Кількість абзаців - 31 Таблиця поправок


Про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги" (щодо учасників ринку послуг) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги"      Проект Закон України Про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги"  
1. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 45 ст.358)       
2. Верховна Рада України постановляє:      Верховна Рада України постановляє:  
3. Внести до Закону України „Про соціальні послуги" (відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 45 ст.358) такі зміни та доповнення:      І. Внести до Закону України „Про соціальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 358; 2004 р., № 50, ст. 537) такі зміни:  
4. 1. Преамбулу закону викласти у такій редакції: Цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання за кошти державного чи місцевих бюджетів соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.   -1- Кабінет Міністрів України
 Внесення змін до преамбули та по тексту законопроекту щодо надання соціальних послуг за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів значно звузить джерела, з яких можуть фінансуватися ці послуги.  		Враховано .  1. Преамбулу викласти в такій редакції: "Цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг". 2. Статтю 1 викласти в такій редакції: "Стаття 1. Визначення основних термінів У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: соціальні послуги - комплекс правових, економічних, психологічних, педагогічних, освітніх, медичних, реабілітаційних, побутових та /або інших заходів, спрямованих на окремих бенефіціарів з метою поліпшення їх становища або відновлення їх нормальної життєдіяльності; бенефіціари - фізичні особи, які проживають або перебувають на території України на законних підставах і опинилися у складних життєвих обставинах або потребують соціальної реабілітації чи соціальної адаптації;  
    -2- Заплатинський В.М.
 У преамбулі слова "за кошти державного чи місцевих бюджетів" вилучити.  		Враховано .   
    -3- Обмеження сфери застосування закону лише соціальними послугами, що надаються за кошти державного та місцевих бюджетів, є неприйнятними, оскільки обмежує діяльність громадських організацій та унеможливлює використання благодійних організацій у наданні зазначених коштів. Введення цієї норми призведе до неврегульованості на законодавчому рівні діяльності недержавного сектору.  Враховано .   
    -4- В преамбулі пропонуємо не обмежувати дію Закону державними коштами, оскільки джерела фінансування не повинні впливати на об'єм прав і обов'язків, що надають соціальні послуги. Визначення терміну "соціальні послуги" роз'яснює, кому вони мають надаватися.  Враховано .   
    -5- З метою уніфікації та уточнення термінології пропонується пункт перший статті 1 викласти в такій редакції: "1) соціальні послуги - комплекс правових, економічних, психологічних, педагогічних, освітніх, медичних, реабілітаційних, побутових та /або інших заходів, спрямованих на окремих бенефіціарів з метою поліпшення їх становища або відновлення їх нормальної життєдіяльності";  Враховано .   
    -6- Статтю 1 після першого пункту доповнити новим пунктом з наступною відповідною зміною нумерації пунктів: "2) бенефіціари - фізичні особи, що перебувають на території України на законних підставах і опинилися у складних життєвих обставинах або потребують соціальної реабілітації чи соціальної адаптації".  Враховано .   
5. 2. абзаци 2, частини 1 статті 1 викласти у такій редакції:       
6. „складні життєві обставини - обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо); "   -7- Кабінет Міністрів України
 Пропозиція виключити із абзацу 2 частини 1 статті 1 визначення "самотності" як складної життєвої ситуації, на нашу думку, є неприпустимою, оскільки саме ця категорія осіб є найбільшою, кому надаються послуги стаціонарними установами соціального забезпечення, зокрема будинками-інтернатами для престарілих та інвалідів, територіальними центрами соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.  		Враховано .  складні життєві обставини - обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи і наслідки, яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, хвороба, самотність, безпритульність, бездомність, сирітство, конфлікти і жорстоке ставлення в сім'ї, наслідки стихійного лиха або катастрофи, військових дій, нещасних випадків, терористичних актів тощо); соціальна адаптація - система освітніх, психологічних та соціальних заходів, спрямованих на осіб з особливими потребами (сироти, випускники шкіл-інтернатів з неповних сімей, одинокі батьки, носії ВІЛ та хворі на СНІД, інваліди тощо) задля пристосування до умов соціального середовища, захисту їхніх прав та законних інтересів; соціальна реабілітація - система заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи з об'єктивними порушеннями нормальної життєдіяльності до активної участі в житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності; соціальний працівник - особа, яка має необхідну кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає соціальні послуги відповідно до посадової інструкції чи угоди цивільно-правового характеру; волонтер - фізична особа, яка добровільно і вмотивовано надає соціальні послуги або бере участь у їх наданні на громадських засадах; соціальне обслуговування - заходи, які передбачають сприяння, підтримку і послуги бенефіціарам для подолання або пом'якшення складних життєвих обставин, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності; суб'єкти, що надають соціальні послуги - фізичні та юридичні особи всіх форм власності, що надають соціальні послуги відповідно до законодавства України та встановлених стандартів соціальних послуг; державні мінімальні стандарти якості соціальних послуг - вимоги, які забезпечують надання соціальної послуги не нижче встановленого рівня якості з метою задоволення потреби бенефіціара".  
    -8- Заплатинський В.М.
 Абзац 2 частини 1 статті доповнити словами "самотність".  		Враховано .   
    -9- Слід висловити застереження стосовно пропозиції щодо вилучення із переліку складних життєвих обставин понять "самотність" та "зневажливі і негативні стосунки в сім'ї (частина 1 статті 1 законопроекту). Перше поняття уже застосовується у статті 24 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні". Друге - кореспондується із визначенням "конфліктного і жорстокого ставлення у сім'ї (частина 5 ст.7 Закону України "Про соціальні послуги).  Враховано .   
    -10- Довгий Т.О.
 У пункті другому частини першої статті 1 Закону України "Про соціальні послуги": - після слів "або станом здоров'я доповнити словом "самотність"; - слова "зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї замінити словами "обставини, що свідчать про реальну загрозу вчинення насильства в сім'ї".  		Враховано в іншій редакції.   
    -11- У зв'язку із введенням до статті 1 нового пункту 2 доцільно скоротити перелік подій та критеріїв, які визначають "складні життєві обставини" (п.3), як такі, зробивши їх більш чіткими і конкретними, а саме: (інвалідність, хвороба, самотність, безпритульність, бездомність, сирітство, конфлікти і жорстоке ставлення в сім'ї, наслідки стихійного лиха або катастрофи, військових дій, нещасних випадків, терористичних актів тощо).  Враховано .   
    -12- З метою більш чіткого розкриття змісту соціальних послуг та визначення кола "бенефіціарів" пропонуємо статтю 1 доповнити новим пунктом у такій редакції: "4) соціальна адаптація - система освітніх, психологічних та соціальних заходів, спрямованих на осіб з особливими потребами (сироти, випускники-інтернатів, діти з неповних сімей, одинокі батьки, носії ВІЛ та хворі на СНІД, інваліди тощо) задля пристосування до умов соціального середовища, захисту їхніх прав та законних інтересів;  Враховано .   
    -13- Виходячи з логіки двох попередніх пунктів доречно змінити визначення терміну "соціальна реабілітація" (п.9 чинна редакція) та перемістити його, зберігаючи змістову послідовність, та викласти його в такій редакції: "5) соціальна реабілітація - система заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи з порушеннями нормальної життєдіяльності ( звільненої з місць позбавлення волі, після тривалого лікування чи тривалого перебування у лікувальних закладах, наркозалежної та членів її сім'ї, хворої на алкоголізм та членів її сім'ї, дитини з неблагополучної сім'ї, особи, що зазнала насильства, потерпіла від злочинів тощо) до активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності";  Враховано .   
7. "соціальний працівник - професійно підготовлений фахівець, що має необхідну кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає соціальні послуги у стаціонарних закладах чи за місцем знаходження особи, якій надаються такі послуги, відповідно до штатних обов'язків чи угоди цивільно-правового характеру; "   -14- Пропонуємо удосконалити з метою уніфікації понять п.3 "соціальний працівник" Закону, виклавши його в такій редакції: "6) соціальний працівник - особа, що має необхідну кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає соціальні послуги відповідно до посадової інструкції чи угоди цивільно-правового характеру";  Враховано .   
    -15- Пропонуємо змінити послідовність розташування п.6 "волонтер" і подати його в новій редакції, оскільки добровільність і вмотивованість є визначальними характеристиками волонтерства, а благодійна діяльність відноситься до сфери регулювання іншого закону: "7) волонтер - фізична особа, яка добровільно і вмотивовано надає соціальні послуги або бере участь у їх наданні на громадських засадах";  Враховано .   
    -16- Довгий Т.О.
 Пункт шостий частини першої статті 1 Закону України "Про соціальні послуги" викласти у такій редакції: "6) волонтер - фізична особа, яка здійснює діяльність у сфері надання соціальних послуг у формі добровільного, безкорисливого, безоплатного виконання суспільно корисних робіт на користь осіб, які потребують соціальних послуг. Волонтери здійснюють свою діяльність власними силами та у свій вільний час.  		Враховано в іншій редакції.   
    -17- Пропонується змінити визначення п.4 "соціальне обслуговування" виходячи із часового характеру надання послуг та більш чіткого окреслення отримувачів цього виду соціальних послуг: "8) соціальне обслуговування - заходи, які передбачають сприяння, підтримку і послуги бенефіціарам для подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності  Враховано .   
8. "суб'єкти, що надають соціальні послуги - державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - державні та комунальні суб'єкти), юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку (далі - недержавні суб'єкти) та фізичні особи, що надають соціальні послуги відповідно до норм цього Закону."   -18- З огляду на необхідність становлення відкритого і конкурентного ринку соціальних послуг вважаємо, що він має бути доступним на рівних засадах для всіх потенційних суб'єктів надання соціальних послуг. У зв'язку з цим пропонуємо п.10 "суб'єкти, що надають соціальні послуги" викласти в такій редакції: "10) суб'єкти, що надають соціальні послуги - фізичні та юридичні особи усіх форм власності, що надають соціальні послуги відповідно до законодавства України та встановлених стандартів соціальних послуг";  Враховано .  3. Абзаци другий і третій статті 2 викласти в такій редакції: "сприяння бенефіціарам у налагодженні або відновленні їх нормальної життєдіяльності; створення умов для самообслуговування та самозабезпечення бенефіціарів". 4. У частині першій статті 3: 1) у абзаці третьому слова "та відкритості" замінити словами "відкритості та прозорості"; 2) у абзаці четвертому слова "надання соціальних послуг" замінити словами "соціальних послуг"; 3) абзац десятий викласти в такій редакції: "забезпечення конфіденційності суб'єктами, які надають соціальні послуги, дотримання ними стандартів якості та професійної етики". 5. Назву розділу ІІ викласти в такій редакції: "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ БЕНЕФІЦІАРІВ".  
    -19- Пропонується доповнити статтю 1 новим пунктом "державні мінімальні стандарти якості соціальних послуг" , оскільки вимога надання соціальних послуг відповідно до стандартів є основою безпеки бенефіціарів "12) державні мінімальні стандарти якості соціальних послуг - вимоги, які забезпечують надання соціальної послуги не нижче встановленого рівня якості з метою задоволення потреби одержувача послуги".  Враховано .   
    -20- Пункти 7 і 8 відповідно "тимчасовий притулок для дорослих" та "тимчасовий притулок для неповнолітніх" доцільно вилучити із тексту Закону, оскільки вони визначають два можливі види соціальних послуг, які надаються двом специфічним категоріям вразливих груп населення.  Враховано .   
    -21- З метою уніфікації термінології та логіки вживаних у законі пункти перший і третій статті 2 викласти в новій редакції: "1) сприяння бенефіціарам у налагодженні або відновленні їх нормальної життєдіяльності; 3) створення умов для самообслуговування та самозабезпечення бенефіціарів".  Враховано .   
    -22- У статті 3: - пункт другий доповнити словами "та прозорості", оскільки таке поняття є загальнопоширеним в міжнародній практиці стандартом для надання соціальних послуг; - у пункті третьому слова "надання соціальних послуг" замінити словами "соціальних послуг "; - пункт дев'ятий викласти в новій редакції: "8) забезпечення конфіденційності суб'єктами, які надають соціальні послуги, дотримання ними стандартів якості та професійної етики".  Враховано .   
    -23- Пропонується назву розділу ІІ змінити з метою уніфікації термінології та усунення дискримінаційного підходу щодо осіб без громадянства та іноземців, виклавши її в наступній редакції: "Розділ ІІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ БЕНЕФІЦІАРІВ"  Враховано .   
9. 3. Частину 5 статті 5 вилучити   -24- Довгий Т.О.
 Доповнити статтю 5 Закону України "Про соціальні послуги" частиною п'ятою у такій редакції: "5. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, можуть їх надавати в інших формах, не передбачених цією статтею, але визначених Кабінетом Міністрів України в переліку платних соціальних послуг".  		Враховано в іншій редакції.  6. У статті 5: 1) назву викласти в такій редакції: "Стаття 5. Основні форми надання та види соціальних послуг"; 2) у частині другій слова "особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації" виключити; 3) у частині третій: в абзаці першому слова "шляхом надання соціальних послуг" виключити; абзац другий викласти в такій редакції: "за місцем проживання бенефіціара"; абзац восьмий викласти в такій редакції: "в інших закладах та установах, метою створення яких є надання соціальних послуг"; 4) після частини третьої доповнити двома частинами такого змісту: "Соціальний патронаж здійснюється виключно за місцем знаходження бенефіціара. Соціальні послуги можуть надаватися і в інших формах, не заборонених законодавством". У зв'язку з цим частини четверту - сьому вважати відповідно частинами шостою - дев'ятою; 5) Абзаци другий - десятий частини четвертої замінити десятьма абзацами такого змісту: "соціально-побутові послуги - забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів, розміщення замовлень на виконання робіт або надання послуг тощо; психологічні послуги - надання бенефіціарам консультацій з питань психологічного стану та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її корекції або реабілітації, надання практичних порад; соціально-педагогічні послуги - виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб бенефіціарів, організація індивідуального навчального та виховного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та культурно-мистецької діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, непідприємницьких організацій, заінтересованих осіб; соціально-медичні послуги - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих розладів організму, збереження та підтримка здоров'я бенефіціарів, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія; соціально-економічні послуги - задоволення першочергових матеріальних потреб бенефіціарів, що здійснюється у вигляді надання натуральної допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових грошових виплат; юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного законодавства, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, які вдаються до протиправних дій щодо бенефіціарів (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів бенефіціарів тощо); послуги з працевлаштування - пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні та соціальний супровід працевлаштованого бенефіціара; послуги з професійної реабілітації - заходи, спрямовані на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну підготовку, освіту та зайнятість бенефіціарів, які потребують соціальної адаптації чи соціальної реабілітації; інформаційні послуги - надання інформації щодо соціальних послуг та суб'єктів, що надають соціальні послуги (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та інших орієнтованих на бенефіціарів знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги); соціальний патронаж - періодичний (соціальний чи/або побутовий) догляд та підтримка бенефіціарів з особливими потребами, які сприяють створенню належних умов та запобіганню впливу негативних явищ і мають адресний характер; У зв'язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом дванадцятим; 6) частину сьому виключити. 7) у частині шостій слова "опис їх змісту та якості" замінити словами "їх характеристика та вимоги щодо їх якості". 7. Доповнити новою статтею 6-1 такого змісту: "Стаття 6-1. Стандарти соціальних послуг Соціальні послуги надаються відповідно до вимог Державного класифікатора соціальних стандартів і нормативів та з дотриманням державних мінімальних соціальних стандартів якості, затверджених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".  
    -25- У статті 5 пропонуємо: - назву статті викласти в новій редакції: "Стаття 5. Основні форми надання та види соціальних послуг"; - у частині другій слова особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації" вилучити - у частині третій виключити словосполучення "шляхом надання соціальних послуг", оскільки частина 1 цієї статті визначає форми надання соціальних послуг, серед яких - соціальне обслуговування, отже, "соціальні послуги" є більш широким поняттям; - пункт перший частини третьої викласти в новій редакції: "1) за місцем проживання бенефіціара"; - пункт сьомий частини третьої викласти в новій редакції, оскільки ні в цьому законі, ні в інших нормативних актах немає визначення та характеристик "закладів соціальної підтримки (догляду): "8) в інших закладах та установах, метою створення яких є надання соціальних послуг"; - доповнити статтю 5 новими частинами з метою більш чіткого розмежування різних форм надання соціальних послуг, а також можливості надання соціальних послуг у так званих "інноваційних формах", які ґрунтуватимуться на досвіді суб'єктів, що надають соціальні послуги: "4. Соціальний патронаж здійснюється виключно за місцем знаходження бенефіціара. 5. Соціальні послуги можуть надаватися і в інших формах, не заборонених законодавством". Частину четверту вважати відповідно частиною шостою. Пункти перший - дев'ятий частини шостої статті 5 викласти в новій редакції: "1) соціально-побутові послуги - забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів, розміщення замовлень на виконання робіт або надання послуг тощо; 2) психологічні послуги - надання бенефіціарам консультацій з питань психологічного стану та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її корекції або реабілітації, надання практичних порад; 3) соціально-педагогічні послуги - виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб бенефіціарів, організація індивідуального навчального та виховного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та культурно-мистецької діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, непідприємницьких організацій, заінтересованих осіб; 4) соціально-медичні послуги - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих розладів організму, збереження та підтримка здоров'я бенефіціарів, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія; 5) соціально-економічні послуги - задоволення першочергових матеріальних потреб бенефіціарів, що здійснюється у вигляді надання натуральної допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових грошових виплат; 6) юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного законодавства, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, які вдаються до протиправних дій щодо бенефіціарів (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів бенефіціарів тощо); 7) послуги з працевлаштування - пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні та соціальний супровід працевлаштованого бенефіціара; 8) послуги з професійної реабілітації - заходи, спрямовані на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну підготовку, освіту та зайнятість бенефіціарів, які потребують соціальної адаптації чи соціальної реабілітації; 9) інформаційні послуги - надання інформації щодо соціальних послуг та суб'єктів, що надають соціальні послуги (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та інших орієнтованих на бенефіціарів знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги); Частину п'яту доцільно вилучити, оскільки мова в статті йде про види послуг, а ця частина говорить про форми послуг, які далі не знайшли розвитку в інших нормах закону. Частини шосту і сьому вважати відповідно частинами сьомою та восьмою. У частині сьомій статті 5 слова "опис їх змісту та якості" замінити словами "їх характеристика та вимоги щодо їх якості", далі - за текстом.  Враховано .   
    -26- Пропонується доповнити статтю 1 новим пунктом "соціальний патронаж", оскільки цей термін є загальновживаним для характеристики одного із видів соціальних послуг: "9) соціальний патронаж - систематичний (соціальний чи/або побутовий) догляд та підтримка бенефіціарів з особливими потребами, які сприяють створенню належних умов, та запобіганню впливу негативних явищ і мають адресний характер;  Враховано .   
    -27- "Соціальні послуги надаються відповідно до вимог Державного класифікатора соціальних стандартів і нормативів та з дотриманням державних мінімальних стандартів якості, затверджених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України."  Враховано .   
10. 4. Частину 1 статті 7 викласти у двох частинах такого змісту:   -28- "Стаття 7. Порядок надання соціальних послуг 1. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства, власних установчих документів та встановлених державних мінімальних стандартів соціальних послуг. 2. Установчі документи суб'єктів, що надають соціальні послуги, повинні містити перелік основних видів соціальних послуг, які ними можуть надаватися, та визначати форми їх надання. 3. Категорії бенефіціарів, а також порядок надання соціальних послуг визначаються у внутрішніх документах суб'єктів, що надають соціальні послуги. 4. Внутрішні документи, у яких визначаються категорії бенефіціарів та порядок надання соціальних послуг підлягають щорічній публікації у засобах масової інформації та мають бути доступними для ознайомлення усім бенефіціарам та іншим зацікавленим особам. 5. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, можуть залучати для виконання цієї роботи інших юридичних та фізичних осіб, зокрема волонтерів на громадських та договірних засадах. 6. Соціальні послуги бенефіціарам надаються як за рахунок їх власних коштів, так і за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших надходжень. 7. Право на соціальні послуги за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів мають такі категорії бенефіціарів, у яких відсутні доходи або доходи яких не перевищують встановленого прожиткового мінімуму (для осіб, які проживають у сім'ї - прожиткового мінімуму для сім"ї): 1) непрацездатні особи внаслідок досягнення встановленого законом віку та визнання інвалідами (в т.ч. діти-інваліди), які не здатні до самообслуговування; 2) хворі на гострі чи хронічні хвороби, які потребують стороннього догляду за медичним висновком; 3) недієздатні чи обмежено дієздатні за рішенням суду; 4) особи без постійного чи тимчасового житла; 5) біженці; 6) особи, що постраждали внаслідок катастрофи чи стихійного лиха; 7) діти та молодь, які є сиротами чи безпритульними, жертвами насильства чи жорстокого поводження; 8) інші особи, визначені законодавством або рішенням відповідної місцевої ради. 8. Вичерпний перелік платних соціальних послуг, умови їх надання та порядок регулювання тарифів для їх оплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. 9. Фізичні особи, які надають соціальні послуги особам, які потребують таких послуг і не обслуговуються соціальними службами, мають право на компенсаційні виплати за рахунок коштів місцевого бюджету, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Порядок призначення, виплати та розмір таких компенсацій визначається Кабінетом Міністрів України.  Враховано .  8. Статтю 7 викласти в такій редакції:  
11. "Суб'єкти, що надають соціальні послуги за кошти державного чи місцевих бюджетів, здійснюють свою діяльність відповідно до власних установчих документів.      "Стаття 7. Порядок надання соціальних послуг Суб'єкти, що надають соціальні послуги, здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства, власних установчих документів та встановлених державних мінімальних соціальних стандартів якості та нормативів соціальних послуг.  
12. Установчі документи таких суб"єктів мають містити виключний перелік соціальних послуг, що ними надаються, вимоги до категорій осіб, яким надаються такі послуги, а також порядок їх надання."      Установчі документи суб'єктів, що надають соціальні послуги, повинні містити перелік основних видів соціальних послуг, які ними можуть надаватися, та визначати форми їх надання. Категорії бенефіціарів, а також порядок надання соціальних послуг визначаються у внутрішніх документах суб'єктів, що надають соціальні послуги. Внутрішні документи, у яких визначаються категорії бенефіціарів та порядок надання соціальних послуг, підлягають щорічній публікації в засобах масової інформації та мають бути доступними для ознайомлення всім бенефіціарам та іншим зацікавленим особам. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, можуть залучати для виконання цієї роботи інших юридичних та фізичних осіб, зокрема волонтерів на громадських та договірних засадах. Соціальні послуги бенефіціарам надаються як за рахунок їх власних коштів, так і за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших надходжень, не заборонених законодавством. Право на соціальні послуги за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів мають такі категорії бенефіціарів, у яких відсутні доходи або доходи яких не перевищують встановленого прожиткового мінімуму (для осіб, які проживають у сім'ї - прожиткового мінімуму для сім'ї): непрацездатні особи внаслідок досягнення встановленого законом віку та визнання інвалідами (у тому числі діти-інваліди), які не здатні до самообслуговування; хворі на гострі чи хронічні хвороби, які потребують стороннього догляду за медичним висновком; недієздатні чи обмежено дієздатні за рішенням суду; особи без постійного чи тимчасового житла; біженці; особи, які постраждали внаслідок катастрофи чи стихійного лиха; діти та молодь, які є сиротами чи безпритульними, жертвами насильства чи жорстокого поводження; інші особи, визначені законодавством або рішенням відповідної місцевої ради. Вичерпний перелік платних соціальних послуг, умови їх надання та порядок регулювання тарифів для їх оплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Фізичні особи, які надають соціальні послуги особам, які потребують таких послуг і не обслуговуються соціальними службами, мають право на компенсаційні виплати за рахунок коштів місцевого бюджету, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Порядок призначення, виплати та розмір таких компенсацій визначається Кабінетом Міністрів України".  
13. 5. Статтю 8 виключити   -29- Оскільки стаття в нинішньому змісті не має жодного юридичного навантаження, а усі норми, що стосуються порядку надання соціальних послуг недержавними суб'єктами містяться у статті 13, пропонуємо її вилучити.  Враховано .  9. Статтю 8 виключити. 10. У статті 9: у тексті слова "особа, яка" замінити словом "бенефіціар"; 2) у частині третій після слова "піклувальник" доповнити словом "бенефіціара". 11. У статті 10: 1) назву викласти в такій редакції: "Стаття 10. Основні права бенефіціарів, які отримують соціальні послуги"; 2) у частині першій: у абзаці першому слово "громадяни" замінити словом "бенефіціари"; у абзаці другому слово "поважливе" замінити словом "повагу"; у абзаці третьому слова "та", "соціального обслуговування" замінити відповідно словами "чи", "надання соціальних послуг"; абзац п'ятий виключити.  
    -30- Кабінет Міністрів України
 Вважаємо за недоцільне вилучення з Закону статті 8, яка визначає порядок надання соціальних послуг недержавними суб'єктами.  		Відхилено .   
    -31- У тексті статті 9 слово "особа" замінити словом "бенефіціар"; у частині третій, крім того, після слова "піклувальник" доповнити словом "бенефіціара".  Враховано .   
    -32- З метою уніфікації термінів у статті 10: - змінити назву, виклавши її в такій редакції: "Стаття 10. Основні права бенефіціарів, які отримують соціальні послуги" - в першій частині слово "громадяни" замінити словом "бенефіціари"; - в пункті першому слово "поважливе" замінити словом "повагу"; - у пункті другому слова "та", "соціального обслуговування" замінити відповідно словами "чи", "надання соціальних послуг"; - пункт четвертий - вилучити.  Враховано .   
14. 6. Назву статті 11 викласти у новій редакції: „Стаття 11. Основні права та обов'язки соціальних працівників" 7. У статті 11 слова „особи, що надають соціальні послуги" замінити словами - „соціальні працівники".   -33- Заплатинський В.М.
 Статтю 11 залишити у діючій редакції.  		Відхилено   12. Статтю 11 викласти в такій редакції: "Стаття 11. Основні права та обов'язки осіб, що надають соціальні послуги Особи, що надають соціальні послуги, мають право на: профілактичний огляд і обстеження при прийнятті на роботу та диспансерний нагляд згідно з чинним законодавством; підвищення кваліфікації в порядку, визначеному в трудовій угоді (контракті); спеціальне медичне обслуговування за рахунок роботодавця при наданні послуг, що пов'язані з ризиком для здоров'я працівника; забезпечення спеціальним одягом, взуттям, інвентарем та обладнанням або виплату грошової компенсації за їх придбання за рахунок коштів роботодавця; компенсацію транспортних витрат, пов'язаних з наданням соціальних послуг (у тому числі компенсацію вартості проїзних квитків); першочергове обслуговування, пов'язане з виконанням професійних обов'язків, на підприємствах, в установах, організаціях (у тому числі на підприємствах зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту тощо). Особи, що надають соціальні послуги, зобов'язані: якісно та вчасно надавати соціальні послуги бенефіціарам; керуватися у своїй діяльності основними принципами надання соціальних послуг; поважати гідність бенефіціарів; не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо бенефіціарів; надавати бенефіціарам, які отримують соціальні послуги, повну інформацію про їх зміст, види, стандарти тощо; зберігати в таємниці конфіденційну інформацію, отриману в процесі виконання своїх обов'язків, а також ту інформацію, яка може бути використана проти бенефіціарів".  
    -34- Пропонуємо викласти статтю 11 в новій редакції: "Стаття 11. Основні права та обов'язки осіб, що надають соціальні послуги 1. Особи, що надають соціальні послуги мають право на: 1) профілактичний огляд і обстеження при прийнятті на роботу та диспансерний нагляд згідно чинного законодавства; 2) підвищення кваліфікації у порядку, визначеному у трудовій угоді (контракті); 3) спеціальне медичне обслуговування при наданні послуг, що пов'язані з ризиком для здоров'я працівника; 4) забезпечення спеціальним одягом, взуттям, інвентарем та обладнанням або виплата грошової компенсації за їх придбання чи оренду у разі неможливості їх централізованої закупівлі у порядку, визначеному відповідним органом центральної виконавчої влади; 5) компенсацію транспортних витрат, пов'язаних з наданням соціальних послуг (в т.ч. компенсація вартості прїзних квитків та оренди транспортних засобів); 6) першочергове обслуговування, пов'язане з виконанням професійних обов'язків, на підприємствах, в установах, організаціях (в т.ч. на підприємствах зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту). 2. Соціальні працівники зобов'язані: 1) якісно та вчасно надавати соціальні послуги бенефіціарам; 2) керуватися у своїй діяльності основними принципами надання соціальних послуг; 3) поважати гідність бенефіціарів; 4) не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо бенефіціарів; 5) надавати бенефіціарам, які отримують соціальні послуги, повну інформацію про їх зміст, види, стандарти; 6) зберігати в таємниці інформацію, отриману в процесі виконання своїх обов'язків, а також ту інформацію, яка може бути використана проти бенефіціарів".  Враховано    
    -35- Довгий Т.О.
 Доповнити статтю 11 третьою частиною такого змісту: "Волонтери при здійсненні своєї діяльності у сфері надання соціальних послуг несуть обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті".  		Враховано в іншій редакції.   
15. 8. Друге речення частини 5 статті 12 вилучити.   -36- Пропозиція про вилучення норми щодо управління недержавним сектором із частини 5 статті 12 Закону через відсутність (на думку автора) управління в недержавному секторі, недостатньо обгрунтована, оскільки всі суб'єкти суспільних відносин, певною мірою підпадають під регулятивний вплив правил поведінки різного рівня, в тому числі законодавчий. Водночас, на наш погляд, було б доцільним уточнити обмеження втручання державних органів управління у сферу діяльності недержавних організацій і фізичних осіб випадками, передбаченими законодавством.  Враховано .  13. У статті 12: 1) частину першу після слова "державного" доповнити словом "комунального"; 2) частину п'яту після слів "релігійні організації та" доповнити словами "інші юридичні і"; 3) у частині восьмій слова "органами державного управління" замінити словами "спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у відповідній сфері".  
    -37- У статті 12: - частину першу після слова "державного" доповнити словом "комунального"; - частину п'яту після слів "релігійні організації та" доповнити словами "інші юридичні і"; - у частині восьмій слова "державного управління" замінити словами "центральної виконавчої влади у відповідній сфері".  Враховано .   
16. 9. У статті 13:       
17. 1) Назву статті викласти у новій редакції: "Стаття 13. Співробітництво у наданні соціальних послуг"   -38- Доцільно об'єднати статті 13 і 14 в одну та викласти її в такій редакції: "Стаття 13. Фінансування надання соціальних послуг 1. Фінансування надання соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, спеціальних фондів, коштів підприємств, установ та організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (добровільних пожертвувань) та інших джерел, не заборонених законодавством. 2. Бюджетне фінансування соціальних послуг може здійснюватися в межах цільових програм, які затверджуються Кабінетом Міністрів України та місцевими радами, за рахунок коштів, які передбачаються у державному та місцевих бюджетах. 3. Фінансування територіальних програм розвитку соціальних послуг шляхом кооперування коштів місцевих бюджетів, позабюджетних, благодійних та інших залучених коштів. 4. У разі залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг, які надаються в установленому законом порядку, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування укладають із суб'єктами, що надають соціальні послуги, договір щодо умов фінансування та вимог до обсягу, порядку і якості надання соціальних послуг. 5. За умови, що на укладення договору щодо надання соціальних послуг за кошти державного чи місцевих бюджетів претендують два або більше суб'єкти, що надають соціальні послуги, суб'єкт, з яким буде укладено договір, визначається на конкурсних засадах. 6. Порядок та умови проведення таких конкурсів визначається відповідним державним органом, що є розпорядником бюджетних коштів, або місцевою радою, яка затверджує відповідний місцевий бюджет, з врахуванням вимог Цивільного Кодексу України. 7. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, що уклали договір щодо надання соціальних послуг з переможцем (переможцями) конкурсу, здійснюють контроль за якістю надання соціальних послуг бенефіціарам".  Враховано .  14. Статті 13 - 18 викласти в такій редакції:  
18. 2) в частині 2 вилучити слова „на конкурсній основі";      "Стаття 13. Фінансування надання соціальних послуг Фінансування надання соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, фондів, коштів підприємств, установ та організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (добровільних пожертвувань) та інших джерел, не заборонених законодавством.  
19. 3) частину 3 замінити двома частинами такого змісту:      Бюджетне фінансування соціальних послуг може здійснюватися в межах державних цільових програм, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, та місцевих цільових програм, які затверджуються місцевими радами, за рахунок коштів, що передбачаються відповідно в державному та місцевих бюджетах.  
20. „Укладення договорів на надання соціальних послуг недержавними суб"єктами здійснюється, як правило за наслідками відкритих конкурсів на надання соціальних послуг, що проводяться відповідними органами державної влади та місцевого самоврядування.      Фінансування територіальних програм розвитку соціальних послуг може здійснюватися шляхом кооперування коштів місцевих бюджетів, позабюджетних, благодійних та інших залучених коштів.  
21. Порядок та умови проведення таких конкурсів визначається відповідним державним органом, що є розпорядником бюджетних коштів або місцевою радою, яка затверджує відповідний місцевий бюджет."   -39- Кабінет Міністрів України
 Вважаємо за недоцільне внесення змін до статті 13 стосовно вилучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг на конкурсній основі у єдиному порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  		Враховано в іншій редакції.  У разі залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг, які надаються в установленому законом порядку, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування укладають із суб'єктами, що надають соціальні послуги, договір щодо умов фінансування і вимог до обсягу, порядку та якості надання соціальних послуг. За умови, що на укладення договору щодо надання соціальних послуг за кошти державного чи місцевих бюджетів претендують два або більше суб'єкти, що надають соціальні послуги, суб'єкт, з яким буде укладено договір, визначається на конкурсних засадах. Правила організації та проведення конкурсу на залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг встановлюються Кабінетом Міністрів України. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, що уклали договір щодо надання соціальних послуг з переможцем (переможцями) конкурсу, здійснюють контроль за якістю надання соціальних послуг бенефіціарам. Стаття 14. Обмеження права на соціальні послуги У разі якщо бенефіціар, який отримує соціальні послуги, без поважних причин не дотримується вимог щодо їх одержання, то суб'єкт, що надає соціальні послуги, письмово попереджає його про можливість відмови в наданні соціальних послуг або обмеження їх надання. У разі якщо бенефіціар отримує соціальні послуги та письмово попереджений про можливість відмови в наданні соціальних послуг або обмеження їх надання, але й надалі не дотримується вимог щодо їх одержання, відповідний суб'єкт, що надає соціальні послуги, може в односторонньому порядку обмежити або припинити надання соціальних послуг такому бенефіціару, про що письмово інформує його, та в разі надання цих послуг за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів - відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування. Обмеження в отриманні одного виду соціальних послуг не може бути підставою для обмеження в наданні іншого виду соціальних послуг.  
    -40- У статті 14 частини першу і другу викласти в такій редакції: 1. У разі якщо бенефіціар, що отримує соціальні послуги, без поважних причин не дотримується вимог щодо їх одержання, суб'єкт, що надає соціальні послуги, письмово попереджає його про можливість відмови у наданні соціальних послуг або обмеження їх надання. 2. У разі якщо бенефіціар отримує соціальні послуги та письмово попереджений про можливість відмови у наданні соціальних послуг або обмеження їх надання, але й надалі не дотримується вимог щодо їх одержання, відповідний суб'єкт, що надає соціальні послуги, може в односторонньому порядку обмежити або припинити надання соціальних послуг такому бенефіціару, про що письмово інформує його та, у випадку надання цих послуг за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування.  Враховано .   
22. 10. Статтю 16 викласти у новій редакції: "Професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг підлягає ліцензуванню, якщо це передбачено законами України."   -41- Довгий Т.О.
 Статтю 16 викласти в такій редакції: "Професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг підлягає ліцензуванню, відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"  		Враховано .  Стаття 15. Право на діяльність у сфері надання соціальних послуг Професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності. З метою розширення ринку суб'єктів, які надають соціальні послуги, створюється Реєстр суб'єктів, що надають соціальні послуги. Порядок і умови створення Реєстру суб'єктів, що надають соціальні послуги, визначаються Кабінетом Міністрів України.  
    -42- Статтю 16 відповідно до зміни нумерації вважати статтею 15 та викласти її в такій редакції: "Стаття 15. Право на діяльність у сфері надання соціальних послуг Професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності. З метою забезпечення контролю за дотриманням державних мінімальних стандартів соціальних послуг, захисту життя, здоров'я і безпеки громадян, створюється Реєстр суб'єктів, що надають соціальні послуги. Порядок і умови Створення Реєстру суб'єктів, що надають соціальні послуги, визначається Кабінетом Міністрів України".  Враховано .   
23. 11. Частину 1 статті 17 викласти у такій редакції:       
24. „Надання соціальних послуг здійснюють соціальні працівники та інші фізичні особи, в порядку визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. „   -43- Довгий Т.О.
 У статті 17 Закону України "Про соціальні послуги": - частину другу викласти у такій редакції: "2. До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери, діяльність яких регулюється відповідним положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України".  		Враховано в іншій редакції.   
25. 12. Частину 3 статті 17 викласти у такій редакції: "визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади."   -44- Статтю 17 вважати статтею 16 та викласти її в наступній редакції: "Стаття 16. Кадрове забезпечення соціальних послуг 1. Надання соціальних послуг здійснюють соціальні працівники та інші фізичні особи, в порядку визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. 2. До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери. 3. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які надають соціальні послуги, , порядок їх атестації визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади. 4. Перелік соціальних послуг, надання яких передбачає встановлення спеціальних вимог до соціальних працівників, які надають такі послуги, визначення категорій бенефіціарів, надання яким послуг пов'язане із додатковими вимогами щодо стану здоров'я та кваліфікації соціальних працівників, і так само порядку проведення для них профілактичного огляду та диспансерного нагляду встановлюється Кабінетом Міністрів України.  Враховано .   
26. 13. У статтю 17 додати частину 4 такого змісту:      Стаття 16. Кадрове забезпечення соціальних послуг Надання соціальних послуг здійснюється соціальними працівниками та іншими фізичними особами в порядку, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які надають соціальні послуги, порядок їх атестації визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади.  
27. "Встановлення переліку соціальних послуг, надання яких вимагає особливих вимог до стану здоров"я осіб, які надають такі послуги, визначення категорій осіб, надання яким послуг пов"язане із додатковими вимогами щодо осіб, які надають такі послуги і так само порядку проведення для них профілактичного огляду та диспансерного нагляду здійснюється Кабінетом Міністрів України."   -45- Довгий Т.О.
 - частину четверту викласти у такій редакції: "4. Визначення переліку соціальних послуг та категорій осіб надання, яким цих послуг вимагає систематичного медичного контролю за станом фізичного та психологічного здоров'я соціальних працівників та інших фахівців, які надають соціальні послуги (у тому числі волонтерів) здійснюється Кабінетом Міністрів України".  		Враховано .  Перелік соціальних послуг, надання яких передбачає встановлення спеціальних вимог до соціальних працівників, які надають такі послуги, визначення категорій бенефіціарів, надання яким послуг пов'язане з додатковими вимогами щодо стану здоров'я та кваліфікації соціальних працівників, і так само порядок проведення для них профілактичного огляду та диспансерного нагляду встановлюються Кабінетом Міністрів України. Стаття 17. Організація, координація роботи та контроль за наданням соціальних послуг Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування під час організації надання соціальних послуг співпрацюють між собою, а також із суб'єктами, які надають соціальні послуги, іншими юридичними та фізичними особами. Центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень організовують роботу з надання відповідних соціальних послуг та здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів, які надають соціальні послуги. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг, здійснюється відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також органами з питань фінансового контролю відповідно до їх повноважень.  
    -46- Статтю 18 вважати статтею 17 та викласти її в наступній редакції: "Стаття 17. Організація, координація роботи та контроль за наданням соціальних послуг 1. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування під час організації надання соціальних послуг співпрацюють між собою, а також із суб'єктами, що надають соціальні послуги, іншими юридичними та фізичними особами. 2. Центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень організовують роботу з надання відповідних соціальних послуг та здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів, що надають соціальні послуги. 3. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг, здійснюється відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також органами з питань фінансового контролю відповідно до їх повноважень".  Враховано .   
28. 14. Статтю 19 викласти у новій редакції:       
29. "Рішення про відмову в наданні, обмеження обсягу або припинення надання соціальних послуг державними і комунальними суб'єктами може бути оскаржено відповідно до центрального чи місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на надання соціальних послуг (для недержавних суб'єктів, що надають соціальні послуги, - до органу, з яким укладено договір на надання соціальних послуг).   -47- Довгий Т.О.
 Статтю 19 Закону України "Про соціальні послуги" викласти у такій редакції: "Рішення про відмову в наданні обмеження обсягу або припинення надання соціальних послуг державними і комунальними суб'єктами може бути оскаржено до центрального чи місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на надання соціальних послуг (для недержавних суб'єктів, що надають соціальні послуги, - до органу, який видав дозвіл на надання соціальних послуг), або до суду".  		Враховано .  Стаття 18. Оскарження рішення про відмову в наданні, зменшення обсягу або припинення надання соціальних послуг Рішення про відмову в наданні, обмеження обсягу або припинення надання соціальних послуг державними і комунальними суб'єктами, що надають соціальні послуги, може бути оскаржено бенефіціаром до відповідного центрального чи місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на надання соціальних послуг, або до суду (для недержавних суб'єктів, що надають соціальні послуги, - до органу, який видав ліцензію чи вніс у Реєстр суб'єктів, що надають соціальні послуги, або до суду)".  
    -48- Пропозиція щодо вилучення із статті 19 базового Закону можливості оскарження до суду рішення про відмову у надані соціальних послуг суперечить конституційному праву громадян на судовий захист. Статтю 19 вважати статтею 18 та викласти її в такій редакції: "Стаття 19. Оскарження рішення про відмову в наданні, зменшення обсягу або припинення надання соціальних послуг 1. Рішення про відмову в наданні, обмеження обсягу або припинення надання соціальних послуг державними і комунальними суб'єктами може бути оскаржено бенефіціаром до відповідного центрального чи місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на надання соціальних послуг, або до суду (для недержавних суб'єктів, що надають соціальні послуги - до органу, який видав ліцензію, або до суду".  Враховано .   
30. 15. Ввести в усіх статтях Закону нумерацію частин арабськими цифрами з крапкою справа внизу, а підпунктів частин арабськими цифрами з дужкою справа.   -49- Відповідно до методичних рекомендацій щодо правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки необхідно доповнити проект розділом ІІ в такій редакції: "ІІ. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування. 2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та прийняття відповідних актів, що випливають із цього Закону".  Враховано .  ІІ. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. До приведення у відповідність із цим Законом закони, інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та прийняття відповідних актів, що випливають із цього Закону.