|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 02.02.2021
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ Зал засідань Верховної Ради України 02 лютого 2021 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:01:17 ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок, шановні колеги! Добрий ранок, шановні представники засобів масової інформації! Добрий ранок, шановні представники дипломатичних місій, гості Верховної Ради України! Добрий ранок, шановне духовенство! Шановні колеги, я, як завжди, нагадую: нам необхідно зареєструватися, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки, першої зліва. Нічого не змінилось з минулої сесії. Готові реєструватись? Прошу реєструватись. 10:02:13 У залі зареєстровано 219 народних депутатів України. Пленарне засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) Керівники центральних органів виконавчої влади, керівники судової гілки влади. Присутні посадові особи, яких Верховна Рада України обирає, призначає і надає згоду на призначення на посаду. Шановні колеги. (Оплески) Присутні предстоятелі церков і релігійних організацій України. (Оплески) Як завжди, представники засобів масової інформації. (Оплески) Глави дипломатичних представництв іноземних держав. (Оплески) Інші офіційні особи. Шановні колеги, відповідно до статті 83 Конституції України п'яту сесію Верховної Ради України дев'ятого скликання оголошую відкритою. (Лунає Державний Гімн України) (Оплески) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради України! До слова запрошується Голова Верховної Ради України Дмитро Олександрович Разумков.
10:05:32 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, минулий рік був важким і непростим, сповненим викликами і для України, і для українського парламентаризму, і для всього всесвіту. Тому що ті виклики, які постали перед нами, їх не було вже багато-багато років, десятиріч, а, може, і ніколи в історії нашої держави. Пандемія коронавірусу охопила всю державу Україна і, на жаль, весь світ, навіть глобальні війни, які ми всі з вами спостерігали в історії Всесвіту, вони не були такими катастрофічними, наслідки яких сьогодні ми можемо спостерігати, після коронавірусу. На жаль, ця хвороба б'є не лише по здоров'ю людей, вона також б'є по економіці, б'є по стосунках між державами і по багатьом іншим аспектам нашого вже звичного життя. На жаль, я впевнений, що і 2021 рік він буде непростим для нас. Але лише спільно, єднаючись навколо базових і правильних речей, ми зможемо перемогти всі виклики. Ті проблеми, які сьогодні стоять перед суспільством я не буду сьогодні проговорювати, ви добре знаєте і без мене, ви спілкуєтесь з людьми, тому що саме ви в першу чергу стикаєтесь з проблемами людей, з їх питаннями, пов'язаними з усіма трагічними або позитивними подіями, які відбуваються у нашому суспільстві. Особливо це стосується мажоритарників. Саме ви перші були, коли були повені, саме ви перші були, коли починалися мітинги, пов'язані з тарифами, і багато інших речей, з якими ви зіткнулися. Я думаю, що п'ята сесія Верховної Ради України дев'ятого скликання вона буде такою ж успішною, якою ми з вами зможемо її зробити. Буде багато викликів. Але, як мені здається, ми можемо виділити чотири ключові принципи, на яких ми повинні будемо сконцентрувати свою увагу. Перший – це тарифна політика. На жаль, ми всі з вами побачили, що ця проблема охопила напередодні новорічних свят і після них всю державу. І саме наша спільна ефективна робота, як українського парламенту, так і інших інституцій, дозволила вийти в точку нуль. Ми не вирішили це питання. Ми не вирішили цю проблему. І ми повинні зробити все, в тому числі на законодавчому рівні, те, що буде залежати від нас, для того щоб захистити найменш захищені та вразливі верстви нашого населення. Кожен це добре розуміє, і я це бачив, бачу і, впевнений, в подальшому буду спостерігати в позиціях кожної депутатської фракції та групи в цьому парламенті і кожного народного депутата. Другий важливий аспект, на якому, як мені здається, нам варто було б сконцентрувати свою увагу під час п'ятої сесії, - це питання, пов'язане з розвитком нашої промисловості. Саме промисловість дасть нам змогу залучити додаткові інвестиції, як внутрішні, так і зовнішні, створити умови для того, щоб збільшувалась кількість робочих місць, збільшувалась кількість податків, і тоді ми також зможемо виконати і перший пункт, про який я сьогодні говорив: захистити тих, кому сьогодні найважче. Третій пункт. Ця проблема з'явилася не сьогодні, не вчора, і давайте віддавати собі… бути свідомими того, що її буде важко вирішити і нам, але ми повинні рухатись по цьому шляху. Це зміна і це реформа судоустрою. Це вільний і єдиний доступ до судів всіх громадян, в незалежності від того, депутат ти чи не депутат... (Оплески) Дякую. Міністр або не міністр, або просто громадянин в маленькому місті або селі нашої держави. Ми повинні, дійсно, створити єдині правила, єдині умови і єдині підходи до відновлення та відстоювання своєї правоти в судах. І це також дасть змогу залучити інвестиції. Сьогодні, ми всі це добре знаємо, до нас не приходить інвестор не тому, що в нас великі податки, і навіть не тому, що в нас окупована частина території і йде війна, а тому що він не впевнений, що завтра він зможе захистити свої інтереси, захистити свої інвестиції і захистити ті демократичні принципи, до яких всі до них звикли. Четвертим питанням, принципом, є питання, пов'язане з тим, щоб дійсно створити належні умови для наших з вами співгромадян. І тут немає якоїсь конкретної позиції, яку б можна було б відобразити, немає конкретного комітету, від якого це буде залежати, або конкретного народного депутата. Це можливо лише завдяки спільній роботі, тому що в кожному комітеті, у кожного народного депутата є ті ініціативи, які справді можуть допомогти людям. Допомогти не великому бізнесу, хоча це також важливо, а захистити простого українця. І я впевнений, що ми це з вами зможемо зробити. Є ще одне ноу-хау, яке з'явилося в стінах парламенту дев'ятого скликання, у Верховні Раді дев'ятого скликання, – це процедура пріоритету та консенсусу. Ми її з вами винайшли та запустили під час появи коронавірусу на теренах нашої держави. Всі тоді розуміли, що саме від швидких ефективних дій ми зможемо зробити так, щоб допомогти державі та допомогти людям. Саме тоді об'єдналися всі депутатські фракції та групи в цьому залі і проводили наради фактично цілодобово, розробляючи необхідні для держави закони. Саме завдяки цій процедурі був створений ковідний фонд, який забезпечив можливість швидкого реагування на ті виклики, які виникли перед державою. І навіть зараз ми наприкінці минулої сесії минулого тижня змогли завдяки цій процедурі прийняти важливі для держави закони і у сфері медицини, і у сфері забезпечення наших співгромадян, коли дали ефективний механізм уряду проводити виплату компенсацій у зв'язку із збільшенням тарифів для наших громадян. Тому, можливо, є сенс перевести це з політико-правового механізму до інституційного рівня і внести відповідні зміни до Регламенту. Тому що це об'єднує парламент, об'єднує підходи і об'єднує всіх в незалежності від прапорців, в незалежності від ідеології, ідеологія залишається одна – громадянин України, і саме вона є базовою для кожного з нас, я в цьому глибоко переконаний. І я хотів би нагадати і собі, і вам всім, що народний депутат України він представляє інтереси не лише виборців, які за нього проголосували, він представляє інтереси всього народу України. (Оплески) І лише об'єднавшись, ми зможемо вкотре довести, що Верховна Рада України здатна, спроможна, як завжди, долати виклики та проблеми, які виникають в суспільстві і бути тією базовою силою, яка завжди стоїть на боці нашого народу. Ще раз всім дякую. Сподіваюся на спільну конструктивну працю. (Оплески) Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:14:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Переходимо до нашої роботи. Я пропоную подякувати Кабінету Міністрів України, пану Прем'єр-міністру, шановним нашим колегам. Дякую вам, бажаю успіхів та ефективної нашої спільної співпраці. Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок ми маємо 30 хвилин на виступи уповноважених представників депутатських фракцій та груп з оголошенням пропозицій, заяв та повідомлень. Будь ласка, запишіться на виступ від депутатських фракцій та груп. Пузійчук Андрій Вікторович. Тимошенко? Тимошенко Юлія Володимирівна.
10:15:48 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, сьогодні такий знаковий день – відкриття сесії, я всіх вітаю, але сьогодні ще і День бабака, можете перевірити це. І в мене таке враження, що, чесно кажучи, ми ходимо тут по колу: прекрасні слова розповідаємо про служіння людям, прекрасно говоримо, що Верховна Рада – це база і основа для побудови справедливості в суспільстві, але в реальності ви прекрасно знаєте, що відбувається з людьми. Саме тому я для того, щоб якось вирватися з цього замкнутого кола, пропоную хоча б одне питання вирішити. Ви знаєте, що до 2014 року, більше 20 років, взагалі проблема з тарифами в країні не стояла ніколи. У нас було дві речі, які давали можливість людям відчувати, що справедливість є. Більше 20 років – 23 роки український газ ішов людям по українській ціні, і 17 років працював енергоринок, який враховував низьку ціну на гідроелектроенергію, на атомну, і давав людям, і, до речі, не тільки людям, а й промисловості давав адекватні ціни. З 14-го року зірвало всі стоп-крани, і вже немає ніякої межі цьому хамству – постановлення людям тарифів, які їм непосильні. Я пропоную зробити хоча би один реальний крок. Знаєте, коли говорять про покращання, давайте хоча б повернемо це добре, що було. Ми внесли законопроект 4680 і пропонуємо підписати всім лідерам фракцій. Лідери фракцій не всі підписали, але депутати підписали про те, щоб повернути український газ людям по українській ціні, тобто те, що було 23 роки в країні, повернути і зробити так, щоб із сховищ людям газ ішов по адекватним цінам, а не втридорога. Ви знаєте, що дві фракції, депутати не підписали – "Голос" і "Європейська солідарність", всі інші депутати підписали. У мене є пропозиція, щоби зараз лідери фракцій підписали режим ad hoc, і щоби ми цей закон негайно розглянули в залі. Я обійду всіх лідерів фракцій, і ті, хто не підпишуть ad hoc (ad hoc – це розглянути сьогодні, негайно, невідкладно), я повідомлю публічно, хто не підписав, щоб народ знав своїх "героїв" в обличчя. На фіг же ж розмовляти красиво з трибун, якщо за кулісами, за лаштунками все робиться проти людей! І друге що, ми вносимо проект Постанови і теж попросимо всіх лідерів фракцій підписати, про директиви уряду звільнити Коболєва і всю його корумповану шайку, і це теж буде реальний крок, який треба робити. Я хотіла, щоб ми не тільки тут бовтали, а ще і діяли. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:18:51 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Потураєву Микиті Руслановичу, фракція політичної партії "Слуга народу". 10:18:59 ПОТУРАЄВ М.Р. Шановні колеги, я розумію, що, можливо, Погоджувальна рада, яка відбувається щоразу в понеділок перед початком робочого тижня, не саме цікаве видовище в наших медіа, але, вибачте, іноді вже це переходить всі кордони. Я розумію, що там робляться декларації політичні, там мало що обговорюється по суті справи, але справжні істерики, які там час від часу відбуваються, вони ж навіть вже, знаєте, не можуть бути охарактеризовані як сезонні психіатричні загострення. Вчора там лунали фрази про всіх чортів, маючи на увазі, я так розумію, нас. Знаєте, я значно різче хотів виступити сьогодні зранку, але після такої миролюбної промови нашого спікера, який казав про об'єднання, то, так, я теж пару слів хочу сказати про об'єднання. Я хочу нагадати, що у 14-му році на Майдані була така пісня: там згадувалося про суд – народний трибунал, під який піде кожен, пам'ятаєте, член якої партії. То я хочу вам сказати, шановні колеги з певної фракції, що ми, "Слуга народу", яких ви називаєте чортами, ми – це наразі ця тоненька червона лінія, яка вас відділяє від того самого народного трибуналу, бо ми – законослухняні люди, і ми навіть ще не вирішили, як ми будемо реагувати на абсолютно хамські випади на нашу адресу вчора. Але навіть коли лунали призиви вбити Президента України, ви пам'ятаєте, що ми просто цивілізовано пішли до правоохоронних органів, написали відповідні заяви, не закликаючи до якихось репресій. Хочу також сказати, що якщо ця тоненька червона лінія, якою є фракція "Слуга народу", буде розірвана, то по той бік вас будуть чекати не так, як на Ельбі союзники один одного чекали. Тому що там з іншого боку радикалізація вже така, що з вами ніхто не буде товаришувати. І мусорними баками це не закінчиться. Це закінчиться дуже і дуже поганими наслідками. Я бачу, я бачу, що на мене дивляться з того боку, і я думаю, що ви теж розумієте, що ви, радикалізуючи суспільство, таким чином не втримаєте людей від народних трибуналів. То я, приєднуючись до нашого спікера, закликаю всіх трохи збавити градус емоцій, триматися в рамках цивілізованого парламентаризму, щоб не закінчилося народними трибуналами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Совсун Інні Романівні, фракція політичної партії "Голос". Василенко.
10:22:35 ВАСИЛЕНКО Л.В. Дякую. Доброго дня, колеги! І вітаю всіх з початком п'ятої сесії. Під час цієї сесії, як і під час всіх інших, завданням номер один для фракції "Голос" є і залишається забезпечити заможне, довге, здорове життя українцям в якісному, чистому та безпечному довкіллі. Наше бачення – це український "зелений курс", який передбачає економічне зростання на тлі екологізації країни, на тлі очищення повітря та водойм, збагачення ґрунтів та відновлення лісів. Поява нових робочих місць на тлі формування нових інноваційних галузей та розвитку наукового потенціалу країни – це теж про той самий "зелений курс". Але щоб все це стало реальністю, мало простих декларацій, треба ще й рішучі дії і наші з вами, колеги, голоси під ці дії. Але з тижня в тиждень всі екологічні ініціативи опиняються десь на задвірках нашого з вами порядку денного. А чому? А тому, що голосів в залі немає, немає їх від груп, контрольованих енергетичними монополістами і промисловими олігархами, які не бачать жодних проблем з тим, щоб труїти український народ, аби тільки їм самим не перекрили доступ до ресурсів. І так у нас на безстроковій паузі законопроекти про зменшення промислового забруднення, про екологічний контроль, про заборону шкідливого пластику. Так, у нас досі уряд не квапиться ні зі стратегічними документами у сфері екологічної та енергетичної безпеки, ні з реальними діями за давно узгодженими планами модернізації тієї ж галузі енергетики. Вчора, 1 лютого, була десята річниця з моменту приєднання України до Європейського Енергетичного Співтовариства. Якраз 10 років тому почалася приватизація державного теплоенергосектору, ці потужності віддавалися у приватні руки майже за безцінь з однією єдиною умовою: інвестори мали модернізувати старі радянські потужності і встановити системи моніторингу викидів і фільтри. Пройшло 10 років, про інвестиційні зобов'язання забули, і почалися розмови про те, що на екологізацію грошей немає. Маніпуляціями і шантажем енергетичні монополісти і зараз намагаються перекласти свої зобов'язання на плечі держави, а тобто на плечі платників податків, на наші плечі. Але держава не має платити за зобов'язання бізнесу, який той брав на себе, нехай навіть 10 років тому, а Кабмін і, зокрема, Міністерство енергетики та Міністерство довкілля, не мають ні права, ні можливості піддаватися сьогодні на провокації і піднімати питання про перенесення строків, взятих на себе за вже міжнародними зобов'язаннями щодо зменшення викидів від ТЕЦ і ТЕС. Адже це зобов'язання не просто перед Європейським Енергетичним Співтовариством, а зобов'язання перед народом України, якому держава повинна гарантувати право на чисте повітря і чисте довкілля. З цієї трибуни я традиційно звертаюся до вас, колеги, і до уряду Прем'єра Шмигаля з простим посланням. Давайте нарешті зробимо так, щоб люди в нашій країні дихали киснем, а не вдихали щодня тонни токсичного двоокису сірки і азоту, і інші отрути. Зміни в порядку денному сьогодні залежать від нас, тож давайте будемо творити їх разом і давайте своїми голосами дамо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Слово надається народному депутату Бойку Юрію Анатолійовичу, фракція "Опозиційна платформа – За життя". Будь ласка.
10:26:01 БОЙКО Ю.А. Шановний пане віце-спікер, шановні народні депутати! Якщо хтось в цьому залі думає, що людей цікавить розборки всередині правлячої фракції або кадрова чехарда, яку влаштували "слуги", то це неправда. Людей цікавить зовсім інше, люди чекають відповіді на питання і проблеми, які їх турбують кожен день. Люди чекають відповіді – коли будуть зменшені тарифи, тому що вони просто не в змозі їх сплачувати. Пенсіонери чекають відповіді – коли будуть збільшені пенсії, тому що після перерахунку пенсій останнім часом у нас дуже багато сигналів з регіонів, що деякі пенсіонери отримали 3-5 гривень додатку, а це просто знущання над людьми, які все своє життя віддали державі. Люди чекають турботи за власне здоров'я, тому що той бардак з вакцинацією, який породила сьогоднішня влада, вже лякає їх більше, ніж сама епідемія. І коли сусідні держави почали вакцинацію свого населення, в нашій країні все ще йдуть дебати, через кого з посередників буде завезена вакцина. Багато людей в державі чекають вирішення питання припинення знущання з російської мови, яка сьогодні, згідно з діючим законом, продуцируется діючою владою. Окреме питання – питання миру на Донбасі. Політичний шлях, який називається Мінські угоди, який затверджений вже сьогоднішньою владою і діючим Президентом, сьогодні знаходиться в тупику. Відповідаючи на ці питання, хочу сказати наступне: наша політична сила "Опозиційна платформа – За життя" знає і розуміє, як вирішити ці проблеми і яким чином робити так, щоб людям стало легше. На кожен цей виклик ми маємо свою відповідь, ми маємо конкретний план, як робити, що робити. Ми маємо відповідні законопроекти в парламенті, які дають відповідь, яким чином вирішити ці проблеми. І я сьогодні хочу закликати всіх політиків, які не на словах, а на ділі хочуть добра для держави, об'єднатися навколо виходу країни з кризи, навколо подолання тих явищ, які сталися останнім часом в країні, які гальмують і припиняють її розвиток і рух вперед, і допомогти людям, які чекають, що держава буде за них піклуватись, буде їм допомагати. Ми до цього готові, закликаю, щоб парламент зробив таким же чином. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. 10:29:05 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шахов. Кулініч? Кулініч Олег Іванович.
10:29:07 КУЛІНІЧ О.І. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні виборці! Сьогодні ми починаємо роботу п'ятої сесії дев'ятого скликання. І перед Верховною Радою буде стояти дуже багато викликів. Перше – це питання тарифів на житлово-комунальні послуги. На жаль, воно так і залишається невирішеним. Минулого тижня всі фракції і групи підтримали важливий законопроект, який врегульовує ситуацію з тими споживачами, які перейшли на електроопалення. Крім того, всі фракції і групи консолідувались і проголосували постанову, яка, на наш погляд, буде спонукати Кабмін вжити конкретних заходів з тарифами на житлово-комунальні послуги. Уряд запропонував певні тимчасові рішення стосовно ціни на газ. Але, на наш погляд, це повинно бути врегульовано на законодавчому рівні і не тільки на період дії карантину. Наша депутатська група зареєструвала законопроекти 4635, 4639 щодо захисту прав споживачів природного газу. І ці законопроекти вирішують це питання. Ми готові підтримати всі законопроекти стосовно пониження тарифів на житлово-комунальні послуги. Друге, на що хотів би звернути увагу. Після місцевих виборів у нас величезна кількість об'єднаних територіальних громад мають дуже багато проблем. Перше – це те, наприклад, що відбувається з реорганізацією відділів соціального захисту населення. Масово ідуть скорочення спеціалістів, до 50 відсотків. Їх функції передаються від колишніх відділів соцзахисту при РДА в об'єднані територіальні громади. Але в ОТГ немає ні видатків на ці утримання і немає бачення, як ці послуги надавати. Національну сервісну службу, яка має цим опікуватись, створено лише на центральному рівні. В областях, на місцях, абсолютно нічого не фінансується і немає розуміння, як це організовувати. Ще раз повторюю, маємо величезну кількість звернень від голів об'єднаних територіальних громад: як організовувати процес надання соціальних послуг величезній категорії осіб похилого віку і осіб з інвалідністю? Плюс теж питання субсидій. Як їх нараховувати, коли органи, які мають за це відповідати, перебувають у стадії реорганізації? Бо те, що відбувається зараз на місцях, інакше як хаосом я по-іншому назвати не можу. Тому уряд повинен терміново закінчити процес реорганізації органів соціального захисту населення для того, щоб ці процеси були організовані логічно. Тому давайте під час цієї сесії об'єднаємося навколо тих питань, які об'єднають сесійну залу і яку будуть корисні людям. Це питання тарифів на житлово-комунальні послуги, це підтримка малому і середньому бізнесу, це наповнення місцевих бюджетів. Я впевнений, що такі речі будуть об'єднувати сесійну залу. І давайте під час цієї сесії зробимо хоч декілька корисних речей, які потрібні і для людей в першу чергу, і для наших територіальних громад. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій Олексійович.
10:32:18 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, перед початком цієї сесії вийшло фантастичне інтерв'ю нашого Президента Зеленського американському HBO. Ми звідти багато про що дізналися: що Зеленський трішки злий на Трампа. Ну, звичайно, Трамп тепер не Президент, можна бути трішки злим. Треба було там сказати дякую адміністрації Трампа за летальну зброю для України, за спільну боротьбу проти "Північного потоку-2". Треба сказати було дякую адміністрації Байдена про те, що сьогодні вони ставлять Україну в перший пріоритет. Але замість цього ми почули: ті винні, що не вакцинуємось, коли вже вакцинується Бангладеш і Алжир, то Європа винна, і всі навколо винні. Але самий просто фантастичний пасаж – це те, що Зеленський сказав про Крим. Якщо б він, Зеленський, був Президентом в 14-му році, він каже: ми би всі стекли кров'ю, але "зелених чоловічків" би в Криму не пропустили. Розумієте, ось що зупинило би тоді все! Ось хто цей наш новітній воїн-амазонка, цей Володимир Муромець, який би всіх зупинив тоді в 14-му році! Знаєте, якщо б Зеленський був Президентом Польщі в 39-му році, я так розумію, Другої світової війни не було б. Цей воїн, цей потужний чоловік! Знаєте, де був у цей час Зеленський, коли українці стікали кров'ю на Донбасі? Він стікав потом на зйомках перших "восьми побачень" в Росії, кіно. Що заважало, Зеленський, вам взяти зброю як громадянину України піти захищати Україну? Що заважало тоді боротися за Україну, а не зараз це розповідати? Я був в Криму в кінці лютого 14-го року, я був там разом з Порошенком, я бачив там, і як боролися Мустафа Джемілєв, як боровся Ахтем Чийгоз, народні депутати від "Європейської солідарності", як боровся Рефат Чубаров – депутат, з яким я разом був в "Блоці Петра Порошенка" в минулій каденції. Щось я не бачив вас там, Володимире Олександровичу. Де ви були, я вас там не бачив. Я був на дільниці, де голосував Аксьонов на так званому референдумі в березні місяці в Криму, був з українським прапором. Де ви були? Я бачив "зелених чоловічків", але жодного Зеленського там я не побачив. Де ви були, коли ми боронили Донбас? Де ви були, коли ми боронили Одесу від російської навали? Знаєте, розповідати і зніматися в ролі Наполеона, і бути Наполеоном – це дві великі різниці, як кажуть в Одесі. Тож ви в цьому інтерв'ю сказали, що у вас одне питання до Байдена: чому ми не в НАТО? А в нас, українців, одне питання до вас, наш воїн-амазонка: чому ви ще Президент України? ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко.
10:35:37 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, чого вимагає від нас суспільство? Насамперед справедливих і підйомних тарифів на пальне, тарифів на комунальні послуги. Суспільство, а не тільки ФОПи, вимагає відновлення мораторію на перевірки бізнесу в умовах спаду економіки і відсутності реальної підтримки підприємців з боку держави, які потерпають від пандемії, яких дальше "кошмарять". Люди вимагають перевірки ефективності управління газотранспортними та газорозподільними системами, які знаходяться в користуванні приватних структур в усіх регіонах України. Люди вимагають справедливої ціни на газ, "Нафтогаз" закачує за однією ціною, своїм продає за іншою ціною і вони хочуть почути граничну ціну, реально граничну ціну на газ для населення. Дізнатись думку і позицію наших громадян ми можемо, і це неважко зробити. Для цього не потрібно референдуми проводити, для цього достатньо провести соціологію. Колеги, парламент повинен працювати і вимагати від уряду виконання своїх постанов. Ми так і не отримали від уряду інформацію щодо першочергових кроків, які він планує вжити на виконання Постанови Верховної Ради України щодо тарифів. Депутатська група "Партія "За майбутнє" стурбована тим ажіотажем, які в країні створено навколо теми вакцинації населення від коронавірусної хвороби. Ми переконані, що це дуже важлива першочергова тема, до якої сьогодні прикута увага всього світу, і тільки Україна не має відповіді на питання щодо вакцинації. Тому ми дуже багато маємо питань до міністра охорони здоров'я, відставку якого депутатська група "За майбутнє" вимагає, в частині вакцинації будемо ставити йому категорично ці питання в сесійній залі цього тижня. Наявна інформація, яку має суспільство, є суперечливою і не дає відповіді на основні питання: скільки доз, якої вакцини було придбано, хто отримає її в першу чергу, а, головне, коли почнеться така вакцинація в нашій країні. Водночас існує підозра, що цей ажіотаж є димовою завісою, яка має приховати від суспільства інші наміри влади. Як стало відомо з порядку денного нової сесії, уряд готує повне розблокування розпродажу за безцінь об'єктів великої приватизації. Але ж приватизація під час світової економічної кризи, спричинена коронавірусною хворобою, буде нічим іншим, як перерозподілом державних стратегічних підприємств між наближеними до влади олігархами. Жоден іноземний великий інвестор не прийде в Україну, інвестиційний клімат якої через безглузді кроки влади з кожним рішенням уряду не тільки не росте, а летить в безодню. Нас турбує законопроект, винесений сьогодні, щодо збільшення в десятки, а іноді сотні разів державного мита за нотаріальні та реєстраційні дії. Під благим приводом наповнення місцевих бюджетів насправді буде обкладено додатковими поборами громадян України. Ми не можемо цього допустити з вами в цій сесійній залі. Друзі, якщо ми хочемо і починаємо працювати для людей, ми не можемо допустити подальшого зубожіння наших співгромадян. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Час для виступів вичерпаний. Железняк – з процедури? Ні. Добре. Дякую. Переходимо до роботи. Запросіть, будь ласка, народних депутатів до зали. Відповідно до статті 69 Регламенту Верховної Ради України згідно з рішенням засідання депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" від 1 лютого 2021 року повідомляю про виключення народного депутата України Дубінського Олександра Анатолійовича зі складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Переходимо до наступного питання порядку денного – це проект Постанови про порядок денний п'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Будь ласка, запросіть народних депутатів і підготуйтесь до голосування. З обговоренням? Добре. Скорочена процедура. Будь ласка, запишіться... Давайте тоді запишіться: два – за, два – проти по фракціях. Поки колеги сходяться, всі виступлять. Правильно? Запишіться по фракціях: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп. Після цього переходимо до голосування за проект постанови. Петьовка Василь Васильович. Кулініч Олег Іванович. З місця включіть мікрофон, будь ласка.
10:41:14 КУЛІНІЧ О.І. Олег Кулініч, депутатська група "Довіра". Шановний пане Голово, шановні колеги, ми готові до конструктивної роботи під час цієї сесії Верховної Ради. Ми готові підтримувати всі важливі законопроекти, які чекають люди, я про це говорив сьогодні з трибуни. Це в першу чергу тарифи на житлово-комунальні послуги, це підтримка малого і середнього бізнесу, тому що він у нас зараз знаходиться у важкій ситуації у зв'язку з карантином. Ми готові підтримувати всі законопроекти, які будуть піднімати нашу економіку, які будуть виводити бізнес з тіні. Ми готові підтримати все те, що важливо для об'єднаних територіальних громад, які зараз знаходяться також у важкій ситуації, тому що ми доволі часто перекладаємо максимальну кількість навантаження фінансового на об'єднані громади, а вони не справляються з цим у зв'язку з різними причинами. Щодо цієї постанови, ми неодноразово говорили, що доволі часто наші законопроекти не включаються до порядку денного сесії Верховної Ради. Зокрема, це такі, як 28, 25 щодо бюджетної підтримки АПК на поточний рік. Мова йде про один відсоток підтримки цієї галузі від валової продукції в АПК. Я думаю, що це абсолютно нормальні речі, які треба підтримувати, включати в порядок денний, виносити в сесійну залу, так, як і інші законопроекти соціальні, іншого напрямку депутатів нашої групи. Тому ще раз повторюю, ми готові до конструктивної роботи, але коли наші законопроекти, ініціаторами яких є наші депутати, будуть включатися до порядку денного і розглядатися в сесійній залі. За цей проект постанови ми голосувати не будемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько Іван Іванович.
10:43:11 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" уважно розглянула проект постанови про те, що пропонується на цій сесії розглянути у Верховній Раді. І, ви знаєте, ми не будемо голосувати за цей проект постанови з тієї причини, що 42 законопроекти, які подала фракція, не включені до порядку денного. Але в той же час, шановні колеги, я хотів би задати питання до всіх нас: а з якою метою українські громадяни обирають парламент. Мабуть, для того, щоб парламент вирішував їхні питання, ті питання, які турбують сьогодні кожну родину. Ви подивіться порядок денний на сьогодні, на завтра, на четвер, чи є там хоч одне питання реальне, яке сьогодні потрібно вирішити терміново для людей? Законопроект 4680, який ініціювала Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина" і підтримали всі фракції, за виключенням двох. Цей законопроект не включається ні на цей тиждень, ні на сесію взагалі. А цей законопроект, який передбачає можливість знизити втричі ціну на газ для населення. Так скажіть, це важливий законопроект? Це те, що сьогодні люди хотіли би і аплодували всьому парламенту, якби він був включений негайно і проголосований. Натомість його навіть не включають в порядок денний сесії, на весь сесійний тиждень, аж до липня місяця. Тому, безумовно, що виходячи з того, що те, що потрібно людям, парламент не розглядає. А те, що є відверто лобістським, те, що сьогодні погіршує життя кожного українця, ставиться позачергово в порядку до розгляду. Це не є порядок денний сесії українського парламенту і не те, що сьогодні чекають люди. Нам потрібно кардинально змінювати курс розвитку країни і треба, врешті-решт, слухати ті речі, заради яких ми йшли в парламент і що обіцяли на кожній зустрічі, коли за нас голосували українські громадяни. Давайте формувати відповідальний порядок денний сесії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єдина ремарка. Шановні колеги, від вашої політичної сили в цьому порядку денному 231 законопроект, де ви автори або співавтори. То давайте не маніпулювати. Дякую. Микола Леонідович Княжицький.
10:45:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги! Ініціативи "Європейської солідарності" навмисно не включені в цей законопроект, в цю постанову. І не просто тому що це ініціатива "Європейської солідарності", а тому що законопроект 3956, наприклад, колеги Фріз, мого авторства, колеги Зінкевич і інших авторів пропонує встановити покарання за публічні заяви про належність території України або частини території України іноземній державі, а також публічне заперечення суверенітету України. Не включена ціла низка проектів і постанов, які стосуються невідкладних заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції і колеги Герасимова, і Петра Олексійовича Порошенка, Ірини Геращенко і багатьох інших. 4337, 4232, 4299 – ціла низка постанов і законів, які стосуються боротьби з COVID. Не включено законопроект про внесення змін до Закону "Про запобігання корупції" щодо повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції. Не включено проект внесення змін до Бюджетного кодексу щодо захищених видатків Державного бюджету. Постанову про незаконне призначення Шкарлета не включено, якого тут призначили кнопкодавством. Я розумію, чому. Тому що далі хочеться красти на вакцинах, тому що далі хочеться не відповідати за сепаратистські заклики, тому що далі хочеться приватизувати вузи так, як це сталося зараз з авіаційним… НАУ – Національним авіаційним університетом, де всупереч закону, всупереч рішенням судів було призначено старого ректора Табачниківських часів лише для того, щоб роздерибанити і забудувати стадіони цього закладу вищого навчального. Сюди ці постанови не виносяться. Тому ми будемо голосувати червоною кнопкою. Ганьба такому порядку денному! ГОЛОВУЮЧИЙ. 132 ваших закони в цьому порядку денному. Шановні колеги, Мамка Григорій Миколайович.
10:47:45 МАМКА Г.М. Прошу передати слово Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтуновичу? Колтунович Олександр Сергійович.
10:47:49 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, вельмишановний пане Голово. Я уважно слухав ваш виступ перед початком сесії і щодо відновлення промисловості, і щодо тарифної політики, і щодо в цілому зростання економіки. Я готовий підписатися під кожним цим словом, але, на жаль, ми його не бачимо в даному порядку денному. На жаль. Якщо ми аналізуємо, які виклики сьогодні стоять перед країною, то насамперед ми мали побачити тут законопроекти щодо стрімкого відновлення агропромислового комплексу, яке скоротилося в минулому році, щодо відновлення промисловості, машинобудування, бюджетної стабільності, інших секторів національної економіки, які сприяли би відновленню країни і подоланню наслідків пандемії COVID-19. Однак цього всього тут немає. Окремо я хотів би приділити увагу питанню тарифів, тому що на сьогоднішній день є ряд законопроектів у Верховній Раді, в тому числі, і наші законопроекти, які дозволяють суттєво понизити ціну на газу для населення та похідні тарифи на опалення і гаряче водопостачання, повернути норми щодо пільгового тарифу на електроенергію, інші складові, які будуть в цілому дозволяти громадянам України сплачувати ті комунальні платежі, які відповідають їх рівню купівельної і платоспроможності, на жаль, в цьому переліку немає. Ну, і приводилися цифри деякі, у нас є інформація, що до порядку денного планується включити до розгляду пленарних засідань від фракції лише 7 законопроектів, які включені до підрозділу там, де їх всього 266. Тому ми, коли називаємо якусь цифру, ми беремо з чогось. Питома вага цих законопроектів, які включені від загальної кількості, абсолютно не відповідає тому пропорційному принципу, який є навіть до розподілу мандатів в цьому парламенті. Тому наша фракція буде голосувати проти цього порядку денного як такого, який не відповідає національним інтересам і не відстоює інтереси громадян України. Я дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі? Поляков – з мотивів. Після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали, підготуйтесь до голосування.
10:49:58 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановний Дмитро Олександрович! Ви так гарно сьогодні казали і про тарифи, і про зобов'язання парламенту, і про те, що ініціатива кожного депутата повинна бути важливою і може бути важливою. Дмитро Олександрович, ви можете послухати мене, будь ласка. Але ваш Апарат блокує вже тиждень видачу підписних листів щодо проведення позачергового засідання щодо законопроектів 4042, 4590, 4609, 4576, 4587. Це ті законопроекти, які не декларативно, як ми проголосували на минулому тижні, а дійсно змушують наш уряд зробити тарифи для народу, повернути тарифи на газ, прибрати цю ганебну оплату транспортування газу тощо, це ті законопроекти, які ми маємо розглянути, а не розповідати з трибуни про гарне майбутнє. Будь ласка, передайте Апарату, щоб вони не блокували видачу цих підписних листів. Якщо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Антон Едуардович, по-перше, немає мого чи вашого Апарату, є Апарат Верховної Ради. Це перше. По-друге, ви знаєте, що ніхто нічого не блокує. Як будуть розписані документи, обов'язково ви отримаєте підписні листи. Дякую. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Займіть свої місця, шановні народні депутати. Готові голосувати? Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про порядок денний п'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер 4690). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 10:52:49 За-234 Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому. Дякую, шановні колеги. По фракціях покажіть. Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік (реєстраційний номер 4691). Пропонується проголосувати без обговорення за нього. Немає заперечень? (Шум у залі) З обговоренням? Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти по фракціях. Фріз Ірина Василівна. Герасимов? Герасимов Артур Володимирович. Герасимов, з місця включіть, будь ласка, мікрофон.
10:53:58 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці! Ви знаєте, дуже правильна ідея, яка стосується того, що Рада може мати план законопроектної роботи. Але, як то кажуть, завжди в деталях ховається диявол, і диявол в цьому разі ховається в тому, що цей план законопроектної роботи, на жаль, взагалі не враховує думку опозиції і взагалі не враховує ті ідеї, ті конструктивні плани і стратегії, які розробляє опозиція. Наприклад, "Європейська солідарність", на відміну від пана Зеленського, чітко розуміє що робити з економікою, як правильно долати епідемію, і ми представили п'ятикроковий план Порошенка відносно подолання пандемії, що і як робити з вакцинацією, що і як робити з тарифами через субсидії і через повернення пільгового тарифу до 100 кіловат. І це тільки частина тих ідей, конструктивних ідей, які ми намагаємося пропонувати для захисту людей. Але чи є вони в цьому плані законопроектної роботи? На жаль, немає, тому що сьогодні "зелена" влада намагається всіляко утискати опозицію. Але навіть не це головне, головне те, що вони не хочуть навіть чути ті конструктивні правильні ідеї, які реально захищають людей і які просувають нашу країну вперед і у захисті від російської агресії, і у міжнародній сфері, і в сфері економіки, і в сфері соціального захисту людей. Тому "Європейська солідарність" не буде підтримувати цю постанову і закликає всіх в цьому залі також її не підтримувати для того, щоб цей план був доопрацьований і доповнений тими конструктивними ідеями опозиції, які вона пропонує. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович.
10:56:10 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Вітаю усіх з початком роботи п'ятої сесії Верховної Ради України. Однозначно щодо Постанови про План законопроектної роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання на цей рік є важливо виокремити такі теми, як: законопроекти для допомоги тих, хто постраждали від війни з агресором, для покращення електронних реєстрів в нашій країні державних і різних послуг, для імплементації норм законодавства Європейського Союзу тощо. Однак як виходить з місцевого самоврядування хочу наголосити, що нам потрібно також до законопроектної роботи на цей рік додати все ж таки законопроекти, які дозволять завершити реформу децентралізації в нашій країні, адже нашим з вами сусідам по громадах пообіцяли гарний і прекрасний розвиток майна. На новостворені громади навішали дуже багато, новообраним головам, як ярмо на плечі, понадавали майна, і залишилося лише одне – тепер ще й надати їм, аби бути добрими господарниками, грошей. А це означає, що нам потрібно все ж таки прийняти законопроекти, які залишать на базовому місцевому рівні на ОТГ більшу кількість податків, для того, аби новостворені громади мали можливість розвиватися, а наші з вами сусіди мали можливість мати нові дороги, тротуари, школи і медицину. Тому пропоную додати ще це до законопроектної роботи. Але загалом ми підтримуємо дану постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Констанкевич Ірина Мирославівна. Поляков Антон Едуардович.
10:58:14 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановний Дмитро Олександрович, я уважно передивився документ, в ньому ні слова немає про звернення. Отже, прошу розібратися або з Апаратом, або з помічниками, це неважливо. І якщо ви кажете Апарат наш, то я ніякого відношення до людей, які там працюють, не маю, я їх не призначав. Але блокується проведення позачергового засідання щодо реального вирішення тарифних питань. Також ми тільки що займались не балачками, а підтримали порядок денний, наша депутатська група. Але ми звертаємось до вас: щодо ФОПів жодного законопроекту, який вони хочуть, нема на порядку денному. Люди продовжують мітингувати. Це теж важливо. Це майже 2 мільйони людей, які не поїхали з країни, які залишились тут, і самозайняті, і працюють. Будь ласка, зверніть на це увагу, якщо ви дійсно кажете, що кожна гарна ініціатива кожного, незалежно якого депутата, дійсно важлива, тоді я прошу вас звернути на це увагу. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович. Після цього є хто з мотивів? Крулько. Після цього переходимо до голосування. Через 3 хвилини голосуємо. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович.
10:59:31 КОЛТУНОВИЧ О.С. Прошу передати слово колезі Шуфричу Нестору Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.
10:59:42 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, безумовно, проект постанови важливий для нашої роботи. Але у мене те саме враження як мінімум за останній рік. По кількості, ніби, все гаразд. Красиво все описано. Как говорится в народе, для видосиков хорошо. А от за якістю є питання. Чому питання тарифів ми не хочемо розглядати? Чому питання, щоб газ національного видобутку державними, підкреслюю, компаніями віддавали народу України? Чому у нас сьогодні субсидії у 2 рази зменшились за останні 2 роки присутності пана Зеленського при владі, а вартість комунальних послуг піднімається з катастрофічною швидкістю? Ну, нібито є закони про наші території в окремих регіонах Донецької і Луганської областей. Але ми не бачимо серед них жодного закону, який передбачений Мінськими угодами. А це означає, що нема жодного бажання, наміру щодо вирішення питання конфлікту і встановлення миру в нашій країні. А якщо нема миру – то це ризик життя наших громадян. І це головне. Головним надбанням для кожного з нас має бути саме життя людей. Якщо ми сьогодні не боремося і не стимулюємо мир, то це означає, що ніякий інвестор сюди не прийде. А це означає, що сьогодні буде домінувати корупція, грабіж і розкрадання того, що ще залишилося в нашій державі. Виходячи з нашого календарного плану і намірів, ми маємо виходити виключно з однієї головної мети: як людям жити в мирі і краще, якщо ви його слуги, а не господарі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько Іван Іванович. Запросіть народних депутатів до зали, будь ласка.
11:01:54 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, давайте подивимося, а про що ця постанова мала би бути. Ця постанова про те, які законопроекти, на думку парламенту, є першочерговими для того, щоб їх розглянути негайно в цій сесійній залі. Сьогодні з трибуни цієї під час свого вступного слова спікер парламенту Дмитро Олександрович сказав, що тарифи – це є ключове питання, ключове питання для вирішення життя людей. Чому ми зараз не включаємо негайно про процедурі ad hoc законопроект, який стосується зменшення ціни газу втричі? Давайте вирішимо це питання і ми відразу, бо всі фракції виступають про тарифи, так давайте це зробимо. 4680 зареєстрований. І ось вам буде план законопроектної роботи, який ми виконаємо одразу. На це в нас піде в сесійній залі рівно 10 хвилин. І ми вирішимо проблему, яка стосується сьогодні кожної родини. Ось це пропозиція "Батьківщини". І це є реальний план законопроектної роботи. І люди хоча б почнуть розуміти, для чого вони приходять на... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Запросіть народних депутатів до зали. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Займіть свої місця. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік (реєстраційний номер 4691). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:04:21 За-256 Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому. Дякую. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про суспільне телебачення і радіомовлення України" щодо усунення колізії в питанні призначення та звільнення членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України депутатськими фракціями і групами (реєстраційний номер 4413). На трибуну запрошується голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Потураєв Микита Русланович. Хто буде наполягати на правках? Давайте тоді по правках будемо йти, так як тут небагато, так буде швидше. Стефанчук, 2 правка. Не наполягає. Княжицький, 8-а. Наполягає? Наполягає чи ні? Да. Включіть, будь ласка, 8 правка, Княжицький.
11:05:26 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Отже, правка 8. В законопроекті йдеться про те, щоб визначити строк повноважень члена Нацради, обраного фракцією та групою, на заміну того, повноваження якого припинені достроково в межах невідбутого строку попереднього наглядової ради. Ми пропонуємо цю норму вилучити, оскільки в такому разі в законі створюються колізії, адже в іншій нормі закону строк повноважень члена наглядової ради встановлюється в 5 років. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 8 правку. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 11:06:15 За-82 Рішення не прийнято. Наступна правка. Суркіс не наполягає. Стефанчук не наполягає. Євтушок не наполягає. Наполягає? 17 правка.
11:06:35 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, "Батьківщина", Рівненщина. Шановні колеги народні депутати, позиція "Батьківщини" з даного законопроекту полягає в тому, аби такий інформаційний ресурс, як суспільне телебачення, мав монтувати свій порядок денний, не посилаючись і не підслуговуючи тому чи іншому власнику телеканалу, чи, можливо, там тій чи іншій політичній силі. Саме з того приводу ми маємо сформувати наглядову раду, аби вона була незаангажована, аби вона виконувала свої професійні обов'язки настільки добре, щоб той контент, який цей інформаційний ресурс випускає, дав можливість українцям шукати цей ресурс на радіо або вмикати телевізори і дивитися його. Саме тому в моїй правці пропонується, щоб одна і та сама особа не могла входити до складу наглядової ради НСТУ більше ніж два строки підряд. Прошу підтримати дану пропозицію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 17 правку, комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 11:07:54 За-70 Рішення не прийнято. Кондратюк, 19 правка. Не наполягає. Євтушок, 20-а. Наполягає. Включіть, будь ласка, мікрофон.
11:08:02 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, "Батьківщина", Рівненщина. Шановні колеги, фракція "Батьківщина", в принципі, буде підтримувати в другому читанні поданий комітетом законопроект. Але я би хотів авторів і голову комітету застерегти, оскільки в тексті законопроекту є положення або пункти, які свідчать, що ми будемо формувати наглядову раду уже з чистого, так би мовити, листа. Але я знаю, що два члени наглядової ради ще мають повноваження як мінімум на рік. До чого це може призвести? Це може призвести до того, що з'являться позовні вимоги. І позовні вимоги, в принципі, цих людей будуть виправдані, оскільки, я вважаю, тут будуть порушені їхні права. Прошу поставити на голосування 20 правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 20. Комітетом не підтримана, Прошу визначатись та голосувати. 11:09:13 За-90 Рішення не прийнято. Княжицький, 22 правка. Вставте картку в пульт, будь ласка.
11:09:39 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, а тепер, заради чого приймається цей закон. Цей закон приймається для того, щоб незаконно, всупереч Конституції, припинити повноваження чинних членів наглядової ради, які не закінчені. Вичерпний перелік підстав дострокового припинення повноважень члена наглядової ради міститься в статті 10 закону. Там закріплено, що дострокове припинення повноважень члена наглядової ради з інших підстав, крім тих, які передбачені в законі, забороняється. Натомість, пунктом 3 "Перехідних положень" припиняються повноваження членів наглядової ради з підстав, які не згадуються в статті 10. Це порушує статтю 22 Конституції України. Цей закон, так як він пропонується, неконституційний. Я пропоную вилучити цю норму з "Перехідних положень" і підтримати мою правку. Такої самої думки Головне юридичне Управління Верховної Ради. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 22 народного депутата Княжицького. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 11:11:02 За-81 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка, це крайня правка, В'ятровича. Є В'ятрович? Немає. Будь ласка, підготуйтеся до голосування за закон в цілому. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про суспільне телебачення і радіомовлення України" щодо усунення колізії в питанні призначення та звільнення членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України депутатськими фракціями та групами (реєстраційний номер 4413). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:12:09 За-290 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую. По фракціях покажіть. Железняк – з процедури.
11:12:21 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Рущишину можна слово? ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин – з процедури.
11:12:26 РУЩИШИН Я.І. Дякую вам, шановні колеги, за голосування за цей закон. Але я б хотів поставити запитання для всіх, можливо, риторичне: а що ми будемо показувати по телебаченню? І отож це може бути і в плані національної безпеки також України, українське сучасне мистецтво. І сьогодні чи вчора це українське сучасне мистецтво понесло велику втрату, помер Сергій Проскурня. Я б хотів, щоб в пам'ять про нього ми не забули інвестувати в українську культуру, і парламент український, щоб постійно тримав увагу в цьому керунку. Дякую. Вічна пам'ять Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2021 року "Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Республіки Нікарагуа" (реєстраційний номер 4689). Пропонується прийняти рішення про включення до порядку денного цього питання. Прошу підтримати та проголосувати. 11:14:04 За-312 Рішення прийнято. Пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати. 11:14:26 За-315 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 11:14:50 За-257 Рішення прийнято. До слова запрошується секретар Ради національної безпеки і оборони України Данілов Олексій Мячеславович.
11:15:04 ДАНІЛОВ О.М. Доброго дня пане Голово, доброго дня народні депутати! Влітку 2019 року Урядом Республіки Нікарагуа здійснено недружні дії проти нашої держави, а саме: запроваджено ініціативу і відкриття так званого почесного консульства Нікарагуа на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. З 2019 року Міністерством закордонних справ України неодноразово направлялися звернення до Міністерства закордонних справ Нікарагуа з вимогою скасувати своє неправомірне рішення. Однак офіційна Манагуа ігнорувала звернення української сторони, свідомо нехтуючи офіційні застереження України. Указом Президента Республіки Нікарагуа Даніелем Ортега Сааведра 3 серпня № 76/2020 призначений так званий почесний консул Нікарагуа в Республіці Крим Белавенцев Олег Євгенович, якого 18 березня 2019 року вироком Святошинського районного суду міста Києва визнано винним в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, підбурюванні до державної зради, веденні агресивної війни проти України та якому призначено покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Зазначений крок є грубим порушенням законодавства України та міжнародного права, зокрема, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН №68/262 – територіальна цілісність України, 71/205, 72/190, 73/263, 74/168 та 75/192 – ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна), а також 73/194, 74/17 та 75/29 – проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також Чорного та Азовського морів. 10 листопада 2020 року відбулося незаконне відкриття Республікою Нікарагуа почесного консульства в Автономній Республіці Крим (Україна). З огляду на невідкладне суверенне право України, на відновлення збереження її територіальної цілісності, в межах, визначених міжнародною спільнотою державного кордону, включаючи... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Мячеславович. До слова запрошується голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Мережко Олександр Олександрович.
11:17:30 МЕРЕЖКО О.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні 2 лютого 2021 року (протокол № 43) ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти поданий Президентом України проект Постанови про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2021 року "Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Республіки Нікарагуа" за основу та в цілому. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп. Василенко Леся Володимирівна.
11:18:28 ВАСИЛЕНКО Л.В. Прошу передати Бобровській Соломії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобровська Соломія Анатоліївна.
11:18:41 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, фракція "Голос". Ви знаєте, абсолютно правильне рішення, яке ми сьогодні будемо затверджувати парламентом. Більше того, я би хотіла звернутися до РНБО і особисто до пана Президента, тому що лежить ще ряд санкцій і пропозицій до того, що ми мали би тут затвердити в Раді. А це, зокрема, про тих депутатів російської Думи, яка голосувала за зміну до Конституції РФ, яка передбачає фактично анексію Криму і збільшення території. Ну, і друге, це, безперечно, щодо російських ядерних досліджень російської академії наук, які до сих пір використовують і працюють, мають ліцензію в "Артемсіль". Але, повертаючись до Нікарагуа, хотіла би відмітити, що, насправді, Російська Федерація дуже широко по всій планеті розширила свої щупальці і дуже є декілька цікавих фактів, які стосуються стосунків Нікарагуа і Російської Федерації. В першу чергу, щоб ви розуміли, загалом Російська Федерація списала Нікарагуа з 92-го року боргу близько 6 мільярдів доларів. Це перше. В 16-му році Росія почала будувати там військову базу для розвідки і передала їм близько 50 танків Т-72. Більше того, Нікарагуа – одна з небагатьох країн, що визнала незалежність самопроголошеної Абхазії та Південної Осетії. Загалом щорічно Російська Федерація відправляє в Нікарагуа гуманітарну допомогу фактично на десятки мільйонів доларів. Таким чином, вони фактично купили цю країну і використовують її в своїх цілях. Більше того, тому й саме не дивно, що людина, яка призначила… була призначена так званим Почесним консулом і людина, яка є засуджена за спробу анексії Україною на 13 років. Тому… Ще одне, що найбільше дивує: чому в листопаді фактично відбулося призначення, а лише 1 лютого Верховна Рада затверджує санкції через указ, який був прийнятий аж через три місяці після цього факту в Криму. На жаль, як на мене, ми маємо реагувати набагато швидше. Це стосується не лише парламенту, а Президента і РНБО, як спеціального органу, в першу чергу. Фракція "Голос" однозначно "за". Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:20:41 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко, народний депутат.
11:20:52 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, звичайно, що ми маємо підтримати санкції проти Нікарагуа, будь-якої іншої країни, яка йде в руслі російської політики, російських наративів, і ми маємо боротися і всьому світу демонструвати, що Крим – це Україна. Але ви знаєте, мене дивує, що наш воїн, наш Президент Зеленський він готовий боротися з Нікарагуа, але чомусь не готовий боротися з Росією. В той час, коли ми приймаємо рішення по санкціях проти Нікарагуа, Україна купляє російську електроенергію, з 1 лютого ми відновили імпорт російської електроенергії. Що це? З Нікарагуа будемо боротись, а тут тихесенько купувати російську електроенергію? Ми купуємо сьогодні білоруську електроенергію. Вся Європа відмовилась від електроенергії з Білоруською АЕС, від узурпатора Лукашенка – Україна купує білоруську електроенергію. А в них – Білорусь, Росія – одна система енергетична. У мене питання: чому ми нехтуємо і робимо жебраками українського шахтаря, українського енергетика, українську промисловість, для того, щоб платити гроші російському шахтарю, російському енергетику. Чому про це не думає наше РНБО? Я звертаюсь до пана Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Негайно припиніть імпорт російської електроенергії, негайно припиніть імпорт білоруської електроенергії, негайно введіть санкції щодо цього. Законопроект в Верховній Раді, чому він не розглядається? Чому замість санкцій по Нікарагуа, ми їх проголосуємо, але чому поруч немає іншого закону, щоб зупинити вбивство власної енергетики і працю на країну-агресора і узурпатора Лукашенка? Оце зрозуміти не можна. Давайте негайно боротися за свою державу! Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Волошин Олег Анатолійович.
11:23:08 ВОЛОШИН О.А. Шановні колеги, тут же питання сьогодні, дуже гарно, що ми обговорюємо Нікарагуа, але питання не в цьому. Багато років тому, ще коли я починав працювати в Міністерстві закордонних справ, була така загальноприйнята фраза "як пріоритет – економізація дипломатії". Що малось на увазі? Що при ухвалені будь-якого зовнішньополітичного рішення пріоритетом має бути обрахунок економічних наслідків цього рішення. Хто ставить під сумнів те, що Україна сьогодні переживає глибоку соціально-економічну кризу? Хто ставить під сумнів те, що українці є одними з найбідніших мешканців нашого континенту? Ніхто. Але при цьому ми ухвалюємо рішення в зовнішньополітичній царині, які прямо суперечать завданню покращення життя людей, завданню забезпеченню експорту нашої продукцію, завданню розвитку наукомістких галузей. Добре Нікарагуа, що зробив Китай? Китайська Народна Республіка теж держава-агресор? Чому введені санкції проти Китаю? Чому введені санкції проти бізнесу з Китаю? Чому введені санкції проти другої, а ближчим часом першої економіки світу? А я знаю чому, тому що дуже про це просили американці, і до них претензій немає. Якби я був американським дипломатом, я би чинив так само. Вони захищають свій національний інтерес і роблять це дуже дешево – руками дурнуватих тих в нашій владі, хто навіть навзаєм нічого не може попросити, тому що одного дзвінка з Вашингтона достатньо, щоб не просто не продати "Мотор Січ" китайцям, а ще і санкції "зафігачити" за це. Ми сваримося сьогодні з найбільшою потугою в світі в інтересах іншою держави. Чому це потрібно американцям, я чітко розумію, вони захищають національний інтерес. Чому це потрібно Україні – оце питання. Чому ми обмежуємо торгівлю з країнами СНД? Чому ми обмежуємо торгівлю з іншими країнами на сході? Чому в нас єдиний пріоритет – це сподобатись комусь у Вашингтоні? Заради цього ми ухвалюємо рішення, які прямо суперечать економічним інтересам наших громадян. Тому питання в цій ситуації не в Нікарагуа, питання в самому підході. І я тому вимагаю від імені нашої фракції, щоб цю постанову ми голосували ще за основу... 11:25:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович. Після цього переходимо до голосування. Бакунець Павло Андрійович потім. Батенко є? З місця включіть, будь ласка, мікрофон. Після цього Бакунець, і переходимо до голосування.
11:25:31 БАТЕНКО Т.І. Прошу передати слово народному депутату Антону Полякову.
11:25:38 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановні колеги, беззаперечно Крим та Донбас наші. Але ми, наприклад, не бачимо жодних дієвих кроків зі сторони Зеленського та його команди щодо повернення наших територій. І питання не в Нікарагуа, до якої… До речі, більшість депутатів не знають, де взагалі знаходиться ця країна, яка межує з Гондурасом. Питання щодо того, що мені люди зараз пишуть: "Що ви там зараз розглядаєте?" У нас є пріоритетність питань. І коли більшості українців нема за що заплатити за комунальні послуги, нема за що купити ліки, нема за що купити продукти харчування, то ми повинні ці 15 хвилин були використати на дійсно важливе питання, щодо, дійсно, економічного поліпшення стану справ у країні, щодо повернення нормальних, людських тарифів, а не "геноциду" наших українців, які ще тут залишились, у нашій країні. Щодо, наприклад, діточок-діабетиків, яких треба забезпечити теж за державні кошти. Ще багато гарних законопроектів, які чомусь блокуються у комітетах, які теж керуються провласною фракцією "Слуга народу". Дмитро Олександрович, я втретє сьогодні до вас звертаюсь: будь ласка, зверніть на це увагу – на порядок денний, на пріоритетність питань. Тому що те, на що ми зараз витрачаємо свій час, воно того не варте. І українці нас дійсно не розуміють. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович.
11:27:20 БАКУНЕЦЬ П.А. З 2014 року агресор посягнув на наші землі і втягнув нашу країну у важку війну. Наші захисники і захисниці, як, наприклад, бійці легендарної 24 бригади і сотні тисяч інших захисників, покинули своє звичне життя, свої сім'ї і присвятили себе захисту нашої країни. І допоки вони воюють на сході, в морозі, ми принаймні разом з вами можемо тут, у залі, захищати нашу країну в правовому полі. Тому сьогодні закликаю всіх у залі підтримати ці санкції проти Республіка Нікарагуа, яка відверто допомагає нашому ворогу боротися за винищення українського народу. Ми повинні показати свою принципову і жорстку позицію і голосувати за санкції проти таких країн, які допомагають агресору в боротьбі проти України. Тому прошу зал підтримати ці санкції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Підготуйтесь до голосування. Крулько з мотивів. Після цього голосуємо. Не бачу. Немиря Григорій Михайлович.
11:28:39 НЕМИРЯ Г.М. Григорій Немиря, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" буде підтримувати проект Постанови щодо введення санкцій щодо Республіки Нікарагуа. Безумовно, щодо суті причин введення санкцій тут не може бути сумнівів. Незважаючи на непоодинокі спроби, в тому числі комунікації з боку Міністерства закордонних справ, проекту розпорядження уряду, який, до речі, було прийнято ще в жовтні минулого року, не було ніякої реакції. Але я хочу звернути увагу на структурну проблему. Колеги, 48 годин лише дається для Верховної Ради для прийняття рішення. Уявіть собі, що якщо б це був не пленарний тиждень, або тоді, коли Рада не збирається на сесію. Я вважаю, що за уроками розгляду цього питання мають бути внесені зміни до Закону України "Про санкції" для того, щоб був раціональний період, який дозволив би Верховній Раді у майбутньому більш ретельно розбиратися і системно з питаннями введення санкцій щодо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, підготуйтесь до голосування, будь ласка. Запросіть народних депутатів до зали. Готові голосувати? Ставлю на голосування прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Постанови про затвердження рішення Ради національної безпеки оборони України від 1 лютого 2021 року "Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Республіки Нікарагуа" (реєстраційний номер 4689). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:31:14 За-322 Рішення прийнято. Дякую. Постанова прийнята в цілому. Наступне питання порядку денного – це… А, вибачте, шановні колеги, надійшла заява про перерву з заміною на виступ. Інна Романівна? Совсун Інна Романівна, будь ласка.
11:31:44 СОВСУН І.Р. "Мене дивує, як і кожного в цьому залі, що дівчинка, якій 32 роки, закликає нас проголосувати за один з дуже важливих документів", - саме так висловився народний депутат Сергій Рудик з цієї трибуни минулого тижня, коли обговорювався законопроект про Службу безпеки. Він це сказав про нашу колегу Мар'яну Безуглу, до цього зневажливо згадав ще депутатку попереднього скликання Ірину Сисоєнко. Нас, відверто кажучи, дивує, що народного депутата дивує, що колеги можуть висловлюватися з трибуни Верховної Ради України. Але давайте скажемо чесно, пан Рудик, безперечно, не вважає, що народні депутати не мають права висловлюватись, його подив викликає, що говорити може жінка, особливо, якщо їй 32 роки. Дозволю собі нагадати панові Рудику, що жінки у 32 роки можуть мати значно більші досягнення, ніж окремі чоловіки. Так, перші жінки-астронавтки полетіли в космос, коли їм ще не виповнилось 30 років, а Марія Кюрі відкрила новий елемент в таблиці Менделєєва полоній у 31 рік. Жінки можуть досягати успіху в будь-якому віці. І що головне, вони мають право говорити на рівних з чоловіками завжди. Якщо їм відмовляють у праві висловитись, якщо їм дорікають їхньою статтю, то це має дуже чітку назву – сексизм. І до сексизму вдаються тоді, коли не вистачає сили аргументів. Тоді, коли не вистачає власної компетентності та професіоналізму. І якщо ми зараз не відреагуємо, то ми легітимізуємо такі ж сексистські випади у суспільстві. А вони, на жаль, залишаються поширеними. Я озвучу кілька прикладів таких висловлювань, які мені навели жінки в соціальних мережах: "Ви балотуєтесь? А чоловік дозволив? Яка партія? Ага. А хто у тебе там коханець чи чоловік? Навіщо воно тобі треба, це ж не жіноча справа? Я приємно здивований, не очікував такого від жінки". Незважаючи на те, що пропозиція була від жінки, її було прийнято. На жаль, це ті реалії, в яких живуть українські жінки. І ми тут, аби сказати, що так не повинно бути. Ми вважаємо, що найбільш адекватною реакцією з боку пана Рудика було б вибачення перед Мар'яною Безуглою, а також перед іншими дівчатами 32-х років і не тільки. Якщо у папа Рудика не вистачає власної сміливості на це, то ми очікуємо такого вибачення від групи "За майбутнє". А найбільш адекватною реакцією з боку парламенту було б прийняття Закону про протидію сексизму та зміни до Регламенту, які розроблені міжфракційним об'єднанням "Рівні можливості". І ми переконані, що якщо ми це разом зробимо, то нас приємно здивують зміни і в українському парламенті, і в українському суспільстві. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка – Рудик Сергій Ярославович.
11:35:10 РУДИК С.Я. Шановні колеги, зацитую вам матеріал з "Української правди" від 11 вересня 18-го року: "Я неодноразово мав честь зустріти дівчат, які своєю сміливістю та бажанням захищати рідну неньку, могли дати фору багатьом чоловікам. У державі з 2014 року статус "учасник бойових дій" отримали близько 7 тисяч представництв прекрасної половини. Українки воюють на фронті на рівні з чоловіками. На своїх тендітних плечах вони винесли неймовірне навантаження перших років війни, допомагаючи як бійчині, медсестри, волонтерки, дружини та матері". Сергій Рудик, народний депутат України. Оце Сергій Рудик. Щодо сексизму, я ніколи не виділяв стать як окрему проблему для того, щоби звинувачувати в професіоналізмі чи непрофесіоналізмі. Я завжди апелював до професіоналізму. Якщо, товариство, ви… ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне питання порядку денного… Ні. Наступне питання порядку денного… Сергій Ярославович, ми не даємо додаткового часу нікому. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо завершення конкурсних процедур на зайняття посад суддів місцевих судів (реєстраційний номер 4229). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 11:37:06 За-251 Рішення прийнято. До слова запрошується член Комітету з питань правової політики Маслов Денис Вячеславович.
11:37:18 МАСЛОВ Д.В. Шановний пане Голово, шановна президія, шановні колеги народні депутати, вашій увазі пропонується законопроект про завершення конкурсних процедур щодо призначення суддів місцевих судів. Цей законопроект стосується трохи більше 40 кандидатів на посаду судді. Це ті кандидати на посаду судді, які ще до 2016 року отримали рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії і тоді ще Вищої ради юстиції про призначення на посаду суддів. Але в 2016 році тогочасний парламент прийняв зміни до Конституції та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яким було перейменовано Вищу раду юстиції у Вищу раду правосуддя. Було прийнято нову редакцію Закону "Про судоустрій і статус суддів". У зв'язку з цим подання, рекомендацій по цих кандидатах були повернуті знову назад до Вищої кваліфікаційної комісії, яка мала повторно провести процедуру і знову надати рекомендації вже до Вищої ради правосуддя. Що сталося. До 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів замість того, щоб провести знову конкурсні процедури і завершити їх, була зайнята проведенням конкурсу до Верховного Суду. І лише у 2019 році, в серпні місяці, Вища кваліфікаційна комісія суддів України спромоглася оголосити конкурси для цих кандидатів. У 2019 році, але вже восени 2019 року цей парламент припинив повноваження всіх членів Вищої кваліфікаційної комісії, чим фактично заблокував проведення і завершення конкурсних процедур. Трохи більше 40 кандидатів вже 5 років чекають свого призначення. На сьогоднішній день подано чотири заяви до Європейського Суду з прав людини від цих кандидатів, і вони прийняті Європейським Судом з прав людини. Саме з метою вирішення цієї ситуації ми подали даний законопроект. Що ж ним передбачається. А ним передбачається, що тимчасово, я підкреслюю, тимчасово (і це перше слово в цьому законопроекті) до моменту формування повноваженого складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів передати окремі повноваження саме з метою завершення конкурсних процедур єдиному на сьогоднішній день діючому органу судового врядування – Вищій раді правосуддя. Тимчасово і лише окремі повноваження з чіткою метою. Вища рада правосуддя має закінчити ці конкурсні процедури і надати рекомендацію на призначення цих людей на посади суддів. Насправді це про справедливість, цим законопроектом ми її відновлюємо. На своєму засіданні профільний комітет, Комітет з питань правової політики Верховної Ради України розглянув даний законопроект, розглянув всі зауваження і 16 голосами "за", і лише один – утримався, проти – нуль, було рекомендовано Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо завершення конкурсних процедур на заняття посад суддів місцевих судів (реєстраційний номер 4229) (від 19 жовтня 2020 року), поданий народними депутатами України Масловим, Дирдіним та іншими, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому, врахувавши доповнення розділу Ш "Прикінцеві положення" законопроекту пунктом 6 такого змісту: "З метою…" ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Вибачте, ви… Будь ласка, запишіться по фракціях: два – за, два – проти. Сідайте, будь ласка. Припутень Дмитро Сергійович.
11:42:11 ПРИПУТЕНЬ Д.С. Доброго дня, пане Голово, доброго дня, колеги! В цілому підтримую законопроект 4229, зокрема в частині тимчасової передачі повноважень Вищою кваліфікаційної комісії суддів України до Вищої ради правосуддя. Дійсно, на сьогодні існує кадрова криза в судовій владі і вона набуває загрозливих масштабів. У той же час зазначу, що законопроект стосується лише 43 вакантних місць суддів, що суттєво не вирішує кадрову проблему в судах. У вересні минулого року мною та колегами з фракції "Слуга народу" було зареєстровано законопроект за № 4055, який стосується найбільш масової категорії кандидатів останнього добору суддів. Це 367 кандидатів на посаду суддів місцевих судів, які за більш ніж 3 роки пройшли через фільтр численних прозорих процедур, в тому числі дев'ятимісячну спеціальну підготовку в Національній школі суддів України, склали кваліфікаційний іспит, але наразі перебувають у стані правової невизначеності через припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії. Зокрема, хочу висловити вдячність членам Комітету з питань правової політики за підтримку законопроекту 3711-д, який дасть змогу запустити Вищу кваліфікаційну комісію. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич Руслан Петрович.
11:43:37 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Я хочу сказати, Денис Вячеславович, вам, що я з розумінням ставлюся до тієї пропозиції, яку ви вносите і як людина, яка працювала в системі, і як професіонал, який працює в комітеті досить професійно. Але ви ж самі з цієї трибуни відповіли про причину, яка спонукала до такої ситуації – це прийняття Закону 1008, який ми фактично застосували конституційно-правову відповідальність у вигляді дострокового припинення повноважень всього складу ВККС саме через те, що вони дуже, як вважалося тоді, повільно проводили кваліфоцінювання і добір нових кандидатів. І що ми маємо зараз? Ми маємо зараз ситуацію, півтора року ВККС так і не запустилася, і не зрозуміло, коли запуститься, а нам вже це третій раз пропонують низку повноважень, які відповідно закону віднесені до виключних повноважень ВККС, передати до ВРП. Так було з резервом суддів, так було з відрядженнями суддів, і нам весь час кажуть, через кожні півроку, ну, ще трішечки, і обов'язково перша стрічка буде тимчасово до утворення ВККС. Друзі, ви не четвер ставите 3711. З якою метою ви його ставите? Ви хочете запустити ВККС чи ви сьогодні хочете передати низку повноважень ВККС ВРП? Ви визначтеся, тому що це взаємовиключні речі. Ми з самого початку під час прийняття Закону 1008 говорили про те, що це закінчиться тим, що ми фактично зруйнуємо судову владу, заморозимо діяльність суміжних інститутів, і цей закон, на жаль, консервує, а не розв'язує цю проблему, тому ми його підтримувати, безумовно, не можемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Власенко. Ой, Василенко, вибачте. Юрчишин Ярослав Романович.
11:45:33 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, людям потрібен суд, але справедливий суд, а не суд, де суддя буде залежний від влади, де його через Вищу раду правосуддя, показавши папочку, як часто показують депутатам в Офісі Президента, примусять приймати ті рішення, які не відповідають закону, але які відповідають бажанням влади. Кожна влада хоче встановити контроль над судовою гілкою влади. Це зрозуміло, тому що цей арбітр має стояти в інтересах суспільства, власне, служити народу, як називається у нас одна з фракцій. Але якщо ВРП, яку розкритикувала Венеційська комісія, яка так і не була реформована, отримає можливість одноосібно визначати, хто має право чинити суд, а хто ні, і користуватиметься татаровськими папочками, ніякого правосуддя не буде. Тому запускайте, як казав спікер сьогодні, повноцінну судову реформу, запускайте Вищу кваліфікаційну комісію суддів, яка і має відбирати якісних суддів, формуйте її доброчесно, і лише тоді можна буде говорити, що в нас є судова система. А рихтувати палицями те, що не тримається купи, намагатися прикриватися ……… і тимчасовістю, нагадаю, в нас більше року тимчасовий голова Державного бюро розслідувань. Не ведіться, це не можна голосувати, червона кнопка "проти". Люди мають мати справедливість, а не корупцію в судах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
11:47:18 ПОЛЯКОВ А.Е. Прошу передати слово народному депутату Сергію Рудику. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович.
11:47:30 РУДИК С.Я. Референдум, кажете, народовладдя, зробите все, що вам скажуть люди? Ну, то послухайте, що кажуть люди з приводу вашого законопроекту. "Ми, представники громадських організацій, що роками борються за утвердження справедливого судочинства в Україні, стурбовані ситуацією із судовою реформою, яка склалася в парламенті. Замість того, аби якнайшвидше запустити якісне оновлення органів суддівського врядування, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, народні депутати розглядають законопроекти, які спрямовані лише на поглиблення проблем, які вже існують. 28 січня народні депутати планують, тому що планували ще в минулий четвер, проголосувати законопроект 4229, який пропонує віддати добір та призначення суддів в руки… нереформованої Вищої ради правосуддя. Також на розгляді в Раді перебуває законопроект 4505, який дозволяє Вищій раді правосуддя призначати довічно суддів, які провалили перевірку на доброчесність. Водночас Комітет з питань правової політики вже кілька місяців зволікає із затвердженням нової редакції законопроекту 3711, який дозволить перезавантажити ВККС та розблокувати добір і призначення суддів. Особливо тривожним є те, що члени комітету в період новорічних свят переписали попередньо узгоджену редакцію законопроекту, нівелювавши роль міжнародних експертів та віддавши повний контроль за добором членів ВККС в руки ВРП. Таким чином, замість того, аби забезпечити якісний та доброчесний склад органів суддівського врядування, народні депутати лише посилюють недоброчесних представників суддівсько-адвокатських кланів, які зайняли крісла членів ВРП. Центр протидії корупції Transparency International, Фундація DEJURE і "Автомайдан"..." Я не дочитав кілька слів. Або ви зробите так, як кажуть люди, і тоді ми побачимо, що ви справді за народовладдя, або ви знову проголосуєте вчергове своє недолуге рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу. Почекайте. Соболєв з "Батьківщини". Вельможний. І Німченко. Сергій Владиславович Соболєв.
11:49:51 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Шановні колеги, ситуація безпрецедентна. 16 жовтня 19-го року, коли штампували закон за законом, фактично розпустили конституційний орган – Вищу кваліфікаційну комісію суддів. І це треба визнати. І от тепер рік і 6 місяців шукають, як обійти Конституцію, закон України, і попробувати призначити тих суддів на ті посади, які є вакантними вже декілька років. Наша позиція є одна. Треба призначити ВККС і після цього в конституційний спосіб призначати суддів. Будь-які інші способи обійти закон, це буде фактично створення суддів двох сортів: законних і незаконних. І потім будуть оскарження аж до Європейського суду. Ми за це голосувати не будемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний Сергій Анатолійович.
11:50:57 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина. Шановні колеги, в документі йдеться про завершення конкурсу для добору кадрів до судів Донецької та Луганської областей, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, в яких неможливо здійснювати правосуддя. Чи варто говорити, наскільки важливо підтримувати правосуддя в тих районах, де проводиться антитерористична операція? Думаю, не просто важливо, а вкрай важливо, і не просто підтримувати, а забезпечувати найвищий його рівень. Вакууму правосуддя в Донецькій та Луганській області в такі скрутні часи не може і не повинно бути. Пропонується простий вихід з ситуації. Згідно з законопроектом проведенням та завершенням конкурсу на добір суддів Донецької та Луганської областей має зайнятися Вища рада правосуддя. На нашу думку, це цілком прийнятий вихід з ситуації, а в майбутньому потрібно напрацьовувати комплексне рішення для заповнення кадрових прогалин в судах по всій Україні. Колеги, прошу підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Німченко Василь Іванович.
11:52:11 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хочу сказати, що цей закон веде мову про доступ до правосуддя громадянами (стаття 55 Конституції): "Забезпечити право доступу до правосуддя". Яке правосуддя, якщо немає кадрів суддів? От про що іде мова в цьому законі, от про що іде мова, що треба тимчасово, що робити людям. Я вам скажу не по секрету, строк розгляду справи у Верховному Суді – 5-7 років, а в низах – те ж саме. Ми хто? Судова влада – це наша сестра, ми повинні працювати пліч-о-пліч, тому що ми працювати повинні на людей. І тому ще раз кажу, 131 Конституції застосовує і вказує на Вищу раду правосуддя, яка формує судовий корпус. Придані сили, в тому числі ВККС, були спотворені, а потім знищені нами ж. А при чому тут люди? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович. Василь Іванович, дякую. Дирдін Максим Євгенович. Включіть, будь ласка, мікрофон Дирдіну.
11:53:46 ДИРДІН М.Є. Доброго дня, колеги! Я прошу підтримати даний законопроект 4229, тому що він покликаний на відновлення справедливості. До 30 вересня 2016 року, коли кандидати у судді пройшли всі умови, конкурси і їхні документи лежали на Банковій, то одним підписували укази Президент про призначення суддів, іншим не підписували. І коли 30 вересня 16-го року вступили нові зміни до законодавства, тим, хто не потрапив в ту категорію осіб щасливчиків, їм повернули документи. А тому цей закон зв'язаний тільки виключно із відновленням справедливості, яку має нести держава. Тому я прошу вас підтримати даний законопроект і не вірити тим маніпуляціям, які відбуваються у залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, запросіть народних депутатів до зали і підготуйтесь до голосування. Комітет пропонує прийняти цей законопроект за основу і в цілому. Немає заперечень? Є заперечення? Тоді за основу. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо завершення конкурсних процедур на зайняття посад суддів місцевих судів (реєстраційний номер 4229). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:56:13 За-251 Рішення прийнято. Дві фракції – проти. По фракціях покажіть. "Слуга народу" – 200, "Опозиційна платформа – За життя" – 23, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "Партія "За майбутнє" – 2, "Голос" – 0, "Довіра" – 17, позафракційні – 9. Дякую. Шановні колеги, я пропоную зайти в наступне питання, проголосувати скорочену процедуру розгляду і піти на перерву. Тому що у нас тут залишилось 3 хвилини. Немає заперечень? Ставлю на голосування пропозицію про скорочену процедуру розгляду проекту Закону про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення законодавчого врегулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації (реєстраційний номер 3716). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:57:23 За-246 Рішення прийнято. Оголошується перерва до 12:30. Дякую. (Після перерви)
12:33:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо працювати. Запросіть народних депутатів до зали. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань транспорту та інфраструктури Павловський Петро Іванович.
12:33:46 ПАВЛОВСЬКИЙ П.І. Доброго дня! Павловський Петро, фракція "Слуга народу". Колеги, до вашої уваги пропонується законопроект, який передбачає відповідні зміни до Повітряного кодексу України. Зміни встановлюють такі поняття, як "безпілотна авіаційна система", "безпілотне повітряне судно", "дистанційний пілот". Також запропонованими змінами передбачається встановлення обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, завдану третім особам. Крім того, прийняття даного законопроекту надасть можливість Державній авіаційній службі розробити відповідні авіаційні правила, які забезпечать використання безпілотних повітряних суден. Під час обговорення на засіданні комітету народними депутатами України, членами комітету було ухвалене рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення законодавчого врегулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації, внесений народним депутатом України Павловським і іншими, прийняти в першому читанні за основу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви від комітету все сказали? Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти по фракціях, на виступи від депутатських фракцій та груп. Цимбалюк Михайло Михайлович.
12:35:50 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції Костянтину Бондарєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондарєв Костянтин.
12:36:09 БОНДАРЄВ К.А. Шановна президія, шановні депутати! Законопроект розроблено з метою встановлення норм та правил для експлуатації безпілотних повітряних суден та дистанційних пілотів. На сьогоднішній день в Україні правове регулювання використання безпілотних повітряних суден складне і неоднозначне. Законодавство вимагає отримування сертифікату льотної придатності на кожне цивільне повітряне судно та отримання сертифікату на відповідність вимогам авіаційних правил підприємствами та організаціями, які здійснюють експлуатацію повітряних суден, що виключає можливість використання безпілотних повітряних суден у господарській діяльності підприємств, як це відбувається за кордоном. Законопроект № 3716 повторює положення імплементації Регламенту ЄС 2019/947 від 24 травня 19-го року щодо правил та процедур експлуатації безпілотних летальних апаратів. "Батьківщина" буде підтримувати цей законопроект в першому читанні. До нас звернулося багато організацій, спілки спортивні, які займаються експлуатацією моделей, і інші щодо доопрацювання цього законопроекту, і ми будемо надавати до другого читання відповідні поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Михайло Леонтійович.
12:37:40 БОНДАР М.Л. Будь ласка, передайте слово Величковичу Миколі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович Микола Романович.
12:37:49 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановні колеги, справді, авіаційна сфера потребує зараз законодавчого вдосконалення, а саме у зв'язку з розвитком безпілотних повітряних суден, масового їхнього застосування, це є конче необхідно. Тому ми закликаємо наших колег проголосувати за цей законопроект. "Європейська солідарність" буде голосувати за законопроект 3716 за основу. Ми розуміємо, що там є ряд норм, які треба ще вдосконалити до другого читання. Всі разом із зацікавленими сторонами: експертами, організаціями громадськими чи об'єднаннями, які працюють в тій сфері, ми попрацюємо разом, а зараз просимо проголосувати за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин Ярослав Іванович.
12:38:43 РУЩИШИН Я.І. Прошу передати Юлії Клименко слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко Юлія Леонідівна.
12:38:49 КЛИМЕНКО Ю.Л. Клименко, фракція "Голос". Шановні колеги, в цілому, безумовно, сектор безпілотних повітряних суден повинен бути урегульований, тому що в Україні їх достатньо багато і використовуються як в побуті, як в сільському господарстві, так і у військових цілях. Але є одне але. Цим законопроектом прибирається норма, яка була і є в чинному законодавстві, де безпілотні судна до 20 кілограм не підлягають обліку, реєстрації, страхуванню і так далі. Якщо ця норма повністю прибирається, а не знижується, наприклад, до 5 кілограмів, це означає, що будь-які побутові дрони ви купуєте дітям в дитячих магазинах, які важать 200 грамів, 100 грамів, будь-які авіаційні моделі, які діти роблять у гуртках, будуть підлягати обов'язковому обліку, реєстрації, а також страхуванню відповідальності, яка на даний момент складає біля 3 мільйонів гривень. Тобто це виходить так, що ми з вами не класифікуємо дрони, які використовуються в побуті і використовуються в промисловості, а все під одну гребінку фактично заганяємо наших громадян, які купують, не знаю, іграшки своїм дітям, для обов'язкового обліку і реєстрації. Ми знаємо як відбувається облік і реєстрація в нашій країні. Це відкриває велику корупційну складову, яка може бути. Також тут говорили про те, що він відповідає, цей законопроект відповідає європейським нормам. Ні, він не відповідає, він протирічить базовому Регламенту Європейського Союзу № 2018/1139. Тому в першому читанні наша фракція не готова його підтримувати. Буде подавати правки для того, щоб виправити і прийняти його в тому вигляді, який буде дійсно регулювати цей ринок, допомагати йому, а не заганяти громадян і маленькі побутові дрони в обов'язкову реєстрацію і облік. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.
12:40:58 БАТЕНКО Т.І. Прошу передати слово колезі Анні Скороход. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход? БАТЕНКО Т.І. Скороход. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна.
12:41:04 СКОРОХОД А.К. Депутатська група "Партія "За майбутнє" підтримує даний закон в першому читанні, адже, дійсно, питання безпілотних повітряних суден мають бути врегульовані і впорядковані. Але ми маємо не забувати, що у нас є ряд інших проблем, які потребують нагального вирішення, в тому числі авіапілотів. Я не знаю, чи знають тут колеги, що, наприклад, свідоцтво пілотів українське не котується в Європейському Союзі та у світі загалом, що становить велику проблему для наших фахівців у роботі. Також ми знаємо проблемні питання стюардес, які мають працювати до 60 років, хоча ця галузь просто унеможливлює виконання таких вимог. І дуже багато колег в цій галузі просто не можуть допрацювати до пенсії і змушені переходити на інші роботи. Я думаю, що Верховній Раді треба звернути на це увагу і обов'язково розробити законопроект, який вирішить дане питання. Ще раз повторюся, що ми підтримуємо закон в першому читанні, але до другого читання він потребує певних правок для того, щоб бути більш досконалим і впорядкувати всі питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі виступили? Кисилевський ще – з мотивів. "Довіра", "Слуга народу" – з мотивів, і після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Кисилевський Дмитро Давидович.
12:42:53 КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Доброго дня, шановні колеги! Це важливий законопроект, і його потрібно підтримати. Але в ньому є один важливий нюанс, цей законопроект накладає вимоги, які будуть стосуватися діяльності гуртків авіамоделювання і ракетомоделювання, це тема позашкільної освіти. В Україні є 795 таких гуртків, і в них навчається біля 10 тисяч дітей. І цей законопроект вимагатиме, щоб ті повітряні судна, які вони роблять в рамках свого навчання, а всі ви знаєте, який у нас стан позашкільної освіти, ці повітряні судна також потребуватимуть реєстрації, що фактично унеможливить діяльність цієї сфери позашкільної освіти. Тому, підтримуючи ідею цього законопроекту, до другого читання ми маємо внести поправки, які дозволять цим людям, які займаються з дітками, продовжувати цю діяльність, бо вони виховують технічну еліту нашої країни. І ми разом з колегою Романом Грищуком мали зустріч з відповідними викладачами цих гуртків, і ми запропонуємо правки до другого читання, які я буду просити всіх підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучер Микола Іванович, після цього голосуємо. Будь ласка, підготуйтеся до голосування.
12:44:03 КУЧЕР М.І. Шановні колеги. Група "Довіра" в цілому підтримує даний законопроект, адже він усучаснює досить серйозно і удосконалює існуюче регулювання у сфері використання безпілотних літальних апаратів. Разом з тим, ми розуміємо, що без внесення певних правок, прийняття цього закону в другому читанні неможливо. Адже цим законом зобов'язується і веде до того, що облік і реєстрація абсолютно всіх летальних апаратів, навіть дитячих іграшкових дронів і навіть тих авіамоделей, які сьогодні роблять наші авіамоделісти. Тому ми готові голосувати в першому читанні. Але в другому читанні прийняти такі правки, які б регулювали летальні апарати до 20 кілограмів, які комерційного використання і які некомерційного використання. Крім того, треба вписати норму про надлегкі повітряні судна до 650 кілограмів і, звичайно, ще певні правки, які дадуть можливість нам не зупинити роботу наших людей, які користуються дронами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, підготуйтеся до голосування. Шановні колеги, готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо вдосконалення законодавчого врегулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації (реєстраційний номер 3716). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:46:15 За-278 Рішення прийнято. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (реєстраційний номер 3742). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 12:46:50 За-244 Рішення прийнято. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань транспорту та інфраструктури Негулевський Ігор Петрович.
12:47:07 НЕГУЛЕВСЬКИЙ І.П. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати! Запропонований до розгляду законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (реєстраційний номер 3742) (від 25.06.2020 року) розроблений народними депутатами України Кісєлем, Негулевським, Ковальовим та іншими. Метою законопроекту є вдосконалення здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, зокрема встановлення прав та обов'язків вантажовідправника та вантажоодержувача. Збільшується розмір адміністративно-господарських штрафів за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, Передбачаються вимоги до товарно-транспортної накладної та законодавче закріплення повноважень Укртансбезпеки щодо стягнення у судовому порядку плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри, в яких перевищують нормативи під час здійснення габаритно-вагового контролю. Це важливий і необхідний законопроект, який дасть можливість попередити передчасне руйнування автомобільних доріг перевантаженими транспортними засобами, і, як наслідок, призведе до скорочення надмірних витрат бюджетних коштів на усунення недоліків такого руйнування, що в свою чергу надасть можливість залучення більше коштів державного бюджету на побудову нової дорожньої інфраструктури. Законопроект підтримується Міністерством інфраструктури України, Укртрансбезпекою і Укравтодором. Головне науково-експертне управління підтримує законопроект з деякими застереженнями. Комітет з питань бюджету повідомив, що в разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством. Рішенням Комітету з питань транспорту та інфраструктури від 04.11.20 р. рекомендовано Верховній Раді України прийняти проект Закону (реєстраційний номер 3742) за основу. Прошу підтримати прийняття закону за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп. Чийгоз Ахтем Зейтуллайович.
12:49:28 ЧИЙГОЗ А.З. Прошу надати Величковичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович Микола Романович.
12:49:35 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановні колеги, в теперішніх умовах, коли стоїть питання збереження доріг, які були побудовані і за попередньої каденції, минулої Верховної Ради, і те, що будується зараз, надзвичайно важливим є збереження цих новозбудованих доріг. І зараз законодавство, на жаль, має певні прогалини, а саме норми, коли вантажовідправник не несе відповідальності за те, що він передає перевізникам. Цей законопроект врегульовує ці норми, закриває ці прогалини, він досить дає можливість службі, яка відповідає за безпеку на дорогах, певні механізми впливу і контролю. Тому ми будемо від "Європейської солідарності" голосувати за цей законопроект за основу. Звичайно, там є норми, які потребують доопрацювання до другого читання, а саме: там є певні позиції, які стосуються відхилення від норми і певних штрафних санкцій, я думаю, ми про це на комітеті будемо говорити і підправляти. А зараз звертаємося до колег, підтримати цей законопроект і проголосувати його за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Березін Максим Юрійович.
12:50:58 БЕРЕЗІН М.Ю. Доброго дня, шановні колеги! Переважна більшість автомобільних доріг України збудована досить давно, і на теперішній час конструкція автошляхів не в змозі витримати ті динамічні навантаження, які виникають під час руху сучасних вантажних автомобілів. Все це стало причиною того, що на сьогодні багато автомобільних доріг втратили несучу здатність, дорожнє покриття має суттєві деформації та руйнування. Тому прийняття законопроекту 3742 сприятиме як збереженню життя та здоров'я людей, так і покращенню стану безпеки дорожнього руху, зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод, збереженню від остаточного руйнування автомобільних доріг загального користування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин Ярослав Іванович.
12:51:40 РУЩИШИН Я.І. Прошу передати слово Юлії Клименко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко Юлія Леонідівна.
12:51:46 КЛИМЕНКО Ю.Л. Клименко, фракція "Голос". В цілому ми підтримуємо мету законопроекту. Безумовно, для того, щоб зберегти дороги, треба контролювати навантаження машин і контролювати використання цих доріг. Але в цьому законопроекті є багато нюансів, які насправді протирічать чинному законодавству і призводять до того, що цей законопроект практично неможливо імплементувати в реальності. Тому ми будемо подавати правки між першим і другим читанням, поки що ми утримуємося. Але навіть серед тих правок, які очевидні і можна зараз уже сказати, наприклад, відхилення в 2 відсотки ваги на машині в 20 тонн штрафується більше 3 тисяч гривень, 1 тисячу 700 гривень – до 3 тисячі 400 гривень. Скажіть мені, будь ласка, де ви бачили вагові комплекси в Україні, які вирівнюють і вимірюють вантаж з 2 відсотками? Технічна похибка складає, така, що в документах, від 2 до 7 відсотків. Тому цей законопроект може призвести до абсолютно протилежного – до збільшення хабарництва, корупції, і, на жаль, дороги залишаться так, як вони зараз є. Тому ми будемо подавати, якщо наші правки будуть враховані, ми, безумовно, підтримаємо в другому читані. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
12:53:07 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановний Дмитро Олександрович, прошу передати слово Ярославу Дубневичу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дубневич.
12:53:15 ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановні колеги, наша група "Партія "За майбутнє" буде підтримувати даний законопроект. Але у нас є кілька зауважень до даного законопроекту. Ми розуміємо, що законопроект дозволить заповнити прогалини в правовому регулюванні габаритно-вагового контролю, водночас слід відзначити, що застереження викликає передбачення фіксації правопорушень в сфері габаритно-вагового контролю за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису в неавтоматичному режимі. Це може створити підстави для зловживання з боку посадових осіб габаритно-вагового контролю. Переконані, що до другого читання слід залишити лише фіксацію габаритно-вагових порушень в автоматичному режимі. І друге питання у нас є, що потрібно поправити, це: законопроект передбачає передачу автомобільним перевізником уповноваженій посадовій особі Укртрансбезпеки документів, до яких відносяться і права водія. Це суперечить низці законів України, згідно яких водій лише пред'являє документи, що посвідчують особу, або документи, що підтверджують відповідне право особи, у даному випадку право водія. Тому я надіюся, і наша група буде голосувати за основу, будемо подавати поправки і просимо комітет, транспортний комітет врахувати наші поправки, щоби унеможливити зловживання посадовими особами щодо неавтоматичного контролю та зняти питання щодо передачі прав водієм службовій особі трансбезпеки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі виступили? Нестор Іванович Шуфрич з мотивів. Бондарєв з мотивів. І після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Нестор Іванович Шуфрич.
12:55:16 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Враховуючи, що цим законопроектом передбачається внесення змін до адміністративного кодексу, безумовно, було би логічним, щоб саме наш Комітет з питань правової політики був головним з приводу відповідних змін, які пропонуються цим законопроектом. З іншого боку, ми сьогодні стурбовані ситуацією, що ще не налагоджено так, як це мало би бути, забезпечення системи контролю за вантажами на дорогах. Вони сьогодні, самі контрольні системи, фактично використовуються пересувні. Ми чуємо, що будуть і такі системи, які вже вбудовані в дороги, але це має відбуватися в місцях, де їх неможливо об'їхати. А поки, на жаль, як говорять окремі наші колеги, дуже велика спокуса корупційна і корупційна складова цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бондарєв Костянтин Анатолійович.
12:56:25 БОНДАРЄВ К.А. Так, дійсно є ряд дискусійних питань, які планується врахувати при підготовці до другого читання. Серед інших хочу таке: встановлення розміру похибки вагових комплексів під час замірювання; звільнення від сплати судового збору Укртрансбезпекою під час розгляду справ в усіх досудових інстанціях; порядок стягнення плати Укртрансбезпекою за проїзд автомобільними дорогами з порушенням норм та ряд інших недоліків, які треба буде допрацювати до другого читання. Але шалені кошти народ України витратив вже в 2020 році на будівництво доріг. Я вважаю, що ми повинні підтримати цей законопроект задля попередження їх передчасного руйнування, і ми будемо підтримувати цей законопроект.. А до другого читання треба доопрацювати всі ці дискусійні питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (реєстраційний номер 3742). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:58:09 За-308 Рішення прийнято. Арахамія – з процедури. Включіть мікрофон, будь ласка.
12:58:19 АРАХАМІЯ Д.Г. Колеги, в нас є законопроект 3157 про електронний документооборот, в тому числі і Верховної Ради. Там дуже мало взагалі зауважень. Пропоную його зараз підняти в порядку денному і проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо електронної форми документообігу" з пропозиціями Президента України (вiд 25.11.2020) (реєстраційний номер 3157). Є пропозиція зараз змінити черговість розгляду питань на цьому пленарному засіданні. Немає заперечень? Можемо перейти до розгляду цього питання. Для доповіді запрошується Представник Президента України у Верховній Раді України Стефанчук Руслан Олексійович.
12:59:18 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, 4 листопада 2020 року Верховною Радою України ухвалено Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо електронної форми документообігу" (реєстраційний номер 3157). Президент України вважає зазначений закон надзвичайно важливим та підтримує необхідність розширення сфери електронного документообігу та використання електронних документів. В той же час він не може бути підписаний з огляду на наступне. Так законом серед іншого передбачається запровадження електронної форми документообігу народних депутатів України поряд з паперовою, а саме: внесення депутатського запиту, направлення депутатського звернення, звернення народного депутата з вимогою про припинення порушення законності. Проте слід зазначити, що запропоновані зміни не відповідають Конституції України в частині відсутності приписів, яким зобов'язали керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляти народного депутата України про результати розгляду, надісланого ним звернення, відповідно до форми, в якій було внесено запит. І друге. Не узгоджується з вимогами Регламенту Верховної Ради України в частині обов'язку Апарату Верховної Ради України надсилати текст депутатського запиту до Президента України разом із постановою Верховною Ради України. Тож законом не враховано, що не всі підприємства, установи, організації та об'єднання громадян, яким внесено депутатський запит, направлено депутатське звернення чи звернення народного депутата України з вимогою про припинення порушення законності, є суб'єктами електронного документообігу, користувачами електронних довірчих послуг та мають технічні та фінансові можливості додержання відповідного законодавства. Крім цього, поза увагою закону залишено можливість необґрунтованого притягнення до відповідальності посадових осіб підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян за ненадання відповіді народному депутату України в електронній формі внаслідок технічних проблем та інших непередбачених обставин. З огляду на вищезазначене, Президент України пропонує виключити з тексту закону обов'язок щодо надання відповіді на депутатський запит, звернення відповідно до форми, в якій його внесено. Натомість залишає можливість для громадян України, для підприємств, установ, організацій можливість обрати формат відповіді в електронному чи паперовому вигляді. З огляду на це, шановні колеги, прошу вас підтримати пропозиції Президента України. Врешті він згідний з цим законом. Але така поправка повинна бути врахована. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Олексійович, запитання. Будуть питання чи немає запитань? Можемо голосувати, дякую. Зараз ще тоді хвилина комітету і переходимо до голосування. Немає заперечень? Будь ласка, Сергій Віталійович.
13:02:03 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму засіданні ще 11 грудня розглянув повернутий Президентом з його пропозиціями Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо електронної форми документообігу". Як уже тільки що наголосив Руслан Олексійович Стефанчук, Президент загалом підтримує ідею впровадження електронного документообігу у діяльності народних депутатів, однак вважає, що надання відповіді депутату має здійснюватися незалежно від того, в якій формі були направлені депутатські запити. Отже, комітет врахував пропозиції Президента і рекомендує Верховній Раді України підтримати цей Закон щодо електронної форми документообігу з урахуванням пропозицій Президента. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зараз… Тут лише одна пропозиція. Я спочатку ставлю її на голосування. Після цього ставлю на голосування закон в цілому з урахуванням пропозицій комітету. (Шум у залі) Ні, у вас одна правка написана, шановні колеги. Вибачте, колеги, Апарат трохи помилився. Три правки Президента України. Я зараз їх всі три ставлю по черзі на голосування. Після цього ставлю на голосування закон в цілому. Ставиться на голосування правка номер 1 Президента України. Вона врахована. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:04:19 За-295 Рішення прийнято. Ставлю на голосування правку номер 2 Президента України. Комітетом вона врахована. Прошу підтримати та проголосувати. 13:04:42 За-295 Рішення прийнято. Ставлю на голосування правку номер 3 Президента України. Комітетом вона також врахована. Прошу підтримати та проголосувати. 13:05:03 За-292 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з врахуванням пропозицій Президента Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо електронної форми документообігу" з пропозиціями Президента України (вiд 25.11.2020 року) (реєстраційний номер 3157). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:05:44 За-318 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (реєстраційний номер 3236, 3236-1). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 13:06:20 За-254 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Демченко Сергій Олексійович.
13:06:34 ДЕМЧЕНКО С.О. Шановні колеги, перед тим, як розказати, про що цей законопроект, хотів звернути увагу на історію цього питання, з чого саме все розпочалося. Лист на ім'я народного депутата Демченка Сергія Олексійовича. "Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки державного мита прив'язаний до неоподаткованого мінімуму доходу громадян – 17 гривень. На сьогодні за посвідчення копії однієї сторінки документа стягується держмито в сумі 17 копійок, за посвідчення заповіту – 85 копійок, справжність підпису – 34 копійки, видача дублікату – 51 копійка, реєстрація шлюбу – 85 копійок. Ми вважаємо, що такі розміри державного мита зараз є неактуальними. Як може бути наповнення сільського бюджету з такими ставками: сума – 40 гривень на рік? Просимо вас сприяти внесенню змін до Декрету Кабінету Міністрів України, а саме: змінити витрати на посвідчення заповіту з 85 копійок на 42 гривні 50 копійок, з 17 копійок на 17 гривень, з 34 копійок на 34 гривні, з 51 копійки на 51 гривню. Також необхідно врахувати, що з 1 жовтня 2019 року Національний банк України вивів з обігу монети номіналом 1, 2 та 5 копійок. Сподіваємося, підняте нами питання буде підтримано. Виконуючий обов'язки сільського голови Новотаромської сільської ради". Колеги, питання не з тим, щоб когось змусити платити більше. Питання в тому, що ми не можемо здійснювати на сьогоднішній день відповідні послуги на рівні сільських рад. Люди приходять і не можуть розрахуватися навіть. Де ви візьмете на сьогоднішній день вийняті з обігу кошти, з обороту? У вас немає копійок. І людям або роблять це безкоштовно, або взагалі не роблять, або беруть хабарі. На жаль, є альтернативний законопроект, який по-іншому сприйняв логіку цього питання… ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Гетманцев Данило Олександрович. Дайте, будь ласка, 4 хвилини – і від комітету, і від авторів.
13:08:59 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, в продовження того, що говорив колега Демченко, я зазначу, що цей законопроект розроблений на вимогу органів місцевого самоврядування. Про що він. Про перегляд ставок державного мита, які не переглядалися з 93-го року. Згадайте про інфляцію, згадайте про зміни, які відбулися в суспільстві. З 93-го року ставки, які були, такі і залишаються. Ще раз нагадаю: посвідчення заповітів – 85 копійок, доручень – 51 копійка, підпису на документах – 34 копійки. Мито менше ніж той папір за своєю вартістю, на якому здійснюються нотаріальні дії. До чого це призводить. Це призводить до того, що не наші громадяни економлять гроші, це призводить до того, що у вчиненні дій органи місцевого самоврядування просто відмовляють або, вчиняючи ці дії, беруть гроші за їх вчинення під іншим призначенням, чим вчиняють корупційне правопорушення. Ми фактично тим, що не розглядаємо це питання, підштовхуємо органи місцевого самоврядування до корупційних правопорушень. Ми пропонуємо збільшити в альтернативному законопроекті, який підтриманий комітетом, посвідчення заповіту до 225 гривень, доручень – до 170 гривень, підпису – до 170 гривень. Це, наприклад. Ми не наполягаємо на цих сумах і вважаємо, що до другого читання ці суми можуть бути переглянуті. Якщо мова йде лише про вартість цих послуг, ми готові переглядати на рівні комітету, в бік зменшення їх. Але те, що вони не можуть бути 51 копійка, це очевидні речі, навколо яких навіть не можна сперечатися. Чому це питання не вирішується з 1993 року? Відповідь ви почуєте зараз від деяких представників опозиції, які займають, на жаль, деструктивну позицію. Тому що мито, як і будь-який податок, збільшувати непопулярно. Але чи популярно, коли людина взагалі не може використати цю послугу на рівні сьогодні вже сільського старости або уповноваженої ОТГ особи? Чи популярно це, коли ми орган місцевого самоврядування ставимо на межу корупційного правопорушення? Чи популярно приймати чи займатися популізмом тоді, коли країна вимагає чітких зважених і обґрунтованих рішень? Я закликаю зал підтримати цей законопроект в першому читанні, так само, як рекомендує нам комітет, і зосередитися на тому, аби ми в суспільстві, в залі між всіма фракціями обговорили і прийняли прийнятні ставки мита як для органів місцевого самоврядування, що вимагають прийняття цього законопроекту, так і для наших співгромадян, аби ці ставки не були для них надто обтяжливі. І до другого читання, воно на те і призначено, колеги, ми зможемо з вами це зробити. Дякую і прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп. Бакунець Павло Андрійович.
13:13:07 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, передаю слово колезі по групі Ларисі Миколаївні Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса Миколаївна.
13:13:29 БІЛОЗІР Л.М. Колеги, шановний головуючий, колеги, група "Довіра" буде підтримувати цей законопроект, тому що, незважаючи на те, що зараз розганяють таку зраду про те, що в 100 разів, в 200 піднімаються ставки по нотаріальним зборам, насправді, за нотаріальні дії. Якщо воно було 17 копійок і стане 17 гривень, да, це в 100 раз, але це абсолютно аргументовані, по методу аналогії ціни. Засвідчення підпису – 170. Уявіть, раніше посвідчення у заповіті було 85 копійок, засвідчення справжності підпису – 34. І ці кошти – це кошти, які будуть отримувати державні нотаріальні контори, я хочу підкреслити, державні, і виконавчі комітети місцевих рад. Тобто збільшаться певні доходи місцеві, і ці кошти будуть йти в бюджети громад. І хочу сказати, що Закон про мито він не переглядався з 1993 року. І тому цей хаос, який відбувається сьогодні по миту, по зборам, по ліцензійним зборам, які по-різному називаються, по платі сьогодні все це регулюється підзаконкою і постановами Кабміну, і що хочуть, там те і роблять. Ви знаєте, МВС може там за довідку про судимість взяти 250 гривень, коли вона має бути безкоштовна, хоча там 30 днів, якщо хочеш безкоштовно чекати. Ви знаєте, як шлюб реєструють? Від 3 тисяч до 12 тисяч. А в місцеві бюджети поступає 85 копійок. Тому ми будемо підтримувати цей законопроект, але він вирішує тільки частково проблему. Тому ми зареєстрували також законопроект про адмінзбір 4382, який підтримав також посол ЄС, який унормує нормальні розцінки в ЦНАПах, що вони принаймні розцінки в ЦНАПах, щоб вони принаймні були самоокупними. Тому я закликаю не вестися на популістичні речі і обов'язково підтримати цей законопроект, підтримати громади і державних нотаріусів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Урбанський Анатолій Ігорович.
13:15:34 УРБАНСЬКИЙ А.І. Прошу передати слово Крульку Івану Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько Іван Іванович.
13:15:47 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Дякую колезі Урбанському за надане слово. Ви знаєте колеги, особливо українці, які нас слухають, нарешті, у нас в країні вирішені вже всі питання: тарифи знижені, пенсії і заробітні плати підняті, і тепер лишилося останнє що зробити – це переглянути ставки державного мита для того, щоб люди трошки більше платили. А я скажу, посвідчення заповітів пропонується підвищити в 300 разів, доручень – до 750 разів, справжності копій – в 100 разів, засвідчення справжності кожного підпису на документах – у 500 разів, передачу заяв громадян – у 17 разів, видачу нотаріального посвідчення – у 160 разів. Нормально, правда ж? І я хочу сказати, що якраз ми зараз, от парламент, ті, хто буде за це голосувати, хочуть людям продемонструвати, яка політика в державі реалізується. Тому що якщо в державі реалізується все-таки соціальна політика хоч трошки, тоді такі драконівські підвищення у 500, 750 разів просто недопустимі. Я вже не кажу про те, що добре було б парламенту розглянути Закон "Про державне мито", а не вносити зміни в Декрет 93-го року, який приймав ще той Кабмін, за часів царя Гороха. Треба було закон прийняти і поставити справедливі мита на все. І більше того, якщо у нас на роботі сидить секретар сільської ради чи ради ОТГ, староста в селі отримує заробітну плату. Скажіть, будь ласка, посвідчити підпис, поставити печатку, що, за це треба здіймати ще плату якусь? Може це треба зробити просто, тому що громадянин, який проживає у своєму населеному пункті, сплачує податки. За ці податки заробітна плата нараховується старості в селі. То, можливо, такі дії соціально значимі можна було би робити за кошти місцевих бюджетів і не збирати з людей, а я вже не кажу, підвищувати в 500 разів. Да, не треба ці квитанції носити. Так давайте зовсім їх скасуємо. От такі зміни в Закон про держмито варто було би прийняти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Німченко Василь Іванович.
13:17:47 НІМЧЕНКО В.І. Прошу передати слово народному депутату Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
13:17:56 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, Вельмишановний Василь Іванович, шановний пане Голово. Я хотів би звернути увагу на те, про що казав наш попередній виступаючий щодо того, що кратне збільшення у 100 і більше разів окремих позицій воно не відповідає ні здоровому глузду, ні економічній доцільності. Перше. Друге. Що стосується сільської ради, я розумію їхні пропозиції в листі, озвученому автором першого законопроекту. Однак, на мій погляд, необхідно було б вже переглядати тоді і піднімати неоподаткований мінімум доходів громадян. Ви б його якби підняли і переглянули всі інші похідні показники, то ви б тоді збалансували. Ви, з одного боку, маєте мінімалку 6 тисяч, а люди реально на руки отримують 4 тисячі 830 гривень. Це раз. Друге. Ви там пропонуєте засвідчувати 170 гривень за підпис. А ви знаєте, що мінімальна пенсія – 1769 гривень, це десята частина пенсії уже йде тільки на те, щоб засвідчити підпис. Я вже не кажу про якісь треті похідні інші речі. Ось звідки треба починати – з підняття мінімальних доходів громадян і не оподатковувати якраз ті мінімальні заробітні плати, які є на сьогоднішній день. У нас є такий законопроект – 2444, якраз цього стосується. Другий момент. У нас, виявляється, прогресивна шкала оподаткування в країні сформована. У нас же ж оподатковуються наші заробітні плати: 18,5 відсотків іде податку з доходів фізичних осіб, півтора відсотки військового збору, а люди, які отримують наддоходи, сплачують дивіденди до акціям у розмірі – увага – 5 відсотків. 5 відсотків оподатковуються їхні доходи! Ми ж з вами сплачуємо 19,5 з нашої заробітної плати. Тому в умовах тотальної бідності в найбіднішій країні Європи за показником середньомісячної заробітної плати на душу населення не з того починаєте питати, колеги, не з тих питань починаєте. Тому наша партія не буде підтримувати і буде голосувати, ми проти такого проекту закону. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кубів Степан Іванович.
13:20:02 КУБІВ С.І. Слово прошу передати пані Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Южаніна.
13:20:13 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, доповідачі якраз з цього питання, мені здається, за фахом юристи. Тому для них, очевидно, було би ганьбою подавати зміни до Декрету Кабінету Міністрів від 21 січня 1993 року. Адже проблеми існування цього декрету існують не тільки в частині таких малих ставок, а і в інших суттєвих нормах, які треба врегулювати. Це стосується, наприклад, судового збору. Ми всі добре знаємо, що в нас судовий збір якраз збирається на основі Закону України "Про судовий збір". Але він перекликається, також існує і таке: державне мито справляється з позовних заяв відповідно до даного декрету. Тому зміни, абсолютно точно потрібно було подавати новий закон, який врегулював би комплексно всі питання і в тому числі і ставки державного мита. Але ж якщо повертатися до другої частини запропонованих змін, то насправді дуже цинічно виглядає в період пандемії піднімати навіть державне мито за посвідчення заповітів. Скажіть, будь ласка, ви справді вважаєте, пане Голово, що це є нашим таким самим нагальним питанням саме сьогодні розглядати питання підняття державного мита за посвідчення заповітів? Мені здається, що це цинічно з нашого боку виглядає щонайменше. А з другого боку, запам'ятайте, державне мито, яке справляється державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами, це соціальна функція нашої держави, бо саме ці установи фінансуються за рахунок бюджетів. Тому абсолютно не варто говорити про те, що бідні не мають засобів для існування, для цього є фінансування цих установ, які посвідчують... ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк. Бачу, Фріс. Фріс, Железняк, після цього переходимо до голосування. Фріс Ігор Павлович.
13:22:36 ФРІС І.П. Добрий день, шановні колеги! Знаєте, я от слухаю одну сторону, другу сторону і згадую дуже багато років, коли працював приватним нотаріусом, і пригадую державні нотаріальні контори, які справляли державне мито відповідно до закону. Друзі, ви знаєте, що таке взагалі державне мито? Державне мито – це є компенсація послуг, які надає держава. Як ви думаєте, багато ми можемо компенсувати заробітну плату працівника виконавчого комітету або державної нотаріальної контори з 85 копійок за посвідчений заповіт? Я впевнений, що жодним чином не буде компенсацій. Так само 17 копійок – за посвідчення підпису. А це час, а це робота, а це в принципі те, що повинна робити держава. Тому підняття абсолютно логічне. Воно не виллється в загальній вартості вчинюваної нотаріальної дії. Тому що, повірте, не коштує заповіт 85 копійок, він коштує набагато більше, враховуючи те, що державні нотаріальні контори у тому числі справляють додаткову плату за надання послуг правового характеру. І в сукупності воно коштує більше. Воно не вплине абсолютно на це… ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильченко Галина Іванівна.
13:23:51 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Колеги, ви знаєте, ви не з того починаєте. Олігархам знизили ренту на видобуток корисних копалин, а простим людям хочете підняти ставки на державні послуги. Так, однозначно, що ці ставки доволі застарілі, адже приймалися 28 років і потребують перегляду, адже це наповнення в місцеві бюджети, у тому числі які "Голос" системно відстоює. Але не можна це робити одномоментно в 300, 500, 700 разів в той час, коли у нас в країні стрімко зросли тарифи, коли протягом минулого року суттєва частина населення втратила робочі місця, коли у нас економічна криза. Ми переглянемо цей законопроект між першим і другим читанням, подамо свої пропозиції щодо тих ставок, які мають бути, і тоді вирішимо, як голосувати в другому читанні. А в першому читанні ми цю річ підтримувати не будемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі виступили? Ні, від "Слуги народу" вже був виступ. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (реєстраційний номер 3236-1). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:25:48 За-217 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання проект Закону реєстраційний номер 3236-1. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:26:24 За-246 Рішення прийнято. Надійшла заява про перерву з заміною на виступ. Дмитро Андрійович Наталуха.
13:26:39 НАТАЛУХА Д.А. Дякую, шановні колеги, шановний Дмитро Олександрович. Колеги, "Космос буде або український, або його не існує", цією фразою я жартома закінчував свої виступи з цієї трибуни кожен раз, коли представляв законопроекти про реформу космічної галузі України, які ми подавали нашим комітетом, а також з іншими колегами Безгіним, Грищуком та Кисилевським. Як кажуть, в кожному жарті є доля правди, і правда полягає в тому, що в результаті спільної діяльності комітету разом з керівництвом космічного агентства нам вдалося досягти безпрецедентного результату – вийти на чітку дату запуску першого українського супутника зі складу майбутньої української супутникової групи. Це не жарт, це дата 26 грудня 2021 року цього року. Саме цю дату узгодили в генеральному графіку завершення створення космічної системи "Січ-2-1" ДКАУ, керівництво КБ "Південне" і генеральні провідні конструктори цього бюро. Найважливіше те, що це не потребує додаткових коштів, тому що ці кошти ми знизили з 6 мільйонів доларів до 1 мільйона доларів. І це все робота керівництва Державного космічного агентства. Але будь-які навіть найбільш безпрецедентні проекти часто не можуть витримати перевірку особистими інтересами. На жаль, виглядає так, що це мало місце і в цьому випадку, адже окрім запуску супутника, керівництво ДКАУ займалося іншим напрямком інвентаризації у державних підприємств і розслідуванням порушень у володінні та користуванні державним майном. Зупинюсь на найбільш кричущим ДП "Арсенал". Його керівник пан Волощук, який знаходиться на цій посаді з 2004 року, 17 років, є фігурантом щонайменше п'яти кримінальних справ і проваджень, розпродав і відчужив незаконно 42 тисячі квадратних метрів майна за воду та щонайменше 6 гектарів на вулиці Мечникова, 8, всім вам відомий в районі метро "Арсенальна". Більше того, кількість працівників з 2004 року скоротилося з 2,5 тисяч робітників до 206 осіб, а обсяг виготовленої продукції на заводі зменшився з 16 мільйонів до 260 тисяч, що призвело до збитковості. Всі ці матеріали були передані до Генпрокуратури та до НАБУ, а керівництво ДКАУ розпочало процес його відсторонення. Для відсторонення цієї особи Державним космічним агентством було подано заяву на узгодження цього рішення з Мінстратегпромом. Тому що до цього всім вам відомий суддя Вовк виніс ухвалу про заборону звільнення пана Волощука. Це було 24 грудня минулого року. Мінстратегпром протягом двох тижнів повернувся до ДКАУ з певним документом, але це було не узгодження про звільнення Волощука, а заява про початок заміни керівництва Державного космічного агентства. Вочевидь, ми вбачаємо в цьому намагання керівництва Мінстратегпрому прикрити своїх старих і колишніх колег, що є абсолютно неприпустимим, які розбазарюють і розворовують космічну галузь з 2004 року. Ми вважаємо цей конкурс незаконним і будемо оспорювати самі спроби саботувати діяльність космічного агентства всупереч державним інтересам на користь своїх власних інтересів. Я... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Дякую. Дмитро Андрійович, правила всі однакові. Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного - проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо статусу національного та ефективного управління закладами освіти і державним майном (реєстраційний номер 4486). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 13:30:31 За-235 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Стефанчук Руслан Олексійович.
13:30:45 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановний пане Голово, шановні колеги! Вашій увазі пропонується для розгляду проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо статусу національного та ефективного управління закладами освіти і державним майном (реєстраційний номер 4486). Проект закону розроблено з метою законодавчого вдосконалення процедури надання закладам вищої освіти статусу національного, а науковим установам – статусу національного наукового центру та створення належних можливостей управління закладами освіти та державним майном, що закріплено за ними. Цим законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про фахову передвищу освіту" і так далі в частині вдосконалення процедури надання статусу національного та управління закладами освіти і державним майном, що закріплено за ними. Законопроект, у разі його ухвалення, сприятиме створенню потужних закладів освіти з метою задоволення освітніх потреб суспільства на ринку праці у відповідних фахівцях та покращення конкурентних можливостей здобуття якісної вищої та фахової передвищої освіти. Необхідно усувати розпорошеність закладів освіти, що здійснюють підготовку за однаковими або спорідненими спеціальностями, та впорядкувати мережу закладів освіти. Я інформую вас, про це буде говорити ще голова комітету, що даний законопроект підписаний великою кількістю членів комітету, а також був проголосований абсолютною більшістю. Тому прошу вас проголосувати за цей законопроект. А там між першим і другим читанням ми врахуємо всі конструктивні поправки. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Бабак Сергій Віталійович.
13:32:26 БАБАК С.В. Доброго дня, шановні колеги! Це насправді потрібний законопроект, який чекає більшість освітянської спільноти. Він конкретизує умови державного приватного партнерства у сфері освіти і дає їм певний додатковий поштовх, законодавчо вдосконалює процедуру надання статусу національного закладам вищої освіти, який з минулого року є вже почесним. І найголовнішу проблему, яку він вирішує, – це об'єднання університетів, зокрема зі статусом національного. Коли в нас університети минулого і цього року захотіли об'єднатися між собою для того, щоб створити більш потужний і якісний заклад вищої освіти, ми стикнулися із законодавчою проблемою, яка не дозволяє об'єднувати. Вона дозволяє об'єднувати юридичні особи, але не дозволяє об'єднувати майно, тому що майно заборонено об'єднувати в закладах вищої освіти зі статусом національного. Тому цей закон врегульовує цю проблему і дає можливість створити справжні потужні університетські і наукові центри. А також комітет розглянув цей законопроект у себе на засіданні і рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроект 4486 за основу та підготувати його до другого читання за скороченою процедурою. Дякую, колеги. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 13:34:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Княжицький Микола Леонідович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
13:34:05 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Прошу передати слово Ростиславу Павленку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ростислав Павленко, будь ласка. Шановні колеги, звільніть, будь ласка, простір для того, щоб люди могли нормально добиратися до трибуни.
13:34:25 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую, шановний пане Руслане. Шановні колеги, питання, які прагне врегулювати цей законопроект, справді потребують врегулювання. Напрямок взятий в цілому має право на життя. Але це те питання, яке стосується особливо в частині врегулювання майна, по-перше, потребує дуже ретельного визначення всіх механізмів для того, щоб у нас не виникла спокуса позловживати майном вищих навчальних закладів, і щоб ми не отримали ситуацію, як було кілька десятиліть тому, коли на цих майнових комплексах виростали чиїсь статки. А по-друге, ми не можемо створити ситуацію, коли керівництво вишів буде змушено проводити ще додаткові адміністративні процедури для того, щоб перевіряти, яке майно використовують, як і звітувати кожного разу за це. Тому пропонуємо ситуацію, в якій ми очікуємо до другого читання виправлення тих огріхів, які є в законопроекті, а в першому читанні утримаємось. Якщо в другому читанні ті зауваження, про які йшлося, будуть виправлені, я думаю, що працюватимемо разом над тим, тоді ми можемо підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Осадчуку Андрію Петровичу, фракція політичної партії "Голос".
13:35:42 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, передайте слово Інні Совсун. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Совсун, будь ласка.
13:35:56 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Проблема, на яку скерований цей законопроект насправді існує. Давайте чесно скажемо, що у нас в Україні мережа закладів вищої освіти розрахована на 52 мільйони населення сьогодні обслуговує значно менше населення. Так, у нас, направду, є приміщення університетів, які давно не використовуються. Ці приміщення, на превеликий жаль, знаходяться в жахливому стані і, направду, вони потребують іншого підходу і адекватного догляду. Разом з тим ми вважаємо, що за сьогоднішніх умов пряма приватизація чи дозвіл на приватизацію будь-яких приміщень університетів є, направду, небезпечним. Я вам скажу чому. Давайте почнемо з того, що у нас міністром освіти і науки України називає себе людина, яка вже вкрала дисертацію і вкрала посаду міністра освіти і науки України. Другий приклад. Абсолютно катастрофічні результати виборів в Національному авіаційному університеті, де ректором став Максим Луцький, людина, яка відверто воювала за те, аби отримати доступ до земель університету, аби там проводити забудову. Тому питання щодо можливої приватизації це те, що вочевидь необхідно буде виправити до другого читання. Але разом з тим ми не можемо просто заморожувати проблему і робити вигляд, що її не можна вирішувати. Тому партія "Голос" підтримає цей законопроект в першому читанні, але ми дуже сподіваємося, що будуть закриті лазівки для приватизації університетського майна, які зараз закладені в цьому законопроекті. І окремо ми звертаємося до представників партії більшості. Ми би хотіли, аби таку ж саме увагу і такий самий уважний розгляд надавали законопроектам від представників опозиції, коли ми пропонуємо їх, в тому числі в освітній сфері. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Констанкевич Ірині Мирославівні, депутатська група "За майбутнє".
13:37:54 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Ірина Констанкевич, група "За майбутнє". Шановні народні депутати, найперше, ми вітаємо те, що в залі розглядають законопроекти, які стосуються вищої університетської освіти, і це дійсно актуальні і важливі питання. Але, разом з тим, уважно проаналізувавши даний законопроект, ми бачимо, що поруч із прогресивними нормами є норми, які уможливлюють корупційну складову. Адже майно – це завжди, на жаль, у нашому суспільстві, де корупція ще не подолана, це ризики і можливості для корупції. Тому попередньо ми проконсультувалися з ректорами, ми провели кілька обговорень і вважаємо, що є наразі це поле для корупційної складової. З огляду на це група "За майбутнє" утримається в першому читанні. А до другого, якщо будуть вилучені оці корупційні ризики, ми, звичайно, підтримаємо і автономність, і майнові питання вищої університетської освіти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Соболєву Сергію Владиславовичу, будь ласка. Іван Григорович, будь ласка. Кириленко Іван Григорович.
13:39:19 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановне товариство, як депутат з певним досвідом перш за все хочу сказати, що в нашому Комітеті з питань науки і освіти працюють надзвичайно професійні ініціативні депутати і, головне, патріоти України із сфери, якою ми опікуємося. Це комплімент комітету і з позиції того досвіду, який я маю. Кожний проект закону проходить серйозне публічне горнило через громадські організації, профільні асоціації, широке експертне середовище, а тому майже кожний наш законопроект набирає 300 і більше голосів. Єдине, чого нам усім не вистачає, в тому числі і нашому комітету, це досвіду і уміння робити поправку на наші реалії і типову вітчизняну дійсність. А тут, на жаль, ми поки що не Європа. Суть цієї дійсності в тому, що ті, хто бере на озброєння наші закони і наші благі наміри, уміє читати між рядками, і тоді все дозволено, що чітко не заборонено. Пригадую, як свого часу на ура в цьому залі в одному з перших скликань приймався реформаторський ринковий революційний Закон про приватизацію. Здавалось, все передбачено: механізми, інструменти, підходи і запобіжники, але якось майже непомітно сталося так, що майже за безцінь в державі було розпродано п'ять шостих національного багатства на суму, вдумайтесь, трохи більше 10 мільярдів доларів. Грандіозність скандалу і афери стали зрозумілими, коли після наполягання Юлії Тимошенко була переприватизована "Криворіжсталь". Одним словом, на лазейках і оборудках держава недоотримала 400 мільярдів доларів. Питається, чому бідні. З цієї ж "опери", з якогось дива, за безцінь з молотка пішли дитячі садки в Україні. І сьогодні молоді сім'ї в чергах в ці заклади або везуть дітей на протилежний край міста з нервами, здоров'ям і відповідним настроєм. А місцеві бюджети змушені будувати ці недешеві заклади. Чи не буде і в цьому законі така ж сама прикра історія? Тому ми хочемо, друзі, підтримати цей закон в другому читанні, коли приберемо до нього, до другого читання… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:41:29 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Білозір – з мотивів. Після цього переходимо до голосування. Лариса Миколаївна Білозір.
13:41:39 БІЛОЗІР Л.М. Лариса Білозір, депутатська група "Довіра". Ви знаєте, це точно закон не про ефективне управління закладами освіти, це скоріше закон про те, як продати майно закладів освіти. Звичайно, тут є нормальні норми. І коли я побачила цей закон, я спочатку обраділа, тому що в мене, в нас на Вінниччині, наприклад, коледж аграрний має приміщення, яким не користується. І там би було дуже добре розмістити 59 бригаду наших хлопців, які мають приїжджати туди на постійну дислокацію. Але ж тут в законі внесли зміни з цього приводу щодо законів "Про освіту", "Про вищу освіту", а про заклади фахової освіти, до якого цей коледж відноситься, не внесли правки. Тому, мені здається, що тут треба сильно попрацювати, тут є певні застороги, ми тут можемо мати дуже багато зловживань і доведення до такого стану майна, коли воно дійсно вже нікому не буде потрібне. І також тут суперечить Закону про приватизацію, гроші ж мають до державного бюджету поступати, а не на освіту. Тому треба… ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтеся до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо статусу національного та ефективного управління закладами освіти і державним майном (реєстраційний номер 4486). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:43:34 За-237 Рішення прийнято. Дякую. По фракціях покажіть, будь ласка. З процедури – Ніколаєнко. Включіть, будь ласка, мікрофон, Ніколаєнко Андрій Іванович.
13:43:49 НІКОЛАЄНКО А.І. Колеги, я доповідач по 2805, наступний законопроект порядку денного, аграрні розписки. Є пропозиція, якщо ніхто не заперечує, зняти сьогодні його з розгляду і доопрацювати в комітеті. Наскільки я знаю, це консолідована позиція всіх фракцій, я мав розмову з усіма. ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень, шановні колеги? Добре. Переходимо до наступного порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості) (0850), це друге читання. На трибуну запрошується Сольський Микола Тарасович, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики. Скажіть, будь ласка, хтось буде наполягати на правках? Можемо голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості) (реєстраційний номер 0850). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:45:18 За-297 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Покажіть по фракціях. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України. Це також друге читання (реєстраційний номер 3987). Шановні колеги, буде хтось наполягати на правках? Можемо голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України (реєстраційний номер 3987). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:46:22 За-294 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Наступне питання – це проект Закону про внесення змін до статті 18 прим.7 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо підвищення розмірів допомоги для дітей із тяжкими хворобами (реєстраційний номер 2024). Хтось буде наполягати на правках? Голосуємо. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до статті 18 прим.7 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми щодо підвищення розмірів допомоги для дітей і тяжкими хворобами (реєстраційний номер 2024). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:47:25 За-345 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Наступне питання – це проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів (реєстраційний номер 3633). Можемо голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів (реєстраційний номер 3633). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:48:18 За-341 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про вшанування пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни (реєстраційний номер 4479). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 13:48:51 За-295 Рішення прийнято. До слова запрошується перший заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Констанкевич Ірина Мирославівна.
13:49:02 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Шановні колеги, пам'ять про Голокост є важливою складовою української державної політики національної пам'яті. Нещодавно ми вшановували пам'ять жертв Голокосту. 2021 рік – це ще й рік 80-ліття пам'яті трагічних подій у Бабиному Яру. Українські події окремі історики називають голокостом від куль. У порівнянні з іншими місцями окупованої Європи в Україні допомога євреям, яка була набагато складнішою і небезпечнішою, адже всі мешканці, які її надавали, самі наражалися на смертельний ризик. Нацисти карали не тільки ту людину, яка надавала допомогу, але і всю її родину. Незважаючи на тисячі жертв, масові екзекуції та в'язниці, євреям надавалася допомога. У надзвичайно складних умовах тисячі українців, піддаючи ризику власне життя і життя своїх рідних, рятували євреїв від знищення нацистами. Сьогодні таких малих "бабиних ярів" в Україні нараховується близько 2 тисяч. Відомими є приклади такого подвигу діяльності Митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького, його брата. Саме їм і ще понад 2 тисячам українцям ізраїльською державою присвоєно звання "Праведника народів світу". Згідно з даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем в Єрусалимі 2 тисячам 573 українцям присвоєно звання "Праведників народів світу". Україна є четвертою за кількістю "праведників" країною у світі. На жаль, зараз лишилося в живих близько 20 таких людей, а з часом їх стає все менше. На знак поваги до українських громадян, що рятували євреїв від знищення нацистами, та солідарності пропонується ініціатива встановлення Дня пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Проект постанови у вигляді додатку до практики затвердження урочистих днів встановлює 14 травня як День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Також проектом постанови надаються окремі рекомендації органам виконавчої влади щодо реалізації зазначеного дня пам'яті. За результатами розгляду на своєму засіданні 16 грудня 20-го року комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Постанови про вшанування пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, за основу і в цілому. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп. Бобровська Соломія Анатоліївна.
13:52:23 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, фракція "Голос". В першу чергу, я хочу подякувати пані Ірині, як першому автору цієї постанови, за зрілість. І мені прикро, що ми, насправді, лише на 30-й рік незалежності нарешті до цього доросли і дійшли. Тому що це про зрілість всіх нас, нашої політичної нації, українського народу – знати про тих людей, хто творив історію. І уявіть собі, яка міць є в нашого народу. Народ, який пройшов сам три голодомори, геноциди, фактично зміг і мав силу, мужність, хоробрість простягати руку і рятувати людей, які були поруч них. Більше того, ви знаєте, я тут хочу нагадати в цій залі постать, яка, насправді, багатьох дратує, але багатьох об'єднує, тому що це наша спільна історія. До прикладу, Романа Шухевича, чия сім'я теж рятувала єврейську родину. Зокрема, 7-річну дівчину Іринку Райхенберг. І коли дружину Романа Шухевича забрало гестапо, друг Романа все ж таки зміг зробити документи і віддати дівчинку в сирітський будинок, де вона і вижила. І таких тисячі і мільйони прикладів по Україні, коли українці простягали руку і ставали пліч-о-пліч. Тому що ніхто з вас не знає, як себе будете вести ви в період війни або в період гоніння, гноблення і ризику життя. Більше того, мені дуже приємно, тому що мій викладач пан Андрій Пашук, царство небесне, викладач Львівського національного університету імені Івана Франка, був один з тих, хто подавав приклад, і чиї батьки рятували і приховували у себе в будинку єврейську родину. Для мене, насправді, це величезна честь – вчитися у нього цій етиці і людського гуманізму. Тому ще раз дякую тим, хто підписав, створив цю постанову. Це про нашу зрілість і про нашу повагу, у першу чергу, до нас самих і про велике серце українців, які попри все простягають руку на допомогу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтушок Сергій Миколайович.
13:54:21 ЄВТУШОК С.М. Дякую, пане Голово. Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина". Дійсно, шановні колеги, на території України дуже багато тих місць, де захороненні люди, євреї, ті, які потерпали від терору у Другій світовій війні. Я можу привести такі приклади і на Рівненщині. У моєму рідному місті Сарни, коли я здійснював обов'язки міського голови, ми також вшановували на тих могилах, де зафіксовані були тіла єврейського народу, циган. Бо за різними свідченнями, а мені пощастило спілкуватися у свій час з однією жінкою, яка чудом стала живою і зберегла своє життя, опинившись в тій могилі, за різними підрахунками, саме в місті Сарни на Рівненщині біля 13-15 тисяч євреїв було знищено. Звісно, це сумні історії воєнних дій в історії Європи і людства. Але в той же час наші українці, які ціною ризику власного життя, розуміючи, що будуть знищені, єврейський народ, цигани, вони ховали їх, давали можливість зберігати у своїх домівках, в погребах тих людей. І сьогодні цією постановою ми повинні, негайно проголосувавши, дати можливість органам місцевого самоврядування вшановувати таких українців, які допомагали євреям, проводити заходи на тих територіях, де це відбувалося. Фракція "Батьківщина" буде голосувати "за" і закликає весь зал так само. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Зінкевич Яна Вадимівна.
13:56:21 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький Микола Леонідович.
13:56:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні друзі, очевидно, "Європейська солідарність" буде підтримувати цей проект, він є надзвичайно важливим. Хочу звернути увагу на деяких фактах, про які ми маємо знати. Ви знаєте, не всі українці, які рятували євреїв, є зараз визнані праведниками. Наприклад, Яд Вашем в Ізраїлі або в іншій державі. Але вони рятували невинних людей, такий, як Митрополит Андрей Шептицький, якого тут згадували, і ми повинні про них пам'ятати. Ми повинні пам'ятати про отця Ковча, який разом з людьми, яким надавав і духовну підтримку людьми різних вір і національностей, і євреям, і полякам, пішов в концтабір разом на знищення. Ми маємо пам'ятати багатьох інших. Але ми маємо бачити, що відбувається зараз. А ви знаєте, що зараз відбувається в Бабиному Яру? А зараз понад 2 тисячі євреїв, нащадків тих, кого знищували, і українців, патріотів України, написали звернення до Зеленського з проханням підтримати саме українську концепцію меморіалізації Бабиного Яру, розроблену нашим Міністерством культури, Академією наук, а не російську, яка там зараз реалізовується, де українці показані не тими, хто підтримував і рятував євреїв, а тими, як нам хочуть вішати ярлики і в чому нас звинувачують агресори і вороги України. Ви знаєте, що саме зараз в ці дні там, в Бабиному Яру, на місці, де був цвинтар і єврейських поховань, і Кирилівське православне кладовище, хочуть побудувати псевдо-синагогу для того, щоб спровокувати конфлікт між українцями і євреями. Знаєте, що українська влада підтримує російський, а не український проект? Знайте, голосуйте. Давайте пам'ятати кожного, хто загинув, кожного, хто рятував євреїв, і кожного, хто думає зараз про наше мирне майбутнє. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Загородній Юрій Іванович.
13:58:42 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Дякую, Дмитро Олександрович. Я прошу передати слово Шуфричу Нестору Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.
13:58:55 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Я абсолютно переконаний, що якраз це питання об'єднає сьогодні всіх нас. На жаль, радощі нас поки що не об'єднують. У нас багато суперечок, ми багато в чому критикуємо сьогодні владу, і є за що критикувати. Життя людей, на жаль, не таке, щоб сьогодні ми як представники народу України мали можливість радіти за наших громадян. Але та трагедія, яка мала місце під час Великої Вітчизняної війни, а я саме про цей період зараз говорю, тому що вдалося таки з 39-го по 41-й рік врятувати і, скажемо так, відстрочити страшний геноцид євреїв на території України. По-різному можна оцінювати ці події, цей період з 39-го по 41-й рік. Але Варшавське гетто, воно, на жаль, мало місце саме в цей період. І страшні трагедії, які вже переживала Європа, прийшли у нас після 22 червня 41-го року. І я низько вклоняюсь сьогодні тим людям, які взяли на себе мужність, ризикуючи і віддаючи своє життя, зберігаючи життя українських євреїв. Вони їх ховали, давали можливість їм вижити і віддавали за це своє життя. Тому я абсолютно, відкидаючи зараз всі наші протиріччя, в тому числі і у ставленні, і оцінці окремих подій Великої Вітчизняної війни, закликаю всіх об'єднатися навколо вшанування пам'яті великих наших українців. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бужанський з мотивів. Після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.
14:01:09 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, безумовно, я закликаю вас підтримати цей законопроект та вшанувати пам'ять кожного українця, кожного, хто допомагав зберегти життя жертвам Голокосту. Але я раптом почув, що родина офіцера Абверу, німецького Абверу, Шухевича буцімто допомагала якійсь єврейській дівчині. Це міф, це відверта брехня, це ложь, і вона ганьбить саму думку, вона спекулює на цій постанові. Я закликаю вас підтримати пам'ять тих, хто допомагав, а не спекулювати на цьому. Шухевич – офіцер Абверу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Постанови про вшанування пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни (реєстраційний номер 4479). Готові? Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:02:59 За-344 Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому. Дякую, колеги. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування (реєстраційний номер 2234). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:03:41 За-241 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Негулевський Ігор Петрович.
14:03:51 НЕГУЛЕВСЬКИЙ І.П. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати, до вашої увагу пропонується доопрацьований законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування (реєстраційний номер 2234) (доопрацьований від 04.11.20 року), розроблений народними депутатами Негулевським, Кісєлем та іншими. Так, Верховною Радою України 20.09.19 року прийнято Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про стандартизацію" (№ 124-IX), який набрав чинності 16.10.20 року, та внесені зміни до статті 17 Закону України "Про інвестиційну діяльність" і статті 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення". Зокрема, в введено нову термінологію: "кошторисні норми" та "нормативи ціноутворення в будівництві". Повноваження щодо затвердження кошторисних норм та нормативів закріплюються за Міністерством розвитку громад та територій України. Мій законопроект реєстраційний номер 2234 доопрацьований з урахуванням вищесказаного закону України та передбачає внесення змін до статті 17 Закону України "Про інвестиційну діяльність" та статті 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення". Суть змін. Передача від центрального виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, повноважень щодо розроблення методик, правил та нормативів визначеної вартості нового будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, визначення порядку їх застосування до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Комітет з питань економічного розвитку у висновку вирішив, що проект можна рекомендувати і прийняти за результатом розгляду в першому читанні за основу. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у своєму висновку зазначило, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Кисилевський Дмитро Давидович.
14:06:13 КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні колеги! Комітет з питань економічного розвитку на засіданні 7 грудня 2020 року в режимі відеоконференції розглянув доопрацьований проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування (реєстраційний номер 2234) і поданий народним депутатом України Негулевським та іншими народними депутатами. Як зазначено в пояснювальній записці, проект спрямований на визначення відповідальності за формування системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування з боку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері дорожнього господарства, для подальшої адаптації вітчизняної системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування до кращих світових практик. Міністерство інфраструктури України у своєму листі до комітету підтримує зазначений законопроект. За результатами обговорення народні депутати України, члени Комітету з питань економічного розвитку, прийняли рішення внести доопрацьований проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування (реєстраційний номер 2234) на розгляд Верховної Ради України та за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп. Скороход Анна Костянтинівна.
14:08:01 СКОРОХОД А.К. Прошу передати слово Дубневичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дубневич Ярослав Васильович.
14:08:07 ДУБНЕВИЧ Я.В. Дякую Анні Скороход за передане слово. Даним законопроектом пропонується повноваження Мінрегіону щодо нормативного забезпечення будівництва та ремонту утримання автомобільних доріг передати Міністерству інфраструктури. З одного боку, це дозволить довірити систему ціноутворення будівництва автомобільних доріг Міністерству інфраструктури, яке знайоме з відповідною галузевою специфікою. З іншого боку, автори законопроекту не дають відповіді, чи наявні в Міністерстві інфраструктури відповідні працівники потужності та, найголовніше, ресурси для виконання таких робіт. Як вбачається, пропонований перехід повноважень з одного відомства в інше неможливо виконати одномоментно. Ми вже маємо приклади об'єднання міністерств і інші недолугі приклади. Проте законопроект не передбачає жодного перехідного періоду. Саме тому наша група "Партія "За майбутнє" готова підтримати за основу цей даний законопроект. Але ми наголошуємо на тому, що потрібно до другого читання правками передбачити перехідний період і забезпечення фінансами щодо роботи відповідного департаменту в Міністерстві інфраструктури. Тому що, щоб не зависли документи, нормативні акти, які розробляються щодо концесії доріг, а також нормативні документи щодо цін та ціноутворення. Дякую за увагу. І прошу підтримати за основу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кубів Степан Іванович.
14:09:52 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово, президія, колеги! Продовжуючи думку пана Дубневича, хочу сказати, що даний законопроект є доопрацьованим, був поданий ще 07.10.2019 року. Разом з тим, хочу сказати, що положення проекту не визначає системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального характеру, як зазначено у назві, і спрямовано на передачу повноважень. Особливо коли ми говоримо про передачу одного центрального органу влади іншому центральному органу влади. Коли ми формуємо новий законопроект, а він ще є проектом, ми відразу бачимо, що два закони "Про автомобільні дороги" і про інвестиції повинні бути в окремих частинах змінені, це тягне за собою відповідний конфлікт і відповідні ризики. Третя позиція є та, що ГНЕУ говорить, що потрібне внесення змін до цих двох законопроектів, не тільки однозначно, а потім ми отримаємо неузгодження між тими двома законами діючими, які є на сьогоднішній день. Разом з тим, коли ми розглядали його на засіданні комітету, ми тричі верталися до цієї ініціативи в різних редакціях, і не було одностайної думки. І хочу також сказати, що до моменту затвердження національного стандарту будівництва доріг передача центральному органу виконавчої влади таких широких повноважень, які передбачені законопроектом, є дуже ризикованими. Коли ми ділимо на дві частини вартість будівництва, яке визначається затвердженим Мінрегіоном кошторисом норм і нормативів, там не входять автомобільні дороги загального користування. А коли ми говоримо про Мінінфраструктури і вартість нового будівництва і реконструкції, то, дійсно, там є неузгодження, які ми повинні на сьогоднішній день збалансувати. Ми будемо утримуватися в даному випадку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук Андрій Петрович.
14:11:57 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, передайте слово Ярославу Рущишину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. ОСАДЧУК А.П. Ярославу Рущишину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин Ярослав Іванович.
14:12:06 РУЩИШИН Я.І. Дякую, шановні колеги. В продовження попередніх доповідачів, але причинно-наслідковий зв'язок тут буде, напевно, обернений. Отже, дієвий контроль за якісним аналізом виконання проектів розвитку автомобільних доріг може бути при якісному виконанні поставлених завдань профільним міністерством. Запропоновані зміни не зовсім відображають ідею законопроекту та змінюють систему ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування і спрямовані просто на передачу повноважень щодо нормативного регулювання, ціноутворення у цій галузі від одного міністерства до іншого без суттєвих змін. Це якраз називається концентрацією прийняття рішень в одній структурі центрального органу виконавчої влади без достатніх на це обґрунтувань, принаймні вище я обґрунтувань жодних не почув. Також варто зауважити, що запропонована зміна стосується нового будівництва, що в свою чергу може означати централізацію всіх процесів виконання президентської програми "Велике будівництво", і про функціонування тут системи стримування та противаг говорити годі. Фракція "Голос" не підтримуватиме цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович. Шановні колеги! Костін, Макаров, будь ласка.
14:13:30 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, хотів би звернути увагу на те, що дійсно були слушні зауваження попередніх виступаючих. Однак, хочу звернути вашу увагу на абсолютно незрозумілі, на мій погляд, речі. Тому що декларується назва, наприклад, щодо визначення системи ціноутворення у будівництві автомобільних доріг і так далі. Я не побачив жодних методологічних аспектів, які будуть пропоновані, ні в пояснювальній записці, ні в самому тілі законопроекту, ні в порівняльній записці щодо того, для чого у нас проводяться взагалі-то такі зміни і видозміни. Ми не бачили тут жодної формули нової, яка буде запропонована, не пояснюється, в чому ефективність пропонованої моделі і так далі. Це раз. Друге. Вже було сказано про те, що виключаються автомобільні дороги загального користування з двох законів України "Про ціни і ціноутворення", а також "Про інвестиційну діяльність". Однак, на наш погляд, і тут, що важливо, що є інформація щодо недобросовісної конкуренції на ринку будівництва автомобільних доріг, участі турецьких компаній і відповідних там схем. Ми готові підтримати ініціативу від одного з депутатів "Слуги народу" по створенню Тимчасової слідчої комісії щодо розслідування фактів корупції при будівництві автомобільних доріг і в розкраданні коштів дорожнього фонду. Ось це було б слушним моментом, а не намагатися перекинути з одного відомства на інше особливості ціноутворення і методики обрахунку будівництва однієї автомобільної дороги. Тому наша партія не буде підтримувати таких ініціатив, а повторюсь, будемо підтримувати ініціативу колеги зі "Слуги народу" по створенню ТСК щодо розкрадання коштів у дорожньому будівництві. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця і підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування (реєстраційний номер 2234). Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 14:16:05 За-245 Рішення прийнято. Дякую. Шановні колеги, наступні три питання – 3545-1, 3411, 3460. Це різні законопроекти, але фактично вони відносяться один до одного як альтернативні. (Шум у залі) Тоді буде пропозиція зняти. Або є два варіанти, шановні колеги. Або ми проходимо по ним як по альтернативним (виступає кожний автор, заслуховуємо позицію комітету та обговорюємо), або, мені здається, що буде пропозиція деякі законопроекти зняти сьогодні з розгляду, оскільки рішення комітету про відхилення. Я тоді поставлю на голосування свою пропозицію щодо розгляду їх як альтернативних, а після цього, якщо вона не набере підтримки, повернемося до вашої пропозиції. (Шум у залі) Окремими питаннями йдемо? Добре. Добре, домовилися. Тоді перший законопроект – проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку діяльності третейських судів та підвищення відповідальності третейських суддів з метою відновлення довіри до третейського розгляду) (реєстраційний номер 3045-1). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:18:06 За-237 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат Арешонков Володимир Юрійович.
14:18:23 АРЕШОНКОВ В.Ю. Шановна президія, шановні колеги, на розгляді парламенту перебуває надзвичайно відповідальне питання – формування подальшої стратегії розвитку системи альтернативного вирішення спорів. Станом на сьогодні цей механізм вирішення спорів в Україні користується низьким попитом. Наразі зареєстровано близько 500 третейських судів в той час, як розгляд спорів протягом 17-19-го років здійснювало лише 39 судів. На розгляді парламенту перебуває урядовий законопроект 3411, який відтворює відкликаний нині законопроект 3045. На наше переконання, він не вирішує комплексно повністю існуючої проблеми та не здатний ані відновити довіру до третейського розгляду, ані повернути попит на нього. Більше того, деякі з ініціатив законопроекту, зокрема розширення юрисдикції третейський суддів на спори щодо землі є явно передчасними та можуть спричинити відверто негативний ефект. У законопроекті 3045-1 пропонується утриматися на даний момент від розширення підсудності третейських судів на зазначені категорії спорів. На наше переконання, повернутися до даного питання можливо лише після того, як запропоновані в законопроекті механізми реформування третейського розгляду доведуть свою ефективність. Пропонується виключити з-під відомчості третейських судів спори, що виникають за участі суб'єктів господарювання державного сектору економіки; спори щодо виконання договорів закупівля для гарантованого забезпечення потреб оброни; спори, які віднесено до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Зазначені категорії спорів є занадто чутливими як для держави, так і для суспільних інтересів. Рекомендуємо підтримати законопроект 3045-1, ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань правової політики Бабій Роман Вячеславович.
14:20:36 БАБІЙ Р.В. Шановні колеги, комітетом було розглянуто даний законопроект, так само, як в сукупності з двома іншими, про які говорив Дмитро Олександрович, оскільки вони є, по суті, альтернативними один одному, і цей законопроект народного депутата Кулініча та інших був поданий первісно як альтернативний кабмінівському. І на своєму засіданні комітет пропонує відхилити цей законопроект. При цьому окремі положення цього законопроекту комітет буде рекомендувати врахувати в порядку 116 статті при розгляді кабмінівського законопроекту з цієї самої тематики під номером 3411, який ми будемо розглядати наступним. Тому рекомендація комітету щодо саме цього законопроекту відхилити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти по фракціям. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:21:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Зінкевич Яна Вадимівна, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
14:21:57 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич Руслан Петрович, будь ласка.
14:22:04 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Питання врегулювання такого виду позасудової юрисдикції, як третейські суди, є вкрай нагальним і необхідним для вирішення. Але я не можу погодитися з автором у тому числі в тій частині, що у нас існує правовий вакуум. У нас не існує правовий вакуум. У нас ще в 2004 році прийнятий закон, до якого внесено дуже багато змін, і ті зміни працюють. Інша справа, що можна говорити про їх ефективність чи не про ефективність. Але проблема ж в іншому. Проблема в тому, що, справді, третейські суди можуть запрацювати тільки в тому випадку в повній мірі, якщо до них буде довіра тих суб'єктів господарської діяльності, які домовляться в такий спосіб вирішити спори між собою. Але зараз незалежно від того, що кількість судів збільшується, кількість бажаючих в такий спосіб вирішувати питання зменшується. І це теж правда, яку треба прийняти як даність, і далі думати, як з нею працювати, як її вирішувати. Я від імені фракції хочу сказати, що зараз просто відхилити всі три закони неможливо, бо в цьому випадку Рада умиє руки і таким чином відійде від вирішення цього питання. Думаю, що було би справедливо, якщо би один з законопроектів 3411, той, який напрацьовувався ще попередніми урядами і вносився весь час урядами новими з іншим просто номером, все ж таки можна було би прийняти за основу. Але тільки в тому випадку (я думаю, що будемо говорити про це, коли підійдемо до нього), коли з нього будуть виключені всі дискусійні норми, у тому числі в частині землі і нерухомості. А цей законопроект, який зараз ми розглядаємо, і той, який будемо розгадати ще один як фактично альтернативний, ми, безумовно, змушені будемо відхилити. Але це не означає, що ми маємо відхиляти ті здорові речі, які в них є. І я думаю, що було би правильно, якщо б ми звернулися одночасно, приймаючи рішення про відхилення, до автора і до автора наступного, альтернативного з пропозицією до другого читання внести до профільного комітету. А вже в профільному комітеті треба досконало попрацювати над тим законопроектом в такий спосіб, щоб всі ті питання, які є раціональні в інших двох законопроектах, обов'язково знайшли своє відображення на основі 116-ї… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
14:24:17 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановний Дмитро Олександрович, прошу передати слово Лубінцю Дмитру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лубінець Дмитро Валерійович.
14:24:24 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановні колеги, шановні громадяни України, шановна президія, депутатська група "За майбутнє" в цілому підтримує те, що потрібно вносити зміни в законодавство про третейських суддів. Ми будемо підтримувати рішення комітету про відхилення альтернативного законопроекту 3045-1, який фактично є альтернативним до урядового. Хоча дуже правильно попередній виступаючий сказав, що 3411 теж не вирішує всіх питань і проблем. Насправді всі законопроекти, які ми сьогодні розглядаємо, вони є достатньо слабкими, і всі їх потрібно відправляти на доопрацювання або взагалі там відхиляти. Але все ж таки, напевно, прохання до авторів даної законодавчої ініціативи пропрацювати з людьми, які працюють в цій галузі, з тим, щоб не просто виписувати норми і щоб потім не було зловживань з цими нормами, а дійсно вносити ті зміни, які повернули довіру до самого інституту третейського судді. Бо дуже правильно і чітко було сказано, що це є третейський суддя – це позасудовий спосіб вирішення будь-якого спору, але дуже важливою і, напевно, єдиною умовою існування третейської судді – це довіра і з однієї сторони спору, і з іншої сторони. От якщо така довіра буде, то третейський суддя як інститут буде існувати і в Україні. Тому потрібно, напевно, в першу чергу вносити зміни в законодавство, щоб не дозволити самому третейському судді ставати на якусь там сторону, одну чи іншу. Тому депутатська група "За майбутнє" сьогодні буде голосувати проти даних законодавчих ініціатив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
14:26:34 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, наша фракція не буде підтримувати цей законопроект. По-перше, хочу сказати, що поняття "третейських судів", тут був вираз такий, що це позасудовий спір. Це, по суті, ситуативний спір на договірних відносинах. Але це не дає можливості діяти всупереч закону, тим більше коли йде питання про державні інтереси. Ви подивіться, що тут з'являються в підприємствах комунальної власності господарюючі суб'єкти. До речі, я хочу вам сказати, що у нас господарюючим суб'єктом є Кабінет Міністрів, який є єдиним власником активів і акцій Укрнафтогазу, щоб теж розуміли. І тому наша фракція виходить з того, що така позиція, яка запропонована в Законі 3045-1, вона не підтримує, не витримує критики, оскільки є суперечність розумінню третейських судів взагалі. І тому ми в даному випадку виходимо якраз з того, що якраз комплекс законопроектів, які тут були запропоновані, вони ведуть до далекобачених цілей. Втрутитись третейським судам недержавницьким, недержавницьким установам чи організаціям по вирішенню конкретних цивільних спорів в правове поле, де повинно бути здійснюватись правосуддя. От про що іде питання. А тому ми, виходячи з цього, не підтримуємо цей законопроект і просимо відмовити в його прийнятті, виразивши свою волю. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура Олександр Анатолійович. Після цього "Батьківщина", "Голос" і переходимо до голосування.
14:28:36 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Насправді, колеги і всі українці, дійсно, відсутність справедливості у судах і відсутність альтернативного механізму вирішення спорів – це наша всіх спільна біль, її треба вирішувати. І в цивілізованих країнах, дійсно, є інституція третейських судів, яка є первиною ланкою вирішення всіх спорів досудової інстанції, але точно не в тому вигляді, в якому пропонують колеги в законопроекті 3045-1. Що вони пропонують. Вони пропонують створити Третейську палату України, яка буде… не держава, а приватна організація самоврядна вирішувати, які судді правильні, а які неправильні, які третейські суди відповідають закону, а які не відповідають закону. Тобто я вважаю, що… Тут буду дуже толерантним. Є зараз нам всі ознаки того, що дана законодавча ініціатива, вона тільки погіршить становище в середовищі третейського судочинства і призведе до монополізації однією й тією самоврядною організацією всього третейського судочинства в Україні. Тому ми повинні зараз відхилити всі законопроекти, запросити підприємців, запросити профільні асоціації, експертів, юристів і напрацювати спільно законопроект, який буде реально вирішувати ту проблему, яка є. Тих підприємців, які стоять зараз на Майдані, теж треба спитати. Тому що вони там стоять, мерзнуть, і їх не долучають до участі в обговоренні тих питань, яких стосуються. А це саме про це, в першу чергу, це саме питання розвантаження судів і господарських всіх спорів між суб'єктами підприємництва. Тому відхиляємо, сідаємо за круглий стіл. І напрацьовуємо те, що дійсно розвантажить суди і вирішить це питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Альона Іванівна Шкрум з мотивів. Після цього Макаров. І переходимо до голосування.
14:30:45 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Доброго дня, колеги! Я загалом хочу сказати декілька речей про наступні три законопроекти, цей і наступні два, які порушують питання третейський судів. Дійсно, у нас в Україні є шалена недовіра до судової системи і до всіх механізмів вирішення спорів. Дійсно, у нас перезавантажені суди і треба намагатися, перше – реформувати судову систему, повертати довіру хочу мінімальну до судів різної інстанції. На жаль, цих ініціатив ми не бачимо ні від Президента, ні від Кабміну, ні від "Слуг народу". А друге – треба все ж таки напрацьовувати альтернативні засоби вирішення спорів такі, як, наприклад, медіація, яка лежить вже в цьому парламенті і має бути прийнята, я сподіваюсь. А з третейськими судами треба дуже бути обережними, щоб не нашкодити і не зробити гірше. Я звертаю увагу на те, що Нотаріальна палата України на сьогодні сказала про безпрецедентні ризики щодо цих наступних трьох законопроектів. І тому за всі три законопроекти "Батьківщина" буде утримуватись. Давайте напрацьовувати реальні речі, які будуть допомагати підприємцям та громадянам України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович. Після цього голосуємо. Запросіть народних депутатів до зали.
14:31:53 МАКАРОВ О.А. Шановні колеги, наявність можливості розглянути спір господарський, особистий в третейському суді – це є ознака цивілізованої держави. На жаль, в Україні діє законодавство стосовно діяльності третейських судів, яке датоване 2004 роком. Тому зараз потрібно прийняти за основу законопроект 3411. Хочу звернути увагу Голови Верховної Ради і Апарату, що зараз ми поставлені в ситуацію, коли ми розглядаємо три законопроекти, які регулюють одні і ті самі відносини. Недопустимо робити так, щоб фактично альтернативні законопроекти розглядалися підряд, і ми повинні були визначатися, які з них найкращі не у процедуру, яка передбачена Регламентом, підтримавши один із законопроектів, а альтернативні відхиливши, а шляхом обговорення кожного законопроекту. Прошу таку ситуацію більше не допускати. Це сповільнює розгляд законопроектів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Анатолійовичу, я хотів би вам нагадати, що саме так ми проходили, наприклад, Закон про референдум, коли всі законопроекти йшли, які були пов'язані. І тоді була згода зали. Давайте теж не перебирати повноваження Верховної Ради України, ні мої, ні ваші особисті. Дякую. Переходимо до голосування за законопроект. Готові голосувати? (Шум у залі) Я обов'язково оголошу, про що ми голосуємо. Рішення комітету – на доопрацювання. А я ставлю, як завжди, за основу. ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Відхилити, відхилити рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не можу ставити відхилити рішення, такого немає, шановні колеги. Якщо б це було доопрацювання, то ставилося б доопрацювання. Рішення про відхилити... Ви ж правовий комітет, голова комітету, ви ж все маєте знати. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 3045-1). Прошу визначатись та голосувати. 14:34:43 За-37 Рішення не прийнято. Закон відхилено. Треба ставити на доопрацювання? Думаю, що не треба. Дякую. Шановні колеги, наступне питання порядку денного – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду (реєстраційний номер 3411). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:35:27 За-226 Рішення прийнято. До слова запрошується заступник міністра юстиції Банчук Олександр Анатолійович.
14:35:44 БАНЧУК О.А. Доброго дня, шановний Голово, шановні народні депутати! Я не буду розповідати вам, очевидно, вже після розгляду попереднього питання про важливість цього законопроекту, я тільки сконцентруюсь на особливостях законопроекту, який поданий урядом і розроблявся в міністерстві юстиції. Дуже важливо, що, зважаючи на актуальність цього питання, також те, що перше питання, яке сьогодні ви розглядали, це План законопроектних робіт Верховної Ради на 2021 рік, якраз передбачає пункт 354 оцей законопроект щодо внесення змін до Закону про третейський розгляд з метою вдосконалення функціонування третейського судочинства. Законопроект Міністерства юстиції передбачає фактично очищення системи третейського розгляду. І ми передбачаємо те, що підвищуємо вимоги до третейських судів і передбачаємо, що засновниками третейських судів можуть бути тільки неприбуткові організації, включені у відповідний реєстр неприбуткових установ і організацій, і від моменту отримання статусу неприбутковості до моменту можливості створення третейського суду повинно пройти не менше 5 років. І ще важливо, що ми тільки передбачаємо право реєструвати третейські суди тільки Міністерству юстиції. І передбачаємо, що ті третейські суди, які було сказано, що за нашими даними є близько 494 третейських судів, які не будуть відповідати формальним вимогам, встановленим цим законопроектом, у випадку його ухвалення, буде припинення існування цих третейських судів. Також, крім цього, дуже важливий елемент – це підвищення прозорості третейських судів. Ми передбачаємо публікацію списків суддів третейського суду, контакти, прізвища суддів, також статут третейського суду. Тому ми вважаємо, що з моменту ухвалення цього закону через 6 місяців, коли будуть проведені відповідні збори третейських судів, ми очистимо систему третейських судів, і ці суди стануть справжньою альтернативою для державних судів. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань правової політики Бабій Роман Вячеславович.
14:38:05 БАБІЙ Р.В. Шановні колеги, щодо законопроекту кабмінівського 3411. Третейські суди є дійсно важливою складовою системи вирішення спорів та відновлення порушених прав. Особливого значення інститут третейських судів набуває при особливостях сьогоднішнього характеру роботи судової системи. Вона перевантажена справами, ми всі це знаємо, і це є причиною надмірної тривалості судового розгляду, і це є причиною низької якості розгляду справ через відсутність часу, щоб глибоко розібратися у спорі. Третейські суди мають розвантажувати судову систему. Вони повинні стати альтернативним способом у вирішенні спорів саме в таких інструментах, які мають бути швидкими, зручними та дієвими, зацікавлені учасники спорів, а в першу чергу, це бізнес та інвестори. Тому зараз дійсно треба надати новий старт третейським судам, вжити заходів щодо підвищення їх авторитетності та відновити довіру до них. Той стан, який ми зараз маємо в цій сфері, є недостатньо задовільний, і всі це визнають. Це не сприяє довірі потенційних учасників третейських розглядів до застосування третейського способу у вирішенні спорів. Цей законопроект комітет рекомендує прийняти в першому читанні. Також комітет рекомендує застосувати при прийнятті цього законопроекту частину першу 116 статті Регламенту Верховної Ради України, врахувавши певні новели і положення, і пропозиції з альтернативних законопроектів. Ще хотів би відмітити, що найбільш дискусійною стала норма згідно з якою третейські суди розглядають справи щодо нерухомості. Враховуючи це, враховуючи рішення Комітету з питань антикорупційної політики, комітет пропонує під час розгляду в першому читанні вилучити відповідні норми, що стосуються розгляду третейськими судами спорів щодо нерухомого майна. Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект № 3411 за основу і звертається до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити на пленарному засіданні під час розгляду даного законопроекту, відповідно до частини першої статті 116 Регламенту, про необхідність внесення пропозицій і поправок до цієї… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп. Урбанський Анатолій Ігорович.
14:40:41 УРБАНСЬКИЙ А.І. Прошу передати слово Німченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
14:40:51 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я дуже вдячний за те, що передали слово мені. Шановні колеги, стосовно законопроекту 3411, що я хочу сказати, що оце якраз створення цього, будемо так називати, Третейської палати України, якраз передбачає туди передати спори, об'єктом яких чи предметом є земля, а також нерухомість. Давайте ми якось подивимося, що за цим стоїть, і чому так ініціативу проявляє Міністерство на сьогоднішній день юстиції. Яка їх правосуб'єктність у цих відносинах, що вони мали на увазі? По-перше. По-друге, давайте ми подивимося, які ж рішення приймають. Це самоврядна організація? Самоврядна організація. То при чому тут Міністерство юстиції? Це перше. І друге чи, вірніше, третє. Шановні колеги, давайте ми подивимося, що кожне рішення підлягає виконанню. Коли ми ведемо мову про третейські суди, я хочу повернути до Стокгольмського арбітражу, там, де на паритетних умовах вони добровільно виходять на виконання рішень, люба сторона, яка програла, починаючи цей арбітражний процес. Якраз і ця Третейська палата має передбачувати так, що це рішення виступає і виконується на паритетних основах. І тому я хотів би сказати, що, неможливо, ця торпедуюча атака через третейські суди зайти у правове поле регуляторів відносин, пов'язаних з майном, а особливо із землею, це дуже танкоопасне направлення. Це якраз і є там підвалини для корупції, незаконного збагачення і підконтрольності цих судових установ, якщо можна їх так назвати. А того ми будемо голосувати проти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.
14:43:08 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Князевичу Руслану. ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич Руслан Петрович.
14:43:16 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. У попередньому виступі я вже, в принципі, пояснив нашу позицію, чому ми будемо підтримувати за основу цей законопроект. Звичайно, питання нерухомості землі є дискусійним, і те, що комітет рекомендує в першому читанні одразу вилучити, все правильно. Хоча, я не знаю, як це з точки зору Регламенту, щоб у нас не трапилося так, як після прийняття Закону "Про розвідку", пам'ятаєте, ми вносили зміни до кодексів і де комітет запропонував нову редакцію, ми начебто за неї проголосували, а потім виявилося, що все ж таки не проголосували, лишилася чинна редакція, і треба її поправляти комітетськими правками. І тут доведеться, очевидно, зважаючи на ці обставини, вносити комітетську правку, яку разом, спільно приймати. Бо якщо її не буде прийнято, то у другому читанні наша фракція однозначно голосувати за такі речі не буде. Що стосується першого читання, то є низка речей, які реально дуже конструктивні. Це і можливість запровадження єдиного реєстратора в особі Міністерства юстиції, нарешті, це і щодо неприбуткових організацій, які отримують право засновувати третейські суди, це і щодо збільшення повноважень Третейської палати в частині в тому числі припинення діяльності судів і так далі. Тут мушу сказати, що це не новина і це не бажання теперішнього уряду, це бажання було багатьох урядів, низка законопроектів аналогічних за замістом вносилися до попередніх скликань парламенту, вони були прийняті, за моєї пам'яті, ще, по-моєму, з 2008 року. І думаю, що зараз на часі, щоб такі зміни відбулися. Більш того, я схильний до того, щоб ми могли би в разі, якщо ці зміни не дадуть своєї ефективності, все ж таки спробувати подивитися комплексно на доцільність нової редакції взагалі Закону про третейський розгляд, тому що, очевидно, 2004 рік і 2021 рік говорить про те, що 17 років різниці між ними в певній мірі призвели до морального застаріння цього закону, який потребує не таких косметичних, а більш фундаментальних змін. Тим не менше, в першому читанні ми підтримуємо законопроект, в другому читанні це залежатиме від того, в який спосіб комітет врахує ті речі, про які ми говорили вище. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Владиславович Соболєв.
14:45:30 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, дуже не хотілося, щоб наряду з "чорними нотаріусами", яких хоча б можна проконтролювати і позбавити ліцензії, з "чорними реєстраторами", яких так само можна позбавити ліцензії, з'явилися "чорні третейські суди". Коли власник майна, включати землю не буде навіть знати, що за його спиною, і схем можна десятки намалювати, будуть вирішені нібито за згодою сторін, де власник навіть не є стороною, його майнові права. Все це є наслідки страшної речі, коли фракція "Батьківщина" вкотре вже при подачі судової реформи пропонувала піти за світовим досвідом, щоб незначні майнові спори вирішувалися суддями, як це є в абсолютній більшості країн, які обираються громадянами місцевої громади і які мають хоч якийсь статус, а не так звані громадські організації, які будуть вершити іменем чого – іменем Третейської палати свої справи? Та якби 60 відсотків справ вирішувалися протягом 5-хвилинних або 10-хвилинних розглядів, подивіться, як це відбувається в абсолютній кількості країн світу, які давно це пройшли, ми б давно забули те, що в нас є черги, роками на розгляд, коли майновий спір незначний доходить до Верховного суду. І саме тому наша фракція не буде голосувати. Я прошу вас не порушувати Регламент, коли ви з голосу заявляєте, що ви бачите виключити майнові права, включаючи земельні відносини. Немає права Верховна Рада навіть на пропозицію комітету на такі речі, тому треба підійти знову до судової реформи і розділити ключові справи, які є незначними, невеликих… ГОЛОВУЮЧИЙ. Павлюк Максим Васильович.
14:47:46 ПАВЛЮК М.В. Прошу передати слово Бабію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабій Роман Вячеславович.
14:47:51 БАБІЙ Р.В. Дякую. Шановні колеги, все-таки 3711 пропоную… закликаю вас проголосувати ще раз. Комітет прийняв рішення виключити з нього ті норми, які стосуються розгляду третейськими судами спорів щодо нерухомості – земельних ділянок чи іншого нерухомого майна. І рішення антикорупційного комітету саме це зауважувало. Це рішення комітет врахував і пропонує в першому читанні приймати цей законопроект без відповідних положень. Відповідно до другого читання будуть враховані певні новели із альтернативних законопроектів. І, колеги, прошу долучатися, надавати пропозиції, будуть вони опрацьовані комітетом. І я сподіваюсь, що ми все-таки врегулюємо і вирішимо проблему з третейськими судами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович. Після цього Арешонков, і переходимо до… Ні, виступав Німчинов… Ні, Німченко, вибачте Німченко виступав. Ні-ні, в мене гарна пам'ять. Григорій Миколайович, ви ж знаєте. Будь ласка, Олег Анатолійович. Включіть, будь ласка, мікрофон, Макаров.
14:49:07 МАКАРОВ О.А. На сьогоднішній день рівень підтримки третейського вирішення спорів в Україні залишається надзвичайно низьким. Підтвердженням цьому є обговорення, яке було сьогодні в залі. Разом з тим, хочу сказати, що і рівень довіри до судової системи тими самими виступаючими оцінюється також дуже низьким. Хочу сказати, що нам треба зосередити нашу роботу на тому, щоб підтримати рівень довіри як до третейських судів, так і до судів загальної юрисдикції, господарських судів і дати можливість учасникам спору самим вирішувати, чи бажають вони вирішувати свій спір в державному суді, чи передати спір на розгляд третейського суду. Тоді вони зможуть самі обрати суддю, самі представити свою позицію і добровільно виконати рішення, якщо вони про це домовилися. Разом із тим, треба до другого читання додати деякі механізми можливого примусового виконання рішення третейського суду, якщо на це дали сторони свою згоду перед розглядом спору. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Арешонков Володимир Юрійович. Після цього голосуємо.
14:50:21 АРЕШОНКОВ В.Ю. Шановні колеги, всі, хто критикував законопроект 3045 за те, що в ньому пропонується посилення ролі третейської палати як самоврядного органу, то я вам хочу ще раз нагадати, що ви зараз пропонуєте зробити. В 2009 році парламентом були прийняті зміни в Закон "Про третейські суди", яким компетенцію судів було обмежено і встановлено, що заборонено розгляд спорів про захист прав споживачів, корпоративних спорів, спорів щодо прав на землю і нерухоме майно, особливо питання земельні, ті, які є дуже чутливі для суспільства. Сьогодні ви пропонуєте розширити повноваження і підслідність цих судів. Тому мені здається, що потрібно дуже виважено підходити. І ми наполягаємо саме на нашому варіанті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з урахуванням пропозицій комітету та з пропозицією комітету щодо врахувань запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно зі статтею 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду (реєстраційний номер 3411). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:52:08 За-227 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях. Наступне питання денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про третейські суди" щодо приведення норм Закону до вимог міжнародних правил арбітражу та чинного законодавства, підвищення прозорості діяльності третейських судів, розширення їх використання юридичними та фізичними особами (реєстраційний номер 3460). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:52:57 За-231 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Дирдін Максим Євгенович.
14:53:07 ДИРДІН М.Є. Доброго дня, шановні колеги! Законопроектом 3460 пропонується удосконалення інституту досудового врегулювання спорів та приведення норм чинного законодавства до міжнародних стандартів арбітражу, а саме: Перше. Повернути як кредиторам, так і споживачам конституційне право на обрання для свого захисту третейський суд. Друге. Підвищити прозорість діяльності третейських судів шляхом розміщення на офіційних веб-сторінках відомостей про третейський суд. Третє. Привести чинне законодавство у відповідність з правилами міжнародного арбітражу, передбачивши можливість розгляду спорів за місцем, погодженим сторонами спору. Принципова різниця законопроекту 3460 із 3411 та 3045-1 в тому, що в певних законопроектах розширюється підвідомчості третейського суду пропонується з одночасним посиленням вимог до засновників третейського суду та надання органам третейського самоврядування, а саме з'їзду та Третейській палаті більших повноважень, проте нічим не підтверджено, що посилення контролю щодо засновників третейського суду збільшить відсоток довіри до нього та до недержавного розгляду спорів. Наша позиція така, що спори в третейському суді розглядають судді третейського суду, а не засновники. Особливістю третейського розгляду спорів є те, що третейський суд та третейських суддів обирають сторони спору, а не його засновники, саме сторони, обираючи суд і суддів, є найкращим контролюючим органом, який визначає якість і роботу третейського суду та суддів. Даний законопроект є легшою формою від тих законопроектів, які були проголосовані в залі, тобто лайтова версія щодо третейських суддів. І ще такі моменти. Незалежно від рішення парламенту з даного законопроекту, ще раз звертаю вашу увагу на важливість удосконалення інституту третейських судів та приведення його до міжнародних стандартів. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань правової політики Бабій Роман Вячеславович.
14:55:16 БАБІЙ Р.В. Шановні колеги, законопроект номер 3460, ще раз повторюсь, він є по суті альтернативним кабмінівському законопроекту 3411, який ми проголосували, дякую залу, і підтримали в першому читанні. Тому у зв'язку з цим комітет вважає за необхідне відхилити, відповідне рішення було проголосоване на засіданні комітету, а відповідні положення, які містяться в цьому законопроекті, в іншому законопроекті, який також є по суті альтернативним, буде можливість і авторів подати до доопрацювання закону 3411 до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція, у нас залишилось три хвилини до кінця пленарного засідання, є пропозиція зараз проголосувати цей законопроект без обговорення, рішення комітету було про відхилення. Немає заперечень? Немає. От консолідація зусиль яка. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про третейські суди" щодо приведення норм закону до вимог міжнародних правил арбітражу та чинного законодавства, підвищення прозорості діяльності третейських судів, розширення їх використання юридичними та фізичними особами (реєстраційний номер 3460). Готові голосувати? Прошу визначатись та голосувати. 14:57:09 За-26 Рішення не прийнято. Закон відхилено. Дякую, шановні колеги. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 02.02.2021
| |||
