|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 03.07.2020
ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ Зал засідань Верховної Ради України 03 липня 2020 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:10:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації, шановні урядовці! Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Шановні колеги, готові реєструватись? Готові? Прошу реєструватись. 10:11:44 У залі зареєстровано 240 народних депутатів України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, у засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю з 10 години проводиться "година запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть доповідати, відповідати на запитання про ситуацію, яка склалася на Прикарпатті, та заходи Уряду України з ліквідації наслідків повені в цьому регіоні, про стан використання коштів на подолання пандемії COVID-19 та про практику вирішення кадрових питань, що належать до конституційних повноважень парламенту. Шановні колеги, пропонується наступний порядок проведення "години запитань до Уряду". Відвести до 20 хвилин на виступ Прем'єр-міністра України з визначеної теми; на відповіді Прем'єр-міністра України та запитання від депутатських фракцій і груп відведено до 21 хвилини; на відповіді Прем'єр-міністра України та членів уряду на запитання від народних депутатів України відведено до 20 хвилин. Немає заперечень? Запитання – 1 хвилина, відповідь – до 2 хвилин. Немає заперечень? Не треба голосувати? Добре. На трибуну для виступу запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль.
10:13:39 ШМИГАЛЬ Д.А. Доброго дня, шановний пане Голово, шановна президія, шановні народні депутати! Доброго дня, шановні українці! Сьогодні у нас з вами на порядку денному декілька вкрай важливих тем. Це питання фонду, використання коштів фонду на боротьбу з коронавірусом. Це координація всіх гілок влади для подолання наслідків стихійного лиха, яке відбувається в західних областях України. По тих питаннях, які стосуються життя і здоров'я людей, у нас з вами повинна бути об'єднана робота. Вона вже є. І українці мають бачити і розуміти, що їхнє майбутнє і їхня безпека для нас усіх понад усе. Перше питання – звіт щодо використання фонду по боротьбі з коронавірусом. Прозорість і чесність у використанні цих коштів – це наших два голових пріоритети. У квітні цього року парламент за пропозицією нашого уряду підтримав антикризові зміни до Державного бюджету та підтримав створення фонду по боротьбі з коронавірусом. Це було правильне і оперативне рішення, яке відповідало потребам часу, а головне потребам українців на той момент. Фонд – це підтримка лікарів, це підтримка пенсіонерів, малого, середнього бізнесу в той час, коли держава має проявити і турботу, і подбати про своїх громадян. Ефективність і прозорість – це основні критерії використання коштів з фонду на боротьбу з COVID. Перед тим, як створити фон по боротьбі, ми ставили ці пріоритети разом з вами, ми їх дотримуємося. На засіданнях уряду, буквально вчора, міністр фінансів звітував про використання коштів. Фактично на сьогоднішній день це завдання поставлено перед всіма міністерствами, які використовують кошти, давати українцям повністю звіт про виділені і використані кошти. Розповім зараз більш детально про структури виплат по фонду. Загалом на фонд виділено 64,7 мільярда гривень. З них 9 мільярдів гривень спрямовано до Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття. З них 4,7 мільярда гривень – для виплати допомоги з часткового безробіття, 4,3 мільярда гривень – на допомогу з безробіття. Держава допомагає на сьогоднішній день більш ніж 500 тисячам безробітних. Це конкретні люди на конкретних підприємствах, від невеликих фабрик до заводів, до самозайнятих осіб. 3 мільярди гривень передбачено на заходи із запобігання поширенню коронавірусу. Із них 650 мільйонів гривень – лабораторним підрозділам Міністерства охорони здоров'я. Кількість тестів у нас на сьогоднішній день на рівні Чехії і Польщі – понад 20 тисяч. Є дні коли ми робимо біля 25 тисяч тестів щодня. Це серйозний кількісний показник. 2,3 мільярда гривень іде на закупівлю засобів індивідуального захисту для закладів охорони здоров'я, які надають стаціонарну екстрену медичну допомогу і відповідно рятують українців від коронавірусу. Хоча це і не стосується коштів фонду по коронавірусу, але хочу додати, що уряд виділяє окремо 1,3 мільярда гривень на покращення екстреної медицини. Бо ті, хто сьогодні рятують життя українців, через постійне недофінансування потребували також нашої допомоги. 2,5 мільярда гривень передбачено на допомогу Фонду соціального страхування. 1,7 мільярда гривень – на надання грошової допомоги верствам населення, зокрема пенсіонерам, тим, хто потребує такої допомоги; 2,7 мільярда гривень – це додаткові виплати військовослужбовцям, поліцейським та іншим працівникам, які забезпечують життєдіяльність населення в період боротьби з коронавірусом. 100 мільйонів гривень передбачено для придбання апаратів штучної вентиляції легенів медичним закладам першої черги, які, власне, надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам із COVID-19. Хочу сказати, що по апаратам штучної вентиляції легенів, ми можемо збільшити їх кількість, наразі такої потреби немає і заповненість існуючих апаратів, їх більше 2 тисяч 300, на сьогоднішній день складає менше 7 відсотків. 52,5 мільйона гривень – це повернення коштів учасникам пробного ЗНО. Тут варто відзначити, що перші сесії тестувань відбулися, вони були організовані на високому рівні в плані безпеки наших дітей, проводилося тотальне тестування всіх вчителів, тестування учасників, виміри температури. Були діти, які через симптоми захворювання не були допущені до здачі ЗНО. Також було виявлено ряд викладачів і інспекторів, які також мали симптоми і мали підтверджене через ПЛР-тестування безсимптомне захворювання на коронавірус. Вони, звичайно, допущені до ЗНО не були. Окрім цього попередньо схвалено розподіл ще 45,7 мільярда гривень. З них 35 мільярдів гривень спрямовують на ремонт і реконструкцію доріг. Нагадаю, що це рішення підтримали 331 народний депутат, тобто це виконання вимог, які нардепи предписали законодавством уряду. Я вже неодноразово наголошував, що будівництво доріг – це розігрів і стимулювання нашої економіки, що створює позитивний ефект в суміжних галузях, так званий ефект мультиплікатора, в тому числі по створенню додаткових і нових робочих місць, про які ми всі говорили і які ми обіцяли нашим українцям. І це підтверджено статистикою: більше 150 тисяч людей змогли знайти за цей період роботу і влаштуватися на роботу. Коли ми ухвалювали бюджет надзвичайної ситуації, передбачали, що кошти з фонду зможуть спрямовуватися на стратегічні завдання – ремонт доріг, реалізацію проекту "Велике будівництво". Це зараз стратегічне завдання, яке особисто на контролі у Президента України, в уряду України практично на щоденному контролі. Також 7,8 мільярда гривень виділені на доплати медикам і окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення в умовах COVID-19. Те, що ми з вами обіцяли з приводу 300 відсотків доплат медикам, виконується у повному обсязі. При цьому уряд розуміє, що доплати окремим категоріям медикам на період карантину – цього недостатньо. Тому з 1 вересня ми починаємо програму підвищення зарплат нашим медичним працівникам – від лікарів до молодших сестер. Це, звичайно, ще не ті суми, які мають отримувати медики в Україні, але це вже перший крок, який надзвичайно важливий і символічний для нашої медицини, для наших медиків, для нашого суспільства. Крім того, з ковідівського фонду 2,9 мільярда підуть на закупівлю устаткування для приймальних відділень наших лікарень. Опорні заклади охорони здоров'я в госпітальних округах отримають вже в цьому році нові приймальні відділення, які будуть створені за самими сучасними стандартами, в одному стилі. І в усіх опорних закладах люди зможуть отримувати однакові медичні послуги при зверненні або при попаданні у приймальні відділення. Це частина тієї програми доступної та якісної медицини, яку ми реалізували, і ми хочемо, щоб вона була не тільки в містах-мільйонниках, а й в невеликих містечках, селах і по всій Україні. Окремо зупинюсь на ситуації з повінню, що трапилась і ще не завершена в західних областях України. Одразу, коли стало зрозуміло масштаб і лихо, і втрати, які там відбуваються, і я, і Президент, за участю міністрів нашого уряду, особисто прибули на місце подій, оцінили наслідки стихії. В наступні дні, як і було обіцяно, уряд спрямував кошти на подолання наслідків повені. Першопочатково було виділено понад 754 мільйони гривень на відновлення відповідної інфраструктури, термінове відновлення, на видачу коштів, компенсацій людям в першу чергу, які цього потребували, і проведення комплексу превентивних заходів, аби не допустити повені у майбутньому. Так для Закарпатської облдержадміністрації виділено 30 мільйонів гривень, Івано-Франківської – 480 мільйонів гривень, Львівської – 10 мільйонів гривень, Чернівецької – 30 мільйонів гривень. Держава забезпечує допомогу сім'ям людей, що загинули, у розмірі 200 тисяч гривень; власникам житлових будинків, які повністю зруйновані, 300 тисяч гривень на сім'ю; сім'ям на капітальний ремонт – 50 тисяч гривень; на відшкодування втрат пошкоджених житлових будинків – 20 тисяч гривень. Окремо Міністерству захисту довкілля і природних ресурсів було виділено 122 мільйони гривень для Державного агентства водних ресурсів та Державного агентства лісових ресурсів для відновлення дамб, берегоукріплення і пошкодженої інфраструктури, яка, власне, забезпечує безпеку від таких паводкових явищ. Для Державної служби надзвичайних ситуацій виділено 41 мільйон гривень, для Національної гвардії – 22 мільйони гривень, для Національної поліції – 19 мільйонів гривень. Фактично це витрати на пальне для роботи цих служб, які задіюють спеціальну техніку, авіаційну техніку для доставки продуктів і допомоги гуманітарної в ті райони, які сьогодні відрізані від великого світу через наслідки повені. Я вже наголошував, що понад 750 мільйонів гривень – це не остаточна сума, яку уряд спрямовує на відновлення інфраструктури регіонів. Ми отримали від наших відповідних органів попередні розрахунки, які говорять, що додатково для подолання наслідків стихії нам потрібні будуть близько 2 мільярдів гривень. Це попередні розрахунки, які отримані від обласних державних адміністрацій. І тут важливо говорити про наступне, що гроші треба виділяти людям, і дуже важливо простежити, як ці кошти будуть використані, тому що ми вже виділили більше 750 мільйонів гривень. Зараз через місцеві органи влади почнеться розподіл цих грошей між людьми, і тут дуже важливо розуміти відповідальність місцевої влади перед людьми. Тому що і парламент, і уряд свою роботу зробив оперативно, кошти виділені, важливо, щоб вони попали до кожної постраждалої родини. Тут ще один момент – це ефективність вкладених коштів у відновлення інфраструктури. За останні 10-15 років держава витрачала мільярди, десятки мільярдів гривень на протипаводкову інфраструктуру, берегоукріплення, дамби. Але ми бачимо кожного року, що це питання постає знову і знову, ми бачимо неефективність використання цих коштів в минулі періоди. Президент поставив нам завдання зробити так, щоб ми не поверталися до цих проблем кожного року. Тому дуже важливо прослідкувати за цільовим використанням всіх коштів, які будуть виділені, власне, на протипаводкові заходи. Сподіваюсь, що до цього процесу долучаться і депутати-мажоритарники зі всіх регіонів, в тому числі які постраждали. Ми разом з міністрами точно будемо інспектувати, як ці кошти використовуються місцевою владою. І тут важливо, щоб потім ніхто не казав, що ми не попереджали, контроль буде доволі жорстким. Основне останнє питання, яке вважаю за необхідне обговорити, це призначення нового виконуючого обов'язки міністра освіти та науки, щоб не було різночитань. Перше. У нас наразі не призначений міністр освіти і науки. На пана Сергія Шкарлета як на заступника міністра освіти і науки тимчасово покладено виконання обов'язків, це важливий момент. Друге. Вважаю, що пана Шкарлета ми фактично призначили з можливістю проявити себе протягом наступних декількох місяців, і це своєрідний випробувальний термін. З такою позицією, до речі, погоджується і значна кількість народних депутатів. Третє. Вчора, знаю, що Сергій Миколайович був на комітеті, де представляв своє бачення першочергових кроків на 2020 рік. І це дуже позитивний крок, адже людина в перший же тиждень роботи на своїй посаді уже працює з комітетом. Тепер треба ще показати вміння реалізовувати те, що написано. Так само вважаю важливим те, що презентація відбулася перед комітетом Верховної Ради, адже, як я вже казав, співпраця з парламентом – це пріоритет для кожного з міністрів. Крім того, таке спілкування – це можливість для пана виконуючого обов'язки міністра розвіяти міфи чи спекуляції, які відбуваються навколо його призначення. Четверте. З приводу програми, яку представив пан Шкарлет, я особисто бачу там дуже багато позитивних речей. Особливо важливим є те, що в першочергових кроках виконуючого обов'язки міністра є великий блок, який стосується науки і інновацій. Бо інколи ми забуваємо, що Міністерство освіти і науки – це не тільки міністерство освіти, це ще й міністерство науки і це міністерство інновацій. І ми бачимо, що є хороші пропозиції щодо інструментів фінансування, щодо сприяння у створенні таких центрів наукових розробок в Україні, адже у нас в державі дуже важливо конкурувати не лише на стадії виробництва, але й на стадії розробок, на стадії наукових досліджень. У нас колосальний науковий потенціал, який необхідно розвивати. Ще один важливий момент стосовно протидії вирубкам лісу. Тут важливо сказати наступне. Фактично ліс – це дамба для запобігання паводкам, затримання значної кількості та сили води, і за даними Держлісагентства в середньому кількість опадів, наприклад, в найбільш постраждалій Івано-Франківській області склала 2,8 мільярда метрів кубічних. Це вже пораховані показники за цей період, коли відбувалась повінь, коли відбувалося стихійне лихо. Ліс максимально міг поглинути близько 10 відсотків від тих опадів, які понаднормово випали в цих областях, зокрема на Івано-Франківщині. І відповідно ми бачимо зміни клімату, які призвели, власне, і до підняття рівня води. Крім цього, стосовно показників. Ми бачимо зменшення незаконних вирубок, але, звичайно, боротьбу з цим явищем необхідно завершити. Запроваджено тотальне електронне чіпування деревини, запроваджені електронні аукціони. Це дає змогу на сьогоднішній день контролювати велику частину тої деревини, яка обробляється в Україні. Звичайно, є крадіжки, правоохоронні органи сьогодні працюють, ми бачимо статистику. На жаль, не усунено до кінця процеси крадіжки лісу, і тут важлива співпраця правоохоронних органів, місцевих органів влади, які стоять безпосередньо на контролі того, що відбувається на місцях. І зі сторони уряду треба говорити про те, що і Верховною Радою, і урядом затверджені відповідні зміни до кодексів, відповідні програми щодо проведення національної інвентаризації лісів. Згідно із затвердженою з урядовим планом імплементацією Угоди про асоціацію до 31 жовтня 22-го року має бути затверджено і розпочато впровадження планів управління ризиками затоплення, укладеними на основі карт загроз і ризиків затоплення. Це надзвичайно важливий момент, який дасть нам можливість дійсно управляти ризиками таких повеней, які сталися, які ми бачили зараз, зокрема, в 5 областях Західної України. Наразі ведеться робота з визначення зон, вразливих до затоплення, для яких складатимуться карти загроз і ризиків затоплення. Урядом опрацьовується питання щодо стратегії реформування галузі ведення лісового господарства, яка має забезпечити перехід на якісно нові стандарти управління. Уряд працює превентивно. Я вже казав про електронізацію і цифровізацію роботи в галузі деревообробки і лісозаготівлі. Стосовно відновлення лісів, то всі суцільні зруби лісівники відновлюють. За весну цього року відтворено, за офіційними даними, 32,3 тисячі гектарів лісу. Співвідношення площі створення лісів за 10 років перевищила сьогодні площу суцільних вирубок. На жаль, я казав, що є незаконні вирубки, які також при інвентаризації лісів необхідно заоблікувати і мати розуміння, який об'єм загальних насаджень має відбуватися в Україні. Над цим ми зараз працюємо. Стосовно інших питань готовий відповісти на ваші запитання. Дякую за вашу увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:33:22 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, Денисе Анатолійовичу. Шановні колеги, переходимо до запитань до Прем'єр-міністра від депутатських фракцій і груп. Прошу записатися на запитання. Будь ласка, Козак Тарас Романович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя". Шуфрич Нестор Іванович. Будь ласка.
10:34:06 ШУФРИЧ Н.І. У мене запитання до Прем'єр-міністра України. Сьогодні так сталося, що для українців закрили можливість в'їжджати в Європу із-за високого і стрімкого рівня розповсюдження коронавірусу в нашій країні. Скажіть, будь ласка, вас обирали в тому числі як кризового Прем'єра і уряд, який має подолати наслідки пандемії. Як так сталося, що ми на одному з останніх місць по рівню тестування? А вивчивши сьогодні звіт Міністерства фінансів, ми побачили, що із 64 мільярдів гривень на тестування було витрачено трохи більше 600 мільйонів. Звідки ми будемо знати, де у нас локально є хворі, якщо ми їх не тестуємо, ми їх не бачимо. А у мене таке враження, що ви і не хочете їх бачити. Дякую за увагу.
10:35:18 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно ситуації з коронавірусом в Україні. Сьогодні другий день, коли кількість захворілих поступово зменшується, вона все ще висока, але співвідношення тих, хто захворів, і тих, хто одужав, доволі позитивна: понад 800 людей захворіло, понад 500 людей одужало, різниця – 300 активних хворих плюсом. Але ситуація наступна. Попередні декілька тижнів ми спостерігали доволі значне для України збільшення в районі до 1 тисячі людей захворювало в день. Це, дійсно, було зростання, якого ми не мали. Таких було декілька антирекордів. При цьому кількість тестувань в Україні, я вже називав цю цифру сьогодні в своїй доповіді, перебільшує 20 тисяч в день. Є дні, коли ми робимо 25 тисяч тестувань. Ми робимо тестування двома методами – метод ПЛР і метод ІФА. Це два найбільш надійних способи визначити захворюваність. Це методика, яку визнала Європа з точки зору того, як ми працюємо в Україні по тестуваннях. І ми не відмовляємо в тестуваннях нікому. Всіх, хто звертається, всі отримують можливість протестуватись. Крім цього, є категорії людей, це медичні працівники, це працівники поліції, які тестуються регулярно з певною періодичністю, тому що вони працюють з загрозою захворювання на коронавірус. На сьогоднішній день по кількості тестувань Україна вийшла, я вже також про це доповідав, на рівень Польщі і Чехії. Стосовно місця України, ми знаходимося на 35 місці в світі по кількості захворілих осіб і по кількості тестувань знаходимося на рівні з державами Східною Європи. Абсолютно ще раз повторюю, всі люди, яким необхідно пройти тестування, всі отримують цю послугу, всі його проходять. І ми маємо сьогодні об'єктивні дані по захворюваності. Звичайно, завдання суспільства сьогодні – використовувати маски, дезінфекцію... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Задорожній Микола Миколайович, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:37:30 ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Доброго дня, шановний пане Прем'єр-міністр. Микола Задорожній, 162 виборчий округ. Питання перше. Хотів би подякувати уряду за швидку реакцію на ситуацію з повінню і з посухою. Українцям хочу сказати, що сьогодні бюджетний комітет підтримав Закон про виділення 2 мільярдів гривень в резервний фонд. За це варто подякувати. І ще два питання. Перше. Чи знаєте ви, що Міністерство економіки з перевищенням своїх повноважень внесло певні зміни в статути компаній державних, і це може призвести до значних збитків державі? Вам відповідне звернення було направлено. Чи бачили його ви? Це перше питання. І друге. Коли у Верховній Раді буде подання про перезавантаження Міністерства економіки? Дякую.
10:38:30 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Ви не назвали, які конкретно підприємства, які зміни були внесені. Попрошу міністра економіки прокоментувати зараз це запитання, про що іде мова. Якщо є конкретні назви підприємств, прошу дати відповідь.
10:38:52 ПЕТРАШКО І.Р. Дякую. Ми отримали звернення також. І ми у встановленому порядку даємо відповіді. Там все було здійснено згідно законодавства. І ми дамо вам, шановний депутат, відповідь на ваше запитання. Ми знаємо, що ви дуже переймаєтеся цим підприємством давно. Дякую. ШМИГАЛЬ Д.А. Про яке підприємство мова іде? ПЕТРАШКО І.Р. Про "Аграрний фонд". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, наступний народний депутат Бондар Михайло Леонтійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:39:14 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, слово Княжицькому Миколі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Княжицький, будь ласка.
10:39:26 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний пане Прем'єре, у мене питання про не чужі для вас, як і для мене, Львівщину і Івано-Франківщину. В чому ви особисто вбачаєте такий ріст хворих на Львівщині, яка постійно є серед лідерів? Це недолугість міської влади, як стверджує голова профільного комітету, чи неспроможність центральної влади організувати все ж таки там тестування хоча би в інших областях, щоб люди не чекали, коли ці тести можна перевірити? І друге питання стосується Франківщини і наслідків повені. Очевидно, ви розумієте, що кошти, виділені урядом, це копійки. На 11 кілометрів чи 17 доріг з 110 пошкоджених їх вистачить, а на мости взагалі не вистачить. Почали відновлювати деякі дороги. Деякі відновили, деякі ні. Дземброня і Бистрець далі відрізані від цивілізації, а ті, які відновили, зробили тимчасово. Чи не доцільніше перекинути ці кошти, які виділили на дороги, на те, щоб все ж таки зліквідувати наслідки повені і допомогти людям на Франківщині. Дякую.
10:40:37 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за два актуальних питання. Дійсно, в ряді областей спостерігається зростання захворілих на COVID. Поборений, ми здолали таку кризову ситуацію захворюваності у Чернівецькій області, Тернопільській області. На сьогоднішній день Львівська, Рівненська, Волинська області також є такими своєрідними антилідерами рейтингу. Є велике зростання захворюваності останніх два тижні у місті Львові конкретно. Велика кількість населення, очевидно, з послабленням карантинних заходів відбулось поширення вірусу. На сьогоднішній день ми бачимо дуже такий поступовий незначний спад. Сподіваюсь, що ті заходи, які вжиті, в тому числі і по кількості тестувань, і по тій комунікаційній політиці, по тих заходах адаптивного карантину, які сьогодні проведені на Львівщині, ми отримаємо вже найближчим часом покращення ситуації з захворілими у Львівській області. Стосовно ситуації по Івано-Франківщині і тих областях, де відбулось стихійне лихо в минулі тижні. Воно, це стихійне лихо, на жаль, не завершено, продовжується ще. Є повноводні ріки, ще не зійшла вода по області. Я вже наголошував сьогодні, попередньо урядом було виділено, така авансова сума у розмірі 754 мільйони гривень. Ми розуміємо, що її недостатньо. Сьогодні, за попередніми розрахунками, я вже казав, є потреба ще в 2 мільярдах гривень для подолання цих наслідків і усунення тих пошкоджень, які спричинила стихія. Тому ми окремо будемо просити парламент підтримати зміни до Закону про бюджет в частині внесення додаткових 2 мільярдів в Резервний фонд, щоб можна було відремонтувати якісно дороги, дамби, мости, берегоукріплення, крім цього, навести лад і відшкодувати кошти людям, які втратили своє житло або… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Батенко Тарас Іванович, депутатська група "Партія "За майбутнє".
10:42:50 БАТЕНКО Т.І. Антону Яценку прошу передати слово. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Антон Яценко, будь ласка.
10:42:57 ЯЦЕНКО А.В. Шановний пане Прем'єр-міністр, у мене до вас три питання. Перше. Все ж таки дуже турбує людей повінь в Західній Україні, і хотілося б чітко зрозуміти, хто є головним розпорядником коштів цих. Друге питання стосується Розпорядження №777, яке передбачає допомогу західним областям, але чомусь туди не потрапила Тернопільська область. І прохання дати відповідь, чому саме, і все ж таки щоб люди там також не були ображені. І третє питання неодноразово ми піднімали в цій залі і безпосередньо спілкувалися з вами з приводу того, що в цьому році Національний парк "Софіївка" має подати заявку до ЮНЕСКО як кандидат до об'єктів ЮНЕСКО. І велике прохання все ж таки дофінансувати, тому що 15 мільйонів було виділено в цьому році, але там ще залишилось, я, з вашого дозволу, потім до вас підійду, щоб ми це питання вирішили, тому що, дійсно, зривається важливий міжнародний захід. Дуже дякую вам.
10:44:04 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Стосовно повені і Тернопільщини. Головними розпорядниками будуть місцеві органи влади. Я повторю ще раз, 754 мільйони першого траншу, який виділений з резервного фонду для подолання наслідків оперативно, був розподілений наступним чином: Закарпатській облдержадміністрації – 30 мільйонів гривень, Івано-Франківській облдержадміністрації – 480 мільйонів гривень, Львівській облдержадміністрації – 10 мільйонів гривень, Чернівецькій облдержадміністрації – 30 мільйонів гривень. Далі. По міністерствах, по відповідних службах, Нацгвардія, Нацполіція, Державна служба з надзвичайний ситуацій (я скажу зараз) були виділені кошти на відшкодування пального. І відповідно Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів було виділено 122 мільйони гривень для Держводагентства і Держлісагентства. Коли голосувалася ця постанова, в той момент на Тернопільщині паводку ще не було, тому відповідно вона дійсно в цей перший транш Тернопільська область не попала. Сьогодні ми маємо всі звернення від обласних державних адміністрацій, і Тернопільська область в тому числі дала свої розрахунки, щонайменше на 35 мільйонів гривень на Тернопільщині нанесено збитків паводком у декількох населених пунктів, є підтоплені домогосподарства. Обласна адміністрація чітко завершує обрахунок цих збитків, і вони, безумовно, будуть найближчим часом виділені з резервного фонду і передані Тернопільській області. Стосовно Софіївки. Абсолютно підтримую, що такі діаманти, як Софіївський парк, мають бути внесені в історичну спадщину ЮНЕСКО і мають бути всесвітньою спадщиною, якою можуть милуватися туристи, і українці можуть пишатися тим, що у нас таке є. Тому робота, яка була розпочата, безумовно, буде підтримана і завершена урядом в тому числі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович.
10:46:14 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, фракція "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції Кучеренку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко Олексій Юрійович, будь ласка.
10:46:21 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, стосовно повені. Я мав честь працювати у 2008 році в уряді пані Тимошенко, яка була тоді Прем'єр-міністром, і ми знаємо, що таке ліквідовувати наслідки повені, яка тоді була, повірте мені, набагато потужнішою і нанесла набагато більше шкоди. Тому в цій ситуації, пане Прем'єре, я маю конкретні абсолютно запитання. Те, що ви ліквідовуєте і боретеся з наслідками, це традиційно, на жаль, для України. Чи знаємо ми реально, чи хтось покараний за вирубку лісів? Ви знаєте, що основною причиною стала незаконна забудова заплав, чи розібралися ви з цією проблемою? Чи була реалізована програма відбудови гідротехнічних споруд, яка була започаткована нами ще 10 років тому? Чи з'явилися документи на будинки та на земельні ділянки? І останнє. Для всього цього потрібні гроші. Вчергове наполягаю, НАК "Нафтогаз" не доплатив у бюджет 72 мільярди гривень. Поки ми не розберемося з цією чорною дірою української економіки, ми будемо латати…
10:47:33 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Я відповім так, як і ви задали питання. Я також мав честь працювати головою Івано-Франківської облдержадміністрації з серпня по січень цього року, з серпня минулого року. І дуже важливий момент. Прийнявши область, звичайно, там були проблеми з ліквідацією наслідків повеней, починаючи з 2008 року і завершуючи тими, які були минулі і позаминулі роки. Більше 600 об'єктів навіть не були розпочаті, більше 800 об'єктів не були завершені через ненадання фінансування за оцей період з 2008 року. Це тільки в одній Івано-Франківській області. Наслідки ми всі побачили в останні два тижні, коли дійсно випала понаднормова кількість опадів, і ті дамби, берегоукріплення, споруди спеціалізовані для захисту від паводків, вони просто не були зроблені, тому що мільярди коштів, які виділялися за попередні періоди державою, вони були або використані неефективно, або розкрадені. Це вже питання до правоохоронних органів. Звичайно, ми будемо проводити розслідування за результатами паводків після того, як надамо допомогу людям і ліквідуємо наслідки. Необхідно буде розібратися і визначити, які були основні причини стосовно незаконних вирубок. Можете дати запит у правоохоронні органи, я впевнений, вам нададуть відповіді, яка кількість чиновників Держлісагентства, яка кількість злочинців, які незаконно вирубали ліс була притягнута. Мабуть, цього мало. Я погоджуюся з тим, що необхідно чітко вибудувати систему захисту лісів і чітко невідворотно карати тих, хто сьогодні займається, ще має таку наглість займатися сьогодні вирубкою карпатських лісів. Тому сподіваюсь на спільну роботу з правоохоронними органами у цій галузі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Совсун Інна Романівна, фракція політичної партії "Голос".
10:49:40 СОВСУН І.Р. Прошу передати слово Ярославу Рущишину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Рущишин, будь ласка. Включіть, будь ласка. Рущишин, так.
10:49:59 РУЩИШИН Я.І. Дякую-дякую. Фракція "Голос", Ярослав Рущишин, Львівщина. Шановний пане достойнику, у мене два запитання до вас. Перше – з приводу сум, які ви назвали на Франківську область та й на інші. Мене вражає їхня кількість, цих грошей, які ви виділяєте, оскільки їх заледве, напевно, вистачить на одну дорогу з Ільців до Дземброні, це 5 кілометрів і шість мостів, і в який спосіб ви тоді будете пріоритезувати ці кошти, оскільки люди залишаються заручниками ситуації, і, напевно, не зможуть добиратися. І друге питання – з приводу академічної моралі. Скажіть, будь ласка, що мені сказати студентам, наприклад, Католицького університету, які добилися звільнення свого викладача через плагіат? Таке вперше почалося в Україні. Я вважаю, що це академічна мораль має право на існування, коли ми ставимо на міністра людину, котра сама займалася крадіжками інтелектуальної власності.
10:51:07 ШМИГАЛЬ Д.А. Значить, стосовно першої частини. Повторю вчергове, вже сьогодні в четвертий раз, перша сума, перший транш коштів в розмірі 754 мільйони гривень – це ті кошти, які були виділені оперативно для ліквідації невідкладних наслідків… невідкладної ліквідації наслідків, які спричинені були в перші, буквально в перші дні. Також ці кошти будуть розподілятися між людьми, які постраждали. Тобто там є чотири зруйновані будівлі, де людям треба відшкодувати, і ми розписали по 300 тисяч гривень – це є будівлі, де значні руйнування і пошкодження, там також треба підтримати людей. Люди втратили майно, дехто втратив і гроші, одяг. Тому ця сума – це першочерговий транш, який надається на запит обласної державної адміністрації, в тому числі яка працює щодня з тими людьми. В подальшому зараз обласні адміністрації рахують збитки, в тому числі, збитки людей. Є чітка кількість порахованих домогосподарств, руйнування інфраструктури. За попередніми оцінками загалом це ще плюс до цієї суми близько 2 мільярдів гривень, які необхідно буде виділити з резервного фонду на ліквідацію наслідків повені. Ще раз повторюю, наслідків, це ті руйнування, які спричинила, власне, повінь: відновлення мостів, відновлення ділянок доріг, які були пошкоджені, дамб. Окремо необхідно говорити про державну програму берегоукріплення, будівництва дамб і протипаводкових заходів. Це окреме питання, і тут Держводагентство має відповідні кошти на державну програму. Стосовно другої частини вашого питання, ми проводимо відповідне розслідування, і про плагіат треба говорити тоді, коли є докази, а не тоді, коли є голослівні звинувачення. Давайте ми дочекаємося, і пан Шкарлет особисто ініціював ці речі, ми дочекаємося результатів, представимо і будемо тоді предметно вести розмову на цю тему. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Кучер Микола Іванович, депутатська група "Довіра".
10:53:13 КУЧЕР М.І. Прошу слово передати Шахову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович, будь ласка.
10:53:18 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Перше питання. Мої колеги говорять, і Лариса Білозір, і Микола Люшняк, знову-таки, за Тернопільщину та за Вінниччину, по повені не було розподілу грошей саме на ці області, їх теж підтопило, і треба щось зробити. Тому, будь ласка, зверніть на це увагу. Друге питання. Це є хронічна хвороба в державі – шахтарі вугільної галузі, зарплати шахтарям і енергетична безпека нашої держави. Ви знаєте, що 4 дні шахтарі бастували під Офісом Президента, і знаю, що ви дали наказ все ж таки виплатити заробітні плати. Але коли закінчиться ця вакханалія з вугільною галуззю? Коли ми будемо знати, що робиться на шахтах, на тих територіях Луганської, Донецької області? Коли ми будемо знати, що шахтарі все ж таки повернуться в нашу державу, і держава не буде закуповувати вугілля з Африки, Білорусії і Росії, ми не будемо закуповувати все ж таки електроенергію з Російської Федерації, а будемо використовувати українську? Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".
10:54:31 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Стосовно Тернопільщини та інших областей. Як тільки будуть надані заявки від обласних державних адміністрацій на відшкодування наслідків з чіткими обрахунками, кошти з резервного фонду держави, безумовно, будуть виділені. По Тернопільщині я вже називав. Є обрахована орієнтовна сума збитків, і вже звернення від голови Тернопільської облдержадміністрації. Тому уряд на найближчих засіданнях виділить додаткові кошти у тому числі для Тернопільської області. По Вінниччині звернення на даний момент не надходило. Розберемося, подивимося, які наслідки, чи зачепила повінь Вінниччину в тих кількостях, які будуть вимагати втручання і допомоги державного бюджету. Треба не забувати, є також регіональні комісії з техногенної екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, є місцеві бюджети, можливо, там хватає свого ресурсу, ми розберемося. Стосовно заробітних плат шахтарів і загалом ситуації у вугільній галузі. Уряд надзвичайно стурбований цією ситуацією, це питання на щоденному фактично контролі. Виконувач обов'язків міністра енергетики особисто брала участь в засіданні комітету виїзного на одній з державних теплоелектростанцій, спілкується з шахтарськими профспілками, з шахтарями безпосередньо. І тут дуже важливий момент, що ми несемо спільну відповідальність за ситуацію у вугільній галузі, в тому числі на державних шахтах. І треба сказати, що на 6 місяців вугледобувними підприємствами на виплату зарплати і погашення заборгованості уряд спрямував загалом 3,5 мільярда гривень. На сьогоднішній день є ситуація, коли… це один з перших періодів, коли держава не має заборгованості перед вугільниками, що дуже важливо, і вугільники це теж знають і розуміють. Питання роботи підприємств, і уряд прийняв постанову, яка фактично зобов'язує державні ТЕСи і ТЕЦи купувати вугілля з українських шахт, державні підприємства… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги народні депутати, переходимо до запитань Прем’єр-міністру та членам уряду від народних депутатів. Прошу записатися на запитання. Будь ласка, Папієв Михайло Миколайович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".
10:57:19 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Прошу передати слово народному депутату Шуфричу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович, будь ласка.
10:57:28 ШУФРИЧ Н.І. У мене запитання до новопризначеного міністра інформаційної політики. Пане Ткаченко, пане Ткаченко, прошу уваги! Пане Олександре, ви декларували, коли були головою комітету, що, якщо треба обирати між регулятором та свободою слова, ви будете відстоювати принцип саме свободи слова. Я прошу вас оцінити ситуацію, яка сталася зараз на каналі "UA:Перший" в питанні щодо спроби зупинити мовлення і надання контенту, і звільнення журналістського колективу програми "Доброго ранку, Країно!" Сьогодні в умовах, коли колектив сам забезпечує фінансування, в умовах, коли ми боремося за збереження кожного робочого місця і ефективного використання бюджетних коштів, витрачати кошти на новий контент і звільняти журналістів це є грубим порушенням принципів свободи слова...
10:58:43 ТКАЧЕНКО О.В. Дякую, пане Шуфрич. Хочу нагадати, що саме Верховна Рада відповідальна за виділення коштів суспільному мовнику. Через те, що Верховна Рада не видала достатньо коштів суспільному мовнику, відбуваються певні процеси на "UA:Першому". Нагадаю також, що суспільному мовнику не може втручатися держава ні в особі депутатів, ні в особі Міністерства інформаційної, вірніше, культури, інформаційної політики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вельмишановні колеги, можливо, якщо ми задаємо питання в тому числі і міністрам, ми запросимо Прем’єр-міністра зайняти своє місце в ложі уряду, щоб він не був за трибуною, і продовжимо. Я надаю слово народному депутату Прощуку Едуарду Петровичу, фракція політичної партії "Слуга народу", будь ласка.
10:59:24 ПРОЩУК Е.П. Едуард Прощук, 85 округ, Прикарпаття. Шановний Денис Анатолійович, я хочу вам подякувати, що ви, перш за все, прибули під час повені на моє рідне Прикарпаття і на власні очі могли оцінити масштаби цієї великої біди, яку принесла повінь на Прикарпаття зокрема. У мене запитання, яке стосується подолання завданої паводками шкоди. А саме, який алгоритм виплат компенсацій постраждалим від паводків? Та основне, що цікавить людей, коли, власне, вони можуть отримати компенсації? А також прошу вас звернути увагу на те, що нещодавно ми прийняли рішення, зокрема уряд, про створення нового Міністерства захисту довкілля, і певні бюрократичні процеси зараз унеможливлюють отримання фінансових ресурсів, про які ви згадували, зокрема, центральним органам влади, які підпорядковані міністерству, водному агентству також. Тому прохання дати доручення Міністерству фінансів швидше ці процеси… прискорити їх, зокрема.
11:00:33 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую, Едуард Петрович. Стосовно виділення коштів і алгоритму їх розподілу я вже казав. По-перше, сьогодні кошти мають бути на казначейських рахунках облдержадміністрацій. Облдержадміністрації знають, знають алгоритм, як використовувати, є вже досвід попередніх розподілів коштів. Розподіл коштів, я сьогодні озвучував, 200 тисяч сім'ї кожного загиблого від повені, на даний момент таких осіб є три підтверджених. Одна особа вважається пропалою безвісті. 300 тисяч гривень це відшкодування сім'ї, яка втратила повністю житловий будинок. На даний момент таких житлових будинків повністю зруйнованих є чотири на Івано-Франківщині. 50 тисяч гривень – це сума коштів, яка відшкодовується на капітальний ремонт при значних руйнуваннях будівель. Також зараз обраховують кількість таких домогосподарств. І є відповідна сума на відшкодування на так званий поточний ремонт і відшкодування втрат домогосподарств від повені, це втрачені городи, втрачені господарські споруди і так далі. Тобто всі ці речі прописані. Обласні адміністрації чітко знають і розуміють, як дотримуватись цього алгоритму. Кошти, ось цей авансовий платіж, про який ми говорили, зокрема 480 мільйонів, перший транш, для Івано-Франківщини виділений. Решта коштів за потреби за поданням обласної державної адміністрації негайно урядом буде перераховано на рахунки казначейства в обласну державну адміністрацію. Далі обласна адміністрація розподіляє це між відповідними громадами. Там, де є ОТГ, це буде ОТГ, там, де є поки що управління через районні адміністрації, розподіл коштів буде іти через районні державні адміністрації. Тому алгоритм зрозумілий, і він прописаний. Дякую. Дякую за ваше питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Поляков Антон Едуардович, депутатська група партія "За майбутнє".
11:02:48 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановний Денис Анатолійович, я вам передаю вітання з Чернігівщини, з торфобрикетного заводу зі Смолина. Це торфобрикет, який випускається, та незважаючи на незаконно призначеного директора "Чернігівторф", незважаючи на те, що Міненерго хоче розпиляти на металобрухт цей завод і розпродати землі багатющі на торф. Я прошу вас навести порядок у цій галузі та передати це підприємство у комунальну власність Гончарівської ОТГ. Також ці питання є і на Волині. Також до вас звертаються освітяни Чернігівщини щодо створення порядку навчання недистанційного учнів у школах не тільки сільських, а й міських, адже порушується їх конституційне право до доступу до навчання. Не у всіх учнів є комп'ютери, є Інтернет. І освіта буде страждати, не всі учні хочуть роботи такі, як вкладати тротуарну плитку, тощо, а хочуть...
11:04:01 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Стосовно відповіді на першу частину питання. Візьмемо до уваги і на ваше звернення підготуємо і надамо відповідь стосовно ситуації з торфом. Загалом на таких підприємствах, як "Укрторф", "Укрбурштин", звичайно ж, наводимо порядок зараз і будемо... Дякую. Прийнято звернення разом з шматком торфу. Дальше. Стосовно освітнього процесу восени. Весь світ готується до другої або третьої хвилі коронавірусу, тому дуже важливо мати змогу в умовах пандемії, яка не припинилася, яка продовжується і наростає в світі, розуміти, що ми маємо змогу навчати наших дітей незалежно від ситуації з епідемією і пандемією світовою. Тому можливість дистанційного навчання ми передбачаємо і працюємо над тим, щоб вона була більш якісною, повноцінною і давала змогу дітям у разі загрози епідемії проходити навчання дистанційно. Але це лише змога. Звичайно, ніхто не відміняє і не збирається відміняти класичного, традиційного освітнього процесу. Це пріоритет. Ми також над цим працюємо. І в умовах помірного розвитку, скажемо, епідемії в Україні, звичайно, освітній процес буде розпочатий з дотриманням, скажемо, елементів захисту дітей, вчителів. Тобто це знову ж таки тих простих три речі, про які ми говоримо, режим масочний, дистанційний, дезінфекція. Над цими речами Міністерство освіти, освітяни зараз працюють. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Рущишин Ярослав Іванович, фракція політичної партії "Голос".
11:05:45 РУЩИШИН Я.І. Прошу передати слово Романові Костенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Костенко, будь ласка.
11:05:53 КОСТЕНКО Р.В. Шановні колеги, в першу чергу хотілось би сьогодні поздоровити військовослужбовців зенітно-ракетних військ, які сьогодні святкують своє свято і побажати їм всього найкращого, і подякувати за захист нашого неба. (Оплески) Питання у мене буде до міністра оборони. Пане міністр, дивіться, ми сьогодні чуємо про підрив обороноздатності шляхом виведення з ладу частин ПВО працівниками ДБР. Скажіть, будь ласка, ми всі знаємо, що це дуже негативно вплине на сектор оборони. Скажіть, яку відповідальність понесуть за це працівники ДБР? І які дії планує Міністерство оборони, щоб не допустити таких дій в майбутньому? Дякую.
11:06:48 ТАРАН А.В. Питання дуже складне і потребує детального вивчення. На теперішній час та інформація, яку я маю, дозволяє мені зробити наступні висновки. Неузгодженість дій співробітників воєнної контррозвідки і інших зацікавлених структур призвели до, перше, підриву бойової готовності частин протиповітряної оборони, друге, створення можливості витоку інформації, яка відноситься до грифованої. Оцінку, мені здається, мають надати відповідні правоохоронні органи, а не Міністерство оборони. Я зробив оцінку лише стосовно того, як це вплинуло на бойові спроможності Збройних Сил. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Кучер Микола Іванович, депутатська група "Довіра".
11:07:49 КУЧЕР М.І. Прошу слово передати Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса, будь ласка.
11:07:55 БІЛОЗІР Л.М. Лариса Білозір, 15 виборчий округ, Вінниччина, депутатська група "Довіра". Шановний Денисе Анатолійовичу, знаєте, українська медицина дійсно зустріла пандемію повністю дезорієнтованою, і нам потрібно було швидко діяти. Група депутатів антикризова, група була створена, і ми розробляли антиковідні законопроекти і передбачили там те, щоби швидко закупити засоби індивідуального захисту, передбачили уникнення процедури ProZorro і швидкої закупівлі. Але на сьогодні ми маємо таку ситуацію, що є дуже багато зловживань. Нерідко проводились закупівлі за завищеними цінами. Хочу назвати приклад, як МОЗ закупала окуляри, і на мій округ поставили окуляри, "червона" ціна яких 35 гривень, по 201 гривні. Далі. зараз лікарні також дозволяють собі закупати респіратори за 300 гривень, коли "червона" ціна їх 100 гривень. Скажіть, будь ласка, яка позиція уряду з цього приводу? Ми зараз з депутатами зареєстрували законопроект, щоб прибрати вже оцю…
11:09:11 ШМИГАЛЬ Д.А. Отже, стосовно позиції уряду стосовно забезпечення наших лікарів. Я не почув завершення запитання, але відповім вам чітко і однозначно. В першу чергу нас цікавить за належні кошти придбати засоби індивідуального захисту належної, наголошую, належної якості, тому що це питання захисту здоров'я і життя наших лікарів, які користуються цими засобами, маючи надію, що вони захистять їх. Тому дуже важливо купувати те, що відповідає параметрам захисту життя і здоров'я лікарів. Стосовно цін. Звичайно, сьогодні, особливо в перші місяці були спекулятивні речі, коли на різні засоби індивідуального захисту ціни в світі коливались по-різному. Якщо є доведені факти зловживань, звичайно, уряд буде підтримувати роботу правоохоронних органів, які такі факти викриють, доведуть. І люди, які на цьому наживались, на людській біді, мають бути покарані. Це однозначна позиція і беззастережна. Стосовно, якщо є щось доповнити, я попрошу міністра охорони здоров'я також прокоментувати конкретні запитання по респіраторах, по костюмах. Ми вже неодноразово ці відповіді давали, але попрошу, Максиме Володимировичу, ще раз прокоментуйте, будь ласка.
11:10:30 СТЕПАНОВ М.В. Звичайно, забезпечення засобами індивідуального захисту наших медичних працівників було питанням номер один. І якщо зараз подивитися і порівняти з початком квітня, кінцем березня і забезпечення зараз, то це дві дуже великі різниці, і це відразу відобразилося на рівні захворюваності серед медичних працівників. Якщо в квітні ми спостерігали до 20 відсотків серед усіх захворілих саме медичні працівники, то сьогодні цей показник вже на рівні 9 відсотків і продовжує знижуватися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Забродський Михайло Віталійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:11:17 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Дякую. Будь ласка, слово передайте Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, фракція "Європейська солідарність".
11:11:24 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Маю два запитання. Запитання перше. Я хотів би продовжити тему по діям ДБР, яке вже замість Державного бюро розслідувань стало "державним бюро репресій", а тепер взагалі стає "державним бюро Росії", бо воно знищує нашу протиповітряну оборону. І в мене запитання пряме. Чи звернулось Міністерство оборони з заявою про злочин, який відбувся, коли було вилучене обладнання і відкрите наше небо, і куди пішли дані відповідно з нашого обладнання? Це перше. Хочу конкретну відповідь почути, чи звернулися ви. І друге запитання у мене наступне. Першого липня відбувся так званий референдум в Російській Федерації про помазання на царство вечное Путіна. І в мене наступне запитання. Де реакція уряду, жорстка реакція, про неприпустимість проведення будь-яких подібних дій на території України, я маю на увазі, наш український Крим, де вони оголосили, що у них явка 90 відсотків? Дякую.
11:12:33 ТАРАН А.В. Стосовно дій ДБР. Ще раз підкреслюю, ми не надаємо, Міністерство оборони не надає правову оцінку. Щодо звернення. На теперішній час юридичними відповідними фахівцями Міністерства оборони це питання вивчається для того, щоб оцінити можливість звернення до відповідних структур. Міністерство оборони не здійснює досудового слідства, а єдине, що ми можемо, провести службове розслідування. Стосовно того, куди ця інформація пішла чи могла піти, це питання не до мене, це питання до Служби безпеки України. Дякую.
11:13:22 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно другої частини ваших запитань. Уважно подивіться на сайт Міністерства закордонних справ України, де висить відкрита заява щодо засудження таких дій на окупованих територіях України. Ми звернулися до наших міжнародних партнерів, і від вчорашнього дня міжнародні партнери також засудили проведення подібних, я не знаю, там назвати заходів, які назвали референдумом, засуджують і наші міжнародні партнери. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Люшняк Микола Володимирович, депутатська група "Довіра".
11:13:49 ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, в мене є запитання до міністра економіки. В лютому місяці був прийнятий закон, зміни до Закону про оренду державного майна. В березні місяці були скасовані нормативні державні акти, які були прийняті минулим урядом. В травні місяці ви подали нові нормативні акти. Але багато питань сьогодні є не врегульовано. Нема затвердженого з урахування нового Закону про оренду державного і комунального майна типового договору оренди державного майна, який би був затверджений у Фонді державного майна і зареєстрований у Мін'юсті. Немає також нової методики розрахунку орендної плати за державне майно, яка повинна була затверджена постановою Кабінету Міністрів. І саме ці неуточнення і неврегулювання даного питання створюють сьогодні якийсь хаос, тому що державні підприємства не знають, і в тому числі заклади освіти, не знають, як правильно реагувати і правильно заключати нові договори оренди.
11:15:06 ПЕТРАШКО І.Р. Дякую за запитання. Дійсно, як ви знаєте, виконання законопроекту про оренду державного майна виклало велику дискусію, було залучено багато організацій учасників. І уряд декілька тижні тому прийняв нарешті постанову, яка врегульовує порядки. Ви правильно кажете, що ще треба доопрацювати нормативні акти, це в тому числі як методику розрахунків і типовий договір. Типовий договір вже розроблений Мінекономікою, можливо, вже і підписаний, просто от він мав якраз сьогодні десь чи на наступний день бути врегульований. Ми ще раз детально подивимося для того, щоб максимально швидко прискорити і доробити всі нормативні акти, для того, щоб повністю могла повноцінно функціонувати оренда державного майна. Так що дякую за запитання. Ми над цим працюємо і будемо рухатися максимально швидко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Бурміч Анатолій Петрович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа".
11:16:13 БУРМІЧ А.П. Я не записувався. ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Петрович, може й не записувалися, але ви тут є. БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олекснадр Сергійович.
11:16:31 КОЛТУНОВИЧ О.С. Я, вибачаюсь, а ми можемо Скорику передати Миколі Леонідовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, можемо тільки один раз передати. КОЛТУНОВИЧ О.С. Один раз тільки? Тоді буде запитання до пана Прем'єр-міністра України щодо проекту бюджету на 2021 рік. Нас цікавить щодо зовнішніх запозичень тих і внутрішніх, які у нас є в цьому бюджеті і які будуть у наступному бюджеті. Тому що на наступний рік ми розуміємо, що в нас є так само зовнішні зобов'язання, а той проект бюджету, який буде зверстатися, він буде враховувати уже ту дірку в бюджеті в 650 мільярдів гривень, які є в цьому році. Тобто нас цікавить довгострокове чи середньострокове бюджетне планування не тільки на цей рік, а на наступний рік, чи виконаємо ми в кінці цього року бюджетні зобов'язання перед медиками, освітянами, іншими бюджетними установами, чи у нас так само, як і в кінці минулого року, будуть зрізатися субвенції на соціально-економічний розвиток і інші соціальні зобов'язання держави. І, найголовніше, у 21-му році чи буде закладена ресурсна база щодо того, що виконати ваші ініціативи у 5,6 тисяч гривень мінімальної заробітної...
11:17:43 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваші запитання. Ми дійсно зараз знаходимося в процесі макроекономічного планування, планування макропоказників і створення так званої Бюджетної резолюції, хоча законом це в цьому році знято в зв'язку із коронаситуацією, але Міністерство фінансів працює. Ми чітко впевнені в тому, що ми виконаємо всі зобов'язання держави перед соціальною сферою, перед медичними працівниками, перед нашими освітянами. Ми чітко обрахували можливості цього року по підвищенню мінімальної заробітної плати з 1 вересня до 5 тисяч гривень. І ми знову ж таки чітко розуміємо, як будемо планувати і виконувати бюджет наступного року, в тому числі по погашенню міжнародних і внутрішніх боргових зобов'язань, а особливо по виконанню соціальних функцій держави перед громадянами України стосовно підвищення мінімальної зарплати, як було обіцяно. З 01.01.2021 року мінімальна заробітна плата пануємо, що буде встановлено на рівні 6 тисяч гривень, і з 01.07.2021 року – 6,5 тисяч гривень. Я попрошу також доповнити міністра фінансів.
11:18:55 МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутат, в нас дійсно зараз відбувається бюджетний процес на 2021 рік. Ми маємо дефіцит бюджету цього року 7,5 відсотка валового внутрішнього продукту. Наступний рік ми плануємо цей дефіцит дещо скоротити. На сьогоднішній момент єдине, що можу сказати, що прогнозні платежі за державним боргом в наступному році будуть складати орієнтовно 600 мільйонів гривень. Відповідним чином буде сформовані державні внутрішні запозичення і державні зовнішні запозичення. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:19:32 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, година запитань… час "години запитань до Уряду" завершений. Я хотів би подякувати пану Прем’єр-міністру, шановним урядовцям. Дякую, шановні колеги, час вичерпаний. Час вичерпаний. Я пам'ятаю про перерву з заміною на виступ. Я все пам'ятаю. Дякую, пане Прем’єр-міністр. Шановні колеги, надійшла заява від двох фракцій про перерву з заміною на виступ. Герасимов Артур Володимирович. Хто? Забродський Михайло Віталійович.
11:20:22 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Шановні колеги! Пане Голово! Шановний народе України! На жаль, зі святом зенітно-ракетний військ, яке було сьогодні, напередодні, поздоровили наші зенітно-ракетні війська не лише люди, які мають до них відношення, і тих, хто небайдужий до долі наших Збройних Сил, а і фахівці Державного бюро розслідування. Є чітко повідомлення, точніше, було чітке повідомлення на сайті командування Повітряних Сил стосовно того, що вчора в декілька частин зенітно-ракетний військ, яке дислоковано на Хмельниччині, прибула бригада слідчих Державного бюро розслідування з відповідними приписами на проведення слідчих дій, зокрема огляду території військової частини і встановлення деяких обставин. Але в результаті цієї роботи між іншим було вилучено в одній із частин чотири НВЧ прилади, так звані клістрони, і ще три в інших військових частинах. Не мені вам розповідати, ні мені вам нагадувати, як починаються війни і конфлікти в ХХ-ХХІ сторіччі. Дякуючи нашому власному досвіду і політичній історії останніх 20 років, ми це чудово знаємо – з ракетно-бомбових ударів, із застосуванням противником Повітряних Сил. Ми також чудово знаємо, що співвідношення засобів повітряного нападу явно не на користь Повітряних Сил України, якщо говорити про нашого противника. Ми також добре знаємо, в якому вигляді дістались нам, зокрема засоби протиповітряної оборони Повітряних Сил в 2014 році, і пам'ятаємо, скільки було докладено зусиль, коштів, до речі, не лише державних, для того, щоб якось відновити цю систему, яка дійсно могла б захищати в першу чергу нашу столицю і крім того окремі регіони. Маленький лікбез. ПВО країни – це не те, що захищає, прикриває лише угруповання військ, це те, що захищає і прикриває від засобів повітряного нападу в першу чергу адміністративні центри і елементи інфраструктури, врешті-решт цивільне населення і нас з вами. Тепер повертаюсь до цих ініціативних хлопців, які, надивившись фільмів, мабуть, про Федеральне бюро розслідувань, зокрема про агентів Малдера і Скаллі, вирішили вчора всупереч постанові суду ще й прихватити від себе декілька клістронів. Декілька клістронів – це декілька непрацюючих комплексів виявлення, наведення і ураження. Декілька клістронів, враховуючи те, що їх потрібно буде калібрувати ще після того, як изъяли і поставили, як вони говорять, ми ж повернули. Це більше доби, це діра в нашому повітряному просторі завширшки декілька сотень кілометрів, заввишки декілька сотень кілометрів. Ми вимагаємо від Міністерства оборони не млявої оцінки неслужбових розслідувань, а чіткої відповіді, хто винен у тому, що відбулося. Ми вимагаємо від Генерального прокурора Венедіктової чіткої оцінки діяльності фахівців з ДБР, які останнім часом відзначились лише штурмами музеїв і висуванням бредових звинувачень проти опозиції. Ми вимагаємо від Верховного командувача чіткої оцінки дій посадових осіб. Винних – до відповідальності! ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Олексійович, оголошення, якщо можна. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:23:35 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Вельмишановні колеги, з вашого дозволу, я оголошу декілька... Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запросіть народних депутатів до зали. Після оголошень переходимо до розгляду питань порядку денного. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую. Шановні колеги, відповідно до статті 60 зі значком прим. Регламенту Верховної Ради повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "За демократичну Білорусь". Керівником цього об'єднання обрано народного депутата України Гончаренка Олексія Олексійовича. Також відповідно до статті 60 зі значком прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Випускники Франка". Керівником цього об'єднання обрано народного депутата України Тістика Ростислава Ярославовича. Ще одне оголошення. Відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Українська освіта". Співголовами цього об'єднання обрано народних депутатів України Бакумова Олександра Сергійовича, Гришину Юлію Миколаївну та Одарченка Андрія Миколайовича. І останнє на сьогодні оголошення щодо створення міжфракційних об'єднань. Відповідно до статті 60 зі значком прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "За Рівненщину". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Литвиненка Сергія Анатолійовича. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:25:23 ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до розгляду питань порядку денного. Соболєв Сергій Владиславович.
11:25:32 СОБОЛЄВ С.В. Шановні друзі, я хотів би подякувати всім, хто не дозволив створення у чотиризіркових, тризіркових готелях, якщо це в кінцевому варіанті так пройде, хто не дозволив ховати і приховувати статки через різні форми підприємницької діяльності. Зараз моя правка 1709. В чому суть правки? В першій редакції закону, який був набагато кращий, було записано, що не можна в Інтернет… в казино займатися іншими видами діяльності, пов'язаними як то Інтернет-клуби, Інтернет-кафе, щоб була абсолютно прозора система оподаткування. Причому, що мене дивує, пан Марусяк першою поправкою пропонує ще посилити це, а другою правкою, саме 1709-у, він пропонує цей розділ чомусь зняти. Моя пропозиція: ні в якому разі це не знімати, інакше податкові органи не зможуть контролювати такі види діяльності, якими будуть прикривати нібито… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, позиція комітету, після цього голосуємо. Правка на підтвердження – 1709.
11:26:58 МАРУСЯК О.Р. Це положення передбачає заборону для онлайн-ігор відкривати наземні заклади. Для операторів, які займаються онлайн-казино, відкривати наземні заклади. А саме в частині шостій статті 30 щодо онлайн-казино та в частині сьомій статті 42 щодо покеру онлайн. Так що цю правку врахували і там вона досить доречна. Просто треба дивитися по цілому тексту закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 1709. Комітетом вона була врахована. Комітет наполягає на тому, щоб вона залишалася врахованою. Готові голосувати? Ставлю на голосування. Прошу підтримати та проголосувати. 11:27:56 За-199 Правка відхилена. Наступна правка. Соболєв.
11:28:03 СОБОЛЄВ С.В. Колеги, я не знаю, що тут робити. 1710 аналогічна, теж написано, враховано. Якщо 1709 збита, ну, давайте просто я тоді не коментую, просто 1710 підтвердимо, що не можна на території казино мати інші види діяльності. Бо головуючий помилився. Це пункт 14, це не той, який ви зачитали. Пункт 14 знімається, в якому не можна інші види діяльності в казино запроваджувати. Прохання теж її виключити. Дякую. Не голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:28:43 МАРУСЯК О.Р. Позиція комітету врахувати цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування правку 1710, правка на підтвердження. Комітет наполягає, щоб вона залишилась врахована. Правильно я розумію позицію комітету? Ставлю на голосування 1710. Прошу підтримати та проголосувати. На підтвердження. 11:29:17 За-214 Рішення не прийнято. Правка відхилена. Да, Сергій Владиславович. Наступна правка, яка?
11:29:28 СОБОЛЄВ С.В. Правка 1804. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1804? 11:30:37 СОБОЛЄВ С.В. Да. Ми в двох місцях прибрали норму про можливість створення казно в чотиризіркових готелях. ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, почекайте. 1804, вона... СОБОЛЄВ С.В. Врахована частково, подивіться. Там, де чотиризіркові готелі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона вчора голосувалася. СОБОЛЄВ С.В. Ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. СОБОЛЄВ С.В. Ну, дивіться, я ще раз поясню, дайте мені 30 секунд. 18... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не можемо голосувати ті правки або коментувати, Сергій Владиславович, при всій повазі, давайте іншу правку. СОБОЛЄВ С.В. Аналогічні правки всі збиті, де чотиризіркові готелі, причому в остаточній редакції стоїть тільки п'ятизіркові готелі. А тут написано, враховано частково, щоб потім при доопрацюванні закону раптом не виявились чотирьохзіркові готелі, казино. У мене тому прохання. В трьох місцях ми це вибили, давайте і тут не... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ставили її на голосування, я не можу другий раз її поставити. Вона голосувалася вчора, 1804, ви ж знаєте, за Регламентом. СОБОЛЄВ С.В. Добре. Правка... Можна, да? Правка... Вибачте, 1907. Це стосується того, щоб були чітко визначені межі готелів. В першій редакції закону було чітко записано "на території будівель готелів", далі продовжили і добавили "прибудованих територій і інших територій". У мене прохання, якщо ви вже записали, що це територія готелю, не може бути інших територій. Тому прохання провалити цю правку, яка чомусь була врахована комітетом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові голосувати? Ставлю на голосування правку 1907. Комітетом була врахована. Ставлю на підтвердження. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати, 1907. 11:31:46 За-217 Рішення не прийнято. Правка не врахована... відхилена, вибачте. Соболєв.
11:31:55 СОБОЛЄВ С.В. Це правка стосується так званих мешканців готелю. Ну, от уявіть собі, в казино буде дуже жорсткий режим пропуску на територію казино. А от якщо це мешканець готелю або інші особи, вони мають право туди потрапити без ідентифікації особи, без можливості перевірити, що це за особа в реєстрі, чи є вона. Тому у мене прохання, правку 1906 не підтверджувати. У мене ще залишилася одна правка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, вибачте, номер правки. 11:32:37 СОБОЛЄВ С.В. 1906. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1906. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування на підтвердження правку 1906. Комітетом вона врахована. Прошу підтримати та проголосувати. 11:33:11 За-225 Рішення не прийнято. Правка відхилена. Наступна правка.
11:33:21 СОБОЛЄВ С.В. Остання правка безпосередньо пов'язана з дуже цікавою нормою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер, вибачте, ще раз, нечутно. СОБОЛЄВ С.В. Правка 1930. 1930. Про що ця норма? Якщо раптом ви щось виграли, то раніше була норма: вам зобов'язані виплатити виграш протягом 10 діб. Але найстрашніше, не просто що ця норма зникає і далі коли виплатять, це невідомо, найстрашніше інше, після цього закону іде другий законопроект, в якому знімають взагалі оподаткування казино. І далі це зникає з системи контролю FATF і інших міжнародних організацій. Давайте не дамо це зробити і цією правкою хоча б якось захистимо осіб, які будуть безпосередніми учасниками. Дякую. Прохання її провалити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Позиція комітету.
11:34:29 МАРУСЯК О.Р. Позиція комітету. Ця правка була врахована. Її треба врахувати, бо там іде мова про 5 мільйонів гривень. Там не іде мова про виграші, які до 5 мільйонів гривень. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 1930. Комітетом врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та голосувати. 1930. 11:35:03 За-230 Рішення прийнято. Правка підтверджена. Власенко.
11:35:14 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Правка 249. В 2009 році, коли за ініціативи уряду Тимошенко Верховна Рада України більш ніж 300 голосами, тобто конституційною більшістю, прийняла рішення про зупинення в Україні такого ганебного явища, як лудоманія, шляхом заборони гральних закладів, ми тоді залишили в українському законодавстві можливість займатися лише одним видом умовно гральної діяльності – це державні лотереї. Натомість сьогоднішнім законом пропонується лотереї виключити із переліку діяльності, пов'язаної з гральним бізнесом. Хоча насправді Закон про легальний гральний бізнес повинен був би стосуватися лише питання лотереї і нічого більше, так як це вимагав тоді уряд Тимошенко. Прошу правку 249 поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 249. Комітетом вона була підтримана. Комітетом була підтримана. Готові голосувати? Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 11:37:02 За-232 Рішення прийнято. Правка врахована. Власенко.
11:37:08 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Правка 268. Я ще раз хочу нагадати, що починаючи з 2009 року, в Україні було заборонено весь гральний бізнес окрім державних, я це підкреслюю, державних лотерей, кошти від яких скеровувалися на державні потреби, на забезпечення того, що необхідно державі і на що державі не вистачало грошових коштів. Саме це і було стратегією уряду Тимошенко, який пропонував на той момент інший концепт взагалі розвитку цієї галузі в Україні, і ця концепція тоді була підтримана Верховною Радою України у кількості більше 300 осіб. Зараз же нам пропонують лотереї виключити із переліку грального бізнесу. Нам пропонують сказати, що лотерея – це не гральний бізнес, а щось інше. Я з цим категорично не погоджуюся і прошу правку 268 поставити на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові голосувати? Ставлю на підтвердження правку 268. Прошу підтримати та проголосувати. 11:38:34 За-228 Рішення прийнято. Правка залишається врахованою. Власенко.
11:38:40 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Правка 655-а. Насправді нам зараз, приймаючи цей закон, пропонують абсолютно хибний концепт, нам говорять про те, що якщо влада не може забезпечити заборону, то тоді треба легалізувати гральний бізнес. За цією ж логікою, напевно, можна було б легалізувати важкі наркотики. І повірте, це б дало в державний бюджет значно більше коштів, ніж ви заклали в бюджет від грального бізнесу. Але це абсолютно хибна антиукраїнська і неправильна позиція, яку зараз робить спробу протягти через всю сесійну залу більшість у Верховній Раді. Натомість правильною концепцією є концепція, запропонована у 2009 році урядом Тимошенко щодо заборони всього грального бізнесу, окрім лотерей. А ви своїм законом пропонуєте лотереї винести за дужки грального бізнесу, що є неправильно. Тому прошу не підтримувати поправку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 655 Власенка, комітетом вона підтримана, врахована. Ставлю її на голосування. Прошу підтримати та проголосувати. 11:40:12 За-229 Рішення прийнято. Правка врахована. По фракціям покажіть. Наступна правка Власенка.
11:40:27 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Шановний пане головуючий, правка 669, я ще раз підкреслю, цим законом пропонується мало того, що пропонується легалізувати те, що називається лудоманією, тобто залежність від аграрних ігор, мало того, що по суті це буде практично безконтрольне розповсюдження гральних закладів і гральних автоматів, мало того, що це призведе до того, що українські родини будуть втрачати останні кошти, малого того, що це призведе до трагедії у родинах, мало того, що це буде призводити до розпаду українських родин, тому що люди будуть програвати останнє так, як це відбувалося до заборони грального бізнесу до 2000 року, коли люди виносили із будівель, із своїх будинків останнє, так нам ще пропонують лотереї не визнавати гральним бізнесом і ліквідувати реєстр операторів лотерей. А відтак я прошу поставити на підтвердження поправку 669. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:41:35 МАРУСЯК О.Р. Позиція комітету: врахувати правку, тому що цей реєстр лотереї буде у своєму базовому законі, ми його не виводимо з цього закону. Є ще один Закон про лотереї, і там все винесено в "Перехідних положеннях". Всі ці положення є, тому ми виносимо з цього закону. Прошу правку врахувати. Комітет також вирішив, що її треба врахувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 669 правку. Комітетом вона була підтримана і врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 11:42:19 За-228 Рішення прийнято. Правка залишається врахованою. Власенко.
11:42:25 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Шановний пане головуючий, правка номер 2488. У цьому законопроекті було… ГОЛОВУЮЧИЙ. 1488? ВЛАСЕНКО С.В. 2488. У цьому законопроекті був цілий розділ, який називався "Порядок випуску та проведення державних лотерей", яким регулювався порядок випуску державних лотерей, який, на моє переконання, є певним різновидом грального бізнесу і який регулювався достатньо жорстко. На моє переконання і на переконання фракції "Батьківщина", на переконання уряду Тимошенко 2009 року, ми вважаємо, що державні лотереї – це єдиний вид, умовно, грального бізнесу, який повинен був би залишитися в Україні і який не є таким небезпечним, як гральні автомати і казино. А відтак я прошу поставити на підтвердження правку 2488, яка скасовує цілий розділ цього закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 2488, на підтвердження її ставлю. Прошу підтримати та проголосувати. 11:43:53 За-225 Рішення не прийнято. Правка відхилена. Наступна правка.
11:44:03 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане головуючий. Так само, як була підтримана моя пропозиція по правці 2488, прошу так само визначитися і по правці 2489, яка є аналогічною за змістом і яка була би логічною зараз для підтримки. Оскільки, я ще раз підкреслю, логіка української держави повинна бути дуже проста: державні лотереї, так, з жорстким контролем, з розподілом коштів на ті потреби, які необхідні українській державі, на підтримку культури, на підтримку незахищених соціальних верств населення. Натомість жорсткий шлагбаум і повна і заборона, як це відбувалося в 2009 році за ініціативи уряду Тимошенко, всього іншого грального бізнесу, на кшталт гральних автоматів і казино, які підтримують лудоманію, які є підставою для руйнування українських родин, які в нинішній ситуації призведуть до ще більшої втрати заощаджень українськими громадянами. Прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження правку номер 2489. Комітетом вона підтримана. Прошу підтримати та проголосувати. 11:45:32 За-231 Рішення прийнято, правка підтверджена. Власенко.
11:45:39 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане головуючий. Насправді, те, що підтвердили попередню правку, нічого не означає, оскільки розділ VII "Порядок випуску та проведення державних лотерей", він відновлюється по суті, оскільки правка 2488 не була підтримана цією сесійною залою. А правка 2496, про яку я хочу говорити зараз, вона стосується внутрішнього регулювання в розділі VII і вона регулює проведення державних лотерей. Я ще раз підкреслюю: державні лотереї – це єдине, що повинно в нас залишилися в сфері грального бізнесу, це інструмент, який би дозволяв державі акумулювати додаткові кошти та витрачати їх на необхідні потреби. Саме цю ідеологію запроваджував уряд Тимошенко і Верховна Рада України у 2009 році, коли приймали рішення конституційною більшістю щодо заборони азартних ігор в Україні і гральних закладів. Прошу правку 2496 поставити на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю правку 2496 на підтвердження. Вона була підтримана комітетом. Прошу підтримати та проголосувати. 11:47:02 За-232 Рішення прийнято. Правка врахована. Правка підтверджена, вибачте. Власенко.
11:47:07 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане головуючий. Правка 2550. Я ще раз хочу зазначити, що насправді закон, який ми зараз обговорюємо, є не стільки закон про бізнес, це закон соціального характеру. Тому що лудоманія – це не лише медична хвороба, як це визнано Всесвітньою організацією охорони здоров'я, це насправді і соціальна хвороба, це теж визнають всі. А відтак ми повинні захистити громадян України від такої хвороби, як лудоманія. Тому що на тлі однієї хвороби, яка називається "COVID 19", ми пропонуємо українським громадянам хворіти ще одною хворобою, яка називається "лудоманія", це є абсолютно неприпустимо. Уряд Тимошенко спромігся в 2009 році забезпечити виконання на території України заборону на здійснення азартних ігор і на функціонування закладів, які здійснюють цю діяльність. Ми вимагаємо, щоб ця заборона діяла і зараз і щоб вона була... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 2550. Комітетом підтверджена вона і врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 11:48:35 За-232 Рішення прийнято. Наступна правка... Сергій Володимирович, у вас ще багато?
11:48:41 ВЛАСЕНКО С.В. Ще трошки є, пане Голово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер який? ВЛАСЕНКО С.В. Правка 2566. Дякую, пане Голово. Я хочу ще раз зазначити, що шановні колеги, ми повинні ставитися до цього закону лише в один спосіб. На жаль, сьогодні українська правляча влада говорить про те, що ми повинні перетворити державу на бізнес, "Укрпошта" повинна заробляти, "Укрзалізниця" повинна заробляти. Шановні колеги, відповідно до статті 1 Конституції України Україна є соціальною державною. Ми повинні пам'ятати, що, окрім заробітку, держава повинна виконувати низку соціальних функцій, у тому числі і боротьба з такою соціальною хворобою, як лудоманія. Ми повинні заборони гральний бізнес. Ми повинні забезпечити заборону цю шляхом ефективної діяльності правоохоронних органів і убезпечити українських громадян від цього соціального лиха. А правку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 2566. Комітетом вона підтримана і врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 11:50:09 За-230 Рішення прийнято. Правка врахована. Наступна правка. Знову Власенко, да? Сергій Володимирович.
11:50:13 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Наступна правка 2584. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Ця правка стосується… знову-таки вона пов'язана із питанням можливості функціонування державних лотерей в Україні. Я ще раз підкреслюю, я вважаю, що це єдиний вид гральної діяльності, який повинен жорстко регулюватися, жорстко контролюватися державою, і кошти від якого повинні йти до державного бюджету України. Не повинні державні лотереї здійснюватися приватними організаторами, держава повинна здійснювати над цим контроль, жорсткий. Ця лотерея повинна бути справедлива. Люди, з одного боку, повинні мати можливість, вклавши кошти, отримати виграш, але, з другого боку, всі кошти від державної лотереї повинні йти на покриття соціальних витрат держави, на які не вистачає доходів державного бюджету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 2584. Прошу підтримати та проголосувати на підтвердження. 11:51:41 За-229 Рішення прийнято. Власенко Сергій Володимирович.
11:51:46 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Ще трошки в мене є, але трошки. 2597. ГОЛОВУЮЧИЙ. Є така. ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. В 2009 році Верховна Рада України розглядала питання про заборону грального бізнесу. Я тоді був у сесійній залі Верховної Ради і бачив, як Верховна Рада конституційною більшістю майже одностайно підтримала заборону на проведення азартних ігор в Україні. Хочу підкреслити, що уряд Тимошенко в 2009 році забезпечив заборону на проведення азартних ігор в Україні. На жаль, починаючи з більш пізніх часів, з 2014-2015 років, держава не спромоглася забезпечити виконання цього закону, а відтак у нас розквітли неконтрольовані підпільні позадержавні казино і позадержавні салони гральних автоматів. Замість того, щоб приймати цей закон, нам необхідно, щоб правоохоронна система забезпечила виконання заборони на азартні ігри, а правка... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 2597, на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 11:53:14 За-230 Рішення прийнято. Наступна правка, Власенко.
11:53:19 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Мені вже включають мікрофон до того, як ви надаєте мені слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Та всі бачать вже. ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Правка 2601. Я вважаю, що ми зараз у державі повинні переглянути всі стратегії розвитку української держави. Ми повинні переорієнтувати українську державу, зробити її значно-значно більш асоціальною, ми повинні її зробити більше орієнтованою на людей. Ми повинні її зробити такою, щоб вона, українська держава, забезпечувала підтримку найнезахищених верств населення. Натомість замість того, щоб обговорювати зараз законопроекти про повені, нас правляча більшість втягнула в законопроект про гральний бізнес. І під час цього обговорення навіть хочуть викинути державні лотереї із категорії грального бізнесу. Хто це робить і навіщо, це риторичне питання. Напевно, це робиться над угоду комерційним структурам, які хочу опанувати державні лотереї. ГОЛОВУЮЧИЙ. 2601, да? Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 11:54:51 За-228 Рішення прийнято. Власенко.
11:54:57 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. ГОЛОВУЮЧИЙ. А може одразу на підтвердження декілька правок? ВЛАСЕНКО С.В. Можливо, трошки пізніше. 2616. Я скористаюся вашою порадою, але трошки пізніше. Правка 2616. Шановні колеги, я хотів би ще раз зазначити, що насправді це закон не про гральний бізнес, це закон про те, як втягувати в українців соціальні і медичні хвороби. Цей закон про те, як українці змушені будуть бути втягнутими в ігрові автомати, які будуть стояти всюди без обмежень, як українці будуть втягнуті в казино, які будуть відкриватися в усіх можливих готелях, як українці не будуть мати жодних запобіжників при втягнені їх от в ці азартні ігри. Натомість єдиний вид діяльності, який мав би регулюватись цим законом, а це державні лотереї, він чомусь випадає з-під дії цього закону. А відтак прошу поставити на підтвердження правку 2616. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження правку 2616. Прошу підтримати та проголосувати. 11:56:19 За-228 Рішення прийнято. Наступна правка, Власенко.
11:56:24 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Правка 2635. В 2009 році уряд Тимошенко не лише підвищував соціальні стандарти, уряд Тимошенко не лише не підвищував тарифи, уряд Тимошенко не лише виплачував зарплати і пенсії працівникам бюджетної сфери, уряд Тимошенко піклувався про соціальний і медичний стан українського суспільства. І саме за цієї причини уряд Тимошенко ініціював у Верховній Раді заборону грального бізнесу в Україні, і Верховна Рада конституційною більшістю підтримувала така політику уряду і заборонила гральний бізнес. І тоді, в 2009 році, уряд Тимошенко спромігся забезпечити виконання цієї заборони. На жаль, діюча влада не може забезпечити виконання цієї заборони і хоче легалізувати гральний бізнес, окрім державних лотерей. Вони чомусь вважають, що це не є гральним бізнесом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте на голосуванні? А, наполягаєте. 2635. Ставлю правку на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 11:57:55 За-229 Правка підтверджена. Власенко.
11:58:02 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Правка 3308. ГОЛОВУЮЧИЙ. 3108? ВЛАСЕНКО С.В. 3308. 3308. Шановний пане Голово, я вчергове хочу, я неодноразово вже це робив, я хочу вчергове нагадати першу обіцянку Президента Зеленського. Це він писав в своїй передвиборчій програмі, що перший мій закон це буде Закон про народовладдя, і всі найбільш важливі питання я буду погоджувати з народом. На жаль, ані питання продажу сільськогосподарської землі, ані питання запровадження грального бізнесу, якого, до речі, не було в програмі Президента, зараз Верховна Рада робить спробу прийняти рішення без поради із народом. Я думаю, що коректніше було би провести референдум і з цього питання, отримати думку людей, чи хочуть люди страждати лудоманією, щоб їх втягували в гральний бізнес, чи вони цього не хочуть. А правку 3308 прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження правку 3308. Прошу підтримати та проголосувати. 11:59:24 За-229 Рішення прийнято. Правка підтверджена. Може вже перерва? Може у вас правки закінчилися? Ні? Одна ще. Ну, час є. Власенко.
11:59:39 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Перед перервою. Я після перерви продовжу, з вашого дозволу. Правка 3317. Я би ще раз хотів звернути увагу сесійної зали і більшості, і беззаперечно Президента Зеленського. Якщо, не дай Боже, цей законопроект буде прийнято, якщо, не дай Боже, його буде прийнято в такому ганебному вигляді, як його запропонували до другого читання, тому що до першого читання він був жахливий, а до другого читання він став ще більш жахливим, я звертаюся до пана Президента із пропозицією застосувати право вето до цього законопроекту. І звернутися до українських громадян із пропозицією визначитись щодо цього законопроекту на референдумі. Українці фактично підтримали дії уряду Тимошенко 2009 року на заборону грального бізнесу. Не було жодних критичних зауважень з цього приводу. Я особисто знаю багато людей, які потерпали від лудоманії, які були щасливі від того, що гральний бізнес зупинили. А правку 3317 прошу поставити на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю її на голосування. Прошу підтримати та проголосувати на підтвердження. 12:01:07 За-228 Рішення прийнято. "Шановні колеги, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 59, 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про своє входження до депутатської групи "Партія "За майбутнє" у Верховній Раді України дев'ятого скликання". Анна Костянтинівна Скороход. Оголошується перерва до 12:30. (Після перерви)
12:30:08 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Запросіть, будь ласка, народних депутатів до зали. Я бачу, Сергій Володимирович, що ви на місці, бачу. Та я розумію, ви навіть мікрофон не вимикали, я розумію. А можна якось вимкнути мікрофон Власенку, ні? Сергій Володимирович, у вас ще одна? Дві. Це я чув ще годину тому. А може ви їх поки всі зачитаєте, а потім проголосуємо. Не заперечуєте? І я так вмію.
12:31:15 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Ми продовжуємо розгляд поправок. Поправка 3032. ГОЛОВУЮЧИЙ. 3032? ВЛАСЕНКО С.В. 3032, так. Я хочу нагадати, що в 2009 році уряд Юлії Тимошенко заборонив в повному обсязі гральний бізнес, і це рішення підтримала Верховна Рада України того скликання у конституційній кількості… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, що я вас перебив. А скажіть, будь ласка, ви просто пройшли вже 3032. Ви повертаєтесь? ВЛАСЕНКО С.В. 3032. Я прошу поставити на підтвердження. Тому, шановний пане Голово, ця права стосується Інтернет-казино. А в 2009 році не були так розповсюджені Інтернет-казино, тому не було такого жорсткого регулювання і не було можливості взагалі на це впливати в такому об'ємі, як це є зараз. Зараз це явище стало абсолютно ганебним, величезним і його треба просто забороняти. Прошу поставити на підтвердження правку 3032. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до зали, будь ласка. Треба зачекати колег. (Шум у залі) Я ж не заперечую, щоб виступи були. Ні, так був же Власенко, Олександр Рафкатович, ну, що ви кажете. Давайте продовжимо тоді засідання, якщо вам так цікаво. Треба переосмислити правку 3032, це ж важлива правка. Руслан Олексійович ще хоче подивитися може. Артур Володимирович щось хотіли додати, ні? Вас нечутно, маска заважає, не чую. Шановні голови фракцій, запросіть народних депутатів до зали і поверніться у свою фракцію, а то ви вже до "Батьківщини" перейшли. Шановні колеги, я ставлю на голосування. Готові голосувати? Ні, у вас карточок нема? Є, бачите, знайшлася. Так вас же чекаємо, ви ж попросили почекати, Артур Володимирович. Все, можемо голосувати. Ставлю на голосування правку. Повернувся Артур Володимирович, можемо голосувати. Ставлю на підтвердження правку… А, позиція комітету, дійсно. Вибачте.
12:35:16 МАРУСЯК О.Р. Пане Власенко, цією правкою було зменшено ціну за ліцензію на онлайн-казино. До того, в першому читанні вона коштувала 12,5 тисяч мінімальних заробітних плат. Щорічно. Це становить біля півмільйона доларів. У другому читанні було запропоновано у 2 рази меншу ціну. Але, якщо прочитати весь текст закону, то у "Перехідних положення" є формула "три ікс". До того часу, поки не запрацює система онлайн-моніторингу, ця ціна мала бути 750 тисяч доларів. Фактично ми в загальному знизили цю ціну. Якщо по цінах ліцензії, якщо ви не будете… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Вже всі виступили і всі повернулися, і комітет. Така тиша, коли комітет доповідав, нікого в залі не було. Важлива правка дійсно 3032, мабуть. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 3032. 12:37:09 За-215 Рішення не прийнято. Правка не підтверджена. Сергій Володимирович.
12:37:17 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Шановний пане головуючий, правка 3033. Насправді ви знижуєте вартість ліцензії на Інтернет-казино, ви не даєте можливість Інтернет-казино взагалі функціонувати в Україні і, практично без будь-яких обмежень забезпечивши українським громадянам оцю ганебну річ, яка називається "можливість грати в казино і можливість бути лудоманами". Насправді це неправильно, несоціально, це антиукраїнське. Коли уряд Юлії Тимошенко у 2009 році ініціював повну заборону азартних ігор, не було так розповсюджено Інтернет-казино, але уряд Тимошенко у 2009 році спромігся здійснити реальну заборону гральних закладів. А відтак прошу не зменшувати вартість за послуги Інтернет-казино. Треба взагалі прибрати Інтернет-казино, треба не дати можливість українській молоді сидіти і програвати гроші своїх батьків, виносячи все з квартир. Це абсолютно не контрольована територія. Прошу поставити правку 3033 на підтвердження і не підтримувати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку… Позиція комітету.
12:38:38 МАРУСЯК О.Р. Йде мова знову про Інтернет-казино. Перед цим ви ставили всі правки для того, щоб лотерею зробити знову азартною. В чому тут справа? Якщо все вернеться, як зараз є в цей момент, очевидно, ми розуміємо, що під лотереєю якраз це Інтернет-казино і знаходилося. Вам вигідно, щоб залишилося все так, як є, і щоб під виглядом лотереї були відкриті зали гральних автоматів. Ми хотіли це відокремити одне від… мух від котлет. З вашою допомогою це зараз… ви робите так, що можуть повернутися ці старі 2 тисячі залів тільки у Києві. Якщо Інтернет-казино не буде легалізовано, тоді під лотереєю можна проводити... буде проводити ці самі азартні ігри. Правку треба врахувати, і якщо так докладно, то давайте… ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована, її підтвердити треба. Ставлю правку номер 3033 на підтвердження. Комітетом вона врахована. Прошу підтримати та проголосувати. 12:40:13 За-236 Рішення прийнято. Наступна правка, Власенко.
12:40:18 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Ну, по-перше, я би хотів відповісти голові комітету. Фракція "Батьківщини" за повну заборону азартних ігор, окрім державних, я це підкреслюю, державних лотерей, які управляються державою, керуються державою, без будь-якої комерційної складової, як це є в нормальних країнах світу. Тому не треба маніпулювати. Якщо ваша влада не в стані забезпечити роботу правоохоронної системи, яка би виконувала закон, то тоді ідіть геть, і хай приходить інша влада, яка зможе забезпечити виконання державних завдань. А я ще раз підкреслюю, уряд Тимошенко в 2009 році... ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки який? ВЛАСЕНКО С.В. ...що в Україні була... Правка 3035. Уряд Тимошенко довів, що в Україні була влада, яка може забезпечити не лише виконання закону, а і нормальну соціальну державницьку політику, не лише у питанні виплати зарплат і пенсій, і дотримання соціальних стандартів, а й в питанні убезпечення українських громадян від соціальних хвороб таких, як лудоманія. А правку прошу поставити на підтвердження і не підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, хвилинка реклами пройшла. Наступна правка, я сподіваюсь, буде по суті. Ставлю на голосування 3035. Комітетом вона підтримана. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:41:56 За-229 Рішення прийнято. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:42:05 ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка наступна правка, Сергій Володимирович?
12:42:06 ВЛАСЕНКО С.В. 3437. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ВЛАСЕНКО С.В. На прохання Голови Верховної Ради, хвилинка реклами Президента Зеленського, який в своїй передвиборчій програмі точно не обіцяв легалізації азартних ігор. Він точно не обіцяв пониження соціальних стандартів, він точно не обіцяв затримок зарплат і пенсій. Він точно обіцяв виконувати, реалізовувати соціальну політику, орієнтовану на людину. Він точно обіцяв не продовжувати політику попереднього Президента. Натомість, цей законопроект говорить про те, що Президент не дотримується своїх обіцянок. Фракція більшості, яка ініціювала цей законопроект, робить все, щоб азартні ігри і лудоманія повернулися в Україну в абсолютно неконтрольовані, в абсолютно… в самій крайній і в самій гіршій формі. Я підкреслюю ще раз, закон в першому читанні був страшний, в другому читанні він став ще більш страшний. Прошу правку 3437 поставити на підтвердження і не підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, правка 3437 ставиться на підтвердження. Комітет її врахував, тому прошу підтримати та голосувати. 12:43:35 За-233 Рішення прийнято. Все. Ви завершили, так, Сергій Володимирович? Ще у вас є? Ну, будь ласка.
12:43:45 ВЛАСЕНКО С.В. Правка 3449. Дякую, шановний пане головуючий. Я ще раз хочу зазначити, що цей закон є віддзеркаленням взагалі тої політики, яку проводить сьогоднішня українська влада. Ця політика скерована проти українців, які живуть в Україні, проти добробуту, проти соціальної злагоди, проти миру в родинах. Навпаки, цей законопроект скерований на руйнування всього, про що я зазначив вище. Натомість уряд Юлії Тимошенко в 2009 році був підтриманий конституційною більшістю Верховної Ради України в питанні заборони грального бізнесу повністю, і уряд Тимошенко зміг забезпечити виконання цього закону. Натомість сьогоднішня правоохоронна система, не маючи змоги виконати заборону, нам говорить про те, що а тепер ми приймемо інший закон і будемо його дотримуватися. Ніхто не буде дотримуватися… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на підтвердження правку 3449. Правка врахована комітетом по суті, тому прошу підтримати та голосувати. 12:45:14 За-231 Рішення прийнято. Сергій Володимирович, будь ласка.
12:45:20 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане головуючий. На окреме прохання Голови Верховної Ради, остання правка моя, яку ставлю на підтвердження, це правка 3450. Шановні колеги, уряд Юлії Володимирівни Тимошенко в 2009 році прийняв, на моє переконання, історичне рішення. Він заборонив, він ініціював заборону в Україні грального бізнесу. Верховна Рада України зайняла тоді державницьку позицію і конституційною більшістю заборонила в Україні гральний бізнес. На моє глибоке переконання, це принесло мир в українські родини, коли люди не сперечалися між собою, чи треба витратити кошти на щось для родини, чи треба їх піти і програти. Це дозволило зростити покоління українців, які не знають, що таке лудоманія. На жаль, зараз цим законопроектом всі ці негаразди повертаються в Україну. Тому я звертаюся до Президента. Якщо цей закон, не дай Боже, буде прийнятий, застосувати до нього... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на підтвердження правку 3450 народного депутата... 3450. Комітет пропонує її врахувати. Тому також прошу підтримати та проголосувати. 12:46:53 За-230 Рішення прийнято. Дякую, Сергій Володимирович. Так, будь ласка, записувалась партія "Європейська солідарність". Хто там? Я не чую, хто. Іонова Марія, будь ласка.
12:47:20 ІОНОВА М.М. Дуже дякую. Правка номер 183, де, на жаль, пан Марусяк, він виключає електронні аукціони. А я хочу нагадати, що в першому читанні ми обмежили кількість автоматів. А зараз з цією правкою це буде означати, що в усіх готелях буде необмежена кількість "одноруких бандитів". Навіщо ви знімаєте ці обмеження? І я хотіла би нагадати, що є інформація в ЗМІ, що один з головних радників в Офісі Президента Зеленського з питань грального бізнесу – це Борис Баум, відомий як представник "лужніковської російської групи", який хоче очолити комісію з регулювання ринку азартних ігор. І коли буде проголосований цей закон, ви мені скажіть, будь ласка, у вас уже "95 квартал" завершився? Ви вже будете представляти і презентувати, і призначати представників агресора? Що це взагалі відбувається? Прошу поставити на підтвердження цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на підтвердження 183 правку. Комітет її врахував. Тому прошу підтримати та проголосувати. 12:48:38 За-229 Рішення прийнято. Все, так, пані Марія? Дякую. Народний депутат Скічко, будь ласка. Ще Іонова? Бо я запитав, пані Марія, все у вас чи ні. Ще одна. Будь ласка, я перепрошую, тоді Іонова, да. Будь ласка.
12:49:00 ІОНОВА М.М. Ви знаєте, ми так само хотіли би поставити поправку 184 на підтвердження. Тому що вважаємо, що державні лотереї також мають бути включені і бути в цьому також законі. Я прошу поставити цю поправку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 184, так? Шановні колеги, ставлю на підтвердження 184 правку. Комітет пропонує врахувати. Тому прошу підтримати та проголосувати. 12:49:39 За-231 Рішення прийнято. Будь ласка, народний депутат Скічко.
12:49:44 СКІЧКО О.О. Доброго дня, шановні пані та панове! В першу чергу хотів би поставити правку 2279 на підтвердження. Але разом з тим я хотів би звернутися до всіх наших колег. Я хотів би запитати, ми парламент чи окремий майданчик для самопіару окремих політичних груп? Ми з вівторка по п'ятницю слухаємо про те, як було добре при комусь і як потрібно працювати. Шановні, у нас є важливі законопроекти. У нас є п'ять листів порядку денного. Це законопроекти, які стосуються антикризового пакету з приводу коронавірусу. Це, зокрема, і Постанова про відставку Голови Національного банку України. Ми не можемо все це розглянути, тому що ми слухаємо банальний самопіар. Я з повагою ставлюся до кожного, але давайте нарешті проголосуємо законопроект в цілому. Парламент має ухвалювати рішення шляхом голосування, а не шляхом затягування часу. Я прошу вас... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на підтвердження правка 2279. (Шум у залі) Ставиться на голосування 2279. (Шум у залі) Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:51:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, є перелік правок, яких не було вчора. 2279 не була правка. Правильно? Не була. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:51:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вона народного депутата Струневича. "Абзаци 3-6, 8, 9 частини 4 статті 41 виключити". Вона врахована комітетом частково. Тому, шановні колеги, я ставлю на підтвердження правку 2279. Комітет її врахував частково, тому прошу підтримати та голосувати. 12:52:17 За-232 Рішення прийнято. 191-а, так? Народний депутат Геращенко.
12:52:36 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, я розумію, що лобісти готелю Fairmont зараз тут б'ють в подушшя для того, щоб там запрацював не лише готель, а казино. Але я хочу сказати, що порядок денний сформувала монобільшість. Шановні українці, ось ці всі колишні організатори концертів замість того, щоб сформувати порядок денний, куди вставити закони про боротьбу з COVID, про боротьбу з повінню, про економіку, вони зараз лобіюють свої родини тут оцим от законом, який вони протягують, про те, щоб в усіх готелях п'ятизіркових, які належать "слугам народу", тепер ще були і казино. І тому цей тиждень, дійсно, коли, друзі, ми б мали розглядати економічні закони, вони протягують найважливіший для країни закон для Fairmont, щоб там насправді так само була тепер рулетка, "однорукі" і "двуногі бандити", казино і таке інше. І от за це зараз "слуги" б'ються... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, будь ласка, правка 160…? 12:53:47 ГЕРАЩЕНКО І.В. Ганьба депутатам з Черкащини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка, будь ласка, яка? Яка, ще раз, номер правки? ГЕРАЩЕНКО І.В. 191 поправка. Черкаси, дивіться, за що… ГОЛОВУЮЧИЙ. 191-а. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, 191 правка сьогодні вже ставилась. Вона вже ставилась. Тепер почекайте. Щодо… Шановні колеги, хвилину. Щодо 2279. Вона вчора голосувалась. Вона була врахована частково. Поставлена на врахування в повному обсязі, але була не підтверджена. Тобто залишилась врахована частково. Правильно? Апарат, так чи ні? Шановні колеги, давайте йти по правкам. "Батьківщина" була. Ще є ОПЗЖ. Ні, шановні колеги, всі. Колтунович ще не виступав, Олександр Сергійович. Олександр Сергійович Колтунович.
12:55:44 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний Дмитре Олександровичу, у нас є тут 12 поправок… ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки. Ні, по одній. Номер правки. КОЛТУНОВИЧ О.С. 85-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 85-а? КОЛТУНОВИЧ О.С. 85-а, да. У мене є перелік. Це ті, які враховані, але ми їх хочемо поставити на підтвердження. Поки ви зараз дивитесь, я хочу сказати умнику, який виступав від "Слуги народу", що порядок денний, який ви сформували, ви хочете зняти обмеження в 10 мінімальних заробітних плат для чинуш, для держкомпаній. Ви хочете продати землі державної комунальної власності. Мені продовжувати цей порядок денний? Тому ви, коли піднімаєтесь щось розказувати, ви подивіться, що ви пропонуєте. І останнє. Результати вашої діяльності – це є конкретні макроекономічні показники. Ви провалили промисловість, сільське господарство і все інше. Тому сидіть і помалкивайте, а не розказуйте нам що ставити на поправки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування правку номер 85. Комітетом вона була врахована. Позиція комітету.
12:57:08 МАРУСЯК О.Р. Це правка Мамки. Вона була врахована. Треба її підтримати і знову врахувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 85 правку. Комітетом вона підтримана. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 12:57:47 За-233 Рішення прийнято. Шановні колеги, ще раз, для того, щоб не було потім… Почекайте, це важливо. Правка 2279 була поставлена вчора на голосування та була відхилена. Правильно? Зал її не підтримав і вона була провалена. Так? Сьогодні по технічним причинам, тому що комітет надав, мабуть, помилився, надав цю правку в переліку тих, що не ставились на голосування. Тому Руслан Олексійович і поставив її на вимогу народних депутатів ще раз. Однак легітимним є вчорашнє голосування, яким вона була відхилена. Немає ні в кого питань? Під стенограму. Всіх влаштовує, правильно все? Вчорашнє рішення – єдине правомочне, яке приймала Верховна Рада України. Ми не маємо права поставити на повторне голосування. Я розумію, що у нас деякі помилки, але продовжуємо нашу роботу далі. Нестор Іванович Шуфрич. Ні, почекайте, Колтунович не завершив.
12:59:17 КОЛТУНОВИЧ О.С. Вибачте, ще одну, 89 поправку. А далі Нестор Іванович продовжить презентувати поправки від нашої партії. "Опозиційна платформа - За життя" звернула увагу на недолугий порядок денний. Ще одним питанням із них є підтримка виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Якщо у нас ніхто не розуміє, кого це стосується, якого олігарха і фундатора, монополіста у сфері енергетики, то поцікавтесь у профільному комітеті. Ось чим займається Верховна Рада замість того, щоб здійснювати структурні економічні реформи в умовах переходу до нового технологічного укладу, ось як зростає мінімальна пенсія на 74 гривні, ось результати вашої діяльності. Чи потрібен обіг земель сільськогосподарського призначення? Чи потрібен гральний бізнес? Чи потрібні стратегічні об'єкти, які не підлягають приватизації? Очевидно, що, за вашою логікою, так, але ви маєте понести за це і відповідно відповідальність. Я прошу поставити поправку, і далі мій колега Шуфрич продовжить. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 89, вона була врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 13:00:38 За-235 Рішення прийнято. Правка підтверджена. Обов'язково, Нестор Іванович, наступного пленарного засідання. Переходимо до зачитування запитів. Олена Костянтинівна Кондратюк. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
13:01:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Голово. Отже, протягом пленарного тижня внесено вами, шановні народні депутати, 165 депутатських запитів. З них: до Президента – 1; до органів Верховної Ради – 3; до Кабінету Міністрів – 82; до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 74; до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України – 5 депутатських запитів. Шановні колеги, шановні народні депутати, у нас є голосування одного запиту до Президента України. Прошу приготуватися до голосування. Отже, ставиться на попереднє, на відкрите поіменне голосування, підтримка запиту Сергія Демченка до Президента України щодо скасування указів Президента України про ліквідацію місцевих судів та утворення окружних судів. Прошу приготуватися до голосування. Прошу голосувати. 13:02:37 За-233 Рішення прийнято. Отже, колеги, ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого запиту до Президента України. Прошу голосувати. 13:03:04 За-256 Рішення прийнято. Покажіть, будь ласка, по фракціях. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:03:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оголошення. Будь ласка, хвилину уваги! Надійшли підписи народних депутатів України з проханням провести позачергове засідання сьогодні об 14:00. Найближчим часом буде розпорядження Голови Верховної Ради України щодо позачергового засідання. Попереджаю одразу, що всі… Я не чую вас. Порядок денний буде в розпорядженні Голови Верховної Ради України про скликання позачергового засідання. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
13:03:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я продовжую зачитувати запити, будь ласка, якщо можна, хоча би трохи тихіше, тому що це ваші запити. Будете голосно говорити, я припиню їх зачитувати. Отже, запити. Ніни Южаніної та Степана Кубіва до виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань, Голови Служби безпеки України щодо нанесення значних збитків внаслідок непрофесійних дій керівного складу та загрози безпечної експлуатації ядерних енергоблоків. Михайла Крячка до Генерального прокурора, виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань про безпідставність закриття низки кримінальних проваджень, необхідності їх поновлення та здійснення повного та всебічного розслідування Сергія Ларіна до Прем'єр-міністра України про розгляд звернення голови Новомиргородської районної ради відносно пропозиції щодо адміністративно-територіального устрою Кіровоградської області. Олексія Жмеренецького до Генерального прокурора, прокурора Закарпатської області щодо надання інформації стосовно можливого незаконного переміщення партії високовартісних товарів через митний кордон України. Ірини Констанкевич до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Прем'єр-міністра України щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Ківерцівському національному природному парку "Цуманська пуща". Ірини Констанкевич до голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Прем'єр-міністра України, міністра розвитку громад і територій України щодо завершення реформи децентралізації. Групи народних депутатів (Ткаченка, Одарченка та інших. Всього 20 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо створення належних умов для діяльності Дунайського інституту Національного університету "Одеська морська академія". Івана Шинкаренка та Олександра Ткаченка до Кабінету Міністрів України стосовно необхідності всебічного розгляду звернення багатодітної матері Наталії Пономаренко з метою захисту її соціальних та трудових прав. Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Кабінету Міністрів України стосовно необхідності всебічного розгляду звернення мешканців Татарбунарського району Одеської області щодо порушення законодавства з боку керівництва Національного природного парку "Тузловські лимани". Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Міністерства охорони здоров'я України стосовно вжиття дієвих заходів для вирішення питання реалізації громадянам Татарбунарського району Одеської області права на безкоштовну медичну допомогу. Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Національної поліції України щодо створення належних умов для здійснення господарської діяльності у Одеській області. Івана Шинкаренка та Олександра Ткаченка до Київської міської державної адміністрації щодо вжиття дієвих заходів для належного надання житлово-комунальних послуг. Ірини Геращенко та Марії Іонової до голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо надання неналежної відповіді на депутатське звернення щодо надання додаткової інформації про стан реалізації "Національного проекту "Велике будівництво" від 10.06.2020 р. Олександра Бакумова до міністра інфраструктури України, голови Харківської обласної державної адміністрації, Харківського міського голови, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо визначення належного балансоутримувача та недопущення подальшого руйнування Жихорського шляхопроводу. Антона Яценка до Уманської міської ради щодо надання інформації стосовно відчуження об'єктів нерухомості комунальної власності розташованих в місті Умань. Антона Яценка до Уманської міської ради щодо надання інформації про розмір заробітної плати, премій, матеріальної допомоги та інших виплат, нарахованих посадовим особам Уманської міської ради протягом 19-го – 20-го років. Антона Яценка до Фонду державного майна України щодо надання інформації стосовно факту відчуження державного пакету акцій розміром 100% статутного капіталу ПрАТ "Готель "Дніпро" площею 12 тисяч 829 квадратних метрів за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 1/2. Ігоря Колихаєва до міністра розвитку громад та територій України стосовно ненадання Мінрегіон інформації, необхідної для здійснення депутатської діяльності на депутатське звернення. Ігоря Колихаєва до голови Херсонської обласної державної адміністрації стосовно питань здійснення відбору проектів (заходів), що можуть реалізовуватись за рахунок субвенції на здійснення заходів соціально-економічного розвитку. Ярослава Дубневича до Прем'єр-міністра України, міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, міністра охорони здоров'я України щодо приведення національного законодавства до нормативних документів ЄС в частині Технічних регламентів щодо медичних виробів. Ярослава Дубневича до Прем'єр-міністра України, міністра у справах ветеранів України, міністра оборони України, Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України щодо надання статусу учасника бойових дій медикам-добровольцям Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Пирогова. Олександра Гереги до голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо дискримінації прав споживачів природного газу, які тимчасово не користуються послугами з газопостачання. Івана Шинкаренка та Олександра Ткаченка до Міністерства юстиції України щодо передачі майна у комунальну власність для створення історико-культурного парку. Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо відновлення курсування поїзда Київ-Рахів. Групи народних депутатів (Петьовки, Лунченка та інших) до Прем'єр-міністра України стосовно виділення додаткового фінансування Закарпатській області для ліквідації наслідків повені. Вячеслава Рубльова до голови Державної аудиторської служби України щодо перевірки дотримання вимог законодавства при проведенні державних закупівель ДП "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області". Вячеслава Рубльова до голови Антимонопольного комітету України щодо перевірки умов захисту економічної конкуренції під час проведення державних закупівель ДП "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області". Групи народних депутатів (Гнатенка, Мороза та інших) до Прем'єр-міністра України стосовно критичної ситуації, яка склалась у зв'язку з дефіцитом питного водопостачання в населених пунктах Донецької області через брак коштів, що може призвести до вкрай негативних соціальних наслідків. Валерія Гнатенка до голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, міністра фінансів України, міністра розвитку громад та територій України щодо критичної ситуації, яка склалась у зв'язку з дефіцитом питного водопостачання в населених пунктах Донецької області через брак коштів, що може призвести до вкрай негативних соціальних наслідків. Михайла Бондаря до голови Буської районної ради Львівської області, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо фактів порушень чинного законодавства у сфері бджільництва при утриманні пасіки по вулиці Бічна Шевченка у місті Буськ Львівської області. Михайла Бондаря до голови Буської районної ради Львівської області, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо фінансування та проведення робіт по вуличному освітленню вулиці Бічна Шевченка у місті Буськ Львівської області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України, голови Чернівецької обласної державної адміністрації про відкриття міжнародних пунктів пропуску "Красноїльськ-Вікову-де-Сус" та "Шепіт-Ізвоареле Сучевей". Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів по виділенню додаткових коштів на ліквідацію наслідків стихії в Чернівецькій області. Антона Кіссе до Прем'єр-міністра України щодо підтримки галузі сільського господарства в умовах посухи, спричиненою внаслідок відсутності опадів у зимово-весняний період 2019-2020 років. Олександра Літвінова до Прем'єр-міністра України щодо врегулювання питання реалізації права на отримання посвідчення водія. Василя Німченка до міністра культури та інформаційної політики України щодо вжиття заходів по збереженню місць пам'яті загиблих солдат, які захищали село Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської області під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Віктора Медведчука до міністра закордонних справ України щодо неприпустимості втручання у внутрішні справи України посольства США шляхом фінансування та проведення грантових конкурсів, що мають ознаки розпалювання національної ворожнечі та нетерпимості залежно від етнічного походження та мови. Віктора Медведчука та Василя Німченка до Генерального прокурора щодо перевірки фактів пропаганди націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму з боку окремих посадових осіб державної влади, органів місцевого самоврядування, зокрема, міського голови Херсона, політичних партій та притягнення винних до відповідальності. Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо поглиблення кризових тенденцій в реальному секторі економіки України. Олексія Жмеренецького до Прем'єр-міністра України щодо підзаконного врегулювання переобладнання транспортних засобів. Олексія Жмеренецького до Генерального прокурора щодо притягнення слідчого Рекало С.А. до відповідальності за порушення законодавства під час закриття кримінального провадження. Павла Мельника до міністра інфраструктури України, Прем'єр-міністра України, Державної служби України з безпеки на транспорті, голови Запорізької обласної державної адміністрації, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо необхідності здійснення комплексних заходів по збереженню автомобільної дороги національного значення Н-30 від міста Василівка до міста Бердянськ. Павла Мельника до віце-прем'єр-міністра – міністра цифрової трансформації України, голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо низького рівня покриття та якості мобільного зв'язку, зокрема, надання послуг мобільного Інтернету у місті Приморськ та населених пунктах Приморського району Запорізької області. Марини Бардіної до Прем'єр-міністра України про гарантії держави щодо виконання судових рішень. Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення комплексного протипаводкового захисту населених пунктів та сільськогосподарських угідь на Львівщині. Олександра Куницького до Прем'єр-міністра України щодо недопущення об'єднання ННЦ "Інститут метрології та ДП "Харківстандартметрологія". Групи народних депутатів (Шинкаренка, Ткаченка, Славицької) до Міністерства охорони здоров'я України щодо забезпечення невід'ємного природного та непорушного права на охорону здоров'я і своєчасну медичну допомогу з боку уповноважених осіб державної влади. Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Міністерства соціальної політики України щодо вжиття дієвих заходів для захисту трудових та соціально-економічних прав мешканки міста Татарбунари Ольги Михайлової. Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо повної перевірки декларацій. Юрія Здебського до віце-прем'єр-міністра України - міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій щодо включення до Реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Групи народних депутатів (Корявченкова, Криворучкіної, Захарченка) до Прем'єр-міністра України щодо необхідності реалізації права громадян на пенсійне забезпечення. Групи народних депутатів (Корявченкова, Криворучкіної, Захарченка) до Прем'єр-міністра України щодо необхідності забезпечення прав громадян на безпечно функціонуючу транспортну інфраструктуру та безпеку праці Групи народних депутатів (Сушка, Качури та інших. Всього 77 депутатів) до міністра соціальної політики України, Прем'єр-міністра України про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 - 2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу" від 9 серпня 2017 року № 526-р в частині зміни окремих положень розділу "Очікувані результати" щодо припинення до 2026 року діяльності всіх типів закладів інституційного догляду та виховання дітей та неприпустимості закриття спеціальних шкіл для дітей зі сліпотою чи глухотою, навчально-реабілітаційних центрів для дітей зі складними/комбінованими порушеннями. Олега Бондаренка До Державного агентства лісових ресурсів України щодо звіту про незаконну вирубку лісів, який оприлюднила неурядова організація Earthsigh. Віктора М'ялика до міністра охорони здоров'я України, голови Рівненської обласної державної адміністрації щодо відкриття відділення гемодіалізу в селищі міського типу Зарічне Зарічненського району Рівненської області. Ігоря Гузя до Голови Верховної Ради України щодо недопущення прийняття норми законопроекту № 3679, що передбачає звільнення АТ "Укрзалізниця" від сплати земельного податку за землі залізничного транспорту. Ігоря Гузя до міністра культури та інформаційної політики України щодо виділення фінансування на реставрацію, з метою збереження та пристосування під музей, приміщення палацу Браницьких (пам'ятка архітектури національного значення) у місті Любомль Волинської області. Групи народних депутатів (Подгорної, Леонова та інших. Всього 19 депутатів) до міністра культури та інформаційної політики України, голови Одеської обласної державної адміністрації щодо створення Муніципального козацького театру у місті Одесі. Тараса Батенка до міністра охорони здоров'я України щодо пошуку додаткових шляхів фінансування Львівської обласної психіатричної лікарні "Заклад". Тараса Батенка до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючої обов'язки міністра енергетики України, міністра розвитку громад та територій України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання, укладення договорів про надання комунальних послуг. Тараса Батенка до міністра охорони здоров'я України, Прем'єр-міністра України щодо державної підтримки лікування прогресуючої м'язової дистрофії Дюшена. Соломії Бобровської до Голови Служби безпеки України щодо скасування заборони на в'їзд до України російської акторки та телеведучої Варнави Катерини Володимирівни. Оксани Савчук до міністра розвитку громад та територій України щодо включення закупівлі медичного обладнання для комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарні №1 Івано-Франківської міської ради" та комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" в перелік проектів, які можуть реалізовуватися при розподілі субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на 20-й рік. Оксани Савчук до міністра розвитку громад та територій України щодо включення будівництва комплексного спортивного майданчика з полями для ігрових видів спорту в районі вулиць Симоненка, 3в - Вовчинецька, 202 міста Івано-Франківськ в перелік проектів, які можуть реалізовуватися при розподілі субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на 20-й рік. Богдана Кицака до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо розробки проектно-кошторисної документації будівництва шляхопроводу в місті Бердичеві. Богдана Кицака до голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо проведення інвентаризації майна філії "Бердичівський райавтодор" ДП Житомирського облавтодора. Олексія Мовчана до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, голови Полтавської обласної державної адміністрації, голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, голови Державної екологічної інспекції України, голови Державної служби геології та надр України щодо запобігання будівництва екологічно небезпечних хвостосховищ у селі Роботівка Кременчуцького району Полтавської області. Олексія Мовчана до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Генерального прокурора щодо неправомірної діяльності начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Тарахкало О.В. Юрія Павленка до виконувача обов'язків директора Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора щодо проведення розслідування дій посадових осіб Житомирської обласної ради. Юрія Павленка до міністра охорони здоров'я України, Прем'єр-міністра України про забезпечення прав дітей з орфанними захворюваннями на медичну допомогу і спеціальне харчування. Володимира Тимофійчука до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів для ліквідації наслідків стихії. Владлена Неклюдова до Прем'єр-міністра України щодо відновлення солепромислу на базі Державного підприємства "Генічеський солезавод". Владлена Неклюдова до Прем'єр-міністра України щодо нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та відомчими заохочувальними відзнаками працівників відокремлених підрозділів ДП "ТОРЕЦЬКВУГІЛЛЯ" з нагоди професійного свята – Днем шахтаря. Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України про встановлення (зміну) меж міста Овруча Житомирської області. Олександра Куницького до Генерального прокурора щодо незаконного обмеження доступу громадян до водних об'єктів на території Журавлівського гідропарку, Київського району міста Харкова, та систематичного порушення законодавства з боку ТОВ "Контакт-Плюс" та пов'язаних осіб при здійсненні діяльності на території Журавлівського водосховища. Анатолія Костюха до голови Закарпатської обласної держадміністрації щодо діяльності дитячих літніх таборів на території Закарпатської області. Анатолія Костюха до виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо робіт, запланованих до проведення на території Закарпатської області. Лади Булах до Прем'єр-міністра України про виконання Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року, яка затверджена Розпорядженням КМУ від 28 серпня 2013 року № 735-р. Володимира Іванова до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючого обов'язки міністра освіти і науки України, голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо необхідності здійснення перегляду механізмів визначення мережі закладів повної загальної середньої освіти у сільській місцевості. Володимира Іванова до міністра охорони здоров'я України, Прем'єр-міністра України щодо забезпечення належного функціонування дитячих оздоровчих закладів (таборів) у Херсонській області в умовах адаптивного карантину. Романа Грищука до Прем'єр-міністра України щодо приведення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України у відповідність до вимог Закону України "Про вищу освіту". Романа Грищука до тимчасово виконуючого обов'язки міністра освіти і науки України щодо будівництва житлових комплексів на території вищих навчальних закладів. Антона Полякова до тимчасово виконуючого обов'язки міністра освіти і науки України щодо правових підстав провадження освітньої діяльності Київською школою економіки. Дмитра Нальотова до виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань щодо перевірки законності розслідування кримінального провадження проти голови Опішнянської ОТГ Різника М.М. Дмитра Нальотова до Генерального директора Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" щодо надання інформації про каналізаційну систему м. Полтава. Олексія Жмеренецького до Бучанської міської ради Київської області щодо рішення про передачу громадянину Антонову С.В. земельної ділянки. Сергія Власенка до голови правління публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Українська залізниця", Генерального директора Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" щодо можливого порушення законодавства під час виплат заробітної плати (інших винагород) керівництву, членам наглядових рад та представникам виконавчих органів компаній, сто відсотків акцій яких належать державі. Тетяни Плачкової до Генерального прокурора, виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань, голови Національної поліції України про необхідність розслідування аварійної морської події з танкером "DELFI" і щодо бездіяльності посадових осіб під час підняття небезпечного майна, що затонуло. Лариси Білозір до Прем'єр-міністра України щодо виділення міжбюджетного трансферу з Державного бюджету до бюджету Томашпільської селищної об'єднаної територіальної громади для покриття дефіциту. Лариси Білозір до голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо невідкладного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення Т-02-12, Т-02-22, Т-02-33. Олега Кулініча до Прем'єр-міністра України щодо включення Державної спеціалізованої художньої школи інтернату І-ІІІ ступенів "Колегіум мистецтв у Опішні" ім. В. Кричевського до переліку закладів, на які не поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України №710 від 11.10.2016 року, а також вжити заходів щодо виділення коштів для Колегіуму мистецтв на 2020 рік, необхідні для охорони інтернату (КЕКВ 2111 - 175,0 тисяч гривень, КЕКВ2120 - 38,5 тисяч гривень) та на завершення реконструкції будівлі (КЕКВ 3142 -716,3 тисяч гривень). Дмитра Припутня до голови Державної служби геології та надр України щодо видобутку вуглеводнів на окремих ділянках Львівської області. Дмитра Чорного до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючої обов'язки міністра енергетики України, голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо відновлення газопостачання житлового багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Свободи, 31, місто Жовті Води. Групи народних депутатів (Зінкевича , Бондаря та інших. Всього 21 депутатів) до виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора щодо спростування твердження прокурора, оголошеного під час судового засідання Печерського районного суду міста Києва 01.07.2020 року. Групи народних депутатів (Зінкевич, Бондаря та інших, всього 22 депутати) до Генерального прокурора щодо надання правової оцінки відповіді в.о. директора ДБР на депутатське звернення групи народних депутатів України. Ірини Геращенко та Марії Іонової до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора щодо забезпечення об'єктивного, всебічного, оперативного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом вбивства Марчук О.С. Наталії Піпи до міністра культури та інформаційної політики України щодо порушення норми статті 50 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" в частині подання кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Наталії Піпи до Прем'єр-міністра України щодо фінансування Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування. Наталії Піпи до голови Львівської обласної державної адміністрації щодо лісової ділянки та детального плану території поблизу Винниківського озера. Романа Лозинського до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України, першого заступника голови Державного агентства водних ресурсів України, голови Чернівецької обласної державної адміністрації, голови Закарпатської обласної державної адміністрації, голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації, голови Львівської обласної державної адміністрації, голови Національної поліції України, заступника голови - тимчасово виконуючої обов'язки голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо контролю за розробкою та реалізацією комплексу невідкладних заходів з подолання наслідків повені. Юлії Овчинникової до голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо вирішення проблем збереження цінних природних територій в межах проєктованого регіонального ландшафтного парку "Долина Курганів". Юлії Овчинникової до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України щодо внесення змін до матеріалів лісовпорядкування. Юлії Овчинникової до Генерального прокурора, голови Державної екологічної інспекції України, голови Національної поліції України щодо збереження земель природно-заповідного фонду. І останній запит Павла Мельника до міністра інфраструктури України щодо проведення ремонту автомобільних доріг загального користування у Веселіському та Михайлівському районах Запорізької області. Шановні колеги, це всі депутатські запити на сьогодні. Дякую вам за увагу. І я думаю, що ми можемо переходити до питання "Різне". Прошу, народні депутати, приготуватися і записатися на виступи в "Різному". Прошу запишіться, будь ласка. Проводиться запис. Так до слова запрошуємо Дирдіна, фракція "Слуга народу". Прошу, Ярославе Івановичу.
13:30:30 ДИРДІН М.Є. Доброго дня, шановні виборці! Маю честь представляти північ Миколаївщини, 132 виборчий округ. У лютому місяці спільно з працівниками Укртрансбезпеки було розпочато здійснення заходів по контролю за вантажністю транспортних засобів на дорогах державного значення, яка проходить через місто Первомайськ. Це місто займає важливу позицію в логістиці Південного регіону України, бо через нього проходять ключові транспортні автошляхи. На меті було встановлення пересувного ГВК у найбільш придатному місці, і таку земельну ділянку було знайдено. Вона має вдале місце розташування, адже знаходиться на в'їзді до міста, з якого йде розгалуження доріг та не потребує значних фінансових вкладень. Іншого кращого місця для висування комплексу не знайдемо, а альтернативних варіантів міською владою не запропоновано. Але, як виявилося, на ній протиправно розміщено газову заправочну станцію та здійснюється реалізація газу юридичною особою "Дніпрорегіонгаз". Вдумайтесь, що з 2012 року не сплачується орендної плати за землю до місцевого бюджету. Ця інформація стала відома із минулої чергової сесії міської ради Первомайська. Мені довели позицію Первомайської міської ради, яка дозволила довготривале використання цієї ділянки без правоустановчих документів юридичній фірмі. Більш того, посадові особи міста встали на захист роботи цієї заправочної станції, яка нічого не платить за оренду земельної ділянки до місцевого бюджету. На жаль, ні мої письмові звернення, ні мій виступ на сесії, ні виступ начальника трансбезпеки Миколаївської області на міській сесії щодо виділення земельної ділянки для облаштування на ній вагового комплексу, не знайшли підтримки у посадових осіб та у частини деяких міських депутатів, а голосування за важливий для громади проект було зірвано. А тому з цієї трибуни я офіційно хочу звернутися до податкової служби та правоохоронних органів вжити відповідних заходів щодо перевірки законності дій посадових осіб громадської міської ради та господарської діяльності юридичної особи на території міста Первомайська Миколаївської області. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже. І Ярослав Рущишин передає слово Роману Костенку. Будь ласка, пане Романе.
13:32:59 КОСТЕНКО Р.В. Шановні колеги, шановні громадяни! Багато українців сьогодні стурбовані ризиком посилення російської агресії. Приводом такого занепокоєння стало рішення Російської Федерації щодо проведення навчань "Кавказ-2020", зокрема, і біля кордонів України. Що ще важливіше, це оголошення було здійснено невдовзі після того, як Російська Федерація заявила, що деякі країни вийшли зі складу СРСР, захопивши з собою землі, які їм до цього не належали. Такий відвертий політичний шантаж і залякування – типові методи Кремля. Ми не повинні вестися на російські провокації, а тим паче дозволяти залякувати наше суспільство. Однак для цього в нас має бути міцний фундамент спроможності надати відсіч загарбнику. Доки його не буде, Росія постійно влаштовуватиме військово-політичні ескалації. Таким фундаментом, на мою думку, повинні бути ракети стратегічного призначення – це ракети середньої дальності, які зможуть долетіти до критичних об'єктів інфраструктури, до… і мати дальність до 2 тисяч кілометрів. Ми повинні перестати боятися про це говорити. Така зброя може стати ефективним елементом стримування для агресивного сусіда. Україна має не лише технології, але і висококваліфікованих фахівців для розробки таких ракет. Однак вже минув рік після вступу Президента на посаду, а у нас досі не затверджена нова редакція стратегії національної безпеки, від прийняття якої залежить розробки усієї сукупності документів військового і безпекового планування, і це гальмує розвиток усіх видів озброєнь і військової техніки. Тому я закликаю вже зараз затвердити стратегію національної безпеки, передбачивши у ній програму розвитку військового ракетобудування. Необхідно якнайшвидше розпочати роботу над цією програмою, оскільки виклики сьогодення змушують нас бути готовими не до війни з так званими "ДНР", "ЛНР", а до стримування агресивних амбіцій ворога, зокрема і шляхом можливості завдання превентивного симетричного ураження його ключових об'єктів управління, економіки, інфраструктури. Адже доки ми уникаємо цих питань, за поребриком уже давно затвердили цілі для своїх ракет на території України, пам'ятаємо це. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Романе. І до слова запрошується пан Андрій Лопушанський. Передає слово Олексію Гончаренку. Будь ласка, пане Олексію. Я так розумію, що у вас...
13:36:03 ГОНЧАРЕНКО О.О. 3 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, сьогодні у Верховній Раді України було оголошено про створення міжфракційного об'єднання "За демократичну Білорусь". В це об'єднання увійшли народні депутати від фракцій "Європейська солідарність", "Голос", "За майбутнє", позафракційні, сьогодні вже люди, які будуть доєднуватися з фракції "Батьківщина". Я думаю, що це об'єднання буде зростати. Якою є мета цього об'єднання? Мета цього об'єднання – це демократична вільна Білорусь, наша братська країна, наш найбільший сусід. В серпні місяці в Білорусі мають відбутися президентські вибори, і вперше за багато років в народу Білорусі з'явилася надія на те, що можуть відбутися демократичні перетворення в їхній країні, і країна може стати на демократичний шлях розвитку. І тоді в країні були розгорнуті масштабні репресії: репресії проти опозиції, блогерів, людей, всіх тих, хто має іншу від влади точку зору. Прямо зараз в СІЗО знаходиться кандидат в Президенти Білорусії Віктор Бабарико, відомий блогер Тихановський, іншого кандидата в президенти Цепкало просто не допустили до виборів і фактично знищується сама надія на демократичну Білорусь. Я вважаю, що ми не можемо стояти осторонь. Я хочу нагадати нам всім Михайла Жизневського, білоруса, який одним з перших віддав своє життя на Майдані за українську свободу, за нашу незалежність і європейський вибір. І я думаю, що Європа – це не тільки апелювати до Європи і намагатися бути частиною Європи, але і самим діяти як Європа, допомагаючи тим, хто хоче стати на демократичний вільний шлях. Тим більше наша братська країна Білорусь. Зараз я хочу звернутися до білорусів. Шановні сябри! Разом з вами ми жили тисячу років, разом з вами починалася Русь, разом з вами ми жили у великому князівстві Литовському. Разом з вами ми боронили наші землі від орди і робили спільну справу. І сьогодні у нас з вами один спільний ворог на двох – це Кремль. І сьогодні ми хочемо допомогти вам. Ми хочемо, щоби ваша країна стала, дійсно, вільною і незалежною. Що він нас залежить, ми будемо робити для цього, і ми хочемо побажати вам мужності і сил. Ми віримо в демократичну Білорусь. І я хочу завершити виступ словами нашого великого поета Тараса Шевченка, якого на білоруську переклав ваш поет Янка Купала: "Пахавайте та уставайте, кайданы парвіте! Украіна не кідає своіх братов у бядзе. Ваша краіна павінна быць свабоднай, дэмакратычнай, незалежнай і єврапейскай! Мы дапаможам вам у гэтым". З Днем незалежності! Живе Білорусь! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слова! Дякуємо, пане Олексію. І до виступу запрошується Арсеній Пушкаренко, фракція "Слуга народу". Будь ласка, пане Арсеній.
13:39:04 ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую. Шановна головуюча! Шановні колеги! Дорогі українці! Цієї середи з цієї трибуни я виступив щодо ситуації, яка склалася в Держлісагентстві, і закликав уряд і міністра Романа Абрамовського зняти з посади пана Заблоцького, якого особисто я вважаю причетним до тих пожеж, які відбулися на Житомирщині. Чому? Тому що, як я вже зазначав з цієї трибуни, наказ про підготовку лісів до пожеж був підписаний в кінці зими, що є неприпустимим. І це фактично було вперше в історії Держлісагентства. І ми отримали результат. Тому уряд почув мій виступ, уряд почув позицію народний депутатів, і Заблоцький канув в Лету. Звичайно, попереду нас очікує конкурс і новий керівник Держлісагентства, але знову-таки хотілося б наголосити мені з цієї трибуни вчергове про системність проблем в лісному господарстві. Ви знаєте, що ми з вами прийняли Закон і Президент його підписав, про національну інвентаризацію лісів. Вона не проводилась з 2001 року, і нас вона очікує. Звичайно, що це надважлива справа, тому що сьогодні в лісах вкрай складна ситуація. І ми не розуміємо, які в нас залишаються запаси, ми не розуміємо стратегію по відновленню лісів, а ми бачимо, як системно в тих областях – Житомирській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській, де ми маємо значні запаси лісів – як сьогодні йде незаконна вирубка. І на жаль, ми розуміємо, що передусім це правоохоронна система її "кришує". Нас чекає прийняття Закону 3526 про посилення захисту лісів, запобігання пожежам. Як і Закон про національну інвентаризацію лісів, і цей закон, ініційований Олегом Бондаренком, головою колишнього комітету, це закон, який він ініціював, фактично є одностайна підтримка і співавторство всього колективу колишнього комітету, багатьох нас, шановні колеги, народних депутатів. І це саме ті закони, які дозволять разом із гарним новим, я сподіваюсь, спеціалістом на чолі Держлісагентства України, навести лад в лісному господарстві. Також я хотів би сказати, що ви знаєте, що працює сьогодні робоча група під головуванням пана Монастирського, голови правоохоронного комітету, пана Бондаренка, голови колишнього комітету щодо тієї ситуації, тих пожеж, які відбулися. У нас уже відбулася перша робоча група. 9 числа у нас виїзне засідання робочої групи в місті Олевську, де ми будемо ознайомлюватися безпосередньо… Шановні колеги, я то ознайомлений як закріплений за цим округом, на пожежах провів більше тижня. А будемо шановних колег голів комітетів ознайомлювати з ситуацією на місцях, будемо спілкуватися з лісниками. І я вважаю, що спільними зусиллями законодавчої і виконавчої влади нам вдасться навести лад в лісному господарстві. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Артеме. І до слова запрошую знову Олексія Гончаренка. Передає слово вельмишановній Марії Іоновій. Прошу, пані Марія. Давно вас не чули.
13:42:24 ІОНОВА М.М. Дуже дякую, пані Олена. Насправді дуже прикро, що все ж таки переважної більшості наших колег немає в залі. Не дуже хочу займатися вихованням знову ж таки колег по парламенту, але повернусь до тієї тематики, яка досить голосно звучить весь сесійний тиждень. І хочу наголосити на найважливішому. Адже в такому потоці жартів, дуже недоречних висловлювань депутатів і досить дивної поведінки Президента. Ми втрачаємо саму суть, а вона в тому, що і приниження, і об'єктивація жінок, вона є неприпустимою у суспільстві, котре хоче і прагне бути демократичним. Я працюю в політиці досить багато років, і весь цей час ми з колегами в парламенті дійсно дуже дотримувалися принципу солідарності і жінок у політиці, і підтримки жіночого політичного лідерства. Я дякую Ірині Геращенко і Олені Кондратюк, які створили МФО "Рівні можливості" в 2011 році. Ми всі разом всі ці роки відстоюємо принцип рівності жінок і чоловіків, захищаємо квотами представництво жінок в політичних партіях і забезпечуємо принцип рівності і гарантій рівних можливостей в секторі оборони і безпеки і їх присутність в усіх органах влади і на всіх рівнях прийняття рішення. Під час президенства Петра Олексійовича Порошенка була призначена перша жінка генерал. І велика спільна робота була по жінкам в армії. Рівень політичного представництва жінок, які ми маємо зараз в Україні, і висунення жінок на високі державні посади і їх активність у місцевому самоврядуванні свідчить про те, що і суспільство позитивно сприймає жінку-політика. І самі жінки гідно, професійно і відповідально почуваються у владі. І це також результат спільної роботи МФО "Рівні можливості" попередніх років. Очевидно, що печерний сексизм і гендерні стереотипи та упередження в політиці, вони ще не подолані, а проте реакція суспільства та політичного істеблішменту на такі випадки щоразу має бути жорсткішою. Ми закликаємо жінок з парламентської більшості до солідарності. Ми, депутатки різних фракцій, від "Європейської солідарності" і "Голосу", і "Батьківщини", "За майбутнє" та інших, ми за те, щоб не боялися говорити про утиски та приниження, бо саме так ми зможемо тільки захистити одна одну та побороти цю дискримінацію. Не мовчіть, не обманюйте і в першу чергу самих себе. Ви тут, зокрема, і для того, щоб голос жінки в області, районі, місті чи селі, де є слово не таке гучне через домінуючу дискримінацію та гендерні утиски, був почутий. І зрештою це наш обов'язок. Я хотіла би закликати також дбати про власну гідність і депутатів. Не принижуватись, тому що знецінюючи колеги з Верховної Ради, ви знецінюєте сам парламентаризм як такий. А він є, був і залишається опорою державності. Ми маємо бути сильнішими зсередини, не давати розхитувати країну. Дуже багато зовнішніх і внутрішніх викликів. Ви біжите за формою, за картинкою, за відео, а ви змагайтесь по змісту. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую, пані Марія. І до слова запрошую пана Михайла Цимбалюка, фракція "Батьківщина".
13:45:36 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, фракція "Батьківщина". Шановні народні депутати, дорогі виборці! Минулого тижня, коли ми побували в західних областях нашої держави, зустрічалися з тими людьми, які потерпіли від повені, від серйозного паводку, ми обіцяли людям, що саме з вівторка у Верховній Раді розпочнеться принципова робота з урядом над тим, як ліквідовувати наслідки цієї стихії. І, справді, люди телефонують. Що сталося, що у вівторок основним і першим законопроектом це був ігровий бізнес? Взагалі, якщо казати, то, справді, в цьому питанні потрібно наводити лад. І ми вірили, що станеться так, як обіцяв Президент, що саме цей закон стосуватиметься казино в п'ятизіркових готелях. І коли до другого читання ми побачили, що там є зовсім інше, що ігровий бізнес повертається в найгірших формах у трьох-, чотирьох- і п'ятизіркові готелі і не тільки. Ми тоді почали справді принципову розмову по правках і деякі з них ставили на підтвердження. І коли хтось каже, що добре, коли цей проект закону каже, що ближче ніж за 500 метрів до навчальних закладів не можна встановлювати ігрові автомати, то у мене запитання до авторів. А 502 метри до школи можна? А 505 метрів до навчального закладу – це добре, ігрові автомати? Інша річ. Є європейський судовий досвід, як можна організовувати такі азартні ігри. Можна навіть взяти досвід Батумі. Але в цілому світі, в жодній державі немає, щоб в таких місцях можна було використовувати готівку. Наш проект закону це передбачає. А тоді вже звернемося до застережень з боку європейських партнерів щодо відмивання брудних коштів. На це теж слід звернути увагу. Наступне. Дуже неприємна річ, що ми не взяли статистику тих кримінальних злочинів до 2008 року, які сколювалися навколо ігрових автоматів і в тих приміщеннях. Нам кажуть, що потрібно легалізувати. Так. То давайте тоді за вашою логікою легалізуємо проституцію, бо вона теж існує, наркоманію, бо вона теж існує. Шановні колеги, поки не пізно, слід ще зробити те, що сьогодні, дякуючи цій залі і професійності колег Соболєва і Власенка, вдалося деякі правки, як кажуть, грубо скасувати для того, щоб закон міг стати більш професійним. Фракція "Батьківщина" не буде голосувати за такий горе… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайле. До слова запрошуємо пані Ірину Верещук, фракція "Слуга народу". Не чую. Павло Мельник, прошу.
13:49:02 МЕЛЬНИК П.В. Доброго дня, шановна головуюча, шановні колеги, дорогі українці! Хочу привернути увагу парламентарів стосовно відновлення фінансування бюджетної програми "Питна вода України", фінансування заходів за якою з Державного бюджету припинено з 2015 року. Хоча такі заходи передбачені навіть на 2020 рік. Зазначу, що біля 80 відсотків підземних вод Запорізької області не відповідають санітарним нормам. Зокрема, у місті Приморськ, у місті Токмак, у Якимівці, у Михайлівці, а також у більшості населених пунктів Приморського, Михайлівського, Приазовського, Якимівського районів місцеві мешканці користуються питною водою, яка не відповідає гігієнічним нормам і відповідним санітарно-хімічним показникам. Внаслідок тривалої експлуатації без необхідного поточного ремонту систем водопостачання більшість водопровідних господарств області та зазначених районів знаходяться у незадовільному технічному стані, і щодня вони погіршуються, а частина навіть знаходиться в аварійному стані. На сьогоднішній день вирішення проблеми покращення якості питної води в країні вирішується за допомогою реалізації регіональних цільових програм. У Запорізькій області це регіональна цільова програма "Питна вода Запорізької області", обсяги фінансування якої є недостатніми для вирішення зазначеної проблеми. Водночас нещодавно за ініціативи та підтримки Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, де я також є головою підкомітету, було прийнято Закон України "Про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Королівства Данія щодо загальних умов та процедур, організаційних заходів та фінансових умов реалізації програми Danida Business Finance в Україні", що дозволило розпочати процедури по залученню інвестицій для будівництва споруд водопостачання до курортного селища Кирилівка Запорізької області, а також інші проекти, спрямовані на вдосконалення та модернізації існуючої системи водопостачання та водовідведення у Запорізькій області. Проте зазначених заходів недостатньо, а глибина проблеми дуже серйозна, адже відсутність якісної питної води у населених пунктах, в тому числі і в Запорізькій області, призводять до серйозного погіршення здоров'я та скорочення життя місцевих мешканців. Я закликаю уряд розробити бюджетну програму "Питна вода України" на 2020-2030 роки та подати до парламенту відповідний проект закону з необхідними розрахунками. А також включити до проекту Закону України про Державний бюджет на 2021 рік фінансування заходів за цією програмою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошуємо пана Дмитра Чорного, "Слуга народу". Прошу, пане Дмитро.
13:51:52 ЧОРНИЙ Д.С. Дмитро Чорний, 34 виборчий округ. Колеги, на жаль, нашим громадянам іноді доводиться мати справу з недобросовісними людьми та організаціями, які у своїх корисних та підступних цілях не гребують нічим, навіть самими цинічними та відвертими маніпуляціями. Зазвичай таких комбінаторів можна зустріти у будь-якій сфері нашого життя. Але припустити, що представники постачальників газу будуть вдаватися до банального та ганебного шантажу, таке навіть уявити було складно. На разі газовики вирішили застосувати так званий метод газового шантажу, де в бюрократичні заручники беруться багатоквартирні житлові будинки разом з його мешканцями. Остання така ситуація відбулась у моїх рідних Жовтих Водах. Також подібні ситуації зараз відбуваються по всій країні. Ганебна практика відключення цілих житлових будинків від газопостачання під приводом аварійної ситуації. А далі все по схемі, коли від співвласників багатоквартирних будинків вимагають обрати представника з подальшим підписанням акта розмежування і взяття газопроводів на свій баланс. І це, не дивлячись на карантин та відсутність боргів у населення. Таким чином постачальники газу тероризують людей, намагаючись зняти з себе відповідальність у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Іншими словами газові монополісти хочуть звести свою діяльність до наступної формули: гроші – їм, а проблеми – людям. Погодьтесь, колеги, дана ситуація неприпустима ні з позиції совісті, ні з юридичної точки зору. Це відверте знущання, де до простих людей відносяться, як до кріпосних, котрі мають тільки обов'язки і не мають жодних прав. Особисто мені дуже прикро, що від таких зухвалих та неправомірних дій продовжують страждати ні в чому невинні люди. І ми як парламентарі не маємо права ігнорувати подібне свавілля та ставитись до таких ганебних речей лояльно чи формально. Дана ситуація цілком та повністю на совісті газових монополістів, котрим очевидно абсолютно байдужа доля простих людей, їх турботи та проблеми. І окремо хочу зауважити, що особливо чітко відслідковується тенденція виникнення подібних речей напередодні місцевих виборів, тож не складно здогадатися кому це вигідно. Тому ще раз наголошую, що проблеми простих громадян – це перш за все наші проблеми. Адже за кожним парламентарем стоять тисячі простих людей, котрі віддали свій голос в надії на те, що в потрібний момент їх права будуть захищені та відстояні. Люди нарешті повинні побачити, що на сторожі їх інтересів стоїть інститут парламентаризму, котрий сповідує верховенство права, а не верховенство свавілля, лицемірства, безвідповідальності та шантажу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Дмитро. І до слова запрошується Ольга Стефанишина, Марія Іонова передає їй слово. Правильно? Дякую. Прошу, пані Ольго, фракція "Голос".
13:55:07 СТЕФАНИШИНА О.А. Марина та Михайло з містечка Михайлівка Запорізької області мають десятьох дітей і все життя вони обслуговувалися у лікаря, який їм не подобався, дільнична лікарка постійно прописувала дітям антибіотики і госпіталізувала дітей без потреби. Коли почалася медична трансформація, Марина мала можливість обрати педіатра для своїх дітей. Сьогодні вся велика родина обслуговується у сімейного лікаря, який їх влаштовує і надає якісну медичну допомогу безоплатну за кошти держави. Сімейний лікар спостерігає за ними в різних ситуаціях, знає їхню родину. 70 відсотків українців задоволені якістю медичних послуг на первинній ланці саме завдяки медичній реформі. Є ще інша історія, історія про родину Рундяк з Львівської області. Ця родина стала першою родиною ФОПів, які відкрили медичну практику і ввійшли в медичну реформу. Їхня донька все життя вчила іноземні мови для того, щоб виїхати з країни і надавати медичну допомогу за кордоном, разом зі своїм чоловіком медиком. Але сьогодні вони працюють у невеличкому медичному центрі в Стрию Львівської області і не мігрували з України, а отримують тут гідну зарплату і працюють для того, щоб надавати якісну медичну допомогу українцям. Всі ці позитивні зміни стали можливими завдяки Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", який був ухвалений у жовтні 2107 року. Але сьогодні ми дізналися, що 23 липня Конституційний Суд України буде розглядати подання про конституційність цього закону. Колеги, в разі, якщо Конституційний Суд ухвалить негативне рішення, цей закон просто втратить чинність. От так в один день більше 30 мільйонів українців, які сьогодні отримують якісну медичну допомогу від своїх сімейних лікарів, втратять цю можливість. Близько 23 тисяч медичних працівників, які отримують сьогодні більше 20 тисяч гривень замість ганебних 3 тисяч, як раніше, втрать можливість отримувати гідну зарплату. Близько тисячі лікарень по всій Україні, серед яких онкоцентри, пологові будинки, які цього року отримали більше фінансування, ніж минулого, втратять ці гроші, а ми з вами втратимо надію на якісну медичну допомогу в Україні. Окремо хочу зазначити, автори цього подання – пані ексрегіоналка Бахтеєва, яка за Януковича очолювала Комітет з питань здоров'я нації, а також інші ексрегіонали, які хочу завали медичну реформу в Україні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пані Ольго. І я так розумію, у нас останній виступ, це Дмитро Костюк, прошу фракція "Слуга народу". Прошу, пане Дмитре.
13:58:38 КОСТЮК Д.С. Доброго дня! Прошу вважати мій виступ запитом до Прем'єр-міністра України і до міністра оборони. Перший мій виступ з трибуни Верховної Ради у вересні місяці був присвячений проблемі військового шпиталю у Новоград-Волинському. Військовий шпиталь, який у 13-му році закрили, було навіть ТСК у минулій Верховній Раді, яка займалася питанням того, як знищувалась українська армія останні роки, особливо за останніх двох міністрів оборони, які були росіянами, максимально скорочувалися бюджети і всі, в тому числі і військові шпиталі, і наша техніка військова розпродавалися за безцінь. Було вияснено, що винні, і справді, українська армія цілеспрямовано знищувалася. При цьому хочу підкреслити, що військовий шпиталь у Новоград-Волинському існував і в 2012 році, коли фінансування на все міністерство було в районі 12 мільярдів гривень. Зараз у нас, і ми приймали бюджет, і ми з вами підняли фінансування Міністерства оборони, загалом витрати на оборону і безпеку ще на 40 мільярдів, і це загалом 240 мільярдів гривень – найбільше фінансування серед всіх сфер. Кошти, здавалось би, що є, а шпиталю і підтримки для військових, лікування ще немає. В 2013 закрили. Раніше потребу бачили, почалася війна, Новоград-Волинський – військове місто, де на кожному виїзді з міста – військові частини, де дислокується легендарна 30-а окрема механізована бригада, яка одна з чотирьох пішла відразу на фронт з перших днів війни воювати. Багато солдатів не бачили своїх дітей, вони народилися і виросли там до року-двох, а вони їх навіть не бачили, не могли повернутися з фронту, тому що починаючи з перших днів були там. Зрештою потім ці солдати повертаються. В місті і районі більше тисячі інвалідів АТО, а лікуватися немає де. Я прошу пана міністра оборони, Прем'єр-міністра поїхати зі мною на округ, подивитися в очі тим людям, окремому інваліду війни, який без ноги змушений періодично їздити в інші населені пункти, підтверджувати групу інвалідності, ніби в нього нога виросте, замість того, щоб лікуватися у себе в місті, проходить кожного дня мимо цього військового шпиталю, який в рекреаційній зоні – там річка, ліс, і в нього думки: чи ніхто цю землю не відібрав? Можливо, хтось порішав і забрав її? І такі думки, з якими я навіть не можу заперечити, тому що довгі місяці борюся і ніяк не можу відстояти необхідність того, щоби цей шпиталь був запущений. Якщо не можна відновити шпиталь, давайте, можливо, якийсь реабілітаційний центр, зробимо якусь допомогу для наших військових. Потім молодь дивиться на те, як ми поводиться зі своїми ж ветеранами і яке може бути бажання іти в армію служити за Україну, коли вони бачать, що ми не підтримуємо тих, хто відвоював. Прошу допомогти в цьому питанні. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:01:47 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час, відведений для виступів з різних питань, вичерпаний. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ Зал засідань Верховної Ради України 03 липня 2020 року, 14 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:10:22 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до реєстрації. Шановні колеги, відповідно до статті 83 Конституції України, частини восьмої статті 19 Регламенту Верховної Ради України сьогодні на вимогу 160 народних депутатів України ми проводимо позачергове пленарне засідання Верховної Ради України. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Готові реєструватися? Нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки "за". Да, Сергій Володимирович Власенко, саме так – першої зліва. Першою зліва, Ярослав Іванович. У вас все справа, але зліва. Прошу реєструватися. 14:11:22 У залі зареєстровано 317 народних депутатів України. Позачергове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, порядок денний позачергового пленарного засідання вам всім запропонований. Я впевнений, ви з ним могли ознайомитися. Переходимо до розгляду питань. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, а також інших категорій осіб. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Реєстраційний номер 3734. Давайте без обговорення, шановні колеги. (Шум у залі) Не заперечуєте, без обговорення? (Шум у залі) У нас одна фракція… дві фракції наполягають з обговоренням? З процедури – Іван Григорович Кириленко.
14:12:31 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний пане Голово, шановні колеги! Ми проголосували, включаючи цей законопроект, на попередньому засіданні порядок денний, я вважаю, допустили помилку. Це той закон, який треба голосувати в першому і в другому одночасно. Друзі, нема чого обговорювати. Ми захищаємо дітей з окупованих територій, захищаємо українців, які хочуть в Україні навчатися, в наших вузах. Друзі, це патріоти України. Ми будемо друге читання? Ми будемо зволікати, втрачати час. В першому і в другому однозначно голосуємо "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, шановні колеги, так не буде. Або з обговоренням, або голосуємо – або поговорити про дітей, або зробити дітям. Голосуємо? Ставлю на голосування. Ну, наполягають з обговоренням, поговорити про дітей. Ви потім "проти" ще проголосуйте. Добре, запишіться на виступи. Скорочена процедура тоді. Ставлю на голосування пропозицію про розгляд законопроекту за скороченою процедурою. 14:13:58 За-291 Скажіть, будь ласка, а хто ще поговорити про законопроект, а не голосувати за нього буде? Будуть. Тоді йдемо по процедурі. Може, тоді краще по повній? Я не заперечую, наступний – підемо по повній. Руслан Олексійович Стефанчук, Представник Президента України у Верховній Раді України. Ні, ви попросили, будь ласка, всі виступлять.
14:14:25 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановні колеги, в мене написана доповідь, але, знаєте, я прихильник того, що треба перестати базікати, а приймати щось для дітей. Тому я дуже прошу від імені Президента підтримати законодавчу ініціативу Президента України та прийняти запропонований проект Закону реєстраційний номер 3734, яким зробити хоч щось для того, щоби боротися за дітей тимчасово окупованих територій, щоб вони могли повноцінно відчувати себе українцями. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Бабак Сергій Віталійович.
14:15:12 БАБАК С.В. Шановні колеги, боротьба за уми і серця молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, максимальне заохочення їх переїжджати на підконтрольну українській владі територію, вступати до вітчизняних вишів, бути носієм українських цінностей, є не менш важливою ніж боротьба, власне, на фронті. У зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби і закритими КПВВ, поєднане з бажанням окупаційної влади ізолювати фізично і духовно молодь від Україні, значна частина випускників цього року з тимчасово окупованих територій не зможе взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні і вступити до українських університетів. Однак ми маємо можливість дати їм можливість для вступу для цієї категорії осіб. Так законопроектом, внесеним Президентом, за реєстраційним номером 3734 запроваджується можливість вступу за вступними іспитами в межах установлених квот для вступників, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та територія населених пунктів на лінії зіткнення, до усіх закладів вищої освіти. На сьогодні вступ за квотою було передбачено лише для вступників, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, і однак лише до уповноважених закладів вищої освіти. Отже, молодь з окупованих територій матиме змогу вступати без складання зовнішнього незалежного оцінювання до будь-якого закладу вищої освіти в Україні, а не за обмеженим окремим списком, як це відбувається зараз. У кожному виші діятимуть квоти, і абітурієнти, які вступають на навчання з непідконтрольної території, конкуруватимуть в межах цієї квоти. Таким чином прийняття зазначеного проекту закону створить сприятливі умови для вступу на навчання для здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та територія населених пунктів на лінії зіткнення. Комітет освіти, науки та інновацій одноголосно підтримав цей проект закону і рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу і в цілому. Прошу всіх підтримати це рішення голосуванням законопроекту за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставлю... Не ставлю ще. Будь ласка, та ні, бачите ж, наполягають на виступі. (Шум у залі) Запишіться, хто бажає виступити. Може, одна фракція виступить, хто лише поговорити хоче. Записуйтесь, хто бажає виступити. Я тільки "за". (Шум у залі) Цабаль не наполягає? Наполягає. Інна Романівна Совсун.
14:18:05 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Колеги, давайте скажемо чесно, ми весь тиждень займаємося тим, що розглядаємо законопроект про гральний бізнес. А зараз ми чуємо тезу про те, що давайте приймати сходу, не проговоривши законопроект, бо нам треба дбати про дітей. Треба було тиждень приймати ці закони, а не сидіти гратися в гру про гральний бізнес. Тепер про питання, яке обговорюється. Фракція "Голос" буде підтримувати цей законопроект. Так, ми вважаємо, що нам треба створити можливості для дітей з неконтрольованих територій навчатися в українських закладах вищої освіти. Цей законопроект не міняє суттєво те, як вступ відбувається сьогодні. Діти з неконтрольованих територій і сьогодні вступають без ЗНО, Вони вступають просто в обмежену кількість закладів, але ця кількість насправді не є критично малою. Вони можуть вступати більше як в 100 закладів. Тому те, що зараз змінюється, це не є радикальна зміна політики. Але у мене є декілька питань до цього законопроекту. Перше. Ми його приймаємо тоді, коли вступна кампанія вже по факту розпочалася. Давайте не обманювати себе, ми не привабимо велику кількість людей, приймаючи рішення в останній момент. Друге питання – це питання вступу нерегульовані професії на медицину і право, де є встановлені вищі прохідні бали. Яким чином ми будемо вступати на ці професії? І останнє. І головне, тут зараз пан Стефанчук сказав про те, що давайте перестати базікати, давайте приймати закони на користь дітей. Я хочу сказати, давайте перестанемо просто приймати закони на користь дітей, а давайте почнемо виділяти на це додаткові гроші, тому що, коли ми... Тому що зараз відкрийте цей закон, написано, що цей закон не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. І от в цьому є проблема. Якщо ви насправді хочете помогти цим дітям, то окрема строка бюджету, окрема допомога, окремі кошти для того, аби ці діти дійсно могли навчатися, і при цьому інші вступники не відчували, що їхні права пригнічуються. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.
14:20:16 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Прошу передати слово Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому, ще раз? ШАХОВ С.В. Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса Миколаївна.
14:20:24 БІЛОЗІР Л.М. Колеги, я хочу зауважити, коли ми говоримо про реінтеграцію територій та єдину територію, єдину Україну, ми розуміємо, що ми маємо дати можливість таким дітям з окупованих територій, з ліній зіткнення дати можливість навчатися, тому що ЗНО здати вони фактично не можуть. Але я хочу сказати про ті маніпуляції, які сьогодні існують в Інтернет-мережі, в ЗМІ. До мене звертаються воїни АТО, які говорять про те, що їхні діти не можуть вступати без ЗНО, а нібито дітям з територій окупованих і, можливо, ополченців можна отак от здавати просто три екзамени. Тому я хочу заспокоїти атовців, сказати їм про те, що все ж таки існує з 2015 року законопроект, який дає держпідтримку для учасників бойових дій, і з того часу вони мають можливість вчитися за рахунок держави, за рахунок місцевих бюджетів, отримають соціальні стипендії, безоплатно проживають в гуртожитках. Але давайте тоді вже і учасникам АТО, і їхнім дітям теж дозволимо вступати у всі виші без ЗНО. Тому тут певна є дискримінаційна норма. Але хочу все ж таки ще раз заспокоїти і сказати, що цей законопроект він хороший, і він абсолютно дасть можливість дітям вступати в будь-який виш, а не тільки в тих 91 виш, які сьогодні зазначені, з 2020 року оця норма діє. Тому прошу все ж таки в будь-якому разі підтримати цей законопроект, запропонований Президентом. Депутатська група "Довіра" буде його підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар. Нестор Іванович, Бондар. Я розумію, що… Трошки пізніше. 14:22:34 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дорогі українці! Дійсно влада монобільшості, "слуги" сформували такий поярок денний, що цей тиждень вони голосували за свій лобістський Закон про ігорний бізнес. І збираються поблизу лінії зіткнення, вже у Маріуполі, створювати казино, а не дбати там про школи. Саме тому тільки зараз ми підійшли до важливих законів. І я хочу сказати "владі базікал", що це наша відповідальність обговорювати закони, а не просто тиснути кнопки. Тому ми сьогодні будемо обговорювати всі законопроекти, які стоять в порядку денному. Для нашої політичної команди боротьба за уми на окупованих територіях була ключовою. Саме тому ми прийняли закони, які дають право дітям з окупованих територій без ЗНО навчатися в певному переліку вузів, зокрема, це вузи поблизу лінії зіткнення, а також евакуйовані вузи, які нам вдалося вивезти в надзвичайно важких умовах 14-го року. В той же час абсолютно справедливо, коли сьогодні ми отримуємо так само звернення від ветеранських організацій, від родин загиблих воїнів, коли вони говорять про наступне, що діти загиблих воїнів не мають таких пільг, як зараз цим законом пропонується "владою базікал". Друзі, "влада базікал" не несе навіть відповідальність за те, що вони дітей з окупованих територій викликали сюди на пробне ЗНО і забули цим дітям, які, ризикуючи життям, перетинали закриті КПВВ, що вони скасували ці насправді пробні ЗНО і гроші, гривні їм не повернули. То ви, пане, який в президії тут про "владу базікал" говорить, вибачтесь перед цими дітьми. Також ми наполягаємо, що цей законопроект, який виноситься з запізненням в сесійну залу через "владу базікал", через "слуг", які займалися чим завгодно, тільки не дітьми, сьогодні голосувався тільки в першому читанні, щоб ми там внесли норму, якою би внормували так само і право дітей тоді на пільги загиблих українських воїнів. І ми не дамо нікому під цим приводом зараз знищити так само ЗНО, як ви намагалися це зробити, тому що це дійсно була дуже… ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович. Шуфрич Нестор Іванович.
14:24:53 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, я думаю, що діти точно мають об'єднати цей зал. Слушне було зауваження, чому не проголосували цей закон раніше і зараз вже намагаються його перетягнути на друге читання. Та тому, що ми казино займалися, фішками замість дітей. Я вважаю, що проголосовать сегодня за детей Донбасса – це наше пряме зобов'язання. Ми маємо проголосувати за дітей нашого Донбасу. Прошу всіх проголосувати. Підтримати та проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі готові голосувати? Ставлю на голосування. Ще питання: за основу і в цілому? (Шум у залі) Хто "ні"? Ви розумієте, що діти не получать можливість. (Шум у залі) "ЄС" проти. Ставлю за основу. Скажіть колегам. Я тільки "за". Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (3734). Грищук.
14:26:40 ГРИЩУК Р.П. Наша фракція не виступала, тому з мотивів. Якщо ми зараз приймаємо просто в першому читанні, то все, ми не встигаємо до вступної кампанії. Партія "Європейська солідарність", вся зала вас просить, дайте можливість дітям з Донецька, Луганська вступати! Близько тисячі дітей записалися на зовнішнє незалежне оцінювання, для того щоб приїхати, вони обрали Україну, а не Ростов! Дайте можливість дітям з Донецька, Луганська обрати Україну, прийняти цей закон за основу і в цілому! Дякую. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, репліка на фракцію не буде, він не згадав жодного прізвища. Коли він згадає прізвище, обов'язково буде… Ви на мене не кричіть, будь ласка. Фракцію ви теж багато згадуєте, я навіть зараз не буду вас коментувати, колеги. Дивіться, у нас багато хто ображав фракцію. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону… (Шум у залі) Ні, ви виступили, не буде репліки. Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту". Прошу підтримати та проголосувати. Це не передбачено Регламентом. Коли він згадає прізвище когось з народних депутатів, обов'язково я дам. Прошу підтримати та проголосувати. Напишіть, будь ласка, в регламентний комітет. 14:28:51 За-266 Рішення прийнято. Ви дасте за основу і в цілому? (Шум у залі) Не кричіть на мене, будь ласка, не повышайте на меня голос и пальцем на меня тоже тыкать не надо. Я вам ще раз можу повторити, російською і англійською можу повторити. Не треба на мене тикати. Дякую. Я навіть прізвище не згадаю. Ні, це не передбачено Регламентом. Покажіть мені в Регламенті, я згоден. (Шум у залі) Це ваше право, ви можете блокувати. Ви, можете блокувати, це ваше право. В цілому, ні? (Шум у залі) Почекайте. Тихо, будь ласка. Почекайте. (Шум у залі) Шановні колеги! Шановні колеги, будь ласка, почекайте. Почекайте! Є дві пропозиції. Регламентом… Почекайте, послухайте мене. Почекайте! Ви не стукайте, бо поламаєте, будете потім платити. У спортзал, якщо треба. Шановні колеги! Андрій Андрійович! Андрій Андрійович Клочко. Шановні колеги, є два варіанти. Перший варіант. "ЄС" не дає проголосувати в цілому. Другий варіант. Хвилина виступу – і голосуємо в цілому. Готові? Я дам їм виступити. Ні, почекайте, така домовленість. Ви підтверджуєте домовленість? Да, хвилина "ЄС", і ми голосуємо в цілому. Я думаю, що діти того варті. Геращенко Ірина Володимирівна. Забродський Михайло Віталійович. Хвилину включіть, будь ласка.
14:31:57 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Шановні колеги, розумію, що в цьому залі вирують емоції. Але зрозумійте правильно нашу позицію і нашу мотивацію. По-перше, можна скільки завгодно згадувати долю дітей, що ми з вами спізнюємося і таке інше, але давайте згадаємо, що на протязі майже тижня доля дітей в цьому залі не згадувалися. Ми займалися з вами трохи іншими питаннями, можливо, не менш важливими для багатьох з нас. По-друге, стосовно закону, чому ми наполягаємо саме на першому читанні: закон, крім того, що він надає пряму пільгу, не досить таки досконалий. Про нерівність, яку ми вносимо цим законом, ви всі чули неодноразово, не хочу про неї згадувати. Про небезпеку потенційну, яку несе таке рішення, яке запроваджено законом, ми теж з вами чули. Тому я закликаю всіх поділити нашу позицію стосовно того, що закон потребує виваженого доопрацювання. Давайте винайдемо інший механізм, якщо в нас дійсно календарні терміни не дозволяють це зробити. Давайте ad hoc, давайте коротку процедуру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги… (Шум у залі) Ні! Добавити не можна! Михайло Віталійович! Всі… (Шум у залі) Почекайте, не кричіть! По-перше, за спокійний виступ дякую. По-друге, переходимо до голосування, як і до… вибачення… (Шум у залі) Хто? Я буду вибачатися? (Шум у залі) Ні! З голосу жодна правка в цьому залі не заходила і заходити не буде. Я… Дивіться, правками з голосу ми натворили багато справ в цій країні. Більше такого тут не буде, принаймні поки що я тут. При всій повазі. Або міняйте. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закон України "Про вищу освіту" (реєстраційний номер 3734). Прошу підтримати та проголосувати. 14:34:16 За-310 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях. 310, вибачте. Рішення прийнято. "Слуга народу" – 226, "Опозиційна платформа - За життя" – 22, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 15, "За майбутнє" – 12, "Голос" – 17, "Довіра" – 10, позафракційні – 8. Дякую. Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України (реєстраційний номер 3721). Обговорення треба? Треба. Ні, треба, треба. Скорочену процедуру прошу підтримати та проголосувати. 14:35:11 За-296 Рішення прийнято. Шановні колеги, є пропозиція, щоб записалася лише та фракція, яка бажає виступити. Після цього голосуємо. Нормально? Але тоді записується лише та фракція, яка наполягає. (Шум в залі) Ні. Або так, або пішли по процедурі. Запишіться, будь ласка, на виступи. По одній хвилині всім? Добре. По одній хвилині. (Шум у залі) Ні, наполягає "Європейська солідарність" в повному обсязі, ні, вони хочуть... Тоді по процедурі. Руслан Олексійович Стефанчук – народний депутат України. Да, скорочену проголосували.
14:36:02 СТЕФАНЧУК Р.О. Вельмишановні колеги! Вашій увазі пропонується для розгляду проект Постанови про урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР прийняла політичний правовий акт проголошення державного суверенітету, який став першим конституційним актом утвердження реального суверенітету України. Це, звичайно, тільки невеличкий етап в тисячолітній історії державотворення України. Тому я дуже прошу, враховуючи важливість цієї дати, підтримати даний проект Постанови, яким передбачається провести урочисте засідання 16 липня 2020 року о 16 годині у залі пленарних засідань Верховної Ради України та заснувати відзнаку Верховної Ради України "30 років Декларації про державний суверенітет України". Прошу підтримати та проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Заступник голови Комітету з питань правової політики Совгиря Ольга Володимирівна.
14:37:12 СОВГИРЯ О.В. Шановні колеги, поряд із Актом проголошення незалежності України та Конституцією України Декларація про державний суверенітет є одним із базових установчих документів, завдяки яким стало можливим юридичне оформлення української державності. Комітет з питань правової політики розглянув проект Постанови про урочисте засідання Верховної Ради з нагоди 30-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України та рекомендує Верховній Раді цей законопроект прийняти в цілому. Проект постанови прийняти в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Герасимов Артур Володимирович. Парубій Андрій Володимирович.
14:37:59 ПАРУБІЙ А.В. Доброго дня! Я добре пам'ятаю день прийняття декларації. Це був історичний день, і ініціатива дуже правильна. В цей день це був результат не тільки подій 90-х років, це результат столітньої боротьби українців за свою незалежність. І Української Народної Республіки, і Західноукраїнської Народної Республіки, і вояків УПА, і членів Організації українських націоналістів. І ми змогли вийти на цей день, і дуже важливо, щоб проголосовано декларацію було в цьому залі – в залі Верховної Ради України. Так само, як потім тут була проголосовано і Акт про незалежність української держави. Тому перед нами в цьому залі, в залі Верховної Ради України, особлива відповідальність. Я хочу наголосити на одному важливому аспекті. Проголошуючи українську державність в акті захищено розвиток української мови. Там зазначено, що українська мова має використовуватися у всіх сферах суспільного життя. І вдумайтесь, який цинізм! Наступного тижня, коли має відбутися урочисте засідання за ініціативи одного з депутатів від "слуга народу" "слуга народу" пропонує в той же пленарний тиждень, а може в той самий пленарний день розглянути законопроект іншого члена цієї фракції, яким вони мають на меті знівелювати Закон про мову і Закон "Про освіту". Ми цього не маємо допустити, це справді є божевілля в головах. Тому я закликаю Голову Верховної Ради України, фракцію всю "слуг народу" не ставити на розгляд законопроект наступного тижня і взагалі не ставити, який має на меті знівелювати Закон про мову. Я вірю, цього не відбудеться, і ми переможемо. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, безпосередній учасник тих подій.
14:40:20 СОБОЛЄВ С.В. Шановні друзі, без сумніву, фракція "Батьківщина" підтримає ці ініціативу. Я дійсно мав честь голосувати за декларацію, за незалежність і за Конституцію. Я думаю, що якби ми мали можливість під час урочистого засідання побачити, що вирувало на вулицях міст України і не лише тоді України, а багатьох держав, які входили в склад Радянського Союзу, які виборювали свою незалежність, я думаю, це було б прикладом того, коли люди з абсолютно різними поглядами змогли об'єднатися і не раз об'єднатися в цій сесійній залі. Це був унікальний момент єднання ще і в тому, що разом голосували і ті, хто працювали в КДБ, і ті, хто страждали від рук КДБ і сиділи в застінках КДБ. Тоді вони об'єдналися в єдиному пориві і зробили все можливе для того, щоб наша держава стала незалежною. Я думаю, таких прикладів в історії України не так багато, але такі приклади об'єднують країну, об'єднують націю і дозволяють рухатися вперед. Тому, без сумніву, наша фракція підтримає цю ідею. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович.
14:41:48 РУДИК С.Я. Шановні українці, колеги в залі! В цей день 16 липня 90-го року мені було майже два, це була зовсім інші держава. Багатьох з вас тоді не було на світі. Це не дорікання, це фактаж. Але це була зовсім інша країна, і тоді говорити про незалежність було страшно. Але вони зробили, наші колеги у тому радянському парламенті зробили величезний крок до того, що сталося в 91-му році. Нам зараз набагато легше. Ми всі знаємо, що є жовто-блакитний прапор, і це державний символ нашої країни. Ми поважаємо, сподіваюсь, всі в цьому залі, територіальну цілісність нашої країни, любимо український народ. Давайте в цей день забудемо про всі наші непорозуміння і зберемося в цьому залі, щоб згадати про українських героїв, які тисячоліттями проливали свою кров, аби ця держава була. Давайте не будемо ділитися за різними ознаками, а в цей день прийдемо і скажемо, дякуємо українському народу, що нас терпить такими, якими є. І в цей день ми прийдемо в цей зал, щоб подивитися чесно один одному в очі і сказати, давайте той час, що нам відведено Богом і Конституцією на виконання своїх депутатських повноважень, ми зробимо все, що в наших силах, щоб Україна стала такою, якою хотіла її бачити батьки-засновники нашої держави. Слава Україні! Наша депутатська група просить підтримати цю постанову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іоффе Юлій Якович, також член парламенту і безпосередній учасник тих подій.
14:43:56 ІОФФЕ Ю.Я. Шановні колеги, я абсолютно згоден зі своїм колегою Сергієм Соболєвим, що тоді ми об'єднались всі. Ми були різні, були "красні" директори, такі, як я, "червоні", була партноменклатура, були дисиденти. Але ми тоді проголосували за незалежну, демократичну, внеблокову, неядерну державу. І ми дуже пишались тим, що це була єдина практично радянська республіка, у якій не було пролиття крові, коли наступила незалежність у нас. Але зараз ми цим пишатись не можемо. Ми не можемо пишатися і тим, що паплюжили цю декларацію і прийняли в Конституцію, що ми бажаємо бути в якомусь блоці. Чи буде він, чи ні, а ми бажаємо. Ми в Конституцію це вложили, цього не було в Декларації. Я думаю, коли я виступав тут і відкривав сесію як старійший депутат, я побажав нам і всім, і нашому парламенту, щоб ми увійшли в історію як парламент, який добився миру. Ми нічого не робимо для цього. Нічого. У нас... ми виконуємо, і ваша особливо більшість, монобільшість, виконує лозунг Троцького: "Ні війни, ні миру". Ви це виконуєте, при цьому у нас меншість, і ми при цьому присутні. Ми не думаємо про це, який сьогодні стан у нас в економіці, який стан в енергетиці, яка вмирає, і його паплюжать олігархи. На жаль, це так. Я все ж таки бажаю, щоб ми схаменулись, повернулись до істоков, до нашої Декларації про незалежність. І все ж таки я ще бажаю всім нам, щоб ми ввійшли в історію як парламент, який добився миру. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на... Рущишин Ярослав Романович, да. Ярослав Іванович Рущишин.
14:46:22 РУЩИШИН Я.І. Так сталося, що я один із небагатьох з нашої фракції, хто тоді брав участь безпосередньо в цих всіх подіях. І я не знаю, Хемінгуей взагалі-то говорив: "Не дай вам Боже жити під час революцій." Я творив три під час цього і я є з того дуже гордий. Але хочу застановити багатьох людей, які народилися після завершення Радянського Союзу, що Радянський Союз, на жаль, з нашого парламенту не вийшов. І тому я хочу підтвердити, що цей документ, котрий приймався 30 років тому, документ про державну Декларацію про незалежність України саме був на меті для того, щоб ми позбулися оцього радянського наслідку і почали творити свою державу. На жаль, цього не відбулося. Ми після цього були на граніті з моїми колегами, які є в парламенті також, щоб повернути повністю рух України зі сходу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі? Шахов Сергій Володимирович.
14:47:47 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, давайте будемо дивитися правді в очі. До речі, це чудова ініціатива. Ми будемо голосувати і підтримувати проект постанови нашої країни демократичної, суверенної, незалежної держави. Але чи є вона такою? Хто за 28 років її зруйнував? "Червоні" директори, чи хто ще? Хто робив цю приватизацію, і не зробили до сих пір аудиту підприємств, які зруйновані, і наші люди працюють рабами в інших державах? Треба повернути всіх українців. Миру можна досягнути тільки тим шляхом, коли дати людям нормальні робочі місця, нагодувати людей, не зрівнювати ту територію і цю територію, не зрівнювати дітей, які сьогодні у батьків, які воювали, які сьогодні захищали нашу державу, і дітей, які хочуть вчитися в наших навчальних закладах в Україні, в мирній Україні. Тому ми будемо підтримувати цей проект постанови. І хочу сказати так: не зіштовхуйте людей лобами через мову, через віру, через армію і так далі. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили? Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України (реєстраційний номер 3721). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:49:36 За-349 Рішення прийнято. Дякую. Наступне питання – це проект Закону про внесення зміни до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України" (реєстраційний номер 3720). Пропонується розглянути це питання… Пропонується включити це питання до порядку денного. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. Це про скорочення строків. 14:50:22 За-293 Рішення прийнято. Пропонується визнати законопроект невідкладним та скоротити наполовину строки внесення альтернативних законопроектів. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:50:53 За-275 Дякую. Рішення прийнято. Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 18 червня 2020 року про прийняття в другому читанні та в цілому як Закону України проекту Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстраційний номер 3383-П1 і 3383-П). Автори – Власенко Сергій Володимирович і Бондар Михайло Леонтійович. Без обговорення? З обговоренням. Тоді до слова запрошується народний депутат... Без обговорення? Я у автора питаю. Без обговорення? Власенко, без обговорення. Ви наполягаєте на обговоренні? Михайло Леонтійович, так, ні? Так. Добре. Ви між собою просто визначтеся. З обговоренням? До слова запрошується народний депутат України Бондар Михайло Леонтійович. З місця включіть мікрофон, будь ласка.
14:52:42 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ, "Європейська солідарність". Прошу підтримати Постанову 3383-П1. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кальченко Сергій Віталійович голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.
14:53:15 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет 1 липня на своєму засіданні розглянув проекти постанов 3383-П, 3383-П1, якими пропонується скасувати рішення Верховної Ради від 18 червня про прийняття в другому читанні та в цілому Закону реєстраційний номер 3383), проекти постанов, внесені народними депутатами Власенком та Бондарем. Зокрема, в пояснювальній записці до проекту Постанови 3383-П вказується, що положення закону порушують ряд статей Конституції, і розгляд проекту закону відбувався з порушенням встановленої Регламентом процедури розгляду у другому читанні. Комітет відзначив, що в порушення вимог статті 48 народні депутати Власенко, Бондар не зверталися до головуючого на пленарному засіданні із заявою про порушення встановленої Регламентом процедури при розгляді голосування цього проекту закону, але внесені на розгляд Верховної Ради проекти постанов. Керуючись положеннями статті 48 Регламенту Верховної Ради України, комітет ухвалив висновок та прийняв рішення запропонувати парламенту визначитися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цих проектів постанов. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп. Зінкевич Яна Вадимівна.
14:55:01 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Геращенко Ірина Володимирівна.
14:55:08 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановний пане Голово, наша фракція "Європейська солідарність" хотіла б зараз звернутися особисто до вас. Статті Регламенту Верховної Ради України дуже чітко вимагають, що якщо народний депутат України або політична фракція були згадані у негативному контексті, ця фракція має право на репліку, одну хвилини репліки. І, на жаль, сьогодні, через немудрість президії була спровокована не просто нехороша ситуація, коли ви як головуючий мали б зупинити непристойні викрикування, жести непристойні в цій залі і дали б нам право на репліку, на яку ми точно заслуговуємо, щоб пояснити нашу позицію по надзвичайно важливому законопроекту, який ми обговорювали, щодо освіти. Під час цієї спровокованої позиції, на жаль, так само в толокнечі, яка була спровокована біля президії, так само одну з наших колег депутати від монобільшості, я думаю, випадково, я переконана в цьому, випадково, але штовхнули, що непристойно в стінах цього парламенту. Тому ми зараз звертаємося до вас, шановний пане Голово. Ви – Голова всієї Верховної Ради України і ваша задача мудро вести ці засідання для того, щоб не було тут фракцій, до яких є більше вашої уваги і любові, і симпатії, фракції, які ви дискримінуєте і дозволяєте вашим колегам в перших рядах ображати. І я думаю, що буде дуже правильно, якщо ми зараз зробимо висновок з того, що відбулося під час цих перших хвилин позачергового засідання, просто цей градус емоцій знизимо. І я думаю, буде правильно, якщо депутат, який знає, кого він штовхнув з наших колег, підійде і вибачиться. Дуже дякую. А цю постанову ми просимо підтримати. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Володимирівно, я відкоментую, з вашого дозволу. Перше. Щодо, там і де образливі слова, якщо бути зовсім коректним по Регламенту, але суть не в тому. Якщо хтось з чоловіків випадково, або навмисно вдарив, або зачепив пані Іонову, я від себе особисто приношу вибачення, і я впевнений, що і депутатський корпус так само зробить. Людина, яка зачепила, я думаю, що це теж було ненавмисно, я думаю, що буде варто підійти і вибачитися. Тому, Марія Миколаївна, я сподіваюсь, що це не вплине на нашу спільну роботу. Дякую. Переходимо до голосування. Ні, будете наполягати? Можемо голосувати. Шановні колеги… Сергій Володимирович, буде наполягати на голосуванні? Не будете. Михайло Леонійовичу, будете наполягати? А ми все рівно повинні проголосувати. Да. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови 3383-П, автор – Власенко. Прошу визначатись та голосувати. 14:58:26 За-79 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Постанови реєстраційний номер 3383-П1. Прошу визначатись та голосувати. 14:58:53 За-63 Рішення не прийнято. Постанова відхилена. Шановні колеги, я сказав, за основу, насправді, за основу та в цілому. Переголосувати треба? Да? Немає. Все, добре. Все правильно, тому що ми за основу. Якщо за основу відхилено, то і в цілому відхилено. Логічно. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3777). Нам необхідно включити це питання в порядок… 3776. Нам необхідно включити це питання в порядок денний сесії. Готові голосувати? Необхідно 226 голосів підтримки. Прошу підтримати та проголосувати. 15:00:01 За-311 Рішення прийнято. Шановні колеги, я нагадую, що це питання розглядається за процедурою, яку ми використовували під час роботи в режимі боротьби з коронавірусом. Жодна фракція не заперечує щодо розгляду цього законопроекту в залі? Ніхто не заперечує. Можемо… Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 15:00:55 За-281 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається першому заступнику міністра фінансів Улютіну Денису Валерійовичу.
15:01:28 УЛЮТІН Д.В. Шановний головуючий, шановні народні депутати! З метою формування ресурсу для фінансування невідкладних заходів з подолання наслідків надзвичайних ситуацій Кабінетом Міністрів підготовлено проект Закону України про внесення змін до Державного бюджету України на 2020 рік (реєстраційний номер 3776). Зокрема законопроектом передбачено збільшити на 2 мільярди гривень видатки загального фонду за бюджетною програмою "резервний фонд" за рахунок доходів загального фонду від податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів. Законопроект є збалансований. Прошу підтримати. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
15:01:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Валерійовичу. Я запрошую до слова співдоповідача голову підкомітету Комітету з питань бюджету Забуранну Лесю Валентинівну. Будь ласка.
15:02:03 ЗАБУРАННА Л.В. Дякую. Комітет з питань бюджету 3 липня цього року на своєму засіданні розглянув урядовий законопроект за номером 3776. Законодавча пропозиція є збалансованою за показниками доходів та витрат державного бюджету. З огляду на законодавчу визначену мету створення резервного фонду бюджету, а саме спрямування коштів на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відповідно до пояснень, наведених у матеріалах до законопроекту. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради в цілому підтримує внесену урядом законодавчу ініціативу. За наслідками розгляду комітет ухвалив наступне рішення. Рекомендувати Верховній Раді законопроект 3776 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням необхідності уточнення бюджетних показників у тексті законопроекту та додатках до нього у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону про Державний бюджет на 2020 рік до розгляду зазначеного законопроекту. Відповідно у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з ГНЕУ при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України відповідного закону належить внести до нього необхідні техніко-юридичні уточнення, пов'язані з ухваленим комітетом рішенням щодо цього законопроекту. Прошу підтримати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леся Валентинівна. Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Тоді прошу записатися: два – за, два – проти. Івченко Вадим Євгенович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Крулько Іван Іванович, будь ласка.
15:04:15 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ми розглядаємо законопроект, який має на меті надати допомогу постраждалим регіонам від повеней на Західній Україні. Але хочу звернути увагу, що на початку цього тижня фракція "Батьківщина" ініціювала саме це питання і зареєструвала законопроект 3754. Його чомусь не ставлять в порядок денний сесії, хоча ми запропонували, щоби на постраждалі регіони було виділено на 2 мільярди, як цим законопроектом, а 20 мільярдів гривень, і показали ресурс, з якого це треба взяти. Це кошти, які не доплатив "Нафтогаз" до державного бюджету України від справи, яка була виграна в Стокгольмському суді. 20 мільярдів залишається в "Нафтогазі". Ми вимагаємо, щоби ці кошти були повернуті в бюджет і пішли на допомогу в постраждалі регіони. Один момент. І другий момент. Коли ми розглядаємо цей законопроект 3776, безумовно, за нього треба проголосувати. Але подивіться від чого поповнені доходи державного бюджету, які зараз підуть в резервний фонд. Доходи від податку на додану вартість, надходження якого за підсумками першого півріччя 20-го року мають тенденцію до перевиконання. Це пише в пояснювальній записці Мінфін. Ви запитуєте ефективність роботи тимчасових слідчих комісій? Так от ТСК, яка ініційована в парламенті за ініціативи Юлії Тимошенко і "Батьківщини" по доходах державного бюджету, яка проводить свою роботу, показує ефективність. Економіка падає, промисловість скорочується, а ПДВ в державному бюджеті зростає. Чому зростає? Тому що нам вдалося зупинити скрутки з ПДВ, зупинити схеми. І саме від зупинення цих скруток державний бюджет отримує кошти, а постраждалі регіони можуть отримати ці кошти на подолання наслідків від повені. Ось що означає парламентський контроль і робота ТСК. І я бажаю, щоби всі тимчасові слідчі комісії так ефективно працювали. А цей закон треба підтримати. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лаба Михайло Михайлович.
15:06:15 ЛАБА М.М. Колеги, також прошу підтримати цей законопроект. І також про Закарпатську область Міжгірський район – підтоплені території і сьогодні, і на Свалявщині також є підтоплення. Тому… Звісно, коштів мало. Ми задавали питання Прем’єр-міністру сьогодні, на Закарпаття – 30 мільйонів. Також вважаю, що це дуже недостатньо. Але це перші реакції, скажімо, Кабінету Міністрів на подання області. Зараз готується дефектні акти. Ми розуміємо, що є процедурні питання. 2 мільярди зараз, звісно ж, врятують частково ситуацію, в подальшому потрібно буде думати і запобігати таким моментам, коли в резервному фонді буде бракувати коштів. Тому зараз у цілому прошу підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч Анатолій Петрович. Нестор Іванович Шуфрич.
15:07:22 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, я хочу звернути увагу на вас, вашу увагу на те, що хто представляє цей закон. При всій повазі до посади першого заступника міністра фінансів, я вважаю, що це питання слушне того, щоб його представив як мінімум міністр фінансів, але й сам Прем’єр-міністр мав би прийти в цю залу з цим питанням. Це ставлення до вас, представників монобільшості, і до шановної президії в першу чергу. Я хочу подякувати рятувальникам, медикам, військовим – всім тим, хто залучився до ліквідації наслідків цієї повені. Так, безумовно, там є об'єктивні, але, на жаль, мають місце і суб'єктивні моменти, які ускладнюють сьогодні ефективне рятування і ліквідацію наслідків. Безумовно, ми сьогодні маємо дати можливість перерахувати ці кошти для постраждалих. Але я хочу звернути увагу, який є день сьогодні, – п'ятниця, вечір. І ми зібрались заради цього питання на позачергове засідання, а ми мали 4 пленарних засідання – 4 дні пленарних. І що ми зробили? – Ми казино переймалися, щоб в окремих готелях могли в рулетку пограти і в "одноруких бандитів" поиграть. Кому-то слава Багсі Сигела не дает покоя. Тому сьогодні, безумовно, я сподіваюся, що ми проголосуємо цей закон. Я звертаюсь до всіх нас і керівництва Верховна Ради дати доручення Рахунковій палаті контролювати, перевірити ефективність і законність використання коштів по цій трагедії, а наступний раз, панове "слуги народу", обирайте пріоритети, що для вас важливіше – доля людей, які зараз переживають трагедію, або фішки в казино? Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Цабаль Володимир Володимирович.
15:09:23 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, дійсно в Україні сталась трагедія, повені, які були на Прикарпатті, спричинили до дуже негативних наслідків. І нам, народним депутатам, треба максимально допомагати уряду і всім, хто залучений в тому, щоб боротьба з наслідками, з цими повенями, була максимально ефективною. Але що стосується цього закону. Я хочу звернути вашу увагу, що цей закон уряд подав тільки вчора. Тобто пройшло вже скільки днів з часів повені? Вже пройшло багато часу. А вони цей закон подали тільки вчора. Далі. Суму, яку вони зазначили в цьому законі, 2 мільярди виділити. Це добре, чим більше, тим краще, бо там дійсно наслідки погані. Але в мене питання. А де фінансово-економічне обґрунтування до цього? Тобто звідки ми будемо впевнені, що ці гроші підуть саме на ліквідацію? Бо гроші ж ідуть в резервний фонд. А я нагадаю, що резервний фонд можуть використовувати як завгодно. Ми тут зараз проголосуємо за те, що гроші підуть в резервний фонд, думаючи, що підуть на ліквідацію наслідків. А потім через 3-4 тижня уряд почне приймати постанови, якими ці гроші будуть направлятися на щось інше, оскільки використання коштів з резервного фонду навіть бюджетний комітет не може контролювати, уряд сам собі, що хоче те робить. Через те я закликаю вас… Дійсно, цей закон треба підтримати. Але закликаю дві речі. Перше. Закликаю пана Шмигаля і уряд такі закони не подавати в останній момент, коли вже люди всі змучені, в п'ятницю, після голосування за "ігорку". А готувати ці закони завчасно, щоб всі могли вивчити, зрозуміти, на що ідуть гроші. А друге, до чого я закликаю нас всіх, особливо депутатів-мажоритарників з тих округів, де були всі ці повені, і куди ці гроші мають піти. Проконтролюйте, будь ласка, що ці гроші підуть на ліквідацію наслідків, що ці гроші, що ці 2 мільярди і інші 4,5 мільярда, які є в резервному фонді, тобто в сумі 6,5 мільярда гривень, що вони підуть туди, а не на якісь інші забаганки уряду і пана Шмигаля, про які ми досі не знаємо. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми ще домовлялися – 1 хвилина Ніні Южаніній. Будь ласка, Ніна Петрівна. І після цього я попрошу депутатів зібратися в залі і ми будемо голосувати.
15:12:13 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, шановні українці, не так давно, 13 квітня, ви прийняли секвестр бюджету, яким зменшили надходження до загального фонду на 119 мільярдів, в тому числі і податкові надходження на 145 мільярдів. Ви уявляєте, ми маємо цифру на сьогоднішній день за перше півріччя, за січень-червень не виконання державного бюджету становить 34 мільярди. Сальдо по внутрішньому ПДВ мінус 1,7 мільярд, а зараз в пояснювальній записці нам говорять, що є тенденція на очікуване збільшення надходження ПДВ. Тобто прийняття цього закону не збалансовано, не тіште себе ілюзією, в державному бюджеті немає на це коштів, як немає і розрахунку до пояснювальної записки. І цей проект, який тільки вчора зареєстрований, ще раз підкреслює, що влада не витратила час на те, щоб підрахувати і, справді, знайти джерела, не обговорила з нами джерела покриття цих видатків. Тому вибачайте, маємо те, що маємо. У вас невиконання бюджету таке, що... Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Горват? Хто, Горват? Люшняк, включіть, будь ласка, мікрофон.
15:13:36 ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане головуючий, колеги народні депутати! Микола Люшняк, 166 округ, група "Довіра". Беззаперечно, цей закон сьогодні чекають десятки і тисячі людей... десятки і тисячі людей, які сьогодні постраждали внаслідок стихії. Але хочу також наголосити, що в розпорядженні уряду забули Тернопільську область, Вінницьку область, яка також понесла збитки, і є так само багато постраждалих людей, які люди сьогодні навіть не мають питної води. Тому хочу нагадати Прем'єр-міністру, щоб він негайно зібрав всі підтверджуючі документи і надав можливість отримати відшкодування і компенсації жителям Тернопільщини, а також Вінниччини. Закон беззаперечно треба підтримувати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович. Всі бажаючі виступили? Голосуємо. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення… Правильно, за основу і в цілому потім. Внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (3776). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 15:15:14 За-344 Рішення прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3776). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 15:15:49 За-350 Рішення прийнято. Дякую. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Постанови про звільнення Смолія Якова Васильовича з посади Голови Національного банку України (реєстраційний номер 3772). Згідно пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України. Президентом України було внесено подання про звільнення Смолія Якова Васильовича з посади Голови Національного банку України. Відповідно до статті 207 Регламенту Верховної Ради України пропонується наступна процедура розгляду цього питання. Виступ Представника Президента України – до 3 хвилин; виступ представника профільного комітету – до 3 хвилин. Обговорення результатів діяльності Голови Національного банку України. Виступ Голови Національного банку України – до 5 хвилин; відповіді на запитання від депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини; відповіді на запитання від народних депутатів – до 6 хвилин; виступи представників депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини та виступи від народних депутатів – до 6 хвилин. Після цього прийняття рішення. Немає заперечень? Готові? По такому принципу будемо працювати? Немає заперечень? До виступу запрошується Представник Президента України Руслан Олексійович Стефанчук.
15:17:30 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати України! Президентом України відповідно до пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України внесено до Верховної Ради України подання про звільнення Смолія Якова Васильовича у зв'язку із поданою ним заявою про відставку з посади Голови Національного банку України. Прошу підтримати це подання. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується голова Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Олександрович Гетманцев.
15:18:17 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Вчора на своєму засіданні комітет розглянув заяву Якова Васильовича Смолія про відставку і рекомендував Верховній Раді прийняти постанову і підтримати цю заяву. Але від себе, доповідаючи цю постанову, я хочу додати декілька слів. В нашому спілкуванні з Яковом Васильовичем був випадок, коли ми, народні депутати комітету, під'їхали до нього в кінці березня цього року, коли коливання курсу були досить жорсткі, ми вважали, що треба вживати заходів щодо адміністративного реагування на такі коливання курсу, а Нацбанк їх не вживає, і ми під'їхали і проговорили цю проблему. Яків Васильович зайняв дуже принципову позицію і сказав що він питання і Нацбанк питання це владнає ринковими механізмами. Яків Васильович виявися правий, ця проблема була вирішена. Тому я хочу, доповідаючи цю постанову, подякувати Якову Васильовичу не тільки за це рішення, а й за ті здобутки, які вочевидь були протягом вашої каденції в Національному банку. Це найнижча інфляція – це правда, це найнижча облікова ставка Національного банку в 6 відсотків, це стабільність банківської системи, протягом 2019 року не було визнано неплатоспроможним жодного банку, валютна лібералізація та значне зростання золотовалютного резерву. Водночас ми повинні бути об'єктивними і говорити відкрито і відверто про те, що в діяльності Національного були є певні прорахунки, певні помилки. До них ми відносимо з вами відсутність дешевого кредиту, відсутність пропозиції дешевих грошей і обезкровлення фактично економіки нашої держави, яка так потребує дешевого кредитування, це зміцнення курсу гривні у другій половині 2019 року, від якої постраждав бюджет і від якої постраждали експортери, це дефіцит готівкової валюти знову ж таки в березні вже 2020 року. Ми повинні давати об'єктивну оцінку один одному і об'єктивну оцінку тому, що відбувається в країні. Не ділити на біле і чорне, не вішати ярлики, а відповідально приймати рішення і відповідально робити висновки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович. До слова запрошується Голова Національного банку України Яків Васильович Смолій.
15:21:46 СМОЛІЙ Я.В. Шановні народні депутати, я прийняв важке, але необхідне рішення піти у відставку, оскільки протягом тривалого часу на Національний банк здійснюється систематичний політичний тиск, тиск з метою ухвалення рішень, які не є економічно обґрунтованими, які фокусується на короткострокових простих перемогах і можуть дорого коштувати українській економіці та українцям в більш тривалій перспективі. Як голова Національного банку я понад 2 роки стою на сторожі інституційної спроможності центробанку. Разом із членами правління ми є щитом, що захищає нашу ............... і аполітичну інституцію від впливів політикуму, і цей щит протягом останнього року постійно намагаються зламати. Тиск через суди, проплачені мітинги на Інститутській та під домівками членів правління, інформаційні атаки, побудовані на маніпуляціях і брехні, необґрунтовані політичні оцінки політики НБУ та безпосередньо моєї діяльності як очільника інституції, використання Ради НБУ для створення корпоративного конфлікту всередині інституції – все це елементи одного ланцюга. Це ускладнює ефективну роботу центробанку ще й тому, що Національний банк не острів, хоча дехто намагається ототожнювати незалежність НБУ з бажанням відмежуватися від інших державних органів, в реальності ми не працюємо в ізоляції, так само як економіка і фінансові ринки. Вони залежать не лише від політики в НБУ, вони залежать від спроможності всіх державних інституцій знайти спільну мову, до цього прагнемо і ми у Національному банку. Однак тиск – це антонім ефективного діалогу. Розмова, де один говорить фахово про економіку та фінанси, а інший лише чує свої політичні інтереси, приречена на поразку. Чи означає моя відставка, що незалежність НБУ вдалося зламати? Ні, це протест, це сигнал, це попередження, це червона лінія. Своєю відставкою я прагну застерегти від подальших спроб підірвати інституційні основи центрального банку України. Наразі команда правління і кілька тисяч висококласних професіоналів залишаються працювати в НБУ, щоб зберегти макроекономічну і фінансову стабільність, інституційну спроможність центрального банку. Однак вкрай важливо вкрай важливо, щоб їх роботі припинили заважати, щоб Президент, уряд та політики нарешті налагодили ефективну взаємодію з центральним банком. Адже Національний банк зробив багато для розвитку і економіки фінансових ринків та добробуту українців, і багато ще може зробити, якщо йому не стануть йому на заваді. Зупинюся лише на тому, що зроблено за час моєї каденції на чолі НБУ з березня 2018 року. Ми остаточно приборкали інфляцію, щороку ми оновлювали рекорди, наближаючи інфляцію до оптимального для економіки рівня, і зараз вона становить нижче 2 відсотків. У нашій спроможності були послідовними досягненнями цільової стабільності, незважаючи на політичні цикли, минулого року міжнародна спільнота відзначила нагородою видання Global Markets. Облікова ставка вперше за історію незалежності України знижена до позначки 6. Два роки тому, коли парламент призначав мене головою, ставка була 17. Сьогодні ми маємо стимулюючу монетарну політику, спрямовану на пожвавлення економічного зростання. Ми не зупинилися на цьому і пішли далі. Ми запровадили цілком нові інструменти для підтримання економіки, зокрема, кредити фінансування для банків до 5 років і процентний своп для банків, валютний своп з міжнародними організаціями. Ми зробили однознакові процентні ставки за кредитами реальністю. Так, ми на певний час, поки низька інфляція, низька облікова ставка позначаться повністю на вартості кредитів. Але це обов'язково станеться. Ми неухильно дотримувалися ринкового гнучкого курсоутворення і водночас забезпечували стабільність гривні. Нас критикували за укріплення гривні в минулому році, мов надто пасивною була політика НБУ на валютному ринку. Проте ми викупили з ринку до резерву рекордну суму – 8 мільярдів доларів. Ми маємо сьогодні об'єм золотовалютних резервів на рівні 25,5 мільярда. Це за 2 роки з 18 до 28 мільярдів збільшився об'єм золотовалютних резервів. Водночас наші критики проігнорували той факт, що не в останню чергу завдяки надходженню валюти від нерезидентів наші резерви зростали. Дякуючи цьому ми досить безболісно і швидко пережили коронавірусну турбулентність на валютному ринку в березні. У 2019 році ми розпочали масштабну валютну лібералізацію. Це була справжня революція, яку український бізнес і громадяни чекали чверть століття. Ми вже скасували близько 40 валютних обмежень. Банківська система здорова, високоліквідна і прибуткова. Українці голосують за це грошима, коли несуть їх на депозити. З початку 2018 року гривневі вклади населення зросли у півтора рази. Більше того, завдяки невпинній багаторічній підготовці банків до потенційних проблем банківська система увійшла в коронакризу міцною як ніколи. Зараз вона – форпост фінансової стабільності і рятувальне коло для економіки. Я прошу додати 2 хвилини. Cashless поступово стає буденним явищем в житті українців. Завдяки численним ініціативам НБУ за час моєї каденції частка безготівкових розрахунків серед усіх операцій з використанням платіжних карток збільшилася з 39 до 55 відсотків. Нацбанк став ще більш прозорим і відкритим. Сьогодні наша політика базується на діалозі з бізнесом, банками, небанківськими фінансовими установами. Наші досягнення міжнародна професійна спільнота оцінила нагородою Central Baking Awards в категорії "прозорість". Усе це дуже легко перекреслити. Крок назад зробити набагато легше, ніж 3 кроки вперед, що ми робили роками. Попереду в Національного банку ще багато роботи. Не забувайте, коронакриза триває. Потрібно підтримувати фінансову стабільність, допомагати Україні відновити економічне зростання. Необхідно завершити розпочате. Довести валютну лібералізацію, зробити ринок небанківських фінансових послуг, які перейшли до нас на обслуговування позавчора, забезпечити захист прав споживачів. І наостанок я хочу подякувати всім в Національному банку, всім нашим партнерам і клієнтам, які йшли з нами дорогою реформ. Це учасники фінансового ринку, бізнес, експертна і наукова спільнота. В наших дискусіях народжувалися правильні рішення, а ваша підтримка надихала. Дякую нашим однодумцям народним депутатам і колегам в інших державних установах, які одним фронтом просували реформи разом з нами. Дякую нашим фінансовим партнерам і колегам з інших центральних банків. Ви підтримували нас не тільки фінансами, насамперед ви давали нам знання і віру в нас. Дякую журналістам, які наполегливо допомагали НБУ ставати прозорішим і зрозумілішим. Я безмежно вдячний всій команді Національного банку. Ви були моєю опорою, і чого досяг Нацбанк, ми досягли разом. Дякую всім українцям, які довіряють професійності Національного банку. Довіра для центробанкіра – найголовніше визнання. Гордо її мати. Я залишаю Національний банк цілісною інституцією, гідною репутацією серед провідних центробанків світу. Я йду з високо піднятою головою, залишаю НБУ під вашу відповідальність. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на запитання до доповідача. Це запитання до доповідача. Сухов Олександр Сергійович. Приходько Борис Вікторович.
15:29:47 ПРИХОДЬКО Б.В. Дякую. Борис Приходько, група "Довіра". Шановний Яків Васильович, в мене до вас коротке професійне запитання. Ми всі з вами розуміємо, що пропіарена урядом програма "5-7-9", як, власне, теперішнім, так і попереднім провалена. В цьому контексті запитання. Які, на вашу думку, причини того, що сталося? Чи поділяєте ви з самого початку цю ідею і як ви гадаєте, чи немає провини НБУ в тому, що виконання даної програми зірвано? І які реальні кроки здійснювалися Національним банком України в цьому напрямку? Дякую.
15:30:33 СМОЛІЙ Я.В. Дякую за запитання. Програма "5-7-9" не запрацювала по декількох причинах. Ми були учасниками розробки цього продукту спільно з урядом і давали свої пропозиції, однак не всі із них були враховані. Те, що вимагалося від Національного банку забезпечити ліквідністю банківську систему, ми зробили, і я говорив в своїй доповіді. Ми розробили декілька механізмів для підтримки фінансування в короткостроковій, середній і довгій перспективі на 5 років. І для цього зі сторони Національного банку було виконано все. А програма "5-7-9" – це програма уряду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Віктор Васильович.
15:31:18 БОНДАР В.В. Шановний Якове Васильовичу, питань декілька. Перше. Чому Національний банк, ліквідовуючи цілу низку, більше сотні банків в Україні, не виконав рішень Верховного Суду України, які зобов'язували поновити діяльність вже на час вашого керівництва восьми банків в Україні? Чому Національний банк не контролював, куди і по яких цінах розпродавалося майно ліквідованих банків? А вся країна бачила, як активи продавалися за 3 відсотки, 4 відсотки, 5 відсотків від вартості. А, по суті, люди втратили вклади і кошти через те, що була така занижена вартість активів. Третє питання. Чому ви не контролювали, куди йде рефінансування на державні і комерційні банки? Ви, по суті, через рефінансування зробили так, що вони збагачувались, заходячи на ринок ОВГЗ, скуповуючи під мінімальне рефінансування Нацбанку під 6-8 відсотків, а ОВГЗ купували по 16-18 відсотків, і державні облігації, і збагачувалися, по суті, за рахунок держави знову ж таки. То яка ваша була роль в цих процесах? Чому ви це не відслідковували? ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович. А, вибачте, вибачте!
15:32:32 СМОЛІЙ Я.В. Я дам відповідь на ваші запитання в послідовності. Процедура виведення банків з ринку прописана в Законі про банки і банківську систему і в Законі про Фонд гарантування вкладів. Однак в законодавстві існувала прогалина, яка не дозволяла виводити банки в ринок після того, як вони перебували в стані ліквідації. Цю прогалину реалізували змінами до Закону про банки, яка була прийнята вами нещодавно. І в майбутньому такі процеси не будуть фігурувати, власники банків зможуть отримати компенсацію, якщо буде доказано в судах, що виведення банків було незаконним. Те, що стосується державних облігацій. Шановні народні депутати, ви затверджуєте Державний бюджет, ви затверджуєте дефіцит Державного бюджету. Уряд і Міністерство фінансів планує, як воно буде його покривати. Одне із джерел - це запозичення на внутрішньому ринку через механізм ОВДП. Національний банк не приймає участі в торгівлі цінними паперами. Ми лише можемо видавати рефінансування, як ви сказали, або підтримувати ліквідність у комерційні банки. Вартість запозичень і об'єми плануються і погоджуються Міністерством фінансів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович.
15:33:54 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Яків Васильович, новина про вашу відставку стала сумною. Чуючи про результати Національного банку оптимізму не додається. Але я хочу повернутися до головної причини вашої відставки – системний політичний тиск. Я хочу вас спитати і впевнений, що за цим слідкують багато засобів масової інформації. Хто саме здійснював цей системний політичний тиск? Чи був він пов'язаний з тим, що вони хотіли друкувати гроші? Чи був він пов'язаний з тим, що вони хотіли повернути банк одному із відомих олігархів? Чи був від пов'язаний з тим, що ці політики хотіли займатися популізмом замість нормальної державної фінансової політики? У мене до вас питання. Чи могли б ви зараз нам, народним депутатам і народу України, сказати, хто є причиною цього системного політичного тиску, і в якій формі він здійснювався? І ще раз дякую за вашу роботу.
15:34:55 СМОЛІЙ Я.В. Дякую за запитання. Шановні народні депутати, я в своєму виступі сказав, що протягом останнього року біля Національного банку проплачені мітинги, на яких виступають сидячі тут в залі народні депутати. Місяць блокування мого будинку. Місяць блокування будинків моїх заступників. Це системний цілорічний тиск. А те, що стосується рішення, яке я прийняв, так я хочу вам розказати, що протягом останнього року на нарадах за участю народних депутатів, представників Кабінету Міністрів, Прем’єр-міністра, Президента неодноразово в сторону Національного банку звучали заклики залити економіку грішми, відмінити базівські принципи регулювання банківською системою, встановити курс, щоб експортерам було краще, поставити інфляцію 11 відсотків і курс 30, бо такі параметри закладені в Державний бюджет. Ці підстави, ці гасла заставили мене прийняти це рішення, про яке я сьогодні вас проінформував. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Івченко Вадим Євгенович.
15:36:09 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Яків Васильович, ви не дали аргументованої відповіді на запитання свого колеги, мого колеги. Я скажу вам так, що вся країна спостерігає за тим, що відбувається в тому числі з незалежністю Національного банку. Але при цьому "Батьківщина", ви знаєте, ми були в опозиції до тієї монетарної політики, яку проводила пані Гонтарева. Ви були в команді саме тієї людини, яка ліквідувала 150 банків в Україні. Багато з тих ліцензій, які ви забрали, власники вже повигравали суди. Ви були в команді тих, хто з дисконтом фактично продавав майно, яке було закладене в банках, і люди ті, які купляли, вони наживалися на майні людей. Ви були в команді тієї людини, де в 150 банках люди втратили свої заощадження. І ті мітинги, які були, повірте, більшість з людей приходили просто сказати рішуче "ні" тій монетарній політиці і тим махінаціям з ОВДП, які провадила... ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Смолію.
15:37:23 СМОЛІЙ Я.В. Дякую. Запитання не було. Так я не зрозумів, у вас була доповідь чи запитання? ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас таке часто буває, Яків Васильович. Герасимов. Герасимов. Герасимов Артур Володимирович.
15:37:45 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні.
15:37:54 ЮЖАНІНА Н.П. Шановний Яків Васильович, шановні колеги! Я, мабуть, є тим очевидцем саме політичної неповаги, якщо не політичного тиску, який здійснювали деякі члени профільного комітету – Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Мені навіть важко говорити, тому що те, що я чула про роботу Національного банку і особисто про вас, заслуговує просто засудження всіма колегами цього залу. Так не можна поступати. А моє запитання наступне. Отут у нас в рішеннях комітету було написано, що саме політика Національного банку не сприяла розширенню можливостей уряду фінансувати надзвичайні витрати в умовах епідемії коронавірусної хвороби. Скільки грошей вас просили надрукувати, які нічим не забезпечені? І як вам вдалося все-таки відмовити друкувати гроші і порушувати монетарну політику держави?
15:38:58 СМОЛІЙ Я.В. Дякую, Ніна Петрівна. Конкретну цифру назвати важко, тому що дефіцит бюджету, який був прийняти, передбачалося фінансування частково коштами від поступлень фінансування від Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейської комісії. Частину із них вже було отримано. Інша частина планувалася залучити на внутрішньому ринку. Розрахунки, які надавало Міністерство фінансів, звичайно, передбачало, що цього буде не вистачати і де шукати кошти апелювалося до Національного банку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч Анатолій Петрович.
15:39:40 БУРМІЧ А.П. Прошу передати слово Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
15:39:47 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, вельмишановний Дмитро Олександрович. Я відношусь до тих депутатів, у яких немає запитань до Голови Національного банку, а у нас є прямий результати їхньої діяльності, які вбивали національну економіку і громадян України. Вам, пане голово, нагадати, як був курс 8, люди брали кредити по 5, по 8, а віддають по 27 сьогодні. Офіційний курс Національного банку. Вам нагадати, коли люди в 15-му році по 40 закривали вимушено кредити, тому що ваша девальвація національно-грошової одиниці фактично залишила їх без житла, без транспорту, інших речей. Вам нагадати, коли з золотовалютних резервів 25 мільярдів у вас тільки монетарне золото трохи більше 1 мільярда. Це такі у нас резерви? Це так ми заходимо і формуємо запас міцності на майбутнє? Колега казав мінус 105 банків. Де доля позичальників і вкладників банків? Питання рефінансування банків. І багато чого іншого. Ми сьогодні даємо вирок вашій владі і вашому керівництву Національного банку. І нас цікавить, щоб звільнили не тільки голову, а все вище керівництво Нацбанку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Камельчук Юрій Олександрович.
15:41:09 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Яків Васильович, я вам хочу подякувати за 6 відсотків облікової ставки, але одночасно спитати, чому так довго, чому так пізно, чому тільки за вашого керівництва 2 роки, а взагалі так довго НБУ треба було, щоб зрозуміти, що для того, щоб стримати падіння української економіки, треба приймати рішення про зменшення облікової ставки набагато раніше. Вам вітання від тих вкладників, які досі не повернули 3 мільярда гривень. І я думаю, що вам окреме вітання, напевно, трошки по-іншому передадуть власники банків, які за минулий рік заробили 79 мільярдів гривень. Це ціна того, що українська економіка досі не вилазить з прірви. Скажіть, будь ласка, ви відчуваєте відповідальність за неповернуті кредити? Ви відчуваєте відповідальність і різницю між обговоренням лібералізації економіки і політичним так званим тиском, про який ви говорите? Дайте відповідь, чи будуть повернуті депозити і чому українська економіка...
15:42:22 СМОЛІЙ Я.В. Я хочу сказати, що я є самодостатньою людиною і живу не тільки на заробітну плату. І я не потребую віддачі доходної частини банку, про яку ви тільки що робили намеки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час для запитань вичерпаний. Запишіться, будь ласка, на запитання від народних депутатів України. Регламент – 6 хвилин. Качура Олександр Анатолійович.
15:43:00 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Шановний пане Голова Національного банку України, скажіть, будь ласка, ви сказали, що на вас здійснювався політичний тиск Офісом Президента. Наведіть конкретно хоча б 2-3 приклади, який саме політичний тиск на вас здійснюється. Коли, дати, прізвища цих людей, а також період, за якого це відбувалося. А якщо ні, тоді спростуйте цю інформацію публічно зараз з трибуни Верховної Ради.
15:43:41 СМОЛІЙ Я.В. …інформацію про те, що ви сказали, що на мене здійснювався тиск з Офісу Президента. Я такого в своєму виступі не говорив. Однак я зазначав, що на всіх нарадах, на більшості нарадах, де були присутні представники народних депутатів, представники уряду, Прем'єр-міністр, Президент України, також їхні радники, до Національного банку, до моїх колег апелювалося про те, що потрібно залити економіку грішми, потрібно відмінити базівські принципи регулювання банківської системи, потрібно встановити той чи інший курс для тої чи іншої категорії сектору економіки, потрібно поставити 11 відсотків інфляції і 30 гривень курс за долар, тому що такі параметри закладені до державного бюджету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кучеренко Олексій Юрійович.
15:44:34 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, "Батьківщина". Пане Голово, от дайте відповідь, будь ласка, на таке принципове питання. Вже багато років поспіль ми чуємо, ну, і від вас від керівництва Нацбанку і від політичної сили, яка дуже опікувалася і вас ставила туди, про якусь чудову доленосну реформу банківську з банківського сектору. Але давайте будемо дорослими людьми. Знищили безліч банків, 150, люди втратили величезні кошти, але банківська система так і не запрацювала на реальний сектор економіки. Він не кредитується. Кредитуються виключно спекулятивні схеми. Ну, як можна називати все це успішною банківською реформою і за допомогою іноземних експертів проплачених, зрозуміло ким, намагатися переконати все суспільство, що це є успішна реформа? Скажіть, будь ласка, ви чесно в це вірите в успішність своєї реформи? Дякую.
15:45:37 СМОЛІЙ Я.В. Я не тільки вірю, а я інформував в своїй доповіді про досягнення, які були зроблені мною і командою Національного банку за період, коли я перебував на посту. Я не буду повторюватися, тому що час для моєї доповіді був визначений менше ніж я розраховував, але я про ці досягнення сказав в своєму виступі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко Юлія Леонідівна.
15:46:06 КЛИМЕНКО Ю.Л. Шановний пане Голово, у мене одне, вірніше, два питання. Сьогодні Україна знову стала посміховиськом у всіх міжнародних медіа. Це на фоні того, що Зеленський нам розповідає про "інвестиційних нянь" і велику кількість інвестицій, яка прийде в Україну. У мене таке питання. Вчора Мінфін не зміг розмістити облігації, відповідно Україна не отримала 2 мільярди доларів для бюджету. І друге питання. Деякі "слуги народу" розповідали про емісію в 200 і навіть презентації робили про 200 мільярдів гривень. Підтвердіть ці дві цифри. Дякую.
15:46:50 СМОЛІЙ Я.В. Розміщення єврооблігацій і закінчення підписки було на суму 1 мільярд 750 мільйонів Доларів США, а не 2, як ви про це говорите. Про емісію в 200 мільярдів я від вас чую сьогодні вперше. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час для запитань вичерпаний. Дякую, Якове Васильовичу. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій та груп. Скороход Анна Костянтинівна.
15:47:56 СКОРОХОД А.К. "Дайте мені контроль над випуском грошей в державі, і мені плювати, хто буде писати в ній закони" – це слова Маєра Ротшильда. Всі ми давно знаємо, що НБУ хворіє. Хворіє на МВФ та Світовий банк, які ставлять нашу країну на коліна, знищуючи економічну та соціальну сферу і суверенітет нашої держави в цілому. Ми обмінюємо нашу землю і майбутнє наших дітей за мізерні кредити для погашення процентів по попереднім кредитам. Можна довго і детально розглядати всі злодіяння, що вчинила команда Смолія, Рожкової і Гонтаревої і так далі. Але остання історія заслуговує особливої уваги. Його публічна заява про відставку за декілька годин до початку розміщення євробондів – це один з найбільших руйнівних подарунків для економіки України, які він міг зробити. На жаль, прислужниками був прийнятий антибанківський закон, завдяки якому пан Смолій та їхня злочинна група не понесе відповідальності за знищення України. Вважаю, що вже давно на часі створення ТСК для проведення повного аудиту діяльності НБУ, про яке вчора заявили наші колеги з фракції "Батьківщина" та "Опозиційного блоку – За життя", та інших політичних сил. Тому закликаю всіх колег голосувати за відставку Якова Смолія, але ні в якому разі не дати йому можливості купити квиток до подруги в Лондон. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
15:49:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніколаєнко Андрій Іванович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
15:49:46 НІКОЛАЄНКО А.І. Андрій Ніколаєнко, фракція "Батьківщина". Я останні виступи і на комітеті і як член профільного комітету системно піддавав критиці діяльність керівництва Національного банку і його сьогоднішнього правління. Мене, чесно кажучи, як і більшість українців не турбує фамілія і не має турбувати фамілія його очільника, мене турбує, що ця одна з головних інституцій для фінансової стабільності в системі держави інституція робить, насправді робить. І я бачу, що сьогодні, коли кричать тези і звучать тези про незалежність, це звучать тези про незалежність від насамперед української держави і українського народу як носія цієї суверенності. Я вважаю, рівень комунікації сьогоднішньої Національного банку і його правління з парламентом, з профільним комітетом, і насамперед – з урядом, не те, що недостатня, а неприпустимо недостатня. Як результат ми бачимо те, що незважаючи на великі показники фінансової стабільності, цінової стабільності, якою так вихваляється з цієї трибуни керівництво Національного банку, і дійсно, банкіри заробляти стали набагато більше. Українцям живеться все важче і рівень падіння реального сектору економіки все прискорюється. Чому так відбувається? Тому що, як нам нагадували на комітеті буквально вчора, монетарна політика, якою має займатись і кредитно-грошова політика якою має займатись Національний банк, вона складається з трьох елементів. Тільки Національний банк і його правління, починаючи з Гонтаревої, забули про дві складових і лише зупинились на ціновій стабільності і фінансовій стабільності. Якщо читати уважно Закон про Національний банк, то ви там побачите і необхідність економічного зростанні. І однією зі складових монетарної політики є боротьба, в тому числі через стимулювання економіки, боротьба з безробіттям. Сьогодні в Україні зростає безробіття, падає економіка, але все тихо. В нашій історії, в історії України вже були часи, коли економіка летіла в прірву, а все було тихо і стабільно і нам казали, що все добре. Тому якщо Національний банк буде і далі діяти незалежно від України, українського народу, українського парламенту і уряду, але дуже залежно від тих, хто виставляє їм якісь нормативи, прописує, які мають бути курси, як треба співпрацювати з облігаціями внутрішньої позики, а ще більше з депозитними сертифікатами, то в України немає жодного майбутнього. Хочу нагадати для всіх, хто нас дивиться, що фінанси – це кров економіки і кров кожної держави. Якщо ми не отримаємо не просто нового очільника НБУ, а очільника, якай буде розуміти справжню суть роботи Національного банку, змін не буде. Тому треба прощатись не тільки з паном Смолієм, а з всім керівництвом цього Національного банку. Призначати професійне керівництво, яке буде рятувати… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
15:52:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Скорик? Скорик Микола Леонідович.
15:53:04 СКОРИК М.Л. Шановна президія, шановні колеги, шановні громадяни України! Народний депутат Скорик, фракція "Опозиційна платформа - За життя". Наша фракція не планує приймати участь в цих кадрових голосуваннях і я поясню чому. Спершу, ми вважаємо, що перед тим, як давати свою згоду на відставку пана Смолія, має бути розслідування всієї тієї діяльності, яка відбувалася не тільки за часів керування Національним банком паном Смолієм, а й за часів керування пані Гонтаревої. Я вважаю, що суспільство має отримати відповідь на те, що відбувалося з тим, як банкрутували українські банки, яка була в цьому політична складова. Тому що тільки керівництво Національного банку вирішувало, які банки залишати на ринку, а які мають збанкрутувати, і багато в чому це були не економічні важелі. Коли пан Смолій зробив таку заяву щодо політичного тиску, я згоден з колегами, що він має або надати відповідну заяву до правоохоронних органів, у нас їх дуже багато, в тому числі антикорупційних. Тому що, якщо від нього вимагали необґрунтованої емісії, то це величезне таке серйозне правопорушення, це злочин проти української держави, а якщо цього не було, такий високопосадовець не має робити таких заяв. Ми крім того вважаємо, що перед тим, як змінювати, точніше, давати свою згоду на відставку пана Смолія, ми маємо розуміти, хто прийде на його місце. Тому що залишати виконуючого обов'язки пані Рожкову – це абсолютно неприйнятно для країни, це теж угрупування Гонтарева-Смолій-Рожкова, і нічого доброго від цього ні країна, ні банківська система не отримає. Я згоден з тими висловами, які сьогодні лунали з цієї трибуни, що Національний банк має бути незалежною організацією. Дійсно, в Конституції записано головний обов'язок Національного банку – це підтримання стабільності національної валюти. Але та монетарна політика, яку проводило керівництво Національного банку в останній рік, призвело до катастрофічного падіння промислового виробництва в Україні, яке вимірюється на сьогоднішній день майже 10 відсотками по відношенню до 2019 року, катастрофічним падінням експорту нашої держави і потрібно зрозуміти, що не тільки монетарна політика, керівництво Національного банку має таким чином маневрувати, щоб дійсно стимулювати до розвитку, до зростання вітчизняну економіку. Те, що відбувалося в останні місяці і фактично більше року, неприйнятно, ще точніше, останні 6 років, неприйнятно для української економіки, для українського суспільства і для українських громадян. Спершу розслідування діяльності Смолія і його попередників, потім – відставка. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк.
15:56:15 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Яків Васильович, я був у цій залі, коли вас призначали декілька років тому, і я дуже радий, що через цей період ваше ім'я як професійної і порядної людини таким і залишилось. І мені більш подобається те, що ім'я Голови Національного банку України не знають більшість наших громадян, тому що Голова Національного банку не попадав у скандали, Голова Національного банку не був у кримінальних розслідуваннях. Голова Національного банку прийшов, гривня була 26 і уходить з гривні 26. І це якість, яку б я хотів би бачити від ваших наступників, коли про Голову Національного банку ми тільки згадуємо, коли зменшується облікова ставка. І мене дуже хвилює питання, яке я сьогодні піднімав, політичний тиск. Політичний тиск – це вирок незалежності центрального банку країни, політичний тиск, це коли Президент дзвонить очільнику одного з банків і вимагає реструктуризацію кредитів. Я впевнений, що ви б відмовили. Політичний тиск, це коли вимагають увімкнути друкарський станок і напечатати гривню. У нас у політиків дуже коротка пам'ять, я зроблю короткий лікбез. Криза 90-х років, і у нас знецінюється повністю валюта. Друга криза 98-х років, і долар дорожча удвічі. Третя криза, 2008-2009 роки, і долар знову ж таки дорожчає практично удвічі. Криза 2014 року, долар дорожчає вже втричі. І остання п'ята криза, якої є ми свідки, коронавірус. Українська національна гривня вистояла і практично залишилась незмінною. Шановні колеги, сьогодні і під час ефірів лунає так багато думок, що треба було робити інакше. У вас є шанс, хто готовий взяти відповідальність, що через декілька місяців гривня не взлетить 30 гривень за долар? Хто готовий, підніміть руку. Хто потім візьме на себе відповідальність? Жодної руки. Тому що, друзі, відповідальність буде на табло наших обмінників, відповідальність буде, коли гроші будуть перетворюватися у папірці, відповідальність буде, коли в обмінниках не будуть встигати змінювати табличку, відповідальність наступить тоді, коли ви сьогодні так в одному унісоні натиснете зелену кнопку, потім призначите свого, стовідсотково свого Голову Національного банку і будете нести повну відповідальність за те, що далі буде відбуватися з економікою. А вам, Яків Васильович, дякую за вашу роботу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходько Борис Вікторович.
15:59:22 ПРИХОДЬКО Б.В. Борис Приходько, група "Довіра". Оцінюючи діяльність Якова Васильовича на посаді Голови Національного банку України за фактично трьохрічний період, слід зазначити наступне. Давайте почнемо з позитивного, те, що варто відмітити. Перше – таргетування інфляції. Дійсно, за останні три роки інфляція впала з 10 відсотків. За перше півріччя 2020 року очікуване значення – біля 2 відсотків. Це – великий плюс. Друге. Недопущення знецінення національної валюти. Коли Яків Васильович прийшов у березні 2018 року, курс був вищий, ніж 27. Зараз на кінець червня він трошки нижчий був у зв'язку з відставкою, він знову коливнувся трошки вище 27-и. Третє – налагодження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Хоча обіцяних коштів за попередньою програмою співпраці з МВФ ми не отримали, але декілька тижнів тому ми отримали 2,1 мільярда гривень в рамках нової програми співпраці, що дозволило забезпечити повну макроекономічну стабільність в Україні в цей період. На цьому позитив майже закінчується. А негативу значно більше, але це не особиста заслуга Якова Васильовича, взагалі команди, яка працює в Національному банку. Перше з негативу – утримання високої облікової ставки. Ми всі знаємо, що тільки недавно вона стала 6 відсотків. Проте відповідні рішення були запізнілими і час для забезпечення економіки дешевим кредитним ресурсом було втрачено. Друге – суттєве зниження рівня кредитування економіки, тут я хочу звернути вашу увагу. Через високу облікову ставку НБУ комерційні банки перестали кредитувати реальний сектор економіки. Замість цього вони вкладали кошти в облігації внутрішньої державної позики. Наслідком такої політики НБУ стало суттєве в рази зниження кредитування економіки. Частка кредитів в економіці опустилася майже до рівня 20 відсотків від ВВП, що є неприйнятним. Третє – незрозуміла політика на ринку державних цінних паперів. Ви всі знаєте, що в 19-му році спостерігався суттєвий приріст спекулятивного капіталу, який заводився під купівлю ОВДП. Однією з таких причин був високий рівень процентних ставок в Україні, а також пасивність НБУ на даному ринку. Резюмую, варто подякувати Якову Васильовичу за його діяльність та зроблену роботу на посаді очільника НБУ, щось вдалося, щось ні. Дякую вам за мужній вчинок, і будемо надіятися... ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталуха Дмитро Андрійович.
16:02:45 НАТАЛУХА Д.А. Шановний пане Голово, шановні колеги, ви почули в промові про те, що підчас нарад з представниками парламенту, уряду, Офісу Президента неодноразово були такі закиди, як встановити курс, щоб експортерам було краще, залити грошима економіку, забезпечити економічне зростання всупереч низькій інфляції і це позиціонується як частина політичного тиску. При всій повазі, але питання встановлення курсу для експортерів – це питання того, наскільки експортерам важко в умовах падіння промисловості, спричиненої надзвичайним патологічним укріпленням національної валюти. Питання, як ви кажете, "заливання" економіки грішми – це питання патологічної стерилізації національної валюти, яке призвело до того, що в реальному секторі економіки просто відсутні гроші. Питання забезпечення економічного зростання – це питання до таргетування інфляції, яке не дозволяє забезпечити економічне зростання при надзвичайно високій обліковій ставці Національного банку України. І я хотів би нагадати, що до квітня цього року – і я це стверджую абсолютно офіційно – Національний банк тримав одну з найбільш високих облікових ставок в світі. І тільки за рахунок того, що у нас настала криза, це, слава Богу, спонукало Національний банк до того, що вони знизили цю облікову ставку. Вони радуються низькій інфляції – 1,7. Але як досягнути низької інфляції? Правильно, надзвичайно високою обліковою ставкою. Але, ще раз, яким чином ця висока інфляція допомагає стимулюванню… низька інфляція стимулюванню економіки, якщо грошей немає? Немає грошей через те, що був введений, як сказали колеги, спекулятивний капітал. І цей спекулятивний капітал призвів, самі знаєте, до чого. Тому, шановні друзі, у мене дуже просте прохання: давайте відрізняти тверезі і здорові дебати на тему адекватності монетарної політики від політичного тиску. Це абсолютно і принципово різні речі. Але єдине, що вимагалося від Голови Нацбанку, це прийти і відзвітувати в залу Верховної Ради відповідно до чинного законодавства. Це не є чимось екстраординарним. Відвідувати наради з Президентом, Кабінетом Міністрів і Радою. Це не є чимось екстраординарним. Приймати участь у засіданнях профільного комітету. Це не є чимось екстраординарним. Тому, шановний Нацбанк, треба мати Бога в животі, розумієте, і давати відповідь не лише за свої дії, але і за свої слова. І коли ви використовуєте таке словосполучення, як "політичний тиск", ви маєте розуміти, яким чином це може сприйнято, і нести безпосередню відповідальність за таку маніпуляцію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Порошенко Петро Олексійович.
16:05:59 ПОРОШЕНКО П.О. Шановний пане Голово! Дорогий Яків Васильович! Уявити собі не можна, що за виконання своєї конституційної функції, вийшовши на рекордний за 28 років нашої незалежності рівень інфляції, за це будуть знімати голову Національного банку. Інфляція – це податок, від якого, на відміну від вас, уникнути неможливо. Платять його всі, страждають від нього бідні люди, а збагачуються олігархи. На сьогоднішній день 28 мільярдів доларів…. 28 мільярдів доларів золотовалютних запасів – це теж закидають Національному банку. Тиск, який відбувся, це не тиск, це травля. Травля, яка організована паном Коломойським і його фракцією і групами, які знаходяться в цій Раді. А навіщо вони роблять це? Бо нібито, коли були державі потрібні гроші, вони провели відповідний закон, який підписами зобов'язалися керівництво держави провести, надавши Національному банку повноваження, а зараз, намагаючись обдурити наших міжнародних партнерів, хочуть змінити керівництво Національного банку. Друзі, такої поведінки наперсточніческої наші партнери точно не приймуть. Пан Янукович при голові Нацбанку Арбузові уже одного разу таке проводив. Коли в світі більше ніхто не давав Україні грошей, він побіг куди? До Москви. Чим це закінчилося для країни, всі це добре знають. Ми точно не маємо допустити повторення цього сценарію. Я хочу подякувати блискучій команді Національного банку України. Наголошую, що коли вони прийшли, в країні гроші не ходили, банки були зупинені, тому що власники розікрали кошти. І я впевнений в тому, що це перша криза, коли ефективно функціонує банківська система, перша криза, коли збережений курс, перша криза, коли низька інфляція, перша криза, яка демонструє стійкість і стабільність. І чим закінчилося? Тиск і травля Нацбанку. Мільярд 750 мільйонів доларів, які були позавчора підписані, інвестори відкликали. Гроші ці... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запишіться від депутатів на виступи. Два виступи ще є. Шахов Сергій Володимирович. Сергій Володимирович, ви будете виступати чи ні?
16:10:05 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно, як сказав Борис Приходько, наш колега, що було зроблено багато добрих речей, але багато було зроблено і поганого. І багато залежить від цієї зали, від Кабінету Міністрів, і не тільки від Голови Національного банку України. Я неодноразово говорив, що всі ми повинні об'єднатись і завершити курс МВФ у нашій державі. Треба шукати тут в середині держави, а не зовні бігати і стояти на колінах, у когось просити гроші під шалені відсотки, закладати душі людей і робити людей рабами. Я неодноразово говорив, що девальвація гривні, яка відбулася в 300 відсотків, це злочин, який пограбував людей на всі останні гроші, які лежали навіть на труну у бабусі. А це приблизно 100 мільярдів доларів. І люди сьогодні в нашій державі голодують, вони не дивляться, як біжати до кантора і купувати долари, бо немає за що. Про що ми можемо говорити взагалі, про завищення або пониження долара, коли шахтарям немає чого їсти? Коли вчителі, коли лікарі стоять сьогодні до Кабміну і просять підвищення заробітної плати або дати можливість нормально існувати в Україні. Ми найбагатша держава практично в світі і в Європі. У нас 25 відсотків чорноземів в державі. Ми говоримо сьогодні про Національний банк, який не просто повинен виконувати свої функції, а працювати заради українського народу. Також колеги говорили про те, що треба думати, кого призначать на цю посаду, чи не буде гіршою позиція і ситуація в країні. Вже долар взлетів буквально на 12 відсотків. Головне, щоб не було знову девальвації і ніхто не грався на курсі долара в державі, і далі не грабував державу. Треба зробити аудит всіє банківської системи, яка рухнула за 6 років війни в нашій державі. Буквально знищили всі банки, а їх було більше ста. І кудись поділися гроші людей, які не можуть ні до кого достоятися – ні до народних депутатів, ні до чиновників, ні до Кабміну. Є люди, які не отримали свої гроші назад і втратили своє майно. Також до мене звернулися прямо перед парламентом, що люди брали квартири за долари, а віддавати треба гривнями. 300 відсотків завишився долар. Чим віддавати людям свої гроші? Сьогодні колектори поїхали вибивати гроші і викидають людей зі своїх хат. Тому кожному з нас треба працювати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, останній виступ – Бондар Віктор Васильович, після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.
16:13:29 БОНДАР В.В. Шановні колеги, сьогодні Яків Васильович скаржився, що на нього багато політичного тиску за останній час було. Я скажу, що якщо ще так би півроку керівництво Нацбанку себе поводило, то був би не тільки політичний тиск, я думаю, громадяни України прийшли би, підприємці, промисловці, бізнесмени виносити вас з тих кабінетів, а не тиснути. І це ви маєте радіти, що ви вчасно прийняли це рішення, а я поясню чому. Декілька фракцій сьогодні його захищають і все керівництво Нацбанку. Чому захищають? Бо 6 років разом з вами грабували цю країну, економіку і банківський сектор. Бо 6 років заробляли на облігаціях, на тому, що видавали рефінансування самі собі, своїм банкам і скуповували державні позики, що разом з іноземцями, які фінансові спекулянти, заробили 11,3 мільярда доларів тільки за останні роки на відсотках з держави України. Це більше, практично та сама сума, яку ви разом з урядами, з колишньою владою залучили в Україну так званих кредитів. Вони разом з вами грабували промисловість, бізнес. Подивіться, як вони сьогодні отримують кредити, на колінах стоять перед банками, бо ви створили такі умови, щоб отримати кредит, треба прийти і поскладати отакі кіпи бумаг і взяти кредит під 20 відсотків. Ніде в Європі і в світі таких відсотків немає. Чим треба займатися, щоб відпрацювати ці кредити? Зброя, наркотики чи ще щось? Нормальне виробництво не вистоює. Це ви розпродали державні... розікрали банки, по суті, разом з Фондом гарантування вкладів. На 500 мільярдів активів було забрано у банків, які ліквідовані, продано менше, ніж за 100 мільярдів. Що таке 500 мільярдів активів? Кожен банк брав в залог тільки активи мінімум в два рази дешевше по вартості, ніж сама вартість кредиту. Це значить, що активів було майже на 1,5 трильйона гривень, а продали за 100 мільярдів. Це пограбунок, бо це неповернуті вклади, це неповернуті фінанси в банківський сектор. І таких питань дуже багато. Де дешеві кредити, які Президент доручав, "5-7-9"? Де ці відсотки? Десятки тисяч бізнесменів підприємців ходили по банках збирали бумаги, а їм по очам тільки тими бумагами водили і казали, приходьте пізніше. Де іноземні банки в Україні? Та жоден великий іноземний банк не хоче приходити в цей банківський сектор, бо ті правила, які ви разом з вашою командою, із командою Гонтаревої останні роки проводили, призвели до того, що жоден потужний банк іноземний не хоче сюди прийти навіть банківський кіоск відкрити, щоб дати дешеві кредити на будівництво житла людям, на промисловість під 1, 2 відсотки річних на 15 років, на 20, на 30, як це робиться в Європі. То яка банківська система? Кому подобається цей банківський сектор, який сьогодні? Кому подобається ця діяльність? Я думаю, що відповідь ви зараз побачите … ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття… Ні, з процедури тут немає. Ні, тут немає з процедури, шановні колеги. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Відповідно до статті 85 Конституції України статті 207 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 3772) про звільнення Смолія Якова Васильовича з посади Голови Національного банку України. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 16:18:03 За-286 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Дякую, Яків Васильович. По фракціям покажіть. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Постанови про звільнення Терентьєва з посади Голови Антимонопольного комітету України. Згідно пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України щодо повноважень Верховної Ради України належить звільнення з посади Голови Антимонопольного комітету України. Голова Антимонопольного комітету України Терентьєв Юрій Олександрович 1 липня 2020 року написав відповідну заяву на ім'я Голови Верховної Ради та Верховної Ради України. Пропонується наступна процедура розгляду питання. Виступ представника профільного комітету до 3 хвилин. Виступи представників депутатських фракцій і груп до 21 хвилини. Після цього переходимо до прийняття рішення. Немає зауважень? До слова запрошується Дмитро Андрійович Наталуха.
16:19:10 НАТАЛУХА Д.А. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги, я дуже швидко. 2 липня 2020 року відповідно до доручення Голови Верховної Ради України щодо невідкладного розгляду кадрових питань, зокрема розгляду відповідної заяви Голови Антимонопольного комітету про його відставку та подання Верховній Раді України відповідних пропозицій комітет розглянув цю заяву. На підставі цієї заяви комітет дійшов до рішення - рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 12 статті 85 Конституції України звільнити Терентьєва Юрія Олександровича з посади Голови Антимонопольного комітету України за власним бажанням у зв'язку з поданою ним заявою. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
16:20:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Голова Антимонопольного комітету України Юрій Олександрович Терентьєв. Будь ласка. Шановні колеги, переходимо до виступів від депутатських фракцій і груп. Прошу записатися. Народний депутат Шахов Сергій Володимирович, депутатська група "Довіра".
16:21:05 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, в нас є три питання і ми будемо голосувати за відставку голови Антимонопольного комітету. Перше – це COVID. Треба розібратися, хто завозив маски, костюми, всі захисні матеріали. Цього ми не почули жодного разу. По-друге, я неодноразово звертався про наружну електроенергію, яка коштує в три рази дорожче чим для використання в соціумі. Скажіть, будь ласка, чому там 90 копійок, а наружна – 2,62? Третє. Скажіть, будь ласка, знову-таки по вугільній галузі. Чому сьогодні завозиться у нас вугілля з Африки, з Росії, Білорусії? І хто сьогодні контролює цей процес у вугільній галузі? Чому Антимонопольний комітет мовчав? Група "Довіра" підтримує відставку голови Антимонопольного комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович, фракція політичної партії "Голос".
16:22:25 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, у нас, звичайно, багато питань до Антимонопольного комітету. Тому що це саме та інституція, яка повинна руйнувати монополію. Саме та інституція, від якої залежить, за якими тарифами будуть сплачувати наші громадяни свої комунальні послуги, саме та інституція, від якої залежить, за якими цінами вони будуть заправляти свої авто, саме та інституція, від якої залежить, які ціни будуть в тому числі на продукти в наших крамничках. Але тут питання не про Голову Антимонопольного комітету, а про інституцію – незалежний орган. Коли в нас у середу Голова Антимонопольного комітету, після, як ми чуємо, розмови з паном Президентом пише заяву. Це те ж саме, що і є політична відповідальність і політичний тиск на нього. Коли на наступний день він відкликає свою заяву, а комітет все одно розглядає подання, це те ж саме, що ми говоримо про політичний тиск. Коли вже сьогодні він відкликає свою заяву про відкликання, то це показує, що точно в державному управлінні цієї країни йде щось не так. Ми як фракція "Голос" маємо багато запитань до антимонопольної політики, до формування законодавства, до розгляду публічних закупівель, до розгляду дуже великих резонансних справ по монополіям, які, на жаль, існують і тільки збільшуються в нашій країні. Але сьогоднішнє голосування це не голосування по факту за Голову Антимонопольного комітету, це голосування про те, чи ми можемо дозволити далі Офісу Президента, деяким політикам впливати на незалежні органи. Якщо так, то подальші дії по існуванню монополій, по завищенню тарифів, по завищенню цін на продукти, будуть повністю в відповідальності цих політиків, і вже наступного дня ви можете питати їх. Якщо ні, то ми не можемо підтримати цю відставку, незважаючи на таку кількість заяв про кликання і відкликання. А повинні розібратися спочатку, як і з Головою Національного банку, хто чинив тиск, з якої причини, за яких інтересів. І найголовніше, що ми повинні зробити для того, щоб нарешті у Україні нормально запрацював Антимонопольний комітет. Тільки за цих умов ми можемо підтримувати такі рішення. Тому сьогодні фракція "Голос" не буде голосувати за цю відставку і закликає всіх колег знову ж таки дослухатись до причин. А причина дуже проста – політичний тиск на незалежні органи і інституції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутати Кучеренку Олексію Юрійовичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
16:25:32 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую, пане Голово. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ми з вами обрані народом України, нашими громадянами, тому, якщо давати оцінку роботі Антимонопольного комітету, зараз бажано було б вийти на вулицю що Києва, що Житомира, що Львова і запитати, а що ви, люди, думаєте стосовно боротьби з монополіями, які нас оточують. І, думаю, ми б почули саму фахову і саму таку реальну оцінку того, що думають люди, я думаю, нам треба, безумовно, спиратися на їх думку. Я як людина, яка давно опікується боротьбою з монополіям як у житлово-комунальній сфері, так і в енергетиці, можу сказати одне: абсолютно я не задоволений тим, що сьогодні відбувається, і оцінка моя незадовільна діяльності Антимонопольного комітету. Але тут мова навіть не про те. Перше. Ми не розуміємо до сих пір, і, пане Голово, якби ви прояснили, пане Голово, пане Дмитро, якби ви нам прояснили, пане Дмитро, якби ви нам прояснили ситуацію, чи є заява про відкликання. Не чує. Дмитро Олександрович, проясніть ситуацію, чи є заява про відкликання, чи немає. Бо я не розумію цієї позиції, я тільки точно знаю одне: очолювати антимонопольний орган в такій країні, як Україна, має людина, вибачте, з яйцями, з жорсткою волею, яка розуміє, що це боротьба, що це війна. І вже це для мене особисто є незрозумілим це питання із заявами. А тепер, друге, шановні друзі. Ситуація з незалежними органами регуляторними – це міф. Не можна бути і працювати в державі, і бути незалежним, це абсолютно неправильно сприймається. І тому наше з вами завдання не просто дати якусь міфічну незалежність цьому органу, не в цьому панацея, нам треба гарантувати, будь-якій особі або Терентьєву, якщо він лишиться на посаді, або іншій особі, і всім уповноваженим державним Антимонопольного комітету гарантії, що ні Президент України, ні депутати, ні уряд, ні олігархи не будуть вмішуватися в їх роботу, не буде здійснюватися тиск. І саме в цьому сьогодні головне, принципове питання: чи Президент України дійсно зробив все можливе, щоб забезпечити роботу цього незалежного органу та інших регуляторів. Саме тому, приймаючи ці рішення сьогодні стосовно кадрової політики, головне питання – які причини заяви Голови Антимонопольного комітету на своє звільнення, що за цим стоїть. Якщо ми не дамо відповідь на це питання, ми не зможемо прийняти фахове рішення. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
16:28:42 ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Юрійович, даю вам інформацію. Станом на сьогодні в парламенті дійсною залишається лише перша заява про відставку. Колтунович Олександр Сергійович.
16:29:01 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановна президія, шановні народні, шановні виборці і слухачі наші! На сьогоднішній день було б вкрай важливим заслухати Голову Антимонопольного комітету. І не просто голову, а його звіт. Звіт про діяльність його з 2015 року. Що це за період для нас? Це період, коли у нас відбулося найбільше зростання цін на деякі товари і послуги. Для прикладу. Ціна на газ за той період, коли був Голова Антимонопольного комітету, в 9,5 разів зросла, тариф на опалення – в 11,3 рази, холодна й гаряча вода в – 5,5-6 разів. Де був Антимонопольний комітет, і чому він не вплинув на природні монополії, які на сьогоднішній день існують в Україні? Ще один дуже важливий момент і те, про що вже говорять безпосередньо ті працівники, які колись працювали в Антимонопольному комітеті. Що фактично на сьогоднішній день зруйнований інститут Антимонопольного комітету, тому він і не працює, вимиті найбільш фахові професійні кадри, і тому на сьогоднішній день фактично немає кому здійснювати реальну антимонопольну політику. Ще один дуже важливий момент, який не був зроблений. Ми ж потребуємо модернізації антимонопольного законодавства України, нам необхідно впроваджувати кращу міжнародну практику щодо демонополізації та деолігархізації, подолання монополії і фактично розпорошення, розподілення тих монополій, які на сьогоднішній день є, які зловживають. Ну, і енергетичний комплекс, електроенергія, коли ми бачимо фактично повний цикл, коли виробництво електроенергії, або якщо це теплові електростанції, видобування шахт, виробництво електроенергії, обленерго і так далі – це повний цикл. І на сьогоднішній день ми бачимо, що наслідком цього є зростання тарифів на електроенергію, зокрема, у промисловості, і в тому числі, це в подальшому відображається на інфляції. А тепер щодо інфляції, і вже в обговоренні питання про Голову Національного банку багато хто розказував нам про те, що подивіться, нам вдалося подолати інфляцію. Так от, я вас з усією відповідальністю можу запевнити, що в країні має бути не інфляція, а дефляція, тобто фактичне зниження цін на товари і послуги. Для прикладу: якщо знижується ціна імпортного газу втричі, логічно, що має знизитися і ціна на газ всередині країни. Дефляція має бути – правильно! Про яку інфляцію може бути мова і про номінальне зростання тарифів, наприклад, на комунальні послуги? Точно так само з нафтопродуктами. Суттєво кратно зменшується ціна на нафтопродукти, і як наслідок на бензин і інші паливно-мастильні матеріали. Має бути не мінімальне збільшення і зростання цін, а суттєве зменшення. Ось чому мінімальна навіть інфляція є злочинною замість того, щоб була дефляція. Будемо голосувати за відставку голови Антимонопольного комітету, але я повторюсь, потрібно нове антимонопольне законодавство щодо деолігархізації. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура Олександр Анатолійович.
16:32:16 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Ви бачите, як тут Юрія Терентьєва немає в цій залі, так само у нас в країні немає Антимонопольного комітету. І це відчувають абсолютно всі українці в нашій державі. Що відбувалося за останні часи і чому особисто я буду голосувати за відставку Терентьєва з цієї посади. Пам'ятаєте, коли в нас відбувалася пандемія коронавірусу, коли був пік, і спекулянти між собою змовлялися аптечні про те, що маски будуть коштувати по 2,5 тисячі гривень пачка при пенсії в країні 1700-1600 гривень? В той момент Антимонопольний комітет приймав рішення щодо операторів телебачення і ІТ-компаній, вони також вважають, що у нас найбільша тоді проблема була щодо змови окремих ІТ-компаній. В той момент, коли величезні торгові центри, супермаркети продукти харчування підвищували в момент COVID-19, вони займалися питаннями того, щоб компанії, які займаються будівництвом доріг саме отримали тендери ті, які необхідно, а не ті, які дійсно виграли ці тендери і позбавляли їх права здійснення господарської діяльності. Питання тютюнових виробників – це окреме абсолютно питання, тому що за останній рік була встановлена Антимонопольним комітетом картельна змова меж величезними тютюновими компаніями, а це втрати майже 6,5 мільярда до бюджету. Ми питаємо, де соціальні гарантії, де пенсії, нам кредити треба з Міжнародного валютного фонду? От тут Антимонопольний комітет міг би лише за місяць, подавши в суд щодо тютюнових монополістів, визнавши картельну змову, дати до бюджету мінімум 8 мільярдів гривень. Це робота Антимонопольного комітету? Це робота монопольного комітету. Тому що за часів Терентьєва Антимонопольний комітет перетворився в монопольний комітет, нам не потрібний такий керівник органу, який абсолютно є бездіяльним, який не може нічого зробити з монополістами, який не може нічого зробити з міжнародними корпораціями, які не сплачують жодних податків, тому що я подивився скільки ці компанії тютюнові сплачують. Одна з них, яка виводить більше мільярда доларів в рік, 200 тисяч гривень, так 200 тисяч гривень кав'ярня біля станції метро в рік і то більше сплачує. Що відбувається? Що робив цей керівник? Де його звіт? Де він, де керівник Антимонопольного комітету? Чому він не з'явився зараз на засідання Верховної Ради? Тому з таку неповагу до парламентаризму, за сльози людей, які переплачували за товари першої необхідності, голосуємо зеленою кнопкою і до побачення, пан Терентьєв, якщо ви дивитесь нас зараз по телебаченню, тому що ви не змогли прийти до стін парламенту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Яценко Антон Володимирович.
16:35:27 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, я зараз висловлюю свою думку як народний депутат-мажоритарник і хочу сказати, з чим стикнувся я на окрузі – питання молока, коли молоко у селян скупляють дешевше, ніж вода, але антимонопольний, от у мене ціла папка документів, жодних кроків не робив, а, наприклад, в Черкаській області пан Терентьєв ставив своїх якихось незрозумілих знайомих, от жінку, з якою він чи навчався, то я не знаю, що він робив з нею, але вона працювала лише от по принципу "свій-чужий" і "обилечивание бізнеса". Тому, на моє глибоке переконання, я от пам’ятаю, коли його призначали, він також не з’явився у Верховну Раду 5 років тому, хто пам’ятає зі старожилів тут, то і зараз він не прийшов також, тому що він впевнений, що в нього все буде добре і плювати він хотів на Верховну Раду, на український народ, на селян. Тому я закликаю всіх дати голоси за його відставку і це по кармі буде залік, як кажуть. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Шановні колеги, запросіть народних депутатів до зали, будь ласка. Шановні керівники фракцій! Та ні, кажуть, що можемо. Я ж тільки "за". Всі прийшли бажаючі? Добре. Можемо голосувати? Зараз, голосуємо. Обов'язково. Що, Несторе Івановичу, вас погано чутно? Підтримуєте пропозицію. Я дякую. Відповідно до статті 85 Конституції України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний № 3784) про звільнення Терентьєва Юрія Олександровича з посади Голови Антимонопольного комітету України. Прошу підтримати та проголосувати. 16:39:49 За-226 Рішення прийнято. (Шум у залі) Постанова прийнята в цілому. У когось додалося сивого волосся. По фракціях покажіть. (Шум у залі) Скажу обов'язково. "Слуга народу" – 183, "Опозиційна платформа – За життя" – 23, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "Партія "За майбутнє" – 6, "Голос" – 0, "Довіра" – 10, позафракційні – 4. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань організації освітнього процесу в сфері охорони здоров'я (реєстраційний номер 3671). Необхідно включити це питання в порядок денний сесії. Прошу підтримати та проголосувати. Будь ласка, займіть свої місця. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 16:41:16 За-257 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 16:41:37 За-227 Рішення прийнято. Необхідно обговорення? Чи можемо… (Шум у залі) А можна, щоб "ЄС" лише виступ – і ми проголосуємо? Немає заперечень? Дві хвилини включіть "ЄС". Зінкевич Яна Вікторівна. Яна Вадимівна, вибачте.
16:41:56 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прийняття проекту дозволить забезпечити покращення освітнього процесу у сфері охорони здоров'я шляхом реалізації права на надання медичної допомоги науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти, які відповідають кваліфікаційним характеристикам, та реалізації права на участь у наданні медичної допомоги лікарями-інтернами. Цей законопроект є надзвичайно важливим і потребує невідкладного прийняття у зв'язку з епідемією коронавірусу та великою кількістю хворих серед медичного персоналу. Ми будемо підтримувати цей законопроект за основу і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу… Пропозиція комітету – за основу і в цілому, спочатку – за основу, а потім – в цілому. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань організації освітнього процесу в сфері охорони здоров'я (реєстраційний номер 3671). Запросіть народних депутатів до зали. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 16:43:17 За-281 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону (реєстраційний номер 3671). Прошу підтримати та проголосувати. 16:43:43 За-285 Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому. Наступний законопроект – це 3668, проект Закону про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності. Нам необхідно включити це питання в порядок денний сесії. Прошу підтримати та проголосувати. 16:44:13 За-297 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 16:44:34 За-249 Рішення прийнято. Шановні колеги, без обговорення? Зінкевич? Давайте без обговорення цей закон. З мотивів. Зінкевич з мотивів хвилину дайте, будь ласка.
16:44:50 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Шановні колеги, на жаль, даний законопроект ми будемо в даний момент утримуватись. Просимо його також доопрацювати і уже в подальшому будемо висловлювати йому підтримку. Законопроект в цілому достатньо хороший, але дійсно є багато зауважень ГНЕУ. І я бажаю авторам можливість доробити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Його пропонується прийняти в першому читанні і між першим та другим доопрацювати. Ставлю на голосування пропозицію… (Шум у залі) Ні, за основу. Комітет пропонує за основу. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності (реєстраційний номер 3668). Прошу підтримати та проголосувати. 16:45:52 За-265 Рішення прийнято. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3664). Пропонується включити це питання в порядок денний сесії. Прошу підтримати на проголосувати. 16:46:20 За-268 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 16:46:39 За-252 Рішення прийнято. Готові голосувати? (Шум у залі) З мотивів. Всі з обговоренням? Запишіться, хто бажає виступити. Запишіться, нехай один виступить. Лозинський, будете виступати? Василенко? Леся Володимирівна.
16:47:16 ВАСИЛЕНКО Л.В. Вітаю, колеги. Нарешті, уряд виправляє помилку, яку створив сам собі, об'єднавши два міністерства і дозволивши енергетиці рейдернути екологію. Ми наслідки цього рейдерства спостерігаємо вже не один місяць. Всі ці пожежі безпрецедентні, які відбуваються на території України, в українських лісах, паводки, які знищують і зносять цілі населені пункти – це результат браку екологічної політики в нашій державі. Ця помилка має бути виправлена. І нарешті вже створено Міністерство з екологічної політики. Але для того, щоб воно почало працювати, йому потрібні гроші. Потрібні гроші на екологічні програми, потрібні гроші для того, щоби була набрана команда і запрацювала штатка. Доти, поки це міністерство не буде працювати, ми будемо з вами і далі свідчити пагубні наслідки браку екологічної політики. І ми далі з вами будемо спостерігати те, як порушується базове право українців на екологічну безпеку, яке закріплене в Конституції Україні. Фракція "Голос" буде підтримувати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іонова Марія Миколаївна.
16:48:37 ІОНОВА М.М. Я прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій Олексійович.
16:48:46 ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, ми з вами бачимо надтермінове питання, треба обов'язково в позачерговій сесії дуже терміново розглянути. А що ж це? А справа в тому, що те, що рік тому начудили "слуги народу" і Зеленський, коли взяли і об'єднали в одне міністерство Міністерство енергетики і Міністерство захисту довкілля. Цей дивний гібридний Франкенштейн проіснував якийсь час, всім стало зрозуміло, що це абсурд, так не може бути, і давайте, значить, виокремлювати. І ось тепер через рік нам терміново треба змінити державний бюджет, щоб там хоча би гроші з'явилися в цьому новому міністерстві. Чим ми взагалі займаємось? Який КПД цієї діяльності? Нащо ви знищували міністерство, яке тепер в таких муках ви його відтворюєте? А я вам хочу нагадати, що в цього є наслідки. За цей рік ми маємо те, що ми повністю втратили гроші на екологічні програми. Ви урізали їх на 96 відсотків. Ви припинили давати субвенцію на природоохоронні заходи місцевим громадам. А на що вони їх витрачали? На Західній Україні на боротьбу з паводками. На нашій півночі на боротьбу з лісовими пожежами. А потім ви кажете, Боже, Боже, в нас паводки. Боже, Боже, у нас лісові пожежі. А що ж ви думали, ви знищили екологічну галузь, знищили міністерство, а потім до вас дійшло. Те саме ви зробили всюди, ваші реформи: Генпрокуратуру на Офіс Генпрокурора, це на це. Десять разів змінили, ви можете скільки завгодно змінювати, але "Квартал 95" залишається "Кварталом 95". Как музыканты не садитесь, вы в музыканты не годитесь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкрум Альона Іванівна.
16:50:44 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, 29 серпня минулого року Президент підтримав рішення і надав його у Верховну Рада для того, щоб об'єднати різні міністерства, в тому числі Міністерство екології і Міністерство енергетики. Тоді опозиція говорила про те, що такі рішення не запрацюють, що це, по-перше, буде абсолютно конфлікт інтересів всередині такого міністерства. А, по-друге, що це не відповідає державним інтересам, коли одна політика стане заручником іншої. Вже через 3 місяці лише сказали про те, що ці рішення не працюють і треба роз'єднувати і Міністерство економіки, і Міністерство сільського господарства, і Міністерство енергетики, і Міністерство екології. І тут уже цитуючи Зеленського, в січні Зеленський сказав, що ви знаєте, у нас було об'єднання деяких міністерств. На початку це було, мабуть, правильне рішення, тому що у нас професійний кадровий голод і невеликий бюджет, але тепер, мені здається, час показав, що деякі міністерства повинні бути розділені. Колеги, бюджет ви не зекономили, бюджет не змінився ні на гривню. Три місяці міністерства роз'єднували, і державна служба від цього страждала. Тепер мінімум місяць ви витратите на те, щоб роз'єднувати заново міністерства і знову встановлювати нові зарплати, посади та фахові історії для державних службовців. Економії не відбулося, а кадровий голод відбувається лише через те, що у нас немає загальної стратегії розвитку країни. І через те, що ви прийняли у вересні Закон про перезавантаження влади, коли будь-якого фахового державного службовця можна звільнити за політично вмотивованою статтею просто так, через це відбувається кадровий голод. І для того, щоб вирішити цю проблему, треба мати стратегію врегулювання державної служби та державного управління, а не об'єднувати чи роз'єднувати конкретні міністерства. Тому, будь ласка, займайтеся стратегічним баченням, не змінюйте свої стратегічні бачення кожні 3 місяці, зупиніть свавільні політичні звільнення державних службовців і гарантуйте людям професійну нормальну роботу на державній службі. І тоді, можливо, щось запрацює. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
16:52:45 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Я хотів би повернутися в історію і нагадати, що наша партія була і фракція була проти об'єднання цих міністерств, як і Міністерства економіки, торгівлі, сільського господарства. На сьогоднішній день, дякувати Богу, ви дійшли того, що необхідно було їх роз'єднати. І зараз вносимо ми відповідні зміни до Державного бюджету щодо отримувачів цих коштів. Але ми хочемо вам наголосити на тому, що, будь ласка, будьте добрі, зверніть увагу і прислухайтесь до опозиції щодо того, що необхідно все ж роз'єднати Міністерство економіки торгівлі і окремо Міністерство агропромислового розвитку України. Тому що така важлива галузь, як сільське господарство, має мати окремого координатора тих процесів, які на сьогоднішній день відбуваються. Ще один дуже важливий момент, що стосується Міністерства охорони природи і довкілля. На сьогоднішній день важливим є питання екологічної політики і фінансування тих заходів, які будуть попереджувати ті наслідки, які маємо на сьогоднішній день, зокрема на Західній Україні. Тому наше прохання насамперед внести зміни до бюджету якраз з тих природоохоронних заходів, які будуть унеможливлювати подібні ситуації. Я дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз Яценко Антон Володимирович, Шахов. І після цього переходимо до голосування. Два виступи залишилося.
16:54:11 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, от мені зараз Верховна Рада нагадує радянських комсомольців, які спочатку створили труднощі, а потім їх успішно преодолевают. Свого часу, коли об'єднали два міністерства, фактично була разрушена вся система екології, а потім от зараз ми знову-таки їх розділяємо і виділяємо кошти. Але сьогодні у нас залишається нуль гривень нуль копійок абсолютно на всі екологічні програми, це 1270 так звана, 1500, субвенція територіям і так далі. Тобто велике прохання до бюджетного комітету, ну, і наш Комітет навколишнього середовища дважди звертався, трижди звертався, щоб знову-таки поновити ці програми і нормально запрацювало міністерство, нормально запрацювала екологія. Земля у нас одна і природа у нас одна. Ми маємо це зрозуміти. Дуже прохання підтримати. І дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.
16:55:13 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра", Луганщина. Шановні колеги, дійсно, сьогодні приходиться цитувати, і дуже сподобалися слова Антона Яценка, нашого колеги, що спочатку робимо проблеми, а потім їх вирішуємо. Давайте не будемо робити проблем, а одразу вирішувати всі питання, які стоять на порядку денному сьогодні в державі. Не треба латати діри. Спочатку призначають… всі міністерства об'єднали, а тепер роз'єднують. Дійсно, це була пропозиція і наша, групи "Довіра", що повинно бути Міністерство енергетики, екології. Всі знають, що сьогодні екологічна катастрофа, техногенна катастрофа в нашій державі, треба вирішувати питання. Але люди не можуть працювати без заробітних плат, без фінансування, що сьогодні волонтери та громадські діячі повинні везти папір або треба везти олівці чи ручки. Треба дійсно підтримати і проголосувати, сьогодні, підтримати Міністерство екології і взагалі звернути увагу на всі міністерства, які сьогодні не працюють. Хто не працює, гнати метлою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставлю на голосування... Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3664). Будь ласка, займіть свої місця і підготуйтесь до голосування. Після цього ще в цілому. Запросіть народних депутатів до зали. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3664). Прошу підтримати та проголосувати. 16:57:50 За-247 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Закону 3664. Прошу підтримати та проголосувати. 16:58:16 За-238 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую. Шановні колеги, наступне питання, передостаннє, якщо я не помиляюсь, порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо кандидатського резерву (реєстраційний номер 3491), це друге читання. Скажіть, будь ласка, хтось буде наполягати на правках? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо кандидатського резерву (реєстраційний номер 3491). Прошу підтримати та проголосувати. 16:59:08 За-258 Рішення прийнято. Наступне питання. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстраційний номер 3658 та 3658-1). З процедури – Шуфрич. Немає Шуфрича? Добре. Нестор Іванович, вас якась процедура… Можна не з трибуни, можна з місця.
16:59:51 ШУФРИЧ Н.І. Шановний головуючий, шановні колеги! Під час цього голосування я хочу заявити про конфлікт інтересів у зв’язку з тим, що нашій родині належить частка в компанії, яка займається виробництвом альтернативної електроенергії. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, необхідне обговорення? Можемо голосувати? Можемо голосувати. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстраційний номер 3658). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 17:00:55 За-268 Рішення прийнято. Комітет звернувся з пропозицією скоротити наполовину строки подачі правок та пропозицій та підготовки законопроекту до другого читання. Прошу підтримати та проголосувати. 17:01:21 За-222 На жаль, 222. Рішення не прийнято. Дякую. Позачергове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 03.07.2020
| |||
