Кількість абзаців - 24 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості членів особистих селянських господарств (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. З А К О Н У У К Р А Ї Н И
 		    З А К О Н У К Р А Ї Н И
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості членів особистих селянських господарств
 		    Про внесення змін до деяких законів України щодо зайнятості членів особистих селянських господарств
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 		    Верховна Рада України постановляє:
 
4. 1. Внести до Закону України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 170 із наступними змінами) такі зміни:
 		 -1- Кравчук В.П.
Сас С.В.
 У Законі України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради, 1991, N 14, ст.170) підпункт «б» частини третьої статті 1 доповнити словами «а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України"Про особисте селянське господарство", якщо розрахунковий дохід на одного члена особистого селянського господарства становить не менше розміру мінімальної заробітної плати».
 		Враховано частково   І. Внести зміни до таких законів України:
 
5. підпункт "б" пункту 3 статті 1 викласти в такій редакції:
 		       
6. «б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві»
 		 -2- Павловський А.М.
 „Підпункт „б» частини 3 статті 1 Закону України „Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, у випадках, передбачених Законом України "Про особисте селянське господарство».
 		Враховано   1. Підпункт „б» пункту 3 статті 1 Закону України „Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 170; із змінами, внесеними Законом України від 25 грудня 2008 року № 799-VІ) викласти в такій редакції:
„б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, у випадках, передбачених Законом України "Про особисте селянське господарство».
 
    -3- Прутнік Е.А.
 Внести до Закону України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 170 із наступними змінами) такі зміни:
підпункт «б» пункту 3 статті 1 викласти в такій редакції:
«б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві»
 		Враховано частково    
    -4- Прутнік Е.А.
 Частину восьму статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 170 із наступними змінами) доповнити такими словами:
«Реєстрація громадян у сільський місцевості провадиться при пред’явлені довідки сільської, селищної, міської ради за місцем проживання про наявність (відсутність) підходящої роботи за межами території, яка належить до відповідної ради.»
 		Відхилено    
    -5- Кармазін Ю.А.
 Додати нову частину 6 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»:
«Для громадянина, який має у власності або оренді земельну ділянку, працював до звернення до центру зайнятості найманим працівником у роботодавця не менше 26 тижнів, сплачував страхові внески, основним місцем роботи вважається останнє місце роботи за наймом.».
 		Відхилено    
    -6- Кармазін Ю.А.
 Додати нову частину 7 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»:
«7. Сільські, селищні, міські ради зобов’язані надавати колишнім членам зареєстрованих на їхній території особистих селянських господарств, довідки щодо припинення їх діяльності, невідкладно після їхнього звернення до цих рад.».
 		Відхилено    
7. 2. Внести до Закону України «"Про особисте селянське господарство" ( 742-15) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 29, ст. 232; 2006 р., N 1, ст. 18) такі зміни:
 		 -7- Шевчук О.Б.
 Доповнити Закон України „Про особисте селянське господарство» статтею 3-1 такого змісту:
„Стаття 3-1. Членство в особистих селянських господарствах.
Особа набуває членства у особистому селянському господарстві з дня прийняття сільською, селищною або міською радою рішення про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства чи з дня укладення договору оренди земельної ділянки для таких цілей.
Членами особистого селянського господарства можуть бути також члени сім’ї та родичі, що спільно проживають з особою, якій виділено земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, та подали заяви до сільської, селищної або міської ради за місцем розташування земельної ділянки про участь у спільній господарській діяльності.
Не можуть бути визнані членами особистого селянського господарства діти віком до 14 років.
Особи з числа членів особистих селянських господарств, які не мають у власності (користуванні) земельної ділянки для ведення такого господарства та бажають вийти із його складу, повинні подати відповідну заяву до сільської, селищної або міської ради за місцем розташування земельної ділянки.
Особи, які вийшли із складу членів особистого селянського господарства та продовжують користуватися наданими їм у власність (користування) земельними ділянками для таких цілей, вважаються такими, що використовують їх не за цільовим призначенням».
 		Відхилено   2. Статті 8 та 9 Закону України "Про особисте селянське господарство" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 29, ст. 232; 2006 р., N 1, ст. 18; із змінами, внесеними Законом України від 25 грудня 2008 року № 799-VІ) викласти в такій редакції:
 
    -8- Кравчук В.П.
Сас С.В.
 У Законі України «Про особисте селянське господарство» (742-15) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 29, ст. 232; 2006 р., N 1, ст. 18) статтю 4 викласти в такій редакції:
"Стаття 4. Облік особистих селянських господарств та порядок набуття членства в особистих селянських господарствах.
Особисті селянські господарства підлягають обліку.
Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики.
Набуття або втрата членства особистого селянського господарства здійснюється шляхом подання заяви до сільських, селищних, міських рад особою, яка перебуває у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживає з власником (орендарем) земельної ділянки про вступ або вихід до/з особистого селянського господарства".
 		Відхилено    
    -9- Шевчук О.Б.
 Статтю 4 Закону України „Про особисте селянське господарство» викласти у такій редакції:
„Облік особистих селянських господарств та їх членів, майна, яке використовується для ведення такого господарства або є результатом його ведення здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку та з періодичністю, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики за погодженням із спеціально уповноваженими органами у сфері праці та соціальної політики та у сфері аграрної політики».
 		Відхилено    
    -10- Глазунов С.М.
 Статтю 4 Закону України „Про особисте селянське господарство» викласти у такій редакції:
«Стаття 4. Реєстрація особистих селянських господарств
Особисті селянські господарства підлягають реєстрації.
Реєстрацію особистих селянських господарств та їх членів здійснюють сільські, селищні та міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».
 		Відхилено    
8. 1) Статтю 8 викласти в такій редакції:
 		       
9. «Стаття 8. Зайнятість членів особистих селянських господарств
 		    «Стаття 8. Зайнятість членів особистих селянських господарств
 
10. Члени особистих селянських господарств належать до категорії зайнятого населення в разі, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
 		 -11- Шевчук О.Б.
 Статтю 8 Закону України „Про особисте селянське господарство» викласти у такій редакції:
„Члени особистих селянських господарств, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення якщо ведення особистого селянського господарства є їх основною діяльністю.
Діяльність з ведення особистого селянського господарства є основною для членів цього господарства, якщо за останні 12 місяців, що передують їх зверненню до державної служби зайнятості, вони не належали до зайнятого населення відповідно до підпунктів «а», «б» (крім ведення особистого селянського господарства), «в», «г», «е» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» або належали до зазначених категорій осіб менше 26 календарних тижнів».
 		Враховано   Члени особистих селянських господарств є особи, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення, якщо ведення особистого селянського господарства є їх основною діяльністю.
Діяльність з ведення особистого селянського господарства є основною для членів цього господарства, якщо за останні 12 місяців, що передують їх зверненню до державної служби зайнятості, вони не належали до зайнятого населення відповідно до підпунктів «а», «б» (крім ведення особистого селянського господарства), «в», «г», «е» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» або належали до зазначених категорій осіб менше 26 календарних тижнів.
 
    -12- Прутнік Е.А.
 Статтю 8 викласти в такій редакції:
«Стаття 8. Зайнятість членів особистих селянських господарств
Члени особистих селянських господарств належать до категорії зайнятого населення в разі, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
Порядок визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства встановлює Кабінет Міністрів України».
 		Відхилено    
11. Порядок визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства встановлює Кабінет Міністрів України»;
 		 -13- Глазунов С.М.
 Статтю 8 Закону України «Про особисте селянське господарство» доповнити:
«Робота в особистому селянському господарстві вважається основною за умови отримання членом господарства доходу не нижчого від офіційно встановленої мінімальної заробітної плати. Розрахунок доходу членів селянського господарства здійснюється місцевими державними адміністраціями за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
 		Відхилено      
12. 2) Статтю 9 викласти в такій редакції:
 		       
13. «Стаття 9. Соціальне страхування та пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств
 		    Стаття 9. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування та соціальне забезпечення членів особистих селянських господарств
 
14. Члени особистих селянських господарств підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та пенсійному забезпеченню.
 		 -14- Шевчук О.Б.
 Статтю 9 Закону України „Про особисте селянське господарство» викласти у такій редакції:
„Члени особистих селянських господарств мають право брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах у порядку, встановленому законодавством.
Особи, для яких ведення господарства було основною діяльністю і які вийшли із складу господарства, крім тих, що вперше шукають роботу, мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за умови сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на добровільних засадах не менше ніж 26 календарних тижнів протягом року, що передують початку безробіття, виходячи з розміру розрахункового доходу, який не може бути нижчим за мінімальну заробітну плату.
При обчисленні розрахункового місячного доходу від ведення особистого селянського господарства використовуються дані про розмір та вартість земельної ділянки, яку виділено для ведення відповідного господарства, кількість та вартість майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, а також майна, отриманого в результаті такої діяльності та інші показники, визначені Кабінетом Міністрів України. Порядок обчислення місцевими державними адміністраціями розрахункового місячного доходу від ведення особистого селянського господарства визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на добровільних засадах для осіб, зазначених у абзаці другому цієї статті, визначається спеціально уповноваженими органом у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття».
 		Відхилено   Загальнообов'язкове державне соціальне страхування членів особистих селянських господарств здійснюється в порядку, встановленому законом.
Надання соціальної допомоги членам особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону».
 
15. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування членів особистих селянських господарств здійснюється в порядку, встановленому законом.
 		 -15- Шмельова С.О.
 статтю 9 викласти в такій редакції
«Стаття 9. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування та соціальне забезпечення членів особистих селянських господарств
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування членів особистих селянських господарств здійснюється в порядку, встановленому законом.
Надання соціальної допомоги членам особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону».
 		Враховано      
16. Пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств та сплата ними страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюються відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
 		 -16- Прутнік Е.А.
 Статтю 9 викласти в такій редакції:
«Стаття 9. Соціальне страхування та пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств
Члени особистих селянських господарств підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та пенсійному забезпеченню.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування членів особистих селянських господарств здійснюється в порядку, встановленому законом.
Пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств та сплата ними страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюються відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Надання соціальної допомоги членам особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.
 		Враховано частково      
17. Надання соціальної допомоги членам особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону».
 		 -17- Павловський А.М.
 Пункт 3 проекту викласти у такій редакції:
„3. У статті 20 Закону України „Про загальнообовзкового державного соціального страхування на випадок безробіття»:
назву статті викласти у такій редакції: „Стаття 20. Відносини з цільовими страховими фондами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування»;
абзац другий частини першої викласти у такій редакції:
„Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону та Закону України „Про зайнятість населення», взаємодіють з органами державної податкової служби, праці та соціального захисту населення, місцевими державними адміністраціями, іншими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку, як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі, за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства, іншої інформації, право на одержання якої передбачено законами України».
 		Враховано Враховано частково  3. У статті 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; із змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2009 року № 884-VІ):
назву викласти в такій редакції:
„Стаття 20. Відносини з цільовими страховими фондами, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування»;
абзац другий частини першої після слів „органами виконавчої влади» доповнити словами „органами місцевого самоврядування».
 
    -18- Шмельова С.О.
 Частину 3 викласти в такій редакції:
«3. У статті 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; із змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2009 року № 884-VІ):
назву викласти в такій редакції:
„Стаття 20. Відносини з цільовими страховими фондами, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування»;
абзац другий частини першої після слів „органами виконавчої влади» доповнити словами „органами місцевого самоврядування».»
 		Враховано    
    -19- Прутнік Е.А.
 Частину сьому статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування» (Відомості Верховної Ради України, 1997, N 24, ст. 170) доповнити такими словами:
«видача довідок громадянам за місцем проживання про відсутність підходящої роботи в межах території, яка належить до відповідної ради;»
 		Відхилено    
18. 3.Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону внести зміни в нормативно-правові акти, які б передбачали:
 		 -20- Шевчук О.Б.
 4. Прикінцеві положення
1) Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2) Кабінету Міністрів України у трьохмісячний строк з дня опублікування цього Закону:
внести на розгляд Верховної Ради України проект закону України щодо внесення змін до Земельного Кодексу України в частині визначення мінімального розміру земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом».
 		Відхилено      
    -21- Кравчук В.П.
Сас С.В.
 Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону внести зміни в нормативно-правові акти, які б передбачали:
1) встановлення норми з якої визначається розрахунковий дохід, для громадянина, який має у власності або оренді земельну ділянку та майно, яке
використовується для ведення особистого селянського господарства згідно із статтею 6 Закону України «Про особисте селянське господарство» та визначення порядку обліку такого майна.
2) визначення мінімального розміру земельної ділянки, що перебуває у власності особи, перевищення якого дає підстави відносити таку особу до членів особистих селянських господарств;
3) внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України"Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" від 14 лютого 2007 р. N 219 щодо обов'язковості надання сільськими, селищними, міськими радами колишнім членами особистих селянських господарств довідок щодо припинення їх діяльності;
4) порядок здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування членів особистих селянських господарств.
 		Відхилено    
19. 1) встановлення норми, що для громадянина, який має у власності або оренді земельну ділянку, працював до звернення до центру зайнятості найманим працівником у роботодавця не менше 26 тижнів, сплачував страхові внески, основним місцем роботи вважається останнє місце роботи за наймом;
 		 -22- Прутнік Е.А.
 Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону внести зміни в нормативно-правові акти, які б передбачали:
1) встановлення норми, що для громадянина, який має у власності або оренді земельну ділянку, працював до звернення до центру зайнятості найманим працівником у роботодавця не менше 26 тижнів, сплачував страхові внески, основним місцем роботи вважається останнє місце роботи за наймом;
2) визначення мінімального розміру земельної ділянки, що перебуває у власності особи, перевищення якого дає підстави відносити її до членів особистих селянських господарств;
3) визначення умов, за яких особа набуває статусу члена особистого селянського господарства, та механізм виходу зі складу особистого селянського господарства;
4) внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» від 14 лютого 2007 р. N 219 щодо обов'язковості надання сільськими, селищними, міськими радами колишнім членами особистих селянських господарств довідок щодо припинення їх діяльності.
 		Відхилено      
20. 2) визначення мінімального розміру земельної ділянки, що перебуває у власності особи, перевищення якого дає підстави відносити її до членів особистих селянських господарств;
 		       
21. 3) визначення умов, за яких особа набуває статусу члена особистого селянського господарства, та механізм виходу зі складу особистого селянського господарства;
 		       
22. 4) внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» від 14 лютого 2007 р. N 219 щодо обов'язковості надання сільськими, селищними, міськими радами колишнім членами особистих селянських господарств довідок щодо припинення їх діяльності.
 		       
23. 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

-23- Прутнік Е.А.
 Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 		Враховано   ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.