|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 01.12.2020
ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ Зал засідань Верховної Ради України 01 грудня 2020 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:11:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Я дуже радий вас всіх сьогодні тут бачити. Перш за все я хотів би вас привітати, сьогодні в нас річниця – це 29 років всеукраїнському референдуму, що проголосив незалежність нашої держави. І я думаю, що це для нас свято. (Оплески) Не лише сьогодні, а і кожен день, коли ми розуміємо, що живемо в незалежній державі. Шановні колеги, давайте переходити до роботи. Будь ласка, запросіть народних депутатів. Я розумію, що в нас зараз є деякі обмеження щодо доступу до Верховної Ради України. Деякі колеги поки що не дійшли. Але в нас 30 хвилин на виступи від депутатських фракцій та груп, тому є пропозиція зараз відкрити засідання, зареєструватися і потім вже будемо виходити з того, що буде відбуватися як на вулиці, так і в залі. Домовились? Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Я нагадаю обов'язково. Ярослав Іванович, я обов'язково нагадаю, просто немає Власенка, да, і кнопку нагадаю. І нагадую, що реєстрація відбувається зеленою кнопкою – це перша зліва, як завжди. Готові реєструватись? Прошу реєструватись. Я зараз завершу виступ і обов'язково надягну маску. 10:12:54 В залі зареєстровано 222 народних депутати України. Засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок ми маємо 30 хвилин на виступи уповноважених представників депутатських фракцій та груп з внесенням пропозицій, оголошенням заяв та повідомлень. Будь ласка, запишіться на виступи. І дійсно звертаюся до всіх і хто перехворів, і кого, на щастя, поки що обійшла ця доля, одягніть маски. Гнатенко Валерій Сергійович. Бойко Юрій Анатолійович.
10:13:59 БОЙКО Ю.А. Шановний пане спікер, шановні народні депутати, останній місяць цього року ми маємо головні пріоритетні завдання для парламенту. Перше – це звісно боротьба з пандемією, тому що ця хвороба вже прийшла майже в кожну сім'ю. І робота повинна проводитися не тому, щоб розглядати коли буде карантин, буде чи ні, а просто треба приймати конкретні рішення: по збільшенню фінансування медиків, збільшення їм зарплати, страхування, закупівля додаткових ліків, обладнання лікарень киснем, тому що люди просто задихаються. Треба приймати рішення по підтримці людей, які втрачають роботу внаслідок пандемії, по податковим канікулам для бізнесу, тому що дійсно чекають люди, в тому числі ті, хто зібрався на вулиці перед Верховною Радою. Всі ці речі, вони повинні бути відображені в бюджеті на наступний рік. Коли ми побачили проект бюджету, внесений в зал, стало зрозуміло, що він не відповідає на ті виклики, які сьогодні має перед собою держава. Він в гірших традиціях минулих років повторює тенденції по збільшенню фінансування силових структур, зменшення або заморозки соціальних виплат. І наша політична сила "Опозиційна платформа - За життя" вимагають, щоб цей законопроект про бюджет був переглянутий і бюджет був повернутий обличчям до людей, а не до чиновників і до різного роду контор, які розплодилися по країні. Третє питання, яке заборгував парламент у вирішенні в цьому році, – це питання завершення конфлікту на сході країни. Для нас повинна стати уроком ситуація між Азербайджаном і Вірменією, коли заморожений, як називали, конфлікт виявився активним і загинуло тисячі людей. Коли армія стоїть біля армії, то рано чи пізно починається стрілянина, ми повинні цьому запобігти. Ми підтримуємо перемир'я, яке, на щастя, ще діє в країні, і вважаємо, що це база для проведення подальших політичних переговорів в рамках політичних переговорів в рамках Мінських угод і механізму мінської переговорної групи. Але, що ми побачили цього року? Ми побачили балаканину, кадрову чехарду і процес заради процесу, ми категорично проти такого підходу. Наша політична сила вимагає руху вперед в напрямку миру, тому що це бажання і вимога всіх громадян нашої країни. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.
10:17:14 БАТЕНКО Т.І. Шановний Дмитро Олександрович! Шановні колеги, друзі! Суспільство знервоване від невизначеності, яке сьогодні ми з вами переживаємо дякуючи уряду, дякуючи владі. Ми хочемо, щоб у нас була країна інтелекту, а не країна інтелектуального локдауну. Тим більше, як ми почули буквально вчора з вуст міністра охорони здоров'я пана Степанова, карантин вихідного дня не виправдав себе і його треба скасувати. То де ж інтелект в уряду і профільного міністерства? Яка готовність лікарень до тотального локдауну, який на нас чекає? Якщо у нас люди гинуть під ШВЛ під час відключення електроенергії, як це було днями в Жовківській районній лікарні на Львівщині. Друзі, коли ви хочете щось зробити, я говорю в плані монобільшості і уряду, і Офісу Президента, то вам треба сказати, що вам в цьому заважає Міжнародний валютний фонд – це найлегша відповідь на всі питання для цього залу. Тільки наявність волі і бажання приймати рішення можуть наблизити нас до розв'язання в парламенті питань, розв'язання яких чекає від нас країна. Коли нам кажуть, що треба прийняти законопроект про роботу НАБУ, бо це умова нашої співпраці з МВФ. А про РРО, ми не можемо піти на поступки, бо це теж умова МВФ. То, де наша політична воля? Де наша незалежність? Чи приймаємо ми самостійні і правильні рішення для цієї країни? Ситуація у нас в країні перетвориться на певну форму васальної залежності. Тому про РРО ми наполягаємо, щоб робоча група врахувала вимоги руху "Save ФОП" і підняла ліміти доходу для поділу їх на групи, збільшила граничний обсяг доходу, з якого застосовуються реєстратори. І цього компромісу в залі ми можемо досягнути в рамках робочої групи, яка працює вже сьогодні, і проголосувати його. Щодо державного бюджету, який ми невдовзі будемо розглядати в сесійні залі. Ми хочемо почути чітко від уряду, що об'єднані громади не позбудуться коштів, які вони мають цього року, що вони виживуть у непростому 2021 році. Йдеться про акциз "пістолета" з пального і причому не у формі субвенції, як нам може говорити уряд, а у прямому відношенні акциз. Також закликаємо залишити у місцевих бюджетах земельний податок з Укрзалізниці. Який буде розмір ковідного фонду у 2021 році? Наскільки довго триватиме повний локдаун, як він обернеться для економіки, хто це прорахує і хто чесно це може сказати країні? Щодо кримінальної відповідальності. Ми знаємо про те, що 366 стаття Кримінального кодексу обернулася покаранням не для топ-чиновників, а для сільських депутатів і голів селищних рад. Ми знаємо, що Конституційний Суд визнав цю статтю неконституційною і у нас відбувся компроміс у рамках робочої групи, створеної Дмитром Олександровичем Разумковим. Тому вважаю, що ми повинні працювати у межах цього компромісу, виходити в зал і голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кулініч Олег Іванович.
10:20:22 КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановний пане Голово! Шановні колеги, шановні виборці! 25 жовтня у нас відбулися місцеві вибори, у нас утворені новообрані об'єднані територіальні громади і тому зараз дуже багато питань виникає у голів ОТГ, у представників органів місцевого самоврядування і до депутатів нашої групи безпосередньо. Сформовані нові районні ради, на їх баланс перейшло майно колишніх районних рад, і тому дуже чітке і конкретне питання: що буде з районними лікарнями, який буде їхній статус, які вони будуть надавати послуги? Там більшість відділень просто позакривали у зв'язку з цією незрозумілою реформою. Як вони будуть фінансуватися? Тим більше, у нас утворені госпітальні округи, там повний хаос. І тому ми б хотіли, щоб Кабінет Міністрів у першу чергу звернув на це увагу і дав конкретне роз'яснення з цього питання органам місцевого самоврядування. Також дуже важливе питання, яке зараз задають представники органів місцевого самоврядування, голови ОТГ – це робота сімейних лікарів. Проблема в тому, що сімейні лікарі працюють не в рівних умовах в сільській місцевості, і в містах. Не може сімейний лікар у селі укласти декларації з двома тисячами пацієнтів, там просто немає такої кількості людей. І умови його роботи: аптеки закриті, транспортне сполучення відсутнє. Тому Кабінету Міністрів обов'язково треба терміново запровадити коригуючи коефіцієнти капітаційної ставки для сімейних лікарів для того, щоб це нормально працювало на селі. Маємо також величезну кількість звернень до депутатів нашої групи "Довіра" від голів ОТГ стосовно акцизу на пальне. Цей ресурс дуже важливий для органів місцевого самоврядування, для більшості ОТГ він є бюджетоутворюючим, за рахунок нього фінансувалося безліч програм – це інфраструктурні проекти, це ремонт доріг, це ремонт громадського транспорту. Тому ми подали відповідні правки до Бюджетного кодексу і хотіли б, щоб ця норма працювала у 2021 році. І сподіваємося, що всі фракції і групи підтримають нашу ініціативу. Ну, і ще одне вкрай важливе питання – це питання РРО, це питання ФОПів. Мені здається, що в умовах пандемії ми просто зобов'язані підтримати малий бізнес, підтримати наших підприємців, а не латати дірки за рахунок них. Я думаю, що наповнювати бюджет ми повинні не за рахунок тиску на малий бізнес, а за рахунок із скрутками в ПДВ. Я вам наведу таку статистику, що держава втрачає щорічно до 60 мільярдів гривень. І маємо сумну ситуацію, коли в загальному обсязі держава відшкодовує 10 відсотків неіснуючого ПДВ. Тому давайте будемо чесними, і латати дірки потрібно за рахунок боротьби з контрабандою на митниці, там не все в нас ще в порядку, за рахунок боротьби зі скрутками, а не за рахунок приватних підприємців, які сьогодні стоять під Верховною Радою і чесно і справедливо вимагають свої права. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.
10:23:32 СОБОЛЄВ С.В. Шановний пане Голово, шановні колеги! Я думаю, що такого нового року ця Верховна Рада ще не пам'ятає. Якщо раніше ключовим питанням це було лише питання бюджету, зараз піти на новорічні канікули без вирішення трьох питань, а саме: бюджету, питання ФОПів і питання перезавантаження норм, які Конституційним Судом визнані неконституційними, парламент не має права. Перше питання – це, без сумніву, питання ФОПів. Ми сьогодні будемо розглядати 3 законопроекти про так звану підтримку малого бізнесу. Чому я кажу "так звану"? Вісім тисяч – це чудово, три тисячі – списання заборгованості по кредитах – це чудово, 15 мільярдів, а по оцінках Мінфіну, 20 мільярдів, які підуть на підтримку малого бізнесу – це чудово. Але якщо ми не ухвалимо рішення про відтермінування, бо іншого рішення я вже не бачу… Якщо парламент не спромігся за півроку дослухатися до пропозиції фракції "Батьківщина" і інших фракцій і переглянути ті норми, які фактично зупиняють роботу малого і мікробізнесу, у нас тепер залишається одна можливість – це відтермінування введення в дію норми, яка з 1 січня перекреслить ті чудові речі, які ми сьогодні навіть проголосуємо. Фактично малий бізнес цього не витримає. І тому пропозиція нашої фракції, не дивлячись на те, що ми підготували альтернативний президентському законопроекту по РРО і підтримці ФОПів свій законопроект, ми вбачаємо єдину можливість – це відтермінування введення цих норм. Друга позиція – це позиція кримінальної відповідальності за брехню, умисну – підкреслюю, брехню в деклараціях і той варіант, на який вийшла погоджувальна група, яка складається з усіх фракцій. Я думаю, це єдиний можливий варіант – доопрацювати проект Президента і взяти за основу проект погоджувальної групи. І вийти на варіант, який дозволить з 1 січня відкрити електронне декларування і відкрити відповідальність, включаючи кримінальну за недостовірні умисні дані. І третє – це, без сумніву, питання бюджету. Без створення спеціального ковідного фонду наша фракція голосувати за цей бюджет не буде, бо це не є можливим для порятунку лікарів, вчителів і всіх тих, хто є на передовій сьогодні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Задорожній Микола Миколайович.
10:26:47 ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Доброго дня, шановні українці, доброго дня, шановні колеги. Минулий тиждень за нашим розписом був тижнем роботи з виборцями і мною було проведено багато зустрічей в 162 виборчому окрузі. Мій виступ буде складатися з трьох частин за результатами цих зустрічей. Перше – це малий бізнес і підприємниці. Друге – це ОТГ і їх бюджети. І третє – це земельні питання. Стосовно підприємців було проведено чотири зустрічі в чотирьох районах округу, старих районах, і мною зроблений наступний висновок, і я рекомендую всім колегам до нього дослухатись. Для більшості підприємців проблема пандемії створила дуже великі питання щодо подальшої діяльності їх бізнесу. Тому я вважаю за необхідне відтермінувати введення РРО для більшості неризикових груп товарів. Крім того, потрібно переглянути так звану ризикову групу товарів і, зокрема, щодо текстилю. Також багато питань було і багато міфів стосовно залишків товарних і всього іншого. На моє переконання, в запропонованих законах ці питання повністю знімаються. Друга частина, що стосується бюджетів ОТГ, мною проведені зустрічі майже з більшістю громад. І хотів би звернутися до Верховної Ради з пропозицією залишити так званий акциз, тому що бюджети місцевих рад і громад на сьогоднішній день суттєво страждають. Крім того, до мене звернулись декілька громад з пропозицією повернути так звану інфраструктурну субвенцію, це важливо для багатьох новостворених громад. За рахунок цієї субвенції робилось багато правильних речей в громадах. І третє – це стосовно землі і діяльності Держгеокадастру. Всі ми знаємо, що Президент підписав Указ про передачу земель, але на місцях дуже часто управління Держгеокадастру намагається на останній хвилі виділити незрозумілим громадянам ділянки землі. Моя пропозиція і звернення стосується того, щоб заборонити до моменту передачі громадам виділення земель Держгеокадастром. Дякую за увагу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна. Гончаренко Олексій Олексійович.
10:29:34 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, шановні українці! Сьогодні найбільша проблема, яка є в державі – це пандемія COVID-19. Сьогодні тисячі українців хворіють. І я перш за все хочу побажати найшвидшого одужання всім тим, хто хворіє, але, на жаль, люди і вмирають. І вмирають не просто від вірусу, а вмирають від відсутності кисню, вмирають від відсутності електроенергії в лікарнях. Це ж просто жах! А що на це відповідає влада? А влада відповідає тільки одним – черговим мемом. Знаєте, що взагалі вдалося цій владі? Вона обіцяла збагачення народу України. Вдалося збагатити, звичайно, оточення Зеленського і збагатити народний фольклор. Всі ці "собака за газ", "корабельні сосни", "недокурені айкоси" і все інше, оці "плюшки" і різноманітні табу. Тепер ми маємо новий мем – "інтелектуальний локдаун". Звичайно, що це найкращий взагалі висновок щодо діяльності цієї влади – це повний інтелектуальний локдаун, а можна сказати, і нокдаун, і ми в ньому знаходимося ще з кінця весни 2019 року. І це величезна і найбільша проблема, яка сьогодні є в державі. Нам, звичайно, найкраще, що треба робити, це інтелектуальний імпічмент цієї влади. До речі, навіть самим терміном "інтелектуальний локдаун" влада підтримує і підкреслює, що всі до того локдауни, які вводилися, включаючи локдаун вихідного дня, вони абсолютно безглузді, вони не мають жодного сенсу. Тепер, значить, нарешті хочуть дійти до інтелектуального локдауна. Не треба вигадувати меми і нові назви і записувати "відосики", треба зайнятися нарешті справою: робити тести, забезпечити киснем, забезпечити ліками, забезпечити електроенергією лікарні – самі прості речі. Але влада цього не робить. Що ж робить замість цього влада? А влада займається одним – це репресії проти опозиції. І знову вчора ми дізналися про те, що Печерський суд видав дозволи на обшуки телеканалу "Прямий". Це ж сама головна проблема, яка є в державі. Знаєте, все по Жванецькому: крадуть на "Великому будівництві" – йдемо обшукувати "Прямий". Каже Уманський, що крадуть на скрутках – йдемо до "Прямого". В нас катастрофа з киснем, з ліжками – йдемо на телеканал "Прямий". В нас катастрофа по всіх напрямках в державі, бюджетна отака діра, куди йдемо – на телеканал "Прямий". Тому що це єдине, що треба цій владі – це щоб закрили рот всі ті, хто кажуть правду про те, що ця влада робить. Шановні друзі, з цього абсолютно нічого не вийде. І щоб ви не довели це суспільство до інтелектуального імпічменту, то краще вже дійсно ввімкніть інтелект, сядьте, напишіть заяви і вже йдіть геть, і країна почне відбудовуватись. Я впевнений, так і буде, а свободу слова ви не зупините. І всім бажаю найшвидшого одужання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Умєров Рустем Енверович. Шановні колеги, я зразу хотів би звернутися, після закінчення виступів від депутатських фракцій та груп буде оголошена перерва на 30 хвилин. Прошу керівників депутатських фракцій та груп зібратися в моєму кабінеті, будь ласка.
10:32:58 УМЄРОВ Р.Е. Шановний Голово, шановні колеги, тимчасова окупація українських земель Росією триває вже сьомий рік. Росія переслідує громадян України за політичною, етнічною та релігійною ознаками. За цей час незаконно позбавлені волі 111 наших громадян. Всього держава-агресор переслідує 130 громадян України, більша частина з них, а саме 93 особи – це кримські татари. Наші громадяни в російських тюрмах перебувають в нелюдських умовах. Внаслідок російської агресії в сім'ях громадян України, які стали заручниками Москви, залишися без батьківської опіки та уваги 186 неповнолітніх дітей. Це страшні цифри. Незважаючи на це, ми досі не маємо єдиного органу, на який було би покладено координацію роботи по звільненню наших громадян. У зв'язку з цим пропоную утворити міжвідомчий координаційний центр, завданням якого буде звільнення громадян України, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії. Ми як фракція "Голос" будемо звертатися до Президента України, Кабінету Міністрів, комітетів Верховної Ради, Генеральної прокуратури, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спеціальних служб стосовно утворення такого координаційного центру. Ми маємо чітко зрозуміти, як відбувається процес звільнення, хто формує списки на обмін, хто відповідальний за процес перемовин та складання цих списків. Маємо підтримувати постійний зв'язок з родинами політв'язнів, розуміти, чи надається їм правова та матеріальна допомога, чи інформуються родини політв'язнів про проведення перемовин щодо звільнення. Також це питання прав людини. І коли йдеш до Верховної Ради, ти бачиш дуже багато людей, які зараз вимагають, щоб питання ФОПів було врегульовано. Ми повинні думати про них. І це дуже важливо, щоб ми врегулювали це питання ФОПів. Щиро дякую.
10:35:09 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин, до 11:05. Керівників депутатських фракцій та груп прошу зібратися в моєму кабінеті. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до зали, будь ласка. Зараз буде декілька оголошень. Шановні колеги! Шановні колеги! Шановні колеги, відбулося засідання. Ви зараз до людей на вулицю підете і будете розповідати, з чим ми вийшли із засідання. Вам не цікаво? Відбулося засідання голів депутатський фракцій та груп, керівництва парламенту. На ньому досягнули наступного рішення: зараз о 12:00 я даю доручення профільному комітету невідкладно зібратися та, виходячи з тих законопроектів, які зареєстровані, розробити додатковий законопроект, так званий законопроект "д", для врегулювання тієї кризи, яку ми, на жаль, з вами спостерігаємо вже не перший день на вулиці, пов'язану з врегулюванням питання ФОПів. З цим погодились всі депутатські фракції та групи. Ще раз наголошую: всі. Я сподіваюся, що після рішення комітету я отримаю листа від всіх депутатських фракцій та груп про застосування процедури ad hoc та розгляду цього питання на сьогоднішньому пленарному засіданні, і воно буде проголосоване за основу та в цілому. Якщо немає заперечень... Немає ж заперечень? Комітету, будь ласка, о 12-й зібратись і провести своє засідання. Всі необхідні матеріали та попередні домовленості, яким повинен бути той чи інший законопроект, з депутатськими фракціями та групами погоджено. Кінцевий варіант ми вже побачимо після засідання. Домовились? А зараз тоді повертаємося до нашої роботи. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Нам необхідно зараз підтримати проект Постанови про внесення змін до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Без обговорення. (Шум у залі) А, виступ. Поки збираються народні депутати… Шахов Сергій Володимирович. Перерва з заміною на виступ.
11:09:05 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, мабуть, ви бачите, що робиться на вулиці сьогодні. Ви чуєте людей взагалі, коли їдете в округи, але спілкуєтеся зі своїми батьками? В 91-му році наші батьки пішли під ручку щасливі голосувати за референдум незалежної держави. Сьогодні про це згадував спікер. Сьогодні невідомо який був би результат, якщо б вони знали, що буде з нашою державою і як її доведуть до скрути: війна, голод, депресія, холод. Знущаються над вчителями, лікарями, шахтарями. Знущання над пенсіонерами, над кожною людиною. Довели до епідемії, довели сьогодні державу до такої скрути, яку вже неможливо практично зупинити. Чому сьогодні європейські держави – наші партнери дбають про малий, середній і великий бізнес, дбають про людей, дають пільги податкові? А наш Кабмін сьогодні заганяє в скруту кожного підприємця, які сьогодні стоять під парламентом, які готові розібрати на брили наш парламент. Скажіть, будь ласка, чи в страшному сні наші предки бачили таке, що відбувається в нашій державі, в незалежній державі, демократичній? Ми вимагаємо негайно звернути увагу на пенсіонерів, вчителів, лікарів, у яких забрали все, що можна було забрати і не додали, аж через рік будемо розглядати, сьогодні, їх заробітні плати. До наших приймалень в Луганській області, та по всій країні, де є шахти, стоять жінки з дітьми і вимагають, щоб людям заплатити заробітну плату за півроку. Вугілля везеться з Африки, з Росії, з копанок з тієї території. Хто буде відповідати, що сьогодні шахтарям півроку не виплачують заробітну плату, пенсіонерам нема за що купити ліки? Ми вимагаємо негайно відсторонити від посади голову військово-цивільної адміністрації Луганської області, який живцем спалив людей, який наніс урон Луганській області на 22 мільярди гривень. Ми вимагаємо відсторонити сьогодні від посади міністра енергетики. Ми вимагаємо відсторонити від посади міністра охорони здоров'я, який довів за півроку таку ситуацію в країні, який не розбудовує сьогодні те, що нам дають наші партнери. Турки дають сьогодні виїзні лікарні з усім обладнанням, але ковідний фонд сьогодні знищений і розкрадений. Вимагаємо негайного виконання цих дій. Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтеся до голосування. Займіть свої місця, підготуйтеся до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про внесення змін до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер 3050а-10). Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 11:13:16 За-276 Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому. Дякую. Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Це проект Закону про електронні комунікації з пропозиціями Президента України (від 28.10.2020) року (реєстраційний номер 3014). Пропозиції Президента (реєстраційний номер 01-1/904). Наступний Регламент розгляду цього питання. Це виступ Представника Президента – доповідача. Після цього – запитання до доповідача. Після цього – співдоповідь голови комітету і виступи від депутатських фракцій, і голосування. Немає запитань? До слова запрошується Представник Президента у Конституційному Суді України Веніславський Федір Володимирович. Будь ласка, Федір Володимирович.
11:14:33 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Верховна Рада України 30 вересня 2020 року ухвалила Закон "Про електронні комунікації" (реєстраційний номер проекту 3014). Цей законопроект не був підписаний Президентом України і відповідно до статті 94 Конституції України повертається до Верховної Ради для повторного розгляду з наступними вмотивованими зауваженнями і пропозиціями. Перше. Всупереч статті 92 Конституції України, яка закріпила перелік питань, що визначаються виключно Законом України. Закон містить посилання на порядок закріплення певних порядків не законом, а підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема, мова йде про порядок доступу до інформації, розміщеній на електронній регуляторній платформі та до земельних ділянок, та інфраструктури, для розгортання (створення) та експлуатації електронних телекомунікаційних мереж. Також планування та розвиток власних електронних комунікаційних мереж. Друге зауваження. Президент України зауважує, що ухвалений парламентом закон також не встановлює вимоги щодо структури власності суб'єктів надання електронних телекомунікаційних мереж та послуг на території України, що може призвести до здійснення такої діяльності фізичними і юридичними особами, зареєстрованими в офшорних юрисдикціях резидентом країни, визнаної Верховною Радою України державною-агресором, та відповідно завдати шкоди національній безпеці України. З урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов, визначених стратегією національної безпеки України, Президент вбачає необхідним збереження існуючого підходу до визначення структури власності визначених суб'єктів. Крім того, Президент України вважає неприпустимим неврахування в законі ситуацій, що вимагають екстрених дій органів державної влади України в разі загроз національній безпеці, економічному добробуту та правам людини. Зазначене стосується, зокрема підстав поширення інформації про споживача та факти надання електронних комунікаційних послуг. Це не узгоджується з частинами першою та другою статті 32 Конституції України та нормами кримінального процесуального законодавства, якими визначено, що в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав громадян допускається доступ до інформації, в тому числі в телекомунікаційних мережах. Третє. Окремі зауваження стосуються надання права регуляторному органу у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра приймати рішення, які віднесено до виконавчих документів. При цьому не визначено порядку ухвалення таких рішень, не визначено вимог до виконавчих документів, строку пред'явлення їх до виконання, а також порядку захисту прав заявників. Крім того, закон містить низку технічних недоліків, зокрема щодо особливостей правозастосування нормативно-правових актів та їх приведення у відповідність до положень цього закону. Внесення змін до загальнодержавних цільових програм, які втратили свою актуальність, посилання на некоректні назви організацій Угоди України з Європейським Союзом, неіснуючих пунктів окремих статей закону. З огляду на вище визначене, Президент України пропонує доопрацювати Закон України "Про електронні комунікації" з метою приведення його у відповідність до Основного Закону держави, усунення існуючих прогалин та недоліків шляхом повернення до Комітету з цифрової трансформації для доопрацювання. Прошу підтримати пропозицію Президента. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми домовлялися з вами, що запитання, а тоді ми виступаємо від фракцій, після цього переходимо… По процедурі саме так. (Шум у залі) Ну, тоді не буде запитань. Ні! Я ще раз вам повторюю… Ви ж не голосували за це. Запитання ми не задаємо, ми не виступаємо від фракцій зараз, тому що це пропозиції Президента, тут виступів немає. Якщо Апарат помилився і дав таку інформацію, я потім розберусь, чому так. До 15 хвилин – запитання до доповідача. Запишіться: 1 хвилина – запитання, 2 хвилини – відповідь. Южаніна Ніна Петрівна.
11:19:44 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Ар'єву Володимиру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігоревич.
11:19:51 АР’ЄВ В.І. У мене питання щодо третього параграфу зауважень Президента України, оскільки щось в цьому плані дуже "тхне" Білоруссю звідти. Тому що доступ прямий спецслужб до телекомунікаційних мереж без жодних рішень суду і без жодних на те причини, а просто автоматичний, є порушенням всіх норм і прав людини. Тому в даному разі поясніть мені, будь ласка, навіщо це робить Президент? Так сподобався режим Лукашенка, так хочеться скопіювати Лукашенка?
11:20:41 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за запитання. Насправді жодних проблем з цим пунктом в зауваженнях і пропозиціях Президента немає, тому що Президент не пропонує встановити позасудовий чи такий, який не відповідає Конституції України, порядок доступу до телекомунікаційних мереж. Президент лише зауважує, що стаття 32 Конституції України передбачає можливість доступу до інформації в інтересах національної безпеки, громадського порядку, економічного добробуту та прав людини. А порядок такого доступу визначається чинним процесуальним законодавством в тому числі і Президент не заперечує, щоб він і продовжував зберігатися так, як зараз він існує. Тому жодних проблем немає, а це лише маніпуляції, які не мають нічого спільного з пропозиціями і зауваженнями Президента. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтушок Сергій Миколайович.
11:21:33 ЄВТУШОК С.М. Дякую, пане Голово. Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина". Я маю запитання до доповідача. Оскільки даний законопроект ухвалювався в турборежимі і був ряд порушень, в тому числі Регламенту і Конституції України. Я хочу запитати у доповідача, наскільки він усвідомлює, що стаття 47 Регламенту Конституції, згідно якої рішення мають прийматися після обговорення питань, що неможливо здійснити в розумні терміни, якщо таблиця поправок надана в той же день. Стаття 102, Регламенту України, яка також визначає, що під час другого читання має здійснюватися постійне обговорення, а воно також неможливе, в тому числі обґрунтоване, і стаття 117 Регламенту України. От ряд статей Регламенту, Закону України про Регламент, який даний законопроект порушує, в тому числі і окремі статті Конституції України. Як ви взагалі розумієте і думаєте, що ми маємо тут порушувати Регламент і Конституцію? Дякую.
11:22:47 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Що стосується порядку розгляду законопроекту у Верховній Раді України, то під час розгляду було дотримано процедури Регламенту і цей закон, я хочу нагадати, не приймався, як ви говорите, в турборежимі. Він ухвалювався шляхом обговорення всіх тих пропозицій і зауважень, які поступали від суб'єкта права законодавчої ініціативи, і порушень Президент у порядку розгляду цього законопроекту не бачив. Якщо ви маєте на увазі про можливі порушення в майбутньому, то ми не можемо прогнозувати, яким чином Верховна Рада України буде розглядати пропозиції і зауваження Президента і яким чином будуть вони враховані у подальшому рішенні Верховної Ради України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна.
11:23:35 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово колезі Володимиру Ар'єву. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К. ГОЛОВУЮЧА. Ар'єв Володимир.
11:23:43 АР’ЄВ В.І. Дуже вже люблять представники Президента всіх звинувачувати в маніпуляціях. Але почитайте, як звучить третій параграф і що під ним криється. Але з іншого боку у мене інше питання. А скажіть, будь ласка, що сталося в Офісі Президента, що не змогли чітко сформулювати свої пропозиції до цього законопроекту, щоб ми зараз уже голосували конкретні пропозиції, а не повертали цей базовий, ґрунтовний законопроект зараз на доробку в комітет? Тому що вони в деяких моментах сформульовані абсолютно нечітко і далі ми будемо знову ж таки приймати рішення і нам будуть знову сто разів повертати. Не можна було зробити круглий стіл і чітко, нормально, за участю профільних асоціацій визначити що саме не подобається Офісу Президента і уникнути тих формулювань, які можуть трактуватися як зазіхання на права і свободи людини?
11:24:55 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Я хочу зазначити, що ні Конституція України, ні Закон "Про Регламент Верховної Ради України", ні жоден інший нормативно-правовий акт не визначають вимоги до змісту пропозицій і зауважень Президента, з якими він повертає закон до Верховної Ради для повторного розгляду. В даному випадку Президент України сформулював саме ті проблемні аспекти Закону "Про електронні комунікації", які, на його думку, потребують доопрацювання. І Комітет з питань цифрової трансформації доопрацює ті, я переконаний, положення закону, які викликали заперечення у Президента України. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мисягін Юрій Михайлович.
11:25:45 МИСЯГІН Ю.М. Прошу передати слово Максиму Бужанському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бужанський Максим Аркадійович.
11:25:51 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановний пане Федоре Веніславський, минулого разу, коли ми приймали цей законопроект, ви ніяким чином не висловлювались щодо того, що там може бути щось, що ми не можемо підтримати. Ви були "за". Зараз ви кажете, що є якесь зауваження, дивлячись на яке ми повинні відправити цей законопроект на доопрацювання. Я хотів би запитати вас. Чи ви певні, що цього разу ви точно і достовірно знаєте, що ви праві, що не станеться так, що через тиждень або через два ви знову будете на цій трибуні казати, що є якесь зауваження, яке треба виправити? Так чи ні?
11:26:47 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Пане Бужанський, дякую за ваше запитання. Я хочу сказати, що право вето за статтею 94 Конституції України застосовує виключно Президент України, а жоден народний депутат України не має можливості обґрунтовувати доцільність чи недоцільність цього права вето. Я лише вступаю як представник Президента, і я переконаний, що Президент абсолютно правомірно застосував своє право вето до цього законопроекту. Оскільки на моє переконання, вже як фахівця в галузі конституційного права України, тут є в цьому законі певні моменти, які з одного боку створюють загрозу правам, свободам людини і громадянина в тому аспекті, що визначаються не законом, як того вимагає стаття 92 Конституції України, а закон передбачає можливість ухвалення підзаконних нормативно-правових актів. З іншого боку, це питання національної безпеки, яке відноситься до сфери повноважень Президента. І Президент, у повній відповідності до своїх повноважень, повертає цей закон зі своїми мотивованими пропозиціями, зауваженнями для повторного розгляду. Чи допустить Верховна Рада України під час повторного розгляду якісь помилки чи порушення – це вже залежить від нас з вами в тому числі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ятрович Володимир Михайлович.
11:28:01 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Артуру Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Герасимов Артур Володимирович.
11:28:08 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, шановні українці! 1 грудня 91-го року українці зробили свій вибір за незалежність і свободу в цій державі. Сім років тому 1 грудня українці масово повстали проти тоталітарного режиму Януковича. І зараз ми бачимо, що майже всі кроки команди Зеленського і його особисто спрямовані на те, щоб повернути сюди тоталітарну державу, яка буде керуватися виключно законами сили і законами під керівництвом силовиків. Це ми бачимо і в цьому законі, це ми бачимо і в тому, які питання не включаються в порядок денний командою Зеленського у Верховній Раді. Наприклад, це законопроекти опозиції 4296, 4299 про цільове використання коштів з COVID-фонду. Це 4339 про те, що має бути конкурс з міжнародними спостерігачами, з міжнародними експертами до Конституційного Суду. Це і те, яким чином сьогодні робиться все в цій державі. І в мене дуже просте питання до доповідача. Чому всіма своїми діями команда Зеленського будує тоталітарну державу в Україні?
11:29:20 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую, пане Артур, за ваше запитання, яке не має жодного відношення до цього законопроекту, про який я доповідаю. Але я хочу зазначити, що в цьому законопроекті немає жодної, я перепрошую, в цих пропозиціях, зауваженнях Президента щодо законопроекту 3014 немає жодного положення, яке було б спрямовано на скорочення демократичних здобутків нашої держави, на повернення якоїсь, як ви говорите голослівно, тоталітарної держави. В даному випадку мова йде про суто невідповідність цього законопроекту конкретним нормам Конституції, на які звернув увагу Президент. Далі Верховна Рада України, враховуючи ці зауваження, пропозиції, я думаю, виправить зазначені Президентом недоліки і проблеми цього законопроекту і ми дійсно зможемо запропонувати українському суспільству абсолютно адекватний і реально працюючий закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Михайло Леонтійович.
11:30:21 БОНДАР М.Л. Передайте, будь ласка, Ар'єву Володимиру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович.
11:30:27 АР’ЄВ В.І. Я хочу все ж таки, щоб у нас була професійна дискусія. Знаєте, казати, що ви не маєте відношення до цього законопроекту – та ваша ж фракція за нього проголосувала у більшості. І цей законопроект проходив дуже складний шлях, і він став результатом багатьох дуже компромісів, врахувань різних думок, тому що він є базовий, і він визначає напрямок на наступні роки всієї галузі. Та і сам ваш Президент заявив про те, що цифровізація країни – це його одне з головних завдань. Ви зараз її сьогодні зупиняєте. Жодним чином Офіс Президента не брав участі на етапі підготовки законопроекту, на жодному етапі. І коли у нас були тяжкі дискусії, в тому числі і з профільними асоціаціями, жодного повідомлення "Голосу" від Офісу Президента не було, а зараз раптом щось не подобається. Ми не впевнені, що якщо ми зараз направимо назад, знову Офіс Президента не скаже, що щось не так. Ви готові нарешті зробити круглий стіл...?
11:31:39 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання. Я хочу підкреслити, що Президент України Володимир Зеленський повністю підтримує необхідність законодавчого регулювання сфери послуг електронних комунікацій. Цей законопроект в цілому підтримується Президентом Зеленським. Він вважає, що законопроект достатньо прогресивний, достатньо компромісний. Але з огляду на ті очевидні невідповідності Конституції України окремих положень цього закону, про які я вже сказав. А саме: невідповідність окремих положень закону статті 92 Конституції України, невідповідність статті 32 Конституції України потребують доопрацювання для того, щоб в процесі правозастосування у нас не виникало жодних проблем і щоб жодні органи державної влади не могли говорити про якісь недоліки в цьому законопроекті. Тому давайте спільними зусиллями зробимо якісний закон і надамо його українському суспільству для якісного застосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович Микола Романович, остання запитання.
11:32:43 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Прошу передати слово Володимиру Ар'єву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович.
11:32:48 АР’ЄВ В.І. Так, я продовжу трошечки, у мене ще є одна хвилина. Але, шановний пане Веніславський, я розумію, що ви представник Президента в Конституційному Суді, а не у Верховній Раді, і тому зараз вам доводиться захищати цю ідею, хоча тут не Конституційний Суд. Проте пропозиції Президента, ви самі можете їх прочитати, є занадто загальними. Якщо він підтримує законопроект, то мав чітко сформулювати, що йому не подобається. А тут є можливість трактувати це як спробу дати спецслужбам повний контроль над комунікаційними мережами, зокрема третій параграф. Я ще раз підкреслюю: ми можемо говорити про те, що ми змінимо в комітеті текст цього законопроекту. Але скільки разів буде ще накладено вето, коли немає конкретики, не знаю. Вибачте, виходьте з інтелектуального локдауну.
11:33:55 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Дякую за ваше запитання чергове. Але я хочу зазначити, що у параграфі три, про який ви зараз говорите, жодних положень, які стосуються спецслужб, взагалі немає – це перше. Друге. Президент може сам визначити суб'єкта, який представляє його позицію щодо того чи іншого права вето. Ніхто йому не може вказувати, хто має доповідати за трибуною Верховної Ради. І, по-четверте, я хочу сказати, що в цих пропозиціях і зауваженнях президента чітко, однозначно сформульовані ті проблемні питання, які може ефективно вирішити комітет профільний, який буде цей законопроект доопрацьовувати відповідно до пропозицій і зауважень Президента. Тому спільними зусиллями ми забезпечимо нормальний закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович. Будь ласка, сідайте. До слова запрошується заступник голови Комітету з питань цифрової трансформації Федієнко Олександр Павлович.
11:34:53 ФЕДІЄНКО О.П. Доброго дня, шановні колеги! Отже, 30 вересня цього року був прийнятий Закон України "Про електронні комунікації". Проте, Президент України повернув до Верховної Ради України Закон "Про електронні комунікації" та запропонував зазначений закон доопрацювати з метою приведення його положень у відповідність з Основним Законом держави, усунення існуючих прогалин та недоліків. За дорученням Голови Верховної Ради України Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації розглянув на своєму засіданні 20 листопада 2020 року пропозиції Президента України до прийнятого Верховною Радою України 30 вересня 2020 року Закону України "Про електронні комунікації". Комітет вивчив обґрунтованість пропозицій Президента України до Закону України "Про електронні комунікації" та вирішив рекомендувати Верховній Раді України підтримати пропозиції Президента України та направити Закон України "Про електронні комунікації" (реєстраційний номер 3014) на доопрацювання в Комітет з питань цифрової трансформації. Колеги, для того, щоб комітет зміг виконати своє завдання та доопрацювати зазначений закон, врахувати пропозиції Президента та винести на розгляд парламенту доопрацьований законопроект, нам потрібно доопрацювати відповідне рішення Верховної Ради. Хочу нагадати, що це один з тих законів, які очікує Євросоюз, і про це, до речі, було багато згадано в листах від представників Євросоюзу. Закон є підтвердженням намірів України приєднатися до Спільноти Євросоюзу та прийняття якого необхідне для виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Окремо хочу зазначити, що над законопроектом працювали понад 1 рік. Були залучені всі представники громадського середовища від маленьких гравців цієї галузі, які надають свої послуги в невеличких селах, це ФОПи, до представників великої галузі. Ми врахували баланс інтересів, не порушуючи в першу чергу безпеки цієї країни. І основними питаннями, якими ми користуємося, це все ж таки Конституція України і діюче законодавство. Тому прошу підтримати відповідне рішення та направити вказаний законопроект 3014 на доопрацювання в комітет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитання до комітету. Два запитання буде. Запишіться на запитання, регламент до 5 хвилин. Немає запитань до комітету? Можемо переходити до голосування. Шановні колеги, я правильно зрозумів, що ми зараз направляємо цей законопроект на доопрацювання в комітет, так, такий висновок? Всі його почули? Всі готові його підтримати? Будь ласка, запросить народних депутатів до зали. Олександр Павлович, сідайте, будь ласка. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету на доопрацювання Закон України "Про електронні комунікації" з пропозиціями Президента України від 28.10.2020 №01-01/904 (реєстраційний номер 3014). Готові голосувати? На доопрацювання він іде. Прошу підтримати та проголосувати. 11:39:24 За-298 Рішення прийнято. Шановні колеги, будь ласка, не розходьтесь. Тут три питання про скорочення строків подачі альтернативних. Я одразу буду ставити на голосування, да? Ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі альтернативних законопроектів до проекту Закону про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстраційний номер 4429). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:40:25 За-315 Рішення прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (4430). Прошу підтримати та проголосувати. 11:41:14 За-321 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі альтернативних законопроектів та підготовки необхідних висновків до проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстраційний номер 4430). Прошу підтримати та проголосувати. 11:42:01 За-316 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 4431). Прошу підтримати та проголосувати. 11:42:33 За-325 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі альтернативних законопроектів та підготовки до першого читання та надання необхідних висновків комітету проекту Закону про внесення змін до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 4431). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:43:12 За-309 Рішення прийнято. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (реєстраційний номер 3497). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 11:43:43 За-271 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Макаров Олег Анатолійович. Цабаль? Цабаль Володимир Володимирович.
11:44:15 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги! Я коротко розкажу про що цей закон – цей закон про право власників вільно розпоряджатися своєю власністю. Щоб власники могли без перешкод вільно продавати частки в товариствах іншим власникам. І щоб інші власники могли вільно їх купувати, так, як це працює в усіх цивілізованих країнах. Насправді, ці зміни вже відбулись. У 2018 році був прийнятий Закон "Про господарські товариства" і в цьому законі були прибрані різні перешкоди, такі як, обов'язкове вказування в статутних документах того, які частки, в яких кількостях і кому мають належати. Чому це було зроблено? Для того, щоб не було перешкод, коли інші акціонери, які проти продажу часток міноритаріями іншим власникам, щоб вони не могли це блокувати. І так працює в усьому цивілізованому світі. Але, коли у 2018 році приймався Закон "Про господарські товариства" виникла така правова колізія, бо цей закон прийнятий був, а в Господарському кодексі це не було переглянуто. Цей закон, який ми зараз розглядаємо, він дуже короткий, він просто узгоджує Господарський кодекс з Законом "Про господарські товариства". Тому, колеги, прошу підтримати цей закон. Закон дійсно дуже технічний, буду вдячний за ваші голоси. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується голова Комітету з питань економічного розвитку Наталуха Дмитро Андрійович.
11:45:57 НАТАЛУХА Д.А. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Цей законопроект справді прибирає неузгодженість і певну колізію, яка існує до сьогоднішнього часу між Господарським кодексом та спеціальним Законом "Про товариство з обмеженою додатковою відповідальністю". Ця колізія призводить до того, що, як сказав правильно мій колега Цабаль, придбання і перехід права власності на частки певним чином унеможливлюються у випадку наявності недобросовісних учасників, в тому чи іншому товаристві. Ця проблема відома, проблема зрозуміла і цей законопроект цю проблему вирішує. Тому комітет на своєму засіданні розглянув проект закону, так само проаналізував висновки інших комітетів. Зокрема, з питань інтеграції з Європейським Союзом, який зазначив, що він не суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції. Розглянув висновок Комітету з питань бюджету, який зазначив, що він може набрати чинності згідно з законодавством і не обтяжує державний бюджет. І висновок антикорупційного комітету, який зазначив, що цей законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Тому за результатами обговорення народні депутати члени Комітету з питань економічного розвитку прийняли рішення рекомендувати внести проект Закону України про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю на розгляд Верховної Ради та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу, скоротивши строк подання зауважень і пропозицій наполовину. Дякую дуже. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Андрійовичу. Будь ласка, запишіть від депутатських фракцій та груп на виступи: два – за, два – проти. Железняк Ярослав Іванович.
11:48:05 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Передаю слово Володимиру Цабалю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цабаль Володимир Володимирович.
11:48:11 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, я ще раз попрошу підтримати цей закон. Насправді ми дуже багато і душе швидко, і в цьому скликанні, і в попередніх скликаннях, приймаємо різні закони. І одна з наших задач – виправляти ті неузгодженості, які потім по факту виникають. Зараз ми рівно це саме робимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна.
11:48:39 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово колезі Степану Кубіву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів.
11:48:46 КУБІВ С.І. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Дійсно цей законопроект є потрібний, він розроблений для вирішення існуючої колізії, про що говорив і голова комітету, і законодавці. Другий блок. В частині обов'язкових вимог до статутів товариств ОтДВ, який полягає в тому, що в документах вказаних товариств частина учасників статутного капіталу можуть проходити законодавчі процедури, про що говорилося сьогодні. Третій блок. Треба звернути увагу на те, що ГНЕУ говорить про те, що в обов'язковому порядку зазначатимуться лише відомості про: перше – повне і скорочене найменування товариства, друге – органи управління товариства і компетенція, третє – порядок вступу до товариства та виходу з нього. І такий підхід не узгоджується з частиною чотири статті 57 Господарського кодексу. Разом з тим Комітет з питань європейської інтеграції зазначає, що закон повинен узгоджуватися в цілому, як і кодекс, так і Закон про товариства з Директивою 2017/1132 Європейського Союзу. Я думаю, що ми між першим і другим читанням зуміємо змінити і проголосувати потім за цей законопроект. "Європейська солідарність" підтримує в першому читанні даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шахов? Шахов Сергій Володимирович.
11:50:29 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, змінили назви вулиць, пройшла декомунізація по всій країні. Сьогодні вбивають людей цими змінами і змінами паспортів. А закони залишилися в тому ще часі, звітність залишилася в тому часі, бюрократична машина досі працює. Безумовно, депутатська група "Довіра" буде підтримувати цей законопроект, але треба його допрацювати. В даному випадку, який є сьогодні в нашій державі, треба переглянути всі старі законопроекти – живемо в ХХІ столітті, як в кам'яному віці. Ви подивиться що сьогодні робить політика: граються тільки в політику і не думають взагалі про закони. Ви подивіться на вибори, які відбулися. Сьогодні в Одещині знищують нашого колегу Антона Кіссе, який набрав 5,20 відсотків, його повністю спустили наниз до 4,98 і не думають про такі закони. Сьогодні проблема в Київській області по "Нашому краю", сьогодні Присяжнюк бореться: 4,35, зробили 4,95. Влада бореться тільки за політику, а не бореться за людей і за підприємців, які сьогодні стоять за стінами парламенту. Шановні колеги, вимагаємо сьогодні переглянути багато тих заскорузлых законопроектів, заіржавілих, які повинні працювати сьогодні заради українського народу, заради майбутнього нашої країни, заради наших дітей, які сьогодні бідкаються на локдауні. Дякую. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, всі бажаючі виступили? Підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (реєстраційний номер 3497). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:53:11 За-290 Рішення прийнято. Необхідно скорочення термінів підготовки до другого читання? Можемо поставити. Згідно з частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі правок та пропозицій, та підготовки до другого читання законопроект реєстраційний номер 3497. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. Скорочення строків. 11:53:57 За-280 Рішення прийнято. Наступне питання порядку денного, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (реєстраційні номери 3695, 3695-1). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:54:32 За-250 Рішення прийнято. Шановні колеги, є пропозиція, щоб виступили два автори, виступив комітет і ми проголосували до 12-ти, не буде заперечень? Не буде. До слова запрошується народний депутат України Бардіна Марина Олегівна.
11:54:52 БАРДІНА М.О. Доброго дня, Україно! Доброго дня, колеги! Сьогодні у часи, коли перед Україною постає низка випробувань пов'язана з коронавірусною хворобою, економічною ситуацією, конституційною кризою, я хочу трішки говорити з вами про позитив. Про позитив і найважливіше в житті, напевно, кожного українця і українки – про наші родити, про родини і про право батька і матері на батьківство. До вашої уваги сьогодні в парламенті законопроект з пакету ініціатив "Партнерства Біарріц", ініційованого першою леді, законопроект, який підтримало Міжфракційне об'єднання "Рівні можливості", яке об'єднало близько 90 депутатів з різних фракцій. Цей законопроект, власне, стосується можливостей для батька бути на рівні з матір'ю у вихованні дітей, у догляді за дітьми. Що ж ми пропонуємо цим законопроектом? Перше – це внести додаткову відпустку при народженні дитини, якою може скористатися батько дитини, тривалістю до 2 тижнів. Друге. Сьогодні у законодавстві право на батьківство, воно є похідним від права матері. Ми ж хочемо урівноважити права батька і матері на догляд за дитиною і дати можливість чоловікам на рівні з жінками мати можливість брати відпустку по догляду за дитиною до 3 років. Так само для чоловіків з багатодітних родин або з родин, де є дітки з інвалідністю, мати можливість так само, як і жінкам, брати додаткову відпустку. Тобто наш законопроект покликаний на врегулювання прав батька рівних з правом матері на догляд за дитиною. Я вас дуже прошу, колеги, звернути увагу на цей законопроект і підтримати його. Профільний комітет, Міністерство соціальної політики схвально відгукнулися про наш законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується народний депутат України Чорний Дмитро Сергійович.
11:57:04 ЧОРНИЙ Д.С. Доброго дня, шановні колеги, шановний головуючий! Представляю до вашої уваги альтернативний законопроект. Ви знаєте, визначення в Конституції України рівноправності жінок і чоловіків свідчить про вихід української держави і громадянського суспільства на європейський і світовий рівень розв'язання гендерних проблем. Так, рівність прав і свобод людини і громадянина, незалежно від статі, визначається і гарантується статтею 24 Конституції України. Однак досягнення гарантованої Основним Законом України гендерної рівності між чоловіками і жінками досі залишається невирішеним. Значною своєю частиною це проблема соціальної сфери, де реалізуються соціальні права, тобто порушення принципу рівності між чоловіками і жінками у доступі до соціального розподілу пільг та гарантій, що потребує невідкладного законодавчого врегулювання. Основною новелою цього законопроекту, як і основного, є запровадження нового виду відпустки – відпустки при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, яка надаватиметься не пізніше 2 тижнів з дня народження дитини та оплачуватиметься за рахунок роботодавця. Скористатися таким правом зможе лише 1 працівник з числа таких осіб: чоловік, дружина якого народила; батько дитини, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини; бабуся або дідусь, або хтось із повнолітніх родичів дитини, який фактично за нею наглядає. Повноваження, щодо визначення порядку надання відпустки при народженні дитини пропонується надати Кабінету Міністрів. Якщо говорити про відмінності основного та альтернативного законопроектів, то згідно висновків ГНЕУ пропозиції, подані у альтернативному проекті, мають більш системний характер ніж зміни, які вносяться основним проектом. Тому, шановні колеги, з огляду на вищезазначене прошу вас підтримати за основу поданий мною законопроект, оскільки він є більш комплексним і на основі якого до другого читання можна підготувати фаховий і якісний документ. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 30 секунд від комітету і переходимо до голосування.
11:59:15 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановні народні депутати, Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів вдячний авторам за підготовку зазначених законопроектів і, розглянувши їх на своєму засіданні, рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект 3695 за основу без скорочення термінів розгляду. Тому що за висновком ГНЕУ альтернативний законопроект містить, відтворює частину положень основного законопроекту і залишає актуальними ці норми, однак має зауваження додаткові… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (реєстраційний номер 3695). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:00:26 За-301 Рішення прийнято. Ні, вони за основу. 12:00. Оголошується перерва до 12:30. Нагадую: за цей час повинно відбутися засідання Комітету з питань податкової, фінансової та митної політики. Дякую. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запросіть народних депутатів до зали, будь ласка. Розпочинаємо нашу роботу. 12:40:30 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, повертаємось до нашої роботи. Комітет, наскільки я розумію, провів своє засідання, але готуються ще документи, тому ми переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (реєстраційний номер 3527). Нам необхідно розглянути це питання за скороченою процедурою. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про розгляд вищезазначеного проекту закону за скороченою процедурою. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:41:44 За-195 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Лаба Михайло Михайлович.
12:42:07 ЛАБА М.М. Доброго дня. Даним законопроектом пропонується внести зміни до статті 5 Закону України "Про гуманітарну допомогу", яким до повноважень Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій віднести визнання гуманітарною допомогою вантажів вагою до 12 тонн, в чинних положеннях закону є тепер до 3 тонн. Як показує практика, місцеві органи виконавчої влади краще володіють інформацією про набувачів гуманітарної допомоги та можуть самостійно та оперативніше приймати рішення про визнання вантажу гуманітарним. З урахуванням потреб населення конкретних регіонів, а також з метою виконання завдань, передбачених реформою місцевого самоврядування та територіальною організацією влади в Україні, що в свою чергу зменшить час на бюрократичні процедури. Якщо говорити про децентралізацію, це є певна децентралізація повноважень, і обласні державні адміністрації зможуть на місцях реально приймати рішення скоріше, і оперативніше. Адже першими в Україні, хто почав надавати допомогу медичним закладам (закупівля ліків, масок, обладнання, тестів) з подолання епідемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, були благодійні організації, що мали запаси цієї продукції, отриманої, як гуманітарну допомогу від інших країн. Для забезпечення оперативності у прийнятті рішень про визнання вантажів гуманітарною допомогою, пропонується розширити повноваження обласних державних адміністрацій та дати змогу приймати рішення визнання такої гуманітарної допомоги вантажів до 12 тонн на місцях. За статистичними даними більшість вантажів, що ввозяться на територію України, як гуманітарна допомога, – це медичні маски, ліки, одяг, взуття, продовольчі товари, що не перевищують 12 тонн. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякова Галина Миколаївна.
12:44:25 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати! На своєму засіданні 2 вересня Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув законопроект 3527. Яким пропонується розширити повноваження місцевих органів виконавчої влади, надавши їм право визнавати гуманітарною допомогою вантажі до 12 тонн, як зазначив пан Михайло Лаба, наразі це 3 тонни. На своєму комітеті ми зазначили, що на сьогодні місцевими державними адміністраціями не забезпечено ще створення системи контролю за дотриманням надання дозволу на такі гуманітарні грузи, вантажі, і зберігаються певні ризики ввезення в Україну, як гуманітарної допомоги товарів для продажу без плати до державного бюджету належних податків і зборів. Водночас і Міністерство соціальної політики, яке сьогодні надає такі дозволи, не має ефективної системи контролю на що розподіляються такі гуманітарні грузи. Місцеві громади водночас мають сьогодні найбільше потенційних можливостей контролювати, на що використовуються гуманітарні вантажі. Тому за результатами проведеного обговорення комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України (3527) прийняти за основу. І доручити комітету підготувати законопроект до другого читання, врахувавши і те, що Міністерство соціальної політики підтримало в цілому цю ідею і пропонує на друге читання розглянути визнання гуманітарною допомогою вантажів до 5 тонн, які будуть розглядатися, відповідно, місцевими органами влади. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, по фракціях. Шуфрич Нестор Іванович.
12:46:39 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, безумовно, бажано було б підтримати збільшення можливості отримання гуманітарних вантажів з 3 тон до 12. Дуже слушна пропозиція нібито. Але, мій невеликий досвід роботи в цій залі і не тільки говорить, що під час збільшення вантажів і збільшення можливості тоннажу чомусь знижуються доходи митниці. Як таке може бути? Так от, ви говорите мені про нульову ставку, я ж про це вам і натякаю, що під 12 тоннами не завжди приходять гуманітарні грузи. А приходить елітний алкоголь, приходять такі речі, які до гуманітарних грузів нічого не мають, особливо з етикетками там Cartier та інше. Тому, шановні колеги, ми маємо дуже відповідально і обережно поставитись до цього питання. Я хочу задати зворотнє запитання. Де 100 мільярдів гривень від того, що подали рівно рік тому контрабанду? Рівно рік тому ви сказали: ми победили контрабанду, буде 100 мільярдів гривень. "Где деньги, Зин?" Тому ми дуже обережно ставимося до цього питання, ми боїмося, що за благою ідеєю ми побачимо дуже зрозумілі старі схеми з новими, а в даному випадку – вже із зеленуватими обличчями. Тому закликаємо обережно поставитися до підтримки цього законопроекту, щоб фактично це не була прихована контрабанда. Ми за гуманітарну допомогу, але не за рахунок надходжень до бюджету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович.
12:48:53 РУДИК С.Я. Шановні українці! За час своєї державної кар'єри я міг спостерігати за тим, як система надання і розповсюдження гуманітарної допомоги, яка за своїм напрямком чи за метою мала б помагати бідним, все покращується і покращується. Колись, у 96-му році, я був начальником Управління Міністерства України у справах національностей і міграції, потім я працював три роки заступником мера Києва, потім я працював головою Державного комітету України у справах національностей і міграції, потім головою Державного агентства земельних ресурсів і за посадовими обов'язками, звичайно, мав відношення до прийняття рішень, кому і як її надавати. Всі казали, що буде ще краще, і краще, і краще. А в результаті потім – упаковки із соком, з одягом, не знаю там, це дрібниці. А по великому рахунку, більше половини того, з чого нам надавали гуманітарні вантажі з-за кордону, знаходилося на базарах, на оптових ринках і в магазинах. Все це "кришувала" та сама влада. І от зараз іде геніальна пропозиція: а давайте ми дамо можливості нашим геніальним обласним державним адміністраціям (ви ж знаєте, хто там керує) в чотири рази більше управляти процесом, бо три тонни на одну область і на одну обласну адміністрацію – цього мало. А не достатньо вам, ну, вдвічі збільшити, поясніть? Я розумію, що COVID, я розумію, що треба приймати швидкі рішення. Товариство, за браком часу я пізніше скажу про наслідки цього законопроекту. Давайте зупинимося на цифрі в 6 тонн, і не будемо гнати наперед – стане їм. Ми в першому читанні будемо голосувати "за", але пропонуємо до другого читання зменшити цю норму до шести тонн. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко. Цимбалюк Михайло Михайлови.
12:51:04 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний головуючий, шановна президія, шановні колеги і всі ті, хто нас дивиться і чує! Я дякую автору законопроекту. У нас на засіданні комітету була дуже жвава, фахова, як на мене, дискусія. І той, хто працював в органах в місцевої влади і місцевого самоврядування, добре знає, як працювати з міжнародними партнерами, випрошувати у них допомогу для лікарень, для шкіл, для інших навчальних закладів, а тоді, якщо цей вантаж більше, ніж 3 тонни – їхати з поклоном в міністерство сюди, в Кабінет Міністрів і місяцями чекати їхнього панського рішення. Вибачте мені, якщо Кабінет Міністрів сьогодні призначається монобільшістю і Президентом, і глава облдержадмістрації призначається Офісом, то кому ви не довіряєте, шановне товариство? Ми вважаємо, що слід підтримати цю законодавчу ініціативу, проголосувати в першому читанні і фракція "Батьківщина" це підтримає, а до другого читання давайте проведемо дискусію. Бо коли сьогодні вантажний автомобіль бере 10-12 тонн, то міжнародні партнери не розуміють, чому західні області пропонують тим же ж партнерам: давайте діліть до 3-х тонн, бо нам не треба їхати і втрачати дорогоцінний час. А сьогодні цей вантаж, вибачте, можна проконтролювати, для того є митниця, регіональна митниця, для того є прикордонники, для того, зрештою, є комісія при облдержадміністрації, яка приймає колегіальне рішення. Давайте будемо відділяти... Вибачте, чуть не сказав: мухи і котлети. Дякую. Фракція "Батьківщина" підтримує цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кубів Степан Іванович.
12:53:07 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово, шановні колеги, не можна цей законопроект прийняти, я хочу підтримати позицію комітету, тому що відсутнє у супровідних документах економічне обґрунтування. Друге – відсутність економічного обґрунтування впливає на наповнення бюджету. Третє. Коли приходить вантаж, то ми говоримо про отримання, друге – збереження, складування, розподіл, використання за цільовим призначенням. Виходить, з цієї сторони ми не можемо забезпечити на місцевому рівні і ми збільшуємо ці товари, які будуть абсолютно порушувати дохідну частину бюджету. Друге. Коли доповідну підняти цього законопроекту, ми бачимо, що основний документ – прогноз Міністерства охорони здоров'я щодо другої хвилі у осінь 2020 року. Закінчилась осінь. І коли я подивився на сферу впливу даного законопроекту, 32 позиції ми розширюємомо гуманітарну сферу завозу відповідно платежу. Не можна цього сьогодні приймати. Достатньо сьогодні абсолютно є позиції, яка в статті номер 1 Закону "Про гуманітарну допомогу" є різновидом благодійництва і має спрямовуватись відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди утримувачів. Коли ми говоримо про стихійне лихо, то у випадку стихійного лиха, епідемій, екологічних, техногенних – центральний орган виконавчої влади забезпечує формування державної політики і може прийняти спеціальні рішення по даному різновиду. Його потрібно направити в комітет на доопрацювання, і три тонни абсолютно вистачає для проведення цієї роботи. "Європейська солідарність" утримається від голосування як економічно необґрунтованого і який впливає на зменшення бюджету України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу з мотивів "Голос", бачу з мотивів "Довіра". Після цього переходимо до голосування. Зараз два виступи з мотивів і голосуємо. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Цабаль Володимир Володимирович.
12:55:24 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, "Голос" підтримує ціль цього законопроекту, щоб спростити ввезення гуманітарних вантажів в Україну. Але, на жаль, спосіб, яким ця ціль вирішується, яка пропонується в цьому законопроекті – просто збільшити можливість обласних органів влади погоджувати, що вантаж гуманітарний з 3 до 12 тонн, цей спосіб, якщо чесно, він непродуманий і неприйнятний. Чому це неприйнятно? Тому що всі ми знаємо, що зараз дуже багато цих погоджень відбувається, як то кажуть, на колінці, незрозуміло з якими мотивами. І ввозяться як гуманітарний вантаж речі, які зовсім не являються гуманітарним вантажем: одяг і інші речі, брендовий одяг і так далі. Якщо збільшимо до 12 тонн, зараз почнемо і інші речі – там автомобілі, техніку теж як гуманітарний вантаж провозити. Фракція "Голос" не підтримає цей законопроект. Але я надіюсь, якщо він буде все-таки підтриманий, до другого читання механізми будуть пропрацьовані. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шахов Сергій Володимирович.
12:56:34 ШАХОВ С.В. Шановні колеги, сьогодні в добрій справі в бочку – крапля дьогтю. Нібито нормальний законопроект, прийнятий для того, щоб заходила гуманітарна допомога, все дуже добре прописано, але є підґрунтя, закладена бомба, яка може взірватися у будь-яку хвилину. Скажіть, будь ласка, у нас закінчилася контрабанда в державі, йде наповнення в бюджет, є прозорість на кордонах? Сьогодні йде шалена контрабанда з усіх боків. А цей закон дасть можливість везти контрабанду будь-чого під прикриттям сьогодні гуманітарної допомоги. Тому наша група не буде підтримувати цей законопроект і будемо голосувати червоною кнопкою, допоки не наведеться порядок на кордонах, допоки не буде наповнений бюджет з тих вантажів, які заходять. Без зміни місць сьогодні доданків сума не міняється: хай завозять хоч сьогодні кораблями в нашу державу гуманітарну допомогу, головне – щоб правильно розподілили... ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (реєстраційний номер 3527). Прошу підтримати та проголосувати. 12:58:52 За-226 Рішення прийнято. Покажіть по фракціям. Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги (реєстраційні номери 3573, 3573-1). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 12:59:47 За-228 Рішення прийнято. До слова запрошується заступник міністра соціальної політики Музиченко Віталій Володимирович.
13:00:00 МУЗИЧЕНКО В.В. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Законопроект підготовлений Міністерством соціальної політики з метою посилення соціального захисту дітей з інвалідністю, постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 10 Закону України "Про протимінну діяльність в Україні" встановлено, що постраждалим дітям, яким встановлено інвалідність, розмір державної соціальної допомоги підвищується, проте законами України "Про протимінну діяльність в Україні" та "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" не визначено розміру такого підвищення. Законопроектом передбачається встановити, що розмір державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів збільшується на 50 відсотків від встановленого розміру допомоги на дітей з інвалідністю. Таким чином в середньому розмір підвищення становитиме до 500 гривень в залежності від встановленої категорії дитині з інвалідністю та здійснення постійного догляду за нею. Прохання підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Наталія Юріївна Королевська.
13:01:21 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, військовий конфлікт на Донбасі триває вже шостий рік, і це величезна трагедія для всього українського народу. Це тисячі загиблих, поранених, це тисячі людей, які стали людьми з інвалідністю. І ми, безумовно, вітаємо накінець-то ідею уряду підвищити виплати людям, які отримали інвалідність. Але ж ми вважаємо абсолютно несправедливим і соціально дискримінаційним підхід Кабінету Міністрів, з якого в рамках закону буде підвищено розмір державної соціальної допомоги тільки для дітей з інвалідністю до 18 років, а не для всіх осіб, які отримали і мають сьогодні статус людини з інвалідністю. Думаю, ніхто з присутніх не стане сьогодні сперечатися, що ключовим фактором в питанні соціальної підтримки постраждалих від вибухів повинен бути не вік особи, а саме наслідок, за яким настала її інвалідність. Тому для недопущення соціальної несправедливості та посилення соціального захисту, та підтримки всіх мирних громадян з інвалідністю, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, у тому числі дітей, нами підготовлений альтернативний законопроект, яким передбачається. По-перше, це встановити підвищення на 50 відсотків розміру державної соціальної допомоги з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, для всіх осіб з інвалідністю, які постраждали від вибухонебезпечних предметів незалежно від віку. І по-друге, ви пропонуєте, щоб цей законопроект вступив в силу тільки з 1 липня 21-го року. Ми пропонуємо, щоб він вступив у силу з моменту його прийняття. Тому просимо вас, шановні колеги, прийняти наш альтернативний законопроект та встановити однакове підвищення для всіх постраждалих людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Миколаївна Третьякова.
13:03:36 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Щодо проекту (реєстраційний номер 3573), законопроектом пропонується встановити, що розмір державної соціальної допомоги для дітей з інвалідністю віком до 18 років, постраждалих від вибухонебезпечних матеріалів, збільшується на 50 відсотків. Ми, дійсно, воююча країна. І для дітей, на жаль, вибухонебезпечні матеріали мають в тому числі і значення побавитися з цими матеріалами. І ми маємо захистити тих дітей, які потрапили випадково і граються з ними. Кабінет Міністрів зробив таку ініціативу. Набуття чинності законопроекту передбачено з 1 липня 21-го року, тому що є додатковий обсяг додаткових коштів у 21-му році, він становитиме 391 тисячу гривень. І реалізація акту відповідно потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету. Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів, намагаючись захистити максимально наших громадян, в тому числі і від вибухонебезпечних матеріалів, в першу чергу, хоче захистити і виокремити кошти на захист наших дітей. І комітет за результатами розгляду та обговорення даних законопроектів на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект 3573, поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу. Просимо підтримати рішення комітету. І дякую Королевській Наталії Юріївні за підготовку альтернативного законопроекту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, по фракціям, на виступи. Цимбалюк Михайло Михайлович.
13:05:31 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний головуючий, президія, шановні народні депутати! Насправді дуже позитивна законодавча ініціатива і уряду, а також альтернативний законопроект, він більш розширює спектр дії. Тобто не тільки дітям, які отримали інвалідність в результаті вибухових прикладів або речовин, а і всім іншим категоріям і дорослим, які саме із-за такої причини стали особою з інвалідністю. Я також погоджуюся з тим, що слід не запроваджувати з 1 липня, а вже врахувати, поки не прийнятий в другому читанні бюджет, щоб все-таки з дня прийняття цей закон почав діяти. Все це можна доопрацювати до другого читання. Фракція "Батьківщина" підтримує і урядовий законопроект, а в разі його неприйняття, ми будемо голосувати за альтернативний. Прошу сесійну залу підтримати цю ініціативу. І, справді, в період, коли Росія веде війну з Україною, ця тема, на жаль, буде актуальна і після перемоги України в цій війни, тому що розмінування триватиме десятки років. Дякую. Фракція "Батьківщина" буде голосувати "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович. Геращенко Ірина Володимирівна.
13:07:14 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, внаслідок російської агресії на Донбасі, війни, яка триває більше 6 років, дійсно, сьогодні Україна входить до п'ятірки найбільш замінованих країн світу після Афганістану, Сирії, Лаосу. За ці роки загинуло від мін 128 дітей... Вибачте, 128 дітей було поранено і 35 дітей загинуло. І, очевидно, що ця цифра не є досконалою, не є точною, тому що, доки залишається окупованою велика частина Донбасу, ми не знаємо про повні злочини Російської Федерації і повністю контрольованих нею бойовиків там. Власне, найстрашніше, що Російська Федерація використовує на Донбасі міни протипіхотні, які заборонені Оттавською конвенцією. І після звільнення 70 відсотків захопленої Російською Федерацією території нашою армією наші військові, наша Служба безпеки знаходили там цей беззаперечний доказ злочинів Російської Федерації – це саме міни протипіхотні, заборонені Оттавською конвенцією. Очевидно, що ми будемо голосувати за законопроект, який сьогодні розглядаємо. Очевидно, що ми маємо не тільки виплати збільшити дітям, які постраждали від мін, але і посилювати виконання Закону про гуманітарне розмінування, посилювати нашу співпрацю з партнерами по блоку НАТО, по Європейському Союзу для того, щоб наші сапери могли більш фахово працювати. Але, власне, давайте не забувати і про те, що, на жаль, за останні півтора роки президенства Зеленського не було звільнено жодного метру української землі. Навпаки, відбувається відступ української армії на інші позиції, а кожен метр землі, яка опиняється в "сірій" зоні, диверсійні групи мінують і мінують. І, власне, це є небезпекою для більше ніж 200 тисяч дітей, які сьогодні проживають в зоні поблизу лінії зіткнення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходько Борис Вікторович. Шахов Сергій Володимирович.
13:09:32 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно, кожен з нас повинен підтримати сьогодні дітей-інвалідів. Але чому ми сьогодні не говоримо за матерів, які поодинці сьогодні виховують дітей? Чому забули сьогодні Луганщину, де 600 сімей бідує і бідкається по сусідах, по гуртожитках, які лишилися без своїх будинків під час страшної пожежі? За яку я говорив ще 3 місяці тому з цієї трибуни, що така біда буде. Чому сьогодні забули матерів, які самі виховують дітей і не мають сьогодні, при режимі навчання онлайн, до кого повести дітей? Чому сьогодні держава, а це ми з вами сьогодні призначені людьми на ці посади, повинні виконувати свої обов'язки для того, щоб вирішувати ці проблеми? Я сам виховувався матір'ю, нас було двоє, я пам'ятаю, як ми також бідкалися по всіх хатах і не було допомоги. Тому наша сьогодні задача – не тільки підтримати, голосувати всіма фракціями, опозицією та коаліцією, наша задача – максимально напрацювати законопроекти і підтримати сьогодні всіх тих, хто чекає від нас допомоги. Дякую. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". Ми будемо підтримувати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович. Не наполягає. Не наполягаєте, я ж бачу.
13:11:07 КОЛТУНОВИЧ О.С. Прошу передати слово Королевській Наталії Юріївні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська Наталія Юріївна.
13:11:19 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, я ще раз хочу наголосити, що це, безумовно, важливий законопроект. Але для того, щоб він був більш справедливим, ми повинні сьогодні проіндексувати цю виплату не тільки для дітей до 18 років, тому що війна не питає вік людини, яка постраждала сьогодні. І якщо дитина буде отримувати тільки до 18 років підвищену виплату, а після 18 років ця виплата буде у два рази менша, то буде це вкрай несправедливо, і це невеликі кошти сьогодні з бюджету. І ми можемо прийняти це рішення, щоб трішечки підтримати людей, які, на жаль, 6 років не бачили жодної підтримки з боку держави. Тому, шановні колеги, ми звертаємося до вас або підтримати в першому читанні законопроект 3573 і доопрацювати його до другого читання, розширивши сьогодні там виплати для тих людей, які потребують підтримки з боку держави, або приймати законопроект 3573-1 та одразу його можна приймати в першому читанні та в цілому, тому що там виплати проіндексовані для всіх людей, які постраждали. Також ми звертаємося сьогодні до уряду. Шановний уряд, шостий рік у нас тривають бойові дії на сході, шостий рік не приймається закон щодо підтримки людей, постраждалих у бойових діях, шостий рік ігнорується право дітей, постраждалих від бойових дій. Ми просимо вас терміново створити та підключитись до тої робочої групи, яка створена в парламенті, та злагодити один законопроект, щоб його прийняти та захистити людей. Не можна ховати "голову в пісок" і не приймати ніяких рішень щодо мирних громадян, постраждалих від бойових дій. Тому просимо або цей законопроект в першому читанні, або наш законопроект в першому і в цілому. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Соломія Анатоліївна Бобровська. Потім – Рудик, і після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.
13:13:36 БОБРОВСЬКА С.А. Доброго дня, Соломія Бобровська, фракція "Голос". Я би хотіла в підтримку колег попередніх, які виступали, навести ще декілька цифр, про які ми не знаємо або забуваємо. По-перше, в першу чергу, не забувайте, що кожен рік війни коштує для нас всіх практично десять років розмінувань. За сьомий рік війни, який триває ви можете порахувати скільки часу нам буде потрібно для того, щоб зайнятися повною розміновкою. Більше того, нагадаю вам цифри: 1,6 мільйони гектар в Україні реально є замінованими, з них 700 тисяч гектар – лише на підконтрольній території. А з тих 700, 560, які є на території Донецької області. Більше того, з часу початку війни загинули 234 військовослужбовці через замінування, з них – більше 1 тисячі поранених. І загинуло більше 977 цивільних, із них більше 1,5 тисячі поранених. Тому такий законопроект надзвичайно важливий і справді треба вносити зміни до другого читання для того, щоб він вступав в силу не з липня місяця, а відразу. Тому фракція "Голос" буде підтримувати урядовий законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рудик Сергій Ярославович. Після цього голосуємо. Запросіть народних депутатів до зали.
13:14:40 РУДИК С.Я. Шановні колеги! Оце послухав я Галину Миколаївну Третьякову, уважно прочитав назви двох законопроектів: і базового, і альтернативного. І у мене не складаються пазли. Каже, Галина Миколаївна: "Побавитись з вибухонебезпечними предметами, діти граються…" У назві законопроекту читаю, теж там ні слова немає, ні про війну, ні хто її розв'язав, ні про міни, ні про втрати. Є, по суті, законопроект, який звичайно наша група підтримує по суті. Але, товариство, пишіть по суті. Але, товариство, пишіть правду. Пишіть те, що є на сьогоднішній день, що у наслідок війни з Росією гинуть діти і їм треба платити кошти після того, як вони наражаються на небезпеку, коли їм відривають руки, ноги і це має бути не 500 гривень, а кошти, за які можна прожити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення дітям з інвалідністю, постраждалим від вибохонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги (реєстраційний номер 3573). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:16:34 За-321 Рішення прийнято. Дякую. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, щодо результатів засідання комітету у нас все готово? Лист є? Будь ласка, В'ячеслав Іванович, якщо можна. А можна, щоб на хвилину підійшли керівники депутатських фракцій та груп до трибуни. Шановні колеги, ми зараз переходимо до розгляду наступного питання порядку денного – це проект Закону реєстраційний номер 3039а. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з окремих операцій на період реалізації Договору між Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги та інших питань державного боргу. До слова запрошується голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцев Данило Олександрович. Є, хто буде наполягати на правках? Ніна Петрівна Южаніна. Номер правки у вас? 5-та?
13:23:06 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, у мене є одна поправка, про яку я говорила з трибуни, коли розглядали цей проект закону в першому читанні. Справа в тому, що, про те, що польська сторона чи польський виробник, який буде учасником цього договору, звільняється від сплати податків, ми про це з вами говорили. Але у нас слово "звільняється", яке передбачене якраз Угодою, замінено на "нульову ставку". Тобто ми говорили про те, що бюджет України буде польському цьому виробнику відшкодовувати з бюджету певну суму платежів і цього хотіли не допустити. На жаль, в Міністерстві фінансів не знайшлося спеціаліста, який би звернув на це увагу, а комітет, до речі, не наполягав на тому, щоб розібратися в цих нормах. І вийшло так, що моя поправка відхилена, і така була думка якраз Міністерства фінансів на засіданні комітету, і цей текст залишився. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету.
13:24:21 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Насправді ми обговорювали цю поправку. Ми підтримали позицію Міністерства фінансів з посиланням на текст Угоди, яка не використовує термінологію, безперечно, Податкового кодексу і говорить про таке: "Товари, роботи та послуги, що фінансуються відповідно до Контрактів, звільняються від сплати будь-яких податків, мит та інших зборів або обов'язкових платежів, які встановлюються Україною". Таким чином, за думкою Міністерства фінансів, це включає і не прямі податки, тому ставка саме 0 відсотків тут є доречною. Дякую. Позиція комітету – відхилити поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Ні, не наполягаєте. Можемо переходити… Ми пройшли. Ваша правка 3-я була, да? Ні, я говорив, Вадим Євгенійович. Все, більше ніхто не наполягає на правках? Ні, ви пропустили, ваша правка 3-я, а Ніни Петрівни була 5-а. Переходимо до голосування, будь ласка, підготуйтесь. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з окремих операцій на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги та інших питань державного боргу (реєстраційний номер 3039а). Підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:26:53 За-304 Рішення прийнято. Дякую, закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, хвилинку уваги. Вже підписаний комітетом так званий "дешний" законопроект, реєстраційний номер 4439-д. Він зараз реєструється. Надійшов лист, підписаний всіма депутатськими фракціями та групами щодо застосування процедури ad hoc щодо розгляду цього законопроекту. Цей законопроект пов'язаний із врегулюванням ситуації навколо малого бізнесу та так званої ситуації навколо ФОПів. Є пропозиція зараз розглянути цей законопроект. Причому була досягнута наступна домовленість з представниками всіх депутатських фракцій та груп. Зараз від комітету і від авторів, оскільки авторами є члени комітету, виступає Железняк Ярослав Іванович. Після цього за процедурою, ми зараз за неї проголосуємо, дається до 2 хвилини кожній фракції на виступ. І після цього переходимо до голосування. Але ще раз всім нагадую, домовилися, що будуть підтримувати всі, щоб не було так як минулого разу. Немає заперечень? Ставлю на голосування вищезазначену процедуру. Прошу її підтримати та проголосувати. Щодо розгляду законопроекту, реєстраційний номер 4439-д. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:28:47 За-324 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Железняк Ярослав Іванович щодо доповіді по законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку (4439-д). Від комітету, від авторів дайте, будь ласка, 4 хвилини.
13:29:31 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, більше ніж 3 тижні ми спостерігаємо людей біля парламенту. Ми можемо погоджуватися з ними, ми можемо сперечатися, але це ті люди, які зараз стоять під будівлею Верховної Ради в той час, коли втрачають прибутки, тому що поки вони тут, більшість бізнесів їх не працює. І це наш обов'язок сьогодні проголосувати зміни, які частково, я тут підкреслюю, частково можуть виправити ситуацію. Законопроект, який сьогодні виноситься, не є тим, що задовольнить повністю тих людей, які зібралися, який задовольнить всіх тих, хто наполягав в Міністерстві фінансів на повній фіскалізації. Я впевнений, що багато колег, в тому числі мої колеги з комітету, не будуть задоволені цим законопроектом. Але політика – це мистецтво компромісу. І я дуже вдячний всім головам фракцій та груп, підкреслюю, всім головам фракцій та груп, хто голосував за ці закони, хто був проти, хто утримався, хто представляє коаліцію та опозицію, що сьогодні ви поставили свої інтереси нижче, ніж інтереси наших громадян, які в тому числі зібралися сьогодні під парламентом. Сьогодні внесений компромісний текст, який підтримали всі фракції. І на комітеті були такі палкі дискусії, але всі колеги допустили, щоб цей законопроект був прийнятий. Тому що 1 січня буде незабаром, а ми повинні вирішити ситуацію. Давайте я поясню ще раз, про що цей законопроект, законопроект "д" Верховної Ради, комітетський, який напрацьований разом з Офісом Президента, разом з Кабінетом Міністрів, разом з частиною представників малого і середнього бізнесу і інших фахівців. Перше. Ми голосуємо за перенесення фіскалізації до 1 січня 22-го року. Друге. Ми відміняємо кешбек цим законом. Третє. Ми робимо те, що насправді, напевно, повинні були зробити давно і декілька років до цього: ми прив'язуємо всі ліміти до мінімальної заробітної плати, в тому числі ліміти фіскалізацій. Тепер не від нас будуть залежати ці ліміти, а від того, як ми будемо працювати. Якщо буде економіка зростати – ліміти будуть зростати. Ми вносимо зміни до переліку ризикових груп і насправді залишаємо дуже мало. Я розумію, що частина "вулиці" може з цим бути згодна чи ні, але це був компроміс. І ми відміняємо велику кількість штрафів. Велику кількість штрафів, які найбільше бентежили підприємців. І нагадаю: мораторій на перевірки ніхто до кінця карантину скасовувати не буде. Шановні колеги, я розумію, що цей текст може не подобатись, мені він теж не подобається. Але це є компромісом. І тому я прошу вас показати, що під час кризи, під час того, як парламент повинен підтримувати людей, ми здатні, як сьогодні голови всіх фракцій та груп, відкласти власні амбіції і знайти компроміс. Тому я і наша фракція "Голос" будемо підтримати цей законопроект. Прошу проголосувати його за основу та в цілому з відповідними техніко-юридичними доопрацюваннями. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз – всім фракціям, від більшої до меншої, як завжди. Арахамія Давид Георгійович, будь ласка. 13:33:45 АРАХАМІЯ Д.Г. Колеги, у нас, дійсно, були такі широкі дискусії та баталії з цього приводу: яким чином поєднати бажання держави контролювати ті ліміти, які ми підняли для всіх малих підприємців, і, з іншого боку – яким чином спростити їх життя для того, щоб вони могли працювати гідно та достойно. Два тижні працювала робоча група. Сьогодні ми вийшли, врешті-решт, на рішення. Це рішення не є ідеальним для жодної із сторін. Але це є рішення, яке об'єднує зал сьогодні, яке є компромісним, яке фактично для малого, дійсно малого бізнесу, створює абсолютно прості умови існування, а для великого бізнесу, який зараз маскується під ФОПів, давайте будемо визнавати, що таких багато, воно робить це складніше. Я не кажу, що це забороняє, але робить набагато складніше, і у держави з'являються належні інструменти для контролю цієї діяльності. Прошу підтримати цей законопроект та проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колтунович? Колтунович Олександр. Королевська Наталія Юріївна.
13:35:12 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, дивна ситуація, коли, на жаль, за рік не можна в парламенті прийняти якісний, професійний, антикризовий законопроект, який би насправді сьогодні підтримав людей. Сьогодні під час кризи, під час карантину, пандемії десятки тисяч підприємців з усіх куточків нашої країни вийшли під стіни парламенту для того, щоб відстоювати свої права: право не заробляти, а право виживати в нашій країні, право сьогодні захистити свої родини та своїх дітей, право сьогодні працювати для того, щоб вижити. Так скажіть, будь ласка, навіщо ми далі ставимо експерименти? Навіщо ми далі сьогодні збуджуємо людей? Якщо є сьогодні зареєстрований законопроект 4439-1, який повністю сьогодні відповідає вимогам тих людей, які стоять під стінами парламенту, який сьогодні як антикризовий план дав би мільйонам підприємців по нашій країні нормально пережити цю кризу. На жаль, ми від уряду так і не дочекалися ні антикризового плану, ні програми підтримки економіки, ні наших товаровиробників. На жаль, ми від уряду за цей рік не дочекалися будь-якої адекватної політики в нашій державі. Так давайте ми з вами будемо приймати ті рішення, які дійсно будуть допомагати людям. Законопроект 4439. Так, тут казали мої колеги, що це компромісний варіант. Але це компромісний варіант між депутатами, це не компромісний варіант між ФОПами, між людьми, які стоять сьогодні під стінами парламенту, між мільйонами підприємців, які працюють сьогодні для того, щоб вижити. Тому нам треба об'єднати зусилля зали, щоб прийняти той варіант, який дасть нашим людям можливість... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.
13:37:33 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, шановні українці, шановні підприємці! Ми з вами ще з липня місяця почали працювати над нормами тих проектів законів, які би зняли оцю навалу неправомірних норм, які збиралися застосовувати до вас. І, на жаль, на сьогоднішній день ми і не довели своїм колегам в повній мірі, що вас може захистити тільки прийняття тих законопроектів, з якими ви виходите до стін парламенту вже вкотре. Ми говорили з вами, що відтермінування застосування касових апаратів не є тією нормою, яку ви підтримуєте. І ви пояснюєте, чому. Але на сьогодні склалася так ситуація, що з колегами, які знаходяться в цій залі, змогли довести один одному, що насправді ті ризикові групи діяльності, які визначені прийнятими законами 128 і 129, не є такими. І це дуже добре. Добре, що нас із вами почули і ви будете продовжувати працювати із своїми народними обранцями для того, щоб чітко їм довести, показати як складно вам працювати. Я хотіла би звернутися до всіх. Слухайте, наша країна проґавила введення касових апаратів. Касові апарати – це вимога минулого століття. Майбутнє століття перед нами поставило нові виклики. В нас боротьба з пандемією досягла такого рівня і такої значимості для кожної сім'ї, що давайте дамо кожній сім'ї вижити, заробити на те, щоб купити елементарні ліки. Тому той компромісний варіант, який зараз є в законопроекті 4439-д, звісно, не влаштовує мене особисто як автора 3853-1, не влаштовує багатьох-багатьох людей. Але я сподіваюсь, що це початок шляху порозуміння з вашими народними депутатами. Шановні підприємці, я прошу вас все ж таки з розумінням… ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.
13:39:59 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, я не знаю, хто в якій ситуації, але фракція "Батьківщина" у найважчій ситуації. У нас є абсолютно виважений законопроект 4339-1, але ми чудово розуміємо, що всі спроби проголосувати його, ті, які були навіть на останньому пленарному засіданні, закінчилися нічим. Спроба провести законопроект простого відтермінування, на жаль, закінчилася тим, що ключова фракція не додала голоси, я маю на увазі "Слуг народу". Тепер ми опинилися в ситуації, коли залишаються лічені дні, коли можна ситуацію виправити. Що ми реально виправляємо, давайте відверто говорити принаймні зараз? Ми виправляємо ситуацію стосовно того, щоб зафіксувати прив'язку до мінімалки І і ІІ групи – це добре. Достатньо? Ні, але це добре. Ми виправляємо ситуацію по тому, що на рік відтерміновуємо – це з одного боку добре, але, на жаль, всі, хто перевищать 1 мільйон 250, підпадають під загальну норму. Це не найкращий варіант. І останнє, найпринциповіше. Чи відкриває цей проект подальші можливості для переговорів? На мій погляд, якщо не буде жодного проекту, це означає, що ситуація зайшла в глухий кут. Наявність цього законопроекту дає можливість далі принаймні рухатися. Ясно, що ми на цьому не зупинимося. Ясно, що у нас є авторський законопроект і, я переконаний, що авторський законопроект, не лише нашої фракції, приведе до того, що зал до нього повернеться. Але зараз треба зробити хоча б півкроку для того, щоб рухатися вперед, я думаю, що назад повернення до суцільної фіксалізації вже… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Голос". Немає бажаючих. Батенко Тарас Іванович.
13:42:28 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги! Я хочу сказати, що наша депутатська група "За майбутнє" була з самого початку з ФОП. Ми підтримали все розумне, що, на нашу думку, може полегшити умови виживання в пандемії, і для того, щоб ФОП не померли в цій ситуації. Ми були одними з ініціаторів реєстрації законопроектів: 3853-1, 3853-2 3993, які повністю влаштовують сьогодні мікропідприємництво. Але ми, безумовно, не були почуті в цій сесійній залі разом з іншими представниками депутатських фракцій. Але ми розуміємо, що треба виходити на компроміс. Ми повинні дати сьогодні шанс домовитись в цій сесійній залі. Ми повинні сьогодні сказати тотальній фіскалізації в умовах пандемії – ні. Ми повинні сказати мікропідприємництву, що вони не помруть, а ми їм дамо шанс вижити і не тільки вижити, але і заробити. І очевидно, що ціна компромісу є, як на мене, не дуже висока. Ми могли боротися звичайно далі, але рішення в парламенті сьогодні ніякого не було. Дещо підвищено ліміт доходу, до досягнення якого ФОП ІІ і IV групи не повинні застосовувати РРО – це важливо. За наполяганням підприємців та депутатського корпусу звільнення від використання РРО було поширено на такі види діяльності, як реалізація товарів, надання послуг через мережу Інтернет, роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах, реалізація текстилю, деталей та приладдя для автотранспортних засобів. І важливо, що ми будемо далі продовжувати цю боротьбу. Тому що відтермінування лише на рік. Протягом цього періоду ми будемо продовжувати переконувати владу в недопустимості знищення малого і середнього бізнесу в такий непростий період боротьби з пандемією. І сьогодні ми голосуємо "за", щоб ця межа компромісу потім, в недалекому майбутньому, була розширена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, зараз виступає Бакунець Павло Андрійович. Після цього переходимо вже до безпосереднього голосування за закон. Це у нас обговорення, зараз будемо голосувати після виступу.
13:44:42 БАКУНЕЦЬ П.А. Павло Бакунець, Жовківщина, Яворівщина, депутатська група "Довіра". Шановний пане Голово, шановні народні обранці, котрі сидите тут, під куполом освітленим у теплому залі. Я бажаю, хай крик гарячих сердець і холодних уст, холодних від морозу на вулиці уст протестувальників, а цими протестувальниками є ФОПи, маленькі підприємці – основна нашої країни. Хай їхній крик достукається до ваших сердець у цьому теплому освітленому залі під куполом. Сьогодні нам треба піти назустріч нашим ФОП, нашим підприємцям, сьогодні нам треба почути і дослухатися до просьби людей, які є основною в кожній області цілої нашої країни. І в цей час складний, в час пандемії нам потрібно стати на сторону основи нашої країни – наших ФОПів. Ми, депутати групи "Довіра", підтримаємо цей законопроект "д", доопрацьований для вирішення консенсусу і цієї кризи, аби відтермінувати застосування РРО ще на один рік. Однозначно, буде створена робоча група, і ми напрацюємо новий законопроект в наступному році для того, аби забрати скрутки і контрабанду, але піти назустріч тим людям, котрі продають на наших базарах так би мовити в ятках, у будках і на ринках. А сьогодні закликаю усіх нас стати арбітрами між урядом і між нашими підприємцями, проголосувати цей законопроект, хай це буде першим кроком назустріч основі цієї країни, назустріч нашим підприємцям. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз переходимо до голосування, будь ласка, займіть свої місця. Я зараз ще поставлю голосування про включення до порядку денного, тому що ми не проголосували, голосуючи за процедурою ad hoc. Зараз голосуємо тоді про включення до порядку денного, після цього за основу і після цього – в цілому. Немає заперечень? Немає. Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону реєстраційний номер 4439-д. Прошу підтримати та проголосувати. 13:47:45 За-323 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших Законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій (реєстраційний номер 4439-д). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:48:37 За-320 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших Законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій (реєстраційний номер 4439-д). Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 13:49:30 За-319 Рішення прийнято, закон прийнятий в цілому, з чим вас і вітаю, шановні колеги. Дякую. Наступне питання порядку денного. Це проект Закону про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями (реєстраційний номер 3760). На трибуну запрошується член Комітету з питань економічного розвитку Марчук Ігор Петрович. Хтось буде наполягати на правках? На правках на врахування? Южаніна Ніна Петрівна. А ви на яких правках будете наполягати, Ніна Петрівна? Шановні колеги, а можна вас якось трошки… сісти?
13:50:21 ЮЖАНІНА Н.П. Шановний пане Голово, оскільки цей проект закону до другого читання значно змінився по своїй суті, можливо, все-таки доповідач розкаже тепер: що в нас є значними інвестиціями, які галузі входять в інвестиційні проекти, можуть бути. І я потім піду по поправкам, в мене їх дуже багато. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви на всіх правках будете наполягати? Правка номер 2, Южаніна Ніна Петрівна.
13:50:59 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, у нас законопроект називається: про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями. Моя поправка стосувалася того, щоби виключити слова "значні інвестиції". Оскільки ми передбачали, що інвестиції можуть бути в сумі менше, чим 30 мільйонів євро чи 20 мільйонів євро, які вже з'явилися в проекті закону, ми пропонували один мільйон. І тому я вважала, що важливо, щоби автори законопроекту розбиралися і розуміли, які галузі економіки потребують підтримки і що ми будемо розвивати далі в Україні. Тому я слова "зі значними інвестиціями" просила би виключити. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К. 13:51:51 ГОЛОВУЮЧА. Позиція комітету.
13:51:54 МАРЧУК І.П. Дякую за запитання, Ніна Петрівна, за пропозицію. Але значні інвестиції в рамках нашого законопроекту – це власні або залучені кошти інвестора, що вкладаються ним в об'єкти інвестування у процесі реалізації інвестиційного проекту і значними інвестиціями. Ми зменшили суму з 30 до 20 мільйонів євро. Це є позиція комітету. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:52:23 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 2, ні? Не наполягаєте? Соболєв, правка номер 3.
13:52:35 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, правка номер 3. Я вважаю, що це фактично основа цього законопроекту – чи ця підтримка надається всім інвестиціям, чи ця підтримка надається опосередковано так званим значним інвестиціям. Моя поправка якраз відповідає тому, щоб визначення – які саме інвестиції, хто не може бути інвестором, було розшито в тілі закону. А слово "значні інвестиції" абсолютно ні на що не відповідає, воно дає можливість підвести під це будь-які можливості. І тому моя поправка, я просив би поставити на голосування, це прибрати слово "значні", а далі в тілі закону визначати, що ми вважаємо "інвестиції", від яких іде реальна підтримка держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування правку номер 3 народного депутата Соболєва, комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 13:53:56 За-103 Рішення не прийнято. Бондар, не наполягає? Віктор Васильович, 4 правка.
13:54:05 БОНДАР В.В. Шановні колеги, я хочу, щоб всі зрозуміли, законопроект, який начебто говорить про підтримку великих інвестиційних проектів. Насправді прийняття цього законопроекту може зашкодити інтересам в першу чергу національних промислових підприємств. Про що іде мова? Якщо хтось приїжджає в Україну, вкладає 20 мільйонів євро і створює 80 робочих місць та по суті будує один маленький завод, то він отримає пільги на 15 років по податках, по землі, держава компенсує йому видатки на інфраструктуру, на мережі, електроенергію і так далі. І по суті, наприклад, через такі проекти якийсь приїжджає закордонний так званий інвестор, будує маленькі підприємства, вкладає 20 мільйонів євро і знищує 5-7 аналогічних підприємств українських, бо наші українські підприємства будуть неконкурентоспроможні. Вони будуть платити всі податки, вони будуть платити заробітні плати і так далі. Ми пропонували, мої правки говорять про те, що давайте такі самі умови українським підприємствам. Якщо вони вкладають 20 відсотків від балансової вартості, дайте їм ті самі пільги, і тоді це буде конкурентна... Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
13:55:16 ГОЛОВУЮЧА. Наполягаєте на голосуванні? Пане Бондар, наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте на голосуванні? Ставиться на голосування правка номер 4 на врахування народного депутата Бондаря. Прошу визначатися, голосувати. 13:55:42 За-111 Рішення не прийнято. Правка номер 5, народний депутат Фролов. Наполягаєте? Правка номер 7 Кулініча. Наполягаєте? Не наполягаєте. Правка номер 10, народний депутат Соболєв. Не наполягає. 11-а, Соболєв. Не бачу. Не наполягає. 12-а, Соболєв. Наполягаєте? Будь ласка, 12 правка, народний депутат Соболєв.
13:56:11 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, я думаю, що це ключова норма цього закону, щоб відокремити так звані інвестиції від реальних інвестицій. Моя правка пропонує повний і виключний перелік того, що не може вважатися інвестицією. Наприклад, цей закон не може поширюватися на інвестиції, які є державними інвестиціями. По-друге, цей закон не може поширюватися на інвестиції, якщо інвесторами є особи, які підпадають під міжнародні санкції, у тому числі за торгівлю зброєю, людьми, наркотиками і так далі. Ці інвестиції не можуть вважатися пільговими інвестиціями, які підтримуються, якщо це є інвестиції з країн, які підпадають під міжнародні санкції і так далі. Тобто визначення, яке є запропонував, і я побачив, у багатьох колег це є, є вичерпним і не дозволяє маніпулювати цим визначенням. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Позиція комітету, будь ласка.
13:57:21 МАРЧУК І.П. Насправді, якщо ви уважно вивчали наш законопроект, там якраз в більшості випадків все те, про що ви зараз сказали, має місце. Ми теж вводимо досить серйозні обмеження, які досить широко розкриті в розділі ІІІ статті 7. Тому пропозиція нашого комітету – відхилити цю правку. ГОЛОВУЮЧА. Зрозуміло. Дякую. Ставиться на голосування правка номер 12 народного депутата Соболєва на врахування. Прошу голосувати, шановні колеги. 13:58:16 За-105 Рішення не прийнято. Правка номер 13, Соболєв. Не наполягає. Правка номер 15, Соболєв. Наполягає. Будь ласка.
13:58:35 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, якби це було так, як сказав доповідач, або як визначив комітет, навпроти моєї правки стояло б "частково враховано" або "враховано в інших правках". На жаль, ми зараз отримали ситуацію, коли нам на словах кажуть, що це враховано, але реально цього немає. Тому я наполягаю на тому, щоб в подальшому всі правки, які відхилені комітетом, я підкреслюю, вони не можуть бути враховані, якщо вони відхилені. В даному випадку 15 правка була врахована, оскільки вона визначає не лише повний перелік того, що підпадає під інвестиції, і те, що є захищено державою, а, крім того, вона знову-таки розширює поняття, що таке значні інвестиції, а що є інвестицією. Бо ви можете назвати це значною інвестицією, а це інвестиція йде з офшорної юрисдикції, це інвестиція йде з країни, яка під санкціями. Тому я наполягаю на своїй правці. ГОЛОВУЮЧА. Зрозуміло. Дякую. Ставиться на голосування правка номер 15 народного депутата Соболєва. Прошу голосувати. 14:00:00 За-98 Рішення, на жаль, не прийнято. Правка номер 16, Королевська. Не наполягає? Наполягає. Будь ласка, включіть мікрофон Наталії Королевській.
14:00:09 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, ми пропонуємо взагалі альтернативну модель підтримки інвестиційних проектів і виступаємо за політику сьогодні державного протекціонізму. Тому що в першу чергу сьогодні ми повинні захистити нашого національного виробника, підтримати тих людей, які сьогодні в нашій країні інвестують, захищають робочі місця, сплачують заробітні плати, виживають не за підтримки сьогодні держави, а всупереч всьому тому, що твориться в цьому залі, в уряді та й взагалі в країні. Тому наша пропозиція почати з понятійного апарату проекту і визначити, що заявник може бути українським або іноземним. І створити окремий порядок підтримки та захисту сьогодні українського інвестора та українського товаровиробника. Дякую за увагу. Просимо підтримати поправку номер 16. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:01:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 16. Комітетом вона не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:01:26 За-76 Рішення не прийнято. 17 правка, Тимошенко. Соболєв, 17 правка.
14:01:33 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Це також дуже важлива правка, яка визначає, так хто ж може бути інвестором в нашій державі. Так як це записано в діючій редакції, яка на друге читання подана, це може бути юридична особа, яка не зареєстрована в Україні, яка не має спеціального статусу інвестора, про що ви далі кажете по тексту, і ви виключаєте фізичні особи, які найлегше перевірити, які дуже легко побачити, чи вони не під санкціями. Ви чомусь в даній редакції їх виключили. Моя редакція передбачає: якщо це юридична особа, навіть іноземна, вона повинна бути зареєстрована, згідно з вашими ж нормами, в країні Україна. Якщо це фізична особа, так само вона може бути інвестором і її дуже легко перевіряти на наявність "брудних", "тіньових" грошей. І я думаю, що це якраз норма, яка відповідає нашим угодам, які ми підписали. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 17 правка. Ставлю на голосування. Прошу визначатись та голосувати. 14:03:00 За-95 Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
14:03:04 ГОЛОВУЮЧА. Рішення не прийнято. Наступна правка номер 18, Івченка. Наполягає? Так, будь ласка, Івченку мікрофон.
14:03:10 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, пані Олена. Шановний доповідач, я теж не можу розуміти, як створена таблиця. Ті правки про те, що ви тільки що говорили з трибуни, вони чомусь відхилені. Тобто правка говорить, про, наприклад, забезпечення за рахунок державного або місцевих бюджетів приєднання "під ключ" споруд, будівель, установ, комунікацій інвестора до мереж тепло-, газо-, водопостачання і так далі, і так далі. Ви кажете, що це є. Моя правка відхилена. Я прошу вас, якщо ідея, вона повторюється по тексту, потрібно писати: врахована частково або редакційно. Тоді ми зрозуміємо суть, яка іде. А так получается, що таблиця не підготовлена. Тому ми наполягаємо тепер на голосуванні кожної правки. А ця правка моя говорить про наступне. Як можна робити декілька юридичних осіб одним заявником, скажіть мені, будь ласка? Тому я запропонував "декілька" замінити на "об'єднання юридичних осіб" або на, там я не знаю, там кооперативи. Ну, у мене написано "об'єднання"… ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ставиться на голосування правка номер 18 народного депутата Івченка. Прошу визначатися і голосувати. 14:04:37 За-98 Рішення не прийнято. Правка номер 20, народний депутат Бондар. Будете наполягати? Будь ласка. Включіть, будь ласка, мікрофон.
14:04:45 БОНДАР В.В. Шановні колеги, цим законопроектом іде планомірне знищення української промисловості. Пояснюю на пальцях. Є виробники, наприклад, хтось робить соки, хтось робить макарони, хтось робить кетчупи. Завтра заїжджає якийсь інвестор а-ля там турок, китаєць чи ще хтось, відкриває підприємство, заносить 20 мільйонів євро, будує завод. Його обладнання буде під час розмитнення звільнено від акцизів, ПДВ. Його обладнання, яке він ввіз, буде змонтоване на землях, які держава практично безкоштовно йому передає з податками, із зниженням і так далі. Йому на 15 років дають поблажки без податків, без нічого. І він по суті починає один працювати замість всіх аналогічних українських виробників, бо він вже конкурентоздатний, він вже дешевший на вартість податків. І це хіба українська політика, це підтримка? Ми пропонуємо: дайте ті самі умови українським виробникам. Якщо наші промислові підприємства привозять обладнання на 20 відсотків балансової вартості, дайте їм ті самі умови податкові, митні... ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ставиться на голосування правка номер 20 народного депутата Бондаря. Прошу визначатися і голосувати. 14:06:11 За-116 Рішення не прийнято. Правка номер 21. Народний депутат Івченко, наполягаєте? Будь ласка. Включіть, будь ласка, мікрофон.
14:06:18 ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я хочу, щоб ви почули свого колегу Віктора Бондаря. Він вірно сказав, щоб національний виробник був конкурентоспроможний, йому сьогодні повинні ми надати деяку підтримку, як пряму, так і непряму. Непряма підтримка – це коли він може повністю переобладнати свої цехи, закупивши нове обладнання, і стати конкурентоспроможним у цьому контексті на світових ринках. Якщо це, наприклад, більше ніж 20 відсотків балансової вартості такого підприємства, то чому не надати пільги, якщо це, наприклад, на 20 мільйонів гривень і так далі, не надати пільги таким підприємствам? Чому ми про них забули, колеги? Чому? Моя правка 21, вона говорить… І я не розумію, я пропоную термін "відтворення" замінити на "реконструкцію, реставрацію, модернізацію, капітальний ремонт основних засобів". Натомість в 65 правці, ви включаєте це в текст правки. Тобто 21-а відхилена, а 65-а врахована частково. Погана робота з таблицею… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:07:30 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 21 народного депутата Івченка, комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 14:07:47 За-107 Рішення не прийнято. 22 правка, Южаніна. Наполягаєте? Не будете наполягати на своїх правках? 23 правка, Южаніна.
14:07:57 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, от ми зараз проходимо глосарій цього проекту закону. Це визначення всіх термінів, про які далі в тексті буде уже деталізовано процедури і функції. І коли зараз мої колеги всі наголошували на тому, що доповідач стоїть з впевненістю в тому, що все правильно напрацьовано в таблиці, я вам говорю, почитайте, будь ласка. Ви навіть не дали можливість визначити, що таке інвестиції. Не враховуючи мою поправку, ви не говорите, що це будуть за інвестиції. Це портфельні якісь інвестиції, це акції, це гроші, це обладнання, що це таке? Ви знаєте, що виходячи з того, що ви навіть не дали можливості, щоби вимоги та критерії для включення витрат до складу інвестицій встановлювалися Кабінетом Міністрів, ви уже закладаєте, що це будуть надуті якісь так звані інвестиції, які ви потім назвете, що це інвестиції. Мені здається, елементарні речі ви пропускаєте для того, щоб потім маніпулювати в межах цього закону, якщо він буде прийнятий. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
14:09:10 МАРЧУК І.П. Насправді, Ніна Петрівна, якщо ви уважно почитаєте терміни, які застосовуються в нашому законопроекті, там написано, що ми розглядаємо значні інвестиції, як власні або залучені кошти інвестора. Тому тут я не бачу жодних проблем, так би мовити, стосовно всіх тих зауважень, які ви зараз сказали. Це є саме кошти. І більше того, так би мовити, кошти дуже легко контролювати і дуже легко обліковувати, для того ми і визначаємо це як власні або залучені кошти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 23 правку, комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати. 14:10:21 За-104 Рішення не прийнято. 24-а, Рущишин. Наполягаєте? Включіть мікрофон.
14:10:29 РУЩИШИН Я.І. Рущишин. Шановні колеги. Рущишин, фракція "Голос". Одна з основних переваг прямих іноземних інвестицій – це те, що з ними разом знаходять нові технології, яких дуже бракує зараз в світі дуже конкурентному, і це ми якраз не бачимо в цьому законопроекті. Тому пропоноване проектом визначення є досить обмеженим і охоплює лише інвестиції у вигляді грошових активів, тим самим залишаючи поза увагою інші види інвестицій такі, як, зокрема, нематеріальні активи, корпоративні та інтелектуальні права і інші, крім грошових, матеріальні активи. Тому просимо прийняти цю поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 24 правку, комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати. 14:11:40 За-97 Рішення не прийнято. 25 правка, Рущишин. Наполягаєте? Включіть, будь ласка, мікрофон.
14:11:46 РУЩИШИН Я.І. Хочу вам нагадати, що нам доповідало Міністерство економіки, де однією з основних проблем визначено зношеність наших основних активів. І знову ж таки ми обмежуємо потенційного інвестора впроваджувати свої інвестиції у спосіб, який він хоче, він чи вона, чи корпорація іноземна, чи наш український інвестор хоче це робити. Я вважаю, що ці обмеження є недоцільними в будь-якому випадку. Прошу підтримати поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 25 правку Рущишина. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:12:38 За-97 Рішення не прийнято. Лічман. Не наполягає. Королевська. Не наполягає. А ви пересіли? 27 правка.
14:12:51 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, щодо 27 поправки. Запропоноване в проекті визначення "інвестиційний" є занадто обмеженим і охоплює лише інвестиційну діяльність у грошових активах. А ми вважаємо, що поза увагою залишились види інвестицій такі, як: не матеріальні активи, корпоративні, інтелектуальні права і інші, крім грошових, матеріальні активи. І тому поправкою пропонується встановити, що інвестиції – це будуть такі витрати понесені інвестором: грошові активи, не матеріальні активи, корпоративні та інтелектуальні права інші нематеріальні та матеріальні активи. Шановні колеги, нам сьогодні в першу чергу потрібно підтримати нашого національного виробника. Нам потрібно підтримати тих хто ще залишається на плаву: хто не здався, не зламався, не поїхав з країни. Тому ми пропонуємо все ж таки переоформити цей законопроект в першу чергу на захист… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 27. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:14:19 За-71 Рішення не прийнято. 28 правка. Не наполягають. 29 правка. 30 правка. 32-а, 33-я. Кулініч. Батенко. Наполягаєте? 34 правка.
14:14:47 БАТЕНКО Т.І. Колеги, от зараз третій раз буде лунати приблизно теж саме, що щойно сказав пан Рущишин і інші колеги. І ми знову ж таки третій раз, напевно, не почуємо відповіді нашого шановного доповідача. Але при тому голоси за цей закон ви хочете отримати, голосуючи третій раз за практично ідентичну поправку жовтими картками. Якщо ми вже не зменшили і не прибрали поняття "значні інвестиції", то ми і так маніпулюємо цим поняттям. І ми пропонуємо до значних інвестицій відносити не тільки грошові активи, я повторююся, але й інші види інвестицій, які вже називалися – такі, як нематеріальні активи, корпоративні, інтелектуальні права окрім грошових, матеріальні активи і так далі. Ми цією правкою приведемо дано визначення у відповідність до норм Податкового кодексу і Закону України "Про інвестиційну діяльність". Я прошу, щоб наш доповідач, який стоїть на трибуні, коментував ці наші питання, наші правки, не просто стояв мовчазний. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
14:15:47 ГОЛОВУЮЧА. Позиція комітету, будь ласка.
14:15:51 МАРЧУК І.П. Я хочу пояснити, чому ми пропонуємо зосередитися виключно на грошових коштах. Та тому що нематеріальні активи і все інше, інтелектуальна власність, вона потребує значної експертизи у визначенні справедливої вартості таких активів. А для того, щоб знову ж таки мінімізувати зловживання і не допускати неправомірні дії, ми пропонуємо зосередитися, власне, на коштах. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ставиться на голосування правка номер 34 народного депутата Батенка. Прошу голосувати. 14:16:49 За-93 Рішення не прийнято. Правка номер 35, Мошенець. Не наполягає. 36. Не наполягають. Правка номер 40, Бондар. Наполягає? Будь ласка.
14:17:07 БОНДАР В.В. Шановні колеги, шановні "Слуга народу"! Я вкотре звертаюся до вас, ви послухайте, про що я говорю. Завтра приїжджає будь-який іноземець, вкладає кошти, йому держава компенсує третину витрат, компенсує тим, що до його заводу будують дорогу за рахунок держави, будують водопроводи, лінії електромереж і так далі. А наші виробники вимушені самі шукати кошти, бігати по банках і під шалені відсотки модернізуватись. Він привозить, турок, китаєць чи ще хтось, обладнання – його звільняють від ПДВ. Наших не звільняють. Він отримує на 15 років звільнення від податків. Це абсурд. Дайте нашим виробникам аналогічні умови. Ми пропонуємо, якщо в наше виробництво, в наше підприємство промислове вкладено, наприклад, мільйон доларів, хай це буде там 28 мільйонів гривень. На 20-у частину, якщо на 6-8 мільйонів він завозить на 20 відсотків обладнання нове, дайте йому ті самі умови, як іноземним інвесторам, тоді він буде рівний, буде конкурентоспроможний. ГОЛОВУЮЧА. Ставиться на голосування правка номер 40 народного депутата Бондаря. Прошу голосувати, шановні колеги. 14:18:33 За-126 Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:18:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. 41 правка, Южаніна. Наполягати будете, Ніно Петрівно?
14:18:44 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, і ось тепер ви вже почули, як виходить. Тобто іноземний інвестор має приїхати в Україну, зареєструвати підприємство, покласти гроші на рахунок, а потім оплатити якесь обладнання, бо любе виробництво починається з основних засобів. Якось нелогічно. Другий варіант. Українці, які заснували нове підприємство і зареєстрували, так точно мають знову же забезпечити свою відповідальність по інвестиційному договору, вкласти грошові кошти. Тому я повертаюсь ще раз до шановного доповідача. Послухайте, ви подивіться, скільки було зауважень щодо того, інвестиції в якому саме вигляді мають бути. Мені здається, що ви зараз помиляєтесь, коли ви говорите про грошові кошти. Це має бути перелік, який встановлює Кабінет Міністрів України. Тому що ви закон приймаєте не на один. Він має працювати як закони про інвестиційну діяльність в Україні. Ми ж не робимо це під якихось фізичних осіб, яких ви уже знаєте і для них спеціально виписуєте... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 41 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 14:20:13 За-108 Рішення не прийнято. 45 правка, Железняк. Не наполягає. 49-а, Бондаренко. Не наполягає. 50-а, Соболєв. КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви знову там сіли, Наталія Юріївна. Яка вам правка, 43-я, да? Королевська Наталія Юріївна.
14:20:33 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, цей проект передбачає визначення терміну "інвестиційний проект зі значними інвестиціями", в якому одразу закладений був критерій 30, зараз майже на 20 мільйонів євро змінили. Ну ми ж пропонуємо зосередити увагу на підтримці вітчизняного інвестора і визначити різні критерії для українських та іноземних інвесторів. А що робити тим інвесторам, які рік тому або два роки вложили мільйон, 2, 5, 10, 15, 20? Зараз їм кажуть: все, до побачення, вам же немає ніякої підтримки, ніякого захисту, ви вже не потрібні. Але ж завдяки саме цим людям сьогодні ще виживає країна, сьогодні ще приходять податки до нашого бюджету. Тому, шановні, це несправедливо, коли ви для іноземців – все, а для наших вітчизняних виробників – нічого. Ми наполягаємо на критеріях для нашого вітчизняного виробника. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 43 правка, ставлю на голосування, прошу визначатись та голосувати. 14:21:54 За-74 Рішення не прийнято. Наступна правка, Бондар, 53-я. Включіть мікрофон.
14:22:02 БОНДАР В.В. Шановні колеги, ще раз говорю, уявіть собі, цей законопроект не дає нашим українцям взяти 20 мільйонів євро десь і вкласти сьогодні в Україну, щоб почати робити це підприємство. А навіть якщо він це зробить, то він, получиться, буде робити сам "дуріловку" знову держави, виводити кошти за кордон, щоб зайти як іноземний інвестор і побудувати підприємство. Але, я ще раз повторюю, відкриваючи одне підприємство – закриваємо п'ять інших, які вже існують. Друге. Кабмін буде визначати кому дати право такі підприємства побудувати, це ще треба підписати з Кабміном угоду. І якщо я сьогодні в опозиції чи я не подобаюсь, то мені можуть не дати ніколи підписати цю угоду з урядом і отримати ці пільги податкові і так далі. І навпаки, якщо хочуть роздавити якогось опозиціонера, який має відношення до якоїсь промисловості в Україні, то заводять якогось турка, поляка, китайця, ще когось, дають йому "зелене світло", звільняють від податків, нахиляють місцеву владу, щоб дали по цьому закону безкоштовно, по суті за 50 відсотків землю і будують йому дороги, електромережу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 53 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:23:29 За-102 Рішення не прийнято. Рущишин. Не наполягає, да? Дякую. Королевська. Не наполягає. Можемо голосувати? Одну правку? 67? 67, Соболєв. Яка правка, Наталія Юріївна?
14:24:05 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв. Ви мені слово вже надали. ГОЛОВУЮЧИЙ. 67, Соболєв, да. Я повернусь. СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, питання є наступне. Тут сидить, я думаю, чоловік сорок у цій залі, які прийшли з ІТ-галузей і креативних технологій. Скажіть, будь ласка, якщо інвестиція в ІТ-галузь у креативні технології, якщо інвестиції від світових компаній машинобудівних чи будь-яких інших. Чому ви це забороняєте? Ви хочете, щоб Україна стала помийницею, куди будуть вивозити всі небезпечні виробництва, де будуть забруднюватись ріки, повітря? Наша пропозиція, це не лише моя, я подивився, майже 20 депутатів пропонують навпаки орієнтуватися на передові технології, на світові компанії, які зарекомендували себе в інших країнах світу, а не на позавчорашній день. Моя пропозиція: 67 правка, обов'язково включити ці норми, які ви виключили. ГОЛОВУЮЧИЙ. 67 правка. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:25:31 За-103 Рішення не прийнято, правка не врахована. Шановні колеги, хто буде ще наполягати на правках? Дивіться, у нас 4 людини: Наталія Юріївна, Бондар, Колтунович, Івченко. Давайте там по 2 хвилини і перейдемо до голосування. Шановні колеги, нормально? Добре, 2 хвилини. Королевська. Віктор Васильович, ми будемо до завтра так іти. Три хвилини. У вас більше правок так трошки. Одну – Колтунович. Івченко – було, 2, да. Да. Дивіться, в нас люди… Ні, шановні колеги. Так скільки? Ви ж виступали. 2 хвилини, Наталія Юріївна Королевська.
14:26:37 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, шановні присутні, ми, безумовно, можемо зараз і за скороченою процедурою, і без розгляду поправок приймати це рішення. Якщо вони приймаються так, для галочки, що ми щось типу зробили, тоді немає питань. Навіщо взагалі витрачати час? Але якщо ми хочемо з вами зробити дійсно інвестиційний клімат, то, давайте будемо відвертими, сьогодні треба в першу чергу захистити все те, що ще працює в нашій країні, все те, що сьогодні ще дає людям робочі місця та сплачує податки та заробітні плати. Колеги, або ви не розумієте масштаби катастрофи економічної, в якій опиниться наша країна майже в найближчі тижні, або давайте все ж таки приймати рішення конструктивне та професійне, як сьогодні підтримати нашого національного виробника. І тому головна мета нашої команди "Опозиційної платформи - За життя" до цього законопроекту полягала в тому, щоб розділити інвесторів українських, інвесторів українських тих, хто вже вклав гроші в нашу економіку, хто сьогодні бореться сам на сам з кризою, з пандемією, але сплачує людям податки та заробітні плати, та створити умови для іноземних інвесторів, які готові вкладати гроші в Україну. А також сьогодні зробити все, щоб Україна могла користатися своїми традиційними ринками. В цьому законопроекті ви обмежуєте право деяких держав для того, щоб інвестувати гроші, для того, щоб наша країна могла співпрацювати з тими, з ким є традиційні економічні зв'язки. І це також є великою перешкодою для того, щоб вибудовувати ефективні економічні стосунки. Тому "Опозиційна платформа - За життя" наполягає на тому, щоб цей законопроект відправити на доопрацювання, доопрацювати його та приймати рішення, яке дійсно буде рятувати економіку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Юріївна, за ваш конструктив і за ваш професійний підхід. Шановні колеги, я зараз проговорю те, що ми домовились. Батенко – 2 хвилини, Бондар – 3 хвилини, Шуфрич – 2 хвилини, Рущишин – 1 хвилина, Івченко... Сергій Владиславович, ви ж виступали. 2 хвилини. Соболєв – 2 хвилини, Івченко – 2 хвилини. Колтунович – одна на підтвердження, правильно? Більше ніхто не буде наполягати? Я не чую. 2 хвилини – Южаніна. Ні, шановні колеги, якщо всі поправки, давайте тоді йти... Так неможливо, ми ж домовляємося про одне, ви потім скажете, що знову ні. Значить, йдемо по поправкам. Бондар, 70 правка. Бондар Віктор Васильович. Не звідси, з місця, 70 правка. Артур Володимирович, давайте якось конструктивно, всі ж якось підходять. Ви ж тільки що за ФОПів голосували за іншою процедурою, нічого не заважало ж вам. Ви на всіх правках будете наполягати? 70 правка, Бондар. З місця. За процедури, так як колеги просять.
14:30:50 БОНДАР В.В. Шановні колеги, я хочу, щоб ви зрозуміли. Логіка закону така, що якщо ти українець і маєш українське промислове підприємство, щоб отримати такі самі преференції, податки, пільги як іноземець, який приїде і будує підприємство, тобі треба чи продати своє підприємство, чи придумати за кодоном нову юридичну особу, зробити вигляд, що це іноземний інвестор, ти сам будеш робити вигляд. Приїхати в Україну, біля свого підприємства, біля свого заводу, не важливо чим ти займаєшся – соками, макаронами, кетчупами чи ще чимось – відвести нову ділянку землі, поховати, похоронити свій попередній проект, попередній завод, бо він вже буде неконкурентоспроможний. І самому заново побудувати новий завод. Коли ти його побудуєш, то вже як не українець, а як псевдоукраїнець, а реально там де-юре іноземець, отримаєш ті самі пільги, як турки, китайці, поляки і так далі. Ти тоді зможеш побудувати собі підприємство, отримати податкові пільги, держава за тебе… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
14:32:02 ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ставиться на голосування правка номер 70 народного депутата Бондаря. Прошу визначатись і голосувати. Ми ж ідемо по поправках далі. 14:32:19 За-102 Рішення не прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:32:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я правильно розумію, Ніно Петрівно, що 10 хвилин – і ви відпустите свої правки, якщо так? 10 правок у вас. Тоді ще раз, шановні колеги. Батенко – 3 хвилини. Бондар – 2 хвилини, ви вже тільки що говорили. Колтунович – одна правка. Івченко – 2 хвилини. Шуфрич – 1 хвилина… 2 хвилини, вибачте, 2 хвилини. Рущишин – 2 хвилини. Соболєв – 2 хвилини. Потім на підтвердження. Але скільки вас на підтвердження? До десяти – на підтвердження. Такий формат всіх влаштовує? Ніхто потім не буде добавляти? Добре. Батенко – 3 хвилини.
14:33:19 БАТЕНКО Т.І. Я навіть швидше вкладусь. Шановні колеги, ми констатуємо, що цей законопроект не витримує критики, бо фактично "вбиває" вітчизняного виробника. Але моя поправка, 327 поправка, є одна з найбільш принципових, на яку я хочу звернути зал парламенту і увагу, за що ви можете проголосувати. Я пропоную пункт 6 частини четвертої статті 7 законопроекту, слова і цифри "10 і більше відсотків" виключити. Про що йдеться? Дана поправка, друзі, передбачає повну заборону на реалізацію інвестиційного проекту зі значними інвестиціями та отримання державної підтримки за цим законом для всіх юридичних осіб, прямими або опосередкованими власниками яких є резиденти країни-агресора або сама країна-агресор. Редакція, прийнята за основу, друзі, передбачала таку можливість участі та отримання державної допомоги, коли частка країни-агресора в компанії становить до 10 відсотків. Ми, депутатська група "За майбутнє", вважаємо таке положення в цьому законопроекті недопустимим в умовах війни. Це фактично в нас країна-агресор ще й пільги буде мати від нашої країни. Це називається "інвестиційні няні"? Тому я прошу поставити цю поправку на голосування. І я хочу, щоб все суспільство, вся країна побачила результати поіменного голосування в цьому парламенті, хто як підтримує "інвестиційні няні", під якими прихована країна-агресор зі своїми 10 відсотками. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К. 14:35:34 ГОЛОВУЮЧА. Ще раз, будь ласка, номер правки, Тарасе? БАТЕНКО Т.І. Поправка номер 327. ГОЛОВУЮЧА. 327 правку просить поставити народний депутат на голосування. Ставиться на голосування 327 правка. 327-а, по таблиці. Вона йде на врахування. 327 правка ставиться на голосування народного депутата Батенка. Прошу визначатись і голосувати, шановні колеги. Вона йде на врахування. 327 правка. 14:35:51 За-110 Рішення не прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:35:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Олено Костянтинівно. Бондар, 2 хвилини.
14:36:03 БОНДАР В.В. Дякую, шановні колеги. Я хочу сказати єдине: оцей законопроект насправді мав би мету зробити так, щоб в Україну реально потекли гроші в промисловість, в українські підприємства. В підсумку ви не будете мати ні потужних іноземних інвесторів, нікому не цікаво заходити по цьому законопроекту. Він по суті для них нічого толком не вирішує. Це такий самий складний бюрократичний механізм, як існує сьогодні в державі і так. Це закон, який дасть можливість українським аферистам пореєструвати компанії, під виглядом закону через Кабмін протягнути свої угоди на відкриття заводів, а по суті – створити нові офшорні зони всередині країні. Бо ти отримаєш українську юрисдикцію, юридичну особу, яка звільнена від податків, звільнена від мита на ввезення обладнання і так далі. Нема ніяких штрафних санкцій, якщо цей так званий інвестор піде з України, не виконає своїх зобов'язань. Але попрацює без податків, без ПДВ, без митних зборів і так далі. Нема запобіжників, що не зайдуть великі іноземні шакали економічні, які прийдуть знищувати цілеспрямовано українські підприємства. А хто нам гарантує, що великі монстри економічні, промислові за 20 мільйонів євро не зайдуть в український ринок, не зроблять імітацію, що побудували вони завод, через себе почнуть демпінгувати. За рік, два позакривають десятки аналогічних конкурентів в Україні, а потім підуть звідси, з України і нічого, нема ніяких штрафів для них. І вони на вільному ринку почнуть з Німеччини, Франції, Польщі, Туреччини, Китаю возити свою продукцію, після того як знищать наші підприємства. Мої правки говорили про те, щоб дати аналогічні умови для українських підприємств. Якщо ви інвестору говорите, що він привіз кошти і отримає пільги податкові, земельні і так далі, так дайте такі самі умови своїм підприємствам. Може, вони так само підуть знайдуть дешеві кошти, привезуть обладнання, створять сотню робочих місць і будуть працювати на Україну. Чого ви не хочете це почути? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви потім на підтвердження, пізніше. Рущишин, 2 хвилини.
14:38:21 РУЩИШИН Я.І. Шановні колеги, я коротенько загальний підсумок. У нас вже були свого роду "няні" в місцевих облдержадміністраціях. Я мав особистий досвід робити роботу разом з ними. Ми привозили австрійські інвестиції. І мушу вам сказати, це не спрацювало. І більше того, якщо говорити про достойні фірми, інвестиції яких ми б хотіли бачити в Україні, то у них в багатьох дуже підписаний комплаєнс, де вони не мають права працювати з місцевою владою у вирішенні своїх інвестиційних проектів у випадку, якщо ця країна віднесена хоч до якоїсь невеличкої зони з наявності корупції. Отже, це не спрацює. Наступна річ. Коли ми, бачите, як ми загрузли на самих понятійних навіть значеннях в законі, кому допомагати, а кому не допомагати, то ця розмитість і неясність, нечіткість такої позиції це не що інше, як побудова майданчику для корупції. І тут вже чиновник визначатиметься, кому підпадати під цей закон у майбутньому, а кому не підпадати. Також я хочу зазначити про недолугість механізму реалізації цього закону пізніше, коли він буде прийнятий. Я думаю, що більшість зі мною, принаймні в приватних розмовах погодилися, що цей законопроект реалізаційного майбутнього не має. Ми фактично творимо нежиттєздатний закон, правову норму, яка буде не життєздатною. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шуфрич Нестор Іванович, 2 хвилини виступ.
14:40:03 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановні колеги, шановний головуючий! Дійсно, тут дуже слушно згадували інвестнянь, у мене таке враження, няні з'їли своїх малюків, тому що ні нянь, ні інвестицій. Зараз, чесно кажучи, у мене виникає питання, питаннячко таке. Скажіть, будь ласка, а чим відрізняються українські інвестори від закордонних інвесторів, чому така дискредитація? Невже сьогодні ми знову будемо змушені заганяти вітчизняних бізнесменів в те, щоб вони появлялися в Україні в іншій іпостасі? Тобто це, як мінімум, непатріотично, в доброму розумінні цього слова, і безвідповідально. Тобто ми захищаємо не національні інтереси, а створюємо якісь додаткові умови. І, безумовно, моє тверде переконання, що ніякі інвестиції в Україну не прийдуть, поки ми не вирішимо головне питання в нашій країні – питання миру і стабільності. Це обіцяв нам Президент Зеленський, про це говорили наші колеги зі "Слуги народу", що мир наступить на протязі року. Вже зараз пішов другий рік. Говорять, що це відбудеться в першу каденцію Президента, мабуть, і останню. Шановні колеги! Як досвідчений політик хочу вам сказати: немає кращого інвестора ніж український народ. Тобто зробіть його інвестиційно спроможним. Підвищить йому доходи, нашим пенсіонерам, які створили нашу промисловість і створили нашу економіку, підвищіть пенсії, як мінімум в 3-4 рази, як це було при нас. І тоді ми будемо говорити про те, що з'явилася "нова кров" в нашій економіці, а це гроші наших громадян. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко, дві хвилини.
14:42:10 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, цей законопроект називається "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями". А з чим сьогодні стикаються інвестори, колеги, в Україні? Це бюрократія і це корупція. І, звичайно, мої правки були направлені на те, щоб ми максимально допомогли їм розібратися з бюрократами: це ліцензії, це приєднання до відповідних мереж, це сформування земельних ділянок, це технічна документація. Це все те, чим може держава допомогти. Зміна цільового призначення. Це все те, чим держава мусить допомогти інвестору. І байдуже, чи це інвестор із-за кордону, чи український інвестор. І тут правильно колеги говорять, у нас є сьогодні багато промисловості в Україні, і в цьому законі цієї промисловості немає. В цьому законі немає можливості нашим підприємствам безпосередньо переобладнатися, купити нове обладнання, купити якісь інновації і бути конкурентоспроможними безпосередньо, і ми при цьому будемо захищати українського товаровиробника. Так, ми дивимось на когось іншого, який прийде і буде завтра вкладати інвестиції. А що робити з тим багажем, який сьогодні є в Україні, який сьогодні наповнює бюджет український. Колеги, і варто було би дійсно розглянути всі можливості, варто було дійсно сісти на комітеті і побачити, що потрібно українському товаровиробнику, що можемо ми зробити в разі залучення сюди іноземних інвесторів, інвестфондів і так далі. І варто зрозуміти, що бюрократія – це головне, що сьогодні потрібно прибрати при залученні інвестицій. І саме мої правки були направлені на те. На жаль, ви не прийняли жодної правки, і сьогодні цей закон є чуть-чуть "кастратом" по залученню інвестицій зі значним… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз Соболєв – 2 хвилини, після цього – 10 правок Южаніна на підтвердження. Після цього переходимо до правок на врахування: одна у Колтуновича і шість у Южаніної, якщо не помиляюся. Так? Дві хвилини – Соболєв.
14:44:37 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Логіка правок від "Батьківщини" і моїх, власне, правок полягала в наступному. Це чітко визначити поняття "інвестор". По-друге, чітко визначити і встановити поняття, що собою представляють інвестиції, які є на межі закону і тоді таких інвесторів виключити з переліку, маючи абсолютні гарантії того, що такі інвестори не можуть зайти в країну. Бо так, нам потрібні інвестиції, а не будь-якою ціною і не будь-які. Третє питання, що ми, власне, розуміємо під підтримкою. Якщо весь тягар лягає на державу, а саме так це і побудовано, – втрати від бюджету, державні інвестиції безпосередньо в мережі, в інфраструктуру і все інше, – то такий закон ніколи не буде працювати. Бо ви відносите інвестора на розмову з корумпованим чиновником, який стає корумпованим, як тільки він сідає за стіл і бачить купу грошей, які повинні зайти до нього, а не до його країни. Саме тому наші правки всі унеможливлювали такий варіант, а вони передбачали чітко розмежувати, які гарантії є держави, а які гарантії є повернення цих інвестицій, якщо це інвестор добропорядний. І саме тому частина правок, які, як це не парадоксально, враховані – я не знаю, чим це викликано – але автори законопроекту навіть ті враховані правки враховували як не враховані. Частина правок врахована, частина ні, тіло самого закону перетворилося фактично в складений пазл, який в кінцевому варіанті не складеться, бо він не буде діяти. Саме тому я вважаю, що в такому варіанті треба його переносити на повторне друге… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ніна Петрівна, десять правок, на яких ви наполягаєте. Може давайте тоді 10 хвилин, і після цього голосування? А яка різниця? Номера правок.
14:47:01 ЮЖАНІНА Н.П. 74 – перша поправка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 74. ЮЖАНІНА Н.П. Я в продовження того, що тільки що говорив наш колега. Насправді, шановний доповідач, ви не зробили по суті ту "інвестиційну няню", яка би гарантувала інвестору опіку з боку держави. Візьмемо елементарне питання. Коли вже інвестпроект затвердили, інвестор має підготувати договір. Я подала поправку для того, щоб інвестору було простіше, щоб він не залежав від уповноваженого органу і працівника цього органу, ми маємо створити таку собі спеціальну просту форму, оскільки ви розумієте, що треба вимагати від інвестора і які зобов'язання ви робите перед інвестором. Ви навіть типову форму спеціального інвестиційного договору, який встановлюється Кабінетом Міністрів України, не врахували. Для чого ви це зробили? Для чого ви робите такий "розшат" серед інвесторів і державного органу? Що вони можуть написати, крім типової… ГОЛОВУЮЧИЙ. 74 правка комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 14:48:27 За-107 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка.
14:48:32 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, а тепер звертаюсь до вас з наступного приводу. Строк реалізації інвестиційного проекту... ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки, Ніна Петрівна? ЮЖАНІНА Н.П. Поправка 80. Скажіть, будь ласка, от інвестор з'явився, він же не вкладає зразу на рахунок 30 мільйонів. Він підписав свої зобов'язання, він вклав певну суму грошей і почав придбавати обладнання. І тут починає, вступає у відношенні забезпечення своїх зобов'язань держава – вона надає йому пільги з боку держави. Він не сплачує ПДВ, не сплачує мито, він не сплачує жодних податків. Скажіть, будь ласка, коли держава зупиниться в своїй інвестиції? Інвестор ще не вклав всі гроші, а держава вже виконала тридцятивідсоткове зобов'язання по інвестпроекту? Чому поправка 80, яка би якраз обмежувала, перестраховувала, застраховувала державну інвестицію, чому 80 поправка не врахована вами? ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 80 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 14:49:56 За-104 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка, Ніна Петрівна.
14:49:59 ЮЖАНІНА Н.П. 92 поправка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 92-га. ЮЖАНІНА Н.П. А тепер, колеги, ми ж вами говорили при першому читанні, що уповноважена установа – це не може бути якесь нове держане підприємство, яке підпорядковане Міністерству економіки. Навіщо ми створюємо нове державне підприємство, яке буде виконувати функцію держави в інвестиційному договорі? Ми говорили, я запропонувала, щоби таким органом був просто спеціальний департамент Мінекономіки. Що тут поганого чи нового ви придумали? Для чого створювати нове державне підприємство для виконання функцій держави? ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові голосувати? 92 правка комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 14:51:03 За-104 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ніна Петрівна, наступна правка.
14:51:07 ЮЖАНІНА Н.П. 149-а. А тепер, колеги, зрозумійте, будь ласка, що має забезпечити держава за рахунок державних коштів чи місцевих бюджетів. І от тут дивна ситуація. Тобто інвестор говорить: я в цьому полі хочу побудувати завод. Так от держава має забезпечити всю інфраструктуру повністю за власний кошт. Я написала поправку, щоб це було частково або повного будівництва, тобто, можливо, якраз державна інвестиція, доля держави в інвестиції буде перевищувати навіть 30 відсотків, якщо якийсь інвестор в дюнах захоче побудувати новий завод. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 149 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:52:14 За-104 Рішення не прийнято. Ніна Петрівна, наступна правка.
14:52:17 ЮЖАНІНА Н.П. Наступна 205-а. Шановні колеги, а тепер от саме головне. Ви знаєте які види діяльності ми будемо підтримувати і вкладати як держава свої ресурси в цей інвестиційний проект? Я подала поправку, щоб це стосувалося всіх видів діяльності, що класифікуються у секції "С" КВЕД 009, тобто це переробка, це саме ті види діяльності і промисловість, де створюються найбільша доданої вартості. Але дуже хитрість велика відбулася знову тут із поправками і до другого читання, крім того, що не вичистили те все безглузде, що було запропоновано, додали декілька нових видів. Наприклад, добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин, складське господарство... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 205. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 14:53:42 За-101 Рішення не прийнято. Наступна правка, Ніна Петрівна. 236-а.
14:53:46 ЮЖАНІНА Н.П. 236. Колеги, на завершення попередньої поправки я ще додам. Кур'єрська діяльність, це у нас "Нова пошта" і Glovo потребують такої підтримки. А ще курортно-рекреаційні сфери, гірськолижні курорти будуть розвиватися в Україні. Я вас вітаю, якраз ті види діяльності, які ми маємо підтримувати. Повертаючись до 236 поправки, вона стосується саме того: а що ж інвестор, які робочі місця має створити в Україні? Так от раніше було 150 робочих місць у рік. Ми рахували з вами, що це має бути велике-велике підприємство. Зараз зробили 80 за весь період за п'ять років, і в який період має бути 80 робочих місць – невідомо. П'ять років не платить інвестор зовсім податків, тримає 10 чи 2, чи 3 людини найманих працівників, і тільки на п'ятий рік він набирає 80 відсотків і починає платити ПДФО і ЄСВ. Отакі вам привілеї будуть надані новим підприємствам. Я проти цього. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 236 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:55:11 За-107 Рішення не прийнято, правка не врахована. Наступна правка, Ніна Петрівна.
14:55:15 ЮЖАНІНА Н.П. 237. Іще одна важлива деталь щодо найманих працівників. Як виявилося, вимоги щодо середньої заробітної плати зараз виглядають такими, що середня заробітна плата має бути на 15 відсотків вища від середньої заробітної плати в регіоні по даному виду діяльності. Як ви вважаєте, це правильний підхід? Ми завжди рахували, що це заробітна плата має бути вища в 2, в 3 рази, ніж в регіоні. Ви зараз поставили… Що означає 15 відсотків? Це до 10 тисяч 11 гривень чи 1 тисячу 500 гривень? Оце весь такий стимул для створення робочих місць. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 237 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:56:19 За-108 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка, Ніна Петрівна. Продовжую засідання на 15 хвилин до закінчення цього питання або як час вийде. Наступна правка, Ніна Петрівна.
14:56:23 ЮЖАНІНА Н.П. Я тоді не хочу затримувати колег, я останню поправку, яку на підтримку поставлю, 313-у. Але я хочу вам просто донести інформацію, що "інвестняня" – це не "інвестняня", це велика дірка в бюджеті і можливості для іноземних інвесторів і хитрих інших чинуш швидко реалізовувати ці свої проекти. Тому що ви знаєте, що така собі "інвестняня", от прийшов інвестор з договором до "інвестняні", а вона говорить: мені умови вашого договору не підходять, бо типової форми немає, ідіть виправляйте. Пішов інвестор правити. Знаючи як наші органи виконавчої влади можуть знущатися над інвестором, він має прийти вдруге, вдруге буде проходити всі процедури погодження договору, і він і вдруге може його не скласти так як хочуть чиновники… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ніна Петрівна, 313, да, правка, ви сказали? Ставлю на голосування 313 правку. Комітетом вона не врахована. Прошу визначатись та голосувати. 14:57:53 За-104 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Шановні колеги, у Ніни Петрівни 6 правок на підтвердження і у Колтуновича 1 хвилина і 3 правки на підтвердження. Ніна Петрівна, ви виступати по ним будете чи можемо просто поставити на голосування? Чи, давайте, я 2 хвилини дам, якщо ви не заперечуєте, і ми перейдемо просто до голосування. Немає заперечень? Ніна Петрівна – 2 хвилини. Колтунович – одна хвилина і 9 правок на підтвердження. Домовились? Южаніна.
14:58:23 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, всі поправки, які я ставила свої на підтримку, тепер я хотіла би дзеркальні, протилежні норми поставити на підтвердження. Поправка 203 і 204 – це види діяльності, про які я тільки що проговорила. Ви розумієте, великі інвестиції в ті види діяльності, які зараз виписані, це мені просто здається знущання. Це підштовхування навіть діючим підприємствам в Україні знайти спосіб для того, щоб зареєструвати нові і, особливо цікаво, вкласти 20 мільйонів євро і отримати на 5 плюс 5 років безкінечного звільнення від оподаткування в Україні. Мало того, іще і придбання земельних ділянок поза конкурсами, поза любими умовами, які тільки є в Україні, і так далі. Тому прошу 203-ю і 204-у зверніть увагу. 233-я – це створення не менше 80 робочих місць. Що це за норма? Смішно. Ми говорили навіть коли... В минулому скликанні ми говорили, що пільги можуть надаватися щонайменше при створенні 150 робочих місць. І це мають бути створені робочі місця в другий рік, наприклад, роботи, а не в п'ятий - 80 робочих місць. 251 поправка. Я хочу, щоб депутати в залі підтвердили, що ви вважаєте, що великою, значною інвестицією вже є не 30 мільйонів, а 20 мільйонів замість того, щоб зробити прийнятні умови для українських підприємств. Тому... Ще 254-а і 479 поправка, я не буду їх коментувати за браком часу. Поставте, будь ласка, її на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніна Петрівна. Колтунович – хвилина, після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали, будь ласка.
15:00:15 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Всім доброго дня! Я хотів би звернути увагу, що 328, вона врахована, тому прошу її поставити на підтвердження, а 329 і 330, вони враховані частково. До наших колег-депутатів я хочу звернутися і сказати щодо того, що дійсно створюються дискримінаційні умови для вітчизняних товаровиробників і промисловців. Однак, якщо ми говоримо про стимулювання прямих іноземних інвестицій, а ви подивіться на фінансово-економічне обґрунтування. Так всього-на-всього 2 рядки написано. А я вам хочу сказати, що там мали стояти цифри по притоку прямих іноземних інвестицій в національну економіку. Ми фактично зупиняємо залучення іноземних інвестицій з країн БРІКС, СНД, ШОС тощо. Тому я звертаюсь до вас, щоб ви не підтримували ті поправки три, які я назвав, і в цілому цей законопроект все-таки, на жаль, потребує доопрацювання для того, щоб громадяни України, вітчизняні суб'єкти господарської діяльності були в пріоритеті державної економічної політики. Я дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Переходимо до голосування. Я зараз поставлю всі правки, про які говорила Ніна Петрівна, Олександр Сергійович, на голосування. Вони враховані комітетом. На підтвердження я буду ставити. І після цього вже ми будемо голосувати за закон у цілому. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Готові голосувати? 328 правка, Колтунович ставив, комітетом врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 15:02:32 За-231 Рішення прийнято. По фракціям покажіть. 329 правка комітетом врахована частково. Ставлю на підтвердження ту редакцію, яка була зазначена комітетом. Прошу підтримати та проголосувати, 329 правка. 15:03:00 За-235 Рішення прийнято. Наступна правка 330 комітетом врахована частково. Ставлю на підтвердження. Ставлю на голосування пропозицію про підтвердження в тій редакції, яка була зазначена комітетом. Прошу підтримати та проголосувати. 15:03:26 За-232 Рішення прийнято. Правка підтверджена. Ставлю на голосування 203 правку. Комітетом підтримана. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 203 правка. 15:03:50 За-225 Рішення не прийнято. 204 правка. Ставлю на голосування. Прошу підтримати та проголосувати. На підтвердження. 15:04:13 За-225 Рішення не прийнято. Правка не підтримана. 233 правка. Комітетом підтримана. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 15:04:39 За-228 Рішення прийнято. Правка підтверджена. 251 правка. Комітетом врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 15:05:05 За-224 Рішення не прийнято. Правка не підтримана. 254 правка. Комітетом врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 15:05:30 За-231 Рішення прийнято. Правка підтверджена. І остання правка – 479. Комітетом врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 15:05:53 За-226 Рішення прийнято. Правка підтверджена. Шановні колеги, переходимо до голосування за закон в цілому. Готові голосувати? Тиша в залі. Шановні колеги, хвилину, будь ласка. Треба, якщо голосувати, то так, щоб у нас вийшов закон, а не… Почекайте. Почекайте. Я зараз дам слово голові комітету. Немає заперечень, шановні колеги? Шановні колеги, я поясню зараз ситуацію, що, наскільки я розумію, то є позиція комітету. Да? Можете сказати її, а далі зал буде визначатися. Я чую. Якщо розбалансований законопроект, давайте дамо слово голові комітету.
15:09:18 НАТАЛУХА Д.А. Колеги, враховуючи, що поставлені на підтвердження правки не були підтримані нашими колегами деякими, це розбалансувало закон повністю. Цей закон, якщо він буде прийнятий в цьому вигляді зараз, у якому він є, він просто не буде працювати. Тому ми б пропонували проголосувати на повторне друге читання цей закон, доопрацювати, знайти спільну мову з тими колегами, які не надали голоси, і повторно винести його в залу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тут обговорення не буде, шановні колеги. Я ставлю на голосування спочатку ту пропозицію, яка була комітетська, а після цього ми переходимо до голосування за повторне друге. Правильно? Шановні колеги, нема заперечень? Немає. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями (реєстраційний номер 3760). Прошу голосувати. 15:10:46 За-44 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне друге читання проект Закону про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями (реєстраційний номер 3760). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 15:11:26 За-245 Рішення прийнято. Дякую. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 01.12.2020
| |||
