|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 06.10.2023
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 06 жовтня 2023 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:11:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль і міністр енергетики України Герман Валерійович Галущенко. Привітаємо колег. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його перебігу, початку та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на робочому місці кожного з вас. Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, триває двадцятий місяць героїчного протистояння нашої держави в широкомасштабній злочинній агресії Російської Федерації. Жодної доби не минає без масованих ракетних атак та обстрілів рашистами території нашої країни. Учора та сьогодні держава-терорист здійснила чергові віроломні терористичні акти, поціливши у цивільні об'єкти на Харківщині, що призвело до загибелі понад 50 наших співвітчизників. Висловлюємо щирі співчуття всім рідним та близьким невинно вбитих українців та бажаємо пораненим якнайшвидшого одужання. Запевняємо, що всі причетні до цих та інших злочинів проти України будуть обов'язково знайдені та притягнені до відповідальності. Наші героїчні сили оборони цілеспрямовано продовжують вибивати із займаних позицій російських окупантів, методично знешкоджуючи ворожу логістику, та завдавати прицільних ударів по командних пунктах ворога. Прошу вшанувати хвилиною мовчання всіх воїнів, які поклали своє життя за суверенну демократичну європейську країну усіх безневинних жертв російської агресії. (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, згідно з ухваленим Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішенням сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була погоджена тематика "години запитань до Уряду": за пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про енергетичну безпеку України в умовах повномасштабної агресії Російської Федерації та стан готовності держави до опалювального сезону. На Погоджувальній раді була внесена пропозиція щодо наступної процедури проведення "години запитань до Уряду". Доповідь з визначеної теми Прем'єр-міністра України – до 20 хвилин, доповідь з визначеної теми міністра енергетики України – до 10 хвилин, відповіді членів Кабінету Міністрів України на запитання депутатських фракцій і груп з визначеної теми – до 50 хвилин, відповіді членів уряду на запитання від народних депутатів України з визначеної теми – до 40 хвилин (тобто відводиться 1 хвилина на кожне запитання і до 2 хвилин для відповіді на нього). Тобто 120 хвилин, 2 години усього. Шановні колеги, немає інших пропозицій щодо… Немає. Тоді будемо йти за погоджувальною. Будь ласка, Геращенко.
10:18:11 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановний пане Голово. Дійсно, такі домовленості були досягнуті сьогодні на Погоджувальній раді. Разом з тим, на Погоджувальній раді також обговорювався вчорашній день, коли, як ви знаєте, до 23 години йшли дебати, дуже цікаві, до речі, щодо поправок змін до бюджету на 2023 рік. Наша фракція публічно звертається до вас надати стенограму сьогоднішньої Погоджувальної ради, на якій прозвучали погрози нашій фракції у зв'язку із вчорашнім розглядом поправок до дебатів і образи, в тому числі за участю керівників фракції монобільшості звучав російський мат. І також ми інформуємо колег, що, в принципі, ми будемо записувати тепер всі засідання Погоджувальної ради для того, щоб, як і завжди, навіть в часи Януковича, ці погоджувальні ради були публічні і виборці могли знати, про що там ідеться. Також ми просимо, щоби все керівництво було присутнє на погоджувальних радах і ми могли нормально організувати роботу парламенту. Тому що вчора Апарат добирався додому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна. Ще раз кажу, з тих, хто був присутній, якогось мату ніхто не чув. А часи Януковича – ви їх пам'ятаєте, да. Йдемо далі, шановні колеги. Шановні колеги, переходимо до "години запитань до Уряду". На трибуну для доповіді запрошується Прем'єр-Міністр України Денис Анатолійович Шмигаль. Будь ласка, колеги.
10:19:46 ШМИГАЛЬ Д.А. Високоповажний пане Голово Верховної Ради, шановні віце-спікери! Шановні народні депутати, пані і панове, українці і українки! Вітаю вашу ініціативу відновлення традиційного формату комунікації урядовців і парламентарів безпосередньо в парламентській сесійній залі. Це важливо для дієвої взаємодії виконавчої і законодавчої гілок влади, це важливо для напрацювання відповідей на виклики воєнного часу, на сьогодні маса викликів стоїть перед державою. Сьогодні детально зупинюся на основних з них. Перший виклик – це фінансова стійкість. Вже 19 місяців повномасштабної війни держава зберігає макрофінансову стабільність. Це спільний результат роботи Президента, парламенту, уряду, Нацбанку, українського бізнесу, це результат підтримки наших союзників і партнерів. Щиро подякував всім, хто працює для України та для нашої перемоги. З початку російського вторгнення Україна залучила майже 65 мільярдів доларів партнерської допомоги у вигляді пільгових кредитів та грантів. З них 32,6 мільярда залучено у 2023 році, в першу чергу від Європейського Союзу, від Сполучених Штатів Америки, від Міжнародного валютного фонду, від Канади, Японії і від наших інших партнерів і союзників. Загалом цього року плануємо залучити 42 мільярди доларів макрофінансової та партнерської допомоги у вигляді дешевих довготермінових кредитів та грантів. Міжнародні резерви України зараз складають понад 40 мільярдів доларів США, еквівалент, це найбільший показник за час незалежності. За вісім місяців інфляція знизилася з 26,6 відсотка до 8,6 відсотка. Це свідчить про те, що ми вийшли з періоду економічної турбулентності і можемо розраховувати на поступове відновлення, економічне відновлення. Уряд забезпечує стабільне фінансування всіх бюджетних видатків. Із загального фонду держбюджету більше 40 відсотків ми витрачаємо на оплату праці військових та бюджетників. Майже 25 відсотків йде на оплату товарів і послуг в тому числі на закупівлю техніки, зброї, боєприпасів, екіпірування для наших захисників. Понад 18 відсотків йде на соціальне забезпечення пенсій та допомоги, більше 5 відсотків – це трансферти місцевим бюджетам. Маємо розуміння, як в наступному році профінансувати ключові видатки, безумовно, будемо потребувати вашої допомоги. Як і цьогоріч, у 2024 році нам буде потрібна потужна фінансова підтримка партнерів, орієнтовно 42 мільярди доларів. Це велика сума, але вона включає лише критично необхідні бюджетні видатки, я зараз маю на увазі, власне, пряме бюджетне фінансування. Щодо конкретних джерел надходжень, то 18 мільярдів доларів ми очікуємо отримати від Європейського Союзу. Для цього готуємо спільно з Єврокомісію план України в рамках програми Ukraine Facility загальним обсягом в 50 мільярдів євро, на 4 роки. Вдячні Європейському парламенту, який вже схвалив цю ініціативу. Близько 12 мільярдів плануємо отримати від США. Працюємо над незмінною двопартійною підтримкою з боку нашого стратегічного партнера. Крім того, є багаторічні програми від Японії, від Норвегії на 5,5 та 7,5 мільярда доларів відповідно. Частину цих коштів зможемо залучити наступного року. Нагадаю, що Україна також має підтримку у вигляді чотирирічної програми МВФ на 15,6 мільярда доларів та співпрацює з іншими союзниками та міжнародними фінансовими організаціями. Підсумовуючи фінансовий блок, хочу подякувати депутатському корпусу за результативну співпрацю. Розраховуємо на підтримку проекту бюджету на 2024 рік. Другий ключовий виклик для держави – забезпечення сил безпеки і оборони та розвиток нашого військово-промислового комплексу. Всі ми розуміємо, що зараз війна, це не спринт-марафон, тому мусимо бути витривалими, стійкими, готовими до довготермінової боротьби. Україна цінує і дякує всім партнерам за збройну підтримку, особливо вагомий внесок Сполучених Штатів та Євросоюзу, майже на 44 мільярди доларів та 25 мільйонів євро відповідно нам надано озброєнь та воєнної допомоги. У той же час Україна працює над посиленням власних оборонних спроможностей. У 2023 році видатки на оборону складатимуть більше половини від усіх державних витрат. У січні й серпні спрямували майже 317 мільярдів гривень на купівлю техніки, зброї, боєприпасів, засобів індивідуального захисту, пального, продуктів харчування для наших сил безпеки та оборони. Ми радикально змінили підходи до розвитку українського військово-промислового комплексу. На базі Укроборонпрому створено принципово нову компанію за сучасними стандартами корпоративного управління. Зробили ставку на нові конструкторські розробки, на технологічність, на трансфер технологій, особливий акцент на дронах, які визначають характер сучасної війни. Створили фаст-трек для швидкого ввезення в Україну безпілотників та комплектації для них. Уряд розширив перелік товарів військового призначення та подвійного використання, які можуть імпортуватись без дозволу Держслужби експортного контролю, власне, для прискорення цих процесів. Спростили бюрократичні процедури для оборонних закупівель українських безпілотників. Шлях дрону від розробки до його закупівлі тепер максимально короткий. За рік виробництво дронів виросло в сто разів. Розробкою безпілотників почали займатися більше двохсот українських компаній. У 2024 році український ВПК матиме ще більше ресурсів, видатки на оборонні виробництва зростуть у 7 разів – до 55,8 мільярда гривень. Крім того, ми передбачили понад 48 мільярдів гривень на поповнення і розширення армії дронів, української армії дронів. Ворог відчуває силу та міць нашої зброї, відчуватиме ще більше. Третій виклик, який ми долаємо і на який ми сьогодні відповідаємо, – це виконання соціальних зобов'язань перед українцями. Війна різко загострила проблему бідності, збільшила кількість внутрішньо переміщених осіб до майже 5 мільйонів людей, змінила ветеранське середовище. За вісім місяців поточного року із загального фонду держбюджету на соціальне забезпечення ми витратили 346,5 мільярда гривень - понад 18 відсотків усіх витрат, з них 181 мільярд гривень – на пенсії і понад 117 мільярдів – на різні види допомог. Одночасно змінюємо систему, робимо її більш ефективною та дієвою, реалізуємо нову філософію соціальної політики, зокрема, централізували соціальні виплати через Пенсійний фонд України. Триває цифровізація. Створена Єдина інформаційна система соціальної сфери, яка об'єднає усі реєстри. Це спрощує бюрократичні процедури та робить процес надання соціальної підтримки більш прозорим і зрозумілим для наших громадян. З-понад 30 видів соціальних допомог і послуг 18 вже оцифровані, решта в стадії підготовки до діджиталізації. Впроваджуємо принцип: гроші ходять за людиною. Тобто кошти виділяються для надання послуги конкретній людині. Це дозволяє ефективніше використовувати бюджетні ресурси. Вперше в соціальній сфері апробували це на проекті "єОздоровлення", це механізм при оплаті послуг з оздоровлення та відпочинку дітей з інвалідністю та дітей з багатодітних сімей. Кошти на придбання путівок виплачуються батькам напряму, а вони самі обирають заклад, де відпочиватиме і оздоровлюватиметься їхня дитина. Ми поширимо цей принцип на послуги з підтримки ветеранів, багатодітних родин, ВПО та інших соціально вразливих категорій. Плануємо створити конкурентний ринок соціальних послуг, закуповувати їх буде єдиний централізований закупівельник, а надавати послуги зможуть фізичні особи, громадські організації та самі громади. Також в планах впровадження принципу гарантованої базової соціальної допомоги. Вона буде залежати від рівня доходів і її будуть отримувати найуразливіші категорії населення. Реформуємо пенсійну систему. По-перше, впровадимо бальну систему для солідарної пенсії. Кількість балів буде залежати від того, скільки грошей сплачено як внесок за конкретний місяць у порівнянні із середньою зарплатою в Україні в той період, коли людина працювала. Бали сумуватимуться за всі роки сплати внесків. Вартість одного балу зростатиме щороку відповідно до рівня інфляції та зростання середньої зарплати. В результаті розмір пенсії чітко залежатиме від того, скільки грошей людина сплатила як внесок та скільки років вона пропрацювала. Окремим напрямом є ветеранська політика. Її мета – адаптувати захисників до мирного життя, до цивільного життя, відкрити перед ветеранами широкий простір можливостей, зберегти пам'ять про їхній подвиг перед нащадками. Її ключові елементи – це реформа ВЛК, реформа МСЕК для створення швидкої, інклюзивної та прозорої системи без бюрократії та корупції. Друге – це інститут помічника ветерана. Він допоможе в працевлаштуванні, навчанні, соціальному захисті, реабілітації. Це сервісні офіси у справах ветеранів при обласних військових адміністраціях для координації виконання державних, регіональних та місцевих програм підтримки. Далі. Гранти для розвитку ветеранського бізнесу по програмі єРобота. Вже 47 мільйонів гривень нараховані в якості грантової допомоги ветеранам та їх родинам. Маємо вийти на показник, коли тисячі ветеранів матимуть власний бізнес. Для успішної реабілітації готуємо відкриття сучасних реабілітаційних центрів по всій Україні, вже зараз збільшуємо державне замовлення на реабілітологів. Ще один елемент нової ветеранської політики – це доступне житло. Ми розширили іпотечну програму "єОселя", тепер пільговий кредит під 7 відсотків доступний для ветеранів війни та членів їхніх родин. Ветерани також є пріоритетними учасниками програми єВідновлення - компенсації за пошкоджене та знищене росіянами житло. Далі. Увіковічнення пам'яті загиблих воїнів. Це військові меморіали, це назви вулиць, це пам'ятні знаки, і найголовніше – це Національне військове меморіальне кладовище, де поховають героїв, які віддали життя за Україну, починаючи з 2014 року. Уряд ухвалив рішення для прискорення його проектування та виділення землі на території Гатненської громади Фастівського району Київщини. Працює міжвідомча робоча група, яка координує процес. Знаходимось на стадії проектування. Для Міністерства ветеранів одне з ключових завдань та вимог – до кінця року відкрити першу чергу цього комплексу. Щодо фінансування на наступний рік. В проекті Державного бюджету на 2024 рік на соціальну політику передбачили майже 469 мільярдів гривень. Це плюс 5 відсотків до того, що мали цьогоріч. З них майже 272 мільярди – на пенсії, понад 136 мільярдів гривень – на допомоги, майже 50 мільярдів гривень – на пільги та субсидії і 5,8 мільярда гривень – на захист людей з інвалідністю. В 2024 році буде вдвічі збільшено фінансування ветеранських програм. Загалом 14,3 мільярда гривень – це видатки на житло, на всі види реабілітації, на роботу помічників ветерана, на облаштування Національного військового меморіального кладовища. Одним із головних викликів та одночасно фокусів уваги залишається енергетика, проходження опалювального сезону. Росія вже почала атаки на енергетичну інфраструктуру, ми це розуміли і до цього готувались. Зима буде складною, атаки будуть комплексні з точки зору цілей, тобто не тільки підстанції чи ТЕЦ. Що зроблено? Перш за все ми суттєво посилили нашу систему протиповітряної оборони. Минулого року в цей час у нас не було жодного західного комплексу, сьогодні ми маємо "Петріоти", "Насамси", "Айріс-Т", "Кроталі", "Гепарди", "Самп-Т" та багато інших систем протиповітряної оборони. Ми постійно працюємо з партнерами, аби збільшити кількість систем, а головне – це забезпечити достатню кількість ракет до цих систем. За більш ніж півтора року війни Росія відстріляла значну кількість запасів своїх крилатих та балістичних ракет, але потрібно розуміти, що ці ракети не закінчились і не закінчаться в найближчому майбутньому. Тому один з головних векторів нашої роботи, разом з Офісом Президента, дипломатами, вами – нашими парламентарями – це перекриття постачання електроніки і компонентів, які необхідні для виробництва цих ракет і дронів в Росії. Серйозною загрозою залишаються дрони-камікадзе, "шахеди" які російські військові отримують на постійній основі. У вересні ми це бачили по їх кількості, рівень атак був на рекордному рівні. Постійно підвищуємо рівень протидії цій загрозі. Також Президент України зараз, вчора був в Іспанії, де важливі домовленості по цьому напрямку також були досягнуті. Стосовно ремонтної кампанії нашої енергетики, підготовки інфраструктури до опалювального сезону детально доповість міністр енергетики Герман Валерійович Галущенко. Ще один великий виклик – це реалізація програми швидкого відновлення. Ще на початку року ми визначили п'ять пріоритетів: це енергетика, житло, людей, критична та соціальна інфраструктура, гуманітарне розмінування та відновлення нашої економіки. Переформатували роботу багатосторонньої координаційної платформи донорів для України. До керівного комітету платформи входять наші союзники із країн G7 та Європейського Союзу. Одним із головних завдань платформи цього року і на наступний рік – це забезпечення фінансування проектів відновлення. Потреби швидкої відбудови України залишаються на рівні близько 15 мільярдів доларів. Цього року було профінансовано лише частину таких потреб, решта витрат переходять на 2024 рік. В 2023 році з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Україна виділила на різні програми відновлення 62,3 мільярда гривень, 18,9 мільярда гривень пішло на виконання робіт на об'єктах енергетики. Стосовно відновлення критичної інфраструктури, місцевим бюджетам було надано 11,4 мільярда гривень для реалізації проектів на об'єктах соціальної сфери та житлово-комунального господарства, 8,5 мільярда виділено для будівництво водогонів, аби забезпечити людей водою після теракту на Каховській ГЕС, 3,6 мільярда направлено на програму будівництва та відновлення об'єктів інфраструктури, житлового і громадського призначення, громадських будівель, 3,3 мільярда виділено на експериментальний проект комплексного відновлення шести населених пунктів – це Бородянка та Мощун в Київській області, Тростянець в Сумській області, Посад-Покровське в Херсонській області, Циркуни на Харківщині, Ягідне на Чернігівщині. Активно реалізуємо програму "єВідновлення" – це ремонти та відновлення житла для наших людей, виділили для цього 4,4 мільярда гривень, вже погоджено виплати для 16 тисяч українських родин на ремонти власних осель. Це цільові кошти в розмірі до 500 тисяч гривень. Прямо зараз запускаємо другий компонент програми – це житлові сертифікати для тих, чиє житло повністю зруйноване, і вже в листопаді можна буде ними скористатися. Третій компонент – це відшкодування тим, хто зробив ремонти власним коштом, тут дякую парламенту за прийняття відповідних змін. Розраховую, що швидко почнемо реалізацію і цього елементу. Гуманітарне розмінування. Відповідно до плану розмінування сільськогосподарських земель на деокупованих територіях потрібно обстежити 470 тисяч гектарів, зараз виходимо на показник близько половини від цієї цифри, будемо прискорюватися у проекті Держбюджету на 24-й рік ми вперше заклали для цієї мети 2 мільярди гривень на гуманітарне розмінування. Запускаємо ринок послуг із гуманітарного розмінування через ProZorro, компанії власники земель зможуть через ProZorro закуповувати послугу розмінування від офіційних ліцензованих операторів. Держава далі повністю або частково буде компенсовувати витрати, це має суттєво прискорити процес очищення земель там, де це можливо. Пілотний конкурс з продажу послуг вже відбувся на Житомирщині, вже незабаром плануємо проведення великої міжнародної донорської конференції з гуманітарного розмінування України в Хорватії, плануємо залучити додаткові фінансові ресурси від різних країн, донорів та організацій. Знаю, є питання щодо фонду ліквідації наслідків збройної агресії, тому скажу зараз і зразу. В наступному році плануємо його наповнювати за рахунок конфіскованих російських активів. Зараз активно працюємо над відповідними кейсами з нашими партнерами. Також маємо резервний фонд майже на 45 мільярдів гривень, що дозволить фінансувати частину капітальних видатків і в сфері інфраструктури, і в сфері енергетики. У відповідності до концепту посилення стійкості демократії також готуємо єдиний план реформ, в якому будуть враховані пропозиції від наших партнерів та власні напрацювання. Зокрема єдиний план реформ включатиме маяки МВФ, положення, закладені в Угоду про асоціацію з ЄС, вимоги для отримання макрофінансової допомоги ЄС, сім рекомендацій Європейської комісії, план України в рамках програми ЄС Ukraine Facility, рекомендації щодо реформи від США, антикорупційна стратегія наша українська до 2025 року, економічні реформи Світового банку. Всі ці плани сьогодні в роботі уряду, ми будемо об'єднувати їх, зокрема нові пропозиції, в єдиний документ. Цей план в роботі, але робота далеко не лише уряду. Ми також закликаємо, аби парламент, правоохоронні органи, антикорупційні органи, незалежні експерти, громадянське суспільство брали участь у розробці та фіналізації. Наостанок. Вдячний всім парламентарям за роботу, постійну координацію, взаємодію, підтримку. За останні 18 місяців ми разом подолали багато викликів. Ми сформували фундамент для нашої перемоги, для нашого відновлення, для нашого європейського майбутнього. Маємо залишатись скоординованими, відкинути протиріччя, працювати заради перемоги як єдина команда України. Пане Голово, віцеспікери, шановні народні депутати України, дякую за вашу роботу, за вашу державницьку позицію. І в ці складні часи для нашої держави нам як ніколи важливо бути єдиними, бо тільки єдність сформує наш шлях до перемоги. Дякую за вашу увагу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую, Денис Анатолійович. Займіть, будь ласка, своє місце. Шановні народні депутати, на трибуну для доповіді запрошується міністр енергетики України Герман Валерійович Галущенко. Будь ласка, Герман Валерійович.
10:39:39 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Шановний Голово, шановні народні депутати! Стосовно підготовки до проходження наступного опалювального сезону. Безумовно, виклики величезні і виклики насправді полягають саме в тих атаках, які, абсолютно очевидно, Росія буде далі продовжувати системно і масовано на нашу енергосистему. Стосовно готовності взагалі самої енергосистеми, то хочу таке загальне дати розуміння, що ми повністю будемо готові як з точки зору генерації електроенергії, так і з точки зору передачі електроенергії і відповідних ресурсів для проходження опалювального сезону. Відповідно це означає, що генерація буде повним чином забезпечувати споживання на необхідному рівні, так само як і ресурси, які необхідні для генерації відповідної електроенергії, і є, і будуть забезпечені. Більш детально декілька цифр. По-перше, почнемо з газу. По-перше, я хочу подякувати Верховній Раді за закон, який дозволив нам імплементувати європейське законодавство з точки зору сертифікації газосховищ України. І насправді це дуже велика подія, яка сьогодні показує, що навіть під час війни сьогодні іноземні компанії почали зберігати газ в українських сховищах. Такого не було в попередній рік, такого не було в таких обсягах і до цього. Тобто незважаючи навіть на військові ризики сьогодні, європейські компанії зберігають свій газ в Україні. На сьогодні вже у нас більше 2 мільярдів кубів газу нерезидентів, тобто іноземних європейських компаній зберігається в сховищах України. І за тими планами, які ми бачимо, укладеними контрактами, до зими цей обсяг буде збільшений до 3 мільярдів. Тобто це дуже суттєво. По-перше, це додатковий обсяг фізично газу дає, який дає можливість нам балансувати відповідно систему. По-друге, це той обсяг, який у разі необхідності, якщо нам знадобиться додатковий обсяг газу, може бути відповідним чином викуплений державою, якщо в цьому… компанією "Нафтогаз", точніше, якщо будуть такі домовленості досягнуті з відповідними нерезидентами. Але для нас важливо те, що взагалі цей загальний обсяг газу, на який ми плануємо вийти, на сьогодні він вже складає 15,6 мільярда кубів газу в наших сховищах, це при плановому накопиченні 14,7, які ми розраховували з урахуванням того, скільки нам газу потрібно, у тому числі на можливість генерації електроенергії з використанням газу. Тому що це, на жаль, те, що ми проходили минулого року, коли росіяни обстрілювали певні маршрути постачання палива, і ми не мали іншої можливості, як в інтересах національної безпеки генерувати електроенергію з використанням відповідного газу. І ми до зими, ми бачимо, що відповідний обсяг буде досягнений десь близько 16,5 мільярда кубів газу. Це більше ніж у нас було минулий рік. Минули рік, хочу нагадати, ми почали з цифри 14,5 мільярда кубів. Тому це дуже важливо. І знову ж таки саме важливе, що навіть попри війну є довіра до України і в наші сховища іноземні компанії продовжують закачувати газ. Стосовно вугілля. На сьогодні у нас 1,3 мільйона… 1 мільйон 300 тисяч тонн вугілля на складах у відповідних генеруючих компаній, близько 90 тисяч тонн у нас на складах шахт, і відповідно ми контролюємо ситуацію з необхідністю його постачання стабільного протягом опалювального сезону. На сьогодні ключові компанії, які використовують вугілля для генерації, уклали відповідні контракти, і на сьогодні вже у нас так само в Україну вже доставляється і вже прибула перша частина партій імпортного вугілля для того, щоб відповідним чином стабілізувати і гарантувати роботу генеруючого обладнання. Що важливо ключове – це, безумовно, ремонтна кампанія. І дійсно, в цьому році масштабів такої ремонтної кампанії не було ніколи в Україні. Безумовно, знову ж таки це наслідки російських ударів по енергосистемі, це очевидно, але у нас були поставлені відповідні завдання всім компаніям без виключення, всім видам генерації для того, щоб вони максимально були готові для проходження опалювального сезону. Тобто які плани у нас по генераціям, зараз більш детально. Значить, по-перше, у нас заплановано, почнемо з атомної генерації, яка навіть при сьогоднішній втраті Запорізької атомної станції в нашій системі, і сьогодні, я хочу нагадати, що саме Україна постачає електроенергію для роботи і підтримання систем безпеки на станції, а це 70 мегават електроенергії, ми сьогодні, все одно атомна генерація, вона є ключовою, базовою і вона виробляє більше 50 відсотків електроенергії країни. Так ось, у відповідних планах, які ми точно реалізуємо, буде всі 9 блоків, які є на підконтрольній Україні території, протягом опалювального сезону будуть працювати на повну потужність. Тому в цьому плані це базова генерація, дійсно, яка нам протягом минулої зими, дійсно, допомогла навіть при масованих ракетних ударах і масованих ударах по енергетиці пройти і стабілізувати саме виробництво електроенергії. Значить, що ще, важлива є подія і це дійсно історична подія сталася, ми вперше спільно з нашими американськими партнерами, компанією Westinghouse розробили нове паливо для реактора типу ВВЕР-440. І сьогодні вже це паливо завантажено на рівненський блок, і відповідно це забезпечить стабільну роботу такого типу обладнання. Що важливо, що до цього це обладнання вироблялося виключно Росатомом і росіяни мали стовідсоткову монополію взагалі на виробництво цього обладнання. Завдяки нашій співпраці з компанією Westinghouse сьогодні п'ять країн, які досі мали монопольну залежність від Росії в постачанні цього типу палива, її вже не існує, і відповідні контракти вже укладаються для того, щоб посунути росіян з ринку відповідно постання ядерного пального. Стосовно теплової генерації, ми так само, йде наймасштабніша ремонтна кампанія, вона ще триває зараз, і певні види робіт будуть проводитися і протягом опалювального сезону. Але ми плануємо вийти на 4,5 гігавата, які в разі необхідності, теплова генерація буде готова дати в енергосистему. Цей обсяг генерації, він передбачає і певний необхідний резерв для системи. Безумовно, теплова генерація, на жаль, вона зазнала, напевно, найбільших атак протягом опалювального сезону минулого, і тому, безумовно, сам обсяг робіт з відновлення там, напевно, найбільший серед всіх видів генерацій. Так само гідро, яка так само генерація була предметом таких системних атак ворога протягом минулої зими. На сьогодні ми теж рухаємося повністю в планах відновлення і ми плануємо вийти на більше 2 гігавати потужностей. І ключове – це те, що система надасть можливість повністю спрацювати ту воду, яка буде доступна,протягом опалювального сезону відповідно для того, щоб генерувати електроенергію. Що важливо, що окрім ремонтів планових, які робляться на всіх видах генерації, ми спланували додати 1,7 гігавата до системи додатково. Тобто це ті блоки, які були зруйновані майже повністю, які по факту відновлювались. І на сьогодні з 1,7 гігавата вже додано 1,5, і ми, в принципі, по всіх планах і по роботам ми бачимо, що це буде повністю зреалізовано, цей наш план щодо додаткового оцього відновлення 1,7 гігавата, які додадуться до нашої енергосистеми. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Герман Валерійович. Займайте, будь ласка, своє місце. Шановні народні депутати, переходимо до запитань з визначеної теми до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій і груп. Ми на Погоджувальній раді домовилися, що запитання депутатські фракції і групи будуть задавати по колу в такій послідовності: спочатку депутатська фракція "Слуга народу", питання, потім "Європейська солідарність", "Батьківщина", "Голос", "За майбутнє", "Довіра", "Платформа за життя і мир", "Відновлення України". Якщо буде час, знову почнеться коло. На це відводиться до 50 хвилин. Будь ласка, давайте перед тим, як виставимо лічильник, я прошу представників фракцій і груп записатися, але черговість буде та, яку я сказав. Будь ласка, запишіться він фракцій і груп, хто буде виступати, але в черговості, яку я озвучив. Я хочу бачити, хто від вас буде виступати, запишіться. Шановні колеги, запишіться, тоді я людині дам слово, вона передасть, хто від вас. А так кого я буду питати? Дякую. Шановні колеги, перша "Слуга народу". Павлюк Микола Васильович, ви кому передаєте слово від фракції, чи самі будете? Я нагадую, що питання можна ставити… Одну секундочку, обнуліть час. Питання потрібно ставити по тій темі, по якій була доповідь, по енергетичній безпеці. Будь ласка, Павлюк Максим Васильович.
10:51:03 ПАВЛЮК М.В. Герусу можна передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Герусу Андрію Михайловичу. Будь ласка.
10:51:26 ГЕРУС А.М. Раді вітати тут Прем'єр-міністра і міністра енергетики. І дуже добре, що у нас відновлюються тут знову такі парламентські дискусії. Я хотів запитати про ті проекти, які ми реалізовуємо спільно з нашими європейськими партнерами. Є проект "Промінь надії", коли Україні передавалися сонячні панелі від Євросоюзу, Єврокомісії, а саме Італія нам передавала ці панелі. І вони мають йти на лікарні: 24 лікарні у Житомирській області, Київській, Волинській, Одеській і в місті Києві мають отримати автономне живлення від цих сонячних електростанцій, які там будуть встановлені на дахах. Я хотів, власне, запитати, який статус цього, чи є вже все необхідне обладнання, чи прийшли вже ті панелі, і коли нарешті лікарні можуть вже отримати це альтернативне "зелене" джерело генерації електроенергії. Дякую.
10:52:28 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за запитання, шановний Андрій Михайлович. Насправді, на сьогодні планується постачання цих панелей. Тому що там дійсно це надавала італійська компанія Enel, але там трохи затягнулося питання укладення контракту між італійською компанією і Єврокомісією. Вони зараз його фіналізували і це от воно буде постачатися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність".
10:52:51 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко Ірина.
10:52:58 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо, шановні урядовці. У концепті стійкості дуже важливою є демократія і нарешті повернулися на вимогу "Європейської солідарності" "година запитань до Уряду". Найбільше питань у нас стосується захисту наших військовослужбовців. Верховна Рада прийняла закон про виплати пораненим інструкторам, курсантам, строковикам і іншим категоріям населення. І, на жаль, уряд чотири місяці не міг розробити підзаконні акти і досі цих виплат не було. Чи будуть у жовтні здійснені ці виплати, включаючи червень місяць? Це перше. Друге. Як може воююча країна на 6 відсотків у проекті бюджету на 24-й рік скоротити видатки на Міністерство оборони? І третє. Ми шоковані вашою позицією по Національному меморіальному кладовищу. Ви спочатку пообіцяли родинам військових, що це буде Биківня, і провели відповідні слухання, і анонс, а сьогодні говорите про інше абсолютно, не враховуючи думку родин військових. Як так можна? ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перед тим як відповідати, я все-таки нагадаю усім членам фракцій і груп, що тема сьогоднішньої "години запитань до Уряду" – це енергетична безпека України. Будь ласка.
10:54:19 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую, шановний пане Голово. Шановні народні депутати! Стосовно всіх виплат військовим, уряд здійснює їх, буде здійснювати. Всі прийняті парламентом законодавчі акти опрацьовані, зроблена вся "нормативка", і виплати здійснюються в повному обсязі і в повних зобов'язаннях держави Україна перед нашими захисниками і захисницями в секторі безпеки і оборони. Стосовно підняття витрат на сектор безпеки і оборони на наступний рік, вони зростають порівняно з плановим бюджетом 2023 року. Але, як ви знаєте, цього року ми сподіваємося, що парламент проголосує зміни до бюджету і таки дасть змогу нашим захисникам отримувати заробітну плату вчасно і за жовтень, і за листопад, і за грудень. Ми потребує більше 300 мільярдів гривень додатково в бюджет 2023 року. В межах 2024 року всі необхідні видатки для сектора безпеки і оборони урядом будуть проініційовані. Якщо не буде вистачати того бюджету, який сьогодні внесений в план бюджету, поданий в парламент. Тому у разі необхідності будемо звертатися з ініціативою до парламенту для дофінансування сектора безпеки і оборони. Ми абсолютно чітко усвідомлюємо і розуміємо, що фінансування наших Збройних Сил, наших військових, сектора безпеки і оборони під час війни – це пріоритет номер 1, ми над цим працюємо, відповідно для забезпечення сто відсотків потреб сектора безпеки і оборони. Стосовно військового меморіального кладовища буду вдячний депутатам за підтримку відповідного законопроекту для того, щоб чимскоріше розпочати будівництво цього меморіального комплексу і дати сім'ям загиблих можливість ховати їхніх рідних. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, "Батьківщина", Крулько Іван Іванович.
10:56:20 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". У мене запитання до Прем'єр-міністра України. Шановний пане Прем'єр-міністр, як ви знаєте, лідер нашої фракції Юлія Тимошенко очолила Тимчасову слідчу комісію, яка займається проблематикою госпіталів. Питання стосується наступного: скажіть, будь ласка, наскільки готові сьогодні госпіталі, ті лікарні, які знаходяться на передовій, до проходження опалювального сезону? Тому що те, що видно під час об'їзду десятків і десятків госпіталів на передовій, що там немає, не те що обладнання і ліків, там немає навіть дров для того, щоб вони могли опалити свої приміщення. Будь ласка, відповісте на це питання. І друге. В Законі "Про Державний бюджет на 2023 рік" у змінах пройшла поправка Юлії Тимошенко стосовно того, щоб з коефіцієнтом Y3 фінансувалося лікування поранених наших у госпіталях. Будь ласка, візьміть це під особистий контроль, реалізацію цієї…
10:57:28 ШМИГАЛЬ Д.А. Буду вдячним, якщо ви дуже конкретно назвете, в яких госпіталях на передовій немає дров, де була лідер вашої фракції на передовій в госпіталях. І чіткий перелік нам дасте, ми, звичайно, приділимо цьому увагу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запрошую до слова Юрчишина Ярослава Романовича, фракція політичної партії "Голос". Будь ласка.
10:57:53 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Інні Совсун. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Інна Романівна Совсун.
10:58:00 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Декілька запитань, в першу чергу до Прем'єр-міністра. Пане Денисе, 24 травня відбувся конкурс на членів НКРЕКП. Впродовж 10 днів уряд повинен був затвердити одного з двох осіб, які виграли конкурс. Станом на сьогодні це рішення не прийнято. Поясніть, будь ласка, коли воно буде прийнято. Друге питання стосується закритості енергетичної стратегії. Чому енергетична стратегія є таємним документом? І на що треба орієнтуватися інвесторам: на енергетичну стратегію, яка є таємним документом, чи на презентацію планів відбудови, яка була зроблена в Лондоні під час конференції. Тому що відмінності між стратегією тієї презентації велетенські. Третє питання. Можливо, міністр енергетики підкаже. Назвіть, будь ласка, дату, коли було здійснено перерахунок коштів на побудову укриттів на підстанціях відповідно до Укренерго та агенції з відбудови? Дату скажіть, коли саме ці проплати були…
10:59:08 ШМИГАЛЬ Д.А. Перша частина вашого запитання, пропрацюю із секретаріатом, коли були подані документи, подивимося, як проходили всі процедури. Відповідно повернемося до вас з відповіддю. На решту попрошу відповісти міністра енергетики.
10:59:22 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за запитання. Стосовно стратегії, насправді якщо ви подивитесь ті слайди, які були, або презентацію, яка була презентована в Лондоні, вона якраз базувалася на стратегії. Але, дивіться, але там був посил, ми про це говорили, бо ми, я приймав участь у презентації цієї стратегії. Ми говорили, що от є в нас такий розрахунок по стратегії, але Україна має можливості, зокрема ті можливості – це збільшення виробництва по водню там було суттєве. І друге питання – це якраз "зелена" металургія. Це те, що ми говорили, що якщо це потрібно буде Європі, а сьогодні якщо ви візьмете Європейську водневу стратегію, то в них є бачення того, що їм треба імпортувати близько 10 мільйонів тонн водню. Тому ми і говорили, що якщо є потреба Європи дійсно в таких цифрах імпортувати водень, то Україна, це не є, воно не є у нас в стратегії в таких обсягах, це ви абсолютно вірно кажете. Але питання в тому, що ми показували, що Україна має потенціал, тому що в стратегії ми говорили про те, що ми близько 1 мільйона тонн можемо експортувати в Європу. А в презентації ми говорили, що якщо Європі буде потрібно це, то ми можемо збільшити відповідно до 3,5 мільйона тонн. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, "За майбутнє", Констанкевич Ірина Мирославівна.
11:01:04 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Ірина Констанкевич, "За майбутнє". Шановний пане Прем'єре, хочу вам подякувати за ваш виступ і за те, що ми почули про головні концепти, які плануються на 24-й рік, зокрема підтримка критичної та гуманітарної інфраструктури. І в контексті цього я звертаюся до вас із питанням. Сьогодні на аукціон виставляється державне підприємство "Волиньторф". Це останнє підприємство, яке забезпечує торфобрикетом соціальну галузь Волині: лікарні, школи, садочки. Яким є ваше бачення щодо того, що буде із територіями, які не мають газу і не опалюються, окрім торфобрикетом, адже аналогічне підприємство "Рівнеторф" було приватизоване і уже втричі підняли тарифи на це пальне. Про яку енергетичну безпеку ми говоримо, якщо є проблема з опаленням для майже тисячі громадян, які проживають на волинсько-поліських…
11:02:12 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Дякую за ваше запитання. Стратегія нашої держави – зменшувати роль держави в економіці, зменшувати рівень корупції в державному секторі управління, відповідно Кабінетом Міністрів навіть за час війни близько 2 тисяч 200 державних підприємств було передано Фонду державного майна для подальшої приватизації, для наведення ладу, для виведення даних підприємств в більшості з банкрутства і з важких кризових ситуацій. Звичайно, є перелік, затверджений парламентом, підприємств критичної інфраструктури, їх близько 200, які не підлягають приватизації і будуть залишатися під опікою, під управлінням держави, але при цьому будуть проходити процедуру корпоратизації, тобто будуть акціонуватися, будуть створюватися відповідні наглядові ради для того, щоби, повторю, зменшити вплив, політичний вплив держави на дані підприємства критичної інфраструктури. Всі решта підприємства держави будуть підлягати приватизації, наведенню ладу, будуть управлятися приватним бізнесом. Це наш шлях в Європу, це наші зобов'язання, це покращення рівня життя для наших громадян, покращення рівня економічного зростання для нашої держави. Дякую за ваше питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від "Довіри" Бакунець Павло Андрійович.
11:03:40 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, Павло Бакунець, депутатська група "Довіра". В мене є запитання до Прем'єр-міністра. Шановний пане Прем'єр-міністр, звичайно, це добре, що ми відновили, ви погодились на цю "годину запитань до Уряду". Я вкотре все ж таки хочу проінформувати вас, що зараз через урядовий законопроект іде мова про те, що ПДФО від військових забрати в місцевих громад. І ми погоджуємося, що однозначно потрібно насамперед боєприпаси для українського воїна, одначе в Україні є такі громади, які мають військові містечка, які і до цього жили з ПДФО від військових, як Десна, як Яворів, як Миргород і багато інших. Тому я хочу, щоб ви запевнили, що якщо так, на жаль, станеться, що ПДФО від військових заберуть з місцевого бюджету, що в наступному році ви зможете дотацією допомогти хоча б на проходження...
11:04:47 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Воно, дійсно, важливе для місцевих громад, ми не применшуємо його важливості. Однозначно, що пріоритетом для нашої держави, для всіх нас є сьогодні перемога в цій війні. Для цього нам треба забезпечити власне виробництво. Ми бачимо, що в світі виснажені запаси так званої радянської техніки і боєприпасів. Відповідно ми маємо поповнювати запаси нашої зброї самостійно і, власне, розвивати наш промислово-виробничий комплекс, ми маємо виготовляти якомога більше власних дронів. На це ми спрямовуємо 100 мільярдів гривень. І це ПДФО, яке державний бюджет від початку повномасштабної війни сплачував місцевим громадам. Сьогодні залишки 216 мільярдів гривень на рахунках місцевих громад, навіть більше. Ми збільшуємо бюджети місцевих громад порівняно з 2021 роком на 75 мільярдів, ми залишаємо всі дотації в місцевих громадах. І Міністерство фінансів, я переконаний, вчора міністр фінансів, виступаючий перед парламентом, гарантує, що рівень бюджету кожної громади буде не нижчий 2021 року. Тобто якщо в згаданих вами Яворівській або інших громадах, де були військові містечка, в 2021 році був певний рівень надходжень від податків в бюджет, він буде збережений і гарантується цим бюджетом 2024 року не нижче 2021 року. Там, де громади прифронтові, військові, де втрати бюджету значно більші, а потреби теж зросли через війну, там будуть додаткові дотації, які будуть вирівнювати до їхньої потреби. Дякую за ваше запитання ще раз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Будь ласка, від "Платформи за життя і мир" Макаренко Михайло Васильович.
11:06:40 МАКАРЕНКО М.В. Шановний пане головуючий, прошу передати слово депутату Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович.
11:06:51 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний головуючий. Перше запитання до міністра енергетики, яке стосується врегулювання колапсу на енергоринку, не побоюсь цього слова. Наші представники нашої депутатської групи надали пропозиції щодо взаємозаліку між учасниками на енергоринку. Підкажіть, будь ласка, коли і в які строки може бути інтегрований даний механізм, зважаючи на старт опалювального сезону і, повторюсь, колапс на енергоринку? Друге. Це про тарифно-субсидіарний контекст, я не можу не запитати, зважаючи на той факт, що в проект Закону про Державний бюджет України на наступний рік ви зменшуєте обсяг субсидій з 37 до 33 мільярдів гривень, при цьому в нас зростає тариф на електричну енергію, точніше, він уже зріс з 1 гривні 44 до 1 гривні 64. Як ви будете врегульовувати це питання, зважаючи на той факт, що, да, в нас є певна верифікація, зменшилась ще кількість отримувачів субсидій, але при тому, що… при зростанні на 83 відсотки в нас зменшується обсяг виділених…
11:07:59 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за ваше запитання. Насправді питання взаєморозрахунків на ринку, безумовно, воно складне і воно… складність цього питання перш за все обумовлена війною насправді. І, дійсно, борги відповідні були накопичені, але протягом всього періоду ми так само проводили постійно взаємозаліки між учасниками ринку. Ключове – це навантаження на дві компанії, які несуть ПСО і на яких є найбільший фінансовий тягар, це компанія "Енергоатом" і компанія "Укргідроенерго". Відповідно з вересня саме завдяки рішенню по тарифах нам вдалося повністю стабілізувати фінансову ситуацію. Всі розрахунки на сьогодні по відповідній послузі за вересень проведені на сто відсотків. Але, безумовно, ми готові опрацювати будь-які пропозиції щодо взагалі ситуації, фінансової ситуації на ринку. Стосовно субсидій, то вже Прем'єр-міністр щойно називав, Денис Анатолійович називав цю цифру, це 50 мільярдів гривень, які передбачені в проекті бюджету на субсидування відповідно, і включаючи ті питання, про які ви говорите. І за розрахунками, якраз тих коштів буде достатньо для покриття необхідних потреб. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович, "Відновлення України".
11:09:29 БУРМІЧ А.П. Шановний Голово, прошу передати слово колезі Євгену Шевченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Шевченко, будь ласка.
11:09:39 ШЕВЧЕНКО Є.В. Я прошу уваги народних депутатів. У мене буде стосуватись питання саме нас, саме роботи парламенту. Денис Анатолійович, доброго дня. Я радий вас вітати в залі. У мене просте питання, пов'язане з постановою, яка забороняє депутатам виїжджати за кордон. Є тільки обрані депутати, які можуть це робити. Питання наступне. Усі українці розуміють, що енергетична безпека, економічна, військова зараз, залежить від того, чи дадуть нам допомогу наші партнери, чи не дадуть. У нас нагальне питання є по Польщі, по Словаччині, по Угорщині і по Сполучених Штатах. Без дипломатії парламентської ви нічого не отримаєте, тому що ці кошти дають парламенти, не президенти. Чому ви відрізали нас? Зробили з нас детский сад. Всі хочуть, щоб ми пішли на фронт воювати, бо ми бездельничаем сидимо тут. Коли ми будемо працювати як парламентарі вже справжні? Дякую. Дайте відповіть. І ще. Конституційно ця постанова не відповідає дійсності. Заборону депутату повинні робити у Верховній Раді, а не…
11:10:48 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Ми не забороняли депутатам, народним депутатам України покидати Україну. Наскільки мені відомо, всі народні депутати мають можливість виїжджати у відрядження за погодженням з Головою Верховної Ради, маючи відповідні директиви від Міністерства закордонних справ. (Шум у залі) Дякую за ваше питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте все-таки те, що я вчора говорив, є культура поставити питання і є культура послухати відповідь. Правда? Йдемо далі. Шановні колеги, ми завершили перший цикл. Будь ласка, я прошу шановні фракції і групи записатися на другий цикл питань від фракцій і груп. Але задавати будемо в тому самому порядку. Будь ласка, прошу фракції і групи записатися. Будь ласка, фракція "Слуга народу", Козир Сергій В'ячеславович, ваше запитання.
11:12:05 КОЗИР С.В. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, пане Прем'єр-міністр! Дуже раді, що відновилися саме запитання до уряду. У мене як у представника Херсонщини до вас є три питання. Перше. Ми вже йдемо в опалювальний сезон, Кабміном виділена субвенція на підтримку деокупованих територій на паливо. Але тих коштів, які виділені Кабміном, не вистачає на весь опалювальний сезон. Це по-перше. І по-друге, вже жовтень місяць, але закупівля поки що не проводиться. Тому хочу дізнатися, чому і який контроль зі сторони уряду. Друге питання. Це питання по ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС. Урядом було виділено кошти на забезпечення питною водою цих територій, але на сьогоднішній день ми бачимо, що ці кошти ще не використані, і ті свердловини в тих місцях, де це можливо по безпековій складовій, також поки що не зроблені. І третє питання. Хочу звернути вашу увагу на гуманітарне розмінування, про яке ви сказали, для Херсонщини це дуже актуально, і без цього це питання не буде зрушуватися…
11:13:14 ШМИГАЛЬ Д.А. Уряд, я говорив у своїй промові, дійсно, виділив більше 62 мільярдів гривень на цілі відновлення з фонду відновлення. Відповідно частина з цих коштів пішло на відновлення і захист енергетичних об'єктів, решта пішла, власне, на відновлення житла. Велика частина, це в мільярдах гривень, пішло на відновлення Херсонщини і Миколаївщини після теракту на Каховській ГЕС. На жаль, спроможність місцевих громад у створенні комісії у проведенні відповідних процедур для відшкодування і реалізації цих проектів не завжди є достатньою, особливо на Херсонщині, через об'єктивні обставини, там обстріли, там не всюди є люди в громадах, відповідно ці процеси через об'єктивні причини затягуються. Але всі кошти необхідні виділені, це спецфонд, вони будуть перехідними на наступний рік. Стосовно підготовки до опалювального сезону. Зараз немає матеріалів під руками, але переконаний, що відповідь місцевої влади, поділимося нею з вами. І станом на сьогодні Україна практично готова, там 97 відсотків готовності. Звичайно, в областях прифронтових особлива увага щодо і підвезенню дров там, де газ перебитий, де є проблематика, є частина населених пунктів без електроенергії в Херсонській області, і їх декілька десятків. На жаль, неможливо підвести через замінування, через обстріли, там будемо працювати із забезпеченням відповідних гуманітарних потреб населення таких пунктів, таких сіл і селищ. Стосовно більш детальної інформації по коштах, по конкретиці в кожному населеному пункті підготуємо додатково інформацію на ваш запит, в тому числі і від обласної військової адміністрації стосовно того, що там відбувається. Додайте.
11:15:11 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Якщо дозволите, я б хотів додати по Херсону. Насправді, дійсно, там постійно працюють бригади щодо відновлення, це важливо, електропостачання. Але, на жаль, навіть не стільки… Розмінування – це дуже важливо, воно дійсно впливає на швидкість, але те, що ми спостерігаємо, як тільки виходить бригада починає робити роботу, особливо ближче до пункту, населений пункт, який ближче до Дніпра, росіяни одразу починають прицільно атакувати. На жаль, у нас втрати серед енергетиків саме в Херсонській області досить відчутні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондар Михайло Леонтійович, "Європейська солідарність".
11:15:49 БОНДАР М.Л. Прошу передати слово Ніні Южаніній. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна.
11:15:55 ЮЖАНІНА Н.П. Перше питання до Прем'єр-міністра. Я хочу зазначити, що ви дуже непослідовні, тому що ми з вами протягом минулого року, я сподіваюсь, що ви читаєте хоча би якісь питання-відповіді, займалися Рівнеторфом і зупиняли декілька разів приватизацію як дуже суттєвий об'єкт і можливість забезпечити населення торфом. Сьогодні про Волиньторф вам задали питання, ви уникли відповіді. Друге питання у мене до міністра енергетики. Ви дуже багато сказали про генерацію, про ремонт і таке інше, а от за отриманою нами інформацією від місцевих депутатів, більше 65 відсотків електричних підстанцій зовсім не готові, не мають ніякого фізичного захисту, чи бетонних укриттів, чи якогось іншого облаштування, і це дуже загрожує забезпеченню електроенергією в цілому системи. І скажіть, будь ласка, конкретно, скільки мільярдів виділено на захист фізичний і скільки витрачено, і чому немає захищеності досі…
11:17:02 ШМИГАЛЬ Д.А. Перша частина вашого запитання. Мені здається, що я роблю все, щоб наша держава була в Європі, на відміну від вас. І в Європі немає торфових підприємств, які належать державі. Тому у мене дуже велике прохання не маніпулювати цими речами. Я вже відповів про те, що ми робимо з нашими європейськими партнерами, ми зменшуємо роль держави в економіці, приватизуємо максимально підприємства. Відповідно моя відповідь абсолютно відповідає і є послідовною нашим європейським прагненням, європейським прагненням нашої держави. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі. Від "Батьківщина" Кучеренко Олексій Юрійович, будь ласка. (Шум у залі) А, ще друге, я перепрошую, друга частина.
11:17:59 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Якщо дозволите, друга частина питання. Стосовно підстанцій. У нас є магістральні підстанції так звані, підстанції компанії "Укренерго", це великі підстанції, і є підстанції локальні, це підстанції, які належать обленерго. Вони різні, там від сто десяток і нижче. Відповідно на сьогодні насправді робота проведена щодо захисту. Вона має декілька елементів. Перше. Це система пасивного захисту. Це габіони, біг-беги, відповідно завдання яких – захистити від ураження осколками. І друга частина – це протидроновий захист, це більш складна система захисту, яка так само реалізується. На сьогодні, насправді, це зреалізовано не всюди, але роботи ведуться всюди, і воно буде закінчено в найближчий тиждень. Тобто у нас є всі графіки по тих видах робіт. Якщо ми говоримо по локальним підстанціям, то там, безумовно, це відповідальність ОСР обленерго на місцях. Ми так само їх зобов'язали, і вони так само нам надали відповідні графіки робіт щодо захисту, перш за все пасивного захисту підстанцій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Будь ласка.
11:19:21 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Перше питання до пана Прем'єра. Ну, по-перше, сповіщаю, що стосовно проблемних лікарень та шпиталів, ми обов'язково вам надамо перелік, на наш погляд, проблемних. Але питання в цьому. Немає зараз більш важливої проблеми для органів місцевого самоврядування та підприємств комунальної теплоенергетики, ніж так звана різниця в тарифах і борги теплокомуненерго перед НАК "Нафтогаз". Цифра 94 мільярди боргів ТКЕ перед "Нафтогазом" – це свідчення колапсу і абсолютно неправильної моделі ПСО. Одночасно уряд дає бюджет, де скасовує проект бюджету, скасовує різницю в тарифах абсолютно, і в той же час на сьогодні є мораторій на тарифи. То скажіть чесно тоді, що треба підвищувати тарифи. Навіщо гратися. І друге. Пане Герман Галущенко, коли нарешті, що треба зробити, щоб ми навели порядок у вугільній галузі і в Центренерго?
11:20:28 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Я нагадаю, що ми домовились, що ви надасте перелік шпиталів на передовій, де була лідер вашої фракції, так було питання поставлено, і я готовий на нього так відповісти. А друга частина питання щодо боргів ТКЕ перед Нафтогазом і вашої пропозиції підвищити тарифи. Хочу ще раз наголосити для українського суспільства. Ми не будемо підвищувати тарифи до кінця цього опалювального сезону, такі питання навіть розглядати не будемо. Дякую.
11:21:00 ГАЛУЩЕНКО Г.В. І, так, стосовно питання по Центренерго, дійсно, там на сьогодні можна сказати, що реалізується... КУЧЕРЕНКО О.Ю. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Юрійович! Олексій Юрійович, дивіться, давайте так неправильно, бо вас без мікрофону все рівно не чути і тільки чути шум. Дайте, будь ласка, відповісти, давайте відповідь отримаєте. Будь ласка, завершіть відповідь. Завершіть відповідь, будь ласка.
11:21:29 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Так, якщо дозволите. Тобто дійсно я не хочу приховувати, і це так само ми обговорювали, що дійсно на Центренерго були певні проблеми в тому числі з ремонтною кампанією. На сьогодні всі строки, вони отфіксовані і відповідні роботи ведуться, тому ми впевнені, що компанія буде готова до проходження опалювального сезону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Хлапуку Максиму Миколайовичу, фракція політичної партії "Голос". Будь ласка, Максим Миколайович.
11:21:56 ХЛАПУК М.М. Пане Прем'єре, пане міністре, дякую, що прийшли, все буде цікаво. Перше. Який обсяг газу з цих 15,6 мільярда в наших газосховищах належить Нафтогазу, який виконує ПСО, і на якому рівні очікується споживання в цей опалювальний сезон? Відповідно чи плануєте закуповувати газ за кордоном, в тому числі у нерезидентів, за яких сценаріїв? І чи закладаєте на це кошти? Друге питання персонально до Прем'єр-міністра. Справді, тарифи на теплопостачання не будуть підвищені, але тому що відповідний закон прийняла Верховна Рада України: до завершення воєнного стану. Це основне. Водночас цей закон, який розроблявся з подачі уряду, передбачає компенсацію підприємствам теплопостачання різниці в тарифах. Пошук відповідних джерел покладено на Міністерство фінансів, на Мінвідновлення. Скажіть, що відбувається із цим. Чи знаходите джерела? Коли знайдете і коли буде компенсовано? І останнє питання. Яка ваша позиція щодо... 11:23:13 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за ваше питання. Стосовно газу. Значить, я вже зазначав, що сьогодні у нас зберігається, якщо вже бути зовсім точним, 15 мільярдів 536 мільйонів, це станом на зараз. Ми плануємо, що до зими ми ще закачаємо десь до 16,6 мільярда кубів газу. Значить, з них сьогодні резидентам України належать 13 мільярдів 280 мільйонів кубів, нерезидентам – 2 мільярди 256 мільйонів кубів. Стосовно можливості закупки газу, тобто можливості імпорту газу, такий обсяг є у Нафтогазу, у них є домовленості з цілим рядом компаній, які готові продати у разі необхідності. Тобто така можливість є. І в принципі сьогодні рівень цін на європейському ринку газу, він дозволяє це спокійно робити. І ресурс є, що ключове, ресурс є на сьогодні. Якщо ви подивитесь на рівень заповнення сховища в Європі, він один з найбільших за останні періоди. Дякую.
11:24:14 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше дуже конкретне, предметне, чітке і коректне питання. Ми, коли домовлялись про фіксацію тарифів з громадами, підписали меморандум, відповідно у меморандумі домовились, що 4 відсотки ПДФО буде залишатись громадам для можливості компенсації ось цих втрат деяких ТКЕ через фіксацію тарифів для людей. Ми це слово дотримаємо. І якщо парламент підтримає бюджет наступного року, ми домовились також продовжити і залишити 4 відсотки ПДФО, загального ПДФО, громадам. Це десятки мільярдів гривень, які залишаться у розпорядженні громад власне для підтримки ТКЕ через фіксацію тарифів і непідняття їх до кінця війни для людей. Дякую за це питання і за таку співпрацю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається від групи "Партія "За майбутнє" Скороход Анні Костянтинівні. Будь ласка, народна депутатка Скороход.
11:25:07 СКОРОХОД А.К. У мене питання до Прем'єр-міністра. Пане Прем'єр, в чому саме полягає вигода для держави від приватизації Триліського спиртового заводу, який складається зі 101 гектара землі і більше тисячі метрів квадратних, за 6 з половиною тисяч гривень? 6 з половиною тисяч гривень. Не більше. Друге. Чому державне підприємство "Санаторій Конча-Заспа" не фінансують для наших військових? В них борги вже 3 мільйони і вони не приймають наших військових до лікування надалі. І питання до пана Галущенка. Скажіть, будь ласка, яка ситуація з ЗАЕС, що ми отримаємо в результаті, і чи відомо взагалі, в якому вона стані, яке майбутнє у нас по будівництву третього і четвертого блоків Хмельницької атомної електростанції. І всіх цікавить, які заходи здійснені для захисту 750-х і 330-х трансформаторів, особливо на запорізькому напрямку.
11:26:17 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Стосовно приватизації. Ми ж приватизуємо на аукціонах у відкритий спосіб, і в ринковій економіці ціну продажу і купівлі формує ринок. Тому ціна, яка була сформована відповідно на відкритому електронному аукціоні, вона і була сплачена за те або інше підприємство. Цим займається Фонд державного майна, не Кабмін, нагадаю це, і процедура абсолютно відкрита. Стосовно будь-яких санаторіїв, які готові надавати послуги з реабілітації для наших військових або ветеранів. Очевидно, що послуги мають бути належної якості і відповідати певному рівню вимог для того, щоб НСЗУ могло відшкодовувати цю послугу і сплачувати за надання. Не можу зараз сказати про конкретні заклади, чи вони готові надавати такі послуги, щоб це було якісно для військових. Тому, якщо дасте запит, ми з міністром охорони здоров'я подивимося, чи готові ті або інші заклади до надання відповідного рівня якості послуг для військових. Тоді НСЗУ візьме їх в свою мережу для сплати. Третю частину передам міністру. Дякую.
11:27:32 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за запитання. Ну, ви знаєте, ситуація на Запорізькій станції насправді дуже складна. І ми про це говоримо на всіх майданчиках зі всіма партнерами. Якщо підсумувати, то відбувається процес деградації обладнання, тому що станція вже більше року не в робочому стані, і відповідно все це впливає на системи безпеки. Що, так би мовити, з позитивного? Минулого тижня Україну було обрано до Ради керуючих МАГАТЕ і це нам надасть можливість зараз мати прямий голос якраз як член Ради керуючих державі і піднімати питання на новий рівень – питання Запорізької атомної станції. Безумовно, там на сьогодні перебуває місія МАГАТЕ, вона є постійно діючою. На цьому тижні відбулася чергова ротація експертів. Ну, передбачити ситуацію, на що, так би мовити, будуть готові терористи надалі, з точки зору того контролю сьогодні, який вони здійснюють на станції, і з точки зору тих рішень, які вони можуть ухвалювати, ну, будемо реагувати по ситуації, тобто по розвитку подій на станції. Але, безумовно, це ключове питання, не тільки як наслідок війни України і Росії і окупації найбільшої атомної станції в Європі, насправді всі наші партнери, всі, без виключення, говорять в один голос про те, що будь-який, навіть маленький інцидент, на Запорізькій атомній станції може взагалі поставити хрест на ренесансі атомної енергетики в світі. Тому це питання, ну, воно є надважливе, і про нього, дійсно, ми говоримо на всіх майданчиках зі всіма нашими партнерами. Це є ключовий, перший пункт Формули миру Президента Зеленського. І якраз у нас є постійна робота зараз по формулі, де ми якраз питання Запорізької станції намагаємося вирішити з нашими партнерами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від "Довіри" Бакунець Павло Андрійович.
11:29:41 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, прошу передати слово Вікторії Гриб. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в нас для депутатів після цього, тому в межах фракцій і груп, будь ласка. Або самі задавайте.
11:29:56 БАКУНЕЦЬ П.А. Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір, будь ласка. 11:30:02 БІЛОЗІР Л.М. Шановний пане Прем'єр-міністре, Кабінет Міністрів влітку в 2023 році своєю постановою зменшив кількість документів для отримання статусу УБД. Незважаючи на це, хлопці і дівчата витрачають по пів року для того, щоб отримати цей статус. Звісно, трішки спростили з документообігом, але основна проблема – це довідка, яку потрібно отримати з частини. І справа в тому, що їм кажуть: нам до вас, у нас нема часу. І це все перетворилося в бюрократичне пекло. Також хочу сказати, що, можливо, й поможе цифровізація, на порядку денному зараз закон. Але я хочу звернути вашу увагу, що зараз практично УБД неможливо отримати. Чи це якась команда зверху, чи що, але люди з інвалідністю, які фактично втратили там кінцівки, по пів року не можуть отримати цей статус. Зверніть увагу. І по НСЗУ, дійсно пакети тепер коштують 11 тисяч і 15 тисяч – амбулаторний і стаціонарний. Це величезна проблема, зверніть…
11:31:26 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую дуже за ваше запитання. Стосовно довідки форми номер 5, яку видає військова частина військовослужбовцю для отримання ним статусу учасника бойових дій або для відповідного оформлення документів ВЛК, а також у подальшому МСЕК. Над цим ми працюємо вже практично 6 місяців, спільно з головами профільних комітетів парламенту був проведений цілий ряд нарад під моїм головуванням. Ми запроваджуємо цифровізацію, переконаний, вже найближчим часом у військових частинах буде забезпечена відповідна техніка і всі необхідні довідки будуть цифровими каналами передаватись дуже оперативно. Ми дійсно, і парламент, і уряд доклали зусиль для того, щоб максимально скоротити термін надання цієї довідки. Зараз залишається останній крок, щоби всі військові частини мали фізичну можливість цю довідку надавати електронними засобами передачі для того, щоб прискорити цей час взагалі до годин. Інша справа – це організація роботи в самих військових частинах. Тут ми працюємо і з Генеральним штабом, і з Міністерством оборони для формування відповідної політики щодо прискорення цього. Особисто був у цілому ряді госпіталів, реабілітаційних центрів, спілкувався з військовими щодо відповідної роботи ВЛК. Ми збільшили більше ніж удвічі їхню кількість, запровадили можливість у цивільних медичних закладах отримувати цю послугу. Мій принцип цієї реформи – це довідка ходить за військовим, а не навпаки. Це критично важливо, щоби документи військовий отримував протягом буквально годин, не днів, не витрачаючи на це енергії, часу, сил, нервів. Тому працюємо над цим абсолютно напружено разом із народними депутатами, головами профільних комітетів, Мінцифрою, Генеральним штабом, Міністерством оборони. Дякую за ваше запитання. Стосовно другої частини не почув до кінця. Якщо дасте запит, то все зробимо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, наступне питання. Мамка Григорій Миколайович, група "Платформа за життя та мир".
11:33:37 МАМКА Г.М. Шановний Прем'єр-міністре, шановні депутати, хочу звернути увагу, що у нас існує Бюро економічної безпеки в Україні, яке наділено специфічними повноваженнями, аналітичними, правоохоронними, для здійснення і розслідування злочинів у сфері економіки, і їм віддали колосальні повноваження. В зв'язку з цим у мене два питання там, де уже біля року немає керівника Бюро економічної безпеки України. Перше, яким органом на вашу думку, шановний Прем'єр-міністре, є Бюро економічної безпеки: правоохоронним чи аналітичним? І друге питання. Проводяться конкурси, це ваші повноваження щодо визначення керівника Бюро економічної безпеки. І конкурс не розпочато. Але проведені конкурси в НАБУ і визначено керівника. А друга процедура призначення т.в.о. або призначення керівника на час війни. Яка позиція вами вибрати? І чому не проводяться…
11:34:45 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання дуже важливе. Бюро економічної безпеки утворено в межах реформи правоохоронної системи України для контролю і розслідуванням відповідно злочинів у сфері економічної діяльності. Ця реформа розпочата, вона продовжується. В парламенті зареєстрований відповідний законопроект, який передбачає продовження цієї реформи. Звісно ж штат має бути доформований. Правоохоронна функція, очевидно продискутуємо це під час опрацювання цього законопроекту, може бути надана. Але це потребує окремої дискусії і комплексного підходу до того, чи як ми реформуємо нашу правоохоронну систему. Моє бачення, що, і ми про це говорили з бізнесом зокрема і під час зустрічі Президента з бізнесом українським, що БЕБ має стати єдиним правоохоронним органом, який буде мати право здійснювати контроль за діяльністю суб'єктів економічної діяльності в Україні. БЕБ має нести відповідно відповідальність, керівник БЕБ також. На даний момент там працює виконувач обов'язків, БЕБ свою функцію як підрозділ відповідно економічного контролю за економічними злочинами виконує станом на сьогодні. Всі інші кроки будемо робити в межах реалізації реформи, подальшої реформи, її продовження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершили відповідь, так? І, будь ласка, далі Бурміч Анатолій Петрович, депутатська група "Відновлення України" у Верховній Раді. Будь ласка.
11:36:24 БУРМІЧ А.П. Шановний Голово, прошу передати слово депутату Володимиру Морозу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Мороз.
11:36:32 МОРОЗ В.В. Шановний Денисе Анатолійовичу, у мене таке важливе дуже запитання до вас. Сьогодні набирає обертів програма "єВідновлення", попри це компенсацію цю не можуть отримати люди за пошкоджене та знищене житло на прифронтових територіях і тимчасової окупації, оскільки діючий порядок передбачає виїзд комісії на місце руйнування. З питань безпеки це робити неможливо. Особливо серйозно це відчувається на Донбасі і я хочу привести на прикладі Мар'янки, якої вже вщент немає, а туди заїхати невозможно, але ж його можна перевірити якимось другим чином, а люди ще ні копійчини не получили. Я з колегами звертався до уряду з вимогою вирішити питання компенсацій, отримав відповідь Олександра Михайловича Кубракова, що розроблено проект постанови уряду, бачив сам текст проекту. Питання моє конкретне. Коли уряд нарешті прийме новий порядок? Ми зверталися ще в серпні, а сьогодні вже жовтень…
11:37:41 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Програма "єВідновлення", дійсно, працює, я про це доповідав з трибуни. Сьогодні 46 тисяч родин зареєструвалися, третина вже отримала відшкодування за пошкоджене майно, зараз сподіваємося, що люди будуть мати можливість отримувати після прийняття законом парламентом, дякую, за зроблені вже ремонти відшкодування. В листопаді, як я казав, буде можливість відшкодовувати кошти уже за відповідними сертифікатами тим, хто втратив житло зовсім. Всі комісії на місцях. Ми максимально спростили можливість, ну, от буквально в пару кліків зробити, зареєструвати заявку про втрату житла або його пошкодження, але звісно ж на місці комісія, максимально спростила роботу цієї комісії, там троє людей: представник місцевого самоврядування, фактично свідки, які мають підтвердити, очима сказати, що житло дійсно зруйноване або пошкоджене. Дійсно, ви праві, не всюди це можливо через бойові дії. Ми працюємо зараз урядом для того, щоб знайти рішення як відшкодовувати людям, як це робити – складна задача, але робота ця продовжується. І я переконаний, що ми знайдемо варіанти, як зробити так, щоб всім людям дати можливість отримати попереднє відшкодування, але звісно ж найбільша робота має і проводиться нами щодо конфіскації російських активів, заморожених у світі, для того, щоб мати змогу повністю за кожен втрачений квадратний метр, за кожну втрачену можливість відшкодувати нашим людям всі втрати, тобто це ключова робота, ключове завдання сьогодні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Шановні колеги, у нас залишилося 3 хвилини, а це означає, що ще одне питання може бути задане від фракції "Слуга народу". Будь ласка, хто бажає від фракції "Слуга народу"? Жупанін, будь ласка.
11:39:44 ЖУПАНИН А.В. Добрий день! У мене питання до міністра енергетики. С початку війни Міненерго відіграє важливу роль у житті виробників електроенергії по "зеленому" тарифу. Майже кілька місяців Міненерго встановлювало відсоток із "зеленого" тарифу, який буде оплачуватися виробниками електроенергії по "зеленому" тарифу. До прикладу, згідно наказу Міненерго сьогодні сонячним СЕС платять до 20 відсотків "зеленого" тарифу. У червні стало відомо про те, що десятки промислових СЕС, які знаходяться на окупованих територіях, із липня, листопада 2022 року не подають електроенергію в енергомережу України. Водночас цим станціям, які по суті не синхронізовані з українською енергомережею, продовжували платити гроші по "зеленому" тарифу і сплатили майже 1 мільярд гривень. Враховуючи, що Укренерго попереджало про цю ситуацію з листопада попереднього року, як так сталося, що Міненерго вперто не помічало виплати для окупованих СЕС і по суті не завадило виплаті більше 1 мільярда гривень. І друге питання. Яка позиція офіційна у міністерства з приводу виплаченого мільярда? Чи потрібно його повернути, чи вже можна про нього забути або якась інша позиція? Дякую.
11:40:52 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за запитання. Наскільки мені відомо, ця подія або ці обставини є предметом розслідування відповідно правоохоронних органів. Я думаю, що вони встановлять, хто там допускав цю електроенергію в енергосистему, хто підтверджував чи не підтверджував, що вона вироблена і спожита в єдиній енергосистемі України. А питання стосовно... На жаль, у Міненерго немає повноважень зупинити платежі, тим більше це відбувається не в системі підприємств Міністерства енергетики, ви про це знаєте. Насправді НКРЕКП проводила відповідні рішення і ті рішення, які сьогодні, в принципі, і мають верифікувати цю обставину. Я знаю, що зараз розпочата чергова перевірка цієї ситуації і відповідні висновки будуть зроблені. І я би дуже хотів, щоб правоохоронні органи так само їх зробили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні колеги, ми завершили перший раунд, який ми домовились, від фракцій і груп, а зараз будуть запитання від народних депутатів. Причому прошу записуватися усіх народних депутатів, хто бажає задати питання. Домовилися, колеги? Будь ласка. Але ще раз нагадую, шановні колеги, що тема сьогоднішнього зібрання – це питання енергетики. Питання енергетики. Тому, шановні колеги, я прошу записатися народних депутатів на запитання до уряду. Будь ласка, записуємося. Будь ласка, слово надається Макаренку Михайлу Васильовичу, депутатська група "Платформа за життя і мир".
11:42:45 МАКАРЕНКО М.В. Шановний Руслан Олексійович, прошу передати слово Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович.
11:42:54 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. В продовження попереднього запитання щодо субсидіарної політики. Якщо вже ви берете цифри і порівнюєте з 49,9 мільярда гривень, які ви виділяєте в тому числі на придбання твердого, рідкого побутового палива і скрапленого газу, навіть якщо ви берете цю динаміку і 32 відсотки, то у вас при зростанні тарифу на електричну енергію на 84 відсотки зростання обсягів виділених субсидій тільки плюс 32. Тобто в 2,6 разу темпи не відповідають. Да, безумовно, там є інша питома вага, але це один важливий момент, я хотів би, щоб ви його враховували. І на що я хотів би ще звернути увагу в контексті бюджету на наступний рік. Ми всі знаємо, що в нас критична ситуація в демографії, ми бачили статистику за півроку, що падіння народжуваності на 28 відсотків і це в порівнянні з довоєнними першими пів року, коли на 100 померлих було тільки 38 народжуваних. Як ви будете стимулювати демографічну ситуацію, народжуваність в наступному бюджеті, це стосується виплат…
11:44:01 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Щороку і парламент, і уряд в повній мірі виконують своє зобов'язання щодо сплати субсидій людям. У нас не було з вами зривів цієї політики і уряд, і парламент дуже відповідально до цього ставиться Якщо до кінця року в нас виникає необхідність дофінансувати фактично субсидіарні зобов'язання держави, а ми це з вами завжди відповідально робили, так буде і в наступному році, якщо людям потрібні будуть додаткові кошти, уряд зініціює і, я переконаний, парламент підтримає, і ми людям всі субсидії завжди виплачували і будемо виплачувати. Це перше і я дякую за цю відповідальну позицію і роботу нашу спільну по відношенню до наших людей. Стосовно демографічної ситуації. Вона складна через об'єктивні обставини війни, це очевидно. Звичайно, ми з вами як влада маємо робити все можливе для того, щоб дати людям відчуття безпеки, дати людям можливість заробляти кошти. Відповідно це ті фактори, які будуть мати вирішальний вплив на демографічну ситуацію на народжуваність. Сьогодні Збройні Сили роблять все можливе, щоб Україна вижила як держава. Я переконаний, і в цей час, і після нашої перемоги ми зобов'язані робити все можливе, щоб молодь відчувала безпеку і відчувала наше майбутнє, і це ключовий вирішальний фактор, він ментальний, який призведе до зміни в демографічній ситуації. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Павліш Павло Васильович, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.
11:45:43 ПАВЛІШ П.В. Доброго дня. У мене звернення до Прем'єр-міністра і міністра енергетики щодо необхідності забезпечення деокупованих територій засобами енергетики, а саме вугіллям і дровами. І попросив би звернути увагу, щоб це було не так, як в минулому році, коли військовим адміністраціям було надано доручення про хід його виконання, і вже ніхто не звертав уваги. Я скажу вам як це було. Було те, що з западных областей, з Закарпатської, з інших були привезені дрова, а ці дрова були не просто дровами, а кругляками, які знаходились потім на залізничних коліях. І ви ж розумієте, що населення не може розгрузити великі породи дерев з вагонів і, крім того, необхідно ще і вугілля. Тому давайте в цьому році, щоб у нас були більш ефективно забезпечені деокуповані території. Прохання.
11:46:49 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за вашу увагу. Буквально тиждень тому, минулої суботи, я особисто був на Донеччині. Ми, відповідна була регіональна поїздка, проводили відповідну нараду на місці з керівництвом обласної військової адміністрації щодо забезпечення і проходження опалювального сезону в Донецькій області. Аналогічна ситуація в багатьох деокупованих територіях і громадах. Всі необхідні доручення дані. І Міністерство енергетики працює. Зараз Герману Валерійовичу слово передам. Стосовно забезпечення дровами. Там, де це необхідно, ми виділили відповідні кошти. Місцеві адміністрації також відповідні доручення виконують. Стосовно кругляку, на коліях, який стояв, тут дуже важливо розрізнити. Я просто не в курсі ситуації. Якщо конкретно покажете приклад, ми з вами разом можемо зробити аналіз, що відбувалось. Але минулого року було дане доручення Укрзалізниці в кожній області фактично там поставити ешелони з лісом як резерв, який стояв для кожної області як резерв запасу деревини. Можливо, відбулась, я не переконую в цьому, можливо, десь відбулась підміна понять і ті ешелони з лісом, які стояли я резерв, можливо, сприйнялися як дрова, які мали би піти для населення. І ми абсолютно контролюємо роботу обласних військових адміністрацій щодо доставки пального і вугілля, і дров на місця, до конкретних громад, часом навіть до кожного подвір'я. Але дякую за ваше питання, воно архіважливе, у нас з міністром на особистому контролі. Якщо є що додати, Герман Валерійович.
11:48:30 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Якщо можливо, я буквально декілька слів. Насправді, дійсно, ми виходимо з того, що забезпечення ресурсом, зокрема коли звертаються до нас відповідні ВЦА щодо виділення вугілля, ми завжди співпрацюємо, ми надаємо ресурс. І я вам хочу сказати, що от в Донецькій області, зокрема, от Денис Анатолійович її згадав, насправді там непроста ситуація з розрахунками навіть. Але ми виходимо з того, що питання все-таки забезпечення людей – це питання національної безпеки. Тому навіть незважаючи на ті там борги, які існують в розрахунках між комунальними підприємствами і нашими підприємствами, ми все одно надаємо ресурс. Тобто абсолютно можна запевнити людей, що вони не залишаться без ресурсу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Козир Сергій В'ячеславович, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:49:22 КОЗИР С.В. Денис Анатолійович, доброго дня ще раз. Хочу зауважити, що нами в парламенті було створене міжфракційне депутатське об'єднання "ВПО України", сюди входять більше 30 депутатів зі всіх фракцій, і основне питання, що ми опікуємося і працюємо на поліпшення питань ВПО і їхніх проблем, які зараз виникли. Основне питання – це три співголови цього об'єднання є самі ВПО і це нам дуже болить. Тому звертаючись до вас, хочу також почути, дуже уважно почув вашу доповідь, але мало почув в бюджеті 2024 року саме по питанням ВПО. Тому що, дійсно, по залученості і по кількості населення це друге питання в нашій країні після військових дій. Тому що у військових діях задіяні всі громадяни України, а ВПО 5 мільйонів. Я розумію, волонтерський рух і ветеранський рух, він дуже актуальний для наших захисників, але хочу звернути увагу по питанням ВПО, тому що розгорнуто це питання я не почув ні від вас, ні від міністра фінансів, що планується по житлу, по роботі. І хочу звернути увагу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дякую. Наступне питання, народний депутат Шпенов.
11:50:29 ШМИГАЛЬ Д.А. Чекайте, я відповім. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я не бачив просто. ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую, пане Голово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую. Просто не видно Прем'єр-міністра. Дякую. 11:50:35 ШМИГАЛЬ Д.А. Отже, стосовно ВПО, ми з вами мали зустріч, ми домовилися, що будемо також мати наступну зустріч щодо цього важливого питання. У бюджеті кошти на ВПО передбачені. Зараз немає під руками всієї розкладки, тому що вони розбиті між декількома статтями державного бюджету так, як ви і сказали. Давайте, ми підготуємо всю цю інформацію і ґрунтовно, спільно з депутатською групою проведемо відповідну нараду і визначимося щодо пріоритетів на наступний рік спільно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Будь ласка, далі народний депутат Шпенов Дмитро Юрійович, позафракційний, будь ласка.
11:51:15 ШПЕНОВ Д.Ю. Прошу передати право на запитання Вікторії Гриб. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Вікторія Гриб.
11:51:21 ГРИБ В.О. Шановний Денисе Анатолійовичу і Германе Валерійовичу, я хочу перш за все подякувати вам за вашу титанічну працю у найскладніші умови зараз, які є в Україні. Тому дуже дякуємо. Що хочу наголосити. Пані Інна Совсун вже підняла питання з обранням члена НКРЕКП. Дуже багато зустрічаємося з міжнародними донорами, для них це зараз питання номер один, чому ми не виконуємо наші зобов'язання в рамках законодавства України. Тому, будь ласка, подивіться на це питання, якщо можна, призначити такого члена. Друге, що б хотілося сказати, що заборгованість зараз держави перед комунальними підприємствами в рамках меморандуму, який було підписано, складає 36 мільярдів гривень. Це дуже велика сума. І ми розуміємо, 4 відсотки, які додали до ПДФО…
11:52:30 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно НКРЕКП, просто повторю свою відповідь. Я подивлюся на документи спільно з юристами, з секретаріатом. Дякую за ваше питання. Стосовно заборгованостей. Завдання вирішити питання накопичених боргів, воно надзвичайно складне, але воно не впливає на суму, яка необхідна для того, щоб скомпенсовувати і проходити опалювальний сезон цього року, це ж різні поняття. Борги накопичувались попередніми роками, цього року непотрібно погасити борги для того, щоб пройти опалювальний сезон, сплатити заробітну плату, закупити відповідне пальне для ТКЕ. Тому ми чітко, коли домовлялись з головами громад, з відповідними асоціаціями, ми чітко розуміли, що 4 відсотки є достатнім компенсатором для того, щоб громади могли підтримати ТКЕ. Лише в окремих випадках, в тих громадах, які є прифронтовими, там ми підходимо з окремим, фактично з окремими механізмами для того, щоб їх підтримувати. Герман Валерійович вже їх торкався, це, зокрема, і ваше рідне Добропілля, де і минулий рік, і цей рік ми проходимо фактично в особливих умовах, з дуже великим викликом, але проходимо. Так і буде цього року. Ми точно підтримаємо всі громади для того, щоби всі люди пройшли цей другий, вже надзвичайно складний в умовах великої війни опалювальний сезон. Дякую за ваше питання. Дякую за нашу співпрацю і вашу підтримку як народних депутатів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павловський Петро Іванович, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:54:22 ПАВЛОВСЬКИЙ П.І. Доброго дня, колеги. Прошу передати слово Сушку Павлу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушко Пало, будь ласка.
11:54:29 СУШКО П.М. Вітаю, Денис Анатолійович. Я хочу вам задати питання від всіх мешканців Харківської області. Три питання, які сьогодні дуже турбують людей, і всі вони майже пов'язані з цінами на тверде паливо. Перше. Це стан доріг. Жахливий, катастрофічний стан доріг в області. Немає жодної громади, де були б цілі дороги, в результаті поранених не завжди можна своєчасно довезти до шпиталів, швидкі не доїжджають і люди взагалі не можуть пересуватися. Друге. У зв'язку з цим транспорт приватний не може ходити, перевізник не хоче їхати, бо через два дні вже стають машини. Що держава може зробити, щоб підставити плече? Але я вас прошу прислати комісію в Харківську область, щоб зробити інвентаризацію доріг, куди пішли кошти, що будуть робити, в яку першу чергу, другу чергу. Люди чекають на ці відповіді. І третє. Ціни на тверде паливо. 18 тисяч стоїть машина дров, дві машини потрібно на зиму, 2,5 тисячі пенсія. І в громадах не розуміють, яким чином будуть забезпечуватися дровами. На сьогоднішній день немає жодної інформації в громадах. Дякую.
11:55:38 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Стосовно доріг. Тут треба подивитися, чесно кажучи, на питання доріг треба подивитися з двох сторін. Через питання… через призму бруківки, яка стала вже власною назвою, і через призму потреб на сектор безпеки й борони нашої держави, нам треба виграти війну. Але на наступний рік ми заклали 3 мільярди гривень для утримання доріг, зокрема військових, по яких везуть поранених, по яких везуть боєприпаси. Ви абсолютно праві, це треба робити і цим треба займатися. Наступного року закладений відповідний резервний фонд, який дозволяє також для військових доріг виділяти відповідні кошти для їхнього поточного ремонту, для забезпечення знову ж таки доставки військових грузів і поранених. Тому держава тут не знімає з себе відповідальності і не просто підставляє плече, а виконує цю роботу, і фінансує цю роботу там, де це необхідно з військової точки зору. Я наголошую, з військової точки зору. Всі інші потреби будуть, звісно, фінансуватися і підтримуватись стосовно нашої інфраструктури після нашої перемоги. Це очевидно в сьогоднішніх умовах, ми потребуємо кошти для нашої перемоги. Стосовно вартості палива для опалювального сезону. Я уже попросив, після вашого запитання, якщо буде ваше відповідне звернення офіційним, дам офіційне доручення для того, щоб ми розглянули питання субсидіювання всіх видів пального для опалювального сезону, треба це питання уважно вивчити. Я погоджуюсь з вашою точкою зору, що це має також субсидіюватися, так само, як і газ субсидіюється або вугілля субсидіюється, там, де немає іншого джерела для тепла на цю і наступні зими. Тому давайте офіційний запит, ми з ним попрацюємо офіційно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Слово надається народному депутату Загородньому Юрію Івановичу, депутатська група "Платформа за життя та мир" Будь ласка.
11:57:42 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Дякую, шановний Руслане Олексійовичу. Прошу вас передати слово народному депутату Миколі Скорику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Скорик. Будь ласка.
11:57:53 СКОРИК М.Л. Шановний Денисе Анатолійовичу, в мене два запитання, які стосується моєї рідної Одеської області. Перше питання. Це регулювання вантажного руху по трасі Одеса-Рені. На сьогоднішній день ця траса не витримує того вантажопотоку і треба ваше доручення щодо впорядкування руху по цій расі, тому що це стратегічна траса для держави, я розумію, але люди дуже потерпають, велика аварійність і велика смертність в результаті цих аварій. Друге питання. Це ґрунтова посуха на території Одеської області, яка спостерігається цієї осені. Чи планує уряд, я знаю ситуацію з бюджетом, але чи планує уряд відповідні компенсації для наших аграріїв і які заходи планує уряд з цього приводу? Тому що на сьогоднішній день аграрії – це ключова ланка для української економіки. Дякую за відповідь.
11:58:52 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. На ваш запит дам відповідне доручення віце-прем'єр-міністру з інфраструктури, Міністерству інфраструктури, також Міністерству внутрішніх справ зробити все можливе для впорядкування ситуації на трасі, яку ви зараз описали. Стосовно ситуації в аграрній сфері, вона складна в чотирьох південних регіонах після... особливо після катастрофи, терористичного акту на Каховській ГЕС, яку здійснила Російська Федерація. Звісно ж, ми шукаємо варіанти як підтримати наших аграріїв. Станом на сьогодні аграрії мають можливість отримувати пільгові кредити за програмою "5-7-9", зокрема під портфельні гарантії, під державні гарантії від уряду було отримано більше 84 мільярдів таких пільгових кредитів агарними підприємствами. Це та допомога, яку держава сьогодні системно надає практично більшості аграріїв нашої держави, які в більшості її потребують через різні обставини, не тільки через ґрунтову посуху, через замінування полів в багатьох областях і громадах, через потреби на гуманітарне розмінування. Тому ми будемо продовжувати цю політику. Стосовно окремої програми, сьогодні, ви знаєте, ми всі розвиткові і всі програми, які не стосуються сектора безпеки і оборони, максимально скоротили, але стосовно аграріїв ми ведемо окрему політику підтримки її як ключової галузі, ключової галузі нашої економіки. Тому звичайно ж будемо шукати всі можливі способи, зокрема з міжнародними партнерами, як підтримати нашу аграрну галузь. Зокрема в Одеському регіоні, як ви зазначили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Будь ласка, я запрошую до наступного питання народну депутатку України Скороход Анну Костянтинівну, депутатська група "Партія "За майбутнє". Будь ласка.
12:00:53 СКОРОХОД А.К. Прошу передати слово Сергію Рудику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Ярославович Рудик, будь ласка.
12:01:02 РУДИК С.Я. Доброго дня. У мене запитання до Прем'єр-міністра. Одне запитання до міністра енергетики. Пане Прем'єре, у мене другий день відпустки як військовослужбовця і їдучи сюди на сесію я заїхав на Косарський спиртзавод Черкаської області. Це рекордсмен за вартістю приватизації спиртзаводів. Вони сумарно з ПДВ заплатили два роки тому 194 мільйони гривень. І досі по сьогоднішній день їм не дають працювати. Вони відповідно до всіх необхідних законодавчих норм звертаються для того, щоб Укрспирт, відповідні державні інспектори податкової приїхали і розпломбували пломби, без чого неможливо працювати, і їм вперто місяць за місяцем просто не дають це робити. Це 150 працівників. Я просто не розумію, для чого було робити цей шлях і досі не давати їм можливість працювати. Друге запитання до міністра енергетики. Це те саме питання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
12:02:09 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Стосовно вашого запитання про Косарський спиртзавод. Не чув про цю проблему. Сьогодні повернусь до робочого місця, дам відповідні доручення і Міністерству економіки, і іншим відповідним органам для того, щоб зібрати інформацію і подивитись, в чому справа і максимально швидко вирішити цю проблематику. Розцінюю ваше звернення як депутатський запит. Відповідь вам буде надана. Ну, і звісно ж, крім відповіді, зробимо все можливе для того, щоб підприємство працювало, якщо там дійсно є для цього всі правові і всі економічні основи. Дякую за ваше питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція "Голос".
12:02:53 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Прошу передати слово Інні Совсун. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому, кому? Я не почув. А, Інна Романівна Совсун, будь ласка.
12:02:58 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Я скористаюся цією можливістю і повторю два запитання, на які ми не почули відповіді. Перше було моє питання про те, якого числа було перераховано гроші на побудову укриттів, Укренерго і Агенцію з відбудови. Друге питання було від колеги Жупанина, який запитував про виплату зеленого тарифу на окупованих територіях. Ми так і не почули, якою є позиція уряду з цього приводу. І не треба нам казати про те, що нам треба почути НКРЕКП, тому що це не питання до НКРЕКП, бо це питання політичне. Це питання про те, яким чином ми в принципі працюємо з окупованими територіями. НКРЕКП тут це питання не вирішить. Тому я би все-таки хотіла почути позицію уряду з цього приводу. Ну і третє питання до Прем'єр-міністра. А підкажіть, будь ласка, коли ми побачимо кандидатуру на посаду міністра культури? Дякую.
12:03:59 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Якщо дозволите, я почну з питання по НКРЕКП і по цій ситуації з виплатами по тарифу. Насправді, дивіться, ця ситуація, вона досить не складна з точки зору зрозуміти, як це працює. Тобто є виробник, він подає свої дані в обленерго, він передає в Укренерго, а далі Укренерго їх верифікує і підтверджує, бо тільки ця компанія бачить, чи надходила фізично, фактично електроенергія в об'єднану енергосистему. Далі вона передається ГарПок, по факту відбуваються проплати. Тому мені здається, що тут ситуація дуже нескладна з точки зору встановити істину. І тому питання в тому, що я не бачу тут політики, бо політика проста у нас. Політика: якщо ти виробив 1 кіловат електроенергії і не поставив його в об'єднану енергосистему, абсолютно очевидно, що вона не була спожита і відповідно за неї ніхто не може платити. Тому тут мені здається, що все буде встановлено чітко по кожному конкретному платежу, тому що компаній насправді, які функціонують в такому режимі, десь близько 70. Дякую.
12:05:17 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно вашого конкретного питання щодо числа, ми після повернення на робоче місце підберемо, надамо вам конкретно платіжки, якого числа були здійснені відповідні платежі. Відповідь надамо. Стосовно Міністерства культури, ми проводимо роботу щодо пошуку відповідного кандидата. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі я надаю слово для запитання народному депутату Федієнку Олександру Павловичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка, Олександре Павловичу.
12:05:48 ФЕДІЄНКО О.П. Прошу передати слово. Штепа Сергій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Сергійович Штепа.
12:05:57 ШТЕПА С.С. Доброго дня! У мене є комплексне питання до міністра енергетики. Шановний пане Германе, останнім часом соціальними мережами шириться інформація, що начебто у випадку, якщо Росія буде повторювати атаки на енергетичний сектор Запорізької області, у місті Запоріжжя та околицях можуть бути відключення світла тривалістю 10 годин і навіть більше. Причому ця інформація нібито не взята зі стелі, а розрахована якоюсь організацією, яка називає себе інститутом. Хотілось би почути від вас: перше – наскільки вірогідним є такий, дуже неприємний, сценарій з відключеннями світла по 10 годин, по-перше; і, друге, яка робота здійснюється для того, щоб все-таки цієї ситуації не допустити. Звісно, мова йде лише про ті заходи, про які ви можете говорити публічно. І третє. Чого взагалі чекати запоріжцям? Чи варто їм зараз вже запасатися повербанками і джерелами безперервного живлення, чи ви все-таки вважаєте, що таких апокаліптичних сценаріїв з відключеннями світла майже на пів доби не буде? Дякую.
12:07:02 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за ваше запитання. Ну, насправді стосовно висновків інституту і такої інформації, експертних думок, які зараз дуже часто з'являються в медіапросторі, я закликаю дуже уважно до цього ставитися, тому що інформаційні операції ворога нікуди не ділися. І я вам хочу сказати, що якраз напередодні початку опалювального сезону ми спостерігаємо зростання такого роду вкидів інформаційних, які взагалі не відповідають дійсності. І це от буквально нещодавно був черговий інформаційний вкид про те, що сталася ніби аварія з ядерним пальним, яке було завантажене на Рівненську атомну станцію і виготовлено спільно з Westinghouse, про що я сьогодні говорив, і що треба жителям Рівненської області готуватися до життя без світла. Тому насправді це буде, є і, очевидно, треба спокійно, я завжди закликаю, звертайтесь до офіційних, до міністерства. Ми завжди відкриті, ми прокоментуємо, ми покажемо реальну ситуацію по кожному регіону, по кожному об'єкту. Стосовно готовності до надзвичайних ситуацій, безумовно, оцінити або передбачити обсяг атак і обсяг можливої шкоди ми не можемо, але ключове, що ми, безумовно, маємо мати протоколи на надзвичайні ситуації. Я єдине, що хочу сказати, що ми нещодавно провели відповідні аварійні тренування по всіх регіонах України. Дякую.
12:08:43 ШМИГАЛЬ Д.А. Я доповню, якщо можна. Треба бути свідомими, відповідальними і дуже відвертими і чесними: зима буде складною, особливо в прифронтових областях. Ми розуміємо, що там, де добиває артилерія ворога, там, де долітають С-300, загрози дуже високі. І треба, ще раз повторюю, бути свідомими і відповідальними. І не можна ховати голову в пісок, треба розуміти, що ми зробили все можливе для того, щоб зробити і пасивний захист. Не можемо про це говорити публічно і голосно. І для того, щоб зробити й активний захист, я називав з трибуни, ми маємо практично всі західні системи протиповітряної оборони, зараз робимо ще ешелоновану оборону протиповітряну для цілої держави. Також військові речі, які не можемо обговорювати публічно. Але вся ця робота робиться, велика частина зроблена. Ворог цієї зими буде робити все можливе для того, щоби повторити сценарії минулого року. Ми готові, але ніщо не виключає того, про що казав міністр: ми не знаємо обсягів їхньої агресії цієї зими. Треба готуватись до різних сценаріїв. Усі протоколи розписані, на всі випадки у нас достатній досвід минулого року, у всіх разом: у суспільства, в енергетичних підприємств, у бізнесу, в економіки, в нашого суспільства. Тому точно ми цю зиму пройдемо, незважаючи на весь терор від ворога, але, звичайно, треба бути сумлінними, готовими, відповідальними, відвертими і єдиними в протистоянні російській агресії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Магомедов Муса Сергоєвич, позафракційний.
12:10:24 МАГОМЕДОВ М.С. Передаю слово Климпуш-Цинцадзе. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, будь ласка.
12:10:33 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановне пане Прем'єр-міністре, я просила би, щоби ви не знецінювали зусилля різних політичних сил в нашому просуванні до Європейського Союзу. І я вважаю, що без спільних зусиль ми би не отримали ані кандидатського статусу, ані, потенційно, не зможемо отримати і відкриття перемовин про членство. В цьому контексті у мене запитання. Уряд мав надати план реформ для Європейського Союзу для отримання остаточної згоди по 50 мільярдів євро допомоги Ukraine Facility. Чи уряд передав цей план? Якщо передав, то чому він не був представлений для парламенту? Оскільки жодна реформа не може бути здійснена без участі парламенту. І друге питання. Чи є план роботи уряду затверджений по тим реформам, які від очікують наші колеги зі Сполучених Штатів Америки? Чи цей Концепт так званого захисту демократичної стійкості на вашу думку має замінити цю програму реформ? І третє…
12:11:41 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Повністю з вами згідний, що ми маємо бути єдиними в наших євроінтеграційних прагненнях. Важливий момент, щодо Ukraine Facility на 50 мільярдів на чотири роки – це інструмент Європейської комісії, який готує, власне, Європейська комісія з залученням експертів українського уряду, і я так розумію, вони залучають і інші експертні організації, і, можливо, громадянське суспільство. Повторю, це інструмент Європейської комісії. План Європейської комісії для України. Ми приймаємо участь. Активно готуємо це з відповідним директоратом Європейської комісії на базі Міністерства економіки. Як тільки даний інструмент буде підготовлений і буде його драфт, звісно ми його представимо, обговоримо із суспільством, із парламентом. Це мені здається очевидним. Да, стосовно тих пропозицій, які були надані Сполученими Штатами, я також з трибуни говорив, дякую, що ви на цьому наголошуєте, є українська ініціатива – це Концепт посилення стійкості демократії, який охоплює всі сфери нашого життя, тому що ми прагнемо бути цивілізованою країною і не лише в антикорупції, але і в боротьбі з організованою злочинністю, в боротьбі з клановістю в певних економічних галузях і проявах, в Україні полягає системна робота і парламенту, і уряду. Тому, звісно ж, нам треба створити єдиний план реформування нашої держави, де ми зможемо пріоритезувати відповідні реформи. Вони будуть включати і МВФ, і пропозиції від Сполучених Штатів, і Ukraine Facility, про які ми зараз говорили. Тобто ми маємо розуміти пріоритетність. Світовий банк уже погодився разом з Офісом реформ, з Єврокомісією, з ЄБРР допомогти нам зробити відповідну експертну математичну модель пріоритетності тих реформ, тисячі яких сьогодні є в Україні, і зокрема надаються нам як рекомендації нашими партнерами. Ми цю роботу проробимо і, я переконаний, буде дуже якісний документ, де ми зможемо на наступні 4-5 років мати дорожню карту реформування нашої держави з метою і вступу в ЄС, і підвищення, головне – це підвищення рівня життя нашого суспільства, наших громадян. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Будь ласка, далі Гринчук Оксана Анатоліївна, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:14:20 ГРИНЧУК О.А. Прошу передати слово Неклюдову Владлену. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Владлен Неклюдов.
12:14:27 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, Руслан Олексійович. Добрий день, Денис Анатолійович. Радий вас бачити, я думаю, ви теж раді бачити, опинитися знову в колі друзів, мати можливість таку, широку комунікацію мати. В мене питання стосується, такий лайфхак щодо того як поповнити бюджет і в тому числі на енергетичну сферу. Ми, я звертаюся до вас як представник і член МФО "ВПО України", ми під час діяльності ТСК нашої, ми виявили факти чисельних розкрадань з боку колишнього губернатора, очільника ОВА Дніпропетровської області пана Резніченка, там системні факти розкрадань, 220 вагонів зникли, це Дніпромлин, і пшениці, і ми не знаємо, де вони. Там і розкрадання: 42 мільйони за місяць він платив бюджетні кошти за якісь склади, там і заїжджали під виглядом гуманітарної допомоги сотні мільйонів, вони пропадали. І ми до вас зверталися от включитися до цього, він може, якщо притягти до відповідальності, повернути. Це сотні мільйонів гривень, вони підуть і на...
12:15:34 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваші слова щодо початку нашої спільної роботи, я про це говорив з трибуни, вдячний голові парламенту, вдячний Українському парламенту за те, що ми сьогодні маємо змогу відновити наш формат співпраці, вважаю його абсолютно конструктивним, корисним для нашої країни під час війни. Вдячний за це. Переконаний, уряд буде сумлінно, відповідально готуватися і працювати під час "години запитань до Уряду", коли це буде можливо в умовах повномасштабної агресії. Стосовно роботи ТСК. Я б пропонував, сьогодні щоб ми провели окрему нараду за участі відповідних народних депутатів щодо проблематики внутрішньо переміщених осіб в Україні. Підготуємо таку зустріч, на ній розглянемо всі деталі. Стосовно кримінальних проваджень, стосовно роботи ТСК, вважаю це пріоритетом правоохоронних органів. Я тут не завжди маю право навіть вмішуватися з юридичної точки зору, тому там, де це предмет кримінальних або інших розслідувань, вважаю, ми маємо спиратися на матеріали, які будемо отримувати від правоохоронної системи, правоохоронних органів, і можемо з вами їх в межах, наданих нам законом, обговорювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, наступне запитання від народного депутата Кицака Богдана Вікторовича, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка, Богдане Вікторовичу.
12:17:04 КИЦАК Б.В. Питання до міністра енергетики. Нещодавно відбулося засідання Комітету з питань економічного розвитку, на якому розглядали питання "Зоря" – "Машпроект". І нам представники Міністерства економіки заявили, що на даному підприємстві зберігаються газотурбінні установки, які були передбачені у поставки до Росії, і на даний момент у зв'язку із тим, що у нас повномасштабна війна, ці газотурбінні установки можна використовувати для газотранспортної системи України. Прошу надати інформацію, чому на даний момент вони не використані, ніде не застосовані, оскільки представники Мінекономіки сказали, що їх можна використовувати для генерації до 30 мегават електроенергії і таким чином більш-менш пройти вдало ось цей осінньо-зимовий період, коли ймовірні у нас колапси в енергосистемі. Дякую.
12:18:06 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за запитання. Насправді, це дійсно важливе рішення і рішення, по-перше, з точки зору балансування енергосистеми і, друге, з точки зору децентралізації. Тому що для нас це найшвидше рішення в енергосистемі, це якраз ці газотурбінні установки, які можуть генерувати від 20 до 50 мегават і відповідним чином підтримувати систему в пікові навантаження, а так само у разі, не дай боже, блекаутів вони можуть працювати 27/7, виробляючи електроенергію і забезпечуючи критичну інфраструктуру. Стосовно конкретно цього кейсу. Я на зв'язку, цим займаються правоохоронці, тобто там будуть знайдені юридичні механізми, як можна ці турбіни використати. Відповідно вони сьогодні вже в комунікації з ОГТСУ, це компанія, яка експлуатує магістральні газопроводи, які мають відповідний тиск для встановлення такої категорії турбін. І як тільки юридичні формальності будуть виконані з точки зору можливості легально їх забрати, то ми це зробимо і встановимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Колтунович Олександр Сергійович, депутатська група "Платформа за життя та мир" у Верховній Раді України. Будь ласка.
12:19:30 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. У мене запитання до Прем'єр-міністра в макроекономічному контексті з акцентом на промисловість. У нас якщо ми дивимось тенденційність минулого і цього року, маємо падіння в цьому році на 2,9 відсотка, але це на фоні падіння 36,7 відсотка в минулому році. Металургія, є дані за вісім місяців цього року, також падіння на 23,9 відсотка і це на фоні падіння 72 відсотки в минулому році. Будівельна галузь – падіння на 18 відсотків після падіння на 65 відсотків в минулому році. Хімічна промисловість – 62 відсотки падіння в минулому і 4,1 – в цьому. Вантажообіг – так само падіння. Фактично зупинена галузь з виробництва скла чи, точніше, знищена. У мене в зв'язку з цим питання. Оскільки в нас все-таки макроекономічний аспект, він має бути і звучати в цьому залі, коли в нас плануються реальні структурні економічні реформи і коли подолаємо цю фактично деіндустріалізацію України, тому що без промислової політики економічна політика фактично є відсталою? Дякую.
12:20:37 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Нагадаю, що через повномасштабну російську агресію, через їхній тероризм Україна втратила 30 відсотків своєї економіки, 30 відсотків свого ВВП минулого року. Це об'єктивна причина, чому ми мали це падіння. Цього року економіка фактично відновлюється. Ви назвали планове зростання економіки, ми отримаємо цього року фактично вперше. Хочу також подякувати українському бізнесу, який надзвичайно відповідально ставиться до сплати податків, і ми вже за цей рік зібрали близько 2 трильйонів в український бюджет, минулого року він був виконаний, практично навіть з перевиконанням був більше ніж 100 відсотків від планового, який затвердив парламент законодавством. Тобто бізнес ставиться дуже відповідально, платить податки, і ми за це бізнесу вдячні. Стосовно галузі по скловиробництву. Її не було до війни. Сьогодні ми робимо, працюємо над створенням спеціальних умов і працюємо зі всіма нашими партнерами, і українськими, і міжнародними, для створення відповідно одного або навіть більше скловиробництв в Україні, оскільки через повномасштабну війну колосальний попит на скло. Ми голосно про це говоримо зі всіма партнерами. Ви розумієте, що через безпекові причини сьогодні не всі міжнародні партнери готові зайти негайно в Україну, але надзвичайно великий інтерес заходження в Україну після завершення повномасштабної російської агресії. Хоча вже сьогодні ми працюємо через законодавство так зване про "інвестнянь", і ми маємо десятки іноземних бізнесів, українських бізнесів, які створюють підприємства, заходять в Україну, і це більше ніж на 1 мільярд доларів інвестицій уже прямо зараз. Зокрема, підприємства, які відкриваються в Західній Україні, будують відповідні заводи з виробництва будівельних матеріалів, зокрема ізоляційних матеріалів і інших будівельних матеріалів, розуміючи, що Україна буде відбудовуватись. Тому, звісно ж, ми робимо всі необхідні кроки для того, щоб економіка відновлювалась і давала можливість людям отримувати роботу. Ми втратили 3,5 мільйона робочих місць через російську агресію. Теж на це треба зважати. Це відноситься до тих 30 відсотків втрат ВВП. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Анатолійович. Шановні народні депутати, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо Прем'єр-міністру України, членам Кабінету Міністрів України за участь у роботі Верховної Ради України. Шановні колеги, відповідно до… Будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, займіть свої місця. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань пропоную провести сигнальне голосування. Нагадую, необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. 12:24:09 За-205 За – 205, проти – 8, утрималось – 3. Все, як завжди, шановні колеги. Ще раз звертаюсь до всіх своїх колег із закликом неухильно дотримуватись безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після завершення нашої роботи. Шановні колеги, перелік питань, який узгоджений Погоджувальною радою, надано. Але ми знаходимось у розгляді питання. Вчора ми провели дуже продуктивний день. Будь ласка, я запрошую Роксолану Андріївну. (Шум у залі) ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Дякую, колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми вчора завершили на 989 поправці. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович, 989 поправка.
12:25:12 ГОНЧАРЕНКО О.О. Доброго дня. Продовжуємо працювати. Ще і пан Прем'єр-міністр ще з нами. Пане Денисе! Пане Денисе! ГОЛОВУЮЧИЙ. По поправці, будь ласка. ГОНЧАРЕНКО О.О. Звичайно, просто до мене не дійшло слово, а мені дуже хотілося сказати. Я вже скільки разів з трибуни Верховної Ради закликав повернути "годину запитань до Уряду". Хотілось просто спитати пана Дениса, як він взагалі, як він тримається. Ми так давно його не бачили. І хотілося б почути, як він, але, на жаль, не вдалося, бо якось слово не дійшло. Але по поправці, ми продовжуємо обговорювати зміни до Державного бюджету України. І я пропоную як завжди допомогти нашим військовим. Тут іде мова про програму про захист, спеціальний захист інформації, це дуже важливий напрямок, сьогодні кібербезпека дуже важлива. Як завжди, піднімаю питання ці виплат нашим військовослужбовцям, Нацгвардія, ЗСУ, ДПСУ, Державна система спеціального захисту інформації – це має бути наша молитва кожен день в Верховній Раді. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету коротко.
12:26:22 ПІДЛАСА Р.А. Комітетом ця поправка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 989 поправка Гончаренка, вона комітетом відхилена. Гончаренко просить поставити її на врахування. Прошу народних депутатів голосувати. 12:26:47 За-63 Рішення не прийнято. Будь ласка, 990 поправка, Герасимов. Артур! А, Гончаренко. Будь ласка, Гончаренко.
12:27:03 ГОНЧАРЕНКО О.О. Будь ласка, наступне питання, яке я хочу поставити, – це, безумовно, передача коштів військовослужбовцям. Дуже шкода, що ми до цих пір не повернулись і не розблокували "тридцятку" всім військовослужбовцям. Нагадаю, що рівно пів року тому, 10 квітня, Верховна Рада проголосувала Закон України з поверненням "тридцятки" всім військовослужбовцям, поліцейським, рятувальникам. Це до сих пір не виконано, закон заблокований штучно постановою пана Цабаля. Він сьогодні в залі, може, пан Цабаль візьме зараз слово і пояснить чому це, і, може, він взагалі скаже і відкликає цю постанову. Бо, я бачу, що спікер не хоче виносити, а от пан Цабаль міг би її відкликати і розблокувати це питання. І тоді нам би просто було внести відповідні зміни, і почати виплачувати тим, хто це насправді заслуговує, не витрачати на барабани, серіали і все інше, а витрачати на військовослужбовців. А тут безпосередньо Державна служба спеціального захисту інформації. Прошу на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. 990 поправка Герасимова, Павленка, Гончаренка, комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:28:26 За-60 Рішення не прийнято. Федина чи Фріз, хто сьогодні? Федина, будь ласка. Я перепрошую, репліка Цабаля.
12:28:37 ЦАБАЛЬ В.В. Олексій Олексійович, ви як член бюджетного комітету добре знаєте, що якщо законом не передбачене фінансування, як це було 48 поправкою пів року тому, то фінансування має здійснюватися з існуючих джерел. Тобто у разі прийняття 48 правки, те, що ви пропонуєте, ми маємо забрати кошти, якщо я вас правильно розумію, з виплат в 100 тисяч військовослужбовцям на передовій, щоб віддати це поліцейським і іншим категоріям в тилу. Так потрібно збільшувати всім, але не треба забирати 100 тисяч, зменшувати кількість людей, які 100 тисяч на передовій одержують, щоб повернути в тил. Треба всім давати, але не з передової забирати. Є джерела, як бюджет працює. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Володимирович, дякую вам. Будь ласка, наступна 991-а. Федина, так, Софія Романівна, будь ласка.
12:29:42 ФЕДИНА С.Р. 991 правка, яку, на жаль, комітет відхилив, вона передбачає додаткові кошти на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв'язку. Я нагадаю, що зв'язок на фронті – це є база, це є елементарне виживання. І скільки на початку повномасштабного вторгнення загинуло наших військовослужбовців, тому що поміж підрозділами не було належного налагодженого зв'язку. Мені соромно, що бюджетний комітет і, зокрема, моновлада зараз не хочуть додати елементарних 19 мільйонів на те, щоби наші зв'язківці мали достатній досвід, достатню кваліфікацію і їх була достатня кількість на передовій, щоби забезпечувати комунікацію в рамках сил оборони України і забезпечувати оборону української держави. Шановні колеги, я прошу підтримати цю правку. 19 мільйонів на підвищення кваліфікації, на навчання зв'язківців, які забезпечують виживання усіх родів військ на передовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 991 поправка Федини. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:31:06 За-64 Рішення не прийнято. 992-а, будь ласка, Бондар. Передаєте Величковичу. Величкович. Вчора Величкович цілий день розповідав. Добре, хай працює. Будь ласка, Величкович.
12:31:15 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановні колеги! Я готовий і сьогодні цілий день працювати, і будь-коли, коли буде призначене засідання пленарних днів. Я вважаю, що Державна служба, яка відповідає за захист інформації, потребує додаткових коштів. Якщо ми їм виділяємо кошти для того, щоб вони могли закуповувати дрони, то у відповідності нам треба говорити про те, що підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікованих кадрів у сфері зв'язку закладами вищої освіти – це є те, що зараз потрібно і в тому контексті збільшення коштів на закупівлю дронів. Тому прошу поставити правку на врахування і виділити додаткові кошти на цю службу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 992 поправка Бондара і Величковича. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:32:24 За-53 Рішення не прийнято. Наступна 993-я, Ар'єв. Перепрошую, Герасимов.
12:32:36 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Руслане Олексійович. Шановні колеги, я дуже задоволений, що сьогодні вже фракції "Слуга народу" набагато більше людей ніж було вчора. І ще раз хочу повторити чому не можна голосувати за цей закон. Перше. Тут не стільки армія: 272 мільйони – Мінфін, 91 – Мін'юст, 30 – Міндовкілля, 18,5 – Мінкультури і так далі, і так далі. Окрім цього, хочу вам сказати, що це про ПДФО, тому що одним з ключових джерел наповнення цього закону є якраз ПДФО – до 207 мільярдів. Це щоб ви просто розуміли, як це пов'язано. І наступний. Я просто хочу звернутися до мажоритарників, які тут присутні від "Слуги народу", щоб ви розуміли, 37-й і 38-й – це два близнюки, це брати. І пропозиція дуже проста. Вийняти все, що не стосується сектора безпеки й оборони з цього закону, відправити на повторне друге і прийняти от дуже терміново і швидко, але тільки для оборони... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 993 поправка Ар'єва, Герасимова, Чийгоза, відхилена комітетом. Прошу голосувати. 12:34:02 За-57 Рішення не прийнято. Наступна поправка 994. Гончаренко.
12:34:08 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Безумовно, моя поправка, як завжди, про те, щоб додати гроші військовослужбовцям. І, друзі, в мене є пропозиція. Пропозиція, по-перше, військові передають, що слухають нас, дивляться, дуже слідкують за тим, як ми тут приймаємо рішення, ще запрошують провести засідання парламенту десь поближче до Часового Яру, десь поближче до Куп'янська, десь поближче до Роботиного. Здається військовим і, чесно кажучи, мені теж здається, що тоді й багато речей проясниться і ми будемо краще приймати рішення, розуміючи справжні пріоритети, ні барабани, ні серіали, ні бруківка, – справжні пріоритети, які є сьогодні в державі. І пропозиція ще одна. Закликаю провести засідання парламенту і комітетів, я вже пропонував, в тому числі нашого бюджетного, в тих самих місцях. Чому би це не зробити? Пан Микола Тищенко, якщо присутній, хочеться почути його думку, чи готовий він їхати там провести, там, може, є кол-центри... ГОЛОВУЮЧИЙ. 994 поправка Гончаренка. Ви почули її обґрунтування. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:35:34 За-58 Рішення не прийнято. Наступна поправка теж Гончаренка. Герасимов чи Гончаренко – хто буде? Гончаренко, будь ласка.
12:35:43 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ще раз, ще раз закликаю пана Тищенка, якщо він є, прореагувати і сказати свою думку. Також ми всі вчора бачили таку дуже ситуацію, коли народні депутати... в нас вчора, друзі, просто був пустий зал, і мені хотілося б дізнатися в колег. Колеги, а де ви були вчора? Колеги, де ви були? Ну, ми вас не бачили, тут було 30 депутатів, сьогодні тут десь 330, я так розумію, може, більше. Де ви всі були? Яке було надважливе завдання у вас вчора? Чому вас тут не було? Ми тут працювали до 23 години, на вас чекали, але не дочекалися. І в мене окрема... ну, ми знаємо про деяких колег, хто де був. Ми бачили колегу Дмитрука. Він був десь там за якимись воротами ганявся за хлопцем, бився. Пан Дмитрук, якщо ви присутні сьогодні, візьміть репліку, поясніть, де ви були вчора, що відбулося там. Чи це справді робота народного депутата – ганятися за виборцями і... ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, я все-таки просив би ближче до поправок, тоді в них буде якийсь шанс зрозуміти їхню сутність. Це так, в принципі, передбачено в Регламенті. Олексій Олексійович, я попрошу вас. 995 поправка. Вона відхилена. Авторства Гончаренка і колег. Прошу голосувати. 12:37:20 За-49 Рішення не прийнято. Далі, 996-а. Железняк, Хлапук, Цабаль. Вони зняли свої поправки. Те саме: 997, 998, 999, 1000, 1001. Це зняли свої поправки колеги. 1002 поправка. Микиша. Будь ласка.
12:37:44 МИКИША Д.С. Дякую, Руслане Олексійовичу. Колеги вчора 10 годин доводили, чому певні статті бюджету дійсно треба перерозподілити на Збройні Сили України, на ГУР та на боротьбу з корупцією. 10 годин доводили необхідність і важливість саме цього перерозподілу. Моя правка, по якій зараз доповідаю, якраз про 8 мільярдів додаткових з інших видатків, перерозподілів якраз на додаткове збільшення здійснення заходів і забезпечення спеціальною технікою та обладнанням. Тобто додаткові 8 мільярдів з БЕБу, з УДО, з інших для того, щоб наші війська мали зброю, мали відповідне обладнання, щоб нищити русню і вбивати ворога, який прийшов до нас. І саме про це ми кажемо, коли ми відповідні правки подавали, що деякі видатки не на армію, а ми якраз додаємо плюс 8 мільярдів тут, плюс 2 з половиною ГУРу і плюс 800 мільйонів на безпілотники. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1002 поправка Микиші, вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:39:09 За-81 Рішення не прийнято. Далі. 1003 поправка. Железняк, Хлапук, Цабаль. Не наполягають. Те саме 1004-а. Ті самі автори. 1005-а. Ті самі автори. 1006-а. Федина. Будь ласка.
12:39:23 ФЕДИНА С.Р. Цією поправкою ми вимагаємо збільшити фінансування дипломатичної служби України. На жаль, моновлада зараз так догосподарювалася, що дипломатична служба взагалі не має ресурсу займатися не тільки нашими біженцями за кордоном, але не мають можливості навіть відстоювати інтереси України, бо, з одного боку, їх Офіс Президента і МЗС повністю позбавили цих можливостей, а, з іншого боку, у них немає навіть коштів на те, щоб виробляти паспорти чи наймати нових працівників, які будуть опікуватися тими чи іншими проблемами. Тому критично важливо, щоб у змінах до бюджету на 2023 рік ми додали хоча би ще частину коштів на функціонування дипломатичної служби, консульських установ, на дипломатичну пошту, зокрема якою пересилаються нові зроблені паспорти, і щоб наша дипломатична служба, вона мала хоча би якийсь статус у нашій державі. Соромно, що "слуги" і тут відхиляють усі ці можливості. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1006 поправка Федини, Фріз, вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:40:42 За-72 Рішення не прийнято. 1007 поправка. Будь ласка, Величкович.
12:40:50 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановні колеги, надзвичайно важливо, щоб наша дипломатична служба працювала повноцінно і функціонально. І тому ми просимо збільшити фінансування на доставку кореспонденції, за яку відповідає відповідна служба. Прохання підтримати цю правку і виділити додаткові кошти на ці потреби. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 1007 поправка Бондаря і Величковича, комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:41:42 За-57 Рішення не прийнято. Дякую. Йдемо далі. 1008 поправка. Будь ласка, Герасимов.
12:41:51 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, ще раз, чому не бажано голосувати за цей законопроект? Перше – ключове джерело ПДФО, яке заберуть з місцевих бюджетів. Можливо, вам це зараз не всі говорять, але інформація така вже є. І другий момент, ще раз, тут не про армію тільки. Під прикриттям армії збираються мільярди гривень направити не туди. Причому, дивіться, що цікаво: в нас 91 мільйон хочуть на Мін'юст, а в них 70 невикористаних; 30 хочуть на Міндовкілля, а в них 89 невикористаних; 272 мільйони хочуть спрямувати на Мінфін, а в них 252 невикористаних. А в чому, як кажуть, секрет всієї цієї історії? А в тому, що під прикриттям армії хочуть провести гроші на бюрократію і бюрократів. Це є першочерговим завданням під час війни? Саме тому зверніть увагу на ці два моменти перед тим, як будете голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 1008 поправка Ар'єва, Герасимова, Чийгоза. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:43:14 За-59 Рішення не прийнято. Наступна – 1009 поправка. Гончаренко.
12:43:20 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко. Дуже важлива поправка, яка говорить про необхідність додати кошти на дипломатичну службу і на дипломатичний фронт. Ми всі з вами, друзі, бачимо, що відбувається в Сполучених Штатах Америки, і як Україна, на жаль, стає заручником політичної боротьби. Ми бачимо, що повністю провалена робота з Конгресом Сполучених Штатів Америки, повністю провалена, тому що в нас знищена парламентська дипломатія. Бо в нас парламентська дипломатія здійснюється Миколою Тищенком в Таїланді, іншими "слугами народу" на Мальдівах, там Барселона, інші місця. Замість того, щоб працювати – Вашингтон; замість того, щоб працювати – Теннессі, Огайо, Пенсільванія, Флорида і інші, Texas, і інші штати, де необхідно сьогодні це робити. До речі, тут колеги відреагували, кажуть, може, Миколі Тищенку сподобається Флорида, як штат, в якому можна попрацювати. В принципі, не гірше, ніж Таїланд. То давайте допомагати нашій дипслужбі… ГОЛОВУЮЧИЙ. 1009 поправка Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:44:43 За-55 Рішення не прийнято. 1010-а. Гончаренко.
12:44:49 ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, продовжуємо. Дійсно ще раз повторюсь, є надзвичайно важливим це питання, і нам треба підтримувати нашу дипломатичну службу. Ми бачимо, на жаль, я розповів про проблеми США. Ми бачимо проблеми з Польщею, і також там є серйозні проблеми. Все це накладається на те, що керівництво Верховної Ради якось дивним чином відпускає депутатів. Якщо ти "Слуга народу" і хочеш на Мальдіви, то ти туди потрапиш. Якщо ти опозиція і хочеш попрацювати в Парламентській асамблеї Ради Європи, тут проблеми, або поїхати на форум у Польщу, як це відбувалося в колег. І маємо результати цього. Якщо ми зараз не будемо вкладатися, це те, що ми можемо зробити, великого сенсу від нас на фронті немає, а на дипломатичному фронті є, отам ми можемо дати різницю. А дипломатичний фронт – це зброя, це гроші, це все. Тому давайте підтримаємо і давайте будемо працювати в цьому напрямку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз для інформації: ні на Мальдіви, ні на форум у Польщу відрядження нікому не підписувалися. Це так, для чесності і об'єктивності поданої інформації. Поправка 1010 авторства Гончаренка, вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. 12:46:24 За-55 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1011. Федина, будь ласка.
12:46:31 ФЕДИНА С.Р. Ця поправка 1011, вона передбачає збільшення фінансування на доставку спеціальної службової кореспонденції органам державної влади. І тут ідеться про те, що дуже багато процесів, які мали би миттєво відбуватися в нашій державі, вони гальмуються через те, що немає достатнього фінансування на ті чи інші моменти по доставці по відправці, по отриманню, по обробці самої інформації. Зокрема тут потерпають і наші військовослужбовці, які там місяцями, якщо не більше, чекають на оформлення своїх документів. Я вже не говорю, що тут так само йдеться і про дипломатичну пошту, про кур'єрську пошту, про доставку потрібної, зокрема секретної інформації. Я взагалі не розумію, як можна фінансувати БЕБ, Міністерство юстиції, Міністерство фінансів, піднімати їм зарплати, підвищувати фінансування Кабміну? На 2024 рік хочете підвищити фінансування Верховної Ради, коли не фінансуються елементарні речі, які пов'язані з безпекою, з добробутом і з виживанням нашої української держави. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 1011-а авторства Федини, Фріз. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:47:53 За-56 Рішення не прийнято. Поправка 1012-а, будь ласка. Перепрошую. Величкович.
12:47:59 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановні колеги, правка 1012-а, але я хотів би сказати загалом за закон. Ми зараз будемо голосувати за цей закон і ми бачимо, скільки тут є моментів, на які вчора вказували протягом цілого дня депутати. Це і збільшення фінансування на БЕБ, збільшення фінансування на деякі статті по Кабінету Міністрів. І депутати, які говорили про те, щоб краще ці кошти пустити на військових, краще ці кошти пустити на тих, хто на передку і ризикує своїм життям щогодини. Тому ми вважаємо, що цей законопроект не можна голосувати і будемо звертатися до колег – відправити його на доопрацювання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, поправка 1013-а. Герасимов. Ар'єв? Будь ласка, Ар'єв. Просто я не встигаю за вашими переміщеннями слідкувати.
12:48:57 АР’ЄВ В.І. Нічого, ми розберемося. Ця поправка передбачає пропозицію щодо збільшення фінансування доставки спеціальної службової кореспонденції. Але я знову хочу наголосити на тому, що нам треба переходити до реальних реформ. От щойно агенція Рейтерз оприлюднила опитування в Сполучених Штатах Америки, де рівень підтримки надання Україні зброї в порівнянні з травнем падає. Причому падає більше у прихильників демократів ніж у республіканців, і це дуже серйозні речі. І те, що я говорю про необхідність зараз відновити роботу Верховної Ради повноцінно, про те, що терміново треба нам зробити всі реформи, якщо це голос волаючого в пустелі, то наступного разу пустелею буде бюджет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1013 поправка Ар'єва, Герасимова, Чийгоза. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:50:20 За-55 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1014, Гончаренко.
12:50:26 ГОНЧАРЕНКО О.О. Так. Дуже важлива правка і ми говоримо про необхідність підтримувати тут функціонування державної влади і, дійсно, нам треба розбиратися, бо пан Голова, спікер, каже, не підписував відрядження в Таїланд, я йому вірю. Я ж не думаю, що Голова Верховної Ради може тут сказати десь неправду, але тоді виникає питання, а як же Посольство України в Таїланді кликало людей на зустріч? Не знаю, може, вони по пляжу десь ходили там і в гучномовець кликали людей на зустріч з Миколою Тищенком. Може, десь в якомусь салоні масажному, не знаю. Тобто тут виникає питання, а яким же чином посольство долучилося до безпосередньо цієї активності народного депутата Тищенка? Тому, друзі, нам треба виділяти кошти на військових, бо це наше єдине сподівання перемогти. І, безумовно, говорити про складну тему демобілізації, але ми маємо говорити і приймати рішення, бо ці люди виснажуються. І я це прошу… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:51:32 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Гончаренка врахувати правку номер 1014. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 12:51:53 За-55 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка номер 1015, Герасимов, Павленко, Гончаренко. Гончаренко, будь ласка, Олексій Олексійович.
12:52:03 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Я, до речі, не буду ставити її на голосування, бо бачу, що тут немає бажання. Нарешті, хоч депутати і з'явилися, але чомусь не голосують. Знову чим зайняті, мені не дуже зрозуміло. Але ми підходимо до завершення розгляду питань щодо зміни до бюджету України на 2023 рік. Друзі, дивитися на це складно, тому що поруч з абсолютно необхідними витратами, щодо яких все суспільство говорить на армію, на перемогу, на зброю, тут є витрати на барабани, на серіали, на Бюро економічної безпеки, якому ми ще додаємо гроші. Ну, невже ми серйозно збираємося з цим перемагати? Ми як збираємося перемогти: запропонуємо "оркам" подивитися кіно, яке знімуть? Будемо закидувати їх бруківкою? Будемо в барабан стукати, щоб вони злякалися? Тому, друзі, очевидні є пріоритети. І мені дуже шкода, що в цьому бюджеті ці пріоритети не знайшли того відображення, як мали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ви не ставите. Наступна 1016, Горобець. Не наполягає. Мотовиловець. Ага, це врахована. 1018, Федина, Фріз. Будь ласка, Федина.
12:53:22 ФЕДИНА С.Р. Поправка 1018. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будете ставити на голосування? ФЕДИНА С.Р. Так, буду ставити. Питання стратегічно полягає в тому, що я не розумію, як можна зажимати фінансування на потреби мешканців Херсонської області. Я розумію, що більшість депутатів там в житті не були і туди приїжджати не збираються, але там кожен день обстріли, там кожен день загиблі, там кожен день руйнування, там кожен день потреби по ремонтах, зрештою там кожен день потреба військовослужбовців. І там критично потрібен додатковий ресурс, щоб забезпечувати і випікання хліба, і медицину, і захист цивільного населення від тих бомбардувань, які постійно там відбуваються. І у нас є кошти на Бюро економічної безпеки, у нас є кошти на Міністерство фінансів і Міністерство юстиції, а на Херсонську область у нас коштів немає. Ну, до голосувалися ви уже всі тут до ручки! ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Федини врахувати правку номер 1018. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 12:54:42 За-55 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 1019-а, Величкович Микола Романович. Будь ласка.
12:54:48 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановні колеги, хто хоча би раз був після звільнення у Херсоні і попадав під обстріли, той чудово розуміє, наскільки важко бути там і працювати, наскільки важко там бути і виживити, і не полишати це місто. Ви знаєте, я думаю, попри те, що ми виділили достатньо, ніби і достатньо коштів в цьому законопроекті, але ми вважаємо, що ще додатково додати ті кошти для організації роботи як і влади, так і організації місцевого самоврядування, так і для коштів... для звичайних громадян, які щодня там виживають і під обстрілами. Це є завдання нашого залу. І прошу проголосувати, підтримати додаткове виділення коштів саме для херсонців і для їхніх потреб. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:55:47 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Поправка 1019 авторства Бондаря і Величковича. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:56:06 За-63 Рішення не прийнято. Наступна поправка 1020. Хто? Ар'єв чи... Ар'єв, будь ласка.
12:56:14 АР’ЄВ В.І. Все, в принципі, могло би бути інакше і швидше щодо виділення військовим допомоги, точніше, виділення додаткового фінансування якби цей законопроект був розділений на дві частини. Перший – це суто гроші для зарплат військових і підтримку регіонів, які постраждали найбільше від бойових дій, зокрема Херсонська область, про яку зараз ідеться. А другий законопроект – це додаткові доплати до корупційного наскрізь Бюро економічної безпеки, до Мін'юсту, до Секретаріату Кабінету Міністрів та інших всіх. Тобто розділити реальний сектор оборони і все решта. От тоді ми побачили би, що за перший законопроект були би миттєві голосування, а за другий законопроект можна було би вже і реально дискутувати. А до дискусій ми все одно прийдемо, якщо ми хочемо стати по-справжньому європейською країною, бо парламент місце для дискусій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 1020 авторства Ар'єва, Герасимова і Чийгоза. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 12:57:39 За-53 Рішення не прийнято. Наступна поправка, Гончаренко, 1021-а. Олексій Олексійович, я перепрошую, перед тим от як ви почнете, я хочу нагадати, що в нас прийнята постанова Верховної Ради щодо того, що ми поширюємо інформацію за годину після завершення. Ви зараз ведете пряму трансляцію в тіктоці, я просто інформую вас, що ви порушуєте цю постанову, а також піддаєте відповідній загрозі єдиний законодавчий орган нашої держави і людей, які знаходяться тут. Будь ласка, Олексій Олексійович. 12:57:45 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Дивіться, я… Пане Руслане, в мене до вас є пропозиція, як кажуть, на мільйон. Вона дуже проста. Ви виконуєте закон і Регламент і виносите постанову Цабаля на голосування, а я виключаю трансляцію в тіктоці. І обіцяю вам навіть, що після цього я не буду її включати якийсь час точно, можу довгий. От така дуже хороша пропозиція: ви виконуєте закон, і тоді я теж виключаю трансляцію в тіктоці. А взагалі я не знаю, чого нам соромитись, ми взагалі тут сидимо і працюємо для цих людей, які на нас дивляться, в тіктоці в тому числі. Це їхнє право бачити, що ми робимо. Ми з незрозумілих причин закрили Верховну Раду для людей, щоб вони нічого не знали, що тут відбувається. Ми не пускаємо сюди пресу. Ми не транслюємо в прямому ефірі, як це було 30 років Верховної Ради, 30 років незалежності України, нове ноу-хау – все закрити, заховатися і під ковдрою щось робити. То виносьте постанову Цабаля у відповідь на мою пропозицію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, по-перше, ми не на базарі, а, по-друге, я дуже переживаю, щоб з тіктока ви не скотилися потім в Pornhub чи в OnlyFans. Дякую. Будь ласка, йдемо далі. Я ставлю 1021 поправку, вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. 12:59:46 За-46 Рішення не прийнято. Олексій Олексійович Гончаренко. Наступна 1022-а.
12:59:53 ГОНЧАРЕНКО О.О. Справа в тому, пане Руслане, тут жвава дискусія. Ви назвали якісь назви OnlyFans чи щось… Pornhub, OnlyFans. Я не знав, що це за соцмережі. Я розумію, що ви знаєте. Мене це радує. Бо насправді нам потрібен просунутий спікер, спікер сучасний, не зашорений, який широко дивиться і знає багато речей. На жаль, я не знав що це, але мені колеги підказали. За потреби… Чесно кажучи, враховуючи, що у нас тут у Верховній Раді відбувається, у нас можна, мені здається, як ви сказали Pornhub, і там теж показати. Це таке собі щось близьке. Тому, друзі… Напевно, тому ви і демонструєте нас по телебаченню вночі. Тому, друзі, я все-таки прошу повернути нормальну роботу Верховної Ради, дати людям дивитися на це. Може, комусь це буде цікавіше за Pornhub і які інші мережі ви назвали, і працювати на військових. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, блискуче представлення поправки 1022. Всі зрозуміли її сутність. Я вам дуже дякую за глибинну таку… Але, на жаль, чомусь, незважаючи на те, що ви навіть не знаєте таких назв, я вимушений поставити 1022 поправку на голосування. Я ставлю 1022 поправку авторства… Не треба? А, тобто ви вже все зрозуміли. Дякую. Йдемо далі, шановні колеги. З процедури? Будь ласка, Демченко. Демченко.
13:01:36 ДЕМЧЕНКО С.О. Дякую, Руслан Олексійович. Колеги, тільки що був відповідний діалог між нашими колегами. Я не хочу робити якісь зауваження, я хочу просто звернути увагу. Друзі, у нас відбувається війна, у нас гинуть люди, в тому числі цивільні, трагедія нещодавня. Мені соромно дивитися в очі нашим громадянам, коли вони цитують, що в нас відбувається в парламенті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 1023-я. Дмитро Олександрович, так, як вчора? Будь ласка, Разумков, 1023-я.
13:02:17 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, там залишилося десять моїх правок, дайте мені 6 хвилин, я виступлю і йдемо далі. ГОЛОВУЮЧИЙ. І ви знімаєте ці поправки? Будь ласка, Разумков 6 хвилин, знімає поправки. РАЗУМКОВ Д.О. Спочатку дайте час. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, обнуліть час.
13:02:29 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, вчора вночі, після того, як завершилося засідання Верховної Ради, почали деякі колеги по парламенту, фейсбучні герої, скиглити, що парламент працював 12 годин. От скажіть мені, вам не соромно? Ви засідаєте по чотири дні на місяць! По чотири дні. Перший раз парламент попрацював трохи більше, дійсно, да, ми попрацювали 12 годин. Але скільки народних депутатів пропрацювали ці 12 годин? Наприкінці було людей 30 в залі. Ви не захотіли послухати і прийняти правильні правки. Ви не захотіли додати 11 мільярдів на Збройні Сили України, вам на це не вистачило совісті, тому що в залі не було людей, ви не голосували за це. І потім треба буде дивитися в очі нашим захисникам, яким ви не додали ці кошти. Ви не додали 2,4 мільярда на ГУР. ГУР, який вас захистив і Київ, разом з іншими сміливими підрозділами 24 лютого 2022 року, коли багато міністерств поїхало в "закарпатський котел" і організовували героїчну оборону Мукачева. Ви не додали по 700 мільйонів на антикорупційні органи, на САП і НАБУ, ви не захотіли це зробити, тому що вам дуже лячно. Так як вчора казали деякі колеги, що треба буде купувати памперси. Не захотіли, ви навіть за це не проголосували, вам це було нецікаво. 12 годин їм забагато працювати. А скажіть, будь ласка, коли наші захисники по 24 на 7 працюють, їм не важко? Але ви захотіли віддати 220 мільйонів на БЕБ. Ви вирішили, що це першочергова витрата, замість того, щоб допомогти Збройним Силам України. Ви вирішили, що можна віддати 214 мільйонів на Секретаріат Кабінету Міністрів. Це крайнє принципова позиція? Це дуже важливо? Вони ніяк не можуть попрацювати над тим, що в них є? Ви вирішили, що ви маєте право віддати 1,4 мільярда на Міністерство закордонних справ, те міністерство, яке сьогодні робить все, щоб у нас зіпсувалися стосунки з нашими партнерами. Саме завдяки їх роботі, я маю на увазі не посольство, а саме центральний апарат. Ми сьогодні маємо проблеми з Польщею, нашим стратегічним другом і партнером. Іноді дуже здається, дуже було б найкраще, якщо б вони залишалися в Києві, закрилися в своєму міністерстві і нікуди не виїздили. Ви не захотіли віддати 1,2 мільярда з телесеріалу "Інгулець", з трансляції єдиного марафону на Збройні Сили України, за це не проголосували. І ви мені зараз будете розповідати, що це був спам. У вас просто немає совісті, коли ви про це говорите, шановні колеги. 12 годин вони попрацювали. А ви не хочете повернутися до нормальної роботи Верховної Ради? Давайте працювати тижнями, як це передбачено. Давайте запросимо сюди журналістів, давайте відкриємо роботу Верховної Ради, про безпеку хтось розповідає. А як всі інші інституції і підприємства працюють в Києві, розкажіть мені, будь ласка. Коли вчора Голові Верховної Ради пропонували не продовжувати засідання до 11-ї, а перенести його на сьогодні, пройти по ключовим правкам і далі голосувати. Голова Верховної Ради на це не погодився. Руслан Олексійович підтвердить, у нас був такий діалог, що сьогодні ми це проголосуємо. Да-да, Руслан Олексійович. І, шановні колеги, я вимушений вам сказати, що команда "Розумної політики" буде голосувати за цей закон. Тому що ви... Да, да. 12 годин не спаму, шановні колеги, 12 годин переконання вас, що на армію треба виділити 11 мільярдів гривень. Вам смішно, але щось я такого реготу не бачив 24.02. Не бачив я в цій залі тих посмішок, які бачу сьогодні. Ви завжди ставите на розтяжку. Ви розповідаєте про те, що виділяєте 190 мільярдів на ЗСУ, а паралельно засовуєте свої "шкурняки", про ті, які я сьогодні розповів. Залишаєте гроші на свій телемарафон, залишаєте гроші на свої відрядження, залишаєте гроші на тому, де можна розпиляти. На жаль. Окремо я хотів би подякувати всім колегам, які вчора залишились в залі і працювали. Окремо я хотів би подякувати і пані Підласій, з якою я абсолютно не погоджуюсь щодо цього законопроекту і того розподілу, який не забезпечив додатковими 11 мільярдами гривень Збройні Сили України. Але вона фахово провела цей день, вона давала відповіді на всі запитання або майже всі запитання, на відміну від інших членів по парламенту, які замість того, щоб працювати, поїхали по кабаках і сиділи з них строчили пости. Вам має бути соромно, соромно перед нашими захисниками. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили проходження поправок, які пропонувались поставити на врахування. Ще хтось бажає поставити свої поправки на врахування? Ні. Дякую. Шановні колеги, чи бажає хтось поставити поправки на підтвердження? Є руки. Будь ласка, Ірина Володимирівна. Потім Демченко буде.
13:09:01 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую, пане Руслане. Відразу зафіксуйте, що я буду, дайте мені, будь ласка, 5 хвилин, я озвучу п'ять поправок і включити заново мікрофон, будь ласка. Спочатку 96, 70, 90, 595 і 616. Будь ласка, тепер я висловлю нашу позицію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні. Якщо 5 хвилин на п'ять правок, то по одній правці, будь ласка, Ірина Володимирівна. 70-а, будь ласка, Ірина Володимирівна. 13:09:19 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Це технічна поправка. Я дуже рада, що зараз всі колеги зібралися у сесійні залі, вона стосується госпіталів, і там вказано щодо того, що госпіталі були, і медцентри, знищені окупантами Російської Федерації. Мабуть, у цій залі тільки кілька людей, зокрема і пані Роксолана, дійсно, і наша фракція, прочитала всі поправки, готувала наші поправки для того, щоб, колеги, в першу чергу знайти максимальну кількість видатків, які можна спрямувати на Збройні Сили України. Ми раді, що було враховано нашу поправку щодо того, що треба збільшити фінансування консульських центрів, тому що на них навантаження сьогодні зросло втричі, в десять раз, але не вистачало катастрофічно коштів. І саме "Європейська солідарність" підняла це питання і перед урядом щодо того, що 1 мільярд 400 мільйонів дійсно в цьому законопроекті піднімаються видатки не тільки на консульські… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету. Шановні колеги, одну секундочку. Перед тим як Роксолана Андріївна відповість, я прошу зайняти свої місця, тому що ми зараз будемо голосувати за поправки, які враховані комітетом, але які ставляться на підтвердження. (Шум у залі) Ні, вибачте, ви проголосили, зараз хтось інший скаже, вона не була проголосована. Роксолано Андріївно, ваша позиція по 70 поправці.
13:11:06 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, поправка номер 70 вносить зміни до порядку роботи Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Ми додаємо новий напрям ліквідації, що заклади охорони здоров'я, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок російської агресії, можуть фінансуватися однозначно з фонду ліквідації. Вони і раніше фінансувалися з фонду ліквідації, але деяким громадам потрібна була ця правова визначеність, тому пропоную підтримати цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, всім все зрозуміло. 70 поправка авторства народного депутата Задорожнього, вона комітетом врахована. Водночас народна депутатка Геращенко просить поставити цю поправку, це рішення комітету на підтвердження. Я ставлю пропозицію 70 правку поставити на підтвердження. Прошу голосувати, шановні колеги. 13:12:23 За-292 Рішення прийнято. Наступна поправка 90. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
13:12:29 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановна пані Роксолано, дійсно, ми з вами належимо до небагатьох людей в цій залі, які прочитали всі поправки. І от саме 90 поправка стосується дуже важливої теми: тарифи на медичні заклади. Ми підтримуємо цю поправку, але от я хочу від вас почути, шановна пані Роксолано, наступне і це дуже важливо дійсно. Ми бачимо в цьому проекті бюджету є непідтверджені кошти, які ви закладаєте саме на збільшення видаткової частини, зокрема, за рахунок зовнішніх заощаджень – 91 мільярд і внутрішніх заощаджень – 207 мільярдів. В той час як ми пропонували нашими поправками вам знайти 10 мільярдів як мінімум гривень, яких заощадити з БЕБ, з ДБР, з марафону і інше, і вони би пішли і на тарифи, і на госпіталі, і на інші видатки, які закладені в цьому бюджеті і є дуже важливими. І от саме такої фахової дискусії нам і хотілося, шановна пані Роксолано. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Роксолано Андріївно, я попрошу по цій поправці яка позиція, не вдаючись в якісь інші дискусії, 90 поправка, будь ласка. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чия це поправка? ГОЛОВУЮЧИЙ. Тимошенко Юлії Володимирівни.
13:13:40 ПІДЛАСА Р.А. Поправка номер 90 врахована комітетом частково. В частковій редакції вона говорить, що ми доручаємо Кабінету Міністрів на період дії воєнного стану при розрахунку тарифів Національної служби здоров'я, тобто при розрахунку вартості пакету розглянути можливість застосування підвищуючого коефіцієнта не менше, ніж 3,0 для пакетів реабілітації та лікування військовослужбовців. Прошу підтримати цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 90 поправка авторства народної депутатки Тимошенко Юлії Володимирівни і колег. Вона врахована частково в редакції комітету. Тому я ставлю, водночас народна депутатка Геращенко просить таке рішення підтвердити, тому я ставлю пропозицію підтвердити поправку 90 в редакції, яка врахована частково комітетом. І я ставлю цю пропозицію в зал. Прошу голосувати. 13:14:57 За-295 Рішення прийнято. З процедури, будь ласка. Власенко.
13:15:06 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Насправді виглядає дещо дивним, коли фракція ставить поправку на підтвердження, а потім сама за неї голосує. (Оплески) Тому можливо я би звернувся із проханням до цієї фракції, може не треба ставити поправки, якщо ви їх і так підтримуєте? Якщо вам треба поговорити просто про щось, то це трошки інша історія. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступна поправка 96. Ірино Володимирівно, будь ласка.
13:15:37 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановні колеги. Ми з пані Роксоланою не тільки обидві з Черкас, а й належимо до тих людей в парламенті, які прочитали всі поправки до цього законопроекту. Небагато людей це зробили. Власне 96 поправка стосується нашої з вами, шановна пані Роксолано, черкаської теми. Це місцеві бюджети і субвенції. І задаю я ці питання для того, щоб ми почули роз'яснення щодо цих поправок і прийняли рішення від нашої фракції, чи підтримати її чи ні. І ми раді, що зараз в парламенті не 20 народних депутатів, а 320. Нарешті ви зібралися. Хоча це дуже правильно, як в Конгресі США, як в Сенаті США, як в кожному цивілізованому парламенті, коли робота по поправках іде від поправки до поправки (і не рахують, що перевтомилися) 12 годин. В Черкасах, як і в інших регіонах України, дуже переживають, що буде з субвенціями, чи не заберуть їх з 1 жовтня цього року за змінами до бюджету цього року. І просимо, шановна пані Роксолано, ваше роз'яснення. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, в межах 96 поправки, а не всього, що ми тут почули. Будь ласка, Роксолано Андріївно.
13:16:46 ПІДЛАСА Р.А. 96 поправка говорить, що ми робимо перехідними залишки коштів за субвенцією, яка надається місцевим бюджетам в рамках кредиту Європейського інвестиційного банку на відновлення інфраструктури та житлово-комунального господарства. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Коли ваше ім'я було? Це ще було, коли ми розглядали… Ні, ні, не зараз. Шановні колеги, 96 поправка авторства Каптєлова. (Шум у залі) Це ще коли Олексій перед цим говорив? Давайте ми проголосуємо. Шановні колеги, право на репліку надається одразу, а не через 2 години. Шановні колеги, 96 поправка авторства Каптєлова… Слухайте! Одну секундочку! Давайте ми завершимо закон. Для нас пріоритет це, а не внутрішній нарцисизм людей, які сидять в цьому залі. (Оплески) Шановні колеги, 96 поправка, вона врахована частково, це авторства народного депутата Каптєлова. Водночас депутатка Геращенко просить поставити на підтвердження рішення комітету врахувати цю поправку частково. Я ставлю цю поправку в редакції, в якій вона врахована частково, і прошу голосувати. 13:18:44 За-303 Рішення прийнято. Будь ласка, Геращенко, яка наступна поправка ваша? 595-а, да?
13:18:50 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановні колеги. Для нас дуже важливо чути роз'яснення голови комітету. І зверніть увагу інші голови комітетів від "Слуги народу", що треба роз'яснювати зміст поправки. А тепер… ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна по поправці? ГЕРАЩЕНКО І.В. Я прошу не коментувати мене. Ви рівний серед рівних. ГОЛОВУЮЧИЙ. А я прошу по поправці. ГЕРАЩЕНКО І.В. 595 поправка - це поправка народної депутатки Забуранної. І ми з пані Підласою чи не єдині, хто її прочитали в сесійній залі. Вона стосується видатків щодо соцполітики: щодо виплати зарплат людям. От, дійсно, зарплати в соціальному секторі є надзвичайно важливими, в той же час в цьому законопроекті піднімаються зарплати не лише в соцсекторі, а ДБР, БЕБ та інші структури, які точно не воюють, знаєте, не на фронті, не на іншому фронті і таке інше. І ми пропонували ще 10 мільярдів знайти для того, щоб передати їх військовим, медикам, освітянам, де дійсно є проблеми сьогодні з виплатами. Пані Роксолана, на жаль, це не підтримала, і от ми би хотіли почути, чи не хотіли б ви в 590… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція по 595 поправці.
13:19:59 ПІДЛАСА Р.А. Руслан Олексійович, я тільки по поправках даю позицію. 590 поправка пропонує… ГОЛОВУЮЧИЙ. 595-а. ПІДЛАСА Р.А. 595 поправка пропонує в Міністерстві соціальної політики в межах однієї програми – "Керівництво та управління в сфері соцполітики" – перерозподілити 5,6 мільйона гривень з видатків розвитку на видатки споживання. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всім зрозуміла позиція. 595 поправка авторства народної депутатки Забуранної. Вона комітетом врахована, водночас народна депутатка Геращенко просить поставити таке рішення на підтвердження. Я ставлю 595 поправку на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати. 13:20:57 За-299 Рішення прийнято. Наступна поправка, і завершальна, від Геращенко, 616-а. Будь ласка.
13:21:04 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Пані Роксолано, як ви знаєте, ми з вами прочитали всі поправки, на відміну від інших 300 депутатів в залі, і це поправка народного депутата Железняка. Вона стосується важливої теми: допомоги людям у важких життєвих обставинах. В той же час, я хочу уточнити, чи не стосується тоді ця поправка таких категорій, яким ви додали в цьому проекті бюджету, як БЕБ, як ДБР, яким додали: 220 на БЕБ мільярдів, 214, вірніше, мільйонів там на Кабмін, на їх Секретаріат. Це теж люди у важких життєвих обставинах. Чи не важливо було врахувати і наші поправки, щоб ще 10 мільярдів гривень перерахувати на Збройні Сили України, на медиків, на лікарів, на поранених, на тих, хто втратив житло. Це дійсно люди у важких життєвих обставинах. Цей законопроект, друзі, який ми зараз обговорюємо, він правильний, але ще 10 мільярдів туди можна було додати. І от саме за це ми боролися 12 годин, і нам шкода, що деякі поправки ви з нами не підтримали, він би тоді був більш ідеальний, цей законопроект, ось про що йдеться. І мені шкода, що тут так мало професійної… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 616 поправка.
13:22:14 ПІДЛАСА Р.А. 616 поправка Железняка доповнює поправку доповнює поправку Гетманцева номер 870. Народний депутат Гетманцев пропонує зняти кошти з Бюро економічної безпеки. а Железняк пропонує ці ж кошти спрямувати на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 616 поправка авторства Железняка, Хлапука і Цабаля. Вона врахована комітетом частково. Водночас Геращенко просить таке рішення комітету поставити на підтвердження. Я ставлю 616 поправку в тій редакції, в якій вона врахована часткова, на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати. 13:23:08 За-302 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Далі, я знаю, була поправка в Демченка, будь ласка. Який номер?
13:23:17 ДЕМЧЕНКО С.О. 1017-а – на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1017-а. Будь ласка, обґрунтовуйте. ДЕМЧЕНКО С.О. Дякую. Колеги, поправка 1017 стосується збільшення бюджету для виконавчої влади в Київській області на 35,5 мільйона гривень. У мене є питання, на початку року, коли ми формували з вами бюджет 23-го року, ми в усіх виконавчих органах, усіх областях забирали кошти: в Харківській області, Дніпропетровській області, Сумській області, Запорізькій і так далі. А чомусь зараз ми повертаємо кошти виключно для Київської області. Чим саме викликано саме таку пріоритетність, невже вони на краю захищають зараз нашу країну, більш потерпають від ударів ворога? Чому ми не даємо ці кошти Сумській області, Харківській області, Запорізькій, де лікарі не мають за що сплачувати, отримувати зараз заробітну плату? Чому такий вибір, я не розумію, колеги? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету, шановні колеги.
13:24:21 ПІДЛАСА Р.А. Поправка 1017 – це поправка Андрія Мотовиловця про те, щоби зняти кошти з Бюро економічної безпеки та спрямувати на Київську обласну державну адміністрацію. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, поправка 1017-а авторства народного депутата Мотовиловця. Вона комітетом врахована. Водночас народний депутат Демченко ставить цю поправку, це рішення комітету на підтвердження. Шановні колеги, я ставлю 1017-у поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 13:25:09 За-214 Рішення не прийнято. Поправка вважається відхиленою. Дякую, колеги. Йдемо далі. Наступна поправка, Южаніна. Номер поправки одразу.
13:25:26 ЮЖАНІНА Н.П. Поправка 529. Шановні колеги, цією поправкою пропонується зменшити видатки на 27 мільйонів гривень з Міністерства оборони по програмі "Забезпечення діяльності Збройні Сили, забезпечення особового складу ветеранів військової служби та членів їх сімей" і переспрямувати на програму з формування статутного капіталу державного підприємства "Агенція закупівель у сфері оборони". Мене дивує, насправді, що ви вчора не слухали конструктивно діалогу, який тут був. І насправді, пані Роксолано і члени комітету, те, що вам радили 43 мільйони використати, які планувалися на Фонд держмайна, прийнявши зміни до законодавства, що всі виплати по звільненню виплачуються після війни, можна було би спрямувати і на формування статутного капіталу. Але точно не забирати з таких важливих програм Міністерства оборони. Прошу не підтримувати цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 529 поправці.
13:26:34 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, до бюджетного комітету звернувся з листом міністр оборони Рустем Умєров попросив передати для формування статутного капіталу Агенції з закупівель у сфері оборони, яка була щойно створена, 27 мільйонів гривень. Це було його рішення і ми його підтримали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 529 поправка авторства народного депутата Цабаля. Комітетом вона врахована, ця поправка врахована. Водночас народна депутатка Ніна Петрівна ставить її… Южаніна ставить це рішення на підтвердження. Я ставлю 529 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 13:27:38 За-275 Рішення прийнято. Шановні колеги, будь ласка, Ніна Петрівна. Номер поправки.
13:27:47 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги… 870-а. Ви не дослухаєтеся до кінця і думаєте, що хтось хоче зробити гірше. Ні в якому разі. Але забирати з військових, якщо є інше джерело для формування статутного капіталу, очевидно, так треба було зробити. 870-а. Автори сумнозвісного Закону про створення БЕБ, хромоногого цього органу, який викликав найбільше, сотні поправок до даного проекту закону, зараз самі знімають з його фінансування. І чому це тільки 870-а поправка врахована, якщо, пані Роксолана, сотні поправок подані щодо зменшення фінансування? Ви граєте гру між своїми, ви хочете з своїх зробити якихось там лідерів, не дослуховуючись до думки інших. В результаті вчора скільки потрачено часу, коли обговорювали і обґрунтовували свої поправки на мінус по БЕБ. Скажіть зараз конкретно, скільки залишається на фінансування БЕБ, враховуючи ваших лідерів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 870 поправка. Будь ласка, Роксолана Андріївна.
13:28:58 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, я вже про це говорила. Поправка Гетманцева номер 870 забирає з Бюро економічної безпеки 82,5 мільйона гривень. Ми пропонували забрати більше. Але після голосування, яке поставив пан Демченко на поправки, 34,5 мільйона залишаються у БЕБ. Тому я прошу підтримати хоча б поправку Гетманцева, тому що все, за що ми тут боролися і 20 годин стояли, буде не виконано. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю 870 поправка. Ця поправка авторства народного депутата Гетманцева, вона врахована комітетом. Позицію комітету ви почули. Водночас Южаніна просить поставити це рішення на підтвердження. Я ставлю 870 поправку авторства Гетманцева на підтвердження. Прошу голосувати. 13:30:14 За-293 Рішення прийнято. Будь ласка, була репліка на Демченка, коротко.
13:30:25 ДЕМЧЕНКО С.О. Пані Роксолано, я з усією повагою, ви ж знаєте, до вас, дуже тепло відношуся. Але незважаючи на це, на жаль, формування чи обговорення відповідного законопроекту 2023 року, який ми зараз будемо голосувати, відбулося неконструктивно – ніхто не почув наявність дійсно первісних затрат, які ми мали б врегулювати, в тому числі і питання, пов'язане з рядовим і начальницьким складом відповідних осіб, яких вже є заборгованість, починаючи з 2022 року. Країна об'явила воєнний стан, пообіцяла 30 тисяч гривень виплатить людям. І на сьогоднішній день ухиляється від цих виплат, не зважаючи на те, що навіть вже є рішення суду. Сором нам і ганьба, що ми примушуємо офіцерський склад йти до суду, добиватися кошти, які винна їм держава. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, яка наступна поправка? Гончаренко. Номер поправки?
13:31:28 ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко. Поправка номер 894. Я тут просто хочу пояснити колегам і колегам, і громадянам України, що відбувається. Значить, спочатку внесли пропозицію додати для Бюро економічної безпеки, яким, до речі, повністю керує, як і Державною податковою службою, пан Данило Гетманцев і через них руйнує економіку держави, значить, додати більше 300 мільйонів гривень. А потім кажуть, так, ми ж забираємо з БЕБ, і врешті-решт забрали декількома правками 95 мільйонів гривень. Ця конкретна правка забирає 3 мільйони гривень. Та треба забрати 3, там треба всі 300 забрати, а цього не відбувається. І ще, що хочу сказати. Дуже важливо почути, яка практика по податках в Таїланді, напевно, її вивчав Микола Тищенко, який нарешті з'явився у Верховній Раді України, який дуже хоче сказати. Микола Тищенко, де ліси, де кол-центри? Чекаємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте перед тим як перейдемо до конструктиву, спочатку згадали Гетманцева, потім Тищенка. Немає заперечень спочатку Тищенка? Будь ласка, Микола Миколайович. Потім – Данило Олександрович.
13:32:45 ТИЩЕНКО М.М. Я хочу об'яснити колегам та громадянам України щодо поведінки пана Гончаренка, півня з Одещини. Коли він працював депутатом у міській та обласній раді, це вікіпедія, перше, що він досяг – це разом з іншими депутатами підтримав розвиток російської мови в Одесі, тобто з сцени Одеси він закликав Януковича. Всі ми пам'ятаємо. Тобто ваша присутність в залі взагалі незрозуміла, тому звертаюся до пана Порошенка: я прошу видалити цю людину з своєї фракції та в цілому з політикуму України. Вам не місце в парламенті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, право на репліку. Пане Олексій! Пане Олексій, дивіться, це парламент, якщо вам треба знімати тік токи, для цього є тікток ферми, якісь інші речі, будь ласка, туди. Вам була надана репліка. Все, ви почули її, зняли, протранслювали, хоча я ще раз попереджую, що ви порушуєте постанову Верховної Ради України. Я передаю слово для репліки Данилу Олександровичу Гетманцеву і потім перейдемо до конструктиву, до Роксолани Андріївни. Будь ласка.
13:34:20 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, вчора в Харківській області загинула 51 людина внаслідок терористичного акту Російської Федерації. Сьогодні зранку загинула дитина… Я прошу припинити це в залі врешті-решт! До коли ми будемо цим займатися… ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп! Зупиніть, будь ласка, це все, цей фарс! Гончаренко, сядьте на місце, будь ласка! Якщо вам незрозуміло, ваше місце позначено табличкою. Будь ласка… Тищенко, сядьте на місце, будь ласка. Сядьте на місце! Займіть свої місця! Перестанете перетворювати в балаган Верховну Раду. Таке відношення людей до вас саме тому, що ви таке робите, по-іншому до вас ставитися і неможливо. Цирк і ганьба! Сядьте на місця, будь ласка! Олексій Гончаренко, сядьте, будь ласка, на місце! Зупиніть це! Михайло Радуцький, сядьте на місце! Радуцький, сядьте на місце! Ми зараз розглядаємо закон для військових. Ви взагалі вже з розуму зійшли? Сядьте на місця! Будь ласка, я все-таки хочу передати слово Данилу Олександровичу Гетманцеву, тому що, по-моєму, ті речі, які він говорив, набагато більш важливіші ніж те, про що ви зараз тут творите. Данило Олександрович, будь ласка. Вибачте, будь ласка, за таку поведінку колег.
13:36:17 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Вчора загинула 51 людина в Харківській області. Вже 55. І внаслідок терористичного акту Російської Федерації сьогодні дві людини зранку загинули в місті Харкові в центрі, від чергового терористичного акту. Ми зараз розглядаємо з вами закон про виділення коштів армії задля нашої перемоги. Ті люди, які перетворюють цей процес, цей законодавчий процес вкрай важливий для країни, для наших дітей, для нашого майбутнього, у фарс, в тікток, невідомо в що, – це люди, які працюють проти нашої держави. Це люди, які тільки називають себе патріотами. Це люди, які грають на руки Путіна і хочуть зробити йому подарунок. І ми не дамо вам це зробити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Борисович, Михайло Борисович, зараз, давайте ми проголосуємо цю поправку. Давайте проголосуємо поправку. Давайте проголосуємо, ще лишилась одна поправка, і закон в цілому. Давайте спустимо пар трошки. Роксолана Андріївна, будь ласка, вам є що додати? Я нагадаю, що ми в поправці номер 894. Будь ласка, Роксолана Андріївна.
13:37:53 ПІДЛАСА Р.А. Так, я би хотіла сказати, що поправка 894 подана Чорноморовим для того, щоб забезпечити водою регіони, які втратили прісну воду внаслідок руйнації Каховської ГЕС в Миколаївській області. Прошу підтримати. І, до речі, теж знімаю з БЕБ гроші. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 894 поправка авторства Чорноморова. Водночас Гончаренко ставить цю поправку на підтвердження. Вона комітетом врахована. Шановні колеги, я прошу підтримати цю поправку. 894-а. 13:38:46 За-308 Рішення прийнято. Шановні колеги, ми можемо переходити до голосування за закон в цілому. Будь ласка, шановні колеги, слава богу, це підходить до завершення. Роксолано Андріївно, окрема вдячність вам. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2923 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (реєстраційний номер законопроекту 10038). Шановні колеги, я прошу вас голосувати. 13:39:55 За-313 Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. Олександр Сергійович, будь ласка. По фракціях покажіть, будь ласка. Можна, я спочатку Олександру Сергійовичу дам?
13:40:09 КОРНІЄНКО О.С. Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту України повідомляю про входження народного депутата України Кіссе Антона Івановича до складу депутатської групи "Довіра". Вітаємо. Аналогічно, згідно з поданою заявою повідомляю про входження народного депутата України Мінька Сергія Анатолійовича до складу депутатської групи "Довіра". Вітаємо. Також вітаємо зі створенням міжфракційного депутатського об'єднання "Вільна Венесуела", співголови – Заблоцький Мар'ян Богданович та Мережко Олександр Олександрович. Вітаємо.
13:40:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З процедури? Спочатку Радуцький з процедури, а після цього Климпуш-Цинцадзе з процедури. Будь ласка. Єдине, не давайте права на репліку нікому, якщо можна. Будь ласка.
13:41:05 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Шановний Руслан Олексійович, вимагаю як народний депутат України від вас виконати вимоги Постанови Верховної Ради, яка забороняє теле або любу онлайн трансляцію з залу Верховної Ради під час засідань. Виновні, хто це робить, мають бути позбавлені права посещати одне пленарне засідання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що я кожного разу по два-три рази закликаю цього не робити. Я думаю, що тоді, можливо, регламентний комітет нехай розгляне, якщо хтось до нього звернеться. Будь ласка, шановні колеги, дякую. Шановні колеги, будь ласка, Климпуш-Цинцадзе.
13:41:44 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. І наступного разу, пане Голово, будь ласка, не кричіть, коли ви там вважаєте за необхідне комусь дати слово, а комусь не дати, і визначити свій порядок надання того слова. Я не потерплю цього, тому що ми ніби з вами рухаємося до Європи. В мене є пропозиція, яку я прошу поставити на голосування. Прошу підняти розгляд двох ратифікацій 0226 і 0229 і поставити їх на голосування зараз. Це ратифікації, одна про обмін інформацією з військовими і розвідувальними органами Швеції, вона для нас потрібна, для нашої Служби безпеки. Це перше, 0229. І 0226 про приєднання України до інструменту Механізму цивільного захисту Європейського Союзу, яким ми вже користуємося, і нам критично необхідно нарешті довести до кінця цю ратифікацію і виконати наші внутрішньодержавні процедури в цьому напрямку. Я прошу... ГОЛОВУЮЧИЙ. З приводу першого, кричати, не кричати, тут збоку є така річ, яка зменшує або збільшує, тут така збоку пімпочка. З приводу цього, звичайно, є така процедура, але, мені здається, що ті закони, які зараз є, вони більш важливі. Але я ставлю вашу пропозицію змінити порядок денний і перейти зараз до розгляду ратифікацій, про які зазначила Іванна Орестівна. Шановні колеги, прошу голосувати. (Шум у залі) Прошу голосувати. Я ж так і ставлю вашу пропозицію. 13:43:33 За-119 Рішення не прийнято. Шановні колеги, будь ласка, переходимо далі. Ми всі оголошення зробили, Олександр Сергійович? Всі оголошення. З процедури – Демченко, будь ласка.
13:43:57 ДЕМЧЕНКО С.О. Дякую, Руслан Олексійович. Колеги, я хочу звернути увагу, що вже у нас більше ніж десять засідань в порядку денному законопроект, який дуже є важливим, 5456-д. Він стосується існування двох Верховних Судів України. Він стосується зневаги трудових прав працівників судів, які на сьогоднішній день знаходяться кілька років у підвішеному стані, що їм робити далі. Він стосується нашого політичного обличчя на європейській арені. Європейський суд з прав людини вже більше ніж рік тому сказав, що це питання має бути негайно вирішено. Законопроект проголосований комітетом, підтриманий в другому читанні, вважаю його можливим бистро прийняти. Прошу підняти його наверх і зараз проголосувати перед питанням Бюджетного кодексу... ГОЛОВУЮЧИЙ. А він включений до порядку денного? ДЕМЧЕНКО С.О. Ще раз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Він включений до порядку денного? ДЕМЧЕНКО С.О. Він був включений до прядку денного. ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене сумніви. Давайте ми перепровіримо. Але, шановні колеги, в кожного є дуже багато питань. Але, мені здається, сьогодні немає більш важливих питань чим забезпечити нашу армію зброєю і грошима. Немає більш важливих питань. Давайте ми уточнимо і вернемося до цього. Все. Шановні колеги... Артур Володимирович, з приводу чого? Шановні колеги, завершальне з процедури Герасимов і переходимо до наступного закону. Будь ласка, Герасимов з процедури.
13:45:37 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги! Перше. Подивіться, скільки зараз народних депутатів не на своїх місцях, пересуваються по залу і поза залою, я проти подвійних стандартів. Це перше. По-друге, тільки що народний депутат від нашої фракції Олексій Гончаренко підвергся нападу, відверто, депутата від "Слуги народу". Але виключеного з фракції "Слуга народу". І ви знаєте, це теж, будь ласка, розберіться, як Голова Верховної Ради з цим і дайте на це свою оцінку і свою відповідь. Тому що, вибачте, нападати на депутата тільки через те, що він пересувається по залу, подивіться, скільки зараз людей пересувається і зробіть їм зауваження. І ще давайте, ще на них хтось нападе за це. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я закликаю усіх до порядку. Я закликаю усіх до конструктиву і переходимо до законопроекту… (Шум у залі) Марія, це важливо зараз? Що-що? Все. Ми зайшли в Закон 10037. Шановні колеги, зайшли в Закон 10037. Чи буде хтось наполягати на своїх поправках? Буде. Тоді так, як ми на Погоджувальній раді з вами і домовилися, рухаємося цим напрямком. Одну секундочку, я можу попросити представників Апарата підійти. Підійдіть сюди. Будь ласка, 2 поправка. Неклюдов буде наполягати? Не буде. Буде? Не буде. 3 поправка. Геращенко, Іонова. 1-а врахована, що ж ми… 1-а врахована. Ми ж з вами сказали, що ми йдемо спочатку по поправках, які відхилені, потім які враховані. 3 поправка. Геращенко, Іонова, Павленко, Климпуш-Цинцадзе. Хто з вас, колеги? Геращенко, будь ласка.
13:47:49 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги, 3 поправка технічна. На жаль, вона не врахована. Вона стосується тільки правильної зміни назви цього законопроекту щодо "Прикінцевих і перехідних положень". Але в цілому ми хочемо сказати, що філософія цього законопроекту є антиконституційною, тому що ПДФО мають ними розпоряджатися місцеві бюджети. Це податки, які платять військові за місцем постійної дислокації частини, і, очевидно, що ці кошти мають йти саме на підтримку цих частин. За запитом частин їх мають розподіляти ці… От подивіться, що в залі твориться, тут депутати-мажоритаторники… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К. ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Бо, дійсно, нічого не чути навіть нам уже. ГЕРАЩЕНКО І.В. Я прошу… Пані Олено, я прошу мені мою хвилину повернути, тому що я говорю, я ж не змогла озвучити поправку. Колеги… ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, займіть свої місця. Хто хоче поговорити, будь ласка, вийдіть з залу, будь ласка, вийдіть із залу.
13:48:59 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні виборці, ми почали розглядати... ГОЛОВУЮЧА. Увімкніть, будь ласка, спочатку одну хвилину. ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановна пані Олено. Ми дуже хочемо конструктивно щоби розглядався цей законопроект. Мова іде про ПДФО, від якого залежить сьогодні життєдіяльність багатьох регіонів. Зверніть увагу, що, на жаль, депутати Верховної Ради почали виходити із зали, їм знову це нецікаво, коли мова іде про поправки. Ідеологія наша, що стосується ПДФО, ми пропонуємо, щоби цей податок, згідно законодавства, залишався в регіоні на місці постійної дислокації частині підрозділів, які його сплачують, щоби саме на фінансування закупівлі зброї, дронів ішли ці кошти за поданням цих частин розподілялися місцевою владою, а 30 відсотків щоби залишалися в регіоні і йшли на бомбосховища, на ремонт частин і місця постійної дислокації військових підрозділів, така наша ідеологія. І хочу сказати, що ї підтримали десятки, близько сотні місцевих рад. На жаль, Комітет з питань бюджету... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
13:50:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 3 народних депутатів Геращенко, Іонової, Фріз, колег. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 13:50:26 За-37 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна 4-а. Герасимов, Павленко, Ар'єв. Хто буде? Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.
13:50:36 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Олександр Сергійович. Шановні колеги, це законопроект, який називається, що це нібито допоможе Збройним Силам України, але все не так просто. Це про ПДФО і законопроект говорить про те, що сьогодні треба забрати ПДФО у місцевих бюджетів. Мало того, що це підступний удар по децентралізації, але просто декілька фактів. Перше – вже зараз більше 40 відсотків військового ПДФО громади витрачають на сили безпеки і оборони. Окрім цього, зверніть увагу, саме місцеві громади під час війни несуть основний тягар забезпечення безперебійної роботи системи підтримки життя наших громадян. Лікарні, школи, місцевий транспорт. І особливо це стосується громад, які знаходяться на фронтових і прифронтових територіях. Хоча сьогодні фронтова територія це вся країна, на жаль. Саме тому цей закон голосувати не можна. В наступних поправках ми обов'язково фактами підтвердимо ці… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 4 правка Герасимова, Павленка, Ар'єва. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 13:52:06 За-39 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Так, далі у нас 6-а, Фріз. Не наполягає. Рєпіна. Не наполягає. Пасічний – 7, 8. Не наполягає. 9-а. Бабенко, Бакунець. Не наполягають. 10-а. Разумков, 10 правка. Микиша. Хто буде? Дмитро Олександрович Разумков, будь ласка. Ви блоком знов підете, як по вашій системі?
13:52:30 РАЗУМКОВ Д.О. Так, Олександре Сергійовичу, давайте блоком. 10, 11, 12, 13, 14. Дайте 2 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер. РАЗУМКОВ Д.О. А далі будемо рухатися, або чотири, або дві правки. Дайте з початку час. ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 хвилини на чотири правки з початку. 13:52:44 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, якщо ми хочемо отримати нормальну демократичну державу, то в нас мають бути незалежні гілки влади. На жаль, сьогодні цього немає, парламент не є суб'єктним. І я про це вимушений говорити. І ви це добре самі розумієте, тому що тут багато в залі розумних людей. Так само несуб'єктним є Кабмін. У нас єдиний суб'єкт це Офіс Президента, про що в принципі сказав Данілов, коли вас усіх назвав туристами. Я хотів би просто, щоб ви про це пам'ятали, голосуючи за специфічні закони, які потрапляють до зали. Якщо ми говоримо про місцеве самоврядування, під час виборів 2019 року кожен з вас, особливо з монобільшості, розповідали про те, що реформа децентралізації, в тому числі ті, хто сьогодні є частиною президії Верховної Ради, розповідали про те, що це серйозна ефективна реформа, яка дає демократію, дає верховенство права і розгалуженості позицій між центральною і місцевою владою. Зараз ви хочете це знищити. Історія про те, що ви забираєте ці кошти для того, щоб допомогти армії, вона не витримує жодної критики, тому що ви забираєте ці кошти з абсолютно інших причин: ви хочете знищити місцеву владу, щоб вона вам не заважала далі займатися розпилом бюджетів на укриттях, щоб вона вам не заважала займатися розпилом бюджетів та телемарафон, на серіали "Інгулець", на такі ганебні явища, як "the gays", які чомусь дуже підтримує і, я так розумію, керівництво парламенту, Голова парламенту і всі інші, хто за це голосував. Я дуже сподіваюся, що все ж таки здоровий глузд і розумна політика в цьому залі переможе. Ну, а ми разом з командою "Розумної політики" вам в цьому будемо допомагати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Щось ставити будемо чи так?.. Окей. Далі, Дмитро Олександровичу, у вас далі ще блок є: 15, 16, 17, 18, 19. Да? Можемо так попрацювати? Разумкову включіть, будь ласка.
13:55:03 РАЗУМКОВ Д.О. Олександре Сергійовичу, у мене прохання. У нас колега Петруняк 15, 19, 22, 25, 27, дати йому з заміною на виступ так само 2 хвилини, а далі будемо рухатись, якщо ви не заперечуєте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз номери скажіть. 15… РАЗУМКОВ Д.О. 15, 19, 22, 25, 27. ГОЛОВУЮЧИЙ. 19, 22, 27. Скільки хвилин Петруняку? РАЗУМКОВ Д.О. Дві хвилини, так само, як мені. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дві хвилини, Петруняк, будь ласка.
13:55:28 ПЕТРУНЯК Є.В. Шановні колеги, хотів би звернутися до вас. Дивіться, цей закон яскраво демонструє, на жаль, достатньо розповсюджений принцип написання законопроектів і голосування їх в нашій Верховній Раді: це коли ідея по своїй суті гарна, але виконання, на жаль, не дуже. Що я хочу сказати? Значить, ідея гарна в тому, що додаткове фінансування для блоку безпеки і оборони однозначно потрібне. Але у цієї медалі є ще і друга сторона. І от власне ця друга сторона – це є місцеве самоврядування. Ми не можемо забирати 100 відсотків військового ПДФО у місцевого самоврядування, оскільки більшість місцевих бюджетів, левова частина формування цих місцевих бюджетів, якраз формується за рахунок цього військового ПДФО. До цього законопроекту було подано дуже багато правок, які пропонували різні формули розподілу військового ПДФО. Але, на, жаль, всі ці формули не були враховані. Я вважаю, що якусь частину військового ПДФО в будь-якому випадку треба залишати місцевому самоврядуванню, оскільки місцеве самоврядування повинно планувати свої витрати. Є захищені статті видатків, такі як заробітна плата, енергоносії, харчування, медикаменти тощо. Тобто ці захищені статті видатків, в їх фінансуванні вже було закладено це військове ПДФО, і ми не можемо зараз його забирати в громад. Я рахую, що розподіл військового ПДФО повинен відбуватися виключно в діалозі, в діалозі з місцевим самоврядуванням. І тільки після цього діалогу це військове ПДФО, однозначно частина його має бути спрямована на фінансування сектору безпеки і оборони. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, 14, 16, 17, 18. Окей? Так, не наполягаєте. Наполягають. Будь ласка, Разумков, з 14 по 18.
13:57:48 РАЗУМКОВ Д.О. Ні, ви помились: 16, 17, 18, 20, 21. Бачите, ми люди порядні, точно знаємо, за що говоримо. З початку дайте час, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. З початку. 13:58:01 РАЗУМКОВ Д.О. Олександр Сергійович, я хотів би просто, щоб зараз камера Верховної Ради України показала зал. І хотів би, щоб люди якраз подивилися. Вчора декілька народних депутатів почали виставляти гнівні пости про те, як їм заважають працювати. 12 годин поспіль працювала Рада, ми так хотіли, але не могли. А я просто хочу, щоб зараз взяли і співставили, скільки цих депутатів зараз в залі. Де це вони так знову працюють? В яких нічних клубах, в яких ресторанах? Чим вони займаються. Робочий день, не 11-а година ночі, навіть не закінчилось заплановане засідання Верховної Ради, а їх знову немає. Вони так розповідають, як вони борються за те, щоб додати додаткові ресурси нашій з вами армії, нашим з вами захисникам, а фактично їх немає. То оце називається подвійні стандарти. Я в цьому плані вдячний вам як заступнику Голови Верховної Ради, ви вчора досиділи до кінця засідання, відпрацювали. Так само, як і деякі інші колеги, яких я зараз бачу в залі, не дивлячись на те, що вони до 11:09 були тут, вони сьогодні прийшли і працюють. Вони можуть не погоджуватися з моєю позицією, вони можуть її підтримувати або не підтримувати, але це їх обов'язок працювати на те, щоб закони були більш якісними. І я, і мої колеги з "Розумної політики" будемо це робити. А от ті "фейсбучні герої", які вчора пости писали, як треба Батьківщину любити, як треба армії допомагати, щось я їх сьогодні в залі не спостерігаю. Я думаю, що всі виборці зможуть порівняти, хто де був і хто що робив, а потім дати свою… ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Далі, з 23 по 26, Дмитро Олександрович? З 23 по 26 – 2 хвилини.
14:00:13 РАЗУМКОВ Д.О. 23-я, 24-а. Я вам знову, ви знову по другому колу пішли, Олександр Сергійович. 23, 24, 26, 28 і 29. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. РАЗУМКОВ Д.О. Там виступали наші колеги. Але я дякую за можливість виступити більше. Олександр Сергійович, я хотів би, щоб ми не перекладали зі здорової голови на хвору. На жаль, хворою головою сьогодні можна назвати велику кількість ВЦА. Не всі, були ефективні ВЦА, які працюють і, на щастя, наприклад, Кириленка Павла Олександровича, якого забрали з Донецької області і направили на інший напрямок роботи, тому прямий доказ. Але в нас інші працюють: у нас тут є мажоритарники з Києва, де працюють так звані ВЦА. Чому так звані? Тому що вони беруть кошти і направляють їх на конструктори. Щось я не бачив заяв цих народних депутатів, що вертикаль Офісу Президента робить велику помилку, що цих людей треба не просто звільняти, а в тюрму відправляти. Вірніше, розпочинати кримінальні справи, щоби з ними розібралися і зрозуміли, навіщо вони це робили. Навіщо їм пательні по кілька сотень тисяч гривень? Куди пішли кошти з конструкторів? Куди пішли кошти з так званого відновлення укриттів, якого немає? І багато інших речей. Тому я дуже не люблю подвійні стандарти і сподіваюся, що мажоритарникам київським вистачить совісті прийти до своїх виборців і це пояснити. Але дуже сподіваюся, але дуже сумніваюсь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре Олександровичу, а у вас тут такий блок, я бачу, неперервний, аж до 45-го десь там, 50-го. Може ми 10 хвилин, а не так якось, щоб ви не переривалися. Бо у вас думка лине, знаєте. Як публічні промовці ми ж знаємо, що краще довго довше говорити. Давайте 10 хвилин і ми далі там десь подивимося, хто далі там у нас. Будь ласка.
14:02:32 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександре Сергійовичу, за високу оцінку моїх професійних якостей. Тоді давайте до 59-ї, якраз все буде гаразд. ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер. 10 хвилин. РАЗУМКОВ Д.О. Да. Дякую вам. І колегам буде легше. Але якщо ми говоримо про місцеву владу, в якої ви вирішили сьогодні забрати гроші, причому ви це робите з політичних мотивів, колеги, і ви це знаєте. Питання не в грошах, а питання в тому, щоб нівелювати всю структуру, всю вертикаль, яка є сьогодні. І я дивуюся позиції багатьох мажоритарників в першу чергу зі "Слуги народу", які за це будуть голосувати. І коли я задаю питання, ви розумієте, що вам буде важко повертатися після того, як ви це зробите, і взимку, коли знову рашисти будуть бити, а ВЦА знову не підготовить інфраструктуру опалювальну, інфраструктуру енергетики, забезпечення електрикою, не підготує до зимового періоду і воно буде потрапляти під рашистські обстріли, так само, як це вони не зробили в минулому році, то це буде ваша відповідальність, люди до вас прийдуть, іноді прийдуть навіть до вас додому. Але, на жаль, я дивлюся в очі колегам, і я не бачу розуміння цього. Я не знаю, що відбувається, чому це саме так, тому що багато, багато адекватних, багато розумних людей приходило в 19-му році, я не знаю, чому сьогодні вони займають таку, при всій повазі до вас, неадекватну позицію. Що відбувається сьогодні? Сьогодні відбувається те, що в місцевих органів влади хочуть ресурс, і я не говорю про окремо взяті ганебні випадки, я абсолютно не розумію як під час війни можна перекладати бруківку, я не розумію як можна в прифронтових зонах ставити стадіони, як витрачати кошти на бордюри і тому подібні речі – це 100 відсотків неправильно. Так само неправильно як під час війни, коли ми з колегами їхали у звільнений Херсон, то центральна влада проводила реконструкцію і будівництво одеської траси наприклад. Це абсолютно неправильно, це мільярди гривень, які закопували просто в землю, закатували в асфальт. І я тоді не чув серйозних заяв з боку Кабміну, я на жаль, не чув заяв з боку народних депутатів – всі мовчки похилили голову і дивилися на те як це робить Офіс Президента, на той момент Кирило Тимошенко, який, як з'ясувалося, дякуючи Печерському суду, ні в чому не винний і, я думаю, що для багатьох це стало великою новиною, але подивимося. Якщо… Повертаючись до запитання забрати кошти, місцева влада себе здебільшого ефективно продемонструвала, починаючи з 24 лютого 22-го року, коли, на відміну від центральної влади, яка, на жаль, здебільшого не була готова до війни, тому що вважала, що її не буде, місцева влада взяла на себе всю повноту зобов'язань і почала готувати міста, громади до оборони і до забезпечення елементарних умов життя тих мешканців, які там знаходилися. Якщо ми з вами пригадаємо цей проміжок часу, то навіть більша частина Кабінету Міністрів просто поїхала за межі Києва, сховалася на Західній Україні, сховалася в "ужгородському котлі", сховалася в Чернівцях, в Івано-Франківській області замість того, щоб залишитися тут, залишитися в Києві і бути готовими до всього. В цьому плані я хотів би подякувати і колегам-парламентаріям, які були тут. Я про це казав сьогодні, я про це буду казати завжди, що депутати не повтікали. Я знаю, що не люблять народних депутатів України наші з вами виборці вже, але об'єктивно це так. І місцева влада була тут: і місцева влада при київських територіях, і місцева влада Києва, і місцева влада Харкова, і місцева влада Сум і інших територій, які постраждали від російської навали. Мери і голови ОТГ залишалися на своїх місцях, організовували життя і життєзабезпечення цих територій. Але тим не менш сьогодні ви хочете забрати у них ресурс, який, якщо був би забраний 24.02, не дав би їм можливості організувати ці процеси. Ну, просто не дав би. Якщо б ви його забрали після того, як з цих територій вигнали рашистів, у них не було можливості відновити свої зруйновані об'єкти інфраструктури. І дуже часто центральна влада замість того, щоб допомагати, вона навпаки заважала. Я можу навести приклади в Сумській області. Ми з командою, коли проїздили цими територіями, проїхали по всій лінії фронту по декілька разів. Ми регулярно їздимо на фронт, і я, і мої колеги з "Розумної політики", ми багато спілкувалися з людьми, і здебільшого вони місцевій владі вдячні за те, як вона себе поводила після повномасштабного вторгнення на відміну від центральної. Я думаю, що багатьом колегам, які їздять, вони це зможуть підтвердити, а ті, хто не їздив, я думаю, що варто було б все ж таки відірватися від щасливого Києва і поїхати поспілкуватися з нашими захисниками, а також мешканцями тих сіл, міст, територіально об'єднаних громад, які звільнені і які сьогодні більше аніж ми з вами відчуваємо, що таке війна. Якщо ми забираємо таке військове ПДФО, те, що ви пропонуєте в цьому законі, наприклад, місто Харків, про яке сьогодні говорив і Дмитро Микиша, і інші колеги з цього міста, які представляють і відстоюють інтереси своєї області, то місто Харків втратить, якщо я не помиляюсь, 3,4 мільярда гривень в наступному році. Якщо ви забираєте військове ПДФО, ви фактично знищуєте їх спроможність до того, щоб далі виживати, навіть не жити, в умовах війни. Я розумів би, якщо ви б вели таку дискусію ще по частині ПДФО для територій, які знаходяться далі від лінії фронту. Якщо ми говоримо з вами про території, які знаходяться безпосередньо на лінії фронту, то я думаю, що це абсолютно логічно, оскільки вони виживають виключно за рахунок ПДФО, військового ПДФО. Там немає міст, там немає підприємств, там виїхала велика кількість людей, там треба відновлювати енергетичну інфраструктуру, там треба відновлювати водопостачання, там треба відновлювати каналізацію, там треба відновлювати теплопостачання. Центральна влада цим не займається, цим займається місцева влада. Я, спілкуючись з багатьма колегами з різних ОТГ, з різних міст, вони говорять про те, що вони допомагають армії, і армія це підтверджує. Якщо ми говоримо з нашими захисниками, вони кажуть: "Дійсно". І на лінії фронту, коли ми знаходимося там, нам допомагають місцеві органи влади, вони повертають частину цих коштів для підрозділів, вони закуповують для них те, що їм необхідно. А, з іншого боку, навіть коли хлопці і дівчата виходять на ротацію, знаходяться в інших містах, то так само їм допомагає місцева влада. Вона виділяє їм і об'єкти, вона допомагає з ремонтами, вона допомагає з ремонтом обладнання, вона допомагає з ремонтами техніки, вона допомагає з відновленням цієї техніки, вона допомагала і закуповувала для них і джипи, і закуповувала для них пікапи, і закуповувала для них дрони, і закуповувала для них бронежилети, яких не було, на жаль, на момент повномасштабного вторгнення, коли ми не могли протягом двох років нормально узгодити оборонну закупівлю і не були готові до 24-го так як це було необхідно. Тому забирати в них цього цей ресурс абсолютно є безглуздим, а прибрати маніпуляції щодо бруківки – 100 відсотків, прибрати маніпуляції і намагання "заробити" (в лапках) на стадіонах - 100 відсотків, але так само як і у центральних органів влади, у Кабміну, у ВЦА, яка є, ВА, вірніше, вибачте, яка є безпосередньою зоною відповідальності Президента, його Офісу і Кабінету Міністрів України, де працює, з одного боку, багато фахових людей, а, з іншого боку, і таких більше людей, які випадкові, які потрапили на ці посади виключно, щоб під час війни під шумок нажитися, замість того, щоб допомогти територіям вижити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Рухаємось далі. Безгін., так, враховано. Будь ласка, 61-а. Аліксійчук, може, ви зараз тоді візьмете? Це ваша правка 61-а. 3 хвилини, да? 3 хвилини, Аліксійчук, будь ласка.
14:12:55 АЛІКСІЙЧУК О.В. Дякую, Олександр Сергійович. У мене є ряд правок, і вони всі стосуються якраз питання розподілу військового ПДФО. Питання взаємовідносин органів місцевого самоврядування, центральної влади якраз в частині розподілу цього ПДФО і допомоги військовим. Сьогодні ніхто не має сумніву про те, що ми маємо бути єдиними в своїх думках, єдиними в своїх намірах і об'єднуватись заради того, щоб досягти тої бажаної мети, яку всі ми маємо і за яку борються наші військові, наші волонтери і всі громадяни України. Тому мої правки були б спрямовані на те, аби знайти цей баланс і компроміс, в якому ми левову частку коштів спрямуємо саме до центрального бюджету на придбання дронів, на придбання боєприпасів, на придбання артилерійських систем. В той самий час я своїми правками якраз давав можливість місцевому самоврядуванню також реагувати на ті запити і реагувати на ті потреби, з якими військовослужбовці сьогодні приходять до органів місцевого самоврядування. Я дякую, звісно, комітету, який сьогодні прийняв правку, яка дає можливість спрямовувати частину військового ПДФО саме до військових частин, які його сплачують, це ключова річ насправді. Але, разом з тим, ми маємо розуміти, що в громадах, в тилових громадах є діти військовослужбовців, є родини військовослужбовців, ці громади так само потребують коштів на укриття. Ці громади потребують коштів на створення реабілітаційних центрів. Ці громади потребують коштів, тому що так само військовослужбовці і командири частин будуть приходити до органів місцевого самоврядування, аби якомога швидко допомогти. Тому ряд моїх поправок стосувався саме цього. І в загальному, коли ми підходимо до концепції законопроектів, коли ми підходимо до концепції правок, ми повинні розуміти, що ключове тут є компроміс, потрібно об'єднуватися заради перемоги і в цей самий час потрібно давати можливість органам місцевого самоврядування не зупинятись в своєму розвитку, тому що зупинивши маховик, дуже важко потім його розігнати знову. Тому я закликаю до балансу і я закликаю до підтримки органів місцевого самоврядування, які стали в перші дні війни пліч-о-пліч з військовими, з ТрО і всі разом дали відсіч російській навалі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лозинський не наполягає. 62. 63. Мазурашу, давайте 3 хвилини, і ви скажете, яку хочете поставити. Добре. Будь ласка.
14:16:04 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ. Я буду ставити на врахування 294 правку. Вона стосується того, щоб не всі 100 відсотків, а 85 відсотків забирати з ПДФО від військових і інших залучених до заходів з відсічі рашистській агресії в держбюджет. Але зараз я хотів би сказати дещо інше. Завжди, коли відвідуєш хлопців на передовій, а я якраз повернувся з Донеччини, Костянтинівка і інші там міста, де наші хлопці боронять нашу державу, завжди хочеться сказати щось в парламенті емоційне, хоча я спробую стримувати емоції. Ви знаєте, багато військових, можна сказати, навіть уже ненавидять парламент. І цю ненависть їм, скажімо так, десь нав'язують, десь командирський склад, військове керівництво, і я здогадуюся, чому це роблять. Але я апелюю до нас, до нас як парламенту, до колег, щоб ми розуміли, чому ми отримуємо ось все це каміння в свій город. Тому що коли спілкуєшся з хлопцями, багато тих проблем, про які вони говорять, вони спродуковані рішеннями чи то Міністерства оборони, чи то уряду, але вони всі претензії пов'язують саме з парламентом. І можна зрозуміти, чому. Тому що вони не обирали міністра оборони – ми його призначаємо, вони не обирали уряд – парламент його призначає. Тому вони мають претензії саме до тих, кого обрали, і вони хотіли б, щоб ми, скажімо так, позитивно тиснули на виконавчу владу для того, щоб не було тих всіх проблем, з якими вони стикаються зокрема. Вони хотіли б, щоб швидшими були кошти, які закладені в бюджет, щоб їх використовували ефективно. Вони запитують, чому ми не спілкуємося відверто із суспільством? Вони запитують, хіба ми не розуміємо, наприклад, що той треш, що роблять військкомати на вулицях, хапаючи людей і фактично викрадаючи, що це не допомагає армії, а навпаки, це лише погіршує ситуацію. Чи ми не розуміємо, що не можна ставитися до громадян, як до рабів? А таке є враження, що ми як держава ставимося до громадян, як до рабів, обмеживши виїзд навіть народним депутатам, не кажучи вже про інші категорії. Вони запитують, чи ми не розуміємо, що хлопцям елементарно треба давати відпустки ті? Ми говоримо, що ми тут вирішили в парламенті, а все там на місці вирішують командири. Вони запитують, чому треба скидатися по 500 гривень, щоб просто швидше їм надавали статус учасника бойових дій, та інші проблеми. Я хотів би, щоб ми не ховали голову в пісок, а… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставлю на врахування правку номер 294 народного депутата Мазурашу. Комітетом вона відхилена. Зараз я на неї подивлюся, секундочку, щоб все було. Ми повернемося зараз в 62-у, все нормально. Просто Мазурашу хоче більше не повертатися до своїх правок, щоб трішки зекономити йому нервову систему. Будь ласка, да, 294 правка Мазурашу. Прошу голосувати, комітетом відхилена. 14:19:58 За-30 Правка не врахована. Повертаємося до таблички. 64. Алєксєєв є. Він буде? Не наполягає. Бондар, 65. Будете? Не наполягає. Кисилевський. Не наполягає. Мамка Григорій Миколайович. Немає його. Дмитро Олександрович, у вас там далі блок, до 70-ї. 68, 69, 70. Дві хвилини? Будь ласка, Разумков, 2 хвилини.
14:20:30 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександр Сергійович, абсолютно вірно. Це пропозиція Асоціації міст для забезпечення стійкості місцевих громад, які перебувають у складному становищі у зв'язку з війною, дозволити збільшити місцевий борг, загальний обсяг місцевого боргу, та гарантовано Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу станом на кінець бюджетного періоду, який не може перевищити 300 відсотків, від бюджету міста Києва 500 відсотків, середньорічного боргу доходів загального фонду місцевого бюджету, які надійшли за три попередні бюджетні періоди. Це важлива пропозиція. Тому що сьогодні не лише міста і громади живуть в борг, сьогодні в борг живе вся держава. Ми з вами бачили проект бюджету на 2024 рік, де дефіцит державного боргу складає 50 відсотків. І, на жаль, ми не розуміємо за такою міжнародною політикою, яку проводить сьогодні і МЗС, і не лише МЗС, коли ми намагаємося побити горщики з усіма своїми партнерами. І ми бачимо погіршення сприймання України на міжнародній арені. Мені дуже соромно і шкода, що сьогодні ми як парламент не докладаємо до цього зусиль. На жаль, навіть Олександр Сергійович Корнієнко і Олена Костівна є туристами в купальниках так само, як і всі інші народні депутати. Саме це сказав Секретар Ради національної безпеки і оборони України. Хоча надо віддати належне, колеги багато їздили і так само представляли Україну на різних форумах, ні різних майданчиках, відстоюючи позицію України. Тому нам в цьому плані треба працювати для того, щоб цей борг, який ми набираємо, він дійсно був ефективно використаний і щоб ті запозичення, які необхідні державі, вони були враховані. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так далі… Поставити? Там далі не ваші просто. Поставити ці три? Добре. Ставлю на голосування правку номер… Одну, 68-у. 68 правку ставлю на голосування народного депутата Разумкова і колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 14:23:11 За-28 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ще одну? По фракціях, так, покажіть, будь ласка. Будь ласка. Так, 71-а, Аліксійчук. Не наполягає. 72-а. Не наполягає. 73-я. Не наполягає. 74-а, "Батьківщина". Будь ласка, Євтушок, 10 хвилин, "Батьківщина". Ви знімаєте всі правки. Окей. Добре. Будь ласка, 10 хвилин Євтушок. Будь ласка.
14:23:37 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, днями наша фракція мала можливість зустрітися з двома керівниками центральних органів влади в Україні, це Мінстратрозвитку, Камишін, який обозначив нам чітку цифру, яка йому потрібна для того, щоб були виконані всі завдання ще в цьому році. Ця цифра складає лише 4,5 мільярда гривень, якщо говорити про цей рік. Ну і, звісно, ми зустрілися з керівником Держспецзв'язку, який забезпечує виробництво дронів, які вкрай необхідні зараз на фронті, там цифра трішечки більша – 8 мільярдів. Одразу в мене виникає питання, чому все ж таки вилучається набагато більший обсяг з органів місцевого самоврядування через податок на доходи фізичних осіб військовослужбовців всіх без виключення, хто є в погонах, це і ДСНС, і Нацполіція, і військові, і всі, всі, і навіть ті, котрі були, працювали ще до початку повномасштабного вторгнення. Тому фракція "Батьківщина" дуже професійно підійшла до цього питання і я буду намагатися розкрити суть нашої позиції, адже ми абсолютно не проти, більше того, ми подякували цим двом керівникам центральних органі влади за їхню роботу. Але виникає інше питання, питання справедливості, про яке я буду говорити неодноразово в своєму виступі. І другий контекст, виникає питання щодо зміни курсу держави. Ще буквально недавно ми говорили про інститут народовладдя, який покликаний професійно через дискусії, обговорення, оприлюднення приймати управлінські рішення в низових адміністративно-територіальних одиницях управління. На жаль, з огляду на такий революційний законопроект 10037, ми чітко розуміємо, що звуження фінансового ресурсу, який надавався як базовий податок ПДФО в громади, забирається в центральний бюджет і тут відкривається інше питання – питання справедливості. На жаль, ми бачимо, що продовжують фінансуватися заробітні плати наглядовим радам, а це сотні тисяч гривень у місяць, керівникам державних підприємств, одразу збільшується фінансування на різні міністерства. Сьогодні колеги про це говорили і справедливо акцентували на цьому увагу. Ми також бачимо направлення фінансового ресурсу на зйомку різних серіалів і різного роду речі, які, на нашу думку, не зможуть привнести в перемогу абсолютно нічого. Отже, інститут народовладдя – органи місцевого самоврядування, ми вважаємо, що даним законопроектом чітко руйнується повністю побудована вся система оборони, яка була з першого дня повномасштабного вторгнення, адже місцеві громади спільно з військовими, не питаючи де брати гроші, де брати техніку, чим її заправляти, в перші хвилини, години почали надавати цю допомогу. А знаєте, загальний обсяг допомоги органів місцевого самоврядування як прямої, так і непрямої складає 80 мільярдів гривень. Будь-яка військова частина, командир, направляючи лист, одразу, іноді навіть в той самий день, отримував цю допомогу. А зараз, на жаль, коли ми говоримо про справедливість вилучення цих коштів з місцевих бюджетів в державний бюджет, розподілу їх не побачить ніхто. Ми тільки бачили корупційні скандали, які, до речі, вскривали не антикорупційні органи і силові структури, а журналісти. А ми би хотіли, виділяючи великі гроші на заробітні плати в силові структури, щоб вони працювали професійно і вскривали оцей чиряк, який називається корупція. Я також хочу сказати, що ми абсолютно не розуміємо, що справедливо виділяти на збільшення заробітних плат у розмірі 22 мільярди, про що говорила Юлія Тимошенко, критикуючи на наступний рік бюджет, на органи виконавчої влади, на Бюро економічної безпеки, на інші міністерства і відомства, які так чи інакше не збільшили свою чисельність, але натомість отримують додаткові видатки в доходи свої. Тому якщо говорити про місцеве самоврядування, от, до речі, сьогодні Прем'єр-міністр України декілька разів привертав увагу до меморандуму, який був підписаний з боку уряду Прем'єр-міністром Шмигалем, а з іншого боку Асоціація міст України, де чітко передбачалося, що "працівники і службовці органів місцевого самоврядування, не піднімайте тарифи для населення", що було сприйнято на низах, в низових ланках управління позитивно. Але натомість нате вам 4 відсотки як компенсацію. І другий момент. Це різниця в тарифах. Станом на сьогодні навіть Прем'єр-міністр, сьогодні апелюючи в сесійній залі до цього документа під назвою меморандум, ні одного, жодного слова не говорить про те, що ці 36 мільярдів різниці в тарифах не повернуті до органів місцевого самоврядування. І це початок опалювального сезону. Тому, шановні колеги, я звертаюсь також до питання профпридатності уряду. Написавши в Законі 10037 чітко з 1 жовтня вилучення ПДФО військового в державний бюджет, складається враження, що в уряді, в міністерствах, які цим опікувалися і розробляли цей документ, абсолютно профнепридатні люди. По одній простій причині: органи місцевого самоврядування, громади написали на початку року всі свої програми, обговорили їх, затвердили сесійно на пленарних засіданнях, виділили помісячний розпис і зараз змушені раптово, швидко, революційно переприймати рішення. А це 2 тисячі громад в Україні. Як вийти з цієї ситуації фізично, дайте відповідь. Ніхто відповіді не дає. Ми навіть не розуміємо, з ким вести дискусію, тому що на початку Міністерство фінансів надіслало свої листи до голів обласних військових адміністрацій, ті, застосувавши свій ресурс і тиск, почали діяти і тиснути на громади, мовляв, не піднімайте хвилю невдоволення, але в той же час, ще раз кажу, мова йде про справедливість. І якщо говорити про справедливість, тут одразу можемо згадати і реверсну дотацію. Реверс в стартовій позиції законопроекту також вилучався. Але в той же час десь пройшла якась дискусія, я бачу, що в Комітеті з питань бюджету і фінансів несправедливо по відношенню до малих громад "морозиться реверс", вибачте, будь ласка, за мій сленг, тобто залишається на місцях, але натомість за малих громад абсолютно ніхто не думає. Тому тут знову ж таки відкривається питання справедливості, бо ви справедливо можете сказати: вибачте, не всі територіальні громади мають надходження від військового ПДФО. Так. Але є проста відповідь на це питання: у всіх без виключення громад вчителі, лікарі і всі інші категорії є мобілізовані і служать вже в Збройних Силах України. І оцей базовий податок просто непотрібно забирати тільки по тій причині, що мова стоїть про існування таких територіальних громад, малих громад. Але бачимо, якщо обласні громади ще здатні витрачати великий ресурс, але виживати, то малі громади – стоїть питання їхнього виживання. Тому фракція "Батьківщина" дуже категорично, розуміючи цю кричущу несправедливість, висловлює своє бачення, що в уряді просто профнепридатні люди, адже там мали би зараз, в цей час працювати кризис-менеджери, які бачили би, що відбувається в управлінні на низах, і шукати відповідь на ці питання. Ще раз повторюю, ми розділяємо позицію щодо фінансування надання грошей на виробництво озброєння, дронів і все інше, але джерело фінансування. Потрібно все ж таки справедливо відібрати у тих держиморд, вибачте, будь ласка, за мої емоції, які отримують по 100, по 200, по 300 тисяч заробітної плати в наглядових радах і в інших радах, і повернути місцевим громадам. Не зачіпаємо місцеві бюджети. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:33:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це була 74-а, якщо я не помиляюся, поправка, так? Зараз, одну секундочку, колеги. Далі. Ну, 74-а і всі решта? Дякую. Далі. 75 поправка, Саврасов, Алєксєєв. Хто буде? Саврасов, будь ласка.
14:34:05 САВРАСОВ М.В. Дякую. Шансів небагато, але все ж таки спробую. Моя поправка повторює поправку Дмитра Олександровича Разумкова і стосується боргів місцевих рад. Багато місцевих рад зверталися до депутатів для того, щоб підтримали цю правку, але вона була відхилена. Також місто Київ. Хотілось би почути позицію комітету, через що ми цю правку відхилили, а також побачити, скільки голосів набере підтримка цієї правки. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 75 поправка Саврасова. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. (Шум у залі) А, пояснення, будь ласка.
14:34:49 КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Руслан Олексійович. Колеги, правка не підтримується. Вона йде про граничний обсяг місцевого боргу і гарантованого боргу. Зараз станом на сьогодні він встановлений у розмірі 200 відсотків середньозваженого доходу загального фонду місцевого бюджету за 3 роки. Пропонується 500 відсотків. Воно, така цифра може призвести в умовах нестабільності економіки і надходжень до відповідних місцевих бюджетів до негативних наслідків і до неспроможності розраховуватися по цих боргах. Тому така правка не підтримується. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 75 поправка Саврасова, Алєксєєва. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 14:35:44 За-26 Рішення не прийнято. 76 поправка, Крулько. Не наполягає. 77-а, Пуртова. Не наполягає. 78-а, Микиша. Будь ласка, Дмитро.
14:35:57 МИКИША Д.С. Дякую, Руслан Олексійович. Дивіться, це ж 10037 – це продовження фактично, хоча передує 10038. І це гроші, в першу чергу, які необхідні для Збройних Сил України. А чим воюють саме Збройні Сили України – це якраз дрони, інша військова техніка, яка розробляється, відповідно може і повинна розроблятися нашими інтелектуальними можливостями і спроможністю, це саме науковці. І ця правка про Національний фонд дослідження, вона не ресурсна, там немає грошей. Дивіться, яка цікава історія: абсолютно самостійний фонд, існує окремо, все окремо, крім того, що гроші йдуть через Міністерство освіти і науки. Незрозуміло, чому фонд абсолютно дає гранти якраз на наукові дослідження, які допоможуть і ЗСУ, і всьому іншому, все абсолютно самостійний, а гроші йдуть через Міносвіти. Тому прошу окремий код для цієї… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Треба ставити на підтвердження, на врахування? 78 поправка Микиші і Шпак, вона відхилена комітетом. Ставлю цю поправку на врахування. Прошу голосувати. 14:37:28 За-26 Рішення не прийнято. Наступна поправка 79, Микиша, Шпак, Бабій. Хто буде? Микиша, да? Будь ласка, 79-а. Микиша.
14:37:42 МИКИША Д.С. Дякую, Руслане Олексійовичу. Дивіться, знову ж ми повертаємося до ефективності використання коштів, які можуть бути перенаправлені на військових, і ті кошти, які зараз використовуються. В даному випадку це правка про Державний фонд регіонального розвитку, який має йти на регіональний розвиток, але ми бачимо, що в першу чергу зараз регіональна політика хоча вона є, але вона в такому усіченому варіанті. І якраз моя правка повинна допомогти цьому фонду ефективно працювати, щоб регіональна політика дійсно в тому ракурсі, як вона є, ефективно була використана і спрацювала. І ця якраз правка про те, щоб ліквідувати регіональні комісії на місцях Державного фонду регіонального розвитку. Всі ми за те, щоб прибрати цю корупційну складову нарешті і фонд почав працювати навіть при тих змінах, які відбулись вже. Якщо приберемо регіональні комісії і нові зміни набагато покращать існування і… ГОЛОВУЮЧИЙ. 79 поправка Микиші і колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 14:39:05 За-29 Рішення не прийнято. 80-а, Шуляк. Не наполягає. 81-а, Мамка Не наполягає. 82-а, Фріс Ігор. Не наполягає. А Мазурашу уже зняв мені сказали. Так? Всі свої поправки. Дякую. 84-а, Крулько. Не наполягає. 85-а, Алєксєєв. Будь ласка, Сергій.
14:39:29 АЛЄКСЄЄВ С.О. Шановні колеги, ця правка про місцеві бюджети. Про кошти, які мають залишатися в місцевих бюджетах зі сплати ПДФО. 85-ю правкою ми вносимо зміни до складу доходів, які відносяться до загального фонду Державного бюджету України, а саме зазначаємо, що податок на доходи фізичних осіб, що сплачується, перераховується згідно з Податковим кодексом України в розмірі 21 відсотка на відповідні території України, крім території міст Києва і Севастополя, та у розмірі 60 відсотків на території міста Києва. Тобто ми даною правкою знизили процентну ставку в порівнянні з цією, яка була в чинній редакції, 25 відсотків. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Треба ставити на підтвердження, на врахування, да? Ставлю 85 поправку на врахування, Алєксєєва. Вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. 14:40:25 За-26 Рішення не прийнято. 86 поправка, Петруняк. Разумков, будь ласка.
14:40:33 РАЗУМКОВ Д.О. Там три правки: 86, 93, 95. Дайте дві хвилини і зараз по ним пройдемося. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. 93, 95. РАЗУМКОВ Д.О. Спочатку, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку, будь ласка. 14:40:43 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, пропонують ці три правки, вони ідентичні, закріпити на рівні Бюджетного кодексу, що зараховуються до доходів загального фонду бюджету сільських, селищних міський територіальних громад в обсязі 64 відсотків. Фактично це так і відбувається, але у центральної влади є батіг, яким вони можуть додати ці 4 відсотки або не додати. Тобто це для торгів так званих, і за лаштунками про це відверто говорять і місцева влада, і не дуже ховає центральна влада. Це не є правильно, тому що це свого роду корупція, з якою треба боротися на різних рівнях і в різних форматах, тому що корупція – це не завжди гроші на послугу, це і послуга за послугу. Тому наша команда "Розумної політики" запропонувала закріпити на рівні закону 64 відсотки для того, щоб більше не відбувалися маніпуляції, щоб не відбувалося торгів і тому подібних речей. Ця пропозиція підтримується Асоціацією міст і підтримується, я сподіваюся, народними депутатами, яких сьогодні знову в залі немає, але про це, я думаю, що ми зможемо поговорити трошки пізніше. І, Руслан Олексійович, тому я прошу поставити 86 правку або 95 правку на голосування і подивитися, скільки народних депутатів, в першу чергу мажоритарників, переживає за свої території, переживає за свої громади. І паралельно наприкінці свого виступу я хотів би звернутися, Юрію Михайловичу, до вас – дати інформацію, чому комітет відхилив цю правку, хоча є стала практика, що і так вони мають отримувати 64 відсотки. Дякую. У мене ще 9 секунд. Чому відхилені наші правки: 86, 93, 95? ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по цих трьох поправках, будь ласка.
14:42:48 КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Руслане Олексійовичу. Позиція комітету. Не підтримується правка у зв'язку з тим, що за інформацією, яку ми отримали від Міністерства фінансів, втрати загального фонду державного бюджету становитимуть 16,2 мільярда гривень в умовах 2024 року. А ви правильно, колего, сказали, є 64 в комплексній правці, 910-ій, передбачені, тому, я думаю, ми ще до неї дійдемо. А по цій правці не підтримується. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитре Олександровичу, я тоді поставлю 86-у, якщо можна, як ви сказали. Я ставлю 86 поправку авторства Дмитра Разумкова і колег, вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. 14:43:36 За-24 Рішення не прийнято. Шановні колеги, наступна поправка 87-а, але у мене є інформація, що Лариса Білозір замість, там у мене написано – 9 поправок. Ви хочете взяти (скільки?) 5 хвилин? Так? Скільки? Хвилини. Будь ласка, пані Білозір.
14:43:55 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги, хочу вам нагадати, і мені вся ця ситуація, яка відбувається з напівпорожнім залом, нагадує таку річ, як картина Пітера Брейгеля "Вавилонська вежа", і там дійсно будується вежа велична, гарна – це я про нашу децентралізацію, аналог проводжу. І ми бачимо, що це багато вже років вона будується і немає, і вона руйнується – ніби велична, але кінця і краю немає, і ми розуміємо, що через відсутність спільної мови, діалогу, довіри між тими, хто її будує, відбувається руйнація цієї вежі. Я думаю, що… Я боюсь, що ми руйнуємо децентралізацію, що ми не знайшли оцей баланс між тилом і між фронтом. Це однозначно, ми сьогодні у війні, однозначно потрібно всі кошти направляти на оборону і безпеку. Але моя позиція незмінна. Дуже багато народних депутатів також внесли такі правки щодо того, щоб 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб з військовослужбовців залишити на місцях. Але на безпеку і оборони, і на критичні видатки, на школи, на садки, на укриття, тому що... і 50 відсотків віддати на Міноборони, а не в спецфонд, який фактично контролювати дуже важко. Я б теж хотіла звернути увагу, нам потрібно цю контрольну функцію виконати і створити комісію, яка буде дивитися, де поділися ці кошти, куди вони підуть чи дійсно вони підуть на дрони, який графік виробництва цих дронів, озброєння і так далі, тому що ми будемо таку ситуацію мати, як минулого року. Ми забрали залишки в... забрали залишок в місцевого самоврядування, залишки і направили нібито цих 9 мільярдів, і пообіцяли в спецфонд, і пообіцяли, що будуть куплені підручники для 5-х, 6-х класів. І на сьогодні невідомо, чому вони їх не купили спецфонду, де ці підручники і ми знову закладаємо 500 мільйонів гривень для того, щоб виробити ці підручники для 5-х, 6-х класів. Тому тут обов'язково треба контролювати. І, звісно, мені здається, що завжди легше піти керівнику військової частини, командиру військової частини до голови і просити там, вимагати саме допомогу для військової частини чим попасти на прийом до міністра. Я хочу сказати, що деякі депутати місяцями не можуть попасти на прийом до міністра, не те що командири частин. Тому, мені здається, це хибний такий підхід, щоб ми не знайшли діалог і щоб ми не знайшли цього балансу між тилом і між фронтом. Тому мені дуже прикро і мені здається, що ми будемо мати проблеми з забезпеченням оцих делегованих повноважень. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єдине що, пані Лариса, я можу уточнити у вас? Це виступ ваш замість поправок: 87, 88, 90, 96, 104, 105, так, 104, 105, 113, 121. Які далі?
14:47:28 БІЛОЗІР Л.М. 154 і 159. ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине, 154 і 159, вони враховані, якщо я не помиляюсь. Замість них я не можу зарахувати… БІЛОЗІР Л.М. Все. Тоді це все. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді це все. Тоді без цих двох останніх. Дякую. Йдемо далі. Наступна поправка 89, Кисилевський. Не наполягає. Так, "Батьківщина" виступила вже. 92-а, Бондар. Не наполягає. 94-а, Шуляк. Не наполягає. 97-а, Лозинський. Не наполягає. 98-а, Мамка. Не наполягає. 99-а, Фріз. Не наполягає. 100-а, Мазурашу. Вже доповідали ви. 101-а, Крулько. Не наполягає. 102-а, Бондар. Не наполягає. 103-я, Кисилевський. Не наполягає. Далі, 106-а, Аліксійчук. Не наполягає. 107-а, це ""Батьківщина". Вже виступили. 108-а, Алєксєєв. Будь ласка, пане Сергію.
14:48:36 АЛЄКСЄЄВ С.О. Шановні колеги, це знову правка, яка стосується місцевих бюджетів. Цією правкою пропонується зарахувати на постійній основі ПДФО до бюджетів місцевого самоврядування в обсязі 64 відсотки. Цей обсяг ПДФО 64 відсотки був введений за пропозицією Президента України з урахуванням до бюджетів місцевого самоврядування 2022-2023 років. Розмір 64 відсотки ввели не просто так, а для того, щоб отримати… щоб громади стримували тарифи на тепло. І тарифи тримають всупереч тому, що уряд жодного разу не компенсував різницю в тарифах за 2022-2023 роки. Прошу цю поправку поставити на врахування та проголосувати за неї. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування 108 поправку Алєксєєва, вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 14:49:45 За-25 Рішення не прийнято. Будь ласка, наступна поправка 109. Зараз, секундочку. Лозинський. Не наполягає. 110-а, Безгін. Не наполягає. 111-а, Микиша. Будь ласка, Дмитре.
14:50:06 МИКИША Д.С. Дякую, Руслан Олексійович. Правки зараз підуть принципові. Що в цій правці? Ми всі знаємо, що місцеве самоврядування допомагає війську Збройним Силам України іншим військовим підрозділам з 24.02.2022 року. На жаль, зараз законодавство подекуди не дозволяє це робити. І до відповідних громад завтра можуть прийти з перевірками і потім наказати їх в прямому сенсі і правоохоронні органи і інші перевірки. Тому ця правка якраз направлена на те, щоб ввести в законодавство на офіційній основі фінансову та матеріальну допомогу сектору безпеки і оборони. І це придумали не народні депутати, до нас з цією ініціативою звернулося місцеве самоврядування. Я хочу подякувати голові Опішнянської громади Миколі Різнику та Андрію Мазану, які організували місцеве самоврядування і надали відповідні правки, які ми в комітеті обробили, і вона тепер є в законопроекті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ви хочете коротко відповісти? Да, якщо потреба є, будь ласка. Ну, я думаю, що є потреба. Ви ж не будете наполягати на цій поправці? Будете, да? Будь ласка.
14:51:19 КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Руслан Олексійович. Дивіться, колеги, ця правка не підтримується комітетом іменно в запропонованій редакції. Цю норму доцільно було би все-таки розмістити в "Прикінцевих та перехідних положеннях", тому що вона носить тимчасовий характер. Тому вона відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 111 поправка Микиші. Вона комітетом відхилена. Аргументи сторін ви почули. Прошу голосувати. 14:52:00 За-30 Рішення не прийнято. Наступна поправка 112-а, Мамка. Не наполягає. 114-а, Аліксійчук. Не наполягає. 115-а, Аліксійчук. Колеги не наполягають. 116-а, Кисилевський. Не наполягає. 117-а, Фріс Ігор. Не наполягає. 118-а, Мамка. Не наполягає. 119-а, Фріс Ігор. Не наполягає. 120-а, Аліксійчук. Не наполягає. 121-а, вже зняли. 122-а, Аліксійчук і колеги. Не наполягають. 123-я, Кисилевський. Не наполягає. 124-а, Кисилевський. Не наполягає. 125-а, Южаніна, будь ласка.
14:52:50 ЮЖАНІНА Н.П. Я прошу десять моїх поправок замінити на виступ на 10 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, так не буде. Будь ласка, давайте по поправках, нам дуже приємно вас слухати. ЮЖАНІНА Н.П. Давайте, 125 поправка. Шановні колеги, щоб ви розуміли, що все, що робить зараз влада, вона роз'єднує країну, тому що відразу після появи цього проекту закону ми виходили з пропозиціями для того, щоб знайти компроміс. І я підтримую колегу, яка сказала щойно, що абсолютно очевидно, пошук компромісу спільно з територіальними громадами мав би відбутися. Його не відбулося. І ви зараз 910 поправкою сьогодні вночі щось там змінюєте, про це ніхто нічого не знає. Навіть ми щойно прочитали, що ви все-таки рухаєтеся у бік компромісу, але це робите через кров і ненависть до всієї влади, яка робить цей проект, зробила цей проект закону. Навіщо так поступаєте, якщо з самого початку були схильні до того, щоби… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 125 поправка. Будь ласка, можете відреагувати.
14:54:05 КУЗБИТ Ю.М. 125 поправка. Дякую, Руслан Олексійович. Не підтримується комітетом, колеги. Норми зазначеного пункту дають можливість спрямовувати кошти на першочергові витрати місцевих бюджетів в умовах воєнного стану, не допускаючи неефективних витрат. Тому правка відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 125 поправка Южаніної, комітетом відхилена. Прошу голосувати. 14:54:35 За-20 Рішення не прийнято. Будь ласка, 126-а. Гончаренко, будь ласка.
14:54:49 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Дуже важлива правка, тому що ми говоримо про те, що не можна забирати в громад кошти, от, власне, і все, не можна взяти і забрати в людей кошти. А я хочу звернутися і до тих, хто дивиться трансляцію. Де наші "слуги народу", де вони всі? Тут же була така кількість "слуг народу" і тут залишилося знову, скільки – 30, 40 людей. Скільки буде до завершення? Працювати вже більше не треба. А в місцевих громадах люди працюють, і не можна взяти і забрати у місцевих громад кошти. І це абсолютно блюзнірський вибір, який ви ставите, типу, а давайте заберемо у громад, щоб дати армії. Ні, ви заберіть у Офісу Президента, ви заберіть у телемарафону, ви заберіть у своїх безкінечних серіалах 95 кварталу, ви заберіть у Олександра Семеновича Зеленського довічну стипендію і дайте армії, а у місцевого самоврядування і в громад нічого не забирайте. Тому що так не можна робити, це нищення децентралізації і за це ганьба абсолютна. Тому наполягаю на голосуванні цієї правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. 126 поправка Гончаренка відхилена. Я прошу голосувати. 14:56:09 За-22 Рішення не прийнято. Будь ласка, наступна 127-а, Разумков.
14:56:16 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, там до 134-ї. 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134 в мене. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам хвилин? 14:56:35 РАЗУМКОВ Д.О. Дайте мені 4 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чотири хвилини, будь ласка, Дмитро Олександрович. РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, десь пів години тому у вас була така, на мій погляд, правильна жорстка промова, що всі мають сісти на місце, почати працювати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сядьте на місце, шановні колеги. РАЗУМКОВ Д.О. Немає бути ганьби в стінах Верховної Ради. Але зараз є ганьба в стінах Верховної Ради, тут залишилося, на жаль, дуже небагато народних депутатів. Я кожному хотів подякувати з тих хто зараз в залі Верховної Ради. Хто вважає, що закони, які стосуються фінансування місцевого самоврядування, і закони, які стосуються фінансування армії, вони важливі, але таких тут небагато. І вчора, де знову ці всі фейсбушні герої, щось я знову їх не спостерігаю в стінах Верховної Ради, прямо фракціями деякі повиходили. Я хотів би запитати, вчора було пізно, всі розповідали, що об 11-й годині вечора пізно, тому всі розійшлися. Зараз у нас з вами без трьох хвилин три, люди всі працюють 14:57, вся країна працює, я вже не говорю про армію, яка воює 24 на 7, а де народні депутати, Руслан Олексійович? Ви Голова Верховної Ради, ви маєте обов'язок забезпечити діяльність Верховної Ради України. Ми не можемо голосувати навіть за правки, тому що Конституційний Суд свого часу це заборонив робити. І ви це знаєте, ви, на жаль, порушуєте Конституцію України. Я не знаю, чому ви це робите. І, на жаль, ми спостерігаємо трохи подвійні підходи. Я розумію, що ви на все, мабуть, не можете повпливати, але, коли ви звертались до того, щоб почала працювати Верховна Рада, то мається на увазі, щоб вся Верховна Рада, а то одним все, а ворогам закон, так воно теж не працює. Давайте або завершимо свою роботу на сьогодні, дочекаємося, доки всі прийдуть, і будемо обговорювати правки. І багато концептуальних, ми вже по деяким пройшли, поки вас не було, Олександр Сергійович ставив їх на голосування. Це і 64 відсотки залишити в громадах ПДФО, це і збільшення граничного боргу, і багато інших речей, які я і мої колеги з "Розумної політики" будемо ставити. Я думаю, що так само, як і інші фракції. То давайте тоді або закриємо сьогоднішнє засідання, зробимо перерву, дочекаємося, поки всі поїдять, поки всі зможуть повернутися, і почнемо працювати. Взагалі хотілось би бачити якийсь графік роботи, тому що вчора ви не змогли відповісти, хто прийняв рішення щодо того, як ми працюємо, до 11 години вечора. Я не проти, але хотілося, щоб все було під протокол, тому що потім може бути протокол. ГОЛОВУЮЧИЙ. Йдемо далі, шановні колеги. 135 поправка Крулька. Не наполягає. 136-а, Железняк. Не наполягає. 137-а, Яценко. Не наполягає. 138-а, Чорноморов. Не наполягає. 139-а, Леонов. Я ж спитав вас. Добре. Давайте передамо колезі, бо він прокинувся. Будь ласка, Чорноморов, 138 поправка.
15:00:10 ЧОРНОМОРОВ А.О. 353. Одну хвилину, будь ласка. Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановні народні депутати, я би хотів поставити ці правки на голосування, оскільки вони визначають три області, безпосередньо Миколаївську, Харківську та Запорізьку, і в цьому немає ніякого взагалі політичного забарвлення. Єдине політичне забарвлення, яке є, це те, що це області герої, і Президент України це також відзначив. На мою думку, ПДФО військових і правоохоронних органів треба залишити в цих громадах, оскільки це перш за все їхня обороноздатність. По-друге, люди, які жили в підвалах під час обстрілу, саме ці області зазнали більше всього ракетних ударів, і ці люди дійсно потребують нормального життя в тих умовах, в яких вони зараз існують, це форпости. Це, по суті, області на кордоні з тимчасово окупованими територіями. Тому, шановні колеги, я прошу підтримати ці правки і винести Миколаївську, Харківську та Запорізьку області і залишити в них ПДФО. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 138 поправка і 353. Я правильно розумію? Я ставлю почергово. 138 поправка авторства Чорноморова, комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:01:35 За-44 Рішення не прийнято. Наступна 353-я. Шановні колеги…. По фракціях покажіть, будь ласка. 353-ю ставлю, вона теж авторства Чорноморова відхилена. Прошу голосувати. 15:02:05 За-44 Рішення не прийнято. Перескочили, тому що в автора дві правки, він попросив це все зробити. Він попросив одну хвилину замість двох поправок. Дмитро Олександрович, у вас ще якісь були зауваження, я перепрошую, да, бо просто ми вже увійшли в правку Чорноморова.
15:02:20 РАЗУМКОВ Д.О. Я з процедури хотів. Я просто задавав це запитання вам, ви не відповіли. Чи знаєте ви про рішення Конституційного Суду, яке не дозволяє проводити голосування Верховної Ради України, якщо в залі немає 226 народних депутатів? І чи в спромозі ви зараз забезпечити, щоб така кількість була і ми не перетворювали засідання Верховної Ради на фарс? Тому що тут є, ну, дуже невелика кількість народних депутатів, які залишаються в залі і голосують. Дякую, Руслан Олексійович. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Я відповім вам одразу. Я дуже добре володію Конституцією України, Регламентом. Це дві речі, які відповідно до Конституції регламентують діяльність Верховної Ради України, тому я і використовую їх в повному обсязі тих повноважень, які в мене є. Що стосується мого обов'язку, я зараз вкотре звертаюсь до народних депутатів, хто ще, можливо, не знаходиться в залі, зайняти своє робоче місце і прийняти роботу в діяльності в Верховної Ради. Ідемо далі, шановні колеги. Наступна 139, Леонов. Не наполягає. Далі наступна 151-а, Микиша. Будь ласка.
15:03:34 МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, в мене 151, 152 і 165-а, прошу 2 хвилини. І 165-у потім поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, за три – дві. За три – дві. А не дві. 15:03:45 МИКИША Д.С. Дякую. Колеги, насправді, 10037 – це дуже поганий законопроект для місцевого самоврядування. Мало того, що він забирає фактично військове ПДФО, не дає нормальної альтернативи, бо ми розуміємо, ті 33 мільярди, що будуть іти через дотації – це абсолютно ручний режим, який також не іде на користь громад. Друге. Шістдесят чотири відсотки ПДФО, які наразі знаходяться в "Перехідних положеннях", а не знаходяться в тілі. Це також ризик. Хоча Європейський Союз вже собі поставив відмітку, як виконане зобов'язання. Але виконане зобов'язання вони собі представляють як в тілі закону, Бюджетного кодексу, хоча він там не знаходиться. І друге. Правка 165 якраз говорить про те, що залишки будуть забрані, і залишок з загальних фондів і спеціального фонду місцевого самоврядування, він буде забраний. Або можна використовувати його виключно на деякі речі. Дивіться, ми у громад забираємо військове ПДФО повністю, не залишається грошей. І те, що вони можуть акумулювати і використати на свої необхідності і на свої нужди, і вони це роблять, економлять на чому тільки можуть, для того щоб ефективно потім з інших програм перекинути на те, що їм дійсно необхідно, і вони залишаються на наступний рік у залишках, щоб перерозподілити, ми тепер кажемо, що мало того, що у вас тепер немає грошей від ПДФО військового, так ви тепер і свої ж залишки від інших програм не зможете використати, крім того, на що ми вам скажемо. Ну це абсурд! Ми знову влазимо в фінансову децентралізацію, від цього децентралізація загалом страждає. Ми повернемось просто на 2015 рік! Ви розумієте це? Тому підтримати 165 правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 151, 152 і 165. Правильно? Я ставлю 165-у. Так, зараз я її відмічу. Шановні колеги, 165 поправка авторства Микиші і колег. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:06:15 За-31 Рішення не прийнято. Наступне. 153-я. Васильченко. Не наполягає. 154-а. Аліксійчук і колеги. Не наполягають. 155-а. А, це "Батьківщина". Вже не наполягає. 156-а. Кисилевський. Не наполягає. 157-а. Аліксійчук і колеги. А, вони враховані. Я перепрошую. Всі враховані. 164-а. Южаніна. Будь ласка, Ніно Петрівно.
15:06:46 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, ви тільки що почули, що для цієї влади децентралізація абсолютно нічого не означає, тому що якщо хотіли і бачили, що органи місцевого самоврядування неправильно приймають рішення і витрачають не на потрібні цілі військове ПДФО, то треба було шукати з ними компроміс і регламентувати видатки саме за напрямками, куди можна витрачати, для того щоб досягати спільної мети. І цей пункт 22.8 він якраз і означає, що замість того, щоб 19 місяців назад працювати з місцевою владою і знайти напрямки витрачання, вони говорять: "Ми від вас все заберемо, а те, що у вас залишиться, ми вам дозволимо тільки на оці виключні видатки, які ми для вас уже визначили". Де ви бачили при децентралізації, що ви за громаду вирішуєте всі їх питання? Абсолютно нікчемна норма. І навіть якщо там декому… ГОЛОВУЮЧИЙ. 164 поправка Южаніної комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:08:09 За-19 Рішення не прийнято. 166-а, Тістик. Не наполягає. А, Мазурашу, 167-а, ви вже висловились. 168-а, Демченко. Не наполягає. 169-а, Неклюдов. Будь ласка, Неклюдов, 169-а.
15:08:25 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, Руслане Олексійовичу. Ця поправка, вона має суто технічний характер. Я взагалі не знаю, чого її відхилили. Вона уточнює там певні моменти, вона стосується того, що залишки, які на кінець року залишаються на фондах спеціальних місцевих бюджетів чи місцевих бюджетів, спрямовувати їх на заробітну плату працівникам бюджетних установ, комунальних послуг і таке інше. Там всього-на-всього йде річ про те, щоб в період дії воєнного стану уточнити, що він введений був Указом Президента №64/2022 від 24.02.2022. Кожне слово має значення. Я вважаю, що нічого б страшного не було, воно не впливає на бюджет. Я хочу послухати доповідача з цього приводу, чому відхилена. Вона має суто технічний характер, і вона уточнює те… ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, позиція комітету.
15:09:33 КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Руслан Олексійович. Позиція комітету. Правка була відхилена, шановний колего, тому що є вже конструкція закону, яка прийнята комітетом, більшістю проголосована. Ну, не знаю, якщо навіть технічна правка, то вона особливого значення… на сам законопроект не впливає. Тому відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 169 поправка Неклюдова. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:10:09 За-34 Рішення не прийнято, на жаль. 170-а, Васильченко і колеги. Не наполягають. 171-а, Савчук. Не наполягає. 172-а, Єфімов. Не наполягає. 173-я, Геращенко. Будь ласка.
15:10:26 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановні колеги. Отже, про що зараз йде ця дискусія у Верховній Раді України. Як ви знаєте, регіони сьогодні, зокрема і моя рідна Черкащина, приймають сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб. І очевидно, що ПДФО тих військових частин, які знаходяться за місцем постійної дислокації, йдуть в тому числі на допомогу, на ці потреби, на взагалі виживання сьогодні регіонів, особливо коли мова йде про постраждалі регіони, такі як Харківщина, Сумщина, Чернігівщина. Соромно, що зараз в цій залі немає народних депутатів України. Їх і в цих регіонах немає, їм все одно. І ми намагаємося захистити сьогодні децентралізацію, військові частини, які точно мають отримувати дрони, техніку за сплачені ними податки. На жаль, цим законом хочуть передати ці податки в якийсь котел, де вони будуть безкарно витрачатися. От проти цього ми виступаємо. І хочемо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 173 поправка, Геращенко і колеги. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:11:49 За-18 Рішення не прийнято. Наступна поправка 174, Рубльов. Не наполягає. 175-а, Кицак. Не наполягає. 176-а, Гончаренко, будь ласка. Наполягає.
15:12:03 ГОНЧАРЕНКО О.О. Це правка, яка дуже важлива, тому що вона повертає гроші місцевому самоврядуванню. І я хочу сказати, що те, що ми розглядаємо зараз, це абсолютно ганебний законопроект, який передбачає знищення місцевого самоврядування. І ми бачимо цю схему дуже таку, знаєте, брутальну і цинічну, коли оце вчора ми розглядали правки годинами. Не було тут депутатів, не було "слуг", потім сьогодні зранку зібралися, бистренько проголосували бюджет, тому що треба, і далі знову розійшлися. А тут хай собі розглядають правки, це ж нікому не цікаво. Нікому не цікаво послухати, що місцеве самоврядування сьогодні допомагає армії, і є цифри цього по кожній громаді. І що коли говорять, що не туди витрачають кошти на бруківку, так хто перший почав витрачати гроші на барабани і серіали? Це центральна влада показала приклад, і тільки після цього деякі з місцевого самоврядування підтягнулися. Замість того, щоб зупинити це, вирішили пограбувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 176 поправка Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:13:26 За-18 Рішення не прийнято. 176 поправка відхилена. 177 поправка Гончаренка. Будь ласка.
15:13:32 ГОНЧАРЕНКО О.О. Ми розглядаємо закон про те щоби забрати, пограбувати місцеві ради, забрати в них ПДФО. І влада абсолютно блюзнірськи каже: ну ви дивіться, це ж для військових. Прикривається військовими. Дійсно, як повернути військовим тридцятку, так ні, тут Регламенту Верховної Ради у нас немає, де там, тут регламентний комітет не працює. Правда, як виконати замовлення з Банкової, щоб покарати Гончаренка за те, що він сказав про батька Зеленського, то тут вже звучить регламентний комітет: а давайте звернемося, давайте, ми ж хочемо видалити Гончаренка. Схема Гео Лероса сподобалася, давайте викинемо ще одного народного депутата, а краще всіх. Закриємо їм рота, щоб вони не казали про те, що влада не знаходить в собі сили забрати гроші з того, де вона пилить, не знаходить в собі сили забрати гроші з довічної стипендії Олександра Семеновича Зеленського – батька Володимира Зеленського. Напевно це ну самий злиденний пенсіонер в Україні. Але знаходить в собі сили викинути опозиційного депутата. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію, вибачте. Я вас так слухаю, у вас якась родинна травма з приводу батька чи що? Я розумію, що не у всіх батьки "регіонали", які дали можливість своїм дітям здобути освіту в російському університеті при уряді, коли ним керував Путін. Я це все розумію. Але треба, є й інші батьки. Розумієте? Батьки, які щось роблять, в тому числі і для держави Україна. Дякую. Ідемо далі. Ну я поставлю, звичайно, цю поправку. 177 поправка Гончаренка. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:15:25 За-16 Рішення не прийнято. Наступна поправка, 178-а. Ар'єв чи Герасимов, хто буде? Ар'єв, будь ласка.
15:15:35 АР’ЄВ В.І. Три поправки: 178, 179 і 180, прошу дати мені 2 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 хвилини, будь ласка. 15:15:47 АР’ЄВ В.І. Пане Голово, по-перше, я хотів би звернутися до вас з проханням дотримуватися Регламенту і не коментувати виступи народних депутатів України. Це чітко записано там. Друге, по суті поправок. Я був один із тих, хто дуже активно критикував і центральну і місцеві влади, місцеві громади за марнотратство. В тому числі за дорожнє будівництво, яке абсолютно не потрібно було в цей час і на яке кошти виділялися і з центрального бюджету і з місцевих бюджетів. Проте те, що відбувається зараз, це все одно, що для того, щоб вигнати з будинку тарганів, спалити будинок. Тому що ми забираємо кошти у тих громад, які на ці податки живуть. От, наприклад, подивіться, є громади, які формуються виключно фактично їх бюджет з військових містечок. Що з ними буде? Ми подумали про це? Ми не подумали. Тому в даному разі найрозумніше було би зробити те, що пропонується от 178 і 180 поправка, і це узгоджено з Асоціацією міст, визначити чітко ті витрати, які потрібні у військовий час, і витрачати ПДФО військових саме на ці речі і більше ні на які інші, тому що дуже багато громад забезпечують сьогодні військовослужбовців дронами, транспортом, тим, що не закуповує Міністерство оборони. І тому якщо ми будемо діяти інакше, ми завдамо проблем, бо коли всі гроші ідуть в загальний котел, вони там звідти зникають, а коли на реальні справи, то вони роблять те, що треба. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступна поправка… А, просто ви не сказали, що ви наполягаєте. Ставимо, да? Одну чи всі? 178-у, правильно? Ставлю 178 поправку на голосування. Це поправка Ар'єва. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:18:10 За-19 Рішення не прийнято. Наступна поправка. Так, 181-а, Крулько. Не наполягає. 182-а, Батенко не наполягає. 183-я, Мамка. Не наполягає. 184-а, Гриб. Будь ласка, пані Вікторія.
15:18:24 ГРИБ В.О. Руслане Олексійовичу, в мене декілька поправок, їх 12. Я прошу 5 хвилин за 12 поправок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я уточню, це ті поправки, які передали ви мені: 184, 314, 356, 529, 546, 617, 755, 756-а, так? ГРИБ В.О. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки ви просите за них? ГРИБ В.О. П'ять хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять хвилин. Будь ласка, пані Гриб. 15:18:53 ГРИБ В.О. Шановні колеги, на превеликий жаль, сьогодні ми в залі маємо не більше 50 депутатів, хоча мова йде про наступ на місцеве самоврядування. Ми розуміємо, наскільки необхідно сьогодні спрямовувати кошти на військових, на армію, але ми так само розуміємо, що завдяки якраз місцевому самоврядуванню і народу України ми стримали навалу у перші місяці російської агресії. Financial Times нещодавно написала, що унікальність української армії саме в тому, що вона забезпечується з центрального штабу та з громад. Якби не було можливості в громадах допомагати армії, то ще не зрозуміло, в якому стані сьогодні б ми знаходилися. Тому я пропоную все ж таки не передавати повністю ПДФО військових зараз у центральний штаб, в той фонд, тому що тоді ми з вами просто втратимо ту можливість допомагати на місцях. І що ми тоді будемо робити, коли наші громади будуть не в змозі забезпечити військових, які знаходяться на ротації, коли наші громади не будуть мати можливості надавати якісну допомогу? З приводу теплозабезпечення та інших послуг, які надаються на місцях. Сьогодні вже багато депутатів зверталися і до Прем'єр-міністра, і саме до бюджетного комітету з приводу того, що борг перед безпосередньо Теплокомуненерго на місцях складає 36 мільярдів гривень. Це попередній борг. Той борг, який буде цього року – це практично 17 мільярдів гривень, тільки тому, що було прийнято рішення не піднімати тарифи на місцях. Це правильне рішення, але необхідно все ж таки, якщо ми надали такі поради місцевій владі, що вони не можуть піднімати тарифи, то тоді треба забезпечувати, щоб вони все ж таки надавали допомогу безпосередньо своїм Теплокомуненерго, які на сьогоднішній день отримують вже позови, до них позивається вже НАК "Нафтогаз" за те, що вони не сплачують борги. А якщо вони не отримали ті гроші на те, щоб сплатити ті борги, то як їм виживати взагалі? Тому я пропоную своїми правками, перше, залишити ПДФО військове на місцях, але надати можливість саме місцевим громадам спрямовувати 70 відсотків з військового ПДФО безпосередньо військовим. Вони це можуть робити і, мені здається, не гірше чим центральна влада. По-друге, надати можливість міській владі спрямовувати свої залишки на допомогу сьогодні якраз своїм теплокомуненерго, щоб вони в змозі були надавати послуги громадянам. Ми входимо з вами в опалювальний сезон. Вчора не на комітеті, комітет ми не проводили, тому що було засідання Верховної Ради, ми проводили нараду з людьми, які плакалися просто, вони кажуть: "Ми не знаємо, як ми будемо проходити опалювальний сезон". Тому що на рівні, можливо, Міністерства енергетики вони розуміють, коли працюють з Укренерго, з іншими великими компаніями, але на рівні теплокомуненерго там, вибачте мене за непарламентський вислів, але повна дупа, люди не знають, як вони пройдуть цей опалювальний сезон. Давайте хоча б надамо можливість використовувати залишки, щоб вони допомогли своїм теплокомуненерго. Я вважаю, що цей закон, якщо ми його приймемо в тому вигляді і особливо з цією датою, яка є в цьому законопроекті, 1 жовтня чи нехай то буде 10 жовтня, після того, коли закон буде підписаний, але ми просто вб'ємо місцеве самоврядування. Давайте схаменемося. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Вікторія. Наступна поправка 185, Фріс Ігор. Не наполягає. Наступна 186-а, Рєпіна. Не наполягає. 187-а, Тістик. Не наполягає. 188-а, Дмитро Олександрович, це ваші поправки ідуть. Мокан буде, да? Будь ласка. Василь Іванович, будь ласка. 188-а. Прошу вас.
15:23:58 МОКАН В.І. Дякую, Руслан Олексійович. Пропозиція дати мені 2 хвилини і 188, 190, 194 і 195 зарахувати як пройдену. І потім поставити на голосування 194 і 195. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Іванович, давайте. 15:24:17 МОКАН В.І. Колеги, ми сьогодні насправді розглядаємо дуже серйозну законодавчу ініціативу, це насправді шкода, що в залі присутні кілька десятків народних депутатів, яких, по суті, цікавить предметне проходження правок, тому що за цим законодавством потім і цей, і наступний рік, і невідомо ще скільки часу будуть жити наші місцеві громади, будуть фінансуватися наші військові і це насправді має велике значення. Тому дякую тим, хто проявляє стійкість і залишається на робочому місці. У правках мова йде про те, що ми пропонуємо розширити повноваження місцевої влади для забезпечення сил безпеки і оборони, тому що станом на сьогоднішній день є певні обмеження по тому, що вони можуть фінансувати, що ні. На наш погляд, місцеві органи влади досить добре взаємодіють з тими військовими формуваннями, які знаходяться в них на територіях і здатні, і мають право на те, щоб добровільно спрямовувати за рішенням місцевих рад ресурси на підтримку сектору безпеки і оборони. Перша пропозиція. Також не забуваємо, що під час збройної агресії Російської Федерації багато територій потерпають від обстрілів і актуальним залишається питання будівництва укриттів для населення, будівництво фортифікаційних споруд, функціонування реабілітаційних центрів. Не забуваємо, що дуже багато внутрішньо переміщених осіб знаходяться в різних регіонах України і на їхню підтримку, на їхнє перебування там потрібні також кошти. І багато-багато інших потреб, які пов'язані з проблемами збройної агресії терористичної Росії. Тому ми… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович. 194, 195 поставимо, так? Шановні колеги, я ставлю 194 поправку авторства Дмитра Разумкова і колег, і Василя Івановича Мокана на голосування. Вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. 15:26:53 За-23 Рішення не прийнято. І 195 поправка теж авторства Василя Івановича Мокана і колег. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:27:15 За-19 Рішення не прийнято. 189, Бабенко. Що – ні? Секундочку. Ми були на 188-й. І тоді Василь Іванович, якому ви передали слово, сказав, що він виступить замість 188, 190, 194, 195. Все вірно? А зараз я говорю, 189-а, бо ми її перескочили. Я запитую, Бабенко не наполягає з колегами? Не наполягає. 190-у ми тільки що заслухали. 191-а, Дмитро Олександрович Разумков. Будь ласка.
15:27:54 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, дайте мені 191і 192. Там потім теж доберемо. Дві хвилини дайте мені, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 192-а – це Мазурашу. Я не можу вам 192 дати. 15:28:14 РАЗУМКОВ Д.О. 193-я. Вибачте. 191, 193. Там 210-у дайте, просто щоб було 2 хвилини, виступити по ним. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, в принципі, про це казали вже, це важливі правки, які надають дозвіл місцевим громадам виділяти кошти на оборону. Насправді це відбувається і сьогодні. Вони це роблять. Роблять так званими окольними шляхами. І є відповідний законопроект нашого колеги, колеги з "Розумної політики" Микиші Дмитра Сергійовича, який запропонував вирішити ту проблему, реально вирішити ту проблему, про яку ви говорите, щоб ресурси місцевих влад, отриманих від ПДФО, йшли на Збройні Сили України. Але ж ідея ваша не в цьому. Вам же треба просто забрати ці кошти замість того, щоб їх ефективно використовувати. Там пропонується дати можливість 70 відсотків таких коштів направляти на потреби сектору безпеки і оборони, так, як це відбувається, за великим рахунком, в нормальних громадах сьогодні. Не розпиляти їх, як вміють деякі функціонери, на закупівлю електроенергії з окупованих територій, на відновлення… відсутності відновлення в Ірпені, Бучі і інших містах, які постраждали від ворога, після обстрілів, а по паперах вони там все зробили, не намагання вкрасти на будівництві доріг і багато інших речей, так само як і пателень, так само як і конструкторів, про які ми вже багато говорили, і барабанів для укриттів. На жаль, це правда, і ви це знаєте, Юрій Михайлович в тому числі. І по факту ціль не віддати гроші на армію, а ціль – просто їх направити не туди, куди потрібно. Тому я хотів би почути вашу позицію щодо цієї правки, чому ви її не підтримали, чому її не підтримав комітет і чому, це 93 правка, це 93 правка, чому ви її не підтримали і не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по 193 поправці.
15:30:23 КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, ваша правка не підтримана, тому що, на думку комітету, питання надання підтримки сектору безпеки і оборони з місцевих бюджетів вже врегульовано в Бюджетному кодексі. Місцеві ради можуть приймати рішення про перерахування коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету з подальшим розподілом таких коштів Кабінетом Міністрів України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ідемо далі, так? Будь ласка, йдемо далі. Наступна поправка 196-а. Василь Іванович Мокан, будете? 250… Тоді пропускаємо поки. 197-а, Лаба. Не наполягає. 198-а, Васильченко і колеги. Не наполягають. 199-а, Аліксійчук і колеги. Не наполягають. 200-а, це "Батьківщина", вони вже висловилися по цьому питанню. 201-а, Аліксійчук і колеги. Не наполягають. 202-а, Аліксійчук і колеги. Не наполягають. 203-я, Кисилевський. Не наполягає. 204-а, Бондар. Не наполягає. 205-а, Бакунець. Не наполягає. 206-а, Бакунець. Не наполягає. 207-а, Яценко. Не наполягає. 208-а, Алєксєєв. Будь ласка, Сергій Олексійович. Не наполягає, так? Не наполягає. 209-а. Тут теж Петруняк, Загоруйко, Разумков. Дмитро Олександрович, ви будете чи хтось? Чи не наполягаєте поки? 209-а. Будете чи поки пропустите? 209-а, будь ласка, Дмитро Олександрович.
15:32:04 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. 209, 211, 212. Дайте, будь ласка, 2 хвилини, щоб по ним виступити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 15:32:17 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Це важливі правки, вони є правками, запропоновані нашою командою і підтримані Асоціацією міст, це дійсно відповідає позиції "Розумної політики", надання дозволу місцевих громадам виділяти кошти на оборону. Зокрема, дозволити фінансування заходи та роботи територіальної оборони, та мобілізаційної підготовки, підтримки сил безпеки і оборони, проектування, будівництво, ремонт захисних споруд цивільного захисту, сховищ, укриттів тощо, споруд подвійного призначення та влаштування приміщень, які плануються для використання, для укриттів і населення. На жаль, цього не було зроблено державною центральною владою в минулий опалювальний сезон і за той проміжок часу, коли саме, так звані, "пункти незламності" переклали на місцеву владу, а на цьому намагалася піаритися центральна влада. Піаритися не вийшло, тому що пункти незалежності здебільшого були так собі. Наприклад, якщо ми говоримо про найбільш якісний "пункт незламності", в якому мені довелося бути, це Гуляйполе запорізький напрямок, там дійсно класний "пункт незламності". Я хотів би подякувати всім тим, хто його зорганізував, хто там працює, хто там допомагає місцевим переживати постійні обстріли, під якими живе цей населений пункт. Тому давайте допоможемо місцевій владі зробити так, щоб не лише про Гуляйполе ви могли говорити в стінах Верховної Ради, а ще бажано, щоб ми, можливо, з'їздили туди, Руслан Олексійович, колеги, подивилися як це і, можливо, не варто було б забирати ці гроші у місцевої влади. Тому всіх бажаючих запрошую, думаю, що це було б і для цього населеного пункту важливо, і для нас з вами корисно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 213-а, Мокан. Ну, ви поки пропускаєте. А яку, всі? 209-а. Зараз, секундочку, я повернуся. 209-а. Будь ласка, шановні колеги, 209 поправка авторства Петруняка, Загоруйко і Разумкова. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:34:48 За-27 Секундочку. Рішення не прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую. Йдемо далі. 213-а, Мокан. Не наполягає. А, ви там теж. Я перепрошую, бо ви то перший, то п'ятий. Добре. Дмитро Олександрович, давайте 213-а, вибачаюсь.
15:35:10 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, у мене прохання 213-217, дати 2 хвилини Божику замість цих правок, і підемо далі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка, Божик. 213, 214, 215, 216, 217. РАЗУМКОВ Д.О. До 17-, да.
15:35:22 БОЖИК В.І. Дякую. Шановні колеги, ми розуміємо, як депутати-мажоритарники, які кожен день контактують з громадами, як державі важко під час війни виконувати ті зобов'язання, які визначені законами. І це робить інколи замість держави місцеве самоврядування, і саме з тих коштів, які надходять з податків. І тому вилучення коштів з бюджетів цих громад, неодноразово вже зазначалось в цій залі, може призвести до колапсу місцевого самоврядування і взагалі до знищення реформи децентралізації. Адже ПДФО – це ті необхідні послуги від держави, які мають надаватися людям. І військовослужбовці, і правоохоронці, вони захищають нас своїм життям, але їхні родини проживають в цих громадах, вони також люди, і ці люди, які на передовій, мають бути впевнені, що їхні родини захищені і отримують необхідні послуги і допомогу. І тил військовим якраз забезпечує місцеве самоврядування. Це родини військових, це годувальники… люди, годувальники яких на фронті, фізично потребують школа, робота, допомога, це поранені особливо в прифронтових громадах, це допомога тим військовослужбовцям, які розквартировані в цих громадах, реабілітація ветеранів. Уявімо, що ми вже забрали ці ресурси в громад, їх немає. Що, громади перестануть допомагати військовим? Звичайно, ні. Як би їм важко не було це робити, вони будуть допомагати, адже там воюють люди з кожної громади. Але велике питання, чи робитиме це держава, забравши від людей оці їхні податки, їхні ресурси, чи буде ця допомога спрямована за призначенням. Це дуже великі питання. Тому ми нашою командою "Розумної політики" і відстоюємо позиції залишення військового ПДФО у громадах. А цей закон просто знищить місцеве самоврядування, якщо ми його приймемо в такому вигляді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Йдемо далі. 218-а, Петруняк, Загоруйко, Разумков. Будь ласка, Дмитро Олександрович. 15:37:33 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу. Підемо по стандартній, 218, 222. Я, на жаль, не зрозумів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку. 2 хвилини тоді дайте, будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Да, 2 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 хвилини, будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Да, дякую. Я, на жаль, Юрію Михайловичу, не зрозумів вашої позиції, ви сказали, що не треба там збільшувати кредити, кредитні обмеження для місцевих, боргові обмеження для місцевих рад. Ну, по-перше, 300 і 500 відсотків, тому що 500 – це виключно для Києва, а для всіх інших 300, там не збільшується до 500. Але друга пропозиція, і питання незрозуміле для мене. Скажіть, будь ласка, ми зараз з вами перевалили за 100 відсотків ВВП, вони складають наші зовнішні зобов'язання, внутрішні зобов'язання держави. Правильно? І ми фактично живемо в борг. То ви в державному бюджеті це приймаєте, вас це влаштовує, ви говорите, добре, ви погоджуєте, я впевнений, погодите бюджет з дефіцитом 50 відсотків, дефіцит 50 відсотків, тому що бюджет буде 3 трильйони 150 з чимось, якщо я не помиляюсь, а власні надходження – це 1,5 трильйона, там трошки більше, то вас це влаштовує як народного депутата, як профільний комітет, як представника влади, як представника монобільшості, а для місцевої влади ви це забороняєте. Не здається вам, що це подвійні підходи, вони не є правильні, вони не є коректними, вони не є державницькими? І я особисто в цьому вбачаю просто політичний контекст, який буде бити по місцевому самоврядуванню, по тим демократичним принципам, за якими ми йшли в 2019 році. І це абсолютно не відповідає тому, що ви... ви, тому що ви були частиною команди, яка рухалася до влади, обіцяли виборцям. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відреагуйте по цих поправках.
15:39:38 КУЗБИТ Ю.М. Дякую. Шановний колего, дивіться, те, що я говорив про граничний обсяг боргу місцевого і гарантованого боргу, станом на сьогодні він законодавством, я вже казав, обмежений у розмірі 200 відсотків середньозваженого надходження до загального фонду місцевих бюджетів. І на думку і Мінфіну, і експертних груп, на базі яких ми працювали, він оптимальний, тому що збільшення цього граничного обсягу може призвести до неможливості місцевих бюджетів розраховуватися за власними боргами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, далі знову поправки ваші, може, десь на чотири, щоб вам був час розповісти, піде так? Будь ласка, Дмитро Олександрович, чи п'ять – два?
15:40:21 РАЗУМКОВ Д.О. Ні, давайте дев'ять на чотири, щоб там потім ще чотири залишилося в нас якраз є... ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дев'ять на чотири. РАЗУМКОВ Д.О. Да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, секундочку, я перерахую: 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231. Правильно? Чотири хвилини, будь ласка, Дмитро Олександрович.
15:40:38 РАЗУМКОВ Д.О. Юрій Михайлович, ви маніпулюєте, при всій повазі до вас, тому що ви не можете гарантувати, що такої самої ситуації не відбудеться з державним бюджетом. Чи ви гарантуєте? Я це люблю задавати питання, щоб потім знайти хто за це несе персональну відповідальність. Я також звертався і до голови профільного комітету, і стенограма є, потім за кожне слово треба буде відповідати і перед виборцями, і перед армією, і перед богом, а іноді і перед іншими структурами, які наближені до цього і можуть зорганізувати інше місцезнаходження для наших з вами колег. Але якраз минулим законом ми їм не виділили по 700 мільйонів, я думаю, що вони це теж будуть дивитися. Я маю на увазі антикорупційні органи - САП, НАБУ. А Вищому антикорупційному суду ми взагалі зменшили видатки, вірніше, фінансове забезпечення. Тому я думаю, що бажання працювати більш якісно у них з'явиться, а по кому - теж є. Але якщо повертатись до позиції, чи ви гарантуєте, що в державному бюджеті на 2024 рік всі ті запозичення, які ми беремо, вони надійдуть і ви зможете забезпечити 3 трильйони 150 мільярдів? Це перше запитання. І друге запитання. Скажіть, будь ласка, ви сьогодні голосували за 10038, а я вже говорив, що це достатньо маніпулятивний законопроект, тому що він гарно називається - про армію, там дійсно виділення великої суми на армію, але ми вчора з вами "билися", ви, якщо я не помиляюся, теж були в залі, ви не полишали Верховну Раду і працювали, що треба віддати належне, на відміну від інших членів бюджетного комітету і монобільшості, яким це було нецікаво, але саме з законопроекту 10037 ви хочете наповнити частину законопроекту 10038. Чи не відбудеться так, що сьогодні, наприклад, не проголосується цей законопроект або взагалі не проголосується? Тому що ви хочете знищити місцеве самоврядування і не факт, що на це підуть народні депутати. Ну теоретично. Здорового глузду буде більше, розумних підходів в парламенті буде більше, розумних людей в парламенті буде більше і вони за це не проголосують. Як ви будете покривати тоді дефіцит, який ви проголосували в змінах до бюджету на 23-й рік в законопроекті 10038? Два запитання. Хто гарантує дефіцит бюджету в 2024 році? І хто буде гарантувати, якщо ви не зможете забезпечити фінансовим ресурсом законопроект 038? Це два питання, на які я вас потім попрошу дати відповідь. І ще один важливий аспект. Ви зазначали прямим фактично текстом, мені, якщо чесно, дуже неприємно про це говорити і це слухати, що 86 правку ви нашу не підтримали, тому що є якась 910-а, яка це враховує. Якщо це враховано в 910-й, то це не означає, що треба відхиляти правку "Розумної політики". Ви маєте її тоді теж підтримати. Ми ж не про політику, ми ж про армію. Чи про політику? Якщо про політику, ви скажіть: "Ми політично заангажовані, нам ключове не шашечки, а їхати, і тому ми всі розумні правки будемо відхиляти". Тоді я просто буду розуміти, яка позиція в комітеті, і буду з цього виходити. Дякую вам і сподіваюся на вичерпну відповідь по цим трьом запитанням. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, яка позиція комітету по цих 9-ти правках? Обговорюємо правки.
15:44:32 КУЗБИТ Ю.М. Позиція комітету по цим правкам – відхилити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, якщо ви бажаєте, дайте відповіді, все-таки ви представляєте тут комітет. Але питання задані. Якщо ви бажаєте… КУЗБИТ Ю.М. Окей, дякую, Руслане Олексійовичу. Пане Дмитре, дивіться, по першому питанню я все-таки тут представляю рішення загальне комітету, яке напрацьоване разом із Мінфіном і з експертними групами, і я як народний депутат все-таки більше вірю в те, що ми все зможемо і все зробимо і всі зобов'язання, які ми взяли на себе як влада, будуть виконані. Тому так, напевно, ми гарантуємо, що все станеться так, як ми і прогнозуємо, тому що поки що до того є сприятливі обставини. По другому питанню: чи буде формуватися, наскільки я пам'ятаю, бюджет, якщо можна, 2023 року, змінений, да? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дмитро Олександровичу, наступні поправки 232, 233, 234. Я правильно розумію? Будь ласка, хвилинку дайте. Дві, да? Давайте дві.
15:45:50 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, що відповіли на одне з запитань. Юрію Михайловичу, я сподіваюся, зараз можете відповісти і на друге. Я його ще раз нагадаю: чи закладене в якості надходжень фінансове забезпечення законопроекту, який сьогодні був проголосований, 10038, надходження з законопроекту 10037? Якщо так, то чому в такій послідовності ми сьогодні його голосували? Спочатку ж треба гроші знайти, а потім вже голосувати за закон. Якщо ні, то хотілося б зрозуміти, з якою логікою ми підходимо. І друге. Ще раз задаю запитання - це щодо політичної вмотивованості відхилених правок. Тут, на жаль, вам важко буде сказати, що це позиція ваша як частини комітету, тому що ви голосували за відхилення цих правок. Хотів би зрозуміти логіку цього відхилення. Якщо така сама правка врахована, тому що автор її, якщо я не помиляюсь Арахамія – да? – і це керівник вашої фракції, окей, я це зрозумію, а чому всі інші аналогічні правки ви тоді відхиляєте? Було б розумно їх підтримати, і ми б мали більшу кількість хороших правок, які комітетом були схвалені. Але цього не відбулося. Тому, якщо можна, дати відповідь все ж таки на ці два запитання. Заздалегідь вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша позиція по трьох поправках.
15:47:27 КУЗБИТ Ю.М. Пане Дмитре, дивіться, все-таки комітетом була обрана якась одна, комплексна правка, яка буде мати місце і буде реалізована. Ну, така позиція комітету. Проголосувала більшість, в комітеті вибрали саме таку редакцію, яка буде включена в тіло закону. Це по останньому питанню. А по формуванню 10038, ну, чесно кажучи, я думаю, тут краще було би переадресувати це питання до Міністерства фінансів, вони підійдуть трішки пізніше. Тому що зараз в мене під руками немає таблиць, тому я прошу вас, як тільки появиться тут представник Мінфіну, ми це питання переадресуємо йому. Ну, десь, можливо, відійшла людина, зараз буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, йдемо далі. 235-а, Арахамія. Не наполягає. Будь ласка, з процедури. Дмитро Олександрович, що у вас?
15:48:22 РАЗУМКОВ Д.О. Перше. Дуже слушна пропозиція була пана Кузбита, який запропонував, щоб все ж таки був представник Мінфіну. Треба віддати знову належне, вчора міністр фінансів і заступник міністра фінансів були до кінця засідання і виконували свої повноваження. І все ж таки, Руслан Олексійович, я хотів би вам задати запитання. А ви не відповіли, чи знаєте ви про рішення Конституційного Суду, яке не дозволяє проводити голосування в стінах Верховної Ради, якщо в залі немає 226 народних депутатів. Якщо можна, дайте пряму відповідь, не про те, що знаєте ви закони, чи не знаєте. Є таке рішення чи ні, відомо вам про нього чи ні? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, дивіться, Дмитро Олександрович, ви завершили? РАЗУМКОВ Д.О. Да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я у вас не на екзамені з конституційного права. Я вам говорю, що я як Голова Верховної Ради зобов'язаний керуватися і діяти… Конституцією України, Регламентом, що я і роблю. Дякую. Ідемо далі. 235-а, Арахамія. Відхилена. Не наполягає? Дякую. 236-а, Тістик. Відхилена. Не наполягає. 237-а, Васильченко. Відхилена. Не наполягає. 238-а, Бакунець. Відхилена. Не наполягає. 239-а, Шуляк. Не наполягає. 240-а, Южаніна. Будь ласка, Ніна Петрівна.
15:49:40 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, щоби ви розуміли, що два джерела поповнення коштів державного бюджету розглядається в цих змінах. І коли говорила вчора пані Підласа про те, що справді відбулась її мрія про те, що весь дорожній фонд тепер буде зараховуватися до державного бюджету, так ми про цю мрію говоримо вже чотири роки, про те, що під час війни треба хоча би було певний відсоток віддавати на спеціальні фонди чи в державний бюджет. Але це мрія така собі, бо ці гроші знову будуть розкрадатися, витрачатися на чергові асфальти і так далі. І ми запропонували, щоби ці кошти обов'язково запустити через бюджетне кредитування цільових програм розвитку оборонно-промислового комплексу. Ми вчора говорили з Камишіним, йому подобається ця іде, але ж бюджетний комітет вперто слухає тільки команди і не хоче думати навіть над здоровими речами… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 240 поправка Южаніної і колег. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:51:04 За-15 Рішення не прийнято. 241-а, Мазурашу. Не наполягає. 242-а, Гончаренко. Будь ласка.
15:51:12 ГОНЧАРЕНКО О.О. Добрий день, шановні друзі. Ви, пане Руслане, тут згадали про родову травму. Мені дуже цікаво, у кого родова травма? Тому що здається, що вона у тих і травма така дуже серйозна, бо це відсутність моралі і совісті, і дійсно родова. Тому що як можна безпосередньо з бюджету напряму на себе, на свою родину брати гроші? Можете казати про мене тут, що завгодно, будь-що. Я ніколи жодної копійки не оформив ніяких державних допомог, підтримок, ще чогось. А додуматись до того, щоби батьку Президента виписати довічну стипендію за бюджетний рахунок, Президент, який не бідує, у якого вілла в Форте-дей-Мармі, який мільйонер, і він про це говорить публічно – ну це, чесно кажучи, щось за межею розуміння і моралі, і родових травм. А моя правка про те, що не треба грабувати місцеве самоврядування, прикриваючись допомогою… ГОЛОВУЮЧИЙ. 242 поправка Гончаренка. Вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. 15:52:36 За-15 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Наступна 243-а, Геращенко.
15:52:48 ГЕРАЩЕНКО І.В. Іонова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іонова, будь ласка.
15:52:54 ІОНОВА М.М. Дякую, пане Голово. Моя поправка продовження про бюджетне кредитування місцевих громад. І, знаєте, дуже прикро, що посилення військових спроможностей держави у нас відбувається шляхом покарання місцевих громад. А ви караєте насправді не місцеві громади, не лідерів громад і не мерів, а саме мешканців цих громад. Особливо в контексті те, що вони не будуть спроможні через цільові програми розвиток оборонно-промислового комплексу покращувати. І тому я, знаєте, теж дуже стурбована, тому що насправді треба займатися саме антикорупційною політикою, а не покаранням тих чи інших мерів неугодних. Ми з вами пам'ятаємо славнозвісний Закон 5655, який досі, невідома його доля, тому що Президент країни дуже хоче все ж таки, щоб там норми ті запрацювали, хоча і не може його підписати із-за суспільного резонансу. І, знаєте, теж дуже цинічно, коли у нас Укртатнафти керівник і Укрнафти отримує 3 мільйони 200… ГОЛОВУЮЧИЙ. 243 поправка, Геращенко, Іонова і колеги. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:54:20 За-18 Рішення не прийнято. Наступна поправка 244. Ар'єв, правильно я розумію? Будь ласка, Ар'єв.
15:54:28 АР’ЄВ В.І. Я прошу 244, 245, 308, 319 і 320-а, дати мені замість п'ятьох правок чотири хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Можу три, якщо… Добре. Давайте по одній йдемо, давайте по одній тоді. АР'ЄВ В.І. Давайте 240… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 244-а.
15:54:51 АР’ЄВ В.І. Пане Голово, дивіться, ви пропонували іншим такі самі умови, давали, а мені не даєте. Я дивуюся просто, чому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги. АР'ЄВ В.В. Я пропоную замість п'ятьох правок чотири хвилини. П'ятьох правок… ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте чотири хвилини, немає питань. АР'ЄВ В.І. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 244… Давайте ви ще раз скажіть, 244-а… АР'ЄВ В.І. 244, 245, 308, 319, 320-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 308, 319, і 320-а. Добре. Зараз.
15:55:18 АР’ЄВ В.І. Дякую за надання рівних можливостей і сподіваюся, що у Верховній Раді ми все ж таки рано чи пізно прийдемо до стовідсотково європейського стилю роботи вищого законодавчого органу через… крізь терни до зірок – per aspera ad astra. Але крізь ці терни зараз буде треба пробиратися бюджету місцевих громад. Я хотів зауважити те, що дуже багато місцевих рад ухвалили звернення до Верховної Ради України не грабувати їх на 94 мільярди гривень, тому що багато місцевих громад реально, звичайно, які займаються марнотратством. Але як з класичної оперети, що виросло – то виросло, що обрали – то обрали. Але є дуже багато місцевих громад, які абсолютно реально забезпечують Збройні Сили України всім необхідним. Я стежу постійно за угодами, які розміщуються у системі ProZorro. І цю угоди, там буквально через кілька угод – чи дрони, чи придбання автомобілів, чи антидронові рушниці – абсолютно все, ми позбавляємо зараз військові частити цих надходжень від місцевих громад. І от якраз зараз у президії перебуває два представники від Хмельниччини, один – Голова Верховної Ради і керівник осередку місцевої партії "Слуга народу", і я хотів поінформувати вас, що Хмельницька обласна рада підтримала звернення до Верховної Ради України щодо того, аби 10037 не було оцього пограбування місцевих громад і місцевих бюджетів. Я абсолютно впевнений, що можна знайти абсолютно нормальне рішення. І це рішення буде знайдено потім, коли місцеві громади опиняться без світла, без води, без можливості ремонтувати, без можливості закуповувати ліки для місцевих лікарень, утримувати місцеві лікарні, коли люди відчують все на собі. Я розумію, що ми маємо зараз дуже багато потреб для фронту, але давайте заберемо весь дорожній фонд, як ви зробили це 24 лютого минулого року – заберемо весь дорожній фонд на військово-промисловий комплекс. Цього вистачить насправді для того, щоб розпочати всі ті плани, які є сьогодні і у Мінцифри, і у Держспецзв'язку і у Міністерства… спеціальної промисловості. На все це гроші є, якщо забрати у дорожнього фонду. Якщо ми заберемо гроші у місцевих громад, посипиться буквально все. І я розумію, що зараз, можливо, для опозиції такий законопроект з точки зору політичної дуже навіть вигідний, тому що невдоволення населення буде наслідком ухвалення цього законопроекту в тому вигляді, який пропонується. Але є політичні питання, а є питання виживання держави в часи війни. І я як наголошував на тому, що нам сьогодні потрібно робити реформи передусім і для цього збиратися в залі, так і зараз наголошую на тому, що цей законопроект приймати не можна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі, 246-а, Батенко. Не наполягає. 247-а, Фріс. Не наполягає. 248-а, Микиша. Будь ласка. Дмитро, будь ласка.
15:59:35 МИКИША Д.С. Дякую. Дорожній фонд України – це спеціальний фонд державного бюджету з цільовим призначенням на дороги. І всі дуже радуються, коли його забирають зі спеціального фонду і переводять в загальний фонд, в загальний котел, де воно може бути використано як завгодно. Але не спішіть радіти, бо я нагадаю, що в дорожньому фонду 35 відсотків йде на дороги місцевого значення, тобто громадам. І якщо зараз в повному обсязі... Саме зараз в 10037, в цьому законопроекті говориться, що всі кошти від дорожнього фонду підуть в загальний котел і тоді громади не побачать ці 35 відсотків, 35 відсотків, які підуть на дороги місцеві. Враховуючи те, що ми забираємо військове ПДФО, вибачте, за що громади будуть утримувати дорожню інфраструктуру? Це ж не просто дороги, це і мости, і пішоходи, і освітлення – це все дорожня інфраструктура і безпека. Якщо зараз ми заберемо, то в них коштів не буде. Тому я прошу залишити в спецфонді його. ГОЛОВУЮЧИЙ. 248 поправка авторства Микиші і колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:00:57 За-23 Рішення не прийнято. Будь ласка, далі, Дмитро Олександрович, там у вас плеяда поправок іде. Будь ласка, з 249-ї. Разумков.
16:01:08 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, 249, 252, 251, 3-я і 5-а, давайте 2 хвилини, тут концептуальна правка, після цього поставимо на голосування. Просто там дві інші буде брати Мокан. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте я уточню. 249, 251, 252, 253, 255. Правильно? РАЗУМКОВ Д.О. Да, абсолютно вірно. ГОЛОВУЮЧИЙ. І 2 хвилини, будь ласка.
16:01:39 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, ця правка спрямовує кошти дорожнього фонду на оборону за цільовими видатками, а не на загальний бюджет як це пропонує уряд. Тому пропонується 50 відсотків відправити на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння військової техніки, засобів та обладнання і 50 відсотків на виплати винагороди грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону. Я не буду багато говорити. Ми пропонували прибрати дорожній фонд і направити його не в бюджет, просто в бюджет так як це пропонує бюджетний комітет і Мінфін, а відправити його саме на потреби, які необхідні, тобто на сектор безпеки і оборони. Тому дуже сподіваюся, що ви це підтримаєте і за це проголосуєте. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, я перепрошую, а які поправки ви казали чи це пізніше поставити? Включіть Разумкову.
16:02:36 РАЗУМКОВ Д.О. 252-у поставте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 252 поправка авторства Разумкова, вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:02:59 За-21 Рішення не прийнято. Шановні колеги, 250-а, ви казали, хто буде? Василь Іванович, да? Василь Іванович Мокан. Будь ласка, 250-а і скажете ще які.
16:03:07 МОКАН В.І. І 54-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. І 54-а. Будь ласка, Василь Іванович, одна хвилина. МОКАН В.І. Мова йде про дорожній фонд і фонд водних шляхів, який пропонується направити в загальний фонд. Логіка нашої команди пропонує іншу пропозицію. Для того, щоб вони не розчинилися у загальному фонді і незрозуміло було їхнє цільове призначення. Ми пропонуємо їх спрямувати у спеціальний фонд з таким розподілом: 50 відсотків спрямувати на закупівлю, модернізацію, ремонт озброєння і військової техніки, 50 відсотків спрямувати на виплату винагороди, грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань. Мені здається, що це дасть можливість проконтролювати їхнє цільове призначення. І хотілось би почути позицію комітету по цій правці, яка відхилена. І буду ставити її на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде про 250-у саме, так? Будь ласка, якщо можна, позицію комітету по 250-й і голосуємо за неї.
16:04:18 КУЗБИТ Ю.М. Дивіться, колеги, правка відхилена, тому що є позиція комітету, яка передбачає те, що ці кошти будуть направлені до загального фонду державного бюджету і використані за напрямками, які ми будемо з вами разом з Кабінетом Міністрів потім впроваджувати. А ваша правка може призвести до розбалансу на суму 95,2 мільярда. Мінфін проти. Ми маємо інший план відносно цього законопроекту, використання цих коштів. Тому правка відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 250 поправка авторства народного депутата Мокана Василя Івановича і колег. Комітетом відхилена. Аргументи сторін ви почули. Прошу голосувати. 16:05:09 За-19 Рішення не прийнято. З процедури, будь ласка. Секундочку. Неклюдов з процедури, будь ласка.
16:05:25 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, я хочу звернутись до вас з таким питанням. Я аналізую, от що робить наш колега Олексій Гончаренко. Він неодноразово робить те, що він виходить в стрім і він розуміє, що привертає увагу ворога. Його неодноразово попереджали про те, щоб він не робив цього. Але він продовжує це робити. Тобто у мене є обґрунтовані підозри, що він це робить умисно, щоб наражати нас на небезпеку. Він розуміє, що він транслюється по російському телебаченню, неодноразово ми бачили. І я думаю, що його треба попередити, якщо він буде це робити, ми ж можемо, зрозуміло, що це може спричинити такий зв'язок, що і ракети сюди послідують після його стрімів. Тобто він скоює злочин, на мій погляд. І я вважаю, що його треба попередити ще раз, а якщо ні, то ми будемо звертатися з заявою до Служби безпеки України, щоб вони розпочали… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз, якщо можна, я відреагую, тому що запитали і до мене попередити. Я кожного разу на початку і на завершення засідання попереджую усіх народних депутатів, усіх, хто носить статус народного депутата, включаючи особу, яка названа вами. Тому я ще раз прошу всіх депутатів дотримуватися прийнятого парламентом рішення щодо висвітлення діяльності парламенту через годину після завершення. Але ви назвали прізвище Олексія Гончаренка, і я надаю йому право на репліку. Будь ласка.
16:06:58 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Ну, тепер, напевно, друзі, ми зрозуміли, чому всі "слуги народу" звідси повтікали. Бо бояться, що ракета прилетить, я так розумію. Тому в нас тут залишилося скільки – 40 людей. А то я не міг зрозуміти, чому, де депутати, де вони, чого їх немає, чого вони не ходять на роботу. Тобто люди мені пишуть, то п'ятниця, може, готуються до клубу "Бохо" чи ресторану, чи ще щось. Ні, друзі, виявляється, ось в чому питання. Я хочу нагадати, ми з вами в цьому залі збиралися в лютому і березні минулого року, коли російська артилерія стояла в 20 кілометрах від Києва і жоден сигнал повітряної тривоги нас би не врятував, якщо би вдарили, але ми тут були. Не всі, правда, деякі були в "закарпатському котлі", деякі були десь там в "буковельському оточенні", а дехто зразу за кордон поїхали. Але ті хто були, ті були, і ми знаємо їх по прізвищах. А тепер ви говорите, це проблема, що люди будуть знати? А як люди в Україні взагалі живуть? Ну, буде сигнал повітряної тривоги, спустимося, будь ласка, в сховище. Так всі люди в Україні можуть жити… ГОЛОВУЮЧИЙ. йдемо далі. 254-а, Петруняк, Загоруйко, Разумков. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
16:08:11 РАЗУМКОВ Д.О. Там 254-а, Мокан, наскільки я розумію, хотів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, а Мокан виступив вже по двох, зараз ми вже на 256-й, Дмитро Олександрович. РАЗУМКОВ Д.О. Мокан. Мокан Василь Іванович. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мокан виступив вже по 254-й. Зараз 256-а вже, Дмитро Олександрович. Вона теж ваша, давайте теж, може, п'ять і 2 хвилини, так. Чи можемо десять і 4 хвилини, як скажете. Десять і 4 хвилини? Добре, тоді я перерахую. 250... Друзі, я не чую Разумкова, я перепрошую. Включіть мікрофон, будь ласка.
16:08:45 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, там є 258, 261, 264, 67, 70, 73, це правки наші спільні з Романом Вячеславовичем Бабієм. Дайте йому, а на 256, 257 я тоді не буду наполягати, і потім далі підемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 256, 257, ви не наполягаєте. Я даю з 258-ї... Можна, ще раз, я тоді викреслю. 258-а. Дмитро Олександрович. Включіть мікрофон Дмитру Олександровичу. 258-а.
16:09:17 РАЗУМКОВ Д.О. 261, 264, 267, 270, 273. ГОЛОВУЮЧИЙ. 273-я. Дякую, Дмитро Олександрович. Будь ласка, народний депутат Бабій, будь ласка.
16:09:32 БАБІЙ Р.В. Дякую, Руслан Олексійович. Я попрошу 3 хвилини мені замість цих шести правок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 3 хвилини, прошу вас. 16:09:40 БАБІЙ Р.В. Колеги, ідея законопроекту – це пропозиції переспрямувати з місцевих бюджетів у державний бюджет податки на доходи фізичних осіб з зарплат військових, наших захисників. Нам кажуть, що це потрібно для розвитку оборонно-промислового комплексу, для захисту країни, звичайно і беззаперечно, це правильна мета. Але давайте подивимося, якими інструментами досягається ця мета і чи ці інструменти не надходять більше нам. Положення, які пропонується проголосувати після розгляду правок комітетом, насправді, це наступ на децентралізацію та фактично знищення місцевого самоврядування, по меншій мірі в окремих регіонах. Це спроба поставити місцеве самоврядування, його органи на коліна і поставити їх позицію випрошувачів грошей перед центральною владою. Це, колеги, те, з чого ми починали кілька років тому перед тим, як провести одну з успішних реформ в нашій країні – децентралізація. У законопроекті мова йде про десятки мільярдів гривень надходжень, майже 26 мільярдів в цьому році, причому цікаво, що ПДФО вилучається з місцевих бюджетів заднім числом з 1 жовтня цього року і майже 94 мільярди у наступному. Чи можемо ми дійсно впевненими, що ці гроші підуть на правильні речі і будуть використані за призначенням? У мене і моїх колег по "Розумній політиці" дуже великі сумніви стосовно цього. Тому що ми бачимо кількість і масштаб корупційних скандалів, які відбуваються в уряді останнім часом із закупівлями за завищеними цінами. Це і про яйця, і про яблука, і так далі. Щойно було оголошено про плани уряду забрати, відібрати ПДФО військове із місцевих бюджетів. Ми з колегами по "Розумній політиці" почали отримувати численні звернення від представників місцевого самоврядування. І вони виживають здебільшого завдяки цим коштам, зверну увагу, не функціонують, а саме виживають. Особливо, коли мова йде про прифронтові громади. Так там живуть люди, вони розраховують на те, що місцева влада, влада, яка з ними поруч, а не влада, яка знаходиться десь в Києві, забезпечить їм хоча б мінімальне сприяння для повсякденного життя. Наші позиції в тому, колеги на них наголошували, я повторю, що зберегти зарахування ПДФО по місцевим бюджетам на тому рівні, як це діє зараз. Законодавчо закріпити можливість місцевим бюджетам фінансувати армію і перенаправити кошти з Дорожнього фонду і фонду водних шляхів саме на цільові видатки з модернізації озброєння та на виплату винагороди у військових формуваннях, а не в загальний фонд, як це пропонує уряд. Колеги, я пропоную прислухатись... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 259-а, Дмитро Олександрович, це теж ваша, так? Там, я розумію, 259, 260, 262, 263 і 265, так?
16:13:03 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, дайте мені, будь ласка. 259, 60-а, 62-а, 63-я, 65-а, до 281 дайте мені, будь ласка, 10... 7 хвилин і підемо далі. ГОЛОВУЮЧИЙ. До 281-ї всі ваші? РАЗУМКОВ Д.О. Да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, дайте, скільки хвилин? 8 хвилин. 16:13:28 РАЗУМКОВ Д.О. 7 хвилин, дайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 7 хвилин. Будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович… Шановні колеги, а можна… Можна спочатку, Руслане Олексійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, спочатку. 16:13:28 РАЗУМКОВ Д.О. Да, дякую. Шановні колеги, я хотів би зараз пройтися до деяким правкам і потім попросити їх поставити на голосування в рамках цього виступу, тому що вони важливі. Це правка, яка закріплює на рівні Бюджетного кодексу, що зараховуються до доходів державного фонду бюджету сільських, селищних, міських територіальних громад. 64 відсотки. Ми багато про це говорили. Я сьогодні теж звертався до пана Кузбита і просив, щоб вони це врахували, а вони принципово це не хочуть робити, хоча це механізм тиску саме на місцеву владу. Ми пропонували нашою командою, командою "Розумної політики", щоб 70 відсотків військового ПДФО йшло саме на те, щоб забезпечити наші сили оборони з місцевих бюджетів. Але ви так само це не підтримуєте і блокуєте цей процес. Я не розумію, чому це відбувається, але факт залишається фактом. Я так само звертався з колегами, це правка важлива в разі прийняття пропозицій уряду про зарахування ПДФО в повному обсязі від військової зарплати до державного бюджету, щоб були блокуючі механізми. На жаль, ви також це не дозволили, щоб був контролінг за процесом, який відбувається, як ці кошти будуть направлятися, як вони будуть використовуватися. Я розумію, що дуже зручно їх потім розібрати на молекули і розпихати на "Велике будівництво", на інші корупційні або напівкорупційні теми, або просто загубити, виходячи з того, що непрофесіонали цим будуть займатися. На жаль, і такі приклади є. Знаєте, про них кажуть, ні вкрасти, ні поохороняти. Оце про деяких наших чиновників. На жаль, факт залишається фактом. І є важливі правки такі, які пропонують передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості по середньостроковим позикам і безвідсотковим позикам, які, на жаль, також не виконані. І багато інших речі, про які ми з вами, на жаль, не змогли поговорити на комітеті, тому що комітет, ви сьогодні говорили, що там немає політики, але, на жаль, комітет, підкомітет пройшов за пів години. В цьому законопроекті близько тисячі правок, якщо я не помиляюсь. Ви фізично, навіть, якщо я зараз вас попрошу прочитати їх, просто прочитати, ви це не зможете зробити. Якщо я не помиляюсь, саме ви, Юрію Михайловичу, є головою підкомітету. Тому, на жаль, це є профанація і підробка. Я... мені соромно про це говорити, тому що я дійсно з повагою до вас ставлюся яке до колеги, як до народного депутата. І ще раз повторюю, що ви працюєте в залі, так само як і Мінфін, який сьогодні є, дякую, на відміну від інших міністерств і готовий відповідати на запитання. Але факт залишається фактом – ви не розбирали правки, ми не готували цей закон до розгляду. Знаєте, це як засідання "троєк" в сталінські часи, коли ти винен, тому що ми так вирішили, а не тому що ви так дійсно винні в тому чи іншому злочині або в тій чи іншій провині. Тому ви не розглядали правки опозиції, ви не розглядали логічні правильні правки. Я не кажу, що там всі правки треба було врахувати. Ні, я думаю,що по деяким з них треба було вести дискусію, але, на жаль, цього не відбувалося. І комітет потім теж там давав три хвилини на те, щоб представити правки. Ми подали з нашою командою велику кількість правок, причому ми не займалися на комітеті іграми, коли можна було там прийти всім авторам правок і по одній виступати. Правда? Ми прийшли, був тільки, якщо не помиляюсь, я був, Дмитро Сергійович і ми вдвох лише виступали, тобто ми не блокували законопроект на комітеті. Так само як і не блокували вчора 10038 законопроект, тому що ми хотіли зробити його краще. На жаль, позиція комітету, на жаль, позиція влади, на жаль, позиція після цього і Офісу Президента, я впевнений, що Президент підпише той законопроект, не прибравши звідти, не заветувавши БЕБ, не прибравши звідти всі інші непрофільні видатки, такі, як Секретаріат Кабміну, секретаріат інших міністерств, тощо, УДО, Держспецзв'язок. Причому що в УДО дуже багато фахових людей служать, але ви ці кошти ж не на УДО перераховували, ви їх перераховували на нібито паливо для того, щоб якось возити делегації, на 200 з чимось мільйонів, 230 мільйонів гривень. Ну, це просто знущання над нашими військовими, вони це бачать, вони про це говорять. Я думаю, що на наступному виступі я це зазначу. Але мені соромно за нашу роботу, тому що ті, хто розповідав, що це блокування роботи Верховної Ради, сьогодні о 4:20, о 4:19 їх в залі немає. Ви ж підтвердите це, Юрію Михайловичу? Ви ж бачите, що колег немає в залі? Як ми зараз можемо працювати? І ваших колег з профільного комітету, і тих, які палко розповідали, як треба Батьківщину любити, розповідали про загиблих, а зараз куди вони пішли? Чому їх в залі немає? Чому вони не голосують за правки? Проти голосують? Не хочете голосувати за допомогу місцевій владі – не голосуйте, червону тисніть. Не хочете голосувати за допомогу армії – червону тисніть. Але це буде чесно. Не просто піти по кав'ярнях поховатися, а працювати в Раді. Я думаю, що це було б максимально коректно, максимально правильно і повага не лише до нас, до нас це пів біди, повага до виборців, повага до наших захисників, повага до наших героїв, які наближають нашу перемогу. Я впевнений, що з цим би погодились всі ті, хто зараз в залі. Але я думаю, що в залі десь близько (ну скільки?) 30 народних депутатів, якщо є. Так? Ну зараз я думаю, що ми після цього правку поставимо на голосування і побачимо, наприклад, результати цього голосування. Думаю, що вона нас, м'яко кажучи, здивує. Тому виходячи з цього, Руслане Олексійовичу, я попрошу поставити 331 правку, вона щодо 64 відсотків. ГОЛОВУЮЧИЙ. 331-а. Я правильно почув? Зараз, бо вона трошки далі. 331 поправка. Секундочку. 331 поправка. Є така поправка авторства Разумкова і колег, комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:21:10 За-20 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть. Далі у нас 283-я. Арахамія. Відхилена. 284-а, Лаба. Відхилена. 285-а, Арахамія і Лаба. Не наполягають на своїх поправках? Ні. 286-а, Лаба. Не наполягає? Ні. 287-а, Лаба. Не наполягає. 288-а, не наполягає Лаба. 289-а, Лаба. Не наполягає. 290-а, Лаба. Не наполягає. 291-а, Лаба. Не наполягає. 292-а, Цабаль. Не наполягає. 293-а, Березін. Не наполягає. Мазурашу, 294-а, вже висловився. Далі. 295-а, Неклюдов. Будь ласка, Неклюдов.
16:22:01 НЕКЛЮДОВ В.М. Шановні колеги, Юрію Михайловичу, я хочу звернутися до вас. Ця правка, вона стосується конкретно тексту, який має бути простий і зрозумілий. Ви подивіться, що я пропоную, вона хоч і технічний характер має, але вона дуже важлива, тому що той текст, що я пропоную, він зрозумілий і буде в тлумаченні теж застосовуватися легко: одержані кошти і спрямовуються… Дивіться, все просто і зрозуміло: хто одержує і куди спрямовуються. Ви подивіться на той текст, що ви пропонуєте: "…що сплачується згідно з Податковим кодексом на відповідній території України та згідно зазначених норм цього кодексу належать до надходжень загального фонду…" Ви розумієте про те, що я не розумію, чому відхилена. У мене все простіше, люди ж будуть розуміти. Я розумію, що її не буде враховано, але на майбутнє я дуже прошу, я подавав правки, які будуть для людей же, для тих, хто застосовує це, буде легше сприймати і застосовувати. І дуже прошу врахувати і поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 295 поправка Неклюдова, вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:23:23 За-18 Рішення не прийнято. Наступна 296-а, Цабаль. Не наполягає. 297-а, Гончаренко.
16:23:33 ГОНЧАРЕНКО О.О. Це правка, яка говорить, якщо би, дійсно, влада хотіла те, що заявляє, типу допомогти армії, то це та правка, яку і треба проголосувати – і на цьому закрити тему. Вона говорить: всі гроші від ПДФО військових – те, що йде в місцеві бюджети, – місцеві бюджети, місцеві ради мають витрачати тільки на військо, на обороноздатність, на укриття, на все те, що пов'язано з повномасштабним вторгненням. Ну от, будь ласка, давайте проголосуємо це. І все, і немає ніяких питань, все піде на армію. Чому ви забираєте кошти? Бо хочете самі розпилити їх в Києві? Вже того, що тут є, не вистачає на розпил, треба ще забрати гроші з місцевих бюджетів? Ну, це вже просто нечесно. Якщо, правда, завдання – допомогти армії, нащо вилучати щось, збирати на якихось фондах. Ну, а далі ми знаємо: яйця по 17 гривень, куртки і багато чого іншого. То підтримайте мою правку, не грабуйте місцеве самоврядування. ГОЛОВУЮЧИЙ. 297 поправка Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:24:55 За-14 Рішення не прийнято. Наступна поправка – 298-а, Савчук. Не наполягає. 299-а, Єфімов. Не наполягає. 300-а, Васильченко і колеги. Не наполягають. 301-а, Васильченко і колеги. Не наполягають. 302-а, Кицак. Не наполягає. 303-я, Безгін. Не наполягає. 304-а, Геращенко. Будь ласка. 16:25:25 ГЕРАЩЕНКО І.В. Павленку, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко, будь ласка, Ростислав.
16:25:33 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую, Руслан Олексійович. Якщо можна, 304-а і 745-а, я прошу поставити. Якщо можна, 2 хвилини. І буду ставити на голосування 304-у. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 16:25:48 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Шановні колеги, дорогі українці, дивіться, нам треба вирішити дві дуже серйозні проблеми. Перша – це, звичайно, щоби кошти йшли на оборону і підтримували Збройні Сили України, а друга – щоби при цьому не було порушено права місцевого самоврядування. Тому що вже багато було в цьому залі сказано і дуже добре, що у нас є хоч якась потім, хоч у запису, але трансляція, щоби люди розуміли, які позиції обстоюють народні депутати. Тож дуже важливо розуміти, що можна вирішити обидві ці задачі разом. Перше – щодо підтримки Збройних Сил України. Ми пропонуємо і про це, власне, поправки, про які я зараз говорю: це спрямувати кошти від ПДФО з військових, 70 відсотків з них, на, власне, потреби бригад, притому так, щоби самі бригади формулювали ці потреби. І таким чином ми точно будемо розуміти, що кошти підуть до військових і на потреби військових. А як, у кого вони це вже будуть закуповувати і таке інше, – лише повномасштабна фаза війни триває більш ніж півтора року, тому військові вже дадуть раду, що саме і як їм потрібно. А 30 відсотків цих коштів, колеги, треба спрямувати на потреби захисту. Тому що, на жаль, ми пам'ятаємо, що русня творила минулого року. На жаль, всі експерти говорять про те, що і ця зима буде дуже небезпечною і терористи робитимуть свою справу далі. Тому нам буде потрібно витрати на сховища, на облаштування відповідних приміщень, на швидкі ремонти енергоструктури і подібні речі, де забрати кошти у місцевого самоврядування – це наражати на небезпеку наших людей. І наша позиція в тому, що спрямувати кошти на безпосередньо військових і також залишити кошти місцевим громадам – це був би дуже здоровий компроміс. Дякую, прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мова йде про 304-у, так? ПАВЛЕНКО Р.М. Саме так, так. ГОЛОВУЮЧИЙ. 304-а, але ту… не пам'ятаю, 745-у ми теж зараховуємо. Але голосуємо тільки по 304-ій. Ставлю на голосування 304-у поправку авторства Геращенко, Іонової, Павленка, Климпуш-Цинцадзе, Фріз. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:28:22 За-16 Рішення не прийнято. 305-а, Рубльов. Не наполягає. 306-а, Жмеренецький. Не наполягає. 307-а, Гончаренко.
16:28:36 ГОНЧАРЕНКО О.О. 307-а, це поправка, яка говорить, що треба залишити це в місцевих бюджетах, але зобов'язати їх витрачати кошти на оборону, на обороноздатність. Ну це правильний підхід. Чи треба, щоб ці кошти йшли на оборону? Так. Але чи треба їх забирати і нищити місцеве самоврядування? Ні! Навпаки. Мені хочеться подивитися, коли військові звертаються по допомогу, по автівки, по дрони, по інше, я хочу дізнатися, що вони отримали безпосередньо от на такі речі від наших центральних органів влади, від Києва? Та нічого! Навпаки, мільярди гривень місцеве самоврядування на це спрямувало. Скільки спрямували волонтери, взагалі казати не буду. Там на цьому, на волонтерах, на "украволонтерпромі", на "мінволонтерів" все і тримається в нашій країні. То припиніть грабувати місцеве самоврядування! Взагалі совіють якась є? Всі ваші міста прийняли звернення, звідки ви: "Не грабуйте нас!". А ви просто цинічно хочете це забрати і розпилити... ГОЛОВУЮЧИЙ. 307 поправка Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:29:58 За-13 Рішення не прийнято. Наступна поправка 309-а, Батенко. Не наполягає. 310-а, Батенко. Не наполягає. 311-а, Мамка. Не наполягає. 312-а, Южаніна. Будь ласка.
16:30:19 ЮЖАНІНА Н.П. Розумієте, я не знаю, скільки потрібно було говорити? Але від 12 вересня, і тут я звертаюсь до Міністерства фінансів, ви відразу отримали фітбек від нас, від депутатів місцевих, від всієї України, що такі підходи, які ви запропонували з самого початку, вони не пройдуть. І ви не почали працювати з фракціями, не почали говорити з місцевою владою, шукати компроміс. І коли ви сьогодні вранці рано чи вночі вчора запропонували новий розподіл, який, про який зараз пише в фейсбуці і пан Арахамія, ви ж не з ким не проговорили, і це є частинка, маленька частина компромісу. А перед цим ви взагалі робили вигляд, що ви нічого не чуєте. Я дуже пишаюся тим, що ми спромоглися все-таки донести до вас, і не тільки ми, а ще 400, 400 територіальних громад, які прийняли рішення і звернулися до вас зупинити цей дерибан. Але все рівно ми недопрацювали і вам… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування? 312 поправка Южаніної і колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:31:45 За-13 Рішення не прийнято. 313 поправка, Власенко. Не наполягає. 314-а, Гриб. Вже доповідали. 315-а, Яцик. Не наполягає. 316-а, Ігор Фріс. Не наполягає. 317-а, Шпенов. Не наполягає. 318-а, Шпенов. Не наполягає. 321-а, Рєпіна. Не наполягає. 322-а, Рєпіна. Не наполягає. 323-я, Рєпіна. Не наполягає. 324-а, Рєпіна. Не наполягає. 325-а, Мазурашу. Вже висловився. 326-а, Пивоваров. Не наполягає. 327-а, Бакумов. Будь ласка, Олександр Сергійович.
16:32:33 БАКУМОВ О.С. Шановний пане Голово, шановний колега доповідач, моя поправка номер 327, вона передбачає, що поліцейських виокремити з категорії тих, у кого… чиї ПДФО будуть скеровуватися саме безпосередньо до державного бюджету з місцевого. Мені просто цікава позиція комітету, чому саме поліцейських ми взяли і фактично прирівняли до військових? Поліцейські все ж таки – це переважно жителі територіальних громад, вони постійно проживають там, в них є сім'ї, їхнє переведення неможливо з регіону в регіон, із громади до громади, оскільки вони перебувають на конкретно визначеній посаді, і відповідне переміщення будь-яке є неможливим. Чи можна зрозуміти логіку, чому саме поліцейські – тому що в такому разі ми можемо в принципі, теоретично додати сюди будь-яку категорію, чиє ПДФО буде спрямовуватися до державного бюджету у тому числі освітян, у тому числі інших категорій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
16:33:41 КУЗБИТ Ю.М. Дякую, шановний колего. Дивіться, не підтримується позиція комітетом у зв'язку з тим, що зменшення частки відрахування до спеціального фонду від сплати ПДФО військовослужбовців та поліцейських у 2024 році та не спрямування його у 2023 не дозволить забезпечити в повному обсязі фінансування заходів державних пільгових програм, про які ідеться в цьому законопроекті. Тільки з цих причин є певні розрахунки, певні плани на ці гроші, на розвиток цих двох програм, тому ваша правка, на жаль, відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Сергійовичу, ви наполягаєте поставити?.. Дякую. Наступна поправка 328, Лаба. Не наполягає. 329, Микиша.
16:34:27 МИКИША Д.С. Дякую, Руслане Олексійовичу. Дивіться, про що ми говоримо. Що залишаємо військове ПДФО у сто відсотків в громадах, а далі ділимо 50 відсотків обов'язково на фінансову і матеріальну підтримку сектору безпеки і оборони, підрозділам цим військовим, а 50 відсотків залишається у громадах. Але вони повинні розрахувати майбутній реверс на наступний рік, на нього купити ОВДП, а залишки, які залишаться, можливо використовувати на власні цілі. Але ми ж розуміємо, що більшість громад знову буде використовувати на підрозділи сектору безпеки та оборони, чим вони і займаються – підтримують з 24.02.2022 – і роблять це постійно. І іноді, не іноді, а досить часто громади виділяють більше 50 відсотків свого військового ПДФО на підтримку підрозділу сектору безпеки та оборони. Томи ми пропонуємо його залишити, щоб вони так ефективно і продовжували виконувати свою роботу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю 329 поправку авторства Микиши і колег на голосування. Вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. Прошу голосувати, 329 поправка. 16:35:49 За-16 Рішення не прийнято. Наступна поправка 330, Крулько. Не наполягає. Далі, 332-а, Бабенко, Люшняк і колеги. Не наполягають. 333-я, Разумков і колеги. Дмитро Олександрович, будь ласка.
16:36:07 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, дайте мені 10 хвилин, я потім назву правки, за які ми їх обміняємо. Дайте 10 хвилин, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 хвилин. Скільки ви будете правок обмінювати – 20? РАЗУМКОВ Д.О. Достатньо вам, більше навіть. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, добре. Дякую. Будь ласка, 10 хвилин. Обнуліть, почніть з початку. 16:36:24 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, ми поки тут засідаємо, якщо це можна назвати засіданням, мені зателефонували хлопці, хлопці, до яких ми їздимо на фронт, один із підрозділів, які воюють, які дійсно є великими героями, я хотів би їм передати вітання і подякувати за все те, що вони роблять. І вони кажуть, що да, вчора було дуже смішно, але дуже хочеться плакати і дуже хочеться приїхати до Києва, так щоб переводити на парламентську мову, подивитися народним депутатом в очі або ці очі кудись натягнути. І це, правда, дуже соромно слухати від тих від тих, хто боронить нашу державу, хто її наближає до перемоги, коли для когось це ризик життям, а для когось це хі-хі, ха-ха, так як це було сьогодні в залі, коли половина, більша половина монобільшості реготала. Це соромно і за це треба буде відповідати. На жаль, мені здається, що це не просто слова, а це реальність, з якою стикнеться кожен парламентар, з якою стикнеться кожен чиновник. Я думаю, що не буде тих, хто зможе постояти осторонь. І, да, я показав йому, скільки зараз в залі народних депутатів. І я не буду зараз переказувати ту риторику і ті слова, які він мені сказав. Я думаю, що вам це не сподобається і потім в ефір це не можна буде випустити. Мені, правда, соромно за те, як це сьогодні відбувається. Ми розглядаємо важливі законопроекти, ми розглядаємо питання, які наповнюють бюджет армії. Я зараз не беру аспект, звідки ви хочете це забрати і вкрасти, і куди перекласти, але факт залишається фактом. І якщо вчора в них хоча б була відмазка, чому їх немає в залі, тому що 11-а, дуже всі втомилися, не можуть 12 годин попрацювати, то сьогодні ще не завершився робочий день, в залі майже немає народних депутатів. І мені, правда, соромно перед хлопцями і дівчатами, до яких ми їздимо на фронт. Але чомусь соромно за тих депутатів, яких тут немає, а їм не соромно, розумієте. Чому ми намагаємось знищити місцеве самоврядування, тому що це політика, велика політика. Як там Прем'єр казав на зустрічі, коли не захотів вносити проект Микиші в порядок денний, коли була погоджувальна у Президента, нащо ми будемо давати можливість піаритись місцевій владі перед військовими? Ви взагалі вдумайтесь, про що мова йде - про піар чи про забезпечення армії? Про інтереси держави чи інтереси Прем'єра? Про це не можна спокійно говорити, особливо, коли хлопці з фронту знаходять час тобі зателефонувати і сказати: ну це цирк. Цирком вони називають єдиний законодавчий орган держави. І дивлячись на цей зал, на жаль, я не можу з ними не погодитись. Просто не можу з ними не погодитись. Руслан Олексійович, я декілька разів до вас звертався. Відповіді, на жаль, не почув. Тому я під стенограму, як кажуть, під протокол вам скажу. Є рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року, яке говорить про наступне. Я зачитаю. "Верховна Рада України правомочна приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження (голосування – це також визначене конституційне повноваження) за умови присутності на її пленарному засіданні на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів України, яка згідно Конституції України необхідна для прийняття відповідного рішення". Частина четверта статті 89, стаття 90, частина четверта статті 94, частина друга, п'ята, шоста статті 111, частина перша статті 135, стаття 155, частина перша статті 156. Тобто, Руслан Олексійович Стефанчук, якщо ви далі будете проводити засідання Верховної Ради, ви будете порушувати обидва закони, по яких працює Верховна Рада України: Конституцію України і Регламент Верховної Ради України. Тому давайте не паплюжити закони, приймаючи закони або роблячи вигляд, що ми їх приймаємо. Я далі наполягати на голосуванні по поправках не буду. Я залишусь до кінця засідання в залі. Я ще раз хотів би подякувати колегам, які тут, у яких, мабуть, є совість. Але я хотів би вам зазначити, що далі голосування неможливі. Я про це кажу під стенограму. Або закрийте засідання, або далі порушуйте. З зали я не піду. Ставити правки на голосування я більше теж не буду. Колеги, які будуть піднімати свої правки, я і вам раджу за них не голосувати. Але висловити позицію свою, будь ласка, це ваше право. Але ще раз, не може законодавчий орган порушувати закон України і Конституцію України, приймаючи інші закони. Я про це кажу не просто так. Не робіть злочин, за який рано чи пізно треба буде відповідати. Так само, як і за Харківські угоди, коли тут наші колеги розповідали, що потім нічого не буде. Час плине, влада змінюється, треба комусь полишати місце сидіння, а комусь займати, дуже не хотілося б, щоб серед них був хтось з цієї зали. А наприкінці виступу я ще раз хотів подякувати всім нашим захисникам і захисницям, які воюють за нашу країну, які її боронять, які наближають перемогу, в яких є совість, в яких є героїзм, в яких є розуміння, навіщо вони це роблять. І раджу багатьом колегам з парламенту взяти з них приклад. Всім дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Резюмуючи, Дмитро Олександрович, я зрозумів, ви не будете наполягати на жодній поправці, яка містить ваше прізвище. Дякую. А колеги, хтось буде з колег? Добре. 333-я. Не наполягає Дмитро Олександрович. Дякую. 334-а. Не наполягає Дмитро Олександрович. 335-а, Нагорняк. Не наполягає. 336-а, Петруняк, Разумков, Загоруйко. Не наполягає. 337-а, Мокан. Не наполягає. 338-а, Мокан і колеги. Не наполягають. 339-а, Мокан і колеги. 339-а, перепрошую, Микиша. Правильно? Будь ласка, Микиша.
16:44:50 МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, дивіться, там же ж була домовленість, 10 хвилин виступ і 20 правок. Відніміть, будь ласка, 20 правок… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, там була домовленість, що мені сподобається. Там була домовленість, що це буде більше ніж 20 поправок і домовленість, що мені сподобається. МИКИША Д.С. Це скільки вам сподобається? ГОЛОВУЮЧИЙ. Це скільки, я запитую. Поки мені не подобається. Дякую. 339-а. Не наполягає. Йдемо далі. 340-а, Піпа. Не наполягає. 341-а, Аліксійчук. Не наполягає. 342-а, Тимошенко. Вже виступила. 343-я. Аліксійчук і колеги. Не наполягають. 344-а. Аліксійчук і колеги. Не наполягають. 345-а. Аліксійчук і колеги. Не наполягають. 346-а, Аліксійчук і колеги. Не наполягають. 347-а. Кисилевський. Не наполягає. 349-а. Бондар. Не наполягає. 350-а. Приходько і Білозір. Не наполягають. 351-а. Алєксєєв. Не наполягає. 352-а. Гончаренко, будь ласка.
16:46:12 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко. Друзі, взагалі, от давайте хоч якусь логіку знайдемо. Те, що це грабують місцеве самоврядування, що це щоб розпилити гроші, всім вже все очевидно. Але тут питання в чому, забирають же ПДФО не тільки військових, забирають ПДФО і поліцейських. Поясніть мені, який зв'язок. Тобто, окей, військові – зрозуміло, всі гроші на армію, військових фізично нема в цих містах, там є їхні родини, але кому це вже цікаво, зрозуміло. Ну, а поліцейські до чого взагалі? Поліцейські живуть в місті, виконують свої обов'язки, користуються інфраструктурою міста. Чого ми забираємо ПДФО поліцейських, який взагалі в цьому сенс? Якщо ви так вже хочете робити, то треба було взагалі забирати все. Чого ви не забираєте у вчителів, лікарів? Що, трішки більше соромно? А з поліцейських не соромно? Ну якийсь абсурд, це абсурдне рішення, жодної логіки нема. Я пропоную прибрати слово "поліцейських", хоч не забирати ПДФО… ГОЛОВУЮЧИЙ. 352 поправка авторства Гончаренка, комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:47:36 За-15 Рішення не прийнято. Наступна 354-а, Крулько. Не наполягає. 356-а. Гриб вже виступила. 357-а, Арахамія. Не наполягає. 358-а, Арахамія. Не наполягає. 359-а, Арахамія. Не наполягає. 360-а, Чорноморов. Не наполягає. І колеги. 361-а, Чорноморов і колеги. Не наполягають. 362-а, Бакумов Олександр Сергійович. Не наполягає. 363-я, Цабаль. Не наполягає. 364-а, Мамка. Не наполягає. 365-а, Мамка Григорій Миколайович. Не наполягає. 366-а, Разумков. Не наполягає. 367-а, секундочку, 366-а, зараз я гляну, да, Микиша, ви тут є. Будь ласка, ну це ще не далеко не 20 поправок навіть. Ви ж розумієте. Ви просто хочете виступити, 366-а, будь ласка, Микиша.
16:48:46 МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, дивіться, 366-а, 68-а, 69-а, 70-а, 72-а, 74-а, п'ять правок, я 2 хвилини виступлю. І на майбутнє, я там також у мене буде всього п'ять виступів і все. І я тоді не буду наполягати на інших. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 366-а, давайте я одразу, 36... МИКИША Д.С. 8-а, 70-а, 72-а, 74-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 70-а, 72, 74-а. МИКИША Д.С. І 2 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини, будь ласка, дайте. 16:49:13 МИКИША Д.С. Колеги, коли почалося повномасштабне вторгнення, дійсно, більшість, переважна більшість людей стали в ступор, так само, як і місцеві ради. Але це перший тиждень максимум. Потім місцеві громади всі – керівництво, депутати, виконком, вони включилися в оборону нашої держави. І давайте будемо чесними і об'єктивними, що, можливо, десь громадяни не дотримували щось, але військо повністю отримували все, що їм необхідно по більшості громад. По більшості громад отримували якраз допомогу у створенні і забезпеченні обороноздатності. І щоб ви розуміли, що на серпень 2023 року загальна кількість коштів, які були витрачені повністю на оборону, на фортифікаційні споруди, на забезпечення паливно-мастильними матеріалами і таке інше і тому подібне, більше 60 мільярдів гривень. Вслухайтесь, ще раз більше 60 мільярдів гривень було витрачено, починаючи з повномасштабного вторгнення, з 24.02.22 по серпень 2023 року. Більше 60 мільярда гривень. І це, не кажучи про те, що скільки коштів витрачено на соціальне забезпечення родин військовослужбовців, на дітей, на безкоштовне харчування, і коли кажуть про те, що місцеві громади не допомагають і взагалі нічого не дають, це нонсенс, це абсурд, це маніпулювання фактами. Декілька десятків… нечистоплотних очільників громад портять картину для тисячі 469 громад в Україні. Так не має бути. І тому ми якраз зареєстрували законопроект 9559-д, який допоможе громадам допомагати фінансово та матеріальну підтримку оказувати якраз війську, підрозділам сектору безпеки і оборони. Але, на жаль, воно в порядок денний, хоч і потрапило з голосу. Але далі не виноситься, бо Прем'єр-міністр з цього заперечує. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі. 367-а, Петруняк. Не наполягає. 369-а, Цабаль. Не наполягає. 371-а, Петруняк. Не наполягає. 373-я, Цабаль. Не наполягає. 375-я, Петруняк. Не наполягає. 376-а, Мокан. Не наполягає. 377-а, Бакумов. Будь ласка, Олександр Сергійович, звичайно. Будь ласка.
16:51:39 БАКУМОВ О.С. Шановний головуючий, шановні колеги! Ця поправка стосується знову-таки поліцейських та рятівників. Я вам щиро хочу сказати, що дуже складно пояснити поліцейським, дуже складно пояснити рятівниками, які з перших годин широкомасштабної війни почали боротися з ворогом у Харкові, стояли на своїх місцях, рятували людей, і зараз ми беремо їхні внески, їхні заробіток, їхній вклад і в перемогу, і в державу, і в публічний бюджет, і я приїду в Харків і скажу, а ми ваші гроші забрали і чітко так ще не розподілили. Я просто за що, я буду підтримувати. Буду підтримувати той проект, який запропонований і вийде до другого читання від комітету і від залу, але давайте звертати на такі речі увагу, особливо щодо тих територіальних громад, які постійно і до сьогоднішнього дня знаходяться у зонах активних бойових дій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте. Так, дякую. 378-а, Цабаль. Не наполягає. 379-а, Разумков. Не наполягає. 380-а, Петруняк. Не наполягає. 381-а, Мокан Василь Іванович. Не наполягає. 382-а, Цабаль. Не наполягає. 383-я, Разумков. Будь ласка, 383-я, буде Микиша. Правильно? Будь ласка.
16:53:04 МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, 383, 385, 388, 390, 393-я і запишіть: 530-а. Я якраз по ній також згадаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 390-а і 393, і... МИКИША Д.С. І 530-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 530-а, будь ласка. МИКИША Д.С. І мені 3 хвилини, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 3 хвилини. 16:53:26 МИКИША Д.С. Дякую. Мова йде якраз про те, як місцеве самоврядування дійсно допомагало і допомагає Збройним Силам України не тільки всім підрозділам і військовим формуванням, які зареєстровані офіційно на території України, тобто сектор безпеки і оборони загалом. І законопроект 9559-д, який якраз був покликаний вирішити всі ці проблеми. Але, на жаль, завдяки Прем'єр-міністру України, який заперечує і не хоче його ставити в порядок денний, заважає для того, щоб дійсно громади на повноцінній основі, на офіційні основі могли це зробити, бо наразі законодавство не дозволяє громадам повноцінно допомагати. Воно може допомагати фінансово – передати субвенцію відповідній військовій частині, але не може місцеве самоврядування допомагати купляти дрони або інші якісь матеріальні речі і передавати відповідному військовому підрозділу, на жаль. І тому зараз вже до деяких громад ті, хто допомагали після 24.02.2022, приходить спочатку аудиторська служба, а потім вже приходять правоохоронці – поліція і навіть ДБР і потрохи вже ідуть розслідування. Саме 9559-д і норми звідти ми якраз зареєстрували в цьому законопроекті 10037 для того, щоб убезпечити громади від цього, від цього переслідування тоді, коли вони допомагають і якраз створюють всі можливості щоби оперативно вирішувати ті питання, які є у військових підрозділів, і це набагато швидше, ніж поки величезна махина у вигляді Міністерства оборони зможе допомогти. І вони наголошують і підтримують це. Я дякую місцевому самоврядуванню. Дякую Миколі Різнику, який є головою Опішнянської громади, який вийшов з цією ініціативою, Андрію Мазану, який зібрав громади, і ми проговорили все це, відшліфували всі ці норми і внесли саме те, що необхідно. Але, на жаль, воно не підтримується. Ми внесли, перенесли з 9559-д в законопроект 10037 ці норми, щоб дійсно громади змогли і далі продовжувати фінансово і, головне, матеріально підтримувати сектор безпеки і оборони, вносити відповідні програми і щоб це можливо робити на офіційні основі. Коли пан Юрій заперечує це і каже, що це не треба робити на постійній основі, так у нас воно не на постійній основі. Ми пропонуємо на період дії воєнного стану це робити. Чому всі проти і не підтримують, не зрозуміло. Місцеве самоврядування також не розуміє чому. Вони готові продовжувати виділяти мільярди гривень в сукупності по всіх громадах і підтримувати Збройні Сили України і інші підрозділи. Але їм цього не дозволено. Тому дуже прошу, давайте тут підтримаємо і 9559-д також. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Наступна, 384-а, Петруняк. Не наполягає. 386-а. Бакумов. Олександре Сергійовичу, в мене тут написано, що ви замість 386, 391, 493, 498, 508, 511, 512 і 513 просите скільки? Три хвилини. Дві хвилини. Будь ласка, Олександре Сергійовичу. Будь ласка. Дякую.
16:56:57 БАКУМОВ О.С. Шановні колеги! Тут ціла низка поправок. Я не буду наполягати на тому, щоб ми ставили їх на голосування, однак зміст їх я хотів би вам оголосити. Я пропоную, щоб відповідне ПДФО залишалось у громад відповідних, міст, яким Президент України присвоїв почесне звання "Місто-герой України". Це ті територіальні громади, які першими прийняли відповідно агресію повномасштабну Російської Федерації, які вистояли, які дали потужний опір ворогові. І ми говоримо про місто Харків, про місто Маріуполь, про місто Волноваху, Гостомель, Херсон, Чернігів, Бучу, Ірпінь, Миколаїв, Охтирку. Саме цими пропозиціями, законодавчими ініціативами передбачено те, щоб залишити відповідне ПДФО за місцевими громадами, для того щоб вони могли розпоряджатися цими коштами, однак обмежено. Зробити рамку саме для забезпечення потреб оборони, безпеки, для відбудови, для відбудови десятків, сотень шкіл, дитячих садочків, соціальної інфраструктури. Тому просив би це підтримати. Однак розумію те, що потенціалу зараз немає, я всім бажаю подальшої плодотворної роботи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу. Це навзаєм. Всім нам плідної гарної роботи і якнайшвидшої перемоги нашої держави. 387-а, Цабаль. Не наполягає. Далі, 389-а, Петруняк. Не наполягає. 392-а, Цабаль. Не наполягає. 394-а, Петруняк. Не наполягає. 395-а, Мокан. Не наполягає. 396-а, Цабаль. Не наполягає. 397-а, Разумков. Будь ласка, Микиша, так? Я правильно розумію? Будь ласка, Дмитро.
16:59:06 МИКИША Д.С. 397, 399, 400, 402 і 579. Будь ласка, зафіксуйте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, одну секундочку, я знайду. 579-а… Будь ласка. 16:59:37 МИКИША Д.С. І мені 3 хвилини, якщо можна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Три? МИКИША Д.С. Три. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте три. МИКИША Д.С. Колеги, дивіться, найголовніше, ми говоримо про те, де взяти кошти і як вони мають бути розподілені. Ми говоримо, крім військового ПДФО, де ще можна взяти кошти? І ми якраз в "Розумній політиці" розуміємо, як працюють деякі податки, деякі фонди, де воно повинно використовуватися, як ефективно використовуватися, чи ефективно використовувалося протягом цих місяців з початку повномасштабного вторгнення. У нас є пропозиції, а пропозиції вони такі, що 50 відсотків дорожнього фонду, який наразі існує, взяти звідси кошти. Також взяти з чистого прибутку, який отримали комерційні банки, державні банки від депозитних сертифікатів Нацбанку. Чистий прибуток, а це близько 100 мільярдів гривень щороку. Взяти всі ці кошти і перенаправити. Перенаправити на що саме? 50 відсотків – на закупівлю зброї, розробку зброї, обладнання, військової техніки, БпЛА і таке інше; а інші 50 відсотків – на додаткову грошову винагороду нашим військовим підрозділам сектору безпеки і оборони. Вважаємо, що це справедливо. І подивіться, що у нас виходить. У нас виходить близько 100 мільярдів від тих депозитних сертифікатів і 50 відсотків з дорожнього фонду, а там десь 90, наскільки я пам'ятаю. Тобто ми вже майже 150 мільярдів маємо додатковий фонд для того, щоб додатково закупити зброю і також хлопцям і дівчатам додаткову грошову винагороду. А ми замість цього забираємо військове ПДФО в громадах. Так, може, трошечки треба подивитися зовсім в іншу сторону і отримати звідти гроші? І це якраз повністю в силах і парламенту, і влади загалом. А місцеве самоврядування, не забирати в них кошти, а навпаки підтримувати, бо місцеве самоврядування – якраз це перша опора і загалом підтримка як всієї держави, так і людей на місцях, бо вони перші, хто спілкуються. І ми, забираючи у них кошти, лишаємо їх цього необхідного ресурсу для того, щоб вони допомагати не тільки місцевим цивільним громадянам, а й в першу чергу сектору безпеки і оборони, що вони зараз вже й роблять. Тому ще раз, з депсертифікатів – близько 100 мільярдів, 50 відсотків з дорожнього фонду, це ще там більше 40 мільярдів, 45 мільярдів. І ці кошти – близько 150 мільярдів направляємо 50 відсотків – на зброю і обладнання військове, і 50 відсотків – на додаткову грошову винагороду. Ось це, мені здається, буде справедливим і щодо військових, і щодо громадян, і до держави, і в першу чергу до місцевого самоврядування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 401-а, Петруняк. Не наполягає. 402-а, Цабаль. Не наполягає. 403-я. Разумков. Перепрошую, 404-а. 403-я, Цабаль. Не наполягає. 404-а, Разумков. Не наполягає. 405-а, Петруняк. Не наполягає. 406-а, Мокан. Не наполягає. 407-а, Цабаль. Не наполягає. 408-а, Разумков. Не наполягає. 409-а, Петруняк. Не наполягає. 410-а, Мокан. Не наполягає. 411-а, Цабаль. Не наполягає. 412-а, Разумков. Не наполягає. 413-а, Петруняк. Не наполягає. 414-а, Мокан. Не наполягає. 415-а. З процедури? Олександр Сергійович з процедури. Будь ласка, Бакумом Олександр Сергійович.
17:03:26 БАКУМОВ О.С. Шановний головуючий, наше пленарне засідання триває вже достатню кількість годин, з 10-ї годин ранку, тобто понад 7 годин. Я прошу вас як головуючого оголосити технічну перерву на 10 хвилин, щоб всі колеги, які є відповідальними і які працюють в цій залі, могли відповідно вийти і зробити паузу п'ятихвилинну, і знову почати роботу. Якщо це можливо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, думаю, що абсолютно слушно. Технічна перерва, як і вчора, на 10 хвилин. І ми продовжимо з 415 поправки. Десять хвилин. І через 10 хвилин ми починаємо. Прошу всіх відповідальних колег повернутися на свої робочі місця і відповідно до статусу народного депутата продовжити виконання своїх обов'язків. Дякую. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дякую, завершилася технічна перерва. Ми продовжуємо нашу важливу роботу. Ми розглядаємо поправки до другого читання, і ми зупинилися на 415 поправці авторства Цабаля. Він не наполягає. Дякую. 416-а, Разумков. Не наполягає. 417-а, Петруняк. Не наполягає. 418-а, Мокан. Не наполягає. 419-а, Цабаль. Не наполягає. 420-а, Разумков. Не наполягає. 421-а, Петруняк. Не наполягає. 422-а, Мокан. Не наполягає. 423-я, Цабаль. Не наполягає. 424-а, Петруняк. Не наполягає. 425-а, Цабаль. Не наполягає. 426-а, Цабаль. Не наполягає. 427-а, Цабаль. Не наполягає. 428-а, Цабаль. Не наполягає. 429-а, Цабаль. Не наполягає. 430-а, Цабаль. Не наполягає. 431-а, Цабаль. Не наполягає. 432-а, Цабаль. Не наполягає. 433-я, Цабаль. Не наполягає. 434-а, Цабаль. Не наполягає. 435-а, Березін. Не наполягає. 436-а, Цабаль. Не наполягає. 437-а, Васильченко і колеги. Не наполягають. 438-а, Гончаренко. Будь ласка.
17:15:59 ГОНЧАРЕНКО О.О. 438 правка пропонує залишити, окей, 70 відсотків ПДФО громадам, не забирати все. Це хоть якийсь там компроміс. До речі, шановні громади, представники, хто зараз це слухає, хто буде це дивитися, вже ця вся боротьба не дарма. План влади був – прийняти це рішення сьогодні. Як ви бачите по кількості "слуг народу", а їх залишилося близько 15-20, може бути в Верховній Раді, цей план вже не здійсниться. Тому треба боротися, завжди боротися до кінця, що, власне, ми і робимо, і намагаємося донести якусь думку. Зрозуміло, що тут депутатів немає, тут вже давно депутатів немає. Але хтось це подивиться, може, вночі люди, може, хтось потім на ютубі, я не знаю, і хоч зробить собі якісь висновки з того чи варто було голосувати за такі нові обличчя, які тепер грабують громади, чи варто тримати в парламенті таких людей, які просто "забили" і пішли. От подумайте, друзі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна 439… А, голосуємо. 438-а, Гончаренко. Вона комітетом відхилена, ця поправка. Прошу голосувати. 438 поправка. 17:17:27 За-4 Покажіть по фракціях, будь ласка. Дякую. Йдемо далі. 439-а, Кицак. Відхилена. Не наполягає. 440-а, Герасимов. Будь ласка, Артуре Володимировичу.
17:17:45 ГЕРАСИМОВ А.В. Руслане Олексійовичу, п'ять правок: 440, 441, 442, 443, 444, будь ласка, 4 хвилини. І 480-а, шість правок – 5 хвилин. Може, навіть всі і не використаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, а можна, зараз я: 440, 441, 442, 443, 444 і 480. І скільки вам? ГЕРАСИМОВ А.В. 5 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 5 хвилин. 17:18:18 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, насправді ми розглядаємо дуже серйозний закон. Чому? Тому що ви знаєте, оту фраза "благими намерениями вымощена дорога до пекла" дуже підходить до цього. Бо ми всі розуміємо, сьогодні йде війна, йде широкомасштабне вторгнення, бо війна в Україні вже йде майже 10 років. І ми маємо розуміти, що сьогодні всі зусилля всіх гілок влади мають бути спрямовані виключно на те, щоб ми допомагали фронту, допомагали силам безпеки та оборони. І насправді оця благородна мета – спрямувати ці гроші саме туди, вона дуже правильна і ми це підтримуємо. Але за цією назвою закону ховаються трошки інші речі, які між іншим дуже неправильні, я в такий, м'яко кажучи, спосіб хочу сказати, роблять. От насправді щоб треба було зробити? Є ПДФО, податок на доходи фізичних осіб, його отримують сьогодні завдяки військовим частинам, які розташовані в тих чи інших населених пунктах, громади цих населених пунктів. І ми маємо розуміти, що сьогодні цей податок на доходи фізичних осіб, він для багатьох громад є тим, що їх врятували від майже повного занепаду. Чому? Тому що отримати гроші в Києві це вже... Скажемо так, всі пам'ятають, як це було в часи Януковича, Порошенко віддав гроші з Києва до громад і наразі Зеленський хоче знову їх зібрати до Києва. Але чому це не є правильно? Тому що наведу декілька прикладів. Громади на півдні, громади на сході, громади навіть на півночі, там, де ведуться бойові дії чи велися бойові дії, так-от, ці громади, ви знаєте, вони втрачають тих бізнесменів, які в них розташовані, люди, які там працювали, виїжджають, багато підприємств є розбитими. І вони не платять податки на землю, звісно, не сплачують податки, які мають платити місцеві, не платиться ПДФО, тому що немає фізично працівників, і тільки за рахунок ПДФО військових частин ці громади отримують можливість відновлювати те, що зруйновано не у великих об'ємах, але тим не менше. Вони отримують змогу проходити зиму нормально, тому що багато мерів, з якими я спілкувався наприкінці зими 2022-2023 років, вони мені казали, якби не це ПДФО, то ситуація була би катастрофічною, замерзло би дуже багато міст на фронтовій території. Але от щоб ви розуміли, навіть ці громади, не дивлячись на те, що для них ці гроші ПДФО, які вони отримують як податки із зарплат військових, критично важливі, навіть ці громади значну частину цих грошей витрачають на сили безпеки і оборони, купуючи автівки, купуючи дрони, купуючи дизель для цих автівок. Тому що для вас буде здивування, але якщо автівка не стоїть на озброєнні, а надана волонтерами, то вам на неї паливо в армії чи в Нацгвардії, чи в прикордонників не дадуть. За прикордонників не буду казати, не знаю, чесно, але в армії, в Нацгвардії точно не дадуть. І саме волонтери це і закривають, як і багато інших речей. Тільки за даними Мінекономіки, Міністерства економіки, станом на 1 вересня цього року тільки через ProZorro місцеві громади купили дронів на більш ніж 1 мільярд гривень, ви вдумайтесь в ці цифри. І за підрахунками фахівців 45 відсотків ПДФО військове, яке зібрали, воно було витрачене саме на сектор безпеки і оборони. А сьогодні хочуть все це забрати в центрі і з благими намерениями, як то кажуть, поділити і знов видати. Не треба бути великим фахівцем, щоб зрозуміти дуже просту річ, якщо гроші напряму ходять з громади до частини – це набагато скоріше, ніж вони йдуть з громади до Києва і з Києва до частини. І 10 відсотків напряму на рахунки бригад, які зараз зроблено, вони ситуацію не рятують. Саме тому я закликаю цей закон не підтримувати, зберегти ці гроші в громадах, не дати остаточно вбити децентралізацію, наступ на яку ми бачимо протягом останніх чотирьох років, і цей закон не підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович. Далі, Южаніна Ніна Петрівна. Будь ласка, ваша поправка 445-а. Будь ласка, Ніна Петрівна.
17:23:28 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, відразу після 12 вересня ми почали з колегами обговорювати і спільно з місцевим самоврядуванням, ми спілкуємося буквально з усіма областями і там, де є представництва наших депутатів "Європейської солідарності", кругом проводилась робота. Робота проводилася - як знайти правильне рішення. І мені здається, що в Міністерстві фінансів як ніде в іншому місці розуміють наскільки важко нам давалися рішення в 15-му році про спрямування такої великої частки ПДФО в місцеві бюджети. Ви зрозумійте, будь ласка, любий Прем'єр хотів централізувати всі податки на центральному рівні, для любої влади це було основним завданням. І коли приймалося рішення про децентралізацію, це, до речі, один з кроків, який потрібно робити на шляху до приєднання до великої європейської сім'ї, ми зробили цей крок. Ви зараз його перекреслюєте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 445 поправка Южаніної. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 17:24:53 За-10 Рішення не прийнято. Наступна. Яцик, 446-а. Не наполягає. 447-а, Бабенко. Не наполягає. 448-а, Разумков. Не наполягає. 449-а, Петруняк. Не наполягає. 450-а, Горбенко і колеги. 451-а, Гобренко і колеги. Не наполягає. 522-а, Мокан і колеги. А, Микиша є, так? Будь ласка, 452-а. Будь ласка, Дмитре.
17:25:30 МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, 452-а, 55-а, 58-а, і … ГОЛОВУЮЧИЙ. 55-а – це Гончаренка. 17:25:51 МИКИША Д.С. Вибачаюсь. Окей. 58-а і 586-а. І 2 хвилини можна? ГОЛОВУЮЧИЙ. 58-а і 586-а. Будь ласка, дайте 2 хвилини. МИКИША Д.С. Колеги, дякую. Ну, основним, про що говорю вже не в першій правці, це якраз не тільки військове ПДФО, який, будемо чесні і справедливі, фактично буде забраний у громад, не тільки те, що у них не буде ресурсу допомагати Збройним Силам України і іншим підрозділам, взагалі всьому сектору безпеки і оборони. І ресурсу не буде на те, щоб утримувати і підтримувати сім'ї і родини військовослужбовців. А загалом я говорю про те, що місцеве самоврядування зараз не має фактично повноправної можливості матеріально підтримувати сектор безпеки і оборони. Якраз 586 правка моя говорить про те, що подається в "Прикінцеві та перехідні положення", просить додати новий пункт такого змісту: "Установити, що у період дії воєнного стану до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на заходи з фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони". Все дуже просто, очевидно і на поверхні. Місцеве самоврядування хоче абсолютно легально, законно надавати фінансову і головне матеріальну підтримку сектору безпеки і оборони, і щоб йому за це нічого не було. Ні від аудиторської служби, ні від інших перевіряючих органів і, найголовніше, від жодного правоохоронного органу. Ні від поліції, ні від ДБР – ні від прокуратури, ні від кого, щоб вони повноправно змогли допомогти. Чому цього не приймають, я не розумію. Не правку цю в Бюджетний кодекс в 10037, не розумію, чому 9559-д, який це дозволяє, там все гарно прописано, чого це також не робиться, я не розумію. Місцеве самоврядування треба… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі у нас наступна поправка. Піпа не наполягає з колегами. Приходько з колегами не наполягає. Гончаренко, 455-а. Будь ласка.
17:28:12 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановний пане Голово, в мене пропозиція, в мене залишилося 11 правок. 455, 456, 478, 491, 492, 514, 542, 552, 616, 744 і 750 – це 11 правок. Я прошу надати мені 8 хвилин часу, і з цих правок я, можливо, одну чи дві поставлю на голосування… ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку, а скільки залишилося у вас? ГОНЧАРЕНКО О.О. У мене 11 правок, я їх перелічив, починаючи з 455 до 750. Ще раз перелічити? Можу по номерах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, в мене є, ми якраз тут з Артуром Володимировичем дивимося. 455, 456, 478, 491, 492, 514, 542, 552, 616, 744 і 750. Я замість цих поправок даю вам 8 хвилин. ГОНЧАРЕНКО О.О. 8 хвилин, і я поставлю на голосування дві з них. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. А які, можете сказати одразу? ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, сажу, я поставлю на голосування… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити Олексію Олексійовичу. 17:29:19 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Я поставлю 744-у на голосування і 750-у. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, будь ласка, 8 хвилин. 17:29:31 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні друзі, ми фактично, для мене це завершення розгляду цього питання, тому що от я зараз виступаю і вже більше я виступити щодо цього не зможу. Тому що це ті правки, які є, хоча там ще будуть правки на підтвердження, але це явно буде не сьогодні. Тому я хочу висловитися в цілому по ситуації. Цей закон у нас називається для підтримки армії, Збройних Сил. Я просто хочу розказати, що насправді треба зробити для підтримки армії. От насправді, а не для вигляду, не еле-еле, не для галочки, а що треба робити. Просто хочу, розумію, що нема тут кому мене слухати, пару людей в залі. Але сподіваюся, що хтось в Україні це почує і, саме головне, щоб почули люди, які там в окопах, щоб вони почули, що про них говорять хоча б у Верховній Раді, а не просто переключилися на власні справи, на "Бохо" на таїландські готелі, як Микола Тищенко, на кол-центри і його там рекет їх, і на там все інше, там "крадуцький" і все інше, що творять. Тому просто хочу розповісти і сказати, що реально треба робити. По-перше, треба почати поважати військових. Це саме головне. Все починається з поваги, Тому що те, що відбувається сьогодні, коли Президент Зеленський сказав, ви будете отримувати "тридцятку" всі до кінця війни, всі, хто в пагонах: військові, ДСНС, поліцейські – всі, Потім війна не закінчилася, а "тридцятка" закінчилася. І це просто неповага. І він навіть не знайшов у собі сили вийти, і сказати, ви знаєте, хлопці, я так думав, я так хотів, але щось мені заважає. Я не знаю, знаєте, що заважає кому, бувають різні варіанти, але от щось мені заважає, може, як тому танцюристу, але от не можу я тепер вже, от не можу я, не витягує держава, не вистачає грошей, не вистачає сил. Ну, вийди і скажи це людям в обличчя: ми не можемо платити. А хочете, я вам скажу, чому він не виходить і не робить цього. А я скажу вам, друзі, чому він не виходить і не робить цього. Він не виходить і не робить це, тому що одразу люди спитають, а як же так, то виходить, на нас немає коштів, а на барабани, на серіали, на яйця по 17 гривень є. За таке треба оце по 17 гривень відривати тим, хто таке робить. І це перше. Ще раз, повага. Пообіцяли людям… Це все одно, як пішли, от люди, хтось пішов добровольцем, хтось мобілізований, пішли, а потім би через місяць сказали, ви знаєте, я передумав, тут стріляють, тут снаряди літають, взагалі тут люди гинуть, я більше не хочу. Ну, так же не можна. А чому так можна Президенту, а чому так можна парламенту, чому так можна уряду? Давайте чесно тоді робити, ти сказав – зроби, ти сказав – зроби. Це по-чоловічому, по-людськи. Йдемте далі. Це про "тридцятку", це не вся історія. До речі, по "тридцятці" ми навіть прийняли навіть цей закон в сесійній залі 10 квітня, пів року тому. До цих пір його немає, ховають, я за ці два дні 500 разів сказав про "тридцятку", постанова Цабаля – всі ігнорують. Не виносять для того, щоби не підписувати і не повертати військовим гроші. Йдемте далі. В людей був, середній заробіток платили. Тобто якщо тебе мобілізували, але ти отримував гроші на роботі. До того тебе не питали, ти хочеш йти чи ні, ти отримував гроші, тебе забрали – ти пішов. А чого тебе мають, ти ж виконуєш роботу для держави, значить держава має тобі ці гроші повернути, чому ти маєш їх втрачати? В минулому році цей закон відмінили. Ладно, тоді ще "тридцятка" діяла, але потім і "тридцятку" забрали, а той же закон вже не повернули. У Верховній Раді зараз лежить мій закон. Зараз лежить, мій закон, законопроект про повернення середнього заробітку військовослужбовцям. Давайте вже його винесемо і розглянемо. Добре, немає "тридцятки", давайте повернемо середній заробіток. Ні, теж не треба. Це нам байдуже, це нам теж плювати. Ніт. Окей, йдемте далі. Так може у нас все так добре у військових, нащо їм там ще платити, вони в шоколаді, як нам говорять, у них там "сотка". А ви знаєте, що є люди обмежено придатні, не придатні, яких виводять поза штат, і ці люди отримують на місяць 500, 600, 700 гривень на місяць. Ще раз, на місяць. Ну, як це назвати, як не ганьба. Ну, скажіть мені, як це можна назвати? Як можна прожити на 500, 600, 700 гривень на місяць? Да, зараз законом і коли я довго добивався, теж тут годинами, виступаючи, 20 тисяч 100 гривень обмежено придатним по захисту Батьківщини, тільки їм, виведеним поза штат, будуть доплачувати. А іншим? По військовій службі, по проходженню військової служби, після хвороб не треба нічого виплачувати? Хай живуть на 500 гривень на місяць. Може, хтось з вас попробує прожити на 500 гривень на місяць. Це ганьба! І це ж люди, які втратили вже своє здоров'я для держави, давайте їм повернемо. А давайте, може, цих людей нарешті відпустимо. У Верховній Раді мій законопроект: дати право на демобілізацію обмежено придатним. Ну вже тебе визнали обмежено придатним, ти вже віддав своє здоров'я для держави. Хочеш служити, для тебе є місце – служи. Але, якщо ти не можеш вже, так відпустіть людину. Ні. Ніт, не відпустимо. Навіть інвалідів І, ІІ групи. У нас теж є законопроект у парламенті щодо цього, їх не відпускаємо додому. Ну, це ж як інвалід І групи, що він може служити? Ні, не відпускають. Взагалі саме головне, можливо, питання з усього, що я сказав, - це виплати, це доплати, відпустки, це УБД. Скільки можна морочити голову? Наша робоча група напрацьовувала і напрацьовує зміни, щоб люди отримали автоматично статус УБД, не мали писати заяви місяцями й роками з окопів, не мали писати заяву на обробку персональних даних, а їм говорять, ні, йдіть шукайте свої бойові журнали. Які журнали? Половина частин погоріло, поміняли вже давно ці частини, люди сидять в окопах, їм там воювати треба, а не писати "войну і мир" і заяви. Да просте рішення: дати автоматично людям, які отримали бойову надбавку. Просте рішення: дати людям, які були поранені, це ж не означає, що вони були на нулі, дайте сотням тисяч людей автоматично. І це тягнеться, і тягнеться, і до сих пір цей законопроект у Верховній Раді не розглядається. Ну скільки ще треба часу? І, напевно, саме головне. Коли ми говоримо про повагу, то повага – це те, що захист Батьківщини – це справа всіх, а не одного мільйона людей, який потрапив в окопи, хтось пішов добровільно, когось мобілізували, контрактників, в яких давно закінчився строк контракту, їм автоматично продовжили, строковики, яких тримають три роки, не відпускають. Ну, але ж, друзі, ну, треба сказати чесно, а скільки ж їм служити? Ну, давайте дамо термін. Ну, окей, 18 місяців мій законопроект пропонує і після того право на демобілізацію. Ну, окей, не 18 – 24, ну, але ж дайте світло в кінці тунелю цим людям. Скажіть, ви своє зробили, ви врятували Батьківщину, ми зараз зробимо своє, щоб підтримати вас, ну, давайте... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю почергово дві поправки Гончаренка 744 і 750-у. Поправка 744 авторства Гончаренка. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 17:38:02 За-7 Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка. І, будь ласка, 750 поправка теж авторства Гончаренка. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 17:38:29 За-6 Рішення не прийнято. ГОНЧАРЕНКО О.О. А можна по фракціях? ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях. Будь ласка, ідемо далі. Ідемо далі. Наступні у нас поправки ідуть: 457-а, Цабаль. Не наполягає. 459-а, Петруняк. Не наполягає. 460-а, Мокан. Не наполягає. 461-а, Цабаль. Не наполягає. 462-а, Разумков. Не наполягає. 463-я, Петруняк. Не наполягає. 464-а, Мокан. Не наполягає. 465-а, Цабаль. Не наполягає. 466-а, Разумков. Не наполягає. 467, Петруняк. Не наполягає. 468-а, Мокан. Не наполягає. 469-а, Цабаль. Не наполягає. 470-а, Разумков. Не наполягає. 471-а, Петруняк. Не наполягає. 472-а. Мокан. Не наполягає. 473-я. Цабаль. Не наполягає. 474-а. Разумков. Не наполягає. 475-а. Мокан. Не наполягає. 476-а. Березін. Не наполягає. 477-а. Васильченко і колеги. Не наполягають. 479-а. Кицак. Не наполягає. 481-а. Южаніна Ніна Петрівна. Будь ласка. Я розумію так, що 481, 482, 483, 484 і 518. Чотири хвилини натомість. Так? Будь ласка, Ніно Петрівно. 17:39:54 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я пробую все ж таки закінчити, щоб була думка цілісна більш. Коли ми подавали альтернативний проект закону, то ми відразу пропонували певний компроміс. І дуже жаль, що бюджетний комітет і такий порядок у Верховній Раді, що ви навіть не почули, в чому полягав альтернативний проект закону. Тому що ми всі зараз говоримо про податок на доходи фізичних осіб. Це глобальна частина цього проекту. А в нас ще є і дорожній фонд. І абсолютно тверезо дивлячись на речі ми запропонували: давайте саме по дорожньому фонду зробимо так, щоб він не зараховувався в загальний котел, а також ішов для наших Збройних Сил. А для того, щоб він ішов для наших Збройних Сил, і якщо ми говоримо про побудову нашого оборонного комплексу, що нам треба будувати нові виробництва, ми підтримуємо це і для цього треба спрямувати величезний ресурс. Навіть не 50 мільярдів, як ви запропонували, можна всі 90 мільярдів очікуваного дорожнього фонду, а це живі гроші, це гроші - акциз на пальне, вироблене і ввезене, і на транспортні засоби. Це гроші, які кожного місця капають в бюджет. Так от, щоб вони якраз зберігалися і використовувалися у спеціальному фонді для розвитку оборонно-промислового комплексу, але через бюджетне кредитування цільових програм. І з цим погодився Камишін, я ще раз повторююсь. Тому не потрібно закидати 90 мільярдів у загальний котел. Це все рівно, що закатати в асфальт, як ви це робили протягом двох попередніх років. Будь ласка, ніякого змісту, звертаюсь до всіх, тоді вони і цінності не мають, ці гроші. Друге питання щодо ПДФО. Ми в альтернативному запропонували 70 відсотків щоб місцеві органи витрачали за заявками військових. Ви говорите, що заявки військових можуть бути там якісь вигадані чи речі якісь не першочергові вписані. Це неправда. Всі військові погоджують любе звернення до органів місцевого самоврядування зі своїми фінансовими департаментами. Тому насправді можна було би врегульовувати через прийняття альтернативного і до нього вносити поправки, якщо би ми знайшли таке компромісне рішення. Ви сьогодні вимусили нас всіх отут сидіти і доводити думку, яку більше почують люди, а не депутати. Депутатам, виявляється, це не потрібно. А я дуже хотіла би, щоб хтось заперечив чи ми зібралися на депутатське якесь обговорення, щоб ми висловили свою думку щодо цього, тому що є більш здорові механізми для допомоги нашим Збройним Силам, де буде контроль, де буде відповідальність, де будуть програми, про які говорили колеги, які ми можемо точно контролювати. Це не буде витрачання, аби рахувалося, це не буде зашивання якихось побічних суміжних витрат, крім Збройних Сил. Тому насправді ми 30 відсотків пропонували ще віддати місцевим органам для побудови цивільної інфраструктури, цивільного захисту. І те, що зараз відбувається зі школами, виїдьте з міста Києва, всі школи працюють офлайн, бо вони не можуть забезпечити безпеку дітей. Даремно ви так спустили все "на тормоза" і пустили нанівець пропозиції своїх колег. Колись ви до них повернетесь, я в цьому впевнена, як і повернулися до Дорожнього фонду, коли весь його сконцентрували в державному бюджеті. Жаль, що ви його знову хочете… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніно Петрівно. Ви завершили всі свої поправки. Дякую вам. Далі, шановні колеги, йдемо. Яцик. 485-а, не наполягає. 486-а, Бабенко і колеги. Не наполягає. 487-а, Разумков і колеги не наполягають. 488-а, Петруняк і колеги не наполягають. 489-а, Мокан і колеги. Не наполягають. 490-а, Піпа і колеги. Не наполягають. 494-а, Арахамія і колеги. Не наполягають. 495-а, Разумков і колеги. Не наполягають. 496-а, Петруняк і колеги. Не наполягають. 497-а, Мокан і колеги. Не наполягають. 499-а, Разумков і колеги. Не наполягають. 500-а, Петруняк і колеги. Не наполягають. 501-а, Мокан і колеги. Не наполягають. 502-а, Разумков і колеги. Не наполягають. 503-я, Петруняк і колеги. Не наполягають. 504-а, Мокан і колеги. Не наполягають. 505-а, Разумков і колеги. Не наполягають. 506-а, Петруняк і колеги. Не наполягають. 507-а, Мокан і колеги. Не наполягають. 509-а, Разумков і колеги. Не наполягають. 510-а, Мокан і колеги. Не наполягають. Далі. Далі, шановні колеги, 516-а, Герасимов. Я перепрошую, в мене така інформація: 516, 517, 543, 544, 618, 747, 748, 749-а - це поправки у співавторстві Ар'єва і Герасимова. Я надаю 6 хвилин. Я правильно зрозумів: 6 хвилин виступи по цих правках – і не наполягаєте на них? Будь ласка. Включіть мікрофон, будь ласка, Ар'єву. Шановні колеги, 6 хвилин, будь ласка.
17:45:52 АР’ЄВ В.І. Дякую дуже. Якщо ми говоримо про необхідність підтримувати військово-промисловий комплекс, на який, власне, і передбачаються кошти забрати у місцевих громад, то передусім треба спочатку хоча би нам розуміти, а чи самі державні структури, вони поважають підприємства військово-промислового комплексу. Оскільки те, що відбувалося останнім часом із українською бронетехнікою, із конструкторським бюро "Луч", і ось свіжий приклад, коли НАБУ фактично зупинило роботу виробника українських тепловізорів Archer, дуже відомого виробника, мало того, вилучивши у них не тільки фінансову документацію, а зробили копії інженерно-проектних документів, то тоді постає питання: а якщо ми заберемо ці гроші, чи не виявиться, що вони будуть витрачені намарно? Тому що будь-які атаки на військово-промисловий комплекс сьогодні можна прирівнювати до державної зради. І вони відбуваються і відбуваються вони постійно. І я абсолютно впевнений, що для цього ми маємо спочатку навести порядок там. Другий момент. Фінансування ВПК і потреб оборони можна зробити абсолютно з інших джерел. Або частково забрати ПДФО, як ми пропонуємо компромісний варіант у 30 відсотків, і додати це дорожнім фондом, додати це набагато сильнішим контролем за розподілом коштів на тендерних процедурах. І я можу навести приклад, лише от свіжий приклад: понад 400 мільйонів гривень були витрачені на закупівлі в середині НАЕК "Енергоатом" для забезпечення Запорізької атомної електростанції в той час, коли вона вже була окупована. І коли ми питаємо в Енергоатома – а що відбувається, а як це ви так закуповували товари і послуги для окупованої станції, половина з яких, це кейтеринг для ресторанів і буфетів в ЗАЕС? – то вони відповідають, що: ви, народні депутати, не маєте права цікавитися такими речами, а всі ці питання означають підрив енергетичної безпеки України. Це цинічно і нахабно, коли такими словами прикривають банальні крадіжки. І таких тендерів є дуже багато. Якщо позбирати їх, вибачте, тоді, якщо перестати тирити, даруйте за вираз, на тендерах, якщо перестати витрачати гроші абсолютно на непотрібні зараз уже телемарафон, на телесеріали, на які виділяється 2,2 мільярда гривень, то тоді можна… Візьміть, будь ласка, Южаніну Ніну Петрівну, вона вам збере буквально за кілька днів всю необхідну суму для покриття тих витрат, які ви хочете забрати у місцевих громад. А якщо ви забираєте ці витрати у місцевих громад, то я далі просто скажу, що буде. Крім того, що я вже згадував про те, що вони не зможуть більше забезпечувати військові частини, які розташовані в цих місцевих громадах і мають прописки там, зокрема автомобілі, про автомобілі нові наші військові можуть забути. Тому що Міноборони їх не закуповує, а громади закуповувати на залишки від того, що у них буде, просто не зможуть. Про дрони нові можуть забути. Про оці всі дрібниці, які здається би дрібницями, але вони просто необхідні для захисників, можна буде забути. Але також можна буде багатьом громадам забути про закупівлі ліків для лікарень, про закупівлю необхідних навчальних матеріалів для шкіл, про те, щоби закуповувати елементарні необхідні запчастини для насосів водоканалів, для того, щоб витрачати гроші на те, щоби закуповувати необхідні речі для ремонту електромереж. До речі, щодо електромереж. Агенція Ройтерз зараз проаналізувала ситуацію в Україні і чітко сказала, що ми до наступного енергетичного сезону опалювального взимку не готові через те, що взимку через те, що коштів і часу не вистачило. Тобто часу зрозуміло. Але коштів так само. І ми говоримо про те, що тоді якщо цих коштів не вистачило, вони були частина розкрадені, а зараз ми навіть не думаємо про те, як захистити себе від енергетичного колапсу, який може повторитися цієї зими, і вітчизняні і іноземні експерти про це говорять. Так от, у місцевих громад коштів фактично не залишиться ні на що. Ті, що багатші, якось вигребуть. А там, де питома вага військового ПДФО буде велика, ті залишаться без нічого і знову будуть як за часів Януковича мери ходити на поклон до Кабміну і в ручному режимі все це буде розподілятися. Тому, шановні друзі, я закликаю до однієї простої речі, до розумного підходу. Давайте просто ми вирахуємо, що треба, дійсно, залишити громадам, а не забирати все, а що можна передати. І це буде здоровим компромісом для всіх. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 519 поправка, Мамка. Не наполягає. Так, я перепрошую, то тоді, народний депутат Ар'єв, ви завершите всі свої поправки, так, виступом оцим? Дякую. А, ще будуть, ще в кінці. Да, Дякую. Вибачте. Тоді Мамка, 519-а. Не наполягаю. Не наполягає, перепрошую. 520-а, Яцик. Не наполягає. 521-а, Разумков. Не наполягає. 522-а, Разумков. Не наполягає. 523-я, Мазурашу. Не наполягає. 524-а, Петруняк. Не наполягає. 525-а, Мокан, колеги. Не наполягають. 526-а, Мокан з колегами. Не наполягає. 527-а, Васильченко з колегами. Не наполягає. 528-а, Алєксєєв. Не наполягає. 531-а, Мезенцева з колегами. Не наполягає. 532-а, Тістик з колегами. Не наполягає. Тістик сам. Не наполягає. 533-я, Загоруйко з колегами. Не наполягає. 534-а, Дмитро Олександрович Разумков. Не наполягає. З колегами. 535-а, Петруняк. Не наполягає. 536-а, Мокан. Не наполягає. 537-а, Мокан. Не наполягає. 538-а, Піпа з колегами. Не наполягають. 539-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягають. 540-а, Леонов. Не наполягає. 541-а, Савчук. Не наполягає. Секундочку. 545-а, Прощук. Не наполягає. Далі. 546-а, Разумков. Не наполягає. З колегами. 548-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 549-а, Мокан з колегами. Не наполягає. 550-а, Леонов. Не наполягає. 551-а, Бондар. Не наполягає. 553-я, Герасимов Артур Володимирович. А, це якраз оте, що Ар'єв, так? 553-я і там ще одна, так? Це Герасимова 553-я. Я перепрошую, ви вже виступили замість неї. 553-я, ви вже виступили. Перепрошую. 554-а, Мамка. Не наполягає. 555-а, Пуртова. Не наполягає. 556-а, Крулько. Не наполягає. 557-а, Тимошенко з колегами. Не наполягає. 558-а, Петруняк. Не наполягає. 559-а, Алєксєєв. Не наполягає. 560-а, Разумков з колегами. Не наполягає. 561-а, Мокан з колегами. Не наполягає. 562-а, Аліксійчук. Не наполягає. 563-я, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 564-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 565-а, Кисилевський. Не наполягає. 566-а, Бондар. Не наполягає. 567-а, Мазурашу. Не наполягає. 568-а, Пасічний. Не наполягає. 569-а, Лаба. Не наполягає. 570-а, Лаба. Не наполягає. 571-а, Пасічний. Не наполягає. 572-а, Мамка. Не наполягає. 573-я, Мазурашу. Вже виступав. 574-а, Крулько. Не наполягає. 575-а, Тимошенко з колегами. Не наполягає. 576-а, Лозинський. Не наполягає. 577-а, Безгін. Не наполягає. 578-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 580-а, Кисилевський. Не наполягає. 581-а, Алєксєєв. Не наполягає. 582-а, Разумков з колегами. Не наполягає. 583-я, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 584-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 585-а, Бондар. Не наполягає. 587-а, Мамка з колегами. Не наполягає. 588-а, Прощук. Не наполягає. 589-а, Мамка. Не наполягає. 590-а, Васильченко з колегами. Не наполягає. 591-а, Савчук. Не наполягає. 592-а, Крулько. Не наполягає. 593-я, Аліксійчук. Не наполягає. 594-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 595-а, Тимошенко з колегами. Не наполягає. 596-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 597-а, Кисилевський. Не наполягає. 598-а, Шаповалов. Не наполягає. 599-а, Бондар. Не наполягає. 600-а, Алєксєєв. Не наполягає. 601-а, Мокан з колегами. Не наполягає. 602-а, Алєксєєв. Не наполягає. 603-я, Петруняк з колегами. Не наполягає. 604-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 605-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 606-а, Тимошенко з колегами. Не наполягає. 607-а, Кисилевський. Не наполягає. 608-а, Бондар. Не наполягає. 609-а, Алєксєєв. Не наполягає. 610-а, Железняк. Не наполягає. 611-а, Разумков з колегами. Не наполягає. 612-а, Мокан з колегами. Не наполягає. 613-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 614-а, Савчук. Не наполягає. 615-а, Рубльов. Не наполягає. Так, ці ми вже пройшли. Наступна з непройдених 619-а, Разумков з колегами. Не наполягає. 620-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 621-а, Мокан з колегами. Не наполягає. 622-а, Радуцький з колегами. Не наполягає. Радуцький сам, перепрошую. Не наполягає. 623-я, Яценко. Не наполягає. 624-а, Яценко. Не наполягає. 625-а, Яценко. Не наполягає. 626-а, Герасимов з колегами. Не... 626-а. Да-да, перепрошую, да. Від 626-ї до 636-ї заміна на 7 хвилин, правильно? Слово надається Ар'єву. 626 – 636 поправки Ар'єва з колегами. Будь ласка.
17:58:15 АР’ЄВ В.І. На превеликий жаль, дуже часто так в Україні трапляється, що чомусь скубти починають менше і слабше. Зараз вирішили наповнити, заповнити дірки в бюджеті центральному за рахунок місцевих громад. І забирають у них 94 мільярди. А якщо у нас провали по зборах податків, то зараз в першу чергу трясти починають кого? ФОПи – фізичних осіб-підприємців. От мені зараз пишуть люди про те, що по ринках ідуть уже браві хлопці в шкірянках і починають просто брати за шкірки, даруйте за тавтологію, тих підприємців, які там торгують і витрушують їх на предмет перевірок, того, як вони ведуть свій бізнес. Тобто, знаєте, мені нагадує це ще відомий дитячий мультик про Чиполіно і королівство овочів, коли з овочів сеньйори помідори деякі витрушували останнє. Я розумію, що це Джанні Родарі, він лівий, він ближчий до соціалістів, але в нас чомусь дійсно починають трусити лише дрібних, а великих не чіпають. Чому би нам в бюджеті не подивитися, зокрема бюджет, проект бюджету на 2024 рік, і проаналізувати, а яка рента від тих, хто видобувають корисні копалини. І там будуть дуже цікаві моменти. Зокрема, заплановано зменшення ренти для видобувників природного газу в Україні на 41 мільярд гривень в порівнянні з 2023 роком. І хочу нагадати, хто стоїть за тим, хто… за газобудівництвом. А це компанії Коломойського, це компанії Ахметова, це компанії Пінчука, це компанії Злочевського, який був міністром природоохоронних в уряді Януковича, це навіть компанії Шуфрича. Але я думаю, що Шуфрич зайнятий зараз трошки іншими питаннями. Проте в них чомусь все нормально, їх чомусь не хочуть, їм зменшують ренту за видобуток природнього газу. А є руда, а є ще газоконденсат, з фракцій якого видобувається нафта. Тому давайте розглянемо ці джерела. Знову ж таки кажу, в нас є член нашої фракції народний депутат Ніна Южаніна, яка в бюджеті плаває, як акула в Середземному морі, і вона може знайти все для того, щоб максимально залишити, максимально залишити в спокої місцеві громади. От, дивіться, якщо ми говоримо про те, скільки втратять громади, то Київ як місто, йому буде важко, але, ну, більш-менш переживе. Хоча Київ цього року витратив 1 мільярд 200 мільйонів гривень на потреби оборони. Запланував і виділив. А таке місто як Звягель, яке ми нещодавно перейменували, де бюджет складається майже повністю за рахунок надходжень від військових частин, які в ньому розташовані, от йому буде непереливки, от там от не буде найнеобхіднішого. Я пропонував, у мене є одна із поправок, щоб цим містам, де доля ПДФО від військових становить 30 і більше відсотків, взагалі їх не чіпали. Логіка дуже проста. Те, що ми говорили, що це просто мінімально необхідно для того, щоб місто існувало. От що з ними… їм буде робити? За рахунок чого будуть підтримуватись життєдіяльність цих містечок, які є тилом для наших військових, де живуть їхні родини, де діти не зможуть ходити в школу або отримувати якісне медичне обслуговування на місці? Тобто я хочу все ж таки застерегти від того, щоб ми особливо в час, коли над Україною є загроза просто існуванню держави, не створювали джерел напруги в місцевих громадах, особливо тих, які найбільше постраждають від вилучення цих коштів. Тому що це буде, зараз ви побачите, протесні настрої будуть ширитися, як сніжний ком. І це абсолютно непотрібно на сьогоднішній день Україні. Тому я і звертаюся, давайте ми зробимо так, як пропонує компромісний варіант, зокрема Асоціація міст України. Проте, на превеликий жаль, нас сьогодні тут не вистачає для того, щоб розглянути ці питання по суті. І те, що як ми спішимо, що буквально за пару днів приймаються рішення в профільному комітеті без широкої дискусії, яка би могла допомогти нам вийти із складної ситуації, ну це, насправді, потім будемо вигрібати абсолютно всі. Тому, шановні колеги, я розумію одну річ, у нас взагалі зараз є набагато більші виклики і виклики ці з-за кордону, тому що понад 50 відсотків нашого бюджету перекривають наші партнери, які вимагають від нас реальних реформ, і треба зайнятися нам нарешті цими реформами. Але, якщо ми будемо створювати напругу в тилу, то у нас є великий шанс підірвати роботу наших Збройних Сил України, ту найкращу роботу, яку вони зараз роблять, захищаючи Україну. Давайте все ж таки підійдемо до цього абсолютно зважено і з точки зору розрахунку, а не чиїхось бажань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі, 637 поправка, Герасимов, будь ласка, Артур Володимирович.
18:05:25 ГЕРАСИМОВ А.В. Руслан Олексійович, велике прохання, 20 хвилин виступ і я знімаю правки включно з 877-ю, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 20 хвилин виступу Артуру Володимировичу, будь ласка.
18:05:39 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці! Зараз в цій залі, не дивлячись на те, що депутатів небагато, але найбільш стійкі тут залишилися, в тому числі орієнтовно 19 чоловік зі "Слуга народу", з монобільшості, розглядається законопроект, в якого, на перший погляд, благородна мета, але який, на жаль, повністю вбиває реформу децентралізації. І ми маємо розуміти, що ця реформа якраз і є однією з ключових на нашому шляху до Європейського Союзу. Тому що децентралізація, влада громад, спроможність громад в Європейському Союзі – це базис і це ключовий принцип життєдіяльності кожної держави, яка сьогодні є членом європейської спільноти. Саме тому мета благородна, але метод, який для цього обраний, є дуже неправильним, я хочу так м'яко сказати. Ви знаєте, ми у Верховній Раді, я думаю, майже кожен депутат, я особисто, як співголова фракції "Європейська солідарність", отримав листа від Асоціацій міст України, де вони дуже чітко по пунктам розписують до чого це може привести. Хотів би вам зацитувати буквально декілька моментів з цього листа. У Верховній Раді України перебуває на розгляді проект Закону номер 10037, який передбачає вилучення з місцевих бюджетів ПДФО від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. Вони одразу пишуть, що це буде означати втрату в місцевих бюджетах 20, не менше 20 мільярдів гривень у 2023 році та менше 65 мільярдів гривень у 2024 році, що призведе до руйнування системи державної оборони, сформованої з 24 лютого 2022 року, як, увага, взаємодія централізованого забезпечення Міністерства оборони України та мережі понад тисячі джерел фінансування, та обслуговування сил безпеки і оборони з місцевих бюджетів. Ви знаєте, наскільки потужна комунікація між військовими частинами і місцевими громадами йшла в переважній більшості наших громад. За 2022-2023 роки з початку повномасштабного вторгнення, органи місцевого самоврядування отримали більше 100 мільярдів гривень військового ПДФО, з якого 45 відсотків вже спрямували прямо на допомогу силам безпеки та оборони, а також забезпечили фінансування делегованих державою, без надання компенсацій, повноважень надання мешканцям громад безкоштовних послуг, встановлених законодавством. Таких послуг насправді дуже багато, держава роздає доручення місцевій владі, але, ви знаєте, у переважній більшості випадків забуває виділити на це кошти. Продовжую, витрати місцевого самоврядування, пов'язані з військовими діями, перевищують розмір надходжень від військового ПДФО мінімум на 77 відсотків. Адже це не тільки допомога силам безпеки і оборони, але і забезпечення ВПО, розчищення і відновлення зруйнованих вибухами будівель і інфраструктури, утримання лікарень, в тому числі поряд з лінією фронту, надання допомоги сім'ям військовослужбовців. Допомога органів місцевого самоврядування військовим підрозділам, яка значно швидша та цілеспрямованіша за централізовану, спасає сьогодні життя і здоров'я військовослужбовців і їх техніку. Більше того, об'єднані сили оборони України отримують допомогу значну більшого розміру, ніж виділяється з бюджетів, адже громади доповнюють ці кошти ПДФО коштами з місцевих бюджетів і допомогою місцевого бізнесу та волонтерів. Я зацитував цей лист для того, щоб ви розуміли, що місцеві громади не просто допомагають силам оборони, але вони роблять це в значно більших обсягах, ніж отримують військового ПДФО. Да що далеко ходити, ви знаєте, давайте будемо йти через конкретні приклади. Чому не можна за цей закон голосувати? Наприклад, чи знаєте ви, що громади Полтавщини спрямовують на Збройні Сили України і на сили оборони значно більше коштів, ніж отримують у вигляді ПДФО? І давайте говорити просто конкретними прикладами. Наприклад, Опішнянська громада з початку року цього отримала десь близько 20 мільйонів гривень від ПДФО військових, а спрямувала на потреби Збройних Сил України і сил оборони близько 60 мільйонів, тобто в 3 рази більше. Конкретний приклад і підтвердження узагальнених цифр, які ми отримали з Асоціації міст України. Білоцерківська громада отримала ПДФО військових мільйон 200 тисяч гривень, але вже з початку року спрямувала на допомогу військовим майже 3 мільйона гривень. Це конкретний приклад. Сенчанська громада, отримала ПДФО військових близько 2 мільйонів гривень, а відправила на допомогу військовослужбовцям та членам їх родин більше 6 мільйонів гривень. І це, не рахуючи в допомозі, яке напряму військовим частинам, ДСНС, правоохоронцям, а це також ще майже 8 мільйонів гривень. Тобто подивіться, більше 14,2. Лохвицька громада. Профінансовано заходів з територіальної оборони на суму понад 20 мільйонів гривень. На 10 мільйонів закуплено "мавіків", тепловізорів, обладнання різного. Водночас ПДФО військовий склав за цей проміжок часу трохи більше 5 мільйонів гривень. Не можу не згадати Решетилівську громаду. У 23-му році в бюджет Решетилівської громади надійшло трохи більше 42 мільйонів ПДФО, так званого військового ПДФО, і майже 20 мільйонів вже виділено з військового бюджету для Збройних Сил України, 9 мільйонів було витрачено на укриття, і зараз також кошти спрямовуються на підготовку до опалювального сезону. Чому я наводжу ці конкретні приклади, тому що від військового ПДФО багато громад не просто витрачає ці сили на оборону, але і залежить життєдіяльність цих громад, залежить те, як сьогодні ті громади пройдуть зиму і наскільки тепло чи холодно буде в оселях наших громадян. Але ще більш напружена ситуація, вона в громадах, які знаходяться на фронтових та прифронтових територіях. Ви, знаєте, що окрім того, що треба думати про зиму, треба думати про лікарні, про вчителів, вони ще думають про відновлення зруйнованого рашистами майна, інфраструктури і спрямовують на це досить великі кошти сьогодні. І от можу зацитувати військового голову Харкова. Через те, що сьогодні може бути прийнято цей закон Харків, місто Харків, от, будь ласка, народні депутати від Харкова послухайте, може недоотримати близько 650 мільйонів гривень тільки в цьому році. А в 2024 році Харків через цей закон, який сьогодні "Слуга народу" збирається голосувати, недоотримає майже 3,5 мільярда гривень. Чи справедливо це по відношенню до харків'ян? Я вважаю, що ні. І тут не має бути жодних політичних вподобань чи там різниці. Тут має бути впевнений позиція, що у фронтовій, прифронтовій зоні військове ПДФО має обов'язково залишатися в розпорядженні міст. І нагадаю, що, не дивлячись на те, що кожного дня в цих містах обстріли не дивлячись на те, що вони змушені витрачати шалені кошти на відновлення зруйнованої інфраструктури, саме ці міста також виділяють дуже великі кошти, як я вже сказав, більше 45 відсотків саме на потреби сил безпеки і оборони. Тепер увага, що стосується Чернігова, тут в "Слузі народу" є депутати, які представляють Чернігів, так от, Чернігівський бюджет втратить близько 700 мільйонів гривень. І давайте не забувати, що окремі цього є ще заборгованість держави перед комунальними службами за тепло і якщо це буде забрано, а на сьогодні цей закон каже, що четвертий квартал цього року повністю вже міста і селища не отримають, то, шановні колеги, це для, навіть для такого великого міста, як Чернігів буде означати дуже великі проблеми. Миколаїв, в нас є народні депутати з Миколаєва. Вони головним чином представляють "Сугу народу" – партію Зеленського, так от, що стосується Миколаєва, через цей закон він може втратити близько двох мільярдів 700 мільйонів гривень – 46 відсотків міських коштів. І ви ж маєте розуміти, що стандартна ситуація для таких міст, як Харків, Миколаїв, Херсон, Краматорськ, Слов'янськ, всіх, які... Запоріжжя, Дніпро, які сьогодні під обстрілами, я можу перераховувати дуже багато, Нікополь обов'язково, так от, стандартна ситуація під це не підходить, тому що там проблеми з підприємствами, які оттуда виїжджають. Тому є проблема з отриманням коштів від землі та нерухомості. І є проблема з ПДФО звичайних працівників, тому що підприємства закриваються. І саме через це оцей мінус 2 мільярди 700 мільйонів гривень, які може отримати Миколаїв завдяки цьому закону, може стати дуже критичним для цього міста. І ви знаєте, що цікаво, уряд обіцяє, що ми ж вам все це компенсуємо. Ну, ви знаєте, під часи Януковича це вже країна проходила, коли мери були змушені їхати на поклон до Києва і тут в черзі стояти і випрошувати гроші, щоб місто хоча б якось підтримувало свою життєдіяльність. І тільки коли з 2014 року повним ходом пішла реформа децентралізації, коли гроші відправили на місця, я думаю, всі побачили, який ривок у своєму розвитку зробили місцеві громади і з точки зору підтримки лікарів, і з точки зору підтримки вчителів, і з точки зору відновлення інфраструктури, яка в них була. Знаєте, ми можемо подумати, що проблеми тільки на фронтових чи прифронтових територіях. Ні. Жовківська громада на Львівщині, є і львівські депутати в "Слузі народу", податок військових - 12 мільйонів. Якщо його заберуть, то громаді буде дуже несолодко. І це каже міський голова, який рахує сьогодні кожну копійку. Насправді, ви знаєте, сьогодні більше 200 громад, і в мене є цей перелік, вони прийняли рішення щодо того, що ПДФО має залишитися на місцях. Не має бути того, що він збирається до Києва і знов-таки розподіляється якимось чином. Це аксіома, яку знає будь-яка людина, яка хоч якось дивиться на те, яким чином відбуваються бюрократичні процеси в державі. Рівень корупції на центральному рівні в рази більше сьогодні ніж рівень корупції на місцевому. Ми можемо скільки завгодно казати про те, що певні громади клали бруківку чи там прокладали дороги, ремонтували, але ви знаєте, я дуже вдячний голові бюджетного комітету, яка вчора відверто сказала, що дорожній фонд, за який центральна влада будує дороги і досі веде "велике крадівництво", вже цього року використаний. Тобто не дивлячись на війну, його освоїли. Так от, більше 200 громад прийняли таке рішення. Серед них дуже багато місцевих рад Вінницької області, в тому числі Вінницька обласна рада, дуже багато рад Волинської області, дуже багато рад Житомирської області. Можу їх перераховувати, тут дуже багато. Закарпаття, Закарпатська обласна рада прийняла таке рішення. В Івано-Франківську, Івано-Франківська обласна рада і дуже багато громад області прийняли такі звернення до Верховної Ради не допустити прийняття цього закону. Київська область, дуже багато рад Київської області. Кіровоградська, дуже багато рад прийняли з Кіровоградської області. Львівська область, починаючи від Львівської обласної ради і закінчуючи Львівською міською радою, прийняли такі звернення. Одеська область, Полтавська область прийняли таке рішення і дуже багато рад. Рівненська область, Тернопільська область. Бачите, я перераховую просто так, вибірково, дуже багато рад, які поприймали ці рішення. Також Хмельницька область, включно з Хмельницькою обласною радою прийняли таке рішення. Черкаська область, Чернігівська область, Чернівецька область, вони приймали такі рішення. І сьогодні оцей вал рішень від місцевих рад, а я хочу нагадати, що під час початку широкомасштабного вторгнення самі місцеві ради були одними з головних, хто разом з армією і з місцевими мешканцями організовував оборону на місцях. Так от, саме вони живуть на землі і саме вони сьогодні потребують допомоги. Не можна допустити цього. Ви скажете, який вихід, бо гроші на сили оборони дійсно потрібні, але не можна вбивати децентралізацію. Одразу вам відповім. Петро Порошенко разом з командою "Європейської солідарності" зареєстрував і вніс до зали парламенту законопроект 10037-2, яким було чітко враховано всі питання. По-перше, всі гроші залишалися в громадах, тобто ми не порушували права і не руйнували децентралізацію, але був чіткий перелік, а куди ж ці гроші можуть піти. І згідно законопроекту Порошенка, "Європейської солідарності", 70 відсотків коштів з ПДФО військових спрямовуються місцевими громадами на потреби військових за поданням військових частин. Це дуже важливо. 30 відсотків коштів з ПДФО військових спрямовуються місцевими громадами на облаштування захисних споруд, щоб не було ситуації, як з бомбосховищами, починаючи від Києва і закінчуючи іншими містами України. І 100 відсотків коштів дорожнього фонду, які слід передати до основного фонду держбюджету, спрямовувати на бюджетне кредитування військової промисловості. Не видавати гроші підприємствам для того, щоб потім не знати, де їх знайти, і вони зникають, і зараз багато карних справ на цю тему розслідується, а кредитувати оборонні підприємства, наприклад від державних банків, де ми отримаємо подвійний рівень контролю, не просто контроль держави, а й контроль державного банку. І наостанок, що би хотів сказати. Ключовий момент, який ми маємо розуміти: ми жодним чином не маємо порушувати Конституцію. А Конституція порушена декілька разів. Ось ця книга. Перший раз вона порушена - читайте уважно висновки Головного юридичного управління, Головного науково-експертного управління, - багато норм цих законів порушують Конституцію України. Пам'ятаєте, я казав: добрими намірами вимощена дорога до пекла. Оце про цей закон. І другий момент. Давайте не забувати, що саме Конституція України чітко фіксує - і це було прийнято попереднім скликанням Верховної Ради і підписано Президентом Порошенком, - наш шлях до НАТО та ЄС. І там чітко зафіксовані обов'язки кожної гілки влади: Президента, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України – робити все для того, щоб наш шлях в Європейський Союз був якнайшвидший, а в НАТО ще якнайшвидший. Так от, децентралізація, як я вже казав, сила місцевих громад – це один з ключових елементів життєдіяльності Європейського Союзу. І сьогодні порушуючи ці елементи, руйнуючи реформу децентралізації, ми насправді робимо крок не до Європейського Союзу, а від Європейського Союзу. І я не знаю, як це кореспондується із заявами української влади нинішньої про те, що ми будемо робити все. Як ми бачимо, заяви і реальні дії трошки розходяться. І наостанок, ви знаєте, от я хотів би зацитувати Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, який сьогодні був у цій залі. В одній зі своїх промов він сказав: ні одна громада не буде мати меншого бюджету в 24-му році, ніж мала у 21-му році, вона не постраждає. Ну, в мене до цього є певні зауваження. Чому? Тому що давайте так, економісти, які розбираються в питаннях, знають, що є рівень інфляції, і треба це корегувати з точки зору і прожиткових мінімумів, і тієї інфляції, яка відбувається, але давайте так, ми розуміємо, що зараз війна, ми розуміємо. Але давайте запам'ятаємо цю обіцянку Прем'єр-міністра, давайте запам'ятаємо цю обіцянку уряду пана Зеленського, давайте запам'ятаємо цю обіцянку української влади і будемо уважно слідкувати, а чи дійсно не постраждає жодна громада в 24-му році, і чи дійсно їх бюджети будуть такі самі і не менші, ніж у 21-му. Дякую за увагу. Закликаю за закон не голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович. Значить, всі ваші поправки до 877-ої включно ми пройшли, ви на них наполягати не будете. Всі ваші поправки – поправки, які в співавторстві з вами. Йдемо далі. У нас ще залишилось декілька поправок. 718-а, Дмитро Олександрович, колега мій. Не наполягає. 719-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 720-а, Мокан з колегами. Не наполягає. 721-а, Разумков з колегами. Не наполягає. 722-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 723-я, Мокан з колегами. Не наполягає. 724-а, Разумков з колегами. Не наполягає. 725-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 726-а, Мокан з колегами. Не наполягає. 727-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 728-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. Далі ця врахована, врахована, врахована, врахована, врахована, врахована. Далі наступна, 736-а, Разумков з колегами. Не наполягає. 739-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 742-а, Разумков з колегами. Не наполягає. 743-я, Мокан з колегами. Не наполягає. 746-а, Рубльов. Не наполягає. 751-а, Крулько. Не наполягає. 752-а, Мамка Григорій Миколайович. Не наполягаєте? Ні. 753-я, Прощук. Не наполягає. 754-а, Прощук. Не наполягає. 757-а, Ігор Фріс. Не наполягаєте? Не наполягає. 758-а, Тістик. Не наполягає. 759-а, Разумков з колегами. Не наполягає. 760-а, Мазурашу. Не наполягає. 761-а, Савчук. Не наполягає. 762-а, Пуртова. Не наполягає. 763-я, Мокан з колегами. Не наполягає. 764-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 765-а, Васильченко з колегами. Не наполягає. 766-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 767-а, Тимошенко з колегами. Не наполягає. 768-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 769-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 770-а, Аліксійчук з колегами. Не наполягає. 771-а, Шаповалов. Не наполягає. 772-а, Бондар. Не наполягає. 773-я, Приходько з колегою Білозір. Не наполягаєте. Дякую. 775-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 776-а, Киселевський. Не наполягає. 777-а, Алєксєєв. Не наполягає. 778-а, Железняк. Не наполягає. 779-а, Разумков з колегами. Не наполягає. 780-а, Мокан з колегами. Не наполягає. 781-а, Петруняк з колегами. Не наполягає. 782-а, Павлюк. Не наполягаєте, так? Добре. 783-я, Разумков з колегами. Не наполягає. 784-а, Мокан з колегами. Не наполягає. 785-а, Разумков з колегами. Не наполягають. 786-а, Петруняк з колегами. Не наполягають. 787-а, Мокан з колегами. Не наполягають. 788-а, Разумков з колегами. Не наполягають. 789-а, Петруняк з колегами. Не наполягають. 790-а, Мокан з колегами. Не наполягають. 791-а, Разумков з колегами. Не наполягають. 792-а, Петруняк з колегами. Не наполягають. 793-я, Мокан з колегами. Не наполягають. 794-а, Разумков з колегами. Не наполягають. 795-а, Петруняк з колегами. Не наполягають. 796-а, Мокан з колегами. Не наполягають. 797-а, Разумков з колегами. Не наполягають. 798-а, Петруняк з колегами. Не наполягають. 799, Мокан з колегами. Не наполягають. 800-а, Разумков з колегами. Не наполягають. 801-а, Петруняк з колегами. Не наполягають. 802-а, Мокан з колегами. Не наполягають. 803-я, Разумков з колегами. Не наполягають. 804-а, Петруняк з колегами. Не наполягають. 805-а, Мокан з колегами. Не наполягають. 806-а, Разумков з колегами. Не наполягають. 807-а, Мокан з колегами. Не наполягають. 808-а, Петруняк з колегами. Не наполягають. 809-а, Разумков з колегами. Не наполягають. 810-а, Петруняк з колегами. Не наполягають. 811-а, Разумков з колегами. Не наполягають. 812-а, Мокан з колегами. Не наполягають. 813-а, Мокан теж, Василь Іванович з колегами. Не наполягаєте. 814-а, Петруняк з колегами. Не наполягають. Далі у нас 819-а, Фріс Ігор. Не наполягаєте. Далі Герасимов, ми пройшли ці поправки. Так, Герасимов, ми пройшли ці поправки. Герасимов. Ми пройшли. І Герасимов по 877-й. Ми завершили. Вельмишановні колеги, шановні народні депутати, розгляд питань порядку денного сьогодні, на жаль, ми не завершили. Дякую всім за результативну роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його проведення вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку. В єдності наша сила. Разом до перемоги. І слава Україні!
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 06.10.2023
| |||
