|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 07.06.2024
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 7 червня 2024 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:05:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати України, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени уряду. Давайте привітаємо. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Я звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою всі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення, відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні і ми всі маємо перейти... А чого ви всі стоїте? (Шум у залі) Так ще рано, дайте... У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України. Володимира Михайловича В'ятровича, "Європейська солідарність". Вітаємо. (Оплески) Сергія Володимировича Кострійчука, "Слуга народу". Вітаємо. (Оплески) А також Ольги Станіславівни Савченко, "Слуга народу". Також вітаємо. (Оплески) Вітаємо іменинників, бажаємо їм міцного здоров'я, плідної роботи та нових здобутків на благо України. Шановні народні депутати, шановні члени уряду, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, вже третє літо Україна відстоює свою незалежність, суверенітет та територіальну цілісність, мужньо відбиваючись від повномасштабної збройної агресії російської держави-терориста. Ми боремось за свободу, за те, щоб наші нащадки могли жити в мирній процвітаючій європейській державі. Безмежна вдячність нашим захисникам та захисницям, які щодня ризикують життям на фронті, героїчно даючи відсіч ворогу. Прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять тих, хто віддав своє життя за вільну незалежну демократичну Україну, а також мирних громадян, які загинули внаслідок російської агресії. (Хвилина мовчання) Шановні народні депутати, відповідно до статті 29 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду": за пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів сьогодні будуть відповідати на запитання щодо стану фінансової системи держави в умовах воєнного стану. Шановні народні депутати, Регламентом Верховної Ради визначена процедура проведення "години запитань до Уряду". А саме статтею 229 передбачено: запитання до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій і груп та відповіді на них – до 30 хвилин, запитання народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України та відповіді на них – до 30 хвилин. Відводиться до однієї хвилини на усне запитання та до 2 хвилин до відповіді на нього. Переходимо до "години запитань до Уряду" і на трибуну для відповідей на запитання я запрошую міністра фінансів України Сергія Михайловича Марченка. Шановні члени уряду, прошу вас врахувати, що засідання проходить у відкритому режимі, тому при наданні відповідей на запитання не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоду національній безпеці України, і дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом, і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з зазначеної теми. Нагадую, що одна хвилина на усне запитання і 2 хвилини для відповіді на нього. Будь ласка, прошу записуватись. Будь ласка, слово нагадається від групи "Відновлення України" Славицькій Антоніні Керимівні. Будь ласка.
10:11:50 СЛАВИЦЬКА А.К. Доброго дня, шановний пане міністре! У держбюджеті 2024 року дохідна частина розраховувалась, виходячи з прогнозу росту ВВП на рівні 4,6 відсотка. Нині у прогнозах Національного банку показник зростання внутрішнього валового продукту передбачається на рівні 3 відсотків. Одним з найбільш негативних факторів є ураження української електрогенерації та продовження активних бойових дій. Скажіть, будь ласка, скільки бюджет не отримує коштів у зв'язку з новими макроекономічними показниками? Дякую.
10:12:29 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Дійсно, атаки на вітчизняну енергетичну систему суттєво впливають на економічну активність бізнесу, громадян. І це питання дійсно спричинило перегляд основних прогнозних показників. При закладеному у бюджеті росту ВВП 4,6 відсотка уряд переглянув ріст ВВП до 3,5 відсотка, тобто мінус 1,1, Національний банк – до 3 відсотків. Це потенційно може вплинути на доходи бюджету відповідним чином. Але ми сподіваємося, що якісна робота наших адміністраторів, податкової, митної служби дозволить все-таки виконувати показники, які заклали в бюджет. Хочу сказати, що з початку року за п'ять місяців Державна податкова служба перевиконала планові показники на 11 відсотків, додатково було зібрано 44,7 мільярда гривень. Державна митна служба перевиконала план на 9 відсотків, додатково було зібрано 19,6 мільярда гривень. Тому є сподівання, що такі тенденції продовжаться, незважаючи на те, що в нас будуть перебої з електроенергією і бізнес дійсно може це відчувати, економічна активність відповідним чином буде зменшена. Але заходи, які зараз готує уряд, я думаю, що спільно із Верховною Радою, дозволять мінімізувати ці шоки і дозволять бізнесу відчути підтримку, незважаючи на те, що спричиненої агресії ми не... не є частиною... не є винуваті в цьому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Батьківщина" Крулько Іван Іванович.
10:14:18 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Прошу передати слово для запитання колезі Михайлу Михайловичу Цимбалюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович.
10:14:29 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, шановний Іван Іванович, за надане, передане слово. Шановний пане міністре, в мене до вас, і нашої команди, декілька питань. Перше. Верховна Рада ухвалила рішення щодо додаткового виділення 70 тисяч до грошового забезпечення військовослужбовцям, які виконують бойові завдання. Чи профінансував Кабінет Міністрів у повному обсязі додаткові кошти для Міністерства оборони і чи є у вас інформація про те, що бійці отримують ці кошти? Наступне питання. Ми дякуємо владі, уряду за те, що ви фахово ведете перемовини з нашими міжнародними позичальниками, але як і світ, так і Україна має досвід щодо ведення перемовин в непростих умовах: у нас форс-мажор, Росія другий рік широкомасштабно воює і 10 років в цілому війна. Чи ведеться мова про списання наших боргових… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергію Михайловичу.
10:15:38 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Михайле Михайловичу. З приводу виплат грошового забезпечення військовослужбовцям. Грошове забезпечення виплачується вчасно, у повному обсязі, відповідно до прийнятих рішень. Рішення, яке прийняте нещодавно з приводу доплати 70 тисяч гривень за термін перебування на першій лінії до 30 днів, також враховується в бюджеті і у нас є всі підстави для того, щоб ці кошти виплачувати. Немає жодної інформації про те, що є якісь затримки або ці кошти не надійшли в повному обсязі. На сьогоднішній момент сектор безпеки і оборони профінансований у повному обсязі. Це близько 800 мільярдів гривень коштів, які були вже спрямовані на сектор. Тому зазначені кошти надійдуть і будуть бійці їх отримувати. З приводу перемовин, списання боргів. Це питання у фокусі нашої уваги, ми зараз ведемо перемовини з кредиторами з приводу реструктуризації, в тому числі це передбачає часткове списання боргів. Тому очікуйте на новини, найближчим часом ці перемовини стануть публічними і ми зможемо з вами окремо з ними проговорити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Констанкевич Ірина Мирославівна, депутатська група "Партія "За майбутнє".
10:16:59 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Шановний пане міністре! Ми висловлюємо вам свою повагу і розуміння того, наскільки складною є робота вашого сегменту у час війни і поруч із глобальними масштабними проблемами є низка питань, які потребують вашого негайного вирішення і реакції. Зокрема я хотіла би інформувати, що кілька днів тому відбулося виїзне засідання Комітету з гуманітарної та інформації політики на важливий об'єкт – це державна академія декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука, яка була зруйнована у березні місяці ракетою "Циркон". Вона знаходиться в центрі Києва. По сьогоднішній день жодна копійка із державного резервного фонду не надійшла на виконання цих важливих робіт із розбору завалів і проведення ремонтно-будівельних робіт. Я вас дуже прошу від імені комітету, від імені культурної спільноти звернути увагу на цю проблему і дати розпорядження, щоб кошти з резервного…
10:18:07 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Дійсно, об'єкти, які перебувають постійно під атакою з боку нашого ворога, вони багато руйнуються, це постійний процес. Уряд виділяє кошти на ці цілі. Ви знаєте, що у нас і в минулому році, і в цьому є фонд ліквідації наслідків агресії Російської Федерації і в цьому фонді є кошти, призначені саме на ці цілі. Для того щоб вирішити зазначене питання по академії Бойчука, відповідно необхідне звернення Міністерства культури на Міністерство відновлення, далі комісія приймає рішення щодо забезпечення спрямування коштів саме на цей напрямок. Я думаю, що це питання може таким чином бути вирішене. Є кошти залишку фонду ліквідації. Тому я сподіваюсь, що рішення може бути прийнято позитивне. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос".
10:19:12 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Цабалю Володимиру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Володимирович Цабаль, будь ласка.
10:19:17 ЦАБАЛЬ В.В. Дякую. Сергій Михайлович, в першу чергу хочу від нашої фракції засвідчити нашу повагу вам за ту роботу, яку ви робите. Щодо наших питань. У мене їх три, вони дуже короткі. Перше: який вплив відсутності енергетики і мобілізації буде на доходи порівняно з тими, які ми запланували в бюджеті. Хоча би приблизно, я розумію, що цифру точну ви не назвете. Друге. Які плани щодо подачі Бюджетної декларації? Тут у мене навіть більше питання, я розумію, що є причини, чому вона не подається, хоча дедлайн вже пройшов згідно закону, але просто тут питання, чому немає комунікації. Я думаю, що ми б, напевно, підтримали ці причини, просто з нами нема комунікації, ми не розуміємо, чи критикувати вас, чи підтримувати. І третє питання: щодо прогнозованого дефіциту на 2025 рік. І, користуючись нагодою, просто хочу вас попросити: нагадайте, будь ласка, уряду, який дедлайн по прийняттю… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Михайлович.
10:20:24 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. З приводу впливу енергетичних проблем, зруйнованої енергетики на економіку. Я вже зазначав, що це вплинуло на ВВП, на доходи бюджету. У нас немає остаточних розрахунків, тому що ефект будемо оцінювати по результатах виконання повного місяця, коли у нас є перебої з електроенергією. Я не впевнений, що мобілізація має і повинна впливати на економічну активність. Це більш питання, ну, воно чутливе для військових, тому забезпечення мобілізації – це пріоритет номер один для держави. І є сподівання, що мобілізація буде проведена в необхідному обсязі у відповідні терміни, для того щоб це не впливало на економічну активність суб'єктів господарювання. З приводу Бюджетної декларації. Дійсно, ми звернулися до вас з проханням відтермінувати термін подання Бюджетної декларації у зв'язку з тим, що у нас змінюються певні чинники, які впливають на цей документ. Зараз ми знаходимося в перегляді, четвертому перегляді. Я хочу нагадати, що це рекордний перегляд, ніколи ще в історії української держави ми так далеко не заходили у співробітництві з нашими ключовими партнерами, з Міжнародним валютним фондом. Тому питання, передбачається внесення, коли ми зможемо дійти згоди щодо основних параметрів, макропоказників на 2025 рік. Потім ми зможемо подати цей документ до Верховної Ради і з вами це обговорити. З приводу дефіциту 25-го року. Знову ж таки зараз передчасно говорити про параметри дефіциту, тому що ключовий параметр – це наскільки інтенсивна буде війна в Україні. Він на сьогоднішній момент визначає і нашу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, група "Платформа за життя і мир".
10:22:34 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане міністр фінансів, незважаючи на те, що електроенергетика сьогодні – питання номер один, але у фокусі у нас також буде і бюджетно-боргова криза. Питання буде стосуватися невідповідності прогнозованих і затверджених в держбюджеті на 24-й рік фінансових надходжень від зовнішніх партнерів і, власне, тих позицій, які ми покриваємо за рахунок видатків. Нагадаю цифри: 3,3 трильйона гривень, у нас при цьому 2,2 трильйона гривень запозичення. У цьому році Мінфін ваш дає дані, що 11,8 мільярда доларів надійшло тільки у нас допомоги до держбюджету. Як ви будете вирівнювати ті цифри, які у нас недонадходять від наших зовнішніх партнерів у державний бюджет? Це перше. Друге питання. Ми бачили ініціативи щодо запровадження додаткових податків і зборів, підняття ставок для реального сектору економіки. Як ви плануєте вирівнювати за рахунок цієї опції дефіцит бюджету? Дякую.
10:23:41 МАРЧЕНКО С.М. Дякую. З приводу забезпечення в повному обсязі джерел зовнішніх надходжень для фінансування дефіциту бюджету хочу зазначити наступне, що в доларовому еквіваленті дефіцит або зовнішня потреба на 2024 рік складає 38 мільярдів доларів США. Ви знаєте, що ці кошти можуть бути спрямовані на закриття видатків соціально-гуманітарного напрямку, жодним чином не покривають видатків оборонного характеру. На сьогоднішній момент від наших партнерів, на даний момент надійшло 11,8 мільярда доларів США. Але я хочу зазначити, що всі запевнення в частині забезпечення цієї допомоги вже надійшли. Тобто в нас є розрахунок, що, якщо ми вчасно зможемо вирішити всі питання в частині реформ, прийняти відповідні законопроекти, прийняти відповідні акти уряду, в нас кошти в обсязі 38 мільярдів надійдуть до кінця року, і це дозволить нам повністю закрити видатки соціально-гуманітарного напрямку. Але знову ж таки виникає питання, чи є у нас ініціативи якісь з приводу фінансування додаткових джерел доходів. Ми здійснюємо відповідні розрахунки. На даний момент мені варто зазначити, що це питання ще не кінця прораховано. Як тільки у нас будуть відповідні ініціативи, ми до вас звернемося з відповідними пропозиціями. Знову ж таки ці питання, вони в першу чергу пов'язані з сектором безпеки і оборони. Сектор безпеки і оборони – найбільш чутливе питання, тому, якщо у вас є додаткова необхідність додаткової інформації, ми можемо в режимі ДСК її надати, тому що це питання більш чутливе і я не хотів би зараз його обговорювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович. Будь ласка, далі йдемо. Від фракції "Слуга народу" Брагар Євгеній Вадимович.
10:25:34 БРАГАР Є.В. Прошу передати слово Миколі Задорожньому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Задорожній.
10:25:41 ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Доброго дня, шановні колеги. Микола Задорожній, фракція "Слуга народу". Пане міністр, ми зараз знаходимося у Верховній Раді і уряд спільно з Верховною Радою має вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення діяльності країни, забезпечення дохідної частини і відповідно найголовніше – забезпечення сектору безпеки і оборони. Скажіть, будь ласка, які, на вашу думку як міністра і як уряду, які законопроекти Верховна Рада має прийняти першочергово, щоб ми змогли досягти і забезпечити дохідну частину і відповідні видатки для сектору безпеки і оборони? Дякую.
10:26:27 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Звичайно, для того, щоб забезпечити виконання наших зобов'язань перед міжнародними партнерами, є перелік законопроектів. Я можу назвати ключові з них – це перезавантаження БЕП, це зменшення контролю промислового забруднення, це реформа митниці, це законопроект про банкрутство, реформа залізниці, приватизації держбанків, аграрного сектору, іпотечні кредити. Також це незалежність НКРЕКП, реформа АРМА та інші законопроекти, які у нас стоять і на третій, і на четвертий квартал цього року. З приводу законопроектів, які можуть забезпечити джерела доходів, ми вдячні, що ви розпочали розгляд законопроектів з приводу підвищення ставок акцизних податків на паливо і тютюн. Я сподіваюся, що ви приймете мудре рішення, яке дозволить наповнити державний бюджет за рахунок відповідних податків. Якщо у нас будуть інші ініціативи податкові, також прошу вашої підтримки, тому що на сьогоднішній момент кожна гривня податків, які ви збираєте, це кошти, які спрямовуються на сектор безпеки і оборони, і тому ми дуже ретельно намагаємося ці кошти збирати. Я вже зазначав, що адміністратори працюють ритмічно і забезпечують виконання доходів, тому є сподівання, що ми зможемо як виконати планові надходження по доходах, так і забезпечити збільшення надходжень, враховуючи наші ініціативи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Приходьку Борису Вікторовичу від депутатської групи "Довіра". Будь ласка.
10:28:11 ПРИХОДЬКО Б.В. Дякую. Шановний пане міністре, скажіть, будь ласка, як ви оцінюєте стан виконання державного бюджету за перших п'ять місяців 24-го року? Чи все очевидно, що запланованих параметрів цього бюджету не вдасться досягти? З огляду на це питання, чи в четвертому кварталі поточного року будуть здійснені видатки непокриті на оборонні цілі? І в перспективі друге питання, яке я не почув розкрите, які заходи, крім збільшення податків, передбачається у проекті бюджету 25-го року для його збалансування, зокрема у частині оптимізації бюджетних видатків? І взагалі, яка філософія закладається Мінфіном при підготовці проекту видаткової частини державного бюджету на 25-й рік? Дякую.
10:29:11 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Розпочну з приводу стану виконання. Я вже зазначав по адміністраторах, зазначу з приводу податків. ПДВ вітчизняне після відшкодування – надходження 112,4 мільярда гривень, плюс 3 відсотки до планових надходжень; ПДВ імпортне – 185,6, плюс 7 відсотків до плану; податок на прибуток – 142 мільярди гривень, плюс 46 відсотків до планових надходжень; акцизний збір – 73,5 мільярда гривень, 10 відсотків до плану; ввізне мито – 19,9 мільярда гривень, 12 відсотків до плану; ПДФО – 134 мільярди гривень, плюс 23 відсотки до плану. Запозичення. Фактичні державні запозичення на сьогоднішній момент склали 634 мільярди гривень. За рахунок розміщення ОВДП залучено 211,5 мільярда гривень, роловер гривневих ОВДП – 169 відсотків, роловер гривневих і валютних ОВДП – 127,5 відсотка. Із зовнішніх джерел надійшло 422,5 мільярда гривень. З приводу вашого питання фінансування сектору безпеки і оборони у IV кварталі. Сектор безпеки і оборони буде фінансуватися пріоритетно завжди до того часу, поки ми не вирішимо питання з російською агресією. Це пріоритет номер один. І я не бачу жодних можливостей, чому це питання не буде забезпечено. З приводу бюджету 25-го року. Поки що зарано говорити про параметри цього бюджету, тому що це питання зараз тільки дискутується на рівні уряду, пріоритети, параметри. Але знову ж таки я думаю, що, враховуючи наявну на сьогоднішній день інформацію, пріоритети бюджету 25-го року будуть незмінні порівняно з бюджетом 24-го року, тому що нам потрібно буде забезпечити стабільне і ритмічне фінансування сектору безпеки і оборони. Як тільки у нас будуть відповідні пропозиції, до 15 вересня ми Закон про бюджет маємо внести у Верховну Раду. Ми це зробимо вчасно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович. Будь ласка, слово надається від фракції "Європейська солідарність" Саврасову Максиму Віталійовичу. Будь ласка.
10:31:19 САВРАСОВ М.В. Добрий день. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.
10:31:26 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановний пане міністре, цього тижня Верховна Рада України підняла в першому читанні, прийняла законопроект про збільшення акцизів на все пальне. І вже за місяць всі українці зможуть відчути на собі підняття цін на бензин, дизель, газ і інше під шляхетною метою – імплементація директив Європейського Союзу, приймався цей законопроект. Але щодо саме Директиви Ради від 2003 року № 96 про систему співтовариства, якраз там йдеться про найбільш м'який графік впровадження. І в нашому законопроекті, який "слуги" якраз проголосували, піднімається акциз більше, ніж в країнах Європейського Союзу. Конкретне запитання. Чи прораховані інфляційні ризики? Чи прорахований удар по оборонці, адже оборонка наша дуже залежить від цін на пальне? Там потрібно дуже багато дизеля, бензину і таке інше. Чи прораховано, як це ударить, в принципі, по покупній спроможності...
10:32:34 МАРЧЕНКО С.М. Звичайно, ми всі питання прораховуємо, у нас є відповідні розрахунки, ми їх надали. Чому саме таке підвищення в таких обсягах, в таких темпах, це обґрунтовано в нашому законопроекті. І хочу нагадати, що якщо ми підтримаємо урядовий законопроект, ми додатково можемо розраховувати на 16 мільярдів гривень ще цього року. Звичайно, вплив... Я кажу цифри, на які я можу обґрунтування давати. З приводу впливу на сектор безпеки і оборони. Сектор безпеки і оборони фінансується за рахунок державного бюджету. Тому я сподіваюсь, що ми зможемо забезпечити надходження відповідних палив до відповідно Збройних Сил і інших суб'єктів сектору безпеки і оборони. З приводу громадян. Дійсно, це може вплинути несуттєво на ріст цін, гривня-дві на деякі продукти. Але питання в тому, що враховуючи те, що у нас інфляція на сьогоднішній момент 3,2 відсотка, це не суттєво матиме вплив на рівень інфляції. Тому я сподіваюсь, що громадяни України з розумінням поставляться до такого кроку уряду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Михайловичу. Ми пройшли перше коло всіх фракцій і груп, але залишилось 8 хвилин, прошу фракції і групи на оцих 8 хвилин перезаписатися ще на питання і відповіді. Записуйтесь фракції і групи. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, група "Відновлення України".
10:34:25 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу передати слово колезі Вороньку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Воронько.
10:34:32 ВОРОНЬКО О.Є. Добрий ранок, шановні колеги! Пане міністре, одним із способів залучення коштів до державного бюджету є випуск облігацій внутрішніх державних позик України. В теорії ОВДП можуть придбати і фізичні особи, і дійсно, це хороша можливість підтримати державу в скрутні часи. Але така можливість є тільки із залученням банків первинних дилерів. Скажіть, будь ласка, при середній зарплаті в Україні порядку 19 тисяч деякі банки, наприклад, державний ПриватБанк виставляє умову придбання на суму не менше 50… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:35:42 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Дійсно, інструмент ОВДП на сьогоднішній момент ключовий, він брендований – це військові облігації, будь-яке залучення уряду на внутрішньому ринку, це кошти, які спрямовуються на сектор безпеки і оборони. З приводу частки, якими на сьогоднішній момент володіють фізичні особи, ця частка складає, незначна, 4 відсотки, але ця частка суттєво зросла. Тільки після повномасштабного вторгнення ця частка зросла в 2,5 разу до понад 60 мільярдів гривень. На сьогоднішній момент фізичні особи володіють ОВДП на суму 62 мільярди гривень. А якщо порівнювати з попередніми перспективами 2016-2017 роки, частка володіння фізичними особами зросла в 600 разів. Тобто громадяни України постійно розуміють необхідність підтримувати власну армію, купують ОВДП. З приводу доступу до можливості купувати. На сьогоднішній момент практично всі банки, первинні дилери, мають відповідні застосунки, які дають право купувати ОВДП, які не оподатковуються. Я хочу підкреслити, що коли купуєш ОВДП, ти не платиш податки. Дохідність надзвичайно приваблива. В річних термінах – це 14-15 відсотків, це на сьогоднішній момент, цифри були навіть вищі. Тому це на сьогоднішній момент один із найбільш привабливіших інструментів. З приводу лімітів. Банки самостійно встановлюють такі ліміти. З приводу ПриватБанку, ми проведемо відповідну роботу, щоб ліміт був знижений для того, щоб громадяни мали можливість купувати від тисячі гривень від номіналу облігацій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович. Слово надається народному депутату Павлюку Максиму Васильовичу від фракції "Слуга народу".
10:37:34 ПАВЛЮК М.В. Доброго дня. Передайте, будь ласка, слово Задорожньому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Задорожній Микола.
10:37:42 ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Ще раз вітаю, пане міністре! Питання наступне. Як ви оцінюєте стан економіки і чинники, які впливають на надходження і виконання бюджету? Це перше питання. Друге питання до Прем'єр-міністра і міністра економіки. Яка ваша думка стосовно економічного бронювання, враховуючи ту інформацію, яка надходить щодо виходу в тінь великої кількості підприємців, зокрема закриття в банках зарплатних проєктів, і це відповідно може вплинути на дохідну частину? Прошу дати відповідь. І мене часто питають виборці стосовно того, коли ми введемо економічне бронювання і коли ми дамо правила зрозумілі і ясні для сектору економіки? Дякую.
10:38:39 МАРЧЕНКО С.М. З приводу стану економіки на сьогоднішній момент, я вже в декількох своїх відповідях зазначав, що у нас є макроекономічна стабільність, це ключовий параметр, який нам вдалося забезпечити під час війни. Наші міжнародні партнери справедливо вважають, що це є безпрецедентно. Жодна країна світу, яка воювала, не має таких параметрів, які ми на сьогоднішній момент маємо. Звичайно, є певні нюанси, як то кажуть, але в цілому, якщо подивитися на параметри економіки і зростання ВВП в минулому році, і досить низьку інфляцію, і забезпечення фінансування в повному обсязі всіх видатків, це при тому, що я вже зазначав, що дефіцит бюджету у нас перевищує 20 відсотків валового внутрішнього продукту, і ритмічне забезпечення зовнішнього фінансування – це ті параметри, які уряду України спільно з міжнародними партнерами, спільно з нашими суб'єктами господарювання вдається забезпечити. Тому я сподіваюся, що ці параметри будуть збережені, тому що вони дозволяють нам в тому числі забезпечувати фінансування сектору безпеки і оборони і інших видатків, пов'язаних із цим. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я думаю... Перепрошую.
10:40:03 ШМИГАЛЬ Д.А. Прошу на другу частину відповісти заступника міністра економіки Тараса Андрійовича Качку.
10:40:07 КАЧКА Т.А. Дякую. Робота щодо визначення критеріїв для бронювання ведеться постійно, удосконалюється Постанова Кабінету Міністрів №76, яка визначає ці критерії. Частково ці економічні критерії вже працюють там багато місяців і так само питання сплати податків використовується при визначенні віднесення до критичної інфраструктури. Щодо економічного бронювання як концепція, яка обговорюється у Верховній Раді, вона також в роботі, в дискусіях з бізнес-середовищем. Плюс треба розуміти, що бронювання – це в першу чергу питання балансу між інтересами мобілізації, захисту держави і підтримання економічної активності. Тому тут таких простих рішень, як вони представляються, бути не може. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ще раз звертаюся до системи "Рада". Ми домовлялися з вами, 2 хвилини відповіді, це неважливо скільки людей відповідати будуть, 2 хвилини – будь ласка, виключайте. Будь ласка, Гузь Ігор Володимирович, це завершальне питання буде від фракцій і груп, від депутатської групи "За майбутнє". Будь ласка.
10:41:12 ГУЗЬ І.В. Прошу передати слово Ігорю Федоровичу Молотку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Федорович.
10:41:22 МОЛОТОК І.Ф. Шановний Сергій Михайлович, хочу подякувати вам за роботу в ці тяжкі часи для нашої держави. І як… Ігор Молоток, Сумщина, і як член бюджетного комітету і голова підкомітету фінансового контролю та діяльності Рахункової палати хотів звернути вашу увагу на ситуацію, яка склалася в Рахунковій палаті. В зв'язку із тим, що після оновлення членів Рахункової палати Верховною Радою з'ясувалося, що не вистачає деяких аудиторів у відділах, і для того щоб їх набрати, потрібне додаткове фінансування. Це не запитання, а просто зверніть увагу, а до вас звернеться Рахункова палата. Для того щоб дійсно цей орган був незалежним і ефективно виконував ті завдання суспільства, потрібні додаткові аудитори, це дасть можливість працювати і давати результати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну це не було запитання, це було побажання. І на цьому ми завершили. Дякую, колеги. Вельмишановні колеги, ми завершили 30 хвилин, які відводилися від фракцій і груп. Переходимо, 30 хвилин від народних депутатів. Я прошу, переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися на запитання. Будь ласка, народні депутати. Будь ласка, перший Крейденко Володимир Вікторович, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:43:16 КРЕЙДЕНКО В.В. Дякую. Крейденко, фракція "Слуга народу", заступник голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури. У мене питання до Дениса Анатолійовича. Питання про мобілізацію водіїв пасажирських та вантажних перевезень. Я направляв до вас звернення з відповідними пропозиціями щодо зміни до постанови про бронювання для 100 відсотків водіїв. Опишу проблему. На сьогодні надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом здійснює трохи більше 32 тисячі перевізників, причому майже 24 тисячі з яких є фізичними особами-підприємцями. Перевезення пасажирів у міжнародному сполученні здійснює 3 тисячі 036 ліцензіатів, це 64 відсотки з яких є фізичними особами-підприємцями, по внутрішньому ринку 12 тисяч 281 ліцензіат, 67 відсотків фізичні особи-підприємці. Так як процедура бронювання для фізичних осіб-підприємців не передбачена, то виходить, що реально забронювати тільки 34 відсотки компаній, які здійснюють вантажні перевезення і 36 відсотків – міжнародні вантажні перевезення…
10:44:25 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Ми, звісно ж, і над зверненням вашим попрацювали. Сьогодні будуть опубліковані зміни до Постанови Кабінету Міністрів №76, якою, власне, запроваджуються додаткові параметри бронювання, вже у відповідності до новоприйнятого Закону про мобілізацію. Відповідно деталі стосовно ось цього профільного питання я попрошу також розкрити виконуючого обов'язки міністра Василя Олександровича Шкуракова.
10:44:53 ШКУРАКОВ В.О. Дякую, Денис Анатолійович. Дякую, Володимир Вікторович, за запитання. Ми дійсно співпрацюємо, спільно з вами опрацьовуємо зазначене питання. Є петиція зареєстрована стосовно цього на сайті Президента по вирішенню питання для фізичних осіб-підприємців. Уряд зараз опрацьовує, як можливо це питання вирішити і надати пропозиції для врегулювання в законодавчому полі. Що стосується змін до 76-ї Постанови. Ми надали можливість по двом критеріям визначати підприємства, які надають послуги по міжнародним перевезенням, автобусним та вантажним, дати можливість покращити систему визнання їх як економічно важливих для економіки і тим самим здійснювати бронювання водіїв, які здійснюють ці перевезення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, народна депутатка Локтіонова Наталія Валентинівна, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:45:48 ЛОКТІОНОВА Н.В. Доброго дня. Прошу передати слово колезі Валентині Короленко-Усовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Валентино.
10:45:56 КОРОЛЕНКО-УСОВА В.Ю. Добрий день. У мене запитання до Дениса Леонтійовича і Дениса Анатолійовича. До мені звертається пані Турова, яка є авторкою петиції щодо призупинення надання російським військовополоненим права на телефонний зв'язок. Дана петиція набрала 25 тисяч голосів, і у вашій відповіді на цю петицію ви абсолютно правильно зазначаєте, що Україна дотримується всіх чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. І так, в 71 статті Женевської конвенції передбачено, що військовополоненим дозволено одержувати листи і поштові картки, а мова про лакшері-умови, про телефонні розмови там не йдеться. Це йдеться лише у вашій ПКМУ від квітня 22-го року 413-й. Скажіть, будь ласка, з ким ви погоджували із уповноважених органів такий висновок і скільки ми будемо ще влаштовувати для цих загарбників і ґвалтівників… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Денис Леонтійович.
10:47:09 МАЛЮСЬКА Д.Л. Дякую за запитання. Війна – штука надзвичайно складна, особливо питання військовополонених, воно є вкрай неоднозначним. Ми розуміємо напругу в суспільстві, яка існує з цього питання. Ми ніколи не мали наміру і не влаштовуємо курорт для військовополонених. Наша позиція, як ви правильно зазначили, є дотримання Женевської конвенції. У частині комунікації є два аспекти: юридичний – рекомендації Червоного Хреста, які є, по суті, держателем міжнародного гуманітарного права, зокрема і Женевської конвенції, який тлумачить, роз'яснює, допомагає, в тому числі матеріально, щодо імплементації Женевської конвенції щодо статусу військовополонених, які звертали увагу щодо того, що конвенція, дійсно, є застарілою, в той час не було, коли вона напрацьовувалась, чимало сучасних інструментів, зокрема спілкування з родичами, зокрема через додатки, є можливим і вкрай рекомендованим Червоним Хрестом. Але знову ж таки давайте в сторону відхилимо і цю частину питання. Є частина, яка є вкрай важливою і зрозумілою для інтересів України. Це те, що ми створюємо такі умови, і такі умови щодо того, що ми дотримуємось Женевської конвенції, повинні комунікуватись всередину Російської Федерації. Росіяни повинні розуміти те, що в полоні для російських військовополонених не є небезпечно перебувати, для того щоб вони більш охоче здавалися в полон. Ми знаходимося в тісній комунікації з Головним управлінням розвідки, ми в тісній комунікації з військовими, ми в тісній комунікації з усіма органами державної влади, військовими збройними формуваннями щодо того, яким чином слід поводитись з військовополоненими. Ця позиція є погодженою, максимально вживаються усі можливі комунікаційні шляхи, з тим щоб пояснити, що ми дотримуємося Женевської конвенції і умови перебування військовополонених є такими, які є достатніми, щоб заохотити їх якомога більше здаватися в полон. Це наша позиція, вона залишається незмінною. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я все-таки попрошу, хочу нагадати, що в нас сьогодні тема: щодо стану фінансової системи держави в умовах воєнного стану. Я передаю слово Куницькому Олександру Олеговичу, фракція "Слуга народу". Будь ласка.
10:49:23 КУНИЦЬКИЙ О.О. Доброго дня. Вітаю, колеги. В мене запитання до Міністерства внутрішніх справ. Це питання також стосується коштів і грошей, тому що це питання щодо роботи так званих кол-центрів. Зокрема мене бентежить робота кіберполіції, кіберполіції по всій країні нашій, тому що вона зовсім не бачить цих проблемних питань. Ми з колегами в правоохоронному комітеті вже запровадили законопроект 10190, яким має положити край цим кол-центрам. Питання таке: чи будете ви переглядати якусь політику щодо кадрів в кіберполіції, зокрема в місті Львів, Дніпро та інших містах, де просто квітнуть ці кол-центри? Це-перше. І до Міністерства фінансів щодо фінмону? Ви якось дивитесь взагалі, куди ці кошти потрапляють цих кол-центрів, що купують люди за ці кошти, як вони їх використовують під час війни? В мене все. Дякую.
10:50:24 ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Дякую, Олександр Олегович. Щодо шахрайства, так, це болюче і складне питання в період воєнного стану, адже зловмисники використовують високу соціальну напругу для того, щоб ошукати українських громадян. Ми, я хочу висловити вдячність народним депутатам України, які в період повномасштабної війни прийняли закон і внесли зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за шахрайство. Крім того, хочу вам подякувати, Олександр Олегович, за те, що ви очолюєте тимчасову слідчу комісію, яка займається питаннями кол-центрів. Безумовно, ми зараз спостерігаємо нетипову динаміку в період повномасштабної війни, значне збільшення кримінальних правопорушень, вчинених шляхом шахрайських дій. Національна поліція на постійному контролі тримає і розслідує відповідні справи, тому ваше питання щодо кадрового забезпечення відповідних підрозділів в кіберполіції я скерую до керівника Національної поліції України і надамо вам відповідь у встановленому порядку по цьому питанню Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Бакумову Олександру Сергійовичу, депутатська фракція "Слуга народу". Будь ласка, Олександре Сергійовичу.
10:51:39 БАКУМОВ О.С. Добрий день, шановні колеги, добрий день, шановний уряд! У мене два питання. Перше – до міністра фінансів. Скажіть, будь ласка, от парламент ввів таку градацію стосовно зони активних бойових дій, стосовно зони можливих бойових дій, щоб знизити податкове навантаження на громади. Харківська область, місто Харків, от для прикладу. Невже необхідно було агресору почати наступ, зруйнувати громаду Вовчанська, щоб тільки в травні їй дати зону проведення активних бойових дій? Чому цей механізм не спрацьовує наперед? Звільніть більшість громад від цих податків, дайте можливість дихати Харківщині, дихати місту Харкову, полегшіть справу бізнесу, який відповідно працевлаштовує людей і сплачує податки. І друге питання до міністра екології, навколишнього середовища. Будь ласка, зверніть увагу, в місті Харкові почали прямо в місті вирубувати ліс, просто так беззаконно вирубувати. У нас протести в мене вже на окрузі. Ви… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, спочатку міністр фінансів.
10:52:48 МАРЧЕНКО С.М. Дякую. Звичайно, включення в перелік активних бойових дій унормовано і зазначені вами території, на яких активно ведуться бойові дії, відповідним чином визначені як ті, які отримують пільги. З приводу того, що чи звільняємо ми далі від податків, ви розумієте, що більшість підприємств, які розташовані на територіях, вони сплачують в основному місцеві податки і збори, тому тут є певні питання з приводу комунікації з відповідними громадами, які потребують коштів, в тому числі для забезпечення фінансування власного утримання і забезпечення відновлення відповідних громад. Тому це питання більш складне, але, звичайно, там, де ведуться активні бойові дії, ніхто податки платити не збирається і це логічно, і ми це також розуміємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі. Будь ласка… Я перепрошую, дивіться, вчора ви тільки тут розказували про те, що треба з повагою до доповідача. Давайте це буде поширюватися на всіх. Будь ласка, далі профільний…
10:53:56 СТРІЛЕЦЬ Р.О. Шановні народні депутати, з огляду… Дякую за запитання щодо зелених насаджень. Але, посилаючись на першу частину вашого запитання, щодо зменшення тиску на бізнес, на сьогоднішній день є певні обмеження щодо перевірок в тому числі суб'єктів господарювання, проте в окремому порядку відповідно до звернення громадян України відбувається підписання наказів міністра щодо проведення перевірок, дотримання природоохоронного законодавства. Ми також сьогодні маємо цифровий застосунок "ЕкоЗагроза", завдяки якому можна дуже швидко подати таку заявку і відповідно в прискореному режимі мною підписуються накази на проведення перевірки. Тому я дуже просив би окремо надати інформацію щодо конкретних випадків. У разі, якщо не надати, то зареєструвати їх через застосунок "ЕкоЗагроза" і протягом кількох днів туди буде направлена відповідна перевірка щодо перевірки органів місцевого самоврядування, які опікуються даною… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко, фракція "Європейська солідарність".
10:54:56 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Прошу передати слово Артуру Герасимову. І дуже просимо доповідача все ж таки давати відповіді на запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артур Герасимов. Артур Володимирович.
10:55:03 ГЕРАСИМОВ А.В. Перше питання до Прем'єр-міністра. Дивіться, ми розуміємо, що у нас зараз реально треба рятувати енергетику, всі це розуміють, але які кошти отримують місцеві, саме місцеві громади для забезпечення світлом і теплом? І от давайте як принцип, якщо не вийшло з централізованою закупівлею дронів, то може повернути військове ПДФО громадам, але з обов'язковою умовою, що вони можуть це витрачати виключно на бригади Збройних Сил, закупівлю дронів і на місцеву генерацію. І друге питання. Зараз ви збираєтесь на Конференцію відновлення в Берлін, і Німеччина є одним з наших ключових партнерів, але зараз може розпочатися грандіозний дипломатичний скандал між Україною і Німеччиною. Чому? Тому що правоохоронними органами Німеччини за наркоторгівлю розшукується громадянин Німеччини Стеклов Кевін. Там виданий ордер на арешт його, він оголошений у міжнародний розшук по лінії Інтерполу. І мало того, що він у Німеччині, так він ще є людиною, пов'язаною з російськими наркокартелем "Хімпром". Так от він перетнув кордон України і Україна його покриває, навіть хоче видати український паспорт… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:56:12 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Стосовно підтримки громад. Нагадаю, що ми залишили цього року 4 відсотки ПДФО у розпорядженні громад. Це великий ресурс і власне він покликаний підтримати громади у сфері підтримки комунальних підприємств, у сфері підтримки енергетики, у сфері якраз різниці тарифів, про це була домовленість. Це вже фактично третій рік, коли ми з громадами працюємо у такому режимі, залишаючи їм цей вагомий ресурс. Там, мені здається, якщо я не помиляюся, Сергію Михайловичу, порядку 20 мільярдів гривень, так, по року загальна сума, яку ми залишили у громад? Крім цього ми працюємо з нашими міжнародними партнерами. Буквально вчора відбулась зустріч з президенткою Європейського банку реконструкції і розвитку, сьогодні у нас зустріч з віцепрезиденткою Світового банку. Ми підписуємо відповідні меморандуми і всі міжнародні організації сьогодні роблять наголос на підтримці енергетики, власне, децентралізованої місцевих громад. Японія надає Україні порядку понад 130 одномегаватних генераторів, які будуть розподілені у громади. В першу чергу ми, звісно ж, дивимося в сторону Харківської області, яка сьогодні під ударами і де знищена фактично теплова генерація, треба підготуватись до зими. Крім цього, інші громади, які будуть потребувати такої підтримки, теж будуть її отримувати. Плідно працюємо з USAID, у них окремий проєкт. Фактично кожна з інституцій міжнародних мають окремі проєкти і вже напряму працюють з громадами. Я також громади закликаю долучатись, активну брати участь сьогодні в розвитку ось цієї децентралізованої генерації як електрики, так і тепла. Тому що ми розуміємо, що треба до цієї зими підготуватись проактивно і дійсно бути готовими до різних сценаріїв. В принципі, таким чином рухаємося стосовно підготовки до зими і стосовно децентралізованої генерації. Стосовно... ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль, не встигли, Денис Анатолійович, уже все. Будь ласка, далі Колісник Анна Сергіївна, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:58:22 КОЛІСНИК А.С. Прошу передати слово Дирдіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Євгенович Дирдін, будь ласка.
10:58:29 ДИРДІН М.Є. Доброго дня. Шановний пане міністр, як відомо, потреба у зовнішньому фінансуванні України на 24-й рік складає приблизно 38 мільярдів доларів США. Ця цифра складає практично половину видаткової частини державного бюджету України. Як відомо, найбільшими донорами нашої країни є США, Європейський Союз та країни "Великої сімки". Зрозуміло, що при ухваленні своїх рішень щодо подальшої допомоги вони опираються у своїх рішеннях на звіти та позицію міжнародних організацій, як МВС, Світовий банк. Прошу дати інформацію і охарактеризувати поточний стан співпраці і перспективи з міжнародними організаціями України і ними. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Михайлович.
10:59:28 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Шановний народний депутат, дійсно, у нас зараз є надзвичайно велика потреба в частині залучення зовнішньої допомоги. Як я вже зазначав, на цей рік у нас є потреба профінансувати на 38 мільярдів доларів США. Також я зазначав, що у нас, ми сподіваюсь, отримаємо четвертий перегляд програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом, що дозволить нам найближчим часом отримати 2,2 мільярда доларів США. Також хочу зазначити, що на сьогоднішній момент у нас є портфель позик з міжнародними фінансовими організаціями на 62 угоди і сума позик майже 18 мільярдів доларів США. Вибірка вже складає 13,7 мільярда доларів США, тобто 77 відсотків. Зокрема, Світовий банк – 21 угода на суму майже 10 мільярдів доларів США, Європейський інвестиційний банк – 23 угоди на суму 5,3 мільярда доларів США, Європейський банк реконструкції та розвитку – 10 угод на суму 2,3 мільярда доларів США, Кредитна установа для відбудови (KfW) – 7 угод на суму 258 мільйонів доларів США, Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) – 1 угода на суму 13 мільйонів доларів США. Позики та гранти залучені в фінансування різних сфер, зокрема, на відновлення енергетики 16 проєктів на суму 2,7 мільярда доларів США, 2 гранти на суму 241 мільйон доларів США. Тому я сподіваюся, що наша співпраця з міжнародними фінансовими організаціями буде продовжена. І ми сподіваємося на вашу підтримку в частині тих необхідних законів прийняття і рішень, які нас наблизять до відповідних угод і до відповідних коштів для фінансування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі народний депутат Сергій В'ячеславович Козир, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:01:28 КОЗИР С.В. Пане міністре, Сергію Михайловичу, хочу звернути увагу в рамках роботи нашої Тимчасової спеціальної комісії по захисту прав ВПО ми знайшли 600 мільйонів гривень у нашому бюджеті, це кошти Європейського Союзу. Тому є пропозиція після розгляду нашої тимчасової спеціальної комісії є пропозиція при розгляді і внесенні змін до бюджету перекинути ці кошти з програми на регіональний розвиток – на кошти по забезпеченню програми житла для ВПО. Це в рамках одного міністерства. Міністерство інфраструктури, в принципі, не проти. Тому прошу звернути на це увагу. Друге. Хочу звернутися до Міністерства енергетики. Наша Громадська організація "ВПО України", яка налічує більше 30 хабів по всій країни, зараз дуже велике питання по соціальній справедливості щодо відключення світла. Ну не може відсутність світла бути більше 10 годин за три доби, з них 6 годин – це з 3 до 5 ранку. Це перше. Можливо, потрібно вийти з кабінетів та пройтись по людях і подивитись і відпрацювати цей механізм? Розумію, все зруйновано, але для цього… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
11:02:36 МАРЧЕНКО С.М. Дякую. Хочу зазначити, що кошти на внутрішньо переміщених осіб в бюджеті передбачені. Ця сума складає на сьогоднішній момент 57,6 мільярда гривень. Цієї суми більш ніж достатньо. Більше того, через верифікацію зараз ми проводимо оцінку необхідності і аналіз наявності внутрішньо переміщених осіб, тому що багато було випадків зловживання. Я сподіваюсь, що цих коштів буде більш ніж достатньо. І тому питання щодо збільшення цієї суми на сьогоднішній момент не є актуальним. Якщо така потреба буде, ми до вас будемо звертатися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І хто з уряду продовжить? Будь ласка.
11:03:19 ШМИГАЛЬ Д.А. Перший заступник міністра енергетики дасть відповідь на друге запитання.
11:03:21 ВЛАСЕНКО Ю.М. Доброго дня, шановні депутати! Хочу звернути увагу, що урядом та Міністерством енергетики та Офісом Президента здійснюється постійний контроль за застосуванням графіків погодинних відключень та обмежень потужності. Ми намагаємось постійно вдосконалювати застосування зазначених механізмів. Так, починаючи із суботи, буде введений новий порядок в тестовому режимі застосування графіків погодинних відключень, який буде давати, уже доведено ліміт, наскільки треба буде розвантажитись в певній області певним операторам системи розподілу. І у зв'язку з чим оператор системи розподілу має забезпечити введення черг відключення, таким чином, щоб забезпечити виключно цей ліміт. І кількість черг по нашим розрахункам має бути меншим, що саме дасть можливість забезпечити більшої кількості годин світла в оселях громадян. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Дмитро Сергійович Микиша, фракція "Слуга народу".
11:04:33 МИКИША Д.С. Прошу передати слово Разумкову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков.
11:04:38 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Я не буду задавати питання міністру, у нього на всі несподівані відповіді… готові відповіді, на аркуші паперу вже написані. Тому я задам питання Прем'єру і міністру енергетики. Денис Анатолійович, скажіть, будь ласка, чи плануєте ви піднімати податки? Якщо так, як це корелюється з тим, що ви особисто обіцяли після повернення податків до довоєнного рівня, що до кінця війни вони підніматися не будуть? Питання друге. Чи відповідає дійсності інформація, яка гуляє в ЗМІ і в залі, про те, що частина грошей, передбачених на виплати нашим захисникам, перенаправлено на інші потреби? Якщо так, чим ви будете закривати цю дірку? І питання до міністра енергетики. Скажіть, будь ласка, міністерство написало про те, що стаття в Financial Times – це російський ІПСО. Чи звернулися ви до Служби безпеки України з цією заявою, з цією інформацією? І чи дійсно ви думаєте, що люди дурні і не бачать, що у них немає світла по 20, по 12, по 15 годин? Дякую. Сподіваюсь на конкретні відповіді. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запрошую до відповіді в межах 2 хвилин. Прошу.
11:05:45 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Ми не починали і не обговорюємо в уряді питання підвищення податків. Друге. Міністерство оборони має на цей рік 1,7 трильйона гривень, відповідно кошти спрямовуються лише на потреби сектору безпеки і оборони. Цього року відбувалось наближення певних ресурсів для закупівель зброї і відповідної військової техніки. Отже, цього року ми будемо звертатися до парламенту за додатковими коштами для сектору безпеки і оборони, як сьогодні вже говорив міністр фінансів, але це буде в другому півріччі. Відповідні розрахунки, відповідні потреби будуть подані додатково. Стосовно третьої частини прошу відповісти першого заступника міністра енергетики.
11:06:38 ВЛАСЕНКО Ю.М. Дякую за поставлене питання. Хочу звернути увагу про те, що ми в разі надходження інформації, яка носить чутливий характер в засобах масової інформації, ми постійно про це повідомляємо Службу безпеки шляхом офіційного листування для того, щоб вони проконтролювали той чи інший виток інформації. Крім цього, хочу звернути увагу щодо графіків погодинних відключень. Я вже поінформував про те, що ми на сьогоднішній день удосконалюємо механізм щодо застосування зазначених графіків погодинних відключень і намагаємося забезпечити. І звертаю увагу на те, що з березня місяця було пошкоджено близько дев'яти гігават робочої потужності на наших енергогенеруючих потужностях. Урядом і міністерством вживаються всі необхідні заходи щодо його відновлення, в першу чергу підготовки до опалювального сезону, щоб максимально зменшити той дефіцит, який планується в опалювальний період в першу чергу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Папієв... (Шум у залі) Ми не будемо забирати час в других депутатів заради одного. Папієв, будь ласка, Михайло Миколайович, депутатська група...
11:07:55 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Прошу передати слово Олександру Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович.
11:08:01 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний головуючий. Шановний пане Прем'єр-міністр, в мене буде запитання в зовнішньоекономічному контексті, адже важливо не те, про що всі розказують, а насправді те, про що мовчать. І мова, власне, йде про перманентну торгово-економічну блокаду знову на кордоні з Польщею або, наприклад, ембарго, яке продовжує діяти з боку окремих країн Європейського Союзу по відношенню до сільськогосподарської продукції з України. Або ми бачимо рішення Європейського парламенту, які там уже вводять окремі обмеження на надлишки з експорту української сільськогосподарської продукції. Я чому про це запитую? Тому що ми маємо падіння експорту в І кварталі цього року на ринку ЄС мінус 13 відсотків. Тринадцять відсотків – це офіційні дані Держстату, падіння. За цими 13 відсотками іде падіння надходжень, митних платежів, податків, зборів, це робочі місця, це занятість, це заробітна плата і так далі, і тому подібне, внутрішній споживчій ринок. Як ви будете врегульовувати це надзвичайно важливе питання? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
11:09:09 ШМИГАЛЬ Д.А. Я почну і передам слово заступнику міністра економіки Тарасу Качці. Відповідні показники, які ви говорите, можливо, вони прив'язуються до 2023 року, коли у нас дійсно через "шляхи солідарності" дуже багато експорту виїжджало наземним шляхом. Сьогодні у нас працює морський коридор повністю, повноцінно. Загальний обсяг експорту у нас не падає, а зростає, перерозподілились потоки: частина іде морем, через контейнерні перевезення, через Дунайський річковий порт і коридор. З Польщею фактично, вважаю, криза на кордоні розв'язана. Є окремі сплески зараз, перед виборами було єдине, одне блокування, яке вважаю політичною акцією, зокрема підтриманою скоріш за все проросійськими політичними силами. Ми провели спільні засідання урядів з Польщею, на постійному контакті з прем'єр-міністром, з їхніми міністрами. І на сьогоднішній день особисто чітко (кожного ранку) відслідковую, що у нас проходить одна і та сама кількість вантажних фур через пункти пропуску на кордоні. Об'єм не зменшується, електронна черга на сьогоднішній день працює, ми бачимо всю статистику проходження. Жодних змін в об'ємі проходження вантажного автотранспорту немає. Тарасе Андрійовичу, якщо маєте щось доповнити, прошу доповнити.
11:10:32 КАЧКА Т.А. Так, дякую. Хочу лише підтвердити, що справді кореляція з першим кварталом минулого року пов'язана власне зі зміною по транспортуванню. В квітні 2024 року ми 9,6 мільйона тонн транспортували морем, в травні - 8,5, тому що там власне врожай в основному вже вивезли і менші обсяги були. Натомість відновлюються автомобільні перевезення. У нас зростання було по автомобільних 14 відсотків місяць до місяця. Ми вийшли на показники 893 тисячі тонн автомобільних перевезень. І це майже мільярд доларів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Разумков, що у вас з процедури?
11:11:20 РАЗУМКОВ Д.О. Руслане Олексійовичу, в мене прохання. По-перше, по процедурі давайте давати час, а ви продовжуєте для запитань. А по-друге, зверніться і до уряду, і до Прем'єр-міністра, в даному випадку не до нього питання, щоб міністри відповідали на запитання. Було запитання, чи звернулися вони до… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все зрозуміло, не треба питання повторювати другий раз. Я прошу Прем'єр-міністра і міністрів відповідати на запитання. Дякую. Йдемо далі. Будь ласка, Клочко Андрій Андрійович, фракція "Слуга народу".
11:11:48 КЛОЧКО А.А. Доброго дня, шановний Кабінет Міністрів. У мене запитання до міністра фінансів. Я хотів би дізнатися стан виконання держаного бюджету, як його виконує сьогодні податкова та митниця і які зараз податкові надходження. Дякую.
11:12:15 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Як я вже зазначав, на сьогоднішній момент ми вважаємо, що адміністратори справляються з плановими надходженнями. Державна податкова служба виконала показники на 12 відсотків, відповідно перевищивши планові, перевищення – 44,7 мільярда гривень. Державна митна служба перевиконала планові показники на 9 відсотків, перевищення – 19,6 мільярда гривень. І відповідно це на 61 відсоток навіть більше ніж минулого року. З приводу податків. ПДВ вітчизняне – це плюс 59 відсотків до 2023 року, ПДВ імпортне – плюс 40 відсотків до 23-го року, податок на прибуток – 142 мільярди, 117 відсотків до 23-го року, акцизний збір – 78 відсотків приріст до 23-го року, ввізне мито – 74 відсотки приріст до 23-го року і ЄСВ – плюс 14 відсотків до 23-го року, ПДФО – 23 відсотки до 2023 року. Також я хочу зазначити, що враховуючи, що там була інформація з приводу стану місцевих бюджетів, хочу зазначити, що на сьогоднішній момент на рахунках місцевих бюджетів є сума коштів, яка складає 177 мільярдів гривень, приріст з початку року складає більше 60 мільярдів гривень. Тобто жодних потреб для переспрямування коштів місцевих бюджетів немає. Є достатні можливості місцевих бюджетів, щоб виконувати власні видаткові повноваження і забезпечити виконання тих повноважень, які у них є. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Я дякую Прем'єр-міністру України і членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. Дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку. У єдності наша сила. Разом переможемо. І Слава Україні! |
