Кількість абзаців - 635 Таблиця поправок


"Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України" (07) РОЗДІЛ ХІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ РОЗДІЛ ХІІІ. КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ РОЗДІЛ ХІV. ОСОБЛИВОСТІ ПРОПУСКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА ОФІЦІЙНИМИ ОСОБАМИ, А ТАКОЖ ДИПЛОМАТИЧНИМИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ УКРАЇНИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ РОЗДІЛ XV. МИТНА СТАТИСТИКА РОЗДІЛ XVI. УКРАЇНСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗДІЛ XVІI. ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ КОНТРАБАНДІ РОЗДІЛ XVІІІ. ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. РОЗДІЛ ХІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ
 		    РОЗДІЛ ХІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ
 
1. ГЛАВА 59. Загальні положення
 		 -1- Пінчук А.П.
 Назву глави 59 доповнити словами «щодо митної вартості».
 		Враховано .  ГЛАВА 59. Загальні положення щодо митної вартості
 
2. Стаття 415. Митна вартість товарів
 		    Стаття 415. Митна вартість товарів
 
3. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
 		 -2- Пінчук А.П.
 Текст статті 415 викласти у такій редакції:
«Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».
 		Враховано .  1. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
 
4.

 		 -3- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції статтю 415:
«Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей. Первинною основою для визначення митної вартості товарів є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».
 		Враховано редакційно .     
5. Стаття 416. Цілі використання відомостей про митну вартість
 		 -4- Хомутиннік В.Ю.
 Назву статті 416 після слова «вартість» доповнити словом «товарів».
 		Враховано .  Стаття 416. Цілі використання відомостей про митну вартість товарів
 
6. Відомості про митну вартість товарів використовується для:
 		    1. Відомості про митну вартість товарів використовується для:
 
7. 1) нарахування митних платежів;
 		    1) нарахування митних платежів;
 
8. 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;
 		    2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;
 
9. 3) ведення митної статистики;
 		    3) ведення митної статистики;
 
10. 4) розрахунків під час застосування штрафів та інших санкцій і стягнень, у випадках, встановлених цим Кодексом та Податковим кодексом України.
 		 -5- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У статті 416 пункт 4 виключити.
 		Враховано .  4) розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
 
    -6- Кінах А.К.
 В частині 4 статті 416 слова „та Податковим кодексом України» виключити.
 		Відхилено . Пункт 4 статті 416 виключено.   
    -7- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 &&
«Доповнити статтю 416 пунктом 5 наступного змісту:
«розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки».
 		Враховано .   
11. Стаття 417. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України
 		 -8- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції статтю 417:
«Стаття 417. Визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
1.Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
2. Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 60 цього Кодексу у порядку, встановленому статтею 423 цього Кодексу.
3. Визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 431, 432 цього Кодексу.
4. У випадках, встановлених цим Кодексом, митна вартість товарів може бути визначена до перетину товаром митного кордону України».
 		Враховано .  Стаття 417. Визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України
 
12. 1. Визначення митної вартості товарів здійснюється при нарахуванні митних платежів, для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених цим Кодексом та законами України.
 		       
13. 2. Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
 		    1.Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
 
14. 3. Митна вартість товарів які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 60 цього Кодексу у порядку, встановленому статтею 423 цього Кодексу.
 		    2. Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 60 цього Кодексу у порядку, встановленому статтею 423 цього Кодексу.
 
15. 4. Визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно положень статей 431, 432 цього Кодексу.
 		    3. Визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 431, 432 цього Кодексу.
 
16. 5. У випадках, встановлених цим Кодексом, митна вартість товарів може бути визначена до перетину товаром митного кордону України.
 		    4. У випадках, встановлених цим Кодексом, митна вартість товарів може бути визначена до перетину товаром митного кордону України.
 
17. 6. При визначенні митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, враховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.
 		       
18. При цьому слід враховувати, що:
 		       
19. 1) термін «носій інформації» не стосується інтегральних мікросхем, напівпровідників та інших подібних пристроїв чи виробів, в які інкорпоровані такі інтегральні мікросхеми чи пристрої;
 		       
20. 2) термін «програмне забезпечення» не стосується звукових, кіно- та відеозаписів.
 		       
21. 7. Основою для визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, є ціна угоди, тобто ціна, фактично сплачена або така, що підлягає сплаті за товари при їх продажу на експорт до митної території України, скоригована, за необхідності, відповідно до положень статті 421 цього Кодексу.
 		       
22. 8. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами національного бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.
 		 -9- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У у частині першій статті 417 слова «для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, « виключити;
 		Відхилено . У Податковому кодексі України розміри штрафів визначаються, виходячи з сум несплачених податків, які, у свою чергу, нараховуються на основі митної вартості товарів. Аналогічно – у статті 505 цього проекту.     
    -10- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У частині п’ятій статті 417 після слова „Кодексом» добавити слова „ (зокрема під час попереднього декларування)».
 		Відхилено . Таке уточнення є зайвим. Поняття «до перетину товаром митного кордону» включає в себе і момент попереднього декларування.   
    -11- Шпенов Д.Ю.
 Частину восьму статті 417 викласти в такій редакції:
«8. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні (країни виробника, відправника, експортера) і доцільними для певного методу визначення митної вартості.».
 		Відхилено . Статтю 417 викладено в іншій редакції.   
23. Стаття 418. Заявлення митної вартості товарів
 		    Стаття 418. Заявлення митної вартості товарів
 
24. 1. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому главою 12 цього Кодексу та цією главою.
 		 -12- Пінчук А.П.
 Текст статті 418 викласти у такій редакції:
«1. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом ІІІ цього Кодексу та цією главою.
2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно або скореговану за результатами контролю, здійсненого митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов’язані із корегуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості, у разі потреби уточнення інформації;
2) письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу, або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у них на момент митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або в разі їх незгоди з митною вартістю, визначеною митним органом;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати в порядку, визначеному главою 3 цього Кодексу, рішення митного органу щодо корегування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, установлених статтею 94 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
5) приймати самостійне рішення про необхідність корегування митної вартості після випуску товарів;
6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв’язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при корегуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого корегування.
4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
5. Декларація митної вартості подається у випадках:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 424 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) коли покупець та продавець пов’язані між собою.
6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
8. В декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.
11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України у режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують».
 		Враховано .  1. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом ІІІ цього Кодексу та цією главою.
 
25. 2. Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов’язаний:
 		    2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:
 
26. 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом;
 		    1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно або скореговану за результатами контролю, здійсненого митним органом;
 
27. 2) подавати митному органу відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
 		    2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
 
28. 3) нести всі додаткові витрати, пов’язані із коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
 		    3) нести всі додаткові витрати, пов’язані із корегуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
 
29. 3. Декларант, який заявляє митну вартість товару, має право:
 		    3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
 
30. 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості, у разі потреби уточнення інформації;
 		    1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості, у разі потреби уточнення інформації;
 
31. 2) письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу, або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у декларанта на момент митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом;
 		    2) письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу, або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у них на момент митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або в разі їх незгоди з митною вартістю, визначеною митним органом;
 
32. 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
 		    3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
 
33. 4) оскаржувати рішення митного органу щодо корегування митної вартості оцінюваних товарів шляхом письмового звернення до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та/або до суду.
 		    4) оскаржувати в порядку, визначеному главою 3 цього Кодексу, рішення митного органу щодо корегування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, установлених статтею 94 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
 
34. 5) оскаржувати бездіяльність митного органу щодо неприйняття рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів протягом строків, установлених статтею 94 цього Кодексу для завершення митного оформлення;
 		       
35. 6) приймати самостійне рішення про необхідність корегування митної вартості після випуску товарів у порядку, визначеному статтею 110 цього Кодексу;
 		    5) приймати самостійне рішення про необхідність корегування митної вартості після випуску товарів;
 
36. 7) отримувати від митного органу відповідь та докази відсутності впливу взаємозв’язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
 		    6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв’язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при корегуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого корегування.
 
37. 4. Для заявлення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту разом із митною декларацією може подаватись декларація митної вартості.
 		    4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
 
38. 5. Декларація митної вартості подається в установленому порядку митному органу, що проводить митне оформлення одночасно з вантажною митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення документами.
 		       
39. 6. Декларація митної вартості надається у випадках:
 		    5. Декларація митної вартості подається у випадках:
 
40. 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, і якщо вони не включалися до ціни;
 		    1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 424 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
 
41. 2) коли покупець та продавець пов’язані між собою.
 		    2) коли покупець та продавець пов’язані між собою.
 
42. 7. В інших випадках, декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта.
 		    6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
 
43. 8. Декларація митної вартості не надається у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 5000 євро
 		    7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
 
44. 9. В декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів та надані підтверджуючі зазначене документи.
 		    8. В декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
 
45. 10. Відомості, вказані в частині дев’ятій цієї статті, заявляються в декларації митної вартості і є відомостями, необхідними для митних цілей
 		    9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
 
46. 11. Форма декларації митної вартості і правила її заповнення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 		    10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.
 
47. 12. Декларація митної вартості в письмовому та електронному вигляді у необхідних випадках є складовою частиною митної декларації.
 		       
48. 13. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України у режимах відмінних від режиму імпорт, здійснюється при декларуванні товару шляхом заявлення відомостей про числове значення митної вартості і підтверджуючих документів в митній декларації.
 		 -13- Хомутиннік В.Ю.
 Текст статті 418 викласти у такій редакції:
«1. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом ІІІ цього Кодексу та цією главою.
2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно або скореговану за результатами контролю, здійсненого митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов’язані із корегуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості, у разі потреби уточнення інформації;
2) письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу, або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у них на момент митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або в разі їх незгоди з митною вартістю, визначеною митним органом;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати в порядку, визначеному главою 3 цього Кодексу, рішення митного органу щодо корегування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, установлених статтею 94 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
5) приймати самостійне рішення про необхідність корегування митної вартості після випуску товарів;
6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв’язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при корегуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого корегування.
4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
5. Декларація митної вартості подається у випадках:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 424 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) коли покупець та продавець пов’язані між собою.
6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
8. В декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
10. Форма декларації митної вартості встановлюється Кабінетом Міністрів України, а правила її заповнення – міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи.
11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України у режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують».
 		Враховано частково (крім частини 10, яку викладено в іншій редакції).  11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України у режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
 
    -14- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції пункт 2 частини 2 статті 418:
«подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; «
 		Враховано .   
    -15- Шпенов Д.Ю.
 У частині третій пункт 7 статті 418 викласти в такій редакції:
«7) отримувати від митного органу відповідь та докази наявності впливу взаємозв’язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари».
 		Враховано по суті   
    -16- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
 Викласти в наступній редакції пункт 7 частини 3 статті 418:
«отримувати від митного органу відповідь та докази наявності впливу взаємозв’язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари».
 		Враховано    
    -17- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 &&
Частину третю статті 418 доповнити пунктами наступного змісту:
„8) вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана;
9) вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у випадку корегування митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.».
 		Враховано редакційно    
    -18- Шпенов Д.Ю.
 3) У частині шостій пункт 2) статті 418 вилучити.
 		Відхилено У випадках, коли покупець і продавець пов’язані між собою, існує підвищений ризик заниження митної вартості товарів.   
49. Стаття 419. Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості
 		    Стаття 419. Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості
 
50. 1. Одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які визначені статтею 106 цього Кодексу, та підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
 		 -19- Хомутиннік В.Ю.
 Частину 1 статті 419 доповнити словами «у випадках, передбачених цим Кодексом».
 		Враховано .  1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
 
    -20- Кінах А.К.
 В частині 1 статті 419 слова „визначені статтею 106 цього Кодексу, та» виключити.
 		Враховано .   
51. 2. Документами, підтверджуючими митну вартість є:
 		 -21- Хомутиннік В.Ю.
 Перший абзац частини 2 статті 419 викласти у такій редакції:
«Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є».
 		Враховано .  2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
 
    -22- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині 2 статті 419 слово «підтверджуючими» замінити словами «що підтверджують».
 		Враховано редакційно .   
52. 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частині шостій статті 418 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
 		 -23- Хомутиннік В.Ю.
 У пункті 1 частини 2 статті 419 слова «частині шостій» замінити словами «частинах п’ятій та шостій».
 		Враховано .  1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 418 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
 
53. 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього;
 		 -24- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Пункт 2 частини другої статті 419 викласти у наступній редакції:
«2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ який його замінює та додатки до нього у випадку їх наявності;
 		Враховано .  2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ який його замінює та додатки до нього у випадку їх наявності;
 
54. 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об‘єктом купівлі-продажу);
 		    3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об‘єктом купівлі-продажу);
 
55. 4) банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено;
 		 -25- Хомутиннік В.Ю.
 Пункт 4 частини 2 статті 419 викласти у такій редакції:
«4) якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, які стосуються оцінюваного товару».
 		Враховано .  4) якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, які стосуються оцінюваного товару;
 
    -26- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції пункт 4 частини 2 статті 419:
«якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; «
 		Враховано редакційно .   
56. 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
 		    5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
 
57. 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;
 		 -27- Пінчук А.П.
 Доповнити пункт 6 частини 2 статті 419 словами «а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів».
 		Враховано .  6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
 
58. 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню.
 		 -28- Хомутиннік В.Ю.
 Частину 2 статті 419 доповнити пунктом такого змісту:
«8) якщо здійснювалося страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».
 		Враховано .  7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
 
    -29- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 «Доповнити пунктом 8 частину 2 статті 419:
«договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, що підтверджують транспортні витрати, які відповідно до цього Кодексу включаються до ціни товару, а також:
рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або
банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або
довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; або
калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту».
 		Враховано по суті.   
59. 3. У випадку, якщо документів, зазначених у частині другій цієї статті недостатньо для підтвердження заявленої митної вартості, декларант на письмову вимогу митного органу може за наявності надати такі додаткові документи:
 		 -30- Пінчук А.П.
 Частину 3 статті 419 викласти в такій редакції:
«3. Якщо документів, зазначених у частині другій цієї статті недостатньо для підтвердження заявленої митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, що пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
9) сертифікат про походження товару».
 		Враховано .  3. Якщо документів, зазначених у частині другій цієї статті, недостатньо для підтвердження заявленої митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
 
60. 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, що пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
 		    1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, що пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
 
61. 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
 		    2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
 
62. 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
 		    3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
 
63. 4) виписку з бухгалтерської документації;
 		    4) виписку з бухгалтерської документації;
 
64. 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосуються оцінюваних товарів та які є умовою продажу оцінюваних товарів;
 		    5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
 
65. 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
 		    6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
 
66. 7) копію вантажної митної декларації країни відправлення;
 		    7) копію митної декларації країни відправлення;
 
67. 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
 		    8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
 
68. 9) сертифікат про походження товару.
 		 -31- Кінах А.К.
 В частині 3 статті 419 підпункти 1, 2, 4 та 7 виключити.
 		Відхилено . Документи, зазначені у пунктах 1, 2, 4 та 7 частини 3 статті 419, необхідні для визначення митної вартості товарів.  9) сертифікат про походження товару.
 
69. 4. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою, декларант подає, за наявності, митному органові:
 		    4. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою, декларант або уповноважена ним особа подає, за наявності, митному органові:
 
70. 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
 		    1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
 
71. 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
 		    2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
 
72. 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
 		    3) розрахунок ціни (калькуляцію).
 
73. 5. Забороняється вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в даній статті.
 		 -32- Хомутиннік В.Ю.
 Абзац перший частини 5 статті 419 після слова «вимагати» доповнити словами «від декларанта або уповноваженої ним особи».
 		Враховано .  5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в даній статті.
 
74. 6. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
 		 -33- Хомутиннік В.Ю.
 Частину 6 статті 419 викласти у такій редакції:
«6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням муть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
 		Враховано .  6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням муть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
 
    -34- Кінах А.К.
 Частину 6 статті 419 доповнити словами „ (зокрема, договір (угоду, контракт) із третіми особами, що пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), копію вантажної митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації продавця)».
 		Відхилено . Декларант повинен мати можливість визначати перелік додаткових документів на власний розсуд.   
75. Стаття 420. Контроль митної вартості товарів
 		 -35- Хомутиннік В.Ю.
 Назву, частини першу та третю статті 420 після слова «контроль», «контролю» доповнити словами «правильності визначення».
 		Враховано .  Стаття 420. Контроль правильності визначення митної вартості товарів
 
76. 1. Контроль митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
 		    1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
 
77. 2. Контроль митної вартості товарів, декларованої за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться з поміщенням в митний режим імпорту, - здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
 		 -36- Пінчук А.П.
 Частину другу статті 420 викласти у такій редакції:
«2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, (вартість операції) - здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині дванадцятій статі 424 цього Кодексу».
 		Враховано .  2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, (вартість операції) - здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині дванадцятій статі 424 цього Кодексу.
 
78. 3. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість, або приймає письмове рішення про її корегування відповідно до положень статті 421 цього Кодексу.
 		 -37- Хомутиннік В.Ю.
 Частину 3 та пункт 1 частини 4 статті 420 після слова «декларантом» доповнити словами «або уповноваженою ним особою».
 		Враховано .  3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість, або приймає письмове рішення про її корегування відповідно до положень статті 421 цього Кодексу.
 
79. 4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний:
 		    4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний:
 
80. 1) здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості;
 		    1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості;
 
81. 2) упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
 		 -38- Шпенов Д.Ю.
 4) Пункт 2 частини четвертої статті 420 викласти в такій редакції:
«2) в разі достатніх підстав упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; «.
 		Відхилено . Перевірка достовірності поданих документів та наданих відомостей повинна проводитись митним органом обов’язково. Для цього не потрібно якихось особливих підстав.  2) упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
 
82. 3) надавати декларанту письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана;
 		 -39- Хомутиннік В.Ю.
 Пункти 3 та 4 частини 4 статті 420 після слова «декларанту» доповнити словами «або уповноваженій ним особі», слово «ним» у пункті 3 замінити словом «ними».
 		Враховано .  3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
 
83. 4) надавати декларанту письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у випадку корегування митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування;
 		    4) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у випадку корегування митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого корегування;
 
84. 5) за зверненням декларанта випускати товари, що декларуються, у вільний обіг за умови забезпечення сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу;
 		 -40- Хомутиннік В.Ю.
 У пункті 5 частини 4 статті 420 слова «за зверненням декларанта» виключити.
 		Враховано .  5) випускати товари, що декларуються, у вільний обіг за умови забезпечення сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу;
 
85. 5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
 		    5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
 
86. 1) письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 419 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
 		 -41- Хомутиннік В.Ю.
 Пункт 1 частини 5 статті 420 викласти у такій редакції:
«1) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 419 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості».
 		Враховано .  1) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 419 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
 
    -42- Кінах А.К.
 Підпункт 1 частини 5 статті 420 викласти в такій редакції:
„1) письмово запитувати від декларанта встановлені частиною 3 статті 419 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; «
 		Враховано редакційно .   
87. 2) здійснювати корегування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом;
 		 -43- Хомутиннік В.Ю.
 У пункті 2 частини 5 статті 420 слово «декларантом» доповнити словами «або уповноваженою ним особою».
 		Враховано .  2) здійснювати корегування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом або уповноваженою ним особою;
 
    -44- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Пункт 2 частини п’ятої статті 420 виключити.
 		Відхилено . Право митного органу корегування заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів є механізмом запобігання заниженню митної вартості.   
88. 3) проводити в порядку, визначеному статтями 59 - 68 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після закінчення їх митного контролю та митного оформлення із обов’язковим повідомленням про це декларанта разом із підставами проведення такої перевірки.
 		 -45- Пінчук А.П.
 У пункті 3 частини 5 статті 420 слова «із обов’язковим повідомленням про це декларанта разом із підставами проведення такої перевірки» виключити.
 		Враховано .  3) проводити в порядку, визначеному статтями 59 - 68 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після закінчення їх митного контролю та митного оформлення;
4) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
 
    -46- Пінчук А.П.
 Частину 5 статті 420 доповнити пунктом 4 такого змісту:
«4) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю».
 		Враховано .   
    -47- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції назву та частини 1, 2, 3, статті 420:
«Стаття 420. Контроль правильності визначення митної вартості товарів
1.Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм митного контролю. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів визначається Кабінетом Міністрів України.
2 Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
3.Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення».
 		Враховано редакційно .   
89. Стаття 421. Корегування митної вартості товарів
 		    Стаття 421. Корегування митної вартості товарів
 
90. 1. Рішення про корегування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням під митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом або декларантом виявлено, що заявлено неповні (недостовірні) відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
 		 -48- Пінчук А.П.
 Текст статті 421 викласти в такій редакції:
«1. Рішення про корегування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом або декларантом чи уповноваженою ним особою виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Митна вартість вважається невірно визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, а заявлені відомості - неповними (недостовірними) тільки у випадках:
1) невірно проведеного розрахунку митної вартості;
2) неподання документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком, наведеним у частині другій статті 419 цього Кодексу);
3) якщо за результатами документальної перевірки встановлено факти порушень вимог законодавства України з питань митної справи в частині визначення митної вартості.
3. Якщо під час митного оформлення митний орган не має обґрунтованих підстав вважати, що митна вартість товарів невірно визначена декларантом або уповноваженою ним особою, він визнає зазначену митну вартість.
4. Прийняте митним органом письмове рішення про корегування заявленої митної вартості товарів повинно містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скорегованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Форма рішення про корегування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.
5. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про корегування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа (за згодою) здійснює корегування заявленої митної вартості у строки, що не перевищують строків випуску товарів, установлених цим Кодексом.
6. У разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з письмовим рішенням митного органу про корегування митної вартості митний орган у вигляді письмового рішення відмовляє у випуску товарів.
7. За зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митний орган зобов’язаний випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, або забезпечення їх сплати шляхом надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу.
8. У разі наявності у митного органу сумнівів щодо достовірності поданих до митного оформлення відомостей митний орган може прийняти рішення про здійснення контролю заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості після випуску товару у вільній обіг шляхом проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи відповідно до статей 59 - 68 цього Кодексу.
Митний орган зобов’язаний в строк, що не перевищує 20 робочих днів, аргументовано підтвердити свої сумніви щодо правильності визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів.
9. У випадку, зазначених у частинах сьомій та восьмій цієї статті, митний орган має право запитувати додаткові документи, визначені у частині четвертій статті 419 цього Кодексу.
10. У разі, коли митний орган не може аргументовано підтвердити свої сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів, вважається, що вона визначена правильно».
 		Враховано .  1. Рішення про корегування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом або декларантом чи уповноваженою ним особою виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
 
91. 2. Митна вартість вважається невірно визначеною декларантом, а заявлені відомості - неповними (недостовірними) тільки у випадках:
 		    2. Митна вартість вважається невірно визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, а заявлені відомості - неповними (недостовірними) тільки у випадках:
 
92. 1) невірно проведеного розрахунку митної вартості;
 		    1) невірно проведеного розрахунку митної вартості;
 
93. 2) неподання документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком, наведеним у частині другій статті 419 цього Кодексу);
 		    2) неподання документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком, наведеним у частині другій статті 419 цього Кодексу);
3) якщо за результатами документальної перевірки встановлено факти порушень вимог законодавства України з питань митної справи в частині визначення митної вартості.
3. Якщо під час митного оформлення митний орган не має обґрунтованих підстав вважати, що митна вартість товарів невірно визначена декларантом або уповноваженою ним особою, він визнає зазначену митну вартість.
 
94. 3. Прийняте митним органом письмове рішення про корегування заявленої митної вартості товарів повинно містити обґрунтування чисельного значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.
 		    4. Прийняте митним органом письмове рішення про корегування заявленої митної вартості товарів повинно містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скорегованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Форма рішення про корегування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.
 
95. 4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про корегування митної вартості товарів декларант (за згодою) здійснює корегування заявленої митної вартості в терміни, що не перевищують термінів випуску товарів, установлених цим Кодексом.
 		    5. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про корегування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа (за згодою) здійснює корегування заявленої митної вартості у строки, що не перевищують строків випуску товарів, установлених цим Кодексом.
 
96. 5. У разі незгоди декларанта з письмовим рішенням митного органу про коригування митної вартості, митний орган у вигляді письмового рішення відмовляє у випуску товарів.
 		    6. У разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з письмовим рішенням митного органу про корегування митної вартості митний орган у вигляді письмового рішення відмовляє у випуску товарів.
 
97. 6. За зверненням декларанта митний орган зобов’язаний випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, або забезпечення їх сплати шляхом надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу.
 		    7. За зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митний орган зобов’язаний випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, або забезпечення їх сплати шляхом надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу.
 
98. 8. У разі наявності у митного органу сумнівів щодо достовірності поданих до митного оформлення відомостей, митний орган може прийняти рішення про здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості після випуску товару у вільній обіг шляхом проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи відповідно до статей 59 - 68 цього Кодексу із обов’язковим повідомленням про це декларанта разом із підставами такої незгоди.
 		    8. У разі наявності у митного органу сумнівів щодо достовірності поданих до митного оформлення відомостей митний орган може прийняти рішення про здійснення контролю заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості після випуску товару у вільній обіг шляхом проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи відповідно до статей 59 - 68 цього Кодексу.
Митний орган зобов’язаний в строк, що не перевищує 20 робочих днів, аргументовано підтвердити свої сумніви щодо правильності визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів.
 
99. 9. У випадку, зазначеному у частині восьмій цієї статті, митний орган має право запитувати додаткові документи, визначені у частині четвертій статті 419 цього Кодексу.
 		    9. У випадку, зазначених у частинах сьомій та восьмій цієї статті, митний орган має право запитувати додаткові документи, визначені у частині четвертій статті 419 цього Кодексу.
 
100. 10. У разі, коли митний орган не може аргументовано підтвердити свої сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів, вважається, що вона визначена правильно.
 		    10. У разі, коли митний орган не може аргументовано підтвердити свої сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів, вважається, що вона визначена правильно.
 
101. 11. Строк проведення перевірки, зазначеної у частині сьомій цієї статті не повинен перевищувати 20-денний строк з дати випуску товару.
 		       
102. 12. Якщо за результатами проведення контролю заявленої декларантом митної вартості після випуску товару у вільній обіг, у відповідності до частини восьмої цієї статті митний орган прийняв рішення, що митна вартість є невірно визначеною декларантом, він письмово повідомляє декларанта про таке рішення разом із підставами його прийняття відповідно до частини другої цієї статті таким чином, щоб декларант мав можливість у 10 денний строк (термін) з дати отримання зазначеного рішення надати письмову відповідь.
 		       
103. 13. Якщо митний орган в 20-денний строк з дати випуску товару не прийняв рішення про те, що митна вартість є невірно визначеною декларантом, митна вартість є остаточно визнаною.
 		       
104. 14. У разі згоди декларанта з рішенням про корегування митної вартості, декларант самостійно, протягом 10 календарних днів від дати отримання письмового рішення, здійснює корегування неповних (недостовірних) відомостей та доплату митних платежів, обчислених з урахуванням скорегованих відомостей
 		       
105. 15. У випадку незгоди декларанта з рішенням щодо корегування заявленої митної вартості товарів після випуску товарів у вільний обіг, перерахунок належних до сплати митних платежів здійснюється митним органом.
 		 -49- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції статтю 421:
«1. Рішення про корегування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням під митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом або декларантом виявлено, що заявлено неповні (недостовірні) відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Митна вартість вважається невірно визначеною декларантом, а заявлені відомості - неповними (недостовірними) тільки у випадках:
1) невірно проведеного розрахунку митної вартості;
2) неподання документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком, наведеним у частині другій статті 419 цього Кодексу);
3) якщо за результатами документальної перевірки встановлено факти, які стали підставою для коригування митної вартості та визначення грошового зобов’язання.
3. Прийняте митним органом письмове рішення про корегування заявленої митної вартості товарів повинно містити обґрунтування чисельного значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про корегування митної вартості товарів декларант (за згодою) здійснює корегування заявленої митної вартості в терміни, що не перевищують термінів випуску товарів, установлених цим Кодексом.
5. У разі незгоди декларанта з письмовим рішенням митного органу про коригування митної вартості, митний орган у вигляді письмового рішення відмовляє у випуску товарів.
6. За зверненням декларанта митний орган зобов’язаний випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, або забезпечення їх сплати шляхом надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу.
7. Якщо під час митного оформлення митний орган не має обґрунтованих підстав вважати, що митна вартість товарів невірно визначена декларантом, він визнає зазначену митну вартість.
8. У разі наявності у митного органу сумнівів щодо достовірності поданих до митного оформлення відомостей, митний орган може прийняти рішення про здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості після випуску товару у вільній обіг шляхом проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи відповідно до статей 59 - 68 цього Кодексу. Про таке рішення та про підстави для його прийняття митний орган обов’язково повідомляє декларанта.
9. У випадку, зазначеному у частині 8 цієї статті, митний орган має право запитувати додаткові документи, визначені у частині 4 статті 419 цього Кодексу.
10. У разі, коли митний орган не може аргументовано підтвердити свої сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів, вважається, що вона визначена правильно.
11. Рішення про корегування заявленої митної вартості товарів може бути оскаржено декларантом до митного органу вищого рівня та/або суду.
12. Митний орган вищого рівня розглядає скаргу щодо прийняття рішення про корегування заявленої митної вартості товарів на підставі поданих декларантом документів, зокрема пояснення митного органу стосовно того, як ним було визначено таку вартість. Повідомлення митного органу вищого рівня з обґрунтуванням рішення, прийнятого за зазначеною скаргою, надсилається декларанту та відповідному митному органові. Таке повідомлення містить інформацію про те, що декларант має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку».
 		Враховано редакційно .     
    -50- Шпенов Д.Ю.
 У статті 421 слова «неповні (недостовірні) відомості» замінити на «неповні та/або недостовірні відомості» у відповідних відмінках.
 		Враховано .   
    -51- Кінах А.К.
 Підпункт 1 частини 2 статті 421 викласти в такій редакції:
„1) невірно проведеного обчислення числового значення митної вартості;
 		Враховано по суті.   
    -52- Шпенов Д.Ю.
 6) Частину восьму статті 421 викласти в такій редакції:
«8. У разі наявності у митного органу обґрунтованих підстав вважати що подані до митного оформлення відомості є недостовірними, митний орган може прийняти рішення про здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості після випуску товару у вільній обіг (за заявленною декларантом ціною товару), шляхом проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи відповідно до статей 59 - 68 цього Кодексу із обов’язковим повідомленням про це декларанта разом із підставами такої незгоди.».
 		Враховано редакційно .   
    -53- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У частині одинадцятій статті 421 слово «сьомій» замінити словом «восьмій».
 		Відхилено . Статтю 417 викладено в іншій редакції.   
106. Стаття 422. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації, що стосується митної вартості товарів
 		    Стаття 422. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації, що стосується митної вартості товарів
 
107. Інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, не може без спеціального дозволу особи чи органу, що подають таку інформацію, розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, крім подання її у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
 		    1. Інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, не може без спеціального дозволу особи чи органу, що подають таку інформацію, розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, крім подання її у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
 
108. ГЛАВА 60. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, та порядок їх застосування
 		 -54- Хомутиннік В.Ю.
 У назві глави 60 слово «імпорт» замінити словом «імпорту».
 		Враховано .  ГЛАВА 60. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування
 
109. Стаття 423. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт
 		 -55- Хомутиннік В.Ю.
 У назві, абзаці першому частини 1 та частин1 2 статті 423 «імпорт» замінити словом «імпорту».
 		Враховано .  Стаття 423. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту
 
110. 1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорт, здійснюється за такими методами:
 		    1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
 
111. 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
 		    1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
 
112. 2) другорядні:
 		    2) другорядні:
 
113. а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
 		    а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
 
114. б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
 		    б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
 
115. в) на основі віднімання вартості;
 		    в) на основі віднімання вартості;
 
116. г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
 		    г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
 
117. д) резервного.
 		    д) резервного.
 
118. 2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
 		    2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
 
119. 3. Кожний наступний метод застосовується тільки якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до положень цього Кодексу.
 		    3. Кожний наступний метод застосовується тільки якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до положень цього Кодексу.
 
120. 4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 425 і 426 цього Кодексу. В ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
 		 -56- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Частину четверту статті 423 доповнити реченням у наступній редакції:
„Порядок проведення таких консультацій встановлюється міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі митної справи.».
 		Відхилено . Консультації можуть проводитися звичайним робочим порядком. Встановлювати для них якусь особливу процедуру недоцільно.  4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 425 і 426 цього Кодексу. В ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
 
121. 5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з вимогами статей 425 і 426 цього Кодексу за основу вартості може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до вимог статті 428 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до вимог статті 429 цього Кодексу.
 		 -57- Пінчук А.П.
 Частину 5 статті 423 викласти у такій редакції:
«5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 425 і 426 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 428 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 429 цього Кодексу».
 		Враховано .  5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 425 і 426 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 428 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 429 цього Кодексу.
 
122. 6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
 		    6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
 
123. 7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта
 		 -58- Хомутиннік В.Ю.
 Частину 7 статті 423 після слова «декларанта» доповнити словами «або уповноваженої ним особи».
 		Враховано .  7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
 
124. 8. У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 430 цього Кодексу.
 		    8. У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 430 цього Кодексу.
 
125. Стаття 424. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)
 		    Стаття 424. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)
 
126. 1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться для вільного обігу, використовується в разі, якщо:
 		 -59- Пінчук А.П.
 Текст статті 424 викласти у такій редакції:
«1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, використовується в разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне корегування відповідно до положень статті 421 цього Кодексу;
4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
2. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не є визначеними кількісно і достовірними та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.
3. Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, перелічені в пункті 2 частини першої статті 423 цього Кодексу.
4. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скорегована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
5. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних з продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.
6. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
7. Платежі не обов’язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема але невиключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).
8. Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов’язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
9. Розрахунки згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
10. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов’язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних з пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об’єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів, визначення ознак товарів, за якими вони співвідносяться з ідентичними або подібними товарами, визначається Кабінетом Міністрів України.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
11. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:
1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких, як промислова установка, машини або обладнання;
2) витрати на транспортування після ввезення;
3) податки, які справляються в Україні.
12. Той факт, що продавець і покупець є пов’язаними між собою особами, сам по собі не може служити підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
13. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування того, що такий вплив мав місце.
14. В разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу слід вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
15. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв’язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
16. Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов’язаними між собою у випадках, наведених у статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
17. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб’ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов’язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
18. При продажі товарів між пов’язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:
1) вартості операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 428 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 429 цього Кодексу.
19. У разі здійснення вищенаведених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом або уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажі, коли продавець і покупець не пов’язані між собою, і не понесені продавцем при продажі, коли продавець і покупець пов’язані між собою.
20. Порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.
21. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об’єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
22. Право на автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, (вартість операції) мають уповноважені економічні оператори.
Для підтвердження у таких випадках заявлених відомостей про митну вартість товарів в порядку, визначеному цим Кодексом, подаються лише:
1) декларація митної вартості (у випадках, встановлених статтею 418 цього Кодексу);
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа;
4) банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
5) документи для підтвердження витрат на ввезення та страхування, якщо за умовами поставки такі витрати не включено у вартість товару.
23. У випадках, передбачених частиною двадцять другою цієї статті, контроль правильності визначення митної вартості здійснюється виключно після закінчення митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України».
 		Враховано .  1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, використовується в разі, якщо:
 
127. 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
 		    1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
 
128. а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
 		    а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
 
129. б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
 		    б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
 
130. в) не впливають значною мірою на вартість товару;
 		    в) не впливають значною мірою на вартість товару;
 
131. 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
 		    2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
 
132. 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої статті 421 цього Кодексу;
 		    3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне корегування відповідно до положень статті 421 цього Кодексу;
 
133. 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
 		    4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
 
134. 2. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не є визначеними кількісно і достовірними та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.
 		    2. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не є визначеними кількісно і достовірними та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.
 
135. 3. Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, перелічені в пункті 2 частини першої статті 423 цього Кодексу.
 		    3. Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, перелічені в пункті 2 частини першої статті 423 цього Кодексу.
 
136. 4. Митною вартістю товарів, які імпортуються, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини п’ятої цієї статті.
 		    4. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скорегована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
 
137. 5. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних з продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.
 		    5. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних з продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.
 
138. 6. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано.
 		    6. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
 
139. 7. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
 		       
140. 8. Платежі не обов’язково мають можуть бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема але невиключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).
 		    7. Платежі не обов’язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема але невиключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).
 
141. 9. Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов’язані з оцінюваними товарами, не є частиною не включаються до митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
 		    8. Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов’язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
 
142. 10. Розрахунки згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
 		    9. Розрахунки згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
 
143. 11. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
 		    10. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
 
144. 1) витрати, понесені покупцем:
 		    1) витрати, понесені покупцем:
 
145. а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов’язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
 		    а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов’язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
 
146. б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку їх упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
 		    б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
 
147. в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних з пакуванням;
 		    в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних з пакуванням;
 
148. 2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
 		    2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
 
149. а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
 		    а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
 
150. б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
 		    б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
 
151. в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
 		    в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
 
152. г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
 		    г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
 
153. 3) роялті та інші ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
 		    3) роялті та інші ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
 
154. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав
 		    Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об’єкти права інтелектуальної власності.
 
155. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
 		    Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
 
156. Платежі за право демонстрування, публічного показу, публічного сповіщення (трансляції та/або ретрансляції), публічної демонстрації, публічного виконання та/або розповсюдження аудіовізуальних творів, зокрема фільмів, для митних цілей вважаються тотожними витратам на відтворення оцінюваних товарів (аудіовізуальних творів) в Україні і не додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
 		       
157. Терміни «демонстрування», «публічний показ», «публічне сповіщення», «трансляція», «ретрансляція», «публічна демонстрація», «публічне виконання», «розповсюдження», «аудіовізуальний твір», «фільм» застосовуються у значенні, передбаченому Законами України «Про авторське право і суміжні права», «Про кінематографію», «Про телебачення і радіомовлення».
 		       
158. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів, визначення ознак товарів, за якими вони співвідносяться з ідентичними або подібними товарами визначається Кабінетом Міністрів України.
 		    Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів, визначення ознак товарів, за якими вони співвідносяться з ідентичними або подібними товарами, визначається Кабінетом Міністрів України.
 
159. 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
 		    4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
 
160. 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
 		    5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
 
161. 6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
 		    6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
 
162. 7) витрати на страхування цих товарів.
 		    7) витрати на страхування цих товарів.
 
163. 12. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:
 		    11. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:
 
164. 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;
 		    1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких, як промислова установка, машини або обладнання;
 
165. 2) витрати на транспортування після ввезення;
 		    2) витрати на транспортування після ввезення;
 
166. 3) податки, які справляються в Україні.
 		    3) податки, які справляються в Україні.
 
167. 13. Визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, здійснюється в разі, якщо:
 		       
168. 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
 		       
169. а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
 		       
170. б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
 		       
171. в) не мають істотного впливу на вартість товару;
 		       
172. 2) відсутні обставини, пов’язані з продажем або ціною товару, які не дають можливості визначити його митну вартість.
 		       
173. 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;
 		       
174. 4) покупець і продавець не є пов’язаними між собою особами або хоч і є пов’язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
 		       
175. 14. Той факт, що продавець і покупець є пов’язаними між собою особами, саме по собі не може служити підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну
 		    12. Той факт, що продавець і покупець є пов’язаними між собою особами, сам по собі не може служити підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
 
176. 15. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини зазначені у статті 423 цього Кодексу вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларантові свої письмові обґрунтування того вважати, що такий вплив мав місце.
 		    13. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування того, що такий вплив мав місце.
 
177. 16. В разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу слід вважати, що взаємовідносини не вплинули на ціну.
 		    14. В разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу слід вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
 
178. 17. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв’язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
 		    15. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв’язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
 
179. 18. Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов’язаними між собою у розумінні визначення, наведеного у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
 		    16. Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов’язаними між собою у випадках, наведених у статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
 
180. 19. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб’ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов’язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв, визначених у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
 		    17. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб’ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов’язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
 
181. 20. При продажу товарів між пов’язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:
 		    18. При продажі товарів між пов’язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:
 
182. 1) вартості договору при продажу непов’язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
 		    1) вартості операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
 
183. 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 428 цього Кодексу;
 		    2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 428 цього Кодексу;
 
184. 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 429 цього Кодексу.
 		    3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 429 цього Кодексу.
 
185. 21. У здійснення вищенаведених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов’язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов’язані між собою.
 		    19. У разі здійснення вищенаведених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом або уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажі, коли продавець і покупець не пов’язані між собою, і не понесені продавцем при продажі, коли продавець і покупець пов’язані між собою.
 
186. 22. Порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини двадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.
 		    20. Порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.
 
187. 23. Використані декларантом відомості повинні бути об’єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
 		    21. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об’єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
 
188. 24. Право на автоматичне застосування цього методу визначення митної вартості мають уповноважені економічні оператори, великі платники податків та інші підприємства, які імпортують в Україну сировину для виробництва і не мають податкового боргу, а також підприємства, які є учасниками асоціацій, спілок та інших об'єднань імпортерів та виробників, якщо митна вартість, що ними заявляється, відповідає ціновій інформації, отриманій митними органами від зазначених об’єднань.
 		    22. Право на автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, (вартість операції) мають уповноважені економічні оператори.
 
189. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість в таких випадках під час митного оформлення подаються лише:
 		    Для підтвердження у таких випадках заявлених відомостей про митну вартість товарів в порядку, визначеному цим Кодексом, подаються лише:
 
190. 1) декларація митної вартості;
 		    1) декларація митної вартості (у випадках, встановлених статтею 418 цього Кодексу);
 
191. 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;
 		    2) зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;
 
192. 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа;
 		    3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа;
 
193. 4) банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
 		    4) банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
 
194. 5) документи для підтвердження витрат на ввезення та страхування, якщо за умовами поставки такі витрати не включено у вартість товару.
 		    5) документи для підтвердження витрат на ввезення та страхування, якщо за умовами поставки такі витрати не включено у вартість товару.
 
195. 25. Контроль правильності визначення митної вартості здійснюється в таких випадках виключно після закінчення митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.
 		 -60- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити в частині 5 статті 424 слова «для виконання зобов’язань продавця».
 		Відхилено . До ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за оцінювані товари, повинні додаватися не всі без винятку платежі, а тільки ті, які пов’язані з продажем зазначених товарів.  23. У випадках, передбачених частиною двадцять другою цієї статті, контроль правильності визначення митної вартості здійснюється виключно після закінчення митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.
 
    -61- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити в абзаці третьому пункту 3 частини 11 статті 424 слова «на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; витрати».
 		Враховано .   
    -62- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити абзац четвертий пункту 3 частини 11 статті 424».
 		Враховано .   
    -63- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити абзац п’ятий пункту 3 частини 11 статті 424».
 		Враховано .   
    -64- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити в абзаці шостому пункту 3 частини 11 статті 424 слова «визначення ознак товарів, за якими вони співвідносяться з ідентичними або подібними товарами».
 		Відхилено . Існує необхідність у визначення ознак товарів, за якими вони співвідносяться з ідентичними або подібними товарами.   
    -65- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити частину 13 статті 424.
 		Враховано .   
196. Стаття 425. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів
 		    Стаття 425. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів
 
197. 1. У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 424 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість угоди щодо ідентичних товарів, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
 		 -66- Хомутиннік В.Ю.
 У частині 1 статті 425 слово «імпортованих» замінити словом «оцінюваних», слова «за митну вартість береться вартість угоди щодо ідентичних товарів» замінити словами «за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами».
 		Враховано .  1. У разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 424 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
 
198. 2. Якщо при застосуванні цієї статті виявляється більш ніж одна вартість ідентичних товарів, для визначення митної вартості використовується найменша така вартість.
 		 -67- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити частину 2 статті 425 у зв’язку з чим частини 3, 4, 5, 6, 7, 8 вважати відповідно частинами 2, 3, 4, 5, 6, 7».
 		Враховано .     
199. 3. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
 		    2. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
 
200. 1) фізичні характеристики;
 		    1) фізичні характеристики;
 
201. 2) якість та репутація на ринку;
 		    2) якість та репутація на ринку;
 
202. 3) країна виробництва;
 		    3) країна виробництва;
 
203. 4) виробник.
 		    4) виробник.
 
204. 4. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
 		    3. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
 
205. 5. Ціна угоди щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
 		 -68- Хомутиннік В.Ю.
 У частині 5 статті 425 слово «угоди» замінити словом «договору».
 		Враховано .  4. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
 
206. 6. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
 		    5. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна корегується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні корегування, повинна бути документально підтверджена.
 
207. 7. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини одинадцятої статті 424 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
 		    6. У разі, якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 – 7 частини одинадцятої статті 424 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється корегування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
 
208. 8. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість угоди щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
 		    8. У разі, якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість угоди щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
 
209. Стаття 426. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів
 		    Стаття 426. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів
 
210. 1. У разі якщо митна вартість ввезених (імпортованих) товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 424 та 425 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
 		 -69- Хомутиннік В.Ю.
 У частині 1 статті 426 слова «ввезених (імпортованих) замінити словом «оцінюваних», слова «угоди щодо подібних (аналогічних) товарів» замінити словом «операції з подібними (аналогічними) товарами».
 		Враховано .  1. У разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 424 та 425 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
 
211. 2. Якщо при застосуванні цієї статті виявляється більш ніж одна вартість аналогічних товарів, для визначення митної вартості використовується найменша така вартість.
 		 -70- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
 «Виключити частину 2 статті 426 у зв’язку з чим частини 3, 4, 5, 6, 7, 8 вважати відповідно частинами 2, 3, 4, 5, 6, 7».
 		Враховано .     
212. 3. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
 		    2. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
 
213. 4. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та їх репутація на ринку.
 		    3. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та їх репутація на ринку.
 
214. 5. Ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
 		 -71- Пінчук А.П.
 У частині 4 (у зміненій нумерації) статті 426 слово «угоди» замінити словом «договору».
 		Враховано .  4. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
 
215. 6. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
 		 -72- Хомутиннік В.Ю.
 У частині 5 (у зміненій нумерації) статті 426 слова «угоди щодо подібних (аналогічних) товарів» замінити словом «операції з подібними (аналогічними) товарами.
 		Враховано .  5. У разі, якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна корегується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні корегування, повинна бути документально підтверджена.
 
216. 7. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини одинадцятої статті 424 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
 		    6. У разі, якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 – 7 частини одинадцятої статті 424 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється корегування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
 
217. 8. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
 		    7. У разі, якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
 
218. Стаття 427. Застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів
 		    Стаття 427. Застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів
 
219. 1. Товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.
 		    1. Товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.
 
220. 2. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.
 		    2. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.
 
221. 3. Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконано в Україні.
 		    3. Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконано в Україні.
 
222. Стаття 428. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості
 		    Стаття 428. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості
 
223. 1. У разі якщо митна вартість ввезених (імпортованих) товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 424 - 427 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта порядок застосування цієї статті та статті 429 може бути зворотним.
 		 -73- Пінчук А.П.
 Частину 1 статті 428 викласти у такій редакції:
«1. У разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 424 – 427 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 429 цього Кодексу може бути зворотною».
 		Враховано .  1. У разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 424 – 427 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 429 цього Кодексу може бути зворотною.
 
224. 2. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, що не є пов’язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:
 		    2. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, що не є пов’язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:
 
225. 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв’язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Поняття "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, ввезені з інших країн.
 		 -74- Хомутиннік В.Ю.
 У третьому реченні пункту 1 частини 2 статті 428 соово «ввезені» замінити словом «імпортовані».
 		Враховано .  1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв’язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Поняття "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.
 
226. Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов’язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом, якщо тільки цифри декларанта не є несумісними з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортних) товарів того ж класу або виду. Якщо дані декларанта несумісні з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом.
 		 -75- Хомутиннік В.Ю.
 Абзац другий пункту 1 частини 2 статті 428 викласти у такій редакції:
«Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов’язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом або уповноваженою ним особою, якщо тільки ця інформація не є несумісною з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортованих) товарів того ж класу або виду. Якщо інформація, надана декларантом або уповноваженою ним особою, є несумісною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом або уповноваженою ним особою».
 		Враховано .  Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов’язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом або уповноваженою ним особою, якщо тільки ця інформація не є несумісною з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортованих) товарів того ж класу або виду. Якщо інформація, надана декларантом або уповноваженою ним особою, є несумісною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом або уповноваженою ним особою.
 
227. При визначенні комісійних або звичайних прибутків та загальних витрат віднесення товарів до «товарів того ж класу або виду» повинно здійснюватися в кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини;
 		    При визначенні комісійних або звичайних прибутків та загальних витрат віднесення товарів до «товарів того ж класу або виду» повинно здійснюватися в кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини;
 
228. 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов’язаних з такими операціями витрат;
 		    2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов’язаних з такими операціями витрат;
 
229. 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв’язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
 		    3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв’язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
 
230. 3. У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, в тому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до закінчення 90 днів після їх ввезення.
 		    3. У разі, якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, в тому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до закінчення 90 днів після їх ввезення.
 
231. 4. У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення в Україну, на вимогу декларанта митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою зазначені товари продаються в Україні після подальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, не пов’язаним з особами, в яких вони купують такі товари. При цьому робляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбачені пунктами 1 - 3 частини другої цієї статті.
 		 -76- Хомутиннік В.Ю.
 Перше речення частини 4 статті 428 після слова «декларанта» доповнити словами «або уповноваженої ним особи».
 		Враховано .  4. У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення в Україну, на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою зазначені товари продаються в Україні після подальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, не пов’язаним з особами, в яких вони купують такі товари. При цьому робляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбачені пунктами 1 - 3 частини другої цієї статті.
 
232. 5. Вирахування вартості, доданої подальшою обробкою (переробкою), повинні ґрунтуватися на даних, які є об’єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості такої роботи. За основу для обчислень беруться прийняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та інша галузева практика.
 		    5. Вирахування вартості, доданої подальшою обробкою (переробкою), повинні ґрунтуватися на даних, які є об’єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості такої роботи. За основу для обчислень беруться прийняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та інша галузева практика.
 
233. 6. Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються в разі, якщо:
 		    6. Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються в разі, якщо:
 
234. 1) у результаті подальшої обробки ввезені товари втрачають свою ідентичність, крім випадків, коли, незважаючи на втрату ідентичності ввезених товарів, величина вартості, доданої обробкою, може бути точно визначена;
 		    1) у результаті подальшої обробки ввезені товари втрачають свою ідентичність, крім випадків, коли, незважаючи на втрату ідентичності ввезених товарів, величина вартості, доданої обробкою, може бути точно визначена;
 
235. 2) ввезені товари зберігають свою ідентичність, але становлять настільки незначний відсоток продажу їх в Україні, що використання цього методу оцінювання буде невиправданим.
 		    2) ввезені товари зберігають свою ідентичність, але становлять настільки незначний відсоток продажу їх в Україні, що використання цього методу оцінювання буде невиправданим.
 
236. 7. Можливість застосування положень частини четвертої цієї статті визначається в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин.
 		    7. Можливість застосування положень частини четвертої цієї статті визначається в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин.
 
237. Стаття 429. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість)
 		    Стаття 429. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість)
 
238. 1. Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:
 		    1. Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:
 
239. 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
 		    1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
 
240. 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;
 		    2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;
 
241. 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
 		    3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
 
242. 2. Посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена в країні - виробникові товарів органами влади України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.
 		 -77- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 429:
1) у першому реченні слово «одержувати» виключити;
2) у другому речення слова органами влади» замінити словами «уповноваженими органами».
 		Враховано .  2. Посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена в країні - виробникові товарів уповноваженими органами України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.
 
243. Стаття 430. Резервний метод
 		    Стаття 430. Резервний метод
 
244. 1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 424 - 429 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
 		    1. У разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 424 – 429 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
 
245. 2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше прийнятих митними органами митних вартостях.
 		 -78- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 430 слова «щонайбільшою мірою» виключити, слово «прийнятих» замінити словами «визнаних (визначених)».
 		Враховано .  2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
 
246. 3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:
 		    3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:
 
247. 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
 		    1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
 
248. 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
 		    2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
 
249. 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
 		    3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
 
250. 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 429 цього Кодексу;
 		    4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 429 цього Кодексу;
 
251. 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
 		    5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
 
252. 6) мінімальної митної вартості;
 		    6) мінімальної митної вартості;
 
253. 7) довільної чи фіктивної вартості.
 		    7) довільної чи фіктивної вартості.
 
254. 4. Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов’язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
 		 -79- Пінчук А.П.
 Частину 4 статті 430 викласти у такій редакції:
4. Якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов’язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод».
 		Враховано .  4. Якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов’язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
 
255. ГЛАВА 61. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту
 		    ГЛАВА 61. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту
 
256. Стаття 431. Порядок визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митних режимів, відмінних від митного режиму імпорту
 		    Стаття 431. Порядок визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митних режимів, відмінних від митного режиму імпорту
 
257. 1. Митною вартістю товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.
 		 -80- Пінчук А.П.
 Текст статті 431 викласти в такій редакції:
1. Митною вартістю товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України та поміщуються в митні режими, відмінні від режиму імпорту (крім митного режиму транзиту) зі справлянням митних платежів, здійснюється відповідно до глави 60 цього Кодексу.
 		Враховано .  1. Митною вартістю товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України та поміщуються в митні режими, відмінні від режиму імпорту (крім митного режиму транзиту) зі справлянням митних платежів, здійснюється відповідно до глави 60 цього Кодексу.
 
258. 2. При зміні митного режиму митна вартість, визначена при першому розміщенні товару в митний режим, підлягає заміні митною вартістю, визначеною відповідно до наступного митного режиму відповідно до цього Кодексу.
 		 -81- 2. При зміні митного режиму митна вартість, визначена при першому поміщенні товару в митний режим, підлягає заміні митною вартістю, визначеною відповідно до наступного митного режиму».
 		Немає висновку   2. При зміні митного режиму митна вартість, визначена при першому поміщенні товару в митний режим, підлягає заміні митною вартістю, визначеною відповідно до наступного митного режиму.
 
259. Стаття 432. Порядок визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України
 		    Стаття 432. Порядок визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України
 
260. 1. Митною вартістю товарів, що вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.
 		    1. Митною вартістю товарів, що вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.
 
261. 2. Митна вартість товарів, які вивозяться за межі митної території України, визначається при поміщенні цих товарів уперше у митний режим з наступним фактичним переміщенням їх через митний кордон України. При зміні митного режиму під час знаходження товарів за межами митної території України митною вартістю товарів є митна вартість, визначена на день прийняття митним органом митної декларації при їх першому поміщенні у митний режим.
 		    2. Митна вартість товарів, які вивозяться за межі митної території України, визначається при поміщенні цих товарів уперше у митний режим з наступним фактичним переміщенням їх через митний кордон України. При зміні митного режиму під час знаходження товарів за межами митної території України митною вартістю товарів є митна вартість, визначена на день прийняття митним органом митної декларації при їх першому поміщенні у митний режим.
 
262. РОЗДІЛ ХІІІ. КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ
 		    РОЗДІЛ ХІІІ. КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ
 
263. ГЛАВА 62. Країна походження товару та критерії достатньої переробки товару. Документи про походження товару
 		    ГЛАВА 62. Країна походження товару та критерії достатньої переробки товару. Документи про походження товару
 
264. Стаття 433. Мета визначення країни походження товару
 		 -82- Пінчук А.П.
 Статті 433, 434 та 440 об’єднати, виклавши статтю 433 у такій редакції:
«Стаття 433. Визначення країни походження товару
1. Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
2. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
3. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
4. Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки.
5. Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та інструментам.
6. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законодавством України заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
7. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
8. При існуванні установлених правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження дозволяється відступати від них у випадках, коли таке транспортування неможливе в силу географічного положення та/або якщо товари знаходяться під митним контролем у третіх країнах.
9. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом».
 		Враховано .  Стаття 433. Визначення країни походження товару
 
265. Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та обмежень, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
 		    1. Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
 
266. Стаття 434. Визначення країни походження товару
 		    2. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
 
267. 1. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
 		    3. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
 
268. 2. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
 		    4. Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки.
5. Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та інструментам.
6. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законодавством України заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
7. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
8. При існуванні установлених правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження дозволяється відступати від них у випадках, коли таке транспортування неможливе в силу географічного положення та/або якщо товари знаходяться під митним контролем у третіх країнах.
9. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.
 
269. Стаття 435. Дотримання конфіденційності інформації при визначенні країни походження товару
 		    Стаття 435. Дотримання конфіденційності інформації при визначенні країни походження товару
 
270. Інформація конфіденційного характеру або надана в конфіденційному порядку для цілей визначення країни походження товару не може бути розголошена без спеціального дозволу особи чи уряду, які надали таку інформацію, за винятком випадків, коли це необхідно для забезпечення розгляду справи в суді.
 		    1. Інформація конфіденційного характеру або інформація, надана в конфіденційному порядку для цілей визначення країни походження товару, не може бути розголошена без спеціального дозволу особи чи уряду, які надали таку інформацію, за винятком випадків, коли це необхідно для забезпечення розгляду справи в суді.
 
271. Стаття 436. Товари, повністю вироблені у даній країні
 		    Стаття 436. Товари, повністю вироблені у даній країні
 
272. Товарами, повністю виробленими у даній країні, вважаються:
 		    Товарами, повністю виробленими у даній країні, вважаються:
 
273. 1) корисні копалини, добуті з надр цієї країни, в її територіальних водах або на її морському дні;
 		    1) корисні копалини, добуті з надр цієї країни, в її територіальних водах або на її морському дні;
 
274. 2) продукція рослинного походження, вирощена або зібрана в цій країні;
 		    2) продукція рослинного походження, вирощена або зібрана в цій країні;
 
275. 3) живі тварини, що народилися та/або вирощені в цій країні;
 		 -83- Пінчук А.П.
 У статті 436:
1) пункт 3 привести у відповідність до пункту (с) Стандартного правила 2 Розділу І Спеціального додатку К до Кіотської конвенції, а саме – словосполучення «та/або» замінити словом «та».
 		Враховано .  3) живі тварини, що народилися та вирощені в цій країні;
 
276. 4) продукція, одержана від тварин, вирощених в цій країні;
 		    4) продукція, одержана від живих тварин у цій країні;
 
277. 5) продукція, одержана в результаті мисливського або рибальського промислу в цій країні;
 		    5) продукція, одержана в результаті мисливського або рибальського промислу в цій країні;
 
278. 6) продукція морського рибальського промислу та інша продукція морського промислу, одержана судном цієї країни або судном, що орендоване (зафрахтоване) цією країною;
 		    6) продукція морського рибальського промислу та інша продукція морського промислу, одержана судном цієї країни або судном, що орендоване (зафрахтоване) цією країною;
 
279. 7) продукція, одержана на борту переробного судна цієї країни виключно з продукції, зазначеної у пункті 6 цієї статті;
 		    7) продукція, одержана на борту переробного судна цієї країни виключно з продукції, зазначеної у пункті 6 цієї статті;
 
280. 8) продукція, одержана з морського дна або з морських надр за межами територіальних вод цієї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;
 		    8) продукція, одержана з морського дна або з морських надр за межами територіальних вод цієї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;
 
281. 9) брухт та відходи, одержані в результаті виробничих або інших операцій по переробці в цій країні, а також вироби, що були у вжитку, зібрані в цій країні та придатні лише для переробки на сировину (утилізації);
 		 -84- Пінчук А.П.
 У пункті 9 статті 436 слова «по перерообці» замінити словами «з переробки».
 		Враховано .  9) брухт та відходи, одержані в результаті виробничих або інших операцій з переробки в цій країні, а також вироби, що були у вжитку, зібрані в цій країні та придатні лише для переробки на сировину (утилізації);
 
282. 10) товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1 - 9 цієї статті;
 		 -85- Пінчук А.П.
 Пункти 10 та 11 статті 436 викласти у такій редакції:
«10 електроенергія, вироблена у цій країні;
11) товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1 - 10 цієї статті».
 		Враховано .  10) електроенергія, вироблена в цій країні;
 
283. 11) електроенергія, вироблена в цій країні.
 		    11) товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1 - 10 цієї статті;
 
284. Стаття 437. Особливості визначення походження товарів, повністю вироблених або достатньо перероблених у вільних митних зонах на території України при випуску для вільного обігу на митній території України
 		 -86- Пінчук А.П.
 У назві статті 437 слова «при випуску» замінити словами «під час випуску їх».
 		Враховано .  Стаття 437. Особливості визначення походження товарів, повністю вироблених або достатньо перероблених у вільних митних зонах на території України, під час випуску їх для вільного обігу на митній території України
1. Товарами, повністю виробленими у вільних митних зонах на території України, вважаються товари, визначені у статті 436 цього Кодексу.
 
    -87- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Доповнити статтю 437 частиною 1 наступного змісту:
«Товарами, повністю виробленими у вільних митних зонах на території України, вважаються товари, визначені у статті 436 цього Кодексу».
У зв’язку з чим частину першу статті 437 вважати частиною другою.
 		Враховано .   
285. 1. Достатньо переробленими у вільних митних зонах вважаються товари, якщо:
 		 -88- Хомутиннік В.Ю.
 Абзац перший частини 2 (у зміненій нумерації) статті 437 викласти у такій редакції:
«Товари вважаються достатньо переробленими у вільних митних зонах, якщо:».
 		Враховано .  2. Товари вважаються достатньо переробленими у вільних митних зонах, якщо:
 
286. 1) товари, що декларуються, класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;
 		    1) товари, що декларуються, класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;
 
287. 2) у вартості товарів, що декларуються, частка доданої вартості становить не менш як 50 відсотків.
 		    2) у вартості товарів, що декларуються, частка доданої вартості становить не менш як 50 відсотків.
 
288. 2. Критерієм достатньої переробки наземних (дорожніх) транспортних засобів, що класифікуються згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності за товарними позиціями 8702, 8703, 8704, є обов'язкове виконання таких виробничих та технологічних операцій:
 		 -89- Пінчук А.П.
 Абзац перший частини 3 (у зміненій нумерації) статті 437 викласти у такій редакції:
«Критерієм достатньої переробки наземних (дорожніх) транспортних засобів, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 згідно з УКТЗЕД, є обов'язкове виконання таких виробничих та технологічних операцій:».
 		Враховано .  3. Критерієм достатньої переробки наземних (дорожніх) транспортних засобів, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 згідно з УКТЗЕД, є обов'язкове виконання таких виробничих та технологічних операцій:
 
289. 1) виготовлення кузова (кабіни) транспортного засобу, коли з окремих елементів, деталей або вузлів методами нероз'ємного з'єднання виготовляється кузов (кабіна), призначений для подальшого фарбування і складання. При цьому у процесі виготовлення кузова (кабіни) складається в єдине ціле не менш як шість основних елементів кузова (кабіни), серед яких повинні бути дах, боковина ліва, боковина права, підлога;
 		    1) виготовлення кузова (кабіни) транспортного засобу, коли з окремих елементів, деталей або вузлів методами нероз'ємного з'єднання виготовляється кузов (кабіна), призначений для подальшого фарбування і складання. При цьому у процесі виготовлення кузова (кабіни) складається в єдине ціле не менш як шість основних елементів кузова (кабіни), серед яких повинні бути дах, боковина ліва, боковина права, підлога;
 
290. 2) фарбування кузова (кабіни);
 		    2) фарбування кузова (кабіни);
 
291. 3) спорядження кузова (кабіни);
 		    3) спорядження кузова (кабіни);
 
292. 4) складання транспортного засобу.
 		 -90- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Доповнити статтю 437 частиною 3 наступного змісту:
«Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки у вільних митних зонах на території України, операції, визначені частиною шостою статті 438 цього Кодексу»
 		Враховано .  4) складання транспортного засобу.
4. Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки у вільних митних зонах на території України, операції, визначені частиною шостою статті 438 цього Кодексу.
 
    -91- Горбаль В.М.
 Статтю 437 виключити.
Митний кодекс визначає загальні правила визначення країни походження товару, а особливості визначення країни походження тих чи інших товарів, вироблених на територіях СЕЗ, визначає спеціальний закон, окремо для кожної спеціальної економічної зони.
 		Відхилено . Окремі закони про спеціальні (вільні) економічні зони визначають лише порядок створення, функціонування і ліквідації таких зон та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на їх територіях і не стосуються правил визначення країни походження товарів, вироблених на територіях зазначених зон. Крім того, правила визначення країни походження товарів, повністю вироблених або достатньо перероблених у вільних митних зонах, повинні бути єдиними для всіх зон.   
293. Стаття 438. Критерій достатньої переробки товару
 		    Стаття 438. Критерій достатньої переробки товару
 
294. 1. У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.
 		    1. У разі, якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.
 
295. 2. Критеріями достатньої переробки є:
 		    2. Критеріями достатньої переробки є:
 
296. 1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
 		 -92- Хомутиннік В.Ю.
 У пункті 1 частини 2 статті 438 словосполучення «за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)» замінити абревіатурою «УКТЗЕД».
 		Враховано .  1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару за УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
 
297. 2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалерної частки);
 		 -93- Пінчук А.П.
 У пункті 2 частини 2 статті 438 слово «адвалерної» замінити словом «адвалорної».
 		Враховано .  2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
 
298. 3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його кваліфікаційного коду за УКТЗЕД або вартості згідно з правилом адвалерної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.
 		 -94- Пінчук А.П.
 У пункті 3 частині 2 статті 438 слово «кваліфікаційного» замінити словом «класифікаційного», слово «адвалерної» – словом «адвалорної».
 		Враховано .  3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду за УКТЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.
 
299. 3. Критерії достатньої переробки, визначені в підпунктах 2 і 3 пункту 2 цієї статті, для конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
 		 -95- Пінчук А.П.
 У частині 3 статті 438 слова та цифри «підпунктах 2 і 3 пункту 2» замінити словами та цифрами «пунктах 2 і 3 частини другої».
 		Враховано .  3. Критерії достатньої переробки, визначені в пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, для конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
 
300. 4. Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалерної частки та виконання виробничих і технологічних операцій не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.
 		 -96- Пінчук А.П.
 У частинах 4 та 5 статті 438 слово «адвалерної» замінити словом «адвалорної».
 		Враховано .  4. Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.
 
301. 5. У разі застосування правила адвалерної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.
 		    5. У разі застосування правила адвалорної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.
 
302. 6. Незалежно від положень цієї статті, не відповідають критерію достатньої переробки:
 		    6. Незалежно від положень цієї статті, не відповідають критерію достатньої переробки:
 
303. 1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;
 		    1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;
 
304. 2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
 		    2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
 
305. 3) прості складальні операції - операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;
 		    3) прості складальні операції - операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;
 
306. 4) змішування товарів, походженням з різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції суттєво не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;
 		    4) змішування товарів походженням з різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції суттєво не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;
 
307. 5) забій тварин;
 		    5) забій тварин;
 
308. 6) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій.
 		 -97- Пінчук А.П.
 У пункті 6 частини 6 статті 438 слова «більшої кількості» замінити словом «більше».
 		Враховано .  6) комбінація двох чи більше зазначених вище операцій.
 
309. Стаття 439. Визначення країни походження товарів, якщо товари поставляються партіями
 		 -98- Хомутиннік В.Ю.
 Статтю 439 викласти у такій редакції:
«Стаття 439. Визначення країни походження товару, якщо товари поставляються партіями
1. Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.
2. Умовою застосування цього правила є:
1) попереднє повідомлення митного органу про роздрібнення партії розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такого роздрібнення, докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів за УКТЗЕД, вартості і країни походження товарів, що входять до кожної партії;
2) документальне підтвердження помилковості роздрібнення однієї партії товару на кілька партій;
3) поставка всіх партій товарів з однієї країни одним постачальником;
4) митне оформлення всіх партій товарів в одному митному органі».
 		Враховано .  Стаття 439. Визначення країни походження товару, якщо товари поставляються партіями
 
310. 1. Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.
 		    1. Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.
 
311. 2. Умовою застосування цього правила є:
 		    2. Умовою застосування цього правила є:
 
312. 1) попереднє повідомлення митного органу про роздрібнення партії розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такої поставки, докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів за УКТЗЕД, вартості і країни походження товарів, що входять до кожної партії;
 		    1) попереднє повідомлення митного органу про роздрібнення партії розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такого роздрібнення, докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів за УКТЗЕД, вартості і країни походження товарів, що входять до кожної партії;
 
313. 2) документальне підтвердження помилковості роздрібнення товару на кілька партій;
 		    2) документальне підтвердження помилковості роздрібнення однієї партії товару на кілька партій;
 
314. 3) поставка всіх партій товарів з однієї країни одним постачальником;
 		    3) поставка всіх партій товарів з однієї країни одним постачальником;
 
315. 4) митне оформлення всіх партій товарів в одному митному органі;
 		    4) митне оформлення всіх партій товарів в одному митному органі.
 
316. Стаття 440. Деякі особливості визначення країни походження товару
 		       
317. 1. Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки.
 		       
318. 2. Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним атрибутам, запасним частинам і приладдям.
 		       
319. 3. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари режиму найбільшого сприяння (непреференційне походження) визначаються на підставі положень цього Кодексу.
 		       
320. 4. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
 		       
321. 5. При існуванні установлених правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження, дозволяється відступати від них у випадках, коли таке транспортування неможливе в силу географічного положення та/або якщо товари знаходяться під митним контролем у третіх країнах.
 		       
322. 6. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.
 		       
323. Стаття 441. Особливості визначення країни походження упаковки
 		    Стаття 441. Особливості визначення країни походження упаковки
 
324. 1. Країна походження упаковки, в якій товар ввозиться на митну територію України, вважається тією ж, що і країна самого товару, крім випадків, коли національне законодавство країни ввезення передбачає її окреме декларування для тарифних цілей. У цих випадках країна походження упаковки визначається окремо від країни походження товару.
 		 -99- Хомутиннік В.Ю.
 У частині 1 статті 441:
1) словосполучення «країна самого товару» замінити словосполученням «країна походження самого товару»;
2) слова «національне законодавство країни ввезення « замінити словами «законодавство України».
 		Враховано .  1. Країна походження упаковки, в якій товар ввозиться на митну територію України, вважається тією ж, що і країна походження самого товару, крім випадків, коли законодавство України передбачає її окреме декларування для тарифних цілей. У цих випадках країна походження упаковки визначається окремо від країни походження товару.
 
325. 2. Для цілей визначення країни походження товару, в тому числі при застосуванні правила адвалерної частки, у тих випадках, коли упаковка, в якій товар ввозиться на митну територію України, вважається походженням з тієї ж країни, що й сам товар, враховується лише та упаковка, в якій товар звичайно реалізується у роздрібній торгівлі.
 		 -100- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 441 слово «адвалерної» замінити словом «адвалорної».
 		Враховано .  2. Для цілей визначення країни походження товару, в тому числі при застосуванні правила адвалорної частки, у тих випадках, коли упаковка, в якій товар ввозиться на митну територію України, вважається походженням з тієї ж країни, що й сам товар, враховується лише та упаковка, в якій товар звичайно реалізується у роздрібній торгівлі.
 
326. ГЛАВА 63. Підтвердження країни походження товару
 		    ГЛАВА 63. Підтвердження країни походження товару
 
327. Стаття 442. Документи, що підтверджують країну походження товару
 		    Стаття 442. Документи, що підтверджують країну походження товару
 
328. 1. Документами, що підтверджують країну походження товару є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару
 		    1. Документами, що підтверджують країну походження товару є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
 
329. 2. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
 		 -101- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 442 слово «декларантом» виключити.
 		Враховано .  2. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
 
330. 3. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
 		    3. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
 
331. 4. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.
 		    4. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.
 
332. 5. Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.
 		 -102- Шпенов Д.Ю.
 Частину п’яту статті 442 вилучити.
 		Відхилено . Частина 5 статті 442 відповідає визначенню Е2./F.2, наведеному в розділі 2 Спеціального додатку К до Кіотської конвенції.  5. Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.
 
333. 6. Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
 		    6. Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
 
334. 7. Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.
 		    7. Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.
 
335. 8. У разі, коли у документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
 		 -103- Пінчук А.П.
 Частину 8 статті 442 після слова «декларант» доповнити словами «або уповноважена ним особа».
 		Враховано .  8. У разі, коли у документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
 
336. 9. Додатковими відомостями про країну походження є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
 		 -104- Пінчук А.П.
 Частину 9 статті 442 після слова «походження» доповнити словом «товару».
 		Враховано .  9. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
 
337. Стаття 443. Порядок підтвердження країни походження товару
 		    Стаття 443. Порядок підтвердження країни походження товару
 
338. 1. Для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.
 		 -105- Пінчук А.П.
 Текст статті 443 викласти у такій редакції:
«1. Для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.
2. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару, виданий компетентним органом, подається обов’язково лише у випадках, коли це необхідно для застосування митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних угод, або заходів, які здійснюються для забезпечення здоров’я населення чи суспільного порядку, а також якщо у митного органу є підстави для підозри у заявленні (наданні) недостовірних відомостей щодо країни походження товару.
3. При обов’язковому представленні документів, які підтверджують походження товарів, декларація про походження товару подається у випадках, коли:
1) товари переміщуються через митний кордон України дрібними партіями у несупроводжуваному багажі на адресу громадян або у ручній поклажі громадян за умови, що ці товари мають некомерційний характер, а їхня сукупна вартість не перевищує еквівалент 500 євро;
2) сукупна вартість партій товарів не перевищує еквівалент 300 євро.
4. У випадках відправлення кількох партій товарів, зазначених у частині третій цієї статті, в один і той же час, одним й тим способом, одним відправником одному одержувачу їх сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.
5. Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються якщо:
1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу;
2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу Х цього Кодексу;
3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування;
4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;
5) товари супроводжуються сертифікатом про регіональне найменування;
6) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України;
7) через митний кордон України перемішуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об'єктах України, які розташовані в полярних регіонах, або на островах, в нейтральних водах Світового океану, які знаходяться в сфері наукових інтересів України.
6. У випадках відправлення кількох партій товарів, зазначених у пунктах 1 чи 2 частини п’ятої цієї статті, в один і той же час, одним й тим способом, одним відправником одному одержувачу їх сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів».
 		Враховано .  1. Для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.
 
339. 2. У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом та/або організацією, уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України
 		       
340. 3. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару, видані компетентним органом, подається обов’язково лише у випадках, коли це необхідно для застосування митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх угод, або заходів, які здійснюються для забезпечення здоров’я населення чи суспільного порядку, а також якщо у митного органу країни ввезення товару є підстави для підозр у шахрайстві.
 		    2. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару, виданий компетентним органом, подається обов’язково лише у випадках, коли це необхідно для застосування митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних угод, або заходів, які здійснюються для забезпечення здоров’я населення чи суспільного порядку, а також якщо у митного органу є підстави для підозри у заявленні (наданні) недостовірних відомостей щодо країни походження товару.
 
341. 4. При обов’язковому представленні документів, які підтверджують походження товарів, декларація про походження товару подається у випадках, коли:
 		    3. При обов’язковому представленні документів, які підтверджують походження товарів, декларація про походження товару подається у випадках, коли:
 
342. 1) товари переміщуються через митний кордон України дрібними партіями у несупроводжуваному багажі на адресу приватних осіб або у ручній поклажі фізичних осіб за умови, що ці ввезені товари мають некомерційний характер, а їхня сукупна вартість не перевищує 500 євро або еквіваленту цієї суми у валюті України;
 		    1) товари переміщуються через митний кордон України дрібними партіями у несупроводжуваному багажі на адресу громадян або у ручній поклажі громадян за умови, що ці товари мають некомерційний характер, а їхня сукупна вартість не перевищує еквівалент 500 євро;
 
343. 2) сукупна вартість партій товарів комерційного призначення не перевищує 300 євро або еквіваленту цієї суми у валюті України.
 		    2) сукупна вартість партій товарів не перевищує еквівалент 300 євро.
 
344. 5. У випадках відправлення кількох партій товарів, визначених у пунктах 1 чи 2 частини четвертої цієї статті, в один і той же час, одним й тим способом, одним відправником одному одержувачу, їх сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.
 		    4. У випадках відправлення кількох партій товарів, зазначених у частині третій цієї статті, в один і той же час, одним й тим способом, одним відправником одному одержувачу їх сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.
 
345. 6. Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються якщо:
 		    5. Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються якщо:
 
346. 1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до вимог цього Кодексу;
 		    1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу;
 
347. 2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу Х цього Кодексу;
 		    2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу Х цього Кодексу;
 
348. 3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з повним умовним звільненням від оподаткування;
 		    3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування;
 
349. 4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;
 		    4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;
 
350. 5) товари супроводжуються сертифікатом про регіональне найменування;
 		    5) товари супроводжуються сертифікатом про регіональне найменування;
 
351. 6) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.
 		    6) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України;
7) через митний кордон України перемішуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об'єктах України, які розташовані в полярних регіонах, або на островах, в нейтральних водах Світового океану, які знаходяться в сфері наукових інтересів України.
 
352. 7. У випадках відправлення кількох партій товарів, визначених у пунктах 1 чи 2 частини шостої цієї статті, в один і той же час, одним й тим способом, одним відправником одному одержувачу їх сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.
 		 -106- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У пункті 2 частини четвертої статті 443 слова «комерційного призначення» виключити.
 		Враховано .  6. У випадках відправлення кількох партій товарів, зазначених у пунктах 1 чи 2 частини п’ятої цієї статті, в один і той же час, одним й тим способом, одним відправником одному одержувачу їх сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.
 
    -107- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Частину шосту статті 443 добавити підпунктом 7 наступного змісту:
«7) через митний кордон України перемішуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння, тощо для наукових досліджень, відібрані на об'єктах України, які розташовані в полярних регіонах, або на островах, в нейтральних водах Світового океану, які знаходяться в сфері наукових інтересів України».
 		Враховано .   
353. Стаття 444. Перевірка документів, що підтверджують країну походження товару
 		    Стаття 444. Перевірка документів, що підтверджують країну походження товару
 
354. 1. У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
 		    1. У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
 
355. 2. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.
 		 -108- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 444 слово «виклад» замінити словом «викладення».
 		Враховано .  2. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.
 
356. 3. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також, у разі необхідності, інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.
 		    3. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також, у разі необхідності, інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.
 
357. 4. Запит про проведення перевірки надсилається компетентному органу протягом одного року з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв’язку з провадженням у кримінальній справі.
 		 -109- Пінчук А.П.
 У частині 4 статті 444 слова «компетентному органу протягом одного року» замінити словами та цифрами «протягом 1095 днів».
 		Враховано .  4. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв’язку з провадженням у кримінальній справі.
 
358. 5. У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.
 		    5. У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.
 
359. Стаття 445. Видача сертифікатів про походження товарів з України та їх верифікація.
 		 -110- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити в назві статті 445 слова «та їх верифікація».
 		Враховано .  Стаття 445. Видача сертифікатів про походження товару з України
 
360. 1. У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом та/або організацією, уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.
 		 -111- Пінчук А.П.
 Текст статті 445 викласти у такій редакції:
«1. У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару з України, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом та/або організацією, уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано .  1. У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару з України, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом та/або організацією, уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.
 
361. 2. Органи, які видали сертифікат про походження товару, зобов’язані зберігати його копію та інші документи, на підставі яких засвідчено походження товару, не менше 1095 днів від дня його видачі.
 		 -112- 2. Органи, які видали сертифікат про походження товару з України, зобов’язані зберігати його копію та інші документи, на підставі яких засвідчено походження цього товару з України, не менше 1095 днів від дня його видачі».
 		Немає висновку   2. Органи, які видали сертифікат про походження товару з України, зобов’язані зберігати його копію та інші документи, на підставі яких засвідчено походження цього товару з України, не менше 1095 днів від дня його видачі.
Стаття 445-1. Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів про походження товару з України
 
    -113- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Частини 3 – 6 статті 445 виключити.
 		Враховано редакційно . Частини 3 – 6 статті 445 виділено в окрему статтю.   
    -114- Васильєв О.А.
 Доповнити проект статтею 445-1 такого змісту:
«Стаття 445-1. Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів про походження товару з України
1. Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів про походження товару з України здійснюється митними органами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Органи та/або організації, уповноважені видавати сертифікати про походження товару з України, зобов’язані за запитом митних органів безоплатно надавати їм інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів і необхідну для здійснення їх верифікації.
3. З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України, митні органи можуть затребувати та отримувати у підприємств - виробників товарів або підприємств, які одержали від уповноваженого органу сертифікат про походження товару з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати в порядку, встановленому законодавством, безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов’язаної з таким виробництвом.
4. З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України, митні органи можуть у порядку, встановленому цим Кодексом, проводити дослідження (аналіз, експертизу) проб (зразків) такого товару».
 		Враховано .   
362. 3. Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		    1. Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів про походження товару з України здійснюється митними органами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
363. 4. Органи та/або організації, уповноважені видавати сертифікати про походження товарів з України, зобов'язані за запитом митних органів безоплатно надавати їм інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів, і необхідну для здійснення верифікації сертифікатів про походження товарів з України.
 		    2. Органи та/або організації, уповноважені видавати сертифікати про походження товару з України, зобов’язані за запитом митних органів безоплатно надавати їм інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів і необхідну для здійснення їх верифікації.
 
364. 5. З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товарів з України, митні органи можуть затребувати та отримувати у підприємств - виробників товарів або підприємств, які одержали від уповноваженого органу сертифікат про походження товарів з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом в порядку, встановленому цим Кодексом.
 		    3. З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України, митні органи можуть затребувати та отримувати у підприємств - виробників товарів або підприємств, які одержали від уповноваженого органу сертифікат про походження товару з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати в порядку, встановленому законодавством, безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов’язаної з таким виробництвом.
 
365. 6. З метою верифікації порядок надання зразків товарів та документації, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.
 		 -115- Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Доповнити редакцію Проекту статтею 445-1 наступного змісту:
«Стаття 445-1. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України.
1. Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Органи та/або організації, уповноважені видавати сертифікати про походження товарів з України, зобов'язані за запитом митних органів безоплатно надавати їм інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів, і необхідну для здійснення верифікації сертифікатів про походження товарів з України.
3. З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товарів з України, митні органи можуть затребувати та отримувати у підприємств - виробників товарів або підприємств, які одержали від уповноваженого органу сертифікат про походження товарів з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом в порядку, встановленому цим Кодексом».
 		Враховано редакційно .  4. З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України, митні органи можуть у порядку, встановленому цим Кодексом, проводити дослідження (аналіз, експертизу) проб (зразків) такого товару.
 
366. Стаття 446. Підстави для відмови у випуску товару
 		    Стаття 446. Підстави для відмови у випуску товару
 
367. 1. Митний орган відмовляє у випуску товарів, якщо товар походить з країни, товари якої не підлягають переміщенню через митний кордон України згідно з законодавством України.
 		 -116- Хомутиннік В.Ю.
 У частині 1 статті 446словосполучення «якщо товар» доповнити словом «цей», слова «не підлягають переміщенню» замінити словами «заборонені до переміщення».
 		Враховано .  1. Митний орган відмовляє у випуску товарів, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно з законодавством України.
 
368. 2. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками.
 		 -117- Хомутиннік В.Ю.
 Частину другу статті 446 після слова «ставками» доповнити словами «Митного тарифу України».
 		Враховано .  2. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками.
 
369. 3. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита за максимальними ставками.
 		    3. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита за максимальними ставками Митного тарифу України.
 
370. 4. До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення належним чином оформленого відповідного документу про їх походження.
 		 -118- Хомутиннік В.Ю.
 У частині 4 статті 446 після слів «митного оформлення» додати слова «цих товарів», слово «документу» замінити словом «документа».
 		Враховано .  4. До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів, належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.
 
371. Стаття 447. Попередні рішення про країну походження товару
 		       
372. 1. На запит заявника (експортера, імпортера або будь-якої заінтересованої особи) митним органом приймається попереднє рішення про країну походження товару у якомога коротший термін, але не пізніше ніж через 150 днів з моменту надходження до митного органу такого запиту, за умови, що було повідомлено всі необхідні дані про товар.
 		       
373. 2. Попереднє рішення про країну походження товару приймається митним органом за запитом, наданим суб’єктом господарювання як до укладення ним зовнішньоекономічного договору, так і після укладення такого договору.
 		       
374. 3. Прийняте попереднє рішення про країну походження товару діє протягом 1095 днів від дати його прийняття, якщо факти та умови, у тому числі правила визначення походження, на основі яких було прийнято попереднє рішення про країну походження товару, залишатимуться порівнюваними.
 		       
375. 4. Попереднє рішення про країну походження товару є обов’язковими для митних цілей.
 		       
376. 5. Митним органом може бути прийнято рішення про припинення дії або відкликання попереднього рішення про країну походження товару, якщо таке попереднє рішення прийнято:
 		       
377. 1) на підставі поданих заявником недостовірних документів та/або даних;
 		       
378. 2) у випадках, коли міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або законами України встановлено інші умови визначення країни походження товару;
 		       
379. 3) з порушенням вимог цього Кодексу.
 		       
380. 6. Якщо попереднє рішення про країну походження товару відкликано митним органом з причини, зазначеної у пункті 1 частини п’ятої цієї статті, підприємство несе передбачену цим Кодексом та іншими законами відповідальність за негативні наслідки застосування такого попереднього рішення з моменту його прийняття.
 		       
381. 7. Якщо попереднє рішення про країну походження товару відкликано митним органом з причини, зазначеної у пункті 3 частини п’ятої цієї статті, підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування такого попереднього рішення з моменту його прийняття до моменту його відкликання.
 		       
382. 8. Форма і порядок прийняття, припинення дії або відкликання попереднього рішення про країну походження товару визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
 		       
383. РОЗДІЛ ХІV. ОСОБЛИВОСТІ ПРОПУСКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА ОФІЦІЙНИМИ ОСОБАМИ, А ТАКОЖ ДИПЛОМАТИЧНИМИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ УКРАЇНИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ
 		    РОЗДІЛ ХІV. ОСОБЛИВОСТІ ПРОПУСКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА ОФІЦІЙНИМИ ОСОБАМИ, А ТАКОЖ ДИПЛОМАТИЧНИМИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ УКРАЇНИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ
 
384. ГЛАВА 64. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представництвами іноземних держав, міжнародних організацій та офіційними особами, а також дипломатичними представництвами України, що знаходяться за кордоном
 		 -119- Пінчук А.П.
 У тексті глави слово «механічний» в усіх числах та відмінках замінити словом «моторний» у відповідних числах та відмінках.
 		Враховано .  ГЛАВА 64. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представництвами іноземних держав, міжнародних організацій та офіційними особами, а також дипломатичними представництвами України, що знаходяться за кордоном
 
385. Стаття 448. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні
 		    Стаття 448. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні
 
386. 1. Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні за умови дотримання встановленого цим Кодексом порядку переміщення товарів через митний кордон України можуть ввозити на митну територію України та вивозити з її митної території товари, призначені для офіційного (службового) користування представництв із звільненням від митного огляду та сплати митних платежів.
 		 -120- Пінчук А.П.
 У частині першій статті 448 після слів «через митний кордон України» додати слова « (у тому числі вимог, передбачених статтею 32 цього Кодексу)», слово «представництв» доповнити словом «цих».
 		Враховано .  1. Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні за умови дотримання встановленого цим Кодексом порядку переміщення товарів через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 32 цього Кодексу) можуть ввозити на митну територію України та вивозити з її митної території товари, призначені для офіційного (службового) користування цих представництв із звільненням від митного огляду та сплати митних платежів.
 
387. 2. Механічні транспортні засоби, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні, можуть ввозитися цими представництвами на умовах, зазначених у частині першій цієї статті, в кількості, необхідній для забезпечення їх функціонування, але не більше від кількості членів дипломатичного персоналу представництва, а також двох додаткових транспортних засобів.
 		 -121- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 448 слова «дипломатичними представництвами» замінити словами «дипломатичних представництв».
 		Враховано .  2. Моторні транспортні засоби, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних представництв іноземних держав в Україні, можуть ввозитися цими представництвами на умовах, зазначених у частині першій цієї статті, в кількості, необхідній для забезпечення їх функціонування, але не більше від кількості членів дипломатичного персоналу представництва, а також двох додаткових транспортних засобів.
 
388. Стаття 449. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України главою дипломатичного представництва іноземної держави, членами дипломатичного персоналу представництва та членами їх сімей
 		    Стаття 449. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України главою дипломатичного представництва іноземної держави, членами дипломатичного персоналу представництва та членами їх сімей
 
389. 1. Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані на митній території України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів.
 		 -122- Пінчук А.П.
 Частину 1 статті 449 після слів «через митний кордон України» доповнити словами « (у тому числі вимог, передбачених статтею 32 цього Кодексу)».
 		Враховано .  1. Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані на митній території України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 32 цього Кодексу) та зі звільненням від сплати митних платежів.
 
390. 2. Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності названих у цій статті осіб або їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу чи особи, що його заміщує.
 		 -123- Пінчук А.П.
 У другому реченні частини 2 статті 449 слово «названих» замінити словом «зазначених».
 		Враховано .  2. Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності зазначених у цій статті осіб або їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу чи особи, що його заміщує.
 
391. 3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну механічні транспортні засоби, призначені для особистого користування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів у кількості, що не перевищує:
 		    3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів у кількості, що не перевищує:
 
392. 1) двох одиниць для глави представництва;
 		    1) двох одиниць для глави представництва;
 
393. 2) одної одиниці для кожного члена дипломатичного персоналу представництва;
 		    2) одної одиниці для кожного члена дипломатичного персоналу представництва;
 
394. 3) одної одиниці для кожного повнолітнього члена сім’ї глави представництва та членів дипломатичного персоналу.
 		    3) одної одиниці для кожного повнолітнього члена сім’ї глави представництва та членів дипломатичного персоналу.
 
395. 4. Транспортні засоби, ввезені в Україну відповідно до цієї статті, не можуть бути відчужені на території України або перереєстровані з присвоєнням їм національних номерів.
 		 -124- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити частину 4 статті 449.
 		Враховано .     
396. Стаття 450. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України членами адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та членами їх сімей
 		    Стаття 450. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України членами адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та членами їх сімей
 
397. 1. Члени адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для початкового облаштування, із звільненням від сплати митних платежів. Перелік товарів, які можуть бути віднесені до таких, що призначені для початкового облаштування, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		 -125- Пінчук А.П.
 Перше речення частини 1 статті 450 після слів «для початкового облаштування» доповнити словами «з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 32 цього Кодексу) та».
 		Враховано .  1. Члени адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для початкового облаштування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 32 цього Кодексу) та із звільненням від сплати митних платежів. Перелік товарів, які можуть бути віднесені до таких, що призначені для початкового облаштування, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
398. 2. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну в установленому цим Кодексом порядку механічні транспортні засоби, призначені для особистого користування, зі звільненням від сплати митних платежів у кількості не більше 1 механічного транспортного засобу на сім’ю.
 		 -126- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 450:цифру «1» замінити словом «одного».
 		Враховано .  2. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну в установленому цим Кодексом порядку моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, зі звільненням від сплати митних платежів у кількості не більше одного моторного транспортного засобу на сім’ю.
 
399. 3. Транспортні засоби, ввезені в Україну відповідно до цієї статті, не можуть бути відчужені на території України або перереєстровані з присвоєнням їм національних номерів.
 		 -127- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити частину 3 статті 450.
 		Враховано .     
400. Стаття 451. Поширення митних пільг, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва та на членів їхніх сімей
 		    Стаття 451. Поширення митних пільг, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва та на членів їхніх сімей
 
401. З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно.
 		    З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно.
 
402. Стаття 452. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України консульськими установами іноземних держав та членами їх персоналу
 		    Стаття 452. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України консульськими установами іноземних держав та членами їх персоналу
 
403. 1. Консульським установам іноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних представництв іноземних держав або відповідного персоналу дипломатичного представництва.
 		    1. Консульським установам іноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних представництв іноземних держав або відповідного персоналу дипломатичного представництва.
 
404. 2. З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави на консульських службовців, а також на членів їхніх сімей, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави.
 		    2. З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави на консульських службовців, а також на членів їхніх сімей, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави.
 
405. Стаття 453. Переміщення дипломатичної пошти та консульської валізи іноземних держав через митний кордон України
 		    Стаття 453. Переміщення дипломатичної пошти та консульської валізи іноземних держав через митний кордон України
 
406. 1. Дипломатична пошта та консульська валіза іноземних держав, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають ні розпечатуванню, ні затриманню. За наявності достатніх підстав вважати, що консульська валіза містить товари, не зазначені в частині третій цієї статті, митний орган може зажадати розпечатання валізи уповноваженими особами цієї іноземної держави у присутності посадових осіб митного органу. У разі відмови від розпечатання така валіза повертається до місця відправлення.
 		    1. Дипломатична пошта та консульська валіза іноземних держав, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають ні розпечатуванню, ні затриманню. За наявності достатніх підстав вважати, що консульська валіза містить товари, не зазначені в частині третій цієї статті, митний орган може зажадати розпечатання валізи уповноваженими особами цієї іноземної держави у присутності посадових осіб митного органу. У разі відмови від розпечатання така валіза повертається до місця відправлення.
 
407. 2. Всі місця, що становлять дипломатичну пошту та консульську валізу, повинні мати видимі зовнішні ознаки, що свідчать про їх характер.
 		    2. Всі місця, що становлять дипломатичну пошту та консульську валізу, повинні мати видимі зовнішні ознаки, що свідчать про їх характер.
 
408. 3. Дипломатична пошта може містити виключно дипломатичні документи та товари, призначені для офіційного користування, а консульська валіза - тільки офіційну кореспонденцію та документи або товари, призначені виключно для офіційного користування.
 		    3. Дипломатична пошта може містити виключно дипломатичні документи та товари, призначені для офіційного користування, а консульська валіза - тільки офіційну кореспонденцію та документи або товари, призначені виключно для офіційного користування.
 
409. Стаття 454. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України іноземними дипломатичними і консульськими кур’єрами
 		    Стаття 454. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України іноземними дипломатичними і консульськими кур’єрами
 
410. Іноземні дипломатичні та консульські кур’єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду та сплати митних платежів.
 		    1. Іноземні дипломатичні та консульські кур’єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду та сплати митних платежів.
 
411. Стаття 455. Застосування умов взаємності
 		       
412. Інформація про надання митних пільг дипломатичним установам України за кордоном та їх персоналу для визначення умов взаємності відповідно до статей 450, 451, 453, 454 цього Кодексу щороку надається митним органам Міністерством закордонних справ України стосовно кожної окремої країни у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		 -128- Пінчук А.П.
 Статтю 455 розташувати після статті 456, виклавши її текст у такій редакції:
«1. У разі надання закордонному дипломатичному представництву України або його персоналу іноземної держави менш сприятливого режиму, ніж передбачено цим розділом, до дипломатичного представництва такої іноземної держави в Україні та його персоналу застосовуватиметься аналогічний режим на умовах взаємності.
2. Інформація про надання митних пільг дипломатичним установам України за кордоном та їх персоналу для визначення умов взаємності відповідно до цього розділу стосовно кожної окремої іноземної держави надається Міністерством закордонних справ України центральному органу виконавчої влади у сфері митної справи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано .     
    -129- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції статтю 455:
«Умови взаємності, передбачені статтями 450, 451, 453, 454 цього Кодексу, визначаються міжнародними угодами України з кожною окремою державою».
 		Відхилено . Статтю 455 викладено в іншій редакції.   
413. Стаття 456. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представниками та членами делегацій іноземних держав
 		    Стаття 456. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представниками та членами делегацій іноземних держав
 
414. 1. Представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх супроводжують.
 		    1. Представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх супроводжують.
 
415. 2. Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав.
 		    2. Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав.
Стаття 455. Застосування умов взаємності
1. У разі надання закордонному дипломатичному представництву України або його персоналу іноземної держави менш сприятливого режиму, ніж передбачено цим розділом, до дипломатичного представництва такої іноземної держави в Україні та його персоналу застосовуватиметься аналогічний режим на умовах взаємності.
2. Інформація про надання митних пільг дипломатичним установам України за кордоном та їх персоналу для визначення умов взаємності відповідно до цього розділу стосовно кожної окремої іноземної держави надається Міністерством закордонних справ України центральному органу виконавчої влади у сфері митної справи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
416. Стаття 457. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України міжнародними організаціями, представництвами іноземних держав при них, а також їх персоналом
 		    Стаття 457. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України міжнародними організаціями, представництвами іноземних держав при них, а також їх персоналом
 
417. Митні пільги для міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються відповідними міжнародними договорами України.
 		    1. Митні пільги для міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються відповідними міжнародними договорами України.
 
418. Стаття 458. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні
 		    Стаття 458. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні
 
419. 1. Кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями 449 - 452, 454 - 457 цього Кодексу, користується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разі знаходження на території України - з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов’язків.
 		    1. Кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями 449 - 452, 454 - 457 цього Кодексу, користується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разі знаходження на території України - з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов’язків.
 
420. 2. Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, мають ті ж самі пільги, що й ці посадові особи.
 		    2. Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, мають ті ж самі пільги, що й ці посадові особи.
 
421. Стаття 459. Припинення надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні
 		    Стаття 459. Припинення надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні
 
422. Після залишення посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг, передбачених статтями 449, частиною другою статті 450, статтями 451, 452, 454 - 457 цього Кодексу, припиняється.
 		    1. Після залишення посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг, передбачених статтями 449, частиною другою статті 450, статтями 451, 452, 454 - 457 цього Кодексу, припиняється.
 
423. Стаття 460. Декларування товарів представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні
 		    Стаття 460. Декларування товарів представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні
 
424. 1. Товари (крім механічних транспортних засобів), призначені для офіційного (службового) користування представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, підлягають декларуванню митним органам та пропускаються в Україну в режимі імпорту (випуску для вільного обігу).
 		    1. Товари (крім моторних транспортних засобів), призначені для офіційного (службового) користування представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, підлягають декларуванню митним органам та пропускаються в Україну в режимі імпорту (випуску для вільного обігу).
 
425. 2. Механічні транспортні засоби, призначені для офіційного (службового) користування представництвами іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, підлягають декларуванню митним органам за місцем акредитації цих представництв та пропускаються в Україну в режимі тимчасового ввезення на строк, визначений зазначеними представництвами, але не більший, ніж строк їх акредитації. При здійсненні митного оформлення таких транспортних засобів здійснюється їх ідентифікація.
 		 -130- Пінчук А.П.
 У другому реченні частини 2 статті 460 слова «здійснюється їх ідентифікація» замінити словами «застосовуються засоби забезпечення їх ідентифікації».
 		Враховано .  2. Моторні транспортні засоби, призначені для офіційного (службового) користування представництвами іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, підлягають декларуванню митним органам за місцем акредитації цих представництв та пропускаються в Україну в режимі тимчасового ввезення на строк, визначений зазначеними представництвами, але не більший, ніж строк їх акредитації. При здійсненні митного оформлення таких транспортних засобів застосовуються засоби забезпечення їх ідентифікації.
 
426. 3. Механічні транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути відчужені на митній території України після зміни митного режиму, в якому вони перебувають, з тимчасового ввезення на імпорт (випуск для вільного обігу) зі сплатою митних платежів, установлених на імпорт таких транспортних засобів.
 		 -131- Хомутиннік В.Ю.
 Частину 3 статті 460 викласти у такій редакції:
«3. Моторні транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути відчужені на митній території України після зміни митного режиму, в якому вони перебувають, з тимчасового ввезення на імпорт. Це правило не поширюється на випадки відчуження зазначених транспортних засобів у порядку статті 256 цього Кодексу іншим особам, які мають митні пільги, передбачені статтею 449, частиною другою статті 450, статтями 451, 452, 454 – 457 цього Кодексу».
 		Враховано .  3. Моторні транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути відчужені на митній території України після зміни митного режиму, в якому вони перебувають, з тимчасового ввезення на імпорт. Це правило не поширюється на випадки відчуження зазначених транспортних засобів у порядку статті 256 цього Кодексу іншим особам, які мають митні пільги, передбачені статтею 449, частиною другою статті 450, статтями 451, 452, 454 – 457 цього Кодексу.
 
    -132- Пінчук А.П.
 Частину 3 статті 460 викласти у такій редакції:
«3. Моторні транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути відчужені на митній території України після зміни митного режиму, в якому вони перебувають, з тимчасового ввезення на імпорт (випуск для вільного обігу), але не раніше, ніж через два роки з дня поміщення їх в митний режим тимчасового ввезення. Необхідність сплати митних платежів, установлених на імпорт таких транспортних засобів, при зміні митного режиму з тимчасового ввезення на імпорт визначається, виходячи з умов взаємності для членів персоналу дипломатичних представництв іноземних держав в Україні або положень відповідних міжнародних договорів України. Це правило не поширюється на випадки відчуження зазначених транспортних засобів у порядку статті 256 цього Кодексу іншим особам, які мають митні пільги, передбачені статтею 449, частиною другою статті 450, статтями 451, 452, 454 – 457 цього Кодексу».
 		Відхилено . Відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.   
427. 4. Одночасно в користуванні представництва можуть перебувати механічні транспортні засоби, ввезені в режимі тимчасового ввезення із звільненням від сплати податків, у кількості, зазначеній у частині другій статті 448 цього Кодексу.
 		 -133- Пінчук А.П.
 У частині 4 статті 460 слово «податків» замінити словами «митних платежів».
 		Враховано .  4. Одночасно в користуванні представництва можуть перебувати моторні транспортні засоби, ввезені в режимі тимчасового ввезення із звільненням від сплати митних платежів, у кількості, зазначеній у частині другій статті 448 цього Кодексу.
 
428. Стаття 461. Декларування товарів, що належать членам персоналу представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні
 		    Стаття 461. Декларування товарів, що належать членам персоналу представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні
 
429. 1. Товари (крім механічних транспортних засобів), призначені для особистого користування членів персоналу представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні декларуються митним органам за місцем акредитації чи перебування цих осіб та пропускаються в Україну в режимі імпорту (випуску для вільного обігу).
 		 -134- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції частину 1 статті 461:
«Товари (крім механічних транспортних засобів), призначені для особистого користування членів персоналу представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні декларуються митним органам за місцем акредитації чи перебування цих осіб у порядку, встановленому цим Кодексом для громадян, та пропускаються в Україну в режимі імпорту (випуску для вільного обігу).»
 		Враховано .  1. Товари (крім моторних транспортних засобів), призначені для особистого користування членів персоналу представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, декларуються митним органам за місцем акредитації чи перебування цих осіб у порядку, встановленому цим Кодексом для громадян, та пропускаються в Україну в режимі імпорту (випуску для вільного обігу).
 
430. 2. Механічні транспортні засоби, призначені для особистого користування членів персоналу представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, підлягають декларуванню митним органам за місцем перебування цих осіб і пропускаються в Україну в режимі тимчасового ввезення на визначений цими особами строк, але не більше, ніж на строк їх акредитації. При здійсненні митного оформлення таких транспортних засобів здійснюється їх ідентифікація.
 		 -135- Васильєв О.А.
 Частину 2 статті 461 викласти в такій редакції:
«2. Моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування членів персоналу представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, підлягають декларуванню митним органам за місцем перебування цих осіб у порядку, встановленому цим Кодексом для громадян, і пропускаються в Україну в режимі тимчасового ввезення на визначений цими особами строк, але не більше, ніж на строк їх акредитації. При здійсненні митного оформлення таких транспортних засобів застосовуються засоби забезпечення їх ідентифікації».
 		Враховано .  2. Моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування членів персоналу представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, підлягають декларуванню митним органам за місцем перебування цих осіб у порядку, встановленому цим Кодексом для громадян, і пропускаються в Україну в режимі тимчасового ввезення на визначений цими особами строк, але не більше, ніж на строк їх акредитації. При здійсненні митного оформлення таких транспортних засобів застосовуються засоби забезпечення їх ідентифікації.
 
    -136- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції частину 2 статті 461:
«Механічні транспортні засоби, призначені для особистого користування членів персоналу представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, підлягають декларуванню митним органам за місцем перебування цих осіб у порядку, встановленому цим Кодексом для громадян, і пропускаються в Україну в режимі тимчасового ввезення на визначений цими особами строк, але не більше, ніж на строк їх акредитації. При здійсненні митного оформлення таких транспортних засобів здійснюється їх ідентифікація».
 		Враховано редакційно .   
431. 3. Механічні транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути відчуженні на митній території України після зміни митного режиму, в якому вони перебувають, з тимчасового ввезення на імпорт (випуск для вільного обігу) зі сплатою митних платежів, установлених на імпорт таких транспортних засобів.
 		 -137- Хомутиннік В.Ю.
 Частину 3 статті 461 викласти у такій редакції:
«3. Моторні транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути відчужені на митній території України після зміни митного режиму, в якому вони перебувають, з тимчасового ввезення на імпорт. Це правило не поширюється на випадки відчуження зазначених транспортних засобів у порядку статті 256 цього Кодексу іншим особам, які мають митні пільги, передбачені статтею 449, частиною другою статті 450, статтями 451, 452, 454 – 457 цього Кодексу».
 		Враховано .  3. Моторні транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути відчужені на митній території України після зміни митного режиму, в якому вони перебувають, з тимчасового ввезення на імпорт. Це правило не поширюється на випадки відчуження зазначених транспортних засобів у порядку статті 256 цього Кодексу іншим особам, які мають митні пільги, передбачені статтею 449, частиною другою статті 450, статтями 451, 452, 454 – 457 цього Кодексу.
 
    -138- Пінчук А.П.
 Частину 3 статті 461 викласти у такій редакції:
«3. Моторні транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути відчужені на митній території України після зміни митного режиму, в якому вони перебувають, з тимчасового ввезення на імпорт (випуск для вільного обігу) зі сплатою митних платежів, установлених на імпорт таких транспортних засобів, але не раніше, ніж через два роки з дня поміщення їх в митний режим тимчасового ввезення. Необхідність сплати митних платежів, установлених на імпорт таких транспортних засобів, при зміні митного режиму з тимчасового ввезення на імпорт визначається, виходячи з умов взаємності для членів персоналу представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні або положень відповідних міжнародних договорів України. Це правило не поширюється на випадки відчуження зазначених транспортних засобів у порядку статті 256 цього Кодексу іншим особам, які мають митні пільги, передбачені статтею 449, частиною другою статті 450, статтями 451, 452, 454 – 457 цього Кодексу».
 		Відхилено . Відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.   
432. 4. Особи, зазначені у цій статті, можуть одночасно мати на території України механічні транспортні засоби, ввезені в режимі тимчасового ввезення зі звільненням від сплати митних платежів, у кількості, що не перевищує двох одиниць для глави представництва та одної одиниці для кожного члена персоналу представництва.
 		    4. Особи, зазначені у цій статті, можуть одночасно мати на території України моторні транспортні засоби, ввезені в режимі тимчасового ввезення зі звільненням від сплати митних платежів, у кількості, що не перевищує двох одиниць для глави представництва та одної одиниці для кожного члена персоналу представництва.
 
433. Стаття 462. Порядок переміщення через митний кордон України товарів закордонних дипломатичних установ України та товарів, призначених для особистого користування працівників дипломатичної служби України, які направляються у довготермінові відрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон
 		    Стаття 462. Порядок переміщення через митний кордон України товарів закордонних дипломатичних установ України та товарів, призначених для особистого користування працівників дипломатичної служби України, які направляються у довготермінові відрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон
 
434. 1. Закордонні дипломатичні установи України, за умови дотримання ними встановленого порядку переміщення товарів через митний кордон України, можуть вивозити з України товари, призначені для службового користування та матеріально-технічного забезпечення функціонування установи, у тому числі представницьку продукцію, зі звільненням від сплати митних платежів.
 		    1. Закордонні дипломатичні установи України, за умови дотримання ними встановленого порядку переміщення товарів через митний кордон України, можуть вивозити з України товари, призначені для службового користування та матеріально-технічного забезпечення функціонування установи, у тому числі представницьку продукцію, зі звільненням від сплати митних платежів.
 
435. 2. Працівники дипломатичної служби України, які направляються у довготермінові відрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон, можуть вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів.
 		    2. Працівники дипломатичної служби України, які направляються у довготермінові відрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон, можуть вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів.
 
436. 3. Товари, призначені для офіційного (службового) користування закордонних дипломатичних установ України, та товари, призначені для особистого користування працівників дипломатичної служби України, які направляються у довготермінові відрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон, включаючи предмети початкового облаштування, підлягають декларуванню та пропускаються за межі України відповідно на весь строк акредитації зазначених установ та перебування зазначених працівників за кордоном.
 		    3. Товари, призначені для офіційного (службового) користування закордонних дипломатичних установ України, та товари, призначені для особистого користування працівників дипломатичної служби України, які направляються у довготермінові відрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон, включаючи предмети початкового облаштування, підлягають декларуванню та пропускаються за межі України відповідно на весь строк акредитації зазначених установ та перебування зазначених працівників за кордоном.
 
437. РОЗДІЛ ХV. МИТНА СТАТИСТИКА
 		    РОЗДІЛ ХV. МИТНА СТАТИСТИКА
 
438. ГЛАВА 65. Митна статистика
 		    ГЛАВА 65. Митна статистика
 
439. Стаття 463. Завдання митної статистики
 		    Стаття 463. Завдання митної статистики
 
440. Ведення митної статистики здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, який забезпечує:
 		 -139- Хомутиннік В.Ю.
 Абзац перший частини 1 статті 463 викласти у такій редакції:
«Завданнями митної статистики є:».
 		Враховано .  1. Завданнями митної статистики є:
 
441. 1) об’єктивний та достовірний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України; збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічний аналіз та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами;
 		    1) об’єктивний та достовірний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України; збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічний аналіз та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами;
 
442. 2) подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами органам державної влади в порядку, встановленому законом;
 		    2) подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами органам державної влади в порядку, встановленому законом;
 
443. 3) надання відповідної інформації міжнародним організаціям та митним органам інших країн відповідно до міжнародних договорів України та законів України;
 		    3) надання відповідної інформації міжнародним організаціям та митним органам інших країн відповідно до міжнародних договорів України та законів України;
 
444. 4) захист статистичної інформації, яка відповідно до законодавства України не підлягає розголошенню.
 		    4) захист статистичної інформації, яка відповідно до законодавства України не підлягає розголошенню.
 
445. Стаття 464. Система митної статистики
 		    Стаття 464. Система митної статистики
 
446. 1. Митна статистика є складовою частиною загальнодержавної системи статистичного обліку і звітності.
 		    1. Митна статистика є складовою частиною загальнодержавної системи статистичного обліку і звітності.
 
447. 2. Статистична інформація, яка формується, узагальнюється і аналізується митними органами, використовується в інтересах зміцнення зовнішньоекономічних зв’язків, поліпшення митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, подальшої інтеграції України у загальносвітову систему економічних відносин.
 		    2. Статистична інформація, яка формується, узагальнюється і аналізується митними органами, використовується в інтересах зміцнення зовнішньоекономічних зв’язків, поліпшення митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, подальшої інтеграції України у загальносвітову систему економічних відносин.
 
448. 3. Забороняється вимагати від митних органів статистичну інформацію, не передбачену державною статистичною звітністю, цим Кодексом та іншими законами України.
 		    3. Забороняється вимагати від митних органів статистичну інформацію, не передбачену державною статистичною звітністю, цим Кодексом та іншими законами України.
 
449. 4. Митна статистика складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики.
 		    4. Митна статистика складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики.
 
450. Стаття 465. Митна статистика зовнішньої торгівлі
 		    Стаття 465. Митна статистика зовнішньої торгівлі
 
451. 1. Митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення товарів через митний кордон України.
 		    1. Митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення товарів через митний кордон України.
 
452. 2. Митна статистика зовнішньої торгівлі формується, узагальнюється та аналізується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи на основі даних, які містяться у митних деклараціях.
 		    2. Митна статистика зовнішньої торгівлі формується, узагальнюється та аналізується центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на основі даних, які містяться у митних деклараціях.
 
453. 3. Дані митної статистики зовнішньої торгівлі в установленому законодавством порядку використовуються відповідними органами державної влади для здійснення контролю за надходженням митних платежів до Державного бюджету України, валютного контролю, аналізу стану зовнішньої торгівлі України, її торговельного і платіжного балансів та економіки в цілому.
 		    3. Дані митної статистики зовнішньої торгівлі в установленому законодавством порядку використовуються відповідними органами державної влади для здійснення контролю за надходженням митних платежів до Державного бюджету України, валютного контролю, аналізу стану зовнішньої торгівлі України, її торговельного і платіжного балансів та економіки в цілому.
 
454. 4. Ведення митної статистики здійснюється за методологією, яка забезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними державної статистики інших держав.
 		    4. Ведення митної статистики здійснюється за методологією, яка забезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними державної статистики інших держав.
 
455. 5. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи забезпечує регулярне оприлюднення даних митної статистики зовнішньої торгівлі.
 		    5. Центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи забезпечує регулярне оприлюднення даних митної статистики зовнішньої торгівлі.
 
456. Стаття 466. Спеціальна митна статистика
 		    Стаття 466. Спеціальна митна статистика
 
457. 1. Спеціальна митна статистика - це система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації, що відображає діяльність митних органів при здійсненні ними митної справи.
 		    1. Спеціальна митна статистика - це система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації, що відображає діяльність митних органів при здійсненні ними митної справи.
 
458. 2. Спеціальна митна статистика ведеться з метою забезпечення завдань, покладених на митну службу України відповідно до чинного законодавства.
 		 -140- Пінчук А.П.
 Частину 2 статті 466 після слова «ведеться» доповнити словами «центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи».
 		Враховано .  2. Спеціальна митна статистика ведеться центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи з метою забезпечення завдань, покладених на митну службу України відповідно до чинного законодавства.
 
459. 3. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається законодавством.
 		    3. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається законодавством.
 
460. Стаття 467. Документи та відомості, що використовуються для формування митної статистики
 		    Стаття 467. Документи та відомості, що використовуються для формування митної статистики
 
461. Для формування митної статистики використовуються документи та відомості, що подаються до митних органів центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами згідно з нормами цього Кодексу, якими визначається порядок здійснення митного контролю та митного оформлення.
 		    1. Для формування митної статистики використовуються документи та відомості, що подаються до митних органів центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами згідно з нормами цього Кодексу, якими визначається порядок здійснення митного контролю та митного оформлення.
 
462. Стаття 468. Використання інформації, що надається митним органам
 		    Стаття 468. Використання інформації, що надається митним органам
 
463. 1. Інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів надається центральним органам виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово) або на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін (регулярно). Надання інформації Міністерству фінансів України про обсяги експорту та імпорту конкретних видів товарів здійснюється на підставі наказів зазначеного Міністерства.
 		 -141- Хомутиннік В.Ю.
 У частині 1 статті 468 слова «Міністерству фінансів України» замінити словами «міністерству, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи».
 		Враховано .  1. Інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів надається центральним органам виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово) або на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін (регулярно). Надання інформації міністерству, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи, про обсяги експорту та імпорту конкретних видів товарів здійснюється на підставі наказів зазначеного міністерства.
 
464. 2. Інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися лише органам досудового слідства у зв’язку з розслідуванням ними кримінальних справ, органам Державної податкової служби, а також, за письмовими вмотивованими запитами - державному уповноваженому Антимонопольного комітету України та голові територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв’язку з розслідуванням ними антиконкурентних узгоджених дій.
 		    2. Інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися лише органам досудового слідства у зв’язку з розслідуванням ними кримінальних справ, органам Державної податкової служби, а також, за письмовими вмотивованими запитами - державному уповноваженому Антимонопольного комітету України та голові територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв’язку з розслідуванням ними антиконкурентних узгоджених дій.
 
465. Стаття 469. Використання статистичної інформації з питань зовнішньої торгівлі
 		    Стаття 469. Використання статистичної інформації з питань зовнішньої торгівлі
 
466. Статистична інформація з питань зовнішньої торгівлі використовується для:
 		    1. Статистична інформація з питань зовнішньої торгівлі використовується для:
 
467. 1) визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
 		 -142- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У статті 469 пункти 1-3, 5, 6 виключити.
 		Відхилено . Редакція статті 469, прийнята у першому читанні, відображає реальну картину використання даних митної статистики.  1) визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
 
468. 2) аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики і ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку;
 		    2) аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики і ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку;
 
469. 3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань;
 		    3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань;
 
470. 4) застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
 		    4) застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
 
471. 5) складання торговельного та платіжного балансів України, планування і проведення валютно-фінансової політики;
 		    5) складання торговельного та платіжного балансів України, планування і проведення валютно-фінансової політики;
 
472. 6) визначення ринків збуту товарів;
 		    6) визначення ринків збуту товарів;
 
473. 7) формування статистики зовнішньоекономічних зв’язків України.
 		    7) формування статистики зовнішньоекономічних зв’язків України.
 
474. Стаття 470. Відомчі класифікатори
 		    Стаття 470. Відомчі класифікатори
 
475. 1. Відомчі класифікатори інформації з питань митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджуються наказом міністерство, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи здійснює впровадження та ведення цих класифікаторів.
 		 -143- Пінчук А.П.
 У частині 1 статті 470 слова «наказом міністерство, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи» замінити словами «центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи».
 		Враховано .  1. Відомчі класифікатори інформації з питань митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи. Центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи здійснює впровадження та ведення цих класифікаторів.
 
476. 2. Порядок ведення класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		 -144- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 470 слова «Кабінетом Міністрів України» замінити словами «центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи».
 		Враховано .  2. Порядок ведення класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.
 
    -145- Хомутиннік В.Ю.
 У частині 2 статті 470 слова «Кабінетом Міністрів України» замінити словами «міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи».
 		Відхилено . Частину 2 статті 470 викладено в іншій редакції.   
477. 3. Класифікатори, зазначені у частині першій цієї статті, використовуються виключно для цілей, передбачених цим Кодексом.
 		    3. Класифікатори, зазначені у частині першій цієї статті, використовуються виключно для цілей, передбачених цим Кодексом.
 
478. 4. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи інформує органи державної влади та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності про зміни і доповнення, внесені до класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті в строк, не пізніше ніж за 10 днів до набрання чинності такими змінами та доповненнями.
 		 -146- Пінчук А.П.
 У частині 4 статті 470 слова «в строк» виключити.
 		Враховано .  4. Центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи інформує органи державної влади та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності про зміни і доповнення, внесені до класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті, не пізніше, ніж за 10 днів до набрання чинності такими змінами та доповненнями.
 
479. Стаття 471. Облік осіб, що здійснюють операції з товарами
 		    Стаття 471. Облік осіб, що здійснюють операції з товарами
 
480. 1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде централізований облік осіб, що здійснюють операції з товарами. Порядок обліку осіб, що здійснюють операції з товарами, визначається Кабінетом Міністрів України.
 		 -147- Пінчук А.П.
 Текст статті 471 викласти у такій редакції:
«1. Центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи веде централізований облік осіб, що здійснюють операції з товарами.
2. Взяття на облік осіб, що здійснюють операції з товарами, здійснюється одноразово:
1) за зверненнями таких осіб, у тому числі засобами електронного зв’язку, до відповідних митних органів;
2) при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України покладено на митні органи.
3. Взяття на облік осіб, що здійснюють операції з товарами, здійснюється митними органами шляхом присвоєння таким особам облікового номеру.
4. Митний орган невідкладно інформує особу про взяття її на облік та повідомляє її обліковий номер.
5. Обліковий номер особи є дійсним на всій митній території України. Такий самий обліковий номер не може бути присвоєно іншій особі.
6. Подвійний облік осіб в різних митних органах забороняється.
7. Порядок обліку осіб, що здійснюють операції з товарами, визначається центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи».
 		Враховано .  1. Центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи веде централізований облік осіб, що здійснюють операції з товарами.
 
481. 2. Постановка на облік осіб, що здійснюють операції з товарами, здійснюється митним органом за місцезнаходженням таких осіб, у термін, що не перевищує вісім робочих годин з моменту їх звернення шляхом присвоєння облікового номеру, який формується з коду Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та номеру, присвоєного митним органом.
 		    2. Взяття на облік осіб, що здійснюють операції з товарами, здійснюється одноразово:
 
482. 3. Постановка на облік осіб, що здійснюють операції з товарами, здійснюється одноразово:
 		    1) за зверненнями таких осіб, у тому числі засобами електронного зв’язку, до відповідних митних органів;
 
483. 1) за зверненням такої особи до уповноваженого митного органу;
 		    2) при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України покладено на митні органи.
 
484. 2) при першому здійсненні такою особою митних формальностей.
 		    3. Взяття на облік осіб, що здійснюють операції з товарами, здійснюється митними органами шляхом присвоєння таким особам облікового номеру.
 
485. 4. Митний орган після постановки на облік повідомляє особу про взяття її на облік та її обліковий номер.
 		    4. Митний орган невідкладно інформує особу про взяття її на облік та повідомляє її обліковий номер.
 
486. 5. Обліковий номер особи дійсний на всій митній території України в будь-якому митному органі. Один і той ж самий обліковий номер не може бути присвоєний іншій особі.
 		    5. Обліковий номер особи є дійсним на всій митній території України. Такий самий обліковий номер не може бути присвоєно іншій особі.
 
487. 6. Подвійний облік осіб в різних митних органах забороняється.
 		 -148- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У частині першій статті 471 слова «операції з товарами. Порядок обліку осіб, що здійснюють операції з товарами, визначається Кабінетом Міністрів України.» замінити словами «зовнішньоекономічні операції з товарами»;
 		Враховано частково . Держмитслужба веде облік не всіх осіб (це компетенція органів внутрішніх справ), а тільки тих, що здійснюють операції з товарами.  6. Подвійний облік осіб в різних митних органах забороняється.
7. Порядок обліку осіб, що здійснюють операції з товарами, визначається центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.
 
    -149- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У статті 471:
2) доповнити реченням наступного змісту:
«4. Облікові відомості особи, що здійснює операції з товарами, формуються митним органом на підставі відомостей, що містяться в митних деклараціях, поданих такою особою.»;
 		Відхилено . На підставі митних декларацій формуються дані митної статистики (див. статтю 467). Для постановки особи на облік декларація не потрібна.   
    -150- -- Н.д.Хомутиннік В.Ю. (Реєстр.картка №5) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
Статтю 471 доповнити частиною 7 такого змісту:
«7. Порядок обліку осіб, що здійснюють операції з товарами, визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи».
 		Відхилено . Статтю 471 доповнено частиною 7 в іншій редакції.   
    -151- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У статті 471:
3) доповнити реченням наступного змісту:
«7. Порядок застосування цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено . Статтю 471 доповнено частиною 7 в іншій редакції.   
488. РОЗДІЛ ХVІ. УКРАЇНСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 		    РОЗДІЛ ХVІ. УКРАЇНСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
489. ГЛАВА 66. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
 		 -152- -- Н.д.Хомутиннік В.Ю. (Реєстр.картка №5) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
Назву глави 66 викласти у аткій редакції:
«Глава 66. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, її структура та класифікація товарів».
 		Враховано .  ГЛАВА 66. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, її структура та класифікація товарів
 
    -153- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Назву глави 66 викласти в наступній редакції:
«Структура, ведення та класифікація товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».
 		Враховано редакційно .   
490. Стаття 472. Структура та застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
 		    Стаття 472. Структура та застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
 
491. 1. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України «Про Митний тариф України».
 		    1. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України «Про Митний тариф України».
 
492. 2. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
 		    2. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
 
493. 3. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
 		 -154- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У частині третій статті 472 після слова «коду» добавити слова «, заявлення (зазначення) яких від декларанта (уповноваженої ним особи) не вимагається»;
 		Відхилено . Обсяг інформації, яка надається декларантом, не є предметом правового регулювання цієї статті.  3. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
 
494. 4. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
 		    4. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
 
495. Стаття 473. Ведення роботи з питань класифікації товарів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності
 		 -155- Пінчук А.П.
 Статтю 473 викласти у такій редакції:
«Стаття 473. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
1. Ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Ведення УКТЗЕД передбачає:
1) відстеження та облік змін і доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень щодо тлумачення цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТЗЕД;
3) деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
4) забезпечення однакового підходу всіх митних органів до класифікації товарів;
5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД у складних випадках;
6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТЗЕД та забезпечення їх опублікування;
7) своєчасне ознайомлення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТЗЕД;
8) ведення та зберігання в актуалізованому стані еталонного примірника УКТЗЕД (у паперовому та електронному вигляді);
9) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД».
 		Враховано .  Стаття 473. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
 
496. 1. Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		    1. Ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
497. 2. Робота з питань класифікації товарів за УКТЗЕД передбачає:
 		    2. Ведення УКТЗЕД передбачає:
 
498. 1) відстеження та облік змін і доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень по тлумаченню цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
 		    1) відстеження та облік змін і доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень щодо тлумачення цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
 
499. 2) підготовку пропозицій по внесенню змін до УКТЗЕД;
 		    2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТЗЕД;
 
500. 3) деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
 		    3) деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
 
501. 4) забезпечення однакового підходу при класифікації товарів всіма посадовими особами митних органів;
 		    4) забезпечення однакового підходу всіх митних органів до класифікації товарів;
 
502. 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД та щодо класифікації певних видів товарів у складних випадках;
 		    5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД у складних випадках;
 
503. 6) розроблення пояснень та рекомендацій до УКТЗЕД та забезпечення їх опублікування;
 		    6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТЗЕД та забезпечення їх опублікування;
 
504. 7) своєчасне ознайомлення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією, (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТЗЕД;
 		    7) своєчасне ознайомлення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТЗЕД;
 
505. 8) ведення та зберігання в актуалізованому стані еталонного примірника УКТЗЕД (у паперовому та електронному вигляді);
 		    8) ведення та зберігання в актуалізованому стані еталонного примірника УКТЗЕД (у паперовому та електронному вигляді);
 
506. 9) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.
 		    9) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.
 
507. 3. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли неможливо однозначно класифікувати товар згідно з положеннями Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України.
 		 -156- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити частину 3 статті 473.
 		Враховано .     
    -157- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині 2 статті 473 слова «Робота з питань класифікації товарів за УКТЗЕД передбачає» замінити словами «Ведення УКТЗЕД передбачає».
 		Враховано .   
    -158- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У пункті 3 статті 473 слова «та введення додаткових одиниць виміру» виключити;
 		Відхилено . З метою виконання міжнародних зобов’язань України Держмитслужба кожні п’ять років розробляє нову версію УКТЗЕД у зв'язку із внесенням змін до Гармонізованої системи опису та кодування товарів та Комбінованої номенклатури ЄС. При внесення змін до УКТЗЕД головним завданням є збереження ставок ввізного мита незмінними. Єдиним інструментом для такого збереження ставок є проведення деталізації на національному рівні для тих товарів, по яких деталізація на рівні Гармонізованої системи опису та кодування товарів та Комбінованої номенклатури ЄС була згорнута. Проведення деталізації в УКТЗЕД обов’язково супроводжується встановленням одиниць виміру та обліку, у тому числі й додаткових одиниць вимірювання. Відповідно до цього Держмитслужба зобов’язана вводити додаткові одиниці виміру для товарів, що деталізуються на національному рівні. Схвалення нової версії УКТЗЕД та змін до неї, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів.   
    -159- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Пункт 5 статті 473 викласти у наступній редакції:
«прийняття рішень про класифікацію певних видів товарів у складних випадках; «;
 		Враховано редакційно .   
    -160- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Статтю 473 доповнити новою частиною такого змісту:
«4. До декларанта не застосовуються штрафи та інші санкції і стягнення за порушення, які виявлено у зв’язку з неправильної класифікацією товарів, якщо рішення про їх класифікацію у складному випадку було прийнято спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи після випуску таких товарів.».
 		Враховано редакційно у статті 474.   
508. Стаття 474. Класифікація товарів
 		    Стаття 474. Класифікація товарів
 
509. 1. Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
 		 -161- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Частину першу статті 474 викласти у наступній редакції:
«1. Класифікація товару - це технічний прийом, який дозволяє позначити (представити) товар, що класифікується, спеціальним кодом, встановленим УКТЗЕД, і здійснюється згідно із Основними правилами інтерпретації (тлумачення) товарної номенклатури Митного тарифу України»
 		Враховано редакційно .  1. Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
 
510. 2. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.
 		 -162- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Частину другу статті 474 викласти у наступній редакції:
«2. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, на відповідність положенням Основних правил інтерпретації (тлумачення) товарної номенклатури Митного тарифу України».
 		Враховано редакційно .  2. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.
 
511. 3. На вимогу посадової особи митного органу декларант зобов’язаний надати усі наявні документально підтверджені відомості для підтвердження заявленого ним коду товару, поданого до митного оформлення.
 		 -163- Хомутиннік В.Ю.
 Частину 3 статті 474 викласти у такій редакції:
«3. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого ним коду товару, поданого до митного оформлення».
 		Враховано .  3. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого ним коду товару, поданого до митного оформлення.
 
    -164- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Виключити в частині 3 статті 474 слова «документально підтверджені».
 		Враховано .   
    -165- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Частину третю статті 474 викласти у наступній редакції:
«3. На вимогу посадової особи митного органу декларант за наявністю має надати інформацію про ті характеристики поданого до митного оформлення товару, які є визначальними для класифікації».
 		Враховано редакційно .   
512. 4. У випадку виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
 		 -166- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У статті 474 частину четверту виключити;
 		Відхилено . Митний орган не має права випускати товар з невірно визначеним кодом.  4. У випадку виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
5. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
6. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, коли прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було після випуску зазначених товарів змінено центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи як таке, що прийняте на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної та/або неповної інформації, що суттєво вплинуло на його характер.
 
    -167- Хомутиннік В.Ю.
 Статтю 474 доповнити новими частинами 5 та 6 такого змісту:
«5. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
6. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, коли прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було після випуску зазначених товарів змінено центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи як таке, що прийняте на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної та/або неповної інформації, що суттєво вплинуло на його характер».
Частини 5 – 7 вважати частинами 7 – 9.
 		Враховано .   
513. 5. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюється в установленому законодавством порядку. У випадку, коли таке рішення суперечить положенням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України, воно може бути оскаржене відповідно до норм цього Кодексу.
 		 -168- Хомутиннік В.Ю.
 Друге речення частини 7 (у зміненій нумерації) статті 474 викласти у такій редакції:
«У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа мають право оскаржити це рішення в порядку, встановленому главою 3 цього Кодексу».
 		Враховано .  7. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюється в установленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа мають право оскаржити це рішення в порядку, встановленому главою 3 цього Кодексу.
 
514. 6. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів за УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
 		    8. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів за УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
 
515. 7. За зверненням декларанта, якому належать товари, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи, митні органи приймають попередні рішення про класифікацію таких товарів згідно з УКТЗЕД. Порядок прийняття та відкликання зазначених рішень визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
 		 -169- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Частину сьому статті 474 викласти у наступній редакції:
«7. За зверненням декларанта або уповноваженого представника, митний орган виносить попереднє рішення щодо класифікації цих товарів згідно Основних правил інтерпретації (тлумачення) товарної номенклатури Митного тарифу України відповідно до вимог цього Кодексу.».
 		Враховано редакційно (частину перенесено до статті 96).     
    -170- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Частину 7 статті 474 викласти в наступній редакції:
«За зверненням декларанта, або уповноваженого представника, митні органи виносять попередні рішення щодо класифікації товарів згідно з УКТЗЕД».
 		Враховано редакційно (частину перенесено до статті 96).   
    -171- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 «Доповнити статтю 474 частиною 8 наступного змісту:
«Порядок прийняття, скасування та відкликання попередніх рішень визначаються міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи».
 		Враховано редакційно (у статті 96).   
    -172- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 «Доповнити статтю 474 частиною 9 наступного змісту:
«Попереднє рішення є актом індивідуального характеру, обов’язковим до застосування будь-яким митним органом».
 		Враховано редакційно (у статті 96).   
    -173- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 «Доповнити статтю 474 частиною 10 наступного змісту:
«Строки розгляду та винесення попередніх рішень не можуть перевищувати 30 днів, а у випадку, коли митні органи не мають можливості дотриматися вказаного строку, вони повідомляють заявника про цей факт до закінчення вказаного строку, з вказуванням причин та подальшого періоду часу, необхідного для винесення рішення за запитом».
 		Враховано редакційно (у статті 96).   
    -174- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 «Доповнити статтю 474 частиною 11 наступного змісту:
«Строк дії попереднього рішення становить три роки з дати його винесення».
 		Враховано редакційно (у статті 96).   
    -175- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 «Доповнити статтю 474 частиною 12 наступного змісту:
«Митний орган, що видав попереднє рішення, може відкликати або скасувати винесене ним попереднє рішення.
Скасування попереднього рішення відбувається при виконанні таких умов:
- попереднє рішення було винесено на підставі поданої неповної чи недостовірної інформації;
- якби інформація була повною або достовірною, рішення було б інакшим
Якщо попереднє рішення скасовано митним органом з причин поданої неповної чи недостовірної інформації, чи якби інформація була повною або достовірною, рішення було б інакшим, підприємство несе передбачену цим Кодексом та іншими законами відповідальність за негативні наслідки застосування такого попереднього рішення з моменту його прийняття.
Відкликання попереднього рішення відбувається за таких умов:
- у випадку внесення змін до УКТЗЕД;
- у випадку прийняття Всесвітньою митною організацією класифікаційних рішень, обов’язкових до застосування в Україні».
 		Враховано редакційно (у статті 96).   
    -176- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 «Доповнити статтю 474 частиною 13 наступного змісту:
«Якщо попереднє рішення відкликано митним органом з причини, внесення змін до УКТЗЕД у випадку прийняття Всесвітньою митною організацією класифікаційних рішень, обов’язкових до застосування в Україні підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування такого попереднього рішення з моменту його прийняття і до моменту його відкликання.
Попереднє рішення вважається скасованим з дня набрання чинності цього рішення
Попереднє рішення вважається відкликаним з дня прийняття рішення про його відкликання.
При скасуванні або відкликанні попереднього рішення заявнику негайно направляється письмове повідомлення.
Зміни до попереднього рішення не вносяться».
 		Враховано редакційно (у статті 96).   
    -177- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Доповнити статтю 474 частиною 14 наступного змісту:
«Для застосування попереднього рішення при митному оформленні, утримувач рішення повинен бути спроможним довести, що задекларовані товари в повному обсязі відповідають товарам, описаним в рішенні».
 		Враховано редакційно (у статті 96).   
    -178- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Доповнити статтю 474 частиною 15 наступного змісту:
«Попередні рішення, за винятком інформації, що є конфіденційною відповідно до цього Кодексу є загальнодоступними, та оприлюднюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи».
 		Враховано редакційно (у статті 96).   
516. Стаття 475. Надання зразків товарів під час здійснення класифікації товарів
 		 -179- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 Статтю 475 виключити.
 		Враховано .     
517. 1. З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД декларант може надавати митним органам зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.
 		 -180- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції частину 1 статті 475:
«З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД, митні органи можуть вимагати від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи».
 		Відхилено . Статтю 475 виключено.     
518. 2. Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Кабінетом Міністрів України.
 		       
519. РОЗДІЛ ХVІІ. ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ КОНТРАБАНДІ
 		    РОЗДІЛ ХVІІ. ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ КОНТРАБАНДІ
 
520. ГЛАВА 67. Заходи щодо запобігання та протидії контрабанді
 		    ГЛАВА 67. Заходи щодо запобігання та протидії контрабанді
 
521. Стаття 476. Контрольовані поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів
 		    Стаття 476. Контрольовані поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів
 
522. 1. Відповідно до законів України митні органи з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь у цьому, разом з іншими державними органами (підрозділами), що мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, можуть використовувати метод контрольованої поставки зазначених засобів, речовин і прекурсорів.
 		    1. Відповідно до законів України митні органи з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь у цьому, разом з іншими державними органами (підрозділами), що мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, можуть використовувати метод контрольованої поставки зазначених засобів, речовин і прекурсорів.
 
523. 2. Порядок проведення контрольованої поставки визначається цим Кодексом і відповідним нормативно-правовим актом міністерства, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, погодженим із Генеральною прокуратурою України та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.
 		 -181- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 476 слова «міністерства, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи» замінити словами «центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи».
 		Враховано .  2. Порядок проведення контрольованої поставки визначається цим Кодексом і відповідним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, погодженим із Генеральною прокуратурою України та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.
 
524. Стаття 477. Переміщення товарів під негласним контролем
 		    Стаття 477. Переміщення товарів під негласним контролем
 
525. 1. З метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до вчинення контрабанди, а також з метою вилучення товарів, що незаконно переміщуються через митний кордон України, таке переміщення товарів може здійснюватися під контролем і оперативним наглядом правоохоронних органів.
 		    1. З метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до вчинення контрабанди, а також з метою вилучення товарів, що незаконно переміщуються через митний кордон України, таке переміщення товарів може здійснюватися під контролем і оперативним наглядом правоохоронних органів.
 
526. 2. Порядок проведення переміщення товарів під негласним контролем визначається цим Кодексом і відповідним нормативно-правовим актом міністерства, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України, Служби безпеки України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в справах охорони державного кордону України, погодженим з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.
 		 -182- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 477 слова «міністерства, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи» замінити словами «центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи».
 		Враховано .  2. Порядок проведення переміщення товарів під негласним контролем визначається цим Кодексом і відповідним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади в справах охорони державного кордону України, погодженим з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.
 
527. РОЗДІЛ ХVІІІ. ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ
 		    РОЗДІЛ ХVІІІ. ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ
 
528. ГЛАВА 68. Загальні положення
 		 -183- Пінчук А.П.
 Назву глави 68 викласти у такій редакції:
«ГЛАВА 68. Загальні положення щодо порушень митних правил та відповідальності за них».
 		Враховано .  ГЛАВА 68. Загальні положення щодо порушень митних правил та відповідальності за них
 
529. Стаття 478. Поняття порушення митних правил
 		    Стаття 478. Порушення митних правил
 
530. 1. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом або іншими законами, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
 		 -184- Пінчук А.П.
 У статті 478:
1) з назви виключити слово «поняття»;
2) у частині 1 слова «або іншими законами» доповнити словом «України».
 		Враховано .  1. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом або іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
 
    -185- Ковзель М.О.
 Частину першу статті 478 глави 68 розділу ХVІІІ викласти в такій редакції:
«1. Порушення митних правил є адміністративним порушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.»
 		Відхилено . Запропонована редакція є некоректною. Цілий ряд передбачених цим Кодексом видів порушень митних правил не пов’язаний з переміщенням товарів через митний кордон України.   
531. 2. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
 		    2. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
 
532. Стаття 479. Відповідальність за порушення митних правил
 		    Стаття 479. Відповідальність за порушення митних правил
 
533. 1. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.
 		    1. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.
 
534. 2. Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
 		 -186- Ковзель М.О.
 Частину другу статті 479 глави 68 розділу ХVІІІ викласти в такій редакції:
«2. Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а також посадові особи суб’єктів господарювання.»
 		Відхилено . Запропонована редакція не враховує того факту, що суб’єктами порушення митних правил можуть бути як громадяни, так і підприємства. Інша річ, що підприємства не можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ці порушення, тому вони притягуються до відповідальності в особі їх керівників або інших посадових осіб.  2. Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами – посадові особи цих підприємств.
 
535. 3. Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не звільняє суб’єктів такої відповідальності від обов’язку щодо сплати митних платежів.
 		 -187- Пінчук А.П.
 .
Частину 3 статті 479 виключити, оскільки викладене у ній правило не можу стосуватися всіх випадків притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, аналогічна норма міститься у статті 560.
 		Враховано .     
536. Стаття 480. Особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил
 		 -188- Кармазін Ю.А.
 У статті 480 назву статті викласти у наступній редакції: «Стаття 480. Види порушень митних правил, які не тягнуть за собою адміністративної відповідальності».
 		Відхилено . За кожне порушення митних правил особа, винна у його вчиненні, повинна понести відповідне покарання. Мова у даній статті йде тільки про виняткові обставини, за яких адміністративна відповідальність за вчинення порушень митних правил не наступає.  Стаття 480. Особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил
 
537. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 489, статтею 490, частиною третьою статті 498, статтею 501 цього Кодексу, внаслідок аварії або дії непереборної сили та/або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення помилок у митній декларації, якщо вони не є результатом умислу або грубої недбалості й не повторюються регулярно, (стаття 109 цього Кодексу) не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
 		 -189- Пінчук А.П.
 Текст статті 480 викласти у такій редакції:
«Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 489, статтею 490, частиною третьою статті 498, статтею 501 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 109 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом».
 		Враховано .  1. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 489, статтею 490, частиною третьою статті 498, статтею 501 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 109 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
 
    -190- Шпенов Д.Ю.
 Статтю 480 викласти в такій редакції:
«Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 489, статтею 490, частиною третьою статті 498, статтею 501 цього Кодексу, внаслідок аварії або дії непереборної сили та/або протиправних дій третіх осіб, а також допущення помилок у митній декларації, якщо вони не є результатом умислу або грубої недбалості й не повторюються регулярно, (стаття 109 цього Кодексу) не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.».
 		Враховано редакційно .   
538. Стаття 481. Види стягнень за порушення митних правил
 		 -191- Хомутиннік В.Ю.
 Назву статті 481 після слова «види» доповнити словом «адміністративних».
 		Враховано .  Стаття 481. Види адміністративних стягнень за порушення митних правил
 
539. За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:
 		    1. За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:
 
540. 1) попередження;
 		    1) попередження;
 
541. 2) штраф;
 		    2) штраф;
 
542. 3) конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних угод про транспортне сполучення), транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
 		 -192- Ковзель М.О.
 Пункт третій статті 481 глави 68 розділу ХVІІІ викласти в такій редакції:
«3) конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і вантажів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних угод про транспортне сполучення).»
 		Відхилено . Запропонована редакція, порівняно з редакцією, прийнятою у першому читанні, значно розширює сферу застосування конфіскації транспортних засобів, що може мати негативний вплив на діяльність перевізників.  3) конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних угод про транспортне сполучення), транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
 
543. Стаття 482. Основні і додаткові види стягнення
 		 -193- Пінчук А.П.
 Статтю 482 викласти у такій редакції:
«Стаття 482. Основні та додаткові адміністративні стягнення
1. Попередження або штраф можуть застосовуватися тільки як основні адміністративні стягнення за порушення митних правил.
2. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, може застосовуватися як основне і як додаткове адміністративне стягнення.
3. За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адміністративне стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адміністративну відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове адміністративні стягнення, застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного не допускається, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 487 цього Кодексу».
 		Враховано .  Стаття 482. Основні та додаткові адміністративні стягнення
 
544. 1. Попередження або штраф можуть застосовуватися тільки як основний вид стягнення за вчинене правопорушення.
 		    1. Попередження або штраф можуть застосовуватися тільки як основні адміністративні стягнення за порушення митних правил.
 
545. 2. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, може застосовуватися як основний і як додатковий вид стягнення.
 		    2. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, може застосовуватися як основне і як додаткове адміністративне стягнення.
 
546. 3. За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове стягнення, застосування лише додаткового стягнення без основного не допускається, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 487 цього Кодексу.
 		    3. За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адміністративне стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адміністративну відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове адміністративні стягнення, застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного не допускається, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 487 цього Кодексу.
 
547. Стаття 483. Попередження
 		    Стаття 483. Попередження
 
548. Попередження як стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Рішення про попередження приймається керівником митного органу або його заступником у формі постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 547 цього Кодексу. Постанова оголошується правопорушникові.
 		 -194- Пінчук А.П.
 У статті 483 слово «стягнення» доповнити словом «адміністративне».
 		Враховано .  1. Попередження як адміністративне стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Рішення про попередження приймається керівником митного органу або його заступником у формі постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 547 цього Кодексу. Постанова оголошується правопорушникові.
 
549. Стаття 484. Штраф
 		    Стаття 484. Штраф
 
550. Штраф є грошовим стягненням, що накладається на осіб за порушення митних правил у випадках і межах, встановлених цим Кодексом.
 		 -195- Пінчук А.П.
 Текст статті 484 викласти у такій редакції:
«1. Штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.
2. Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених цим Кодексом».
 		Враховано .  1. Штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.
2. Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
551. Стаття 485. Конфіскація
 		    Стаття 485. Конфіскація
 
552. 1. Конфіскація як стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому механічні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об’єкти конфіскації.
 		 -196- Пінчук А.П.
 У частині 1 статті 483 слово «стягнення» доповнити словом «адміністративне», слово «механічні» замінити словом «моторні».
 		Враховано .  1. Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об’єкти конфіскації.
 
    -197- Шпенов Д.Ю.
 2) Частину першу статті 485 викласти в такій редакції:
«1. Конфіскація як стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.»
 		Відхилено . Суть запропонованої редакції – у виключенні другого речення частини 1 статті 485. Але саме воно є вкрай необхідним для перевізників, які на сьогодні зазнають невиправданих збитків унаслідок вилучення та конфіскації їх транспортних засобів.   
553. 2. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
 		    2. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
 
554. 3. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
 		    3. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
 
555. Стаття 486. Забезпечення законності у разі застосування стягнень до порушників митних правил
 		 -198- Пінчук А.П.
 Статтю 486 викласти у такіц редакції:
«Стаття 486. Забезпечення законності у разі застосування адміністративних стягнень до порушників митних правил
1. Адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
2. Додержання митними органами вимог законодавства у разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України».
 		Враховано .  Стаття 486. Забезпечення законності у разі застосування адміністративних стягнень до порушників митних правил
 
556. 1. Стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
 		    1. Адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
 
557. 2. Додержання вимог законодавства у разі застосування стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку митних органів вищого рівня та їх посадових осіб, права оскарження та інших встановлених законодавством України заходів.
 		    2. Додержання митними органами вимог законодавства у разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.
 
558. Стаття 487. Строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил
 		 -199- Пінчук А.П.
 У назві статті 487 слово «стягнень» доповнити словом «адміністративних».
 		Враховано .  Стаття 487. Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил
 
559. 1. Адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі вчинення правопорушень, передбачених статтями 489, 497 - 505 цього Кодексу - не пізніше ніж через два місяці з дня їх виявлення.
 		    1. Адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі вчинення правопорушень, передбачених статтями 489, 497 - 505 цього Кодексу - не пізніше ніж через два місяці з дня їх виявлення.
 
560. 2. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
 		 -200- Пінчук А.П.
 У частині 2 статті 487 перед словом «стягнення» додати слово «адміністративні», слова «не пізніш як» замінити словами «не пізніше, ніж».
 		Враховано .  2. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
 
561. 3. Адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, може бути накладено не пізніше ніж через 1095 днів з дня виявлення правопорушення.
 		 -201- Пінчук А.П.
 Частину 3 статті 487 після слів «товарів» через кому доповнити словами «транспортних засобів».
 		Враховано .  3. Адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, може бути накладено не пізніше, ніж через 1095 днів з дня виявлення правопорушення.
 
    -202- Шпенов Д.Ю.
 Частину третю статті 487 вилучити.
 		Відхилено . Встановлення строку давності для застосування адміністративного стягнення у вигляді конфіскації є необхідним, адже навіть застосування кримінальних покарань за тяжкі злочини має такий строк.   
562. ГЛАВА 69. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення
 		    ГЛАВА 69. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення
 
563. Стаття 488. Порушення режиму зони митного контролю
 		    Стаття 488. Порушення режиму зони митного контролю
 
564. Проведення господарських робіт у зоні митного контролю, переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони товарів, транспортних засобів, громадян, які не перетинають митний кордон України, а також посадових осіб органів державної влади, які не здійснюють види контролю, зазначені у статті 32 цього Кодексу, з порушенням порядку, встановленого статтею 46 цього Кодексу, -
 		 -203- Пінчук А.П.
 Текст статті 488 викласти у такій редакції:
«Проведення господарських робіт у зоні митного контролю, переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони товарів, транспортних засобів, перетинання меж зони митного контролю громадянами, які не перетинають митний кордон України, та посадовими особами державних органів, які не здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 32 цього Кодексу, та їх пересування в межах цієї зони з порушенням порядку, встановленого статтею 46 цього Кодексу, -
 		Враховано .  1. Проведення господарських робіт у зоні митного контролю, переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони товарів, транспортних засобів, перетинання меж зони митного контролю громадянами, які не перетинають митний кордон України, та посадовими особами державних органів, які не здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 32 цього Кодексу, та їх пересування в межах цієї зони з порушенням порядку, встановленого статтею 46 цього Кодексу, -
 
565. тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -204- тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
 		Немає висновку   тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -205- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В статті 488 слово «десяти» замінити словами «від п’яти до двадцяти».
 		Враховано частково . Слово «десяти» замінено словом «двадцяти».   
566. Стаття 489. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем
 		    Стаття 489. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем
 
567. 1. Проведення з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, операцій, передбачених статтями 39, 128 цього Кодексу, без дозволу митного органу, -
 		 -206- Пінчук А.П.
 Текст статті 489 викласти у такій редакції:
«1. Проведення з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, операцій, не передбачених статтями 39, 128 цього Кодексу, або проведення операцій, передбачених зазначеними статтями, без дозволу митного органу, -
 		Немає висновку   1. Проведення з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, операцій, не передбачених статтями 39, 128 цього Кодексу, або проведення операцій, передбачених зазначеними статтями, без дозволу митного органу, -
 
568. тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -207- Пінчук А.П.
 тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
 		Враховано .  тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -208- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині першій статті 489 слово «десяти» замінити словами «від п’яти до двадцяти».
 		Враховано редакційно .   
569. 2. Зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 129 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, -
 		    2. Зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 129 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, -
 
570. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -209- Кармазін Ю.А.
 У статті 489 у санкції частини другої змінити розмір штрафу з «п’ятисот» на «двохсот».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.  тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -210- Шпенов Д.Ю.
 4) У статтях 489-490, 497-505 слова «п’ятисот» змінити на «ста»; слова «тисячі» змінити на «п’ятисот».
 		Відхилено . Запропоновані розміри штрафу не відповідає серйозності правопорушень.   
    -211- Шпенов Д.Ю.
 61) У статті 489 слова «п’ятисот» змінити на «ста»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -212- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині другій статті 489 слово «п’ятисот» замінити словами «від двохсот до п’ятисот».
 		Відхилено . Можливість встановлювати розмір штрафу на розсуд посадової особи – це корупціогенний фактор.   
571. 3. Видача без дозволу митного органу або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, -
 		    3. Видача без дозволу митного органу або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, -
 
572. тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -213- Кармазін Ю.А.
 У статті 489 у санкції частини третьої змінити розмір штрафу з «тисячі» на «п’ятисот».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.  тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -214- Шпенов Д.Ю.
 61) У статті 489 слова «тисячі» змінити на «п’ятисот».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -215- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині третій статті 489 слово «тисячі» замінити словами «від п’ятисот до тисячі».
 		Відхилено . Можливість встановлювати розмір штрафу на розсуд посадової особи – це корупціогенний фактор.   
573. Стаття 490. Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів
 		 -216- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
 «Назву статті 490 викласти в наступній редакції:
«Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення, видача їх без дозволу митного органу або втрата».
 		Враховано .  Стаття 490. Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення, видача їх без дозволу митного органу або втрата
 
574. 1. Перевищення встановленого статтею 242 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного митного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше, ніж на одну добу, -
 		 -217- Шпенов Д.Ю.
 5) У частині перші статті 490 після слова «перевищення» доповнити словами: «митним перевізником»
 		Відхилено . Норми щодо митного перевізника з проекту виключено.  1. Перевищення встановленого статтею 242 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного митного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше, ніж на одну добу, -
 
575. тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -218- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині першій статті 490 слово «десяти» замінити словами «від п’яти до десяти».
 		Відхилено . Можливість встановлювати розмір штрафу на розсуд посадової особи – це корупціогенний фактор.  тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
576. 2. Повторне вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, а так само перевищення встановленого статтею 242 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше, ніж на одну добу, але не більше, ніж на десять діб, -
 		    2. Повторне вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, а так само перевищення встановленого статтею 242 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше, ніж на одну добу, але не більше, ніж на десять діб, -
 
577. тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -219- Кармазін Ю.А.
 У статті 490 у санкції частини другої змінити розмір штрафу з «двохсот» на «ста».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.  тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -220- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині другій статті 490 слово «двохсот» замінити словами «від ста до трьохсот».
 		Відхилено . Можливість встановлювати розмір штрафу на розсуд посадової особи – це корупціогенний фактор.   
578. 3. Перевищення встановленого статтею 242 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на десять діб, а так само втрата чи видача без дозволу цих товарів -
 		 -221- Пінчук А.П.
 Частину 3 статті 490 викласти у такій редакції:
«Перевищення встановленого статтею 242 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
 		Враховано .  3. Перевищення встановленого статтею 242 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу -
 
    -222- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Частину третю статті 490 викласти в наступній редакції:
«Перевищення встановленого статтею 242 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
 		Враховано редакційно .   
579. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -223- Кармазін Ю.А.
 У статті 490 у санкції частини третьої змінити розмір штрафу з «п’ятисот» на «двохсот».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.  тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -224- Шпенов Д.Ю.
 61) У статті 490 слова «п’ятисот» змінити на «ста»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
580. Стаття 491. Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю
 		    Стаття 491. Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю
 
581. Порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законом, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, -
 		 -225- Пінчук А.П.
 У статті 491 слово «законом» замінити словами «законодавством України».
 		Враховано .  1. Порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, -
 
582. тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законом - також конфіскацію цих товарів.
 		 -226- Кармазін Ю.А.
 У статті 491 у санкції частини першої змінити розмір штрафу з «ста» на «п’ятдесяти».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.  тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України – також конфіскацію цих товарів.
 
    -227- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В статті 491 слово «ста» замінити словами «від ста до п’ятисот».
 		Відхилено . Можливість встановлювати розмір штрафу на розсуд посадової особи – це корупціогенний фактор.   
583. Стаття 492. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення
 		 -228- Пінчук А.П.
 У статті 492 слово «точних» доповнити словами «та достовірних», слово «законом» замінити словами «законодавством України,».
 		Враховано .  Стаття 492. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення
 
584. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -
 		    1. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -
 
585. тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законом - також конфіскацію цих товарів.
 		 -229- Кармазін Ю.А.
 У статті 492 у санкції частини першої змінити розмір штрафу з «ста» на «п’ятдесяти».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.  тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, – також конфіскацію цих товарів.
 
    -230- Крук Ю.Б.
 Статтю 492 викласти у такій редакції:
«Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законом - також конфіскацію цих товарів».
 		Відхилено . Відмінність запропонованої редакції від редакції, прийнятої у першому читанні – у способі встановлення розміру штрафу (у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян замість твердої суми). Визнано за доцільне встановлювати його у твердій сумі (як у Податковому Кодексі України).   
    -231- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Статтю 492 викласти в наступній редакції:
«Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів».
 		Відхилено . Відмінність запропонованої редакції від редакції, прийнятої у першому читанні – у способі встановлення розміру штрафу (у відсотках від вартості товарів – безпосередніх предметах порушення митних правил замість твердої суми) та в безумовній конфіскації цих товарів. Визнано за доцільне встановлювати розмір штрафу в твердій сумі (як у Податковому Кодексі України), а конфіскацію застосовувати тільки до товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством.   
    -232- Царьков Є.І.
 Статтю 492 викласти в наступній редакції:
«Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян в розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств – в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законом - також конфіскацію цих товарів».
 		Відхилено . Відмінність запропонованої редакції від редакції, прийнятої у першому читанні – у способі встановлення розміру штрафу (у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян замість твердої суми). Визнано за доцільне встановлювати його у твердій сумі (як у Податковому Кодексі України). Крім того, можливість встановлення розміру штрафу на розсуд посадової особи – це корупціогенний фактор.   
586. Стаття 493. Пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання
 		    Стаття 493. Пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання
 
587. Пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, -
 		    1. Пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, -
 
588. тягне за собою конфіскацію цих товарів.
 		    тягне за собою конфіскацію цих товарів.
 
589. Стаття 494. Перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів, документів
 		    Стаття 494. Перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів, документів
 
590. 1. Перешкоджання посадовій особі митного органу під час здійснення нею митного контролю або провадження в справі про контрабанду чи порушення митних правил у доступі до товарів, транспортних засобів, документів, -
 		    1. Перешкоджання посадовій особі митного органу під час здійснення нею митного контролю або провадження в справі про контрабанду чи порушення митних правил у доступі до товарів, транспортних засобів, документів, -
 
591. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -233- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
 «В частині першій статті 494 слово «п’ятдесяти» замінити словами «від десяти до ста».
 		Враховано частково . Слово п’ятдесяти» замінено словом «ста».  тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -234- Шпенов Д.Ю.
 6) У частині першій статті 494 слово «п’ятдесяти» змінити на слово «тридцяти»,
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
592. 2. Повторне вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, а так само перешкоджання посадовій особі митного органу, невиконання її вимог під час проведення перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем, чи документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, -
 		 -235- Шпенов Д.Ю.
 7) У статті 494 частину другу виключити.
 		Відхилено . Необхідно передбачити відповідальність за вчинення дій, зазначених у цій частині.  2. Повторне вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, а так само перешкоджання посадовій особі митного органу, невиконання її вимог під час проведення перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем, чи документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, -
 
593. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -236- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині другій статті 494 слово «п’ятисот» замінити словами «від двохсот до п’ятисот».
 		Відхилено . Можливість встановлення розміру штрафу на розсуд посадової особи – це корупціогенний фактор.  тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Знищення або втрата до закінчення строків зберігання, передбачених пунктами 44.3 та 44.4 статті 44 Податкового кодексу України, митних декларацій, ліцензій, дозволів, сертифікатів, експертних висновків, специфікацій, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, необхідних для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, у разі незабезпечення відновлення цих документів у строки та в порядку, визначені пунктом 44.5 зазначеної статті, –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -237- Кармазін Ю.А.
 У статті 494 у санкції частини другої змінити розмір штрафу з «п’ятисот» на «двохсот».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -238- Пінчук А.П.
 Статтю 494 доповнити частиною 3 такого змісту:
«3. Знищення або втрата до закінчення строків зберігання, передбачених пунктами 44.3 та 44.4 статті 44 Податкового кодексу України, митних декларацій, ліцензій, дозволів, сертифікатів, експертних висновків, специфікацій, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, необхідних для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, у разі незабезпечення відновлення таких документів у строки та в порядку, визначені пунктом 44.5 зазначеної статті, –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
 		Враховано .   
    -239- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 &&
«Доповнити статтею 494-1 наступного змісту:
«Стаття 494-1. Порушення строків зберігання документів
Передчасне, до закінчення строків зберігання, установлених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, знищення митних декларацій, ліцензій, дозволів, сертифікатів, експертних висновків, специфікацій, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, необхідних для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства щодо дотримання законодавства з питань митної справи, а так само втрата чи неправомірна передача іншим особам таких документів до закінчення зазначених строків -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двохсот до п’ятисот відсотків митної вартості товарів, яких стосуються знищені, втрачені або неправомірно передані документи».
 		Враховано редакційно у статті 494.   
594. Стаття 495. Неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем
 		    Стаття 495. Неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем
 
595. Неподання утримувачем магазину безмитної торгівлі, складу тимчасового зберігання, митного складу, вантажного митного комплексу, особою, відповідальною за експлуатацію складу організації - отримувача гуманітарної допомоги, митному органу в термін, визначений цим органом, звіту про рух товарів, а також порушення порядку ведення обліку таких товарів -
 		 -240- Кармазін Ю.А.
 У статті 495 у санкції частини першої змінити розмір штрафу з «п’ятисот» на «трьохсот п’ятдесяти».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.  1. Неподання утримувачем магазину безмитної торгівлі, складу тимчасового зберігання, митного складу, вантажного митного комплексу, особою, відповідальною за експлуатацію складу організації - отримувача гуманітарної допомоги, митному органу в термін, визначений цим органом, звіту про рух товарів, а також порушення порядку ведення обліку таких товарів -
 
596. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -241- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В статті 495 слово «п’ятдесяти» замінити словами «від десяти до п’ятдесяти».
 		Відхилено . Можливість встановлення розміру штрафу на розсуд посадової особи – це корупціогенний фактор.  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
597. Стаття 496. Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності
 		    Стаття 496. Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності
 
598. Ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності -
 		    1. Ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності -
 
599. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскацію товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності.
 		 -242- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В статті 496 слово «п’ятисот» замінити словами «від п’ятисот до тисячі».
 		Враховано частково . Слово «п’ятисот» замінено словом «тисячі».  тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскацію товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності.
 
    -243- Кармазін Ю.А.
 У статті 496 у санкції частини першої змінити розмір штрафу з «п’ятисот» на «трьохсот п’ятдесяти».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -244- Шпенов Д.Ю.
 8) У статті 496 слово «п’ятсот» змінити на слово «сто».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
600. Стаття 497. Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів за межі цієї території та/або встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони
 		    Стаття 497. Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів за межі цієї території та/або встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони
 
601. Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів з цієї території, а так само встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони,-
 		 -245- Пінчук А.П.
 Абзац перший статті 497 викласти у такій редакції:
«Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів з цієї території, проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони, а так само порушення встановленого частиною другою статті 205 цього Кодексу строку розпорядження товарами, розміщеними у вільній митній зоні, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цієї зони –».
 		Враховано .  1. Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів з цієї території, проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони, а так само порушення встановленого частиною другою статті 205 цього Кодексу строку розпорядження товарами, розміщеними у вільній митній зоні, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цієї зони –
 
602. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -246- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В статті 497 слово «п’ятисот» замінити словами «від п’ятисот до тисячі».
 		Враховано частково . Слово «п’ятисот» замінено словом «тисячі».  тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -247- Кармазін Ю.А.
 У статті 497 у санкції частини першої змінити розмір штрафу з «п’ятисот» на «трьохсот п’ятдесяти».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -248- Шпенов Д.Ю.
 61) У статті 497 слова «п’ятисот» змінити на «ста»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
603. Стаття 498. Порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами
 		    Стаття 498. Порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами
 
604. 1. Проведення з товарами, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, операцій, передбачених частинами другою та третьою статті 274 цього Кодексу, без дозволу митного органу, -
 		    1. Проведення з товарами, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, операцій, передбачених частинами другою та третьою статті 274 цього Кодексу, без дозволу митного органу, -
 
605. тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -249- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині першій статті 498 слово «десяти» замінити словами «від п’яти до двадцяти».
 		Враховано частково . Слово «десяти» замінено словом «двадцяти».  тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
606. 2. Зміна стану товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, без дозволу митного органу, а так само невжиття передбачених частиною п’ятою статті 277 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк зберігання яких в режимі митного складу закінчився, -
 		 -250- Пінчук А.П.
 Абзац перший частини другої статті 498 викласти у такій редакції:
«Зміна стану товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, без дозволу митного органу, невжиття передбачених частиною п’ятою статті 277 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк зберігання яких в режимі митного складу закінчився, а так само порушення встановленого частиною другою статті 201 цього Кодексу строку розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цього складу –».
 		Враховано .  2. Зміна стану товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, без дозволу митного органу, невжиття передбачених частиною п’ятою статті 277 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк зберігання яких в режимі митного складу закінчився, а так само порушення встановленого частиною другою статті 201 цього Кодексу строку розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цього складу –
 
607. тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -251- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині другій статті 498 слово «ста» замінити словами «від двохсот до п’ятисот».
 		Враховано частково . Слово «ста» замінено словом «п’ятисот».  тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -252- Кармазін Ю.А.
 У статті 498 у санкції частини другої змінити розмір штрафу з «ста» на «п’ятдесяти».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
608. 3. Видача без дозволу митного органу або втрата товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, -
 		    3. Видача без дозволу митного органу або втрата товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, -
 
609. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -253- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині третій статті 498 слово «п’ятисот» замінити словами «від п’ятисот до тисячі».
 		Враховано частково . Слово «п’ятисот» замінено словом «тисячі».  тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -254- Кармазін Ю.А.
 У статті 498 у санкції частини третьої змінити розмір штрафу з «п’ятисот» на «двохсот».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -255- Шпенов Д.Ю.
 61) У статті 498 слова «п’ятисот» змінити на «ста»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
610. Стаття 499. Порушення порядку та строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі
 		    Стаття 499. Порушення порядку та строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі
 
611. Порушення встановлених цим Кодексом порядку та строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі, у разі ліквідації магазину або зупинення дії дозволу на його відкриття та експлуатацію, -
 		 -256- Хомутиннік В.Ю.
 Абзац перший статті 499 після слів «або зупинення дії» доповнити словами «чи анулювання».
 		Враховано .  1. Порушення встановлених цим Кодексом порядку та строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі, у разі ліквідації магазину або зупинення дії чи анулювання дозволу на його відкриття та експлуатацію, -
 
612. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -257- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В статті 499 слово «п’ятисот» замінити словами «від п’ятисот до тисячі».
 		Враховано частково . Слово «п’ятисот» замінено словом «тисячі».  тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -258- Кармазін Ю.А.
 У статті 499 у санкції частини першої змінити розмір штрафу з «п’ятисот» на «чотирьохсот».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -259- Шпенов Д.Ю.
 61) У статті 499 слова «п’ятисот» змінити на «ста»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
613. Стаття 500. Порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів
 		    Стаття 500. Порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів
 
614. Порушення встановленого цим Кодексом та іншими актами законодавства порядку здійснення операцій з переробки товарів, у тому числі не вивезення за межі митної території України (не ввезення на митну територію України) товарів, що переміщувалися через митний кордон України з метою переробки, та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки, -
 		 -260- Пінчук А.П.
 В абзаці першому статті 500 слова «актами законодавства» доповнити словом «України».
 		Враховано .  1. Порушення встановленого цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядку здійснення операцій з переробки товарів, у тому числі не вивезення за межі митної території України (не ввезення на митну територію України) товарів, що переміщувалися через митний кордон України з метою переробки, та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки, -
 
615. тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -261- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В статті 500 слово «п’ятисот» замінити словами «від п’ятисот до тисячі».
 		Враховано частково . Слово «п’ятисот» замінено словом «тисячі».  тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -262- Кармазін Ю.А.
 У статті 500 у санкції частини першої змінити розмір штрафу з «п’ятисот» на «чотирьохсот».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -263- Шпенов Д.Ю.
 61) У статті 500 слова «п’ятисот» змінити на «ста»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
616. Стаття 501. Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів
 		    Стаття 501. Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів
 
617. 1. Перевищення встановленого відповідно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України не більше, ніж на три доби, -
 		    1. Перевищення встановленого відповідно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України не більше, ніж на три доби, -
 
618. тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -264- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині першій статті 501 слово «п’ятдесят» замінити словами «від десяти до п’ятдесят».
 		Відхилено . Можливість встановлення розміру штрафу на розсуд посадової особи – це корупціогенний фактор.  тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
619. 2. Повторне вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, а так само перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше, ніж на три доби, але не більше, ніж на десять діб, -
 		    2. Повторне вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, а так само перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше, ніж на три доби, але не більше, ніж на десять діб, -
 
620. тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -265- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині другій статті 501 слово «двохсот» замінити словами «від ста до трьохсот».
 		Враховано частково . Слово «двохсот» замінено словом «трьохсот».  тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -266- Кармазін Ю.А.
 У статті 501 у санкції частини другої змінити розмір штрафу з «двохсот» на «ста п’ятдесяти».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
621. 3. Перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше, ніж на десять діб, -
 		    3. Перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше, ніж на десять діб, -
 
622. тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		 -267- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 В частині третій статті 501 слово «п’ятисот» замінити словами «від п’ятисот до тисячі».
 		Враховано частково . Слово «п’ятисот» замінено словом «тисячі».  тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
    -268- Кармазін Ю.А.
 У статті 501 у санкції частини третьої змінити розмір штрафу з «п’ятисот» на «чотирьохсот».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -269- Шпенов Д.Ю.
 61) У статті 501 слова «п’ятисот» змінити на «ста»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
623. Стаття 502. Дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем
 		    Стаття 502. Дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем
 
624. Дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто їх переміщення через митний кордон України поза місцем розташування митного органу або поза часом здійснення митного оформлення, або з використанням незаконного звільнення від митного контролю, -
 		 -270- Пінчук А.П.
 У статті 502:
1) в абзаці першому слова «поза часом здійснення митного оформлення,» замінити словами «в місці розташування митного органу, але поза робочим часом, встановленим для нього, без дозволу цього органу»;
2) в абзаці другому слово «законом» замінити словами «законодавством України,».
 		Враховано .  1. Дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто їх переміщення через митний кордон України поза місцем розташування митного органу або в місці розташування митного органу, але поза робочим часом, встановленим для нього, без дозволу цього органу, або з використанням незаконного звільнення від митного контролю, -
 
625. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законом - також конфіскацію цих товарів.
 		 -271- Шпенов Д.Ю.
 У статті 502 слова «п’ятисот» змінити на «ста»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України. – також конфіскацію цих товарів.
 
    -272- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції абзац другий статті 502:
«тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів, а також конфіскацію транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України з урахуванням умов, передбачених частиною третьою статті 485 цього Кодексу».
 		Відхилено . Відмінність запропонованої редакції від редакції, прийнятої у першому читанні – у способі встановлення розміру штрафу (у відсотках від вартості товарів – безпосередніх предметах порушення митних правил замість твердої суми) та в безумовній конфіскації цих товарів, а також транспортних засобів, що використовувались для переміщення їх через митний кордон України. Доцільно встановити у цій статті розмір штрафу в твердій сумі (як у Податковому кодексі України), а конфіскацію застосовувати тільки до товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством.   
    -273- Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції абзац другий статті 502:
«тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від ста відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів, а також конфіскацію транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України з урахуванням умов, передбачених частиною третьою статті 485 цього Кодексу».
 		Відхилено . Відмінність запропонованої редакції від редакції, прийнятої у першому читанні – у способі встановлення розміру штрафу (у відсотках від вартості товарів – безпосередніх предметах порушення митних правил замість твердої суми) та в безумовній конфіскації цих товарів, а також транспортних засобів, що використовувались для переміщення їх через митний кордон України. Доцільно встановити у цій статті розмір штрафу в твердій сумі (як у Податковому кодексі України), а конфіскацію застосовувати тільки до товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством.   
626. Стаття 503. Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
 		    Стаття 503. Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
 
627. Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, а так само переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для митного оформлення цих товарів підроблених документів, документів, одержаних незаконним шляхом, документів, що містять неправдиві дані, або документів, що є підставою для переміщення через митний кордон України інших товарів, за відсутності складу правопорушення, передбаченого статтею 505 цього Кодексу, -
 		 -274- Пінчук А.П.
 Текст статті 503 викласти у такій редакції:
«Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або з наданням одним товарам вигляду інших, а так само з поданням митному органу як підстави для митного оформлення товарів підроблених документів, документів, одержаних незаконним шляхом, документів, що є підставою для переміщення через митний кордон України інших товарів, за відсутності складу правопорушення, передбаченого статтею 505 цього Кодексу, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, транспортних засобів комерційного призначення із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, – також конфіскацію цих товарів».
 		Враховано .  1. Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або з наданням одним товарам вигляду інших, а так само з поданням митному органу як підстави для митного оформлення товарів підроблених документів, документів, одержаних незаконним шляхом, документів, що є підставою для переміщення через митний кордон України інших товарів, за відсутності складу правопорушення, передбаченого статтею 505 цього Кодексу, -
 
628. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, транспортних засобів комерційного призначення із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законом - також конфіскацію цих товарів.
 		 -275- Крук Ю.Б.
 Статтю 503 запропонованої нової редакції Митного кодексу України викласти у такій редакції:
«Стаття 503. Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, транспортних засобів комерційного призначення із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законом - також конфіскацію цих товарів.»
 		Відхилено . Використання тайників – це не єдиний можливий спосіб приховування товарів від митного контролю.  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, транспортних засобів комерційного призначення із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, – також конфіскацію цих товарів.
 
    -276- Кінах А.К.
 В статті 503 слова „або шляхом надання одним товарам вигляду інших, а так само переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для митного оформлення цих товарів підроблених документів, документів, одержаних незаконним шляхом, документів, що містять неправдиві дані, або документів, що є підставою для переміщення через митний кордон України інших товарів, « виключити.
 		Відхилено . Усе зазначене є способами приховування товарів від митного контролю.   
    -277- Шевчук О.Б.
Чуднов В.М.
Сухий Я.М.
 У частині 1 статті 503 слова «документів, що містять неправдиві дані, або документів, що є підставою для переміщення через митний кордон України інших товарів,» виключити.
 		Враховано частково . Слова «документів, що містять неправдиві дані,» виключено.   
    -278- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
 «Викласти в наступній редакції статтю 503:
«Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, а так само переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для митного оформлення цих товарів підроблених документів, документів, одержаних незаконним шляхом, документів, що містять неправдиві дані, або документів, що є підставою для переміщення через митний кордон України інших товарів, -.
тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів, а також конфіскацію транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України з урахуванням умов, передбачених частиною третьою статті 485 цього Кодексу».
 		Відхилено . Відмінність запропонованої редакції від редакції, прийнятої у першому читанні – у способі встановлення розміру штрафу (у відсотках від вартості товарів – безпосередніх предметах порушення митних правил замість твердої суми) та в безумовній конфіскації цих товарів, а також транспортних засобів, що використовувались для переміщення їх через митний кордон України. Доцільно встановити у цій статті розмір штрафу в твердій сумі (як у Податковому кодексі України), а конфіскацію застосовувати тільки до товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством.   
    -279- Царьков Є.І.
 Статтю 503 викласти в наступній редакції:
«Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, а так само переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для митного оформлення цих товарів підроблених документів, документів, одержаних незаконним шляхом, документів, що містять неправдиві дані, або документів, що є підставою для переміщення через митний кордон України інших товарів, -.
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від ста відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів, а також конфіскацію транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України з урахуванням умов, передбачених частиною третьою статті 485 цього Кодексу».
 		Відхилено . Відмінність запропонованої редакції від редакції, прийнятої у першому читанні – у способі встановлення розміру штрафу (у відсотках від вартості товарів – безпосередніх предметах порушення митних правил замість твердої суми) та в безумовній конфіскації цих товарів, а також транспортних засобів, що використовувались для переміщення їх через митний кордон України. Доцільно встановити у цій статті розмір штрафу в твердій сумі (як у Податковому кодексі України), а конфіскацію застосовувати тільки до товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством.   
    -280- Шпенов Д.Ю.
 61) У статті 503 слова «п’ятисот» змінити на «ста»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
629. Стаття 504. Зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю
 		    Стаття 504. Зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю
 
630. Зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, -
 		 -281- Пінчук А.П.
 В абзаці другому статті 504 слово «законом» замінити словами «законодавством України».
 		Враховано .  1. Зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, -
 
631. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законом - також конфіскацію цих товарів.
 		 -282- Шпенов Д.Ю.
 У статті 504 слова «п’ятисот» змінити на «ста»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, – також конфіскацію цих товарів.
 
    -283- Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції абзац другий статті 504:
«тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів, а також конфіскацію транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України з урахуванням умов, передбачених частиною третьою статті 485 цього Кодексу».
 		Відхилено . Відмінність запропонованої редакції від редакції, прийнятої у першому читанні – у способі встановлення розміру штрафу (у відсотках від вартості товарів – безпосередніх предметах порушення митних правил замість твердої суми) та в безумовній конфіскації цих товарів, а також транспортних засобів, що використовувались для переміщення їх через митний кордон України. Доцільно встановити у цій статті розмір штрафу в твердій сумі (як у Податковому кодексі України), а конфіскацію застосовувати тільки до товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством.   
    -284- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
 Викласти в наступній редакції абзац другий статті 504:
«тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від ста відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів, а також конфіскацію транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України з урахуванням умов, передбачених частиною третьою статті 485 цього Кодексу».
 		Відхилено . Відмінність запропонованої редакції від редакції, прийнятої у першому читанні – у способі встановлення розміру штрафу (у відсотках від вартості товарів – безпосередніх предметах порушення митних правил замість твердої суми) та в безумовній конфіскації цих товарів, а також транспортних засобів, що використовувались для переміщення їх через митний кордон України. Доцільне встановити у цій статті розмір штрафу в твердій сумі (як у Податковому кодексі України), а конфіскацію застосовувати тільки до товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством.   
632. Стаття 505. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків або зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати податків
 		 -285- Пінчук А.П.
 Статтю 505 викласти у такій редакції:
«Стаття 505. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів
Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги, кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару за УКТЗЕД та його митної вартості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законодавством України, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, за відсутності ознак злочину, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів».
 		Враховано   Стаття 505. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів
 
633. Заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків або зменшення їх розміру або несплата податків у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати податків, за відсутності ознак злочину; використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, -
 		    1. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги, кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару за УКТЗЕД та його митної вартості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законодавством України, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, за відсутності ознак злочину, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, -
 
634. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-286- Васильєв О.А.
Царьов О.А.
Рибаков І.О.
Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П.М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Сідельник І.І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.
Боднар-Петровська О.Б.
Храпов С.А.
Кілінкаров С.П.
Царьков Є.І.
 Викласти в наступній редакції абзац другий статті 505:
«тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від ста до трьохсот відсотків несплаченої суми податків (відсотків суми податків, несплаченої у зв’язку з наданням пільг)».
 		Враховано редакційно .  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів.

    -287- Кармазін Ю.А.
 У статті 505 у санкції частини першої змінити розмір штрафу з «тисячі» на «п’ятисот п’ятдесяти».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -288- Шпенов Д.Ю.
 61) У статті 505 слова «тисяча» змінити на «п»ятсот»;
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.   
    -289- Кінах А.К.
 Абзац другий статті 505 викласти в такій редакції:
„тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 % від заявленої в митній декларації суми звільнення від сплати податків, від суми несплати податків у строк, встановлений законодавством, а також від суми занижених податків внаслідок інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати податків, але не більше тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
 		Відхилено . Запропонований розмір штрафу не відповідає серйозності правопорушення.