Кількість абзаців - 12 Таблиця поправок


Про внесення змін до Закону України "'Про захист населення від інфекційних хвороб"(щодо контролю безпечності та якості медичних імунобіологічних препаратів) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
Закон України
Про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 29, ст. 228) такі зміни:
 		    Проект
Закон України
Про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 29, ст. 228; 2003 р., № 38, ст. 321; 2007 р., № 22, ст. 294) такі зміни:
 
1.
 		 -1- 1. Абзаци п‘ятнадцятий і вісімнадцятий
статті 1 викласти в такій редакції:
 		Враховано   1. Абзаци п‘ятнадцятий і вісімнадцятий статті 1 викласти в такій редакції:
 
2.
 		 -2- Бахтеєва Т.Д.
 визначення терміну «календар профілактичних щеплень» викласти в такій редакції:
«Національний календар профілактичних щеплень (далі – Національний календар щеплень) – нормативно-правовий акт, #102082
 		Враховано   «Національний календар профілактичних щеплень (далі – Національний календар щеплень) – нормативно-правовий акт, прийнятий спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, що встановлює вікові групи та оптимальні строки проведення обов’язкових профілактичних щеплень, яким підлягають громадяни України»;
 
3.
 		 -3- Пєрєдєрій В.Г.
 визначення терміну «медичні імунобіологічні препарати» викласти в такій редакції:
«медичні імунобіологічні препарати – вакцини, анатоксини, імуноглобуліни, сироватки, бактеріофаги, інші лікарські засоби, діагностичні засоби, що застосовуються в медичній практиці з метою діагностики та специфічної профілактики та лікування інфекційних хвороб»
 		Враховано   «медичні імунобіологічні препарати – вакцини, анатоксини, імуноглобуліни, сироватки, бактеріофаги, інші лікарські засоби, діагностичні засоби, що застосовуються в медичній практиці з метою діагностики, специфічної профілактики та лікування інфекційних хвороб».
 
4.
 		 -4- Бахтеєва Т.Д.
 У частині другій статті 8, у частинах першій та другій статті 15 слова «календаря щеплень» та «календарем щеплень» замінити словами відповідно «Національного календаря щеплень», та «Національним календарем щеплень».
 		Враховано   2. У частині другій статті 8, у частинах першій і другій статті 15 слова «календаря щеплень» та «календарем щеплень» замінити відповідно словами «Національного календаря щеплень» та «Національним календарем щеплень».
 
5. У статті 12:
 		 -5- Бахтеєва Т.Д.
Пєрєдєрій В.Г.
Григорович Л.С.
Гайдаєв Ю.О.
Карпук В.Г.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Карпук В.Г.
Корж В.П.
 Статтю 12 викласти в такій редакції:
«Стаття 12. профілактичні щеплення
Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, епідемічного паротиту, краснухи, поліомієліту, правця, гепатиту В, туберкульозу, сказу (за епідемічними показаннями) і включаються до Національного календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від роботи. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об'єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Служби безпеки України.
Відсутність обов’язкових профілактичних щеплень, включених до Національного календаря щеплень і обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями, тягне за собою:
тимчасову відмову громадянам у прийнятті до навчальних, оздоровчих закладів, організованих колективів у разі наявності загрози поширення небезпечних інфекційних захворювань;
відмову громадянам у прийнятті на роботи, пов’язані з високим ризиком зараження та (або) поширення ними інфекційних хвороб, за переліком професій, виробництв та організацій, передбачених частиною другою цієї статті.
Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку та зобов'язані надати особам, яким проводиться щеплення або їх законним представникам, об'єктивну інформацію про мету щеплень, очікувані результати, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації. Особам віком до чотирнадцяти років чи визнаним у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації та за згодою об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження – засвідчити це актом у присутності свідків.
Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов‘язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів”.
Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
3. У статті 13:
3. У статті 13:
 		Враховано   3. Статтю 12 викласти в такій редакції:
«Стаття 12. Профілактичні щеплення
 
6. а) частину першу викласти в такій редакції:
«профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, гепатиту В, інфекцій, спричинених Наеmорhіlus іnfluеnzае типу b, туберкульозу, сказу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень».
 		    Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, епідемічного паротиту, краснухи, поліомієліту, правця, гепатиту В, туберкульозу, а також проти сказу (за епідемічними показаннями) є обов’язковими і включаються до Національного календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від роботи. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об'єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки України.
Відсутність обов’язкових профілактичних щеплень, включених до Національного календаря щеплень, і обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями тягне за собою:
тимчасову відмову громадянам у прийнятті до навчальних, оздоровчих закладів, організованих колективів у разі наявності загрози поширення небезпечних інфекційних хвороб;
відмову громадянам у прийнятті на роботи, пов’язані з високим ризиком зараження та (або) поширення ними інфекційних хвороб, за переліком професій, виробництв та організацій, передбаченим частиною другою цієї статті.
Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку та зобов'язані надати особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам об'єктивну інформацію про мету щеплення, очікувані результати, наслідки відмови від щеплення та можливі поствакцинальні ускладнення.
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації. Особам віком до чотирнадцяти років чи визнаним у встановленому законом порядку недієздатними профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації та за згодою об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов’язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження – засвідчити це актом у присутності свідків.
Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов‘язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів.
Медичні протипоказання, строки та порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я».
 
7. 2. У статті 13:
 		       
8. а) частину першу після слів «в установленому законодавством порядку» доповнити словами «які в обов’язковому порядку пройшли клінічні випробування в Україні».
 		 -6- Пєрєдєрій В.Г.
 1)частину першу залишити в редакції чинного Закону.
 		Відхилено   4. Частину першу статті 13 доповнити словами «які в обов’язковому порядку пройшли клінічні випробування в Україні».
 
9. б) частину третю викласти в такій редакції:
«державний контроль за якістю, ефективністю, безпечністю та правильністю застосування вітчизняних та зарубіжних медичних імунобіологічних препаратів здійснюється національним органом контролю з питань медичних імунобіологічних препаратів у порядку, встановленому законодавством щодо лікарських засобів».
 		 -7- Пєрєдєрій В.Г.
 2) частину третю залишити в редакції чинного Закону.
 		Враховано      
10. в) частину п’яту після слів «з питань охорони здоров’я» доповнити словами «та національний орган контролю з питань медичних імунобіологічних препаратів».
 		 -8- Бахтеєва Т.Д.
 3) частину п’яту залишити в редакції чинного Закону.
 		Враховано      
11. ІІ. Прикінцеві положення
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Кабінету Міністрів України у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

   ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.