Кількість абзаців - 42 Таблиця поправок


Про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"      ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"  
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:      Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
2. І. Внести до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 9, ст. 58; 2000 р., № 42, ст. 350; 2002 р., № 32, ст. 226; 2004 р., № 51, ст. 551; 2006 р., № 1, ст. 18) такі зміни:      І. Внести до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 9, ст. 58; 2000 р., № 42, ст. 350; 2002 р., № 32, ст. 226; 2004 р., № 51, ст. 551; 2006 р., № 1, ст. 18) такі зміни:  
3. 1. У статті 1:      1. У статті 1:  
4. 1) абзаци перший і другий частини другої викласти в такій редакції:      1) абзаци перший і другий частини другої викласти в такій редакції:  
5. "Критеріями віднесення населених пунктів до категорії гірських є:      "Критеріями віднесення населених пунктів до категорії гірських є:  
6. розташування населеного пункту або частини його, на якій проживає більш як третина мешканців цього населеного пункту, на висоті 350 метрів і вище над рівнем моря на території, рельєф якої дуже розчленований байраками, водотоками тощо, та розміщення 50 і більше відсотків сільськогосподарських угідь у межах цього пункту на схилах крутизною 9 градусів і більше";   -1- Президент України
 1. Законом пропонується змінити визначені чинним Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" критерії віднесення населених пунктів до категорії гірських, зокрема, зменшити показники висоти місцевості над рівнем моря з 400 до 350 метрів, а крутизни схилів, на яких розміщені сільськогосподарські угіддя, - з 12 до 9 градусів (пункт 1 статті 1 розділу І Закону). При цьому не взято до уваги те, що на даний час в Україні за наявними критеріями статус гірського населеного пункту мають 711 адміністративних одиниць з населенням 890,5 тисяч жителів. Із запровадженням нових критеріїв кількість населених пунктів із статусом гірських, за попередніми розрахунками, збільшиться більш як вдвоє, а осіб зі статусом таких, які проживають і працюють (навчаються) на території гірських населених пунктів, - в декілька разів. Запровадження таких положень потребуватиме значного збільшення видатків державного бюджету, створить загрозу недофінансування бюджетних призначень, в тому числі й на розвиток гірських населених пунктів, на забезпечення гарантій соціального захисту громадян, які в них проживають, працюють або навчаються  		Враховано частково   розташування населеного пункту або частини його, на якій проживає більш як третина мешканців цього населеного пункту, на висоті 375 метрів і вище над рівнем моря на території, рельєф якої дуже розчленований байраками, водотоками тощо, та розміщення 50 і більше відсотків сільськогосподарських угідь у межах цього пункту на схилах крутизною 9 градусів і більше";  
7. 2) частину третю викласти в такій редакції:      2) частину третю викласти в такій редакції:  
8. "Населені пункти, які розташовані на висоті 350 метрів і вище над рівнем моря і відповідають двом критеріям та не менш як двом показникам третього критерію ( "суворі кліматичні умови" цієї статті, набувають статусу гірських".      "Населені пункти, які розташовані на висоті 375 метрів і вище над рівнем моря і відповідають двом критеріям та не менш як двом показникам третього критерію ( "суворі кліматичні умови" цієї статті, набувають статусу гірських".  
9. 2. У статті 3:      2. У статті 3:  
10. 1) у пункті 1 слова "бюджетних коштів" замінити словами "коштів державного бюджету", а після слів "культурно-побутового та торговельного обслуговування" доповнити словами "житлово-комунального господарства";   -2- Президент України
 Не може бути підтримано зміни до пункту 1 статті 3 "Про статус гірських населених пунктів в Україні", оскільки розмежування видатків між бюджетами різних рівнів передбачено Бюджетним кодексом України. Виділення коштів на заходи, які зазначені у пункті 1 статті 3 чинного Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", здійснюється відповідно до статей 87 - 91 Бюджетного кодексу України з державного та місцевих бюджетів. .  		Відхилено   1) у пункті 1 слова "бюджетних коштів" замінити словами "коштів державного бюджету", а після слів "культурно-побутового та торговельного обслуговування" доповнити словами "житлово-комунального господарства";  
11. 2) пункти 3 і 4 викласти в такій редакції:      2) пункт 4 викласти в такій редакції  
12. "3) встановлення суб'єктам господарювання доплат за рахунок коштів державного бюджету в розмірі до 50 відсотків від ціни реалізованої сільськогосподарської сертифікованої продукції, яка вироблена в місцевостях, що віднесені до гірських;   -3- Президент України
 Законом передбачено установлення суб'єктам господарювання доплат за рахунок коштів державного бюджету в розмірі до 50 відсотків від ціни реалізованої сільськогосподарської сертифікованої продукції, яка вироблена в місцевостях, що віднесені до гірських (абзац другий пункту 2 статті 2 розділу І) Проте таке положення Закону суперечить статті 95 Конституції України, згідно з якою будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України. Це стосується і положень пункту 3 статті 2 розділу І Закону. Зазначеною статтею розділу І Закону також пропонується запровадити компенсацію відсоткової ставки за залученими в банках коротко- і довгостроковими кредитами суб'єктам господарювання, що здійснюють господарську діяльність у населених пунктах, яким надано статус гірських, та виконують роботи і послуги щодо будівництва та реконструкції об'єктів інженерної інфраструктури в населених пунктах, яким надано статус гірських (будівництво доріг, ліній електропередач, газопроводів), для забезпечення потреб цих гірських населених пунктів (абзац третій пункту 2). При цьому не враховано, що статтею 13 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" вже передбачена кредитна підтримка виробників сільськогосподарської продукції, зокрема, шляхом субсидування частини процентів за використання кредитів. Слід також зауважити, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" передбачено видатки загального фонду для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та довгострокових кредитів у розмірі 260 млн. гривень.  		Враховано частково    
13. 4) забезпечення державної фінансової підтримки шляхом компенсації відсоткової ставки за залученими в банках коротко- і довгостроковими кредитами суб'єктам господарювання, що здійснюють господарську діяльність у населених пунктах, яким надано статус гірських, та виконують роботи і послуги щодо будівництва та реконструкції об'єктів інженерної інфраструктури в населених пунктах, яким надано статус гірських (будівництво доріг, ліній електропередач, газопроводів), для забезпечення потреб цих гірських населених пунктів";      4) забезпечення державної фінансової підтримки шляхом компенсації відсоткової ставки за залученими в банках коротко- і довгостроковими кредитами суб'єктам господарювання, що здійснюють господарську діяльність у населених пунктах, яким надано статус гірських, та виконують роботи і послуги щодо будівництва та реконструкції об'єктів інженерної інфраструктури в населених пунктах, яким надано статус гірських (будівництво доріг, ліній електропередач, газопроводів), для забезпечення потреб цих гірських населених пунктів";  
14. 3) доповнити частинами другою ( четвертою такого змісту:      3) доповнити частинами другою ( четвертою такого змісту:  
15. "При розподілі міжбюджетних трансфертів між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами встановлюються коефіцієнти коригування обсягу фінансових ресурсів на освіту, охорону здоров'я, культуру, соціальне забезпечення та інші галузі соціально-культурної сфери, утримання яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів.      "При розподілі міжбюджетних трансфертів між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами встановлюються коефіцієнти коригування обсягу фінансових ресурсів на освіту, охорону здоров'я, культуру, соціальне забезпечення та інші галузі соціально-культурної сфери, утримання яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів.  
16. Порядок встановлення коефіцієнтів коригування затверджується Кабінетом Міністрів України.      Порядок встановлення коефіцієнтів коригування затверджується Кабінетом Міністрів України.  
17. Щорічно при розподілі міжбюджетних трансфертів між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами передбачаються фінансові ресурси на розвиток закладів бюджетної сфери населених пунктів, яким надано статус гірських, у розмірі не менше 20 відсотків обсягу загального фонду місцевих бюджетів, з яких фінансуються ці заклади".      Щорічно при розподілі міжбюджетних трансфертів між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами передбачаються фінансові ресурси на розвиток закладів бюджетної сфери населених пунктів, яким надано статус гірських, у розмірі не менше 20 відсотків обсягу загального фонду місцевих бюджетів, з яких фінансуються ці заклади".  
18. 3. У статті 6:      3. У статті 6:  
19. 1) частину першу доповнити абзацами другим і третім такого змісту:      1) частину першу доповнити абзацами другим і третім такого змісту:  
20. "У законі про Державний бюджет України щорічно передбачаються бюджетні призначення на компенсацію суб'єктам господарювання, які здійснюють господарську діяльність на території населених пунктів, яким надано статус гірських, витрат, пов'язаних з виплатою надбавок до заробітної плати.   -4- Президент України
 Пунктом 1 статті 3 розділу І Закону передбачається, що в законі про Державний бюджет України мають щорічно передбачатися бюджетні призначення на компенсацію суб'єктам господарювання, які здійснюють господарську діяльність на території населених пунктів, яким надано статус гірських, витрат, пов'язаних з виплатою надбавок до заробітної плати. Такий підхід не відповідає статті 4 Закону України "Про оплату праці", за якою бюджет є джерелом коштів для оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, на оплату ж праці працівників госпрозрахункових підприємств спрямовується частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Крім того, відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про оплату праці" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.  		Відхилено   "У законі про Державний бюджет України щорічно передбачаються бюджетні призначення на компенсацію суб'єктам господарювання, які здійснюють господарську діяльність на території населених пунктів, яким надано статус гірських, витрат, пов'язаних з виплатою надбавок до заробітної плати.  
21. Порядок надання компенсації суб'єктам господарювання всіх форм власності, які здійснюють господарську діяльність на території населених пунктів, яким надано статус гірських, витрат, пов'язаних з виплатою надбавок до заробітної плати, затверджується Кабінетом Міністрів України";      Порядок надання компенсації суб'єктам господарювання всіх форм власності, які здійснюють господарську діяльність на території населених пунктів, яким надано статус гірських, витрат, пов'язаних з виплатою надбавок до заробітної плати, затверджується Кабінетом Міністрів України";  
22. 2) частину другу викласти в такій редакції:      2) частину другу викласти в такій редакції:  
23. "2. Розмір державних пенсій та всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює або проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків, але розмір надбавок має становити не менше 20 відсотків прожиткового мінімуму";   -5- Президент України
 Законом пропонується також установити, що розмір державних пенсій та всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює або проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків, але розмір надбавок має становити не менше 20 відсотків прожиткового мінімуму (пункт 2 статті 3 розділу І). Це потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, джерел покриття яких Законом, що розглядається, усупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України не визначено, а також призведе до необгрунтованого підвищення розміру пенсій особам, які не набули права на одержання пенсії мінімального розміру  		Відхилено   "2. Розмір державних пенсій та всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює або проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків, але розмір надбавок має становити не менше 20 відсотків прожиткового мінімуму";  
24. 3) доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:   -6- Президент України
 Пунктом 3 статті 3 розділу І Закону передбачається доповнити статтю 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" положеннями щодо прийому громадян, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, на навчання до державних вищих навчальних закладів, професійно-технічних навчальних закладів та на курси для професійного навчання поза конкурсом з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і гарантованою виплатою підвищеної на 50 відсотків стипендії незалежно від місця навчання на території України. Таке положення не відповідає статті 53 Конституції України та статті 4 Закону України "Про вищу освіту", відповідно до яких громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі, а також статті 42 Закону України "Про освіту", якою визначено, що прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до їх здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання. Крім того, зазначений підхід не відповідає частині першій статті 5 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", згідно з якою статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території гірського населеного пункту, надається громадянам, які постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті.  		Враховано частково   3) доповнити частиною третьою такого змісту:  
25. "3. Прийом громадян, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, на навчання до державних вищих навчальних закладів, професійно-технічних навчальних закладів та на курси для професійного навчання здійснюється поза конкурсом з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і гарантованою виплатою підвищеної на 50 відсотків стипендії незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні загальноосвітні школи та професійно-технічні навчальні заклади з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих навчальних закладів за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах за рахунок держави.       
26. 4. Плата за навчання студентам державних вищих навчальних закладів, які навчаються за контрактною формою навчання і мають статус особи, що проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, зменшується на 50 відсотків".   -7- Президент України
 Статтею 3 розділу І Закону передбачається доповнити статтю 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" частиною четвертою, яка передбачає зменшення на 50 відсотків плати за навчання для студентів державних вищих навчальних закладів, які навчаються за контрактною формою навчання і мають статус особи, що проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського. Надання таких пільг для зазначеної категорії студентів контрактної форми навчання не відповідає конституційним принципам рівності прав громадян та недопустимості привілеїв чи обмежень за ознаками місця проживання (статті 21 і 24 Конституції України  		Відхилено   3. Плата за навчання студентам державних вищих навчальних закладів, які навчаються за контрактною формою навчання і мають статус особи, що проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, зменшується на 50 відсотків".  
27. 4. Доповнити статтею 7 такого змісту:      4. Доповнити статтею 7 такого змісту:  
28. "Стаття 7. Пільги громадянам, які працювали в гірських населених пунктах до надання останнім статусу гірських      "Стаття 7. Пільги громадянам, які працювали в гірських населених пунктах до надання останнім статусу гірських  
29. Особи, які не проживають постійно в гірських населених пунктах, але працювали в них до надання останнім статусу гірських безперервно не менше 10 років і отримують державну пенсію, нараховану із заробітної плати за цей період часу (за умови, що остання нараховувалася без урахування особливих умов праці), мають право на перерахунок пенсій із вказаної заробітної плати, збільшеної на 20 відсотків.   -8- Президент України
 Законом, що надійшов на підпис, пропонується доповнити Закон "Про статус гірських населених пунктів в Україні" статтею 7, згідно з якою особи, які не проживають постійно в гірських населених пунктах, але працювали в них до надання останнім статусу гірських безперервно не менше 10 років і отримують державну пенсію, нараховану із заробітної плати за цей період часу (за умови, що остання нараховувалася без урахування особливих умов праці), мають право на перерахунок пенсій із вказаної заробітної плати, збільшеної на 20 відсотків. Особам, які не проживають постійно в гірських населених пунктах, але працювали в них до надання останнім статусу гірських та продовжують працювати, при нарахуванні пенсії враховується заробітна плата за попередні роки (до надання статусу гірського населеного пункту) із збільшенням на 20 відсотків. Це положення Закону також не відповідає зазначеним статтям 21 і 24 Основного Закону України, суперечить основним принципам загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Зокрема, відповідно до статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються лише суми виплат (доходу), з яких фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України. Виходячи з викладеного, пропонується Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" відхилити.  		Відхилено   Особи, які не проживають постійно в гірських населених пунктах, але працювали в них до надання останнім статусу гірських безперервно не менше 10 років і отримують державну пенсію, нараховану із заробітної плати за цей період часу (за умови, що остання нараховувалася без урахування особливих умов праці), мають право на перерахунок пенсій із вказаної заробітної плати, збільшеної на 20 відсотків.  
30. Особам, які не проживають постійно в гірських населених пунктах, але працювали в них до надання останнім статусу гірських та продовжують працювати, при нарахуванні пенсії враховується заробітна плата за попередні роки (до надання статусу гірського населеного пункту) із збільшенням на 20 відсотків".      Особам, які не проживають постійно в гірських населених пунктах, але працювали в них до надання останнім статусу гірських та продовжують працювати, при нарахуванні пенсії враховується заробітна плата за попередні роки (до надання статусу гірського населеного пункту) із збільшенням на 20 відсотків".  
31. ІІ. Прикінцеві положення      ІІ. Прикінцеві положення  
32. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2007 року.      1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року..  
33. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити порядок:      2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити порядок:  
34. встановлення коефіцієнтів коригування;      встановлення коефіцієнтів коригування;  
35. надання державної компенсації суб'єктам господарювання, які здійснюють господарську діяльність на території населених пунктів, що мають статус гірських, витрат, пов'язаних з виплатою надбавок до заробітної плати;       
36. надання посвідчень громадянам, які постійно працюють або несуть службу на лісогосподарських підприємствах, гідрометеорологічних станціях, заставах, в обсерваторіях, інших об'єктах, що розташовані поза межами населених пунктів у місцевостях, що відповідають критеріям, передбаченим цим Законом.      надання посвідчень громадянам, які постійно працюють або несуть службу на лісогосподарських підприємствах, гідрометеорологічних станціях, заставах, в обсерваторіях, інших об'єктах, що розташовані поза межами населених пунктів у місцевостях, що відповідають критеріям, передбаченим цим Законом.  
37. Голова Верховної Ради       
38. України В.ЛИТВИН       
39. м. К и ї в       
40. 4 квітня 2006 року       
41. № 3596 (ІV