замінити текстом "трудового законодавства", а текст "угодами, колективними та трудовими договорами" - вилучити | Враховано частково | |||
| -2667- Бронніков В.К. В частині 1 статті 373 слово „найманими" виключити | Враховано | |||
| 1735. | 2. Державний нагляд і контроль не поширюється на взаємовідносини суб'єктів, які укладають колективні договори та угоди. | -2668- Анісімов В.О. В статті 373 п.2 вилучити. | Відхилено | 2. Державний нагляд і контроль не поширюється на взаємовідносини суб'єктів, які укладають колективні договори та угоди. |
| 1736. | 3. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законом процедури розв'язання індивідуальних чи колективних трудових спорів. | 3. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законом процедури розв'язання індивідуальних чи колективних трудових спорів. | ||
| 1737. | 4. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства передбачає проведення органами виконавчої влади перевірок, постійного цільового спостереження за дотриманням центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, роботодавцями правил та норм, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами. | -2669- Беспалий Б.Я. Стаття 373, частину 4. Текст "у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами" замінити текстом "трудового законодавства". Доповнити цю частину такими реченнями: "Кількість планових перевірок роботодавців не може перевищувати однієї на календарний рік. Позапланові перевірки роботодавця можуть проводитись тільки за письмовим зверненням працівників, профспілок чи іншого вільно обраного представника. Планові та позапланові перевірки проводяться тільки в робочий час роботодавця" | Враховано частково (як ч.3 статті 384) | 4. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства передбачає проведення органами виконавчої влади перевірок, постійного цільового спостереження за дотриманням центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, роботодавцями вимог цього Кодексу, трудового законодавства, угод, колективних та трудових договорів. |
| 1738. | 5. Державний контроль передбачає здійснення центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування перевірок за дотриманням роботодавцями, які перебувають у сфері їх управління, правил та норм, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами. | -2670- Беспалий Б.Я. Стаття 373, частину 5. Текст "у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами" замінити текстом "трудового законодавства". Доповнити цю частину такими реченнями: "Кількість планових перевірок роботодавців не може перевищувати однієї на календарний рік. Позапланові перевірки роботодавця можуть проводитись тільки за письмовим зверненням працівників, профспілок чи іншого вільно обраного представника. Планові та позапланові перевірки проводяться тільки в робочий час роботодавця" | Враховано частково | 5. Державний контроль передбачає здійснення центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування перевірок за дотриманням роботодавцями, які перебувають у сфері їх управління, вимог цього Кодексу, трудового законодавства, угод, колективних та трудових договорів. |
| 1739. | 6. Органи державного контролю ведуть облік підконтрольних їм об'єктів та інформації про дотримання ними трудового законодавства. | 6. Органи державного контролю ведуть облік підконтрольних їм об'єктів та інформації про дотримання роботодавцями трудового законодавства. | ||
| 1740. | Стаття 374. Органи державного нагляду за дотриманням трудового законодавства | Стаття 391. Органи державного нагляду за дотриманням трудового законодавства | ||
| 1741. | 1. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці, іншими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень. У своїй діяльності органи державного нагляду незалежні від роботодавця, вищих органів роботодавця, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших органів, політичних партій, об'єднань роботодавців та громадян. | -2671- Єхануров Ю.І. Друге речення ч.1 статті 374 викласти в такій редакції: "У своїй діяльності органи державного нагляду незалежні від роботодавців, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, політичних партій, об'єднань роботодавців та громадян." | Враховано | 1. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці, іншими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень. У своїй діяльності органи державного нагляду незалежні від роботодавців, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, політичних партій, організацій роботодавців та об'єднань громадян. |
| 1742. | 2. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства у сфері охорони праці здійснюють: | 2. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства у сфері охорони праці здійснюють: | ||
| 1743. | 1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; | 1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; | ||
| 1744. | 2) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки; | -2672- Чикал А.В. Стаття 374 - у пункті 2 виключити слово "центральний", а слово "уповноважений орган" замінити словами "уповноважені органи". | Відхилено | 2) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки; |
| 1745. | 3) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань пожежної безпеки; | -2673- Чикал А.В. Стаття 374 - у пункті 3 виключити слово "центральний", а слово "уповноважений орган" замінити словами "уповноважені органи". | Відхилено | 3) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань пожежної безпеки; |
| 1746. | 4) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я. | -2674- Чикал А.В. Стаття 374 ч.2 конкретизувати пункт 4 цієї частини, виклавши його в такій редакції: "Державна санітарно-епідеміологічна служба спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я" | Відхилено | 4) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я. |
| 1747. | 3. Розподіл повноважень між органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства та законодавства про охорону праці встановлюється законами. Утворення цих органів та затвердження положень про них здійснюється в порядку, встановленому Конституцією України. | -2675- Єхануров Ю.І. Друге речення ч.3 статті 374 виключити | Враховано | 3. Розподіл повноважень між органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства та законодавства про охорону праці встановлюється законами. |
| 1748. | 4. У межах визначених повноважень органи державного нагляду готують щорічні звіти про стан дотримання трудового законодавства та законодавства про охорону праці. | -2676- Губський Б.В. Статтю 374 доповнити новою частиною 5 такого змісту: "5. Координація державного нагляду за додержанням законодавства про працю, охорону, безпеку та гігієну праці покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань соціальної політики та праці." | Відхилено | 4. У межах визначених повноважень органи державного нагляду готують щорічні звіти про стан дотримання трудового законодавства та законодавства про охорону праці. |
| 1749. | Стаття 375. Розмежування функцій державного нагляду і контролю | Стаття 392. Розмежування функцій державного нагляду і контролю | ||
| 1750. | 1. Метою здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням роботодавцями та іншими суб'єктами трудових відносин трудового законодавства є забезпечення реалізації конституційних прав громадян України на працю, безпечні та здорові умови праці, інші трудові та пов'язані з ними відносини. | -2677- Хара В.Г. Частину 1 статті 375 викласти в такій редакції: "1. Метою здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням роботодавцями та іншими суб'єктами трудових відносин трудового законодавства є забезпечення реалізації конституційних прав громадян України на працю належні, безпечні та здорові умови праці." | Враховано | 1. Метою здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням роботодавцями та іншими суб'єктами трудових відносин трудового законодавства є забезпечення реалізації конституційних прав громадян України на працю, належні, безпечні та здорові умови праці. |
| -2678- Чикал А.В. Стаття 375 ч.1 після слів "трудового законодавства" доповнити словами "законодавства про охорону праці". | Відхилено | |||
| -2679- Єхануров Ю.І. У частині 1 статті 375 слова "інші трудові та пов'язані з ними відносини" замінити словами "а також профілактика порушень у сфері праці". | Відхилено | |||
| 1751. | 2. Органи державного нагляду проводять перевірки об'єктів нагляду, за результатами яких управі давати роботодавцям обов'язкові для виконання приписи, зупиняти дію нормативних актів роботодавця, що порушують вимоги трудового законодавства, та притягати порушників до відповідальності у встановленому законом порядку. | -2680- Беспалий Б.Я. Стаття 375. Частину 2 доповнити таким другим реченням: "Органам державного нагляду забороняється передавати чи делегувати свої повноваження іншим органам державного нагляду чи органам державного контролю" | Відхилено | 2. Органи державного нагляду проводять перевірки об'єктів нагляду, за результатами яких мають право давати роботодавцям обов'язкові для виконання приписи, припиняти експлуатацію підприємств, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, що створюють загрозу життю або здоров'ю працівників та притягати порушників до відповідальності у встановленому законом порядку. |
| -2681- Чикал А.В. Стаття 375 - частину другу після "приписи" доповнити словами "припиняти експлуатацію підприємств, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, що створюють загрозу життю або здоров'ю працівників". | Враховано | |||
| -2682- Єхануров Ю.І. Частину 2 статті 375 викласти в такій редакції: "2. Органи державного нагляду проводять перевірки об'єктів нагляду, за результатами яких мають право давати роботодавцям обов'язкові для виконання приписи, припиняти експлуатацію підприємств, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, що створюють загрозу життю або здоров'ю працівників та притягати порушників до відповідальності у встановленому законом порядку." | Враховано | |||
| -2683- Чикал А.В. Стаття 375 ч.2 після слів "трудового законодавства" доповнити словами "законодавства про охорону праці". | Відхилено | |||
| 1752. | 3. Органи державного контролю проводять перевірки об'єктів контролю, за результатами яких управі висувати перед роботодавцями вимоги щодо усунення порушень трудового законодавства та у разі їх невиконання - ініціювати притягнення винних осіб до відповідальності. | -2684- Беспалий Б.Я. Стаття 375. Частину 3 доповнити таким другим реченням: "Органам державного нагляду забороняється передавати чи делегувати свої повноваження іншим органам державного контролю чи органам державного нагляду" | Відхилено | 3. Органи державного контролю проводять перевірки об'єктів контролю, за результатами яких мають право висувати перед роботодавцями вимоги щодо усунення порушень трудового законодавства та у разі їх невиконання - ініціювати притягнення винних осіб до відповідальності. |
| -2685- Чикал А.В. Стаття 375 ч.3 після слів "трудового законодавства" словами "законодавства про охорону праці". | Відхилено | |||
| 1753. | Стаття 376. Взаємодія органів державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства | Стаття 393. Взаємодія органів державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства | ||
| 1754. | 1. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства співпрацюють, не підміняючи один одного та не передаючи один одному своїх повноважень, шляхом: | -2686- Чикал А.В. Стаття 376 ч.1 після слів "трудового законодавства" доповнити словами "законодавства про охорону праці". | Відхилено | 1. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства співпрацюють, не підміняючи одне одного та не передаючи одне одному своїх повноважень, шляхом: |
| -2687- Беспалий Б.Я. Стаття 376, частина 1. Вилучити текст ", не підміняючи один одного та не передаючи один одному своїх повноважень," | Відхилено | |||
| 1755. | 1) проведення спільних перевірок діяльності роботодавців та здійснення інших заходів, спрямованих на забезпечення дотримання трудового законодавства; | -2688- Чикал А.В. Стаття 376 ч.1 п.1 після слів "трудового законодавства" доповнити словами "законодавства про охорону праці". | Відхилено | 1) проведення спільних перевірок діяльності роботодавців та здійснення інших заходів, спрямованих на забезпечення дотримання трудового законодавства; |
| 1756. | 2) створення спільних консультативно-дорадчих органів та інформаційних баз даних; | 2) створення спільних консультативно-дорадчих органів та інформаційних баз даних; | ||
| 1757. | 3) обміну представниками для участі в роботі колегіальних органів. | 3) обміну представниками для участі в роботі колегіальних органів. | ||
| 1758. | 2. Взаємодія з іншими органами чи організаціями здійснюється в межах наданих органам державного нагляду і контролю повноважень відповідно до власних планів роботи. | -2689- Єхануров Ю.І. У ч. 2 статті 376 слово: "власних" замінити словом: "спільних" | Враховано | 2. Взаємодія з іншими органами чи організаціями здійснюється в межах наданих органам державного нагляду і контролю повноважень відповідно до спільних планів роботи. |
| -2690- Стоян О.М. Стаття 376 - частину другу викласти у такій редакції: "2. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства здійснюють свою діяльність у взаємодії з іншими органами нагляду й контролю, органами прокуратури, органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілками, об'єднаннями роботодавців, іншими організаціями. Координація діяльності органів державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства та органів громадського контролю здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці." Зазначене не суперечить п. 10 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю‚ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №50 від 18.01.03 . | Відхилено | |||
| -2691- Беспалий Б.Я. Стаття 376. Частину 2 викласти у редакції: "Взаємодія органів державного нагляду та контролю з іншими органами, юридичними та фізичними особами здійснюється в межах їхніх повноважень, визначених законом та відповідно до їхніх планів роботи" | Відхилено | |||
| -2692- Чикал А.В. Стаття 376 - частину другу викласти у такій редакції: "2. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства здійснюють свою діяльність у взаємодії з іншими органами нагляду й контролю, органами прокуратури, органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілками, об'єднаннями роботодавців, іншими організаціями. Координація діяльності органів державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства та органів громадського контролю здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці". | Відхилено | |||
| 1759. | 3. Посадові особи одного органу державного нагляду чи контролю під час проведення перевірок не втручаються в діяльність роботодавця з питань, що належать до компетенції іншого органу державного нагляду чи контролю. | 3. Посадові особи одного органу державного нагляду чи контролю під час проведення перевірок не втручаються в діяльність роботодавця з питань, що належать до компетенції іншого органу державного нагляду чи контролю. | ||
| 1760. | 4. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства зобов'язані забезпечити нерозголошення конфіденційної інформації про роботодавців, отриманої у ході перевірок. Інформація про порушення роботодавцем вимог трудового законодавства не може бути віднесена до конфіденційної. | -2693- Чикал А.В. Стаття 376 ч.4 після слів "трудового законодавства" доповнити словами "законодавства про охорону праці". | Відхилено | 4. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства зобов'язані забезпечити нерозголошення конфіденційної інформації про роботодавців, отриманої у ході перевірок. Інформація про порушення роботодавцем вимог трудового законодавства не може бути віднесена до конфіденційної. |
| 1761. | 5. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства забезпечують інформування громадськості про результати своєї роботи. | -2694- Чикал А.В. Стаття 376 ч.5 після слів "трудового законодавства" доповнити словами "законодавства про охорону праці". | Відхилено | 5. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства забезпечують інформування громадськості про результати своєї роботи. Стаття 394. Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства 1. Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства здійснюють професійні спілки та їх об'єднання. |
| -2695- Хара В.Г. Стоян О.М. КМУ Доповнити главу 1 книги сьомої статтею такого змісту: "Стаття. Право профспілок на здійснення громадського контролю за додержанням трудового законодавства та законодавства про охорону праці 1. Громадський контроль за додержанням трудового законодавства та законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання. 2. Уповноважені представники профспілок та їх об'єднань мають право: - безперешкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підприємстві, в установі‚ організації, де працюють об'єднувані ними працівники, і перевіряти стан додержання трудового законодавства та законодавства про охорону праці, знайомитись з наказами, угодами, іншими документами, що стосуються регулювання трудових відносин, одержувати їх копії; - вносити роботодавцям подання, які є обов'язковими для розгляду роботодавцями; - вимагати від роботодавців чи уповноважених ними осіб усунення порушень прав працівників; - звертатись до органів державного нагляду та контролю з пропозиціями щодо вдосконалення трудового законодавства та законодавства про охорону праці; - вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує трудове законодавство колективний договір або Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"; - надсилати повідомлення органам державного нагляду і контролю про виявлені ними порушення для вжиття заходів щодо їх усунення та притягнення винних до відповідальності. 3. Профспілки здійснюють громадський контроль у взаємодії з органами державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства. 4. Роботодавці‚ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані в місячний термін з дня отримання подання про усунення виявлених порушень надавати аргументовану відповідь відповідному профспілковому органу. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскарженні до місцевого суду. " Право профспілок на здійснення громадського контролю за додержанням трудового законодавства та законодавства про охорону праці передбачене статтею 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"‚ статтею 41 Закону України "Про охорону праці" та не суперечить Конвенції МОП №150. | Враховано редакційно | |||
| -2696- Ващук К.Т. Доповнити Книгу 7 статтею про здійснення профспілками громадського контролю за додержанням трудового законодавства | Враховано | |||
| -2697- Бондаренко Г.І. Доповнити книгу сьому статтею такого змісту: "Громадський контроль за додержанням законодавства про працю. 1. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю та охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання з метою захисту прав та інтересів своїх членів у сфері праці та охорони праці. 2. Уповноважені працівники профспілок та їх об'єднань мають право: - безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації, де працюють об'єднувані ними працівники, і перевіряти стан додержання законодавства про працю та охорону праці, знайомитись з наказами, угодами, іншими документами, що стосуються регулювання трудових відносин, одержувати їх копії; - вносити роботодавцям подання, які є обов'язковими для розгляду роботодавцями; - вимагати від роботодавців чи уповноважених ними осіб усунення порушень прав працівників; - звертатись до органів державного нагляду та контролю з пропозиціями щодо вдосконалення законодавства про працю та охорону праці; - вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю; - надсилати повідомлення органам державного нагляду і контролю про виявлені ним порушення для вжиття заходів щодо їх усунення та притягнення винних до відповідальності". | Враховано редакційно | |||
| -2698- Чикал А.В. Доповнити главу 1 книги сьомої статтею такого змісту: "Стаття. Право профспілок на здійснення громадського контролю за додержанням трудового законодавства та законодавства про охорону праці. 1. Громадський контроль за додержанням трудового законодавства та законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання. 2. Уповноважені представники профспілок та їх об'єднань мають право: - безперешкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, де працюють об'єднувані ними працівники, і перевіряти стан додержання трудового законодавства та законодавства про охорону праці, знайомитись з наказами, угодами, іншими документами, що стосуються регулювання трудових відносин, одержувати їх копії; - вносити роботодавцям подання, які є обов'язковими для розгляду роботодавцями; - вимагати від роботодавців чи уповноважених ними осіб усунення порушень прав працівників; - звертатись до органів державного нагляду та контролю з пропозиціями щодо вдосконалення трудового законодавства та законодавства про охорону праці; - вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує трудове законодавство; - надсилати повідомлення органам державного нагляду і контролю про виявлені ними порушення для вжиття заходів щодо їх усунення та притягнення винних до відповідальності. 3. Профспілки здійснюють громадський контроль у взаємодії з органами державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства. 4. Роботодавці, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані в місячний термін з дня отримання подання про усунення виявлених порушень надавати аргументовану відповідь відповідному профспілковому органу. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскарженні до місцевого суду." | Враховано редакційно | |||
| -2699- Катушева З.Г. Доповнити главу 1 книги сьомої статтею такого змісту : "Стаття Право профспілок, їх організацій і об'єднань на здійснення суспільного контролю за дотриманням трудового законодавства і законодавства про охорону праці. 1. Суспільний контроль за дотриманням трудового законодавства і законодавства по охороні праці здійснюють профспілки, їх організації й об'єднання. 2. Уповноважені представники профспілок, їхніх організацій і об'єднань мають право: - безперешкодно відвідувати й оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, де працюють об'єднані ними працівники, і перевіряти стан дотримання трудового законодавства й законодавства про охорону праці, знайомиться з наказами, угодами, іншими документами, що відносяться до регулювання трудових відносин, одержувати їхні копії; - вносити роботодавцям подання, що є обов'язковими для розгляду роботодавцями; - вимагати від працівників чи уповноважених ними осіб усунення порушень прав працівників; - звертатись в органи державного нагляду і контролю із пропозиціями по удосконаленню трудового законодавства і законодавства про охорону праці; - вимагати припинення трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує трудове законодавство, колективний договір, або Закон України "Про професійні спілки, їх права й гарантії діяльності"; - направляти повідомлення органам державного нагляду і контролю про виявленні ними порушення для вживання заходів по їх усуненню і залученню винних осіб до відповідальності. 3. Профспілки, їх організації й об'єднання здійснюють суспільний контроль у взаємодії з органами державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства. 4. Роботодавці, органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування зобов'язані в місячний термін із дня одержання представлення про усунення виявлених порушень представити аргументовану відповідь відповідному профспілковому органу. У випадку не надання аргументованої відповіді у встановлений термін діяльність чи бездіяльність посадових осіб може бути оскаржена в місцевому суді. | Враховано редакційно | |||
| -2700- Мироненко В.А. Доповнити главу 1 книги сьомої статтею такого змісту : "Стаття Право профспілок, їх організацій і об'єднань на здійснення громадського контролю за дотриманням трудового законодавства і законодавства про охорону праці. 1. Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства та законодавства про охорону праці здійснюють профспілки, їх організації й об'єднання. 2. Уповноважені представники профспілок, їх організацій та об'єднань мають право: безперешкодно відвідувати й оглядати місця роботи на підприємствах, установах, організаціях, де працюють об'єднані ними працівники, та перевіряти стан дотримання трудового законодавства про охорону праці, знайомиться з наказами, угодами, та іншими документами, які мають відношення до регулювання трудових відносин, отримувати їх копії; вносити роботодавцям подання, що є обов'язковими для розгляду роботодавцями; вимагати від працівників або уповноважених ними осіб усунення порушень прав працівників; звертатися до органів державного нагляду та контролю з пропозиціями по удосконаленню трудового законодавства та законодавства про охорону праці; вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівництвом підприємства, установи, організації, якщо вони порушують трудове законодавство, колективний договір, або Закон України "Про професійні спілки, їх права й гарантії діяльності"; направляти повідомлення органам державного нагляду і контролю про виявлених ними порушеннях для прийняття заходів до їх усунення та притягнення винних осіб до відповідальності. 3. Профспілки, їх організації та об'єднання здійснюють суспільний контроль у взаємодії з органами державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства. 4. Роботодавці, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані в місячний термін з дня отримання подання про усунення виявлених порушень представляти аргументовану відповідь відповідному профспілковому органу. У випадку не представлення аргументованої відповіді у встановлений термін дії або бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені в місцевий суд. | Враховано редакційно | |||
| -2701- Франчук І.А. Доповнити главу 1 книги 7 статтею наступного змісту: Стаття. Право профспілок, їх організацій та об'єднань на проведення громадського контролю за дотриманням законодавства та законодавства про охорону праці 1. Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства та законодавства про охорону праці проводять профспілки, їх огранізації та об'єднання. 2. Уповноважені представники профспілок, їх організації та об'єднання мають право: - безперешкодно відвідувати й оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, де працюють об'єднані ними працівники, і перевіряти дотримання трудового законодавства й законодавства про охорону праці, знайомиться з наказами, угодами, іншими документами, які відносяться до регулювання трудових відносин, одержувати копії необхідних документів; - вносити роботодавцям пропозиції, які є обов'язковими для розгляду роботодавцями; - вимагати від працівників чи уповноважених ними осіб усунення порушень прав працівників; - звертатись в органи державного нагляду і контролю із пропозиціями по удосконаленню трудового законодавства і законодавства про охорону праці; - вимагати розірвання трудової угоди (контракту) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує трудове законодавство, колективний договір, або Закон України "Про професійні спілки, їх права й гарантії діяльності"; - направляти повідомлення органам державного нагляду і контролю про виявленні ними порушення для прийняття відповідних рішень. 3. Профспілки, їх організації й об'єднання здійснюють громадський контроль у взаємодії з органами державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства. 4. Роботодавці, органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування зобов'язані в місячний термін із дня одержання представлення про усунення виявлених порушень представити аргументовану відповідь відповідному профспілковому органу. У випадку не надання аргументованої відповіді у встановлений термін діяльність чи бездіяльність посадових осіб може бути оскаржена в місцевому суді. | Враховано редакційно | |||
| 1762. | Глава 2. | Глава 2 | ||
| 1763. | ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЗА ДОТРИМАННЯМ | Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства | ||
| 1764. | ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА | |||
| 1765. | Стаття 377. Орган державного нагляду за дотриманням трудового законодавства | Стаття 395. Орган державного нагляду за дотриманням трудового законодавства | ||
| 1766. | 1. Для здійснення державного нагляду за дотриманням трудового законодавства у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань праці утворюється державна інспекція праці, систему якої утворюють центральний та територіальні органи. | 1. Для здійснення державного нагляду за дотриманням трудового законодавства у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань праці утворюється державна інспекція праці, систему якої утворюють центральний та територіальні органи. | ||
| 1767. | 2. Керівник державної інспекції праці за посадою є Головним державним інспектором праці України. | 2. Керівник державної інспекції праці за посадою є Головним державним інспектором праці України. | ||
| 1768. | 3. Керівники територіальних державних інспекцій праці за посадою є головними державними інспекторами праці відповідних адміністративно-територіальних одиниць, призначаються на посаду і звільняються з посади Головним державним інспектором праці України. | 3. Керівники територіальних державних інспекцій праці за посадою є головними державними інспекторами праці відповідних адміністративно-територіальних одиниць, призначаються на посаду і звільняються з посади Головним державним інспектором праці України. | ||
| 1769. | 4. Розподіл повноважень між центральним і територіальними органами державної інспекції праці здійснюється Головним державним інспектором праці України. | 4. Розподіл повноважень між центральним і територіальними органами державної інспекції праці здійснюється Головним державним інспектором праці України. | ||
| 1770. | Стаття 378. Основні завдання державної інспекції праці | Стаття 396. Основні завдання державної інспекції праці | ||
| 1771. | 1. Основними завданнями державної інспекції праці є: | 1. Основними завданнями державної інспекції праці є: | ||
| 1772. | 1) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на захист трудових і пов'язаних з ними прав працівників та прав застрахованих осіб, встановлених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; | -2702- Хара В.Г. Пункт 1 частини 1 статті 378 викласти в такій редакції: "1) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на захист трудових прав працівників і застрахованих осіб, встановлених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" | Враховано | 1) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на захист трудових прав працівників і застрахованих осіб, встановлених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; |
| 1773. | 2) сприяння забезпеченню роботодавців і працівників інформацією та методичними рекомендаціями стосовно більш ефективних методів забезпечення дотримання трудового законодавства; | -2703- Довгий Т.О. Ст. 378 проекту доповнити після пункту другого новим пунктом наступного змісту: "3) виявлення та припинення порушень трудового законодавства, трудових та інших пов'язаних з ними прав працівників та прав застрахованих осіб, встановлених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;" У зв'язку з цим пункт третій вважати пунктом четвертим. | Відхилено | 2) сприяння забезпеченню роботодавців і працівників інформацією та методичними рекомендаціями стосовно більш ефективних методів забезпечення дотримання трудового законодавства; |
| 1774. | 3) застосування відповідно до законодавства заходів впливу до порушників трудового законодавства або інформування відповідних державних органів для відповідного реагування у зв'язку з допущенням порушень трудового законодавства, необхідністю захисту трудових прав громадян, іншими фактами бездіяльності або зловживань, розгляд яких не належить до компетенції державної інспекції праці; | -2704- Беспалий Б.Я. Стаття 378, частина 1, пункт 3). Після тексту "застосування відповідно до" слово "законодавства" замінити словом "закону", текст "державних органів" замінити текстом "органів державної влади" | Враховано | 3) застосування відповідно до закону заходів впливу до порушників трудового законодавства або інформування відповідних органів державної влади для відповідного реагування у зв'язку з допущенням порушень трудового законодавства, необхідністю захисту трудових прав громадян, іншими фактами бездіяльності або зловживань, розгляд яких не належить до компетенції державної інспекції праці; |
| 1775. | 4) інформування відповідних державних, у тому числі правоохоронних, органів про факти бездіяльності чи зловживань, які потребують втручання цих органів, а також з питань, що потребують законодавчого врегулювання. | -2705- Беспалий Б.Я. Стаття 378, частина 1, пункт 4). Слово "державних" замінити текстом "органів державної влади" | Враховано | 4) інформування відповідних органів державної влади, у тому числі правоохоронних органів, про факти бездіяльності чи зловживань, які потребують втручання цих органів, а також з питань, що потребують законодавчого врегулювання. |
| -2706- Єхануров Ю.І. Пункт 4 частини 1 статті 378 після слова „органів" доповнити словами „в сферу трудових відносин" | Відхилено | |||
| -2707- Беспалий Б.Я. Стаття 378. Частину 1 наприкінці доповнити таким новим пунктом: "5) законом можуть бути визначені також інші завдання державної інспекції праці" | Відхилено | |||
| 1776. | Стаття 379. Основні функції державної інспекції праці | Стаття 397. Основні функції державної інспекції праці | ||
| 1777. | 1. Відповідно до покладених завдань та у межах своїх повноважень державна інспекція праці: | 1. Відповідно до покладених завдань та у межах своїх повноважень державна інспекція праці: | ||
| 1778. | 1) здійснює нагляд за дотриманням трудового законодавства, у тому числі законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині прав застрахованих осіб; | -2708- Анісімов В.О. В статті 379 в підпункті 1 п.1 вилучити слово "загальнообов'язкове". | Відхилено | 1) здійснює нагляд за дотриманням трудового законодавства, у тому числі законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині прав застрахованих осіб; |
| 1779. | 2) розглядає в установленому порядку звернення громадян, здійснює їх прийом з питань, що належать до її компетенції; | -2709- Беспалий Б.Я. Стаття 379, частина 1. Пункт 2) після тексту "в установленому порядку" доповнити словом "законом" | Відхилено | 2) розглядає в установленому порядку звернення громадян, здійснює їх прийом з питань, що належать до її компетенції; |
| 1780. | 3) притягає до адміністративної відповідальності посадових осіб, які у встановлений строк не виконують або неналежно виконують приписи державних інспекторів праці; | 3) притягає до адміністративної відповідальності посадових осіб, які у встановлений строк не виконують або неналежно виконують приписи державних інспекторів праці; | ||
| 1781. | 4) складає протоколи про адміністративні порушення у сфері трудового законодавства та передає їх до суду для притягнення роботодавців, їх посадових осіб до адміністративної відповідальності; | -2710- Єхануров Ю.І. В п. 4 ч1 статті 379 слова: "для притягнення роботодавців, їх посадових осіб до адміністративної відповідальності" виключити | Враховано | 4) складає протоколи про адміністративні порушення у сфері трудового законодавства та передає їх до суду; |
| -2711- Беспалий Б.Я. Стаття 379, частина 1, пункт 4). Текст "роботодавців, їх посадових" замінити словом "винних" | Відхилено (у зв'язку з вилученням частини пункту) | |||
| 1782. | 5) заслуховує інформацію роботодавців, їх об'єднань, органів державного контролю за дотриманням трудового законодавства з питань, що належать до її компетенції; | -2712- Єхануров Ю.І. В п.5 ч.1 статті 379 слова: "їх об'єднань" виключити | Враховано | 5) заслуховує інформацію роботодавців, органів державного контролю за дотриманням трудового законодавства з питань, що належать до її компетенції; |
| 1783. | 6) отримує в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців та їх об'єднань, органів господарського управління, громадських організацій статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань; | -2713- Беспалий Б.Я. Стаття 379, частина 1, пункт 6). Вилучити текст "в установленому порядку", а також текст ", громадських організацій" | Враховано частково | 6) отримує в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, органу уповноваженого управляти майном роботодавця статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань; |
| -2714- Єхануров Ю.І. У пункті 6 частини 1 статті 379 слова "та їх об'єднань, органів господарського управління, громадських організацій" виключити. | Враховано частково | |||
| 1784. | 7) утворює інспекційні та робочі групи за участю спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, їх об'єднань для проведення перевірок і розгляду питань, що належать до її компетенції; | -2715- Єхануров Ю.І. Пункт 7 ч.1 статті 379 викласти в такій редакції: "7) утворює інспекційні та робочі групи за участю спеціалістів органів виконавчої влади, юридичних осіб для проведення перевірок і розгляду питань, що належать до її компетенції;" | Враховано | 7) утворює інспекційні та робочі групи за участю спеціалістів органів виконавчої влади, юридичних осіб для проведення перевірок і розгляду питань, що належать до її компетенції; |
| 1785. | 8) забезпечує інформування населення про стан дотримання трудового законодавства та законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, подання правової, практичної і методичної допомоги роботодавцям, проведення роз'яснювальної та консультаційної роботи з питань, що належать до її компетенції; | 8) забезпечує інформування населення про стан дотримання трудового законодавства та законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, надання правової, практичної і методичної допомоги роботодавцям, проведення роз'яснювальної та консультаційної роботи з питань, що належать до її компетенції; | ||
| 1786. | 9) бере участь у розробленні пропозицій щодо вдосконалення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до її компетенції, аналізує практику та ефективність діяльності державних інспекторів праці; | 9) бере участь у розробленні пропозицій щодо вдосконалення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до її компетенції, аналізує практику та ефективність діяльності державних інспекторів праці; | ||
| 1787. | 10) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства, бере участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері праці; | 10) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства, бере участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері праці; | ||
| 1788. | 11) здійснює міжнародні зв'язки з питань, що належать до її компетенції, бере участь у підготовці міжнародних договорів, вивчає, узагальнює та поширює міжнародний досвід з питань інспекції праці. | -2716- Беспалий Б.Я. Стаття 379. Частину 1 наприкінці доповнити таким новим пунктом: "12) законом можуть бути також інші функції державної інспекції праці" | Відхилено | 11) здійснює міжнародні зв'язки з питань, що належать до її компетенції, бере участь у підготовці міжнародних договорів, вивчає, узагальнює та поширює міжнародний досвід з питань інспекції праці. |
| 1789. | Стаття 380. Основні права державних інспекторів праці | -2717- Беспалий Б.Я. Стаття 380. На початку назви статті вилучити слово "Основні" | Відхилено | Стаття 398. Основні права державних інспекторів праці |
| 1790. | 1. Державні інспектори праці, здійснюючи свої повноваження, мають право: | 1. Державні інспектори праці, здійснюючи свої повноваження, мають право: | ||
| 1791. | 1) безперешкодно без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення роботодавців і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування для проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції; | -2718- Беспалий Б.Я. Стаття 380, частина 1, пункт 1). Текст "безперешкодно без попереднього повідомлення в будь-який час" замінити текстом "При проведенні планових та позапланових перевірок" | Відхилено | 1) безперешкодно без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення роботодавців і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування для проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції; |
| -2719- Ландик В.І. Стаття 380. Основні права державних інспекторів праці Викласти частину першу в наступній редакції: 1) безперешкодно відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення роботодавців і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування для проведення: а) планових перевірок - з повідомленням роботодавця за 10 календарних днів до початку перевірки (не частіше 1 разу на рік); б) позапланових перевірок - по фактам звернення громадян про порушення трудового законодавства, виявленні недостовірних даних в звітних документах. | Відхилено | |||
| -2720- Горбаль В.М. У тексті пункту 1 частини 1 статті 380 законопроекту слово "без" замінити словами "за умови". | Відхилено | |||
| -2721- Майко В.І. В пункті 1 частини 1 статті 380 слова „без попереднього повідомлення" замінити на слова „після попереднього (за п'ять днів) повідомлення роботодавця" | Відхилено | |||
| -2722- Бронніков В.К. В пункті 1 частини 1 статті 380 слова „без попереднього повідомлення" замінити на слова „після попереднього (за п'ять днів) повідомлення роботодавця" | Відхилено | |||
| -2723- Пеклушенко О.М. До статті 380. У пункті 1 частині першій слова "без попереднього повідомлення" замінити словами "після попереднього (за п'ять днів) повідомлення роботодавця". | Відхилено | |||
| 1792. | 2) доступу в установленому законодавством порядку до будинків та приміщень, стосовно яких вони мають достатні підстави вважати, що їх власниками використовується наймана чи примусова праця; | 2) доступу в установленому законодавством порядку до будинків та приміщень, стосовно яких вони мають достатні підстави вважати, що їх власниками використовується наймана чи примусова праця; | ||
| 1793. | 3) ознайомлюватися з оригіналами та отримувати копії нормативних актів роботодавця, угод, колективних договорів або трудових договорів, відомостей, книг, реєстрів та інших документів, іншими нормативними актами у сфері праці, що використовуються роботодавцем, з питань, що належать до компетенції державної інспекції праці; | -2724- Беспалий Б.Я. Стаття 380, частина 1, пункт 3). Вилучити текст ", угод, колективних договорів" | Відхилено | 3) ознайомлюватися з оригіналами та отримувати копії нормативних актів роботодавця, угод, колективних договорів або трудових договорів, відомостей, книг, реєстрів та інших документів, інших нормативних актів у сфері праці, що використовуються роботодавцем, з питань, що належать до компетенції державної інспекції праці; |
| 1794. | 4) ставити роботодавцеві або працівникам підприємств, установ, організацій запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень трудового законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення; | 4) ставити роботодавцеві або працівникам запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень трудового законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення; | ||
| 1795. | 5) вносити власникам, роботодавцям або посадовим особам, уповноваженим діяти від імені роботодавця, керівникам органів, що здійснюють державний контроль за дотриманням трудового законодавства, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень трудового законодавства, причин і умов, які до них призводять, подання щодо відсторонення від виконання обов'язків винних у цих порушеннях посадових осіб або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності; | -2725- Єхануров Ю.І. Пункт 5 частини 1 статті 380 викласти в такій редакції: "5) вносити роботодавцям, керівникам органів, що здійснюють державний контроль за дотриманням трудового законодавства, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень трудового законодавства, причин і умов, які до них призводять, подання щодо відсторонення від виконання обов'язків винних у цих порушеннях посадових осіб або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;" | Враховано | 5) вносити роботодавцям, керівникам органів, що здійснюють державний контроль за дотриманням трудового законодавства, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень трудового законодавства, причин і умов, які до них призводять, подання щодо відсторонення від виконання обов'язків винних у цих порушеннях посадових осіб або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності; |
| 1796. | 6) складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, а також у межах наданих повноважень розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення; | -2726- Беспалий Б.Я. Стаття 380, частина 1, пункт 6). Слово "наданих" замінити текстом "визначених законом" | Відхилено | 6) складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, а також у межах наданих повноважень розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення; 7) вносити обов'язкові до виконання подання щодо розірвання трудового договору з керівником юридичної особи у зв'язку з порушенням ним трудового законодавства; |
| -2727- Хара В.Г. Частину 1 статті 380 доповнити частиною 7 такого змісту: "7) вносити обов'язкові до виконання подання щодо розірвання трудового договору з керівником юридичної особи у зв'язку з порушенням ним трудового законодавства" з відповідною зміною нумереації | Враховано | |||
| 1797. | 7) отримувати безоплатно від роботодавців, їх об'єднань, органів господарського управління, громадських організацій статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання службових обов'язків; | -2728- Стоян О.М. У пункті 7 слова "громадських організацій" виключити. | Враховано | 8) отримувати безоплатно від роботодавців, органів, уповноважених управляти майном, статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання службових обов'язків; |
| -2729- Беспалий Б.Я. Стаття 380, частина 1, пункт 7). Вилучити текст ", громадських організацій" | Враховано | |||
| -2730- Александровська А.О. З частини 7 ст. 380 виключити слова "громадських організацій" | Враховано | |||
| -2731- Єхануров Ю.І. У пункті 7 частини 1 статті 380 слова "та їх об'єднань, органів господарського управління, громадських організацій" замінити словами: "органів, уповноважених управляти майном" | Враховано | |||
| 1798. | 8) на створення роботодавцем належних умов для проведення перевірки; | 9) на створення роботодавцем належних умов для проведення ними перевірки; | ||
| 1799. | 9) на допомогу правоохоронних органів щодо припинення незаконних дій роботодавця або посадових осіб, уповноважених діяти від імені роботодавця, та громадян, які перешкоджають виконувати їх службові обов'язки. | -2732- Хара В.Г. Пункт 9 ч.1 статті 380 викласти в такій редакції: "на допомогу правоохоронних органів щодо припинення незаконних дій роботодавця та осіб, які перешкоджають виконувати їх службові обов'язки." | Враховано | 10) на допомогу правоохоронних органів щодо припинення незаконних дій роботодавця та осіб, які перешкоджають їм виконувати службові обов'язки. |
| 1800. | Стаття 381. Основні обов'язки державних інспекторів праці | -2733- Беспалий Б.Я. Стаття 381 На початку назви статті вилучити слово "Основні" | Відхилено | Стаття 399. Основні обов'язки державних інспекторів праці |
| 1801. | 1. Державні інспектори праці, здійснюючи державний нагляд за дотриманням трудового законодавства, зобов'язані: | 1. Державні інспектори праці, здійснюючи державний нагляд за дотриманням трудового законодавства, зобов'язані: | ||
| 1802. | 1) забезпечити об'єктивність та неупередженість проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції; | -2734- Беспалий Б.Я. Стаття 381, частина 1, пункт 1). Вилучити текст "з питань, що належать до їх компетенції" | Відхилено | 1) забезпечувати об'єктивність та неупередженість проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції; |
| 1803. | 2) не розголошувати державну, комерційну та іншу захищену законом таємницю, яка стала їм відомою при виконанні службових обов'язків; | -2735- Беспалий Б.Я. Стаття 381, частина 1, пункт 2). Слово "захищену" замінити словом "охоронювану" | Відхилено | 2) не розголошувати державну, комерційну таємницю та іншу захищену законом інформацію, яка стала їм відомою при виконанні службових обов'язків; |
| 1804. | 3) зберігати, крім передбачених законодавством випадків, конфіденційність джерел будь-якої інформації щодо недоліків або порушення трудового законодавства; | -2736- Беспалий Б.Я. Стаття 381, частина 1, пункт 3). Слово "законодавством" замінити словом "законом" | Враховано | 3) зберігати, крім передбачених законом випадків, конфіденційність джерел будь-якої інформації щодо недоліків або порушення трудового законодавства; |
| 1805. | 4) брати участь у роз'ясненні трудового законодавства, аналізувати практику його застосування. | -2737- Борщевський В.В. Стаття 381. Частину 1 доповнити новим пунктом: "5) терміново реагувати на звернення профспілкових органів чи працівників щодо порушення трудового законодавства і вживати заходів". | Відхилено | 4) брати участь у роз'ясненні трудового законодавства, аналізувати практику його застосування. |
| 1806. | 2. Державному інспектору праці забороняється безпосередньо або опосередковано брати участь у розгляді справ роботодавців, які перебувають під його наглядом, у тому числі з розв'язання трудових спорів. | 2. Державному інспектору праці забороняється безпосередньо або опосередковано брати участь у розгляді справ роботодавців, які перебувають під його наглядом, у тому числі з розв'язання трудових спорів. | ||
| 1807. | Стаття 382. Незалежність державних інспекторів праці | Стаття 400. Незалежність державних інспекторів праці | ||
| 1808. | 1. Державні інспектори праці під час реалізації своїх прав і виконання службових обов'язків перебувають під захистом держави. У своїй діяльності державні інспектори праці незалежні, керуються виключно Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами. | -2738- Беспалий Б.Я. Стаття 382. Частину 1 наприкінці доповнити текстом "трудового законодавства" | Враховано | 1. Державні інспектори праці під час реалізації своїх прав і виконання службових обов'язків перебувають під захистом держави. У своїй діяльності державні інспектори праці незалежні, керуються виключно Конституцією та законами України, іншими актами трудового законодавства. |
| 1809. | 2. Державний інспектор праці самостійно приймає рішення про внесення роботодавцю припису на усунення виявлених порушень трудового законодавства, складає та передає до суду відповідний протокол про адміністративне правопорушення, приймає постанови про накладення адміністративного стягнення, ініціює притягнення до дисциплінарної та/або кримінальної відповідальності. | 2. Державний інспектор праці самостійно приймає рішення про внесення роботодавцю припису на усунення виявлених порушень трудового законодавства, складає та передає до суду відповідний протокол про адміністративне правопорушення, приймає постанови про накладення адміністративного стягнення, ініціює притягнення до дисциплінарної та/або кримінальної відповідальності. | ||
| 1810. | 3. Державні інспектори праці мають право на носіння форменого одягу та особисту печатку. Матеріальне забезпечення державних інспекторів праці, в тому числі розмір оплати праці, повинні сприяти належному виконанню ними службових обов'язків. | -2739- Беспалий Б.Я. Стаття 382, частина 3. Перше речення викласти у редакції: "Державні інспектори праці мають особисту печатку" | Враховано | 3. Державні інспектори праці мають формений одяг та особисту печатку. Незалежність державних інспекторів праці забезпечується створенням належних умов праці, в тому числі оплатою праці. |
| -2740- Хара В.Г. Частину 3 статті 382 викласти в такій редакції: "3. Державні інспектори праці мають формений одяг та особисту печатку. Незалежність державних інспекторів праці забезпечується створенням належних умов праці в тому числі оплати праці." | Враховано | |||
| -2741- Горбаль В.М. Частину 3 статті 382 законопроекту в існуючій редакції виключити. | Відхилено | |||
| 1811. | 4. Для проведення перевірок підконтрольних об'єктів, розташованих у місцях, де немає засобів громадського транспорту або користування ними не дає змоги своєчасно чи в певний час доби провести перевірку, державні інспектори праці забезпечуються транспортними засобами службового користування. | 4. Для проведення перевірок підконтрольних об'єктів, розташованих у місцях, де немає засобів громадського транспорту або користування ними не дає змоги своєчасно чи в певний час доби провести перевірку, державні інспектори праці забезпечуються транспортними засобами службового користування. | ||
| 1812. | Стаття 383. Захист прав та інтересів державних інспекторів праці | -2742- Єхануров Ю.І. Статтю 383 виключити | Враховано | |
| 1813. | 1. Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності і майна державних інспекторів праці та членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій. | |||
| 1814. | 2. Правоохоронні органи у разі потреби подають допомогу державним інспекторам праці у виконанні ними службових обов'язків та вживають заходів до припинення незаконних дій громадян, які цьому перешкоджають. | |||
| 1815. | 3. Державний інспектор праці підлягає обов'язковому державному страхуванню в порядку, встановленому законом. | |||
| 1816. | Стаття 384. Порядок проведення перевірок органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства | -2743- Губський Б.В. Статтю 384 розпочати новою частиною 1 такого змісту, що чітко регламентує порядок проведення перевірок органами нагляду на підприємстві: "1. Перевірки об'єктів нагляду здійснюються органами державної інспекції праці: 1) планово (не частіше одного разу за три роки), відповідно до узгодженого із іншими перевіряючими державними органами і державними органами нагляду та, затвердженого в установленому порядку графіку; 2) позапланово, із попередженням роботодавця - у разі наявності скарг чи звернень щодо порушення трудових прав працюючих чи вимог законодавства про працю; 3) позапланово, без попередження роботодавця - у разі, коли є підстави вважати, що використовується примусова праця." частини 1 -7 відповідно вважати 2- 8. | Відхилено | Стаття 401. Порядок проведення перевірок органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства |
| 1817. | 1. Від імені державної інспекції праці перевірки можуть проводити головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці за наявності у них посвідчення встановленого зразка. | -2744- Янковський М.А. Викласти п.1 ст. 384 наступним чином: "1. Від імені державної інспекції праці перевірки можуть проводити головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці за наявності у них посвідчення встановленого зразка, в строки та в порядку визначеним діючим законодавством." | Відхилено | 1. Перевірки з дотримання трудового законодавства здійснюють головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці за наявності у них посвідчення встановленого зразка. |
| 1818. | 2. Державні інспектори праці перевіряють діяльність роботодавців незалежно від їх організаційно-правової форми, форми власності, видів діяльності, а також роботодавців - фізичних осіб та інших осіб, щодо яких є підстави вважати, що ці особи використовують найману чи примусову працю. | 2. Кількість планових перевірок роботодавця не може перевищувати однієї на календарний рік. Позапланові перевірки роботодавця можуть проводитись тільки за зверненням працівників, професійних спілок або іншого вільно обраного працівниками представника та інших осіб. | ||
| 1819. | 3. Під час проведення перевірки державний інспектор праці повідомляє про це роботодавця або його представника, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди ефективності проведення такої перевірки. | -2745- Горбаль В.М. У тексті частини 3 статті 384 законопроекту виключити слова "якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди ефективності проведення такої перевірки". | Відхилено | 3. Під час проведення перевірки державний інспектор праці повідомляє про це роботодавця або його представника, якщо тільки він не вважає, що таке повідомлення може завдати шкоди ефективності проведення такої перевірки. |
| 1820. | 4. Результати перевірок, проведених державними інспекторами праці, оформляються актом перевірки за зразком, який затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці. Один примірник акта надається роботодавцю або його представнику. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, роботодавець або його представник може подати особисто державному інспектору праці заперечення у дводенний строк з моменту отримання відповідного акта. | -2746- Довгий Т.О. Пропонується в частині четвертій статті 384 проекту слова „у дводенний строк" замінити словами „протягом двох робочих днів". | Враховано | 4. Результати перевірок оформляються актом перевірки за зразком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці. Один примірник акта надається роботодавцю або його представнику. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, роботодавець або його представник може подати особисто державному інспектору праці заперечення протягом двох робочих днів з моменту отримання відповідного акта. |
| -2747- Єхануров Ю.І. Частину 4 статті 384 викласти в такій редакції: "4. Результати перевірок оформляються актом перевірки за зразком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці. Один примірник акта надається роботодавцю або його представнику. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, роботодавець або його представник може подати особисто державному інспектору праці заперечення у протягом двох робочих днів з моменту отримання відповідного акта." | Враховано | |||
| -2748- Горбаль В.М. У тексті частини 4 статті 384 законопроекту слово "дводенний" замінити словом "п'ятиденний". | Відхилено | |||
| 1821. | 5. У разі виявлення порушення трудового законодавства, відображеного в акті перевірки, особа, яка його склала, зобов'язана винести припис про усунення такого порушення за зразком, який затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці. Припис підлягає виконанню в строки, встановлені особою, яка його винесла, з письмовим повідомленням цієї особи про результати усунення порушення трудового законодавства. У разі неповідомлення про результати виконання припису особа, яка його винесла, зобов'язана провести повторну перевірку. | -2749- Єхануров Ю.І. Частину 5 статті 384 викласти в такій редакції: "5. Державний інспектор праці за виявленим порушенням, що зазначене в акті перевірки, зобов'язаний внести припис про усунення такого порушення за зразком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці. Припис підлягає виконанню в строки, встановлені особою, яка його винесла, з письмовим повідомленням цієї особи про результати усунення порушення трудового законодавства. У разі неповідомлення про результати виконання припису державний інспектор праці, зобов'язаний провести повторну перевірку." | Враховано | 5. Державний інспектор праці за виявленим порушенням, що зазначене в акті перевірки, зобов'язаний внести припис про усунення такого порушення за зразком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці. Припис підлягає виконанню в місячний або інший, зазначений у приписі строк, з письмовим повідомленням особи про результати усунення порушення трудового законодавства. У разі неповідомлення про результати виконання припису державний інспектор праці зобов'язаний провести повторну перевірку. |
| 1822. | 6. Державний інспектор праці у разі виявлення порушень трудового законодавства, крім винесення припису щодо його усунення, має право в установлених законом випадках скласти протокол про адміністративне правопорушення. | 6. Державний інспектор праці, крім внесення припису щодо виявлених порушень трудового законодавства, має право в установлених законом випадках скласти протокол про адміністративне правопорушення. | ||
| 1823. | Стаття 385. Оскарження рішень державних інспекторів праці | -2750- Єхануров Ю.І. Статтю 385 викласти в такій редакції: "Стаття. Оскарження рішень державного інспектора праці" 1. Рішення державного інспектора праці, прийняті відповідно до частини другої статті 382 цього Кодексу, можуть бути оскаржені особами, права яких воно зачіпає, його керівнику в порядку підлеглості чи до суду. Рішення Головного державного інспектора праці України, прийняте ним за результатами розгляду відповідної скарги, може бути оскаржене до суду порядку. Рішення державного інспектора праці, прийняте відповідно до пункту 7 частини першої статті 380 цього Кодексу, може бути оскаржене роботодавцем або керівником юридичної особи до суду в місячний термін. 2. Скарга на рішення державного інспектора праці подається особами протягом одного місяця з часу ознайомлення ними з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються. 3. Скарга на рішення державного інспектора праці розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження, а в складних випадках у разі виникнення потреби в додатковому розслідуванні або проведенні експертизи - протягом місяця. | Враховано | Стаття 402. Оскарження рішень державного інспектора праці |
| 1824. | 1. Рішення державних інспекторів праці можуть бути оскаржені особами, законні права яких було порушено, вищій посадовій особі територіальної державної інспекції праці, Головному державному інспектору праці України або його заступнику та (чи) в судовому порядку. Рішення Головного державного інспектора праці України, прийняте ним за результатами розгляду відповідної скарги, може бути оскаржене в судовому порядку. | 1. Рішення державного інспектора праці, прийняті відповідно до частини другої статті 400 цього Кодексу, можуть бути оскаржені особами, права яких воно зачіпає, його керівнику в порядку підлеглості чи до суду. Рішення Головного державного інспектора праці України, прийняте ним за результатами розгляду відповідної скарги, може бути оскаржене до суду. Рішення державного інспектора праці, прийняте відповідно до пункту 7 частини першої статті 398 цього Кодексу, може бути оскаржене роботодавцем або керівником юридичної особи до суду в місячний термін. | ||
| 1825. | 2. Скарга на рішення державного інспектора праці подається посадовим особам, зазначеним у частині першій цієї статті, не пізніше ніж протягом одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються. | 2. Скарга на рішення державного інспектора праці подається особами протягом одного місяця з часу ознайомлення ними з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються. | ||
| 1826. | 3. Скарга на рішення державного інспектора праці розглядається вищою посадовою особою державної інспекції праці не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження, а в складних випадках у разі виникнення потреби в додатковому розслідуванні або експертизі - не пізніше ніж протягом місяця. | -2751- Довгий Т.О. В статті 385: Частину третю після слова „п'ятнадцяти" доповнити словом „робочих". | Відхилено | 3. Скарга на рішення державного інспектора праці розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження, а в складних випадках - у разі виникнення потреби в додатковому розслідуванні або проведенні експертизи - протягом місяця. |
| 1827. | 4. У судовому порядку рішення державного інспектора праці оскаржується в строки та з дотриманням процедур, установлених законодавством. | -2752- Беспалий Б.Я. Стаття 385, частина 4. Наприкінці слово "законодавством" замінити словом "законом" | Враховано | 4. Рішення державного інспектора праці оскаржується до суду в строки та у порядку, встановленому законом. |
| -2753- Єхануров Ю.І. Статтю 385 викласти в такій редакції: "4. Рішення державного інспектора праці оскаржується до суду в строки та порядку, встановленому законом." 5. Припис державного інспектора праці оскаржується протягом п'яти днів з дня його внесення. Подання скарги призупиняє дію припису та подовжує строк його виконання на період до прийняття рішення за скаргою. Скарга подається через державного інспектора праці, який вніс припис. До скарги додаються копії акта перевірки, припису, що оскаржується, інших документів. Скарга на припис протягом трьох днів з часу одержання надсилається державним інспектором праці разом з доданими до неї матеріалами посадовим особам, яким вона адресована, і розглядається ними протягом п'ятнадцяти днів з дати її надходження." | Враховано | |||
| 1828. | 5. Припис державного інспектора праці оскаржується посадовим особам, зазначеним у частині першій цієї статті, протягом п'яти днів з дня його подання. Подання скарги зупиняє дію припису та продовжує строк його виконання на період до прийняття рішення з приводу скарги. Скарга подається через державного інспектора праці, який виніс припис. До скарги додаються копії акта перевірки, припису, який оскаржується, інших документів і матеріалів. Скарга на припис протягом трьох днів надсилається державним інспектором праці разом з доданими до неї матеріалами посадовій особі чи органу, яким вона адресована, і розглядається ними протягом 15 днів з дати її надходження. | -2754- Довгий Т.О. Частину п'яту викласти в наступній редакції: "5. Припис державного інспектора праці оскаржується посадовим особам, зазначеним у частині першій цієї статті, протягом п'яти робочих днів з дня його подання. Подання скарги зупиняє дію припису та продовжує строк його виконання на період до прийняття рішення з приводу скарги. До скарги додаються копії акта перевірки, припису, який оскаржується, інших документів і матеріалів. Скарга на припис протягом 15 робочих днів з дати її надходження розглядається посадовою особою чи органом, яким вона адресована. За результатами розгляду скарги такою посадовою особою чи органом виноситься рішення." | Відхилено | 5. Припис державного інспектора праці оскаржується протягом п'яти днів з дня його внесення з одночасним повідомленням про це державного інспектора праці, який проводив перевірку. До скарги додаються копії акта перевірки, припису, що оскаржується, інших документів. Подання скарги призупиняє дію припису та подовжує строк його виконання на період до прийняття рішення за скаргою. Скарга на припис розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дати її надходження. |
| -2755- Беспалий Б.Я. Стаття 385, частина 5, речення 1. Наприкінці слово "подання" замінити словом "винесення" | Враховано редакційно | |||
| -2756- Горбаль В.М. У тексті частини 5 статті 385 законопроекту слово "п'яти" і цифру "15" замінити словом "двадцяти". | Відхилено | |||
| -2757- Майко В.І. В частині 5 статті 385 слово „п'яти" замінити на слово „п'ятнадцяти" | Відхилено | |||
| -2758- Бронніков В.К. В частині 5 статті 385 слово „п'яти" замінити на слово „п'ятнадцяти" | Відхилено | |||
| -2759- Пеклушенко О.М. До статті 385. У частині п'ятій слово "п'яти" замінити словом "п'ятнадцяти". | Відхилено | |||
| 1829. | 6. Постанова державного інспектора праці про застосування штрафу оскаржується у порядку, встановленому законом для оскарження адміністративних стягнень. | -2760- Єхануров Ю.І. Статтю 385 викласти в такій редакції: "6. Постанова державного інспектора праці про застосування штрафу оскаржується у порядку, встановленому законом для оскарження адміністративних стягнень." | Враховано | 6. Постанова державного інспектора праці про застосування штрафу оскаржується в порядку, встановленому законом для оскарження адміністративних стягнень. |
| 1830. | Стаття 386. Відповідальність за створення перешкод у діяльності державних інспекторів праці | Стаття 403. Відповідальність за перешкоджання діяльності державних інспекторів праці | ||
| 1831. | 1. За створення перешкод у службовому відвіданні державними інспекторами праці об'єктів нагляду, ненадання на їх вимогу необхідних документів, інформації, матеріалів, пояснень, погрозу заподіяння тілесних ушкоджень або шкоди майну чи фактичне їх вчинення стосовно державного інспектора праці або членів його сім'ї винні особи притягуються до відповідальності згідно із законом. | -2761- Беспалий Б.Я. Стаття 386, частина 1. Текст "у службовому відвіданні" замінити текстом "при проведенні перевірок", слово "необхідних" замінити текстом "передбачених законодавством" | Враховано частково | 1. За перешкоджання при проведенні перевірок державними інспекторами праці об'єктів нагляду, ненадання на їх вимогу документів, інформації, матеріалів, пояснень, погрозу, заподіяння тілесних ушкоджень або шкоди майну чи фактичне їх вчинення стосовно державного інспектора праці або членів його сім'ї винні особи притягуються до відповідальності згідно із законом. |
| 1832. | 2. Притягнення до відповідальності здійснюється за поданням державних інспекторів праці, що вносяться органам, уповноваженим приймати такі рішення. У встановлених законом випадках державні інспектори праці безпосередньо реалізують надані їм права щодо застосування адміністративних стягнень до роботодавців або посадових осіб, уповноважених діяти від імені роботодавця. | -2762- Беспалий Б.Я. Стаття 386, частина 2. Текст "роботодавців або посадових" замінити словом "винних" | Відхилено | 2. Притягнення до відповідальності здійснюється за поданням державних інспекторів праці, що вносяться органам, уповноваженим приймати такі рішення. У встановлених законом випадках державні інспектори праці безпосередньо реалізують надані їм права щодо застосування адміністративних стягнень до роботодавців або посадових осіб, уповноважених діяти від імені роботодавця. |
| 1833. | Стаття 387. Відповідальність державних інспекторів праці | Стаття 404. Відповідальність державних інспекторів праці | ||
| 1834. | 1. За перевищення своїх повноважень або інші протиправні дії державні інспектори праці несуть відповідальність згідно із законом. | -2763- Хара В.Г. Частину 1 об'єднати з частиною 2 і викласти в такій редакції: "1. За невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків, за перевищення своїх повноважень або інші протиправні дії державні інспектори праці несуть відповідальність згідно із законом." | Враховано | 1. За невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків, за перевищення своїх повноважень або інші протиправні дії державні інспектори праці несуть відповідальність згідно із законом. |
| 1835. | 2. За невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків державні інспектори праці притягуються до відповідальності згідно із законом. | -2764- Беспалий Б.Я. Стаття 387, частина 2. Наприкінці слово "законом" замінити словом "законодавством" | Відхилено | |
| -2765- Єхануров Ю.І. В ч.2 статті 387 слова: "відповідальності згідно із законом" замінити словами: "дисциплінарної відповідальності" | Враховано | |||
| 1836. | 3. Збитки, заподіяні роботодавцю внаслідок невиконання або неналежного виконання державним інспектором праці своїх службових обов'язків, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету. Державний інспектор праці зобов'язаний повністю або частково компенсувати бюджетні витрати в порядку, встановленому законом про матеріальну відповідальність працівників. | -2766- Беспалий Б.Я. Стаття 387, частина 3. Текст "державного бюджету" замінити текстом "Державного бюджету України". | Відхилено | |
| -2767- Хара В.Г. Частину 3 статті 387 виключити | Враховано | |||
| -2768- Александровська А.О. Книгу 7 доповнити главою 3 "Громадський контроль" наступного змісту: "Глава 3. Громадський контроль Стаття 388. Громадський контроль. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють профспілки, їх об'єднання, або вільно обрані працівниками представники (представник) відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та Трудового кодексу. Стаття 389. Повноваження профспілок, їх об'єднань та вільно обраних працівниками представників (представника) щодо захисту прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Профспілка та вільно обрані працівниками представники (представник) здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту". | Враховано (у статті 377) | |||
| 1837. | КНИГА ВОСЬМА | КНИГА ВОСЬМА | ||
| 1838. | ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТРУДОВИХ ВІДНОСИН | Відповідальність сторін трудових відносин | ||
| 1839. | Глава 1. | Глава 1 | ||
| 1840. | ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ | Відповідальність працівників | ||
| 1841. | §1. Дисциплінарна відповідальність | §1. Дисциплінарна відповідальність | ||
| 1842. | Стаття 388. Підстава та умови притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності | Стаття 405. Підстава та умови притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності | ||
| 1843. | 1. Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення ним трудової дисципліни, тобто своїх обов'язків (дисциплінарний проступок), що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, угод, колективного і трудового договору, іншої угоди між роботодавцем та працівником. | -2769- Хара В.Г. Стаття 388 . У частині першій слова "угод" та "іншої угоди між роботодавцем та працівником" виключити, оскільки обов'язки працівників визначаються законодавством та трудовим договором. | Враховано | 1. Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення ним трудової дисципліни, тобто своїх обов'язків (дисциплінарний проступок), що випливають із трудового законодавства, колективного і трудового договорів. |
| -2770- Сас С.В. У статті 388: - у частині один слова "угод" та "іншої угоди між роботодавцем та працівником" виключити. Доповнити частини першу і другу після слів "у сфері праці" словами "і охорони праці". | Враховано частково | |||
| -2771- Чикал А.В. Стаття 388 - у частині один слова "угод" та "іншої угоди між роботодавцем та працівником" виключити; Доповнити частини першу після слів "у сфері праці" словами "і охорони праці". | Враховано частково | |||
| -2772- Катушева З.Г. У частині 1 статті 388 слова "угод" і "інші угоди між роботодавцем і працівником" виключити | Враховано | |||
| 1844. | 2. Притягнення до дисциплінарної відповідальності можливе за наявності вини працівника. Працівник вважається невинним, якщо під час виконання трудових обов'язків цей працівник виявив такий рівень дбайливості, який вимагався від нього за обставин, що склалися, відповідно до нормативно-правових та інших актів у сфері праці, угод, колективного і трудового договору, іншої угоди між роботодавцем і працівником, а також якщо він діяв за наявності обставин необхідної оборони або крайньої необхідності. | -2773- Хара В.Г. В частині другій слова "відповідно до нормативних актів, угод, колективного і трудового договору та іншої угоди між роботодавцем і працівником" замінити словами "відповідно до нормативно-правових актів про працю, колективного договору, трудового договору". | Враховано | 2. Притягнення до дисциплінарної відповідальності можливе за наявності вини працівника. Працівник вважається невинним, якщо під час виконання трудових обов'язків цей працівник виявив такий рівень дбайливості, який вимагався від нього відповідно до трудового законодавства, колективного і трудового договорів, а також якщо він діяв за наявності обставин необхідної оборони або крайньої необхідності. |
| -2774- Беспалий Б.Я. Стаття 388, частина 2, речення 2. Текст "та інших актів у сфері праці" замінити текстом "трудового законодавства" | Враховано | |||
| -2775- Чикал А.В. Стаття 388. Доповнити частину другу після слів "у сфері праці" словами "і охорони праці"; слова "відповідно до нормативних актів, угод, колективного і трудового договору та іншої угоди між роботодавцем і працівником" замінити словами "відповідно до нормативно-правових актів про працю, колективного договору, трудового договору" та доповнити в кінці словами "потреби усунути загрозу життю чи здоров'ю працівників або виникнення аварії". | Враховано частково | |||
| -2776- Катушева З.Г. У частині 2 статті 388 слова "угод" і "інші угоди між роботодавцем і працівником" виключити | Враховано | |||
| 1845. | 3. У разі вчинення дисциплінарного проступку працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності і якщо внаслідок вчинення такого проступку не настали реальні негативні наслідки. | 3. У разі вчинення дисциплінарного проступку працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності і в тому випадку, якщо внаслідок вчинення такого проступку не настали реальні негативні наслідки. | ||
| 1846. | Стаття 389. Дисциплінарні стягнення, які застосовуються до працівників | Стаття 406. Дисциплінарні стягнення, які застосовуються до працівників | ||
| 1847. | 1. Дисциплінарними стягненнями, які застосовуються до працівників, за вчинення ними дисциплінарних проступків, є догана і звільнення. | -2777- Коновалюк В.І. Стаття 389 ч.1 після слів: "проступків, є" доповнити слово: "зауваження," | Враховано | 1. Дисциплінарними стягненнями, які застосовуються до працівників за вчинення ними дисциплінарних проступків, є зауваження, догана і звільнення (частина перша та пункти 1-3 частини другої статті 104 цього Кодексу). |
| -2778- Сіренко В.Ф. Частину першу статті 389 після слова "звільнення" доповнити словами " (частина перша та пункт перший частини другої статті 109)". | Враховано | |||
| 1848. | 2. Законами для окремих категорій працівників можуть бути передбачатися інші види дисциплінарних стягнень. | -2779- Беспалий Б.Я. Стаття 389, частина 2. Вилучити слово "бути" | Враховано | 2. Для окремих категорій працівників законами можуть встановлюватися інші види дисциплінарних стягнень. 3. Не допускається застосування дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Кодексом та законами. |
| -2780- Сіренко В.Ф. У частині другій статті 389 слова "бути передбачатися" замінити словами "встановлювати". | Враховано | |||
| -2781- Коновалюк В.І. Статтю 389 доповнити частиною такого змісту: "3. Не допускається застосування дисциплінарних стягнень, не передбачених законами." | Враховано | |||
| 1849. | Стаття 390. Порядок застосування до працівників дисциплінарних стягнень | Стаття 407. Порядок застосування дисциплінарних стягнень | ||
| 1850. | 1. Дисциплінарні стягнення до працівників застосовуються посадовою особою, яка наділена повноваженнями діяти від імені роботодавця в трудових відносинах (стаття 30 цього Кодексу). | -2782- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 390 виключити із відповідною зміною нумерації частин | Враховано | |
| 1851. | 2. Дисциплінарне стягнення до працівника може застосовуватися роботодавцем не пізніше ніж протягом місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку без урахування часу відсутності працівника на роботі незалежно від причин, а також часу провадження у кримінальній справі, порушеній за фактом протиправних дій працівника. | -2783- Янковський М.А. Викласти п.2 ст. 390 в наступній редакції: "2. Дисциплінарне стягнення до працівника не може застосовуватися роботодавцем після місячного терміну з дня виявлення дисциплінарного проступку. Час відсутності працівника на роботі незалежно від причин, а також провадження у кримінальній справі, порушеній за фактом протиправних дій працівника до зазначеного строку не включаються." | Відхилено | 1. Дисциплінарне стягнення до працівника може застосовуватися роботодавцем не пізніше ніж протягом місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку без урахування часу відсутності працівника на роботі незалежно від причин, а також часу провадження у кримінальній справі, порушеній за фактом протиправних дій працівника. Застосуванню дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке проводиться у порядку, встановленому законом або правилами внутрішнього розпорядку. |
| -2784- Хара В.Г. Частину 1 статті 390 доповнити абзацом такого змісту: "Застосуванню дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке проводиться у порядку, встановленому законом або правилами внутрішнього розпорядку." | Враховано | |||
| 1852. | 3. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше ніж протягом шести місяців з дня вчинення проступку, а на осіб, які безпосередньо обслуговують майно роботодавця або майно інших осіб у зв'язку з виконанням обов'язків у межах трудових відносин, - одного року з дня вчинення проступку, пов'язаного з обслуговуванням майна. Час провадження у кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення до зазначеного строку не включається. | -2785- Сас С.В. У статті 390: - у першому реченні частини третьої слова "а на осіб, які безпосередньо обслуговують майно роботодавця або майно інших осіб у зв'язку із виконанням обов'язків в межах трудових правовідносин - одного року з дня вчинення проступку, пов'язаного із обслуговуванням майна" виключити. Норма в запропонованій редакції суперечить статті 22 Конституції України. | Відхилено | 2. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше ніж протягом шести місяців з дня вчинення проступку, а на працівників, які безпосередньо обслуговують майно роботодавця або майно інших осіб у зв'язку з виконанням обов'язків у межах трудових відносин, - одного року з дня вчинення проступку, пов'язаного з обслуговуванням майна. Час провадження у кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення до зазначеного строку не включається. |
| -2786- Чикал А.В. Стаття 390 - у частині 3 слова "а на осіб, які безпосередньо обслуговують майно роботодавця або майно інших осіб у зв'язку із виконанням обов'язків в межах трудових правовідносин - одного року з дня вчинення проступку, пов'язаного із обслуговуванням майна" виключити, оскільки це відноситься до матеріальних збитків. | Відхилено | |||
| 1853. | 4. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника, який допустив порушення трудової дисципліни, надання письмових пояснень. | -2787- Янковський М.А. Викласти п.4 ст. 390 в наступній редакції: "4. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника, який допустив порушення трудової дисципліни, надання письмових пояснень. Відмова від надання письмових пояснень не може бути приводом для припинення процедури накладання стягнення". | Враховано редакційно | 3. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника, який порушив трудову дисципліну, надання письмових пояснень. Відмова працівника від надання таких пояснень не є перешкодою для застосування дисциплінарного стягнення. Така відмова фіксується роботодавцем або посадовою особою, яка за його дорученням вимагає від працівника в письмовій формі пояснень щодо порушення трудової дисципліни. |
| -2788- Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 390 доповнити абзацом такого змісту: "Відмова працівника від надання таких пояснень не є перешкодою для застосування дисциплінарного стягнення. Така відмова фіксується роботодавцем або посадовою особою, яка за його дорученням вимагає від працівника у письмовій формі пояснень з порушення трудової дисципліни." | Враховано | |||
| 1854. | 5. За кожне порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. | 4. За кожне порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. | ||
| 1855. | 6. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку не пізніше ніж протягом тижня з дня підписання наказу (розпорядження). День надання працівникові для ознайомлення зазначеного наказу (розпорядження) визнається днем накладення дисциплінарного стягнення. | -2789- Сіренко В.Ф. Частину першу статті 390 викласти в такій редакції: "6. Стягнення оголошується наказом (розпорядженням) і повідомляється працівникові під розписку не пізніше тижня з дня підписання наказу (розпорядження). День ознайомлення працівниками з наказом (розпорядженням) є початком перебігу строку чинності дисциплінарного стягнення". | Відхилено | 5. Стягнення оголошується роботодавцем в наказі (розпорядженні) та повідомляється працівникові під розписку не пізніше ніж протягом тижня з дня підписання наказу (розпорядження). День надання працівникові для ознайомлення зазначеного наказу (розпорядження) визнається днем накладення дисциплінарного стягнення. |
| 1856. | 7. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому цим Кодексом. | 6. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому цим Кодексом. | ||
| 1857. | 8. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення на працівника не буде накладено нове дисциплінарне стягнення, працівник вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Більш тривалий строк щодо цього може встановлюватися законодавством. | -2790- Янковський М.А. В п.8 ст. 390, вилучити друге речення наступного змісту: "Більш тривалий строк щодо цього може встановлюватися законодавством." | Враховано | 7. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення на працівника не буде накладене нове дисциплінарне стягнення, працівник вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. |
| -2791- Беспалий Б.Я. Стаття 390, частина 8. Наприкінці слово "законодавством" замінити словом "законом" | Відхилено (у зв'язку з виключенням останнього речення) | |||
| 1858. | 9. Якщо в подальшому працівник не допускає порушень трудової дисципліни і проявляє сумлінність у виконанні своїх службових обов'язків, дисциплінарне стягнення може бути зняте до закінчення строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті. Про зняття дисциплінарного стягнення видається наказ (розпорядження) роботодавця. | -2792- Коновалюк В.І. Статтю 390 доповнити частиною такого змісту: 10. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та законами про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, які є вищестоящими відносно осіб, вказаних у частині першій цієї статті. | Відхилено | 8. Якщо в подальшому працівник не допускає порушень трудової дисципліни і сумлінно виконує свої обов'язки, дисциплінарне стягнення може бути зняте до закінчення строку, зазначеного в частині сьомій цієї статті. Про зняття дисциплінарного стягнення видається наказ (розпорядження) роботодавця. |
| 1859. | §2. Матеріальна відповідальність працівників | -2793- Єхануров Ю.І. Відповідно до вимог Цивільного кодексу України вживати в параграфі другому поняття "Пряма дійсна майнова шкода" у відповідних відмінках. | Враховано | §2. Матеріальна відповідальність працівників |
| 1860. | Стаття 391. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників | Стаття 408. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників | ||
| 1861. | 1. Матеріальна відповідальність полягає в обов'язку відшкодування прямої дійсної шкоди, заподіяної працівником роботодавцеві внаслідок порушення трудових обов'язків. | -2794- Коновалюк В.І. В статті 391 після слів: "Матеріальна відповідальність" доповнити словами: "залежить від вимоги роботодавця й" | Відхилено | 1. Матеріальна відповідальність полягає в обов'язку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди, заподіяної працівником роботодавцеві внаслідок порушення трудових обов'язків. |
| 1862. | 2. Підставою матеріальної відповідальності працівника є порушення працівником своїх трудових обов'язків, яким роботодавцеві спричинена пряма дійсна шкода. Прямою дійсною шкодою вважається будь-яке зменшення кількості матеріальних цінностей, що належать роботодавцеві, або зниження їх вартості внаслідок пошкодження чи псування, витрати, які здійснив або повинен здійснити роботодавець, а також втрата, зменшення обсягу чи неможливість захисту майнових прав роботодавця, які відповідно до законодавства відображаються в документах бухгалтерського обліку юридичної особи як її активи. | -2795- Сас С.В. У статті 391: - у другому реченні частини другої слова "витрати, які здійснив або повинен здійснити роботодавець, а також втрата, зменшення обсягу чи неможливість захисту майнових прав роботодавця, які відповідно до законодавства відображаються в документах бухгалтерського обліку юридичної особи як її активи." виключити‚ оскільки зазначене не відноситься до прямої дійсної шкоди. | Відхилено | 2. Підставою матеріальної відповідальності працівника є порушення працівником своїх трудових обов'язків, чим роботодавцеві спричинена пряма дійсна майнова шкода, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Прямою дійсною майновою шкодою вважаються втрати, яких роботодавець зазнав у зв'язку зі знищенням або пошкодженням його майна, а також витрати, які він зробив або мусить зробити для відновлення його порушеного права. |
| -2796- Чикал А.В. Стаття 391 - у другому реченні частини 2 після слова "псування" поставити крапку, а інші слова до кінця речення виключити | Відхилено | |||
| 1863. | 3. До прямої дійсної шкоди не включається прибуток, який роботодавець міг би отримати за умови належного виконання працівником своїх трудових обов'язків (крім недоотриманого прибутку, врахованого в ціні втрачених, пошкоджених чи зіпсованих матеріальних цінностей). | 3. До прямої дійсної майнової шкоди не включаються доходи, які роботодавець міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене. | ||
| 1864. | 4. Пряма дійсна шкода вважається заподіяною діями (бездіяльністю) працівника, якщо за відсутності цих дій (бездіяльності) шкоди не було б заподіяно. | 4. Пряма дійсна майнова шкода вважається заподіяною діями (бездіяльністю) працівника, якщо за відсутності цих дій (бездіяльності) цієї шкоди не було б заподіяно. | ||
| 1865. | 5. Матеріальна відповідальність працівника настає лише за наявності вини. Наявність вини працівника визначається відповідно до частини другої статті 388 цього Кодексу. Працівник не може нести матеріальну відповідальність за спричинену шкоду внаслідок дій, що належать до категорії нормального виробничо-господарського ризику. | -2797- Хара В.Г. Стаття 391. Частину п'яту доповнити словами "крайньої необхідності або необхідної оборони або ж у разі невиконання роботодавцем обов'язку щодо забезпечення належних умов для збереження майна, довіреного працівнику"; | Враховано ч. 2 статті 388) | 5. Матеріальна відповідальність працівника настає лише за наявності вини. Наявність вини працівника визначається відповідно до частини другої статті 405 цього Кодексу. Працівник не може нести матеріальну відповідальність за спричинену пряму дійсну майнову шкоду внаслідок дій, що належать до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку щодо забезпечення необхідних умов для збереження його майна чи майнових прав працівника. |
| -2798- Хара В.Г. доповнити цю частину такими словами: "а також внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку щодо забезпечення необхідних умов для збереження його майна чи майнових прав працівника.", . | Враховано | |||
| -2799- Коновалюк В.І. Частину 5 доповнити словами: "крайньої необхідності або необхідної оборони або у разі невиконання роботодавцем обов'язку щодо забезпечення належних умов для збереження майна, довіреного працівнику." | Враховано (ч. 2 статті 388) | |||
| -2800- Сас С.В. Стаття 391: - третє речення частини п'ятої доповнити словами "крайньої необхідності або необхідної оборони або ж у разі невиконання роботодавцем обов'язку щодо забезпечення належних умов для збереження майна, довіреного працівнику." | Враховано (ч. 2 статті 388) | |||
| -2801- Беспалий Б.Я. Стаття 391, частина 5. Слово "нормального" замінити словом "звичайного" | Відхилено (ч. 2 статті 388) | |||
| -2802- Чикал А.В. Стаття 391. Частину 5 доповнити словами "крайньої необхідності або необхідної оборони або ж у разі невиконання роботодавцем обов'язку щодо забезпечення належних умов для збереження майна, довіреного працівнику". | Враховано (ч. 2 статті 388) | |||
| 1866. | 6. Притягнення працівника до матеріальної відповідальності не залежить від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. | -2803- Єхануров Ю.І. Статті 391 доповнити частиною 7 такого змісту: "7. Припинення трудового договору після заподіяння прямої дійсної майнової шкоди не тягне за собою звільнення працівника від матеріальної відповідальності, якщо інше не встановлено законом або сторонами трудового договору при його припиненні." | Враховано | 6. Притягнення працівника до матеріальної відповідальності не залежить від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. 7. Припинення трудового договору після заподіяння прямої дійсної майнової шкоди не тягне за собою звільнення працівника від матеріальної відповідальності, якщо інше не встановлено законом або сторонами трудового договору при його припиненні. |
| 1867. | Стаття 392. Розміри матеріальної відповідальності | Стаття 409. Розміри матеріальної відповідальності | ||
| 1868. | 1. За шкоду, заподіяну роботодавцеві, працівник несе матеріальну відповідальність у розмірі середньої місячної заробітної плати. У такому розмірі несуть матеріальну відповідальність керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, керівники структурних підрозділів підприємств, установ, організацій та їх заступники, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно внаслідок зайвих грошових виплат, неправильного ведення обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей. Матеріальна відповідальність працівника у розмірі, що перевищує його середній місячний заробіток, допускається лише у передбачених цим Кодексом випадках. Розмір середньої місячної заробітної плати визначається за два календарних місяці, що передують місяцю, в якому виявлено пряму дійсну шкоду. | 1. За пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну роботодавцеві, працівник несе матеріальну відповідальність у розмірі середньої місячної заробітної плати. У такому розмірі несуть матеріальну відповідальність керівники юридичних осіб та їх заступники, керівники структурних підрозділів юридичних осіб та їх заступники, якщо пряму дійсну майнову шкоду заподіяно роботодавцю внаслідок зайвих грошових виплат, неправильного ведення обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиття необхідних заходів для запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей. Матеріальна відповідальність працівника в розмірі, що перевищує його середню місячну заробітну плату, допускається у випадках, передбачених цим Кодексом та законами. Розмір середньої місячної заробітної плати визначається за два календарних місяці, що передують місяцю, в якому виявлено пряму дійсну шкоду. | ||
| 1869. | 2. Розмір матеріальної відповідальності працівника може обмежуватися у трудовому договорі порівняно з розміром, встановленим у цій або інших статтях Кодексу. | 2. Розмір матеріальної відповідальності працівника може обмежуватися у трудовому договорі порівняно з розміром, встановленим цим Кодексом. | ||
| 1870. | Стаття 393. Випадки притягнення працівника до матеріальної відповідальності у повному розмірі | Стаття 410. Випадки притягнення працівника до матеріальної відповідальності в повному розмірі | ||
| 1871. | 1. Працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної шкоди у разі, коли: | 1. Працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної прямої дійсної шкоди у разі, якщо: | ||
| 1872. | 1) між працівником і роботодавцем відповідно до статей 394 і 395 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; | -2804- Єхануров Ю.І. Пункт 1 ч.1 статті 393 викласти в такій редакції: "1) між працівником і роботодавцем відповідно до статті 394 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття працівником повної матеріальної відповідальності або до трудового договору включена відповідна умова;" | Враховано | 1) між працівником і роботодавцем відповідно до статті 411 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття працівником повної матеріальної відповідальності або до трудового договору включена відповідна умова; |
| 1873. | 2) майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами; | 2) майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншим разовим документом; | ||
| 1874. | 3) шкоду заподіяно внаслідок винних дій працівника, що мають ознаки злочину, передбаченого кримінальним законом; | -2805- Беспалий Б.Я. Стаття 393, частина 1. Пункт 3) викласти у редакції: "3) шкоду заподіяно внаслідок вчинення працівником кримінального злочину, що встановлено судом" | Враховано редакційно | 3) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок вчинення дій працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; |
| -2806- Сіренко В.Ф. У пункті третьому статті 393 слова "передбаченого кримінальним законом" замінити словами "встановленого вироком суду". | Враховано редакційно | |||
| 1875. | 4) шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння; | 4) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння; | ||
| 1876. | 5) шкоду заподіяно недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі під час виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих роботодавцем працівникові в користування; | -2807- Горлов Г.В. В п 5. частини 1 статті 393 слово „недостачею" після слів „шкоду заподіяно" виключити виклавши п. 5 в наступній редакції: 5) шкоду заподіяно умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі під час виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих роботодавцем працівникові в користування; | Відхилено | 5) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі під час виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих роботодавцем працівникові в користування; |
| 1877. | 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцеві; | 6) відповідно до закону на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну роботодавцеві; | ||
| 1878. | 7) шкоду заподіяно внаслідок дій, що не належать до трудових обов'язків працівника, якщо роботодавець не вимагав від працівника їх виконання; | 7) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок дій, що не належать до трудових обов'язків працівника, якщо роботодавець не вимагав від працівника їх виконання; | ||
| 1879. | 8) посадова особа навмисне здійснила незаконне звільнення працівника або незаконне переведення його на іншу роботу, якщо це встановлено судом; | -2808- Рішняк І.М. В статті 393 ч.1 п.8 вилучити слово "навмисне" | Враховано | 8) посадова особа здійснила незаконне звільнення працівника або незаконне переведення його на іншу роботу, якщо це встановлено судом; |
| 1880. | 9) керівник підприємства, установи, організації винен у несвоєчасній виплаті заробітної плати за період понад один місяць, що призвело до виплати компенсації за порушення строків її виплати, за умови, що державний бюджет та місцеві бюджети не мають заборгованості перед цим підприємством. установою, організацією. | -2809- Хара В.Г. Пункт 9 ч.1 статті 393 викласти в такій редакції: "9) керівник юридичної особи у випадках здійснення виплат, передбачених статтею 260 цього Кодексу." | Враховано | 9) у випадках здійснення виплат, передбачених статтею 263 цього Кодексу. 10) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок розголошення державної таємниці та іншої захищеної законом інформації. 2. У випадках, передбачених трудовим договором, керівник, головний бухгалтер, члени виконавчого органу та керівник філії юридичної особи несуть повну матеріальну відповідальність за пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну невиконанням або неналежним виконанням ними своїх трудових обов'язків. Трудовим договором з керівником юридичної особи може бути передбачене відшкодування ним неотриманих роботодавцем доходів (упущена вигода), розмір яких визначається відповідно до цивільного законодавства. |
| -2810- Беспалий Б.Я. Стаття 393, частина 1 пункт 9 . Текст "державного бюджету" замінити текстом "Державного бюджету України". | Відхилено | |||
| -2811- Єхануров Ю.І. Доповнити ч.1 статті 393 пунктом 10 такої редакції: "10) пряму дійсну майнову шкоду заподіяну в наслідок розголошення державної таємниці та іншої захищеної законом інформації." | Враховано | |||
| -2812- Єхануров Ю.І. Статтю 393 доповнити частиною 2 такого змісту: "2. У випадках, передбачених трудовим договором, керівник, головний бухгалтер, члени виконавчого органу та керівник філії юридичної особи несуть повну матеріальну відповідальність з пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну не виконанням або неналежним виконанням ними своїх трудових обов'язків. Трудовим договором з керівником юридичної особи може бути передбачено відшкодування ним неотриманих роботодавцем доходів (упущена вигода), розмір яких визначається відповідно до цивільного законодавства." | Враховано | |||
| 1881. | Стаття 394. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність | Стаття 411. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність | ||
| 1882. | 1. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися з працівниками, що досягли вісімнадцятирічного віку та виконують роботи, безпосередньо пов'язані з: | -2813- Янковський М.А. Викласти п.1 ст. 394 в наступній редакції: "1. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися з будь-яким працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та виконує будь - яку з робіт, безпосередньо пов'язаних з: ..." ( і далі по тексту). | Відхилено | 1. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може укладатися з працівником, що досяг вісімнадцятирічного віку та виконує роботи, безпосередньо пов'язані з: |
| 1883. | 1) отриманням для будь-яких цілей: | 1) отриманням для будь-яких цілей: | ||
| 1884. | грошей, у тому числі іноземної валюти; | грошей, у тому числі іноземної валюти; | ||
| 1885. | дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів або матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння, відходів або брухту, що містять дорогоцінні метали чи дорогоцінне каміння; | дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів або матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння, відходів або брухту, що містять дорогоцінні метали чи дорогоцінне каміння; | ||
| 1886. | синтетичного корунду або виробів з нього; | синтетичного корунду або виробів з нього; | ||
| 1887. | 2) продажем або видачею товарів (продукції), підготовкою їх до продажу, в тому числі у сфері громадського харчування, а також з комплектуванням пасажирських суден, вагонів, літаків; | 2) продажем або видачею товарів (продукції), підготовкою їх до продажу, в тому числі у сфері громадського харчування, а також з комплектуванням пасажирських суден, вагонів, літаків; | ||
| 1888. | 3) отриманням матеріальних цінностей для зберігання, перевірки їх якості, обробки з метою подальшої доставки, для транспортування (доставки, супроводження), комплектування, ремонту, відновлення, регулювання, подальшої передачі іншим працівникам, використання у роботі як сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, запасних частин, для видачі будь-яким особам, а також для інших цілей; | 3) отриманням матеріальних цінностей для зберігання, перевірки їх якості, обробки з метою подальшої доставки, для транспортування (доставки, супроводження), комплектування, ремонту, відновлення, регулювання, подальшої передачі іншим працівникам, використання в роботі як сировини матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, запасних частин, видачі будь-яким особам, а також для інших цілей; | ||
| 1889. | 4) виготовленням, зберіганням, транспортуванням, відбиранням, рахуванням, упаковкою та видачею грошей, цінних паперів, їх напівфабрикатів, а також усіх видів бланків цінних паперів, документів суворого обліку, знаків поштової оплати та матеріалів, які використовуються у їх виготовленні; | 4) виготовленням, зберіганням, транспортуванням, відбиранням, рахуванням, упаковкою та видачею грошей, цінних паперів, напівфабрикатів, а також усіх видів бланків цінних паперів, документів суворого обліку, знаків поштової оплати та матеріалів, які використовуються у їх виготовленні; | ||
| 1890. | 5) виготовленням та зберіганням квитків, талонів, абонементів та інших подібних розрахункових документів. | 5) виготовленням та зберіганням квитків, талонів, абонементів та інших подібних розрахункових документів. | ||
| 1891. | Стаття 395. Колективна матеріальна відповідальність | -2814- Шаров І.Ф. Із ст. 395 (кн. 8) вилучити положення про інститут колективної матеріальної відповідальності. | Відхилено | Стаття 412. Колективна матеріальна відповідальність |
| 1892. | 1. У разі спільного виконання працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, якщо закон допускає укладення договорів про повну матеріальну відповідальність, але неможливе розмежування матеріальної відповідальності кожного з працівників за незбереження цінностей і укладення з ними договорів про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна матеріальна відповідальність. | 1. У разі спільного виконання працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, якщо закон допускає укладання договорів про повну матеріальну відповідальність, але неможливе розмежування матеріальної відповідальності кожного з працівників за незбереження цінностей і укладання з ними договорів про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна матеріальна відповідальність. | ||
| 1893. | 2. Письмовий договір про колективну матеріальну відповідальність укладається між роботодавцем і членами колективу. | 2. Письмовий договір про колективну матеріальну відповідальність укладається між роботодавцем і членами колективу. | ||
| 1894. | 3. Матеріальна відповідальність між членами колективу розподіляється пропорційно тарифній ставці (окладу) і часу, відпрацьованого кожним із працівників після останньої інвентаризації. Відповідно до цієї вимоги визначається обсяг матеріальної відповідальності працівників, які були прийняті на роботу або звільнені з роботи в період від останньої інвентаризації до виявлення недостачі, пошкодження чи зіпсуття матеріальних цінностей, якщо вони дали письмову згоду взяти на себе матеріальну відповідальність без проведення інвентаризації під час прийняття на роботу або звільнення з роботи. | 3. Матеріальна відповідальність між членами колективу розподіляється пропорційно тарифній ставці (окладу) і часу, відпрацьованому кожним із працівників після останньої інвентаризації. Відповідно до цієї вимоги визначається обсяг матеріальної відповідальності працівників, які були прийняті на роботу або звільнені з роботи в період від останньої інвентаризації до виявлення недостачі, пошкодження чи зіпсуття матеріальних цінностей, якщо вони дали письмову згоду взяти на себе матеріальну відповідальність без проведення інвентаризації під час прийняття на роботу або звільнення з роботи. | ||
| 1895. | 4. Члени колективу, що довели відсутність своєї вини в незбереженні матеріальних цінностей, матеріальної відповідальності за відповідний випадок незбереження майна не несуть. | 4. Члени колективу, що довели відсутність своєї вини в незбереженні матеріальних цінностей, матеріальної відповідальності за відповідний випадок незбереження майна не несуть. | ||
| 1896. | Стаття 396. Визначення розміру прямої дійсної шкоди | Стаття 413. Визначення розміру прямої дійсної майнової шкоди | ||
| 1897. | 1. Розмір заподіяної роботодавцеві прямої дійсної шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу, який встановлюється згідно з визначеними нормами. За відсутності таких норм вартість цінностей визначається з урахуванням зносу та даних щодо дійсного стану відповідних матеріальних цінностей. | 1. Розмір заподіяної роботодавцеві прямої дійсної майнової шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей з вирахуванням зносу, який встановлюється згідно з визначеними нормами. За відсутності таких норм вартість цінностей визначається з урахуванням зносу та даних щодо дійсного стану відповідних матеріальних цінностей. | ||
| 1898. | 2. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що склалися на місцевому ринку на день відшкодування шкоди. | -2815- Єхануров Ю.І. В ч. 2 статті 396 та далі по тексту слова: "на місцевому ринку " замінити словами: "в даній місцевості " | Враховано | 2. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір прямої дійсної майнової шкоди визначається за ринковими цінами, що склалися в даній місцевості на день відшкодування шкоди. |
| 1899. | 3. На підприємствах громадського харчування і в торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів. | -2816- Коновалюк В.І. В статті 396 частині 3 слова: "встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів." замінити на слова: "за якими вони придбалися, збільшеними на 20 відсотків." | Відхилено | 3. У сфері громадського харчування і в торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції та товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції та товарів. |
| -2817- Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 396 викласти в такій редакції: "3. У сфері громадського харчування і в торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів." | Враховано | |||
| 1900. | 4. У разі розкрадання банкнотного паперу розмір прямої дійсної шкоди визначається виходячи з максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері. | 4. У разі розкрадання банкнотного паперу розмір прямої дійсної майнової шкоди визначається, виходячи з максимальної суми грошей, які могли бути виготовлені на цьому банкнотному папері. | ||
| 1901. | 5. У разі розкрадання захищеного паперу або персоніфікованої захисної стрічки розмір прямої дійсної шкоди вважається рівним п'ятитисячократному розміру собівартості цих цінностей. | 5. У разі розкрадання захищеного паперу або персоніфікованої захисної стрічки розмір прямої дійсної майнової шкоди вважається рівним п'ятитисячократному розміру собівартості цих цінностей. | ||
| 1902. | 6. У разі розкрадання, недостачі, знищення зіпсуття бланків цінних паперів та документів суворого обліку розмір прямої дійсної шкоди вважається рівним: | 6. У разі розкрадання, недостачі, знищення, зіпсуття бланків цінних паперів та документів суворого обліку розмір прямої дійсної майнової шкоди вважається рівним: | ||
| 1903. | 1) зазначеній на бланках цінних паперів чи документів суворого обліку п'ятикратній номінальній вартості або вартості документів суворого обліку, встановленій законодавством; | 1) зазначеній на бланках цінних паперів чи документів суворого обліку п'ятикратній номінальній вартості або вартості документів суворого обліку, встановленій законодавством; | ||
| 1904. | 2) п'ятдесяткратній вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством. | 2) п'ятдесятикратній вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством. | ||
| 1905. | 7. Застосування будь-яких коефіцієнтів до ціни (балансової вартості, собівартості) матеріальних цінностей для визначення розміру прямої дійсної шкоди не допускається, крім випадків, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї статті. | 7. Застосування будь-яких коефіцієнтів до ціни (балансової вартості, собівартості) матеріальних цінностей для визначення розміру прямої дійсної майнової шкоди не допускається, крім випадків, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї статті. | ||
| 1906. | 8. Розмір прямої дійсної шкоди визначається роботодавцем та зазначається в наказі, що видається за результатами службового розслідування факту заподіяння шкоди. Якщо спір стосовно притягнення працівника до матеріальної відповідальності розглядається в суді, розмір прямої дійсної шкоди повинен доводити роботодавець. | -2818- Коновалюк В.І. Стаття 396 ч.8. Після першого речення доповнити речення такого змісту: "Службове розслідування здійснюється за умови обов'язкової участі в них профспілки, членом якої є працівників, або інших вільно обраних представників (представника) працівників." далі за текстом. | Відхилено | 8. Розмір прямої дійсної майнової шкоди визначається роботодавцем та зазначається в наказі, що видається за результатами службового розслідування факту заподіяння шкоди з урахуванням вимог частини третьої статті 407 цього Кодексу. Якщо спір стосовно притягнення працівника до матеріальної відповідальності розглядається в суді, розмір прямої дійсної майнової шкоди повинен доводити роботодавець. |
| -2819- Хара В.Г. Перше речення ч. 8 статті 396 доповнити словами: "з урахуванням вимог частини четвертої статті 390 цього Кодексу" | Враховано | |||
| -2820- Беспалий Б.Я. Стаття 396, частина 8. Наприкінці текст "повинен доводити роботодавець" замінити текстом "визначається експертним шляхом" | Відхилено | |||
| 1907. | 9. Розмір заподіяної шкоди з вини кількох працівників, що підлягає відшкодуванню, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності. | 9. Розмір заподіяної прямої дійсної майнової шкоди з вини кількох працівників, що підлягає відшкодуванню, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності. | ||
| 1908. | Стаття 397. Порядок відшкодування шкоди | Стаття 414. Порядок відшкодування шкоди | ||
| 1909. | 1. Відповідно до наказу роботодавця (частина восьма статті 396 цього Кодексу) працівник вправі з метою відшкодування шкоди добровільно внести грошову суму у касу роботодавця або за погодженням з роботодавцем надати йому іншу річ чи полагодити за свій рахунок ушкоджену річ. | -2821- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 397 викласти в такій редакції: "1. Відповідно до наказу роботодавця (частина восьма статті 396 цього Кодексу) працівник має право для відшкодування прямої дійсної майнової шкоди добровільно внести грошову суму на рахунок роботодавця або за погодженням з роботодавцем надати йому іншу річ чи полагодити за свій рахунок ушкоджену річ. За згодою сторін трудового договору відшкодування шкоди може бути здійснене із розстрочкою платежу." | Враховано | 1. Відповідно до наказу роботодавця (частина восьма статті 413 цього Кодексу) працівник має право для відшкодування прямої дійсної майнової шкоди добровільно внести грошову суму на рахунок роботодавця або за погодженням з роботодавцем надати йому іншу річ чи полагодити за свій рахунок ушкоджену річ. За згодою сторін трудового договору відшкодування шкоди може бути здійснене із розстрочкою платежу. |
| 1910. | 2. Якщо працівник добровільно не відшкодував пряму дійсну шкоду, роботодавець вправі видати наказ про здійснення відрахувань із заробітку працівника з метою відшкодування шкоди. Такий наказ може бути видано не пізніше ніж протягом місяця з дня виявлення заподіяної працівником шкоди за умови, що її розмір не перевищує середньої заробітної плати працівника за два календарних місяці, які передували місяцю, в якому пряму дійсну шкоду було виявлено. Наказ може бути звернено до виконання не раніше ніж через два тижні з дня повідомлення працівникові під розписку про його видання. | 2. Якщо працівник добровільно не відшкодував пряму дійсну майнову шкоду, роботодавець має право видати наказ про здійснення відповідних відрахувань із заробітної плати працівника. Такий наказ може бути видано не пізніше ніж протягом місяця з дня виявлення заподіяної працівником прямої дійсної майнової шкоди за умови, що її розмір не перевищує середньої заробітної плати працівника за два календарних місяці, які передували місяцю, в якому пряму дійсну майнову шкоду було виявлено, але не пізніше року з дня її заподіяння, якщо законом не встановлено інший термін. Наказ може бути звернено до виконання не раніше ніж через два тижні з дня повідомлення працівникові під розписку про його видання. | ||
| 1911. | 3. Працівник має право оскаржити до органу з розгляду трудових спорів наказ роботодавця про здійснення відрахувань із заробітної плати з метою відшкодування прямої дійсної шкоди. Звернення працівника до органу з розгляду трудових спорів зупиняє виконання наказу роботодавця до розв'язання спору. | -2822- Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 397 виключити з відповідною зміною нумерації частин | Враховано | |
| 1912. | 4. Відрахування із заробітної плати працівника на підставі наказу роботодавця здійснюється з дотриманням обмежень, встановлених статтею 265 цього Кодексу, до повного відшкодування шкоди. | 3. Відрахування із заробітної плати працівника на підставі наказу роботодавця здійснюється з дотриманням обмежень, встановлених статтею 261 цього Кодексу, до повного відшкодування прямої дійсної майнової шкоди. | ||
| 1913. | 5. Якщо розмір прямої дійсної шкоди, що підлягає стягненню з працівника, перевищує його середню місячну заробітну плату, роботодавець вправі звернутися до суду з позовом про відшкодування прямої дійсної шкоди. У такому ж порядку здійснюється притягнення працівника до матеріальної відповідальності у разі, коли грошова сума в порядку відшкодування шкоди не може бути відрахована (у зв'язку із звільненням працівника тощо). | -2823- Сухий Я.М. Стаття 397 ч.5Речення перше після слів "...місячну заробітну плату" доповнити словами ", а також за умови відсутності письмової згоди працівника щодо погашення прямої дійсної шкоди в повному обсязі добровільно" , а далі по тексту речення. | Враховано редакційно | 4. Якщо розмір прямої дійсної майнової шкоди, що підлягає стягненню з працівника, перевищує його середню місячну заробітну плату та працівник відмовився від її добровільного відшкодування, роботодавець має право звернутися до суду з позовом про відшкодування прямої дійсної майнової шкоди. У такому ж порядку здійснюється притягнення працівника до матеріальної відповідальності у разі, якщо грошова сума в порядку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди не може бути відрахована (у зв'язку зі звільненням працівника тощо). 5. Роботодавець з урахуванням конкретних обставин заподіяння прямої дійсної майнової шкоди може відмовитися від її стягнення з працівника повністю чи частково. |
| -2824- Майко В.І. В частині 5 статті 397 після слів „середню місячну заробітну плату" додати слова „а також за умови відсутності письмової згоди працівника щодо погашення прямої дійсної шкоди в повному обсязі добровільно" | Враховано редакційно | |||
| -2825- Бронніков В.К. В частині 5 статті 397 після слів „середню місячну заробітну плату" додати слова „а також за умови відсутності письмової згоди працівника щодо погашення прямої дійсної шкоди в повному обсязі добровільно" | Враховано редакційно | |||
| -2826- Пеклушенко О.М. До статті 397. У частині п'ятій після слів "заробітну плату" доповнити словами " а також за умови відсутності письмової згоди працівника щодо погашення прямої дійсної шкоди в повному обсязі добровільно". | Враховано редакційно | |||
| -2827- Хара В.Г. Статтю 397 доповнити частиною 6 такого змісту: "5. Роботодавець з урахуванням конкретних обставин заподіяння прямої дійсної майнової шкоди може відмовитися від її стягнення з працівника повністю чи частково." | Враховано | |||
| 1914. | Стаття 398. Обставини, що підлягають врахуванню судом під час прийняття рішення про відшкодування шкоди | Стаття 415. Обставини, що підлягають врахуванню судом під час прийняття рішення про відшкодування шкоди | ||
| 1915. | 1. Визначаючи суму, яка підлягає стягненню з працівника в порядку відшкодування шкоди, заподіяної роботодавцеві, суд враховує, крім розміру прямої дійсної шкоди, ступінь вини працівника і конкретні обставини, за яких було заподіяно шкоду. Коли шкода стала наслідком не лише винних дій чи бездіяльності працівника, а й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню працівником, повинен бути відповідно зменшений. | -2828- Коновалюк В.І. Стаття 398. В другому реченні частини 1 після слів: "матеріальних цінностей" доповнити слова: "а також у випадках, коли працівник користувався неякісними матеріалами, напівфабрикатами, інструментами, приладами, одягом тощо, що надані роботодавцем," | Відхилено | 1. Визначаючи суму, яка підлягає стягненню з працівника в порядку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди, заподіяної роботодавцеві, суд враховує, крім розміру прямої дійсної майнової шкоди, ступінь вини працівника і конкретні обставини, за яких було заподіяно цю шкоду. Якщо пряма дійсна майнова шкода стала наслідком не лише винних дій чи бездіяльності працівника, а й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню працівником, повинен бути відповідно зменшений. |
| 1916. | 2. Суд може зменшити розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода спричинена діями працівника, вчиненими з корисливою метою. | 2. Суд може зменшити розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода спричинена діями працівника, вчиненими з корисливою метою. | ||
| 1917. | Стаття 399. Обов'язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника | Стаття 416. Обов'язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника | ||
| 1918. | 1. Під час розгляду органами з трудових спорів справ про матеріальну відповідальність працівників роботодавець повинен довести наявність підстави та умов, передбачених статтею 391 цього Кодексу. У разі коли працівник притягається до матеріальної відповідальності у зв'язку з недостачею матеріальних цінностей, що були передані йому для будь-яких цілей, працівник вважається винним у заподіянні прямої дійсної шкоди, якщо він не доведе інше. | -2829- Борщевський В.В. Стаття 399. Останнє речення виключити, оскільки воно суперечить статті 62 Конституції України. | Відхилено | 1. Під час розгляду органами з трудових спорів справ про матеріальну відповідальність працівників роботодавець повинен довести наявність підстави та умов, передбачених статтею 408 цього Кодексу. У разі якщо працівник притягається до матеріальної відповідальності у зв'язку з недостачею матеріальних цінностей, що були передані йому для будь-яких цілей, працівник вважається винним у заподіянні прямої дійсної майнової шкоди, якщо він не доведе інше. |
| 1919. | Глава 2. | Глава 2 | ||
| 1920. | ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦЯ | -2830- Шаров І.Ф. У гл.2 кн.8 конкретизувати підстави та порядок відповідальності роботодавця. | Відхилено | Відповідальність роботодавця |
| 1921. | Стаття 400. Підстава та умова відповідальності роботодавця | Стаття 417. Підстава та умова відповідальності роботодавця | ||
| 1922. | 1. Підставою настання відповідальності роботодавця є порушення ним прав працівника, внаслідок якого такому працівникові заподіяно матеріальну або моральну шкоду. | -2831- Коновалюк В.І. Стаття 400 ч.1 після слів: "порушення прав працівника" доповнити словами: "передбачених нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці,"далі за текстом. | Відхилено | 1. Підставою настання відповідальності роботодавця є порушення ним прав працівника, внаслідок якого працівникові заподіяно матеріальну або моральну шкоду. |
| 1923. | 2. Роботодавець несе відповідальність перед працівником за умови, якщо він не доведе, що шкоду заподіяно внаслідок дії непереборної сили. | -2832- Артеменко Ю.А. У частині 2 статті 400 "Підстава та умова відповідальності роботодавця" після слів "непереборної сили" додати слова "а також за умови доведення вини роботодавця в настанні обставин, передбачених частиною 1 цієї статті." | Відхилено | 2. Роботодавець несе відповідальність перед працівником за умови, якщо він не доведе, що шкоду заподіяно внаслідок дії непереборної сили. |
| -2833- Майко В.І. В частині 2 статті 400 після слів „непереборної сили" додати слова „а також за умови доведення вини роботодавця в настанні обставин, передбачених частиною першою цієї статті" | Відхилено | |||
| -2834- Бронніков В.К. В частині 2 статті 400 після слів „непереборної сили" додати слова „а також за умови доведення вини роботодавця в настанні обставин, передбачених пунктом першим цієї статті" | Відхилено | |||
| -2835- Пеклушенко О.М. До статті 400. У частині другій після слів "непереборної сили" замінити словами "а також за умови доведення вини роботодавця в настанні обставин, передбачених п.1 цієї статті". | Відхилено | |||
| -2836- Коновалюк В.І. Перед статтею 401 введена додаткова стаття, що призведе до зміни номерів наступних статей. Доповнити: Стаття .Обов'язок роботодавця по відшкодуванню працівнику шкоди, заподіяної у випадках незаконного позбавлення можливості працювати 1. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати працівнику не отриманий ним заробіток в усіх випадках незаконного позбавлення його можливості працювати, а саме: відмова допустити працівника до роботи відповідно до укладеного трудового договору; незаконного відсторонення від роботи, звільнення або переведення на іншу роботу; відмови від виконання або невчасного виконання рішення органа з розгляду трудових спорів або державного інспектора праці про відновлення на попередньої роботі; несвоєчасного розрахунку у разі звільнення працівника; в інших випадках, передбачених нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці. | Відхилено | |||
| 1924. | Стаття 401. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, що заподіяна майну працівника | Стаття 418. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, що заподіяна майну працівника | ||
| 1925. | 1. Роботодавець зобов'язаний забезпечити збереження майна працівника, якщо такий обов'язок покладено на роботодавця законодавством, угодою, колективним або трудовим договором, а також у випадках, коли знаходження майна працівника на території, в приміщеннях роботодавця або на місці виконання робіт є звичайним, а працівник не має можливості здійснювати його зберігання, хоча б він був позбавлений такої можливості тимчасово. | -2837- Єхануров Ю.І. В частині 1 статті 401 слово: "угодою" виключити | Враховано | 1. Роботодавець зобов'язаний забезпечити збереження майна працівника, якщо такий обов'язок покладено на роботодавця трудовим законодавством, колективним або трудовим договором, а також у випадках, коли знаходження майна працівника на території, в приміщеннях роботодавця або на місці виконання робіт є звичайним, а працівник не має можливості здійснювати його зберігання, хоча б він був позбавлений такої можливості тимчасово. |
| 1926. | 2. Незабезпечення роботодавцем збереження майна працівника у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, а також пошкодження майна працівника внаслідок неналежних умов праці покладає на роботодавця обов'язок відшкодувати в повному обсязі вартість майна або оплатити суму, на яку його вартість зменшилась. Розмір шкоди визначається відповідно до роздрібних цін, що склалися на місцевому ринку на день відшкодування шкоди. За наявності згоди працівника шкода може бути відшкодована в натурі. | -2838- Горбаль В.М. У частині 2 статті 401 слова "на місцевому ринку" замінити словами "на це майно на відповідній території (регіоні)". | Враховано редакційно | 2. Незабезпечення роботодавцем збереження майна працівника у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, а також пошкодження майна працівника внаслідок неналежних умов праці покладає на роботодавця обов'язок відшкодувати в повному обсязі вартість майна або оплатити суму, на яку його вартість зменшилась. Розмір шкоди визначається відповідно до роздрібних цін, що склалися в даній місцевості на день відшкодування шкоди. За наявності згоди працівника шкода може бути відшкодована в натурі. |
| 1927. | Стаття 402. Матеріальна відповідальність роботодавця за невиконання обов'язків щодо надання працівникові матеріальних благ і послуг | Стаття 419. Матеріальна відповідальність роботодавця за невиконання обов'язків щодо надання працівникові матеріальних благ і послуг | ||
| 1928. | 1. Невиконання роботодавцем передбачених колективним або трудовим договором обов'язків щодо надання працівникові або членам його сім'ї матеріальних благ і послуг дає працівникові право на стягнення з роботодавця вартості зазначених благ і послуг відповідно до роздрібних цін, що склалися на місцевому ринку, незалежно від того, чи здійснював працівник витрати в порядку оплати цих благ і послуг. | -2839- Горбаль В.М. У частині 1 статті 402 слова "на місцевому ринку," замінити словами "на це майно на відповідній території (регіоні),". | Враховано редакційно | 1. Невиконання роботодавцем передбачених колективним або трудовим договором обов'язків щодо надання працівникові або членам його сім'ї матеріальних благ і послуг дає працівникові право на стягнення з роботодавця вартості зазначених благ і послуг відповідно до роздрібних цін, що склалися в даній місцевості, незалежно від того, чи здійснював працівник витрати в порядку оплати цих благ і послуг. |
| 1929. | Стаття 403. Матеріальна відповідальність роботодавця в інших випадках | Стаття 420. Матеріальна відповідальність роботодавця в інших випадках | ||
| 1930. | 1. У випадках, не передбачених статтями 401 і 402 цього Кодексу, роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником відповідно до закону. Випадки, коли роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником, можуть встановлюватися також колективним або трудовим договором. | -2840- Хара В.Г. Частину 1 статті 403 викласти в такій редакції: "1. Роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником, в інших випадках, встановлених цим Кодексом, законом або трудовим договором." | Враховано | 1. Роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником в інших випадках, встановлених цим Кодексом, законом або трудовим договором. |
| 1931. | Стаття 404. Відповідальність роботодавця за моральну шкоду | Стаття 421. Відповідальність роботодавця за моральну шкоду | ||
| 1932. | 1. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну працівникові власними діями або бездіяльністю, які порушують права працівника, відповідно до цивільного законодавства. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду у разі невиконання свого обов'язку шанувати честь, гідність та інші особисті якості працівника, в тому числі у випадках, коли стосовно працівника з боку посадових осіб, що наділені повноваженнями здійснювати управління процесом праці, або інших працівників у зв'язку з трудовими відносинами були допущено сексуальні домагання. | -2841- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 404 "Відповідальність роботодавця за моральну шкоду" після слів "відповідно до" додати слова "цього Кодексу та" і далі за текстом. | Відхилено | 1. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну працівникові власними діями або бездіяльністю, які порушують права працівника, відповідно до цивільного законодавства. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду в разі невиконання свого обов'язку шанувати честь, гідність та інші особисті права працівника. |
| -2842- Майко В.І. В частині 1 статті 404 після слова „відповідно" додати слова „до цього Кодексу та" | Відхилено | |||
| -2843- Бронніков В.К. В частині 1 статті 404 після слова „відповідно" додати слова „до цього Кодексу та" | Відхилено | |||
| -2844- Пеклушенко О.М. До статті 404. У частині першій після слова "відповідно" доповнити словами "до цього Кодексу та..." | Відхилено | |||
| -2845- Єхануров Ю.І. Статтю 404 викласти в такій редакції: "1. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну працівникові власними діями або бездіяльністю, які порушують права працівника, відповідно до цивільного законодавства. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду у разі невиконання свого обов'язку шанувати честь, гідність та інші особисті якості працівника. | Враховано | |||
| 1933. | 2. Моральна шкода, що підлягає відшкодуванню, полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою роботодавця щодо працівника, а також у приниженні його честі, гідності чи ділової репутації. Обов'язок доказування факту наявності моральної шкоди покладається на працівника. | -2846- Єхануров Ю.І. 2. Моральна шкода визначається відповідно до цивільного законодавства. Обов'язок доказування факту наявності моральної шкоди покладається на працівника." | Враховано | 2. Моральна шкода визначається відповідно до цивільного законодавства. Обов'язок доказування факту наявності моральної шкоди покладається на працівника. |
| -2847- Сас С.В. У статті 404: - з метою недопущення суперечностей між законами доповнити статтю новою частиною третьою у такій редакції: "3. Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". | Відхилено | |||
| -2848- Чикал А.В. Стаття 404 - з метою недопущення суперечностей між законами доповнити статтю новою частиною третьою у такій редакції: "3. Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". | Відхилено | |||
| -2849- Хара В.Г. Доповнити главу 2 книги 8 статтями такого змісту: "Стаття. Відповідальність роботодавця за порушення трудового законодавства. 1. Роботодавець, винний в порушенні трудового законодавства несе відповідальність згідно із законодавством". | Враховано в статті 33) | |||
| -2850- Хара В.Г. "Стаття. Порядок розгляду заяв працівників про матеріальну відповідальність роботодавця 1. Заява працівника про відшкодування шкоди направляється роботодавцю. Роботодавець зобов'язаний розглянути подану заяву і прийняти відповідне рішення в десятиденний строк з дня її надходження. При незгоді працівника з рішенням роботодавця або при неотриманні відповіді у встановлений строк працівник управі звернутися в суд". | Враховано частково (в статті 401) | |||
| -2851- Хара В.Г. Стаття. Обов'язок роботодавця відшкодувати працівнику матеріальну шкоду, заподіяну у результаті незаконного позбавлення можливості працювати 1. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати працівнику не отриманий ним заробіток в усіх випадках незаконного позбавлення його можливості працювати. Такий обов'язок, зокрема, наступає, якщо заробіток не отриманий у результаті: - незаконного відсторонення від роботи, звільнення або переведення на іншу роботу; - відмови від виконання або невчасного виконання рішення органа з розгляду трудових спорів або державного інспектора праці про відновлення на попередньої роботі; - затримки видачі трудової книжки; - в інших випадках, передбачених трудовим законодавством, колективним договором. | Враховано (в статті 426) | |||
| -2852- Хара В.Г. Стаття. Відповідальність за порушення законодавства України про працю Порушення законодавства України про працю тягне за собою встановлену цим Кодексом та іншими законами України дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність. Притягнення до відповідальності за порушення законодавства України про працю не звільняє сторони соціально-трудових відносин відповідного рівня від усунення виявлених порушень або їх наслідків та фактичного виконання своїх обов'язків. | Враховано (В статті 27) | |||
| -2853- Стоян О.М. Доповнити главу 2 книги восьмої статтями такого змісту: "Стаття. Обов'язок роботодавця відшкодувати працівнику матеріальну шкоду, заподіяну у результаті незаконного позбавлення можливості працювати 1. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати працівнику неотриманий ним заробіток в усіх випадках незаконного позбавлення його можливості працювати. Такий обов'язок наступає, якщо заробіток не отриманий у результаті: - незаконного відсторонення від роботи, звільнення або переведення на іншу роботу; - відмови від виконання або невчасного виконання рішення органу з розгляду трудових спорів або державного інспектора праці про поновлення на роботі; - в інших випадках, передбачених трудовим законодавством‚ колективним договором." | Враховано в статті 426) | |||
| -2854- Стоян О.М. "Стаття. Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні 1. У випадку невиплати з вини роботодавця звільненому працівнику належних йому сум в строки‚ встановлені Кодексом‚ за відсутністю спору щодо їх розміру роботодавець зобов'язаний виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку сум. 2. При наявності спору щодо розміру належних звільненому працівнику сум роботодавець зобов'язаний виплатити зазначене цією статтею відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника в повному обсязі або частково. Розмір відшкодування за час затримки визначається органом, що прийняв рішення по суті спору. 3. У разі якщо звільнений працівник до отримання остаточного розрахунку буде прийнятий на іншу роботу, розмір відшкодування, зазначений частиною першою цієї статті‚ зменшується на суму заробітної плати, отриманої за новим місцем роботи." | Враховано (в статті 267, 127) | |||
| -2855- Чикал А.В. Доповнити главу 2 книги восьмої статтями такого змісту: "Стаття. Обов'язок роботодавця відшкодувати працівнику матеріальну шкоду, заподіяну у результаті незаконного позбавлення можливості працювати 1. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати працівнику не отриманий ним заробіток в усіх випадках незаконного позбавлення його можливості працювати. Такий обов'язок, зокрема, наступає, якщо заробіток не отриманий у результаті: - незаконного відсторонення від роботи, звільнення або переведення на іншу роботу; - відмови від виконання або невчасного виконання рішення органа з розгляду трудових спорів або державного інспектора праці про відновлення на попередньої роботі; - в інших випадках, передбачених трудовим законодавством, колективним договором". | Враховано в статті 426) | |||
| -2856- Чикал А.В. "Стаття. Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні 1. У випадку невиплати з вини роботодавця звільненому працівнику належних йому сум в строки встановлені Кодексом за відсутністю спору щодо їх розміру роботодавець зобов'язаний виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку сум. 2. При наявності спору щодо розміру належних звільненому працівнику сум роботодавець зобов'язаний виплатити зазначене цією статтею відшкодування у разі, якщо спір вирішений на користь працівника, якщо спір вирішений на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначається органом, що прийняв рішення за змістом спору. 3. У разі якщо звільнений працівник до отримання остаточного розрахунку буде прийнятий на іншу роботу, розмір, зазначений частиною першою цієї статті відшкодування зменшується на суму заробітної плати, отриманої за новим місцем роботи". | Враховано (в статтях 267, 127) | |||
| -2857- Катушева З.Г. Доповнити главу 2 книги восьмої статтями такого змісту: "Стаття. Обов'язок роботодавця відшкодувати працівнику матеріальну шкоду, заподіяну в наслідок незаконного позбавлення можливості працювати 1. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати працівнику не отриманий їм заробіток у всіх випадках незаконного позбавлення його можливості працювати. Такий обов'язок, зокрема, настає, якщо заробіток не отриманий у результаті: - незаконного відсторонення від роботи, звільнення або переведення на іншу роботу; - відмовлення від виконання або несвоєчасного виконання органа по розгляду трудових суперечностей або державного інспектора праці про поновлення на роботі; - в інших випадках, передбачених трудовим законодавством, колективним договором". | Враховано (в статті 426) | |||
| -2858- Катушева З.Г. Розділ 2 проекту Трудового кодексу в запропонованій редакції не повною мірою відображає відповідальність роботодавця за порушення трудового законодавства. "Стаття. Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні 1. У випадку невиплати з вини роботодавця звільненому працівнику належних йому сум у терміни, встановленому Кодексом, при відсутності суперечки про їхній розмір роботодавець зобов'язаний виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки до фактичного розрахунку . 2. При наявності суперечки про розмір приналежних звільненому працівнику сум роботодавець зобов'язаний виплатити визначене цією статтею відшкодування у випадку, якщо суперечка вирішена на користь працівника в повному обсязі або частково. Розмір відшкодування за час затримки визначається органом, що прийняв рішення власне цієї суперечки. 3. У випадку, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку буде прийнятий на іншу роботу, розмір відшкодування, визначений частиною першої цієї статті, зменшується на суму заробітної плати, отриманої по новому місту роботи. | Враховано (в статтях 267, 127) | |||
| -2859- Мироненко В.А. Доповнити главу 2 книги восьмої статтями такого змісту: Глава 2 проекту Трудового кодексу у запропонованій редакції не в повній мірі відображає відповідальність роботодавця за порушення трудового законодавства "Стаття. Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні 1. У випадку невиплати з вини роботодавця звільненому працівнику належних йому сум у терміни, встановлені Кодексом, при відсутності суперечки про їх розміри роботодавець повинен виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки до фактичного розрахунку . 2. При наявності суперечок щодо розміру належних звільненому працівнику сум роботодавець зобов'язаний виплатити визначене цією статтею відшкодування у разі, коли суперечка вирішена на користь робітника у повному обсязі або частково. Розмір відшкодування за час затримки визначається органом, який прийняв рішення по суті суперечки. 3. У випадку, коли звільнений працівник до отримання остаточного розрахунку буде прийнятий на іншу роботу, розмір відшкодування, визначений частиною першої цієї статті, зменшується на суму заробітної плати, отриманої на новому місці роботи. | Враховано (в статтях 276, 127) | |||
| -2860- Четверіков І.А. Доповнити главу 2 книги 8 статтями наступного змісту: Стаття . Обов'язок роботодавця відшкодувати робітнику матеріальну шкоду, яка була заподіяна в наслідку незаконних дій у забороні працювати. Роботодавець зобов'язаний відшкодувати робітнику не отриманий їм заробіток у будь-якому випадку незаконних дій у забороні працювати. Така зобов'язаність наступає у випадку коли заробіток не отримано по причині: - незаконноговідсторонення від роботи, звільнення або переводу на іешу роботу; - відмова від виконання або несвоєчасного виконання органу по розгляду трудових спорів або державного інспектора праці по встановленню на роботі. В інших випадках, передбачених трудовим законодавством, колективною угодою. | Враховано (в статті 426) | |||
| -2861- Четверіков І.А. Стаття. Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні Якщо несплата звільненому робітнику відповідної суми з'явилася внаслідок дій роботодавця у термін, передбачений Кодексом, та немає спору по її розміру, роботодавець зобов'язаний сплатити робітнику його середній заробіток за весь термін затримки до фактичного розрахунку суми. Якщо виникає спір по розміру суми, яка належить звільненому робітнику, роботодавець зобов'язаний сплатити зазначену цією статтею суму, якщо спір вирішено на користь робітника, у повному обсязі, або частково. Розмір суми за весь термін затримки зазначається органом, який прийняв це рішення по висновку спору. У випадку, коли звільнений робітник до отримання повного розрахунку буде прийнятий на іншу роботу, розмір його розрахунку, визначений частиною 1 цієї статті, зменшується на суму заробітної платні, отриманої по новому місцю роботи. | Враховано (в статтях 267, 127) | |||
| 1934. | КНИГА ДЕВ'ЯТА | -2862- Шаров І.Ф. Законопроект доповнити положенням про врегулювання колективних правових відносин | Враховано (у книзі 6) | КНИГА ДЕВ'ЯТА |
| 1935. | Індивідуальні трудові спори | Індивідуальні трудові спори | ||
| 1936. | Глава 1. | Глава 1 | ||
| 1937. | Загальні положення | Загальні положення | ||
| 1938. | Стаття 405. Поняття індивідуального трудового спору | Стаття 422. Поняття індивідуального трудового спору | ||
| 1939. | 1. Індивідуальним трудовим спором вважаються розбіжності між працівником і роботодавцем з приводу наявності, змісту та виконання ними взаємних прав і обов'язків. | -2863- Губський Б.В. У Книзі дев'ятій Індивідуальні трудові спори слід змінити логіку та процедуру розгляду індивідуальних трудових спорів. Для цього пропонується дати нове визначення індивідуального трудового спору, виклавши статтю 405 у такій редакції: 1. Індивідуальний трудовий спір - це неврегульовані та передані на розгляд органів з розгляду індивідуальних трудових спорів, визначених частинами 1 і 2 статті 408 цього Кодексу, розбіжності між працівником і роботодавцем з приводу реалізації ними, визначених цим Кодексом, законодавством про працю, трудовим і колективним договором прав і обов'язків і набуття нових прав й обов'язків. 2. Індивідуальний трудовий спір розглядається в установленому цією Книгою порядку." | Враховано частково | 1. Індивідуальним трудовим спором вважаються розбіжності між працівником і роботодавцем щодо наявності, змісту та виконання ними взаємних прав і обов'язків, встановлених трудовим законодавством, угодами, колективним чи трудовим договором. |
| 1940. | Стаття 406. Сторони і предмет індивідуального трудового спору | Стаття 423. Сторони і предмет індивідуального трудового спору | ||
| 1941. | 1. Сторонами індивідуального трудового спору є працівник і роботодавець. Стороною індивідуального трудового спору може також бути особа, яка раніше перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, а також особа, якій відмовили у прийнятті на роботу. Інтереси працівника і роботодавця під час розв`язання спору чи виконання рішення щодо нього можуть представляти адвокати або інші особи. | -2864- Хара В.Г. В ч.1 статті 406 та в тексті Кодексу слова: "розв'язання спору" замінити словами: "розгляду спору", що відповідає юридичній термінології; Після слова: "адвокати" доповнити слова: "представники виборного органу первинної профспілкової організації" | Враховано | 1. Сторонами індивідуального трудового спору є працівник і роботодавець. Стороною індивідуального трудового спору може також бути особа, яка раніше перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, а також особа, якій відмовили у прийнятті на роботу. Інтереси працівника і роботодавця під час розгляду спору чи виконання рішення щодо нього можуть представляти адвокати, представники виборного органу первинної профспілкової організації або інші особи. |
| 1942. | 2. Предметом індивідуального трудового спору можуть бути розбіжності щодо встановлення або зміни умов праці, виконання вимог нормативно-правових та інших актів у сфері праці, угод, колективного чи трудового договору, інших угод між працівником і роботодавцем тощо. Предметом індивідуального трудового спору можуть також бути умови трудового договору, який укладається чи уже укладено, або умови, які на вимогу працівника чи роботодавця потребують тлумачення. | -2865- Горбаль В.М. Частину 2 статі 406 після слів "інших угод між працівником і роботодавцем" доповнити словами "розбіжності щодо розміру сум, належних працівникові при звільненні". | Відхилено | 2. Предметом індивідуального трудового спору можуть бути розбіжності щодо встановлення або зміни умов праці, виконання вимог трудового законодавства, угод, колективного чи трудового договору, інших угод між працівником і роботодавцем тощо. Предметом індивідуального трудового спору можуть також бути умови трудового договору, які на вимогу працівника чи роботодавця потребують тлумачення. |
| -2866- Губський Б.В. Із статті 406 виключити частину 2; | Відхилено (за відсутністю частини) | |||
| 1943. | Стаття 407. Участь виборного профспілкового органу у розв'язанні індивідуальних трудових спорів | -2867- Хара В.Г. В назві і тексті статті та в тексті Кодексу слова: "виборного профспілкового органу" замінити на слова: "виборного органу первинної профспілкової організації" у відповідних відмінках | Враховано | Стаття 424. Участь виборного органу первинної профспілкової організації у вирішенні індивідуальних трудових спорів |
| 1944. | 1. Виборний профспілковий орган бере участь у розв`язанні індивідуальних трудових спорів шляхом делегування своїх представників до складу комісій з трудових спорів та безоплатного забезпечення представництва інтересів працівників в органах, які розглядають індивідуальні трудові спори. | 1. Виборний орган первинної профспілкової організації бере участь у вирішенні індивідуальних трудових спорів шляхом обрання своїх представників до складу комісій з трудових спорів та безоплатного забезпечення представництва інтересів працівників в органах, які розглядають індивідуальні трудові спори. | ||
| 1945. | Стаття 408. Органи, що розглядають індивідуальні трудові спори | Стаття 425. Органи, що розглядають індивідуальні трудові спори | ||
| 1946. | 1. Індивідуальні трудові спори розглядаються комісіями з трудових спорів або у судовому порядку. Відмова працівника від використання примирних процедур за участю комісії з трудових спорів не позбавляє його права звернення безпосередньо до суду. | -2868- Губський Б.В. Частини 1 і 2 статті 408 викласти у новій редакції: "1. Працівник і роботодавець можуть розв'язувати індивідуальні трудові спори у судовому порядку. Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів у судах регулюється Цивільно-процесуальним кодексом за винятками, встановленими цим Кодексом. | Враховано частково | 1. Індивідуальні трудові спори розглядаються комісіями з трудових спорів або судом. Відмова працівника від використання примирних процедур за участю комісії з трудових спорів не позбавляє його права звернення безпосередньо до суду. |
| 1947. | 2. Працівники можуть звертатися з приводу розгляду індивідуальних трудових спорів до комісій з трудових спорів, які утворюються на підприємствах, в установах, організаціях (крім випадків, коли цим Кодексом не допускається можливість розгляду комісіями з трудових спорів деяких категорій спорів). | -2869- Губський Б.В. 2. Перед поданням справи до розгляду у судовому порядку працівник може вимагати розпочати процедуру примирення за участю комісії з індивідуальних трудових спорів. Роботодавець і працівник повинні прагнути до позасудового розв'язання індивідуальних трудових спорів." | Відхилено | 2. Працівники можуть звертатися для розгляду індивідуальних трудових спорів до комісій з трудових спорів, що утворені в юридичних особах, крім випадків, передбачених цим Кодексом. |
| 1948. | 3. Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюються законом. | -2870- Беспалий Б.Я. Стаття 408, частина 3. Текст "прокурорсько-слідчих працівників" замінити текстом "прокурорів, слідчих" | Відхилено | 3. Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників науково-навчальних та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюються законом. |
| 1949. | Глава 2. | Глава 2 | ||
| 1950. | Примирні процедури з розгляду індивідуальних трудових спорів | Примирні процедури з розгляду індивідуальних трудових спорів | ||
| 1951. | Стаття 409. Правовий статус комісії з трудових спорів | Стаття 426. Правовий статус комісії з трудових спорів | ||
| 1952. | 1. Комісія з трудових спорів - орган, який може утворюватися на підприємстві, в установі, організації з метою розв'язання індивідуальних трудових спорів за заявами працівників шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів. | -2871- Хара В.Г. Частину 1 статті 409 викласти в такій редакції: "1. Комісія з трудових спорів - орган, який може утворюватися в юридичній особі для вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів." | Враховано | 1. Комісія з трудових спорів - орган, який може утворюватися в юридичній особі для вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів. |
| -2872- Коновалюк В.І. Стаття 409 ч.1 після слів : "з трудових спорів-" доповнити словом: "примирний" | Відхилено | |||
| -2873- Губський Б.В. Частину 1 статті 409 дати у новій редакції: "1. Комісія з індивідуальних трудових спорів - орган, завданням якого є сприяння вирішенню індивідуальних трудових спорів шляхом усунення порушень прав працівників, пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін індивідуальних трудових спорів. " | Відхилено | |||
| 1953. | 2. Питання про утворення комісії з трудових спорів вирішується за погодженням між роботодавцем і виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). | -2874- Губський Б.В. Доповнити статтю 409 новою частиною 3: "3. Комісія з індивідуальних трудових спорів діє на підставі положення про неї, що затверджується разом з персональним складом її членів наказом (розпорядженням) роботодавця із дотриманням вимог статті 410 цього Кодексу." | Відхилено | 2. Питання про утворення комісії з трудових спорів вирішується за погодженням між роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). |
| 1954. | Стаття 410. Порядок утворення комісій з трудових спорів | Стаття 427. Порядок утворення комісій з трудових спорів | ||
| 1955. | 1. Комісії з трудових спорів утворюються на паритетних засадах із представників від роботодавця і працівників. Кількісний склад комісії з трудових спорів визначається за взаємною домовленістю між роботодавцем і виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), за умови включення до складу зазначеної комісії рівної кількості представників від роботодавців та працівників. | -2875- Губський Б.В. Частини 1 і 2 статті 410 викласти у новій редакції: "1. З метою позасудового вирішення індивідуальних трудових спорів спільно роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) може бути створена комісія з індивідуальних трудових спорів шляхом делегування до її складу рівної чисельності представників від кожної із сторін. У разі, коли на підприємстві, в установі, організації профспілкова організація (профспілковий представник) відсутні роботодавець вправі утворити таку комісію після отримання позитивної оцінки працівників чи на умовах, визначених колективним договором." | Відхилено | 1. Комісії з трудових спорів утворюються на паритетних засадах із представників від роботодавця і працівників. Кількісний склад комісії з трудових спорів визначається за взаємною домовленістю між роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником) за умови включення до складу зазначеної комісії рівної кількості представників від роботодавців та працівників. |
| 1956. | 2. Представники від роботодавця призначаються до комісії з трудових спорів наказом роботодавця. | -2876- Губський Б.В. 2. У порядку, визначеному частиною 1 цієї статті встановлюються: 1) засади і порядок створення комісії; 2) тривалість строку повноважень; 3) кількість членів комісії." | Відхилено | 2. Представники від роботодавця призначаються до комісії з трудових спорів наказом роботодавця. |
| 1957. | 3. Представники від працівників обираються до комісії з трудових спорів виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником). | -2877- Хара В.Г. В ч.3 статті 410 слова: "виборним профспілковим органом" замінити словами: "первинною профспілковою організацією" | Враховано | 3. Представники від працівників обираються до комісії з трудових спорів первинною профспілковою організацією або загальними зборами працівників. |
| -2878- Хара В.Г. Доповнити статтю 410 частиною 4 такого змісту: "4. Комісія по трудових спорах обирає із свого складу голову, заступника і секретаря за яких проголосувало не менше як дві третини повного складу комісії." У зв'язку із цим у ч. 2 статті 417 слова: "...який обирається із членів комісії" виключити | Враховано частково (в статті 417) | |||
| -2879- Губський Б.В. Дповнити статтю 410 новою частиною 4: "4. Членами комісії з індивідуальних трудових спорів не можуть бути: 1) керівник чи інша особа, яка керує підприємством, установою, організацією від імені роботодавця; 2) головний бухгалтер; 3) юридичний радник роботодавця; 4) працівник, який займається питаннями прийому на роботу, кадровою роботою чи питаннями організації оплати праці." | Відхилено | |||
| 1958. | Стаття 411. Обов'язки роботодавця щодо забезпечення роботи комісії з трудових спорів | Стаття 428. Обов'язки роботодавця щодо забезпечення роботи комісії з трудових спорів | ||
| 1959. | 1. На роботодавця покладаються обов'язки щодо надання приміщення для проведення засідань комісії з трудових спорів, матеріально-технічного забезпечення її діяльності, звільнення від роботи членів комісії на час їх участі у засіданнях із збереженням середньої заробітної плати, забезпечення виготовлення печатки комісії з трудових спорів, надання комісії за її зверненням документів та інших матеріалів, необхідних для розгляду індивідуальних трудових спорів. | -2880- Хара В.Г. В ч.1 статті 411 слова: "надання комісії за її зверненням документів та інших матеріалів, необхідних для розгляду індивідуальних трудових спорів" виключити | Немає висновку | 1. На роботодавця покладаються обов'язки щодо надання приміщення для проведення засідань комісії з трудових спорів, матеріально-технічного забезпечення її діяльності, звільнення від роботи членів комісії на час їх участі в засіданнях із збереженням середньої заробітної плати, забезпечення виготовлення печатки комісії з трудових спорів. |
| -2881- Беспалий Б.Я. Стаття 411. Або передбачити роботу комісії за рахунок відповідних бюджетів. Або щоб цей порядок визначався колективним договором | Відхилено | |||
| 1960. | Стаття 412. Право працівника на звернення до комісії з трудових спорів | Стаття 429. Право працівника на звернення до комісії з трудових спорів | ||
| 1961. | 1. Працівник або його представник можуть звернутися до комісії з трудових спорів із заявою про розгляд індивідуального трудового спору, якщо відповідні розбіжності не були врегульовані у ході безпосередніх переговорів з роботодавцем і працівник у письмовій формі отримав від роботодавця відмову у задоволенні своїх вимог. | -2882- Хара В.Г. Стаття 412. Після слова "розбіжностей" доповнити словами "у десятиденний строк". | Враховано редакційно | 1. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів із заявою про розгляд індивідуального трудового спору, якщо відповідні розбіжності не були врегульовані в ході безпосередніх переговорів з роботодавцем протягом двох тижнів після звернення працівника. |
| -2883- Чикал А.В. Стаття 412 - після слова "розбіжностей" доповнити словами "у десятиденний строк". | Враховано редакційно | |||
| -2884- Борщевський В.В. Стаття 412. Доповнити словами "або в десятиденний термін не отримав відповіді". | Враховано редакційно | |||
| 1962. | Стаття 413. Компетенція комісії з трудових спорів | -2885- Губський Б.В. Статтю 413 викласти у новій редакції: "Стаття 413. Компетенція комісії з індивідуальних трудових спорів | Відхилено | Стаття 430. Компетенція комісії з трудових спорів |
| 1963. | 1. Розгляду комісією з трудових спорів підлягають усі індивідуальні трудові спори, що передаються їй працівниками, крім трудових спорів: | -2886- 1. Комісія з індивідуальних трудових спорів обирає зі свого складу голову комісії та його заступників, а також встановлює порядок процедури примирення." | Немає висновку | 1. Розгляду комісією з трудових спорів підлягають індивідуальні трудові спори, крім спорів: |
| -2887- Хара В.Г. Абзац 1 частини 1 статті 413 викласти в такій редакції: "1. Розгляду комісією з трудових спорів підлягають індивідуальні трудові спори, крім:" | Враховано | |||
| 1964. | 1) про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудових відносин, зміну формулювання причин і дати звільнення, а також про оплату часу вимушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням працівника з роботи; | 1) про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудових відносин, зміну формулювання причин і дати звільнення, а також про оплату часу вимушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням працівника з роботи; | ||
| 1965. | 2) про переведення на іншу роботу, оплату часу вимушеного прогулу, викликаного незаконним переведенням на іншу роботу, про застосування дисциплінарних стягнень до керівників, заступників керівників, головних бухгалтерів і заступників головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій, їх відокремлених підрозділів, службових осіб митних органів, органів державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами, керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, а також про застосування дисциплінарних стягнень до зазначених категорій працівників; | -2888- Хара В.Г. Пункт 2 частини 1 статті 413 викласти в такій редакції: "2) про переведення на іншу роботу, оплату часу вимушеного прогулу, викликаного незаконним переведенням на іншу роботу, про застосування дисциплінарних стягнень до керівника юридичної особи (філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів), його заступника, головного інженера, головного бухгалтера, його заступника, службових осіб органів державної митної та податкової служб, яким присвоєно персональне звання, службових осіб органів державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами, працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, а також про застосування дисциплінарних стягнень до зазначених категорій працівників;" | Враховано | 2) про переведення на іншу роботу, оплату часу вимушеного прогулу, викликаного незаконним переведенням на іншу роботу, про застосування дисциплінарних стягнень до керівника юридичної особи (філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів), його заступника, головного інженера, головного бухгалтера, його заступника, службових осіб органів державної митної та податкової служб, яким присвоєні персональні звання, службових осіб органів державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами, працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, а також про застосування дисциплінарних стягнень до зазначених категорій працівників; |
| 1966. | 3) про відмову у прийнятті на роботу; | -2889- Артеменко Ю.А. У статті 413 "Компетенція комісії з трудових спорів" пункт 3, 4, 5 частини 1 виключити | Відхилено | 3) про відмову у прийнятті на роботу; |
| 1967. | 4) про визнання прав та обов'язків, встановлення умов і тлумачення змісту трудового договору; | -2890- Хара В.Г. В п. 4 ч. 1 статті 413 слова: "і тлумачення змісту" виключити. | Враховано | 4) про визнання прав та обов'язків, встановлення умов трудового договору; |
| 1968. | 5) про встановлення умов трудового договору, що укладається, або умов угоди про зміну чи доповнення раніше укладеного трудового договору. | -2891- Хара В.Г. Стаття 413. Доповнити пунктом 6 такого змісту: "6) про відмову скласти акт про нещасний випадок на виробництві чи незгоди працівника з його змістом", що відповідає статті 22 Закону України "Про охорону праці". | Враховано | 5) про встановлення умов трудового договору, що укладається, або умов угоди про зміну раніше укладеного трудового договору; 6) про відмову скласти акт про нещасний випадок на виробництві чи незгоди працівника з його змістом. |
| -2892- Сас С.В. Статтю 413: - доповнити статтю пунктом 6 такого змісту: "6) про відмову скласти акт про нещасний випадок на виробництві чи не згоди працівника з його змістом" | Враховано | |||
| -2893- Чикал А.В. Стаття 413 - доповнити пунктом 6 такого змісту: "6) про відмову скласти акт про нещасний випадок на виробництві чи не згоди працівника з його змістом", що відповідає статті 22 Закону України "Про охорону праці". | Враховано | |||
| -2894- Губський Б.В. Статтю 413 викласти у новій редакції: "2. Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин кількості представників, делегованих до комісії з трудових спорів від кожної із сторін. Рішення комісії з трудових спорів приймається за взаємною згодою між усіма членами комісії. У випадку, якщо члени комісії не досягли згоди, рішення вважається неприйнятим. 3. Комісія розпочинає процедуру примирення на підставі заяви працівника, поданій у письмовій чи усній формі до протоколу комісії. На заяві зазначається дата її надходження. 4. Перебіг строків, що передбачено у пункті 2 частини 1 статті 423 цього Кодексу, переривається внаслідок подання працівником заяви до комісії з індивідуальних трудових спорів. 5. Комісія не розглядає індивідуальні трудові спори за заявою роботодавця. 6. Комісія з індивідуальних трудових спорів розглядає спори безоплатно. Забороняється встановлювати плату за звернення до комісії." | Відхилено | |||
| 1969. | Стаття 414. Строки звернення до комісії з трудових спорів | -2895- Губський Б.В. Статтю 414 викласти у новій редакції: "Стаття 414. Строки звернення до комісії з індивідуальних трудових спорів Працівник може звернутися до комісії з індивідуальних трудових спорів з дня, коли він отримав від роботодавця письмову відмову у задоволенні своїх вимог у межах строків, визначених статтею 423 цього Кодексу." | Відхилено (у зв'язку із зміною редакції) | Стаття 431. Строки звернення до комісії з трудових спорів |
| 1970. | 1. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня отримання від роботодавця письмової відмови у задоволенні своїх вимог. | -2896- Хара В.Г. Стаття 414. Частину 1 викласти в такій редакції: "1. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права." | Враховано | 1. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. |
| -2897- Чикал А.В. Стаття 414 - частину 1 доповнити словами "або не отримав відповіді". | Відхилено (у зв'язку із зміною редакції) | |||
| 1971. | 2. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті з поважних причин, комісія з трудових спорів має право його поновити. | -2898- Хара В.Г. Частину 2 статті 414 викласти в такій редакції: "2. У разі пропущення з поважних причин установленого строку комісія з трудових спорів може його поновити." | Враховано | 2. У разі пропущення з поважних причин установленого строку комісія з трудових спорів може його поновити. |
| 1972. | Стаття 415. Порядок звернення до комісії з трудових спорів | Стаття 432. Порядок звернення до комісії з трудових спорів | ||
| 1973. | 1. Працівник звертається до комісії з трудових спорів з письмовою заявою на ім'я голови комісії або його заступника. Ця заява підлягає обов'язковій реєстрації. | -2899- Хара В.Г. В першому реченні ч.1 статті 415 слова: "або його заступника" виключити | Враховано | 1. Працівник звертається до комісії з трудових спорів з письмовою заявою на ім'я голови комісії. Ця заява підлягає обов'язковій реєстрації. |
| 1974. | 2. Забороняється встановлювати плату за звернення до комісії з трудових спорів, а також за розгляд спору у комісії. | 2. Забороняється встановлювати плату за звернення до комісії з трудових спорів, а також за розгляд спору в комісії. | ||
| 1975. | Стаття 416. Правоможність засідань комісії з трудових спорів | Стаття 433. Правоможність засідань комісії з трудових спорів | ||
| 1976. | 1. Засідання комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин кількості представників, призначених до складу комісії з трудових спорів кожною із сторін. | -2900- Хара В.Г. В ч. 1 статті 416 слова: "двох третин кількості представників, призначених" замінити словами: "половини представників, які входять" | Враховано | 1. Засідання комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше половини представників, які входять до складу комісії з трудових спорів від кожної зі сторін. |
| 1977. | Стаття 417. Розгляд індивідуального трудового спору комісією з трудових спорів | -2901- Губський Б.В. Статтю 417 викласти у новій редакції: "Стаття 417. Розгляд спору комісією з індивідуальних трудових спорів 1. Комісія з індивідуальних трудових спорів проводить процедуру примирення між працівником і роботодавцем у робочих групах створюваних у складі не менше трьох членів комісії." | Відхилено | Стаття 434. Розгляд індивідуального трудового спору комісією з трудових спорів |
| 1978. | 1. Комісія з трудових спорів повинна розглянути індивідуальний трудовий спір у десятиденний строк з дня подання працівником заяви. У разі складності спору комісія має право продовжити цей строк, але не більше ніж до п'ятнадцяти календарних днів. | -2902- Хара В.Г. Частину 1 статті 417 доповнити новим абзацом такого змісту: "Протягом строку розгляду індивідуального трудового спору сторони можуть укласти мирову угоду, яка затверджується рішенням комісії з трудових спорів." | Враховано | 1. Комісія з трудових спорів повинна розглянути індивідуальний трудовий спір у десятиденний строк з дня подання працівником заяви. У разі складності спору комісія має право продовжити цей строк, але не більше ніж до п'ятнадцяти календарних днів. Протягом строку розгляду індивідуального трудового спору сторони можуть укласти мирову угоду, яка затверджується рішенням комісії з трудових спорів. |
| -2903- Майко В.І. В частині 1 статті 417 слова „десятиденний строк" замінити на слова „строк, що не перевищує десяти робочих днів" | Відхилено | |||
| -2904- Бронніков В.К. В частині 1 статті 417 слова „десятиденний строк" замінити на слова „у строк, що не перевищує десяти робочих днів" | Відхилено | |||
| -2905- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 417 "Розгляд індивідуального трудового спору комісією з трудових спорів" слова " у десятиденний строк" замінити на слова "протягом десяти робочих днів". | Відхилено | |||
| -2906- Пеклушенко О.М. До статті 417. У частині першій слова "у десятиденний строк" замінити словами "у строк, що не перевищує десяти робочих днів". | Відхилено | |||
| 1979. | 2. Засідання комісії з трудових спорів веде її голова, який обирається із членів комісії, або за його дорученням інший член комісії. На засіданні комісії секретарем ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні і всіма присутніми членами комісії і скріплюється печаткою комісії з трудових спорів. | -2907- Губський Б.В. Статтю 417 викласти у новій редакції: "2. Комісія з індивідуальних трудових спорів повинна прагнути розглянути спір у п'ятнадцятиденний строк з дня подачі працівником заяви. У випадку складності спору комісія має право продовжити цей строк у межах строків, визначених частиною 3 цієї статті. Термін закінчення процедури примирення за участю комісії зазначається у протоколі засідання робочої групи. 3. Заява до комісії з індивідуальних трудових спорів у справах щодо припинення або встановлення трудових правовідносин, які передбачено у пункті 2 частини 1 статті 423 цього Кодексу, подається до завершення терміну, визначеного відповідно до частини 2 цієї статті. При цьому процедура примирення закінчується в силу законодавства після завершення строку 15 днів із дня подання заяви працівником, а в інших справах - після завершення строку 30 днів із дня подання заяви. 4. Результатом процедури примирення має бути угода про вирішення індивідуального трудового спору між працівником і роботодавцем (в якій має бути обов'язково відображено: найменування сторін, суть індивідуального трудового спору і домовленість сторін про його врегулювання, у тому числі строки виконання домовленостей) засвідчена протоколом робочої групи, що підписується сторонами спору і членами робочої групи комісії і скріплюється печаткою комісії з індивідуальних трудових спорів. У протоколі робочої групи комісії з індивідуальних трудових спорів в обов'язковому порядку має бути указано прізвища, імена та по-батькові членів робочої групи комісії, суть угоди про вирішення індивідуального трудового спору між працівником і роботодавцем з висновком членів комісії щодо їх обґрунтованості і перелік документів чи належним чином завірених копій, що додаються. Належним чином завірені копії протоколу робочої групи комісії з індивідуальних трудових спорів вручаються працівникові і роботодавцю у той же день. Забороняється укладення угоди, положення якої суперечать вимогам законодавства чи принципам співжиття. 5. Якщо процедура примирення за участю комісії з індивідуальних трудових спорів не завершилася укладенням угоди про вирішення індивідуального трудового спору, комісія на вимогу працівника, висунуту протягом 15 днів із дня закінчення процедури примирення , невідкладно передає справу до суду. Заява працівника про позасудове вирішення спору за участю комісії з індивідуальних трудових спорів у цьому разі замінює позов. Замість висунення цієї вимоги працівник може пред'явити позов до суду на загальних засадах." | Відхилено | 2. Засідання комісії з трудових спорів веде її голова, який обирається із членів комісії, або, за його дорученням, інший член комісії. На засіданні комісії секретарем ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні і всіма присутніми членами комісії та скріплюється печаткою комісії з трудових спорів. |
| 1980. | 3. Спір розглядається в обов'язковій присутності працівника, який подав заяву, або його представника. Розгляд спору за відсутності працівника або його представника допускається лише за його письмовою заявою. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд спору відкладається. У разі повторного нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії без поважних причин комісія вправі зняти питання з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву про розгляд індивідуального трудового спору повторно в межах строків, установлених цим Кодексом. | 3. Спір розглядається в обов'язковій присутності працівника, який подав заяву, або його представника. Розгляд спору за відсутності працівника або його представника допускається лише за його письмовою заявою. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд спору відкладається. У разі повторного нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії без поважних причин комісія має право залишити заяву без розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву про розгляд індивідуального трудового спору повторно в межах строків, установлених цим Кодексом. | ||
| 1981. | 4. Комісія з трудових спорів має право викликати на засідання третіх осіб, запрошувати спеціалістів. На вимогу комісії службові особи роботодавця зобов'язані в установлений нею строк подавати необхідні документи. | 4. Комісія з трудових спорів має право викликати на засідання третіх осіб, запрошувати спеціалістів. За зверненням комісії у встановлений нею строк роботодавець повинен надати документи та інші матеріали, необхідні для розгляду спору. | ||
| 1982. | Стаття 418. Прийняття рішення комісією з трудових спорів | -2908- Губський Б.В. Статтю 418-420 виключити; | Відхилено | Стаття 435. Прийняття рішення комісією з трудових спорів |
| 1983. | 1. Рішення комісії з трудових спорів приймається за взаємною згодою усіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоч одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, рішення вважається неприйнятим. | -2909- Сас С.В. У статті 418: - частину першу викласти у такій редакції: "Рішення комісії з трудових спорів приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії." | Відхилено | 1. Рішення комісії з трудових спорів приймається за згодою всіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим. |
| -2910- Чикал А.В. Стаття 418 - частину 1 викласти у такій редакції: "Рішення комісії з трудових спорів приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії". | Відхилено | |||
| -2911- Артеменко Ю.А. Частину 1 статті 418 "Прийняття рішення комісією з трудових спорів" викласти в такій редакції: "1. Рішення комісії з трудових спорів приймається за взаємною згодою усіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. Рішення комісії з трудових спорів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість членів комісії." | Відхилено | |||
| -2912- Майко В.І. В частині 1 статті 418 слова „У разі незгоди хоч одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, рішення вважається неприйнятим" замінити словами „Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість представників від кожної із сторін - членів комісії, присутніх на засіданні" | Відхилено | |||
| -2913- Бронніков В.К. Стаття 418 ч.1 останнє речення замінити реченням такого змісту: "Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість представників від кожної із сторін - членів комісії, присутніх на засіданні." | Відхилено | |||
| -2914- Пеклушенко О.М. До статті 418. У частині першій друге речення викласти у такій редакції: "Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість представників від кожної із сторін - членів комісії, присутніх на засіданні." | Відхилено | |||
| 1984. | 2. Рішення комісії з трудових спорів повинне ґрунтуватися на законі і на матеріалах справи. | 2. Рішення комісії з трудових спорів повинне ґрунтуватися на законі та на матеріалах справи. | ||
| 1985. | Стаття 419. Рішення комісії з трудових спорів | Стаття 436. Рішення комісії з трудових спорів | ||
| 1986. | 1. У рішенні комісії з трудових спорів зазначається: | -2915- Хара В.Г. Статтю 419 викласти в такій редакції: "1. У рішенні комісії з трудових спорів зазначається: 1) найменування роботодавця; 2) прізвище, ім'я та по батькові, спеціальність (посада) працівника, який звернувся до комісії; 3) дата звернення до комісії; 4) дата розгляду комісією спору і винесення рішення; 5) суть спору; 6) рішення та його обґрунтування 7) прізвища, імена та по батькові членів комісії та інших осіб, присутніх на засіданні;. 2. Рішення комісії з трудових спорів підписується головою комісії та її секретарем і скріплюється печаткою. Копії рішень протягом трьох робочих днів після прийняття комісією рішення видаються працівникові і роботодавцеві. Рішення може бути включене до протоколу засідання комісії з трудових спорів. У цьому випадку працівникові і роботодавцеві надається витяг з протоколу. Копії рішення та витяг з протоколу оформлюються в такому порядку, що і рішення." | Враховано | 1. У рішенні комісії з трудових спорів зазначається: |
| 1987. | 1) найменування роботодавця; | 1) найменування роботодавця; | ||
| 1988. | 2) прізвище, ім'я та по батькові, спеціальність (посада) працівника, який звернувся до комісії; | 2) прізвище, ім'я та по батькові, спеціальність (посада) працівника, який звернувся до комісії; | ||
| 1989. | 3) дата звернення до комісії, дата розгляду нею спору і винесення рішення; | 3) дата звернення до комісії; 4) дата розгляду комісією спору і винесення рішення; | ||
| 1990. | 4) прізвища, імена та по батькові членів комісії та інших осіб, присутніх на засіданні; | 5) суть спору; 6) рішення та його обґрунтування; | ||
| 1991. | 5) суть рішення та його обґрунтування. | 7) прізвища, імена та по батькові членів комісії та інших осіб, присутніх на засіданні. | ||
| 1992. | 2. Рішення комісії з трудових спорів підписується головою комісії та її секретарем і скріплюється печаткою. Таким же чином оформляються копії рішень, які протягом трьох днів після прийняття комісією рішення видаються працівникові і роботодавцеві. Допускається включення рішення до протоколу засідання комісії з трудових спорів та видача працівникові і роботодавцеві витягу з нього, що скріплюється в тому ж порядку, що і копії рішень. | 2. Рішення комісії з трудових спорів підписується головою комісії та її секретарем і скріплюється печаткою. Копії рішень протягом трьох робочих днів після прийняття комісією рішення видаються працівникові та роботодавцеві. Рішення може бути включене до протоколу засідання комісії з трудових спорів. У цьому разі працівникові та роботодавцеві надається витяг з протоколу. Копії рішення та витяг з протоколу оформлюються в такому ж порядку, що і рішення. | ||
| 1993. | Стаття 420. Оскарження рішення комісії з трудових спорів до суду | -2916- Коновалюк В.І. У назві статті 420 після слова "рішення" доповнити слова: "і дій" | Відхилено | Стаття 437. Оскарження рішення комісії з трудових спорів до суду |
| 1994. | 1. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник управі оскаржити його до суду. Таким правом користується і роботодавець. | -2917- Хара В.Г. Частину 1 статті 420 викласти в такій редакції: "1. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник або роботодавець мають право оскаржити його до суду. " | Враховано | 1. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник або роботодавець мають право оскаржити його до суду. |
| -2918- Коновалюк В.І. Частину 1 статті 420 викласти у такій редакції: 1. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів, коли комісія не розв'язала спір у встановлені строки, а також у випадках, коли комісія не змогла прийняти рішення відповідно до ст. 418 Кодексу, працівник управі оскаржити його до суду. Таким правом користується і роботодавець. | Відхилено | |||
| 1995. | 2. Для оскарження працівником або роботодавцем рішення комісії з трудових спорів встановлюється десятиденний строк з дня видачі їм копії рішення комісії або витягу з протоколу його засідання (частина друга статті 419 цього Кодексу). У разі пропущення з поважних причин зазначений строк може поновлюватися судом. | -2919- Хара В.Г. В ч. 2 статті 420 слова: "працівником або роботодавцем" виключити; Останнє речення виключити. | Враховано | 2. Для оскарження рішення комісії з трудових спорів встановлюється десятиденний строк з дня видачі копії рішення комісії або витягу з протоколу його засідання (частина друга статті 436 цього Кодексу). |
| 1996. | Стаття 421. Виконання рішень комісії з трудових спорів | -2920- Губський Б.В. Статтю 421 викласти у новій редакції: "Стаття 421. Виконання угоди про вирішення індивідуального трудового спору" 1. Виконання угоди про вирішення індивідуального трудового спору є обов (язковим для виконання сторонами цього спору. | Відхилено | Стаття 438. Виконання рішень комісії з трудових спорів |
| 1997. | 1. Рішення комісії з трудових спорів є обов'язковим для сторін індивідуального трудового спору і підлягає добровільному виконанню роботодавцем у триденний строк після закінчення десятиденного строку, передбаченого на його оскарження. | 1. Рішення комісії з трудових спорів є обов'язковим для сторін індивідуального трудового спору і підлягає добровільному виконанню роботодавцем у триденний строк після закінчення строку, передбаченого на його оскарження (частина друга статті 437 цього Кодексу). | ||
| 1998. | 2. У разі невиконання рішення в установлений строк голова комісії з трудових спорів або його заступник видає працівникові на його вимогу посвідчення, що є виконавчим документом. У посвідченні зазначається найменування органу, який прийняв рішення з приводу трудового спору, дата його прийняття і видачі, номер рішення, прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номер його рахунку у банківській установі, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до виконання. Посвідчення скріплюється підписом голови або заступником голови комісії з трудових спорів підприємства, установи, організації та печаткою цієї комісії. | -2921- Хара В.Г. У ч.2 статті 421 друге і третє речення викласти в такій редакції: "У посвідченні зазначається найменування органу, який прийняв рішення, дата його прийняття і видачі, номер рішення, прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номер його рахунку у банківській установі, а також інші відомості, включення яких до виконавчого документу передбачено законом, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до виконання. Посвідчення скріплюється підписом голови комісії з трудових спорів та печаткою цієї комісії." | Враховано | 2. У разі невиконання рішення в установлений строк голова комісії з трудових спорів або його заступник видає працівникові на його вимогу посвідчення, що є виконавчим документом. У посвідченні зазначається найменування органу, який прийняв рішення, дата його прийняття, номер рішення, дата видачі посвідчення, прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номер його рахунку в банківській установі, а також інші відомості, включення яких до виконавчого документа передбачено законом, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до виконання. Посвідчення скріплюється підписом голови комісії з трудових спорів та печаткою цієї комісії. |
| -2922- Губський Б.В. Статтю 421 викласти у новій редакції: "2. У разі невиконання угоди про вирішення індивідуального трудового спору роботодавцем вона підлягає виконанню у порядку положень Цивільного процесуального кодексу, після надання їй судом статусу відповідного виконавчого документа. Суд вправі відмовити у наданні зазначеній угоді статусу відповідного виконавчого документа, якщо з поданих комісією з індивідуальних трудових спорів витікає, що положення угоди суперечать вимогам законодавства чи принципам співжиття. Це не виключає можливості розслідування встановлення невідповідності положень угоди вимогам законодавства чи принципам співжиття на загальних засадах. 3. Працівник може звернутися до суду протягом 30 днів, а у справах, визначених частиною 3 статті 417 цього Кодексу, - протягом 15 днів із дня укладення угоди про вирішення індивідуального трудового спору з вимогою встановити її недійсність у разі, якщо вважає, що угода порушує його законні інтереси. У разі пропуску зазначених строків з поважних причин, суд їх поновлює." | Відхилено | |||
| -2923- Губський Б.В. Доповнити новою статтею 421-1 такого змісту: "Стаття 421-1. Гарантії для осіб, які беруть участь у розгляді індивідуальних трудових спорів На час участі у засіданнях комісії індивідуальних з трудових спорів її члени, заявник, а також свідки, спеціалісти та інші особи звільняються від роботи із збереженням середнього заробітку. Застосування дисциплінарних стягнень до членів комісій з індивідуальних трудових спорів, а також звільнення їх з роботи за ініціативою роботодавця, крім додержання загального порядку, передбачає отримання згоди органу, який делегував працівника до складу комісії." | Відхилено | |||
| 1999. | Глава 3. | Глава 3 | ||
| 2000. | розгляд індивідуальних трудових спорів У СУДАХ | Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах | ||
| 2001. | Стаття 422. Розгляд трудових спорів у судах | -2924- Губський Б.В. Статтю 422 викласти у новій редакції: "Стаття 422. Розгляд у суді справ, що розглядались комісіями з індивідуальних трудових спорів 1. Індивідуальні трудові спори розглядаються районним (міським) судом." | Враховано редакційно | Стаття 439. Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах |
| 2002. | 1. Суди розглядають трудові спори за заявами: | -2925- Єхануров Ю.І. Частину 1 статті 422 викласти в такій редакції: "1. Суди розглядають індивідуальні трудові спори за заявами: 1) працівника, якщо він не згоден з рішенням комісії з трудових спорів, або комісія не змогла прийняти рішення щодо спору чи не вирішила спір у встановлені строки; 2) роботодавця, якщо він не згоден з рішенням комісії з трудових спорів; 3) працівника або роботодавця щодо встановлення умов трудового договору, що укладається, або умов угоди про зміну чи доповнення трудового договору, в тому числі про його тлумачення; 4) працівника, якщо він не звертався щодо розгляду цього спору до комісії з трудових спорів або спір не підлягає розгляду в такій комісії чи у разі, коли комісію з трудових спорів не утворено; 5) роботодавця, право якого порушене працівником; 6) інших осіб у випадках, передбачених цим Кодексом. | Враховано | 1. Суди розглядають індивідуальні трудові спори за заявами: |
| 2003. | 1) працівника, якщо він не згоден з рішенням комісії з трудових спорів, або комісія не змогла прийняти рішення з приводу спору чи не розв'язала спір у встановлені строки; | 1) працівника, якщо він не згоден з рішенням комісії з трудових спорів, або комісія не змогла прийняти рішення щодо спору чи не вирішила спір у встановлені строки; | ||
| 2004. | 2) роботодавця, якщо він вважає, що рішення комісії з трудових спорів суперечить законодавству; | 2) роботодавця, якщо він не згоден з рішенням комісії з трудових спорів; | ||
| 2005. | 3) працівника або роботодавця з приводу встановлення умов трудового договору, що укладається, або умов угоди про зміну чи доповнення трудового договору, а також про його тлумачення; | 3) працівника або роботодавця щодо встановлення умов трудового договору, що укладається, або умов угоди про зміну трудового договору, в тому числі про його тлумачення; | ||
| 2006. | 4) працівника, якщо він не звертався з приводу розгляду цього спору до комісії з трудових спорів або спір не підлягає розгляду в такій комісії чи у разі, коли комісію з трудових спорів не утворено; | 4) працівника, якщо він не звертався щодо розгляду цього спору до комісії з трудових спорів, або спір не підлягає розгляду в такій комісії чи у разі, якщо комісію з трудових спорів не утворено; | ||
| 2007. | 5) роботодавця, право якого порушене працівником. | -2926- Коновалюк В.І. Статтю 422 доповнити пунктом: 6) працівника, якщо роботодавець ухиляється від виконання рішення комісії з трудових спорів. | Відхилено | 5) роботодавця, право якого порушене працівником; 6) інших осіб у випадках, передбачених цим Кодексом. 2. Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів судами визначається цивільно-процесуальним законом з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом. |
| -2927- Єхануров Ю.І. Статтю 422 доповнити частиною 2 в такій редакції: "2. Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів судами визначається цивільно-процесуальним законом з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом." | Враховано | |||
| -2928- Губський Б.В. Статтю 422 викласти у новій редакції "2. У разі, коли індивідуальний трудовий спір був предметом розгляду в комісії з індивідуальних трудових спорів, у тому числі й тоді, коли процедура примирення за участю комісії з індивідуальних трудових спорів не завершилася укладенням угоди про вирішення індивідуального трудового спору або спір передано на розгляд суду у зв'язку із порушенням строку його вирішення, справа розглядається в суді за правилами позовного провадження. Позивачем у справі при цьому вважається працівник, хоч би провадження в суді було відкрито за заявою роботодавця або прокурора. 3. Якщо провадження у справі в суді порушено за заявою працівника у разі невиконання угоди про вирішення індивідуального трудового спору роботодавцем, суд розглядає трудовий спір в повному обсязі і виносить відповідне рішення. 4. Індивідуальні трудові спори мають розглядатися у присутності працівника та роботодавця чи уповноваженої ним посадової особи. 5. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник), членом якої є працівник, чи іншого представницького органу працюючих, що є стороною чинного на підприємстві, в установі, організації колективного договору чи за вибором працівника інша особа, у тому числі адвокат." | Відхилено | |||
| 2008. | Стаття 423. Строки звернення до суду з приводу індивідуальних трудових спорів | -2929- Беспалий Б.Я. Статті 423, 424 Узгодити із Цивільно-процесуальним законодавством | Враховано | Стаття 440. Строки звернення до суду про вирішення індивідуальних трудових спорів |
| -2930- Губський Б.В. Статтю 423 викласти у новій редакції: "Стаття 423. Строки звернення до суду за вирішенням індивідуальних трудових спорів | Враховано | |||
| 2009. | 1. Працівник може звернутися до суду із заявою про розв'язання індивідуального трудового спору протягом трьох років з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, а у справах про звільнення, переведення на іншу роботу, незаконну відмову у прийнятті на роботу - у місячний строк з дня звільнення, переведення на іншу роботу або відмови у прийнятті на роботу. | -2931- Губський Б.В. 1. Працівник вправі звернутися до суду із заявою про: 1) вирішення індивідуального трудового спору у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права; 2) звільнення, поновлення на роботі чи вимогу підписання трудового договору у місячний строк з дня вручення йому відповідно копії документів про звільнення чи повідомлення про відмову у прийнятті на роботу. 2. У спорах про виплату працівникові належної йому заробітної плати строк звернення працівника до суду не обмежений." | Відхилено | 1. Працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення індивідуального трудового спору протягом трьох років з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, а у справах про звільнення, переведення на іншу роботу, незаконну відмову у прийнятті на роботу - у місячний строк з дня звільнення, переведення на іншу роботу або відмови у прийнятті на роботу. |
| -2932- Коновалюк В.І. В статті 423 ч.1 слово: "років" замінити на слово: "місяців" далі за текстом. | Відхилено | |||
| 2010. | 2. Не обмежуються певним строком звернення працівників до суду із заявами про стягнення нарахованої, але своєчасно не виплаченої працівникові заробітної плати, а також звернення працівників і роботодавців до суду із заявами про визнання права (обов'язку), тлумачення трудового договору або іншої угоди між працівником і роботодавцем, укладеної відповідно до трудового законодавства. | 2. Не обмежуються певним строком звернення працівників до суду із заявами про стягнення нарахованої, але своєчасно не виплаченої працівникові заробітної плати, а також звернення працівників і роботодавців до суду із заявами про визнання права (обов'язку) тлумачення трудового договору або іншої угоди між працівником і роботодавцем, укладеної відповідно до трудового законодавства. | ||
| 2011. | 3. Роботодавець має право звернутися до суду із заявою про розв'язання трудового спору протягом трьох років з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права. | -2933- Коновалюк В.І. в частині 3 слова: "трьох років" замінити на слова: "одного року" | Відхилено | 3. Роботодавець має право звернутися до суду із заявою про вирішення індивідуального трудового спору протягом трьох років з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, якщо інше не встановлено цим Кодексом. |
| -2934- Єхануров Ю.І. Частину 3 статті 423 викласти в такій редакції: "3. Роботодавець має право звернутися до суду із заявою про вирішення індивідуального трудового спору протягом трьох років з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, якщо інше не встановлено цим Кодексом." | Враховано | |||
| -2935- Губський Б.В. Статтю 423 викласти у новій редакції: "3. Роботодавець вправі звернутися до суду для вирішення індивідуального трудового спору про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації протягом одного року з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Із заявами про вирішення інших трудових спорів роботодавець вправі звернутись до суду протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права. | Враховано редакційно | |||
| -2936- Губський Б.В. 4. У разі пропуску працівником з поважних причин строків, встановлених цією статтею, вони можуть бути поновлені судом за його заявою." | Враховано редакційно (у статті 422) | |||
| 2012. | Стаття 424. Звільнення працівника від судових витрат | Стаття 441. Звільнення працівника від судових витрат | ||
| 2013. | 1. У разі звернення до суду з позовом про вимоги, що випливають з трудових відносин, працівники звільняються від сплати державного мита та судових витрат. | -2937- Беспалий Б.Я. Стаття 424. Вилучити текст "та судових витрат" | Відхилено | 1. У разі звернення до суду з позовом про вимоги, що випливають з трудових відносин, працівники звільняються від сплати державного мита та судових витрат. |
| 2014. | Стаття 425. Провадження у справах, що розглядалися комісіями з трудових спорів | Стаття 442. Провадження у справах, що розглядалися комісіями з трудових спорів | ||
| 2015. | 1. У разі коли спір був предметом розгляду в комісії з трудових спорів, у тому числі тоді, коли комісія рішення у спорі не прийняла або спір передано на розгляд суду у зв'язку з пропущенням строку його розв'язання, справа розглядається в суді за правилами позовного провадження. Позивачем у справі при цьому вважається працівник і у разі, коли провадження в суді було відкрито за заявою роботодавця. | -2938- Сухий Я.М. Стаття 425 Речення друге виключити | Враховано | 1. У разі якщо індивідуальний трудовий спір був предметом розгляду в комісії з трудових спорів, справа розглядається в суді за правилами позовного провадження як вимога працівника до роботодавця. |
| -2939- Хара В.Г. Частину 1 статті 425 викласти в такій редакції: "1. У разі коли індивідуальний трудовий спір був предметом розгляду в комісії з трудових спорів, справа розглядається в суді за правилами позовного провадження, як вимога працівника до роботодавця." | Враховано | |||
| -2940- Артеменко Ю.А. У частині 1 статті 425 "Провадження у справах, що розглядалися комісіями з трудових спорів" речення "Позивачем у справі при цьому вважається працівник і у разі, коли провадження в суді було відкрито за заявою роботодавця." виключити. | Враховано | |||
| -2941- Майко В.І. В частині 1 статті 425 слова „Позивачем у справі при цьому вважається працівник і у разі, коли провадження в суді було відкрито за заявою роботодавця" виключити. | Враховано | |||
| -2942- Єхануров Ю.І. У статті 425 друге речення виключити. | Враховано | |||
| -2943- Бронніков В.К. Стаття 425. Останнє речення виключити | Враховано | |||
| -2944- Пеклушенко О.М. До статті 425. У частині першій речення "Позивачем у справі при цьому вважається працівник і у разі коли провадження в суді було відкрито за заявою роботодавця". | Враховано | |||
| 2016. | Стаття 426. Рішення у справах, пов'язаних із звільненням з роботи | -2945- Коновалюк В.І. Назву статті 426 доповнити словами: "і переведенням на іншу роботу". | Враховано | Стаття 443. Рішення у справах, пов'язаних із звільненням з роботи або переведенням на іншу роботу |
| -2946- Губський Б.В. Статтю 426 викласти у новій редакції: "Стаття 426. Прийняття на роботу за рішенням суду, поновлення на роботі та зміна формулювання причини звільнення 1. У разі визнання відмови у прийнятті на роботу, звільнення або переведення на іншу роботу незаконними працівник повинен бути відповідно прийнятий на роботу за рішенням суду чи поновлений судом на попередній роботі." | Відхилено | |||
| 2017. | 1. У разі незаконного звільнення працівника з роботи суд на вимогу працівника приймає рішення про поновлення його на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу або про поновлення на роботі, стягнення на користь працівника середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням, або про стягнення на користь працівника середньої заробітної плати за період від дня звільнення до дня прийняття судом рішення у справі (цей період не продовжується у разі наступного розгляду справи в апеляційному та касаційному суді і повторного розгляду справи в суді першої інстанції). | -2947- Коновалюк В.І. Стаття 426 частину 1 викласти у такій редакції: 1. У разі незаконного звільнення працівника з роботи або переведення його на іншу роботу без законних підстав суд на вимогу працівника приймає рішення про поновлення його на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу або про поновлення на роботі, стягнення на користь працівника середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за весь час виконання нижче оплачуваної роботи і моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням, або про стягнення на користь працівника середньої заробітної плати за період від дня звільнення до дня прийняття судом рішення у справі (цей період не продовжується у разі наступного розгляду справи в апеляційному та касаційному суді і повторного розгляду справи в суді першої інстанції тільки у випадках, якщо вирок суду буде не на користь працівника). | Враховано частково | 1. У разі незаконного звільнення працівника з роботи або переведення його на іншу роботу суд на вимогу працівника приймає рішення: 1) про поновлення його на попередній роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу або різниці в заробітній платі за весь час виконання нижчеоплачуваної роботи; 2) про стягнення середньої заробітної плати за період від дня звільнення до дня прийняття судом рішення у справі. До періоду, за який стягується заробітна плата або різниця в заробітній платі, в тому числі до часу вимушеного прогулу не включається час розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанції та повторного розгляду справи в суді першої інстанції. |
| -2948- Єхануров Ю.І. Частину 1 і 2 статті 426 викласти в такій редакції: "1. У разі незаконного звільнення працівника з роботи або переведення його на іншу роботу суд на вимогу працівника приймає рішення: 1) про поновлення його на попередній роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу або різниці в заробітній платі за весь час виконання нижчеоплачуваної роботи; 2) про стягнення середньої заробітної плати за період від дня звільнення до дня прийняття судом рішення у справі. До періоду за який стягується заробітна плата або різниця в заробітку, в тому числі до вимушеного прогулу не включається час розгляду справи в апеляційному та касаційному суді і повторного розгляду справи в суді першої інстанції. 2. Суд може прийняти рішення про відшкодування моральної шкоди заподіяної незаконним звільненням працівника або переведенням його на іншу роботу." | Враховано | |||
| 2018. | 2. Розмір моральної шкоди, що стягується на користь працівника у разі незаконного звільнення, не може перевищувати середньої заробітної плати працівника за шість місяців. | -2949- Хара В.Г. Стаття 426. Частину другу включити, як таку що суперечить статті 22 Конституції України. | Враховано | 2. Суд може прийняти рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника або переведенням його на іншу роботу. |
| -2950- Довгий Т.О. В статті 426 проекту частину другу виключити. В зв'язку з цим частини третю-п'яту вважати частинами другою-четвертою. | Враховано редакційно | |||
| -2951- Коновалюк В.І. Частину 2 викласти у такій редакції: "2. Розмір моральної шкоди, що стягується на користь працівника у разі незаконного звільнення, встановлюється судом." | Враховано редакційно | |||
| -2952- Сас С.В. У статті 426: - частину другу виключити. Норма суперечить статті 22 Конституції України | Враховано | |||
| -2953- Чикал А.В. Стаття 426 - частину 2 виключити, як таку що суперечить статті 22 Конституції України | Враховано | |||
| -2954- Губський Б.В. Статтю 426 викласти у новій редакції: "2. При винесенні рішення про прийняття на роботу чи поновлення на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові грошової компенсації від роботодавця з урахуванням вимог цього Кодексу." | Відхилено | |||
| 2019. | 3. У виняткових випадках з урахуванням обставин справи і клопотання роботодавця суд може за наявності підстави для задоволення вимоги працівника про поновлення на роботі замість поновлення на роботі прийняти рішення про стягнення на користь працівника середньої заробітної плати за період від дня звільнення до дня прийняття судом рішення у справі (частина перша цієї статті) і моральної шкоди в розмірі середньої заробітної плати працівника за дванадцять місяців. | -2955- Єхануров Ю.І. Частину третю статті 426 викласти в такій редакції: "3. З урахуванням обставин справи, клопотання роботодавця і згоди працівника, суд може замість поновлення на роботі прийняти рішення про виплату працівникові компенсації у розмірі його середньої заробітної плати за шість місяців. При цьому за працівником зберігається право на виплати, передбачені частинами першою та другою цієї статті". | Враховано | 3. З урахуванням обставин справи, клопотання роботодавця і згоди працівника суд може замість поновлення на роботі прийняти рішення про виплату працівникові компенсації в розмірі його середньої заробітної плати за шість місяців. При цьому за працівником зберігається право на виплати, передбачені частинами першою та другою цієї статті. |
| -2956- Довгий Т.О. В частині виключити слова „в розмірі середньої заробітної плати працівника за дванадцять місяців". | Відхилено | |||
| -2957- Коновалюк В.І. Стаття 426 ч.3 слова: "в розмірі середньої заробітної плати працівника за дванадцять місяців" замінити словами: "незалежно від розміру матеріального відшкодування. " | Враховано редакційно | |||
| -2958- Кириленко В.А. До статті 426 У ч. 3 початок викласти так: "У разі наявності підстави для задоволення вимоги працівника про поновлення на роботі суд за бажанням працівника повинен, а за клопотанням роботодавця - має право замість поновлення... " (далі за текстом). | Враховано редакційно | |||
| -2959- Сас С.В. Стаття 426: - в частині третій слова "справи і клопотання роботодавця" замінити словами "справи‚ клопотання роботодавця і згоди працівника" і далі за текстом. | Враховано редакційно | |||
| -2960- Чикал А.В. Стаття 426. Частину 3 після слова "справи і клопотання роботодавця" замінити словами "справи, клопотання роботодавця і згоди працівника" і далі за текстом. | Враховано редакційно | |||
| -2961- Губський Б.В. Статтю 426 викласти у новій редакції: "3. У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству суд, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати у рішенні причину звільнення у точній відповідності з вимогами цього Кодексу. 4. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника на іншу роботу, суд приймає рішення про виплату працівникові грошової компенсації від роботодавця з урахуванням вимог цього Кодексу. 5. У разі затримки видачі документів про звільнення (частина 4 статті 128-1 цього Кодексу) з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу" | Відхилено | |||
| 2020. | 4. У разі визнання формулювання підстави звільнення неправильним або таким, що не відповідає закону, суд, який розглядає трудовий спір, змінює формулювання і визначає в рішенні підставу звільнення у точній відповідності з формулюванням норм закону. | -2962- Єхануров Ю.І. Частину 4 статті 426 доповнити абзацом такого змісту: "Якщо поновлення на попередній роботі не можливе внаслідок ліквідації юридичної особи або припинення фізичною особою функцій роботодавця, суд визнає особу такою, яку було звільнено на підставі статті 98 цього Кодексу." | Враховано | 4. У разі визнання формулювання підстави звільнення неправильним або таким, що не відповідає закону, суд, який розглядає індивідуальний трудовий спір, змінює формулювання і визначає в рішенні підставу звільнення в точній відповідності з формулюванням норм закону. Якщо поновлення на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації юридичної особи або припинення фізичною особою функцій роботодавця, суд визнає особу такою, яку було звільнено на підставі статті 98 цього Кодексу. |
| 2021. | 5. Якщо неправильне формулювання підстави звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника на іншу роботу, суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. | 5. Якщо неправильне формулювання підстави звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника на іншу роботу, суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. | ||
| 2022. | Стаття 427. Виконання рішення про поновлення на роботі | Стаття 444. Виконання рішення про поновлення на роботі | ||
| 2023. | 1. Рішення про поновлення на роботі виконується шляхом фактичного допущення працівника до роботи і створення для цього працівникові всіх умов відповідно до трудового законодавства, інших нормативно-правових актів у сфері праці, угод, колективного і трудового договорів. Про поновлення працівника на роботі роботодавець повинен видати наказ (прийняти відповідне рішення). Відсутність наказу не перешкоджає здійсненню трудових відносин, які вважаються поновленими фактом допущення до роботи. У разі коли працівника поновлено на роботі на посаді керівника підприємства, установи, організації, з моменту допуску його до роботи повністю припиняються повноваження працівника, який до цього займав посаду керівника, діяти від імені підприємства, установи, організації в усіх видах відносин. | -2963- Беспалий Б.Я. Стаття 427, частина 1. Вилучити текст ", інших нормативно-правових актів у сфері праці" | Враховано | 1. Рішення про поновлення на роботі виконується шляхом фактичного допуску працівника до роботи і створення для цього працівника всіх умов відповідно до трудового законодавства, угод, колективного і трудового договорів. Про поновлення працівника на роботі роботодавець повинен видати наказ (прийняти відповідне рішення). Відсутність наказу не перешкоджає здійсненню трудових відносин, які вважаються поновленими фактом допуску до роботи. У разі якщо працівника поновлено на роботі на посаді керівника юридичної особи, з моменту допуску його до роботи повністю припиняються повноваження працівника, який до цього займав цю посаду. |
| -2964- Єхануров Ю.І. Останнє речення ч.1 статті 427 викласти в такій редакції: "У разі коли працівника поновлено на роботі на посаді керівника юридичної особи з моменту допуску його до роботи повністю припиняються повноваження працівника, який до цього займав цю посаду." | Враховано | |||
| -2965- Губський Б.В. Статтю 427 викласти у новій редакції: "Рішення суду про поновлення на роботі виконується роботодавцем шляхом фактичного допуску працівника до роботи із урахуванням вимог, визначених статтями 57 і 61-4 цього Кодексу. Про поновлення працівника на роботі роботодавцем має бути видано наказ (розпорядження)." | Відхилено | |||
| 2024. | 2. Рішення суду про поновлення незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню. | 2. Рішення суду про поновлення незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню. | ||
| 2025. | 3. У разі затримки роботодавцем виконання рішення, передбаченого в частині першій цієї статті, суд виносить ухвалу про виплату працівникові середнього заробітку або різниці в заробітку за весь час затримки. | 3. У разі затримки роботодавцем виконання рішення, передбаченого в частині першій цієї статті, суд виносить ухвалу про виплату працівникові середнього заробітку або різниці в заробітку за весь час затримки. | ||
| 2026. | Стаття 428. Обмеження повороту виконання рішень з трудових спорів | Стаття 445. Обмеження повороту виконання рішень з трудових спорів | ||
| 2027. | 1. У разі скасування виконаних судових рішень про стягнення на користь працівника заробітної плати, гарантійних, компенсаційних виплат поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення приймалося на основі повідомлених працівником неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. | 1. У разі скасування виконаних судових рішень про стягнення на користь працівника заробітної плати, гарантійних, компенсаційних виплат поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення приймалося на основі повідомлених працівником неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів. | ||
| 2028. | Стаття 429. Прикінцеві та перехідні положення | Прикінцеві та перехідні положення | ||
| 2029. | 1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2005 року, крім статті 224, яка набирає чинності з 1 січня 2006 року. | -2966- Хара В.Г. Частини 1 і 2 статті 429 викласти в такій редакції: "1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2005 року. 2. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 2005 року: 1) Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971р., додаток до № 50, ст..375) із змінами, внесеними до нього; 2) Закон Української РСР "Про затвердження Кодексу законів про працю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., № 50, ст. 375); 3) Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 травня 1972 р. "Про порядок введення в дію Кодексу законів про працю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1972 р., № 23, ст. 187); 4) Закон України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 1997 р., № 11, ст. 89; 2000 р., № 35, ст. 288, № 50, ст. 436; 2002 р., № 41, ст. 294; 2004р., № 5, ст. 34, № 6, ст. 38); 5) Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995р., №17, ст. 122); 6) Закон України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 22, ст. 173; 1999 р., № 37, ст. 334); 7) Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1995р., № 22, ст. 174); 8) Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" (Відомості Верховної Ради України 1996р., № 9, ст.. 45); 9) Закон України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4; 2000 р., № 51-52, ст. 449; 2003 р., № 15, ст. 110; 2004р., № 6, ст.. 38, № 7 ст. 55); 10) Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997р., № 2, ст. 5; 2000р., № 51-52, ст. 44); 11) Постанова Верховної Ради України "Про введення в дію частини другої статті 9 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1997р., № 12, ст. 106). | Враховано | 1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2005 року. |
| 2030. | 2. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 2005 року: | 2. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 2005 року: | ||
| 2031. | 1) Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року із змінами, внесеними до нього; | 1) Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971р., додаток до № 50, ст. 375) зі змінами, внесеними до нього; | ||
| 2032. | 2) Закон Української РСР "Про затвердження Кодексу законів про працю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., № 50, ст. 375); | 2) Закон Української РСР "Про затвердження Кодексу законів про працю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., № 50, ст. 375); | ||
| 2033. | 3) Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 травня 1972 р. "Про порядок введення в дію Кодексу законів про працю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1972 р., № 23, ст. 187); | 3) Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 травня 1972 року "Про порядок введення в дію Кодексу законів про працю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1972 р., № 23, ст. 187); | ||
| 2034. | 4) Закон України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 1997 р., № 11, ст. 89; 2000 р., № 35, | 4) Закон України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 1997 р., № 11, ст. 89; 2000 р., № 35, ст. 288, № 50, ст. 436; 2002 р., № 41, ст. 294; 2004р., № 5, ст. 34, № 6, ст.38); | ||
| 2035. | ст. 288, № 50, ст. 436; 2002 р., № 41, ст. 294); | 5) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995р., №17, ст. 122); | ||
| 2036. | 5) Закон України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 22, | 6) Закон України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 22, ст. 173; 1999 р., № 37, ст. 334); | ||
| 2037. | ст. 173; 1999 р., № 37, ст. 334); | 7) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1995р., № 22, ст. 174); 8) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" (Відомості Верховної Ради України 1996р., № 9, ст.. 45); | ||
| 2038. | 6) Закон України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4; 2000 р., № 51-52, ст. 449; 2003 р., № 15, ст. 110 із змінами, внесеними Законом України від 10 липня 2003 року № 1114-ІV). | -2967- Ландик В.І. Внести в Трудовий кодекс діючий Закон України "Про охорону праці" у повному обсязі. У зв'язку з цим внести наступні зміни в статтю 429. Прикінцеві та перехідні положення. Пункт 2 доповнити підпунктом 7) наступного зміну: 7).Закон України "Про охорону праці". | Відхилено | 9) Закон України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4; 2000 р., № 51-52, ст. 449; 2003 р., № 15, ст. 110; 2004р., № 6, ст.. 38, № 7 ст. 55); 10) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997р., № 2, ст. 5; 2000р., № 51-52, ст. 44); 11) Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію частини другої статті 9 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1997р., № 12, ст. 106). |
| 2039. | 3. Кабінету Міністрів України до 1 липня 2004 року підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України: | -2968- Хара В.Г. Частину 3 статті 429 викласти в такій редакції: "3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Кодексу: підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо переведення законів України у відповідність із цим Кодексом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Кодексу. | Враховано | 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Кодексу: підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Кодексом; |
| 2040. | перелік законодавчих актів, які повинні бути визнані такими, що втратили чинність, та перелік законодавчих актів, до яких необхідно внести зміни у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом; | привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом; | ||
| 2041. | забезпечити затвердження нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом; | забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Кодексом. | ||
| 2042. | забезпечити внесення змін до нормативно-правових актів, що суперечать цьому Кодексу, або скасувати їх. | |||
| 2043. | 4. Трудовий кодекс України визначає права та обов'язки, які виникають на підставі юридичних фактів, що настають після набрання ним чинності. | 4. Трудовий кодекс України визначає права та обов'язки, які виникають на підставі юридичних фактів, що настають після набрання ним чинності. | ||
| 2044. | 5. Установити, що у разі, коли на день введення в дію цього Кодексу закони допускають можливість укладення трудових договорів у формі контракту, роботодавець і працівник можуть домовитися про встановлення трудових відносин на визначений ними строк. Це правило діє до внесення у відповідні закони змін і не зачіпає статті 338 цього Кодексу. Раніше укладені відповідно до законів контракти зберігають чинність на строк їх дії. | -2969- Хара В.Г. Шаров І.Ф. Частину 5 статті 429 викласти в такій редакції: "5. Установити, що у разі, якщо на день введення в дію цього Кодексу закони допускають можливість укладання трудових договорів у формі контракту, роботодавець і працівник можуть домовитися про встановлення трудових відносин на визначений ними строк. Раніше укладені відповідно до законів контракти зберігають чинність на строк їх дії." До Трудового кодексу включити всі законодавчі норми, які регулюють трудові відносини | Відхилено | 5. Установити, що у разі, якщо на день введення в дію цього Кодексу закони допускають можливість укладання трудових договорів у формі контракту, роботодавець і працівник можуть домовитися про встановлення трудових відносин на визначений ними строк. Раніше укладені відповідно до законів контракти зберігають чинність на строк їх дії. |
| 2045. | 6. У разі коли цим Кодексом встановлено більш тривалий строк для звернення працівника і роботодавця із заявою про розв'язання спору, цей строк застосовується, якщо на день набрання Кодексом чинності не закінчився строк, що був встановлений Кодексом законів про працю України. | 6. У разі якщо цим Кодексом встановлено більш тривалий строк для звернення працівника і роботодавця із заявою про розв'язання спору, цей строк застосовується, якщо на день набрання Кодексом чинності не закінчився строк, що був встановлений Кодексом законів про працю України. |