|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 19.03.2019
ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 19 березня 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:02:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу всіх заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Колеги, готові? Всі зайшли в зал? Прошу приготуватись до реєстрації і зареєструватись. Будь ласка, включіть реєстрацію. 10:03:38 Зареєстровано 350 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні день народження у наших колег. У Андрія Журжія. Привітаємо з днем народження. (Оплески) І у Руслана Лук'янчука. Привітаємо нашого колегу з днем народження. І нагадую, що сьогодні ми продовжуємо розгляд історичного, фундаментального Закону про функціонування української мови як державної. Днями ми відзначали дві важливі історичні дати – це утворення Української Центральної Ради та 80-ліття проголошення незалежної Карпатської України. І Центральна Рада України понад 100 років тому проголосила українську мову державною, і парламент Карпатської України постановив, що державною є українська мова. У наших попередників не було жодних сумнівів, якою має бути державна українська мова. На сьогодні ми маємо незалежну українську державу, в якій українська мова є єдиною державною. І наше завдання – прийняти закон, який гарантував би її стабільний і безперешкодний розвиток. Мова – на часі! Але перед тим, як продовжити розгляд правок, я нагадую, що у вівторок ми маємо 30 хвилин виступів від фракцій і груп. І тому пропоную усім представникам фракцій і груп, хто має намір взяти участь у виступах, приготуватися до запису. Прошу провести запис на виступи від фракцій і груп. Будь ласка. Від "Блоку Петра Порошенка" до виступу запрошується Артур Герасимов, голова фракції. Будь ласка.
10:06:04 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, шановні українці! Вчора уряд Канади заявив про продовження військової тренувальної місії в Україні. Канадські інструктори вже допомогли підготувати близько 11 тисяч українських солдат за стандартами НАТО. Це ще одне свідчення того, що нас чекають в альянсі, і перспектива вступу до НАТО України – це двосторонній шлях. Від імені нашої фракції я хочу висловити щиру подяку нашим стратегічним союзникам. Також напередодні рада НАТО вкотре різко засудила Росію за анексію українського Криму та вимагає повернути контроль над півостровом Україні. Ще одне свідчення повної підтримки України на міжнародній арені найпотужнішими державами світу. Все це вкотре підтверджує ефективність Президента Петра Порошенка, який не лише відновив українську армію, але й створив потужну антипутінську коаліцію західних держав. Окрім того, станом на сьогодні Петро Порошенко – це єдиний кандидат у Президенти України, хто має чітку державницьку стратегію повернення окупованих територій та протидії ворогу, тому його так бояться у Кремлі, і саме тому їх влаштує будь-хто, окрім Порошенка. Для Росії президентські вибори в Україні – останній шанс повернути свій вплив над Україною і відродити імперію. І прагнення Петра Порошенка щодо інтеграції України в НАТО, Євросоюз – це шлях зберегти нашу державність і ввести Україну до кола сильних демократичних країн світу. Тридцять першого березня Україна має пройти історичну точку неповернення, саме тому ворог кинув усі ресурси для впливу на виборчій процес, аби українці обрали зручного для Москви кандидата. Наш історичний обов'язок – зруйнувати мрії Кремля про реванш та довести, що ми – нація, яка самостійно обирає своє майбутнє. Що ближче до виборів, то більше кандидати показують своє справжнє обличчя. Нещодавно, наприклад, Юлія Тимошенко закликала зупинити виплати субсидій живими грішми та відкласти індексацію пенсій. Заради власних політичних амбіцій Юлія Володимирівна готова нехтувати інтересами пенсіонерів, інвалідів – найбільш вразливих категорій населення, бо головне гасло: чим гірше, тим краще. Хочу заспокоїти співвітчизників: і індексація пенсій, і виплата субсидій живими грішми будуть продовжуватися без затримок. Це результат послідовної спільної соціальної стратегії Президента України, парламенту та уряду. А особисто Юлії Володимирівні хочу нагадати, що підкупом насправді є її піраміди із мільярдними оборотами, які були створені із залученням російських кураторів. І журналісти вже показали, звідки надійшла значна частина коштів. Це тільки на публіці "баронеса брехні" погрожує олігархам, а насправді, я вважаю, з ними співпрацює, має тісні ділові і дружні стосунки, що, власне, і було відображено в журналістських розслідуваннях. Пан Бігус, наприклад, показав як Тимошенко отримала гроші в Онищенка, а розмову з Ігорем Валерійовичем Коломойським ми всі чули минулого тижня. Саме тому фракція партії "Блок Петра Порошенка" вимагає невідкладного створення ТСК для розслідування відомостей щодо діяльності пірамід Тимошенко з підкупу виборців. 30 секунд, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ГЕРАСИМОВ А.В. Просимо усі фракції і групи визначити своїх представників для формування ТСК. І насамкінець, фракція партії "Блок Петра Порошенка" запевняє, що Закон про функціонування української мови як державної буде ухвалено в цій сесійній залі. Для нас питання мови – це питання національної безпеки. Саме тому ми вважаємо цей закон одним з найбільш пріоритетних на цій сесії Верховної Ради. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Опозиційного блоку" до слова запрошується Вілкул. Будь ласка.
10:09:47 ВІЛКУЛ О.Ю. Шановний народе України, шановні колеги! Я маю попередити суспільство про підготовку масштабних фальсифікацій на виборах з боку влади, адже чесна перемога їй не світить, і вони це розуміють. Фальсифікації по декількох напрямах. Перше - до виборчих дільниць: підкуп виборців через монетизацію субсидій і пряму роздачу грошей. Друге - на дільницях під час підрахунку голосів. Для цього створена штучна провладна більшість за рахунок членів комісій від зареєстрованих штабом Порошенка технічних кандидатів. І третє - шляхом переписування протоколів вже після підрахунку голосів. Як будуть вкидатися бюлетені за Порошенка, як працюватимуть "каруселі" і "сітки", ми вже скоро побачимо. Адже влада не спромоглася забезпечити роботу відеокамер спостереження на дільницях, хоча вони є. Збереження бюлетенів після виборів ніхто не гарантує. Провалено тендер на централізовану закупівлю архівних боксів для бюлетенів. Наступне. Досі ніхто не може точно сказати, скільки реально виборців є реально в Україні. Уряд переніс перепис населення на період після виборів, скільки мільйонів мертвих душ мають проголосувати за діючого Президента. І при цьому влада планує надрукувати 60 мільйонів бюлетенів. У поліцію вже надійшло майже три тисячі звернень про порушення виборчого законодавства. Міністр МВС заявляв про створення мереж, які називають "сєтками", для підкупу виборців в інтересах Порошенка. Хочу попередити всіх злочинців у владі: ми фіксуємо всі порушення. Після виборів ви будете покарані. Нагадую, термін покарання за ці злочини – до 12 років. Ми закликаємо керівництво країни не перейти ще одну межу і не застосовувати силовий сценарій у марній спробі залишитись при владі. Влада не пройшла випробування підготовкою до виборів, але ми і мільйони наших прихильників будемо не тільки голосувати за перезавантаження влади, але і захищати результати голосування на кожній виборчій дільниці. Не дамо владі сфальсифікувати вибори. І наприкінці я хочу опять призвать народных депутатов от всех фракций в парламенте, я знаю, разумные люди есть… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу на державну мову повернутися, пан Вілкул. ВІЛКУЛ О.Ю. …во всех фракциях, есть во всех фракциях. Не голосуйте за… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, попереджаю і прошу говорити державною мовою. ВІЛКУЛ О.Ю. …языковой закон - это закон не про поддержку государственного… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу виключити мікрофон. Прошу виключити мікрофон. Я звертаюся з проханням… ВІЛКУЛ О.Ю. Давайте, я буду українською. ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовилися. Будь ласка, включіть мікрофон. 30 секунд.
10:12:38 ВІЛКУЛ О.Ю. Андрію Володимировичу, якщо ви вважаєте, що та мова, якою ви розмовляєте, що це є українська, то ви дуже помиляєтеся. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова, якою я розмовляю, розмовляли і мої діди, і мої прадіди, і батько, і матір. І я з нею виховувався з колискової. І в залі Верховної Ради України я не допущу виступів не державною мовою. Я про це не раз наголошував, попереджаю ще раз: не допущу. Отже, колеги, від Радикальної партії… Купрієнко, будь ласка, від Радикальної партії.
10:13:20 КУПРІЄНКО О.В. Олег Купрієнко, Радикальна партія Олега Ляшка. "Нас знову хочуть обдурити. Брехливі обіцянки, цинічні жарти…", – десь ми це чули, мабуть, з виборних роликів. Вас знову хочуть обдурити, як обдурили двічі в 14-му році. Обіцяли виконати всі вимоги Майдану, прийшли до влади - і нема про що звітувати. Як обдурили на парламентських виборах, використовуючи ім'я діючого Президента, і пройшли найбільшою фракцією, ну, майже найбільшою, у Верховну Раду, і знову використали цю владу не для того, задля чого сюди йшли. "Армія. Мова. Віра". Ну, з вірою якось вийшло. Томос, слава Богу, і, дякуючи константинопольським патріархам, які зрозуміли, що Томос хочуть використати під виборчу кампанію, якось швидко його дали. І тепер святе діло, святу справу – прагнення поколінь українців отримати самостійну церкву, - все-таки відбулося. Але не треба ж це виносити на бігборди і, вибачте, затягати святу ідею так, що інколи вже слухати не хочеться. З армією щось трохи не вийшло, враховуючи скандали з "Укроборонпромом", а якщо подивитися, так хто розробляє бюджет для армії – Президент? Та ні - Кабінет Міністрів. Хто затверджує бюджет для армії – Президент? Та ні – Верховна Рада. Так яка ж роль Президента - Верховного Головнокомандувача? Ну, звісно, яка – розставити своїх людей на всі армійські закупки. І бачимо, що з того вийшло. Залишилась мова. І ось ми в цьому залі другий тиждень поспіль розглядаємо 2 тисячі 800 поправок для того, щоб що? Щоб в четвер, як уже анонсовано в засобах масової інформації, Верховна Рада проголосує Закон про мову, і Президент, розглянувши його в 15-денний термін, як того вимагає Конституція, урочисто в суботу перед виборами підпише закон і розкаже: о, виконали. Мабуть, теж не вийде. Якщо навіть порахувати кількість народних депутатів, які приходять на засідання, так щось не виходить. І якщо "Опозиційний блок" поправки свої ставить на підтвердження, так у нас є представники блоку партії Порошенка, які їх тут же заміняють і тут же кожну свою поправку ставлять на підтвердження. Мабуть, голосів не вистачає. І знову щось не вийшло. Шановні українці, голосуйте не за брехливі обіцянки, голосуйте за тих, хто дійсно бореться за ваші права. Ви знаєте, про кого я. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Волі народу" до виступу запрошується Лабазюк Сергій Петрович. Будь ласка.
10:16:40 ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, пане Голово, дорогий український народе! Другий тиждень поспіль парламент продовжує розглядати Закон про українську мову. Це, безумовно, дуже важлива тема, ініціатива для утвердження нашої державності. Але ми не маємо права стільки часу приділяти одному питанню, одному законопроекту, який, очевидно, притримувався до президентських виборів. Ми не маємо права заводити в клінч роботу законодавчого органу. Та й так довгий період країна, люди чекають від нас реальних кроків. Верховна Рада мусить приймати закони, щоб забезпечити ріст нашої економіки та приймати подальші реформи. Тому депутатська група "Воля народу" закликає максимально швидко приступити до розгляду законопроекту в цілому, Закону про мову, і дати можливість парламенту працювати і рухатися далі. Колеги, часу обмаль. В цьому році маємо прийняти ключові рішення, що дозволять нам боротися з бідністю людей, зупинити катастрофічну трудову міграцію, яку ми маємо на сьогоднішній день. І щодня від'їжджають десятки, сотні або й тисячі наших земляків за пошуком кращого життя. За даними Світового банку, в найближчому майбутньому ми опинимося серед 40 країн, які зіткнулися з нестачею робочої сили. Вже зараз на заробітках близько 6 мільйонів українців. Парадокс: натомість в Україні не вистачає робочої сили сьогодні в будівельній галузі, в сільському господарстві, на транспорті і так далі. Отож, до чого ми йдемо, якщо наші люди їдуть на заробітки за межі держави, а в себе в державі вже сьогодні немає кому працювати? Вражає і те, що українці в тій самі Польщі активно відкривають підприємницьку діяльність. Наприклад, понад 36 відсотків фірм, зареєстрованих в Опольському воєводстві, належать саме українцям. Ми, український парламент, разом з урядом мусимо створити всі умови, щоб наші громадяни могли реалізувати себе тут, на своїй рідній землі, і не їхати шукати кращого життя, залишаючи свої сім'ї, дітей, батьків. Потрібно забезпечити майданчик для розвитку малого та середнього бізнесу, який буде основою добробуту нашої держави. Колеги, вкотре закликаю підтримати постанову, яка вже давно є розглянута і рекомендована профільним комітетом – 9173: про впровадження системи дуальної освіти на Хмельниччині. І думаю, що це буде хорошим прикладом для інших територій, для того щоб ми разом з вами розглянули і дали можливість створювати на місцях можливості для розвитку бізнесу. В продовження цього. Вже традиційно навесні на Хмельниччині ми збираємося під такою темою, як зустріч поколінь. Це об'єднавчий захід, який дає змогу старшому поколінню, які створювали для нас у свій час і залишили спадок, яким ми користуємося спільно з молодим поколінням, порадитись, поспілкуватися, напрацювати спільну роботу для того, щоб невдовзі її втілювати в життя вже… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
10:20:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте. ЛАБАЗЮК С.П. … підбити підсумки того, що ми зробили і, можливо, обговорити те, що нам і не вдалося зробити. Отож, я переконаний, що мудрість старших поколінь і енергія молодих людей – це запорука майбутнього. Отож, сьогодні закликаю, щоб ми з вами таки приступили до реальних дій, відпустив балаканину. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції "Батьківщина" запрошую до слова народного депутата Сергія Соболєва.
10:20:20 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Шановні представники засобів масової інформації, шановні колеги! Я думаю, що наступив той момент, коли ми повинні відверто сказати, що треба буде робити новообраному Президенту і з чим країну залишив цей Президент. Я думаю, що це питання, які стосуються безпосередньо державної безпеки країни. Те, що відбулося в оборонному комплексі, коли тотально корумпована система "Укроборонпрому", ніяких висновків: друзі Президента на тих самих посадах, жодних допитів ні в прокуратурі, ні в СБУ. Країна фактично залишилася сам-на-сам із страшними багатомільярдними оборудками на крові в армії. Друге питання, яке є не менш важливим, – боротьба з корупцією, те, що так проголошував діючий Президент. Ставки 10 тисяч доларів і 20 тисяч доларів в прокуратурі, СБУ, в новостворених органах за закриття справ, коли бізнес роблять на крові. Ви можете собі уявити, який об'єм роботи покладається на новообраного Президента для того, щоб змінити цю тотальну систему корупції, яку очолює нинішній глава держави? Третє, і не менше важливе. Наступному главі держави треба буде вирішувати питання, що робити з нашими партнерами по міжнародній коаліції, які повинні чітко заявити, що будапештські гарантії, які давалися першій в світі країні - Україна, яка пішла на добровільний вивіз ядерної зброї, фактично не діяли весь цей час, і тільки зараз новообраний Президент повинен чітко заявити, що повинно бути зроблено в рамках будапештських гарантій. І ці гарантії повинні нам давати не маріонетки Кремля, Путіна, Захарченка, якого вже немає, чи Плотницький. Ці гарантії повинні нам давати ті країні, які підписували Будапештський меморандум. І останнє. Те, що зараз відбувається, ні чим не відрізняється від команди Януковича, який далекі 15 років назад додавав до пенсії по 200 гривень. Подивіться на рівень інфляції і порахуйте: буде те саме. Це не перегляд пенсійної системи, це не реальна індексація пенсій, а це разові дві подачки, на які навіть далі в бюджеті не закладено ні копійки. І що буде після квітня місяця, це знову питання, яке буде… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. СОБОЛЄВ С.В. …яке буде вирішувати новообраний Президент країни. Але тепер ключове питання. А хто буде відповідати за розвалений "Укроборонпром", за тотальну корумповану систему правоохоронних органів, хто буде відповідати за тотальний підкуп виборців? Я думаю, це буде Порошенко і його команда. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Самопоміч" запрошую до слова народного депутата Ірину Подоляк.
10:24:03 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, складно уявити таку риторику, наприклад, у польському Сеймі чи в російській Думі під час розгляду законопроекту про державну мову. Якби така кількість манкуртів була б у Державній думі Росії, коли розглядався їхній Закон про державну мову у 2005 році, то ФСБ Росії вже б, напевно, давно посадила їх в спеціалізовані медичні заклади для обстежень чи для досліджень. Я хотіла б тут звернутися до учнів Царьова. Пригадуєте собі, коли його питали сто разів на одному з інтерв'ю про те, коли почалася Перша світова… чи Друга світова війна, він сто разів повторював одну і ту саму фразу "Волынская резня, Волынская резня". Це мені нагадує нашого колегу, який… яка б поправка не розглядалася у Верховній Раді до Закону про державну мову, згадував би нам Дуню Міятович. Я хочу вам сказати, що ви можете закінчити так само, як закінчив Царьов. Вас там чекають. Президент Порошенко мав не одну стратегію повернення Криму і повернення окупованих територій. Зараз він каже, що має чергову стратегію. Але є великі сумніви, що діючий Президент має чітку стратегію щодо утвердження української мови як державної. Тільки лозунги, тільки декларації. Суспільство змінилося. Для людей, дійсно, мова не є пріоритетом, бо вона стала для них цінністю. Цінністю за замовчуванням. А цінностями не торгують і цінності не використовують як інструмент вимірювання президентських рейтингів. Ухвалення цього закону до першого туру президентських виборів є критичним. Не принижуємо українців, вони здатні зерно від полови відділити. Будь ласка, до роботи не словом, а ділом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запорошую до слова від групи "Відродження" народного депутата Бондаря.
10:26:30 БОНДАР В.В. Шановні колеги, шановні друзі, я думаю, що сьогодні, напевно, одне з найважливіших питань, яке дійсно турбують людей, коли їздиш по Україні і коли зустрічаєшся, - це відсутність робочих місць, відсутність державної промислової політики, відсутність програм відродження економіки і відсутність взагалі будь-якої здорової думки, здорового глузду в діяльності нашого уряду і в наших урядових програмах. Ми бачимо шалену історію, коли сьогодні влада намагається стихійно, миттєво вирішити питання: хоча б перед виборам роздати один-два місяці людям подачки у вигляді субсидій, у вигляді додаткових виплат до пенсій. А далі що буде, після 1 травня, вони мовчать. Вони не хочуть до кінця чесно казати, що з 1 травня по суті зупиняються ці всі виплати, що з 1 травня зростають далі тарифи, що з 1 травня ніхто не гарантує в Україні, як люди будуть гасити борги по комуналці і всі інші речі. Зате я вчора піднімав питання і в останні дні піднімав питання, скільки коштів витрачає на себе влада. Вони знаходять сотні мільйонів на виплати заробітних плат керівникам державних підприємств, вони знаходять десятки мільйонів на рекламу діяльності уряду (борди, газети і так далі), вони знаходять кошти на інші речі, але не знаходять кошти на людей. Останній приклад, який ми зараз підняли і проаналізували, – це наскільки збільшилися кошти на утримання уряду, Адміністрації Президента і Верховної Ради. Я хочу, щоб ви знали ці цифри, бо вони вражаючі. Так от, в цьому році заплановано майже 7,6 мільярда гривень на утримання цих трьох інстанцій. За останні роки витрати на утримання Адміністрації Президента зросли майже у два з половиною рази і складають 2,5 мільярди гривень. Витрати на Верховну Раду зросли в три рази, складають майже 2 мільярди гривень. А от рекордсменом по витратах на власне утримання являється Кабінет Міністрів України, тобто наш начебто такий талановитий уряд. Цього року на утримання українського уряду буде витрачено майже 2 мільярди гривень, що в сім разів перевищує видатки 2014 року. Плюс, за рахунок інших програм, які фінансуються через уряд і які, по суті, кошти йдуть на уряд, будуть збільшені в дванадцять разів витрати на його фінансування. І загальні витрати зростають більше ніж на 3 мільярди гривень. Оце діяльність нашого уряду. Оце вони показують, про кого вони перше турбуються. Тобто на себе, родимих, вони в дванадцять разів підняли витрати на цей рік - і складають більше 3 мільярдів гривень. А витрати на пенсіонерів, на допомогу нашим малозабезпеченим родинам, на допомогу переселенцям вони виділяють по 10 мільйонів на рік. Оце їхня реальна турбота, оце їхня реальна соціальна політика і політика по відношенню до тарифів і всього іншого. Тому пропонуємо… Дайте 30 секунд. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, додайте. БОНДАР В.В. Тому пропонуємо все ж таки повернутись до того питання, про яке ми говорили. Заслухати повноцінний звіт Кабінету Міністрів, заслухати звіт кожного міністра, прямо в залі приймати рішення, кого звільняти. А якщо чесно, то треба на виборах давати відповідь, чи готові ми далі утримувати всю цю армаду і цю псевдо нашу діючу владу, такі уряди, і чи готові ми далі погоджуватись на таку політику. Я думаю, що на виборах треба давати чесну відповідь і підтримувати кандидатів в Президенти, які абсолютно інші, сучасні і по-іншому думають і розуміють, що на першому плані має бути відродження економіки… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:30:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. І заключний виступ від фракцій. Від "Народного фронту" голова фракції Максим Бурбак. Будь ласка.
10:30:20 БУРБАК М.Ю. Вітаю, колеги! Виборча кампанія вийшла на фінішну пряму, вже можна робити певні висновки. Ми обурені рівнем конфронтації і популізму серед кандидатів у президенти. Ця пошесть вразила абсолютно всіх учасників виборчого процесу. Я наголошую: абсолютно всіх. Обіцяють низькі тарифи, неймовірне зростання зарплат і пенсій, миттєве збільшення соціальної допомоги і виплат. Хоча знають, що Президент таких повноважень не має. Кандидатам це добре відомо, але вони продовжують обманювати людей. "Народний фронт" має право вимагати у кандидатів відповідальності за свої слова. Бо уряд Арсенія Яценюка врятував країну від економічного колапсу і стабілізував ситуацію в 2014-2015 роках. Ми зробили неможливе у критичний для країни час. Ми знаємо, що таке обов'язок та відповідальні дії. Саме тому Арсеній Яценюк цього разу не пішов у Президенти. Ми не хочемо ширити невизначеність серед патріотичних виборців. Ми вкотре своїм прикладом довели: інтерес держави – понад усе. Тому вимагаємо від кандидатів: досить затоплювати країну пустими обіцянками, припиніть нарешті обманювати людей. Припиніть знищувати довіру до держави і віру в майбутнє – це шлях в нікуди. Звертаємося до всіх кандидатів: нас повинно об'єднати одне завдання, країна має пройти ці вибори без потрясінь, усе повинно відбутися в межах закону і здорового глузду. Результати виборів мають визнати українці і весь цивілізований світ, довіряти обраному Президенту країни має власний народ і армія. Поки спостерігаємо іншу картину: довкола взаємні звинувачення і суцільна демагогія, дикий популізм – це інструмент гібридної війни проти України. Невже кандидати у президенти цього не розуміють? Брехня формує у виборців завищені очікування, після цього у людей буде розчарування і недовіра до всіх політиків і своєї держави. Популізм також знецінює небувалі здобутки України за останні роки. Невипадково розкруткою махрового популізму і всіляких пустобрехів займаються прокремлівські медведчуківські телеканали. Поширюючи демагогію, вони нищать Україну. Популізм, брехня, порожні обіцянки, шквал взаємних обвинувачень – люди відверто втомилися від цього. Досить! Нашими чварами завжди скористається ворог. Будьте впевнені, що будь-який натяк на безлад буде використаний Кремлем. Москва створила і підтримує в Україні мережу своїх телеканалів та агентів впливу. "Народний фронт" роками вимагає розслідувати їхню діяльність та притягнути до відповідальності, це, зокрема, стосувалося Медведчука, його двох телеканалів, маріонеток Столярових, заяв Онищенка. На жаль, а віз і нині там. Повертаючись до скандалу навколо "Укроборонпрому", хочу нагадати, що ще у 2015 році Кабінет Міністрів Арсенія Яценюка подав у парламент законопроект 3062, яким збільшував прозорість державних компаній. Можна 30 секунд? ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. БУРБАК М.Ю. Це стосувалося і підприємств "Укроборонпрому". Це було б запобіжником для можливих корупційних схем. Якби ініціативи уряду Арсенія Яценюка вступили в дію, цієї ганьби ми б сьогодні не мали. Так само "Народний фронт" закликає створити Тимчасову слідчу комісію з розслідування впливу Росії на виборчий процес в Україні. Лише дві фракції відгукнулося на нашу ініціативу. Якщо боїтеся створити ТСК, то хоча б не розкручуйте для ворога маховик конфронтації і популізму. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Отже, колеги, виступи від фракцій завершені. І ми продовжуємо розгляд проекту Закону про забезпечення функціонування української мови як державної. І я запрошую до трибуни голову комітету Княжицького Миколу Леонідовича, і прошу авторів правок приготуватися до обговорення. Нагадаю, ми зупинились на правці 490, автор – Мусій. Я бачу, бачу. Але, я думаю, три хвилини ми дамо Княжицькому, і я відразу назву вашу правку. Будь ласка, пане Микола.
10:34:31 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Було б дивно, якби в ці декілька хвилин я не сказав про день сьогоднішній, бо сьогодні день народження великої української поетеси і письменниці Ліни Василівни Костенко. Давайте привітаємо разом Ліну Василівну, бо вона відзначає цей день якраз тоді, коли ми продовжуємо обговорювати цей важливий законопроект. (Оплески) І сьогодні зранку – ми всі користуємося соціальними мережами, – я на своїй сторінці у Фейсбуці поставив її відому цитату, яку ви всі чудово теж знаєте: "Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову". Те, що намагаємося ми з зараз в залі зробити, це відродити, відживити українську націю, український народ. Зробити так, щоб ніхто і ніколи більше української мови не відібрав. Ви знаєте, я втомився спростовувати різноманітні жахи, страшилки і фейки, які стосуються закону, який ми приймаємо. Від цього закону гірше не стане жодному українцю, від цього закону ніхто не постраждає, бо він демократичний. Від цього закону стане мирним майбутнє наших дітей і в Харкові, і в Донецьку, і у Львові, і в Одесі. Тому що, відбираючи у нас мову, хочуть відібрати наше право на існування. Як тільки ми даємо тут маленьку слабину, відразу в той самий момент російські війська захищають сюди… захищати єдину націю. Бо якщо немає у нас мови, чим ми відрізняємося від росіян? Нічим. І мене справді лякає дві речі. Перше – це те, що деякі наші кандидати в президенти це не розуміють, говорять, наскільки це неважливо, наскільки це непотрібно, що є якісь інші важливіші питання. А друге – це те, що інші кандидати в президенти і народні депутати намагаються це якимось чином використати політично. Шановні друзі, ми зараз з вами займаємося не політикою на ці вибори, і навіть не політикою на наступні, ми займаємося нашим майбутнім. Давайте працювати відповідально. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ми повертатись не будемо, колеги. Ми зупинились на поправці 490-й. Ми кожну поправку називаємо. Ми усвідомлюємо, і голова комітету, і я як Голова Верховної Ради України, що не може бути жодних порушень, але повертатися ми не будемо. Є 490 правка, і я по ній надаю слово Мусію. Будь ласка.
10:37:04 МУСІЙ О.С. Доброго дня, шановні колеги! Олег Мусій, 124 виборчий округ, Сокальщина, Червоноград. Прошу звернутись, перед тим, як перейти до правки, до пана голови комітету. Шановні депутати, будь ласка, не заважайте спілкуватися на трибуні з головою комітету. Це стосується шановного пана Мустафи. (Шум у залі) Я вас попрошу! Насправді організаційно ми повинні визначити мету, чого ми хочемо досягнути. Якщо ми хочемо досягнути утвердження української мови, то, напевно, потрібно було би піти на компроміс з тими народними депутатами, які відстоюють посилення цього закону, до яких я відношу і себе. Натомість ви йдете на компроміс з Партією регіонів колишньою, щоби, не дай Боже, щось з ними там такого не вийшло. Вони все одно голоси ніколи не дадуть. То ви хочете, щоб вони не дали голоси, і щоб ми теж, вважаючи не до кінця посиленим цей закон, не дали свої голоси? Давайте ми все-таки… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. МУСІЙ О.С. Давайте, може, ми все-таки вийдемо на компроміс - і такі болючі статті, які дозволяють оті шпаринки московської мови в Україні, цей закон, ви ж знаєте, що вони існують, ми їх все-таки знімемо, і тоді він буде спільний, узагальнений законопроект, і подарунок українському суспільству – українському! – української мови, а не зі всілякими прибамбахами там, вибачте за таке слово, з російськими шпаринками. Тому я закликаю поставити на підтвердження мою правку, тому що вона, до речі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
10:38:52 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Мусій, ну, по-перше, хочу сказати, що мені з вами на компроміс не потрібно йти, бо в більшості питань я з вами однодумець, мені не треба з вами шукати компромісу. І мені не треба шукати компромісу із представниками так званих опозиційних, а насправді проросійських фракцій, бо їхня мета – щоб цього закону взагалі не було. Вони теж не шукають цього компромісу. Я повинен шукати компроміс, так, з тими працівниками, наприклад, медійного лобі, які сидять у вашій фракції, в нашій фракції, в цих фракціях - в усіх. Я повинен шукати компроміс з тими, хто називає себе демократами, а намагається робити бізнес з Росією, сидячи в демократичних фракціях. І коли я буду з ними домовлятися, я вас запрошу. І якщо ви мені допоможете менше йти з ними на компроміс, а для нас головна мета – все ж таки щоб закон був прийнятий, ми відчуємо і межу компромісу, і де цей закон може бути прийнятий, я буду вважати це нашим успіхом, хоча на якийсь компроміс, на жаль, поки що з такими людьми треба іти. Дякую. Щодо вашої поправки, хочу сказати, що, як я вже говорив, це не питання компромісу, це… Я розумію вашу позицію, я її шаную, але більшістю членів комітету було прийнято рішення не змінювати статтю 7 Закону "Про освіту" з... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. ...з причин, про які я говорив раніше. Через те ми цю правку відхилили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я ставлю на голосування правку 490 народного депутата Мусія. Комітет її відхилив. Прошу визначатися. 10:40:29 За-21 Рішення не прийнято. 491-а. Матківський, будь ласка.
10:40:35 МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Богдан Матківський, 121-й виборчий округ. Хотів би поставити свою правку на підтвердження, адже рахую, що вона тільки посилює позиції української мови в нашому законодавстві. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.
10:40:56 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут ціла низка статей, як я вже говорив, їх ще багато стосується тієї статті, яку ми не змінювали, тому в мене немає коментаря. Дякую, колего. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, ставлю на голосування 491 правку. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 10:41:25 За-19 Рішення не прийнято. 492-а. Не наполягає. 493-я. Не наполягає. 494-а, Констанкевич. Не наполягає. 495, Німченко. Будь ласка, включіть мікрофон.
10:41:42 НІМЧЕНКО В.І. Доброе утро, шановні колеги. Я хочу лише проінформувати про те, що головуючий, мабуть, не безпідставно нашу поправку виключити частину п'яту про те, що в нас пропонують завести вивчення української мови і мови і виховання, і освіта через вивчення мов Європейської Ради, минаючи мови інших народів: росіян, євреїв, білорусів і всіх інших. Я хочу сказати для тих, хто сьогодні виступав, що в Польщі це не допустимо. Почитайте Закон Польщі від дев'яносто… 2005 року за номером 17, і ви там найдете, що там тільки 9 національних меншин, і там 4 національних етноменшини. Я вже не вказую, що є регіональна мова так звана… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я додам 30 секунд, але вам рекомендую мікрофон ближче мати. Включіть, 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. Да, і тому, пов'язуючи з тим… з останньою поправкою, ми просимо застосувати і дозволити те, що ми пропонуємо, що підготовка кадрів должна вестися на широкому рівні використання всіх мов, якими розмовляють наші люди. Безперечно, в основі це українська і мови національних і регіональних меншин. Якщо це… ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Княжицький.
10:43:33 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Німченко, по-перше, мені дуже приємно, що ви вивчаєте законодавство країн Європейського Союзу, зокрема польське законодавство. Польський Закон про державну мову не згадує ніяких мов меншин, інше законодавство це регулює, як і в нас. Закон про національні меншини у нас це теж, безумовно, регулює. Цей закон не регулює взагалі жодним чином регіональні мови. Тому, коли ви говорите про мови національних меншин, корінних народів, очевидно, ми повинні ними опікуватися, їх захищати. Регіональних мов у цьому законі немає. Якщо ви подасте відповідний законопроект про регіональні мови, я вас запевняю, що наш комітет максимально швидко його розгляне і винесе в зал. Ви так часто про це говорите, я був би вдячний, якби ви подали такий законопроект, щоб ми могли його розглянути. Щодо, щодо… Ні, це окремий закон має бути, бо це є закон про інше. А щодо статті 426, поправки, то щодо цієї поправки, 495, вибачте, то теж він стосується статті Закону "Про освіту", через те ми це не розглядаємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я ставлю на голосування поправку 495 Німченка і Шуфрича. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 10:45:00 За-16 Рішення не прийняте. 496-а. Не наполягає. 497-а, Іллєнко. Будь ласка.
10:45:09 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановний пане Миколо, шановні колеги, наша поправка, вона стосується вивчення дисциплін в післядипломній… мовою післядипломної освіти та курсів підвищення кваліфікації. Ми вважаємо, що у світовій економіці в переважній більшості застосовується, якщо не мова власної країни, то англійська мова, але не інші мови Європейського Союзу. Тому, зважаючи на це, вважаємо саме таку… Ухвалити це рішення в такій редакції: "Мовою післядипломної освіти та курсів підвищення кваліфікації є державна або англійська мова". Для того, щоби не робити це надто широким формулюванням, яке, по-перше, буде неможливо нормально проконтролювати виконання, а, по-друге, воно, ну, немає ніякої потреби в цій ситуації. 10:46:42 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего Іллєнко. Ну, по-перше, очевидно, як ви зрозуміли, це теж зміни до статті Закону про мови, тому комітет вирішив їх не змінювати. Далі в тексті закону, між іншим, буде пункт, який говорить про те, що курси іноземної мови теж мають проводитися українською і відповідною іноземною мовою. Логіка цього закону, шановні колеги, ми цього не приховуємо: ми маємо захистити мови національних меншин, мови корінних народів. І коли ми говоримо про мови Європейського Союзу, очевидно, це, як правило, ці національні меншини, які проживають на території України, які є носіями тих мов, що і країни, які є нашими союзниками в НАТО, для нас це надзвичайно важливо, тому ми їх тут згадуємо. Очевидно, ми відносимо росіян теж до національної меншини, і ніхто не збирається ображати росіян як національну меншину. Але представляти так зване російськомовне населення… Це є українці, які, на жаль, були зрусифікованими і які хочуть вивчати українську мову, називати їх меншиною і росіянами, очевидно, це неправильно, і логіка цього закону категорично проти цього. Я просто пояснив, в чому є логіка згадування тут мов Європейського Союзу, які надзвичайно, справді, часто згадуються у виключеннях до цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування правку 497 групи авторів, серед них Іллєнко. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 10:47:47 За-18 Рішення не прийняте. 498-а, Матківський. Не наполягає. 499-а. Не наполягає. 500-а. Не наполягає. 501-а, Євтушок. Будь ласка.
10:48:08 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, "Батьківщина". Шановний пане Голово, я, в принципі, не наполягаю на голосуванні, але хотів би отримати від доповідача коментар. Оскільки в статті 10 Конституції України, яка нас орієнтує на сприяння вивченню мов міжнародного спілкування, зафіксовано саме так, і я вніс поправочку до статті 17, і просив викласти в такій редакції: "Мовою післядипломної освіти та курсів підвищення кваліфікації є державна мова та офіційні мови міжнародного спілкування". Чому я говорю про мови, офіційні мови ЄС, тому що, до прикладу, є такі мови, як мальтійська, латвійська, ірландська, естонська, які в самій Європі використовуються менше одного відсотка. Напевно, було би правильно записати все ж таки "мови міжнародного спілкування". І другий момент, пане голово Микола Леонідовичу, комітету мається на увазі. Зверніть увагу на 534 статтю і… ой, поправку, і 561-у, там ви вже використовуєте в законі мову… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЄВТУШОК С.М. В цих статтях вже використовується мова міжнародного спілкування. Можливо, потрібно одну систему випробовувати і застосовувати в тілі закону? Дайте, будь ласка, коментар. Дякую.
10:49:37 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, відповідно до цього закону мовою міжнаціонального спілкування в Україні є українська мова. Тобто ми, використовуючи цей термін, мали на увазі українську мову в Україні. Коли ми говоримо про мови Європейського Союзу, то нашими засадами є вимоги Угоди про асоціацію, бо цією угодою передбачається глибока інтеграція України в культурні, економічні процеси. Це об'єктивна дійсність і ми їх маємо згадувати, бо це є частина нашої Угоди про асоціацію. Саме тому ми згадуємо ці мови Європейського Союзу. Бо, наприклад, якщо хтось захоче видавати газету ірландською мовою в Україні для ірландців, ми теж не є проти цього, виходячи з того, що ми інтегруємося в європейське співтовариство. Щодо мов міжнародного спілкування, насправді, тут трошки інше малось на увазі. Як я вам казав, це малась на увазі українська, бо такого чіткого терміну немає, він тут не виписаний, в цьому законі. Ну і, крім того, як я говорив, ми не вносимо зміни в цю статтю 7. Тому це була основна причина, чому ми за це не голосували. Дякую, колего. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Не наполягаєте, так? Колеги, я хочу повідомити, що мені надійшла заява від народного депутата Папієва з вимогою поставити кілька десятків правок. І я хочу наголосити, по мірі надходження до цих номерів я буду його оголошувати, якщо автор буде в залі. Домовились, так? Отже, 502-а. Не наполягає. 503-я. Будь ласка, Оксана Продан.
10:51:03 ПРОДАН О.П. Шановний Андрій Володимирович, я дякую за можливість сьогодні обговорювати, і сьогодні, і минулі тижні обговорювати проект про державну мову. Дякую Миколі Леонідовичу за те, що відпрацювали. І сподіваюся, що редакція, яка буде винесена на голосування, вона задовольнить і буде підтримана більшістю залу. Хочу звернути увагу на дві речі. Перше. Це те, що говорили, і Оля Бєлькова озвучувала ту поправку минулого тижня, і все-таки наполягаю на тому, щоб ви, коли будете доопрацьовувати, виставляти ключові поправки, все-таки дали можливість приватному бізнесу вести ділову документацію їхньою мовою, якщо це, наприклад, іноземні компанії. І по 503 поправці. Не може бути викладання іноземної мови (це 503 поправка) або іноземною, або державною мовою. Тому що треба пояснювати студентам державною мовою, але використовувати при цьому іноземну. Тому я прошу все-таки в 503 поправці визначати "іноземною або/та державною мовою", тому що ти не можеш викладати англійську без використання англійської, але не завжди ти можеш пояснити дітям все виключно англійською, треба використовувати державну.
10:52:17 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановна колега Продан, ну, по-перше, хочу щодо вашого зауваження відзначити, що мова ділового спілкування у нас в іноземних компаніях дозволяється їхніми мовами в середині, це так і є. Ми обговорювали дуже довго цей пункт, ми до нього підійдемо, ми тоді з вами його обговоримо, але ми зняли це питання. Ми не зняли питання їхнього спілкування з органами державної влади. Так, безумовно, іноземні компанії з органами державної влади повинні спілкуватися державною мовою, але всередині робочого процесу вони можуть навіть документацію вести своїми мовами, і ми про це… Ми дійдемо до цієї норми. Щодо цього редакційного уточнення. Воно, справді, редакційне, воно логічне. Але оскільки ми прийняли, як я вже говорив, це рішення – жодної букви не змінювати в законі, в статті 7 Закону "Про освіту". А це стаття… Таке було рішення комітету. Я тут просто доводжу до відома рішення комітету і пояснюю позицію комітету з приводу тої чи іншої правки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, ставлю на голосування правку 503. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати. 10:53:32 За-23 Рішення не прийнято. 504-а, Німченко. Включіть мікрофон.
10:53:41 НІМЧЕНКО В.І. Взагалі цю частину виключити, вона не несе ніякої смислової нагрузки. Навязчивая ідея, яка тут вітає стосовно – скрізь треба указувати українську мову, тим самим дискредитується українська мова. Що тут не зрозуміло, коли йде питання про викладання в інституціях іноземних мов? Як можна вести по-другому і писати: іноземною або державною мовою? Це воно… взагалі реалії хтось вивчав, хтось робив аналіз? І тому ми дуже просимо: не робіть фетиш з української мови, ви її дискредитуєте. Не можна так робити. І добре, що я не один в цій позиції, але більше не допускайте таких рішень. І, більше того, якщо ви списали з польського закону, то хоч спишіть вірно, а не перекручуйте на свою ідеологічну…
10:54:55 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я сподівався, що… Можна, так? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я сподівався, що всі колеги в цьому залі стоять на спільній проукраїнській ідеологічній платформі і що ніхто з нас собі не дозволить ані з російських, ані з польських, ані з якихось інших законів нічого списувати. І ми, очевидно, цього собі не дозволяли. Щоб в цьому переконатися, відкрийте просто закони інших країни. Про що говорить колега Німченко. Стаття 7, яку колега Німченко і колега Шуфрич пропонують виключити, авторами цієї норми була включена через те, що дуже часто в нас, наприклад, англійську мову викладають російською. Мова йде про те, що викладач, користуючись тим, що він є викладачем іноземної мови, спілкується російською мовою, викладаючи англійську мову, або якоюсь іншою, не українською. Мова йде про те, щоб іноземні мови теж викладалися або українською мовою, або, як потім це буде записано у відповідному законі, мовами корінних народів. Але не… щоб через вивчення іноземної мови не проводилась русифікація. Крім того, як я вже говорив, це чинна стаття 7 Закону "Про освіту", яку ми не змінювали. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 504. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 10:56:19 За-22 Рішення не прийняте. 505-а, Скрипник. Не наполягає. 506-а, Іллєнко. Включіть мікрофон.
10:56:30 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Цією поправкою ми пропонуємо чітко врегулювати, що мовою позашкільною освіти і позашкільних культурно-виховних заходів є державна мова. Щоб не було ніяких можливостей подвійного трактування, щоб ми чітко розуміли, що позашкільна освіта і позашкільні культурно-виховні заходи, вони мають відбуватися державною мовою, щоб у нас не формувалася оця ситуація певної мовної шизофренії, зокрема, і в позашкільній, і в позашкільних культурно-виховних процесах. Для того, щоб чітко це врегулювати, ми пропонуємо ухвалити цю статтю саме в нашій редакції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
10:57:23 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего, взагалі це передбачено в іншій частині цієї статті, зокрема в частині першій цієї статті. Ви піднімаєте важливе питання. І ця стаття, до якої ви вносите правку, вона говорить про те, що держава сприяє створенню та функціонуванню за кордоном закладів освіти, в яких навчання здійснюється державною мовою або вивчається державна мова. Тобто мова іде про, наскільки я розумію, про навчання за кордоном. А ця норма у нас врахована в іншому пункті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування правку 506. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 10:58:17 За-16 Рішення не прийняте. 507-а. Не наполягає. 508-а. Не наполягає. Помазанов. 509-а, Матківський. Не наполягає. 510-а. Наполягає. Лесюк. Будь ласка, Лесюк. Включіть, будь ласка мікрофон.
10:58:41 ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, в цьому законі, коли ми говоримо про перенесення, відсилочні норми робимо, це не зовсім логічно, оскільки ви подивіться, що в цьому законі, наскільки добре розписана стаття, наскільки обширно розписана стаття про освіту. Я вважаю, що статтю 17 треба виключити. Закон, що розглядається, є базовим законопроектом. При цьому нові частини 7-10 повністю протирічать цій логіці і так далі. Пропонується виключити цю норму, а в разі необхідності встановлення особливостей використання мов в окремих видах чи рівнях освіти, розглядати це в межах внесення змін саме до мовного закону. По суті у нас це є мовний закон. Повністю ми перебрали в цей. І я не думаю, що треба так багато ссылки, ми то даємо ссылку, як нам вигідно, на інші закони, то ми беремо в тіло цього закону. Тому я не розумію, чому, так би мовити, ця стаття має бути. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
10:59:51 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, як я вже говорив, це норма чинного закону, який ми не змінювали, тому логіка тут була та сама. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 510. Комітетом вона була відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати. 11:00:16 За-21 Рішення не прийняте. 511-а, Німченко. Включіть мікрофон.
11:00:24 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хочу проінформувати ще раз, що в Конституційному Суді на ревізії на предмет неконституційності перебуває Закон "Про освіту", в тому числі стаття 7, в тому числі інші положення, які запропоновано визнати дискримінаційними і такими, що не відповідають Конституції. Оце, що ви повторюєте в 17, повторяєте, це все там на ревізії. І представте собі, що тут десь гарячі голови, тупаючи ногами, кричать: "Перестаньте! Процедури не треба. Бистренько голосувати, того що на вибори потрібен закон". Не треба цього робити, тому що в квітні признають цей Закон "Про освіту" в цій частині неконституційним, що тоді ми будемо – плескати в долоні, як по деклараціям по закону? Як можна розглядати цей закон сейчас? Давайте ми почекаємо, нехай скаже Конституційний Суд… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. 30 відсотків цього закону базується на нормах Закону "Про освіту". І якщо вони визнають неконституційним, суд визнає Закон "Про освіту" в цій частині, то наш закон стане взагалі нікчемним і буде виставлений на посміховище. Тому я просив би не допускати подібних дій. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.
11:02:04 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, якщо Конституційний Суд визнає щось невірним в цьому законі, ми тоді внесемо в нього зміни. Я не зрозумів вашу тезу, що ми тут кудись женемо, бо на вибори потрібен цей закон. Чесно, я не бачу кандидатів в Президенти, кому на вибори потрібен цей закон, і тому ми так довго його тут обговорюємо. Але я бачу кандидатів в Президенти, які є чесними громадянами, які незалежно від виборів розуміють, що закон має бути прийнято. І бачу народних депутатів в цьому залі, які це розуміють. І тому вірю, що ми його приймемо. І це не є жодна передвиборча акція, а наша свідома громадянська позиція. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, ставлю на голосування поправку 511. Комітет її відхилив. Хто підтримує. Прошу голосувати. 11:02:59 За-13 Рішення не прийняте. 512-а, Брензович. 513-а, Іллєнко. 514-а. Добре. 513-а, Іллєнко. Будь ласка.
11:03:11 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Ми пропонуємо цією поправкою доповнити статтю 17 новою частиною такого змісту: "На території навчального закладу, а також під час навчально-пізнавальних заходів, які проводяться в рамках освітнього процесу поза навчальним закладом, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, послуговуються державною мовою або іноземною мовою під час викладання дисциплін із вивчення іноземних мов". Тобто саме такою новою частиною цієї статті ми пропонуємо чітко врегулювати всі аспекти, які стосуються застосування мови, в тому числі на території навчального закладу, і навіть за межами її території, але якщо ці заходи є частиною освітнього процесу, для того щоб зняти всі можливі спекуляції і чітко захистити інтереси української державної мови. Дякую.
11:04:19 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Іллєнко, у нас було дуже багато дискусій з цього приводу. Я вам дякую, що ви піднімаєте ці питання, тому що ми всі знаємо, що діти дуже часто ходять нібито до українських шкіл, а приходять додому - розмовляють іншого мовою, або на перервах ті ж вчителі з ними розмовляють іншою мовою, ставлячись таким чином до власних обов'язків. Але, разом з тим, тут є дуже тонка межа, тому що логіка закону така, що ми не повинні регулювати приватне спілкування. Ця поправка частково включає можливість приватного спілкування. Ми не можемо регулювати цим законом це приватне спілкування, наприклад, не на території навчального закладу. Через те, а також через те, що ми не змінювали статтю 7 Закону "Про освіту", ця правка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, я ставлю на голосування правку 513, комітетом вона була відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 11:05:18 За-28 Рішення не прийняте. 514-а. Наполягає. Іллєнко, будь ласка.
11:05:26 ІЛЛЄНКО А.Ю. Пане Миколо, я все-таки трошки вступлю в дискусію з вами. Ця правка, попередня, вона не стосувалася приватного спілкування, бо там чітко сказано: "на території навчального, а також під час навчальних заходів, які відбуваються за рамками навчального закладу". Тобто це якісь виїзні уроки, екскурсії, тобто… але це якісь процеси в рамках освітнього процесу, це не регулюється приватне спілкування. А 514 поправка, ми пропонуємо додати нову частину такого змісту: "Особам з порушенням слуху гарантується право на вивчення української жестової мови та навчання українською жестовою мовою. Особам з вадами зору гарантується право на навчання за підручниками та іншими матеріалами, написаними українською мовою шрифтом Брайля". Тобто, щоб забезпечити права всіх наших громадян на вивчення української мови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:06:23 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колега Іллєнко. Стаття 5 цього закону – це є окрема стаття про жестову мову, і там значна частина цих ваших… ця ваша правка фактично врахована. Вона не врахована в тій частині, яка стосується Закону "Про освіту", із зрозумілою логікою, як я говорив, що ми не змінювали статтю 7 Закону "Про освіту". Але ви маєте рацію, вона врахована фактично в іншому місці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 514 авторства групи депутатів. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу голосувати. 11:07:02 За-16 Рішення не прийняте. 515-а, Мусій. Будь ласка.
11:07:07 МУСІЙ О.С. Олег Мусій, 124 виборчий округ, Сокальщина, Червоноград. Шановний голово комітету, це конкретна правка… Дуже важко погодитися з вашою логікою, що ви хочете зацементувати статтю 7 Закону "Про освіту" цим законом і не розширити його, чи не змінити, чи не добавити. Насправді логіка законотворчого і законодавчого процесу полягає в тому, що коли ми бачимо недосконалість якоїсь статті іншого закону і коли ми формуємо базовий закон, а цей закон є базовішим порівняно з частковим Законом "Про освіту", який врегульовує тільки освіту, ми мали би тут його розширити. Ніяких ризиків я взагалі не бачу. Якщо ми щось, не дай Боже, приймемо неконституційне чи щось погане, на те є Конституційний Суд. Навіщо ми зараз намагаємося підмінити Конституційний Суд, боячись про те, що не, дай Боже, щось зміниться в Законі "Про освіту"? Він буде головніший, цей закон, за своєю логікою. А саме щодо правки, стосується позаурочної освіти…
11:08:54 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. МУСІЙ О.С. Можна я завершу? Стосується середовища перебування наших дітей і формування їх як особистостей в інституції, яка називається "школа", яке до приватних розмов, до приватних бесід це не має жодного стосунку. Освіта в державних і комунальних закладах має бути виключно українська, в тому числі і після того, як закінчились предмети основні і є позаурочні. Тому є абсолютно логічною ця правка тут, прошу її проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего, Мусій. По-перше, закон абсолютно чітко говорить, що мовою освіти є державна мова. Позаурочна, урочна, на території школи - все це мова освіти. Очевидно, все це має бути державною мовою. Те, що позашкільна освіта має бути державною мовою, теж передбачено частиною першою цього закону. Тобто якщо колега Іллєнко, з яким ми дебатували, в них мова йшла поза межами територій, ваша правка стосується на території. Очевидно, на території це має бути українською мовою. Ми не можемо навіть на території контролювати приватне спілкування, але якщо це є частина освітнього процесу, це має бути українською мовою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 515. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 11:09:48 За-20 Рішення не прийнято. 516-а, наполягає. Мусій, будь ласка.
11:09:52 МУСІЙ О.С. Шановний голово комітету! Олег Мусій, Сокальщина, Червоноград, 124 виборчий округ. Якраз ця правка стосується тих закладів освіти, які знаходяться поза основною школою, але які, за логікою, мали би відноситися і відносяться до комунальної державної власності. Тому, наприклад, спортивні школи, вони у комунальній власності знаходяться? Так! Насправді треба було би до кінця філософські відрегулювати таке поняття, як "заклади освіти", наприклад, культурних товариств. От, будь ласка, якщо якась меншина хоче створити якийсь заклад освіти чи спортивний для якоїсь меншини, то це їхня справа. А що стосується державних і комунальних, в тому числі поза школою, напевно, все-таки мали би вони бути українськими. Тому правка є логічною, і прошу теж подумати, чи можливо би, коли буде засідання комітету, після всіх обговорень правок все-таки знайти оцей компроміс, про який я говорив… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
11:11:06 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего Мусій! Ну, по-перше, як я вже сказав, в Законі "Про освіту" чітко сказано, що мова освіти є українська, і вони є всюди. Є інші питання, що, наприклад, спортивні школи, вони не вважаються закладами освіти. Але це є питання вже регулювання не цього закону, бо цей закон все одно може на них поширюватися разом із статтею 7 Закону "Про освіту", оскільки фактично вони там дістають освіту. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
11:11:32 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте не голосуванні? Прошу голосувати. 11:11:48 За-12 Рішення не прийнято. Наступна – поправка номер 517, народний депутат Матківський. Не наполягає.
11:11:57 МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Наполягає. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, прошу, включіть, будь ласка, мікрофон. МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Богдан Матківський, 121-й виборчий округ. Я не хочу ставити цю поправку на підтвердження, адже розумію, що в залі немає можливості проголосувати 226 голосів "за". Тому всі майбутні мої поправки прошу рахувати... прошу не ставити на підтвердження. Але, в той же час, хочу попросити і головуючу, і доповідача про те, щоби в кінці все ж таки надати одну хвилину для виступу як і за цей сам факт, і за це, що я є одним із… один із співавторів цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви... А наступна, поправка 518, ви також не будете наполягати, так? Добре. Дякую. Рухаємося далі. Поправка номер 519. Не наполягає народний депутат Кишкар. Наступна - поправка номер 520. Прошу, народний депутат Німченко.
11:13:04 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, по-перше, я хотів би сказати тим моїм колегам, які нав'язують під виглядом шпаринки російську мову в Україні українцями. Я хотів би, щоб ми знали, що Україна на сьогоднішній день - это стосовно шпаринки, - це 9 мільйонів за національністю росіяни, а кожний третій – руськомовний. Возьмите, я беру по последней переписи, так, як це вчить і польський Закон про мови, і зробіть висновки. І друге. Шановний колего, ви де ж діваєте суржик українсько-польський, польсько-український, польсько-слов'янський, польсько-чеський і польсько-російський? Його що, нема? Так я хочу вам доповісти, на ньому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, коментар комітету.
11:14:19 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ми із задоволенням в комітеті розглянемо ваш законопроект про українсько-чеський суржик, я вам це обіцяю. Ця правка була комітетом відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Так. Прошу голосувати. 11:14:47 За-13 Рішення не прийнято. Наступна поправка - номер 521-а. Прошу, народний депутат Мусій.
11:14:53 МУСІЙ О.С. Шановний голово комітету, ця правка стосується якраз до кінця не зрозумілої логіки, яку застосував комітет, про те, що десь у якихось випадках треба окремі закони, а в якихось випадках краще прописати в цьому законі. Якщо ми йдемо за логікою, що для кожного випадку є окремі закони і робимо відсилочні норми, то тоді цей закон стане взагалі таким абсолютно декларативним. То поясність, навіщо в одному випадку ми пишемо, що треба, а в іншому випадку ми вирішуємо, що не треба. Бо насправді, з моєї точки зору, не потрібна така, 9 оцей пункт цієї статті. А оцьому любітєлю і знавцю всяких суржиків і дев'яти мільйонів рускоязичних і всіх інших, соромно, що будуть такі судді Конституційного Суду, які взагалі не розуміють, який закон вони обговорюють, що обговорюють Закон застосування державної мови – української мови як державної, а не всілякі суржики і все інше. Тому вчіть спочатку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, чи буде коментар від комітету? Будете? Да, прошу, комітет.
11:16:09 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего Мусій. Хочу вам сказати, що з точки зору, як кажуть, формальної логіки ви праві, тому що ця стаття не несе в собі жодного якогось смислового навантаження. І її виключення не змінить взагалі суті цього законопроекту. Але ми виходили з тої логіки, про яку ми з вами дебатували раніше, що ми не вносимо зміни до частини… до статті 7 Закону "Про освіту", але чи присутність чи відсутність цієї статті не змінює суті цього закону. Комітет, не вносячи зміни, цю вашу правку не підтримав. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Прошу голосувати. 521 поправка. 11:16:55 За-12 Рішення не прийняте. Наступна поправка - номер 522. Народний депутат Писаренко, прошу.
11:17:01 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. Мова йде про державну мову в науці. Ну, знову ми йдемо тим самим шляхом. Ви знову обмежуєте видання державних, ой, наукових праць тільки мовами українською або у іншому випадку мовою Євросоюзу. Ну, ви повинні як ніхто знати, що взагалі-то наукові праці цікаві саме в різних мовах, там, де вони розвивалися, де вони в більшості використовувалися. Наприклад, психіатрія, вона вся йде від німецької мови, часто німецькою читаються основні праці науковців. Російська мова, вона використовується достатньо часто в технічних науках і на них навчалася достатньо велика часть населення. Крім того, навіщо ви обмежуєте європейськими тільки мовами? Ну, що ми… За Європейським Союзом немає більше нічого? Що, Китаю у нас немає, китайських мов, немає азіатських мов? Що ми робимо? Якщо ми обмежуємо виключно тими мовами, якими чомусь законодавець вирішив, що люди повинні спілкуватися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
11:18:13 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ну, по-перше, я вас прошу не апелювати безпосередньо до мене, тому що не я один писав цей закон, авторів багато, членів комітету, які обговорювали його, багато. Це є колективне рішення членів комітету і авторів законопроекту. Чим воно… До речі, щодо німецької, яку ви цитували, то очевидно, німецька – це є мова Європейського Союзу. Ми підписали Угоду про асоціацію, поки що жодних інших… Ми продекларували, що ми інтегруємося в Європейський Союз, створюємо спільний і освітній, і культурний простір. Так, це державна політика нашої країни. Так, за цю політику виходили люди на Майдан. Так, проти цього протестували, коли це хотіли скасувати. Тому по суті ця ваша правка була відхилена. Крім того, ці ж наукові статті треба ж, щоб люди прочитали. Наші люди багатьма азійськими мовами просто не володіють, вони не зможуть знайти рецензентів для цієї мови. Тобто наука фізично цією мовою розвиватися в Україні не зможе, а читати праці чи підручники в тих мовах ніхто не забороняє. Будь ласка. Вивчати їх, використовувати в наукових роботах, перекладати українською чи мовою ЄС теж ніхто не забороняє. Але якщо ви захочете якоюсь рідкісною мовою, навіть при всій... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні. Прошу голосувати, 521 поправка. Перепрошую, 522-у, але... 11:19:42 За-18 Рішення не прийняте. Це, перепрошую, була поправка 522. І ми рухаємося далі. Поправка номер 523-я. Прошу, народний депутат Німченко. Будете? Включайте мікрофон.
11:19:51 НІМЧЕНКО В.І. Я дякую, що ви знавці права. Хочу зачитати, як у Польщі вирішено питання стосовно науки і діяльності. Там прямо вказано, що положення п'ятої і десятої закону, яким регулюється застосування і забезпечення польської мови, не поширюється на наукову та творчу діяльність, наукову та технічну термінологію, яка традиційно використовується. Тобто у нас по суті відсікають від джерел отримання знань. І вести мову, що читайте… Де читати, якщо у нас не буде передбачено видання і все інше? Сейчас уже ви не поїдете до Москви, чи не поїдете в інші центри наукові, визнані в світі, для того щоб.... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, комітет.
11:21:04 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, колего Німченко, я правда зараз до Москви не поїду, на відміну від вас, і це, мабуть, не найбільший науковий центр, при всій повазі до російської науки. У правці, яку ви цитували, так гарно демонструючи знання польського законодавства, – це дуже похвально, що ви його вивчаєте, – йдеться про поширення дії цього Закону про державну мову на всі мови, в тому числі і на мови корінних народів і національних меншин. Але оскільки закон на це не поширюється, то комітет цю вашу правку відхилив. Дякую, колего. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Прошу голосувати народних депутатів. 11:21:48 За-12 Рішення не прийнято. Наступна поправка - номер 525, народний депутат Гуляєв. 24-а? Прошу, народний депутат Тетерук. 524-а, Тетерук. 524-а, автор є. Є автор поправки – народний депутат Тетерук, прошу, 524 поправка.
11:21:59 ТЕТЕРУК А.А. Шановні колеги! Дякую, дякую, пані головуюча. Шановний пане Княжицький, моя правка, яку я прошу врахувати, говорить про те, що частину першу статті 18 проекту закону доповнити реченням такого змісту: "Для міжнародного наукового спілкування та публікації наукових результатів з метою ознайомлення з ними міжнародної наукової спільноти може використовуватись англійська мова або інша офіційна мова країн ЄС". Я поважаю нашу позицію, що ми хочемо, щоб українська панувала на теренах нашої держави. Але ми говоримо не про догмацію, що ми можемо і мусимо спілкуватись виключно українською, а про розширення можливостей наших науковців володіти всіма доступними мовами ЄС, а це 24 мови, до речі. І тут, щоб не було маніпуляцій, в 24 мови Європейського Союзу не входить російська. Тому це ми розширюємо можливості для наших науковців. Тому було б доречно, що не враховувати поправку редакційно, за що дякую вам… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я так розумію, що є наполягання врахувати повністю? Прошу, голосуємо. 11:23:32 За-36 Рішення не прийнято. 525 поправка, народний депутат Гуляєв. Не наполягає. 26-а, народний депутат Німченко, прошу.
11:23:42 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хотів би, щоб ми все-таки вернулись до того, що твориться в цьому законопроекті. Повірте, йде питання не просто – вивчення мови, а йде питання про зобов'язання вивчати конкретну мову і викоріняти мову російську, викоріняти систему науки, яка у нас є за броунівським рухом, вона єдина. І тому оце запровадження таке ми просимо виключити подібну норму і не допускати, не допускати в Законі про мову дискредитаційні норми стосовно інших язиків, іде питання про науку, про інші мови йдеться, про науку! Наука – це вільна, творча сфера діяльності людини. Це його право, науковця, і не можна… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Комітет прошу прокоментувати.
11:24:57 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Оскільки, передбачаючи відповідно до Конституції та рішення Конституційного Суду порядок функціонування державної мови в усіх публічних сферах, очевидно, ми не могли підтримати правку колегу Німченка про те, щоб виключити взагалі частину, яка стосується науки, з цього законодавства. Щодо дискредитації інших мов, то вони цим законом не регулюються, очевидно, тут немає жодної дискредитації. Щодо вивчення чи заборони якихось мов, очевидно, у цій статті ні про що подібне навіть близько не йдеться, мова йде лише про мову науки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Прошу голосувати. 11:25:51 За-17 Рішення не прийнято. Наступна поправка - номер 527, народного депутата Скрипника. Наполягає народний депутат Папієв на підтвердженні. Прошу комітет прокоментувати.
11:26:02 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон народному депутату Папієву. 11:26:15 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України, які спостерігають засідання Верховної Ради України по телевізору або слухають по радіо, я хочу наголосити на тому, що знову йдуть порушення Регламенту Верховної Ради України. І для стенограми, і наступного подання до Конституційного Суду кажу, що я передав письмово звернення народного депутата України, де виклав всі поправки. Якщо хоч одна з них буде пропущена, я рахую, що це буде порушення моїх конституційних прав на законодавчу ініціативу. А стосовно оцих поправок. Таке враження, що люди, які виписували їх, вони взагалі не знають, що таке наука, що таке оцінювання наукової діяльності, що таке наукометричні системи, такі як Scopus. До речі, ви би спитали у свого міністерства, де за вашою квотою там міністр знаходиться, є такий наказ 1112, який якраз і викладає принципи оцінювання наукових праць. То ви спочатку, виписуючи закон, прочитали би діючі нормативні документи, які є. Прошу поставити на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу комітет прокоментувати.
11:27:26 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я хочу сказати, що поправка колеги Скрипника врахована частково, врахована в частині наукових видань англійською і іншими мовами. Щодо використання інших мов, то частина п'ята допускає такі випадки для заходів, які стосуються мовознавства або вивчення іноземної літератури. Захід з корейської мови або стаття про корейську мову, очевидно, може бути корейською. І так само японські вірші можуть читатися японською без перекладу. Інші норми цим законом враховані там, де вони не є занадто широкими. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто пропозиція врахувати повністю? Прошу голосувати. 11:28:16 За-22 Рішення не прийняте. Наступна поправка - номер 528. Народний депутат Тетерук.
11:28:23 ТЕТЕРУК А.А. Шановний Микола Княжицький, шановні колеги народні депутати, моя правка звучить таким чином: "Частину 2 статті 18 проекту Закону викласти в такій редакції: "Наукові видання публікуються державною мовою або англійською мовою, або іншими офіційними мовами ЄС". Про що йдеться? Йдеться про розширення можливостей. І я буду наполягати на кожній такій правці, тому що, спілкуючись з нашими вченими, ми отримали такий зворотній зв'язок, який би свідчив про те, що б це полегшило і розширило для них можливості. Ми не маємо звужувати можливості, а навпаки, давати всілякі такі варіанти, які б розширяли можливості спілкування наукового середовища, обміну думками, публікаціями. І саме головне – наближати Україну до того стану, коли 25 мовою Європейського Союзу буде українська. І тоді б ми вже мали відповідно підготовлене законодавство. Тому дякую за те, що врахована правка редакційно, але було б доречно її врахувати повністю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати за врахування цієї правки повністю. 11:29:49 За-33 Рішення не прийняте. Поправка номер 529. Народний депутат Гуляєв. Прошу, на підтвердження народний депутат Папієв ставить. Прошу.
11:30:00 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, я щойно подивився на сайті Верховної Ради України, скільки народних депутатів України має науковий ступінь по тій чи іншій фракції. Ви знаєте, отаке враження, що якось виписувалась ця стаття окремо, а науковою діяльністю в Україні займаються окремо. Таке враження, що люди, які виписували цю статтю, вони абсолютно не розуміють тенденції світової науки. Якщо сьогодні ви виписуєте і в пропозиціях є, що "англійською мовою і мовою ЄС", а якщо подивитись в попередній статті, ви окремо не виділяєте англійську мову. Тобто таке враження, що світові процесі і ті, які називаються Brexit, вони якось ідуть окремо від Верховної Ради України? Є Китай. Сьогодні треба, необхідно сьогодні, щоб наукова діяльність українська, в тому числі була і мовою тих народів і тих країн, які сьогодні займають передові позиції в науці. Я прошу поставити цю поправку на підтвердження в повному обсязі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу пане, голово комітету.
11:31:13 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Папієв, бачите, ось телефон? Ось він китайський. Отут все написано у мене українською мовою і англійською, бо китайці розумні люди. Крім того, що вчать свою мову, перекладають це англійською мовою і активно її використовують в науці. А ми лише будемо вітати вивчення китайської мови і китайської літератури мовою оригіналу як світових здобутків. Це цей закон дозволяє. А щодо всього іншого, це ваші маніпуляції, які ми узгодили насправді з науковим українським співтовариством після цілої низки круглих столів, в тому числі зі сходознавцями. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати за підтримку цієї поправки в повному обсязі. 11:32:06 За-15 Рішення не прийняте. Наступна поправка - номер 530, народний депутат Подоляк. Народний депутат Подоляк!
11:32:16 ПОДОЛЯК І.І. Я не бачу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 530. ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, щодо статті, яка стосується мов науки. Я мушу вам задекларувати, що під час підготовки до другого читання ця редакція, яка пропонується народним депутатам, була передана різного роду науковим товариствам і науковим організаціям, і науковцям, і вона була прийнята, схвалена і погоджена ними у цій редакції, в якій запропонував комітет. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:33:06 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
11:33:12 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати цю поправку повністю у її основній редакції. Прошу голосувати. 11:33:29 За-29 Рішення не прийняте. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:33:35 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 531-а, Папієв.
11:33:39 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги і шановний доповідачу! Я ще раз хочу, щоби мене почули, особливо науковці України. У нас є наукометричні системи, які затверджені Наказом Міністерства освіти та науки № 1112, із внесеними до нього змінами. До речі, у нас є 108 журналів, які внесено до системи Scopus. Оте, що ви зараз робите, разом з Міністерством науки і освіти і хочете виписувати в цьому законі, це йде знищення української науки. Якщо я пишу наукову працю, яка сьогодні і по цій сфері діяльності, якщо передовою є Японія, то мені цікаво, щоб я мав вибір, якою мовою опублікована має бути ця наукова праця: або китайською, або іншими, корейською мовою. Навіщо ви заганяєте зараз науку нашу? Взагалі-то, знаєте, вона і так "нижче плінтуса", а ви взагалі хочете знищити цим законом українську науку. Прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
11:34:51 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, українська наука, звичайно, зараз на дуже високому рівні розвитку в Сполучених Штатах Америки, в Великобританії, в Ізраїлі - там, куди влада ваша, коли ви були при владі, її вигнала. А ми цю науку зараз, українську, повертаємо в Україну, даємо їй змогу нормально функціонувати і нормально працювати. Очевидно, що ці статті узгоджувалися з Міністерством освіти і науки, як і загалом весь цей закон, бо він стосується багатьох різних питань. Очевидно, що в цьому законі немає нічого такого, що суперечило би тому, що допомагало би розвитку науки. А взагалі ця стаття, вона була, колеги Гопко, врахована редакційно, тільки була пропозиція в попередньому варіанті, щоб це здійснювалося лише за згодою вченої ради. А цю норму, що публікація іншими мовами лише за згодою вченої ради, було прибрано. Тобто стаття в мовному використанні якраз була розширена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще хвилину - віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко.
11:35:59 КИРИЛЕНКО В.А. Шановний пане Голово, шановні колеги! Ця стаття про мову науки, яка у нашому законопроекті, вона повністю співпадає із тією законодавчою базою, на якій ми працюємо зараз. І зараз в українській науці домінує державна українська мова для наукових публікацій. Але, безумовно, використовуються мови країн Євросоюзу для наукових публікацій у науковометричних базах, у наукометричних базах. Ці бази визначені, є перелік, і в основному всі публікації, які там здійснюються, відбуваються мовами країн Європейського Союзу. Разом з тим, частина публікацій здійснюється іншими мовами і тепер, але і наш закон передбачає таку можливість для науковців, які займаються, припустимо, у гуманітарній сфері, якщо це культурологія, релігієзнавство, мистецтвознавство, якісь інші речі, це написано тут і враховано редакційно. Якщо якісь інші речі потребують іншої мови, окрім державної, і мови Євросоюзу, то таке право для науковця застережено, і в тому числі це стосується і наукометричних баз та публікацій у таких журналах. Тобто тут немає тієї проблеми, яку дехто намагається роздмухати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю 531 правку на підтвердження. Комітет її підтримує і комітет закликає всіх проголосувати за підтвердження. 11:37:30 За-56 Рішення не прийняте. 532-а. Папієв.
11:37:35 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, я хотів би, щоб ви мене почули, бо науковці, які займаються наукою в Україні, вони прекрасно розуміють про що я кажу, бо вони щоденно живуть в цій ситуації. Ви імперативно в законі обмежуєте моє конституційне право як науковця визначати, якою мовою мені писати наукову статтю. Тобто одна справа, коли ви в закладах, в державних закладах обмежуєте, так, але ви сьогодні берете і ще хочете, як Сталін, так, врегулювати, врегулювати діяльність науки. Це моє право - написати китайською мовою, корейською мовою, російською мовою. Ви хоча б взяли і в законі вписали, що за погодженням наукової або науково-технічної ради. Тобто ви фактично сьогодні заганяєте науку України в глухий кут тим, що ви сьогодні обмежуєте моє конституційне право використовувати ту наукову мову, яку я бачу перспективною. Прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.
11:38:49 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дивіться, наступна правка, народного депутата Костянтина Жеваго, вона термінологічна. Там просто треба було слова "наукової і науково-технічної" виключити і привести у відповідність до чинного законодавства. І це враховано. А наступне: слова "вищого навчального закладу" змінити на "заклади вищої освіти". І це ми відхилили, тому що це ми вилучили з частини другої. Ви наполягаєте? ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, хто за те, щоб врахувати поправку 532 повністю, прошу проголосувати. 11:39:33 За-16 Рішення не прийняте. 533-я, Папієв.
11:39:38 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги, я все ж таки проявлю терпіння, тому що чомусь ті автори і хто доповідає сьогодні цей закон, таке враження, що вони настільки далекі від реалій української науки або там були плагіаторами, або ще кимось. А дивишся якісний склад Верховної Ради України - у нас більше ста народних депутатів України мають науковий ступінь. У нас 38 народних депутатів України є докторами наук. Шановні, де ви, науковці? Ви ж самі займалися і займаєтесь наукою, і самі розумієте предмет, що я сьогодні правий. Дайте право науковцю самому обирати, якою мовою йому писати, не обмежуйте його конституційне право, дайте науці розвиватися. Бо ви зараз мало того, що всіх включили в цей Scopus, і у нас немає сьогодні наукових видань навіть, в яких можна надрукувати наукову статтю, яка би припадала до оцінки. Я прошу поставити цю поправку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.
11:40:51 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ви чудово знаєте, що саме зараз українські науковці почали інтегруватися в світовий науковий простір, почали вільно спілкуватися українською, друкувати свої статті в міжнародних наукових журналах, їздити на міжнародні конференції. Вийшли з цього "радянського гетто", де українська наука була протягом всього радянського часу. І якраз цей закон ще більше виводить з цього "гетто", цей закон збільшує кількість мов, якими можна спілкуватися: мови Європейського Союзу, англійська мова. Стаття, про яку ви говорите якраз, яку ви вимагаєте поставити на підтвердження, автор просив, що лише за згодою вченої ради, бо я розумію насправді тих авторів поправок, які наполягають на тому, щоб українська наука розвивалася українською мовою при вивченні світового досвіду. Ми розширили це, ми зняли цей пункт "за згодою вченої ради". Зараз ви пропонуєте знову, щоб лише українською, лише за згодою вченої ради це публікувалося. Ми якраз розширили це поняття. Дякую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, ставлю на голосування поправку 533. Прошу проголосувати, хто за те, щоб врахувати її повністю. 11:42:06 За-14 Рішення не прийнято. 534-а. Є в переліку. Папієв, будь ласка.
11:42:14 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні науковці України, ви мене всі чуєте, і розумієте, що доповідач сьогодні дуже далекий від української науки. І взагалі я йому… таке враження, що говорить… знаєте, говориш з людиною, яка, ну, дещо в теорії десь там далеко, а в практиці хотілось би, щоб ви згадали, може ви займалися науковою діяльністю. От якщо науковець сьогодні хоче написати статтю в російський журнал, ви його хочете обмежити, щоб він написав статтю українською мовою? Ви зараз цією статтею примушуєте його писати українською мовою і направляти в російський журнал. Або в китайський журнал. Якщо я хочу написати китайською мовою статтю, то ви мене хочете цим законом обмежити моє право! Шановні колеги, почуйте мене, дайте право науковцю самому визначати мову, на якій він займається наукою і пише наукові статті. Я прошу поставити цю поправку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
11:43:22 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, по-перше, закон чинний лише на території України і говорить про мови наукового захисту, а не про творчу діяльність чи публікації. Та пишіть, ради Бога, будь-якою мовою. Але десь у мене є якась маленька підозра, що ваше сміливе бахвальство про те, що ви можете написати статтю китайською мовою є певним перебільшенням. Чомусь я думаю, що крім української і російської, ніякою іншою мовою ви статтю написати не зможете. А ми хочемо, щоб наші діти могли так само писати англійською, французькою, німецькою, польською, угорською – всіма мовами Європейського Союзу, і, звичайно, китайською, японською також, цими великими східними мовами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування поправку 534 на підтвердження. Комітет підтримує. Прошу голосувати. 11:44:16 За-22 Рішення не прийнято. 535-а, Лесюк.
11:44:23 ЛЕСЮК Я.В. Так, вона попала часом пізніше, ми розглядаємо, але це стосується освіти. Шановні панове, я зачитаю, що ми пишемо: у закладах освіти відповідно... і так далі, одна або декілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами: державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Це дуже похвально, що ми так турбуємося про залучення нас до європейськомовного простору. Мов Європейського Союзу, якщо я не помиляюсь, офіційних 28. Але при цьому, чи маємо ми право робити таку дискримінацію? Я вже не кажу, що всі ці 28 мов дійсно важливіші від китайської, японської і так далі, чи іспанської, але тут є інше, у нас є мови корінних народів і національних меншин. Ми що, маємо турбуватися ближче про мови Євросоюзу чи своїх? Де кримськотатарська мова, де та сама ідиш і іврит? Де білоруська мова, яка може тільки тут на Україні бути захищеною? Я похвально... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛЕСЮК Я.В. Похвально, що ми виключаємо, ви хочете виключити російську мову при цьому всьому засиллі її тут, але, тим не менше, треба це робити чесно, треба просто писати. Я пропоную замінити такими словами: "офіційними мовами" і так далі, за виключенням мови агресора чи той, який є, чи той який буде. І так буде правильно, не треба займатися такими речами. Я – за державну мову, але я за повагу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
11:46:13 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ну, по-перше, хочу запевнити всіх, що ми боремося з наслідками імперської русифікації, але не боремося з російською мовою. Це справді велика, красива мова, як і будь-яка інша мова, яка існує в світі. Всі мови великі і красиві, з жодною із них не можна боротися. Саме тому термін "мова агресора" не був врахований в цій статті через те, що мова агресора змінюється. Не завжди в нас буде агресор. Я вірю, що ми приймемо цей закон і побудуємо таку сильну країну, що жоден агресор побоїться сюди сувати до нас свого носа. А щодо норми в частині мов ЄС, то ваша правка врахована. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 535. Хто за те, щоб врахувати її в цілому, бо комітет врахував частково, прошу проголосувати. 11:47:13 За-15 Рішення не прийняте. 536-а, Кремінь. Папієв, будь ласка.
11:47:22 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Знову ж таки постараюсь бути лаконічним. І мені дуже хотілося б, щоб доповідач зрозумів взагалі, про що йде мова. От уявіть собі, шановний пане доповідачу, є у нас такий завод "Мотор Січ", це в Запоріжжі, да буде вам відомо. І науковець цього заводу пише наукову статтю по вдосконаленню тієї чи іншої частини агрегату – мотору для літака. Калькотримачем цих моторів у більшості своїй є Російська Федерація. Ви зараз політизацією цього закону обмежуєте право науковця з "Мотор Січі" написати російською мовою саме до того, у кого, хто тримає взагалі право своє авторське на цей агрегат, написати статтю і бути почутим. Тобто ви обмежуєте конституційне право громадянина і науковця. Не влазьте в науку! Ви вже все, що можна було знищити…
11:48:36 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, шановний колего, цей закон жодним чином не забороняє науковцю з "Мотор Січі" писати статті будь-якою мовою, в тому числі російською. Цей закон не забороняє співати японські пісні, танцювати китайські танці, в Чернівцях носити вишиванку, як ви колись ініціювали. Це, можливо, все сфери дії інших законів. Може, ви ініціюєте закон, який заборонить якимись мовами писати статті, але наша демократична більшість і коаліція таких заборон ініціювати не буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 536. Вона комітетом врахована частково. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу проголосувати. 11:49:33 За-10 537-а, Кишкар і Кривенко є автори. Я даю Кривенкові слово для виступу.
11:49:44 КРИВЕНКО В.М. Віктор Кривенко, Народний Рух України. Дякую, пане головуючий. Згідно частини п'ятої статті 19 я прошу вас поставити на голосування ближче до завершення ранкового засідання, бо на вечірньому це не можна ставити, наступну пропозицію: не закривати засідання Верховної Ради України до завершення розгляду законопроекту 5670-д і працювати без перерви і ніч, і середу, і з середи на четвер ніч, і четвер, щоб ми мали можливість цей законопроект прийняти, тому що є величезні ризики його неухвалення. Ми бачимо, "п'ята колона" затягує цей процес. Тому зараз є троє в президії, які можуть головувати на засіданні, спокійно іти по поправкам і потім уже, в кінці, власне, перед розглядом і голосуванням законопроекту в цілому доповідач фахово зачитає поправки, які були збиті, які спотворюють тіло законопроекту. Пан Лесюк, пан Кишкар сформулюють ті поправки, які принципові для врахування, вийти на голосування і в четвер його проголосувати. Інакше маємо великі ризики взагалі неухвалення цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? КРИВЕНКО В.М. Ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. 538-а, Лесюк. Папієв, будь ласка.
11:50:57 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Хотілося би звернутись до попереднього виступаючого. Те, що ви зараз говорите, і те, проти чого ви зараз виступили, це називається демократія. Так от, треба навчитися жити в умовах демократії, там, де ми розглядаємо закони відповідно до Регламенту Верховної Ради України. Я знову ж таки звертаюся до доповідача. Якщо ви норму статті виписуєте в імперативній формі, тобто мовою науки в Україні є державна, то можете уявити собі, от ви зараз, зараз підставляєте вчених, бо суцільна політизація ваша призведе до наступного. Уявімо собі, що вчений написав статтю наукову російською мовою. Після цього, наступного дня приходить ваш "стукачок", передає ці матеріали в СБУ, СБУ приїжджає до цього науковця і починає його мурижити за те, що він написав наукову статтю російською мовою. Що ви робите? Я прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
11:52:06 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви знаєте, на щастя, сталінські і радянські часи, в які ви хочете нас повернути, де ваші "стукачки" бігали і "стучали", вже минули, тому ніхто не буде ні на кого "стучати" бігати – це вже інша країна. Ау! Це інша реальність, прокиньтеся, по-перше. А по-друге... А по-друге, ніхто, як я вже говорив, не забороняє писати авторам статті навіть в російській видання навіть російською мовою. І я маю надію, що ми спільними зусиллями зупинимо російського агресора і будемо мирно співіснувати з мирним сусідом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 538-у, вона врахована комітетом частково. Прошу проголосувати. Прошу визначитись. Хто за те, щоби прийняти повністю? 11:53:01 За-16 539-а, Німченко. Включіть мікрофон, будь ласка.
11:53:06 НІМЧЕНКО В.І. По-перше, я хотів би стосовно до... доповідачу сказати втретє: не маніпулюйте рішенням суду. Те, що ви несете, не відповідає дійсності. Почитайте рішення Конституційного Суду, де чітко вказано, що державною мовою у сфері діяльності органів влади, органів виконавчої влади, органів представницької влади, органів, які несуть свої функції у сфері публічних відносин. Це раз. І друге. І закінчується - це застосування "мови" в множинному значенні, а тобто йде про 10 статтю Конституції України. І не треба, я вибачаюсь, брехати у вічі людям! Це перше. І друге. Я хотів би, щоб все-таки пан головуючий дав мені відповідь, хто такий Кириленко тут? Це що, агенти впливу? Чи тут працює, вже якісь інтереси… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, 30 секунд, будь ласка. 11:54:19 НІМЧЕНКО В.І. Це недопустимо! Це вплив на спотворення волевиявлення! По-інакшому ми не можемо вести мову. Це є елементи законодавчої узурпації влади нашої… ми як суб'єкти законодавчої ініціативи і як суб'єкти, що приймають закон. Я попросив би дати правову оцінку і конституційну, що робиться в нашій країні. У нас що, не працює принцип поділу влади, чи як? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, даю вам довідку. В'ячеслав Кириленко – віце-прем'єр-міністр України, який очолює робочу групу Кабінету Міністрів по підготовці даного проекту Закону про мову. І на моє запрошення він перебуває у Верховній Раді України і бере участь в дискусії, коли ми проговорюємо ключові моменти по законопроекту. Наголошую, це уряд, сформований Верховною Радою України, уряд, який виконує зобов'язання перед Верховною Радою України, зокрема щодо вивчення, аналізу і оцінки законопроекту. На моє запрошення він перебуває, і жодна норма Регламенту не перешкоджає і не забороняє керівнику робочої групи – віце-прем'єр-міністру уряду, нами створеного, брати участь в аналітичній роботі і в обговоренні в парламенті. Будь ласка, пане Княжицький.
11:55:50 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Насправді ця правка колеги Німченка і колеги Шуфрича говорить про те, що в науці можуть використовуватися теж і регіональні мови. Тобто це фактично нівелювання тіла, сенсу закону і бажання розділити Україну за регіональними мовами. Очевидно, ми в такому законі не могли підтримати такої правки і вас закликаємо проголосувати червоною кнопкою проти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування 539 поправку. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу голосувати. 11:56:35 За-15 Рішення не прийнято. 540-а. Мусій, будь ласка.
11:56:39 МУСІЙ О.С. Шановний доповідачу, Олег Мусій, 124 виборчий округ, Сокальщина, Червоноград. Як вам відомо, ми вже протягом 2-4 років навіть системно при прийнятті дуже багатьох, в першу чергу економічних законопроектів, вписуємо таку норму, як крім країни-агресора і країни-окупанта. Я думаю, що ментальна агресія, як Московії на Україну через зброю, через засоби масової інформації, через "п'яту колону", яка тут є представником… який тут розказує байки про науки з Чернівців, і так далі, буде продовжуватися. Чи вважаєте ви за можливе внести системно в цей законопроект оцю норму, яку ви частково врахували, звісно, дякую за правку, а частково не врахували. Так от, неврахована частина стосується якраз будь-що, що зв'язує державу-агресора, а саме: мовна частина діяльності на території України держави-агресора. Можливо, варто б… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершили, так? Будь ласка, пане Микола.
11:57:53 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего. Я поділяю вашу турботу за вплив держави-агресора, перш за все культурний. Саме через ми спільно з вами готуємо відповідні законопроекти. Разом з тим, якщо говорити про російську мову, в законі закріплювати її як мову держави-агресора, з моєї точки зору, невірно, бо я переконаний, що ми всі агресії переможемо, і я про це говорив. Крім того, це мова не "руськоязичного населения", як нас вчать, але російської меншини, яка нікому не винна через те, що агресор з сусідньої країни на нас напав, це частина українського народу, меншина російська. Але крім того, російська мова є державною мовою, наприклад, офіційною мовою в Білорусії і в Казахстані, тобто вона має інший статус. Тому лише таким формулюванням ми цього питання не вирішимо. Тому ця ваша правка була врахована частково в першій частині. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 540. Комітет врахував її частково. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу проголосувати. 11:59:02 За-15 Рішення не прийняте. 541-а. Чи Папієв, чи Долженков? Вирішіть між собою. Давайте Долженков для диверсифікації. Будь ласка.
11:59:17 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, я б також хотів би поставити 541 правку на підтвердження, яка стосується також наукових робіт, і обмеженням, знову ж таки, видання наукових робіт саме офіційними мовами Європейського Союзу – англійською мовою. Натомість хотів би порадити дуже багатьом авторам, які зараз виступають з приводу правок: не роз'єднуйте людей, не говоріть про жодні якісь "п'яті колони", за нас голосували люди. Якщо ви будете клеймити нашу фракцію про те, що ми "п'ята колона", та ми представляємо інтереси багатомільйонного населення, яке за нас проголосувало. Протистояння починається з цього залу. Не всі однаково думають про те, що є рідна українська. Якщо рідна є російська, не створюйте перешкод та перепон для використання цієї мови, і все. А зараз ви хочете… Ви, звичайно, будете голосувати цей закон, ви, звичайно, об'єднаєте цей зал. Але, об'єднавшись з цим залом і зменшивши можливість використання російської мови… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ДОЛЖЕНКОВ О.В. … ви розколюєте. Про це потрібно говорити. Якщо ви справжні державотворці, про що ви зараз говорите, не потрібно всіх громадян України ставити під одну планку мовну. В нас багатомовність, багатонаціональність, багаторелігійність. Оце потрібно враховувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
12:00:51 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Долженков, ну, по-перше, наша багатомовність полита кров'ю багатьох мільйонів попередніх поколінь, бо за цю багатомовність вбивали людей, кидали дисидентів в тюрми, вона не просто так з'явилася. Ця багатомовність є реальна, коли ми говоримо про корінні народи, коли ми говоримо про тих людей, які жили завжди на Україні: угорців, румунів, поляків. Ця багатомовність і справді є виправданою, коли ми говоримо про російську меншину, яка живе на Україні. Але коли ми говоримо про російськомовних українців, які хочуть вивчити українську мову, і ми їм даємо для цього час і можливість, то ці російськомовні українці лише вдячні, і це те, що може об'єднати і вас, і нас. Бо якщо ваші виборці хочуть вивчити мову, то давайте допомагати їм її вивчити. Якщо україномовні виборці, які теж за вас голосували, я вірю в це, хочуть, щоб в Україні українська мова була захищеною і їхні права були збережені, давайте захистимо ці права ваших виборців. А їх більшість серед вас, серед ваших виборців, я в цьому теж переконаний. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, до мене надійшла заява, але готові замінити на виступ в 12:30. Домовились, так? Отже, я ставлю на голосування поправку 541. Прошу голосувати. Вона була врахована частково. Хто за те, щоб її врахувати повністю, прошу голосувати. 12:02:30 За-15 Рішення не прийняте.
12:03:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зараз згідно Регламенту, я маю оголосити перерву на 30 хвилин. І хочу повідомити, що після перерви ми надамо слово для виступу від двох фракцій, в 12:30, а потім перейдемо до продовження розгляду правок. Отже, 541-а, колеги. 541-а вже була проголосована. 542-а. 42-а, Папієв. Чийого авторства? Це Тетерука. Якщо Тетерук буде наполягати, я вам не дам, бо він має першочергове право для оголошення правки. Так. Отже, 542-а - після перерви, Тетерук. Будь ласка. (Після перерви) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми продовжуємо наше засідання. Я прошу повертатися всіх до сесійної зали. До перерви до президії надійшла заява від двох фракцій. Я зараз надам 3 хвилини для заяви представнику "Батьківщини" Сергію Власенку. Будь ласка. І після цього ми повернемося до розгляду поправок.
12:32:39 ВЛАСЕНКО С.В. Шановні колеги, коли ми як партія "Батьківщина" і наш кандидат Юлія Тимошенко йшли на вибори, ми хотіли, щоб ці вибори перетворилися на реальну дискусію про те, як Україні долати ті тяжкі, складні виклики, які стоять перед Україною в ці часи. Ми хотіли говорити про те, як реально підвищувати добробут людей, як змінювати податкову політику так, щоб український бізнес міг чесно і законно працювати в Україні. Як надати можливість молодим громадянам отримувати кредити, отримувати можливість розвивати власний невеличкий бізнес і не тікати з України, а шукати щастя і жити, і працювати, і мати щастя в Україні. Натомість ми отримали абсолютно брудну кампанію. Кампанію, коли діючий Президент Петро Порошенко не нехтує жодними способами облити брудом нашого кандидата. Він це робить зазвичай не своїми вустами, він робить це вустами технічних кандидатів, він робить це вустами тих людей в парламенті, яких він контролює. Він робить це цинічно: він говорить брехню, потім розповсюджує її через свої телеканали, через підконтрольний йому телеканал прямий, який можна назвати сьогодні, Russia Today, через інші телевізійні канали, які абсолютно не дотримуються жодних журналістських стандартів. Так от, вчора ми такого одного брехуна піймали за язика. Вчора Печерський районний суд виніс рішення про те, що інформація, розповсюджена керівником фракції БПП Артуром Герасимовим щодо Юлії Тимошенко, щодо уряду Юлії Тимошенко, є брехливою. Звичайно ж, він зараз буде викручуватись, я його бачив в сесійній залі, він зараз буде вимагати репліку, він буде розказувати про те, що якісь є обставини, якісь є факти. Але вчора було винесено судове рішення, яке мені дає сьогодні право і можливість з цієї трибуни Верховної Ради сказати, що суд визнав Артура Герасимова брехуном. Звичайним-звичайним брехуном, який не відповідає за власні слова, який не має жодних доказів того, що він говорить. Він використовує свої повноваження народного депутата для того, щоб сіяти неправду, для того, щоб розказувати неправдиву інформацію. Я ще раз підкреслюю, але це не перешкодить нам, це не перешкодить нашому лідеру Юлії Тимошенко пояснювати українському суспільству про те, що робить чинна влада з українцями і показувати шляхи, як виводити Україну на рівень чесних, справедливих, європейських країн, з рівнем добробуту таким, який в європейських країнах, з рівними можливостями, таких, які є в європейських країнах. А також буде показувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити, будь ласка. ВЛАСЕНКО С.В. А також Юлія Володимирівна буде продовжувати показувати те, як ми могли би жити, якби не останні 5 років цієї влади. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, хвилина для репліки пану Герасимову. Прошу вас, пане Герасимов.
12:36:10 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні українці, от що я тільки що почув? Що Юлія Тимошенко вважає, що її виступ 2009 року в Мюнхені був на підтримку НАТО. Саме це і є чергова брехня просто від "баронеси". Весь світ чув, як Юлія Тимошенко в Мюнхені виступала з заявою про те, що Україні не потрібно в НАТО. Печерський суд цього не почув. Щоб не бути голослівним, процитую частину виступу Юлії Володимирівні на Мюнхенській конференції 2009 року. Вибачте, вона говорила російською: "Есть вопросы высокого уровня, это как воспримет Россия, если Украина и подобные страны будут двигаться в НАТО". Виходить так, що Юлія Тимошенко, за допомогою проміжного рішення українського суду намагається скасувати свій виступ на Мюнхенській конференції десятирічної давнини. І взагалі, якщо чесно, ця історія нагадує мені "демократичні" (в лапках) рішення про заборону критики Юлії Володимирівни Тимошенко в Україні 10 років тому. І здогадайтесь, який суд тоді прийняв це епохальне рішення? Правильно, Печерський районний суд міста Києва. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми переходимо до поправок. І ми зупинилися на 542 поправці. Народний депутат Андрій Тетерук, вам слово, прошу вас. І до трибуни ми запрошуємо нашого незмінного по цьому законопроекту доповідача пана Миколу Княжицького.
12:37:22 ТЕТЕРУК А.А. Дякую, пані головуюча. Шановні колеги народні депутати, моя правка була врахована частково, за що хочу подякувати членам комітету, вони фахово підійшли до підготовки цього законопроекту. Натомість я все одно хочу наполягти на тому, щоб правка була врахована повністю, тому що прошу врахувати, що останнє речення частини третьої статті 18 проекту закону викласти в такій редакції: "Статті, опубліковані у міжнародних рецензованих фахових виданнях іншими мовами, подаються до відповідної вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради у перекладі державною мовою, або англійською мовою. Вчена рада своїм рішенням також може відмовитися від вимоги перекладу статей іншою мовою країн ЄС, яка є загальноприйнятою мовою міжнародного наукового спілкування у відповідній науковій галузі". І, зокрема, хотів би додати, що дійсно Україна є – це вже до наших опонентів, – багатокультурною, багатонаціональною, багаторелігійною державою, але ми маємо розуміти, що держава у нас одна і державна мова також буде одна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Наскільки я розумію, ви не наполягаєте на голосуванні, але ви висловили позицію вашу і вашої політичної сили щодо законопроекту. Шановний пане Папієв, ваш листок – це дороговказ для нашої президії. Будь ласка, коментар шановного пана Княжицького. І потім ми рухаємося далі.
12:38:48 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ваша правка врахована частково, тому що, по суті вона спрямована на те, щоб надати вченій раді право відмовитися від права вимагати переклад статей, оприлюднених у міжнародних фахових виданнях іншими мовами, окрім мов Європейського Союзу. Така ціль досягається використанням слів "може зобов'язати". Тобто це є правом вченої ради, яким вона розпоряджається на власний розсуд. Таким чином, просив би, щоб ця правка залишилася врахована частково. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Рухаємося далі. 544 поправка. Прошу, народний депутат Гуляєв. Відсутній. 545-а. Будь ласка, народний депутат Мусій. Це Гуляєва поправка, вона була відхилена, відхилена, а тепер ми 545-а, а до того вас не було. 543 поправка. Будь ласка, народний депутат Папієв. 543 поправка. Будь ласка, вам слово.
12:39:46 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України! Шановні громадяни України! Шановні науковці України! Я все ж таки хочу бути почутим. Ми коли складали присягу народного депутата України, то там є перша фраза першого абзацу: "Зобов'язуюсь дотримуватись Конституції та законів України". Шановний пане доповідачу, якщо для вас рішення Конституційного Суду не є обов'язковими, то це вже може сприйматися по-різному, хоча ми давали присягу про інше. В рішенні Конституційного Суду чітко і ясно сказано, що наукова мова не є публічною мовою і мовою публічних відносин. Тому не треба сьогодні обмежувати науковців тільки державною мовою. Ми би це сприйняли, якщо це б стосувалося органів державної влади, органів місцевого самоврядування, але дайте науковцям самим визначатись якою мовою писати їхні наукові праці. Я все ж таки прошу поставити цю поправку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
12:40:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, не знаю, чи ви від цього зрадієте, чи навпаки, але хочу вам сказати, що рішення Конституційного Суду є обов'язковим не лише для мене, а і для вас теж. В цій поправці колега Гуляєв пише, що статті, опубліковані в міжнародних рецензованих фахових виданнях іншими мовами, подаються до відповідної вченої, науково-технічної ради в перекладі державною мовою, і пан Гуляєв просить це вилучити. Але справа в тому, що в такому разі багато хто… люди не знають всіх мов. І те, що було в рішенні комітету, це було в затвердженій комітетом редакції: "для оприлюднених іноземними мовами статей має подаватися або переклад, або коротка анотація державною мовою". Дякую. Таким чином, ця поправка було врахована комітетом частково. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Папієв наполягає на тому, щоб ми поставили на голосування поправку, яка була частково врахована комітетом в повному обсязі. Прошу голосувати на підтвердження поправки в повному обсязі. Будь ласка. 12:42:12 За-10 Наступна поправка – 545. Народний депутат Мусій, будь ласка.
12:42:19 МУСІЙ О.С. Шановний доповідач! Олег Мусій, 124 округ, Сокальщина, Червоноград. Дякую за часткове врахування правки, звісно. І я не буду наполягати на повному голосуванні, тому що ви навіть дещо розширили в тій редакції, яка прийнята комітетом. Тому насправді можна було би написати "врахована повністю". Ну, але це таке! Я хотів би сказати цьому "совєцькому" науковцю, який із Чернівців, який до сьогодні відстоює "совєцькі" стандарти. Забудьте про "Совєцький Союз", його немає і не існує. І якщо український науковець називає себе "українським науковцем", значить, він має бути українським, він не може бути інтернаціональним, пролетарським, "совєцьким" чи ще щось інше. Вийдіть з цієї шкарлупи "любітєля руського міра" і подивіться українськими очима на українських науковців і запитайте їх зараз, як в Україні можна захищати дисертації і що для цього потрібно робити. Це не є проблемою – англійською або українською мовою захистити дисертацію чи написати статтю. Тому ваша маніпуляція, я думаю, знайде належну оцінку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Просимо… Ви наполягаєте. Рухаємося далі. 546 поправка. Будь ласка, Васюник, народний депутат, просимо вас. Як ви пам'ятаєте, в нас Регламент не дозволяє обговорення поправок, а тільки один виступ. Тому це автор - Васюник. Будь ласка.
12:43:38 ВАСЮНИК І.В. Дякую, пані Ірино. Комітет частково врахував мою правку, яка стосується перекладу наукових статей на державну українську мову на вимогу вченої ради. Тому я не наполягаю на голосуванні. Дякую комітету за враховану правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ви не наполягаєте. Рухаємося далі. 547-а, Помазанов. Відсутній. 548-а. Це поправка Подоляк, Семенухи, Острікової. Але наполягає Папієв тут слово… А, пані Подоляк наполягає. Ви джентльмен все-таки, пан Папієв. Хоч щось є хороше в цій залі! Будь ласка. Будь ласка, пані Ірино.
12:44:25 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, ця поправка наша колективна була врахована в повному об'ємі у цій статті законопроекту. Я хочу подякувати комітету, для нас дійсно важливо те, щоб ми не закривали Україну від зовнішнього світу і нам дійсно важлива свобода академічної науки, нам важливо про те, щоб українські науковці використовували як державну мову при захисті наукових дисертацій, так само і англійську мову як мову науки. Дякую. Я не ставлю на підтвердження цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Рухаємося далі. Наступна - 549-а, це вже народний депутат Папієв. Будь ласка, вам слово.
12:45:17 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, я все ж таки закликаю своїх колег якось проявляти витримку, так. Я не буду коментувати деяких там, деякі вислови стосовно, де знаходиться сучасна українська наука і де ця сучасна українська наука, на якому рівні була в періоди, які відносяться до 1991 року, в роки Радянського Союзу, це вже питання для істориків. Але при цьому я хотів би нагадати всім присутнім, що, шановні колеги, є стаття 19 Конституції України, яка передбачає, що державні посадові особи - вони вчиняють тільки у відповідності до законів України. Ірина Володимирівна, пане голово! ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, так. ПАПІЄВ М.М. Я просив би, щоб ви почули. Коли ви надаєте слово віце-прем'єр-міністру України, то покажіть мені ще і норму Регламенту Верховної Ради України, яка би передбачала вчиняти в такий спосіб, який передбачено законом. Відмінність нас від громадян України: громадяни можуть робити те, що не суперечить закону, а ми – тільки те, що відповідає закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже дякую вам, шановний пане Папієв, за ремарку щодо ведення роботи нашої сесії, дуже вдячна вам за це. Також хочу наголосити на тому, що репліка віце-прем'єр-міністру була надана в зв'язку із тим, що ви вимагали, щоб він щось там прокоментував і, звичайно, я... Так, були заяви від фракції "Опозиційний блок" з вимогою прокоментувати "Євробачення". Я ж не могла вам відмовити, бо опозиція потім би сказала, що ми вас, вибачте, будь ласка, не чуємо, вашого гласу вопиющего в пустыне. Тому, звичайно, я дала слово віце-прем'єр-міністру Кириленко, за яким ви сьогодні сумуєте, ви його згадуєте весь час. А ми зараз ставимо на вимогу народного депутата Папієва поправку 549 в повному обсязі. Комітет її врахував частково, Папієв вимагає – в повному обсязі. Прошу визначатися. 12:47:36 За-6 Наступна поправка - 550. Будь ласка, народний депутат Папієв. Вам слово, будь ласка.
12:47:42 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, якщо це підтверджується, то кажуть, що в полку докторів наук Верховна Ради України є поповнення. Тобто народний депутат Ємець, наш колега, наскільки мені відомо, отримав і захистив ступінь, науковий ступінь доктора наук, так що я з цим його вітаю. Хотілося б, щоб він як людина, яка має найбільш свіжі такі відчуття, куди треба рухатися і в який спосіб сьогодні врегульовувати питання мови, наукової мови в Україні, хотілося би його думку почути. Але при цьому всьому я хочу звернути вашу увагу, почуйте мене. Дайте право науковцю самому визначати його наукову мову. Наукова мова не є мовою публічного спілкування. Я ще раз хочу бути почутим, і щоб ви зрозуміли взагалі-то рішення Конституційного Суду. Ви хочете зараз оцих людей знову ж таки поставити в якісь свої рамки, які нікому не потрібні, які порушують європейські конституційні права. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету хочу.
12:48:54 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, але ми говоримо про 550 правку народного депутата Жеваго. Ця правка просто приводить термінологію Закону про мову у відповідність із чинним Законом "Про освіту". Очевидно, що науковець має сам право самостійно обирати мову проведення досліджень і написання статей і публікацій, ніхто його тут у жодні рамки не ставить. Дякую. Вона врахована частково. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Ми рухаємося далі. Наступна поправка - 551, народний депутат Кремінь. Будь ласка, вам слово.
12:49:27 КРЕМІНЬ Т.Д. Я хочу подякувати комітету за те, що моя правка була врахована часткова. І власне, йшлося про дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора наук. Зрештою, я погоджуюся з зауваженнями, які були висловлені членами комітету, тому дякую вам за роботу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Ми рухаємося далі. Наступна поправка - 552. Народний депутат Папієв, вам слово.
12:49:55 ПАПІЄВ М.М. Шановні колеги, давайте ми все ж таки визначимося, бо тут, коли в термінології цього закону я читаю "мови Європейського Союзу", потім в пропозиціях народних депутатів записано "англійська мова та мови Європейського Союзу". У нас сьогодні все ж таки в глобалізованому нашому світі є інші мови. Я дуже вітав би, щоб наші науковці захищалися і китайською мовою, і писали наукові статті китайською мовою, і російською мовою. І на сьогодні ви фактично обмежуєте конституційні права громадян, які розуміють мову, знають її, ви забороняєте їм використовувати навіть в науковій роботі. Невже не зрозуміло, що російська мова – це сьогодні мова, яку розуміє 100 відсотків народних депутатів в залі, і не можна сьогоднішню ситуацію взаємних стосунків України та Росії і війну перекидати на мову, якою і Пушкін писав, і Достоєвський, і Гоголь? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, коментар голови комітету чи зможуть наші науковці писати свої наукові роботи китайською, японською, російською, і російською теж, мовами. Будь ласка.
12:51:18 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, от мені цікаво, скільки мов: китайською, корейською, японською, іншими шанованими мовами, - скільки дисертацій було захищено в Україні цими мовами? Щиро кажучи, жодної, тому що в Україні немає фахівців, які би повністю цими мовами могли захищати дисертації, могли захистити дисертації на наукову тематику. Очевидно, були дисертації з китайської, японської мови – філологічні. Такі дисертації – так, і закон в цій частині жодною мовою це не обмежує. Між іншим, рідна мова Пушкіна, скажу вам, була французька, бо його так вчили мовою володіти. А якщо говорити про англійську мову, то цей закон просто розширяє, цей закон просто розширяє змогу захищатися англійською мовою. Він, дійсно, не регулює прав нацменшин, оскільки англійська у нас не є мовою нацменшин, а мову держави-агресора, як ви вірно казали, ми звідси виключили. По-перше, тому що ми переконані, що ми переможемо. Це не може бути вічним терміном. А, по-друге, через те, що російська мова, вона теж є... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити 15 секунд. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. ... країнах, таких як Білорусь і Казахстан. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Ми рухаємося далі. І наступна поправка... (Шум у залі) На підтвердження. Вибачте, будь ласка, на підтвердження. Отже, на вимогу народного депутата Папієва я ставлю поправку 552 на підтвердження в повному обсязі, а комітет її врахував частково. Прошу визначитися. 12:53:04 За-13 Поправка ваша... Ваша пропозиція відхиляється, шановний пане Папієв. 553 поправка, народний депутат Оксана Білозір. Поправка була врахована частково. Пані Оксана, будь ласка.
12:53:17 БІЛОЗІР О.В. Пане Микола, ви знаєте, я, в принципі, підтримую абсолютно логіку цілої канви законопроекту. І я розумію, чому ми це робимо, і ми робимо це правильно. Єдине, моя поправка, яка врахована частково, я вам дякую за це, якраз нею я хотіла ввести все-таки мову корінного народу. Тому що наш закон, законопроект – це базовий законопроект. Я розумію, ми говоримо про те, і ви готуєте альтернативний законопроект, який буде стосуватись виключно мов корінних народів і виключно мов національних меншин. Але у мене є питання: якщо в тілі нашого закону сьогоднішнього ми не пропишемо пунктирами, скажімо, хоча би мови корінного народу, то на що тоді буде посилатися допоміжний закон, який буде допомагати розвивати норми нашого закону? Тому от у мене, власне, з цього приводу до вас і є запитання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Я прошу роз'яснити позицію комітету.
12:54:17 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, по-перше, інший закон буде посилатися на статтю 92 Конституції України, де сказано про захист мов інших і корінних народів. А по-друге, статті українською мають перекладатися і з інших мов, в тому числі з мов корінних народів. Тому по самому факту цей переклад тут є закладеним для рефератів щодо дисертацій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, я переживаю, тому що наступна поправка 554 - це Німченко, Шуфрич. І немає Німченка і Шуфрича в залі. 554-а. Ми рухаємося далі, да? О'кей. Будь ласка, наступна – 555-а. Народний депутат Мусій, вам слово.
12:54:59 МУСІЙ О.С. Олег Мусій, 124-й округ, Сокальщина, Червоноград, Кам'янеччина. Шановний голово комітету, ну, дуже важко щодо мови агресора – це якраз є правка – з вами погодитися. Навіщо ви її прив'язуєте, мову агресора, конкретно до російської мови? Насправді країна-агресор може бути будь-яка в будь-який час. А залишення норми "країни-агресора" стане обов'язковою до виконання, як тільки яка-небудь інша, будь-яка із 200 країн світу стане агресором по відношенню до України. Тому, коли закінчиться агресія Російської Федерації, значить, тоді, ну, вона не буде країною-агресором і тоді можна буде жодним чином не звертати увагу на російську мову. Тому це дуже слабкий аргумент, як з моєї точки зору. А любителям захисту на китайській і японській мові скажу, що немає жодних проблем реалізації права захисту на китайській мові в Китаї. Будь ласка, якщо ви – великий китаєзнавець, візьміть дозвіл і захищайте цю дисертацію, яку ви хочете, в Китаї чи в Японії захищайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
12:56:12 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего. Ну, між іншим, з китаєзнавства можна і в Україні захищати, бо це китаєзнавство. А от з фізики чи хімії, справді, як ви вірно говорите, треба захищати в Китаї чи в Японії. І я теж не пам'ятаю, щоб там українською мовою захищалися дисертації, в Китаї чи в Японії, між іншим. Мають бути якісь загальні принципи існування кожної країни і розвитку науки в кожній країні, вони зрештою є. Щодо вашого зауваження, то хочу сказати, що, бачите, мова агресора, справді, зараз це є Росія. Але інших гіпотетичних ситуацій нам складно придумати. Закон не може регулювати гіпотетичні ситуації. І може бути так, що ці мови будуть визначеними офіційними або державними в інших країнах, як, наприклад, англійська визначена в Ірландії. Тому, якщо ми напишемо гіпотетично так, як з російською, яка є офіційною в Білорусі і в Казахстані, ми зможемо все одно потрапити в юридично невизначену ситуацію. Тому ми поки що від цього відмовились. Хоча по суті ми вас підтримуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего. І ми рухаємося далі. Наступна поправка… Зараз, зараз, зараз, шановний колего, ви ж знаєте, що ми жодного разу вас не обмежимо в вашому конституційному і регламентному праві висловитися по поправці 556. Прошу, будь ласка, народний депутат Папієв.
12:57:28 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги, я би підтримав ту пропозицію, про яку казала наша колега Оксана Білозір, про те, що необхідно сьогодні в цьому законі, якщо ми говоримо про кодифікацію законодавства, пунктиром передбачити: якщо інше, інше не враховано в Законі України про регіональні мови та мови національних меншин. Я сьогодні представляю Буковину. Тобто сьогодні необхідно передбачити і право румуномовного населення на те, щоб вони могли займатися наукою румунською мовою. Так само як оті колеги, які говорять сьогодні, що треба в законі передбачити мову країни-агресора, да не пишуться закони під якусь ситуацію. Агресор він сьогодні є, завтра його немає. І не можна сьогодні якусь мову окремого народу записувати в якусь заборонену мову. Це не передбачено Конституцією України. Тому прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу визначатися по поправці 556. Нагадаю, що вона була комітетом врахована частково. Пан Папієв наполягає на повному врахуванні. Прошу визначатися. 12:59:00 За-9 Дякую вам, колеги. 9 тільки підтримали позицію пана Папієва. Наступна – 557-а. Будь ласка, народний депутат Помазанов.
12:59:15 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". 557 правка так само, як і 547 правка, спрямована на забезпечення дотримання статусу української мови як державної саме в науці. Водночас проект не враховує в редакції першого читання цієї специфіки та основних засад оприлюднення захисту дисертації, у ході якого ставити запитання доповідачу в праві не лише члени спеціалізованої вченої ради, розуміння іноземної мови якими презюмується, але і всі інші. Моя правка говорить про те, що треба дублювати обов'язково, перекладати фактично синхронно мови Європейського Союзу, на яких здійснюється захист наукових дисертації нашою, державною мовою. І якщо ми на сьогодні не ухвалимо цю правку, то фактично буде обмежено права присутніх, які можуть брати участь, власне, при захисті наукових дисертацій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу коментар голови комітету.
13:00:15 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, ця поправка була відхиленою. Ми, справді, поступово рухаємося, що б ми не говорили, до нашої інтеграції в європейський простір, де англійська, мови Європейського Союзу є важливими і ключовими. І правка про забезпечення синхронного перекладу під часу захисту дисертації англійською мовою, з нашої точки зору, просто буде ускладнювати цей захист і примушувати витрачатися на науковий і послідовний переклад. Це не простий переклад, бо це дуже часто буває науковий переклад. Це, в принципі, може зашкодити науці і загальмувати весь процес, бо ті люди, які зараз відповідно до чинного законодавства повинні мати публікації в міжнародних журналах, публікації англійською мовою, як і вони, так і їхні рецензенти, і учасники цього процесу наукового захисту, вони, як правило, вже в сучасному світі всі володіють європейськими мовами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего. Прошу визначатися по цій поправці 557. 13:01:19 За-18 Рухаємося далі, колеги. Брензовича поправка наступна – 558. Прошу вас.
13:01:28 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую. Пропонується статтю 18 доповнити частиною п'ятою наступного змісту: "Застосування регіональних мов або мов меншин у науці встановлюються законом (законами) України, що регулюють права національних або мовних меншин та корінних народів України". Запропонована комітетом редакція означає фактично виключення мов менш із сфери науки, що є по суті порушення конституційного принципу вільного використання мов меншин, а також відповідних міжнародно-правових актів. З метою уникнення цього пропоную підтримати цю правку, залишивши таким чином цю проблему для майбутнього Закону про національні меншини в Україні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення вашої поправки. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:02:11 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ми тому і вписали в цей закон необхідність прийняття Закону про захист мов національних меншин, в якому буде все передбачено, щоб це питання регулювалося в тому законі. А посилатися в чинному законі на закон, якого ще не існує, буде теж юридично не зовсім коректно. Але в тому законі ми обов'язково повинні будемо це передбачити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по поправці колеги Брензовича. Це, нагадаю вам, друзі, 558 поправка. Прошу. 13:02:51 За-13 Поправка відхиляється. Наступна - 559-а. Будь ласка, Папієв. Це поправка пані Гопко. Папієв вимагає слово. Просимо вас.
13:02:58 ПАПІЄВ М.М. Дякую, шановні колеги. Те, що каже колега народний депутат Брензович, абсолютно правильні речі, які чомусь, чомусь свідомо ви не хочете чути. Ви не хочете чути, що на Буковині проживає більше 200 тисяч громадян України, які говорять румунською мовою, що в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, захисти відбуваються румунською мовою. Ви сьогодні хочете цим громадянам України заборонити використання рідної мови. І ви кажете, м'яко кажучи, неправду, коли говорите, що ви не можете посилатися на закон рамковий, який буде врегульовувати якраз мови, регіональні мови та мови національних меншин. Не кажіть неправду. Ви зобов'язані в цьому законі чітко і ясно окреслити, що ця норма статті розповсюджується на ті царини, які не врегульовані іншим законом, і більш точно, Законом про регіональні мови і мови… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Будь ласка, коментар Княжицького.
13:04:12 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, колега Папієв говорив про минулу правку, яка вже була проголосована… пропонував поставити на підтвердження в повному обсязі 559 правку. Очевидно, ми говоримо про українську науку. В українській науці дисертації захищаються українською мовою. Очевидно, в Чернівцях ми дбаємо про румунську меншину. Я вам більше скажу, ми про румунську меншину дбаємо не лише в Чернівцях, а в Києві і всюди, де ці люди живуть. І саме тому, саме тому, очевидно, ці люди можуть здійснювати наукове дослідження румунської мови, румунської літератури, ніхто цього не обмежує. Якщо ж вони хочуть здійснювати дослідження з фізики будь-якою іншою мовою, вони можуть це здійснювати в своїх країнах. Інше буде передбачено Законом про національні меншини і корінні народи. Так що це все буде безумовно враховано в цьому законі і сподіваюся на таку ж вашу плідну працю по цьому закону, можливо, і на співавторство в цьому законі, тому що, як я хочу сказати, жодної правки до цього закону колега Папієв не подав, на жаль. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Папієв наполягає на тому, щоби ми поставили на голосування поправку в повному обсязі. Я нагадаю, що комітет її частково врахував. Прошу визначатися. 13:05:39 За-10 Наступна – 560-а. Будь ласка, народний депутат Папієв, вам слово.
13:05:45 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, ви от послухайте доповідача, до чого він договорився. Він фактично громадян України в Чернівецькій області, які ведуть наукову діяльність румунською мовою, хоче виштовхнути, як він сказав, в інші держави. Ви взагалі зійшли з глузду, так? Як це так? Ви громадян України, які на сьогодні мають право вести наукову діяльність румунською мовою, ви хочете обмежити в цьому праві займатися цією діяльністю цим законом? Не можна цього робити. Ви свідомо порушуєте Конституцію України і ми обов'язково будемо подавати і вносити подання до Конституційного Суду стосовно того, що цей закон абсолютно печерно порушує конституційні права громадян, право людей говорити регіональною мовою, мовою національних меншин. Не відносьтеся зневажливо до громадян України, для яких рідна мова – інша. Прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар шановного голови комітету. В той же час, колеги, мені здається, що ми всі дуже цінуємо коректне обговорення законопроекту, без таких… Я це до всіх зараз цю репліку свою адресую: і до тих, хто на трибуні, і до тих, хто в сесійній залі. Будь ласка, голова комітету, вам слово.
13:07:14 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, я бачу вас і бачу обличчя, мабуть, вашого улюбленого політика Путіна, бо ви одними словами говорите. Він вчора говорив: "Вы там все в Украине зійшли з глузду". Вибачте, що частина – російською, це – цитата. І ви сьогодні її тут повторюєте цю цитату, тиражуєте в українському парламенті, принижуєте громадян України румунського походження. Хіба не соромно вам? Ви сам людина з Чернівців, обманюєте, вводите в оману громадян України, оскільки за цим законом публікації можуть здійснюватися будь-якою мовою, в тому числі румунською. Дослідження можуть здійснюватися будь-якою мовою, в тому числі румунською. Наукові заходи можуть здійснюватися будь-якою мовою. Наукова діяльність може здійснюватися будь-якою мовою. Так, дисертації мають бути українською і англійською, безумовно, це абсолютно нормально, якщо це не стосується дисертацій, які стосуються культури чи мови корінних народів і національних меншин. І так діється в абсолютно кожній країні. І обережніше з цитатами вашого улюбленого, можливо, російського політика. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я думаю, що тут зала об'єдналась відносно того, що Путіну варто вивчати українську: в Гаазі вона йому знадобиться. Але я все-таки дуже прошу Путіна тут не цитувати, воно ні до чого нам. Ми рухаємося далі.Я на вимогу народного депутата Папієва ставлю поправку 560 в повному обсязі на голосування. Нагадую, що комітет її врахував частково. Будь ласка, прошу визначатися. 13:08:54 За-4 Рухаємося далі. 561 поправка. Будь ласка, народний депутат Папієв, вам слово.
13:09:02 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановний Миколо Леонідович, для мене було одкровення, що ви такий палкий фанат Володимира Володимировича, дивитесь його, цитуєте його, знаєте кожну фразу, кожне речення, яке він говорить. Я не можу з вами змагатися в цьому, бо мене це менше всього цікавить. Мене цікавить інше. Цікавить предмет цього закону, коли ви в цьому законі порушуєте конституційні права громадян України. Ми саме для того і обрані, і відповідно до Конституції, народний депутат України є представником українського народу. Я представляю тих виборців і відстоюю права тих виборців, які довірили мені бути у найвищому законодавчому органі України. Я буду постійно відстоювати і права румуномовних українців, які проживають у Чернівецькій області, в Одеській області, і угорськомовних, які проживають на Закарпатті, і інших мов, регіональних мов і мов національних меншин, це є їхні конституційні права. Ви сьогодні, як слон в порцеляновій лавці, топчетеся по конституційних правах людей. Прошу поставити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по цій поправці, нагадую, що це поправка народного депутата Євтушка, комітет її врахував частково. Пан Папієв наполягає на тому, щоб зала підтримала її в повному обсязі. Прошу визначатися. 13:10:37 За-9 Наступна поправка. Народний депутат Єленський, будь ласка, вам слово. Це 562 поправка.
13:10:48 ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Віктор Єленський, "Народний фронт". Я дякую колегам по комітету за те, що врахували цю поправку, але хотів би говорити про серйозні речі. Насправді наш законопроект нікому не забороняє вести наукову діяльність будь-якою мовою. Але я хочу вам нагадати, що 92 відсотки всієї наукової продукції у сучасному світі це продукція англійською мовою. Англійська мова – це, по суті справи, квиток у науковий світ. Тому дисертації можуть і повинні захищатися, в тому числі, англійською мовою, тому що англійською мовою захищаються не тільки громадяни України, а й ті громадяни, які приїздять з різних країн для того, щоб захищатися в Україні. І це дуже важливо, і про це просила нас наукова спільнота, вона нас просила не робити дисертаційні офшори і офшори для плагіаторів, поширюючи право захищатися на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Ви не наполягаєте на голосуванні. Дякуємо за ваш внесок в роботу над законопроектом. Наступна - 570 поправка, народний… Вибачте, вибачте, будь ласка, 560… яка? Будь ласка, народний депутат Суслова Ірина, прошу вам слово, 569 поправка.
13:12:18 СУСЛОВА І.М. Шановні народні депутати, хотілося б більш детально обговорити позицію народних депутатів відносно змісту пункту 4 статті 18 законопроекту. Отже, ми бачимо, що думки народних депутатів України стосовно використання іноземних мов під час захисту докторських дисертацій розділилися. Одні пропонують дозволити здійснювати захист дисертації англійською мовою, інші – однією з офіційних мов Європейського Союзу. Прошу пана доповідача Княжицького прокоментувати цю поправку та обґрунтовано пояснити позицію профільного комітету з даного приводу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу пояснити позицію комітету.
13:12:58 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Між іншим, колега Єленський, який щойно виступав, він якраз виступав про це і говорив про це, бо він, крім всього іншого, є і членом нашого комітету. І суть якраз полягає в тому, процитую колегу Єленського: "92 відсотки дисертацій у світі захищається англійською мовою, англійська стала мовою науки". Ми не можемо себе відділяти, очевидно, від цього процесу. Натомість, якби ми дозволили тут захист всіма мовами, то до нас приїжджали би ті люди, які в своїх країнах недостатньо сильні для того, щоб захистити дисертацію, де можна захищатися іншою мовою. Але, вибачте, ми ще корупцію не до кінця подолали, за хабарі чи якісь домовленості намагалися би тут захищатися всіма мовами, і ми би тоді перетворилися фактично на такий дисертаційний офшор. Очевидно, коли ми обговорювали це питання мови науки, ми радилися з Міністерством освіти і науки, з представниками вчених рад, з науковцями і дуже глибоко до цього підходили. Поправка колеги Заліщук, про яку ви говорили, вона врахована редакційно. Єдина відмінність в тому, що замість "мов ЄС", ми дозволили захист англійською мовою вже з тих міркувань, про які я щойно сказав. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рухаємося далі. Пані Ірина Суслова не наполягає на голосуванні. 570 поправка. народний депутат Німченко, вам слово.
13:14:14 НІМЧЕНКО В.І. Я хотів би зачитати Конституцію, яку повинен тримати доповідач, а не нести те до суспільства, що він тут несе, принижуючи нашу багатонаціональну країну! "Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати, поширювати інформацію на свій вибір". Наука – це пошук, наука – це дослідження. Що ви робите, шановні? Ви спитайте науковців! Тільки не на ідеологічному рівні, а спитайте практиків, а не тих, хто там на шпаринку посилається. Спитайте, що таке наука, хто в ній працював. Ви чули, що вам колеги кажуть: ну як можна, як можна ігнорувати пошук і писати мовою… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте. НІМЧЕНКО В.І. Ми принижуємо, дискримінуємо всі національні меншини і російськомовні групи людей. Навіщо це ми робимо? І чому ми можемо плювати на Конституцію – на 22-у і на 34-у? Це абсолютно природне право громадян! Чого ви влазите в мозг? Ви в карман залізли, тепер ви влізли в мозг! Будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу коментар голови комітету.
13:16:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, по-перше, в цьому законі немає жодного пункту, який би забороняв збирати або поширювати інформацію. Хочу сказати більше, автори цього закону подбали і поставили обов'язком цього закону підготувати в обмежений термін Закон про захист корінних народів і національних меншин. Я навіть знаю, що колега Подоляк почала працювати над таким законопроектом. Люди, які найбільше тут кричать про захист народів, корінних народів і національних меншин, ні слова не зробили для реального їхнього захисту: ані закон не подали відповідний, ані іншої дії ніякої не зробили. Тому що закон – це не декларація. Ми маємо мати окремо Закон про мову, як у кожній країні, окремо – Закон про захист меншин. Докладіться до цього, захищайте меншини на ділі, так, як це роблять представники демократичної більшості, коаліції, демократичних фракцій, які не входять в коаліцію. І не спекулюйте на тому, що може розвалювати країну! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по 570 поправці, колеги. Будь ласка. 13:17:12 За-6 Дякуємо. Поправка відхиляється. Наступна - 571-а. Народний депутат Мусій, прошу.
13:17:18 МУСІЙ О.С. Шановний голово комітету! Олег Мусій, 124-й виборчій округ, Сокальщина, Червоноград. Дякую за часткове врахування цієї правки і доповнення її в ширшому варіанті ще англійкою мовою, адже абсолютно всім відомо, що самі цитовані наукові надбання всюди в світі і в мережі Інтернет, вони здійснюються англійською мовою, тому це є абсолютно доречним. А хочу в полеміку піти невеличку з тим суддею Конституційного Суду, який до сьогодні розказує про те, що хтось щось несе, хтось якісь має языки. Вибачте, якщо на 27-у році незалежної України колишній суддя Конституційного Суду не знає української мови, це свідчення тільки одного, що цей закон запізнілий, його треба негайно приймати. Тому що отакі діячі, які займали колись посади, вони саме сплюндрували українську мову і українську державу і привели сюди агресора. Саме тому цей закон... Прошу вас прислухатися до моєї пропозиції... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ваш коментар.
13:18:33 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, дякую, колего, Мусій. Повірте, з вами полемізувати не буду, бо погоджуюсь з тим, що ви говорите. Справді, цей закон є запізнілим, тому що ми весь час або користувалися законом, який не мав реальних механізмів втілення, хоча в деяких пунктах був жорсткіший від цього, а потім нам силою неконституційно нав'язали "Закон Колесніченка-Ківалова", який Конституційний Суд скасував. Тому він, справді, не те що на часі, його час, по-перше, минув; по-друге, триває; по-третє, його час в майбутньому, для майбутнього ми цей закон і приймаємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви не наполягаєте на голосуванні, ви просто представили вашу позицію по цій поправці. Ми вам дуже дякуємо. Наступна - 572-а. Будь ласка, народний депутат Папієв, вам слово, запрошую вас висловити думку.
13:19:13 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Дякую. Шановні народні депутати України, незважаючи на те, що ми закликаємо і доповідача, і сесійну залу до того, щоб ми якось з повагою ставилися до Конституції України. Верховенство права в Україні передбачає, що ті закони, які розглядаються, приймаються Верховною Радою України, мають відповідати Конституції України, мають відповідати ратифікованим Україною міжнародним документам. І хочу нагадати доповідачу, що є ратифікована Україною Європейська хартія регіональних мов та мов національних меншин, яка є тілом нашого національного законодавства. Ваш закон порушує як мінімум 11 норм Конституції України і Європейську хартію. Про яку євроінтеграцію ви говорите? Будьте ж чесними. І, шановні колеги, ці норми, вони порушують 20 статтю… 22 статтю Конституції України, частину третю. Вони звужують конституційні права громадян. Прошу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:20:27 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колего, Хартія про права мов меншин справді вимагає прийняття окремого Закону про захист меншин – мов меншин, і ми вже над ним працюємо. Сподіваємося, що ваші порожні слова і спекуляція на інтересах національних меншин заради того, щоб не дозволити в Україні утвердити українську мову державною, зазнає фіаско, як і всі інші ваші антиукраїнські ініціативи. Натомість хочу сказати, що стаття, яку ви ставите на підтвердження, пропонувала дозволити іноземцям захищати в Україні англійською мовою. Комітет вважає, що англійською мовою можуть захищати дисертації не лише іноземці, а й громадяни України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за роз'яснення. Народний депутат Папієв просить поставити на підтвердження поправку 572 народного депутата Скрипника в повному обсязі. Я наголошую, комітет її врахував частково, редакційно. Я ставлю на підтвердження – в повному обсязі. Прошу визначатися. 13:21:36 За-7 Поправка відхиляється. Наступна - 573 поправка. Будь ласка, народний депутат Папієв, вам слово.
13:21:44 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги, шановні громадяни України, які дивляться сам процес обговорення в другому читанні законопроекту. От зверніть увагу, віце-прем’єр-міністра, який, до речі, є ще й міністром культури, немає в ложі уряду. До цього він був присутній, щось втручався в законотворчу роботу народних депутатів України, а якраз коли зайшла мова про поправку мого колеги народного депутата Писаренка, яка стосується саме заохочення застосування державної мови в культурі, чомусь головного у нас діяча культури в Україні немає в ложі уряду. Це, ну, якесь ігнорування своїх прямих функціональних і нехтування прямими функціональними обов'язками, і нехтування взагалі от сутністю цього законопроекту, який мав би покращити життя людей, а не погіршити, і які могли би використовувати ту рідну мову, на якій вони спілкуються і в сім'ї, і в побуті. Я прошу поставити цю поправку народного депутата Писаренка в повному обсязі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний пане Михайло. Мушу зауважити, що ми маємо міністра культури з прізвищем Нищук Євген. Пан Кириленко, при всій до нього повазі і вашій любові, і вашій любові особливій до пана Кириленка, він лише віце-прем’єр-міністр. Безумовно, він цілий віце-прем’єр-міністр, мені підказують перші ряди. Але, в той же час, ми обов'язково передамо віце-прем’єр-міністру, що ви за ним сумуєте і вам важко без нього розглядати поправки – поправки до законопроекту. А я ставлю в повному обсязі поправку 573 народного депутата Писаренка. Наголошую, що комітет її прийняв частково. Частково. Прошу визначатися. Пане Микола, вибачте, я не дала вам слова. Вибачте, вибачте. 13:23:54 За-10 10 підтримали цю ініціативу пана Папієва. Наступна поправка – 574, народного депутата Німченка. Пане Василю, вам слово. Прошу.
13:24:04 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, що пропонується? Саму назву "державна мова в культурі". Ну, філологи дивилися, читали, може, я не так дуже знаю українську мову? Ми пропонуємо: "Мови у сфері культури". Ми тут що нав'язуємо? А тому ми повинні виходити, що оцим словом "мови" ми гарантуємо національним меншинам, етноменшинам використовувати свою материнську мову. Іде питання про культуру, а то будет, как колония немецких під П'ятихатками: якщо заспівав на німецькій мові – і утром уже судили. Тому давайте, щоб ми до цього ж не дійшли. От про що йде мова. І тому ми просимо задовільнити наші пропозиції стосовно правильного викладення назви – "Мови у сфері культури". Це багатоманіття. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити дайте, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. Треба повернути до статті 11 Конституції. Ви через свій закон зобов'язані забезпечити самобутність, обичаєве право, релігійне, якщо хочете. Це вже в стилі духовності і культури. І тому ми пропонуємо назвати "Мови у сфері культури". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:25:45 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Очевидно, чинне законодавство у сфері культури регулює вільне забезпечення всіх мов у сфері культури. І всі ми нормальні люди, ми це чудово, прекрасно розуміємо. Теж ми всі прекрасно розуміємо, що колега дозволяє Росії мати Закон про російську мову, дозволяє Польщі мати Закон про польську мову, який він тут цитував, але хоче заборонити Україні мати Закон про українську мову як державну. Тому там, де у нас вказано "українська мова в культурі", колега пише: "мови у сфері культури", щоб, не дай Бог, це слово "українська" десь не прозвучало. Так дратує це слово критиків цього закону, представників так званих опозиційний фракцій, бо це не є опозиційні, це – антиукраїнські фракції, що вони хочуть взагалі згадку про українську мову викреслити із закону. Ну, цього не буде, колего Німченко, ми цей закон приймемо. Бачте, демократично обговорюємо з вами все, а зараз буде наступна ваша поправка. Знову подискутуємо, але приймемо і захистимо українську мову в українській державі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего. Я прошу визначатися по 574 поправці. 13:27:00 За-10 Поправка відхиляється. Наступна - так само, 575-а, народного депутата Німченка. Вам слово.
13:27:07 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, пропозиція до законопроекту передбачає конкретно, цитую: "Держава забезпечує застосування державної мови в культурі". Ну, прочитайте. Нехай сядуть наші, хто там, педагоги, вчителі прочитають і скажуть, проведуть експертизу. Ми пропонуємо, що таке культура і що таке "держава забезпечує" –питання. Справа в тому, що весь законопроект навантажений – зобов'язує, зобов'язує, зобов'язує. Як можна людину, яка реалізує своє абсолютно природне право, зобов'язати думати по-іншому, розмовляти по-іншому і так дальше? Тому ми пропонуємо: "Держава дбає про розвиток українськомовних форм культурного життя, гарантує вільне використання регіональних мов або мов меншин у сфері культури, невтручання у творчу діяльність діячів культури". А ми… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити 15 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. А ми передбачаємо на партійних зібраннях і на концертах присутність представників уповноваженого, щоб він протоколював вместе с поліцією і притягували до відповідальності. Оце сюди ви ведете цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви все такі якісь страшилки розповідаєте, пане, Німченко. Поліція точно не буде з дубиною ні з кого вибивати знання української мови. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:28:49 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, по-перше, колега Німченко цитував законопроект в першому читанні, який до другого був змінений, і він вам розданий. Але тут дуже цікаво процитувати пропозицію колеги Німченка і колеги Шуфрича. Послухайте: "Держава дбає про розвиток україномовних форм культурного життя і гарантує вільне використання регіональних мов". Поясніть, що це таке: "україномовні форми культурного життя"? Це як треба цих українців, вибачте, не любити, щоб так формувати і так писати про нашу культуру! Очевидно, комітет не міг підтримати такої правки. Прошу її відхилити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатися щодо україномовних форм культурного життя. Прошу визначатись. 13:29:52 За-7 7 депутатів підтримали україномовні форми культурного життя. Поправка відхиляється. Наступна – 576-а. Народний депутат Брензович. Прошу, вам слово.
13:30:04 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую. Моя правка врахована редакційно. Не наполягаю на голосуванні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рухаємося тоді далі. 577-а. Будь ласка, народний депутат Папієв, по вашому ідемо листочку.
13:30:18 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги! Все ж таки використання державної мови в культурі нам треба, ну, якось впроваджувати зважено. Чернівецька область. От, наприклад, 1 березня було свято Мерцішор. Це свято наших громадян України, які відносяться до румуномовних українців. І ви зараз цим законом плануєте влізти в їхнє свято, до якого треба ставитись тільки з повагою і шаною, і починати розказувати їм в день, коли це свято Мерцішор, якою мовою їм говорити і вести це свято. У нас 200 тисяч громадян України в Чернівецькій області є румуномовними, які з повагою ставляться до мов інших мов національних меншин, регіональних мов, які знають українську мову як державну. Я пропонував би доповідачу зробити те, що свого часу ми робили, написав би диктант… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего. Мені здається, в цій залі всі за диктант, давайте напишемо. Відразу після голосування напишемо диктант. Можемо і російською, і українською. Я боюся, що захисники русского языка зроблять більше помилок, ніж ті, хто відстоюють українську мову. Будь ласка, коментар шановного колеги Княжицького.
13:31:53 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Я знаю, що диктант завжди, і з дуже хорошими показниками, пише шановна пані віце-спікер, ми це всі знаємо. Пропоную нам разом з вами піти на наступний диктант, з колегою віце-спікером, і разом його напишемо, і подивимося, хто краще пише. Можемо… Ні-ні, давайте ми з вами підемо. Давайте ми з вами… Бо потім хтось не прийде, а ви скажете: "А, бачте, колеги Бриченка не було, бо він був на Миколаївщині, тому я не прийду". Ну, так нечесно! Підемо разом! Я буду вас чекати! Тепер щодо цієї правки. Шановний колего, це моя правка. Якраз ця правка і говорить, що в частині слова "Законом України "Про національні меншини…" треба її змінити словами "спеціальним законом, що регулює порядок реалізації прав національних меншин". Це цей новий закон, який ми маємо записати, щоб врахувати права в тому числі і тих румуномовних громадян України. Якби ви так про них дбали, як говорите в цьому залі, якби ви так про них дбали, як про українців і про всіх інших громадян України, думаю, вони б за вас голосували не так, як голосують зараз. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по 577 поправці. Вона була врахована комітетом частково. Народний депутат шановний наш Михайло Папієв просить врахувати її в повному обсязі. Прошу визначатися. 13:33:20 За-16 Рухаємося далі. 578-а. Будь ласка, Мусій народний депутат, вам слово.
13:33:29 МУСІЙ О.С. Шановний голово комітету! Олег Мусій, 124 округ. Одна із принципових правок моїх, а особливо не стільки правка, скільки та редакція, яку ви залишили у другому читанні в редакції, оця колонка сама остання. Будь ласка, зверніть увагу, якщо ви, де в другому реченні "застосування інших мов" і "творчий задум", замініть слово "інших мов" на російську. І що ви залишите? От замініть. Що тоді виходить? Що ви дозволяєте цим законом за творчим задумом невідомо кого, отаких деятелей, яких ми тут чуємо в залі, в них завтра творчих задумів буде мільйон, і буде далі залишена російська мова на всіх культурних заходах. Оце та шпаринка, про яку я говорив вже не один раз. Будь ласка, дуже вас прошу, для того щоб з чистою совістю українські патріоти голосували в залі за цей закон, приберіть оцю можливість за творчим задумом російською мовою виконувати будь-що. І завтра з'являться знову "маруви", "шмаруви" і всі інші. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Рухаємось далі. І наступна поправка – 580. Народний депутат Тіміш. Вам слово, шановний колего.
13:34:47 ТІМІШ Г.І. Дякую, пані головуюча. Шановний пане Княжицький, я встиг до своєї правки. Дуже приємно, що іде жваве обговорення. Я знаєте, що відчув в цьому залі? Що дуже багато активістів, які прикриваються румунською мовою, але насправді захищають зовсім інші цілі. Я так бачу, що я би побажав цим людям написати диктант румунською мовою, тому що я так розумію, що вони десь були головами обласної адміністрації в тих краях. Із-за поваги до того народу, який вони так цитують, так жваво захищають. Але я буду захищати цей народ, тому що я представляю цю єдність, я представляю цей край. Правку я не буду ставити на підтвердження. Але дуже попрошу вас, пан Княжицький, поясніть мені, будь ласка, ви робити посил на європейське законодавство? Тобто ця норма, що приймається закон не паралельно з Законом про мову національних меншин, Закон про захист української мови, ну, я це підтримаю. Але поясніть, будь ласка, чому саме так? І на які країни ви робите посил і берете, черпаєте досвід? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:35:53 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, по-перше, у нас є Закон про захист національних меншин. Просто він рамковий, загальний. Ми кажемо, що в кожній з країн існують закони про державну мову. Вони всюди приймалися в першу чергу. Тому що Закон про державну мову – це фактично основа державності країни, на якій базується державність країни. Разом з тим, я поділяю ваше занепокоєння в тому, що на правах національних меншин буде спекулювати дуже багато людей, в тому числі і вороги України як всередині України, так і зовні. І ми маємо зробити все. Тому ми тут записали шестимісячний термін. І ми не хочемо цього відтягувати. Ми маємо зробити все, щоб разом з вами, разом з депутатами, які представляють інші національні меншини і корінні народи, які є в цьому залі, які турбуються і опікуються правами цих національних меншин, зробити все, щоб унеможливити будь-який тиск на національні меншини. Знаєте, колись один поляк відомий Станіслав Вінценц казав: "Кохай своє, шануй чуже". Так от, ми кохаємо свою рідну українську мову, але це означає, що з неменшою шаною ми маємо ставитися… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд, завершити. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …до румунської, угорської, кримськотатарської і всіх інших мов національних меншин, які проживають в Україні. Ми зробимо це в цьому законі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего. Наступна поправка - 581. Народний депутат Оксана Білозір, прошу вас.
13:37:18 БІЛОЗІР О.В. Дякую. Хоча вона, моя правка, врахована редакційно, але я хотіла би зараз власне підняти тему і всім нам нагадати, що наш законопроект, який ми зараз розглядаємо і стане законом, без сумніву, якраз і є основним для створення єдиного культурно-інформаційного простору у нашій державі, де державна мова, українська мова, як конституційна норма розвивається даним законопроектом. Моя поправка стосувалася, ну зараз іде цілий ряд поправок моїх, які враховані редакційно, але вона стосується синхронного перекладу. Тому що ключова позиція – щоби кожен громадянин в Україні розумів, про що йдеться. Якщо він потрапляє на якийсь культурний захід, який відбувається там, наприклад, на Закарпатті чи на Буковині, він не може розуміти мови ні румунської, ні угорської, наприклад, я кажу, до прикладу, чи польської, але він має право розуміти, про що там ідеться, бо це відбувається на його рідній території. Тому, власне, моя правка, вона звучить так: "В межах сіл, селищ, міст, які, відповідно до закону України, є місцями…" ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити, будь ласка, 15 секунд. БІЛОЗІР О.В. Дякую. "В межах сіл, селищ, міст, які, відповідно до закону України, є місцями проживання корінних народів або національних меншин України, для супроводу (або коментування) масових культурних заходів можуть використовувати також відповідні мови корінних народів із синхронним перекладом українською мовою". Мені здається, що цей синхронний переклад, якщо ми його внесемо і він буде в тілі закону… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна пані Оксано. Я прошу рухатися далі, тому що ви роз'яснили нам суть вашої поправки. 582-а. Народний депутат Папієв, вам слово, прошу.
13:39:11 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Дуже цікаво слухати деяких колег народних депутатів України, які розказують про те, що вони представляють національні меншини, відстоюють інтереси. Але коли подивишся їхнє голосування, то голосують вони взагалі-то, як манкурти, тобто абсолютно всупереч. І це стосується і релігійних питань, коли людина зраджує ту канонічну церкву, в яку більшість населення ходить і багато інших речей. Саме тому ми і відстоюємо конституційні права громадян України говорити тією мовою, якою вони хочуть, ходити в церкву в ту, в яку громадяни хочуть. І щоби ви сьогодні все ж таки з повагою ставилися до конституційних прав громадян, це є Конституція України, яка стоїть на захисті громадян України. І ми обов'язково скасуємо цей закон через Конституційний Суд, тому що цей закон суперечить Конституції України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, коментар голови комітету. Прошу.
13:40:23 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колега, хочу вам сказати, що коли на вимогу депутатів Європейського парламенту і на їхнє прохання ми організовували зустріч з представниками національних меншин, то колега Тіміш, колега Брензович, інші народні депутати, які справді опікуються питаннями національних меншин, там були. Ми дискутували, не в усьому погоджувались, але знаходилися в діалозі. А таких колег, які тут спекулюють на темі національних меншин, як правило, там не було. І хочу вам сказати, колего Папієв, що в нашій країні є декілька канонічних церков, є свобода віросповідання і є демократія. І нав'язувати нам одну каноническую церковь - вже час минув. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, це поправка 583-я, Констанкевич. Вона була врахована частково. А народний депутат Папієв наполягає на повному врахуванні. Прошу визначатися. 13:41:32 За-9 Поправка, пропозиція вірніше, пана Папієва, не враховується. Наступна - 584-а, Німченко. Ваша, будь ласка, поправка.
13:41:45 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, ми просто вносимо пропозицію стосовно того, що всі надбання, всі надбання в системі культури чи напрямку, духовності повинні доноситися до всіх людей, в тому числі до людей національних меншин, яких у нас мільйони, їхнім рідним язиком. А тепер стосовно того, що деякі тут перетворюють обговорення на такі випади, то я хочу сказати, по-перше, суддя Конституційного Суду - слово "бувший" це не те, що не грамотно, просто не елементарно. І, по-друге, є така, знаєте, в Україні, якщо не знаєш, що сказати на базарі жінці, яка там пиріжки продає чи що, то вона дулі дає. Тому оце прибігання до образ, до іншого, давайте, ви не займайтеся цією риторикою. Якщо хочете… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. Теж ми це можемо. І друге. Тут звучить фамілія, так би мовити, іронію сюди застосовують. Це нормально, пане доповідач, це нормально, ви можете іронію застосовувати і все інше. Але давайте так, щоб по суті, якщо це дискусія, я мав право відповісти, якщо ви вказуєте мою фамілію. Це зрозуміло вам? Хотів би, щоб ви прослухали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я надаю слово голові комітету. І хочу нагадати: під час обговорення правок репліка не дається, бо звернення один до одного не є підставою для репліки. Коли образа є, тоді може бути підстава для репліки. Будь ласка, Микола Княжицький.
13:43:41 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну так, колего, ви звертаєтеся до мене, я до вас, у нас дискусія. Буде наступна ваша правка - ви зможете відповісти. Ми з вами хоч і різних політичних поглядів, але нормальні люди і розуміємо один одного. Щодо вашої правки, то, очевидно, що вона була відхилена, оскільки переклади літератури регіональними мовами і мовами меншин не є предметом регулювання Закону про державну мову. Ми обговорювали колись, наприклад, Закон про Інститут книги і там, в цьому законі, можна було про це говорити і про це писати, це просто інший предмет регулювання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування поправку 584. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 13:44:31 За-12 Рішення не прийняте. 585-а. На підтвердження? Колеги, троє депутатів, написано - Папієва. Будь ласка, Папієв. Він подав на перелік правок, по яких він…
13:44:45 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, я звертаюсь до громадян України, які уважно дивляться перебіг подій у Верховній Раді в пленарній залі, як обговорюється це питання. І я абсолютно підтверджую те, що підтверджують всі громадяни України, що багато у нас зараз розвелося політиків, які говорять гарні слова, але ж коли доходить до голосування вони голосують абсолютно, абсолютно всупереч своїм словам, всупереч інтересам тих громадян, які їх обирали, всупереч тих національних меншин, які їх обирали. І цей законопроект, давайте так, подивимось, як за нього проголосують. Я думаю, що достатньо великій кількості народних депутатів України буде соромно перед своїми виборцями приїхати і дивитися їм в очі. І позичати у Сірка очі, для того, щоб десь щось пояснити. Тому прошу поставити цю поправку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
13:45:53 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, якраз, я думаю, соромно буде дивитися в очі виборцям тим, хто за цей законопроект не проголосує, бо він достатньо якісний, серйозний. І, крім того, що він захищає українську мову, він зобов'язує розробити законопроект захисту мов меншин, про що ми дуже давно говоримо. Бо ви не спромоглися цього зробити, коли були у владі, а ми захистимо і українську мову як державну, і захист прав меншин теж. Тому що "Закон Ківалова-Колесніченка" права меншин не захищав, він знищував українську. Крапка. І в нього така була мета. А захистити мову національних меншин, культуру національним меншин – це наш теж обов'язок. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування правку 585. Прошу голосувати. Хто за те, щоб її врахувати повністю, прошу голосувати. 13:46:48 За-8 Рішення не прийнято. Колеги, хочу прояснити певну ситуацію. Якщо є правка і піднімають кілька людей одночасно… В мене так само є Писаренкова, написана, і в одного, і в другого. Перш за все пропонується автору цієї правки виступити. Якщо автор відмовляється, тоді я вже буду надавати іншим народним депутатам. Отже, наступна правка є Брензовича, 586-а. Я даю йому слово, а не Писаренкові і не Папієву, які її вказали. Будь ласка, Брензович.
13:47:21 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую. Моя правка врахована редакційно, не наполягаю на голосуванні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, хто за те, щоб врахувати правку 586-у повністю, прошу проголосувати. Голосуємо. Голова знає, що робить. 13:47:53 За-10 Рішення не прийнято. 587-а. По записках подивлюсь. 87-ї нема в переліку. І в цьому переліку нема. Колеги, я вам щиро скажу, це можна заплутатися у всіх цих записках, які мені подані. Вже пройшли її. 88-а, Іллєнко, будь ласка.
13:48:21 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Цією поправкою ми пропонуємо частину другу статті 19 законопроекту викласти в такій редакції: "Мовою культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Положення цієї частини не поширюється на застосування мов під час виконання та відтворення словесно-музичних творів". Ми вважаємо, що саме така редакція, вона забезпечить максимальні гарантії для захисту української мови як державної мови. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будете коментувати, пане Миколо? Будь ласка.
13:49:05 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, ця поправка спрямована на виключення статті, в якій допускається використання інших мов. Комітет погодився з багатьма авторами поправок, що виключення є важливими, але вони мають бути чітко обмежені. Зокрема, виключення можуть встановлюватися спеціальним Законом про права меншин і корінних народів, про які ми вже говорили, щоб, наприклад, ромське весілля могло проводитися ромською мовою. Також комітет вирішив використати вже прийнятий Верховною Радою підхід, який відображений в Законі, прийнятому в 2017 році, "Про кінематографію", там є визначення терміну "національний фільм", в якому допускається використання інших мов у випадках лише в тих випадках, якщо це виправдано художнім творчим задумом організатора заходу. Тобто в спектаклі актори грають, ну, наприклад, німців, то вони можуть говорити німецькою мовою, якщо це необхідно за творчим задумом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування поправку 588. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 13:50:14 За-8 Рішення не прийнято. Колеги, я хочу повідомити, що я продовжую ранкове засідання. Але в зв'язку із тим, що о другій годині розпочинається виставка в холі парламенту, я даю змогу зробити оголошення Першому заступнику Голови Верховної Ради України Ірині Геращенко. Будь ласка.
13:50:30 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановний пане Андрій. Шановні колеги, сьогодні 115-й день, як Російська Федерація незаконно утримує військовополонених українських моряків, 24 наших військовополонених, з них троє були поранені, і до них і досі не допускають міжнародних лікарів, до жодного з наших моряків не допущена ані наша Уповноважена з прав людини, ані їх рідні. І, власне, сьогодні родини моряків завітали так само до українського парламенту, і за їх ініціативою сьогодні відбувається виставка "Повернення додому". Це не просто виставка, а це є така благодійна акція, благодійний аукціон: можна придбати роботи з цієї виставки на підтримку моряків і їх родин. Виставка буде відбуватися у кулуарах парламенту на другому поверсі. І я щиро запрошую всіх колег під час перерви відвідати цю виставку, поспілкуватися з родинами наших військовополонених моряків. Виставка відкривається о другій годині і вона буде тривати кілька днів у Верховній Раді України. Дуже дякую і прошу підтримати родини наших військовополонених.
13:51:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую всіх на виставку. 589-а, Лесюк, будь ласка.
13:51:42 ЛЕСЮК Я.В. Дякую. По-перше, я хочу сказати, що в тому, що говорили з приводу 588, здається, пан Іллєнко, так, то це досить суттєва і розумна була річ. Я не розумію, чого так це все, формально до цього віднеслися. Тепер з приводу 589-ї. Ви там пишете: або послідовний переклад. І це називається провід культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів в Україні. Це може бути і на телебаченні, і в конкретному залі. Як ви уявляєте в нас час послідовний переклад під час якоїсь такої акції? Навіщо це слово? Це взагалі. Або розділяйте окремо, якісь там співочі поля. Це нонсенс, ви розумієте? Хто буде це на телебаченні послідовний переклад, конферансьє? То нащо взагалі такого конферансьє тоді? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
13:52:53 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ми, колего, виключимо ваші слова "послідовний", то це буде зобов'язання в законі є слово "синхронний". Ми пропонували навпаки це пом'якшити, зробити: синхронний або послідовний переклад. Якщо ми заберемо слова "послідовний переклад", то це залишиться лише зобов'язання робити синхронний переклад. А мені здається, що якраз ми не повинні організаторам нав'язувати метод перекладу, це вже справа організаторів: чи це синхронний чи послідовний переклад. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування правку 589. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 13:53:33 За-15 Рішення не прийняте. 590-а, Лесюк. Не наполягає. 591-а, Білозір. Будь ласка, Оксана Білозір.
13:53:41 БІЛОЗІР О.В. Да, дякую. Я хочу все-таки "послідовний" відкоментувати, тому що у нас є ще субтитри. Тобто якщо йде якийсь захід, він може субтитрами робити певний переклад державною мовою, але послідовний переклад мистецьких заходів, які можуть тривати 2-3 години, його просто реально неможливо буде здійснювати. Мало того, нам зроблять, вам на цьому заході скажуть: "А ми не можемо забезпечити послідовний переклад. Тоді давайте ми будемо без перекладу, бо і так всі все розуміють". Ви прекрасно розумієте, до чого це може привести. Це перше питання. Я би все-таки хотіла, щоб ми потім, коли будемо технічно виробляти наш законопроект до завершення, щоб все-таки ми цю позицію врахували. І друге. Тут є Європейська мовна спілка, яку ми так само нашою правкою пропонували вилучити. Я би хотіла, щоб ви пояснили нашим слухачам і глядачам сьогодні, і депутатам в залі, які зобов'язання є в України стосовно Європейської мовної спілки і чому важливо її сьогодні імплементувати в наш закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я перед тим, як дам слово пану Миколі, скажу. Колеги, напередодні прийняття закону я дам доручення. Я впевнений, комітет сам в тому зацікавлений, комітет збереться, розгляне всі правки, які були збиті, які були відхилені, запропонує повернутися до цілого ряду правок, бо закон дуже об'ємний. І я впевнений в тому, що процес цей має бути максимально публічний. Цей документ як рішення комітету, який буде пропонуватися Верховній Раді, я буду пропонувати, щоб він був наперед вивішений на сайті, розданий народним депутатам, щоб, коли ми будемо голосувати закон в залі, кожен дуже твердо і чітко знав, до яких правок ми повертаємося і яка буде остаточна і кінцева редакція закону. Тому я впевнений, що ви просто будете брати активну участь в засіданні цього комітету. Під час цього обговорення, якщо ми найдемо моменти, які роблять закон більш досконалим, я впевнений, що комітет їх підтримає і врахує. Будь ласка, пане Миколо.
13:55:44 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, по-перше, хочу ще раз наголосити, що авторами цього закону є дуже багато народних депутатів, а працював над ним комітет в повному складі, і я, обстоюючи якісь пункти цього закону, дуже часто висловлюю не власну позицію, а позицію комітету, так як і повинен це робити відповідно до чинного законодавства. Коли мова йде про переклад. Ну, якщо вийде, не знаю, музикант "Scorpions" і скаже: "Hello, everybody", - і його синхронно не перекладуть, а потім хтось скаже: "Привіт, друзі", - це ж не буде великим порушенням. Розумієте? І те ж саме стосується Європейської мовної спілки. Тут по суті є одне виключення, пов'язане з проведенням "Євробачення", тому що там є певні норми, тому ми це тут зафіксували. Але потім ми, звичайно, все це обговоримо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, я ставлю на голосування поправку 591. Хто її підтримує, прошу… Добре. Знімаю голосування. 592-а, Німченко. Включіть мікрофон, будь ласка.
13:56:35 НІМЧЕНКО В.І. Я знову хочу звернути увагу на ту вказівку, яка йде послідовно, ну, фізично, етично і практично. Представте собі, що іде ця культурна місія, як це робити. Ми пропонуємо дальше ще непослідовний переклад, ми пропонуємо, дайте можливість на любом языке, який сприймає аудиторія, це все робити. І більше нічого. А стосовно… Я хотів би, пані Ірино, я до вас, ви двічі, так сказать, наезды легенькі зробили, то я хочу вам відповісти: почитайте норми закону, і ви там точно найдете, що притягаються поліцейські для протоколювання, виїмки документів, щоб людей притягувати до відповідальності за те, що не розмовляли українською мовою. Вам це все зрозуміло? І друге. Пані Ірино, я вас дуже поважаю, але хотів би, щоб ви поставили на... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. …щоб ви розуміли, ви ж ведущая – не ведомая, ведуча, так, щоб ми хотіли, що, ну, давайте ж так, що можна і остроумие, про остроумие чи що там вести мову, але так, щоб воно було в рамках етики і не дозволяти, так сказать, переводити обговорення на смішок якийсь. Іде питання про дуже важливу справу – про захист природних прав громадян. От і все. Тут... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки вам наголошую, повідомлю, що "гостроумно" по-українськи буде дотепно, як мінімум. Я прошу пані Ірину, до неї було звернення, одну хвилину.
13:58:30 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Ви знаєте, мені здається, з великою повагою до всіх авторів поправок в цій сесійній залі, мені здається, що я якраз є тим народним депутатом України, який найбільш відповідально ставиться до обговорення поправок і їх вивчення. І я переконана, що цей закон допоможе нам не каральну функцію застосовувати для вивчення української мови, а тільки заохочувальну. Це є його мета і філософія. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Княжицький.
13:58:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я хочу наголосити і для всіх присутніх в залі, для слухачів і глядачів: поліція, ФСБ, інопланетяни, мешканці Альфа Центаври за цим законом не мають ніяких повноважень, пов'язаних з дотриманням української мови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 592, комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 13:59:36 За-7 Рішення не прийнято. 593-я. Мусій, включіть мікрофон.
13:59:41 МУСІЙ О.С. Шановний Голово, абсолютно поділяю ваше мудре рішення і підтримую його, яке ви тільки що висловили щодо того, що ми мусимо зібратися в комітеті і доопрацювати, і дати ту редакцію, яка об'єднає зал, як ви завжди на цьому наполягаєте. Абсолютно підтримую. Тепер щодо… Пане голово, пане голово комітету, я до вас звертався дві правки тому. Будь ласка, дайте по другому пункту, під номером два цієї статті пояснення про "творчий задум" і "дозволяється іншими мовами". Ну, невже незрозуміло нам, що там захована російська мова під "творчим задумом"? Ми не можемо дозволяти якимось творчим задумам "п'ятої колони" реалізувати тут далі русифікацію України. Зверніть, будь ласка, на це серйозно увагу під час того доопрацювання. Або прокоментуйте, чому ви залишили до другого читання оцю жахливу норму? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
14:00:45 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, ви знаєте, у нас часто бувають вистави, в яких деякі репліки звучать іноземною мовою, якийсь відсоток реплік. Чи це німці, чи це ось зараз ми всі обговорюємо "Гуцулку Ксеню", а є прекрасна опера "Шаріка" про Угорщину, наприклад. Там є українці і угорці. І якщо угорці скажуть у виставі декілька слів угорською мовою – так, як вони говорять, так, як написав український автор – великої біди я в цьому не бачу. Бо це класик написав. Якщо у Івана Франка є цитати ідишом, коли він пише там "Борислав сміється" чи ще якийсь інший твір, і на сцені це захочуть поставити – теж тут біди не бачу. Інша справа, що ми маємо справді контролювати. Щоб це не перетворилося в русифікацію, так, як ви про це говорите. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Так. Я ставлю на голосування 593 правку. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу проголосувати. 14:01:44 За-10 Рішення не прийнято. Дякую. 594-а. По ній є і пропозиція від Папієва, і пропозиція від Писаренка, але в залі присутній автор Васюник. Тоді я змушений буду їм дати. Будь ласка, Васюник.
14:01:59 ВАСЮНИК І.В. Комітет редакційно врахував правку про те, що допускається в публікації афіш використання інших мов поряд з державною мовою. Тому я не наполягаю на голосуванні за дану правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб повністю врахувати поправку 594, прошу голосувати. 14:02:33 За-7 Рішення не прийнято. Колеги, я продовжив до 15 хвилин засідання ранкове. Прошу. (Шум у залі) Колеги, добре, 10 хвилин. Ще 5 хвилин. Колеги, почекайте ще пару хвилин. Отже, 595-а. Не наполягає. Наполягає. Добре, Писаренко. Давайте, щоб… Він дав лист Писаренко і зазначив цю правку. Колеги, увага ще раз.
14:02:55 ПИСАРЕНКО В.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, які авторами цього закону, ви знаєте, все ж таки закладена модель… Я сподівався, щоб все ж таки для того, щоб об'єднати і зал, і країну, закладуть модель все ж таки популяризації української мови державної. І зрозуміло, коли ми говоримо про державні офіційні якісь речі, то там повинна бути державна мова. Але чому цим законом ви хочете все заборонити або все обмежити навіть на рівні недержавних якихось вистав, культурно-мистецьких заходів і таке інше? Тобто ми говоримо зараз про те, що ми обмежуємо суттєво і заганяємо лише в певні рамки там, де використовується обмежений набір мов. Ну, навіщо це робити в культурі, в науці, в освіті – там, де люди повинні мати більші можливості? Тому дуже вас прошу, подумайте про популяризацію, а не нав'язування і обмеження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
14:04:09 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це якраз поправка, яка і розрахована на популяризацію і дозволяє на квитках і афішах вживати інші мови, крім української. Там має бути українська, це є популяризація української. Але закон чітко дозволяє вживати інші мови. Тому, я думаю, це якраз сприятиме тій цілі, про яку ви говорите. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Отже, 595 правка була врахована частково. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати. 14:04:43 За-5 Рішення не прийняте. І, колеги, напевно, буде заключна поправка до обіду - 596-а, Тіміш. Будь ласка, включіть мікрофон.
14:04:51 ТІМІШ Г.І. В частині… 596 правка. В частині третій після слів, цитую: "В оголошеннях, афішах, інших інформаційних матеріалах допускається використання інших мов у позначенні назв творчих колективів та виконавців за умови дублювання таких назв у фонетичній транскрипції українською мовою". Прошу додати слова "Дія цієї частини не стосується культурно-мистецьких та розважальних заходів національних меншин". Прошу на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
14:05:26 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, ми її не підтримували тільки через те, що вона не стосується, бо ми тут щодо національних меншин вирішили, що ми це будемо регулювати окремим законом. І думаю, що коли ми будемо його робити, ми обов'язково з вами будемо радитися і думати як це зробити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я, справді, хочу звернутись до наших друзів, які представляють меншини і корінні народи. Цей закон тільки для врегулювання використання української державної мови. Закон про мову національних меншин - це інший законодавчий акт, немає жодного бажання ні в кого принизити і якимось чином обмежити права. Просто цей закон про використання української мови, яка, на жаль, теж потребує захисту в державі під назвою Україна. І я ставлю на голосування поправку 596. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 14:06:28 За-10 Рішення не прийняте. Колеги, я хочу ще раз наголосити всім авторам правок: по одній правці може виступати тільки одна людина. Не може бути 5, 7. Ми тоді безконечно будемо іти. Перше право надається автору, якщо він є в залі. Якщо автор не виступає, звичайно, будь-хто може її поставити на підтвердження, лишень за умови, що вона не відхилена. Бо якщо вона відхилена, її не можна поставити на підтвердження. Але тоді мені доведеться суб'єктивно вибирати, чи дати чи одному, чи другому депутату. По черзі, я так і роблю, ви бачите. Щоб відчули себе депутати комфортно, я даю по черзі одному і другому. Отже, колеги, ми зупинились на 597-й. Це поправка Німченка. І я хочу вам наголосити, що о 16 годині ми розпочнемо з вашої правки, в 16 годині. Отже, 597-а. Не забудемо, Апарат ставить позначку відповідну. Ми називаємо кожну правку, для того щоб не було будь-яких підстав поставити під сумнів процедуру розгляду такого важливого закону. Отже, 597-а - о 16 годині. Зараз ранкове пленарне засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. І нагадую, і запрошую всіх на участь в виставці. О 16 годині я всіх запрошую в зал. І дуже дякую голові комітету за дуже компетентну і дуже фахову дискусію. В 16 годині всіх очікую в залі. ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 19 березня 2019 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:00:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу усіх заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Я прошу секретаріат Верховної Ради України і голів фракцій запросити депутатів в зал. Пані Ольга, підходіть, підходіть в зал для реєстрації, будь ласка. Отже, колеги, прошу приготуватись до реєстрації. Прошу провести реєстрацію. Прошу реєструватись. 16:02:13 Зареєстровано 357 народних депутатів. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Колеги, ще раз роз'яснюю важливий момент. Мені подали листи три народних депутати. Перший – Шурма, з переліком правок, на яких він буде наполягати. Наступний – Папієв, з переліком правок, на яких він буде наполягати. Третій – Писаренко, з переліком правок. Хочу наголосити: по одній правці може бути тільки один виступ. Перше право на виступ буде надаватись автору правки, якщо дана правка не є відхилена. Якщо вона є відхилена, може тільки автор. Якщо вона не відхилена і депутати хочуть поставити на підтвердження, тоді першому надається автору. Якщо автор відмовляється, я, з вашого дозволу, буду надавати по черзі, Писаренко, Долженков, Папієв, бо хтось один має виступати, а не всі троє. Домовились. Так? Це буде справедливо, і це буде по Регламенту. Я запрошую до трибуни голову Комітету з питань культури і духовності Княжицького Миколу Леонідовича. Нагадую, ми продовжуємо розгляд проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної. І ми до перерви зупинились на правці 597 Шуфрича і домовились, що після перерви ми з неї розпочнемо продовження розгляду. Отже, включіть мікрофон Нестору Шуфричу.
16:03:45 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Безумовно, ми наполягаємо на тому, щоби абзац, де оголошення мають бути на державній мові, був виключений. Адже 10 стаття Конституції гарантує і інші можливості використання інших мов, в тому числі як написано в 10 статті Конституції, в усіх напрямках життєдіяльності і в даному випадку і в оголошеннях, і в інших інформаційних носіях зовнішнього характеру. Ви знаєте, я вчора дуже цікаву дивився Погоджувальну раду, там, де всі говорили, що "рука Кремля" не дає вчасно прийняти Закон про мову. Скажіть, будь ласка, Комісар з прав людини Ради Європи Дуня Міятович – це "рука Кремля"? Так що ж ви туди претесь, в ту Європу? Хіба в Європі може бути на такій посаді "рука Кремля" або "нога Путіна". Тому, шановні, слухайте ваших старших… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, по-перше, прошу вас виступати по темі правки. По-друге, не ображати єврокомісарів. Є "рука Кремля", а є ті, що заблукали. Хто "рука Кремля" в залі – ми всі знаємо, пане Нестор; а ті, що заблукали, сподіваємося, знайдуть просвітлення під час розгляду закону і роз'яснення нашої позиції. Отже, колеги, ви наполягаєте на виступі, пане Миколо? Будь ласка, пане Миколо.
16:05:22 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Я б теж не називав руку Дуні Міятович "рукою Кремля" хоча б тому, що рука Дуні Мятович нам точно нічим не заважає, бо не є присутня в залі. Якби Дуня Міятович була народним депутатом України, ми могли б це обговорювати, а поки що у нас тут, на жаль, багато інших "рук Кремля", яких, я сподіваюся, в майбутньому буде менше. А ця правка, вона по суті аналогічна попередній правці, яку ми обговорили на попередньому засіданні, ранковому, тому комітет пропонує її відхилити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування 597 правку, комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 16:06:10 За-12 Рішення не прийнято. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
16:06:17 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановні колеги. Продовжуємо нашу роботу і, я думаю, що Дуня Міятович була б дуже здивована, що вона така популярна в українському парламенті, тому давайте рухатися. (Шум у залі) Не чую вашої репліки, але, впевнена, що ви щось розумне говорите. Наступна поправка у нас 599 народного депутата Васюника, будь ласка.
16:06:42 ВАСЮНИК І.В. Подана мною поправка, стосується того, що громадяни України, як споживачі культурного продукту, мають право на субтитри не лише у державних чи комунальних театрах, але також у театрах приватної власності, вона була відхилена. Тому я просив би пояснити голову комітету і поставити на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, прошу визначатися по 599 поправці народного депутата Васюника. 16:07:22 За-15 Поправка відхиляється. Наступна поправка 560. Будь ласка, народний депутат Долженков вам слово.
16:07:33 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дуже дякую. У мене, перш за все, репліка до шановного доповідача, а як він ставиться до нашої фракції, можливо, і не шановного. Тому що, ставлячись до нашої фракції, ви проявляєте своє ставлення до виборців, які голосували за нашу фракцію. Перш ніж обмальовувати наші політичні перспективи, ви задумайтесь про підтримку вашої політичної сили, яка вже на нулі, і має антирейтинг. Що стосується суті правки, то я хочу поставити її на підтвердження, по-перше. І, по-друге, хочу сказати, що, на жаль, за ініціативою цієї коаліції, яка нібито говорить про те, що з дотриманням Регламенту розглядається законопроект – це просто профанація. Вони на профанацію перетворили цей процес, обговорення цього законопроекту. Якщо будуть зараз закидати про те, от ви, бачите, розглядаємо кожну пропозицію, вам вигідно це робити, для того, щоб не знизився рейтинг чинного Президента. Для того, щоб заблокувати фактично трибуну розглядом цієї пропозиції. А що стосується суті правки, то хочу нагадати на тому, що тотальна українізація всіх сфер… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити 15 секунд. ДОЛЖЕНКОВ О.В. Тотальна українізація всіх сфер суспільного життя не зробить людей щасливішими, повірте. Чому? Тому що люди не будуть ситими мовою, тому що ви розвалили економіку. А для щастя людини потрібно забезпечення економічне, а думали вони тією мовою… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу все-таки говорити по поправкам, по поправкам. Ми обговорюємо зараз Закон про функціонування української мови, а не економічні законопроекти. Колеги, будь ласка, коментар голови комітету.
16:09:17 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. По-перше, я як політик маю право ставитися до вашої фракції так, як я хочу, при тому я очевидно поважаю ваших виборців. Щодо поправки, про яку ви говорите, то колега Гопко пропонувала, щоб супроводжувалися перекладом на державну мову вистави, натомість комітет врахував цю поправку редакційно, оскільки ми вважаємо, що переклад має здійснюватись субтитрами. І нічого дивного тут немає, якщо ви ходите, наприклад, в Національну оперу, будучи в Києві і бачите там італійські або німецькі опери, ви бачите, що висить табло, де йдуть субтитри, де лібрето перекладається українською. Це нормальна, звична практика для українських багатьох театрів, і я не бачу в цій практиці жодних обмежень. Закон очевидно шанує всі меншин, він, ще раз кажу, проти цілої якоїсь українізації. Не треба цього вигадувати. Ми за захист українців, української мови, української мови як державної. Очевидно, насильно проводити будь-яку культурну політику було би неправильно і неправомірно. Саме тому ми проти русифікації і проти того приниження української мови, яка вона терпіла стільки століть. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу визначатися по поправці. Я хочу наголосити, що ця поправка була комітетом врахована частково, а народний депутат Долженков вимагає її врахувати в повному обсязі. Прошу визначатися. 16:10:46 За-13 Рухаємося далі. Наступна 601 поправка. Будь ласка, визначтеся між собою – Папієв і Долженков. Ви синхронно, як у плаванні, підняли руку. Будь ласка, народний депутат Папієв, вам слово.
16:11:02 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати, шановні громадяни України, які дивляться нас по телебаченню і слухають по радіо! Я хочу пояснити корінну відмінність від так званих авторів законопроекту і доповідача і позиції нашої політичної сили. Ви намагаєтесь зробити насильницьку українізацію українського народу поліцейськими методами. У нас же інший метод і підхід: ми хочемо зробити і створити такі умови, щоби розмовляти українською мовою і державною мовою було престижно в цій країні. Це абсолютно інші механізми спонукання. Ми завжди стояли на тому, щоби конституційне право громадянина самому обирати, на якій мові йому говорити, яка мова для нього є рідною, має бути визначальним. Саме тому ми хочемо, щоби розмовляти державною мовою, яка є українська мова, відповідно до Конституції,було престижно в цій країні. Прошу поставити на підтвердження цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар автора поправки і голови комітету. Прошу вас, пане Княжицький.
16:12:12 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, мені, знаєте, дуже неприємно, коли ми в цьому залі намагаємося спекулювати на якихось святих поняттях. Очевидно, ми всі хочемо, щоби українську мову любили, і ви хочете, і ми хочемо, ми це декларуємо, і ви це декларуєте. Очевидно, ми не хочемо жодного насильства ніде встановлювати. Ми хочемо, щоб не піддавалися насильству україномовні громадяни. Ми хочемо, щоб україномовні громадяни в своїй країні мали право подивитися виставу своєю мовою, мали право в своїй державі спілкуватися з держаними органами своїми мовами. І ми хочемо, щоб в нашій країні були захищені всі права національних меншин. А ця термінологічна правка, яка редакційно частково врахована комітетом, вона по суті лише змінює назву "театральна вистава" на "публічне виконання" або "публічний показ театральної вистави". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу вас підтримати поправку, яку ми зараз обговорюємо, тому що комітет її підтримав, це 601 поправка. Будь ласка, прошу підтримати, ми ставимо її на підтвердження. 16:13:25 За-34 Наступна, 602 поправка, народний депутат Тіміш, вам слово.
16:13:31 ТІМІШ Г.І. Моя поправка стосується саме тих понять – взагалі я не відхожу від норми компактного проживання національних меншин – від цієї норми, тому що ми коли ці поправки давали спільно з нашими колегами і однодумцями, то ми вивчали законодавство сусідніх країн: в першу чергу, Польщі, Словаччини і Румунії. І такі речі ми находили саме в їхньому законодавстві, тому, щоб ви зрозуміли правильно, ці поправки, які ми подаємо, вони є аргументованими, і де-факто вони пройшли, напевно, і шлях Венеціанської комісії, коли ці країни подавали свої закони на ревізію даної комісії, тому ці поправки і випливають. Вони є дуже логічними і захищають мови національних меншин саме там на кордоні з Євросоюзом, де компактно проживають румуни, угорці, болгари і інші національні меншини. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, визначаємося по поправці народного депутата Тіміша 602-й. 16:14:48 За-14 Наступна, поправка 604 народного депутата Кишкаря. Прошу, вам слово. Не наполягаєте. Дуже дякую. 605-а, Оксана Білозір, просимо, вам слово, шановна колего.
16:15:04 БІЛОЗІР О.В. Дякую. Ви знаєте, нас слухають зараз дуже багато українців і в Україні, і за кордоном. І я би хотіла чітко поставити акценти, що наш закон ні в якому разі не встановлює тотальної українізації, як тут наголошують деякі депутати, а хочу нагадати, що це конституційна норма. І, власне, нашим законом ми і впроваджуємо в життя українського суспільства нашу конституційну норму. Мало того, моя поправка, вона відхилена, але я хотіла би все-таки, – і депутат Кишкар так само вніс цю поправку, – все-таки говорити про приватні театри. Чому я хочу говорити про приватні театри? Щоб ми з вами не створили якихось резервацій з одного боку, куди люди будуть ходити тільки в одні театри і отримувати тільки ті культурні послуги, які вони хочуть. А інші громадяни України не будуть мати можливості піти туди, посидіти і послухати так само ту виставу, тому що вони не будуть розуміти. Тому я би хотіла, я розумію, я не буду ставити її абсолютною. Дякую за те, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити просимо. БІЛОЗІР О.В. Дякую, що надали мені слово. Не буду наполягати на голосуванні, але хотіла би це врахувати, коли ми підійдемо до завершення обговорення нашого законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу коментар, будь ласка.
16:16:31 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановна колего, у нас тут, до речі, справді була дискусія в комітеті. І оскільки ми дійсно не регулюємо приватну сферу вживання української мови, то ті театри, які живуть коштом платників податків, очевидно повинні перекладати вистави українською. Щодо приватних театрів, справді в тій редакції, яка була прийнята комітетом, закон на приватні театри не розповсюджується. Це, до речі, часткова відповідь на запитання колеги Тіміша. Тобто якщо приватний театр буде ставити виставу угорською чи румунською, чи будь-якою іншою мовою національної меншини, або це буде театр, який приїде сюди до нас, то очевидно переклад не є обов'язковим. Він є бажаним, але закон цього не регулює, він не є обов'язковим. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу визначатися по поправці 605 пані Білозір. Прошу визначатися. Пані Білозір не наполягає, зупиняємо голосування. Вона отримала вичерпну відповідь від голови комітету. Наступна поправка народного депутата Шуфрича 608-а, будь ласка.
16:17:33 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Щоб закрити дискусію про позицію Комісара з прав людини Ради Європи Дуні Міятович, я хочу, все ж таки, нагадати, що вона звернулася до українського парламенту призупинити розгляд цього питання як невчасного і заполітизованого. І при чому тут "рука Кремля", про що вчора говорили на Погоджувальній раді, я не розумію. Щодо питання абзацу, який ми просимо вилучити, ви знаєте, у мене таке враження, що хтось хоче поставити в наші театри табло і заробити на цьому гроші, і вкрасти, як в "Укроборонпромі". Якщо театри не в змозі навіть технічно це забезпечити, чому ми їм це нав'язуємо, враховуючи, що це порушення 50 статті Конституції, яка гарантує можливість, в тому числі дивитися вистави на будь-якій формі. А якщо хтось… В будь-якій мові. А якщо хтось таку мову не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Ви знаєте, шановний колего, ми хочемо звернути вашу увагу на те, що українські депутати так само неодноразово зверталися до Верховного комісара з прав людини Ради Європи Дуні Міятович з вимогою відвідати українських політв'язнів, військовополонених і заручників Кремля, тому що це її безпосередній мандат. І, на жаль, Дуня Міятович на жоден з наших цих закликів не відповіла. Якщо члени делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи від "Опозиційного блоку" підпишуться під цим нашим листом – це буде дуже хороше звернення до Дуні Міятович. А зараз, будь ласка, коментар голови комітету щодо поправки.
16:19:25 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ну, по-перше, до українського парламенту ніхто не звертався. Ви талановита, надзвичайно творча людина, але деколи вигадуєте те, чого немає. Ви навіть в англомовному Інтернеті цього звернення Верховного комісару Ради Європи не знайдете, його там немає. Щодо самої поправки. Ще раз хочу, щоб всі зрозуміли: державні і комунальні театри можуть ставити вистави будь-якими мовами. Якщо це мова не українська, має бути табло, до чого театри звикли, де є переклад. Якщо це приватний театр – жодних обмежень на будь-яку мову в театрі не існує. Це просто, щоб всі зрозуміли. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по цій поправці, шановні колеги. Ми з'ясували, що там жодного слова немає про Дуню Міятович, вона іншого стосується. Але прошу визначатися. 16:20:24 За-13 І наступна поправка народного депутата Мусія, 609-а. Будь ласка.
16:20:30 МУСІЙ О.С. Олег Мусій, 124 округ, Сокальщина, Червоноград. Шановний доповідач, я думаю, що варто прислухатися до позиції, яку, як мінімум, чотири народних депутата подали, в тому числі і я, і щодо мови перекладу в тому числі і приватних театрів. Бо, насправді, приватне життя, воно теж... театральне приватне життя, воно теж важливе для сприйняття в Україні українською мовою людей. А шанувальнику промосковської Дусі я хочу сказати, що він гарно відробляє ці 30 срібляників, які ця Дуся отримала від самого товарища Путіна, напевно. Тому, я думаю, що, напевно, не варто так лобіювати інтереси Євросоюзу, будучи мозгами своїми, мозком прямо в Російській Федерації. Тому прошу поставити на підтвердження, не на підтвердження, а на голосування мою правку, і якщо вона не набере достатньої кількості голосів, врахувати це при доопрацюванні вказаного... ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви не наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:21:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего Мусій, ваша правка стосувалася того, що театральна вистава, справді, в театрах всіх форм власності супроводжується синхронним перекладом української мови, крім театральної вистави музичного жанру, яка супроводжується субтитруванням. Ми дійсно всюди в усіх поставили лише субтитрування, але очевидно театрам ніхто не заважає робити синхронний переклад. Така практика існує. В деяких театрах є такі навушники як тут, у нас. І це теж не забороняється. Щодо приватних театрів. Я вже сказав нашу позицію, ми вирішили її не регулювати. Я розумію цю, можливо, і справедливу критику, яка буде на членів комітету, і це якраз хороша ілюстрація як нас, з однієї сторони, атакують проросійські фракції, вигадуючи нібито ущемлення, яких не існує, а з іншої – ми піддаємося критиці колег за те, що, можливо, і недостатньо жорстко захищали тут інтереси української мови. Тому непросто було нам працювати. Але ми повернемося до цього питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися, шановні колеги, по поправці 609 народного депутата Мусія. 16:23:02 За-17 Дякуємо, колеги. Рухаємося далі. Наступна поправка народного депутата Німченка і Шуфрича – 612-а. Шановний колего, Несторе Івановичу, Дуня Міятович вже 5 хвилин чекає вашої згадки про неї. 612 поправка.
16:23:24 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Пропонував я вам закрити, безумовно, дискусію навколо позиції Дуні Міятович. Ви її продовжили. Хочу вам нагадати, що рівно тиждень тому, у вівторок, була відповідна її заява, де вона вважала розгляд цього закону невчасним і просила перенести його на... розгляд і дискусію цю перенести на післявиборчий період. І вона в цьому мала велику логіку. І за це її треба поважати і любити, а не тут по-різному її називати. Не тому, що вона жінка, а тому що вона мудро говорила, ну, а жінка – в першу чергу. А щодо поправки, ну, ви знаєте, ми вже, ну, хай вже музеї самі визначаються, на якій мові в якому регіоні, в якому місті їм краще для своїх відвідувачів подавати інформацію. Ми вважаємо, що таке нав'язування – грубе порушення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, голова комітету.
16:24:38 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, бачите, те, що ми всі обговорюємо це, найбільших критиків цього закону зі сміхом, жартом і іронією, якраз і є кращим свідченням того, що цей закон нікому не загрожує. Крім того, що перетворювати це на фарс. Якби страшний був такий закон про насильницьку українізацію, Нестор би переживав. А він жартує вже півгодини. Так що дякую вам за хороший гумор. Щодо цієї поправки, то просто україномовні громадяни мають право прийти у музей і прочитати зрозумілою для себе мовою написи в музеях. Все, нічого тут такого поганого немає. Я думаю, що в українській державі це абсолютно нормальне прохання і вимога українських громадян, тому комітет вашу поправку відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення поправки. Шановні колеги, прошу визначатися по 612 поправці. 16:25:34 За-10 Поправка відхиляється. Наступна так само поправка Нестора Шуфрича. Просимо, вам слово.
16:25:42 ШУФРИЧ Н.І. Пане Миколо, жартуючи, ми підтримали, я особисто підтримав і вашу поправку попередню, але, на жаль, вона набрала 12 голосів разом із моїм голосом. От буває таке в житті. Але, безумовно, ми маємо сьогодні дуже обережно ставитися до мовного закону. І якщо мій настрій вас вводить в оману, мій зовнішній вигляд вводить в оману, то повірте мені, мої принципи в оману нікого не введуть, тому що я вважаю, що сьогоднішнім законом ми розколюємо суспільство замість того, щоб використати унікальну можливість виправити помилки, які були зроблені в Законі "Про освіту" в 7 статті, цим законом це виправити, вирівняти відносини із західними нашими сусідами і дати надію на компроміс всередині суспільства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:26:55 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Шуфрич, я вам вдячний за те, що ви підтримали нашу правку. У мене взагалі ніколи не було сумнівів, що ви справжній проукраїнський політик, який нами засланий у це кодло туди і розвалюєте їх зсередини. Я вам дякую за це. А щодо цієї правки, то хочу сказати, що просто… Щодо написів у музеях. Ця теж правка стосується написів у музеях. Так, вони мають бути українською. Але закон не забороняє поруч писати англійською, російською і будь-якими іншими мовами. Ми просто хочемо, щоб написи перед експонатами, в тому числі були українською мовою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу визначатись по 613 поправці. 16:27:46 За-9 Поправка відхиляється. Наступна поправка 616 народного депутата Шуфрича. Будь ласка.
16:27:59 ШУФРИЧ Н.І. Когда я говорил про Порошенко и понятия в… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Несторе, не забувайте, що у вас перфектна українська мова. Будь ласка, мікрофону пану Нестору. 16:28:17 ШУФРИЧ Н.І. … не має права звертатися до правоохоронних органів в конфлікті з "Нацкорпусом" "по понятиям", а тут зараз апелюють до кодла. То, я вибачаюсь, шановні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Несторе… Шановний пане Несторе, мені дуже цікаво, і всій залі, почути вашу поправку. Ми хочемо її підтримати. Там немає ні слова про "Нацкорпус", бо я її вивчила. Будь ласка, прочитайте нам текст вашої поправки. Дуже дякую. 16:28:23 ШУФРИЧ Н.І. Пані Ірино, пані Ірино… ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину, хвилину. Прошу. По тексту поправки, як того вимагає Регламент Верховної Ради України. Будь ласка. 16:28:50 ШУФРИЧ Н.І. Стосовно поправки. Ми тільки що говорили про регламенти музею, а чому ми не говоримо про технічні регламенти? Тому що є абсурдні речі. А чи знаємо ми, що в країні жодного технічного регламенту немає на українській мові. Всі технічні регламенти на російській мові або на англійській мові. І у мене сьогодні виникає питання, чому ми зараз питання культури ставимо окремо, за принципами використання, від технічних регламентів, які сьогодні діють в Україні? Я вважаю, що ми зараз дискримінуємо питання можливості працювати за регламентами, в даному випадку музейними, в тому числі, і накручуємо те, що не є необхідним і суперечить 10 статті Конституції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже дякую вам, шановний пане Нестор, за роз'яснення вашої поправки. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:30:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую. Шановний колега, ви там щось… Я нікого не хотів образити. Я ж не називав ніяку фракцію, ні яку групу депутатів. Це взагалі не вас стосувалося. Щодо відповіді на ваше запитання, то технічні регламентом взагалі-то вже давно в українському законодавстві виконані українською мовою, навіть поза цим законом. У 87-му році (просто може у вас там методичка стара) вони були російською, а потім після незалежності вони стали українською. Ми далі в цьому законі будемо говорити про всі… Ірина Ігорівна. Ірина Ігорівна як один, ну, по суті двигун цього закону, один із основних авторів вам особисто пояснює, що ми зможемо поговорити про це трошки пізніше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний Нестор Іванович, за таку активну роботу по доопрацюванні законопроекту до другого читання. І ми просимо визначатися по 616 поправці. 16:31:10 За-17 Поправка відхиляється. Наступна поправка 617, народний депутат Папієв. Прошу вам слово. Це поправка народного депутата Княжицького, але народний депутат Папієв вимагає поставити її на підтвердження. Прошу.
16:31:22 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, стосовно інших поправок, які було пропущено, так, там були ще поправки на підтвердження. Я в своєму зверненні до президії наполягав на тому, щоб їх поставили на підтвердження, ці поправки. Але головна сутність, все ж таки, цього законопроекту від цього не втрачає змісту. Тобто іде цим законопроектом насильницька українізація нашого суспільства. Мотиватор абсолютно нелогічний. Мотив має бути у людей, щоб українською мовою було говорити престижно, щоб діти хотіли говорити українською мовою, щоб інші були спонукання для того, щоб ми володіли абсолютно вільно нашою державною мовою. Шановні колеги, поправка ця народного депутата Княжицького, вона в принципі, вона не така недолуга, як всі інші, так, і тому її просто із-за принципу можна поставити на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, це поправка Княжицького. Слово автору і голові комітету.
16:32:37 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, Папієв, ну я би вас просив цю поправку на підтвердження не ставити, просто просив би. Поясню чому. Бо ви вірно, ви ж її прочитали. Якщо в першому читанні було сказано, що всі квитки мають бути лише українською мовою, то я якраз запропонував, що допускається дублювання іноземною або іншими мовами на квитках. Якщо ми її зіб'ємо, то ми самі… Ви виступаєте нібито проти українізації, але, якщо ми її зіб'ємо, то ми самі тоді будемо змушені друкувати квитки лише українською. Я дуже прошу вас прошу відмовитись від цієї поправки. Добре? Дякую. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися… КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Не ставимо, не ставимо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дуже дякую, шановний пане Папієв, за вашу безкінечну мудрість. Ми рухаємося далі. І наступна поправка 618 народного депутата Нестора Шуфрича.
16:33:28 ШУФРИЧ Н.І. Ви знаєте, ми вважаємо, що це взагалі треба виключити, щоб не було спекуляцій і, як-то кажуть, непорозумінь. А чому не може бути квиток, наприклад, в місті Берегові на українській мові, ото вибачаюсь, на угорській мові, а якщо щось треба уточнити – на українській мові? Не навпаки. Чому не висловити повагу до регіону або там до якогось румунського села, де абсолютна більшість румунів? Щоб квиток був на румунській мові, а в разі необхідності і бажання, вони можуть його дублювати або окремі його частини українською мовою. Ми вважаємо, що заради демонстрації бачення єдності і рівності всіх національностей в нашій країні, цей абзац треба вилучити і це абсолютно буде відповідати 10 статті Конституції, яка гарантує права для всіх громадян України, незалежно від їх національності і на якій мові вони…
16:34:42 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ну якраз ця поправка і написана для того, щоб в Берегово можна було надрукувати квиток угорською мовою, а десь – румунською, а десь – польською, а десь – якою завгодно, або англійською, якщо це на якомусь міжнародному заході, просто буде теж текст українською. Якщо не буде цього тексту українською, то касовий апарат просто вам не виб'є, який працює українською мовою, цей квиток. Ми якраз гарантували права національних менших тут, і мені незрозуміло, чому ви хочете їх обмежити. А ми якраз їх гарантували тут. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
16:35:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні. Так? Прошу. Голосувати прошу. 16:35:34 За-26 Рішення не прийнято. Це була 618-а. Так, пане голово? КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 618-а його. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна поправка номер 619-а. Прошу, народний депутат Подоляк. Народний депутат Подоляк, включіть, будь ласка.
16:35:53 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги! Ця моя поправка говорила про те, що інформаційна продукція про музей чи виставку повинна виконуватися державною мовою і англійською мовою. Внаслідок довгих дискусій, які відбувалися під час засідання нашого комітету, з запрошеними гостями так само, було комітетом ухвалене рішення про те, щоби не обмежуватися лише англійською мовою. А, власне, залишити інші мови для того, аби задовольнити потреби національних меншин чи корінних народів, які проживають на тих чи інших територіях, де розташований музей, чи де відбувається виставка. Тому я не ставлю на підтвердження цю правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. 620 поправка, народний депутат Шуфрич. Прошу.
16:36:44 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановна пані головуюча. "Інформація продукції про музей та виставку виконується державною мовою, а за потреби також іншими мовами". Я знову звертаю вашу увагу на право окремого культурного закладу самому визначитись, якою мовою надавати відповідну інформацію. Це право гарантується 10 статтею Конституції. І ми це право у них зараз забираємо, їм не обов'язково цю інформацію подавати українською мовою. Це вони можуть за власним бажанням реалізувати, а ми зараз від них це вимагаємо. І це суперечить нормі 10 статті Конституції, яка гарантує їм право використовувати власну мову, в тому числі у цьому питанні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу комітет прокоментувати.
16:37:56 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Стаття 10 Конституції якраз встановлює, шановний колего Шуфричу, що державною мовою є українська, інші мови теж мають право існувати в нашій державі, існують, вони не є державними. Ще раз кажу, демократична норма про те, що афіші, квитки можуть будь-якими мовами друкуватися, але має бути теж український напис, щоб українці в своїй країні його розуміли. Почекайте, ну не треба так не любити цю власну мову, коли вона взагалі нікого не обмежує, і цей власний народ, який хоче мати право прочитати, що на цій виставці буде побачено. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую. Прошу голосувати. 16:38:44 За-14 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 621. Пан Княжицький.
16:38:55 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, це моя поправка, яка врахована редакційно, яка говорить про те, в затвердженій комітеті редакції, з певними застереженнями і комітет врахував більшість моїх пропозицій. Вона є досить велика, оскільки редакційно вона врахована, мене це повністю влаштовує, це стосується мови кінопоказу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 622 поправка. Прошу, народний депутат Долженков.
16:39:24 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Взагалі-то, кажучи, 622 правка за своїм змістом є аналогічна з 621 правкою. І тут пан доповідач сказав про те, що його вона влаштовує в редакції комітету, але ця правка, я вважаю, це такий дуже рідкий випадок, коли я погоджуюся з ініціативою автора цієї правки і з доповідачем, коли він говорить про те, що не обов'язково здійснювати демонстрування та поширення кінофільмів лише державною мовою, передбачається можливість використання інших мов. Так от я хотів би поставити на підтвердження відповідну пропозицію 622-ї. А натомість, коли ви апелюєте до Конституції і про те, що державною мовою є українська мова. В Конституції також зазначено і забезпечення розвитку російської мови та мови інших національних меншин. Де, покажіть мені в цьому законопроекті, який ви вважаєте не стосується національних меншин, але там регулюється питання використання мов національної меншини, захищаєте права більшості 9 мільйонів населення, 17 мільйонів російськомовного та 9 мільйонів росіян, які живуть на території… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу комітет прокоментувати.
16:40:38 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего! Я хотів би теж присутнім в залі народним депутатам пояснити, що більшість пропозицій колеги Заліщук були враховані з певними відмінностями. В чому суть цих відмінностей? Частка субтитрованих реплік іноземними мовами в україномовному фільмі зменшена до 10 відсотків – так, як є в чинному Законі "Про кінематографію", ми просто привели цей закон до чинного закону. Документальні фільми можуть показуватися в кінотеатрах мовою оригіналу, якщо фільм набрав 2 бали за бальною шкалою Закону про державну підтримку кінематографії, з огляду на те, що в документальному кіно діалоги героїв мають значення саме в тій формі, як вони озвучені. Дана норма здатна зберегти оригінальне документальне кіно. І сервіси VоD повинні забезпечувати україномовні…Це сервіси, ви розумієте, це такі як онлайн-кінотеатри, наприклад. Вони повинні забезпечувати україномовні доріжки фільмам лише у випадку, якщо такі доріжки є у них в наявності. Об'єктивно ми не можемо врегулювати діяльність сервісів таких як, наприклад, Netflix або Amazon, бо ця норма здебільшого пропозиція до діалогу, тому ця норма не може бути жорсткою. Ми можемо просити ці міжнародні сервіси давати доріжки українською мовою, але оскільки вони знаходяться за межами України, ми не можемо на них вплинути… ГОЛОВУЮЧИЙ. В повному обсязі. Прошу народних депутатів визначатися, 622 поправка, підтримка в повному обсязі. 16:42:08 За-16 Шановні народні депутати! Я також хочу тим часом звернутися і до колег, які є тут в залі і ще раз до тих, хто слідкує за засіданнями Верховної Ради, оскільки постійно лунають спекуляції стосовно того, що закон мав би врегульовувати застосування мов національних меншин. А на жаль, ця… таке твердження, такий підхід не відповідає правдивій природі регулювання мов, як ви кажете. Тому що мова… регулювання державної мови лежить в царині державного суверенітету, це є одна з ознак державного суверенітету. Натомість застосування мов національних меншин лежить в царині прав людини. І тільки Росія як метрополія, як імперія була зацікавлена в тому, щоби створювати конкуренцію мов між мовами імперською – так? – і мовами іншими. І тому було застосовано таке поняття як "мовна політика" і "закон про мови". В нас немає "закону про мови", в нас є Закон про державну мову і є Закон про права національних меншин, який регулює права національних меншин. Не вносьте сум'яття у розуміння українців. Це є політика… Закон регулює політику стосовно державної мови як ознаки і як частини суверенітету держави. Дякую. Поправка номер 623. Народний депутат Німченко, прошу.
16:43:49 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, шановний доповідач! Я все-таки відповім тим словом, яке ви застосовуєте, коли ви кажете, що хто-то бреше. Так от, я вам скажу, що ви двічі брехали, щоби скомпрометувати ту ідею, яку ніс. Я вам зачитаю. На підставі відповідної постанови уповноваженого з питань державної мови Національна поліція собирає всі матеріали, причому включаючи всі матеріали негативу і позитиву. Почитайте "Перехідні положення" Закону "Про Національну поліцію", проект який ви пишете, і почитайте статтю 53. Я вибачаюсь, не брешіть, не дуріть людей! І я скажу вам ще одне. Да, ви погодилися, і нашу пропозицію виключити притягнення до відповідальності за порушення мовної політики до кримінальної відповідальності ви погодили, але тут ви брешете, що цього нема, причому підтрунюєте під це ще поважну людину... Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. ...секунд. Це дуже важливо, тому що на протязі дня, на протязі дня мене хто-то хоче спонукати, що я займаюсь брехнею. От хто займається брехнею, конкретно кажу: стаття 53, залучається поліція, можете собі представити, найдіть, де в світі таке. І Закон "Про Національну поліцію", це вже сыск, це поліцейська держава. Поважні, от куди виведете державу, оце ви сюди завели люд. Тепер ні до... ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Микола.
16:45:38 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, дякую. Отже, поліція може лише допомагати збирати уповноваженому інформацію, тому що коли порушується закон, поліція слідкує за порушенням закону в різних сферах, вона збирає інформацію, але жодних санкцій, покарань чи жодних дій вона зробити не може, і то вона може робити лише за згодою тих осіб, з ким вона спілкується. Так що я просив би вас все ж таки парламентську лексику використовувати, бо як знаєте, українською мовою кажуть: брешуть собаки. А люди культурні і ввічливі, тим більше, колишні судді Конституційного Суду мають бути прикладами толерантного ставлення один до одного. Щодо цієї вашої правки, то правка ця відхилена. Я підтримую колегу Сироїд, яка, справді, була одним з ініціаторів і авторів цього закону, вона починала роботу над ним, ще працюючи в минулому скликанні, навіть, поза стінами Верховної Ради. Дякую. Комітет рекомендує відхилити цю правку.
16:46:33 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування правку 623. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 16:46:52 За-17 Рішення не прийнято. 624-а. Не наполягає. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, в залі є автори 624-ї – Подоляк. Я дам, перш за все, авторам. Якщо автори відмовляться, тоді – іншим. Є Ірина Подоляк, я даю їй слово для виступу. Будь ласка.
16:47:07 ПОДОЛЯК І.І. Я дякую комітету, що він врахував мою, нашу поправку частково, але я би попросила врахувати її у її повній версії. Тому прошу, будь ласка, поставити на голосування цю редакцію, яка була запропонована авторами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за розуміння, пані Ірина. Отже, я ставлю на голосування 624 правку. Автор просить, щоб вона була врахована повністю. Хто підтримує дану позицію, прошу проголосувати. 16:47:54 За-44 Рішення не прийнято. 625-а. (Шум у залі) Ні, щойно 24-а була, зараз 25-а. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Зараз 25-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 25-а. Шурма, Шурма.
16:48:10 ШУРМА І.М. Ігор Шурма, по 624 правці. Я взагалі хочу зробити, Андрій Володимирович, таку пропозицію. Послухайте мене, Андрій Володимирович, я… Андрій Володимирович, я хочу зробити таку пропозицію. В мене є мої пропозиції, гарантовані законом, ставити на підтвердження понад п'ятдесят правок. Якщо я буду по кожній правці брати по хвилині і по хвилині буде відповідь, це буде тривати півтори години. Я вам пропоную наступний формат: ви мені даєте зараз виступити 5 хвилин. Я вмотивую, чому я ставлю по поправках ті всі 50, виступаю, а потім по жодній поправці виступати не буду, будемо ставити тільки на голосування. Якщо таке приймається, тоді я, тоді формую свій виступ по одному. Якщо ні – якщо ні, то я тоді буду ставити в наступний виступ. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, зараз я… ШУРМА І.М. Прошу, я ставлю на підтвердження, але моя пропозицію лишається в силі. В мене є 50 поправок, я… якщо, скажіть мені – так чи ні, тоді я буду в наступному знати, як себе вести. Прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Як тільки ви завершите, я дам відповідь. Отже, даю вам відповідь, яку я давав на початку вечірнього засідання. Як відбувається розгляд? Називається кожна правка окремо. Перше право має автор, що дуже важливо. Ми ж розуміємо, що відбуваєтеся в залі: ви намагаєтесь кожну поправку поставити на підтвердження, збити її і потім комітету доведеться рекомендувати ставити величезну кількість правок на повернення. Я даю, перш за все, і це по Регламенту, слово автору правки. Автор правки виступив, ми проголосували, вона не є збитою. 24 правка є вже нами проговорена і є парламентом підтверджена. Ви маєте право виступати тільки по наступній правці – 25-й, по якій ви щойно і виступали. І я в послідовності як правки надходять, так буду їх і ставити в цій послідовності. Колеги, ми знаємо ці технологічні хитрості. Ваше бажання знищити закон не пройде в залі. Є послідовність. Кожну наступну буду називати. Якщо є присутній автор правки, він не дозволить її збити, як щойно зробила Ірина Подоляк. Таким чином ми і будемо працювати. Отже, 25 правка, Микола Княжицький.
16:50:30 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ця поправка врахована редакційно, в зв'язку з тим, що редакція другого абзацу була змінена, ми її врахували частково і редакційно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування правку 625. Вона врахована редакційно. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу проголосувати. 16:50:55 За-13 Рішення не прийнято. 626-а, автор Лесюк. 627-а, Кишкар. 628-а, Мусій. Будь ласка, Мусій.
16:51:13 МУСІЙ О.С. Шановний голово комітету! Олег Мусій, 124 округ, Сокальщина, Червоноград. Скажіть, будь ласка, ви… Подякую, дякую, що ви врахували частково, а також, звісно, дякую за ті 20 правок із 60, третину яких ви врахували під час розгляду, але в мене питання. Поясніть, будь ласка, а чому ви в кінцевій редакції цієї статті залишили не, як я пропонував, 15 відсотків, а 10 відсотків? В принципі, оце тільки різниця. А чим ви взагалі мотивували, коли відсотків було 10, 15, а чому не 12 чи 8? Критерії якісь існують взагалі для цього чи ні? КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
16:51:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. Дякую. Очевидно, це рішення, яке базувалося, по-перше, на політичних підходах, ви це розумієте. А, по-друге, на нарадах з представниками індустрії, зокрема кіноіндустрії, з представниками театральних колективів, творчих спілок. Ми обговорювали як, виходячи з практики, вони рекомендують залишити ці відсотки, де можуть використовуватись інші мови. Звичайно, це спірне питання. Ми залишили певною мірою за емпіричним шляхом, за тим досвідом, який є у сфері української культури, це – 10 відсотків, і вважали, що для іноземних реплік цього буде достатньо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку 628. Вона врахована редакційно. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати. 16:52:49 За-7 Рішення не прийнято. 630-а, Маркевич. Не наполягає. 631-а, Німченко. Включіть мікрофон, будь ласка.
16:52:57 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, пропонується взагалі виключити ці положення законопроекту. Виходячи з того, що ми настільки, настільки занормували цей законопроект, що, повірте, світова практика такого не має. Ви тільки подивіться, 8 сторінок – в Польщі, 4 сторінки закону - в Прибалтиці, а ми, подивіться, цілу кандидатську дисертацію. Хто це там пише тут? Шановні, будьте юристами, а не популістами. Навіщо ви пишете інструкцію вхідних квитків в кінотеатр, вихідних квитків, як знімати копію, хто може мене заставити, яку копію знімати кінофільму і яка там є доріжка? Навіщо ви втручаєтесь сюди? Це ганебне явище, яке ні до чого не доводить, кроме явищ узурпації влади і подавлення волі людей. Це передвісник протистояння. І ви просто... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. ...секунд. Люди ще мовчать, але вони скажуть своє слово. Запам'ятайте одне: в Богдана, у Великого, було написано: за волю, свободу і нашу обіду. Хто обіжав українців, завжди отримував відсіч. І тому я хотів би ідеологів таких законів припинити знущання над нацією. ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький.
16:54:38 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую. Ну, колега Німченко тут пропонував, між іншим, взагалі виключити регулювання мови в кінематографі. Я, відповідаючи і колезі Німченку, і колезі Мусію на попередні запитання, бо хочу уточнити свою відповідь вам і відповідаю колезі Німченку. Все це було і раніше враховано в Законі "Про кінематографію", який ми з вами прийняли. От, я зараз просто відкрив цей закон, коли готувався. Я бачу, що ці 10 відсотків – це якраз норма відсотку іноземних фільмів в національних фільмах в Законі "Про кінематографію". Через те ми тут посилалися. І очевидно ми проти, щоб виключати цю норму, як пропонує колега Німченко. Тому пропоную голосувати "проти" в цьому випадку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку 631. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати. Комітет її відхилив. 16:55:35 За-10 Рішення не прийнято. 632-а, не наполягає. 633-я. Німченку включіть мікрофон. 16:55:44 НІМЧЕНКО В.І. А хто… ГОЛОВУЮЧИЙ. 33-я. Не наполягає. 634-а. Наполягає Пташник, будь ласка. 16:55:57 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги… ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, пані Вікторія, перепрошую. Я назвав правку 633-ю. Включили вам мікрофон. Третю, я дав, включив мікрофон. (Шум у залі) Я називаю дуже виразно: 633-я. Німченко чи Шуфрич? Шуфрич, будь ласка. Пані Вікторія, потім дам вам.
16:56:24 ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги, ця поправка – це вже пряме втручання у ведення бізнесу. Ну, якщо якомусь кінотеатру в якомусь місті більше принесе прибутку, а це означає, що і податків до державної скарбниці демонстрація фільмів іноземною мовою, кількість яких буде перевищувати 10 відсотків, то чому ми в це втручаємось? Це вже не тільки неповага до 10 статті Конституції, про що я не раз говорю, це вже пряме втручання в комерційну діяльність, в даному випадку - кінотеатрів. Я вважаю, що ми не маємо права на цей абзац. Наша позиція, що його треба вилучити. І вона абсолютно слушна, коректна, відповідає вимогам законодавства і нормам діючої Конституції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
16:57:33 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ця норма про інше, вона не говорить про 10 відсотків у кінотеатрах, вона говорить про 10 відсотків іноземними мовами в національних фільмах. Це не про кінотеатри. І ми вже прийняли цей закон. Ми просто перенесли це із Закону "Про кінематографію". Щодо кінотеатрів, пам'ятаєте, який галас здіймався, коли ми законодавчо зобов'язали кінотеатри перекладати фільми українською. Це було між іншим в Законі про мови. Потім поправкою і "законом Колесніченка-Ківалова" це було скасовано, але кінотеатри і далі перекладають фільми українською, ніхто не перейшов на російську. Тут у цей бізнес не потрібно навіть якось втручатися, хоча бізнес в усіх країнах регулюється державою, це теж нормально. Тому що, якщо бізнес буде субсидіюватися з іноземної країни, а ще й з держави-агресора для того, щоб знищити нашу мову, а ми будемо закривати на це очі і казати: вибачте, це бізнес, коли у нас купують агресори. Це не бізнес, це наше майбутнє. ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагадую: одна поправка – один виступ, ніяких реплік. Я ставлю на голосування поправку 633. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 16:58:49 За-13 Рішення не прийнято. 634-а. Є автор Пташник. Я надаю їй слово.
16:58:55 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги, я не буду наполягати на цій поправці, але хочу звернути увагу, що вже після того, як була підготовлена редакція комітетом закону, ми виявили, що не всі органи МКУ використовують у своїй роботі державну мову. Тому я вас буду просити доповнити пункт 7 розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" новим підпунктом 46 такого змісту: доповнити статтю 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" частиною п'ять такого змісту: (в лапках) "рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень викладаються виключно державно мовою" (закрити лапки) та змінити номер діючої частини п'ять статті 56 на шість і змінити відповідно нумерацію наступних частин статті 56. Я сподіваюся, що дані пропозиції будуть враховані під час узгодження фінальної версії для голосування. Дякую.
16:59:52 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановна колего, я би все ж таки… Колего Пташник, з вашого дозволу. Я би все ж таки… В нас була дискусія з цього приводу і з вами, і з членами комітету. І я би навіть сам просив, щоб ми зараз це проголосували. І хочу пояснити в чому суть цієї норми. Справа в тому, що вона врахована редакційно, оскільки поправки в частині кінофестивалів передбачає можливість демонстрації іноземних фільмів без перекладу за умови, що фестиваль проводиться за погодженням в Держкіно. Бо якийсь кінотеатр, наприклад, скаже, що я проводжу фестиваль, там, не знаю, російського кіно круглий рік, і таким чином це буде можливість для того, щоб обходити закон. Щоб такого не було, ми і редакційно це зробили. І давайте ми проголосуємо це, щоб потім ми до цього знову не поверталися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, 634-а. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб прийняти її повністю? Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. 17:00:53 За-11 Рішення не прийнято. 635-а, Подоляк. Будь ласка, Подоляк.
17:00:59 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, дякую за те, що врахували редакційно мою поправку. Прошу, будь ласка, проголосувати за неї в повному обсязі. Дякую.
17:01:16 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це теж питання, з приводу якого в нас були дискусії з колегою Подоляк. Давайте ми проголосуємо, щоб потім ми до цього не поверталися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб 635 правку прийняти в цілому, вона врахована редакційно, прошу проголосувати. Комітет врахував… 17:01:40 За-38 Рішення не прийнято. 636-а. Шуфрич.
17:01:46 ШУФРИЧ Н.І. Бачите, ми підтримуємо інші поправки, але ж не проходять – не вистачає голосів в залі, бо треба ходити на роботу під час розгляду такого важливого закону, незважаючи на те, що він, безумовно, розколює зараз суспільство, на мій… на моє тверде переконання. Але, пане Миколо, давайте будемо чесні. Попередня поправка. Говорили: кінотеатри можуть мати сеанси не більше ніж 10 відсотків, це кінотеатри і сеанси, а не в цілому про кіноіндустрію. А зараз ми пішли далі. Ми вже дійшли до кіноафіш. Якщо раніше ми говорили, що можемо давати якусь інформацію, а потім там ще дублювати. То тут навіть вже дубляжу немає. Тільки українською мовою і квитки в кіно тільки українською мовою. Я вас привезу в декілька регіонів України, де вам за це ну дуже подякують, щоб тільки ми з вами встигли втекти звідти від благодарності людей. Тому я вважаю, що цей абзац треба вилучити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький.
17:03:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колега Шуфрич. По-перше, я хочу принести вам пробачення. Я справді помилився. Там дійсно, ви праві, йшлося про 10 відсотків в кінотеатрах. Я подивився на ту правку, це з усіма буває. І сподіваюся, що нічого ви мені такого поганого не зробите, щоб мене потім возити. Я якось сам заїду в усі регіони України, де я регулярно буваю. Дякую. Комітет рекомендує відхилити цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, 636 правка комітетом відхилена. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати. 17:03:39 За-10 Рішення не прийнято. 637-а. Хто буде з вас? Шуфрич, так? Нестор Шуфрич, будь ласка.
17:03:44 ШУФРИЧ Н.І. Позиція та сама. Коли ми з вами сперечались про афіші, про інші носії зовнішні, то там залишалася можливість подачі інформації на іншій мові. Хоча вимагалося – українська мова, але була малесенька можливість там щось додрукувати. У мене виникає запитання. Чому ми зараз позбавляємо можливості квітки і кіноафіші друкувати іншими мовами? Це дискримінація можливості використання інших мов, суперечить 10 статті Конституції. І, пане Миколо, якщо ви визнали вашу помилку під час розгляду 432 поправки, то бажано б було повернутись до її розгляду і переголосувати. Чому? Тому що в мене була поправка по одному питанню, а ви пояснювали зовсім… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
17:04:57 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колеги, я так розумію, що не буде голосів в залі для того, щоб повернутись, бо треба ж за це проголосувати. Так що час, я думаю, не потрібно гаяти. Я навіть не розумію, чому вас так дратують афіші українською мовою. У нас є ще мова реклами, реклама, вивіски, назви міст. У нас все друкується українською. Я не бачу великої біди, якщо вони будуть надруковані українською. Думаю, всі це зрозуміють, в усіх регіонах України, куди ви збиралися мене звозити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ставлю на голосування поправку 637. Комітетом вона відхилена. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати. 17:05:41 За-12 Рішення не прийнято. 638-а. Вказано зразу… Це Гопко. Вказана відразу в кількох депутатів. Ми домовились по черзі. Долженков, наступний буде Папієв. Будь ласка.
17:05:54 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні громадяни України, я, в першу чергу, звертаюся до вас. Оскільки другий тиждень пленарний Верховна Рада України займається розглядом закону, згідно з яким фактично буде обмежене ваше конституційне право розмовляти рідною мовою. Доповідач говорить про те, що створить всі умови для вивчення української мови. Зараз також умов предостатньо для того, щоб вивчати українську мову, це залежить від бажання громадян. Але, на жаль, така політика насильницької українізації буде лише відштовхувати громадян від цього бажання. А тепер по суті. Ця правка 638 пані Гопко говорить про те, що суб'єкт надання туристичних послуг, який здійснює туристичне обслуговування іноземними мовами, повинен здійснювати його також українською мовою. А тепер уявіть колектив іноземців, які будуть чути, незрозумілу для них, українську мову. Звичайно, це абсурд. Тобто цей законопроект доводиться до абсурду. Фактично змушують вже вивчати українську мову іноземців, які, в туристичних цілях, будуть приїжджати до України. Я подивлюсь, яка туристична привабливість після цього… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
17:07:08 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну якщо є туристична компанія, вона, як правило, пропонує обслуговування декількома мовами. Тому що є аудіогіди, наприклад, або є звичайні гіди-екскурсоводи, які пропонують послуги різними мовами. Мова йде про те, що ці туристичні компанії повинні, в тому числі обов'язково пропонувати послугу українською. Це не означає, що якщо буде гід, який знає німецьку, для німецької групи, він повинен спілкуватися українською. Очевидно, ні. Тому це просто лише розширяє можливості цих компаній і забезпечує права україномовних громадян всюди дістати, в своїй країні, екскурсію українською мовою. Біди тут великої не бачу. Ця поправка врахована лише редакційно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку 638-у. Прошу голосувати. Хто за те, щоб її прийняли повністю. 17:07:58 За-9 Рішення не прийнято. 639-а, Княжицький. Коротко.
17:08:05 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так-так, це моя поправка. Комітет її врахував редакційно. Тому що, мені здається, це вже була надмірна деталізація, що суб'єкти туристичної діяльності організовують окремі туристичні групи. Я думаю, що суб'єкти туристичної діяльності самостійно можуть вирішувати, яким чином надавати ці послуги. І просив би цю поправку проголосувати повністю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб поправку 639 підтримати повністю. Прошу голосувати. 17:08:41 За-42 Рішення не прийнято. 640-а. Подоляк, будь ласка.
17:08:50 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги! Я би хотіла для, пробачте мене, альтернативно обдарованих наших колег, які сидять там, ззаду, прочитати, як звучить ця стаття. "Мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Туристичне чи екскурсійне обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою". Я не розумію, що вас хвилює, чого ви досягаєте. Чого ви хочете добитися? Це ви своєю позицію принижуєте і знищуєте національні меншини в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочу наголосити, 640 правка, це була Маркевича. Маркевича була правка. Прошу виступати по своїм правкам, де ви є авторами. Вона була відхилена. Ви наполягаєте на голосуванні? Маркевич наполягає. Отже, ставлю на голосування 640 правку, комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 17:09:58 За-10 Рішення не прийнято. 641-а. Папієв. Поправка Рибчинського, його немає в залі, я передаю слово Папієву.
17:10:07 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги і шановний головуючий, я все ж таки звертаюся до вас, тобто давайте тоді, якщо можна, поправку іншого народного депутата давати, яка не врахована, озвучувати якомусь третьому народному депутату України, то давайте для всіх тоді таке право. Але стосовно поправки, яка врахована. Я, от, звертаюся зараз до доповідача, не треба якось використовувати подвійні стандарти в цьому законі. Тобто коли ми про кінематографію говорили, українські фільми, ви сказали, що ця норма є в іншому законі, але ми тут дублюємо. Коли ж ми говорили вам, що давайте в цьому законі чітко зафіксуємо права національних меншин і їх право говорити рідною мовою, то ви казали: ні, ми тут фіксувати це не будемо, це десь в іншому законі. Тоді давайте якийсь уніфікований підхід, бо якось у вас, знаєте, вибірковість проглядається в цьому законі. А цю поправку, де передбачається, наприклад, картину писати українською мовою, я хочу поставити на підтвердження, і нехай художники подивилися б зміст… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
17:11:20 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колега Папієв, прочитаєте, там про картини нічого не йдеться, тут лише сказано, що держава сприяє створенню та поширенню творів культури і мистецтв українською мовою. Ну, чекайте, чекайте, ви проти того, щоб держава сприяла поширенню творів культури і мистецтв українською мовою? Ви ж справді щиро проти цього? Ви хочете, щоб…(Шум у залі) Держава сприяє створенню та поширенню. А в чому проблема? В чому проблема, якщо держава через Український культурний фонд, якщо держава через Український культурний фонд надає гранти митцям, то вона сприяє створенню, нічого поганого в цьому немає. Чому ми повинні це збивати? ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку… 17:12:14 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Мистецтво – це не лише образотворче... Колега, Папієв, це ж наш комітет, тут не йдеться про образотворче мистецтво, тут йдеться про всі види мистецтв. Хочу поставити вам до відома, що образотворче мистецтво – це малювання. А театральне мистецтво – це теж мистецтво, це малювання не стосується. Так? Може не будемо голосувати? Чому? Ну, чому, чому держава не має сприяти творам культури і мистецтва українською мовою? Ні, ви не підтримуєте, ви хочете, щоб держава не сприяла творам культури і мистецтва українською мовою, має ж в усьому бути логіка, я розумію, коли ви захищаєте, як ви кажете ваших виборців, які проти цього. Але я не бачу ваших виборців, які були б проти державної підтримки культури і мистецтв. Це ж не все не культурні якісь люди, це шановані люди. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, ставлю на підтвердження 641 правку. Хто підтримує, прошу голосувати. Комітет її підтримав, прошу голосувати. 17:13:20 За-55 Рішення не прийнято. 642-а. 643-я. 64… по якій? Третій, будь ласка, Долженков. Добре, Долженков 43-я.
17:13:34 ДОЛЖЕНКОВ О.В. У мене запитання до доповідача, ви говорите про те, що зараз йде повна процедура, розгляд законопроекту. Я ще раз хочу зазначити громадянам України, перед постановкою цього запитання, зараз два пленарних тижні витрачаються гроші платників податків для того, щоб розглядати цей законопроект. Ми займаємося зараз профанацією. Чому? Тому що депутати ставлять на підтвердження або ті, які відхилені пропозиції депутатів, які хочуть знайти підтримку цієї пропозиції, через незначну кількість депутатів, зараз в залі знаходиться десь приблизно 150 депутатів, жодна правка не находить підтвердження. Ви говорите про те, що ви будете дотримуватись Регламенту. У мене до вас конкретне запитання, тому що ви перейняли на себе функцію тлумачення Регламенту під час попередніх ваших виступів. На якій нормі Регламенту ви будете керуватися, коли будете ставити повторно на підтвердження ті пропозиції, які не пройшли під час нинішнього з вами обговорення, під час фінального голосування за цей законопроект? Дякую за відповідь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дам відповідь, пане Миколо…
17:15:54 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Я буду керуватися статтею… ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Миколо, я ще вам не дав слово. Вибачте! Я роз'ясню, колеги, а потім дам слово Княжицькому. В нас є вже практика розгляду дуже масштабних законів. Як ви знаєте, я ліквідував практику, яка не відповідала Регламенту по так званому ad hoc. Воно не стосується розгляду. І ця практика дала нам вже звичаєве право: коли законопроект розглядається, перед його завершенням і остаточним голосуванням збирається комітет, і для того, щоби закон був збалансований, дивиться, які з правок, які були збиті, критично необхідні для цілісного закону. Потім комітет пропонує залу повернутися до тих правок, які, на його думку, збалансовують законопроект, ми голосуємо, і потім переходимо вже до голосування закону. Я нагадаю, це не заборонено, є детально… Я нагадаю вам: ми кодекси кримінальні розглядали чотири пленарних тижні, і я тоді вивчав дуже подетально цю історію. Це не заборонено Регламентом, це право комітету – повернутися до цих правок. Отже, Микола Княжицький – і голосуємо. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колего, ви мене запитали. Я доповню Голову Верховної Ради, який абсолютно вірно все сказав, лише пошлюся на статтю 120 Регламенту, згідно з якою Верховна Рада може повернутися до розгляду правок. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дуже вивірена юридично позиція. 644-а. Автор Княжицький, він не потребує голосування. 645-а. Подоляк. Є автор в залі?
17:16:23 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, 645 правка була врахована комітетом. Це насправді дуже проста правка, яка нам говорить, що мовою телебачення, радіомовлення є державна мова і застосування мов на телебаченні і радіомовленні визначає цей закон та Закон України "Про телебачення і радіомовлення". Я не ставлю її на підтвердження цю поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 646-а. Німченко.
17:16:48 НІМЧЕНКО В.І. Шурма… ГОЛОВУЮЧИЙ. 646-а. Шурма Ігор. Будь ласка, пане Ігор.
17:16:55 ШУРМА І.М. 646-а – ні, я говорю, 645-а, я хочу поставити на підтвердження і вмотивувати. Автор запропонував свою поправку, вона прийнята на комітеті. Комітет, якщо самостійно приймає закони, не вносьте їх, будь ласка, на розгляд в зал, якщо ви приймаєте рішення комітету. А я вважаю, що така правка, яка можете принести користь, повинна отримати підтримку всього залу. Я вважаю, що 10 стаття Конституції говорить, що державною мовою в Україні є українська, і тут ніде не написано, що повинен бути ще якійсь закон, який забезпечує її розвиток. І тому я говорю, прошу поставити дану поправку на підтвердження залу. Якщо це є підтримка тих людей, які собі засіли на місцях комуністів, то нехай вони висвітять ті місця. Бо колись комуністи займалися засиллям російської мови, а вони тепер створюють всі підстави для того, щоб створити аналогічну ситуацію, є Конституція. Я вимагаю поставити мою поправку... мою пропозицію на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не розпалюйте в залі міжфракційну ворожнечу, всі конструктивно працюють. (Шум у залі) 646-а, Німченко.
17:18:02 НІМЧЕНКО В.І. Я перепрошую, була позиція народного депутата. На якій підставі ви ігноруєте це? Будь ласка, я прошу поставити, поставити ініціативу народного депутата Шурми. Ви не грайтесь, будь ласка, ви ж тут не... ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре. Для чистоти я ставлю на підтвердження 645 правку, прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу підтримати, комітет її підтримує, підтримує. Повернемось до неї, пані Ірина, повернемось і підтримуємо, звичайно ж. 17:18:44 За-56 Рішення не прийнято. 646-а, Німченко. Будь ласка.
17:18:50 НІМЧЕНКО В.І. Німченко. Я хочу поінформувати, що сейчас підтримали поправку, підтримали 95 відсотків, хто є в залі, – 57 осіб. Шановний головуючий на цьому пленарному засіданні, признайте перед людьми, щоб люди знали, що ми недееспособны сьогодні, нас нема 226. На якій підставі ви ведете? І друге. Якщо чесно сказати, то це навіть ми неосудні. А на русском, щоб россияне русскоязычные: мы невменяемые – от про що іде мова. І я хотів би, дайте цьому оцінку, в залі 56 осіб. Ми що робимо, это що – вотчина чиясь? Що це таке? Я просив би, пане… давайте ми обмовимось чи перемовимось і вирішимо питання: ми дієздатні чи ні. І щоб люди знали, не сміятися з нас. Я прошу, чи поставте на голосування, що безперспективно, чи давайте ми обговоримо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я не можу давати оцінку депутатам. Це ви сказали, що ви недієздатні і неосудні, і це ваша позиція, а зал Верховної Ради працює за результатами реєстрації післяобідньої. І хочу сказати, це є практика всіх парламентів європейських цивілізованих країн. Ми працюємо злагоджено і плавно. І я ставлю на голосування правку 646 Німченка. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 17:20:37 За-12 Рішення не прийнято. 647-а. Не наполягає. Але є автор в залі, Кишкар? Добре, Долженков.
17:20:57 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, знову ж таки звертаюся до громадян України, на що витрачаються ваші кошти. Зараз іде імітація процедури розгляду цього законопроекту за Регламентом. При цьому тут у такий зухвалий спосіб Голова Верховної Ради говорить, що ми повернемося до неї. Так от, Андрій Володимирович, я хочу вам процитувати Закон України "Про Регламент Верховної Ради України". І заодно пану доповідачеві: це не 120 стаття, шановний пане Княжицький, а 121-а частина четверта: "У разі якщо жоден із внесених на друге читання варіантів статті голосуванням не підтримано, стаття вважається відхиленою". Тобто ті пропозиції, які зараз голосуються, ставляться на голосування під стенограму і які не набирають необхідної кількості голосів, вони відхилені, як і ті законопроекти, які після першого голосування не набирають необхідної кількості голосів, відхилені. А зараз, як би ви не раділи, навіть у випадку прийняття цього антисоціального, роз'єднуючого для українського суспільства, антиконституційного закону після голосування, ми докладемо зусиль, щоб… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ДОЛЖЕНКОВ О.В. Ми докладемо зусиль, саме "Опозиційний блок", для того, щоб зазначений закон визнати неконституційним, тому що не може бути відповідальності, пане Княжицький, ви так, ви мені і не відповіли, чому в порушення Регламенту в праву колонку під час попереднього розгляду попередніх пропозицій ви запровадили відповідальність за порушення правил українського правопису – абсурд повний. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
17:22:39 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, я вам не відповів, тому що ви є фаховим юристом і самі прекрасно розумієте, що те, що ви говорите, з моєї точки зору є антиукраїнською маніпуляцією. Я можу, звичайно, помилятися, але ви це говорите не для прийняття цього закону, який ви тут назвали неконституційним, ворожим, поганим, яким завгодно, а заради того, щоб Закон про функціонування української мови як державної не було прийнято. І тому ми з вами політичні опоненти, бо ви не хочете прийняття цього закону, а я хочу. Бо ви вважаєте, що українська мова в Україні має бути знищена і незахищена, а я вважаю, що має бути захищена державою, бо інакше буде знищена. От моя вам відповідь. Відповідь в тому, що ми з вами політичні противники. Так, це факт, а закон я вважаю конституційним, правильним, таким, який потрібно голосувати, очевидно. А жодної відповідальності за порушення правопису цей закон не містить. Не потрібно вигадувати. Тому що ви кажете неправду не лише мені, а й своїм виборцям теж. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу нагадати, що кожен з законів масштабних: чи пенсійна реформа, чи медична реформа, чи освітня реформа, чи кодекси кримінальні – розглядалися однаково по процедурі, незалежно від того, яка з фракцій їх підтримувала, а яка їх не підтримувала. Все було однакові процедури розгляду. 648-а, Лесюк.
17:23:58 ЛЕСЮК Я.В. Дякую. Шановні панове, все, що ми зараз зробимо, стосується приведення законодавства України з приводу виведення на якийсь справедливий рівень. Це, що ми говоримо, по суті це називається українізацією. Насправді в цій статті якраз стосується, яка стосується мови у телебаченні і в радіомовленні, так, відбулася підміна поняття. Абсолютно чудово – це що наростання квот і так далі. Але ми що маємо? Закон має говорити, як має бути в ідеалі, і дати проміжний етап якийсь в "Перехідні положення" – рік, два, три, п'ять, про що я по суті говорив. Коли ми говоримо про телебачення і так далі, не може бути двомовності на одному каналі. В принципі не може бути. Ви хочете законсервувати ту ситуацію, яка є зараз. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛЕСЮК Я.В. Я що хочу сказати – це є обман. Насправді, ми не українізуємо телебачення. По суті ми маємо виходити з одного – має бути, допустим, 80-90 відсотків центральних каналів державною мовою, решта – іншими мовами. Двомовність каналів – це Штепсель і Тарапунька, і це робиться на кожному моменті. Нам не цікаво, коли в одній передачі відбувається двомовність і так далі. Ми псуємо і українську мову, і російську, і інші. Це... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.
17:25:47 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, шановний колего, я от читаю вашу правку, яка є досить великою, ну, ви тут самі пропонуєте двомовність: "Фільми, виконані державною мовою мають становити не менше 60 відсотків загальної тривалості передач від 7-ї до 22-ї". І всюди далі у вас якраз пропонуються двомовність у вашій правці. Я погоджуюсь. Я теж проти двомовності. Ми залишили 90 відсотків, через це є досить багато критики зі сторони загальнонаціональних каналів, бо нещодавно було введено 75 відсотків, які мають бути українською мовою. Ми знаходимося в переговорах. Між іншим, ця стаття передбачає і відтермінування вступу в дію цієї статті. Це 2 роки з дати вступу в дію закону. Тобто фактично, оскільки закон набуває дію... вступає в дію не відразу – це буде десь приблизно 2022 рік. Тобто у нас є серйозне відтермінування вступу в дію цього закону, хоча, як я вже сказав, є наполягання багатьох медіаспільнот, із якими я не погоджуюсь, але ми очевидно спілкуємося, бо вони приходили в Комітет з питань свободи слова засобів масової інформації. Ось тут колега Сюмар сидить, вони свою правку подавали, ми дебатували з цим, щоб збільшити, наприклад, цей перехідний період. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
17:26:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу... Рухаємося далі. Будь ласка... (Шум у залі) Я чую... Вимагають представники "Опозиційного блоку" поставити поправку 648 в повному обсязі. Вона була врахована редакційно. Я прошу визначатися, колеги. Будь ласка, прошу визначатися. Я вже оголосила, не перебивайте мене, будь ласка. Я оголосила те, що ви почули і те, що я оголосила. Те, що ви вимагали, я оголосила. 17:27:27 За-15 15 голосів "за". Наступна – 649-а. Мусій, прошу вас.
17:27:33 МУСІЙ О.С. Шановний голово комітету! Олег Мусій, 124-й округ, Сокальщина, Червоноград. Прошу пояснити мені, напевно, секретаріат помилився, тому що дві попередніх правки на 98 відсотків схожі з моєю правкою. Ви дві попередні враховуєте частково, а мою правку відхиляєте. Як це таке можливо, коли одні й ті самі тексти враховуються частково і відхиляються? Надати таке пояснення. А неспособному депутату, який колишній суддя Конституційного Суду, прошу не вживати слово "ми". Я розумію, що публічне зізнання в неспособности передбачає звернення до лікаря. Так я ось, як лікар, можу вам сказати, що сучасна медицина пішла настільки далеко, що може за допомогою таблеток зробити вас способным. Зверніться, будь ласка, до мене, я вам порекомендую засоби, щоб ви стали способным. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І попрошу коментар.
17:28:34 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ми врахували ті правки частково в частині перехідного періоду. Оскільки у вашій правці, наскільки я пам'ятаю, перехідного періоду не було, то через те вона була відхилена. А в іншому ми їх теж відхилили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по 649 поправці. Ми зараз 649 поправку говоримо. Якими? Ми зараз 649-у. 17:29:03 За-4 Шановний пане Лесюк, я з радістю завжди вас слухаю, но у мене немає по Регламенту дозволити слово народному депутату. Це поправка Мусія. І потім на неї був коментар голови комітету. Наступна поправка – 650-а ваша, пане Лесюк. І я даю вам слово по поправці 650-й.
17:29:18 ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, ніде я такого не писав, як ви кажете, пане Миколо. Суть цих правок, поки ми дійдемо до цього, телебачення має бути одномовне. Може бути телебачення і російськомовне, і так далі. Я про це говорю. Я не говорю про години, я говорю про інше – процент мови російської, української чи іншої стосується виключно частот, частот, а не внутрі одного каналу. Тому є різниця. Ви ж все перекрутили. І так кожен раз робиться. Ну, як же так можна! Я ще одне хочу сказати: нормально – це коли є стільки-то відсотків: 80, 90 чи 100 відсотків центральних каналів виключно українською мовою. Якщо є канал російською мовою, він може бути, но не може бути внутрі одного каналу двох мов, не може бути два ведучих різномовних. Це і є створення суржику, калічення української мови, російської… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть, 30 секунд. ЛЕСЮК Я.В. Я можу? Тобто наш підхід до телебачення, те, що зроблено про квоти – це добре, але коли ми говоримо про закон і говоримо про майбутнє, ми маємо робити перехідний період: 1, 2, 3 роки, хай 5 років і так далі. Але нонсенс двомовного телебачення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу коментар голови комітету. Я прошу голову комітету дати відповідь по 650 поправці.
17:30:58 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ну, по-перше, дійсно, комітет відхилив цю правку. Ви, справді, пропонували... В частині другій ви пропонували 80 відсотків загальної кількості телерадіоорганізацій, які отримали відповідні ліцензії. Але що таке загальна кількість? Ліцензії видаються весь час, вони видаються не лише на частоти, у нас ліцензується і супутникове мовлення, у нас ліцензії видаються не лише на частотний ресурс. Тому вирахувати ці відсотки, очевидно, тут було неможливо. Якщо ми відкриємо частину четверту вашої статті, то тут є 10 відсотків загальної тривалості реплік, тут є та сама двомовність всередині, як і у нас, тобто ви пропонуєте і перше, і друге. Через те у нас немає двомовності, у нас є 90 відсотків, і 10 ми залишили. Ви пропонуєте те саме, але крім того ви пропонуєте, щоб 80 відсотків каналів були повністю українською і самі суперечите собі в статті 4, де допускаєте на цих каналах… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Я прошу визначатися по поправці 650. 17:32:25 За-10 Поправка відхиляється. Наступна – Брензович. Будь ласка, вам слово, 652-а.
17:32:30 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую. Шановні колеги, моя правка… ГОЛОВУЮЧИЙ. 651-а, будь ласка, Червакова, 651-а. Я перепрошую, я не помітила. Будь ласка. Ви теж не автор. У вас прізвище Луценко? По-моєму, ні.
17:32:43 ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я зразу хочу сказати, що я не буду ставити цю поправку на підтвердження. Але я би хотіла почути від голови комітету пояснення з наступної теми. Тут сказано, в цій поправці зокрема, що вона врахована редакційно і сказано, що обсяги та порядок забезпечення частки словесно-музичних творів державною мовою в ефірі телерадіоорганізації регулюється Законом України "Про телебачення і радіомовлення". Я хочу нагадати, шановні колеги, що прийняття мовного закону в першому читанні було можливим завдяки компромісу, який ми досягли. І цей компроміс полягав в тому, що частина двадцята Закону 5670-д "Мова телебачення і радіо" буде викладено в редакції чинної статті… в чинній редакції статті 10 Закону "Про телебачення і радіомовлення". В мене питання, чи саме це з поправки колеги Луценко враховано при другому… при підготовці до другого читання чи ні? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.
17:33:54 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Частина… Дивіться, комітет редакційно підтримав пропозицію скоротити статтю щодо мови в телерадіомовленні, а редакційно врахував її в затвердженій редакції. У нас в законі лишилася, частина п'ять лишилася у нас в законі. П'ята частина залишилася у нас в законі: "Обсяги та порядок забезпечення частки пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в ефірі регулюється Законом України "Про телебачення і радіомовлення". В цій частині ми це підтримали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рухаємося далі. 652 поправка. Будь ласка, Брензович, вам слово. Шановні колеги, будь ласка, ставимо на… (Шум у залі) Я чую. Я чую! Я чую! Я чую! …на підтвердження, на вимогу народних депутатів, низки народних депутатів прізвище, яких не Луценко. Тому що автор цієї поправки Луценко. Ми ставимо в повному обсязі цю поправку на підтвердження. Будь ласка, прошу визначатися. І не перебивати головуючу. Аби вас почула Дуня Міятович, вона би була шокована рівним обговоренням і криками в цій залі. 17:35:01 За-11 Наступна. 652 поправка, народний депутат Брензович. Будь ласка.
17:35:11 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую. Моя поправка врахована редакційно, але дозвольте сказати дві речі. Я хотів би зазначити, що сам факт квотування мовлення мовами менших є дискримінаційною цих меншин і їх мов. Друге. Ви знаєте, ми тут говоримо про мовлення, про українську мову. Хочу вас повідомити, що на Закарпатті в районах компактного проживання угорців взагалі після переходу на цифрове мовлення люди в своїх помешканнях не можуть піймати жоден із українських каналів на жодній мові. Я неодноразово звертався до "Зеонбуду", до уряду України, проблема досі не вирішена. Дякую.
17:35:58 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую. Ну, ви абсолютно слушне питання піднімаєте. Це справді жахливо, що люди не можуть дивитися українське телебачення там. Пропозицій щодо мовлення меншинами, насправді в цій статті були враховані. Хоча, очевидно, логіка була справді така, що ми не регулюємо тут мови меншин, але чому ми їх врахували, бо така норма зараз існує в Законі "Про телебачення і радіомовлення", і комітет нас просив робити базовим цей закон, на нього спиратися. Тому ми цю норму перенесли сюди з того закону. Очевидно, коли ми говорили про 90 відсотків мовлення української мови, ми ці 10 відсотків на загальнонаціональних каналах залишали для програм, перш за все, мовами національних меншин. Щоб угорська програма, я думаю, це правильно, могла б виходити на загальнонаціональному каналі, як і румунська, як і інші мови меншин або корінних народів. Але, очевидно, ми це доопрацюємо в подальшому законопроекті. Колеги, ми повернемося. Я прошу, колеги, не нервуйтеся. Мова, яка стосується регулювання медіа, я розумію, що є болючою для дуже багатьох. Тому, очевидно, коли ми будемо рухатись далі по цьому закону, ми проведемо, як говорив Голова Верховної Ради, засідання комітету, запросимо представників, ще раз, медіа-спільноти. І поговоримо, яким чином в кінцевому положенні врегулювати ті спірні питання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рухаємося далі. 652 поправка. Вимагають поставити на підтвердження. Будь ласка, прошу визначатися. 17:37:31 За-10 Нагадую: комітет редакційно врахував цю поправку. Наступна – 653-я. Народний депутат Сюмар, будь ласка.
17:37:38 СЮМАР В.П. Дякую, пані головуюча і пане доповідачу. Поправка стосується дуже простої речі – все-таки квоти визначати Законом "Про телебачення і радіомовлення". В цілому я підтримую підхід щодо поетапного зменшення квот іноземними мовами на українському телебаченні, я думаю, це буде коректне формулювання. Але ми маємо і висновки ГНЕУ, і висновки юристів, і ми маємо позицію нашого комітету все-таки, що це регулювання має здійснюватися в законі, а не дублюватися в двох законах. Власне про це ця поправка. І я буду дуже просити її потім ставити на переголосування для того, щоби її врахувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар шановного колеги.
17:38:30 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановна колего! Хочу вам сказати, що справді у висновках ГНЕУ такий пункт був, і я буду підтримувати вашу позицію і, сподіваюся, переконаю членів комітету теж підтримати цю позицію для того, щоб в нас не було потенційних конфліктів між цією нормою і Законом "Про телебачення і радіомовлення". І пункт 17 висновку юридичного управління про це говорить. Тому ми повернемося до цього питання, як і до інших питань, які ви піднімали, і цю норму я буду підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Рухаємося далі? На підтвердження, будь ласка. Прошу визначатися по поправці 460, ой, вибачте, 653 народного депутата пані Сюмар. Прошу визначатися. 17:39:23 За-42 Нагадую: комітет її врахував тільки редакційно. Але ми на вимогу "Опозиційного блоку" ставили її в повному обсязі. Наступна поправка 654-а. Так само вимагають на підтвердження. Народний депутат Шурма, будь ласка.
17:39:47 ШУРМА І.М. Ігор Шурма. Знаєте, шановні колеги, що є саме прикро. Тут, напевно, нема нікого, ні одного в залі, хто може заперечити 10 статтю Конституції про те, що державною мовою в Україні є українська. І те, що держава забезпечує її розвиток. Ви знаєте, я вам скажу, що не законом буде регулюватися питання, яке буде життя української мови. Це я вам скажу, я 8 років пропрацював, відверто будемо говорити, в російськомовному Харкові на посаді заступника міського голови і заступника губернатора, і був депутатом. І я завжди розмовляв українською мовою, дотримувався цього закону, і ніхто мені не заважав і мені ніякого закону непотрібно було. А те, що ви робите, ви просто зробите законодавчу норму. І якщо, я би дуже хотів, щоб все те, що ми голосуємо, тут сидів повний зал, щоб цей повний зал голосував "за". А так, це все виглядає, що це є протискування через коліно, як технологія одного з кандидатів в президенти. І воно буде мати дуже погані наслідки. Прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голову комітету, ваш коментар.
17:41:00 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, це моя поправка, вона стосувалася того, що допустимий обсяг мовлення мовами корінних народів і національних меншин, міжнародного спілкування, встановлюється цим законом. Оскільки ми погодилися з тим, що це буде регулюватися Законом "Про телебачення і радіомовлення", вона не є для мене абсолютно принциповою. Але хотів би колезі Шурмі сказати, що честь вам і хвала, що ви говорили українською. Якби ви ще, як ви кажете, російськомовний Харків в час вашого там керівництва став хоча би на два відсотки більше україномовним, цим би треба було пишатися. А не тим, що ви самі рідною мовою говорите. Це не подвиг, це нормально для кожної нормальної людини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я хочу нагадати, що суб'єктом законодавчої ініціативи цього законопроекту є народні депутати України. І я переглянула список авторів, серед них кандидатів в президенти, яких в цій залі 16, немає. Я перепрошую. Ні, один в залі є, але серед авторів його немає. Добре, ідемо далі, бо ми зараз підемо в агітацію, а це насправді не є темою нашого розгляду. Наступна поправка, на підтвердження ми ставимо, 654, будь ласка. 17:42:22 За-33 Я бачу, у нас стільки багато, 33 "за", поправка була комітетом врахована редакційно. "Опозиційний блок" вимагав у повному обсязі, у нас дійсно два кандидати у Президенти в залі і доєднався віце-прем'єр з гуманітарних питань. Ми хочемо звернути, пане Кириленко, вашу увагу, що за вами сумував "Опозиційний блок" і неодноразово згадували ваше прізвище, переживали де ви, і що вас немає під час розгляду поправок. Ми щасливі вас вітати, щасливі, що ви до нас доєдналися. 655 поправка. Народний депутат Шурма, будь ласка, вам слово.
17:43:01 ШУРМА І.М. Я відповім доповідачу і звернуся до нього так, як він до мене, по фамілії. Пане Княжицький, за 8 років ніхто з вас і ви особисто у Харків не приїхали, і нічого не зробили, щоб навіть на 0,1 відсотка він став україномовний. А вам туди треба було попасти чиновником і ним залишилися. Так як ви мені відповіли, то ви сьогодні всіх тих, хто їдуть на роботу в російськомовні регіони, ви вбиваєте потребу розмовляти українською мовою. Я дивуюся вашій недалекоглядності і недолугості. Те, що ви відповідаєте, взагалі не сприяє тому, що українська мова буде популярна, вона повинна об'єднувати, а ви сьогодні, замість того, щоб дослухатися що вам говорять, що в тому залі, що вам рекомендують в Європарламенті, то ви вивчили тільки словосполучення "Дуня Міятович" і то її не слухаєте. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хочу все-таки наголосити, що це ваша улюблена героїня, вашої фракції, і ви її всує згадуєте в кожній поправці. Прошу визначатися. Будь ласка, пану Княжицькому слово.
17:44:10 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. По-перше, це поправка колеги Писаренка, яка врахована в частині щодо встановлення обсягів мовлення мовами меншин. Скажу вам, колега Шурма, що був я в Харкові на конференції, присвяченій Шевельову, брав участь у виданні книжок, писав там передмови і наукові статті неодноразово і приїжджаю туди постійно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обмінялися думками щодо візитів народних депутатів України до різних регіонів. Я прошу визначатися по поправці 655 народного депутата Писаренка. Я нагадую, що її враховано було редакційно. Прошу визначатися. На підтвердження в повному обсязі. На підтвердження в повному обсязі. 17:44:59 За-12 Рухаємося далі. Наступна поправка 656 Рибчинського, так само врахована була редакційно. Будь ласка, мікрофон пану Папієву.
17:45:11 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України! Шановні громадяни України! Зверніть увагу на те, що відбувається зараз під час розгляду такого важливого законопроекту. Фактично, от, зала Верховної Ради України поділилася. Тобто на тих, хто хоче насильницьки, поліцейськими методами впроваджувати українську мову, і на тих абсолютно свідомих громадян України, які самі використовують і в побуті українську мову, і в спілкуванні. Які хотіли би зробити українську мову абсолютно такою, яка би сприяла, щоб люди хотіли, діти хотіли нею говорити. Щоб це було престижно, говорити українською мовою, щоб вона державною стала не просто в законі, а стала насправді нею. Для деяких народних депутатів кажу, що ті норми статей, по яких поправки відхилені, не підтримані, ця стаття відхилена. Тому, коли ви будете голосувати вже в наступному цілий закон, то треба буде повернутися взагалі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Нагадую, що ця поправка була редакційно врахована комітетом, ставимо на підтвердження в повному обсязі. А "почему" – це російською, а ми обговорюємо законопроект українською мовою. 17:46:43 За-13 Шановні колеги! До президії надійшла заява від двох фракцій – це група "Відродження" і "Опозиційний блок" – з вимогою оголосити перерву. Я оголошую перерву на 30 хвилин. Але, звичайно, ми вже маємо і час закінчення засідання Верховної Ради України. Я хочу наголосити, колеги, що ми з вами зупиняємося на поправці 657 народних депутатів Німченка і Шуфрича, і саме з неї ми розпочнемо у середу, в сесійний день, роботу над законопроектом про особливості функціонування української мови як державної. Я щиро дякую всім колегам від різних фракцій, які сьогодні активно долучилися до обговорення поправок до цього фундаментального законопроекту. Роботу Верховної Ради я оголошую закритою. І ми зустрінемося з вами завтра о 10-й годині. Розпочнеться наше засідання із заяви фракцій, які зараз оголосили перерву, і потім ми повернемося до порядку денного. Всім дякую. До зустрічі у середу.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 19.03.2019
| |||
