|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 04.11.2021
ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ Зал засідань Верховної Ради України 04 листопада 2021 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:01:09 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! Шановні народні депутати, сьогодні у нас такий насичений пленарний день, тому прошу приготуватися до реєстрації. Шановні депутати, нагадую, що початок електронної реєстрації, впродовж її необхідно, утримуючи сенсорну кнопку і натиснувши паралельно на зелену кнопку "За", утримувати їх разом до кінця реєстрації, тобто до появи результатів на табло. Шановні колеги, будь ласка, приготуйтесь до реєстрації. Прошу народних депутаті реєструватися. 10:02:07 У залі зареєстровано 288 народних депутатів. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України. Олександра Сергійовича Колтуновича, "Опозиційна платформа". Привітаємо. (Оплески) Та Євгена Павловича Пивоварова, фракція "Слуга народу". (Оплески) Шановні колеги, вітаємо вас, бажаємо міцного здоров'я і втілення усіх ваших прагнень на благо українського народу. Всіх благ вам. Шановні колеги, перелік питань, що пропонується для обговорення і прийняття рішення, сьогодні вам надано. У нас великий перелік питань, і тому дуже бажано сьогодні оперативно їх розглядати. Одну секундочку. Шановні колеги, давайте перед тим, як ми перейдемо до розгляду питання, у нас є деякі оголошення. Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України, а також згідно з протоколом зборів депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" від 1 листопада 2021 року повідомляю про обрання першим заступником голови депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" народного депутата Андрія Вікторовича Мотовиловця. Шановні колеги, і ще сьогодні три роки з моменту смерті Катерини Гандзюк. Це така дуже сумна і скорботна дата в Україні. Тому давайте хвилиною мовчання ми згадаємо пані Катерину. І будемо сподіватися, що цей злочин буде розкритий. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні колеги, враховуючи це, я хочу нагадати, що в нас є ТСК, яка розглядає питання, пов'язані зі смертю Катерини Гандзюк. Я дуже попросив би, щоб звіт цієї тимчасової слідчої комісії, він був підготовлений, і ви могли розглянути його в стінах Верховної Ради України. Тому закликаю до цього. Все. Тепер, шановні колеги, ми переходимо до розгляду питань порядку денного. Перелік питань, що пропонуються для обговорення і прийняття рішень сьогодні, вам роздано. Переходимо до їх розгляду. Перше питання – це питання призначення Міністра оборони України. Шановні народні депутати сьогодні при розгляді цього питання буде присутній Президент України Володимир Олександрович Зеленський. Я запрошую до зали засідань Верховної Ради України Президента України. Прошу привітати. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до статей 85, 106 та 114 Конституції України Міністр оборони України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Президентом України відповідно до пункту 10 частини першої статті 106 Конституції України було внесено подання про призначення Резнікова Олексія Юрійовича Міністром оборони України. Відповідні матеріали вам надані. Шановні колеги, пропонується такий порядок розгляду цього питання: виступ Президента України; після цього виступ кандидата на посаду Міністра оборони України – до 7 хвилин; потім запитання до кандидата від народних депутатів – до 9 хвилин; співдоповідь від профільного комітету – до 2 хвилин; виступи від депутатських фракцій і груп – по 3 хвилини на виступ для кожної фракції і групи; виступи від народних депутатів – до 6 хвилин (це 3 хвилини на виступ) і прийняття відповідного рішення. Всього десь 40-50 хвилин буде розгляд цього питання. Немає заперечень? Немає. Тоді, шановні народні депутати, до слова запрошується Президент України Володимир Олександрович Зеленський. (Оплески)
10:07:59 ЗЕЛЕНСЬКИЙ В.О. Дуже дякую. Доброго ранку всім, шановний пане Голово, Олександре, Олено! Добрий ранок, шановні депутати, шановні журналісти! Насамперед, я вважаю, потрібно перш за все подякувати Андрію Васильовичу Тарану, він зробив чимало для нашої армії, для нашого війська. В умовах війни всі наші військові віддають себе, віддають себе армії, віддають себе захисту нашого суверенітету, нашої територіальної цілісності, нашої Батьківщини – цілком віддають себе і повністю. Саме тому є поняття ротації, це стосується не лише бійців. На передовій дуже важливо підміняти тих, хто віддався без залишку. Змінювати новими професійними людьми, зарядженими, як то кажуть, зарядженими на сто відсотків. Тож ще раз хочу подякувати Андрію Васильовичу. Небагато українців є у залі слави Національного університету оборони США, а точніше один такий, один – пан Таран. Впевнений, що його наступник має високий потенціал аби стати другим видатним українцем. Але це точно не пріоритет сьогодні для Міністра оборони України. Найважливіше – бути в залі слави українських бійців, тобто користуватись саме серед них беззаперечною повагою і користуватись високим авторитетом, зміцнювати обороноздатність нашої армії, нашого війська, забезпечувати, що важливо, забезпечувати гідні умови для наших захисників і захисниць України. Відповідно до положення пункту 10 статті 106 Конституції України мною внесено до Верховної Ради України подання про призначення Олексія Резнікова Міністром оборони України. Прошу вас, шановні, проголосувати і підтримати. Дуже дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Президенте. Прошу зайняти своє місце. І звертаюся до всіх депутатів народних, які так дбають про Регламент, звернути увагу на статтю 51 Регламенту, яка такі речі, м'яко кажучи, не вітає. Шановні колеги, шановні народні депутати, слово для виступу надається кандидату на посаду Міністра оборони України Олексію Юрійовичу Резнікову. Будь ласка, Олексій Юрійович.
10:10:51 РЕЗНІКОВ О.Ю. Шановний пане Президенте, шановний пане Голово, члени президії, народні депутати, пане Прем'єр-міністр! Після того, як Президент України запропонував мені і висловив у такий спосіб мені персональну довіру подумати над посадою Міністра оборони, я справді замислився. І багато часу присвятив упорядкуванню моїх знань і розуміння про ситуацію в безпековому секторі. На попередній посаді як член РНБО і як учасник перемовин з Російською Федерацією я постійно спілкувався з нашими військовими, розвідувальним товариством, також у діалозі з нашими міжнародними партнерами. За останні дні я провів десятки зустрічей і згадав свій власний досвід служби в армії. Я намагався сформувати своє персональне бачення того, з чим доведеться мені мати справу і відповідно яку стратегію я маю обрати. З багатьох зроблених висновків мене найбільш зачепило, в першу чергу, два. Перше. Армія користується найбільшою довірою у суспільстві, українці покладаються на Збройні Сили більше ніж на церкву. Це відомий факт. Тобто армії як інституту ми довіряємо і шануємо її. Але, якщо подивитися на інші факти, то виходить, що про окремого солдата, сержанта, офіцера ми піклуємося недостатньо, ставимося несправедливо і без належної поваги: з моменту потрапляння до війська і навіть після звільнення, коли учасники бойових дій з посвідченням не пускають, наприклад, до маршруток. Другий висновок. Ставлення у багатьох випадках є таким, наче на цього солдата, сержанта чи офіцера ми розраховуємо лише один раз: прийшов на контракт, контракт завершився, і він його не продовжив. Або, коли людина йде на фронт, її проводжають, підтримують, а коли вона повертається з фронту, то часто опиняється без відповідної найменшої поваги та уваги. Чому це так? Адже ця проблема виникла точно не сьогодні і навіть не вчора. На мій погляд, так відбувається тому, що в Україні досі не сформовано цілісну візію, а яка ж система оборони нам потрібна. Програмно-стратегічні документи вже є, але немає цього на рівні відчуттів, немає цього на рівні втілення підзаконних нормативних актів і так далі. Тому ми дуже часто недооцінюємо вагу рішень, які треба приймати, і не усвідомлюємо цінність справедливості та поваги в процесі розбудови війська. Війна з Росією триває вже восьмий рік Гібридний характер конфлікту, воєнний потенціал держави-окупанта, а також безпекова ситуація у світі вимагають, щоб відповідь України на ці виклики була комплексною і адаптивною. Ціна ескалації має бути неприйнятною для агресора, а вартість, тимчасова окупація наших територій, постійно для них зростати. Сьогодні Міністерство оборони – це цивільне відомство. Саме його завдання формувати політику і візію армії як одного з символів держави, а також створювати умови, щоб Збройні Сили могли ефективно виконувати свою функцію – давати відсіч ворогу. Результати діяльності міністерства впливають на весь сектор і позначаються на стійкості країни в цілому. Тому я сприймаю представлення на цю посаду як велику честь і водночас розумію всю вагу відповідальності. Дуже коротко відзначу основні напрямки роботи на посаді міністра. Перше. Це забезпечення синергії дій. Міністерство оборони, Генеральний штаб і профільний комітет парламенту мають діяти як складова єдиного організму. Міністерство оборони має тісно співпрацювати з Міністерством стратегічної промисловості. Спільно ми маємо поступово змінити структуру оборонного бюджету, щоб це був бюджет сучасної боєздатної армії, а не утримання і проїдання. Слід пам'ятати, що потужна ракетна програма, відновлення потенціалу суднобудування, авіація – це не тільки про оборону, це стратегічні інвестиції в розвиток, це підвищення стійкості міст і регіонів. Україна переможе тільки якщо буде розвиватися. Важлива складова – це забезпеченість синергії з міжнародними партнерами. Військова дипломатія у партнерстві з нашим МЗС буде одним із головних пріоритетів. Наші сухопутні війська – одні з найсильніших на континенті. Грозною силою є українська морська піхота. Від згадки про ССО тремтять вороги, а про ГУР після Афганістану взагалі знає весь світ. Проте є лакуни у сфері протиповітряної, протиракетної оборони і потребують суттєвого посилення авіації і флоту. Мусимо дуже прагматично оцінити, де зробити акцент на розвиток власних спроможностей, а, де раціонально залучати допомогу. Маємо системно працювати над підвищенням сумісності з країнами НАТО, у нас є значний простір для розширення практичної співпраці з Альянсом. У рамках стратегічних стосунків з США треба наповнювати змістом домовленості, закріплені під час візиту Президента України до Вашингтона. Взаємодія з Великою Британією, Канадою, Польщею, Туреччиною має величезний потенціал. У нас є спільні інтереси з країнами Балтії, Румунія – наш сусід, для якого безпека в Чорному морі так само важлива. Це спільні завдання разом з Офісом Президента і нашими дипломатами. Другий найважливіший напрям – це люди. Треба змінити підхід до кадрової політики, подивитися на Збройні Сили як на потужного роботодавця, який змагається за найкращих у конкурентних умовах, який дбає про людей від моменту вибору професії та адаптації після служби. Тільки так ми сформуємо насправді професійну армію. Якщо ми хочемо, щоб два війська… до війська, вибачте, йшли здібні й мотивовані, потрібні адекватні умови служби, щоб люди бачили перспективу, щоб не виникало дилеми: йому служити чи повертатися і зберігати свою родину. Третій напрям – це підвищення якості управління. Першим моїм кроком буде повний аудит міністерства, аналіз внутрішніх процесів і документообігу. Українська паперова армія має залишитися в минулому. Особливу увагу буде приділено організації оборонних закупівель відповідно до закону, який набрав чинності в цьому році. Також необхідно завершити розмежування повноважень між міністерством і Збройними Силами і ліквідувати будь-яке дублювання. Підсумовуючи. Я два роки брав участь у переговорах з російською стороною на різних майданчиках і скажу на своєму досвіді: сильна армія – це один з найпотужніших дипломатичних аргументів в мирному процесі. Хочемо миру, хочемо повернути Крим і окуповані території Донеччини і Луганщини – треба підвищувати обороноздатність та стійкість країни. Ми всі з вами, як би тут не було, слуги нашого народу, і голос кожного з вас у безпекових питаннях – це не лише про солідарність, це про відповідальність і довіру, це за життя і за майбутнє нашої Батьківщини. Дякую за увагу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вельмишановний Олексію Юрійовичу. Шановні народні депутати, прошу записатися на запитання до кандидата від народних депутатів України. І ще раз нагадую, що частина перша статті 51 Регламенту, я процитую: "Народним депутатам забороняється вносити до зали засідань та використовувати під час проведення пленарних засідань плакати, лозунги, гучномовці, інші предмети, які не мають на меті забезпечення законодавчої діяльності". Тому ще раз прошу дотримуватися Регламенту в стінах парламенту. Дякую. З процедури? Гетманцев, будь ласка.
10:17:48 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановний головуючий, дякую за ваше зауваження, відповідно до статті 51 Регламенту. І хочу звернути увагу колег і звернути увагу регламентного комітету, і звернутися до регламентного комітету, аби він надав оцінку представникам однієї з фракцій, яка має у своєму складі людину, що є найбільшим фахівцем в Україні з питань офшорів, який використовує все своє життя ці офшори, виводячи на них державні гроші, які він крав протягом всього свого політичного життя у нашої держави, і надати відповідну юридичну оцінку, і притягнути до відповідальності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається Бобровській Соломії Анатоліївні, фракція "Голос".
10:18:43 БОБРОВСЬКА С.А. Доброго дня! Дякую. Нарешті, це питання ми справді розглядаємо в залі, більше ніж рік ми чекали на зміну міністра оброни. І попри те, що відбувається певна рокіровка, я знаю, що пану Резнікову буде дуже складно, я бажаю вам мати хороший спальник в кабінеті. Тут я сиджу, пане Резніков, так. В мене до вас наступні питання, їх є три. Перше. Ваше бачення розділення повноважень Головнокомандувача і міністра оборони? Були певні проблеми в спілкуванні попередників. Ваша позиція? Ну, і безперечно, не можу не сказати за харчування. Ви добре знаєте, що штатному раднику оголошена підозра ДБР Халімону. Чи плануються зміни заступників, повністю всі? І ваша позиція по добудові всієї військової інфраструктури, яких є більше 600, і понад 2,5 року нічого не було зроблено, окрім того, що фактично відбувається руйнація від казарм до стадіонів. Дякую.
10:19:42 РЕЗНІКОВ О.Ю. Дякую за запитання. Я вчора був на засіданні профільного комітету, з яким планую співпрацювати на постійній основі. І ми проговорили багато критичних питань, на які треба звернути увагу, п'ять сторінок списав порад. І ми домовились, що разом з комітетом будемо відпрацьовувати всі ті речі: і про недобудови, і про забезпечення закупівель, і про харчування і так далі. Толерантність до корупції буде нульова в міністерстві, і теж ми таку політику будемо впроваджувати разом з Головнокомандувачем в Збройних Силах України. Стосовно прийняття кадрових рішень. Вони будуть прийняті. Я сьогодні буду після, в разі вашої підтримки, шановні народні депутати, почну в першу чергу з кадрових зустрічей, розмов. Про всі кадрові рішення ви дізнаєтесь, і це буде абсолютно все відкрито і публічно. Ті застереження, які ви маєте на увазі, вони будуть обов'язково враховані. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павленко Юрій Олексійович, фракція "Опозиційна платформа – За життя". (Шум у залі) Давайте, одну секундочку, просто у нас іде час відведений. Після цього я вам дам одну хвилину з процедури. Добре?
10:20:38 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Президенте, пане Голово! Прошу передати слово Олександру Колтуновичу. Пане Голово Верховної Ради… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я почув. Імениннику Олександру Колтуновичу передаємо слово. Будь ласка, Олександр Сергійович.
10:20:53 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, Руслан Олексійович, за привітання. Шановний пане кандидате на посаду міністра, я хотів би у вас запитати наступні два запитання. Перше запитання стосується тих ганебних явищ, які у нас відбувалися за багато років незалежності України. Я кажу про вибухи на складах. Це складна проблема. Створювалися тимчасові слідчі і спеціальні комісії, створювалося багато різних речей, було дуже багато дискусій. Чи готові ви, чи є у вас політична воля для того, щоб поставити крапку в цих питаннях? Тому що звинувачуються, звинувачувалося вище керівництво Міністерства оборони саме в цих питаннях. Це перше питання. Друге питання, воно десь частково перекликається з вашим попереднім місцем діяльності. Воно стосується пункту 2 "Комплекс заходів з виконання Мінських угод", а це те, що стосується розведення важких озброєнь на 50-70 кілометрів відповідно до лінії розмежування. Чи готові ви притримуватися і надалі цього принципу і в подальшому виконувати інші вимоги? Дякую за відповідь.
10:21:57 РЕЗНІКОВ О.Ю. Дякую, шановний пане народний депутат, за запитання. Стосовно складів, арсеналів. Ми теж вчора про це говорили на засіданні профільного комітету. Це кричуща проблема. Але є один позитивний момент. Головна сьогодні складність – це судові справи, які заморожують можливість добудовувати і займатися арсеналами, де мої колишні колеги по цеху, юристи, обслуговуючи певні приватні структури затримуються в судових справах і не дають можливості будувати і робити арсенали. Тому тут мені буде трошки легше, я все ж таки фаховий юрист і в попередній своїй реінкарнації здійснював практично адвокатську практику, тому я думаю, що я дам розуміння собі і команді, і ми полагодимо цю історію, і з арсеналом будемо… Це один із пріоритетів. Що стосується згаданого вами комплексу Мінських угод. Мінських угод є три, просто дуже часто про це забувають: протокол, меморандум та комплекс заходів на виконання протоколу та меморандуму. Про це чомусь дуже часто забувають. Тому мінський майданчик залишається як логістичний майданчик під Нормандським форматом, це відомо, бо утворений він був завдяки Нормандському формату. Там є потужна українська делегація в команді на чолі з Леонідом Макаровичем і вашими колегами народними депутатами. Прийняття рішення Президентом буде щодо продовження відповідно роботи цієї делегації, він визначиться. Але я вам скажу так, що ми виконуємо комплекс заходів. Але, забігаючи наперед, згідно з відповідним Статутом ООН, кожна держава має право на самооборону і на самозахист. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України Бондарю Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:23:39 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, "Європейська солідарність", учасник АТО. У мене до кандидата питання. Яке ваше ставлення по Старомар'ївці, коли наші військові звільняють населений пункт, а їм дають команду відходити? Друге питання. Як ви плануєте вирішувати питання по боргах зарплати і так званих бойових? І третє питання. Знаючи, що вас планують запропонувати на міністра оборони, чи під час формування бюджету на 22-й рік ваш голос був почутий, наприклад, для підвищення заробітних плат військовослужбовцям, чи ви пропонували збільшити оборонне замовлення? І скажіть, яке було ставлення до ваших пропозицій? Дякую.
10:24:26 РЕЗНІКОВ О.Ю. Дякую, пане народний депутате, за запитання. Я знизу піду. Я є членом Ради національної безпеки та оборони, де окремо в тому числі приймалося рішення щодо збільшення бюджету Міністерства оборони і Збройних Сил, і я за нього, звісно, голосував "за", і це було взято до уваги урядом під час підготовки проекту бюджету для внесення в сесійну залу. Щодо стосовно зарплат, це ще один з пріоритетів, коли я сказав в другому розділі про людей, то справедливість має бути в армії по відношенню до наших офіцерів, сержантів і солдатів, а достойна винагорода грошова – це один з критеріїв цієї справедливості. Звісно, над цим треба працювати, тому що сьогодні нам потрібно зробити армію найкращим роботодавцем, а це значить пропонувати ринкові умови. І стосовно операції, яка відбулася. Я не буду зараз це коментувати, це некоректно з мого боку. Я поспілкуюсь з Головнокомандувачем Збройних Сил України, дізнаюсь усі деталі, а тоді зможу давати цьому оцінку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, будь ласка, народна депутатка Васильченко Галина Іванівна, фракція політичної партії "Голос".
10:25:30 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, об'єднання "Справедливість". Прошу передати слово Сергію Рахманіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Іванович Рахманін, будь ласка.
10:25:38 РАХМАНІН С.І. Дякую, Руслане Олексійовичу. Олексій Юрійович, по-перше, хотів вам подякувати за дуже конструктивну плідну розмову на вчорашньому засіданні профільного комітету. І в мене питання достатньо принципове. Останніми днями Міністерство оборони внесло суттєві численні зміни до проекту Постанови про державне оборонне замовлення. Йдеться про дуже великі обсяги сум і про дуже суттєві зміни. Я би хотів почути вашу позицію. Ви будете наполягати на відкликанні цих змін, щоб їх передивитися і переконатись, що все там добре? Чи будете наполягати на тому, щоб профільний комітет відповідно до чинного законодавства негайно його погодив, як це вимагається? Чому? Тому що зміни вносилися вашим попередником, а відповідати за них доведеться вам. Тому хотілося б, щоб ви внести ясність: ці зміни ви за визначення погоджуєте чи ви будете їх передивлятися? Дякую.
10:26:36 РЕЗНІКОВ О.Ю. Дякую, шановні народні депутати. Юридична професія навчила мене не робити висновків, будуючись на припущеннях – тільки на фактах. Я в першу чергу вивчу це подання, ці зміни і разом з профільним комітетом попрошу обговорити їх. І ми разом з вами приймемо відповідне рішення, а я буду його реалізовувати шляхом підпису. Я зараз не можу дати оцінку тим змінам, вони позитивні чи негативні, але я думаю, завдяки співпраці з профільним комітетом і з Генеральним штабом, з Головнокомандувачем ми з вами подолаємо цей виклик. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І крайнє запитання, Ярослав Іванович Железняк, фракція "Голос", будь ласка.
10:27:09 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Передайте слово Костенку Роману. ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Костенко, будь ласка.
10:27:14 КОСТЕНКО Р.В. Дуже дякую. Олексій Юрійович, у мене буде запитання такого характеру, те, що говорили сьогодні, що ви аналізували уже воєнний бюджет, і, дійсно, він зараз збільшений ніж у минулому році, але ми всі бачимо, аналізуючи його, що він не сягає навіть мінімальних потреб. Скажіть, будь ласка, чи будете ви наполягати або робити якісь кроки до того, щоб все-таки його збільшити, тому що, дійсно, ті мінімальні потреби перед тими викликами, які ми маємо, вони в найближчий час не дадуть нам можливість дійти тієї армії, яка зможе нормально протистояти Російській Федерації. Дякую.
10:27:56 РЕЗНІКОВ О.Ю. Дякую за запитання. Перед тим, як внести подання, пан Президент проводив зі мною співбесіду і озвучив мені деякі очікування і завдання, і пріоритети. Не розкриваючи таємниці цього спілкування, одну я розкрию, пане Президенте, з вашого дозволу, це забезпечити вирівнювання заробітних плат, грошового забезпечення в армії. І я тим буду точно займатися, тому що, я ще раз повторюю, на сьогоднішньому моменті рівень грошового забезпечення не відповідає реальним умовам. Тому це пріоритет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили цей блок обговорення. Одна хвилина з процедури. Але я попереджаю, тільки з процедури. Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко.
10:28:36 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановний пане Голово. Шановний пане Зеленський, ми щасливі, що ваша фракція піднімає питання Регламенту і процедури за вашої участі в парламенті. Хочемо нагадати, що вже тиждень є рішення регламентного комітету відносно негайного відсторонення пані Третьякової і її вилучення з сесійної зали на п'ять днів за некоректні висловлювання. Ми дуже просимо вас, пане Зеленський, звернутися до головуючого, до Голови Верховної Ради, щоб відразу після розгляду важливого питання призначення міністра оборони було поставлено і це регламентне питання про те, щоб пані Третьякова була відсторонена від сесійних засідань. І також ми раді, що Регламент, от зараз отак от при вас звучить ця тема, Голова Верховної Ради пан Стефанчук розпочав свою роботу з порушення грубого Конституції, Регламенту, коли прийняли закон без жодної поправки опозиції. Ми апелюємо до вас, заветуйте цей закон і з вашими пропозиціями до зали його подайте, щоб ви не порушували законодавство по так званому закону, який приймався… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, до слова для співдоповіді... Будь ласка, Олексій Юрійович, займіть своє місце. До слова для співдоповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Михайлович Завітневич – до 2 хвилин. Будь ласка, Олександр Михайлович.
10:30:02 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановний пане Президенте, шановна президія, шановні колеги, шановні журналісти! Відповідно до доручення Голови Верховної Ради України Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 3 листопада 2021 року розглянув проект Постанови Верховної Ради України про призначення Резнікова Олексія Юрійовича Міністром оборони України (реєстраційний номер 6267), поданий Президентом України. У проекті постанови пропонується відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України призначити Резнікова Олексія Юрійовича на посаду Міністра оборони України. За результатами обговорення народні депутати України члени комітету ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Постанови реєстраційний номер 6267 в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Михайловичу. Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту переходимо до обговорення питання. Прошу фракції і групи записатися на виступи, по 3 хвилини на фракцію і групу. Будь ласка. Слово надається народному депутату України Павленку Ростиславу Миколайовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:31:33 ПАВЛЕНКО Р.М. Прошу передати слово Вікторії Сюмар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Сюмар, будь ласка.
10:31:44 СЮМАР В.П. Шановні колеги, в нас сьогодні 700 людей померли від коронавірусу, вчора їх було більше. Це найвищий рівень смертності від COVID-19 в світі, в світі. В нас лікарні забиті вщент, і ви це знаєте. В нас не вистачає кисню, і це результати роботи чемпіонів по боротьбі з коронавірусом. Ми вступаємо в опалювальний сезон з рекордно низькими запасами вугілля – 500 тисяч тонн замість 2 мільйонів 800 тисяч, які необхідні для початку сезону. У нас рекордно низькі запаси газу. І ви в цих умовах ще погоджуєтеся віддати Коломойському газу на 20 мільярдів гривень. Ви знаєте, люди бояться холодних батарей і не дарма. Тому що країну від віялових відключень сьогодні рятує Білорусь… Ні, не Білорусь. Всі добре знають, що рятує Путін. Чи робить це Путін безкоштовно? Ні. Очевидно, він знає, що до нього приїдуть і попросять врятувати. Ви сьогодні здаєте село Старомар'ївку, яку українські військові зайняли ціною власних життів. Але ви від нього відмовляєтесь, бо, знову-таки, хочете догодити і домовитися з Путіним, ви про це мрієте. Напевно, оця політика за два з половиною роки, це і є політика найвеличнішого лідера сучасності, про яку ми чули. В країни дуже багато питань, як ці проблеми вирішувати? Бо це очевидні проблеми. В країні є питання до влади, де ті 40 мільйонів доларів, які були виведені разом з Коломойським, з яких не були сплачені податки? Але, замість того, щоб давати відповіді на ці питання країні, ви пропонуєте шоу і чергові "відосики". Оце от шоу, де у публічному будинку… ой, вибачте, у публічній установі, яка називається Кабінет Міністрів, сьогодні совають "ліжка", це просто шоу. Тому що відповідальний за політику у нас один, і він сьогодні присутній в цьому залі. Я хочу, щоб він чесно сказав про результати цієї роботи. Ви готуєте чергові "відосики" проти опозиції, бо ви знаєте, що вас чекає холодна зима, жахливі переговори, які можуть закінчитися для країни політикою капітуляції і імплементації "формули Штайнмайєра". І саме тому ви хочете запропонувати сьогодні людям чергове "маски-шоу" тут, в парламенті, якісь чергові підозри опозиції або всім тим депутатам, які сміють вас критикувати. Ви розказуєте про Регламент, про законодавчу роботу? Так от, операція "вагнерівців", яку злили насправді ці люди, віддавши Путіну вбивць українців. Це законодавче регулювання, бо ваша комісія займається профанацією... ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Бакунцю Павлу Андрійовичу, депутатська група "Довіра".
10:35:00 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пене Президенте, пане Прем'єр-міністре, пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати, дорогі українці! Павло Бакунець, Львівщина, депутатська група "Довіра". Сильна армія – це найкращий інструмент для дипломатичного шляху переговорів. Вже восьмий рік триває війна на сході, тому посада міністра оборони є однією з ключових у нашій країні. З 2014 року від бойових дій на Донбасі загинули понад 13 тисяч людей. Загалом же війна безпосередньо зачепила мільйони українців. Тому на посаді міністра оборони повинна перебувати людина, котра може і вміє приймати складні і оперативні рішення. Шановний пане кандидате, сьогодні ми надаємо вам цей кредит довіри і звертаємося до вас у присутності Президента України про те, що пріоритетом номер один для вас має бути однозначно забезпечення зброєю нашої армії, забезпечення продовольством нашої армії, аби люди безперебійно, котрі стоять на сході, мали можливість в забезпеченні як фізичне, так і духовне, я і про військових капеланів тут згадаю, а також забезпечення зарплатою, аби наші захисники розуміти, за що вони ризикують своїм життям на сході, а їхні сім'ї місяцями їх чекають. Друге важливе – це забезпечення, власне, сімей, родин наших захисників, це будівництво житла для наших військовослужбовців. Багато військових гуртожитків сімейного типу стоять недобудованими. Це не через те, що, можливо, не так працює відділ будівництва, це через недостатнє фінансування. Відділ будівництва Міністерства оборони працює добре, лише подбайте за дофінансування для того, аби зробити крок назустріч родинам наших захисників. Відремонтуйте військові містечка, їх багато по всій країні: на Львівщині, в Стрию, в Кам'янці-Бузькій, в Яворові, є військові містечка, відремонтуйте їх і покажіть родинам військових, що держава за них дбає і пам'ятає. І саме тоді ми, я думаю, всі разом, вся країна і військові будуть вам вдячні за вашу роботу. Плідної вам роботи. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Слово надається народному депутату України Івченку Вадиму Євгеновича, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
10:38:01 ІВЧЕНКО В.Є. Прошу передати слово колезі Наливайченку Валентину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Наливайченко, будь ласка.
10:38:12 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Валентин Наливайченко, фракція "Батьківщина". Шановний пане Президенте, шановний пане Голово, шановні пані та панове, дорогі наші захисники, військовослужбовці України, наша гордість, сила і слава! Але ми хочемо бачити вас зараз тут в цій залі, ваших командувачів у військовій формі, ми хочемо вас вшанувати. Нам не подобається порожня трибуна, пане Президенте, що немає військових, які б могли і мають право чути настанови від вас, від нового кандидата в міністри. А які настанови, чим може, а головне, ми хочемо допомогти обороні країни? Ми знаємо, що затверджено 45 днів. Як? Але так і не почули, шановний пане Олексію, від вас, що треба робити для оборони, а затверджений оборонний бюлетень, затверджений Радою нацбезпеки і Президентом України. І ми знаємо, що п'ять напрямків оборони країни потребують зусиль парламенту. Я звертаюсь до всього парламенту, ми як "Батьківщина" не розділяємо в таких питаннях парламент на фракції. Перше – відсіч російській агресії і оборона країни. В чому і як ми можемо допомогти? Друге – військовослужбовці, члени сімей, зарплати, проживання, службове житло, житло, щоб віддати дітям на все життя потім кожному, хто відслужив. Добровольці, госпітальєри, всі, хто захищав і захищає нашу країну, що з ними, як буде міністр оборони їх шанувати і захищати? У нас є відповідь: треба передбачати їм фінансування, соціальні пільги. Раз і на все життя: ти захищав країну – ми тебе захищатимемо все життя як держава, влада, парламент і уряд. Далі, міжнародне співробітництво. Насправді нічого доброго немає в тому, що щойно відбулись візити в Сполучені Штати, міністр оборони США був в України. Ми чекаємо, щоб запрацювала стратегічна комісія з оборони та безпеки, співробітництва між Україною та США – і в цей час змінюється міністр. Ми не почули від нового кандидата, а що будемо робити з стратегічними нашими партнерами. В НАТО, коли ви там будете в Брюсселі, якою мовою, а головне, що ви скажете нашим міжнародним партнерам в плані: перше – допомоги обороноздатності України; друге – наближення нас, наших Збройних Сил до стандартів НАТО? Ми хочемо бачити Україну членом НАТО, ми знаємо, як це зробити. Що ви пропонуєте і будете пропонувати, якщо вас призначать на цю посаду? І найголовніше, друзі, ми звертаємось до того, щоб раз і назавжди зняти сумніви в тому, що першочергові питання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Загородньому Юрію Івановичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
10:41:22 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Дякую, шановний Руслан Олексійович. Прошу передати слово народному депутату України Шуфричу Нестору Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич.
10:41:35 ШУФРИЧ Н.І. Шановний, пане Президенте, пане Голово, колеги народні депутати України! Сьогодні армія користується найвищою довірою серед українців. Я, пане Олексію, щиро бажаю вам не розчарувати наших громадян. Маю честь знати вас більше 20 років, здивований пропозицією погодитися на цю надважливу, але дуже відповідальну посаду. Щиро бажаю вам успіху і хочу вам побажати, і порадити бути відповідальним, відповідальним в словах, відповідальним в діях, щоб задачі, які ви ставите перед собою і підвідомчому вам відомству, були реалістичні, обороноздатність, її посилення сьогодні. Хмарна перспектива вступу до НАТО, я б зараз на це і часу не гаяв, посилював би обороноздатність української армії українськими силами. Я вважаю неприпустимим, щоб поруч стояли такі два слова, як "корупція" і "армія". Я щиро вірю в те, що закінчився період, коли замість будування і закупівлі для армії танків на заводі Малишева закуповували катери на "Ленінській кузні". І, вибачте, не вам про офшори говорити. Я хочу, щоб ви знайшли відповіді на питання, яке мені болить: хто підривав військові арсенали. Мені довірили ліквідовувати наслідки вибухів у Новобогданівці, там загинули рятувальники. До сьогоднішнього дня не знаємо, хто підривав ці склади – від Артемівська до Калинівки. Щиро прошу і навіть вимагаю знайти відповіді на ці питання. Ефективний солдат і офіцер – це той, у якого дома все гаразд: квартира і зарплата, дружина, мати, діти. Ви маєте зробити все, щоб солдат, йдучи на роботу, і офіцер, знав, що його дома чекають в теплі і в злагоді. Пенсії військовослужбовців. Не можна ділити пенсіонерів до 1991 року і після 1991 року, вони всі наші військові пенсіонери. І, безумовно, бережіть традиції нашої армії. Післязавтра буде День визволення Києва. Генералу армії Ватутіну українською мовою від українського народу встановлено пам'ятник. Давайте шанувати традиції. Не буде сперечатися, коли почалася Друга світова війна в Україні, у 1938 році після мюнхенського зговору в Ужгороді або у 1939 році в Польщі. 22 червня, 9 травня – святі дати. І, головне, бережіть життя наших громадян, поверніть мир в нашу країну, те, що ви не встигли… ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Клименко Юлії Леонідівні, фракція політичної партії "Голос".
10:44:47 КЛИМЕНКО Ю.Л. Клименко, "Справедливість". Прошу передати слово Соломії Бобровській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломія Бобровська.
10:44:58 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, об'єднання "Справедливість". По-перше, я би все ж таки хотіла наголосити в присутності Президента і представників Офісу Президента про те, що неправильно звільняти міністрів, не заслуховуючи їхній звіт за роботу. І вчора ці всі міністри мали би бути і сидіти тут, починаючи з міністра оборони, який мав би прозвітувати за свою півторарічну роботу. Лише тоді переходити далі до того, що відбулося, що ми маємо, до призначення нових міністрів. Наступне. На відміну від попередника, який тут виступав, я більш ніж переконана і буду стверджувати, і просити обох міністрів оборони максимально інтегруватися і взаємодіяти з НАТО, і стандарти НАТО повинні бути не лише на папері. Коли командувачі не можуть вийти зі своїх кабінетів, а командири завалені папірцями, які вони мають підписувати 24 на 7 на вихідних і не мати змоги працювати зі своїми хлопцями бійцями і працювати. Більше того, я більш ніж прошу, щоб фактично всі наші види і роди сил Збройних Сил України мали пройти відповідну натівську сертифікацію. Щоб це були не лише підрозділи Сил спеціальних операцій, які мають право вже сьогодні брати участь в NATO Response Force. Це мали б стати всі наші Збройні Сили і максимально швидко, по можливості пройти дані навчання і бути готовими до взаємодії. Наступне. Проблема другого або ж третього контракту. Чи знаєте ви, скільки відпадає військовослужбовців, які не хочуть далі продовжувати свою службу і другий фактично контракт для них стає проблемою, або третій контракт? А все тому, що держава фактично відмовляється як основний роботодавець, давати їм: а) соціальне забезпечення і б) гідну заробітну плату. Ви знаєте, скільки коштує нам сесеошник? Яка сума і яка сума вартості цього бійця, який є фантастичним фактично професійним на всі чотири стихії роботи, який стає сьогодні чи завтра дальнобійником в будь-якій країні, але не в Україні, оператором Сил спеціальних операцій. Це фантастичні гроші. І мені дуже прикро, що це на сьогодні є одна з найнижчих заробітних плат. Я попрошу звернути на це увагу, якщо ми справді приділяємо і маємо такий інструмент у своїх руках. Наступне. Харчування і добудова військових об'єктів. Уже замучились про це говорити, але якщо не буде нульової толеранції до корупції, я вважаю, це має бути найпершим кроком до початку відставки нового міністра. Державне оборонне замовлення. Не можна не згадати про це і про те, наскільки був провалений і яка має бути сильна і спільна робота з профільним віцепрем'єром, який надіюсь, буде призначений і буде діаметрально відмінним від Уруського. І ще дві важливі речі. Я бажаю міністру оборони спробувати парашути, з якими стрибають наші військовослужбовці, і зрозуміти, що це величезна колапсична ситуація, яка сьогодні є в Збройних Силах. І, безперечно, підняти питання на обговорення в українському суспільстві для підписання контрактів для жінок і чоловіків на проходження в службі резерву. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України М'ялику Віктору Ничипоровичу, група "За майбутнє", будь ласка.
10:48:08 М’ЯЛИК В.Н. Прошу передати Сергію Рудику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Ярославовичу Рудик, будь ласка.
10:48:21 РУДИК С.Я. Шановні колеги, давайте покладемо руку на серце і скажемо собі чесно, що жоден у цьому залі, включаючи Президента, не знає, яким буде на посаді Міністра оброни Олексій Юрійович Резніков. Але ми точно знаємо, що це один з найбільш досвідчених членів уряду, вчора він перестав бути членом уряду і сьогодні він знову ним стане. Він був заступником голови Київської міської державної адміністрації, секретарем міської ради Києва, був міністром, віцепрем'єром і він навіть служив у десантурі, що не може не радувати. Але він мав би точно знати, як побороти ці ганебні явища, які сьогодні в усіх на вустах, як зробити так, щоб ми забули про оборонне замовлення в січні, в хорошому сенсі забули, тому що його схвалив комітет і почали працювати, апарат, на придбання техніки, обладнання, озброєння, яке так сьогодні необхідно нашим Збройним Силам. Для того, щоб ми навіки забули, що в артпідрозділах у нас є ГАЗ-66 із сівшими акумуляторами, а нормальна якісна техніка запускається тільки на навчаннях. Щоб ми забули про ті ганебні явища, як їжа, про яку пишуть і говорять всі і вся, хто цікавиться ситуацією в Збройних Силах України. А люди, які причетні до того, що солдати їдять всяке лайно, сиділи б в тюрмі, а не у владних кабінетах. І він точно має знати, що зробити з військовими частинами, які є практично в кожному обласному і районному центрі нашої держави, як, наприклад, в Смілі – в центрі міста 22 га, артполк колишній. І вчора ми святкували День артилерії і ракетних військ, і ми сім років війни не можемо нічого зробити, і я як народний депутат, тому що це власність Міністерства оброни. І ще раз кажу, що впевнений, що такі військові містечка є практично в кожному місті. Відповідь на ці запитання позитивно означатиме, що міністр оброни на своєму місці. І головне. Якщо на закінчення вашої каденції, Олексій Юрійович, ми не здамо жодної п'яді української землі або будемо тільки наступати в межах нашої української території, а не зони розмежування, тоді кожен українець, член родини загиблих скаже вам дякую. Якщо ні – на жаль, вас постигне та сама участь, як і всіх ваших попередників. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Слово надається народному депутату України Васильєву Ігорю Сергійовичу, фракція Політичної партії "Слуга народу".
10:51:20 ВАСИЛЬЄВ І.С. Прошу передати Мар'яні Безуглій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар'яна Володимирівна Безугла, будь ласка.
10:51:32 БЕЗУГЛА М.В. Вчора, дійсно, була продуктивна зустріч в комітеті, і я рада, що принаймні на рівні комітету у нас сильна в тому числі міжфракційна робота. Тому що те, що стосується наших Збройних Сил, те, що стосується обороноздатності країни, має бути тільки одне у всіх фракцій: слава Україні! Отже, під час зустрічі і загалом по роботі ми визначили основні пріоритети нашій кооперації з майбутнім міністром. І, пане майбутній міністр, я сподіваюся, зала підтримає вас, прошу постійно підтримувати зв'язок з комітетом, і тоді ми можемо зробити неймовірні речі. Ми можемо вирішити ті проблеми, які накопичилися не за рік і не за два, ті проблеми, які накопичилися за 30 років розвитку нашої країни, зокрема це питання оборонних закупівель. Так, тут багато чого говорилось про оборонні закупівлі, але тільки в 2019 році зразу після того, як почав роботу саме цей парламент, першим пріоритетом комітету був відповідний закон. І коли питають, що з державним оборонним замовленням, у мене виникає питання, а чому не змінювалась, не відбувалась дебюрократизація державного оборонного замовлення ні в 2015 році, ні в 2010 році, я вже не говорю, ні в 2017 році? Тільки коли в 2019 році ми провели фактично аудит, що відбувається, сформувався якомога швидше саме Закон "Про оборонні закупівлі". І попри всі проблеми, попри ризики безпосередньо протягом найближчих одного-двох років ми все одно перейдемо і переходимо на нову систему – на систему менш тіньову, на систему з меншими корупційними ризиками, на систему більш зрозумілу, на систему більш ефективну. Звичайно, піднімалося питання грошового забезпечення, це один з основних пріоритетів. І у мене питання: чому протягом років блокувалася реформа рейтингової системи кадрового забезпечення? Чому в ручному режимі просто піднімалася заробітна плата військовослужбовців, але не мінялася система? Під свята, під якісь дати, але система не мінялася? І саме в 2022 році уже в наступний бюджет ми закладаємо нову систему грошового забезпечення. Дебюрократизація, навіть елементарний електронний документообіг, логістика, НАТО, житло… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до передостаннього блоку, після цього ми будемо переходити до прийняття рішення. У нас ще залишилися, відповідно до Регламенту, виступи народних депутатів до шести хвилин, це два виступи. Тому прошу народних депутатів записатися. Слово надається Наталусі Дмитру Андрійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Кому передаєте, Дмитро?
10:55:12 НАТАЛУХА Д.А. Да, хотів би передати слово Бужанському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бужанський Максим Аркадійович, будь ласка.
10:55:38 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановний пане Президенте, шановна президія, шановні колеги, мова йдеться про Збройні Сили України, мова йдеться про Міністра оборони України, тому кожен з нас розмовляє про те, що йому важливо, нам всім, окрім однієї з фракцій, важливо хто буде міністром оборони та як це буде на користь нашій державі. Вибачте, я не розумію до чого тут пан Путін, ми розмовляємо про Україну, про власну армію, про власну державу. Чи можемо ми говорити про це без оцього "тисну руку, обіймаю"? Без "обіймаю та тисну руку", нам це зайве зараз, ми розмовляємо про власні справи. Шановні колеги, якщо вам доручили щось тримати, тримайте мовчки, не перебивайте, будь ласка, бо це дуже важлива справа. Я закликаю кожного з вас підтримати запропоновану кандидатуру. Так, я сподіваюсь, що пан Резніков буде добре працювати на цій посаді, в постійній комунікації з парламентом: усім парламентом, всіма фракціями. Бо нема Збройних Сил якоїсь фракції – є Збройні Сили нашої держави. Я хочу, щоб ми всі саме так до цього ставилися. Я закликаю вас усіх підтримати це призначення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Костенку Роману Васильовичу, фракція політичної партії "Голос". Будь ласка, Сергій Іванович Рахманін.
10:57:32 КОСТЕНКО Р.В. Прошу передати Сергію Івановичу Рахманіну.
10:57:43 РАХМАНІН С.І. Шановні колеги, ми живемо в химерний буремний час, коли міністром може стати будь-хто. Кожен може стати – не кожен може бути. І на превеликий жаль, у нас два міністри, які відповідали за найважливіші, на мій погляд, ділянки нашого життя, за національну безпеку, з цим завданням не впоралися. Одне питання виникає насправді. Чому ця кадрова ротація, яка була очевидна, відбулася зараз, а не щонайменше рік тому, коли кричуща невідповідність посадових осіб займаним посадам була зрозуміла всім, хто має вуха, очі і здоровий глузд? Друге питання, яке теж не можна не поставити: чому ми не бачимо цих людей, яких знімаємо з посад тут і не чуємо їхніх звітів? Бо так ця процедура кадрова позбавлена будь-якої логіки, тому що це неповага не тільки до Верховної Ради, яка, нагадаю, контролює уряд і уряд підзвітний, підконтрольний Верховній Раді. Це неповага до людей, які нас обрали, і це неповага до людей, які боронили нашу державу на фронті, які загинули, до їхніх рідних і близьких. Що таке міністр оборони в наш час? Перш за все це відповідальність. Що таке відповідальність? Це означає, що людина, яка посідає цей пост, вона має виглядати, як державний муж, а не як прибулець, який відстав від зорельоту і дивним способом став міністром оборони. Що таке відповідальність? Відповідальність – це коли оборонна промисловість постачає військовим усе, що необхідно, вчасно, належно і в строк. А не тоді, коли в нас відбуваються наприкінці року процедура хаосу під гаслом "давайте купимо бодай щось, тому що гроші згорять". Що таке відповідальність? Відповідальність – це коли військові арсенали ремонтуються, обладнуються і охороняються, а не стоять колом в напіврозваленому стані тільки тому, що два посадовці чубляться між собою, чия фірма зайде на цей ринок і освоїть державний кошт. Що таке відповідальність? Відповідальнісь – це коли наша розрекламована потужна високоефективна промисловість надає нові зразки озброєнь, а не розказує нам, що вона, наша високопотужна промисловість, здатна варити лише два корпуси на рік. Я дуже хочу, щоб новий наступник, новий міністр оброни був гідним цієї посади. Я щиро зичу йому те, щоб йому це вдалося. І ще одне. Відповідальність – це повага, повага до людей, які віддали своє життя і здоров'я на фронті, відповідальність до живих, відповідальність до мертвих і відповідальність перед ненародженими, бо кожний загиблий – це ненароджена дитина. І якби кадрові зміни сталися трохи раніше, можливо, ми б врятували частину людських життів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І крайній виступ – Фріз Ірина Василівна, фракція політичної партії "Європейська солідарність". Після цього переходимо до прийняття рішення.
11:00:37 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Гео Леросу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гео Багратович Лерос.
11:00:59 ЛЕРОС Г.Б. Шановні народні депутати, шановні українці! Доброго дня, пане Президент! Бачу, ваш Єрмак теж тут. Я хочу вам сказати, що я не боюся казати правду. Ви можете скільки завгодно травити на мене свої правоохоронні органи, клепати справу, але я не боюся казати правду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я попрошу по темі виступу, Гео Багратович. ЛЕРОС Г.Б. Ви головний зрадник в країні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть, будь ласка, мікрофон. Дякую. (Шум у залі) Шановні колеги, ми завершили виступи, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, Мезенцева Марія.
11:01:56 МЕЗЕНЦЕВА М.С. Дякую, пане головуючий. Я думаю, що наші засідання дивляться не тільки українці. Шановні колеги, їх дивляться і наші міжнародні партнери. Кожного разу український парламент доводить свою неадекватність в рамках розгляду питань по темі. Наші колеги дають собі можливість аналізувати або давати суб'єктивні оцінки іншим політикам, хамити, висловлюватися не в рамках Регламенту, поваги і парламентської етики. Я прошу звернутися до регламентного комітету відповідно до дій, які зараз були вчинені народним депутатом України. Це правило стосується кожного з нас. Колеги, ми не повинні себе так вести. Тут представлені всі регіони України. Я прошу, щоб регламентний комітет розглянув це звернення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статей 85, 106 та 114 Конституції України ставлю на голосування пропозицію про призначення Резнікова Олексія Юрійовича Міністром оборони України. Прошу народних депутатів голосувати. 11:03:33 За-273 Рішення прийнято. Прошу Апарат Верховної Ради України оформити постанову за наслідками прийнятого нами рішення. Шановні народні депутати України, дозвольте? Давайте привітаємо Олексія Юрійовича. По фракціях покажіть, будь ласка. (Оплески) Відповідно до статті 10 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України, у день свого призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради присягу. Для складення присяги на трибуну запрошується Міністр оборони України Олексій Юрійович Резніков. Будь ласка, Олексій Юрійович.
11:04:24 РЕЗНІКОВ О.Ю. Присяга члена Кабінету Міністрів України. Я, Резніков Олексій Юрійович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюся додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. Присягаю. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Олексій Юрійович, вітаю вас. Дякую, шановні колеги. Це питання ми завершили. І Президент України… Дякуємо Президенту України за участь в цьому питанні. (Оплески) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:05:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання. Мотовиловець – з процедури. Займіть, будь ласка, свої місця.
11:05:48 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Шановні народні депутати, я прошу уваги, послухайте, будь ласка. Відповідно до статті 19 "Регламенту Верховної Ради України" вношу пропозицію про зміну сьогоднішнього порядку роботи Верховної Ради. А саме: працювати сьогодні до завершення розгляду законопроекту (реєстраційний номер 5460) про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій. Я прошу поставити це питання на голосування. Дякую. 11:06:23 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Вікторович. Відповідно до Регламенту ми можемо коротко обговорити дану процедурну пропозицію. Які ще фракції хочуть обговорити? "Європейська солідарність", "Голос", "Батьківщина", "Опозиційна платформа - За життя". Тоді в порядку справа наліво. Не 2 хвилини – 1 хвилина, будь ласка. "Європейська солідарність", Ірина Геращенко. По 1 хвилині.
11:06:44 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановні колеги. По-перше, я хочу нагадати, що "Європейська солідарність" і "Голос" ініціювали позачергову сесію щодо прийняття Закону про необхідність виділення коштів для кисневих станцій. І пропонуємо провести цю сесію з 12 до 12:30. Дякуємо всім фракціям, і "Батьківщині", і "Довірі", і "За майбутнє", і ОПЗЖ, і тим представникам "слуг", які підписали це наше звернення, і пані віцеспікерці. І друге. Я хочу нагадати, що ви змінили Регламент Верховної Ради. Споконвіку парламент працював до 18-ї. Першим вашим рішенням – ви скоротили вашу роботу до 15 години. А зараз щоразу вимагаєте до вичерпання порядку денного працювати. Ми пропонуємо повернути Регламент і взагалі традицію, яка існувала в парламенті, поки тут не було "слуг", ледарів, які проголосували це рішення, що внесли зміни до Регламенту, що до 15 години працювати, і не влаштовувати щодня... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, "Голос", Совсун Інна.
11:07:59 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, я, звичайно, дуже вдячна фракції монобільшості за готовність приймати законопроект, ініціаторкою якого я виступила, щодо фінансування встановлення кисневих станцій в Україні. Це питання є нагальним. Воно було нагальним, відверто кажучи, ще пів року тому. І дуже прикро, що тільки зараз ми дійшли до того, щоб цей законопроект приймати. Разом з тим зараз я хотіла б звернутися до представників монобільшості, нагадати їм про те, що є підписи 155 народних депутатів про скликання позачергового засідання. І дуже просимо все-таки це питання вирішити якомога швидше. Я не розумію, чому питання ратифікації тих чи інших міжнародних договорів стоїть вище, ніж питання про встановлення кисневих станцій, яких конче потребують зараз лікарні. Тому я дуже прошу все-таки скликати, якщо треба, позачергове засідання о 12-й, або посунути законопроект раніше, щоб ми швидше його розглянули для того, щоб якомога швидше запустити цей законопроект у роботу. Жодних підстав чекати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, "Батьківщина", Сергій Соболєв.
11:09:09 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Пропозиція нашої фракції, щоб головуючий поставив прямо зараз першим питанням питання про розгляд, по якому зібрали більше 150 підписів, щодо негайного розгляду питання про кисневі станції. Я думаю, що більш важливого питання для захисту людських життів немає. Тому прошу поставити це негайно на голосування, а далі вже розглядати всі інші питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергій Владиславович. Будь ласка, Тарас Іванович Батенко, група "За майбутнє".
11:09:49 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, шановний пане Голово Верховної Ради, шановна президія, ми вкотре звертаємося про те, щоб сьогодні на пленарному засіданні, в даному випадку після розгляду кадрових питань, призначення міністрів, без голосування про внесення в порядок денний рішення регламентного комітету розглянути питання усунення пані Третьякової від п'яти пленарних засідань Верховної Ради України. Цей сором досі носити вам на своїх піджаках. Шановні колеги з монобільшості, проголосуйте це питання і давайте достойно працювати далі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Тарасе Івановичу. Будь ласка, "Опозиційна платформа - За життя". А, Сергій Шахов, будь ласка, "Довіра". Шахов, "Довіра", а потім ви.
11:10:34 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, призначення міністрів, віцепрем'єрів – це дуже добре, але головне – життя українців сьогодні. І ми звертаємося, щоб також підтвердити і підтримати наших колег негайно поставити законопроект на голосування. А також хочу звернутися до міністра охорони здоров'я негайно включитися і дати ліцензії на технічний кисень, який є сьогодні в нас у сєвєродонецькому "Азоті", черкаському "Азоті", рівненському "Азоті". Скажіть, будь ласка, хто може це вирішити питання? Лікарі сьогодні в набат б'ють і до нас звертаються: народні депутати, допоможіть людям, допоможіть лікарням. 70 відсотків лікарень сьогодні знаходяться без кисню, а в нас його море на цих підприємствах, які можуть його дати. Дайте ліцензію на технічний кисень! Дайте життя людям! Дайте можливість сьогодні людям… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Шахов. Будь ласка, "Опозиційна платформа – За життя", Нестор Іванович Шуфрич.
11:11:43 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пане головуючий. Ми вносимо пропозицію і, увага, шановні головуючі… Шановні головуючі, пане Голово і перший заступник, я звертаюся до вас з конкретною пропозицією. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я чую вас. ШУФРИЧ Н.І. Прошу поставити на голосування питання щодо прискорення розгляду законопроекту № 5460 негайно зараз. Ми маємо таку можливість. І я прошу це поставити на голосування, і хай Верховна Рада України визначиться. Я вважаю, що питання забезпечення наших громадян концентраторами і киснем є важливішим, ніж кадрові питання, тим паче, що від кадрових питань, їх розглядання, не відмовляється. А законопроект 5460, наполягаю зараз поставити на голосування щодо розгляду його негайно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Несторе Івановичу. Аналогічна повністю пропозиція була від Сергія Владиславовича Соболєва. Чи можемо ми об'єднати в одне голосування ваші пропозиції, щоб двічі не голосувати? Дякую. Зараз Гетманцев, "Слуга народу", потім пані Олена Костянтинівна, і будемо голосувати.
11:13:03 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, питання про кисневі станції є дуже важливим, і ми пропонуємо його розглянути сьогодні. Але у нас нема в порядку денному неважливих питань. Я нагадаю контекст, я нагадаю, що ми тиждень розглядали поправки до бюджету вперше за сім років до першого читання на вимогу опозиції, яка не хвилювалася ані про кисневі станції, ані про інші питання. На сьогодні у нас з вами накопичилось дуже багато питань, яких чекає країна. Тому я прошу шановних колег продовжити розгляд сьогоднішнього засідання так, як цього вимагає пан Мотовиловець, і розглянути в тому числі і Закон про кисневі станції сьогодні, як і інші законопроекти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович. Будь ласка, Олена Костівна.
11:13:58 КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, шановні мої колеги по президії, я прошу дослухатися все ж таки до реальних проблем, які зараз цікавлять людей. Ми встигнемо сьогодні точно призначити всіх кандидатів в міністри. Прошу дуже доєднатися до пропозиції, висловленої більшістю фракції монобільшості так званої, і розглянути закон 5460 про кисневі станції негайно зараз. Прошу дослухатися і підтримати всі фракції, в тому числі і "слуг народу". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олена Костянтинівна. Отже, у нас є дві пропозиції до голосування, я буду ставити їх у порядку надходження. Перша пропозиція Андрія Мотовиловця, змінити розгляд питань порядку денного. Зміна сьогоднішнього порядку роботи Верховної Ради, а саме працювати сьогодні до завершення розгляду законопроекту за реєстраційним номером 5460 про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет" на 2021 рік щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій. Ставлю дану пропозицію на голосування. Прошу народних депутатів голосувати. 11:15:18 За-208 Рішення не прийнято. Дякую. Наступна пропозиція залишатися в чинному порядку денному сесії, який є, існує, але змінити порядок розгляду питань. І зараз прямо чи після кадрових? Зараз прямо розглянути питання 5460. Ставлю цю пропозицію на голосування. 11:15:57 За-336 Дякуємо. Рішення прийнято. Будь ласка, Руслан Олексійович. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:16:05 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я вже є. Зараз я знайду це питання. Секундочку. Шановні колеги, я так розумію, що враховуючи важливість цього питання, ніхто не буде наполягати на своїх поправках, правильно? Совсун тільки буде наполягати? Голосуємо, так? Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект 5460. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій. Готові голосувати? Прошу голосувати. 11:18:16 За-336 Рішення прийнято. Вітаю. Закон прийнятий в цілому. Надійшло від двох… Секундочку, у мене є лист… Будь ласка, Совсун Інна Романівна.
11:18:55 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Шановні колеги, дуже дякую за підтримку законопроекту, це насправді важливо. Я дуже вдячна всім тим, хто долучився до того, щоб цей законопроект став реальністю. Зараз я з процедури хочу звернутися до головуючого з проханням як в найкоротші терміни підписати законопроект з тим, аби він якомога швидше став реальністю для українських пацієнтів та українських лікарень, щоб ми не затягували це питання ще більше. Дуже прошу підтримки в цьому питанні. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:19:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тоді я ставлю на голосування… (Шум у залі) Це з цього питання чи з іншого? Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко, з процедури.
11:19:41 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні друзі, безумовно, це законопроект, який всі без виключення фракції підписали і підтримали, заради того, щоб забезпечити киснем сьогодні хворих, є таке єднання в парламенті. Це дуже важливо. Але в той же час я хотіла би зараз звернутися до всіх, що ті станції, які завозяться як гуманітарна допомога, як завозяться як, наприклад, благодійна допомога, в тому числі від нашої команди, вони проходять сертифікацію п'ять місяців. Ми п'ять місяців для Рівненської області не можемо отримати сертифікати на кисневу станцію. І я хотіла б, щоб зараз присутній тут Прем'єр-міністр, пан Шмигаль, я до вас звертаюся, спростіть, будь ласка, всі процедури по сертифікації кисневих станцій, які завезені не урядом. І я прошу на це звернути увагу. І ми переконані, що сам народ забезпечить себе кисневими станціями. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Юлія Володимирівна. Отже, я ставлю на голосування пропозицію пані Совсун, да, пані Інни Совсун доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати законопроект (за реєстраційним номером 5460) про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" щодо видатків на закупівлю, проектування та встановлення кисневих станцій, враховуючи суспільну значимість даного законопроекту і важливість розпочати дане проектування та встановлення прямо негайно. Будь ласка, прошу голосувати. 11:21:41 За-333 Рішення прийнято. По фракціях, будь ласка. Дякую. Будь ласка, Мотовиловець... Петро Олексійович, будь ласка. Перерва із заміною на виступ. Петро Олексійович Порошенко.
11:22:02 ПОРОШЕНКО П.О. Шановна президія, шановні колеги! Ну, це ж дуже круто получилося. Я хочу подякувати "Європейську солідарність" за цю фантастичну ініціативу по кисневим станціям. Я хочу подякувати "Голос". Дуже круто, коли ми, об'єднавшись, робимо такі речі. Я хочу подякувати "Батьківщину", яка дала підписи і активно включилася в цю боротьбу. Це дуже рідкий випадок, коли я хочу подякувати "За майбутнє", подякувати "Довіру", і, нехай Бог простить, подякувати ОПЗЖ. Я дякую тих сміливців з фракції "Слуга народу", які поставили підписи, що дало нам можливість прийняти це рішення. Зверніть увагу, ми говоримо не про затримку в один тиждень, навіть не про ціну затримки в один день, ми говоримо про затримку в одну годину. За одну годину, поки в цьому залі був Зеленський, померло 30 українців, померло із-за бездіяльності чемпіона світу по боротьбі з коронавірусом паном Зеленським. Змінюється третій міністр оборони, а гроші йдуть на "велике крадівництво", щоб чемоданами заносити гроші і корумпувати владу, закуповуються машини для зеків для того, щоби боротися з опозицією. Витрачаються кошти на будь-що, але на боротьбу з коронавірусом грошей не вистачає. Я твердо переконаний, що ми маємо, дорогі друзі, продовжити цю практику. Бо коли ми об'єднуємося, у нас все виходить. Якщо ми зараз об'єднаємося, я думаю, що буде дуже важливо, щоби прослідкувати ціни, за якими купуються станції. Бо я дуже добре пам'ятаю, що коли мій благодійний фонд купляв кисневі концентратори по 20-25 тисяч гривень, влада їх купляла по 39, крадучи кошти платників податків. І, отже, кошти платників податків – це є надзвичайно важлива тема. Вони з'являються коли? Тоді, коли податки платяться, а не ховаються в офшорах. Отже, дуже буде важливо, щоби нарешті народ України і парламент отримав відповіді, а звідки йшли кошти Зеленському в офшорні компанії. Чому він був співучасником крадіжки грошей і відмивання грошей? Чому досі не порушена кримінальна справа, і чому тут на цій трибуні він не звітує? А не буде звітувати. Буде звітувати Єрмак, буде звітувати Міндич, будуть звітувати інші особи. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:25:17 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, Мотовиловець – з процедури. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.
11:25:24 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Відповідно до статті 19 Регламенту Верховної Ради вноситься пропозиція про зміну сьогоднішнього порядку роботи Верховної Ради, а саме: після Закону 3270 поставити Закон 3205-2; працювати до завершення розгляду Закону 3205-2. Я прошу це питання поставити на голосування. Є необхідність обговорити цю пропозицію? Будь ласка, тоді по 1 хвилині. Геращенко Ірина Володимирівна.
11:26:08 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, ми вважаємо, що порядок денний має формуватися, враховуючи, як ви і обіцяли, пропорційне представництво законопроектів всіх фракцій. І для нас дивина, чому й досі ви не ставите законопроекти, які вимагають люди: 6606, який збільшує субсидії людям і збільшує зарплати нашим медикам, інші законопроекти опозиції. Натомість сьогодні наш порядок денний – це така гра в п'ятнашки, де ви знову тасуєте цю колоду вашу дуже коротку кадрову і потім ставите абсолютно лобістські закони. Я нагадую, що це ви прийняли рішення і долучили сюди всі фракції переглянути Регламент, який працював споконвіку в парламенті, коли парламент працював до 18 години. І тепер щодня ми бачимо порушення Регламенту, коли ви ставите на голосування пропозиції працювати до вичерпання порядку денного. От знаєте, чим менше голосує цей парламент, тим краще для людей. Тому що ви хочете голосувати 5600, який вбиває українське фермерство, ми категорично проти і 5600… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк.
11:27:17 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. По-перше, хочу подякувати пану Мотовиловцю, що ще не б'є депутатів батогом, тому що відчуваю, що скоро буде у нас і така тенденція. Щодо порядку денного. Слухайте, я не прости 3205-1, там є багато депутатів від "Голосу", які є співавторами. Але кількість правок наштовхує на таку думку, що ми будемо розглядати декілька годин. І тут проблема до організації нашої роботи. Ми вчора втратили годину, обговорюючи постанову, зараз намагаємося змінити порядок денний. Шановні колеги, а ми можемо просто заздалегідь краще планувати? Всі ж знали, що є необхідні закони, у всіх була можливість підготуватися, можна було попередити комітет, можна було попередити ТСК, можна було попередити депутатські фракції, і ми б спокійно, в нормальному режимі пройшли б те ж саме. Зараз ми героїчно намагаємося зробити те, що героїчно створили помилками. Тому в даному випадку у мене просто велике прохання: давайте планувати краще, і у нас буде нормальна робота в залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, хто ще хоче виступити? Колтунович Олександр Сергійович, і я запрошую народних депутатів до зали, будемо голосувати.
11:28:28 КОЛТУНОВИЧ О.С. Шановний Руслан Олексійович, прозвучала пропозиція щодо законопроекту 3205-2, це якраз Закон про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Я вже не кажу про те, що там значна, численна кількість поправок – 493, які були подані до другого читання. На наш погляд, цей законопроект, м'яко кажучи, не першочерговий, якого на сьогоднішній день потребує Україна і громадяни України в рамках COVID-19. Але тут є дуже важливі моменти і норми, тут дещо, м'яко кажучи, є сумнівні схематозні речі щодо самого створення фонду: як його буде створювати Кабінет Міністрів, як буде відповідно компенсація йти, кому і так далі. Тому я думаю, це, м'яко кажучи, не першочергове питання, щоб його сьогодні розглядати у порядку денному. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще? Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко.
11:29:23 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, я хочу звернути вашу увагу, що зараз будь-яким чином, будь-яким способом протягується глибоко корупційний закон, який буде обслуговувати розпродаж сільськогосподарської землі. Ви подивіться, їх зараз цікавить не COVID, не енергетична криза, не те, що зараз Національна служба здоров'я України заблокувала 31-й пакет, який передбачає збільшення заробітної плати медикам. Їх нічого не цікавить, їх цікавить забрати у селян землю. І тому цей законопроект зараз протягується. Я хочу сказати, повідомити депутатам, що якщо ви проголосуєте зараз, "Батьківщина" не відмовиться від жодної своє правки, а у нас більше 200 правок. Ми будемо по кожній праці голосувати. І щоб країна знала, що зараз першочерговий законопроект – це розпродаж сільськогосподарської землі, в тому числі з іноземними міжнародними фондами. Зупиніться вже нарешті! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайняти свої місця. Ми переходимо до голосування за пропозицію народного депутата Мотовиловця. Всі аргументи ви почули. Я просто уточню її, що пропонується змінити черговість розгляду питань і після питання 6270 розглянути питання 3205-2 і працювати сьогодні до завершення розгляду законопроекту (реєстраційний номер 3205-2) про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Я все правильно озвучив? Дякую. Шановні колеги, готові голосувати? Будь ласка, приготуйтеся до голосування. Прошу голосувати. 11:31:28 За-229 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Так, дякую. Тоді йдемо в цьому порядку денному, шановні колеги. Далі переходимо до питань призначення міністрів. Шановні колеги, відповідно до статей 83, 85, 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, Прем’єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль вніс до Верховної Ради подання про призначення Верещук Ірини Андріївни Віце-прем'єр-міністром України – Міністром з реінтеграції тимчасово окупованих територій України; про призначення Рябікіна Павла Борисовича Міністром з питань стратегічних галузей промисловості України і про призначення Свириденко Юлії Анатоліївни Першим віце-прем'єр-міністром України – Міністром економіки України. Відповідні матеріали вам надані. Шановні колеги, пропонується такий порядок розгляду цього питання: представлення кандидатів Прем’єр-міністром України – до 5 хвилин; виступи кандидатів на посаду членів уряду – до 7 хвилин кожному; запитання до кожного з кандидатів від народних депутатів України – до 9 хвилин; співдоповідь від профільних комітетів – до 2 хвилин кожному; виступи від депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини, тобто по 3 хвилини на виступ; виступи від народних депутатів – до 6 хвилин (3 хвилини на виступ) і прийняття рішення окремо по кожному кандидату. Всього це займе десь 1 годину 30 хвилин. Чи є заперечення? Є заперечення. Так, будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко.
11:33:21 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, вибачте, але вперше у Верховній Раді таким гамузом обговорюються міністри. Ми пропонуємо змінити процедуру, яку ви запропонували, і щоб по кожному міністру було повноцінне обговорення, по кожній кандидатурі виступ Прем’єра, презентація. Ми хочемо почути критерії, за якими пропонують ту чи іншу кандидатуру, виступ кандидата, запитання до нього і виступи фракцій. Ви хочете зараз з'єднати ужа, ежа и трепетную лань. Вибачте, будь ласка, є питання економіки, є питання реінтеграції, є питання сьогодні екології, є питання сьогодні і проблеми в секторі промисловості. І наша фракція, і я переконана, всі фракції це підтримують, хоче висловитися не гамузом про вашу игру пятнашки, як ви тут міняєте одного на іншого кандидатів ваших, а про проблеми в галузі і нашу позицію по кожному кандидату. Вибачте, інакше це буде грубе дуже порушення Регламенту. Вимагаємо обговорення по кожній конкретній кандидатурі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно. Ірино Володимирівно, цитую вам Регламент, до якого ви мене закликаєте. "Відповідно до статті 28 частини першої пункту 2 головуючий має право об'єднувати обговорення кількох пов'язаних між собою питань поряду денного пленарного засідання Верховної Ради. Якщо з цього приводу виникають заперечення народних депутатів, процедурне рішення, яке приймається 150 голосами, воно приймається Верховною Радою без обговорень". Тому, якщо немає заперечень, я поставлю спочатку свою пропозицію обговорити в такому регламенті. Якщо вона не набере 150 голосів, поставлю вашу пропозицію, і будемо визначатися. Без обговорення. Ви почули Регламент, да? Шановні колеги, прошу приготуватися. І я ставлю пропозицію розглянути це питання в тому порядку, який було запропоновано мною. Ще раз його зачитаю. Пропонується такий порядок розгляду питання: представлення кандидатів Прем'єр-Міністром України – до 5 хвилин; виступи кандидатів на посаду членів уряду – до 7 хвилин кожному; далі запитання до кожного з кандидатів від народних депутатів України – до 9 хвилин; співдоповіді від профільних комітетів – до 2 хвилин кожному; виступи від депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини; виступи від народних депутатів – до 6 хвилин і прийняття рішення окремо по кожному кандидату. Ніхто, як ви сказали, скопом це приймати не буде. Голосуватись буде кожна кандидатура. Готові, колеги? Прошу цю пропозицію проголосувати. 11:36:04 За-227 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую. Дякую, колеги, за небайдужість, бажання, але така воля залу. Шановні колеги, шановні народні депутати, відповідно до статей 31 зі значком прим., 37 Регламенту Верховної Ради України я надаю слово кандидату на посаду члена уряду народному депутату України Верещук Ірині Андріївні для публічного оголошення конфлікту інтересів. Спочатку публічне оголошення конфлікту інтересів. Будь ласка, Ірина Андріївна. Ірина Андріївна, будь ласка.
11:36:37 ВЕРЕЩУК І.А. Шановні колеги, відповідно до статті 31, частини шостої статті 37 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" повідомляю про наявність конфлікту інтересів при розгляді питання про обрання мене на посаду Віце-прем'єр-міністра – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Андріївна. Ну, що ж, шановні народні депутати, переходимо до розгляду питання. До слова для представлення кандидатів на посаду членів Кабінету Міністрів України запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль. Будь ласка, Денис Анатолійович.
11:37:23 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати, шановні українці! Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини четвертої статті 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка згідно з частиною десятою статті 83 Конституції України має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України дев'ятого скликання, вношу подання про призначення Верещук Ірини Андріївни Віце-прем'єр-міністром України – Міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Рябікіна Павла Борисовича Міністром з питань стратегічних галузей промисловості України і про призначення Свириденко Юлії Анатоліївни Першим віце-прем'єр-міністром України – Міністром економіки України. Прошу підтримати даних кандидатів. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Шановні народні депутати, до слова запрошується кандидат на посаду Віце-прем'єр-міністра України – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Андріївна Верещук. Будь ласка, Ірина Андріївна.
11:38:40 ВЕРЕЩУК І.А. Шановний пане Голово, шановні колеги, дорогі українці! Найперше, я дякую за довіру. Це велика честь і велика відповідальність насамперед перед українським народом і перед вами. Повернення територій та відновлення миру є надважливим для нашої держави. Ми обіцяли людям мир. Але справжній мир можливий тільки після звільнення Криму та Донбасу від російської окупації. Деокупація та реінтеграція Криму та Донбасу – це великий виклик, це важкий і довгий шлях. І ми його здолаємо. Ви знаєте, що Міністерство реінтеграції відіграє важливо роль у державному будівництві України та зокрема в секторі національної безпеки. Я дякую пану Резнікову за продуктивну роботу на чолі міністерства. Також хочу подякувати профільному комітету на чолі з паном Дмитром Лубінцем. Окремої подяки варті наші волонтери, експерти та громадські інститути. І звісно, особлива подяку Меджлісу кримськотатарського народу. (Вислів кримськотатарською мовою) Дякую вам велике. На чолі міністерства я продовжу роботу, розпочату нашою політичною силою. Ми будемо виконувати положення профільних нормативних актів та програм. Наприклад, нещодавно затверджений план реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, який містить 158 позицій, з яких 95 за Міністерством реінтеграції. Ми почнемо з того, що проведемо аудит виконання, тобто перевірку, на скільки міністерство виконує профільні закони, постанови Кабінету Міністрів, укази Президента та рішення РНБО. За результатом аудиту виконання ми скоригуємо пріоритети, робочі плани та дедлайни. Також серед наших першочергових кроків буде створення експертної та громадської ради при міністерстві. Ми маємо посилити комунікацію з громадськими інститутами та експертною спільнотою. Щодо моїх пріоритетів. Коротко. Перше. Забезпечити належне фінансування проектів з реінтеграції. Без адекватного фінансування багато що залишається просто гарними ідеями. Розумію, що бюджетних коштів не вистачає, тому моїм пріоритетом буде мобілізація фінансових зусиль наших міжнародних партнерів для підтримки відповідних проектів по Донбасу та Криму. Тут ми говоримо як про створення Спеціального міжнародного фонду з фінансування, так і про публічно приватне партнерство, особливо в інфраструктурних проектах в районах, прилеглих до тимчасово окупованих територій. Це, до прикладу, проекти, пов'язані з інфраструктурою постачання води в Донецькій та Луганській областях: Маріуполь – 64 мільйони євро, Попасна – 70 мільйонів євро, які фінансуються за пільговими кредитами від уряду Франції або, дякуючи уряду Туреччини, це будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб. Друге – гуманітарна складова, людиноцентричність. При Президенті Зеленському саме людиноцентричність стає фундаментом політики держави по відношенню до тимчасово окупованих територій. Я глибоко переконана, що гуманітарна складова – це ключ до реінтеграції, в цьому наша м'яка сила. Третє – інформаційна політика. З людьми на тимчасово окупованих територіях держава має розмовляти мовою повернення та возз'єднання, мовою підтримки та допомоги. Нам потрібен більш якісний контент, більш продумані та збалансовані меседжі та наративи, ми маємо навчитись дивитись очима наших людей, які живуть там, бо зрештою ми боремось саме за їхні серця. Ще один пріоритет – юридична та дипломатична робота. Це підтримка переговорів у Тристоронній контактній групі. Також до кінця поточного року ми маємо створити спеціалізовану державну установу "Український національний центр розбудови миру" для збору доказової бази порушень прав, пов'язаних з тимчасовою окупацією і збройною агресії Російської Федерації. У нормотворчій роботі я дуже розраховую на підтримку вашу, шановні мої колеги, на підтримку народних депутатів і на членів профільного комітету зокрема. Я сама депутат і добре знаю, які мають бути відносини між депутатами та міністром. І нарешті мій головний пріоритет – це наша молодь. Саме для них та з ними ми будемо повертати наш Крим та Донбас. Я буду приділяти особливу увагу питанням освіти та працевлаштування молоді з тимчасово окупованих територій. Ми хочемо, щоб нова сторінка їхнього життя починалась з переїзду на підконтрольну територію, де на них чекатимуть толерантні люди, якісна освіта, робота, іпотека, гарні друзі і можливість створити сім'ю. Робота з реінтеграції – це кропітка та делікатна праця, яка потребує мудрості, терпимості та терпіння. Звісно, на окупованих територіях, тимчасово окупованих територіях живуть різні люди. Впевнена, що серед них переважають ті, хто любить нашу рідну Україну. Закінчуючи свою промову, саме до них я хочу зараз звернутись. Де б ви не перебували – в Криму чи на Донбасі, ми вас любимо і чекаємо. Мы вас любим и ждем незалежно від того, які у вас політичні погляди, релігійні вподобання, незалежно від того, якою мовою вам зараз зручніше говорити. Прийде час і ми обов'язково будемо разом. Я це знаю. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава, Ірина Андріївна! Шановні колеги, шановні народні депутати, прошу записатися на запитання до кандидата від народних депутатів України. Нагадую, що на це відведено 9 хвилин. Нестор Іванович Шуфрич, "Опозиційна платформа – За життя".
11:45:42 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний пане Голово. Прошу передати слово нашому імениннику Колтуновичу Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так нечесно, на іменинника сьогодні цілий день. Олександр Сергійович, будь ласка.
11:45:54 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Але чести ради треба сказати, що ми і в інші дні теж виступаємо. Дивіться, шановна пані кандидат на посаду міністра і віце-прем'єр-міністра, тут серйозні є моменти. Тому що, коли ми говоримо про реінтеграцію Донбасу, у вас, в принципі, є вже визначена дорожня карта. І це не загальні речі, а це конкретний фактаж з конкретних пунктів комплексу заходів з виконання Мінських угод. І коли вчора ми звільняли пана Резнікова, у мене якраз були логічні запитання, чому не виконали конкретні пункти. У зв'язку з цим, у мене запитання вже до вас. Як ви будете виконувати, коли, конкретні пункти, те, що стосується, дивіться, пункт 4 проведення місцевих виборів. Постанова, закон коли буде у Верховній Раді? Раз. Це за законодавством України і за українські партії. Друге. Пункт 5. Коли буде проведена амністія? Це теж ще один важливий момент. Пункт 6, звільнення утримуваних осіб. Коли ми ці всі речі будемо проводити? Восьмий. Модальності повного відновлення соціально-економічних зв'язків, це скасування економічної блокади Донбасу, і особливий статус. Коли ми…
11:47:01 ВЕРЕЩУК І.А. Дякую за запитання, шановний колего. На жаль, Мінські угоди не є дорожньою картою з деокупації і реінтеграції. Ми маємо стратегію. І, так, Мінські угоди підписані і українською стороною, ми не відмовляємося від їх виконання. Але безпекові питання мають бути передусім. Перед тим, коли ми переходимо до політичних питань врегулювання конфлікту на Донбасі, міжнародного збройного конфлікту, нам треба виконати безпекові питання і коли Україна це робить, Російська Федерація відмовляється від виконання, бодай, безпекових питань. Вона відмовляється навіть від того, щоб визнати себе стороною. Тому, якщо це є відповідь на ваше питання, я вдячна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату України Скорику Миколі Леонідовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".
11:47:54 СКОРИК М.Л. Шановна Ірина Андріївна! Мені дуже жаль, я чув зараз вашу відповідь, у мене було десь аналогічне питання. Мені дуже жаль, що ми не можемо в нормальному форматі розглядати всі кандидатури, тому що є багато чого сказати майбутнім кандидатам на всі посади, в тому числі і вам. Мені дуже жаль, що ви покидаєте Верховну Раду, мені здавалося, що ви є одним із адекватних людей в цій фракції. Але ваша відповідь стосовно Мінських угод, вона є неприйнятною, єдиним шляхом реінтеграції є саме Мінські угоди, це визнав весь світ. А питання в мене наступне. Яке відношення до переселенців з території Донбасу та Криму, як ви плануєте їм допомагати? Тому що я бачу, що держава допомагає переселенцям з Афганістану, яких у нас вже тисячі, і виплачує їм колосальні суми. Як ми будемо плануємо підтримати наших людей, які на сьогоднішній день проживають на території, контрольованій державою Україна, з Криму та Донбасу? Дякую за відповідь.
11:48:56 ВЕРЕЩУК І.А. Дякую за запитання. Є розроблена стратегія, вона в жовтні поточного року була прийнята Кабінетом Міністрів. Міністерство реінтеграції розробило покроковий план, є дорожня карта (чи мапа), яка дозволяє втілити в життя, ця стратегія стосується саме внутрішньо переміщених осіб. Вона не є великою, ви можете з нею ознайомитись. Вона містить чіткі цілі, а також ті кроки, які допоможуть в питанні забезпечення, наприклад, внутрішньо переміщених осіб житлом, також питання надання їм соціальних виплат і допомоги. Ці питання, ще раз кажу, є викладені в стратегії, з нею можна ознайомитись. А щодо моєї позиції, я буду виконувати цю стратегію, бо вважаю, що вона є достатньо об'єктивною і доречною станом на сьогодні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату України Ковальчуку Олександру Володимировичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:49:53 КОВАЛЬЧУК О.В. Дякую. Пані Ірино, вболіваю за вас щиро. Прошу передати слово Ткаченку Максиму. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Ткаченко, будь ласка.
11:50:03 ТКАЧЕНКО М.М. Дякую, колеги. Ірина, будемо однозначно підтримувати сьогодні вас. І два питання. Маєте ви якесь бачення часових рамок повернення нами Криму та Донбасу? І ще питання. Які у вас плани стосовно гуманітарного розмінування?
11:50:34 ВЕРЕЩУК І.А. Дякую. Почну відразу з другого питання, бо була доповідачем, власне, законопроекту, який ми разом з вами проголосували, в тому числі про гуманітарне розмінування. Щиро сподіваюсь, що у співпраці з тепер вже новобраним міністром оброни паном Резніковим ми напрацюємо, власне, концепцію, як це буде виглядати на практиці. Бо закон є, але він, на жаль, ще не запрацював на повну силу. Ми розмовляли з паном міністром оборони про це питання, домовились, як ми будемо діяти. І сподіваюсь, вже невдовзі ми презентуємо спільно програму щодо гуманітарного розмінування. Тепер питання щодо часових рамок. Ви задали дуже складне питання, бо розуміємо, що не все залежить від української сторони. Але ми робимо все залежне, щоб цей час та день настав. Тому я не називатиму дату та часу, але точно знаю і я це казала у своїй промові, цей час і день настане. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України Рахманіну Сергію Івановичу, фракція політичної партії "Голос".
11:51:41 РАХМАНІН С.І. Дякую, Руслане Олексійовичу. Ірино Андріївно, по-перше, я сподіваюся, що ви не будете переривати зв'язки з рідним для вас Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки, я думаю, що можете розраховувати на нашу підтримку і допомогу. У мене два питання. Перше. Команда вашого попередника напрацювала законопроект щодо перехідного правосуддя, який нещодавно отримав зауваження і рекомендації від Венеційської комісії. Чи будете ви прискорювати роботу над цим законопроектом, і коли теоретично він може з'явитися у сесійні залі? І друге питання. Представники держави-агресора, офіційні представники, неодноразово публічно порушують питання щодо вимог до України імплементувати так звану "формулу Штайнмайєра", тобто законодавчо її закріпити, що, нагадаю, порушує мінські домовленості. Як ви ставитесь до цієї пропозиції? Дякую.
11:52:33 ВЕРЕЩУК І.А. Дякую за запитання. І я не покидатиму рідного комітету, за що я дуже дякую і членам комітету, у нас завжди була гарна співпраця. Ще раз кажу, щиро дякую і сподіваюсь на подальшу співпрацю від нашого комітету. Дякую. Тепер щодо 5844. Дійсно, Венеційська комісія надала перелік досить детальних зауважень і рекомендацій, які треба врахувати. Я не скажу, що це трапиться до кінця цього року, але у 2022 році ми плануємо, що цей законопроект уже буде предметом розгляду у залі нашого парламенту. І щодо "формули Штайнмайєра", ви запитали, так, щодо імплементації. Ще раз повторюсь, ми першочергово маємо виконати безпекові умови, а потім переходити до розгляду політичних питань. "Формула Штайнмайєра" відноситься саме до політичних питань. Тому, коли досі на тимчасово непідконтрольній українському урядові території не може дістатися Червоний Хрест, коли ми не можемо обміняти наших полонених, ми не можемо говорити про політичні питання. Тому ще раз буду казати і наполягати на тому, що спочатку безпека, потім політичне врегулювання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Штепі Сергію Сергійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:53:53 ШТЕПА С.С. Прошу передати слово Руслану Горбенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Горбенко, будь ласка.
11:53:58 ГОРБЕНКО Р.О. Дякую, колеги. Вітаю вас, пані Ірина. Наші колеги підняли питання щодо Мінських угод. Як ми знаємо, очільники нашої ТКГ в Мінському форматі покинули по причині... пан Резніков, свої місця, тому що він змінив посаду, а пан Леонід Макарович, бажаємо здоров'я, на лікарняному. Чи будете ви очолювати, чи яке місце ви будете займати у цьому форматі? Але говорити, що це не аксіома, на жаль, другого майданчика переговорів у нас немає. Тому яке ваше бачення щодо мінських переговорів? І друге питання. Що касается реінтеграції контрольованої части Луганської та Донецької області. Ми знаємо реінтеграцію без економіки зробити ніяк неможливо, а Донбас – це є вугільний край, і, на жаль, за два роки ми нічого не зробили для шахтарів, для шахт, тому що зараз вони добувають це вугілля відбійними...
11:55:07 ВЕРЕЩУК І.А. Дякую, пане Руслане, за запитання. Почну відразу з економічної реінтеграції, тому що це дійсно дуже, дуже актуальне питання. Ми з вами говорили, готуючись до, власне, розгляду цього питання у залі парламенту, про те, що ми якомога швидше скличемо відповідні наради, дістанемося до тих людей, від кого це залежить, про те, яким буде доля, коли ми говоримо про економіку Донбасу. Я знаю від вас і від колеги, який сидить поруч, від нашого пана Ткаченка, про те, що, наприклад, у Луганській області найвища ціна за кіловат електричної енергії. Я знаю про те, що є дуже багато проблем з шахтами, і дійсно люди залишаються без роботи, натомість є так звані копанки – нелегальне видобування вугілля, в обхід державного бюджету, люди не сплачують податки, натомість не мають жодного соціального захисту і відтак страждають. Ми розглянемо концептуально це питання, і я обіцяю, в якнайшвидші терміни. Тепер щодо мого перебування у Тристоронній контактній групі. Так, я планую брати участь. Але щодо мого головування – це питання до вищого політичного керівництва держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Андріївна. Будь ласка, займіть своє місце. Шановні народні депутати, до слова для співдоповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитро Валерійович Лубінець. Будь ласка, Дмитро Валерійович. До 2 хвилин.
11:56:54 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановна президія! Шановні народні депутати, пане Прем’єр-міністр! За дорученням Голови Верховної Ради України наш комітет розглянув подання Прем’єр-міністра України про призначення Верещук Ірини Андріївни на посаду Віце-прем'єр-міністра України – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. За результатами розгляду наш комітет вчора ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України призначати Верещук Ірину Андріївну на посаду Віце-прем'єр-міністра України – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Хотів би також додати, що ми вчора на засіданні достатньо жваво обговорювали, ставились питання, і в першу чергу ми підкреслили, що попередній міністр показав, як треба дійсно співпрацювати з профільним міністерством. Це і постійні наради, це і разом ми відвідували територію Донецької, Луганської області, територію Херсонської області по питаннях Автономної Республіки Крим. Також ми напрацьовували разом законодавчі ініціативи, змінювали; проводили робочі наради. З урахуванням того, що наш комітет показував таку співпрацю, ми маємо надію, що така ж сама співпраця буде і з новим міністром з пані Іриною в разі сьогоднішнього позитивного голосування. Але, точно, не буде просто, буде важко. Але наш комітет завжди готовий показувати співпрацю з усім Кабінетом Міністрів. Тому дякуємо, наш комітет просить підтримати кандидатуру Ірини Андріївни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, у нас залишилася хвилина, ми просто не встигнемо вже заслухати наступного доповідача. Тому оголошую перерву на 30 хвилин, і ми продовжимо наше пленарне засідання о 12:30. (Після перерви)
12:32:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми продовжуємо засідання. Перерва завершилася, продовжуємо розгляд питань порядку денного. Переходимо до обговорення другої кандидатури. Шановні народні депутати, до слова запрошується кандидат на посаду Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Павло Борисович Рябікін. Виступ – до 7 хвилин. Павло Борисович, будь ласка.
12:32:49 РЯБІКІН П.Б. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати! Сьогодні головним завданням для всіх органів державної влади, Збройних Сил і військових формувань, для оборонно-промислового комплексу України є забезпечення національної безпеки, захист територіальної цілісності України. Для виконання цього завдання на формування принципово нового підходу до розвитку стратегічних галузей промисловості, підвищення ефективної державної політики у сфері державного оборонного замовлення оборонно-промислового комплексу у літакобудівній галузі та у сфері космічної діяльності більш ніж рік тому було створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. Давати оцінку діяльності міністерства не є моєю компетенцією. Водночас хотів би акцентувати увагу на ключових досягненнях в діяльності Мінстратегпрому. Міністерством розроблено та затверджено… Президентом України Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України. Верховна Рада прийняла Закон "Про оборонні закупівлі", який кардинально змінив законодавство в цій царині, максимально наблизивши процес придбання державними замовниками озброєння та військової техніки в інтересах Збройних Сил України та інших силових структур до кращих світових стандартів, зокрема НАТО. Для імплементації цього закону міністерством розроблені та урядом прийняті необхідні підзаконні акти, які залишається доробити й імплементувати. Запущено електронний реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів. Цей реєстр потрібно легалізувати юридичними діями відповідними. Схвалено концепцію Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки, і ця програма, я надіюся, що цього року буде озвучена у залі Верховної Ради. Вперше за останні 12 років затверджено Державну цільову науково-технічну програму розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки, розроблену Мінстратегпромом. Триває робота із створення Центру сертифікації продукції із спеціальних сталей, сплавів та металургійного матеріалознавства, а також Агенції оборонних технологій і фонду підтримки оборонної промисловості. Розроблено проект державної політики у сфері імпортозаміщення та диверсифікації постачань за імпортом товарів і послуг для потреб стратегічних галузей промисловості. Тобто зроблені великі кроки щодо формування політики у цій сфері, але відсутня в достатньому об'ємі те, що зветься нормативною базою, підзаконними актами, над якими нам з вами разом, якщо буде ваша воля, предстоит працювати. В цьому сенсі я розраховую на плідну взаємодію з Верховною Радою України, з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки та з питань економічної політики. Створення міністерства дало поштовх процесу налагодження дієвого діалогу між Міноборони і Генеральним штабом, як замовниками продукції оборонного призначення, та з виробниками цієї продукції, державними та приватними підприємствами. На моє глибоке переконання, всі учасники цього процесу мають працювати як єдиний чіткий та злагоджений механізм, без жодних похибок та затримок. Ми маємо підвищити ефективну взаємодію, координацію та контроль за діяльністю державних замовників та виробників з метою повного та безумовного виконання державного оборонного замовлення задля забезпечення обороноздатності держави. Пріоритетом для мене буде максимальне забезпечення державним замовленням саме державних, саме вітчизняних виробників незалежно від форми власності. Головне – якісне сучасне високотехнологічне озброєння та військова техніка для нашої армії. Відомий факт, що на території України, яка займала частку менше 3 процентів території колишнього СРСР, було зосереджено більше 30 відсотків всіх підприємств воєнно-промислового комплексу Радянського Союзу. З одного боку, це позитивний момент, з іншого, більшість цих підприємств виявилися надлишковими і непотрібними для нашої держави. Вони ускладнювали економічне становище промисловості та накопичували заборгованість. В контексті забезпечення подальшого розвитку ОПК держави, я вважаю, надзвичайно актуальним та своєчасним прийняття Верховною Радою України Закону про особливості реформування оборонно-промислового комплексу. Українська оборонка має компетенції в космічному ракетобудуванні, авіаційній та бронетанковій техніці, двигунобудуванні, високоточному озброєнні та радіоелектронній техніці. Переконаний, що для збереження та розвитку наявного потенціалу нашої промисловості ми маємо оперативно і водночас вкрай виважено та обережно проводити заходи з реструктуризації та корпоратизації підприємств ОПК України і Мінстратегпром має стати координатором цього процесу. В той же час ми розуміємо, що ці інвестиції, яких потребує наша промисловість, в першу чергу повинні працювати на обороноздатність, обороноспроможність і на безпеку нашої держави. Одним із пріоритетом стане розвиток та підтримка внутрішнього виробника сучасної і конкурентоспроможної оборонної продукції, акцент створення замкнутих циклів розробки та виробництв готових зразків озброєння та військової техніки. Паралельно з розвитком вітчизняного виробника ми маємо активно залучати до співпраці провідних світових виробників, особливо це стосується тих компаній, з якими уже укладено чи виконуються контракти на постачання ОВТ. В інтересах України – це британські, турецькі та французькі суднобудівні компанії, європейські виробники вертольотів та спеціальної техніки, американські виробники озброєння, засобів зв'язку тощо. В тісній співпраці з іноземними партнерами ми можемо започаткувати в Україні амбітну програму із спільного виробництва високотехнологічної продукції. Такі програми вже активно реалізуються у Індії (це програма Make in India) та Саудівської Аравії Vision 2030 та інші країни. Підвищення експортного потенціалу оборонно-промислового комплексу – це основний пріоритет міністерства. Підсумовуючи, я хочу навести цитату… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, прошу записатись на запитання до кандидата від народних депутатів України. Рахманін Сергій Іванович, фракція політичної партії "Голос", будь ласка.
12:40:20 РАХМАНІН С.І. Дякую. Павло Борисовичу, у мене до вас два питання. Перше. Як відомо, два мінімальні завдання, які було покладено на Мінстратегпром, це створення підзаконної нормативної бази, яка б дозволила працювати Закону "Про оборонні закупівлі", і створення, наповнення первісною інформацією реєстру. На жаль, Мінстратегпром за рік не впорався з цими завданнями. Підзаконка писалася рік і так і не була написана. Реєстр почав працювати тільки нещодавно де-факто в тестовому режимі, відповідно він не працює. У мене питання: наскільки швидко ви зможете надолужити згаяне і запустити ці процеси, без яких оборонне державне замовлення виконано не буде ніколи? І друге питання. Ще два роки тому рішенням Ради національної безпеки було ухвалення позицій щодо створення Агентства з розвитку оборонних технологій. Пан Уруський обіцяв, що воно буде запущено ще в цьому році. Воно досі не запрацювало. У мене питання: наскільки швидко Агентство з розвитку оборонних технологій…
12:41:25 РЯБІКІН П.Б. Дякую за запитання. Перш за все, я вважаю, що досить реалістичним є запуск реєстру і його легалізація до кінця цього року. Що стосується нормативної бази, я, на жаль, не можу сказати, яка глибина проработки цієї документації. Я знаю, що є багато наработок, які в тій чи іншій мірі готовності вже існують. Але їх прийняття… Я зроблю якийсь аналіз і спробую це зробити якомога скоріше. І тут нам потрібно співпрацювати з комітетами Верховної Ради, перш за все. Що стосується Агенції з оборонних закупівель, я вважаю, що цей орган повинен працювати вже з початку наступного року. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народній депутатці України Климпуш-Цинцадзе Іванні Орестівні, фракція "Європейська солідарність".
12:42:20 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко.
12:42:25 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". У мене наступне питання, два, до вас. Перше. Ми знаємо, величезні проблеми в державі вже два роки з державним оборонним замовленням. Як ви плануєте виправити цю ситуацію, тому що ситуація насправді є фактично критичною, в тому числі щодо закупівель таких принципово важливих озброєнь, як, наприклад, ракети "Нептун", які мають захистити наше узбережжя, та інші образцы озброєнь? Це перше питання. Друге питання. Ми бачимо, що у вересня, вперше з березня знову зафіксовано падіння промислового виробництва на 0,9 відсотка. Які ви плануєте зробити дії для того, щоб змінити цей тренд, особливо в умовах збільшення ціни на газ у світі, що напряму впливає на промисловість? Також у промисловості накопичилися рекордні борги – 3 мільярди гривень по заробітній платі. Ситуація насправді є критичною. Що у ваших планах для її зміни? Дякую.
12:43:32 РЯБІКІН П.Б. Дякую за запитання. Перш за все державне оборонне замовлення – це безумовний пріоритет моєї діяльності, якщо буде на те ваша воля, і ви мене підтримаєте. Я вважаю, що Закон прийнятий про державні закупівлі – це тільки перший крок для стимулювання національного виробника у сфері оборонної промисловості і у сфері промисловості взагалі. Я бачу місце Міністерства стратегічних отраслей промисловості перш за все як місце органу, який буде захищати інтереси промисловості не тільки у військовій сфері, а взагалі всього промислового комплексу. Що стосується питання подолання заборгованості заробітних плат, то це, я вважаю, що потрібно деякий час, щоб розібратися в цьому питанні, звідки вони взялися і за рахунок чого вони можуть бути закриті. А я знаю, що Закон про реформування Укроборонпрому надає можливості спрощеної реалізації надлишкового майна виробничого характеру і використання цих коштів також на питання діяльності підприємств, можливо, це буде і один з источников фінансування покриття цієї заборгованості. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Осадчук Андрій Петрович, фракція політичної партії "Голос".
12:45:04 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, передайте слово Роману Костенку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Костенко, будь ласка.
12:45:11 КОСТЕНКО Р.В. Роман Костенко, фракція "Голос". Павло Борисович, питання наступне. Протягом попередньо каденції, не каденції, ну, вашого попередника міністерство намагалося підпорядкувати собі Національне космічне агентство. Скажіть, будь ласка, ваше бачення, зокрема Національне космічне агентство це буде окремий орган чи ви все-таки теж будете намагатись його підпорядкувати міністерству? І взагалі ваше бачення розвитку космосу в нашій країні і чи це буде для вас пріоритетом? Дякую.
12:45:50 РЯБІКІН П.Б. Знаєте, питання космосу – це одна із тих ключових позицій, яка може стати в подальшому предметом нашої національної гордості. Ми маємо дуже гарні традиції серед українських виробників, які мають дуже великий обсяг замовлень за кордоном і продукція Южмашу, і інших виробників, вона дуже відома в світі. Я вважаю, що це повинно стати перш за все політичним пріоритетом розвиток цієї галузі в подальшому. Що торкається статусу космічного агентства, то я вважаю, що існуюча на сьогодні ситуація з космічним агентством, вона взагалі є нормальною і заложена гарна ідея. Питання більш в реалізації цієї ідеї і питання в тому яким чином в подальшому будуть керуватися підприємства цієї галузі. Це питання, чи вони будуть корпоратизовані і ввійдуть у холдинг авіаційно-космічний, який повинен буде мати вже якісь корпоративні засади управління, чи це залишиться підприємство, яке скероване державним агентством, я вважаю, що путь корпоратизації, він складний, але він більш перспективний у цьому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату В'ятровичу Володимиру Михайловичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
12:47:21 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Южаніній Ніні Петрівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.
12:47:27 ЮЖАНІНА Н.П. Пане Рябікін, ви були четвертим за два роки керівником Держмитслужби. Не тільки мені здається, а всьому експертному середовищі, що жодних зрушень за час вашої роботи в Держмитслужбі ми не побачили і не отримали, жодних, при тому кулуарні і непрозорі конкурси на керівні посади в митницях без залучення громадськості, при тому багатомісячне затягування процесу проведення конкурсів на заміщення вакантних посад заступників керівників митниць. Я просто вас хочу запитати і всіх народних депутатів, чи може призначатися особа, яка не досягла успіхів на попередньому місті роботи, на більш високу посаду? А до вас я відношусь з високою повагою, але… (Можна присісти, Олексій). Чи заважають вам все-таки робити справи, на які у вас є і професійні знання, і досвід, саме залежність від певних осіб, чи ви просто самі не можете спрогнозувати і побудувати свою роботу? Скажіть, будь ласка, як ви в такому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
12:48:36 РЯБІКІН П.Б. Дякую за запитання, Ніна Петрівна. Я вважаю, що не мені оцінювати мою діяльність на посаді. Я маю сказати, що моя попередня робота – це два основні напрямки. Перший напрямок – це результат фінансовий, який був досить гарним. І ми маємо у порівнянні із не 20-м, а 19-м роком майже такий самий товарообіг у фізичному об'ємі і приріст митних платежів на 23 відсотки. І це факт, який ви можете побачити у всіх надходженнях до бюджету. Що стосується питань кадрових і те, що є на митниці, це досить велика проблема. І коли ми проводили конкурси, ми старалися, щоб ці конкурси були максимально відкритими. Запрошувалися всі народні депутати, і багато з вас присутніх в залі ці конкурси спостерігали. Але я не бачив активної позиції, тому що ми домовлялися і з профільним комітетом, і з депутатською спільнотою, що будуть зауваження чи якісь рестрикшни у відношенні тих чи інших осіб. Ми їх, на жаль, не отримали, тому конкурси були проведені без врахування цього. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, займіть своє місце. Шановні народні депутати, до слова для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Андрійович Наталуха. Будь ласка.
12:50:16 НАТАЛУХА Д.А. Доброго дня, шановні колеги, шановний пане Голово, шановна президія, шановні кандидати і шановний Прем'єр-міністр України! Ми справді заслухали на засіданні комітету кандидата на посаду Міністра з питань стратегічних галузей промисловості Рябікіна, і комітет під час обговорення вирішив підтримати зазначену кандидатуру і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України призначити пана Рябікіна на цю посаду. Але вдобавок до цього я хотів би сказати наступне. Розумієте, Павле Борисовичу, перед вами стоїть дуже великий виклик. Перш за все вам треба змінити ситуацію, коли через провал попереднього керівництва дискредитована сама ідея цього міністерства. Це неправильно, і це міністерством має бути збережено, але воно має стати ефективним. Що таке ефективний? Перед вами стоїть ще одна дуже непроста задача, це оборонне замовлення. Але оборонне замовлення не тільки з точки зору того, що воно зірване і не забезпечене вчасно, а з точки зору того, що на 70 відсотків оборонне замовлення складається з імпортних позицій, і це катастрофа. Це катастрофа перш за все для української промисловості, української економіки, і ми маємо це виправляти негайно. Країна, яка на 70 відсотків у своїй обороні залежить від імпорту, - це країна, яка є дуже вразливою. Тому локалізація, локалізація і ще раз локалізація. Нарешті космос. Я щойно повернувся з Дубаї, де виступав на Міжнародному аерокосмічному конгресі. В України є всі можливості стати європейським космічним кластером. Україна була мозком і руками Радянського Союзу в космічній сфері. Сьогодні ми можемо стати серцем космосу в Європі. І ми маємо забезпечити це місце. І для цього ми маємо створити аерокосмічне агентство, приєднати технології авіаційні до технологій космічних. І я теж закликаю вас підтримати наш комітет в цьому напрямку. Тому, колеги, комітет вирішив підтримати, прошу проголосувати "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Андрійович. Ми теж завершили попереднє представлення кандидатур. І третя кандидатура, про яку ми говоримо, шановні народні депутати, до слова запрошується кандидат на посаду Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економіки України Юлія Анатоліївна Свириденко. Будь ласка. У вас виступ до 7 хвилин.
12:52:46 СВИРИДЕНКО Ю.А. Доброго дня. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати, Прем'єр-міністр! Почну з того, що від успішної економічної політики залежить найважливіше, для чого ми тут з вами всі зібралися, – це добробут наших громадян, добробут українців. Що ми маємо наразі? Наразі ми маємо майже відсутність стимулів для виробництва продукції з високою доданою вартістю. Якщо ми подивимось на співвідношення капітальних інвестицій до ВВП, подивимося на цифри в Україні, це у нас порядку 14 відсотків. Якщо ми подивимося на Туреччину – це 29,9 відсотків, Польща – 19,2. Роками держзамовлення використовувалось для латання дір, а не для спрямування державних коштів на ті сфери, які дають найбільший мультиплікаційний ефект. Натомість бізнес, на жаль, працює в тіні, де йому зручно і безпечно. І за даними, 25-35 відсотків ВВП – це наші тіньові кошти. Які рішення можуть вплинути на цю ситуацію, що може змінити цю ситуацію? Перше, це запуск інституцій, які посилять економічну політику держави. Друге, власне, це перегляд самого підходу до здійснення державних інвестицій. Щодо запуску інституцій. Мова йде перш за все про запуск і про роботу ефективну Експортно-кредитного агентства, Фонду прямих іноземних інвестицій, це фонд покращення житлових умов, Державне лізингове агентство, Фонд мікроінвестицій для громадян. Всі ці інституції вони успішно працюють в США, вони успішно працюють в Європі. Скажу більше, більшість із них і створена у нас, але не показують жодних значущих результатів. Років 15 тому світ навчився балансувати між ліберальними та консервативними економічними інструментами, які є більш захищеними від політичних рішень, які мають власні фінансові механізми. То ж ми маємо стати гнучкішими, відійти від радянських стандартів та бюрократії і сформувати сталі інституції, які зможуть підтримати бізнес у період пандемії та створити сприятливі умови ,і стимулювати створення робочих місць саме в галузях, які дають найбільший мультиплікаційний ефект. Другий дуже важливий підхід, – це те, що я сказала на початку, перегляд підходу до державного фінансування. Ми маємо перестати просто проїдати державні кошти, натомість сфокусувати їх і здійснювати так звані продумані інвестиції, передусім врахувавши ефект для економіки. У кризовий період, коли бізнес утримується від масштабних ризикових проектів, функції генерування та стимулювання запуску інвестиційних проектів має брати на себе держава. Тож ми обрали п'ять ключових економічних кластерів, де інвестиції у короткостроковий і довгостроковий період матимуть найбільший ефект для держави. Перший кластер важливий, ми сьогодні обговорювали на комітеті, - це машинобудування. Вже найближчі три роки в Україні може відновитися суднобудування, йдеться про 20 нових суден щороку. До 2025 року ми можемо наростити оборот галузі до 22 мільярдів гривень та створити майже 50 тисяч робочих місць. Починаючи з наступного року, у наших планах повністю перезавантажити парк вантажних вагонів Укрзалізниці. Йдеться про 46 тисяч вагонів, це створить ринок з оборотом понад 100 мільярдів гривень у найближчі сім років. Другий важливий елемент і кластер – це енергетика. Це на сьогодні найбільш вразливий сектор економіки України. Ми не можемо кардинально змінити геополітичні умови, в яких ми живемо, однак ми можемо вплинути на те, щоб стати більш незалежними. З наступного року ми будемо впроваджувати масштабну програму термомодернізації, ви побачите цифри і відображення у бюджеті до другого читання. Вже наступного опалювального сезону українці будуть платити менше. Йдеться про термомодернізацію щонайменше 5 тисяч багатоквартирних будинків щороку. Третій кластер, безумовно, дуже важливий – це IT. І наша тут роль – це просто збільшення замовлень для оборонних та медичних IT-проектів, експортна промоція українських компаній та продуктів і мінімізація бюрократичного тиску на галузь. Четвертий – це сільське господарство. І тут дуже важливо підтримати наших аграріїв, тому що це питання національної безпеки і національного добробуту. Нам важливо знизити податкові ставки для компаній у сфері тваринництва, оптимізувати та модернізувати логістичні процеси в країні. Наступного року ми запровадимо програму по зрошенню, це буде масштабна програма по всій території України. Ми почнемо з південних областей, і наша задача – це підвищити врожайність в 2 рази на цих територіях і збільшити експортну виручку на 5 мільярдів доларів. П'ятий і важливий завершаючий кластер – це будівництво. Наша мета – вийти на рівень будівництва, який ми мали до 1990 року, це до 20 мільйонів метрів квадратних житла, тобто щоб 300 тисяч сімей, які можуть покращити житлові умови за рахунок будівництва та за рахунок масштабування програми іпотечного кредитування. Тому що якщо обсяг іпотеки відносно ВВП у таких країнах, як Латвія, 36 відсотків, у Литві – 21, в Україні – це 0,6 відсотка, ми не те, що не розвинулися в цьому напрямку, ми просто стартуємо з вами з нульової бази. Завершуючи, я хочу сказати, що команда Президента довела, що швидкі та системні зміни можливі. Ми маємо значний прогрес у цифровізації, ми значний прогрес у інфраструктурі. За вашої підтримки нам вдасться показати результат і тут перш за все у темпах зростання валового внутрішнього продукту. З багатьма із вас ми працювали і на моїй нинішній посаді, і на попередніх посадах, і сподіваюсь на конструктивну співпрацю і в подальшому. Наше завдання – зробити так, щоби всі перелічені проекти, про які я зазначила в своєму виступі, були не для звітності, а для видимих, відчутних змін. Я за це готова нести відповідальність. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за доповіді. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до кандидата від народних депутатів України. Будь ласка. Будь ласка, Абдуллін Олександр Рафкатович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
12:59:17 АБДУЛЛІН О.Р. Прошу передати слово Олексію Кучеренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Кучеренко, будь ласка.
12:59:24 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановна пані Юлія, ви йдете на посаду Першого віце-прем'єра – Міністра економіки з посади заступника Голови Офісу Президента. З травня місяця ви перебували на посаді члена Наглядової ради НАК "Нафтогаз України". Я й досі не розумію, чому з Офісу Президента там мав би бути член Наглядової ради, більш логічно, щоб уряд все ж таки там мав. Але у мене до вас питання. Ви чотири місяці були в цій Наглядовій раді. Чи ініціювали ви проведення аудиту фінансового НАК "Нафтогаз"? Чи ініціювали ви пошук відповіді на питання: куди ділися гроші українців при програмі "20/20" проваленій? Чи ініціювали ви взагалі прозорість НАК "Нафтогаз", і чому ви не ініціювали це? І останнє. Чи розумієте ви, що в Україні повний провал ринкових реформ в енергетиці, комунальній сфері, ринку газу?
13:00:31 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Щодо НАК "Нафтогаз" і Наглядової ради НАК "Нафтогаз". Ми завжди стояли на позиціях, представники держави, в Наглядовій раді НАК "Нафтогаз" про те, що ми маємо зробити так, щоби стати енергонезалежними і, в першу чергу, сфокусуватися на видобутку газу, на збільшенні програми по видобутку газу. На це, власне, і сьогодні спрямовані зусилля нового голови правління і за це ми, як представники Офісу Президенти, ви, як парламентарі, маємо чітко слідкувати, бо це наша енергетична незалежність. Щодо НАК "Нафтогаз". Друге питання щодо ринкових реформ в сфері енергетики, газопостачання. Велика проблема ринку газу, і ви про це знаєте не гірше, ніж я, – це монополізація цього ринку. Власне, саме така структура, яка функціонує на цих ринках, коли у нас монополіст займає більше, якщо взяти регіональні ринки, це 80 відсотків деякі постачальники газу, не дає нам можливість нормально запроваджувати всі ринкові механізми. І тут же на питання вже комплексна має бути відповідь про посилення інституції Антимонопольного комітету України і взагалі про те, щоб подивитися дуже чітко і прискіпливо на структуру ринку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Шахов Сергій Володимирович, група "Довіра".
13:01:56 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Прошу передати слово Колтуновичу Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович. У вас прямо справжній день народження сьогодні. Будь ласка.
13:02:04 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний Руслан Олексійович. Я хотів би задати кілька конкретних запитань, що стосуються макроекономічних прогнозних параметрів, тому що будь-які пріоритети, які ви визначаєте, вони в кінцевому випадку мають виливатись в конкретні макроекономічні показники. Якщо ми плануємо хоча би на мінімум два роки, скажіть, будь ласка, перше, який обсяг валового внутрішнього продукту ви плануєте досягнути? В минулому році він був 155 мільярдів доларів. Коли ви вийдете на показники 13-го року, яка це буде величина? І так само ВВП на душу населення, ви знаєте, 137 місце, за показником ВВП на душу населення останнє місце в Європі. Яким чином, теж яка буде цифра? Це друге. Нам неприйнятним є макроекономічний прогноз, який поданий до бюджету, де визначені параметри, які є щодо темпів зростання ВВП, щодо індексу інфляції і невідповідності темпам зростання доходів населення. Які параметри ви також будете переглядати щодо макропрогнозу для прискореного зростання валового внутрішнього продукту? І зовнішня торгівля, обсяги експорту. Теж хочемо почути конкретні цифри, тому що це важливо.
13:03:11 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Якщо ми подивимося на ті макропрогнози, які є в середньостроковому періоді на 22-24-й роки, ми з вами знаємо, що у нас планується зростання ВВП на рівні 3,8 відсотка – це 22-й рік, якщо ми кажемо 23-й рік – це 4,7 відсотка і 24-й – 5 відсотків. Якщо ми хочемо прискореного зростання, ми маємо робити структурні зміни і впроваджувати те, з чого я почала, можливість спрямовувати державні кошти на ті сфери, які дають найбільший мультиплікаційний ефект, які просто мають відповідати трьом параметрам: локалізація – раз, трудоємність дає робочі місця – два, і додаткова додана вартість – три. От, власне, якщо ми з вами запроваджуємо всі ці кластери або проекти, про які я сьогодні з вами говорила, це будівництво, іпотека, машинобудування, термомодернізація, ми з вами отримаємо додатковий прискорений ріст ВВП. Інфляцію ми маємо можливість і надії, що ми все-таки втримаємо в діапазоні 5 плюс-мінус 1 в наступному році, є, звичайно, більш песимістичний сценарій, який каже про те, що інфляція буде на рівні 6,2 відсотка – 6,3. Але тут має бути зважена монетарна політика Національного банку, яка, я думаю, що дасть нам можливість все-таки таргетну інфляцію втримати. Обсяг ВВП на наступний рік у нас планується з вами 5 трильйонів 900 мільярдів гривень. Це той… Важливо, мені здається, що показник, про який ви не запитали, але про який ми всі маємо думати і продивлятися його як індикатор по всіх програмах, це все-таки рівень безробіття. Ми на це маємо дивитися саме тому, що це робочі місця і добробут населення. І тут важливо, щоб ми не виходили за цей параметр 7,5… 7 відсотків. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Кисилевському Дмитру Давидовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:05:11 КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Шановна Юлія Анатоліївна, перед нашою країною стоять значні економічні виклики, деякі з них ви вже згадали. У нас хронічний дефіцит торгівельного балансу, тобто ми імпортуємо більше, ніж експортуємо. У нас проникнення імпорту в публічні закупівлі майже 40 відсотків, тобто ми більше 200 мільярдів віддаємо в інші країни і створюємо саме там робочі місця, а не тут, в Україні. У нас доля сировинної продукції ВВП збільшується, а доля технологічної продукції зменшується. У всьому світі уряди використовують абсолютно конкретні ліки від цих хвороб. Це інституції економічного розвитку, інструменти стимулювання внутрішнього виробництва, такі як локалізація чи індустріальні парки, стимулювання експорту продукції переробки і захист внутрішнього ринку. Тож питання: які ключові інституції економічного розвитку мають працювати, і ви їх бачите? І які пріоритетні інструменти економічного розвитку ви плануєте реалізувати задля подолання цих викликів? Дякую.
13:06:07 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дмитро Давидович, у вас у запитанні вже є відповідь. Якщо ми кажемо про інституції, ви їх перелічили. Я вдячна депутатам, що ми всі разом все-таки прийняли основний закон, і зараз чекаємо на зміни до Податкового і Бюджетного кодексів, що стосується індустріальних парків. Це раз. Те, що я казала на початку, Експортно-кредитне агентство, воно створено, але, на жаль, ми бачимо, що показники, параметри роботи, вони бажають кращого. І ми будемо працювати над тим, щоб все-таки Експортно-кредитне агентство запрацювало на повну потужність. Фонди підтримки мікропідприємництва – це дуже важливо. Тому я думаю, що всі ці перелічені інституції, з яких я починала, і державне лізингове агентство, це дуже важливо. Тому що зрозуміло, що можливості бюджету, вони завжди обмежені, і у нас є видатки соціальні, які захищені, які ми як держава взяли на себе зобов'язання передбачати в бюджеті. Зрозуміло, що ми можемо такими квазіінструментами, як компенсація відсоткової ставки по лізингу, компенсація відсоткової ставки по кредиту, такими речами ми можемо підтримувати наших внутрішніх виробників і тим самим стимулювати експорт шляхом їх підвищення конкурентоздатності. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України Осадчуку Андрію Петровичу, фракція політичної партії "Голос".
13:07:26 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, слово Железняку Ярославу передайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.
13:07:31 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Юлія Анатоліївна, приємно спостерігати ваше кар'єрне зростання. Бажаємо вам успіху на посаді, якщо буде підтримка. Ми з вами познайомились, коли готували перший пакет підтримки під час карантину. Це була достатньо конструктивна співпраця з усім парламентом. На жаль, Україна входить в чергову хвилю коронавірусу і відповідно локдауну. На жаль, на відміну від інших хвиль, у нас немає відповіді, як ми підтримаємо бізнес під час локдауну. Голова нашої партії "Голос" Кіра Рудик разом з колегами від нашої фракції внесли відповідні законопроекти щодо і стимулів, щодо звільнення від певних податків під час коронавірусу, щодо підтримки з бюджету, як ми робили на минулих хвилях локдауну. В мене до вас прохання. Я бачив заяви, що ви теж збираєтеся це зробити. Давайте зробимо на наступному тижні, щоб бізнес не помер під час чергової хвилі, яка чекає, локдауну та обмежень. Дякую.
13:08:35 СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую вам. Готові спільно об'єднатися і розробити такий проект стимулювання, тому що мені здається, що ми доволі ефективно в минулий раз змогли зорганізуватися і дуже швидко прийняти законопроект відповідний у Верховній Раді і допомогти тисячам, фізичним особам-підприємцям і найманим працівникам, діяльність яких була обмежена в тих зонах "червоних". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Анатоліївна. Питання від залу завершені. Юлія Анатоліївна, я вам дякую. Дозвольте ще я задам питання вам, тому що це… Я ще хочу задати питання вам. Дивіться, на жаль, нікому з попередніх міністрів економіки не вдалося запустити ту реформу інтелектуальної власності, яка була проголосована в стінах цього парламенту. І до цих пір ми не маємо оновленого національного органу інтелектуальної власності. І мені здається, що це велика недооцінка того потенціалу, який сьогодні існує в Україні. Я хотів би просити вас, щоб все-таки одним із пріоритетних напрямків стала б підтримка українського інтелекту, можливість капіталізації українського інтелекту в українську економіку. І я дуже прошу, зробіть все, щоб реформа, яка голосується, будь-яка економічна в стінах Верховної Ради, у подальше отримала чітку і зрозумілу імплементацію в уряді. Будемо за це вам вдячні. Можете не відповідати, але просто вам така настанова. Дякуємо вельмишановній пані Юлії Анатоліївні. Слово надається голові Комітету з питань економічного розвитку Дмитру Андрійовичу Наталусі. Будь ласка.
13:10:12 НАТАЛУХА Д.А. Дякую, шановний Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, комітет розглянув питання призначення Свириденко Юлії Анатоліївни на посаду Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економіки України і вирішив підтримати зазначену кандидатуру, і рекомендувати її Верховній Раді призначити Юлію Анатоліївну на цю посаду не в останню чергу через те, що ми щойно почули в цій залі, через те, що ми говоримо, в принципі, на одній мові. Юлія Анатоліївна, я би дуже хотів, щоб ви стали тим міністром економіки, при якому Міністерство економіки стане основним і центральним замовником не лише економічної політики, але політики податкової, політики митної, політики бюджетної і більше того, напевно, політики монетарної. Тут в контексті співпраці з Національним банком, який, на жаль, своїми діями, на нашу думку, не зовсім сприяє, м'яко кажучи, розвитку і кредитуванню для української економіки і української промисловості. Ми хотіли, щоб ви зайняли так само провідне місце, і ми готові вас в цьому підтримати. Друга історія. Безумовно, ви абсолютно праві стосовно інструментів, якими ви збираєтесь це підтримувати. Лізингова компанія і Експортно-кредитне агентство, яке обов'язково треба перезапускати і не дозволяти, щоб за прикладом Мінстратегпрому бездарне керівництво попереднє поставило і дискредитувало всю інституцію загалом. Але нарешті я хотів би звернути увагу так само і на локалізацію. Ви багато про її говорили, про це говорив мій колега Кисилевський, і це теж одна із задач, над якою ми б'ємося вже другий рік, ви будете четвертим міністром економіки, при якому, я сподіваюся, нарешті локалізація стане звичною частиною української економіки. І останнє, але не востаннє. Будь ласка, зверніть увагу на кліматичні зміни і на Green Deal. В результаті введення CBAM український експорт може подорожчати на 40 відсотків вже у 30-му році. Ми теж готові говорити з вами і розпочати дискусію з приводу того, яким чином Україні виграти, а не втратити від цього. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили представлення кандидатів до міністрів. А тепер переходимо до обговорення. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп. По 3 хвилини на виступ. Будь ласка, колеги. Слово надається народному депутату України Ковальову Олександру Івановичу, депутатська група "Довіра".
13:13:00 КОВАЛЬОВ О.І. Передаю слово Шахову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.
13:13:24 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Безумовно, нова кров, нове перезавантаження, якого чекали люди – це добре. І депутатська група "Довіра" буде підтримувати сьогоднішнє рішення, яке буде відбуватися в Кабміні. Я хотів би звернутися від Донбасу до Ірини Верещук. Ви є фаховий спеціаліст. Не один раз ви допомагали по нашим зверненням і Лукашева, і Вельможного, Сухова, Шахова вирішувати питання Донбасу. Реінтеграція – це мир і єднання. Це не боротьба тільки за землю. Це боротьба за душі людей, за серця людей. Це розвиток економіки. І я вважаю, що ми з вами зможемо все ж таки продавити законопроект 2070 про економічну вільну зону Донбасу, щоб пішли гроші на Донбас іменно тих інвесторів, які хочуть розбудовувати Україну. Те, що стосовно Павла Борисовича Рябікіна, я переконаний, що він, відпрацювавши на своїй посаді, як сказав, 23 відсотки дав на-гора більше в бюджет України, впорається також із стратегічними підприємствами. Ми бачимо, що робиться у вугільній галузі, і це стало сьогодні стратегічним напрямком в Україні. Склади вугільні пусті, шахтарям не платять гроші. Я вважаю, що міністр зі стратегічних підприємств все ж таки об'єднається з міністром енергетики і виведуть вугільну галузь у нормальну розбудову. Луганська, Донецька області, є мінімум 200 мільйонів тонн вугілля під землею, яку треба добувати, і дати робочі місця, повернути шахтарів з Польщі і дати вугілля на-гора і в енергетику та тепло людям у квартири. Дещо стосовно економіки та фінансів. Також треба звернути негайно увагу на тих людей, які сьогодні страждають Це законопроект 6064, який наша група запропонувала, щоб не біснувалися чиновники і не відключали від тепла, від світла, від води людей під час скрути, коли люди не можуть сплатити сьогодні за ЖКГ. Майбутній міністр сказала про те, що сьогодні будемо працювати, в наступному році дамо дешевші тарифи на ЖКГ. А треба робити сьогодні, зараз, щоб люди не страждали і не примерзали до ліжок під час скрути і під час голоду, щоб три всадники апокаліпсису зникли з нашої країни – голод, холод, скрута та смерть. Я переконаний, що ви зможете все ж таки разом спрацюватися і вивести нашу державу зі скрути. Дякую. Сергій Шахов... ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Батенку Тарасу Івановичу, депутатська група "Партія "За майбутнє".
13:16:33 БАТЕНКО Т.І. Прошу передати слово Сергію Рудику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Ярославович Рудик, будь ласка.
13:16:48 РУДИК С.Я. Шановні українці, 100 років тому в нашій сусідній державі Польщі генерал Пілсудський на розвалинах двох імперій створив польську державу, яка впала за два тижні в 39-му році як карточный домик. Тому що неможливо було воювати кіннотою і шаблями з німецькою бронетехнікою, яка зайшла в Польщу. І до 45-го року в Польщі не було такого розуміння, як польська економіка, деокупація польських територій, польське державотворення і польський бюджет. Сьогодні в нашій державі танк як зброя живе на полі бою 3-4 хвилини. Не більше. Тому що ефективність протитанкових високочастотних ракет складає 93-94 відсотки. Для чого я це зараз розповідаю? А я намагаюся пояснити, що від правильно вибраних пріоритетів в оборонній галузі, за які відповідає не тільки міністр оборони, а і міністр, який зараз буде нами призначений на цю посаду, залежить, чи буде в Україні власна економіка, власний бюджет, власна національна безпека і багато-багато чого іншого. На кордонах з нашою державою досі перебувають 90 тисяч озброєних військових Російської Федерації, про це забувати не можна ніколи. Тому, товариство, сподіваємося, що в нас зміниться позиція держави щодо оборонного комплексу, ми втратили вже можливість для симетричної відповіді ворогу. На початку української незалежності в нас було 1 тисяча 240 ядерних боєголовок, з яких сьогодні немає жодної. І ми не можемо симетрично відповісти агресору в разі його нового озброєного втручання на територію нашої держави. Але в нас ще залишається потенціал асиметричної відповіді. Для цього нам треба будувати ракети, які мають стримати Росію-агресора для нового вторгнення на територію нашої держави. Для цього в нас є все. У нас є КБ "Южное", у нас є Южмаш, у нас є Павлоградський хімічний завод і ще є КБ "Арсенал". Так, ще є. Сімсот людей ще чекають, що їх не розміняють на 9 гектарів в центрі міста. Тому я звертаюся до людей, яких ми зараз призначимо на посаду, в першу чергу до міністра стратегічної промисловості. Утримайте нашу оборонку, і для нас тоді питання економіки, політики і реінтеграції буде не тільки актуальним, а… ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Федині Софії Романівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
13:19:59 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моїй колезі Іванні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, будь ласка.
13:20:14 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, у Давній Греції часом користувалися принципом демархії для того, щоб визначити політичного лідера. Якщо хтось не знає, що це таке, то нагадаю. Власне кажучи, визначали політичних лідерів шляхом жеребкування. Так ось у мене таке враження, що влада саме за таким принципом сьогодні діє, коли пропонує нам заміни одних міністрів на інших. Ви знаєте, кандидатка, яка боролася активно за посаду міністра війни, стає кандидаткою на посаду міністра миру, і сама не розуміє, чому так випав жереб. Ще вчора нам тут ви в цьому залі подавали найкращого, цитую, "міністра економіки практично всіх часів і народів", сьогодні поступається місцем черговому заступнику з Офісу Президента України. А какая разница, так випав жереб. Знаєте, відомі аналітики, журналісти, політологи намагаються зрозуміти, а якими ж принципами ви керуєтеся тоді, коли міняєте одних представників на інших. Яка логіка цих призначень? Висувають теорії різні щодо рівня балакучості, рівня гнучкості, рівня цих людей, як вони вміють складатися в пазли, а насправді просто з гори спустили черговий список для ротації. Якщо комусь досі незрозумілі принципи, то я вам привідкрию завісу цієї реальності. А принципи прості. Принцип лояльності до найвеличнішого лідера, як ви любите тут казати, всіх часів і народів, або до його самопроголошеного намісника, це, напевно, найголовніший принцип призначень. А як випав жереб – це, власне кажучи, єдина логіка цих призначень. І кваліфікація дійсно не має значення, і прізвища не мають значення. І тому в мене немає взагалі жодних питань до цих кандидатів на посади міністрів. Але в мене є питання до пана Прем'єра, якби він, звичайно, чув. Пане Прем'єре, це ваш вибір, чи ви так само дізналися… Пане Прем'єре! Ви ж не чуєте, звичайно, що вам робити тут в парламенті, вирішувати якісь свої діла, а не слухати депутатів. Чи ви так само, як і всі інші члени монобільшості дізналися про ті прізвища саме тоді, коли і вони, чи може за годину раніше? У мене, власне, питання до Президента. Коли ви, пане Президенте, нарешті візьмете на себе повноту відповідальності за ситуацію в країні? Адже цими ротаціями, цими п'ятнашками ви знову намагаєтеся прикрити покращення вже сьогодні за вашого часу чи ось той славнозвісний чи сумнозвісний кінець епохи бідності, який ви обіцяли. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Швачку Антону Олексійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:23:24 ШВАЧКО А.О. Прошу передати слово Павлу Сушку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сушко, будь ласка.
13:23:38 СУШКО П.М. Шановні колеги, прошу уваги! Шановні колеги, я хочу нагадати вам, в якому критичному стані зараз знаходиться країна у сфері захисту дітей. Шановна Ірина Андріївна, ви як майбутній віце-прем'єр за посадою будете відповідати не тільки за міністерство, а й за всю сферу. Реформа деінституалізації, яка триває в Україні з 2017 року, яка мала на меті позитивні зміни зі створення умов в інтересах дітей, перетворилася в каральну машину зі знищення дитячих установ. В результаті бездумної ліквідації спеціальних шкіл діти опинилися без освіти. В результаті бездумної ліквідації дитячих будинків діти опинилися в лікарнях, в інших будинках, будь-де – тільки не в сім'ї. В країні провалено усиновлення. В країні процвітає приховане сиріцтво. В результаті українці, які хотіли б усиновити дітей, не можуть цього зробити, а діти не можуть отримати сім'ю та послуги. Ірина Андріївна, ми разом з вами не могли стояти осторонь цієї проблеми. Ми разом з вами, з колегами створили тимчасову слідчу комісію, яка встановила ці факти. Ми припинили бездумну ліквідацію спеціальних шкіл та закладів. Ми внесли зміни в стратегію. Ми відмінили недолугі постанови уряду та напрацювали звіт, яким ми разом з вами направили в уряд. Цей звіт зараз лежить в міністерствах, але вони поодинці без координації уряду нічого не можуть зробити. Ірина Андріївна, я вірю, що з вашим приходом, ви візьмете під свій особистий контроль цей звіт. Ви візьмете під особистий контроль цю сферу та координацію уряду. І я вірю, що ви долучитесь до створення Державної служби України у справах дітей. І я вірю, шановні кандидати в міністри, що з вашим приходом ми разом з вами, з парламентом, з урядом та з Офісом Президента України, нарешті, наведемо порядок в цій сфері, щоб діти в нашій країні почували себе захищеними. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Цимбалюку Михайлу Михайловичу, фракція політичної партії всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
13:26:07 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції пану Сергію Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Владиславович Соболєв, будь ласка.
13:26:20 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Фракція "Батьківщина" взагалі здивована таким принципом обговорення осіб на ключові посади в уряді. Зараз відбувається оновлення одного третього складу уряду, і ми фактично в одному виступі повинні обговорити чотири ключові посади. Тому оскільки за 3 хвилини це зробити неможливо, я сконцентруюся лише виключно тільки на ключовій посаді, яка стосується першого заступника Прем'єр-міністра міністра економіки. Мій колега Кучеренко недарма задав питання, як можна було бути в Наглядовій раді НАК "Нафтогаз" і не помітити звіт Рахункової палати на 225 мільярдів гривень, які були використані НАК "Нафтогаз" за нецільовим призначенням. Рахункова палата це встановила. А чим займалася Наглядова рада НАК "Нафтогаз"? Як можна було бути членом Наглядової ради НАК "Нафтогаз", і не Наглядова рада зробила заяву про те, що, виявляється, собівартість видобутого газу коштує одну гривню за один куб, а про це заявляє особа, яка була поставлена туди виконавчим директором, не громадянин України. Чи він не пов'язаний зобов'язаннями був, щоб він міг відкрито називати це? Як можна було бути членом Наглядової ради і абсолютно не реагувати на ті космічні 40-мільйонні доларові премії, які виписали собі керівництво нібито за їх заслуги по виграшу суду? Вибачте, а що Стокгольмський арбітраж приймав рішення на підставі хабарів чи на підставі 10-річної угоди по транзиту газу, де принцип "плати або транзитуй" був визначальним? Тому у нас виникає ключове питання. В черговий раз ми отримаємо не польського Бальцеровича, який вивів країну з кризи, і країна, яка була однією з найвідсталіших, стала передовою в досвіді проведення реформ. На жаль, ми знову забудемо ключові прізвища міністрів економіки, прем'єр-міністрів, перших віце-прем'єр-міністрів, і це залишиться лише на папері, бо перше, з чого починає уряд, з програми діяльності уряду, під що ми призначаємо міністрів... ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Железняку Ярославу Івановичу, фракція політичної партії "Голос". Будь ласка.
13:29:31 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, ось завершується українська версія серіалу "гра в кальмарів", чергові міністри вибувають з гри і також чергові прибувають під оплески, без обіцянок і без пробачень. Ніхто не чув їх звіт і ніхто не почує, що ж вони зробили або, головне, не зробили на своїй посаді. Але і це не є найбільшою проблемою. Проблемою є те, що в цьому уряді змінюється четвертий міністр економіки, а ми як і отримуємо зростання не більше ніж 3 відсотки, так і будемо отримувати в 2022, 2023 і в 2024-му, в цьому є проблема. Не є проблемою те, що у нас міністр Таран завалив все, що можна було і створив безліч корупційних скандалів. Є проблема в тому, що не було планування, що зірвані поставки, що багато речей, які можна було зробити, як сьогодні говорив мій колега Сергій Рахманін, не було зроблено. А це життя людей. Не є проблемою, що це у нас вже третій міністр охорони здоров'я в уряді. Проблемою є те, що сьогодні ви разом підтримали законопроект Інни Совсун, яка замість уряду вирішує проблеми з поставкою кисню, які треба було вирішити ще пів року тому. Не є навіть проблемою те, що у нас в уряду двічі не була затверджена програма. Проблемою є те, що в уряду досі немає бачення, а куди вони ведуть країну. Не Офіс Президента, не Президент, а уряд має показувати нам цю програму. На жаль, ми її не бачили. Шановні колеги, сьогодні багато з вас в приватних розмовах говорили про те, що ви вже не очікуєте під час голосування, а тим більше після, що в країні стало краще. Більшість цих голосувань буде для того, щоб в країні не стало гірше. І в цьому питанні, напевно, ви маєте логіку. Непогані кандидати. Відносно тих, кого призначали, а їх було багато вже в цьому уряді, непогані кандидати. Тому, шановні кандидати, ви йдете на складну місію. Я дуже хотів би, щоб ви не залишились на самоті серед натовпу невігласів, які вас будуть очолювати. І головне, щоб ви не стали частиною цього натовпу. Тому сподіваюся, що ви зможете на своїй посаді переконати нас, що ви зробили хоч трішки, но все ж таки краще. Тому що гірше ну точно б не хотілося би після двох років вашого панування. Фракція "Голос" не буде голосувати за кадрові питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Папієву Михайлу Миколайовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
13:32:31 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Передаю слово Нестору Шуфричу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич.
13:32:49 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пане Голово. Шановні Юлія Анатоліївна та Павло Борисовичу, від ваших відомств буде залежати стабільність економічна, а як наслідок, і соціальна в нашій країні. Я хочу вам запропонувати поновити те, що було втрачено після 2013 року. Це, дійсно, може бути тим економічним і, як наслідок, соціальним проривом, який чекає вся Україна, і я сподіваюся, чекає від вас Президент України. А саме: поновити економічну потужність нашої країни через повернення товарообігу в напрямку, який ми втратили. Товарообіг з ЄС у відсотках, дійсно, виріс, але в реальних грошах майже не змінився. І це, на жаль, правда. А от товарообіг з Росією зменшився, увага, в 5 разів, на 30 мільярдів доларів, з яких 12 мільярдів – це втрачений експорт українських підприємств. Тому щиро бажаю вам взяти і відновити відповідний напрямок, якщо ви вболіваєте за економіку. Стосовно… (Шум у залі) Пане Миколо, ви як третій в державі маєте знати, що сьогодні ганьба була для вас в Закарпатті. Розберіться спочатку там. Я хочу звернутися до Ірини Андріївни. Ірино Андріївно… А де? А, вибачаюсь, пані Ірино, ви ще користуєтесь привілеєм бути в бордовому кріслі народного депутата України. Ви знаєте, багато років я вас знаю, ще з Рави-Руської. Тоді, не знаючи вас особисто, ми всі, опозиція стала на захист того беспределу, який відбувся відносно вас. Потім було різне в наших стосунках, але я відчув ваше бажання, як ви по-доброму, по-красивому говорили вийти з нашого дитсадочку у Верховній Раді. Ви хотіли йти на іншу роботу і спромоглися, і це добре. Але я не можу погодитись і буду з вами дискутувати з приводу вашого бачення головного, без чого неможливе економічне зростання, а саме врегулювання кризи на Донбасі, повернення наших людей і територій під контроль української влади. І це неможливо, якщо ви не будете хотіти з ними говорити, саме з тими, хто там живе, а не з тими, з ким вам зручно говорити. І не ставте питання "кордон або вибори", відповідь на це питання дали вам наші партнери з Франції і Німеччини в своїх кластерах, вивчіть їх. А як людина, яка разом з Медведчуком створила першу зустріч Тристоронньої групи, можу вам сказати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення по фракціях і у нас залишилося ще тільки виступи від народних депутатів. Прошу народних депутатів записатися на виступи, на це відводиться до 6 хвилин. Слово надається народному депутату України Веніславському Федору Володимировичу, фракція "Слуга народу". Будь ласка.
13:36:25 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний головуючий, прошу передати слово Гетманцеву Данилу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович Гетманцев, будь ласка.
13:36:41 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, перед країною стоять неабиякі виклики. Йдуть фактично, ми маємо один фронт на сході, інший фронт ми маємо з коронакризою. І в цей непростий час ми призначаємо міністрів. Ми призначаємо людей, з якими ми вже працювали: працювали на інших іпостасях, працювали на інших посадах. Особисто я хочу зазначити, щодо Юлії Анатоліївни Свириденко. В найважчі часи локдауну ми разом цілодобово, причому і з опозицією також працювали над законопроектами щодо допомоги бізнесу. Ми разом приймали законопроекти про індустріальні парки, про "інвестиційні няні", податкову частину. Ми разом дуже в такому робочому класному режимі відпрацьовували дуже важливі ініціативи законодавчі. Ця людина є високопрофесійна, людина є високофахова, до речі, як й інші наші кандидати сьогодні. І я переконаний в тому, що вона значно підсилить економічний блок. Від себе я хотів би, щоб ми розуміли, чого ми чекаємо від економічного блоку і чого ми чекаємо від розвитку економіки. Ми чекаємо впровадження тих принципів, які ми проголошували, коли йшли на вибори. Ми чекаємо, що врешті ми на справах, не тільки приймаючи закони, а й реалізуючи їх, підтримуємо українську промисловість. Ми з вами будемо створювати нові робочі місця шляхом запровадження нових підприємств, нових промислових підприємств з високою долею доданої вартості. Нам вдасться перетворити структуру вітчизняної економіки з сировинної, якою вона внаслідок останніх семи років є, на промислову, якою вона повинна бути в розвинутій країні. Внаслідок цього ми зупинимо відтік кадрів з України, створимо робочі місця і дамо можливість людям заробляти так, як вони заробляють в Європі. На сьогодні у нас є вже певні здобутки. У нас є найвища за всю історію середня заробітна плата, у нас наша мінімальна заробітна плата перевищує мінімальну заробітну плату Росії, Білорусі та Молдови. Ми маємо приріст прямих іноземних інвестицій з початку року, на серпень місяць 4,2 мільярда доларів. Але цього, вочевидь, недостатньо і я бажаю міністрам… ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова народну депутатку України Юлію Володимирівну Тимошенко. Передає Олексію Юрійовичу Кучеренку. Будь ласка, Олексій Юрійович.
13:40:03 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, абсолютно зрозуміло, що кадрова вакханалія, чехарда, яку нам пропонує сьогодні правляча коаліція, вона нічого спільного не має з якоюсь продуманою системою державного управління. Учора познімали якихось міністрів, віцепрем'єрів незрозуміло чому, сьогодні призначають. Я особисто маю хороші, позитивні симпатії і настрій по відношенню до деяких кандидатів на міністрів, але можу сказати, що, на жаль або на щастя, ми не зможемо жодної кандидатури підтримати. А тепер конкретно хочу сказати по найголовнішій, найважливішій в цій когорті посаді кандидата на посаду Першого віце-прем'єра – Міністра економіки. Скажіть, будь ласка, у нас є в країні взагалі економіка? От запитайте у будь-якої людини. Скажіть, будь ласка, два роки фракція "Батьківщина" намагається і вас, шановні колеги, переконати, і все суспільство, без відповіді на питання - куди діваються гроші платників податків, де вони мільярдними сумами зникають в головній монополії країни – НАК "Нафтогаз України" ми не зможемо рухати далі, бо ваші запевнення в щирій позиції, вони ніколи не будуть сприйняті. Ви не можете бути щирими перед суспільством, поки не дасте відповідь: де 225 мільярдів гривень, про які казав звіт Держаудиту? Куди і чому ділися гроші, десятки мільярдів, на програму "20/20"? Ці питання є тектонічними. І в цьому контексті хочу запитати. Як можна, перебуваючи на посаді заступника голови Офісу Президента, який саме опікується енергетичними проблемами, проблемами так званих ринків: ринку газу так званого, ринку електроенергії, де повний хаос, де сьогодні насувається катастрофа, як можна претендувати на посаду міністра економіки? Як можна було за цю каденцію не навести елементарний порядок, не провести аудит НАК "Нафтогазу", не дати відповідь українському суспільству на головне тектонічне питання: яка реальна собівартість українського газу? Чому українці переплачують в п'ять або в сім разів за цей газ, український? Чому сьогодні наш бізнес на межі виживання, бо мусить споживати газ по ціні 35-40 гривень? Це ключові відповіді. І переконувати суспільство, що пані Юлія зможе дати на них, на ці питання, відповіді на посаді Міністра економіки – Першого віце-прем'єра – це не щира абсолютно позиція, це маніпулятивна позиція. Тому ми таку кадрову політику, вашу так звану, не сприймаємо категорично. Я думаю, що і український народ її не сприйме. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питань завершено, переходимо з вами до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Відповідно до статей 85, 114 Конституції України ставлю на голосування пропозицію... Шановні колеги, будь ласка, місце роботи в парламенті. Будь ласка. Шановні колеги, запросіть, будь ласка, колег до залу. Шановні колеги, відповідно до статей 85, 114 Конституції України ставлю на голосування пропозицію про призначення Верещук Ірини Андріївни Віце-прем'єр-міністром України – Міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Готові голосувати? Прошу голосувати. 13:44:45 За-260 Рішення прийнято. Вітаю, Ірина Андріївна. Бажаємо натхнення вам. (Оплески) Шановні колеги, це тільки перше голосування. Покажіть по фракціях, будь ласка. Далі. Відповідно до статей 85, 114 Конституції України ставлю на голосування пропозицію про призначення Рябікіна Павла Борисовича Міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. Готові голосувати? Прошу голосувати. 13:45:38 За-237 Рішення прийнято. Також вітаємо Павла Борисовича з цим. (Оплески). Покажіть по фракціях. І наступне голосування. Відповідно до статей 85, 114 Конституції України ставлю на голосування пропозицію про призначення Свириденко Юлії Анатоліївни Першим віце-прем'єр-міністром України – Міністром економіки України. Готові голосувати? Прошу голосувати. 13:46:23 За-256 Рішення прийнято. Вітаю Юлію Анатоліївну, і бажаємо всім колегам. Будь ласка, не розходьтеся ще, друзі. Прошу профільні комітети разом з Апаратом оформити відповідні... (Шум у залі) По фракціях покажіть. Прошу профільні комітети разом з Апаратом оформити відповідні постанови за наслідками прийнятих нами рішень. Шановні народні депутати, згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" у разі внесення на розгляд Верховної Ради України подання щодо призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України особи, яка є народним депутатом України, до подання додається особиста заява народного депутата України про дострокове складення ним депутатських повноважень у разі призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України. Питання про складення народним депутатом України депутатських повноважень розглядається невідкладно після призначення його членом Кабінету Міністрів України на тому ж засіданні Верховної Ради України. Тому відповідно до пункту першого частини другої статті 81 Конституції України, статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" народний депутат України Ірина Андріївна Верещук написала заяву про складення нею депутатських повноважень у зв'язку з призначенням на посаду члена Кабінету Міністрів України. Тому, шановні народні депутати, підготуйтеся до голосування. Відповідно до статті 81 Конституції України, статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ставлю на голосування пропозицію про дострокове припинення повноважень народного депутата України Верещук Ірини Андріївни. Готові голосувати? Прошу голосувати. 13:48:14 За-319 За – 318. Рішення прийнято. Прошу Комітет з питань Регламенту разом з Апаратом оформити постанову за наслідками прийнятого нами рішення. Шановні народні депутати, відповідно до статті 10 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України, у день свого призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу. Тому для складення присяги на трибуну запрошується Віце-прем'єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Андріївна Верещук. Будь ласка.
13:48:55 ВЕРЕЩУК І.А. Присяга члена Кабінету Міністрів України. Я, Верещук Ірина Андріївна, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюся додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. Дякую всім, колеги. Дуже дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ірина Андріївна, дякуємо вам. І сподіваємось, що ви будете працювати не менш ретельно, ніж працювали народним депутатом України. Дякуємо вам. Тільки присягу віддайте, будь ласка, ми її маємо докласти до справи. Для складення присяги на трибуну запрошується Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Павло Борисович Рябікін. Будь ласка, Павло Борисович.
13:50:12 РЯБІКІН П.Б. Присяга члена Кабінету Міністрів. Я, Рябікін Павло Борисович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюся додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо, Павло Борисовичу. Займіть своє місце в ложі уряду. Теж бажаємо вам звершень на благо України. І для складення присяги на трибуну запрошується Перший віце-прем'єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Анатоліївна Свириденко. Будь ласка, Юлія Анатоліївна.
13:51:20 СВИРИДЕНКО Ю.А. Я, Свириденко Юлія Анатоліївна, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюся додержуватись Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Також вітаємо вас, Юліє Анатоліївно, і бажаємо вам потужного економічного поступу на благо нашої держави. Шановний пане Прем'єр-міністр, ваш уряд доукомплектований, працюйте. Дякую, колеги. Це питання ми завершили. Наступне питання у нас про призначення Штучного Вячеслава Васильовича Керівником Апарату Верховної Ради України. Шановні колеги, є необхідність обговорювати це питання? Без обговорення? З обговоренням. Друзі, я не можу піти іншим шляхом. Шановні колеги, може ми зекономимо час і підемо? Ні, я розумію. Є люди, які принципово наполягають на необхідності, я не можу відмовити. Тому, шановні народні депутати, згідно з пунктом 35 частини першої статті 85 Конституції України, статті 8 Регламенту Верховної Ради України Керівник Апарату Верховної Ради України призначається на посаду Верховної Ради України. Відповідно до статті 8 Регламенту Верховної Ради України кандидатуру на посаду Керівника Апарату визначає і пропонує Голова Верховної Ради України. Тому вноситься пропозиція про призначення Керівником Апарату Верховної Ради України Вячеслава Васильовича Штучного. Пропонується наступний порядок розгляду питання. Виступ кандидата на посаду – до 5 хвилин… (Шум у залі) Я запропонував, друзі. Друзі, ще раз, давайте домовимось так. Я зачитаю, хто не бажає, ви просто не беріть слово. Але ті, хто бажає, вони повинні виступити, це їхнє святе право. Ви вже не хочете? Були дві фракції, які хотіли. (Шум у залі) Одну секундочку, друзі. Давайте, якщо можна, я на одну хвилину попрошу керівників фракцій підійти, і після цього ми приймемо рішення, ви не розходьтеся. Прошу керівників фракцій і груп підійти сюди. Шановні колеги, парламент – це не тільки місце для дискусій, але й місце прийняття мудрих рішень. Була внесена така пропозиція, зараз ми проголосуємо скорочену процедуру і дамо тільки два – за, два – проти, і перейдемо до прийняття рішення, якщо ви не проти. Шановні колеги, тому, з вашого дозволу, ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою у форматі: доповіді, два – за, два – проти, і після цього переходимо до голосування. Прошу підтримати таке рішення. 13:55:45 За-284 Рішення прийнято. Слово надається кандидату на посаду Керівника Апарату Верховної Ради Вячеславу Васильовичу Штучному. До 2 хвилин, Вячеслав Васильович.
13:56:06 ШТУЧНИЙ В.В. Шановний Руслан Олексійович! Шановні народні депутати! Для мене велика честь сьогодні бути на цій трибуні, дякую вам всім за довіру. Я не буду зупинятись на тому, що ми зробили в 2019 році під час початку реформи парламенту і Апарату. Я хочу зупинитися на тому, що треба буде зробити. Перш за все у взаємодії і плідній комунікації з народними депутатами України Апарат в першу чергу повинен дотримуватись Регламенту Верховної Ради України. По-друге, ми повинні прискорити процеси діджеталізації та бути сучасними не тільки в питаннях електронного документообігу, а в питаннях допуску до приміщень Верховної Ради, в питаннях використання службового автотранспорту тощо. Як ви вже знаєте, нам вдалося запустити електронний документообіг і забезпечити роботу парламенту онлайн під час карантинних обмежень, але ще є нам над чим працювати. Третє. Ми повинні спільно з керівництвом Верховної Ради та, звісно, у взаємодії з народними депутатами України плідно попрацювати над Законом України про парламентську службу. Дуже важливе питання, на мою думку, це утворення дослідницької служби, яка посилить інформаційно-аналітичну складову роботи парламенту. І ще одним важливим моментом є утворення тренінгового центру, який буде використовуватись і працювати як для працівників Апарату, так і для народних депутатів України. Актуальним є питання посилення прозорості та відкритості Верховної Ради України, проведення реформ парламентського телеканалу "Рада", щоб зробити його конкурентоспроможним… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Вячеслав Васильович. Ви багато сказали, а зробимо ще більше, я вірю в це. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, слово надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку. Будь ласка, Сергій Віталійович.
13:58:28 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія! Шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму засіданні розглянув пропозицію Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича щодо кандидатури Вячеслава Васильовича Штучного для призначення на посаду Керівника Апарату Верховної Ради. Відповідно до положень пункту 35 частини першої статті 85 Конституції, частини четвертої статті 91 Закону "Про державну службу" Керівник Апарату призначається на посаду парламентом у порядку, визначеному Конституцією і Регламентом Верховної Ради. У свою чергу положеннями статті 8 Регламенту передбачено, що кандидатуру на посаду Керівника Апарату визначає і пропонує Верховній Раді Голова Верховної Ради. Нагадаю що з 16 липня 2020 року по сьогоднішній день посада Керівника Апарату Верховної Ради є вакантною. Отже, у підсумку розгляду цього питання комітет рекомендує Верховній Раді включити до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України позачергово без голосування питання стосовно призначення Штучного Вячеслава Васильовича на посаду Керівника Апарату Верховної Ради України і розглянути його. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Віталійович. Шановні колеги, будь ласка, ми домовилися: два – за, два – проти, прошу фракції зареєструватися, хто бажає виступити з цього питання. Слово надається народному депутату Рущишину Ярославу Івановичу, фракція політичної партії "Голос", будь ласка.
14:00:11 РУЩИШИН Я.І. Прошу передати Соломії Бобровській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Соломія Бобровська, будь ласка.
14:00:17 БОБРОВСЬКА С.А. Дякую. Ви знаєте, справді, рік без роботи… рік без голови Апарату Верховної Ради чутно і вдається взнаки на роботу і якість як всієї Верховної Ради, так і кожного окремого взятого депутата. Це відзначається і на якості, і на швидкості тих чи інших прийнятих або неприйнятих вчасно рішень. Більше того, мовчу вже пропуски в приміщення, в будівлю комітетів Верховної Ради, які фактично є цілим трампліном поразок і перемог періодично як добратися в цю Верховну Раду, особливо колегам або міжнародним партнерам. Більше того, хочу нагадати всім, що у нас в травні місяці в кінці 2022 року, 27-30 травня, вперше ми будемо приймати Парламентську асамблею НАТО, яка має відповідні вимоги, і парламент буде, безперечно, основним суб'єктом, який буде приймати в гостях наших колег і наших партнерів. Мені б дуже хотілося б, щоб ми справді прийняли його на надзвичайно високому рівні і щоб з Києва парламентарі інших країн поїхали задоволені, із відчуттям і розумінням, що все було проведено на найвищому, в тому числі і парламентському рівні. Тому, шановні колеги, пора визначатися, чиє ім'я і прізвище буде носити та людина, яка або провалить, або справді налагодить нормальну комунікацію і роботу не лише депутатів, але і всього організму Апарату Верховної Ради. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Геращенко Ірині Володимирівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
14:01:48 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги, спікеріада в парламенті розпочалася саме із звинувачень монобільшості своєму першому номеру – пану Разумкову за порушення Регламенту і непризначення керівника Апарату. Тому сьогодні дуже гарна нагода під час цього обговорення все-таки подивитися, так а як же нове керівництво парламенту дотримується Регламенту. Я вдруге сьогодні змушена повторити, що вже тиждень чекає рішення регламентного комітету, де одноголосно підтримали відсторонення пані Третьякової від п'яти сесійних засідань, і це голосування не виноситься на порядок денний. А чому? Ну, тільки що голосування за нових міністрів і міністерок показали чому – тому що не існує ніякої монобільшості, 197 голосів "слуг" дали за міністрів, а підголосовували тут олігархічні групи. І голос Третьякової, звичайно, тут був безцінним, щоби не було 196 голосів. Власне, ми вимагаємо, щоби після цього голосування, і це я вдруге до вас звертаюсь, пане головуючий, ви винесли на голосування щодо відсторонення пані Третьякової від п'яти пленарних засідань. Щодо пана Штучного, зараз до вас звертається опозиція, зверніть на нас, будь ласка, увагу, відволікніться від "слуг". Я хочу нагадати регламентні норми, що і влада, і опозиція, ті, хто читають, власне, таблиці, мають отримувати ці таблиці з поправками за десять діб. А не так, як це відбувалося вчора, коли головуючий грубо порушив Регламент і винесли на голосування законопроект так званий там про олігархів, коли таблиці не було навіть в електронному вигляді на сайті Верховної Ради. Так само ми закликаємо, щоби правильно формувався порядок денний згідно пропорційності фракцій. Я хочу нагадати, ми бачимо, вся країна, зараз пріоритети монобільшості. Призначити голову Апарату – це дуже важливо. А законопроекти опозиції, які піднімають виплати по субсидіях, зарплати лікарям в порядок денний знову не ставляться. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Івченку Вадиму Євгеновичу, фракція "Батьківщина".
14:03:59 ІВЧЕНКО В.Є. Прошу передати слово колезі Альоні Шкрум. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Альона Шкрум.
14:04:11 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, слава богу, ви завершили з політичними призначеннями. Але це призначення не є політичним. І я думаю, що важливо пояснити українцям у тому числі, що означає ця посада і чому вона є важливою. Мова йде про голову Апарату Верховної Ради. Це не політичне призначення. Це не може бути представник однієї фракції або партії, яка перемогла на виборах, або Офісу Президента. Це має бути представник якраз усього парламенту. Його робота надзвичайно важлива, тому що він буде допомагати не тільки нам з вами працювати якісно, а він буде очолювати роботу більш ніж тисячі державних службовців в Апараті Верховної Ради, більш ніж тисячі фахівців економістів, юристів, працівників патронатної служби. І саме він має гарантувати чесні, незалежні висновки на законопроекти, роботу секретаріатів, виправлення наших інколи помилок, особливо тих, які зроблені в турборежимі. І саме це завдання – зберегти і примножити державну службу в Апараті – ми перед ним ставимо. Знаєте, колеги, я колись дуже-дуже мріяла, щоб державні службовці були незалежними від політики і обиралися за фахом, а не за критерієм лояльності. На жаль, в країні цього не сталося. Але в Апараті державна служба все ще збережена, і я сподіваюся, що вона буде збережена і буде прикладом професійності. Також ми з вами маємо сказати дякую виконуючому обов'язки, тій людині, яка зараз виконує обов'язки Апарату Верховної Ради пану Теплюку Михайлу Олексійовичу, який нещодавно відсвяткував 30 років на посаді державної служби в Апараті Верховної Ради. І я думаю, що той приклад, який він показував, високоякісної роботи – це приклад для більшості державних службовців і точно для більшості політків в цій країні. Я думаю, що і надалі він буде працювати і показувати чесні, професійні, незалежні, якісні висновки юридичного управління. А за цю посаду і за цю кандидатуру ми будемо голосувати і сподіватися на розбудову державної служби і надалі не лише в Верховній Раді, а в країні загалом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Павленку Юрію Олексійовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".
14:06:05 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, "Опозиційна платформа - За життя" буде підтримувати запропоновану вами кандидатуру на посаду Керівника Апарату Верховної Ради України. Ми сподіваємося, що новообраний Керівник Апарату буде відповідально і рівно ставитися до кожного народного депутата, до кожної фракції, не надаючи перевагу одній із фракцій або ж монобільшості. Ми так само сподіваємося і, Вячеслав Васильович, звертаюсь до вас з вимогою відповідально поставитися до кожного працівника Апарату Верховної Ради. Ви отримуєте честь очолити найбільш професійний Апарат органу центральної влади. Апарат Верховної Ради зібрав сьогодні найкращих фахівців в кожній із галузей і тому висновки і пропозиції, які надходять сьогодні від Апарату, вони є дійсно надзвичайно фаховими і важливо було б нам всім до них прислухатися. Тому "Опозиційна платформа - За життя" підтримуватиме вашу кандидатуру і буде чітко, і жорстко контролювати всі ваші дії на посаді Керівника Апарату Верховної Ради. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, будь ласка, Сергій Ярославович Рудик, і після цього переходимо до голосування, прошу зайняти свої місця.
14:07:45 РУДИК С.Я. Шановні колеги, коли відправляли у відставку Вячеслава Васильовича, я не голосував. Я поясню чому. Коли я захворів ковідом в першій сотні України, нікому не було діла в цьому парламенті, ні Голові Верховної Ради, ні його заступникам, що там відбувається зі здоров'ям у Рудика. Потім захворіла інша моя колега і нікому, крім Вячеслава Васильовича, це не боліло. Він з нами няньчився, і я особисто це ціную. Я хотів би побажати йому, я зараз буду голосувати за повернення на цю посаду, залишатись таким же людяним і пам'ятати, що посади приходять і відходять, а людські стосунки залишаються. Як ти з людьми, так і люди з тобою, й іншим кандидатам на великі посади бажано б це пам'ятати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Шахов Сергій Володимирович, і переходимо до голосування. Шановні народні депутати, переходимо до голосування, ваші пульти знаходяться там. Будь ласка, займіть свої місця. Шахов, будь ласка.
14:08:50 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Наша група буде підтримувати цю кандидатуру на пост голови сьогодні Апарату парламенту. Тому що парламент рік уже був без голови, дай Бог, щоб голова почала працювати і нормально наводити порядок у цій залі. І до речі, хотів би подякувати. Сергію Вельможному Вячеслав Штучний допомагав саме, коли Вельможний захворів на коронавірус, і мені також, і багатьом, як сказав Сергій Рудик, багатьом допомагав у цьому питанні. І переконаний, що в майбутньому ми зможемо все ж таки навести в парламенті порядок. Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу зайняти свої місця. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 85 Конституції України, статті 8 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про призначення Керівником Апарату Верховної Ради України Вячеслава Васильовича Штучного. Готові голосувати? Шановні колеги, прошу голосувати. 14:10:22 За-315 Рішення прийнято. (Оплески) Вітаємо Керівника Апарату Верховної Ради України з призначенням на відповідальну посаду. Прошу Апарат Верховної Ради оформити постанову за наслідками прийнятого нами рішення. Дякую. Вячеславе Васильовичу, вітаю вас. Шановні колеги, зараз у нас… надійшла від двох фракцій заява про перерву із заміною на виступ. Будь ласка, хто буде? Бобровська. Соломія Бобровська. Будь ласка, хто буде, ви виходьте.
14:11:16 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, об'єднання "Справедливість" і всі колеги, друзі, депутати, які знали Катерину Гандзюк або були знайомі з її діяльністю, або знають її друзів, які третій рік уже відстоюють, щоб нарешті знати імена і прізвища не лише виконавців, але і замовників цього ганебного вбивства. Сьогодні ми почали цей день з хвилини мовчання за Катериною Гандзюк. Сьогодні наші друзі поїхали до неї на цвинтар. І, ви знаєте, я більш ніж переконана, що вона для нас, для всієї України стала людиною, яка показала спрут, спайку центральної влади київської, місцевої, місцевих еліт і, дуже часто, поліції. Я думаю, що нічого нового для вас цим не відкрию. Ні один президент, всі президенти цим користувалися і місцеві влади цим користувалися, прикривали, просто знаєте ж схему, коли рука руку миє, і знаєте, коли переборщують з виконанням завдань. Так сталося з кислотою, яку вилили на Катерину в липні місяці. На жаль, хлопчина, який це зробив, він влітку вже вийшов з тюрми за умови співпраці зі слідством. І, на жаль, це слідство нікуди з моменту звільнення Рябошапки і Трепака не зрушилося. В мене прохання величезне до міністра внутрішніх справ дати хід, і до Генерального прокурора в тому числі, дати хід цим справам і нарешті, щоб ця каденція парламенту поставила крапки, хто був замовником вбивства Катерини Гандзюк.
14:12:48 ЮРЧИШИН Я.Р. Я пам'ятаю 1 листопада 18-го року, коли в Україну приїхала Ангела Меркель, приклад для Каті, для наслідування. Ми тоді подарували Ангелі Меркель футболку, така як є зараз на нас, і Катя ще встигла це побачити і потішитися, що вона-таки, хай і дистанційно, але зустрілася з прикладом жіночого лідерства на той час. Це наша з вами відповідальність. Я думаю, що якби вона була жива і це скликання було би зовсім іншим. Я дуже дякую владі, яка зараз не гальмує те, щоб розслідування відбувалося. На жаль, наша судова система дуже повільно встановлює справедливість. Але я дуже прошу всіх, дуже дякую парламенту, який встав повністю, проконтролювати, щоб справедливість не лише в цій справі, а в справах багатьох сотень громадських активістів була доведена до кінця, і ми таки заслухали звіт ТСК не про факти, а про досягнення. 14:14:11 ВАСИЛІВ І.В. Шановні колеги, як голова тимчасової слідчої комісії про напади на Катерину Гандзюк і інших громадських активістів я вас закликаю, звіт тимчасової комісії поданий 2 грудня 2020 року, давайте зараз внесемо в порядок денний і в цей день ми проголосуємо його. І це велика буде подяка всім тим, хто боровся за справедливість у справі Катерини Гандзюк. Це є рух Катерини Гандзюк, це Гельсінська спілка, це правозахисники, які поклали сотні годин свого життя на це. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, сьогодні на нараді голів депутатських фракцій та груп було прийнято рішення невідкладно розглянути проект Постанови (реєстраційний номер 4445) про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років. Згідно з частиною четвертою статті 20 Регламенту Верховної Ради України це питання включається до порядку денного сесії позачергово без голосування. Тому... І, крім цього, в нас була домовленість, що ми без обговорення зараз проголосуємо це питання. Якщо немає інших ініціатив, тоді, шановні народні депутати, переходимо до прийняття рішення. Ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 4445) про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:15:45 За-320 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. І крайнє… По питанню 6270, ще, на жаль, не готові документи. Тому ми перейдемо одразу до 3205-2. Прошу народних депутатів підготуватися. Запрошую на трибуну… зараз, хто у нас доповідає, голову підкомітету Комітету з питань аграрної та земельної політики Чорноморова Артема Олеговича. Будь ласка. Я хотів запитати. Я вже отримав від деяких народних депутатів ті поправки, на яких вони будуть наполягати. Тому я хочу запитати, як нам краще побудувати нашу роботу? Давайте, можливо, ми почнемо з тих депутатів, які вже дали, а тоді я попрошу інших дати ваші поправки. Шановні колеги, звернулися народні депутати, для того, щоб встигли оформити ті пропозиції, які будуть ставитися, давайте оголосимо технічну перерву на 15 хвилин, щоб всі могли… І після цього повертаємось в зал. Давайте, повертаємось в зал о 14:35. Я оголошую перерву до 14:35. Будь ласка. (Після перерви)
14:40:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми продовжуємо наше пленарне засідання. Ми знаходимося в розгляді законопроекту 3205-2, це проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Йдемо по поправках. 1 поправка, народний депутат Кабаченко Володимир. Будь ласка.
14:41:07 КАБАЧЕНКО В.В. Кабаченко Володимир, фракція "Батьківщина". Поправка номер 1, яка відхилена комітетом. Даною правкою пропонується визначити, що Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві буде саме і виключно державним. Оскільки фонд створюється державою в особі Кабінету Міністрів України, а його учасником у той самий час можуть бути держава та юридичні особи, то логічно, що й сам фонд матиме у своїй назві слово "державний". Надання статусу державного такому фонду, а також закріплення такої назви надасть додаткових гарантій діяльності фонду з боку держави. Поправку номер 1 прохання підтримати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні. Поправка номер 1, вона відхилена комітетом. Прошу визначатися та голосувати. 14:42:20 За-54 Рішення не прийнято. Наступна поправка 4. Соболєв Сергій Владиславович. Будь ласка.
14:42:32 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, я попросив би зараз 3 хвилини, щоб обґрунтувати ключові свої правки, а далі я надам вам той перелік, який прошу далі по кожній правці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте для обґрунтування 4 хвилини Сергію Владиславовичу, а далі підемо по тих правках. Будь ласка. 14:42:54 СОБОЛЄВ С.В. Дякую. Я дуже вдячний, що комітет прислухався до тієї концепції, яку викладав я і мої колеги по фракції "Батьківщина", те, що 11 правок враховані. Але є ключова розбіжність. Я хочу застерегти зал, щоб ми розуміли, в чому різні підходи, яка історія відносин, бо я переконаний, що цей кредит Світового банку повинен використовуватись виключно для фермерських господарств. І, власне, ви там далі побачите, щоб не було подвійного тлумачення, саме ця стаття буде це визначати. Так от в чому суттєва розбіжність? Позиція моя і моїх колег по фракції, яку вони будуть презентувати в своїх правках, полягає в наступному. Для того, щоб підтримати малого, середнього власника на землі, саме фермера, кількість яких, ви знаєте, катастрофічно скорочується за ці роки, необхідно, щоб кошти, в тому числі і міжнародної допомоги, а ви знаєте, це кошти саме Світового банку, безпосередньо йшли на відшкодування кредитів. Але ні в якому разі, щоб ці кошти не використовувались для того, щоб заставою була, власне, земля, яка потім при невиконанні зобов'язань фермерами переходила від них у власність іншу. Саме в цьому і полягають всі практично правки, які йдуть по тексту, я передав їх перелік. І от, власне, кожна з цих правок – це фактично різний підхід, або це є фонд як комерційна установа, який створений, в якого є правління, яке отримує заробітну плату і яке потім ми через якийсь час не знайдемо, тому що невідомо хто буде звітувати за кошти, які були. Ми таких фондів за історію України маємо приклад десятків. І в такий спосіб міжнародна допомога не може бути розбазарена. Тому наша пропозиція, що є банки, державні банки, які мають фактично історію кредитної політики тих, хто до них буде звертатися, які можуть проконтролювати це за роки, а, можливо, і десятиліття, щоб не попадалися шахраї, щоб не було схем, які дозволяють відмивати кошти міжнародної допомоги. І саме це тоді буде контролюватися державними банками. А фонд – це лише є об'єднання, яке дозволяє це робити в спосіб, який, власне, і регламентується нашими правками. На жаль, так, як це проходить в концепції, яка подана комітетом, фонд – це є установа, яка, власне, і робить всі фінансові операції, гарантії і все інше. Тому моя пропозиція, оскільки одинадцять, на мій погляд, важливих правок враховані, далі рухатись. Я вам передав перелік моїх правок, по кожній правці для того, щоб ми могли проговорити. Так все-таки це є установа, яка розпоряджається коштами міжнародних організацій і, можливо, державними коштами, якщо вони туди будуть заведені? Чи це є виключна прерогатива банків, які мають абсолютно чітку можливість контролю по кожному кредиту, які мають можливість дати фермерам той механізм, який здешевить ці кредити, які підуть на … ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Владиславович. Одразу давайте переходимо до вашої 4 поправки. Будь ласка, 4 поправка, Соболєв Сергій Владиславович. Вона комітетом відхилена. Будь ласка, Сергій Владиславович.
14:47:11 СОБОЛЄВ С.В. Про що ця правка? Моя правка чітко встановлює вимоги до учасників та кредитів, частина зобов'язань за якими гарантується, а також критерії, які визначені далі по закону. Мені незрозуміло, навіть якщо йти по вашій концепції, чому ви відхилили правку, де чітке визначення в додаток до статті, яка була в першому читанні, щоб ми визначили критерії, перелік. Щоб потім не виникло так, що 450 мільйонів доларів, які були надані, підуть по вітру. Згадайте цю страшну історію з Молдовою, де зник 1 мільярд євро допомоги, яка була надана. І це питання, яке розслідується вже роками. От щоб цього не сталося, дуже важливо, чітко визначити цей перелік. Я прошу комітет це підтримати, це очевидно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету коротко.
14:48:17 ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний колега, дуже дякую за ваше запитання і за вашу правку. Але хотів би наголосити, що неодноразово ми вже відповідали на це запитання і говорили, що там визначено основний, один критерій, який, в принципі, і відстоюють інтереси, це до 500 гектарів, фермерські господарства, сільгоспвиробники, які мають до 500 гектарів, мають право звернутися до Фонду часткового гарантування кредитів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку номер 4 народного депутата Соболєва. Комітет пропонує її відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 14:49:02 За-80 Рішення не прийнято. Наступна поправка 5, Кабаченко.
14:49:07 КАБАЧЕНКО В.В. Кабаченко Володимир, фракція "Батьківщина". Артем Олегович, шановні колеги! Перш за все ми маємо зрозуміти, а я впевнений, що кожний з нас розуміє, що цей закон є абсолютно корупційним. На жаль, склалася дивна традиція, в силу якої жоден законопроект із, так званої, реформи про відкриття ринку землі, не потрапив на розгляд до Комітету з питань антикорупційної політики. Але, на щастя, більше ніж рік тому Комітет з питань антикорупційної політики підписав меморандум із організацією, яка надає антикорупційні висновки щодо кожного законопроекту, який реєструється у стінах Верховної Ради України. Так от повертаючись до законопроекту 3205-2, ця організація, а саме Інститут законодавчих ідей, визнала цей законопроект як абсолютно корупційний і зазначив чотири кричущих… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 5 народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує її відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 14:50:31 За-63 Рішення не прийнято. Наступна поправка 8, Івченко Вадим Євгенович.
14:50:38 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Руслан Олексійович, я прошу 8-у, 43-ю, 54-у, 77-у і 107-у, дати мені 3 хвилини, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 8-а, 43-я… ІВЧЕНКО В.Є. 54-а, 77-а і 107-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте 3 хвилини. 14:50:56 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, знаєте, в чому проблема в цьому законі? По-перше, цей закон не писався аграрним комітетом, і тут стоїть автор, який точно не був ініціатором відповідної теорії, що таке Фонд гарантування вкладів. Перше. Це не гроші, цей фонд страхує перший внесок банку. Це відносини між фондом і банком. А тепер скажіть мені, будь ласка, чи дасть цей фонд можливість кредитувати маленьких, дрібних фермерів або сімейних фермерів. Банки завжди беруть заставу з коефіцієнтом 0,5. Банки завжди потребують кредитну історію. Цей фонд не буде фінансувати маленьких фермерів, в цьому і є проблема, проблема є у філософії. "Батьківщина" навпаки пропонувала, якщо і створювати фонди підтримки господарств, вони мають надавати прямі кошти сімейним фермерам, наприклад, на купівлю якогось обладнання і так далі, саме через фонд можна це робити. В тому числі фонди можуть гарантувати перший внесок, якщо банк буде давати кошти. І головне, повністю змінити кредитування, яке сьогодні відбувається в банківському секторі. Ви подивіться, будь ласка, коли заходять в Україну інвестиції, 5 відсотків участь банківського капіталу – 5. Банки не кредитують прямий сектор, банки не кредитують промисловість, банки намагаються в спекулятивний спосіб через ОВГЗ заробити кошти у зв'язку з тим, що вони не хочуть ризикувати, вкладати в українську промисловість або в нашому контексті аграрний сектор. Ми як законодавці маємо зобов'язати банківську систему, коли ви вже прийняли ринок землі, банківську систему і фонд працювати таким чином, щоб користь міг отримати дрібний фермер і сімейний фермер. Це соціальний аспект на селі. Це робочі місця, колеги. Чотири мільйони людей, чотири, які не мають статусу товаровиробника. Так дайте їм статус, дайте їм можливість бути сімейним фермерам. Двадцять відсотків з них – це мільйон робочих місць. І цим має хизуватися міністр, виходячи до трибуни, не говорити, що ми зайві взяли кошти десь з-за кордону, а говорити, що ми створили 100 тисяч, 200, а вчора ми… а позавчора створимо мільйон робочих місць. Так має працювати аграрна політика в країні і так має працювати цей закон. А філософія цього закону не дозволить маленькому, дрібному і сімейному користуватися перевагами, які сьогодні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вадим Євгенович, ви наполягаєте, щоб поставити їх на голосування, чи можемо йти далі? Можемо йти далі. Дякую. Наступна поправка 10… Ставити на голосування їх? Ні-ні, я розумію, ми дійдемо, махніть. (Шум у залі) Давайте дійдемо до тих п'яти, я тоді вам далі дам, тому що тут же… Я записав поправки, які ви зараз проговорили. Йдемо далі, 10-а, Соболєв Сергій Владиславович, будь ласка.
14:54:29 СОБОЛЄВ С.В. Дякую. Оце правка, власне, стосується ключової речі: для кого будуть йти ці кошти. От давайте згадаємо, як створювались фермерські господарства. Їм передали в пожиттєве користування з правом спадщини землю. Це початок 90-х років. Далі, їм здешевлювали… як ні? Це ви зараз забрали Земельним кодексом, але тоді це було передано і вони в спадщину передавали своїм дітям по 50 гектарів, які ви зараз змушуєте їх викуповувати. Друге. Їм надали здешевлення кредитів, коли він брав кредит, а по відсотках їм гарантували, що він в такий спосіб фактично зможе закупити зерно, техніку і все інше. І от саме моя правка стосується конкретного запису не розмитого, а щоб це стосувалося виключно фермерських господарств, щоб не було двозначності. В цьому моя правка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Владиславович. Я ставлю на голосування 10 поправку народного депутата Соболєва. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 14:55:58 За-59 Рішення не прийнято. Наступна поправка 11, Кабаченко.
14:56:04 КАБАЧЕНКО В.В. Кабаченко Володимир, фракція "Батьківщина". Повертаючись до антикорупційної тематики і, на жаль, корупційності даного законопроекту, тут на ваш вибір, шановні колеги, можете обирати: і дискреція повноважень, і правова невизначеність, і використання оціночних понять. Я так можу ще продовжувати дуже довго, але давайте перейдемо до конкретного прикладу. Якщо Артем Олегович погодиться відповісти на це питання, я буду заздалегідь дуже вдячний. Наприклад, у проекті банально не визначено організаційно-правова форма фонду: чи то буде акціонерне товариство, чи товариство з обмеженою відповідальністю, державна установа чи інша правова форма, що робить неможливим вирішення таких базових та принципових питань, як наприклад, порядок формування статутного капіталу фонду, порядок його збільшення та зменшення та ряд інших питань. Скажіть, будь ласка, чому ви не хочете врегулювати саме... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 11 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 14:57:29 За-64 Рішення не прийнято. Наступна поправка 12. Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.
14:57:35 ТИМОШЕНКО Ю.В. Пане Голово, я пропоную з 12 правки по 75-у включно дати мені 5 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте 5 хвилин. 14:57:45 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, всі, хто нас зараз дивиться по телебаченню і слухає, я хочу розпочати з того, що цей закон – це по суті продовження продажу сільськогосподарської землі, у тому числі підприємствам з іноземним капіталом, практично іноземним учасникам ринку землі. Я просто хочу, щоб ми всі розуміли, про що взагалі іде мова. Ви всі пам'ятаєте, як в цьому залі вночі приймався Закон про розпродаж сільськогосподарської землі, вночі під час епідемії COVID, під час карантину. Але це було першочергове питання – задовольнити світових міжнародних лобістів, в тому числі і монополії, які працюють всередині України, для того, щоби українська земля пішла з молотка. Ви всі це добре пам'ятаєте. Ви пам'ятаєте, що тоді в цьому залі з лихвою набралися голоси, щоб продати українську землю. І повірте мені, далеко не фермерам, тому що спочатку вони хотіли по 200 тисяч гектарів давати в одні руки, потім вони хотіли зразу продавати землю іноземцям. А потім вони знайшли варіант, яким, думали, закриють вуха і очі українському суспільству. І вони знайшли такий варіант, що типу на два роки ми продаємо громадянам України, продаємо там по 100 гектарів, а через два роки – по 10 тисяч гектарів іноземцям і так далі. Але це обман, тому що той закон передбачав право володіння сільськогосподарською землею іноземним банкам (це всі знають), і тільки на два роки дається право як би то купувати землю фермерам, а потім іноземцям по 10 тисяч гектарів. Я можу сказати, що це був великий обман, і на українській землі сільськогосподарській зараз вже проводяться і готуються великі спекулятивні операції. Зараз іде оформлення тисяч договорів на продаж земельних паїв, які оформляються не на фермерів, не думайте, а оформляються на посередників, на фунтів, які на два роки накопичуються на таких фунтах по суті, які просто прізвище мають, но не мають ніякого аграрного бізнесу, накопичуються пласти землі, а потім вони будуть через два роки перепродавати по спекулятивним цінам цю землю втридорога і землю у України забираючи сільськогосподарську, і заробляючи на цьому трильйони. От так вони сьогодні поводяться. Наша команда пішла до Конституційного Суду, тому що в цьому законі про розпродаж сільськогосподарської землі порушена практично 21 стаття Конституції. І рано, і пізно, коли прийде в Україну притомна патріотична українська влада, то Конституційний Суд, який сьогодні паралізований навмисно владою, скасує цей закон про розпродаж сільськогосподарської землі. Також наша команда звернулася до людей і згідно Закону про проведення референдуму спробували провести всеукраїнський референдум. Але, на жаль, Центральна виборча комісія, яка в більшості своїй має представників влади, заблокувала проведення референдуму проти продажу сільськогосподарської землі. Це було зроблено навмисно, і тому референдум – це фейк, який вони вам говорять. Насправді люди не можуть захистити свої права і провести референдум. Але ми пішли в суд для того, щоб оскаржити рішення Центральної виборчої комісії, і перша інстанція суду визнала, що рішення ЦВК було незаконним і що вони незаконно заборонили людям проводити референдум проти продажу сільськогосподарської землі. Зараз ми очікуємо другу інстанцію, але в цей час вони протягують цей закон, який зараз будуть голосувати знову в карантин, знову будуть тягнути майже вночі, тому що буде багато годин це розглядатися. І вони хочуть зараз по такій хитрій схемі все-таки продавати зараз землю іноземним фондам. Я хочу в наступний раз, коли я буду мати виступ через певний час, я знову буду, дай боже, мати 5 хвилин, я вам детально розповім як цей закон про розпродаж сільськогосподарської землі, який зараз хочуть проголосувати, буде працювати і як Україну будуть позбавляти української сільськогосподарської землі, а фермерів майбутнього. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 17 поправка Соболєва. Будь ласка, Сергій Владиславович.
15:02:53 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, 17 правка. Оце, власне, ключова правка. Дивіться, ми з авторами законопроекту абсолютно чітко визначаємо першим реченням, що засновником фонду є Кабінет Міністрів України, бо він дає гарантії Світовому банку, бере ці зобов'язання під гарантії, бере ці кошти. Але тепер логічно, щоб активи фонду перебували у державній власності. Чому ви проти цього запису? Далі логічно, що фонд не може передавати або перепродавати право боржників. Як по-іншому це може бути? І останнє. Гарантії, надані фондом, повинні бути необоротні, бо фонд дасть гарантію, наприклад, фермеру, а потім її відбере. Про що ми кажемо? Чому ви проти, якщо ви вважаєте, що це є власником Кабінет Міністрів? Мені здається, ви повинні були підтримати це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 17 поправку народного депутата Соболєва. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:04:17 За-68 Рішення не прийнято. Далі попросив 3 хвилини народний депутат Івченко замість поправок: 163, 209, 226, 231, 236. Вадим Євгенович, 3 хвилини, будь ласка.
15:04:29 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Руслан Олексійович, я просив би правки Юлії Володимирівни поставити на підтвердження, на голосування, оскільки вона вже мала слово, потім після мого виступу. І дайте заново мені 3 хвилини, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, я просив би перелік поправок. Ви сказали, з 12-ї по 75-у, мені треба тоді вишукувати їх. Давайте вже наступний раз, якщо можна, бо мені треба шукати постійно ваше прізвище. Якщо можна, Юлія Володимирівна. Зараз ми послухаємо Вадима Євгеновича, а ви, якщо можна, перелік мені. Вадим Євгенович, 3 хвилини, щоб просто… Будь ласка.
15:05:03 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, метою будь-якої агарної реформи має стати створення робочих місць, розвиток сільських територій. На жаль, цей закон і те, що запропоновано, яка реформа, вона не дає змоги ні розвивати сільські території і не дає змоги розвивати дрібний аграрний бізнес. В цьому, колеги, і є проблема, коли ми говоримо про те, а хто ж сьогодні продає землі і ці сделки купівлі-продажу відбуваються. Хто ці люди? Ці люди ті, які вже давно взяли кошти, вони просто оформлюють свою землю, або ті ідуть її продавати, колеги, які сьогодні від безвиході потребують коштів чи то на оплату житлово-комунальних послуг, чи то на навчання дітей, чи то на поліпшення житлових умов і так далі. Колеги, так ось я вам скажу, і продають вони не зовсім маленьким фермерам, а великим корпораціям. І якщо подивитися аналітичний звіт всесвітньовідомої корпорації, аналітичної корпорації Land Matrix, яка сказала наступне, що 30 відсотків сьогодні холдингів, а фактично наших земель є у користуванні фінансових корпорацій, які взяли ресурси з-за кордону. Тобто фактично наша земля працює для тих, хто вирощує тут безпосередньо сировину і отримують шалені прибутки. Колеги, ви хотіли, коли знімали мораторій, не бути схожими на Кубу або на Північну Корею? Так зараз цей land market ставить безпосередньо Україну поряд з такими країнами як Папуа-Нова Гвінея, Ефіопія. Ми цього з вами хотіли? Чи Бразилія, чи Аргентина. Колеги, в цьому і є проблема, що той ринок землі, який запропонований, він повністю порушує ту аграрну політику, яка є в світі, яка голосується резолюціями Ради Безпеки ООН, де ставиться пріоритет на сімейного фермера або дрібного товаровиробника, а цей закон не дає можливості цим товаровиробникам брати ці кредити, бо кредити дають банки, а банки дають тільки під заставу з 0,5 коефіцієнтом. І, на жаль, не в кожного сімейного фермера є те, що заставити. Філософія цього закону зовсім не вірна. Вони відшкодовують, страхують перший внесок, вибачте, позичальника. Колеги, так вся земля перейде в банки, а банки вже через аукціони великими лотами віддадуть тим, хто буде давати найбільшу оренду плату. Так ми точно не зможемо розвивати українське село і проводити... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадиме Євгеновичу. І так як була ваша пропозиція, я отримав перелік правок Юлії Володимирівни, я тоді поставлю їх по порядку і буду просити зал визначатись по них. І так, 12 поправка авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 15:08:37 За-66 Рішення не прийнято. Наступна поправка 22 авторства Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:08:58 За-67 Рішення не прийнято. Наступна поправка 31 авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 15:09:19 За-86 Рішення не прийнято. Наступна поправка 35 авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 15:09:38 За-74 Рішення не прийнято. Наступна правка 47 Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітет відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 15:09:59 За-67 Рішення не прийнято. Наступна правка 63, але вона не відхилена комітетом, а врахована частково. Водночас автор наполягає на повному врахуванні. Ставлю пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко повністю врахувати. Прошу визначатись та голосувати. 15:10:25 За-68 Рішення не прийнято. Правка залишається врахованою частково. І 75 поправка авторства народної депутатки Тимошенко. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 15:10:49 За-67 Рішення не прийнято. Дякую. Йдемо далі. Наступна поправка номер 20. Соболєв Сергій Владиславович, будь ласка.
15:10:57 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, нам треба чітко визначити, за яким законом буде працювати цей фонд. І моя пропозиція є достатньо чітка. Що це є небанківська фінансова установа, яка відповідає вимогам, установленим Національним банком України для небанківських кредитних установ. Щоб далі була відповідальність цього фонду, керівників. Щоб потім вони не ховалися по всьому світу, не уникали відповідальності, а щоб чітко було встановлено в законі, чим керуються, коли надаються кредити, гарантії по кредитах. І чи керуються правоохоронні органи, коли будуть шукати, а куди ділись 450 мільйонів? Тому пропозиція це підтримати. Ми з вами щойно ухвалили Закон про небанківські фінансові установи, де внесли всі правки, виходячи з останніх реалій, де встановили Нацбанк. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 20 поправку народного депутата Соболєва. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:12:20 За-69 Рішення не прийнято. Наступна – 21-а. Кабаченко, будь ласка, Володимир.
15:12:26 КАБАЧЕНКО В.В. Кабаченко Володимир, фракція "Батьківщина". Продовжуючи корупційну тематику даного законопроекту. Право на часткове гарантування виконання зобов'язань за кредитними договорами мають малі та середні суб'єкти підприємництва, у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсягах, що не перевищують 500 гектар. Проте в проекті не встановлені вимоги щодо їх засновників. Це надає право великим агропідприємствам можливе створення низки дрібних підприємств, у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсягах до 500 гектарів, які отримують гарантії фонду. Дуже просте і логічне питання до Артема Олеговича, які саме конкретно запобіжники – я прошу вас надати відповідь на це запитання – встановлені в цьому законопроекті, який запобігає ситуації, яку я щойно вам намалював у своєму коментарі? Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артеме Олеговичу.
15:13:29 ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановні колеги, дуже дякую за запитання. Дивіться, ви завжди піднімаєте тему корупції, якої, в принципі, в цьому законопроекті тотально просто не може існувати. І те, що ви кажете, що навіть якщо великі гравці на ринку агропромисловості будуть роздрібнятися на малі для того, щоб отримати перші гарантії, перш за все це не є логічним для них, оскільки сама ціль фонду гарантувати той сектор виробників, які мають до 500 гектарів. Це по-перше. Друге – це мікровиробники. І головне, треба, це ті, які саме виробляють сільхозпродукцію, щоб вивести таким чином маленькі підприємництва з тіньового сектору або взагалі ті, які були… "втемну" працювали. Це була сама основна задача цього фонду. І ніякої корупції взагалі немає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 21 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 15:14:39 За-62 Рішення не прийнято. Наступна поправка 26. Народна депутатка Плачкова, будь ласка.
15:14:52 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую, пане головуючий. Шановні колеги, насправді хочу подякувати комітету за те, що врахували частину моїх поправок, тому сьогодні буду наполягати не на всіх своїх поправках. Але, на жаль, частину, але не головну. Поправкою 26 ми пропонуємо виключити норму статті 1, яка дозволяє бути учасниками фонду міжнародні фінансові організації. Стосовно цього насправді є багато наших поправок і моїх колег з різних фракцій. Хочу наголосити, що наша позиція, яка викладена в наших поправках, є в тому, що засновником фонду має бути виключно держава Україна і виключно 100 відсотків статутного капіталу має належати державі. Ви тільки що казали про те, що є класна, гучна така мета, щоб кредити отримували саме маленькі фермери. Але, на жаль, цим законопроектом ви відкриваєте кошти до кредитних грошей для великих фінансових організацій. Тому я прошу підтримати цю поправку і, дійсно, дійти до тієї мети, про… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 26 поправку народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:16:11 За-64 Рішення не прийнято. Наступна поправка. Наступна поправка в нас 28-а, Соболєв, будь ласка. Сергій Владиславович, 28 поправка ваша.
15:16:20 СОБОЛЄВ С.В. Дякую. Ця правка фактично дає можливість чітко встановити, в якій спосіб ми далі будемо вирішувати діяльність цього фонду. Якщо фонд в державній власності, бо кошти, які йому надають держава ж гарантує те, що ці кошти держава бере гарантії на себе як зобов'язання. Ясно, що фонд повинен перебувати в державній власності, як інакше? Більше того, мої правки потім не виключають, що і держава може наповнювати цей фонд. Це абсолютно логічно. Тому от я не розумію, хоч вбийте мене, чому ви відхиляєте таку правку? Як може бути державна гарантія під кошти, який дав, наприклад, Світовий банк? А далі, що держава з Світовим банком цим фондом володіє? Такого не… Тоді навіщо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 28 поправку народного депутата Соболєва. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:17:47 За-63 Рішення не прийнято. Наступна поправка 30, Кабаченко, будь ласка.
15:17:57 КАБАЧЕНКО В.В. Кабаченко Володимир, фракція "Батьківщина". Шановний Артеме Олеговичу, продовжуючи наш діалог, методика проведення антикорупційної експертизи розроблена і затверджена не мною, вона розроблена і затверджена Міністерством юстиції ще у 2014 році. І тому моя задача як секретаря Комітету з питань антикорупційної політики це саме довести до вас, а які саме корупційні ризики об'єктивно присутні в цьому законопроекті. Я вам надав вже три конкретних аргументи, три конкретних присутності корупції саме в цьому законопроекті. Я буду далі продовжувати. Тому що ще раз, задача нашого комітету – це попереджати вас, якщо ви свідомо або несвідомо вписуєте в текст законопроекту якісь моменти, які є корупційними. Це наша задача і це наша тематика. Цей законопроект не пройшов експертизу нашого законопроекту, і тому саме зараз я буду вам доповідати абсолютні всі корупційні ризики, які знаходяться в цьому законопроекті, а їх дуже багато. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 30 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:19:20 За-67 Рішення не прийнято. Наступна поправка 36. Соболєв, будь ласка.
15:19:28 СОБОЛЄВ С.В. 33-я у мене. Дуже важлива правка, якщо дозволите. ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, 33-я, да. СОБОЛЄВ С.В. Де зберігаються кошти фонду? У вас записано, шановні автори: просто в комерційних банках. Люди, не підставляйте майбутнє керівництво фонду. Ви розумієте, що ви їх під статті підводите. Давайте запишемо: в установах державних банків. Це контролювати можливо. Уявляєте, держава надає гарантії, а кошти розміщує в будь-яких комерційних банках. Далі черговий "банкопад", і ви будете шукати 450 мільйонів доларів по всьому світу. Скажіть, ну як можна було таку правку не підтримати? ПриватБанк, банк, наприклад, той же експортний банк кредитний. Чому ви їм не довіряєте? Як ви потім це проконтролюєте? Підтримайте, я до всіх звертаюся, цю правку, вона ж логічна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 33 поправку народного депутата Соболєва. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 15:20:52 За-91 Рішення не прийнято. Наступна поправка 36. Соболєв, будь ласка.
15:21:02 СОБОЛЄВ С.В. Велике прохання, оскільки і ви, і я згоден з тим, що з державного бюджету можуть теж вливатися кошти в цей фонд, ви ж згодні з цим, у попередніх статтях це є. У мене тому прохання просте дуже, що в Законі України "Про Державний бюджет України" на черговий рік передбачаються видатки на фінансування поточної діяльності фонду, це ж логічно. А як ви будете ці кошти виділяти, з чого, щоб це було прозоро? От ми затверджуємо бюджет на цей рік, ви кажете, ми готові наповнити фонд, наприклад, 5 мільярдів. Але ж це повинно бути у державному бюджеті, а звідки ви ці кошти візьмете? Тому в мене прохання, підтримати це. І, пане головуючий, ми ж домовлялися, комітет відхилив, це їх право, але ви не висловлюйтеся підтримати чи там в інший спосіб. Я прошу комітет, підтримайте це, як в інший спосіб ви наповните кошти цього фонду – це логічно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, основна претензія, що просто говорити голосувати. Добре, Сергій Владиславович, домовилися. Ставлю на голосування 36 поправку народного депутата Соболєва. Комітет її відхилив. Прошу голосувати. 15:22:33 За-91 Рішення не прийнято. Наступна поправка у нас 38-а. Кабаченко, будь ласка.
15:22:45 КАБАЧЕНКО В.В. Наступний корупційний ризик даного законопроекту. В проекті не визначено вимог щодо цільового характеру надання та використання кредитів, які гарантуються фондом, що в свою чергу створює можливість використання їх для гарантування кредитів, взятих малими та середніми суб'єктами підприємництва у власності та/або в користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення, не лише для забезпечення сільськогосподарської діяльності, а і для інших цілей. Ось це вже називається у нас правова невизначеність. Тому що суб'єкт господарювання, який отримує допомогу і блага від цього фонду, він на свій власний розсуд вже зможе ними розпоряджатися. І навіть якщо законопроект переслідує позитивну мету, то в цьому законопроекті ця мета прописана абсолютно нечітко і неякісно. Поправку прохання підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 38 поправка народного депутата Кабаченка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:23:59 За-72 Рішення не прийнято. Наступна поправка 45-а. Соболєв, будь ласка.
15:24:28 СОБОЛЄВ С.В. Мені здається, правка дійсно логічна і дуже важлива. Дивіться, що є в редакції закону, що фонд гарантує шляхом часткового гарантування виконання зобов'язань таких суб'єктів за кредитними договорами. Більш розмитого формулювання я не знаю. Тому моя пропозиція дуже чітка: давайте підтримаємо тих хто не може виконувати ці зобов'язання шляхом гарантування цим фондом. І це тоді запис дуже простий: шляхом надання гарантій погашення їх прострочених кредитних зобов'язань. Тоді ми підтримаємо дрібного, середнього фермера, тоді є у нього можливість вижити в цих умовах непростих. Не дай боже, у нас почнеться падіння фермерських господарств, як це було, наприклад, у Сполучених Штатах десять років назад, або як це було два роки назад через неврожай. Ну, давайте таким фондом збалансуємо і підтримаємо цих фермерів, бо в Штатах це легко з їх фондами, у нас – ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 45 поправку народного депутата Соболєва. Комітет пропонує відхилити. Прошу голосувати. 15:25:53 За-68 Рішення не прийнято. Наступна поправка 46. Кабаченко, будь ласка.
15:26:02 КАБАЧЕНКО В.В. Продовжуючи корупційну тематику і корупційні ризики, які закладені в цьому законопроекті, хочу повідомити про наступне. Відсутність належного правового регулювання має місце і в порядку визначення фінансових установ, що кредитуватимуть сільськогосподарські підприємства, яким фонд надаватиме часткові гарантії. Проектом лише пропонується встановити, що часткові гарантії надаватимуться за кредитами, наданими фінансовими установами, які уклали договір про співпрацю з фондом та відповідають, цитую, "критеріям прийнятності, затвердженим радою фонду". Артеме Олеговичу, прохання пояснити, а що саме ви маєте на увазі під критеріями прийнятності, і коли саме ці критерії прийнятності затверджуються радою фонду, і чому ця процедура не прописана в тексті цього законопроекту? Дуже дякую за відповідь. Прохання правку підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, можете пояснити. Будь ласка.
15:27:06 ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую за запитання. Оскільки певні фінансові установи, які надають кредити і подають свої заявки до фонду отримати перелік, мають певні особливості, і ви їх дуже прекрасно знаєте. Кожний банк, який фінансує ту чи іншу діяльність у нашій країні, повинен бути, не потрапляти в ризикові категорії. Це перше саме головне, щоб не було, як ви зазначали, "банкопаду". Є певна пріоритетність банків в нашій країні, які мають як основний свій капітал… капітал, який їх утримує, щоб вони були, ну, потужні і кріпкі в нашій країні. Фонд же в свою чергу радою, яка приймає... п'ять членів ради, три яких Україна надає і два – це іноземні, можна... ну, іноземні радники, які.. і цією радою потім ці банки цей перелік приймається. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 46 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 15:28:24 За-62 Рішення не прийнято. Наступна... 2 хвилини Вадим Євгенович Івченко замість поправок: 324, 346, 352, 356. Будь ласка, Вадим Євгенович.
15:28:38 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, знаєте, дякуючи нашим партнерам, можна було зовсім по-іншому розподілити кошти так, щоби сімейний фермер, дрібне фермерське господарство було учасниками будь-яких процесів в Україні. Україна сьогодні багата тим, що 20 відсотків світових чорноземів знаходиться у нас. І ми можемо отримувати, ми як країна, українці, можемо отримувати переваги, як кажуть американці, benefice. Ми можемо розвивати альтернативні джерела енергії, ми можемо переробляти наші сільськогосподарські відходи, ми, колеги, можемо заміщати біогаз, біометан, заміщати те, що ми імпортуємо з Росії або з інших країн, ми можемо виробляти електрику. І тут важливо зрозуміти, що саме ставлення до української землі має бути дбайливим. Ну, як можна було в цьому законі здати національні інтереси? Як можна було допустити, щоби дрібний і сімейний фермер не зміг отримати кошти цього фонду? Ну, як можна було зробити так, що ми страхуємо внести безпосередньо в банку? А банки працюють виключно з тими, хто мають майно і мають безпосередньо 0,5 відсотка цього коефіцієнту. В цьому є проблема. Банки не працюють, хто не має кредитну історію. Ви не знайдете зараз в Україні жодного банку, хто дасть кошти просто під купівлю землі без кредитної історії або без майна. Не знайдете, колеги. Таким чином, ви убираєте можливість дрібним сімейним фермерам бути учасниками цього процесу безпосередньо роботи з фондом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі йдемо. Наступна поправка 48. Кабаченко, будь ласка.
15:30:46 КАБАЧЕНКО В.В. Колеги, ми щойно торкнулися питання міжнародних експертів, міжнародних інвестицій. Ми торкнулися питання міжнародників. Органами управління фонду є загальні збори учасників, рада та правління фонду. Рада фонду складається з п'яти осіб. Державних членів ради призначає уряд, а кандидатів у незалежні члени ради фонду визначатиме агентство, і це будуть виключно міжнародні агентства. Відтак до складу ради в якості незалежних членів увійдуть іноземні банкіри, які проводитимуть політику в інтересах виключно західних інвесторів. Питання наступного характеру. Ми вже дуже багато часу провели у Раді в дискусіях щодо наглядових рад, щодо незалежних членів цих наглядових рад і щодо повної відсутності ефективності незалежних рад, наглядових рад. Питання. Чому ми і в цьому законопроекті хочемо повторити цю саму помилку? ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 48 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу голосувати. 15:32:10 За-83 Рішення не прийнято. Наступна поправка. Замість поправок 52, 66, 68, 71 – 2 хвилини, Кабаченко. Будь ласка.
15:32:25 КАБАЧЕНКО В.В. Володимир Кабаченко, фракція "Батьківщина". Повертаючись до попередньої теми, щодо складу органів правління фонду. Ми вже проговорили, що одним із органів управління це є Рада фонду, до якої будуть входити іноземці, які будуть представляти незалежну наглядову раду. Як ви гадаєте, шановний доповідач, чиї саме інтереси цього фонду будуть захищати незалежні члени, тобто нерезиденти України, які є членами цієї ради? Чи будуть вони захищати інтереси українців або вони будуть захищати інтереси інших держав, представниками яких ці незалежні члени наглядової ради є? Це перше питання. Друге питання. Навіть якщо ви переслідуєте все ж таки мету допомогти малому фермерству українському, надайте, будь ласка, відповідь, а чи не вважаєте ви більш простим і прийнятним шляхом допомогти фермерам просто прийняттям та виконанням відповідної бюджетної програми? Не створенням окремого органу, не створенням окремого фонду, до складу якого будуть входити люди, які будуть отримувати заробітні плати, і взагалі створення нового фонду, це дуже капіталоємна історія. Чому ви просто не хочете включити в бюджет 2022 року окрему статтю, яка буде націлена саме на допомогу українському малому фермерству? І якщо ви, шановний пане доповідачу, відповісте мені прозору відповідь на це дуже просте і логічне питання, я б тоді позбавився абсолютно всіх інших поправок у тексті цього законопроекту і вже не задавав би вам жодних інших питань. Наперед дуже вам вдячний за відповідь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановний доповідач Артем Олегович, дайте відповідь і ми тоді знімемо всі поправки шановного Володимира Кабаченка. Будь ласка.
15:34:35 ЧОРНОМОРОВ А.О. Дуже вдячний за ці два запитання і особливо вам за те, що ви потім знімете всі поправки, і я заспокою вас, і радий буду відповісти. Перш за все дійсно в бюджеті наразі є дотації для агросектору і сільгоспвиробників. І ми з вашим колегою голосували в комітеті пропозиції щодо цих дотацій в розмірі 11 мільярдів гривень усього дотаційної програми в агросекторі. Тому я вбачаю, що даний фонд саме буде гарантією фермерським господарствам, і ключовим словом в якому є "до", не понад 500 гектарів, а саме до, це значить від 1 до 500. І саме цей фонд буде гарантувати фінансовим установам надання кредитних коштів для того, щоб вони розвивались разом з цими дотаціями, про які я тільки що згадував. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Наступна 64 поправка. Народна депутатка Плачкова, будь ласка.
15:35:39 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую дуже. Насправді гарна була відповідь, пане доповідач. Але в мене питання: а де тоді Фонд розвитку сільських територій? Про цей фонд, мабуть, багато вже майже рік ми говоримо, і був десь відповідний законопроект. Саме цей фонд мав би йти якраз на розвиток інфраструктури сільських територій. Під час розгляду законопроекту про ринок землі ви багато про це казали, не ви особисто, а вся фракція. На жаль, такого законопроекту, такого закону сьогодні в країні немає. І стосовно розвитку сільських територій ніхто нічого не каже. Зараз про що йде мова, йде мова про те, яким чином сьогодні розподілити, якщо ці будуть кредитні кошти. І дуже гарно, якщо це буде під заставу української землі. А моя поправка насправді технічна. Я хочу вас спитати, що таке припинення фонду? Чому ви не підтримали мою поправку стосовного того, що відповідно до Господарського кодексу є термін порядок реорганізації і ліквідації? Ви залишили – порядок припинення. Поясніть… ГОЛОВУЮЧИЙ. Артеме Олегович, будь ласка. Або можна я поясню? Тому що в Цивільному кодексі, оскільки я є фахівцем з цього питання, припинення включає в себе два види – це ліквідація, реорганізація. І тому це об'єднане термінопоняття. Якщо можна, ми підемо далі. Шановні колеги ставлю на голосування 64 поправку народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:37:23 За-76 Рішення не прийнято. Йдемо далі. Наступна поправка 72. Кабаченко, ви все-таки будете наполягати чи вас… Добре, 72-а, Кабаченко.
15:37:37 КАБАЧЕНКО В.В. На жаль, відповідь, яка була надана Артемом Олеговичем, вона мені все ж таки незрозуміла і тому я буду продовжувати на своїх правках до отримання вичерпної відповіді на ті питання, які в мене будуть з'являтися по ходу проходження, спільного проходження цих правок. Законопроектом передбачається дорогий спосіб здешевити аграріям вартість кредитних ресурсів. Витрати на створення фонду, це саме те, про що ми говорили попереднього разу, формування статутного капіталу, винагорода агентствам працевлаштування, членам ради фонду – це вагомі статті видатків, які могли б безпосередньо спрямовуватися на фінансування бюджетної програми кредитної підтримки аграріїв. До речі, я не бачив разом з цим проектом бюджетної оцінки. А яких саме видатків потребуватиме бюджет для того, щоб цей законопроект був втілений у життя? Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 72 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:39:00 За-78 Рішення не прийнято. Наступна 74 поправка. Соболєв Сергій Владиславович.
15:39:06 СОБОЛЄВ С.В. По 74 поправці у мене є конкретна пропозиція. Вона полягає в наступному, що статутний капітал фонду формується за рахунок коштів державного бюджету, те, про що ми вже обговорювали, інші активи фонду формуються за рахунок коштів його учасників. Мені незрозуміло, чому ми в такий спосіб, абсолютно чітко врегулювавши це, не хочемо додати, що активи фонду не підлягають приватизації? Ви розумієте, якщо це держава вклала кошти, якщо, наприклад, Світовий банк вклав кошти, ну, це ж абсолютно логічно, щоб цього надалі не сталося. І тому мої три поправки: 74, 75 і 85, вони в двох позиціях збігаються. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 74 поправку народного депутата Соболєва. Комітет пропонує відхилити. Прошу голосувати. 15:40:31 За-62 Рішення не прийнято. Наступна поправка... Так, зараз, тоді пропускаємо. 84, 88 і 94, Плачкова. Одна хвилина, будь ласка.
15:40:49 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую дуже. По-перше, пане головуючий, якщо ми вже коментуємо поправки, то я хочу сказати, що на відміну, наприклад, від Фонду гарантування вкладів або інших фондів цей фонд має на меті безпосередньо прибуток. Тому, мабуть, доречно було б користуватись Господарським кодексом, і щоб це був порядок реорганізації і ліквідації. Але мої три наступні поправки стосуються саме того, що державі в особі Кабінету Міністрів України має належати 100 відсотків статутного капіталу фонду. При цьому зменшення або збільшення статутного капіталу не допускається, оскільки я наголошую на тому, що 84 поправка якраз каже про те, що єдиним учасником фонду має бути держава. Тому про будь-яке збільшення або зменшення статутної частки не може йти мова. Дякую. Прошу підтримати три поправки: 84, 88 і 89. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. З вашого дозволу, ставлю підряд їх. Ставлю на голосування 84 поправку народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:42:06 За-65 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування 88 поправку народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:42:28 За-63 Рішення не прийнято. І наступна 94 поправка народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:42:49 За-60 Рішення не прийнято. Дякую. Наступна поправка 85. Соболєв Сергій Владиславович.
15:42:57 СОБОЛЄВ С.В. 89-а. ТИМОШЕНКО Ю.В. Почекайте, ні, 86-а моя. СОБОЛЄВ С.В. Ну, давайте, 86-а там є попередня, Юлія Володимирівна… ГОЛОВУЮЧИЙ. 86-а йде після 85-ї. Якщо ви не будете доповідати 85-у, тоді я дам… СОБОЛЄВ С.В. Ні, 85-а, я ж не вносив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, є вона внесена, Сергій Владиславович. Тоді 86-а, Юлія Володимирівна. Будь ласка.
15:43:20 ТИМОШЕНКО Ю.В. Пане Голово, я прошу з 86 правки по 140-у дати мені 5 хвилин. З 86-ї по 140-у дати 5 хвилин, а потім поставити їх по черзі на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Володимирівна, 5 хвилин.
15:43:40 ТИМОШЕНКО Ю.В. Зараз я хотіла би звернутися до всіх людей, які слухають або дивляться зараз Верховну Раду України. Я прошу, повідомте вашим друзям, сусідам, знайомим, щоб вони зараз просто включили канал "Рада". І щоб ви спостерігали за тим, як зараз в цьому залі, приймаючи оцей закон, який називається 3205-2, у Верховній Раді робиться велика афера, така масштабна афера для того, щоб українську сільськогосподарську землю всупереч позиціям Конституції все-таки продати в тому числі іноземним учасникам цього процесу. Тобто це по суті вже третій закон про розпродаж української сільськогосподарської землі іноземним учасникам. А тепер я хочу протягом цих 5 хвилин розповісти дуже просто, щоб було зрозуміло всім, хто зараз нас чує, як ця буде афера працювати. Уявіть собі, в державі створюється фонд спеціальний, причому без будь-якого статусу, ніхто не розуміє, що це за спеціальний фонд, це державна структура, це акціонерне товариство – що це таке, нікому не відомо. Воно, мені здається, не підпадає потім не під який закон, щоб врегульовувати проблеми, які виникнуть. Цей фонд створюється за внесенням державою із державного бюджету частини грошей. Це з бюджету, де вже нічого немає, де немає чим платити заробітні плати медикам, освітянам, пенсіонерам пенсії, стипендії студентам. З цього бюджету вони хочуть туди ввалити гроші в цей фонд, а на іншу частину власності цього фонду запустити міжнародні, іноземні фінансові фонди, підприємства, яким у цьому фонді віддається... іноземним учасникам віддається по суті управління цим фондом. Що буде робити цей фонд? Якщо, наприклад, власник землі, аграрій або власник паю звернеться до банку і захоче отримати під свою землю кредит, тут, ні сіло ні впало, виникає цей фонд з великими іноземними капіталами, іноземними – я підкреслюю, які будуть гарантувати цей кредит за аграрія, за власника паю перед банком. А якщо так станеться, що банківська політика, курсова різниця, будь що інше не дозволить... або, можливо, погодні умови не дозволять аграріям вчасно повернути кредити, то цей фонд так званий практично буде власником цієї сільськогосподарської землі, яку віднімуть у селян, у власників паїв і так далі. А далі вони вже цією землею зможуть розпоряджатися так, як вони захочуть. Я зараз хочу задати питання притомним депутатам, які зараз цей закон, власне кажучи, будуть голосувати. Скажіть, будь ласка, якщо у власника паю є земля, і він хоче взяти кредит в банку, а чому не закласти цю землю в банк і не взяти кредит, навіщо тут третій учасник – фонд, можна запитати? Да дуже просто, тому що цей фонд, збираючи з інших іноземних небанківських установ гроші, він буде, по суті, великим спекулятивним учасником в тому, щоб цю землю брати, якщо людина не повернула цей кредит вчасно, перепродавати, накопичувати великі ділянки цієї землі, продавати, перепродавати, спекулювати на цьому і реально передавати нашу українську землю в іноземну власність. Послухайте, ми за членство України в Європейському Союзі. Ми за те, щоб Україна співпрацювала з усіма європейськими, західними країнами. Але є одне "но" – на взаємовигідних для України умовах. І якщо ми по-доброму ставимося до інших країн світу, то це не привід зараз через, наприклад, Світовий банк, який підтримує цей закон, Україну ставити в таку ситуацію, коли безгрошів'я буде заганяти наших власників земель в таку аферну схему і, по суті, вони будуть позбавлятися землі. Якщо ми товаришуємо, партнерствуємо з іншими країнами, з міжнародними фінансовими організаціями як Україна, то це не є приводом оббирати нас на умовах, які ми не контролюємо. І тому я прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю тоді всі поправки Юлії Володимирівни Тимошенко на голосування. 86 поправка, вона авторства Тимошенко, вона була відхилена комітетом. Прошу голосувати. 15:49:15 За-59 Рішення не прийнято. Наступна 104 поправка, авторства Тимошенко. Прошу голосувати. Вона відхилена була комітетом. Будь ласка, голосуйте. 15:49:38 За-60 Рішення не прийнято. 122 поправка, авторства народної депутатки Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:50:00 За-57 Рішення не прийнято. 124 поправка авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:50:21 За-69 Рішення не прийнято. 127 поправка авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Прошу визначатись та голосувати. 15:50:41 За-61 Рішення не прийнято. 136 поправка авторства Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 15:51:01 За-65 Рішення не прийнято. І крайня в цьому блоці поправка 140 авторства Тимошенко. Прошу визначатись та голосувати. 15:51:21 За-73 Рішення не прийнято. Ідемо далі. Наступна поправка у нас буде 89-а, Соболєв, будь ласка.
15:51:39 СОБОЛЄВ С.В. Три правки пов'язані між собою, але я прошу їх поставити окремо на голосування. Там 89-а буде, 98-а. Про що йде мова. Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про збільшення статутного капіталу фонду. Це співпадає з записом, який є від комітету. А от далі моя пропозиція, що зменшення капіталу фонду не дозволяється. І тоді за цією логікою фонд несе повну відповідальність за кошти, які він отримав. А в логіці комітету, що якщо хтось недовніс, то він на цю частку несе відповідальність. Та де ви будете шукати тих, хто недовніс і як ви будете далі в судах це доводити? Тому якщо фонд отримує ці кошти, фонд і несе відповідальність, це логічно. Тому прошу поставити ці правки на голосування, бо вони регулюють одну… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування спочатку 89 поправку. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати. 15:53:02 За-81 Рішення не прийнято. І наступна 98-а авторства Соболєва. Комітет її відхилив. Прошу голосувати. 15:53:24 За-76 Рішення не прийнято. Далі. Івченко Вадим Євгенович – 3 хвилини замість правок: 406, 410, 428, 445, 460, 465, 476, 479, 487. Замість цих поправок 3 хвилини. Будь ласка, Вадим Євгенович. Все. Йдемо далі тоді. Йдемо далі, далі наступна поправка у нас 98-а, Соболєв, проголосували. Далі 101-а і 119-а. Плачкова – 1 хвилина.
15:54:03 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую, пане головуючий. Я все ж таки маю надію, що зала Верховної Ради підтримає пропозицію, що цей фонд має мати єдиного учасника це Кабінет Міністрів України. Тому цією поправкою 101 я прошу виключити статтю 5 про права і обов'язки учасників фонду, тому що, я вважаю, що учасник має бути один. І так само прошу виключити статтю 6 виплата дивідендів учасників. Ми наполягаємо, що єдиним учасником фонду є держава, і тому порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку визначається Кабінетом Міністрів відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності". Чому це важливо? Тому що, я нагадаю, що це прибутковий фонд, прибуткова організація. І якщо там є дивіденди, то вони мають надходити до державного бюджету і регулюватись відповідним законодавством. Тому прошу підтримати ці мої дві поправки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз будемо голосувати дві поправки 101 і 119-у авторства народної депутатки Плачкової. Почнемо зі 101-ї. Ставлю на голосування 101 поправку народної депутатки Плачкової. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 15:55:27 За-60 Рішення не прийнято. Наступна поправка 119 народної депутатки Плачкової. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 15:55:48 За-61 Рішення не прийнято. Йдемо далі. Якщо я не помиляюсь, наступна 123-я, Соболєв. Будь ласка, Сергій Владиславович.
15:56:10 СОБОЛЄВ С.В. Так, Соболєв, "Батьківщина", 123 правка. На моє глибоке переконання, цей фонд не може бути прибутковою організацією. На чому вони будуть заробляти, на кредитах, які вони здешевлюють фермерам? Люди, побійтесь Бога. Тому моя пропозиція наступна є, що не можуть їм виплачуватись ніякі дивіденди. А кошти, які фонд заробляє, повинні йти на виконання статутних обов'язків цього фонду, далі на підтримку фермерів. Поясніть мені, чому ви це відхилили? Чи ви вважаєте, що ви з цих фермерів далі це будете тягнути щось, сплачувати дивіденди, причому у вашій версії це кому завгодно. І фактично в такий спосіб фермер стане ще біднішим. Моя версія: заробив додатково щось фонд – будь ласка, на статутну діяльність. Більше гарантій надавайте фермерам, і таким чином будете створювати додаткові фермерські господарства. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 123 поправку народного депутата Соболєва. Комітет її відхилив. Прошу голосувати. 15:57:32 За-86 Рішення не прийнято. Наступна поправка 125. Сергій Владиславович Соболєв, будь ласка.
15:57:39 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, 143 правка, органи управління фондом. Яким чином вони створюються, як вони функціонують і яким чином далі буде відбуватися контроль? Моя правка абсолютно чітко встановлює, яким чином буде держава контролювати діяльність фонду. І це фактично вдруге я наполягаю на тому, щоб це була неприбуткова організація, і тоді це дасть можливість абсолютно чітко всю діяльність статутну спрямувати на підтримку фермерства. Дякую. І там 141-а, Цимбалюк, якщо можна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, це була спочатку, я оголосив 125-у, ви доповідали по 143-й, я можу тоді підряд їх поставити дві. Добре, Сергій Владиславович? Ставлю спочатку 125-у, вона була відхилена. Прошу голосувати. 125-а зараз голосується. Просто не доповідав по ній Сергій Владиславович. 15:58:53 За-68 Рішення не прийнято. І 143-я, по якій він доповідав, ставлю її на голосування. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати. 15:59:14 За-63 Рішення не прийнято. Наступна поправка у нас буде… Зараз-зараз я подивлюся, може щось до 141-ї. 141-а, будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович. Ми домовлялися, 5 хвилин ваші всі поправки зі 141-ї по 205-у. Будь ласка, 5 хвилин.
15:59:40 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати, я хочу звернутися насамперед до фермерів, до одноосібників з сумною новиною. Цей законопроект не для вас, тому що не зможе фермер-одноосібник взяти кредит і мати гарантію, що частково погасить цей фонд. Наступне. Вибачте мені, для чого тратити кошти для створення і управління цього фонду? За ці кошти можна було допомогти не одному десятку фермерів. Наступна річ. Ви гляньте, що пропонується в складі цієї ради фонду – іноземці. Вибачте, знову створюємо ще один фонд, і на заробітки в Україну приїжджають представники іноземних держав, які будуть заробляти на українцях. Наступна річ. Коли ми кажемо про ефективніше використання, та давайте нехай Міністерство сільського господарства, яке нарешті вже відтворено, його діяльність, але сільськогосподарські виробники ще не відчули, що це міністерство працює, нехай воно управляє цими коштами і виділяє тим фермерам, які реально зможуть сьогодні використати ті кошти і погасити частково кредити. Хто сьогодні на селі може взяти кредити? Той, хто має заставне майно. А хто може взяти кредит для того, щоб купити землю на селі? Вибачте, він не має застави, і жоден банк не дасть йому кошти. Цей законопроект не вирішує цю проблему. Наступна річ. Коли ми кажемо про ефективність використання цих грошей, Світовий банк, який частково виділяє кошти українській владі, він практично через членів наглядової чи спостережної ради цього фонду, він буде і ними управляти. Де тут національні інтереси нашої держави? Де тут захист цих фермерів? У наглядову раду або спостережну раду зайдуть представники міжнародних банків і інституцій, які будуть зацікавлені насамперед в формуванні банку української землі, щоби ними володіли іноземці. Саме такий законопроект відкриває їм дорогу. Насправді, коли ми кажемо про створення цього фонду, то ми маємо говорити, що ці члени фонду будуть… не будуть незалежними, бо ми вже маємо неефективну діяльність міжнародних наглядових рад у наших державних підприємствах. Ми бачимо, як вони управляють. Наступна річ. Ми вносили правки для того, щоби удосконалити цей законопроект, щоби кошти кредитні виділялися державними банками, і тоді може цей фонд гарантувати часткове відшкодування фермерам-одноосібникам. Коли ми говоримо про інші банки, то держава не гарантує, що цей банк не буде ліквідований. І що тоді? Пропадають кошти і міжнародних інституцій, і українського бюджету. Сьогодні колега Кабаченко чітко говорив про корупційну складову цього фонду. Не ліквідовані ці застереження щодо корупціогенності цього законопроекту. Складається враження, що він, насправді, є лобістським. І доповідач сьогодні з трибуни Верховної Ради не спростував жодне його застереження. Хотілось би реакцію нашого Комітету з питань антикорупційної діяльності. Ще раз підкреслюю, держава має сьогодні всі можливості, щоби кошти, які йдуть на підтримку сільськогосподарського виробника, скеровувалися йому напряму шляхом програм. А те, що пропонується цим законопроектом, це просто розпил коштів як українських бюджетних, так і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович. Йдемо далі. Наступна поправка 132, 145, 148 від народної депутатки Плачкової, 1 хвилина, будь ласка.
16:04:55 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую дуже. Насправді мої поправки ці стосуються знову органів управління цього фонду. Чому це важливо? Цими поправками я прошу виключити загальні збори учасників з органів управління фонду, тому що єдиним органом управління і власником має бути держава. Чому це важливо? Тут колеги говорили про те, що фонд не має бути прибутковим, але ж з суті законопроекту фактично видно, що він буде прибутковим. А що буде з прибутками? Прибутки будуть у вигляді дивідендів розподілятися між учасниками. І нібито все добре, але хто буде давати ці прибутки? А ці прибутки будуть іти безпосередньо від аграріїв, тому що своїх гарантій Фонд гарантування буде надавати не безкоштовно і за ці гарантії потрібно буде платити, і будуть платити усі, як доброчесні кредитори, так і не доброчесні. Тому я вимагаю, щоб єдиним засновником фонду була держава і держава отримувала і прибутки, і всю відповідальність несла держава. На жаль, з того, що зараз є… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви вимагаєте проголосувати, так? Добре. Будь ласка, я тоді ставлю спочатку на голосування 142 поправку народної депутатки Плачкової. Вона комітетом була відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 16:06:26 За-64 Рішення не прийнято. Наступна поправка 145 народної депутатки Плачкової. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 16:06:49 За-63 Рішення не прийнято. І завершальна в цьому блоці 148 поправка народної депутатки Плачкової. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 16:07:14 За-65 Рішення не прийнято. Наступна поправка 147. Кабаченко, будь ласка.
16:07:21 КАБАЧЕНКО В.В. Володимир Кабаченко, фракція "Батьківщина". Правка наступного характеру. Пропонується визначити, що вищим органом управління фонду є саме правління фонду, яке складається з 5 членів. А суб'єкти, яким підзвітні фонд та Асоціація сільськогосподарських товаровиробників, які об'єднують виробників, які в своєму господарстві мають до 500 гектарів, а також Асоціація банків, – делегують своїх представників строком на 3 роки до вищого органу управління цього фонду. З чого виникла ця правка? Як ми вже з вами проговорили, що фонд складається із загальних зборів учасників, ради та правління фонду. А от хто вищий орган управління серед зазначених представників органів управління, це моє питання до доповідача. І прошу надати відповідь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артур Олегович. Артем Олегович. Перепрошую.
16:08:26 ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане Володимире, за запитання. Рада фонду є органом управління фонду. І як я вже неодноразово зазначав, що засновником фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України. Рішення про утворення фонду приймається Кабінетом Міністрів. Дякую за запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 147 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:09:01 За-61 Рішення не прийнято. 153-я, Кабаченко, будь ласка.
16:09:06 КАБАЧЕНКО В.В. 153 правка. Дана правка конкретизує вимоги до члена правління фонду. А саме: членом правління фонду може бути особа, яка є громадянином України, постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права, стаж роботи за фахом не менше 5 років, бездоганну ділову репутацію і не має непогашених судимостей за вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Член правління фонду не може бути керівником, учасником або пов'язаною особою фінансової установи. Дуже слушна правка. Прохання її підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 153 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує її відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:10:04 За-67 Рішення не прийнято. 154-а, Кабаченко, будь ласка.
16:10:11 КАБАЧЕНКО В.В. Даною правкою пропоную визначити підстави припинення повноважень члену правління фонду, порядок і строки призначення нового члена правління фонду. Також пропонується встановити, що члени правління фонду здійснюють свої функції на громадських засадах, а також передбачити, що дирекція фонду є органом управління, який забезпечує виконання рішень правління фонду та здійснює функції з управління поточною діяльністю фонду. Дирекція фонду формується правлінням фонду, яке затверджує штатний розпис та положення про дирекцію фонду. Правку прохання підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 154 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу голосувати. 16:11:07 За-74 Рішення не прийнято. Наступна. Далі в нас дві поправки народної депутатки Плачкової, 164-а і 167-а. Одна хвилина, будь ласка.
16:11:19 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую. Шановні колеги, ці дві поправки якраз були подані на випадок, якщо Верховна Рада не підтримає мої попередні поправки і залишить все ж таки загальні збори учасників фонду органом управління. Пропонується позбавити загальні збори, якщо все ж таки вони залишені, повноважень вносити зміни до статуту, а дозволити лише готувати пропозиції, а також змінювати частку в статуті. Чому це важливо? Тому що я не розумію, яким іншим чином поставити запобіжники для того, щоб зберегти частку держави у фонді. А ви ці запобіжники абсолютно не поставили, тому я пропоную підтримати ці мої дві поправки. Якщо в нас вже загальні збори залишаються, то вони не мають права нічого іншого, окрім надавати пропозиції, а уряд вже ці пропозиції буде узгоджувати і як учасник фонду буде їх приймати або не приймати. Це стосується статуту і статутної діяльності. Дякую. Прошу поставити ці поправки на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 164 поправку народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:12:37 За-64 Рішення не прийнято. І наступна поправка 167 народної депутатки Плачкової. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 16:12:59 За-66 Рішення не прийнято. 172-а, народна депутатка Плачкова. Будь ласка, ваша поправка.
16:13:06 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую дуже. Шановні колеги, я пропоную цією поправкою позбавити, передбачене цим законопроектом права загальних зборів, приймати рішення стосовно припинення. Якщо ви вже залишили таку форму організації або діяльності фонду, то... і, по-перше, не пояснили, що і яким чином це має відбуватися, то давайте хоча б не будемо дозволяти будь-кому або незрозуміло кому приймати рішення стосовно припинення цього фонду. Це важливо, тому що від цього залежать кредитні зобов'язання людей. Якщо загальні збори приймуть рішення про припинення без уряду або без погодження з урядом, то це може вплинути на багато процесів, і це дійсно вплине безпосередньо на тих людей, які будуть залежати від цього фонду і на їх кредитні зобов'язання. Давайте не будемо давати загальним зборам права приймати рішення стосовно припинення фонду. Це рішення має бути виключно за урядом України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 172 поправку народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:14:24 За-67 Рішення не прийнято. Наступна у нас… наступна 191-а, Плачкова.
16:14:36 ПЛАЧКОВА Т.М. 191-а. Прошу, у нас є такий орган управління як рада фонду. Цією поправкою я вимагаю, щоб усі учасники цієї ради були громадянами України. На жаль, ви фактично цим законопроектом дозволяєте, щоб громадяни України, міжнародні фінансові організації були учасниками ради Фонду. Я прошу, по-перше, доповідача пояснити, яким чином це буде відбуватись? А по-друге, я прошу, щоб ми безпосередньо вказали в цьому законопроекті, що виключно громадяни України будуть виходити в цю раду. І далі ми будемо з вами говорити про те, яким чином буде формуватись ця рада, що таке агенція з працевлаштування або нова є формулировка в другому читанні – добору персоналу. І чому держава Україна і уряд не може визначити конкурсний відбір, як це відбувається на інші, державну службу, на інші посади, для того, щоб безпосередньо за ліфтом фаховим і професійним визначати людей… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 191-а і 202-а я ставлю тоді, так? Так як ми домовились з вами. Ставлю на голосування 191 поправку народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:16:03 За-65 Рішення не прийнято. І потім 202 поправка народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:16:26 За-62 Рішення не прийнято. Наступна поправка 194, Кабаченко. Будь ласка.
16:16:31 КАБАЧЕНКО В.В. Вже дуже багато часу було присвячено одному із органів управління фонду, тобто раді. І повертаючись до тексту законопроекту, державних членів ради призначає уряд, незалежних, за конкурсом, який проводить Кабінет Міністрів України. У той самий час кандидатів у незалежні члени ради відбиратиме агентство працевлаштування з понад десятирічним міжнародним досвідом пошуку керівників фінаустанов. Питання знову ж таки дуже просте і дуже логічне: хто проводить конкурс щодо незалежних членів ради фонду – Кабінет Міністрів України чи агентство з працевлаштування з понад десятирічним міжнародним досвідом керівників фінустанов? Мені це взагалі нагадує історію про законопроект із НАБУ, де начебто міжнародні конкурсні комісії обирають керівника, а затверджує повний склад Кабінет Міністрів... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 194 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 16:17:55 За-61 Рішення не прийнято. Наступна поправка 198. Кабаченко, будь ласка.
16:18:03 КАБАЧЕНКО В.В. Даною поправкою вносяться зміни в частину другу статті 9. І цією правкою пропонується, щоб порядок проведення конкурсу на члена ради затверджувався спільно Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, якому фонд буде в майбутньому підзвітний. Така взаємодія дозволить підвищити ефективність діяльності сформованої ради. Прохання підтримати. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 198 поправку народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 16:18:51 За-78 Рішення не прийнято. Далі у нас народний депутат Кабаченко просить 3 хвилини замість поправок: 204, 221, 235, 241, 246, 251, 254, 258, 292, 295 і 298. Прошу, будь ласка, пане Володимире.
16:19:13 КАБАЧЕНКО В.В. Шановні колеги народні депутати України і перш за все шановні українці, правки, які я подав до цього законопроекту, вони носять об'єктивний характер і вони з'явилися в результаті дуже кропіткої роботи щодо антикорупційної експертизи, яку я провів із своїми колегами над цим законопроектом. Як секретар Комітету з питань антикорупційної політики я можу відповідально сказати, що цей законопроект є корупційним і аргументи, які я надав під час виступів, вони мають вас запевнити, що цей законопроект має бути відправлений на доопрацювання. Дискреційні повноваження Кабінету Міністрів України під час створення цього фонду, правова невизначеність, з якою ми зустрічаємось у дуже багатьох стаття і розділах цього законопроекту, вони говорять про те, що цей законопроект знову ж таки є корупційний. І в жодному чині, і в жодному сенсі цього слова ми не можемо допустити і випустити цей законопроект із стін Верховної Ради задля того, щоб він став законом України. Перше. У проекті не визначена організаційно-правова форма фонду. Нам невідомо чи це буде акціонерне товариство, чи товариство з обмеженою відповідальністю, чи державна установа, що саме це буде і який саме фонд ми хочемо бачити в нашому житті. По-друге, учасниками фонду можуть бути держави та юридичні особи, жодних критеріїв щодо визначення, а які саме юридичні особи зможуть долучитися до створення цього фонду. Дуже багато питань щодо органів управління фонду і дуже багато питань щодо ради, більшість в якій буде належати незалежним представникам, незалежні представники іншою, простою мовою – це міжнародники, це міжнародні експерти. Ми на сьогодні з вами вже проголосували досить багато законопроектів, в яких вже на сьогодні існує дуже багато міжнародних експертів, які не запропонували свою фаховість жодній державній установі. Кожному з вас відомо і багато хто з вас надсилав запити до наглядових рад із дуже простим питанням, щоб нам розкрили щонайменше їх заробітні плати. Жодної відповіді ми на сьогодні так і не отримали. До речі, я зареєстрував законопроект дуже простий, і прохання підтримати цей законопроект, тому що мій законопроект, він покращить роботу цього законопроекту. Він полягає в наступному. Змусити нерезидентів України… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Володимире. Ідемо далі. Наступна поправка 219, народна депутатка Плачкова. 211-а і 219-а – 1 хвилина, будь ласка.
16:22:31 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую. І 233-я, якщо можна, разом. ГОЛОВУЮЧИЙ. І 233-я разом, добре. ПЛАЧКОВА Т.М. Всі мої поправки стосуються того, щоб виключити норму про призначення урядом представників держави у раді фонду. Тобто я пропоную наступними поправками обов'язково надати уряду повноваження і обов'язок визначати і призначати учасників в раду виключно на конкурсних засадах. Також я хочу зазначити, можливо, хтось не знає в цій залі, яким чином будуть визначатись ці люди, і хто буде підбирати цих людей до управлінського органу. Автори законопроекту дають нам таку форму – агенція з працевлаштування або агенція, компанія з добору персоналу, яка ще буде оплачуватись. У мене є питання. А що там сталося з тим ліфтом, який був, коли тільки прийшов Президент і коли відповідно до цього ліфту мали б набиратися кадри? Де ці кадри? Насправді їх немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Як і домовлялись ставлю по порядку три ваші поправки. Поправка 211, комітетом відхилена. Авторства народної депутатки Плачкової. Комітет відхилив. Прошу визначатись та голосувати 16:24:00 За-83 Рішення не прийнято. Наступна поправка 219, народна депутатка Плачкова. Комітет відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 16:24:23 За-83 Рішення не прийнято. І завершальна в цьому блоці поправка 233, народна депутатка Плачкова. Комітет відхилив. Прошу визначатися та голосувати. 16:24:44 За-81 Рішення не прийнято. Йдемо далі. Наступна поправка… зараз, секундочку. 260-а. Тимошенко Юлія Володимирівна. Будете наполягати? 255-а. Будь ласка.
16:25:31 ТИМОШЕНКО Ю.В. Пане Голово, будь ласка, з 255-ї по 280-у – 5 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, надайте 5 хвилин.
16:25:41 ТИМОШЕНКО Ю.В. Я звертаюся зараз до всіх, хто бачить і чує засідання Верховної Ради. І я хочу ще раз повідомити всім, що зараз розглядається законопроект 3205-2, яким абсолютно чітко передбачається аферистична, досить складна, але працездатна, на жаль, схема, як українську сільськогосподарську землю через створення спеціального фонду гарантування, де будуть задіяні іноземні фонди, як українську сільськогосподарську землю по суті забрати у селян, їх паї, їх фермерські господарства і передати іноземним компаніям. Це по суті продаж сільськогосподарської землі іноземцям прихованим способом, і на цьому вони збираються заробити великі спекулятивні статки. Я хочу зараз в цьому блоці правок розповісти про те, як цей фонд буде працювати. По-перше, він буде повністю, незважаючи на те, що там буде заведено частково державні кошти, повністю відмежований від управління державою. Знову, як і в усіх інших наглядових радах наших державних корпорацій, де позаводили іноземців, відрізані наші підприємства, і оцей фонд гарантування буде повністю від контролю, від управління, від будь-яких інших дій з боку держави Україна. Це буде замкнута структура, де будуть кошти державного бюджету і кошти іноземних фондів. Управлятися буде ця структура так, як тут прописано, іноземними громадянами, які будуть відібрані як би то по конкурсу, а насправді це зовсім не конкурс. Це просто складна модель, як, власне кажучи, речі, які схожі на конкурс, будуть приводити прогнозованих людей. І цей фонд, він буде по суті оперувати державними ресурсами і грошовими ресурсами іноземних фондів для того, щоб через гарантії, які будуть надаватися під кредити практично забирати у людей сільськогосподарську землю. Я хочу нагадати, що сьогодні сільськогосподарська земля – одна з найбільших справжній цінностей у світі. Ви знаєте, що кліматичні проблеми, які є сьогодні на планеті, вони швидко, стрімко скорочують кількість родючих земель. Ви знаєте, що за останні роки йде стрімке подорожчання продуктів харчування. І те, що зараз сільськогосподарська земля всіма методами, а в тому числі і цим методом шахрайства через фонд гарантування, вся сільськогосподарська українська земля буде по суті виводитися з системи впливу українців, української держави і буде використовуватися для прибутків і на користь міжнародних корпорацій, а дещо й інших держав. Дорогі друзі, коли сталося так, що в цьому парламенті абсолютна більшість депутатів не захищає національні інтереси України, не захищає українців, не захищає життя, здоров'я і майбутнє нашої нації, а розпродає, роздає за безцінь, як папуаси, всі ресурси, які є в Україні. І цей фонд гарантування – ще один інструмент, яким це буде робитися. Крім того, цей фонд гарантування вкладів буде залучати іноземні фонди по закритій схемі. Немає ніякої відкритої моделі, як будуть ці іноземні фонди фінансові залучатися, як вони будуть обиратися. А це буде означати, що все це буде побудовано на корупції. Я можу сказати, що цей фонд гарантування – це ще одна корупційна годівниця, яка буде по суті виконувати дві функції. Перша. Це відбір в українців сільськогосподарської української землі. І друге. Це велика корупція, яка буде покриватися благим наміром як би то допомоги фермерам отримати кредитні ресурси. Цей благий намір – обман. І за цими гучними позитивними гаслами насправді зберігається річ, яка буде діяти проти національних інтересів України. Нам з вами потрібно повертати всі ресурси українцям і Україні, а не забирати їх. ГОЛОВУЮЧИЙ. 255-а, ну, всі поправки, які ми говорили, Юлія Володимирівна. Ставлю почергово. Ставлю 255 поправку народної депутатки Тимошенко. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати. 16:31:18 За-70 Рішення не прийнято. Наступна поправка 260 авторства Тимошенко. Комітет відхилив. Прошу визначатися та голосувати. 16:31:38 За-77 Рішення не прийнято. Далі 270 поправка авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати. 16:32:02 За-85 Рішення не прийнято. Наступна 272 поправка авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 16:32:23 За-85 Рішення не прийнято. Далі 274 поправка авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 16:32:45 За-84 Рішення не прийнято. І завершальна в цьому блоці поправка 280 авторства Тимошенко. Комітет відхилив. Прошу визначатися та голосувати. 16:33:07 За-85 Рішення не прийнято. Наступна поправка 285. Юлія Володимирівна, будете наполягати? Тимошенко, 285-а, будете наполягати?
16:33:15 ТИМОШЕНКО Ю.В. Пане Голово, я пропоную з 285-ї по 329-у правки – 5 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, будь ласка, 5 хвилин.
16:33:30 ТИМОШЕНКО Ю.В. Ми з вами щойно, коли розглядали правки фракції "Батьківщина", а правки всі по суті фракції "Батьківщина", ми намагалися зупинити аферу, яка цим законом проводиться. Причому, дивіться, поставили цей закон позачергово, поставили його перед всіма законами, які були би потрібні для того, щоби врегулювати енергетичну кризу, щоби врегулювати ситуацію з критичною абсолютно ситуацією, яка склалася в охороні здоров'я у зв'язку з епідемією COVID. Нічого цього в залі не голосується, зверніть увагу. Це нікому не цікаво. Не цікаво, що зараз Національна служба здоров'я України не фінансує 31-й пакет, який пов'язаний з збільшенням заробітної плати медикам під час епідемії на COVID. Тобто ніхто тут це питання не піднімає. Ніхто не приймає постанови, щоби примусити уряд захищати людей від COVID. Ніхто не пропонує зараз негайно розглядати зміни до бюджету, які ми внесли, щоби 15 мільярдів, які вони останні дні перенаправили на будівництво велике з відкатами, щоби повернути на програму по захисту людей від COVID. Безкоштовні ліки, безкоштовні тести, доступ людей до лікарень, доступ людей до мобільних бригад, які мусять приїжджати до хворих, доплати сімейним лікарям 300 відсотків – нічого цього не розглядається. Вони зараз просувають всіма силами, не приймаючи жодної правки, вони зараз протягують Закон про створення корумпованого аферистичного фонду гарантування, де вони хочуть гарантувати по суті частково кредити як би то для власників землі, но насправді побудована система, якою вони цю землю будуть через шахрайські інструменти у селян забирати і через цей фонд продавати вже великі наділи цієї землі, у тому числі іноземним корпораціям. А українці залишаться і без землі, і без нормальних продуктів харчування, без нічого. Зараз вони це проводять. І зараз я хочу привернути вашу увагу, і ці правки цього стосуються, ще на одну деталь, яку я хочу, щоб ви знали. Скажіть, будь ласка, чому тут немає прозорою чіткої процедури, кому конкретно будуть гарантувати отримання кредитів через цей фонд? Жодного слова в цьому законі немає про те, які прозорі відбори тих аграрних підприємств, які будуть звертатися до банків і отримувати гарантії фондів. Сказано про те, що фонд буде за власним бажанням, за власним натхненням визначатися кому, в тому числі частиною державних грошей гарантувати кредити. Це означає, що це багатофункціональний шахрайський фонд, з одного боку він буде інструментом позбавлення селян землі і накопичення цієї землі для продажу іноземним корпораціям, а з іншого боку це буде корупція, яка також буде давати можливість цьому фонду надавати гарантії вже для своїх компаній, які будуть отримувати цей кредит в тому числі гарантований частково грошима державного бюджету в цьому фонді. Скажіть, будь ласка, ви як йшли у владу і оголошували закінчення епохи корупції, чому сьогодні в залі Верховної Ради ви проводите антиукраїнський, антифермерський і абсолютно корумпований цей законопроект і при цьому всі тиснуть на зелену кнопку, і ніхто по суті, крім 80-90 людей, депутатів в цьому залі, саме людей, я правильно сказала, які голосують зараз за правки і намагаються цей законопроект про аферистичний фонд гарантування вкладів все-таки направити якось в державне русло і дати державні гарантії, що цей фонд не буде працювати проти України. Я хочу подякувати всім депутатам, які голосують за правки, а це десь до 90 депутатів, і сподіваюсь, що на таких… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування почергово ті поправки, про які ви сказали. Спочатку 285 поправка народної депутатки Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:39:02 За-73 Рішення не прийнято. Наступна 290 поправка авторства Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:39:23 За-81 Рішення не прийнято. Наступна 299 поправка авторства народної депутатки Тимошенко. Прошу визначатись та голосувати. 16:39:44 За-82 Рішення не прийнято. 301 поправка авторства Тимошенко. Прошу визначатись та голосувати. 16:40:04 За-84 Рішення не прийнято. 315 поправка авторства Тимошенко. Прошу визначатись та голосувати. 16:40:25 За-68 Рішення не прийнято. 319 поправка авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:40:47 За-84 Рішення не прийнято. І завершальна в цьому блоці 329 поправка авторства Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:41:12 За-85 Рішення не прийнято. Йдемо далі. Наступна поправка 296 і 312, Плачкова. 1 хвилина, будь ласка.
16:41:21 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую. Шановні народні депутати, я все ж таки намагаюся своїми поправками посилити вплив і відповідальність уряду за діяльність фонду. Чому це важливо? Можливо, хтось не читав, тому що, по-перше, порядок набору членів ради фонду взагалі незрозумілий. Якщо є люди, які працювали у сфері корпоративного управління, точно знають, що це дуже важкий порядок, так само як і порядок припинення членства у раді фонду абсолютно незрозумілий. Тому цієї поправкою, цими двома поправками я пропоную все ж таки ось цю процедуру припинення членства у раді фонду закріпити безпосередньо за урядом. Ми вже зрозуміли, що набирати цих людей буде агенція з добору персоналу, за діяльність якої держава ще заплатить відповідні кошти. Але давайте хоча б, якщо ці люди будуть так само працювати як деякі, ми знаємо багато людей, які працюють у наглядових радах, давайте хоча б… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю почергово на голосування ці дві поправки. Ставлю на голосування 296 поправку народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 16:42:50 За-71 Рішення не прийнято. І наступна поправка 312 народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 16:43:13 За-71 Рішення не прийнято. Далі у нас три хвилини Кабаченко замість поправок: 314, 323, 328, 332, 335, 337, 339, 342, 345, 349, 351, 380, 396 і 400. Тобто з 314-ї по 400-у. 3 хвилини, Кабаченко.
16:43:32 КАБАЧЕНКО В.В. Руслане Олексійовичу, я вас попрошу кожну з цих правок потім поставити окремо на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. КАБАЧЕНКО В.В. Шановні українці, ще рік тому голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко, абсолютно всі депутати фракції "Батьківщина" застерігали вас, що базовий законопроект про розпродаж українських земель, він прописаний і написаний виключно під міжнародні фінансові організації та трансатлантичні компанії. Законопроект, який ми розглядаємо сьогодні, 3205-2, він продовжує цю ганебну традицію і вже абсолютно немасковано говорить про наступне: створюється фонд, який буде фінансувати саме ці міжнародні фінансові установи задля того, щоб вони скуповували українські землі. Діяльність цього фонду, і кожний із народних депутатів України дев'ятого скликання має розуміти, орієнтована не на вітчизняних аграріїв, а на банки з іноземним капіталом, які зможуть стягувати і набувати у власність заставлені фермерами землі сільськогосподарського призначення. Це є єдина ціль і мета даного законопроекту. Ми вже визначились з тим, що цей законопроект є корупційним. Ми вже визначились із тим, що цей законопроект не відповідає інтересам українців. Ми вже визначились із тим, що органи управління цього фонду, вони також не є українцями. Ми з вами за свій власний кошт створюємо фонд, який буде фінансувати міжнародні організації. Міжнародні організації мають свої кошти задля того, щоб фінансувати самі себе. Ми вас дуже просимо і наполягаємо, щоб цей законопроект був відкликаний або щонайменше відправлений на доопрацювання. Цей законопроект в жодному випадку не відповідає українським інтересам. Задля забезпечення здешевлення кредитів дрібним і середнім сільськогосподарським товаровиробникам можливо і без створення цього фонду, шляхом прийняття і виконання відповідної бюджетної програми. Артем Олегович правильно сьогодні зазначив, що є така строчка в бюджеті щодо 11 мільярдів. Так давайте ці 11 мільярдів визначимо… використаємо за їх цільовим призначенням. Дуже дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Володимир, все-таки наполягаєте голосувати чи пошкодуємо техніку? Наполягаєте. Добре. Шановні колеги, тоді почергово ставлю всі поправки народного депутата Кабаченка. Почнемо. Ставиться 314 поправка народного депутата Кабаченка. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 16:47:06 За-75 Рішення не прийнято. Далі 323 поправка. Ставлю на голосування. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 16:47:27 За-72 Рішення не прийнято. Наступна 328 поправка народного депутата Кабаченка. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 16:47:48 За-74 Рішення не прийнято. Наступна поправка 332 народного депутата Кабаченка. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 16:48:09 За-74 Рішення не прийнято. Наступна 335 поправка народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:48:31 За-76 Рішення не прийнято. 337 поправка комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 16:48:54 За-73 Рішення не прийнято. Наступна поправка 339 народного депутата Кабаченка. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати. 16:49:16 За-71 Рішення не прийнято. Наступна 342 поправка народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 16:49:38 За-72 Рішення не прийнято. Наступна 345-а народного депутата Кабаченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 16:50:02 За-72 Рішення не прийнято. Далі 349-а народного депутата Кабаченка. Прошу визначатися та голосувати. 16:50:22 За-72 Рішення не прийнято. Наступна 351-а народного депутата Кабаченка. Прошу визначатися та голосувати. 16:50:42 За-73 Рішення не прийнято. Далі 380-а народного депутата Кабаченка. Прошу визначатися та голосувати. 16:51:01 За-73 Рішення не прийнято. Далі 396 поправка. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати. 16:51:25 За-80 Рішення не прийнято. І крайня 400 поправка, вона комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 16:51:52 За-81 Рішення не прийнято. Йдемо далі. Наступна поправка у нас, наскільки розумію, 359-а, Соболєв.
16:52:14 СОБОЛЄВ С.В. Це поправка стосовно того, хто може бути в раді фонду. Моя пропозиція чітко встановити, що це громадяни України, як перша вимога. Дякую, що ви врахували вимогу, яка стосується судимих осіб, що вони не можуть бути. Крім того, у вимозі чітко визначено кваліфікаційні вимоги щодо кандидата і що дуже важливо, їх встановлює Національний банк. А от те, що стосується додаткових вимог, встановлює Кабінет Міністрів. Тому прошу врахувати ці правки, які стосуються однієї статті, так, хто ж все-таки може бути членом ради фонду. Я думаю, що абсолютно об'єктивно, зрозуміло і тоді це можна хоч якось гарантувати, що фонд буде працювати на користь… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 359 поправку народного депутата Соболєва. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 16:53:37 За-58 Рішення не прийнято. Я перепрошую, я пропустив поправки з 333-ї по 389-у. Цимбалюк – 5 хвилин, і ми не голосуємо. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк.
16:53:51 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, що ви виправили свою помилку, пане головуючий. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні представники фермерства, дорогі селяни! Цей закон не про розвиток українського фермерства, бо не секрет, що майже 4 мільйони одноосібників, представників села, вони ніколи не вели бухгалтерію, і навіть не є зареєстрованими як товаровиробники сільськогосподарської продукції, і це є проблема. І вони не візьмуть ніякий кредит, бо в них немає ні бухгалтерії, ні кредитної історії. Цей законопроект не в підтримку молодих фермерів. Тому що молода родина на селі, яка хоче займатись фермерством, вона апріорі за цим законопроектом не оформить кредит, бо їй скажуть показати майно в півтора разу відсотка дорожче, ніж візьметься кредит. Через те цей законопроект про те, щоб повернути частково банку, якщо особа, що взяла кредит, неспроможна його виплатити. Тобто реально цей законопроект про підтримку банків, а не селян. Наступне. Тут колеги говорили про формування ради фонду. Шановні колеги, складається враження, що цей законопроект не писався в сесійній залі, вірніше, в стінах Верховної Ради України, а десь ззовні. Спробую аргументувати чому. Передбачається цим законопроектом, що кандидатів у незалежні члени ради фонду визначатиме агентство працевлаштування щонайменше з десятирічним міжнародним досвідом пошуку керівників фінустанов. А автори не хотіли звернутися до центру зайнятості України, де перебувають як безробітні майже 2 мільйони українців, ще більше 1 мільйона не зареєстровані в центрі зайнятості. Ви не хотіли в цьому законі виписати, щоб працевлаштувати українців, а може б ви цим законом виконали передвиборчу обіцянку повернути із-за кордону українців, які там заробляють? Цим законопроектом передбачено, що будуть у фонді працювати іноземці. Наступна річ. Коли ми кажемо про цей законопроект, то, шановні колеги, скільки коштів витратить цей фонд для сплати цим міжнародним інституціям по пошуку фахівців, а за ці кошти можна було б підтримати не одну фермерську родину на Україні, у нас в країні. Наступна річ. Коли ми кажемо про ефективність використання коштів цим фондом, то ми маємо говорити, яка буде зарплата у працівників фонду, скільки буде обходитися бюджету саме вся інфраструктура. Це ще одна годівниця. Я ще раз хочу звернути увагу, що, шановні колеги, складається враження, що цей законопроект з низки тих, які роблять і відкривають для іноземців можливість скупки української землі сільськогосподарського призначення, це перелік тих документів, щоб тут на українську землю не зайшов іноземний інвестор, а зайшов той, хто за безцінь буде скуповувати українську землю, а громадяни ті, які ще живуть на селі, чекали, коли їм створить влада робочі місця. За цим законопроектом не будуть створюватися для українців робочі місця, знову будуть іноземні громадяни у фонді працювати, заробляти мільйонні зарплати і вивозити за межі нашої держави, а українці мільйонами будуть працювати за кордоном і копійки відправляти сюди, бо саме наші громадяни, які заробляють за кордоном, є реальним іноземним інвестором… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
16:59:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Михайло Михайлович. Будь ласка, ставлю на голосування правку номер 329. Прошу голосувати. (Шум у залі) Ні, голосуємо. Чорноморов щось хотів сказати просто. 16:59:29 За-283 Дякую. Наступна ставиться на голосування правка 333. Рішення прийнято. 283 голоси. По фракціях, будь ласка. Дякую. Наступна 333 правка. Правка Цимбалюка. Комітетом відхилена. 16:59:59 За-113 Рішення не прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
17:00:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Нарешті ви наполягаєте, чи ні, чи можемо йти далі? Можемо йти далі. Дякую. Далі, будь ласка, ще залишилося дві поправки Соболєва Сергія Владиславовича. Після цього ще Євтушок – 3 хвилини. І після цього ще 3 хвилини буде Вадим Євгенович Івченко. І переходимо до голосування, колеги. Будь ласка, я надаю слово Соболєву Сергію Владиславовичу, 473 поправка, будь ласка.
17:00:39 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, це ключова правка. Про що йде мова? Я вас прошу дуже уважно послухати. Фонд, який буде розпоряджатися сотнями мільйонів доларів, буде мати право перевірятися лише внутрішнім аудитом. Ні Рахункова палата від імені Верховної Ради, бо це бюджетні кошти, ні аудиторська служба не має доступу. Побійтесь Бога, пане Голово, ну, скажіть їм, що за це треба проголосувати. Що якщо це бюджетні кошти, їх перевіряє Рахункова палата, а якщо це кошти, які вкладалися, перевіряє аудиторська служба. Ну, ви уявляєте, що ви вносите? Ну, як це тільки внутрішній аудит. Я вас прошу підтримати цю ключову правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування 473 поправку народного депутата Соболєва. Вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. 17:02:15 За-123 Рішення не прийнято. І 474-а, Соболєв Сергій Владиславович. Будь ласка.
17:02:31 СОБОЛЄВ С.В. Це пов'язана правка. Вона так само вимагає, щоб перевіряли кошти, які є. От тут міністр сидить, пане Лещенко, є Голова Верховної Ради, є голова комітету, ну, скажіть, будь ласка, як це, лише внутрішній аудит буде перевіряти сотні мільйонів. Ну, як ви могли таке допустити? Я прошу, проголосуйте, щоб перевірка була. Якщо бюджетні кошти направляються в цей фонд Рахункової палати, а інше щоб перевіряла аудиторська служба України… Державна аудиторська служба. Ну, інакше ви уявляєте, що ви робите? Ну, заради чого цей фонд створюється, щоб його не могли перевірити потім, сотні мільйонів доларів? Я вас прошу, підтримайте це. Я хочу послухати коментар і міністра, і комітету. Будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо тільки комітету. Будь ласка, 1 хвилина.
17:03:34 ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний… дякую за запитання. Дійсно, вказано, що діє внутрішній аудит. Але, оскільки там знаходяться кошти не лише держави, а також зовнішніх партнерів, то ніхто не забороняє робити незалежний аудит незалежними аудиторськими компаніями. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 474 поправку народного депутата Соболєва. Комітет пропонує відхилити. Прошу голосувати. 17:04:14 За-155 Рішення не прийнято. Далі в нас ще є, я перепрошую, 448 поправка, народний... Зараз, одну секундочку. Да, давайте, сейчас, одну секундочку. Я дам Плачковій, 448-а. Будь ласка. А далі я розберуся. Будь ласка, 448-а, Плачкова.
17:04:47 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую. Можете надати мені 3 хвилини на всі подальші поправки? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте 3 хвилини на всі ваші поправки.
17:04:57 ПЛАЧКОВА Т.М. Шановні народні депутати, про що мав бути цей законопроект і про що мої поправки. Про фонд без мети отримання прибутку, про фонд без міжнародних фінансових організацій, без наглядових рад, які незрозуміло чим займаються, а лише отримують державні кошти. Мої поправки про фонд, який виступає справжній гарантій для українського селянина, для українського власника земельних ділянок. На жаль, цей законопроект в цьому вигляді не про це. І дійсно про що ми мали б зараз говорити? Ми мали б зараз говорити не про цей лобістський законопроект, який фактично направлений лише на те, як найкраще розкрасти бюджетні, небюджетні кошти. Ми мали б зараз розглядати, наприклад, законопроект стосовно створення фонду розвитку сільських територій, який дійсно мав би на меті, наприклад, розвиток сільської інфраструктури, тому що після прийняття законопроекту про ринок землі, на жаль, якоїсь підтримки ці селяни не отримали. Ми мали б, наприклад, сьогодні спитати міністра, коли будуть прийняті порядки використання і допомоги фермерам вже по існуючих напрямках, безпосередньо порядки, яких, на жаль, також сьогодні немає. Але ми розглядаємо не це. Ми у такому поспішному порядку розглядаємо саме цей законопроект. Я вам нагадаю, яким чином він приймався. Декілька разів зала Верховної Ради не приймала його в першому читанні, тому що були питання. Чомусь сьогодні ці питання вже зникли? Я хочу також наголосити на тому, що перед тим, як розглядати цей законопроект, важливо, мабуть, було б хоча би розібратись з тим ноу-хау від Фонду державного майна, яке називається "Модуль електронного визначення оціночної вартості", коли сьогодні податки іноді більші, ніж реальна вартість земельних ділянок. Що з цим відбувається? Нічого з цим не відбувається. Це все на розсуд сьогодні або громадян, або цього незрозумілого ноу-хау. Це ми не розглядаємо. Тому, колеги, я дуже прошу вас звернути увагу на дві мої останні поправки і за них проголосувати. Фонд не має права вимагати передачу земельних ділянок безпосередньо у заставу, тому що це завершиться тим, що після цього, після того, як ці земельні ділянки будуть передані у заставу, до громадян України вони вже не повернуться. І безпосередньо учасниками і тими людьми, які будуть отримувати гарантії, не можуть бути іноземні громадяни. Я прошу поставити дві поправки на голосування: 448-у, 457-у. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування дві поправки, як ви і попросили, 448-у і 457-у. Так? Почергово. Ставлю 448-у народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 17:08:22 За-96 Рішення не прийнято. І 457-а народної депутатки Плачкової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 17:08:44 За-90 Рішення не прийнято. Далі, шановні колеги, у нас залишилися ще чотири блоки. Перший блок: поправки з 386-ї по 417-у – 5 хвилин, Юлія Володимирівна Тимошенко. Потім ще один блок: поправки з 418-ї по 432-у – 5 хвилин, Юлія Володимирівна Тимошенко. Далі блок: з 434-ї по 467-му – Євтушок Сергій Миколайович, 3 хвилини. І завершальний блок: з 470-ї по 489-у – 5 хвилин, Юлія Володимирівна Тимошенко. І Вадим Євгенович Івченко – 3 хвилини. Після цього переходимо до голосування. Я надаю 5 хвилин Юлії Володимирівні, будь ласка.
17:09:34 ТИМОШЕНКО Ю.В. Зараз я хотіла би сказати про правки 386 – 417. Але розпочати я хочу з подяки всім депутатам Верховної Ради, які проголосували за 329 правку партії "Батьківщина", яка передбачала хоча би одну маленьку деталь, що цей шахрайський фонд хоча б не буде іноземцями очолюватися, а буде хоча б очолюватися громадянами України, які хоч відповідати по Кримінальному кодексу України зможуть. Це 329 правка. Це означає, що хоч якась управа, коли поміняється влада, на цю людину буде. І всі депутати, які проголосували, вони зробили цю правку реальністю, тобто правка пройшла і зараз вже в законі хоча б не буде того, що іноземці очолюють цей шахрайський фонд. Друге, що дуже важливо. Також ви знаєте, що зараз ми намагалися, і про це говорив Сергій Соболєв, провести правку ще одну, яка говорила б про те, що цей фонд гарантування – чиста афера, що він мусить бути підконтрольний, підзвітний, його можна буде перевірити Державною аудиторською службою. Тому що в цьому законі передбачено, що цей корумпований фонд, який буде забирати землю у наших селян, який буде там щось робити корупційне і безконтрольне, що він може проводити тільки внутрішній аудит. А внутрішній аудит, це означає своїми силами, силами своїх працівників. Це називається річ у собі. Так от, двічі Сергій Соболєв ставив правку від фракції "Батьківщина", щоб цей фонд перевірявся Державною аудиторською службою. І два рази Верховна Рада цю правку провалила. 155 депутатів проголосувало за те, щоб ця структура, яка буде частково мати державні кошти у своєму статутному капіталі, кошти державного бюджету, щоб вона контролювалася державою, а всі інші депутати вирішили, що ця корупція мусить бути безконтрольною. Чому я так детально говорю про цей приклад? Тому що це приклад того, що сьогодні приймається у залі. Це приклад того, як корупція сьогодні затверджується законами, як сьогодні обезземелення селян затверджується законом. І зелені кнопки, які будуть тиснути за це, на жаль, будуть демонструвати ту більшість у парламенті, яка разом з правлячою командою буде зливати національні інтереси України і розпродавати державні ресурси, природні ресурси нашої держави. Я також хочу сказати про те, що абсолютно нічого в цьому законі не передбачено для того, щоби можна було подивитися: а кому будуть гарантувати ці кредити, хто конкретно, які юридичні особи будуть отримувати таку гарантію держави. І тому ми просимо проголосувати за ці правки цього блоку для того, щоб ми мали можливість також вести ринкові процедури прозорі, чіткі, ясні. Для того, щоб якщо видаються вже такі гарантії, щоб видавалися всім, хто звернеться, а не вибірково тим, хто буде давати відкати. Я прошу ці правки проголосувати і тому, що ми ще, ще і ще раз наполягаємо, що в цей фонд не можуть бути залучені іноземні міжнародні фонди і потім вони не можуть брати в якості застави нашу землю українську, тому що це протирічить Конституції. Якщо ви вже створюєте такий фонд, то створюйте його прозоро, підконтрольно повністю, відкрито державі, створюйте повністю стовідсотково той фонд, який належить державі, і гарантуйте тоді тільки виключно фермерам, але всім без виключення. А цей закон всі, хто проголосують, є співучасниками великої мільйонної, стомільйонної корупції, яка буде робитися на наших селянах. І коли ви бачите, що вони дивляться як ділити дивіденди, то коли будете натискати кнопку, пам'ятайте, що ці гроші забирають у найбідніших селян і ви цьому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ставлю на голосування. Поправка 386 авторства Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 17:15:01 За-74 Рішення не прийнято. Наступна 388-а авторства Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 17:15:21 За-76 Рішення не прийнято. Далі 393-я авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 17:15:42 За-84 Рішення не прийнято. Наступна 397-а авторства Тимошенко. Прошу визначатись та голосувати. 17:16:03 За-83 Рішення не прийнято. Наступна 401 авторства Тимошенко. Прошу визначатись та голосувати. 17:16:24 За-73 Рішення не прийнято. Далі, 413 авторства Тимошенко. Прошу визначатись та голосувати. 17:16:44 За-68 Рішення не прийнято. І остання в цьому блоці 417 авторства Тимошенко. Прошу визначатись та голосувати. 17:17:05 За-83 Рішення не прийнято. Далі, будь ласка, 3 хвилини просить Вадим Євгенович Івченко замість решти своїх правок. Будь ласка, Вадим Євгенович.
17:17:17 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, по-перше, хотів подякувати, ви хоч одну правку із сотні, які запропонувала "Батьківщина", підтримали. Нарешті хтось в залі почав включати здоровий глузд, і ви реально подивилися, що таке... що відбувається, буде відбуватися з керівництвом цього фонду, що таке наглядова рада, і чому незалежна людина не може бути керівником наглядової ради у фонді, який створюється законом і фактично за державні кошти, який буде підпорядкований Національному банку України. Це раз. Колеги, друге. Аби ми з вами ще вникали в законопроект і чітко розуміли, що цей законопроект не буде рятувати малий бізнес, не буде рятувати сімейні фермерства проти тих, хто сьогодні може отримати дешеве фінансування із-за кордону. Колеги, цей законопроект іде в розріз взагалі з політикою будь-якої країни, яка має думати, перш за все, за маленького, за дрібного фермера, який має думати про розвиток сільських територій, який має думати про зайнятість і створення робочих місць. Цей законопроект точно, колеги, не дасть змогу бути конкурентоспроможним під час тієї "реформи" (в лапках), яку ви назвали земельною, тим людям, які хочуть займатися сімейним фермерством. Цей законопроект, колеги, буде зганяти оцих маленьких і дрібних з землі. І ця земля буде перекочовувати великим аграрним холдингам, як вже це відбувається. Цей законопроект не дасть, колеги, започаткувати маленькому підприємцю власне підприємництво. Цей законопроект не дасть потім їм об'єднатися в кооперативи. Тому що ви цим законопроектом віддаєте все банкам. А банки наразі кредитують тільки через заставу, через свої коефіцієнти 0,5, 0,3 в залежності від того, що ви будете заставляти. Тому, колеги, хибна, хибна повністю аграрна політика, яка сьогодні іде і фактично продукується в аграрному комітеті. Мені здається, потрібно змінювати, потрібно змінювати акценти. І потрібно робити так, щоб пріоритет держави надавався тим, хто, власне, і хоче створити підприємництво, і хто хоче обробляти власну землю. І ні в якому разі не віддавати пріоритети тим, хто її дає в оренду, і особливо тим, хто мають дешеві кошти. І цей прибуток потім осідає, повірте, не в Україні. Тому хибний закон. І я буду голосувати, і "Батьківщина" проти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ще один блок, другий блок. Юлія Володимирівна Тимошенко, поправки з 418-ої по 432-у. Будь ласка, Юлія Володимирівна, 5 хвилин.
17:20:26 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я ще раз хочу нагадати вам, що ми в цьому залі, українські народні депутати, не можемо бути по різні сторони барикад, коли вирішуються питання стратегічних галузей для України, коли вирішуються питання дотримання захисту примноження національних інтересів України. І мені дуже дивно, що зараз в цьому залі водорозділ, знаєте, межа знаходиться між тими депутатами, які сьогодні, причому це як у фракції більшості, так і у фракціях опозиції, стоять на позиціях національних інтересів, але абсолютна більшість свідомо, абсолютно розуміючи, за що вони тиснуть кнопки, стоїть по ту сторону барикад, яка руйнує країну, яка позбавляє країну останнього, що у нас є, яка позбавляє країну шансу на становлення. Тому що забрати в українській нації сільськогосподарську землю, а читай – прибуток, який народжує ця земля, забрати продукти харчування якісні і для внутрішнього ринку, і зовнішнього, і право мати з цього прибуток, можуть тільки ті люди, які свідомо стали проти України. Я не сумніваюся, що все це буде поправлено тоді, коли влада поміняється. Але шкода втрачених п'яти років, дай Боже, може бути менше, шкода втрачених можливостей і шкода тих людей, які сьогодні масово їдуть з України, розуміючи, що держава під керівництвом нової влади працює проти людей, проти в усіх сферах життя – від соціальної політики і аграрного сектору до малого підприємництва, ФОПів і всіх інших людей, які від держави очікують сприяння життю і розвитку. Я можу сказати, як мусила б виглядати сьогодні аграрна політика. Так як вона виглядає в багатьох притомних нормальних цивілізованих країнах світу. Якщо ви візьмете всю сільськогосподарську родючу землю світу і поділити на кількість тих підприємств, які займаються у світі аграрним бізнесом, ви побачите, що в середньому на одне господарство приходиться 3 гектари. Про що це говорить? Що всі країни йдуть шляхом розвитку сімейного фермерства. Організація Об'єднаних Націй прийняла спеціальне рішення і зробила десятиліття зараз, яке ми проживаємо, Десятиліттям розвитку сімейного фермерства. Все, що робиться сьогодні в аграрному секторі, робиться проти сімейного фермерства, які тримають села, ці сімейні ферми, які тримають, по суті, культуру, духовність України в глибинці, там, де вирощують для нас хліб. Сьогодні країна в аграрному секторі придушує останні фермерські господарства і не дає розвиватися новим. І навіть зараз, коли почали розпродавати землю, то розпродають не фермерським господарствам при підтримці держави, а продають просто фіктивним особам, як і підставним особам, які використовують сьогодні великі і вітчизняні, і західні корпорації аграрні, щоб прибрати до рук землю. Шкода, що така політика сьогодні є. І навіть міністр аграрної політики, який також має тисячі гектарів землі у власності своєї родини, теж став, по суті, на цю лінію розпродажу землі і створення великих агрохолдингів і нищить це фермерство, а нам треба, фермерам, по-перше… В інших країнах фермерське господарство як дитину взрощують маленьку, ставлять на ноги і дають їй життя. І ми мусили робити так само, в нас всі державні інституції мусили працювати на те, щоб кожне фермерське господарство задихало, субсидії державні, дотації, пільгова податкова система, безвідсоткові кредити, ось, що треба було робити. Треба було створювати державну страхову компанію, щоб не забирати у людей в заставу землю, тому що їм вже немає що в заставу віддати, а страхувати ці кредити і давати можливість їм розростатися, розвиватися, а не втрачати в шахрайських схемах, як цей Фонд гарантування вкладів, останній шматок своєї землі. Я дуже прошу вас, давайте ми, поки є в цьому парламенті хоч трошки розуму, оберемо правильну стратегію розвитку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юлія Володимирівна, можна я не буду ставити ці правки на голосування, якщо можна? Дякую. Далі Євтушок – 3 хвилини. Сергій Миколайович, будь ласка. Три хвилини – Євтушок, після цього ще 4 хвилини – Юлія Володимирівна… 5 хвилин – Юлія Володимирівна. І після цього ще 2 хвилини – Железняк, і переходимо до голосування. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, Євтушок Сергій Миколайович – 3 хвилини.
17:25:56 ЄВТУШОК С.М. Дякую, пане Голово. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина", Рівненщина. Шановні колеги, чому я хочу коротенько здійснити екскурс в недавню історію зовсім свіжу, коли ми приймали в цій сесійній залі закон України про розпродаж сільськогосподарських земель. Відповідь дуже проста. Тому що цей закон, який зараз розглядається в сесійній залі, він прямий супутник цього закону, який дав можливість розпродавати сільськогосподарську землю, можливість розпродавати хаотично, неконтрольовано, із залученням не тільки іноземних капіталів, але і в той же час можливістю скупити наші землі сільськогосподарського призначення іноземцями. Це дуже небезпечно. І саме лідер Тимошенко, лідер "Батьківщини", яка зараз щойно говорила про продовольчу безпеку, говорить, що кожна країна в Європі зараз дбає про свій народ, думає, як забезпечити продовольчу безпеку для своїх власних громадян. Тому що "Батьківщина" чітко розуміє, що не землею потрібно торгувати, а потрібно торгувати саме продуктами харчування, які вирощує ця земля. Саме "Батьківщина" говорить про підтримку малої і середньої ферми. А це зовсім інша, колеги, філософія господарювання. Саме тому фракція "Батьківщина" підготувала безліч серйозних поправок. Але ж чому? Тому що ми проти, щоб в цих наглядових радах, навіть в цих фондах були іноземці. І слава Богу, що поправка мого колеги по фракції Цимбалюка пройшла, де будуть в наглядових радах лише українці, слава Богу. Але ж в стартовій позиції були іноземці. Тому, шановні колеги, коли приймали Закон про ринок землі і про продаж землі, ми закликали і виходили з пропозицією провести всеукраїнський референдум. Що відбулося у владі? Влада категорично заборонила нам це робити. Одинадцять тисяч громадян України зібралися, створили ініціативну групу. З цими документами фракція "Батьківщина" разом з українцями пішли в ЦВК і отримали, на жаль, ганебну відповідь. Нам разом з українцями заборонили у власника запитати, чи можна продавати власність українського народу, чи. Можливо, ці рішення будуть ось так, через надлом Регламенту вночі протягуватися через сесійну залу. Саме тому, шановні колеги, фракція "Батьківщина", вся команда закликає, по-перше, накласти вето в разі ухвалення даного законопроекту в сесійній залі. Якщо ж ні, ми зберігаємо за собою право стати суб'єктом подання розгляду цієї справи у Конституційному Суді. Ми разом з українцями здобудемо справедливість, ми переможемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається на завершальний блок Юлії Володимирівні Тимошенко 5 хвилин. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
17:29:07 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні народні депутати, можливо, для тих, хто не читає досвід європейських країн, як розвивати свій аграрний сектор, я просто вам розповім, як це робить одна із найуспішніших країн Франція. У неї створена державна агенція, яка називається SAFER, де є держава і де є асоціації виключно фермерів Франції. І коли будь-який шматочок землі звільняється у Франції сільськогосподарської, то, перше, куди ця земля потрапляє, це в це державне агентство SAFER, де учасниками прийняття рішень є асоціації фермерів Франції. І коли вони приймають рішення, то землі цієї, шматок який звільнився, надається спочатку на 7-9 років в оренду фермерському господарству. Якщо за 7-9 років фермерське господарство продемонструвало, що воно може обробляти ефективно цю землю, тільки після того дається право тільки цьому фермерському господарству цю землю викупити і нікому, крім фермерів, земля у Франції потрапити не може. Друге, що робить Франція, вона по суті, як і Італія, не дає експортувати з країни сировину аграрну. А агрохолдинги, великі аграрні підприємства, якраз тим і займаються, що експортують сировину, а потім хтось на нашій сировині і на нашій землі заробляє сотні, сотні і сотні мільярдів прибутку. І тому Франція, Італія, вони максимально переробляють на своїй території аграрну сировину в готові харчові продукти. Чому ми так не робимо? І чому сьогодні ми отримуємо від експорту сировини десь до 20 мільярдів євро, а реально, якщо би переробляли, могли би отримувати від експорту до 200 мільярдів євро. Що ми робимо з нашою країною? І зараз закон про продаж землі, зміни до Земельного кодексу, які дають можливість продавати і ліси, і озера, і річки, я не знаю, що ще там, заповідники природні, і сьогоднішній закон про так званий фонд гарантування, який є прихованою моделлю позбавлення селян землі – все це формує зовсім іншу стратегію в аграрному секторі. Ця стратегія – це, коли великі світові і українські аграрні корпорації будуть мати сотні тисяч гектарів землі в своїй власності, а фермерів в Україні не буде зовсім. І це буде означати, що у нас крок за кроком будуть зникати села, що ми не будемо впливати на свою національну продовольчу безпеку, що наші продукти харчування вже не будуть нашим надбанням національним, і ми не будемо контролювати їх якість. І це буде означати, як Мадагаскар, який пішов останній цим шляхом. У Мадагаскару не залишилося вже зовсім своєї землі, а корпорації, які там попрацювали, вони цю землю залишили вижженим полем. І сьогодні Мадагаскар, який мав найбільші площі родючої землі, майже всю територію свою, хоч і маленька країна, але у них сьогодні найбільший в світі голод. Що ви робите з Україною? І тому зараз я звертаюсь до кожного депутата в цій залі. У вас є право вибору, у вас є право голосувати так, як ви мусите робити це для держави. Ви приймали присягу, і тому я закликаю вас не голосувати за цей закон, не дати жодного голосу і навіть не відправляти на повторне друге читання. Переглянути радикально аграрну політику держави і зробити фермерське господарство основою аграрної політики держави і основою національної безпеки держави, дати мільйони робочих місць Україні. От до чого я закликаю. А ми підемо, якщо ви проголосуєте, з цим в Конституційний Суд, і рано чи пізно ми зупинимо цю вакханалію в нашій державі. Але я звертаюся до українців. Не давайте більше влади тим, хто голосує за продаж сільськогосподарської землі, за знищення нашої землі і фермерства, і голосує проти України. Я вважаю, що Україна може стати на коліна, але без банди. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ще, будь ласка, 2 хвилини – Железняк, і після цього ми голосуємо за законопроект. Прошу народних депутатів зайняти свої місця, будь ласка.
17:34:25 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, у мене достатньо велика кількість правок. Але бачу, що нестримне бажання проголосувати за цей закон серед колег народних депутатів, не буду вас затримувати. Тому не буду ставити жодну свою правку на врахування або на голосування. Скажу лише одне. Це десятий ювілейний і, сподіваюся, фінальний законопроект із пакету земельної реформи. На мою особисту думку, єдина реформа, яку було проголосовано в цьому залі і запущено, це є земельна реформа. Це те, що залишиться за нами на десятки років. Це те, що справді, зробило рівні права для наших громадян – рівно розпоряджатися своєю землею. І я пишаюся тим, що голосував за земельну реформу і за всі закони, які були в цьому пакеті. Це останній закон. Багато моїх колег депутатів, фракції "Голос" є співавторами цього закону. І, звичайно, ми будемо підтримувати його у другому читанні. Сподіваюся, що не тільки земельна реформа буде…реформа, яку імплементує цей парламент. Але вітаю нас з тим, що ми цей блок завершуємо, і наша каденція зробила все для того, щоб ринок землі був запущений, і, сподіваюсь, він буде ефективний. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І ще хто? Ніна Петрівна Южаніна хоче поставити одну поправку на підтвердження. Тому ми маємо зараз проголосувати цю поправку, а тоді будемо голосувати за закон в цілому. Прошу зайняти свої місця. Ніна Петрівна, 1 хвилина.
17:35:56 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, 493 поправка. Я прошу звернути увагу на те, що це вже не в першому проекті закону ви намагаєтесь обійти процедури державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності. Ці процедури запроваджені з 2003 року. Так, насправді треба попередньо оприлюднювати, обговорювати, визначати вплив на бізнес, який... встановлювати які... і цими процедурами встановлюється певний баланс. Не можна обходити ці процедури. Ви пропонуєте по цьому проекту закону відмінити проходження всіх цих процедур і щоби підзаконні акти відразу ж формувалися і вступали в силу. Цього не може бути, не зловживайте, будь ласка, це захищає і вас в тому числі. Тому що підзаконні процедури можуть перетворити закон зовсім в інший бік, не ризикуйте самі ж від цих ініціатив. Будь ласка, підтримайте. Вона для вас не визначальна, але це точно більше... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 493 поправка, вона комітетом врахована. Ніна Петрівна просить поставити її на підтвердження. Ставлю цю поправку на підтвердження, прошу голосувати. 17:37:25 За-235 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Шановні колеги, ми пройшли весь законопроект. Тепер я ставлю пропозицію комітету прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (реєстраційний номер проекту 3205-2). Готові голосувати? Прошу голосувати. 17:38:07 За-262 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні народні депутати, з огляду на те, що ми сьогодні вже пройшли в другому читанні та в цілому як закон законопроект (реєстраційний номер 5460) щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій, то необхідність у проведенні позачергового пленарного засідання для розгляду цього питання відпала. Тому пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Позачергового не буде. Дякую.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 04.11.2021
| |||
