|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 03.11.2016
ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ Сесійний зал Верховної Ради України 03 листопада 2016 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:01:41 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Будь ласка. Колеги, можемо вже проводити реєстрацію, всі на місцях? Будь ласка, хто ще не підійшов, підходьте, готуйтесь до реєстрації, зараз ми проведемо реєстрацію. Отже, колеги, прошу приготуватись до реєстрації. Прошу провести реєстрацію. Будь ласка. 10:05:59 Зареєстровано 364 депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги… Вже є? Шановні колеги, сьогодні Україна святкує День інженерних військ та День ракетних військ і артилерії Збройних Сил України. Сотні спалених танків і тисячі врятованих життів – це все робота нашої героїчної артилерії. Кожен, хто пройшов АТО, хто був на фронті, знає, що артилерія весь час нашої війни проти окупанта була одним з найбільш бойових, одним з найбільш професійних і кваліфікованих підрозділів. Давайте ми всі гуртом побажаємо сили і наснаги нашим хлопцям у боротьбі за українську державність, їм енергії та здоров'я. Тут на балконі присутні бійці, артилеристи, які пройшли АТО, і давайте ми залом їх привітаємо. Нехай кожен ваш постріл досягає цілі, а українські герої нехай повернуться додому живими і неушкодженими. Переможемо! Слава Україні! Вітаємо вас. (Оплески) Колеги, я хотів би відразу пояснити логіку нашого сьогоднішнього дня, яка була погоджена на Погоджувальній раді. Отже, перший блок ми маємо, це питання дерегуляції та розвитку бізнес-клімату. Тут є п'ять питань. Колеги, потім буде пропозиція-прохання, щоб ми два питання, кілька питань по ЖКГ, які лишилися нам в борг від вівторка, змогли розглянути. Окрім того, нас підтискають терміни, і буде пропозиція розглянути питання про Вищу раду правосуддя. І після обіду, це буде день Комітету з питань законності і правоохоронної діяльності. Є логічний порядок денний. Я бачу підняту руку голови комітету, голова комітету буде просити 4941 поставити ближче. Я поставлю це на голосування, пане голово, і я думаю, зал підтримає. Два питання по ЖКГ, які лишилися з вівторка, ми спробуємо розглянути сьогодні. Але в мене є одне прохання до всього залу. Порядок денний є неконфліктний, є робочий і прогресивний. Важливо, щоб ми тільки працювали інтенсивно, тоді ми зможемо і два наших блоки розглянути, і те, що у нас лишилось по ЖКГ з вівторка, і так само зможемо розглянути питання по Вищій раді правосуддя, яке у нас теж є на порядку денному. Для того важлива тільки інтенсивна робота парламенту і ефективна робота парламенту. А зараз ми починаємо з першого закону, і я буду вас просити підтримати пропозицію за скороченою процедурою. Автор підтримає мене. Альона, за скороченою, підтримує. І в мене буде прохання підтримати цю пропозицію. Отже, перше питання порядку з питань дерегуляції та розвитку бізнес-клімату. Це питання, яке вже кілька раз переносилось, по якому довго шукали порозуміння і нарешті знайшли, це є проект Закону про медіацію (3665) і (3665-1). І в мене буде прохання до залу, щоб підтримали розгляд його за скороченою процедурою, колеги. Прошу зайняти робочі місця і голосувати. Я ставлю на голосування пропозицію розгляду Закону про медіацію (3665) за скороченою процедурою, колеги. Будь ласка, прошу проголосувати, прошу підтримати. 10:10:30 За-119 Колеги, підтримаєте скорочену? Підтримаєте, так. Ще раз поставлю, колеги. Колеги, підтримуєте скорочену? Ще раз поставимо зараз, нічого ми не завалимо, ми пройдемо його добре і якісно, я впевнений. Є загальне порозуміння залу. Просто треба, щоб депутати зайняли робочі місця. Оце один секрет нашої роботи. Колеги, я ще раз зараз поставлю на голосування пропозицію – скорочена процедура. Я прошу зайняти робочі місця і проголосувати. Колеги, можу вставити? Будь ласка, пропозиція від комітету, від автора: розгляд 3665 за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Прошу підтримати, колеги, будь ласка. 10:11:54 За-137 Ще раз поставлю, колеги. Ви знаєте, біда в тому, що багато людей є в залі, не всі є на робочих місцях. Я прошу усіх зайняти робочі місця. Колеги, нам, щоб пройти порядок денний, треба підтримати скорочену процедуру, колеги. Я звертаюсь до колег. Потім ми не встигаємо, потім ми спішімо в кінці засідання. Треба бути відповідальними. Колеги, підтримаєте – поставлю ще раз. Я ставлю ще раз на голосування пропозицію розгляду проекту Закону про медіацію 3665 і 3665-1, розгляд за скороченою процедурою, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Колеги, будь ласка, прошу підтримати. Можемо голосувати? Будь ласка, голосуємо, колеги, прошу підтримати. 10:13:29 За-134 Колеги, є вимога за повною, так? Йдемо за повною? Йдемо за повною, колеги. Колеги, якщо є… Зараз буде обговорення, буде можливість виступати. Будь ласка, пан Руслан. Але ми вже ж вирішили. Ви за довгу? За довгу. Ну, ми ж її ставимо, довгу, вже. Чи у вас є інша пропозиція? Давайте Князевичу одну хвилину від комітету. Якщо є вимога залу по повній, розглядаємо по повній, немає питань. Будь ласка, пане Князевич. Включіть мікрофон.
10:14:18 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Пане Голово, ми не заперечуємо, щоб була повна, але я пропоную її скоротити наступним чином. Оскільки йде мова про два законопроекти альтернативні, дати одразу можливість виступати двом доповідачам. Від комітету ми готові зробити один виступ по двох законопроектах, і далі обговорювати два зразу законопроекти. Це вдвічі зменшить час. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але в мене є загальне питання от, пане Руслан, до вас і до всіх. Є в порядку денному ряд важливих питань, по яких наполягали і наполягають депутати: і питання ЖКГ, і правоохоронної діяльності, і Рада правосуддя. І я знаю, що відбудеться за годину: за годину-півтори ми будемо не встигати їх пройти, а потім буде стояти питання, чому так сталось. А сталось так тому, що просто недостатньо є рівня дисципліни в залі. Колеги, давайте, я підтримую голову комітету, я ще раз поставлю. Якщо зараз не буде голосів, переходимо на повну процедуру, колеги. Отже, я ще раз поставлю. Прошу зайняти робочі місця. Якщо немає голосів, переходимо на повну процедуру. І всіх авторів, які мають наступні законопроекти, прошу цей момент буде пригадати, коли до них не дійде, щоб до мене не було питань і застережень. Отже, я ще раз ставлю питання на голосування: розгляд за скороченою процедурою проекту Закону про медіацію, 3665 і 3665-1. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Будь ласка, прошу підтримати. 10:16:04 За-141 Переходимо до повної процедури розгляду. І я запрошую до доповіді народного депутата України Шкрум Альону Іванівну. Будь ласка, Альона.
10:16:16 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Доброго ранку, колеги, шановний пане Голово! Я дуже дякую, що, дійсно, цей законопроект ставиться в порядок денний вже не вперше, не вдруге, навіть не втретє. А, насправді, давайте почнемо з того, що таке "медіація". Колеги, медіація – це один з альтернативних засобів вирішення спорів. Поруч з арбітражем, поруч з переговорами, поруч з іншими альтернативними позасудовими засобами вирішення спорів. Це коли… це фактично структуровані переговори, коли дві сторони намагаються самостійно, добровільно обрати фахову людину, медіатора так званого, і далі за допомогою нього вирішити свій конфлікт. Ми всі знаємо, що в Україні зараз надзвичайно гостро стоїть питання судової реформи, що довіра до судів ну майже на нулі, що суди надзвичайно перезавантажені справами, і одна справа може розглядатися більше року, більше, ніж півроку і далі, і далі, і далі. Саме альтернативні засоби вирішення спорів, такі як медіація, допомагають і розвантажити трохи суди, і зекономити кошти і Державного бюджету на утримання судів, і кошти платників податків, і людей, яким треба вирішити свій спір, а вони можуть зараз звернутися фактично тільки до суду і не знають про альтернативні засоби вирішення спорів. І допомогти відносити якусь більшу довіру до судової системи, тому що впровадження цього інституту є також частиною і судової реформи і Україні, і частиною відновлення довіри до інших альтернативних засобів вирішення спорів. Фактично в європейських країнах та в країнах таких, як США, Австралія, Великобританія пішли навіть далі. У них не просто надзвичайно популярний цей інститут медіації або альтернативного засобу вирішення спорів, вони навіть зробили медіацію обов'язковою для декількох категорій справ. Ну наприклад, щодо опікунства над дитиною. Спочатку в Англії та в інших країнах мають іти до медіатора, а якщо медіатор не може цей спір врегулювати, бо часто це просто розбіжності і образи двох сторін, то тоді вже йдуть до суду. Ми так далеко не пішли, але ми намагаємося зараз законодавчо фактично врегулювати, що таке "медіація", які є вимоги до медіаторів, хто такі ці люди "медіатори", яка у них має бути освіта, що вони мають знати, яку відповідальність вони несуть за свою роботу фактично. Що таке реєстр медіаторів, хто цей реєстр веде. На законодавчому рівні в Україні жодного разу не було врегульовано це питання, і зараз, якщо ми його врегулюємо за законодавчому рівні, це, по-перше, буде вже початок розвитку серйозного цього інституту. По-друге, це буде дуже хороший знак і для інвесторів, і для наших західних партнерів, і тим паче для тих інвесторів, які абсолютно не довіряють українській судовій системі, і ми розуміємо чому, на жаль, і які зможуть скористатися цим видом спору, коли чітко законодавчо врегульовані всі вимоги, всі права, всі обов'язки і всі процедури. Колеги, що ми тут прописали щодо вимог до медіаторів. Ми прописали вимогу щодо віку, щодо освіти, щодо кількості годин професійного навчання, які люди мають пройти перед тим, як вони будуть фактично визнані медіаторами. Ми не прописали обов'язкову юридичну освіту, але прописали інші важливі вимоги. Що також важливо тут, ми прописали, що медіатором не може буди діючий суддя, не може бути державний службовець, який звільнений з державної служби за корупційні злочини або за якісь корупційні діяння, і це надзвичайно важливо, тому що нам треба відновлювати довіру до такого інституту як медіація і до медіаторів самих. Тому і вимоги ми прописали досить жорсткі, яких навіть немає у країнах Європи. Я також знаю, що у однієї з фракцій, у фракції "Самопоміч" є застереження по використанню медіації щодо кількості шкоди в кримінальних справах. Я думаю, що це застереження ми можемо абсолютно легко зняти, я про нього знаю, я про нього спілкувалася, вам дякую за те, що ви висловлюєте такі речі, я думаю, що ми це знімемо під час другого читання і я думаю, що під час другого читання і до нього ми можемо зробити великий круглий стіл за допомогою профільного комітету і дійсно вислухати всі застереження просто для того, щоб запустити цей базовий інститут і нарешті законодавчо спробувати його врегулювати. Я також додам, колеги, що впровадження медіації в Україні включено в план дій щодо імплементації і кращих практик якісного та ефективного регулювання відображеною групою Світового банку. Що це означає? Це означає, що це буде не просто сигнал для інвесторів, а що законодавче врегулювання такого інституту дозволить нам дійсно отримати один бал в рейтингу "Doing Business", ми знаємо на скільки це зараз важливо в тому числі для нашої європейської інтеграції і підняття рівню та іміджу України в очах наших європейських партнерів. І якби вже у нас була врегульована медіація на сьогодні, то в рейтингу "Doing Business" ми би піднялися, вдумайтеся, на 50 пунктів, це майже більше, ніж те, за скільки ми піднялися на рік, 50 пунктів, це неймовірне було б досягнення і Україна б обігнала 50 країн, які зараз є перед нею. Крім того, колеги, це надзвичайно важливо для самої України, для самих громадян України, які зможуть звертатися не тільки для суду, а зможуть звертатися і до медіатора маючи вже вимоги до медіатора, маючи вже реєстр медіаторів, маючи вже відповідальність медіаторів і маючи законодавче врегулювання цього питання. До того ж законопроект підтриманий профільним Комітетом з правової політики, за що я надзвичайно дякую профільному комітету. Комітет провів круглий стіл і не одне обговорення цього інституту медіації. Законопроект підтриманий нашими європейськими партнерами, законопроект підтриманий і напрацьований, як ви розумієте, Національною асоціацією медіаторів України, а також іншими медіаторами, які долучались до наших дискусій, і я впевнена, будуть долучатися в майбутньому. Законопроект підтриманий навіть Міністерством юстиції України, за що я теж міністерству дякую, і Міністерством економічного розвитку, яке також надзвичайно переймається за створення цього інституту. Я б просила колег підтримати цей законопроект. Всі застереження, які можуть бути і які можуть потенційно виникнути, ми будемо знімати під час другого читання. А наразі давайте дамо сигнал і українським громадянам, і інвесторам, і нашим західним партнерам, і самим собі, що ми здатні такі речі врегульовувати, що ми здатні в чомусь бути більш інноваційними навіть, ніж інші країни світу. І що ми здатні дійсно почати судову реформу і підвищити довіру до альтернативних засобів вирішення спорів, яким медіація якраз є. Я прошу підтримати, колеги, і готова відповідати на будь-які запитання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Запрошую до співдоповіді… Питання, 3 хвилини – питання, добре. Альона, питання 3 хвилини. Це є повна процедура. Будь ласка, 3 хвилини питання до доповідача. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
10:23:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, народний депутат Попов.
10:23:13 ПОПОВ І.В. Шановний доповідач, буквально менше року тому цей зал прийняв зміни до Конституції щодо судової реформи. Ці зміни дуже хвалили і говорили нам, що вони вирішили всі проблеми. Тепер у нас найбільш справедливі суди в світі, вони все вирішують, і нічого доповнювати вже не треба. Як узгоджується цей закон із судової реформою? Чи згадана медіація в Конституції України як частина досудового розгляду спорів? І чи допоможе Закон про медіацію покращити судову реформу чи навпаки він зможе погіршити, зробити крок назад від цієї прогресивної реформи, за яку фракція Радикальної партії, нагадаю, не голосувала? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу відповідайте.
10:24:00 ШКРУМ А.І. Дякую. Дякую за запитання. Колеги, всі ми знаємо, що судова реформа – це не швидкий процес. Всі ми розуміємо, що судова реформа була тільки запущена в першому кроці, але насправді конкретні результати ми побачимо, якщо побачимо, не раніше ніж через рік. Медіація є не досудовим засобом вирішення спорів, а поза судовим. Тобто медіація може допомогти розвантажити суди, коли люди, взагалі, не будуть потребувати іти до суду. Ми знаємо, що рівень довіри до суду, ну, мабуть, вже зараз нижче плінтуса в Україні. Тому людям треба подати цей сигнал, що вони можуть використовувати і арбітраж, і переговори звичайні. Але медіація буде законодавчо врегульована у нас з вами в законі, і вони зможуть взагалі не звертатися до суду, якщо їх влаштує цей добровільний засіб вирішення спорів. Тим самим ми розвантажимо судову гілку влади. Але, звичайно, без судової реформи, ви знаєте, жодна медіація, жоден арбітраж, жодні інноваційні технології переговорів, які в світі працюють дуже добре, вони не допоможуть зробити нам повноцінну судову реформу. Тому, звісно, судова реформа – це те, що має відбуватися, але і одночасно ми мусимо використовувати ті засоби вирішення спорів, які дозволяють економити державний бюджет… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, народний депутат Олена Сотник.
10:25:15 СОТНИК О.С. У мене є прохання до шановного нашого доповідача. Так як ми зараз слухаємо законопроект, який стосується абсолютно нового інституту для нашого суспільства, і багато людей навіть не уявляють, що це за інститути, які його особливості. Я вас дуже прошу для людей, які зараз слухають, ми для цього насправді наполягали на повному обговоренні, і в принципі для народних депутатів, які, можливо, не в курсі глибоко деталей, роз'ясніть, будь ласка, яким чином рішення, які будуть досягнуті в процесі медіації, як вони вплинуть, як вони будуть фактично вводитись в життя, за допомогою чого, і як це буде співвідноситися у випадку, якщо є судовий розгляд справ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу відповідь.
10:26:06 ШКРУМ А.І. Дуже дякую за запитання. Дійсно, колеги, медіація – це таке красиве англійське слово фактично. Це не медитація, це не будь-що інше, це саме альтернативний засіб вирішення спорів. Наприклад, якщо у людей є спір щодо опікунства над дитиною під час розлучення, от візьмемо такий приклад. Вони можуть обрати з реєстру медіаторів конкретну людину, якій вони обидва довіряють, з високою репутацією, наприклад, з юридичною освітою, людину, яка пройшла окрему кількість годин навчання саме в процесі щодо процесу переговорів, саме щодо процесу вирішення конфліктів та всього іншого, звернутися до цієї людини і за допомогою переговорів, за допомогою включення своїх вимог зробити так звану угоду і вирішити свій спір. І далі вони добровільно погоджуються цю угоду і це вирішення спору його дотримуватися. Звичайно, якщо після багатьох годин медіації сторони не дійшли цієї згоди і медіатор не допоміг їм дійти згоди, то вони можуть далі звертатися до суду. Але принаймні за європейською статистикою, за міжнародною статистикою багато спорів після медіації до судів не доходять, і вони вже їм не потрібні. Бо сторони виговорилися, сторони знайшли те, що їх обох задовольняє… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. ШКРУМ А.І. … сторони в процесі переговорів зняли емоційну напругу, яка в суді потім буде їм коштувати дуже багато грошей і дуже багато засідань, і вони вже фактично цей спір зняли і вони погоджуються на виконання того, що вони для себе визначили. І до суду ця справа може ніколи не дійти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже. Ми переходимо до наступної стадії. І я запрошую до слова співдоповідача, голову Комітету з питань правової політики і правосуддя… Я перепрошую, у нас є альтернативний законопроект, і я запрошую до слова народного депутата Сергія Ківалова.
10:28:22 КІВАЛОВ С.В. Шановний головуючий, шановні народні депутати, ваші увазі пропонується альтернативний проект Закону 3665-1 про медіацію. Медіація є ефективним механізмом успішного, швидкого та економного вирішення спорів в позасудовому порядку. Даним законопроектом визначено принципи та порядок проведення медіації, статус медіатора, права та обов'язки сторін медіації. Медіації успішно існують в багатьох державах світу. Акти Ради Європи та Європейського Союзу рекомендують її запровадити. Ухвалення цього закону підніме Україну в рейтингу ведення бізнесу, що складається групою Світового банку кожного року. Прийняття вказаного проекту закону дозволить зекономити часто гроші нашим громадянам та розвантажити судову систему. Цьому законопроекту фактично більше 5 років. Він розроблений групою фахівців, вноситься в трьох скликаннях. Всі рішення, висловлені зауваження були враховані. І зараз це документ високої правової якості. Прошу підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І запрошую до співдоповіді… Я перепрошую, доповідач – народний депутат Ківалов. Я перепрошую, народний депутат Ківалов, поверніться, будь ласка, запитання є до вас. Прошу записатись для запитань. Прошу, народний депутат Кишкар. 10:30:47 КИШКАР П.М. Голубу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голуб? Прошу передати слово Голубу.
10:30:51 ГОЛУБ В.В. Владислав Голуб, 197-й виборчий округ, Черкащина. Шановний Сергій Васильович, ви щойно представили нам альтернативний законопроект про медіацію. Враховуючи те, що все ж таки, це дійсно, новий інститут для українського вирішення спору, для системи вирішення спору, цікаво все ж таки почути, в чому суть вашої альтернативи до того законопроекту, який представляла перед вами Альона Шкрум, який напрацьований фахівцями, а також європейськими експертами. Тому скажіть, будь ласка, нам і суспільству, в чому все ж таки є альтернатива вашого законопроекту перед тим основним, який доповідала Альона Шкрум? Дякую щиро.
10:31:37 КІВАЛОВ С.В. Дякую вам. Уважаемые коллеги, вы знаете, действительно, этот законопроект выносился в этот зал более пяти раз. И создавались группы, и создавались специалисты по рассмотрению этого вопроса, по разработке проекта закона о медиации. Мы посмотрели и тот, и тот закон хорош, но, мне кажется, что тот закон, который есть альтернативный, он является более отработанный. Например, в чем разница, в чем заключается основная разница нашего законопроекта, который представлен на ваше слушание? Первое, более четко выписаны процедуры применения медиации в процессуальных кодексах. Допустим, нет, в основном законе не вписаны и нет изменения в кодекс, в Уголовно-процессуальный кодекс, в Закон о исполнительном производстве и многие-многие другие. Потому что без этой нормы, которая представлена в нашем законопроекте, невозможно применить его. Я надеюсь, что… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. КІВАЛОВ С.В. Я надеюсь, что когда закон будет принят в первом чтении или тот и другой, мы его доработаем. И здесь абсолютно нет таких амбиций, чтобы обязательно был принят мой законопроект. Я хочу, я рекомендую всем депутатам принять в целом, чтобы в нашем государстве существовал Институт медиации, и мы его во втором чтении доработаем. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, народний депутат Олена Сотник.
10:33:19 СОТНИК О.С. Дуже дякую. У мене питання, в принципі, співпадало з попереднім, але я спробую деталізувати. У вашому законопроекті особливої уваги приділяється окремій статті щодо специфіки розгляду окремих спорів сімейних, кримінальних в процесі медіації, але ці статті носять достатньо загальний характер. Мені б хотілося все ж таки дізнатися вашу думку, яким чином ви бачите, ви тут прописуєте більш детальну медіацію в кримінальному процесі, яким чином ви бачите в реальному житті медіацію, наприклад, між підозрюваним, обвинуваченим і потерпілим, як це буде відбуватися, як це буде впливати на таємницю слідства, і яким чином ви бачите цей процес паралельно слідству? Дякую.
10:34:11 КІВАЛОВ С.В. Спасибо за вопрос. Но я вам еще раз хочу подчеркнуть, что для того, чтобы заработал институт медиации в нашей стране, необходимо рассматривать в комплексе все вопросы, в том числе и изменение в действующее законодательство. В уголовном производстве, если мы вносим изменения в Уголовно-процессуальный кодекс, то там четко выписана эта норма, и она есть в альтернативном законе. Больше того, я хочу особо обратить внимание на последние стадии судопроизводства. Вот предусмотрено изменение в Закон Украины "Об исполнительном производстве". Там есть возможность, есть возможность медиации на стадии исполнительного производства основной законопроект рассмотреть и принять соответствующее решение. И я думаю, что если мы пойдем именно по такому пути, детально, я подчеркиваю, детально рассмотрим вопрос, связанный с исполнительным производством, связанный с Уголовно-процессуальным… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 10 секунд завершуйте, будь ласка. Дякую. Запрошу до співдоповіді голову Комітету з питань правової політики і правосуддя народного депутата Руслана Князевича.
10:35:40 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Шановна пані головуюча! Шановні колеги! Я дозволю собі трішечки нагадати історію цього питання взагалі, скажімо, в українських реаліях і сказати про те, що перше питання щодо доцільності запровадження інституту медіації виникло в українському парламенті, як ми зараз підняли матеріали, ще у Верховній Раді другого скликання. Це склалось після того, як 21 січня 1998 року вперше Рада Європи прийняла, точніше, Комітет Міністрів Ради Європи прийняв рекомендації щодо медіації в сімейних спорах. І ви знаєте, що Україна, приєднавшись до Ради Європи в 1995 році, взяла на себе зобов'язання імплементовувати, в тому числі такого роду законодавчі акти в національне законодавство. Тоді ще був це Комітет з правої політики, який очолював пан Стретович, дальше в наступному скликанні – пан Задорожний. Але, на превеликий даль, починаючи з того часу, уявіть собі, уже фактично 20 років ми не були ще так близько, як зараз, до того, щоб нарешті все ж таки запровадити в Україні цей надзвичайно важливий інститут, який за всі ці роки проявив себе якомога найефективніше на території всіх країн, які входять до Ради Європи. Мушу вам сказати, що і зараз ми дуже раді, що в цьому скликанні, не зважаючи на те, що законопроекти були зареєстровані, і тут до честі авторів треба сказати, ще в минулому році, в кінці грудня 2015 року, і ми їм за це безмежно вдячні, комітет їх розглядав і навесні відповідно прийняв рішення: рекомендувати парламенту невідкладно їх розглянути. Але, напевно, певні якісь об'єктивні реалії не дозволили нам швидко підійти до розгляду цього питання, спочатку по суті, потім, пам'ятаєте, ми кілька разів автори навіть з їхньої ініціативи просили перенести розгляд цього питання, оскільки була небезпека того, що брак голосів в залі унеможливить запровадження цього інституту. І дуже сподіваюся, що сьогодні, вже майже в річницю подання цих законопроектів в парламент, ми зможемо хоча би прийняти рішення щодо того, щоби розпочати фундаментальну роботу копітку, фахову на рівні комітету в другому читанні над цим надзвичайно важливим законопроектом. Я мушу подякувати обом авторам, тому що, по суті, ці законопроекти дуже схожі і комітет неодноразово відзначав їхню схожість, і я би сказав, що вони взаємодоповнюють один одного. Тому нам було не так важко, скажімо, підійти до того, який них вибирати за основу, який рекомендувати відхилити з подальшими можливостями внесення поправок до другого читання, тому що це не є принципово важливим. В результаті проведених цілої низки фахових дискусій на площадці комітету, а це і круглий стіл, і комітетські слухання, і була створена робоча група. І я дякую авторам, які активно брали участь у всіх цих заходах. До складу цієї робочої групи були запрошені також відомі фахівці в галузі права, науковці, практики. Ми дійшли згоди, і це спільне рішення суб'єктів права законодавчої ініціативи двох законопроектів. Тому що по першому законопроекту це ціла низка авторів, Альона Шкрум просто представляє їх, там, з поваги до неї. А по іншому – інший автор закону. І вони погодились, що ми беремо, будемо рекомендувати від імені комітету взяти перший законопроект за основу і рекомендувати парламенту прийняти його в першому читанні, при умові, що після того, як буде прийнято в першому читанні, на площадці комітету ми обов'язково проведемо другий раунд серйозних, фахових дискусій з залученням всіх зацікавлених вже тепер народних депутатів - суб'єктів права законодавчої ініціативи, які вважатимуть за доцільне висловити свої поправки до другого читання. І обов'язково запропонуємо автору другого законопроекту в якості поправок подати відповідні пропозиції щодо другого читання, особливо справді в частині імплементації цього закону щодо інших нормативно-правових актів та кодексів. Я думаю, що і автори першого законопроекту не повинні заперечувати проти такої процедури. Сподіваюсь, що і автор другого законопроекту підтримає таку ідею. Це дало можливість нам на рівні комітету одноголосно прийняти рішення про рекомендацію парламенту прийняти зазначений законопроект за основу і надалі відповідно взяти на себе відповідальність до другого читання зняти всі ті, скажімо, неузгодженості і проблематичні речі, які, можливо, будуть виникати, для того щоб запропонувати насправді, як на мене, надзвичайно перспективний і ефективний інститут медіації в Україні. Я би зараз не говорив про те, що в нас у зв'язку з тим, що падає недовіра до суддівської влади, ми запроваджуємо цей інститут. Ні, я думаю, що це паралельні процеси. Ми обов'язково відроджувати повинні цю довіру, в тому числі змінами до Конституції, про які сьогодні говорилося. Звичайно, якщо ми переходимо до трьохланкової судової системи, то доступ до правосуддя буде більш ускладнений, в тому числі, і це треба теж враховувати. І такий інститут якраз розвантажить не тільки з точки зору довіри, а і з точки зору чисто технологічного підходу до завантаженості судів їхніми позовами, які, як на мене, у великій мірі є зайвими… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Будь ласка, завершуйте. КНЯЗЕВИЧ Р.П. … можна справді ефективно використовувати на рівні позасудового вирішення. Тому просив би підтримати ідею, запропоновану комітетом, щоб цей законопроект, який є головним за авторством Альони Шкрум і інших народних депутатів, проголосувати в першому читанні і звернутися до автора іншого законопроекту, всі ті раціональні пропозиції, які в ньому є у вигляді поправок до другого читання, подати в комітет в установленому законом порядку. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтесь на трибуні. І прошу записатися для запитань. Запрошую до слова народного депутата Андрія Помазанова.
10:41:40 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Шановні колеги, я в принципі хотів задати більше запитання авторам цього законопроекту, цих двох законопроектів, але я думаю, що Руслан Петрович Князевич як досвідчений професіонал в цьому питанні він зможе не менш кваліфіковано відповісти на ці питання. Мене турбує… як мене, так і все суспільство, я переконаний, які слідкують за розвитком розгляду цього законопроекту, яким чином власне… От ми сьогодні з трибуни парламентської чули, що там є вимоги і до самого медіатора, і до організацій, які будуть готувати цих медіаторів. Але ми все ж таки… мені стає незрозумілим, яким чином може особа, якій виповнилося 25 років лише, яка має вищу або професійно-технічну освіту і пройшла лише, грубо кажучи, два тижні навчання невідомо в якій організації і як їх будуть готувати ці організації, це навчання, як ця людина зможе проводити медіацію. І більше того, в законі чітко передбачено, в цьому законопроекті, що, на жаль, їм забороняється надавати юридичні консультації. То яким чином ця людина зможе вирішувати спорив процесі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.
10:42:55 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Андрій Віталійович, дозвольте мені наступним чином відповісти на це питання. Справа в тім, що автори застосували ту практику, яка існує відповідно до рекомендацій Ради Європи. Справді, такі підходи в багатьох країнах є, і мушу вам сказати, як не парадоксально, вони досить ефективно на практиці відповідно спрацьовують. Чи така практика буде прийнятною і ефективною для України? Це питання дискусії. В другому читанні, я думаю, ви як абсолютно фаховий і, як на мене, досить ефективний член комітету підключитися готові, я сподіваюся, до дискусії в другому читанні, щоб ми вийшли на оптимальне рішення. Ми, з одного боку, мусимо враховувати ті рекомендації, які є в Європі, з іншого боку, справді українську практику і реалії теж сприймати для того, щоб не перетворити в профанацію за впровадження такого інституту. Я з вами тут погоджуюсь, нам треба ще продискутувати довкола цих речей. Більше того, я знаю, що і автори не заперечують проти такої дискусії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Юрія Левченка.
10:43:53 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Прошу передати слово Андрію Іллєнку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Іллєнко.
10:43:56 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Пане Руслане, абсолютно правильна ініціатива, необхідно нам впроваджувати медіацію. Ми розуміємо, що це реальна реформа, це потрібно робити, наші суди завантажені, їх треба розвантажувати, необхідно це все робити, це правильно. Єдине що, є декілька таких зауважень, я думаю, які треба допрацювати буде до другого читання, але все ж таки от хотів би, можливо, вашу думку почути з цього приводу. Чи доцільно досудову медіацію застосовувати у спорах, стороною яких є держава, територіальна громада або їх органи, державні та комунальні підприємства, а також неповнолітні особи, особи з обмеженою дієздатністю? Можливо чіткіше ці питання треба прописати буде в законі, щоб, ну все таки це правильна річ, але щоб не перетворювалося трошки в зловживання. Дякую за вашу відповідь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
10:44:52 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я дякую. Такий інститут діє в європейських країнах, діє ефективно. Чи він буде Україною адаптований і, скажімо, належним чином виконуватись, це вже питання практики і ми побачимо як він буде діяти в житті. Інша справа, що, друзі, інститут медіації, це не обов'язок, це право, це право відповідно конфліктуючих сторін до можливості, скажімо, застосування такого інституту, ніхто не буде нав'язувати комусь з сторін обов'язкову участь в цьому інституті. В тому випадку, якщо дві сторони не будуть мати відповідно доброї волі до застосування такого інституту, ніхто їх не зобов'яже цього робити, для того тоді існує судовий розгляд визначений Конституцією і відповідним законодавством, і, так би мовити, вони в інший спосіб, вже в судовий спосіб будуть вирішувати конфлікт. Це спосіб альтернативи позасудової, зважаючи на цю низку обставин, в тому числі і судові збори, і так далі, низка речей, які, скажімо, ускладнюють, можливо, доступ до правосуддя. Але знову ж таки це право, а не обов'язок. Побачимо як воно буде на практиці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за ваші відповіді, пане голово комітету. І ми переходимо до обговорення. Прошу провести запис для обговорення від фракцій. Запрошую до слова народного депутата. Прошу, народний депутат Борислав Береза.
10:46:37 БЕРЕЗА Б.Ю. Доброго дня, шановна громадо, хочу звернутись до вас. Починаючи з 2014 року, Україна здійснює заходи щодо децентралізації влади, що є сучасною формою розвитку демократії у світі. Запровадження в Україні інституту медіації є одним із заходів децентралізації державної влади, який надає громадянам реальну можливість обирати інші не судові засоби для вирішення їх спорів. Якщо ми тут збираємося для того, щоби вирішувати проблеми громадян України, я сподіваюсь, що дальше ви будете чути мене і працювати на українців. У зв'язку з цим, що майже всі спори в Україні розглядаються саме судами, і через наявний високий показник звернень до суду наша правова система не пропонує своїм громадянам ефективних позасудових способів врегулювання спорів. У порівнянні з судовими або третейськими процесами, де рішення приймається суддею або третейським суддею, медіація має суттєві переваги. А саме: мінімум формальних чинників та впливу держави, досягнення виключно саме сторонами взаємоприйнятного рішення, добровільність і неупередженість процедури, велика ймовірність добровільного виконання сторонами домовленостей. Бо якщо люди бачать, що вони можуть швидко знайти порозуміння, вони йдуть один одному назустріч, а в судах зараз ми бачимо, таке не стається. Третє, збереження партнерських взаємовідносин між сторонами. Завдяки застосуванню процедури медіації створюється реальна можливість звільнення суддів від навантаження у зв'язку з розглядом справ невеликої тяжкості. А суди зараз, як ви бачите, погрязли в невеличких справах. Економія часу та коштів, і головне підвищення ефективності системи правосуддя в цілому. Медіація є одною з найпопулярніших форм врегулювання конфліктів у розвинених країнах світу. Медіація отримала значного розвитку у Європейському Союзі, Австралії, США. Також прийняття Закону про медіацію допоможе нам в запобіганні корупції. У загальному Законі про медіацію має значення антикорупційне значення, оскільки надасть суспільству законодавчо врегульовану процедуру альтернативного вирішення спорів, що буде противагою українським судам. Розумієте, зараз, коли ніхто не довіряє українським судам, саме медіація може стати альтернативною гілкою, суттєво розвантажить українські суди, що безперечно покращить якість розгляду справ судами. Комітет з запобігання та протидії корупції підтримав даний законопроект як такий, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства. А крім того, в проекті відсутні передумови щодо можливого затягування процедури медіації недобросовісними сторонами, так як на відміну від третейського або судового процесу будь-яка з сторін у будь-який час може припинити процес медіації. Я буду вдячен залу, якщо він підтримає цей законопроект і полегшить життя українцям. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Олену Сотник, фракція "Самопоміч".
10:49:47 СОТНИК О.С. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Ну, насправді, я, напевно, маю заявити трошки про конфлікт інтересів, бо я є сертифікованим медіатором, і у нас у фракції є ще один сертифікований медіатор. І трошки за своє юридичне життя мала можливість застосувати цей захід на практиці. На жаль, не мали можливості в подальшому вплинути на реалізацію через те, що не було закону. Тому, насправді є дуже важливим, коли особливо в сімейних справах питання стоїть поділу майна або питання стоїть опіки над дитиною, суд завжди є травматичним. Суд завжди наносить на обидві сторони – і на чоловіка, і на жінку – дуже несприятливі наслідки. І дуже часто після розлучень люди просто виходять ворогами. Медіація дає можливість фактично зберігати відносини, зберігати сім'ю, а, головне, зберегти дитину і її психіку. Те саме стосується господарських справ. Дуже часто господарські справи займають тривалий час, забирають дуже багато грошей, дуже багато ресурсу, впливають на репутацію компаній. Медіація дає можливість за рахунок переговорів знайти спосіб вирішення цих спорів швидко і дуже достатньо, я б сказала, дешево. І останній момент. Я хочу спробувати відповісти на ті питання і застереження, які стояли в цьому залі, з приводу того, що хто буде проводити медіацію, а хто буде слідкувати за медіатором, як то кажуть: "А судді хто?, і які запобіжники. Запобіжником медіації завжди є самі сторони і принцип медіації, що вона є добровільною для обох сторін. Як тільки сторони вирішать, що вони не бачать сенсу або медіація є неефективною, або медіатор є поганим, будь-яка з цих сторін припинить цю медіацію. Оце і є основний запобіжник. Тому тут, насправді, медіатор він просто допомагає, він веде фактично дві сторони в їх складному пошуку консенсусу. Тому я закликаю підтримати законопроект, який пропонований як основний, і дати можливість цьому достатньо економному способу, швидкому способу бути в нашій правовій практиці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Олексія Кириченка, Радикальна партія. Ой, Купрієнко, Господи, а у мене Кириченко. Перепрошую.
10:52:34 КУПРІЄНКО О.В. Олег Купрієнко, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні колеги, Радикальна партія Олега Ляшка підтримувала і підтримує і буде підтримувати всі законопроекти і ініціативи законодавчі, які направлені для того, щоб Україна все-таки дійшла до Європи. Дійсно, це європейська норма, це необхідна норма у нашому суспільстві. Але якщо ми голосуємо чи висуваємо законопроект за ідею, треба дивитися на деталі, які в цьому законопроекті ховаються. От попередня виступаюча сказала, що вона багато дасть українцям. Так, я думаю десь близько мінус 10 мільярдів. Чому? В законопроекті в пояснювальній записці сказано, що він не має навантаження на бюджет, що не буде ні дохідної, ні витратної частини бюджету змінено. Я так не вважаю. Чому? Тому що з'явиться дуже потужний ресурс для того, щоб підприємства і підприємці сплачували гроші, зменшуючи прибуток і не сплачуючи податок на прибуток, за медіацією. Ми ж розуміємо, що будь-яка добра і гарна справа в нашому суспільстві може бути викривлена і використана не на користь держави, а з метою приховування податків. Всі ті застереження необхідно врахувати в цьому законопроекті до другого читання. Наприклад, я не розумію як може бути медіатором людина з освітою ПТУ і вирішувати спір між транснаціональними корпораціями. Для цього має бути відповідна освіта і фах. Ну не можна віддавати на відкуп непрофесіоналам професійні речі. І якщо в Європі, можливо, там і двірники з вищою освітою ходять, то у нас воно трошки не так. Тому до другого читання є дуже багато питань, які необхідно доопрацювати. В тому вигляді законопроект, як він поданий зараз, сама ідея правильна, вона вірна, медіацію треба впроваджувати. Але щоб за ідеєю ми не поховали сам гарний процес і не перетворили його в черговий інструмент приховування податку на прибуток. А для колег нагадую. В бюджеті наступного року в дохідній частині закладено близько 30 мільярдів податку на прибуток. Медіація це буде ще один інструмент для уникнення сплати податку на прибуток, на зменшення прибутку. Тому що плата за медіацію, як і за маркетингові послуги, як і за юридичні, це все йде на затрати підприємства і зменшує прибуток, а відтак податок на прибуток. Тому закликаю всіх практикуючих юристів, адвокатів, які присутні в залі, дуже у важно віднестись до опрацювання цього законопроекту до другого читання для того, щоб максимально унеможливити зловживання цим законопроектом для несплати податків. Всім відома класика: баба Меланка і баба Палажка як лаялися. Так у нас почнуть фірми лаятися кожного дня з будь-якого приводу і платити за це гроші. І офшорів не треба буде, на місці фізичні особи-підприємці на єдиному податку вам це все зроблять. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата Олександра Долженкова, "Опозиційний блок".
10:55:51 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Здравствуйте, уважаемые коллеги! Действительно, та законодательная инициатива, которая рассматривается и подана как представителями фракции "Батьківщина", так и представителями "Оппозиционного блока", она, безусловно, имеет право на то, чтобы на нее акцентировали внимание, о ней говорили для того, чтобы имплементировали в национальное законодательство. Но представители некоторых фракций при обосновании необходимости поддержки этого закона говорили о несправедливой судебной системе, говорили о низком уровне доверия судей. Мне хотелось бы, чтобы все-таки коллеги в последующих выступлениях воздерживались от подобного рода высказываний, которые, как правило, подогревают электоральные настроение, но все же дискредитировать судебную власть, проповедуя институт медиации, я считаю, неправильным. При этом почему-то коллеги умалчивают о том, что доступ к судебной власти, собственно говоря, они ограничили сами в прошлом году. Все фракции, кроме "Оппозиционного блока", голосовали за изменение статьи 4 Закона Украины "О судебном сборе". В чем эти изменения состояли? Эти изменения состояли в том, что было убрана максимальная планка судебного сбора, уплачиваемого стороной, инициирующего данное судебное производство, кроме хозяйственных споров. Вы только вдумайтесь, тут коллега из "Самопомочі" говорила о том, что очень длительный процесс при рассмотрении хозяйственных дел занимает. Возможно не только время занимает у стороны, но и деньги. Максимальная планка судебного сбора в хозяйственном процессе – только 150 минимальных заработных плат, вдумайтесь, 2 процента от цены иска. Не каждое предприятие себе может позволить обратится в Хозяйственный суд. То есть обращения в суд могут позволить себе экономически состоятельные субъекты. И, действительно, как не парадоксально звучит, медиация является вынужденной альтернативой другим сторонам разрешить этот спор. Разрешает ли этот закон споры в других делах? В семейных да, в уголовных да, в хозяйственных да. Но, к сожалению, в административных делах Институт медиации, который сейчас рассматривается, он не охватывает. Очень много налоговых споров, которые сейчас инициируют налогоплательщики, при занижении сумм налоговых обязательств, когда они обжалуют налоговые уведомления-решения. К сожалению, эти решения приравнены категории имущественных, и они вынуждены выплачивать полтора процента размера судебного сбора без максимальной планки. То есть этот закон этот вопрос не решит. При этом прошлая коалиция говорила и обещала о том, что они сделают институт налоговой медиации, поскольку институт досудебного обжалования, административного обжалования этих налоговых уведомлений-решений не действует. Поэтому, конечно, законопроекты необходимо принимать, но при этому останавливаться на достигнутом не стоит, поскольку нам необходимо принимать Закон о налоговой медиации для того, чтобы урегулировать взаимоотношения и немного предупредить в случай злоупотребления со стороны… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, завершуйте. ДОЛЖЕНКОВ О.В. …злоупотребления со стороны налоговиков, которые намеренно доначисляют налоговое обязательство налогоплательщикам, чтобы те не имели возможность обращаться в суды. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Леоніда Ємця, "Народний фронт".
10:59:19 ЄМЕЦЬ Л.О. Слава Україні! Дякую за увагу. Надзвичайно важливий законопроект, який ми зараз розглядаємо. І, шановні колеги, я би хотів почати з того, що наш комітет, Комітет правової політики, профільний комітет, який нараховує у своєму складі 31 члена комітету, прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді проголосувати за основу відповідно законопроект про медіацію. Щоб бути чесним, зазначу, що дві особи з 31 особи членів комітету утрималися. Ніхто не виступив проти. Тому наш комітет, який профільний є серед юридичного кола експертів у нашому парламенті, рекомендував абсолютно відповідально прийняти цей законопроект за основу. Тепер я вам скажу, які є зауваження і хто є проти прийняття даного законопроекту. От давайте подумаємо, що ми даємо людям? Даємо людям можливість звернутися до людини, яку вони вважають експертом, професіоналом в суті спору, який між ними виник, для того, щоб він їм роз'яснив, як має бути насправді для того, щоб вони з ним погодились. Це відбувається абсолютно добровільно. Хто є такий адвокат? Адвокат – це спеціаліст у юриспруденції. А, можливо, у людей абсолютно інше питання, яке знаходиться в сферах фінансового права або у сферах економіки, і не кожен адвокат, наприклад, знає, чим аукціон відрізняється від деривативу і чим відрізняється від ф'ючерса, а людям потрібно вирішити питання, а не заплатити адвокату. Я, звичайно, надзвичайно поважаю адвокатську професію, але часто-гуто так буває, що завдання адвоката – це не остаточне рішення в справі, а навпаки – чим довше тягнеться справа, тим більше адвокат з цього заробляє. І тому, саме тому ми даємо можливість людям не кормити адвокатів, а домовитися між собою і вирішити справу, і поставити в ній крапку, бо це є буде-яке завдання, будь-якого спору, який виник між особами. І коли тут звучить питання про те, що в рамках кримінального провадження з'являються якісь додаткові новації, то це неправда. Тому що в законопроекті дуже чітко зазначено, що в кримінальному провадженні медіація можлива лише щодо матеріальної шкоди і лише рішенням суду та заключенням мирової угоди, що є і сьогодні. Просто сьогодні сторони не мають можливості і ще й залучити медіатора для вирішення цього питання між собою, яке потім буде затверджено мировою угодою. Сьогодні та особа, яка, можливо, їм і допомагає на громадських засадах, не несе жодної відповідальності в частині конфіденційності інформації, в частині відповідальності перед цими сторонами. Ми запроваджуємо надзвичайно чесну, справедливу європейську практику. Сьогодні перед вами є можливість піти на зустріч проблемам людей, допомогти їм ці проблеми вирішити. Я вас дуже прошу підтримайте даний законопроект за основу, ті технічні питання, які у вас є, я, певен, що ми роз'яснимо і допрацюємо до другого читання, а звичайний... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ЄМЕЦЬ Л.О. А звичайний український громадянин вимагає прийняття Закону про медіацію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Руслана Князевича, "Блок Петра Порошенка". З місця, будь ласка, включіть мікрофон.
11:02:58 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановна пані головуюча. Я хочу звернутися до всіх щойно выступавших. Ми зараз знаходимося в рубриці: виступи від фракцій. Тому я би просив, щоби ми все ж таки резюмували наші виступи якоюсь позицією кожної фракції. А то виглядає дивно, коли, наприклад, ми презентували цей законопроект, низка депутатів від однієї фракції має позицію одну, а виступає депутат від фракції – і заявляє зовсім іншу позицію. То незрозуміло, яка позиція фракції, оскільки, відверто кажучи, треба слідувати за тим, на якій стадії розгляду цього питання ми знаходимося. Перше. Друге. Фракція "Блок Петра Порошенка" буде підтримувати зазначений законопроект за реєстраційним номером 3665 за авторством цілої низки народних депутатів за основу при умові, що під час процедури другого читання, безумовно - я вже про це говорив як голова профільного комітету, - буде врахована ціла низка контраверсійних речей, які сьогодні обговорювалися. І головне, ми повинні справді знайти вихід з тієї ситуації, яка складається, бо я знаю настрої сесійної зали. Сесійна зала не готова голосувати за законопроект в цілому в тому випадку, якщо не буде врегульовано належним чином і так, що зніме всі дискусії в залі, питання щодо того, хто може бути медіатором, хто має право, скажімо так, започатковувати цей інститут, які мають бути кваліфікаційні вимоги до медіаторів і в який спосіб, скажімо, ці люди повинні здійснювати свою діяльність. Це поки що виглядає найбільш контраверсійною частиною законопроекту. З іншого боку, ніхто, я сподіваюся, не заперечує проти того, що цей законопроект потрібно приймати, його нема куди відкладати. І ми, дасть Бог, започаткуємо досить новий, цікавий і потрібний інститут в нашому законодавстві, якого не слід боятися. Так само, як не слід було, наприклад, боятися інституту приватних нотаріусів. Зараз він вже став звичним і абсолютно зручним для українських громадян. Нагадаю вам, що ми зараз в процесі запровадження інституту приватних виконавців. Дещо, скажімо, він різав спочатку вухо, був такий, який насторожував, скажімо, багатьох, в тому числі в сесійній залі. Але ви побачите, як в найближчий час ефективність застосування цього інституту докаже, що ми зробили з вами абсолютно вірний крок. І ту ганебну статистику невиконання рішень судових ми нарешті зможемо покращити, тому що чомусь ніхто не згадує, що, що стосується виконання судових рішень, Україна пасе задніх в світовому рейтингу, в середньому показнику 6, 5 відсотків. Інститут медіації якраз дасть можливість не допустити і судового розгляду, і невиконання судових рішень, тому що навіть позитивне рішення суду не завжди прийнятне для людей, оскільки воно не виконується, і люди не отримують практичного результату з відповідного судового рішення. цей інститут одразу дає можливість мати цей практичний результат, люди його розуміють, бачать. І головне, наприклад, допускаючи мирову угоду вони підсвідомо вже беруть на себе певні у тому числі моральні зобов'язання щодо виконання відповідних… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершили обговорення від фракцій і переходимо до обговорення від народних депутатів. Прошу народних депутатів записатися для виступів в обговоренні. Запрошую до слова народного депутата Бориса Тарасюка. Прошу, народний депутат Одарченко.
11:06:52 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Запропонований законопроект Альони Шкрум піднімає дуже важливе питання для розвитку України як правової держави. Ми встановлюємо механізм медіації як способу проведення мирних переговорів для укладання мирових угод. На даний час ми запровадили принцип нейтральності та неупередженості суддів і у зв'язку з цим судді фактично позбавлені можливості допомагати сторонам в укладанні мирової угоди, оскільки під час таких дій суддя неодмінно буде займати чиюсь сторону або втрачати неупередженість, переконуючи кожну із сторін у необхідності поступитися своїми інтересами заради мирного вирішення конфлікту. Крім того, коли до мирової угоди схиляє суддя, сторони відчувають тиск на них, бо суддя має можливість прогнозувати результати розгляду справи. Саме тому інститут незалежного медіатора, який буде шукати компроміс між людьми, дуже потрібний в Україні. Я пропоную підтримати саме основний проект 3665, оскільки в ньому питання медіації врегульовано більш вдало, ніж в альтернативному проекті. Разом з тим я би рекомендував запроваджувати інститут медіації більш активно. В Сполучених Штатах Америки суддя має право зобов'язати сторони звернутися до медіатора та зупинити провадження у справі на певний час для спроби укласти мирову угоду. Враховуючи, що через судову реформу у нас зараз справи можуть розглядатися по кілька років, створення інституту обов'язкової медіації може дозволити сторонам прийти до мирного врегулювання конфлікту без розгляду справи судом. У такому разі, на мій погляд, слід було б запровадити порядок випадкового відбору медіатора, оплати його праці з державного бюджету, а також спрощений порядок затвердження мирової угоди без судового засідання та виклику сторін. Крім того, пропоную передбачити, що колишні судді, які пішли у відставку або звільнилися за власним бажанням, можуть бути і медіаторами, ці люди мають великий досвід, а корупційні ризики і медіації фактично відсутні, що виключить участь у цьому проекти хабарників. Пропоную законопроект підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Руслана Богдана.
11:09:36 БОГДАН Р.Д. Прошу передати слово Пташник. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, народний депутат Вікторія Пташник.
11:09:51 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги, я зі своєї сторони також хочу закликати вас підтримати основний законопроект під номером 3665 і подякувати моїй колезі по парламенту Альоні Шкрум за ініціаторство даного законопроекту і можливість долучитися до переліку його авторів. Я знаю, що ініціатива про медіацію і запровадження цього інституту також стоїть однією з обов'язкових ініціатив в програмі уряду. Крім того, запровадження інституту медіації було підтримано міністром юстиції Павлом Петренко, за що також уряду особлива подяка. Я хочу сказати, що інститут медіації – це альтернативний вид вирішення спорів. Це означає те, що ніхто не буде нікому нав'язувати, чи звертатися до медіатора, чи ні. Це абсолютна і виключна воля сторін, які хочуть позасудовим процесом вирішити свій спір. Крім того, у сторін буде можливість обирати самостійно медіатора шляхом використання реєстру, адже цей законопроект також запроваджує реєстр, в якому буде надана інформація про всіх медіаторів для того, щоби сторони були вільні в своєму виборі. Крім того, законопроект передбачає і спеціальну підготовку медіаторів, з одного боку, і відповідальність медіаторів, тому що це мають бути абсолютно компетентні особи, які також за вчинення певних порушень мають нести відповідальність. І вони мають бути незалежні, не заангажовані. Крім того, в залі звучало питання, як це запровадження інституту медіації співвідноситься із судовою реформою. Я би хотіла відповісти на це питання, адже на мою думку, запровадження інституту медіації є абсолютно органічним та послідовним доповненням судової реформи, над якою ми з вами працюємо. Тому що на сьогоднішній день ми знаємо, що рівень, на превеликий жаль, довіри до судової системи залишає бажати кращого. Нам дуже всім хочеться отримати справедливе правосуддя, з одного боку. З іншого боку, судді є надзвичайно перевантажені справами судовими, через що спори в судах можуть розглядатися по декілька років, що абсолютно невигідно і не сприяє, власне, забезпеченню прав громадян. Саме тому запровадження такого інституту, як медіація як альтернативного виду спору, вирішення спору дозволить розвантажити судову систему, дозволить сторонам абсолютно зекономити і час, якщо це не потрібно, звертатися саме до суддів, з одного боку. А з іншого боку, я хочу наголосити, що навіть при запровадженні системи медіації це абсолютно не буде позбавляти права… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 10 секунд. Завершуйте, будь ласка. ПТАШНИК В.Ю. …не позбавить права сторін на судовий розгляд. І сторони так само будуть спроможні звертатися до суду. Тому ще раз закликаю підтримати даний законопроект… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Івана Крулька, "Батьківщина".
11:13:05 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" одноголосно буде підтримувати законопроект нашої колеги Альони Шкрум, саме законопроект 3665: проект Закону про медіацію. Взагалі такий формат взаємовідносин, як медіація і створення незалежних медіаторів, є достатньо поширеним явищем в країнах Європейського Союзу. І це є дуже добрим, дуже доброю можливість для того, щоби розвантажувати суди від зайвого розгляду тих справ, які можуть бути вирішені у позасудовий спосіб. Безумовно, що цей закон треба сьогодні приймати в першому читанні і доопрацьовувати до другого читання. Але в той же час треба відзначити, що застосування медіації може відбуватися і в цивільних, і в сімейних, трудових, господарських, адміністративних спорах, а також у кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень. Від цього закону, мені здається, виграють усі ті, хто змушені звертатися з тими справами, які можна вирішити у позасудовий спосіб, змушені звертатися до судів. При цьому закон дуже чітко відзначає вимоги до медіатора, кваліфікаційні вимоги до того, щоби займатися цією діяльністю. Крім того, в законі дуже добре визначено ті обмеження щодо діяльності медіатора, яким не може бути, яка особа не може займатися цією діяльністю. У той же час, що дуже важливо, що навіть, якщо сторони погодилися на використання медіації для того, щоб вирішити свій спір, це не позбавляє їх можливості потім звернутися до суду і вже в судовому порядку доводити свою правоту. Тому я хотів би закликати сесійну залу проголосувати в першому читанні законопроект 3665 як найбільш збалансований, бо в нас ще є альтернативний законопроект, і доопрацювавши оперативно до другого читання, винести в сесійну залу, створивши нову інституцію в Україні, яка буде наближати Україну до європейських стандартів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Руслана Князевича.
11:15:30 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановна пані головуюча. Ну я вже, в принципі, висловився кілька разів з цього приводу. Але я вам скажу, що я розумію, наскільки позитивною є процедура повного читання, тому що вона дає можливість почути позицію багатьох депутатів. Я дуже сподіваюсь, що вона ця позиція буде не тільки у висловлюваннях палких, абсолютно полум'яних, правильних і розумних, а і в конкретних пропозиціях до другого читання для того, щоб ми могли над ними попрацювати ефективно спільно. І запрошую при нагоді як голова комітету всіх авторів розумних, ефективних і практичних, потрібних пропозицій не тільки подавати ці пропозиції, а до роботи в режимі підготовки до другого читання у разі, якщо ми приймемо це рішення, ми будемо проводити ще відповідно круглий стіл, ми обов'язково створимо на базі, я сподіваюсь, підкомітету робочу групу. І я думаю, візьму на себе ініціативу і до роботи в ній запрошу всіх виступаючих, які продукували свої розумні ідеї, для того, щоб вони могли надалі показати, скажімо так, ефективність своїх пропозицій, доказати їх на фаховому рівні. І ми б тоді спільно могли б підійти до того, щоб невдовзі присвятити прийняття цього закону в цілому до того моменту, коли рік тому він був внесений до сесійної зали. Було б дуже бажано, якщо б це можливо було, щоб ми ще, справді, у 2016 році запровадили цей інститут, і вже з 17-го року після того, як відбудуться відповідно новорічні і різдвяні свята, він потрошки мав можливість бути імплементований в українських реаліях. Тому що якраз це той період часу, коли завершиться, ви знаєте, в першому кварталі 17-го року реформування Верховного Суду, надалі відбуватиметься реформування апеляційних судів, місцевих судів. І думаю, що запровадження одночасно паралельно цих двох нових інститутів дасть можливість не тільки, скажімо так, те, про що ми говорили, забезпечити більш якісний доступ до правосуддя в українській державі, а і позасудовий спосіб вирішення цього питання. Тому ще раз від імені фракції підтримуємо законопроект за авторством цілої низки народних депутатів 3665 за основу і запрошуємо всіх, хто виступав під час дискусії, до роботи над пропозиціями в другому читанні, в Комітеті з питань правової політики та правосуддя. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І останній виступ, прошу, народний депутат Віктор Кривенко.
11:18:18 КРИВЕНКО В.М. Прошу слово Голубу передати. Закон підтримую. Голубу Владиславу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Владислав Голуб.
11:18:23 ГОЛУБ В.В. Дякую. Владислав Голуб, 107-й виборчий округ, Черкащина. Шановні колеги! Я закликаю вас всіх підтримати законопроект 3665 за авторством Альони Шкрум та ряду інших народних депутатів з наступних причин. От я мав честь захищати одну зі своїх магістерських програм в британському університеті. Британія є однією з тих країн, де дуже активно розповсюджений інститут медіації. Зокрема, приблизно 60 відсотків всіх спорів, які виникають між конфліктними сторонами, і це як і комерційні спори, так і будь-які цивільні спори, вирішуються в позасудовий спосіб, зокрема це інститут медіації і інститут арбітражу. Інститут медіації набагато покращить нашу ситуацію з судовою гілкою влади, тому що: а) розвантажить цю гілку влади; б) суттєво знизить корупціогенні чинники. Також інститут медіації дозволить сторонам, дійсно, знаходити більш простіший шлях для вирішення простих спорів і не навантажувати наші суди. Зазначений законопроект є логічним продовженням тієї судової реформи, яку зараз проходить наша держава. І я вважаю, що прийняття цього законопроекту дозволить суттєво наблизити наше правосуддя до європейських стандартів. Тому, шановні колеги, ще раз закликаю вас всіх прийняти законопроект 3665 за основу. А також вношу пропозицію підготувати зазначений законопроект до другого читання за скороченою процедурою. Щиро дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми маємо час ще на один виступ. Народний депутат Вікторія Пташник, ви будете виступати чи наступний? Прошу, народний депутат Юрій Левченко.
11:20:14 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Перепрошую, я знімаю свій виступ. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, що ми можемо завершити обговорення. Давайте тоді ще заключні виступи від доповідачів і співдоповідачів, і ми можемо переходити до голосування. Прошу, заключне слово від доповідача, пані Альона Шкрум. Народний депутат Альона Шкрум, заключне слово. З місця, прошу.
11:20:47 ШКРУМ А.І. Колеги, надзвичайно дякую всім за підтримку. І ви знаєте, я тут хочу підтримати Руслана Князевича, мені здається, що процедура повного читання дуже багато корисного, насправді, дала нам для цієї дискусії, дала для подальшого напрацювання закону. Дійсно, ми як колектив авторів чули різні думки від різних медіаторів, в тому числі від одеської школи медіації, яка є основою фактично альтернативного закону, поданого паном Ківаловим. І я думаю, що ми дуже плідно доопрацюємо цей законопроект до другого читання. Я всіх прошу взяти за основу все ж таки законопроект 3665 і далі запрошую всіх долучитися до роботи. Ми знімемо всі застереження, які тут звучали. Ми спробуємо урегулювати, можливо, більше віковий сенс та стаж роботи для самого медіатора, оскільки тут звучало застереження щодо того, що 25 років як мінімальний вік для медіатора це може бути замало і замолода буде людина для такого. Тому, я думаю, що ми конструктивно над цим попрацюємо. Насправді законопроект пройшов і круглі столи, і комітети, і величезну кількість засідань з самими медіаторами, і дискусії, і дискусії в парламенті. Я думаю, що ми маємо зараз цей законопроект проголосувати за основу, доручити комітету його готувати до другого читання знову ж таки за допомогою з залученням всіх активних сторін. І це буде гарним прикладом того, що, не дивлячись, що це довга процедура, але вона правильна, якісна, красива, і цей парламент може показувати фахову роботу за правильні законопроекти, підтримані і міжнародними експертами, і зазначені в наших програмах дій зі Світовим банком, і Міністерством економіки, і Міністерством юстиції паном Петренком, який надіслав листи на комітет, за що я йому теж вдячна, і фактично всіма фракціями, наскільки зараз мені це відомо, які входять в коаліції, і фракціями опозиції в тому числі. Тому прошу вас підтримати, колеги. Це буде важливий крок, важливий сигнал для інвесторів, важливий сигнал для європейських партнерів, важливий сигнал для бізнесу і для самих медіаторів, які на сьогодні працюють без правового врегулювання і, дійсно, 25 років намагаються через Верховну Раду врегулювати це питання законодавчо, поставити конкретні умови, вимоги до самих медіаторів і врегулювати цей процес, щоб була до нього довіра і щоб ми запустили також як частину судової реформи України. Тому прошу підтримати законопроект 3665, звертаюся до всіх фракцій і позафракційних народних депутатів. Дуже дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:23:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, через три хвилини відбудеться голосування. Я прошу запросити усіх депутатів у зал. Я прошу голів фракцій запросити в зал. Зараз на заключне слово запрошую народного депутата України Ківалова Сергія Васильовича. Ні. І заключне слово голові комітету Князевича, будь ласка. І після того – прийняття рішення. Прошу всіх заходити в зал. Князевич, пане Руслан, ви від трибуни чи ви з місця? З місця. Будь ласка, включіть мікрофон з місця.
11:23:38 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу ще раз подякувати від імені комітету за те, що ми мали можливість плідно подискутувати. Відверто кажучи, не завжди випадає така нагода фахово поспілкуватись на важливі теми. Я думаю, що тема медіації – це одна з неконфліктних тем у сесійній залі. І те, що авторами першого законопроекту є представники шести депутатських фракцій, а іншого законопроекту представник ще однієї фракції, – доказ того, що, сподіваюсь, переважна більшість сесійної зали позитивно сприймає запровадження цього вкрай важливого нового інституту. Звичайно, у нас завжди, коли якісь новели в українському законодавстві з'являються, є певна тривога і побоювання, наскільки вони будуть ефективними. Все це покаже практика і покаже час. Друзі, ми – законотворці, в разі, якщо ми побачимо, що ми припустились якоїсь помилки, я не пам'ятаю, коли ми приймали законопроект і не вносили до нього зміни, у нас таких законопроектів не існує. Так само і цей законопроект не є догмою, ми обов'язково зможемо його поправити в разі, якщо практика доведе зворотнє. Від імені комітету я в разі, якщо законопроект буде прийнятий за основу, запрошую ще раз всіх до дискусії. Сподіваюся, що автори законопроекту теж і одного , і другого активно візьмуть участь в цій дискусії. І просив би перш за все автора другого законопроекту, як ми вже домовлялись на першому засіданні комітету, подати ті раціональні пропозиції, які він в тому законопроекті має, які ми відзначили у вигляді поправок до другого читання, для того щоб могли спільно розглянути їх і дати їм фахову правову оцінку. Зі свого боку ми обіцяємо, що до складу такої робочої групи будуть включені не тільки автори, а й всі бажаючі народні депутати, всі представники фракцій, всі зацікавлені особи поза парламентом, це і представники української правової науки, практики, представники судової гілки влади, представники органів місцевої влади, органів державної влади, для того, щоб вони могли висловити свою позицію. Обов'язково ми будемо опиратися на ту позицію, яку фахово висловило Головне науково-експертне управління в першому читанні, дуже очікуємо на позицію Головного юридичного управління під час процедури другого читання. І сподіваюсь, що спільними зусиллями невдовзі ми зможемо вийти на таку пропозицію, яка буде прийнятною і матиме перспективу для проходження цього законопроекту в цілому. Дуже дякую і запрошую всіх до роботи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Отже, завершене обговорення. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайняти робочі місця. Довго йшли дискусії навколо того законопроекту. Але так виглядає, ми дійшли до спільної позиції – прийняти його в першому читанні. І це засвідчили виступи фактично усіх фракцій і груп в парламенті. Я сподіваюся, наше обговорення завершиться позитивним рішенням. Отже, колеги, я ставлю на голосування проект Закону про медіацію (номер 3665) за основу, колеги, наголошую, лишень за основу. Всі застереження ми зможемо доопрацювати до другого читання. Прошу голосувати. Прошу підтримати 3665 за основу. Будь ласка, колеги, голосуємо. 11:27:17 За-238 Рішення прийнято. Вітаю авторів, вітаю комітет, який працював дуже інтенсивно і довго. Але я надалі буду закликати до більш інтенсивної роботи. Зараз у нас є той самий блок, дерегуляції та розвитку бізнес-клімату, чотири законопроекти на друге читання, там небагато поправок, небагато поправок. Тому я прошу усіх долучитися до інтенсивної роботи. Наступний – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг) (номер 4496). Це блок "друге читання". І розгляд, це є доповідь доповідача, а потім поправки. До доповіді запрошую голову Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюка Віктора Валерійовича. Авторів поправок прошу приготуватись. Будь ласка, пане Віктор.
11:28:23 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги народні депутати, представляю вашій увазі підготовлений Комітетом промислової політики та підприємства до другого читання законопроект 4496: щодо усунення адміністративних бар'єрів на шляху експорту послуг. Це є надзвичайно важливий економічний законопроект, адже він знімає ті штучні бар'єри, які стоять на шляху введення валютної виручки українськими експортерами, айтішниками, креативними індустріями, введення валютної виручки в країну. Цей законопроект передбачає можливість укладати зовнішньоекономічні договори, контракти не лише в письмовій формі, а й в електронній формі, як це робиться в інших країнах, а також шляхом прийняття публічної оферти обміну електронними повідомленнями. Тобто, по суті, ми приводимо українське законодавство у відповідність з тими господарськими реаліями, які сьогодні існують в світі, для того щоб Україна була в світі конкурентною у сфері експорту послуг. Також ми забороняємо банкам вимагати від експортерів переклад документів з англійської на українську мову, бо банки мають більшу фінансово-організаційну спроможність, ніж ті малі підприємці – експортери послуг, представники креативної індустрії. Ми передбачаємо визнання інвойсу первинним документом, що спростить процедури ведення бухгалтерського обліку, можливість ставити електронний підпис. Хочу наголосити, що цей законопроект став результатом опрацювання і зняття низки застережень в нашому комітеті. Хочу подякувати всім, хто подавав поправки, авторам-ініціаторам законопроекту Сергію Івановичу Кіралю, Олександрі Володимирівні Кужель, яка надала багато поправок, і іншим колегам. Шановні колеги, я думаю, що сьогодні ми маємо прийти до політичного компромісу: прийняти цей, надзвичайно вагомий законопроект – і сприяти українським експортерам у введенні виручки в Україну. Окрім того хочу наголосити, що додатково до рішення комітету, яке було прийняте, вчора ми проводили обговорення на комітеті і є пропозиція 20-й рядок законопроекту правої колонки уточнити, виклавши в наступній редакції: абзац другий: "вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг, крім транспортних…" додаємо "і страхових, прав інтелектуальної власності," додаємо "авторських та суміжних прав". Я думаю, що це є слушні уточнення, які ми сьогодні маємо підтримати в комплексі і прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон для того, щоб максимально сприяти українським ІТ-шникам, креативним індустріям, всім, хто надає інтелектуальні послуги для того, щоб ліквідувати той штучний валютний контроль, який сьогодні не працює в цій галузі, я тільки створює по суті штучні регуляторні бар'єри. Адже коли ми кажемо сьогодні про експорт товарів, то абсолютно зрозуміло, що експортний контроль там потрібен, необхідний, життєво важливий. Коли ми кажемо… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Завершуйте, будь ласка. ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Коли ми кажемо про експорт послуг, то ми з вами розуміємо, що неможливо проконтролювати перетин кордону послугою, тому той механізм експортного контролю, який існує сьогодні, він по суті є просто профанацією. Тому ми цим законопроектом пропонуємо прибрати цю профанацію, сприяти легальному заведенню валютної виручки експортерів послуг в Україну. Прошу підтримати в другому читанні і в цілому з тими уточненнями, які я озвучив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вікторе. Залишайтесь на трибуні. Я поставлю на голосування, звичайно, з цією пропозицією, яку ви озвучили під стенограму. А зараз відхилених правок є небагато, але я по кожній із них зроблю оголошення. Отже 4-а, народний депутат Гусак. Чи наполягає? Наполягає. Включіть мікрофон, будь ласка.
11:32:20 ГУСАК В.Г. Шановні колеги! Шановні українці! Поки частина депутатів Верховної Ради намагається хоч щось зробити для українського експорту, він продовжує падати. В січні-серпні 2016 року експорт товарів з України скоротився майже на 10 відсотків. У вересні результати будуть ще гіршими, бо свій вагомий внесок у зниження українського експорту внесла "Укрзалізниця". Через те, що "Укрзалізниця" банально не купила паливо, маючи мільйони, мільярди гривень на рахунках, сотні тисяч законтрактованої продукції не доїхали до споживачів у Східній Європі і до українських портів. Що стосується цієї правки. Ідеться про збільшення терміну повернення валютної виручки зі 180 до… Можна 10 секунд? ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ГУСАК В.Г. До 270 днів. Шановні колеги, у сучасному світі доводиться весь час конкурувати за продаж, за збут і часто споживачі вимагають кредитування, і, скажімо, стандартний термін кредитування 180 днів, але на багатьох ринках для того, щоб лише довести продукцію, потрібно 2 місяці українцям. Тому моя поправка дасть додаткові можливості українським виробникам, експортерам. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокоментуйте, пане Віктор.
11:34:01 ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановний Володимир Георгійовичу. Хочу сказати, що я повністю поділяю ваші перестороги, ваше занепокоєння падінням критичним експорту тими регуляціями, які існують, але разом з тим ця поправка, вона не стосується сфери дії цього законопроекту, вона не є предметом регулювання цього законопроекту, тому я пропоную, щоб ми її врахували в наступних законопроектах щодо валютної лібералізації, які будуть стосуватися не тільки експорту послуг, а також всієї української промисловості. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні. Дякую. 6 поправка, Галасюк – автор. Кужель хоче поставити підтвердження. Будь ласка, пані Олександра.
11:34:45 КУЖЕЛЬ О.В. Шановні колеги, я дуже прошу, я не прошу підтвердження, я хочу чисто редакційно щоб прозвучала правила редакція цього пункту. "Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг…" відкривається скобка "(крім транспортних, страхових)" закривається скобка, а далі іде "прав інтелектуальної власності, суміжних та авторських прав." І ця редакція закриває шалену дірку відтоку валютних цінностей. Прошу проголосувати її в кінцевій редакції, так як сказав голова комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу відповісти, але ж ви то сказали, постарайтесь коротко.
11:35:37 ГАЛАСЮК В.В. Да, дякую, шановна Олександра Володимирівна, за те, що ви ще раз наголосили на цій важливій позиції. Я пропоную, щоб ми при голосуванні законопроекту в цілому поставили по стенограмі з урахуванням цієї позиції, яку я озвучив на початку, і ви щойно уточнили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 7-а, Семенуха. Чи наполягає? Ні. 9-а, Семенуха. Не наполягає. 10-а, Левченко. Наполягає. Будь ласка.
11:36:02 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Загалом правильний законопроект містить, на мою думку, одну абсолютно неправильну норму з багатьох причин. З точки зору причини, як державотворення і націотворення, а з іншої причини, з точки зору суто контрольних функцій держави, відповідних органів. Пропонується прибрати вимогу щодо перекладів документів з англійської мови на українську мову. Знаєте, коли прибирається вимога перекладу документів з англійської на українську мову, це створює колосальні можливості для подальших зловживань. Тому що трактувати і перекладати документ, якщо немає офіційного перекладу, можна як завгодно. І потім не можна нікого притягувати до відповідальності, тому що він завжди скаже: "Ну, бачте, я трактував цей документ таким чином. немає ж офіційного перекладу, значить, все нормально. А ви трактуєте таким чином, то це ваші проблеми". Тому я все ж таки пропоную прибрати цю норму, пропоную залишити, щоби всі відповідні документи мали офіційний український переклад. Це абсолютно логічно в державі Україна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Віктор.
11:37:14 ГАЛАСЮК В.В. Шановний пане Юрію, дякую вам за те, що ви підтримуєте в цілому цей законопроект. Щодо вашої підтримки, щодо вашої пропозиції по цій нормі, хочу наголосити, що мова не йде про те, що не має бути офіційного перекладу, а мова йде про те, що банки не вправі, згідно норм закону будуть вимагати цей переклад від тих маленьких підприємців-експортерів ІТ-послуг, інших інтелектуальних продуктів. Тобто банки мають більше організаційно-фінансову здатність і можуть забезпечувати цей переклад, безумовно, в офіційний спосіб, так як це передбачено діючим законодавством. Але цим, оцією нормою, як її запропонував комітет, ми робимо значно легшою роботу саме для малих підприємців, які займаються інтелектуально……. діяльністю. Тому я прошу саме зберегти редакцію комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні, пане Юрій? На голосуванні наполягає. Отже, хто підтримує поправку номер 10 народного депутата Левченка, комітет її відхилив, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 11:38:30 За-104 Рішення не прийняте. 11-а, Шпенов. Не наполягає. 12-а, Шпенов. Не наполягає. 14-а, Семенуха. Не наполягає. 15-а, Продан. Не наполягає. І остання, 21, Семенуха. Не наполягає. Колеги! Ми завершили обговорення. Я прошу зараз усіх зайти в зал, приготуватись до прийняття рішення. Ми даємо тільки поправки, тут нема виступів від фракцій. А поки заходять депутати в зал, одну хвилину, пане Віктор, я вас прошу чітко, для стенограми, зазначити цю правку, з якою я буду ставити на голосування даний законопроект. Будь ласка, Віктор Галасюк. Включіть мікрофон.
11:39:11 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги! Я ще раз хочу подякувати всім ініціаторам цього законопроекту: ІТ-індустрії, іншим креативним індустріям, авторам законопроекту, членам комітету і робочої групи – які дуже ретельно його відпрацювали для того, щоб зняти всі застереження, всю критику і дати цю фахову редакцію в зал. Я хочу попросити підтримати цей законопроект в другому читанні та в цілому як закон, з тими уточненнями, які озвучила під стенограму Олександра Володимирівна і також з додатковим техніко-юридичним опрацюванням, з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України. Давайте приймемо цей важливий законопроект, зробимо його законом. І знімимо бар'єри на шляхи валютної виручки українських експортерів послуг до України. Підтримаємо українську ІТ-галузь і креативні індустрії. Нам потрібна валютна виручка, щоб була стабільна гривня, щоб були нормальні ціни в магазинах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хочу нагадати, що уряд підтримує даний законопроект і рекомендує його прийняття. І ми можемо переходити до прийняття рішення. Будь ласка, займаємо робочі місця, переходимо до прийняття рішення, колеги. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг) (номре 4496) з правками, які озвучили під стенограму голова комітету Віктор Галасюк і Олександра Кужель, в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Хто підтримує дану пропозицію, урядову пропозицію, прошу голосувати і прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. 11:41:23 За-270 Рішення прийняте. Колеги, до мене в президію надійшло відразу дві заяви про перерву: одна – від фракції "Самопоміч" і фракції Радикальної партії, ще з самого ранку була ця заява, друга – від "Народного фронту" і "Блоку Петра Порошенка". Якщо з вашого… Вони згодні замінити перерву виступами. Я дам перше, перша дам по надходженню, як надійшло. Колеги, згодні, як надійшло? Олеже, можна, щоб перші були від "Фронту"? Перший буде від "Народного фронту", "Блоку Петра Порошенка". Виступ замість перерви, тому не розходимся. Я запрошую до виступу Юрія Березу. Будь ласка, 3 хвилини.
11:42:15 БЕРЕЗА Ю.М. Шановні друзі, побратими, громадяни України! От зараз в кулуарах Верховної Ради з'явилась яскравий пропагандист "русского мира" Олена Бондаренко. Її притягли, її притягли сюди в кулуари панки… панич, от з того боку, де сидить пан Вілкул. Ця нечисть обливає брудом Україну на всіх російських каналах. Я не знаю, що нам потрібно робити зараз, після цього, в Верховній Раді. Викликати санінспектора, щоб робити дезінфекцію, чи викликати батюшок, щоб освятили після цього? Але я чітко розумію, що цей панич уже втратив почуття реальності. Цей панич притягнув, вибачте, цю недолюдину, яка була однією з… авторкою розв’язання війни на Донбасі. Це та людина, яка притягла російські канали, які пропагували вбивства українців. Я хочу, щоб мій виступ Голова Служби безпеки прийняв як офіційне звернення. Чому ці покидьки до цих пір ходять по Україні?! Чому ці покидьки до цих пір знаходяться в українському парламенті?! Ганьба "Опозиційному блокові". Він ще раз показує, що це не опозиція – це п'ята колона, це манкурти росіян! Ганьба їм! Пан Голова Служби безпеки, ви – мій бойовий побратим. Але ваша служба повинна працювати над цими випадками і не повинна ця нечисть ходити по українському парламенту. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступний виступ від двох фракцій "Самопомочі" і Радикальної партії. Альона Бабак, будь ласка, 3 хвилини, до трибуни.
11:44:38 БАБАК А.В. Шановні народні депутати! Шановні українці! фракція "Об'єднання "Самопоміч" з липня цього року намагається вести діалог з урядом по тих питаннях, які турбують сьогодні кожного українця. Ми цей діалог намагались вести в цивілізований, нормальний спосіб, звертаючись до Прем'єр-міністра України, з пропозиціями, зауваженнями, в очікуванні відповідей. На жаль, сьогодні, на сьогоднішній день, цих відповідей немає. Перший блок питань, по яких ми зверталися до уряду, обґрунтувати тарифи на житлово-комунальні послуги через призму прибутковості "Нафтогазу України". Ми отримали відповідь про те, що на кінець серпня цього року уряд ще не мав навіть фінансового плану цього підприємства на кінець цього року, уряд не має фінансового плану і на 2017 рік. Тому сьогодні ми просимо з цієї трибуни уряд надати інформацію всьому суспільству, всьому парламенту про те, який показник рентабельності діяльності з виробництва і реалізації газу врахований в ціні газу, в діючій ціні газу? Друге, показати фактичну прибутковість "Нафтогазу України" за сегментом оптова торгівля газу за дев'ять місяців. Показати обсяг дивідендів, який бюджет України очікує від цього підприємства в цьому році і планується на наступний рік. Тому що саме від цих показників залежить чи обґрунтоване сьогодні підвищення тарифів? Тому що "Нафтогаз України" звітував, що він має 21 мільярд чистого прибутку лише за перше півріччя цього року. Ми думаємо, що є прямий зв'язок між прибутковістю цього підприємства, контролю уряду за цим показником, тому що фактично для населення це є монополіст, він виконує спеціальні обов'язки уряду. Другий блок питань, це питання теплих кредитів для тих, хто їх не може отримати, для людей бідних. Я отримала від громадянки Дніпра дуже гнівне звернення, для кого ви ці кредити робите, якщо ми люди, з доходом пенсії в 1 тисячу 200 гривень, їх отримати не можемо, це менше прожиткового мінімуму? І "Ощадбанк", і "Укргазбанк" не дає людині на заміну вікон кредиту. Ми вимагаємо сьогодні від уряду прийняття у бюджеті України цільової програми енергоефективності з механізмом надання державної підтримки на заміну вікон людям, які поза межі бідності, але допомогти їм від держави. Третій блок питань – грошові субсидії. Вчора від Тернополя отримуємо інформацію: нуль перерахунку субсидій на ОСББ. Львів: 10 відсотків субсидій для ОСББ, Харків: блокуються повністю всі ОСББ, сьогодні вимагають перейти… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. БАБАК А.В. До ОСББ перейти на авансову оплату газу, це ті, хто мають котельні. Вимагаємо переходу на грошові субсидії. Від уряду ми не отримали інформацію чому неможливо цього зробити. В блоці стоять всі теплоенерго і водоканали через немонетизовані субсидії. І третє питання. У нас абсолютно нездорова гра відбувається на ринку газу і теплоенерго. Хто кого дожене – тариф на тепло для бюджетних установ чи зможе догнати зміни на ціну газу для бюджетних організацій. Всім повідомляю, сьогодні Нафтогаз надіслав інформацію про продаж газу для виробництва тепла для бюджетних установ на 300 гривень більше, ніж було у жовтні, якщо авансова плата, і ще на 800 гривень більше, якщо по факту оплати. Шановні депутати! Шановна національна комісія регулювання енергетики і комунальних послуг! Припиніть цю вакханалію, коли не може догнати один тариф інший, або відпускайте ціни для бюджету і для інших на тепло і на газ, або робіть щось, бо кожного дня формується нова заборгованість. Це звернення фракції "Об'єднання "Самопоміч" до уряду і державних регуляторних органі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, отже, виступи від фракцій завершені. Зараз ми переходимо до наступного питання порядку денного, це є проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (номер 2418а). І я запрошую до доповіді голову комітету Галасюка Віктора Валерійович. Пане Галасюк. Є, так. Доповідь по 2418а, друге читання. Будь ласка.
11:50:03 ГАЛАСЮК В.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги народні депутати, представляю вашій увазі проект Закону (2418а) щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, підготовлений на повторне друге читання. Я хочу наголосити, що це не просто фундаментально важливий законопроект, це, мабуть, один з найважливіших економічних законопроектів року. Чому? Тому що він переглядає засади, принципи, механізми державного нагляду та контролю і робить абсолютно іншу модель державного нагляду і контролю, який має не тиснути на бізнес, а забезпечувати безпеку суспільства, але виключати корупційні ризики і тиск на бізнес. В чому такі суттєві відмінності цієї моделі, яку ми пропонуємо, від тієї моделі, яка існує сьогодні? По-перше, це презумпція правомірності суб'єкта господарювання. В тих випадках, коли законодавство може визначати норми, які можуть бути трактовані як на користь держави, так і на користь підприємця, неоднозначні норми, вони трактуються на користь підприємства. Це запровадження інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду і контролю, в якій будуть відзначатися абсолютно всі перевірки, які відбуваються в країні як планові, так і позапланові. Причому їх причини, ініціатори, зміст, результати, тобто це все можна буде відслідковувати. Не буде вже такого, що когось перевіряють в якийсь кулуарний спосіб і роблять це 50 разів, а інших – взагалі не чіпають і невідомо, з яких причин перевіряють, з якими результатами вийшли з перевірки. Цей закон, законопроект, він запроваджує заборону встановлення планових показників виявлення порушень, не має бути такого явища в Україні. Запроваджує ризикорієнтовану систему перевірок, тобто не просто всіх до ряду перевіряти, а дивитися: там, де високі є ризики – там частіше перевірки, там, де є нижчі ризики – значно рідше перевірки. Цей законопроект запроваджує річні плани перевірок та заборону їх зміни протягом року, обмежує максимальну частоту перевірок, залежно від рівня ризику. Високий ризик – планові перевірки не частіше, ніж раз на два роки, середній – не частіше, ніж раз на три роки, якщо ризик низький – не частіше, ніж раз на п'ять років планова перевірка. Цей законопроект уніфікує форми актів, обмежує коло питань, які контролюються. Щорічне прозоре звітування про виконання річних планів державного нагляду-контролю, щоб суспільство знало, як працює система. Обмеження строків планових перевірок Держнагляду і контролю: 10 робочих днів, а для мікро- та малого бізнесу – 5 робочих днів. Якщо ж перевірка комплексна, то максимальна тривалість – 30 робочих днів, для мікро- і малих підприємств – 15 робочих днів. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. ГАЛАСЮК В.В. Цей законопроект вносить заборону на повторне проведення заходів державного нагляду і контролю, і ініційованих за тим самим фактом, передбачає лише мінімальні санкції за перше порушення. Якщо є вилка санкцій від більших до менших, застосовуються менші. Є право підприємця не допускати перевіряючих у разі порушення ними норм цього закону, у тому числі щодо підстав та періодичності перевірок. Тому, шановні колеги, я буду просити вас підтримати цей законопроект… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до поправок. Прошу сконцентруватись. І пішли. 7-а, Галасюк. Не наполягає. 10-а. По 10 поправці Кужель, будь ласка.
11:54:40 КУЖЕЛЬ О.В. Шановні друзі і шановний голово комітету, я прошу регламентний комітет внести чітку зміну, що якщо в комітеті знаходяться декілька законів, які торкаються змін до одного закону, об'єднувати їх в один закон. Бо зараз голова комітету буде доповідати зміни до одного закону тричі, три законопроекти. І тому стаються помилки. Пане Вікторе, в моїй 4-й поправці чітко сказано, яку ви врахували, яким органам це не торкається. Але далі в законопроекті 3153 ми розширюємо це в 10 разів. І тому я прошу звернути увагу, що ми… нада проголосувати цей законопроект, він гарний, дуже гарно відпрацьований з громадськими об'єднаннями, а далі на тому законопроекті убрать статтю 27. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, пане Віктор.
11:55:38 ГАЛАСЮК В.В. Шановна Олександра Володимирівна, ці закони вони є автономними. Законопроект 3153 передбачає це як настройка, яка на півроку заморожує планові перевірки. Тому ми зараз дійдемо до його обговорення і будемо іти по поправках. Пропоную підтримати цей законопроект, як вирішив комітет, в другому читанні та в цілому як закон з техніко-юридичним опрацюванням. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Отже, ставиться на голосування поправка номер 10… (Шум у залі) Не наполягає. Добре. 13-а, Ленський. Левченко. Перепрошую, помилка Апарату. Прошу, 13-а поправка. Зараз… По 10-й є наполягання… Перепрошую, по 10-й є наполягання на голосуванні, так? Прошу, Вікторія Сюмар, одна хвилина. Вікторія Сюмар, одна хвилина.
11:56:35 СЮМАР В.П. Шановні колеги, це поправка пана Шверка, він зараз перебуває у лікарні. Як голова комітету дуже прошу, ми проговорили це з головою комітету, тут внесена технічна помилка. Мова йде про те, що сюди включили також Нацраду, якій заборонили перевірки, але Закон про Нацраду дозволяє будь-які заходи здійснювати лише після перевірки. І таким чином ми робимо цей орган взагалі не дієвим. Тому ми з головою комітету дійшли згоди, що редакційно ми в даному випадку пишемо, що дія цього закону не поширюється на відносини державного нагляду контролю в галузі телебачення і радіомовлення. Якщо голова комітету зараз це під стенограму підтверджує, то в принципі ми можемо вважати, що ця ситуація улагоджена. Прошу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пане Віктор.
11:57:29 ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановна пані Вікторія. Я хочу наголосити, що після проведення сьогодні політичних консультацій в залі з фракціями "Народного фронту", "Блоку Петра Порошенка", я хочу наголосити додатково до рішення комітету, яке було прийнято, що для того, щоб цей закон не був завалений, для того, щоб він був прийнятий, бо він потрібен всім українським підприємцям. Я пропоную все-таки під стенограму зафіксувати часткове врахування поправки 10 пана Шверка тільки в частині державного нагляду, контролю в галузі телебачення і радіомовлення. І прошу, коли ми будемо ставити на остаточну підтримку цього законопроекту, проголосувати з врахуванням цього уточнення по правій колонці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я буду ставити на голосування з цією поправкою голови комітету, і так ми будемо голосувати. Тому немає необхідності зараз входити в голосування. 13-а, Левченко. Пане Юрій, прошу мікрофон.
11:58:18 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. От дивіться, зараз будо сказано дуже багато слів про те, що треба звільняти бізнес від надмірних перевірок, від надмірного регулювання і це правильні слова. Але забувається чомусь в черговий раз про те, що треба все ж таки захищати український народ від абсолютно безвідповідального бізнесу, наприклад, будівельної мафії, яка сьогодні знищує повністю кожне велике місто України, кожний обласний центр і особливо столицю України Київ. Ми бачимо, що у нас відбувається, ми бачимо, як станції метро розвалюються, ми бачимо куди діваються парки, дитячі майданчики і що там із них з'являється. Моя поправка, яка стосується того, щоб цей закон не чіпав питання перевірок містобудівної діяльності, щоб це далі регулювалося відповідними профільними законами, Законом, зокрема, про містобудівну діяльність, тому що якщо зараз прописати тут в цьому законі знову-таки по суті скасування перевірок забудов, то ця вакханалія ще посилиться. Тому я зараз звертаюся до всіх мажоритарників , особливо з великих міст, я вас… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я закликаю зараз, особливо усіх мажоритарників з великих міст, не голосуйте за цей закон, якщо з нього не буде виключена норма про регулювання містобудівельної діяльності. Якщо вона, норма не буде виключена, цей закон спричинить подальшу хвилю незаконних забудов і знищення життєвого простору українського народу. Закликаю підтримати цю поправку. А якщо вона не буде підтримана, не голосувати за цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Віктор.
12:00:06 ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановний пане Юрію. Хочу наголосити, що ми передбачили виключення для архітектурно-будівельного (контролю) нагляду тільки в частині контролю за додержанням вимог по маломобільних групах населення. Це було відповідно до звернення представника Президента у справах інвалідів, це по-перше. По-друге, я хочу наголосити, що цей закон, законопроект жодним чином не обмежує можливість перевірок, в тому числі позапланових, підставою яких можуть бути і звернення фізичних осіб, і доручення Прем’єр-міністру, і не дай, Бог, якась аварія. Тому жодного обмеження цей закон на перевірки в цій частині не накладає. Але знаходження архітектурно-будівельного контролю в загальному контурі державного нагляду (контролю) надзвичайно важливо, бо ніхто не має права тиснути на підприємців, в якій би сфері вони не працювали, якщо це не відображається в загальній інтегрованій системі перевірок. Тому тут мова йде про підзвітність, про прозорість, про єдині правила гри для всіх галузей. В той же час немає заборони на проведення перевірок. Тому наполягаю на редакції комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, наполягають на голосуванні? Хто підтримує поправку номер 13 народного депутата Левченка і ряду інших депутатів, прошу проголосувати. Комітет проти. Будь ласка, голосуємо. 12:01:36 За-88 Рішення не прийняте. Колеги, хочу повідомити, що я продовжую наше засідання до закінчення розгляду даного питання. Потім буде оголошена перерва. Ще є близько 20 поправок, це, думаю, хвилин десять, щоб ви зорієнтувались для себе. Хвилин за десять буде голосування. Наступна, 14-а, Кривошея. Наполягає. Включіть мікрофон, будь ласка.
12:01:59 КРИВОШЕЯ Г.Г. Шановні колеги, по-перше, я хотів би ще раз звернути увагу на те, що сказав наш колега Левченко. В дійсності він правий. І я, в принципі, підтримую концепцію даного законопроекту і згоден з Віктором Галасюком, але ми повинні звернути вашу увагу на наступне. На сьогоднішній день дані законопроекти, зокрема наступний у нас там буде законопроект 3153, якщо не помиляюся, якщо ми проголосуємо в тій редакції, в якій є, без моїх принаймні правок, то ми 100 відсотків не зможемо перевіряти жоден об'єкт будівництва, Державна архітектурна будівельна інспекція, крім пандусів. Давайте дамо собі відповіді, пандуси вводяться в експлуатацію, взагалі будуються в саму останню чергу, після того, коли об'єкт фактично вже, в якому продані всі квартири, всі підземні паркінги, вже він збудований, а тільки тоді ми можемо говорити про ці пандуси. І це є проблема. Оце єдиний нюанс, про який я хотів би сказати, щоб всі на це звернули увагу. Я про це говорив в комітеті, подавав правки. Одна моя правка врахована частково, інша правка, ця, я дивлюсь, відхилена, хоча я знову таки на ній настоюю. І ще раз прошу поставити її на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте пане Вікторе.
12:03:14 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний Геннадію Григоровичу, дякую за вашу правку, за вашу пропозицію. Ви правильно наголосили, що друга ваша правка врахована. Але тут ми спільним рішенням комітету запропонували не враховувати цю правку, оскільки мова іде не про заборону перевірок Державним архітектурним наглядом (контролем), а мова іде тільки про те, що ці перевірки мають підпадати під загальний контур контролю, бути абсолютно прозорими для всього українського суспільства. Разом з тим, я ще раз наголошую, що підставами для здійснення позапланових заходів контролю, в тому числі в сфері, яку ви назвали, є: звернення фізичних осіб про порушення їх прав, яке спричинило якусь шкоду; доручення Прем'єр-міністра про перевірку суб'єктів; настання, не дай Бог, аварії чи інших непередбачуваних випадків; навіть неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітних періоди. Тобто таким чином ми жодним чином цією нормою не скорочуємо можливість позапланових перевірок. Але в той же час ставимо загальні планові перевірки під єдину системну рамку. Тому наполягаю на рішенні комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Кривошея, наполягає на голосуванні? Так. Отже, хто підтримує пропозицію номер 14 народного депутата Кривошеї, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 12:04:45 За-152 Рішення не прийняте. Наступна. 17-а, Дроздик. Не наполягає. 18-а, Мацола. Не наполягає. 19-а, Сольвар. Не наполягає. 20-а, Богуслаєв. Не наполягає. 21-а, Рибак. Не наполягає. 22-а, Ленський. Не наполягає. (Шум у залі) Перепрошую, це знов є помилка технічна, замість Левченко написано Ленський. 22 поправка – це є поправка Левченка. Прошу включити мікрофон. Будь ласка.
12:05:22 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Ця моя поправка стосується того самого питання щодо того, щоб виключити з цього закону питання "державного архітектурно-будівельного контролю". Я реагую на те, що було сказано доповідачем. По-перше, є маніпуляція про те, що десь звідкись виключено все ж таки питання. Це виключено тільки в наступному законі 3153, законопроекті, і то те, що стосується, як було сказано, пандусів, тобто абсолютно жодним чином, насправді, не виключено і так далі залишається безконтрольна будівельна діяльність. По-друге, коли доповідач розповідає, що цей закон стосується виключно прозорості планових перевірок, – це відверта неправда. Тому що я, наприклад, даю конкретну норму з цього законопроекту в кінці, яка теж буде під моєю правкою, яка говорить про те, що суб'єкт господарювання, посадові особи суб'єкту господарювання не будуть нести жодної відповідальності за ненадання невідповідних відомостей на вимогу під час перевірки. Це маячня! Якщо цей закон таким чином прийнятий, якщо в ньому лишити містобудівну діяльність, то все призведе до шаленого сплеску незаконних… ГАЛАСЮК В.В. Я відповім. Пане Голово, дозвольте? ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершить Левченко, потім ви відповісте. Будь ласка. 12:06:38 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Наприклад, неможливо перевіряти забудову, якщо забудовник відмовляється давати пояснення взагалі щодо своєї діяльності і не несе за це жодної відповідальності. Це ж маячня! Тому я кажу, вимагаю – вийміть звідси містобудівну діяльність. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте.
12:06:58 ГАЛАСЮК В.В. Шановний пане Юрію, дякую за вашу пропозицію. Я наголошую, що (правильно казав пан Кривошея, там є врахована його 2 поправка) проектом закону передбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль (нагляд) здійснюється з врахуванням особливостей, визначених законом і у відповідних сферах. Також встановлюється перехідний період на внесення необхідних змін в спеціальний закон. Таким чином, ми, з одного боку, зберігаємо цю сферу в загальному контурі, в загальній рамці державного нагляду (контролю), з іншого боку, ми жодним чином не створюємо суспільних ризиків щодо неможливості перевірки будівництв. І більш того, я наголошу, що прозорість перевірок стосується не тільки планових, а позапланових. Бо всі перевірки і планові, і позапланові підлягають внесенню в цю єдину інтегровану державну базу нагляду і контролю, щоби всім були відомі підстави, наслідки і ефективність цих перевірок. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні, пане Юрій? Так. Отже, хто підтримує поправку 22 народного депутата Левченка, прошу проголосувати, будь ласка. 12:08:13 За-97 Рішення не прийняте. Йдемо далі. Отже, 30-а, Продан. Не наполягає. 32-а. Це Ленський вже. Так же ж? Не наполягає. 33-я, Сотник. Не наполягає. 35-а, Ленський. Не наполягає. 38-а, Продан. Не наполягає. Я повідомляю, що я продовжив засідання до закінчення даного питання. 48-а, Левченко. Наполягає. Так? Будь ласка, включіть Левченку.
12:08:54 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Я звертаю увагу сесійної зали, наших слухачів і глядачів, і всіх інших людей щодо того, що тут відбувається відверта маніпуляція. Говорять про те, що не можна витягнути "містобудівну діяльність" з цього закону, але при цьому є цілий перелік діяльності, яку не збираються регулювати цим законом. Нещодавно внесли питання телебачення і радіомовлення, правильно внесли, ви забрали з цього закону. Немає в цьому законі валютного контролю, митного контролю, державного експортного контролю, дотримання бюджетно-законодавського, банківського нагляду і так далі. Це є величезний перелік. Тобто всі ці речі нормально витягувати і правильно, а, бачите, будівельників, мафію будівельну, яка знищує наші міста, це ми не можемо витягнути! Можливо, тому що комусь занесли пару чемоданчиків з доларами, тому не можуть витягнути, так? Тому я вимагаю, щоб все ж таки питання містобудівної діяльності було витягнуто з цього закону, як і інші галузі економіки, яких теж тут немає, і ви припинили крешувати будівельну мафію, як це постійно в цій залі відбувається. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пане Віктор.
12:10:05 ГАЛАСЮК В.В. Шановний пане Юрію, по вашій поправці 48 обмеження щодо строків перевірки, який подали, вони враховані в іншому місці, в рядку п'ятдесят другому і я їх озвучив під стенограму на початку виступу. Шановні колеги, давайте приймемо цей закон, він дуже потрібен українським підприємцям. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? Хто підтримує поправку 48 народного депутата Левченка, прошу проголосувати, будь ласка. 12:10:43 За-109 Рішення не прийняте. Наступна 61-а. Продан. Не наполягає. 70-а, Продан. Не наполягає. 77-а, Голубов. Не наполягає. 78-а, Пташник. Не наполягає. 80-а, Продан. Не наполягає. Колеги, лишилося кілька правок. Прошу закликати депутатів в зал, прошу запросити депутатів в зал. 75-а врахована редакційно. Не врахована. 75-а, Левченко включіть мікрофон.
12:11:24 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ місто Київ. Оця поправка моя, яка дуже добре ілюструє маніпуляцію, яку ми сьогодні чуємо з трибуни, коли говориться про те, що цей закон, бачите, такий чудовий, там ніякої сильної лібералізації немає. От насправді в новій редакції абзацу шостого частини першої статті 6 Закону пропонується визначити, підставою для здійснення позапланових заходів не подання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд. Проте, слід розуміти, що звітній період у певних випадках може бути рік і на проведення позапланових заходів після спливу дворічного періоду взагалі буде безсенсове, беззмістовне. Якщо, наприклад, два роки сплинуло, толк проводити позапланову перевірку забудови, яка вже побудована 25 поверхів і вже квартири продані, що за маячня. Оце приклад того, куди зараз намагаються загнати регуляторні відповідні дії. Тому я наполягаю на цій поправці, щоб прибрати цю норму про два періоди і також на всіх інших своїх поправках щодо містобудівної діяльності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. ,Прошу пане Вікторе. Чи ставити відразу?
12:12:37 ГАЛАСЮК В.В. Шановний пане Юрій, вона врахована редакційно. Якщо ви ставите на підтвердження, вона не буде підтримана, то не буде відповідно врахування. Шановні колеги, я прошу вас не розходтесь, цей закон дуже потрібний українським підприємцям і промисловцям. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 75, хто підтримує поправку 75 народного депутата Левченка, прошу проголосувати, будь ласка. 12:13:10 За-126 Рішення не прийнято. Отже, далі. 106-а, Сотник. Не наполягає. 119-а, Продан. Не наполягає. 123-я, Левченко. Наполягає, так.
12:13:28 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Перепрошую, я зараз наполягаю на своїй поправці 82, яка так само абсолютно не врахована. Написано: врахована редакційно. Тільки що говорив доповідач, що нібито редакційно врахована. Насправді, поправка не врахована, як і минула. Вона стосується того ж самого питання про те, що не можна вставляти норму, що неподання суб'єктам господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень, які ……… таких документів, тільки це буде підставою для відповідної позапланової перевірки. Це не можна вставляти. Тому що перевірка позапланова через два роки, якщо відповідний період є річний, а два періоди відповідно – це два роки, є абсолютно беззмістовна і нічого не дасть. Тобто це ще один момент в цьому законі, який не можна використовувати для всіх галузей економіки. Я ще раз наголошую на тому, що різні галузі економіки абсолютно по-різному впливають на суспільство, на життєвий простір і мають регулювати по-різному. Не можна робити один закон, наприклад, для харчових питань, для екології і для містобудівної документації. Це маячня повна. Вимагаю…
12:14:40 ГАЛАСЮК В.В. Шановний пане Юрію, я прошу вас не валіть свої власні поправки, які враховані редакційно. Я прошу підтримати позицію комітету: прийняти цей законопроект з тими поправками, які я озвучив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вимагаєте на голосуванні? 82-а, так? Хто підтримує поправку 82 народного депутата Левченка, прошу проголосувати. Будь ласка. 12:15:11 За-98 Рішення не прийнято. 85-а, в мене написано, врахована редакційно. Не врахована. Будь ласка, 85-а, Левченко.
12:15:29 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Коли дуже часто різні комітети пишуть про те, що поправки враховані редакційно, це маніпуляція, коли вони абсолютно не враховані, а для того, щоб надурити неуважного депутата або залу, або ще когось, пишеться, що вони враховані редакційно. Ці мої поправки, які як раз стосуються оцього питання двох періодів перевірки – 75-а, 82-а, 85-а, 87-а, вони абсолютно не враховані. Я наполягаю на голосуванні зараз на 85 поправку, яка як раз стосується, знову таки, того питання, що звітним періодом в певних випадках може бути один рік і проведення позапланових заходів лише після спливу дворічного періоду – це є повна маячня і нівелює сенс проведення позапланових заходів взагалі як таких. Прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви можете порахувати поправки, які ви наполягаєте на голосуванні? Вісімдесят п'ять. Включіть мікрофон.
12:16:21 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. В цьому контексті, коли ми говоримо суто про цей випадок, залишилась оця поправка 85 і 87-а. Тому можете поставити зразу дві разом на голосування: 85-а, 87 поправка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так не передбачено: дві поправки ставити. Я поставлю по одній. Отже, хто підтримує поправку 85 народного депутата Левченка, прошу проголосувати. Будь ласка. 12:16:55 За-108 Рішення не прийнято. Хто підтримує поправку 87 народного депутата Левченка, прошу проголосувати. Будь ласка. 12:17:14 За-108 Рішення не прийняте. 123-я. Остання поправка, 123-я. Будь ласка, народний депутат Левченко. Прошу усіх зайти в зал і приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка.
12:17:23 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Добре, що ця поправка остання, бо це квінтесенція цього закону, і чому його не можна використовувати для певних галузей економіки. У цьому законі пропонується написати, що суб'єкт господарювання, цитую зараз: "Суб'єкт господарювання, посадові особи суб'єкта господарювання, юридичні особи не несуть відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо діяльності суб'єкта господарювання". Якщо цю норму залишити, то будь-яка перевірка втрачає сенс взагалі як така. Тому що, якщо тебе перевіряють, а ти кажеш: "Я вам не даю пояснення", - і ти за це не несеш жодної відповідальності, коли ти маєш давати пояснення, то як тебе можна перевірити? Ну, як можна перевірити незаконну забудову, зупинити, якщо забудовник каже: "А я вам нічого не скажу, пішли ви, вибачте, будь ласка, до одного місця"? Тому я закликаю також цю норму прибрати. А якщо ця норма не буде прибрана, якщо не буде прибрано питання містобудівної діяльності, я востаннє звертаюся до мажоритарників великих міст: не голосуйте за це, ваші виборці вас за це проклянуть, за цей закон в такому вигляді! ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментувати будете? Будь ласка, це буде і коментар, і після того буде голосування. Будь ласка, пане Віктор.
12:18:39 ГАЛАСЮК В.В. Шановний пане Юрію, по цій вашій поправці. Я хочу наголосити, що ми передбачили, що суб'єкти господарювання не дають показання під час здійснення у відношенні них заходів державного нагляду і контролю. Показання є елементом кримінального процесу. Тому я наполягаю на редакції комітету. І прошу вас, шановні колеги, зараз підтримати цей законопроект за рішенням комітету у другому читанні та в цілому як закон з тим коригуванням, яке озвучила пані Сюмар, яке я підтримав, з техніко-юридичним опрацюванням. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, отже, я ставлю на голосування поправку 123, народного депутата Левченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Будь ласка. 12:19:43 За-116 Рішення не прийняте. Колеги, отже рішення не прийняте. Яка поправка? Прошу. Колеги, я перепрошую, якщо є поправки, я даю кожному слово. (Шум у залі) Яка поправка? Який номер? (Шум у залі) 6-а поправка. Будь ласка, включіть мікрофон. Дроздик. Будь ласка, Дроздик, одна хвилина.
12:20:18 ДРОЗДИК О.В. Шановний пане Галасюк, я до вас звертаюся. Ви трошки лукавите, коли говорите, що правки комітетом враховані, оскільки я випадково дізнався, що моя поправка, яку ви сказали, що враховано, насправді не враховано. Вона дуже важливо, оскільки цей закон не може бути поширений на трудові… законодавство трудове і законодавство про зайнятість. Це є пряме порушення Міжнародної конвенції номер 81 Міжнародної організації праці. Якщо ми приймемо, не враховуючи 6-у і 13-у мою поправку, фактично ми порушимо дану Конвенцію, яку ратифікувала Україна. Тому я дуже прошу підтримати дані поправки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, увага! Послухайте уважно. Зараз в мене зазначено в рішенні комітету, що вони є підтримані. Прошу, пане Віктор, скажіть пояснення. Нагадайте, що ви включаєте і після того відбудеться голосування. Будь ласка.
12:21:24 ГАЛАСЮК В.В. Шановний пане Дроздик, 6-а поправка – це взагалі моя поправка, це по-перше. По-друге, я наголошую, що не можна виносити з-під загальної рамки державного нагляду, контролю в тому числі контролю у сфері праці, ми передбачаємо для нього особливості, передбачені спеціальним законодавством, але залишаємо загальну рамку, бо ми маємо захищати інтереси українських підприємців. І це не забороняє перевірки, це родить їх прозорими, підзвітними суспільству. Шановні колеги, я прошу,підтримайте в другому читанні та в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, 13-у поправку ми вже ставили на голосування, ми вже її обговорювали 13-у поправку. Ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх народних депутатів зайти в зал і приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка, запрошую депутатів в зал. Отже, я зараз поставлю на голосування з цією правкою, яку під стенограму оголосила Вікторія Сюмар і яку під стенограму оголосив голова комітету Віктор Галасюк. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду з правками, які озвучив голова комітету під стенограму і які оголосила Вікторія Сюмар під стенограму, в другому читанні та в цілому, урядовий законопроект (2418а). Прошу голосувати, прошу підтримати. Який підтримує уряд, так. Прошу голосувати, прошу підтримати. 12:23:40 За-197 Колеги, я не чув у виступах… Може буде, може якась пропозиція буде від колег? Давайте, одна хвилина, Рибак. Я продовжив до закінчення розгляду даного питання, і так передбачено… Ні, до закінчення розгляду даного питання, почитайте уважно. Зараз я прошу всіх залишатися на місцях. Можливо, зараз непорозуміння ми владнаємо. Я попрошу хвилина – Рибак, хвилина – Кужель. Визначіться, хто між вами. Рибак і Кужель – по хвилині, і потім перейдемо до голосування до повернення, якщо будуть голоси. Дуже коротко, якщо є прихильниками закону, будь ласка.
12:24:28 РИБАК І.П. Шановні колеги, я поясню чому я нажав червону кнопку. Справа в тому, що в цьому законі абсолютно не враховані інтереси простих людей. Люди, звернення фізичної особи, про яке йдеться сьогодні, про перевірку порушень, може здійснюватись виключно після того, коли таке порушення сталося, коли завдана вже шкода здоров'ю людини. Як людина взагалі може написати звернення про те, коли вона взагалі померла від неякісних продуктів; або вже коли нанесена шкода навколишньому середовищу. Тому більшість в цьому залі не голосувала. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, друзі, я вас попросив дати варіанти компромісні, які можуть вивести на позитивне голосування. Ми зараз не займаємося обговоренням. Я прошу ще по фракціях. Я дам всім фракціям, але прошу лишатися на місцях. Хвилина – Кужель, Семенуха – хвилина, Сюмар – хвилина. Будь ласка.
12:25:27 КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемые коллеги, ми повинні з вами бути професіоналами. Доходну частину бюджету формують підприємці разлічної форми власності. І цим законопроектом, а не прості громадяни, ми впорядкували законодавчо культуру збереження нормотворчества і виконання рішень в Україні. Наприклад, написано, що якщо я в строки виконала зауваження, мене не штрафують. І це є підтримка українського підприємництва. Нема там простого громадянина, це закон про захист прав споживачів. Коли ми говоримо про перевірку, нема жодної відмови Кабінету Міністрів на проведення такої перевірки. А все, що казав пан Левченко, це є в законі в третьому. На жаль, 3 законопроекти, багато у всіх перемінялося. В 3 законопроекті ми передбачаємо можливість архітектурно-будівельної інспекції, і в її спеціальному законі проводити перевірки, але планові. А якщо виникає… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кіраль, одна хвилина. Перепрошую, не закінчила Кужель, 30 секунд. КУЖЕЛЬ О.В. Шановні колеги, цей законопроект доопрацьований з фахівцями і з підприємницькими колами. Він є фаховий і дуже важливий для України, для права, щоб захистити тих людей, які сьогодні наповнюють бюджет, з якого ви отримуєте всі заробітну плату. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кіраль, одна хвилина, будь ласка.
12:27:06 КІРАЛЬ С.І. Шановні колеги, я просто хотів би звернути увагу на те, що відбувається. Іде звичайна боротьба, ну, у нас сьогодні в залі, за середній клас, за створення в Україні середнього класу. Середній клас це є основа будь-якої країни, демократії і наповнення бюджетів, добробуту простих людей, про яких говорять сьогодні наші колеги депутати. Якщо хтось хоче сильно захищати правоохоронні контролюючі органи, вийдіть на вулиці тоді, будь ласка, подивіться, до чого вони довели нашу країну за 25 років своїм контролем. Тому прошу вас підтримаємо хоча б раз цією каденцією середній клас, підприємців, які створюють робочі місця, наповнюють бюджети. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Сюмар – одна хвилини. Потім – Ігор Гринів, одна хвилина.
12:27:59 СЮМАР В.П. Шановні колеги, а комусь невідомо, що контролюючі органи це є головна взагалі головна функція корупції в державі? Для когось це є секрет? Ми не знаємо, що ліберальні реформи починаються якраз з дерегуляції? Це прямий закон дерегуляції, він необхідний середньому класу і тим людям, які створюють робочі місця. Він спрощує їм життя. Він дозволяє займатися бізнесом, а не розборками з контролюючими органами. Надзвичайно важливий законопроект. Ми не маємо права сьогодні його не прийняти, колеги. Я знаю, що Віктор Галасюк пішов на всі компроміси, про які ми говорили, були виключені технічні моменти. Колеги, я пропоную наступну річ. Зараз змобілізуватися і спробувати його прийняти. В крайньому разі, якщо якісь є принципові зауваження, це може бути ще одне повторне читання за скороченою процедурою, щоб якісь нюанси. Але я вас дуже закликаю зробити це сьогодні і дати зелене світло середньому бізнесу в Україні і припинити ці корупційні кормушки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, щоб ми розуміли ситуацію. У нас є… Ми ж бачимо, "Блок Петра Порошенка" – 64, "Народний фронт" – 40. То фактично від тих двох фракцій зараз залежить, і тому я шукаю варіант компромісу. І тому давайте дамо слово голові фракції "Блоку Петра Порошенка", якщо є компроміс, ми вийдемо на рішення, якщо нема, не вийдемо. Прошу, пан Ігор Гринів.
12:29:29 ГРИНІВ І.О. Я звертаюсь зараз, перш за все, до депутатів фракції "Блоку Петра Порошенка". Дискусія, яка зараз є в залі і дискусія по цьому голосуванню, є в двох площинах. Перша площина – це дебюрократизація і зменшення корупційної складової в діяльності уряду. Тому я прошу підтримати цей закон. По-друге, це урядовий закон. І ще раз, звертаюсь до фракцій коаліції. Ми маємо підтримувати і розмовляти з урядом раніше, ніж в залі. Сьогодні уряд вніс цей закон, ми його підтримали, і я закликаю всіх голосувати за цей закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтверджую, що уряд рекомендує цей закон до прийняття, це є правда. І хоча він депутатський, уряд просить Верховну Раду його прийняти, колеги. Колеги, дивіться, ми якщо ще 5 хвилин поговоримо, ми не вийдемо на рішення просто. Була репліка, згадали Левченка, Кужель згадала. Я дам 30 секунд. Левченко, будь ласка, коротко. Потім – Галасюк. І потім – голосування. Прошу всіх зайти в зал і сконцентруватись. Будь ласка, Левченко.
12:30:39 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я хотів би ще раз підсумувати, бо стільки тут просто відвертої брехні лунає в залі, що це просто жах. По-перше, основне питання в цьому законі. Цей закон повністю нівелює спеціальні закони по конкретним галузям. І немає питань, коли це справді стосується, коли це справді стосується середнього класу, немає питань, будь ласка. Але коли розповідають, що забудовники, які, наприклад, забудовують зараз береги Дніпра і розказують, що Дніпро – це середня річка, які тут, до речі, сидять зараз в залі, це є середній клас?! Коли розповідають, що забудовники, які станції метро в Києві знищують, це є середній клас?! Коли розповідають, що ці всі бандити це є середній клас?! Вибачте, будь ласка, ви кого дурити намагаєтесь?! Тому у вас є величезний перелік в цьому законі винятків. І я говорю вам: не перекреслюйте містобудівне законодавство, яке ви намагаєтесь цим законом перекреслити. Зробіть виняток для Державного архітектурно-будівельного контролю. І немає питань, цей вас "чудовий" (в лапках) закон тоді можна голосувати. А в такому випадку не можна! Закликаю мажоритарників не натискати на ці… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, всі фракції виступили, деякі мали і по два виступи. Зараз прошу заходити депутатів в зал, приготуватись до голосування. Колеги, будь ласка, заходимо в зал. Галасюк, 30 секунд, як голова комітету. І прошу зайти в зал, приготуватися до голосування. Будь ласка.
12:32:13 ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, це законопроект про захист малого бізнесу, про те, щоб перевірки були прозорими, підзвітними суспільству, щоб була обмежена їх частота, щоб не можна було протягом року міняти планок перевірок, щоб було відомо, з чим прийшли на підприємство, з якими результатами вийшли. Це єдина рамка для перевірок, яка їх не забороняє, а робить прозорими і долає ту корупцію, яка сьогодні існує, і той тиск на малий і середній бізнес. Я прошу вас підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайти в зал. І, колеги, я ставлю зараз пропозицію. Прошу зайти в зал, колеги, не розконцентровуйтеся. Я зараз поставлю на голосування повернення до розгляду 2418а. Закликали представників фракції і "Блоку Петра Порошенка", і "Народного фронту" всіх проголосувати. І я ставлю пропозицію повернутися до голосування за 2418а. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги, будь ласка. 12:33:35 За-220 Я ще раз поставлю, колеги, я ще раз поставлю. Я прошу, колеги, зайти в зал, зайняти робочі місця, я прошу зайти в зал і зайняти робочі місця, колеги. КУЖЕЛЬ О.В. А можна я скажу? ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не можна. Будь ласка, я прошу сконцентруватися, колеги. Запросіть в зал, зайдіть, будь ласка, колеги. Я оголосив, що ми до кінця розгляду даного питання перерву відтягуємо, потім буде півгодини на перерву, як це передбачено. Зараз шість голосів, це є цілковито той рівень, на який можемо вийти, колеги. Отже, колеги, я ще раз прошу всіх сконцентруватися. І я ставлю ще раз на голосування повернутися до розгляду проекту Закону 2418а, прошу сконцентруватись, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. Будь ласка, заходять в зал, секундочку ще. Так, підійшли. Прошу голосувати, всі фракції висловились "за", і уряд підтримуємо. Голосуємо, колеги. 12:34:53 За-242 Ми повернулись. І ставлю проект Закону 2418а з поправками, які оголосив під стенограму Віктор Галасюк, Вікторія Сюмар , у другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Прошу голосувати в другому читанні та в цілому і підтримати. Голосуємо, колеги. Це прохання уряду і позиція всіх фракцій. 12:35:24 За-232 Рішення прийнято. Шановні колеги, я оголошую перерву згідно Регламенту до 13:05. О 13:05 ми продовжимо нашу роботу. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити в зал для продовження нашої роботи. Колеги, у нас зараз є два закони другого читання з нашого першого блоку дерегуляції. Тут небагато поправок і тому їх досить швидко пройдемо, колеги. Я просто прошу закликати і Апарат Верховної Ради, і голів фракцій депутатів в зал, щоб ми могли вийти на позитивне голосування. Вже є доповідач. Отже, колеги, переходимо до наступного питання порядку денного – це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю) (2531а). Нагадую, тут небагато поправок, голосування відбудеться за 5-7 хвилин, тому прошу всіх запрошувати в зал. Це друге читання, тому ми не голосуємо за процедуру. І відразу надаю слово доповідачу, голові Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюку Віктору Валерійовичу. Будь ласка.
13:10:17 ГАЛАСЮК В.В. Дякую вам, шановний Андрію Володимировичу. Шановні колеги народні депутати! Представляю вашій увазі опрацьований до другого читання проект урядового законопроекту (2531а), який є взаємодоповнюючим, комплементарним по відношенню до того законопроекту, який ми щойно з вами підтримали в цілому. В комплексі ці два законопроекти забезпечують системну, всеохоплюючу реформу системи державного нагляду та контролю в Україні. Цей законопроект, він носить більше технічний характер, адже після консультацій з Головним юридичним управлінням більшість положень цього законопроекту були перенесені в законопроект 2418а, який ми з вами щойно прийняли в цілому. Фактично в законопроекті 2531а залишились норми про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення України та Кодексу адміністративного судочинства. Окрім того, в ході доопрацювання з тіла законопроекту були вилучені окремі норми, зокрема про звільнення органів державного нагляду (контролю) від сплати судового збору. Тому Комітет з питань промислової політики і підприємництва буде пропонувати прийняти цей проект закону в другому читанні та в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними опрацюваннями. І перед тим як перейти до обговорення правок, я хочу ще наголосити, що щойно ми з вами прийняли базовий депутатський законопроект з цього питання, який передбачає презумпцію правомірності суб'єктів господарювання, обмеження частоти та тривалості перевірок суб'єктів господарювання, який передбачає чітке, прозоре звітування всіх державних органів нагляду і контролю перед суспільством, який передбачає мінімальні санкції в разі, якщо це є перше порушення такого суб'єкту. Він запроваджує уніфіковані форми актів, щоб було абсолютно зрозуміло, якою є причина перевірки, якою є процедура перевірки, якими є наслідки. Таким чином ми усуваємо умови, підстави для штучного, корупційного тиску на бізнес, на підприємців, передусім, на малих і середніх підприємців. Бо ми знаємо, що великий бізнес добре вміє себе захистити. Малі і середні підприємці сьогодні лишаються абсолютно беззахисні перед тими недолугими абсолютно контролюючими органами, які працюють на витискання з них останніх соків. Тому я прошу вас підтримати цей законопроект так само, як підтримали попередній для того, щоб ми поставили крапку в питанні глибокого, системного реформування регуляторної системи України, для того, щоб державний нагляд і контроль працював на українське суспільство, на захист інтересів, але жодним чином не чинив тиску на українських підприємців, жодним чином не створював штучних корупційних ризиків, які сьогодні надзвичайно масштабні і стримують розвиток економіки України. Прошу підтримати цей законопроект в цілому з техніко-юридичними правками. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановні колеги. Це друге... ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви, будь ласка, підходіть до голови комітету і з ним спілкуйтесь. Отже, колеги, ми переходимо до правок, їх є небагато. І я далі закликаю, щоб депутатів запрошували в зал. Прошу авторів поправок приготуватися. 3-я, Продан. Чи наполягає? Пані Оксана. Не наполягає. 4-а, Пташник. Не наполягає. 5-а, Пташник. Скажіть, яка правка, Івченко? 2 правка, Івченко. У мене написано, що вона врахована. Але якщо ви наполягаєте, звичайно, дам вам слово. Не наполягаєте, так? Тоді будьте уважні, як вам говорять кожної неділі. 7-а, Сотник. Не наполягає. 8-а, Сотник. Не наполягає. 9-а, Оксана Продан. Не наполягає. 10-а, Івченко. Пане Івченко, 10 правка, зверніть увагу. Не наполягає. Наполягає, так? Будь ласка, одна хвилина, Івченко.
13:14:52 ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я б просив, щоб ми дану правку врахували, оскільки в даній правці ми говоримо про те, що планові заходи щодо перевірки наших підприємців, крім того що вони будуть розміщені, вони повинні містити дату початку. І я б хотів, щоб ми це врахували, оскільки ми маємо чітко розуміти: якщо ми говоримо про планові заходи, це заходи, які прийдуть на наступний рік, які будуть враховані в переліку перевірок певних органів. І органи, яких будуть перевіряти, вони мають бути готові. А не так, що зненацька будуть приходити – в них ні документів, нічого немає. Вони мають бути готові з документами, з фінпланами, звітами, деклараціями і так далі. Прошу дану правку врахувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте, пане Віктор.
13:15:44 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний пане Івченко, в ході доопрацювання законопроекту до другого читання, відповідний пункт, до якого ви пропонуєте зміни, його було виключено. І я хочу наголосити, що всі зміни до Закону про державний нагляд та контроль, про основні засади держнагляду та контролю у сфері господарської діяльності, вони були перенесені в законопроект 2418а, який ми з вами щойно прийняли в цілому як закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте на голосуванні за 10 правку? Не наполягає Івченко на голосуванні. 11-а, народний депутат Івченко. Чи наполягає? Вона відхилена. Не наполягає. Так? Далі. 13-а. Оксана Продан. Чи наполягає? Ні, не наполягає. 14-а. Кіраль. Не наполягає. 15-а, Пташник. Чи наполягає? (Шум у залі) Тоді наполягайте і візбміть слово. Візьміть слово. Одну хвилину, Пташник, будь ласка.
13:16:53 ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Я на цій поправці не наполягаю, але прошу повернутися до моїх поправок. Там 4-у поправку, зокрема, коли ми пройдемо розгляд. Бо я хочу її озвучити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Озвучте зараз 4 поправку. ПТАШНИК В.Ю. Будь ласка. 4 поправка стосується, значить… на мій погляд, не досить обґрунтованою виглядає пропозиція авторів виключити положення, що закріплюють обов'язок органів державного нагляду звертатися до Адміністративного суду з позовом щодо обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування у випадках, визначених законом. Ми це прибираємо. Цей обов'язок органів державної влади. Відповідно до частини 5 статті 4 Закону "Про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарської діяльності" виключно за рішенням суду можуть бути призупинені виробництво, виготовлення, реалізація продукції. Тому призупинення виробництва вочевидь може бути збитковим для підприємства, і тому дуже важливо обов'язково підтверджувати саме в судовому порядку таке рішення органів державної влади, бо це запобіжник якраз проти необґрунтованого… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дати завершити? Будь ласка, 30 секунд, Вікторія. ПТАШНИК В.Ю. Це запобіжник, судові позови, якраз проти необґрунтованого вжиття заходів реагування. І виключення із закону цього запобіжника не зовсім співпадає з заявленою метою, бо мета законопроекту була якраз захист від зайвого втручання по садових осіб контролюючих органів в діяльність суб'єктів господарювання. Давайте їх захистимо і залишимо обов'язок органів державної влади звертатися до суду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу прокоментувати, пане Віктор.
13:18:36 ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановна пані Вікторія. Ще раз наголошую, що зміни, які стосується Закону про основні засади держнагляду, контролю були перенесені в законопроект 2418а, який ми з вами проголосували. Ці зміни, цей урядовий законопроект він стосується суто технічних норм, які не ввійшли в базовий закон. Тому ще раз прошу, не міняючи концепції, підтримати редакцію комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Будь ласка, шановні колеги, хто підтримує поправку номер 4 народного депутата Пташник, прошу проголосувати. 13:19:26 За-106 Рішення не прийняте. На 11-й наполягає Івченко, прошу включити мікрофон.
13:19:38 ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, дана правка говорить про те, що річні плани здійснення планових заходів державного нагляду мають містити дату початку, але не говорить про те, яка ж дата закінчення. Я б дуже хотів, щоб ми захистили підприємців і написали саме дату закінчення строків, щоб не було зловживань з приводу цих планових перевірок. Бо розпочнуть перевірку і будуть цілий год ходити і вимагати документи. Я просив би, щоб були і дата початку, і дата закінчення, це буде правильно для, щоб захистити нашого підприємця від неправомірних і обтяжливих строків перевірки. Дякую.
13:20:27 ГАЛАСЮК В.В. Шановний пане Івченко, дякую за вашу пропозицію. Так само, як ми з вами, більшість цього залу, проголосувавши законопроект 2418а, показали, що вони стоять на тих самих засадах. Тим законопроектом передбачені вичерпні реквізити, в тому числі щодо строків перевірки, це є базовий закон, цей законопроект є лише технічним, який його доповнює. Все, що стосується реквізитів, уніфікованих звітів, все, що стосується єдиної державної системи, в які відображаються ці перевірки державного нагляду (контролю), вони передбачені у 2418а, який ми з вами прийняли. Звідси ваша поправка не врахована у зв'язку з виключенням технічним цього пункту, про який іде мова. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Не наполягає. Колеги, ідемо далі. Прошу усіх заходити в зал, через 5 хвилин відбудеться голосування. 16-а, Галасюк. Не наполягає. 17-а, Сотник. Не наполягає. 18-а, Кіраль. Не наполягає. 19-а, Галасюк. Не наполягає. 24-а, Івченко. 20-а, Левченко. 20-а, Левченко. Написано, що враховано, але тим не менше я даю слово. Будь ласка, пане Юрій.
13:21:44 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Я зараз звертаюся, користуючись можливістю коментування своєї поправки, я зараз звертаюся офіційно під стенограму до головуючого. Під час голосування за законопроект 2418а, це якраз минуле голосування, тільки що відбулося, було зафіксовано масове кнопкодавство депутатами від "Опозиційного блоку". Їх в залі знаходилося приблизно людей п'ятнадцять, дали 33 голоси. Тому я зараз під стенограму, згідно протоколу, згідно Регламенту Верховної Радої України вимагаю поставити голосування по 2418а, зробити повторне голосування, тому що відбулося кнопкодавство. А для наших слухачів і глядачів звертаю увагу, що думайте, за що, бачте, за що тут голосують, коли "Опоблок" віддає фіктивних 33 голоси, а потім розповідають, які це чудові закони нібито для середнього класу. Пане головуючий, будь ласка, згідно Регламенту поставити то голосування на переголосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хочу вам наголосити, що згідно Регламенту, якщо в ході обговорення виявлені факти кнопкодавства, якщо в ході обговорення, і кожен раз, наголошую, кожного разу, коли до мене приходила така інформація, навіть без відео- і фотофіксації, кожного разу я ставив на переголосування. Зараз ви звертаєтесь, коли вже йде розгляд наступного питання. Тому, будь ласка, з заявою в регламентний комітет з фактажем. Якби це було в ході, як і кожного разу, я би ставив на переголосування, як це було кожного разу. Зараз ми вже є в наступному законопроекті. Тому ви наполягаєте на голосуванні 20 поправки? Не наполягаєте. Тому ми переходимо до останньої поправки, останньої 24-ої. Назвете її. Я переходжу до поправки 24, Івченко. Я прошу включити мікрофон Івченкові, а всіх колег прошу зайти в зал, зайняти робочі місця. Будь ласка, пане Івченко.
13:23:43 ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, це правка номер 20, а не 24. Я хотів сказати, що ми запропонували її. Дякую, що комітет врахував. В першому читанні запропонували, щоби контролюючі органи були звільнені від сплати судового збору, і це дискримінує суб'єктів господарювання порівняно з контролерами. Органи держнагляду не нестимуть судові витрати, щоб застосувати, що застосовуються до підприємців, адміністративно-господарські санкції. Натомість суб'єкти господарювання будуть вимушені сплачувати додаткові кошти, щоб захиститися від санкцій. Ми запропонували залишити цю норму як і була, тобто органи наглядові мають нести такіж судові санкції і сплачувати судовий збір під час звернення позовом до суду як і підприємці, які це будуть оскаржувати, щоб всі були в рівних умовах. "Батьківщина" це запропонувала, і дякую, що комітет підтримав. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Пане Івченко, ви на голосуванні наполягаєте? Ні, не наполягає. Отже, колеги, ми завершили обговорення. Всі поправки були проговорені. Ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу секретаріат Верховної Ради запросити усіх депутатів в зал приготуватись до прийняття рішення. Це є і законопроект, який рекомендований депутатськими фракціями. Але це також є законопроект, який рекомендується і підтримується урядом. Я сподіваюсь, що ми всі зможемо об'єднатись навколо цього законопроекту. Я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. І прошу усіх зайти в зал приготуватись до прийняття рішення. Колеги, можемо переходити до прийняття рішення? Будь ласка, прошу депутатів зайти в зал. Прошу приготуватись до голосування. Колеги, не виходьте з залу. Колеги! Я, товариство, можу поставити сигнальне, але скажіть, а що потім робити, якщо нема голосів достатньо? Треба збирати, збираємо. Запросіть, будь ласка, членів фракцій в зал, запросіть всі представники фракцій своїх колег в зал. Я почекаю хвилину-дві. Давайте, є вимога – рейтингове, давайте проведемо рейтингове, подивимося, яка ситуація. Будемо збирати депутатів. Отже, є пропозиція залу, щоб перед голосуванням ми провели рейтингове. Якщо не буде достатньо депутатів, будемо чекати, будемо збирати депутатів. Колеги, отже, я прошу приготуватись до голосування. Прошу зайняти робочі місця. І я проводжу рейтингове голосування, рейтингове з приводу того, яка є підтримка проекту закону 2531а, і прошу взяти участь в голосуванні. Отже, колеги, прошу взяти участь в рейтинговому голосуванні. Будь ласка, прошу проголосувати. Прошу взяти участь в рейтинговому голосуванні. Будь ласка. 13:27:39 За-189 Прошу показати результат сигнального голосування на табло. Отже, ми маємо фактично підтримку майже усіх фракцій. Я розумію, що просто є відсутність депутатів. Я почекаю ще хвилину. Я прошу голів фракцій запросити депутатів у зал, ми не можемо переривати розгляд питання, але ми можемо запросити депутатів у зал. Будь ласка, через секретаріати фракцій запросіть колег у зал для того, щоб ми могли виходити на прийняття рішення. Колеги, я бачу, депутати підходять, я дуже прошу сконцентруватися. Справді, я закликаю, щоб зараз фракції змобілізували своїх депутатів, багато хто знаходиться в кулуарах, це одна з причин чому я цілковито підтримую позицію депутатів, щоб ми вводили штрафні санкції за не участь в засіданнях Верховної Ради України. Це мають штрафні санкції, ми не повинні позичати в "сірка" очі кожного разу, коли маємо таку ганебну ситуацію. Ми повинні, щоб ті, кого нема в залі, несли відповідальність і кожен відчував цю відповідальність. Я розумію важливість даного законопроекту, тому я почекаю. Але, я сподіваюсь, що відповідальність відчуваю не тільки я, а й усі і, сподіваюсь, що зараз депутати підійдуть і ми вийдемо на голосування. Окрім того, я хочу вам повідомити, товариство, що, згідно порядку денного, ми фактично через п'ять хвилин маємо перейти до одного з базових наших законопроектів, які стоять на сьогодні. Це проект Закону про вищу раду правосуддя, важливий закон, який продовжує нашу судову реформу, закон, який внесений Президентом України, і ми маємо, згідно Регламенту, його розглядати буквально наступним. Я дуже розраховую на те, що всі, які говорять на ефірах про важливість проведення судової реформи, сконцентруються, зайдуть в зал, бо наступний буде цей законопроект, надважливий і над актуальний сьогодні для реформування судової системи. Тому я прошу колег запрошувати в зал, займати робочі місця. Колеги, зараз ще раз я поставлю на голосування рейтингове. Підійшла значна частина депутатів, рейтингове голосування це є форма, передбачена Регламентом, яка дає можливість головуючому відчути мобілізаційні спроможності залу. Я прошу всіх зайняти робочі місця і ще раз я поставлю рейтингове голосування, колеги. Будь ласка, прошу зайняти робочі місця і прошу ще раз взяти участь в рейтинговому голосуванні. Прошу голосувати і прошу підтримати. Будь ласка, прошу всіх взяти участь у голосуванні. Будь ласка. 13:32:32 За-208 Я прошу показати перелік: "Блок Петра Порошенка" – 79, "Народний фронт" – 57, "Опозиційний блок" – 4, "Самопоміч" – 22, "Батьківщина" – 11, Радикальна партія Ляшка – 9, "Партія "Відродження" – 2, "Воля народу" – 3. Я бачу, що не всі встигли. Будь ласка, запрошуємо депутатів у зал. (Шум у залі) Ми не можемо так робити, тому що на кожній Погоджувальній раді мене закликають до дотримання Регламенту, в Регламенті передбачено безперервність розгляду кожного питання. На кожній Погоджувальній, на кожній… мені роблять зауваження, колеги. Колеги, я зараз ще раз поставлю… Я рекомендую представникам фракцій запрошуйте депутатів у зал, рекомендую допомогти організувати процес в залі. Є багато депутатів в кулуарах, вони заходять, але заходять повільно. Колеги, будь ласка, я прошу. Є вже, так, вже зайшли люди в зал. Будь ласка, ми почекаємо, колеги. почекаємо, коли найбільш відповідальні депутати зайдуть в зал, займуть робочі місця. Будь ласка, прошу запросити колеги. це ж має бути і загальна солідарність. Так, будь ласка, я бачу заходять депутати. Будь ласка, заходимо. Отже, колеги, зараз ще раз поставлю на рейтингове. В мене є враження, що вже достатньо депутатів в залі для прийняття рішення. Будь ласка. Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця. Я ще раз ставлю на рейтингове голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду, контролю. Я прошу зайняти робочі місця і взяти участь в рейтинговому голосуванні. Отже, колеги, я знаю, прошу те підтвердити натисканням зеленої кнопки, це важливо. Прошу проголосувати, прошу взяти участь в голосуванні. Будь ласка, колеги, прошу всіх підтримати. Прошу проголосувати. 13:36:38 За-220 220, я думаю, ми можемо переходити до прийняття рішення. Будь ласка, запросіть… Я бачу, що не встигли. Зараз ми перейдемо до прийняття рішення. Будь ласка, займайте робочі місця. Колеги, я вас прошу! Володя! А, ви тут, ви маєте карточку, так? Будь ласка, займайте робочі місця, колеги. Я дуже прошу всіх зайти в зал, зараз буде голосування, вже прийняття закону. Я прошу, колеги, всіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Пане Барна, зайдіть в зал, будь ласка, якщо можете. Ну, не можна виходити з залу, коли зараз буде голосування. Будь ласка. Хто пана Олега покличе з кулуару? Отже, колеги, ми переходимо до прийняття рішення. Прошу всіх сконцентруватись. Тільки прошу вас: всі сконцентруватись. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю) (номер 2531а). За пропозицією комітету в другому читанні та в цілому, з техніко-юридичним опрацюванням. Прошу підтримати. Прошу проголосувати, колеги. Будь ласка, голосуємо, колеги. Прошу голосувати. голосуємо. 13:38:42 За-218 Під час голосування троє людей заходять в зал, колеги. Ну не можна говорити, вибачте, про Європарламент, про єврооптимізм, коли під час важливих законів ми не можемо бути в залі, колеги. Я попереджаю, 10, 15, 20 хвилин, колеги. Не маєте поваги до мене, майте повагу до себе і до ідей, які ми проголошуємо, колеги. Я вас дуже прошу зайти в зал зараз… Я прошу до відповідальності в роботі, колеги. Я закликаю і, колеги, намагаюся, щоб парламент мав авторитет в суспільстві. Я говорю, що за хвилину голосування, деякі депутати піднімаються і виходять просто під час моїх слів, зате коли їхні законопроекти, вони говорять – чому депутатів немає в залі. Це все взаємопов'язане, колеги. Майте повагу до громадян, які обирали нас, до парламенту, до уряду, до авторів. Колеги, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду 2531а, повернутись до розгляду. Прошу усіх взяти участь в голосуванні, прошу підтримати повернутись до розгляду 2531а. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. 13:40:25 За-234 Ми повернулись. Я ставлю на голосування проект Закону 2531а в другому читанні та в цілому. Прошу підтримати, прошу проголосувати, будь ласка. 13:40:48 За-232 Рішення прийняте. Колеги, тепер є останній закон з блоку дерегуляції, теж дуже короткий, всього кілька правок. Я вас дуже прошу, не виходьте з залу, колеги. Отже… І прошу доповідати теж лаконічно. Проект Закону про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (номер 3153). Доповідач – голова Комітету з питань промислової політики Галасюк Віктор Валерійович. Будь ласка, прошу доповідати.
13:41:19 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Цей законопроект, 3153, запроваджує тимчасовий мораторій на перевірки суб'єктів господарювання для того, щоби мали час вони трошки передихнути від цього драконівського контролю. З іншого боку, для того, щоби держава могла розробити відповідні критерії, ризик, орієнтовані механізми контролю на основі нових принципів державного нагляду і контролю, який ми щойно з вами проголосували в базовому Законі 2418а. Тому, шановні колеги, враховуючи, скільки цей законопроект лежав, на жаль, на полиці, не доходив до залу Верховної Ради, він потребує оновлення дат. На сьогоднішній день передбачена дія мораторію до 31 грудня 16-го року. Я додатково до рішення комітету пропоную, щоб ми передбачили заборону відповідно планових перевірок, як це передбачено цим законопроектом, до 31 червня 17-го року. Вважаю, що це буде достатній термін для того, щоби перейти на нову систему прозору, ризико орієнтовану, підзвітну суспільству державного нагляду і контролю, а до того зменшити частину регуляторного тиску на малий і середній бізнес в частині планових перевірок. Що робить цей законопроект. Він знову-таки забороняє тільки для більшої частини органів держнагляду (контролю) можливість планових перевірок на цей строк, який я означив, але жодним чином не обмежує можливість позапланових перевірок, для яких передбачаються чотири підстави, зокрема за рішенням суду, за заявою суб'єкта господарювання, в разі настання аварії, за обґрунтованим зверненням фізичної особи та погодженням компетентного органу Державної регуляторної служби. Окрім того, я окремо хочу наголосити, що це погодження ДРС, воно займає всього лише 5 днів. Тобто таким чином, жодним чином ми не забороняємо проведення позапланових перевірок, але в той же час ми робимо їх прозорими, ми розуміємо, що є фільтр Державної регуляторної служби, яка має чітко провести межу між штучними спробами тиску на бізнес і тими перевірками, які дійсно потрібні для того, щоби захистити інтереси українського суспільства. Тому цей законопроект він удосконалює до другого читання процедуру погодження проведення перевірок, прибирає альтернативність органів, які надають таке погодження, тобто це буде ДРС, скорочує строки погодження до 5 днів і також вносить низку техніко-юридичних уточнень, які ми опрацювали з Юридичним управлінням. Виходячи з цього та з рішення Комітету промислової політики та підприємництва, я прошу підтримати вас цей законопроект в другому читанні і в цілому як закон з техніко-юридичним опрацюванням, а також додатково до цього продовжити термін дії цього законопроекту… дію мораторію до 31 червня 2017 року. (Шум у залі) 31 червня 2017 року. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, переходимо до поправок. 3-я поправка, Пинзеник Віктор. Не наполягає. 5-а. Не наполягає. 6-а, Писаренко. Не наполягає. 10-а, Пинзеник. Не наполягає. 15-а, Галасюк. Не наполягає. 16-а, Ленський. Не наполягає. 19-а, Писеренко. Не наполягає. 20-а, Левченко. Наполягає. Включіть мікрофон, будь ласка.
13:44:57 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. По-перше, звертаюся до доповідача. Може він забувся, в місяці "червень" немає 31 дня. так? Тому як би врахуйте цей момент і придумайте якусь іншу там божевільну дату. Це по-перше. По-друге. Цей законопроект – це продовження тої вакханалії дикого капіталізму, яка сьогодні панує в цій залі. У нас, на превеликий жаль, Верховна Рада представляє інтереси не 90 відсотків українського суспільства, а представляє інтереси 1 відсотка українського суспільства. І оце проблема, це корінь бід, всіх бід у нас в країні. Тому що депутати не є представниками українського народу. Ні, дуже добре, що ви пропонуєте дерегуляцію. Тільки знов-таки ви забули, що у нас рік вже діяв мораторій і під час того мораторію, який був, так, була тотальна вакханалія, зокрема… знову-таки згадую сферу забудов, коли не можна було зупинити жодну незаконну забудову. І ви тут знову це прописуєте в цьому законі. Я пропонував в своїй 20 поправці, насправді, це три поправки, які чомусь знесли в одну… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я пропонував в своїх трьох поправках, які чомусь комітет об'єднав в одну поправку, незрозуміло, чому, на яких підставах, щоби додати до підстав проведення перевірки в рамках Кримінально-процесуального кодексу, тому що у вас чомусь цього немає. Тобто ви будете зупиняти розслідування відповідні. А також на підставі звернень народних депутатів і депутатів місцевих рад, які хоча би таким чином зможуть представити інтереси своїх виборців. Ви це відхилили. Ви пропонуєте повністю продовжити абсолютно будівельну вакханалію у великих містах. Я… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте, пане Віктор.
13:46:46 ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановний пане Юрію. Значить, приймається уточнення. 30 червня 17 року, перше. Друге, для того, щоб зняти застереження, які є в цьому залі, звертається фракція "Народний фронт", щойно ви озвучували. Я пропоную в тексті законопроекту замінити слова "центральним органам виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань державно-архітектурного будівельного контролю (нагляду), його територіальними органами в частині перевірки дотримання державних будівельних норм, державних стандартів і правил щодо доступності для маломобільних груп населення" замінити словами "…органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду)". Я думаю, що завдяки такій поправці ми додатково сконсолідуємо, і буде повна фракція "Народний фронт" голосувати, і ми знімемо ті застереження, які прозвучали. Прошу це врахувати під стенограму під час голосування в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні, пане Юрій? Так. Хто підтримує поправку номер 20 народного депутата Левченка, прошу проголосувати, будь ласка. 13:47:57 За-135 Рішення не прийняте. 8 поправка, Олександра Кужель. Будь ласка, включіть мікрофон, по 8 поправці.
13:48:07 КУЖЕЛЬ О.В. Шановні колеги, я б хотіла звернутись до вас з великим проханням. У зв'язку з тим, що у нас дуже тяжко проходять всі законопроекти, ми вже запізнилися, бо дія цього законопроекту повинна була закінчитись 31 грудня 16 року. І тому я пропоную не до 30 червня 17 року, а до 31 грудня 17 року, розуміючи, що покращення економічної ситуації не буде, щоб зняти тиск на бізнес. Тепер всім тим, які говорять, що неможна перевірити. Будь ласка, візьміть статистику у пані Ляпіной, немає жодної відмови Кабінету Міністрів органам контролю щодо проведення перевірок. Якщо вони хочуть працювати і дають обосновано, що є звернення депутата або звернення споживача, їм завжди підписували перевірку. Таким мораторієм ми зупинили ходаков, которые просто собирали хабарі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу прокоментувати. Пане Вікторе, ви будете коментувати чи на голосування ставити?
13:49:15 ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, значить у нас є два варіанти. Не маю заперечень проти того, що сказала Олександра Володимирівна по строкам, 31 грудня 17-го року, це може спрацювати. Значить, друге. Ту поправку, яку я озвучив під стенограму, на якій наполягає "Народний фронт" і пан Кривошея, тому я думаю, що з цими уточненнями цей законопроект може бути прийнятий в цілому як закон з техніко-юридичним опрацюванням. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні, пані Олександра? Не наполягає. Йдемо далі. 23-я, Ленський. Чи наполягає? Ні. 26-а, Пинзеник. Чи наполягає? Ні. 28-я, Дроздик. (Шум у залі) 27 правка. Прошу включіть Одарченку мікрофон.
13:50:11 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Я прошу цю поправку поставити на підтвердження і відхилити. Поправка передбачає встановлення переліку органів, на яких мораторій не поширюється. Але цей перелік настільки широкий, що взагалі не зрозуміло, для чого цей закон приймається. Фактично всі контролюючі органи можуть використати цю поправку і не отримати ніяких погоджень для проведення своїх перевірок. Тобто бізнес і надалі буде потерпати від органів, які існують, схоже, лише заради того, щоб знищувати тих, хто веде легальну діяльність для збирання хабарів. Прошу відхилити цю поправку, не голосувати за неї. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пане Вікторе.
13:50:58 ГАЛАСЮК В.В. Шановний колего, цю поправку не можна відхиляти, адже це є, це ядро цього законопроекту. Ми не можемо підходити в такий спосіб, який ви пропонуєте, адже це поставить під загрозу функціонування системи державного нагляду і контролю як такого. Ми маємо знайти баланс між тим, щоби захистити малий і середній бізнес від надмірного тиску, але в той же час зберегти нормальну систему державного нагляду і контролю. Тому наполягаю на редакції комітету і пропоную поставити на голосування з урахуванням цієї поправки, як вона передбачена комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є наполягання на підтвердженні. Давайте, зараз три поправки ми пройдемо… Колеги! Шановні колеги, я зараз, важлива поправка, яка фактично визначає суть даного законопроекту, тому я прошу всіх сконцентруватись. Комітет цю поправку підтримав. І я прошу зайти в зал і приготуватись до прийняття рішення. Я прошу зайти в зал і підготуватись для прийняття рішення, комітет закликає цю поправку підтримати. Отже, ставлю на підтвердження поправку номер 27. І комітет закликає усіх народних депутатів підтримати дану поправку, поправку 27, проголосувати за її підтвердження. Хто підтримує дану позицію, прошу голосувати підтвердження 27 поправки. Будь ласка. 13:52:54 За-219 Всі не встигли. Зараз поставлю на повернення, але нехай депутати повернуться на робочі місця. Колеги, прошу зайти в зал і зайняти робочі місця. Отже, я ще раз зараз поставлю цю пропозицію на голосування, і якщо є голоси в залі, ми проголосуємо. Отже, є заклик комітету проголосувати підтвердження поправки номер 27, яка фактично є основою і суттю того закону. Я прошу, колеги, приготуватися до голосування і підтримати дану поправку, підтримати комітет. Прошу зайняти робочі місця і прошу проголосувати, і підтримати поправку 27. Будь ласка, колеги, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо, колеги. Прошу підтримати, голосуємо. 13:54:01 За-238 Рішення прийняте, колеги. І в нас лишилося буквально чотири поправки. Прошу заходити в зал, займати робочі місця. (Шум у залі) Були сигнали, колеги. Стоп, були сигнали. Я ще раз ставлю поправку номер 27 на підтвердження. Я прошу підтримати, прошу підтримати поправку 27. Прошу підтримати поправку 27. Будь ласка, голосуємо, колеги. Прошу підтримати поправку 27. 13:54:36 За-234 Підтримано, колеги. Я не буду, колеги, ставити безконечно, я поставив на переголосування. Я поставив на переголосування. Скільки мені разів ставити на переголосування, поясніть мені? Дайте мені фактаж, я поставив на переголосування, пане Юрію. Колеги, три поправки лишилося. 29-а, Писаренко. Не наполягає. 41-а, Сольвар. Не наполягає. 49-а, Нечаєв. Не наполягає. Ми завершили обговорення... Дроздика. 28-а. Дроздик. Хвилину Дроздику, 28-а.
13:55:19 ДРОЗДИК О.В. Я дуже прошу підтримати поправку номер 28. Вона відхилена, на жаль, комітетом, вона йде в доповнення 27 поправки і доповнює словами "також державною службою України з питань праці та її територіальними органами". Це дуже суттєва поправка, я прошу її підтримати. І вона буде доповненням статті 6 у новій редакції, яку зараз ми підтримали. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, прокоментуйте, пане Віктор.
13:55:53 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановні колеги, ви знаєте, що позиція комітету була відхилити цю поправку. Отже, ми хочемо зробити дію мораторію максимально широкою і змістовною. Але у випадку, якщо законопроект буде не набирати голоси, то ми будемо вимушені піти на цей компроміс, адже ми маємо ввести мораторій на перевірки для суб'єктів господарювання до 31 грудня 2017 року. Тому, я вважаю, що це треба зробити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні. Наступна 33 поправка, Новак. Включіть мікрофон, будь ласка. Новак, мікрофон, будь ласка включіть.
13:56:38 НОВАК Н.В. Шановні депутати! Я прошу поставити на підтвердження мою поправку, тому що вона стосується дозволу органам архітектурно-будівельного контролю перевіряти, це проголосовано. Але також і галузі… стосовно перевірки земельного законодавства і його охорони. Але я хочу сказати, що в залі сьогодні нас вводять в оману. Цей закон в перше був поданий Абромавичусом. Він був відхилений, не пройшов, удруге його подала група депутатів. Що стосовно того, що ми захищаємо підприємців, це неправда. Тому що там повністю залишені фіскальні перевірки, податкові органи, які кошмарять бізнес, і далі зможуть здійснювати перевірки. Стосовно заборона є на перевірку, санітарних норм, земельного законодавства, містобудівного, екологічного. Тобто можна рубати ліси, можна не вивозити сміття, можна засмічувати водні об'єкти. Треба сказати, що насправді, якщо ми б хотіли справді мати справжній закон, треба було б відміняти взагалі планові перевірки… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершуйте. НОВАК Н.В. Відміняти планові перевірки як клас, тому що це залишок від радянської економіки. Чого перевіряти бізнес планово, якщо він, у нього немає порушень. Тому пропоную взагалі не голосувати за цей закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні за вашу поправку? Так, будь ласка, хто підтримує поправку 33 народного депутата Новак, прошу проголосувати. Будь ласка, прошу проголосувати. 13:58:25 За-187 Рішення не прийнято. І остання правка 37 народного депутата Левченка. Так, 37-а, так? Так, після того переходимо до голосування закону. Одну хвилину Левченко, будь ласка. І прошу всіх зайти в зал, зараз відбудеться прийняття рішення. Левченко.
13:58:41 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ. По-перше, я хотів би звернути увагу всіх на лицемір'я, яке відбувається в залі. Буквально годину тому мені розповідали, що неможливо витягнути будівельну галуз з цього загального закону такого хорошого, це ж погано, це ж нібито будівельники – це середній клас. А тут вже побачили, що голосів немає – в цьому законі вже втягують, все нормально, все чудово. Але витягують половинчасто, витягують тільки для органів державного будівельного контролю, а не витягують для проектувальників, не витягують для органів благоустрою, також... То моя поправка як раз стосується того, що би будь-яка перевірка, яка стосується містобудівельної діяльності, будь-якої містобудівельної діяльності, не підпадала би під дію цього мораторію. Тому прошу підтримати цю поправку, по-перше. А, по-друге, пане головуючий, я зараз звертаюся до вас, пане головуючий, будь ласка, я звертаюсь до вас офіційно, поправка щодо продовження терміну мораторію до 31 грудня 2017, так, вона не є в таблиці, вона не була обговорена на комітеті. Відповідно.... ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять секунд, будь ласка, завершіть. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Поки ми не проголосуємо таку поправку окремо від тіла закону, ми не маємо право її вставляти в тіло закону. Тому я прошу поставити цю мою поправку на голосування 37-у, а також поставити на голосування... ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, отже, я ставлю на голосування поправку номер 37 народного депутата Левченка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка, прошу проголосувати. 14:00:28 За-129 Рішення не прийнято. Колеги, обговорення завершено. Одна хвилина – голова комітету, він пояснить, дасть відповіді на всі застереження. Після того переходимо на прийняття рішення. Прошу всіх зайти в зал, через хвилину буде прийняття рішення. Я продовжую на 15 хвилин роботу сесії Верховної Ради України. Одна хвилина, Галасюк. Прошу всіх зайти в зал, будь ласка.
14:00:53 ГАЛАСЮК В.В. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! Ми зараз з вами зобов'язані зробити цей важливий крок – і запровадити мораторій на перевірки підприємців до 31 грудня 2017 року. Для того, щоб це зробити, я пропоную компромісне рішення, яке, я впевнений, має об'єднати зал. Додатково до рішення комітету, до тієї таблиці, яка вам роздана, пропонується три речі. Перше. Строк дії мораторію – до 31 грудня 2017 року. Друге. Поправку, яку озвучив пан Дроздик, в частині Державної служби з питань праці та її територіальних органів врахувати. На цьому наполягають також депутати від "Блоку Петра Порошенка". це дозволить нам отримати голоси. І третє. Це те, що пропонував "Народний фронт", пан Кривошея: уточнення формулювань, заміна того, що я читав під стенограму, на слова "органами Державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду)". Тобто не тільки в частині контролю пандусів і інших пристроїв для… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Вам ще треба 30 секунд? Нормально, так? Колеги, голова комітету пояснив. І я буду ставити на голосування з тими поправками, які оголосив під стенограму голова комітету Галасюк. Я прошу приготуватись. Наскільки я розумію, усі поправки, які були зазначені, він оголосив під стенограму. І я ставлю на голосування проект Закону про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (№ 3153) з поправками, які озвучив під стенограму голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюк Віктор Валерійович, в другому читанні та в цілому, з техніко-юридичним опрацюванням. Прошу проголосувати. Прошу підтримати 3153 в цілому. Прошу підтримати. Будь ласка, прошу голосувати. Колеги, голосуємо. 14:03:10 За-207 207 – "за". Я поставлю раз на повернення. Якщо не буде голосів на повернення, законопроект буде відхилений. Колеги, я прошу, хто не зайшов в зал, зайти. Я раз поставлю на повернення. Якщо не буде голосів, законопроект буде відхилений. Колеги, прошу приготуватись. Я ставлю пропозицію повернутися до голосування за проект закону 3153. Хто підтримує пропозицію повернутися до його розгляду, прошу проголосувати. Прошу підтримати. Будь ласка, колеги, голосуєм. 3153. Голосуємо, колеги. 14:04:01 За-228 Прошу не виходити з залу. Я ще раз ставлю на голосування в цілому 3153 з правками, які озвучив Галасюк. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Будь ласка, не розходьтесь. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Прошу голосувати. 14:04:27 За-224 Два голоси! Два голоси, колеги. Колеги, коли два голоси, я ще раз поставлю. Два голоси – це межа. Я бачу, що не встигли. Двоє чоловік мені зали сигнал, що не встигли. Тоді, будь ласка, займіть місця, колеги. Хто не встиг, я ще раз ставлю на повернення 3153. На повернення 3153. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Будь ласка, прошу голосувати повернення. Два голоси, будь ласка. Прошу голосувати. Прошу підтримати на повернення. 14:05:09 За-224 Нема голосів, колеги. (Шум у залі) Підніміть руку, хто не встиг. Я бачу… Хто не встиг? Чи є в залі люди, які не встигли? Хміль? І ще хто? (Шум у залі) Хто ще не встиг? Колеги, я ще раз поставлю. Три руки, які кажуть, що не встигли. Нам бракує два голоси. Це той випадок, коли я поставлю. Прошу, колеги, не виходити з залу, а навпаки заходити в зал. Я ще раз поставлю, але це буде останній раз, колеги. Це буде останній раз. Я прошу сконцентруватися, прошу зайти в зал. Хто підтримує… Ні, не можна слово, можна голосувати і можна колег запросити в зал. Я ще раз ставлю пропозицію повернутись 3153. Хто підтримує дану пропозицію, хто підтримує дану пропозицію… Бачу-бачу. Чекаємо Ярослава. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Прошу голосувати. Прошу голосувати, підтримати. 14:06:32 За-235 Я ставлю на голосування 3153 в другому читанні і в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати в другому читанні і в цілому. Прошу голосувати, прошу голосувати в другому читанні і в цілому 3153. Прошу голосувати, будь ласка, з правками, які озвучив під стенограму голова комітету Галасюк. 14:07:04 За-235 Закон прийнятий. Колеги, я прошу уваги. Ми зараз мали розглядати надважливий закон… Не розходьтесь, колеги, можливо, ми проголосуємо зараз його включення в порядок денний – про раду правосуддя. Ні, це вже пізно, перерва. Добре, колеги. Я дуже прошу після обіду більш дисципліновано прийти в зал, щоб ми не мали такої ганьби, яку мали до обіду. Ранкове засідання пленарне Верховної Ради України я оголошую закритим. О 16:00 прошу всіх прибути в зал. ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 03 листопада 2016 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу заходити в зал і приготуватися до реєстрації. Колеги, я ще раз запрошую всіх народних депутатів в зал для продовження нашої роботи. Шановні колеги, я пропоную наступну логіку розгляду. Альона Бабак в залі? Альона Бабак. Запросіть доповідача Альону Бабак в зал. Колеги, я ще раз хочу нагадати, що один з фундаментальних законопроектів, який стоїть на сьогодні, це є проект Закону про Вищу раду правосуддя. Ми мали би його включити до сьогоднішнього порядку денного для розгляду, але зараз я цього робити не буду, розуміючи, який є з голосами стан. Колеги, тому ми будемо йти далі по порядку денному. В той момент в той момент, коли в залі буде і загальне порозуміння, і загальна логіка про включенні того порядку, питання в порядок денний, тоді я це питання поставлю. Зараз у нас наступні по порядку денному це є ті законопроекти, які у нас лишилися боргом від дня житлово-комунального господарства, це є проект Закону, 5273, про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Це є друге читання, я сподіваюсь, що під час обговорення депутати підійдуть в зал як це було і перед тим. Колеги, отже, ми переходимо до розгляду 5273. І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Бабак Альону Валеріївну. Пані Альона, я запрошую до доповіді. Поки доповідач йде до трибуни, шановні колеги, я бачу вже зібралася достатня кількість депутатів, я прошу провести реєстрацію для участі в вечірньому засіданні. Прошу зареєструватись, будь ласка. 16:09:57 Зареєструвалося -360 360 зареєструвались депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України я оголошую відкритим. Будь ласка, Бабак Альона Валеріївна. Проект закону 5273 оголошується на розгляд. Будь ласка, доповідайте.
16:10:16 БАБАК А.В. Шановні народні депутати, до вашого розгляду пропонується законопроект номер 5273, поданий урядом України і підготовлений комітетом до другого читання. З метою узгодження остаточної редакції проекту Закону про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті послуги… енергоносії, комітет 25 жовтня 2016 року провів розширену нараду, в якій взяли участь представники Мінрегіону, Міненерговугілля, Мінфіну, НАК "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок", ПАТ "Київенерго", ПАТ "Київводоканал", Всеукраїнських профільних асоціацій "Укртеплокомуненерго", "Укрводоканалекологія" та "Питна вода України", а також Асоціації міст України. За час опрацювання проекту до нього надійшло 80 поправок від 9 народних депутатів, 45 з яких враховано, 35 відхилено як такі, що суперечать концепції та завданням проекту. Головне юридичне управління завізувало законопроект із зауваженнями. За результатами розгляду порівняльної таблиці до законопроекту №5273 комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в другому читанні та в цілому як закон. Шановний пане Голово, готові до розгляду законопроекту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Альона. Переходимо до розгляду. Авторів поправок я прошу приготуватись до роботи. 1-а, Івченко. Чи наполягає? Ні. 2-а, Сотник. Не наполягає. 4-а, Сотник. Не наполягає. 9-а. Так, перепрошую, 5-а, Сотник. 9-а, Сотник. Не наполягає. 12-а, Сотник. Не наполягає. 15-а, Левченко. Не наполягає. 16-а, Бабак. Не наполягає. 17-а, Сотник. Не наполягає. 18-а, Сотник. Не наполягає. 19-а, Сотник. Не наполягає. 20-а, Сотник. Не наполягає. Продан, 32-а. Не наполягає. 33-я, Бабак. Не наполягає. 36-а, Сотник. Не наполягає. 38-а… 38-а включена. Прошу по 38-й. Павло Пинзеник, прошу слово по 38-й.
16:12:51 ПИНЗЕНИК П.В. Шановний Голово, я прошу поставити на підтвердження поправку номер 38. Поправка… Зрозуміло, про що там йдеться, але виписана вона на даному етапі настільки некоректно, що практичної реалізації мати навряд чи буде. Йдеться про кредиторську заборгованість енергоринку за спожиту для виробництва послуг водопостачання, водовідведення… холодної води та водовідведення, електричної енергії. Справа в тому, що енергоринок такої кредиторської заборгованості на своєму балансі не має. А без цієї правки закон буде працювати так само, ідея збережеться. Єдине, що не буде необхідність в якому доопрацюванні, чи поверненні до розгляду цього законопроекту для виправлення технічних недоліків. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу прокоментувати. Це ваша поправка? Я дам вам слово. Тоді, Альона, будь ласка, прокоментуйте.
16:13:44 БАБАК А.В. Шановний народний депутате! Я прошу звернути вашу увагу на те, в якому розділі знаходиться зазначена поправка. Вона знаходиться в статті 4 і стосується взаєморозрахунків, які будуть проводитись щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення цієї кредиторської заборгованості. Тобто, мова йде про те, що водоканал, який заборгував обленерго за електричну енергію, отримує з державного бюджету різницю на компенсацію різниці в тарифах. Ці кошти підуть на обленерго. Обленерго повинно буде зарахувати ці борги з ДП "Енергоринок". ДП "Енергоринок" з генерацією. Генерація з "Нафтогазом України". Тому, якщо ми вилучимо цей розділ, то фактично розірветься ланцюг відносин для проведення взаєморозрахунків для водоканалу і з Державним бюджетом України. Тому це була як обов'язкова правка внесена, і я дуже прошу всіх підтримати її. Інакше не спрацює механізм… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Пане Павло, я звернусь до вашого розуміння. Ми розуміємо, що люди в залі ще збираються, я цю правку поставлю напередодні голосування на підтвердження. 39-а, Сотник. Не наполягає. Наполягає. 39-а, Сотник, наполягає. Будь ласка.
16:15:10 СОТНИК О.С. Шановні колеги! Насправді, у нас тут плутаниця повна з поправками, тому що на сайті остаточна таблиця не відповідає, яка була в понеділок. Але тим не менше, я хочу поставити на голосування свою поправку 36-у, яка стосується того, щоб виключити з усіх зобов'язань, які реструктуризуються, згідно статті 4 по проведенням взаєморозрахунків. А, вона 40-а йде, на сайті вона зараз йде 40-ю. Щоб виключити з цих зобов'язань зобов'язання учасників процедури врегулювання заборгованості перед державним бюджетом або пояснити чому виникає в даному законопроекті, який не стосується, точніше стосується різниці тарифів, чому виникає питання зобов'язань перед державним бюджетом, зокрема, податкових зобов'язань? Я пропоную це виключити взагалі із закону так як це не стосується предмету регулювання закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу прокоментувати, пані Альона.
16:16:17 БАБАК А.В. Шановний народний депутат, ситуація така, що це, як і аналогічно було звернення, стосується статті 4, в якій мова йде про врегулювання різниці в тарифах. Механізм врегулювання різниці в тарифах фактично відбувається таким чином, що кошти з державного бюджету ідуть підприємству і в кінцевому випадку вони зараховуються по зобов'язаннях "Нафтогазу України" перед бюджетом. Тому, якщо ми вилучаємо, то ми не дозволяємо всьому ланцюгу відносин відбутися. "Нафтогаз України" зараховує свої зобов'язання з ренти і ПДВ в рахунок різниці в тарифах стаття 200 прім Податкового кодексу України. Власне, цей механізм завжди існував і саме він описаний тут, ви його просто не бачили раніше, тому що він був описаний на рівні постанов Кабінету Міністрів України. А тут, оскільки це йде закон комплексного врегулювання, то ви бачите це посилання на рівні закону в розділі IV статті 4. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можна я втручусь у вашу дискусію? Ви наполягаєте ставити на голосування, пані Олена? Наполягає. 40 поправка. Я ставлю на голосування поправку номер 40 народного депутата Сотник. Хто підтримує дану поправку, комітет її просить відхилити, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 16:17:54 За-98 41-а, Сотник. Не наполягає. 42-а. Не наполягає. 49-а. Не наполягає. 50-а, Левченко. Він ще 15-у пропустив. Можливо, по двох. Зараз 50-а, але ви пропустили 15-у ще. Говоріть по обох, якщо можливо. Тоді добре, по кожній окремо. Будь ласка, 15-у.
16:18:52 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Я, по-перше, перепрошую публічно за пропущення. Просто тут, на превеликий жаль, багато депутатів замість того, щоб працювати, ходять по залу, відволікаються, тому я вас не почув, пане Голово. Щодо моєї 15 поправки. Багато було розмов під час прийняття цього законопроекту в першому читанні, що він дуже правильний законопроект, тому що він працює нібито виключно на підприємствах комунальної та державної власності. І тому логічно для них реструктуризувати заборгованість. Це справді було б логічно, але єдине "але", цей законопроект насправді стосується всіх підприємств усіх форм власності. Наприклад, у Києві "Київенерго" є власністю пана Рената Леонідовича Ахметова, і от пропонують йому реструктуризувати багатомільярдні борги, що є абсолютно маячнею повною. Тому моя ця поправка стосується того, щоб цей закон стосувався виключно тих підприємств, де громада або держава мають більше 50 відсотків контролю. Тобто це по суті є комунальні або державні підприємства. Тоді це буде справді правильний закон. Прошу підтримати мою поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Альона, будь ласка.
16:20:03 БАБАК А.В. Шановний народний депутате! Справа в тому, що державному регулюванню тарифів сьогодні підлягають підприємства теплопостачання всіх форм власності, незалежно від того, чи вони комунальні, чи вони державні, як державні ТЕЦ сьогодні, чи вони є приватними. Держава регулює шляхом встановлення цін і тарифів цих підприємств і усіх суб'єктів ринку, усіх, хто мають ліцензії і постачання теплової енергії. Якщо ми вилучимо з цього переліку суб'єктів приватної форми власності або державної форми власності, ми фактично створимо дискримінаційні умови, що є неприпустимим. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? 15 поправка народного депутата Левченка, хто підтримує, я прошу проголосувати, будь ласка. 16:21:04 За-86 Рішення не прийнято. А, 50-у, будь ласка, Левченко. 50-а.
16:21:13 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. На превеликий жаль, уже шкодую, що попередня поправка не була прийнята. Тепер мільярдні статки пана Ахметова і іже с ними будуть ще збільшуватися. Справа в тому, що не важливо, чи вони мають відповідні навантаження, чи не мають навантаження, важливо в тому, що вони мегарентабельні і вони могли б самі покрити відповідну нестачу, без жодної допомоги і реструктуризації боргів. Ну, але, на превеликий жаль, ця Верховна Рада і далі працює на олігархат. Моя ця поправка 50 стосується того, щоби прибрати положення про навантаження на місцеві бюджети щодо того, що місцеві бюджети, щодо того, що місцеві бюджети будуть брати на себе зобов'язання давати гарантії по цій реструктуризації. Це не є функція місцевих бюджетів, особливо якщо це є приватні компанії, а тепер ви лишили приватні компанії. Якщо ви хочете, щоб хтось давав відповідні гарантії – хай відповідні гарантії дає центральний бюджет, хай держава як загалом дає відповідні гарантії, але ніяк не місцеві громади. Тому що це буде пряме... прямий шлях до збанкрутіння окремих населених пунктів. Тому прошу цю норму виключити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Альона.
16:22:23 БАБАК А.В. Шановний народний депутате, справа в тому, що ми внесли правки 46 і 47, якими врегулювали це питання, що лише до підприємств комунальної форми власності будуть поширюватися забезпечення зобов'язань з боку органів місцевого самоврядування. Щодо підприємств державної форми власності або приватної форми власності, то відповідні установи, організації, підприємства будуть... які здійснюють управління такими підприємствами, будуть забезпечувати виконання зобов'язань або самі безпосередньо суб'єкти господарювання, кредиторська яких буде підлягати реструктуризації. Також хочу зазначити всім, що в цьому законі не списуються борги ні Ахметова, нікого, ні комунальних громад. Вони реструктуризуються на 5 років, списуються штрафні санкції виключно, якщо буде виконано в повному обсязі договір реструктуризації і відбуватись погашення поточних боргів. Тому, шановні, це просто елемент зупинення сьогодні виконавчих рішень, які є, ну, неможливо інакше зупинити, ніж дією закону. І на стару… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні, Левченко? Наполягає. Хто підтримує поправку 50, народного депутата Левченка, прошу проголосувати. Будь ласка. 16:23:56 За-100 100 – "за". Рішення не прийняте. 53-я, Івченко. Не наполягає. 62-а, Івченко. Не наполягає. 63-я, Сотник. Не наполягає. 66-а, Сотник. Не наполягає. 68-а, Сотник. Не наполягає. 69-а, Продан. Не наполягає. (Шум у залі) 50? 53-я. 53-я, наполягає Івченко. Ну, я ж питався, ну, будьте уважними! Я ж називаю. Ну, просто слухайте мене, а не між собою ведіть світські бесіди. Будь ласка, 53-я, Івченко.
16:24:40 ІВЧЕНКО В.Є. Андрій Володимирович, ми сидимо з документами, які нам тільки що роздали. І зранку на сайті таблиці не було. Тому ми вивчаємо зараз таблицю, для того щоб запропонувати правку. А насправді правка стосується населення. Ми сьогодні що робимо, колеги? Робимо реструктуризацію боргів теплогенеруючих компаній, або ті, що дають тепло людям. Але ми не говоримо про реструктуризацію боргів населення, які виникли на 1 липня 2016 року. "Батьківщина" наполягає, щоб наша правка була проголосована. І давайте дзеркально, якщо ми робимо реструктуризацію теплогенеруючих компаній, зробимо реструктуризацію за заявою звернення побутових споживачів. Я саме ця правка, хочу зачитати, звучить наступним чином: "Теплопостачальні і теплогенеруючі організації, які уклали договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, зобов'язані укласти аналогічний договір з побутовими споживачами на реструктуризацію заборгованість, яка виникла станом на 1 липня… " ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте. 16:25:52 ІВЧЕНКО В.Є. Умови реструктуризації заборгованості побутових споживачів згідно з такими договорами не можуть бути гіршими, ніж умови реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, передбаченими письменними… підписаними з ними договорами. Шановні колеги, давайте, дійсно, будемо депутатами від людей, від населення. Давайте, якщо ми допомагаємо наших організаціям, які дають тепло, і комунальним, і приватним давайте продумаємо про людей, про населення і зробимо дзеркальну реструктуризацію. "Батьківщина"… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку… Ага, прошу, прокоментуйте, пані Альна, будь ласка.
16:26:36 БАБАК А.В. Шановні народні депутати, правка 53-я народного депутата Івченка вона, на жаль, була подана, я так зрозуміла, з технічною помилкою, тому що пропонувалось реструктуризувати борги "Теплоенерго" за газ боргами населення за газ. Але ж населення винне "Теплоенерго" за теплову енергію, тому ми, власне, відхилили. Водночас ми провели короткі консультації тут серед депутатів комітету вже сьогодні після того, як нам уточнили, про що йшлася мова, і ми підтримуємо як комітет, але в редакції комітету. Дозвольте мені, будь ласка, зачитати правку в тій редакції, яка прийнятна для членів комітету. "За зверненням побутових споживачів теплопостачальні та теплогенеруючі організації, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, зобов'язані укласти з такими споживачами договори про реструктуризацію заборгованості побутових споживачів станом на 1 липня 2016 року за умови здійснення ними поточних розрахунків за відповідні спожиті послуги. Умови реструктуризації заборгованості побутових…" ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Завершуйте, будь ласка. БАБАК А.В. Умови реструктуризації заборгованості побутових споживачів згідно з такими договорами не можуть бути гіршими, ніж умови реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, передбачені підписаними ними договорами. Тому саме в такій редакції прошу голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, Кужель.
16:28:12 КУЖЕЛЬ О.В. Пані Бабак, ваша помилка в вашій поправці є в тому, що ви написали "при умові, що вони зараз проводять платежі". Я хочу сказати, точно также, як і для ваших підприємств, про яких ви зараз лобуєте цю реструктуризацію, а также і для населення, коли він починає платити, йому не зараховують на поточне, а закривають спочатку відсотки і той борг. Іі тому слова "якщо ідуть поточні платежі" надо убрать, тому що зараз вони їх не зараховують їм.
16:28:53 БАБАК А.В. Ситуація наступна. Поточні, у населення немає зараз ні пені, ні штрафних санкцій для того, щоб зараховувати якісь штрафні санкції, а поточні платежі здійснюються до 20-го або до 25-го числа місяця, наступного за звітним по населенню. Справа в тому, що ми врахували правку народного депутата Мартовицького номер 57, в якій вимагається, щоб, наприклад, водоканали, яким реструктуризується заборгованість за електричну енергію, також сплачували поточну заборгованість в обсязі не меншому, ніж 95 відсотків, тобто вся реструктуризація відбувається виключно за умови здійснення поточних платежів. Тому по всьому ланцюгу відносин має бути дотримана дисципліна фінансова з розрахунками за поточні нарахування. Тому ми просимо саме в редакції комітету для забезпечення балансу відносин проголосувати правку народного депутата Івченка, яка фактично з голосу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ви просите її проголосувати, так? БАБАК А.В. Да, я прошу її проголосувати в редакції комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, Івченко озвучив поправку, комітет просить її підтримати, колеги. І тому, очевидно… В редакції комітету. І я прошу від комітету, щоб ми цю правку підтримали, колеги. А може, пані Альона, ви просто оголосите під час остаточного голосування цю правку? Да, ви оголосите цю правку отак? Задовольняє так? Підходить, все, зняли. 16:31:24 БАБАК А.В. Це гарна соціальна норма. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна. 62-а, Івченко. Наполягаєте? 62-а поправка. Нема. 63-я, Сотник. Не наполягає. 66-а, Сотник. Не наполягає. 68-а. Не наполягає. 69-а, Продан. Не наполягає. 71-а, Сотник. Не наполягає. 72-а, Сотник. Не наполягає. 73-я, Голубов. Не наполягає. 74-а, Продан. Не наполягає. 76-а, Голубов. Не наполягає. 79-а, Сотник. Не наполягає. Колеги, ми пройшли всі поправки. Я дуже прошу всіх заходити в зал. Зараз поставлю. Була ще 36 поправка на підтвердження. Пане Павло, 36-а, я не помилився? 36-а, так? 38-а, так. 38-а була на підтвердження. Я прошу ще раз пані Альону прокоментувати, зараз я її поставлю на підтвердження, 38 поправку. І прошу заходити в зал, колеги. Через дві хвилини відбудеться голосування. Прошу і секретаріат, і голів фракцій запросити депутатів в зал. Зараз я поставлю спочатку на підтвердження 38 поправку, а потім поставлю закон в цілому. Як наголошував комітет, цей закон є надзвичайно важливий, потребує швидкого прийняття рішення. Якщо буде воля залу, ми зможемо його сьогодні прийняти. Пані Альона, чекати вашого коментарю, чи ставити на голосування 38-у? Будь ласка, одну хвилину, Альона Бабак.
16:32:07 БАБАК А.В. Шановний народний депутате Пинзеник, ситуація наступна. Ви говорите про те, що сформульована 38 правка не зовсім коректно, що звучить начебто, що це кредиторська заборгованість оптового постачальника за спожиту електричну енергію для виробництва води. Якщо це питання викликає деякі, технічну проблему, можливо, прошу проголосувати за цю правку з техніко-правовими правками при вже підготовці законопроекту. Справа в тому, що без цієї кредиторської заборгованості водоканалів закон не буде працювати. Тому я дуже прошу прийняти цю правку, всіх підтримати її, і, можливо… (Шум у залі) Я вам дякую дуже. Тобто, якщо раптом щось тут виникає я готова запропонувати, щоб було якесь врегулювання, але без неї просто закон не запрацює. Ну, народний депутат зняв. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую колеги, ми завершити обговорення. Я дуже прошу зайти усіх в зал, приготуватись до прийняття рішення. Наскільки мені відомо, як доповів Апарат, усі фракції парламенту підтримують даний законопроект. І уряд дуже переконливо просив нас прийняти його чим швидше. Якщо є така загальна позиція і фракцій, і уряду, давайте просто будемо більш дисциплінованими. Я прошу усіх зайти в зал, зайняти робочі місця. Поки заходять депутати, Альона зачитає, Бабак, зачитає остаточну правку, яка буде проголосована. Будь ласка, одну хвилину. І запрошую депутатів в зал. Бабак, одна хвилина.
16:34:10 БАБАК А.В. Прошу статтю 5 проекту доповнити пунктом 9 такого змісту: "За зверненнями побутових споживачів теплопостачальні та теплогенеруючі організації, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, зобов'язані укласти с такими споживачами договори про реструктуризацію заборгованості побутових споживачів станом на 1 липня 16-го року за умови здійснення ними поточних розрахунків за відповідні спожиті послуги. Умови реструктуризації заборгованості побутових споживачів згідно з такими договорами не можуть бути гіршими, ніж умови реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, передбачені підписаними ними договорами". ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно, коректно сформульовано, так? Коректно. Добре, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю на голосування проект Закону про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (номре 5273) з правками, які оголосила голова комітету Бабак Альона Валеріївна під стенограму, у другому читанні та в цілому. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати колеги. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги, 5273 в другому читанні та в цілому. 16:36:00 За-245 Рішення прийняте. Вітаю, пані Альона, з цим рішенням. Шановні колеги, наступний у нас стоїть в порядку денному проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ), які були переміщені з тимчасово окупованих територій та з населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У нас на балконі знаходиться цілий ряд ректорів. І ми маємо не тільки внутрішніх переселенців, ми маємо і цілі вузи, які були змушені покинути окуповану ворогом територію, і ми повинні це впорядкувати. Даний законопроект має повне порозуміння, нам просто необхідно вийти на швидке прийняття рішення. Номер 4718, це теж друге читання, спеціальна процедура, тобто без скороченої. Ми лишень маємо доповідь голови комітету, а потім швидке обговорення правок, їх є зовсім небагато. Тому не виходьте із залу, голосування відбудеться буквально за 5 хвилин. Я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського Олександра Володимировича.
16:37:14 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Доброго дня, шановний Голово, шановні колеги народні депутати. Ще раз хочеться привітати справжніх патріотів нашої України – ректорів вищих навчальних закладів Донецької і Луганської областей. (Оплески) Шановні колеги, тепер... Шановні колеги, під час доопрацювання законопроекту до другого читання всього надійшло 17 поправок та пропозицій, з яких пропонується врахувати 15 і 2 відхилити. Закон доопрацьований у частині, що стосується статусу тимчасово переміщеного вищого навчального закладу. Наступне. Продовження строку дії акредитаційних сертифікатів. Наступне. Встановлення нормативів чисельності осіб, які навчаються, тобто штатного розпису на одну посаду науково-педагогічного працівника, особливості і виконання окремих договірних зобов'язань, переміщених вищими навчальними закладами на період проведення антитерористичної операції, та врегулювання окремих питань трудових відносин. Ми пропонуємо відхилити 12 і 14 поправки про те, що зобов’язання з надання освітніх послуг мають виконуватись належним чином, оскільки це є загальноприйнятою нормою у Законі України "Про вищу освіту". Цьому присвячено цілий розділ V, який так і називається: "Забезпечення якості вищої освіти". На підставі зазначеного вище пропоную підтримати пропозицію щодо врахування та відхилення наданих пропозицій, викладених у порівняльній таблиці, та рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в другому читанні прийняти цей законопроект в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних правок. Прошу підтримати. Хочу зауважити, що є деякі зауваження від Головного науково-технічного управління. Вони пов'язані з тим, що ми повинні взяти дозвіл від сепаратистів, які там знаходяться, щоб вони завізували нам заяви про те, що вони погоджуються з тим, що ми їх звільнюємо. Я думаю, що ми не будемо проходити цю процедуру, ми приймемо зараз цей закон і таким чином остаточно врегулюємо питання функціонування вищих навчальних закладів, які тимчасово переміщені на території України, і будемо вітати їх з цим рішенням. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякуємо. Шановні колеги, фактично всі правки є враховані, всі, які були подані, це гарна, якісна робота комітету. Тільки по 10 правці є зауваження. І я прошу включити мікрофон автору 10 правки Рябчину. Будь ласка, мікрофон Рябчину.
16:40:07 РЯБЧИН О.М. Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Шановні колеги, в нас є не тільки люди переселенці, а й виші переселенці. 11 наукових установ і 18 вишів з Донбасу та Криму перемістилися до України фактично з голими руками і спочатку розпочинають свою діяльність, це патріоти, які у дуже скрутних умовах патріотично навчають нашу молодь. Одна з головних проблем це надмірна бюрократія, вони можуть змагатися в ринкових умовах, вони можуть розвиватися, однак ми просимо надати їм шанс дебюрократизувати їх активність для того, щоб вони розвивалися. І я прошу тих ректорів, які тут є, і працівників студентського самоврядування, які сюди приїхали, подивитися на Верховну Раду. І вони вдячні, і роботі комітету, і всім співавторам з усіх абсолютно фракцій, і просимо підтримати цей даний законопроект для того, щоб вони могли розвиватися, і підтримуємо майбутнє освітян Донбасу та Криму, голосуємо, друзі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершене. Я прошу всіх зайняти робочі місця, підтримати наших науковців, які змушені сьогодні виїхати з окупованих, російськими окупантами, територій, щоб вони могли повноцінно проводити науковий процес, навчати студентів, для цього необхідно наше рішення. Я прошу заходити в зал, приготуватися до голосування. Отже, будь ласка, заходимо. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ, які були переміщені з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, номер 4718 в другому читанні та в цілому, колеги. Прошу проголосувати і прошу підтримати колеги. Будь ласка, голосуємо. Прошу проголосувати. 16:42:34 За-266 Закон прийнятий. Рішення прийнято. Вітаємо вас колеги. (Оплески) Держава Україна докладе усіх зусиль, щоб ви як науковці могли діяти на території, вільній від окупанта. Вітаємо вас. Вам творчого успіху і гарної наукової роботи. Дякую вам. Шановні колеги, як я і попереджав, що я поставлю пропозицію, щоб ми розглянули сьогодні один з ключових законів, які необхідні для проведення судової реформи в Україні, це проект Закону про Вищу раду правосуддя, колеги. Я прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Я буду пропонувати включити в порядок денний для прийняття зараз рішення закон України, який був поданий Президентом України як невідкладний. Він поданий Президентом України як невідкладний, і це є достатньою підставою, щоб ми розпочали зараз розгляд, колеги. Є порядок денний сесії і дня, щоб ми зараз почали його розгляд. Я ставлю на голосування пропозицію зараз почати його розгляд, Руслан. Колеги, наголошую, він зазначений як невідкладний Президентом України. Я прошу проголосувати, щоб ми зараз почали його розгляд. Я прошу всіх зайти, зайняти робочі місця і прошу підтримати цю пропозицію. Згідно Регламенту, якщо ми отримаємо законопроект, який передбачений як невідкладний, ми повинні відразу знайти рішення, щоб включити його в порядок денний. Я прошу приготуватись, і я прошу взяти участь у голосуванні. Отже, я ставлю на голосування почати зараз розгляд проекту Закону про Вищу раду правосуддя (5180), (5180-1). Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати, колеги, прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. 16:45:20 За-226 І ми починаємо розгляд проекту Закону про Вищу раду правосуддя, який визначений... Да, перепрошую, перепрошую, я зробив технологічну помилку. Але ми вже почали розгляд, ми проголосували. Але перед тим як перейти до його розгляду, мені в президію надійшла вимога від двох фракцій на перерву. Я надаю слово для виступу від двох фракцій. А потім ми відразу переходимо до розгляду 5180, три хвилини і ми переходимо до розгляду. Ми щойно проголосували, що почали розгляд, перейдемо через 3 хвилини. Хто буде виступати? Ляшко, будь ласка. Три хвилини від двох фракцій: "Самопоміч" і Радикальна партія. Будь ласка.
16:46:10 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Я хочу озвучити позицію фракції Радикальної партії і позицію наших колег із шановної фракції "Самопомочі". Сподіваюся, що цю позицію розділять всі депутати, присутні в цьому залі. Хто з вас ходить, купує в магазин молочні продукти, якщо у вас є можливість подивитися склад цих молочних продуктів, ви побачите, що у всіх українських молочних продуктах присутня пальмова олія. Що таке пальмова олія? Я розумію, що олігархи не їдять молочні продукти з пальмової олії. А мільйони українців їдять цю продукцію, внаслідок цього виникають ракові захворювання і найголовніше – завозять в Україну мільйони тонн пальмової олії, внаслідок цього українські селяни не мають можливості продавати молока, тому що замість молока в молочних продуктах пальмова олія. Тому, коли ми хочемо, щоб селяни мали можливість продавати свою продукцію, щоб була нормальна ціна на молоко, а не ті копійчани – 2,50 за літр молока, коли літр води 15 гривень стоїть, ми пропонуємо заборонити використовувати пальмову олію у всіх молочних продуктах, які продаються в Україні. Заборона використання пальмової олії дасть можливість наростити додатково мільйони тонн молока. Це можливість годувати українським селянам свої сім'ї і своїх дітей. На жаль, учора законопроект, який очолює представник Андрій Кожем'якін з фракції "Батьківщина", на жаль, не підтримали наш законопроект номер 3871 від 02.02.2016 року про заборону використання пальмової олії в молочних продуктах. Чому не підтримали, я думаю, що вони пояснять. Але я звертаюся до шановних колег з фракції "Батьківщина". Я сьогодні говорив вранці з вашим лідером Юлією Тимошенко, вона висловила повну підтримку нашої ідеї заборони використання пальмової олії. І я переконаний, що цей законопроект має об'єднати увесь наш зал. Я прошу голову парламенту на наступний вівторок невідкладно поставити до розгляду цей закон, розглянути його – і припинити травити українців пальмовою олією. Українці повинні пити натуральне молоко, їсти натуральні молочні продукти. Це здоров'я нації, це доходи наших шановних селян, це їхня можливість годувати свої сім'ї. Коли ми бачимо лобіські зусилля завалити закон, наш закон, який забороняє використання пальмової олії, ті, хто хоче їсти пальмову олію, їжте хоч вдавіться, а народу дайте можливість їсти якісні, доступні, дешеві молочні продукти. Тому я прошу весь парламент об'єднатись навколо ідеї захисту здоров'я українців. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до розгляду… (Шум у залі) Колеги, я перепрошую. Чи була ображена фракція? Бо я не почув виступу. Сергій Соболєв, одна хвилина. І переходимо до розгляду закону.
16:49:39 СОБОЛЄВ С.В. Коли у нас уже комітети з правоохоронної діяльності займаються пальмовою олією, я думаю, що це вже остання крапля цього парламенту і треба готуватися до виборів, шановні. Тому, звертаючись до цього залу, я хотів би звернути вашу увагу, що законопроект, який безпосередньо пов'язаний з пальмовою олією, ну, принаймні повинен розглядатися аграрним комітетом. Якщо аграрний комітет не має можливості розглянути цей законопроект, то тоді доручить його розглядати Комітету з питань Регламенту, з питань рівних можливостей або з захисту прав людини. Так парламент дійде до ручки. Тому я звертаю увагу шановних колег. Якщо вас цікавить питання пальмової олії, будь ласка, звертайтесь до профільного комітету ту, який повинен дати висновки, який по винен дати повний аналіз того, де використовується пальмова олія. І я думаю, що перше, що треба зробити, так, як ми зробили по ГМО, це принаймні на кожному… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. СОБОЛЄВ С.В. Це принаймні на кожному продукті внормувати питання, щоб той, хто споживає, знав, що це продукт ГМО, це продукт пальмової олії або будь-який інший. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до розгляду проекту закону… П'ять секунд. СОБОЛЄВ С.В. Будь ласка, звертайтесь до профільного комітету, яким є аграрний. Дуже вдячний. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви це вже четвертий раз сказали. Переходимо до розгляду проекту Закону про Вищу раду правосуддя (5180 і 5181). Шановні колеги, це один з найбільш фундаментальних законів, і я переговорив з авторами, вони не просять скороченої процедури, вони вважають, що маємо провести ґрунтовне і серйозне обговорення, тому я навіть такої пропозиції не ставлю на голосування, а запрошую до доповіді. Ми йдемо по повній процедурі, і я запрошую до доповіді заступника глави Адміністрації Президента України Філатова Олексія Валерійовича до доповіді. Будь ласка, починаєм працювати.
16:52:01 ФІЛАТОВ О.В. Доброго дня! Шановний пане Голово, шановні народні депутати, сьогодні перед вами стоїть вчергове важливе питання в рамках впровадження судової реформи. Як ви пам'ятаєте, 2 червня цього року парламент конституційною більшістю підтримав внесенні змін до Конституції в частині правосуддя. Також був прийнятий спеціальний закон, який вирішив багато інституційних питань та імплементував частину конституційних положень, це Закон про судоустрій та статус суддів. Ці два законодавчих акти забезпечують деполітизацію, незалежність та ефективну відповідальність судової влади, а також механізми перезавантаження суддівського корпусу. 30 вересня зміни до Конституції та Закон про судоустрій та статус суддів набули чинності. Ми бачимо, що по тих подіях, які відбуваються в нашій країні, ми бачимо, що не всі в цій країні зацікавлені в тому, щоб ці зміни були повноцінно імплементовані і повноцінно працювали. І перша проблема на цьому шляху, це відсутність профільного Закону про Вищу раду правосуддя, який би дозволив запустити повноцінну роботу цього конституційного органу. Саме тому 23 вересня цього року цей закон був внесений Президентом на ваш розгляд як невідкладний. Відповідно до Конституції і відповідно до положень цього законопроекту Вища рада правосуддя є незалежним органом суддівського врядування, який складається з політично нейтральних професіоналів, це головний орган в питаннях суддівської кар'єри, який приймає рішення щодо призначення, звільнення, переведення суддів і відповідає за формування високопрофесійного та доброчесного корпусу суддів. Це також єдиний дисциплінарний орган щодо суддів, який контролює додержання закону та етики в їх діяльності, розглядає скарги щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і приймає відповідні рішення. Законопроектом передбачена швидка, зрозуміла і прозора процедура дисциплінарного провадження. Вища рада правосуддя також відіграє значну роль в процедурі притягнення судді до кримінальної відповідальності, зокрема надає згоду на затримання судді і утримання його під вартою, також ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Ці повноваження дають реальну можливість забезпечити роботу цього органу відповідно до міжнародних стандартів і потреб самої судової системи та вимог українського суспільства. Проте реалізувати ці функції, а точніше більшість з них, Вища рада правосуддя буде здатна тільки за умови наявності профільного закону. Наразі за відсутності такого профільного закону не працює механізм притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, і нема чіткого механізму надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, чи арешт. Цей проект закону підготовлений українськими та міжнародними експертами за участю депутатів різних фракцій парламенту, пройшов декілька кіл експертних обговорень та отримав схвальні висновки експертів Ради Європи та ОБСЄ. Зокрема експерти, які рецензували цей законопроект, зазначають, що, цитую: "Проект Закону України про Вищу раду правосуддя в наданій редакції є позитивним, його положення належним чином сформульованими. Його прийняття стане важливим кроком на шляху імплементації змін до Конституції України в частині правосуддя та створення справді незалежної судової системи. Роль Вищої ради правосуддя є ключовою для забезпечення незалежності, безсторонності, доброчесності та професіоналізму суддів. Проект є значним кроком уперед в питанні забезпечення незалежності і відповідальності судової влади". Тож прошу підтримати сьогодні цей законопроект у першому читанні. І дякую вам за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
16:56:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего. Шановні колеги, зараз у нас є співдоповідь. Зараз запитання, будь ласка. Ми на 3 хвилини, у нас є для запитань до нашого шановного доповідача. Прошу записатися. Будь ласка, народний депутат Кишкар, ваше запитання.
16:56:38 КИШКАР П.М. Прошу передати Вікторії Пташник. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Пташник.
16:56:44 ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Я цілком погоджуюся з необхідністю прийняття Закону про Вищу раду правосуддя, адже у нас зокрема і 112 статтею передбачено, що рішення про звільнення суддів приймається в порядку, який встановлений Законом про Вищу раду правосуддя. Очевидно, що він нам потрібен. Але в той же час до мене надійшли запитання від "Асоціації правників України", які пропонують зміни в частині надання права ознайомлюватися з матеріалами справи суддею і скаржником. Власне, я би хотіла запитати, чи, якою є позиція ваша щодо можливості відображення даних змін. Більш того, члени Асоціації правників України також просили мене подавати поправку в частині публікацій окремої думки членів Вищої ради правосуддя. Я хотіла би почути вашу думку стосовно цього. Дякую.
16:57:44 ФІЛАТОВ О.В. Дякую за запитання. Щодо останнього. В законопроекті вже була врахована така пропозиція, що окрема думка члена Вищої ради правосуддя публікується разом із рішенням, щодо якого стосується окрема думка. Щодо вашого першого питання про відкритість всіх матеріалів справи і надання можливості ознайомитися. Я вважаю, що це є питання справедливе, і воно може бути таким чином вирішене. Єдине що, має бути при цьому захищена інформація, яка стосується персональних даних, оскільки справа, дисциплінарна справа буде включати також матеріали суддівського досьє, по-перше. І, по-друге, використання цієї інформації має бути обмежене саме метою участі скаржника у дисциплінарному проваджені, а не будь-якими іншими цілями. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще є час для запитання Антона Геращенка. Будь ласка.
16:58:35 ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Уважаемый заместитель главы Администрации Президента! В проекте закона предусмотрено, что судья может быть отстранен от выполнения обязанностей, в случае подозрения о правонарушении всего лишь на 4 месяца. В то же время бывают случаи, когда расследование в отношении судей могут длиться дольше. Как быть в такой ситуации? Ведь может оказаться так, что судья, совершивший тяжкое правонарушение, на 4 месяца будет отстранен, следствие будет не закончено, он буде возвращен к исполнению обязанностей. Не стоит ли увеличить срок отстранения судьи хотя бы до года?
16:59:15 ФІЛАТОВ О.В. Дякую за запитання. Я хочу звернути увагу на те, що чинне кримінально-процесуальне законодавство встановлює двомісячний строк для досудового розслідування справи і передачі її до суду. Тому за загальним правилом два місяці має вистачити відповідним органам правопорядку для розслідування цієї справи. І хочу також звернути увагу, що законопроектом передбачено, що, якщо протягом 4 місяців справа передається до суду, то подальше продовження відсторонення цього судді від здійснення правосуддя відбувається автоматично без будь-якого рішення, тобто в цьому питанні необхідно дотримати балансу між, з одного боку, оперативністю досудового розслідування справи, з іншого боку, правами судді і практичної ситуації. Ми бачимо на практичних прикладах, що, на жаль, по деяких суддях органи правопорядку через Генерального прокурора 8 разів звертаються за підтвердженням і відстороненням судді від посади. Це однозначно не стимулює їх до швидкого розслідування справ, передачі їх до суду і доведення справи до обвинувального вироку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити 15 секунд. ФІЛАТОВ О.В. Але такий стимул має бути. І саме на це спрямована ця норма. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Олексію. Ми запрошуємо зараз до трибуни автора альтернативного законопроекту… Просить третє запитання Іван Крулько. Будь ласка, пане Іване, будь ласка, ваше запитання. У нас уже 3 хвилин вичерпано, але, будь ласка…
17:00:49 КРУЛЬКО І.І. Крулько, фракція "Батьківщина". Шановний Олексію Валерійовичу, фракція "Батьківщина" на сьогоднішньому засіданні уважно розглядала цей законопроект. І найголовніша претензія, яка була у фракції "Батьківщина" і занепокоєння стосовно законопроекту, стосується порядку формування Вищої ради правосуддя. Є таке побоювання, що фактично ця Вища рада правосуддя для того, щоб запрацювала, мусить бути 15 обрано членів з 21. Вони буде повністю контрольована Президентом України, главою держави. Чи можемо ми в першому читанні уточнити порядок формування Вищої ради правосуддя або принаймні кворум для її початку роботи з тим, щоб не було занепокоєння у народних депутатів з тим, що фактично Президент України може повністю контролювати сьогодні порядок обрання, звільнення, призначення суддів? Дякую за відповідь.
17:01:49 ФІЛАТОВ О.В. Дякую, пане Іване за питання. Я думаю, що це помилковий висновок. І може він спричинений тим, що не так багато часу було приділено для уважного вивчення цього законопроекту. Хочу звернути увагу на те, що порядок формування цього конституційного органу визначений Конституцією. І Президент так само, як і Верховна Рада, так само, як і ряд інших суб'єктів, призначає лише двох членів Вищої ради правосуддя, і він призначає їх за результатами відкритого конкурсу. Тому будь-якої загрози щодо надмірного впливу з боку будь-якого органу, чи то Президента, чи то Верховної Ради, які поставили під сумнів незалежність цього органу, не вбачається. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Олексію. А я запрошую зараз до трибуни автора альтернативного законопроекту (номер 5180-1) Євгенія Мураєва. Євгеній Мураєв є в залі? Шановні колеги, немає автора альтернативного законопроекту. І тоді я запрошую, слово для співдоповіді голову профільного Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича. Будь ласка, пане Руслане.
17:03:08 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Шановна пані головуюча! Шановні колеги! Незважаючи на те, що одного з авторів законопроекту немає і його позиція не представлена, я сподіваюся, що все ж таки комітет дав чітку правову оцінку двом законопроектам і об'єктивно прийняв рішення, яке я маю честь сьогодні доповісти. Насамперед, не буду відволіктись в історію, все ж таки нагадаю, що справді, після того як 30 вересня набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя і відповідно імплементаційні зміни, передбачені Законом про статус суддів і судоустрій, безумовно, ціла низка законодавчих актів, які передбачені змінами до Конституції, потребує невідкладної імплементації на рівнях законодавчих рішень Верховної Ради. Серед перших пропонується, щоб таким законом був саме Закон про вищу раду правосуддя. Заради справедливості мушу все ж таки нагадати, що в "Перехідних положеннях" Конституції не йдеться про те, що ми створюємо сьогодні новий орган, оскільки ми уповноважили, на час до того періоду, коли формуватиметься новий орган, чинних членів Вищої ради юстиції на те, щоб вони здійснювали повноваження відповідно членів Вищої ради правосуддя. А Вища рада правосуддя буде створюватись саме шляхом реорганізації Вищої ради юстиції, і цей процес не може тривати довше, ніж кінець квітня 2010 року. Тим не менше, Президент України, як суб'єкт права законодавчої ініціативи, ще 23 вересня, скориставшись своїм правом, передбаченим Конституцією, звернувся до парламенту з відповідною законодавчою ініціативою, подавши, як невідкладний проект Закону про вищу раду правосуддя, впродовж 14 днів, які відведені Законом "Про Регламент Верховної Ради", такого роду правом скористався один з наших колег, а конкретніше колега Мураєв. І ці два законопроекти були надіслані до Комітету з питань правової політики та правосуддя, як до профільного, для того, щоб могли відповідно дати правову оцінку, склавши зазначений у законі висновок для того, щоб Верховна Рада могла прийняти усвідомлене і правильне рішення. Разом з тим, комітет, зважаючи на 108 статтю Закону "Про Регламент" не міг розглядати ці два законопроекти до того часу, коли 1 тільки листопада рішенням парламенту було прийнято, точніше у парламенті було прийнято рішення про затвердження порядку денного нашої сесії. І до нього серед іншого було включено і Закон про вищу раду правосуддя, внесений Президентом України, і автоматично альтернативний законопроект за авторством нашого колеги Мураєва. За дорученням Голови Верховної Ради невідкладно ці два законопроекти були предметом розгляду нашого комітету. Вчора на своєму засіданні ми присвятили цьому дуже, як на мене, прискіпливу увагу, досить детально розглянувши два законопроекти, члени комітету прийшли до наступних висновків. Основне, про що можна одразу сказати, що ці два законопроекти за своєю структурою є досить схожі і президентський, і колеги Мураєва складається, так би мовити, з двох основних частин, особливої частини, яка врегульовує вирішення питання статусу Вищої ради правосуддя, її повноважень, порядку обрання, призначення членів Вищої ради правосуддя, їх статус, права, обов'язки, гарантії, діяльність, порядок звільнення, припинення діяльності, структури Вищої ради правосуддя, а також процесуальних питань, здійснення повноважень Вищої ради правосуддя та її органами. Також з метою проведення у відповідність з новими конституційними положеннями норм законодавства з питань правосуддя законопроектами пропонується внести відповідні зміни до цілої низки законодавчих актів, зокрема стосовно невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена щодо надання інформації тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя в зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, порядку затримання судді чи утримання його під вартою (арештом), порядку обранням членів Вищої ради і правосуддя тощо. При цьому слід зазначити, що законодавчі зміни розроблено з урахуванням, безумовно, і це обов'язково слід врахувати під час прийняття рішення тих висновків і рекомендацій, які неодноразово висловлювалися дорадчим органом Ради Європи, Венеціанською комісією, та у відповідності до тих європейських стандартів, які давно функціонують на теренах країн Європейського Союзу. Разом з тим законопроект за реєстраційним номером… ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину, завершити дайте, будь ласка. 17:08:32 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я прошу дати мені додатково 5 хвилин, оскільки я… ГОЛОВУЮЧИЙ. Додатково дати 5 хвилин, будь ласка. КНЯЗЕВИЧ Р.П. …від імені комітету здійснюю доповідь щодо двох законопроектів. Дякую. Містить VП розділів, якими визначається порядок утворення організації роботи Вищої ради правосуддя, порядок вирішення питань, що належить до її компетенції, організація та інформаційне забезпечення діяльності Вищої ради, "Перехідні положення", "Прикінцеві положення". У самому розділі "Прикінцевих положень" в альтернативному законопроекті вносяться зміни до великої низки законодавчих актів, зокрема адміністративного Кодексу, адміністративного судочинства, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуального кодексу, Законів про адвокатуру і адвокатську діяльність, про виконавчі провадження, державну службу, запобігання корупції, прокуратуру, Рахункову палату, Регламент Верховної Ради, судоустрій та статус суддів тощо. Розглядаючи два альтернативні законопроекти, Комітет з питань правової політики та правосуддя вийшов з того, що, беручи до уваги статусне місце Вищої ради правосуддя як конституційного органу судової влади в системі стримування і противаг державної влади за Конституцією України, члени комітету підтримують доцільність чіткого й детального законодавчого визначення Вищої ради правосуддя, її функції та повноважень. Разом з тим, члени комітету звернули увагу, що задля забезпечення цілісного правового регулювання суспільних відносин у сфері правосуддя та, враховуючи необхідність своєчасного усунення виявлених в ході судової реформи правозастосовуючої практики прогалин та колізій, законопроект (за реєстраційним номером 5180) забезпечує більш системний підхід до вирішення питань законодавчого закріплення правового статусу Вищої ради правосуддя, порядку її створення та діяльності, а тому підтримує саме його прийняття за основу в сесійній залі. Однак вважаємо, що цей законопроект потребуватиме доопрацювання у комітет під час його підготовки на розгляд парламенту у другому читанні. Зокрема, в ньому містяться положення, які прямо чи опосередковано не узгоджуються з чинним законодавством. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 законопроекту, Вища рада правосуддя погоджує в установленому порядку перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду. При цьому, відповідно до частини третьої статті 148 Закону про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року, функції головного розпорядника коштів залишаються за державною судовою адміністрацією. Також пропозиція законопроекту щодо формування оплати праці працівників секретаріату Вищої ради правосуддя за рахунок коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, уряду іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не зовсім кореспондується з чинним спеціальним законодавством. Оскільки відповідно до вимог частини другої Закону про джерела фінансування органів державної влади, органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування, крім випадків, визначених законом, в межах, передбачених Законом про державний бюджет на відповідний рік. Слід сказати, що ряд пропозицій суперечить основоположним галузевим принципам права, зокрема інформація про дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя з організаційних питань, проект порядку денного такого засідання оприлюдненню не підлягають, а також можливість проведення розгляду дисциплінарних справ щодо суддів в закритому засіданні не відповідає принципам відкритості і публічності. Запропонована процедура, згідно із якою скаржник має право оскаржити рішення дисциплінарної палати дисциплінарної справи до Вищої ради правосуддя лише за наявності дозволу дисциплінарної палати на таке оскарження, не відповідає загальному принципу оскарження, відповідно до якого скаржник має право оскаржити рішення адміністративного органу без отримання будь-якого дозволу. Я не хочу повністю зараз, за браком часу, зупинятися на всіх без винятку пропозиціях, які висловлені в ході розгляду на комітеті. Скажу тільки, що це серйозний документ на шести сторінках, в тому числі він ґрунтується і на висновках Головного науково-експертного управління, які, як на нашу точку зору, є досить обґрунтованими і фаховими. Але зверну вашу увагу, що особливо члени комітету закцентували увагу, що запропоновані зміни цим законопроектом до Регламенту Верховної Ради України і Закону "Про прокуратуру" є досить фрагментарними, містять неоднозначні і концептуально неправильні формулювання, а тому потребують значного змістового редакційного і техніко-юридичного доопрацювання. Зважаючи на висловлені всі зауваження та беручи до уваги всі аргументи, висловлені в пояснювальних записках до відповідних законопроектів, на підставі викладених вище позицій, Комітет з питань правової політики та правосуддя вирішив: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про Вищу раду правосуддя за номером 5180 прийняти за основу в першому читанні, разом з тим, інший законопроект відхилити, але звернутися до автора законопроекту Мураєва, у разі якщо у нього є таке бажання… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити. КНЯЗЕВИЧ Р.П. …в якості поправок до другого читання оформити відповідні пропозиції, і комітет обов'язково за його участю зможе їх розглянути і дати їм відповідну оцінку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего, за ґрунтовну доповідь по двох законопроектах. Шановні колеги, будь ласка, запишіться на запитання - ми маємо 3 хвилини, - до нашого шановного співдоповідача. Будь ласка, Юрій Соловей, ваше запитання.
17:14:24 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановний пане доповідачу, у мене питання наступного змісту. По суті, проголосувавши судову реформу, ми повністю автономізували судову гілку влади, надавши Вищій раді правосуддя право приймати рішення щодо притягнення до дисциплінарної і кримінальної відповідальності суддів. По суті такий механізм в принципі діяв… згодом до Верховної Ради і до цього часу. В мене питання до вас. Скільки за 2015 рік було притягнуто Вищою кваліфікаційною комісією суддів до відповідальності і по скільком суддям були реально прийняті кримінальні рішення, чи притягнуто їх до відповідальності? Дякую.
17:15:19 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ну, я думаю, що треба нам спочатку нагадати історію, і я вам скажу, що до тих змін, які відбулися і набули чинності 30 вересня, надавати згоду на затримання і арешт суддів могла тільки Верховна Рада України, а не Вища рада юстиції чи Вища кваліфкомісія суддів. Всі без винятку звернення, які надходили до Верховної Ради нами з вами були підтримані. Інша справа – як, в який спосіб. Надалі після того, як відповідні правоохоронні органи зверталися до судів щодо обрання міри запобіжного заходу, суди реагували на такі запити – це вже питання, так би мовити, не до парламенту. Але я звертаю вашу увагу, що зі свого боку парламент добросовісно виконував ті обов'язки, як на мене, які були передбачені Конституцією на той момент. Тому тут статистика є досить позитивною. Що стосується Вищої кваліфкомісії, у мене зараз немає точної інформації за 2015 рік. Скажу тільки, що, безумовно, Вища кваліфкомісія була переобтяжена тими дисциплінарними скаргами, які в неї знаходились на розгляді. Ви знаєте… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд. Завершуйте. КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ви знаєте, що зараз після того, вступили в силу відповідні зміни, надалі всі дисциплінарні справи будуть розглядатися Вищою радою правосуддя, і я знаю, у мене є точна статистика, що йде мова про приблизно 12 тисяч справ, які ще не розглянуті, які будуть розглянуті. І для цього… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Просто хочеться, щоб ми сьогодні дійшли до голосування, шановний доповідачу. Будь ласка, Віктор Кривенко, "Блок Петра Порошенка". Ваше запитання.
17:16:55 КРИВЕНКО В.М. Прошу слово Вікторії Пташник, члену Конституційної комісії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Пташник, будь ласка.
17:17:02 ПТАШНИК В.Ю. Шановний Руслане Петровичу, вчора я була присутня на засіданні вашого комітету, де ви озвучили, що в разі прийняття даного законопроекту за основу комітетом буде проведена ґрунтовна робота і доопрацьовано там, відповідні поправки внесені і так далі. Я хотіла вас зі свого боку попросити повідомити всіх народних депутатів, особливо авторів поправок, які будуть подані, про розгляд цих поправок на засіданні вашого комітету і вибрати такий час, бажано, щоб він не співпадав з засіданнями наших комітетів, членами яких ми є, для того, щоб ми мали змогу також взяти участь в засіданні Комітету з правової політики та правосуддя, та відповідне обґрунтування наших поправок надати вам для того, щоб вони були враховані. Дякую.
17:17:59 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я можу пообіцяти, що ми зробимо все можливе для того, щоб запросити всіх без винятку суб'єктів права законодавчої ініціативи, які скористаються своїм правом на внесення поправок. Але чомусь у мене є таке передчуття, що цих суб'єктів буде дуже багато і поправок буде дуже багато, тому я не знаю чим ми зможемо вдовольнити всіх і знайти такий час, це хіба буде позаробочий час, можливо, для того, щоб розглянути всі ці поправки за їх участю. Але я обіцяю, що як тільки закінчиться строк на подання поправок, ми оголосимо час їх попереднього розгляду. Можливо ми створимо на базі підкомітету якусь робочу групу для того, щоб ці поправки, скажімо так, рекомендувати на розгляд комітету вже з урахуванням тієї позиції, яка є в суб'єктів. Ну побачимо, тут залежатиме від того, як багато і в які строки будуть подані поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Світлана Заліщук від "Блоку Петра Порошенка". Передає слово Юрію Дерев'янко. Будь ласка, пане Юрію.
17:18:57 ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Шановний доповідачу, шановна головуюча, шановний Голово Верховної Ради. Я пропоную і дуже вас прошу, щоб ми сьогодні перенесли розгляд законопроекту 5318, це щодо розширення кола осіб, яких стосується електронне декларування, для того, щоб ми могли використати цей час, щоб ретельно обговорити все із нашими громадськими організаціями і виправити всі необхідні речі, які можуть використовуватися як спекуляція, підкреслюю, стосовно хорошої ідеї, але як спекуляція і зняти повністю всі ці питання, щоб ми могли на наступний парламентський тиждень ретельно це розглянути і проголосувати цей важливий для України законопроект. Дякуємо за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми вичерпали час на запитання для співдоповідача. Прошу вас іти до вашого місця, шановний пане Руслане. Зараз ми маємо виступи від фракцій. Будь ласка, запишіться від фракцій на виступи. І просимо у ваших виступах давати позицію відносно того, чи підтримує, чи не підтримує фракція відповідний закон. Дякую. Будь ласка, фракція "Батьківщина". Іван Кириленко передає знаному юристу слово, пану Власенку. Будь ласка, пане Власенко.
17:20:29 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна пані головуюча. Ви знаєте, я, слухаючи виступи осіб, які презентували зазначені законопроекти, я заплющив очі і відчув абсолютне дежавю. Дежавю 2010 року, коли з цієї трибуни Віктор Янукович так само розказував, що зміни до законодавства про судоустрій, статус суддів є найкращими в Європі, що під цей Закон "Про судоустрій і статус суддів" отримані висновки ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Союзу, – кого завгодно. І всі ці хто завгодно говорили, що то були найкращі законопроекти. З цієї трибуни Віктор Янукович розказував про те, що Президент відмовляється від повноважень по контролю за судовою системою, тільки ж підтримайте цей законопроект про судоустрій і статус суддів! І лише декілька опозиційних депутатів, і я мав честь тоді це робити, заявляли про те, що це профанація судової реформи, що вона не має нічого спільного із реальним реформуванням судової системи. На жаль, все це саме відбувається і зараз. На жаль, ми вчергове чуємо фарисейські заяви. Ви знаєте, я багато читаю ЗМІ з проблематики судової реформи, і ці ЗМІ абсолютно прямо говорять про те, що пан Олексій Філатов займається ручним управлінням судовою системою, що судді заявляють про те, що пан Філатов на них особисто тисне, вимагає судові рішення в користь Президента України Петра Порошенка по віджиму бізнесу. Ви знаєте, і після цього чути заяви про те, що хтось тут бореться за верховенство права, ви знаєте, всі боряться за контроль над судовою системою. Абсолютно… Друге дежавю у мене було, коли я заплющив очі, це дежавю 14-го року. Коли той самий пан Філатов з цієї трибуни розказував, прийміть закон про справедливий суд і буде вам щастя, і на завтра ви отримаєте реформовану судову систему, і на завтра ви отримаєте правосуддя. А єдина мета була переформатувати під себе Вищу раду юстиції. Я надіслав депутатський запит на Вищу раду юстиції і запитав їх, скільки за два роки вони притягли до відповідальності суддів за порушення присяги. І я отримав відповідь: 51 суддю. Не 1051, не 2051 – а 51 суддю. Решта – це судді з Автономної Республіки Крим і решта – це судді, яких вони рекомендували звільнити за загальними підставами. На жаль, я ще раз підкреслюю, ми не бачимо жодної реформи правосуддя, ми бачимо абсолютну профанацію реформи правосуддя і нічого кращого. Нам кажуть, будуть обирати суддів на конкурсі. Ми бачимо, як Комісія з вищого корпусу державної служби зараз на конкурсі обирає губернаторів. За тиждень ідуть заяви в пресі, хто буде губернатором, а потім Комісія з вищого корпусу по факту… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершити. ВЛАСЕНКО С.В. А потім Комісія з вищого корпусу державної служби по факту легалізує тих, кого хочуть бачить із Адміністрації Президента. Все те саме ми бачимо і в цьому законі, за нього не можна голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Сергію. Будь ласка, від фракції "Народного фронту" народний депутат Сташук. Передає слово юристу знаному пану Ємцю. Будь ласка.
17:24:03 ЄМЕЦЬ Л.О. Дякую. Шановні колеги! Леонід Ємець, фракція "Народний фронт". Ну, я думаю ні для кого я не відкрию великий секрет, що боротьба з корупцією і судова реформа це є нерозривні процеси. Неможливо говорити про ефективність боротьби з корупцією, якщо ми маємо корупційний суд, щоб не зробив чесний прокурор або слідчий, все це буде знищено, знівельовано за гроші в нашому, на жаль, сьогодні корупційному суді. Тому судова реформа це є необхідна складова розвитку нашої держави. І сьогодні вона як ніколи знаходиться під загрозою. Частина суддів, а саме: судді Верховного Суду через звернення до Конституційного Суду хочуть скасувати цю започатковану судову реформу, скасувати конкурси, на яких будуть обиратися нові судді Верховного Суду, а значить довічно залишитися працювати суддями Верховного Суду. Це є така їх мета. Довіри, на жаль, до складу Конституційного Суду, який буде розглядати питання, ні у нас, ні у суспільства немає. Нагадаю, що шестеро суддів Конституційного Суду – це є люди, які призначались Януковичем, які сприяли захопленню і узурпації влади Януковичем, про що сьогодні ведеться справа кримінальна Генеральною прокуратурою. Хотілось би, звичайно, бачити результати цієї справи. Тому у нас є, насправді, сьогодні лише один вихід: ми маємо терміново впроваджувати судову реформу, терміново забезпечувати проведення конкурсу до Верховного Суду України, забезпечити роботою Громадську раду доброчесності. Слава Богу, ми вже бачимо, що громадські організації подали свої заявки на конкурс, там уже сформований достатньо поважний у суспільному розумінні склад в частині довіри до цих осіб. Ми бачимо, що процес рухається, але ми точно не маємо стояти на тому, щоб цей процес рухався повільніше. Тому позиція фракції "Народний фронт" – закон, який запропонував Комітет з питань правосуддя приймати за основу, ми сьогодні підтримуємо, будемо голосувати повним складом. А також вимагаємо прискореного розгляду за скороченою процедурою для того, щоб за цей час ми могли доопрацювати усі правки, але не затягуючи процес. Буквально наступного сесійного тижня прийняти відповідальне рішення, яке є необхідною складовою судової реформи в нашій країні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за позицію "Народного фронту". Зараз позицію "Блоку Петра Порошенка" озвучить народний депутат Руслан Князевич. Будь ласка.
17:26:35 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановні колеги. Я хотів би до пана Сергія звернутися, ми з вами тоді були в одній фракції і теж разом відстоювали ту позицію. Я дуже сподіваюся, що вона в нас не змінилася за всі ці роки, і ми є однодумці у цьому питанні. Безумовно, є багато кількість недоліків, які ми однаково негативно сприймаємо. Але я сподіваюся, що ми однаково позитивно сприймаємо те, що зроблено в царині судової реформи, принаймні за останні кілька місяців. Можна по-різному оцінювати всі ті законодавчі акти, які були прийняті в цій царині, починаючи з постмайданної ситуації. Це і Закон про відновлення довіри до суддівської влади, це і Закон про забезпечення права на справедливий суд, конституційні зміни, які, нагадаю, проходили досить непросто, і це майже більш ніж півроку тривав процес, Закон про статус суддів в новій редакції, цей закон, який ми зараз розглядаємо. Безумовно, можна по-різному оцінювати цей процес, але це безумовно прогрес, і безумовно він матиме якісь наслідки. Ніхто не говорить однозначно, що ці наслідки будуть позитивні. Як і будь-який процес, він може мати наслідки такі, які він буде мати. Але справа полягає в тому, що нічого не робити – це найгірше, що можна зараз собі дозволити. Уявіть собі, ми буквально з наступного тижня хочемо розпочинати процедуру подання документів на посади суддів Верховного Суду. Але до цього часу ми не розуміємо, в який спосіб Вища рада правосуддя буде надалі приймати відповідні рішення і як їй реагувати на ті виклики, які вона вже зараз, з якими зіткнулася. Незважаючи на те, що немає закону, Вища рада юстиції здійснює фактично повноваження членів Вищої ради правосуддя. І вже вчора-позавчора у них відбувалася низка засідань, де вони обговорювали питання щодо надання згоди на притягнення до відповідальності затримання і арешт низки суддів, які здійснюють так би мовити правосуддя умовно на окупованих територіях і в самопроголошених сепаратиських республіках. Тому зараз втрачати темп в змінах до законодавства, що стосується відповідно правосуддя, а в першу чергу в частині Закону про Вищу раду правосуддя, не можна. Оскільки на нас з вами далі будуть відповідно лягати і доля відповідальності, яку ми несемо з того часу, коли парламент на себе взяв відповідальність в царині змін до Конституції, і відповідно ми будемо далі заручниками тієї ситуації, тому що громадськість при будь-якій нагоді обов'язково буде згадувати парламенту, що він неналежним чином виконував свої конституційні повноваження на той момент, коли вони в нього обули, і неналежним чином зараз реагує на ті законодавчі зміни, які потребує суспільство і час для того, щоби надалі цей процес був більш ефективним і дієвим. Я пропоную від імені нашої фракції прийняти цей закон, і на базі комітету ми зможемо, в тому числі, за участю тих критиків, які сьогодні виступають, сподіваюся, ті неузгодженості і дискусійні моменти, які лунали, обов'язково зняти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Руслане. Зараз позицію фракції "Самопомочі" озвучить народний депутат Вікторія Войціцька. Вона передає слово Руслану Сидоровичу.
17:30:00 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги, я зараз не буду критикувати чи хвалити прийняті зміни до Конституції в частині блоку правосуддя, але це є факт, який відбувся. Відповідно до прийнятих змін до Конституції, ми запровадили новий орган, замість Вищої ради юстиції, а саме Вищу раду правосуддя. Що означає на сьогоднішній день ситуація у відсутності цього закону? Вища рада правосуддя, як орган державної влади, зобов'язаний діяти в межах, порядок і в спосіб, передбачених законом, але його немає. Це означає, що будь-які зміни, будь-який подальший рух у напрямку судової реформи без закону про вищу правосуддя є апріорій неможливим. Разом з тим, запропонована редакція законопроекту про Вищу раду правосуддя має ряд моментів, які, на нашу точку зору, потрібно доопрацювати. Що саме? Перше. Після прийняття цього закону нові представники судового корпусу влади однозначно повинні набиратися виключно з тих суддів, які пройшли кваліфоцінювання в такий спосіб, щоб ми змогли забезпечити прихід, дійсно, нових людей, які пройдуть необхідну перевірку. Ми в рамках Ради з питань судової реформи довго дискутували з приводу того чи потрібно обмежувати представників судової влади десятирічним судовим досвідом? І визначилися, що ні, адже на цьому етапі неможливо забезпечити прихід нових людей для того, щоб отримати нову якість роботи цього органу. Наступне питання. Це питання прозорості дисциплінарної процедури, це є ключове. Адже яких би якісних людей ми не набирали все рівно будуть факти порушень і саме процедура дисциплінарного провадження повинна стати запорукою перманентного, підкреслюю, постійного очищення судової влади. Для цього потрібно забезпечити доступ сторін до матеріалів дисциплінарного провадження, в такий спосіб забезпечити рівність сторін з тим, щоб суддя і дії якого перевіряються, не мав переважного статусу. Крім того, новий орган, який запроваджується, а саме Громадська рада доброчесності, повинен володіти достатнім інструментарієм для того, щоб забезпечувати активну участь громадськості в роботі по контролю над судовою гілкою влади. Наступний момент. Судді, які на сьогоднішній день ще залишилися в резерві, які набиралися за часів Януковича, категорично вони повинні пройти процедуру кваліфоцінювання перш ніж вони зможуть опинитися у складі судового корпусу. Є ряд інших дрібних зауважень, але вони вже не є настільки суттєвими, вірю, що вдасться доопрацювати. Але хочу наголосити на необхідності також найшвидшого прийняття інших законопроектів, що стосуються в першу чергу змін до процесуальних кодексів. Адже з моменту прийняття Закону про Вищу раду правосуддя формування нового Верховного Суду при умовах діючих сьогодні процесуальних кодексів ми отримаємо процесуальний колапс. Тому… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити дайте, будь ласка. СИДОРОВИЧ Р.М. Тому я закликаю якомога швидше забезпечити до підготовку змін до процесуального законодавства, подати його до стін парламенту та прийняти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, пане Руслане. Будь ласка, від групи "Воля народу" народний депутат Володимир Литвин.
17:33:32 ЛИТВИН В.М. Шановна президія! Шановні колеги! Зрозуміло, що це надзвичайно відповідальний закон. Ми маємо сформувати такі позиції, які б дозволили працювати у Вищій раді правосуддя абсолютно бездоганним людям, бо вони будуть відповідно формувати суддівський корпус, і щоб ми не сформували в черговий раз суддівський корпус, який буде вчитися на людях. І мені бачиться, що цей закон потребує істотного доопрацювання до другого читання. Насамперед, судячи із закону, це не може бути суддівське самоврядування, по суті справи ми можемо говорити про Вищу раду правосуддя як орган державної влади, і це витікає, власне, із цього закону. У мене викликає сумнів у питанні про регламент Вищої ради правосуддя, оскільки вона має визначати свою діяльність відповідно до Конституції і законів, або в іншому випадку потрібно приймати Закон про регламент, як це у Верховній Раді України. Я думаю, що не можна передавати Вищій раді правосуддя визначати бюджетне фінансування судів. Тоді вона буде і впливати на діяльність судів. Для цього є Державна судова адміністрація. І, на мій погляд, взагалі неприйнятною є позиція про те, що Вища рада правосуддя може бути бенефіціаром міжнародної фінансової допомоги, бо хто виплачує гроші, той буде вимагати відповідних звітів, має фінансуватися виключно з державного бюджету. Мені, наприклад, що консультативні висновки до законів... щодо законопроектів обов'язкові для розгляду, я маю на увазі Вищої ради правосуддя. Обов'язкові до розгляду ким, Кабінетом Міністрів, Верховною Радою України чи іншою інституцією? І ще один момент, мені бачиться, що оціночні судження і погодження не можуть бути присутні в цьому законі, як то "визнаний фахівець у сфері права" і "бездоганна професійна репутація", ну, це загальні слова, а не правові норми. І ще один момент, про який варто сказати, не можна виводити з-під сфери контролю Національним антикорупційним бюро керівний склад Вищої ради правосуддя. Чому інспектори, члени вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вони підконтрольні НАБУ, а керівний склад абсолютно не підконтрольний? І останнє, мене турбує, що цим законом пропонується внести зміни істотні до Регламенту Верховної Ради України, я думаю, це аж ніяк не буде сприяти покращенню цього документу. Отже, до другого читання цей документ потребує істотного доопрацювання. Одну хвилинку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ЛИТВИН В.М. І я думаю, якщо ми кажемо, що це документ, який зачіпає інтереси всього суспільства і повинен викликати довіру, то не треба гарячкувати і пропонувати прискорену підготовку до другого читання. Не поспішайте, давайте зробимо якісний документ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від "Опозиційного блоку" Дмитро Шпенов.
17:37:02 ШПЕНОВ Д.Ю. Уважаемые коллеги, наша фракция всегда заявляет о том, что реформы должны быть взвешенными, качественными и продуманными. Во-первых, законопроект 5180 противоречит Конституции, поскольку расширяет перечень оснований для увольнения судьи, установленных четко в статье 126. Во-вторых, противоречит международным стандартам в сфере правосудия. Речь идет о нарушении принципов открытости и публичности, о нарушении права обжаловать решение административного органа без получения какого-либо разрешения. Законопроект предусматривает, что решение дисциплинарной палаты можно обжаловать только по разрешению самой дисциплинарной палаты. Это какой-то нонсенс. А также положение, что дисциплинарная палата может по собственной инициативе открыть дисциплинарное дело, противоречит пункту 26 Киевских рекомендаций ОБСЕ о независимости судебной системы. В-третьих, судебную реформу проводили, чтобы повысить независимость судейской ветви власти и выполнить рекомендации Венецианской комиссии, а не сосредоточить все полномочия в одном органе – и сделать судебную систему подконтрольной. Данный законопроект закладывает именно подконтрольность судебной системы. Об этом ясно свидетельствуют такие положения законопроекта, как перебирание Высшим советом правосудия функции ДСА и Совета судей. Кроме того, решение всех финансовых вопросов по распределению бюджетных средств и международной финансовой помощи создает риск для значительных коррупционных злоупотреблений со стороны руководства советом. Также полностью нивелируется демократическая норма о выборности должности главы суда и создается механизм для назначения глав судов Высшим советом правосудия. Право обжалования решения совета ограничено лишь мелкими техническими моментами, такими, как не подписание решения одним из членов или отсутствие ссылки на статью, что лишает возможности обжаловать решение по сути и является механизмом для злоупотребления. В-четвертых, законопроект не соответствует рекомендациям Венецианской комиссии. Введено очень много оценочных понятий, например: быть признанным специалистом в области права, имеет безупречную профессиональную репутацию. Венецианская комиссия настойчиво указывала, что оценочные понятия приводят к манипуляциям и злоупотреблениям. По сути, вместо судебной реформы и соответствия международным стандартам просто хотят подчинить судебную систему одному органу, это издевательство над судебной системой. Также, зная печальный опыт, в нарушение когда Регламента был принят Закон о судоустройстве и статусе судей в целом, я хотел бы сказать, что согласно статьи 121 части 5 Закона "О Регламенте" я категорически против, чтобы он принимался. Имейте это в виду. Спасибо большое за внимание. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам спасибо, шановний колего. Будь ласка… Шановні колеги, фракції вичерпали список тих, хто записався. Не виступила Радикальна партія ще і група "Відродження". Чи будуть від вас виступаючі щодо цього закону? Нема. Олег Ляшко, будь ласка.
17:40:14 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Фракція Радикальної партії дуже уважно вислухала всі аргументи противників цього закону, апологетів цього закону, представника Президента пана Філатова, і ми, консолідовано щойно провівши засідання фракції, прийняли рішення утриматися від підтримки цього законопроекту в першому читанні. Ми голосували за його включення до порядку денного для того, щоб суспільство, юристи, громадськість, громадяни почули всі аргументи "за" і "проти". Ми вважаємо, що законопроект має бути суттєво доопрацьований, фракція Радикальної партії не голосувала за зміни до Конституції, які фактично дають можливість узурпувати вплив на судову гілку влади і ми бачимо, що законопроект про формування Вищої ради правосуддя, це фактично продовження плану монополізації впливу на судову гілку влади. Судді фактично стають залежними, від формування Вищої ради правосуддя усуваються учасники процесу, адвокати, науковці, усуваються громадські організації, натомість ми бачимо, що це спроба монополізувати вплив. Тому ми звертаємося до шановного Президента України Петра Порошенка з проханням доопрацювати вказаний законопроект і дати його в тій редакції, яка дасть можливість об'єднати зал і головне – продемонструвати суспільству прагнення влади реально створити умови для формування незалежного суду, тому що коли ми говоримо про те, що прибрати Верховну Раду і, мовляв, буде незалежний суд, то Верховну Раду прибрали, а отримали Адміністрацію Президента, де сидять представники, яких ми тут маємо в парламенті, і по телефону роздають вказівки як приймати рішення у тій чи іншій справі. Хіба це незалежне правосуддя? А згадайте коли тут з цієї трибуни я від імені фракції Радикальної партії казав вам, що дурять народ, коли розказують: "Приймемо Закон про справедливий суд і справедливий суд завтра впаде нам на голову". Ми не голосували за цей закон. Чому? Тому що це було очевидно з самого початку, що за розмовами про справедливий суд ідеться про просте: про узурпацію влади, про вплив на суддів, про виконання політичних замовлень. Чи може потужна фракція Радикальної партії дозволити комусь із влади узурпувати вплив на суддів? Ні. Чому? Тому що без незалежного суду в Україні не буде інвестора. Це значить, в українців не буде робочих місць. Коли українці не можуть знайти правди в суді, коли в них немає блату і "волохатої руки", то незалежного суду не буде, і як наслідок, не буде України. Тому фракція Радикальної партії, захищаючи українців… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні колеги, зараз у нас час для виступів народних депутатів. Прошу записатися. Від народних депутатів маємо 15 хвилин для виступів, і потім нас підсумовуємо і голосуємо. Будь ласка, Надія Савченко від "Батьківщини". Кириленко, да? Івану Григоровичу Кириленку, будь ласка, слово передає пані Надія. Ні. Івченко, народному депутату Івченку, будь ласка.
17:44:13 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ви знаєте, ми уважно вивчаємо закони і намагаємося кожну статтю уважно вивчити і проаналізувати. Сьогодні ми дійсно бачимо, що на даний момент Закон про суд і судоустрій, він все ж таки узурпує одну гілку влади, президентську гілку влади. Ми не хочемо бути співучасниками того, що у нас не буде незалежної судової системи. Але разом з тим, хочу сказати для тих, у кого сьогодні виникає питання про пальмову олію. Колеги, аграрний комітет – це профільний комітет. Аграрний комітет – саме той комітет, який розглянув законопроект і не допустив сьогодні використання ГМО-сої, яке не буде тепер розглянуте Верховною Радою. Наші сільгосптоваровиробники не будуть використовувати сою-ГМО тепер при своїх посівах. Я хочу сказати, що аграрний комітет сьогодні не допустив такого поняття, як "молоковмісні продукти", і на наших полицях тепер буде чисте молоко. І головне. Якщо хтось не розуміє, що таке профільний комітет і з якими питання потрібно до профільного комітету звертатися, будь ласка, читайте, як в школі, буквар – Регламент Верховної Ради. Аграрний комітет по пальмовій олії є профільним. А якщо не хочете до аграрного комітету, яке очолює "Блок Петра Порошенка", звертайтесь тоді до Комітету охорони здоров'я, тоді вам там роз'яснять, яка має бути відповідальність і який вплив на здоров'я. Ми завжди підтримували село, ми завжди були послідовними. Я ще раз хочу сказати, коли голосували за Податковий кодекс і бюджет 15-16 років, єдина "Батьківщина" не забрали пільги з аграріїв і в тому числі не забрали податки з сіл і селищ. Тому ми послідовні. І хочемо до людей, які не читають Регламент, просто закликати, читайте, будь ласка, уважніше Регламент і звертайтеся до Комітету охорони здоров'я, якщо ви думаєте, що вони профільні. А аграрний комітет вже своє рішення прийняв, тому що там сидять спеціалісти і розуміються, що таке пальмова олія для наших виробників і споживачів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер пан Івченко передає слово пану Власенку. Будь ласка. І потім від…
17:46:36 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пані Головуюча. Від пальмової олії до судової реформи, якщо дозволите. Ви знаєте, голова профільного комітету, мій колега, сказав, що треба дотримуватись одних і тих самих принципів. І він абсолютно правий. І тоді, і зараз я категорично виступаю проти узурпації впливу Президента, яке б його не було прізвище, на судову гілку влади. І тоді, і зараз я говорив, що неприпустимим є формування Вищої ради юстиції під конкретного Президента з метою тотального контролю судової системи. Невже ми не знаємо, як виглядає сьогодні політичний розклад і політичні впливи на Вищу раду юстиції? Називати вам прізвища членів Вищої ради юстиції, яких туди особисто лобіював пан Олексій Філатов? Які у нього зв'язки там і кого він контролює в цій Вищій раді юстиції? Назву, будь ласка, немає з цим жодних проблем. Я просто достатньо довго в юридичному цеху працюю. Це по-перше. По-друге, і тоді, і зараз я вважав, що руйнація судової системи є найгіршим, що може відбутися в українській державі. І тоді, і зараз я вважав, що руйнація Верховного Суду – це найгірше, що може відбутися в цій державі. Оскільки зараз виступи від депутатів, а не від фракцій, я не торкався цього питання у виступі від фракцій, скажу свою особисту приватну позицію народного депутата України Сергія Власенка: я вважаю категоричною і стратегічною помилкою парламенту – дозвіл на те, що люди, які не мають суддівського стажу, будуть мати можливість приходити до Верховного Суду. Це така сама профанація, як і профанація реформи поліції. Це така сама профанація, як і профанація реформи державної служби. Це така сама профанація, як і профанація конкурсів по вибору губернаторів. Це руйнація судової системи, яку ми побачимо через 1,5-2-3 роки, через 2-3 роки. Профанація полягає не в прийнятті закону, а в його виконанні або неналежному виконанні. Саме тому і саме зараз я закликаю вас не підтримувати цей закон. Сьогодні звучала уже ціла низка зауважень, один із депутатів чесно і чистосердечно признався і сказав: "Да, можливі наслідки, і ці наслідки не завжди будуть позитивними". Так це очевидно. Цей закон налаштований на одне – на консервацію впливу Президента України на Вищу раду юстиції, яку тепер перейменували в Вищу раду правосуддя. Нічого іншого цей законопроект не несе. Абсолютно нормальним і правильним буде повернути цей законопроект автору законодавчої ініціативи на доопрацювання, створення нормального закону. Щоб у нас не повторилося так, як у нас відбувалося з Законом про справедливий суд, коли всім обіцяли, що будуть поправки, а потім ніяких поправок ніхто не розглядав, винесли в зал, і одним голосуванням замість обговорення 4 тисяч поправок проголосували закон, який віддав в руки Президента тотальний контроль над судовою системою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Вадим Денисенко від "Блоку Петра Порошенка". Передає слово Олексію Гончаренку.
17:49:49 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, насправді, ми зараз маємо можливість проголосувати ключовий, один з ключових законів. Так, зараз ми його розглядаємо лише за основу, але це є перший крок до того, щоб найближчим часом прийняти в цілому Закон про Вищу раду правосуддя і нарешті почати здійснювати судову реформу. Бо що таке сьогодні суддівська система? Це найбільший виклик національній безпеці України. Хочу навести вам один приклад з моєї рідної Одеси. Суддя господарського суду міста Одеси Зеленов (таке дуже прізвище, яке багато про що каже) приймає рішення про те, що пан Курченко фактично отримує сьогодні, через 3 роки після революції, після всього. Отримує контроль над Одеським нафтопереробним заводом одним суддівським рішенням. Бо він приймає рішення, що 600 мільйонів доларів боргу, 600 мільйонів доларів боргу має Одеський НПЗ перед компаніями Курченка. Це один приклад. І ми вже багато місяців боремося з цим, в суди ходимо, ходимо, направляємо звернення, все, що можемо, робимо. Де є результат? Нема результату. Бо тільки суддівська реформа може змінити систему. А чому ж ми тут зараз чуємо такі палки речі проти? А дуже все просто, один тут представник однієї з фракцій, щоб не казати прізвища, депутат якої був спійманий на гарячому, як він пакетами бере гроші і ми всі тут сиділи в цьому залі, і дивилися на цей непотріб, і цю ганьбу, як він пакетами бере гроші на всю країну, а потім Верховному Суду, вищому суду отримує рішення, не так зняли депутатську недоторканість, не так, повертайся, друже, в зал, нам же без тебе ніяк не можна, ти ж лише взяв гроші на всю країну, ти лише на всю країну сказав скільки коштує депутатський запит, депутатське звернення. Зараз чесно все це показав, є в декларації свої колекції, антикваріат, гроші, все інше і кажемо молодець. Та звичайно їм потрібні такі судді, в яких вони відкупляться завжди, бо вони набрали достатньо, щоб зняти один свій швейцарський годинник і віддати йому назад, відкупляться завжди і будуть знову сидіти в залі Верховної Ради, і ще повчати нас, як нам жити і що робити. Колеги, цей закон підтримує Рада Європи, цей закон підтримує всі експерти, я прошу вас підтримати його, зробити перший крок для того, щоб здійснити справжню реформу правосуддя. Без цього у нас не буде ні перемоги над зовнішнім ворогом, ні над внутрішнім. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Макар'ян передає слово Юрію Солов'ю.
17:52:40 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги, я хочу привернути увагу до одного питання. Пригадуєте, як ми півроку тому успішно провели пакет законодавства щодо вдосконалення управління державною власністю, де передбачили конкурсний відбір на посади всіх керівників державних підприємств. Унікальні закони прийняли. Ви думаєте, ці закони сьогодні працюють? Абсолютно ні. Сьогодні судова система повністю заблокувала процес призначення директорів на ключові стратегічні державні підприємства, такі, як "Укренерго", для прикладу, чи "Центренерго". Чи може… Не перебивайте, будь ласка, вийдете і будете говорити. Що це означає? Що сьогоднішня судова система в тому вигляді, яка вона існує, вона приречена. І тому ми як парламент зобов'язані здійснити абсолютно чіткі і радикальні зміни. І тому цей закон, який сьогодні розглядається, це є системний і стратегічний закон, який визначатиме долю судової системи на майбутнє. Нагадаю, що ми автономізували судову систему. Але я вважаю, що парламент України має забезпечити парламентський контроль за Вищою радою правосуддя. Саме тому я вважаю, що між першим і другим читанням ми зобов'язані внести зміни, якими зобов'язати голову Вищої ради правосуддя щорічно звітувати перед парламентом за результати роботи Вищої ради правосуддя. Я вважаю, що ми повинні удосконалити норми щодо того, хто може звертатися зі скаргами і хто повинен звертатися зі скарги на дії судді. Ми повинні чітко прописати часові терміни, в яких Вища рада правосуддя повинна відреагувати на кожне звернення, і ми повинні прописати чітко відповідальність кожного судді і за прийняті ним неправомірні рішення, і за прийняті Вищою радою правосуддя рішення щодо дисциплінарних суддів. Саме тому я вважаю, що даний закон сьогодні потрібний, цей закон дозволяє розв'язати руки. Але цей закон повинен бути дуже серйозно доопрацьований, зокрема, в частині збереження парламентського контролю за діяльністю Вищої ради правосуддя. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Власенко передає слово для виступу Ігорю Луценко. Будь ласка, пане Ігорю,
17:55:20 ЛУЦЕНКО І.В. Шановні колеги, знаєте, коли я записувався на питання до доповідача цього законопроекту, я хотів задати лише одне питання: чому цей законопроект доповідає пан Філатов, а не пан Портнов? Дійсно дивно, тому що це абсолютно, ця псевдо-реформа вкладається абсолютно в канву цих злочинних кроків по руйнуванню нашої правової системи, яке зараз планомірно здійснюється за завітами великого оцього генія. Найкращім, мабуть, подарунком до річниці Майдану Януковичу буде саме увіковічення цих законодавчих ініціатив Портнова саме оцим сьогоднішнім голосуванням. Я нагадаю, що по завітам Портнова було знищено функцію прокуратури по нагляду за законністю у діях суб'єктів публічного права – чиновників і депутатів. Зараз не можна громадянам і нам з вами, до речі, поскаржитися в прокуратуру, щоб та провела перевірку і примусила чиновників виконувати закон. І зараз оця вся ганьба з так званим НАЗК – агентство по запобіганню корупції, котре не змогло виконати закон, котре не змогло забезпечити нормальний процес електронного декларування зараз. Це, зокрема, проблема відсутності у прокуратури повноважень примусити чиновників виконувати закон. Так само зараз було введено за портновськими заветами оцим от складом, зокрема, парламенту мито на позови. Зараз, щоб повертати, в Києві вкрадені Черновецьким землі, треба сплачувати колосальні кошти громадянам. Зараз для того, щоб будь-яке рішення, котре попередня влада реалізувала, неможливо без грошей відмотати назад. І ще одна "чудова" новація (в лапках) – це введення адвокатської монополії, яка також утруднює доступ громадян до правосуддя. Все зроблено так, щоб прості люди не могли використовувати суд як механізм захисту їхніх прав та охоронних законом інтересів. Все зроблено так, щоб це було привілегією феодалів, котрі засіли на Банковій. Слухайте, ну, невже досвід, кривавий досвід Майдану нас нічого не навчив? Що розділення гілок влади є запобіжником проти тої катастрофи, котра у нас сталася в 2014 році, проти того, що може ще раз і ще раз ставатися, як свідчить досвід людства. Має бути розділення влад: має бути судова незалежна гілка влади, має бути виконавча влада. Натомість у нас один цар намагається керувати усім. Скільки суддів Майдану він покарав, маючи всі можливості впливу на прокуратуру, на Вищу раду юстиції? Практично нуль, бо 50 – це ніщо. Тому фракція "Батьківщина" не голосуватиме за це, як і не голосуватиме за цю злочинну так звану судову реформу конституційну. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего. Будь ласка, Ольга Червакова від "Блоку Петра Порошенка". І на цьому завершуються виступи.
17:58:25 ЧЕРВАКОВА О.В. Доброго дня, шановні колеги. Дійсно, це дуже важливо – приймати ті закони, які забезпечать чесний і справедливий суд. Я хочу вас поінформувати, що сьогодні сталася фактично безпрецедентна подія в місті Ірпені, яка характеризує те, що… говорить про те, що реформі, які започатковані парламентом, нарешті дійшли до районних судів, і нарешті районні судді приходять у свідомість і починають приймати нормальні рішення. Сьогодні Ірпінський міський суд скасував рішення Коцюбинської селищної ради, яким було абсолютно в незаконний спосіб усунено селищного голову Ольгу Матюшину від виконання займаної посади. Суд визнав це рішення абсолютно незаконним і таким чином селищна голова зараз повернулася на свою посаду. Я хочу нагадати, що наслідком цього рішення Коцюбинської селищної ради став силовий переворот і захоплення влади отим "гкчп", через яке фактично Верховна Рада 14 квітня розпустила Коцюбинську селищну раду. призначила позачергові вибори, наслідком яких стало те, що громадські активісти, які борються проти земельної дерибанної мафії в регіоні Приірпінні на Київщині здобули в 2,5 рази більше депутатських мандатів, і тепер вони керують селищем, а не оці мафіозі, які прийшли до влади, щоби грабувати громаду. Я дякую всім 260 народним депутатам, які проголосували 14 квітня за цю постанову. Я дякую за принципову позицію профільного парламентського комітету і особисто Сергію Власенко за те, що він проявив принципову позицію. На жаль, тоді Верховна Рада була змушена відновлювати справедливість набагато швидше, ніж це міг зробити суд. Я хочу нагадати, що 8 місяців пройшло, поки суд прийняв бодай якесь рішення. всі ці 8 місяців селище знаходилося на Київщині, це 4 кілометри від Києва знаходилося фактично в безвладді і в умовах от такого от хаосу, коли постійно відбувається шат, коли не можуть прийматися рішення, тому що не зрозуміло хто селищний голова, тому що кожна самопроголошена, висловлюючись словами одного з наших парламентських лідерів, скотиняка, говорить, що вона голова в селищі. Я хочу ще раз подякувати всім, хто проявив принципову позицію і я думаю, що закони, які спрямовані на судову реформу, ми маємо обов'язково приймати і це сприятиме тому, що в Україні буде чесний суд, що в Україні будуть притомні судді. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми продовжимо наше засідання на 20 хвилин. І зараз підсумкове слово надається віце-спікеру українського парламенту Оксані Сироїд. Потім згідно Регламенту ми маємо по 3 хвилини співдоповідачів, це пан Філатов і пан Князевич, і повертаємося до голосування. Просимо колег заходити до сесійної зали. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Оксана, секундочку, я… Колеги, через 5 хвилин відбудеться голосування, я прошу секретаріат Верховної Ради і всіх голів фракцій запросити депутатів в зал, за 5 хвилин ми перейдемо до прийняття рішення. Будь ласка, пані Оксана.
18:01:51 СИРОЇД О.І. Дякую. Шановні колеги, незалежного і справедливого суду справді не буде, якщо ми не будемо нічого робити. Так, Вища рада правосуддя чи Вища рада юстиції сьогодні була і залишається залежною, залежною від Президента в тому числі. Але треба пам'ятати, що більшість у складі Вищої ради юстиції, це є судді, при чому судді обрані суддями. І сьогодні те, що вони є раби, це був їхній вибір, вони вирішили стати рабами, вони захотіли стати залежними. Але це сталося не сьогодні. Це рабство почалося щонайменше десять років назад, навіть більше. Але багато людей, які були причетні до того, щоби ввести суддів у рабство, сидять сьогодні в цьому залі і навіть дуже активно виступають проти того, щоб щось змінювати. Так, Вища рада правосуддя мусить стати незалежною, але вона стане незалежною не тоді, коли ми щось зробимо чи не зробимо з Президентом, а коли ті судді, які є більшістю у складі Вищої ради правосуддя, перестануть бути залежними. І це залежить тільки від того, хто будуть нові судді замість тих, які вже сьогодні склали свої повноваження, хто будуть судді у новообраному, новоствореному Верховному Суді України, хто будуть судді ті, які прийдуть за новим конкурсом. Тільки тоді ми можемо сказати, що ми можемо отримати нову і незалежну Вищу раду правосуддя. Але сьогодні не робити нічого ми не маємо права, тому що ми просто тоді згоджуємося, що так має бути завжди. Закон про Вищу раду правосуддя треба сьогодні голосувати в першому читанні. І ті всі вади, які є сьогодні, зокрема в дисциплінарній процедурі, зокрема в новому конкурсі, їх треба всі поправити до другого читання. Але рішення про прийняття в першому читанні має бути прийнято сьогодні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Хто наполягає на заключному слові? Князевич, Філатов? Не наполягають, не наполягають. Я прошу всіх… Князевич наполягає. Включіть мікрофон Князевичу, і прошу заходити в зал, займати робочі місця. Заключне слово, голова комітету Князевич, будь ласка.
18:04:10 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане голово, шановні колеги. Дуже важливо, щоб ми сьогодні мали результативне голосування. Ми не повинні загубити цю законодавчу ініціативу. Я вам скажу відверто, тут називалися прізвища тих людей, які делегували начебто своїх представників до Вищої ради юстиції і контролюють їхню діяльність. Я готовий перевірити і з вами публічно, що там нема жодного представника від Князевича, хоча було сказано, що там представники від комітету. І я вам скажу відверто, мені не все подобається в діяльності Вищої ради юстиції. Я більше навіть скажу, вважаю, що за останній час та навіть критика, яка лунала з боку Вищої ради юстиції на адресу парламенту, не завжди була об'єктивна. Мені не все зрозуміло в тій ситуації, коли Вища рада юстиції виявила певну бездіяльність, і ми змушені були проводити позачергове засідання. Я до сих пір не розумію їхню позицію. Але це не означає, що я маю давати якусь їхню об'єктивну зараз оцінку, тому що це не передбачено Конституцією і чинним законодавством. Тут не було сказано один важливий момент. Зараз Вища рада правосуддя, якщо ми за неї проголосуємо, буде поповнена за рахунок нових членів, які будуть формуватися за рахунок відповідно квоти з'їзду суддів. Цей орган з кожним днем ставатиме все більш і більш суддівським. І, слава Богу, що нарешті судді візьмуть на себе всю повноту відповідальності і вже ніколи не будуть дорікати, що хтось начебто ззовні в якийсь політичний спосіб здійснює тиск на їхню діяльність. І вони в повній мірі не будуть уникати цієї відповідальності, а будуть так само нести, як і ті порушники, які зараз несуть відповідальність і щодо яких об'єктивно визначалася Верховна Рада. Але в будь-якому випадку я переконую вас, що розгляд цього законопроекту у другому читанні буде відкритим, буде із залученням всіх зацікавлених осіб, буде з правовою оцінкою кожної пропозиції, яка надійде в основному порядку до комітету. Знаєте, я тут… до мене підходять колеги, і я чув з трибуни парламенту, що вони не хочуть голосувати за цей законопроект, оскільки комітет пропонує підготовку його до другого читання за скороченою процедурою. Це не відповідає дійсності, ні в своєму виступі я такого не говорив і такого рішення не приймав комітет. Я думаю, що це не той випадок, коли ми повинні наполягати на такому. Ми готові йти за повною процедурою, але просимо вас натомість і проголосувати сьогодні цей законопроект. Це не має бути перешкодою для неголосування за законопроект. І скористатися своїм конституційним правом: надіслати відповідні поправки до комітету. І давайте разом спільно проведемо фахову серйозну дискусію для того, щоб невдовзі вийти, справді, на той проект закону, який влаштує всіх в залі. І те, що авторами законопроекту є з одного боку – Президент, а з другого боку – представник опозиції, це якраз добра ознака того, що ми здатні знайти спільний знаменник для того, щоб прийняти абсолютно, мені здається, виправдане, розумне і ефективне рішення. Дякую і закликаю всіх до спільної праці над цим законопроектом. 18:07:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до прийняття рішення, колеги. Прошу сконцентруватись. Прошу зайняти робочі місця, з лож повернутися на робочі місця, будь ласка, колеги. Я наголошую, закон рекомендується прийняти комітетом лишень за основу. Тобто всі недоопрацювання, які є, ми зможемо скоригувати між першим і другим читанням. Але я глибоко переконаний, що судова реформа, одна з наших найбільш глобальних реформ, не має зупинятись. І тому закликаю усіх відповідально підійти до голосування і взяти участь в голосуванні, колеги. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про Вищу раду правосуддя (номер 5180) згідно рішення комітету за основу. Колеги, прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Голосуємо, будь ласка. 18:08:35 За-232 Рішення прийняте. Увага, колеги! Увага! Ми маємо шанс зараз, ми зараз маємо шанс за одну хвилину розподілити нових депутатів по комітетах, це об'єднає всіх в залі. Регламентний комітет має готове рішення, однією постановою, це всі зацікавлені в тому, колеги, не розходіться. Це дві хвилини, воно не потребує спеціального включення в порядок денний, не потребує. Я запрошую до доповіді голову регламентного комітету Павла Пинзеника. Воно не потребує включення в порядок денний. Прошу доповісти, і під час доповіді він оголосить всі компромісні позиції, і ми зможемо працевлаштувати всіх наших нових депутатів. Павло Пинзеник, будь ласка.
18:09:23 ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги, комітет розглянув цілий ряд заяв народних депутатів України, які не входять до складу будь-якого комітету, і пропонує вирішити наступні питання, і доручити Комітету з питань Регламенту у разі позитивного голосування доручити оформити це рішення відповіднім проектом постанови. Отже, заява народного депутата Севрюкова Владислава Володимировича від депутатської фракції "Блоку Петра Порошенка" про обрання його членом Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Шверка Григорія Ароновича про обрання його членом Комітету з питань свободи слова, інформаційної політики. Мельничука Сергія Петровича про обрання його членом Комітету з питань охорони здоров'я. Підберезняка Вадима Івановича про обрання його членом Комітету з питань транспорту. Бригинця Олександра Михайловича про обрання його членом Комітету з питань національної безпеки і оборони. Карпунцова Валерія Віталійович про обрання його членом Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Білоцерковця Дмитра Олександровича про обрання його членом Комітету з питань запобігання і протидії корупції. Білозір Оксани Володимирівни про обрання її членом Комітету з питань європейської інтеграції. Мепарішвілі Хвича Нодаровича про обрання його членом Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Єдакова Ярослава Юрійовича про обрання його членом Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Немировського Андрія Валентиновича про обрання його членом Комітету з питань запобігання і протидії корупції. Богдана Руслана Дмитровича про обрання його членом Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики, ядерної безпеки. Велікіна Олега Марковича про обрання його членом Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Даніліна Владислава Юрійовича про обрання його членом Комітету з питань свободи слова. Дубіля Валерія Олександровича про обрання його членом Комітету з питань бюджету. Одарченка Юрія Віталійовича про обрання його членом Комітету з питань будівництва, містобудування житлово-комунального господарства. Ричкової Тетяни Борисівни про обрання її членом Комітету з питань запобігання і протидії корупції. Саврасова Максима Віталійовича про обрання його членом Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Позафракційні. Констанкевич Ірина Мирославівна про обрання її членом Комітету з питань науки і освіти. І Шевченко Віктор Леонідович – членом Комітету з питань бюджету. Також пропонується цим голосуванням, в разі підтримки, прийняти рішення про перехід народного депутата Лозового з Комітету з питань правового забезпечення... правової політики до комітету агарного. І про обрання... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершити. 18:12:55 ПИНЗЕНИК П.В. Про обрання народного депутат Юзькової секретарем Комітету з питань правової політики. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми дуже довго шукали узгоджені рішення. Прошу закінчить, Павло, 30 секунд. ПИНЗЕНИК П.В. Також народний депутат Шахов, який не є членом жодного комітету, подав заяву про обрання його членом Комітету з питань Регламенту. Дякую за увагу. Пропоную підтримати в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, узгоджене спільне рішення, я прошу всіх зайти в зал, зайняти робочі місця, колеги. І я прошу підтримати рішення регламентного комітету про розподіл наших нових депутатів по комітетах, колеги. Прошу підтримати наших колег. Прошу спільно, всім разом проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Прошу голосувати. Голосуємо, колеги. Прошу голосувати. Прошу підтримати, колеги. 18:13:36 За-185 Нема волі. Колеги, ще одна пропозиція є: за скороченою процедурою розгляд до другого читання проекту Закону про Вищу раду правосуддя. За скороченою. Нема такої позиції в залі. Колеги, дякую вам. Це був дуже важкий робочий день. Ми не змогли перейти до другого блоку: правоохоронної діяльності. Це від того, що ми розглядали за повною процедурою важливі закони. Ми перенесемо його на наступний тиждень. Це був непростий, важкий день, але дякую всім за плідну і сумлінну роботу. Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра о 10 годині ми продовжимо нашу роботу. Всього вам найкращого. До побачення. |
