|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 04.09.2020
ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ Зал засідань Верховної Ради України 04 вересня 2020 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:06:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Доброго ранку, шановні колеги, шановні народні депутати, шановні представники Кабінету Міністрів України, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Я бачу, що не всі зареєструються. Але це не повпливає на вашу якісну роботу в подальшому. Будь ласка, всім нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки "за", першої зліва. Прошу реєструватися. Ні, якщо навіть буде один, відкривається засідання, немає можливості прийняття рішень. Вадиме Євгеновичу, дякую вам. 10:07:44 У залі зареєстровано 148 народних депутатів. Але ми всі бачимо, що їх набагато більше. Повертаємося до нашої роботи. Шановні колеги, перш за все 4 вересня 1991 року над будівлею Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор. (Оплески) Український парламент завжди демонстрував сталість традицій, захист інтересів держави, і в складні етапи життя нашої країни саме парламент приймав ключові рішення і завжди допомагав рухати державі вперед. І багато історичних подій відбулося саме в цій будівлі або в інших парламентських інститутах раніше в нашій історії. І я впевнений, що ми всі добре повинні знати, пам'ятати історію зі всіма її перемогами і поразками. Тому що лише знаючи історію, ми зможемо збудувати якісне майбутнє для наших дітей. Я під час святкування Дня незалежності, Дня Прапора зміг відвідати Музей "Становлення української нації". Я вам чесно кажу і рекомендую туди сходити, подивитись. Тому що багато з історичних подій, я не впевнений, що ми знаємо настільки глибоко і настільки якісно, як це було б варто знати народним депутатам України. Ще раз всіх з цією знаковою подією в історії нашої держави! (Оплески) Також дозвольте привітати, сьогодні є у нас три іменинника. Це Дмитро Сергійович Микиша. Я не бачу, є в залі, нема. Микита Русланович Потураєв. Ми бачимо, що трохи у нас заблоковані підходи до Верховної Ради, не так просто доїхати, корки. І Григорій Михайлович Суркіс. Він встиг. Вітаю вас! (Оплески) Шановні колеги, ще раз всіх зі святом! У засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль, віце-прем'єр-міністр, який не може відірватися від народних депутатів – пан Резніков і шановні представники Кабінету Міністрів України. Надійшло дві заяви про перерву з заміною на виступ. Одна заява від депутатської фракції "Довіра", і "За майбутнє", я так розумію. Будь ласка, 3 хвилини.
10:10:39 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Рівно 29 років тому над будівлею Верховної Ради України був піднятий синьо-жовтий прапор. Ми віримо, що найближчим часом над парламентом Білорусі підніметься біло-червоно-білий прапор! Сябри, Україна з вами! Сьогодні ви боретесь вже не просто за демократію і свободу Білорусі, а за саме існування вашої країни! Диктатор Лукашенко "зливає" Білорусь Путіну. Цього не можна допустити. Але кожного "Алехандро" зустріне "леді Гага", так буде і цього разу. (Вислів білоруською мовою) 10:11:24 ЯСЬКО Є.О. Ліза Ясько, фракція "Слуга народу". Шановні колеги, коли мій сусід – білоруський народ виходить на вулиці захищати свободу, то я бачу перед очима Михайла Жизневського, білоруса, який загинув на Майдані, захищаючи українського свободу, та я бачу Олександра Тарайковського, який в серпні вже цього року в Мінську загинув, захищаючи білоруську свободу. Свобода та людська гідність, права людини не мають державних кордонів і не мають геополітичних вподобань, і не мають партійних приналежностей. Тому незалежно від нашої партійної, фракційної приналежності ми мусимо стояти разом з білоруським народом, захищаючи свободу. Хай живе Білорусь! 10:12:11 ГУЗЬ І.В. (Виступ білоруською мовою) 10:12:49 БОБРОВСЬКА С.А. У 2004 році Верховний Суд спромігся в Україні визнати, що фальсифікації були, і ми тоді пішли на перевибори. І для нас воно пройшло все мирно, зрозуміло, тому що це право народу – йти на вибори і обирати, і бути обраним. Це перше. Якщо влада Білорусі так переконана в своїй перемозі, будь ласка, ідіть на перевибори, але зупиніть насильство, допустіть опозиційних кандидатів, допустіть міжнародних спостерігачів. В чому ж тоді проблема? І хочу вам порекомендувати: повірте, у нас в суспільстві, коли зростає напруга з такою історією "какая разница", то повірте, справді, какая разница, який асфальт лежить, якщо вас б'є кийками ОМОН. Жыве Беларусь! 10:13:23 СОБОЛЄВ С.В. Соболоєв, "Батьківщина". Я думаю, не може бути ситуації, коли в центрі Європи є країна, в якій не визнані вибори. Не може бути ситуації, коли в центрі Європи залишається режим, який розмовляє зі своїми громадянами шляхом насильства і ганьби. (Шум у залі) Не може бути ситуації, коли ті, хто розстрілював на вулицях України людей, сьогодні їх досвід використовується в Білорусії. І не може бути ситуації, коли Російська Федерація, яка присилала сюди своїх наймитів і далі присилає на Донбас, яка окупувала Крим, тепер дозволити їм зробити те саме в Білорусії з білоруським народом. І як би не скаженіли прихильники диктаторських режимів в Україні, які вірою і правдою служили Януковичу, все одно переможе білоруській народ, так само як переміг український народ. Живе Білорусь! Живе Білорусь! Живе Білорусь! Живе Білорусь! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для виступу вичерпаний. Дякую всім. Шановні колеги, всі прапори побачили? Будь ласка, Ілля Володимирович, і інші колеги, давайте, щоб у Верховній Раді України в першу чергу був український прапор. Є бажання, викладіть саме його. КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А символіка іноземних держав заборонена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так само як будь-яка інша. Я так само звертаюся до них. Шановні колеги, будь ласка, прапори приберіть і з трибуни в тому числі. Дякую. Ілля Володимирович, символіка держави Україна повинна бути. Будь ласка, заберіть всі прапори. Ви не чуєте мене. Виказали… Це ваше право. Ілля Володимирович, будь ласка, прапори інших держав… Дякую. Дякую, всі почули всіх. Дякую. Шановні колеги, і до всіх інших також звертаюсь з проханням: бажання прапорів лише української держави і символіка тільки української держави. Всі почули політичну позицію, всі її побачили. Далі кожен займається своєю роботою. А ви як народні депутати, будь ласка, займіться своєю. Зніміть, будь ласка, прапор. Хто залишив, колеги? Ззаду прапор висить, зніміть, будь ласка. Колеги, ну хтось залишив. Колеги, заберіть, будь ласка, прапор. Я зараз проведу. Це моє робоче місце. Я вас прошу, Ігор Володимирович, ви якщо… Зніміть, будь ласка, прапор. Ви не переживайте, я зніму. Заберіть прапор. Якщо ви повісите тут український, у мене не буде питань. Ще одна заява про перерву з заміною на виступ.
10:17:26 АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, я раджу вам зараз бути дуже уважними, максимально уважними, тому що я буду зараз закликати до совісті Верховної Ради України. Зареєстрована на сайті Верховної Ради петиція від родин загиблих військових з вимогою розібратися, а що ж сталося з вбивцями їхніх рідних і близьких, з тими, хто заходив в 14-15-му році в Україну і вбивав українських захисників. І одними із тих вбивць були бойовики так званої ЧВК Вагнера, яких з Білорусії депортували в Росію, і як писали ЗМІ про те, що це була спецоперація українських спецслужб, яка була зірвана кимось із Офісу Президента України. І зараз я раджу особливо уважно послухати, тому що на вимогу Офісу Президента України казали, що це брехня, різні представництва, різні органи влади. А я кажу, що брехали з Офісу Президента України, бо у нас є неспростовні докази того, що це була насправді спецоперація українських спецслужб. І навіщо було брехати, очевидні речі спростовувати, що це ще сильніше посилює підозру в тому, що щось хочуть приховати? І мало того, ми знаємо, що зараз знищуються докази цієї операції. Зраджена пам'ять воїнів України. Зраджені ті, хто вимагав всі роки справедливості, тому що вбивці сьогодні залишаються непокараними. Суттєво ускладнено тепер притягнення до відповідальності вбивць, в тому числі і на міжнародних майданчиках. Я хочу нагадати як ми в Страсбурзі, в Брюсселі робили все для того, щоб убивці були покарані, а нинішня влада робить лише те, щоб убивць відпускати. І тому ми вимагаємо негайно створити ТСК. Пане Разумков, прямо зараз поставте це на голосування, створіть тимчасову слідчу комісію, щоб військові, щоб родини могли дізнатися правду. Якщо ні, ці документи будуть негайно оприлюднені. 10:20:42 БОНДАР М.Л. Від військових, від побратимів, від тих всіх, хто воював, ми вимагаємо правди, ми вимагаємо створення ТСК. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю ми маємо час для "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій та груп, яка була запропонована під час Погоджувальної ради, була визначена тема: "Про стан захворюваності на коронавірусну хворобу в Україні та невідкладні заходи уряду щодо запобігання її розповсюдженню". Шановні колеги, пропонується наступний регламент розгляду питань під час "години запитань до Уряду": до 20 хвилин – на виступ міністра охорони здоров'я, 21 хвилина, тобто 1 хвилина на запитання, 2 хвилини на відповіді, – від депутатських фракцій та груп, і після цього – до 20 хвилин на запитання до Прем'єр-міністра України. Немає заперечень? Будь ласка, на трибуну запрошується міністр охорони здоров'я Степанов Максим Володимирович.
10:21:46 СТЕПАНОВ М.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, шановні українці! За серпень в Україні зафіксовано 12 антирекордів кількості нових хворих на COVID-19. Черговий антирекорд сьогодні – у 2 тисяч 723 людей діагностували коронавірусну хворобу. Вчора 51 особа померла. Боротьба з вірусом – це питання не політичних інтересів, а життя людей. Зараз перемога над пандемією – пріоритет і Президента Володимира Зеленського, уряду України і в цілому Міністерства охорони здоров'я зокрема. На кону – здоров'я українців. Загалом за весь час пандемії захворіло 130 тисяч 951 українець. Найстрашніше, що багато хто звик до статистики і починає сприймати її просто як цифри та ставитися до карантинних обмежень легковажно. Але COVID-19 – це вже невід'ємна складова нашого життя, це наша нова реальність. Наше спільне завдання – допомогти громадянам максимально швидко до неї адаптуватися, щоб жити у ній було безпечно. Уявимо ситуацію, в якій би люди не знали, що на червоне світло світлофору треба було зупинятися. Приблизно така ситуація може скластися у нас, якщо в умовах нової реальності наші громадяни не будуть дотримуватися базових правил безпеки поведінки у суспільстві. Цього тижня ми отримали сотні фотографій зі святкувань днів міст, фестивалів та концертів. Ми бачимо ставлення людей до протиепідеміологічних заходів і можемо зробити один-єдиний висновок: всі почали "переходити дорогу на червоне світло". Отже, стратегія боротьби з новим коронавірусом має дві складові. Перша – стосується запровадження та дотримання правил, які допомагають убезпечити людей. Міністерство охорони здоров'я розробило профілактичні заходи та наполягає на їх виконанні: це миття рук, носіння масок та дотримання соціальної дистанції, порядок роботи закладів та проведення заходів у період епідемії. Питання контролю за дотриманням правил належить до компетенції відповідних органів. Друга складова – це процес лікування людей, які хворіють. Вона зосереджена на вдосконаленні схем лікування, наявності необхідного обладнання та умов для надання медичних послуг. Це стосується і підсилення сімейної медицини, щоб ми могли на початковому етапі правильно виявляти хворих і починати відразу їх лікувати. В цьому питанні запас міцності обмежений, адже хоч зараз у нас 35 тисяч ліжко-місць, ми можемо зіткнутися з ситуацією, коли банально не вистачить лікарів. Ми не можемо зняти всіх лікарів з їхніх прямих обов'язків і поставити боротися з COVID-19, адже пандемія коронавірусу не скасувала ні онкології, ні серцево-судинних захворювань, ні будь-яких інших. COVID тільки ускладнив цю ситуацію. Ми запровадили адаптивний карантин і розробили такі його умови, щоб знайти максимальний баланс між безпекою громадян та їхнім комфортним життям. Міністерство охорони здоров'я максимально відкрите. Ми комунікуємо та роз'яснюємо ці правила всім – і представникам влади, і громадянам. Водночас ми готуємось до всіх можливих сценаріїв розвитку подій з епідемією. Станом на початок вересня у 315 закладах охорони здоров'я, які надають допомогу хворим на COVID-19, наявні 26 тисяч ліжок, а в резерві ще 213 лікарень готових прийняти таких хворих у разі збільшення їх кількості із загальним числом ліжок майже в 9 тисяч. Сумарна кількість ліжок складає 35 тисяч. Ви могли забути, але на початку епідемії коронавірусної хвороби в Україні було всього готових до прийому хворих 12 тисяч 704 ліжка. Вже за 5 місяців ми відновили роботу лабораторних центрів з 4 до 69, а кількість ПЛР-тестування була збільшена з 200 тестів на добу на початку квітня до майже 25 тисяч і продовжуємо набирати оберти. Загальне число зроблених тільки ПЛР-тестів вже на сьогодні складає близько 1,7 мільйони тестувань. Станом на 1 вересня 2020 року стаціонарну допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, надають 1 тисяча 370 медичних команд, до складу яких входить 29,7 тисяч лікарів, з них 2 тисячі 816 анестезіологів та 4 тисячі 204 інфекціоністи, терапевти та педіатри, а також 46,7 тисяч медичних працівників середнього та молодшого медичного персоналу. А починалося все з дуже невтішних показників, бо на початку епідемії медичну допомогу інфекційним хворим надавала 1 тисяча 183 лікаря та 5 тисяч 157 медичних працівників середньої та молодшої ланки. І ми маємо кожного дня дякувати нашим лікарям і медичним працівникам, які рятують життя українців. Хочу звернути увагу і на технічне оснащення лікарень. За ці місяці ми розпочали роботу з розв'язання глибинних проблем. У лікарнях, визначених для прийому хворих з коронавірусною хворобою, є 3 тисячі 759 апаратів штучної вентиляції легень, наразі задіяно – 227. Це в 7 разів більше, ніж було на початку пандемії. У 16 разів зросла забезпеченість моніторами пацієнтів, зараз їх кількість складає 4 тисячі 467 штук. Це я говорю про ті лікарні, які визначені під лікування COVID-19. Зросла також кількість пересувних рентген апаратів, газоаналізаторів крові, решти обладнання, яке використовується для лікування. На сьогоднішній день усі медичні працівники, які працюють з хворими на COVID-19, отримують доплати в розмірі 300 відсотків. Звісно, є поодинокі випадки скарг на виплату цих коштів, але ми оперативно вирішуємо ці проблеми, щоб медики вчасно отримували кошти від держави. Коли я очолив міністерство, в країні були шалені проблеми із забезпеченням засобів індивідуального захисту медиків. Цей дефіцит був ліквідований. І на сьогодні ситуація така. На початок осені на залишках у лікарнях є понад 1,4 мільйони костюмів та халатів, це в середньому тримісячне забезпечення, майже п'ять мільйонів масок та 1,3 мільйони респіраторів, 5,4 мільйони рукавичок. Передбачена і сформована номенклатура та кількість засобів індивідуального захисту для закупівель в Державний резерв України. Це дуже значна кількість, яку не можна озвучувати в ефірі, оскільки ця інформація для службового використання. Окремо хочу згадати ситуацію із захворюваністю медиків. На 2 вересня на коронавірусну хворобу захворіло 11 тисяч 754 медичних працівників, це майже десять відсотків від усіх. З них – 98 випадків призвели до летальних наслідків. Завдяки нашим діям середньотижнева частка медичних працівників по захворюваності COVID-19 зменшилась з 20 відсотків, це було на тижні з 6 по 12 квітня, до менше ніж 5 відсотків – ситуація на зараз. Це майже в чотири рази. Міністерством охорони здоров'я, постановами Кабінету Міністрів України були виділені кошти в сумі 14 мільярдів 345 мільйонів гривень з ковідного фонду. Зокрема, ці кошти передбачені на такі цілі: 100 мільйонів гривень – на придбання апаратів штучної вентиляції легень; 2 мільярда 990 мільйонів гривень – на забезпечення засобами індивідуального захисту працівників закладів екстреної медичної допомоги, закладів охорони здоров'я, лабораторних центрів, також на закупівлю лабораторного обладнання в наші лабораторні центри, підвищення заробітної плати в лабораторних центрах; 5 мільярдів 300 мільйонів гривень – на закупівлю обладнання в приймальні відділення опорних закладів охорони здоров'я в госпітальних округах; 5 мільярдів 995 мільйонів гривень – на здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров'я. Ці доплати розпочинаються з вересня місяця до кінця року. З початку епідемії Національна служба здоров'я України здійснює оплати за лікування хворих на COVID-19. Ці оплати здійснюються по наступним пакетам: це екстерна медична допомога, стаціонарна медична допомога, в тому числі і в спеціалізованих закладах, та робота мобільних бригад. В цілому за договорами Національної служби здоров'я виплачено майже 3,5 мільярда гривень. Хочу зауважити, що це без урахування серпня, тому що виплати за серпень місяць починаються з 5 вересня. Завдяки якісному та ефективному лікуванню хворих на COVID-19 міністерством 2 квітня 2020 року затверджено Протокол надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби. Цей документ постійно оновлюється з урахуванням міжнародних практик та наукових досліджень як у лікуванні і діагностуванні, так і у веденні всіх випадків COVID-19. Однак, оскільки життя з COVID-19, як я вже сказав, це наша нова реальність, ми не можемо 100-відсотково працювати тільки над цією проблемою. Адже в українській медицині за останні 30 років проблем накопичилось більше ніж достатньо. До сьогодні не було жодної реальної спроби реформувати медицину. Просто епідеміологія першою не витримала перевірки. Пандемія коронавірусної хвороби дозволила кожному з нас, навіть тим, хто раніше не стикався з вітчизняною медициною, а є і такі, усвідомити, в яких умовах працюють медпрацівники і в яких умовах лікуються пацієнти. На початку епідемії і світова спільнота, і українська приділяли велику увагу підтримці лікарів. Зараз, попри те, що у Facebook та в Instagram припинилися флешмоби, наші лікарі продовжують роботу у важких умовах і потребують підтримки. Тому я підтримую наших медиків не тільки словами, а реальними справами. Ми працюємо над тим, щоб справді реформувати медичну систему, зробити її такою, щоб медики почувалися комфортно на робочих місцях, а пацієнти отримували необхідне лікування. Саме наша команда вперше в історії незалежної України починає стратегічну реформу всіх сфер медицини, включно з медичною освітою, інтернатурою, безперервним навчанням медичних працівників, екстреною медичною допомогою, вторинною медициною, медициною IV рівня. Щоб жодне наступне серйозне випробування не стало фатальним для системи. Я нагадаю, що більшість хворих помирає не через COVID, а через ускладнення, які викликані супутніми захворюваннями. Це і серцево-судинні захворювання, і захворювання на цукровий діабет, і онкологія. Загалом в Україні дві третини смертей припадає на серцево-судинні захворювання. Тому цьому ми приділили особливу увагу. Ми не будемо чекати завершення епідемії. Нам треба вже зараз змінювати цю статистику. Людей потрібно лікувати. І саме тому був змінений тариф на лікування гострого інфаркту міокарду, він був збільшений з 16 тисяч до реальних 30 тисяч 109 гривень. На лікування гострого мозкового інсульту – з 19 тисяч до майже 27. Це нарешті дозволить лікарям мати все необхідне для надання допомоги при цих хворобах. Борючись з коронавірусом, нам довелось також паралельно терміново рятувати психіатричну службу та тубдиспансери, бо вони перебували під загрозою знищення. Фінансування цих лікарень, у порівнянні з минулим роком, було зменшено на 50, а в деяких випадках на 80 відсотків. Загальне недофінансування тільки психіатричних лікарень в Україні склало 898 мільйонів. Зараз вони фінансуються в обсягах минулого року. Багато хто каже про дефіцит кадрів у зв'язку з коронавірусом. СOVID тут не при чому, це результат 29 років нехтування медичною сферою. І, справді, дефіцит кадрів – величезна проблема. Зараз у закладах охорони здоров'я залишаються недоукомплектованими 24,7 тисяч лікарських посад, при цьому дефіцит у сільських медзакладах складає близько 8 тисяч осіб. Людей немає кому лікувати. І не важливо скільки нових апаратів ШВЛ ми дозакупимо, якщо нам не вистачає тих, хто вміє з ними працювати. Лікувати, реанімувати, призначати медичні засоби – всього цього треба вчитись, держава повинна вирощувати та утримувати лікарів, медсестер, лаборантів, реаніматологів. 29 років ніхто навіть не цікавився тим, що відбувається з медичною освітою. Ми також увійшли в реформу екстреної медичної допомоги. За період епідемії бригади здійснили 50 тисяч 364 виїзди до осіб з підозрою на СOVID-19. Ми забюджетували додаткові гроші на придбання автомобілів екстренки та підвищення зарплат медпрацівників. 400 машин купимо до кінця року, але це тільки частина. Я буду наполягати на затвердженні цього бюджету. Бо якщо ми говоримо про той самий СOVID, то епідемія показала, що навіть ланцюг – визначити діагноз, швидко відвезти, реанімувати у лікарні – був надскладним завданням для системи. Не було нормальної комплектації тестами, ліками, навіть нормальних машин у достатній кількості не було. Не кажучи вже про те, що водій Uber отримує в 5-6 разів більше заробітну плату від водія екстренки і в 3-4 рази більше – фельдшера швидкої. Не пов'язано з COVID, але ми зробили прорив у трансплантації, який дозволить нам врятувати тисячі життів і розвивати вітчизняну медицину. Вперше за довгий час в нашій країні лікарі почали проводити складні операції з пересадки органів. Щоб перемогти COVID і задля того, щоб епідемія будь-яка не мала фатальних наслідків для економіки, ми будемо, ми будуємо реально справжню медицину. Напередодні бюджетного процесу хочу сказати, що реальна медицина коштує не 3 відсотки ВВП, нам необхідно виділяти на медицину мінімум 5 відсотків, як це передбачено законодавством. Бо, якщо порівняти з європейськими країнами, то там показники від 6 до 12 ВВП, це в тому числі і до вас питання, шановні народні депутати. І тоді в нас є шанс на справжню реформу і можливість стверджувати, що будь-які наступні спалахи пандемії чи ще щось пройдуть без паніки, складно, стресово, але не буде руйнівних наслідків. А справжня реформа – це коли автомобіль швидкої медичної допомоги приїжджає на виклик за 15 хвилин, коли люди отримують необхідні ліки, а медики, рятуючи людські життя, не замислюються, чим їм сьогодні нагодувати родину. Це коли ми не шукаємо лікарів і знаємо, що поки одні рятують життя від епідемії, інші продовжують рятувати життя від онкології, інших захворювань, аутоімунних захворювань. Справжня реформа – це коли кожен громадянин України впевнений, що якщо йому потрібна допомога, він її отримає незалежно від обставин. Наша команда і уряд, і, звичайно, Президент Володимир Зеленський, і вся медична галузь знаємо – це можливо. Я закликаю своїх колег та народних депутатів сконсолідуватися і працювати разом на досягненням цієї мети. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на запитання до міністра від депутатських фракцій та груп. Приходько Борис… Кулініч Олег Іванович.
10:41:22 КУЛІНІЧ О.І. Олег Кулініч, депутатська група "Довіра". Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, шановний пане міністр. Наступне запитання. Пандемія коронавірусу, з якою зіштовхнувся весь світ оголила кадрові проблеми в українській медицині. Це відсутність лікарів таких спеціальностей як епідеміологи, вірусологи, бактеріологи. Як відомо державного замовлення на ці спеціальності не було з 2014 року, це більше шести років. От як питання стоїть на цей поточний рік? І як міністерство планує вирівнювати цю ситуацію, щоб коли, не дай Боже, буде друга хвиля боротьби з коронавірусом? І як ми будемо боротися з цим? І що будемо робити із державним замовленням для того, щоб в нашій медицині, дійсно, було достатньо кваліфікованих лікарів таких спеціальностей? Дякую.
10:42:20 СТЕПАНОВ М.В. Дякую за запитання. Дійсно, та проблематика, яка виникла у нас особливо з лікарями епідеміологами – у нас не було навіть жодного регіону, де було б укомплектовано хоча б на 50 відсотків. Більш того, за ці останні там 4-5 років вирішили, що нам вони взагалі непотрібні. І медико-профілактичні факультети, які були в наших медичних університетах, просто були знищені, закриті. Тому вирішення питання має дві, скажемо так, дві складові. Перше – це перенавчання на сьогоднішній день тих спеціальностей, які можна перенавчити. Це і лікарі фтизіатри, те що ми зараз почали, і лікарі інших спеціальностей. Окрім того, ми зараз проводимо, в тому числі в медичних університетах, випускники, які навчаються на факультеті медицини для того, щоб вони йшли в епідеміологи, вірусологи і в інші спеціальності. Окрім того, це відновлення державного замовлення, відновлення підготовки фахівців за спеціальністю навчання на медико-профілактичних факультетах. Це ми вже плануємо запустити з наступного року. Мною була створена відповідна рада ректорів, де ми узгоджуємо ці питання, куди входять всі 17 ректорів вищих навчальних закладів, які входять в підпорядкування Міністерства охорони здоров'я. Звичайно, в цьому сенсі ми розглядаємо і інше питання – недостача кадрів, які у нас є. І одним із головних чинників, мені здається, щоб у нас було все нормально з кадрами – це саме престижність професії лікаря і заробітна плата. Не може лікар отримувати ту заробітну плату, яка на сьогоднішній день є. Це, мені здається, соромно в державі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шуфрич Нестор Іванович.
10:44:22 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Пане міністр, прошу відповісти на три запитання. Перше. На вашу думку коштів, виділених в межах державного бюджету і тих коштів, які залишилися в ковідному фонді, вистачить для фінансування всіх міроприємств для подолання збільшення кількості захворювань на COVID до кінця року? Перше запитання. Друге запитання. Чи закуповує Україна тести і коли тести з'являться в Україні? І третє запитання. Тільки що з'явилась інформація, що Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України заявив, що з понеділка призупиняє надання тестів для приватних осіб. Дайте відповідь, будь ласка, на три запитання, а на перше – особливо уважно і відповідально, тому що мова іде про фінансуванні і, можливо, необхідність вашого звернення для збільшення фінансування. Тобто вистачить коштів чи ні? Дякую за увагу.
10:45:30 СТЕПАНОВ М.В. Дякую за запитання. Загальна сума коштів, яка була виділена Міністерству охорони здоров'я, як я вже казав, 14 мільярдів 435 мільйонів гривень. Це ті кошти, які йдуть, скажімо так, на закупівлю засобів індивідуального захисту, на закупівлю того ж лабораторного обладнання і закупівлю медикаментів. Окрім того, у нас є кошти, які передбачені Національною службою здоров'я на фінансування самого процесу лікування. Сума, яка була закладена – близько 15,6 мільярдів гривень. На сьогоднішній день саме на надання медичної допомоги витрачено 3,5 мільярда, але це без врахування серпня. По наших розрахунках, якщо ми навіть йдемо в тій динаміці, в якій зараз, я маю на увазі, збільшення, а ми бачимо, що навантаження зростає, суми коштів, яка нам потрібна для лікування хворих на COVID-19, нам до кінця року вистачає. Але, це виходячи, з сьогоднішніх цифр. Звичайно, пане шановний народний депутат, що у нас може бути ситуація, що нам потребується збільшення кількості саме на процес лікування суми коштів. Щодо тестів. Ми на сьогоднішній день у повному обсязі забезпечені тестами. Ви бачите, що навіть неможливо порівняти ситуацію, яка була на початку епідемії щодо кількості тестувань і на сьогоднішній день. Ми робимо сьогодні, от сьогодні було більше 25 тисяч тестів. Загальна кількість тестувань у нас… Ми хочемо дійти до 30 тисяч уже в вересні місяці на добу. Загалом на півтора місяці ми забезпечені тестами, наші лабораторні центри. Зараз ми їх переважно закуповуємо в двох українських виробників. Окрім того, за кошти Світового банку також ми залучаємо на тести. Те, що стосується по Київському центру. Ну я просто з'ясую цю інформацію. Я не бачив ще цього повідомлення. Але він працює у звичайному режимі. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народній депутатці Клименко Юлії Леонідівні, фракцій політичної партії "Голос".
10:47:42 КЛИМЕНКО Ю.Л. Прошу передати слово Ользі Стефанишиній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Стефанишина.
10:47:48 СТЕФАНИШИНА О.А. Станом на сьогодні в Україні захворіло вже 11 тисяч 754 медики. Кожну секунду ці люди рятують людські життя. Ви тут нам розповідаєте про нібито реальні справи, які ви робите, так от я вам скажу, 7 травня Верховна Рада ухвалила Закон про соціальне страхування медиків, які заразилися COVID. У мене тут є офіційний лист від Мінсоцполітики, який каже, що станом на сьогодні 723 медики чекають на виплати від держави і не можуть їх отримати, а це 660 тисяч гривень, бо Міністерство охорони здоров'я не розробило форму, за якою медики повинні подавати спеціальні документи у Фонд соціального страхування. Чотири місяці з часу ухвалення закону МОЗ не виконав свою роботу, через це страждають медики, які постраждали від COVID. У мене просте питання. Скільки ви принижуватиме наших лікарів?
10:48:57 СТЕПАНОВ М.В. Те, що стосується питання виплат по соціальному страхуванню, я думаю, що ви вже повинні знати, що це питання не відноситься до компетенції Міністерства охорони здоров'я, тим паче, що ви мали досвід роботи на посаді заступника міністра охорони здоров'я. Це перше. Друге. Кількість медичних працівників, які захворіли на COVID-19. Я вже повідомляв, що через дії, які ми зробили протягом 5 місяців, виправляючи ту ситуацію, яка нам досталася в спадок через дії попереднього керівництва, коли була просто знищена вся система, просто знищена, зараз в нас вже не 20 відсотків від загальної кількості хворіють на COVID-19, а не більше 5 відсотків від середньотижневої статистики. По-третє, те, що стосується виплат, ці виплати всі відбуваються згідно регламентів. Більше того, були спрощені, суттєво спрощені процедури, це питання перебуває на достатньо серйозному контролі всього уряду і вони здійснюються. Я думаю, що та інформація, про яку ви сказали, вона просто не відповідає дійсності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народній депутатці Климпуш-Цинцадзе Іванні Орестівні.
10:50:19 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Марії Іоновій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія... КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Вибачте, Синютці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому, ще раз? Будь ласка, народний депутат Синютка.
10:50:38 СИНЮТКА О.М. Шановний пане міністр, серед всіх проблем охорони здоров'я все-таки найбільш резонансне – це коронавірус. І серед всіх областей України, на жаль, найбільший антирекорд сьогодні зафіксований на Львівщині, там більше 15 тисяч людей сьогодні інфіковано, і тільки третя частина, 4 тисячі, з них виздоровіли. Там найбільше летальних випадків, на вчорашній день – це 423. Там найбільше завантажені лікарняні ліжка – більше 50 відсотків. Але, на жаль, там чиновники найменше реагують на ці речі, тому що чого вартий той випадок, коли 4 місяці обладнання для ІФА-тестування було навіть не розпечатане, а лежало в целофані. І, на жаль, вогнищем коронавірусу останнім часом стала Львівська міська рада. І чиновники Львівської міської ради не тільки не застосували відповідних заходів згідно протоколу, а й намагалися приховати ці речі від мешканців нашого міста. Тому питання. Коли будуть відповідати чиновники за свою бездіяльність?
10:51:50 СТЕПАНОВ М.В. У нас, дійсно, Львівська область є однією з тих областей, де у нас велика кількість хворих, яких ми реєструємо. Більше того, там складна ситуація і з точки зору госпіталізації, тому що ми постійно, я можу вам сказати, по декілька разів на тиждень ми вводимо нові лікарні, я підписую, щодо саме боротьби з COVID-19. В умовах пандемії я вважаю, що ті пропозиції, які були надані міністерством і затверджені урядом щодо умов адаптивного карантину, вони є максимально таким ідеальним балансом між безпекою громадян і звичайним життям. Їх просто треба виконувати. Просто треба виконувати ці нові правила, які є. І ми це неодноразово вказували, у тому числі до органів місцевого самоврядування. Якщо ви подивитеся, то дуже часто невиконання і нехтування саме цих вимог, на жаль, відбувається органами місцевого самоврядування. Не тільки в тому місті, про яке ви сказали, місто Львові, а і в решті міст. Тому іншого шляху перемогти COVID-19, окрім дотримання правил, правил нової реальності, просто не існує і це вже доведена всіма країнами, які в нас на сьогоднішній день є. Те, що стосується кількості тестувань, ще раз хочу наголосити, ми постійно збільшуємо цю кількість тестувань, як щодо тестування ПЛР методом, так і ІФА-тестування. Збільшене воно було в рази. І якщо ми, наприклад, говоримо про Львів і Львівську область загалом, то на сьогодні ми тільки ПЛР-тестуванням тестуємо близько 2,5 тисяч в Львівській області на добу, те ж саме, постійно збільшуємо кількість ІФА-тестувань. І ситуація перебуває, повірте, на постійному моєму особистому контролі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина".
10:54:00 СОБОЛЄВ С.В. Пане міністр, у мене теж питання про тести. Сполучені Штати – 350 мільйонів населення, 85 мільйонів тестів, кожен 4-й. Україна – кожен 40-й. Але я навіть зараз не про це. Такі мільярди, які виділені з бюджету, відірвані з інших статей. Ну невже ви як міністр не можете поставити питання про безоплатність тестів? Не може бути такого, що людина віддає пенсію або половину пенсії на тест, тим більше у віддалених селах, вони не тестуються і далі розповсюджують хворобу. Друге. В лікарнях вже факти, коли тестів результати за дві доби. За цей час ця особа зараджує десятки людей, включаючи лікарів. У мене велике прохання – зверніть увагу на ці два… Це навіть не запитання. Безоплатність тестів – це питання до Прем'єра. І друге – це негайність тестування і результатів. Без цього ми не поборемо цю хворобу. Дякую.
10:55:12 СТЕПАНОВ М.В. Дякую за запитання. Те, що стосується тестування, я ще раз хочу нагадати, що ми отримали повністю зруйновану систему, ви ж чітко розумієте, мабуть, щоб проводити щоб проводити тестування, треба обладнання, треба приміщення відповідне спеціалізоване і треба медичні працівники. Спочатку ми ліквідували епідеміологів як спеціальність, потім ми почали ліквідовувати ці лабораторні центри і ми збільшили кількість тестувань майже в сто разів, більше ніж в сто разів. У нас є чіткий алгоритм дотримання тестування: що саме робиться безкоштовно, безоплатно для громадян. Звичайно, в цьому алгоритмі, бо в нас велика країна, в нас є велика кількість різних працівників, які в тому числі інколи не дотримуються цього алгоритму і просто відправляють громадян робити тест у приватну лабораторію. Ми достатньо швидко реагуємо на ці дії і виправляємо ці дії. Ще раз хочу нагадати, що будь-яка людина, яка має ознаки коронавірусної хвороби, звертаючись до свого сімейного лікаря, і повинна бути відправлена відповідно мобільна бригада, яка робить йому тестування. І іншого в нас не передбачено, і іншого бути не може. Те ж саме стосується людей, які потрапляють, наприклад, вже в лікарню з ознаками коронавірусної хвороби. Що стосується зменшення діб перебування людей в лікарнях, уже щоб якомога швидше було зроблено тестування, саме над цим, повірте, ми працюємо кожного дня, щоб цей термін був максимально зменшений. Перш за все, в який спосіб – збільшуючи наші потужності і кількість тестувань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Урбанському Анатолію Ігоровичу, депутатська група "Партії "За майбутнє".
10:57:15 УРБАНСЬКИЙ А.І. Доброго дня, шановний пане міністр. У мене буде три запитання до вас. Перше. До 12 вересня поточного року НСЗУ оголосила про укладення договорів про перехідне фінансове забезпечення лікарень. Чи вистачить коштів профінансувати всі лікарні в Україні? І друге питання. Як МОЗ вирішує проблему якості медичних послуг? І останнє. Як МОЗ планує вирішувати питання імунізації населення? Дякую.
10:58:01 СТЕПАНОВ М.В. Дякую за запитання. Те, що стосується по перехідному фінансуванню. Перехідне фінансування – це саме той пакет, який був розроблений на рятування медицини від тих експериментів, які запровадили з 1 квітня. Що це таке? У нас опинилися лікарні з дефіцитом інколи до 70-80 відсотків, і щоб дійти до рівня минулого року, був запроваджений урядом саме такий пакет. На сьогоднішній день 504 лікарні, які вже подали свої пропозиції, зараз триває процес укладання договорів і перерахунок відповідно коштів. Суми коштів вистачить, ці кошти передбачені в повному обсязі, підкреслюю, в повному обсязі, щоб всім, без виключення, вистачило. Більше того, в розрахунках, коли ми приймали відповідне рішення уряду, було передбачено, що фінансування це, починаючи з липня місяця. Наступне щодо якості медичної допомоги. Це один із ключових елементів повинен бути медичної реформи, коли ми хочемо дійсно мати якісну медицину. Заради цього, я і говорив, і говорю, що ми повинні зробити відповідні стандарти, те, чим ми займаємося, які будуть передбачати критерії якості. Коли кожна людина буде чітко знати, якої якості йому надають медичну допомогу, а держава знати, за що саме вона сплачує. Тому це питання, яке ми запроваджуємо з 21-го року, воно обов'язково буде стосуватися всіх: швидкої первинної медичної допомоги і решти питань. Відразу переходячи до імунізації. Саме питання якості, індикаторів якості на первинну медичну допомогу і буде щодо імунізації. На сьогоднішній день ми забезпечені всіма вакцинами, всіма, підкреслюю, і для нас дуже важливо, щоб у нас не було інших якихось спалахів захворюваності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Третьяковій Галині Миколаївні, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:00:07 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Прошу передати слово Заславському Юрію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Заславський, будь ласка.
11:00:14 ЗАСЛАВСЬКИЙ Ю.І. Доброго дня всім присутнім! Пане міністре, дозвольте задати декілька запитань вам. Перше запитання – з приводу навчання в школах під час коронавірусної пандемії. Хто контролюватиме дотримання норм карантину в навчальних закладах? Це перше запитання. Наступне запитання. Чи повинні проходити зараз медогляд освітяни на початку навчального року? І третє у мене запитання – з приводу трансплантології в Україні. Яким чином вона буде фінансуватися? Чи передбачено фінансування цієї галузі медицини? Дякую вам.
11:01:04 СТЕПАНОВ М.В. Дякую за запитання. Питання забезпечення освітнього процесу, особливо в наших школах, було одним з найважливіших питань серпня. І Міністерство охорони здоров'я разом з Міністерством освіти і науки забезпечило розробку і впровадження, мені здається, достатньо комфортних, зрозумілих і головне, правил, які можуть бути виконані. Всі ці правила, вони були зроблені з урахуванням специфіки нашого навчального процесу. Вони дуже прості, дуже часто вони залежать виключно від організаційних якихось дій. Ну, наприклад, розведення по вікових групах – різні входи і виходи. Або правила щодо харчування, або правила щодо миття рук після уроків. Тобто всі ці правила, вони достатньо зрозумілі, в тому числі і носіння масок. Наприклад, вчителі на уроках, виключно в помаранчевій зоні ми говоримо про щиток. Контроль покладено відповідно на Міністерство освіти, Держпродспоживслужбу. І вчора буквально було доручення Прем'єр-міністра України розробити моніторингову групу, яка складалась би з Міністерства освіти, Держпродспоживслужби і Міністерства, яке відповідає за розвиток громад і територій, і зробити такі моніторинги по країні. Це перше. Друге питання щодо медичного огляду. Не потрібно було, ми дозволили не проходити щорічний медичний огляд освітянам. Тому як би розуміючи, в яких умовах ми находимось. І наступне. Те, що стосується трансплантації. Ми хочемо за 2-3 роки здобути трансплантаційну незалежність. Що це означає. Ми не хочемо, щоб наші громадяни їхали за кордон лікуватися, щоб ми всю трансплантацію робили тут. Ми фінансуємо, зараз у нас передбачено 112 мільйонів гривень в пілотному проекті, якими фінансується трансплантація. На наступний рік ми подаємо 585 мільйонів гривень. Дуже розраховуємо на вашу підтримку, народних депутатів, у цьому питанні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається заступнику голови Верховної Ради Олені Костянтинівні Кондратюк.
11:03:16 КОНДРАТЮК О.К. Дякую, пане Руслане. Шановний пане міністре, на моє диво, ви жодного слова не сказали сьогодні в своєму виступі про вакцинацію від коронавірусу. Сьогодні в світі розробляється понад 165 вакцин від коронавірусу, 31 препарат вже проходить випробування. Сама Європейська комісія, наскільки мені відомо, вже попередньо домовилася про закупівлю десь більше 300 мільйонів доз вакцин від СOVID. Скажіть, будь ласка, яка ситуація у нас зараз є в Україні? Чи передбачена у нас закупівля? Чи це гуманітарна допомога – вакцини? З ким ведуться ці перемови? З якими компаніями ведуться ці перемови? І друге. Чи є вже передбачені ці всі видатки, які повинні бути в бюджеті на 21-й рік? Дякую.
11:04:07 СТЕПАНОВ М.В. Дякую за запитання. Звичайно, все, що стосується вакцин, які на сьогоднішній день розробляються в світі, це питання, яке теж є пріоритетом, тому що ми розуміємо, що тільки вакцинація зможе повністю перемогти СOVID-19. Згідно завдань, які ми отримали, в тому числі від Президента країни, ми спілкуємося практично зі всіма лідерами з точки зору розробки вакцин. Що це за компанії? Перше – ми ведемо перемовини з компанією AstraZen, відома компанія, яка разом із Оксфордським університетом розробляє цю вакцину. Зараз вони перебувають на третій фазі клінічних випробувань, очікують у IV кварталі відповідно закінчення клінічних випробувань і реєстрацію вакцини. Ведемо саме перемовини, очікуємо від них пропозицію щодо кількості вакцин, яку вони готові будуть поставити, і в якій, скажемо так, в якій черзі готові будуть поставляти нам. Відразу готові будемо сплачувати, прийняте вже відповідне рішення. Якщо є підтвердження, готові сплачувати відповідну передплату. Окрім того, ведемо перемовини з китайським виробником "Синовакс", який теж знаходиться на третій стадії клінічних випробувань. І також очікуємо від них вже кінцевий драфт, яку кількість доз вони готові поставити. Окрім того, Україну прийняли до країн в ініціативі COVAX – це глобальна ініціатива щодо розподілу вакцин, 20 відсотків від кількості населення – це для України порядку 8 мільйонів доз. Вже в нас триває зараз процес підписання договорів, відповідних меморандумів, угод і таке інше, щоб відразу після виготовлення і реєстрації вакцин ми також їх могли отримати. Окрім того, комунікуємо з іншими компаніями – це і Johnson & Johnson, Pfizer, Moderna, американська компанія. На жаль, на сьогоднішній день немає жодної компанії, яка б виготовила вже і зареєструвала вакцини. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:06:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане міністр. Будь ласка, займіть своє місце в ложі уряду. До слова запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль. Чи з місця, я так розумію? Запитання, да? Я думаю, що так буде краще. Будь ласка, запишіться на запитання до Прем'єр-міністра України. Князевич Руслан Петрович.
11:06:48 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Іоновій передаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іонова Марія Миколаївна.
11:06:53 ІОНОВА М.М. Доброго дня! Насправді я хотіла би ще одне, два уточнюючих запитання міністру охорони здоров'я, тому що некоректно було говорити, що не відповідає дійсності та інформація, яку сказала моя колега Оля Стефанишина. Тому що дійсно МОЗ має займатися і опікуватися саме лікарями, 11 тисяч хворих лікарів, хворих на коронавірус, але цим опікується опозиційна фракція "Європейська солідарність", коли ми запропонували саме обов'язкове державне страхування для лікарів. То скажіть, будь ласка, коли закон буде працювати? Тому що те, що прийняла монобільшість по захисту лікарів, не працює цей законопроект. І далі, що стосується фонду по боротьби з COVID. З 64 мільярдів залишилося більше 3-х. Тільки 16 відсотків було витрачено саме з фонду на медицину і покращення медичної інфраструктури. Зараз витрачались на "Велике будівництво". Чому ви як міністр і як Прем'єр-міністр, коли будете бити у всі дзвони і попереджати владу і суспільство про недопустимість розбазарювання бюджету такого…?
11:08:06 СТЕПАНОВ М.В. Ну перше. Те, що стосується безпосередньо страхування і державного страхування, це ще раз я наголошую, це питання, яке на сьогоднішній день перебуває в компетенції в Мінсоцполітики. Більш того, кожен випадок, він розслідується, виплачуються кошти, як людям, які через професійне захворювання, так і родинам медичних працівників, які на жаль, загиблі. Це питання, яке перебуває на контролі, я ще раз хочу на цьому наголосити. Окрім того, ви бачите, і я навів це в цифрах, майже в чотири рази зменшилась кількість людей медичних працівників, які хворіють на COVID-19. Виплачується 300 відсотків заробітної плати всім медичним працівникам, які безпосередньо займаються процесом лікування хворих на COVID-19. ГОЛОВУЮЧИЙ. Совсун Інна Романівна.
11:09:07 СОВСУН І.Р. Доброго дня. У мене питання до Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Пане Денисе, вчора на Facebook увечері ви написали цікавий допис. Ви написали: "Сьогодні отримав лист-звернення від трудового колективу Криворізького державного університету економіки і технологій, які обурені тим, що вчора уряд не розглянув питання про премію батькові Президента". По-перше, у мене є багато питань с приводу совкової риторики. І скажіть, будь ласка, вам несоромно в 2020 році на 30-му році незалежності України використовувати таку риторику? Друге питання. Скажіть, будь ласка, так батько Президента отримав довічну стипендію від уряду? І продовжуючи питання про цирк. Скоро закінчиться термін випробувального терміну для міністра освіти і науки. Я би рекомендувала вам вже починати шукати нового міністра, тому що чинний міністр вчора на ефірі не зміг відповісти на питання про те, скільки у нас вчителів в країні. Дякую.
11:10:11 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно отриманого листа. Дійсно, такий лист був отриманий. Дійсно пан Олександр Зеленський трудовим колективом був неодноразово і в попередні роки також поданий як кандидат на присвоєння державної премії в галузі науки. На жаль, попереднім керівництвом ці подання трудового колективу відхилялись. Зараз, коли такі подання були подані, і Президентом України, і урядом було прийнято рішення ще раз звернутись до всіх трудових колективів для того, щоб зібрати всіх достойників, вчених українських і для того, щоб цей список був широким і охоплював всіх достойних вчених України, які можуть бути подані як кандидати на присвоєння такої наукової стипендії. Тому абсолютно такий традиційний підхід, який щороку відбувається, але в цьому році ми хочемо зробити його більш широким, більш публічним з абсолютним залученням всіх трудових колективів університетів і наукових установ. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:11:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Колтуновичу Олександру Сергійовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
11:11:29 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане головуючий! Буде запитання до очільника уряду щодо зростання заборгованості по виплаті заробітної плати до 3,4 мільярда гривень. Це дуже велика цифра в новітній історії України, це рекорд. Тому нас цікавить питання, яким чином будете долати ці наслідки і ганебне явище. Це раз. Друге. Вчора внесли зміни до бюджету щодо того, що ми там на стадіон в Кривому Розі даємо 150 мільйонів, інші речі. Можливо, краще сконцентрувати і визначити інші пріоритети бюджетної політики щодо стимулювання драйверів чи економічного зростання, промислове виробництво і інші речі, які дадуть економічний мультиплікативний ефект. Це два. І третє. Безумовно, критична ситуація в реальному секторі економіки і падіння промислового виробництва на 8,3 відсотка, падіння експорту більш ніж на 6 відсотків. Сільськогосподарське виробництво у вас, як не дивно, падає на 12 відсотків. Ну і ВВП в цілому у вас мінус 11,4 відсотка. Як будете долати кризу в країні економічну? Дякую.
11:12:39 ШМИГАЛЬ Д.А. Доброго дня ще раз всім. І питання, відповідь, вірніше, на першу частину – заборгованість по заробітній платі. Дійсно ця проблема присутня у зв'язку з кризою. Це переважно підприємства приватної форми власності. У нас працює програма 5-7-9. У нас працюють інші програми стимулювання середнього і малого бізнесу, які дозволяють бізнесу перекредитовуватися і брати кредитні кошти, власне, на погашення заборгованості по заробітній платі. Ці програми зараз абсолютно за статистикою і показниками активно використовуються і малим і середнім бізнесом. Вони набули вже такого певного темпу і це якраз ті інструменти, які уряд і Верховна Рада надають бізнесу для можливості управляти процесом зменшення боргів по зарплаті, зокрема. Стосовно програми "Велике будівництво". Будівництво шкіл, садочків, стадіонів, доріг і інших об'єктів соціальної інфраструктури – це і є ті мультиплікативні підходи до розвитку економіки, які створюють найбільшу кількість робочих місць у супутніх галузях. І фінансування подібних об'єктів, власне, дає змогу Україні проходити, як ви називали як недолік падіння ВВП на 11 відсотків, хоча очікувано було 14. Порівняно з Європою, зі Сполученими Штатами, де падіння склало 34 відсотки за ІІ квартал, Україна проходить цю економічну кризу, назвемо так, доволі помірно. Хоча, звичайно, заходи по стимулюванню малого, середнього бізнесу, кредитуванню, покращенню умов. Сьогодні іпотека вже доступна менше ніж 10 відсотків. Це те, що обіцяв Президент і уряд. І активно зростає. Буквально зранку проводили нараду з банкірами, на півтора відсотка за тиждень зросла іпотечна програм в Україні загалом. Це теж стимулюючі фактори, які створюють додаткові робочі місця, додаткові мультиплікатори. 270, майже, тисяч людей на сьогодні працевлаштовано через Центри зайнятості з моменту… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народна депутатка Геращенко Ірина Володимирівна, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:14:53 ГЕРАЩЕНКО І.В. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
11:15:01 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". У мене запитання до пана Прем'єр-міністра два. Перше запитання. На сьогоднішній день, повідомте нас, будь ласка. Чи повністю розписаний Фонд боротьби з COVID-інфекцією, ті 65 мільярдів гривень, які закладені в державний бюджет? Чи там ще є нерозписаний залишок? Повідомте нам, будь ласка, точну інформацію. Перше. Друге запитання. Зараз у Верховній Раді вже за основу прийняте рішення про зняття 2 мільярдів 150 мільйонів гривень з субсидій громадянам і перекидку їх на облдержадміністрації, ДБР і так далі. В мене до вас запитання. Чи несете ви персональну відповідальність за те, що тих грошей, які залишаються на субсидіях, вистачить на виплати людям, враховуючи, що пішло різке зростання цін на газ – на вересень місяць вже 45 відсотків? І останнє, до президії звертаюсь, пан Разумков, пан Стефанчук, вимагаємо комісію по "вагнергейт", тимчасову слідчу комісію. Ще раз, не уходьте від цього питання. Дякую.
11:16:11 ШМИГАЛЬ Д.А. Отже, стосовно субсидій. Звісно, держава буде виконувати всі свої соціальні зобов'язання, всі субсидії будуть виплачуватись, так як і мають виплачуватися. Стосовно цін за газ. Україна уже сьогодні зробила величезний прорив і крок в становленні ринкових, а не корупційних цін на газ, коли встановлювалася корупційна націнка чиновниками. І відповідно сьогодні ціна на газ регулюється конкурентним ринком, що дуже важливо. Вперше за 56 років ми маємо найнижчі ціни на газ у відповідні місяці – в серпні, вересні. Звичайно, буде природнє ринкове зростання, але це буде найнижча ціна за останні 5 років на газ в Україні. Субсидії будуть виплачуватися належним чином. Стосовно Фонду на боротьбу з COVID і його наслідками, він розподілений повністю. Є відповідні відсотки використання коштів, тобто проплати через казну, я попрошу зараз представника, першого заступника міністра фінансів доповнити і прокоментувати які відсотки використання, але фонд розписаний. Є можливість перерозподілу, в разі необхідності, всередині цих коштів, але це буде робитися, звичайно, за участі бюджетного комітету, за участі Верховної Ради України, якщо така необхідність буде виникати. Дякую. Прошу, Денис Валерійович.
11:17:37 УЛЮТІН Д.В. Дякую. Щодо використання фонду COVID. На сьогодні на 1 вересня касові видатки склали 19,1 мільярд гривень із розподілених 65,96 мільярдів. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я перепрошую, запитувач вийшов з залу. Я розумію, йому не цікаво, то може не будемо відповідати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я теж хотів відповісти, але ну нема Олексія Олексійовича, на жаль. Шановні колеги, я надаю слово народній депутатці… Перепрошую, народному депутату Приходьку Борису Вікторовичу, депутатська група "Довіра". Будь ласка.
11:18:15 ПРИХОДЬКО Б.В. Прошу передати слово Олега Івановичу Кулінічу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович Кулініч, будь ласка.
11:18:19 КУЛІНІЧ О.І. У мене запитання до вас, пане Прем’єр-міністр. Найближчим часом до парламенту буде внесено проект Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік". Президентом нашої держави було анонсовано про збільшення видатків на медицину. Орієнтовно це буде майже вдвічі, в районі 6 відсотків від ВВП. То у мене запитання наступне. Чи дійсно це так? Яка це буде конкретно сума? І за якими напрямками планується використання цих коштів? Враховуючи складну ситуацію з COVID-19, враховуючи можливе, не дай Боже, зростання захворювання і другу хвилю коронавірусу. Тому люди цікавляться в округах, за якими напрямками будуть використовуватися ці кошти і конкретно, яка буде сума. Дякую.
11:19:19 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Бюджет зараз в стадії формування. 15 вересня, як це і вимагає закон, він буде внесений на розгляд відповідно комітетів і парламенту для того, щоб ми перейшли вже до такої системної дискусії. На сьогоднішній день Міністерство фінансів завершує, вірніше, збалансувало основу бюджету. Стосовно витрат на окремі галузі, як на медицину, на освіту, на забезпечення військових потреб армії є вже встановлені відповідні кошти. Можу також попросити першого заступника міністра фінансів прокоментувати стосовно вашого питання по, скажемо, попередньому розрахунку затрат на медицину. Звісно, ми будемо фінансувати повністю всі необхідні витрати на ковідівські потреби, якщо такі будуть в наступному році. А вони будуть, тому що ми вже живемо з цим вірусом, з цією пандемією і це буде продовжуватись наступні періоди. Звісно, ми будемо продовжувати медичну реформу і сьогодні з трибуни міністр виступав і озвучував всі основні показники того, як ми будемо рухатись з реформою. По показнику коштів, які будуть передбачатися, якщо він є, Денис Валерійович, я попрошу доповнити, озвучити, на медичну сферу яка сума передбачена в попередньому проекті, скажімо, в тому проекті, який зараз збалансований і буде подаватись.
11:20:52 УЛЮТІН Д.В. Дякую. На сьогодні Міністерство фінансів завершує опрацювання Закону про Державний бюджет, проекту закону, в тому числі консультації з головними розпорядниками, в граничних обсягах, які доводились, головним розпорядникам на медицину було близько 144 мільярдів гривень передбачено. Я думаю, за результатами консультацій вийдемо на якусь збалансовану суму, яка буде влаштовувати обидві галузі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Тістику Ростиславу Ярославовичу, політична партія "Слуга народу".
11:21:24 ТІСТИК Р.Я. Дякую, Руслан Олексійович. Народний депутат Ростислав Тістик, Львівщина, "Слуга народу". Запитання до Прем'єр-міністра. Дивіться, в листопаді 2019 року, на той час Прем'єр-міністр був попередній Олексій Гончарук, в терміновому порядку вирішували питання подачі тепла у двох густонаселених містах Львівщини – Новий Розділ та Новояворівськ. Тоді було визначено нового правителя "Нафтогаз Тепло". Станом на зараз, вересень 2020 року, компанія "Нафтогаз Тепло" як управитель і "Енергія-Новояворівськ" (компанія підрядник) не здійснила планових гідравлічних випробувань. Це раз. Два. Зупинили подачу теплої води. І третє. Не здійснила планового ремонту магістральних шляхопроводів. Висновки очевидні: ми знову повертаємося на шлях локальної техногенної надзвичайної ситуації у 30-тисячному місті на Львівщині. Прохання і запитання до вас. Взяти це під особистий контроль і невідкладно вжити заходів для ремонту магістральних теплотрас, а також проведення всіх належних випробувань для забезпечення опалювального сезону у місті Новояворівськ на Львівщині. Дякую.
11:22:32 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Це скоріше фіксація проблеми, я абсолютно з вами згідний, підтримую. Це на контролі, ми ситуацію розуміємо. Буквально цього тижня вже і з вами мали зустрічі, і наради призначені. Я зараз передам слово міністру Кабінету Міністрів щодо роботи з АРМА, яка має передати відповідні мережі також НАК "Нафтогазу" для того, щоб ми могли уникнути повторення тої ситуації, яка була. Дякую.
11:23:00 НЕМЧІНОВ О.М. Насправді за дорученням Прем’єр-міністра вже дві наради відбулися. Вчора на крайній нараді і НАК "Нафтогаз", і його дочірнє підприємство, яке зараз управителем є, провели, надали повну інформацію щодо... Дійсно, не зроблено випробувань по одній простій причині. Коли передавалися управителю мережі, вони не були передані. Тому відповідно дочірнє підприємство НАК "Нафтогазу" не має фізично це провести. Ми дали термін до середи для того, щоб АРМА спільно із САП та НАБУ вирішили питання про передачу цього майна. Якщо це питання не буде вирішено, буде змінено виконуючого обов'язки в АРМА. Дякую, доповідь закінчив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народній депутатці... Перепрошую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:23:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ні, вже час, на жаль, вичерпаний. Ні, шановні колеги. Я хотів би подякувати Прем’єр-міністру України, шановним урядовцям. Дякую і бажаю плідного дня. Руслан Олексійович Стефанчук, Перший заступник Голови Верховної Ради України. 11:24:13 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановні колеги, перед тим, як ще уряд не покинув ложу, в мене проханнячко одне. Сьогодні ми згадували дуже багато важливих дат в історії України. І я хотів би, щоб все-таки в нас в парламенті ми сказали ще про одну дату, яка існує. Сьогодні, 35 років тому помер, на превеликий жаль, видатний український поет ХХ століття, перекладач, прозаїк, мислитель і головне – учасник дисидентського руку України Герой України Василь Семенович Стус. Давайте згадаємо його пам'ять у Верховній Раді. Дякую. (Хвилина мовчання) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. повертаємося до нашої роботи. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 1 вересня 2020 року про прийняття в другому читанні та в цілому як Закону України проекту Закону про внесення змін до "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного житлового будинку (реєстраційний номер 2098-П). До слова запрошується народний депутат України Кучеренко Олексій Юрійович.
11:25:42 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина", голова Всеукраїнського об'єднання "Спілка власників житла України". Шановні українці, шановні депутати, шановний пане Голово! Я знаходжусь сьогодні в декілька такій складній ситуації, але хочу пояснити, чому я вимушений був дати постанову з вимогою скасування голосування за мій же законопроект, на який в мене пішло на його просування більше року. Це був абсолютно коректний, вибачте, вилизаний законопроект, який врегульовував проблему постачання електроенергії в багатоквартирні будинки саме за ціною для населення. Його очікували мільйони українців, голови ОСББ, голови ЖБК, керуючі компанії. Але, на превеликий жаль, цей законопроект мав назву "Про внесення змін до "Прикінцевих, перехідних положень" Закону України про ринок електроенергії щодо постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного житлового будинку. На превеликий жаль, наш колега з комітету вніс правку, яка ламала суть цього законопроекту і яка суттєво змінювала взагалі ситуацію не тільки з цією проблемою, але і ситуацію на енергоринку. На превеликий жаль, Рада, зала не звернула увагу на це. На превеликий жаль, шановні пане голови, пан Разумков, до якого я ставлюся з повагою, навіть не дав мені слова виступити і пояснити вам, чому не можна голосувати за правку колеги Жупанина, яка врешті-решт призведе до підвищення ціни на електроенергію. Саме тому я використовую цю можливість заявити і попросити, щоб цього більше не відбувалось. Але, оскільки цей законопроект потрібний, я знімаю свою постанову і звертаю вашу увагу, щоб цього наперед не було. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Юрійович. Колеги… Ми можемо не голосувати після цього вашого? Дякую. Наступний виступаючий – це Гриб Вікторія Олександрівна.
11:28:17 ГРИБ В.О. Шановні колеги, доброго дня ще раз! Я дуже вас прошу все ж таки звернути увагу зараз, і я не буду знімати свою постанову, і буду просити вас за неї проголосувати. Подивіться, що у нас сьогодні є в парламенті. У нас порушується Регламент. Коли до законів, які приймаються в першому читанні, потім у "Прикінцеві положення" вносяться такі правки, які змінюють суть законопроекту. Скажіть, будь ласка, якщо у нас буде в парламенті такий хаос, якщо ми будемо порушувати законодавство, то у нас і в країні буде такий самий хаос. Вже настав час навести порядок. І я дуже вас прошу сьогодні згадати таку правку номер 8, яка була внесена в Закон про ядерну енергетику. І ми з вами всі пам'ятаємо, скільки нам всім приходилось, знаєте, просто потупляти очі саме тому, що ми на ринок, на наш ринок, де профіцит електричної енергії, запустили також імпорт, ставлячи "на коліна" нашу теплоенергетику вітчизняну. Коли наші шахтарі вимушені іти зараз в простій. Ми хочемо такої самої ситуації, такого самого хаосу з цього законопроекту? Я вас дуже прошу, Дмитро Олександрович, звернути увагу на грубе порушення Регламенту. І вас, колеги, я дуже прошу проголосувати за цю постанову. Дуже вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до слова запрошується голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченко Сергій Віталійович.
11:30:17 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму сьогоднішньому засіданні зранку розглянув обидва проекти постанов 2098-П і 2098-П1 про скасування рішення Верховної Ради про прийняття в цілому закону (реєстраційний номер 2098). На підставі того проектами постанов обох у пояснювальних записках вказується, що розгляд прийняття рішення супроводжувався порушенням встановленої Регламентом процедури розгляду і прийняття рішень. Водночас регламентний комітет звернув увагу на те, що народні депутати Кучеренко і Гриб не зверталися до головуючого на пленарному засіданні із заявою про порушення, встановленої Регламентом, процедури при голосуванні і розгляді проекту закону, але внесли на розгляд парламенту відповідні проекти постанов про скасування рішення. Отже, у підсумку регламентний комітет прийняв висновки і затвердив висновки щодо обох проектів постанов і ухвалив рішення, яким відповідно запропонував Верховній Раді визначитися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цих проектів постанов. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп: два – за, два – проти. Кучеренко Олексій Юрійович.
11:31:59 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, зараз я ще раз спробую аргументовано вам пояснити, до чого призводить порушення Регламенту і прийняття таких правок. Колега Гриб нагадала про сумнозвісну правку депутата одного стосовно імпорту російської електроенергії. До сих пір ми не можемо це вирішити. Правка, яку вніс інший колега із "Слуги народу", так само нищить ринок електроенергії. Вона ця правка дає надповноваження сумнівному органу, який по суті став винуватцем величезних проблем, які сьогодні відбуваються в житлово-комунальній сфері, в тарифах, на ринку електроенергії, на ринку газу. Це Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг. Звертаю увагу всієї країни. Керівництво цієї комісії сформовано в незаконний спосіб. Чотири члени цієї комісії без конкурсу були призначені Президентом України Зеленським як тимчасові на 3 місяці, але потім отримали статус постійних, довічних, якщо хочете. Ротацію, яка проводиться в цьому органі, зараз затверджує чомусь Президент України, хоча цей орган визнано центральним органом виконавчої влади. 90 відсотків проблем, які сьогодні є на ринку електроенергії, саме зроблені цим органом. Збитковий "Енергоатом", збиткове "Укренерго", збитковий гарантований покупець, збиткові розподільчі компанії, збиткові компанії теплокомуненерго, величезні борги – це те з чим зараз не може впоратися нинішній склад комісії в принципі. Навіщо в цій ситуації давати йому ще додаткові навантаження, які він провалить? Саме тому, колеги, закликаю підтримати проект постанови пані Гриб. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дануца Олександр Анатолійович.
11:34:07 ДАНУЦА О.А. Доброго дня, колеги! Знаєте, я підтримую в великій частині колегу Кучеренка, тому що ми маємо цікаву ситуацію, коли майже всі державні компанії в електроенергетиці збиткові, а от всі приватні – надприбуткові. Тому є велике прохання… Ну, це дисонанс, це взагалі неможливо. Той, хто в житті займався бізнесом хоч трохи, той розуміє, що таких речей бути не може. Тому є прохання підтримати постанову пані Гриб і всіх прошу підтримати і голосувати "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович Микола Романович.
11:34:51 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. "Європейська солідарність" утримається при голосуванні цих проектів постанов. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович. Не наполягаєте на виступі?
11:35:09 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Прошу передати слово народному депутату України шановному Колтуновичу Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександру Сергійовичу Колтуновичу включіть мікрофон.
11:35:27 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Наша фракція в першому читанні голосувала за цей проект закону, тому що він реально був позитивним. Дійсно, ті норми, які пропонувалися паном Кучеренком, вони, на наш погляд, врегульовували ту проблематику щодо постачання і безпосередньо тарифної політики для енергоресурсів в рамках в тому числі і під'їздів. Однак, під час другого читання даний проект закону був абсолютно спотворений тією 3 поправкою. Дана 3 поправка була підтримана залом і наша фракція не підтримувала проект закону. Взагалі-то я хотів звернути увагу на цей енерго-схематоз і в тому числі на цю 3 поправку. Що якщо ми сьогодні не проголосуємо навіть цю постанову, то все одно перелік проектів законів, які на сьогоднішній день вносяться до Верховної Ради, до зали Верховної Ради, вони неминуче призведуть до зростання тарифу на електроенергію. Ну добре, є конкретний народний депутат, його навіть охорона не врятує, якщо, не дай Бог, з 90 копійок зросте тариф для населення. Але інші моменти, які на сьогоднішній день є. Ми ж бачимо: зростає ціна на газ, зростає тариф на електроенергію на доставку, зростають інші моменти, інші послуги. Тому я хочу звернути увагу, що на майбутнє, будь ласка, не приймаєте тих проектів законів, які в подальшому призводитимуть до зростання тарифів на житлово-комунальні послуги. Тому що навіть та межа, яка на сьогоднішній день є, у 100 кіловат, вона не дає людям можливості отримувати якісні послуги в сфері електроенергетики і використовувати тариф по 90 копійок. Багато хто споживає по 1,68. Тому я звертаю вашу увагу, що займайтесь такими реформами, які не будуть призводити до зростання тарифів. А дану постанову насправді наша фракція утримається, голосувати не буде. Тому що ми не хочемо приймати участі в конфлікті двох фінансово-промислових груп. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Шановні колеги, ми формально повинні будемо проголосувати і проект постанови Олексія Юрійовича Кучеренка для того, щоб потім не було юридичних колізій. Але автор не наполягає на тому, щоб вона була підтримана. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови (реєстраційний номер 2098-П). Прошу визначатись та голосувати. 11:38:18 За-55 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про скасування рішення (реєстраційний номер 2098-П1). Прошу визначатись та голосувати. 11:38:47 За-55 Рішення не прийнято. Дякую. Переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів) (реєстраційний номер 3023 та 3023-1). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 11:39:32 За-208 Рішення не прийнято. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. В порядку денному стояло скорочення, включення в порядок денний сесії та скорочення строків подачі альтернативних законопроектів. Комітет повинен був сьогодні провести засідання. Добре, ви можете звернутися. (Шум у залі) Воно знято зараз з порядку денного, тому що воно… Ви не кричіть, будь ласка, на мене. Ви не кричіть на мене. По-перше, ми зайшли в порядок денний… В інше питання порядку денного. (Шум у залі) Тому що воно не готове. Ми не можемо розглядати неготове питання. Ви наполягаєте на тому, щоб розглядати неготове питання? Ні. Я погоджуюсь з вашою позицією. До слова запрошується перший заступник голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури Клименко Юлія Леонідівна.
11:40:42
КЛИМЕНКО Ю.Л. Шановні колеги, хочу запропонувати вам на розгляд законопроект аполітичний, але дуже важливий, оскільки він буде регулювати наше майбутнє, а вірніше, врегулює накінець статус людей, які користуються легким персональним електротранспортом. Це мова іде про гіроскутери, про моноколеса, про електроскутери і багато інших видів електротранспорту легкого, який є і буде з'являтися в майбутньому. Хочу сказати, що на даний момент в Україні фактично не існує цих людей в законодавчому полі. Ті люди, які користуються легким електротранспортом, не мають ні прав, ні обов'язків, вони їздять, але вони не пішоходи, не транспорт і не велосипеди. Законопроект дуже простий і він вводить у Закон "Про дорожній рух", який приймався в 93-му році і відповідно не було тоді на той момент легкого електротранспоту, поняття "користувачі електротранспорту легкого", а також регулює їх права і обов'язки. Це два законопроекти – 3023 і 3023-1. Законопроект 3023 поданий 6 лютого 20-го року і 3023-1 від 20.02.2020 року. Вони в принципі по суті однакові. Вони відрізняються лише тим, чи дозволено пересуватися користувачам легкого електротранспорту тротуарами. Отже, до вашої уваги пропонуються ці два законопроекти. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху. Як я сказала, реєстраційний номер 3023 від 6.02.20-го року. А також про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються за допомогою портативних транспортних засобів на електричній тязі (реєстраційний номер 3023-1), від 20.02.20-го року. Зазначеними законопроектами пропонується запроваджувати нову категорію учасників дорожнього руху, визначити коло прав та обов'язків нової категорії учасників, врегулювати окремі питання безпеки інших учасників дорожнього руху. Прийняття цих законопроектів сприятиме унормуванню правовідносин, які виникають у процесі експлуатації електричних транспортних засобів. Ми бачимо багато конфліктів, які виникають у містах. На даний момент, коли місцева влада не знає, хто ці люди і не дозволяє компаніям, які або здають в оренду, або просто фізичні особи, які користуються своїм електротранспортом, хто вони і як вони повинні пересуватися. Отже, я пропоную у зв'язку з тим, що ми сьогодні на цьому тижні активно прийняли законопроекти в першому читанні про розвиток електротранспорту в Україні, в тому числі і легкого електротранспорту. І, якщо ми приймемо його в другому читанні, я сподіваюсь, що Україна все-таки стане лідером електротранспорту і легкого електротранспорту. Отже, треба унормувати і все ж таки визначити статус людей, які пересуваються на легкому електротранспорті. Отже, Закон "Про дорожній рух"… Головне науково-експертне управління підтримує прийняття обох законопроектів за основу з урахуванням зауважень. Комітет з питань євроінтеграції з Європейським Союзом зазначив, що ці законопроекти не суперечать міжнародно-правовим зобов'язанням України. Комітет з питань бюджету зазначив, що зазначені проекти матимуть опосередкований вплив на показники бюджету. А Комітет з питань антикорупційної політики не виявив корупційних факторів. За результатами обговорення на засіданні Комітет з питань транспорту та інфраструктури ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується народний депутат України Кунаєв Артем Юрійович.
11:45:11 КУНАЄВ А.Ю. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються за допомогою портативних транспортних засобів на електричній тязі, який є альтернативним до законопроекту 3023. Перш за все, хочу зазначити, що актуальність розроблення таких законопроектів вже давно назріла, особливо після того, як вся країна пережила повну зупинку громадського транспорту під час карантину і кількість людей, які використовують електросамокати та інший електотранспорт не як іграшку, а як альтернативу автобусам і маршруткам, тільки зростатиме. Однак вітчизняне законодавство не містить правових норм, якими регулюються їх права та обов'язки і міра відповідальності за можливі порушення. Тобто де-юре такі особи не визнаються учасниками дорожнього руху, але де-факто ми бачимо десятки електросамокатів та іншого електротранспорту на наших вулицях. Хотів би наголосити, що законопроект 3023-1 – це насамперед про безпеку, безпеку вдень і вночі для тих людей, які керують цим транспортом, тих людей, які ідуть поряд пішки або їдуть автомобілем. І на відміну від законопроекту 3023 ми разом з його авторами проти надмірного регулювання і, виходячи з реалій сьогодення, пропонуємо дозволити особам, які рухаються за допомогою портативних транспортних засобів, їздити не лише по спеціальних велосипедних доріжках чи проїзній частині, а і по тротуарах, але з безпечною швидкістю. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України вважає достатньо обґрунтованими наведені суб'єктами права законодавчої ініціативи аргументи на користь пропонованих у цих законопроектах змін, і в цілому не заперечує можливості прийняття обох законопроектів за основу. Зважаючи на все вищевказане, прошу вас, шановні народні депутати, підтримати саме законопроект 3023-1. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, необхідне обговорення? Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, по фракціях. Цимбалюк Михайло Михайлович.
11:47:41 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції Сергію Власенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Власенко Сергій Володимирович.
11:48:00 ВЛАСЕНКО С.В. Шановний пане Голово, шановні колеги! Абсолютно правильний і зрозумілий законопроект щодо безпеки учасників дорожнього руху, але я хотів би сказати трошки про інше. Насправді, Голова Верховної Ради зробив багато для того, щоб цей парламент все-таки перебував в якихось межах в частині Регламенту. Але, на жаль, шановний пане Голово, 10 хвилин назад відбулася така не зовсім приємна подія. Якимось чином до порядку денного з'явився законопроект 4043, який чомусь сесійна зала не розглядала зараз. Шановний пане Голово, якщо ви справедливо зазначили, що цей законопроект не готовий, з чим я повністю погоджуюся, у мене просте питання. Яким чином цей законопроект взагалі з'явився в порядку денному, який ви формуєте, шановний пане Голово? Це позиція номер один. Позиція номер два. Колеги, ніхто не може, окрім сесійної зали Верховної Ради, пересувати, знімати з розгляду. Якщо нема заперечень у народних депутатів, то тоді можна це робити без голосування. Але якщо є заперечення у народних депутатів, то, шановний пане Голово, треба це питання ставити на голосування, якщо ми хочемо зняти законопроект з порядку денного будь-який, чи то він готовий, чи то він не готовий. А тепер декілька слів, насправді, про цей законопроект. Цим законопроектом 4043 хочуть наділити Центральну виборчу комісію абсолютно невластивими функціями – дати їй можливість проводити соціологічні дослідження, якими будуть маніпулювати, як під час організації і проведення виборів, так і будуть маніпулювати громадською думкою. Насправді, ключова річ не лише в цьому, а ключова річ в тому, що цей законопроект абсолютно неконституційний, його другий день роблять спробу протягти через профільний комітет, його другий день пробують протягти через сесійну залу. Я ще раз підкреслюю, Конституція не наділяє Центральну виборчу комісію такими повноваженнями. А якщо ми знімаємо законопроект з розгляду, шановний пане Голово, то на це повинна бути воля Верховної Ради. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Піпа Наталія Романівна.
11:50:08 ПІПА Н.Р. Прошу передати Клименко Юлі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко Юлія Леонідівна.
11:50:15 КЛИМЕНКО Ю.Л. Я би хотіла все ж таки повернутися до користувачів легкого електротранспорту і в законопроект 3023, і сказати те, що я не встигла. Цей законопроект, сказати це і нашим шановний українцям: цей законопроект не має додаткових регуляцій, в ньому немає ні сертифікацій, ні отримання додаткових прав, ні отримання додаткових довідок. Тобто пересування, люди, які пересуваються зараз на моноколесах, на електроскутерах будуть так само пересуватися, як вони пересуваються зараз, ніяких додаткових, просто вони попадають в законодавство і тепер є повноправними учасниками дорожнього руху. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухов Олександр Сергійович.
11:50:56 СУХОВ О.С. Прошу передати Вельможному Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний Сергій Анатолійович.
11:51:11 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, група "Довіра". Останнім часом по країні прокотилася хвиля надзвичайних випадків у навчальних закладах та за їх межами, постраждали сотні дітей і не тільки. "Під Миколаєвом автомобіль врізався в групу дітей велосипедистів – шестеро постраждалих". "ДТП на Волині – велосипедист зіткнувся з автомобілем". "У Дніпрі водій на смерть збив велосипедиста". Це лише кілька заголовків новин за останні кілька днів. Політична сила "Наш край" ініціювала кампанію на місцевому рівні щодо посилення безпеки на дорогах. Ми не будемо гаяти час та чекати на рішучі дії влади, ми будемо посилювати безпеку знизу, не чекаючи поки докотиться зверху. В усіх місцевих радах, у тому числі в ОТГ ми ініціюємо заходи посилення безпеки. Цей законопроект направлений на посилення відповідальності учасників дорожнього руху (велосипедистів, водіїв електрокарів, скутерів) підвищення штрафів за неналежне виконання правил дорожнього руху. Тому група "Довіра" голосуватиме "за". Дякую за увагу. Сергій Вельможний, Луганщина, група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич.
11:52:44 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Самокати – безумовно, діло хороше, але не дуже фартове для окремих прем’єр-міністрів України. Всі ми згадали, як на самокаті приїхав пан Гончарук і не знаю, чи залишив Шмигалю свій самокат, але вже, я думаю, час і йому брати цей самокат і їхати з приміщення Кабінету Міністрів України. Шановні колеги, я поважаю всі перформанси у Верховній Раді, ікожен народний депутат має на це право. Безумовно, нам болить те, що є в Білорусі, і не дай, Боже, щоб воно так закінчилось, як в Україні. І вони на це дивляться, можуть порівнювати і робити висновки. Ми згадали багато видатних білорусів, але забули про ще одне видатне прізвище. Це Павло Шеремет – видатний білоруський журналіст, який приїхав працювати в Київ, захищати права громадські українців, будучи білорусом, і він загинув від рук праворадикалів. Чому ми про це сьогодні не згадуємо? І я щиро бажаю білорусам, щоб у них радикалізм не перетворився в ідею, яка зможе зруйнувати стабільність у цій країні. Білоруси самі розберуться, як їм бути, як їм жити. Я бачу, що вони об'єдналися і впораються з цим питанням. А сьогодні ми бажаємо білорусам стабільності, миру, спокою і розвитку. І дійсно: хай живе Білорусія – наші брати і сестри! Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час... Поляков – хвилина з мотивів, після... Величкович. І після цього Поляков – 2 хвилини з мотивів. І переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали. Величкович Микола Романович.
11:55:03 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановні колеги, коли на цьому тижні ми підтримали, і в тому числі "Європейська солідарність", електротранспорт наш, зараз стоїть наступне питання – врегулювати правовідносини тих громадян, які користуються легким електричним індивідуальним транспортом. Надзвичайно важливо їх захистити, тому що, на жаль, дуже часто буває, що автомобілісти нехтують правами таких учасників дорожнього руху. "Європейська солідарність" підтримає цей законопроект 3023, буде голосувати і закликаємо усіх підтримати. Адже цей законопроект не стосується ніякої політики, це стосується усіх громадян України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
11:55:51 ПОЛЯКОВ А.Е. Антон Поляков, депутатська група "За майбутнє", Чернігівщина. Депутатська група "За майбутнє" буде беззаперечно підтримувати цей законопроект. Але доцільно зауважити, що, окрім прав цих громадян, треба і щоб була відповідальність. І доцільно до другого читання, можливо, внести якісь певні обмеження щодо швидкості, щодо віку осіб, які можуть пересуватися на цьому транспорті, та потужності цього транспорту в зв'язку з розвитком цих технологій. Адже ми розуміємо, що скоро ці транспортні засоби будуть прирівнюватися до звичайних автомобілів за швидкістю та за потужністю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, підготуйтесь до голосування, запросіть народних депутатів до зали. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів) (реєстраційний номер 3023). Голосуємо? Готові голосувати? За основу. Прошу підтримати та проголосувати. 11:57:53 За-268 Рішення прийнято. Дякую. Шановні колеги, звернувся комітет з проханням... Почекайте, не розходьтесь, хвилину. Звернувся комітет з проханням не розглядати сьогодні законопроект 2289. Немає заперечень? Немає. Тоді оголошується перерва до 12:30. Будь ласка не запізнюйтесь. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, займіть свої місця. Переходимо до розгляду питань. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" та інших законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції (реєстраційний номер 3295). Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Нам треба буде проголосувати пропозицію про розгляд за скороченою процедурою. Шановні колеги, готові голосувати? Запросіть народних депутатів до зали. Зараз готові голосувати? Пропонується розглянути питання реєстраційний номер 3295 за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 12:34:31 За-176 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Чорноморов Артем Олегович.
12:34:45 ЧОРНОМОРОВ А.О. Добрий день, шановна президія, шановні народні депутати, шановний народ України! До вашої уваги законопроект 3295 від 30.03.2020 року. Так би мовити, основна ідея цього законопроекту була покладена після комітетських слухань, в ході яких було законопроектом встановлено перед собою дві мети: удосконалення функціонування системи державної підтримки сільського господарства та усунення адміністративних перепон та додаткових витрат для сільськогосподарських товаровиробників при отримання державної підтримки. Що стосовно першого, то прибираються дискримінаційні норми та ми побільшуємо список дотацій для сільськогосподарських виробників. А саме: козівництва, це те, що стосується західної частини України, аквакультури – це південь України, також ми поліпшуємо виноградарство, та з тих ситуацій, що склалися зараз за цей рік на території України. А саме товаровиробники можуть відшкодувати витрати від пошкодження посівів сільськогосподарської продукції від надзвичайних ситуацій техногенного та природного явища, а саме засуха, яка була цьогоріч. Також державна підтримка виробників органічної сільськогосподарської продукції, та які використовують меліоровані землі. Друга частина, а також це основна новела цього законопроекту, – це впровадження Державного аграрного реєстру. Має на меті створення електронної інформаційної системи здійснювати прозоре адміністрування спрямоване на розподіл коштів державної підтримки в аграрній галузі за допомогою електронних засобів. Шановні народні депутати, таким чином ми прибираємо дуже велику потужну, так би мовити, бюрократичну машину. Тепер всі аграрії можуть зареєструватися і в автоматичному періоді отримати свою дотацію. Дякую. Прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Сольський Микола Тарасович.
12:37:11 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Шановний головуючий, шановні колеги! Про що цей законопроект. Насправді – про два блоки питань. Перше. Процедура отримання дотацій в діючому законодавстві вимагає від суб'єкта сільськогосподарської діяльності, який її хоче отримати, безліч дій, пов'язаних з отриманням довідок і так далі. З лютого цього року в частині областей України працює пілотний проект, де це робиться автоматично через так званий аграрний реєстр, якому згідно цього закону треба надати статусу офіційного. Таким чином буде спрощено доступ і спрощення отримання інформації для всіх фермерів, які подаються на дотації. Ця система об'єднує наступні дані: дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру тварин. Крім того, в даному законопроекті розширено ті сфери агродіяльності, по яким можуть бути наданні дотації. А саме… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, необхідно обговорення? Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти по фракціям на виступи. Лаба Михайло Михайлович.
12:38:48 ЛАБА М.М. Пане Миколо, доброго дня. Скажіть, будь ласка, даний законопроект впорядковує ринок таких суб'єктів сільськогосподарських виробників. Я би хотів, будь ласка, якщо можна, врахувати позицію, щоб це не був складний механізм реєстрації таких суб'єктів, а то так потім стається, що отримати дану допомогу від держави стає складніше. Якщо цей механізм буде спрощений, я буду підтримувати в цілому цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович. Кубів Степан Іванович.
12:39:35 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово, президія, шановні колеги! Законопроект 3295 – це є дуже важливий законопроект. Законопроект, який встановлює засади і функціонування Державного аграрного реєстру. Ми говоримо і про збирання інформації, ми говоримо про систему, ми говоримо про накопичення оброблення інформації, а ця інформація дуже важлива для товаровиробників сільського господарства. Ми як країна, яка переходить від експорту сировинного до стадії переробки на ринках Європи, Азії, Африки, Південної Америки. Це дуже важливий законодавчий акт. Законопроект включає положення щодо державної аграрної інтервенції, державного регулювання цін, окремих сільськогосподарських видів продукції, державних заставних закупівель і зерна і продукції. Але між першим і другим читанням ми повинні врахувати ряд недоліків, які стосуються і збирання різних типів аграрної продукції і ягідного напрямку. Ми говоримо сьогодні про важливу позицію коригування відповідності європейських стандартів, те, що сьогодні зробив зауваження комітет Іванни Климпуш-Цинцадзе. Разом з тим хочу сказати, що текст законопроекту не відповідає порівняльній таблиці. Виключення положень, що кредитна субсидія або компенсація лізингових платежів надаються на конкурсній основі, використання і порушення статті 27 Бюджетного кодексу. У зв'язку з тим між першим і другим читанням ми готові надати свої пропозиції. Ми готові зосередити для того, щоб в другому читанні прийняти в цілому цей законопроект. "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович.
12:41:35 МАКАРОВ О.А. Будь ласка, Крулько Вадим хоче виступити. Івченко, вибачте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович.
12:41:49 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко Вадим, "Батьківщина". Що сьогодні дошкуляє аграріям. Це паперова тяганина. Це спілкування з чиновником. Це поїздки в регіони. Сьогодні через електронну систему ми можемо запровадити так, щоб цей аграрій автоматично отримував підтримку. Я вже не кажу про маленьких або середніх товаровиробників, або про сімейних. В більшості таких товаровиробників навіть нема юристів і кваліфікованих кадрів для того, щоб написати відповідні документи і привезти в Київ. Плюс – це додаткові витрати. Звичайно, цифрові технології зроблять максимально так, щоб 95 або 100 навіть відсотків автоматично підтримка без участі чиновника надходила українському сільгосптоваровиробнику. Я радію від того, що сьогодні ми вписуємо в цей аграрний реєстр одноосібні господарства. Ми маємо чітко зрозуміти хто, що сьогодні вирощує. Це буде і фактично соответствовать директивам Європейського Союзу, де чітко говориться про якість продукції, про безпечність продукції, про простежуваність цієї продукції. І цей законопроект, звичайно, потрібно підтримувати за основу. Ми як "Батьківщина" будемо подавати правки задля того, щоб ми чітко визначили пріоритет державної підтримки. Бо для нас головне не "урівняловка", а пріоритет, що сімейним господарствам або одноосібним господарствам ця підтримка має надаватися на безповоротній основі. Ми маємо чітко визначити пріоритети щодо відшкодування вартості при закупівлі техніки як підтримка сільгоспвиробника, точніше, виробника, який виробляє промислову продукцію для сільського господарства. Ми будемо доопрацьовувати даний законопроект, а зараз давайте проголосуємо за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходько Борис Вікторович.
12:43:53 ПРИХОДЬКО Б.В. Прошу передати слово Кучеру Миколі Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучер Микола Іванович.
12:43:59 КУЧЕР М.І. Шановний пане Голово, шановні колеги! Звертаюся до вас з проханням підтримати цей законопроект. Надзвичайно важливий законопроект для сільського господарства. В першу чергу, той блок питань, який врегульовує Державний аграрний реєстр. Це забезпечити всім аграріям спрощену процедуру реєстрації отримання бюджетної підтримки, автоматичну перевірку їх статусу через доступ до інших державних реєстрів, просте подання заявки для отримання державної підтримки, швидку перевірку відповідності критеріям державної підтримки, можливість оцінки. Публічність – саме головне. Публічність розподілу коштів державної підтримки і контроль зі сторони держави та громадськості щодо використання коштів платників податку, і формування єдиного кабінету аграріїв. Другий блок питань, який вирішує цей законопроект – це виключення питань із закону, які стосуються всіх питань регулювання заставних інтервенційних закупок. Питання заставних інтервенційних закупок потрібно було вирішити ще років десять назад, тому що, якщо в 2002-2005 роках вони були потрібні, сьогодні крім корупції ці дві можливості нічого не вирішують. Тому звертаюсь до всіх вас підтримати законопроект, який ще надає можливість державної підтримки виробникам плодів, ягід, винограду, хмелю і компенсації витрат, які вони витрачають на отримання, на покупку систем крапельного зрощення, будівництва холодильників для зберігання плодів, столових сортів винограду, хмелю і овочів власного виробництва. Прийняття закону буде сприяти розвитку садівництва, ягідництва, хмелярства, козівництва, аквакультури. Запровадження Державного реєстру сприятиме обліку виробників сільськогосподарської продукції, а також надасть їм додаткові можливості щодо одержання державної підтримки. Дякую ще раз, закликаю підтримати законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз з мотивів – Шуфрич, Соболєв. Ви – ні. Цабаль. "Голос" виступав і віддали Івченко. Соболєв. А тепер ви віддаєте з мотивів "Голосу". Стратегія? Ну, добре. Дві хвилини, після цього голосуємо. Включіть мікрофон.
12:46:27 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! "Опозиційна платформа – За життя" підтримує саму ідею перерозподілу дотацій на користь малих фермерів. Сьогодні вже хто тільки не говорить, що у нас стали мільярдерами ті, хто використовував державну нібито підтримку – абсолютно корупційну схему витягування коштів з держави для власного збагачення. Зараз ми маємо підтримати тих людей, які дійсно працюють на землі. Але добрий намір, на жаль, знову спаплюжений окремими нормами, які цього питання не стосуються. Тому ми і вимагаємо: мухи отдельно, котлеты отдельно. В першому читанні ми цей закон підтримаємо. В разі, якщо ті норми, які нагадують дуже продовження земельної так званої реформи – обкрадання людей, там будуть, ми цей закон заблокуємо. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:47:32 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається, я так розумію, Соболєву. Соболєв. Рахманін. Будь ласка, Рахманін. Будь ласка, хто іде, скажіть, будь ласка? Цабаль, будь ласка.
12:47:57 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, всі ми пам'ятаємо, як в минулі роки в історії України аграрні дотації доставались не тим, кому вони мають йти, – великим прибутковим підприємствам. Цей закон – це одна з багатьох речей, яку ми хочемо зробити, щоб змінити цю ситуацію. Цей закон впроваджує прозорість, тепер стане зрозуміло, хто і скільки державних дотацій одержує. Друге. Він впроваджує кращий доступ для малих і середніх фермерів. Не тільки для великих, а саме для малих і середніх фермерів до аграрних дотацій. І третє. Він розширює сфери застосування цього закону, і тепер більше різного роду галузей в аграрному секторі зможуть претендувати на аграрні дотації. Тому я закликаю всіх колег в залі зі всіх фракцій, давайте об'єднаємося і підтримаємо цей закон. Дуже велике дякую за увагу! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Ще бажає хтось виступити з мотивів голосування? Хто хоче? Власенко. Але вже, я так дивлюся, ваша партія виступала. Ні, ні, я не можу. З превеликим задоволенням вислухаємо вас в приват-чаті. Шановні колеги, хто ще з тих партій, які не виступали, для того, щоб ви мали можливість виступити по цьому питанню? Немає, так? Тоді я прошу запросити в зал колег і підготуватися до голосування. Шановні колеги, готові голосувати? Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" та інших законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції (номер законопроекту 3295). Пропозиція комітету – прийняти за основу. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:50:37 За-271 Рішення прийнято. Закон прийнятий за основу. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:50:46 ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях покажіть, будь ласка. "Слуга народу" – 183, "Опозиційна платформа – За життя" – 16, "Європейська солідарність" – 22, "Батьківщина" – 10, "За майбутнє" – 7, "Голос" – 14, "Довіра" – 13, позафракційні – 6. Я скажу. Звернулися представники депутатських фракцій та груп з пропозицією зараз розглянути, у нас залишилось 7 хвилин до кінця відведеного для розгляду питань часу. Звернулися з пропозицією зараз розглянути два питання, це дві ратифікації – 0048, 0050. Немає заперечень? Без обговорення. Добре. Підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону про вихід з Угоди… Ви наполягаєте з обговоренням? Якщо я вам дам хвилину, вас влаштує? Дві хвилини одна фракція бере і голосуємо. Немає заперечень? Колтунович Олександр Сергійович.
12:52:17 КОЛТУНОВИЧ О.С. Шановні народні депутати, я поясню в чому тут наш головний принциповий підхід. Тому що будь-які речі, які ідуть на дезінтеграцію з країнами СНД, вони наносять прямий збиток національній економіці, і будь-які кроки, які ми робимо сьогодні, вони ідуть. Ті, хто зараз там кричить "ганьба", вони в свій час в 2014 році обнулили експортний потенціал України, обманули, що диверсифікують. А я вас поясню в цифрах як це відбувається. Мінус 20 мільярдів доларів у нас в 2019 році в експорті на ринку СНД. Ми 20 мільярдів доларів втратили в порівнянні з докризовим 2013 роком… Помовчіть, Господи, ідіоти! Дивіться, наступний момент, другий момент. Що стосується експорту до країн... ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон виключіть, будь ласка. Олександр Сергійович, такі висловлювання – точно не в парламенті. Давайте вибачимось перед колегами. Включіть мікрофон. 12:53:23 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Приношу вибачення за нетолерантне слово, воно недоречне в публічній площині. Далі, другий момент. Ми ж маємо втрати 20 мільярдів доларів на експорті. Це призводить до колосальних втрат промислового виробництва, до втрат у заробітних платах, робочих місць і багатьох інших речей. 12 мільйонів трудових мігрантів у нас в країні через те, що люди не мають де працювати, не мають куди збувати свою продукцію і інше. Наприклад, підприємство ЮТЗ, "Южный турбинный завод", має можливість потенціал виробляти 150 турбін по 100 мільйонів. Це експорт 15 мільярдів доларів, тільки одні турбіни. Ринки збуту – це країни СНД. Ось чому ми проти ратифікації цієї постанови – тому що вони наносять, в тому числі, такі кроки, збитки Україні. Щодо диверсифікації, те, що нам звертали. Ми ж як експортували там порядку двадцяти мільярдів доларів на ринки ЄС, так і маємо, а ті колосальні втрати на ринку СНД, мова ж не про Росію, ми так і не диверсифікували. Тому подумайте, що ви голосуєте. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми… Юлія Леонідівна! Або голосуємо це... Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону про вихід з Угоди про співробітництво держав-учасниць СНД у створенні, використанні та розвитку міждержавної мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг на національні ринки (реєстраційний номер 0048). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:55:18 За-223 Рішення не прийнято. Наступне... По фракціям покажіть. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону про ратифікацію Протоколу, що вносить зміни до Додаткового протоколу до Конвенції про передачу засуджених осіб (0050). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:56:09 За-274 Рішення прийнято. Дякую. По фракціях покажіть. Шановні колеги, я пропоную перейти... (Шум у залі) Не кричіть! Не кричіть! (Шум у залі) Пан Маріковський, а коли ви переїхали до фракції ОПЗЖ? Просто, щоб для інших зрозуміти. Ви якою карточкою голосували? (Шум у залі) Шановні колеги, трохи тихіше в залі, будь ласка. Почекайте, трохи тихіше в залі. Сергій Володимирович, будь ласка, підійдіть. Папієв є Михайло Миколайович в залі? Підійдіть, будь ласка. Сергій Віталійович Кальченко, підійдіть до мене, будь ласка. Не розходьтесь із зали. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, послухайте мене. Ми в цьому залі нічого не переголосовували і переголосовувати не будемо. Наталія Юріївна Королевська не голосувала, проголосувала її картка. Це інше питання – як це відбулось. Я зараз договорю. Це відбулось дійсно випадково, тому що наші народні депутати дуже полюбляють переміщатися по залу, іноді приземлятися не там, де потрібно. І випадково, дійсно випадково, людина не заперечує, це факт… Почекайте. Не замінили карточку одну на іншу. З іншого боку, звертаюсь до всіх народних депутатів: якщо йдете з зали, заберіть карточку з собою. В мене прохання. Письмова заява про те, що Наталія Юріївна Королевська не голосувала. Це зніме політичний накал, правильно? З іншого боку, переголосовувати нічого не будемо. Закон, реєстраційний номер 0050, прийнято. Дякую. Шановні колеги, зараз 30 хвилин на оголошення депутатських запитів, після цього "Різне". І після цього – фото, хто залишиться. 13:04:37 КОНДРАТЮК О.К. Шановні народні депутати, протягом…
13:04:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заява вже надійшла від фракції "Опозиційна платформа – За життя" щодо цього голосування. Я її передаю до секретаріату. Все? Питання знято? Всім дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
13:04:58 ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати! Протягом пленарного тижня внесено 115 депутатських запитів. З них: до Президента – жодного; до органів Верховної Ради – 1 депутатський запит; до Кабінету Міністрів – 60; до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 48; до керівників підприємств, установ і організацій розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності – 6. Переходимо до зачитування запитів народних депутатів. Олександра Бакумова до Одеського міського голови, Харківського міського голови, Дніпровського міського голови, Львівського міського голови, Київського міського голови щодо ефективності розпорядження комунальним майном територіальної громади. Олександра Бакумова до Одеського міського голови, Харківського міського голови, Дніпровського міського голови, Львівського міського голови, Київського міського голови щодо надання інформації про перебування на робочому місці та безпосереднього виконання обов'язків посадовими особами органу місцевого самоврядування. Антона Кіссе до Прем'єр-міністра України про створення робочої групи з питань підготовки узгоджених пропозицій щодо відновлення залізничних сполучень та залізничного руху на ділянці Березине (Україна) - Басарабяска (Республіка Молдова). Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Кабінету Міністрів України щодо необхідності невідкладного реагування на ситуацію у сільськогосподарській сфері в Одеській області у зв'язку із наслідками посухи. Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Міністерства внутрішніх справ України стосовно можливого неправомірного відчуження земельних ділянок морського узбережжя в селі Приморське Кілійського району Одеської області. Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Міністерства фінансів України щодо фінансової підтримки громадських об'єднань осіб з інвалідністю. Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Національної служби здоров'я України щодо вжиття заходів для забезпечення фінансування Татарбунарської центральної районної лікарні та створення належних умов для надання медичної допомоги населенню. Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Кабінету Міністрів України щодо визначення у Державному бюджеті України на 21-й рік видатків для ремонту доріг на території Кілійського та Татарбунарського районів в Одеській області. Олександра Качури до Голови Національної поліції України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди. Валерія Колюха до Прем'єр-міністра України щодо перевірки законності проведення та результатів конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантної посади генерального директора ПАТ "НТК "Електронприлад". Віктора Медведчука та Василя Німченка до Генерального прокурора щодо недопустимості протиправної приватизації акцій стратегічного підприємства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", які належать державі, та припинення вчинення вищими посадовими особами злочину з привласнення державних активів, що становить загрозу національній економічній безпеці України. Віктора Медведчука до Прем'єр-міністра України щодо вжиття термінових заходів із деблокування ввезення в Україну видавничої продукції, зокрема наукової медичної, освітньої та художньої з Російської Федерації та порушення дисциплінарного провадження стосовно посадовців, які своєю бездіяльністю завдали істотних збитків Державному бюджету України. Богдана Торохтія до голови Кіровоградської обласної ради, Генерального директора обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" щодо якості питної води та інших питань діяльності ОКВП "Дніпро-Кіровоград". Антона Полякова до Генерального прокурора щодо невиконання законних вимог і створення перешкод у роботі народного депутата України. Романа Грищука до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення належного фінансування організації протиепідемічних заходів у закладах освіти. Романа Грищука до міністра внутрішніх справ України щодо законності будівництва житлового будинку на території Національної академії внутрішніх справ. Сергія Мандзія до Прем'єр-міністра України щодо необхідності виділення коштів з державного бюджету України для завершення реконструкції КНП "Шепетівська ЦРЛ" під перинатальний центр". Сергія Мандзія до Прем'єр-міністра України щодо включення до об'єктів національної програми "Велике будівництво" багатофункціонального спортивного комплексу Славутський палац молоді та спорту з басейном на території Славутської ОТГ Хмельницької області. Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Кабінету Міністрів України щодо необхідності всебічного розгляду звернення Наталії Пономаренко стосовно вжиття дієвих заходів для виплати обов'язкових соціальних платежів. Ігоря Колихаєва до голови Херсонської обласної державної адміністрації стосовно вжитих адміністрацією заходів захисту державних інтересів щодо належного витрачання бюджетних коштів та щодо завершення газифікації села Бургунка та села Новопетрівка. Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Кабінету Міністрів України щодо визначення у Державному бюджеті України на 2021 рік видатків спрямованих на забезпечення якісним водопостачанням та водовідведенням, теплопостачання, заходів з благоустрою та енергоефективності. Володимира Крейденка до Генерального прокурора, виконувача обов'язків директора Державного бюро розслідувань щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень прокурорами прокуратури Харківської і Запорізької області, слідчими національної поліції в Харківській області, а також депутатом Запорізької обласної ради, першим заступником голови Запорізької обласної державної адміністрації (колишнім заступником міського голови міста Мелітополя, Запорізької області) Федоровим Іваном Сергійовичем. Володимира Крейденка до Генерального прокурора, виконувача обов'язків директора Державного бюро розслідувань щодо можливого вчинення народним депутатом України Міньком Сергієм Анатолійовичем та його найближчим оточенням низки кримінальних правопорушень. Ігоря Колихаєва до тимчасово виконуючого обов'язки міністра освіти і науки України стосовно оцінювання і складання програм корекції та розвитку дітей з аутизмом. Володимира Тимофійчука до міністра охорони здоров'я України, Прем'єр-міністра України щодо забезпечення медичних закладів засобами індивідуального захисту та медичним обладнанням. Віталія Борта до міністра внутрішніх справ України щодо неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке перебуває у Подільському УП ГУ НП в місті Києві, за ознаками вчинення правопорушення – застосування шахрайських схем відносно рейдерського захоплення майна громадян. Дмитра Кисилевського до Прем'єр-міністра України щодо розгляду скарги громадянина Валерія Онуфрієва. Михайла Бондаря до міністра у справах ветеранів України про надання інформації щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за період 2018-2020 років для вирішення питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей. Михайла Бондаря до директора департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації щодо завершення робіт по облаштуванню тротуарів на відрізку автомобільної дороги Броди – Червоноград в смт Лопатин та селі Хмільне Радехівського району Львівської області. Юрія Мисягіна до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Прем'єр-міністра України, голови Державної екологічної інспекції України щодо негайної перевірки забруднення навколишнього середовища токсичними викидами, які здійснюють Дніпровський металургійний комбінат та Коксохімічний завод. Дмитра Чорного до міністра інфраструктури України, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо термінового ремонту дорожнього покриття автомобільних доріг 34-го виборчого округу Дніпропетровської області. Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України щодо деяких питань оренди державного та комунального майна територіальними та дільничними виборчими комісіями на місцевих виборах 2020 року. Володимира Арешонкова до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо проблеми заборгованості з виплати постраждалим від аварії на ЧАЕС з Овруцького та Народицького районів Житомирщини компенсації за втрачене майно. Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо прискорення росту заборгованості з виплати заробітної плати. Павла Мельника до Прем'єр-міністра України щодо розробки бюджетної програми "Питна вода України на 2020-2030 роки" та відновлення фінансування заходів за цією програмою. Павла Мельника до міністра охорони здоров'я України щодо необхідності виділення додаткового фінансування на утримання КНП "Михайлівська багатопрофільна лікарня" та КНП "Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" для збереження медичного персоналу та недопущення різкого погіршення якості надання медичних послуг населенню. Павла Мельника до міністра охорони здоров'я України щодо необхідності внесення змін до відповідних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України стосовно відновлення постачання ліків до сільської місцевості у Приморському районі Запорізької області. Павла Мельника до міністра інфраструктури України, начальника Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо проведення капітального ремонту ділянки автомобільної дороги міжнародного значення М-14 Мелітополь-Приазовське-Приморськ, а також ділянки автомобільної дороги Т-08-21 Приморськ-Панфилівка. Павла Мельника до міністра інфраструктури України, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо проведення капітального ремонту ділянки автомобільної дороги T-04-08 Оріхів - Токмак, ділянки автомобільної дороги Т-04-01 Пологи -Токмак. Павла Мельника до міністра інфраструктури України, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо проведення капітального ремонту ділянки автомобільної дороги Т-08-05 Кам'янка - Дніпровка - Велика Білозерка - Веселе (від Мелітополя до Веселого) та автомобільної дороги Т-08-20 Якимівка - Кирилівка. Юрія Здебського до Прем'єр-міністра України щодо врегулювання господарських та майнових питань між Україною і Республікою Молдова в районі водозливної греблі буферного гідровузла Дністровського комплексного гідровузла та завершення процесу демаркації українсько-молдовського державного кордону. Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо виплати заборгованості із заробітної плати гірникам ПАТ "Шахта "Надія" Сокальського району Львівської області. Михайла Цимбалюка до міністра внутрішніх справ України щодо забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розслідування підпалу приміщення редакції газети "Голос Самбірщини" на Львівщині. Володимира Ватраса до Прем'єр-міністра України щодо необхідності виділення коштів для проведення реконструкції будівлі терапевтичного корпусу КНП "Чемеровецька центральна районна лікарня" по вулиці Пирогова, 1 селища міського типу Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області. Антона Кіссе до Прем'єр-міністра України стосовно звернення КНП "Обласна психіатрична лікарня №4" Одеської обласної ради". Ольги Василевської-Смаглюк до міністра охорони здоров'я України, тимчасово виконуючої обов'язки голови Національної служби здоров'я України, головного лікаря комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 11", виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання інформації про послугу "мобільна паліативна медична допомога дітям та дорослим". Зіновія Андрійовича до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України (для Державного агентства водних ресурсів України) задля відновлення водогосподарських споруд та водозахисних дамб, пошкоджених під час надзвичайної ситуації 12-24 червня 2020 року. Владлена Неклюдова до Прем'єр-міністра України щодо повернення ікони Святого Георгія до Маріупольського краєзнавчого музею . Владлена Неклюдова до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення пацієнтів, хворих на спінальну м'язову атрофію, життєво важливим лікуванням. Владлена Неклюдова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності вирішення проблем транспортної логістики та залізничного сполучення міста Маріуполя з іншими регіонами України. Владлена Неклюдова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності вирішення проблеми авіаційного сполучення міста Маріуполя з іншими регіонами України та відновлення роботи аеропорту "Маріуполь". Сергія Власенка до голови Державної судової адміністрації України щодо територіальної підсудності районних судів, які розташовані на території ліквідованих районів. Сергія Власенка до генерального директора Акціонерного товариства "Укрпошта", голови правління публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", голови правління акціонерного товариства "Українська залізниця" повторно щодо можливого порушення законодавства під час виплат заробітної плати (інших винагород) керівництву, членам наглядових рад та представникам виконавчих органів компаній, сто відсотків акцій яких належать державі. Григорія Мамки до Чернігівського міського голови про надання інформації щодо реалізації бюджетної програми "Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України" у 2017-2018 роках. Тараса Батенка до голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо приведення дій суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу у відповідність до чинного законодавства. Антона Полякова до Чернігівського міського голови щодо обставин завдання збитків територіальній громаді міста Чернігова. Олеся Довгого до міністра розвитку громад та територій України щодо підготовки міста Світловодськ Кіровоградської області до опалювального періоду 2020/21 року. Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо відновлення функціонування державних цільових програм у сфері пожежної безпеки закладів освіти шляхом внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року номер 710. Олександра Гереги до міністра культури та інформаційної політики України щодо фінансування Державного історико-культурного заповідника "Самчики", який знаходиться у селі Самчики Хмельницької області. Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка до Кабінету Міністрів України щодо вжиття дієвих заходів для забезпечення фінансування робіт пов'язаних з реконструкцією очисних споруд в місті Білгород-Дністровський Одеської області. Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Пенсійного фонду України щодо створення належних умов для надання послуг пенсіонерам в період карантину. Анатолія Костюха до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення КНП "Закарпатський обласний центр громадського здоров'я" необхідним медичним обладнанням. Анатолія Костюха до Прем'єр-міністра України щодо належного фінансування комплексних протипаводкових програм в Закарпатській області. Оксани Савчук до міністра фінансів України, Прем'єр-міністра України щодо включення будівництва дитячого садочка в мікрорайоні "Каскад", місто Івано-Франківськ, в програму фінансування соціальних об'єктів у 2021 році. Оксани Савчук до голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, міністра фінансів України, Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України щодо передбачення видатків у Державному бюджеті України на 2021 рік для будівництва моста через річку Бистриця Солотвинська та транспортної розв'язки в районі вулиці Хіміків – Надрічна в місті Івано-Франківську. Оксани Савчук до міністра внутрішніх справ України, Керівника Офісу Президента України, Голови Служби безпеки України щодо попередження можливих провокацій та унеможливлення використання адміністративного ресурсу під час проведення місцевих виборів у місті Рівному та Рівненській області. Ігоря Кривошеєва до голови Державної екологічної інспекції України щодо перевірки дотримання екологічних норм і стандартів у діяльності ТДВ "Перечинський ЛХК". Дмитра Чорного до Прем'єр-міністра України, голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо продовження подальшого виконання Державної цільової програми радіаційного і соціального захисту населення міста Жовті Води на 2013-2022 роки, затвердженої Постановою Кабміну від 25.06.2012 р. №579. Богдана Яременка до Прем'єр-міністра України щодо загроз національній безпеці України у зв'язку з продовженням діяльності Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі. Наталії Піпи до Прем'єр-міністра України щодо вжиття термінових заходів для забезпечення безпечного навчального процесу і якісної освіти в умовах карантину. Наталії Піпи до виконуючого обов'язки директора департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області щодо незаконного будівництва на земельній ділянці поряд із сквером Гідності. Наталії Піпи до міського голови міста Винники щодо порушення земельного та водного законодавства при наданні у користування земельних ділянок, на яких розташоване Винниківське озеро. Наталії Піпи до Львівського міського голови стосовно незаконного будівництва на земельній ділянці поряд із сквером Гідності. Наталії Піпи до Львівського міського голови щодо впорядкування меж та захисту парку Святого Івана Павла ІІ Папи Римського. Сергія Євтушка до Прем'єр-міністра України щодо недопущення закриття спеціальних шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей з особливими освітніми потребами. Олега Кулініча до міністра культури та інформаційної політики України щодо передачі на баланс Національного музею-заповіднику українського гончарства адміністративної будівлі Опішнянської геологорозвідувальної експедиції глибокого буріння. Олени Копанчук до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення засобами індивідуального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та надання належного фінансового забезпечення для органів місцевого самоврядування на здійснення протиепідемічних заходів. Юлії Овчинникової до Генерального прокурора щодо процесуального статусу особи та стану кримінального провадження по справі Васільєва В.Т. Володимира Ар'єва до виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора щодо надання інформації про стан та результати кримінальних проваджень відкритих за фактом вчинення провокації відносно громадського активіста, викривача корупції Штанька Дмитра Олександровича. Групи народних депутатів (Криворучкіної, Корявченкова, Захарченка) до Прем'єр-міністра України щодо необхідності забезпечення права споживачів комунальних послуг на економічно обґрунтований розмір плати за абонентське обслуговування. Романа Грищука до Ректора Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" щодо реалізації права здобувачів освіти на проживання в гуртожитках. Олега Колєва до Одеського міського голови щодо присвоєння Одеській ЗОШ № 32 імені вчителя української мови та літератури, Героя Соціалістичної праці, Відмінника Освіти - Войтенко Ніни Юхимівни І останній запит Олега Колєва до голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо дотримання норм пожежної безпеки МАФом, шашличною розміщеною біля житлового будинку за адресою: місто Одеса, вулиця ЦАП, 5. Пане Власенко, можна вас на хвилинку підійти до нас, до президії? І в нас є до питання по запитах розгляд відповіді на запит народного депутата України Власенка Сергія Володимировича. Він просить надати йому 3 хвилини для виступу з реплікою по цьому запиту. Будь ласка, пан Сергій Власенко.
13:25:20 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна пані головуюча. 3 липня 2020 року я скерував депутатський запит до НАК "Нафтогазу України", "Укрзалізниці" і "Укрпошти" щодо заробітних плат наглядових рад цих товариств, 100 відсотків акцій яких належить державі. На жаль, і ми про це неодноразово говорили, зовнішнє управління, яке здійснюється найбільшими державними підприємствами, наносить непоправну шкоду українській державі не лише з матеріальної точки зору. На жаль, ці всі керівники, які розуміють, що для них найвищі очільники – це члени їхніх наглядових рад, вони не відповідають народним депутатам на запити, просто не відповідають. Вони пишуть: це не ваша справа. Ви знаєте, мені це нагадуєте старий жарт, пам'ятаєте, у Михайла Михайловича Жванецького, геніального українського гумориста, є така мініатюра, яка називається "Ход, ход... Одесский пароход". І там був момент, коли капітан корабля дзвонив на камбуз, а вони йому відповіли наступне: "Кто это? Кто это? Мы не понимаем. Мы здесь жарим фаршированную рыбу. И не нужно сюда звонить". Тобто приблизно так само відчувають себе керівники і члени наглядових рад оцих стовідсоткових державних підприємств, там де, 100 відсотків акцій належать державі, коли до них звертаються або представники виконавчої гілки влади, або представники законодавчої гілки влади. Тобто в цьому питанні, знаєте, як в краплині роси віддзеркалюється світ, так в цьому питанні віддзеркалюється взагалі те, як сьогоднішня більшість у Верховній Раді розуміє державне управління, розуміє, як треба керувати державою і що треба робити для того, щоб державні інституції, народні депутати, законодавча гілка влади, виконавча гілка влади мали реальні повноваження по контролю за тим, що відбувається в державі. Я підкреслюю ще раз, я задав одне просте питання, це стовідсоткові державні підприємства. Яне просив розкривати персональних даних, я не просив нічого. Я просив сказати мені, чи виконується Постанова Кабінету Міністрів щодо обмеження виплат членам наглядових рад. Тобто я запитав керівників державного підприємства про те чи вони виконують розпорядження уряду України. Зробив це як народний депутат. Відповіді не отримав. Я вважаю, що нам треба в країні закінчувати ці історії, коли у нас державними підприємствами управляють якісь іноземці по Skype із Сполучених Штатів Америки, не розуміючи, ані що відбувається в Україні, ані що треба робити з цими державними підприємствами. Скажіть, будь ласка, що "Укрзалізниця" стала краще працювати за останні 6 років? Скажіть, будь ласка, при американському керівнику чи стала "Укрпошта" краще працювати? Я маю на увазі пана Смілянського, американського громадянина, який керує одним із найбільших державних підприємств. Скажіть, будь ласка, чи люди стали отримувати кращі послуги? Я думаю, що треба скасовувати повноваження цих наглядових рад. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, Сергію Володимировичу. Ще є одне повідомлення, оголошення. Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляємо про створення в Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Антирейдер". Керівником цього об'єднання обрано народного депутата України Стефанчука Миколу Олексійовича. Ми можемо переходити до питання "Різне". Просимо записатися, хто хоче виступити. Будь ласка, йде запис на виступи. Записались? Прошу до виступу пана Мельника, фракція "Слуга народу". Будь ласка.
13:29:30 МЕЛЬНИК П.В. Шановні головуючі, шановні колеги, дорогі українці! До мене постійно звертаються мої виборці, мешканці Запорізької області, а також туристи, які відпочивають на курортах Азовського моря стосовно проблеми низького рівня покриття мобільним Інтернетом та якості мобільного зв'язку. Відзначу, що у курортному місті Приморськ, в Якимівському та Приазовському районах Запорізької області, а також в багатьох населених пунктах Токмацького, Веселівського та Михайлівського районів місцеві мешканці не мають навіть стабільного покриття мобільного сигналу. В умовах активної політики цифровізації дана проблема не повинна залишатися без належної уваги. Розбудова та покращення цифрової інфраструктури сприятиме підвищенню привабливості і курортів Азовського моря, попит на який суттєво зріс в умовах адаптивного карантину. Стосовно вирішення цієї проблеми мною були спрямовані відповідні депутатські звернення та запити до Міністерства цифрової трансформації, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, а також до національних мобільних операторів. Зазначу, що в результаті наведена проблема отримала належну реакцію від Мінцифри, Нацради, а також мобільних операторів. Планується розпочати роботу по встановленню нових передавачів мобільного сигналу у місті Приморськ, населених пунктах Приморського та Приазовського району. Проте, вирішення даної проблеми ще потребує велика кількість населених пунктів Запорізької області. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, ліцензії на використання 4G в діапазоні низьких частот для Запорізької області очікується лише в грудні 2020 року. Цим виступом я звертаюся до органів державної влади, зокрема, Кабінету Міністрів України до усіх дотичних до цієї сфери державних установ і національних операторів мобільного зв'язку. Пришвидшити процес вирішення проблеми низького рівня покриття мобільного Інтернету та якості мобільного зв'язку в населених пунктах Запорізької області. Адже від цього на пряму залежить розвиток як курортів Азовського моря так і цілого регіону. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. До слова запрошується пан Михайло Цимбалюк фракція "Батьківщина". Прошу пане Михайле.
13:32:00 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановна президія, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Я сьогодні хотів би розпочати свій виступ з серйозної ситуації, яка склалася на шахті "Надія" Червоноградського району Львівської області. Уже 7 днів на сьогодні 16 шахтарів не піднімаються із забою як крик душі за невиплачену зарплату з початку весни цього року. Шахта "Надія" – це підприємство, яке протягом останніх років демонструвало як високі показники по добуванню вугілля, так і господарювання. Але завдяки непрофесійній, ганебній позиції міністерства, яке є профільним, сьогодні – це Міністерство енергетики, коли вони почали призначати там нефахових керівників, сьогодні підприємство має заборгованість по зарплаті. І коли Прем'єр-міністр скасував позачергове засідання щодо виділення 41 мільйона гривень для погашення заборгованості, то я вважаю, що він мав би опуститися з кабінету 7 поверху на землю для того, щоб гірники цієї шахти піднялися на землю до своїх родин і отримали зароблену ними заробітну плату. Коли міністерство пояснює, що там є зловживання попереднім керівництвом, то, вибачте, це не та тема. Для цього є правоохоронні органи. А люди, які працюють і сьогодні добувають вугілля, вони мають отримувати заробітну плату. Прошу вважати моє звернення депутатським зверненням до голови уряду. Наступна річ, на яку б я хотів звернути увагу. Дуже прикро, що вчора народні депутати не підтримали законопроект, який спрощував реєстрацію кандидатів в депутати місцевих рад. Ви знаєте, що за тим діючим законодавством майже 10 довідок сьогодні мають подати кандидати в депутати до об'єднаних територіальних громад, районних та обласних рад. Наша була пропозиція, щоб спростити до мінімуму ці довідки, бо тільки одна з них про несудимість коштуватиме кандидатам від 400 до 800 гривень. Чи витримають центри надання послуг МВС щодо такого напливу такого кандидатів. Ми вимагаємо, щоб Верховна Рада негайно відреагувала і прийняла рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайле. До слова запрошується Антон Поляков, фракція "Партія "За майбутнє". Анна Скороход, будь ласка.
13:35:18 СКОРОХОД А.К. Шановні колеги, я хочу сьогодні підняти дві теми. Перша – стосується місцевих виборів, а саме того, хто ж очолює територіальні виборчі комісії і хто ж очолює місцеві територіальні виборчі комісії. Так от, колеги, по Київській області. У нас "Слуги народу" зробили головою територіальної виборчої комісії по Київській області пані Вертилецьку Оксану, яка у свій час, коли ми ще працювали на першому та другому турі президентських виборів, підробляла і фальсифікувала результати виборів. Яка під час першого туру роздерибанила бюджет, який виділявся на проведення президентських виборів. Проти неї порушено кримінальну справу. Проти неї неодноразово зверталися до ЦВК, до правоохоронних органів, але, напевно, пану Дубінському все одно, тому саме її було подано від "Слуг народу" на голову територіальної виборчої комісії по Київській області. Я розумію, що всі методи хороші, аби виграти місцеві вибори. Та, щоб ви не робили і яких би шулерів ви не залучали, повірте, люди все одно скажуть своє слово і вам ніхто не допоможе, тому що ваші рейтинги ще нижче по факту ніж ті, які ви самі собі малюєте. Друге питання, яке я хочу підняти, яке є надважливим на сьогоднішній день. Уже сьому добу шахтарі державної "Шахти" "Надія" проводять протест. 16 людей знаходиться під землею. Ціна питання – 51 мільйон гривень заборгованості по заробітним платам. Шановний Прем'єр-міністр, пане Шмигаль, будь ласка, негайно зберіть позачергове засідання Кабміну та вирішіть дане питання, не знущайтеся над людьми та їхніми сім'ями. Зараз вже на сьогоднішній момент родини шахтарів вийшли пішою ходою від смт Куликів на Львів. Я вас дуже прошу, це життя і здоров'я наших людей, наших українців, будь ласка, не залишайтеся байдужими і осторонь від цього питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо за виступ. До слова запрошується Володимир Ар'єв. Фракція "Європейська солідарність". Будь ласка, пане Володимир.
13:38:03 АР’ЄВ В.І. Нас в залі небагато, але хочу, знову ж таки, попросити вас послухати. Я щойно оприлюднив на брифінгу в кулуарах Верховної Ради абсолютно неспростовні докази брехні Банкової і певних силових структур, які заперечували існування спецоперації українських спецслужб, які намагалися витягти з Російської Федерації злочинців із ЧВК Вагнера, які брали участь у війні проти України, в незаконній інтервенції Російської Федерації у 2014-2015 роках, і ці люди, які безпосередньо винні у збитті військово-транспортного літака "ІЛ-76" у червні 2014 року, двох літаків "СУ-25" і військового гелікоптера. Все, що ми вимагаємо – це створення тимчасової слідчої комісії. Я вранці тут виступав разом із своєю фракцією. Разумков проігнорував вимогу поставити тимчасову слідчу комісію на голосування. А ми ж нічого не хочемо крім того, щоб докопатися до правди. Чого боятися? Вимагаємо ми, вимагають військові, вимагають родичі загиблих – так давайте зробимо. Давайте, щоб не було, як ви кажете, спекуляцій, чітко визначимо місце, де ми збираємося, визначаємо абсолютно всіх, хто приходить, і тим більше, що є люди, які готові свідчити. Після цієї прес-конференції, до речі, теж Разумков не захотів ставити на голосування створення тимчасової слідчої комісії. Мало того, почалися натяки мені та певним людям, які знають, володіють інформацію, що будьте ви трошки обережніші. Значить, зачепило. Ми також знаємо, що зараз активізувалося нищення доказів, в тому числі і в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони, і в Адміністрації Президента навіть камери спостереження витирають інформацію, і в СБУ в тому числі. А найцікавіше, що зараз мас-медіа намагаються заборонити давати будь-яку інформацію з цього приводу. Мені, до речі, цікаво, чи покаже канал "Рада" цей брифінг, як він показує брифінги усіх народних депутатів і депутатських груп і фракцій. Оце буде, до речі, дуже цікавим моментом, лакмусовим папірцем. І, до речі, тиск на мас-медіа, який відбувається зараз в останній час, зокрема і на канал "Прямий", позбавлення ліцензії "Прямий FM" – це теж в тій самій канві знищення тих, хто буде розповсюджувати інформацію, яка може бути неприємна Офісу Президента України. А Офісу Президента України і тим кротам, які там поселилися, я кажу: зараз антикротовий засіб вже напоготові, чекайте. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. До слова запрошується пан Михайло Бондар, фракція "Європейська солідарність". Прошу, пане Михайле.
13:41:12 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ, "Європейська солідарність". Вже колеги багато що сьогодні розказували по проблемах шахтарів ПАТ "Шахта "Надія". Я скажу, що ми з колегами (з Михайлом Волинцем, з іншими небайдужими) підходили якраз до виконуючого обов'язки міністра Ольги Буславець, до Прем’єр-міністра. Іншого варіанту, як внесення змін до Закону про бюджет на 20-й рік, на жаль, вони не бачать. Тому в ті законопроекти, які були вчора прийняті в першому читанні якраз по змінах в бюджет на 20-й рік, ми обов'язково з колегами будемо вносити поправки, які будуть стосуватися вугільної галузі. І не тільки 51 мільйон по шахті "Надія", щоб закрити заборгованість по зарплаті, а також, як Михайло Волинець неодноразово вже озвучував, це 1,4 мільярди, які на даний момент загалом по вугільній галузі заборгованість по заробітній платні. Я проаналізував порядок денний сьогоднішнього Кабінету Міністрів. Не знаю, колеги сказали, що він якби відмінений, але, я бачу, на пошту прийшов порядок денний, за яким відбудеться засідання Кабінету Міністрів з 14:00 до 15:00. На жаль, в порядку денному вирішення питань по заборгованості вугільних підприємств, на жаль, немає. Тому, я думаю, що з колегами ми все-таки найдемо час і підійдемо на засідання Кабінету Міністрів, щоб вияснити цю ситуацію. Але дійсно, попереднє керівництво ПАТ "Шахта "Надія" за 2019-й і 5 місяців 2020 року нанесло збитки підприємству в обсязі 90 мільйонів гривень. Тобто ці кошти могли би перекрити цю заборгованість і ще би дати там на розвиток цієї шахти. Але що робить міністерство? Міністерство не передає, зараз вже як воно заявляє, що передало матеріали в правоохоронні органи, але самого керівника колишнього вони назначають на ДП "Волиньвугілля". Зараз вони також виступають з тим, що він буде звільнений. Але він не має бути просто звільнений, він має бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Шкоду, яку він наніс підприємству і відповідно родинам, тому що вони дійсно в час, коли мали би бути дома, збирати дітей до школи, вони що роблять, так як Аня Скороход сказала, вони зараз пішою ходою вирушили на Львів. Тому всі, хто замішані в цій оборудці мають бути притягнуті до відповідальності кримінальної, а уряд має зробити все можливе, щоб в найкоротші дні найти механізм як погасити заборгованість перед шахтарями. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. До слова запрошується Ніна Южаніна, фракція "Європейська солідарність". Прошу, пані Ніна.
13:44:32 ЮЖАНІНА Н.П. Доброго дня всім громадянам України і особливо суб'єктам підприємництва. Я хотіла би сьогодні звернути вашу увагу, що голосувалося у Верховній Раді на цьому тижні. Мені здається, що не тільки я, а всі експерти, професіонали і асоціації мають зараз відреагувати на ті проекти законів, які розглядалися і були прийняті в першому читанні. Особливо хотіла би звернути увагу все ж таки на проекти законів, подані Президентом, про так званих "інвестнянь". Послухайте, будь ласка, основний закон не прийнятий. Ми не знаємо, якого кола суб'єктів підприємницької діяльності він буде стосуватися. Чи залишаться критерії щодо визначення інвестора тільки того, який буде інвестувати в Україну понад 30 або 30 мільйонів євро, це майже 1 мільярд гривень. Ми розуміємо, що це буде стосуватися дуже вузького і вже на цей час визначеного кола осіб, які планують отримати на величезний строк – на 15 років пільги по оподаткуванню. Крім того, якщо ви знаєте і розумієте, що частка держави в інвестиції має складати до 30 відсотків. Як може ця визначатися частка, якщо якраз внесок держави почнеться з першої дії інвестора? Він завозить обладнання і вже не сплачує ні мито, ні ПДВ, а свої інвестиції ще не вклав в Україну. Це ж обладнання може бути просто привезене і складоване на території України, а ми вже надали йому пільгу. І стільки недоречностей, які містить базовий Закон 3760, я не бачила ще в жодній такій законотворчій роботі. Тому консультанти, які готували Президенту цей проект закону, я вважаю, мають нести відповідальність і мають послухати від усіх увесь великий перелік зауважень. Я свої зауваження подала у вигляді пропозицій. Сподіваюсь, вони будуть підтримані, і про це ми говорили на профільному комітеті. Але що відбувається далі? Без прийняття, без розуміння кола осіб, кому будуть надаватися ці пільги, ми розглянули вже зміни і в Податковий і в Митний кодекси, які повністю звільняють від сплати всіх податків. Натомість ми будемо компенсувати всі ці ненадходження в бюджет за рахунок звичайних підприємців, тому що до сих пір в Раді не дійшли до згоди розглянути в залі проекти законів. Я хотіла би звернутися до 2 мільйонів підприємців. Вчора я офіційно подала лист голові профільного комітету про розгляд двох законопроектів, які повертають права підприємців на спокійну і успішну роботу, для того, щоб розглянули на найближчому засіданні комітету. Це законопроект… ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ніно. До слова запрошується Анна Колісник, фракція "Слуга народу". Будь ласка.
13:47:56 КОЛІСНИК А.С. Доброго дня! 7 вересня – це Всесвітній день поширення інформації про м'язову дистрофію Дюшена. В Україні налічується понад 500 сімей, які виховують дітей з цією хворобою. Це рідкісне генетичне захворювання, при якому відбувається поступове руйнування всіх м'язів та заміна їх на фіброзну та сполучну тканини. Проявляється поступово, з віком дитини. Першими симптомами є відмова спинної мускулатури. Зазвичай до 12 років хлопці вже не можуть самостійно ходити і пересуваються за допомогою інвалідних візків. У підлітковому віці вони вже потребують підтримки дихальної функції. У нашій країні більшість пацієнтів з таким діагнозом рідко доживають до 20 років, однак в країнах з розвиненою медициною тривалість життя збільшується до 40 років, тобто на 10, іноді навіть і довше. В європейських країнах пацієнти, незважаючи на важку хворобу, за підтримки держави та суспільства одержують освіту, влаштовуються на роботу та укладають шлюби. Зараз повністю вилікувати хворобу неможливо,однак існує ряд заходів, які сповільнюють прогресування захворювання та поліпшують якість життя. Для цього потрібно: створення нервово-м'язового центру, забезпечення пацієнтів дихальним обладнанням, лікарським препаратами, створення умов для підтримуючої терапії та проведення клінічних досліджень. Без державної підтримки це зробити неможливо. Тому разом з батьками дітей із м'язовою дистрофією Дюшена ми закликаємо Міністерство охорони здоров'я, Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування звернути увагу на вказані проблеми. Пацієнти з м'язовою дистрофією Дюшена дуже сподіваються на вашу підтримку. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пані Анно. Пані Скороход, ви будете ще раз виступати? А, ви помінялись. Прошу, пан Антон Поляков, фракція "Партія "За майбутнє". Будь ласка, пане Антоне.
13:49:56 ПОЛЯКОВ А.Е. Доброго дня, колеги! Антон Поляков, політична партія "За майбутнє", Чернігівщина. Шановні колеги, ще раз хочу підняти питання щодо торфовидобувної галузі Чернігівщини – "Чернігівторф", та всі питання, які піднімав ще в середу і всі звернення, які я робив на Прем'єр-міністра та тимчасово виконуючого обов'язки міністра енергетики. Ці підприємства – Смолинський торфобрикетний завод та Ірванцівський торфобрикетний завод – неодноразово зверталися до Кабміну, до очільника Чернігівської обласної державної адміністрації з проханням вирішити питання та прекратити блокування роботи підприємства та адміністративний тиск на посадових осіб цих підприємств. Торфовидобувна галузь – це енергетична незалежність цілих регіонів. Це торф'яні поклади на багато-багато, на сторіччя. І це те, чим опікуються, чим проводять опалення школи, дитсадки, домогосподарства. Але на зараз ці підприємства намагаються зупинити, порізати на метал та захопити ці родючі землі. Неодноразово працівники зверталися і до нашого губернатора Прокопенка, який, до речі, дуже довго працював у Російській Федерації, з якої якраз фірми і хочуть захопити ці підприємства. І, мабуть, там він набрався такого досвіду, який у нас вже не сприймається. Вперше за 6 років після Майдану двері, всі двері та ворота Чернігівської обласної державної адміністрації були зачинені та перетнуті кордоном Національної гвардії з собаками. Національна поліція та служба примирення та діалогу були в шоці. Такого ніхто не очікував. Жоден посадовець з Чернігівської обласної державної адміністрації не вийшов до людей. Жоден посадовець не вийшов до мене. Мені як народному депутату не давали змоги зайти до Чернігівської обласної державної адміністрації – до державної установи у робочий час у робочий день. Сьогодні я це питання піднімав під час "години запитань до Уряду", підійшовши до Прем'єр-міністра та міністра енергетики. Я сподіваюся, що вони мене нарешті почули та розберуться у цій ситуації, адже ми не можемо допускати таке, щоб ці заводи припинили свою діяльність. Адже ще раз наголошую: це енергетична незалежність цілих регіонів, це робочі місця, це податки. Тут багато розповідають про "інвестнянь" та про підтримку бізнесу, але ми хоча б маємо зберегти ті підприємства та фабрики, заводи, які зараз успішно працюють, і при цьому держава до цього не має ніякого відношення. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. До слова запрошується Олександр Бакумов, фракція "Слуга народу". Будь ласка, пане Олександре.
13:53:02 БАКУМОВ О.С. Шановна президія, шановні колеги! Хотів би звернути вашу увагу на ті події, які зараз відбуваються в Харківській області, зокрема на Харківщині оголошена надзвичайна ситуація регіонального рівня. У Дворічанському районі Харківської області відбувається лісова пожежа, яка наразі є локалізованою. Однак, внаслідок цієї пожежі у нас фактично знищено село. Інше село також постраждало. Вогнем знищено 28 дворів, 52 господарські будівлі, 12 житлових будинків, 2 автомобілі, евакуйовані 40 мешканців. В іншому селі вогнем знищено 5 нежилих приміщень та 5 господарських будівель. Наша велика вдячність від народних депутатів, які обрані від Харкова і Харківської області, які присутні зараз у залі, всім рятівникам і правоохоронцям, які долучились до подолання наслідків цієї трагедії, які туди задіяли всі сили та засоби для подолання відповідної пожежі, зокрема це були залучені і пожежні гелікоптери, і 2 літаки відповідні "Антонов", спеціальні пожежні потяги тощо. Окрема вдячність волонтерам, які зараз допомагають місцевому населенню, яке є евакуйоване відповідно, і забезпечують їх необхідними товарами першої необхідності для того, щоб вони якось могли облаштувати свій перший побут після цієї жахливої трагедії. З цієї високої трибуни я звертаюсь до уряду України, до пана Прем'єр-міністра з вимогою: будь ласка, якнайшвидше оцініть ті збитки, які завдані відповідною пожежею населеним пунктам і громадянам України, жителям відповідних територіальних громад, і розглянути на найближчому засіданні Кабінету Міністрів виділення відповідних коштів з резервного фонду бюджету відповідно для подолання цих наслідків і відшкодування всіх відповідних негативних проявів цього явища. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Останній виступ на сьогодні це пан Дмитро Чорний, фракція "Слуга народу". Передумав виступати. Тому, пане Голово. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:55:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для виступів і бажаючі виступити закінчились. Я всіх вітаю із закінченням робочого дня. Оголошую ранкове засідання Верховної Ради України закритим. Дякую.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 04.09.2020
| |||
