Кількість абзаців - 234 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. Закон України
 		    Закон України
 
2. Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву   -1- Сербін Ю.С.
 У назві законопроекту слово «законів» замінити словами «законодавчих актів».
 		Враховано   Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву
 
3. Верховна рада України постановляє:   -2- Горбаль В.М.
 Здійснити у проекті Закону техніко-юридичні правки.
 		Враховано   Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести такі зміни до Закону України „Про планування і забудову територій» (Відомості Верховної Ради, 2000, N 31, ст.250):
 		 -3- Радовець А.А.
Одарченко Ю.В.
Потапчук М.Л.
Сербін Ю.С.
 Преамбулу Закону України «Про планування і забудову територій»викласти у такій редакції:
«Цей Закон встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.»
 		Враховано   І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
10. У Законі України „Про планування і забудову територій» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 31, ст. 250; 2006 р., № 43, ст. 412; 2007 р., № 9, ст. 70, № 21, ст. 287, № 34, ст. 444):
1) преамбулу викласти в такій редакції:
«Цей Закон встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів»;
 
5. 1. У статті 1 після абзацу сімнадцятого доповнити новими абзацами вісімнадцятим - двадцять першим, виклавши їх у такій редакції:
 		 -4- Пудов Б.М.
 Частину першу розділу І доповнити частиною такого змісту:
«Абзаци четвертий та дев’ятий статті 1 викласти у такій редакції:
«містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій і з урахуванням якої визначається цільове призначення земель;
детальний план території - містобудівна документація, яка визначає зонування територій, розташування червоних ліній, інших ліній регулювання забудови, зон, де встановлені планувальні обмеження, розміщення та функціональне призначення об’єктів містобудування, види забудови для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів;»
 		Враховано редакційно   2) у статті 1:
абзаци четвертий та дев’ятий викласти в такій редакції:
«містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель»;
«детальний план території - містобудівна документація, що визначає зонування територій, розташування червоних ліній, інших ліній регулювання забудови, зон, у яких встановлюються планувальні обмеження, розміщення та функціональне призначення об’єктів містобудування, види забудови для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів»;
доповнити абзацами вісімнадцятим – двадцять третім такого змісту:
 
6. «містобудівне обґрунтування - документ встановленої форми, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, положень містобудівної документації та на підставі техніко-економічних розрахунків визначені містобудівні умови та обмеження щодо об’єкта будівництва (забудови земельної ділянки), обов’язкові для врахування при проектуванні цього об’єкта;
 		 -5- Рибак В.В.
 Абзац другий частини першої розділу І викласти у такій редакції:
«містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якій відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації, визначаються містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (об’єкта будівництва), обов’язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об’єкта»
 		Враховано   «містобудівне обґрунтування – вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об’єкта будівництва), обов’язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об’єкта;
 
    -6- Сербін Ю.С.
 Абзац другий частини першої розділу І викласти у такій редакції:
«містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якій обґрунтовується необхідність внесення змін до затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови та визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки».
 		Враховано частково    
    -7- Горбаль В.М.
 В абзаці другому частини першої розділу І після слова «встановленої» доповнити словами «спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування»;
 		Відхилено    
7. намір забудови (земельної ділянки, території, намір будівництва) - конкретні пропозиції фізичної або юридичної особи, проект рішення органу місцевого самоврядування відповідно до його компетенції про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або про надання земельних ділянок під будь-який вид забудови;
 		 -8- Сербін Ю.С.
 Абзац третій частини першої розділу І викласти у такій редакції: «намір забудови (земельної ділянки, території) – заява (клопотання) фізичної або юридичної особи, встановленої форми, подана у встановленому законодавством порядку щодо забудови земельної ділянки або певної території із зазначенням призначення будівлі, споруди (будівель, споруд) та орієнтовних характеристик забудови»
 		Враховано редакційно   намір забудови (земельної ділянки, території) – заява (клопотання) фізичної або юридичної особи, подана у встановленому законодавством порядку щодо забудови земельної ділянки або певної території із зазначенням призначення будівлі, споруди та орієнтовних характеристик забудови;
 
    -9- Горбаль В.М.
 В абзаці третьому частини першої розділу І щодо змін до Закону України «Про планування і забудову територій» слово «конкретні» вилучити, після слів «юридичної особи» доповнити словами: «у вигляді заяви до відповідного органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування, у якій зазначено призначення будівлі, споруди (будівель, споруд) та орієнтовні характеристики забудови,»
 		Враховано частково    
8. замовник (забудовник) - фізична або юридична особа, яка має намір забудови і отримала в порядку, встановленому цим Законом, містобудівні умови та обмеження щодо об’єкта будівництва (забудови земельної ділянки);
 		 -10- Горбаль В.М.
 Абзац четвертий частини першої розділу І викласти в наступній редакції: «Замовник – фізична або юридична особа, яка згідно із договором укладеним із забудовником отримала функції замовника будівництва;»
 		Враховано частково   замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування;
 
    -11- Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу розділу І абзацом п’ятим в такій редакції: «Забудовник - фізична або юридична особа, яка отримала права на земельну ділянку під забудову, має намір забудови і отримала в порядку, встановленому цим Законом, містобудівні умови та обмеження щодо об’єкта будівництва (забудови земельної ділянки);
 		Відхилено    
9. громадське обговорення - процедура, спрямована на врахування законних інтересів територіальних громад, юридичних та фізичних осіб, громадських організацій щодо планування і забудови територій відповідно до вимог цього Закону.»
 		 -12- Гривковський В.О.
 Абзац п’ятий частини першої розділу І викласти в такій редакції:
"громадське обговорення – процедура, спрямована на врахування законних інтересів територіальних громад, фізичних та юридичних осіб, які є власниками або землекористувачами суміжних територій, при плануванні і забудові територій відповідно до вимог цього Закону.
 		Враховано редакційно   громадське обговорення – процедура, спрямована на врахування законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави при плануванні і забудові територій, відповідно до вимог цього Закону;
громадські слухання – форма громадського обговорення проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови;
погоджувальна комісія – комісія, що утворюється під час проведення громадських слухань для розгляду пропозицій (зауважень) фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави до проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови і для прийняття узгоджених рішень»;
3) частину шосту статті 3 викласти в такій редакції:
«Проведення експертизи містобудівної і проектної документації здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України»;
 
    -13- Щербань А.В.
 Абзац четвертий частини першої розділу І викласти у такій редакції:
«Громадське обговорення – процедура, спрямована на врахування законних інтересів територіальних громад щодо планування і забудови територій відповідно до вимог цього Закону.»
 		Враховано редакційно    
    -14- Радовець А.А.
Одарченко Ю.В.
Потапчук М.Л.
 У статті 1 після абзацу двадцять першого доповнити новими абзацами двадцять другим – двадцять п’ятим такого змісту:
громадське обговорення – процедура, спрямована на врахування законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави при плануванні і забудові територій відповідно до вимог цього Закону;
громадське слухання – форма громадського обговорення відповідного проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови;
погоджувальна комісія – комісія, яка утворюється під час проведення громадських слухань для розгляду пропозицій (зауважень) фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави до відповідного проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови і прийняття узгоджених рішень.
 		Враховано редакційно    
    -15- Сербін Ю.С.
 У розділі І у статті 1 після абзацу двадцять першого доповнити новими абзацами двадцять другим – двадцять п’ятим такого змісту:
«громадське обговорення – процедура, спрямована на врахування законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави при плануванні і забудові територій відповідно до вимог цього Закону;
громадське слухання – форма громадського обговорення відповідного проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови;
погоджувальна комісія – комісія, яка утворюється під час проведення громадських слухань для розгляду пропозицій (зауважень) фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави до відповідного проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови і прийняття узгоджувальних рішень.
 		Враховано редакційно    
    -16- Сербін Ю.С.
 Частину першу статті 1 розділу І доповнити абзацами такого змісту:
«об’єкти загальноміського значення – соціально-культурні, торговельно-побутові об’єкти;
суміжні території – території, що безпосередньо межують із територією, для якої здійснюється планування або розробляються правила забудови»;
 		Відхилено    
    -17- Пудов Б.М.
 Частину першу розділу І доповнити частиною такого змісту:
«Частину шосту статті 3 викласти у такій редакції:
«Проведення експертизи містобудівної документації і проектної документації здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано    
10. 2.Статті 8 та 18 виключити.
 		 -18- Сербін Ю.С.
 Після частини другої розділу І доповнити новою частиною такого змісту:
«3) у абзаці п’ятому частини другої статті 12 слова «надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування» - виключити.
 		Враховано   4) статтю 8 виключити;
5) в абзаці п’ятому частини другої статті 12 слова «надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування» виключити;
6) абзац третій частини першої статті 13 доповнити словами «містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок»;
7) статтю 18 виключити;
 
    -19- Пудов Б.М.
 Частину першу розділу І доповнити частиною такого змісту:
«Абзац третій частини першої статті 13 доповнити словами «містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок»
 		Враховано    
11. 3.Статтю 21 викласти у новій редакції:
 		    8) статтю 21 викласти в такій редакції:
 
12. «Стаття 21. Регіональні правила забудови
 		    «Стаття 21. Регіональні правила забудови
 
13. Регіональні правила забудови розробляються в установленому порядку на основі типових регіональних правил забудови, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
 		 -20- Рибак В.В.
 У абзаці третьому частини третьої розділу І слова «в установленому порядку» виключити.
 		Враховано   Регіональні правила забудови розробляються на основі типових регіональних правил забудови, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
 
14. Затвердження регіональних правил забудови після погодження з відповідними органами містобудування та архітектури, землевпорядними, природоохоронними, санітарними та іншими органами відповідно до їх повноважень, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами і підлягають оприлюдненню через засоби масової інформації.
 		 -21- Рибак В.В.
 Абзац четвертий частини третьої розділу І викласти у такій редакції:
«Регіональні правила забудови після їх погодження з відповідними органами містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, по земельних ресурсах, природоохоронними, санітарно-епідеміологічними органами, затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами. Затверджені регіональні правила забудови підлягають оприлюдненню через відповідні регіональні засоби масової інформації.»
 		Враховано   Регіональні правила забудови після їх погодження з відповідними органами містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, земельних ресурсів, природоохоронними, санітарно-епідеміологічними органами затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами. Затверджені регіональні правила забудови підлягають оприлюдненню через регіональні засоби масової інформації.
 
    -22- Яворівський В.О.
 В абзаці четвертому пункту 3 частини І законопроекту після слів "містобудування та архітектури" додати через кому "охорони культурної спадщини".
 		Враховано    
15. Регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування на території відповідного регіону за винятком населених пунктів, для яких рішенням сільських, селищних, міських рад затверджені місцеві правила забудови цих населених пунктів відповідно до статті 22 цього Закону».
 		    Регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування на території відповідного регіону, за винятком населених пунктів, для яких рішенням сільських, селищних, міських рад затверджені місцеві правила забудови цих населених пунктів відповідно до статті 22 цього Закону»;
 
16. 4.У частині дванадцятій статті 22 слова «надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування» замінити словами «об’єктів містобудування, надання вихідних даних для їх проектування, врахування при цьому громадських і приватних інтересів, в тому числі шляхом проведення громадського обговорення, «.
 		 -23- Рибак В.В.
 Частину четверту розділу І викласти у такій редакції: «Місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розташування об'єктів містобудування, надання вихідних даних для їх проектування, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття об'єктів містобудування в експлуатацію»
 		Враховано частково   9) частину дванадцяту статті 22 викласти в такій редакції:
«Місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розташування об'єктів містобудування та надання вихідних даних для їх проектування»;
 
17. 5.Статтю 23 викласти у новій редакції:
 		    10) статті 23 і 24 викласти в такій редакції:
 
18. « Стаття 23. Забудова територій.
 		    «Стаття 23. Забудова територій
 
19. Забудова територій полягає у розміщенні та здійсненні будівництва нових об’єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).
 		 -24- Рибак В.В.
 Після абзацу третього частини п’ятої розділу І (зміни до статті 23) доповнити новими абзацами наступного змісту:
«Розміщення об’єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.
За відсутності місцевих правил забудови та при намірах забудови за межами населених пунктів містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок, в тому числі передбачених для продажу на земельних торгах, встановлюються за рішенням відповідної ради на підставі містобудівного обґрунтування та із застосуванням громадського обговорення.
Суб’єкти містобудування зобов’язані додержуватись містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об’єкта містобудування.»
 		Враховано редакційно   Забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об’єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).
Розміщення об’єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.
За відсутності місцевих правил забудови та при намірах забудови за межами населених пунктів містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, у тому числі передбачених для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке підлягає громадському обговоренню.
Суб’єкти містобудування зобов’язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об’єкта містобудування.
 
20. Місцевими органами виконавчої влади або виконавчими органами місцевого самоврядування здійснюються заходи щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог статті 25 цього Закону.
 		    Місцеві органи виконавчої влади або виконавчі органи місцевого самоврядування вживають заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог статті 25 цього Закону.
 
21. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється в процесі забудови територій суб’єктами господарської діяльності згідно з вимогами законодавства, державних стандартів, будівельних та інших норм та у відповідності до затвердженої проектної документації. Знесення в разі потреби при будівництві об‘єктів існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
 		 -25- Рибак В.В.
 Абзац п’ятий частини п’ятої розділу І викласти у такій редакції:
«Будівництво об'єктів містобудування здійснюється суб’єктами господарської діяльності згідно з вимогами законодавства та у відповідності до затвердженої проектної документації.»
 		Враховано частково   Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.
 
    -26- Горбаль В.М.
 У частині 5 речення друге абзацу 4-го «Знесення в разі потреби при будівництві об’єктів існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.» виключити;
 		Враховано    
22. Знесення в разі потреби при будівництві об‘єктів існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
 		 -27- Гривковський В.О.
 Абзац шостий частини п’ятої розділу І після слів "будинків та споруд" доповнити словами ",які межують з цією ділянкою"
 		Відхилено Редакційна правка  При будівництві об‘єктів знесення (у разі потреби) існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
 
23. Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.»
 		 -28- Рибак В.В.
 У абзаці сьомому частини п’ятої розділу І після слів «здійснюється з урахуванням» доповнити словом «законних».
 		Враховано   Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
 
    -29- Горбаль В.М.
 У частині 5 абзац 6-й після слів «будинків і споруд» доповнити словами «,які межують з даною ділянкою.»
 		Відхилено    
24. 6.Доповнити Закон новою статтею 23-1, виклавши її у такій редакції:
 		 -30- Сербін Ю.С.
 Частину шосту розділу І законопроекту виключити.
 		Враховано      
25. «Стаття 23-1. Вибір місця розміщення (розташування) об‘єктів містобудування
 		       
26. Розміщення об’єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Вибір місця розміщення об’єктів здійснюється зазначеними органами відповідно до затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови.
 		       
27. Передача земельних ділянок у власність та надання у користування для розміщення будівництва здійснюється на конкурентних засадах відповідно до земельного законодавства.
 		       
28. Вимоги щодо використання земельних ділянок, запропонованих для земельних торгів, формулюються, виходячи з єдиних умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок, встановлених місцевими правилами забудови. В разі відсутності місцевих правил забудови містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок, запропонованих для земельних торгів, встановлюються рішенням відповідної ради на підставі містобудівного обґрунтування та із застосуванням громадського обговорення.
 		       
29. Фізичні та юридичні особи, які мають наміри забудови, що не відповідають умовам земельних торгів або не відповідають місцевим правилам забудови, затвердженій містобудівній документації, можуть звертатись до місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування із зверненням та відповідними обґрунтуваннями.
 		       
30. Місцевий орган виконавчої влади або виконавчий орган місцевого самоврядування в п’ятиденний строк з дня реєстрації звернення направляє його разом з матеріалами обґрунтувань на розгляд відповідного спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури, який за участю органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів в двотижневий термін готує і подає до місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування висновок щодо можливості внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки або щодо доцільності внесення змін до місцевих правил забудови, містобудівної документації.
 		       
31. В разі розгляду пропозицій щодо будівництва екологічно небезпечних об’єктів, комплексів будинків і споруд житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, а також громадських об‘єктів загальноміського значення місцевий орган виконавчої влади або виконавчий орган місцевого самоврядування може надати дозвіл на подовження терміну підготовки такого висновку, але не більше, ніж на два тижні.
 		       
32. На підставі цього висновку місцевий орган виконавчої влади або виконавчий орган місцевого самоврядування готує і з урахуванням громадських і приватних інтересів в порядку, встановленому цим Законом вносить на розгляд відповідної ради пропозиції (проекти рішень) щодо внесення змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови, містобудівних умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок.
 		       
33. В разі позитивного рішення місцевої ради, зазначеним органом відповідно до земельного законодавства забезпечується підготовка, в разі необхідності, рішень щодо вилучення земельних ділянок з користування (викупу для суспільних потреб), надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок заінтересованим фізичним та юридичним особам.»
 		       
34. 7.Статтю 24 викласти у новій редакції:
 		       
35. «Стаття 24. Порядок вирішення питань забудови території
 		    Стаття 24. Порядок вирішення питань забудови території
 
36. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до встановлених згідно з вимогами цього Закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
 		 -31- Горбаль В.М.
 У частині 7 в абзаці 2-му слово «власником» замінити словами «власниками та користувачами»
 		Враховано редакційно   Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.
 
37. Користувач земельної ділянки може здійснювати забудову цієї ділянки тільки за нотаріально засвідченою згодою її власника.
 		 -32- Сербін Ю.С.
 Абзаци четвертий, п’ятий та дев’ятий частини сьомої розділу І виключити.
 		Враховано      
    -33- Гривковський В.О.
 Абзац четвертий частини сьомої розділу І викласти в такій редакції:
"Користувач земельної ділянки може здійснювати забудову цієї ділянки тільки за згодою її власника. Така згода має бути викладена у письмовій формі (в тому числі в договорі на право користування земельною ділянкою, в листі власника земельної ділянки тощо). Вона може бути як беззастережною, так і містити певні законні обмеження для користувача".
 		Відхилено    
38. Рішення місцевої державної адміністрації, сільської, селищної чи міської ради про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення (будівництва) об'єкта містобудування, надане в порядку, визначеному земельним законодавством, та з дотриманням вимог цього Закону, є дозволом на забудову цієї ділянки.
 		       
39. Заінтересована особа, яка є власником або користувачем земельної ділянки, звертається до відповідного органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування із заявою щодо намірів забудови цієї земельної ділянки, у якій зазначає призначення будівлі, споруди (будівель, споруд) та орієнтовні характеристики забудови.
 		 -34- Горбаль В.М.
 У частині 7 в абзаці 5-му після словосполучення «користувачем земельної ділянки» доповнити словами «або володіє земельною ділянкою на інших правах,»
 		Відхилено   Замовник або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи.
 
    -35- Сербін Ю.С.
 Абзац шостий частини сьомої розділу І законопроекту викласти у новій редакції:
«Замовник або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (його виконавчого органу) із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, у якій зазначає призначення будівлі, споруди (будівель, споруд) та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути надані копії типових проектів будівництва або проектів повторного застосування.»
 		Враховано редакційно    
40. Орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів будівництва місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації і разі, якщо наміри будівництва відносяться до переважного виду забудови відповідної території, в двотижневий термін з моменту звернення надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту.
 		 -36- Сербін Ю.С.
 Абзац сьомий частини сьомої розділу І розділити на два абзаци, виклавши їх у такій редакції:
«Орган місцевого самоврядування (його виконавчий орган) визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.
У разі, якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, орган місцевого самоврядування (його виконавчий орган) в двотижневий термін з дня реєстрації звернення надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту.»
 		Враховано   Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.
У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту.
 
41. В разі, якщо наміри будівництва не відповідають вимогам законодавства, державним будівельним та іншим нормам, містобудівній документації або використанню території, встановленому місцевими правилами забудови, заявнику надається висновок щодо цієї невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів будівництва.
 		 -37- Сербін Ю.С.
 Абзац восьмий частини сьомої розділу І викласти у такій редакції:
«У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим місцевими правилами забудови, державним нормам, орган місцевого самоврядування (його виконавчий орган) протягом місяця з дня реєстрації звернення надає заявнику висновок щодо цієї невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.»
 		Враховано   У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим місцевими правилами забудови, державними нормами, орган місцевого самоврядування протягом місяця з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику висновок щодо цієї невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.
 
    -38- Горбаль В.М.
 У частині 7 в абзаці 7-му після слова «заявнику» доповнити словами «не пізніше одного місяця з дати надходження документації»
 		Враховано частково    
42. В разі, якщо наміри будівництва об’єкта віднесені місцевими правилами забудови до припустимих видів забудови відповідної території, заявнику надається висновок щодо необхідності застосування громадського обговорення намірів будівництва в порядку, встановленому зазначеними правилами.
 		       
43. За відсутності місцевих правил забудови або при намірах будівництва за межами населеного пункту орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевого самоврядування замість містобудівних умов і обмежень надає згоду на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта.
 		 -39- Сербін Ю.С.
 Після абзацу десятого частини сьомої розділу І доповнити наступними абзацами такого змісту:
«У разі якщо органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають намір забудови з власної ініціативи або з урахуванням пропозиції щодо намірів забудови вільних від забудови територій, внесених громадянами та юридичними особами, вони вправі доручити відповідному органу по земельних ресурсах та органу містобудування і архітектури внести пропозиції щодо відбору земельних ділянок.
Відбір земельних ділянок здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних та місцевих правил забудови.
У разі відсутності місцевих правил забудови та при намірах забудови за межами населених пунктів, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (його виконавчий) орган може доручити органу містобудування і архітектури виступити від свого імені замовником розробки містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта, яке, після погодження у встановленому порядку, підлягає громадському обговоренню.»
 		Враховано редакційно   За відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови земельної ділянки за межами населеного пункту відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику згоду на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта.
У разі якщо органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають намір забудови з власної ініціативи або з урахуванням пропозицій щодо намірів забудови вільних від забудови територій, внесених фізичними чи юридичними особами, вони вправі доручити відповідному органу земельних ресурсів і органу містобудування та архітектури внести пропозиції щодо добору земельних ділянок відповідно до земельного законодавства.
Добір земельних ділянок здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови.
У разі намірів будівництва з ініціативи органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за межами населених пунктів та за відсутності місцевих правил забудови вони можуть доручити відповідному органу містобудування і архітектури виконувати функції замовника з розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта, що підлягає громадському обговоренню.
 
44. Містобудівне обґрунтування підлягає погодженню з органами містобудування та архітектури, по земельних ресурсах, охорони природи культурної спадщини, санітарно-епідеміологічного нагляду, в разі необхідності - з іншими органами виконавчої влади місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня представлення містобудівного обґрунтування і незалежно один від одного.
 		 -40- Сербін Ю.С.
 Перше речення абзацу одинадцятого частини сьомої розділу І викласти у такій редакції:
«Містобудівне обґрунтування погоджується з відповідними органами містобудування та архітектури, по земельних ресурсах, охорони культурної спадщини, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом».
 		Враховано   Містобудівне обґрунтування погоджується з відповідними органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом. Свої висновки зазначені органи надають протягом місяця з дня подання на їх розгляд містобудівного обґрунтування незалежно один від одного.
 
    -41- Куровський І.І.
 У статті 24 розділу ІV Закону України «Про планування і забудову територій» в абзаці 9 частини 7 замінити слово: «двох» на «чотирьох».
 		Враховано редакційно    
    -42- Яворівський В.О.
 В абзаці одинадцятому пункту 7 частини І законопроекту вираз "охорони природи культурної спадщини" замінити виразом "охорони культурної спадщини".
 		Враховано    
45. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, викладені за встановленою формою у містобудівному обґрунтуванні, після його погодження та врахування результатів громадського обговорення намірів будівництва в порядку, встановленому у розділу V цього Закону, затверджуються рішенням відповідної місцевої ради.
 		 -43- Сербін Ю.С.
 Абзац дванадцятий частини сьомої розділу І викласти у такій редакції:
«Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, викладені у містобудівному обґрунтуванні, після його погодження та врахування результатів громадського обговорення в порядку, встановленому цим Законом, затверджуються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування.»
Після абзацу дванадцятого частини сьомої доповнити новими абзацами такого змісту:
«Замовник, який має наміри забудови, що не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (його виконавчого органу) з відповідними додатковими пропозиціями та обґрунтуваннями цих намірів.
Відповідний орган виконавчої влади або виконавчий орган місцевого самоврядування (його виконавчий орган) в п’ятиденний строк з дня реєстрації такого звернення направляє його разом з матеріалами обґрунтувань на розгляд відповідного органу містобудування та архітектури, який за участю органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, в двотижневий термін готує і подає до місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування (його виконавчого органу) висновок, який містить пропозиції щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, місцевих правил забудови, містобудівної документації. У разі розгляду пропозицій щодо будівництва екологічно небезпечних об’єктів, комплексів будинків і споруд різного призначення, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування (його виконавчим органом) може бути продовжено строк підготовки такого висновку, але не більше, ніж на два тижні.
На підставі зазначених у висновку пропозицій відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (його виконавчий орган) приймає рішення про відмову у внесенні змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови або про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта із застосуванням процедури проведення громадського обговорення.
Після проведення громадського обговорення містобудівного обґрунтування, яке містить пропозиції змін щодо містобудівної документації, місцевих правил забудови. містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (його виконавчий орган) приймає відповідне рішення.»
 		Враховано редакційно   Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, викладені в містобудівному обґрунтуванні, після його погодження та врахування результатів громадського обговорення в порядку, встановленому цим Законом, затверджуються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування.
Замовник, який має наміри забудови, що не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з додатковими пропозиціями та обґрунтуваннями цих намірів.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у п’ятиденний строк з дня реєстрації такого звернення направляє його разом з матеріалами обґрунтувань на розгляд відповідного органу містобудування та архітектури, який за участю органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів у двотижневий строк готує і подає до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування висновок, який містить пропозиції щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, місцевих правил забудови, містобудівної документації. У разі розгляду пропозицій щодо будівництва екологічно небезпечних об’єктів, комплексів будинків і споруд різного призначення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування може бути продовжено строк підготовки такого висновку, але не більше ніж на два тижні.
На підставі зазначених у висновку пропозицій орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про відмову у внесенні змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови або про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта із застосуванням процедури проведення громадського обговорення.
За результатами громадського обговорення містобудівного обґрунтування, на підставі пропозицій стосовно внесення змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення.
 
46. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані відповідно до частини третьої цієї статті або затверджені рішенням місцевої ради, є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об’єкту (об’єктів) забудови земельної ділянки та здійснення цього проектування.
 		    Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані відповідно до частини четвертої цієї статті або затверджені рішенням відповідної місцевої ради, є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об’єкту (об’єктів) забудови земельної ділянки та здійснення цього проектування.
 
47. Розміщення тимчасових споруд та реклами здійснюється в порядку, встановленому регіональними або місцевими правилами забудови.»
 		 -44- Рибак В.В.
 У абзаці чотирнадцятому частини сьомої розділу І слова «регіональними або місцевими правилами забудови» замінити словом «законодавством»
 		Враховано   Розміщення тимчасових споруд та реклами здійснюється в порядку, встановленому законодавством»;
11) статтю 24-1 виключити;
 
    -45- Горбаль В.М.
 У частині 7 доповнити абзацом 14-м та 15-м у наступній редакції:
«Заінтересована особа, яка є власником, користувачем земельної ділянки або має земельну ділянку на інших правах, має право на знесення об’єкту містобудування, розташованого на земельній ділянці, з дотриманням наступних умов:
- експертно встановлений аварійний стан об’єкту або загроза обвалу, або якщо граничний строк експлуатації об’єкту закінчився або знос основних конструкційних елементів становить не менше 60 відсотків;
- компенсація вартості об’єкту власнику (ам) згідно експертної оцінки або надання приміщень для відселення;
- згоди більш як 10% (десяти відсотків) власників.
Відмова власників від переселення чи компенсацій є підставою для їх примусового відселення за рішенням суду.»
 		Відхилено    
    -46- Поляченко В.А.
 Статтю 24-1 виключити за умови прийняття пропозицій, викладених до статті 29.
 		Враховано    
48. 8.У статті 25:
 		 -47- Сербін Ю.С.
 Частину восьму (зміни до статті 25 Закону) доповнити новим абзацом такого змісту:
«У другому реченні частини першої статті 25 слово «забудовниками» замінити словом «замовниками».
 		Відхилено   12) у статті 25:
у частині першій:
перше речення після слів «є засобом» доповнити словами «її упорядкування шляхом»;
друге речення викласти в такій редакції: «Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і забезпечуватися одним або кількома інвесторами»;
 
    -48- Рибак В.В.
 Частину восьму розділу І доповнити новим абзацом такого змісту:
«У першому реченні частини першої статті 25 після слів «є засобом» доповнити словами «її упорядкування шляхом», а друге речення частини першої цієї ж статті викласти у такій редакції: «Комплексна забудова території може здійснюватись шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і може забезпечуватись одним або кількома інвесторами.»
 		Враховано редакційно    
49. 1)частину п’яту - виключити;
 		 -49- Куровський І.І.
 У статті 25 Закону України «Про планування і забудову територій» залишити чинну редакцію частини п’ятої: «Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, який був наданий замовнику до прийняття рішення про організацію комплексної забудови в межах визначеної території, може бути скасовано або змінено лише за згодою замовника органом, який надавав дозвіл.»
 		Відхилено Редакційна правка  частини п’яту та шосту виключити;
 
    -50- Горбаль В.М.
 Пункт 1-й частини 8 виключити
 		Відхилено    
    -51- Гривковський В.О.
 Пункт 1 частини восьмої розділу І вилучити, залишивши редакцію існуючого Закону «Про планування і забудову територій»
 		Відхилено    
50. 2) частини шостої після слів «проектної документації» додати словами «, але не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного частиною четвертою статті 27-1 цього Закону».
 		 -52- Сербін Ю.С.
 Пункт другий частини восьмої розділу І викласти у такій редакції:
«2) частину шосту – виключити.»
 		Враховано      
    -53- Куровський І.І.
 У статті 25 Закону України «Про планування і забудову територій» залишити чинну редакцію частини шостої: «Розмір коштів інвесторів, що залучаються на пайових засадах для упорядкування території комплексної забудови, визначається договорами між замовником та інвестором на підставі проектної документації».
 		Відхилено    
    -54- Рибак В.В.
 Пункт другий частини восьмої розділу І викласти у такій редакції:
«2) у частині шостій слово «замовником» замінити словами «органом місцевого самоврядування (його виконавчим органом)», а після слів «проектної документації» додати словами «, але не може перевищувати граничного розміру пайової участі, встановленого у статті 27-1 цього Закону».
 		Відхилено    
51. 9.Статтю 26 викласти у новій редакції:
 		    13) статті 26 і 27 викласти в такій редакції:
 
52. «Стаття 26. Дотримання регіональних та місцевих правил забудови
 		    «Стаття 26. Дотримання регіональних та місцевих правил забудови
 
53. Фізичні та юридичні особи, які мають намір забудови території, в тому числі будівництва окремих будівель і споруд (забудови земельних ділянок) в межах населеного пункту, здійснюють будівництво об‘єкта містобудування в порядку, встановленому місцевими правилами забудови цього населеного пункту.
 		 -55- Сербін Ю.С.
 Абзац третій частини дев’ятої викласти у такій редакції:
«Суб’єкти містобудування зобов’язані дотримуватись регіональних та місцевих правил забудови.»
 		Враховано   Суб’єкти містобудування зобов’язані дотримуватися регіональних та місцевих правил забудови.
 
54. Фізичні та юридичні особи мають право одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про переважні і допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки. Надання інформації про переважні і допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки здійснюється без згоди власника або користувача цієї земельної ділянки. Термін надання такої інформації встановлюється місцевими правилами забудови і не може перевищувати двох календарних тижнів.
 		    Фізичні та юридичні особи мають право одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про переважні і допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельної ділянки. Інформація про переважні і допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються без згоди власника або користувача цієї земельної ділянки. Строк надання такої інформації встановлюється місцевими правилами забудови і не може перевищувати двох календарних тижнів.
 
55. Відповідно до отриманої інформації фізичні та юридичні особи мають право виконувати передпроектні роботи та здійснювати проектування об’єктів містобудування.
 		 -56- Сербін Ю.С.
 Абзац п’ятий частини дев’ятої розділу І законопроекту виключити.
 		Враховано      
56. В разі відсутності місцевих правил забудови або в разі намірів будівництва за межами населеного пункту, питання забудови вирішуються в порядку, встановленому регіональними правилами забудови відповідно до вимог цього Закону.»
 		 -57- Сербін Ю.С.
 Абзац шостий частини дев’ятої розділу І – виключити.
 		Враховано      
57. Статтю 27 викласти у новій редакції:
 		       
58. «Стаття 27. Вихідні дані для проектування об’єкту
 		    Стаття 27. Вихідні дані для проектування об’єкта містобудування
 
59. Отримання вихідних даних для проектування об’єкту містобудування здійснюється фізичною чи юридичною особою, яка має намір забудови земельної ділянки. Отримання вихідних даних для проектування об’єкту не створює права на земельну ділянку і не означає отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
 		 -58- Сербін Ю.С.
 Частину першу запропонованої редакції статті 27 викласти у такій редакції:
«Фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування.»
 		Враховано   Фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування.
 
60. До складу вихідних даних входять:
 		    Основними складовими вихідних даних є:
 
61. містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
 		    містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
 
62. технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта;
 		    технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування;
 
63. завдання на проектування.
 		    завдання на проектування.
 
64. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки встановлюються місцевими правилами забудови населеного пункту залежно від місця її розташування на території цього населеного пункту і надаються виконавчим органом відповідної місцевої ради на звернення заінтересованої фізичної або юридичної особи в п’ятиденний строк.
 		 -59- Сербін Ю.С.
 Частину третю запропонованої редакції статті 27 викласти у такій редакції:
«Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються у порядку, встановленому статтями 23 та 24 цього Закону.»
 		Враховано   Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються в порядку, встановленому статтями 23 і 24 цього Закону.
 
65. При намірах будівництва за межами населеного пункту та у разі відсутності місцевих правил забудови містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки визначаються на підставі затвердженої містобудівної документації та техніко-економічних розрахунків у складі містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта будівництва і надаються заінтересованій особі після затвердження відповідною місцевою радою. Затвердження містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки здійснюється за результатами громадського обговорення відповідно до вимог цього Закону. Загальний термін розроблення і затвердження містобудівного обґрунтування з моменту звернення заінтересованої особи не повинен перевищувати чотирьох місяців.
 		 -60- Горбаль В.М.
 В реченні третьому абзацу 11 частини 9 слово «чотирьох» замінити словом «трьох»
 		Відхилено      
    -61- Сербін Ю.С.
 Частину четверту запропонованої редакції статті 27 виключити.
 		Враховано    
66. До складу містобудівних умов і обмежень забудови місцевими правилами забудови, містобудівним обґрунтуванням можуть включатися вимоги щодо відрахування коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються законодавством.
 		 -62- Сербін Ю.С.
 Друге речення частини п’ятої запропонованої редакції статті 27 виключити.
 		Враховано   У містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки згідно з місцевими правилами забудови, містобудівним обґрунтуванням можуть визначатися вимоги щодо відрахування коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
 
67. Вимоги до змісту та форми містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, які подаються на затвердження, а також вимоги до складу, змісту і порядку розроблення, погодження, фінансування та затвердження містобудівного обґрунтування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
 		 -63- Сербін Ю.С.
 Після частини шостої запропонованої редакції статті 27 доповнити частиною, виклавши її у такій редакції:
«Строк розроблення і погодження містобудівного обґрунтування, що містить містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, визначається договором та не повинен перевищувати трьох місяців.»
 		Враховано редакційно   Вимоги до змісту та форми містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що подаються на затвердження, а також вимоги до змісту і порядку розроблення, погодження, фінансування та затвердження містобудівного обґрунтування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
Строк розроблення і погодження містобудівного обґрунтування, що містить містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, визначається договором і не може перевищувати трьох місяців.
 
68. Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта після отримання містобудівних умов і обмежень забудови надаються юридичними особами (підприємствами, установами і організаціями), які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію. Перелік цих осіб встановлюється органом містобудування та архітектури для кожного конкретного об’єкта.
 		 -64- Сербін Ю.С.
 Частину сьому запропонованої редакції статті 27 викласти у такій редакції:
«Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування після отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, надаються юридичними особами, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію, протягом п’ятнадцятиденного строку з дня реєстрації цими особами відповідного клопотання замовника або уповноваженої ним особи. Перелік осіб, які надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування, встановлюється містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки.»
 		Враховано   Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування після отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки надаються юридичними особами, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію, у п’ятнадцятиденний строк з дня реєстрації відповідного клопотання замовника або уповноваженої ним особи. Перелік осіб, які надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування, встановлюється містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки.
 
69. При наданні технічних умов враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника (забудовника) до магістральних чи інших інженерних мереж знаходиться на межі земельної ділянки замовника (забудовника) або за згодою замовника (забудовника) на території цієї земельної ділянки. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником (забудовником) інженерних мереж або об’єктів поза межами його земельної ділянки, розмір відрахувань замовника (забудовника) до місцевого бюджету на розвиток соціальної та інженерної інфраструктури зменшується на суму пов’язаних з цим витрат.
 		 -65- Сербін Ю.С.
 Друге речення частини сьомої запропонованої редакції статті 27 виключити.
 		Відхилено едакційна правка Виключено слово у дужках «забудовника»  При наданні технічних умов враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж знаходиться на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території цієї земельної ділянки. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об’єктів поза межами його земельної ділянки, величина пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту зменшується на суму пов’язаних з цим витрат. Побудовані замовником інженерні мережі та/або об’єкти передаються на баланс відповідним підприємствам з їх утримання.
 
    -66- Поляченко В.А.
 Друге речення частини сьомої запропонованої редакції статті 27 викласти у такій редакції:
«Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж в межах земельної ділянки або поза межами його земельної ділянки, величина відрахувань замовника до місцевого бюджету на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури зменшується на суму пов’язаних з цим витрат».
 		Враховано редакційно    
    -67- Поляченко В.А.
 Частину сьому запропонованої редакції статті 27 доповнити третім реченням такого змісту:
«Побудовані замовником інженерні мережі та/або об’єкти передаються на баланс відповідним підприємствам по їх утриманню.»
 		Враховано    
70. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, надані забудовнику відповідно до місцевих правил забудови зберігають чинність до внесення відповідних змін у місцеві правила забудови але не менше двох років з моменту їх надання або до завершення будівництва цього об'єкта, якщо воно розпочато протягом двох років і триває не довше трьох років.
 		 -68- Сербін Ю.С.
 Частину дев’яту запропонованої законопроектом редакції статті 27 викласти у такій редакції:
«Вихідні дані на проектування об'єкта містобудування зберігають чинність не менше двох років або до завершення будівництва цього об'єкта, якщо воно розпочато протягом терміну дії вихідних даних, але не більше п'яти років».
 		Враховано частково   Вихідні дані об’єкта містобудування є чинними до завершення будівництва цього об’єкта, але не менше двох і не більше п’яти років.
 
    -69- Поляченко В.А.
 Частину дев’яту запропонованої законопроектом редакції статті 27 викласти у такій редакції:
«Вихідні дані об’єкта містобудування зберігають чинність до завершення будівництва цього об’єкта але не менше двох і не більше п’яти років».
 		Враховано    
71. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, затверджені рішенням місцевої ради, та технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта зберігають чинність не менше двох років з моменту їх надання або до завершення будівництва цього об'єкта, якщо воно розпочато протягом двох років, але не більше п’яти років. Забудовник має право звернутися до органу містобудування та архітектури, осіб, що надали технічні умови, з проханням подовжити термін дії вихідних даних.
 		 -70- Сербін Ю.С.
 Частину десяту запропонованої законопроектом редакції статті 27 викласти у такій редакції:
«Замовник має право звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (його виконавчого органу) а також до осіб, що надали технічні умови, з проханням продовжити термін дії вихідних даних. Розгляд питання подовження терміну дії вихідних даних здійснюється на основі мотивованого висновку спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.»
 		Враховано редакційно   Замовник має право звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а також до осіб, які надали технічні умови, з проханням продовжити строк дії вихідних даних. Рішення про продовження чи не продовження строку дії вихідних даних приймається на підставі мотивованого висновку спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.
 
72. Тривалість цього терміну може бути збільшена для об'єктів особливої складності, об'єктів з великими обсягами будівництва, а також за наявності під час цього будівництва особливих обставин за висновком спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.
 		 -71- Сербін Ю.С.
 Частину одинадцяту та перші два речення частини дванадцятої запропонованої законопроектом редакції статті 27 виключити.
 		Враховано      
73. В разі незгоди забудовника з наданими йому вихідними даними на проектування об’єкта, він має право звернутися до органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування з альтернативними пропозиціями щодо забудови його земельної ділянки, в тому числі зміни цільового призначення об’єкта, містобудівних умов і обмежень. Позитивне рішення щодо цих пропозицій може прийматися в порядку, встановленому місцевими або регіональними правилами забудови, виключно за результатами громадського обговорення. Зміни до вихідних даних протягом часу зберігання ними чинності можуть вноситися тільки за згодою замовника (забудовника).
 		    Зміни до вихідних даних протягом строку, встановленого частиною дев‘ятою цієї статті, можуть вноситися тільки за згодою замовника.
 
74. Організація розроблення містобудівного обґрунтування, його погодження, а також надання забудовнику вихідних даних у повному обсягу здійснюється на договірних засадах установою, організацією, уповноваженою на це органом виконавчої влади або місцевого самоврядування. Уповноважена установа організація для виконання своїх функції має право отримувати від імені забудовника від органів управління та інших підприємств, установ і організацій весь обсяг містобудівної, топографічної, інженерно-технічної інформації для підготовки вихідних даних у повному обсязі.
 		    Організація розроблення містобудівного обґрунтування, його погодження, а також отримання в інтересах замовника вихідних даних у повному обсязі може здійснюватися на договірних засадах з підприємством, установою чи організацією. Уповноважене підприємство, установа чи організація для виконання своїх функцій від імені замовника має право отримувати від органів влади та підприємств, установ і організацій весь обсяг відповідної містобудівної, топографічної, інженерно-технічної інформації.
 
75. Порядок надання вихідних даних для проектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		    Порядок надання вихідних даних для проектування об’єкта містобудування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
76. Своєчасне підведення магістральних чи інших інженерних мереж до межі земельної ділянки замовника (забудовника), а також збільшення їх пропускної спроможності здійснюються власниками цих мереж, а координуються та контролюються відповідним виконавчим органом місцевого самоврядування в межах його повноважень. В разі невиконання зобов’язань щодо підключення об’єкта до інженерних мереж у встановлений строк, їх власник несе відповідальність, передбачену законом.
 		 -72- Рибак В.В.
 У першому реченні частини п’ятнадцятої запропонованої редакції статті 27 слова «а координуються та контролюються відповідним виконавчим органом місцевого самоврядування в межах його повноважень» замінити словами «за договором, укладеним із замовником».
 		Враховано   Своєчасне підведення магістральних чи інших інженерних мереж до межі земельної ділянки замовника або за згодою замовника - на територію цієї земельної ділянки, а також збільшення їх пропускної спроможності здійснюються власниками цих мереж за договором, укладеним із замовником. У разі невиконання зобов’язань щодо підключення об’єкта до інженерних мереж у встановлений договором строк їх власник несе відповідальність, передбачену законом та договором.
 
    -73- Сербін Ю.С.
 У першому реченні частини чотирнадцятої запропонованої редакції статті 27 після слів «до межі земельної ділянки замовника» доповнити словами «або за згодою замовника - на території цієї земельної ділянки».
 		Враховано    
77. За відсутності місцевих правил забудови населеного пункту громадянам, які є власниками (користувачами) земельних ділянок у селах, селищах та містах районного значення, спеціально уповноважений орган з питань містобудування та архітектури замість вихідних даних, зазначених у частині другій цієї статті може надавати будівельний паспорт об'єкта містобудування. Перелік об'єктів містобудування, щодо яких застосовується така процедура, а також порядок надання будівельного паспорта встановлюються регіональними правилами забудови.»
 		    У разі відсутності місцевих правил забудови населеного пункту громадяни, які є власниками або користувачами земельних ділянок у селах, селищах та містах районного значення, замість вихідних даних, зазначених у частині другій цієї статті, можуть отримати у відповідному органі містобудування та архітектури будівельний паспорт об'єкта містобудування. Перелік об'єктів містобудування, щодо яких застосовується такий порядок, а також порядок надання будівельного паспорта встановлюються регіональними або місцевими правилами забудови»;
 
78. 10.Після статті 27 доповнити новою статтею 27-1, виклавши її у такій редакції:
 		    14) доповнити статтею 27-1 такого змісту:
 
79. «Стаття 27-1. Пайова участь замовників (забудовників) у створенні інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів
 		       
80. Замовник (забудовник), який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, може брати пайову участь, крім випадків, визначених частиною п'ятою цієї статті, у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури цього населеного пункту. Розмір та вид пайової участі замовника (забудовника) у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається умовами договору.
 		       
81. Пайова участь здійснюється замовником (забудовником) шляхом передачі відповідному органу місцевого самоврядування:
 		       
82. коштів на будівництво або побудованих об'єктів, створення яких визначено вимогами вихідних даних на проектування об'єкта містобудування;
 		       
83. коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури відповідної території;
 		       
84. робіт, необхідних для розвитку або реконструкції відповідної інфраструктури населеного пункту.
 		       
85. Граничний розмір пайової участі, визначеної частинами другої та третьою цієї статті, не може перевищувати:
 		 -74- Куровський І.І.
 У статті 27-1 розділу ІV Закону України «Про планування і забудову територій» в п. З термін «загальна вартість будівництва» пропонується визначати за нормативними документами Міністерства будівництва та архітектури України.
 		Відхилено      
86. 20 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта - для інженерних споруд та нежитлових будівель (крім будівель закладів культури та закладів освітнього, медичного і оздоровчого призначення);
 		 -75- Щербань А.В.
 У статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» «Пайова участь замовників (забудовників) у створенні інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів» показники «20 відсотків» та «10 відсотків» замінити відповідно на «10 відсотків» та «5 відсотків».
 		Відхилено      
87. 10 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків, будівель закладів культури та закладів освітнього, медичного і оздоровчого призначення.
 		       
88. Кошти замовників (забудовників) для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються у разі здійснення будівництва:
 		       
89. об'єктів будь-якого призначення за рахунок бюджетних коштів;
 		       
90. будинків житлового фонду соціального призначення;
 		 -76- Поляченко В.А.
 Абзац тринадцятий частини десятої розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;»
 		Враховано редакційно      
91. житлових будинків на земельних ділянках, придбаних на аукціоні, за умови включення до ціни придбання таких земельних ділянок вартості облаштування інженерними мережами;
 		       
92. об'єктів, які споруджуються замість тих, які постраждали внаслідок стихійного лиха або техногенних аварій.
 		 -77- Горбаль В.М.
 Підпункт четвертий абзацу 10 частини 10 викласти в наступній редакції:
«об'єктів, які споруджуються замість непридатних для використання та тих, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій або внаслідок знесення в зв’язку із загрозою обвалу; об’єктів, які споруджуються замість житлових будинків, що підлягають знесенню в зв’язку з реконструкцією.
 		Враховано частково      
    -78- Гривковський В.О.
 Абзац п’ятнадцятий частини десятої розділу І (стаття 27-1) викласти в такій редакції:
"об'єктів, які споруджуються замість непридатних для використання та тих, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій або внаслідок знесення в зв’язку із загрозою обвалу; об’єктів, які споруджуються замість житлових будинків, що підлягають знесенню в зв’язку з реконструкцією в межах загальних площ, що існували до реконструкції або знесення."
Після цього абзацу додати абзац:
"частини об’єктів будь-якого призначення, які передаються відповідним органам державної влади або місцевого самоврядування та частин будинків житлового фонду, яка буде використана для відселення мешканців з будинків, що підлягають реконструкції або знесенню."
 		Враховано частково    
93. Кошти, отримані органами місцевого самоврядування як пайова участь замовників (забудовників) об'єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.»
 		 -79- Сербін Ю.С.
 Статтю 27-1 викласти у такій редакції:
«Стаття 27-1. Пайова участь (внесок) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів
Створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів покладається на відповідні органи місцевого самоврядування.
Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті).
Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту це відрахування замовником коштів до відповідного місцевого бюджету органу місцевого самоврядування для забезпечення цим органом створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Пайова участь (внесок) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучається у разі здійснення будівництва:
об'єктів будь-якого призначення на замовлення відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів;
будинків житлового фонду соціального призначення;
об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на конкурсній основі;
об'єктів, які споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих, внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій.
Величина пайового внеску замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорові, укладеному із органом місцевого самоврядування (його виконавчим органом) відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування.
Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не повинен перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.
Граничний розмір пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не може перевищувати:
20 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення);
10 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення.
Органам місцевого самоврядування (їх виконавчим органам) забороняється вимагати від замовника будівництва виконувати будь-які послуги, в тому числі здійснювати будівництво об’єктів, та передавати матеріальні і нематеріальні активи, крім виду участі, встановленою цією статтею.
Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування (його виконавчим органом) звернення замовника про укладення договору на пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування з техніко-економічними показниками.
Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання та передує одержанню дозволу на виконання будівельних робіт.
Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є:
розмір пайового внеску;
терміни (графік) сплати пайового внеску;
відповідальність сторін.
Невід’ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця до планової здачі об’єкта містобудування в експлуатацію.
Кошти, отримані як участь замовників об'єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Спори, пов’язані із пайовою участю у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються у судовому порядку».
 		Враховано редакційно   «Стаття 27-1. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту
Створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.
Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
До пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються замовники у разі здійснення будівництва:
об'єктів будь-якого призначення на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів;
будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на конкурсній основі;
об'єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій.
Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування.
Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.
Граничний розмір пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не може перевищувати:
20 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель і необхідних інженерних мереж та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення);
10 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення з необхідними інженерними мережами та/або спорудами.
Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об’єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.
Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.
Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.
Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є:
розмір пайового внеску;
терміни (графік) оплати пайового внеску;
відповідальність сторін.
Невід’ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця до планової здачі об’єкта містобудування в експлуатацію.
Кошти, отримані як пайова участь (внесок) замовників об'єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Спори, пов’язані з пайовою участю у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються судом»;
 
94. 11.У статті 28:
 		       
95. 1)частини другої після слова «розроблення» додати слово «, погодження»;
 		    15) частину другу статті 28 після слова «розроблення» доповнити словом «погодження»;
 
96. 2)після частини другої доповнити новою частиною третьою такого змісту:
 		 -80- Волинець Є.В.
 Пункт другий частини 11 розділу І законопроекту виключити
 		Враховано      
97. «Проектна документація на будівництво об’єктів погоджується з підприємствами, установами та організаціями, які надали технічні умови, тільки у випадку неможливості виконання цих умов при проектуванні об’єкта.»
 		       
98. Частину третю вважати відповідно частиною четвертою.
 		 -81- Сербін Ю.С.
 Розділ І законопроекту доповнити частиною такого змісту:
«Закон України «Про планування і забудову територій» доповнити статтею 28-1, виклавши її у такій редакції:
«Стаття 28-1. Дозвіл на виконання підготовчих робіт
Дозвіл на виконання підготовчих робіт – це документ встановленої форми, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання робіт з підготовки земельної ділянки до будівництва об'єкта: влаштування огородження будівельного майданчика, порушення благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, спорудження тимчасових будинків і споруд, необхідних для організації будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під'їзних шляхів, монтажу вантажопідйомних механізмів, складування будівельних матеріалів.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт надається Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
Замовник або уповноважена ним особа для одержання дозволу на виконання підготовчих робіт подає до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельною контролю письмову заяву, до якої додаються:
документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або договір про право забудови земельної ділянки;
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки;
проект виконання підготовчих робіт, погоджений та затверджений відповідно до вимог державних будівельних норм;
документ про призначення відповідальних виконавців підготовчих робіт;
У разі виконання підготовчих робіт одним виконавцем додається ліцензія на здійснення будівельної діяльності, якщо підготовчі роботи мають виконуватись двома і більше виконавцями - ліцензія на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта.
У разі виконання проектних робіт одним виконавцем додається ліцензія на здійснення будівельної діяльності, якщо проектні роботи виконуються двома і більше виконавцями - ліцензія на виконання функцій генпроектувальника будівництва об'єкта.
Розгляд заяви, прийняття відповідного рішення про видачу дозволу на виконання підготовчих робіт або про відмову у його видачі, видача та реєстрація дозволу на виконання підготовчих робіт (або відмова у його видачі) інспекціями державного архітектурно-будівельною контролю здійснюється протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відмова у видачі дозволу на виконання підготовчих робіт надається заявнику у письмовому вигляді з мотивованими обґрунтуваннями.
Підставою для відмови у наданні дозволу на виконання підготовчих робіт є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо надання такого дозволу;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Надання дозволу на виконання підготовчих робіт здійснюється на безоплатній основі.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт видається на строк не більше одного року.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю одночасно з видачею дозволу на виконання підготовчих робіт зобов’язані письмово інформувати відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (його виконавчий орган) про видані дозволи на виконання підготовчих робіт.
Приступати до виконання підготовчих робіт замовнику та підряднику дозволяється не раніше ніж за сім календарних днів з дня отримання дозволу на виконання підготовчих робіт.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт дає право на виконання робіт, передбачених проектом виконання підготовчих робіт та не дає право на виконання будівельних робіт.
Знесення зелених насаджень, будівель та споруд здійснюється в порядку встановленому законодавством.
Контроль за реалізацією наданого дозволу здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельною контролю.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельною контролю у разі:
подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання підготовчих робіт;
наявності відомостей про припинення діяльності юридичної особи або фізичної особи – підприємця (замовника, генпроектувальника або проектувальника, генпідрядника або підрядника);
систематичне порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури при проведенні підготовчих робіт;
порушення проекту виконання підготовчих робіт;
створення перешкод під час проведення перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельною контролю;
Інспекції державного архітектурно-будівельною контролю ведуть реєстр виданих (скасованих) дозволів на виконання підготовчих робіт та відмов у наданні дозволу на виконання підготовчих робіт.
Форма дозволу на виконання підготовчих робіт, форма заяви, що подається для отримання дозволу та форма відмови у наданні дозволу, порядок їх видачі або скасування (анулювання) та ведення їх реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано частково   16) доповнити статтею 28-1 такого змісту:
«Стаття 28-1. Дозвіл на виконання підготовчих робіт
Для організації будівництва та підготовки будівельного майданчика до початку виконання будівельних робіт з будівництва об’єкта, замовник може отримати дозвіл на виконання підготовчих робіт.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт – документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання робіт до будівництва об'єкта: підготовка земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт надається Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
Замовник або уповноважена ним особа для одержання дозволу на виконання підготовчих робіт подає до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельною контролю письмову заяву, до якої додаються:
документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або договір суперфіцію;
містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані в установленому законом порядку;
проект виконання підготовчих робіт, погоджений та затверджений відповідно до вимог державних будівельних норм;
документ про призначення відповідальних виконавців підготовчих робіт.
Розгляд заяви, прийняття рішення про видачу дозволу на виконання підготовчих робіт або про відмову в його видачі, видача та реєстрація дозволу на виконання підготовчих робіт (або відмова в його видачі) інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відмова у видачі дозволу на виконання підготовчих робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.
Підставою для відмови у наданні дозволу на виконання підготовчих робіт є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Надання дозволу на виконання підготовчих робіт здійснюється на безоплатній основі.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт видається на строк не більше одного року.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю одночасно з видачею дозволу на виконання підготовчих робіт зобов’язані письмово інформувати відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування про видані дозволи на виконання підготовчих робіт.
Приступати до виконання підготовчих робіт замовнику та підряднику дозволяється не раніше ніж за сім календарних днів з дня отримання дозволу на виконання підготовчих робіт.
Знесення зелених насаджень, будівель та споруд здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
Контроль за виконанням підготовчих робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
надання замовнику дозволу на виконання будівельних робіт;
наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем (замовником, підрядником);
систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час проведення підготовчих робіт;
порушення проекту виконання підготовчих робіт;
перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю.
Інформація про дозвіл на виконання підготовчих робіт, а також відомості про замовника та підрядників будівельних робіт розміщуються на відповідному стенді, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр виданих (скасованих) дозволів на виконання підготовчих робіт та відмов у наданні дозволу на виконання підготовчих робіт.
Форма дозволу на виконання підготовчих робіт, форма заяви, що подається для отримання дозволу, та форма відмови у наданні дозволу, порядок їх видачі та скасування (анулювання) і ведення їх реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України»;
17) текст статті 29 викласти в такій редакції:
«Дозвіл на виконання будівельних робіт – документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються:
1) документи від замовника будівництва:
документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством;
відомості про здійснення авторського і технічного нагляду;
копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування);
фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб);
2) документи від підрядника будівництва:
копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію;
копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку;
договір (контракт) підряду на будівництво об’єкта;
документ про призначення відповідальних виконавців робіт;
відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення;
пропозиції щодо залучення субпідрядників.
Розгляд заяви, прийняття рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у його наданні, видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт (або відмови в його наданні) здійснюються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом місяця з дня реєстрації заяви.
Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.
Підставами для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Відмову в наданні дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.
Надання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється на безоплатній основі.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на нормативний строк будівництва об'єкта або на строк дії договору (контракту) підряду на будівництво об'єкта.
Дія дозволу може бути продовжена за зверненням замовника на строк не більше одного року.
Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт;
видачі та перереєстрації дозволу на виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства;
наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем (замовником, генпроектувальником, генпідрядником);
систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час проведення будівельних робіт;
перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;
якщо протягом трьох місяців з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт не розпочато будівельні роботи.
Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо право на будівництво об'єкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (генпідрядника), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.
Перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється у порядку отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядників будівельних робіт розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр виданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт та відмов у їх наданні.
Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт і порядок ведення реєстру виданих та скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт встановлюються Кабінетом Міністрів України»;
18) текст статті 30-1 викласти в такій редакції:
«Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Сертифікат відповідності – документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються:
проектна документація на будівництво об’єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку;
акт готовності об’єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організацією, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об'єкт застрахований).
Для об'єктів експериментального будівництва та об'єктів ІІІ, ІV, V категорій також додається звіт про науково-технічний супровід цих об'єктів.
Розгляд заяви, прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову в його видачі, реєстрація виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі, здійснюються інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відмова у видачі сертифіката відповідності інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням та рекомендаціями щодо усунення виявлених порушень.
Підставами для відмови у видачі сертифіката відповідності є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
невідповідність об'єкта погодженій та затвердженій проектній документації на будівництво цього об’єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності.
Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.
Сертифікат відповідності є підставою для укладання договорів про постачання на ці об'єкти необхідних для його функціонування ресурсів – води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на цей об'єкт.
Спори, пов’язані з видачею сертифіката відповідності або відмовою у його видачі, вирішуються судом.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі.
Форма сертифіката відповідності, форма заяви, що подається для одержання сертифіката, форма відмови у видачі сертифіката, форма акта готовності об’єкта до експлуатації, порядок видачі сертифікатів відповідності, порядок ведення їх реєстру, розмір та порядок внесення плати за їх видачу, встановлюються Кабінетом Міністрів України»;
 
    -82- Сербін Ю.С.
 Доповнити розділ І законопроекту частиною такого змісту:
«У статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій»:
а) частини першу – шосту викласти у такій редакції:
«Дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ встановленої форми, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання підготовчих та будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт надається Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
Замовник або уповноважена ним особа для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подає до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельною контролю письмову заяву, до якої додаються:
документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або договір про право забудови земельної ділянки;
проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством;
документ про призначення відповідальних виконавців робіт та відомості про здійснення авторського та технічного нагляду;
У разі виконання будівельних робіт одним виконавцем додається ліцензія на здійснення будівельної діяльності, якщо будівельні роботи мають виконуватись двома і більше виконавцями - ліцензія на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта.
У разі виконання проектних робіт одним виконавцем додається ліцензія на здійснення будівельної діяльності, якщо проектні роботи виконуються двома і більше виконавцями - ліцензія на виконання функцій генпроектувальника будівництва об'єкта.
Розгляд заяви, прийняття відповідного рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у його видачі, видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт (або відмова у його видачі) інспекціями державного архітектурно-будівельною контролю здійснюється протягом місяця з дня реєстрації заяви.
Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику у письмовому вигляді з мотивованими обґрунтуваннями.
Підставою для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо надання такого дозволу;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Надання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється на безоплатній основі.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на нормативний термін будівництва об'єкту або термін дії контракту на будівництво об'єкту.
Дія дозволу може бути продовжена за зверненням замовника на термін не більше одного року.
Контроль за реалізацією наданого дозволу здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельною контролю.
Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельною контролю у разі:
подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт;
видача та перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт з порушенням вимог нормативних та нормативно-правових актів;
наявності відомостей про припинення діяльності юридичної особи або фізичної особи – підприємця (замовника, генпроектувальника або проектувальника, генпідрядника або підрядника,);
систематичне порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури при проведенні будівельних робіт;
створення перешкод під час проведення перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельною контролю;
якщо протягом трьох місяців не розпочато будівельні роботи;
Інспекції державного архітектурно-будівельною контролю ведуть реєстр виданих (скасованих) дозволів на виконання будівельних робіт та відмов у їх наданні.
Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для отримання дозволу та форма відмови у наданні дозволу, порядок їх видачі або скасування (анулювання) та ведення їх реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
б) у частині дев’ятій слово у дужках " (підрядчика)" замінити словами у дужках " (генпідрядника, якщо будівельні роботи виконуються двома і більше виконавцями, та підрядника – якщо одним виконавцем)".
 		Враховано частково    
    -83- Поляченко В.А.
 Доповнити розділ І законопроекту (зміни до Закону України «Про планування і забудову територій») частиною такого змісту:
«У статті 29:
а) частину третю викласти у такій редакції:
«Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі наданих документів:
а) замовником будівництва:
- проектної документації на будівництво, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством;
- документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови;
- копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування);
- фінансової звітності, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
- копії ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг (у разі здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб), засвідчену в установленому законом порядку;
- документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.
б) підрядником будівництва:
- копії документів, що засвідчують юридичний статус, місце реєстрації організації, копію ліцензії на здійснення будівельної діяльності;
- довідку про щорічні обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт за останні три роки;
- довідку про досвід виконання за останні три роки аналогічних замовлень з зазначенням замовників, для яких вони виконувались, та їх реквізитів;
- відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення;
- відомості про арбітражні справи за останні три роки;
- пропозиції щодо залучення субпідрядників.»
б) частину четверту – виключити.»
 		Враховано частково    
    -84- Сербін Ю.С.
 Статтю 30-1 доповнити частиною другою, виклавши її у такій редакції:
«Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.»
 		Враховано редакційно    
    -85- Пудов Б.М.
 Доповнити розділ І законопроекту частиною такого змісту:
«У Законі України «Про планування і забудову територій» статтю 30-1 викласти у такій редакції:
«Стаття 30-1. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі – інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
Сертифікат відповідності – це документ встановленої форми, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельною контролю, якою надавався дозвіл на виконання будівельних робіт письмову заяву, до якої додається:
проектна документація на будівництво об’єкта, погоджена та затверджена в установленому порядку;
акт готовності об’єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організацією, субпідрядними організаціями що здійснювали будівництво (якщо проектування та будівництво здійснювалось двома і більше виконавцями), проектувальною та підрядною організацією (якщо проектування та будівництво здійснювалось одними виконавцями), замовником, страховою компанією (якщо об'єкт застрахований).
Для об'єктів експериментального будівництва та об'єктів ІІІ, ІV, V категорій також додається звіт про науково-технічний супровід цих об'єктів.
Розгляд заяви та прийняття рішення про надання сертифіката відповідності, його реєстрація та надання або відмови у його видачі здійснюється інспекцією державного архітектурно-будівельною контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відмова у видачі сертифіката відповідності інспекцією державного архітектурно-будівельною контролю надається заявнику у письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням та рекомендаціями щодо усунення виявлених порушень.
Підставами для відмови у наданні сертифіката відповідності є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо видачі сертифіката відповідності;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
невідповідність об'єкта погодженій та затвердженій проектній документації на будівництво цього об’єкта та державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого у реєстрі сертифіката відповідності.
Експлуатація, укладання договорів про постачання необхідних для їх функціонування ресурсів: води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних до державної статистичної звітності та оформлення права власності на об'єкти, не прийняті у встановленому законодавством порядку в експлуатацію забороняється.
Сертифікат відповідності є підставою для укладання договорів про постачання на ці об'єкти, необхідних для його функціонування ресурсів: води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на об'єкт.
Спори, пов’язані із видачею сертифіката відповідності або відмовою у його видачі вирішуються у судовому порядку.
Інспекції державного архітектурно-будівельною контролю ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі.
Форма сертифіката відповідності, форма заяви про його видачу, форма відмови у його видачі, форма акту готовності об’єкта до експлуатації, порядок видачі сертифікатів відповідності, ведення їх реєстру, розмір та порядок справляння плати за їх видачу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано редакційно    
99. 11.Після розділу ІV доповнити новим розділом V, статтями 30-1 - 30-6, виклавши їх у такій редакції:
 		    19) доповнити розділом ІV-1 такого змісту:
 
100. «Розділ V. Врахування громадських і приватних інтересів при плануванні та забудові територій
 		       
101. Стаття 30-1. Засоби врахування громадських і приватних інтересів
 		       
102. З метою врахування громадських інтересів при здійсненні планування територій на загальнодержавному, регіональному рівні, громадських і приватних інтересів при здійсненні планування територій на місцевому рівні, встановленні місцевих правил забудови населених пунктів, змін до них, при вирішенні питань розміщення будівництва на територіях з існуючою забудовою, територіях, які мають громадське значення, в тому числі територіях з цінними ландшафтами та рекреаційних відповідні органи виконавчої влади і місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити:
 		       
103. інформування населення адміністративно-територіальних одиниць про рішення щодо розроблення містобудівної документації, наміри забудови відповідних територій, земельних ділянок і прогнозовані правові, економічні та екологічні наслідки цього;
 		       
104. громадське обговорення документації з планування і забудови територій, земельних ділянок, проектів місцевих правил забудови, змін до них;
 		       
105. розгляд пропозицій та зауважень, яких отримано за результатами громадського обговорення, прийняття та оприлюднення рішень щодо їх врахування або мотивованого відхилення;
 		       
106. узгодження інтересів територіальних громад у разі виникнення розбіжностей при вирішенні питань планування суміжних територій;
 		       
107. інформування через засоби масової інформації про затвердження документації з планування територій, місцевих правил забудови, змін до них, рішень про надання земельних ділянок під забудову;
 		       
108. оприлюднення місцевих правил забудови, змін до них та постійну доступність цих правил до широкої громадськості.
 		       
109. Проведення громадського обговорення намірів забудови земельної ділянки (земельних ділянок) здійснюється один раз перед прийняттям рішення з цього питання відповідною радою і є підставою для нього. Якщо при здійсненні державної експертизи проекту будівництва об’єкта будуть встановлені відхилення від граничних показників, представлених у матеріалах для громадського обговорення, та щодо яких було прийнято рішення врахувати пропозиції громадськості в порядку, встановленому статтею 30-6 цього Закону, затвердження проекту можливо лише за умов проведення повторного громадського обговорення.
 		 -86- Куровський І.І.
 У статті 30-1 розділу V Закону України «Про планування і забудову територій» в частини 2 вилучити слова: «Проведення громадського обговорення намірів забудови земельної ділянки (земельних ділянок) здійснюється один раз перед прийняттям рішення з цього питання відповідною радою і є підставою для нього. Якщо при здійсненні державної експертизи проекту будівництва об'єкта будуть встановлені відхилення від граничних показників, представлених у матеріалах для громадського обговорення, та щодо яких було прийнято рішення врахувати пропозиції громадськості в порядку, встановленому статтею 30-6 цього Закону, затвердження проекту можливо лише за умов проведення повторного громадського обговорення».
 		Відхилено      
    -87- Горбаль В.М.
 У частині 11 абзац одинадцятий: «Проведення громадського обговорення намірів забудови земельної ділянки (земельних ділянок) здійснюється один раз перед прийняттям рішення з цього питання відповідною радою і є підставою для нього. Якщо при здійсненні державної експертизи проекту будівництва об’єкта будуть встановлені відхилення від граничних показників, представлених у матеріалах для громадського обговорення, та щодо яких було прийнято рішення врахувати пропозиції громадськості в порядку, встановленому статтею 30-6 цього Закону, затвердження проекту можливо лише за умов проведення повторного громадського обговорення.» виключити.
 		Відхилено    
110. Не підлягають громадському обговоренню наміри будівництва об’єкта:
 		       
111. належність якого до переважних видів забудови, визначених місцевими правилами забудови для відповідної території, підтверджена в порядку, встановленому статтею 24 цього Закону;
 		       
112. на території кварталу, мікрорайону, іншій території, проект забудови якої затверджений після введення в дію цього розділу Закону з додержанням його вимог, а також за умов, що ці наміри будівництва відповідають проекту забудови і не порушують містобудівних умов і обмежень, передбачених проектом забудови для цього об’єкта;
 		       
113. інженерної чи транспортної інфраструктури, за винятком об’єктів, будівництво яких пов’язане зі змінами форм власності на нерухоме майно, знесенням зелених насаджень, негативними екологічними наслідками.
 		       
114. Незгода територіальних громад, громадських об’єднань та громадян з рішеннями щодо планування та забудови територій, або з наступними діями юридичних і фізичних осіб, які відбуваються з очевидним порушенням зазначених рішень, є підставою для оскарження заінтересованими суб’єктами цих рішень або дій в судовому порядку.
 		       
115. Порядок громадського обговорення, встановлений цим Законом, може застосовуватись для вивчення громадської думки стосовно важливих проблем містобудівного розвитку певної території (формування соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, охорони природи та поліпшення стану навколишнього середовища, збереження культурної спадщини, естетики ландшафту тощо) з метою врахування при визначенні напрямів містобудівної діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідно до статті 2 Закону України «Про основи містобудування», розроблення відповідних містобудівних програм.
 		       
116. Стаття 30-2. Інформування населення
 		       
117. Планування та забудова територій здійснюється з інформуванням населення органами виконавчої влади та місцевого самоврядування (їх виконавчими органами) щодо наміру здійснити планування та забудову територій, а також щодо прийняття відповідних рішень.
 		       
118. Для інформування використовується засоби масової інформації, які поширюються на відповідній території, в разі потреби - на суміжних територіях. Повідомлення розміщуються на офіційному сайті органу виконавчої влади, місцевої ради чи її виконкому. Обов’язком суб’єктів, що здійснюють інформування, є обрання у кожному випадку таких інформаційних засобів, якими незаперечно забезпечується доведення інформації до заінтересованих осіб з додержанням вимог, встановлених цим Законом.
 		       
119. Інформація щодо планування територій або намірів будівництва (розміщення) об’єктів, вплив яких поширюється за межі цих територій, офіційно надається органам управління відповідних суміжних адміністративно-територіальних одиниць.
 		       
120. Інформування про розроблення містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них здійснюється в місячний термін після прийняття рішення про їх розроблення шляхом відповідного повідомлення. Повідомлення містить дані про:
 		       
121. вид містобудівної документації, яка розробляється або назву місцевих правил забудови, проекту змін до них;
 		       
122. роз’яснення щодо очікуваних правових, економічних, екологічних або інших наслідків планування території, встановлення місцевих правил забудови, змін до них;
 		       
123. порядок і терміни подання фізичними та юридичними особами зауважень і пропозицій;
 		       
124. назву і адресу, час роботи, контактні телефони органу, куди слід звертатися із пропозиціями.
 		       
125. оприлюднення інформації про планування території розроблення містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них за рішенням органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування, який є замовником цієї документації, здійснюється також шляхом розміщення у доступних для громадськості місцях демонстраційних стендів з основними положеннями документації, відповідними графічними матеріалами, а також шляхом проведення інформаційних заходів на радіо і телебаченні.
 		       
126. Інформування про громадське обговорення містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них здійснюється в місячний термін після завершення їх розроблення та передачі замовнику. Повідомлення містить такі дані:
 		       
127. назву містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них, які передбачається затвердити, їх значення для планування території;
 		       
128. відомості про її замовника та розробника, підстави розроблення;
 		       
129. основні положення містобудівної документації, повний зміст місцевих правил забудови, змін до них;
 		       
130. форму громадського обговорення, його термін (у разі проведення загальних зборів - місце і дату), організатора проведення;
 		       
131. порядок і місце, терміни детального ознайомлення з документацією, отримання довідкової інформації;
 		       
132. порядок і терміни подання фізичними та юридичними особами пропозицій та зауважень, назву і адресу, контактні телефони органу, куди слід звертатися із пропозиціями;
 		       
133. інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентації, прилюдного експонування, телевізійних програм, публічних конференцій, круглих столів).
 		       
134. Інформування про наміри забудови (надання земельної ділянки для будівництва) та проведення громадського обговорення цього питання здійснюється не пізніше, ніж за місяць до прийняття відповідного рішення в порядку, зазначеному у частині шостій цієї статті. Інформування також додатково здійснюється шляхом розміщення оголошень (інформаційних стендів) у районі наміченого будівництва та письмового повідомлення власників і користувачів земельних ділянок, будинків і споруд, суміжних із запланованими для будівництва.
 		       
135. Інформування населення про результати громадського обговорення містобудівної документації, проекту місцевих правил забудови, змін до них, намірів забудови земельних ділянок, а також щодо врахування зауважень і пропозицій громадськості, які надійшли, або їх мотивоване відхилення здійснюється в термін, встановлений статтею 30-6 цього Закону.
 		       
136. Інформування про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них, рішень щодо надання земельної ділянки (земельних ділянок) для будівництва здійснюється в місячний термін після прийняття зазначених рішень уповноважених на це органів.
 		       
137. Фінансування заходів з інформування про планування і забудову територій здійснюється за рахунок відповідних бюджетних коштів. Допускається залучення коштів заінтересованих суб’єктів (інвесторів, замовників, забудовників) для інформування населення про наміри забудови земельних ділянок.
 		       
138. Стаття 30-3. Організація і форми громадського обговорення
 		       
139. Рішення про проведення громадського обговорення приймається керівником органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування відповідно до компетенції в питаннях планування і забудови територій. У рішенні зазначається форма (форми) обговорення, орієнтовне місце і строки його проведення, організатори (відповідальні особи) та порядок фінансування заходу, а також порядок розгляду та врахування пропозицій і зауважень громадськості. Не допускається покладення повноважень з організації проведення громадського обговорення на фізичних та юридичних осіб, які матеріально заінтересовані у конкретних рішеннях щодо планування та забудови територій.
 		       
140. Форми обговорення визначаються за пропозицією відповідного спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури залежно від виду містобудівної та іншої документації та з урахуванням конкретних умов здійснення містобудівної діяльності і вимог цієї статті. Інформування про зазначене рішення здійснюється в порядку, встановленому статтею 30-2 цього Закону.
 		       
141. Основною формою громадського обговорення проекту Генеральної схеми планування території України, містобудівної документації з планування територій на регіональному рівні є оприлюднення у засобах масової інформації, які мають розповсюдження на відповідній території, основних положень зазначеної документації, змісту пропозицій та зауважень фізичних та юридичних осіб стосовно планування територій, пропозицій щодо прийняття остаточного рішення а також інформування про конкретні результати обговорення (врахування або відхилення пропозицій) -не пізніше, ніж за тиждень перед представленням документації на затвердження.
 		       
142. Основною формою обговорення намірів розміщення будівництва об’єктів будь-якого призначення (забудови земельних ділянок) в межах кварталів, мікрорайонів з існуючою житловою забудовою, або на територіях, які безпосередньо межують з такими кварталами, мікрорайонами є проведення загальних зборів громадян з обговорення питань будівництва (далі - загальні збори).
 		       
143. Щодо містобудівної документації з планування територій на місцевому рівні, проекту місцевих правил забудови, змін до них, намірів комплексної забудови території кварталу, мікрорайону, забудови або реконструкції з розміщенням нових об’єктів на територіях, які мають велике громадське значення, в тому числі територіях з цінними ландшафтами та рекреаційних, поряд з формою громадського обговорення, передбаченою частиною третьою цієї статті, загальні збори громадян можуть проводитись з обговорення питань забудови території в цілому або щодо розміщення конкретних об’єктів.
 		       
144. Проведення загальних зборів здійснюється не пізніше, ніж за два тижні до розгляду на пленарному засіданні відповідної ради питання про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них, прийняття рішення про надання земельної ділянки для будівництва.
 		       
145. За пропозицією спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури обговорення може проводитись у порядку розширеного (за участю громадськості) засідання архітектурно-містобудівної ради. За пропозицією депутатів відповідної ради обговорення може проводитись на розширених (за участю громадськості) засіданнях постійних комісій цієї ради, колегії її виконавчого органу. У цих випадках обов’язковим є дотримання порядку проведення загальних зборів, встановленого статтею 30-4 цього Закону.
 		       
146. Члени суміжних територіальних громад беруть участь у громадському обговоренні містобудівної документації, проекту місцевих правил забудови, змін до них виключно у формі, передбаченій частиною третьою цієї статті, і мають право на подання пропозицій та зауважень виключно з питань, що стосуються порушення інтересів використання суміжних територій. Суміжними територіями при цьому вважаються території, що безпосередньо межують із територією, планування якої здійснюється або для якої розробляються правила забудови.
 		       
147. Стаття 30-4. Проведення загальних зборів громадян з обговорення питань містобудування
 		       
148. Місце і час проведення загальних зборів визначається організаторами, виходячи з міркувань забезпечення зручності для його учасників.
 		       
149. Учасниками загальних зборів з обговорення містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них, намірів комплексної забудови території кварталу, мікрорайону, забудови або реконструкції з розміщенням нових об’єктів на територіях, які мають велике громадське значення, в тому числі територіях з цінними ландшафтами та рекреаційних, є дієздатні члени відповідної територіальної громади (в тому числі, мешканці, власники земельних ділянок, будівель і споруд, представники юридичних осіб), депутати відповідних рад та представники органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також розробники документації, яка підлягає обговоренню та запрошені експерти.
 		       
150. Учасниками загальних зборів з обговорення намірів будівництва об’єктів будь-якого призначення (забудови земельних ділянок) в межах кварталів, мікрорайонів з існуючою житловою забудовою, або на територіях, які безпосередньо межують з такими кварталами, мікрорайонами, є дієздатні власники та користувачі земельних ділянок, будівель і споруд, які межують з місцем (земельною ділянкою) запланованого будівництва, уповноважені представники громадських органів самоорганізації населення на відповідній території, депутати відповідних рад та представники органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також замовники і розробники документації, яка підлягає обговоренню та запрошені експерти. В разі намірів будівництва в межах кварталу, мікрорайону житлової забудови, розподіл території якого на земельні ділянки не здійснено відповідно до статті 42 Земельного кодексу України, суміжною територією є територія усього кварталу, мікрорайону.
 		       
151. Представники громадських організацій та об’єднань, професійних громадських спілок, інвестори, які заінтересовані у розвитку цієї території, беруть участь у загальних зборах за умов офіційного повідомлення про це організаторів не пізніше, ніж за три робочих дні до оголошеного часу обговорення.
 		       
152. Організатори вживають заходи щодо участі засобів масової інформації у загальних зборах і створюють необхідні умови для їх діяльності. Організатори вживають передбачені законодавством заходи щодо забезпечення громадського порядку при проведенні загальних зборів.
 		       
153. Участь у загальних зборах підлягає реєстрації.
 		       
154. Головування на загальних зборах здійснюється посадовою особою рівнем не нижче заступника керівника відповідного органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування.
 		       
155. Обов’язками головуючого на зборах є:
 		       
156. оголошення порядку денного і пропозицій щодо регламенту проведення зборів;
 		       
157. призначення секретаря і організація обрання протокольної комісії із залученням представників громадськості;
 		       
158. інформування про порядок ведення протоколу, подання усних та письмових пропозицій та зауважень щодо предмету обговорення;
 		       
159. надання можливості для викладення основних положень документації, яка підлягає обговоренню та проблемних питань, які заслуговують громадської уваги, а також експертних висновків;
 		       
160. надання можливості представникам громадськості ставити запитання та висловлювати свою думку;
 		       
161. забезпечення дотримання регламенту та порядку ведення зборів;
 		       
162. підведення підсумків обговорення та інформування учасників про порядок розгляду і врахування зауважень та пропозицій громадськості.
 		       
163. Під час проведення зборів забезпечується аудіозапис та фіксація обговорення іншими доступними засобами.
 		       
164. Протокол обговорення складається секретарем за участю протокольної комісії підписується ними та головуючим. У разі розбіжностей позицій фіксується особлива думка члену (членів) протокольної комісії.
 		       
165. Припинення обговорення в разі суттєвих порушень громадського порядку з боку учасників зборів зобов’язує організаторів до повторного проведення громадського обговорення.
 		       
166. Стаття 30-5. Основні вимоги до матеріалів, що пропонуються для громадського обговорення
 		       
167. Для громадського обговорення надаються такі матеріали:
 		       
168. основні положення Генеральної схеми планування території України, схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, їх частин, адміністративних районів, генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні, детальних планів територій - текст та графічні матеріали, які у наочному вигляді демонструють зміст зазначеної документації або запропонованих змін до неї;
 		       
169. проект місцевих правил забудови населеного пункту або частини його території, змін до правил - текст та графічні матеріали, що відповідають статті 22 цього Закону;
 		       
170. розрахунки та обґрунтування (з посиланням на відповідну містобудівну документацію) намірів забудови територій, земельних ділянок, проект рішення відповідної ради про затвердження містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, надання земельної ділянки для забудови, а також ескізні графічні або інші матеріали, що принципово відображають вигляд забудови, здійсненої з урахуванням всіх обмежень. Пропозиції щодо будівництва об’єкта (забудови земельної ділянки) містять дані про:
призначення об’єкта;
граничну площу забудови земельної ділянки;
граничну поверховість або висоту будівлі (будівель);
граничні розміри відстаней від межі земельної ділянки (від суміжних будівель);
в разі необхідності, за висновком органів містобудування та архітектури, охорони навколишнього середовища, управління транспорту - критичні показники, які визначають вплив на довкілля (припустимі викиди, шумове чи інше забруднення для промислового об’єкта, орієнтація в’їздів (входів) для об’єктів масового відвідування, вантажопотоки, місця паркування або інше);
експертні висновки (за наявності).
 		 -88- Горбаль В.М.
 У частині 11 підпункти 1-5 абзацу 42: «розрахунки та обґрунтування (з посиланням на відповідну містобудівну документацію) намірів забудови територій, земельних ділянок, проект рішення відповідної ради про затвердження містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, надання земельної ділянки для забудови, а також ескізні графічні або інші матеріали, що принципово відображають вигляд забудови, здійсненої з урахуванням всіх обмежень. Пропозиції щодо будівництва об’єкта (забудови земельної ділянки) містять дані про:
призначення об’єкта;
граничну площу забудови земельної ділянки;
граничну поверховість або висоту будівлі (будівель);
граничні розміри відстаней від межі земельної ділянки (від суміжних будівель);
в разі необхідності, за висновком органів містобудування та архітектури, охорони навколишнього середовища, управління транспорту - критичні показники, які визначають вплив на довкілля (припустимі викиди, шумове чи інше забруднення для промислового об’єкта, орієнтація в’їздів (входів) для об’єктів масового відвідування, вантажопотоки, місця паркування або інше);
експертні висновки (за наявності).» виключити
 		Відхилено      
171. Особи, які представляють матеріали для обговорення, є відповідальними за їх автентичність (відповідність документації, яка обговорюється), а також за додержання вимог законодавства та державних норм, в тому числі вимог щодо нерозголошення державної таємниці.
 		       
172. Стаття 30-6. Врахування результатів обговорення
 		       
173. Для розгляду пропозицій та зауважень громадськості, які надійшли в результаті громадського обговорення, орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевого самоврядування, що його ініціював, створює комісію з посадових осіб цього органу, до участі у якій запрошуються депутати відповідної ради, розробники документації.
 		       
174. Комісія за поданням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури і з урахуванням його висновків, висновків інших підрозділів органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування - за належністю питань, протягом тижня після закінчення встановленого терміну обговорення (проведення загальних зборів) вивчає пропозиції і зауваження громадськості щодо предмету обговорення, протокол загальних зборів, особливу думку (за наявності), в разі необхідності - аудіозаписи та інші матеріали. Комісія готує висновок щодо врахування зазначених пропозицій і зауважень або про їх мотивоване відхилення.
 		       
175. Висновок затверджується органом виконавчої влади, виконавчим органом місцевого самоврядування не пізніше, ніж через десять днів після завершення обговорення, і передається розробнику документації (замовнику документації щодо забудови) для внесення до неї змін і доповнень. Одночасно про врахування результатів обговорення здійснюється інформування громадськості.
 		       
176. Рішення про врахування результатів громадського обговорення додається до матеріалів, які в установленому порядку подаються при розгляді на пленарному засіданні відповідної ради для затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них, містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, надання земельних ділянок у постійне користування для здійснення будівництва і експлуатації об’єктів містобудування, визначення земельних ділянок для проведення земельних торгів тощо. На вимогу депутатів до зазначених матеріалів можуть додаватись протокол загальних зборів, стенограма або інший матеріал з фіксацією їх проведення.
 		       
177. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури забезпечує зберігання матеріалів обговорення (протоколу, стенограми або запису у іншій формі, письмових пропозицій та зауважень громадськості, затверджений висновок комісії щодо врахування результатів обговорення тощо) протягом терміну, встановленого для відповідних архівних документів.»
Розділи V - VІІ Закону вважати відповідно розділами VІ - VІІІ.
 		 -89- Радовець А.А.
Одарченко Ю.В.
Потапчук М.Л.
 Розділ V викласти у такій редакції:
«Розділ V-1. Порядок врахування громадських і приватних інтересів при плануванні і забудові територій
Стаття 30-2. Предмет громадських обговорень
Громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені в установленому порядку проекти місцевих правил забудови та проекти містобудівної документації, які пройшли в установленому порядку державну експертизу, а саме:
схем планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин;
генеральних планів населених пунктів;
детальних планів територій;
проектів забудови територій;
містобудівного обґрунтування розміщення об’єктів містобудування.
У разі розроблення генеральних планів населених пунктів у дві стадії, громадському обговоренню підлягають окремо проект концепції розвитку населеного пункту та безпосередньо проект генерального плану населеного пункту.
Громадське обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови проводиться один раз.
Проектування і будівництво окремих будівель і споруд, не передбачених чинним генеральним планом (для малих і середніх населених пунктів), детальним планом території (для великих, крупних і крупніших населених пунктів) не допускається і не виноситься на обговорення, якщо проти цього будівництва висловилися більше половини власників (співвласників) та наймачів квартир оточуючих будинків, визначених відповідним органом місцевого самоврядування. Поквартирний збір підписів здійснюють представники виконавчого органу влади цієї території і замовника документації.
Стаття 30-3. Організація проведення громадських обговорень проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови
Верховна Рада Автономної Реєстр.картка №30)
-7. Фінансування заходів з громадського обговорення
Фінансування заходів з громадського обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови здійснюється за рахунок коштів їх замовників.»
 		Враховано редакційно   «Розділ ІV-1. Порядок врахування громадських і приватних інтересів при плануванні і забудові територій
Стаття 30-2. Предмет громадського обговорення
Громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені в установленому законодавством порядку проекти місцевих правил забудови та проекти містобудівної документації, які пройшли в установленому законодавством порядку державну експертизу, а саме:
схем планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин;
генеральних планів населених пунктів;
детальних планів територій;
проектів забудови територій;
містобудівного обґрунтування розміщення об’єктів містобудування.
У разі розроблення генеральних планів населених пунктів у дві стадії громадському обговоренню підлягають окремо проект концепції розвитку населеного пункту та безпосередньо проект генерального плану населеного пункту.
Громадське обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови проводиться один раз.
Проектування і будівництво окремих будівель і споруд, не передбачених чинним генеральним планом (для малих і середніх населених пунктів), детальним планом території (для великих, більших і найбільших населених пунктів) не допускається і не виноситься на обговорення.
Стаття 30-3. Організація проведення громадського обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови Верховна Рада Автономної Реєстр.картка №30)
-7. Фінансування заходів з громадського обговорення
Фінансування заходів з громадського обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови здійснюється за рахунок коштів замовників цих проектів»;
20) у частині першій статті 32:
в абзаці шостому слова «дозволів на будівництво» замінити словами «містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;
в абзаці сьомому слова «видачі дозволів на будівництво об’єктів містобудування» замінити словами «наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки».
 
    -90- Сербін Ю.С.
 Розділ V викласти у такій редакції:
«Розділ V-1. Порядок врахування громадських і приватних інтересів при плануванні і забудові територій
Стаття 30-2. Предмет громадських обговорень
Громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені в установленому порядку проекти місцевих правил забудови та проекти містобудівної документації, які пройшли в установленому порядку державну експертизу, а саме:
схеми планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин;
генеральні плани населених пунктів;
детальні плани територій;
проекти забудови територій;
містобудівні обґрунтування розміщення об’єктів містобудування.
У разі розроблення генеральних планів населених пунктів у дві стадії, громадському обговоренню підлягають окремо проект концепції розвитку населеного пункту та безпосередньо проект генерального плану населеного пункту.
Громадське обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови проводиться один раз.
У разі якщо більше половини мешканців оточуючих будинків висловилися проти проектування і будівництва окремих будівель і споруд, не передбачених затвердженою містобудівною документацією, місцевими правилами забудови, затвердження містобудівного обґрунтування розміщення таких об’єктів, а також їх проектування та будівництво забороняється.
Стаття 30-3. Організація проведення громадських обговорень проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови
Верховна Рада Автономної Реєстр.картка №30)
-7. Фінансування заходів з громадського обговорення
Фінансування заходів з громадського обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови здійснюється за рахунок коштів їх замовників.»
 		Відхилено    
    -91- Рибак В.В.
 Доповнити розділ І законопроекту (зміни до ЗУ «Про планування і забудову територій) частиною такого змісту:
«у частині першій статті 32:
а) абзацу шостого слова «дозволів на будівництво» замінити словами «містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;
б) абзацу сьомого слова «видачі дозволів на будівництво об’єктів містобудування» замінити словами «наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки».
 		Враховано    
178. ІІ. Внести такі зміни до Закону України «Про архітектурну діяльність» (Відомості Верховної Ради, 1999, N31, ст.246):
 		 -92- Рибак В.В.
 Абзац сьомий статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» викласти у такій редакції:
«містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки – документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до містобудівних об’єктів, встановлені законодавством, затвердженою містобудівною документацією».
 		Враховано   9. У Законі України «Про архітектурну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., №31, ст. 246; 2006 р., №39, ст. 342):
1) абзац сьомий та одинадцятий статті 1 викласти в такій редакції:
«містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки – документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів містобудування, встановлені законодавством, затвердженою містобудівною документацією»;
«замовник (забудовник) - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування»;
 
    -93- Сербін Ю.С.
 Абзац одинадцятий статті 1 викласти у такій редакції:
«замовник (забудовник) - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування».
 		Враховано    
179. 1.Статтю 5 викласти у новій редакції:
 		    3) статтю 5 викласти в такій редакції:
 
180. «Стаття 5. Вихідні дані на проектування
 		    «Стаття 5. Вихідні дані на проектування
 
181. Розроблення проектів (проектування) об'єктів архітектури здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать:
містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної ділянки;
технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури;
завдання на проектування об'єкта архітектури.
 		    Розроблення проектів (проектування) об'єктів архітектури здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать:
містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної ділянки;
технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури;
завдання на проектування об'єкта архітектури.
 
182. Надання завдання на проектування є обов’язком замовника (забудовника) і здійснюється в порядку виконання договірних відносин з розробником проекту (архітектором).
 		    Надання завдання на проектування є обов’язком замовника (забудовника) і здійснюється в порядку виконання умов договору з розробником проекту (архітектором).
 
183. Надання містобудівних умов і обмежень забудови відповідної земельної ділянки та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури здійснюється в порядку, встановленому містобудівним законодавством.
 		    Надання містобудівних умов і обмежень забудови відповідної земельної ділянки та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
 
184. Додержання вихідних даних при проектуванні об’єкта архітектури є обов’язковим.»
 		 -94- Сербін Ю.С.
 Після частини третьої запропонованої редакції статті 5 доповнити новою частиною такого змісту:
«До містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не можуть бути включені вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не випливають з положень актів законодавства, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, не зумовлені необхідністю збереження характеру існуючої забудови, довкілля і охорони пам'яток історії та культури.»
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 		Враховано   До містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не встановлені законодавством, містобудівною документацією, не зумовлені необхідністю збереження існуючої забудови, довкілля і охорони пам'яток історії та культури.
Додержання вихідних даних при проектуванні об’єкта архітектури є обов’язковим»;
4) у статті 7:
після частини другої доповнити двома новими частинами такого змісту:
«Проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до наданих містобудівних умов і обмежень, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та органами охорони культурної спадщини, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами.
Проектна документація на будівництво об’єктів погоджується з підприємствами, установами та організаціями, які надали технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єктів архітектури, лише у разі неможливості виконання цих умов при проектуванні об’єкта».
У зв’язку з цим частини третю – десяту вважати відповідно частинами п’ятою – дванадцятою;
частину сьому викласти в такій редакції:
«Затвердження проекту замовником може бути здійснено за наявності погодження архітектурно-планувальної частини проекту місцевим органом містобудування та архітектури і позитивного висновку державної експертизи»;
5) статтю 14 доповнити частиною шостою такого змісту:
«Головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об’єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення»;
 
    -95- Волинець Є.В.
 Доповнити розділ ІІ законопроекту частиною такого змісту:
«У статті 7:
а) після частини другої доповнити частинами такого змісту:
«Проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до наданих містобудівних умов і обмежень, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (їх виконавчими органами) та органами охорони культурної спадщини, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами.
Проектна документація на будівництво об’єктів погоджується з підприємствами, установами та організаціями, які надали технічні умови, тільки у випадку неможливості виконання цих умов при проектуванні об’єкта.»
б) частину п’яту викласти у такій редакції:
«Затвердження проекту замовником може бути здійснено за наявності погодження архітектурно-планувального частини проекту місцевим органом містобудування та архітектури та позитивного висновку державної експертизи.»
 		Враховано редакційно    
    -96- Волинець Є.В.
 Доповнити розділ ІІ законопроекту частиною такого змісту:
«Статтю 14 доповнити частиною такого змісту:
«Головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об’єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення, а також важливих громадських об’єктів.»
 		Враховано частково    
185. 2.У статті 15:
 		    6) у статті 15:
 
186. 1) після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:
«Архітектурно-містобудівна рада є дорадчим органом при головному архітекторі області, району, міста і діє виключно на громадських засадах. Не допускається стягнення коштів забудовників та розробників проектів за розгляд цих проектів на засіданнях архітектурно-містобудівної ради.»
 		    після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
«Архітектурно-містобудівна рада є дорадчим органом і діє на громадських засадах. Не допускається стягнення коштів із замовників (забудовників) та розробників проектів за підготовку до розгляду та розгляд цих проектів на засіданнях архітектурно-містобудівної ради».
 
187. Частину другу вважати відповідно частиною третьою.
 		    У зв‘язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
 
188. 2) частини другої слова «і надаватися відповідні висновки», - виключити.
 		 -97- Сербін Ю.С.
 У частині другій статті 15 слова «умов архітектурно-планувального завдання» замінити словами «містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки».
 		Враховано   у частині третій слова «умов архітектурно-планувального завдання» замінити словами «містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки», а слова «і надаватися відповідні висновки» виключити;
 
189. 3.Частину другу статті 17 викласти у новій редакції:
 		    7) частину другу статті 17 викласти в такій редакції:
 
190. «Відповідальні виконавці окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проходять професійну атестацію в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»
 		 -98- Волинець Є.В.
 Доповнити розділ ІІ законопроекту частиною такого змісту:
«Статтю 26 доповнити частиною такого змісту:
«Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність (солідарну) за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил, регіональним і місцевим правилам забудови.»
 		Враховано   «Відповідальні виконавці окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проходять професійну атестацію в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України»;
8) статтю 26 доповнити частиною другою такого змісту:
«Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил, регіональним і місцевим правилам забудови»;
 
191. 4.Статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною третьою, виклавши її у такій редакції:
 		    9) статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
192. «Істотною умовою договору щодо створення твору містобудування є непоширення майнових прав на містобудівну документацію з планування територій після передачі її замовнику.»
 		    «Істотною умовою договору про створення твору містобудування є правовий режим здійснення майнових прав на містобудівну документацію з планування територій після передачі її замовнику».
 
193. Частини третю - шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою.
 		 -99- Сербін Ю.С.
 У абзаці восьмому статті 1, частині першій статті 15, абзаці третьому статті 22, абзацах третьому та четвертому статті 23 слова «архітектурно-планувальне завдання» у відповідному відмінку замінити словами «містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки» у відповідному відмінку.
 		Враховано   У зв‘язку з цим частини третю - шосту вважати відповідно частинами четвертою – сьомою.
2) в абзаці восьмому статті 1, частині першій статті 15, абзаці третьому статті 22, абзацах третьому та четвертому статті 23 слова «архітектурно-планувальне завдання» в усіх відмінках і числах замінити словами «містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки» у відповідних відмінках і числах;
 
194. ІІІ. Внести такі зміни до Закону України «Про основи містобудування» (Відомості Верховної Ради, 1992, N 52, ст.683):
 		 -100- Сербін Ю.С.
 Абзац п’ятий частини другої статті 13 розділу ІІІ викласти у новій редакції:
«розроблення та подання на затвердження регіональних правил забудови;»
 		Враховано   4. У Законі України «Про основи містобудування» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 52, ст. 683; 2001 р., № 16, ст. 76; 2007 р., № 34, ст. 444):
1) абзац п’ятий частини другої статті 13 викласти в такій редакції:
«розроблення та подання на затвердження регіональних правил забудови»;
2) у статті 14:
в абзаці четвертому частини першої слова «дозволу на будівництво об’єктів містобудування незалежно від форми власності» замінити словами «містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;
у частині другій слова «вихідних даних (архітектурно-планувального завдання, завдання на проектування і технічних умов)» замінити словами «містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;
 
    -101- Сербін Ю.С.
 У статті 14 Закону України «Про основи містобудування»:
абзацу четвертого частини першої слова дозволу на будівництво об’єктів містобудування незалежно від форми власності» замінити словами «містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;
частини другої слова «вихідних даних (архітектурно-планувального завдання, завдання на проектування і технічних умов)» замінити словами «містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок».
 		Враховано    
195. 1.Частину першу статті 16 після слів «повноцінного життєвого середовища» доповнити словами «та найкращих умов життєдіяльності людини».
 		 -102- Сербін Ю.С.
 Частини другу та третю статті 18 виключити.
 		Враховано   3) частину першу статті 16 доповнити словами «та якнайкращих умов життєдіяльності людини»;
4) частини другу і третю статті 18 виключити;
 
196. 2. У частині першій статті 21 слова «на підставі» замінити словами «виключно та у відповідності до», а після слів «містобудівної документації» слово «та» замінити словами «, місцевих правил забудови з урахуванням».
 		    5) у частині першій статті 21 слова «на підставі» замінити словами «відповідно до», а слово «та» замінити словами «місцевих правил забудови з урахуванням».
 
197. ІV. Частину третю статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (Відомості Верховної Ради, 2000, N39, ст.333) викласти у такій редакції:
«Питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок або зміни їх цільового призначення для будівництва об’єктів, розташованих в охоронних зонах пам’яток культурної спадщини та зонах регулювання забудови, підлягають погодженню з відповідними органами охорони культурної спадщини. Зазначене погодження проводиться виключно у складі відповідної комісії.».
 		 -103- Рибак В.В.
 Розділ ІV законопроекту – виключити.
 		Враховано      
    -104- Яворівський В.О.
 1. У частині ІV, згідно з якою вносяться зміни до частини третьої статті 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини" необхідно:
- замінити вираз "розташованих в охоронних зонах пам'яток культурної спадщини та зонах регулювання забудови" текстом "в зонах охорони пам'яток";
- вилучити речення "зазначене погодження проводиться виключно у складі відповідної комісії".
 		Відхилено озділ виключено   
    -105- Горбаль В.М.
 У розділі ІV щодо змін до частини третьої статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у реченні першому слово «об’єктів» виключити, а у реченні другому слова «виключно у складі відповідної комісії» замінити словами «у встановленому порядку»
 		Відхилено Розділ виключено   
198. V. Внести такі зміни до Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради, 2002, №3-4, ст.27):
 		 -106- Сербін Ю.С.
 Пункт «ґ» статті 7, пункт «б» статті 8, пункт «є» статті 9, пункт «б» статті 10 виключити.
 		Враховано частково   2. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
1) пункт «ґ» статті 7, пункт «б» статті 8, пункт «б» статті 10 виключити;
 
199. 1. У статті 20:
 		 -107- Бевзенко В.Ф.
 Частину першу статті 20 Земельного кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
200. 1) частину першу викласти у новій редакції:
«Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, виходячи з існуючого розподілу земель за основним цільовим призначенням та з урахуванням планування територій згідно з вимогами законодавства»;
 		 -108- Горбаль В.М.
 У розділі V пункт перший частини 1 після слів «до тієї чи іншої категорії» доповнити словами «, в тому числі під час поділу земельної ділянки,» та після слів «згідно з вимогами законодавства» доповнити словами « (встановлення цільового призначення)»
 		Відхилено Частину виключено     
201. 2) частини другої після слова «які» доповнити словами «з урахуванням затвердженої документації з планування територій».
 		       
202. 2.Після статті 42 доповнити новою статтею 42-1, виклавши її у такій редакції:
«Стаття 42-1. Сприяння здійсненню житлової та громадської забудови
Для розміщення соціального житла надаються земельні ділянки, забудова яких не пов’язана зі знесенням існуючих будівель і споруд, значними обсягами робіт з інженерної підготовки та інженерного забезпечення об’єктів будівництва.
 		 -109- Бевзенко В.Ф.
 Статтю 42-1. Сприяння здійснення житлової та громадської забудови – вилучити.
 		Враховано      
    -110- Горбаль В.М.
 У розділі V В абзаці 2-му частини 2 слова «, значними обсягами робіт з інженерної підготовки та інженерного забезпечення об’єктів будівництва» виключити.
 		Відхилено Частину виключено   
203. 3. Статтю 93 після частини третьої доповнити новими частинами четвертою - шостою, виклавши їх у такій редакції:
 		 -111- Бевзенко В.Ф.
 Статті 93 та 124 Земельного кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Відхилено   2) статтю 93 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
 
    -112- Горбаль В.М.
 Частину першу статті 93 викласти в наступній редакції:
«1. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі, в тому числі на договорі оренди, договорі спільної діяльності (простого товариства), договорі суперфіція строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.»
 		Відхилено    
204. «4. Право на оренду земельної ділянки може бути продано на земельних торгах, власником земельної ділянки на строк до 50 років. Порядок продажу права на оренду на земельних торгах визначається законом.
 		 -113- Сербін Ю.С.
 Абзац другий частини третьої розділу V викласти у такій редакції: «4. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також заставлятися, передаватися у спадщину, вноситися до статутного фонду, власником земельної ділянки на строк до 50 років та орендарем земельної ділянки на строк, що не перевищує строку дії договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено цим договором».
 		Враховано частково   «4. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки – на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом».
 
205. 5. Право на оренду земельних ділянок державної або комунальної власності під забудову підлягає продажу суб'єктам підприємницької діяльності виключно на конкурентних засадах.
 		 -114- Сербін Ю.С.
 Абзаци третій і четвертий частини третьої розділу V – виключити.
 		Враховано      
206. 6. Право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря відповідно до Закону України „Про оренду землі»;
 		       
207. Частини четверту-шосту вважати відповідно сьомою-дев’ятою.
 		 -115- Горбаль В.М.
 Частину сьому статті 93 викласти в наступній редакції:
«7. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда, безоплатне користування, спільна діяльність (просте товариство), суперфіцій тощо).»
 		Відхилено Редакційна правка  У зв‘язку з цим частини четверту – шосту вважати відповідно частинами п’ятою – сьомою;
3) у статті 102-1:
частину другу доповнити словами «крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті»;
після частини другої доповнити новими частинами третьою та четвертою такого змісту:
«3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного фонду, передано у заставу.
4. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років».
У зв‘язку з цим частини третю – п’яту вважати відповідно частинами п’ятою – сьомою;
4) абзац перший частини першої статті 116 доповнити словами «або за результатами аукціону»;
5) у статті 118:
у частині шостій:
перше речення після слів «подають заяву» доповнити словами «про вибір місця розташування земельної ділянки»;
друге речення викласти в такій редакції: «До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п’ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки фермерському господарству)»;
частину сьому викласти в такій редакції:
«7. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюється у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу»;
 
    -116- Бевзенко В.Ф.
 У статті 102-1 Земельного кодексу України:
у частині другій після слів «в порядку спадкування» доповнити словами «крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті»;
після частини другої доповнити новими частинами третьою та четвертою такого змісту:
«3. Право користування чужою земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків, переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного фонду, заставлено.
4. Строк користування чужою земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років».
У зв‘язку з цим частини третю – п’яту вважати відповідно частинами п’ятою – сьомою.
 		Враховано    
    -117- Бевзенко В.Ф.
 Абзац перший частини першої статті 116 Земельного кодексу України доповнити словами «або за результатами аукціону»;
 		Враховано    
    -118- Сербін Ю.С.
 Доповнити розділ V новою частиною такого змісту:
«У статті 116:
частину першу доповнити словами «або за цивільно-правовими договорами»;
частину п’яту викласти у новій редакції: «5. Передача земельних ділянок, які перебувають у власності або у користуванні громадян або юридичних осіб, у власність або у користування іншим громадянам або юридичним особам, здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування лише після припинення права власності або користування на земельні ділянки на підставах та у порядку, передбачених цим Кодексом.»
 		Відхилено    
    -119- Сербін Ю.С.
 У першому реченні частини шостої статті 118 після слів «подають заяву» доповнити словами «про вибір місця розташування земельної ділянки», а друге речення – викласти у такій редакції:
«До заяви додаються матеріали, передбачені частиною шостою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії у разі відведення земельної ділянки фермерському господарству).»
 		Враховано    
    -120- Сербін Ю.С.
 Частину сьому статті 118 викласти у такій редакції:
«7. Вибір місця розташування земельних ділянок здійснюється у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.»
 		Враховано редакційно    
    -121- Сербін Ю.С.
 Частину дев’яту статті 118 викласти у такій редакції:
«9. У разі відхилення запропонованих у проекті відведення земельної ділянки проектних рішень від наданих для його розробки вимог щодо відведення земельної ділянки, він підлягає погодженню із власниками земель і землекористувачами та органами, якими надані такі вимоги.»
 		Відхилено    
208. 4. Частину десяту статті 118 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Передача земельних ділянок у власність громадянам можлива лише за умов відповідності використання цих ділянок затвердженій містобудівній документації, місцевим правилам забудови або за умов попереднього внесення змін до них в порядку, встановленому законодавством.»
 		 -122- Бевзенко В.Ф.
 Частину десяту статті 118 Земельного кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано   6) у статті 122:
у назві слова «по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування» замінити словами «щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування»;
у частинах першій – сьомій слова «надають» і «надає» замінити відповідно словами «передають» і «передає», а слова «у постійне користування юридичним особам» - словами «у власність або у користування»;
у частині другій слова «Районні, обласні» замінити словами «Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні»;
 
    -123- Сербін Ю.С.
 У назві статті 122 слова «по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування» замінити словами «щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування»;
 		Враховано    
    -124- Сербін Ю.С.
 Внести до статті 122 такі зміни:
а) у частинах першій – сьомій слово «надання» у відповідному відмінку та числі замінити словом «передача» у відповідному відмінку та числі;
б) у частинах першій – шостій слова «у постійне користування юридичним особам» замінити словами «у власність або у користування», а у частині сьомій слова «у постійне користування юридичним особам» замінити словами «у власність або у користування, якщо вони вилучаються (викупляються) ним»;
 		Враховано частково    
    -125- Сербін Ю.С.
 У частині другій статті 122 перед словом «районні» додати слова «Верховна Рада Автономної Республіки Крим».
 		Враховано    
209. 5. Частину четверту статті 123 викласти у новій редакції:
«4. В разі намірів будівництва об’єкта містобудування питання вибору місця розташування цього об’єкта вирішується в порядку, встановленому містобудівним законодавством. При клопотанні щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для інших потреб, до нього додаються відповідні обґрунтування, зокрема, зазначення загальної площі в разі необхідності її вилучення. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.»
 		 -126- Сербін Ю.С.
 Статтю 123 викласти у новій редакції:
Стаття 123. Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам
1. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
У разі подання клопотань про переоформлення юридичними особами права постійного користування на раніше надані земельні ділянки, надання таких земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за технічними документаціями із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки.
2. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною шостою статті 151 цього Кодексу.
4. Вибір місця розташування земельних ділянок здійснюється у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
5. Проект відведення земельної ділянки, після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи подають разом із клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у постійне користування.
У випадку, коли відведення земельної ділянки пропонується здійснити завдяки вилученню земельних ділянок одночасно державної та комунальної власності, рішення щодо надання у користування земельної ділянки приймається усіма органами державної влади або органами місцевого самоврядування, які вправі надавати земельні ділянки відповідно державної або комунальної власності.
Рішенням щодо надання у користування земельної ділянки здійснюється:
затвердження проекту відведення земельної ділянки;
вилучення (викуп) земельних ділянок у землевласників і землекористувачів, а також затверджуються умови вилучення (викупу) земельних ділянок;
надання у користування земельної ділянки юридичній особі з встановленням її цільового використання та затвердженням умов надання, у тому числі й вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, визначення пайової участі на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, встановлення граничних термінів забудови земельної ділянки та подання до органів державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого проекту будівництва;
віднесення земельної ділянки до відповідної категорії земель, а також до державної або комунальної власності за критеріями встановленими законом по віднесенню земельних ділянок при розмежуванні земель.
6. У разі відхилення запропонованих у проекті відведення земельної ділянки проектних рішень від наданих для його розробки вимог щодо відведення земельної ділянки, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про його погодження із власниками земель і землекористувачами та органами, якими надані такі вимоги, а також із Верховною Радою України, якщо нею погоджувались матеріали вибору місця розташування земельної ділянки.
Погоджений проект відведення земельної ділянки є підставою для прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідного рішення.
7. При наданні земельної ділянки у користування Кабінетом Міністрів України проект відведення земельної ділянки подається центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який розглядає його і у місячний строк вносить пропозиції до Кабінету Міністрів України.
8. При наданні земельної ділянки у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим проект відведення земельної ділянки подається республіканському органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який розглядає його і у місячний строк вносить пропозиції до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
9. Відмову органів місцевого самоврядування або органів державної влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.»
 		Враховано частково   7) статті 123 і 124 викласти в такій редакції:
«Стаття 123. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування
1. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
зміни цільового призначення земельних ділянок;
надання в користування земельних ділянок, межі якої не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої визначені в натурі (на місцевості) без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
2. Особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
3. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п’ятою статті 151 цього Кодексу.
4. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюється у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
5. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розробку проекту відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
6. Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
7. Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.
8. При наданні земельної ділянки у користування Кабінетом Міністрів України клопотання разом з проектом відведення земельної ділянки подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк вносять пропозиції до Кабінету Міністрів України.
9. При наданні земельної ділянки у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим клопотання разом із проектом відведення земельної ділянки подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яка розглядає його і в місячний строк вносить пропозиції до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
10. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється:
затвердження проекту відведення земельної ділянки;
вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності);
надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (при необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.
11. Відмову органів місцевого самоврядування або органів державної влади в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду в установлений законом строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову в наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
 
    -127- Баранов В.О.
 Доповнити частину V законопроекту частиною такого змісту:
«Частину першу статті 123 доповнити абзацом другим, виклавши його у такій редакції:
«У разі подання клопотань про переоформлення юридичними особами права постійного користування на раніше надані земельні ділянки, межі якої визначені в натурі (на місцевості) та без зміни її цільового призначення, надання таких земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за технічними документаціями із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки.»
 		Враховано частково    
210. 6. У статті 124:
1) після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, фізичним та юридичним особам для підприємницької діяльності, в тому числі для будівництва житла комерційного призначення, здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виключно на конкурентних засадах. Укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється за результатами проведення конкурсу.»
Частини другу та третю вважати відповідно третьою та четвертою.
2) частини четвертої слова «із зміною їх цільового призначення та» - виключити.
 		 -128- Сербін Ю.С.
 Статтю 124 Земельного Кодексу України викласти у такій редакції:
«Стаття 124. Порядок передачі земельних ділянок в оренду
1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 134 цього Кодексу.
3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам із зміною їх цільового призначення, при вилученні (викупі) частини земель та із земель запасу, визначених частинами другою – четвертою статті 134 цього Кодексу, а також при поділі або об’єднанні земельних ділянок, здійснюється за затвердженими проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
4. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, у тому числі поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки, громадянам, юридичним особам та іноземним державам без зміни їх цільового призначення та встановлених в натурі (на місцевості) меж, здійснюється за затвердженою технічною документацією із землеустрою щодо укладення договору оренди земельної ділянки.
5. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди».
 		Враховано частково   Стаття 124. Порядок передачі земельних ділянок в оренду
1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
4. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди»;
8) назву глави 20 викласти в такій редакції:
«Глава 20. Продаж земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів»;
9) статтю 127 викласти в такій редакції:
«Стаття 127. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
2. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу»;
10) у статті 128:
у частині другій:
друге речення викласти в такій редакції: «У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки»;
доповнити абзацами другим – п’ятим такого змісту:
«До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці;
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина – копія документа, що посвідчує особу;
в) свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності у разі продажу земельної ділянки суб’єкту підприємницької діяльності»;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови»;
частину четверту виключити;
частину п’яту доповнити пунктами «г» та «ґ» такого змісту:
«г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки»;
друге речення частини сьомої після слова «оплату» доповнити словами «або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу)»;
частини восьму, дев’яту та одинадцяту викласти в такій редакції:
«8. Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.
9. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п’ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України»;
«11. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів, у порядку, визначеному законом»;
11) у статті 129:
у назві слово «Продаж» замінити словами «Особливості продажу»;
у другому реченні частини п’ятої слова «договір оренди землі» замінити словами «документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці»;
12) статтю 133 викласти в такій редакції:
«Стаття 133. Застава земельних ділянок або прав на них
1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам або юридичним особам на праві власності, а також права на них – право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом.
2. Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана (передано) у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів).
3. Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою.
4. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки.
5. Порядок застави земельних ділянок та прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) визначається законом»;
 
    -129- Гривковський В.О.
 Абзац третій частини шостої розділу V викласти в такій редакції:
"2. Передача в оренду земельних ділянок вільних від забудови, що перебувають у державній або комунальній власності, фізичним та юридичним особам для підприємницької діяльності, в тому числі для будівництва житла комерційного призначення, здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виключно на конкурентних засадах. Укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється за результатами проведення конкурсу."
Далі цю частину доповнити абзацом:
"Дія цієї частини статті не розповсюджується на передачу в оренду земельних ділянок для будівництва соціального житла та об’єктів соціально-культурного призначення, засновником якого є відповідний орган місцевого самоврядування, для будівництва житла житлово-будівельними кооперативами та об’єктів гаражно-будівельних кооперативів, для будівництва або реконструкції інженерних мереж тепло-, водо-, газо-, електропостачання та водовідведення з будівлями і спорудами для інженерного обладнання цих мереж (трансформаторні підстанції, розподільчі і перехідні пристрої, електропідстанції, котельні, теплові пункти, бойлерні, насосні, газорозподільні та захисні пристрої, тягові підстанції), для відтворення втрачених пам’яток історії і архітектури або їх реставрації, а також для будівництва об’єктів житлового і громадського призначення на земельних ділянках, що знаходяться в оренді господарюючих суб’єктів, по яких відповідними органами приймається рішення про зміну цільового призначення цих земельних ділянок".
 		Враховано частково у цій статті та статті 134 ЗКУ   
    -130- Бевзенко В.Ф.
 Абзаци другий, третій частини першої та частину четверту статті 124 Земельного кодексу України перенести відповідно у статтю 134 та статтю 136 цього Кодексу.
 		Враховано Частину перенесено у статтю 136 ЗКУ   
    -131- Сербін Ю.С.
 Назву Глави 20 Земельного кодексу України викласти у такій редакції:
«Глава 20. Продаж земельних ділянок та прав на них на підставі цивільно-правових правочинів»
 		Враховано редакційно    
    -132- Сербін Ю.С.
 Статтю 127 викласти у такій редакції:
«Стаття 127. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та у порядку, встановленими цим Кодексом.
2. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та у порядку, встановлених Главою 21 цього Кодексу.
3. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі та споруди), здійснюється власникам цих об’єктів, за винятком земельних ділянок, які за цим Кодексом не можуть передаватись у приватну власність».
 		Враховано частково    
    -133- Сербін Ю.С.
 Друге речення абзацу першого частини другої статті 128 Земельного кодексу України викласти у новій редакції: «У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення та площа, а також згода на укладення договору на сплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.»;
 		Враховано редакційно    
    -134- Сербін Ю.С.
 Абзац другий частини другої статті 128 Земельного кодексу України викласти у новій редакції:
«До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності) та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди);
б) установчі документи для юридичної особи, а для громадянина – документ, що посвідчує особу;
в) свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, у разі продажу земельної ділянки для підприємницької діяльності.»
 		Враховано частково    
    -135- Сербін Ю.С.
 Частину третю статті 128 Земельного кодексу України викласти у такій редакції:
«3. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний термін розглядає заяву (клопотання) і приймає відповідне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.»
 		Враховано редакційно    
    -136- Сербін Ю.С.
 Частину четверту статті 128 Земельного кодексу України виключити.
 		Враховано    
    -137- Сербін Ю.С.
 Частину п’яту статті 128 Земельного кодексу України доповнити підпунктами «г» та «ґ)», виклавши їх у такій редакції:
«г) встановлена цим Кодексом заборона щодо передачі земельної ділянки у приватну власність;
ґ) відмова від укладання договору на сплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки»
 		Враховано    
    -138- Сербін Ю.С.
 Друге речення частини сьомої статті 128 Земельного кодексу України після слова «оплату» доповнити словами «або про плату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки із розстроченням платежу)»
 		Враховано    
    -139- Сербін Ю.С.
 Частину восьму статті 128 Земельного кодексу України викласти у такій редакції:
«8. Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державних влади або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20% від вартості земельної ділянки за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
Сума авансового внеску зараховується до продажної ціни земельної ділянки. У разі відмови покупця у підписанні договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.»
 		Враховано    
    -140- Баранов В.О.
 Доповнити частину V законопроекту частиною такого змісту:
«Частину восьму статті 128 доповнити другим реченням, виклавши його у такій редакції: «Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування або інших зацікавлених осіб».
 		Враховано частково    
    -141- Сербін Ю.С.
 Частину дев’яту статті 128 Земельного кодексу України після слова «розстроченням» доповнити словами «платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п’ять років».
 		Враховано редакційно    
    -142- Баранов В.О.
 Доповнити частину V законопроекту частиною такого змісту:
Частину дев’яту статті 128 доповнити другим реченням, виклавши його у такій редакції: «Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано    
    -143- Сербін Ю.С.
 Частину одинадцяту статті 128 Земельного кодексу України викласти у новій редакції:
«11. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, зараховуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування до відповідно державного та/або місцевих бюджетів, на території яких знаходяться згідно із системою адміністративного устрою України придбані земельні ділянки, у порядку, визначеному законом про Державний бюджет України на відповідний рік.»
 		Враховано частково    
    -144- Сербін Ю.С.
 У назві статті 129 слово «Продаж» замінити словами «Особливості продажу»
 		Враховано    
    -145- Сербін Ю.С.
 У другому реченні частини п’ятої статті 129 Земельного кодексу України після слів «договір оренди землі» додати словами «документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташовані на цій земельній ділянці».
 		Враховано частково    
    -146- Бевзенко В.Ф.
 У другому реченні частини п’ятої статті 129 Земельного кодексу України слова «договір оренди землі» замінити словами «документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташовані на цій земельній ділянці»;
 		Враховано    
    -147- Сербін Ю.С.
 Частину шосту викласти у новій редакції:
«6. Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок здійснюються:
щодо земель державної власності – Кабінетом Міністрів України після отримання погодження Верховної Ради України;
щодо земель комунальної власності - сільськими, селищними, міськими радами після отримання погодження Кабінету Міністрів України.»
 		Відхилено    
    -148- Сербін Ю.С.
 Статтю 133 Земельного кодексу України викласти у такій редакції:
«Стаття 133. Застава земельних ділянок або прав на них
1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності, а також права на них – право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
2. Земельна ділянка, яка перебуває у спільній власності (або право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана (передано) у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів).
3. Передача в заставу частини земельної ділянки (або речового права на частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості) відповідно до проекту відведення.
4. Заставодержателем земельної ділянки сільськогосподарського призначення та прав на них можуть бути лише банки.
5. Порядок застави земельних ділянок та прав на них визначається законом.»
 		Враховано редакційно    
211. 7. Назву глави 21 викласти у новій редакції:
«Глава 21. Продаж земельних ділянок або права оренди на них на конкурентних засадах»
 		 -149- Бевзенко В.Ф.
 Назву глави 21 та зміст статей цієї глави залишити в чинній редакції Земельного кодексу України.
 		Враховано частково Редакційна правка  13) назву глави 21 викласти в такій редакції:
«Глава 21. Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах»;
 
212. 8. Статтю 134 викласти у новій редакції:
«Стаття 134. Обов'язковість продажу та надання в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності на конкурентних засадах
1. Земельні ділянки державної або комунальної власності або право оренди на них підлягають продажу виключно на конкурентних засадах (земельні торги). Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, право оренди на них підлягають продажу виключно на земельних торгах у формі аукціону.
2. Земельні ділянки державної або комунальної власності, на яких розташовані раніше приватизовані об’єкти нерухомого майна, можуть бути викуплені власниками майна без проведення земельних торгів. У разі відмови власника нерухомого майна викупити земельну ділянку, земельна ділянка залишається у нього на праві оренді відповідно до раніше укладеного договору оренди.
3. Земельні ділянки державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі чи споруди державної або комунальної власності, які підлягають продажу, або наданню в оренду, продаються або продається право на їх оренду на земельних торгах у формі аукціону разом із зазначеними будівлями чи спорудами.»
 		 -150- Щербань А.В.
 Частину 2 статті 134 Земельного кодексу України викласти в наступній редакції:
«Земельні ділянки державної або комунальної власності, на яких розташовані раніше приватизовані та/або придбані за цивільно-правовими правочинами об'єкти нерухомого майна, можуть бути викуплені власниками майна без проведення земельних торгів.
У разі відмови власника нерухомого майна викупити земельну ділянку, земельна ділянка залишається у нього на праві оренди відповідно до раніше укладеного договору оренди»
 		Відхилено   14) статті 134 і 136 викласти в такій редакції:
«Стаття 134. Обов’язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах)
1. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об’єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
2. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:
розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди;
використання земельних ділянок для користування надрами та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);
використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;
перебування в користуванні земельних ділянок або розташованих на них будівель підприємств, установ та організацій, що належать до
державної та комунальної власності, підприємств і громадських організацій у сферах культури і мистецтв (у тому числі національних творчих спілок);
розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав і міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;
будівництва та обслуговування лінійних об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);
проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відповідно до закону;
будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено.
3. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу»;
 
    -151- Сербін Ю.С.
 Статтю 134 Земельного кодексу України викласти у такій редакції:
«Стаття 134. Обов’язковість продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах)
1. Земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об’єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
2. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них у разі:
наявності у землекористувача права на її безоплатну приватизацію;
передачі (надання) відповідно до закону у постійне користування іншим суб’єктам такого права;
розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;
користування надрами згідно із статтею 14 Кодексу України «Про надра» та потреб спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);
будівництва та обслуговування лінійних об’єктів транспортної й енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);едення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відповідно до закону;
будівництва соціального житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;
наявності на земельній ділянці об’єктів нерухомого майна, які не належать до об’єктів нерухомого майна державної або комунальної власності, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці майна від її викупу або укладення договору оренди;
поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки без зміни її цільового призначення.
3. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу.
4. Надання в короткострокову оренду земельних ділянок без права їх забудови, розміром не більше 0,1 гектара, може здійснюватися без проведення земельних торгів»
 		Враховано частково    
    -152- Поляченко В.А.
 Статтю 134 Земельного кодексу України викласти у такій редакції:
«Стаття 134. Обов`язковість продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них на земельних торгах.
1. На конкурентних засадах (земельних торгах) із земель державної або комунальної власності підлягають продажу окремими лотами:
а) земельні ділянки, призначені під нове будівництво або права на них (право оренди земельної ділянки, право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
б) земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для підсобного господарства або права на них (право оренди земельної ділянки, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
в) земельні ділянки разом із розташованими на них об’єктами нерухомого майна (будівлями та спорудами, об’єктами незавершеного будівництва та законсервованими об’єктами) державної або комунальної власності, або права їх оренди;
г) конфісковані за рішенням суду земельні ділянки, у тому числі разом із розташованими на них конфіскованими об’єктами нерухомого майна (будівлями та спорудами), або права на них.
2. Дія частини першої цієї статті не поширюється на земельні ділянки, які підлягають безоплатній передачі у власність громадян або наданню у користування за клопотанням державних та комунальних підприємств, установ та організацій, при виконанні міжнародних договорів, а також на земельні ділянки, призначені під будівництво соціального та доступного житла та при передачі земельних ділянок в оренду суб’єктам господарської діяльності, які уклали договір на проведення реконструкції, заміни нежитлового та житлового фондів, крім випадку, встановленого у частині третій цієї статті.
3. У випадку, коли до надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, надійшли дві або більше заяви (клопотання) на одержання безоплатно у власність або надання у користування однієї і тієї ж самої земельної ділянки, орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади, приймає рішення про внесення такої земельної ділянки до переліку земельних ділянок, призначених для її продажу у власність або продажу відповідного права на неї».
 		Враховано частково    
    -153- Гривковський В.О.
 Абзац третій частини восьмої розділу V викласти в такій редакції:
"1. Вільні від забудови земельні ділянки державної чи комунальної власності або право оренди на них підлягають продажу виключно на конкурентних засадах (земельні торги). Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, право оренди на них, підлягають продажу виключно на земельних торгах у формі аукціону."
 		Враховано частково    
213. 9. Після статті 135 доповнити новими статтями 135-1 та 135-2, виклавши їх у такій редакції:
 		 -154- Сербін Ю.С.
 Частину дев’яту розділу V – виключити.
 		Враховано      
214. «Стаття 135-1. Об’єкти земельних торгів
 		       
215. 1. Об’єктами земельних торгів є земельні лоти, а саме:
1) земельні ділянки приватної власності, в тому числі земельні ділянки з будівлями та спорудами, які на них розташовані;
2) право оренди на земельні ділянки;
3) предмет іпотеки (земельна ділянка), у разі невиконання зобов’язань іпотекодавцем;
4) конфісковані за рішенням суду земельні ділянки або право оренди на них.
 		       
216. 2. Об’єктами земельних торгів, але виключно у формі аукціону, є земельні ділянки державної або комунальної власності, в тому числі земельні ділянки разом з будівлями та спорудами, які на них розташовані, відповідно до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу або наданню в оренду.
 		       
217. 3. Земельні ділянки державної або комунальної власності, що виставлені для продажу на земельних торгах, до закінчення земельних торгів не можуть надаватися в оренду під забудову, а також для інших цілей.
 		       
218. Стаття 135-2 Суб’єкти земельних торгів
 		       
219. 1. Суб’єктами земельних торгів є:
 		       
220. 1) замовники земельних торгів - органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, іпотечні та інші кредитні установи, державний виконавець, державний орган приватизації, громадяни та юридичні особи - власники земельних ділянок або речових прав на них;
2) організатори земельних торгів - фізичні та юридичні особи, що відповідно до законодавства мають право займатися аукціонною діяльністю на ринку земель та здійснюють свою діяльність на підставі відповідної ліцензії;
3) покупці об’єктів земельних торгів (земельних лотів) -громадяни та юридичні особи, що відповідно до Земельного кодексу України мають право на придбання об’єктів земельних торгів.
 		       
221. 2. Організатор земельних торгів має право відмовитися від їх проведення не пізніше, ніж за 10 днів до їх проведення з обов'язковою публікацією офіційної інформації про скасування земельних торгів із зазначенням причини скасування.»
 		       
222. 10. Статтю 136 викласти у новій редакції:
«Стаття 136. Підготовка земельних ділянок для продажу на земельних торгах
1.Підготовка для продажу на земельних торгах полягає в утворенні (формуванні) земельних лотів до складу яких входять власне земельні ділянки та комплекти документів щодо них. Підготовку земельних лотів до продажу на земельних торгах здійснює замовник земельних торгів за власні кошти.
2.Вибір земельних ділянок державної та комунальної власності та формування земельних лотів для земельних торгів здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації, аналізу матеріалів інвентаризації земель, наявної земельно-кадастрової документації і відповідно до місцевих правил забудови населених пунктів. При виборі земельних ділянок та формуванні земельних лотів враховуються маркетингові дослідження, звернення інвесторів щодо намірів забудови.
3. В разі необхідності, здійснюється виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та визначення їх меж в натурі (на місцевості), і закріплення їх межовими знаками.
4.Визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок в порядку, встановленому земельним законодавством. В разі відсутності місцевих правил забудови, або якщо містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок передбачаються з відхиленням від цих правил, здійснюється їх визначення із застосуванням процедури громадського обговорення та затвердження органом місцевого самоврядування.
5.Здійснюється проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або відповідного права на неї, визначення стартової ціни. Стартова ціна земельного лоту на земельних торгах щодо земельних ділянок державної та комунальної власності і майнових прав на них не може бути нижчою від її експертної грошової оцінки та ринкової вартості, що склалася на ринку земель на час продажу.
6.Здійснюється виготовлення технічних паспортів земельних ділянок. Технічний паспорт земельної ділянки складається місцевим державним органом земельних ресурсів за зверненням замовника земельних торгів. У технічному паспорті відображаються відомості про:
1) розмір земельної ділянки;
2) місце розташування;
3) форму власності;
4) експертну грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну;
5) природний і господарський стан;
6) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
Вимоги до форми і змісту технічного паспорта земельної ділянки встановлюються законодавством.
7.Замовником торгів здійснюється затвердження лотів та умов проведення торгів.
8.Матеріали лотів передаються організатору земельних торгів, здійснюється інформування про торги у засобах масової інформації.»
 		 -155- Горбаль В.М.
 Частину 10 виключити
 		Відхилено   «Стаття 136. Підготовка лотів для продажу на земельних торгах
1. Органи державної влади або органи місцевого самоврядування, уповноважені приймати рішення про відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об’єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної або комунальної власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), визначають перелік таких земельних ділянок для продажу на земельних торгах окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта.
2. Добір земельних ділянок державної або комунальної власності для формування переліку, зазначеного в частині першій цієї статті, здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови. При доборі земельних ділянок враховуються маркетингові дослідження, інвестиційна привабливість, звернення громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
3. Земельна ділянка, у тому числі та, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) державної або комунальної власності, виставляється на земельні торги окремим лотом після:
а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;
б) визначення вартості лота, при чому вартість земельної ділянки дорівнює її нормативній грошовій оцінці;
в) виготовлення технічного паспорта об’єкта продажу.
4. У технічному паспорті містяться відомості про:
а) розміри земельної ділянки;
б) місце розташування (адресу);
в) форму власності (державна чи комунальна);
г) грошову оцінку земельної ділянки або прав на неї (оренди, суперфіцію, емфітевзису) та оцінку розташованого на ній об’єкта нерухомого майна і стартову ціну лота;
ґ) природний і господарський стан земельної ділянки;
д) цільове призначення земельної ділянки;
е) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
є) інвентаризаційний опис будівель і споруд (для забудованої земельної ділянки).
5. Технічний паспорт об’єкта продажу (лота), умови його продажу, у тому числі (при необхідності) вимоги щодо граничних термінів забудови земельної ділянки, розміру відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, визначення розміру пайової участі (внеску) у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, затверджується органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
6. Положення про технічний паспорт об’єкта продажу (лота), який виставляється на земельні торги, затверджується Кабінетом Міністрів України.
7. Документація із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які виставляються на аукціон, виготовляється на замовлення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування»;
 
    -156- Сербін Ю.С.
 Частину десяту розділу V викласти у такій редакції:
«Стаття 136. Підготовка лотів для продажу на земельних торгах
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, уповноважені приймати рішення про відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом із розташованими на них об’єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної або комунальної власності, або прав на них визначають переліки таких земельних ділянок для продажу на земельних торгах окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку земельні ділянки без врахування, у випадках передбачених законом, результатів громадського обговорення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта.
2. Відбір земельних ділянок державної або комунальної власності для формування переліку, зазначеного у частині першій цієї статті Кодексу, здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови. При відборі земельних ділянок враховуються маркетингові дослідження, звернення громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
3. Земельна ділянка, у тому числі й та, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) державної або комунальної власності, виставляється на земельні торги окремим лотом після:
а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;
б) визначення вартості лоту за експертною грошовою оцінкою;
в) виготовлення технічного паспорта об’єкта продажу.
4. В технічному паспорті містяться відомості про:
а) розміри земельної ділянки;
б) місце розташування (адресу);
в) форму власності (державна чи комунальна);
г) грошову оцінку земельної ділянки та оцінку розташованого на ній об’єкта нерухомого майна або прав на них та стартову ціну лоту;
ґ) природний і господарський стан земельної ділянки;
д) цільове призначення земельної ділянки;
е) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
є) інвентаризаційний опис будівель і споруд (для забудованої земельної ділянки).
5. Технічний паспорт об’єкта продажу (лоту), умови його продажу, у тому числі вимоги щодо граничних термінів забудови земельної ділянки та подання до відповідного державного органу архітектурно-будівельного контролю затвердженого проекту будівництва, розміру відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, визначення розміру участі у передачі коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, затверджується відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
6. Положення про технічний паспорт об’єкта продажу (лоту), який виставляється на земельні торги, визначається Кабінетом Міністрів України»;
 		Враховано редакційно    
223. 11. Статтю 137 викласти у новій редакції:
«Стаття 137. Інформування про проведення земельних торгів
1.Інформування про проведення земельних торгів та про лоти забезпечується замовником земельних торгів шляхом опублікування оголошення у друкованих засобах масової інформації, які мають найбільший тираж в населеному пункті або регіоні за місцем знаходження земельних ділянок, а також шляхом розміщення на таких земельних ділянках рекламних щитів з офіційною інформацією про земельні торги. Інформування проводиться не менш, як за 30 днів до проведення земельних торгів.
2.В інформації про лот зазначаються місце розташування земельної ділянки, її розмір, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, стартова ціна, дата та місце проведення земельних торгів, назву та адресу установи, прізвище та посаду, номер телефону особи, у якої можна ознайомитися з технічним паспортом земельної ділянки.
3.Після проведення земельних торгів замовник протягом 30 днів публікує в засобах масової інформації результати торгів щодо земельних ділянок державної та комунальної власності по кожному земельному лоту із зазначенням місця розташування та розмірів земельних ділянок, їх цільового призначення, ціни, за якою продано земельні лоти.
4.Інформація про покупців та учасників земельних торгів, їх кількісний та персональний склад, інформація, що міститься в поданих ними заявках на участь у земельних торгах, інформація про результати розгляду заявок та оцінки конкурсних пропозицій є конфіденційною і не підлягає розголошенню до публікації оголошення про результати земельних торгів, крім випадків, установлених законом. Така вимога не поширюється на випадки, коли зазначена інформація необхідна замовнику торгів для розгляду поданої на його адресу скарги щодо порушення порядку проведення земельних торгів.»
 		 -157- Горбаль В.М.
 В абзаці другому частини 11 після слів «засобах масової інформації» доповнити словами «, визначених відповідним органом виконавчої влади або виконавчим органом місцевого самоврядування та»
 		Відхилено   15) у статті 137:
у частині першій слова «виставлення на земельні торги земельних ділянок» замінити словами «об’єкт продажу (лот)», а слово «таких» виключити;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Офіційна інформація про об’єкт продажу (лот) повинна містити відомості про:
а) розміри земельної ділянки;
б) цільове призначення, а для містобудівних потреб – також види використання (пріоритетні та допустимі);
в) умови продажу та стартову ціну;
г) місце і час проведення торгів;
ґ) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
д) найменування та адресу установи, прізвище та посаду, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з технічним паспортом об’єкта продажу (лота)»;
 
    -158- Сербін Ю.С.
 Частину одинадцяту розділу V викласти у такій редакції:
«11. У статті 137:
а) у частині першій слова «виставлення на земельні торги земельних ділянок» замінити словами «об’єкт продажу (лот)», а слово «таких» виключити;
б) частину другу викласти у такій редакції:
«2. Офіційна інформація про об’єкт продажу (лот) повинна містити відомості про:
а) розміри земельної ділянки;
б) цільове призначення та функціональне використання (основне та допустимі);
в) умови продажу та стартову ціну;
г) місце і час проведення торгів;
ґ) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
д) найменування та адресу установи, прізвище та посаду, номер телефону особи, у якої можна ознайомитися з технічним паспортом об’єкта продажу (лоту)»;
в) у частині п’ятій слово «законом» замінити словами «Кабінетом Міністрів України»;».
 		Враховано частково    
224. 12. Після статті 137 доповнити новими статтями 137-1 - 137-2, виклавши їх у такій редакції:
«Стаття 137-1. Проведення земельних аукціонів
1. Проведення земельного аукціону здійснюється організатором на підставі договору, який укладається між ним та замовником проведення земельного аукціону. В договорі не може передбачатися передача організатору повноважень замовника.
2.Організатором забезпечується:
інформування щодо проведення земельних торгів відповідно до статті 137 цього Кодексу;
формування окремої справи з документації щодо кожного лоту та інформаційної картки на земельний лот;
реєстрація заяв на участь у аукціоні;
організація проведення аукціону та контроль за дотриманням умов аукціону і вимог законодавства при його проведенні;
ведення протоколу.
3.Проведення аукціону здійснюється виконавцем (ліцитатором), якого на договірних засадах залучає організатор. Виконавцем в процесі проведення аукціону приймаються рішення щодо визначення переможців (покупців кожного лоту), зняття лотів з аукціону, щодо його припинення та поновлення. За погодженням із замовником виконавцем приймається рішення щодо зміни стартової ціни лоту. Виконавець забезпечує ведення протоколу і підписує його разом з переможцем аукціону по кожному лоту після завершення цього аукціону.
4.Переможцем аукціону є особа, яка сплатила найбільшу ціну за лот з дотриманням умов аукціону.
5.Аукціон вважається таким, що закінчився, після підписання протоколу та договору купівлі-продажу земельного лоту. У разі придбання переможцем кількох земельних лотів договір укладається окремо на кожний з них. Переможцю аукціону відповідно до його умов передається справа з документацією щодо лоту. Набуте за результатами аукціону право на землю підлягає оформленню та реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
6.Учасниками аукціону сплачуються реєстраційні та гарантійні внески.
Реєстраційні внески не підлягають поверненню після закінчення аукціону, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті та частиною четвертою статті 138-1 цього Кодексу.
Сума гарантійних внесків повертається всім учасникам аукціону, крім переможця та осіб, які відмовилися від підписання протоколу, протягом 10 банківських днів після закінчення аукціону. Переможцю аукціону сума гарантійного внеску зараховується при розрахунках за придбаний лот.
7.Якщо замовник торгів відмовився від укладення договору купівлі-продажу, він повертає переможцю суму гарантійного внеску у подвійному розмірі, а також відшкодовує йому прямі збитки, спричинені участю у земельних торгах у частині, що перевищує суму гарантійного внеску.
8.Повторний аукціон з продажу земельного лоту щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, знятого з продажу, проводиться не раніше ніж через місяць з часу проведення попереднього земельного аукціону.
У повторних земельних торгах не може брати участь переможець попередніх земельних торгів у разі несплати ним в установлений строк вартості земельної ділянки за договором, відмови від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки або від підписання протоколу про результати земельного аукціону.
9.Порядок проведення земельного аукціону та форма договору купівлі-продажу на земельних торгах земельної ділянки, права оренди щодо неї встановлюється законодавством.
 		 -159- Сербін Ю.С.
 Частини дванадцяту та тринадцяту розділу V законопроекту – виключити.
 		Враховано      
    -160- Горбаль В.М.
 У частині 12:
а) речення третє абзацу 4-го після слів «ведення протоколу і підписує його разом з» доповнити словами «усіма зареєстрованими учасниками аукціону та».;
б) доповнити абзац 4-й реченням четвертим такого змісту: «Учасники аукціону можуть підписувати протокол із зауваженнями.»
 		Відхилено    
    -161- Горбаль В.М.
 У частині 12 після абзацу 6-го доповнити абзацом сьомим в такій редакції: «Порядок укладення договору оренди земельної ділянки та договору купівлі-продажу земельної ділянки, а також строк, протягом якого власник земельної ділянки повинен надати цей договір переможцю аукціону для підписання визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування»
 		Відхилено    
225. Стаття 137-2. Проведення земельних конкурсів
1.За рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо продажу земельної ділянки або права оренди на неї на конкурентних засадах для окремих земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності, які призначені для розміщення об’єктів соціального чи архітектурного значення (громадських центрів та їх окремих споруд, лікарень, учбових закладів тощо), можуть застосовуватись земельні конкурси.
2.Замовник земельного конкурсу встановлює вимоги до покупців щодо використання земельної ділянки, яка виставляється на земельний конкурс, визначає критерії відбору покупців земельної ділянки, забезпечує інформування про проведення конкурсу та його умови.
3.Проведення конкурсу полягає у поданні учасниками в установлений строк пропозицій щодо використання земельної ділянки. Замовник конкурсу розглядає пропозиції і визначає, чиї пропозиції є найкращими за умовами конкурсу. У конкурсі може розглядатись навіть одна заявка, якщо після дворазової об’яви про проведення конкурсу інших заявок не надійшло.
Виконавець конкурсу встановлює дату, до якої покупці повинні подати конкурсні заявки. Строк подання конкурсних заявок не може бути менше 30 днів з моменту опублікування оголошення про проведення земельного конкурсу. Виконавець торгів має право збільшити строк подання конкурсних заявок, якщо один чи більше покупців не можуть до закінчення раніше встановленого строку подати свої конкурсні заявки з незалежних від них причин. Інформація про перенесення остаточного строку невідкладно надсилається всім покупцям, що беруть участь у земельному конкурсі.
4.Переможцем конкурсу є особа, чиї пропозиції визнані найкращими за умовами конкурсу.
5.За участь у конкурсі може стягуватися плата, що становить суму витрат, пов’язаних з його проведенням. Розмір плати та порядок її внесення встановлюються виконавцем торгів.
6.Матеріали, подані покупцями для участі у земельному конкурсі, є власністю покупців і можуть використовуватися іншими особами тільки під час та у зв'язку з проведенням земельних торгів, для участі в яких вони подавалися. Будь-яке інше використання таких матеріалів можливе лише з письмового дозволу учасника.
7.Земельний конкурс вважається таким, що закінчився, з моменту укладення договору купівлі-продажу земельного лоту та передачі покупцю документів щодо земельної ділянки.
8.Замовник земельного конкурсу забезпечує інформування про його результати відповідно до статті 137 цього Кодексу.
9.Порядок проведення земельних конкурсів встановлюється законодавством.
 		 -162- Горбаль В.М.
 Абзац п’ятнадцятий частини 12 «1. За рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо продажу земельної ділянки або права оренди на неї на конкурентних засадах для окремих земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності, які призначені для розміщення об’єктів соціального чи архітектурного значення (громадських центрів та їх окремих споруд, лікарень, учбових закладів тощо), можуть застосовуватись земельні конкурси.» доповнити реченням, в якому вказати орган, до якого подається скарга.
 		Відхилено      
226. 13. Доповнити статтями 138-1 - 138-3, виклавши їх у такій редакції:
«Стаття 138-1. Скасування рішення про продаж земельного лоту на земельних торгах
1. За наявності поважних причин замовник земельних торгів має право скасувати своє рішення про продаж земельного лоту на земельних торгах до початку їх проведення.
2. Рішення про скасування негайно видається (надсилається) замовником виконавцю торгів для обов’язкової публікації відповідного повідомлення у засобах масової інформації та інформування особисто кожного покупця у триденний строк з моменту надходження такого рішення.
Повідомлення про скасування земельних торгів повинне бути опубліковано не пізніше ніж за 10 днів до визначеної дати їх проведення. У разі, якщо замовник земельних торгів відмовився від їх проведення з порушенням зазначеного строку, він зобов'язаний на вимогу покупців відшкодувати їх прямі збитки.
3. У разі скасування земельних торгів виконавець повертає покупцям реєстраційні та гарантійні внески, сплачені ними у зв’язку з поданням заяв на участь у земельних торгах.
4. Рішення про скасування земельних торгів може бути оскаржено у судовому порядку.
 		 -163- Щербань А.В.
 Частину 13 залишити в тій редакції, яка була прийнята у першому читанні.
 		Відхилено Частину тринадцяту розділу V законопроекту – виключено     
227. Стаття 138-2. Анулювання результатів земельних торгів 1. Реєстр.картка №
)
3. Результати земельних торгів, проведені з порушеннями вимог законодавство, можуть бути визнані у судовому порядку недійсними за позовом заінтересованої особи. Визнання результатів земельних торгів недійсними тягне за собою визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем земельних торгів.
 		       
228. Стаття 138-3. Оскарження порядку проведення земельних торгів
1.Покупець земельної ділянки має право на оскарження проведення земельних торгів та їх результатів за наявності підстав для цього протягом 15 календарних днів після проведення торгів. Подання оскарження пізніше встановленого строку не зобов’язує виконавця торгів здійснювати його розгляд.
2. Внесення оскарження зупиняє процедуру земельних торгів на строк розгляду скарги, але не більше ніж на 15 календарних днів.
3. Протягом 5 календарних днів з моменту надходження скарги, виконавець торгів зобов'язаний повідомити всіх покупців, яких вона стосується, про її зміст, час і місце розгляду та запросити взяти участь у розгляді скарги. Покупець, що не взяв участь у розгляді скарги, позбавляється права на подальше звернення з вимогами, аналогічними до тих, що розглянуті.
 		       
229. 4. У разі, якщо скаргу не врегульовано шляхом переговорів на підставі взаємної згоди, виконавець торгів протягом 15 календарних днів з моменту її надходження приймає обґрунтоване рішення із зазначенням причин незадоволення скарги або заходів, що вживатимуться для врегулювання конфлікту, якщо скаргу задоволено повністю або частково. Виконавець торгів надсилає рішення за скаргою замовнику торгів протягом трьох робочих днів після його прийняття.
6. У разі виявлення за скаргою покупця порушень порядку проведення земельних торгів, які впливають на об'єктивність визначення переможця, призводять до дискримінації покупців або іншим чином порушують їх права, замовник земельних торгів має право визнати результати такої процедури недійсними та зобов'язати виконавця земельних торгів розпочати організацію повторних торгів.
7. Примірник рішення щодо розгляду скарги надається покупцям, які подали скаргу, протягом 5 робочих днів після його прийняття.
10. Спори, що виникають за результатами земельних торгів, розв'язуються у судовому порядку.
 		 -164- Горбаль В.М.
 Речення друге абзацу сімнадцятого частини 13 після слів «за скаргою замовнику торгів» доповнити словами «, всім учасникам торгів та покупцю, який подав скаргу».
 		Відхилено      
230. 11. Оскарженню не підлягає:
1) рішення про форму проведення земельних торгів, прийняте відповідно до вимог цього Кодексу;
2) рішення про відхилення конкурсних заявок покупців, здійснене у порядку, передбаченому цим Кодексом.»
 		 -165- Горбаль В.М.
 Абзац 21 частини 13 – виключити.
 		Враховано      
    -166- Сербін Ю.С.
 Статтю 147 Кодексу доповнити новими частинами п’ятою та шостою такого змісту:
«5. У випадках, якщо суд встановив, що внаслідок діяльності (бездіяльності) власника земельної ділянки погіршуються природні якості землі або землекористувач земельної ділянки використовує її не за цільовим призначенням, така ділянка підлягає примусовому відчуженню на земельних торгах за рішенням суду.
6. Кошти, отримані від продажу земельної ділянки або прав на неї, спрямовуються колишньому власнику або землекористувачу на відшкодування вартості земельної ділянки або права на неї в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено    
231. 14. Назву статті 149 викласти у редакції «Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по вилученню земельних ділянок».
 		 -167- Сербін Ю.С.
 У тексті статті 149 слово «постійний» у відповідному відмінку виключити.
 		Відхилено      
232. 15. У статті 151:
1) частини першу-п’яту викласти у новій редакції:
«1. Вилучення (викуп) земельних ділянок для їх продажу на конкурентних засадах здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. В разі вилучення (викупу) земельних ділянок для розміщення об’єктів містобудування, вибір місця та погодження розміщення зазначених об’єктів відбувається відповідно до містобудівного законодавства з урахуванням громадських і приватних інтересів.
2.Юридичні особи, уповноважені до порушення питань щодо викупу або щодо вилучення з користування земельних ділянок для суспільних потреб звертаються до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, зазначених у статті 149 цього Кодексу, з відповідним клопотанням. До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки. Якщо соціальні потреби пов’язані зі здійсненням будівництва об’єкта та для інших потреб в межах населеного пункту, вибір місця вилучення земельної ділянки здійснюється відповідно до містобудівного законодавства.
3.Для вирішення питань розміщення об’єкта поза межами населеного пункту до клопотання додаються матеріали: копія плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
4. Погодження місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також місць розташування об'єктів власності інших держав, міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.
5. Відповідна місцева рада, місцева державна адміністрація згідно зі своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п’ятиденний строк направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною третьою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня отримання клопотання надають свої висновки відповідній місцевій раді, місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування об’єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивовану відмову.»
2) частини шосту, сьому та п’ятнадцяту - виключити.
 		 -168- Сербін Ю.С.
 Статтю 151 викласти у новій редакції:
«Стаття 151. Порядок погодження питань, пов’язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок
1. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі), об’єднанні чи поділі земельних ділянок, зобов`язані вибрати місце розташування земельної ділянки, погодити із відповідними власниками землі і землекористувачами та відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно із їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачувані для вилучення (викупу) земельних ділянок, умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачувані для передачі (надання) цієї земельної ділянки, умови її передачі (надання), з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
2. Вибір місця розташування земельних ділянок провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими, районними, обласними радами, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок.
3. Сільські, селищні, міські ради, державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування з метою забезпечення суспільних потреб, ефективного і раціонального використання територій відповідно до затвердженої містобудівної документації, можуть з власної ініціативи порушувати перед відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно із їх повноваженнями по вилученню земельних ділянок, питання щодо вилучення (викупу) земельних ділянок або безпосередньо, згідно із власними повноваженнями по вилученню земельних ділянок, вилучати (викуповувати) земельні ділянки для подальшого розпорядження ними у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
4. Погодження матеріалів вибору місця розташування земельних ділянок на особливо цінних землях, а також для розміщення та обслуговування будівель та споруд інших держав, міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.
5. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі), об’єднанні чи поділі земельних ділянок, звертаються з клопотанням про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації.
6. До клопотання додаються:
а) необхідні матеріали та розрахунки щодо необхідності відведення, поділу чи об’єднання земельної ділянки;
б) зазначені на відповідному планово-картографічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;
в) письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів, передбачених для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх вилучення (викупу) або рішення суду про вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини);
г) установчі документи для юридичних осіб, а для громадянин – документи, що посвідчують особу.
До клопотання, також надаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та затверджене містобудівне обґрунтування розміщення об’єкта, у разі його розробки згідно із вимогами Закону.
Форма клопотання про вибір місця розташування земельної ділянки затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
7. Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування (його виконавчий орган) згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в тижневий строк з дня реєстрації направляє копії його на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних, і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів лісового або водного господарства (якщо вилученню (викупу) підлягають земельні ділянки лісового або водного фонду або завдяки вилученню (викупу) земель передбачається створення об’єктів лісового або водного фонду).
Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання клопотання надають відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді чи Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації висновок про доцільність (недоцільність) розташування земельної ділянки та вимоги до її відведення, у якому зазначається:
можливість розташування земельної ділянки, у тому числі й за рахунок земель, які підлягають вилученню (викупу);
можливість функціонування існуючих земельних ділянок за призначенням, частини земель яких передбачається вилучити (викупити);
орієнтовні розміри земельної ділянки та її площа і склад угідь земель, у тому числі й тих, що вилучаються (викупляються);
вимоги щодо відведення земельної ділянки, встановлення її обмежень і обтяжень у використанні;
необхідність відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.
Виключний перелік вимог щодо відведення земельної ділянки для кожного органу, який їх надає, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
8. У випадку, коли особами, зацікавленими у вилученні (викупі) земельних ділянок, є органи державної влади або органи місцевого самоврядування, які мають право самостійно вилучати земельні ділянки, вони на основі пропозицій та матеріалів по відбору земельних ділянок, наданих територіальними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, у відповідності до попередньо опрацьованих цих питань з територіальними органами виконавчої влади з питань містобудування і архітектури, направляють свої клопотання разом з матеріалами передбаченими, частиною шостою цієї статті Кодексу на розгляд територіальних органів виконавчої влади, зазначених у абзаці першому частини сьомої цієї статті Кодексу.
У випадку, коли особами, зацікавленими у вилученні (викупі) земельних ділянок, є органи державної влади або органи місцевого самоврядування, які не мають право самостійно вилучати земельні ділянки, вони на основі пропозицій та матеріалів по відбору земельних ділянок, наданих територіальними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, у відповідності до попередньо опрацьованих цих питань з територіальними органами виконавчої влади з питань містобудування і архітектури, направляють свої клопотання разом з матеріалами передбаченими, частиною шостою цієї статті на розгляд органів державної влади або органів місцевого самоврядування, які мають право самостійно вилучати земельні ділянки.
9. Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який самостійно має право вилучати земельні ділянки, з урахуванням одержаних висновків та за участю територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів (при необхідності) протягом двох тижнів формує матеріали вибору місця розташування земельної ділянки в окрему справу і приймає відповідне рішення про:
затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки, надання дозволу та вимог на розробку проекту її відведення;
відмову у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки із зазначенням мотивованого обґрунтування такої відмови.
У випадку, коли відведення земельної ділянки пропонується здійснити завдяки вилученню земельних ділянок одночасно із земель державної та комунальної власності, рішення щодо вибору місця розташування земельної ділянки приймається усіма органами державної влади або органами місцевого самоврядування, які вправі вилучати земельні ділянки відповідно державної або комунальної власності.
10. Якщо вилучення (викуп) земельних ділянок здійснюється за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади або органами місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали вибору місця розташування земельної ділянки до Верховної Ради України, яка розглядає ці матеріали і приймає відповідне рішення.
11. Якщо вилучення (викуп) земельних ділянок провадиться Кабінетом Міністрів України, матеріали вибору місця розташування земельної ділянки подаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією із своїм висновком центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсах який розглядає ці матеріали і у місячний строк подає свої пропозиції Кабінету Міністрів України.
12. Якщо вилучення (викуп) земельних ділянок провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, матеріали вибору місця розташування земельної ділянки подаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим із своїм висновком республіканському органу виконавчої влади з питань земельних ресурсах, який розглядає ці матеріали і у місячний строк подає свої пропозиції Верховній Раді Автономної Республіки Крим.
13. Строк дії дозволу та вимог на розробку проекту відведення земельної ділянки становить шість місяців і не може бути продовжено. У разі, якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки не подано на затвердження, дозвіл та вимоги на розробку проекту відведення земельної ділянки вважаються анульованими.
14. Спірні питання, пов’язані з вилученням (викупом) земельних ділянок вирішуються у судовому порядку.
15. У разі задоволення позову щодо оскарження зволікання або відмови органів місцевого самоврядування або органів державної влади у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, рішення суду з встановленими ним вимогами щодо відведення земельної ділянки є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.
 		Враховано частково   16) статтю 151 викласти в такій редакції:
«Стаття 151. Порядок погодження питань, пов’язаних з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок
1. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок зобов`язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
2. Вибір місця розташування земельних ділянок здійснюють відповідні сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення та передачі (надання) цих ділянок.
3. Погодження матеріалів вибору місця розташування земельних ділянок на особливо цінних землях, а також для розміщення та обслуговування будівель і споруд іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється Верховною Радою України.
4. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подаються відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
5. До заяви (клопотання) додаються:
а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;
б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;
в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);
г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина – копія документа, що посвідчує особу.
6. Типова форма заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
7. Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
У разі вилучення органами виконавчої влади земельних ділянок державної власності у межах населеного пункту матеріали заяви (клопотання) направляються для розгляду до відповідного органу місцевого самоврядування.
Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви (клопотання) надають відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді чи Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки.
Вимоги щодо відведення земельної ділянки надаються цими органами у межах їх повноважень, визначених законом.
Склад та зміст вимог щодо відведення земельної ділянки, які надаються уповноваженими органами, визначаються Кабінетом Міністрів України.
8. Якщо вилучення (викуп) земельних ділянок здійснюється за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали вибору місця розташування земельної ділянки до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і направляє до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.
9. Якщо вилучення (викуп) земельних ділянок здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, матеріали вибору місця розташування земельної ділянки подаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, яка розглядає ці матеріали і в місячний строк подає свої пропозиції Верховній Раді Автономної Республіки Крим.
10. Після отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної Ради України (при необхідності), відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.
11. Строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік і може бути продовжено одноразово на такий самий строк. У разі якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки не подано на затвердження до відповідного органу, дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими.
12. Спори, пов’язані з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок, вирішуються в судовому порядку»;
17) у розділі Х «Перехідні положення»:
пункт 1 доповнити абзацами другим і третім такого змісту:
«Установити, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об’єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року, передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)».
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
1) абзац перший частини першої статті 96 після слова «розміщення» доповнити словами «підготовчих робіт до будівництва»;
2) абзац перший частини другої статті 96-1 після слова «виконання» доповнити словами «підготовчих або».
3. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № № 40-44, ст. 356):
1) у статті 407:
частину другу доповнити словами «крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті»;
доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу»;
2) частину першу статі 408 доповнити словами «і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років»;
3) текст статті 413 викласти в такій редакції:
«1. Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
2. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного фонду, передано у заставу.
4. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті.
5. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років».
5. Частину першу статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №46, ст. 411; 2000 р., № 46, ст. 398) доповнити абзацом такого змісту:
«проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт, або без відповідної затвердженої проектної документації – у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
6. Статтю 7 Закону України «Про плату за землю» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №45, ст. 238 із наступними змінами) доповнити частиною дванадцятою такого змісту:
«Податок за земельні ділянки, надані підприємствам, установам і організаціям для спорудження об’єктів містобудування, справляється у розмірі, визначеному частиною десятою цієї статті, у разі:
перевищення строку, встановленого для будівництва об’єкта містобудування при наданні земельної ділянки або умовами проведення земельних торгів;
перевищення строку, встановленого для завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва, визначеного умовами приватизації».
7. У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2007 р., № 34, ст. 444):
1) у статті 31:
у пункті «а» частини першої:
підпункт 9 викласти в такій редакції:
«9) надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;
доповнити підпунктом 10 такого змісту:
«10) проведення громадського обговорення містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів»;
частину другу виключити;
2) пункт 12 частини першої статті 44 викласти в такій редакції:
«12) видача замовникам відповідно до законодавства містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок за межами населених пунктів».
8. У пункті 5 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 11, ст. 79) слова «інвесторів (забудовників)» замінити словами «замовників будівництва», а слова «з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста» – словами «але не вище граничного розміру, встановленого законом».
11. Статтю 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 350) після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:
«невикористання земельної ділянки, призначеної під забудову, –порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови».
У зв’язку з цим абзаци дев’ятий – тринадцятий вважати відповідно абзацами десятим – чотирнадцятим.
12. У Законі України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78):
1) текст статті 8-1 викласти в такій редакції:
«Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу»;
2) у статті 9:
частину другу доповнити словами «із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається»;
доповнити частинами четвертою та п’ятою такого змісту:
«Не допускається продаж орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності, строк дії договору оренди яких не закінчився та на яких розпочато будівництво об'єктів житлового та/або нежитлового призначення, або розпочато проектно-вишукувальні роботи для будівництва таких об'єктів.
Орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки»;
3) у статті 15:
частину першу доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:
«умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки»;
в абзаці шостому частини четвертої слова «у випадках, передбачених цим Законом» замінити словами «у разі його розроблення згідно із законом»;
4) статтю 16 викласти в такій редакції:
«Стаття 16. Порядок укладення договору оренди землі
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування»;
5) частину першу статті 31 доповнити абзацом сьомим такого змісту:
«відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем».
13. Абзац сьомий статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 38, ст.471) викласти в такій редакції:
проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель, на яких розташовані ліси та водойми, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення».
14. Абзац другий частини першої статті 27 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 49, ст. 517) доповнити реченням такого змісту:
«Підготовчі роботи до будівництва можуть бути здійснені на підставі дозволу на виконання підготовчих робіт, наданого в порядку, визначеному законодавством».
 
    -169- Сербін Ю.С.
 Частину другу статті 153 Кодексу викласти у такій редакції:
«2. У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки або примусове відчуження за рішенням суду у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням чи у разі не відчуження земельної ділянки особою, яка за цим Кодексом не може мати у власності земельну ділянку. При цьому власникові земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд, у тому числі й об’єктів незавершеного будівництва, відшкодовується їх вартість, крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 145-1 цього Кодексу.»
 		Відхилено    
    -170- Сербін Ю.С.
 Пункт 1 розділу Х «Перехідні положення» доповнити абзацом другим такого змісту:
«У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об’єкта або про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року, передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)».
 		Враховано    
    -171- Гривковський В.О.
 Розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнити пунктом такого змісту:
«18. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування громадян або юридичних осіб, розроблені на підставі дозволів, які видані в установленому порядку до 31 грудня 2007 року, підлягають погодженню та проведенню державної експертизи і поданню відповідним органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування для прийняття ними відповідних рішень про передачу земельних ділянок у користування або про відмову у такій передачі з мотивованим обґрунтуванням.»
 		Враховано частково    
    -172- Бевзенко В.Ф.
 Пункт 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнити абзацом такого змісту:
«Установити, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.»
 		Враховано    
    -173- Сербін Ю.С.
 Розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнити пунктом 18 такого змісту:
«18. Тимчасово, до набрання чинності законом про ринок земель, земельні торги проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено    
    -174- Сербін Ю.С.
 Доповнити розділ І законопроекту такою частиною:
«У Кодексі України про адміністративні правопорушення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):
1) у статті 96:
у абзаці першому частини першої після слова «розміщення» доповнити словами «підготовчих робіт»;
у абзаці першому частини третьої після слова «виконання» доповнити словом «підготовчих»;
2) у абзаці першому частини другої статті 96-1 після слова «виконання» доповнити словами «підготовчих або».
 		Враховано частково    
    -175- Бевзенко В.Ф.
 Доповнити законопроект розділом такого змісту:
«У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
1) у статті 407:
у частині другій після слів «у порядку спадкування» доповнити словами «крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті»;
після частини другої доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Право користування чужою земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, заставлено.»
2) частину першу статі 408 доповнити словами «і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років»;
3) текст статті 413 викласти у такій редакції:
«1. Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
2. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
3. Право користування чужою земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків, переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного фонду, заставлено.
4. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті.
5. Строк користування чужою земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років».
 		Враховано редакційно    
    -176- Сербін Ю.С.
 Частину першу статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №46, ст. 411; 2000 р., № 46, ст. 398) доповнити абзацом такого змісту:
«проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт, або без відповідної затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
 		Враховано    
    -177- Пудов Б.М.
 Доповнити законопроект розділом такого змісту:
Частину першу статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №46, ст.. 411) доповнити абзацом, виклавши його у такій редакції:
«недотримання державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві, що в процесі експлуатації, протягом гарантійного терміну, встановленого договором, стало причиною зниження нормативних показників надійності, стійкості і міцності будинків і споруд, а також, що стало причиною технічних аварій під час будівництва з нанесенням шкоди життю, здоров'ю фізичних осіб, майну фізичних і юридичних осіб – у розмірі десяти відсотків вартості заподіяних збитків з позбавленням ліцензії та відшкодуванням завданої шкоди».
 		Відхилено    
    -178- Сербін Ю.С.
 Доповнити законопроект розділом, виклавши його у такій редакції:
Статтю 7 Закону України «Про плату за землю» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №45, ст. 238 із наступними змінами) доповнити частиною дванадцятою такого змісту:
«Податок за земельні ділянки, надані підприємствам, установам і організаціям для спорудження об’єктів містобудування справляється у розмірі, визначеному частиною десятою цієї статті у разі:
перевищення строку, встановленого для будівництва об’єкта містобудування при наданні земельної ділянки або умовами проведення земельних торгів;
перевищення строку, встановленого для завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва, визначеного умовами приватизації;
перевищення строку будівництва, встановленого титулом будови об’єкта;
відсутності затвердженого титулу будови (об’єкта) на об’єкт містобудування, для розміщення якого надано земельну ділянку, крім об’єктів, прийнятих в експлуатацію».
 		Враховано частково    
    -179- Сербін Ю.С.
 Доповнити законопроект розділом такого змісту:
«У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., №24, ст.170; 2007 р., №34, ст. 444):
1) у статті 31:
а) підпункт 9 пункту «а» частини першої викласти у такій редакції:
«9) надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;
б) частину другу виключити;
2) пункт 12 частини першої статті 44 викласти у такій редакції:
«12) видача замовникам відповідно до законодавства містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок за межами населених пунктів».
 		Враховано редакційно    
    -180- Радовець А.А.
Одарченко Ю.В.
Потапчук М.Л.
 Статтю 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнити абзацом такого змісту:
«проведення громадських обговорень містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів».
 		Враховано    
    -181- Поляченко В.А.
 Доповнити законопроект розділом такого змісту:
«У пункті 5 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» (Відомості Верховної Ради, 1999, N11, ст. 79) слова «інвесторів (забудовників)» замінити словами «замовників будівництва», а слова «з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста» замінити словами «але не вище граничного розміру, встановленого Законом».
 		Враховано    
    -182- Радовець А.А.
Одарченко Ю.В.
Потапчук М.Л.
 «Статтю 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» доповнити абзацом такого змісту:
«проводить громадське обговорення містобудівної документації.»
 		Відхилено    
    -183- Сербін Ю.С.
 Доповнити законопроект розділом такого змісту:
«Статтю 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №39, ст. 350) після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
«невикористання земельної ділянки, призначеної під забудову –порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови та подання до відповідного державного органу архітектурно-будівельного контролю затвердженого проекту будівництва».
У зв’язку з цим абзаци восьмий – тринадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим – чотирнадцятим.
 		Враховано частково    
    -184- Бевзенко В.Ф.
 Текст статті 8-1Закону України Про оренду землі» викласти у такій редакції:
«Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, заставлено.»
 		Враховано редакційно    
    -185- Сербін Ю.С.
 У статті 9 Закону України «Про оренду землі»:
частину другу доповнити словами «із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається»;
доповнити частиною четвертою такого змісту:
«Орендар може придбати земельну ділянку, що знаходиться в оренді за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки.»
 		Враховано    
    -186- Сербін Ю.С.
 Статтю 9 Закону України «Про оренду землі» доповнити частиною, виклавши її у такій редакції:
«Не допускається продаж орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності, строк дії договору оренди яких не закінчився та, на яких розпочато будівництво об'єктів житлового та/або нежитлового призначення, або розпочато проектно-вишукувальні роботи для будівництва таких об'єктів».
 		Враховано    
    -187- Поляченко В.А.
Чорноволенко О.В.
 Текст статті 9 Закону України «Про оренду землі» викласти у такій редакції:
«Не допускається продаж орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності, строк дії договору оренди яких не закінчився та, на яких розпочато будівництво об'єктів житлового та/або нежитлового призначення, або розпочато проектно-вишукувальні роботи для будівництва таких об'єктів».
 		Відхилено    
    -188- Сербін Ю.С.
 Доповнити законопроект розділом, виклавши його у такій редакції:
«Внести такі зміни до Закону України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради, 2004 р., N 10, ст.102):
1) частину першу статті 15 доповнити абзацом дванадцятим, виклавши його у такій редакції:
«умови відчуження, передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки»;
2) частину першу статті 31 доповнити абзацом сьомим, виклавши його у такій редакції:
«відчуження права оренди земельної ділянки»
 		Враховано частково    
    -189- Гривковський В.О.
 Доповнити законопроект розділом, виклавши його у такій редакції:
«Внести такі зміни до Закону України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради, 2004 р., N 10, ст.102):
1) у абзаці шостому частини четвертої статті 15 слова «у випадках, передбачених цим Законом» замінити словами «у випадках його розробки згідно із законом»;
2) статтю 16 викласти у такій редакції:
«Стаття 16. Порядок укладення договору оренди землі
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка вправі згідно із законом набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, прийнятого у порядку передбаченому Земельним кодексом України.
Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або по спадщині.»
 		Враховано редакційно    
    -190- Бевзенко В.Ф.
 Доповнити законопроект розділом такого змісту:
«Абзац сьомий статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (Відомості Верховної Ради, 2004 р., № 38, ст.471) викласти у такій редакції:
проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель на яких розташовані ліси та водойми, а також земель водного фонду, природоохоронного,оздоровчого, рекреаційного призначення.»
 		Враховано частково    
    -191- Сербін Ю.С.
 Доповнити розділ І законопроекту частиною такого змісту:
«Абзац другий частини першої статті 27 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 49, ст. 517) доповнити реченням такого змісту:
«Підготовчі роботи до будівництва можуть бути здійсненні на підставі дозволу на виконання підготовчих робіт, наданого в порядку, визначеному законодавством.»
 		Враховано    
233. ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
привести у відповідність власні нормативно-правові акти;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених згідно із внесеними цим Законом змінами;
забезпечити приведення міністерствами та відомствами власних нормативно-правових актів, які передбачені згідно із внесеними цим Законом змінами.

-192- Поляченко В.А.
 Розділ «Прикінцеві положення» законопроекту доповнити новими пунктами такого змісту:
«3. Прийняті до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об’єкта або про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки зберігають свою чинність один рік.
4. Підпункти 5, 6, 10, 13, 16-20 пункту 10, підпункти 1, 3, 4, 6 пункту 9 розділу І набувають чинності через півроку з дня набрання чинності цього Закону.»
У зв’язку з цим пункт цього розділу 3 вважати пунктом 5.
 		Враховано частково Редакційна правка  ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пунктів 3-6 розділу ІІ цього Закону.
2. Прийняті і невиконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об’єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають свою дію протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
3. Абзац четвертий підпункту 17 пункту 2 розділу І цього Закону діє протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.
4. Пункт 6 розділу І цього Закону набирає чинності з 1 січня 2010 року.
5. Підпункти 2, 4 пункту 4, абзаци третій та четвертий підпункту 1 та підпункт 2 пункту 7, підпункти 1-4 та абзац п’ятий підпункту 6 пункту 9, абзаци сім та вісім підпункту 2, підпункти 5, 10, 11, 13, 16, 17, 20 пункту 10 розділу І цього Закону набирають чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом. Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування, вихідні данні (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності підпунктів, вказаних у першому реченні цього пункту, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а на об’єктах містобудування, будівництво яких розпочато – до завершення їх будівництва.
6. Підпункт 18 пункту 10 розділу І цього Закону набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом.
7. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.