|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 06.09.2024
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 6 вересня 2024 року, 10 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
10:03:41 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати України, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени уряду. Прошу привітати. (Оплески) Вітаємо нещодавно призначених членів уряду з першою "годиною запитань до Уряду", для когось у вашому житті. Дякуємо. Відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми маємо всі перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, шановні урядовці, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Сьогодні 926-й день як український народ відважно бореться проти повномасштабної збройної агресії з боку Російської Федерації. Наші сили оборони завдають окупаційним військам суттєвих втрат в живій силі та техніці, поповнюють обмінний фонд для визволення наших громадян з полону та хоробро тримають свої позиції. Два роки тому 6 вересня наші воїни розпочали проведення слобожанської контрнаступальної операції. Завдяки професійним і злагодженим діям наших військових було звільнено від окупації велику кількість населених пунктів Харківського регіону. Харківщина знову засяяла синьо-жовтими кольорами Державного Прапору України. Дякуємо нашим героїчним силам оборони за цю та інші надскладні і надважливі для держави операції. Вони творці нашої новітньої історії. Слава і шана нашим героям. Прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять наших мужніх захисників і захисниць, які віддали своє життя за суверенітет і незалежність України. Вшануймо також пам'ять усіх невинних громадян, які загинули від рук російського агресора. (Хвилина мовчання) Прошу сідати. Шановні колеги, відповідно до статті... З процедури Железняк, будь ласка. Тільки з процедури, Ярослав Іванович.
10:08:32 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Звичайно. Пане головуючий, три тижні тому український парламент 270 голосами викликав з доповіддю міністра енергетики щодо корупції під його відомством. Три тижні ми не можемо знайти міністра енергетики, але зараз бачу, він ховається за спиною Прем'єр-міністра. Вчора якраз вийшов черговий сюжет програми Bihus, ми в черговий раз дізналися про чергових корупціонерів в міністерстві, там на позиції радників чи заступників... ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка у вас пропозиція, Ярослав Іванович, з процедури? ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Моя пропозиція. Вона не те, що навіть процедурна, це вже прийняте парламентом рішення. Спочатку ми заслуховуємо звіт міністра енергетики з поясненням корупційних дій, які там відбуваються, а потім йдемо по процедурі заслуховування Прем'єр-міністра, чи хто там був від уряду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджувальна таке рішення не приймала, я можу поставити процедурне на голосування, але підозрюю воно не набере 150 голосів, ми не можемо перейти зараз до заслуховування міністра. Железняк з процедури.
10:09:48 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане головуючий, на жаль, не так багато народних депутатів, напевно, цікавиться "годиною запитань до Уряду", це теж показує статус уряду в нашій політичній системі. Але у мене є гарна новина, нам не треба процедурне рішення, тому що, ще раз, український парламент з необхідних 150 голосів прийняв рішення в 270 голосів заслухати пана міністра, коли він з'явиться. Я так розумію, три тижні ми його шукали і от зараз знайшли. Я тут звертаюсь і до відповідного профільного комітету, пан Бакумов, я так розумію, Олександр його очолює, що чому ми і досі не посилили відповідальність за те, що міністр може ховатися по виклику депутатів три тижні. Я думаю, що такі зміни треба внести, може, пан Бакумов пояснить, коли вони нарешті з'являться в нашому законодавстві. Але ще раз, міністр в залі, міністр має доповідати, рішення прийнято, 270 голосів на це було набрано. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакумов, репліка.
10:10:50 БАКУМОВ О.С. Шановний Ярославе Івановичу, дякую, що ви згадали профільний комітет і моє прізвище. Я думаю, що у нас є деякі законопроекти, які ми можемо… в яких ми можемо врахувати поправки, по яких посилити контрольну функцію парламенту і за неявку до Верховної Ради на тимчасові слідчі комісії, на тимчасові спеціальні комісії і особливо на пленарне засідання Верховної Ради, якщо Верховна Рада ухвалила таке рішення, буде введена кримінальна відповідальність для будь-якої особи, яка перебуває на публічній службі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мотовиловець з процедури.
10:11:27 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. В залі зараз заходиться більшість депутатів "Слуги народу" і ми готувались до цього засідання, ми просимо перейти до виступу Прем'єр-міністра України. Ми просимо підготуватися міністру енергетики, ми будемо готувати тоді, коли прийме рішення відповідне Погоджувальна рада. Я прошу перейти до розгляду питання, як зараз заплановано, депутати готувалися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочу нагадати або проінформувати, що у нас немає процедури, виписаної в Регламенті, виступів запрошених осіб. Тобто як і коли їм надавати слово, ми будемо спиратися на інші статті Регламенту. Одна з них говорить про те, що це вирішує головуючий. Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко. Роман Костенко. Железняк. Але з процедури, Ірино Володимирівно.
10:12:12 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановні колеги. Знаєте, я думаю дуже важливо, коли ми говоримо про роботу парламенту і уряду країни, яка є кандидатом у члени ЄС, говорити не лише з точки зору букви закону, а й нашої європейської практики і традиції. І ми вітаємо той факт, що відновили "годину запитань до Уряду". Ми дякуємо, до речі, тим міністрам, які, написавши заяву про відставку, прийшли звітувати до парламенту, це дуже правильно. Зараз важливо нам, ми би хотіли і ми вимагаємо цього, послухати від пана Прем'єр-міністра стратегію оновлення уряду… ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка у вас пропозиція з процедури, Ірино Володимирівно? ГЕРАЩЕНКО І.В. Це про процедуру, пане Олександре. Це про процедуру. І я хочу підтримати колег в тому, що якщо зала проголосувала щодо запрошення міністра, це має бути виконано. І це питання і до головуючого, і це питання до Прем'єр-міністра. Моя пропозиція наступна… І до всіх міністрів, це повага вас до парламенту і до країни, до виборців. Ми би хотіли послухати пана Прем'єр-міністра, задати запитання і залишити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Костенко, будь ласка.
10:13:19 КОСТЕНКО Р.В. Да, шановний пане головуючий, шановний пане Прем'єр-міністре, у мене таке питання, що я не бачу сьогодні нікого з представників Міністерства оборони. Є пані міністерка Наталія Калмикова, яка весь час працювала з міністерством, а зараз не бачу... А, бачу, є Катерина. ГОЛОВУЮЧИЙ. Є Катерина Чорногоренко – заступниця. КОСТЕНКО Р.В. Все. Дякую. Да. І просто не побачив вас, пані Катерино, тому знімаю своє питання. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Іванович Железняк. Бурміч. Будемо переходити до роботи.
10:13:50 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане головуючий, я не хочу розстроювати свого колегу пана Мотовиловця, який представляє однією рукою справді більшість у Погоджувальній раді. Але все ж таки парламент є вище ніж Погоджувальна рада, при всій повазі до всіх, хто там знаходиться. І тому парламент прийняв таке рішення. Ще раз, для мене приймається відповідь, що міністр забоявся прийти, міністру немає що сказати щодо корупції в своєму міністерстві, міністр відмовляється про це говорити. Це нормальна відповідь, яка мене влаштує, як і, напевно, тих колег, які сьогодні або спостерігають за нашим засіданням, або прийшов послухати. Ненормально, коли міністр приходить в залу, викликаний до цього 270 голосами і в нас немає пояснення, що заважає зараз змінити процедуру або дати можливість перед... після виступу Прем'єр-міністра розповісти на ті відверто, ну, достатньо прямолінійні звинувачення, які лунають в тому числі від НАБУ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович, ще раз, в нас всі рішення проходять через голосування процедурні. Я можу поставити зараз на голосування, воно провалиться. Я не хочу це робити просто. ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, у нас... Ні, Ярослав Іванович, ми голосували за виклик, але за процедуру, коли, як, за яких обставин це буде, ми не голосували. Будь ласка, Ярослав Іванович, ви знаєте прекрасно Регламент, звертайтеся від двох фракцій про зняття головуючого, будь ласка. Бурміч, будь ласка, з процедури. І будемо переходити до голосування.
10:15:20 БУРМІЧ А.П. Шановний головуючий, шановні колеги! Сьогодні у нас день запитання уряду і всі питання можна задати в робочому порядку. А тому я пропоную переходити до роботи, до запитань до уряду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко з процедури.
10:15:40 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Пане головуючий, я дякую вам за слово. Ви знаєте, я тут хотів сказати, ви ж бачите, яка ситуація складається, коли навіть міністри не приходять звітувати. Ми самі себе принижуємо і принижуємо тим, коли ми голосуємо за те, щоб викликати міністра, а він не з’являється. Тому відповідь моєму колезі Железняку з президії має бути наступна. Я зараз дам доручення, щоб знайшли міністра і на наступне, хоча б на наступне, якщо сьогодні він не зможе прийти, він має бути в залі зі звітом. Це буде правильно, справедливо з точки зору парламентської дискусії і парламентської поваги. Якщо він сьогодні є, то було б правильно, щоб він розділив би з Прем’єр-міністром, оскільки вже Верховна Рада проголосувала більшістю голосів за те, щоб він зробив звіт. Повірте, до нього питань більше ніж до будь-кого сьогодні з міністрів, бо вони тільки що призначені. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Івченку. Відповідне запрошення за результатами голосування міністру було надіслано за підписом Голови Верховної Ради. Далі все, я думаю, вже відповідальність не Голови Верховної Ради, а, напевно, міністра чи Прем’єр-міністра. Останній раз з процедури Ярослав Іванович.
10:16:58 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, я хочу нагадати, що ми, ще раз, 270 голосів, до речі, це рекорд по виклику будь-якого міністра, наскільки я знаю, викликали на конкретний день і на конкретну дату і міністр не прийшов без пояснення. Тому не треба визначати ані Погоджувальною радою, ані додатковим голосуванням, дата має бути якомога швидше. ГОЛОВУЮЧИЙ. На підставі чого ви так вважаєте, Ярослав Іванович? 10:17:48 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. На підставі того самого ... ГОЛОВУЮЧИЙ. Наведіть мені норму Регламенту, на яку ви зараз спираєтесь. ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. На підставі тієї самої норми Регламенту, по якій викликали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, та норма стосується лише виклику. ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане головуючий, по-перше, у вас немає права мене коментувати зараз, поки я виступаю, тому обновіть, будь ласка, таймер. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, будь ласка. Оновіть таймінг Железняку. Будь ласка. ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Але, колеги, враховуючи те, що міністр, поки тривала ця дискусія, в прямому сенсі збіжав з ложі уряду, я не бачу зараз міністра Германа Галущенка. Чи є? І наскільки я розумію, вже відмовляється виступати. Ну, окей, тоді ми приймаємо це за відповідь по всім питанням, які були пов’язані з Міністерством енергетики. Давайте переходити до "години запитань до Уряду". ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Дмитро Олександрович Разумков. І будемо переходити.
10:18:17 РАЗУМКОВ Д.О. Олександре Сергійовичу, я по іншій процедурі. Ми бачили, перед Радою стоять батьки, матері, дружини тих, хто захищав Маріуполь і хто знаходиться в полоні. Вони просили звернутися до всіх, хто в цій залі, я розумію, що це не зовсім по процедурі, але, вибачте, хотів попросити керівництво Верховної Ради можливо б запросити їх на Погоджувальну раду. Вони просили поспілкуватися, просили, щоб їх почули, просили допомогти. Я розумію, що це важко, що це страшно, але ми маємо це з вами робити. Тому, шановна президіє, шановні голови фракцій, шановні народні депутати, я розумію, що дуже мало зараз в залі людей ставити це на голосування, але я прошу вас просто по-людськи віднестися до людей і передаю те, ми зараз 40 хвилин стояли спілкувалися. Давайте проявимо повагу, запросимо представників… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. 10:19:27 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександре Сергійовичу. Запросимо представників для того, щоб вони побачили, що їх чують. Дякую, шановні колеги. Сподіваюся, що в цій залі ми будемо залишатися не лише депутатами, а й людьми. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Олександровичу. Дійсно, це важливе питання. Я вже планував з ними зустріч, прискорю це. Вже була зустріч в комітеті профільному, 3 години вона тривала, наскільки я розумію. І будемо далі продовжувати ці зустрічі на політичному вже рівні. Дійсно, це проблема абсолютно, я впевнений, ну вона, у мене є особисто людина, якою я займаюсь, звільненням з полону три роки. Тобто це реально багато кого турбує. Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про стан економіки, відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури, підготовку до опалювального сезону 2024-25 років та інші заходи, що вживаються урядом в умовах воєнного стану для забезпечення життєдіяльності країни. Шановні колеги, сьогодні відповідати на запитання народних депутатів України буде Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль. Денис Анатолійович звернувся з проханням надати йому слово для доповіді до 15 хвилин перед тим, як він відповість на питання. Членами Погоджувальної ради була підтримана ця пропозиція. Тож ми рухаємося таким чином: доповідь Прем'єр-міністра – до 15 хвилин, запитання до Прем'єр-міністра України, членів уряду від депутатських фракцій і груп та відповіді до них – до 25 хвилин, запитання народних депутатів до Прем'єр-міністра України, членів уряду та відповіді на них від депутатів – 20 хвилин (відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього). Якщо немає заперечень, переходимо до "години запитань до Уряду". Прошу вас врахувати, шановні урядовці, це вже вас стосується, що засідання проходить у відкритому режимі, воно буде із затримкою транслюватися на ютубі. (Шум у залі) Ні. Не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом і не допускати розголошення такої інформації. Ми знаходимося в питанні, Артур Володимирович, в питанні ми не даємо з процедури. (Шум у залі) Це вже оціночне судження, по суті вони… На трибуну Верховної Ради України для доповіді та відповідей на запитання запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль. Будь ласка, 15 хвилин. (Оплески)
10:22:17 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний пане головуючий, шановна пані віцеспікер, шановні народний депутати, українці, українки, пані і панове! Вчора відбулося перезавантаження уряду України. Дякую вам за підтримку. Зможемо ефективніше відповідати на виклики та результативніше працювати на нашу перемогу. Перший і найголовніший виклик – безпековий. Україні потрібно більше зброї від партнерів, важлива ритмічність її постачання. В першу чергу це ППО, снаряди, далекобійна зброя, літаки. Україні потрібен дозвіл партнерів бити їх зброєю по глибоких російських тилах, всі червоні лінії давно перейдені самим Путіним. Над цим особливо активно працюватиме нове керівництво Міністерства закордонних справ на чолі з Андрієм Сибігою. Покладаємо великі надії на результати цієї роботи. Ще одна відповідь на безпековий виклик – нарощення оборонно-промислового. Тут багато зроблено. Минулого року виробництво зброї виросло втричі, за 8 місяців 2024 року вдвічі, виробляємо дорни, артилерію, бронетехніку, снаряди. Маємо успіхи в ракетній програмі, започатковуємо спільні виробництва з нашими партнерами. Робимо ставку на інновації та інтеграцію до європейського ринку збройного виробництва. Дякую за цю роботу Олександру Камишіну. Перед новим керівником міністром техпрому Германом Сметаніним стоїть спектр завдань: стимулювати нові розробки та скорочувати їхній шлях від дослідних зразків до серійного випуску, знаходити кошти в тому числі і в партнерів для замовлень на вітчизняну зброю, забезпечити чесну конкуренцію на ринку озброєння, збільшити кількість контрактів щодо спільних виробництв з партнерами та реалізувати ті домовленості, які вже укладені. За підсумками року ріст ОПК має складати не менше ніж минулого року. Ще одна складова безпеки – інформаційна політика, протидія російським фейкам і дезінформації не лише в Україні, але і на міжнародній арені. Тут уряд посилився призначенням Миколи Точицького міністром культури та стратегічних комунікацій. Впевнений, що його досвід і професіоналізм допоможуть виконати цю важку місію. Другий ключовий виклик – енергетика. Тут діємо за чітким алгоритмом для того, щоб компенсувати втрати, які завдала Росія, відновлюємо все, що можна відновити, будуємо децентралізовану генерацію і для цього запустили три типи програм. Для громадян це кредити на встановлення сонячних та вітрових установок, кожне домогосподарство може стати енергоефективним. Також є можливість отримати кредити і гранти для ОСББ, багатоквартирні будинки мусять бути енергетично стійкими. Для малого і середнього бізнесу це позики за програмою "5-7-9". Для великого бізнесу це кредити під 14-16 річних під заставу придбаного енергетичного обладнання. Дякую вам, шановні народні депутати, за скасування мита і ПДВ на ввезення енергетичного обладнання. Одночасно ведемо з партнерами діалог про розширення можливості імпорту електроенергії від 1,7 до 2,2 гігават встановленої потужності через наші інтерконектори з Європою, акумулюємо міжнародну допомогу. Це обладнання, генератори, когенераційні установки, це кошти Фонду підтримки енергетики України. Взимку в домівках українців має бути світло і тепло, економіка повинна працювати, все це є складовою формули нашої перемоги. Третій виклик – це фінанси. Одночасно працюємо над залученням зовнішніх та внутрішніх ресурсів. В поточному році отримали 24,5 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Основні донори: Євросоюз, США, МВФ, Японія, Канада та Велика Британія. Ми вдячні цим та всім іншим партнерам, які надають допомогу Україні в цей період. Потреби в зовнішньому фінансуванні на цей рік близько 38 мільярдів доларів загалом. Маємо розуміння як вони будуть покриватися. 5,4 мільярда доларів від МВФ, тут наблизилися до п'ятого перегляду програми співпраці, власне, сьогодні триває місія в Україні, в Києві. 16 мільярдів євро за програмою Ukraine Facility, чітко виконуємо всі індикатори, розраховуємо, що транші будуть надходити прогнозовано, потребуємо вашу підтримку в імплементації директив європейського законодавства, а також нашого законодавства українського, яке внесено в цю програму як певні бенчмарки. Майже 7,8 мільярда доларів від США, тут також маємо чітку взаємодію з партнерами, також маємо зобов'язання для того, щоб працювати і отримувати ці кошти спільно з ними в галузі реформ. Маємо політичне рішення країн G7 про спрямування Україні 50 мільярдів доларів від доходів заморожених російських активів. Важливо, щоб партнери якнайшвидше розробили чіткий механізм передачі коштів. Цей ресурс повинен надійти до України не пізніше кінця цього року. Це кошти, щоб покрити дефіцит бюджету в 25-му році, це кошти також для відновлення і підтримки нашого оборонного потенціалу. Реструктуризували зовнішній борг і таким чином заощадили 11,4 мільярда доларів на три роки. Армію ми фінансуємо виключно з наших внутрішніх джерел. Витрати на оборону складають до 60 відсотків від усієї суми видатків загального фонду державного бюджету. Зараз нам потрібно знайти всередині країни кошти на покриття дефіциту та для того, щоб наші сили оборони мали все необхідне. Дякую народним депутатам за ухвалення в першому читанні урядового законопроекту 11417. Уряд в постійному діалозі з депутатським корпусом, з профільними комітетами для підготовки цього законопроекту до другого читання якомога швидше, кошти потрібні буквально зараз, уже у вересні, власне для зарплат, для виплат військовим, для підтримки наших Збройних Сил. Четвертий наш виклик – збереження і примноження людського капіталу. Це кроссекторальна тема, якою займаються і будуть займатися усі міністерства, в тому числі і новопризначені міністри. Найголовніше – створити передумови для повернення українців з-за кордону. Тут ключові три фактори: безпека, житло і робота. Про безпеку йшлося вище. Щодо житла, це програма "єВідновлення". 65 тисяч родин вже відновили власні оселі за рахунок житлових сертифікатів. 10 тисяч сімей зможуть придбати житло. Діє програма "єОселя". Люди отримали 12,5 тисяч пільгових кредитів. Відновлення житла у постраждалих від війни регіонах – це наш пріоритет. Стимулюємо створення робочих місць. Реалізуємо ініціативу, ініційовану Президентом Володимиром Зеленським, комплексну програму "Зроблено в Україні". 4,7 мільярда гривень держава інвестувала у вигляді грантів тим, хто хоче створити або розвивати власну справу. Власне у ці дні фактично минає два роки як дана ініціатива запроваджена і дуже ефективно себе зреалізувала і проявила. У тому числі хочу сказати, що ця ініціатива розповсюджується на ветеранів і вже показує добрі результати. Разом всі ці заходи мають згенерувати близько 37 тисяч робочих місць. Запускаємо "Національний кеш бек", що збільшить попит власне на українські товари, зроблено в Україні. Малий і середній бізнес отримав понад 236 мільярдів гривень пільгових кредитів по програмі "5-7-9". Відкриваємо можливості для освоєння нових професій, навчання, перенавчання за тими спеціальностями, яких потребує сьогодні ринок. В планах активізація взаємодії з українцями, які зараз за кордоном. Опрацьовуємо питання щодо створення міністерства української єдності. Його основна місія – повернути 7,5 мільйона людей в Україну не примусом, а перспективами. Кожному запропонуємо проєкт самореалізації вдома для щасливого життя, кращого майбутнього. Збереження людського капіталу – це також і про нашу освіту. Реалізуємо політику школа офлайн, 7,5 мільярда гривень уряд виділив на облаштування укриттів в навчальних закладах вже цього року. До кінця року хочемо повернути до очного навчання ще 300 тисяч дітей завдяки зокрема і цим 7,5 мільярдам гривень фінансування для будівництва укриттів. В тестовому режимі запрацював додаток "Мрія, новий цифровий інструмент для дітей, вчителів та батьків. Продовжується реформа Нової української школи та модернізація наших профтехів, у вищій школі впроваджуємо державні гранти, які частково або повністю покривають навчання на контракті. Важлива комплексна демографічна політика, це створення умов для підвищення народжуваності, зниження рівня передчасної смертності, забезпечення міграційного приросту населення, оптимальне розміщення населення на території нашої держави, формування умов для активного довголіття. Тут свою частку роботи будуть виконувати і новопризначені міністри: Матвій Бідний, Світлана Гринчук, Наталія Калмикова та інші мої і наші колеги. П'ятий наш виклик – це євроінтеграція. Україна за останні роки пройшла шлях, які інші країни долають за десяток років або за десятиліття, отримали статус країни-кандидата, виконали всі проміжні вимоги і почали перемовини про членство в Євросоюзі. Тут хочу окремо і особливо подякувати вам, шановні народні депутати, нашому парламенту за неймовірну роботу, яка була за цей період зроблена в умовах повномасштабного вторгнення. Дякую вам. Завдання для віцепрем'єр-міністерки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної зберегти ці швидкі темпи і спільно з урядом, спільно з парламентом все ж таки досягти нашої цілі і в найближчий період відкрити всі розділи перемовин, і мати можливість політичного рішення про членство України в Євросоюзі в будь-який час. Наша мрія – це в день завершення цієї війни нашою перемогою. Слід завершити скринінг українського законодавства, сформувати обсяг зобов'язань України, які потрібно виконати перед вступом, підготуватись і провести переговори за кластерами. Деякі будуть дуже складні, в першу черго це стосується аграрного сектору. І тут вагомим буде внесок Мінагрополітики на чолі з новим керівником Віталієм Ковалем. Прагнемо максимально швидко адаптуватись до вимог ЄС, щоб, коли настане час, як я вже казав, все залежало виключно від політичного рішення країн-членів. Важливо, що Ольга Стефанішина отримала також портфель міністра юстиції, вона куруватиме роботу з адаптації всього українського законодавства і нормативно-правової бази до європейських стандартів. Розраховую, що всі народні депутати налагодять співпрацю з усіма урядовцями і навпаки всі урядовці проактивно будуть працювати в комітетах, будуть працювати з народними депутатами. Це завжди було і є моєю вимогою, моїм проханням до міністрів активно, особисто працювати з профільними комітетами, працювати з відповідними комісіями депутатськими. Розраховую, що ця наша спільна робота буде успішною. Будемо зміцнювати Україну заради нашої перемоги, для відбудови, для нашого зростання. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую. Прошу представників фракцій депутатських груп записатися на запитання з визначеної теми. Нагадую: одне питання на кожне усне запитання та по 2 хвилини для відповіді на нього. 25 хвилин всього. Кнопки "слово" або "відмова". Вельможний, "Довіра". Будь ласка.
10:35:10 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Неодноразово ми з Олександровим Суховим акцентували увагу на несправедливості розподілу бюджетних коштів. Військові адміністрації тимчасових окупованих населених пунктів Луганщини отримують мільярди гривень із бюджету, проте ефективність від їхньої діяльності нульова. У цей же час уряд скорочує соціальні виплати переселенцям. Житлове питання не вирішується, а нові робочі місця не створюються. Поки чиновники, які сидять тут в теплих кабінетах і нічого не роблять, отримують сотні тисяч гривень зарплати, мені пишуть переселенці, які втратили все та вимушені заново починати життя. У них не вистачає коштів навіть на те, щоб прогодувати свою сім'ю. Відповідно до Бюджетного кодексу найближчим часом ми повинні перейти до розгляду Державного бюджету на 2025 рік. Питання: чи планується в наступному році збільшення бюджету на будівництво та реконструкцію житла призначеного для проживання переселенців і осіб, які постраждали внаслідок бойових дій? Чи є у планах уряду скорочення видатків на військові адміністрації тимчасово окупованих населених пунктів, в тому числі і на Луганщині? Дякую.
10:36:15 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Почну з того, що ми плануємо запровадити нові заходи з підтримки ВПО. Мова йде про надання ВПО субсидій на оплату вартості або частини вартості оренди житлового приміщення. Це буде пілотний проєкт у дев'яти прифронтових областях, ми це опрацювали з Міністерством соцполітики. На 2025 рік поки що Мінфіном не було заплановано збільшення розмірів державної допомоги ВПО, але цьогорічні об'єми є достатніми для того, щоб говорити про ряд напрямків, які були до цього часу, це створення нових робочих місць для переселенців. Такі програми реалізуються за рахунок коштів бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. І фактично ми надаємо ваучери для професійної підготовки, перепідготовки. Є варіанти суспільно корисних робіт за кошти держави. 8 тисяч гривень ми доплачуємо як держава за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб та внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю. Ми сприяємо зайнятості відповідно нашого закону, компенсуючи фактичні транспортні витрати, компенсуючи витрати роботодавців на оплату праці, на перепідготовку, підвищення кваліфікації. По статистиці станом на сьогодні в Україні зареєстровано 4,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Фактично з них після повномасштабного, після початку повномасштабного вторгнення кількість долучених – це 3,6 мільйона ВПО, зареєстровані вперше 2,65. Отримувачами допомоги станом на 01.09 є 1,2 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Фактично ми змінювали підходи, запроваджували певні критерії, які стосувались фінансово-майнового стану, які стосувались доходу на одну особу в родині не менше 9 тисяч 444 гривень. І плюс місце... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, "Слуга народу".
10:38:26 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово народному депутату Жупанину Андрію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Жупанин, будь ласка.
10:38:33 ЖУПАНИН А.В. Доброго ранку, колеги! Доброго ранку, Денис Анатолійович! У мене є два запитання. Перше стосується доволі резонансної події – керівництва Укренерго. Це питання буде обговорюватись в закордонних відрядженнях народних депутатів, які будуть вже наступного тижня. Наші партнери цікавляться, що буде далі з компанією, що буде з управлінням компанією? Чи є в уряду план стосовно призначення членів наглядової ради, які тепер двоє склали свої повноваження, стосовно призначення нового директора компанії. Якщо можна, з конкретними строками, дедлайнами, що уряд планує. І друге питання стосовно Енергоатома. В червні була інформація про те, що сформована наглядова рада в компанії Енергоатом, однак станом на сьогодні за три місяці жодних засідань наглядової ради Енергоатома не відбулося. І питання як у акціонера основного Енергоатома, що уряд планує зробити, по-перше, чому не було засідання наглядової ради за три місяці і уряд планує зробити, щоби нарешті запустити роботу наглядової ради компанії? Дякую.
10:39:40 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Я почну, потім попрошу міністра енергетики доповнити. Стосовно наглядової ради Укренерго. Дійсно, двоє членів написали заяви про вихід. Але урядом були проведені всі процедури по завершенню конкурсу щодо призначення на той момент сьомого члена наглядової ради. Зараз є шорт-лист з трьох кандидатів, і думаю, що ми найближчим часом, протягом двох тижнів, попрошу міністра енергетики також тут, щоб ми провели всі процедури і протягом двох тижнів призначили тепер вже п'ятого члена наглядової ради. Наглядова рада є повноважною. Звичайно, ми оголосимо конкурс на дві вакантні посади. Стосовно керівника Укренерго. Зараз є виконувач обов'язків. Далі згідно наших процедур, згідно корпоративних стандартів наглядова рада оголосить конкурс на пошук і відбір і в подальшому призначення керівника. Як тільки наглядова рада подасть на затвердження Міненерго нового керівника, якого обрали згідно корпоративних процедур, і я переконаний, Міненерго дуже оперативного керівника затвердить на посаді. Тобто тут не в компетенції уряду сьогодні лежить… не в площині компетенції уряду лежить питання призначення керівника в Укренерго. Стосовно наглядової ради Енергоатома я попрошу Германа Валерійовича, можливо, у вас є більш детальна інформація.
10:40:59 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Я, може, ще трохи додам по Укренерго. Насправді повноваження тих двох членів, які подали заяви, закінчувалися через декілька місяців, тому в будь-якому разі процедури були б початі щодо відбору. Будь-які рішення по Укренерго будуть відбуватися абсолютно чітко в рамках корпоративних норм і в рамках рішень наглядової ради. Стосовно наглядової ради Енергоатома, у вас не зовсім коректна інформація. Вона збиралася, є відкрите засідання. Зараз, наскільки я знаю, там відбувається фіналізація контрактів і наглядова рада є правомочною. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "За майбутнє", Молоток Ігор Федорович.
10:41:43 МОЛОТОК І.Ф. Тарасу Івановичу Батенку передайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко, будь ласка.
10:41:48 БАТЕНКО Т.І. Дякую. У мене два питання до Прем'єр-міністра і міністра енергетики. Перше. З того, що можна говорити, колеги. В контексті того, що фронт наблизився до міста Покровська впритул, як у нас відбувається і чи відбувається взагалі евакуація шахти, обладнання у Покровську, найбільшої вугільної шахти в Україні? Ми все розуміємо, що шахта – це складний механізм і просто так її не евакуюєш, але просто, щоб ми розуміли, яка евакуація зараз. Це перше. І друга ситуація з енергетикою. Наскільки нам загрожує блекаут в умовах знищення технологічних електромереж? Чи достатньо урядом зроблено для захисту високовольтних підстанцій АЕС, і не тільки АЕС, для недопущення блекауту, тому що це питання зараз надзвичайно бурлить в усій країні? Дякую.
10:42:41 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Хочу доповісти, що всі нормативні юридичні кроки щодо можливості і необхідності релокації обладнання і людей з шахт, які знаходять поблизу до лінії фронту, урядом зроблені. Міністерство енергетики всі ці урядові розпорядження отримало і за необхідності буде вживати заходів щодо релокації. Стосовно всіх інших питань хочу наголосити, що щотижнево, а часом щоденно відбуваються засідання штабу. В нас міністр енергетики Герман Валерійович Галущенко призначений керівником офіційно, це називається керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації воєнного стану в сфері енергетики. Штаб такий в Міністерстві енергетики працює в цілодобовому режимі. До його роботи стосовно ліквідації деяких наслідків долучаються наші іноземні партнери, які допомагають з поставкою всього необхідного обладнання. А також на засіданнях Ставки Верховного Головнокомандувача відбувається обговорення, практично на кожній Ставці, паралельно із військовим блоком на кожній відбувається енергетичний блок стосовно захисту як пасивного захисту, тобто це перший, другий рівень – габіони і бетонні укриття, так і активного захисту. Ми координуємо нашу роботу стосовно активного захисту системами ППО з нашими Збройними Силами. Тобто Міністерство енергетики, це інформація, очевидно ж, закрита, але загалом я вас запевняю, що двічі на тиждень така координація відбувається. Герман Валерійович, якщо маєте що доповнити, я...
10:44:16 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Можливо, да, декілька буквально додам, значить, стосовно релокації в нас це відбувається відповідно до затверджених графіків-планів. Безумовно, я не можу поділитися деталями, але по всім об'єктам воно відбувається в контролі погодинному, я би сказав. Тому що особливо сьогодні там, де наблизилася лінія фронту, це дуже важливо. А стосовно питання по там блекауту, ви знаєте, на жаль, дуже багато маніпуляцій сьогодні відбувається... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. ГАЛУЩЕНКО Г.В. З'явилося дуже багато експертів, які кожен день там якісь вкидають: там 20 годин без світла, 18. Насправді вони нічого не знають. Тому що, якщо не буде ударів, які критично вплинуть на енергосистему, ми пройдемо цю зиму в нормальному режимі. Якщо такі удари будуть, то, безумовно, передбачити вплив на систему таких ударів на сьогодні складно. Тому всі ці оцінки, вони є умовними і не мають нічого спільного з реальністю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Юрійович Кучеренко, "Батьківщина", будь ласка.
10:45:22 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, "Батьківщина". Шановний пане Прем'єре, всі українці дуже прискіпливо відстежують питання енергетики на сьогодні, на жаль, дуже багато такої дуже неприємної інформації. В мене до вас конкретне запитання. Ми всі утримуємо енергетичні компанії за рахунок наших платежів, в оцих 4.32 гривні за кіловат-годину сидять в тому числі в тому числі і тарифи Укренерго, і зарплатня керівника, і премії його, і наглядових рад, і інших компаній, які дійсно сьогодні надвисокі. Як ви особисто оцінюєте 40-мільйонну премію пана Кудрицького? Якщо він такий герой, може, йому додатково ще виплатити і почесну грамоту дати? Тоді чого його звільняли? Якщо ні, то як можна в такій ситуації такі гроші собі виплачувати? І останнє, звертаюсь до колег. Поки ми з вами спокійно не створимо тимчасову спеціальну комісію, щоб розібратись з проблемами енергетики, все решта буде маячня повна і істерики. Дякую.
10:46:32 ШМИГАЛЬ Д.А. Станом на зараз у мене немає інформації, про яку ви запитали. Але я хочу сказати, що згідно тої реформи корпоратизації, яку ми провели в нашій державі, питання відносин фінансових, питання контракту, який укладений з керівником того або іншого державного підприємства, належить до компетенції наглядової ради. Якщо наглядова рада приймала відповідні рішення, значить вони будуть втілені у відповідності до підписаних контрактів. Звичайно, до нас надходять звіти як до акціонера і фінансові плани ми формуємо, і, звичайно ж, контракт, умови контракту були затверджені, я, чесно кажучи, не пам’ятаю, чи ми затверджували урядом в даному випадку контракт, але контракт був офіційно затверджений наглядовою радою, керівника якого ви згадували. Тому впевнений, що все відбувається в межах чинного законодавства у відповідності до підписаних контрактів. Деталі коментувати зараз не готовий. Якщо в когось з урядовців є деталі і коментарі, то прошу прокоментувати. Ми можемо запросити в наглядової ради цю інформацію і надати вам у відповідь на ваш запит. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Платформа за життя та мир", Колтунович Олександр Сергійович.
10:47:49 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Прем’єр-міністре, старт опалювального сезону в наступному місяці, маємо і надалі, чи в нас залишається дефіцит генерації суттєвої в енергосистемі України. Ми бачили уже різні прогнози від футурологів, нумерологів, тарологів, політологів на всі випадки життя, скільки у нас не буде в опалювальний сезон електричної енергії у побутових споживачів. А ви можете згенерувати в цифрах, які це будуть години, для того щоб ми розуміли і від цього відштовхувались? Перше. Другий момент стосується субсидіарної політики з урахуванням зростання тарифу на електричну енергію до 4 гривень 32 копійок, як вона зміниться в опалювальний період, в тому числі в проекті бюджету на 2025 рік. І третє питання. До нас звертаються виборці наші, це внутрішньо переміщені особи, нарікають на окремі вимоги реалізації програми "єОселя". Зокрема, стосується норми заробітної плати, підтвердженої в 40 тисяч гривень. Це вдвоє більше середньої заробітної плати і вп'ятеро мінімалки. Як можна понизити цю планку? Дякую.
10:48:57 ШМИГАЛЬ Д.А. Перше. Найважливіша для людей і найпростіша відповідь – це субсидії. Наша субсидіарна політика, як ви сказали, ніяк не зміниться. Всі люди, які потребують субсидій, отримують їх і будуть отримувати їх в повному обсязі. І ми з вами як держава, і уряд, і парламент, ці зобов'язання виконуємо. В бюджеті достатньо коштів. Дякую парламенту, коли є потреба і збільшується потреба в субсидіях, ви додаєте і голосуєте, підтримуєте пропозиції бюджетні. Тому субсидії людям виплачувались і будуть виплачуватись. Більше того, ми зробили проактивний підхід і люди, які отримують право на субсидію, вже сьогодні проактивно отримують повідомлення, що ви отримали право на субсидію, зверніться. І ми це цифровізували і зробили набагато легшими всі ці кроки по отриманню субсидій. Друге. По "єОселі" немає такої вимоги в 40 тисяч гривень. Можливо, я можу зараз уявити, що це вимога якогось з банків, тут ми попрацюємо з Юлією Анатоліївною Свириденко в частині параметрів, які виставляють банки. Дякую за ваш сигнал. Стосовно нашої генерації. Сьогодні міністр енергетики вже давав частково коментар. Якщо ситуацію ось зафіксувати так, як на зараз, то ми зиму пройдемо, можемо пройти без відключень. Але ми розуміємо, що ворог не буде давати нам такої "розкоші" просто жити спокійно, їх терористична і геноцидна політика буде продовжуватись. Ми вже знаємо розвіддані про те, що готуються наступні масовані ракетні і дронові удари по нашій енергосистемі. Відповідно ми вже втратили 9 гігават, для розуміння, це половина об'єму споживання електроенергії довоєнного. І сьогодні, по-моєму, сьогодні перший день, коли ми відключення, да, Укренерго скасувало? Дякую, Герман Валерійович. І фактично осінь, зиму ми в теперішніх умовах можемо пройти без відключень. Якщо будуть далі атаки продовжуватись, ми зробили все необхідне… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Особливо подяка за відновлення графіка електропостачання, думаю, від усіх українців. "Європейська солідарність", будь ласка, Марія Іонова.
10:51:13 ІОНОВА М.М. Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванно Орестівно, будь ласка.
10:51:19 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановний пане Прем'єре, дозволю собі просто прокоментувати, що ми бачили вже, як релокується обладнання теплових електростанцій за участі заступників міністра енергетики, пана Хейла зокрема, вся країна бачила, наскільки це, відповідно до процедур. Надіюся, що те, про що ви щойно говорили, відбувається в інший спосіб. На конференції в Берліні Президент Зеленський заявив про те, що до кінця року буде в Україні розміщено 1 гігават газової генерації. Мене цікавить конкретне питання: скільки з цього 1 гігавата, обіцяного Президентом до кінця року, до якого залишилося чотири місяці неповних, вже сьогодні працює в системі? Дякую. Який обсяг?
10:52:12 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Хочу почати свою відповідь з коментаря на ваш коментар. Сьогодні в Україні створена найпотужніша антикорупційна інфраструктура. Чотири органи працюють ефективно, як ми бачимо: НАБУ, НАЗК, Вищий антикорупційний суд, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У нас чотири контролюючих і таких правоохоронних органи, які також працюють під час війни: і Нацполіція, і СБУ, і ДБР, і БЕБ. У нас Рахункова палата, орган парламентського контролю, у нас Держаудитслужба. Всі ці органи сьогодні ефективно працюють. І ми, на жаль, бачимо результат недобросовісної роботи деяких чиновників сьогодні, чого раніше не було видно. Сьогодні ми можемо це бачити і це підкреслює ще раз ефективність того, що створено в нашій державі як контроль в час війни за ефективністю, належністю, сумлінністю виконання обов'язків чиновниками. Недобросовісними чиновниками зокрема, про яких ви згадали. Стосовно одного гігавата. Я попрошу, Герман Валерійович, дати коментар, як Міністерство енергетики рухається в цьому напрямку.
10:53:23 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за запитання. На сьогодні насправді, знову ж таки я не буду уточнювати локації, на сьогодні вже встановлені в сотнях мегават, профінансовано обладнання десь близько на 600 мегават, навіть більше, на 600 мегават, яке вже є частково в Україні і частково є в дорозі. І відповідно ще обладнання, є чіткий план, є графік, який реалізовується цілим рядом державних компаній, тобто це Нафтогаз, ОГТСУ... (Шум у залі) Я ж вам кажу, що воно на зараз є вже в сотнях мегават, які функціонують. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Відновлення України", Воронько, будь ласка.
10:54:16 ВОРОНЬКО О.Є. Доброго дня! Прошу передати слово колезі Бурмічу Анатолію Петровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Петрович Бурміч.
10:54:25 БУРМІЧ А.П. Шановні колеги, шановний Прем'єр-міністр, у мене теж питання по Укренерго. Ми вже всі чули і всі звинувачення, і всі події, які розгортаються і будуть розгортатися навколо цієї організації і керівника Кудрицького. Але я думаю, що правоохоронні органи розберуться, куди і що ділось, і як. Але питання ж не зникло і проблема нікуди не ділася. Сьогодні зменшується фінансування відновлення цього питання, саме генерації. Тому у мене два питання. Перше. Чи достатньо коштів? Перше. Друге. Чи враховані ті промахи, а саме при відновленні треба ховати і убезпечувати все обладнання. І третє. Інформаційна безпека навколо цього. Тому що є теж звинувачення про те, що ми своєю інформацією і балакучістю визиваємо вогонь на себе. Що в цьому плані робиться і як ви бачите, які заходи приймаються? Дякую.
10:55:30 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання, абсолютно актуальне станом на сьогодні. Почну з того, що осінньо-зимовий період буде надзвичайно складним. За даними Мінінфраструктури підтверджується готовність станом на зараз на 82 відсотки об'єктів житлово-комунального господарства до опалювального сезону. В тилових регіонах ці показники трошки вищі, в прифронтових територіях дещо нижчі. Наприклад, в Запорізькій області 79 відсотків, найнижчий показник в Херсонській області – 54 відсотки по готовності. Підприємства потребують додаткового обладнання, додаткових грошей. В бюджеті в Фонді відновлення кошти є на сьогодні, також ми дофінансовуємо заходи з резервного фонду. Буквально півтора тижня тому були виділені додаткові кошти для Бурштина і Добротвора, які втратили можливість опалення, і там будуються відповідні теплові станції для підтримки тепла в цих містах в зимовий період. Це просто один з прикладів. Але, крім цього, наші міста і підприємства потребують додатково 423 установки і 300… когенераційних установки і 300 блочно-модульних котелень. Основна увага була зосереджена Харків, Харківська область по забезпеченню подібним обладнанням. Відповідно газопоршневі станції міністр уже частково прокоментував. По захисту об'єктів енергетики станом на сьогодні урядом профінансовано практично більше 10 мільярдів гривень по захисту, окремо більше 5 мільярдів гривень профінансувало Укренерго на створення відповідного захисту. Готовність об'єктів Укренерго понад 85 відсотків захисних споруд, готовність об'єктів агентства дещо нижча, але вона, але роботи там тривають і відповідно по кожному об'єкту є відповідна інформація… ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальне в цьому колі від фракцій і груп, будь ласка, "Голос", Роман Костенко.
10:57:41 КОСТЕНКО Р.В. Прошу передати Ярославу Железняку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.
10:57:49 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Прем’єр-міністре, можливо, питання до вас, можливо, переадресуєте на міністра. У мене два запитання. Перше. Чи відповідає дійсності інформація в засобах масової інформації про те, що всередині серпня Національне антикорупційне бюро проводило обшуки у міністра енергетики пана Германа Галущенка? Друге. Що відбулося на Південноукраїнській АЕС, через що у нас було зменшено кількість електроенергії, я так розумію, на декілька сотень мегават? І хотілося б дізнатися, чи справді це була проблема або аварія, або поломка з обладнанням в Енергоатомі? І хто поніс покарання за таку халатність? Тільки враховуйте, що відповідь Укренерго у нас вже є, тому прошу дати дуже чесну і прямолінійну відповідь на друге запитання. Дякую.
10:58:53 ШМИГАЛЬ Д.А. Щодо першої частини вашого питання, у мене такої інформації немає, зі мною не ділилися ніякі органи подібною інформацією, тому у мене немає відповіді. Стосовно Південноукраїнської АЕС, офіційно відповідь Міненерго була, мені здається, на сайті. Я попрошу міністра прокоментувати цю ситуацію з урахуванням, що ми зараз знаходимося в прямому ефірі і головуючий попереджав, що надавати тільки ту інформацію, яку ми можемо надавати. Германе Валерійовичу, прошу.
10:59:21 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Ну, насправді, якщо мова йде про той випадок, коли була мова про аварію, то дійсно я можу підтвердити, що аварії не було. Оскільки, я розумію, ви посилаєтеся на інформацію Укренерго, то ми говоримо саме про цей випадок. То аварії не було. Ніякі силові трансформатори не постраждали. Дійсно там була експлуатаційна подія, яка була пов'язана з трансформаторами струму. Відповідно ця ситуація була усунена і блок був одразу включений протягом доби до мережі.
11:00:04 ШМИГАЛЬ Д.А. Тобто тут треба сказати, що не підміняйте поняття аварія і там експлуатаційні події, які, можливо, призводять до зниження відпуску електроенергії. Так, Германе Валерійовичу, правильно я розумію? Технологічно це треба правильно розрізняти визначення.
11:00:18 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Якщо дозволите. Взагалі, знаєте, вчора ще один експерт там вийшов з аварією на Південноукраїнській. Я би взагалі просив би професійно відноситися до таких речей, тому що аварія на атомній станції – це Чорнобильська аварія з відповідними наслідками. І люди, які живуть в тих регіонах, вони, коли чують про аварію, вони починають збирати речі і шукати куди їхати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, час закінчився. Переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Прошу записатися на запитання. До 20 хвилин. Слово відмова. Дмитро Чорний. Тістик? Тістик Ярослав. Ростислав.
11:01:24 ТІСТИК Р.Я. Дуже дякую. Шановний Денис Анатолійович, шановні члени уряду, у мене одне дуже важливе питання до вас, я його задавав і Міністерству фінансів, і Міністерству охорони здоров'я, стосується якраз безпеки наших громадян. Питання в прямому значенні стосується якраз укриттів. Неодноразово про це звертався, в цьому році ми заклали на цю субвенцію, яка вперше була створена, 1 мільярд гривень. Сьогодні 6 вересня, 926-й день повномасштабного вторгнення і хочу вас запевнити, що згідно у публікації Рахункової палати і інших експертів на сьогоднішній день використаних коштів є нуль гривень. Нуль гривень з державного бюджету 6 вересня використано саме на цю субвенцію. Нуль укриттів було відновлення за рахунок державного бюджету. Прошу, Денис Анатолійович, вжити необхідних заходів саме якраз по укритті і реалізації даної програми. Безпека наших громадян наш пріоритет. Можливо, для когось це не так, можливо, комусь бракує комунікацій між МОЗ і Мінфіном, я би просив безпосередньо вас вжити заходів. Дякую.
11:02:30 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Абсолютно, безумовно, укриття і безпека наших громадян є пріоритетом. 7,5 мільярда гривень, я вже казав сьогодні, ми виділили на будівництво укриттів в прифронтових регіонах в закладах освіти, в два транші 2,5 мільярда і буквально пару тижнів тому ще 5 мільярдів додатково ми виділили під розроблену проектну документацію в закладах освіти. Ці кошти точно будуть заінвестовані і використані до кінця цього року і ці укриття будуть збудовані, що дасть нам змогу 300 тисяч дітей вернути до навчальних закладів. Стосовно 1 мільярда для закладів охорони здоров'я, це в нас з міністром на контролі. Ми з вами про це говорили під час минулої "години запитань до Уряду". Я Віктора Кириловича попрошу дати вичерпну відповідь на дане запитання.
11:03:27 ЛЯШКО В.К. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Дякую за запитання. Щодо мільярда гривень. Всі кошти, які були передбачені Міністерству охорони здоров'я, розподілені і передані органам місцевого самоврядування, які на конкурсній комісії були відібрані за участі народних депутатів, які входили до складу цієї комісії. Повністю всі кошти розподілені і сьогодні вони не знаходяться на централізованому рівні. Так, як ви знаєте, однією із умов виділення коштів субвенцій на укриття було співфінансування місцевих бюджетів. Тому сьогодні у нас відбуваються процедури виділення коштів обласними радами або органами місцевого самоврядування. Завершуються торги і наступне звітування органів місцевого самоврядування по постанові уряду відбувається 10 вересня. Після 10 вересня ми проводимо селекторну нараду і чітко бачимо використання. Тому що кошти ми виділяли тільки на ті об'єкти, які могли по проєктно-кошторисній документації бути збудовані в 2024 році. Тому все це питання на контролі. І в разі, якщо хтось з органів місцевого самоврядування, які підтверджували нам листами з персональною відповідальністю, не будуть використані ці кошти, вони будуть перерозподілені... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дирдін, будь ласка, Максим Євгенович.
11:04:40 ДИРДІН М.Є. Прошу слово передати Чорному Дмитру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорний, будь ласка.
11:04:48 ЧОРНИЙ Д.С. Шановний пане Прем'єр-міністре, є спільні питання з колегою Кузбитом. Перше. Це погашення заборгованості працівників СхідГЗК за шість місяців. Ми розуміємо, що зараз люди отримують зарплату місяць в місяць, але з 2022 року тягнеться борг в шість місяців. Це перше питання. І друге питання. Після підриву Каховської дамби виникла проблема з водопостачанням міста Кривий Ріг. І річка Саксагань, яка протікає безпосередньо в межах мого округу, стала головним донором води в це місто і на сьогодні ця річка зневоднена. Питання, чи є в Кабміну стратегія відновлення цієї річки? І чи розглядали ви можливість побудови трубопроводу з річки Дніпро через Верхньодніпровськ-Верхівцеве- Вільногірськ до Саксагані, щоб допомогло відновити річку і практично забезпечити резервне джерело води для Кривого Рогу та вищеперерахованих громад? Дякую.
11:05:50 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваші запитання. Я першу частину по СхідГЗК попрошу Германа Валерійовича відповісти. Другу частину попрошу Міністерство екології стосовно зневоднення річки Саксагань також дати відповідь і взяти на контроль це питання, провести відповідну роботу спільно з Міністерством відновлення, щоб ми це питання не упустили. Дякую за ваш важливий сигнал.
11:06:10 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Дякую за запитання. Значить, стосовно, дійсно, що сьогодні виплата заробітної плати відбувається в повному обсязі. Є борг, який утворився через простій у 2022 році. Є відповідний чіткий графік погашення цього боргу, відповідно до якого він буде повністю закритий до кінця цього року. Дякую.
11:06:32 ГРИНЧУК С.В. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Дякую за запитання. Дійсно, водна політика і взагалі ситуація з річками і з водозабезпеченням буде одним з основних моїх пріоритетів. Завтра планується вже поїздка перша на річку Десна щодо ситуації з забрудненням. Щодо ситуації з річкою Саксагань, думаю, що в найкоротший період надам вам обґрунтовану відповідь і інформацію. Дякую.
11:06:59 ШМИГАЛЬ Д.А. Ми ваше звернення будемо розглядати як депутатське звернення, беремо на контроль і в роботу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос", Роман Костенко, будь ласка.
11:07:12 КОСТЕНКО Р.В. Прошу знову передати Ярославу Железняку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Железняк, будь ласка.
11:07:18 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні урядовці, я, по-перше, прошу вас не вважати народних депутатів, пробачте за непарламентський вислів, ідіотами. Ми розуміємо, що термінологія "аварія на атомній електростанції" – це інше. Назвіть це поломкою, назвіть це несправністю обладнання. Але результат в тому, що пів країни через погану підготовчу роботу Енергоатома сидить без світла. Я прошу підтвердити чи спростувати цю ситуацію. Це раз. Друге. Зараз з'явилося повідомлення від МАГАТЕ, що досі не відновлено щонайменше зв'язок, з'єднання з лініями електропередач по трьом атомним електростанціям. Скажіть, будь ласка, а у нас хтось поніс відповідальність на рівні Укренерго, яку ви там заявляли, чи Ставка заявляла, за те, що досі у нас нормально не прикриті відкриті розподільчі пристрої біля атомних електростанцій, зокрема з Енергоатома? Дякую. 11:08:25 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Я попрошу міністра енергетики дати відповідь.
11:08:26 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Пане Ярославе, насправді, ви знаєте, я би вас запросив у міністерство, ми би професійно поговорили. Тому що просто аварія, придумайте якесь визначення – такого не існує в енергетиці. Енергетика – це як армія, у нас є чіткі визначення на будь-яку подію, експлуатаційну подію і воно все чітко описано в інструкціях і протоколах. Тому, знаєте, якщо ми просто будемо кидатися словами, все давно продумано і все у нас працює в енергетиці. І енергосистема сьогодні працює, вона стабільно працює в єдиному цілісному комплексі. Тому питання, нічого не треба придумувати. Стосовно відкритих пристроїв Енергоатома, це знаєте, це якісь експерти, знов ви це підхоплюєте. Не треба хайпувати з енергетиків, енергетики роблять свою роботу, кожен день, цілодобово. Тому, будь ласка, якщо є питання конкретно, мова йде про підстанції Укренерго. І, на жаль, дійсно, внаслідок обстрілу понеділка, коли було 236 різного виду дронів і ракет застосовані по енергосистемі, найбільше за всю історію, то, дійсно, вони постраждали. І ми робимо все для того, щоб повернути їх назад. І в найближчі дні це відбудеться, якщо не буде нового обстрілу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Маріковський, "Слуга народу".
11:09:57 МАРІКОВСЬКИЙ О.В. Вітаю, шановні колеги! Денис Анатолійович, вчора читаю в моніторингу, що компанія, яка виробляє дрони, зокрема PD-2, популярний дрон, віддала ліцензію на виробництво дронів польській компанії, яка буде від Польщі поставляти ці дрони в країни Євросоюзу. І потенційно вона більше не буде сплачувати податки в Україні, тому що буде виробництво там. Ми знаємо, наскільки… що десь 12 мільярдів доларів на рік України втрачає від того, що ми недозавантажуємо наші виробництва, які ми гнали в шию в перший рік війни, щоб вони розкачували виробництво. І є у нас двосторонні безпекові угоди, які підписував Президент. Я думаю, що в рамках цих двосторонніх угод можна дозволити експортувати, дозволити, воно де-факто дозволено, експортувати дрони тим країнам, які надають нам або безкоштовно, або унікальні продукти, такі як Patriot.
11:11:04 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Хочу сказати, що ми в сотні разів збільшили виробництво дронів. Тут Михайло Альбертович, попрошу, прокоментує всі ці параметри. Але ми також і в десятки разів, а в деякому випадку в сотні збільшили і виробництво іншої зброї, боєприпасів за цей період в Україні, озброєння, техніки у нас, скажімо так, доволі прогресивно рухається ракетна програма, без деталей. І принцип наш має бути в першу чергу - наш фронт, наші бійці мають бути забезпечені абсолютно всім необхідним в абсолютно достатніх кількостях. Ми маємо мати резерви і наповнені склади всім необхідним. Після цього можемо вести мову про співпрацю з нашими партнерами. І я би більше схилявся не до експорту, а все-таки до обміну. Тобто якщо у нас є надлишок виробництва дронів, наприклад, і наша армія забезпечена на 120 відсотків всім, тоді можна дивитись і міняти надлишок нашого виробництва подвійного призначення на щось, що нам критично сьогодні потрібно. Можливо, такі підходи політично можна обговорювати. Але це, скажімо так, окреме і політично, і технологічно таке складне питання, яке в межах безпекових угод, напевно, треба дуже ґрунтовно опрацювати з нашими військовими в першу чергу і отримати від них добро на таку роботу. А стосовно викупу нашого обладнання нами, так ми запровадили декілька важливих інструментів. Перше. Укроборонпром випускає облігації, під які ми можемо залучати вільну надлишкову ліквідність банків в обсязі більше 200 мільярдів гривень. Це наш додатковий ресурс. Ми запровадили вперше, і вже цей інструмент запрацював, кошти з Європейського інструменту миру, за які вони купують техніку у нас для нас, тобто це такий експорт обладнання для Збройних Сил України. Данія купила... ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, "Батьківщина". Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
11:13:16 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пане головуючий. Шановний пане Прем'єр-міністр, наші воїни, які поранені і лікуються в цивільних закладах, отримують харчування на суму приблизно 40 гривень на добу. Це не стандарти НАТО. До речі, майже стандартам НАТО відповідають госпіталі військові і госпіталь МВС, де харчування в добу на пораненого приблизно 148-150 гривень. Верховна Рада весною цього року ми внормували це питання законодавчо. Уряд 13 липня цього року видав Постанову 599. Запізніло, але видав. Коли уряд перерахує кошти для посиленого харчування наших військових героїв, які лікуються в закладах, цивільних закладах різних форм власності – це комунальні, державні та інші? Будь ласка, відповідь.
11:14:20 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Дякую за відповідний законопроект. Уряд, дійсно, всі необхідні кроки зі сторони уряду зробив. Я попрошу міністра охорони здоров'я, а також заступницю міністра оборони дати відповідь на це запитання, вона у нас є.
11:14:34 ЛЯШКО В.К. Дякую, за запитання. Так, дійсно, був прийнятий законопроект... законопроект став законом, який передбачає те, що уряд повинен розробити механізм компенсації вартості харчування військовозобов'язаних і військовослужбовців, які лікуються в цивільних закладах охорони здоров'я. Відповідний акт уряду після погодження з усіма центральними органами виконавчої влади, з Міністерством фінансів, Міноборони був прийнятий на засіданні уряду і де чітко прописано механізми і порядки хто за що відповідальний, і як буде відбуватися компенсація. Зараз на рівні Міністерства оборони відпрацьовується вже компенсація... сам порядок і алгоритм передачі компенсації від військових шпиталь до лікарень, в яких лікуються, ну, до цивільних лікарень, в яких перебувають на лікуванні військовослужбовці і всі ці порядки будуть узгоджені, ми думаємо, що у вересні місяці все запрацює так, як воно передбачено законом. Одночасно хотів би сказати, що уряд робить ряд кроків для того, щоб лікування військовослужбовців, які перебувають в цивільних лікарнях, з кожним роком покращувалось. З цього року в програмі медичних гарантій були передбачені додаткові коефіцієнти за лікування військовослужбовців, зокрема по певних оперативних втручаннях, тому що ми розуміємо, що військовослужбовець проходить в одній цивільній лікарні від 5 до 10, а то і до 15 оперативних втручань. Це дозволило нам додатково до лікарень, які лікують військовослужбовців, довести 5 мільярдів за 8 місяців 2024 року. В подальшому кошти для продовження фінансування цієї програми є. Окремо ми запустили також два інноваційних пакети – це зуболікування і зубопротезування наших ветеранів і військовослужбовців. Тому я звертаюсь до всіх з проханням активніше говорити про цю можливість, для того щоб вони звертались. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Корявченков Юрій, "Слуга народу". Юрій Валерійович.
11:16:30 КОРЯВЧЕНКОВ Ю.В. Прошу передати слово Федієнку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федієнко Олександр, будь ласка.
11:16:38 ФЕДІЄНКО О.П. Шановний Денисе Анатолійовичу, шановний уряд! Сфера послуг доступу до мережі Інтернет в Україні побудована таким чином, що ми маємо величезну кількість операторів зв’язку, це тисячі, і тому саме ворог не може знищити цю сферу послуг, тому наше населення має доступ до мережі Інтернет. Приклад, коли був один з провайдерів, якого атакували і ми втратили зв’язок, вже нам довів до того, що ми не можемо іти шляхом, коли ми будемо монополізувати цю галузь. Зараз податкова намагається зменшити ту кількість операторів зв’язку, намагаючись їх загнати в стойло. Я хочу звернутись до Сергія Михайловича, Михайла Альбертовича, втрутитись в цю ситуацію, розібратись з цим питанням. Якщо потрібні законодавчі зміни щодо спрощеної форми оподаткування, все ж таки їх внести і припинити той безлад, який зараз відбувається від податкової. Зверніть на це увагу, це в першу чергу наша національна безпека і стійкість нашої країни і доступ до інформації нашого населення. А розчищати ринок і монополізувати його – це не цей приклад і не цього уряду.
11:17:46 ШМИГАЛЬ Д.А. Я попрошу Михайла Альбертовича Федорова дати відповідь на це питання.
11:17:49 ФЕДОРОВ М.А. Доброго дня. Ми ведемо вже спілкування щодо цього питання. Я думаю, що воно лежить в площині і комітету профільного в парламенті, і Міністерства фінансів, і нашого міністерства. Тому зараз відбувається дискусія. Я думаю, що потрібні законодавчі зміни, щоб врегулювати це питання. Тому ми над цим працюємо і ведемо комунікацію. Я думаю, що сьогодні також буде додаткова зустріч з міністром фінансів і знайдемо рішення цього питання. Але я підтримую те, що сьогодні потрібно піклуватися про телеком-операторів, провайдерів невеличких, тому що вони якраз забезпечують останню милю в прифронтові регіони. І, скажемо, бізнес-модель цих провайдерів там не дозволяє знаходитися на тій чи іншій податковій системі і потрібно знаходити більш гнучкий підхід для того, щоб забезпечувати функціонування цих провайдерів. Тому ми проведемо додаткові дискусії, ми вже проводили з профільним комітетом, і тут якраз добре було б, щоб і народні депутати на базі фінансового комітету попрацювали над цим питанням. Але з нашого боку пропозиції відповідні будуть. ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Якщо є у міністра фінансів коментар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністр фінансів, будь ласка. 1 хвилина. 11:19:04 МАРЧЕНКО С.М. Відпрацюємо, Денис Анатолійович, це питання разом з профільними міністерствами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую. Захарченко, "Слуга народу", Володимир Васильович.
11:19:12 ЗАХАРЧЕНКО В.В. Прошу надати слово Сергію Козирю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Козир.
11:19:20 КОЗИР С.В. Доброго дня, шановний Денисе Анатолійовичу, шановні члени уряду! У мене до вас два питання. Перше питання. Прошу вас звернути увагу і Міністерства екології, нового міністра екології Світлани Василівни щодо питання забезпечення водою людей Херсонської області після підриву Каховської ГЕС в тих районах, де це дозволяє безпекова ситуація. Ми вже два роки виділяємо на це кошти, але, на жаль, не все там забезпечено. І тут питання більше не до місцевої влади, а саме до міністерства, подробиць я не буду розголошувати. Друге. Це ми з вами вже спілкувалися з цього приводу і вчора, і сьогодні, до вас були направлені листи за підписом майже 50 народних депутатів, це і ТСК, і наш профільний комітет, і міжфракційне депутатське об'єднання, щодо збереження інституції як Міністерства реінтеграції, як це буде в новому міністерстві, яке запропонував Президент, міністерство об'єднання, або в будь-якому іншому, тому що на сьогоднішній день ми бачимо, що це питання в період перебудови і перевлаштування може бути загублене, а це питання дуже актуальне. І Олексія Володимировича також хочу звернути на це увагу, тому що ми бачимо, що зараз і в Покровську ситуація…
11:20:27 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Стосовно води в Херсоні, це один з важливих пріоритетів уряду. Особисто залучений в ці процеси. Ми проводили відповідне виїзне засідання уряду, там і розуміємо всю проблематику і важливість цього не тільки в Херсонській області, але і в Миколаївській і всіх областях, які постраждали від каховської трагедії через російський теракт, й інші області, які також сьогодні мають дефіцит води, питної води. Уряд виділяв і виділяє відповідні кошти як планово, так і з резервного фонду. Ми продовжуємо роботу щодо утворення фактично будівництва скважин для того, щоб забезпечити водою. Ви всі ці речі знаєте, але я мушу їх ще раз з цієї парламентської трибуни озвучити. І, звісно ж, Міністерство охорони довкілля, Міністерство відновлення цьому приділятиме і надалі велику надважливу увагу. Стосовно роботи з ТСК, з МДО, стосовно роботи в потенційно новому міністерстві я попрошу Олексія Володимировича дати короткий коментар як віцепрем'єр-міністра нашого бачення, як ми будемо рухатися.
11:21:42 КУЛЕБА О.В. Дякую, шановний Прем'єр-міністре. Дійсно, ми зараз опрацьовуємо механізм, яким чином це буде зроблено в координації з Міністерством інтеграції і з Верещук, і Прем'єр-міністром. Юридичний механізм у найкоротші строки буде знайдений, з людьми також буде проведена відповідна робота. І вже вчора ми поставили задачу, щоб жоден з оперативних координаційних штабів, які працювали, не зупиняли свою роботу. Дякую.
11:22:17 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Подякуємо Денису Анатолійовичу, членам Кабінету Міністрів за вичерпно надані відповіді по суті та участь у нашому пленарному засіданні. (Оплески) Дякую всім за роботу. Я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Працюємо далі на благо України. Слава Україні! |
