|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 05.02.2021
ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ Зал засідань Верховної Ради України 05 лютого 2021 року, 10 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:05:30 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати та гості Верховної Ради! Шановні депутати! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Шановні колеги, готові реєструватися? Нагадую, що для реєстрації, ми натискаємо зелену кнопку "за". Прошу підготуватись до реєстрації. Реєстрація запускається. Будь ласка. 10:06:20 В залі 181 народний депутат. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати! Сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України – Олександра Володимировича Ковальчука, давайте привітаємо, а також у Єгора Володимировича Чернєва, давайте привітаємо. (Оплески) Шановні колеги! Перед тим, як ми почнемо нашу роботу, я хочу повідомити, що відповідно до частини сьомої статті 51 Регламенту, на вимогу двох депутатських фракцій, просять оголосити перерву із заміною на виступ. Будь ласка, хто виступати буде? Будь ласка. 10:07:45 КУЧЕР М.І. Шановні колеги, шановний Денис Анатолійович, користуючись присутністю, я хочу сказати, що аграрії України дуже занепокоєні тією ситуацією, яка склалася навколо двох аграрних інституцій, це Міністерство аграрної політики і продовольства і Державної продспоживслужби. Чому так? Ми не можемо зрозуміти те, що якісь непослідовні і незрозумілі дії ідуть навколо цих двох міністерств, цих двох інституцій. Вчора, буквально вечором, появилася інформація у засобах масової інформації про можливу реорганізацію Держпродспоживслужби і розподіл її між трьома міністерствами, між Міністерством аграрної політики і продовольства, між Мінекономіки і Мінприроди. Цей розподіл, якщо це можливо, приведе до катастрофічних наслідків. Хоча вчора Міністерство економіки надрукувало спростування цієї інформації. Я хочу сказати і хочу попросити вас дати відповідь на це питання. Тому що я хочу нагадати, що Державна продспоживслужба була створена в 16-му році, дуже важко і дуже довго створювалась на європейських принципах. І ця служба досить таки багато зробила для просування продукції сільського господарства України на міжнародні ринки. Вона реалізовує європейські принципи харчової безпеки. І ті, що говорять, що це якесь не те утворення, я хочу сказати, ось європейських досвід. Латвія – Cлужба з харчових продуктів і ветеринарії. Литва – Державна служба з харчових продуктів і ветеринарії. Хорватія – служба ветеринарії і безпечності харчових продуктів. Болгарія – Агентство з безпечності харчових продуктів. Данія – Адміністрація з ветеринарії та харчових продуктів. Фінляндія – Орган харчових продуктів. Нідерланди – Орган з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Бельгія – Федеральне агентство з безпечності харчового ланцюга. Ми хочемо цей ланцюг порвати, ми хочемо зробити так, щоб припинився експорт, в першу чергу, в Європу. І ми можемо зробити так, що будуть денонсовані всі наші договори. Тому я звертаюсь до вас, дайте, будь ласка, відповідь, що відбувається із цією службою? І вчора, до речі, ми тут в цьому залі зробили перший крок до розвалу цієї служби, коли проголосували за перше читання 4142, де повністю забрали Санепідемслужбу із цієї служби. Ми повністю порвали те, що створювали п'ять років. Ну ще не порвали. І я звертаюсь, в другому читанні викинути це і зробити правки. Це неможливо і це непотрібно, служба повинна бути правильна і побудована на європейських принципах. Друге питання – це Міністерство аграрної політики. Тут важко зрозуміти, що відбувається? Чи це не компетентність, чи це корупція, чи невігластво? Але ми повністю ліквідувало Міністерство аграрної політики, а зараз створюємо, кажемо, що Міністерство аграрної політики – ні, ми створюємо Міністерство Держгеокадастру. Крім Держгеокадастру нічого там немає. І таке міністерство неповноцінне, воно не зможе працювати, воно не зможе нічого робити, і воно не зможе формувати державну політику. Якщо ми це зробимо, просто краще залишіть все в Міністерстві економіки, тому що це працювати не буде – "мертвонароджене дитя". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні народні депутати, повідомляю, що у засіданні Верховної Ради бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю з 10 години проводиться "година запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про результати проведення карантинних заходів, запроваджених урядом України у січні 2021 року, та про виконання плану вакцинації населення України від COVID-19. Шановні колеги, пропонується наступний порядок проведення "години запитань до Уряду": відвести 20 хвилин міністру охорони здоров'я України на виступ із зазначеної теми, на відповіді доповідача за запитаннями з визначеної теми від депутатських фракцій і груп відвести 21 хвилину, на відповіді Прем'єр-міністра України та членів уряду на запитання від народних депутатів відвести до 20 хвилин, і надати по одній хвилині на кожне усне запитання та по 2 хвилини на відповідь на нього. Нема заперечень, тому переходимо. Шановні народні депутати, на трибуну для виступу запрошується міністр охорони здоров'я України Максим Володимирович Степанов. Максим Володимирович, ваш регламент – 20 хвилин. Крім цього я попрошу народних депутатів України уважно слухати доповідача і відійти від ложі уряду. Дякую. Будь ласка, Максим Володимирович.
10:12:30 СТЕПАНОВ М.В. Ольга Глива, лікар-анестезіолог. Вона працювала в Запорізькій обласній інфекційній клінічній лікарні. Із відзнакою закінчила Запорізький державний медичний університет у 2020 році, у 2020-му закінчила інтернатуру. Вона до останнього дня боролася за життя пацієнтів, але, на превеликий жаль, загинула з трьома з них – Валентиною Поплавко, Олександром Захаровим та Майєю Вагіною. Прошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять пацієнтки лікарки Ольги Гливи та всіх лікарів, які віддали своє життя за здоров'я та життя українських громадян. (Хвилина Мовчання) Дякую. Шановні українці, вже 10 місяців в Україні йде війна проти COVID-19 – невидимий ворог. На цій війні є своє справжнє військо – це наші медичні працівники, наші лікарі. Ті, які безпосередньо надають допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою: лікарі-інфекціоністи, лікарі-анестезіологи, лікарі інших спеціальностей, а також лікарі-епідеміологи, які визначають метод боротьби, аби вірус не вбивав нас. На цій війні одним із важливих методів боротьби є карантинні заходи. Дуже важливо так побудувати стратегію карантинних заходів, аби вони завжди були дієвими. Крім того, ми повинні були знайти баланс між суто епідеміологічними заходами та економічним життям країни. Думаю, в цій залі немає жодної людини, яка думає, що нині в Україні дуже сильна економіка. Тому нам треба було балансувати і отримати результат: стримати поширення COVID-19 на території України і, як наслідок – зберегти життя українців. Важливо, щоб втрати на цій війні були якомога меншими. Головна мета на цьому етапі боротьби з пандемією досягнута – Україна знаходиться на 34 місці в Європі за рівнем смертності. Хтось шукає чергову змогу, але я ще раз повторюю, ми на 34 місці в Європі за рівнем смертності. У нас в три рази менше смертність, ніж в Великобританії та в два рази менша смертність, ніж у Франції. Давайте визнаємо: це те, у тому числі і результат наших карантинних заходів. Якщо ви подивитись на побудову протиепідемічних заходів, помітите чітку послідовність. У нас був етап адаптивного карантину, коли в залежності від епідемічної ситуації в кожному регіоні ми запроваджували карантинні обмеження. Коли COVID-19 почав стрімко поширюватися, ми перейшли до загальнодержавних обмежень. Так, у нас був період, коли ми зрозуміли необхідність введення жорстких обмежень, але нас стримувало економічне становище України. І тоді був знайдений дієвий компроміс – карантин вихідного дня. На адресу карантину вихідного дня лунало багато критики, він був несприйнятним. Проте ми досягли головного – стабілізація ситуації, а потім зниження кількості нових випадків. З подібним супротивом ми зіткнулися і під час січневих жорстких карантинних заходів, які діяли на території країни з 8 по 24 січня включно. В них закладена дуже чітка логіка: були новорічні свята, підвищувалася мобільність громадян, які повинні були дати зростання кількості хворих на COVID-19. Результат цього жорсткого карантину ми спостерігаємо вже зараз. Декілька тижнів зменшується кількість хворих у порівнянні з кожним наступним тижнем. Ця інформація підтверджується відповідними цифрами. Я хочу вам нагадати: в перший тиждень грудня у нас було 89 тисяч нових випадків на COVID-19, за минулий тиждень – всього 27 тисяч випадків, менше в 3 рази. Ще дві цифри. На перший грудня ми мали 28 тисяч хворих, які перебували в лікарнях, це пацієнти з середнім і важким перебігом хвороби. За їх життя кожного дня борються наші лікарі і медичні сестри, медичні працівники. Борються і в понеділок, і в суботу, незалежно від дня тижня. А зараз цих пацієнтів кількість в наших лікарнях – 17 тисяч 931. Це результат, який ми бачимо в цифрах. На сьогоднішньому етапі боротьби, я вважаю, що це наша спільна перемога. Спільна перемога усіх українців, незалежно від того, де вони працюють: наших лікарів, медичних сестер, санітарок, працівників супермаркетів, підприємців, чиновників, народних депутатів – усіх без виключення людей, які дотримувалися цих карантинних заходів і віднеслися до них із розумінням. Ми бачимо конкретний результат: у нас зменшилась кількість захворівших, і головне – ми зберегли життя великої кількості українців. Окрім цифр, які я назвав, ми зробили ще великий крок. Не можна навіть порівняти готовність медичної системи до такого виклику як епідемія на кінець березня 2020 року з медичною системою початку лютого 2021-го. У нас було 12 тисяч 704 ліжка, умовно готових до лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою, з яких три з половиною тисячі було забезпечено киснем. На сьогодні в нас 66 тисяч 848 ліжок, виділених для лікування хворих на COVID-19, понад 56 тисяч ліжок забезпечених киснем. Я хочу звернути вашу увагу, що ми досягли високих результатів, не зважаючи на відправну точку, з якої ми починали боротьбу з епідемією. Нагадаю, що наша медична система в березні минулого року нагадувала більше руїни. Зараз у нас є чітке розуміння і вивірена стратегія на майбутнє, яка передбачатиме загальні протиепідемічні правила для усієї країни, крім них, в залежності від зміни ситуації у конкретних областях, будуть запроваджуватися локальні обмеження. Для прикладу, якщо буде збільшуватися навантаження на медичну систему такими темпами, які можуть привезти до колапсу, в такому випадку на території цього регіону буде вводитися червоний рівень небезпеки, який передбачатиме жорсткі карантинні обмеження. Наприклад: якщо 65 відсотків заповнених ліжок з киснем або зростання більше ніж на 50 відсотків кількості госпіталізованих протягом 7 днів, за таких умов комісія ТЕБ та НС буде вводити жорсткі карантинні обмеження на території області до моменту стабілізації ситуації. Сьогодні Україна наближається до важливого етапу боротьби з COVID– національної вакцинації. Від кожного з нас залежить, як наша країна пройде цей етап. Наші медики вже зробили велику роботу. Попереду новий відповідальний виклик. Найбільше навантаження та найбільша відповідальність знову буде покладена на наших героїв – наших медичних працівників. Саме від них, наших лікарів, буде залежати злагоджена та безвідмовна робота всього механізму масової вакцинації. Важливо, щоб медики у цей період посиленого навантаження відчули турботу та піклування про них держави. Шановні народні депутати, в мене в руках дорожня карта вакцинації нашої країни. Це ретельно пропрацьований ґрунтовний документ, він викладений на сайті Міністерства охорони здоров'я, тому доступний для всіх без виключення. Цей документ – це результат фахової роботи українських медиків та вчених, а також із залученням досвіду наших закордонних колег. Ми зібрали коло найкращих: це експерти Академії медичних наук, Національно-технічна група експертів з питань імунопрофілактики, Комісія з біобезпеки та біологічного захисту Ради національної безпеки та оборони, експерти ЮНІСЕФ та ВООЗ. Кожен із нас сьогодні має усвідомлювати – вакцинація не справа усієї країни, а значить кожного громадянина. Вакцинація – це про солідарність та про взаємну відповідальність перед своїм здоров'ям, здоров'ям близьких, здоров'ям країни. Загальна кількість вакцин, які ми повинні отримати за ініціативою COVAX, це 8 мільйонів доз. Водночас завдяки нашій системній роботі з COVAX, яку ми розпочали ще в травні минулого року, Україна увійшла до переліку країн, яким глобальна ініціатива COVAX надасть вакцини від COVID-19 у першій хвилі розподілу. Вже незабаром у середині лютого ми очікуємо постачання в Україну 117 тисяч доз вакцини Pfizer за глобальною ініціативою COVAX. Наступне постачання вакцин відбудеться з середини лютого до кінця ІІ кварталу нинішнього року. На цьому етапі заплановано, що Україна отримає від 2,2 до 3,7 мільйона доз вакцин компанії AstraZeneca. Міністерство охорони здоров'я разом з урядом, з іншими членами уряду, з Міністерством закордонних справ постійно відпрацьовує з країнами "Великої сімки" та делегацією Європейського Союзу в Україні із проханням розглянути Україну як потенційного пріоритетного кандидата на отримання вакцин проти COVID-19. Опрацьовується також механізм та можливість постачання з метою раннього доступу до вакцини в межах перерозподілу квоти Європейського Союзу. Паралельно продовжується робота і в межах механізмів міжнародної взаємодії щодо доступу до вакцин. Україна уклала контракт на постачання вакцин компанії Sinovac 1 мільйон 913 тисяч доз, постачання яких теж повинно розпочатися найближчим часом. Думаю, що сьогодні або в найближчі дні ми отримаємо підтвердження по інших контрактах також з постачанням, починаючи з лютого цього року. Вакцинація буде відбуватися виключно безпечною вакциною, підкреслюю для всіх українців – виключно безпечною вакциною, яка пройшла всі необхідні клінічні випробування та затверджена в інших розвинутих країнах. Нагадаю, що Національний план вакцинації відбуватиметься у п'ять етапів. На етапі першої хвилі вакцинація буде здійснюватись мобільними бригадами. Загальна кількість таких мобільних бригад складає 572 одиниці, які ми будемо вводити поступово, починаючи з 50-и і потім збільшуючи в залежності від регіону та в залежності від темпів вакцинації. І збільшувати ми їх можемо достатньо оперативно. На наступному другому етапі разом із збільшенням охоплення вакцинацією буде організовано 1 тисяча 650 пунктів вакцинації, і також працюватимуть мобільні бригади. Надалі будемо поступово збільшувати кількість їх до 4 тисяч 250 пунктів та близько 600 бригад. Така кількість дасть нам можливість забезпечити поетапне розгортання кампанії та забезпечити ґрунтовне навчання залучених до вакцинації медичних працівників. Всі щеплення будуть відбуватися на базі лікувальних закладів. Отже, на першому етапі вакцину отримають громадяни із критичним ризиком інфікування та розвитком COVID, та ті, які виконують критичні функції під час епідемії. Це працівники мобільних бригад вакцинації; медичні працівники, які працюють в закладах охорони здоров'я, де надають стаціонарну допомогу хворим на СOVID-19; працівники лабораторії, які проводять лабораторне дослідження на СOVID; працівники екстреної медичної допомоги, включаючи водіїв; громадяни, які перебувають у спеціалізованих закладах, та працівники цих закладів, це інтернати, будинки для осіб похилого віку тощо; військовослужбовці Збройних Сил та Національної гвардії, які беруть участь в Операції Об'єднаних сил. Загальна кількість людей, яких ми плануємо охопити під час першого етапу вакцинації, – це 367 тисяч. Наступний другий, третій і четвертий етапи. Ми провакцинуємо людей, які входять в групу ризику або за професійною ознакою, або за станом здоров'я, або за віком. Це всі громадяни старше за 60 років. Це люди, які мають супутні захворювання. Це громадяни, які виконують функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави. Це наші освітяни. Другий етап передбачатиме охоплення близько 2,5 мільйона людей, третій етап – 7,2 мільйона людей, четвертий етап – 11 мільйонів людей доступу до безкоштовної вакцини. І нарешті на п'ятому етапі передбачена вакцинація інших категорій населення, тобто людей від 18 до 59 років, які не мають жодних супутніх захворювань. Їм також буде забезпечено доступ до безкоштовної вакцини. Планове охоплення на п'ятому етапі складає 13 мільйонів громадян. Перший етап вакцинації розпочнеться в лютому. Ми хочемо до кінця року забезпечити доступ до вакцин всім без виключення категоріям громадян. У рамках підготовки до національної вакцинації ми ретельно готуємо як логістичну систему, так і надавачів послуг. Для логістики у нас є розрахунки оновлення холодового ланцюга. Ми сформували потребу в холодильниках, термобоксах та інструментах контролю температур. Для нас важлива безпека вакцини, умови зберігання та дистриб'юції. Для ультрахолодового ланцюга ми залучаємо приватні компанії, які мають досвід управління фармпрепаратами в умовах наднизьких температур, бо це тимчасові потреби, які не знайдуть масштабного використання поза кампанією COVID-19. Тому таке одноразове партнерство держави та бізнесу тут більш вигідно. Тобто ми вже маємо потребу в довгостроковому державному приватному партнерстві. Для оновлення ланцюга "плюс 2 – плюс 8" влада буде інвестувати в заклади, залучені до рутинної імунізації, адже маємо тотальну потребу в оновленні устаткування. Тому ми будемо покращувати умови зберігання по всій країні від ФАПу в селі до національного складу "Укрвакцина". Міністерство охорони здоров'я запланувало створити окремий інформаційний портал про вакцинацію. Там кожен зможе дізнатися про дорожню карту вакцинації, її етапи, організацію процесу, підготовку персоналу та про самі вакцини. Також будуть дашборди зі статистикою вакцинації, над якими ми працюємо спільно з колегами з РНБО. Перша версія порталу з базовою інформацією буде запущено наступного тижня, повна версія разом з мобільною – до кінця лютого. На сьогодні механізм формування списків та записів на вакцинацію передбачає два підходи. Перший – це формування списків через роботодавців, тобто з прив'язкою до місця роботи для таких категорій як: медичний працівник, соціальні працівники, наші військовослужбовці і так далі. Другий – це відкриті записи на вакцинацію для соціальних категорій, які не прив'язані до місця роботи, це люди похилого віку, приміром. Відкриті записи на вакцинацію будуть здійснюватися не більше ніж за місяць до початку вакцинації для тієї категорії людей, які належать до тієї чи іншої категорії. Записатися можна буде через інформаційний портал вакцинації, веб-портал електронних медичних систем, через сімейного лікаря або контакт-центр. Ми виходили з того, щоб у людей був максимальний вибір і максимальна зручність, різні підходи для різних громадян. Ці записи необхідні для того, щоб спланувати графіки роботи пунктів щеплень, вони повинні враховувати абсолютно унікальні масштаби вакцинації в історії нашої держави. Детальні алгоритми для пацієнтів ми оприлюднимо на відповідному порталі. Шановні народні депутати, мій окремий заклик до вас як до політиків: вакцина – окремо, політика – окремо. Сьогодні публічна сфера вщент заполітизована питаннями як вакцинації, так і COVID загалом. А COVID і питання лікування від цієї хвороби, питання вакцинації – це суто медицина, де повинна надаватися кваліфікована фахова медична допомога, щоб рятувати наших людей. Я впевнений, що ми в змозі пройти і в змозі остаточно перемогти COVID. Давайте тільки зробимо це фахово і разом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максиме Володимировичу. Шановні колеги, я нагадую, що далі у нас є 21 хвилина на відповіді і запитання до міністра охорони здоров'я. Тому, шановні народні депутати, зараз ми переходимо до запитань з визначеної теми від депутатських фракцій і груп. Тому прошу народних депутатів записатися на запитання. Будь ласка, записуйтесь від фракцій та груп. Слово надається народному депутату Рахманіну Сергію Івановичу, фракція політичної партії "Голос".
10:32:39 РАХМАНІН С.І. Прошу передати слово Ярославу Железняку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.
10:32:44 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановний пане міністре, ми зараз обговорюємо вакцинацію і це правильно, і це потрібно робити. Але ви почали свій виступ з лікарів. І, на жаль, досі у нас майже вже триває рік пандемія, у нас є випадки, коли лікарі не можуть отримати страхову виплату. Я дуже хотів би, щоб результатом сьогоднішньої нашої розмови була ситуація, коли ми разом допоможемо вирішити цю проблему хоча б в одній лікарні. Я зараз говорю про міську лікарню швидкої допомоги міста Миколаєва, там лікарі, які захворіли на коронавірус, не можуть отримати страхову виплату. Завідувач першого хірургічного відділення помер від коронавірусу і дуже довго його родина судилася, щоб отримати ці гроші. Я до вас підійду з документами, давайте разом допоможемо нашим лікарям пережити цю пандемію, як вони допомагають нам. Дякую.
10:33:48 СТЕПАНОВ М.В. Я дуже дякую вам, дійсно, за таку турботу щодо наших медичних працівників. Ви знаєте, що Кабінетом Міністрів, майже на першому засіданні уряду в цьому році, була прийнята відповідна постанова, яка набагато спростила процес отримання всіх цих виплат, процес збору документів, скоротила суттєво терміни. Ми також дуже зацікавлені, щоб всі без виключення наші медичні працівники вчасно отримували відповідні виплати, які їм положені від нашої держави. Зрозуміло, що інколи відбуваються такі випадки, в яких ми ретельно розбираємося, в кожному конкретному випадку. Тому буду вдячний вам за ці документи, які ви принесли, ми дуже швидко розберемося. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Колтуновичу Олександру Сергійовичу фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
10:34:52 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, вельмишановний Руслан Олексійович. Я прошу передати слово народному депутату України Качному Олександру Сталіноленовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Качний Олександр Сталіноленович. Будь ласка.
10:35:02 КАЧНИЙ О.С. Шановний пане міністре, те, що загинула така кількість лікарів – це в першу чергу провина керівництва міністерства. Те, що майже 200 тисяч медичних працівників поїхали шукати роботу за кордон – це провина всього Кабінету Міністрів і ваша особисто. Тому що заробітна плата в 5-10 тисяч гривень – це для жебраків. Ви вміло підняли депутатів на хвилину мовчання. Я впевнений, що всі лікарі і практично всі депутати Верховної Ради хотіли б, щоб ви самі всі вже встали і пішли із своїх крісел, і дали працювати тим людям, які знають, що для того, щоб працювала медична галузь, повинна бути заробітна плата мінімум 20 тисяч гривень. Я хочу запитати у вас, яка ваша думка, скільки повинні отримувати сьогодні лікарі, медичні працівники для того, щоб вони залишалися в країні і були захищеними? Дякую.
10:36:11 СТЕПАНОВ М.В. Те, що стосується справедливої заробітної плати наших медичних працівників, моя позиція з цього приводу, вона не змінюється, не змінюється вже майже весь термін мого перебування на посаді. Я вважаю, що мінімальна заробітна плата лікаря повинна складати 23 тисячі гривень, заробітна плата медичної сестри – 17 тисяч гривень і молодшого медичного персоналу – 12 тисяч гривень. І ця позиція моя послідовна, і я борюся за цю позицію. Я борюся за ту медицину, яку розвалювали протягом 30 років. У нас так не відбулося, що у березні, коли Кабінет Міністрів був створений, Кабінет Міністрів, в якому я маю честь працювати, і у нас відразу стало все погано в медицині. Я зачитував вам цифри і ви, мабуть, чудово знаєте, в якому стані перебувала наша медична система на початок епідемії, і що зроблено вже. І буде зроблено ще більше. І я вам можу сказати, ви торкнулися питання щодо від'їзду наших медичних працівників за кордон. Це питання, яке турбує принаймні мене, як міністра охорони здоров'я, найбільше. Бо, я вважаю, що це одна із самих великих загроз щодо національної безпеки нашої країни. Тому вважаю, що підвищення заробітної плати і соціальних стандартів – це один з тих елементів, який повинен бути саме в політиці держави для наших медичних працівників. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Чайківському Івану Адамовичу, депутатська група "Партії "За майбутнє".
10:37:58 ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу передати Батенку Тарасу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович, будь ласка.
10:38:03 БАТЕНКО Т.І. Шановний пане міністр, ми прослухали, очевидно, важливу, трохи пафосну лекцію про вакцинацію. У мене конкретне питання. Вакцина Pfizer, яку ми, можливо, в лютому отримаємо аж 117 тисяч доз на всю Україну. Вона єдина, яка включена ВООЗ в реєстр засобів для можливого застосування, вона також схвалена Єврокомісією. Прокоментуйте, будь ласка, слова директора Pfizer в Україні Зоряни Цілик, яка говорить наступне, що уряди інших країн в Європі і не тільки ще в червні-липні минулого року заключали договори, коли тільки починалася друга стадія клінічних досліджень Pfizer в світі, треба було раніше заключати договори. Коли ви говорите, розвалювалася медицина, так треба вчасно просто все робити, особливо на тому місці, де ви знаходитеся. Чому не були вчасно заключені договори? І чому ми в лютому ми, можливо, отримаємо не мільйон-два Pfizer, а тільки 117 тисяч цих доз? І друге питання – паліативна медицина, державне фінансування. Прохання посприяти в цьому питанні. Дякую.
10:39:13 СТЕПАНОВ М.В. Я думаю, що коментувати чиїсь вислови я точно не збираюсь і не буду. Я думаю, що ви в змозі знайти іншу людину, яка буде коментувати. Щодо питання постачання вакцин, я ще раз хочу наголосити, ми розпочинаємо вакцинацію в лютому цього року. Вакцина виробництва компанії Pfizer – це не єдина вакцина, якою ми будемо вакцинувати наших громадян. Всі вакцини будуть безпечні, всі вакцини будуть такі, які пройшли відповідну реєстрацію, а у нас реєстрація відбувається повністю за світовими стандартами. Ми будемо вакцинувати мінімум 3-4 вакцинами наших громадян, ще раз наголошую, починаючи з лютого цього року. І безкоштовний доступ до вакцин буде зроблений для всіх без виключення, і до кінця 2021 року ми хочемо завершити всю компанію з вакцинації. Щодо термінів початку вакцинації, що у нас почнеться в лютому, я хочу ще раз підтвердити, я наголошував ще у вересні минулого року. Ну тоді у вас були інші питання, тоді вам треба було хайпувати на іншому. Я абсолютно розумію, що після того, коли в нас розпочнеться вакцинація, будуть знайдені інші якісь там речі, приводи щодо відповідних таких елементів. Ну, то життя, як то кажуть. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України Волинцю Михайлу Яковичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Будь ласка.
10:41:03 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Прошу передати слово Сергію Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Владиславович Соболєв, будь ласка.
10:41:08 СОБОЛЄВ С.В. Пане міністре, у мене питання буде стосовно трагедії запорізької в обласній інфекційній лікарні. Ви особисто бачили своїми очима все, що там сталося і відбулося. Одна з ключових версій – це саме безпосередньо очаг, який був у зоні підключення тиску. Я хотів би, щоб зараз було проінформовано і в присутності Прем'єр-міністра негайне доручення перевірити ситуацію по всій Україні з підключенням кисню і безпекою зон підключення кисню не лише в Запоріжжі, але й реально по всій Україні. Тому що, на жаль, кошти, які виділялися на COVID, використовувалися куди завгодно, а не на ті потреби, які були. І друге. Це у 2007 році був наказ, це звернення Асоціації психіатрів України, який скасований наказом міністерства, який руйнує всю систему психіатричної допомоги. Прохання надати інформацію, що буде далі, чим замінять…?
10:42:21 СТЕПАНОВ М.В. Дякую. Дякую за запитання. Ну, перше. Дійсно, я вчора за дорученням Президента, в тому числі відвідав Запоріжжя, я був в цій лікарні. Щодо перевірки, відповідне не просто доручення, а відповідне рішення уряду щодо перевірки всіх систем по киснепостачанню централізованому, яке в наших лікарнях, було дано ще в минулому році, якщо мені не зраджує пам'ять, у вересні минулого року. Загалом в нас тільки з державного бюджету на системи киснепостачання було витрачено майже півтора мільярда гривень, які були перераховані як субвенція в регіони. Щодо трагедії, яка сталася в Запоріжжі. Ми очікуємо, принаймні так я був вчора проінформований фахівцями, які працюють на місці, що достатньо швидко будуть проведені відповідні експертизи, щоб з'ясувати, що саме відбулося. Щоб після цього з'ясування можливо було вже конкретизовано зробити висновки, і в тому числі по території всієї країни. Але я впевнений, що таке доручення – ще додаткова перевірка систем киснепостачання – буде дано. Дякую. І користуючись тим, що залишився час, друге питання, колеги. Те, що стосується психіатрії, то там дійсно багато чого було зроблено, м'яко кажучи, не так. Ми зараз вибудовуємо стратегію, стратегію розвитку надання психіатричної допомоги, яка найближчим часом буде затверджена. І користуючись тим, що залишився час. Там було у колеги Батенка питання щодо паліативної допомоги. Я вам не відповів. Ми збільшуємо тариф в цьому році на паліативну допомогу, тому що це, дійсно, та сфера медицини, яка потребує збільшення фінансування. В цьому році це буде збільшено, ніж у минулому, з 1 квітня. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народній депутатці України Марині Олегівні Бардіній, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.
10:44:30 БАРДІНА М.О. Доброго дня, колеги! Доброго дня, пане міністре! Сьогодні сотні українських родин зіштовхнулися з обмеженням прав на партнерські пологи. Я не знайшла жодного рішення Кабінету Міністрів, яке би обмежувало дозвіл на партнерські пологи. Таким чином, роблю висновок про самодіяльність в регіонах. Ми знаємо, що є рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я, які, власне, рекомендують навіть тим жінкам, які мають підтверджений статус коронавірусної хвороби, народжувати за партнерської підтримки. Я прошу вас провести селекторні наради, можливо, зробити окреме рішення Кабінету Міністрів, щоби чоловіки і жінки сьогодні в час пандемії мали можливість на партнерські пологи і таку підтримку. Це дуже поширена практика в Україні. Із 7 тисяч породіль 79 відсотків – партнерські пологи. Дякую.
10:45:34 СТЕПАНОВ М.В. Дякую вам за запитання. Дійсно є відповідне звернення, відповідні звернення були і до мене, ми вже проводили в тому числі і за моєю участю, і мої заступники проводили відповідні наради. Ви абсолютно праві, жодних обмежень, підкреслюю, жодних обмежень не було встановлено в нашій державі. Єдина річ, яка існувала, що при доступі у відповідний заклад охорони здоров'я треба було зробити тест. Зараз, коли в нас вже існують швидкі тести на антиген, тобто це робиться за 15 хвилин… Ні, всі ці тести, вони куплені за державні кошти. Майже 6 мільйонів тестів, які в тому числі були розподілені по наших лікарнях і в тому числі по наших лікарнях, якими є пологові будинки, саме для проведення таких речей. Але з урахуванням вашого запитання, ще додатково дамо відповідне роз'яснення від Міністерства охорони здоров'я і ще раз додатково подивимось, яким чином нормативно зобов'язати, щоб не було таких речей щодо скасування партнерських пологів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України Вельможному Сергію Анатолійовичу, депутатська група "Довіра". Будь ласка.
10:46:51 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Дякую. Передаю слово Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лариса Білозір.
10:46:59 БІЛОЗІР Л.М. Шановний Максим Володимирович, мабуть, ви знаєте… Відійдіть, будь ласка, пане Радуцький. Дякую. Мабуть, ви знаєте, що вчора ми проголосували законопроект 4142. Хотіла вас запитатися про громадське здоров'я: чи ви брали участь в його розробці, чи це брав тільки Головний санітарний лікар пан Ляшко? І чи не вбачаєте ви наступні ризики? Відповідальність і функції покладаються на органи місцевого самоврядування по санепідемнагляду і на господарські суб'єкти. Фактично ми можемо похоронити СЕС і створити такі центри, які вже існують – центри громадського здоров'я. Який на сьогодні проводять вебінари і проводять дослідження масштабне за 10 мільйонів – біоповедінкового дослідження про можливий ризик та інфікування гепатитом, сифілісом серед чоловіків, що мають секс із чоловіками. Чи це ви вважаєте, що це нормально на що ідуть гроші, навіть грантові? І це вважається великою важливою складовою епідеміологічного нагляду громадського здоров'я? І чи не вбачаєте ви в прийнятті цього законопроекту 4142 величезні...?
10:48:11 СТЕПАНОВ М.В. Дякую за запитання. Ми всі з вами стали свідками, що таке відсутній санепіднагляд у нашій країні. І зрозуміло, що його треба поновити, але поновити в тому числі в цивілізований спосіб. І цей цивілізований спосіб, він передбачає перш за все, що цей санепіднагляд повинен бути дієвим. Був розроблений законопроект – міністерство не приймало в ньому участь – 4142, я маю на увазі, саме фахівців міністерства. Ми зробили відповідне своє заключення щодо цього законопроекту. Вважаємо, що там треба вносити відповідні зміни, між першим і другим читанням вони можуть бути внесені, ці зміни. Щодо другої частини вашого запитання по Центру громадського здоров'я. Дійсно вони провели такі дослідження на ці грантові кошти, які були дані через американську CDC. І вони надавали щодо замовлення саме такого дослідження, яке там треба провести з наукової точки зору. Я вважаю, що при розгляді до другого читання цього законопроекту 4142 треба було, щоб були враховані всі особливості нашої України щодо побудови саме дієвого на майбутнє санепідзахисту нашої країни. Я впевнений, що так і буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Олексію Гончаренку, фракція "Європейська солідарність". Будь ласка.
10:49:54 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Пане міністре, ви та уряд повністю провалили вакцинацію. Сьогодні вакцинується вже Коста-Ріка, Індонезія, Індія, добре відомий Зеленському, Оман. Ізраїль провакцинував вже 60 відсотків населення. В Україні – нуль, нуль! Тож у мене до вас два питання. Перше. Не коли почнеться вакцинування, а коли воно завершиться? Коли в Україні буде провакциновано більше половини населення? Це перше запитання. Друге запитання. Чи те напруження у відносинах, яке сьогодні є між Україною та Китаєм, і санкції не позначаться на постачанні вакцини китайської в Україну? І третє питання в мене до пана Прем’єр-міністра. Шановний пане Прем’єр-міністр, коли ми припинимо купувати російську електроенергію, російську і білоруську? Коли ми припинимо давати гроші не українському шахтарю і енергетику, а російському і білоруському? Коли ми припинимо фінансувати країну-агресора під час війни? Дайте, будь ласка, відповідь і негайно давайте вирішимо ці питання. Дякую.
10:51:04 СТЕПАНОВ М.В. Щодо вашого запитання. Уже багато від вас чули, що щось провалено, то підготовка ліжок провалена, то тестування провалено, зараз у вас нове – у вас вакцинація провалена. Розуміємо, що далі буде. Те, що стосується… Хоча потім цифри говорять і факти говорять зовсім про інше, і ви це добре знаєте. Щодо початку вакцинації, я ще раз наголошую: початок вакцинації як був встановлений і оголошений, що ми почнемо його в лютому 2021 року, він ніяким чином не змінювався. Щодо закінчення процесу вакцинації, я цього торкався в своїй доповіді, ми плануємо закінчити в кінці 2021 року. По другому питанню. В нас не передбачається жодних збоїв по поставці вакцин. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максиме Володимировичу. Прошу зайняти місце. З приводу питань до Прем’єр-міністра я хочу нагадати, що ми з вами домовилися, що зараз почнеться… Я перепрошую, Максим Володимирович, я перепрошую, ще одну секундочку. Слово надається заступнику Голови Верховної Ради України Олені Костянтинівні Кондратюк. Будь ласка, Олена Костянтинівна.
10:52:38 КОНДРАТЮК О.К. Дякую, Руслан Олексійович. Пане міністре, ви абсолютно правильно зауважили, що вакцинація не може бути політичною темою, тому що насправді вакцинація – це про фаховість, це про відповідальність і це про лідерство. Насправді як відбувається вакцинація в розвинутих країнах, які мають відповідальне лідерство на чолі країни? Це швидко, масово і безкоштовно. Ангела Меркель заявила, що до кінця літа вона вакцинує вже 100 відсотків населення. Ізраїль, як вже сьогодні ви говорили, і тут зазначали мої колеги, до кінця березня вакцинує все населення, яке старше 16 років. Вакцина Pfizer вже після першої дози дає захист організму на 90 відсотків, це говорять всі фахівці-імунологи. Скажіть, будь ласка, ви зазначили, що нам треба вакцинувати… В зоні ризику знаходиться 20 мільйонів населення десь нашого. Коли ви вакцинуєте саме ці 20 мільйонів населення? Дякую.
10:53:38 СТЕПАНОВ М.В. Дякую за запитання. Ми передбачаємо, що саме про 20, а там майже 21 мільйон, ті чотири етапи. Це ті громадяни, які знаходяться у групі ризику, ми повинні до осені вакцинувати, надати доступ. Я хочу нагадати, що у нас в країні вакцинація добровільна. Тобто обов'язок держави – надати доступ до безкоштовної вакцини всім громадянам України. Але, якщо ми говоримо про 21 мільйон, чотири етапи, то до осені ми плануємо це зробити. Всі можливості у нас для цього будуть. Але у нас є інша проблема – проблема, яка має назву "кількість людей, які готові до вакцинації". Я думаю, що ви також бачили ті цифри соціологічних досліджень, що на сьогоднішній день майже там 43-45 відсотків людей, які готові до безкоштовної вакцинації. Я вважаю, що це теж одне із тих завдань, яке стоїть і перед нами як перед урядом, перед Міністерством охорони здоров'я, так і, вважаю, що це справа в тому числі народних депутатів – щодо саме такого промоушену вакцинації в гарному сенсі цього слова, максимальної комунікаційної кампанії. Щоб кількість людей, яка вакцинувалася, щоб вона була набагато більша, ніж ті там 43-45 відсотків. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тепер вже точно все, Максиме Володимировичу. Дякую. Займіть своє місце в ложі уряду. Шановні народні депутати, далі ми переходимо до запитань до Прем'єр-міністра та членів уряду від народних депутатів. Хочу нагадати: відповідно до Регламенту на це відводиться 20 хвилин. Тому прошу народних депутатів записатися на запитання до Прем'єр-міністра та членів уряду. Слово надається народному депутату України Сергію Анатолійовичу Вельможному, депутатська група "Довіра".
10:55:54 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Дякую. Передаю слово Кулінічу Олегу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович Кулініч, будь ласка.
10:55:59 КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Олег Кулініч, депутатська група "Довіра". У мене запитання до міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Пане Максиме, ситуація з коронавірусом показала, в якому реальному стані знаходиться система охорони здоров'я нашої держави, в якому стані знаходяться районні лікарні, особливо мова йде про інфекційні лікарні. Там немає елементарних умов для роботи ні лікарям, ні елементарних умов для прийому пацієнтів. І ви це добре знаєте, і це знає місцеве самоврядування. Зараз іде процес передачі районних лікарень в об'єднані територіальні громади з незрозумілим статусом. Тому конкретне запитання. Які кроки буде ваше міністерство робити в цьому році, що буде з районними лікарнями? Люди, перш за все лікарі, не розуміють, що робити із тією реформою, від якої ніхто не може оговтатися. І, будь ласка, заспокойте своєю відповіддю людей, лікарів, що конкретні кроки будуть зроблені, що лікарі будуть забезпечені всім необхідним і буде нормально функціонувати система... 10:57:21 СТЕПАНОВ М.В. Дякую за запитання. Я можу сказати, що, починаючи з 1 квітня, у нас вступає нова Програма медичних гарантій, де ми суттєво переглянули всі підходи, в тому числі і щодо інфекційних лікарень. Наприклад, у нас буде вводитися такий пакет як ми будемо платити за готовність інфекційних лікарень надавати допомогу людям, хворих на інфекційні хвороби, щоб вони були завжди готові і щоб у нас не було такої розрухи, з якою ми зіткнулися. По багатьох тарифи максимально збільшені. Максимально врахована думка наших фахівців щодо і самого розрахунку тарифів і щодо речей, пов'язаних з самим укладанням договорів. Хочу також наголосити, що під час затвердження цього проекту Програми медичних гарантій на новий рік я збирав медичну раду, до якої входять провідні фахівці нашої країни і мені важлива була їх фахова думка, з урахуванням їх пропозицій туди були внесені зміни. Звичайно, коштів не вистачає, звичайно, ми б хотіли набагато більше, і ми в своєму бюджетному запиті давали інші цифри. Але, виходячи з фінансового стану країни, ми розраховували саме із цих показників. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату України Камельчуку Юрію Олександровичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.
10:58:51 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Дякую. Як би мені не хотілося запитати питання по своєму округу, я все ж таки передам питання, прошу передати слово, точніше, Михайлу Радуцькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Борисович Радуцький, будь ласка.
10:59:04 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Дякую. В мене запитання до Прем'єр-міністра України пана Шмигаля Дениса Анатолійовича. Денис Анатолійович, скажіть, будь ласка, чи за штатним розкладом Міністерства охорони здоров'я Головний санітарний лікар не є працівником Міністерства охорони здоров'я? Тому що один з головних авторів Закону 4142 є пан Ляшко і це можна прочитати на сайті Верховної Ради. І якщо міністр каже, що МОЗ не має відношення до цього закону, то хотів би запитати, кому підпорядкований Головний санітарний лікар – перший заступник міністра охорони здоров'я? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:59:44 ШМИГАЛЬ Д.А. Наскільки мені відомо, перше, заступник міністра охорони здоров'я - Головний державний санітарно-епідеміологічний лікар пан Ляшко, звичайно, є штатним працівником Міністерства охорони здоров'я. Але суб'єктом законодавчої ініціативи не можуть бути працівники міністерств, лише Кабінет Міністрів України виступає суб'єктом законодавчої ініціативи. Тому мені дивно, що там в розробниках законопроекту значиться прізвище штатних працівників, можливо, це якась описка або це не той Ляшко, або… Тоді мусите подивитись, і давайте попрацюємо з Апаратом як так стається. Ініціатором виступає завжди Кабінет Міністрів України, якщо це законодавча ініціатива від КМУ. Якщо це депутатський законопроект, можливо, там вписали пана Ляшка, якого залучали до розробки. Не знаю, давайте це з'ясуємо. Це питання юридичної площини, давайте з'ясуємо. Я не готовий зараз відповідати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Слово надається народному депутату Мамці Григорію Миколайовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Ви за Мамку, да? Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.
11:01:05 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, вельмишановний головуючий. Пане Прем'єр-міністре, буде запитання наступного характеру. На цьому тижні Президент ввів санкції щодо фізичних і юридичних осіб, зокрема щодо юридичних осіб Китайської Народної Республіки. Президент Зеленський нарвався уже на ембарго і зупинений експорт товарів сільськогосподарської продукції. Зважаючи на товарообіг у 14 мільярдів доларів і експорт у 7 мільярдів доларів, хто компенсує ці шалені збитки для національної економіки і агропромислового комплексу? Перше. Друге питання щодо тарифів. Ви ж у цьому місяці, у січні місяці ще у минулому, зробили абсолютний антирекорд по платіжкам, які не відповідають жодним чином рівню платоспроможності населення. Обманюючи людей, ви розказуєте за 6,99, однак ми маємо ще доставку 1 гривня 79 і на неї нараховується ПДВ. Хто буде відповідати за ці кроки, що ми 9,138 будемо платити у лютому місяці? І останнє третє питання. 90 мільярдів доларів держборг – абсолютний антирекорд. Коли ви перестанете запозичувати…?
11:02:20 ШМИГАЛЬ Д.А. Отже, стосовно запроваджених санкцій. Санкції запроваджуються за рішенням Ради національної безпеки і оборони, указами Президента України – це юридична процедура, у разі, якщо національній безпеці України загрожує зовнішня або внутрішня небезпека. Стосовно наведених вами даних про ембарго або якісь обмеження, це неправда. Жодних ембарго і обмежень на сьогоднішній день не існує, жодних повідомлень про це в розпорядженні уряду України немає. Стосовно платіжок і тарифів. Так як ми говорили, на сьогоднішній день в Україні ціна на газ з 1 лютого 6 гривень 99 копійок. І в багатьох постачальників вона є нижчою. Державне підприємство НАК "Нафтогаз" встановило на лютий місяць ціну в 6.86. Стосовно платіжок на тепло і гарячу воду, у відповідності до діючого законодавства, дані тарифи підніматися не можуть. На сьогоднішній день ми продовжуємо перемовини з Асоціацією міст України щодо питань, власне, формування цих тарифів всередині для того, щоби не накладати тягар на комунальні підприємства. Але люди захищені законом, тарифи на тепло і гарячу воду підніматись в Україні не будуть до кінця цього опалювального сезону. Стосовно дії субсидій в Україні. Надзвичайно швидко сьогодні можна отримати субсидії і всі люди, які потребують підтримки і державної допомоги, можуть онлайн, без звернення в органи соціальні, звертатися за такою допомогою і отримувати субсидії в разі необхідності. Крім цього, уряд разом з депутатами, з головами ОТГ, постійно працює зараз над тим, щоби привести до порядку будь-які інші платежі, які сьогодні можуть сплачувати люди і домогосподарства. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Макарову Олегу Анатолійовичу фракція політичної партії "Голос". Будь ласка, Олеже Анатолійовичу.
11:04:29 МАКАРОВ О.А. Прошу передати Устіновій Олександрі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Устінова, будь ласка.
11:04:35 УСТІНОВА О.Ю. Доброго дня. В мене буде питання до Прем'єр-міністра. Ви знаєте, що в Кримінальному кодексі прописана відповідальність за халатність або службову недбалість – це передбачає посадку людини, я вже не кажу, що звільнення її з роботи. Сьогодні ви всі рапортували (я не знаю, як не соромно), про те, що 117 тисяч тестів буде поставлено в Україну – це на 50 тисяч людей, забезпечити їх вакцинами. Пане Денисе, в мене до вас одне лише питання. Скільки людей ще має померти для того, щоб ви звільнили Степанова? Тому що ми вже на порозі другої хвилі епідемії, тестів немає, вакцин немає. Тому в мене питання: коли ви звільните Максима Степанова, скільки для цього ще має померти людей? Дякую.
11:05:29 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно забезпечення держави тестами, на сьогоднішній день ПЛР-тести фактично є в усіх областях України, лабораторії готові приймати і більшу кількість людей, яка зараз звертається. На сьогоднішній день від 30 до 40 тисяч людей звертаються за тестуванням за наявності симптомів або скеруванням від сімейних лікарів. Це також добровільна процедура, ми примусово нікого не тестуємо, тому стільки людей скільки бажає звернутися, стільки звертаються. Ми беремо зріз в лабораторіях на сьогоднішній день, чи є черга по тестуванню, чи є якісь перебільшення звернень. Немає, сьогодні лабораторії працюють в штатному режимі, окрім ПЛР, ІФА-тестів, в Україні на сьогоднішній день понад 2 мільйона таких швидких тестів на антиген, які дозволяють за 15 хвилин визначити з доволі високою ймовірністю хвора людина чи не хвора. Дані тести розповсюджені повністю по всіх закладах первинної медицини, введенні відповідними протоколами в обов'язкову процедуру при зверненні до лікаря сімейного на первинній ланці. Тому тестування сьогодні в Україні забезпечено повністю для всіх бажаючих і тих, хто цього потребує. Стосовно забезпеченості ліками і підготовки медичної системи, сьогодні міністр охорони здоров'я про це детально і докладно доповідав, не буду повторювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Слово надається народній депутатці України Бобровській Соломії Анатоліївні, фракція політичної партії "Голос".
11:07:15 БОБРОВСЬКА С.А. Доброго дня. Маю запитання до представників уряду, в першу чергу до пана Резнікова, стосовно телеканалу ATR і фінансування. Скажіть, будь ласка, чи відбувається якась публічна комунікація? Як планується вирішити ці питання щодо мовлення, можливості мовлення ATR, і які перспективи підтримки фінансової для єдиного кримськотатарського каналу, який сьогодні мовить не лише для Криму? І друге питання до міністра інфраструктури. В серпні 20-го року був початок ліквідації Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків. Скажіть, будь ласка, фактично ці дипломи, які з грудня видаються видаються Морською адміністрацією, є не зовсім фактично легітимними. Але у мене питання щодо іншого, ви знаєте добре, що і в Одесі, і в Києві є маса запитань від моряків, і вони бунтують, і протестують. Як ви бачите, власне, саму схему безперешкодного, безхабарного, і вчасного, і якісного надання (отримання) робочого диплому моряків для тих хто йде працювати і здобуває собі цю професію? Дякую.
11:08:23 ЗАМЛИНСЬКИЙ Р.Т. Доброго дня. Ростислав Замлинський, перший заступник міністра з питань євроінтеграції. Шановна пані Соломія, дякую за ваше запитання. Для нас вкрай важливо, щоб громадяни України, які проживають на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької і Луганської областей отримували якісний, український інформаційний продукт. Стосовно компанії каналу АТR – це приватне товариство "Атлант-СВ". На сьогоднішній день Закон України "Про Державний бюджет на 2021 рік" не передбачає безпосереднього прямого фінансування приватної структури. Ми глибоко переконані в тому, що канал АТR повинен отримувати підтримку з боку держави, водночас розподіл цих коштів буде відбуватися в рамках чинного законодавства. Крім того, є ще ряд інших каналів, які також до нас звернулися про те, щоб забезпечити мовлення на тимчасово окупованій території. Ми вважаємо, що всі вони повинні бути в рівних умовах, відповідно ми за те, щоб кожен з них отримав відповідне фінансування. Водночас буду просити вашої підтримки, бо це передбачене фінансування на поточний рік, воно є вкрай мале по відношенню до того, що ми планували зробити і пропонували. Тому, користуючись нагодою, прошу парламентарів при перегляді бюджеті на поточний рік передбачити додаткове відповідне фінансування. Ми впевнені, що нас підтримають також представники парламенту, кримськотатарського народу. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Слово надається … Що? Ще дайте Живицькому, будь ласка.
11:09:46 ЖИВИЦЬКИЙ Д.О. Доброго дня, шановна пані Соломія. Дмитро Живицький, заступник міністра інфраструктури України. Що стосується дипломування моряків і тих протестних акцій, які відбувались, ми з вами прекрасно знаємо, що ці протести були спровоковані не зовсім моряками, а тими організаціями, які хочуть незаконно заробляти на процесі дипломування моряків. Міністерством ведеться робота щодо поліпшення роботи кабінету, електронного кабінету моряка і переведення цього процесу в електронний вигляд для того, щоб не було ні маніпуляцій, не було ні зловживань, ні корупції в процесі дипломування моряків. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народній депутатці України Ірині Наумівні Борзовій, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.
11:10:30 БОРЗОВА І.Н. Доброго дня! В мене запитання до міністра охорони здоров'я. Максиме Володимировичу, я абсолютно згодна з тим, що вакцинація повинна бути добровільною та безкоштовною. Але чи можете ви назвати дату, коли вакцина потрапить у регіони і якого виробника? І друге питання. Ви знаєте, я вчора просто не могла дати відповідь багатьом вінничанам, тому що всі були в шоці: офіційно на сайті оголошений тендер Державним підприємством "Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я" в сумі на 10 мільйонів гривень на послуги з організації та проведення біоповедінкового дослідження серед чоловіків, які мають сексуальні стосунки із чоловіками у 2021 році. Скажіть, будь ласка, за які кошти будуть проходити ці дослідження? Невже в нас немає інших проблем? Невже на сьогоднішній день це так важливо?
11:11:41 СТЕПАНОВ М.В. Дякую за запитання. Перше. Те, що стосується по вакцинації, ми плануємо розпочати відразу після 15 лютого. Я ще раз хочу наголосити, що ми говоримо виключно про вакцинацію безпечними вакцинами. В нас будуть не менш ніж 3-4 різних виробника вакцин. Така ситуація відбувається майже у всіх країнах світу, коли мова йде про вакцинацію декількома виробниками. І тут дуже важливе питання, щоб ми не створювали умов, коли наші громадяни при наших 43 відсотках бажаючих вакцинуватися, щоб ми почали думати, цією вакциною вакцинуватися, а цією ні. Підкреслюю, всі – виключно безпечними вакцинами. Щодо другого питання, це там немає коштів державного бюджету, це грантові кошти, які у тому числі саме на ці речі були там виділені. Але я дам завдання Віктору Ляшку, безпосередньо у нього в підпорядкуванні знаходиться цей заклад, щоб він безпосередньо розповів і дав повідомлення, що і як щодо цього тендеру. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, до слова запрошується народна депутатка України Інна Романівна Совсун, фракція політичної партії "Голос". Будь ласка.
11:13:09 СОВСУН І.Р. Прошу передати слово Гео Леросу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гео Лерос.
11:13:15 ЛЕРОС Г.Б. Пане Прем’єр-міністр, у мене до вас запитання. Як так сталося, що фактично друга людина в атомній енергетиці України, віце-президент "Енергоатому" Якоб Хартмут є громадянином іншої держави, який навіть був у наглядовій раді "Мосенерго", і разом з урядом Російської Федерації є акціонером та отримує дивіденди від компанії, федеральної мережі компаній Єдиної енергетичної системи, що будувала і експлуатує енергетичний міст Таманського півострову Російської Федерації? У мене до вас питання. Перше. Коли ця людина буде звільнена? І друге. Коли буде скликана Рада національної безпеки і оборони України і будуть накладені санкції на цю людину?
11:14:13 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно керівництва Державного підприємства "Енергоатом". Всі призначення відбуваються згідно чинного законодавства, всі керівники проходять відповідні спеціальні перевірки і призначаються виключно за наявності таких підстав, які виписані в законодавстві України. Стосовно скликання Ради нацбезпеки і оборони така прерогатива належить Президенту України. За необхідності він даний орган скликає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України Ярославу Івановичу Железняку. Будь ласка, Ярослав Іванович.
11:14:51 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Передайте, пожалуйста, слово Юлии Клименко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Клименко, будь ласка.
11:14:57 КЛИМЕНКО Ю.Л. Добрий день! Шановні колеги, у мене питання до пана Прем’єр-міністра і до пана Степанова. Я знаю, що в Кабінеті Міністрів активно циркулює документ, фактично який призведе зміни до існуючих документів, який фактично призведе до розподілу України на дві зони – в локдауні і без локдауна. Це призведе до того, що половина областей, змінені показники, і половина областей будуть вимушені закритися повністю в локдаун, судячи по тому документу, який там циркулює. Я просто вам хочу сказати, що малий і середній бізнес ще одного локдауну не переживе. Будь ласка, подивіться уважно цей документ і не робіть цього кроку, залиште так, як воно є, і дайте можливість працювати людям. Дякую.
11:15:43 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановна пані народний депутат, це фейкова інформація, яку ви зараз розповсюджуєте, і вона абсолютно не відповідає дійсності. Міністр з трибуни дуже чітко озвучив: працює Кабінет Міністрів над поверненням до моделі адаптивного карантину, коли будуть запроваджені "червоні", "помаранчеві", "жовті", "зелені" зони і відповідні регіони, території зможуть функціонувати в менших або більших обмеженнях, в залежності від того, якою буде відповідно епідеміологічна ситуація. І попрошу також міністра охорони здоров'я доповнити, вже з трибуни сьогодні ця інформація звучала, але прошу, Максим Володимирович.
11:16:19 СТЕПАНОВ М.В. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Те, що стосується жорсткого карантину, я достатньо чітко під час своєї доповіді розповів, як саме і за яких обставин може бути введений жорсткий карантин. Тільки в одному випадку – якщо є загроза колапсу медичної системи, заради цього будуть вводитися відповідні показники. Наприклад, показник 65 відсотків заповнених ліжок з киснем. Я думаю, що всі розуміють, якщо це стрімко зростає, то це є загроза колапсу медичної системи. Або зростання кількості, динаміка зростання хворих на COVID-19 саме в лікарнях, госпіталізованих за останні 7 днів і решта показників. Тому я ще раз прошу вас, давайте не вводити в паніку. 10 місяців у нас одне із завдань ще – це розвіювати паніку. Немає таких речей, які… І, до речі, на сьогоднішній день жоден регіон, підкреслюю, жоден не входить до такого рівня небезпеки, щоб треба було вводити "червоний" рівень, жоден, жодна область. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вельмишановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо уряду за участь у роботі Верховної Ради України. Дякуємо вам. (Оплески) Шановні колеги, далі ми переходимо до нашої роботи. І в мене є пропозиція, тому що ми інколи так... Шановні депутати, я попрошу залишитися в залі і продовжувати вашу роботу! Залишає залу тільки уряд, а не народні депутати. У вас ще дуже багато є чим зайнятися. Дякую. Шановні колеги, в мене пропозиція така: для того, щоб не втрачати потенціал роботи Верховної Ради, є пропозиція скасувати перерву з 12-ї до 12:30. Ви не хочете? Тоді би ми могли попрацювати без перерви до 12:30, з 12:30 перейти до питань, пов'язаних із зачитанням наших депутатських запитів, і потім перейти до "Різного". Є зауваження? (Шум у залі) Я просто не розумію, спочатку був крик "ні", потім "так". Так, да? Чи треба ставити це питання на голосування? Ні. Тоді ще раз, ми працюємо таким чином: ведемо роботу Верховної Ради до 12:30, з 12:30 до 13-ї у нас буде ознайомлення з депутатськими запитами, і після цього переходимо до "Різного". І відповідно завершуємо за рахунок зекономленої перерви в 13:30. Нормально таке? Дякую. Тоді шановні народні депутати, в мене пропозиція зайняти свої місця, тому що ми переходимо до розгляду питань порядку денного. Перелік питань, що пропонуються для обговорення і прийняття рішень, сьогодні вам надано. Тому переходимо до його розгляду. Першим визначено питання: законопроект 4489-1 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо забезпечення процедури обрання керівника закладу вищої освіти. Це друге читання, тому я запрошую до трибуни голову Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Віталійовича Бабака. Шановні колеги, там небагато поправок, тому я прошу не розходитись. Це дуже важливий законопроект, тому що ми сьогодні вже маємо другі вибори в університеті Шевченка, треті оголошені вибори в університеті "Києво-Могилянська академія". Нам треба це питання вирішити. Будь ласка, Сергій Віталійович. Шановні колеги, є ті, хто буде наполягати на поправках? Одна поправка, да? Ще є. Тоді йдемо по поправках. Будь ласка, поправка номер 8, народний депутат Мінько. Не наполягає. Поправка номер 9, народна депутатка Констанкевич. Не наполягає. Поправка номер 11, народна депутатка Славицька. Не наполягає. Поправка номер 12, народний депутат В'ятрович. Будь ласка, дайте слово народному депутату В'ятровичу.
11:21:08 В’ЯТРОВИЧ В.М. Зразу 12 і 19 поправки. Отже, колеги, реальна ситуація. Наприклад, при явці 60 відсотків кандидат здобуває 80 відсотків голосів учасників виборів. Навіщо тоді другий тур і штучно нові вибори? Але за чинною редакцією навіть з такою величезною перевагою кандидат не вважається обраним, бо ці 80 відсотків – це лише 48 від усіх, хто має право голосу. Відповідно моя поправка передбачає, що якщо у виборах взяла участь більшість людей, що мають право голосу, то кандидат, який здобув понад 50 відсотків голосів учасників, вважається обраним. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
11:21:51 БАБАК С.В. 12 правка звучить наступним чином: "Перед новими абзацами, якими доповнюється частина третя статті 42, вставити додатковий абзац (крапка)". Це, напевно, була помилка в електронній подачі правки, але вона просто не має сенсу, тому 12 правка була відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви будете ставити її на голосування? Тому що справді немає що ставити, десь втратився текст при передачі. 13 поправка, народна депутатка Ясько. Не наполягає. 14-а, народний депутат Пузійчук. Не наполягає. 15-а, народний депутат Костюк. Не наполягає. 16-а, народний депутат Цимбалюк. Будь ласка.
11:22:29 ЦИМБАЛЮК М.М. Народний депутат Цимбалюк. Будь ласка, народний депутат Цимбалюк. 11:22:29 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний головуючий, шановний доповідачу, насправді законопроект дуже потрібний. І ми його прийняттям розв'язуємо дуже великий спектр проблем щодо другого туру виборів ректорів. Я дякую комітету і насамперед колезі по фракції Івану Григоровичу Кириленку за принципову позицію. І ми вважаємо, що це має стати одним із законопроектів щодо підтримки вищої освіти. Автономність навчальних закладів вищої школи – це дуже добре, і слід підтримувати. Бо сьогоднішній ректор відповідає за все – від навчального процесу до господарської діяльності. І звертаюсь до Міністерства освіти і науки: слід все-таки з наданням автономності говорити про достатнє фінансування вищої школи, щоб наші діти закінчували навчальні заклади тут, в Україні, і в Україні працювали. Фракція "Батьківщина" буде голосувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету. ЦИМБАЛЮК М.М. Правку не треба ставити. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, не треба ставити. Все, дякую. Я перепрошую. 17 поправка, народний депутат Ковальов. Не наполягає. 18-а, Пузійчук. Не наполягає. 19-а, В'ятрович. Будь ласка.
11:23:55 В’ЯТРОВИЧ В.М. По суті це те саме, що я зачитував до правки 12. Отже, ще раз. Реальна ситуація: при явці 60 відсотків кандидат здобуває 80 відсотків голосів учасників виборів. Навіщо тоді другий тур і штучні нові вибори? Прошу відповісти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:24:15 БАБАК С.В. Дякую за запитання. Насправді ми вважаємо, що та норма, яка була прописана в чинному Законі "Про вищу освіту", є ідеальною. Але вона є ідеальною для ідеального світу, коли насправді 50 відсотків плюс 1 голос від всіх, хто має право брати участь у виборах, обирають ректора – це називається абсолютна легітимність. І до цього моменту, до минулого року, воно працювало. Але, на жаль, зараз, коли ми дійшли до флагманів вищої освіти, до найбільших університетів, виникла потреба впорядкувати другий тур. Тому що на другому турі явка трішки нижча, ніж на першому турі. І тоді виникає та ситуація, про яку ви говорили. Ми комітетом прийняли рішення і впорядкували цю норму закону, тому в останній редакції вона буде працюючою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є необхідність ставити цю поправку? Є. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка номер 19 народного депутата В'ятровича. Комітет пропонує відхилити. І обґрунтування ви почули. Прошу визначатися та голосувати. 11:25:26 За-45 Рішення не прийнято. Наступна поправка, Ковальов. Не наполягає. 21-а, Пузійчук. Не наполягає. 22-а, Ковальов. Не наполягає. 23-я, Пузійчук. Не наполягає. 24-а, Суркіс. Не наполягає. 25-а, В'ятрович. Будете наполягати? Будь ласка.
11:25:45 В’ЯТРОВИЧ В.М. Отже, колеги, поправка передбачає, що обраним у другому турі вважається кандидат, який отримав більше голосів порівняно з іншим кандидатом. Навіть для обрання мера чи Президента України в другому турі не вимагається 50 відсотків, бо один кандидат може набрати 49, інші – 47, якась частина бюлетенів буде "проти" чи просто недійсною. Тому логічно, щоб так само, як на виборах мера чи на виборах Президента, визнати обраним того, хто має в другому турі просто більше голосів, а не затівати нові вибори, бо він не досягнув цифри в 50 відсотків. Прошу підтримати поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:26:25 БАБАК С.В. Ви знаєте, за умови прийняття цієї правки, можливо... Я розумію вашу аргументацію і, да, це теоретично можлива ситуація. Але я вам пояснюю, чому ми її не підтримали комітетом. Так само за цієї умови, якщо, наприклад, 40 відсотків людей зіпсують бюлетені, то, в принципі, ректора можна буде обрати 10 відсотками голосів, а це трішки ненормально з точки зору поваги до трудового колективу і з точки зору його майбутньої легітимності в очах власного трудового колективу. Тому ми залишили правку в редакції комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є необхідність ставити цю поправку? Шановний народний депутат В'ятрович, є необхідність? Ставимо, так? Ставлю на голосування поправку номер 25 народного депутата В'ятровича. Комітет пропонує цю поправку відхилити. Прошу визначатися та голосувати. 11:27:23 За-48 Рішення не прийнято. Наступна поправка 26. Народна депутатка Білозір, прошу.
11:27:29 БІЛОЗІР Л.М. Шановний пане головуючий, шановні колеги, я не буду ставити на підтвердження свої дві правки, просто прошу дати хвилину чи дві. Значить, хочу сказати, що я дуже сподіваюсь, що ми сьогодні підтримаємо цей законопроект, унормуємо проведення другого туру в закладах вищої освіти. Нам важливо, щоб в таких флагманах вищої освіти як Києво-Могилянка, як Київський національний університет ми нарешті отримали повноцінних керівників і та норма… Я хочу подякувати голові комітету за конструктив. Хочу подякувати членам комітету, які погодилися з тією логікою, що там, де вже запущені вибори, другий тур провести відповідно до цього закону. Тому вони вже в березні зможуть отримати своїх керівників нарешті. І я сподіваюсь на подальшу співпрацю по іншим важливим освітянським законопроектам з нашим Комітетом освіти і дякую їм за конструктив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі поправки Ковальова. Ви не будете ставити, так, я розумію? Добре. Суркіс. Не буде. В'ятрович, 38 поправка. Будете? Прошу, слово В'ятровичу.
11:28:43 В’ЯТРОВИЧ В.М. Законопроект передбачає, по суті, анулювання виборів, якщо переможець не пройде спецперевірку. Причому в Законі "Про вищу освіту" немає ніде жодних згадок про спецперевірку, бо університети – це все-таки не органи влади і відповідно ректори – не держслужбовці. Абсолютно штучна вставка в цю статтю згадки про спецперевірку з невизначеною процедурою і незрозумілими цілями, на мою думку, суперечить принципу правової визначеності і необґрунтованим втручанням в академічне самоврядування вишів. Прошу підтримати цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:29:18 БАБАК С.В. А тут комітет з вами категорично не погоджується, тому що спецперевірки проходять і зараз всі ректори державних закладів вищої освіти. Питання про те, що це прописано в Законі "Про запобігання корупції". Але є один момент в законі, який ми хотіли врегулювати, власне, цією нормою. Коли зараз у Міністерства освіти і науки є лише 30 днів на підписання контракту з тим кого обрали ректором, але… Тобто вони мусять виконувати цю норму, а спецперевірка іде трішки довше. І тому є невизначеність, якщо спецперевірку кандидат не пройде з тих чи інших причин, які описані в іншому законі антикорупційному, то що з ним робити? Це питання не врегульовано. Тому, власне, ми тут цією нормою це і врегульовуємо. Якщо не пройде перевірку, тоді контракт анулюється і починається нова процедура виборів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви будете ставити, так, на голосування? Я не бачу депутата. Не будете, так? Народний депутат В'ятрович, ви будете ставити цю поправку, чи вас задовольняє аргументація? Не будете. Дякую. Будь ласка, 39 поправка, народний депутат Кириленко Іван Григорович. Будь ласка, Іване Григоровичу.
11:30:21 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, я підтримую. Щойно виступали мої колеги, які дякували комітет за оперативну професійну роботу. Це, справді, ми врегульовуємо ті прикрощі, які сьогодні є в нас у системі вищої освіти. Але я знову повертаюсь до поправки, яка стосується спецперевірок. Шановні колеги, терзаємо еліту, терзаємо ректорський корпус. Люди, які відповідають за десятки тисяч людей, за освітній процес, за те, щоб харчувати, за те, щоб дати тепло, і ми – спецперевірки. Вчора проголосували за закон, де у нас не викривачі, а "стукачі". Як ви думаєте, ректори будуть в числі перших "підстукачів" чи ні, опікуючись скількома долями. Я, звичайно, не можу ставити її на те, щоб підтримали цю поправку, бо голова комітету правильно сказав – це норма іншого закону, але це треба врегульовувати, ми втрачаємо еліту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Григоровичу, я розумію, що ми не будемо ставити цю…? Ні, не ставимо. Дякую. Ковальов… 42-а, Констанкевич. Будете ставити? Ні, не будете. Дякую. 50-а, Павлюк, народний депутат. Не наполягає. 51-а, Пузійчук… Суркіс не наполягає. Пузійчук не наполягає. Фролов. Фролов, наполягаєте на ваших правках? Не наполягає. Шановні колеги… (Шум у залі) Яка поправка? 40? Зараз, секундочку. Вона врахована частково. Юлія Миколаївна. Гришина, будь ласка. Я ж запитував, чи ви будете? Будете. Добре. Гришина. Після цього – Костюк. Після цього переходимо до голосування.
11:32:23 ГРИШИНА Ю.М. Дякую. Шановні колеги, моя правка стосується так само спецперевірки. І я хочу зазначити, що в цьому законопроекті передбачено, що спецперевірку повинні проходити керівники закладів освіти і державної і комунальної форми власності. В моїй правці пропонується виключити керівників закладів вищої освіти комунальної форми власності. Ось чому. Тому що згідно переліку НАЗК, спецперевірку проходять керівники тільки державних підприємств, установ і організацій, державної форми власності, призначення яких здійснюється державними органами. Тому в мене є великі сумніви, що НАЗК піде на те, щоб перевіряти ректорів комунальної форми власності і в нас можуть бути проблеми на практиці, якщо буде норма прийнята саме в цьому вигляді. Тому я прошу підтримати мою правку щодо виключення комунальної форми власності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ваша правка врахована частково. Я просто попереджаю, якщо буде голосування, вона тоді буде врахована повністю. Будь ласка, позиція комітету.
11:33:34 БАБАК С.В. Позиція комітету дуже проста. Ми не бачимо різниці між коштами платників податків, які перерозподіляються через державний бюджет і коштами платників податків, які перерозподіляються через місцеві бюджети, власне, що і є, за рахунок чого утримуються комунальні заклади вищої освіти. Тому вважаємо цю норму закону, яка прийнята комітетом, правильною. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, щоб ставити, так? Шановні колеги, я ставлю поправку 40 в редакції, яка запропонована народною депутаткою Гришиною. Але підкреслюю, що вона частково врахована в цьому законі. Комітет пропонує залишити так, які і було – врахована частково. Прошу визначатись та голосувати. 11:34:26 За-76 Рішення не прийнято. Іще, будь ласка, народний депутат Костюк. Будь ласка. Тільки яка правка у вас, нагадайте, бо ми…
11:34:34 КОСТЮК Д.С. У мене дві правки: 55-а і 15-а. Зараз, якщо можна, почуємо думку голови комітету і визначимось, як на голосування ставити. По-перше, я дуже дякую, загалом комітету за якісну роботу і дуже оперативну. Фактично за, як я розумію, один, два дні від засідання комітету, ми маємо вже законопроект у другому читанні. Дуже важливий законопроект, дуже вчасний законопроект. У мене правки стосуються саме термінів, щоб максимально швидко закон став діяти і вже вибори другого туру в тих університетах, де вони зараз заблоковані, відбулися. Тому в правці номер 15 я пропонував, щоб пункт про те, що вибори у другому турі відбуваються, якщо є 50 відсотків голосів з явки за кандидата з 1 березня. Тому що, наприклад, 17 березня вже вибори у Київському національному університеті імені Шевченка. Скажіть, будь ласка, чи є логіка в цій правці? Якщо ми приймаємо закон в цілому зараз, в якому вигляді він є, то вже… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.
11:35:46 БАБАК С.В. Я не почув до кінця питання, але розумію, напевно, про що ви говорите. В даній чинній редакції написано, в тій редакції, яку пропонує комітет, цей закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування. Але ми врахували одну з правок, яка буде розповсюджуватися з цього моменту на всі правовідносини, які пов'язані з виборами керівників закладів вищої освіти, які не завершені підписанням контракту. Воно буде розповсюджуватися на всі вибори, які зараз оголошені, але не завершені. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас задовольняє така позиція, ми не будемо ставити, щоб не руйнувати структуру. Шановні колеги, прошу приготуватися до голосування. І перед тим, як ви будете голосувати, я теж, з вашого дозволу, декілька слів, як університетський професор, прошу попросити всіх підтримати цей надзвичайно важливий закон. Тому що, на превеликий жаль, ситуація, яка сьогодні зроблена, вона не дає можливості для потужного розвитку українських університетів. Тому звертаюся з особистим проханням до народних депутатів підтримати цей важливий законопроект і дати можливість всім флагманам і університетам нашої України працювати відповідно до цього закону. Шановні колеги, з вашого дозволу, ставлю на голосування прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо забезпечення процедури обрання керівника закладу вищої освіти (реєстраційний номер проекту 4489-1). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:37:37 За-322 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги, дякую комітету за прекрасну роботу. Дякую. Переходимо далі. Наступний законопроект – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, це друге читання (реєстраційний номер проекту 3623). На трибуну запрошується голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Остапенко Анатолій Дмитрович. Шановні колеги, є ті хто будуть наполягати? Є, так? Не будуть? Будуть, так? А по яких поправках, можете сказати? Йдемо тоді по … 1 поправка, Дирдін. Не наполягає. 3 поправка, Кулініч Олег Іванович. Не наполягає. 7-а, Кулініч. Не наполягає. 18-а, Кулініч. Не наполягає. 21-а, Кулініч. Не наполягає. 23-я, Кулініч. Не наполягає. 24-а, 25-а, Кулініч. 26-а, Дирдині. Не наполягає. 30-а, Овчинникова. Не наполягає. 31-а, Кулініч. Не наполягає. 32-а, Овчинникова. Не наполягає. 33-я, Кулініч. Не наполягає. 35-а, Батенко Тарас Іванович. Наполягаєте? Не наполягає. 42-а, Кулініч. 43-я, Кулініч. Не наполягає. 44-а, 46-а, Кулініч. 48-а, Клочко. Не наполягає? Не наполягає. 49-а, Кулініч. 50-а, 51-а, 52-а, 53-я, Кулініч. 54-а, Королевська Наталія Юріївна. Не наполягає. 55-а, Кулініч. 56-а, Королевська Наталія Юріївна. Не наполягає. 57-а, 58-а, 59-а, 60-а. Перепрошую, тут… 73-я, Кулініч. 75-а, Кулініч. Не наполягає. 87-а. Южаніна Ніна Петрівна, будь ласка.
11:40:11 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що тепер облік трудової діяльності кожного працівника буде здійснюватися в персональній електронній обліковій карті застрахованої особи в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тому саме програмне забезпечення і рівень його надійності буде визначати рівень пенсії кожного працівника в Україні. Прийнятим нещодавно Законом України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат" передбачається, що норми цього закону щодо інформаційного обміну через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів набирають чинності після впровадження такої системи у промислову експлуатацію. Саме це я запропонувала у своїй поправці, бо у противному випадку це будуть ті інформаційні системи, які не будуть мати надійності, захищеності і не будуть забезпечувати людей єдиним можливим документом доказу свого трудового стажу. Будь ласка, я дуже прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Позиція комітету, будь ласка.
11:41:23 ОСТАПЕНКО А.Д. Позиція комітету. Державний реєстр складається із реєстру застрахованих осіб і реєстру страхувальників, які ведуться відповідно Пенсійним фондом і Державною податковою службою. Програмне забезпечення для ведення обліку трудової діяльності в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб вже створене на виконання Постанови Кабінету Міністрів за номером 1084 (27 листопада 2019 року) "Про запровадження обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи-підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно в електронній формі". Тому комітет не підтримує цю правку і відхилив. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви почули запитання, аргументацію. Я ставлю на голосування 87-у поправку народної депутатки Южаніної Ніни Петрівни. Комітет пропонує відхилити цю поправку. Прошу визначатися та голосувати. 11:42:30 За-98 Рішення не прийнято. Шановні колеги, 88-а – це крайня поправка народного депутата Батенка. Не будете наполягати, Тарас Іванович, так? Добре. Шановні колеги, ми пройшли всі поправки, тому прошу народних депутатів підготуватися до голосування. Шановні колеги, ставлю на голосування законопроект (реєстраційний номер 3623). Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі. Пропонується голосувати за прийняття у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками. Готові голосувати? Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати. 11:43:32 За-265 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Покажіть по фракціях, будь ласка. Наступний законопроект. Переходимо до законопроектів по першому читанню. Наступний законопроект 4318 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про культуру" щодо загальних засад надання населенню культурних послуг. Є пропозиція проголосувати розгляд даного питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування розгляд цього питання за скороченою процедурою, і нам потрібно набрати 150 голосів. Прошу підтримати та проголосувати. 11:44:23 За-233 Рішення прийнято. Запрошую до слова народну депутатку України Кравчук Євгенію Михайлівну. Будь ласка, Євгенія Михайлівна, ви – автор ініціативи.
11:44:39 КРАВЧУК Є.М. Шановні колеги, вашій увазі у першому читанні пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про культуру" щодо загальних засад надання населенню культурних послуг. Децентралізація змінила, без сумніву, всю Україну і ці зміни торкнулися і культурної сфери. Однією з проблем, які треба вирішувати в громадах, є те, що наявна культурна інфраструктура є застарілою. Зазвичай це такий собі закритий світ, який живе для себе: у бібліотеках запилені полиці з застарілим книжковим фондом, у будинках культури пошарпані зали, в які навряд чи прийде сучасна молодь. Культуру завжди творили люди і перш за все вона має бути для людей. Важливі зміни сьогодні – це не про те, щоб позачиняти усі існуючі заклади культури. Ми хочемо вдихнути в них нове життя та зробити культурні послуги доступними кожному, в кожному куточку нашої країни. І вже зараз є приклади, на які можна рівнятися. І саме представленим законопроектом ми зможемо дати старт реформі центрів культурних послуг. В ньому визначаються основні актуальні пріоритети культурної політики держави та формуються дієві механізми моніторингу та реалізації. З'являються чіткі визначення понять: "державна політика у сфері культури", "культурна послуга", "мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами". Також ми визначаємо повноваження органів, спрямованих на впровадження реформи забезпечення населення культурними послугами. Ми повинні змінити саму філософію закладів культури на місцях. Досить бути тим самим закритим світом у собі. Необхідно змінюватись і надавати кульні послуги, за якими прийдуть люди. Прошу підтримати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Євгеніє Михайлівно. Шановні колеги, я запрошую до слова першого заступника голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики народну депутатку України Констанкевич Ірину Мирославівну. Будь ласка, Ірино Мирославівно.
11:46:58 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на своєму засіданні 2 грудня 20-го року (протокол номер 48) розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України "Про культуру" щодо загальних засад надання населенню культурних послуг. Зазначений законопроект спрямований на створення правових підстав для формування ефективної системи гарантування дотримання культурних прав та потреб населення, незалежно від місця проживання та соціального статусу, щодо отримання якісних та доступних культурних послуг в умовах реформи децентралізації влади. Основні положення законопроекту – розширення та оновлення термінології закону, вони вводять разом з тим у правове поле поняття: державна політика у сфері культури, культурна послуга, мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами, центр культурних послуг. Переглядають та уточнюють основні засади і пріоритети державної культурної політики; запроваджують механізми моніторингу та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури; визначають повноваження органів державної влади, спрямовані на впровадження реформи забезпечення населення культурними послугами; вносять зміни до регулювання фінансово-господарської діяльності закладів культури тощо. Народні депутати члени комітету погодилися з авторами законопроекту, що його прийняття дозволить забезпечити вжиття необхідних заходів для надання населенню якісних та доступних культурних послуг. Однак у процесі обговорення члени комітету також висловили низку зауважень стосовно положень законопроекту, зокрема, наголосили на необхідності передбачити більш чіткі механізми для запобігання ризикам скорочення закладів культури в умовах децентралізації на місцевому рівні. За результатами розгляду... ГОЛОВУЮЧИЙ. Все? Ні-ні, ви знаєте наші правила. Дякую. Комітет підтримує, так, я бачу, рішення комітету. Так, добре, я розумію, і скоротити терміни, так. Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Є. Тоді прошу записатися: два – за, два – проти. Слово надається народній депутатці України Скороход Анні Костянтинівні, депутатська група "Партія "За майбутнє".
11:49:48 СКОРОХОД А.К. Прошу передати слово Констанкевич. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Мирославівна Констанкевич. Дайте слово.
11:49:54 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Я, з вашого дозволу, хочу завершити. Найголовніше, що мало прозвучати – це те, що в умовах децентралізації, без сумніву, питання культури є дуже важливим. І ми хочемо наголосити, що, вносячи зміни, ми повинні разом з тим не забути два головні принципи – це якісна культурна послуга і доступна культурна послуга. Тому даний законопроект треба ухвалити і підтримати сьогодні одностайно, а також скоротити терміни для його розгляду. І комітет профільний готовий цю роботу зробити у найкоротші терміни. Тому, колеги, давайте усі разом підтримаємо, якщо ми хочемо мати культуру сучасну, прогресивну і українську. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федина Софія Романівна. Будь ласка, Княжицький Микола Леонідович.
11:50:49 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні друзі, про що йде мова? От уявіть собі, новостворена Верховинська ОТГ, Гуцульщина. Мали народні доми в селах і в райцентрі колишньому, мали бібліотеки, музичну школу, народні колективи. На все це фінансування зараз немає, 5 місяців люди не отримують зарплату. Що пропонує цей законопроект? А нічого! Законопроект лише пропонує дозволити знищувати базову мережу культурних центрів, тобто закрити бібліотеки, народні доми. Може і треба це зробити, тому що прогодувати їх ні з чого. А, може, треба дати культурну субвенцію, над якою ми працюємо? А як закрити? Що буде у віддалених селах в ОТГ? Тут сказано, що можуть створюватися філії, але це не є обов'язковим, можуть створюватися, можуть не створюватися. Цей закон фактично лише про дозвіл вилучати об'єкти з базової мережі, більше він ні про що, жодного сенсу тут немає, він не поганий і не добрий. Що треба зробити? Треба вирішити, що робити з закладами культури, які немає чим фінансувати в умовах децентралізації. Коли райони не мають бюджетів (ви це знаєте), створені, депутатів пообирали, не мають на що жити. Коли в ОТГ у деяких, не в багатих містах, немає грошей, ніхто не знає, що робити з бібліотеками. Що таке цей центр культурних послуг? Це бібліотека чи це нова назва народного дому, який один залишать на всю ОТГ? Про що цей законопроект? Очевидно, "Європейська солідарність" поки що буде утримуватися проти цього. Тому що це чистий популізм і порожні слова. І буде напрацьовувати законопроект, який забезпечить справді якісний доступ до культури, до сучасних бібліотек, до збереження народного мистецтва всюди в Україні в умовах децентралізації. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єдине, Микола Леонідович, прохання таке: якщо ви – проти, записуйтесь "проти". Бо ви записались "за", а виступаєте "проти", розумієте? Там же є, "за" виступаєте чи "проти". Щоб просто зрозуміло було. Дякую вам. До слова запрошується народна депутатка України Білозір Лариса Миколаївна, депутатська група "Довіра", будь ласка.
11:53:03 БІЛОЗІР Л.М. Колеги, Лариса Білозір, депутатська група "Довіра", Вінниччина, 15 виборчий округ. Дійсно, цей законопроект є рамковий. Він є таким дороговказом для громад, моделлю культурного осередку на місцях. Він модель показує цього осередку. Дійсно, треба реформувати культуру: створювати культурні кластери, індустрії на місцях і встановлювати мінімальні стандарти забезпечення населення послугами культурними. І я вам хочу сказати, громадам це вдається. Так, зараз дуже важкий період, фактично період хаосу. Коли передаються приміщення, майно. Дуже часто громади хитрують і саме культурні заклади не беруть, тому що вони в дуже плачевному стані. Так, цей законопроект фінансово їх не забезпечить. Але у будь-якому разі зараз на баланс громади приймають, вибачте, непотріб, коли там не робилось роками взагалі ремонту і коли там, дійсно, не надавались культурні послуги. Але я хочу вам сказати, що у нас, у мене на Вінниччині на окрузі є прекрасний взагалі проект і прекрасний приклад того, як повинні надаватися… і розвиватись культурна індустрія. У нас проходить світового масштабу дитячий OPERAFEST TULCHYN – оперний фестиваль під відкритим небом, де ми збираємо тисячі дітей. Проходить OPERAFEST TULCHYN для дорослих, де одночасно на території Палацу Потоцьких знаходиться 15-20 тисяч людей. І під це ми зробили і дороги, і зробили і освітлення, і економічний розвиток пішов, і ресторани почали відкриватися в містечку, де 15 тисяч населення. Тому такий законопроект потрібен. Він має стати таким дороговказом і моделлю, який має в ідеалі виконувати громада. Але не забувайте, що громадам зараз дуже важко. Я звертаюся до депутатів, виділіть соцеконом, підтримайте, вибийте гроші з ДФРР для того, щоб розвивати культурні центри в громадах і підтримати їх. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату України Загородньому Юрію Івановичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Будь ласка, Юрію Івановичу.
11:55:16 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Дякую, шановний Руслане Олексійовичу. Прошу передати слово народному депутату України Шуфричу Нестору Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Несторе Івановичу.
11:55:29 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, про яку культуру, розвиток, спорт ідеться? Тільки що я отримую інформацію з вимогою Міністерства спорту скоротити тренерський склад збірних України на чверть. Збірних, які вже кваліфікувалися на Олімпійські ігри в Токіо. Цим законопроектом фактично ви провокуєте закриття того, що ще залишилося з радянських часів, тих якихось там бібліотек, домів культури, які є в розпорядженні наших місцевих громад. Будуйте! Какая разница, где красть, на дорогах или на домах культуры, але хоч щось залишиться! Вже журналісти шаленіють від того, що ви робите. Що, навчилися красти тільки на дорогах? У медиків забрали, на дороги направили. У людей з ковідного фонду забираєте, на дороги направляєте. Так трошки на культуру віддайте. І ви знаєте, мене не може обурювати та ситуація, це теж пов'язано з культурою, як ви поступили із журналістами і з свободою слова. Вже є відповідна оцінка Офісу ООН в Женеві з прав людини, які сказали, що відповідні рішення є загрозливими для свободи слова. Більш рішуча позиція ОБСЄ. Що ви робите? Яка демократія? Тому я вважаю, що зараз вся Україна має об'єднатися заради захисту головного – права наших громадян отримати інформацію, а журналістам – працювати і говорити. Якщо щось хочете зробити на припущення, то давайте введемо санкції на всю попередню владу, тому що я припускаю, як це робить сьогодні Радбез, що вони віддали Крим. Карайте їх, а не журналістів! Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Нестор Іванович, я з вашого дозволу теж звернуся до вас з тим самим проханням, з яким я до попереднього доповідача, якщо… Ви якраз виступили правильно – проти, але все-таки бажано по закону. Добре? Дякую вам. Шановні колеги, в нас ще є двоє бажаючих. Троє ще, так? Давайте тоді по черзі. Я надаю… І після цього ми переходимо до голосування. Прошу запросити народних депутатів до зали. Я надаю слово Сушку Павлу Миколайовичу, фракція "Слуга народу". Будь ласка, 1 хвилина. Після цього Крулько, а після цього "Голос".
11:58:09 СУШКО П.М. Павло Сушко, заступник голови фракції "Слуга народу". Шановні колеги, культура – це все те, що формує народ як націю, культура – це все те, що створено людством. Тому культурне надбання має бути доступне кожному, про це саме законопроект. Незалежно від соціального статусу, матеріального стану і місця проживання держава повинна забезпечити цю доступність якісних, наближених культурних послуг. Саме на це і скерований даний законопроект 4318, а також на підвищення спроможності територіальних громад у наданні культурних послуг. Це особливо актуально в умовах реформи децентралізації, коли необхідно зберегти ці заклади для людей. Реформа поставила нові виклики щодо функціонування та утримання закладів культури в об'єднаних територіальних громадах, в тому числі щодо їх статусу, процедури передачі громадам, системі функціонування і фінансування закладів культури. Законопроект спрямований на створення правових підстав для ефективної системи забезпечення культурних прав. Тому культурно прошу підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується народний депутат Крулько Іван Іванович, фракція "Батьківщина". Після цього – Юлія Клименко. Так, я правильно бачу? Будь ласка.
11:59:25 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, безумовно, що врегулювання питань, які стосуються культури – це важливо. Але найважливіше – це збереження культурної спадщини. І знаєте, якщо ми приймаємо законопроекти, то вони повинні містити чіткі норми про те, що закривати мережу культурних заходів, особливо в сільській місцевості, заборонено. Що передавати їх під бари, ресторани або ще в щось, просто віддавати за безцінь – це є не той підхід, який повинен зберігати культурну спадщину. І давайте подивимося на українське село. Якщо там закривається після децентралізації школа, закритий ФАП, закрився клуб, немає "Українського дому", що з селом стає? Село помирає. Село закривають на ключ. Тому, якщо ми хочемо сьогодні думати про те, щоб зберігати українське село, наш генофонд, нашу колиску, де завжди Україна в найважчі часи виживала, то потрібно культурні заклади не просто не закривати, їх потрібно розвивати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Івановичу. До слова запрошується народна депутатка України Клименко Юлія Леонідівна, фракція "Голос". Будь ласка, Юлія Леонідівна.
12:00:42 КЛИМЕНКО Ю.Л. Клименко, фракція "Голос". Ми в цілому підтримуємо цей законопроект. Дійсно, послуги повинні бути регламентовані. І, безумовно, ми будемо підтримувати цей законопроект. Але хочу вашу звернути увагу на ситуацію, яка, в принципі, зараз складається. Більшість ОТГ, особливо новостворених ОТГ, вони просто не в стані фінансово і також організаційно дбати про заклади культури і надавати якісні культурні послуги. Можливо, це не цим законопроектом, але треба це вирішити. І для того, щоб у нас не була ситуація, коли ОТГ відмовляється від закладів культури, і далі вони фактично закриваються, перепрофілюються і продається. Тому давайте подумаємо, і, можливо, зможемо цю ситуацію якось виправити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершилося. Прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Шановні колеги, я ставлю на голосування прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про культуру" щодо загальних засад надання населенню культурних послуг, реєстраційний номер проекту 4318. Готові голосувати за культуру? Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати. 12:02:19 За-280 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Була ще пропозиція. Відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, я ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі пропозицій і поправок та підготовки до другого читання законопроекту (реєстраційний номер 4318). Шановні колеги, готові голосувати? Прошу підтримати та голосувати. 12:03:03 За-269 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Наступний законопроект. Я перепрошую. Надійшла заява від двох фракцій, відповідно до пункту 15 частини першої статті 27 Регламенту Верховної Ради України вимагаємо оголосити перерву з заміною на виступ. Слово надається народному депутату Лозинському, будь ласка.
12:03:30 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Роман Лозинський, фракція "Голос". Колеги, ви чули, позавчора "сморід" в цьому залі? А це "підгорало" у проросійських народних депутатів, колишніх регіоналів, яких вже давним-давно не повинно бути в цьому залі. "Підгорало" через те, що РНБО прикрила "помийки", які займалися пропагандою – ZIK, NewsOne, та "112" канал. "Підгорало" так, що "вата", яка 30 років тужить за "тюрмою народів", за "страной огромной", про утиски свободи слова, вони навіть згадали французьке "No pasaran". Вони не пройдуть. Але я хочу сьогодні підкреслити, рашизм не пройде, також рашизм не повинен проходити і на третій поверх нашого парламенту. Адже попри те, що прикрили брудні "помийки" російської пропаганди, вони досі піднімаються на третій поверх парламенту і досі там працюють журналісти, так звані, які борються за свободу слова. І я хочу нагадати, що саме тому переважна більшість народних депутатів з проукраїнською позицією наполягає на тому, аби так звані журналісти з проросійських каналів не працювали в парламенті України, тому рашизм не пройде. І ці журналісти, які наче борються за свободу слова, їхні представники знаєте, куди пішли боротися за цю свободу слова? Вони пішли боротися на російські телеканали, тому що там вони шукають правди, в країні, яка взагалі не знає що таке свобода слова. Ворожа пропаганда не має нічого спільного із свободою слова, бо допомога ворогу в час війни – це мазохізм. Бо телемости з "Росія-24" – це підігрування ворогу. Бо робити своїми топ-спікерами Портнова чи Азарова, які тікали з нашої країни після Революції Гідності – це не свобода слова. Тому ми з проукраїнськими народними депутатами виступаємо за те, щоб зробили перший крок – закрили російські "помийки" пропаганди, маємо зробити другий крок – їх в українському парламенті не повинно бути, рашизм не пройде. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, шановні депутати! Свобода слова, вона в тому числі поширюється і на залу Верховної Ради України, тому прошу всіх зайняти свої місця і перейти до конструктивної роботи парламенту далі. Дякую. Ви готові працювати далі? Шановні колеги, переходимо до наступного питання. Шановні колеги, я хочу нагадати, що робочі місця народних депутатів України знаходяться там, де написані їх імена. Шановні колеги, я дуже дякую за розуміння і конструктивізм в нашій діяльності. Переходимо до роботи парламенту, у нас дуже багато роботи. Тому ми переходимо до наступного питання – друге читання законопроекту 3132. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи органів Антимонопольного комітету. Нагадую, це повторне друге читання. Я запрошую до трибуни заступника голови Комітету з питань економічного розвитку народну депутатку України Підласу Роксолану Андріївну. Шановні колеги, є ті, хто будуть наполягати на своїх поправках до законопроекту 3132? Немає бажаючих, так? Немає. Шановні колеги, я ставлю питання прийняття в повторному другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект №3132 про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення системи органів Антимонопольного комітету. Шановні колеги, готові голосувати? Є пропозиція підтримати та проголосувати. 12:09:43 За-245 Рішення прийнято, дякую за конструктивну роботу, колеги. Покажіть, будь ласка, по фракціях. Наступний законопроект. Це перше читання, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо розширення кола осіб, які можуть претендувати на вступ на державну службу (реєстраційний номер 4361). Шановні колеги, це перше читання, тому я ставлю питання про розгляд за скороченою процедурою законопроекту 4361. Прошу підтримати та проголосувати. 12:10:32 За-237 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова автора законопроекту народного депутата України Фріса Ігоря Павловича. Будь ласка, Ігор Павлович.
12:10:46 ФРІС І.П. Добрий день, шановний пане віце-спікер! Добрий день, шановні колеги! До вашого розгляду пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо розширення кола осіб, які можуть претендувати на вступ на державну службу (реєстраційний номер 4361). Вказаним законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 20 Закону України "Про державну службу", яким розширюється коло осіб, які можуть претендувати на вступ на державну службу шляхом надання можливості особам, які мають підтверджену в установлений законом спосіб високу кваліфікацію, брати участь у доборі на посади державної служби. Як ми знаємо, вказана стаття чітко визначає перелік осіб, але з моменту прийняття вказаного нормативно-правового акту розширюється коло осіб, які мають досить високий професійний рівень. Це стосується наступних категорій осіб як адвокати, нотаріуси, арбітражні керуючі, розпорядники майна і таке інше. Це так звана категорія самозайнятих осіб, на яку законом покладені дуже високі професійні вимоги. Доцільність залучення вказаних осіб до можливості претендувати на державну службу зумовлена тим, що вони мають дуже високі професійні характеристики, відповідають всім іншим нормативно-правовим вимогам до осіб, які мають можливість претендувати на державну службу. Наприклад, це є великий стаж роботи, наявність юридичної освіти. Для адвокатів це, наприклад, не менше 2 років професійного стажу, для нотаріусів – до 6 років, для інших категорій осіб – від 3 років. Враховуючи викладене, прошу вас підтримати вказаний законопроект і надати можливість державній службі отримати в свої лави дуже високоякісних працівників, які тільки покращать стан державної служби в нашій державі. Прошу підтримати. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Ігоре Павловичу. Я запрошую співдоповідача за цим законопроектом, голову підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народного депутата Олександра Сергійовича Корнієнка. Будь ласка, Олександре Сергійовичу.
12:13:01 КОРНІЄНКО О.С. Шановні колеги, шановний Руслане Олексійовичу! Наш комітет розглядав на своєму засіданні ще 16 грудня минулого року цей проект і вирішив за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу, скоротивши наполовину строк подання зауважень і пропозицій до другого читання. При цьому, зважаючи на необхідність комплексного доопрацювання законопроекту, комітет ухвалив рішення врахувати при підготовці законопроекту до другого читання відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і правки щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей в тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду у першому читанні та відповідають предмету його правового регулювання. Прийняття даного законопроекту сприятиме доступу громадян до державної служби. Ви знаєте, ми завжди за те, щоб збільшувати можливості для наших з вами українців, щоб вони могли з різним досвідом потрапляти на державну службу. Дійсно, є проблема. Зараз досвід, наприклад, нотаріальної служби, він, дійсно, не є релевантним для потрапляння на ті чи інші посади, і ми маємо це змінити. До цього законопроекту є певні зауваження у ГНЕУ і у наших міжнародних партнерів по реформі державної служби, але ми їх усунемо до другого читання і законопроект буде готовий для голосування в другому читанні. Тому прохання підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович. Я так розумію, що пропозиція в тому числі і з підготовкою до другого читання по 116-й, так? Дякую. Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Є. Тоді пропозиція записатися: два – за, два – проти. Єдине прохання, якщо ви записуєтеся "за" – ви повинні виступати "за", якщо "проти" – "проти", такий Регламент. Прошу записатися, колеги. Слово надається народному депутату України Князевичу Руслану Петровичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність". Будь ласка, Руслане Петровичу.
12:15:07 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, справа в тому, що я абсолютно підтримую ту ідею, яку запропонував автор відповідного законопроекту, оскільки самозайняті особи в галузі права, вони фактично обділені з точки зору можливостей доступу до конкуру, бо це іде мова не про призначення на посади, а тільки участь у конкурсах. І після відповідного прийняття закону ці категорії осіб, вони дещо дискриміновані по відношенню до всіх решти, які мають таке право відповідно до чинної редакції Закону "Про державну службу". Інша справа, що багато хто, я звертаюсь до автора, не розуміє, що іде мова саме про самозайнятих осіб і тому треба було би, напевно, чіткіше виписати, що саме про них іде мова, тому що може бути такий випадок, що з цієї категорії не всі особи є самозайняті. Але підхід з приводу того, що особи з юридичних професій мають мати якомога ширший доступ до державної служби – це абсолютно правильний підхід. І я нагадаю, що він започаткований ще був тоді, коли до конкурсу в Верховний Суд і в апеляційні суди були допущені представники саме юридичних професій, зокрема, адвокати і такого роду практика себе виправдала. На жаль, надалі поступ не пішов, хоча я вважаю, що тоді вже в апаратах судів можна було започатковувати таку практику доступу до конкурсу і по категорії "А", і по категоріях "Б" і "С" саме представникам юридичних професій. Але те, що зараз ми робимо спробу узагальнити цю норму і не виокремлювати в спеціальних законах, це, напевно, найбільш правильний і оптимальний шлях, який ми підтримуємо. Тому в першому читанні, безумовно, ми цей законопроект підтримаємо. А в другому читанні в разі, якщо будуть якісь ще застереження, тому що науково-експертне справді має застереження, але вони вважають, що такого роду особи є, скажімо, по відношенню до інших більш привілейовані, не розуміючи, що мова йде виключно про самозайнятих осіб. Щоб цей нюанс прибрати, я думаю, що легко в другому читанні можна якимось чином це питання врегулювати. І безумовно, такий законопроект треба приймати в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Петровичу. Як завжди, лаконічно і розумно. Дякую. Будь ласка, слово надається народній депутатці України Скороход Анні Костянтинівні, депутатська група "Партія "За майбутнє".
12:17:23 СКОРОХОД А.К. Наша депутатська група "За майбутнє", безперечно, підтримуватиме цей законопроект, адже він є дуже доречний, дуже гарний, за що дякую авторам. Ми завдяки цьому сприятимемо доступу до державної служби громадянам, які відповідають високим кваліфікаційним вимогам і разом з тим на сьогоднішній день позбавлені можливості брати участь у конкурсах на посади держслужбовців. Це також сприятиме подальшій реалізації реформи державної служби, захисту прав громадян та підвищення загального професійного рівня осіб, що беруть участь у конкурсах на посади державної служби. Тому депутатська група "За майбутнє" обов'язково підтримуватиме даний закон у першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Слово надається народному депутату України Макаренку Михайлу Васильовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Будь ласка.
12:18:24 МАКАРЕНКО М.В. Шановний головуючий, прошу передати слово Шуфричу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич. Будь ласка, Несторе Івановичу, тільки нагадую, це законопроект 4361. Будь ласка, Нестор Іванович.
12:18:37 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Багато різних бачив звинувачень. Безумовно, державна служба – це важливо, коли дійсно захищаються у цій залі інтереси держави, а не провокують сьогодні фактично руйнування державницьких інститутів отакими виступами, як у мого попередника. Шановні колеги, хочу довести до вас офіційну позицію представника Уповноваженого з питань свободи слова ОБСЄ. Представник ОБСЄ з питання свободи слова Тереза Рібейро, викликавши нашого посла Цимбалюка, висловила занепокоєність тим, що відбулося в Україні відносно санкцій щодо трьох каналів і закликала знайти збалансоване пропорційне рішення щодо вирішення цієї ситуації і не ризикувати сьогодні самим питанням свободи слова. Більше того, вже є відповідна реакція, я це говорив коротко, але для тих, хто це не розуміє, українською мовою говорю, що є відповідна реакція Женевського офісу з питань прав людини, який висловив свою позицію щодо одночасного виключення трьох телеканалів як проявом таким, що фактично сьогодні не дає можливість висловлювати своє бачення і висловлювати питання, які не можна сьогодні не говорити. Фактично це сьогодні є пряме втручання в свободу слова. Я вам процитував дослівно і це офіційна сьогодні позиція тих, до кого ви хочете йти – європейських і світових партнерів. Сьогодні вони… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Нестор Іванович. Ви… Так розумію, це була ваша позиція по 4361, так? Дякую. Шановні колеги, чи є ще бажаючі виступити з цього питання? Репліка? Ні, не було нікого по прізвищу згадано і фракція не була згадана. Цимбалюк – то другий Цимбалюк. Але ми з повагою ставимося до шановного пана Михайла. Шановні колеги, більше бажаючих немає виступити, так? Тому я запрошую народних депутатів підготуватися до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію комітету прийняти за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно зі статтею 116 Регламенту проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо розширення кола осіб, які можуть претендувати на вступ на державну службу (реєстраційний номер проекту 4361). Чи готові ви голосувати? Тоді прошу підтримати та проголосувати. 12:22:11 За-268 Рішення прийнято. Шановні колеги, була ще пропозиція комітету скоротити наполовину строки подачі пропозицій і правок та підготовки до другого читання. Тому відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі пропозицій і правок та підготовки до другого читання законопроекту (реєстраційний номер 4361). Готові голосувати? Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати. 12:22:54 За-245 Рішення прийнято. Дякую. Шановні колеги, у нас залишилось 8 хвилин, я хочу порадитись. Чи є у нас можливість наступний законопроект у першому читанні проголосувати без обговорення? Це законопроекти 3360, 3360-1. Є можливість, так? І тоді ми одразу після цього перейдемо до питань, пов'язаних з цим. Але я мушу поставити скорочену. Шановні колеги, ми переходимо до розгляду наступних законопроектів 3360, 3360-1. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реалізації майна в іпотеці та виконавчому провадженні. Шановні колеги, я ставлю розгляд цього питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 12:23:55 За-238 Рішення прийнято. Шановні колеги, є висновок комітету, за яким законопроект 3360-1 прийняти за основу. Я ставлю це питання... (Шум у залі) Я запитав перед тим, як заходити в нього, Іване Івановичу. (Шум у залі) Іване Івановичу, все-таки я прихильник того, що ті домовленості, які є в парламенті, вони мають виконуватися, інакше це питання Регламенту і процедури. Я вам щиро вдячний, тому з вашого дозволу... (Шум у залі) Добре, не будуть інші фракції проти, якщо я надам можливість одній фракції 2 хвилини висловитися? Чи ви всі будете висловлюватися тоді? Але ми тоді не зможемо розглянути його, друзі. (Шум у залі) Що ставимо на обговорення тоді? Добре, шановні колеги, я надаю слово... Ну, тоді перенести на наступний тиждень, друзі. Давайте так. Я надаю слово народному депутату України Мотовиловцю Андрію Вікторовичу. Будь ласка, Андрію Вікторовичу.
12:25:26 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Друзі, я дійсно автор законопроекту. Ми розглянули на комітеті два законопроекти, альтернативний мого колеги Фріса. І я прошу підтримати законопроект пана Фріса, бо він є більш професійний в юридичній площині. Яку проблему ми піднімаємо? В іпотеці є проблема реалізації майна і виконавчих написів. Закон не змінювався досить багато років, і ми повинні зараз його змінити і прозоро продавати майно, яке було реалізоване через виконавчий напис або через нотаріальний напис нотаріуса. Дякую. Я прошу підтримати законопроект мого колеги пана Фріса. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Фрісу Ігорю Павловичу. Будь ласка, Ігор Павлович. Ігорю Павловичу, якщо у вас коротко, то можна і коротше.
12:26:20 ФРІС І.П. Шановні колеги, законопроект потрібний. Дійсно, на сьогоднішній день нам треба реалізовувати предмет іпотеки процедури виконавчого впровадження через електронні торги. Різниця між моїм законопроектом і між законопроектом народного депутата Мотовиловця в одному, що інституціональні принципи нотаріального посвідчення при видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів або видачі свідоцтва, коли торги не відбулися, я пропоную залишити надалі через процедуру нотаріального посвідчення для дотримання безспірності цього факту. В іншому абсолютно законопроекти ідентичні. Єдине, що є певне зауваження Міністерства юстиції, яке буде поправлене до другого читання, що предметом регулювання, вірніше, суб'єктом регулювання вказаного законопроекту повинен виступати не Кабінет Міністрів, а Міністерство юстиції. Ми це в обов'язковому порядку до другого читання виправимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Павловичу. Шановні колеги, користуючись правами головуючого, я продовжу цей невеличкий розгляд до розгляду цього питання по суті. Тому є бажаючі обговорити? Вам доповіли по цьому законопроекту. Є, Голосуємо. Тоді я ставлю на голосування. Шановні колеги, я ставлю на голосування законопроект 3360-1 прийняти за основу. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реалізації майна в іпотеці та виконавчому провадженні (реєстраційний номер проекту 3360-1). Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати. 12:28:09 За-276 Рішення прийнято. Дякую. Шановні колеги, зараз ми переходимо до оголошення запитів, але я попрошу залишитися, тому що перші 6 запитів – це запити до Президента України, які нам треба проголосувати. Крім цього, дуже бажано послухати і інші запити. А після цього в нас ще "Різне". Тому я передаю слово з великим задоволенням Олені Костянтинівні. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
12:28:36 ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Руслан Олексійович. Отже, шановні колеги, в нас є 6 запитів до Президента України, тому в нас буде 12 голосувань. Прошу приготуватися до голосування. Готові голосувати, шановні колеги? Всім зрозуміло? Так, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Олександра Сухова до Президента України щодо зобов'язання керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації виконати вимоги чинного законодавства. Прошу голосувати. 12:29:23 За-248 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення цього попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:29:47 За-239 Рішення прийнято. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Олексія Ковальова до Президента України щодо бездіяльності посадових осіб Бехтерської територіальної громади Херсонської області стосовно непроведення необхідного державного фінансового аудиту та інших можливих протиправних дій посадових осіб Бехтерської сільської ради Херсонської області щодо розтрати бюджетних коштів. Прошу голосувати. 12:30:30 За-266 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення цього попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:30:54 За-273 Рішення прийнято. Наступний запит. Ставить на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Олексія Ковальова та Павла Павліша до Президента України щодо можливих правопорушень проти довкілля, дій та/або бездіяльності посадових осіб Херсонської міської ради та правоохоронних органів стосовно ситуацій на території Херсонського сміттєзвалища та ДП "Херсонський морський торгівельний порт". Прошу голосувати. 12:31:36 За-276 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:32:02 За-278 Рішення прийнято. Наступний депутатський запит. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Тетяни Плачкової до Президента України про необхідність активізації зусиль задля якнайшвидшої ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці 2006 року про працю на морському судноплавстві. Прошу голосувати. 12:32:40 За-243 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:33:03 За-255 Рішення прийнято. Наступний депутатський запит. Ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Лариси Білозір та Миколи Кучера до Президента України щодо здійснення розслідування смерті медичного працівника Миколи Кіріченка, що була з причин, пов'язаних з інфікуванням COVID-19 під час виконання професійних обов'язків. Готові голосувати? Прошу голосувати. 12:33:44 За-283 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:34:07 За-281 Рішення прийнято. І останній запит до Президента України. Ставлю на відкрите поіменне голосування підтримку запиту Романа Грищука до Президента України щодо використання об'єктів державної власності, що перебуваються на праві оперативного управління у закладів вищої освіти. Прошу голосувати. 12:34:42 За-278 Рішення прийнято. Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. 12:35:06 За-271 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги, це всі запити до Президента України, які ми сьогодні голосуємо. Всього протягом пленарного тижня внесено 153 депутатські запити. З них: до Президента України – 6 депутатських запитів; до органів Верховної Ради – 6; до Кабінету Міністрів – 73; до керівників інших органів державної влади – 56; до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності – 12. Отже, запити народних депутатів. Олександра Юрченка до міністра інфраструктури України, голови Національної поліції України щодо перешкоджання діяльності народного депутата України Олександра Юрченка. Групи народних депутатів (Пушкаренка, Грищенко та інших, всього 6 депутатів) до Житомирської обласної ради щодо відповідності займаній посаді директора Департаменту охорони здоров'я Житомирської області державної адміністрації Суслика Миколи Петровича. Ігоря Негулевського до виконувача обов'язків директора державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", виконувача обов'язків директора державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", виконувача обов'язків директора Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", виконувача обов'язків голови Правління приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство", виконуючого обов'язки директора Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт", виконуючого обов'язки начальника державної установи "Дергідрографія", виконувача обов'язків директора державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" щодо надання інформації. Олексія Жмеренецького до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ України, голови Національної поліції України, Голови Служби безпеки України щодо неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях та надання інформації щодо їх стану. Групи народних депутатів (Дирдіна, Заремського та інших) до Прем'єр-міністра України щодо удосконалення правил дорожнього руху. Костянтина Касая до Офісу Генерального прокурора щодо стану досудового розслідування кримінальних проваджень за фактом незаконного заволодіння майнового комплексу ПрАТ "Полтаватурист". Костянтина Касая до Офісу Генерального прокурора щодо стану досудового розслідування кримінальних проваджень за фактом незаконного видобутку піску на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області. Дмитра Чорного до Прем'єр-міністра України щодо капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Бориспіль - Верхньодніпровськ - Дніпро у 2021 році. Дмитра Чорного до голови Дніпропетровської обласної ради, голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо завершення реконструкції стадіону "Діброва" в селищі міського типу Царичанка Дніпропетровської області в 2021 році. Групи народних депутатів (Констанкевич, Гузя та інших) до Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, міністра фінансів України, міністра соціальної політики України, міністра охорони здоров'я України, Прем'єр-міністра України, міністра у справах ветеранів України щодо збільшення у 2021 році видатків Державного бюджету України на належне медичне обслуговування ветеранів війни. Олександра Качури до заступника Керівника Офісу Президента України щодо включення представників Руху #SaveФОП (ГО "РУХ "ЗБЕРЕЖИФОП" та ГС "РУХ "СЕЙВФОП" ЗА ПРАВА І СВОБОДИ) до Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України. Олександра Качури до Голови правління акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо введення у постійний розклад додаткового регіонального потягу (регіонального експресу) за маршрутом Конотоп-Київ. Андрія Бобляха до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, голови Державної екологічної інспекції України щодо необхідності проведення термінових лабораторних досліджень ґрунтових вод та ґрунту на території сіл Макухівка та Нижні Млини Полтавської ОТГ у зв'язку зі стрімким поширенням вірусного гепатиту А серед населення. Олексія Жмеренецького до виконувача обов'язків директора Державного бюро розслідувань щодо неналежного виконання вимог суду Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві. Олексія Жмеренецького до міністра розвитку громад та територій України щодо відновлення порушеного права на ведення господарської діяльності. Павла Бакунця до тимчасово виконуючого обов'язки міністра енергетики України, Прем'єр-міністра України стосовно надання статистичних даних щодо сум сплати за комунальні послуги та опалення для утримання храмів та культових споруд. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо виділення додаткових коштів з державного бюджету на розбудову інфраструктури гірських територій Чернівецької області. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України, голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо скасування плати за транспортування газу та передачу газотранспортних систем у власність територіальних громад. Анатолія Остапенка до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної служби України з питань праці щодо процедури накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Олени Мошенець до міністра соціальної політики України про надання інформації щодо ситуації з будинками для літніх людей в Україні. Олени Мошенець до голови Київської міської державної адміністрації щодо надання інформації про заходи з підвищення енергоефективності у місті Києві. Олександра Гереги до голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації щодо забезпечення широкосмугового доступу до мережі Інтернет та мобільного зв'язку на території села Нова Гута Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Олександра Гереги до голови Хмельницької обласної державної адміністрації щодо забезпечення водопостачанням жителів сіл Гуків та Жабинці Гуківської сільської об'єднаної територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Тетяни Рябухи до Прем'єр-міністра України щодо надання Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів доручення про перевірку суб'єкта господарювання у сфері гарячого водопостачання. Ірини Констанкевич до голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України щодо розробки програм з надання безкоштовного медикаментозного амбулаторного лікування хворим на акромегалію та гіпофізарний гігантизм. Михайла Бондаря до Прем'єр-міністра України щодо вирішення критичної ситуації по заборгованості виплат заробітної плати на ПрАТ "Шахта "Надія". Михайла Бондаря до Голови Вищої ради правосуддя щодо перешкоджання діяльності народного депутата України суддями Шевченківського районного суду міста Києва. Богдана Торохтія до Голови Служби безпеки України щодо окремих питань діяльності Служби безпеки України. Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо негативних наслідків рекордного зростання заборгованості з оплати комунальних послуг. Антона Кіссе до Прем'єр-міністра України щодо продовження будівництва школи на 300 учнів в селі Надрічне Бородінської селищної об'єднаної територіальної громади Болградського району Одеської області. Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Національної служби здоров'я України щодо необхідності включення до договорів НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій пакету послуг з видатків на медичні огляди, які проводяться з метою забезпечення та комплектування Збройних Сил України. Ігоря Гузя до Голови Верховної Ради України стосовно необхідності прискорення розгляду законопроекту № 4376 з метою передачі повноважень щодо організації пасажирських перевезень від райдержадміністрацій до виконавчих комітетів місцевих рад територіальних громад. Ігоря Гузя до міністра розвитку громад та територій України, голови Волинської обласної державної адміністрації щодо необхідності збереження можливості фінансування у поточному році за рахунок коштів ДФРР об'єкту будівництва "Школа на 600 місць в селищі міського типу Головне Любомльського району Волинської області". Олексія Мовчана до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України щодо надання інформації про дотримання вимог законодавства при будівництві Біланівського ГЗК. Соломії Бобровської до міністра оборони України стосовно передислокації військової частини А2755 Збройних Сил України що знаходиться в місті Дубно Рівненської області. Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо збільшення прожиткового мінімуму для забезпечення конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень. Олексія Гончаренка до Прем'єр-міністра України щодо вжиття належних заходів, спрямованих на забезпечення можливості подальшого існування Першого кримськотатарського телеканалу "АТR T". Руслана Князевича до міністра освіти і науки України, виконувача обов'язків директора Українського центру оцінювання якості освіти щодо створення належних умов у зовнішньому незалежному оцінюванні. Олега Колєва до Одеського міського голови щодо перевірки діяльності та відповідності займаним посадам керівництва та апарату Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради. Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо ремонту та поточного стану доріг гірських території Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо гарантування державою безпечних умов проживання у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю. Неллі Яковлєвої до Голови Державної прикордонної служби України щодо надання інформації про адміністративні правопорушення, які здійснюються мешканцями ТОТ при перетині державного кордону. Іванни Климпуш-Цинцадзе до Прем'єр-міністра України, Голови Національного банку України щодо трактування банками визначення "публічні особи" у зв'язку із набуттям чинності Закону України "Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Олександра Куницького до Генерального прокурора щодо взяття під особистий контроль здійснення досудового розслідування кримінального провадження. Віктора М'ялика до міністра освіти і науки України, Прем'єр-міністра України щодо збільшення обсягів освітньої субвенції Дубровицької територіальної громади у 2021 році. Юлії Світличної до Кабінету Міністрів України щодо забезпечення безперебійного лікування орфанних хворих з діагнозом акромегалія. Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо проведення перевірки використання коштів резервного фонду державного бюджету, які були спрямовані на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня (червневого паводку 2020 року), що мала місце на території 202 виборчого округу Чернівецької області. Володимира Іванова до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, міністра охорони здоров'я України щодо виділення коштів з Державного бюджету України на 2021 рік для оснащення Південного центру радіаційної терапії на базі Херсонського обласного онкологічного диспансеру. Володимира Іванова до міністра освіти і науки України, Прем'єр-міністра України щодо підвищення якості освіти та збереження мережі освітніх закладів у сільській місцевості на території Херсонської області. Віктора Медведчука та Рената Кузьміна до Генерального прокурора щодо розслідування фактів переслідування, погроз вбивством на ґрунті національної нетерпимості блогеру Таїсії Маламан, вчинення підбурювання до таких протиправних дій військовослужбовцем Генерального штабу Збройних Сил України Анатолієм Штефаном та вжиття термінових заходів для забезпечення безпеки блогера та членів її сім'ї. Анатолія Костюха до голови Закарпатської обласної ради щодо Регіональної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2021-2024 роки. Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Прем'єр-міністра України щодо необхідності внесення змін до Порядку проведення експерименту з присудження наукового ступеня. Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Кабінету Міністрів України щодо вжиття дієвих заходів для належного надання мешканцям послуг у сфері житлово-комунального господарства. Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Кабаченка) до Міністерства юстиції України щодо вжиття дієвих заходів для виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини. Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо забезпечення фінансування робіт з газифікації населених пунктів Одеської області. Нестора Шуфрича до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України щодо введення санкцій та закриття телеканалів "112 Україна", "NewsOne", "ZIK". Гео Лероса до генерального директора Державного авіаційного підприємства "Україна" щодо рейсу літака Airbus A319, що належить державному авіаційному підприємству "Україна", який відбувся 18 березня 2020 року. Оксани Савчук до міністра фінансів України, міністра розвитку громад та територій України щодо забезпечення виконання вимог трудового законодавства в частині оплати праці працівникам новостворених районних рад. Оксани Савчук до тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної служби України з питань праці щодо захисту прав працівників відкритого акціонерного товариства "ПРЕСМАШ" міста Івано-Франківська. Тараса Батенка до тимчасово виконуючого обов'язки Голови Національної служби здоров'я України щодо забезпечення медичним закладам можливості укладення договорів на надання медичних послуг. Тараса Батенка до міністра культури та інформаційної політики України, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо належного відзначення 210 років із дня народження Маркіяна Шашкевича. Тараса Батенка до міністра внутрішніх справ України, міністра юстиції України, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора щодо належного розслідування обставин загибелі громадянина України. Ігоря Кривошеєва до тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державного агентства лісових ресурсів України щодо надання інформації та документів. Ігоря Кривошеєва до міністра внутрішніх справ України щодо пошуково-рятувальних та аварійно-рятувальних робіт. Юлії Тимошенко до Прем'єр-міністра України щодо обсягу накопиченого природнього газу в сховищах акціонерного товариства "Укртрансгаз" і закупівельних цін для його закачування. Олександра Бакумова до міністра внутрішніх справ України, Голови Національної поліції України щодо вирішення питання незаконного виселення позичальників валютних кредитів. Олександра Бакумова до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, міністра розвитку громад та територій України, секретаря Харківської міської ради щодо розробки та затвердження ветеринарно-санітарних норм та правил утримання й розведення домашніх тварин, а також утримання бродячих та безпритульних тварин. Мар'яни Безуглої до Прем'єр-міністра України про внесення змін до встановленого порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю безкоштовними технічними засобами реабілітації. Дмитра Лубінця до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України щодо оголошення аукціону з продажу спеціального дозволу на геологорозвідку цирконію. Групи народних депутатів (Пушкаренка, Пашковського та інших. Всього 53 депутатів) до міністра оборони України щодо необхідності реставрації садиби всесвітньо відомого авіаконструктора Ігоря Сікорського в Києві. Олексія Гончаренка до віце-прем'єр-міністра України - міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій щодо забезпечення фінансування першого кримськотатарського телеканалу "АТR T". Гео Лероса до виконуючого обов'язки директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, генерального директора Державного авіаційного підприємства "Україна" щодо підготовки повітряних суден до рейсів Київ - Івано-Франківськ в період з 20 грудня 2020 року по 10 січня 2021 року, що належать Державному авіаційному підприємству "Україна". Артема Чорноморова до акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" щодо діяльності акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України". Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших. Всього 4 депутатів) до Міністерства інфраструктури України щодо необхідності забезпечення фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом залізничного переїзду по вулиці Сонячній у місті Білгород-Дністровський Одеської області. Анатолія Костюха до голови Закарпатської обласної державної адміністрації щодо Програми підтримки видання творів місцевих авторів, популяризації закарпатської книги та сприяння книгорозповсюдженню. Анатолія Костюха до голови Закарпатської обласної державної адміністрації щодо Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Ужгород" на 2021-2024 роки. Юлії Овчинникової до голови Київської міської державної адміністрації, Голови Державного агентства водних ресурсів України щодо розгляду інформації про належне оформлення земель водного фонду і зелених насаджень в місті Києві. Лариси Білозір та Миколи Кучера до Прем'єр-міністра України, міністра соціальної політики України, міністра охорони здоров'я України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної служби України з питань праці стосовно здійснення розслідування смерті медичного працівника Миколи Кіріченка, що була з причин, пов'язаних з інфікуванням COVID-19 під час виконання професійних обов'язків. Андрія Ніколаєнка до Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецької міської ради стосовно необхідності розгляду звернення тележурналіста Олени Цинтили щодо всебічної перевірки приватних будинків для літніх людей, які здійснюють діяльність у місті Чернівці та Чернівецькій області. Дмитра Наталухи до голови депутатської фракції політичної партії "Слуга Народу" щодо надання офіційної інформації стосовно позиції депутатської фракції політичної партії "Слуга Народу" у питанні відставки або відсторонення Віце-прем'єр-міністра України - міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Уруського Олега Семеновича. Романа Грищука до міністра освіти і науки України щодо реалізації права мешканців гуртожитків на недоторканність житла. Групи народних депутатів (Василенко, Совсун та інших. Всього 23 депутати) до Прем'єр-міністра України щодо аварії на Запорізькій ТЕС, через яку низка населених пунктів залишились без електропостачання. Групи народних депутатів (Василенко, Совсун та інших. Всього 24 народні депутати) до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України стосовно аварії на Запорізькій ТЕС, через яку низка населених пунктів залишились без електропостачання. Миколи Кучера до Прем'єр-міністра України, міністра внутрішніх справ України, голови Національної поліції України щодо організаційно-штатних змін у Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області та ліквідації деяких територіальних органів поліції. Миколи Кучера та Лариси Білозір до міністра освіти і науки України, Прем'єр-міністра України щодо питання передачі територій та майна, що перебувають на балансі Вінницького національного аграрного університету окремим підрозділам 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Марини Бардіної до голови Національної поліції України щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування у справі підпалу авто депутата Полтавської міської ради. Марини Бардіної до голови Національної поліції України щодо неправомірних дій посадових осіб до голови Київської районної у місті Полтава ради Оксани Корольової-Буцко. Романа Лозинського до виконуючого обов'язки Керівника Апарату Верховної Ради України щодо позбавлення акредитації журналістів та технічних працівників телеканалів під санкціями. Павла Мельника до міністра інфраструктури України, голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо необхідності проведення у 2021 році капітального ремонту ділянки автомобільної дороги територіального значення Т-04-01 (Токмак - Пологи). І останній депутатський запит на сьогодні. Павла Мельника до міністра інфраструктури України, начальника Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо проведення капітального ремонту у 21-му році ділянки автомобільного шляху міжнародного значення М-14 (Приморськ - Приазовське - Мелітополь). Це всі запити на сьогодні, шановні колеги. Дякую за увагу всім відповідальним депутатам, які уважно слухали. Дуже дякую. І ми переходимо до питання "Різне". Тому прошу записатися всіх, хто бажає взяти участь у цьому питанні. Прошу записатися. Так, до слова запрошується Євгеній Брагар, фракція "Слуга народу". Будь ласка, Євгеній.
12:57:05 БРАГАР Є.В. Доброго дня, любі друзі! Як відомо, питання "євроблях", вирішення остаточно питання "євроблях" – це було однією з передвиборчих обіцянок Президента Володимира Зеленського. Відповідно я вважаю, що нашим зобов'язанням є питання це вирішити остаточно. Наразі, особливо в місті Харкові складається дуже небезпечна ситуація, коли по місту відпрацьовується система уже конфіскації автомобілів на європейській реєстрації. Наразі Харківська область – це єдиний регіон, де працює система притягнення "євробляхерів" до штрафів спочатку на 8,5 тисяч, потім на 17 тисяч гривень. Дуже небезпечним є те, що наразі ця система працює тільки по Харкову, але в майбутньому вона може бути поширена на всю країну. Ми як народні депутати України можемо цьому протидіяти тільки одним чином – ми можемо прийняти Закон про доступне розмитнення. Наразі даним пакетом законопроектів є 4643-д. І я вважаю, що даний законопроект має бути якомога швидше винесений до зали пленарних засідань та проголосований спочатку в першому читанні, а потім уже і в другому читанні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. До слова запрошується Юлія Світлична, народна депутатка. Будь ласка, пані Юлія.
12:58:43 СВІТЛИЧНА Ю.О. Шановні колеги, дорогі українці! Найактуальнішою темою у світі сьогодні є боротьба з коронавірусом, захист своїх громадян кожною країною. І в нашій країні теж формуються деякі заходи для того, щоб убезпечити людей. Але тим не менше останнім часом ми з вами бачимо все більше зловживань із витратами ковідного фонду. Не виключення становлять і регіони України. Хочу вам навести приклад Харківської області. В обхід тендеру нещодавно на засоби індивідуального захисту було потрачено 25 мільйонів гривень. І, ви знаєте, навіть поверхневий аналіз показує на те, що більшість товарів були закуплені за завищеними цінами. Наприклад, маска медична, яку можна купити в будь-якій аптеці за 3 гривні, на об'ємах в 300 тисяч масок було потрачено 3 гривні на кожну маску. Я думаю, що на таких об'ємах будь-який продавець міг би знижку зробити дуже легко. І така ситуація була по різних позиціях інших, стосовно і захисного одягу, медичних рукавичок, дезінфекторів та інших товарів, ціна на які була завищена в два, а то і в п'ять разів. Шановні, що потрібно іще державі для того, щоб у державних діячів або у державних службовців прокинулася совість? А поки совість спить або її зовсім немає, я прошу негайно Кабінет Міністрів України втрутитись у цю ситуацію, навести лад із закупівлею засобів індивідуального захисту і всього, що стосується здоров'я і життя громадян. Також впорядкувати всі закупівлі на регіональному рівні. І чекаю чіткої та виваженої реакції правоохоронних органів на зазначену ситуацію. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Наступною до слова запрошується Марина Бардіна, фракція "Слуга народу", будь ласка.
13:00:46 БАРДІНА М.О. Доброго дня, Україно! Сьогодні в часи складні, коли Україна переживає, дійсно, момент протидії проросійській пропаганді на території нашої країни, я хочу розказати деякі деталі для вашого загального розуміння – так що ж відбувається. Введення РНБО санкцій відносно деяких народних депутатів України, а також медіа, пов'язаних з депутатом Медведчуком, – це є власне відповідь України на ту інформаційну безпеку, яка є в нашій країні. Так однією із підстав, безумовно, є розслідування Службою безпеки України по фінансуванню тероризму. Але для мене особисто, як громадянки України – це питання і нашої безпеки. Ми всі знаємо, що на цьому тижні відбулася розмова нашого міністра закордонних справ пана Кулеби з Держсекретарем США, де обговорювалося власне питання протидії дезінформації в усьому світі. Тому що ми дійсно побачили, як інформаційна політика може стати зброєю в руках тих чи інших країн. Обговорювалося питання створення міжнародного центру протидії дезінформації. І пан Кулеба заявив, що буде правильним, якщо Україна в цьому питані візьме лідерство. Також під час цієї розмови обговорювалась ініціатива нашого міністерства про створення Кримської платформи, щоби ми могли на міжнародному рівні, залучаючи різні країни, відстоювати питання Криму, незаконної анексії і говорити про повернення Криму. Що стосується власне моментів, які відбуваються в Тристоронній контактній групі. Наше представництво, наша делегація, продовжує відстоювати інтереси України, проводити переговори щодо обміну полоненими. Українською стороною ще влітку були передані списки на погодження. Ці списки станом на зараз нам не погоджують, не підтверджують. Російська сторона не виконує зобов'язання по доступу Червоного хреста до всіх утримуваних на тимчасово окупованій території, щоби Червоний хрест міг переконатися, в яких умовах там знаходяться люди. І останнє, про що хочу сказати. Сьогодні в медійному середовищі лунає багато інформації про якесь "зовнішнє управління" Україною. Я хочу вичерпно вам сказати про те, що Україна стала на євроінтеграційний шлях розвитку. Це означає виконання нами взятих на себе домовленостей згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, а також реформи щодо вступу членства в НАТО, тому ми рухаємося існуючим порядком денним. Сполучені Штати Америки, безумовно, є нашим стратегічним партнером. ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Марино. Володимир Арешонков, група "Довіра", будь ласка.
13:04:02 АРЕШОНКОВ В.Ю. Володимир Арешонков, депутатська група "Довіра", Житомирщина. Шановні колеги, шановна президія, шановні українці! Перше. Прошу зарахувати зараз мій виступ, як звернення до Кабінету Міністрів України, тому що зранку я не встиг задати питання Прем'єр-міністру, а суть мого виступу про наступне. Вже зовсім скоро, у квітні місяці, в Україні, та й не тільки, а в багатьох країнах світу будуть вчергове згадувати про достатньо сумну, страшну і трагічну дату – 35-річниця з моменту аварії на Чорнобильській атомній станції. Найбільша, хочу нагадати, техногенна катастрофа екологічна ХХ століття, яка торкнулася життя десятків, сотень тисяч і не тільки наших співвітчизників, а багатьох громадян світу, безліч проблем, які залишилися не вирішені до цього часу з того періоду. Тому на сьогодні, зрозуміло, що має бути певна реакція по підготовці до цієї дати. І дивимося, формально, Президент України виконав як би свою функцію – є Указ Президента, на жаль, не зовсім конкретні якісь дані вказівки, тим не менше, Указ є. Що далі? Кабінет Міністрів, як центральний орган виконавчої влади, який мав би забезпечити підготовку і виконання всього комплексу заходів. На жаль, на сьогоднішній день ніякої у нас інформації стосовно того, що Кабінет Міністрів готується або готовий вживати весь необхідний комплекс заходів. Про що йде мова? Сьогодні накопичилися, ще раз підкреслюю, маса проблем, пов'язаних з лікуванням людей, які постраждали, ліквідаторів, підвищення їм пенсійного забезпечення, відновлення пільг, які визначені діючим, ще раз підкреслюю, законодавством, харчування школярів і так далі, так далі. Можна перераховувати безліч питань, які на сьогодні не врегульовані. Головне: Кабінет Міністрів не приймає до цього часу урядову програму, яка б увібрала в себе весь цей комплекс невирішених питань. Тому ми зараз звертаємося до Прем'єр-міністра, до уряду вжити терміново всіх необхідних дій. І, нарешті, Верховна Рада. Сьогодні в комітеті профільному йде підготовча робота, на розгляді біля 15 законопроектів. У нас зараз створена така ініціативна група, до складу якої увійшли мої колеги: Цимбалюк, Остапенко, Арсенюк. Ми будемо мати зустріч з Головою Верховної Ради Разумковим, з Прем'єр-міністром Шмигалем. Ми вимагаємо пришвидшити розгляд підготовчих законопроектів з тим, щоб ми їх розглянули в сесійній залі. ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимире. До слова запрошується Ірина Борзова, фракція "Слуга народу". Будь ласка, пані Ірино.
13:07:19 БОРЗОВА І.Н. Доброго дня, шановні українці! Ірина Борзова, Вінниччина, "Слуга народу". 2020 рік був нелегкий. В період пандемії та економічної кризи маємо надзвичайно серйозні виклики. Але саме у 2020 році на державному рівні закладена основа для розвитку кожної громади в Україні: влада, земля, повноваження і фінансові ресурси передані на місця. У Вінницькій області наприкінці року з державної в комунальну власність територіальних громад було передано 168 тисяч гектар сільськогосподарських земель. Тепер громада, а не чиновники вирішуватимуть, що робити з землею. В рамках президентської програми "Велике будівництво" у Вінницькій області проводять ремонти доріг і мостів, реконструкція шкіл і дитячих садочків, спортивних об'єктів та лікарень. Важливо, що проекти не є довгобудами, є чіткі строки здачі об'єктів в експлуатацію. У 2020 році проведено реконструкцію 15 об'єктів. І у 2021 році запланована реконструкція восьми об'єктів. Також у 2020 році у Вінницькій області відремонтовано 104,5 кілометрів доріг та 9 мостів, і це найвищий показник за останні 10 років. В Ямполі почнуть будувати міст через Дністер. Він буде частиною нового міжнародного маршруту "Київ-Кишенів". Будівництво мосту – це проект, на який люди чекали понад 30 років. 30 років говорили, але не робили. Президент України Володимир Зеленський 12 січня підписав меморандум з Президентом Республіки Молдова і розпочато реалізацію важливого для обох країн проекту. Вінниччина матиме сучасний міжнародний аеропорт. На початок реконструкції аеропорту "Вінниця" в держбюджеті на 2021 рік передбачили 604 мільйони гривень. У Вінницькій області на сьогоднішній день розгорнуто 3 тисячі ковідних ліжок, за державні кошти у лікарнях провели кисень, закупили кисневі концентратори і нещодавно отримали портативні УЗД-апарати. Також область готується до проведення вакцинації. Розроблено механізм і створено перші 20 мобільних бригад, але ми очікуємо від Міністерства охорони здоров'я на вакцину. Шановні лікарі, освітяни, підприємці, ми знаємо, що вам важко. Дякуємо вам за ваше терпіння, за вашу роботу. Давайте об'єднуватися на рівні держави, на рівні області… ГОЛОВУЮЧА. Дмитро Любота, фракція "Слуга народу", будь ласка.
13:10:38 ЛЮБОТА Д.В. Дмитро Любота, 177 округ, фракція "Слуга народу". Шановні виборці, до мене постійно надходять чисельні звернення від вас стосовно вжиття заходів реагування з метою зменшення тарифів на комунальні послуги. Хочу поінформувати вас про те, що я та інші депутати не стоїмо осторонь цієї проблеми та одразу почати виправляти ситуацію. Безпосередньо мною ще на початку січня були підготовлені та направлені відповідні депутатські звернення до Кабінету Міністрів України, до НКРЕКП та до ТОВ "Харківгаз України". Сьогодні підготував та направив чергове депутатське звернення до НКРЕКП з приводу можливості зменшення тарифу на послуги розподілу газу для АТ "Харківгаз" до 1 гривні 35 копійок за кубічний метр. Хочу ще раз наголосити, що я разом з іншими депутатами фракції "Слуга народу" буду і надалі докладати максимум зусиль для виправлення ситуації, що склалася з тарифами на житлово-комунальні послуги. Будь ласка, звертайтесь до моїх громадських приймалень, адреси яких ви зможете знайти на офіційній сторінці сайту Верховної Ради України та на моїй особистій сторінці у Фейсбуці. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ігор Гузь, депутатська група "Партія "За майбутнє". Будь ласка, пане Ігоре.
13:12:02 ГУЗЬ І.В. Ігор Гузь, 19 депутатський виборчий округ, Волинь, депутатська група "За майбутнє". Я хотів би звернутися, власне, у своєму виступі до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Ви знаєте, я представляю округ, який межує з Європейським Союзом і, власне, на території мого округу знаходяться два митних переходи: це "Устилуг" і "Ягодин". Я переконаний, що десятки тисяч, можливо, сотні тисяч українців, які дивляться, власне, телеканал "Рада" і не тільки, вони їдуть до Європейського Союзу або приїжджають з Європейського Союзу через ці два митні переходи. Тому що вони, в принципі, одні з базових і ключових для нашої країни. Але кожен українець, який перетинає кордон чи в митному переході "Устилуг", чи в митному переході "Ягодин", стикаються із ситуацією, що це не сервісні зони, це хліви. Це просто хліви. Це соромно сказати, що ми сьогодні прагнемо іти до Європейського Союзу, і у нас два базових, серйозних по пропускній спроможності митних переходи фактично не мають жодних умов для громадян і Європейського Союзу, і України. В 2012 році було виділено 6 мільйонів євро для облаштування митного переходу "Устилуг". І що ми бачимо – 3 мільйони євро реалізували, нічого не зробили, закопали котлован і крапка, 3 мільйони довелося повернути відповідно в бюджет. В "Ягодині" і того не було. Я хочу вам сказати, що декілька років тому була історія, коли Республіка Польща надала кредит для прикордонних доріг. І що ви думаєте? Волинь отримала 4 мільйони із 100 мільйонів, наші колеги лобіювали, львів'яни і закарпатці отримали 96 мільйонів євро. Я звертаюся до пана Шмигаля, до керівників митниці і прикордонної служби. Друзі, в кінці 2020 року теж була проведена як би процедура виділення певних коштів для облаштування переходів і "Устилуг" і "Ягодин" отримали 0 гривень. Ну, люди, які пересікають кордон там, вони стикаються і бачать, що це хлів, так не може бути. Я вимагаю, прошу звернути на це увагу. Я не кажу, що потрібні сотні мільйонів. Будь ласка, знайдіть інструменти, принаймні почати цей процес, аби певні роботи вже в 2021 році і на митному переході "Устилуг", і на митному переході "Ягодин" розпочалися, тому що це буде правильний європейський підхід до громадян України. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дмитро Костюк, фракція "Слуга народу". Будь ласка, пане Дмитро.
13:15:10 КОСТЮК Д.С. Дякую. Дмитро Костюк, Житомирщина, фракція "Слуга народу". Тиждень, що минає, я би назвав "тижнем очищення". Цього тижня було прийнято 2три справді історичні рішення. Попри спротив працівників спецслужб, які звикли "кошмарити" бізнес, нам вдалося прийняти рішення, проголосувати у Верховній Раді законопроект, який ліквідує так званий відділ "К", відділ, який нібито займається боротьбою з економічними злочинами. Насправді працівники цього відділу звикли приходити на необґрунтовані обшуки до підприємців та вимагати хабарі. Хоча СБУ має займатися боротьбою з впливом зовнішніх ворогів, з "п'ятою колоною" всередині країни, яка працює на дестабілізацію ситуації в країні, на те, щоб Україна втратила суверенітет. Тому реформа СБУ – це очищення спецслужб від корупції. Друге рішення історичне те, чого не вдалося зробити одразу після Революції Гідності, – це початок очищення інформаційного простору України. Очищення від тих ЗМІ, які створені і фінансуються країною-агресором, фінансуються колишніми регіоналами, Кремлем. Ті організації, які працювали довгий час на те, щоб дискредитувати ідеї Майдану, прагнення українців жити в європейській незалежній країні, а не бути в колонії Московії. Третє рішення, яке ми мали прийняти більше року тому, – це очищення партії влади. Очищення партії влади від впливу олігархічних сил, від тих, які намагаються підірвати фундаментальні реформи, які ми розробляли всередині нашої політичної сили. Тепер ми можемо з новими силами йти вперед, вимагати приймати зміни до закону і прагнути до того, щоб Україна стала повноправним членом ЄС, в НАТО, а українці були заможними, жили в незалежній суверенній країні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. До слова запрошується Оксана Савчук, народна депутатка. Будь ласка, пані Оксана.
13:17:56 САВЧУК О.В. Вітаю всіх українців, всіх тих, кому небайдужа доля місцевого самоврядування. Я є депутат мажоритарник, і те, що сьогодні в нас недозавершена реформа децентралізації, це суттєво впливає на те, як будуть розвиватися новостворені громади, що буде далі відбуватися з новими структурами, які називаються "райони", які створені, і які повноваження і як будуть відбуватися на місцях через обласні адміністрації. Я хочу підняти декілька питань найболючіших, які можна вирішити дуже швидко і безболісно. Новостворені районні ради, які створилися на базі обласних центрів – це є ті структури, які в переважній своїй більшості об'єднали шляхом злиття таких територій і районних рад, наприклад, як Івано-Франківський новостворений район у 250 тисяч населення. Ви собі можете уявити, наскільки це величезна структура. Але у зв'язку з тим, що не створена Івано-Франківська районна державна адміністрація, немає виконавчого такого органу як фінансове управління і будь-які платежі, навіть у розмірі 1 гривні, неможливі для того, щоб виплатити як мінімум мінімальному тому апарату заробітну плату. Вони звертаються всюди. Ми зверталися і депутатськими запитами, і зверненнями в Міністерство фінансів, в Міністерство розвитку громад, обговорювали ці питання на зустрічах з Асоціацією міст, але віз і далі там. Це питання ніяким чином не рухається ні вперед, ні назад. Тому я сподіваюся, що все ж таки елементарне рішення від Міністерства фінансів має бути, оскільки Верховна Рада своїм голосуванням створила ці райони, ми провели до них вибори, значить несемо відповідальність за тих людей і за ті структури новостворені, які зараз є по Україні. Друга річ, яка все ж таки, на жаль, не була врахована постановою уряду, це є дати можливість людям на місцях користуватися більше громадським транспортом. Я вчергове хочу це підняти питання, тому що воно є дуже болючим. Ми ж чудово розуміємо, що є частина перевізників як комунальної власності, і тих, хто є насправді приватними перевізниками. І дуже часто для того, щоб дістатися зранку, доїхати на роботу чи до школи люди не мають можливості сісти по дорозі, тому що тільки сидячі місця дозволені в громадському і комунальному транспорті. Ми просили дозволити 50 відсотків стоячих місць, це б дозволило отримати мінімальну послугу – дістатися людині до того пункту, куди вона прагне. Сподіваюсь, такі прості речі зможуть бути у найближчому часі втілені в життя. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. До слова запрошується народний депутат Георгій Мазурашу, фракція "Слуга народу", будь ласка.
13:21:13 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, 203 округ, Чернівецька область, "Слуга народу". Шановні колеги, шановні співгромадяни, які бачать це відео, я хотів би звернутися до вас з проханням намагатися не піддаватися маніпулятивним впливам. Я з повагою ставлюсь, і все життя ставився, до права громадян висловлювати свою позицію, критикувати владу. Треба критикувати владу, але адресно, конкретизовано, за конкретні рішення, які йдуть на шкоду державі, українському народу, а не маніпулятивно. І прошу окремо і своїх виборців, і інших адекватних людей, протестуючи, не вдаватись до такої міри як перекриття дорожнього руху, дорожнього транспорту, тому що це є некоректно і неадресно. Підказую, що найбільш ефективно, напевно, все-таки протестувати на місцях, біля органів місцевої влади, м'яко, культурно, коректно тиснучи, з проханням, наприклад, звертатися щодо тих чи інших проблем до тих органів влади, які мають повноваження їх вирішувати. І ще прошу звертатися і вимагати змін реалістично. Тому що можна популістськи там вимагати, не знаю, газ роздати всім безплатно або електроенергію по 2 копійки – це просто нереально. А тепер я перейду до важливого пункту, який дозволив і нам обрати Володимира Олександровича Зеленського Президентом України, і нас обрати народними депутатами – це справедливість. Це той пункт, який реально виконати і тепер лише за наявності політичної волі. І одна з важливих складових цього, реалізації цієї справедливості, це, на моє переконання, обмеження максимальної зарплати в державному секторі, наприклад, сімома мінімальними зарплатами або з усіма накрутками десятьма, як я пропоную. І я запевняю, що і сім мінімальних зарплат, як у нас народних депутатів, приблизно, так цілком достатньо для того, щоб жити нормально, почуватися впевнено і працювати на державу і на український народ. Тому прошу і колег підтримати, і людей, от саме так масово показати, продемонструвати свою підтримку цієї позиції для того, щоб ми все-таки найближчим часом законодавчо обмежили максимальні зарплати з бюджету. Кому мало, хай ідуть в бізнес і заробляють скільки завгодно. А хто має совість, те, що більше десяти зарплат зараз, віддавайте на благодійність, на соціальні проекти, і це буде чесно з боку тих, які отримують величезні аморальні зарплати з... ГОЛОВУЮЧА. Ірина Констанкевич, депутатська група "Партія "За майбутнє". Будь ласка, пані Ірино.
13:24:32 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Дорогі українці! Ірина Констанкевич, 23 виборчий округ, Волинь. Сьогодні депутати Верховної Ради підтримали дуже важливий законопроект, який стосується культури і, зокрема, йдеться про те, що потрібно оптимізувати мережу культурних закладів, потрібно по-іншому підійти до організації культурної сфери. Але при цьому всі, хто виступав у парламентській залі, наголошували, що, на жаль, зараз культура опинилися в зоні ризику. І якщо нічого не змінювати і з боку уряду, і з боку центральної влади, ми можемо завезти культурну галузь у колапс. Що я маю на увазі. Справа в тому, що у нас в країні спостерігається розподіл в культурній сфері між центрами Київ, Львів, Харків, і ті, хто живуть в територіях сільських, малих територіях, і, на жаль, там спостерігаємо колосальне недофінансування. Найбільші ризики чекають українську культуру зараз в умовах децентралізації, адже всі видатки перекладені на місцеві бюджети. І чи зможуть ці бюджети утримувати ці заклади? На прикладі Волині я хочу сказати, що це нереально. У нас на Волині понад 1 тисячу 300 закладів культури, 17 музеїв лише комунальних і 90 на громадських засадах, 252 бібліотеки. Які територіальні громади зможуть це все утримати? Не зможуть. Тому я звертаюся до голови уряду, я звертаюся до міністра культури пана Олександра Ткаченка, звертаюся до міністра фінансів з проханням все ж таки виконувати чинне законодавство і забезпечувати в достатній мірі фінансування закладів культури. Друге. Ми як депутати-мажоритарники від групи "За майбутнє" будемо подавати пропозиції до законів про культуру, щоб культура фінансувалася з державного бюджету шляхом цільової субвенції. І третє важливе питання, яке я хочу наголосити. Не може бути такою низькою, щоб не сказати мізерною, зарплата у працівників культури – від 5 до 8 тисяч гривень. Скажіть, будь ласка, чи може директор клубу чи будинку культури, чи бібліотекар працювати на таку зарплату? Це ганьба. Тому я звертаюся до всіх, не лише до депутатів-мажоритарників, яких половина в залі, а до тих списочників, яких є більшість, подумайте, якщо ми хочемо все-таки мати майбутнє, ми повинні акумулювати інвестиції, найперше, фінансові у культурі. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Сергій Рудик, депутатська група, фракція "За майбутнє". Будь ласка.
13:27:34 РУДИК С.Я. Шановні українці, а особливо ті, які мешкають в Черкаській області, хотів би вам розповісти про силу соціальних мереж – Facebook. 21 січня цього року я написав пост у себе на сторінці і не думав, що він приверне таку увагу обласної державної адміністрації. Я написав прості слова про те, що "Велике будівництво" в Смілі закінчилось, так і не розпочавшись, у зв'язку з тим, що Черкаська обласна адміністрація відмовилась включити до переліку ключових вулиць об'єктів, які мають ремонтуватися в поточному році, ключові вулиці, на яких я наполягав. Наразі сміляни разом із своїм мером від "слуг" і найбільшою фракцією в Смілянській міській раді можуть розраховувати на 4 мільйони, а не на 40, як було у 2018-2019 роках. Я був шокований оперативністю обласної державної адміністрації. Перший зам він же в.о. на той момент Черкаської ОДА відреагував миттєво, на другий день був лист зареєстрований в СЕДО. На другий день. Пише він: "Інформація, викладена вами у Facebook від 21.01.2021 року щодо суми коштів на ремонт на території колишнього Смілянського району, не відповідає дійсності. Тому вважаємо за необхідне спростувати, викладені вами факти та взяти вам їх до уваги". І продовжую: "На території колишнього Смілянського району в 21-у році буде витрачено на ремонт 664 мільйони гривень: державного значення – 633 мільйонів гривень, місцевого значення – 30,5 мільйонів гривень". І мушу визнати, він був правий тільки в одному, не 4 мільйони дали Смілі, а 8,5. Після того як моя помічниця жорстко прокритикувала обласну державну адміністрацію на нараді, дали 8,5. Краще б він цього не писав, тому що, по-перше, Сміла – це не Смілянський район, це місто обласного значення. І я в своєму пості писав про місто Смілу, це майже 70 тисяч населення. Черкаська ОДА! Ви там фільтруйте! Друге. 8,5 мільйонів гривень – це 1,5 відсотка від того, що ви даєте на Смілянський район, на місцеве самоврядування, де у вас свій мер і своя найбільша фракція у міській раді. Умань, де мер від партії "За майбутнє", має 60, а Сміла, де мер від "слуг", має 8,5. Тому шановні телеглядачі виборці, робіть висновки, не голосуйте за цих брехунів. Нічого кращого, ніж було, у вас не буде, буде тільки гірше, на превеликий жаль. Слава Україні! Лишаю 15 секунд, може, хтось ще встигне виступити. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Це був сьогодні останній виступ в нашому "Різному". Я слово передаю Руслану Олексійовичу з почесною місією закрити сьогоднішнє засідання. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:30:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо Олені Костянтинівні. Дякуємо. Шановні народні депутати, наступного тижня народні депутати працюють в комітетах, комісіях, фракціях та групах. Чергове пленарне засідання відбудеться у вівторок 16 лютого о 10-й годині. А зараз пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую. І прошу, традиційне фото, ті, хто залишилися.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 05.02.2021
| |||
