|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 23.04.2019
ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ Сесійний зал Верховної Ради України 23 квітня 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:01:41 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Прошу всіх заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Колеги, будь ласка, займаємо робочі місця. Прошу приготуватись до реєстрації. І прошу провести реєстрацію. Реєструємось. 10:03:33 Зареєстровано 363 народних депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні день народження у наших колег: Ігоря Сергійовича Алексєєва. Вітаємо, пане Ігор. А також Максима Анатолійовича Полякова. Вітаємо, друзі. Шановні колеги, отже, в неділю відбувся другий тур виборів, і треба відзначити, що вибори пройшли на найвищому європейському рівні, усі міжнародні спостерігачі відзначають високий рівень проведення виборів в Україні. І я вважаю, українське суспільство, українська влада продемонстрували високі стандарти європейської політики. І тоді, коли відразу після виборів, після екзит-полів привітав Президент України новообраного Президента, це цілковито відповідає європейським традиціям. Адже ми пригадуємо, що, на жаль, під час попередніх виборів такої практики ми не мали. Тому вітаю усіх із завершенням президентських виборів. Сподіваюся, що політичні емоції відійдуть, і ми зможемо перейти до системної і конструктивної роботи Верховної Ради України. Хочу, колеги, нагадати, що цього тижня ми маємо змогу вже нарешті завершити розгляд правок до Закону про мову. Залишилося 251 правка. Досвід показує, що ми проходимо близько 200 правок за день. І тому попередньо я передбачаю, що ми зможемо протягом сьогоднішнього і завтрашнього дня завершити розгляд правок. А потім, увага, буде проведено засідання комітету, Комітету з питань культури Княжицького, на який запрошуються усі представники фракцій, щоб ми змогли спільно проговорити, до яких з правок ми маємо повернутися, які з правок буде викладено в новій редакції, і цей документ ще напередодні голосування буде вивішений і на сайті і розданий кожному народному депутату, щоб кожний, хто є в залі, твердо знав, за які саме положення ми голосуємо. Я вважаю, це буде один з найважливіших днів для Верховної Ради України – голосування Закону про мову. Я передбачаю, що об 11 годині ми зможемо перейти на голосування в Чистий четвер. В Чистий четвер, як ми приймали декомунізацію, я переконаний, ми зможемо підтримати і прийняти Закон про мову. Тому я наперед усім наголошую: в четвер об 11 годині всі народні депутати мають бути в залі. Я переконаний, що виборці будуть слідкувати за тим, що все українське суспільство буде дивитися, як працюють депутати в цей день. Це один з найбільш фундаментальних законів, до якого ми довго йшли і довго чекали. І тому, колеги, повна мобілізація на Чистий четвер. І я переконаний на Чистий четвер ми будемо мати Закон про мову і Україна, і українське суспільство. Після того я буду пропонувати блок питань безпекових, зокрема це питання про протимінну діяльність. І цей законопроект потребує негайного прийняття, і я закликаю всіх до мобілізації по безпековому блоку. Так само буде питання про проведення весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО в Україні. Я вважаю, це великий успіх і української делегації, і української держави. І я особисто це ініціював, щоб вперше в Україні відбулась Парламентська асамблея НАТО. Депутати від усіх країн євроатлантичного простору наступної весни приїдуть в Україну для проведення Парламентської асамблеї. Це один з небагатьох прикладів, коли Парламентська асамблея проходить в Україні. І, колеги, також я пропоную на четвер блок законів по реформі парламенту. Тимчасова слідча комісія – це те, про що ми домовлялись на "Діалогах Моне" усі голови фракцій, це метод д'Ондта по розподілу комітетів, це кількість комітетів. І я вважаю, ми маємо великий шанс блок питань по реформі парламенту прийняти в цей четвер. І тому, колеги, всіх закликаю в четвер до повної мобілізації. Ми довго розглядали правки, в цей четвер ми маємо змогу показати ефективну і дієву роботу. І заключне повідомлення. Сьогодні виповнюється 75 років від часу початку найбільшого бою Української повстанської армії з більшовицькими карателями з НКВД. 23-24 квітня 44-го року в лісі в околицях села Гурби і Антонівці на Рівненщині 15 тисяч енкаведистів оточили 5 тисяч бійців Української повстанської армії. УПА дало гідний бій. Це був найбільший бій УПА, змогли вийти з оточення і знищити значну сили… значну кількість ворогів. Ми виховувались на прикладі героїчного гурбенського бою. Слава мужнім учасникам гурбенського бою і слава Україні. А тим, хто кричить, які зневажають нашу історію і нашу пам'ять, історія відведе гідне місце в нашій історії. Не кричіть - грошей не буде. Отже, колеги, продовжуємо розгляд Закону про мову. Але перед тим ,я нагадую, в нас 30 хвилин виступів від депутатських фракцій і груп. Я нагадую, сьогодні від депутатів, не від депутатів, а від фракцій і груп. Тому я дуже прошу усіх провести запис на виступ від трибуни. Будь ласка, колеги. Від фракції "Народний фронт" запрошую до слова голову фракції Максима Бурбака.
10:10:29 БУРБАК М.Ю. Вітаю, колеги. Україна з гідністю пройшла вибори Президента. Маємо повне право стверджувати, що йдемо сталим курсом демократичної держави. За 5 років Україна відчула позитивні і небувалі перетворення. Значна частина цих досягнень була ініційована і реалізована коаліційними урядами Яценюка і Гройсмана та завдяки активній роботі фракції "Народного фронту" у Верховній Раді: безвіз, енергетична незалежність, захист української мови, протидія російській пропаганді, санкції проти Росії, макроекономічна і фінансова стабільність, пріоритетне фінансування українського війська, реформа освіти і МВС. Це ті результати, якими завжди буде пишатися "Народний фронт". 21 квітня Україна обрала нового Президента. Сфера відповідальності Президента чітко прописана в Конституції: безпека, армія, захист прав і свобод, зовнішня політика. І Президент зобов'язаний дотримуватись Основного Закону, де тепер чітко зазначено, що Україна прямує в НАТО і Європейський Союз, такою є воля українського народу. Ключове завдання новообраного Президента – повернення окупованих територій і захисту України від російської збройної агресії. Це найскладніше і водночас найважливіше завдання. Наголошую, що "Народний фронт" не допустить сумнівних сценаріїв і небезпечних домовленостей з грізним ворогом України. "Народний фронт" стоятиме на сторожі від будь-яких спроб реваншу і капітуляції. Ми за будь-яких обставин захистимо усі здобутки України, які дались українському народу ціною поту і крові. Президент, уряд і парламент мають разом працювати і вести країну до успіху. Очікуємо почути від нового Президента про заплановані кроки на перші 100 днів, перший рік і на весь термін. Тепер Україна як ніколи потребує чесності і реалізму. Восени відбудуться строкові парламентські вибори. Від цих виборів буде залежати, якою буде нова парламентська більшість, яким буде новий уряд, і чи продовжимо ми шлях в ЄС та НАТО, чи будемо ми і надалі зміцнювати нашу державу. У ці дні маємо завершити розгляд і ухвалити Закон про державну мову. Це надважливий закон, який врегульовує функціонування державної мови. Наголошую, врегульовує, а не нав'язує українську мову, як про це звідусіль волають пропагандисти "руського миру". Закон надважливий і найліберальніший в Європі. Якщо ми хочемо захистити свою державу, ми повинні захистити державну мову. Парламент вийшов на фінішну пряму у розгляді законопроекту, в четвер маємо прийняти цей закон. Державна українська мова є основою національної безпеки. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! І запрошую до слова від "Партії "Відродження" Шипка Андрія Федоровича. Будь ласка.
10:13:29 ШИПКО А.Ф. Андрій Шипко, Дніпропетровщина, 35-й виборчий округ, місто Нікополь і місто Покров, Нікопольський район. Шановні народні депутати, дорогі виборці! Вчора ми бачили, як проходила Погоджувальна рада, усіх просто накрило "весною". Та і Слава Богу. Результати виборів показали, що час змін настав і український народ більше чекати не буде. Кожен, хто працює в цій залі, повинен зрозуміти, що доля відповідальності і на парламенті. Бо у Верховній Раді роками лежать законопроекти, які потрібні українцям. Не піарні, не передвиборчі, а ті, на які чекають люди. Хочу нагадати, що через три дні – чергові роковини трагедії на Чорнобильській АЕС. 33 роки минуло! І ми не хочемо, щоб доля чорнобильців залишилася поза увагою парламенту. Жодна влада в Україні не виконала зобов'язань перед цими людьми. За останні 5 років чинною владою ухвалювалися документи, які звужували права чорнобильців, обмежували соціальні пільги і компенсації. Фактично заморозили пенсії чорнобильцям, не виконувалося рішення судів на користь постраждалих, причому не тільки українців, а й Європейського суду з прав людини. За цієї влади кількість чорнобильців в Україні скоротилася на 45 відсотків! Вдумайтеся! Ці дані Рахункової палати з 1 січня 2015-го по липень 2018 року: кількість чорнобильців, які отримують пільги, скоротилася на 750 тисяч. Невже до цих людей повернулося здоров'я чи в них проблеми зникли? Ще у квітні 2017 року депутатською групою "Відродження" на основі рекомендацій чорнобильських організацій було розроблено законопроект 6292. Він є першою комплексною спробою реформувати законодавство стосовно усіх категорій чорнобильців. Шановний пане Голово, два роки тому тут, на цьому самому місці, я особисто вам передав 10 тисяч підписів чорнобильців та ліквідаторів аварії з однією вимогою: негайно внести законопроект 6292 на розгляд. Його підтримує весь зал, усі фракції, все суспільство. Два роки пройшло. Де ці підписи? Чому цей законопроект досі не в залі? Ми вимагаємо в цей четвер, коли ви анонсуєте, що буде повна мобілізація в залі, внести його на голосування, і ви побачите повну підтримку, і вам стане легше, суспільству стане легше. Це буде маленький, але великий крок уперед по розбудові соціально справедливої держави. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Опозиційного блоку" – Новинський Вадим Владиславович. Будь ласка.
10:16:32 НОВИНСЬКИЙ В.В. Шановні українці, шановні колеги, минулої неділі український народ дав оцінку тому, що відбулося з Україною протягом останніх 5 років. І справи навіть не в особі Петра Порошенка, справа в системі, яку він очолював. Народ України висловився проти штучного поділу на схід і захід, проти війни, бідності, лицемірства, проти націоналізму як державної ідеології, проти гонінь на канонічну Українську православну церкву, проти переписування історії та перетворення фашистів на героїв і експериментів з мовою, проти повної втрати незалежності та проти зовнішнього управління, проти корупції і переслідувань за політичною ознакою. Українці майже одностайно підбили підсумки і дали свою оцінку владі. В такій ситуації Верховна Рада повинна почути той сигнал, який надіслав народ, усвідомити свою відповідальність за ситуацію в країні, за повернення довіри до держави та її інститутів. Шановні народні депутати, впевнений, що усі ми маємо нарешті зосередити свої зусилля на досягненні миру та відбудови України. Ми маємо докласти максимум зусиль, аби досягти реального зростання економіки, відновлення промислового виробництва та підвищення соціальних стандартів, нарешті захистити права та свободи громадян України. Але, на жаль, маю зазначити: керівництво Ради та значна частина депутатів досі не вивчили урок президентської кампанії та не усвідомили, чому чинна влада програла вибори. Мовний закон, що перебуває на розгляді Верховної Ради, є абсолютно шкідливим з точки зору єдності України, адже він порушує конституційні права мільйонів наших громадян. Варто усвідомити, що агресивна мовна політика стала однією з причин програшу провладної команди. Вважаємо за доцільне перейти до більш важливих питань, вирішення яких від нас чекають громадяни України. Ми повинні якомога швидше прийняти рішення, яке би гарантувало проведення парламентських виборів на основі відкритих списків, маю на увазі необхідність прийняття нового Виборчого кодексу. Також потребує негайного розгляду Закон про опозицію, який би закріпив права і політичні можливості опозиції в Україні і привів би ситуацію в Раді у відповідність до світових стандартів демократії. Якщо це зробити, Верховна Рада стане запобіжником від будь-яких спроб концентрації чи узурпації влади, а її діяльність буде в інтересах всієї країни, а не тільки однієї політичної сили. Також необхідно доопрацювати, узгодити з Регламентом і прийняти Закон про слідчі комісії Верховної Ради. Країна має бути захищеною від авторитаризму та свавілля, а політична система стати збалансованою. Якщо система виявилась хибною, треба зробити висновки і виправити помилки, а не стверджувати, що помиляється народ, який не розуміє великі наміри великих політиків. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. А, ви завершили. Дякую вам. Від "Блоку Петра Порошенка" – голова фракції Артур Герасимов.
10:19:52 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, шановні українці! Україна продемонструвала всьому світу, що ми держава з високим рівнем демократії, де забезпечене одне з основних прав громадян – самим обирати собі владу. Весь світ побачив і підтвердив це. Не дивлячись на російську агресію, в умовах нескінченних фейків та інформаційних атак, Президент Петро Порошенко забезпечив захист вільного волевиявлення громадян. "Дякуємо!" говорили тисячі людей Петру Порошенку вчора біля Адміністрації Президента і мільйони по всій Україні. Люди дякували Президенту Порошенку за величезний внесок у захист держави в часи її найтяжчих випробувань. Від імені нашої фракції, а також Президента України Петра Порошенка хочу подякувати усім виборцям, які прийшли на дільниці та проголосували. Особливу подяку хочу висловити більш ніж 4 з половиною мільйонам українців, котрі віддали свої голоси за Петра Порошенка та за незалежну, сильну, європейську Україну. Поза будь-якими сумнівами, команда Петра Порошенка і далі стоятиме на захисті всіх здобутків за останні 5 років, і перш за все – на захисті стратегії повернення українців до кола європейських народів, співпраці та всеохопної інтеграції до Євросоюзу та НАТО. З початку російської агресії Верховний Головнокомандувач Петро Порошенко розбудував найсильнішу в національній новітній історії армію. Згадайте, на початку 2014-го не було майже нічого: техніка була розібрана і розпродана, перші колони захисників їхали на фронт у шкільних автобусах. Тепер маємо повністю боєздатне, мотивоване і соціально захищене військо, яке визнається одним з найсильніших на континенті. Петру Порошенку вдалося об'єднати потужну міжнародну антикремлівську коаліцію, яка санкціями, політичним тиском, наданням оборонної зброї допомагає нам боротися за відновлення територіальної цілісності України. І ми будемо захищати це. Завдяки наполегливій політиці Петра Порошенка ЄС надав воюючій країні безвізовий режим. Відчутно збільшився авторитет українського паспорту. Зараз безвіз діє вже зі 130 країнами світу, і цей здобуток ми також будемо захищати. Попри війну за президентства Петра Порошенка вітчизняна економіка вийшла з піке і почала зростати. А ще: зони вільної торгівлі з ЄС, Канадою, українське ProZorro, енергетична незалежність і багато іншого. І не забуваємо про виграш у "Газпрому" в Стокгольмі, який дозволив розірвати кабальні газові контракти і отримати компенсацію майже на 140 мільярдів гривень. А ініційована Петром Порошенком реформа децентралізації. Скрізь відкривають сучасні школи, дитячі садочки, ремонтують дороги, створюють модерну європейську інфраструктуру. Це унікальний досвід України, коли в умовах війни Президент Петро Порошенко успішно втілив цю реформу. В кінці цього тижня Великдень. Вперше за 333 роки віряни понесуть освячувати святкові кошики до своєї власної автокефальної Православної Церкви України, а це чи не головна підвалина духовного відродження України. Не менш важливим була декомунізація, очищення культурного простору від радянської спадщини… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ГЕРАСИМОВ А.В. Відбувся грандіозний прогрес у популяризації української мови, кіно, музики та літератури. Вже цього тижня Верховна Рада остаточно, я впевнений, проголосує законопроект про державну мову. Звичайно, ця редакція гарантовано була підписана… буде підписана Петром Порошенком. Ми нарешті заклали міцний фундамент європейської сучасної держави. І коли хтось скаже, що за останні 5 років в країні нічого не було зроблено, то він лише підтвердить, що сам просто "відкосив" від порятунку країни, коли… поки мільйони українців на чолі з Петром Порошенком… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від Радикальної партії голова фракції Ляшко Олег Валерійович. Будь ласка.
10:23:48 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. На президентських виборах 73 відсотки українців сказали "ні" епосі жадібності і бідності, побудованої владою Порошенка і його оточенням. Ми повністю поділяємо позицію українських громадян. Саме тому фракція Радикальної партії, наша команда всі ці роки була в опозиції до вибудованої Порошенком жадібної системи, яка породжує бідність українців. Але я хочу попередити українців, що система жадібності і бідності, яка отримала в неділю на президентських виборах нокаут, якщо її не добити, якщо її не знищити остаточно, може відродитися. Тому ми пропонуємо план знищення побудованої в Україні системи жадібності. Закон про імпічмент Президента: глава держави незалежно від прізвища має бути підзвітний і підконтрольний суспільству і громадянам. Закон про тимчасові слідчі комісії – дієвий парламентський контроль, запобіжник проти узурпації влади. Зняття недоторканності з Президента, депутатів і суддів, – усі громадяни повинні бути рівні перед законом. Зміна виборчої системи: ліквідація мажоритарки, запровадження пропорційних виборів за відкритими списками – найкращі ліки від політичної корупції. Скорочення чисельності депутатів парламенту до 250 чоловіків, – цього цілком достатньо для ефективної роботи Верховної Ради. Позбавлення Президента неконституційних повноважень, які Петро Порошенко привласнив собі для того, щоб збагачувати себе і власне оточення. Реальна судова реформа: повна заміна усіх суддів, прямі вибори суддів народом за прикладом американської моделі і багатьох інших. Кінець епохи бідності – це першочерговий перегляд меморандуму з Міжнародним валютним фондом, зниження цін на газ і на комунальні тарифи. Коли новообраний Президент і його команда кажуть, що це вони за це не відповідальні, я хочу сказати, що, відповідно до Конституції, Президент має право скасовувати рішення уряду. Саме Президент Порошенко підписав меморандум з МВФ, на підставі якого українці сьогодні платять космічні тарифи. Ми звертаємося до новообраного Президента негайно вимагати перегляду меморандуму з МВФ і скасувати рішення уряду про підвищення тарифів. Кінець епохи бідності – це радикальна зміна економічної політики в інтересах національного виробництва, це негайний перегляд бюджету, щоб вичистити звідти всі корупційні схеми, закладені уже колишньою владою, і зекономлені мільярди – на підвищення зарплат, перерахунок пенсій, на житло для молоді і відновлення справедливості. Кінець епохи жадібності і бідності має… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від фракції "Самопоміч" до слова запрошується голова фракції Олег Березюк.
10:27:12 БЕРЕЗЮК О.Р. Вельмишановний пане Голово, вельмишановні пані і панове, ще на початку ХХ століття в британському парламенті звучали такі слова, що саме Україна має неймовірний вплив, і ситуація в Україні, на європейський мир і дипломатію. Саме Ланселот Лоутон доповідав британському парламенту, що українська проблема є наслідок одного з найбільших політичних шахрайств в нашій історії. І сьогодні очевидно, що основним інструментом проти держави було шахрайство, а сьогодні це шахрайство олігархії і нашого ворога. І абсолютно очевидно, що основним інструментом проти цього шахрайства є український народ, народ, що вгору йде, народ, який протягом останніх десятиліть декілька разів ставав на захист своєї української державності проти недолугого управління, проти недолугих олігархічних схем, проти віковічного ворога один на один. І сьогодні український народ ставить нові задачі, нові старі задачі, які влада завжди обіцяє, але не виконує. І перша з них – це справедливість. Всі мають бути рівними перед законом і ключовою законодавчою ініціативою є що? Є зняття недоторканності з суддів, зняття недоторканності з депутатів, зняття недоторканності з Президента України. Президент України – не монарх, Президент України – службовець українського народу. Сила – наступна вимога. Український воїн має бути пошанований і забезпечений. І ключовою, ключовою безпекою є він для українського народу. Що треба, яка ключова парламентська ініціатива і законодавча? Це є прозорий оборонний бюджет країни, який так не хоче робити олігархічна влада. Безпека. Безпека, в тому числі енергетична безпека країни. Видобуток власного газу, нафти треба збільшувати, а не зменшувати. Треба будувати інфраструктуру видобутку і переробки нафти, а не її руйнувати. Це не тільки безпека країни це добробут. І беззаперечно ключовою парламентською ініціативою – це прийняття закону для руйнації, для руйнації "Роттердам плюс". Економіка. Закон, який буде говорити про те, що податок на виведений капітал є основою інвестицій, внутрішніх інвестицій країни і розвитку підприємництва. Чому так проти цього олігархічна машина? Тому що виростає сильний середній клас українських людей. Україна багата. Україна сильна. Україна може. Кому я це сьогодні кажу? Я сьогодні кажу це владі, Президентові, парламентові і уряду. Людям треба служити, а не їх грабувати і люди оцінять це сторицею. Це дуже важливий меседж сьогодні… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. БЕРЕЗЮК О.Р. …від українського народу у ХХІ столітті. "Самопоміч" стояла, стоїть і буде стояти на захисті українських національних інтересів, безпеки країни і людей, буде стояти своєю професійністю, своєю впертістю, відданістю і любов'ю до українського народу, який вгору йде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І заключний виступ від фракцій. Від фракції "Батьківщина" – Андрій Кожем'якін.
10:30:59 КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Доброго дня, колеги! Шановний Голово! Шановні колеги! Перше. В Україні пройшли демократичні вибори Президента України. Україна обрала нового Президента і нам всім слід поважати цей вибір. Другий тур виборів пройшов без серйозних порушень і тут слід подякувати правоохоронним органам, зокрема міністру внутрішніх справ та керівництву Національної поліції, та всім працівникам за забезпечення ними публічної безпеки і порядку під час виборного процесу. Друге. Вчора на Погоджувальній раді Голова Верховної Ради України та керівники фракцій майже всі зазначили про необхідність прийняття законів про імпічмент Президента та про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради. Я вам скажу, що проект Закону про порядок імпічменту Президента України №1097 був зареєстрований мною особисто і Юлією Володимирівною Тимошенко ще 28 листопада 2014 року. Будь ласка, включайте його до порядку денного та давайте розглядати. Проект Закону про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України № 1098, поданий також у свій час мною та Юлією Володимирівною Тимошенко, Андрієм Володимировичем Парубієм, пані Сироїд, паном Березюком, теж зареєстрований був 28 листопада 2014 року. Будь ласка, без багатослівних, як кажуть, вигукувань виносимо на розгляд Верховної Ради. Розглядаємо і беремо ініціативу в свої руки. Третє. Необхідно вже зараз виконати вимоги закону, за яким жодні виплати не можуть бути нижчими, аніж прожитковий мінімум. Я вже не кажу про сам цей рівень, який треба переглядати. Але навіть за ним мінімальна пенсія має бути не менше за 4 тисячі 425 гривень. Люди не отримують і цих грошей. Це наслідок корупційної кругової поруки, яка дозволяє посадовцям уникати і в цьому питанні відповідальності. Звільнення від корупції починається з рівності всіх перед законом і невідворотності покарання для всіх. Хто його порушує, той повинен понести покарання. Саме зараз у нас є шанс, шанс безпосередньо у Верховній Раді, почати руйнувати цю систему і систему кругової поруки і боротися з корупцією. Четверте і останнє. Насправді питання сьогодні… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Насправді сьогодні питання не стоїть за чи проти змін, про які сьогодні всі кажуть в Україні після виборів Президента. Українці обрали зміни, і це головний висновок. Тепер від нового Президента та від нас з вами, шановні колеги, залежить, чи будуть ці зміни хаотичними і поверхневими або ж будуть ефективними, виправдають очікування людей, додадуть впевненості в майбутньому. Ми, партія "Батьківщина", фракція… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, виступи від фракції завершені. І я запрошую на трибуну голову Комітету з питань культури Андрія… Миколу Княжицького. Спочатку одна хвилина – нагадати про розгляд закону. І я прошу авторів правок підготуватися до дискусії, і Микола Княжицький включає мікрофон. Будь ласка.
10:35:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні друзі, ми продовжуємо розгляд Закону про функціонування української мови як державної. Хочу нагадати, що порядок розгляду буде такий. Після того, як ми пройдемо всі правки, наш Комітет з питань культури і духовності збереться для того, щоб врахувати побажання народних депутатів, запрошуємо керівників фракцій і груп на наш комітет. Узгодимо остаточний варіант, який буде винесено для голосування в зал. Вірю в те, що закон ми приймемо. Особливо приємно те, що Президент Петро Порошенко сказав, що його фракція підтримає цей законопроект, він його підпише. Лідер президентських перегонів Володимир Зеленський сказав, що він підтримує статус і розвиток української мови. Це вселяє надію в нас, у те, що нарешті ми ту прогалину, яка у нас виникла після того, як закон прийнятий ще у 89-му році, було скасовано. Ми заповнимо, приймемо демократичний закон, який жодним чином не буде загрожувати людям, які спілкуються іншими мовами, жодним чином не буде впливати на приватну сферу спілкування, але захистить українську мову в українській державі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Отже, у ті заключні дні обговорення треба познімати всі міфи, які намагаються навішати на Закон про мову. Це прогресивний, сучасний, європейський закон. Закон про мову мають всі країни, більшість країн з Європейського Союзу, навіть в Росії є Закон про мову, і Україна одна з небагатьох, хто не має. Тому, колеги, до роботи. І я нагадую: ми завершили розгляд на правці 1832. Зараз ми ставимо на розгляд правку 1833. Автори – Німченко і Шуфрич. 1833. І я прошу включити мікрофон Нестору Шуфричу. Будь ласка.
10:37:23 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, ми наполягаємо на тому, щоб частину другу статті 6 виключили і ніяких доповнень не вносили. Ми вважаємо, що законопроект і так є доволі складним. Він вже сьогодні є дуже розбалансованим і перевантажувати "Перехідні положення" є зайвим. Тому ми сьогодні ставимо питання і просимо поставити це на голосування щодо виключення відповідної частини другої статті 6 і не обтяжувати "Перехідні положення" і весь закон в цілому новими новелами. Сподіваємось, що під час остаточної обробки цього закону в комітеті він буде збалансований і такий, який задовольнить суспільство, а не роз'єднає. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:38:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення вашої поправки. Будь ласка, коментар голови комітету.
10:38:39 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ми не можемо вилучати цю правку в тому вигляді, в якому закон існує зараз. Але коли ми будемо розглядати наш закон на комітеті, то так, як я говорив раніше, ми врахуємо поправки Комітету з питань свободи слова та засобів масової інформації, побажання багатьох фракцій про те, що ми не будемо змінювати Закон "Про телебачення і радіомовлення". Але в цьому варіанті комітет цю правку відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, прошу визначатися по поправці 1833. Прошу визначатися. 10:39:24 За-25 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1834. Будь ласка, пані Сюмар, вам слово. Не наполягаєте? Дякую. Наступна – 1836. Пан Шуфрич, вам слово. Будь ласка. 1836.
10:39:39 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Ми вважаємо, що в "Перехідних положеннях" ще раз згадувати про приниження чи зневаження української мови є зайвим. Цей закон і так є доволі провокативним. І ми хочемо, щоби він об'єднував нашу країну, об'єднував суспільство. Безумовно, ми нікому не дозволимо зневажати державну мову. Але акцентувати на цьому увагу, ми вважаємо, в даному випадку є зайвим і доволі провокативним. Ще раз підкреслюю, сподіваємось, що під час обробки цього закону до остаточної підготовки до остаточної редакції ці недоречності будуть зняті і закон стане менш складним і більш прийнятним для людей. А це є мета нашої роботи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.
10:40:52 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, шановний колего. Хочу вам лише нагадати, що, як ви пам'ятаєте, питання про відповідальність за публічне зневажання мови, про кримінальні переслідування за це були виключені ще до прийняття закону в першому читанні. Ми, справді, коли будемо обговорювати закон комітету в середу, запрошуємо всі фракції і в тому числі і тих, хто брав активну участь в обговоренні, вас, колего Шуфрич, на засідання комітету. Зараз комітет цю правку відхилив, але ми проговоримо ще раз всі правки на засіданні комітету в середу. Зараз комітет цю правку відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися, колеги, по поправці 1836. 10:41:44 За-23 Поправка відхиляється. Наступна – 1837. Пані Подоляк. Будь ласка. Будь ласка, пан Папієв, вам слово. Колеги…
10:41:53 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Ви знаєте, цей закон, він же в розгляді Верховної Ради України практично третій пленарний тиждень. І я хочу ще раз привернути увагу перед тим, як сказати стосовно цієї конкретної поправки, що це закон, хоча він в назві має "Закон про функціонування української мови як державної", але по змісту цей закон сформовано в такий спосіб, що цей закон про заборону використання російської мови, мов національних меншин, румунської, угорської, кримськотатарської, болгарської і багатьох інших мов. І ми ще раз привертаємо увагу всіх народних депутатів України. Ми кожному виборцю донесемо прізвища тих, хто підтримує цей закон, який порушує права громадян, який порушує європейські стандарти. І я просив би не порушувати і Регламент, і Конституцію України і не вносити "Прикінцевими положеннями" в профільні закони. Для цього зробіть… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити 15 секунд. ПАПІЄВ М.М. Дякую. Для цього є абсолютно законна процедура, яка підтверджена Конституційним Судом. Що в профільні закони вносяться зміни не "Прикінцевими положеннями", а проектом закону про внесення змін в профільний закон. Ви зараз підлаштовуєте під те… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Будь ласка, я прошу голову комітету по цій поправці дати роз'яснення, тому що комітет її підтримав.
10:43:30 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Комітет цю поправку підтримав. Вона, насправді, є технічною. Ще раз хочу наголосити, що закон не обмежує жодної мови. Крім тих, які знає пан Папієв, а він назвав може десять назв мов, які існують в світі, в світі набагато більше мов, жодної мови, яка існує в Україні чи у світі, її використання в приватній сфері цей закон не обмежує. Громадяни це відчують. Громадяни відчують, як після прийняття цього закону зникне будь-яка соціальна напруженість, українці в Україні, україномовні люди будуть відчувати себе захищеними. Люди, які спілкуються іншими мовами, будуть відчувати, що жодне їх право не порушене. Зрозуміють, як обдурювали їх такі псевдозахисники, які намагаються розхитувати ситуацію в нашій мирній багатонаціональній країні. Комітет не проти того, щоб ставити цю правку на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу визначатися по цій поправці. Прошу її підтримати так, як закликає до цього комітет, який так само цю правку врахував. Прошу визначатися. Ми її ставимо на підтвердження на вимогу народного депутата Папієва. Прошу підтримати. 10:44:40 За-35 Рухаємося далі. Наступна поправка 1839. Народному депутату Шуфричу слово. Це поправка його і пана Німченка. Будь ласка.
10:44:47 ШУФРИЧ Н.І. Ми ставимо питання щодо виключення відповідної статті з тих же самих причин, з яких пропонували виключити і попередні. Сьогодні ми стурбовані тим, що цей закон, який і так є надзвичайно непростим для сприйняття в суспільстві, ще й обмежується додатковими змінами, які, на наш погляд, не можуть міститись в "Перехідних положеннях". Цей закон має бути збалансованим, має бути таким, який не викликає протиріччя. Це – головна мета – врегулювання мовного питання в Україні, яке має кореспондуватися з 10 статтею Конституції. Тому ми наполягаємо на тому, щоби виключити відповідний абзац. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Буде роз'яснення комітету чи голосуємо? Будь ласка.
10:45:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так! Комітет цю правку відхилив. Але як я вже говорив, з огляду на велику кількість запитань, які стосуються Закону "Про телебачення і радіомовлення", ми обговоримо це на комітеті в середу і, очевидно, під час підготовки кінцевого законопроекту враховуватиме думки всіх депутатів, які висловилися з цього приводу, в тому числі і колеги Шуфрича, але ця правка відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу зараз визначатися по поправці 1830. Будь ласка. 10:46:44 За-22 Поправка відхиляється. Наступна – 1840. Будь ласка, Микола Княжицький, вам слово.
10:46:51 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Це моя поправка, яка стосувалася того, що в тексті слова і цифри "75 відсотків" замінити на слова "100 відсотків", тобто 100 відсотків на українському телебаченні і радіо мають бути українською мовою – це моя персональна позиція. Позиція комітету була зменшити цю цифру до 90 відсотків. Позиція багатьох народних депутатів: або встановити перехідний період, або залишити чинну редакцію закону, яка говорить про 75 відсотків. Тим не менше, я прошу свою поправку поставити в повному обсязі. Дякую. На підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу визначатися. Я ставлю поправку 1840 в повному обсязі, прошу визначатися. 10:47:45 За-40 Поправка залишається в редакції комітету. Наступна поправка 1841 авторства Німченка і Шуфрича. Будь ласка, слово Нестору Шуфричу.
10:47:54 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановна пані головуюча. Ми категорично не сприймаємо позицію, що мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова. Ми з максимальною повагою ставимося до державної мови, але нав'язувати стовідсоткове використання державної мови відповідно на телебаченні і радіо ми вважаємо є порушення 10 статті Конституції, яка забезпечує можливість використання інших мов, в тому числі російської, та інших мов національних меншин. 10 стаття Конституції гарантує право використання інших мов. Ми вважаємо, що власники і журналісти мають право самі визначати, на якій мові їм транслювати відповідно… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. 15 секунд, будь ласка. ШУФРИЧ Н.І. Я вважаю, що це право журналіста в першу чергу – обрати мову, на якій він буде спілкуватися з телеглядачами, з радіослухачами і з гостями в студії, як і право гостей в студії визначити мову… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Зрозуміла ваша позиція. В принципі, ви її виклали. Будь ласка, коментар голови комітету. І, мені здається, колеги, що пан Княжицький уже кілька раз акцентував увагу на тому, що в середу під час засідання комітету особлива дискусія буде присвячена саме тим поправкам, які запропонував профільний Комітет з питань свободи слова, для того щоб врегулювати в законі більш коректно і точно питання, що стосуються медіа і державної мови. Будь ласка, пане Княжицький, вам слово.
10:49:52 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні колеги, ну, ви знаєте, що обурення багатьох українських громадян викликало те, що українська мова на телебаченні була взагалі представлена мінімально. Після того, як ми захистили українську мову, прийняли відповідні квоти, 75 відсотків мовлення на телебаченні має бути українською мовою. Ця норма виконується і навіть перевиконується. І чинні канали телевізійні і громадяни України задоволені тим виконанням цієї норми. Є багато людей, і я в своїй поправці відображав позицію цих людей, попередніх, які вважають, що в Україні телебачення взагалі має бути україномовним. Цю поправку комітет відхилив через те, що вона існує в чинному законі. І, між іншим, і існувала в чинному Законі про телебачення. Оскільки ми його не змінюємо, ми не можемо її підтримати, але така норма існувала в Законі "Про телебачення і радіомовлення" з 1996 року, і ніхто не страждав від цього, і ніхто не казав, що в нас десь обмежується свобода слова. Цей закон про захист української мови, а не повне її знищення на телебаченні і радіомовленні. Через те комітет її відхилив. Але ще раз хочу сказати, що в середу ми будемо це обговорювати, як сказала колега головуюча, і я запрошую Нестора Шуфрича… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Завершив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету запрошує пана Нестора Шуфрича, і пана Німченка, і всіх інших колег на комітет у середу для того, щоби ми вийшли на остаточну версію Закону про функціонування державної мови, і це дуже мудро. Будь ласка, я прошу визначатися по поправці 1841, колеги. 10:51:39 За-16 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1842. Будь ласка, так само це поправка Німченка і Шуфрича. Слово надається пану Нестору. Прошу.
10:51:49 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Це продовження попереднього питання. Відповідний абзац звучать наступним чином: "Застосування мов у телебаченні і радіомовленні визначає цей закон та Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Я змушений повторитися, що нав'язування використання державної мови журналістам, теле- і радіоведучим є грубим порушенням конституційних прав як і самих ведучих, так і громадян України, які мають право сприймати, отримувати інформацію на своїй рідній мові. І я погоджуюся зі своїми колегами, що прізвища тих, хто проголосує в такій редакції за цей закон, буде, як-то кажуть в народі, виставлено на заборі, і люди будуть знати, хто порушує конституційні права наших громадян використовувати і слухати рідну мову, при всій повазі до державної української. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу пояснення голови комітету.
10:53:01 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ця норма говорить про те, що "застосування мов в телебаченні і радіомовленні визначає цей закон і Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Крапка. Ні про що інше ця норма не говорить. Як ці закони збалансувати, ми в середу будемо визначатися на комітеті. Очевидно, ніхто тут не проти того, щоб українські громадяни могли дивитися телебачення рідною мовою, якою б вона не була. Але точно так само українські громадяни в державі Україна, для яких українська мова є рідною, а таких більшість, теж мають право, щоб їхня рідна мова була захищена на українському телебаченні. Це є наша мета. Комітет цю поправку відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу визначатися по цій поправці, будь ласка. 10:53:52 За-16 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1843, так само авторства пана Німченка і пана Шуфрича. Будь ласка, пане Несторе, вам слово.
10:54:03 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Це продовження попередніх поправок. Ми завершуємо логіку, логістику наших поправок і пропонуємо відповідний абзац, який звучить: "В частині першій статті 70 після абзацу п'ятого, додати абзац шостий такого змісту: "законодавства про державну мову". Ми не проти були би такої текстової поправки, якби вона по своїй суті не обмежувала право використати рідну мову під час отримання інформації з телебачення і радіомовлення. Я ще раз кажу, редакційно вона нібито непогана, але по суті вона цементує те, проти чого ми виступаємо, а саме: нав'язування, примушення використання державної мови. І хочу звернутись, що в резолюції Європарламенту якраз і було сприяння розвитку української мови як… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 15 секунд. ШУФРИЧ Н.І. …наші європейські колеги звернули увагу, що вони виступають за сприяння використання української мови як державної, а не примушення її використання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Несторе. І я прошу коментар голови комітету. Чи немає потреби? Немає, да. Давайте визначатися, да? Є. Будь ласка, пане Миколо.
10:55:41 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, дякую, колего Шуфрич. Ця поправка не про жодні обмеження. Вона передбачає, що контроль за використанням мови на телебаченні здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. У нас є два інститути в цьому законопроекті: це інститут Уповноваженого, який здійснює контроль за використанням мови, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Ці функції ми повністю забрали в Уповноваженого і фактично його передали Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, яка є колективним органом, демократичним, де половину призначає Президент, а половину її складу – український парламент. Тому, з нашої точки зору, це абсолютно демократична логічна норма, тому комітет відхилив цю поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего. І прошу визначатися по цій поправці. 10:56:38 За-21 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1846. Будь ласка, слово народному депутату Папієву. Вибачте, будь ласка. Так, 1845. Народному депутату Папієву слово. Колеги, ця поправка була врахована. Народний депутат Папієв…
10:56:53 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановна головуюча, я звертаюся зараз до доповідача. Я буду, і я вже дав доручення підготувати відповідний проект постанови про те, що під час розгляду цього законопроекту з ухвалою виключно було порушено норми Регламенту Верховної Ради України. От, дивіться, нам роздано таблицю. Що стосується і попередньої поправки 1840, написано: "враховано в редакції комітету", – а поруч в таблиці, де має бути редакція вже остаточна, запропонована головним комітетом, там відсутня так само як і в цій нормі. Поправка 1845, це народний депутат Третьяков, написано: "враховано в редакції комітету", – поруч відсутня абсолютно редакція комітету. Фактично ви роздали незаповнену таблицю народним депутатам України, що унеможливлює їм остаточно приймати і визначатися по запропонованій поправці. Тому саме це закон розглядається з порушенням норм Регламенту на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
10:58:08 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую. Дане питання справді враховане в редакції комітету як в "Перехідних положеннях", так і в тілі самого закону, зокрема в статтях 24 і 56. Я радий, колего, що ви даєте доручення готувати постанови, я, власне, сам готую постанови і вношу їх в зал за власним підписом. Дайте доручення ще раз уважно прочитати закон і доповісти вам, де саме в законі враховані ці поправки, оскільки таблиця роздана відповідно до чинного законодавства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, колеги, визначатися. І я прошу підтримати цю поправку, яка ставиться на підтвердження. Будь ласка. В повному обсязі. Прошу. 10:58:55 За-33 Поправка… По цій поправці… Наступна – 1846. Будь ласка, так само народний депутат Папієв.
10:59:06 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановний Миколо Леонідовичу, невже ви не розумієте, от зараз навіть після голосування в першому і другому турі, що громадяни України показали вам всім, оцим агресивним політикам, які за війну, які втрутилися взагалі в питання православної церкви, зараз втручаєтесь в питання мови, що громадяни не підтримують оці ваші войовничі починання. Саме тому я ще раз закликаю вас говорити людям правду. Коли я сказав, що я дав доручення, так, помічники готують, і це є абсолютно нормальним, коли помічники готують і народний депутат України вичитує, розписується саме тому, що помічники є юристами, і вони готують всі поправки. Але, ще раз подивіться на таблицю і не обманюйте людей, в таблиці відсутня кінцева редакція, запропонована комітетом. Тому народні депутати України голосують невідомо за що, а потім ви після цього в зручній вам манері… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. ПАПІЄВ М.М. … а потім після цього, і ви це будете бачити, і ми ж вже не один раз бачили при прийнятті законів, що ви "під столом" випишете так цю норму статті як вам це вигідно. Саме тому я наполягаю, щоб ви дотримувалися Регламенту і ставили на голосування ті поправка і ті кінцеві редакції, які є в таблиці. Ваша редакція відсутня цієї норми статті. Не обманюйте людей. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за вашу, роз'яснення вашої позиції. Я нагадаю, що ця поправка була врахована в редакції комітету. Я, будь ласка, зараз даю слово голові комітету.
11:00:56 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, ми працюємо абсолютно в межах Регламенту. В Регламенті зазначається лише одна редакція врахована комітетом. Оскільки, якщо прийняти позицію колеги, який щойно виступав, треба буде в кожній клітинці зазначати один і той самий текст навпроти багатьох правок. І тоді закон міститиме десять штук однієї такої самої норми. Оскільки в колонці справа вона буде повторюватися навколо кожної правки. Отже, просто читайте закон. Між іншим, лідер політичної сили, в якій я знаходжусь, не брав участі у виборах. Брав участь лідер політичної сили, в якій ви знаходитесь. І народ показав, наскільки він лідеру оцієї політичної сили довіряє чи не довіряє. Хочу вам сказати, що наша політична сила категорично виступає проти війни. Виступаючи проти війни, вона категорично виступає проти російської агресії, проти окупації Криму, Донецької і Луганської області. Бажаю і вам бути патріотом України, а не маніпулятором в цьому залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу підтримати цю поправку в повному обсязі. Будь ласка, прошу визначатися. 11:02:08 За-22 Поправка залишається в редакції комітету. Будь ласка, наступна – 1847. Пан Папієв, я після 1847 дам вам слово. Будь ласка, це поправка 1847 народного депутата Німченка і Шуфрича. Слово надається Нестору Шуфричу.
11:02:26 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, дякую, шановна головуюча. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми тільки пройшли, я потім вам дам. ШУФРИЧ Н.І. Я вибачаюсь, можна повернути слово Папієву? У нього є, він… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги! Шановний пане Папієв, це вже була 46-а. Ні-ні, ми з вами проголосували 45-у, це Третьякова була поправка, потім – 46-у, це була поправка Парасюка. І зараз у нас 47 поправка, да. Пане Папієв, я ж слідкую за ходом нашої дискусії. Будь ласка, зараз слово народному депутату Шуфричу.
11:03:06 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Голосовали? ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми голосували 45-у і 46-у. Зараз ваша поправка. ШУФРИЧ Н.І. Ми зараз розглядаємо поправку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Папієв, я навіть ображаюсь, що ви мені не вірите! Ну, що ж це таке! Ми голосували 47-у… зараз 46 поправку поправку. Будь ласка, хвилина пану Шуфричу.
11:03:26 ШУФРИЧ Н.І. Для стенограми. Михайло Папієв наполягає, що 1846 не було розглянуто. (Шум у залі) Шановна головуюча… ГОЛОВУЮЧИЙ. Президія завжди права. Ви ж знаєте, ну, що ж ви сперечаєтеся 3 хвилини по поправці, яку ми прогосували. Будь ласка, ваша зараз 47-а. ШУФРИЧ Н.І. Дійсно, поправка 1846 була проголосована і не підтримана. Поправка 1847, вона вже стосується використання мови під час спортивних заходів. Люди добрі, давайте хоч спортсменів залишимо в спокої. Я розумію, національні змагання, національного рівня: Кубок України, Чемпіонат України. Мені це ще більш-менш зрозуміло. Але уявіть собі змагання місцевого значення, де змагаються румуни між собою за національністю, але вони громадяни України. Ну, навіщо їх… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити. ШУФРИЧ Н.І. Навіщо їх обмежувати можливістю вільно використовувати і насолоджуватися рідною мовою. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.
11:04:54 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ця поправка жодним чином не регулює спілкування румунів між собою, які змагаються, як угорців, як навіть і українців. Ця поправка регулює мову трансляції. Оскільки цим Законом про мову запроваджується уточнюючі правила щодо застосування державної мови, відповідне регулювання має бути враховано також і в статті профільного Закону "Про фізкультуру і спорт". Тому ця поправка була врахована, адже Верховна… вірніше, була відхилена, адже Верховна Рада має усунути всі потенційні конфлікти між нормами різних законів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатися по поправці 1847. 11:05:44 За-17 Наступна поправка… Тобто ця поправка відхиляється. Наступна – 1848. Це так само поправка Німченка і Шуфрича. І слово надається Нестору Шуфричу. Будь ласка.
11:05:57 ШУФРИЧ Н.І. Дякую за увагу. Хочу ще раз наполягати, що попередня поправка – це було початком відповідних змін, які включають в "Перехідні положення" новели, які будуть впливати на можливість використання мов під час проведення спортивних заходів. Наша позиція незмінна. Давайте хоча б на спортивній арені не втручатися, на якій мові розмовляти нашим спортсменам і їх тренерам. Ми вважаємо, що регулювання цього питання і підкреслення цього моменту в "Перехідних положеннях" закону, який ми розглядаємо, є недоречним і таким, який тільки буде ускладнювати можливість спілкування між нашими громадянами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.
11:07:06 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ця поправка, ще раз кажу, жодним чином не обмежує спортсменів, тренерів і всіх інших учасників змагань спілкуватися між собою, право спілкуватися між собою будь-якою мовою, яку ці люди забажають. Взагалі-то блок про спортивні трансляції, який стосувався спорту, ми вже розглянули. А "Перехідні положення" лише вносять норми цього закону, згадують цей закон у тих законах, які стосуються фізичної культури і спорту. Тому комітет цю поправку відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатись по поправці 1848. 11:07:47 За-14 Поправка відхиляється. Наступна – 1849, так само авторства Німченка і Шуфрича. І, будь ласка, Несторе Івановичу, вам слово.
11:07:57 ШУФРИЧ Н.І. Це остання поправка, яка стосується згадки або посилання в "Перехідних положеннях" до Закону про забезпечення функціонування української мови як державної питань, які стосуються використання мови під час спортивних змагань, в тому числі і всіх спортивних заходів. Ми вважаємо, що в "Перехідних положеннях" цього закону є абсолютно зайвим ця згадка як по формі, так і по суті. Ми наполягаємо на тому, що держава не має втручатись в мову спілкування між спортсменами, між тренерами, офіційні оголошення, які можуть мати місце під час проведення змагань. Вважаємо доречним використовувати ту мову, яка є природною для учасників тих чи інших змагань. Безумовно… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити 15 секунд. ШУФРИЧ Н.І. При цьому ми не ставимо під сумнів використання української мови на загальнонаціональних змаганнях, чемпіонатах України та кубках України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, будь ласка, зараз коментар голови комітету. Нагадаю, ми розглядаємо 1849 поправку.
11:09:31 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, ще раз, в котре хочу підкреслити те, що закон не регулює мову спілкування між спортсменами і тренерами, жодним чином в це не втручається. Очевидно, що для учасників змагань, які проводяться в Україні природною, як правило, є українська мова і закон регулює лише мову цих трансляцій. Тому ця поправка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатися. Будь ласка, прошу визначатися по цій поправці. 11:10:14 За-17 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1850. Так само авторства депутатів Німченка і Шуфрича. І я прошу мікрофон увімкнути пану Шуфричу. Нестор Іванович, 1850.
11:10:26 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Ми тільки що закінчили обговорювати зміни, які пропонували в "Перехідних положеннях" відобразити можливість використання мов під час спортивних заходів, і зараз починаємо те саме в питаннях використання в транспорті мов. Я вважаю і мої колеги вважають, що в транспорті має бути використана та мова, яка є більш зручною для того чи іншого регіону. Для абсолютної більшості територій і наших громадян це буде, безумовно, українська мова. Але є випадки, коли українську мову, на жаль, просто не будуть розуміти достеменно. Я не кажу, що взагалі не будуть розуміти. І можуть бути дуже великі незручності. Тому ми і наполягаємо на тому, щоб ці новели були виключені. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:11:41 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Якраз в статті 36 сказано: "Мовою обслуговування пасажирів в транспорті є державна мова. На прохання пасажира його індивідуальне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін". Тобто якраз в законі і сказано, що в транспорті, якщо людина не розуміє, то можна спілкуватися іншою мовою, це ніхто не обмежує. В даному випадку ми говоримо лише про "Перехідні положення" і про посилання на цю норму в іншому профільному законі от і все. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатись по поправці 1850. 11:12:24 За-17 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1852. Це поправка так само… Поправка 1851, будь ласка, народний депутат Іван Спориш. Будь ласка, Іван Спориш, вам слово.
11:12:45 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", 15 округ, Вінниччина. Звичайно, тут, дійсно, це правка Котвіцького, і вона повинна бути врахована в цілому. Чому? Тому що от ми бачимо, що тут, дійсно, справедливо вказано. Тому на нашу думку от стаття 36 щодо державної мови у сфері транспорту законопроекту про забезпечення функціонування української мови, як державної, врегульовує мовні питання на транспорті. В тому числі передбачено те, що говорив Нестор Шуфрич. В разі потреби інформація може дублюватися англійською мовою, а в міжнародному пасажирському сполученні також офіційною мовою країни, сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб. Я думаю, що ця поправка була врахована в редакції комітету. Я хотів би почути все-таки, що вона була підтверджена в цілому. І я наполягаю на голосуванні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу поставити цю поправку в повному обсязі. Будь ласка, коментар голови комітету, прошу.
11:13:47 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колега Спориш, як звучить ця поправка: "У всіх видах пасажирського транспорту, на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, в морських та річкових портах мовою інформації, оголошень, повідомлень, написів, довідкових служб є державна мова. В разі потреби ця інформація може дублюватися англійською мовою, а в міжнародному пасажирському сполученні також офіційною мовою або мовами країни, сполучення з якою здійснює відповідний… сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб". Тобто ця поправка врахована була редакційно, бо були лише прибрані слова "як правило" з поправки Котвіцького. Але ми не проти того, щоб ця поправка була поставлена у повному обсязі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу, колеги, проголосувати цю поправку в повному обсязі. Прошу визначатися. 11:14:44 За-26 Поправка залишається в редакції комітету. Наступна – 1852, це народних депутатів Німченка і Шуфрича. І, будь ласка, слово пану Шуфричу.
11:14:55 ШУФРИЧ Н.І. Ми продовжуємо дискусію. Ми підходимо до статті, яку ми вважаємо абсолютно зайвою. Вона буде стосуватися мови послуг на транспорті. І тим, що ми пропонуємо виключити саму статтю, ми хотіли би припинити дискусію з цього питання, і ще раз не акцентувати увагу навколо можливості використання мов в транспорті. Є багато життєвих прикладів, коли використання державної мови може ускладнити спілкування між громадянами всередині транспортного засобу. До речі, це може стати і причиною небезпеки в разі екстремальних ситуацій. Тому ми вважаємо, що громадяни і відповідні місцеві ради самі мають визначатися, якою мовою має... яка мова має використовуватися... ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка, завершити. ШУФРИЧ Н.І. Ми вважаємо, що пріоритетним правом щодо визначення мови використання в транспорті в тому чи іншому регіоні та місцевості має бути рішення місцевих органів влади, вони точно знають, яка мова є більш прийнятною... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:16:31 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Очевидно, ця... Ну, по-перше, колеги пропонують виключити лише назву статті, а не саму статтю, це саму статтю не змінює. Очевидно, ми раніше про це говорили, частина тертя статті 36 говорить, що мовою обслуговування пасажирів в транспорті є державна мова. Але, як я вже казав, на прохання пасажира його індивідуальне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін. Тобто жодної небезпеки це не створює, спілкуватися в транспорті можна різними мовами, очевидно, віддаючи пріоритет державній мові, яка є основною. І тому комітет відхилив цю пропозицію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу визначатися по поправці 1852. 11:17:22 За-17 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1853, так само народних депутатів Німченко, Шуфрича. І я прошу включити мікрофон пану Шуфричу.
11:17:32 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пані головуюча. Я з увагою слухав аргументи доповідача щодо можливості використання інших мов, нібито цей закон таки сприяє такій можливості. Але я зачитую абзац, проти якого ми зараз виступаємо і просимо вилучити дослівно: "Мовою послуг на транспорті в Україні є державна мова". Крапка. Ні про які інші можливості, можливості використання інших мов не говориться і не йдеться. Тому ми наполягаємо вилучити відповідний абзац. На жаль, під час попередньої поправки ми не спромоглися вилучити всю статтю, тому будемо просити вилучати її поабзацно. І відповідно ставимо це питання на голосування. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:18:40 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, колега пропонує вилучити лише перший абзац, але про можливості використання інших мов говориться в наступному абзаці. Але наступний абзац теж колеги хочуть вилучити. Мені здається, що це абсолютно логічна стаття, державна мова є мовою обслуговування. Якщо хтось її не розуміє, може бути використана інша мова. Нема тут ніяких великих проблем з цим. Дякую. Комітет відхилив цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І прошу визначатись по поправці 1853. 11:19:17 За-16 Рухаємося далі. Ця поправка відхиляється. Наступна поправка 1854. Будь ласка, народний депутат Писаренко, вам слово. Прошу. Колеги, ця поправка була врахована комітетом, але пан Писаренко наполягає на її підтвердженні. Прошу.
11:19:36 ПИСАРЕНКО В.В. Поправка є технічною, дійсно, але я в цілому хочу сказати, що зарегульованість використання української мови в усіх сферах життєдіяльності лише створює напругу. І я про це говорив, як і зараз я хочу запропонувати відразу комітету, коли ви будете розглядати все те, що наприймалось і не наприймалося, все ж таки запропонувати Верховній Раді не ухвалювати в цій редакції, не створювати ще більшу напругу, а запропонувати направити це на повторне друге читання з урахуванням тих думок, які ви тут почули, і з урахуванням того, що є стосовно питання мови в суспільстві певний заклик до того, щоб політики не використовували цю тему, передвиборчу. І тоді, мені здається, якщо б ми направили цей законопроект на повторне друге читання, ми би спокійно віднеслись до цього як професіонали. А сьогодні, на жаль, це політичне питання. Пропоную в транспорті розмовляти так, як захотять люди. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:20:45 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего Писаренко, ну, ви знаєте, що от, оскільки ми не маємо цього закону, то постійно відбувається колотнеча навколо мовного питання. Бо одні вважають, що українська мова як державна в українській державі не захищена на відміну від Польщі, Росії, Балтії і багатьох інших країн. А інші вважають, що їм забороняють розмовляти рідною мовою, яка не є українською. І весь час політики на цьому спекулюють. Ми в цьому законі якраз кажемо, що ми захищаємо державну мову, але якщо хтось хоче в транспорті розмовляти іншою мовою, він має на це право. І таким чином, знімаємо всі спекуляції і вибиваємо інструменти в тих, хто хоче колоти Україну навколо мовного питання. Я розумію, що для багатьох політичних сил ця спекуляція вигідна, бо тільки так можна схід і захід роз'єднувати, виборців ділити. А коли в законі все демократично написано – ти можеш українською, ти можеш іншою – то тоді нема навколо чого піднімати ці конфлікти і роздмухувати їх. Тому ми наполягаємо на прийнятті цього закону другому читанні. А ця поправка, справді, є редакційною, змінює "транспорті" на "транспорту", тому просив би… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Писаренко, ви погоджуєтеся? Шановний пане Писаренко, погоджуєтеся, що там тільки технічна: "транспорті" – "транспорту" – і ми її не ставимо на голосування? Ви висловили вашу позицію. Вам мікрофон, будь ласка.
11:22:08 ПИСАРЕНКО В.В. Да, я погоджуюся, що моя колега хотіла з найкращих міркувань лише виправити мовну помилку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовну помилку. ПИСАРЕНКО В.В. Але в цілому обговорення цієї поправки, мені здається, дуже важливо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рухаємося далі. Дякую вам за конструктивну позицію. І 1855. Це поправка народних депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, пане Шуфрич, вам слово. 1855.
11:22:30 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановна головуюча, шановні колеги, я не розумію, навіщо ми зараз закон, який, на наш погляд, за змістом є і так доволі складним і провокативним, ще обтяжуємо в "Перехідних положеннях" новелами, які втручаються в діяльність, про яку ми раніше навіть не говорили. Після прийняття відповідних статей "Перехідних положень" ми тільки ускладнюємо використання мов в інших сферах і, безумовно, ці зміни не будуть сприяти тому, щоб цей закон в цілому був сприйнятий суспільством. Тому ми й пропонуємо вилучити із "Перехідних положень" відповідні новели і… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте, будь ласка. ШУФРИЧ Н.І. Тому ми і пропонуємо виключити з "Перехідних положень" ці новели і спростити сприйняття цього закону, наскільки це можливо. І я абсолютно погоджуюсь з думкою, що, мабуть, найкраще було би відправити цей закон на повторне друге читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:24:05 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Хочу сказати, що закон нічого не обтяжує, а саме з метою спрощення регулювання ми посилаємося в Законі "Про транспорт" на інший закон, в якому міститься чітке регулювання застосування мов на транспорті. Якщо виключити цю норму, то треба буде повністю дублювати статтю 36 Закону про державну мову в Закон "Про транспорт". Мені здається, краще просто поставити посилання. Тому комітет цю норму відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатись по поправці 1855. Прошу. 11:24:47 За-14 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1856 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, Нестор Іванович, вам слово.
11:24:57 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановна головуюча, шановні колеги, шановні телеглядачі і радіослухачі наші громадяни! Ми закінчили розглядати пакети, які стосувалися використання державної мови в сфері спорту, в сфері транспорту. І зараз починаємо розглядати пакет щодо використання державної мови в інформаційних агентствах. Ми вважаємо, що в "Перехідних положеннях" є недоречним і абсолютно зайвим згадувати і втручатись у діяльність інформаційних агентств, використовуючи норми цього закону. Ми ще раз наполягаємо на тому, що цей закон має відповідати 10 статті Конституції, яка гарантує право використання російської та інших мов національних меншин в усіх сферах діяльності і, ще раз підкреслюю, саме гарантується право. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу роз'яснення голови комітету.
11:26:12 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Оскільки цим законом запроваджуються уточнюючі правила щодо застосування державної мови в діяльності інформаційних агентств, відповідно регулювання має бути враховане і в стані, і в статті профільного Закону "Про інформаційні агентства", тому поправка ця була відхиленою, бо має усунути всі потенційні конфлікти між нормами різних законів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І прошу визначатися по цій поправці, колеги. 11:26:51 За-15 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1857 так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. І я би просила включити мікрофон пану Шуфричу.
11:27:01 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Ця стаття є продовженням логіки і логістики попередньої поправки. Ми вважаємо абсолютно зайвим посилання в "Перехідних положеннях" на цей закон і врегулювання цим законом можливості використання мов в продукції інформаційних агентств. Вони самі краще знають, яка мова буде більш прийнятна для сприйняття інформації, яку вони хочуть довести, і втручання в це питання ми вважаємо антиконституційним і таким, яке порушує права наших громадян. Наполягаємо на тому, щоб відповідна стаття була виключена і це питання було врегульовано в інший спосіб. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу коментар голови комітету.
11:28:12 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, насправді закон якраз і ставить ті самі рамки, про які говорить колега Шуфрич, бо зміни до Закону "Про інформаційні агентства", в принципі, говорять про те, що інформаційні агентства можуть поширювати інформацію будь-якою мовою, і про це написано в наступному абзаці, який колега Шуфрич теж пропонує виключити. Ніхто не проти того, щоб інформаційні агентства поширювали інформацію тою мовою, якою вони вважають за потрібне, про це і говорить цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, будь ласка, визначатися по поправці 1857. 11:28:57 За-12 Поправка відхиляється. Наступна – 1858. Це так само поправка пана Німченка і Шуфрича. І я прошу увімкнути мікрофон пану Шуфричу.
11:29:06 ШУФРИЧ Н.І. Я ще раз підкреслюю нашу позицію, ми не проти суті відповідних поправок, ми проти того, що вони сьогодні запропоновані саме в "Перехідних положеннях". Ми вважаємо, що це питання не має бути предметом "Перехідних положень", і це питання вже врегульовано. Навіщо ускладнювати текст закону відповідними статтями, які тільки обтяжують і ускладнюють можливість прийняття цього закону. Ще раз підкреслюю, цей закон є надскладним і по своїй суті, і по своїй формі. І я не заздрю членам комітету, які завтра змушені будуть збалансувати відхилені поправки і знайти можливість винести цей закон на голосування, як це заплановано на четвер. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:30:19 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, колега, якраз закон і спрямований на те, щоб захистити, в тому числі і журналістів, всіх громадян, у використанні української мови як державної і інших мов. І ця поправка була відхилена, оскільки вона якраз спрямована на виключення з закону положення, за яким інформаційні агентства отримують право поширювати інформацію будь-якою мовою. Ми і кажемо про те, що: так, повинні. Справді немає іншого шляху внесення змін до інших законів крім узгодження з цим законом. Оскільки ми приймаємо цей закон, то ми гарантуємо права і діяльність інших в усіх різних сферах. Так, на комітеті нам буде складно це зробити, погоджуюся з колегою Шуфричем. Але, дбаючи про мир в нашому суспільстві, про захист, розвиток української мови, про вільний розвиток інших мов, ми повинні його прийняти, щоб один раз і назавжди припинити спекуляції навколо мовного питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по поправці 1858. 11:31:27 За-14 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1860. Будь ласка, пан Писаренко, це ваша поправка. І вона була не врахована комітетом.
11:31:39 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. Я хочу сказати, що я не погоджуюся з моїм колегою, який зараз представляє законопроект. Він нічого спільного з популяризацією української мови і з захистом інших мов не має. Це була виключно передвиборча технологія одного з кандидатів в Президенти, і вона не допомогла ані його штабу, ані йому. Це перше. Друге. Ви говорите про захист мов, так чому ви не захотіли мою поправку взяти, в якій я говорив про захист мов інших крім української, яку ви усюди поставили і забороняєте інші мови. Мої поправки стосувалися того, що нам також потрібно звертати увагу на закони України про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, про національні меншини, про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин та інші законодавчі акти. І коли ви говорите про захист інших мов, так своїми діями ви показали, що мова йде лише про єдину мову, а інші мови ви фактично забороняєте. Тому давайте реально дивитися на речі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.
11:32:50 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, теж хочу вам сказати, що ніхто з авторів цього закону точно не брав участь у виборах Президента і не приймав цей закон до виборів, і не використовував його у виборчій кампанії. Так що це, знову-таки, черговий міф, який направлений на те, щоб фактично принизити українську мову. Вибачте, що так кажу. Якщо ви перераховуєте тут Європейську хартію, інші закони, то вони вже є ратифіковані, вони діють, вони мають силу, ніхто не проти цих законів. Навіщо згадувати про інші закони, що вже працюють, тим більше, що ці закони жодним чином не містять правил застосування державної мови в рекламі. Я не бачу тут жодних проблем. Хочу ще, до речі, сказати, що закон зареєстрований цей в січні 2017 року, за два роки до виборів. Тому, знову ж таки, посилатися на вибори, коли ми говоримо про цей закон, ну, принаймні не зовсім чесно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу визначатись по поправці 1860 народного депутата Писаренка. Будь ласка, колеги. Вона також стосується порядку використання мов у рекламі. 11:34:00 За-15 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1861 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Я прошу увімкнути мікрофон пану Шуфричу.
11:34:10 ШУФРИЧ Н.І. Ми виступаємо за виключення відповідного абзацу, де визначається, що мовою реклами є державна мова. Чому? Ну, по-перше, некоректно це питання вносити в "Перехідні положення". По-друге, знову саме в такій редакції ми констатуємо обмеження конституційних прав наших громадян, які забезпечуються 10 статтею Конституції, а саме: право використання російської та інших мов національних меншин, гарантії їх використання. Тому ми наполягаємо на тому, щоб відповідний абзац був вилучений. А щодо того, хто і як використовує, то я хочу згадати, що вчора Порошенко сказав, що він цей закон підпише. До речі, він ще, цей закон, і не прийнятий. Я думаю, Петру Олексійовичу треба заспокоїтись і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Прошу все-таки по темі поправок виступати, шановні колеги. Це буде справедливо. І зараз роз'яснення голови комітету 1861. Будь ласка, пан Княжицький, вам слово.
11:35:29 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Оскільки законом уточнені і правила застосування державної мови в рекламі, ці правила мають бути згадані в Законі "Про рекламу" з метою недопущення суперечностей між однопредметними нормами в різних законах. Якщо говорити про інші країни, то не думаю, що на вулицях Російської Федерації, наприклад, ви побачите багато реклами українською мовою або на телебаченні Російської Федерації. Щось я взагалі цього там не бачив. Очевидно, в Україні реклама має бути українською мовою. Дана стаття лише посилається на профільний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Друзі, я прошу визначатися по поправці 1861. Будь ласка. 11:36:24 За-14 Поправка відхиляється. Пані Бойко, вам слово. Але по якій поправці? Будь ласка.
11:36:34 БОЙКО О.П. Шановні колеги, я по поправці 1862, якщо дозволите, це правка нашого колеги Котвіцького, яка була відхилена… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Регламент, в принципі, не дозволяє іншому автору виступати по поправці відсутнього колеги, але давайте ми дозволимо пані Бойко, дамо їй слово. Ніхто не заперечує в залі? Прошу.
11:36:58 БОЙКО О.П. Шановні колеги, цією правкою пропонується внесення змін у статтю 6, а саме, Закону "Про рекламу": "Мовою реклами є державна мова. Зареєстровані в Україні організації та суб’єкти господарювання всіх форм власності виготовляють державною мовою вивіски чи таблички з інформацією про своє зареєстроване найменування, вид своєї діяльності та години своєї роботи. Порядок використання мов у рекламі представниками національних меншин визначається законом. Забороняється поширення реклами, що не відповідає нормам літературної мови". Особливо важливим є останній абзац. Тому дуже прошу, якщо ви не заперечуєте, поставити її на голосування, тому що повага до мови або спотворення мовних норм орфографії, ну, точно не є для розвитку української мови корисним. Тому дуже важливо підтримати нашого колегу. Прошу поставити на голосування цю правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І я прошу визначатися по цій поправці. Будь ласка, може спочатку коментар голови комітету. Прошу. Бо і автор відсутній, і дякуємо пані Бойко, що вона роз'яснила нам суть поправки, але комітет її відхилив. Просимо позицію комітету.
11:38:11 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я просто відповім, що мова вивісок і інформаційних табличок регулюється не Законом "Про рекламу", а Законом про державну мову. Тільки з цієї причини ця поправка колеги Котвіцького була відхилена, оскільки ми не вносимо змін до Закону "Про рекламу", а цим законом регулюємо мову вивісок. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначитись по поправці 1862. 11:38:49 За-19 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1864 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Пане Шуфрич, вам слово.
11:39:00 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Ми повертаємось до того питання, які ми обговорювали під час нашої попередньої поправки. Чесно кажучи, незрозуміло, по-перше, чому це питання регулюється в "Перехідних положеннях". А, по-друге, по суті, і це, мабуть, головне, чому знову наполягають на тому, щоб мовою реклами була державна мова. Ми з максимальною повагою ставимось до державної мови. Але сьогодні в Україні є різні регіони, є території, де більш сприятливим було би використання іншої мови. І це право, конституційне право, підкреслюю, у наших громадян є, і воно гарантується 10 статтею Конституції. І ми вважаємо, що нічого поганого не було би, якби реклама була на мові, яка є прийнятна для тієї чи іншої місцевості або регіону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. І, будь ласка, слово голові комітету.
11:40:16 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, це норма, яка перенесена з чинного законодавства, при чому з законодавства, прийнятого в Українській Радянській Соціалістичній Республіці в 1989 році. Оскільки жодних конфліктів з 1989 року донині, де українська мова є державною в Україні не було, то ми не бачили необхідності зараз скасовувати цю норму, бо це Закон про захист української мови, а не про її обмеження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу визначатись по цій поправці. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А між іншим… Можна ще? ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, 1 хвилина. Да. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. На ваше питання щодо мов інших народів: в статті 32 передбачено особливості використання в рекламі кримськотатарською мовою і мовами інших корінних народів і національних меншин, які встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів і національних меншин України. Ми маємо такий закон і очевидно корінні народи мають право в своїх місцях, там, де вони проживають, розміщувати рекламу власною мовою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Колеги, прошу визначатись по поправці 1864. 11:41:34 За-10 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1866, так само народного депутата Німченка і Шуфрича. Будь ласка, вам слово, Нестор Іванович.
11:41:46 ШУФРИЧ Н.І. Після вашого зауваження, шановний доповідачу, що відповідні ваші новели взяті ще з законів часів Української РСР, у мене зразу викликало емоцію щодо "come back to the USSR", мабуть. Я бачу, що такі настрої у вас є. Особливо, це, мабуть, після результатів другого туру. Я вас розумію, співчуваю в якійсь мірі. Але радію за всю Україну і за всіх нас. Стосовно бажання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Несторе, я вас благаю, все-таки давайте ми повернемося з виборчої риторики до новел. Роз'ясніть нам вашу статтю. Давайте. ШУФРИЧ Н.І. Стосовно ж позиції, що цей закон є аполітичним, не можу не погодитись. Тому що вчора, поки що Президент Порошенко, заявив, що він обов'язково підпише цей закон. Хочу звернути увагу, що прийняття закону – це є наше конституційне право. І я би… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Несторе, я не почула, так само як і сесійна зала, роз'яснення вашої поправки 1866. Будь ласка, слово голові комітету. Можливо, ви нам дасте більше інформації щодо цієї поправки. Будь ласка.
11:43:12 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего, Президент Порошенко не обіцяв прийнятий цей закон. Він сказав, що в разі його прийняття він його підпише. Я не бачу тут жодних суперечностей з тим, що ми робимо. Оскільки ви торкнулися попередньої поправки, я все-таки її вам зачитаю: "Мовою реклами в Україні є державна мова". У друкованих засобах масової інформації, що видаються однією з офіційних мов Європейського Союзу допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований засіб масової інформації. Тобто в румунській газеті – румунською, в угорській – угорською, немає жодних обмежень. Мовою реклами на телебаченні і радіо є державна мова, мовою реклами, що розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, телерадіоорганізаціям які здійснюють мовлення однією або кількома мовами Європейського Союзу, поряд з державною мовою можуть бути офіційні мови Європейського Союзу. Особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших народів, корінних народів, національних меншин встановлюється Законом щодо реалізації прав корінних народів та національних меншин в Україні. Щодо поправки 1865, з якою ви виступали, то… вибачте, 1866, то вона була відхилена, оскільки інформація про… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, завершуйте, будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …суб'єктів господарювання має надаватися державною мовою, якщо закон не передбачає інше. Саме через те ця поправка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу визначатися по поправці 1866. Ще раз хочу звернутися до сесійної зали: давайте ми все-таки на фініші нашої роботи по поправках зосередимося по суті поправок. 11:44:50 За-6 Я думаю тому, що не всі зрозуміли суть самої поправки. Так би було набагато більше. Наступна поправка 1867. Народний депутат Помазанов не наполягає. Далі поправка 1869 народних депутатів Шуфрича і Німченка. І ми надаємо слово Нестору Шуфричу. Будь ласка, пане Шуфрич.
11:45:14 ШУФРИЧ Н.І. Ми тільки що говорили про втручання в рекламну діяльність. А зараз ми в "Перехідних положеннях" вже посилаємося на закони, які втручаються і в питання щодо господарської діяльності, про що була попередня поправка, де зобов'язують використовувати рідну… не рідну, вибачаюсь, державну мову для більшості наших українців вона є і рідною. Але є посилання на те, що якщо це не врегульовано законом. Так якщо це врегульоване іншим законом, навіщо нам посилатися в "Перехідних положеннях" і ще більше перевантажувати цей закон? Я вважаю, що ті питання, які врегульовані іншими законами, не мають бути згадані в "Перехідних положеннях", це було би логічно і з точки зору підготовки остаточної редакції цього закону. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. І я прошу визначити... Дати коментар голови комітету по цій поправці. Будь ласка.
11:46:24 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, Нестор Іванович. Ну, ця поправка, по суті, про заборону поширення реклами мовами меншин. Очевидно, що ми не погодилися із цим, оскільки ми вважаємо, що національні меншини мають право, відповідно до Закону про національні меншини, поширювати рекламу своєю мовою. Щодо загалом реклами, то зараз вся реклама в Україні поширюється українською мовою, це давно відбувається з 89-го року, як я говорив. В нас тут є перехідний період, хоча наші члени комітету, депутати пропонували навіть відмовитися від перехідного періоду, тому що такі норми не викликають жодних заперечень. З цих причин ця поправка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колего, за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатися по поправці 1869, прошу. 11:47:20 За-5 Поправка відхиляється. Наступна – 1870. Будь ласка, народний депутат Писаренко просить слово. Нагадую, що ця поправка була врахована комітетом, але наш колега вимагає поставити її на підтвердження. Будь ласка.
11:47:33 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. Дійсно те, що говорив тільки що мій колега Шуфрич, законопроект фактично іде у всі сфери життєдіяльності. І зараз ця поправка і цей розділ уже стосується мови звернень і рішень та відповідей на них. Дійсно все те, що стосується держави, воно і у відповідності до рішення Конституційного Суду може і повинно, напевно, регулюватися цим законом. Але все інше – ми вас закликали і закликаємо піти на те, щоби приватне життя і життя приватних компаній ви не врегульовували, це врегулює економіка і врегулює життя. Не потрібно визначати на кухнях, якою мовою людям між собою спілкуватися. Тому ми будемо пропонувати все ж таки на повторне друге читання цей законопроект направити як недолуге, фактично, політичне гасло, яким намагалися лише погратися на виборах. Закон повинен бути професійним, і для цього потрібно попрацювати без виборів і без політики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення вашої поправки. І, будь ласка, коментар голови комітету по цій поправці. Нагадую, мова йде про 1873. Правильно?
11:48:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 1870. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, вибачте, так-так, 1870. Ні-ні, це 1873. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це 1870. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага… Да, да, да, точно, вибачте, я відволіклася, правильно. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, колеги, ми і приймаємо цей закон не для того, щоб обмежити вживання якихось мов, а для того, щоб якраз захистити українську і не обмежувати вживання інших мов, для того, щоб ми назавжди забули про будь-які суперечки на мовному питанні в Україні, для яких немає жодних підстав і які люди весь час намагаються використовувати, щоб розхитувати ситуацію в нашому суспільстві. Як я вже говорив, закон готувався в 2017 році. Ніхто тоді ні про які вибори і гадки не мав і не думав. Тому шукати приводи, чому ми не маємо гармонізувати українське життя в українському суспільстві, захистити українську мову і права інших мов, мені здається, немає жодного сенсу. Ця стаття, вона була лише редакційною і була прийнята комітетом в затвердженій редакції. Стаття говорить не про те, яким чином економіка має щось регулювати, не про приватні компанії… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 30 секунд. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … а про те, що звернення громадян і відповідь на звернення громадян має здійснюватись українською мовою. Тому що, якщо ви звертаєтеся до будь-якого державного органу або до будь-кого письмово, а потім отримаєте звернення мовою, якою ви не розумієте, то ви не зможете реалізувати своїх природніх прав. Жодних нічиїх прав ця норма не порушує, лише робить Україну єдиною країною для українців, для всіх громадян України, які проживають в нашій країні, і захищає… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за роз'яснення. Колеги, я ставлю цю поправку на голосування в повному обсязі. Прошу визначатися. 11:51:00 За-19 Поправка залишається в редакції комітету. Наступна – 1871. Це поправка народних депутатів Німченка і Шуфрича. І будь ласка, слово пану Шуфричу.
11:51:12 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Ми категорично проти того, щоби цим законом врегульовувалися інші закони. Можливість врегулювання інших законів доречно було би зробити через ініціативу внесення змін до законів, які вже діють. Таке конституційне право є у кожного нашого колеги, є у Президента України. Навіщо обтяжувати і без того надскладний закон і за своїм змістом, і за своєю формою, і вносити зміни в "Перехідних положеннях" цього закону, в статті інших законів? Ми пропонуємо виключити відповідні статті, які стосуються внесення змін до Закону України "Про звернення громадян", а при бажанні, розглянути їх окремо, як конкретні зміни до конкретно цього закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.
11:52:22 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Це поправка 1871. Вона відхилена, оскільки цим законом запроваджені уточнюючі процедури розгляду звернень громадян, місце їх диференціації за різними критеріями. Наприклад, одна справа, коли приватні особи звертаються, тут немає регулювання. Зовсім інша справа, коли є звернення державних органів або додержавних органів. І тому, щоб ці всі норми узгодити між собою, цю норму треба було залишити і, відповідно, ця поправка через це була відхиленою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатися по поправці 1871. 11:53:08 За-7 Дякую. Поправка ця відхиляється, тому що 7 тільки депутатів її підтримали. Наступна поправка 1872 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, слово Нестору Івановичу.
11:53:22 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Ця поправка є логічним продовженням попередньої поправки. І, користуючись нагодою при обговоренні цього закону, я хочу нагадати, що Дуня Міятович – Комісар з прав людини Ради Європи зустрілась з новообраним Президентом Володимиром Зеленським, поки що кандидатом в Президенти, який переміг під час виборів Президента України. Я сподіваюсь, що вони обговорили це питання, в тому числі і питання мови, і використання мов в Україні. Тому я обурений, дуже обурений, надзвичайно обурений вчорашнім позиціюванням Петра Порошенка, який наостаннє ще хоче щось підписувати. Вже допідписувався, і народ України висловив своє ставлення до цього. Тому дайте можливість працювати новому Президенту і визначатись, а не підписувати щось наостанок, а тим паче такий закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я все-таки, шановний пане Несторе, я ще раз хочу, при всій повазі до вас, до Дуні Міятович, до новообраного Президента і діючого Президента наголосити на тому, що маємо шанувати Регламент. І зараз ви поінформували нас про все, що завгодно, окрім поправки 1871. Ми взагалі не зрозуміли суть цієї поправки. 72 – тим більше, не зрозуміли. І, будь ласка, я надаю слово голові комітету, який, я сподіваюсь, роз'яснить нам суть цієї поправки.
11:54:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, ця поправка вимагає лише назву статті виключити. Хочу наголосити, що базовий закон не виключає можливості будь-якою мовою. Ви можете звертатися до державних органів всюди будь-якою мовою. Але закон каже, що у випадку, якщо ви звертаєтеся державною мовою, то ви маєте право отримати відповідь державною мовою. Як звучить стаття 38? "Кожна особа має право звертатися державною мовою усно чи письмово до зареєстрованих в Україні громадських об'єднань, політичних партій, інших юридичних осіб зі зверненнями. Громадські об'єднання, політичні партії, інші юридичні особи, зареєстровані в Україні, на звернення, викладені державною мовою, надають відповідь державною мовою відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Зареєстровані в Україні громадські об'єднання, політичні партії, інші юридичні особи можуть також брати до розгляду звернення іншими мовами". Тобто абсолютно демократична стаття. До речі, ось іде колега Єленський, який позавчора зустрівся у Страсбурзі, Нестор Іванович, Нестор Іванович, ви говорили про лідера президентських перегонів Зеленського, а я вам кажу про нашого… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …то це не Зеленський зустрівся з Дунею Міятович, а Єленський зустрівся з Дунею Міятович. Єленський справді, я вірю, має всі шанси стати майбутнім Президентом України, тим більше про успішну зустріч з Дунею Міятович, чого ми бажаємо колезі Єленському. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, от, ви знаєте, оцей обмін інформацією про зустрічі Дуні Міятович, ще раз підтверджує те, що треба дотримуватись Регламенту і йти по суті новел і поправок, а не коментувати графік шановної пані Міятович. Я прошу визначатися по поправці 1872. Будь ласка. 11:57:00 За-7 Поправка відхиляється, але дотримано наше обов'язкове правило розгляду цих поправок, що немає дня, коли всує не згадується пані Дуня Міятович. І це добре, що хоч щось стабільне є в нашому сесійному залі. Будь ласка, наступна поправка 1873. Це поправка народного депутата Писаренка, яка була відхилена, але ми надаємо слово шановному колезі. Прошу.
11:57:30 ПИСАРЕНКО В.В. Хочу сказати, що суть моєї, більшості моїх поправок стосувалася того, щоби перш за все ми популяризували українську мову. Друге – щоб ми захистили іншу мову, в тому числі і російську, як це передбачено Конституцією України і відповідно рішення Конституційного Суду, який про тлумачив. І третє – щоб ми все ж таки враховували наші міжнародні зобов'язання і те, як у всьому світі відносяться до інших мов. Тому всюди я пропонував, щоб ми робили відсилочні норми на міжнародні норми, які сьогодні захищають права національних меншин. На жаль, автори законопроекту пішли іншим шляхом, поставили, зобов'язуючи, що українська єдина і усюди, заборонили фактично російську і інші мови, тому що сказали: цим питанням ми займемось потім, і жодні міжнародні норми ніхто не хоче робити, відсилочні норми. Тому я пропоную, щоб поважати наших громадян – повторне друге читання, забули про цю передвиборчу технологію і будемо займатися цим питанням вже в новому парламенті, який буде до цього відноситися професійно, а не як політики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу роз'яснення голови комітету.
11:58:42 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колега Писаренко, про виборчі перегони ми забули, а про українську мову не забудемо, як не забудемо саму українську мову, тому що це рідна мова більшості українців, які її люблять, яких любимо ми, права яких ми обрані обстоювати в цьому залі, звичайно не обмежуючи рідних мов інших національних меншин. Українська є державна відповідно до Конституції. Конституційний Суд не вимагав того, щоб ми захищали російську мову, польську, угорську чи будь-яку іншу, в нас є інші країни їх захищають. А мови українців, які спілкуються цими мовами як рідними, будуть в Україні захищені. А ця поправка відхилена, оскільки перелічені в ній законодавчі норми і так діють і жодним чином не регулюють мову звернень громадян. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу визначатися по поправці 1873. 11:59:46 За-8 Поправка відхиляється. Шановні колеги, ми з вами зараз… відповідно до Регламенту буде оголошено перерву на 30 хвилин в нашій роботі. І після перерви ми повернемося до поправок над якими ми працюємо. І… Уточнення? Будь ласка, у Нестора Шуфрича є зауваження щодо ведення. Будь ласка, мікрофон йому увімкніть.
12:00:11 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Я дійсно помилився, інформація була мені надана некоректно, наш колега Єленський таки зустрічався з Дунею Міятович. Сподіваюсь, що у новообраного Президента ще буде не одна така нагода. Але це змінює мою позицію, що все ж таки коректно було би йому надати можливість підписувати цей закон в разі його прийняття, а не Президенту, який уходить. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Українською буде "Президент, який йде". Шановний Нестор Іванович, українською буде "Президент, який йде", а не "уходить". Це перше. А друге – ви чудово знаєте, що в Україні, слава Богу, діє принцип безперервності влади. Тому все, що встигне підписати Президент діючий, він обов'язково підпише. Колеги, я дозволю собі зробити оголошення, яке надійшло до президії. Сьогодні у парламенті відкривається особлива виставка "Особливі. Ми різні, але ми рівні". Це фотопроект, присвячений особливим дітям, їх безмежній любові і незламності. На запрошення нашої колеги Оксани Юринець до Верховної Ради зі Львова приїхали самі діти і їх родини. Підтримайте їх, будь ласка, своєю присутністю. І запрошуємо в кулуари третього поверху на відкриття цієї виставки о 12 годині. Я прошу представників різних фракцій підтримати чудову ініціативу пані Юринець і, звичайно, наших особливих дітей, які парламент попри різні тут політичні, ідеологічні погляди в єдиному пориві насправді підтримує гуманітарно і це правильно. Я оголошую перерву на 30 хвилин, колеги. І після перерви ми повернемося до розгляду поправок. І розпочнемо з поправки 1874, це поправка народних депутатів Шуфрича і Німченка. Тому прошу, щоб в першу чергу колеги повернулись до сесійної зали представляти поправки. (Після перерви) Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
12:31:33 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги народні депутати, продовжуємо нашу роботу. Поправка номер 1874. Народний депутат Німченко. Прошу.
12:31:44 НІМЧЕНКО В.І. Стосовно звернень громадян, що нам пропонується. Це зобов'язуюча норма, яка передбачає покладання обов'язку на любого громадянина, який хоче звернутися до органів державної влади чи самоврядування, в тому числі з заявою і скаргою. І саме невиконання приписів цього закону буде давати можливість відмовляти в їх розгляді. На сьогоднішній день хотів би сказати, що через введення держмита, через введення судових зборів люди позбавлені права звернутися до суду. Візьміть дані статистики, де прості громадяни не в змозі захистити це право. Більше того, вводяться інститути адвокатури для участі в усіх інстанціях, тим самим… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте. НІМЧЕНКО В.І. …відлучається від участі у таким чином управлінні державними справами. Тому що заява – це один із засобів управління… участі в управлінні державними справами або справами органів місцевого самоврядування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний пане голово комітету, ми розглядаємо поправку номер 1874, чи є позиція комітету стосовно цього?
12:33:28 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, ця поправка була відхилена, оскільки цим законом запроваджується уточнюючи процедури звернення громадян, міститься їх диференціація за різними критеріями. І очевидно ми не можемо підтримувати цю поправку, оскільки законом вводяться різні критерії для відповіді державним органам і приватним особам. Вилучивши цю статтю, ми значно послабимо цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 12:34:10 За-7 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1875. Не наполягають народні депутати. Наступна поправка номер 1876. Не наполягають. Поправка номер 1877. Народний депутат Німченко. Прошу.
12:34:37 НІМЧЕНКО В.І. Я хотів би, щоб ми розглянули це питання в обговоренні, виходячи з того, що тут немає тієї редакції, яка повинна бути, шановний доповідачу. Тільки не відсилайте мене до тієї норми, про яку ви завжди посилаєтесь на матеріальну частину законопроекту. Іде питання про внесення змін в інші закони, іде питання про внесені в статусі закони, що є недопустимо. А тому скажіть, де редакції цієї статті, про що я повинен вести мову здесь, нова редакція? Це перше. І друге. Я хотів би, щоб не виставляли ми себе на посміховище, де ми заставляємо проходити екзамени на предмет знання української мови через Національну комісію зі стандартів державної мови суддів Конституційного Суду. Подивіться, які до них встановлені вимоги кваліфікуючого значення. Що ви заставляєте робити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
12:35:51 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего Німченко, мова йде про поправку 1877, вона насправді врахована. Тому тут немає статті, бо ви пропонували і колега Писаренко теж, підпункт 2.20 розділу ІІ восьмої частини "Перехідних положень" виключити. Ми її виключили. Оскільки ми її виключили… Чому виключили? Тому що для призначення судді Конституційного Суду України діє особлива процедура, в межах якої за спеціальними правилами перевіряються всі ознаки відповідності осіб особи критеріям до судді, визначеним Конституцією. Оскільки ви пропонували виключити статтю і ваша поправка врахована, то цієї статті тут немає. Дякую. Немає, цієї статті тут немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Добре. Рухаємося далі. Поправка номер 1878. Народний депутат Олена Бойко. Прошу.
12:36:40 БОЙКО О.П. Шановні колеги, правка 1878 пропонує замінити слова "Національною комісією стандартів державної мови" на слова "центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та науки". Я розумію, що ця правка відхилена у зв'язку з тим, що правка 1876 і 1877 були прийнятими, а відтак норма взагалі була виключена. Не наполягаю на голосування. Але ще раз хочу підтвердити свою позицію стосовно того, що у нас є в Законі "Про освіту" частина перша статті 64 повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації. Це центральний орган виконавчої влади в сфері освіти і науки. Тому це лише обговорення. Не наполягаю на голосуванні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голову комітету прокоментувати.
12:37:34 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, колего Бойко, ви абсолютно праві. Ця поправка була відхилена лише через те, що пункт 2.20 був вилучений, відповідно до поправок 1876-1878. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступна поправка номер 1879. Не наполягають народні депутати. Поправка номер 1880, народний депутат Німченко.
12:37:52 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я знову ж таки з того приводу хочу сказати, що ми втручаємося в інші закони. Це перше. І друге. Тут ми чуємо дуалізм думок авторів законопроекту. В одному випадку вони кажуть, що атестату зрілості достатньо, а що недостатньо документу про вищу освіту, якщо він філолог з питань української мови, якщо він здавав вступний іспит з української мови письмово і усно. Про що ми ведемо мову? Який тут ще екзамен утворювати? Тут повинно бути на зворотній, що державники, хто працює на державній службі повинен знати, якщо там компактно проживають інші, повинен знати не лише офіційну державну, а й мови компактно проживаючих у його громаді людей. От про що йде мирова стандартизація про захист… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. … про захист мов, як державної офіційної, так і національних меншин і етнонаціональних, так як це в Польщі, чотири групи, в тому числі і лемки, і роми. От про що ведеться, от про що каже світ. А ми йдемо без зворотного, ми даємо ричаги впливу на людей і їх притягнення до відповідальності, і знущання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
12:39:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего! Ваша поправка 1880, вона аналогічно була в поправці 1889 колеги Писаренка. Чому була вона відхилена? Тому що вимоги до членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення визначаються профільним законом. Про це і йдеться в цьому законі, просто йде відсилка до профільного закону. Коли ви говорите про іспити. Ми якраз говорили, що для значної частини громадян ніяких іспитів не потрібно складати, для цього достатньо… Не всі мають вищу освіту, але більшість має середню освіту, в школі вивчали українську мову тому, очевидно, жодних іспитів їм складати непотрібно. І саме через це ми якраз хочемо обмежити, дуже обмежити коло тих людей, яким треба ці іспити складати, це лише вищі посадові особи держави. Очевидно, вищі посадові особи держави, якщо це не суперечить Конституції, повинні володіти державною мовою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Бо я не бачу в табличці. Так. Прошу голосувати. 12:40:45 За-9 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1881. Народний депутат Німченко.
12:40:53 НІМЧЕНКО В.І. Шановний доповідачу, пане Миколо! Я не знаю, ще ви блефуєте, але я зараз вам відповім. Ви сказали "вищі посадові особи". То прочитайте, що тут було запропоновано в статті 7: "Призначення членів Національної ради лише за наявності здачі іспиту". А ви нам тут що несете? Що вищі посадові особи. Є перечень вищих посадових осіб. Почитайте Закон про центральні органи влади, Закон про Кабінет Міністрів, Положення про Мін'юст і все інше. Але питання ж заключається в іншому. Подивіться, чому ви все считаете людей другого сорту чи іншого сорту, чи іншої закалки? Що за цим стоїть? Ви відкрийте цей мішок чи торбу – ідеологію цього закону! Нехай автори, і ви як співавтор, то скажіть нам, чому ви вбачаєте в тому, що в Національній комісії в цій, в Національній раді якраз треба устраивать іспити? Це – Національна рада! Чому ви не… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. В наглядових радах… в наглядових радах там, де "Укрнефтегаз", чого ж ви там не встановлюєте наглядові ради, які займаються барижничеством державних коштів? Отам треба встановлювати, що де і за чим стоїть і де, хто бере те, що неправильно лежить. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
12:42:33 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, по-перше, хочу за значити, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення є позавідомчим конституційним органом, і вона не є центральним органом виконавчої влади. Насправді, ми це питання обговорювали, коли обговорювали статтю 7 цього закону. Мені трошки дивна ваша позиція, чому в наглядових радах підприємств потрібно, щоб вони складали іспити, а в Національній раді – ні. Якраз Національна рада слідкує за тим, щоби виконувалося законодавство, це є посадові особи першої категорії. Я сам був колись членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, тому очевидно, що з точки зору комітету ці посадові особи найвищого рівня мають володіти державною мовою, яка має бути підтверджена відповідними іспитами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 12:43:36 За-7 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1882. Народний депутат Олена Бойко.
12:43:43 БОЙКО О.П. Шановні колеги, правка 1882 так само пропонує змінити слова "Національна комісія із стандартів державної мови" на "центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки". Знову-таки, хочу підкреслити, що відповідно до Закону "Про освіту" частина перша статті 64 говорить про те, що центральний орган виконавчої влади в сфері освіти і науки – а це наше Міністерство освіти і науки – є розробником стандартів і забезпечує освітній процес. Логічно, коли і стандартизація, і навчальний процес, його організація є в єдиних руках, в одному-єдиному органі центральної влади. Тому, звичайно, я не буду наполягати на голосуванні, бо враховано в редакції комітету, але до дискусії ще раз піднімаю це питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету. (Шум у залі) Зараз я вам дам слово.
12:44:42 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, ми про це говорили трошки раніше, що... і не погодилися із заміною на Міністерство освіти, оскільки міністерство не займається безпосередньо видачею сертифікату, вони затверджують стандарти навчання, а не стандарти мови. Стандарти мови має затверджувати відповідна комісія. Але ця правка була врахована в редакції комітету шляхом переформулювання пункту 2.21 закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, народний депутат Німченко.
12:45:12 НІМЧЕНКО В.І. Я хотів би, по-перше, акцентувати увагу на те, що ми сейчас не маємо редакції, може, я что-то не розумію, але редакції в цьому напрямку ми не бачимо стосовно статті 7 нової редакції, пане доповідач, і не посилайтесь на ту норму закону – це перше. І друге, я хотів би все-таки звернути увагу на те, що якраз знову іде питання про двоякий дуалізм у підході на порушення взагалі принципу нормотворення. І я хотів би, щоб з цього приводу якось ви согласовували дії із процедурами законотворення. А виходячи з того, що те, що тут посилається, пов'язане із статтею 7, ми вважаємо, що повинно бути поставлено на підтвердження, тому що від цього залежить взагалі прийняття цієї зазначеної норми. Її редакції нема, шановний доповідач, може, я не добачив – скажіть. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету ще раз прокоментувати.
12:46:23 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, вона є напроти правки 1879 в рядку 641. Колего, я вам прочитаю її. Абзац перший частини першої статті 7 Закону України "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України 2005 року, № 16, стаття 265; від 2006 року, № 18, стаття 155). Після слів "володіє державною мовою" доповнити словами "відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови". ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставлю на підтвердження. Прошу врахувати в повному обсязі. 12:47:12 За-25 Рішення не прийняте. Наступна поправка номер 1883. Народний депутат Німченко.
12:47:20 НІМЧЕНКО В.І. Я хочу лише зупинитись спочатку на тому, що ви тут казали про наглядові ради. Так я хочу сказати, щоб ви взагалі розуміли, що наглядові ради на 50 і більше відсотків складаються з іноземців. Ви візьміть по Коболєву, по "Укргаз", так там 7 чоловік наглядова рада, із яких 4 – іноземці. От про що йде мова, от про що, отам треба дивитись, що вони знають. Подивіться на залізницю, хто. Подивіться на тих, хто виїхав уже, покинувши нашу територію, прокерувавши, так сказать, в кавичках, і учили нас, як працювати на залізниці. Про це якраз йде мова. А це ми просимо виключити, тому що ви знову втручаєтесь уже в порядок висвітлення діяльності органів державної влади. Так що тут не зрозуміло? Ми що, не піднялись вище лікбезу? Чи ви насміхаєтесь над нацією? Подивіться, що ви пишете! Бумага витерпе все, але це ганьба, те, що ви пишете "порядок висвітлення діяльності органів державної влади"… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершіть. НІМЧЕНКО В.І. 30 секунд. Подивіться, будь ласка, про органи державної влади, про органи самоуправління – і ви там все найдете: як пишуть, коли пишуть, за скільки днів і все інше, які розпорядження, які положення, які інструкції. От про що йде мова. І ви тут пишете, в цьому законі, щоб показати значимість цього закону. Це не значимість, це підстава правового нігілізму, і я хотів би, щоби… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голову комітету прошу прокоментувати.
12:49:08 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну по-перше, ця правка була відхиленою, оскільки Закон про державну мову запроваджує нові правила поширення інформації і для усунення суперечностей Закон про порядок висвітлення діяльності органів влади має розкрити, як застосовуються мови під час застосування цього закону. Через це й ця поправка була відхиленою. Якщо говорити про наглядові ради, колего, про які ви говорили. Я, між іншим, є прихильником того, щоб члени наглядових рад державних підприємств володіли українською мовою. Я розумію, що у нас зараз там іноземці, ми можемо поставити різноманітні відтермінувальні пункти. За чинною редакцією, між іншим, в цьому законі наглядові ради мають підтверджувати володіння мовою. І коли ми розглядали ці норми, ми обіцяли, що повернемося до цього, але в цій… і ми під час засідання комітету будемо це обговорювати, але в чинній редакції наглядові ради мають підтверджувати знання мови або атестатом, або сертифікатом. В даному випадку ця поправка про порядок висвітлення діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації лише цитує назву закону, який є чинним з 1997 року. Ми просто цитуємо назву закону, яка є чинною. Тому ми проти цієї поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 12:50:30 За-8 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1884. Народний депутат Німченко. Перепрошую, Писаренко. Нема… Не наполягає. Наступна… (Шум у залі) Німченко. 12:50:38 НІМЧЕНКО В.І. Шановний пане… ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона відхилена.
12:50:43 НІМЧЕНКО В.І. Що, що? Та відхилена ж! Тому й відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви не маєте право коментувати ті поправки, які відхилені… НІМЧЕНКО В.І. А я не коментую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Поправка 1885. Народний депутат Німченко. Тепер ви можете виступати стосовно своєї поправки.
12:51:01 НІМЧЕНКО В.І. А я за що й кажу! За 85-у. Відхилена. Тому дайте мені термін, відновіть термін, ви у мене забрали цей термін, пані головуюча, я просив би, я маю право. І стосовно цієї поправки я якраз і хочу сказати, якщо термін пішов, то, будь ласка, пане доповідачу, я якраз і вказував на те, що сама назва закону, саме вказівка на те, що цей закон застосовується апріорі – апріорі є протипроцедурно закону. Про що йде мова? Як ви можете втручатись в інше правове поле, яке не несе ніякої нагрузки на це, щоб констатацією займатись? Це не справа закону, це справа інструкцій і циркулярів, це справа розпоряджень, якими вже на сьогоднішній день надається право окремим органам виконавчої влади. Але тут іде питання якраз про інформацію про діяльність органів. Про що ми ведемо мову? Ми просимо, що це повинно бути… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. Спасибі. …повинно бути виключено. Давайте з вами порадимось, зберіться, ви – група цих авторів закону, там є ж нормальні люди, більшість таких, які розуміються на законотворчості. Подивіться, ну, про що, чому ми ввійдемо в закони? По моїм підрахункам, ми хочемо влізти і зробити, довести до турбулентності 19 законів – 19! Шановні колеги, хто… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
12:52:48 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ця норма звучить так: "Інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування поширюється державною мовою". І це є абсолютно слушна норма просто для того, щоб громадяни України розуміли мову державної влади і органів місцевого самоврядування. Я не бачу в даному випадку жодних суперечностей. Через те пропозиція колеги Німченка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і прошу голосувати. 12:53:28 За-9 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1887. Народний депутат Продан. Не наполягаєте? Наступна поправка номер 1888. Народний депутат Німченко. Прошу.
12:53:41 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, сейчас дійшли до Уповноваженого з прав людини. Можете собі представити, покажіть, наведіть, будь ласка, доповідач, де, де в світі така практика? Уповноважений з прав людини Верховної Ради України проходить іспити на знання, володіння українською мовою. Це що значить? Це окрема, окрема буде галочка чи він може бути уповноважений чи ні? Ми про що ведемо мову, скажіть, будь ласка? Це ж та людина, яка від нашого імені, від законодавчого органу, який ведеться по вашому, по вашій стезі якщо йти, виключно українською мовою. То як може уповноважений не знати цієї української мови? При чому тут ці екзамени? Це видумки. Як на Черкащині кажуть: "Це кошечі видумки". Тут більше нічого нема. Нема такої смислової загрузки, як їм казали… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, дайте. НІМЧЕНКО В.І. …закон (спасибі), що тут склалася загроза, яка потребує, загроза з застосуванням української мови як державної, яка потребує захисту. Скажіть, будь ласка, що для функціонування людині, Уповноваженій по захисту прав і свобод громадян унеможливлює виконувати свою функцію? Хіба це не смішно, вести мову про це? Я дуже хотів би… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голову прокоментувати, голову комітету.
12:55:28 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, по-перше, Уповноважений з прав людини, він не державну мову захищає, а він захищає права людини. Мова – це не право людини. Уповноважений, очевидно, може володіти іншими мовами крім української, просто, безумовно, українську він повинен знати і підтвердити це сертифікатом. Ця правка була відхиленою, оскільки Закон про Уповноваженого з прав людини є спеціальним законом, що визначає процедуру призначення омбудсмена. Для усунення суперечностей між тим законом та Законом про мову до Закону Уповноваженого Верховної Ради мають бути внесені зміни. Тобто ця правка просто має на меті узгодження декількох законів між собою. Дякую. Правка комітетом відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 12:56:22 За-7 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1889. Народний депутат Бойко Олена.
12:56:30 БОЙКО О.П. Шановні колеги, ця правка в унісон попереднім щодо моєї дискусії по повноваженням Національної комісії стандартів державної мови. Я підтверджую, Микола Леонідович, що дійсно відповідно до Закону "Про освіту" стандарти освіти визначаються статтею 64, а стандарти мови дійсно визначає на сьогодні діючий Національний інститут української мови. В мене просто питання виникає: якщо ми надаємо повноваження новоствореному органу чи не буде це тавтологія з існуючими повноваженнями Міністерства освіти і Інституту української мови? Ось в чому питання. Ми ж не забираємо в них повноваження. Але цю правку я не ставлю на підтвердження тому що вона редакційно врахована. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народний депутат Німченко.
12:57:19 НІМЧЕНКО В.І. Я вдячний колезі, яка зараз проінформувала і наші точки зору тут збігаються стосовно тавтології. Надо визнати, що тут тавтологія по 19 законам іде. Але питання тут ще і в іншому. Признаючи наявність такої норми, ми тим самим не збагачуємо закон ми його обідняємо цей закон. Це перше. І друге. Ми вносимо смуту в його застосуванні. Давайте ми далі ще підемо про граматику і все інше. Якщо у нас є Інститут національних мов, то дайте висновок, после суда, дасть висновок в порядку застосування і все. Потрібно було прийти на слухання справи по Закону "Про освіту" в Конституційному Суді, де там чітко сказали про статтю 7, про що ми будем вести дальше, що це по суті дискримінація людей по язиковому принципу. Тому ми просим виключити все. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
12:58:33 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, по-перше, чинний проект закону передбачає, що Інститут української мови готує пропозиції і висновки, на підставі яких комісія визначає, Комісія з стандартів державної мови працює визначає стандарти державної мови. В нас немає Інституту національних мов, у нас Інститут є української мови і є Інститут мовознавства. В даному законі згадується Інститут української мови, який, дійсно, пропозиції і висновки для комісії готує. Сама правка врахована в редакції комітету шляхом переформулювання первісного тексту пункту 2.23 "Перехідних положень". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на підтвердження врахувати в повному обсязі. 12:59:25 За-25 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1890, народний депутат Німченко.
12:59:33 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, дійшли ми вже до кінематографії. Я думаю, що если б Бондарчук прочитав, я навіть не знаю, насчет його здоров'я. Ви ж подивіться, ми всунули ще сюди і Закон "Про кінематографію". Де ще Закон про функціонування українських мов не виступає в якості мовного поліцейського? Ви що готовите для людей? Ви розумієте наслідки чи ні? Я хотів би, щоб почитали експертні висновки, які зробили наш комітет і експертне управління. Почитайте стосовно цього, що стосовно застосування цього закону і розповсюдження на 19 інших базових цільових, статутних законів, включаючи народного депутата, Президента, Уповноваженого з прав людини. Та нема ж такої практики! Що ми робимо? ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. Я дуже хотів би, ви бачите, в залі немає людей. Навіть ті сім, які підтримують, це вже майже 30 відсотків підтримують присутності в залі. Мені дуже це приємно, що підтримують. Ви подивіться, що ми робимо. А ми будемо, коли приймати цей закон, на що жмуть Президент ще діючий і спікер парламенту, у незаконний спосіб щоб розглядати, то ми запитаємо вас, де ці редакції, де ці обговорення? ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:01:22 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, хочу сказати до вашого відома, що український режисер Роман Бондарчук, який в цьому році отримав Шевченківську премію, в тому числі за прекрасний фільм "Вулкан", який я закликаю вас подивитися, знятий українською мовою, знайомий з цим законом, вивчав цей закон і палко підтримує цей закон. Дякую, що ви згадали про блискучого українського режисера Романа Бондарчука. У юридичного управління, дійсно, були редакційні зауваження стосовно змін до Закону "Про кінематографію". Стосувалися вони, правда, зовсім інших пунктів, а не тих, про які говорить колега Німченко. Коли в нас буде завтра засідання комітету, ми їх обов'язково розглянемо. А сама правка була відхилена, оскільки, запровадивши цим Законом про мову зміни до застосування мови кінематографії, Верховна Рада має узгодити цими змінами аналогічні норми профільного закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 13:02:24 За-9 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1891. Народний депутат Німченко.
13:02:31 НІМЧЕНКО В.І. Це вже ми перейшли в цьому законі до правопису. Ви тут називали інституції, які призвані на сьогоднішній день формувати правила поведінки в написанні, правила відмінників і все інше. Скажіть, будь ласка, на якій підставі ще вносите цим законом, як нам займатися відмінками, змінювати слово "поширення" у відповідному відмінку. Ви не вважаєте, що це насмішка над законом латентна. Хтось навмисно це робить, щоб хтось посміявся, хто мало-мальськи розуміється в законотворчості. І друге. Я хотів би все-таки вам сказати, що ми не займаємося правописом, і Закон про функціонування української мови апріорі не повинен цим займатися. Ви розумієте, про що ви веде мову? Я хотів би бути почутим, що по суті йде встановлення… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте. НІМЧЕНКО В.І. Хочу сказати, що по суті йде питання про запис про нав'язування, нав'язування питання висловів, мовних питань через закон, втручання в природні відносини людей, природні, які виникли з материнського язика. І ми вже і сюди ми вводимо це. Давайте ми подивимося, як у Німеччині на це дивляться. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:04:19 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ця норма взагалі жодним чином правопису не стосується. Вона каже про те, що в тексті закону слово "розповсюдження" в усіх відмінках замінити словом "поширення" у відповідному відмінку. Це просто інший юридичний термін. І оскільки терміни "розповсюдження" і "поширення" використовуються в статті 23 Закону про мову, через те ця поправка про виключення, приведення у відповідність цієї норми до інших статей закону, вона просто технічна. Колега Німченко пропонував її відхилити. Комітет не підтримав це відхилення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 13:05:08 За-11 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1892. Наполягає. Прошу народний депутат Німченко.
13:05:17 НІМЧЕНКО В.І. Я стосовно підтвердження цієї норми. Разом з тим хотів би знову ж таки запитати, шановний пане доповідачу… Я читаю, написано (це йде питання про частину першу статті 6): викласти в такій редакції, двокрапка. Все. Де? Що? Куди? Де ця редакція? Та, що йде наступна. Там написано: застосування мов у галузі, це 649 поправка. Де тут поправка, скажіть, будь ласка? Не видумуйте зразу на ходу, на подриві. Скажіть, що ви її пропустили, виключили. І коли ви її напишете цю редакцію, я не знаю. А життя знає, що пишуть, пишуть, чи в нічний час, чи в денний, чи в обідній час і вносять зміни суттєві в законопроекти і надають їм статус закону, що є предметом розгляду в Конституційному Суді на сьогоднішній день. І вам це відомо. Будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:06:27 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поправка депутата Котвіцького говорить про те, що пункт 2.24 викласти в редакції: "В Законі "Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради, 98, № 22, ст. 114): у тексті закону слово "розповсюдження" в усіх відмінках замінити відповідно словом "поширення". Ця поправка аналогічна попередній, вона була врахована в редакції комітету лише в частині термінів, які враховані в статті 23 тіла закону. У вас, якщо ви нижче полистаєте вашу таблицю, ви побачите, що там враховано, оскільки ми не можемо дописувати редакцію іншу ніж в правому стовпчику, який є у вас. Я вам все зачитав, ми змінили слово "розповсюдження" на слово "поширення". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу… Ставлю на підтвердження і прошу підтримати в повному обсязі. 13:07:24 За-5 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1896. Народний депутат Німченко.
13:07:33 НІМЧЕНКО В.І. 93, а не 6. Це, по-перше. І прошу таймер включити, щоб… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Я перепрошую. Справді, поправка номер 1893. Там просто така сама черговість. Дякую. 13:07:48 НІМЧЕНКО В.І. Спасибі, що перепрошуєте. Німченко, "Платформа - За життя". Стосовно статті 6. Ця тавтологія знову-таки, яка навіть не може бути застосована в законодавчих процесах, а з другої сторони, питання про те чи можна це записувати в Законі про функціонування мови як державної? Де тут йдеться мова, смислова нагрузка, що це якраз буде вести мову як державною? Скажіть, будь ласка, я хотів би почути від доповідача, де кристалізувалась ваша така велика думка функціонування української мови як державної, і де вона тут закладена. Скажіть, в сув'язі цього речення, які тут, як ви як філологи, хто втручався в це діло, і правники. Я хотів би почути конкретно від вас. А тому ми просимо це виключити, але почути ваше роз'яснення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:09:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Колега Німченко пропонує виключити термін, який звучить так: "Статтю 6 викласти в такій редакції:". Він пропонує виключити лише це речення. Ми говоримо про зміни до Закону "Про кінематографію", які, очевидно, мають бути внесені у зв'язку з прийняттям цього закону. Для того, щоб було зрозуміло і вам, колего, і іншим народним депутатам, я вам повністю зачитаю статтю 23, на яку йде посилання. І попрошу додати мені потім час. "Мовою поширення та демонструванням фільмів в Україні є державна мова. Фільми, в тому числі серіали, анімаційні та документальні фільми, вироблені суб'єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України "Про кінематографію". В разі використання у мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою реплік іншими мовами, такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік виконаних…" ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Не виключайте, будь ласка, мікрофон. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. "… в фільмі не може перевищувати 10 відсотків сумарної тривалості всіх реплік в цьому фільмі. Фільми, не визначені абзацом частини другої цієї частини, розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд з державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами. Розповсюдження в кіновидовищних закладах України документальних фільмів без дублювання або озвучення державною мовою, але з субтитрами, виконаними державною мовою, допускається в разі, якщо такий фільм набрав щонайменше 2 бали за культурними критеріями культурного тесту, встановленими Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" і про надання дозволу на таке розповсюдження, зазначеного в державному посвідченні на право розповсюдження і демонстрування фільмів виданому і встановленому законом порядку. В межах заходів кінофестивалів, що проводяться в Україні за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику сфері кінематографії в кіновидовищних закладах України допускається показ фільмів мовою оригіналу, але з субтитрами виконаними державною мовою. Поза межами фестивальних заходів такі фільми демонструються державною мовою. Кіновидовищні заклади можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням державною мовою. Сумарна кількість санкцій у демонструванні фільмів мовою оригіналу, відмінною від державної, не може перевищувати 10 відсотків від загальної кількості санкцій у демонструванні фільмів у кіновидовищному закладі на місяць. Інформація про демонстрування іноземних фільмів мовою оригіналу завчасно доводиться до відома глядачів. Надавачі послуг "відео на замовлення" з використанням мережі Інтернет за наявності в них аудіодоріжок державною мовою для фільмів, доступ до яких можливий з території України забезпечують завантаження такої аудіодоріжки до відповідних фільмів за замовчуванням. Держава сприяє суб'єктам, які надають послуги "відео на замовлення", чиї послуги доступні в Україні, у створенні аудіодоріжок державною мовою та (або) в отриманні прав на такі аудіодоріжки. Кіноафіші та вхідні квитки для відвідування кінотеатрів, інших кіновидовищних закладів виконуються державною мовою". Тобто закон дуже чітко і глибоко регулює застосування української мови в кінематографії, де дозволяє демонстрування фільмів іншою мовою, але з українськими субтитрами, не обмежує нічиїх прав. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 13:12:40 За-4 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1894. Народний депутат Німченко.
13:12:46 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хочу сказати назвою великого юриста, історика, члена-кореспондента Академії правових наук Олександра Мироненка. Такі речі він називав "юридизмом". Те, що ви тут зачитали… Ви подивіться, ви ж поставили двокрапку. Після двокрапки треба розуміти, що щось повинно бути, типу пряма мова, тобто зміст статті. То кого ви тут держите і за кого? Шановний пане доповідачу, я хотів би, щоб ви вели себе у правовому смислі тут толерантно, що якщо ви не записали, так тоді скажіть, що не записали, а не треба з когось… десь з когось щось пробувати робити, це вам не вдасться. А тепер друге, що я хочу сказати. Ми ведемо промову якраз про мову ми просимо і виключити, це враховано скрізь. Подивіться, в тому числі ви регулюєте... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте. НІМЧЕНКО В.І. Ви регулюєте це питання з посиланням на цей закон. Ну, стільки, стільки, яку надо мати голову гармошкой, щоби придумати, що цей закон регулює чи питання мови регулюється законом, і все, Законом про функціонування язика – це ж пряма дія, неконституційний закон, який ви пропонуєте, положення якого неконституційне, нав'язати в сферу кінематографії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:14:33 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, цей закон регулює функціонування української мови як державної. Продаж, розповсюдження язика телячого, свинячого в магазинах закон жодним чином не регулює, так що я не бачу тут жодних суперечностей чи протиріч. Ви пропонуєте виключити якраз ці дві крапки, про які говорите, а далі після них іде стаття, після цих двох крапок, назва статті: "Застосування мов у галузі кінематографії здійснюється відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної.", крапка. Я пропоную ці дві крапки не виключати і комітет підтримав думку про те, що ці дві крапки, які ви пропонуєте виключити, не потрібно виключати, тому ваша правка ця відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 13:15:30 За-8 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1895. Не наполягає... Поправка 1895. Прошу.
13:15:42 НІМЧЕНКО В.І. Я знову хочу повернути вас до цієї проблеми. І до головуючого, до доповідача: я хотів би, щоб він вибачився. Яку він мову називав "свинячою" і "собачою", якщо ідеться мова про мови національних меншин, то це ганьба. Це знаєте, що ви сейчас зробили? Ми вже чули про гавкіт і інше, ну навіщо ви так? ГОЛОВУЮЧИЙ. Це... Виключіть мікрофон, виключіть мікрофон. Ваш виступ не стосується суті поправки. Я перепрошую, пане Німченко. Наступна поправка номер 1896. Народний депутат Німченко.
13:16:22 НІМЧЕНКО В.І. Я перепрошую, у мене є хвилина, і вона якраз стосується… Ви що робите, пані головуюча? ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене відповідно до Регламенту є право, якщо не стосується ваш виступ поправки, я можу виключити. Прошу, виступайте по суті поправки.
13:16:38 НІМЧЕНКО В.І. Я якраз і кажу, що в кінематографії навіть не можна ніякий нахил робити, навіть думки, які прозвучали, про якусь, крім української мови, свинячу та собачу мову, в кінематографії. Ви понімаєте, про що тут веде доповідач по справі? А ви кажете, що це не… Ви сядьте тут і послухайте, як воно сприймається. Хто дав таке право? Це рівні серед рівних люди за правовою природою і за фізіологічною, і прирівнювати таку мову до собачої чи до свинячої, ну, це ганьба! Я думаю, що повинен покласти матеріали доповідач і сісти, пусть сяде інший. Не можна знущатись. Ми на грані фолу ходимо. Тому я і просив би такого більше не допускати і поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, голово комітету.
13:17:41 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ви мене не зрозуміли. Ми приймаємо – ми ж українською мовою спілкуємося, - ми приймаємо Закон про застосування української мови як державної, а ви кажете, що ми хочемо регулювати "язик". Язик (українською мовою) продається в магазинах: свинячий, телячий. Ми це не регулюємо, які язики продаються, які там окороки продаються. Ми тільки мову регулюємо, розумієте? Очевидно, ми шануємо, любимо всі мови: англійську, російську, угорську, румунську – любимо, шануємо і мови, і людей. Але просто ми не можемо регулювати в цьому законі продаж "язика", тому що закон цей про інше, ви розумієте. Тобто мені немає, за що вибачатись, я не ображаю вас. Я з великою шаною ставлюся до людей, які спілкуються всіма мовами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати, поправка номер 1896. 13:18:48 За-4 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1899. Народний депутат Німченко. Котвіцький – 898. 898. Котвіцький, прошу. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ігор! Котвіцький, ви наполягаєте в повному обсязі? Ваша правка 1898. Скажіть!
13:19:09 КОТВІЦЬКИЙ І.О. Наполягаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Прошу голосувати для врахування в повному обсязі. 13:19:34 За-26 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1899. Народний депутат Німченко. Прошу.
13:19:43 НІМЧЕНКО В.І. Пане Миколо, я хотів би вам сказати, що… язиком оригінала. Остроумие – это еще не ум. Чтоб вы вообще-то привыкали и к русскоязычным материям. Поэтому я хотел бы быть услышан и на русском языке, который люди понимают… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу виключити мікрофон. Шановні колеги народні депутати! Ну будь ласка, не робіть цих провокацій. Мовою виступу у залі парламентському є українська мова. Прошу вас дотримуватися Регламенту. Включіть, будь ласка, мікрофон народному депутату Німченку, 30 секунд.
13:20:27 НІМЧЕНКО В.І. Я якраз вів мову про предмет розгляду, де, дійсно, я може й назвав "языковый вопрос". І те, про що йшла мова, розумів доповідач. І мені дуже прикро, дуже прикро, що він, якраз і розуміючи, що йдеться про мову, він назвав її собачою. Это значит, вы назвали російську мову собачою? Чи мови національних меншин? ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету.
13:21:13 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, я ніколи би собі не дозволив будь-яку мову назвати собачою, і вас прошу собі цього не дозволяти. Немає в стенограмі такого, це ви називаєте і вигадуєте. Не принижуйте, будь ласка, російську мову при мені! Я вам дуже вдячний. А ми переходимо, ми переходимо до правки 1899. Це була ваша правка, яка була відхиленою, а відхиленою вона була, оскільки Закон про мову встановив неприйнятним публічне приниження чи зневажання державної мови. Так само, як, до речі, і будь-яку іншу мову не можна принижувати і зневажати. І наявність таких матеріалів у фільмі має стати підставою для відмови у видачі прокатного посвідчення. Тому ця ваша правка не була підтриманою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати поправку номер 1899. 13:22:12 За-8 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1900. Народний депутат Німченко. Прошу виступати стосовно предмету поправку.
13:22:18 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я з того ж приводу хочу, хочу сказати, що неможливо, є недопустимим розповсюдження на всі сфери суспільних відносин цих положень про функціонування української мови як державної. Я хотів би, щоб ви знали, що за міжнародними термінами, де застосовується словосполучення "державна мова", йдеться як офіційна мова. Скажіть, будь ласка, де є загроза застосування української мови як офіційної, як державної? Коли "Опозиційний блок" був проти цього? Та він стоїть на цьому, що повинна бути державна мова, але він каже, в умовах міжнародних правових норм, Гаазьких рекомендацій, Хартії меншин і інші законодавчі… ПАРЄ, що нам присилала, пісьма. Ви їх проігнорували, і тому незрозуміло… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:23:33 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ця ваша правка відхилена, оскільки стаття 14 Закону "Про кінематографію" встановлює порядок розповсюдження фільмів з огляду на те, що цей порядок доповнений нормами Закону про державну мову, стаття 14 має містити посилання на цей закон. Ми справді врахували, коли ми говорили про Закон "Про освіту", рекомендації Венеційської комісії. Щодо гаазьких рекомендацій, ми їх не врахували, оскільки, мабуть, моєї кваліфікації недостатньо, я не знаю, що таке "гаазькі рекомендації". Але, коли в нас буде засідання, комітету, якщо ви прийдете і принесете нам гаазькі рекомендації, то я обов'язково поставлю їх на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 13:24:27 За-9 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1902 народного депутата Німченка.
13:24:34 НІМЧЕНКО В.І. Де ж перша? Ви якось перевернули і навіть і 900-у не побачили. ГОЛОВУЮЧИЙ. 900-у ви щойно доповідали. НІМЧЕНКО В.І. А я ж кажу, 900-у, а 901-у? ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. А 901-а врахована, тому 902-а. НІМЧЕНКО В.І. А 901-а? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 901-а. НІМЧЕНКО В.І. О! А я прошу на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:25:01 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Термінологічна поправка колеги Сотник, яка каже про те, що абзац восьмий пункту 2.24 "Перехідних положень" викласти у наступній редакції: "Поширення та демонстрування здійснюється відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Вона врахована редакцією комітету, ну, врахована в редакції комітету, в редакції, яку комітет затвердив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Ставлю на підтвердження. Прошу врахувати в повному обсязі. 13:25:42 За-21 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1902. Народний депутат Німченко.
13:25:49 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хочу акцентувати вашу увагу на тому, що, на жаль, ми знову становимося ногами чи ногою на ті ж граблі, коли ми втручаємося уже навіть в демонстрацію і розповсюдження наших фільмів, воно уже врегульовано і це все визначено на сьогодні. Чому потрібно окремий закон? Завтра придумають підзаконний акт. І на сьогоднішній день ми маємо масу таких актів, які видаються з перевищенням повноважень Президента України или органу виконавчої влади. І тому я хотів би, щоб коли ми виписуємо норму закону, ми повинні виходити з того, що це є фундамент, на якому є настройка. По кінематографії це все врегульовано, що ще тут настроювати? Те, що придумала ініціативна група по написанню цього закону, щоб вибити… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. … і викорінити російську мову та мову національних меншин, ну, для цього не треба далеко ходити – прийміть закон про заборону використання, плюньте на Конституцію, статтю 10, плюньте на Конституцію, статтю 11 і все. Ви це і робите оцим законом. Але латентні форми придумаєте типа якось… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:27:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, якщо так станеться, не дай Бог, що ваша політична сила прийде до влади, ви можете звичайно забороняти російську мову, якщо вам буде за потрібне. Ми тут демократичний парламент, жодних мов, а ні російську, а ні мов національних меншин забороняти не збираємося і не будемо. Ви пропонуєте виключити норму про те, що розповсюдження та демонстрування здійснюється відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Комітет був проти цієї норми і тому ваша поправка не була підтриманою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 13:28:20 За-5 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1903. Будь ласка, народний депутат Писаренко.
13:28:28 ПИСАРЕНКО В.В. Хочу продовжити фразу колеги, який представляє закон. Це не найбільш демократичний парламент, на жаль, це скликання було найбільш ганебним стосовно демократії. І це ви побачите по рішенням Конституційного Суду. Тому що зараз вже пішло рішення по тих питаннях, які ухвалював парламент. На жаль, і цей закон показує, що до демократії це не має жодного відношення. І коли ви говорите, що не забороняється тут жодна інша мова, звичайно, не забороняється, про них немає навіть згадки. Тому що мова йде лише про українську мову, по якій квоти в певних речах по 90-100 відсотків і в приватному житті, і в державному. І всі інші мови не мають навіть згадки. А це означатиме, що інші всі мови заборонені, в тому числі і російська, і інші мови, про які тут говорили мої колеги. Тому про демократію тут нічого не говориться. Тому ще раз пропоную, повторне друге читання і доопрацювати професійно по всіх тих проблемах, які я сказав. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голову комітету прошу прокоментувати.
13:29:36 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Писаренко, це Закон про використання української мови як державної. Я розумію, що ви хотіли б заборонити всі інші мови, можливо, для збурення якогось, для провокації. Закон не забороняє жодної мови, ніяких проблем з цим немає. Правка, між іншим, це колеги Котвіцького, яка була врахована. Вона є термінологічною і врахована в редакції, затвердженій комітетом. Закон абсолютно демократичний і прийматиметься голосуванням народних депутатів. Не бачу з цим законом жодних проблем. Ще раз кажу, що він нічого і нікому не забороняє, попри заклики ваші, колего Писаренко, колеги Німченка чи когось іншого заборонити якісь мови. Не будемо ми забороняти мови і російську не будемо забороняти, як би ви цього не хотіли. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви будете наполягати на підтвердженні, ні? Добре, рухаємось далі. Наступна поправка номер 1904. Народний депутат Писаренко. Прошу.
13:30:28 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. Звичайно, що забороняти нічого не будете, не пишете про це. Але виключаєте зі всіх сфер життя всі інші мови, крім української. Я про це саме і говорю. Перш за все я ще раз хочу сказати, я – прихильник виконання положень Конституції. Українська мова – єдина державна і повинна бути представлена у всіх сферах життя, я за це. Але в приватному житті, я ще раз говорю, що люди повинні використовувати ті мови, які вони захочуть. Стосовно цих моїх поправок. Вони стосуються питання встановлення рівня володіння. Я пропонував, щоб ми виключили це або зробили великий перехідний період задля того, щоб ми не поставили обмеження до участі людей на певних роботах в певних категоріях задля того, щоб… навіть тут мова йде про Президента зараз, задля того, щоб у нас чиновники комісій експертних не визначали, хто може бути там Президентом чи на якійсь посаді, чи хто говорить там доброю українською, хто недоброю. Тому прошу поставити на підтвердження. Дякую. На голосування, до речі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету коментувати.
13:31:37 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще раз хочу наголосити, що закон жодним чином не регулює використання мов в приватному житті. Він підкреслює, що він не регулює, і я це підкреслюю, використання мов в приватному житті. В приватному житті громадяни мають право говорити будь-якими мовами. І як підтвердження цього якраз ця норма, яка говорить лише про Президента України, який, відповідно до Конституції України, зобов'язаний володіти українською мовою. Оскільки, відповідно до Конституції, він зобов'язаний володіти державною мовою, а порядок засвідчення володіння регулюється саме цим Законом про мову, з метою узгодження між собою процедур відповідні зміни повинні вноситися до цього Закону про державну мову. Тому ця поправка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 13:32:28 За-7 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1906. Народний депутат Німченко, прошу.
13:32:38 НІМЧЕНКО В.І. А 905-а? ГОЛОВУЮЧИЙ. 905-а не наполягає автор поправки. Прошу, 906-а. НІМЧЕНКО В.І. Колеги, я хотів би ще раз наповнити, подивіться в Конституцію, Конституція передбачає, що Президентом… може кандидувати на посаду Президента людина, поміж іншим яка володіє українською мовою. А тут що ми бачимо? Ви законом доповнюєте Конституцію. Це для кого? Це для кого ви хочете закрити цю… ширму поставити, що ви творите цим законом. А ви тут кажете, що тут повинна Національна комісія казати, ти володієш належним чином чи ні. Є термін "володіє", це конституційно визначений термін. То чого ми сюди ходимо? Нема ж тут аналога. І ви розумієте, що кажете на біле чорне і завідома… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. … завідома пишете неконституційні норми. Прямо вказано лише "володіє". У вас появляються терміни "вільно володіє" чи ще щось інше. Та нема такого в Конституції. Дотримуйтесь її. І те, що ви сказали, я його називаю латентним. Я вам перекладу слово "латентні". Це скриті, таємні, від людей небачені дії, які ви творите в цих нормах… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:34:27 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колего Німченко, ми жодним чином не доповнюємо Конституцію, ми приймаємо закон на виконання Конституції. Конституцію ми не змінюємо. Термін "володіє" Конституція не визначає. А у нас немає терміну "вільного володіння". Ця стаття говорить зовсім про інше. Вона пояснює законом, забезпечує виконання Конституції. Крапка. Дякую. Комітет рекомендує відхилити вашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 13:35:11 За-4 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1907. Народний депутат Німченко.
13:35:18 НІМЧЕНКО В.І. Шановний пане доповідачу, якщо ви не розумієте смислову нагрузку слів у праві чи в області права, то ніколи не застосовуйте те, що ми не змінюємо законом Конституцію. Це взагалі ви несете в простір правовий таку свою дефініцію, яка не витримує ніякої критики. Тим більше стверджувати, що ми не змінюємо Конституцію. Ви почитайте, які вимоги Конституція каже до Президента, і які ви визначаєте до нього вимоги. Це є поняття в праві звуження його об'єму прав громадянина, який може кандидатувати на посаду Президента України. От і все, про що йде мова. І не треба тут прикидатись, що ви не розумієте про що каже Німченко. Я вам кажу, що це є некоституційно і ви це спростуйте. Не можете? То тоді буде вирішувати Конституційний Суд… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд. НІМЧЕНКО В.І. Я просив би працювати виключно на платформі виконання приписів Конституції України. Не може тлумачити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:36:47 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ми жодним чином, очевидно, не обмежуємо прав кандидата, тому що в Конституції сказано, що кандидат на посаду Президента має володіти державною мовою. Рівень володіння засвідчує Національна комісія в порядку, встановленому Законом про мову. Отже, ніхто нічого не звужує. І я, колего, Німченко чудово розумію, про що ви говорите. Сподіваюся, що і ви зрозумієте, про що говорять автори закону і члени комітету, які рекомендували цю вашу правку відхилити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 13:37:29 За-5 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1908. Народний депутат Бойко.
13:37:35 БОЙКО О.П. Шановні колеги, правка 1908 врахована в редакції комітету. І я не буду її озвучувати і наполягати на тому, щоб її ставили на підтвердження. Тим менше, я хочу звернути увагу комітету, з великим проханням звертаюсь. Під час розгляду правок 1852 і 1857 деякі наші опоненти, наші колеги звернули увагу і наполягали на тому, що потрібно обов'язково дати можливість місцевому самоврядуванню визначатися з правом мови, наприклад, в транспорті або окремим агентством реклами під час розгляду правки 1857. Ну, на жаль, це просто заклики до того, що не є конституційним, тому що у нас є 10 стаття Конституції, яка говорить, що державною мовою є українська. А ось такі заклики, це, по суті, заклики до федералізації. І прошу звернути увагу комітету і не підтримувати таку позицію як таку, що є антиукраїнською, вона є загрозою унітарності нашої держави і не може бути підтримана. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рухаємося далі. Поправка 1909. Народний депутат Німченко. Ставлю на підтвердження. Прошу врахувати в повному обсязі поправку номер 1908. Я поставила на підтвердження. 13:39:10 За-20 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1909. Народний депутат Німченко.
13:39:19 НІМЧЕНКО В.І. Я стосовно, тільки що розглядалось на підтвердження і стосовно того, що як вирішувати питання про Президента. Знову ж таки, ми бачимо, що йде спроба вплинути, влізти в тіло Конституції з точки зору правових категорій, в зміст Конституції. І змінити зміст Конституції, який наповнений конкретними нормами прямої дії. Почитайте статтю 8 Конституції, що Конституція є найвищим законодавчим актом, а все інше повинно бути "на підтанцовці" в цієї Конституції і відповідати їй. А якщо ви вказали і розширили своє бачення, а не так, як це Конституція, то я просив би, верніться в лоно норм правозастосування і верховенства Конституції. От про що йде мова. Прошу поставити на виключення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:40:30 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего. Значить дивіться, в Конституції сказано: "Президентом України може бути обраний громадяни України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою". Питання "володіє" в даному випадку не розкрите, а закон повинен його розкрити. Ця ваша поправка передбачає виключення з переліку документів, що подаються кандидатом в Президенти України, сертифікату про рівень володіння мовою. З огляду на те, що за цим законом рівень володіння підтверджують саме сертифікатом, ця ваша поправка була відхилена комітетом. Закон жодним чином Конституцію не спотворює. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 13:41:29 За-5 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1911. Народний депутат Німченко.
13:41:38 НІМЧЕНКО В.І. Десять! Десять! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний народний депутат Німченко, поправка 1910 є поправкою народного депутата Сотник. Вона є відхилена. І тільки виключно народний депутат Сотник може наполягати. Оскільки народний депутат Сотник не наполягає, ваша поправка 1911. Прошу виступати по змісту цієї поправки.
13:41:58 НІМЧЕНКО В.І. Я не наполягаю. Я хотів би, щоб ви, згідно Регламенту, вели мову й інформували про те, що хто-то не ставить на підтвердження, хто-то її не підтримує, хто-то робить інше, хто вносив ці поправки. І кожен депутат повинен про це знати. Почитайте Регламент на предмет інформації. А тепер стосовно так званого "сертифікату". Ви бачите, що ми вже готовимо "сертифіцированих президентів" – ось про що йде мова. Це просто і формально, і юридично, це, по суті, знущання. Прикиньте собі на минутку, сидить Ніцой или Фаріон… Фаріон или "фараон" – не знаю! – і установлюють, і видають сертифікат кандидату в Президенти. Ви розумієте, про що йде мова? І так ми вже виглядаємо як "смішна нація" з цього приводу. То я хотів би, от не допускайте тут… Ви вже зайшли в Закон "Про Президента", зайшли про… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І…. зайшли про статуси і закони! Ну, як можна вести рівень, вести рівень… розмову про рівень сертифікації на рівень володіння українською мовою стосовно Президента України? Що ж ми така за українська нація, яка так виписує стосовно цих вищих посадових осіб, де ж вони, де вони живуть, де вони працюють і чи... ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:43:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего. Ну, ви ж були членом Конституційного Суду, не оскаржували, не виступали проти норми, що Президент повинен володіти українською мовою. Дійсно, ми як нація останнім часом деколи виглядаємо смішними в очах світу, але я думаю зовсім з інших приводів. Бо при всій вашій симпатії до колег наших, нашої колишньої колеги Фаріон чи до громадського діяча і письменниці Ніцой, сама комісія складається з групи професорів. І скоріше за все, там будуть інші люди засідати, які будуть обрані відповідно до чинного законодавства. І, так, Президент України повинен володіти українською мовою, немає тут великої біди, так в Конституції записано. Ваша ця поправка відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 13:44:40 За-4 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1913, так. Народний депутат Німченко.
13:44:52 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, перше, що я хочу сказати в цьому напрямку, ми вже перейшли з вами до загальної середньої освіти. Я хотів би поінформувати, вірніше, напомнити, сказати і головуючому, і доповідачу, що в Конституційному Суді на розгляді знаходяться матеріали про неконституційність Закону "Про освіту" в повному обсязі, акцентую увагу, в повному обсязі. Ви поклали в цей Закон про мову як хребетонесущий закон освітянський. І представте собі: виноситься рішення про визнання його неконституційним. Що не зрозуміло тут? Ви подивіться по релігійним законам – всі призупинено, всі оскаржено, відкрите провадження в Конституційному Суді. (Шум в залі) Не кричіть, не треба кричати – грошей не буде. І тому я прошу 15 секунд. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову прокоментувати.
13:46:06 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего, якщо буде відповідне рішення Конституційного Суду України, очевидно, в цей закон будуть внесені зміни. Поки що жодних таких рішень немає. Тому ваша ця поправка відхилена, оскільки Закон про середню освіту не може містити іншого регулювання питання застосування державної мови, ніж Закон "Про освіту" та Закон про державну мову. Тому з метою приведення їх у відповідність один з одним і цей пункт, з нашої точки зору, є необхідним. Через те ваша поправка була відхиленою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу проголосувати. 13:46:53 За-3 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1913. Правильно? Прошу, народний депутат Німченко.
13:47:05 НІМЧЕНКО В.І. Оскільки ви уже… ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, 13-у ми уже обговорили. Це наступна – 1916, народного депутата Німченка. Прошу.
13:47:17 НІМЧЕНКО В.І. 15-а. 15-а, Оксана Іванівна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Написано, що врахована. Ви будете виступати? НІМЧЕНКО В.І. Да, я буду виступати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Німченко. НІМЧЕНКО В.І. Я хотів би зачитати шановному доповідачу висновок Європейської комісії за демократію через право від 11 грудня 2017 року по освітянському закону, де вони чітко сказали, що стаття 7 Закону "Про освіту", про який тут йдеться у вас, стосовно дошкільного навчання, виховання і отримання освіти, вона є дискримінаційною. Читаю дослівно: "Проте частина четверта статті 7 не передбачає рішення для мов, які не є офіційними, зокрема російської мови як найбільш широко використовуваної мови, крім державної. Менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати, і тому виникає питання дискримінації. Беручи до уваги викладені вище міркування, відповідним…" ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. …треба внести поправки до статті 7 і замінити це положення більш збалансованим та більш чітко сформульованим. От про що йде мова. Міжнародні інституції не кажуть про неконституційність, вони кажуть про порушення норм міжнародного права і Конституції, а норми, які нами ратифіковані. І тому я хотів би, будь ласка, почитайте цей закон, а не посилайтесь, що що там буде… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:49:06 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну колего Німченко, я сподіваюся, що оскільки ця ваша поправка врахована, ви не будете наполягати на її голосуванні, бо вона вже врахована. Поправка, вона врахована, оскільки виключала заголовок статті 7 Закону "Про дошкільну освіту". Первісно мова йшла про нову редакцію статті, а лишилися лише зміни до певних частин статті 7. Тому ця ваша поправка врахована. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви не наполягаєте на голосуванні? Ні. Добре. Наступна поправка є поправка номер 1916. Народний депутат Німченко.
13:49:38 НІМЧЕНКО В.І. Я якраз не буду вже далі зачитувати, я розумів цю систему. Я вам доповів рішення, яке зробила Венеційська комісія. Але я хотів би вас упередити про те, що ігнорування, навмисне вами ігнорування вимоги в… Єврокомісії, Європейської комісії з цього, Венеційської, йде питання про те, що вони звернулися, звернулися до України і попросили направити на експертизу цей законопроект. Ви його заховали під сукно. Ви не показали європейській спільноті, куди ви так біжите. От про що йде мова. До вас звернулися навіть представники НАТО і сказали, що що ви робите, подивіться. Це вже в цьому році вони звернули, що це недопустимо. До вас звернувся європейський… парламент європейський і сказав, що такі акти є дискримінаційниими. А ви продовжуєте це нав'язувати і обманювати людей… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. І через зведення таких латентних норм, що люди не зможуть зрозуміти, тільки коли вже почують на собі. Так, як порушуючи світлофор, на червоне… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:51:08 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, ставлю вас до відома, що ані Європейська комісія, ані Європейський парламент, ані НАТО до мене не зверталися. Так само я не оголошував війни Великобританії, Німеччині, НАТО чи Європейському парламенту. Ніяких жодних дій не було. Це певною мірою є вигадка, користуючись вашою логікою, сказав би – латентна мрія. Поправка була відхиленою, оскільки питання мови середньої освіти вже вирішено в Законі "Про освіту". Тому в даному випадку йдеться лише про дублювання цих норм у вужчому Законі про середню освіту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і прошу голосувати. 13:52:03 За-3 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 1918. 17-а. Прошу, народний депутат Писаренко.
13:52:12 ПИСАРЕНКО В.В. Да. Я хотів на прикладі цієї поправки сказати, що от ви говорите про необхідність того, щоби ми захищали всі мови, і не тільки українську, да. От навіть такою поправкою, коли навіть в основному тексті закону було посилання на Закон "Про національні меншини в Україні", навіть цією поправкою виключається. Я розумію, що ви скажете, що цей закон діє, він є і непотрібно на нього посилання. Але в цьому-то і була іде інших авторів, і я вважаю, що вона є правильною, щоби ми по ходу тексту закону показували, що ми, що законодавство про мову буде виконуватись, пересікаючись з іншими нашими зобов'язаннями, в тому числі і міжнародними. І ми поважаємо і права національних меншин, і ми поважаємо ті норми, які сьогодні існують в європейських хартіях. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу пана голову комітету прокоментувати.
13:53:20 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Посилання на Закон про національні меншини виключено відповідно до Постанови Верховної Ради про прийняття цього закону в першому читанні. Тобто це давно було виключено. Замість цього міститься посилання на Закон "Про освіту" та цей Закон про державну мову, які в сукупності містять регулювання щодо застосування в освіті інших мов. Тому в даному випадку достатньо було посилатися на базовий закон. Таке було рішення комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступна поправка номер 1918 народного депутата Писаренка.
13:53:52 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. Мої поправки стосуються того, щоб дійсно імплементувати в норми цього закону посилання на різні законодавчі акти, які захищають права людей. Це і ратифікація… і Європейська хартія регіональних мов та/або мов меншин, і національні меншини, і ратифікація Рамкової конвенції Європи про захист національних меншин. Більш того, хочу підтримати тут ідеї, які говорили мої колеги, що нам потрібно дуже уважно ставитися до розвитку мов в системі освіти. І я пропонував, щоб ми навпаки дивилися на розвиток мов, щоб наші діти розмовляли не тільки українською як державною мовою, а розмовляли і іншими мовами для свого власного розвитку, вивчаючи мови і культури різних народів. Тому і розвиток російської мови, і розвиток мови англійської як мови світового ділового спілкування було би доречним у системі освіти. І я вважаю, що нам потрібно було б робити акценти на розвиток дітей, а не на звуження питань використання мов. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голову комітету прокоментувати.
13:55:04 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего, стаття 21 цього закону якраз і каже, що держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних комунальних закладах освіти. Те, про що ви говорите, в законі прямо записано. А ця поправка була відхиленою, оскільки перелічені в поправці акти законодавства не містять регулювання мови середньої освіти. Крім того, вони по суті є прийнятими, а отже і обов'язковими до виконання, як і всі інші закони, як і міжнародні акти, які мають природу, прирівняну до закону або навіть вище від певних українських законів, тому жодної суперечності тут немає і через те ваша поправка була відхиленою. Це зовсім не означає, що ці конвенції, які ви згадуєте, і хартії не потрібно виконувати. Просто тут їх немає потреби згадувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 13:56:09 За-5 Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В
13:56:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийняте. 1919 правка. Не наполягає. 1920. 19-та. Будь ласка, Німченко.
13:56:26 НІМЧЕНКО В.І. Тут уже ішлася мова, мій попередній колега якраз і вів мову про те, що стаття 7, ну, вона ж ніяк не вписується. Є Закон "Про освіту", який оспорений в цій частині, про те, що тут однозначно вказували на порушення конституційних норм нашої України. Для доповідача я хочу зачитати Резолюцію ПАРЄ № 2189 (2017) "Асамблея рекомендує Україні вивчити передмову практику держав-членах Ради Європи в галузі викладання офіційних мов, які використовують регіональні мови або мови меншин". Асамблея просить українську владу в повній мірі виконати майбутні рекомендації та висновки Венеціанської комісії і відповідним чином замінити Закон "Про освіту". Якщо ви цього не знаєте, шановний колега, це мені… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. Мені вас дуже жаль. А стосовно того, що я про це не знаю, як ви тут заявили, ну, не ведіть себе так, як ви виглядаєте шнурком в офіцерських берцах поліцейської держави. От про що іде мова. І я хотів би, коли ведете мову, що я про це не знаю, значить все. Хто ви такий? Ви повинні, зобов'язані знати. І прочитайте експертний висновок, там все чітко виписано, що це є… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я роблю зауваження. Я прошу уникнути особистих образ під час обговорення законопроекту. Я прошу обговорювати по суті. Таке звернення до голови комітету і доповідача є неприйнятним, неприпустимим. Колеги, я відав багато зусиль для того, щоб в залі не було жодних елементів конфліктів, і не дай Боже, щоб вони почалися, пане Німченко, не дай Боже. Я прошу всіх вести себе інтелігентно, виховано і стримано. Будь ласка, пане Миколо.
13:58:39 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего Німченко, ми ж з вами домовились, що ми взаємоввічливі, правда? Домовились? Дякую. Домовились, дякую. Конституційний Суд, колего, нічого не приймав щодо Закону "Про освіту". Так що, такого рішення не було. Ваша думка – це не є думка Конституційного Суду. В експертному висновку теж нічого не йшлося про гаазьку комісію або будь-яку іншу комісію. Це поправка колеги Кременя була врахована в редакції комітету. Врахована в частині першого абзацу. Щодо шрифту Брайля, то, на думку комітету, це питання має регулюватися окремим законом, але виходить за межі повноважень Закону про державну мову. І ми будемо робити все для того, щоб такі норми були врахованими. Дякую.
14:00:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, я ставлю на голосування правку 1919. Прошу голосувати, вона врахована в редакції комітету. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу голосувати, будь ласка. 13:59:47 За-18 Рішення не прийнято. Колеги, 14 година. Я хочу наголосити, що після перерви ми розпочнемо з поправки 1920, після перерви, після перерви. Авторами є Німченко і Шуфрич. Ви визначтесь, хто буде з вас виступати. І я прошу о 16 годині бути на продовженні обговорення. Дякую дуже вам. І, колеги, таким чином, 14 година. І я змушений оголосити, що ранкове пленарне засідання Верховної Ради України закрите. О 16 годині я всіх прошу прибути в зал для продовження нашої роботи. ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ Сесійний зал Верховної Ради України 23 квітня 2019 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:00:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу всіх заходити в зал, займати робочі місця, приготуватися до активної дієвої роботи, зосередитися. Бурбак має важливе повідомлення для українського народу. Секундочку. Отже, колеги, прошу провести реєстрацію. Прошу зареєструватися. 16:00:44 Зареєстровано 368 народних депутатів. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Хочу повідомити, що в президію надійшла заява від двох фракцій – від фракції "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту". І вони готові замінити перерву на виступ від трибуни. І до слова запрошується голова фракції "Народного фронту" Максим Бурбак. Будь ласка.
16:01:12 БУРБАК М.Ю. Дякую, Андрій Володимирович. Шановні народні депутати, сьогодні Чернівецький окружний адміністративний суд відновив справедливість: визнано незаконним рішення Чернівецької міськради про дострокову відставку міського голови Олексія Каспрука. Обраний народом мер поновлений на посаді. Дев'ять місяців, саме стільки тривала боротьба Олексія Каспрука за справедливість. Але тріумфувати з цього зарано. В міській раді Чернівців залишається та сама профірташівська більшість. Це 29 депутатів-запроданців, які в липні 2018 року протиправно усунули мера. Впевнений, що під час нової сесії міськради вони спробують знову усунути Олексія Каспрука. Звертаюся до колег з коаліції, які весь цей час покривали своїх родичів в Чернівецькій міській раді і потурали наступу на місцеве самоврядування. Ви вже розкрутили маховик ненависті до запроданців з боку чернівчан. І навіть якщо вони знайдуть себе в свіжих політичних проектах, люди все одно це будуть пам'ятати, ви вже себе показали. За 9 місяців господарювання в Чернівцях секретаря міської ради, головного "фірташевця" Буковини Василя Продана місто перетворилось в руїну: розриті дороги, утворились фіктивні управительські фірми, дерибан землі, бардак, корупція і стагнація, понад 300 мільйонів гривень неефективного використання державних коштів місцевого бюджету і суцільне розчарування чернівчан. Невже так можна ненавидіти своє рідне місто? Принагідно зараз звертаюсь до правоохоронних органів та Державної аудиторської служби провести перевірку діяльності Чернівецької міської влади за період з липня 2018 року по сьогодні. Весь цей бардак і наступ на місцеве самоврядування можна було б дуже давно зупинити. У Верховній Раді майже 2 роки зареєстрована Постанова про перевибори Чернівецької міськради, авторства мого та Миколи Федорука. Скільки разів я звертався до вас з цієї трибуни. Я вам розказував про проблеми чернівчан і афери, які запустили запроданці в Чернівцях. Шановні колеги, неможна пасивно спостерігати, як реваншисти нищать народне волевиявлення, як нехтуються закони, як місто Чернівці грабують і топлять у фірташевському феодалізмі. Ми вимагаємо негайно поставити цю постанову на голосування, як і решту постанов про перевибори у ще понад 180 місцевих радах по Україні, де так само спаплюжено народне волевиявлення. "Народний фронт" завжди стояв та стоятиме на захисті інтересів місцевого самоврядування. Наголошую: дочасні вибори – це абсолютно законний, передбачений Конституцією захисний механізм. Наша реформа місцевого самоврядування дала громадам небувалі ресурси і повноваження. Тепер парламент має вимагати від місцевих депутатів законослухняності та відповідальності. Покажемо мешканцям міст і сіл, що Верховна Рада здатна захистити їх інтереси. Можна завершити, 30 секунд? ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд додайте. БУРБАК М.Ю. Звертаюся до Голови парламенту якнайшвидше поставити на голосування постанову після того, як ми приймемо Закон про державну мову. Закликаю колег, які, дійсно, сповідують демократичні цінності, підтримати її позитивним голосуванням. А зараз від імені фракції "Народний фронт" вітаємо чернівчан з поверненням законно обраного народом міського голови Олексія Каспрука. Справедливість є і за неї варто боротись. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Вітаємо чернівчан з перемогою демократії. І нагадую, що ми продовжуємо розгляд Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної. Ми до обіду зупинились на правці 1920. 1920 – автор Німченко. Я запрошую на трибуну голову комітету Княжицького. І прошу включити мікрофон пану Німченку для оголошення своєї правки. Будь ласка.
16:05:15 НІМЧЕНКО В.І. Тихо, тихо, тихо… Не перебивай. Шановні колеги, я вас вітаю з цим, що ми трохи відпочили, але проблеми із-за цього не знялись. І ми просимо врахувати нашу поправку перш за все про виключення положень щодо загальної середньої освіти має бути виключно державна мова. Це все базується на тій статті 7 освітянського закону, який оспоренный в Конституційному Суді, який не визнаний європейською спільнотою в тому числі Венеціанською комісією, ПАРЄ і іншими міжнародними інституціями. Я хотів би акцентувати на цьому увагу, що за цими нормами потрібно перш за все бачити людей і наших дітей. Є Конституція України, яка забезпечує отримання, отримання, ще раз скажу, в тому числі середньої освіти языками… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. Є норма Конституції, яка прямо передбачає можливість для дітей і обов'язком для держави забезпечити отримання освіти мовою національних меншин в місцях їх проживання. Чому ми пішли на ревізію Конституції? Чому ми працюємо в протиріччя Конституції? Тому просимо задовольнити наше… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Княжицький.
16:07:05 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего, отже, я вам прочитаю частину першу статті 21. Там передбачено, що особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти, для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу України. Це право реалізується шляхом створення, відповідно до законодавства, окремих класів, груп з навчанням мовою корінного народу України поряд з державною мовою і не поширюється на класи і групи з навчанням державною мовою. Щодо правки, вона відхилена. Оскільки застосування інших мов в середні освіті вже зараз врегульоване Законом "Про освіту". Але з огляду на те, що додаткові правила впровадження також Законом про мову, зокрема, про мову ЗНО, то до переліку актів законодавства, яким і регулюється питання мови в середній освіті, також має бути доданий і цей Закон про державну мову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я ставлю на голосування поправку 1920. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 16:08:16 За-15 Рішення не прийнято. 1922, Німченко. Будь ласка.
16:08:22 НІМЧЕНКО В.І. По-перше, хочу сказати, що нас підтримали зараз 30 відсотків, які присутні в залі, пане головуючий. Підтримали цю поправку. А тепер стосовно того, щоб доповідач взагалі орієнтувався в законодавстві. У нас є поняття: дошкільна освіта, початкова освіта і середня освіта. У тій статті, про яку ми вели мову, йдеться про середню освіту, право на яку, отримання, мають національні меншини. Ви запитайте, тут є у нас лемки і є венгри, є румуни. Так ви їх запитайте, а не пишіть отак закон. Іде питання про те, що Конституція забезпечує середню освіту і право на її отримання материнською мовою. Почитайте ще раз. А ви не розводите навіть, що таке дошкільна, початкова і середня освіта. Ну як це можливо взагалі? Це не но'нсенс, а нонсе'нс. І тому я прошу задовольнити наше бажання… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд. Я прошу виключити подібну норму. Вона змішує поняття етапів отримання освіти в країні: дошкільна, позашкільна, початкова і середня. Прошу задовольнити нашу позицію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки прошу не говорити від імені лемків. Всі лемки за Україну і за українську мову. Будь ласка, Микола Княжицький.
16:10:00 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, доповнюючи шановного Голову Верховної Ради, хочу вам сказати, що лемки – це українці, це український субетнос. Це такі самі українці, як і ми з вами, але це – субетнос. Так само, як гуцули, так само, як бойки, так само, як багато інших українських субетносів. Щодо цієї поправки, то ця поправка відхилена, оскільки Закон "Про позашкільну освіту" не може містити іншого регулювання питання застосування державної мови, ніж Закон "Про освіту" та Закон про державну мову. Тому з метою приведення їх у відповідність один з одним, даний пункт є необхідним, і відповідна поправка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я ставлю на голосування поправку 1922. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. І уважно, щоб вашими голосами не спекулювали. 16:10:52 За-14 Рішення не прийнято. 1923. Німченко.
16:10:59 НІМЧЕНКО В.І. Шановний доповідачу, я вам ще хочу раз сказати: почитайте Закон по польську мову і про національні і етнонаціональні меншини. Там чотири групи етнонаціональних меншин, в тому числі, лемки і роми, щоб ви знали. І в нас є ці етноменшини – лемки, але їх не визнають. Це такі ж рівні люди, як і ми. І не придумуйте ви їм "дядько", "ненько", "вуйко" і все інше. Будь ласка, не треба закручувати там "як кіт на глині". Це – перше. І друге. Що стосується "мова навчання і виховання в позашкільній освіті". Подивіться, що таке позашкільна освіта. Як ви можете на сьогоднішній день… Давайте ви спросіть, що таке "репетитори", що таке "позашкільна освіта". І ви дефініцію прочитайте, правове визначення це – "позашкільна освіта". І ви зрозумієте, що неможливо там вводити таку рамку, як виключно українською мовою треба вести позашкільну освіту в математичному… в математичному… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. ...кружку чи в кружку по вивченню російської мови. Такі можуть бути чи ні? То про що ви ведете мову? Навіщо це нав'язувати? Що за цим стоїть? Загроза, загроза українській мові? Та ви ж подивіться, весь світ працює на те, щоб заінтересувати, если хочете, і матеріально, для того, щоб люди вивчали. А в нас хочуть нав'язати шляхом верьовки чи... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.
16:12:48 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую. Шановний колего Німченко, я вам поясню про всяк випадок, що лемки – це етнографічна група українців, що мешкає або походить з Лемківщини, розташована в Карпатських Бескидах на території сучасних Польщі і Словаччини. Внаслідок обміну населенням між комуністичною Польщею і радянською Україною в 44-46-му роках дві третини лемків, 95 тисяч осіб з Польщі було переселено на територію Української Радянської Соціалістичної Республіки, а решта під час акції "Вісла" – в північну Польщу. Но знаєте, хто лемко? Юрій Стець міністр інформаційної політики, він лемко. Запитайте в нього чи він українець, я вам за нього відповім: лемки – це українці. А європейська спільнота, передбачає підтримку субетносів, в тому числі і українських, які знаходились на території Європейського Союзу. І цей закон теж передбачає підтримку українських субетносів. В цьому законі теж згадуються лемки, бойки, гуцули, яких ми маємо теж підтримувати і будемо це робити. Щодо цієї статті, то вона є відхиленою, оскільки з тих самих міркувань, що і попередня, бо закон про... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. ...не може містити іншого регулювання застосування державної мови, ніж Закон "Про освіту" і державну мову. Через це ця ваша норма теж комітетом відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хочу зазначити, тут мені зголошуються: Підберезняк – лемко, Барна – лемко. Всі лемки – за Україну, за українську мову, і вони вважають себе українцям перш за все. А зараз ставлю на голосування поправку 1923. Комітет її відхилив, хто її підтримує, я прошу голосувати. 16:14:39 За-12 Рішення не прийнято. 1924. Німченко.
16:14:46 НІМЧЕНКО В.І. Я хотів би звернути увагу, що російськомовні, євреї, білоруськомовні – ніхто не розуміє, про що ви ведете мову сейчас. Питання то йде не про те, що лемки – українці, чи роми – не українці, чи гагаузи – не українці, а йде питання про етно, про спільноту, яка компактно проживає, має свою самобутність. Почитайте статтю 11 Конституції. Ми повинні зберігати самобутність, мови національних меншин – прямо так написано в Конституції. Оцим визначаються і лемки, і гагаузи, і румуни, які в нас проживають, і білоруси, і росіяни, і російськомовні. От про що йде мова. І не треба перекривати чи підміняти правове визначення того чи іншого питання. Почитайте ще раз закон Польщі, ви ж на нього посилаєтесь, ви з нього посписували першу частину, а третю забули. А там написано… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
16:16:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, 15 секунд. НІМЧЕНКО В.І. Там написано про національні меншини і про етногрупи, етноменшини, їх там чотири, а національних меншин дев'ять або вісім. І ви це знаєте, а починаєте вести якусь дискусію. Тому прошу врахувати нашу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу прокоментувати.
16:16:23 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Запевняю вас, що українські роми і українські євреї розуміють, про що я веду мову, як ви кажете. Гарантую вам, розуміють, я з ними спілкувався українською мовою. Ця поправка ваша відхилена з тих самих міркувань, що і попередня поправка 1923, 1922, оскільки Закон "Про дошкільну освіту" не може містити іншого регулювання, крім того закону, який міститься в Законі "Про освіту" і в Законі про державну мову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу визначатися по цій поправці. Комітет її відхилив. 16:17:05 За-21 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1926. Будь ласка, пану Німченку зараз слово.
16:17:13 НІМЧЕНКО В.І. 50 відсотків підтримало. Спасибі, колеги. А тепер ми йдемо стосовно того, про що йде в подальшому у нас питання в позашкільній освіті. У нас є цільовий базовий закон, і є про середню освіту, і є базовий Закон "Про освіту", все там виписано. Нет, ви хочете врегулювати третім стороннім законом, де латентно скриті викорінення російської мови і мов національних меншин. Оце я вам хочу сказати про ці дупла, які в цьому законі вони напоминають ту найкорчовомаховатішу вербу, яка є по Дніпрові, яке ви застосовуєте, яка не має вже життєвих інтересів, а просто вигниває. От про що йде мова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:18:18 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колега пропонує виключити пункт про те, що застосування мов в позашкільній освіті визначає Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної, комітет правку колеги Німченка і колеги Шуфрича відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я прошу визначатися по поправці 1926. Будь ласка. 16:18:46 За-19 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1928 так само народного депутата пана Німченка і Шуфрича. І слово пану Василю Німченку. Будь ласка.
16:18:56 НІМЧЕНКО В.І. Прошу пробачення, поправка Німченка і Шуфрича. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сказала… НІМЧЕНКО В.І. Я не чув. Не чутно було. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я буду голосніше говорити. Поправка Німченка і Шуфрича, 1926. НІМЧЕНКО В.І. Добре, спасибі. І Шуфрича. Спасибі, да, спасибі. Тому що ми якраз тут… у нас і була дискусія стосовно цих поправок. Ми впевнені, як говорить Нестор Іванович, що не всі розуміють, що таке "множинне громадянство", а що таке "подвійне громадянство". Так, якщо вже писати в законі сюди, то будь ласка, розведіть правове визначення подвійного громадянства і множинного громадянства у нас в державі, а тоді вимагайте, яку мову він повинен знати. Тому що, якщо введемо в подвійному громадянстві, то там ніякі не можуть встановлюватись екзамени і все інше. Якщо йде питання про множинне, то там, да, дійсно там може бути. Хто прожив з часів Радянського Союзу чи… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте. НІМЧЕНКО В.І. …то той знає період, коли громадяни були і громадянами України, і громадянами Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Це є для тих, щоб хто хоче, інтересується поняттям подвійного громадянства і множинного. А тут я кажу, цей закон, який є в нас про громадянство, чітко визначає, чітко визначає, які… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, 30 секунд я дала завершити. Шановні колеги, ще ви на мене кричати будете? Що відбувається? Я слідкую за Регламентом, я слідкую дуже уважно за Регламентом, шановний пане Береза. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету по поправці Шуфрича і Німченка. Дякую.
16:20:48 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Як ви знаєте, Закон про мову не може визначати відмінності між подвійним громадянством і множинним громадянством. Он у нас є, як ми знаємо, і люди з потрійним громадянством впливові. Це не до цього закону. Цей закон, ця поправка була відхилена, оскільки вимога щодо володіння державною мовою як обов'язковою умовою для набуття громадянства зараз вже є, але при цьому відсутня процедура, як її дотримання засвідчується та перевіряється. З огляду на це, що цим Законом про мову ці питання вирішуються, відповідні зміни мають бути внесені і в Закон про громадянство. Через те поправка колеги Німченка і колеги Шуфрича була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатися по відхиленню комітетом поправки 1928. Дякую. 16:21:43 За-18 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1929, це так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. І слово пану Німченку, прошу. Прошу вкладатися в хвилину, щоби нас… Дякую.
16:21:54 НІМЧЕНКО В.І. Я вкладаюсь у хвилину. Шановні колеги, йде мова про володіння державною мовою. У нас з'явився такий арбітр як Національна комісія стандартів державної мови. Ну, я, так сказать, не розумію, є екзаменаційна комісія, міжнародне право знає такі випадки, але йдеться, коли в порядку квартир'єрів приїжджають працювати в країну громадяни інших країн і стосовно них визначається уровень знань. І друге – коли із своєї країни виїжджають працювати дипломатичні установи і інші установи за кордон, де вони повинні знати мову, офіційну мову, державну мову тієї країни, яку вони представляють за кордоном, оце тільки ці два напрямки і є в світі, де може проводитись відповідна екзаменаційна діяльність. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:23:07 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, як я говорив, і коментуючи попередню поправку, якщо іноземець приїжджає в Україну і хоче отримати українське громадянство, для отримання цього громадянства він повинен засвідчити знання української мови. Це навіть зараз вимагає закон, але не сказано, яким чином це засвідчується. В цьому законі пропонується чіткий механізм через відповідність до рівня, визначеного Національною комісією стандартів державної мови – орган, який якраз за це відповідає. Це абсолютно нормальна норма, яка діє і прийнятна в більшості країн, так що не бачу тут жодних проблем. Комітет пропонує відхилити правку колеги Німченка і колеги Шуфрича. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я прошу визначатися по цій поправці. Нагадую, це 1929. 16:24:01 За-13 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1930 народної депутатки пані Бойко. Будь ласка, вам мікрофон, шановна колего.
16:24:10 БОЙКО О.П. Шановні колеги, 1930 врахована в редакції комітету. Я не наполягаю на тому, щоб ми ставили її на підтвердження. Тим не менше, повертаюсь до нашої дискусії стосовно створення нового центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, яким є Національна комісія стандартів державної мови, і акцентую увагу на тому, що у нас вже на сьогодні законодавчо, відповідно до Закону України "Про освіту", визначені певні функції Міністерства освіти і науки – це, зокрема, і стандартизація, і моніторинг, і визначення якості освіти. У нас є Національний інститут української мови, який здатен робити стандартизацію української мови. У нас є Український центр оцінювання якості знань, який має певну ресурсну базу. Тому, коли комітет у середу буде визначатись остаточно з правками і текстом законопроекту є велике побажання і рекомендації ще раз передивитись повноваження для того, щоб не було тавтології. Дякую. І не наполягаю на тому, щоб ставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, прошу поставити в повній редакції. Прошу. Будь ласка. (Шум у залі) Да, я чую вас. Я прошу поставити в повній редакції. Голосування зараз за цю поправку. Я вас почула. 16:25:36 За-33 Поправка залишається в редакції комітету. Наступна поправка пані Оксана Продан. Не наполягаєте? Не наполягає… Пані Оксана Продан! Не наполягаєте. Наступна поправка 1933. Це поправка народних депутатів Шуфрича і Німченко. Будь ласка, вам слово пане Німченко.
16:25:56 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я акцентував вашу увагу на тому, що в законопроекті передбачено 41 стаття, яка врегульовує сфери, де застосовується виключно державна українська мова. Разом з тим, там є положення, яке вказує "та в інших випадках", "та в інших випадках", де має застосовуватись українська, виключно українська мова. Скажіть, будь ласка, то на кого розповсюджуються оці повноваження стосовно уровня володіння державною мовою, діяльність Національної комісії? На всі, окрім, окрім розмовної, розмовної мови на кухні в однокімнатній квартирі та в спальні, якщо там є мова. Якщо скажуть більше… Я хотів би почути від доповідача, де ще може застосовуватися мова? Не просто вказати в быту чи в побуті, а сказати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд. 16:27:09 НІМЧЕНКО В.І. Я хочу поставити, будь ласка, це на підтвердження. Але почути від доповідача, де не просто в приватній сфері, а де конкретно, яку він сферу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, зрозуміло. Ми просимо роз'яснення голови комітету по цій поправці.
16:27:29 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Отже, будь-яка мова може використовуватися всюди, шановний колего, де це безпосередньо не заборонено законом. Тобто ви не лише у вашій однокімнатній квартирі, можете використовувати на кухні цю мову чи в спальні, можете теж у вітальні, навіть в туалеті можете використовувати, можете використовувати в гостях в туалеті – так, як вам забажається. Тому що закон не регулює мови приватного спілкування. Будь-де можете використовувати. Бо про це сказано в статті 19 Конституції України. Ця ж ваша поправка відхилена, оскільки питання володіння державною мовою службовцями органів місцевого самоврядування врегульовано безпосередньо тілом закону. Даний пункт спрямований лише на узгодження норм профільного закону – Законом про мову. Хочу, до речі, наголосити, що працівники органів місцевого самоврядування не зобов'язані проходити жодної сертифікації. Інформую про це, оскільки навколо цього питання теж було досить багато спекуляцій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу визначатися по поправці 1933. 16:28:46 За-11 Поправка відхиляється. Наступна – 1934, так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, вам мікрофон.
16:28:55 НІМЧЕНКО В.І. Звертаю вашу увагу на те, що через "жернова" Національної комісії проходять всі, всі особи, які претендують на відповідну посаду, незважаючи на те, які мають відповідну освіту, володіють державною мовою лише до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови. То що це таке? Скажіть, як не той фільтр, який може бути фактором недопущення до реалізації свого права на використання професії, є таке розуміння в Конституції України. То що ви робите у такий спосіб? Ви хочете сказати, що тоді оскаржують до суду, і цей суд буде розглядати 4 роки, як Конституційний Суд люстрацію, і що дальше? А коли ж робить? Не треба дурку включати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету. Ви руку піднімаєте? Будь ласка, будь ласка, 15 секунд. Там стоять перед вами ваші колеги, і мені не видно вашої піднятої руки, розумієте. Вони своїми широкими спинами вас закривають. Будь ласка, 15 секунд.
16:30:21 НІМЧЕНКО В.І. Спасибі. 15 секунд. І тому я дуже пропоную, переконливо прошу, ну, подивіться, ну, неможливо устроїти, виходячи з індивідуальних бачень цієї комісії вирішувати долю, тим більше відсилати до судів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:30:45 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Отже, перелік всіх осіб, які повинні володіти державною мовою, є в статті 9. Ця поправка стосується лише тих депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад, які не вивчали української мови в школі. Тобто якщо ви в школі вивчали українську мову – немає питань, у вас є атестат про середню освіту. Якщо ви не вивчали, наприклад, прийняли колись українське громадянство, але були обрані депутатом – так, ви повинні засвідчити своє знання мови. Тому це стосується лише депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за роз'яснення. І я прошу визначатися по цій поправці. Нагадаю, комітет її відхилив. І це поправка 1934. 16:31:34 За-14 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1935. Будь ласка, пані Бойко, вам слово.
16:31:41 БОЙКО О.П. Шановні колеги, я не буду наполягати на правці на голосуванні, оскільки вона врахована в редакції комітету. Але хочу сказати інше. По-перше, відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, держава не має права втручатися в місцеве самоврядування. І це міф, що в цьому законі є таке втручання. Ні в якому разі в тексті закону я не бачу, що держава втручається в призначення місцевого самоврядування і щось визначає. Це неправда. Це перше. Друге. Ми з вами вносимо зміни в Закон "Про службу в органах місцевого самоврядування", в старий чинний закон. Але хочу наголосити і скористатись такою можливістю, що у нас є нова редакція і новий Закон "Про службу в органах місцевого самоврядування", на який чекає місцеве самоврядування. Тому, колеги, при нагоді ще раз хочу затвердити наше переконання в тому, що цей закон є важливим і актуальним на сьогодні. Але правку прошу не ставити на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету і потім пану Німченку слово. Будь ласка.
16:32:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Колега Бойко просила "Перехідні положення" слова "Національною комісією стандартів державної мови" замінити на слова "центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та науки". Вона, дійсно, ця правка врахована у редакції комітету. У врахованій редакції комітет погодився з необхідністю визначення органу, який має визначати вимоги до рівня володіння мовою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, пан Німченко. Ви піднімали руку. Прошу.
16:33:11 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хотів би, щоб була застосована стаття 7 Конституції, яка передбачає гарантію прав граждан на самоуправління, самоуправління відокремлене від державної виконавчої служби, це природні права людей об'єднуватись і вирішувати питання. І тому ваші посили про держав… про службову мову, про щось інше воно не покривається ніяким законом. У нас є стосовно місцевих органів самоуправління, місцевих органів виконавчої влади, все там є, не треба придумувати велосипед. Ви скажіть чітко і однозначно: ви в латентній формі викорінюєте там російську мову чи мову національних меншин в органах самоуправління? Оце тут біда, оце тут і трагедія, щоб ви розуміли. Ну, а тут вона вже виглядить як трагікомедія. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пані Бойко просить не ставити цю поправку на голосування. Пан Німченко вимагає поставити її на голосування. Я ставлю її в повному обсязі. Прошу визначатися. 16:34:47 За-23 Поправка залишається в редакції комітету. Наступна поправка 1936. Будь ласка, пан Кремінь, вам слово. Пані Бойко, вам слово. Прошу.
16:35:02 БОЙКО О.П. Шановні колеги, ця правка врахована в редакції комітету. Стосується вона змін про дошкільну освіту. І я прошу поставити її в повному обсязі, тому що вона є дуже важливою, і вона звучить таким чином, це зміни до статті 10: "Мова (мови) у дошкільній освіті". І зміст статті: "Мовою дошкільної освіти є державна мова. Застосування мов у дошкільній освіті визначають Закони України "Про освіту", "Про забезпечення функціонування української мови як державної", "Про національні меншини в Україні". Але ще раз підкреслюю, що, в принципі, вона врахована в редакції комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:35:45 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, по-перше, я просто не встиг, коли ми говорили про попередню правку, відповісти колезі Німченку, що в органах місцевого самоврядування, очевидно, ніхто не звужує права людей. Але якщо людина йде працювати в органи місцевого самоврядування, просто вона живе в державі Україна, якщо вона не буде володіти українською мовою, то вона не зможе виконувати свої професійні обов'язки. Я тут не бачу ніякої біди. Щодо цієї правки, то вона, справді, врахована в редакції комітету, вона є редакційною і прийнята з незначними термінологічними редагуваннями в затвердженій комітетом редакції. Але я не проти того, щоб ця правка була поставлена на голосування в повному обсязі. ГОЛОВУЮЧИЙ. На вимогу пані Бойко я ставлю поправку в повному обсязі. Будь ласка, прошу визначатися. Потім я вам дам слово, пан Німченко, звичайно. 16:36:38 За-15 Поправка залишається в редакції комітету. Наступна поправка 1937. Це поправка авторського колективу у складі панів Німченка і Шуфрича. І, будь ласка, слово одному з авторів – пану Німченку.
16:36:53 НІМЧЕНКО В.І. Пані Ірина, тільки не робіть вигляд, що ви не бачили, що я вам махав рукою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я бачила. Але ж ви сказали, що ми проголосуємо і я зразу дам вам слово. НІМЧЕНКО В.І. Я хочу сказати інше. Шановні колеги, ми ведемо мову про дошкільну освіту. Почитайте Закон "Про освіту", там все є. Почитайте статтю 7, що там написано чи "нашкрябано". Що в нас на сьогоднішній день дошкільна освіта базується обов'язково, в тому числі на мовах материнських повинно бути забезпечено. Почитайте дуже уважно. А ви тут що пишете? Навіть тут забираєте і тихенько виводите із статті 7 про освіту, яка й так недолуга і оспорена в Конституційному Суді. Ви просто переводите його на рейки заборони російської мови та мов національних меншин. От зараз в Берегово, в Румунії поряд Чернівцями, в інших краях, де компактно проживають групи, по цьому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити 15 секунд. Прошу. НІМЧЕНКО В.І. По цьому закону навіть в дошкільних закладах не можуть люди навчатись і виховуватись на материнській мові. От і все. Уявіть, яку картинку уготовив цей закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:38:22 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Оскільки питання мови дошкільної освіти вже вирішене в Законі "Про освіту", тому в даному випадку йдеться лише про дублювання цих норм у вужчому Законі про середню освіту. Комітет рекомендував цю правку відхилити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу визначатись по поправці 1937. Будь ласка, ще хвилину пану Княжицькому. Прошу, прошу.
16:38:48 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я просто хочу прочитати, відповідно, як ця норма звучить: "Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини України. Це право реалізується шляхом створення, відповідно до законодавства, окремих класів, груп з навчання мовою відповідної національної меншини України поряд з державною мовою і не поширюється на класи з навчанням державною мовою. Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу України. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів, груп з навчання мовою від повідного корінного народу України поряд з державною мовою і не поширюються на класи з навчанням державною мовою." Тобто і національні меншини, і корінні народи, їхні інтереси повністю враховані в цьому законі і жодним чином не обмежуються. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тепер прошу визначатися по цій поправці 1937 після обміну заявами щодо суті цієї поправки. Будь ласка. 16:40:07 За-14 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1938, так само авторського колективу депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, мікрофон пану Німченку.
16:40:18 НІМЧЕНКО В.І. Шановний пане доповідачу, ну, ви ж знаєте, що ви сейчас озвучили? Ви озвучили, що для всіх національних меншин гарантовано початкове вивчення як факультатив рідної материнської мови в дошкільних закладах і початкових, а для корінних – кримськотатарських, так і називайте, початкова, дошкільна... початкова і середня. Ви що не розумієте етимологію цих слів? Чим відрізняються гагаузи, чим відрізняються білоруси компактного проживання, росіяни компактно проживающие від кримських татар. То вони корінні, да, їх треба захищати, правильно. Так такі ж люди і інші, які компактно проживають. Але ви їм надаєте цим законом, виходячи із Закону "Про освіту" лише початкове навчання, те, що вони і не ходять туда, а дома навчаються і дошкільне навчання, і все, а дальше ви їм забороняєте і забороняєте разом з тим і вивчати і російську мову... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчити 15 секунд прошу. НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд. Оце є якраз та пряма дискримінація по національному... по языку національних меншин і руськомовних, руськомовного населення в нас в Україні. Що тут не зрозуміло? Вам Європа... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:41:51 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, шановний колего, цей пункт статей, які ви пропонуєте виключити, зокрема, ви пропонуєте тут назву виключити "Мова у дошкільній освіті" – стосується лише дошкільної освіти. В цьому законі гарантується, що дошкільна освіта може проводитися як українською мовою, так і мовами національних меншин і корінних народів. А ви пропонуєте якраз заборонити це, виключити ці пункти. Цей закон не розглядає зараз інших пунктів, окрім дошкільної освіти. І ми гарантуємо і національним меншинам, і корінним народам проводити дошкільну освіту рідною мовою і українською мовою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. І зараз прошу визначатися по поправці 1938. 16:42:47 За-16 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1939, так само авторського колективу Німченка і Шуфрича. І слово пану Німченку. Прошу.
16:42:57 НІМЧЕНКО В.І. Оце я вам і кажу, шановний доповідачу, я зацитую: "Мовою дошкільної освіти є державна мова". Все, що ви написали, все, що ви удосужились. Все інше ви перевели до корінних народів і національних меншин факультативом, от про що йде мова. А міжнародне право вказує на те, що повинна бути державна мова, пліч-о-пліч язики національних меншин і недопустимість дискримінації національних меншин, язиків національних меншин. Оце є. А для того, щоб ви розуміли, так я вам зачитаю Гаазькі рекомендації щодо прав національних меншин на освіту від 1 жовтня 1996 року. Я вам можу сказати Верховного комісара по правах людей і національних меншин. Якщо ви цього не знаєте, мені дуже прикро, дуже прикро, що ви не знаєте, що це основоположні рекомендації стосовно освіти. І третє. Дайте 15 секунд, будь ласка, я закінчу все-таки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд завершити. 15 секунд завершити, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. По якому праву ви переводите правове регулювання отримання освіти і механізми її отримання, передбачені Законом "Про освіту", в механізм Закону функціонування державної мови? Ви що, не бачите… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:44:29 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую. Мова йде про те, що якщо всі, хто навчається, отримують дошкільну освіту, спілкуються українському мовою, вони навчаються українською мовою. Але національні меншини, корінні народи мають право на організацію навчання в своїх класах своїми рідними мовами. Цитую: "Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів, груп з навчання мовою відповідної національної меншини України поряд з державною мовою і не поширюється на класи, групи з навчанням державною мовою". Це цитата зі статті 21. Тобто мова не йде про жодні факультативи, а про створення окремих класів для тих, хто хоче отримувати дошкільну освіту мовою національної меншини. Жодних проблем держава цьому не створює, навпаки, лише сприяє. Дякую. Поправку комітет пропонує відхилити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по цій поправці 1939. Прошу. 16:45:33 За-15 Поправка відхиляється. Наступна поправка. Теж авторського колективу депутатів, які представляють партію "Свобода". Не будете наполягати? 1940. Не наполягають. Юрій Левченко, ваша поправка 1940. Не наполягаєте? Це дивина взагалі-то, але дякуємо вам. 1942. Будь ласка, народний депутат Німченко. Це ваша поправка.
16:46:01 НІМЧЕНКО В.І. Я відносно того, що входить в протиріччя з положеннями Конституції про те, що чим визначається процедура і механізми отримання освіти громадянами, нашими дітками. Там чітко йде питання про… відсилка до вищої школи, до законодавства про освіту. Ви не найдете до законодавства про… повинно вивчатися так, як передбачено Законом про функціонування державної мови. Це абсурд. Это нонсенс. І тому конституціодавець чітко указав, що потрібно визначати Законом "Про освіту". В Конституції це записано. А ми хочемо це вирішувати і вказуємо, що застосування мов у дошкільній сфері визначається через забезпечення функціонування української мови як державної мови, тобто через цей закон. Це протирічить Конституції України, і це є очевидним. Просимо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд, завершуйте. 16:47:13 НІМЧЕНКО В.І. Просимо виключити це положення як неконституційне і не маюче ніякої смислової нагрузки в сенсі забезпечення конституційних гарантій на отримання освіти нашими дітками, нашим народом, по суті своїй. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу коментар голови комітету.
16:47:34 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, в законі до другого читання чітко сказано: "Застосування мов у дошкільній освіті визначають Закони України про забезпечення функціонування української мови як державної та "Про освіту". Тобто в законі згадується і цей закон, і Закон "Про освіту", про який ви зараз говорили. Через те ця ваша правка відхилена, дякую, комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатись по поправці 1942. Прошу. 16:48:14 За-11 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1943 народного депутата Німченка і Шуфрича. Будь ласка, слово народному депутату Німченку.
16:48:25 НІМЧЕНКО В.І. Шановний доповідачу, якраз вам і хотів сказати і донести ту інформацію, що не можна підміняти. Ви подивіться, як ви указали, що врегульовується Законом про функціонування мови як державної та Законом "Про освіту", от про що йде мова. А Конституція застосовує термін "законодавство про освіту", в тому числі і вищої школи – навчання у вищій школі, отримання освіти дошкільної, початкової, середньої та неповної середньої. А стосовно тепер поштового зв'язку. Ми вважаємо, що знову ж таки втручання і в ці відносини, по суті, господарські відносини цим законом є не що інше як узурпація – узурпація і диктатура одного язика з метою, однієї мови з метою викорінення інших мов, які застосовуються громадянами України, яких понад 40 відсотків, які є… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд. Прошу. НІМЧЕНКО В.І. … які є російськомовними чи володіють мовами національних меншин. І ігнорування їх волі, ігнорування їх природних прав – це якраз і є те порушення і Конституції, статті 10 та… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:49:57 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ніхто не ігнорує природні права громадян, які спілкуються в побуті іншою мовою. Навіть запевняю вас, що відповідно до всіх соціологічних даних всі ці громадяни розуміють українську, так само як і ті громадяни, для яких українська мова є рідною, яких понад 80 відсотків в нашій державі. Ця ваша поправка відхилена, оскільки застосування державної мови в галузі поштового зв'язку врегульоване статтею 35 закону і в даному випадку йдеться лише про узгодження Закону "Про поштовий зв'язок" щодо застосування державної мови з відповідною статтею в Законі про державну мову. Тобто ми тут говоримо лише про "Перехідні положення". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за роз'яснення. Колеги, прошу визначатися по поправці 1943. 16:50:50 За-14 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1944, так само авторів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, пану Німченку ввімкніть мікрофон.
16:51:00 НІМЧЕНКО В.І. Я прочитаю статтю, щоб для вас було зрозуміло. "Мова у сфері надання послуг поштового зв’язку. Мовою поштового зв’язку в Україні є державна мова". Скажіть, будь ласка, це не феодальний лад у нас на сьогодні, що можна робити лише те, що передбачено законом феодала? Що передбачено бажанням рабоволодіння. От про що йде мова. І тому я хотів би, щоб на цій стадії, зверніть увагу, надання послуг поштового зв'язку. Це що тут немає бытовых відносин? Тут немає побуту? Тут немає просто рівноцінних громадянських відносин в тій же переписці, в тій же кореспонденції, в тому ж Інтернеті. Що таке пошта? Це ж не поштар, не листоноша, який розносить сумку – ви розумієте чи ні? Це йде питання спілкування людей конфіденціальними… конфіденціальними… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд. 30… НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд. Це особисте! Почитайте статтю 32 Конституції, вона нам каже про захист конфіденціальної інформації приватного життя громадян. Ви чого втручаєтесь у переписку? Давайте, читайте письма! А чому б і ні? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, прошу вже роз'яснення голови комітету.
16:52:36 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, шановні колего, при всій повазі до вас, не треба фантазувати, тому що мова тут іде зовсім про інше. Якщо ви продовжите "мовою поштового зв’язку в Україні є державна мова", далі сказано "застосування мов у поштовому зв’язку визначає Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної". Про що ж каже закон? Стаття 35. "Державна мова у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку": "Мовою послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку в Україні є державна мова. Адреси відправника та одержувача поштових відправлень і повідомлень, що пересилаються в межах України, виконуються державною мовою. Міжнародні поштові відправлення та повідомлення, які передаються через телекомунікаційні мережі загального користування, обробляються застосуванням мов, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою". Тобто про переписку тут не йдеться, тут ідеться про те, щоб поштар зрозумів адресу, куди треба доставити лист. Тому що якщо він буде написаний, наприклад, шанованою мною мовою суахілі або ще якоюсь мовою урду, то поштар просто не зрозуміє, куди принести цей лист. Тому для того, щоб … ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … для поштарів, щоб це було зрозуміло, це має бути написано українською мовою в межах України. А очевидно, якщо лист приходить із Сполучених Штатів Америки, з Росії чи з Польщі, то це відбувається іншими мовами, відповідно до того, як це регулює чинне законодавство, тобто тими мовами, які відповідно до міжнародних договорів Україна погодилася використовувати у поштовому зв’язку. Дякую. Ваша поправка через те була відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Я сподіваюсь, ви заспокоїли всіх громадян України, що всі, хто будуть надсилати листи з-за кордону, і писатимуть адреси на поштових листівках англійською, вони дійдуть до адресатів. Я прошу визначатися по поправці 1944. 16:54:43 За-17 Ця поправка ваша відхиляється, шановний пане Німченко. І наступна поправка 1945 – це так само поправка народних депутатів Німченка і Шуфрича. Я прошу увімкнути мікрофон пану Німченку.
16:54:56 НІМЧЕНКО В.І. Пані Ірина, у нас є потенціал – майже 40 відсотків підтримали від тих, хто знаходиться в залі, тому тут ще не все втрачено. Але я тепер стосовно цього закону, давайте ми взагалі тоді оті всі закони 19, про які іде мова, ми їх виключимо і скажемо: все, що стосується мови, застосування української мови як державної визначається Законом про функціонування української мови як державної і на цьому закриємо це питання, що в нас нема проблеми в з національними меншинами, нема проблеми у нас з руськомовними громадянами, що на цій мові ніхто не розмовляє, отакий у вас підхід і ви це бачите, і ви свідомо ідете на ці порушення. По суті, ви не врегульовуєте процедуру функціонування української мови як державної, ви проводити лінію заборони російськомовним громадянам... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд. ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, да. НІМЧЕНКО В.І. І на ряду із цим і мовою національних меншин, ще раз кажу, у нас на сьогоднішній день більше 130 національностей і етногруп, і інших компактно проживаючих осіб, які розмовляють між собою і самобутність їх визначається материнською мовою. Що тут не природно? Чому ми їх не захищаємо? Які наші функції? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення вашої поправки. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:56:45 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ніхто не обмежує представників національних меншин. І якщо вам хтось захоче написати листа, наприклад, гагаузькою мовою, то я б дуже хотів, щоб ви його отримали, щоб цей лист не загубився, щоб ніхто не вникав, там, в це листування, яке ви отримаєте. Закон це гарантує, він має право написати вам лист гагаузькою або якоюсь іншою мовою, яку ви розумієте, але адреса має бути написана українською "Німченку В.І.", і тоді Німченко В.І. це отримає. Бо як це буде написано незрозумілою мовою, то це отримає, наприклад, депутат Юрій Береза, а ви тоді будете ображатися, чому лист до вас отримав Юрій Береза. Щоб цього не було, щоб Юрій Береза отримував свої листи, а ви – свої, закон каже, що має бути на листі написано зрозумілою для всіх українців мовою – українською. Ваша ця поправка відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатись по поправці 1945. Ми почули роз'яснення голови комітету, чому саме була відхилена ця поправка. Прошу визначатися. 16:58:01 За-13 Шановний пане Німченко, не такий вже й великий в нас потенціал, як ви бачите. Тому ми рухаємося далі. І наступна поправка ваша, 1947. Будь ласка, мікрофон пану Німченку.
16:58:14 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я, по-перше, хочу все-таки ще раз нагадати доповідачеві, там шо-то чи з пам'яттю, чи констатацією фактів, але є ще Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 19 жовтня 1973 року для забезпечення спілкування нацменшин, їх освіти і самобутності. Візьміть, почитайте, я про це вам півдня розказую. Якщо ви не зрозуміли, не знали, що є така норма, то це, я вам скажу, оці всі приписи закону, про які ми сейчас ведемо мову і які ви так легко посилаєтесь на відсутність потенціалу, одним взмахом руки, головуючий, відхиляєте, я розумію, така природа нашого парламенту. Але подивіться, чи це відповідає міжнародним нормам, і за це прийдеться відповідати, по меншій мірі, перед Конституційним Судом, якщо він у нас є. От про що йде мова. Прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд. Немає бажання продовжити думку. Будь ласка, коментар голови комітету.
16:59:37 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего Німченко. Ну, Конституційний Суд, судячи з того, що у вашій біографії кажете, що ви там працювали, у нас є. Бо якби його не було, то не було б у вас, було б порожнє місце в трудовій книжці, правда? Значить, є він, судячи з того, що ви тут присутні. А ця поправка, взагалі-то, стосувалась вимогою володіння членами Центральної виборчої комісії державною мовою. І така вимога вже зараз є вже в чинному законі. Але встановити таку вимогу закон… встановивши вимогу, закон не визначив процедуру, як цей рівень володіння засвідчується. Відповідна процедура встановлена Законом про мову, відтак посилання на нього повністю міститься і в профільному Законі "Про Центральну виборчу комісію". Тому ця ваша поправка відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатись по цій поправці. І нагадую, 1947 ми зараз розглядаємо поправку. 17:00:34 За-16 Поправка відхиляється. І наступна поправка 1948. Пані Бойко, вам мікрофон, прошу.
17:00:42 БОЙКО О.П. Шановні колеги, правка 1948 є відхиленою. Вона є традиційною моєю пропозицією заміни Національної комісії стандартів державної мови на центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Я вже говорила про те, що це є тавтологія повноважень. І ще раз хочу підкреслити. Або ми створюємо новий центральний орган виконавчої влади і розумно розподіляємо повноваження між сьогоднішніми повноваженнями МОНу і новоствореної комісії, між Центром оцінювання якості, між Національним інститутом української мови. Або ми ці функції передаємо так, як є на сьогодні, центральному органу виконавчої влади, яким є Міністерство освіти і науки. Тому прошу поставити її на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу коментар голови комітету, чому ця поправка була відхилена.
17:01:36 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ця поправка була відхилена, оскільки Міністерство освіти не регулює підтвердження рівня володіння мовою кандидатами в члени Центральної виборчої комісії. Через те у нас створюється орган, який називається Національна комісія стандартів, який просто відповідно до цього має визначити рівень, на якому повинні володіти українською мовою так, як цього вимагає закон, члени Центральної виборчої комісії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по цій поправці – 1948. 17:02:18 За-23 Поправка відхиляється. Наступна поправка народних депутатів Німченка і Шуфрича – 1950. Будь ласка, пан Німченко.
17:02:27 НІМЧЕНКО В.І. Це вже ми дійшли до телекомунікацій. Ми вважаємо, що взагалі вносити цей закон і ставити його під ревізію, щоб задовольнити прихоть авторів законопроекту мовного і показати велич або фетишизм української мови навіть в цій сфері. Ну, не має світова практика такого регулювання стосовно дії офіційної мови, там називається "офіційна мова". У нас держава як офіційна, а там офіційна мова. І тому ми вважаємо, що і в цьому напрямку, ну, не потрібно загружати, все-все виписано в законі України. Ви подивіться, яка деталізація іде: є окремий Закон "Про телекомунікації". І ми повинні там все і врегулювати, а не посилатися на цей закон як маточний чи основоположний, базовий. Це недопустимо в цій… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. Оскільки йде питання про регулювання різних сфер суспільних відносин. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
17:03:50 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, ми вже пройшли цю норму. Оскільки застосування державної мови в галузі телекомунікації, зв'язку врегульовано статтею 35 цього закону, яку ми вже обговорили, в даному випадку йдеться лише про узгодження Закону "Про телекомунікації" щодо застосування державної мови з відповідною статтею в Законі про державну мову. Для того, щоб це зробити, треба врахувати цей пункт. І правка про його виключення, підготовлена колегами Німченком і Шуфричем, комітетом була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу визначатися по поправці 1950. 17:04:33 За-14 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1951. Це так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. І, будь ласка, слово пану Німченку.
17:04:44 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, шановна головуюча, персонально для вас я хочу зачитати, щоб не було оцих недомовок і все інше, і для доповідача теж. Я читаю із Закону про польську мову і про мови в Польщі. Так от я зачитую: "Етнічними меншинами визнаються наступні меншини: караїмська, лемківська, ромська, татарська". І ще 9 є національних меншин. Оце державний підхід. Оце державний підхід. А у нас де національні меншини? Їх більше чим тут. У нас 14. Я вже не кажу за етноменшини, їх взагалі не рахують, це вже не люди. Повісити там якусь бірочку – от і все, на що спроможна державна влада на сьогоднішній день. Хто там захищає їхні інтереси мовного характеру. Це ж недопустимо. Ми тут три неділі пленарні б'ємося, б'ємося. Зрозумійте, ну, не вийде те, що хотять. Європа – це ж не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд. НІМЧЕНКО В.І. … не залишить без реакції. І ви ж знаєте, що на цей рахунок каже ОБСЄ, і, навіть, уже і Атлантичний блок про це каже, що схаменіться. А ми що робимо? Те, що ми… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Німченко, я, чесно кажучи, не дуже зрозуміла, чому саме мені адресувалася ваша цитата мовного закону Польщі. Але дуже дякую за просвітницьку роботу. Дякую. У той же час я маю вас просвітити: від членів Альянсу не було жодних заяв відносно розгляду Україною Закону про засади функціонування української мови як державної. Жодних заяв з цього приводу не було, бо це виключно внутрішнє право України приймати закони, що стосуються функціонування державної мови. Але, тим не менше, коментар голови комітету, 1951 поправка. Прошу вас прокоментувати.
17:06:54 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, оскільки ми вже торкнулися міжнародних угод, договорів і документів, то стаття 27 Пакту про громадянські права якраз каже, що в тих країнах, де існують етнічні, релігійні і мовні меншості, особам, які належать до таких меншостей, не може бути відмовлено в праві разом з іншими членами тієї ж групи користуватися своєю культурою, сповідувати свою релігію, виконувати її обряди, а також користуватися рідною мовою. Якраз цей закон і дозволяє всім меншинам користуватися рідними мовами. Вони мають право використовувати ці мови. Інша справа, що ми досі не маємо Закону про мови національних меншин. В цьому законі у нас є рамковий закон, в цьому законі ми передбачили зобов'язання уряду подати такий закон протягом 6 місяців. Але я закликаю вас, колего, Німченко, оскільки ви так багато говорили про захист національних меншин, подайте Закон про захист мов національних меншин швидше, ми з задоволенням його розглянемо, приймемо його і захистимо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … і захистимо національні меншини ще більше, аніж вони в нас захищені, тому що цей закон повністю гарантує захист мов національних меншин так, як це сказано в пакті, який я процитував. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатися по поправці 1951. Будь ласка. Вона стосується, як зазначив її автор, вже сфери комунікації. 17:08:36 За-11 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1952. Це поправка народного депутата Німченка і його колеги Шуфрича і також, що стосується сфери телекомунікацій. Будь ласка, мікрофон пану Німченку.
17:08:50 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, шановний доповідач, я персонально для вас хочу відносно того, що ви тут призиваєте дещо списати. Ви візьміть, подивіться законопроектну роботу, і ви найдете народного у депутата Німченка і багатьох членів фракції "Опозиційний блок", де лежить законопроект про референдум за народною ініціативою: місцевий і всеукраїнський. Ви знаєте, що ви той скасували давним давно і скасували навіть в Конституційному Суді. І що ви зробили? Ви його призначили? І ви мені натякаєте на те, що зайди, ми його приймемо. Про що ви кажете? Люди будуть поневірятися. І я хочу вам сказати, подивіться, як приймається Закон про переміщених громадян, про їх конституційне політичне право участі в виборах. Ви й це не приймаєте 3 роки. А ви тут починаєте розказувати казки. Ви повинні, люди… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити, 15 секунд. НІМЧЕНКО В.І. Сьогодні потребує захисту, в тому числі мовного захисту, в тому числі отримання освіти. Поїдьте в Закарпатську область, поїдьте на Буковину, і ви там все побачите. Ви ж відірвалися і слухаєте Клімкіна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я все-таки, при всій повазі до авторів поправок, до авторського колективу Німченка і Шуфрича, які подали рекордну кількість поправок до цього законопроекту, прошу зосереджуватися на суті поправок. Щоб ми розуміли, про що там ідеться, а не вся політінформація світу. Будь ласка, прошу коментар голови комітету по цій поправці. Нагадую, ми розглядаємо поправку 1952. Правильно? Чи ще 51? КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 51. ГОЛОВУЮЧИЙ. 51. Будь ласка. 51.
17:10:40 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего! Цей Закон про мову розроблявся в 2016 році, був зареєстрований в січні 2017 року, зараз ми його лише винесли в залу. Було у вас стільки часу підготувати законопроект про захист мов національних меншин. Тому що в цьому законі є відсилання до того, що такий законопроект має бути підготовлений. І я закликаю вас, все ж таки, активно взятися до роботи. Бо Закон про референдум, це добре, що ви його підготували. Але до Закону про захист національних меншин це не має жодного відношення. І кому, як не членам депутатської групи "Опозиційний блок", які так багато в своїй риториці використовують національні меншини, не підготувати такий законопроект. Я просто закликаю вас плідно взятися до роботи, бо зараз час працювати. А ця ваша поправка, очевидно, була відхиленою і комітет її відхилив тому що ви пропонували виключити статтю "Застосування мов у сфері телекомунікацій". Комітет… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Комітет не вважає це доцільним. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу визначитися по поправці 1951. 17:12:17 За-11 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1952. Так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. Пане Німченко, вам слово, будь ласка.
17:12:26 НІМЧЕНКО В.І. Ну по-перше, акцентую вашу увагу, ми знову ж повертаємося до слова "послуг". Що таке "послуга"? Правове визначення і етимологія цього слова, це прямо вказує на те, що послуги – це, по суті, побутові відносини можуть бути, і вона зачіпає це. От про що йде мова. Це перше. По-друге, послуги – це підприємницька діяльність в сфері комунікацій. Це що, не зрозуміло? Давайте ми тоді регулювати підприємницьку діяльність і впливати на право власності – святая святих. І третє. І третє, про що я хотів би сказати конкретно доповідачу по справі. Коли ми ведем мову про послуги, і коли ми ведем мову про внесення цих змін у цей законопроект в сфері, вірніше, в Закон в сфері телекомунікацій, то ми повинні, перш за все, бачити, на що направлений цей закон. А цей закон регулює відносини в сфері телекомунікацій… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 секунд. НІМЧЕНКО В.І. … де задіяно мільйони людей, і ми зразу туда всовуєм свою норму, щоб показать зверхність української мови, обов'язковість застосування там, де люди не вміють. І за це тоді… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Я тепер прошу роз'яснення голови комітету по цій поправці.
17:14:01 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего Німченко, отже що таке послуга? Це визначення є в Законі "Про захист прав споживачів". Я вам його зачитаю: "Послуга – це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договору матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для його задоволення або особистих потреб". Справді, тут мова йде про мову обслуговування споживачів у сфері комунікацій, і ця мова очевидно має бути українською. При цьому є загальна норма щодо прав споживачів, за якою індивідуальне обслуговування може здійснюватися будь-якою мовою. Тобто якщо і продавець, і споживач розуміють іншу мову і погоджуються на це, ніхто не забороняє їм спілкуватися між собою іншою мовою. Але якщо споживач розуміє лише українську в державі Україна, а продавець хоче, наприклад, щось йому запропонувати гагаузькою, то між ними має бути порозуміння. Якщо це громадянин України в Україні, він має сказати українцеві українською мовою. Якщо ж покупець розуміє гагаузьку, вони між собою можуть абсолютно вільно спілкуватися гагаузькою мовою. Повна… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … демократія і захист прав національних меншин – розумієте? І захист прав українців в Україні. Все ж зрозуміло, колего Німченко. Дякую. Комітет вашу поправку відхилив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за роз’яснення позиції комітету. Колеги, прошу визначатися по поправці 1952. 17:15:45 За-11 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1953, так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. І слово пану Німченку. Прошу.
17:16:00 НІМЧЕНКО В.І. А тепер я хочу вас повернути, шановний доповідачу, де ви самі прочитали, ви навіть не знали, що там написано "та особисті потреби". От про що каже законодавець – "особисті потреби"! Так що це, не на рівні відносин індивідуальних, зв’язаних з конфіденціальністю чи своїх особистих приватних прав? Ви це хочете сказати? Ви сюди хочете завести обов'язковість української мови? Ви самі назвали, хто продавець, а хто покупець. Що це таке? Ви ж це розумієте! І там прямо написано "особистої потреби". Це - приватна власність любого, приватна, це приватна особа, індивідуальна. Як же ми виходимо з того, щоб ще й туди вмішувати державну мову? Давайте, як ми будемо в органах самоуправління, де взагалі нема і не може бути інститутів державної влади? Це тільки в нас ввели воєнно-адміністративні адміністрації, такого не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 15 хвилин. НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 15 секунд, дякую дуже. 15 секунд, так. НІМЧЕНКО В.І. 15 секунд, бачите, 15 секунд. І тому надзвичайно, де ввели, де є особовий стан, військовий, там можуть бути військові адміністрації. А скажіть, на підставі чого ми тут проголосували, це прийняли закон – не ми, а… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення вашої поправки. Я дуже прошу зараз роз'яснення голови комітету.
17:17:41 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего, особисті потреби – це коли особа замовляє послуги для себе, а не для підприємницької діяльності. Тобто коли ви купуєте сімку, сім-карту для телефону і оплачуєте її в магазині – це особисті потреби; а коли це ваша фірма буде купувати, то це будуть державні потреби. Розумієте, в чому різниця? Вірніше, потреби підприємства, для господарської діяльності. Особисті потреби, про що мова йде? Якщо ви приходите в магазин і кажете: "Продайте мені сімку до мобільної мережі", а він вам відповідає на мові суахілі, то ви маєте право почути зрозумілу для себе мову, і це вас захистити треба. Ви на нього сваритесь і кажете: "Що ти мене не поважаєш, на суахілі мені говориш у державі Україна?" Ви ж блискуче говорите українською мовою, ну, там мова – язик, деколи плутаєте, це у багатьох буває, це не проблема, а так прекрасно говорите. То закон пишемо, щоб вас захистити, от і все. Дякую. Ця ваша поправка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Тільки все-таки, пане Миколо, якщо пан Німченко буде щось купувати для своєї фірми, то це буде теж для його потреб, а не для держави. Якщо для держави, то це тільки те, що з державного бюджету і для державних підприємств, от. Я прошу визначатись по поправці 1953. Вже 53, 52 – ми розглянули вже. 17:19:11 За-14 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1954. Будь ласка, пані Бойко, 1954.
17:19:20 БОЙКО О.П. Шановні колеги, ця правка врахована в цілому. Звичайно, не буду ставити її на підтвердження, але хочу сказати, що вона є дуже важливою, тому що звучить таким чином, це зміни до Закону України "Про географічні назви" до статті 6: "Географічні назви подаються державною мовою. Застосування мов в географічних назвах визначає Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Щиро дякую. Ще раз хочу підкреслити, що не потрібно її ставити на підтвердження, вона є врахована в повному обсязі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Німченко, будь ласка, вам слово.
17:20:01 НІМЧЕНКО В.І. Шановні, шановні колеги, ми просимо взагалі виключити, виключити цей закон, на який іде посил в даному випадку, "Про географічні назви". Він не потрібний в цьому… Це правопис, вирішити можна в порядку правопису, якщо є якісь проблеми. Ми так можемо домовлятись і до чого угодно. Хто скаже, що сьогодні потрібно називати уже Борисфен, а не Дніпро і буде тоже правий. От про що йде мова. А повинні бути уніфіковані правила правопису, от і все, в тому числі географічних назв і інших назв, які є у нас і вироблені вже з відповідними інститутами мови. А при чому оце ми цим мовним законом втручаємося в устав географічних назв і в устав правопису взагалі? Тому ми просили виключити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету по цій поправці.
17:21:12 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, шановний колего. Оскільки питання застосування мови в географічних назвах врегульоване в статті 41 Закону про державну мову, в даному випадку йдеться лише про узгодження між собою законів про мову та "Про географічні назви". Це є два закони, вони просто узгоджуються між собою. Ця ваша правка комітетом відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І прошу визначатися по поправці 1955. 17:21:50 За-9 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1956 народного депутата Німченка і Шуфрича. І слово пану Німченку.
17:22:01 НІМЧЕНКО В.І. Ми виходим з того, що цей Закон "Про географічні назви" не потрібно класти на плаху ревізії, він ніякої смислової нагрузки не дає, якщо сюди застосовувати правила, і все. Ну причому цей Закон про функціонування державної мови і в цю сферу, скажіть, будь ласка? У нас спутали, я так розумію, поняття "державна мова", "офіційна мова" і "розмовна мова". Розберіться і захистіть інтереси громадян, в першу чергу своїми законодавчими актами, своїми нормами – оце повинен бути такий закон. А ми бачимо, що це захищає чиюсь ідеологію націоналізму, щоб викорінити і загубити, і знищити язики, якими розмовляють… мови, якими розмовляють мільйони людей, ну, мінімум 18 мільйонів. Ми про що ведем… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити. НІМЧЕНКО В.І. Ми про що ведем мову? Зробіть перепис населення, ми ж не знаємо скільки у нас людей живе. А за останнім переписом більше 18 визнавали себе російськомовними громадянами. От про що іде мова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла ваша позиція. Я прошу, будь ласка, коментар голови комітету по цій поправці.
17:23:34 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего, я вам прочитаю 41 статтю, бо тут ми лише посилаємося на закон, оскільки ми тут створили 41 статтю про застосування державної мови в географічних назвах і назвах об'єктів топоніміки. Географічні назви, а також назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів та інших об'єктів топоніміки населених пунктів виконуються державною мовою. Назви географічних об'єктів України та об'єктів топоніміки не перекладаються іншими мовами, а передаються в офіційних документах, в засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях за допомогою літер відповідного алфавіту, згідно із звучанням державною мовою. Назви географічних об'єктів та об'єктів топоніміки, розташованих на території інших держав, а також географічних об'єктів та об'єктів топоніміки, на які не поширюються суверенітет та юрисдикція будь-якої держави, при використанні в Україні подаються державною мовою в транскрипції з мови оригіналу з врахуванням особливостей української фонетики та правопису. Якщо такий географічний об'єкт, об'єкт топоніміки має назву українського походження, то така назва може застосовуватися замість або поряд з іншомовною. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину завершити. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В офіційних документах назві українського походження надається перевага. Написи на дорожніх знаках, вивісках, інших покажчиках назв географічних об'єктів та об'єктів топоніміки на території України подаються державною мовою. На покажчиках назв географічних об'єктів та об'єктів топоніміки поряд з назвою державною мовою може розміщуватися латино-алфавітний відповідник. Напис латинськими літерами має бути меншим та розміщуватися з правого боку або внизу. Це врегульовано. Бо подекуди назви українських міст подаються на покажчиках іноземною мовою, а для застосування в Україні українцями фактично не придатні. Ви, коли будете дружині своїй після важкого робочого дня у Верховній Раді призначати побачення, то ви ж повинні їй сказати назву вулиці саме ту. А то ви її запросите на одну назву вулиці, наприклад, на Бандери, а вона прийде на зовсім іншу назву вулицю, не на Бандери, а на якусь іншу. Розумієте? Треба, щоб ви зрозуміли один одного і зустрілися. Це допоможе людям тісніше спілкуватися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я дуже прошу визначитися по цій поправці, нагадаю, що це поправка 1956 і комітет її відхилив, будь ласка. 17:26:09 За-8 Поправка відхиляється. Наступна поправка так само наших колег панів Німченка та Шуфрича, поправка номер 1957. І я прошу пану Німченку увімкнути мікрофон.
17:26:25 НІМЧЕНКО В.І. Шановний доповідачу, ну, назва вулиці не відносить до географічної назви. Якщо ви вже хочете стосовно Бандери, то перейменуйте Говерлу в Бандеру. Оце буде географічна назва. Або екватор, там, де центр був, ви знаєте, де хто народився. От про що йде мова. І не треба тут от такі типу "коки" чи що ви хотіли сказати цими словами, чи вести пропаганду за Бандеру. Я думаю, що це не місце і не час. Але я хотів би сказати, що на якій підставі знову ж таки ви ув'язуєте сюди оцей закон свій у відносини, пов'язані з географічними назвами? Ви розумієте, про що йде мова? Це зовсім не ті правовідносини. І ви самі сказали про фонетику і правопис. От там повинно визначатися, як пишеться. Якщо це географічні назви, то скільки там букв і як воно йде – чи "у", чи "б". А в іншому місці, якщо це продукти, ви так… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд завершити. Ви нас заінтригували, хто ж все-таки народився на екваторі, скажіть, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. Не почув. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви нас заінтригували: хто народився на екваторі, розкрийте таємницю. Будь ласка, 15 секунд. НІМЧЕНКО В.І. І дальше. Спасибі. І дальше. Тому ми вважаємо, що не треба втручатися у цей закон вашим законопроектом. ГОЛОВУЮЧИЙ. А на екваторі хто народився, пане Василю? Ну, заінтригували ви нас. Ні, Янукович не на екваторі народився. Будь ласка, коментар голови комітету. Будь ласка, прошу вас.
17:28:16 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, немає в нас таких повноважень перейменувати Говерлу в Бандеру. Але я бачу, тут депутат є Юрій Соловей з Франківщини, він може сказати, допомогти вам передати листа від вас, колего Німченко, до Івано-Франківської обласної ради з вашою пропозицією перейменувати Говерлу в Бандеру. Що стосується цієї статті, то ми лише врегульовуємо в "Перехідних положеннях" ті норми, які вже написані в цьому законі. А це передбачено Законом про Регламент. Бо якщо для реалізації положень поданого законопроекту після його прийняття необхідні зміни до інших законів, Закон про Регламент, вам кажу, такі зміни мають викладатися в розділі "Перехідні положення" цього законопроекту або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті, до законопроекту подається перелік законів та інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень законопроекту в разі його прийняття. Про це говорить стаття 90 Закону про Регламент. І на виконання цієї статті ми і внесли цей пункт, який ви, колега Німченко і колега Шуфрич, пропонуєте виключити. Але комітет з цим не погодився і пропонує його залишити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Прошу визначатися по цій поправці. Але це добре, що так під вечір настрій депутатів піднімається. Гарно іде дискусія. Дай Боже, дійдемо до закінчення обговорення поправок. 17:29:38 За-5 Не хочуть підтримати цю поправку вашу, пане Німченко. Рухаємося далі. Вона відхиляється. І наступна поправка… Що? Ну, та, яку ми тільки що проголосували, це була поправка 1957, вона відхилена. Тепер поправка наступна теж ваша, це поправка 1962. Будь ласка, вам мікрофон.
17:30:03 НІМЧЕНКО В.І. Знову ж таки, колеги, ви подивіться, ми все пройшли. Я кажу про ті 19 законів. Я вам скажу, це ноу-хау для нашого законодавчого органу і ганебно як для парламенту, чим ми займаємося. Зараз ми дійшли до Закону "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим". Ви подивіться, про що ми пишемо, про що йде мова в цьому законі? Що ми не можемо, якщо це кримський татарин, і він не знає української мови, то він не може бути депутатом. Ви понімаєте, про що ми кажемо це в краю нашому, в нашій території України, де компактно проживають і визначаються як корінні народи кримськотатарський народ. І якщо він не знає державної мови, то він не може бути депутатом Автономної Республіки Крим, парламенту. Про що йде мова! Що тут не зрозуміло, я не знаю. І інші. Якщо це стосується інших національних меншин, то ви… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте. НІМЧЕНКО В.І. … то ви ставите шлюзи, а це дискримінаційна норма по язиковому признаку. Ви це розумієте, що це на грані злочину? Ну, не може бути… узаконювати правовий нігілізм… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення цієї поправки. Будь ласка, пан голова комітету нам дасть позицію комітету зараз.
17:31:38 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Оскільки питання володіння депутатом Автономної Республіки Крим державною мовою вже вирішено статтею 7 цього закону, тому в даному випадку йдеться лише про узгодження між собою Закону про мову з Законом про статус депутата Автономної Республіки Крим. Якщо депутат не знає мови, то, очевидно, він без знання мови з трибуни не зможе виступити, розробити подання, підготувати рішення Ради, подати поправку. Якби ви не знали української мови, ми б не змогли з вами так прекрасно тут спілкуватися. І депутати Автономної Республіки Крим такі самі громадяни України як і ви, колего, і вони теж мають право спілкуватися в залі так само як і ви. Тому вони повинні знати мову, яка дозволяє нам розуміти один одного в нашій країні в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу визначатися по поправці 1962. 17:32:41 За-7 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1963, так само народних депутатів Шуфрича і Німченка. І я прошу ввімкнути мікрофон пану Німченку.
17:32:54 НІМЧЕНКО В.І. Це відносно володіння у нас в залі. Якраз я про це і вів мову, що аби не дискримінаційні дії Голови парламенту… Серега! … Голови парламенту, то я впевнений, щоб ми не довели Україну до цього, до чого ми довели, і вибори про це показали. Хіба не ми були против того, що що ви колете по віросповіданню людей країни, що ви колете по мовному признаку. Оце про це йде мова. Подивіться, і тут сказав доповідач, ну, як це може: він з трибуни не виступить, якщо він не знає мови. Та вы понимаете, що це ганьба такому мисленню. Та він може не знати і букви на українському, а його народ обрав. То ми повинні забезпечити йому виступ через перекладача. Вот, про що йде мова. А ви нам тут кажете, що по мовному признаку геть від влади. Ми це вже чули, шановні, читайте статтю 3. Вони, розпорядники у владі – це народ, незалежно він знає… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я все-таки, пане Німченко, я маю зауважити, при всій повазі до вас, що спікера у нас зовуть не Серьога, а Андрій. Погодьтеся. І я зараз прошу коментар голови комітету щодо вашої поправки. Серьоги у нас в президії немає – сто відсотків.
17:34:22 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего! Я не знаю, може ви десь бачили парламенти, де депутати виступають з перекладачами, я таких парламентів не бачив. У всіх демократичних країнах, мені здається, це честь для депутатів вивчити мову тієї країни, державну мову тієї країни, народ якої він представляє, бо без цієї мови він не тільки в залі не зможе виступати, а й з виборцями не зможе спілкуватися, а отже і вибраним не зможе бути. Саме тому, щоб всі мали рівний доступ до виборців, саме тому, щоб ми в залі розуміли один одного, ми, справді, вважаємо, що в Верховній Раді України депутати повинні розуміти українську і спілкуватися українською. Дякую. Ваша ця правка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. І ми дякуємо авторському колективу Німченку пану і Шуфричу, за їх поправку. І прошу визначатися. Прошу визначатися. 17:35:23 За-4 Це, мабуть, всі образились на "Серьогу" тому так мало голосів "за". Наступна 1964, поправка пані Бойко. Прошу, вам слово. Пані Бойко мікрофон увімкніть, будь ласка.
17:35:42 БОЙКО О.П. Шановні колеги, ми вже третій тиждень розглядаємо закон, і три тижні ми вислуховуємо по кожній правці. Десь є доволі толерантні і доволі слушні зауваження. Але дуже важко слухати зауваження, про які ти взагалі не розумієш, про що йдеться мова, як от по попередній правці. Тому я дуже сподіваюсь, що все ж таки будуть толерантні пояснення. І чесно скажу, я вимагаю поваги до кожного, хто є в цій залі. І в першу чергу до Конституції України і до її положень. Зокрема, українська мова є державною мовою, ми це маємо визнати. І цей закон, він лише розширює і уточнює ті повноваження, які закладені в Конституції. Я сьогодні, чесно кажучи, намагалася навіть записувати певні фрази нашого колеги. І я сподіваюсь, що наприкінці розгляду він все ж таки вибачиться перед українським народом за певні вислови: про "смішну націю", про "язик" український. Я не знаю, що таке "язик", я не розумію, чому "укра'їнський", а не "украї'нський", я не розумію, що таке… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Бойко. При всій повазі, теж я поділяю повністю позицію щодо толерантного обговорення закону, але просимо говорити по суті поправок. І звертаюся до всіх колег у залі максимально дійсно дотримуватися високої політичної культури. Будь ласка, коментар голови комітету, прошу вас.
17:37:09 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Колега Бойко пропонувала в пункті 2.35 розділу VІІІ "Перехідних положень" слова "Національною комісією стандартів державної мови" замінити на слова "центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та науки". Ми дебатували з цього приводу декілька разів, проводили консультації з колегою Бойко. Але ця правка була відхилена, оскільки Міносвіти не визначає рівень володіння мовою депутатами Автономної Республіки Крим. Його функції – забезпечувати освіту, а не засвідчувати рівень володіння державною мовою. Через те ця правка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначатися по поправці нашої шановної колеги пані Бойко. 17:38:00 За-7 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1965 народного депутата Німченка і Шуфрича. І слово пану Німченку. Прошу.
17:38:09 НІМЧЕНКО В.І. 1965 поправка, стосовно внесення змін у статтю 28. Ми просимо такі запропоновані… цю норму, яка доповнює "визначеного Національною комісією із стандартів української мови" виключити, оскільки ми вважаємо, що взагалі цей закон не потрібно вносити через "жернова" ревізії. А тепер стосовно вибачення. Якщо десь хто-то не зрозумів, я можу вибачитися. А стосовно того, що в мене може бути русизм, я ще раз хочу сказати, вже на наукових підвалинах визначено наявність суржику польсько-українського і російсько-українського. Я з того боку, з лівого берега Дніпра, це Подніпров'я лівобережне, яке, по суті, не було під уніатами. У нас була така мова, така мова є і така мова буде, от про що я і веду мову, тому тоже не треба ображати, кожен... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка... (Шум у залі) Шановні колеги, ну, ми почули роз'яснення, що колега користується русизмами, сподіваємося, після прийняття мовного закону всі будуть більш коректно ставитися до своєї мови, до чистоти мови, її вивчення і не використовувати варваризми, русизми і таке інше, тільки хіба що неологізми. Я прошу пана Княжицького прокоментувати поправку 1965.
17:39:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, основою української літературної мови є якраз полтавсько-київський діалект, який, власне, і походить з Центральної України, з Лівобережжя. Тому літературна мова, мені здається, жодним чином не пов'язана з жодною конфесією, а пов'язана з нашим внутрішнім рівнем культури і з тим, наскільки ми хочемо розвиватися, вдосконалювати своє знання української мови. Поправка відхилена, оскільки відповідна вимога міститься в статті 7 Закону про державну мову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І прошу визначатися по цій поправці, колеги, будь ласка. 17:40:34 За-6 Поправка відхиляється, шановні колеги. І наступна поправка 1966, так само народних депутатів Німченка і Шуфрича. Прошу пану Німченку мікрофон.
17:40:46 НІМЧЕНКО В.І. Я прошу, я прошу підтримати нашу пропозицію, щоб виключити державний реєстр, цей Закон про державний реєстр, щоб і туди застосовували Закон про функціонування мови. А тепер стосовно доповідачу я хочу сказати, і Полтавщина, і Київщина, я коли вів мову про уніатів, я не вів мову про концесію, ви должны знати історію, почитайте Кревську унію і Люблінську унію, і тоді ви зрозумієте, хто топтав нинішню Україну і де топтали її, і хто закріпощав наших селян, то ви знати як "Отче наш", чому наше Київське княжество стало Воєводина. Ви це знаєте? Знаєте. І тому не надо посилати нас на концесії, я про це не вів мову. Прошу прийняти наші пропозиції і виключити цей закон взагалі, про державний реєстр. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу прокоментувати цю поправка пана голову комітету.
17:42:00 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Отже, ця поправка відхилена. Комітет рекомендував її відхилити, оскільки зміни до Закону про реєстр виборців необхідні лише з метою уніфікації правил транслітерації імен осіб, що вносяться до реєстру. Ці правила встановлюються Нацкомісією відповідно до Закону про мову, тому всі зміни до цього закону обмежені виключно цими змінами. Відповідно ця поправка була відхиленою. Тобто, ви розумієте, що в реєстрі виборців грамотною українською мовою відповідно до стандартів, які буде визначати Національна комісія, мають бути зазначені імена і прізвища виборців. Саме тільки в цьому пункті вносяться зміни до Державного реєстру виборців. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. І прошу визначатись по цій поправці. 17:42:53 За-7 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1968, народного депутата Німченка і народного депутата Шуфрича. І, будь ласка, слово пану Німченку.
17:43:06 НІМЧЕНКО В.І. Ми з Нестором Івановичем просимо виключити ці положення, виходячи з того, що необґрунтовано втрутився цей законопроект в правове поле Закону "Про Державний реєстр виборців", там, де йде питання про політичні права громадян. Причому тут мова, скажіть, будь ласка? Причому тут мова? Це йде про світоглядність, про ідею, про ідеологію і про бажання людей. Це навіть не дії мовного значення і не дії фізичного значення. А ми вже і тут поставили якісь шандори, щоб забезпечити доступ до реєстру. Ви розумієте, про що йде мова, чи не розумієте? Хто управляє даними реєстру, той управляє виборчою системою. Хто управляє виборчою системою, той забезпечить необхідне голосування. От про що йде мова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. І ви були очевидцями на цих виборах Президента, ви ж прекрасно знаєте, що не голосували і не тому, що не хотіли, а тому, що не змогли фізично, і ніхто не може перевірити. От чого і рвуться на сьогоднішній день через Національну комісію доступ до реєстру виборців. Дальше буде доступ до речових прав, це ж ви тоже знаєте, що буде й там українська мова…. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Будь ласка, прошу голову комітету прокоментувати.
17:44:55 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну по-перше, ці останні вибори були визнані і міжнародними спостерігачами, і українцями демократичними, прозорими, чесними, де не було жодних порушень, які могли б вплинути на результат голосування і на визначення голосування. В даній статті мова йде лише про правила транслітерації. Ми говоримо про те, як написані прізвища в реєстрі виборців. Вони визначені статтею 8, зокрема, громадяни України, рідна мова яких відмінна від української, мають право на транскрибований запис своїх прізвищ та імені відповідно до своєї національної традиції в документах, що посвідчують особу громадянина України відповідно до статті 40. В статті 40 сказано, що державна мова в іменах, прізвища, іменах та по батькові громадян України виконується державною мовою відповідно до правил українського правопису, передаються шляхом транслітерації за допомогою літер відповідного алфавіту, згідно з звучанням державною мовою, та не перекладаються іншими мовами. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища, імені та по батькові відповідно до своєї національної традиції. Ці норми якраз і говорять про те, що представники національних меншин, якщо вони не є українцями, мають неукраїнські імена і прізвища… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте. Одну хвилину. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …можуть українською мовою фактично передати фонетичне звучання свого імені і прізвища, це абсолютно демократично. Відповідно ці правила транслітерації встановлюються Національною комісією зі стандартів державної мови. Тому ця правка колеги Німченка і колеги Шуфрича не підтримана комітетом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я, колеги, прошу вас визначитися по поправці 1966. Комітет її відхилив. Вибачте, 1968, я обмовилася, 1968, так. Прошу визначатися. 17:46:55 За-6 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1969 народної депутатки пані Бойко. Пані Олена, будь ласка.
17:47:04 БОЙКО О.П. Шановні колеги, правка 1969, є пропозиція у пункті 2.36 розділу VІІІ "Перехідні положення" слова "Національною комісією стандартів державної мови" замінити на слова "центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки". Це моя традиційна пропозиція, я вже не буду ще раз повторюватись. Тим не менше прошу поставити її на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу голову комітету прокоментувати, чому саме комітет відхилив цю поправку.
17:47:36 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вона була відхилена, оскільки на думку членів комітету, Міністерство освіти і науки не впроваджує вимог до володіння українською мовою. Саме через те вона була відхилена, але ми не проти поставити її на голосування на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за роз'яснення. І прошу колег визначатися по поправці 1669, прошу. Так, пан Німченко абсолютно справедливо підказує тут президії: 1969, а не 16, так. 17:48:09 За-6 Поправка 1969: шість голосів "за", поправка відхиляється. Наступна поправка 1970. Це поправка народного депутата Німченка і Шуфрича. І будь ласка, вам слово.
17:48:22 НІМЧЕНКО В.І. Нестор Іванович сказав, що підтримує ці всі поправки. І я маю колективну думку висловити. Перше. Хочу сказати: те, що ми тут роками вели мову, вели мову про те, що… вели мову про те, що не заборонено виступати російською мовою, тепер ви до цього дійшли, що тепер тільки вводиться, де треба ввести українською мовою. От про що ми тут вели розмову. І те, що тут робилась буря в стакані води, це не робить честі нікому. Ви просто позбавляли права депутата реалізовувати свої повноваження у визначений ним спосіб, у визначеній ним формі, а не інше, як цього хоче головуючий на пленарному засіданні. А тепер стосовно цього закону. Це ж знову-таки та сама музика. Ми знову втручаємося в цей закон. Ми можемо без посилки на нього вирішити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. Да. Внесення, самостійне внесення змін в регламентний закон. Ми це можем зробити. Чому ми цього не робимо, не розумію. І не розуміє ніхто, хто колись де-небудь займався законотворчою діяльністю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.
17:49:56 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні колеги, ну, насправді головуючий на засіданні, коли говорить про обов'язковість застосування державної мови Верховною Радою, керується рішенням Конституційного Суду України від 1999 року. І ми ним керувалися, коли готували цей закон. Тому правила застосування мови мають визначатися Законом про Регламент і тому відповідна правка колег Німченка і Шуфрича була комітетом відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. І мені здається, колеги, що, ну, це хороша практика, яку дотримують сьогодні всі народні депутати України, що ми виступаємо з найвищої трибуни українською, саме українською мовою державною. Будь ласка, прошу визначатися по поправці 1970. 17:50:52 За-6 І ця поправка відхиляється. А наступна поправка 1971, так само колег Німченка і Шуфрича. Будь ласка, мікрофон увімкніть пану Німченку.
17:51:03 НІМЧЕНКО В.І. Йде питання про внесення змін. Це вже йде питання, так сказать, поступово внесення змін стосовно державної мови якраз в Регламент іде, розводиться промовець, мова та інше. І та редакція, яка пропонується, це поправка 71: "Мовою роботи Ради, її органів та посадових осіб є державна мова". Давайте ми посилаємося на те, що тут доповідач вважає, що рішення Конституційного Суду повинно виконуватись. Так тоді навіщо створювати ці додаткові законодавчі приписи, якщо рішення суду є обов'язковим до виконання? Ваша точка зору, вона незрозуміла за таких умов. Якщо вже вказано, що мова спілкування в державних органах виключно українською мовою, то, будь ласка, воно вже є… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд завершити. НІМЧЕНКО В.І. І я хотів би, щоб ми все-таки розвели тут так, що таке рішення Конституційного Суду. І ще хочу вам сказати, що рішення Конституційного Суду стосується застосування виключно української мови в системі спілкування державних… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Я прошу роз'яснення голови комітету.
17:52:36 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Я, колега Німченко, вам зацитую положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким державною мовою в України є українська мова. Треба розуміти, що, так, українська мова є державна, є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, мова актів, роботи, діловодства, документації тощо. А також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом, частина п'ята статті 10 Конституції України. Рішення суду, шановний колего, безумовно, є обов'язковим до виконання, але не можуть загальні правила з застосуванням мов регулюватися лише рішеннями судів, вони повинні регламентуватися законодавством, що ми зараз і робимо впорядковуючи ці правила. Саме через те ваша поправка була відхиленою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо дуже за роз'яснення. Колеги, прошу визначитися по поправці 1971. 17:53:43 За-4 Поправка відхиляється. Наступна поправка 1972, народних депутатів Шуфрича і Німченка. Мікрофон, будь ласка, увімкніть пану Німченку.
17:53:52 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, навіщо так от, пане доповідачу, навіщо ця деталізація? Мова засідань Верховної Ради України, її комітетів та комісій, в тому числі виступів, є державною мовою. Розведіть виступи і діяльність мови засідань – і все. Ну, чому, чому оця деталізація, на кого вона розрахована? Про що тут йдеться? Який її смисл, що ви там вкладали? Ну, це ж недопустимо так, подивіться, ця деталізація є чітко. Це ви там виходите на те, щоб шукати якісь жабки, забиті гвіздки вниз шляпкою, щоб наказувати, притягувати людей до відповідальності. Більше другого, іншого я нічого не бачу. Якщо вже прийнятий закон українською мовою, значить все, ми визнаємо державну мову і вважаємо її офіційною. І, бачите, Німченко розмовляє майже чистою українською, майже. Да? Спасибі. Я вдячний… ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас перфектна українська. Коли ви особливо стараєтеся, то дуже гарно. І поряд з вами багато львів'ян, зокрема пан Шурма, він може підказувати в критичні моменти, як правильно українське слово звучить. Будь ласка, коментар голови комітету.
17:55:20 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, шановний колего, навіщо це я скажу, щоб не було таких непорозумінь. От ви, наприклад, намагалися сьогодні недержавною мовою говорити, а колега Геращенко, головуюча на засіданні, зробила вам зауваження. Мені було ніяково, бо ви така шановна людина, досвідчена, щоб навіть в моїй присутності вам робили зауваження. А так була би ця норма в законі, ви б прочитали і ніколи б в житті собі не дозволили порушити закон. Саме для того, щоб не було таких непорозумінь по відношенню до таких шановних людей, як ви, ми і наполягаємо на цій нормі, і комітет через те відхилив вашу поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися, шановні колеги. Але ви бачите, президії не буде за що зробити зауваження скоро після четверга Чистого. Прошу визначатися. 17:56:14 За-6 І, я думаю, що остання, можливо, на сьогодні вже поправка – 1973. Прошу визначатися. Ой, прошу включити мікрофон автору – пану Німченку і пану Шуфричу, це їх поправка, да. Будь ласка, прокоментуйте її.
17:56:27 НІМЧЕНКО В.І. Це йде питання про доповнення частиною п'ятою і шостою. Я думаю, що у нас там єсть доповнення, пані Ірино, єсть доповнення. У нас є зауваження до цих. І ми тоді скажемо. А це прошу поставити на підтримку і виключити без обговорення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Без обговорення. Будь ласка, все-таки коментар голови комітету. Прошу вас. Це його право.
17:57:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ця поправка відхилена, оскільки в ній мова йде про питання надання перекладу виступів іноземців іншими мовами. Ми вважаємо, що це має регулюватися Регламентом. Зокрема, Апарат Верховної Ради має забезпечити переклад таких виступів українською мовою і відтворювати в стенограмі саме в перекладі українською мовою для того, щоб це було зрозуміло як народним депутатам, урядовцям, так і громадянам України. Крім того, хочу сказати, що ми, звичайно, мали багато прикладів, коли найвищі посадові особи Європейської комісії, Європейського парламенту, закордонних парламентів виступали з цієї трибуни українською мовою. Ми їм надзвичайно вдячні за це. Але, оскільки ще не всі опанували нашу прекрасну українську мову, то для тих, хто нею не володіє, має бути забезпечений переклад. І це має бути вказано в Регламенті. Оскільки ви пропонували це виключити, комітет з цим не погодився. Через те ваша поправка відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Колеги, я прошу визначитися по поправці, по цій поправці, будь ласка. 17:58:07 За-5 Поправка відхиляється. Шановні колеги, окрім того, що ми неухитно рухаємося з вами до закінчення обговорення поправок і фінального голосування, є і інші хороші новини в парламенті. Зокрема, як нам стало відомо в президії, наша колега пані Королевська народила сина. Давайте привітаємо її, породіллю. (Оплески) І побажаємо і малечі, і батькам щастя і здоров'я. І взагалі це абсолютно чудова так само, як мені здається, практика, що стільки наших колег протягом цієї… цього скликання в парламенті поєднували і материнство, і дуже успішну роботу. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:58:51 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, і так на сьогодні остання, заключна поправка 1975, Німченко. Так, ну, я кажу, поправка – 2 хвилини. Це 1 хвилина – запитання, 1 хвилина – коментар. Будь ласка, 1975. 74. Будь ласка.
17:59:04 НІМЧЕНКО В.І. 1974. Йде питання про промовця. Дали тут статус "промовець". Я не можу кандидувати на знавця української мови, но не розумію я, що таке промовець. Не знаю, як воно буде виглядати, що це таке. Але разом з тим ви бачите, що це змінили, іноземець або особа і все інше. Я хотів би, щоб цей закон, цей закон не підміняв роботу інститутів мовного характеру. У нас же все єсть. У нас єсть Регламент, який можна окремою нормою. Ви ж подивіться, ми в Регламенті відсилаємо до Закону про функціонування державної мови, ну, вірніше, української мови як державної. Оця сама назва вона ламає стереотип підходу і принципи законотворення. Ми робимо відсилочні… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. НІМЧЕНКО В.І. Ми робимо відсилочною нормою закон регламентний, коли вводимо цей закон про функціонування української мови як державної. От про що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я продовжую засідання до завершення цієї правки, тільки цієї правки, оскільки 18:00. Будь ласка, Микола Княжицький і проголосуємо.
18:00:37 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні колего, Закон про Регламент в частині мови є повністю самодостатнім. Ми в цьому Законі про Регламент жодних відсилочних норм не робимо. Ми вносимо цим законом певну зміну в той закон, а жодних відсилочних норм у самому Законі про Регламент не робимо. І так, шановний колего Німченко, так, як ви сказали, ми справді ламаємо стереотипи. Це добре. Ми ламаємо стереотипи сприйняття українського парламенту, як колись, можливо, неефективного і доводимо, що наш парламент є патріотичним, ефективним, який стоїть на сторожі українського народу. Дякую. Ця ваша правка через те була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І я ставлю на голосування поправку 1974. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 18:01:31 За-6 Рішення не прийнято.
18:01:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хочу нагадати структуру завтрашньої роботи. В нас залишилося 107 правок, всього 107 правок, ми їх встигаємо завтра розглянути. І, колеги, нагадую, завтра відбудеться відкрите засідання Комітету з питань культури під керівництвом Миколи Княжицького. На це засідання запрошуються усі представники фракцій і ті, хто причетні до прийняття закону. Нам дуже важливо, щоб процес відбувся максимально прозоро, щоб на цьому засіданні ми змогли найти всі позиції, які можуть бути компромісними, щоб ми їх виклали в один документ. Я зобов'язуюсь, щоб той документ вислати кожному народному депутатові. Що важливо для мене, щоб в день голосування ніхто не міг сказати: "Я не знаю, за що голосую". Щоб в день голосування кожен мав можливість ознайомитись і знати предмет голосування. І говоримо, колеги, відверто, з голосами – нам необхідно буде зібрати всі голоси, які є, всі фракції, ми знаємо, які підтримують, і "Блок Петра Порошенка", і "Народний фронт", і "Самопоміч", і Радикальна, і "Батьківщина", і група "Воля народу", і моє особливе спеціальне звернення до позафракційних, бо позафракційні дадуть потенціал більше ніж деякі окремі фракції, це теж правда. Я наголошую: ніяких відряджень, ніяких відпусток. До мене приходило кілька депутатів з відпустками, відкладіть, невідомо коли і як ми зможемо вийти на таке історичне рішення. Відкладіть, хай усі до одного будуть в залі, і я впевнений, ми зберемося, впевнений, Україна переможе. Зараз вечірнє засідання Верховної Ради України я оголошую закритим, і завтра о 10 годині збираємося в сесійній залі для продовження нашої роботи. Дякую вам.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 23.04.2019
| |||
