Кількість абзаців - 59 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. Закон України
 		    Закон України
 
2. Про внесення змін до деяких
 		    Про внесення змін до деяких
 
3. законодавчих актів України щодо приведення у відповідність із положеннями Закону України «Про міжнародне приватне право»
 		 -1- Круць М.Ф.
 Назву Закону викласти в такій редакції:
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до вимог Закону України "Про міжнародне приватне право".
 		Враховано частково   законодавчих актів України
щодо врегулювання питань міжнародного приватного права
 
4.

 		 -2- Притика Д.М.
 Назву проекту Закону викласти в такій редакції:
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань міжнародного приватного права"
 		Враховано      
5. Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
 		    Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
 
6. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
7. 1. У статті 8 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375; Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 318) слова "законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України" замінити словами "відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".
 		    1. У статті 8 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст.375) слова "законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України" замінити словами "відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".
 
8. 2.У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56; 1997 р., № 25, ст. 171; 2001 р., № 36, ст. 188; 2004 р., № 11, ст. 140; 2007 р., № 9, ст. 67):
 		    2. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56):
 
9. 1) у частині першій статті 4 слова "Закону України "Про господарські суди" виключити;
2) доповнити частину другу статті 79 пунктом 4 такого змісту:
"4) звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги в іншій державі.";
 		 -3- Притика Д.М.
 Словосполучення "судове доручення" застосувати до всього тексту закону;
частину першу статті 79 доповнити словами "а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави".
 		Враховано   1) у частині першій статті 4 слова "Закону України "Про господарські суди" виключити;
2) частину першу статті 79 доповнити словами "а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави";
3) розділ ХV викласти в такій редакції:
"Розділ ХV
Провадження у справах за участю іноземних суб’єктів господарювання
 
    -4- Круць М.Ф.
 П.4 ч.2 ст.79 викласти в такій редакції:
"4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави".
 		Відхилено    
    -5- Притика Д.М.
 П.4 частини 2 ст.79 виключити, оскільки він суперечить частині 1 цієї статті.
 		Враховано    
    -6- Кармазін Ю.А.
 П.4 ч.2 ст.79 викласти в такій редакції:
"4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави".
 		Враховано частково у частині 1 ст.79   
    -7- Тарасюк Б.І.
 Ч.2 ст.79 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави".
 		Враховано частково у частині 1 ст.79   
    -8- Притика Д.М.
 Розділ ХV викласти в такій редакції:
"Розділ ХV
Провадження у справах за участю іноземних суб’єктів господарювання
Стаття 123. Процесуальні права і обов’язки іноземних суб’єктів господарювання
Іноземні суб’єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов’язки, що і суб’єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Стаття 124. Підсудність господарським судам справ за участю іноземних суб’єктів господарювання
Підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Стаття 125. Звернення господарських судів із судовим дорученням до іноземних судів або іншого компетентного органу іноземної держави
У разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії за кордоном, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі- іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України
2. Судове доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено — Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Стаття 126. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги
1. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а якщо не укладено — вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
2. У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначається:
1) назва суду, що розглядає справу;
2) за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернене доручення, — посилання на його положення;
3) найменування справи, що розглядається;
4) прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження та інші дані, необхідні для виконання доручення;
5) процесуальне становище осіб, стосовно яких необхідно вчинити процесуальні дії;
6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає компетентний орган іноземної держави, який виконуватиме доручення.
3. Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
4. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що додано до нього, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
Стаття 127. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допит сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, передані їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено — дипломатичними каналами.
2. Судове доручення не приймається до виконання, якщо воно:
1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;
2) не належить до юрисдикції цього суду;
3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
3. Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.
4. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд України, який його виконує, вирішує питання про надання згоди на таку участь.
5. Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими в ході виконання доручення, які засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
6. У разі неможливості виконання судового доручення, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено — дипломатичними каналами, повертає це доручення іноземного суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
Стаття 128. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів.
1. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
2. Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.
3. У виклику до суду, який направляється з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, згідно із частинами п’ятою і шостою цієї статті, зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів.
4. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та негайно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.
5. У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду, представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.
6. У разі повторної неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, якій мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
7. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, на якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з’явилися до суду — у день такого судового засідання.
8. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв’язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими в ході виконання доручення, які засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
Стаття 129. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
1. Доручення суду про вручення документів громадянинові України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документа здійснюється під розписку із зазначенням дати вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.
2. Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.
3. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи".
 		Враховано    
10. 3) статті 123 і 124 викласти в такій редакції:
"Стаття 123. Процесуальні права іноземних підприємств та організацій
Іноземні підприємства та організації мають такі самі процесуальні права і обов’язки, як і підприємства та організації України, за винятками, встановленими законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 124. Підвідомчість і підсудність господарським судам справ за участю іноземних підприємств і організацій
Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств та організацій визначається статтями 12—17 цього Кодексу та законами України.";
4) доповнити Кодекс статтею 124-1 такого змісту:
"Стаття 124-1. Звернення господарських судів України до іноземних судів
У разі коли у процесі розгляду справи у господарського суду виникне потреба у врученні документів, отриманні доказів, проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, господарський суд може надіслати відповідне доручення компетентному органові іноземної держави в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.";
5) статтю 125 виключити.
3. У статті 382 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144)частини другу—шосту замінити двома частинами такого змісту:
 		 -9- Тарасюк Б.І.
 Назву та текст ст..123 викласти в такій редакції:
"Стаття 123. Процесуальні права іноземних підприємств та організацій
Іноземні підприємства та організації мають такі самі процесуальні права і обов’язки, як і підприємства та організації України, за винятками, встановленими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України".
 		Враховано частково   Стаття 123. Процесуальні права і обов’язки іноземних суб’єктів господарювання
Іноземні суб’єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов’язки, що і суб’єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Стаття 124. Підсудність судам справ за участю іноземних суб’єктів господарювання
Підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Стаття 125. Звернення господарських судів із судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави
У разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено — Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Стаття 126. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено — вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначається:
1) назва суду, що розглядає справу;
2) за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, — посилання на його положення;
3) найменування справи, що розглядається;
4) прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження та інші дані, необхідні для виконання доручення;
5) процесуальне становище осіб, стосовно яких необхідно вчинити процесуальні дії;
6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що додано до нього, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
Стаття 127. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
Суди України виконують доручення іноземних судів щодо надання правової допомоги — вручення викликів до суду чи інших документів, допит сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, передані їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено -_ дипломатичними каналами.
Судове доручення не приймається до виконання, якщо воно:
1) може призвести до порушення суверенітету України або створити
загрозу її національній безпеці;
2) не належить до юрисдикції цього суду;
3) суперечить закону або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.
У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд України, який його виконує, вирішує питання про надання згоди на таку участь.
Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими в ході виконання доручення, які засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
У разі неможливості виконання судового доручення, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено -
дипломатичними каналами, повертає це доручення іноземного суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
Стаття 128. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів
Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.
У виклику до суду, який направляється з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, згідно із частинами п’ятою і шостою цієї статті, зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів.
У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та негайно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.
У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду, представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.
У разі повторної неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, якій мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, на якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з’явилися до суду — у день такого судового засідання.
Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв’язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими в ході виконання доручення, які засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
Стаття 129. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документа здійснюється під розписку із зазначенням дати вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.
Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.
Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи".
3. Частини другу - п’яту статті 382 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18—22, ст. 144) замінити однією частиною такого змісту:
 
    -10- Круць М.Ф.
 У ч.3 ст.123 слова "законами та" виключити.
 		Відхилено    
    -11- Притика Д.М.
 Частини другу - п’яту статті 382 замінити частиною такого змісту::
"Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов’язки його
сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами" .
 		Враховано    
11. "2. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов’язки його сторін регулюються відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право" та інших законів.
3. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам імперативних норм права України.".
У зв’язку з цим частину сьому вважати частиною четвертою.
4. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40—42, ст. 492; 2006 р., № 35, ст. 298):
1) у частині сьомій статті 76 слова "через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб" замінити словами і цифрами "у порядку, встановленому статтею 419 цього Кодексу";
2) у назві і першому реченні статті 111 слова "між громадянами України" замінити словами "за участю громадян України";
3) доповнити частину першу статті 201 пунктом 6 такого змісту:
"6) звернення з дорученням про надання правової допомоги в іншій державі.";
) доповнити статтю 203 пунктом 4 такого змісту:
"4) пунктом 6 частини першої статті 201 цього Кодексу — до надходження відповіді на доручення про надання правової допомоги в іншій державі.";
5) доповнити статтю 236 частиною другою такого змісту:
"2. Підсудність справи про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України.";
6) доповнити статтю 242 частиною другою такого змісту:
"2. Підсудність справи про надання неповнолітній особі — громадянинові України, який проживає за її межами, повної цивільної дієздатності визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України.";
7) доповнити статтю 257 частиною другою такого змісту:
"2. Підсудність справи про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за клопотанням громадянина України, який проживає за її межами, ухвалою судді Верховного Суду України.";
 		 -12- Круць М.Ф.
 У ч.3 ст.382 проекту слова "у судовому порядку" виключити.
 		Відхилено   "2. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов’язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами".
У зв’язку з цим частини шосту та сьому вважати відповідно частинами третьою та четвертою.
4. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40—42, ст. 492):
1) у частині сьомій статті 76 слова "через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб" замінити словами і цифрами "у порядку, встановленому статтею 419 цього Кодексу";
2) у назві та першому реченні статті 111 слова "справ про спори між громадянами України" та "справи про спір між громадянами України" замінити словами "справ за участю громадян України";
3) частину першу статті 201 доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави";
4) частину першу статті 203 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) пунктом 6 частини першої статті 201 цього Кодексу — до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги ";
5) статтю 236 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України";
6) статтю 242 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Підсудність справ про надання неповнолітній особі — громадянину України, який проживає за її межами, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, повної цивільної дієздатності, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України";
7) статтю 257 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України";
8) статтю 390 викласти в такій редакції:
"Стаття 390. Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
 
    -13- Притика Д.М.
 Ч.6 ст.382 чинної редакції залишити без змін.
У зв’язку з цим частини шосту та сьому вважати відповідно частинами третьою та четвертою.
 		Враховано    
    -14- Притика Д.М.
 У назві та першому реченні статті 111 слова "справ про спори між громадянами України" та "справи про спір між громадянами України" замінити словами "справ за участю громадян України".
 		Враховано    
    -15- Притика Д.М.
 частину першу статті 201 доповнити пунктом 6 такого змісту
"6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави".
 		Враховано    
    -16- Тарасюк Б.І.
 Ч.1 статті 203 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) пунктом 6 частини першої статті 201 цього Кодексу — до надходження відповіді на доручення про надання правової допомоги компетентним органом іноземної державиі";
 		Враховано    
    -17- Притика Д.М.
 Ч.1 статті 203 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) пунктом 6 частини першої статті 201 цього Кодексу — до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги ";
 		Враховано    
    -18- Притика Д.М.
 Ч.2 ст.242 викласти в такій редакції:
"2. Підсудність справи про надання неповнолітній особі — громадянину України, який проживає за її межами, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, повної цивільної дієздатності, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України.";
 		Враховано    
    -19- Притика Д.М.
 Статтю 257 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Підсудність справи, за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України";
 		Враховано    
    -20- Притика Д.М.
 Статтю 390 викласти в такій редакції: "Стаття 390. Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
1. Рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
2. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше".
 		Враховано    
12. 8) у статті 390 слова "Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його" замінити словами "Рішення іноземного суду, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, визнаються та виконуються в Україні, якщо їх";
 		    1. Рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
2. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше";
 
13. 9) доповнити частину першу статті 392 після слів "на клопотання стягувача" словами ", заінтересованої особи або їх представників";
 		 -21- Притика Д.М.
 у частині першій статті 392 слова "на клопотання стягувача" виключити;
 		Враховано   9) у частині першій статті 392 слова "на клопотання стягувача" виключити";
 
14. 10) доповнити частину першу статті 393 після слова "стягувачем" словами ", заінтересованою особою або їх представниками";
 		 -22- Притика Д.М.
 Частину першу статті 393 викласти в такій редакції:
"1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником)".
 		Враховано   10) частину першу статті 393 викласти в такій редакції:
"1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником)";
 
15. 11) у статті 394:
пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
 		 -23- Притика Д.М.
 11) у статті 394:
пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
"1) ім’я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження";
у пункті 5 частини третьої слово "стягувача" виключити;
у частині четвертій слова "стягувачеві (або його представникові)" замінити словами "особі, що його подала";
 		Немає висновку   11) у статті 394:
пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
 
16. "1) ім’я (найменування) стягувача, заінтересованої особи або їх представників (якщо подається клопотання представниками), зазначення їх місця проживання (перебування) або місцезнаходження;";
 		    "1) ім’я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження";
 
17. доповнити пункт 5 частини третьої після слова "стягувача" словами "або заінтересованої особи";
у частині четвертій слова "стягувачеві (або його представникові)" замінити словами "стягувачеві, заінтересованій особі або їх представникам";
 		 -24- Притика Д.М.
 у статті 395:
у частині другій слова "стягувач і боржник" замінити словом "сторони";
у частинах третій та п‘ятій слова "стягувача або боржника" замінити словами "будь-якої з сторін";
у частині шостій слова "стягувачеві та боржникові" замінити словом "сторонам";
 		Враховано   у пункті 5 частини третьої слово "стягувача" виключити;
у частині четвертій слова "стягувачеві (або його представникові)" замінити словами "особі, що його подала";
12) у статті 395:
у частині другій слова "стягувач і боржник" замінити словом "сторони";
у частинах третій та п‘ятій слова "стягувача або боржника" замінити словами "будь-якої з сторін";
у частині шостій слова "стягувачеві та боржникові" замінити словом "сторонам";
13) у статті 399 слова "за домовленістю аd hос з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні" виключити;
 
    -25- Притика Д.М.
 У статті 399 слова "за домовленістю аd hос з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні" виключити.
 		Враховано    
18. 12) частину третю статті 410 та статтю 413 виключити;
 		 -26- Притика Д.М.
 У частині першій статті 400 слова "за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України" виключити.
 		Враховано   14) у частині першій статті 400 слова "за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України" виключити;
15) частину третю статті 410 та статтю 413 виключити;
 
19. 13) статті 414 і 415 викласти в такій редакції:
"Стаття 414. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом
 		 -27- Притика Д.М.
 Статті 414 та 415 викласти в такій редакції:
"Стаття 414. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом
1. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України
Стаття 415. Звернення суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави
1. У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі – іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
 		Враховано   16) статті 414 та 415 викласти в такій редакції:
"Стаття 414. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом
 
20. 1. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається Законом України "Про міжнародне приватне право" та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Такі справи розглядаються судами України згідно з підсудністю, визначеною цим Кодексом.
Стаття 415. Звернення суду України з дорученням до іноземного суду
 		    1. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Стаття 415. Звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави
1. У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі – іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
 
21. 1. З метою вчинення окремих процесуальних дій на території іншої держави суд України може звертатися до іноземного суду з дорученням про надання правової допомоги.
 		 -28- Тарасюк Б.І.
 Ч.1 ст.415 викласти в такій редакції:
"З метою вчинення окремих процесуальних дій на території іншої держави суд України може звертатися до компетентного органу іноземної держави з дорученням про надання правової допомоги".
 		Враховано частково      
22. 2. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а у разі, коли міжнародний договір не укладено — до Міністерства юстиції України, яке надсилає доручення до Міністерства закордонних справ України для передачі через дипломатичні канали.";
 		    2. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено — Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами";
 
23. 14) доповнити Кодекс статтями 416 — 419 такого змісту:
 		    17) доповнити статтями 416 - 419 такого змісту:
 
24. "Стаття 416. Зміст і форма
доручення про надання правової допомоги
 		    "Стаття 416. Зміст і форма
судового доручення про надання правової допомоги
 
25. 1. Зміст і форма доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а у разі їх відсутності — вимогам частин другої — четвертої цієї статті.
 		    1. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - _вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
 
26. 2. У дорученні про надання правової допомоги наводиться така інформація:
 		 -29- Притика Д.М.
 У ч.2 ст.416 слово "наводиться" замінити словом "зазначається", слова "така інформація" виключити;
 		Враховано   2. У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначається:
 
27. 1) назва суду, що розглядає справу;
 		    1) назва суду, що розглядає справу;
 
28. 2) за наявності міжнародного договору України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернене доручення, — посилання на його положення;
 		    2) за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, — посилання на його положення;
 
29. 3) найменування справи, що розглядається;
 		    3) найменування справи, що розглядається;
 
30. 4) ім’я та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, що можуть полегшити виконання доручення;
 		    4) прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;
 
31. 5) процесуальне становище осіб, стосовно яких необхідно вчинити процесуальні дії;
 		    5) процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
 
32. 6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
 		    6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
 
33. 7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.
 		    7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.
 
34. 3. Доручення про надання правової допомоги викладається українською мовою і до нього додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
 		    3. Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
 
35. 4. Доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
 		    4. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
 
36. Стаття 417. Виконання в Україні доручень іноземних судів
 		 -30- Притика Д.М.
 Назву статті 417 викласти в такій редакції:
"Стаття 417. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів"
 		Враховано   Стаття 417. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
 
37. 1. Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допит сторін і свідків, проведення експертизи і огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, передані їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або у разі відсутності міжнародного договору — через дипломатичні канали.
 		    1. Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено — дипломатичними каналами.
 
38. 2. Судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно:
 		    2. Судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно:
 
39. 1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу для її національної безпеки;
 		    1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;
 
40. 2) не належить до юрисдикції цього суду;
 		    2) не належить до юрисдикції цього суду;
 
41. 3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
 		    3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
 
42. 3. Виконання доручення іноземного суду здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України та її публічному порядку.
 		 -31- Притика Д.М.
 У п.3 ч.2 ст.417 виключити слова "та її публічному порядку".
 		Враховано   3. Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.
 
43. 4. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди на таку участь.
 		    4. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди щодо такої участі.
 
44. 5. Виконання доручення іноземного суду підтверджується протоколом судового засідання чи іншими документами, складеними чи отриманими в ході виконання доручення, які засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
 		    5. Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
 
45. 6. У разі коли немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або у разі, коли міжнародний договір не укладено, — через дипломатичні канали, повертає доручення іноземного суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні підтвердні документи.
 		 -32- Притика Д.М.
 У ч.6 ст.417 слова "підтвердні документи" замінити словами "що це підтверджують".
 		Враховано   6. У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено - _ дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
 
46. Стаття 418. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів
 		    Стаття 418. Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів
 
47. 1. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні за правилами цього Кодексу або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
 		 -33- Притика Д.М.
 У ч.1 ст.418 виключити слова "за правилами цього Кодексу".
 		Враховано   1. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
 
48. 2. Виклик до суду та інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.
 		    2. Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.
 
49. 3. У судовій повістці, яка направляється з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів крім відомостей, зазначених у статті 75 цього Кодексу, додатково зазначається згідно із частинами п’ятою і шостою цієї статті інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів.
 		    3. У судовій повістці, що направляється з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, крім відомостей, зазначених у статті 75 цього Кодексу, додатково зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів згідно із частинами п’ятою і шостою цієї статті.
 
50. 4. У разі коли особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця утримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та негайно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.
 		    4. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.
 
51. 5. У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду, представник адміністрації місця утримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.
 		    5. У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду або представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.
 
52. 6. У разі повторної неявки до суду без поважних причин особи, якій належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, у якому повинні бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
 		    6. У разі повторної неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
 
53. 7. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання, або якщо така особа чи її представник, яким належним чином повідомлено про дату та місце судового засідання, на якому повинне бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з’явилися до суду, — у день такого судового засідання.
 		    7. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, на якому мають бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з’явилися до суду, — у день такого судового засідання.
 
54. 8. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв’язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими в ході виконання доручення, які засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
 		    8. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв’язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
 
55. Стаття 419. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
 		    Стаття 419. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
 
56. 1. Доручення суду про вручення документів громадянинові України, що проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа одержує добровільно. Вручення документа здійснюється під розписку із зазначенням дати вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.
 		    1. Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.
 
57. 2. Доручення суду про виконання окремих процесуальних дій стосовно громадянина України, що проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, якщо це передбачено міжнародним договором України про консульські зносини, згода на обов’язковість якою надана Верховною Радою України. У разі вчинення окремих процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються час і місце виконання доручення.
 		    2. Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.
 
58. 3. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи.".
5. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35—37, ст. 446):
1) у частині сьомій статті 35 слова "через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб" замінити словами і цифрами "у порядку, встановленому статтею 419 Цивільного процесуального кодексу України";
2) у частині шостій статті 115 слова "на підставі міжнародних договорів" замінити словами "у порядку, встановленому законами та міжнародними договорами України";
3) доповнити частину першу статті 156 пунктом 5 такого змісту:
5) звернення з дорученням про надання правової допомоги в іншій державі — до надходження відповіді на доручення.".
6. Доповнити статтю 18 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; 2003 р., № 5, ст. 46) пунктом 21 такого змісту:
"21) у разі коли виконавчий лист надійшов на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду згідно із статтею 398 Цивільного процесуального кодексу України.".
7. У Законі України "Про міжнародне приватне право" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 32, ст. 422):
1) у частині першій статті 1:
у пункті 2:
доповнити абзац другий пункту 2 після слів "хоча б один учасник правовідносин є" словами "громадянином України, який проживає за межами України,";
в абзаці четвертому пункту 2 слова "впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин" замінити словами "породжує, змінює або припиняє правовідносини";
у пункті 3 слова "може бути застосоване" замінити словами "підлягає застосуванню";
2) у частині першій статті 4 слова "та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні" виключити;
3) у першому реченні частини першої статті 12 слова "основним правопорядком" замінити словами "основами правопорядку";
4) у назві розділу VІ слова "зобов’язального права" замінити словами "стосовно договірних зобов’язань";
5) доповнити назву розділу VІІ після слів "колізійні норми" словом "щодо";
6) доповнити абзац перший статті 77 після слова "судам" словом "України".
І. Цей Закон набирає чинності з
дня його опублікування.

-34- Притика Д.М.
 У частині 7 статті 35 слова "через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб" замінити словами і цифрами. "у порядку, встановленому статтею 115-5 цього Кодексу";
 		Враховано   3. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи".
5. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35—37, ст. 446):
1) у частині сьомій статті 35 слова "через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб" замінити словами і цифрами "у порядку, встановленому статтею 115-5 цього Кодексу";
2) у частині шостій статті 115 слова "на підставі міжнародних договорів, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України" замінити словами "у порядку, встановленому законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України";
3) доповнити статтями 115-1,- 115-2 115-3, 115- 4 ,- 115-5 такого змісту:
"Стаття 115-1. Звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави
1. У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі – іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
2. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено — Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Стаття 115-2. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги
1. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено — вимогам частин другої — четвертої цієї статті.
2. У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначається:
1) назва суду, що розглядає справу;
2) за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
3) найменування справи, що розглядається;
4) прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження та інші дані, необхідні для виконання доручення;
5) процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд що виконуватиме доручення.
3. Судове доручення про
надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
4. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
Стаття 115-3.- Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
1. Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено — дипломатичними каналами.
2. Судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно:
1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;
2) не належить до юрисдикції цього суду;
3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
3. Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.
4. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди щодо такої участі.
5. Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
6. У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України в порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено-_ дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
Стаття 115-4. Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів
1. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
2. Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.
3. У повістці, що направляється з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, крім відомостей, зазначених у статті 34 цього Кодексу, додатково зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів згідно із частинами п’ятою і шостою цієї статті.
4. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.
5. У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду або представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.
6. У разі повторної неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
7. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, на якому мають бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з’явилися до суду, — у день такого судового засідання.
8. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами
у зв’язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
Стаття 115-5. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
1. Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.
2. Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.
3. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи";
4) частину першу статті 156 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді на доручення".
6. Статтю 18 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; 2003 р., № 5, ст. 46) доповнити пунктом 2-1 такого змісту:
"2-1) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом".
7. У Законі України "Про міжнародне приватне право" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 32, ст. 422):
1) у частині першій статті 1:
у пункті 2:
абзац другий після слів "правовідносин є" доповнити словами "громадянином України, який проживає за межами України";
в абзаці четвертому слова "впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин" замінити словами "створює, змінює або припиняє правовідносини";
у пункті 3 слова "може бути застосоване" замінити словами "підлягає застосуванню";
2) у частині першій статті 4 слова "та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні" виключити;
3) у частині першій статті 12 слова "основним правопорядком" замінити словами "основами правопорядку";
4) у назві розділу VІ слова "зобов’язального права" замінити словами "щодо договірних зобов’язань";
5) назву розділу VІІ після слів "колізійні норми" доповнити словом "щодо";
6) абзац перший частини першої статті 77 після слова "судам" доповнити словом "України";
7) у частинах другій та третій статті 79 слова "в цивільних справах" виключити;
8) у частині першій статті 80 слова "в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України" замінити словами "в порядку, встановленому процесуальним законом України".
ІІ. Цей Закон набирає чинності з
дня його опублікування.

    -35- Притика Д.М.
 У частині шостій статті 115 слова "на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України"" замінити словами "у порядку, встановленому законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України".
 		Враховано    
    -36- Притика Д.М.
 Доповнити статтями 115-1,- 115-2 115-3, 115- 4 ,- 115-5 такого змісту:
"Стаття 115-1. Звернення суду України з судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави
1. У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі – іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
2. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено — Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами";
Стаття 115-2 Зміст і форма судового доручення про надання правової
1. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено— вимогам частин другої — четвертої цієї статті.
2. У дорученні про надання правової допомоги зазначається:
1) назва суду, що розглядає справу;
2) за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернене доручення_- посилання на його положення;
3) найменування справи, що розглядається;
4) прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, що можуть полегшити виконання доручення;
5) процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд чи інший компетентний орган іноземної держави, що виконуватиме доручення.
3. Доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
4. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
Стаття 115-3 Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
1. Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а в разі відсутності міжнародного договору — через дипломатичні канали.
2. Судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно:
1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;
2) не належить до юрисдикції цього суду;
3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
3.Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.
4. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди щодо такої участі.
5.Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
6. У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України в порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено-_ дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
Стаття 115-4. Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів
1. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
2. Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.
3. У повістці, що направляється з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, крім відомостей, зазначених у статті 34 цього Кодексу, додатково зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів згідно із частинами п’ятою і шостою цієї статті.
4. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.
5. У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду або представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.
6. У разі повторної неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
7. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, на якому мають бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з’явилися до суду, — у день такого судового засідання.
8.Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у
зв’язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
Стаття 115-5 Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
1. Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.
2. Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.
3. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи".
 		Враховано    
    -37- Притика Д.М.
 Ч.1 ст.156 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді на доручення."
 		Враховано    
    -38- Тарасюк Б.І.
 Ч.1 ст.156 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) звернення з дорученням про надання правової допомоги компетентним органом іноземної держави— до надходження відповіді на доручення."
 		Враховано    
    -39- Притика Д.М.
 Доповнити статтю 18 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; 2003 р., № 5, ст. 46) пунктом 2-1 такого змісту:
"2-1) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку встановленому законом".
 		Враховано    
    -40- Тарасюк Б.І.
 П.2 ч.7 розділу 1 законопроекту вилучити.
 		Відхилено    
    -41- Притика Д.М.
 У частинах другій та третій статті 79 слова "в цивільних справах" виключити.
 		Враховано    
    -42- Притика Д.М.
 У частині першій статті 80 слова "в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України" замінити словами "в порядку, встановленому процесуальним законом України".
 		Враховано