Кількість абзаців - 151 Таблиця поправок


Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005 - 2007 роки (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Закон України      Закон України  
1. Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005 - 2007 роки      Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005 - 2007 роки  
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:      Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
3. 1. Затвердити Концепцію державної політики в галузі культури на 2005 (2007 роки (додається).      1. Затвердити Концепцію державної політики в галузі культури на 2005 (2007 роки (додається).  
4. 2. Кабінету Міністрів України:      2. Кабінету Міністрів України:  
5. до 1 липня 2006 року розробити та затвердити державні соціальні стандарти надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою (перелік та обсяг, порядок надання, показники виконання та індикатори якості), а також методику визначення розміру фінансового нормативу в розрахунку на одного мешканця;      до 1 липня 2006 року розробити та затвердити державні соціальні стандарти надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою (перелік та обсяг послуг, порядок їх надання, показники виконання та якості послуг), а також методику визначення розміру фінансового забезпечення державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою, в розрахунку на душу населення;  
6. до 1 січня 2006 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради України для затвердження Загальнодержавну програму охорони, відродження, збереження і розвитку народних художніх промислів в Україні.      до 1 січня 2006 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради України для затвердження Загальнодержавну програму відродження, збереження і розвитку народних художніх промислів в Україні.  
7. 3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.      3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
8. Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН      Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН  
9. м. К и ї в 8 жовтня 2004 року № 2079 (ІV       
10. Затверджено Законом України від 8 жовтня 2004 року № 2079 (ІV      Затверджено Законом України  
11. КОНЦЕПЦІЯ      КОНЦЕПЦІЯ  
12. державної політики в галузі культури на 2005 (2007 роки   -1- Президент України
 Концепція державної політики в галузі культури на 2005 - 2007 роки, яку пропонується затвердити зазначеним Законом, не є цілісним правовим документом в усталеному розумінні з принципово новим підходом щодо державної політики в галузі культури, а фактично є досить декларативним, загальнооглядовим публіцистичним матеріалом, в якому відсутній системний аналіз сучасного стану культури в державі, наведено лише певні погляди щодо цього та можливих шляхів подолання недоліків у зазначеній сфері.  		Враховано   державної політики в галузі культури на 2005 (2007 роки  
13. 1. Загальні положення      1. Загальні положення  
14. Ця Концепція формулює політичні цілі, стратегічні напрями докладання зусиль, пріоритети та завдання в галузі культури на наступні три роки, а також визначає принципи, механізми реалізації та передбачає очікувані результати. Сукупність цих компонентів становить державну політику в галузі культури.   -2- Президент України
 У Концепції відсутня єдина термінологія щодо застосовуваних понять. Так, наприклад, державна політика у галузі культури визначається як "українська політика", "культурна політика", "культурно-національна політика", "державна культурна політика" та ін.  		Враховано   Концепція державної політики в галузі культури на 2005 - 2007 роки (далі - Концепція) аналізує сучасний стан культури в Україні, визначає цілі, пріоритетні завдання та принципи державної політики в галузі культури на 2005 - 2007 роки, а також механізми її реалізації та очікувані результати.  
15. Реалізація культурної політики впродовж наступних трьох років спрямована на формування умов для ухвалення суспільно узгодженої довгострокової програми розвитку культури в Україні.   -3- Президент України
 Концепція містить суперечності та неузгоджені положення. Так, наприклад, у розділі 1 зазначено, що реалізація культурної політики впродовж наступних трьох років спрямована на формування умов для ухвалення суспільно узгодженої довгострокової програми розвитку культури в Україні та довгострокової концепції культурної політики (абзаци другий та п'ятий). Водночас, визначаючи цілі державної політики, Концепція передбачає розроблення інших актів - доктрини культурного розвитку та концепції довгострокової державної політики в галузі культури (абзац другий розділу 3).  		Враховано   Головною метою реалізації Концепції має стати утвердження культурного розвитку одним з ключових чинників соціально-економічного розвитку України та її окремих регіонів.  
16. Головною метою реалізації Концепції має стати визнання культури як ключового чинника соціально-економічного розвитку на національному і місцевому рівнях, а культурної політики як стратегічно-пріоритетного напряму загальної політики держави.      Реалізація державної політики в галузі культури на 2005 - 2007 роки передбачає ухвалення суспільно узгодженої довгострокової програми культурного розвитку України.  
17. Для досягнення цього Концепція передбачає низку відповідних програмних дій - загальнонаціональні дебати, публічні обговорення, семінари, наукові дослідження, освітні програми тощо, - що сприятимуть узгодженому визначенню ролі культури в українському суспільстві та системи культурних цінностей, прав і норм, які повинна обстоювати держава як загальносуспільне багатство (остаточне оформлення української нації та національна ідентифікація).   -4- Президент України
 Певні положення Концепції є досить спірними за змістом і такими, що не відповідають Конституції і законам України. Так, у розділі 1 передбачається, що низка програмних дій, визначених Концепцією, сприятиме, зокрема, остаточному оформленню української нації. Такий підхід принципово відрізняється від конституційних положень, в яких йдеться про вже сформовану українську націю і лише наголошується на обов'язку держави сприяти консолідації та розвиткові української нації (стаття 11 Конституції України). Зазначене положення Концепції суперечить і статті 8 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.  		Враховано    
18. Формування передумов ухвалення довгострокової концепції культурної політики тісно пов'язується з контекстом світового розуміння ролі і призначення культури в ХХІ столітті, зокрема з тим, що сталий розвиток і розквіт культури є взаємозалежними процесами, що головною метою розвитку людства є суспільна і культурна самореалізація особистості, що долучення до культури, вільний доступ до культурних цінностей і участь у культурному житті є невід'ємним правом людини.      Довгострокова програма культурного розвитку України має тісно пов'язуватися з контекстом світового розуміння ролі і призначення культури в ХХІ столітті, зокрема виходити з того, що: - сталий розвиток і розвиток культури є взаємопов'язаними процесами; - головною метою розвитку людства є суспільна і культурна самореалізація особистості; - доступ до культурних цінностей та участь у культурному житті є фундаментальним правом людини.  
19. 2. Проблемний аналіз сучасного стану культури в Україні   -5- Акопян В.Г.
Шаров І.Ф.
 Назву розділу 2 записати так: "Сучасний стан культури в Україні".  		Враховано   2. Сучасний стан культури в Україні  
20. Ухвалення Концепції зумовлене визнанням сучасного стану розвитку української культури і духовності як кризового з ознаками незворотної ентропійності, саморуйнації (розмивання і поступова маргіналізація духовних цінностей у суспільному житті; руйнування цілісної мережі культурних установ і цілісного культурного простору).      Сучасний стан розвитку української культури і духовності характеризується розмиванням і поступовою маргіналізацією культурних і духовних цінностей у суспільному житті, руйнуванням цілісної мережі закладів, підприємств та організацій культури і цілісного інформаційно-культурного простору, неефективним використанням наявних культурних і творчих ресурсів.  
21. Протягом останнього десятиліття культура втратила не лише відповідне місце серед пріоритетів державної політики, а й опинилася на периферії державних інтересів. Про це свідчить неадекватність фінансового забезпечення, неефективність відповідних законів, число яких не переходить у якість, інформаційна дискримінація культурної галузі.   -6- Президент України
 Концепція не містить огляду законодавства у галузі культури, в ній не описано всіх необхідних поправок та доповнень до чинного законодавства, а тільки побіжно згадано про окремі з них.  		Враховано частково в розділі 5.  Протягом останнього десятиліття культура в Україні не лише втратила відповідне місце серед пріоритетів державної політики, а й опинилася на периферії державних інтересів. Як наслідок, утворився й дедалі збільшується розрив між так званою "офіційною" культурою, що фінансується з бюджету, і незалежною та орієнтованою на сучасні потреби культурною діяльністю; стала хронічною проблема неадекватного фінансового забезпечення галузі культури; суттєво погіршилася економічна структура видатків місцевих бюджетів на галузь культури; розрізнені культурні заходи так і не склалися в єдину програму послідовного культурного розвитку.  
22. Оскільки для подолання системних негативних явищ необхідно закласти концептуальний підмурок розвитку та реалізації стратегічних культурно-національних ідей, пропонована Концепція спрямована на розв'язання протягом наступного трирічного періоду таких проблем:      Для подолання системних негативних явищ в галузі культури необхідно розв'язати наступні проблеми:  
23. подолання "залишкового принципу" ставлення до культури в суспільстві та українській політиці (середовище, політичні пріоритети, фінансування);   -7- Акопян В.Г.
Шаров І.Ф.
 В абз.4 розд.2 визначити реальний термін виконання положень Концепції.  		Відхилено   1) „залишковий принцип" ставлення до культури у суспільстві та державній політиці України;  
24. подолання негативного впливу тоталітарної спадщини на культурну ситуацію щодо опанування світових культурних надбань;      2) відсутність цілісного інформаційно-культурного простору і мережі партнерських зв'язків на вертикальному і горизонтальному рівнях;  
25. невідповідність діяльності культурних установ сучасним вимогам, відсутність визначеного стандарту гарантованих державою безоплатних культурних послуг;       
26. відсутність середньо- і довготривалої політики культурного розвитку;      3) відсутність середньо- і довгострокових програм культурного розвитку; 4) відсутність визначених державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою;  
27. непідготовленість кадрів до нових економічних умов;      5) непідготовленість кадрів до господарських відносин у ринковій економіці;  
28. соціальна незахищеність діячів культури;      6) соціальна незахищеність працівників культури;  
29. відсутність чіткої програми підтримки культурних індустрій;       
30. відсутність єдиного інформаційного культурного простору і мережі партнерських зв'язків на вертикальному і горизонтальному рівнях;       
31. практична відсутність України у європейському і світовому культурному просторі, в системі європейських культурних проектів.      7) недостатня участь України в європейських і світових культурних проектах.  
32. Існуюча соціокультурна ситуація вимагає нових політичних підходів, програм і механізмів їхньої реалізації. Ухвалення Концепції передбачає протягом наступних трьох років дослідження, обговорення і досягнення суспільної згоди щодо таких важливих понять, як культура, мова, національна ідентичність, релігія, національна ідея, культурні права, культурне розмаїття, з подальшою легалізацією цих понять у відповідних законах, постановах, указах та створення системно орієнтованої законодавчої бази.   -8- Президент України
 Крім загальноконцептуальних вад, слід відзначити й нереальність або ж навіть нездійсненність виконання окремих положень Концепції протягом установленого в ній терміну. Таким, зокрема, є положення розділу 2, яким передбачено протягом наступних трьох років "досягнення суспільної згоди щодо таких важливих понять, як культура, мова, національна ідентичність, релігія..." (абзац тринадцятий).  		Враховано   Існуючий стан культури в Україні вимагає нових політичних підходів, програм і механізмів їх реалізації.  
33. Запровадження Концепції є кроком до досягнення протягом наступних трьох років реальних результатів та їхньої публічної оцінки.       
34. 3. Цілі державної культурної політики на 2005 (2007 роки   -9- Акопян В.Г.
Шаров І.Ф.
 У назвах розділів 3, 4 вилучити хронологічні рамки.  		Враховано   3. Цілі та завдання державної політики в галузі культури  
35. Ураховуючи європейські та світові принципи культурної політики в постіндустріальному суспільстві (зокрема, чотири принципи Ради Європи: сприяння розвитку національної ідентичності, підтримка творчості, повага до розмаїття культури та форм вираження, участь у культурному житті; п'ять рекомендацій Міжурядової конференції з питань культури у Стокгольмі (1998 рік): перетворити політику в галузі культури в один із ключових елементів стратегії розвитку, заохочувати творчість громадян і їх участь у культурному житті, нарощувати зусилля зі збереження і підвищення ролі культурної спадщини та сприяти розвитку індустрії культури, сприяти культурному і мовному розмаїттю, виділяти більш значні людські та фінансові ресурси на розвиток культури) та наявну культурну ситуацію в Україні, без перелому негативних тенденцій якої неможливий подальший культурний і суспільно-економічний поступ, Концепція визначає такі цілі державної політики в галузі культури на наступний трирічний період:      Концепція визначає такі цілі та пріоритетні завдання державної політики в галузі культури на 2005 - 2007 роки:  
36. розробка доктрини культурного розвитку та концепції довгострокової державної політики в галузі культури;       
37. визнання культурного розвитку пріоритетним напрямом діяльності державних органів влади та органів місцевого самоврядування;   -10- Президент України
 Потребують приведення у відповідність із Конституцією України такі визначення, як "державні органи влади", "органи державної та місцевої влади", "державні і місцеві органи влади", "держава в особі своїх установ та відповідних представників", "державні установи та посадовці" тощо.  		Враховано   1) визначення культурного розвитку України та її окремих регіонів одним з пріоритетних напрямів діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 2) розробка та ухвалення довгострокової програми культурного розвитку України, а також сприяння ухваленню середньострокових регіональних програм культурного розвитку;  
38. подолання існуючої тенденції, коли покращення соціально-економічного стану не вело до поліпшення якості надання державних послуг у галузі культури;   -11- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "3) зміна принципів управління у галузі культури, зокрема переорієнтація органів державної влади та органів місцевого самоврядування з виконання певних функцій на досягнення поставлених цілей, ширше залучення громадськості до процесів управління та контролю в галузі культури".  		Враховано   3) зміна принципів управління у галузі культури, зокрема переорієнтація органів державної влади та органів місцевого самоврядування з виконання певних функцій на досягнення поставлених цілей, ширше залучення громадськості до процесів управління та контролю в галузі культури;  
39. створення ефективної моделі фінансового та ресурсного забезпечення культурного розвитку, зокрема шляхом використання культурно-історичної спадщини як інвестиційного ресурсу;      4) створення ефективної моделі фінансового та матеріально-технічного забезпечення культурного розвитку;  
40. створення сприятливого економічного і правового середовища для розвитку культурних індустрій;   -12- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "6) запровадження коригувальних коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості видатків місцевих бюджетів на культуру і мистецтво, розрахованих виходячи з кількості об'єктів культурної спадщини, предметів основного фонду музеїв, охорона яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету".  		Враховано   5) розробка, затвердження та впровадження державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою (перелік та обсяг послуг, порядок їх надання, показники виконання та якості послуг), а також методики визначення розміру фінансового забезпечення державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою, в розрахунку на душу населення; 6) запровадження коригувальних коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості видатків місцевих бюджетів на культуру і мистецтво, розрахованих виходячи з кількості об'єктів культурної спадщини, предметів основного фонду музеїв, охорона яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету; 7) реалізація комплексу освітніх, культурно-мистецьких програм і проектів для дітей та молоді; 8) підтримка та розвиток культури на селі;  
41. виявлення культурних ресурсів країни та створення єдиного інформаційного простору (інвентаризація культурних активів, складання мапи культурних ресурсів, аналітичні дослідження);   -13- Президент України
 Концепція містить численні повтори. Так, про необхідність складання мапи культурних ресурсів зазначається у розділах 3, 4 та 6 Концепції, про залучення громадськості до участі у прийнятті політичних рішень йдеться в абзаці дев'ятому розділу 3 та в абзаці четвертому розділу 4. Тотожними за своїм змістом є й положення абзацу тринадцятого розділу 2 та абзацу восьмого розділу 4 стосовно обговорення та досягнення суспільної злагоди щодо основних понять культурно-національної політики з їхньою подальшою легітимізацією.  		Враховано   9) формування цілісного інформаційно - культурного простору України, зокрема шляхом інвентаризації культурних ресурсів, складання мапи культурних ресурсів, створення відповідних аналітичних баз даних, видання інформаційних буклетів, а також створення телеканалу "Культура";  
42. забезпечення комплексу умов, необхідних для збереження, примноження та продуктивного використання культурної спадщини;       
43. перехід від системи командного керування до системи творчого управління культурою: розподіл повноважень і залучення громадськості до процесу прийняття політичних рішень, переорієнтація роботи органів влади з виконання функцій на досягнення цілей;       
44. активна культурна представленість України у світі, цілеспрямований розвиток міжнародних культурних зв'язків, інтеграція у світовий культурний процес та дієва участь у ньому.   -14- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "10) активна участь України у міжнародних культурних проектах, здійснення комплексу інформаційно-культурних заходів для ознайомлення світової громадськості з культурними цінностями України".  		Враховано   10) активна участь України у міжнародних культурних проектах, здійснення комплексу інформаційно-культурних заходів для ознайомлення світової громадськості з культурними цінностями України.  
    -15- Акопян В.Г.
Шаров І.Ф.
 У розділі 3 визначити завдання державної політики у сфері культури.  		Враховано в редакції Комітету   
    -16- Лелюк О.В.
 Розділ 3 доповнити наступним підрозділом: "Основні завдання культурної політики України на 2005-2007 роки 1. Заохочення, у тому числі через податкову та цінову політику, діяльності громадян по культурному розвитку дітей, прилучати їх до творчості, заняттям самовихованням, аматорським мистецтвом, ремеслами; 2. Створювати умови для загального естетичного виховання та художньої освіти, завдяки гуманітаризації всієї системи виховання, збереження безкоштовних основних послуг доступних бібліотек для населення, аматорського мистецтва (самодіяльної художньої творчості); 3. Стимулювати, завдяки наданню податкових та інших пільг, створення організацій культури усіх форм власності та сприяти розвитку їх матеріально-технічної бази; 4. Сприяти розвитку благодійності, меценатства та спонсорства у галузі культури; 5. Здійснювати підтримку в галузі культури економічно та соціально незахищених верств і груп населення; 6. Оприлюднювати щорічні відомості про соціально-культурну ситуацію для ознайомлення населення; 7. Розширювати культурну інфраструктуру села; 8. Виховувати людину демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу; 9. Розглядати всебічне функціонування української мови та широке використання інших національних мов у сфері культурного життя як один із найважливіших чинників національно-культурного відродження, необхідну умову оволодіння національними й загальнолюдськими цінностями, грунтвного й об'єктивного знання історії та духовної культури українського народу, інших національних груп, які проживають в Україні".  		Враховано в редакції Комітету   
45. 4. Стратегічні напрями та пріоритети реалізації державної культурної політики на 2005 (2007 роки   -17- Акопян В.Г.
Шаров І.Ф.
 Розділ 4 і 5 поміняти місцями.  		Враховано в редакції Комітету   
46. Для досягнення поставлених Концепцією цілей зусилля державної політики в галузі культури на цей період доцільно зосередити на трьох стратегічних напрямах:       
47. здійснення комплексу заходів, що сприятимуть всебічно узгодженому визначенню ролі культури в українському суспільстві та системи культурних, духовних, моральних та етичних цінностей, прав і норм, які повинна обстоювати держава;       
48. орієнтування на культурні ресурси як ключовий чинник регіонального та місцевого розвитку;       
49. демократизація культури через широке залучення громадськості до участі в прийнятті політичних рішень, реалізації ухвалених програм, оцінці досягнутих результатів.       
50. Протягом наступного трирічного періоду реалізація культурної політики має бути сконцентрована на таких пріоритетах:       
51. освітні та культурні програми для дітей та молоді;       
52. визначення, обговорення та ухвалення стандарту гарантованих державою культурних послуг і нормативу їхнього фінансового забезпечення;       
53. обговорення та досягнення суспільної згоди щодо основних понять культурно-національної політики з їхньою подальшою легітимізацією;       
54. підтримка та розвиток культури на селі;       
55. створення сприятливих умов для розвитку культурних індустрій, культурного туризму, ринку культурних послуг;       
56. створення мапи культурних ресурсів України;       
57. створення чіткої системи горизонтальних та вертикальних партнерських зв'язків у межах загальнонаціональних програм розвитку в галузі культури;       
58. формування цілісного інформаційного простору в галузі культури та всебічної бази аналітичних ресурсів;       
59. розвиток міжнародного партнерства.       
60. 5. Принципи державної культурної політики      4. Принципи державної політики в галузі культури  
61. Принципи державної культурної політики відображають загальну форму культурної політики, базові правила й вимоги щодо її проведення.       
62. Реалізація культурної політики в Україні на найближчі три роки має сформувати систему принципів, що відповідають світовим і європейським засадам сучасної культурної політики, враховуючи особливості української ситуації.      Реалізація Концепції має створити передумови для формування системи принципів державної політики в галузі культури, що відповідають світовим і європейським засадам сучасної культурної політики.  
63. Головними принципами реалізації культурної політики на сучасному та майбутньому етапах є:      Державна політика в галузі культури грунтується на таких принципах:  
64. а) прозорість і публічність.      1) принцип прозорості і публічності:  
65. Це стосується різноманітних програм і проектів, органів державної влади і державних установ, а також недержавних і комерційних організацій, що беруть участь у державних програмах:       
66. культурна політика проводиться публічно, її зміст та здійснення на всіх стадіях відкриті для громадськості;      - державна політика в галузі культури проводиться публічно, відповідні рішення та проекти рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування оприлюднюються через засоби масової інформації;  
67. державні програми та дії у сфері культури обов'язково оприлюднюються, широко висвітлюються засобами масової інформації та представляються для суспільної й фахової оцінки;       
68. громадські організації, творчі об'єднання, всі учасники культурного процесу мають право вимагати від держави (державних установ і посадовців) повної та несфальсифікованої інформації щодо стану справ та державних дій у сфері культури;      - громадяни України та громадські організації мають право на повну, своєчасну та об'єктивну інформацію про рішення та проекти рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері культури та мистецтв;  
69. б) демократичність:      2) принцип демократичності:  
70. культурна політика є спільною справою держави і суспільства, неприпустимо редукувати її до суто чиновницької та апаратної діяльності;      - участь у розробці, здійсненні та контролі за реалізацією державної політики в галузі культури беруть всі суб'єкти діяльності у сфері культури;  
71. держава в особі своїх установ та відповідальних представників передусім підтримує, розвиває, надає необхідного масштабу ініціативам безпосередніх учасників культурного життя, уникаючи директивного керування;       
72. культурна політика проводиться в інтересах народу, найширших верств населення відповідно до культурних потреб і прагнень суспільства, громади;       
73. неприпустимим є відчуження культурних благ та цінностей від народу, держава зобов'язана створити найсприятливіший режим їх суспільного використання;       
74. прийняття рішень у царині культури та конкретні дії у цій сфері передбачають залучення громадськості - фахові оцінки та громадська думка мають зобов'язуючу силу щодо програм і діяльності державних установ;   -18- Президент України
 У розділі 5 Концепції визначаються головні принципи реалізації державної політики в галузі культури, одним з яких є принцип демократичності. Сутність цього принципу, як зазначено в Концепції, зокрема, полягає в тому, що фахові оцінки та громадська думка мають зобов'язуючу силу щодо програм і діяльності державних установ (абзац чотирнадцятий). Таким чином, фахові оцінки та громадська думка за обов'язковістю прирівнюються до приписів нормативно-правових актів, що не відповідає їх правовій природі. Це не узгоджується також з конституційними положеннями, які зобов'язують державні органи, їх посадових осіб діяти лише на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (статті 6 та 19 Конституції України). Не можна також не зазначити, що, оскільки не встановлено інше, фахові оцінки та громадська думка не обов'язково мають грунтуватися на нормативно-правових актах, а це неминуче створить колізії та непорозуміння, зважаючи на обов'язковість їх застосування державними установами. Виходячи з наведеного, з таким вирішенням цього питання не можна погодитись. На нашу думку, можна говорити лише про обов'язковість до розгляду фахових оцінок та громадської думки або про їх рекомендаційний характер.  		Враховано   - незалежні групи спеціалістів з ініціативи об'єднань громадян, органів державної влади та органів місцевого самоврядування за рахунок їх власних коштів або на громадських засадах можуть здійснювати громадські експертизи рішень і проектів рішень у сфері культури та мистецтв. Висновки даних експертиз можуть враховуватися органами державної влади та органами місцевого самоврядування при здійсненні державної політики в галузі культури;  
75. проведення культурної політики не може порушувати права людини, соціальні, політичні й культурні права громадян - натомість ці права є базовими при визначенні всіх складових культурної політики;       
76. в) деідеологізованість і толерантність:      3) принцип деідеологізованості і толерантності:  
77. культурна політика не може підпорядковуватися жодній ідеології чи окремому соціальному інтересу, а має відображати загальносуспільні прагнення, закріплені Конституцією України;   -19- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "- державна політика в галузі культури формується на плюралістичних ідеологічних засадах, відображаючи загальносуспільні цінності, закріплені Конституцією України".  		Враховано   - державна політика в галузі культури формується на плюралістичних ідеологічних засадах, відображаючи загальносуспільні цінності, закріплені Конституцією України;  
78. світоглядною основою культурної політики є права людини та загальнолюдські цінності;       
79. у культурній політиці не припустимі вияви расової, національної, гендерної, соціальної чи політичної дискримінації;      - неприпустимою є дискримінація за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;  
80. поважаються культурні традиції та цінності всіх етнічних громад України, культурних меншин, забезпечуються умови їх вільного розвитку;      - забезпечуються умови вільного розвитку культурних традицій та цінностей всіх національних меншин на території України;  
81. політична і громадська єдність української нації становить основу збереження культурної самобутності та плідного культурного співіснування етнічних громад;       
82. г) комплексність, системність і цілеспрямованість:      4) принцип системності та ефективності:  
83. культурна політика невід'ємна від загальної політики держави, є її невід'ємною складовою й тісно пов'язана з іншими напрямами державної політики;      - державна політика в галузі культури є невід'ємною складовою загальної державної політики, що спрямовується на забезпечення сталого розвитку України;  
84. культурна політика проводиться в загальному контексті забезпечення сталого соціально-економічного, політичного, духовного розвитку країни, сприяє вирішенню макросоціальних, загальносуспільних завдань;       
85. культурна політика враховує весь комплекс проблем, факторів і взаємовпливів, які мають місце в царині культури, що відображається в її структурі, послідовності й характері передбачуваних нею дій;   -20- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "- державна політика в галузі культури грунтується на глибокому факторному аналізі проблем галузі та ресурсному методі планування комплексу таких інструментів, механізмів, програм і заходів, які здатні своєчасно та ефективно вирішити ту чи іншу проблему у сфері культури і мистецтв".  		Враховано   - державна політика в галузі культури грунтується на глибокому факторному аналізі проблем галузі та ресурсному методі планування комплексу таких інструментів, механізмів, програм і заходів, які здатні своєчасно та ефективно вирішити ту чи іншу проблему у сфері культури і мистецтв;  
86. пріоритети, цілі, механізми, програми, заходи культурної політики повинні узгоджуватися між собою, бути змістовно взаємопов'язаними, орієнтуватися на ефект комплексної дії;       
87. культурна політика не лише реагує на культурну ситуацію, а й активно формує її в бажаному напрямі, цілеспрямовано створює нову культурну реальність;       
88. ґ) цивілізованість, компетентність та ефективність:       
89. культурна політика України виробляється і проводиться відповідно до європейських та світових стандартів, бере за основу відповідні міжнародні акти та угоди;       
90. культурна політика формує імідж України у світі і є однією з ключових форм присутності країни у світовій спільноті;       
91. цілеспрямований вплив на культурний розвиток неодмінно враховує досягнення світової культури та орієнтується на них - лише засвоєння та активне використання здобутків, механізмів, ресурсів світової культури є запорукою плідної національної самобутності, в тому числі відтворення національних культурних традицій;       
92. культурна політика покликана забезпечити конкуренто-спроможність національної культури у світі, її здатність продуктивно відповідати на виклики сучасності;       
93. культурна політика будується на основі наукового (об'єктивного, неупередженого та компетентного) аналізу культурної ситуації в країні та за її межами, чітко співвідносить цілі та засоби, завдання культурного розвитку і наявні ресурси, уникає декларативності і безвідповідальності планів та рішень, спирається на об'єктивні розрахунки та прогнози;       
94. культурна політика прагне до створення такої моделі культурного розвитку, яка забезпечує його самовідтворення, - культурний розвиток сам продукує ресурси для свого подальшого розгортання (самозабезпечення культурного розвитку);      - державна політика в галузі культури спрямовується на створення такої моделі культурного розвитку, яка здатна забезпечити самовідтворення та послідовний розвиток культури в Україні;  
95. д) інноваційність:      5) принцип інноваційності:  
96. культурна політика орієнтується на інноваційні, творчі підходи в управлінні та формах вираження;      - суб'єкти реалізації державної політики в галузі культури сприяють розробці, впровадженню та реалізації нових форм та методів діяльності у сфері культури та мистецтв;  
97. новаторство є одним із головних критеріїв оцінки успішності виконання політичних завдань у галузі культури.   -21- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "- культурний розвиток є можливим за умови формування цілісного споживчого ринку культурно-мистецьких послуг, що передбачає створення інституту посередництва між виробниками та споживачами культурно-мистецького продукту".  		Враховано   - культурний розвиток є можливим за умови формування цілісного споживчого ринку культурно-мистецьких послуг, що передбачає створення інституту посередництва між виробниками та споживачами культурно-мистецького продукту.  
98. 6. Механізми реалізації культурної політики      5. Стратегічні напрями та механізми реалізації державної політики в галузі культури на 2005 - 2007 роки  
99. Досягнення визначених у цій Концепції цілей культурної політики спирається на чітку систему механізмів реалізації:      Досягнення визначених у Концепції цілей та завдань державної політики в галузі культури має здійснюватися на таких напрямах:  
100. управління: демократизація управлінських процесів і підвищення рівня державного культурно-мистецького менеджменту;      1) управління - демократизація управлінських процесів, впровадження програмно-цільового методу управління, принципів системності, ефективності та інноваційності державної політики в галузі культури;  
101. законодавство: структурно-правова реорганізація засад і умов функціонування культурної та мистецької сфер, створення сприятливих умов для розвитку культурних індустрій;      2) законодавство - структурно-правова реорганізація засад і умов діяльності у сфері культури та мистецтв, створення належної нормативно-правової бази для розвитку культури в Україні;  
102. фінансування: реформування механізму бюджетного фінансування, підвищення державного фінансово-майнового забезпечення культурних і мистецьких програм;      3) фінансування - створення ефективної моделі фінансового та матеріально-технічного забезпечення культурного розвитку;  
103. інформація: формування та наповнення інформаційного простору, популяризація культурних і духовних надбань, позиціонування української культури у світі.      4) інформація - формування цілісного інформаційно-культурного простору України, позиціонування української культури у світі.  
104. Концепція передбачає, що протягом трьох наступних років зазначені механізми реалізації культурної політики будуть відпрацьовані та набудуть таких якостей:       
105. Управління: реформування існуючої системи управління передбачає її оптимізацію, переорієнтування на кінцевий результат чи програмний продукт, міжвідомчу координацію програм і дій, активне залучення громадськості до процесу формування та проведення культурної політики, трансформацію структури управління - запровадження нових принципів (зокрема, "на відстані витягнутої руки", опікунських рад) розподілу ресурсів та контролю за їх використанням.   -22- Президент України
 У розділі 6 передбачено запровадження в процесі реформування існуючої системи управління у галузі культури принципу "на відстані витягнутої руки" (абзац сьомий), який не застосовується у законодавстві, однак дефініцію цього поняття Концепцією не визначено.  		Враховано   Реформування існуючої системи управління передбачає переорієнтацію органів державної влади та органів місцевого самоврядування з виконання певних функцій на досягнення поставлених цілей. Цілі державної політики в галузі культури визначаються у довгостроковій програмі культурного розвитку України, а також у середньострокових регіональних програмах культурного розвитку. Прогнозування та програмування державної політики щодо розвитку культури в Україні, ухвалення відповідних рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також контроль за їх виконанням здійснюється із залученням всіх суб'єктів діяльності у сфері культури та із застосуванням громадських експертиз таких проектів програм і рішень.  
    -23- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "Прогнозування та програмування державної політики щодо розвитку культури в Україні, ухвалення відповідних рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також контроль за їх виконанням здійснюється із залученням всіх суб'єктів діяльності у сфері культури та із застосуванням громадських експертиз таких проектів програм і рішень.  		Враховано    
106. Верховна Рада України забезпечує публічне обговорення проектів законів у сфері культури і мистецтв шляхом їх публікування, розміщення в засобах масової інформації, в тому числі й електронних; в рамках конференцій, семінарів, круглих столів (з обов'язковим попереднім оголошенням про їх проведення).   -24- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Здійснення державної політики в галузі культури грунтується на визначенні культурного розвитку України та її окремих регіонів одним з пріоритетних напрямів діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, невід'ємною складовою сталого розвитку України. Тому досягнення цілей державної політики в галузі культури потребує чіткої міжвідомчої координації.  		Враховано   Здійснення державної політики в галузі культури грунтується на визначенні культурного розвитку України та її окремих регіонів одним з пріоритетних напрямів діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, невід'ємною складовою сталого розвитку України. Тому досягнення цілей державної політики в галузі культури потребує чіткої міжвідомчої координації.  
107. Інші органи державної та місцевої влади, органи місцевого самоврядування забезпечують публічне обговорення проектів важливих управлінських рішень, нормативно-правових актів у сфері культури і мистецтв; залучають до їх розробки культурно-мистецькі організації України. Щорічні звіти про виконання державних програм у культурно-мистецькій сфері мають стати обов'язковими на центральному та місцевих рівнях.   -25- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Управління у сфері культури та мистецтв спирається на наукові підходи. Це передбачає застосування глибокого факторного аналізу проблем галузі культури та ресурсного методу планування комплексу таких інструментів, механізмів, програм і заходів, які здатні своєчасно та ефективно їх вирішувати".  		Враховано   Управління у сфері культури та мистецтв спирається на наукові підходи. Це передбачає застосування глибокого факторного аналізу проблем галузі культури та ресурсного методу планування комплексу таких інструментів, механізмів, програм і заходів, які здатні своєчасно та ефективно їх вирішувати.  
108. Держава ініціює та координує дослідження ринку культурних індустрій, залучаючи до цього незалежні дослідницькі організації.       
109. Одним із напрямів реформування системи управління є створення місцевих/регіональних центрів культурних ініціатив, що тісно співпрацюватимуть з агентствами місцевого розвитку.       
110. Законодавство: шляхом прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів держава має забезпечити особливості засад і умов діяльності неприбуткових культурно-мистецьких організацій та створити сприятливі умови для розвитку ринку культурних індустрій.   -26- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "Основні напрями удосконалення законодавства України у сфері культури та мистецтв передбачає нормативно-правове забезпечення:  		Враховано   Основні напрями удосконалення законодавства України у сфері культури та мистецтв передбачає нормативно-правове забезпечення:  
111. Передбачений законом статус неприбутковості повинен набуватися тією чи іншою культурно-мистецькою організацією добровільно (за заявочним принципом).   -27- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 1) набуття та реалізації статусу неприбутковості закладами, підприємствами та організаціями культури, зокрема шляхом ухвалення закону про неприбуткові організації та внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";  		Враховано   1) набуття та реалізації статусу неприбутковості закладами, підприємствами та організаціями культури, зокрема шляхом ухвалення закону про неприбуткові організації та внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";  
112. Неприбутковість культурно-мистецької організації, у тому числі й державної або комунальної форми власності, передбачає поряд з основною статутною діяльністю пов'язану з нею допоміжну фінансово-господарську діяльність у межах, визначених ознаками неприбутковості. Це дає підстави для розвитку економічно-господарської ініціативи таких культурно-мистецьких організацій. Кошти, залучені від додаткової фінансово-господарської діяльності, не вилучаються до бюджету, а спрямовуються на досягнення цілей, визначених статутом організації, та не можуть бути підставою для зменшення бюджетного фінансування за тією чи іншою бюджетною програмою, якщо таке передбачено.   -28- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 2) надання благодійної допомоги, меценатських та спонсорських коштів, зокрема шляхом внесення змін до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", ухвалення закону про меценатство та спонсорство; 3) механізму бюджетних дотацій на здійснення того чи іншого культурно-мистецького проекту закладами, підприємствами чи організаціями культури, що залучили благодійну допомогу, спонсорські чи меценатські кошти на реалізацію такого проекту; 4) залучення інвестиційних коштів на реалізацію програм культурного розвитку України та її окремих регіонів;  		Враховано   2) надання благодійної допомоги, меценатських та спонсорських коштів, зокрема шляхом внесення змін до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", ухвалення закону про меценатство та спонсорство; 3) механізму бюджетних дотацій на здійснення того чи іншого культурно-мистецького проекту закладами, підприємствами чи організаціями культури, що залучили благодійну допомогу, спонсорські чи меценатські кошти на реалізацію такого проекту; 4) залучення інвестиційних коштів на реалізацію програм культурного розвитку України та її окремих регіонів;  
113. Неприбуткові організації користуються податковими пільгами в межах, наданих законодавством України. У зв'язку з цим потребує гармонізації фіскальне законодавство з урахуванням потреб культурної галузі.   -29- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 5) впровадження державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою, а також їх фінансового забезпечення в розрахунку на душу населення;  		Враховано   5) впровадження державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою, а також їх фінансового забезпечення в розрахунку на душу населення;  
114. Неприбуткові організації мають право залучати спонсорські та меценатські кошти. З цією метою Кабінет Міністрів України має розробити, а Верховна Рада України прийняти необхідні законодавчі акти про меценатство і спонсорство; розробити механізм податкового стимулювання спонсорсько-меценатської діяльності. Крім того, Уряд України повинен запровадити механізм державного відзначення спонсорів і меценатів, пропагування їхньої діяльності.   -30- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 6) використання коригувальних коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості видатків місцевих бюджетів на культуру і мистецтво, розрахованих виходячи з кількості об'єктів культурної спадщини, предметів основного фонду музеїв, охорона яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету; 7) створення інституту посередництва між виробниками та споживачами культурно-мистецького продукту.  		Враховано   6) використання коригувальних коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості видатків місцевих бюджетів на культуру і мистецтво, розрахованих виходячи з кількості об'єктів культурної спадщини, предметів основного фонду музеїв, охорона яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету; 7) створення інституту посередництва між виробниками та споживачами культурно-мистецького продукту.  
115. Держава має проводити по можливості максимальне роздержавлення у сфері культури і мистецтв (у тому числі часткове), але з урахуванням забезпеченості збереження культурної спадщини України на підставі охоронних договорів.   -31- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Удосконалення нормативно-правового забезпечення сфери культури і мистецтв відбувається з урахуванням світової практики її законодавчого регулювання".  		Враховано   Удосконалення нормативно-правового забезпечення сфери культури і мистецтв відбувається з урахуванням світової практики її законодавчого регулювання.  
116. Держава сприяє розвитку сектору культурних індустрій шляхом:       
117. постійного аналізу культурних ресурсів і потреб їх законодавчого забезпечення;       
118. створення сприятливого ринкового середовища за допомогою законодавчих інструментів і стимулів;       
119. розробки відповідних законодавчих положень щодо залучення інвестицій та запровадження механізмів кредитування культурної діяльності;       
120. надання законодавчим нормам у галузі культури пріоритетності та обов'язковості в системі загального законодавства України;       
121. узгодження національних законодавчих норм у галузі культури з європейськими та світовими стандартами.       
122. Фінансування: фінансування за рахунок державного та місцевих бюджетів має відбуватися на основі чітко визначених стандартів гарантованих безоплатних державних послуг у галузі культури. У зв'язку з цим Концепція передбачає впродовж трьох років удосконалення формульного розподілу бюджетних коштів та встановлення стандартів надання обов'язкових безоплатних послуг у галузі культури.   -32- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "Створення ефективної моделі фінансового та матеріально-технічного забезпечення культурного розвитку передбачає:  		Враховано   Створення ефективної моделі фінансового та матеріально-технічного забезпечення культурного розвитку передбачає:  
123. З метою оптимізації використання бюджетних видатків на розвиток культурної галузі Концепція передбачає:   -33- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 1) збільшення частки видатків державного та місцевих бюджетів на програми у сфері культури та мистецтв;  		Враховано   1) збільшення частки видатків державного та місцевих бюджетів на програми у сфері культури та мистецтв;  
124. а) виведення із системи формульного розподілу коштів фінансування видатків, пов'язаних із збереженням, утриманням та використанням культурно-історичної спадщини, відповідно до європейських підходів;   -34- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 2) перехід виключно на програмно - цільовий метод формування та здійснення бюджетних видатків у сфері культури і мистецтв;  		Враховано   2) перехід виключно на програмно - цільовий метод формування та здійснення бюджетних видатків у сфері культури і мистецтв;  
125. б) перехід на програмно-цільовий метод формування та виконання бюджету.   -35- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 3) державну підтримку у залученні благодійної допомоги, меценатських та спонсорських коштів шляхом податкового, митного та інших видів регулювання, за допомогою створення системи державного визнання, відзначення і нагородження благодійників, меценатів та спонсорів;  		Враховано   3) державну підтримку у залученні благодійної допомоги, меценатських та спонсорських коштів шляхом податкового, митного та інших видів регулювання, за допомогою створення системи державного визнання, відзначення і нагородження благодійників, меценатів та спонсорів;  
126. Розробниками та менеджерами бюджетних програм є державні та місцеві органи влади, органи місцевого самоврядування. Виконавці бюджетних програм визначаються на підставі конкурсу (тендера), який оголошується відповідним розробником бюджетної програми. Розробник визначає форму та зміст заявки на участь у конкурсі (тендері), встановлює основні вимоги до учасників. Форма власності культурно-мистецької організації не може бути підставою для надання переваг участі в конкурсі (тендері).   -36- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 4) стимулювання закладів, підприємств та організацій культури до залучення благодійної допомоги, спонсорських та меценатських коштів шляхом запровадження системи бюджетних дотацій на здійснення того чи іншого культурно-мистецького проекту такими закладами, підприємствами чи організаціями культури, що залучили благодійну допомогу, спонсорські чи меценатські кошти на його здійснення;  		Враховано   4) стимулювання закладів, підприємств та організацій культури до залучення благодійної допомоги, спонсорських та меценатських коштів шляхом запровадження системи бюджетних дотацій на здійснення того чи іншого культурно-мистецького проекту такими закладами, підприємствами чи організаціями культури, що залучили благодійну допомогу, спонсорські чи меценатські кошти на його здійснення;  
127. Обсяг бюджетного фінансово-майнового забезпечення культурно-мистецьких програм має визначатися на підставі мінімальних стандартів забезпечення культурно-мистецькими послугами громадянина України (з урахуванням потреб національних меншин на території України), а також представника української діаспори за кордоном. При цьому повинні враховуватися особливості деяких регіонів України, в яких історично виникли потужні культурно-мистецькі осередки.   -37- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 5) розробку механізму залучення інвестиційних коштів на реалізацію програм культурного розвитку України та її окремих регіонів, зокрема залучення інвестицій в заходи з охорони культурної спадщини України з метою отримання частини прибутку (доходу) від подальшого використання культурної спадщини як туристичного ресурсу".  		Враховано   5) розробку механізму залучення інвестиційних коштів на реалізацію програм культурного розвитку України та її окремих регіонів, зокрема залучення інвестицій в заходи з охорони культурної спадщини України з метою отримання частини прибутку (доходу) від подальшого використання культурної спадщини як туристичного ресурсу.  
    -38- Президент України
 У Концепції використовуються поняття та термінологія, що не застосовуються у законодавстві України або ж навіть не відповідають йому. Так, наприклад, суперечить Бюджетному кодексу України використання у розділі 6 Концепції словосполучення "бюджетне фінансово-майнове забезпечення культурно-мистецьких програм". За Бюджетним кодексом України, бюджетне забезпечення полягає у формуванні та використанні фінансових, а не майнових ресурсів. Відтак на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, спрямовуються видатки бюджету, тобто кошти, а не майно.  		Враховано    
128. Запровадження мінімально необхідного бюджетного фінансово-майнового забезпечення культурно-мистецьких програм (на основі гарантованих стандартів) дасть змогу стабілізувати рівень/якість культурно-мистецьких послуг. Воно має становити основу річного зведеного бюджету України на галузь культури і мистецтв.   -39- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "Фінансування галузі культури базується на розмірові фінансового забезпечення державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою, в розрахунку на душу населення. Це становить базу видатків державного та місцевих бюджетів на галузь культури.  		Враховано   Фінансування галузі культури базується на розмірові фінансового забезпечення державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою, в розрахунку на душу населення. Це становить базу видатків державного та місцевих бюджетів на галузь культури.  
129. Запровадження додаткових, інноваційних бюджетних програм створить умови для формування бюджету розвитку культурно-мистецької галузі. Планування та виконання таких програм має відбуватися в тому числі й на підставі проектів, поданих культурно-мистецькими організаціями до державних та місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, що проводять культурно-мистецьку політику.   -40- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Бюджети розвитку галузі культури за видатками складаються з: 1) коштів на реалізацію інноваційних бюджетних програм, виконавці яких визначаються виключно на конкурсній основі; 2) розміру бюджетних дотацій на здійснення того чи іншого культурно-мистецького проекту закладами, підприємствами чи організаціями культури, що залучили благодійну допомогу, спонсорські чи меценатські кошти на його здійснення;  		Враховано   Бюджети розвитку галузі культури за видатками складаються з: 1) коштів на реалізацію інноваційних бюджетних програм, виконавці яких визначаються виключно на конкурсній основі; 2) розміру бюджетних дотацій на здійснення того чи іншого культурно-мистецького проекту закладами, підприємствами чи організаціями культури, що залучили благодійну допомогу, спонсорські чи меценатські кошти на його здійснення;  
130. Протягом наступних трьох років передбачається розробити та ухвалити довгострокову міжвідомчу програму регіонального розвитку, орієнтованого на культуру, що відповідатиме головним орієнтирам та засадам доктрини національного розвитку. У зв'язку з цим потребує перегляду, доповнення та оновлення Державна програма розвитку культури на період до 2007 року (постанова Кабінету Міністрів України № 1235 від 6 серпня 2003 року).   -41- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 3) коштів місцевих бюджетів, визначених на основі коригувальних коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості видатків місцевих бюджетів на культуру і мистецтво, розрахованих виходячи з кількості об'єктів культурної спадщини, предметів основного фонду музеїв, охорона яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету".  		Враховано   3) коштів місцевих бюджетів, визначених на основі коригувальних коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості видатків місцевих бюджетів на культуру і мистецтво, розрахованих виходячи з кількості об'єктів культурної спадщини, предметів основного фонду музеїв, охорона яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.  
131. Інформація: активний розвиток інформаційно-освітніх процесів, орієнтованих на культуру, культурні та духовні цінності, культурно-історичну спадщину, культурні здобутки та інноваційні підходи і відкриття, має стати одним із головних пріоритетів національної культурної політики на найближчі роки.   -42- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 Викласти в такій редакції: "Державна політика щодо формування цілісного україномовного інформаційно-культурного простору, позиціонування української культури у світі включає наступні заходи:  		Враховано   Державна політика щодо формування цілісного україномовного інформаційно-культурного простору, позиціонування української культури у світі включає наступні заходи:  
132. Протягом наступних трьох років Концепція передбачає:       
133. формування сучасних освітніх культурологічних та пізнавально-туристичних програм для дітей та молоді на національному, регіональному та місцевому рівнях;   -43- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 1) реалізація освітньо-культурологічних та пізнавально-туристичних програм для дітей та молоді;  		Враховано   1) реалізація освітньо-культурологічних та пізнавально-туристичних програм для дітей та молоді;  
134. надання питанням культури і духовності центрального місця в інформаційному потоці;       
135. розробку та впровадження механізмів реалізації конституційного права кожного громадянина на доступ до культурної інформації незалежно від місця проживання через створення системи регіональних інформаційно-ресурсних центрів та розвиток інформаційної мережі - телерадіоканали, Інтернет-сторінки;   -44- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 2) створення телеканалу "Культура" та мережі інформаційно-культурних центрів, в тому числі за кордоном;  		Враховано   2) створення телеканалу "Культура" та мережі інформаційно-культурних центрів, в тому числі за кордоном;  
136. запровадження та реалізацію цільових державних програм з підготовки, виготовлення та розповсюдження друкованої, електронної, аудіовізуальної інформації про культуру, культурні пам'ятки, культурну спадщину, культурні ресурси, культурні маршрути тощо різними мовами;   -45- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 3) реалізація цільових державних програм з підготовки, виготовлення та розповсюдження друкованої, електронної, аудіовізуальної інформації про культурні цінності України українською та іноземними мовами;  		Враховано   3) реалізація цільових державних програм з підготовки, виготовлення та розповсюдження друкованої, електронної, аудіовізуальної інформації про культурні цінності України українською та іноземними мовами;  
137. підтримку зусиль зі створення загальної мапи культурних ресурсів України на основі регіональних та місцевих досліджень;       
138. активізацію культурно-інформаційного обміну з країнами Європи та світу;   -46- Танюк Л.С.
Жулинський М.Г.
 4) участь України у міжнародних культурних проектах, активізація культурно-інформаційного обміну з країнами Європи та світу".  		Враховано   4) участь України у міжнародних культурних проектах, активізація культурно-інформаційного обміну з країнами Європи та світу.  
139. розробку та запровадження системи стимулів для залучення засобів масової інформації до процесу висвітлення культурного процесу;       
140. залучення української діаспори за кордоном, офіційних представницьких органів України за кордоном до популяризації української культурно-мистецької спадщини.       
141. 7. Очікувані результати      6. Очікувані результати  
142. Перелом існуючих негативних тенденцій соціокультурного розвитку в Україні (економічних, фінансових, політичних, світоглядних тощо);      Реалізація Концепції державної політики в галузі культури на 2005 - 2007 роки має на меті отримання наступних результатів:  
143. перетворення культури на пріоритетний напрям державної політики;      - підвищення ролі культури в контексті сталого розвитку України та її окремих регіонів;  
144. вироблення стратегії регіонального і місцевого розвитку, орієнтованого на культуру;      - здійснення управління у сфері культури та мистецтв за програмно-цільовим методом, залучення всіх суб'єктів діяльності у сфері культури до розробки, здійснення та контролю управлінських рішень;  
145. розвиток міжнародного співробітництва і партнерства;       
146. розробка концепції довгострокової державної політики в галузі культури та доктрини культурного розвитку України;       
147. поліпшення загальної соціальної ситуації в Україні - закладення основ суспільної злагоди, економічний ефект (залучення інвестицій, розвиток інфраструктури сектору послуг, створення нових робочих місць, запровадження сучасних технологій, створення конкурентоспроможних сучасних продуктів, підвищення добробуту місцевих громад);      - розробка ефективної моделі фінансового та матеріально-технічного забезпечення культурного розвитку із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, благодійної допомоги, спонсорських та меценатських коштів;  
148. гармонізація програм практичних заходів із задекларованими в урядових постановах та законодавчих актах цілями та засадами державної політики в галузі культури;      - поступове формування повноцінного споживчого ринку культурно-мистецьких послуг;  
149. створення реальної картини культурних ресурсів, активізація діяльності неурядових організацій і комерційного сектору;      - започаткування створення цілісного інформаційно-культурного простору України;  
150. формування ефективного інформаційного простору.      - активізація участі України в міжнародних культурних проектах, культурно-інформаційного обміну з країнами Європи та світу.