Кількість абзаців - 292 Таблиця поправок


Про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 
   Проект
 
1. Закон УкраЇни
 
   Закон України
 
2. Про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004- 2010 роки"
 
   Про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки"
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
   Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. 1. Внести до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004- 2010 роки" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 46, ст. 512) такі зміни:
 
   Внести зміни до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 46, ст. 512) , виклавши його в такій редакції:
"Закон України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки"
1. Затвердити Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки (далі ? Програма), що додається.
 
5. 1) у назві та пункті 1 Закону цифри "2004-2010" замінити цифрами "2009-2013";
 
-1- Шкутяк З.В.
Замінити цифри "2009-2013" на "2009-2014"
 
Враховано   2. Кабінету Міністрів України:
при підготовці проектів законів України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати видатки на адресне фінансування заходів, передбачених Програмою;
 
6. 2) Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки затверджену зазначеним Законом, та додатки до неї викласти у редакції, що додається.
 
   протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування під час розроблення та затвердження проектів місцевих бюджетів передбачати у них необхідні кошти для забезпечення виконання регіональних та місцевих програм (заходів).
 
7. 2. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2009 року.
 
-2- Одарченко Ю.В.
Пункт 2 викласти в редакції: "Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім чистини VІІ "Фінансове забезпечення", яка набирає чинності з 1 січня 2010 року".
 
Враховано   4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім розділу VІІ "Фінансове забезпечення" Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, який набирає чинності з 1 січня 2010 року.
Затверджено
Законом України
від №
 
8. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2013 роки
 
   ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки
 
9. І. Сучасний стан житлово-комунального господарства
 
   І. Сучасний стан житлово-комунального господарства
 
10. Впродовж останнього десятиліття проблеми, що пов’язані з функціонуванням житлово-комунального комплексу, перебувають у фокусі пильної політичної уваги, проте серйозних позитивних зрушень у цій сфері досі не відбулося.
 
   Упродовж останнього десятиліття проблеми, пов’язані з функціонуванням житлово-комунального комплексу, перебувають у фокусі пильної політичної уваги, проте серйозних позитивних зрушень у цій сфері досі не відбулося.
 
11. Ситуація у житлово-комунальному господарстві продовжує ускладнюватися, відсутні позитивні зміни у становленні ринкових засад господарювання, розвитку конкуренції та залученні приватних інвестицій до підприємств галузі.
 
   Ситуація в житлово-комунальному господарстві продовжує ускладнюватися, відсутні позитивні зміни у становленні ринкових засад господарювання, розвитку конкуренції та залученні приватних інвестицій до підприємств галузі.
 
12. Неефективність реформування галузі привела до критичного стану основних фондів підприємств житлово-комунального господарства. Недосконала тарифна політика та практика встановлення цін і тарифів зумовила хронічну і постійно зростаючу збитковість діяльності підприємств. Недосконалість системи управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства, недостатня розвиненість системи регулювання природних монополій призвели до того, що підприємства галузі неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості.
 
   Неефективність реформування галузі призвела до критичного стану основних фондів підприємств житлово-комунального господарства. Недосконала тарифна політика зумовила хронічну і постійно зростаючу збитковість підприємств. Недосконалість системи управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства, а також системи регулювання природних монополій призвела до того, що підприємства галузі неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості.
 
13. Брак як власних, так і бюджетних фінансових ресурсів, їх неефективне розміщення, відсутність дієвого механізму залучення позабюджетних коштів не сприяють вирішенню завдань технічного переоснащення житлово-комунальних підприємств та розвитку комунальної інфраструктури. Не налагоджено ефективну співпрацю з приватними інвесторами, міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями, не створено сприятливого інвестиційного клімату. Сьогодні інвестиційні потреби підприємств значно перевищують фактично освоєні кошти. Значними і постійно зростаючими є втрати води і теплової енергії. Питомі витрати енергетичних ресурсів під час виробництва і надання житлово-комунальних послуг майже удвічі перевищують відповідні показники країн Європейського Союзу.
 
   Нестача власних і бюджетних фінансових ресурсів, їх неефективне розміщення, відсутність дієвого механізму залучення позабюджетних коштів не сприяють вирішенню завдань технічного переоснащення житлово-комунальних підприємств та розвитку комунальної інфраструктури. Не налагоджена ефективна співпраця з приватними інвесторами, міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями, не створений сприятливий інвестиційний клімат.
Значними і постійно зростаючими є втрати води і теплової енергії. Питомі витрати енергетичних ресурсів під час виробництва і надання житлово-комунальних послуг майже удвічі перевищують відповідні показники країн Європейського Союзу.
 
14. Недосконалість системи соціального захисту населення у сфері надання житлово-комунальних послуг, недостатня поінформованість населення, неузгодженість норм законодавства щодо регулювання взаємовідносин споживачів і виробників/виконавців житлово-комунальних послуг зумовлює зростання незадоволення серед населення.
 
   Недосконалість системи соціального захисту населення у сфері надання житлово-комунальних послуг, недостатня поінформованість населення, неузгодженість норм законодавства щодо регулювання взаємовідносин споживачів і виробників/виконавців житлово-комунальних послуг зумовлюють зростання незадоволення серед населення.
 
15. Про відсутність реальних зрушень та зволікання з належною реалізацією житлово-комунальної реформи яскраво свідчить статистика. Так, станом на 1 січня 2008 року дебіторська та кредиторська заборгованість у галузі становила відповідно 8, 8 млрд. та 9, 2 млрд. гривень. Збитки підприємств за підсумками роботи у 2007 році складали 1, 8 млрд. гривень.
 
-3- Попов О.П.
Замінити речення "Так, станом на 1 січня 2008 року дебіторська та кредиторська заборгованість у галузі становила відповідно 8, 8 млрд. та 9, 2 млрд. гривень. Збитки підприємств за підсумками роботи у 2007 році складали 1, 8 млрд. гривень." на речення "Так, станом на 1 січня 2009 року дебіторська та кредиторська заборгованість у галузі становила відповідно 10,1 млрд. та 9,4 млрд. гривень. Збитки підприємств за підсумками роботи у 2008 році складали 1, 6 млрд. гривень.".
 
Враховано   Про відсутність реальних зрушень та зволікання з належною реалізацією житлово-комунальної реформи яскраво свідчить статистика. Так, за станом на 1 січня 2009 року дебіторська та кредиторська заборгованість галузі становила відповідно 10,1 млрд. та 9,4 млрд. гривень. Збитки підприємств за підсумками роботи у 2008 році склали 1, 6 млрд. гривень.
 
16. Кожен третій житловий будинок потребує капітального ремонту. В аварійному стані перебувають більше третини водопровідно-каналізаційних та теплових мереж, близько 30 відсотків теплопунктів, понад 20 відсотків мостів та шляхопроводів.
 
   Кожен третій житловий будинок потребує капітального ремонту. В аварійному стані перебуває більше третини водопровідно-каналізаційних та теплових мереж, близько 30 відсотків теплопунктів, понад 20 відсотків мостів та шляхопроводів.
 
17. Потребують заміни 87 відсотків рухомого складу міського електричного транспорту, 70 відсотків автотранспорту, який використовується у сфері благоустрою, близько 40 відсотків насосного обладнання та котлів, більше 20 тисяч ліфтів тощо.
 
   Потребують заміни 87 відсотків рухомого складу міського електричного транспорту, 70 відсотків автотранспорту, який використовується у сфері благоустрою, близько 40 відсотків насосного обладнання та котлів, понад 20 тисяч ліфтів тощо.
 
18. Не відповідають санітарним нормам близько половини полігонів для твердих побутових відходів. Щороку утворюється значна кількість несанкціонованих сміттєзвалищ.
 
   Не відповідають санітарним нормам близько половини полігонів для твердих побутових відходів. Щороку утворюється значна кількість несанкціонованих сміттєзвалищ.
 
19. Сьогодні є очевидним той факт, що головної мети житлово-комунальної реформи - підвищення якості та надійності надання житлово-комунальних послуг шляхом розвитку економічних відносин, відкриття ринку цих послуг для приватного бізнесу, ефективного регулювання природних монополій, стимулювання ресурсозбереження, розвитку ініціативи власників житла - досягнуто не було. Причиною цього є серйозні системні недоліки, на подолання яких і спрямовані заходи, що передбачені цією Програмою.
 
-4- Попов О.П.
Абзац одинадцятий частини І замінити на абзац п’ятий частини ІІ законопроекту реєстр. № 3063
 
Враховано   Вирішення цього питання потребує удосконалення підходів до фінансового забезпечення виконання Програми, приведення її у відповідність із загальнодержавними пріоритетами, додержання ефективного використання бюджетних коштів під час реалізації державної політики, розроблення ефективних механізмів залучення позабюджетних коштів, зокрема коштів міжнародних фінансових установ та донорських організацій, для формування житлового фонду і реформування житлово-комунального господарства в рамках розвитку публічно-приватного партнерства.
 
20. ІІ. Мета Програми та основні принципи державної політики реформування житлово-комунального господарства
 
-5- Попов О.П.
Назву частини ІІ викласти в редакції "Мета та шляхи реформування житлово-комунального господарства"
 
Враховано   ІІ. Мета Програми та шляхи реформування житлово-комунального господарства
 
21. 1. Мета Програми полягає у визначенні засад реалізації державної політики реформування житлово-комунального господарства, здійснення заходів щодо підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів.
 
-6- Попов О.П.
Перенести з третього по двадцять четвертий абзаци частини ІІІ із законопроекту № 3063
 
Враховано   1. Мета Програми полягає у визначенні засад реалізації державної політики реформування житлово-комунального господарства, здійснення заходів щодо підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів.
Реформування галузі проводиться з урахуванням інтересів кожної конкретної людини та передбачає широке роз’яснення процесу і результатів реформ.
Для досягнення мети реформування галузі необхідно вирішити питання щодо:
узгодження економічних інтересів держави та суб’єктів господарювання;
забезпечення можливості розв’язання громадянами України житлових проблем;
оптимізації виробничої та територіальної інфраструктури житлово-комунального господарства відповідно до потреб населення;
створення умов для надійного і безпечного надання житлово-комунальних послуг за доступними цінами, які стимулюють енергозбереження;
усунення диспропорції у попиті та пропонуванні на ринку житла і житлово-комунальних послуг;
оновлення виробничої бази галузі з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу, запровадження інноваційної моделі розвитку житлово-комунального господарства;
підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикальне зниження енергоємності виробництва, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів;
стимулювання приватної підприємницької ініціативи у виконанні завдань розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури;
мінімізації техногенного впливу галузі на навколишнє середовище і людину в цілому;
розвитку ринкових відносин та відповідної інституційної інфраструктури, поетапного дерегулювання і лібералізації потенційно конкурентного ринку за умови розвитку системи державного регулювання природних монополій;
розроблення законодавчих актів щодо розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунального господарства;
поліпшення якості управління житлом та комунальною інфраструктурою.
Реформування галузі здійснюється шляхом формування відповідно до вимог світових стандартів ринку житла, запровадження недискримінаційних економічних відносин між суб’єктами ринку та державою з поступовим обмеженням функцій держави як суб’єкта господарювання та посиленням її впливу на формування ринкової інфраструктури, що передбачає:
проведення взаємоузгодженої тарифної, інвестиційної політики і політики у сфері розвитку внутрішнього ринку;
реалізацію ефективної антимонопольної політики та здійснення інституційних перетворень на ринку житла і житлово-комунальних послуг, спрямованих на розвиток ринкових відносин та конкуренції;
стимулювання інноваційної, інвестиційної та енергозберігаючої активності суб’єктів господарювання;
підвищення енергоефективності галузі шляхом зменшення обсягів втрат паливно-енергетичних ресурсів, зниження енергоємності виробництва окремих видів продукції (послуг);
розроблення прозорого механізму формування цін і тарифів на продукцію та послуги підприємств, що провадять діяльність у житлово-комунальній сфері.
За своїм змістом економічна модель розвитку житлово-комунального господарства полягає у формуванні оптимальних для суспільства і держави економічних відносин шляхом запровадження ринкових методів господарювання, стимулювання енергоефективності тарифної, інвестиційної, науково-технічної, зовнішньоекономічної та екологічної політики, інституційних і структурних змін у сфері обслуговування житла.
 
22. 2. Заходи Програми покликані охопити сфери:
 
-7- Попов О.П.
Доповнити пункт 2 частини ІІ підпунктом першим в такій редакції "1) формування державної житлової політики", відповідно змінивши нумерацію підпунктів.
 
Враховано   2. Передбачається здійснення заходів Програми в таких сферах:
1) формування державної житлової політики;
 
23. 1) утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;
 
-8- Сербін Ю.С.
Підпункт перший пункту 2 частини ІІ доповнити словами : ", у тому числі проведення реконструкції застарілого житлового фонду"
 
Враховано   2) утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, у тому числі проведення реконструкції застарілого житлового фонду;
 
24. 2) надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;
 
   3) надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;
 
25. 3) виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води;
 
-9- Кармазін Ю.А.
Підпункт 3 частини другої розділу 3 викласти в редакції:
"3) виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, надання послуг з централізованого постачання до квартир опалення та гарячої води;"
 
Відхилено   4) виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, у тому числі з використанням альтернативних джерел енергії та видів палива;
 
    -10- Сербін Ю.С.
Підпункт третій пункту 2 частини ІІ доповнити словами : ", у тому числі з використанням альтернативних джерел енергії та видів палива"
 
Враховано    
26. 4) ремонту приміщень, будинків, споруд;
 
   5) ремонту приміщень, будинків, споруд;
 
27. 5) благоустрою населених пунктів;
 
   6) благоустрою населених пунктів;
 
28. 6) міського електротранспорту.
 
   7) міського електротранспорту.
 
29. 3. Державна політика реформування житлово-комунального господарства базується на таких основних принципах:
 
   3. Державна політика реформування житлово-комунального господарства базується на таких основних принципах:
 
30. 1) спільна відповідальність держави та органів місцевого самоврядування за якісне виконання Програми та ефективність сфери житлово-комунального господарства в цілому;
 
-11- Кармазін Ю.А.
Підпункт 1 частини третьої розділу 3 викласти в редакції:
"1) спільна відповідальність держави та органів місцевого самоврядування за якісне виконання Програми, ефективне використання майна територіальної громади та забезпечення населення житлово-комунальними послугами відповідно до державних соціальних стандартів і ефективність сфери житлово-комунального господарства в цілому;"
 
Враховано частково   1) спільна відповідальність держави та органів місцевого самоврядування за якісне виконання Програми, забезпечення населення житлово-комунальними послугами відповідно до державних соціальних стандартів та ефективність сфери житлово-комунального господарства в цілому;
 
31. 2) доступність для всіх верств населення житлово-комунальних послуг, які відповідають вимогам державних стандартів;
 
-12- Попов О.П.
Перенести з п’ятого по п’ятнадцятий абзаци частини ІV із законопроекту № 3063
 
Враховано   2) доступність для всіх верств населення житлово-комунальних послуг, що відповідають вимогам державних стандартів;
3) пріоритетне спрямування державної підтримки на забезпечення соціальним житлом визначених законом категорій громадян з одночасним створенням доступної для інших верств населення системи довгострокового кредитування житла;
4) формування та дотримання державних соціальних стандартів (норм і нормативів) у сфері житлового фонду та житлово-комунального обслуговування;
 
32. 3) партнерство між органами державної влади, місцевого самоврядування та приватним сектором;
 
   5) створення умов для прозорого та незалежного державного регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, захисту прав споживачів і налагодження зворотного зв’язку із суспільством;
 
33. 4) стимулювання інвестицій в оновлення інфраструктури житлово-комунального господарства;
 
   6) забезпечення ефективного використання людських, грошових та матеріальних ресурсів у сфері житлово-комунального господарства;
 
34. 5) дотримання державних соціальних стандартів (норм та нормативів) у сфері житлово-комунального обслуговування;
 
   7) відповідальність держави (щодо управління, регулювання, стимулювання і технічної підтримки) та органів місцевого самоврядування (щодо планування розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури, ефективного використання майна територіальних громад) за ефективність функціонування житлово-комунального господарства;
 
35. 6) ефективне використання людських, грошових та матеріальних ресурсів виробниками/виконавцями та споживачами житлово-комунальних послуг;
 
   8) перехід до економічно обґрунтованих цін і тарифів за користування житлом та комунальні послуги, запровадження надання адресних субсидій окремим категоріям громадян для компенсації витрат, пов’язаних з оплатою житла та комунальних послуг;
 
36. 7) пріоритетність інноваційного розвитку в життєзабезпеченні населених пунктів, сприяння науково-технічному прогресу у сфері житлово-комунального господарства;
 
   9) створення рівних умов для всіх суб’єктів господарювання і споживачів на ринку житла та житлово-комунальних послуг;
10) забезпечення збалансованого розвитку енерго-, тепло-, водо-, газопостачання та водовідведення під час виконання програм житлового та промислового будівництва;
11) забезпечення населення високоякісною питною водою;
12) технічне переоснащення галузі на основі широкого застосування вітчизняних і зарубіжних науково-технічних досягнень, зокрема в енерго- та ресурсозбереженні, впровадження екологічно чистих технологій;
13) стимулювання будівництва шляхом зняття адміністративних бар’єрів та розвитку конкуренції на ринку будівельних матеріалів;
14) розвиток публічно-приватного партнерства у сфері будівництва та реконструкції житлового фонду і комунальної інфраструктури;
 
37. 8) гласність, громадський контроль, прозорість та участь громадян у прийнятті рішень з питань реформування та розвитку житлово-комунального господарства, інформування населення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень щодо основних принципів та завдань державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
 
   15) гласність, громадський контроль, прозорість та участь громадян у прийнятті рішень з питань реформування та розвитку житлово-комунального господарства, інформування населення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень щодо основних принципів та завдань державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
 
38. 9) створення рівних умов для всіх суб’єктів підприємницької діяльності у сфері житлово-комунального господарства, забезпечення рівних умов для всіх інвесторів.
 
   16) створення рівних умов для всіх суб’єктів підприємницької діяльності у сфері житлово-комунального господарства, забезпечення рівних умов для всіх інвесторів.
 
39. ІІІ. Основні завдання Програми та засоби, необхідні для їх виконання
 
   ІІІ. Основні завдання Програми та засоби, необхідні для їх виконання
 
40. 1. Основними завданнями Програми є:
 
   1. Основними завданнями Програми є:
 
41. 1) створення системи ефективного управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства, розвиток системи державного регулювання природних монополій у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг;
 
-13- Баранов В.О.
Підпункт перший пункту 1 частини ІІІ викласти у редакції: "розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг"
 
Враховано   1) розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг;
 
42. 2) поглиблення демонополізації житлово-комунального господарства на потенційно конкурентних ринках житлово-комунальних послуг;
 
-14- Сербін Ю.С.
Підпункт другий пункту 1 частини ІІІ викласти в редакції: "формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, у тому числі впровадження комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду із залученням інвесторів-забудовників на конкурсних засадах "
 
Враховано   2) формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, у тому числі впровадження комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду із залученням інвесторів-забудовників на конкурсних засадах;
 
43. 3) забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства;
 
   3) забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства;
 
44. 4) технічне переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів необхідних для виробництва житлово-комунальних послуг;
 
-15- Сербін Ю.С.
Підпункт четвертий пункту 1 частини ІІІ доповнити словами : ", у тому числі створення дієвого і прозорого механізму стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива"
 
Враховано   4) технічне переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва (надання) житлово-комунальних послуг, у тому числі створення дієвого і прозорого механізму стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива;
 
45. 5) залучення інвестицій та співпраця з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями;
 
   5) залучення інвестицій і співпраця з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями;
 
46. 6) забезпечення широкої громадської підтримки державної політики реформування та розвитку житлово-комунального господарства.
 
-16- Баранов В.О.
Підпункт шостий пункту 1 частини ІІІ викласти у редакції: "залучення громадськості до процесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства"
 
Враховано   6) залучення громадськості до процесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства.
 
47. 2. Виконання завдань Програми потребує:
 
-17- Баранов В.О.
Пункт 2 частини ІІІ викласти у редакції: "Виконання завдань Програми потребує реалізації заходів інституціонального, організаційного, фінансового, нормативно-правового та науково-технічного забезпечення"
 
Враховано   2. Виконання завдань Програми потребує реалізації заходів інституціонального, організаційного, фінансового, нормативно-правового та науково-технічного забезпечення.
 
48. 1) нормативно-правового та науково-технічного забезпечення;
 
      
49. 2) організаційного забезпечення та проведення моніторингу виконання Програми;
 
      
50. 3) фінансового забезпечення.
 
-18- Шкутяк З.В.
Перенести частину "Інституціональне забезпечення Програми" із законопроекту № 3063, відповідно змінивши нумерацію частин.
 
Враховано   ІV. Інституціональне забезпечення виконання завдань Програми
Інституціональне забезпечення виконання завдань Програми включає такі заходи:
визначення функцій та відповідальності центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання програм забезпечення населення житлом, модернізації житлово-комунальної інфраструктури, здійснення державного регулювання, гарантування надійності, ефективності, високої якості та економічно обґрунтованої вартості житлово-комунальних послуг;
розмежування функцій управління та державного регулювання у житлово-комунальній сфері, підвищення ролі центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства щодо здійснення стратегічного управління галуззю;
удосконалення ліцензійної політики у сфері тепло- водопостачання та водовідведення щодо посилення відповідальності суб’єктів, які провадять діяльність у зазначеній сфері;
розмежування монопольного і конкурентного ринків у сфері житлово-комунальних послуг;
посилення впливу мешканців будинків на умови свого проживання та якість обслуговування житла шляхом стимулювання створення об’єднань співвласників багатоквартирного будинку;
сприяння створенню системи управителів на ринку житлових послуг.
Інституціональні заходи виконання Програми наведено в додатку № 1 до Програми.
 
51. ІV. Нормативно-правове та науково-технічне забезпечення
 
-19- Попов О.П.
Перенести пункт 6 частини V із законопроекту № 3063
 
Враховано   V. Нормативно-правове та науково-технічне забезпечення виконання завдань Програми
Нормативно-правове забезпечення виконання завдань Програми передбачає запровадження системного підходу до правового регулювання у сфері житлової політики та житлово-комунального господарства. Планування і провадження нормотворчої діяльності здійснюються з урахуванням концептуальних документів, що після загального громадського та фахового обговорення беруться за основу для розроблення та ухвалення законів та інших нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання. Запровадження такого підходу дасть змогу запобігти виникненню суперечностей та дублюванню норм нормативно-правових актів.
 
52. 1. Нормативно-правове та науково-технічне забезпечення виконання завдань Програми передбачає:
 
   1. Нормативно-правове та науково-технічне забезпечення виконання завдань Програми передбачає:
 
53. 1) розроблення проектів нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у сфері житлово-комунального господарства;
 
-20- Кармазін Ю.А.
Підпункт 1 частини першої розділу 4 викласти в редакції:
1) поетапне розроблення протягом 2004 - 2006 та 2007 - 2010 років проектів нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у сфері житлово-комунального господарства;
 
Відхилено   1) розроблення проектів нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у сфері житлово-комунального господарства;
 
54. 2) створення нормативно-правової бази необхідної для впровадження нового ефективного механізму фінансування розвитку галузі та визначення стратегічно важливих напрямів співпраці з міжнародними фінансовими інституціями та донорськими організаціями;
 
   2) створення нормативно-правової бази, необхідної для впровадження нового ефективного механізму фінансування розвитку галузі та визначення стратегічно важливих напрямів співпраці з міжнародними фінансовими інституціями та донорськими організаціями;
 
55. 3) гармонізація національних стандартів та інших нормативних актів у сфері житлово-комунального господарства з директивами та стандартами Європейського Союзу;
 
-21- Баранов В.О.
Доповнити пункт 1 частини ІV новим підпунктом такого змісту: "збереження і розвиток наукового (в тому числі науково – технічного) потенціалу, модернізація науково-технічної бази та систематизація наукової інформації"
 
Враховано   3) гармонізацію національних стандартів та інших нормативних актів у сфері житлово-комунального господарства з директивами та стандартами Європейського Союзу;
4) збереження і розвиток наукового, науково-технічного потенціалу, модернізацію науково-технічної бази та систематизацію наукової інформації;
 
56. 4) проведення науково-технічних досліджень з питань тарифної політики, визначення економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з виробництвом житлово-комунальних послуг, фінансово-економічної діяльності житлово-комунальних підприємств, експлуатації та технічного обслуговування об’єктів житлово-комунального господарства, міського електротранспорту, благоустрою населених пунктів, захисту територій від шкідливої дії вод;
 
   5) проведення науково-технічних досліджень з питань тарифної політики, визначення економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з виробництвом (наданням) житлово-комунальних послуг, фінансово-економічної діяльності житлово-комунальних підприємств, експлуатації та технічного обслуговування об’єктів житлово-комунального господарства, міського електротранспорту, благоустрою населених пунктів, захисту територій від шкідливої дії вод;
 
57. 5) розроблення та впровадження новітніх технологій і обладнання, необхідних для технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та скорочення питомих витрат енергетичних і матеріальних ресурсів;
 
-22- Попов О.П.
Перенести вісімнадцятий та дев’ятнадцятий абзаци пункту 5 частини V із законопроекту № 3063
 
Враховано   6) розроблення та впровадження новітніх технологій і обладнання, необхідних для технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та скорочення питомих витрат енергетичних і матеріальних ресурсів;
7) проведення прогнозно-аналітичних розрахунків для визначення потреб населення у житлі та об’єктах житлово-комунальної інфраструктури на середньо- та довгострокову перспективу;
8) розвиток державного регулювання на ринку природних монополій та конкурентному ринку у сфері житлово-комунального господарства (тарифоутворення, ліцензування, контроль за ліцензованою діяльністю, забезпечення недискримінаційного доступу до послуг);
9) створення нової моделі забезпечення населення високоякісною питною водою;
 
58. 6) налагодження виробництва нових зразків техніки та обладнання для потреб житлово-комунального господарства;
 
-23- Попов О.П.
Перенести одинадцятий, дванадцятий та чотирнадцятий абзаци пункту 5 частини V із законопроекту № 3063
 
Немає висновку   10) налагодження виробництва нових зразків техніки та обладнання для забезпечення потреб житлово-комунального господарства;
11) проведення соціологічних досліджень серед населення щодо реформування житлово-комунального господарства, вивчення громадської думки стосовно пріоритетів такого реформування;
12) удосконалення методологічних засад моніторингу стану галузі (статистичні спостереження, вивчення громадської думки, експертна оцінка).
13) внесення змін до чинного законодавства та розроблення нових підзаконних актів щодо відновлення застарілого житлового фонду і забезпечення населення якісним житлом;
14) розроблення законодавчої бази щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива;
 
    -24- Сербін Ю.С.
Доповнити пункт 1 частини ІV новим підпунктом такого змісту: "внесення змін до діючого законодавства та розроблення нових підзаконних актів щодо відновлення застарілого житлового фонду та забезпечення населення якісним житлом"
 
Враховано    
    -25- Сербін Ю.С.
Доповнити пункт 1 частини ІV новим підпунктом такого змісту: "розроблення законодавчої бази стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива"
 
Враховано    
59. 7) внесення змін до будівельних норм і правил, забезпечення технічного регулювання та стандартизації у сфері житлово-комунального господарства для більш активного використання науково-технічних досягнень та оновлення на їх базі основних засобів підприємств галузі;
 
   15) внесення змін до будівельних норм і правил, забезпечення технічного регулювання та стандартизації у сфері житлово-комунального господарства для більш активного використання науково-технічних досягнень та оновлення на їх базі основних засобів підприємств галузі;
 
60. 8) розроблення і забезпечення виконання програм стимулювання економного використання споживачами питної води і теплової енергії.
 
   16) розроблення та забезпечення виконання програм стимулювання економного використання споживачами питної води і теплової енергії.
 
61. 2. Заходи щодо нормативно-правового та науково-технічного забезпечення виконання завдань Програми наведено у додатку 1.
 
   2. Заходи щодо нормативно-правового та науково-технічного забезпечення виконання завдань Програми наведено в додатку № 2 до Програми.
 
62. V. Організаційне забезпечення та
 
   VІ. Організаційне забезпечення та проведення
 
63. проведення моніторингу виконання Програми
 
   моніторингу виконання завдань Програми
 
64. 1. Організацію виконання Програми здійснюють відповідно до своїх повноважень:
 
   1. Організаційне забезпечення виконання завдань Програми здійснюють відповідно до своїх повноважень:
 
65. 1) на державному рівні - центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень;
 
   1) на державному рівні - центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства та інші центральні органи виконавчої влади;
 
66. 2) на регіональному рівні - структурні підрозділи з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
 
   2) на регіональному рівні - структурні підрозділи з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
 
67. 3) на місцевому рівні - структурні підрозділи/посадові особи виконавчих органів міських, селищних, сільських рад.
 
   3) на місцевому рівні - структурні підрозділи/посадові особи виконавчих органів міських, селищних, сільських рад.
 
68. 2. Забезпечення взаємодії та організація діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, пов’язаної з виконанням Програми, здійснюється Міжвідомчою комісією з проведення реформування житлово-комунального господарства на чолі з Віце-прем’єр-міністром України.
 
   2. Забезпечення взаємодії та організація діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, пов’язаної з виконанням Програми, здійснюються Міжвідомчою комісією з проведення реформування житлово-комунального господарства на чолі з Віце-прем’єр-міністром України.
 
69. 3. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації щороку розробляють та подають для затвердження відповідним місцевим радам план заходів щодо реалізації регіональних і місцевих програм реформування та розвитку житлово-комунального господарства за підсумками попереднього року та з урахуванням можливостей їх фінансування.
 
   3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щороку розробляють та подають для затвердження відповідним місцевим радам план заходів щодо реалізації регіональних і місцевих програм реформування та розвитку житлово-комунального господарства за підсумками попереднього року та з урахуванням можливостей їх фінансування.
 
70. 4. Моніторинг виконання програми проводиться щороку на базі даних державних і галузевих статистичних спостережень, спеціальних досліджень, вивчення громадської думки щодо рівня житлово-комунального обслуговування та стану реформування житлово-комунального господарства, стосовно пріоритетів такого реформування:
 
   4. Моніторинг виконання програми здійснюється щороку на базі даних державних і галузевих статистичних спостережень, спеціальних досліджень, вивчення громадської думки щодо рівня житлово-комунального обслуговування та стану реформування житлово-комунального господарства стосовно пріоритетів такого реформування:
 
71. 1) на державному рівні - центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;
 
   1) на державному рівні - центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;
 
72. 2) на регіональному рівні - структурними підрозділами з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
 
   2) на регіональному рівні - структурними підрозділами з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
 
73. 5. Форми проведення державних статистичних спостережень за станом реформування житлово-комунального господарства та відповідні інструкції з їх заповнення розробляє і затверджує центральний орган виконавчої влади з питань статистики за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Центральний орган виконавчої влади з питань статистики встановлює строки подання територіальними органами державної статистики інформації за затвердженою формою та забезпечує її узагальнення.
 
   5. Форми проведення державних статистичних спостережень за станом реформування житлово-комунального господарства та відповідні інструкції з їх заповнення розробляє і затверджує центральний орган виконавчої влади з питань статистики за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Центральний орган виконавчої влади з питань статистики встановлює строки подання територіальними органами державної статистики інформації за затвердженою формою та забезпечує її узагальнення.
 
74. 6. Результати моніторингу оприлюднюються в засобах масової інформації.
 
-26- Кармазін Ю.А.
Пункт 6 розділу 5 викласти в редакції:
6. Результати моніторингу висвітлюються в засобах масової інформації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано   6. Результати моніторингу висвітлюються в засобах масової інформації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
75. 7. Заходи щодо організаційного забезпечення виконання передбачених Програмою завдань наведено у додатку 2.
 
   7. Заходи щодо організаційного забезпечення виконання передбачених Програмою завдань наведено у додатку № 1 до Програми.
 
76. VІ. Фінансове забезпечення
 
-27- Попов О.П.
Перенести пункт 4 частини V із законопроекту № 3063
 
Враховано   VІІ. Фінансове забезпечення виконання завдань Програми
1. Фінансово-економічне забезпечення реформування житлово-комунальної галузі передбачає:
розроблення фінансового механізму надання та утримання житла (іпотека, товариства індивідуальних забудовників, кредитні спілки тощо), а також підвищення енергоефективності житлових будинків;
перехід до економічно обґрунтованих тарифів для всіх категорій споживачів житлово-комунальних послуг, запобігання перехресному субсидіюванню, недопущення зростання інфляції за рахунок необґрунтованого завищення цін і тарифів;
державну підтримку в наданні та обслуговуванні житла (створення системи державного страхування кредитів, визначення принципів і механізму підтримки населення з використанням коштів державного бюджету, широке використання лізингу устаткування);
реструктуризацію та списання безнадійної заборгованості у сфері житлово-комунального господарства за умови переходу до економічно обґрунтованих тарифів.
 
77. 1. Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів підприємств та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
 
-28- Попов О.П.
Доповнити пункт 1 частини VІ "а також за рахунок введення спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності з надання житлово-комунальних послуг та/або постачання теплової енергії".
 
Враховано   2. Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств та інших джерел, не заборонених законодавством, а також за рахунок введення спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності з надання житлово-комунальних послуг та/або постачання теплової енергії.
 
78. 2. Кошти Державного бюджету України спрямовуються на фінансування заходів щодо:
 
   3. Кошти державного бюджету спрямовуються на фінансування заходів щодо:
 
79. 1) розроблення нормативно-правового та науково-технічного забезпечення;
 
   нормативно-правового та науково-технічного забезпечення;
 
80. 2) реалізації інвестиційних проектів з реконструкції та капітального ремонту житлового фонду, систем централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення, а також у сфері благоустрою і комунального обслуговування, розвитку міського електротранспорту, спрямованих на технічне переоснащення об’єктів житлово-комунального господарства;
 
   реалізації інвестиційних проектів з реконструкції та капітального ремонту житлового фонду, систем централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення, а також у сфері благоустрою і комунального обслуговування, розвитку міського електротранспорту, спрямованих на технічне переоснащення об’єктів житлово-комунального господарства;
 
81. 3) реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, спрямованих на удосконалення системи управління житловим фондом, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів;
 
-29- Сербін Ю.С.
Доповнити підпункт третій пункту 2 1 частини VІ новим такими словами: ", у тому числі з впровадження використання альтернативних джерел енергії та видів палива".
 
Враховано   реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, спрямованих на удосконалення системи управління житловим фондом, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, у тому числі щодо впровадження використання альтернативних джерел енергії та видів палива;
 
82. 4) забезпечення широкої громадської підтримки державної політики реформування та розвитку житлово-комунального господарства;
 
-30- Одарченко Ю.В.
Підпункт четвертий пункту 2 частини VІ викласти у редакції: "забезпечення широкої громадської підтримки державної житлової політики та реформування житлово-комунального господарства"
 
Враховано   забезпечення широкої громадської підтримки державної житлової політики та реформування житлово-комунального господарства;
 
83. 5) розбудови інституційної системи щодо залучення інвестицій міжнародних фінансових організацій та ресурсів міжнародної технічної допомоги, спрямованих на реформування житлово-комунального господарства.
 
-31- Кармазін Ю.А.
Пункт 2 розділу 6 доповнити новим підпунктом такої редакції:
6) проведення перших капітальних ремонтів приватизованих квартир, терміни ремонту яких було порушено напередодні приватизації.
 
Відхилено   розбудови інституційної системи щодо залучення інвестицій міжнародних фінансових організацій та ресурсів міжнародної технічної допомоги, спрямованих на реформування житлово-комунального господарства.
 
84. 3. Фінансування Програми з реалізації інвестиційних проектів, у тому числі пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, здійснюється шляхом:
 
   4. Фінансування Програми щодо реалізації інвестиційних проектів, у тому числі пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, здійснюється шляхом:
 
85. 1) цільового фінансування відібраних на конкурсній основі проектів;
 
   цільового фінансування відібраних на конкурсній основі проектів;
 
86. 2) часткового/або повного відшкодування відсоткових ставок за кредитами на реалізацію проектів;
 
   часткового або повного відшкодування відсоткових ставок за кредитами для реалізації проектів;
 
87. 3) повного відшкодування відсоткових ставок за кредитами або часткового погашення основної суми кредитів, що надаються суб’єктам малого та середнього бізнесу, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків для реалізації інвестиційних проектів з енергозбереження у житлових будинках.
 
   повного відшкодування відсоткових ставок за кредитами або часткового погашення основної суми кредитів, що надаються суб’єктам малого та середнього бізнесу, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків для реалізації інвестиційних проектів з енергозбереження у житлових будинках.
 
88. 4. Рішення про виділення коштів на зазначені цілі приймається у разі, коли:
 
   5. Рішення про виділення коштів на цілі, зазначені у пункті 4 розділу VІІ Програми приймається, у разі якщо:
 
89. 1) підтверджено співфінансування проектів з місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, крім проектів, що реалізуються об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, у такому співвідношенні:
 
   підтверджено співфінансування проектів з місцевих бюджетів та інших джерел, крім проектів, що реалізуються об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, у такому співвідношенні:
 
90. для проектів, що реалізуються у містах Києві, Севастополі, столиці Автономної Республіки Крим та обласних центрах, - не менш як
 
-32- Попов О.П.
Абзаци другий, третій, четвертий та п’ятий підпункту першого пункту 4 частини VІ викласти в такій редакції:
"а) у 2010 - 2011 роках:
для проектів, що реалізуються у містах Києві, Севастополі, столиці Автономної Республіки Крим та обласних центрах, — не менш як
70 відсотків суми коштів Державного бюджету;
для проектів, що реалізуються у містах республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, — не менш як 40 відсотків суми коштів Державного бюджету;
для проектів, що реалізуються у інших населених пунктах, — не менш як 10 відсотків суми коштів Державного бюджету;
б) у 2012 - 2014 роках:
для проектів, що реалізуються у містах Києві, Севастополі, столиці Автономної Республіки Крим та обласних центрах, — не менш як
100 відсотків суми коштів Державного бюджету;
для проектів, що реалізуються у містах республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, — не менш як 70 відсотків суми коштів Державного бюджету;
для проектів, що реалізуються у інших населених пунктах, — не менш як 20 відсотків суми коштів Державного бюджету", відповідно змінивши нумерацію підпунктів.
 
Враховано   1) у 2010 - 2011 роках:
для проектів, що реалізуються у містах Києві, Севастополі, Сімферополі та обласних центрах, — не менш як 70 відсотків суми коштів, виділених з державного бюджету;
для проектів, що реалізуються у містах республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, — не менш як 40 відсотків суми коштів, виділених з державного бюджету;
для проектів, що реалізуються у інших населених пунктах, — не менш як 10 відсотків суми коштів, виділених з державного бюджету;
2) у 2012 - 2014 роках:
для проектів, що реалізуються у містах Києві, Севастополі, Сімферополі та обласних центрах, — не менш як 100 відсотків суми коштів, виділених з державного бюджету;
для проектів, що реалізуються у містах республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, — не менш як 70 відсотків суми коштів, виділених з державного бюджету;
для проектів, що реалізуються у інших населених пунктах, — не менш як 20 відсотків суми коштів, виділених з державного бюджету.
 
91. 60 відсотків суми коштів Державного бюджету України;
 
      
92. для проектів, що реалізуються у містах республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, - не менш як 30 відсотків суми коштів Державного бюджету України;
 
      
93. для проектів, що реалізуються у районних центрах, - не менш як 10 відсотків суми коштів Державного бюджету України;
 
      
94. 2) підтверджено співфінансування проектів з реконструкції та капітального ремонту житлових будинків, в яких функціонують об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, власниками житлових та нежитлових приміщень у відповідних будинках - не менш як 10 відсотків суми коштів, що спрямовується з Державного бюджету України.
 
-33- Баранов В.О.
Підпункт другий пункту 4 частини VІ викласти у такій редакції: "підтверджено співфінансування проектів з реконструкції та капітального ремонту житлових будинків, в яких функціонують об’єднання співвласників багатоквартирних будинків та інші форми самоорганізації населення, власниками житлових та нежитлових приміщень у відповідних будинках - не менш як 10 відсотків суми коштів у 2009 – 2010 роках та не менш як 20 відсотків у 2011 – 2014 роках, що спрямовується з Державного бюджету України".
 
Враховано   3) підтверджено співфінансування проектів з реконструкції та капітального ремонту житлових будинків, в яких функціонують об’єднання співвласників багатоквартирних будинків та інші форми самоорганізації населення, власниками житлових та нежитлових приміщень у відповідних будинках не менш як 10 відсотків суми виділених з державного бюджету коштів у 2009–2010 роках та не менш як 20 відсотків суми коштів, виділених у 2011–2014 роках.
Кошти з державного бюджету спрямовуються місцевим бюджетом цільовою субвенцією.
 
    -34- Попов О.П.
Доповнити підпункт другий пункту 4 частини VІ таким реченням: "Кошти спрямовується з Державного бюджету України місцевим бюджетом цільовою субвенцією.
 
Враховано    
95. 5. Порядок конкурсного відбору проектів з технічного переоснащення об’єктів житлово-комунального господарства, спрямованих на скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів під час виробництва та надання житлово-комунальних послуг, у сфері благоустрою і комунального обслуговування та міського електротранспорту, реконструкції і капітального ремонту житлових будинків, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
 
   6. Порядок конкурсного відбору проектів з технічного переоснащення об’єктів житлово-комунального господарства, спрямованих на скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів під час виробництва та надання житлово-комунальних послуг, у сфері благоустрою і комунального обслуговування та міського електротранспорту, реконструкції і капітального ремонту житлових будинків, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
 
96. 6. Прогнозний обсяг фінансового забезпечення виконання передбачених програмою завдань з Державного бюджету України наведено у додатку 3.
 
-35- Волинець Є.В.
Пункт 6 частини VІ викласти у такій редакції: "Кошти Державного бюджету, передбачені цією Програмою, підлягають щорічному коригуванню на прогнозний індекс інфляції при формуванні проекту Державного бюджету.
Фінансово-економічне забезпечення реалізації Програми наведено у Додатку 3".
 
Враховано редакційно   7. Кошти державного бюджету, передбачені цією Програмою, підлягають щорічному коригуванню на прогнозний індекс інфляції під час формування проекту Державного бюджету України.
Прогнозний обсяг фінансового забезпечення виконання завдань Програми за рахунок коштів Державного бюджету України наведено у додатку № 3 до Програми.
 
97. VІІ. Контроль за виконанням Програми
 
   VІІІ. Контроль за виконанням Програми
 
98. 1. Контроль за виконанням цієї Програми, а також регіональних і місцевих програм здійснюють центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування.
 
   1. Контроль за виконанням цієї Програми, а також регіональних і місцевих програм здійснюють центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
 
99. 2. Громадський контроль за ходом виконання Програми здійснюється представниками громадських організацій, статутом яких передбачено провадження діяльності у сфері житлово-комунальних послуг.
 
   2. Громадський контроль за ходом виконання Програми здійснюється представниками громадських організацій, статутом яких передбачено провадження діяльності у сфері житлово-комунальних послуг.
 
100. 3. Центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства подає щороку Кабінетові Міністрів України інформацію про хід виконання завдань, визначених Програмою.
 
-36- Волинець Є.В.
Частину VІІ доповнити пунктом у такій редакції:" Кабінет Міністрів України щороку, не пізніше 1 травня, подає Верховній Раді України звіт про стан виконання Програми".
 
Враховано   3. Центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства подає щороку Кабінетові Міністрів України інформацію про хід виконання завдань, визначених Програмою.
4. Кабінет Міністрів України щороку не пізніше 1 травня подає Верховній Раді України звіт про стан виконання Програми.
 
101. 4. Контроль за використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється в установленому порядку.
 
   5. Контроль за використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється у встановленому порядку.
 
102. VІІІ. Очікувані результати
 
   ІХ. Очікувані результати
 
103. 1. Виконання Програми дасть змогу:
 
   1. Виконання Програми дасть можливість:
 
104. 1) забезпечити реалізацію державної політики щодо регіонального розвитку, насамперед у сфері житлово-комунального господарства;
 
   1) забезпечити реалізацію державної політики щодо регіонального розвитку, насамперед у сфері житлово-комунального господарства;
 
105. 2) завершити розроблення необхідних нормативно-правових актів, які забезпечать стале функціонування галузі в ринкових умовах господарювання;
 
   2) завершити розроблення необхідних нормативно-правових актів, що забезпечать стале функціонування галузі в ринкових умовах господарювання;
 
106. 3) запровадити ефективну систему державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сфері водо-, теплопостачання і водовідведення;
 
-37- Попов О.П.
Перенести третій та четвертий абзаци частини VІІІ із законопроекту № 3063
 
Враховано   3) запровадити ефективну систему державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сфері водо-, теплопостачання і водовідведення;
4) розробити організаційний і фінансовий механізм забезпечення реалізації прав людини на житло (придбання та оренда житла, надання соціального і службового житла);
5) зробити доступними послуги з тепло- і водопостачання для населення та підприємств за умови їх своєчасної оплати;
 
107. 4) створити сприятливі умови для накопичення інвестиційних ресурсів з метою технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та розвитку комунальної інфраструктури;
 
   6) створити сприятливі умови для накопичення інвестиційних ресурсів з метою технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та розвитку комунальної інфраструктури;
 
108. 5) створити сприятливі умови для залучення позабюджетних коштів у розвиток об’єктів житлово-комунального господарства, а також ефективний механізм подальшого його реформування із залученням іноземних інвестицій, кредитів, коштів фізичних і юридичних осіб;
 
   7) створити сприятливі умови для залучення позабюджетних коштів у розвиток об’єктів житлово-комунального господарства та ефективний механізм подальшого його реформування із залученням іноземних інвестицій, кредитів, коштів фізичних і юридичних осіб;
 
109. 6) провести комплексну модернізацію та технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства з метою зменшення ресурсоспоживання і дотримання екологічних нормативів та норм протипожежного захисту;
 
   8) провести комплексну модернізацію і технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства з метою зменшення ресурсоспоживання і дотримання екологічних нормативів та норм протипожежного захисту;
 
110. 7) зменшити до рівня експлуатаційної безпеки знос основних фондів у житлово-комунальному комплексі та витрати і втрати під час виробництва житлово-комунальних послуг;
 
-38- Сербін Ю.С.
Доповнити пункт 1 частини VІІІ новим підпунктом: "зменшити залежність галузі від імпорту енергоресурсів та підвищити рівень її енергетичної безпеки".
 
Враховано   9) зменшити до рівня експлуатаційної безпеки зношеність основних фондів у житлово-комунальній сфері та витрати і втрати під час виробництва (надання) житлово-комунальних послуг;
10) зменшити залежність галузі від імпорту енергоресурсів та підвищити рівень її енергетичної безпеки;
 
111. 8) забезпечити поступове виведення з експлуатації аварійних житлових будинків та відбудову аварійних об’єктів комунального господарства на умовах співфінансування з державного та місцевих бюджетів;
 
   11) забезпечити поступове виведення з експлуатації аварійних житлових будинків та відбудову аварійних об’єктів комунального господарства на умовах співфінансування з державного та місцевих бюджетів;
 
112. 9) забезпечити сталу та ефективну роботу підприємств житлово-комунального господарства, підвищити рівень безпеки систем життєзабезпечення населених пунктів;
 
   12) забезпечити сталу та ефективну роботу підприємств житлово-комунального господарства, підвищити рівень безпеки систем життєзабезпечення населених пунктів;
 
113. 10) забезпечити надання населенню житлово-комунальних послуг належної якості відповідно до вимог національних стандартів, гармонізованих з міжнародними або регіональними;
 
-39- Попов О.П.
Перенести з сьомого по чотирнадцятий та вісімнадцятий абзаци частини VІІІ із законопроекту № 3063
 
Враховано   13) забезпечити надання населенню житлово-комунальних послуг належної якості відповідно до вимог національних стандартів, гармонізованих з міжнародними або регіональними;
14) забезпечити прозорість у формуванні тарифної та цінової політики на житлово-комунальні послуги;
15) забезпечити обґрунтованість і прозорість умов реалізації дотаційної політики держави стосовно малозабезпечених верств населення;
16) підвищити рівень мотивації громадян (доступ до матеріальних благ як стимул до зростання продуктивності праці і поліпшення якості робочої сили);
17) стимулювати внутрішнє виробництво у сферах, суміжних із сферою житлово-комунального господарства;
18) забезпечити захист прав споживачів, їх своєчасне інформування з питань своїх прав та обов’язків;
19) досягти поліпшення здоров’я і збільшення тривалості життя населення в результаті забезпечення його високоякісною питною водою;
20) добитися зменшення протягом п’яти років обсягів використання енергоресурсів у комунальній енергетиці та житлових будівлях на 20 відсотків;
21) обладнати протягом двох років усі багатоквартирні будинки побудинковими приладами обліку тепла, холодної та гарячої води;
22) привести витрати і втрати під час виробництва (надання) житлово-комунальних послуг у відповідність з вимогами європейських стандартів;
 
114. 11) забезпечити широку суспільну підтримку виконання основних завдань у рамках реформи житлово-комунального господарства.
 
   23) забезпечити широку суспільну підтримку виконання основних завдань у рамках реформи житлово-комунального господарства.
 
115. Основні очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 4.
 
   2. Основні очікувані результати виконання Програми наведено у додатку № 4 до Програми.
 
116. Проект
 
      
117. Закон УкраЇни
 
      
118. Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки
 
-40- Терещук С.М.
Назву законопроекту викласти у такій редакції:
"Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2012 роки",
а також внести відповідні уточнення по тексту і в додатках Програми.
 
Відхилено      
119. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
      
120. 1. Затвердити Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки (далі - Програма), що додається.
 
      
121. 2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 46, ст. 512).
 
      
122. 3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
      
123. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки
 
      
124. І. Загальна частина
 
      
125. Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки (далі - Програма) спрямована на розв’язання проблем, що існують у сфері житлово-комунального господарства. Реформування цього сектору національної економіки, забезпечення його сталого, динамічного та збалансованого розвитку є пріоритетом державної соціальної політики, яка спрямована на задоволення потреб держави, регіонів та окремих територіальних громад.
 
      
126. Розроблення Програми зумовлено:
 
      
127. невідповідністю відносин у сфері житлово-комунального господарства змінам в економіці держави та її неінтегрованістю в систему ринкової економіки;
 
      
128. недостатньою кількістю житла з одного боку і значною потребою населення в ньому з іншого боку;
 
      
129. неналежним ставленням власників і користувачів до свого житла, що призводить до його швидкого фізичного та морального зношення;
 
      
130. невідповідністю розмірів платежів за користування житлом фактичним витратам на його утримання, недосконалістю системи фінансування робіт, пов’язаних з обслуговуванням житла;
 
      
131. штучною монополізацією діяльності у сфері будівництва, реконструкції та утримання житла;
 
      
132. невідповідністю існуючої інфраструктури комунального господарства напрямам і темпам житлового будівництва;
 
      
133. невизначеністю у питанні подальшої приватизації державного житлового фонду;
 
      
134. неврегульованістю процесів оцінки та реєстрації майна підприємств житлово-комунальної сфери;
 
      
135. енергетичною неефективністю житлового фонду і комунальної інфраструктури, високим рівнем зношеності мереж та обладнання;
 
      
136. відсутністю комплексної системи ведення обліку виробництва, транспортування, постачання та споживання води і тепла;
 
      
137. недосконалістю систем:
 
      
138. - державного регулювання ринку комунальних послуг;
 
      
139. - затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги (зокрема, через поширену практику перехресного субсидування);
 
      
140. - надання підтримки суб’єктам житлово-комунального господарства з державного бюджету;
 
      
141. - ведення обліку та регулювання постачання теплової енергії, гарячої і холодної води;
 
      
142. відсутністю економічної мотивації для ефективного управління підприємствами житлово-комунального господарства та будинками;
 
      
143. штучною монополізацією у сфері житлових послуг і, як наслідок, неспроможністю населення та держави впливати на їх якість;
 
      
144. нерозвинутістю сучасних форм ефективного управління житлом і підприємствами житлово-комунального господарства (управління, концесія, приватизація тощо);
 
      
145. невизначеністю меж відповідальності суб’єктів, що провадять діяльність на ринку житла і житлово-комунальних послуг;
 
      
146. відсутністю єдиної технічної політики розвитку житлової та комунальної інфраструктури;
 
      
147. фінансовою неспроможністю більшості громадян України самостійно розв’язати житлову проблему;
 
      
148. відсутністю в ряді регіонів можливостей для надання у повному обсязі житлово-комунальних послуг та небезпекою, пов’язаною з наданням певних послуг;
 
      
149. потребою споживачів у безперебійному наданні послуг з енерго-, газо-, тепло- та водопостачання;
 
      
150. низькою якістю житлово-комунальних послуг в умовах зростання цін і тарифів;
 
      
151. недостатнім рівнем поінформованості споживачів про їх права та обов’язки.
 
      
152. Розв’язання перелічених проблем потребує проведення структурних реформ у сфері утримання та обслуговування житла, що дадуть змогу створити умови, за яких діяльність з управління житловим фондом і надання житлово-комунальних послуг провадитиметься на ринкових засадах з додержанням чітких, зрозумілих підходів та урахуванням соціальної значущості галузі.
 
      
153. ІІ. Сучасний стан житлово-комунального господарства
 
      
154. Динаміка основних показників, що характеризують діяльність галузі та стан обслуговування населення, погіршується. Так, з 2003 по 2007 рік протяжність ветхих і аварійних водопровідних мереж збільшилася на 10 тис. кілометрів та становить 34 відсотки їх загальної протяжності; середній рівень втрат води у мережах збільшився з 29 до 37 відсотків.
 
      
155. Частка котлів, строк експлуатації яких становить більш як 20 років, збільшилась з 22 до 25 відсотків, у ветхому та аварійному житлі проживає близько 175 тис. осіб, кількість застарілих і непрацюючих ліфтів у житлових будинках щороку збільшується на 3 - 4 відсотки.
 
      
156. За цей період для поліпшення стану житлово-комунального господарства державою виділено 3, 4 млрд. гривень, у тому числі для фінансування об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства - 1, 3 млрд. гривень, комунальної теплоенергетики - 1, 1 млрд. гривень, житлового господарства - 0, 8 млрд. гривень.
 
      
157. Результати аналізу сучасного незадовільного стану об’єктів життєзабезпечення населених пунктів свідчать, що проблеми у сфері житлово-комунального господарства не тільки залишаються нерозв’язаними, а значно загострилися, особливо в останні роки. Це зумовлює необхідність проведення структурних реформ, які дадуть змогу створити нову економічну модель експлуатації та розвитку житлового фонду, забезпечити його надійне і високоякісне обслуговування з урахуванням інтересів споживачів.
 
      
158. Вирішення цього питання потребує удосконалення підходів до фінансового забезпечення виконання Програми, приведення її у відповідність із загальнодержавними пріоритетами, забезпечення додержання ефективного використання бюджетних коштів, розроблення ефективного механізму залучення позабюджетних коштів, зокрема коштів міжнародних фінансових установ та донорських організацій, для формування житлового фонду і реформування житлово-комунального господарства в рамках розвитку публічно-приватного партнерства.
 
      
159. ІІІ. Мета та шляхи реформування житлово-комунального господарства
 
      
160. Метою реформування житлово-комунального господарства є створення ефективної моделі забезпечення населення доступним, високоякісним і комфортним житлом та здійснення його обслуговування з урахуванням потреб і можливостей людини, що гарантуватиме надійність та високу якість послуг з тепло-, водопостачання, водовідведення і обслуговування житла за умови економічно обґрунтованої вартості таких послуг.
 
      
161. Реформування галузі проводиться з урахуванням інтересів кожної конкретної людини та передбачає широке роз’яснення процесу і результатів реформ.
 
      
162. Для досягнення мети реформування галузі необхідно вирішити питання щодо:
 
      
163. узгодження економічних інтересів держави та суб’єктів господарювання;
 
      
164. забезпечення можливості розв’язання громадянами України житлових проблем;
 
      
165. оптимізації виробничої та територіальної інфраструктури житлово-комунального господарства відповідно до потреб населення;
 
      
166. створення умов для надійного і безпечного надання житлово-комунальних послуг за доступними цінами, які стимулюють енергозбереження;
 
      
167. усунення диспропорції у попиті та пропонуванні на ринку житла і житлово-комунальних послуг;
 
      
168. оновлення виробничої бази галузі з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу, запровадження інноваційної моделі розвитку житлово-комунального господарства;
 
      
169. підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикальне зниження енергоємності виробництва, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів;
 
      
170. стимулювання приватної підприємницької ініціативи у виконанні завдань розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури;
 
      
171. мінімізації техногенного впливу галузі на навколишнє середовище і людину;
 
      
172. розвитку ринкових відносин та відповідної інституційної інфраструктури, поетапного дерегулювання і лібералізації потенційно конкурентного ринку за умови розвитку системи державного регулювання природних монополій;
 
      
173. розроблення актів законодавства щодо розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунального господарства;
 
      
174. поліпшення якості управління житлом та комунальною інфраструктурою.
 
      
175. Реформування галузі проводиться шляхом формування відповідно до вимог світових стандартів ринку житла, запровадження недискримінаційних економічних відносин між суб’єктами ринку та державою з поступовим обмеженням функцій держави як суб’єкта господарювання та посиленням її впливу на формування ринкової інфраструктури, що передбачає:
 
      
176. проведення взаємоузгодженої тарифної, інвестиційної політики і політики у сфері розвитку внутрішнього ринку;
 
      
177. реалізацію ефективної антимонопольної політики та проведення інституційних перетворень на ринку житла і житлово-комунальних послуг, спрямованих на розвиток ринкових відносин та конкуренції;
 
      
178. стимулювання інноваційної, інвестиційної і енергозберігаючої активності суб’єктів господарювання;
 
      
179. підвищення енергоефективності галузі шляхом зменшення обсягів втрат паливно-енергетичних ресурсів, зниження енергоємності як окремих галузей, так і виробництва окремих видів продукції (послуг) в цілому;
 
      
180. розроблення прозорого механізму формування цін і тарифів на продукцію та послуги підприємств, що провадять діяльність у житлово-комунальній сфері.
 
      
181. За своїм змістом економічна модель розвитку житлово-комунального господарства полягає у формуванні оптимальних для суспільства і держави економічних відносин шляхом запровадження ринкових методів господарювання, стимулювання енергоефективності тарифної, інвестиційної, науково-технічної, зовнішньоекономічної та екологічної політики, інституційних і структурних змін у сфері обслуговування житла.
 
      
182. ІV. Основні принципи державної політики з реформування житлово-комунального господарства
 
      
183. Державна політика з реформування житлово-комунального господарства базується на таких основних принципах:
 
      
184. формування та дотримання державних соціальних стандартів (норм і нормативів) у сфері житлового фонду та житлово-комунального обслуговування;
 
      
185. доступність для всіх верств населення житла та житлово-комунальних послуг, які відповідають вимогам державних стандартів;
 
      
186. пріоритетне спрямування державної підтримки на забезпечення соціальним житлом визначених законом верств населення з одночасним створенням доступної для інших верств населення системи довгострокового житлового кредитування;
 
      
187. створення умов для прозорого та незалежного державного регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, захисту прав споживачів і налагодження зворотного зв’язку із суспільством;
 
      
188. забезпечення ефективного використання людських, грошових та матеріальних ресурсів у сфері житлово-комунального господарства;
 
      
189. відповідальність держави (у частині управління, регулювання, стимулювання і технічної підтримки) та органів місцевого самоврядування (щодо планування розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури, ефективного використання майна територіальної громади) за ефективність функціонування житлово-комунального господарства;
 
      
190. перехід до економічно обґрунтованих цін і тарифів на користування житлом і комунальні послуги, запровадження надання адресних субсидій окремим категоріям громадян для компенсації витрат, пов’язаних з оплатою житла та комунальних послуг;
 
      
191. створення рівних умов для всіх суб’єктів господарювання і споживачів на ринку житла та житлово-комунальних послуг;
 
      
192. забезпечення збалансованого розвитку енерго-, тепло-, водо-, газопостачання та водовідведення у ході виконання програм житлового та промислового будівництва;
 
      
193. забезпечення населення високоякісною питною водою;
 
      
194. технічне переоснащення галузі на основі широкого застосування вітчизняних і зарубіжних науково-технічних досягнень, зокрема в енерго- та ресурсозбереженні, впровадження екологічно чистих технологій;
 
      
195. стимулювання будівництва шляхом зняття адміністративних бар’єрів та розвитку конкуренції на ринку будівельних матеріалів;
 
      
196. розвиток публічно-приватного партнерства у сфері будівництва та реконструкції житлового фонду і комунальної інфраструктури;
 
      
197. гласність, громадський контроль, прозорість та участь громадян у формуванні житлової політики та політики розвитку житлово-комунального господарства.
 
      
198. V. Основні завдання Програми
 
      
199. 1. Основними завданнями Програми є:
 
      
200. 1) формування нової житлової політики, орієнтованої на потреби людини та її можливості (забезпечення різноманітності форм володіння і користування житлом, стимулювання ефективного власника житла, формування соціального житлового фонду, розвиток сектору орендного житла, відбудова застарілого житлового фонду, удосконалення системи фінансового забезпечення розвитку житлового фонду, комунальної інфраструктури та системи соціального захисту населення);
 
      
201. 2) удосконалення системи державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг (утворення національної регулюючої комісії на ринку комунальних послуг, розроблення ефективного механізму ліцензування та контролю у сфері тепло-, водопостачання та водовідведення, методологічне забезпечення порядку формування тарифів, поступове відокремлення діяльності з виробництва теплової енергії від діяльності, пов’язаної з її транспортуванням та постачанням, формування конкурентних відносин у процесі виробництва та постачання тепла); запобігання перехресному субсидуванню у сфері житлово-комунального господарства;
 
      
202. 3) створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла (запровадження нових форм управління житлом, зокрема формування об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельних кооперативів, домових комітетів тощо, здійснення контролю за використанням та утриманням житлового фонду шляхом утворення Державної житлово-комунальної інспекції, ліквідація монополії житлово-експлуатаційних контор, розвиток інституту управителів будинків;
 
      
203. 4) удосконалення законодавчого регулювання діяльності на ринку житла і житлово-комунальних послуг, розроблення стандартів якості надання послуг та забезпечення контролю за їх додержанням;
 
      
204. 5) оптимізація ресурсоспоживання у житловому фонді (забезпечення широкого впровадження побудинкового обліку та регулювання споживання комунальних послуг, удосконалення фінансового механізму залучення коштів для підвищення енергоефективності будинків);
 
      
205. 6) модернізація комунальної інфраструктури шляхом впровадження енергоефективних технологій та обладнання (організація ефективного управління підприємствами комунальної власності у сфері тепло-, водопостачання та водовідведення; надання комунальних підприємств у концесію та оренду на конкурсних засадах, визначення умов, етапності та особливостей приватизації підприємств житлово-комунального господарства, сприяння інноваційному розвитку такого господарства, зменшення обсягів ресурсів);
 
      
206. 7) удосконалення метрологічного забезпечення ведення обліку та визначення якості енергоносіїв;
 
      
207. 8) забезпечення державного та громадського контролю за якістю житлово-комунальних послуг, насамперед у частині забезпечення населення високоякісною питною водою;
 
      
208. 9) реформування та розвиток сфери поводження з твердими побутовими відходами шляхом створення умов для надання високоякісних послуг з вивезення та переробки таких відходів шляхом використанням сучасних методів і технологій із зменшенням екологічного навантаження на навколишнє природне середовище та здоров’я людини;
 
      
209. 10) подолання корупції в галузі шляхом установлення порядку надання житла, організації публічного контролю з боку держави та органів місцевого самоврядування;
 
      
210. 11) залучення громадськості до процесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства.
 
      
211. 2. Виконання завдань Програми потребує удосконалення інституціонального, організаційного, фінансово-економічного, наукового та нормативно-правового забезпечення.
 
      
212. 3. Інституціональне забезпечення Програми включає:
 
      
213. визначення функцій та межі відповідальності центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у виконанні програм забезпечення населення житлом, модернізації житлово-комунальної інфраструктури, здійсненні державного регулювання, гарантуванні надійності, ефективності, високої якості та економічно обґрунтованої вартості житлово-комунальних послуг;
 
      
214. підвищення ролі центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства у формуванні житлової політики та забезпеченні додержання прав людини під час її реалізації, а також співпраці з органами місцевого самоврядування щодо розвитку комунальної інфраструктури;
 
      
215. відокремлення функцій управління та державного регулювання у житлово-комунальній сфері, підвищення ролі центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства у здійсненні стратегічного управління галуззю;
 
      
216. утворення національної регулюючої комісії на ринку комунальних послуг;
 
-41- Терещук С.М.
Абзац п’ятий пункту 3 розділу 5 виключити:
 
Враховано      
217. удосконалення ліцензійної політики у сфері тепло-, водопостачання та водовідведення у напрямі посилення відповідальності суб’єктів, що провадять діяльність у зазначеній сфері;
 
      
218. розмежування монопольного і конкурентного ринку у сфері житлово-комунальних послуг;
 
      
219. утворення Державної житлово-комунальної інспекції для здійснення контролю за станом житлового фонду та якістю послуг з обслуговування житла, захисту прав споживачів та запобігання недобросовісній конкуренції;
 
-42- Терещук С.М.
Абзац восьмий пункту 5 розділу 5 викласти у такій редакції:
утворення Державної житлово-комунальної інспекції як структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства для здійснення контролю за станом житлового фонду та якістю послуг з обслуговування житла, захисту права споживачів та запобіганню недобросовісній конкуренції;
 
Відхилено      
220. посилення впливу жителів будинків на умови свого проживання та якість обслуговування житла шляхом стимулювання створення об’єднань співвласників багатоквартирного будинку;
 
      
221. сприяння створенню системи управителів на ринку житлових послуг.
 
      
222. 4. Фінансово-економічне забезпечення реформування житлово-комунальної галузі передбачає:
 
      
223. розроблення фінансового механізму надання та утримання житла, а також підвищення енергоефективності житлових будинків;
 
      
224. перехід до економічно обґрунтованих тарифів для всіх категорій споживачів житлово-комунальних послуг, запобігання перехресному субсидіюванню, недопущення зростання інфляції за рахунок необґрунтованого зростання цін і тарифів;
 
      
225. державну підтримку в наданні та обслуговуванні житла;
 
      
226. реструктуризацію та списання безнадійної заборгованості у сфері житлово-комунального господарства за умови переходу до економічно обґрунтованих тарифів.
 
      
227. 5. Науково-технічне забезпечення реформування житлово-комунального господарства базується на:
 
      
228. збереженні і розвитку науково-технічного потенціалу, модернізації науково-технічної бази та системи науково-технічної інформації;
 
      
229. підвищенні рівня використання наукових розробок у житлово-комунальному господарстві;
 
      
230. впровадженні у практику діяльності центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства проведення оцінки перспектив розвитку галузі з урахуванням макроекономічних показників динаміки розвитку національної економіки;
 
      
231. охороні прав на результати науково-технічної діяльності;
 
      
232. участі у міжнародному науково-технічному співробітництві;
 
      
233. збереженні і розвитку кадрового потенціалу, інтеграції науки та освіти.
 
      
234. Наукові дослідження у сфері житлово-комунального господарства спрямовуються переважно на:
 
      
235. створення єдиної системи стандартів щодо забезпечення населення житлом та житлово-комунальними послугами;
 
      
236. розроблення та впровадження новітніх технологій і обладнання, необхідних для технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та скорочення питомих витрат енергетичних і матеріальних ресурсів;
 
      
237. проведення прогнозно-аналітичних розрахунків для визначення потреб населення у житлі та об’єктах житлово-комунальної інфраструктури на середньо- та довгострокову перспективу;
 
      
238. розвиток державного регулювання на ринку природних монополій та конкурентному ринку у сфері житлово-комунального господарства ;
 
      
239. розроблення технологій виробництва нових зразків техніки та обладнання для потреб житлово-комунального господарства;
 
      
240. створення нової моделі забезпечення населення високоякісною питною водою;
 
      
241. розроблення і забезпечення виконання програм стимулювання економного використання споживачами питної води, теплової та електричної енергії;
 
      
242. удосконалення нормативно-правового забезпечення в частині нормування витрат і втрат під час надання послуг водо-, теплопостачання та водовідведення;
 
      
243. установлення розміру оплати житлово-комунальних послуг відповідно до їх кількості та якості;
 
      
244. проведення соціологічних досліджень щодо ставлення населення до реформування житлово-комунального господарства, вивчення громадської думки стосовно пріоритетів такого реформування;
 
      
245. удосконалення методологічних засад моніторингу стану галузі .
 
      
246. 6. Нормативно-правове забезпечення виконання завдань Програми передбачає запровадження системного підходу до правового регулювання у сфері житлової політики та житлово-комунального господарства. Планування і провадження нормотворчої діяльності проводиться з урахуванням концептуальних документів, які після широкого громадського та фахового обговорення беруться за основу розроблення та ухвалення законів України та нормативно-правових актів на їх виконання. Запровадження такого підходу дасть змогу запобігти виникненню суперечностей та дублюванню положень нормативно-правових актів.
 
      
247. Заходи щодо виконання Програми наведено в додатку 1.
 
      
248. VІ. Організація виконання Програми
 
      
249. 1. Організацію виконання Програми відповідно до своїх повноважень здійснюють:
 
      
250. 1) на державному рівні - центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції;
 
      
251. 2) на регіональному рівні - місцеві органи виконавчої влади (структурні підрозділи з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій);
 
      
252. 3) на місцевому рівні - органи місцевого самоврядування (структурні підрозділи та/або посадові особи виконавчих органів міських, селищних і сільських рад).
 
      
253. 2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації щороку розробляють та подають для затвердження відповідним місцевим радам план заходів щодо виконання регіональних і місцевих програм реформування та розвитку житлово-комунального господарства за підсумками попереднього року з урахуванням можливостей їх фінансування.
 
      
254. 3. Моніторинг виконання Програми проводиться щороку на базі даних державних і галузевих статистичних спостережень, аналітичних досліджень, результатів аналізу громадської думки, експертних оцінок:
 
      
255. 1) на державному рівні - центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;
 
      
256. 2) на регіональному рівні - структурними підрозділами з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
 
      
257. 3) на рівні громадськості - науковими установами в межах діяльності науково-технічної ради центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; громадськими організаціями та професійними асоціаціями в межах діяльності громадської ради при центральному органі виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
 
      
258. 4. Порядок проведення моніторингу стану реформування житлово-комунального господарства розробляє і затверджує центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
 
      
259. Результати моніторингу оприлюднюються в засобах масової інформації та на сайті зазначеного органу.
 
      
260. 5. Контроль за виконанням Програми здійснюється Міжвідомчою комісією з проведення реформування житлово-комунального господарства та регіональними комісіями з реформування житлово-комунального господарства, до складу яких входять представники громадських організацій, науковці, народні депутати України, депутати місцевих і обласних рад.
 
      
261. VІІ. Фінансування Програми
 
      
262. 1. Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел.
 
-43- Терещук С.М.
Пункт 1 розділу 5 викласти у такій редакції:
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів Державного, місцевих бюджетів, населення, а також інших джерел.
 
Враховано редакційно      
263. 2. Фінансування завдань Програми з реалізації пілотних проектів та здешевлення кредитів у сфері житлово-комунального господарства здійснюється виключно на конкурсних засадах на умовах співфінансування органами місцевого самоврядування та суб’єктами підприємницької діяльності в порядку, затвердженому відповідно до законодавства.
 
      
264. 3. Прогнозний обсяг фінансування передбачених Програмою завдань з Державного бюджету України наведено у додатку 2.
 
      
265. VІІІ. Очікувані результати
 
      
266. Виконання Програми дасть можливість забезпечити:
 
      
267. реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
 
      
268. розроблення організаційного і фінансового механізму забезпечення реалізації прав людини на житло (придбання та оренда житла, надання соціального і службового житла);
 
      
269. доступність послуг з тепло- і водопостачання для населення та підприємств за умови їх своєчасної оплати;
 
      
270. надання високоякісних житлово-комунальних послуг відповідно до затверджених стандартів;
 
      
271. відповідність тарифів на житлово-комунальні послуги економічно обґрунтованому рівню вартості житла, а житлово-комунальних послуг - їх якості;
 
      
272. прозорість у формуванні тарифної та цінової політики на житлово-комунальні послуги;
 
      
273. обґрунтованість і прозорість умов реалізації дотаційної політики держави стосовно малозабезпечених верств населення;
 
      
274. підвищення рівня мотивації громадян (доступ до матеріальних благ як стимул до зростання продуктивності праці і поліпшення якості робочої сили);
 
      
275. стимулювання внутрішнього виробництва у сферах, суміжних із сферою житлово-комунального господарства;
 
      
276. захист прав споживачів, їх своєчасне інформування з питань своїх прав та обов’язків;
 
      
277. поліпшення здоров’я і збільшення тривалості життя населення в результаті забезпечення його високоякісною питною водою;
 
      
278. зменшення протягом п’яти років обсягів використання енергоресурсів у комунальній енергетиці та житлових будівлях на 20 відсотків;
 
      
279. обладнання протягом двох років усіх багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку тепла, холодної та гарячої води;
 
      
280. запровадження ефективної системи державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сфері водо-, теплопостачання і водовідведення;
 
      
281. технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та розвиток комунальної інфраструктури;
 
      
282. зниження до рівня експлуатаційної безпеки зношеності житлового фонду та основних фондів житлово-комунального господарства;
 
      
283. приведення витрат і втрат під час виробництва житлово-комунальних послуг у відповідність з вимогами європейських стандартів;
 
      
284. виведення з експлуатації аварійних житлових будинків та відбудова аварійних об’єктів комунального господарства протягом п’яти років;
 
      
285. доведення протягом двох років кількості багатоквартирних будинків, у яких створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, до 50 відсотків багатоквартирного житлового фонду;
 
      
286. створення протягом трьох років конкурентного середовища на ринку житлових послуг, зокрема запровадження нових форм управління житлом, ліквідація монополії житлово-експлуатаційних контор;
 
      
287. підвищення конкурентоспроможності національної економіки;
 
      
288. подолання негативних демографічних тенденцій (створення соціальних умов для збільшення чисельності молодих родин та підвищення рівня народжуваності);
 
      
289. розвиток національного фінансового сектору (розширення заставної бази, формування сегментів фінансового ринку з перспективою довгострокової діяльності, запровадження прогресивних фінансових технологій).
 
      
290. Основні очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.
 
      
291. Додатки 1-3 до Програми є її невід’ємною частиною.