|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 07.11.2023
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 07 листопада 2023 року, 12 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:06:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні колеги, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Звертаю вашу увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою всі присутні на пленарному засідання не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви в пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально ставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на робочих місцях кожного з вас. Шановні колеги, відповідно до парламентської традиції пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 622-й день повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Російська держава-терорист продовжує вдаватися до цинічних ракетних ударів, атак дронами по наших містах і селах, завдає удари по об'єктах цивільної критичної інфраструктури, поцілює по пам'ятках нашої культурної спадщини. Такі злочини не мають строку давності, відповідальність за все скоєне невідворотно настане. Боронячи нашу державу, українські захисники та захисниці цілодобово в тяжких умовах виконують надскладні бойові завдання та ціною власного життя і здоров'я оберігають рідну землю від ворога. Схилимо голову у хвилині мовчання перед героями, які поклали душу і тіло за свободу України, вшануємо також світлу пам'ять всіх мирних громадян, які загинули внаслідок дій російської держави-агресора. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні колеги, сьогодні день народження нашої колеги народної депутатки України Анастасії Олексіївни Ляшенко (Шептіфрац). Вітаємо колегу! Бажаємо міцного здоров'я, плідної роботи і якнайшвидшої перемоги України. (Оплески) Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради перед початком нашого розгляду питань пропоную провести сигнальне голосування. Нагадую, необхідно, тримаючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" і утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. 12:11:36 За-164 Не всі тримали зелені кнопки. Переходимо до розгляду питань порядку денного. (Шум у залі) По фракціях немає тут. Відповідно до рішення Погоджувальної ради ми продовжуємо розгляд нашого законопроекту за реєстраційним номером 10037: проект Закону про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України. Будь ласка, Юрій Михайлович Кузбит, чекаємо вас на тому ж місці. Правка номер 862, Артур Герасимов. Артур Володимирович.
12:12:28 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Олександр Сергійович, в мене прохання: 3 хвилини виступ – і я тоді оці всі свої правки, скільки їх там, небагато залишилося, тоді не буду зараз піднімати. Дякую. Прошу включити 3 хвилини. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 3 хвилини, Герасимов, з початку. 12:12:41 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні народні депутати, особливо з монобільшості, шановні українці! Зараз в залі ми розглядаємо законопроект, який, на жаль, прописаний таким чином, що його приймати категорично не можна. Я прошу уважно це послухати і звернути увагу на ці аргументи. Чи треба зараз військове ПДФО громад використовувати більш правильно, більш раціонально, більш ефективно з урахуванням широкомасштабного вторгнення Росії? Так, звичайно, це правда, і це треба зробити. Але, на жаль, той законопроект, який зараз розглядається в залі, на меті тримає зовсім іншу історію. Цей законопроект створений для того, щоб зібрати гроші до центру, до Києва, забрати їх у місцевих громад, значно послабити децентралізацію і, на жаль, за нашими підрахунками, вкрасти десь орієнтовно 30 мільярдів гривень. Що стосується цього законопроекту, чому його не можна голосувати. Перше. Не враховані взагалі особливості тих громад, які знаходяться на лінії фронту або на прифронтових територіях, бо саме за рахунок військового ПДФО вони сьогодні мають змогу хоч якось відновлювати після ракетних і артилерійських обстрілів окупантів критичну інфраструктуру, хоч якось допомагати людям, будинки яких зруйновані. Мажоритарники від монобільшості, уважно подумайте, чи хочете ви залишити людей в громадах на фронтових, прифронтових територіях без грошей. Друга причина – це куди будуть витрачатися гроші. "Європейська солідарність" наголошує, що сьогодні одним з пріоритетів має бути витрачання грошей на створення фортифікаційних споруд, на створення укріплень для того, щоб не дати ворогу просуватися, якщо він буде нарощувати свій наступ. І це мають робити і мають спроможність це робити саме місцеві громади. І третя причина. За ці дні "Європейська солідарність", наші депутати, об'їхали дуже багато військових частин на лінії фронту. Майже всі командири кажуть, що це диверсія, не забирайте гроші у бригад, тому що сьогодні, щоб отримати необхідне через місцеву владу, вони витрачають максимум тижні, часто дні, а будуть через центральну владу витрачати місяці і роки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви нічого ставити не будете, да? Окей. Так, 863, Герасимов. 864, Герасимов. 865, Герасимов. 866, Герасимов. 867, Герасимов. 868, 869, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78... 911, Геращенко. Ми вже її піднімали минулого разу. 912. Дмитро Олександрович, там вже ваші пішли.
12:16:47 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Олександр Сергійович, будь ласка, 912 – 930 правка, це 15 правок, дайте мені 10 хвилин, будь ласка, я буду ще одну правку додаткову ставити потім на врахування. Добре? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 хвилин Разумков. 12:17:05 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, шановний Олександр Сергійович, по-перше, я хотів би вам подякувати, що на відміну від Голови Верховної Ради ви змогли сьогодні забезпечити велику кількість народних депутатів в залі. Да, їх знову не вистачає, немає 226, але тим не менше наші засідання наближаються поступово до конституційних. Дивлюсь, що, може, і так колись буде. Я дуже радий, що депутати все-таки знайшли час і приїхали попрацювати, що ми знову з вами не знаходимось в залі, де знаходиться лише 20 народних депутатів, так як ми працювали в суботу. Тим більше, на жаль, немає сьогодні Руслана Стефанчука, я до нього звертався і пропонував, щоб ми пройшлись виключно по ключовим правкам сьогодні, а не створювали цирк в суботу і працювали до 11. На жаль, це не було... до цієї пропозиції не було дослухано, і ми працювали в тому режимі, в якому працювали. Я паралельно хотів би зазначити, що законопроект 10037 є абсолютно ганебним, тому що ви знову хочете виконати дві речі: перша – забрати гроші у місцевого самоврядування, друга – їх абсолютно неефективно використати. В підтвердження моїх слів я хотів би згадати знову результати роботи Рахункової палати, яка прямим текстом зазначила, що втрати державного бюджету, а фактично розкрадання державного бюджету на 42 мільярди відбулися у Міністерстві оборони. Вам цього мало, ви хочете забрати ще гроші місцевої влади і точно також їх, вибачте за сленг, роздерибанити. Ми звернулися вже до ДБР, НАБУ з проханням завести відповідну кримінальну справу щодо результатів і висновків роботи Рахункової палати. Я не зовсім розумію, чому вона не звернулася з такою пропозицією до цих інституцій, але впевнений, що ми побачимо прозоре, ефективне і чесне розслідування всіх корупційних фактів. І вже ніхто не буде розповідати, що не було яєць по 17, курток зимових, які виявилися літніми, і тощо. Паралельно з цим, ми знаємо, що були вчора вручені підозри заступнику міністра. Я сподіваюся, що цей процес буде абсолютно прозорим, адекватним і винні дійсно понесуть покарання. Не лише стрелочники, якими назначають заступників міністра, а й ті, хто приймав безпосередньо рішення. Я вчора із задоволенням послухав виступ Президента, який сказав про те, що говорити про вибори сьогодні не на часі. Нарешті була правильна позиція озвучена з Офісу Президента. Паралельно з цим, я з подивом дізнався, що в нас Голова Верховної Ради, міністр закордонних справ фактично працюють в інтересах російської пропаганди. Це фактично пряма цитата Президента, який зазначив, що всі, хто говорять про вибори, а Голова Верховної Ради у нас звертався до наших міжнародних партнерів з проханням надати інформацію, як, де і коли відбувалися вибори під час воєнного стану. І Президент чітко сказав, що всі, хто думають про вибори, - це допомога Росії. Я думаю, що варто було б дати оцінку всім іншим діям високопосадовців. За день до цього міністр закордонних справ говорить про те, що в Офісі Президента постійно розбираються з питанням, як проводити вибори, і будуть визначатися, проводити їх чи ні. Я сподіваюся, Президент поставив правдиву крапку в цьому запитанні – це раз. А два – хотілося б зрозуміти, чому, виходячи з логіки Президента, міністр закордонних справ працює в інтересах ворога, працює в інтересах російської пропаганди, працює не на державу, як зазначив Президент, а працює на якісь політичні інтереси, або свої, або, я не знаю, яких сил впливу. Паралельно з цим колеги я пропонував і зараз пропоную ефективно підходити до процесу. Я не буду сьогодні наполягати на всіх правках, тому що сьогодні знову немає 226 голосів у залі. Я, як і обіцяв, на відміну від керівництва Верховної Ради, не буду наполягати на технічних правках. Я зараз поставлю лише одну правку, це буде правка 531. Ця правка буде стосуватися питань, наскільки партії, представлені у Верховній Раді, дійсно переживають за нашу перемогу, не на словах, а на справах готові допомагати армії. Ця правка стосується того, щоб віддати фінансування партій у 23-24 роках на потреби сил безпеки і оборони. Станом на сьогодні в бюджеті на 23-й рік передбачено майже мільярд гривень на фінансування партій, 885 мільйонів гривень. Фінансування партій на 24-й рік передбачено в розмірі 840 мільйонів гривень, фактично ще один мільярд гривень на наступний рік. Ви багато розповідаєте, як ви переймаєтесь за перемогу. Ви багато розповідаєте, як треба допомагати армії. Ви багато розповідаєте, що не треба готуватися до виборів. Якщо ви не готуєтесь до виборів, віддайте гроші, які закладені в бюджеті, на потреби сил безпеки і оборони. Віддайте гроші партій на ЗСУ. Тому я прошу, на жаль, в президії навіть нікого немає, прошу поставити правку 531 на голосування. Вона віддає 50 відсотків фінансування партії на технічне забезпечення армії, і 50 відсотків на виплати зарплат, виплати премій тощо. Після цього, шановні колеги, я звертаюся до всіх колег, які є в залі, в яких є правки, не ставити їх на врахування і перейти до правок на підтвердження. Я сподіваюся, що Олександр Сергійович не розпустить зал, попрацювавши 10 хвилин, а ми попрацюємо так само ефективно, як це робили в суботу. Скільки у нас там вийшло годин – вісім? І сьогодні можна. Ні, не десять, ми о третій почали. Тому я думаю, що саме цим ми зараз і займемось. Я сподіваюся, що Олександру Сергійовичу вистачить політичної волі попрацювати сьогодні так само ефективно, як і в суботу. А зараз, Олександр Сергійович, прошу вас поставити на голосування правку 531 про те, щоб забрати фінансування з партій, всіх політичних партій (це майже 2 мільярди гривень) на потреби сил безпеки і оборони, щоб потім не розповідали, що грошей не вистачає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, 931-а, Дмитро Олександрович? Бо 531-у ми голосували, вона не ваша. Разумкову дайте. 12:24:50 РАЗУМКОВ Д.О. 1531-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, 1531-а. Окей. Дякую, Дмитро Олександрович, за ваші добрі слова. Хотів би зазначити, що це засідання зібрано зусиллями Руслана Олексійовича також, незважаючи на проблеми певні там особистого характеру. Він вчора проводив Погоджувальну раду і наголошував, що треба бути присутніми, і голови фракцій комітетів це чули. Це по-перше. По-друге, щодо політичної волі щодо сьогоднішнього дня. Ви знаєте, ми до 23-х на місці працюємо, незважаючи на те, що я сьогодні один представляю президію, будемо робити технічні перерви, вибачте, ну, вже так буде, п'ятихвилинні. Але, я думаю, впораюсь за 5 хвилин з цими перервами, так би мовити. І переходимо до голосування по запропонованій пропозиції. Народний депутат Разумков пропонує врахувати правку номер 1531. Зараз ми подивимось на неї, щоб це була ваша. Народних депутатів Петруняка і Разумкова, комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 12:26:20 За-89 Рішення не прийнято. Правка не врахована. По фракціях. Дякую. Далі, Дмитро Олександрович, 930-а теж ваша, наскільки я пам'ятаю. (Шум у залі) Почекайте, Олексію. Зараз, зараз, Олексій Олексійович, ми ж… Вас не пропустимо, не упустимо. Да, будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко, 913-а.
12:27:02 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Дякую вам. Шановна пані Мар'яна, якщо можна попросити вас, дякую вам дуже. Шановні друзі, важлива у нас сьогодні продовжується дискусія, і, звичайно, сподіваюсь, що ми нікого ні опустимо, ні запустимо, ні попустимо. Бачу, що нарешті трішки і схаменулись депутати, після суботи вирішили… Друзі, ви знаєте, що в суботу у нас було засідання Верховної Ради? Може, не всі колеги в курсі. Нас було тут 17 людей. Подивіться, що ви наробили. Вже і спікер втомився, його немає. Не дай боже, якщо захворів, хай йому міцного здоров'я бажаю. І, друзі, треба працювати, треба проходити на роботу, це засідання Верховної Ради. І люди кажуть, а де ж депутати, чого вони всі покинули залу, де вони всі були в суботу. Друзі, це важлива тема і сьогоднішній закон важливий, і наша розмова в такий час в державі важлива. І я думаю, що сьогодні ми зможемо її провести. Прошу вас не розходитися. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олексій Олексійович. Ви правку, я так зрозумів, не будете ставити на голосування. Далі у нас Дмитро Олександрович. Так, 925-а, Микиша, у нас є окремо. Будь ласка, Дмитро Сергійович. Ви є? Будь ласка, Микиша, 925-а.
12:28:20 МИКИША Д.С. Олександр Сергійович, у мене там 925-а, дуже багато правок, 64-а, 1065-а і там їх штук 20. Дайте мене, будь ласка, 5 хвилин і я їх всі зніму. ГОЛОВУЮЧИЙ. До кінця вже, да, ви? МИКИША Д.С. Да-да, там у мене правок 20. ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, навіть 7 хвилин вам дати. Давайте, щоб ви розвивали, брали кращі практики в Артура Володимировича. Будь ласка, Микиша, 7 хвилин. 12:28:47 МИКИША Д.С. Дякую, Олександр Сергійович, дуже приємно з вами працювати. Повторюсь, про що цей законопроект 10037. Ми в першу чергу, в першу чергу, не просто забираємо військовий ПДФО, так званий військовий ПДФО, з громад і передаємо його на державний бюджет, на центральний, ми забираємо також гроші, які ПДФО в поліцейських, в працівників Державної служби надзвичайних ситуацій, які все життя прожили у відповідних громадах, все життя платили податки в свою громаду, продовжують там жити, а ми забираємо гроші, забираємо у громад. Далі. Фактично цей законопроект також забирає гроші з дорожнього фонду. Я розумію, що і місцеве самоврядування, вже створили образ такої злодійкуватої якоїсь інституції, якогось хабарника та злодія, якого обов'язково треба покарати, так само створили і дорожній фонд, таку саму репутацію. Але я нагадаю, що окрім доріг національних, які також там під час будівництва багато хто оскандалився і втратив певну репутацію і не зовсім гарні відгуки відносно того, як це все відбувалося. Я нагадаю також, що дорожній фонд фінансує реконструкцію та будівництво мостів, які зараз конче необхідні, які були підірвані на початку повномасштабного вторгнення, дуже багато аварійних мостів, в тому числі і через Дніпро… через річку Дніпро. Ви всі по цих мостах їздите, завтра можете не доїхати. Це все також фінансується з дорожнього фонду, ви забираєте, ви хочете забрати кошти звідси. Інше. Окрім того, що у місцевого самоврядування забирається військове ПДФО, в дорожньому фонді також 35 відсотків всього дорожнього фонду даються кошти також на дороги і місцевого значення. Тобто не просто громади, при всій повазі, до Закарпатської або Львівської областей, а також громади, які знаходяться в зоні бойових дій, опорні, біля зони бойових дій – вони також не отримують ці кошти. Не отримують для того, щоб якось в якомусь належному стані підтримувати ці дороги. Нагадаю, що там дуже і дуже багато їздить військової техніки, вона розбивають ці дороги. І в першу чергу для військових це ускладнюється транспортування і логістика. Це також про це не варто забувати. Не варто забувати, що з дорожнього фонду також відбуваються заходи з організації безпеки дорожнього руху. Ви також хочете з цього забрати? Також з цього хочете забрати. Я розумію, що єдиний телемарафон формує думку: місцеве самоврядування – злодій, дорожній фонд – злодій. І люди, дивлячись на це, звичайно, виходять на мітинги, обурюються, обурюються, і абсолютно правильно і законно це роблять. Вони в кожному місті агітують і протестують проти того, протестують проти того, щоб кошти йшли кудись, окрім ще Збройних сил України та загалом сектору безпеки оборони, я їх підтримую. Але хочу звернутись до всіх цих людей. Дивіться, ви зараз знаходитесь на мітингу під час воєнного стану. Вам дозволили це зробити. Але нагадаю, що вам не дозволили цього зробити, коли яйця були по 17. Коли всі ці скандали з Міноборони, які абсолютно обосновані, і Рахункова палата це довела, що всі ці медійні скандали абсолютно правильні були, вони не видумані і не висмоктані з пальця, як дехто заявляв. І тоді вам не дозволили проводити мітинги, тоді сказали, що воєнний стан, зібрання неможливі. Зараз це можна. Чому так? Хто має право дозволити вам виходити агітувати, тоді забороняв, а зараз дозволяє? Чому так відбувається? Чому тоді не можна було – зараз це можна робити? Я хочу ще раз також звернути вашу увагу, що наразі місцеве самоврядування допомагає Збройним Силам України, але згідно із законодавством їм не можна цього робити, не можна. Вони можуть дати субвенцію, тобто напряму з одного рахунку казначейського передати на інший казначейський рахунок, а ось закупити пікап, закупити бусик, закупити джип, закупити дрон, закупити антидронову рушницю і передати потім військовому підрозділу, будь-якому підрозділу сектору безпеки і оборони, їм цього роботи зараз згідно законодавства не можна. І ми в правках до цього законопроекту подавали відповідні зміни, щоб дозволити місцевому самоврядуванню це робити. Ба більше, реєстрували окремо законопроекти, декілька законопроектів. Ми звели в комітеті його до редакції 9559-д, для того щоб дозволити місцевому самоврядуванню допомагати матеріально і передавати це військовим підрозділам. Ба більше, щоб у них не наставала відповідальність за те, що вони вже зробили, послухайте цей нонсенс. Багато громад, дуже багато громад з 24 лютого 2022-го допомагали і зараз вони за це будуть покарані. Декілька десятків злодійкуватих мерів, так, вони дійсно крадуть, і правоохоронні органи мають ними зайнятися і дати відповідну оцінку, потім у суді довести. Але громад в Україні 1 тисяча 469, і ми не можемо карати абсолютно всіх, тим паче ті, які допомагають. Виключно з-за цих пару десятків мерів. Нагадаю, що на серпень 23-го року місцеве самоврядування допомогло в галузі сектору безпеки і оборони більше ніж на 60 мільярдів, про це вам не скаже ні єдиний марафон, не напишуть в телеграм-каналах, про це ніхто не скаже. А от звинуватити місцеве самоврядування – завжди. І наостанок. Військові підрозділи дуже хочуть, щоб військовий ПДФО залишився, бо якраз вони від громад отримують цю допомогу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Дмитро. Ви нічого не пропонуєте, да, ставити на голосування? Яку? Микиші дайте. 12:36:02 МИКИША Д.С. Зараз вам скажу. Одну поставити, 1113-а, це залишити 64 відсотки ПДФО, в тіло внести, а не з перехідних, прикінцевих положень. Будь ласка, прошу підтримати цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це ваша правка. Народний депутат Микиша пропонує врахувати його правку номер 1113. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 12:36:43 За-70 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Так, Дмитро Олександрович, так, у нас... 926, Бабенко, Люшняк, Вельможний. Не наполягаєте. Окей. 927, Алєксєєв. Не наполягає. 931, Дмитро Олександрович, далі ваш блок знову іде, з 931-ї.
12:37:16 РАЗУМКОВ Д.О. Олександр Сергійович, ви поки виходили, ви пропустили найцікавіше. Я ж запропонував, що я буду знімати всі правки, тому що у вас знову немає конституційної більшості, але я запропонував всім колегам, і до вас звернувся, одразу перейти до голосування за правки на підтвердження. І сподіваюся, що ви так само, як і зазначили раніше, готові будете попрацювати до 11-ї вечора, що ми не будемо перетворювати Раду в цирк і закриємо її через 15 хвилин після початку, тому що немає голосів в залі. Я впевнений, і ви це підтвердили, що у вас є на це сили, натхнення, і ми готові на п'ятихвилинні перерви, про які ви зазначили. Дякую. А правки я зняв, як і обіцяв в суботу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі на врахування? Добре. Дякую. Ми пройдемо таблицю до кінця, а там подивимося. Ми ж не знаємо, хто буде наполягати, може, он Сергій Бунін з'явився, я бачу, на обрії, з 200 правками. Елла Рєпіна наполягає, 942? Бунін. Не наполягаєте, добре. Олексій Олексійович, у вас там як з правками? Ви вже завершили? Чи у вас ще є потенціал? Я не бачу вас, бачу тільки вашу руку і шматок айпада… айфона. Не бачу вас. О, Припутень Дмитро, можна вас попросити трішки присісти, бо… Олексій Олексійович, давайте я знайду якусь вашу правку, щоб ми предметно говорили, да? Яка?
12:38:58 ГОНЧАРЕНКО О.О. …восьма наступна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, є така. 12:39:37 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановний пане Олександре, у мене є пропозиція теж. Ми хочемо раціонально всі. У мене залишилось 124 правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Годину ви берете, да? ГОНЧАРЕНКО О.О. 90 хвилин беру. ГОЛОВУЮЧИЙ. 90 хвилин? Б'ємо рекорд Артура Герасимова. ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, б'ю рекорд Артура Герасимова. Далі декілька правок поставлю – і моя закінчилася історія. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, я згоден. У мене є повербанк, якщо у вас закінчиться заряд на айфоні, бо це ж ми транслюємо, я так розумію, все. Можете звертатися, ми допоможемо вам. Будь ласка, Гончаренко, 90 хвилин. ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Дякую, друзі. Ну що, йдемо на рекорд. 90 хвилин виступу у Верховній Раді України ще ніколи, друзі, не було. Час прийшов, і зараз це відбудеться. Дуже приємно, що я можу розраховувати на нашу президію. Пан Корнієнко сказав, що в разі необхідності надасть мені він, в тому числі, повербанк. А це дійсно потрібно, бо, друзі, хочу повідомити вам, що я, безумовно, зараз це стрімлю. Щоб ви знали, що коли ви зараз почнете розходитись з роботи, щоб ви знали, що це побачать люди. Бо зараз йде стрім в тікток, щоб люди побачили, як працює Верховна Рада України. Бачу, от колеги вже рукою машуть. Можете помахати рукою, люди вас бачать, люди вас дивляться. Це важливо, люди мають знати, як працює Верховна Рада України. Я, до речі, пообіцяв людям, що в тому числі поставлю їхні питання до депутатів. Бо, ви знаєте, ви тут позакривалися повністю від людей. Преси вже немає, ложа преси пуста, не пускаєте гостей, пускаєте тільки… Коли приїжджають закордонні лідери, ми тут в ролі хору Верьовки їм співаємо аматорського не дуже вдало, да, власне, і все. Все інше – ні. Шановний пане Галушко, в мене прохання до вас, ви теж великий і гарний, безумовно, але ви закриваєте, а мені хтілося би бачити, щоб люди бачили, бо це є важливо. І так, ми говоримо з вами про надзвичайно важливу тему, ми з вами говоримо фактично про Державний бюджет України, бо це зміни в Бюджетний кодекс, це зміни, яким чином цей бюджет буде формуватися і яким чином цей бюджет буде витрачатися в нашій державі. І я хочу сказати, має бути тільки один пріоритет сьогодні в державі, тільки один. Як має виглядати державний бюджет, Бюджетний кодекс, от все це? Він має виглядати дуже просто: армія (крапка), соціалка, щоб люди вижили. (Крапка) Все. Все, більше нічого. Ми маємо сьогодні саме таким чином формувати. Армія, соціалка – все. Ніяких, як нам кажуть, да, бруківки, серіали і все інше. Тільки, ви знаєте, якось дивно виходить, вчора Президент виступає, каже, не має бути ніякої дурні, все на армію, а, здається, колеги тут його не чують, бо в суботу, крім нашого довгого засідання, було ще засідання бюджетного комітету Верховної Ради України. І на цьому бюджетному комітеті знову повернули гроші на серіали – 600 мільйонів гривень. Тепер це взагалі по-блюзнірськи назвали – це програма підтримки кінематографії і документування воєнних злочинів. Друзі, який зв'язок? Який зв'язок між цими двома речами? Який зв'язок між документуванням воєнних злочинів і серіалами, і іншою дурнею, на які ви хочете витрачати гроші? Майже 600 мільйонів гривень. Друзі, це колосальні кошти, 600 мільйонів гривень, і їх треба витрачати туди насправді, де вони реально потрібні. А де вони потрібні? Я ставив на бюджетному комітеті цю правку – зняти 600 мільйонів гривень з серіалів і віддати 600 мільйонів гривень на армію. Зняти 2 мільярди гривень з національного телемарафону. Що це за марафон? Ми будемо перемагати національним телемарафоном? 2 мільярди гривень і віддати на армію. Зняти гроші з бруківок і віддати на армію. Зняти гроші з різної іншої дурні і віддати на Збройні Сили України, на Національну гвардію, на Державну прикордонну службу України, на СБУ, на Державну спеціальну службу транспорту, на ГУР, на всі інші відомства, які сьогодні реально боронять Україну, а не на словах. І це роблять реально. Тому забирайте гроші зі слів, а давайте куди треба. Куди ще треба? А ще треба, друзі, дати кошти на допомогу дитині. У нас сьогодні виплата на народження дитини... при народженні дитини і далі щомісячна виплата до трирічного віку 860 гривень, 860 гривень. Ще раз, на дитину на місяць! Я розумію, дивіться, я зараз хочу показати, колегам не дуже це цікаво, знову ходять, щось говорять, хтось сміється, комусь смішно, от "константа" прийшла, все інше зараз відбувається. Друзі, а це все дуже серйозно, надзвичайно серйозно, 860 гривень. Як жити людині, як дитині? Як дитину виховувати на 860 гривень? Як? Ніяк. Немає, неможливо, а в нас сьогодні такі цифри. У нас сьогодні доплата інваліду, самотньому інваліду на догляд 50 гривень на місяць. Ще раз, 50 (п'ять нуль), папірець з Грушевським. Може, ви не розумієте, 50. Скажіть мені, що можна зробити на 50 гривень на місяць? Ну, назвіть мені що. У нас сьогодні людина в армії, військовий, виведений поза штат, отримує 700-800 гривень на місяць. Ще раз, на місяць, 700-800 гривень на місяць. Скажіть мені, будь ласка, як, як може жити людина 700-800 гривень на місяць? Так це ж не просто людина, це воїн, який віддав… Чого людина потрапляє поза штат? Не тому, що вона провинилася, не тому, що вона не хоче воювати, а тому, що вона втратила здоров'я або внаслідок поранення, або внаслідок травми, або внаслідок хвороби. Людину далі виводять поза штат, 700-800 гривень на місяць. Як жити? Як за це можна прожити, хто тут готовий зробити експеримент на собі і прожити за 700 гривень на місяць? А ми, слава богу, тут більш-менш здорові, а не так, як багато тих, хто сьогодні поза штатом і як вони живуть, і що з ними відбувається. І цієї розмови ми не маємо, і цього тут немає в черговий раз, цього немає в бюджеті, цього немає в Бюджетному кодексі. Ціла низка правок, які я подавав, які передбачали дати кошти армії, дати кошти на виплати, дати кошти на обмежено придатних, дати кошти… Вони не враховані, вони нікому не цікаві, ніхто не хоче про це чути, ніхто не хоче, знаєте, закрили очі і все, і, значить, будемо робити вигляд, що так воно і треба. Ні, друзі, так не має бути, так абсолютно не має бути, і я вам це хочу сказати. Підвищення соціальних… От я хочу від людей питання, щоб ви почули, питання виплати соціальні інвалідам перша, друга групи. От я зараз читаю вам питання, які від людей. Шановні народні депутати, послухайте, ви, може, багато вже часу людей не бачили, то я хочу вам розказати, 2 тисячі 100 гривень – інваліди першої, другої групи, першої, другої, третьої групи – 2 тисячі 100 гривень. Як на них прожити, ну скажіть. Давайте відповідати на питання. Я все розумію, що в державі складний час, економіка зруйнована, ворог, розумію, що ми не можемо дати всім все, розумію, що ми не можемо вирішити всі питання, але як може бути одночасно 860 гривень на дитину в місяць і 600 мільйонів гривень на серіали? Ну, на це ж ми знаходимо кошти! Як може бути 700 гривень пораненому, виведеному поза штат, і 600 мільйонів гривень на серіали і 2 мільярди гривень на національний телемарафон? Як може бути зарплата військовослужбовця в 700 гривень (в 700!), а зарплата прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в 140 тисяч гривень? 140 тисяч гривень! А у суддів Верховного Суду в 300 тисяч гривень. 300 тисяч гривень! Як таке може бути? Де якась справедливість? Я взагалі вважаю, що в країні... Я розумію, що тим, хто бореться з корупцією, щоб ми бачили реальну боротьбу з корупцією, треба платити хороші гроші, бо ці люди не можуть жити за тисячу гривень і боротися з мільярдними зловживаннями. Це правда. Але тоді, по-перше, все-таки має бути якась межа. І як таку межу я пропоную у Верховній Раді... Скільки сьогодні, яка сьогодні найстрашніша робота в державі і найважливіша, яка? Це робота військового на нулі. І військовий на нулі сьогодні отримує, ну, давайте візьмемо доплата за повний місяць, хоча далеко не всім там доплачують за повний місяць, вираховують, кидають артилеристів, ракетників і так далі. Але давайте уявимо собі, 100 тисяч гривень сплатили чесно повну доплату, далі плюс 20 тисяч 100 гривень – це базова ставка, плюс за вислугу і за звання ще пару тисяч гривень в залежності. Візьмемо, що це 125 тисяч гривень. Це максимум, який сьогодні отримує людина, яка кожен день, кожен день ризикує своїм життям, кожен, кожну секунду за державу, за нас з вами, за дітей, народжених і ще ненароджених. Так давайте чесно скажемо, 125 тисяч гривень – це і має бути от межа. 125 тисяч гривень – межа. Не може бути в державі зарплата більша за воїна, який кожну секунду ризикує своїм життям. От це максимум. І не може бути більше 125 тисяч гривень ні в кого – ні в менеджера Укрнафти, ні в судді, ні в прокурора, ні ще в когось, ні в радника Офісу Президента, ні ще в когось. 125 тисяч гривень – максимум, потолок. Давайте це скажемо, давайте це зробимо, і оце люди зрозуміють. Але далі у мене питання. А де ж результат за ці… вони отримують: суддя 300, прокурор 140 тисяч гривень? Ми бачили весілля це, де там, на Львівщині, де шейхи плакали, коли бачили, бо вони собі таке дозволити не можуть. А де результат за ці кошти? Де результат за ці гроші? Де подолана корупція? Де? Коли виходить найбільше світове видання журнал Тime і говорить, стаття про Президента і його оточення, і говорить, що чиновники крадуть так, начебто завтра не настане. Так хто ж їм має пояснити, що завтра настане і завтра буде отаким у них, от де вони будуть. Це мають бути ті самі прокурори, детективи, поліцейські. Ті управління… не ті поліцейські, які сьогодні теж кожен день ризикують своїм життям, а управління стратегічних розслідувань – де? Служба безпеки України, яка у нас бореться з контрабандою – де? Не ті офіцери Служби безпеки, які кожен день ризикують своїм життям на передовій, в контррозвідці, а ті, які продовжують рекетувати бізнес, ті, які продовжують собі жити не те, що на широку ногу, а просто страшне. Де результат? Де? Де затримані заступники Голови Офісу Президента? Як там справи у Кирила Тимошенка? Чи велике крадівництво – все, всі забули? Відпочиваємо в найдорожчих барах Києва? Де справи по Татарову, Шурмі? Де справа по Шурмі? По цьому пише весь світ. Ваш власний депутат Тищенко – "константа" виступає, говорить, що Шурма злодій. Це ж ваш, це ж кум Єрмака, хто він там вам, ваш найближчий. А де воно? Де кримінальні справи? Щоб ми просто зрозуміли, в Шурми є рідний брат. В рідного брата є сонячні електростанції на окупованій частині Запорізької області. І державний бюджет продовжує сплачувати за електроенергію, яка в руках орків. Ми що, взагалі збожеволіли, чи що? Як взагалі таке може бути? І це рідний брат, а його рідний брат курує всю цю систему. Уявимо собі, що ми віримо, що брати працюють окремо: той бізнесмен великий, а цей великий чиновник. Але ж тоді це називається щонайменше конфлікт інтересів. А де ж кримінальні справи? Де все це? А де наші прокурори, які отримують по 150 тисяч гривень зарплату? Де це? Цього немає, а тоді за що вони її отримують? А тоді нащо ми на це витрачаємо кошти? Нащо ми це робимо? То, може, нам треба все це переглядати. Може, нам треба робити з цього якісь висновки. Давайте далі, люди питають – "тридцятка". Наступне питання від людей – "тридцятка". Це взагалі ганьба, друзі, те, що відбулося. Президент України пообіцяв, що до кінця війни буде доплата в 30 тисяч гривень кожному: кожному військовому, кожному поліцейському, кожному рятувальнику. Було? Було. Президент сказав, поки буде війна, буде "тридцятка". Було? Було. Подивіться, ніхто ж не заперечує, ніхто ж не сказав, що я сказав неправду, щось там прикрасив. Ні, ніхто… Подивіться, ніхто тут з колег ніхто не каже, що же, ти же брешеш, цього нема. Ну, більша частина знову пішла, бо навіщо їм це слухати. Нічого, ми змусимо послухати. Так ось питання. А як же так, що війна не закінчилась, а "тридцятка" закінчилась. Із лютого місяця ніякої "тридцятки" немає. Ми з вами, шановні колеги, і тут треба віддати належне парламенту, у нас люди часто говорять про парламент тільки погане, але давайте чесно скажемо: тут депутати свою роботу виконали. Ми конали свою роботу? Люди мають це знати. 10 квітня ми проголосували у Верховній Раді України питання про повернення "тридцятки" всім, ще раз, всім. Ми прийняли закон про це, закон України проголосували тут. Сьогодні в нас яке? 7 листопада, не красный день календаря. Друзі, це скільки місяців пройшло, де закон? Чому він штучно заблокований, штучно заблокований постановою депутата Цабаля. Далі не підписаний ні спікером, ні Президентом. Чому? Де він? Де цей закон? Чому не підписуєте? Чому не повертаєте людям те, що пообіцяли? 30 тисяч гривень щомісячно, це було обіцяно. Нема коштів? Вийдіть до людей, чесно скажіть, чесно, давайте тоді чесну розмову, як в статті Залужного в The Economist, чесна розмова, давайте чесну розмову. Нема на "тридцятку"? Окей. На що є? На "двадцятку"? Давайте дадим "двадцятку". Але давайте тоді знімати все – серіали, барабани, незрозумілі інші речі, телемарафони, давайте все знімати, дороги, все давайте знімати. І скажемо чесно людям, от ми все зняли, все-все-все зняли, не вистачає на "тридцятку", ну, але вистачає на 20. Давайте дамо 20. Ну давайте це зробимо. Чому ми це не робимо? Чому ми ігноруємо цю тему? Чому ми робимо вигляд, що ми не знаємо взагалі нічого про це? Ну так не може бути. А люди все це дивляться, люди все це бачать, і в них це викликає величезний спротив. І в них це викликає питання, бо ми ж говоримо про військових, а що ж це відбувається, чому ми боронимо державу, а всередині держави з нас знущаються. Бо інакше, як знущанням 700 гривень виведеному поза штат, назвати не можна. Інакше, як знущанням – дати "тридцятку", забрати "тридцятку", поманить "тридцяткою", знову забрати – це назвати не можна. Інакше, як знущанням, не можна назвати, друзі, те, що ми не говоримо з вами тут про заміну наших військовослужбовців на фронті. Да, я говорю зараз про демобілізацію. А чому ми ігноруємо цю тему? Чому у Верховній Раді з березня місяця лежить мій законопроект про демобілізацію після добровільного, права, дати право на демобілізацію після 18 місяців служби. Не винесено навіть на комітет жодного разу. Чим у нас займається Комітет з питань національної безпеки і оборони, що з березня місяця не зміг, не знайшов часу, сили розглянути цей законопроект? Чому сьогодні по Україні мають виходити жінки, мами, які задають прості питання: а чому наші чоловіки мають там бути, а чому наші сини мають там бути, і ми не знаємо, коли вони повернуться додому, а для когось іншого війни немає. Це чесне питання? Це чесне питання. І не може бути так, що ми вивозимо війну на плечах одних тих самих людей. Так не може бути, так не має бути! Має бути справедливість. Має бути. І оце питання про справедливість, давайте виносити це питання. Ви мені скажете, може, зараз вже не 18 місяців, тому що мій закон, я його вносив у березні. Якщо прийняти зараз 18 місяців, може там пару сот тисяч людей піти, боєздатність війська, так, це важливо. Давайте, може, говорити про 24 місяці, давайте вводити запобіжники, що людина має, да, окей, 18 місяців, але людина має попередити не менш ніж за три місяці до. Давайте. Але ж давайте про це говорити і давайте це вирішувати, а не ігнорувати це. А ви зараз просто це ігноруєте, просто ігноруєте це, начебто цього питання просто немає. Немає питання про демобілізацію, немає питання про доплати військовим, немає питання про виплату на дитину 860 гривень на місяць – 860. Немає для вас такого питання? Тут сміялися, коли я це питання ставив, розповідали, що купляйте вітчизняні памперси, мені тут говорять. Те, щоб не довелося купляти памперси багатьом політикам, коли ті, хто сьогодні на фронті, повернуться додому. Оце, щоб не було цього, це маємо всі з вами пам'ятати і думати про це, тримати це в голові. Можливо, тоді багато речей проясниться і тоді багато речей зміниться. І це, подивіться, я от зараз насправді, поки я використав 20 хвилин свого виступу. Подивіться, за 20 хвилин, ми тут з вами засідаємо іноді годинами, це йде 20 місяців, а я підняв питання надзвичайно важливі, вистачило 20 хвилин їх підняти. Давайте просто тоді почнемо на них відповідати. Давайте почнемо приймати рішення на користь цих людей, давайте почнемо приймати рішення. Я зараз багато говорив про військових, у мене душа болить за військових, як я впевнений, у 99 відсотків українців, бо ми всі розуміємо, хто стоїть між нами і прірвою. І знущання з військових, неповага до військових, невирішення питань військових, господи, це нещасне питання УБД ми не можемо вирішити до сих пір, щоб сотні тисяч людей, які заробили на цей статус УБД (учасник бойових дій), отримали нарешті цей статус. Та що це складно? Чому ми маємо людину брати і вимагати з неї, пиши заяву, пиши заяву на УБД, пиши заяву на оброку персональних даних. А далі кажуть, не можемо знайти твої бойові журнали твоєї частини, не можемо те, не можемо це, пишемо, нам не відповідають. І для людини це перетворюється в сто кіл пекла. Це що складно? Ну що, ми не знаємо, хто з людей ліг у бою на нулі? Що в кожній частині, в кожній частині, я повідомляю вам, колеги, оформлюється кожний день журнал бойових дій, видаються бойові розпорядження, і кожна частина знає по прізвищах, хто, в який день був на нулі. Так у чому проблема це автоматизувати? Людина один день була на нулі, це передбачає сьогодні закон, дайте УБД цій людині, дайте статус, дайте документ без жодних знущань, без жодних заяв, без жодних звернень, волокіти, і якесь знущання. Ну просто дайте це, оформіть і пришліть це в Дії. Да, в Дії, будь ласка, це можна зробити в Дії. Вибори в Дії робити не можна як би тут комусь не хотілося. Бо нагадаю, що у нас таємниця голосування має бути. Голосування відбувається таємно і неможливо це зробити таємно в Дії. Хто буде це робити в прямому ефірі, хтось буде це робити в родинному колі, хтось з друзями за келихом пива, а комусь принесуть тисячу гривень і скажуть: голосуй за цього кандидата – ідеальна схема для підкупу, ну просто мрія всіх, хто підкуповував в історії України. Тут дуже просто: взяв тисячу, дав, в Дії поставив. А хтось, може, погрожувати буде, скаже, от я з ножем до тебе, голосуй, тисни кнопку за цього. От в Дії виборів бути не може, тому там ніякої таємниці голосування. Я вже мовчу про те, як це буде атакувати Росія, як далі це буде хакнуто, можливо. І нам оголосять, що хто наш Президент? Медведчук? От тому не можу бути виборів в Дії. А ось УБД в Дії може бути, "учасник бойових дій" дати людині, щоби в Дії військовий отримав без прохань, без неповаги оцієї, без ходіння, деякі люди з однією ногою ходять в те ТЦК: а де ж моє УБД, а де ж моє УБД? Людину вже списали, а вона не може отримати це УБД. Ну, нам не соромно? Ну, невже ми за 20 місяців повномасштабного вторгнення ми не можемо вирішити таке елементарне, елементарне питання, зовсім нескладне? Щоб людина отримала один раз в житті бойову доплату, отримала відповідний статус, щоб людина отримала, не дай боже, поранення – одразу моментально отримала відповідний статус і ми повідомили цю людину: друже, держава визнала твої заслуги, ти – учасник бойових дій. Невже ми не можемо цього зробити? А ми цього не робимо і це, пояснити це, ну, нічим неможливо, ну, ніхто не може це пояснити. Але, на жаль, цього не відбувається. А що ж відбувається? Тоді виникає питання: а чим же, чим же зайнята держава? Ну, от на допомогу військовим не вистачає сил, на допомогу мамі на дитину не вистачає сил, не вистачає сил на допомогу інваліду, пенсіонеру. Я про пенсіонерів зараз взагалі майже нічого не говорив, а це теж там є люди, які отримують тисячу 900, дві 100, дві 200 – пенсію. Літня людина нездорова, на жаль, вже, як на неї прожити? А чим же тоді зайнята держава, коли вона не зайнята цими людьми? А, на жаль, ми всі з вами побачили, чим. На жаль, прозвучало слово "вибори". І тут одразу почався рух. Хочу нагадати, що спочатку Президент Зеленський казав: спочатку перемога у війні - потім вибори. І ми всі це підтримували. Правильно, саме так: спочатку перемога у війні, спочатку захист держави – потім вибори, зараз давайте об'єднуватись всі. Правильно. Але що пішло далі? А далі щось пішло не так, тому що вже в кінці серпня Президент Зеленський на національному телемарафоні – от, напевно, для того, щоб на нього і витрачати 2 мільярди гривень на рік (2 мільярди, ну божевілля!) – каже вже інше. А що нам каже Президент? А Президент каже: друзі, ви знаєте, якщо от нам гроші дадуть на вибори і якщо надішлють спостерігачів в окопи, тоді можна вже проводити вибори. Як, а все інше? А як же ж принцип, що вибори – це боротьба один з одним? І це нормально для виборів, але це не нормально для часу війни. То вже це не має значення? Далі почалися заяви шановного нашого спікера Стефанчука, якого зараз немає. Пан Руслан почав казати: ні, Конституція не забороняє вибори. Хоча Конституція забороняє вибори, щонайменше парламентські прямо. А він каже: ні, не забороняє вибори, тільки закон забороняє. Ну, а закон – це ж така справа, можна і змінити. А далі виходить наш міністр закордонних справ Кулеба 3 дні тому і говорить вже абсолютно прямо, не те що хтось забороняє, не забороняє, при яких умовах можуть бути вибори, ні, Кулеба виходить і говорить: Зеленський розглядає питання проведення виборів весною 2024 року. Опа! Від того, що виборів немає і не буде до перемоги, до того, що вони вже будуть весною і він розглядає цю можливість. І я скажу вам, я про це повідомив українському суспільству позавчора, це викликало прямо ефект якоїсь інформаційної бомби. Хоча тут, в цій сесійній залі, покажіть мені, підніміть руку, хто не знав, підніміть руку, хто не знав, що Зеленський зібрався на вибори іти 24 березня… вибачте, 31 березня 24-го року. Хто? От є якісь колеги, які не знали. Тоді я вам розказую, колеги, хто не знав. Зібрався, дав відповідні доручення вже і почали готуватися, і побігли, і вже зараз новини виходять як навіть почали листи приходити, листи вже, коли говорять, ви знаєте, ніяких виборів. Тут вийшов Зеленський вчора і говорить, ті, хто вкидають в суспільство тему виборів – це погані люди, значить, це неправильно. У мене питання, а чого тоді він не звільняє Кулебу? Кулеба – міністр закордонних справ, прямі повноваження Президента України. Володимир Олександрович, звертаюсь до вас, може, ви дивитесь трансляцію хоч так. Будь ласка, подайте нам тоді подання на звільнення міністра закордонних справ Кулеби, бо він вніс тему виборів. Ви говорите, хто вносить, той, значить, це неправильно. А чого ж він вніс і повна тиша? Де? Немає. Немає такого звернення, немає такої заяви. Більше того, друзі, значить, вийшов, роблю рекламу виданню "Главком". На цьому виданні вийшла, от зараз вийшов матеріал пані Ірини Федорів як на рівні державних адміністрацій розсилаються термінові телеграми про створення політичного паспорту громад. Друзі, політичного паспорту громад. Це в нас питання на часі? Політичний паспорт громад, розумієте? Тут ракети падають, "шахеди" падають, а наші політичні чим займаються – політичний паспорт громад. Щоб не бути голослівним, друзі, то, будь ласка, будь ласка, я вам демонструю, от, будь ласка, прямо тут в ефірі, прямо вам тут всім, друзі, будь ласка, телефонограма, я читаю: "Головам міських, селищних, сільських рад, - наприклад, - Бучанського району Київської області і начальнику Гостомельської селищної військової адміністрації". Телефонограма. "Відповідно до усного доручення Київської обласної державної військової адміністрації Бучанська районна державна військова адміністрація просить надати дані щодо політичної ситуації у територіальних громадах району шляхом заповнення політичного паспорта, що додається. Інформацію просимо надіслати до 12-ї години 1 листопада 23-го року на електронну пошту відділу комунікацій та взаємодії з органами місцевого самоврядування адміністрації. Додаток на одному аркуші в електронному вигляді у форматі Excel. Заступник голови адміністрації Сергій Шкут". Будь ласка, от QR-код, от QR-код, друзі, є телефон відповідальної особи, така собі пані Олена Хоменко, є мобільний телефон її наведений, кому телефонувати. От я показую все. Володимире Олександровичу Зеленський, хто вносить тематику виборів в Україні в суспільство? Хто зібрався на вибори? Хто хоче тепер нашу перемогу у війні проміняти на свою особисту перемогу на виборах? Хто? Якісь незрозумілі люди, якісь там політикани чи міністр закордонних справ, чи голови райадміністрацій? Хто? Будь ласка, да таких купа. От листи головам Білоцерківського району, перший заступник голови адміністрації Білоцерківської Максим Кочура. Ще один лист: з метою дослідження терміново присилайте нам. Політичний паспорт, політична ситуація. Хто займається політикою? Хто? Хто вирішив, що це вже на часі під час екзистенційної війни? Та здається, що це не якісь невідомі люди і не якісь вороги, а це влада, це влада, просто вирішили зайнятися цим. І, звичайно, що якщо це є і те, що ми зараз з вами розглядаємо, забрати всі кошти у місцевих громад – це суперполітичне питання, друзі. Це суперполітичне питання, ми ж з вами це чудово розуміємо. Нащо? Щоб якийсь міський голова, депутати щось вирішували, комусь щось допомагали? Ні, давайте все заберемо сюди, в Київ, це ж так класно. Далі можна і яйця по 17 гривень, і яблука по 50. Ми що, не бачимо вчорашню новину, як заступнику міністра оборони, наскільки, на мільярд гривень розтрата, підозра? Один мільярд гривень заступнику міністра оборони України колишньому, але який тут був діючий під час війни. Мільярд. Так що нам кажуть, давайте віддамо все на Київ, хай тут поділять, в Києві. Та ми ж бачимо, як ділять, та ми ж розуміємо, як ділять, ми всі бачимо, як ділять. Ми бачимо і ми розуміємо. А ще це питання політики. Бо коли в тебе є гроші, то ти один рука дающая, і ти вирішуєш питання кому, що, скільки дати – ти, ніхто інший. І чи це не політика, чи це не політична історія? Це політика і це політична історія, і це абсолютно всім зрозуміло. Тому я звертаюся… Дуже добре, що коли вчора Президент Зеленський відчув після того, як ми назвали речі своїми іменами, що він готується на вибори, а виборів не має бути, бо вибори – це момент розділення. На виборах люди борються один з одним, це є нормально, а під час війни це не є нормально, під час війни це ненормально. І коли він це почув від людей, що люди не розуміють, нащо вибори, які вибори, що це маніпуляція, що це не щиро, що де тоді щирість, то він дав задню, і вчора ввечері він вже каже: не на часі. В мене питання, скільки буде не на часі, бо ми вже чули не на часі, а потім трішечки почали просовувати, що на часі. Я сподіваюся, що цього разу Президент буде триматися цієї позиції – не на часі, до закінчення бойових дій, не на часі. Не на часі, сподіваюся. Але не впевнений. Але обіцяю, що буду за цим слідкувати, і обіцяю, що все те, що ви думаєте, що відбувається за зачиненими дверима і ніхто не побачить це, і ніхто про це не дізнається, що воно так не буде. Не буде так. А люди про все дізнаються і ми покажемо, і ми розкажемо, що відбувається, тому що люди мають право це знати. Тому що, коли ми говоримо про бюджет, так це гроші людей, це ж гроші платників податків. Коли ми говоримо про майбутнє держави, вибори, так це ж про них, яким воно буде. Коли ми говоримо про військових, так це ж той мільйон, який там, і їхні родини, які там з ними кожен день. Да, вони можуть бути фізично в Одесі, у Львові чи в Києві, але живуть вони ці жінки разом зі своїми чоловіками, кожен вечір, кожен ранок молячись Богу, щоб вони були живі. Кожна дитина, мама, ми ж розуміємо це. У нас на фронті не мільйон людей, у нас на фронті мільйон родин, мільйон родин, які там, і це їхній фронт. І ми маємо про цих людей дбати, бо вони дбають про нас. І це чесно, це чесний, знаєте, договір чесний: ви дбаєте про нас, захищаєте нас, а ми маємо подбати про вас. Вони виконують свою частину договору. А ми? Чи це є справедливо, що в той час, коли виконують вони свою частину договору, ми забираємо в них тридцятку? Чи це є справедливо, що коли вони виконують свою частину договору, ми платимо людині, виведеній поза штат, 700 гривень? Чи це є справедливо, що ми відмовляємося навіть говорити про демобілізацію і заміну людей? Заміну людей, щоб дати можливість тим, хто виснажений, хто віддав всі свої сили на цю хвилину, бо це ж питання не тільки фізичного здоров'я, це питання морального, психічного здоров'я. Людина виснажується, людина не може бути безкінечно на нулі. І цій людині треба дати шанс, можливість. У якихось неймовірних дебатах тільки після годин виступів тут мені вдалося добитися, щоб ми розглянули питання відпусток військовослужбовців і хоча б дали їм ці відпустки. Але ж ми так не вирішуємо... Ну, відпустка – це добре, бо в деяких військових і відпустки не було, був 0 днів, тепер хоча б є 30. У деяких було 10, сьогодні є 30 і час на дорогу, є за сімейними обставинами. Але цього мало. Деяких людей вже треба міняти, міняти для того, щоб зберегти їх, бо людина віддала державі, що могла. Деякі готові воювати до кінця, і цим людям респект, подяка, пошана. Але деякі на цю хвилину виснажилися. Та давайте їх відпустимо, щоб вони набралися знову цих сил. І ми ж не знаємо, це вже друге велике вторгнення Росії, а буде третє, можливо, а, може, четверте, ми не знаємо. А хто ж захистить нас тоді, якщо ми зараз всіх цих людей спалимо фізично і морально, і психічно? Хто? Ну хто встане? Це ж вони встали. Хто 24, 25, 26 лютого пішов добровольцем? Багато з них це були ті, хто пройшов АТО, ті, хто воювали, і вони нікуди не ховалися. Це вони встали. Це вони зупинили ворога під Києвом. Це вони захистили Харків. Це вони рятували Миколаїв. Це вони. І вони нікуди не збираються тікати. Так ви дайте їм можливість просто видихнути. Дайте їм можливість повернутися до родини. Дайте їм можливість відновити свої сили і вони віддадуть сторицею. Вони це все повернуть. Вони знову встануть за державу, коли державі це буде потрібно. А ми вже побачили з вами, що це державі є потрібно і буде потрібно. Ну, це ж маємо ми з вами робити. І ми це продовжуємо не робити і робити вигляд, що нічого цього немає. Не виносити ці питання в сесійну залу, не проводити… Складна дискусія? Складна дискусія, бо людей треба замінити. Не просто там хтось піде і армія впаде. Ні. Замінити. Про це говорить Залужний в своїй статті The Economist, так, людській потенціал. Але, вибачте, якщо ми тільки будемо говорити… Це ж питання і мобілізації теж. Ті, хто хотів, добровольцями пішли – зрозуміло, подяка. А от сьогодні чоловік, який, да, не пішов добровольцем, живе, працює, але він дізнається, що йому повістка. От давайте себе чесно спитаємо. Для цього чоловіка, те, що він бачить, як відноситься держава до військових, це плюс цьому чоловіку піти служити? Ну, от він знає, що цим людям пообіцяли одне, а забрали, була середня зарплата виплачувалася, а забрали. Мій законопроект про повернення середньої зарплати у Верховній Раді, а забрали, і не розглядають, і не повертають. Бачать, що вхід є, а виходу немає. Що сьогодні у нас вихід зі Збройних Сил – це, не дай боже, 200-й, чи, не дай боже, 300-й. У в'язницю людину саджають – дають термін. А тут його немає, немає терміну служби і все. Немає, не знаю, скільки, 18, 24 місяці, 36, 48. А паралельно говорить хтось – а війна буде тривати роки, роки. Так що це роки будуть одні і ті самі люди на лінії фронту? Одні і ті самі? А інші? І чи це є справедливість, і чи це є повага, і чи це є стимул для якоїсь людини піти сьогодні служити у військо, коли він знає, що зайшов, а як вийде, не знає. Якщо б ця людина знала, да, чітка система має бути: зайшов, в нинішніх умовах 12 місяців відслужив, на ротацію. Я не знаю, два роки тебе не чіпають. Через два роки за потреби знову повернувся у військо. Да, але людина має горизонт, якесь планування і життя. Знає, що поранили тебе, держава тебе підтримає. Знає, що, може, не дадуть тобі шалену зарплату, бо держава в складному стані, зруйнована економіка, пустий бюджет – це все правда, але знає, що ти в пріоритеті, що в пріоритеті буде не марафон і серіал, а в пріоритеті буде ця людина, яка взяла зброю в руки. І що можуть, то дасть держава. Може, не так багато, але не кине тебе на призволяще, не залишить тобі 700 гривень після поранення. Тоді люди… і стимул в них буде інший: піти, стати, стояти, захищати, захищати державу, яка захищає їх, а не захищати державу, якій байдуже. Бо захищати тих, кому байдуже, теж насправді ніхто не хоче. І це правда, і це є виклик. І ми маємо з ним впоратись, і ми можемо з ним впоратись, для цього є Верховна Рада, для цього потрібна дискусія. Давайте проводити слухання комітетські в Комітеті з питань нацбезпеки і оборони, давайте. Давайте в Раді проводити закриті слухання, ми і так тут закриті. Закликати сюди Міністерство оборони, Генеральний штаб, говорити про цифри мобілізаційного резерву, про ті цифри, які можуть піти. Що ми робимо? Давайте це вирішувати. Ну не можна це просто ігнорувати, бо ми створимо проблему, яку потім не вирішити взагалі. Ми обвалимо все, якщо ми не повернемося обличчям, а не тим, чим ваші депутати тверк танцюють. Друзі, це треба пам'ятати і це треба розуміти, і це треба розуміти кожен день, і займатися, це наша з вами робота. Ще раз повторююсь, робота. Я звертаю увагу, бачите, якщо хто там був з початку трансляції, я звертаюся до людей на трансляції. Ви бачили, скільки було депутатів? Подивіться, скільки залишилося. Ну правильно, от пан Степан Кубів є, пан Володимир Ар'єв є, пан Михайло Бондар є, пані Роксолана Підласа є. А де багато інших депутатів, чому вони пішли? Чи я про щось зараз говорю? Я тут, знаєте, не вірші Шевченка просто читаю, а я, напевно, говорю про ті теми, які сьогодні болючі в суспільстві, які сьогодні, це болить кожному українцю. Це теми, які ми маємо з вами обговорювати. Тему нашої Укрзалізниці, в якій сьогодні зарплата машиніста 10 тисяч гривень. Ще ніколи такого не було, неповаги, це найскладніша робота. Або провідника – 4-5. Тема наших вчителів, сьогодні у молодого вчителя, до мене включаються люди і кажуть, я молодий вчитель – 5 тисяч гривень зарплата. П'ять! Це ми дбаємо про майбутнє? Чи медична сестра включається і говорить, чотири з половиною. Медична сестра – чотири з половиною тисячі гривень. Ну як на це жити, ну як? І одночасно вони чують прокурор – 140 тисяч гривень. І дивляться на свадьбу прокурора і дебеерівки, чи навпаки прокурорки і дебеерівця, яким заздрять арабські шейхи. Ну, вони ж не сліпі люди, не глухі, вони ж це все бачать. І ми маємо відповідати. Ми можемо не дати ідеальну відповідь, але ми маємо дати якусь відповідь і хоч щось покращувати, і хоч щось зробити, якийсь крок, ще пів кроку, ще пів кроку на тих можливостях, які ми сьогодні маємо. І, звичайно, друзі, супертема важлива – це тема боротьби з корупцією. Тому що сьогодні, коли це виходить оцей журнал Time зі словами про те, що крадуть так, що наче завтра не настане в Україні. А далі що ми дивуємося, це читають люди в Нью-Йорку, в Пенсільванії, Огайо, Оклахома, а далі їм говорять, Президент Байден каже: давайте допоможемо Україні. І подяка Президенту Байдену за це. Каже: давайте допоможемо, давайте грошей туди дамо. А сидить якийсь платник податків і каже: стоп, стоп, стоп, це кому ми маємо дати – тій країні, де, як написав журнал Time, крадуть так, що наче завтра не настане, щоб вони їх вкрали? Ми розуміємо, наскільки це катастрофічна є оця стаття і це питання, яке прозвучало в світі. Ми сьогодні маємо це негайно виправити, негайно. І ми можемо це зробити. Для цього нам не потрібен Байден, Трамп, нам не треба до них звертатися, нам не треба чекати щось від світу. Нарешті відкрити розслідування по всьому тому, що знає вся країна. Останній аудит Рахункової палати, Міністерство оборони, завищені ціни на харчування. Це ж навіть вже не журналістські розслідування. Негайно позвільняти тих, по кому є питання. Шурма, Татаров, агов – геть. Відкрити справи – Тимошенко Кирил, інші, привіт! Показати всьому світу, що тут все розслідується. І навіть якщо хтось щось вкрав, таке буває в будь-якій країні світу, питання тільки в одному, чи знайдуть, чи візьмуть за одне місце, чи ні. Так давайте покажемо, що знайдуть, візьмуть, гроші повернуть, і тоді нам і проблем з підтримкою нашою буде набагато менше. А в іншому випадку, як пише той самий журнал Time, пів року ігнорувалася тема яєць по 17 гривень, аж допоки ми тут нарешті не розглянули питання відставки міністра оборони Резнікова. Хоча йому, нагадаю, колеги "Слуга народу", стоячи, тут аплодували, коли він заходив і коли він йшов. За що, стоячи, аплодували, я не дуже розумію, може, вони знають за що. Я не знаю, народ України не знає і не може бути єдиним покаранням – звільнення, не може. Мають бути розслідування. Що там з Бакановим? Куди він зник? Голова СБУ під час вторгнення, коли, ми розуміємо, ворог пройшов, взяв південь. Як? Де було СБУ? Чому не зривалися мости? Чому це все проспалося? І сьогодні нам говорять: у керівництві СБУ була ячейка ФСБ. Так а де ж тоді питання до Баканова? Баканова звільнили по статті, що він так страшне наробив. Президент звільнив по статті дисциплінарній. А де ж розслідування? Чому ми нічого про це знаємо? Чому остання новина, яку ми почули про Баканова, що раптом він став адвокатом у Полтавській області. Все. Ми більше нічого не знаємо про Баканова. Де справи, де розслідування, як, що? Ні. Тиша. Так тоді не буде результату, не буде підтримки і не буде нічого, тому що ці люди, які несуть пряму відповідальність, пряму і прямісеньку, вони мають за це відповісти. І мають пояснити, і показати суспільству, що є і як. Друзі, я хочу от всім цим пояснити, що питання, яке ми розглядаємо прямо зараз, це, до речі, питання 100 мільярдів гривень, забрати 100 мільярдів гривень у місцевих бюджетів. Це, до речі, теж питання корупції, тому що… Чи хочу я сказати, що наші місцеві бюджети ідеальні, що там немає корупції, що вони не витрачають кошти на бруківку і стадіони? Та ну, ми ж бачимо, як люди виходять по країні у Львові і в Одесі, в інших містах. Виходять і говорять, да припиняйте витрачати гроші на дурню – витрачайте на армію. Але хто подав приклад їм, як не центральна влада серіалами, барабанами і марафонами. Хто? Хто цей приклад подав? І тому, якщо сьогодні ми хочемо, щоб це реально місцева влада витрачала всі кошти на армію, так давайте зробимо дуже просто і чесно, і тут є такі поправки. От серед цих поправок, які ми розглядаємо, 1 тисяча 600, є низка поправок, в тому числі мої, які говорять, а давайте просто обмежимо, не будемо забирати кошти у місцевого самоврядування, а обмежимо напрямок використання військового ПДФО армією, допомогою армії. Бо є громади, які допомагають армії навіть більше, ніж те ПДФО військове, яке їм надходить, є такі громади і подяка їм. А є громади, які нехтують. А є громади, які вирішили, що це їм впало на голову манна небесна і вони зараз її собі поділять, як їм завгодно, і по кишенях "розтащать". Так, але проти цього не закон має бути, що забрати кошти всіх, а проти цього має бути закон – обмежити це все і все. Державне казначейство ніколи не пропустить жодні видатки, якщо вони будуть іти у протиріччя із законодавством України, яке ви з вами визначаємо, ми як народні депутати. Так давайте це зробимо чесно, прозоро, відкрито. Я мовчу проте, що ми розглядаємо закон, щоби забрати кошти місцевого самоврядування з 1 жовтня, жовтня, ще раз: з 1 жовтня цього року. В нас сьогодні 7 листопада, щось мені підказує, що коли я завершу свій виступ, дуже хотілося би, щоб головуючий поставив вже і закон на голосування, ну, що ж, хочеться вірити, що головуючий не закриє наше засіданні і не скаже, а тепер розійшлися, бо тут депутати порозходилися. Ну, от ми проголосуємо цей закон, я за нього голосувати не буду, але я так дивлюся, що настрій є, як кажуть, потенціал є, бо забрати в когось кошти, на це потенціал знайти легко, проголосують. Далі щось мені підказує, будуть постанови про оскарження, далі там поки підпишуть, далі будуть поспішати, звичайно, все одно закон буде остаточно підписаний, ну, в другій половині листопада, не раніше. Поясніть мені: як можна забрати в другій половині листопада кошти з 1 жовтня? Да, вже ні, в мене рекорд буде більше – 90 хвилин, я іду. Це, Антон, ти неправильно побачив. Значить, як можна, ще раз, забрати кошти з 1 жовтня, заднім числом? Я кажу на бюджетному комітеті представникам уряду: а, може, заберете з 1 жовтня 2018 року? І мені заступник міністра відповідає, гарна ідея, каже, добра ідея, подобається. Ну, ми ж дорослі люди, в нас є родини, все. От ви в своїй родині, ви вже витратили кошти в жовтні – і раптом до вас хтось приходить в листопаді і каже: ану поверни! Та це як? Так в тому числі на тих самих військових віддали вже. Так це як? Ну, це що за держава, в якій можуть сказати: з 1 жовтня давай назад? Ну, це ж божевілля! А в нас це зараз в законі, це закон України, який колеги збираються проголосувати, прийняти і жити по ньому. А що це за сигнали, кому взагалі? Як щось можна в країні планувати? Як можна щось робити? Ну як? Як? Ну, це якийсь, ну, страшний, я не знаю, совок якийсь чи що, що ми будемо заднім числом, що верховенства права нема. Це важливі речі, тому що, ну, з таких правил починається все, з таких правил починається все. З боротьби з корупцією починається все. І, ви знаєте, в кожній ситуації можна це знайти, на жаль. От мені зараз люди дуже багато пишуть: 128-а. Ми ж вами розуміємо, про що йде мова. Мова йде про 128 бригаду і трагедію, яка з нею сталася. Страшна трагедія! Це коли оце совкове построєніє, 30 кілометрів від лінії фронту, зачекайте командуючого. Поки чекали, дочекалися російську ракету. Вбиті герої, поранені герої, шок у всій країні. А давайте будемо чесними: це що, вперше? Це вперше такі у нас необов'язкові втрати, тому що просто не було інших прильотів: по навчальних центрах, казармах, - де ніхто чомусь не подумав, які це є ризики? А чому так? А тому що ми сьогодні чуємо: командир 128 бригади відсторонений від своєї посади. А питання інше: а як командиром 128 бригади стала людина, яка в 2019 році була засуджена за контрабанду цигарок? Засуджена на контрабанду цигарок. І на той момент комбати і підполковник, в 19-му році комбат і підполковник, став в 23-му комбригом і полковником. Це можна спитати, це ж цікаве питання, хто призначив вже після 19-го року цю людину, після вироку, що людина… бо є різні офіцери, бо є різні депутати, бо є різні хто завгодно. Є офіцери, які взірець, а є офіцери, які займалися абсолютно іншим, контрабандою, "кришуванням". От дивіться, там хтось кричить, незрозуміло хто, це там в нас такий є, в нас в Раді є різні люди і тут є і клоунада, є і "константи", є і рекетири, і от там кричить людина, яка, власне, отакою людиною є. Це, друзі, збудився рекетир Тищенко, і рекетир Тищенко щось кричить там: "Ганьба". Думаю, що він візьме репліку і нам скоро пояснить всю правду про свій рекет, про "константи", про кол-центри, про ліс, про вкрадене, про карантин, про Велюр, про все, все, все інше. О, бачите. Да, добре. Коли, ви дивіться, люди, коли, бачите, оце Тищенко отам сидить в кінці і оце кричить. Ви його бачите? Заховався там за колоною, за колоною заховався. Пане Володимире, можна вас попросити показати людям трішки ближче, що це він кричить? Дякую вам. Хто там кричить. Дякую вам дуже. От зараз покажемо, що це він там кричить, безпосередньо пан Тищенко. Так-от, друзі, це дуже цікаве питання, до речі, що такі люди як він роблять ще у Верховній Раді, не сидять у в'язниці. Не сидять у в'язниці, Тищенко сидить, а сидить в залі Верховної Ради, ще кричить. І от з цього починається все. З того, коли у Верховній Раді сидять люди, яким місце у в'язниці. Деякі "слуги" народу зараз в СІЗО зустрічають, є такий "слуга" народу Гунько, він в СІЗО, він там тримає, гріє шконку і для Тищенка, в мене немає сумнівів, і для багатьох колег. О, ви вже тут! Це Гунько! Друзі, Гунько вже з нами! Я не знав цього, господи прости! Гунько тут! Друзі, він вже не в СІЗО. Друзі, народний депутат Гунько – це той, якого НАБУ, значить, показало кадри, як взяло з сумкою грошей 80 тисяч доларів, який тут у нас разом з Тищенком був голова слідчої комісії, Тищенко по лісах, а цей по землі сільськогосподарській. Ми йому ще привіт передавали з трибуни в СІЗО. Друзі, ура, Гунько повернувся! Ура! Друзі, Гунько з нами, він тут! Все, СІЗО закінчилося, не треба. Друзі, фантастика, Гунько вже у Верховній Раді, Тищенко у Верховній Раді – фантастика. Юрченко, якого брали, теж, напевно, десь тут сидить. Юрченко теж тут сидить з нами? Ні? Якого брали на цьому, на "плюшках" 200 тисяч доларів, який перед тим вкрав декілька пляшок пива з магазина, а потім став народним депутатом. Він теж тут, я розумію, Юрченко. Друзі, так скажіть мені всі ганьба. Я прошу Гунька, Тищенка, Юрченка дати обов'язково якусь репліку, дати репліку якусь після того, пусть розкажуть нам, як досвід в них є, як віджимати гроші або розкажуть, яке неправильне і погане НАБУ. Це фантастика, друзі. Ви зараз, друзі, ви в прямому ефірі бачите, що тут відбувається. В прямому ефірі ви бачите. Подивіться просто. Ви прямо ви побачили, чому в країні от весь цей... О, вон он, он, он, цей клоун встав, дивіться. Чому такий безлад? Чому? Тому що такі, як Тищенко, сидять у Верховній Раді, а не у в'язниці. Дивіться, дивіться, такі. Гунько вже повернувся. Тобто уявіть собі, і людина спокійно говорить, так, а що ти там кажеш, вот он я, Гунько, я є. Тебе заарештували із-за хабаря НАБУ, а ти кажеш, да ні, я тут вже є, все нормально, ніяких питань немає. Друзі, це божевілля, це божевілля. Що ми показуємо? Я не знаю. Друзі, ану давайте, хто хоче щось сказати нашим депутатам? Ми ще зараз спробуємо почути безпосередньо людей. І, да-да, це я думаю, що є люди, які теж хотіли би щось сказати народним депутатам, які от бачать весь цей безлад. І давайте, друзі, хтось з наших військових. Давайте ми спробуємо… Ви можете собі уявити, що відбувається? Просто от люди пишуть, от люди зараз сидять і пишуть одне – на нуль. Оце крикуни такі, подивіться. От куди їм треба всім? Правильно, на нуль. Це тут є такі, бачите, які мають такі фантастичні сили. Хочеться, друзі, когось з наших військових, може, знаєте, щоб почули, почули. І це, мені здається, було би дуже-дуже потрібно. Друзі, якщо це у нас хтось із військових, то скажіть, що це військові, і ми дамо вам щось сказати теж. Бо бачите, що тут відбувається. Ви військовий? Друзі, зараз, можливо, якраз і почуємо когось з наших військових, вони давно хотіли щось сказати Верховній Раді України, може, зараз ми їм і дамо таку безпосередню можливість, щоб вони сказали прямо з нуля, що вони думають. От прямо з нуля б сказали, і це було би, безумовно, я думаю, потрібно і важливо почути. Тому що, як ви вибачите, що в цій Верховній Раді відбувається, абсолютно не те, чого від цієї Верховної Ради очікують люди і що мало б бути. Ви військовий? Так, значить, щось тут нам не дають з'єднати військового, щоб військовий нам щось сказав з приводу тих людей, які тут себе так поводять і таке роблять. Друзі, поки ми спробуємо, я обов'язково продовжу ту думку, яка є. Добрий день. Ви військовий? ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович! Олексій Олексійович, я при всій повазі, у нас немає такої форми роботи, яку ви зараз намагаєтеся зробити. Ми радо чекаємо військових всіх в цій залі і, я думаю, завжди 226 на участь військових буде, коли буде 226 в залі. Тому пропоную повернутися до вашої доповіді. ГОНЧАРЕНКО О.О. Добре, повернемося. Друзі, не хочуть почути військового, добре. ГОЛОВУЮЧИЙ. І, Олексій Олексійович, зараз, секундочку. Микола Миколайович, там решта колег, давайте все-таки не порушувати порядок у залі, потім у всіх буде право на репліку, у всіх вищеозначених осіб. Будь ласка. ГОНЧАРЕНКО О.О. Добре. Добре. Тоді я насправді, щоб підтримати наших колег, щоб дати їм можливість, що називається, щоб у всіх було право на репліку. Шановні друзі, ну, вибачте, у військових, бачте, немає такої форми роботи, щоб почути військового, я хотів вас включити, ну, тоді може тільки ваші... те, що ви напишете, можу цитувати і ваші питання ставити. Але тут прозвучало, що, колеги, будуть репліки. То хотілося б почути репліки і від інших наших, від інших наших колег. Хотілося б почути репліку від пана Гетманцева, нашого колеги, який тричі був помічником Сівковича. Сівковича... сьогодні СБУ говорить, що це очільник російської агентурної мережі в Україні. А тричі його помічником був народний депутат Данило Гетманцев. От даю теж можливість, право на репліку пану Данилу. Безумовно, хто тут ще? Юрченко згадував. Це Гунько сказав... Когось іще люди, якщо хочуть почути, пишіть мені. Я згадаю, може вони знайдуть в собі час та сили дати якусь відповідь. Пан Цабаль, який заблокував своєю постановою виплати військовим. Думаю, йому теж є що сказати. Це було б чудово і від нього почути його репліку. Тут є багато депутатів, яких дуже би хотіли почути люди. То ж я вам всім даю таку можливість, щоб ви розповіли, що і як відбувається, і чому все так відбувається. Тепер, друзі, я продовжу. Ми сьогодні говоримо з вами про бюджет держави. Щоб не виглядало так, що я говорю, знаєте, про проблемні питання, але не говорю, як же їх вирішити. Бо, дійсно, можна сказати, проблеми ми всі бачимо, але як вирішувати. Деякі проблеми я сьогодні чітко сказав, як їх вирішувати. Проблеми військових, я сказав, потрібен закон про заміну, тобто демобілізацію одних і заміну їх. Подав такий законопроект. Давайте розглядати, давайте визначатися. Я пропоную шляхи вирішення, а не просто кажу, що там погано, і так всі знають, що там погано. Але от так можна вирішити. Подав законопроект про ротацію, бо є підрозділи, які на нулі 20 місяців, вони теж не сталеві. Це ми говоримо: наші сталеві воїни з металу. Але навіть метал втомлюється. Давайте вирішувати питання ротацій. Відпрацювали три місяці на нулі, захистили державу, відійшли, хоча б на місяць відпочили. Ну, так воно має бути. І так було обіцяно. На жаль, цього для багатьох підрозділів немає. Тому це теж пропозиція. А що робити? Що робити з економікою? От нам говорять тут, що робити, да, економічно. Ну я скажу, що робити з економікою. Треба ставити во главу угла не що інше, не податки, не як витиснути гроші, не рекет, не змінювати ці податки 500 разів на рік, а поставити головне – робоче місце. І будь-який підприємець, який створює робоче місце, треба його тільки підтримати максимально, не просить нічого від держави, платить зарплату людям, слава богу. А ще з цього якийсь йде податок подоходний щонайменше, отой, який ви зараз хочете поділити. Ви що ж хочете забрати? Ви хочете забрати податок з доходів фізичних осіб. Це той податок, який забирається з зарплати кожної людини, – ПДФО. І як це створити цей податок? Та дати людям цю зарплату. Дати її, цю зарплату людям. А для цього їй треба, щоб наше… Наступне питання тут у Верховній Раді буде – повернути перевірки на бізнес. Друзі, вони ще хочуть повернути перевірки на бізнес. Правильно, що ж мало нашим податківцям, себе погано, я так розумію, почувають. Ще більше їм давайте створимо можливість відрекетувати бізнес. Всі ці Бюро економічної безпеки, податкова служба, всі ці безкінечні, які ходять, вимагають, забирають. Друзі, ну, це ж реальність, ми всі з вами це знаємо. Так може нам з вами… От вам і відповідь. А що треба робити? Та навпаки, забороняти ці перевірки. Цей БЕБ в тому вигляді, який сьогодні він працює, він взагалі жодної користі не приносить, та ще витрачаємо на нього сотні мільйонів. Забрати ці кошти. Дати можливість тим, хто створює робоче місце, не чіпати їх. Не чіпати їх. Абсолютно. А що робимо ми? Ми робимо абсолютно інші речі. Це в питанні економічної. І це є дуже важливим. Що робити нам в питанні зовнішньої політики, де дуже складно? Сьогодні дуже складно. Та нарешті розкрити потенціал Верховної Ради, перестати займатися дурнею. Коли тут сидить спікер і визначає, кому можна їхати за кордон, кому не можна. Тільки якось так виявляється, що коли "слуги" народу, то якось що їм не можна, а на Мальдівах вони опиняються дивним чином. В Таїланді опиняються дивним чином, в інших місцях опиняються дивним чином. А коли ти хочеш їхати захищати країну, працювати, наприклад, як я там в Парламентській асамблеї Ради Європи, ні, не пущать, бо забагато говориш, бо забагато питань в тебе і не подобаєшся ти нам, і не будемо ми. Тут ти що, посягнув на святе, сказав про стипендію батьку Зеленського. То після того ти взагалі і куди там що, ми тебе тут ох, таке тобі влаштуємо, щоб значить тобі і місця не було. Тому що, я не знаю, це окрема історія. Так ми і не почули відповіді на це, жодної, чому, навіщо, чи хто підставив Президента цією стипендією батьку. Якщо не підставив, чому не відмовляє… Ну, це ж абсурд, це якийсь… Ми розповіли сьогодні, як важко людям, а в той же час батьку Президента довічна стипендія. При всій повазі, слава богу, в нього син в змозі підтримати батька так як треба, у нього всі для цього є можливості. Навіщо від держави ці 6 тисяч гривень, давайте віддамо. Є ті, кому вони сьогодні потрібніші, ну, правда же. Це речі, з яких все починається, які бачать люди, з яких вони роблять висновки про все, про нас з вами, про відношення, про ситуацію в країні. Ми маємо з вами про це пам'ятати, маємо з вами про це говорити. Давайте, не дали мені можливості включити людей, тоді я спробую поставити питання. От пишуть люди – демобілізація. От я те, що пишуть люди: демобілізація, "тридцятка", зарплати, кордони, де депутати? Дуже багатьох турбує питання, а де депутати? Я не знаю, колеги, де депутати, куди вони всі розійшлися. У нас сьогодні 7 листопада, другий робочий день Верховної Ради в цьому місяці ні як у військових, у яких немає вихідних, ні як в лікаря чи вчителя, у яких п'ятиденний робочий тиждень. У нас другий робочий день за сім днів. В перший день, в суботу, у нас тут було 17 депутатів, зараз у нас тут, можливо, 30 депутатів. Було тільки що тут, напевно, депутатів 200. Скільки залишиться до звершення? А це ж ми з вами сьогодні о котрій почали? О 12-й, це ми ще 2 годин не працюємо. А чому так втомлюються, така втомленість, якась втома, хронічна втома в депутатів, така складна історія, що вони не можуть, ну як би, витримати. 860 гривень, люди, ну це на дітей, це очевидно, це всі пишуть. Ну, Тищенко зрадник, зрозуміло, тут нема питань. Далі. Ну, 128 бригада, сподіваюсь, буде розслідування, і більше це ніколи не повториться, такий жах. Це, звичайно, трагедія. Он люди пишуть: в них втома наперед. Да, це сто відсотків, втома наперед. Робочі місця, пишуть люди. Пишуть люди, робочі місця, дайте нам, де ми будемо працювати і ми повернемося з-за кордону, пишуть люди, але ж ми хочемо працювати. Пишуть, що 100 не отримують. От військовий пише, 500 гривень прийшла зарплата мені. От пише військовий. Напевно, виведений поза штат. Ну от що відповісти цій людині? От що мені сказати цій людині? От я не знаю, я кажу депутатам, сьогодні я про це сказав 10 разів, ми зможемо вирішити просте питання людей, які виведені поза штат, наших військових? Ну, давайте їх не будемо викидати на жебракування. Ну, не 500 же гривень, ну, не 500 гривень на місяць, ну це ж неможливо, жити за це. Ціна на газ, пишуть люди, питання. Озброєння. Да, що з озброєнням, це все важливі питання. Чому працює "укрволонтерпром", чому працює "мінволонтер" і чому, на жаль, ми не бачимо достатньо з нашого Укроборонпрому, від нашого Міноборони? Бо це питання виживання держави, і про це пише Залужний в своїй статті The Economist, і ми розуміємо все, ми розуміємо, що там як би все складно. До речі, зверніть увагу, це теж же показово. Залужний пише в статті, він не пише там жодної критики на адресу Президента чи Офісу Президента. І правильно, і це не може і не має такого бути, він Головнокомандувач, а Президент – Верховний Головнокомандувач. Але після статті виходить заступник Єрмака пан Жовква на екрани національного телемарафону і критикує Залужного. Я не розумію взагалі цього. Навіть якщо, я не хочу входити, може там щось... Так вирішить питання за зачиненими дверима, навіщо ви всьому світу показуєте, що у вищому військово-політичному керівництві України є щонайменше тертя. Нащо це нам потрібно? Нащо ви це, на телемарафоні нічого випадково не буває, друзі, туди ніхто випадково не потрапляє. Якщо він там з'явився, значить це було потрібно. А далі питання, як звільнили командувача ССО, це в той же самий день, сигнал. Командувач ССО каже, я дізнався про своє звільнення, каже, з медіа. Сидів планував військові операції і тут дізнаюсь, ти хто, ти вже ніхто, ти звільнений. Генерал, командувач Сил спеціальних операцій. Ми що, взагалі збожеволіли, як таке може бути? Ні, там когось звільняти, хто має бути командувачем ССО, вирішувати Верховному Головнокомандувачу. Йому видніше. Але ж не можна звільняти людину, щоб вона дізналась про це з медіа. Медіа, тобто з інтернету. Добре, що він був підписаний на якийсь телеграм-канал, бажано Гончаренка, і дізнався звідти. А якщо б ні, ще б керував якийсь би час. Це що взагалі, як таке в країні може бути? В принципі, як може бути таке в країні? Це теж питання поваги до тих самих військовослужбовців. Все це починається з рядового, якого виводять поза штат і платять 700 гривень, до генерала, якому дають копняка, про що він дізнається з інтернету. Пояснення слів, як це, чому це. Друзі, що у нас відбувається? Як таке може бути? Як може бути, я вчора був в Рівному, в Луцьку, в Нетішині, я хочу сказати, мені здається, в Рівному мене спитали… Ні, в Луцьку, вибачте, в Луцьку мене спитали люди і розказали історію. Там схопили жінку, яка вкрала шматок сала, і їй дали 5 років 2 місяці в'язниці. Це була вже не перша її, на жаль, крадіжка в супермаркеті. І крадіжка є крадіжка, але за шматок сала їй дали 5 років. П'ять років в'язниці. А народні депутати, яких ловили на хабарі 80 тисяч доларів, говорять: а ми тут, у нас все добре. А люди, до яких є питання на мільярди, у них все добре. Все добре. За шматок сала – 5 років, за мільярди – державна нагорода, ще й Героя України можуть дати. Чого, ні. Це ж, напевно, величезний цей… І оце є величезна проблема, яка нас вбиває, просто нас вбиває. І це те, що створює, розколює суспільство, це те, що викликає дуже багато питань. Це те, чому сьогодні ми маємо ті проблеми, які ми маємо, і їх треба вирішувати. І якщо ми з вами далі будемо їх ігнорувати, якщо замість цього ми будемо ламати всіх через коліно, якщо замість цього ми будемо просто нікого не чути і нічого не чути, буде катастрофа і біда. Я сказав, що я зараз скажу, що треба робити. Я вже назвав речі: економічна політика з пріоритетом на робоче місце, реальна антикорупційна боротьба, реальна, не за шматок сала на 5 років, а нарешті взятися за тих, хто краде мільярди або мільйони. Реальні речі. Вся інфраструктура створена, НАБУ є, САП є, суд Антикорупційний є, всі є, гроші в них є, закони є, все є – хай працюють, хай показують результат. Бо коли я бачу новину на сайті НАБУ, що вони відправили справу в суд за те, що викрили насіння на 3 мільйони гривень. Це дві фури насіння там, чи що? А в той же час, я не чую ніяких новин по тому, як голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації 1,5 мільярда гривень підрядів на дорогах минулого року ще під час вже війни, віддавав фітнес-інструктору і її компанії, яка потім якось дивним збігом обставин з ним разом їздить за кордон, перетинає кордон, видно, тренуються постійно разом. І 1,5 мільярда гривень їй віддають, а результат цієї справи ми не чуємо. А де вона? Ну, це ж не шматок сала, правда? Це 1,5 мільярда гривень! А де воно? Це наступне, що має бути зроблено в державі, наступне. Але я на цьому не зупиняюся, я говорю наступну важливу річ. Ми сказали, що вибори не на часі, і слава богу, і сподіваємося, що влада схаменулася і припинить цим займатися. А що ж тоді на часі, друзі? А на часі дійсно єднання. А як же цього єднання добитися? Я скажу вам. У нас на початку цього вторгнення багато людей в світі порівнювали Президента Зеленського з Черчиллем, казали, Черчилль, він там цей... І для України, я зараз не входжу, там є питання, що називається, щодо цієї схожості. Але для України це було добре, насправді добре порівняння, тому що весь світ, ну, Черчилль – історична постать і коли говорять: Україну веде сильний лідер – супер, ну, добре, це добре для країни. Я ніколи ніде за кордоном не ставив під сумнів це порівняння, я навпаки: да, да, конечно, тому що це для країни. Але давайте будемо чесними і скажемо декілька речей. Перше. А що ж зробив той справжній Черчилль, не цей наш Черчилль, а той Черчилль, коли став прем'єр-міністром в травні 1940 року, в момент найбільших випробувань, екзистенційного виклику для Великобританії? Він запросив опозицію, він покликав Еттлі, лідера опозиції, стати своїм заступником. Він об'єднав весь парламент Великобританії, 600 людей. До речі, думаю, що парламент Великобританії тоді краще ходив на роботу, ніж сьогодні ходить парламент України, як ми бачимо, в суботу було 17 людей, зараз людей 30 – перевтома. І всіх їх об'єднав, була одна коаліція величезна. Виборів у Великобританії не було між 1935 і 1945 роком, країна займалася перемогою. До речі, після перемоги Черчилль програв вибори, ну, це життя і демократія. Але 10 років виборів ніяких не було і ніхто не ставив під питання легітимність Черчилля, щось це... ніяких питань не було, бо вся країна об'єдналася, всі разом, нема нікого, хто викреслений. Що зробив Нетаньягу, Прем'єр-міністр Ізраїлю, коли після жахливих подій 7 жовтня, коли там був цей напад, і вбиті люди, і катастрофа? Притому що в Ізраїлі… У нас тут теж, ми всі не дуже любимо один одного, але в Ізраїлі рівень політичної ненависті, мені здається, навіть вищий, ніж в Україні, так, з боку дивлячись, колосальний рівень. Дякую. Колега приніс мені пляшку води. Оце справжній товариш і друг! Колега-депутат Саврасов. Та ось, друзі, що зробив Нетаньягу? Нетаньягу покликав опозицію доєднатись до нього в уряді. Перше, що він зробив. Притому, що ми розуміємо з вами, що напад ХАМАС на Ізраїль не становить екзистенційну небезпеку для Ізраїлю. Ну, не може ХАМАС знищити Ізраїль. А Росія, на жаль, ну, могла знищити Україну. Сподіваюсь, що не може. Але це був екзистенційний виклик, і залишається ним для нас. Ну, точно, що не порівняти ХАМАС з Путіним. Ну, да, з точки зору, що вбивають, терористи – да, але не порівняти з точки зору небезпеки. Ядерна держава на нас напала. І що зробив наш Черчилль? Маргіналізував опозицію, всіх відтіснив, парламент перетворив… Ну, ми ж нічого тут не вирішуємо реально, ну, це ж просто тут сидять тиснуть кнопочку. Реально з парламенту, здається, є одна людина, яка може зайти в кабінет Президента, її зараз тут немає. Є ще дві людини, які, напевно, можуть по робочих питаннях хоч якось. Може, наш спікер і його перший заступник можуть хоч там постукатись, може, їм хтось щось відповість. Все. Все. В Раді Президента ми не бачимо. Якщо він приходить, ну, тільки виступити нам: виступив – і пішов. Ми заспівали хором Верьовки, він послухав – пішов. Контакту немає ніякого. Я звернувся до Президента листом по закону. Це ж питання статусу народного депутата, народний депутат має право на прийом будь-якого керівника. Я зробив запит на Президента: хочу, попросив, я вимагаю зустрічі. За п'ятий рік президенства Зеленського, а паралельно я народний депутат, я попросив один раз: дайте мені одну годину, я хочу поставити питання, донести ситуацію, розповісти те, що мені здається важливим, що, може, вам Єрмак це не розповідає. Може, ви цього не знаєте. Повна тиша, ніхто навіть не відповідає мені. Я навіть офіційної відповіді не отримав. Я так розумію, Єрмак це відправив подалі, ясно, що далі відправив, сказав там, знов на мене щось шукають, бо це наші органи можуть, виконувати політичні завдання. Побігли, щось шукають, бо цей, бачите, ще він хоче зустрічатися, якісь питання ставити. Да, бо я теж представник народу України, як і Президент, і хочу поставити, і хочу розказати. І де? Немає. Уряд наш, та я вже… Пан Шмигаль… багато людей в країні. Ви знаєте, я проводив експеримент, я в стрімі спитав, хто знає прізвище Прем'єра. Ніхто. Ніхто не знає прізвища Прем'єра України. Шмигаль, нагадую, Шмигаль. Ми його не бачили місяцями. Нам сказали повернеться "година запитань до Уряду", один раз він прийшов, посидів годину, це за 20 місяців, ні, вже скоро 21, і пішов. Все. На цьому поки все закінчилося. Де він? Де вони? Це об'єднання? Це Черчилль? Це екзистенційний виклик? Це ж всім можна дати роботу, скільки людей в країні. Дайте роботу всім, от наріжте завдання, Верховна Рада має своє, а ви… Треба ж тоді просто відпустити, треба не їсти в один рот і треба не думати, що ти один богом поцілований, бо кожна людина може помилятися, і кожна людина може щось зробити або не зробити правильно і неправильно. Мені здається, що Зеленський навіть не розуміє взагалі, а нащо потрібен парламент. Мені здається, що його думка, що це взагалі якесь збіговисько нікому не потрібне. На жаль, багато колег, яких він сюди і привів, і змушують людей, може і його самого, думати так, що це якесь збіговисько нікому не потрібне. Друзі, парламент, тільки я хочу нагадати і нашим глядачам, чому важливий парламент. Подивіться на будь-яку успішну країну, вона парламентська. Або це взагалі парламентсько-президентська держава, або там сильний парламент, як в Сполучених Штатах Америки, із сильним Президентом, але сильний парламент. Чому? Тому що це механізм балансу, це певні стримування і противаги, це діалог, це дискусія. Хтось один розуміється на військовій справі, хтось інший – на медичній, хтось третій – на освіті. І так виробляється експертиза на країну А які в нас тут з вами дискусії? Їх немає, ми не дискутуємо ні в комітетах, ми не дискутуємо в залі, бо нащо? Прийшли проголосували, кнопочку натиснули, пішли далі. Все пишеться в одному місці – в Офісі Президента і, в принципі, ніхто не потрібен. Всім керує дві людини, і я так розумію, їм так зручно, але вони роблять величезну помилку, Єрмак і Зеленський. Коли вони... По-перше, це колосальна відповідальність, яку вони теж взяли на себе. А по-друге, вони викреслюють колосальну частину суспільства з можливості впливати на ситуацію, міняти ситуацію, відчувати, що вони потрібні, і помилки стають неминучими, і помилки стають незворотними, а платимо за це все ми і Україна сьогодні платить колосальну ціну за все це, колосальну. Друзі, це дуже важливі питання, які я ставлю. Да, я розумію, що багато хто розійшлись, депутати, не хочуть чути, не хочуть бачити, але, друзі, я буду змушувати чути, я буду змушувати бачити, бо в нас інших варіантів немає. Країна має бачити правду, країна має знати правду, країна має впливати на політиків, ми маємо їх витверезлювати, як це зробили з виборами. І це є дуже добре, що заставили, примусили схаменутися, так і далі ми маємо це робити У мене прохання до пана Артура Герасимова, у мене прохання, колего. Я прошу вас з моїх правок обрати декілька важливих правок, які стосуються грошей військовим або з тим, щоб це не було заднім числом, які ми поставимо на голосування в кінці мого виступу, бо я хочу все-таки, щоб ми всі продемонстрували потенціал, показали, скільки у нас тут є депутатів, показали реально картину, скільки тих, хто ще не так втомився за другий робочий день в місяць. Ми працювали 4 листопада з 14:30 до 23:00, це 8,5 години. Звичайний восьмигодинний робочий день. Зараз йде наша робота вже 2 години. 10,5 години за тиждень місяця, напевно, можна попрацювати, і не так вже перевтомитися, що руки терпнуть, ноги відмовляють і нема сил, і нічого, не працювати, ні слухати. Так, напевно, це було б правильно. І показати, хто є хто, і показати ці голосування, і викласти їх обов'язково всюди, щоб люди побачили, а хто ж все-таки ходить на роботу, а хто все-таки вважає, що це робота і що роботою треба займатися. Якщо вчитель не прийде на роботу, його викинуть, якщо військовий не прийде на роботу, то взагалі цей… Тому от ситуація, яку ми, друзі, маємо, і вона вимагає іншої якості роботи парламенту, вона вимагає реального об'єднання в стилі Черчилля, а не фейкового об'єднання, на жаль, в стилі Зеленського. І давайте, поки не пізно, зробимо висновки. Ситуація в країні дуже складна, ситуація на фронті складна. І це говорю не я, це говорить Головнокомандувач Залужний. Ситуація в економіці надскладна. І коли виходить дослідження, що Україна серед дев'яти країн найгірших по оподаткуванню, привіт Гетманцеву, докерувалися. Дев'ять країн податкового пекла, ми попали в цей перелік. Коли ситуація в міжнародній політиці надскладна, коли допомога і підтримка Україні зависла, коли вчора міністр фінансів України говорить, що у нас може бути дірка в 29 мільярдів доларів США, ми уявляємо взагалі, що це за цифра. Це означає обвал гривні, це означає... Це катастрофа. Так це означає, що терміново це треба виправляти, в цей момент треба працювати, в цей момент треба робити правильні кроки, схаменутися і врятувати країну, як ми це робили, об'єднавшись 20 місяців тому. Ще не пізно це зробити. Я дякую. Я хочу поставити на голосування наступні правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Які номери, будь ласка? Дайте ще раз Гончаренку. 14:09:46 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Дякую. Тут просять на біс, но зробимо і на біс якось. А поки про поправки. Поправка 1346, це про заходи і куди... Це поправка, яка вирішує все. Я пояснюю зараз коротко цю поправку і на одній цій поправці, більше навіть не будемо... І ці дві... Да, три поправки і все. Я пояснюю, чому вони важливі. Значить, це поправки: 1346, 1632 і 1633. І на цьому крапка. Це поправка, яка говорить: не забирайте нічого у місцевого самоврядування, не грабуйте, не нищить децентралізацію, а давайте обмежимо тут у парламенті, що все військове ПДФО має йти на військо, що не має йти ні на бруківку, ні на стадіони, ні на іншу дурню – на військо. Визначимо це тут у Верховній Раді, поставимо рамку місцевому самоврядуванню і самі маємо виконувати те саме. Оця поправка вирішить це питання і все. Прошу проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Гончаренка врахувати правку номер 1346 народного депутата Гончаренка. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:11:14 За-28 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування правку номер 16... По фракціях покажіть, будь ласка. 1632-а народного депутата Гончаренка. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:11:42 За-28 Рішення не прийнято. Правка не врахована. І правка номер 1633 народного депутата Гончаренка. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:12:05 За-25 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Тищенко, репліка. Буд ласка, одна хвилина.
14:12:13 ТИЩЕНКО М.М. Дякую, за надане слово. По-перше, хочу сказати, що в рамках роботи тимчасової слідчої комісії "нацресурс" до нас надійшла інформація, що родина саме пана Гончаренка сьогодні викорчовує українські ліси саме в Одещині. Так само ми цю інформацію перевіряємо. Хочу нагадати, що ця ганебна совість пана Гончаренка, за нашою інформацією, так само ми перевіряємо, допомагав біглому пану Януковичу вивозити гроші з Національного банку України. Тобто хочу, щоб всі це розуміли, що людині не місце в парламенті. Йому місце сьогодні за ґратами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи є ще хто буде наполягати на врахуванні правок? Хто буде наполягати на врахуванні своїх правок? Мазурашу. А номери пам'ятаєте, Георгій? Скажіть тоді, будь ласка. Мазурашу.
14:13:17 МАЗУРАШУ Г.Г. Зараз я вам скажу, які правки зараз. 1091, 1104, 1108, 1109, 1110, 1112 і 1115 і одну 1108 буду ставити на врахування. П'ять хвилин прошу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 5 хвилин Мазурашу. Будь ласка. 14:13:46 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ, Чернівецька область. Тут колеги неодноразово звертають увагу на те, що в залі мало народних депутатів. І я вам скажу позицію, думку наших виборців, ну, своїх виборців, тому що я спілкуюсь переважно із своїми виборцями. Вони не розуміють, чому народні депутати можуть собі дозволити не ходити на роботу. Це, в принципі, основна частина нашої роботи. Тобто та, яку найбільше видно, скажімо так, тому що є і інші, звісно що, складові діяльності народного депутата України. Я думаю, що все-таки нам варто внести якісь зміни для того, щоб і народні депутати за те, що не ходять на роботу, так як інші громадяни, якщо три дні не з'являєшся на роботі, якщо я не помиляюся, то звільняють з роботи. Щоб так само, якщо депутат без поважних причин три дні не буває на роботі безпосередньо в залі сесійній або на засіданні основного комітету, щоб це призводило до втрати мандату. І я тоді би побачив чи колеги не ходили би, тому що їм не цікаво там когось слухати, чути тим більше не хочуть. Не секрет, що, да, ми представляємо тут різні позиції різних виборців, різні політичні сили і іноді, можливо, так, і не дуже приємно буває слухати представників опонентів, але це наша робота, для цього нас обрали. І хоча би тут в залі треба бути і працювати. Так, можна голосувати жовтою, червоною, якщо не підтримується, але бути на роботі тут. Тепер щодо цього законопроекту, який, в принципі, задуманий для того, щоб направити ще додатково кошти на оборонні потреби і це свята справа. Я вже говорив в одному з попередніх виступів, що вважаю це актуальним, але що це треба було робити значно раніше і трішечки під іншим соусом, так. Тобто я вважаю, що можна було би навіть всі податки від громад стягнути в центр, але паралельно компенсувати громадам за зрозумілою і прозорою формулою те, що їм необхідно для діяльності, тому що вони теж мають мати в бюджеті кошти на різні потреби тим більше в умовах, коли держава багато чого скинула вниз. Це ми називаємо модними різними словами, децентралізація і так дальше, і мастіть собі голову. Але для того, щоби ми могли мати більше коштів на фінансування оборонних потреб, треба хоча би трішечки дбати про економіку. Не знищувати, не допомагати донищити і так напівлежачу економіку України, а сприяти реально, щоби та частина, яка ще працює, могла далі функціонувати. А ми робимо приблизно навпаки і ще й тепер задумали додатково там ще вдарити перевірками знову, да? Мало перевіряють. Так треба перевіряти тих, які працюють в тіні зараз, а не направляти перевірки на тих, які "в білу" працюють, щоби ставити їх на коліна і змушувати платити неофіційно, не в бюджет, а тим, які приходять перевіряти. Ми ж це розуміємо, про що йде мова. І можу назвати і приклади деякі, коли, на жаль, система відбиває у громадян охоту та і, в принципі, не лише служити і захищати Вітчизну, а навіть працювати. От назву приклад короткий. Громадянин з Херсонської області виїхав з сім'єю (двоє дітей, дружина вагітна), настраждалися, поїхали, доїхали до Київської області. Потім він поїхав зі своїм колегою, де зупинився тут, в Київський області, до Чернівців шукати можливість десь там прилаштувати сім'ю, так його на вокзалі з колегою цим, його знайомим, зустріли браві представники ТЦК військкоматні, обманом там завели в військкомат і одразу повели писати всюди, що він придатний. Ну, не можна так діяти. І це теж треба говорити відверто з суспільством. Якщо військкоматні шкодять, займаються шкідництвом, це треба говорити прямо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування пропозицію Мазурашу врахувати правку номер 1108. Це правка народного депутата Мазурашу, комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:19:33 За-27 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Більше ніхто не наполягає на своїх правках на врахування? Ще? А, у тебе ще є. Так, може, тоді 10 хвилин і всі. Чи як? По п'ять. Добре, Мазурашу, будь ласка.
14:19:53 МАЗУРАШУ Г.Г. Правки номер: 1116, 1118, 1119, 1121, 1124, 1125 і 1126, так само 5 хвилин прошу включити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, якщо будете якусь ставити, скажіть. МАЗУРАШУ Г.Г. Всі буду ставити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожну? МАЗУРАШУ Г.Г. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 14:20:13 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203-й округ, Чернівецька область. Буду я, колеги, доносити деякі думки від виборців, з якими спілкуюсь і з якими і колегам щиро раджу якомога частіше комунікувати. Тому що важливо, щоби ми в парламенті, наша діяльність, наші ініціативи, наша позиція була синхронізована з позицією тих, які нас обрали і делегували працювати в парламенті. Так ось на зустрічах з виборцями у мене запитують, а чому, чому держава не спілкується відкрито, відверто зі своїми громадянами, влада не спілкується зі своїми громадянами відкрито, чесно. І тут навіть коли говорять деякі опоненти, я згідний з тим, що, так, треба чесно говорити і тим же військовим. Якщо не вистачає коштів на те, щоб платити вчасно їм зарплату, а є на це об'єктивні причини, ми розуміємо, які, так і треба говорити, чесно їм казати, що, так, на даному етапі не вистачає. Напевно, було би логічно, щоб пропорційно так само недоотримували певний період кошти і всі інші представники бюджетної сфери, які отримують великі зарплати. Я не говорю про тих, які отримують мінімалку або там декілька мінімалок, і цього ледь вистачає на те, щоб виживати. Мене запитують виборці, а чому ми не звертаємо увагу на те, що шкідництвом займаються представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Хоча я їм пропонував змінити назву і соціальну підтримку прибрати, тому що насправді вони, на жаль, соціальною підтримкою реально не займаються, крім хіба допомоги при похованні, там вони більш-менш спрацьовують. Чому, вони ж шкодять реально тим, що вони роблять, що ганяються вулицями за всіма, всюди намагаючись там затягнути у військкомат, вони шкодять комплексно. Вони шкодять і самим громадянам, і економіці, і залежно від економіки обороноздатності, і армії відповідно, і країні в цілому. Про це треба говорити. Так, ми говоримо часто, героям слава, українським героям слава! Правильно. І ми віримо в ЗСУ, дякуємо захисникам за те, що вони боронять нашу державу. Але у формі працюють і ті, які наносять велику шкоду і справі оборони, і перемозі, і країні в цілому. І треба колегам з профільного комітету спілкуватися, напевно, з тим же Міністерством оборони і іншим військовими, військовим керівництвом про те, що це неприпустимо, що ми маємо оптимізувати своє рішення та дії для того, щоб ми комплексно були більш ефективними у протистоянні проти рашистської агресії, а не шкодити в той час громадянам і економіці. І громадяни дуже хочуть підтримувати армію, це справді так. Але для того, щоб донатити на армію, треба мати звідки. Звісно, що коли хтось там отримує навіть у бюджетній сфері, що є ганебно для воюючої країни, сотні тисяч, а хтось і мільйони більше, особливі, то, звісно, що можна й донатити. Я не рахую чужі гроші, але думаю, що ці якраз не так багато, можливо, й донатять. А коли громадяни отримують там на руки там п'ять з чимось від мінімалки так або там тих декілька мінімалок і ледве-ледве там дотягують від місця до місця, то ясно, що вони не можуть підтримувати армію. Тому треба дати можливість людям працювати. Якщо не можуть певні там навіть чоловіки віком від 18 до 60 років воювати з різних причин, хтось не може по стану здоров'я там, по, не знаю, морально-вольових якостях і так далі, то треба давати можливість працювати і сприяти тому, щоб працювала економіка, тому що це надходження в бюджет і це фінансування тих же військових потреб. А якщо хтось не має тут можливості працювати за більш-менш гідну зарплату, яка дозволятиме утримувати себе і сім'ю, то хай виїжджають за кордон і працюють за кордоном, наприклад, на умовах гарантованих внесків на ЗСУ, як я запропонував у законопроекті 8029, про який там різні інтерпретації маніпулятивні ходять по інтернету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Мазурашу, народного депутата Мазурашу, врахувати правку номер 1116, його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:25:45 За-28 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Всі ставити, Георгію? Да. Ставлю на голосування правку номер 1118 народного депутата Мазурашу. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:26:11 За-32 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1119 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:26:35 За-27 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1121 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:26:59 За-31 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1124 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:27:24 За-30 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Георгій Георгійович, ви там ще, далі наступний блок буде? А цей ми закінчили на 1126-ій чи п'ятій?
14:27:33 МАЗУРАШУ Г.Г. Шостій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поставити ще дві, да, зараз? МАЗУРАШУ Г.Г. Шоста ще. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще п'ята і шоста. МАЗУРАШУ Г.Г. П'ята і шоста, да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1125 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:28:04 За-30 Рішення не прийнято. Правка не врахована. І правка номер 1126 авторства Мазурашу. Ставлю на голосування на врахування його правку за його пропозицією. Прошу голосувати. 14:28:28 За-30 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Будь ласка, Георгій Георгійович.
14:28:35 МАЗУРАШУ Г.Г. Правки номер 1128, 33, 56, 71, 73, 1207 і 1402. Теж 5 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. І всі їх ставите? МАЗУРАШУ Г.Г. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще раз повторимо тоді. 1128, 33… МАЗУРАШУ Г.Г. 56… ГОЛОВУЮЧИЙ. 56, 71… МАЗУРАШУ Г.Г. 73, 1207, 1402. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Будь ласка, Мазурашу 5 хвилин, з початку. 14:29:03 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ. Тепер я би хотів трішечки поговорити про ефективність використання коштів. Так, варто стягнути ці кошти бюджетні в держбюджет для того, щоб можна було спрямовувати їх на оборонні потреби, але для цього треба, напевно, мати, як кажуть, бездоганну репутацію відповідним органам, які ці кошти використовують, в оборонній сфері зокрема. Тому що, коли є багато зловживань навколо і це публічна інформація, то звісно, що трішечки, як кажуть на Буковині, треба мати фацу, щоби визнавати це, а не казати, що ви там їх неправильно використовуєте, а ми їх тут в центрі правильніше використаємо. Але про ефективність використання коштів – це є про ефективність безпосередньо використання їх у Збройних Силах України. Я вам зараз скажу, не виводячи в публічну площину те, що не можна виводити, щоб якісь там військові секрети не були оголошені, так, але, наприклад, розмова була недалеко від лінії фронту з хлопцями, добровольцями, до речі, яким особливий респект і вдячність, про те, що відбувається в наших військових підрозділах деяких. Не всюди, є більш ефективні, менш ефективні в плані використання коштів в тому числі. І мені розказують хлопці, що, наприклад, там один з батальйонів, де чисельний склад там за 500 людей, 500 з чимось, а запитують командира батальйону, а на скількох з цих понад 500 військовослужбовців ти реально можеш розраховувати в бойовій обстановці для виконання бойових завдань. Командир подумав і каже, ну, чоловік 40. Окей, ще десь там кажуть хлопці-військові, що десь ще троє на одного безпосередньо воюючого чи в окопі, чи де якісь завдання військові виконує, бойові завдання, ще десь до трьох треба, щоб працювали: готують, ще щось там, обслуговування автомобілів і тому подібне. Але більша ж частина – це ті, з яких сам командир каже, що ніякого толку там немає. Так, їм не виплачують 100 тисяч доплату. Але, враховуючи, де вони перебувають, то десь 30 мусять доплачувати. То питання: чи це ефективне використання коштів, яких і так дуже не вистачає в держбюджеті для фінансування оборонних потреб. Для чого? Для чого направляють туди тих, яких ловлять десь на вулиці і погрозами, і примусом заганяють в армію? Направляють туди для того, щоб вони заважали там, заважали тим, які сумлінно виконують бойові завдання у тому числі? І ми кажемо, що не вистачає коштів? Так краще, напевно, дати можливість більш гнучко використовувати ті кошти, які передбачені для тих чи інших підрозділів, для того, щоб і навіть самі керівники, ми ж орієнтуємось на стандарти НАТО, там, де мають більші можливості, скажімо так, проявляти свої управлінські здібності і керівники нижчого рівня, хай би вони могли більше платити тим, які реально виконують бойові завдання, які реально важливі завдання для захисту вітчизни виконують, а не розпорошувати їх у тому числі на тих, які просто заважають. Тому що з тих, яких заганяють примусом і погрозами в армію, з них там толку немає, лише зайві і непотрібні проблеми, тому що вони, як кажуть самі командири з тих країв, де дуже гаряче, близько до лінії фронту, вони відмовляються виконувати накази, вони залишають позиції, вони тікають, здаються в полон і навіть гірші є ситуації, про які не хочеться говорити, озвучувати. Так для чого ми це робимо? Для чого ми витрачаємо кошти на тих, які могли би в цей час просто в тилу працювати на економіку? І ми би могли мати більше коштів для фінансування армії і тих, які на добровільній основі готові і захищають вітчизну на передовій. Треба вмикати, як кажуть, режим мобілізації здорового глузду і ефективно використовувати кошти і в тилу, і безпосередньо в армії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Георгію, будемо ставити ваші правки. Ставлю на голосування правку номер 1128 народного депутата Мазурашу. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:34:36 За-22 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1133 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:35:03 За-24 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію врахувати правку номер 1156 народного депутата Мазурашу. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:35:28 За-25 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1171. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:35:53 За-24 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1173 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:36:20 За-25 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1207 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:36:45 За-25 Рішення не прийнято. Правка не врахована. І ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1402 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:37:10 За-24 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Будь ласка, Мазурашу.
14:37:16 МАЗУРАШУ Г.Г. Правки номер: 1403, 1404, 1484, 1485, 1533, 1538, 1541 і 1545. Прошу 6 хвилин і поставимо на врахування їх. ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі будемо ставити? МАЗУРАШУ Г.Г. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 6 хвилин Мазурашу. 14:37:39 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ. Зараз я вам ще розкажу декілька кейсів від наших громадян, яким ми замість того, щоб допомагати, сприяти, навпаки створили проблеми, і до чого вони призвели, зараз дізнаєтесь. Наприклад, один хлопець молодий, навіть юний був на той час, коли розпочалася війна у 14-му році, він жив на Луганщині, змушений був переїхати в столичні краї, працював у сфері обслуговування. Потім якраз з того боку наступали рашисти, він переїхав на Західну Україну, працював далі, там знайшов роботу, працював у сфері обслуговування, кухарем. І тут почали ми шукати по роботах... "військоматні герої" почали шукати по роботах, кого б загнати погрозами і примусом в армію. Ну, вони думають, що це так працює, що якщо когось загнати в армію, то вони будуть захищати Вітчизну. Цей хлопець змушений був звільнитися. Але ще якийсь час працював, знаєте, там в конверті зарплата. Тобто ми вже нашкодили. Він працював офіційно, сплачувались податки, приносив користь державі. Тут ми його зусиллями військкоматних загнали в тінь. Ще трошки попрацював він на умовах оплати зарплата в конверті. Потім почалися ці треши на вулицях, там коли військкоматні почали ганятися ганебно всюди і за всіма, намагаючись там загнати всіх якось у військкомати, ТЦК і в армію, і він почав шукати, вже звільнився, вже не міг навіть ходити на роботу, тому що просто, ну, не може він. Якщо б він відчував, що він може захищати Вітчизну зі зброєю в руках, він би це зробив. Просто звільнився. Просто переховувався, де він там був. Почав шукати варіанти, як виїхати за кордон. Зрештою він такий варіант знайшов. Звісно, що за хабарі комусь, в даному разі якимось шахраям. Тому що виїхав він через Закарпаття всячими стежками, як кажуть. Показали йому в певний час, почекав він там два тижні, показали йому, в який момент там можна перейти, що немає прикордонників. Він перейшов в іншу країну. Там здався владі, скажімо, там тієї країни і потім переїхав вже в іншу країну, де вже тепер працює, щоб повернути тих 6 тисяч євро, яких він заплатив для того, щоб виїхати за кордон, для того, щоб, в принципі, скористатися конституційним правом кожного громадянина України вільно залишати Україну. Але в цей час ці конституційні права порушені всупереч Конституції, до речі. Що ми доброго зробили? Тобто, в принципі, якщо б ми би йому дали можливість працювати, він би працював тут і сплачував би податки. Просто не треба було "кошмарити" людей, не треба, і це зараз нам треба робити це, і ганьбити нашу країну. Окей, тут не було би роботи, він би поїхав за кордон і донатив би на армію, тому що він і так старався трішки допомагати через волонтерські і інші механізми. Тепер він просто працює там і накопичує кошти, щоб повернути тим, де він позичив, щоб заплатити 6 тисяч шахраям, щоб виїхати з країни. Для чого ми це робимо? Для чого ми змушуємо громадян цим займатись? Другий кейс. Мешканець Чернівецької області, не з мого округу, з іншого, кажуть більш патріотичного, звернувся з проханням посприяти йому виїхати за кордон. Я кажу, я цим не займаюся, не знаю варіантів. Але він каже, я працював до цього в Австрії, там багато цікавих у нього там роботодавців. Він каже, мої роботодавці кажуть, що готові віддати шість, ні, п'ять машин на ЗСУ готові віддати. Тобто австрійські роботодавці готові були віддати п'ять машин на ЗСУ, як вони сказали, щоб звільнити свого друга з українського рабства. Уявляєте, як це неприємно чути і слухати. Але знаєте чим, це закінчилося? Закінчилось тим, що цей же ж громадянин, звісно, не маючи можливість виїхати за кордон в цей час і працювати там, де він працював до того, як приїхав просто перед повномасштабним вторгненням додому і вже не зміг виїхати на роботу назад, він так само за 6 тисяч євро, але уже офіційно, як він мені потім повідомив після того, як виїхав, що йому навіть печатку поставили в паспорті, виїхав в ту Австрію, і тепер, звісно, що не дуже має настрій і бажання сильно допомагати рідній державі, яка змусила його потратити 6 тисяч євро на хабарі для того, щоб виїхати з країни. Тому нам треба для того, щоб бути ефективнішими в протистоянні проти рашистської агресії, бути більш прагматичними і приземленими. Давайте спілкуватися з тими, які нас обрали і уповноважили працювати в парламенті, що вони думають про це, якими методами вони вважають, що нам потрібно діяти в цей важкий період, а не займатися емоційними понтами і шкодити і народу, і державі в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосувань. На голосування ставлю пропозицію Мазурашу врахувати його правку номер 1403. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:44:13 За-17 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1404. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:44:39 За-19 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1084. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:45:10 За-19 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1485. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:45:38 За-20 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1533. Народного депутата Мазурашу. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:46:07 За-19 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1538 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:46:35 За-20 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1541 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:47:00 За-19 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Мазурашу врахувати правку номер 1545 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:47:25 За-18 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Георгію, це всі, здається, да? Чудово. Шановні колеги, чи є ще в когось правки на врахування? Чудово. Тоді з радістю повідомляю нас всіх, що ми пройшли всі правки на врахування (Оплески) 1037. Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку. Разом до перемоги! Слава Україні!
| |||
