|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 07.12.2016
ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 07 грудня 2016 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:02:06 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації. Колеги, прошу займати робочі місця, зараз відбудеться реєстрація. Будь ласка. Отже, колеги, прошу зареєструватися і прошу провести реєстрацію. 10:04:15 Зареєстровано 339 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Колеги, сьогодні День місцевого самоврядування. Давайте привітаємо всі наші громади з тим днем, щоб наші реформи по підтримці місцевого самоврядування і по децентралізації змогли допомогти громадам, і ми змогли підняти на новий якісний рівень місцеве самоврядування в Україні. Вітаємо, колеги! Також хочу повідомити, що в нас сьогодні згідно Регламенту 30 хвилин – виступи від народних депутатів, я наголошую, не від фракцій, а від народних депутатів, відповідно, згідно запису, буде надаватися слово. І я прошу усіх приготуватися до запису. І я прошу провести запис на виступи від народних депутатів. Будь ласка, прошу провести запис. Дерев'янко Юрій Богданович, будь ласка.
10:05:57 ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Шановний Голово, шановні колеги, шановні українці! Юрій Дерев'янко, партія "Воля". Вже вся країна знає, що наш Президент пообіцяв Європі безліс, а Україна залишалася без віз. Він хоче, щоб за 60 мільйонів єврокредиту, навіть не допомоги, а кредиту, ми скасували мораторій і дали можливість вивозити наш ліс-кругляк. Політична партія "Воля" наполягає, ми не маємо права обміняти наш український ліс на кредит у 600 мільйонів, як влада хоче. Мало того, земля і природа – це не те, що нам дісталося у спадок, це те, що ми беремо в оренду у наших майбутніх поколінь. Ми не можемо залишити наших дітей без лісу, ми не можемо залишити наших дітей без землі, без якісних ґрунтів взамін на кредит в 600 мільйонів євро. Партія "Воля" виступає за збереження мораторію на вивіз лісу-кругляку. Більше того, замість відміни мораторію, про який говорить сьогодні Президент і влада, нам потрібно, навпаки, удосконалити цей мораторій. Чому? Тому що в Європу продовжують ввозити кругляк, навіть по тих породах, які сьогодні є заборонені, під виглядом дров. Вдумайтесь: більше як 30 відсотків ріст експорту дров, і бука, і дуба – тих порід, які сьогодні заборонено. Партія "Воля" розробила і подала в парламент законопроект 5471, яким пропонує заборонити експорт дров, а також ввести в дію мораторій про експорт лісу відповідно до вимог СОТ, саме у відповідності до вимог СОТ. Тому прийняття законопроекту буде єдино правильним рішенням на нещодавню заяву Європейського Союзу з вимогою скасувати цей мораторій. Ми маємо визнати, що в Україні є величезна загроза надзвичайної екологічної ситуації. Раніше кількість земель, покритих лісом, в Україні сягала 44 відсотки. Зараз це лише 11-15 відсотків, в той самий час, коли кількість таких земель в Європі близько 35 відсотків. Ми найменш заліснена країна Європи. Європа береже свій ліс, натомість хоче скористатися нашим. Багато країн мають таку кричущу ситуацію, і вони прийняли уже рішення саме в цьому році. Ми маємо прийняти рішення, відповідно до якого ввести торговельні обмеження, а у випадку, якщо це стосується… для збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання. Це я вам процитував пункт "g" розділу ХХ Генеральної угоди з тарифів, яким скористалися 35 країн світу. Цим скористалася Норвегія, Албанія, Румунія, Молдова. Шановні депутати, ми маємо врятувати наш український ліс. Для цього необхідно на юридичному рівні: перше – визначити те, що ми маємо загрозу надзвичайної ситуації по лісу; друге – розширити дію мораторію на експорт дров; третє – посилити кримінальну відповідальність за незаконну рубку лісу, від 10-ти до 15-ти років; четверте – забезпечити процедуру тендерних закупівель на заготівлю лісу. І найголовніше: давайте разом не дамо можливості знищити український ліс. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сочка Олександр Олександрович. Передає слово Помазанову. Будь ласка.
10:09:17 ПОМАЗАНОВ А.В. Доброго ранку. Доброго ранку, шановні колеги. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Ви знаєте, нещодавно, 2 грудня, в британській газеті "The Independent" було опубліковано шокуючі зізнання депутата-втікача Олександра Онищенка про вчинення ним за участі інших високопосадовців корупційних злочинів, спрямованих на реалізацію широкомасштабної інформаційної кампанії проти лідера "Народного фронту" Арсенія Яценюка та всієї нашої команди фракції "Народного фронту". Тим самим було наглядно продемонстровано, яким чином можна використати 30 мільйонів доларів менше, ніж за 10 місяців на застосування "чорних" технологій за змовою з нечистими на руку державними службовцями і високопосадовцями, реалізовуючи тим самим цинічний план щодо дискредитації ефективних проєвропейських політиків в очах наших співгромадян. Ці кошти були витрачені, в першу чергу, на те, щоб проводити антиурядові акції, протести, підкупати засоби масової інформації з метою розповсюдження публікацій замовного характеру проти Арсенія Яценюка, очолюваного ним уряду і фракції "Народний фронт". При цьому Онищенко вказав, що у підривній діяльності проти нашої політичної сили брали участь і інші народні депутати, приблизно їх було біля 70 осіб, які зараз можуть бути присутні в цій залі. Зі слів Онищенка, також апофеозом таким собі цинізму його висловлювань в газеті "The Independent" стало те, що він, за його ж словами, заплатив 6 мільйонів доларів за те, щоб стати народним депутатом і щоб убрати всі неузгодженості і отримати цю посаду для захисту свого газового бізнесу. Такі факти, на мою думку, не повинні… факти вчинення корупційних злочинів не повинні залишитися без уваги правоохоронних органів, і правоохоронні органи повинні дати оцінку таких фактів і такої інформації, і всі винні особи повинні понести всю відповідальність з усією жорстокістю нашого законодавства. Тому саме вчора група депутатів фракції "Народний фронт" здійснили візит до Національного антикорупційного бюро України з вимогою перевірити факти зухвалої політичної корупції, до якої причетний Олександр Онищенко, з'ясувати замовників, виконавців та осіб, які профінансували здійснення "чорного" піару проти уряду Арсенія Яценюка і встановити всі обставини корупційних правопорушень і притягнути винних осіб до відповідальності. Ми сподіваємося, що Антикорупційне бюро як новий антикорупційний орган внесе відомості до ЄРДР і здійснить всі необхідні дії для того, щоб розслідувати цю кримінальну справу, ці жахливі кримінальні правопорушення корупційні і винних осіб притягнути до відповідальності. Я хочу наголосити, що дискредитація особистості Арсенія Яценюка та всієї команди "Народного фронту" здійснювалася більше ніж десять місяців цілеспрямовано. Зокрема ми пам'ятаємо заяви колишнього очільника Держфінінспекції Гордієнка, які виявилися виключною брехнею, і про це є твердження Генеральної прокуратури. Ми пам'ятаємо обвинувачення Олексія Мочанова в отриманні Арсенієм Яценюком 1 мільярда… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ПОМАЗАНОВ А.В. Мочанова в отриманні Яценюком міфічного мільярду, про що він потім вибачився і сказав, що це був невідомий знову ж таки замовник. Ми пам'ятаємо деструктивну критику колишнього очільника Одеської обладміністрації з приводу того, що він критикував Арсенія Яценюка з метою отримання посади Прем’єр-міністра, ми пам'ятаємо багато іншого замовного матеріалу. І тепер сьогодні ми вимагаємо з цієї високої трибуни не тільки здійснення справедливого розслідування справ про політичну корупцію у вищих ешелонах влади, але й розкрити українському народу імена… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Драюк. Передає слово Юрію Березі. Будь ласка.
10:13:14 БЕРЕЗА Ю.М. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановний український народе! Ви знаєте, коли ми говоримо про політичну корупцію, ця корупція починається з цього залу. Коли ми не йдемо на роботу, от замість того, щоб бути присутнім в залі, голосувати, приймати закони, дискутувати, а в цей час ми починаємо вирішувати, наприклад, питання по дискредитації попереднього уряду. Звичайно, коли ходять суми по три мільйони на місяць, коли фінансування іде на протязі десяти місяців і беззаперечно, це досить приємно і досить комфортно. Але я хочу звернутися до всіх народних депутатів. А якби ці 30 мільйонів були використані на українську армію? А якби ці 30 мільйонів були використанні для підтримання українських пенсіонерів? Ви знаєте, досить сумно, досить сумно дивитися на цю залу, коли вона напівпорожня. І навіть в дні голосування, коли, здається, про все домовились, коли у нас стоять на порядку денному військові закони, закони, які дозволять перемогти нам в тій війні, яку оголосила Росія, ця зала пуста. Ця зала напівпорожня. Ви знаєте, це основний сором. Я звертаюсь до тих народних депутатів, які в своїх вояжах по селам і містам України розказують, як їхні політичні сили хвилюються за долю держави, як їх політичних лідерів хвилює доля простої людини. Насправді це повна брехня. Український народе! У нас у нас іде війна. І цю війну припинить тільки український народ. Нам нема чого розраховувати ні на яку допомогу цивілізованого чи нецивілізованого світу. Насправді війну зупинить тільки український народ. Війну зупинить тільки українська армія. І тому сумно, коли на часі стоять закони, які дозволять українській армії здобути перемогу в цій неоголошеній війні, ми мовчимо. Ми не знаходимо 226 голосів. Окремо хочу звернутися до новостворених організацій. І у мене є така пропозиція. Які покликані боротися з корупцією. Фінансування на наступний рік цих організацій якраз забезпечити з отих грошей, які вкрав Янукович. І пов'язати фінансування всіх антикорупційних структур тільки з Законом про спецконфіскацію! І це буде відповідь. І це буде ваша робота, панове народні депутати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. БЕРЕЗА Ю.М. Якщо ми в цьому залі не зберемося і не почнемо приймати ті закони, які необхідні на сьогоднішній день українському суспільству, українській армії, тоді заговорить вулиця. І от тоді ні в кого і ні от чого порятунку не буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Головко передає слово Андрію Іллєнко. Будь ласка.
10:16:59 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановні колеги і шановні українці! Я хотів би звернути увагу на питання, точніше, навіть нагадати всім присутнім про питання, які всі фракції, які зараз знаходяться в парламенті, всі без виключення, і всі депутати, я впевнений, які йшли на вибори по мажоритарних округах, обіцяли своїм виборцям негайно вирішити. І, на жаль, вже не перший раз обіцяють це зробити не на перших виборах, дехто напевно вже в десятий раз це обіцяв зробити – це скасування депутатської недоторканності. І ми побачили, що коли справа доходить до конкретики, то чомусь починаються проблеми, і зокрема в цьому залі парламенту, і в регламентному комітеті цього парламенту. Тому що вчора ми знаємо, що регламентний комітет Верховної Ради не підтримав подання Генеральної прокуратури на те, щоб зняти недоторканність пана Новинського. І сьогодні ми бачимо, що є великі проблеми з цим питанням в українській Верховній Раді. І тут напевно треба звернутися і до керівництва Верховної Ради для того, щоб це питання нарешті було поставлене на голосування. Я маю на увазі, не тільки зняття недоторканності з конкретних депутатів, по яким є подання, а і загалом ліквідація цього інституту недоторканності. Тому що уже проголосувала Верховна Рада в першому читання відповідний законопроект змін до Конституції, після цього було рішення Конституційного Суду, яке дозволяє нам далі продовжити зміни до Конституції. І, власне, зараз лишається лише поставити в другому читанні. Я звертаюся до керівництва Верховної Ради: поставте, будь ласка, це питання на голосування. Давайте от завтра, в четвер, його поставимо. І хай тоді кожен депутат, кожна фракція, кожен мажоритарщик, будь-який інший депутат покаже своїм голосуванням ставлення до цього питання. Тому що якщо хтось вважає, що депутатську недоторканність не треба скасовувати, значить це треба було говорити перед виборами. З такими гаслами іти на вибори, набирати голоси і після цього не голосувати. Треба припинити цю брехню, треба припинити маніпуляції, треба нарешті відповідати за свої слова. І тому я прошу, щоб це питання найближчим часом було поставлене на голосування, щоб кожен депутат висловив свою позицію під час голосування і щоб кожен зміг тоді відповідати за себе, а не казати: "Я ж то такий хороший проголосую, а от інші не проголосують". От ми побачимо, хто як проголосує, і тоді перед всім українським народом буде відкриті всі карти, кожен побачить, хто є хто. Тому отака моя пропозиція. Я прошу і вимагаю, щоб вона була розглянута. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Войцеховська Світлана Михайлівна, "Народний фронт", передає Олегу Медуниці. Будь ласка.
10:20:02 МЕДУНИЦЯ О.В. Олег Медуниця, місто Суми, "Народний фронт". Вчора у нас прямо тут, в сесійному залі, відбулися позачергові збори депутатської групи "За європейську Сумщину". І ці позачергові збори розглядали лише одне питання – це ситуація, яка склалася на підприємстві, яке називається ВАТ "СМНВО". Частіше його знають під брендом машинобудівного об'єднання Заводом імені Фрунзе. Це один з провідних флагманів українського важкого машинобудування, який зараз переживає складні часи внаслідок втрати і обмеження протекціоніських дій з боку Російської Федерації. Справа в тому, що це підприємство в чесній тендерній боротьбі виграло замовлення державне на реконструкцію української газотранспортної системи, на реконструкцію трьох компресорних станцій. Тендери проводив "Укртранзгаз". Але, на жаль, "Нафтогаз" під приводом, що нібито будується південний потік відмінив результати цього тендеру. Нам незрозуміло чому державне підприємство одне тендер проводить, сумські машинобудівники його виграють, а потім інше державне підприємство його відміняє. На цьому підприємстві працює майже 10 тисяч людей. Це 30 тисяч сімей, які можуть залишитись завтра без хліба, без роботи. Свого часу уряд Арсенія Яценюка, недивлячись на складну фінансову ситуацію в державі два роки тому, знайшов можливості відшкодувати повністю, до копійки, всю заборгованість по податку на додану вартість для сумських машинобудівників. Натомість керівництво цього підприємства брало на себе обов'язок погасити заробітну плату, заборгованість, і заборгованість по місцевим податкам. На жаль, заборгованість й осі є. І ми також вимагаємо від керівництва цього підприємства, яке пов'язане з одним із російських олігархів, який зараз прийняв українське громадянство, зробити все, щоб ці державні гроші, які, я переконаний, ми, депутати від Сумщини, повернемо для заводу Фрунзе, пішли не офшори, як колись, а на заробітну плату сумським машинобудівникам і на заборгованість по місцевим податкам. Адже зараз у нас немає іншого виходу, як підтримати наших виробників. Вчора ми з вами від Прем'єр-міністра отримали звістку про те, що вже почалась виплата заборгованості на Південному машинобудівному заводі, де ми з вами дали 400 мільйонів гривень для погашення заборгованості по заробітній платі. Я переконаний, що сумські машинобудівники не просять державних грошей, не просять бюджетних грошей, вони просять, щоб їм віддали те, де вони можуть легально заробити. Це реконструкція української газової транспортної системи… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. МЕДУНИЦЯ О.В. …руками і головою, і талантом сумських машинобудівників. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Купрієнко, передає слово Ляшку.
10:23:38 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні українці! Півтора року наша команда і наша фракція в парламенті билася за те, щоб підняти мінімальні зарплати вам, шановні українці. Вчора ми цього добились. Парламент проголосував рішення про підвищення вдвічі мінімальної заробітної плати. Усі, хто не голосував за це рішення, їм байдуже, тому що вони не живуть на цю мінімальну зарплату. І, коли хтось мені розказує, що 3200 – мінімальна, яку отримуватиме кожен українець з нового року, це не треба було робити, то ви попробуйте прожити на 1 тисячу 200 чи на 1 тисячу 600, які отримує 4 мільйони українців. Тому 4 мільйони людей: прибиральниці, водії і цілі інші категорії громадян – які живуть на мінімальну, отримують мінімальну зарплату 1 тисяча 600 гривень, з нового року отримуватимуть 3200. І я горджуся, що наша команда добилася прийняття цього рішення. І мені лише прикро, що уряду так довго це доходило. Я переконував Прем'єра Яценюка, щоб він це зробив, я переконував Прем'єра Гройсмана, щоб він це зробив, знадобилося півтора року, щоб переконати в очевидних речах. Що якщо ми хочемо відродити економіку, якщо ми хочемо запустити купівельну спроможність громадян, їм треба дати гроші. Головне, що сьогодні треба українцям – робота і зарплата. І зарплата не копійчана, на яку вони вижити не можуть, а зарплата, щоб вони хоча б трохи могли годувати свою сім'ю. Тому 3200 – мінімальна зарплата, менше якої ніхто в Україні з нового року отримувати не буде. Це надзвичайно важливе рішення. Але цього не достатньо. У нас є ще півмільйона українців, пенсіонерів, які отримують пенсію менше тисячі гривень, так звана 947 гривень пенсія соціальна. Ми зараз добиваємось від уряду, щоб підняти цю пенсію, встановити її на рівні не нижче прожиткового мінімуму, а це півтори тисячі гривень, і індексувати її на індекс інфляції. Хтось мені скаже, що півтори тисячі пенсія теж мала. Да, мала. Але 947 гривень, яку сьогодні отримують півмільйона українців, ще менша. І якщо стоїть питання додати людям 500 гривень до пенсії чи ні, я зроблю і додам. Сьогодні 500 дам, завтра 500 дам, післязавтра 500 дам – і нарешті люди отримуватимуть нормальні пенсії, і нормальні зарплати. Я розумію, що більшості в залі не цікаво ні мінімальні пенсії, ні зарплати, ні тарифи, тому що вони не живуть на ці мінімальні пенсії і зарплати. Українці живуть на доходи, які вони не можуть звести кінці з кінцями. Тому Радикальна партія захищає інтереси не олігархів, не корупціонерів, які носять чемодани грошей в цьому залі, Радикальна партія захищає інтереси українців… українських громадян. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бойко передає слово для виступу народному депутату Долженкову. Будь ласка.
10:27:00 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Здравствуйте, уважаемые коллеги! Уважаемые территориальные громады! К сожалению, предыдущие выступающие говорили о любых вопросах за исключением вопросов и проблем, связанных с местным самоуправлением. Я лично и фракция "Оппозиционный блок" поздравляет территориальные громады с этим праздником, желаем им крепнут финансово, быть самодостаточными и никогда не выстраиваться в очередь в Киев для получения очередных дотаций и очередных денег на развитие своих территориальных инфраструктурных проектов. Но, к сожалению, у территориальных громад сегодня очень мало поводов для радости в этот день, казалось бы, местное самоуправление является основой государственности украинской в соответствии с Конституцией Украины. Но те законы, которые так рьяно сейчас говорят и так называемые оппозиционные фракции, и фракции, которые входят в коалицию, которые вчера проголосовали за основу законопроект 5131, говорят о другом. Этот законопроект предусматривает уменьшение, а точнее ликвидацию полную образовательных дотаций, ликвидацию полную медицинских дотаций с государственного бюджета для поддержки развития местных громад. Что они предлагают взамен? Они предлагают эти расходы перекласть на плечи местного самоуправления, так в специфическом русле мы понимаем децентрализацию. Завтра при голосовании законопроекта 5132 предлагается убрать часть акцизного налога по продаже ГСМ (горюче-смазочных материалов) и перенести на уровень акцизного налога. Что это значит? Это значит, что орган местного самоуправления лишается одного из финансовых механизмов по администрированию этого налога и по формированию доходной части местного бюджета. Так мы подразумеваем децентрализацию, так мы подразумеваем помощь нашим территориальным громадам. Мы считаем, фракция "Оппозиционный блок", которая не голосовала за законопроект 5131, фракция "Оппозиционный блок" не будет завтра поддерживать законопроект 5132. Поскольку эти законопроекты ничего общего с децентрализацией и усилением финансовой самостоятельности не имеют. Это все профанация. Под красивыми словами, к сожалению, мы маскируем действие, действующая власть маскирует действия по централизации этих расходов, потому чтобы уничтожить остатки местного самоуправления. А здесь отдельным политикам, которые кричали за то, что не поддерживали законопроект некоторые фракции 5130 по минимальным заработным платам, мы в отличие от слов осуществляем конкретные действия. Мы зарегистрировали законопроект 5130-1, которые нам даже не дали возможности проголосовать. Этот законопроект предусматривает не только повышение минимальной заработной платы, а процентное повышение, пропорциональное повышение всей тарифной сетки. И это повышение минимальной заработной платы достигается не в счет… не за счет пенсионеров работающих, которые и так получают минимальные пенсии, а пропорциональное повышение всем минимальной заработной платы всей тарифной сетки, как предлагал… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
10:30:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Анатолія Денисенка, позафракційні. Народний депутат Анатолій Денисенко. Немає.
10:30:25 ДЕНИСЕНКО А.П. Я передаю слово Писаренко Валерию Владимировичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Писаренко.
10:30:40 ПИСАРЕНКО В.В. Шановні колеги! Шановні українці! Дійсно, перш за все хочеться привітати сьогодні місцеве самоврядування з їх святом. Я сподіваюсь, що сьогодні є і приводи для оптимізму, і для песимізму для місцевого самоврядування. Але, на жаль, останнім часом ми дуже багато говоримо про децентралізацію, але за час... вона, напевно, в певних періодах стає більш деградацією певних регіонів. Напередодні ухвалення державного бюджету та законів, які вчора ми розпочали розглядати, можна сказати, що, дійсно, ті закони, які зараз нам потрібно буде ухвалити в другому читанні, несуть дуже суттєвий тягар для регіонів. І це великий тягар на місцеві бюджети, якщо ми ухвалимо їх в тій самій редакції, яка вчора була презентована тут Кабінетом Міністрів. Сьогодні, на жаль, в регіонах єдиною успішною реформою стала реформа виживання. І, дійсно і люди, і регіони поки що виживають, не зважаючи на те, що дуже обговорюють про децентралізацію, але поки що на регіони спускаються лише функції і обов'язки. Харківські депутати подали пропозиції свої до формування державного бюджету з урахуванням інтересів Харкова та Харківської області. Якщо ми хочемо бачити сильну та заможну Україну, нам потрібно забезпечити фінансовий регіонів та створити реальну конкуренцію між регіонами. У зв'язку із цим ми наголошуємо про необхідність поставитися серйозно до фінансування видатків на оплату комунальних послуг, закладів освіти та охорони здоров'я міста Харкова та Харківської області. До того ж це, такі видатки не мають бути фінансовим навантаженням в місцевих бюджетів, те, що сьогодні намагаються зробити. Ми хочемо повернути країну до 90-х років, коли школи будуть стояти без світла та тепла? Зараз є дуже болюче питання, яке є нагальним не тільки для харків'ян, це погашення заборгованості в різниці тарифів на житлово-комунальні послуги, які були надані населенню. Вирішити ці питання необхідно для стабільної роботи комунальних підприємств, які здійснюють щоденне обслуговування півторамільйонного міста. Також прошу передбачити в держбюджеті кошти на погашення заборгованості різниці в тарифах у розмірі 1,2 мільярди гривень. Наступне, фінансування пільгового проїзду окремих категорій громадян, місцевий бюджет Харкова потребує 450 мільйонів гривень. І наостанок, актуальним залишається питання безпеки харків'ян, 208 мільйонів гривень потрібно виділити для закінчення будівництва об'єкту цивільної оборони на ділянці від станції метро "Олексіївська" до новоствореної станції метро "Проспект Перемоги". Шановні колеги, дякую вам за увагу, хочеться, щоб ми підтримали всі вимоги регіонів і запрошую всіх до Харкова, щоб ви на власні очі побачили, як можуть розвиватися українські міста, де головним гаслом є: любити Харків та працювати для людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Світлану Заліщук.
10:33:55 ЗАЛІЩУК С.П. Пані головуюча, шановні громадяни України! Цей виступ – це офіційне звернення до Національного антикорупційного бюро України. Учора фігурант кримінального провадження народний депутат Онищенко оприлюднив перший аудіозапис з так званої фонотеки, на якому саме утікач Онищенко та людина з голосом, схожим на голос його колеги в парламенті Олеся Довгого, обговорюють спосіб, у який влада може допомогти Онищенку уникнути правосуддя. Цей запис, по суті, може стати першим доказом великої корупційної змови на найвищому рівні в державі, яка свідчить, що ключові рішення в нашій країні ухвалюються в інтересах вузького кола людей. Політична партія "Демальянс" звертається до НАБУ з вимогою негайно розпочати перевірку оприлюдненого запису Онищенком, а також інших заяв, зроблених газовим олігархом у засобах масової інформації. Я хочу нагадати: депутати "Демальянсу" Мустафа Найєм, мій колега Сергій Лещенко, Вікторія Пташник неодноразово публічно заявляли про роль Олеся Довгого в парламенті як людини, що вирішує окремі голосування для Президента та інших політичних гравців. Також ми хочемо нагадати, що під час виборчої кампанії до парламенту у 2014 році Олесь Довгий, балотуючись по Кіровоградській області, користувався покровительством Адміністрації Президента. Можливі злочинні дії депутата Онищенка в рамках газової справи та окремі заяви про його зв'язки зі службами Росії не повинні стати на заваді повноцінного розслідування його заяв про тотальну корупцію найвищих посадових осіб в Україні. "Демальянс" вимагає розслідування корупції по-новому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:36:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для виступів завершився. Ще один… Добре, давайте, але одну хвилину. У нас ще є одна хвилина. Гуляєв, "Партія "Відродження". У нас нуль, нуль, нуль на табло. Гуляєву надається одна хвилина для виступу.
10:36:55 ГУЛЯЄВ В.О. Всем – добрый день! Василий Гуляев, группа "Партия "Відродження". Я как бывший сильский голова хочу всех поздравить сильских голов, мэров городов с сегодняшним, действительно, большим праздником. Вы знаете, это наш оплот – сільські ради, которые… мы все депутаты идем перед выборами. Я хотел бы им просто пожелать, что вот мы, здесь депутаты, сидящие в зале, которые приходим к ним перед выборами, чтобы мы все выполняли, чтобы мы делали то, что мы говорим, когда делаем перед выборами. Я хотел бы сказать, что Закон 4355, который будет завтра рассматриваться по земле, он, действительно, не очень совершенен. Но он даст хоть какую-то возможность объеднанным громадам, местным громадам осуществить свои земельные повноваження. И когда к сильскому голове придет какая-то бабушка и что-то будет просить, сильский голова может сказать: "Да, я это могу!". С праздником, сильские головы и мэры городов! Всего хорошего! 10:36:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Отже, хочу повідомити, що ми… по порядку денному у нас буде першим питанням це проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору. І я дуже прошу усіх голів фракцій і секретаріат запросити депутатів в зал, щоб ми на розгляд цього питання в залі мали кворум. Зараз до мене в президію надійшло звернення від двох фракцій – від фракції Радикальної партії і фракції "Самопомочі" – про оголошення перерви, але вони готової замінити перерву виступом від трибуни. Хто буде виступати? Єгор Соболєв. Я надаю три хвилини для виступу Єгору Соболєву, а потім переходимо до розгляду питань порядку денного. Будь ласка.
10:38:45 СОБОЛЄВ Є.В. Пройшло вже 33 дні, як парламент не може визначитися, чи давати згоду на позбавлення депутатської недоторканності Вадима Новинського. При тому, що Генеральна прокуратура не просить навіть згоди на арешт, лише на притягнення депутата до кримінальної відповідальності. Але 33 дні цей парламент покриває одного зі своїх членів. Я хочу запитати: а як ми з вами будемо розслідувати злочини Президента, про які стається все більше даних, про які є все більше інформації? А як ми з вами виконаємо обіцянку, яка давала кожна політична партія, – про повне скасування депутатської недоторканності? "Самопоміч" розробила законопроект, який назавжди вирішує цю проблему. Він вимагає від парламенту впродовж 7 днів завжди давати згоду на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, затримання або арешт, в залежності від того, що проситиме Генеральна прокуратура. Він дозволяє депутату самому відмовитися від депутатської недоторканності. Нарешті за нашим законом ми пропонуємо блокувати дію закордонних паспортів депутата, якщо в парламент надійшло подання на притягнення його до кримінальної відповідальності від генеральної прокуратура. Nemo est supra legem – ніхто не стоїть над законом, – це давня істина, яку придумали. Римське право має стати пануючим в цій залі. До того моменту, поки Верховна Рада не винесе на голосування рішення про позбавлення Новинського депутатської недоторканності, "Самопоміч" далі не буде брати участі в жодному голосуванні. У вас вистачає часу і бажання поділити гроші платників податків, але ви не можете зібратися для того, щоб дозволити правосуддю хоча би щодо одного народного депутата стати дійсністю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми переходимо до розгляду порядку денного, колеги. Я ще раз запрошую зайти в зал. Питання, яке стосується визнання голодомору. Я прошу залишитися в залі народних депутатів. Ми переходимо до розгляду проекту Постанови про Звернення Верховної Ради України до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932–1933 років в Україні злочином геноциду українського народу. І я прошу підтримати пропозицію розгляду цієї постанови за скороченою процедурою, колеги. Будь ласка, прошу підтримати і прошу проголосувати за розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу підтримати. 10:41:56 За-126 Колеги, я поставлю ще раз. Будь ласка, я прошу всіх зайти в зал. У нас сьогодні є питання місцевого самоврядування. Якщо ми ввійдемо в повне читання, у нас може не бути шансів в день місцевого самоврядування дійти до питань місцевого самоврядування. Тому я дуже прошу всіх сконцентруватись, зайняти робочі місця. Якщо не буде голосів, ми, звичайно, підемо за повною процедурою. Але я просив би підтримати позицію комітету розгляду за скороченою процедурою. Будь ласка, я ще раз поставлю на голосування. Прошу підтримати пропозицію розгляду Постанови 3525 за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо, колеги. 10:43:05 За-139 Немає політичної волі залу. Ставити ще раз? Добре. Давайте ми почекаємо 30 секунд. Я прошу колег народних депутатів, які знаходяться зараз в кулуарах, зайти в зал і зайняти робочі місця. Я прошу Секретаріат Верховної Ради України запросити депутатів в зал і також голів фракцій запросити депутатів в зал. Отже, колеги, я зараз ще раз поставлю пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Якщо не буде достатньої кількості голосів, ми перейдемо на розгляд за повною процедурою. Прошу сконцентруватись. прошу зайняти робочі місця. І я ще раз ставлю на голосування пропозицію розгляду 3525 за скороченою процедурою. Прошу підтримати, колеги, і прошу проголосувати. Будь ласка, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. 10:44:26 За-143 Рішення не прийнято. Ми переходимо до розгляду за повною процедурою. І я надаю слово для виступу голові Комітету з питань культури і духовності Княжицькому Миколі Леонідовичу. Будь ласка, пане Микола.
10:44:45 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Це звернення було зареєстровано у нашому парламенті ще рік тому, коли ми відзначали чергові роковини загибелі наших співгромадян під час великого Голодомору 32-33-х років. Протягом року це звернення лежало в українському парламенті. Але зараз настав час за нього проголосувати. Причин для цього декілька. Ми звертаємось до парламентів інших країн з проханням і вимогою визнати Голодомор геноцидом, так як це зробив український парламент, так як це зробили парламенти багатьох наших союзників. Зараз в часи російської агресії це особливо важливо для України і для кожного громадянина України. Ми не маємо таких ресурсів, яких має агресор. Ми не маємо "Russia Tuday", мільйонів на підкуп політичних партій в європейських країнах. Ми маємо потужну історію, ми маємо трагедію нашого народу, яка стала однією з найбільших європейських трагедій в ХХ столітті. Саме тому це звернення є важливим. Воно дасть сигнал нашим послам, нашій дипломатичній службі активно розпочати перемовини в тих країнах, де вони представляють Україну, про необхідність визнання Голодомору геноцидом парламентами всіх країн світу. Хочу зараз зачитати це звернення. Звернення Верховної Ради України до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 33-33-х років в Україні злочином геноциду українського народу. Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію – Голодомор, який забрав мільйони людських життів. Злочинний і комуністичний тоталітарний режим шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл та цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій щодо не згодних зумисно створив для українців такі життєві умови, що були розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності відповідно до Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Верховна Рада України Законом України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" від 28 листопада 2006 року визнала Голодомор злочином геноциду проти українського народу, а Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного, нациського, тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки від 9 квітня 2015 року засудила комуністичний і тоталітарний режим як злочинний. У 1932-1933 роках тоталітарний режим ховався від злочинів за стіною пропаганди і брехні. Режим впродовж всіх наступних десятиліть намагався не тільки приховати правду про Голодомор в Україні, а й назавжди знищити крихти пам'яті про нього. Небезпечним було не тільки писати про це в пресі, в листах до партійних вождів або ж родичів за кордон, але навіть згадувати в приватних щоденних. Будь-який необережний запис міг зруйнувати життя, вилитися в десятиліття таборів ГУЛАГу. Однак, попри всі небезпеки в найважчі часи знаходилися люди, що, відчуваючи свою відповідальність перед наступними поколіннями, не могли мовчати. Ну, тут достатньо згадати Джеймса Мейса, який приїхав в Україну і першим почав в Україні досліджувати жахливу трагедію Голодомору і багатьох інших дослідників цієї жахливої трагедії так само як і тих людей, які зрадили свій професійний обов'язок і фактично на вимогу сталінського режиму закривали очі навмисно на те, що відбувалося тут в ті жахливі роки трагедії. Продовжую звернення. Керівництво СРСР блокувало будь-яку інформацію про реальну ситуацію в Україні, воно свідомо дезорієнтувало світову громадськість. Тим не менш, деякі іноземні журналісти, які побували в оточенні із залізною завісою "Охопленні голодом в Україні" зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин вбивств мільйонів людей. Ми їх сьогодні називаємо людьми правди. Це журналісти, громадські діячі, митці, політики, демократичного світу і звичайні українські селяни. Одні публікували статті у вільній пресі, інші описували побачене і пережите в щоденниках чи просто фотографували той жах, що відбувається навколо. Вони вірили, зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей. Завдяки їх зусиллям вдалося зберегти інформацію про один з найстрашніших злочинів в історії людства – Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна. Сьогодні Україна знову стала жертвою агресії сталінських послідовників з Кремля. Україна протистоїть не лише агресії зі сходу, але й масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню. Агресор знову вибудовує стіну пропаганди, щоб приховати свої злочини. І сьогодні, як і вісім десятків років тому, Україна потребує слова правди – щоб світ знав. "Щоб світ знав", ці слова були актуальними для тих, хто говорив і писав 1933-го, і такими вони залишаються й досі. Нам надзвичайно важливо, аби за межами України знали, що саме відбувається у нас. Верховна Рада України, вшановуючи пам'ять убитих голодом, висловлює глибоку подяку всім тим, хто проривав вибудувану комуністичним тоталітарним режимом залізну завісу пропаганди і брехні, всім тим, хто зберігав пам'ять про трагедію, яку пережив український народ, всім тим, хто по крупинках відновлював пам'ять про Голодомор. Верховна Рада України також висловлює подяку всім державам світу, які сьогодні підтримують нашу державу в протистоянні з агресором. Висловлює подяку всім, хто сьогодні доносить правду про події в Україні до світової громадськості. Верховна Рада України звертається до держав світу визнати Голодомор 1932-33 років в Україні злочином геноциду українського народу. Наша спільна пам'ять про злочини минулого є запорукою їхнього неповторення в майбутньому. Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань культури та духовності на своєму засіданні 25 листопада 2015 року (протокол номер 25 від 25.11.2015) розглянув напрацьований народними депутатами України, членами Комітету з питань культури і духовності спільно з Українським інститутом національної пам'яті проект Постанови Верховної Ради про Звернення Верховної Ради до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні злочином геноциду українського народу. Співавторами цього законопроекту також виступили Ганна Гопко та Вікторія Сюмар. Приймаючи до уваги актуальність зазначеного питання та його важливий і суспільно-політичний резонанс, народні депутати України і члени комітету вирішили ще раз нагадати світовій громадськості про геноцид українського народу, трагічну сторінку в історії людства і внести на розгляд Верховної Ради України зазначений проект постанови Верховної Ради України та рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу та в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, запитання до доповідача. Пане Миколо, залишайтеся. У нас три хвилини запитання до доповідача і я прошу провести запис на запитання, будь ласка. Будь ласка, Володимир Литвин, включіть мікрофон.
10:52:26 ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, я уважно прочитав це звернення і як людина, яка дещо розуміється в історичній проблематиці, в мене до вас запитання. Конкретно, будь ласка, назвіть прізвища науковців і експертів, які були залучені до підготовки цього звернення. Тільки, будь ласка, не посилайтеся на політиків з інших інституцій. Я маю на увазі представників Інституту історії України, які глибоко займаються цією проблемою.. Я можу назвати два прізвища: Кульчицький і Єфіменко. Чи мали вони відношення до підготовки цього документу, і чи цей документ узгоджувався з Міністерством закордонних справ, оскільки йдеться про звернення до міжнародної спільноти? І наостанок. Щоб це виродилося в черговий метелик, який ми вже тут десятками приймали, які причому були написані не зовсім…
10:53:41 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Починаю з другого питання. Цей документ не лише узгоджувався з Міністерством закордонних справ, а винесений в зал, в тому числі на прохання Міністерства закордонних справ, яке просило нас прийняти такий документ, щоб дати чіткі директиви нашим послам, і про це я сказав у своєму зверненні, щодо активізації роботи про визнання Голодомору геноцидом в парламентах інших країн. Особливо актуальним і важливим це є для органів державної влади і зокрема для Міністерства закордонних справ, в тому числі як протидія інформаційній агресії Російської Федерації, яка не лише є агресором в прямій війні, а є агресором в гібридній війні, спотворюючи зараз на свої кошти інформацію про нашу жахливу історію в інших країнах. Тому Міністерство закордонних справ просило звернення це прийняти терміново. Що стосується співпраці з істориками. Пана Кульчицького я особисто дуже добре знаю, знаю його праці, багато з ним спілкувався. У нас є певний механізм роботи над зверненнями, у нас є орган державної влади – Інститут національної пам'яті, який в тісній співпраці з Інститутом історії… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …готує відповідні документи. І в документі сказано, що це підготовлено спільно з Інститутом національної пам'яті, а він співпрацює з Інститутом історії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Фріз Ірина Василівна.
10:55:11 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Олександру Бригинцю.
10:55:20 БРИГИНЕЦЬ О.М. Шановні колеги, безумовно, цей законопроект треба прийняти, я навіть не сумніваюсь в цьому. Хотів би сказати, що наша фракція "Блок Петра Порошенка", безумовно, його прийме і хотів би просто навести цифри, які, можливо, вразять всіх, коли говорять, скільки людей в одну хвилину гинуло під час Голодомору. Це 17 людей в хвилину. Це означає, що наш сесійний зал вимер би за 25 хвилин, а Київ би помер за чотири місяці. Це настільки болюча була проблема, а те, що російська пропаганда, радянська пропаганда за весь час свого існування призводять до того, що люди в світі не дуже розуміють процеси, які відбувались тоді в Україні. Ми можемо виправити саме прийняттям цього рішення. Тому у мене не запитання, а заклик до всіх підтримати цей законопроект, цю постанову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І останнє запитання, Марченко передає слово Андрію Іллєнкові. Будь ласка.
10:56:27 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Безумовно, необхідно приймати дану постанову, тому що це питання не тільки історичної пам'яті, це питання національної честі і нашого сьогодення. Тому що ми розуміємо, що той ворог, який знищував українців під час Голодомору, а я нагадую, що їх було три, в тому числі один післявоєнний Голодомор уже, то той самий ворог сьогодні під тими самими гаслами йде на нашу землю. І вже на частині нашої землі, яка тимчасово окупована, далі знищує українців, як це робилося і в ХХ столітті. Тому це необхідно робити і необхідно доносити правду до світового співтовариства для того, щоб було зрозуміло, що геноцид – це злочин, який немає терміну давності і який по своїй моральній жахливості не може бути в якійсь градації, коли одні геноциди визнаються світовою спільнотою, і це правильно, це треба робити, але щодо інших навпаки існує якесь замовчування, політиканство, подвійна мораль і так далі. Я думаю, що всі мають бути однакова вшановані на міжнародному рівні жертви геноциду… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Миколо, прошу прокоментувати.
10:57:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Я, звичайно, підтримую те, що сказав зараз Андрій Іллєнко. Звичайно, те, як інші країни, а ми з тим постійно стикаємося, навіть у нашому Комітеті з питань культури і духовності, бачимо, як до нас звертаються інші країни щодо визнання геноцидів тих трагедій, які відбувалися з їхніми народами на тому чи іншому етапі, і ми приймали такі звернення, і приймали такі заяви. Безумовно, ми тут маємо бути значно активнішими. І саме тому я хочу подякувати кожному депутату, який знаходиться зараз в залі, незалежно від політичних поглядів і переконань, і закликати тих, кого тут немає. Приходьте, проголосуйте, віддайте борг тим, хто загинув у 1932-1933 і тим, хто продовжує гинути зараз на наших фронтах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Миколо, дякую вам за доповідь. До співдоповіді від комітету запрошується голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко. Будь ласка, пані Ганна.
10:58:53 ГОПКО Г.М. Можете, колеги, включити слайд, показати. Дорогі українці, шановний головуючий! Сьогодні це надзвичайно важлива Постанова про звернення Верховної Ради України до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні злочином геноциду українського народу. Я хотіла би сьогодні показати вам тут статтю відомого британського журналіста Гарета Джонса, який вперше в британській пресі тоді назвав голод в Україні спланованим терором і геноцидом, організованим більшовиками на чолі зі Сталіним. Цивілізований світ на той час репрезентувала Ліга націй – перша міждержавна організація, покликана забезпечувати співробітництво, досягнення миру і безпеки між народами. Саме до цієї організації тоді апелювали наші українські діячі, різні установи, вимагаючи втрутитись і зупинити винищення цілого народу. На початку вересня 1933 року українці з так званого вільного світу вирушили до Женеви, саме там була штаб-квартира Ліги націй, щоб, дотримуючись усіх вимог міжнародного права, добитися ухвалення відповідного рішення. Але час, який обрали українці для вирішення гострого і проблемного питання виявився вкрай несприятливим. Представники великих держав, насамперед Франції та Англії, не бажали розглядати це питання, щоб не погіршувати своїх відносин з СРСР. Тоді вільний світ чудово знав, що відбувається в тюрмі народів, але мовчав, коли мільйони вмирали з голоду. І тут ви бачите цю статтю зараз, на якій назва звучить дуже просто: "Немає хліба". І Гарет Джонс, якщо ви подивитесь, опублікував в британській пресі, тоді було небагато журналістів, які приїжджали в Радянський Союз і писали правдиві слова. Тоді був інший журналіст Дюрандій, який, на запрошення Радянського Союзу, прихав, але для того, щоб брехати світові. Він не бачив мільйони дітей, які вмирають з голоду, родин, які пухли і які не знали, що робити далі. Він не бачив цієї трагедії, він просто брехав. І тому сьогодні я хотіла, щоб ми зробили це звернення до демократичних держав світу. Тому що правда про Голодомор, вона має бути для того, щоб світ перестав бути таким черствим і для того, щоб запобігти новим катастрофам. Ми знаємо також, що інші американський дослідник Джеймс Мейс, який написав книгу "Ваші мертві обрали мене". Він вивчив українську мову, він викладав в Києво-Могилянській академії. На весь світ він розповів про ці трагічні сторінки. Недавно перебуваючи в Італії з нашою офіційною делегацією, ми зустріли ще одного професора італійського університету, який видав цілу книжку про Голодомор як геноцид і про сталінські репресії. Тому мені хотілося б, щоб сьогодні ми, звертаючись до світу, ми попросили світ, тому що зараз більше 20 держав класифікували Голодомор як геноцид, цього дуже мало, мало перед мільйонами невинно загиблих людей. І тому я хотіла, щоб нашим зверненням ми дали нашим дипломатам в різних столицях світу можливість звертатися до парламентів, до урядів, для того щоб в 2017 році ми більш проактивно займали позицію щодо визнання, а до 2018 року, до 85-ї річниці, я дуже сподіваюся, що багато парламентів, і, зокрема, ізраїльський Кнесет, бо коли сюди приїжджав спікер парламенту, Кнесету, в Київ, то ми дуже жорстко поставили одну із наших вимог: якщо ми хочемо і надалі розвивати двосторонні стосунки, томи також розраховуємо, що наші ізраїльські колеги визнають Голодомор геноцидом. І ми до цього будемо докладати зусиль. Я б хотіла подякувати представникам діаспори, які інвестували 20 мільйонів доларів для того, щоб зняти фільм "Гіркі жнива", який скоро вийде на екрани, і буде по всьому світу продемонстровано сучасний фільм, художній фільм про Голодомор. Це ті зусилля, які ми давно мали зробити. Зараз, коли відроджується українська кінематографія, ми бачимо перші фільми, як "Жива", ми бачимо "Гніздо горлиці", багато інших фільмів. Я думаю, що це також наш обов'язок – через кіно, через родини тих, які загинули, які стали жертвами, показувати світу правду. І тому, колеги, я хотіла б сказати, що нинішня ООН… дуже багато і важко нам вибити факт того, що Росія вчинила факт агресії, і забрати право вето, яке для Росії є правом на вбивством, зокрема на цьому тижні вони заблокували рішення щодо перемир'я, тому я закликаю кожного з вас – це наш святий обов'язок, - проголосувати за це рішення і пом'янути тих людей, які стали жертвою Сталіна, жертвою того комуністичного режиму, і щоб наші наступні покоління, ніколи нам не довелося в житниці Європи переживати одну з найбільших трагедій. І тому сьогодні хотіла подякувати всім парламентарям, пану Княжицькому, Сюмар. Подякувати також нашій діаспорі, подякувати всім українцям і сказати, що ми пам'ятаємо. А якщо ми пам'ятаємо, то ця трагедія більше ніколи не повториться. І подякувати тим журналістам правди з усього світу, які всупереч тоді терору вони приїжджали в Україну і, не боячись, писали про цю правду. Це справжні союзники наші. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ганно. Прошу залишатися на трибуні. Прошу повернутися на трибуну. Три хвилини питання-відповіді. І прошу провести запис на запитання до співдоповідача. Будь ласка. Будь ласка, Кишкар Павло Миколайович. Включіть мікрофон.
11:04:24 КИШКАР П.М. Павло Кишкар, Народний Рух України. Ганна Миколаївна, більше доповнення до ваших влучних тез. Щодо Дюранті ви згадували. Він, до речі, на кінець своєї кар'єри визнав і сповідувався, і написав декілька достатньо потужних статей про правду і про ті події, які були в 32-33 на території України. Я думаю, що нам треба розширити коло пошуку тих людей і тих країн, які мусять визнати Голодомор геноцидом українського народу і, дійсно, спрямувати цей заклик до Міністерства закордонних справ, щоби така робота велася постійно. Дякую. ГОПКО Г.М. Якщо можна, коментар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу прокоментувати.
11:05:14 ГОПКО Г.М. Я вважаю, що зараз, коли ми розглядаємо бюджет 2017 року, нам важливо закласти в бюджеті 2017 року в Міністерство культури, МЗС окрему статтю для того, щоб на заходи із відзначення Голодомору у всьому світі, для того, щоб дипломати мали можливість і демонструвати фільм, яка зняла наша діаспора, "Гіркі жнива" (художній фільм) і для того, щоб мати можливості співпрацювати з різними урядами, проводити різні просвітницькі заходи для того, щоб ця правда була почута, і після цього не було б… Бо ми бачимо, як Москва втручається і блокує рішення в різних державах для того, щоб цього не сталося. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Добродомов Дмитро.
11:05:56 ДОБРОДОМОВ Д.Є. Я прошу передати слово Олегу Мусію.
11:06:01 МУСІЙ О.С. Олег Мусій, політична партія "Народний контроль". Пані Ганно, безумовно, правда буває або повною, або напівправдою. Повністю підтримуючи необхідність звернення до парламентів європейських держав, я хотів би вас запитати, чому ви зсилаєтесь на італійських дослідників, на англійських дослідників. А ми знаємо, ми, українці, про те, що в нас було три голодомори в Україні, і це було геноцидом теж у нашому розумінні. Невже геноцид українців у вигляді голодомору 1921-1923 років, де загинуло майже 4 мільйони людей, це не геноцид? Невже голодомор 1946-1947 років, де загинуло майже 2 мільйони людей, – це що, не геноцид? То, може, давайте ми якось об'єднаємо і скажемо повну правду всьому суспільству, а не тільки часткову правду найбільшого геноциду 32-33! Що ви думаєте з цього приводу.
11:07:06 ГОПКО Г.М. Дякую вам за запитання. 2017 рік стане для нас символічним. Це буде сторіччя з того моменту, коли у війні за незалежність 1917-1921 років ми програми через внутрішню боротьбу еліт. І ми втратили державність. А, втративши державність, це призвело до масових репресій, до масових голодоморів, які ви згадали, і в тому числі і штучного голодомору, організованого Сталіним 32-33 років. І тому зараз для нас дуже важливим є пам'ятати уроки історії, щоб в 2017 році через чергову політичну нестабільність, якою скористаються наші недруги, ми знову можемо втратити державність. І не дай, Боже, повторяться трагічні сторінки. Тому я за те, щоб ми пам'ятали, визнавали, я повністю підтримую. І в Україні є багато достойних істориків, дуже багато видань, зокрема як газета "День", яка присвячує багато публікацій українською, англійською мовами. Але мені важливо було сфокусуватися на тих дослідних іноземних, щоб показати, що в нас є союзники, і треба збільшувати кількість тих людей в іноземних державах світу, які вже давно зрозуміли і несуть правду, що голодомор – це геноцид. І іншої правди немає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І останнє запитання. Ігор Мосійчук, будь ласка.
11:08:17 МОСІЙЧУК І.В. Ігор Мосійчук, Радикальна партія. У мене, перш за все, звернення до голови парламенту нашого. Шановний пане Андрію, я прошу, навіть вимагаю опублікувати список відсутніх зараз в залі народних депутатів. Тому що прийде час і зі свічечками, з колосками підуть до "Меморіалу", будуть лити "крокодилячі сльози". Я розумію, коли в залі тут Бойка десь немає, бігає, йому сам Бог велів. Але, коли немає тих лідерів фракцій, які люблять кричати про патріотизм і одягати вишиванки від "Louis Vuitton", то у мене запитання і до вас, пані Ганно. Скажіть, будь ласка, що робиться зараз комітетом і Міністерством закордонних справ для визнання Голодомору геноцидом Кнесету Держави Ізраїль? Дякую.
11:09:22 ГОПКО Г.М. Щиро дякую вам за це запитання. Зокрема, під час візиту сюди спікера наша делегація на всіх зустрічах дуже чітко сказала, підбиваючи підсумки 25-річчя дипломатичних відносин між Україною і Ізраїлем. Що подальша розбудова наших взаємин має базуватися на правді. І для нас є важливим це рішучий крок, коли Кнесет не буде переносити розгляд постанови, яка зареєстрована у них, в парламенті Ізраїлю, а коли вони приймуть нарешті це історичне рішення. Ми плануємо надалі візити. Зараз, за ініціативою Антона Геращенка, знімаються сюжети про сім'ї, єврейські сім'ї, які теж були жертвами Голодомору-геноциду. Для того, щоб показати, що Голодомор-геноцид і жертвами цього стали представники різних націй, які тоді були в Україні. Що це не лише питання українців. І я хотіла подякувати Радикальній партії, і взагалі відзначити, що цього року, під час відзначення "Меморіалу", найбільша кількість присутніх депутатів була з Радикальної партії. І закликати інших колег. Цей день раз в рік! Прикро було, що представників дипломатичного корпусу було більше, чим народних депутатів під час цього відзначення! І я думаю, що це цей день, коли ми маємо бути… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ганно. Час для запитань завершений. Колеги, зараз будуть виступи від фракцій, потім від депутатів. І буде змога виступити не трішечки, а багато. І тому буде така можливість, пані Ганно. І я дякую вам. Я хочу пану Ігорю відповісти. Я хочу повідомити всіх, що перед голосуванням за цю постанову я проведу сигнальне голосування. І буду тут сидіти доти, доки депутати не зберуться і не буде позитивного голосування. Хай це буде 5 хвилини, 10, 20, ми вже проходили таку практику. І якщо хтось думає, що можна в робочій час перебувати за межами залу, я буду оголошувати, хто присутній, ми будемо на табло бачити присутність від тих чи інших фракцій. І поки дане питання не буде проголосоване, я буду проводити сигнальні голосування. Я лишень до того, щоб депутати зрозуміли, що треба повертатись в зал, хто не є в залі, і я впевнений, що ми вийдемо на позитивне голосування. Але зараз ми йдемо по повній процедурі. Наступний наш розділ – це є виступи від фракцій. І я прошу провести запис на виступи від фракцій. Будь ласка. Від "Блоку Петра Порошенка" Паламарчук Микола Петрович.
11:12:14 ПАЛАМАРЧУК М.П. Слово Кривенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає слово для виступу Кривенку.
11:12:22 КРИВЕНКО В.М. Віктор Кривенко, Народний Рух України. Шановне товариство, безумовно, ми всі підтримуємо це звернення до міжнародного суспільства і для мене це така певна особиста історія, і для багатьох сімей в Україні, які мають родичів, які в тому числі ще живі. Багато рухівців були постраждалими сім'ями тих, які пройшли через цей геноцид. І є до сих пір ще живі рухівці, які пережили цей страшний голод. У мене було запитання, коли я просив слово, коли виступала голова профільного комітету, але тепер це буде як звернення, що ми повинні спробувати використати наше головування у лютому в ООН для того, щоб акцентувати увагу на цій проблемі. Тому, якщо є така можливість, якщо це політично можливо, то я просив би наших дипломатів, щоб вони використали і цю в тому числі можливість, і всі інші можливості. Так само, як заступник голови бюджетного комітету, ми постійно намагаємося і підтримуємо всі ініціативи по збільшенню фінансування нашого Закордонних справ міністерства. І, вважаємо, що робота на, і війна на політичному фронті не менше важлива ніж війна на фронті реальному на сході. Тому прошу всіх підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Народного фронту" Береза Юрій Миколайович. Будь ласка, включіть мікрофон.
11:13:55 БЕРЕЗА Ю.М. Я прошу передати слово Єленському Віктору.
11:14:02 ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Віктор Єленський, "Народний фронт". Шановні телеглядачі, шановні члени парламенту, фракція "Народний фронт" вважає звернення до парламентів світу з визнанням Голодомору геноциду 1932-1933 років надзвичайно важливим з політичної, з моральної, з етичної точок зору. Ми повинні довести світові те, що знаємо самі, те, що Голодомор був, справді, геноцидом. Насамперед, ми повинні відмовитися від спекулювання самим словом "геноцид", ми повинні забути такі блюзнірські висловлювання як геноцид водопровідний чи геноцид тарифний. Був геноцид, справді, геноцид – винищення українського народу, який становив загрозу сталінському режимові. І цей геноцид був унікальний, і цей досвід України. трагічний досвід також був унікальним. Ми повинні довести світові, що захист нашої державності це ще й був захист і є захистом від майбутніх голодоморів і від майбутніх геноцидів. Оборона нашої державності – це запорука того, що цей геноцид не повториться. Ми повинні довести це всьому світові і поставити ставлення української держави на зовнішній арені до інших держав в залежності від того, наскільки уважно вони ставляться до болі українського народу, наскільки уважно вони ставляться до нашої пам'яті про геноцид. Ми закликаємо всіх повернутися в зал і проголосувати за це звернення, яке є важливим кроком в утвердженні України на зовнішній арені. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
11:16:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата Олега Ляшка, Радикальна партія Олега Ляшка.
11:16:40 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Хтось, можливо, із українців, які зараз слухають засідання парламенту чи дивляться його по телевізору, подумає, чи немає більш важливіших питань сьогодення: тарифи, пенсії, зарплати, аніж звернення до демократичних держав щодо визнання геноцидом Голодомору українського народу. Тим із людей, хто так думає, я хочу сказати: немає. Тому що, коли йдеться про історичну пам'ять, коли йдеться про майбутнє України, треба пам'ятати минуле. І наше майбутнє сформовано якраз в минулому столітті, коли сталінський режим комуністичний, людоненажерницький режим винищував мільйони українців тільки тому що вони українці, тільки тому що вони були хлібороби, тільки тому що вони хотіли бути вільними людьми. І тому історична справедливість має бути відновлена тому що мільйони невинно убієнних, ні одну українську сім'ю не минув цей геноцид Голодомор рукотворний і організований комуністичним режимом: діти, чоловіки, жінки, які померли тому, що у них на найродючішій землі забрали хліб, силою забрали, під страхом розстрілу, а потім не випускали з голодних сіл у міста, щоб вони не могли там найти роботи і прогодувати свою сім'ю. І хтось мені хоче сказати, що я, українець, маю про це забути? І хтось мені хоче сказати, що я маю це пробачити? І хтось мені хоче сказати, що немає важливіших питань аніж відновлення історичної пам'яті і справедливості, і вшанування тих мільйонів душ, які дивляться на нас зверху? Якщо ми не пам'ятатимемо своє коріння, якщо ми не пам'ятатимемо звідки ми, якого ми роду, ми не матимемо майбутнього. Тому що фундамент майбутньої країни – це справедливість і це українська душа, українське серце і українська земля. І тарифи, і зарплати, і боротьба з корупцією, і пенсії, і міжнародні політика – це все важливо. Але найважливіше – яке в тебе серце. І для чого тобі та країна під назвою Україна? Для того, щоб тут "бабки" заробляти, а потім виводити їх в офшори? Чи для того, щоб тут росли твої діти, онуки і щоб рід тут був, і щоб ти сприймав цю рідну країну, як рідну, а не територію для заробляння? І тому я вимагаю від української влади докладати зусиль до того, бити в набат, щоб увесь світ знав про той злочин, який був вчинений проти українців, і щоб цей злочин більше ніколи, ніколи не повторився на нашій землі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата Івана Крулька, фракція об'єднання "Батьківщина".
11:19:56 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Українська нація стала тією у світі, проти якої цілеспрямовано велася найбільша і найтрагічніша, абсолютно спланована, боротьба на знищення. І дійсно сьогодні вже звучали в цьому залі згадки про три Голодомори, які були на території України і які мали всі ознаки геноциду. Під кожним великим містом України ми маємо свої Биковні, в яких розстрілювалися і знищувалися представники української нації, інтелігенція. Більшовицький режим, який прийшов поневолити українську землю, робив все, щоб повністю вбити в українців будь-які, будь-які можливості для спротиву. Подавити навіть бажання і навіть думку про відновлення української держави. Саме це була головна причина спланованих акцій, які містили ознаки геноциду проти українського народу, проти української нації. Ми знаємо, що всі ті дослідження, глибокі дослідження, які робилися в Україні для того, щоб правда про Голодомор і геноцид українського народу було відомо всьому світу. І 13 січня 2010 року Київський апеляційний суд своїм рішенням визнав офіційно Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. І цим рішенням були названі організатори злочину, який не має строків давності і який передбачений статтею 442 Кримінального кодексу України. Я хочу, щоб в цьому залі прозвучали імена тих злочинців, організаторів Голодомору геноциду 1932-1933 років: Сталін, Молотов, Каганович, Постишев, Косіор, Чубар, Хатаєвич – це ті, яким не має бути прощення і яких ми маємо пам'ятати як тих, які свідомо знищували українців і робили все, щоб Голодомор геноцид був впроваджений. Безумовно, були тисячі виконавців цього злочину, геноциду і ми теж повинні пам'ятати. Ми маємо пам'ятати тих, хто були убієнні під час цього геноциду, але ми мусимо пам'ятати всіх організаторів. Справою нашої честі сьогодні проголосувати це звернення і справою честі всіх дипломатів, політиків нашої діаспори, щоб країни світу визнавали цей страшний злочин геноциду, який відбувся на території України. Для того, щоб він ніколи на земній кулі більше не був повторений як найстрашніша трагедія, яку тільки можна собі уявити, коли люди живучи на таких родючих землях умирали від того, що не мали куска хліба. В українській, на жаль, традиції колосок хліба… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. КРУЛЬКО І.І. На жаль, в українській традиції колосок хліба сприймається не тільки як символ життя, це є і символ пам'яті. Це є і символ тих мільйонів жертв, які не мали можливості цього колоска для того, щоб собі спекти хліба. Тому я, дійсно, сьогодні закликаю всіх депутатів, всю сесійну залу об'єднатися і проголосувати для того, щоб звернутися до всього світу про визнання Голодомору 1932-1933 років геноциду українського народу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми переходимо до обговорення від народних депутатів. Прошу народних депутатів записатися для участі в обговоренні. Прошу провести запис. Запрошую до слова народного депутата Олега Медуницю.
11:24:19 МЕДУНИЦЯ О.В. Прошу передати слово Юрію Березі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Юрій Береза.
11:24:28 БЕРЕЗА Ю.М. Ні для кого не є таємницею про те, що 70 років це питання замовчувалось. Замовчувалось в першу чергу тими вилупками комуністичного режиму, які, на жаль, сидять в цьому залі також. І це голосування буде показовим, хто проголосує, хто все ж таки визначить, що Голодомор це є геноцид українському народу в цьому залі. Заговорити в цьому залі ми можемо любу… любе питання і любу проблему, але надважливо зараз показати єдність, і що в цьому залі комуністичні вилупки більше ніколи не знайдуть собі місця. Я закликаю всіх народних депутатів, в першу чергу "Самопоміч", повернутись до зали і дати голоси за цю постанову. Ця постанова необхідна не тільки нам, вона в першу чергу необхідна нашим дітям, нашим внукам, нашим правнукам, щоб така трагедія більше не повторювалась. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І запрошую до слова народного депутата Михайла Головка.
11:25:48 ГОЛОВКО М.Й. Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Тернопільщина. Той народ, який не пам'ятає власної історії, на жаль, змушений пережити її знову. Ті трагічні сторінки, які трапилися з нами в ХХ столітті, три Голодомори, організовані Лениним, Троцьким і Сталіним залишили непоправимий слід, цю рану на тілі української нації. Адже на початку ХХ століття українців, згідно перепису, було більше 80 мільйонів, після голодоморів наш залишилося 35 мільйонів. Звісно, ми зараз не можемо відродити ту чисельність і та трагедія, яка сталася з нами, вона залишиться на віка в наших серцях і в нашій пам'яті. Але нас обурює той факт, що сита Європа на той час купувала дешевий хліб більшовицького режиму, який вирішив лише силою, лише таким способом, жахливою... способом геноциду – голодною смертю змушувати скоритися нескорений український народ і українську націю. Мене обурює той факт, що пройшло багато років і є багато свідчень, фактів, доказів історичних, але, на жаль, так звані європейські партнери до сьогоднішнього дня не визнають геноцид в українців, Голодомор як геноцидом української нації. Прикро, що це не визнає Німеччина, Франція, Англія, Ізраїль, який мав приблизно таку ж саму трагедію. Я ж не звертаюсь, не говорю про Москву, вона ніколи цього не визнає. Але мене обурює той факт, що так звані партнери, маючи стільки доказів, не хочуть визнати страшний геноцид більшовиками, організований на території України щодо української нації цим як раз геноцидом. Тому дуже прикро, що сьогодні ми бачимо чергове таке повторення оцього циклу, коли Україна здає ядерний потенціал, од який входить в трійку найбільших в світі, і отримує всього-на-всього гарантії на папері. І знову ми отримуємо війну на сході, знову ми отримуємо агресію зі сторони Москви, знову ми отримуємо оцю – виклик проти нашої нації, ця Московія, яка не може змиритися з існуванням українців, з існуванням української держави. Тому ви повинні розуміти, що ми ніколи не повинні розраховувати на когось, чужими руками добре тільки жар загортати. Наша сила лише є в нас і в нашій єдності, в Збройних Силах України, наша сила лише є в тому, що ми повинні розраховувати в першу чергу на себе. А в Європу ми не звертаємося. Ми повинні сьогодні вимагати в Європи, вимагати засудити дії більшовицької Москви, засудити дії оці геноциду, засудити дії сьогоднішньої Москви, яка в черговий раз робить геноцид вже на сході. Тому "Свобода" закликає підтримати цю постанову. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Валерія Лунченка.
11:28:44 ЛУНЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Тарасу Кременю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Тарас Кремінь.
11:29:09 МЕДУНИЦЯ О.В. Олег Медуниця, "Народний фронт". ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, Кременю передали слово. Добре, прошу, Олег Медуниця. МЕДУНИЦЯ О.В. Шановні народні депутати, це серйозна постанова, не дивлячись, що нібито вона така, як би дуже просто проходить по Верховній Раді і всі погоджуються з необхідністю її прийняття. Справа в тому, що кожного року, коли українські дипломатичні представництва по всьому світу проводять роботу у справі визнання геноцидом Голодомор українського народу парламентами чи країнами різних країн по всьому світу, кожного року посольства Російської Федерації по всьому світу проводять потужну дипломатичну роботу по дискредитації наших зусиль. Вони обдзвонюють міністерства іноземних справ, вони проводять роботу з іноземними парламентарями для того, щоб геноцид української нації, який в першу чергу проводився руками російських загарбників на українській землі, не був визнаний. Така дипломатична боротьба триває вже більше 10 років. Ми провели колосальну роботу по відновленню історичної пам'яті. Протягом останніх 10 років написані книги, переписані всі ті люди і їхні свідчення, які пережили Голодомор. Ми зібрали величезну наукову базу. Інститут національної пам'яті, який зараз є органом державної виконавчої влади, який ми створили, до речі, в тому числі для того, щоб увічнити пам'ять про Голодомор, зараз зберігає цю інформацію, і ми поширюємо цю інформацію по цілому світу. Ця трагедія важлива для того, щоб прийдешні покоління українців розуміли важливість того, щоб українська нація завжди мала, зберігала і примножувала Українську державу. Бо держава – це найкращий механізм збереження нації, і тому важливо, щоби наші сусіди, щоби всі цивілізовані країни по всьому світу визнали факт геноциду українського народу. Я призиваю вас всіх проголосувати "за". Фракція "Народний фронт" одноголосно віддасть свої голоси за цю постанову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата… Лапін. Народний депутат Лапін.
11:31:43 ЛАПІН І.О. Слава Україні! Шановні колеги, ви знаєте, нещодавно в місті Луцьку в 4-й гімназії маленьким діткам розповідали про Голодомор і говорили про те, що так сталося в державі Україна, коли батьки деякі втратили дуже багато дітей, для того, щоб спасти інших дітей, навіть у нас були факти і канібалізму. До чого я це все розповідаю? Коли ті дітки питаються зараз: "А нащо таке робили?", досить важливо, щоб ми всі могли це цим діткам об'яснити так, як воно насправді. Нащо знищували український народ? Тому що ми є сильний народ. Тому що ми є свободолюбивий народ. І сьогодні честь кожної людини в цьому парламенті проголосувати кнопкою за те, що ми визнаєм цей факт і закликаємо наше міжнародне співтовариство теж визнавати факт знищення і геноциду українського народу. Тому я прошу всіх колег все-таки мобілізуватися, підтримати даний законопроект. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Андрія Іллєнка.
11:33:05 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні колеги і шановні українці! Сьогодні обов'язок українського парламенту проголосувати за цю постанову, тому що мільйони українців, які були знищені тоталітарним більшовицьким московським режимом в ХХ столітті, вони сьогодні, їхні душі дивляться на нас з небес, і дивляться на те, як ми діємо сьогодні. І, ви розумієте, це не є просто історія, коли ми досліджуємо, а як було, це все є сьогодні. Тому що, коли навіть порівнюють голодомор з іншими геноцидами, наприклад, з тим же голокостом, то нацистська Німеччина, яка робила голокост, її режим злочинний був знищений, він був засуджений, всі злочинці були притягнуті до відповідальності. Більше того, сьогодні в багатьох країнах світу є кримінальна відповідальність за заперечення голокосту. І ми розуміємо, що дійсно цей злочин не тільки сказаний, а він подоланий. А коли ми говоримо про голодомор, то той режим, який здійснював голодомор, який знищував мільйони українців, нагадую, не тільки один голодомор, один голодомор був в 21-22-му, другий – в 32-33-му, і третій після війни вже так званий "переможний" голодомор 46-47 року. І це тільки голодомори, а ми беремо репресії, виселення, депортації, знищення української інтелігенції, насильницька русифікація, – це все один комплекс геноциду української нації. І сьогодні той режим, який здійснював цей голодомор, він що, покараний? Ні! Більше того, якщо в радянські часи це переважно приховувалося, то зараз нинішня влада Російської Федерації бравує цим, розказує, що Сталін був ефективний менеджер, що це так добре було, що нам же треба було... Кому, нам? – Не зрозуміло. Радянській окупаційній владі піднімати індустрію, готуватися до війни. Тому десятки мільйонів загинули, ну, й нічого, це потрібно було і так далі! Тобто сьогодні, більше того, ті самі люди, які сьогодні нападають на нашу країну, це нащадки тих, хто робив голодомор. Вони пишаються цим, вони прославляють цей злочин. І ми маємо розуміти, що сьогодні точиться та сама війна, яка була в 17-18-19 році, той самий ворог іде на нашу землю. І ми маємо розуміти, що ХХІ століття, не ХХІ століття, буде в них можливість знову зробити геноцид – вони його зроблять. Треба розуміти це, і тому треба стояти до кінця за свою землю. Треба світу пояснювати про цей страшний злочин, що він, на жаль, може навіть повторитися в майбутньому. А головне – робити висновки і бути українцями, захищати себе, захищати свою землю, пам'ятати про своїх предків. Відчувати свою відповідальність за сьогоднішній день. Я хотів би закінчити словами поета Василя Симоненка, який власне теж загинув і був замучений більшовицькою владою. Який сказав, що: "Народ мій є. Народ мій завжди буде. Ніхто не перекреслить мій народ!" ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Олега Мусія.
11:36:15 МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати! Слава Україні! Я хотів би звернутися до вас, а особливо до Комітету з питань духовності. Щоб він був не тільки послідовним у внесенні сьогоднішньої постанови, яка чомусь цілий рік не вносилась в наш парламент. І це є недопрацюванням нашого парламенту. Тому що її потрібно було голосувати одразу після рішення комітету. Але в Комітеті з питань духовності є ще одна постанова про Голодомор-геноцид української нації 1946-1947 року. І вона зареєстрована за мого авторства за № 5140 два з половиною місяці тому. Так ось, Комітет з питань духовності до сьогоднішнього дня не дав свого висновку і не вносить на розгляд парламенту цю постанову. Є ще одна постанова про геноцид з боку польської держави українців протягом 32 років. Комітет з питань духовності протягом 4 місяців не може розглянути і дати свій висновок. І ми не можемо проголосувати цю постанову. Насправді однозначно потрібно голосувати за звернення до всіх парламентів світу про визнання геноциду української нації. Але так само треба засудити і ті політичні сили, які уже засуджені і заборонені в Україні, такі як Комуністична партія України. Але ви знаєте, коли український парламент йшов шлях до визнання геноциду, Голодомору 1932-1933, була така Партія регіонів, яка голосувала проти. І до сьогоднішнього дня представники Партії регіонів є в цьому залі. А Партія регіонів сама не засуджена і не заборонена в Україні чомусь, і функціонує, і збирається йти на вибори. То я б закликав до послідовності українського парламенту і звернення, можливо, до Міністерства юстиції, до нашого уряду про заборону таких партій, які голосують проти визнання голодоморів, переселень українців і так далі, що це не геноциди. І насамкінець я хочу сказати, що ці жертви, які поніс український народ. моя нація, протягом 21-23-го року у вигляді Голодомору, спланованого тим самим комуністичним режимом, а це близько 3 мільйонів людей за оціночними судженнями, які загинули, особливо діти в цей період під час голоду на Поволжі, коли забирали український хліб, і 8 мільйонів людей голосувало. І Геноцид, Голодомор 46-47-го року, де загинуло близько мільйону, а голодувало 3 мільйони людей, потрібно також українському парламенту визнати геноцидом, спочатку нам треба визнати, а потім вже далі звертатися до міжнародної спільноти. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Олександра Супруненка. Немає. Прошу, Андрій Рудик. Народний депутат Рудик.
11:39:37 РУДИК С.Я. Шановні колеги, шановний український народе! Так сталося у моєму життя, що в 2007-10 роках я був заступником голови Київської міської державної адміністрації, от того Леоніда Михайловича Черновецького, якого люблять згадувати всі і згадують про земельні деребани, згадують про бабусь. Але чомусь ніхто не згадує, що саме при тій влади в 7-му і 10-му роках буле демонтовані пам'ятки українським катам, які посилали мільйони українських людей на голодомор. У ті роки я був заступником голови Київської міської державної адміністрації і одночасно головою Комісії з найменування пам'ятних знаків. І пам'ятаю, як за попереднього Президента Ющенка, дякуючи насправді йому, хочу сказати теплі слова, який відкрив для всього українського народу тему Голодомору як справжнього страхіття геноциду для всієї української держави. Ми одночасно будували "Меморіал жертв Голодомору" на вулиці Івана Мазепи, і в цей же час в місті Києві стояло три пам'ятники: Косіору, Чубарю і Петровському – трьом лідерам радянської України, які в ті часи спонукали людей до цього страхіття. І, ви знаєте, я піймав себе в ті роки на думці, що ніколи по суті не було до цього діла. З одного боку, вшановуємо жертв, з іншого боку, не звертаємо увагу, що їх пам'ятники стоять на вулицях. Я пишаюсь тим, що не без моєї участі ці три пам'ятники зникли з карти нашого міста. Петровський стояв, хто пам'ятає, де зараз Вінграновський стоїть, біля "Динамо". Чубар стояв в парку Чубаря на вулиці, на окраїні одній міста Києва. І Косіор стояв зараз де вулиця колишня Артема. А скільки було вулиць тим людям? Їх сьогодні немає. Ми започаткували в попередньому скликанні, я не був тоді народним депутатом, започаткували тему декомунізації. Але і по сьогоднішній день по селам поїдьте нашої держави, ще таблички тим катам не позняті. Хтось забув, хтось каже, це наша історія, хтось каже, що, ну, бачите, як один керівник однієї лінії церковної, що це Бог покарання нам послав за Голодомор. Так, так, це мова йде про Сабодана, чи як його там звати. Я перепрошую дуже. Я теж родом з Чернівців, і мені шкода, що в Чернівцях народжений був такий священик. І я закликаю наших колег, товариство, декомунізація не закінчилася, Голодомор не закінчиться доти, доки "Опозиційний блок" не визнає це і не почне разом з усім українським парламентом називати речі своїми іменами. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:42:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми через кілька хвилин переходимо до прийняття рішення, зараз я дам одну хвилину. Я прошу секретаріат Верховної Ради запросити депутатів в зал, і я прошу усіх голів фракцій через свої секретаріати запросити депутатів в зал, через кілька хвилин ми переходимо до прийняття рішення. Зараз ще надаю одну хвилину для виступу Чумаку. Потім – заключне слово. І я прошу заходити в зал і займати робочі місця. Будь ласка, одна хвилина – Чумак, від позафракційних. 11:43:20 ЧУМАК В.В. Віктор Чумак, 214 виборчий округ, позафракційні, Дніпровський район міста Києва. Шановні колеги, в підтримку цієї постанови. Про Голодомор я знаю з розповідей моєї мами і моєї бабусі, які пережили це в 1932-1933 роках, які пережили це в 37-х роках, які переживали це після війни, які їли замість нормальної їжі їли бурячиння, бурякову ботву для того, щоб вижити. Наше з вами завдання, щоб про це знав весь світ і весь світ визнавав Голодомор геноцидом українського народу. Але я вийшов сказати не тільки про це. Вчора ми з вами відмічали день української армії. Слава Богу, що в нас є що зараз відмічати. Слава Богу, що в нас є армія, яка, дійсно, може показати, що вона захищає свою країну. Слава Богу, що в нас є захисники, які сьогодні, майже, будемо говорити так, знаходяться під опікою української держави. Але ми не повинні з вами забувати про тих, хто відслужив своє і тих, хто зараз знаходиться на пенсії, або зараз знаходиться у відставці. В тому числі і тих осіб, які виконували свій інтернаціональний долг в інших країнах світу, в різні часи. Я хочу просто оголосити, що до мене звернулася і зараз стоїть на вулиці… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. 11:43:35 ЧУМАК В.В. Спілка ветеранів Афганістану, які вказують на те, що в проекті бюджету на 2017 рік вкрай врізані всі можливі соціальні гарантії соціального забезпечення ветеранів війни і практично знівельований повністю Закон про ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту. Крім того, вони говорять про те, що численні звернення представників спілки до уряду, до керівництва держави - ігноруються і вони не можуть… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, звершити. ЧУМАК В.В. Вони не можуть зустрітися з керівництвом держави. Я хочу передати ці вимоги Спілки воїнів-інтернаціоналістів і резолюція учасників протестних акцій Голові парламенту… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, отже, переходимо до прийняття рішення. Я хочу спитатися в автора і доповідачів, чи є потреба для заключного слова? Нема, так. Я поставлю спочатку голосування рейтингове, і в залежності від того, чи є голоси, ми перейдемо до прийняття рішення або будемо чекати, поки голоси будуть присутні в залі. Отже, колеги, я прошу зайняти робочі місця, прошу зайти в зал, усіх, хто знаходиться в кулуарах, зайти в зал. І я ставлю на рейтингове голосування проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні злочином геноциду українського народу номер 3525. Зараз ми проводимо лишень рейтингове голосування. Прошу приготуватися для участі в рейтинговому голосуванні і прошу проголосувати, колеги. Прошу підтримати, голосуємо, колеги. Не виходьте з залу, а навпаки заходьте в зал. Прошу проголосувати, взяти участь в голосуванні. Голосуємо, колеги. 11:47:34 За-227 Дякую. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу зайти в зал і зайняти робочі місця усіх депутатів. Отже, я ставлю на голосування проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні злочином геноциду українського народу (номер 3525) за пропозицією комітету за основу і в цілому, колеги. Прошу підтримати, прошу проголосувати, колеги. Будь ласка, голосуємо, прошу підтримати. 11:48:37 За-233 Постанова прийнята. Вітаю, шановні колеги. І, шановні колеги, я дуже прошу народних депутатів не розходитись, зараз у нас є блок місцевого самоврядування, і першими стоять кілька питань, з одного боку, технічних, а, з другого боку, дуже важливих. Це є проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Бережани Тернопільської області. Про перейменування міста Мукачевого, про перейменування села Падалки. Це дуже короткі питання, я сподіваюсь, вони об'єднують зал, що ми зможемо швидко їх пройти. Я прошу всіх зайти в зал і я ставлю зараз на розгляд проект Постанови 3411 про зміну і встановлення меж міста Бережани Тернопільської області. І прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Будь ласка, колеги, голосуємо. 11:49:43 За-173 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Федорука Миколу Трохимовича, будь ласка.
11:49:59 ФЕДОРУК М.Т. Шановні народні депутати! Тернопільська обласна рада звернулась до Верховної Ради України з поданням про зміни і встановлення меж міста Бережани Тернопільської області. Проектом землеустрою щодо змін і встановлення меж міста Бережани пропонується збільшити територію міста на тисячу 525 гектарів, нуль сім сотих гектара земель, що знаходяться у віданні Бережанської міської ради, та затвердити територію міста Бережани загальною площею 2 тисячі 104 і 37 сотих гектара. Розширення території міста пропонується провести за рахунок забудованих земель комерційного призначення, земель промисловості і сільськогосподарського призначення та земель запасу. Доцільність включення земельних ділянок обґрунтовується необхідністю вирішення актуальних містобудівних питань, зокрема формування резервів житлових та виробничих територій, розміщення комунальних об'єктів рекреаційних територій, охорони пам'яток культурної спадщини, резервуванням територій для розміщення малих та середніх виробництв з метою залучення інвестицій у виробництво. Питання про зміну меж міста Бережани погоджено відповідно до законодавства, розглянуто і схвалено Бережанською міською, Бережанською районною і Тернопільською обласними радами та Бережанською районною і Тернопільською обласними державними… обласною державною адміністрацією. Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування підтримує подання Тернопільської обласної ради щодо зміни встановлення меж міста Бережани Тернопільської області. Просимо народних депутатів підтримати проект Постанови про зміни встановлення меж міста Бережани Тернопільської області (реєстраційний номер 3411) і прийняти його за основу і в цілому. Прошу голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи є потреба в обговоренні? Немає. Тоді я прошу запросити в зал усіх народних депутатів, ми зараз переходимо до прийняття рішення. Я прошу зайти всіх народних депутатів у зал і приготуватись до голосування. Місяцями вже ми ці питання переносимо технічні, які мають загальну підтримку, загальне розуміння. І я дуже прошу всіх сконцентруватися зайти в зал, колеги. Прошу запросити усіх депутатів у зал зайняти робочі місця. І я ставлю на голосування проект Постанови 3411 за пропозицією комітету за основу і в цілому. Колеги, будь ласка, прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. 11:52:55 За-184 Колеги, шановні колеги, давайте ми ще поставимо на повернення, попросимо усіх колег об'єднатися. Я прошу запросити депутатів в зал. Я хвилину почекаю. Прошу запросити депутатів в зал. Колеги, будь ласка, прошу запросити депутатів в зал. Зараз я поставлю на повернення. Прошу Секретаріат Верховної Ради України закликати депутатів в зал. Колеги, будь ласка, зараз я поставлю голосування на повернення. Я прошу приготуватися до голосування. Будь ласка, заходимо, займаємо робочі місця. Отже, колеги, я поставлю один раз на повернення. Прошу всіх зайняти робочі місця. Я зараз ставлю на голосування: повернутись до розгляду проекту Постанови 3411. Прошу підтримати. Прошу проголосувати пропозицію повернутись до розгляду питання 3411. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати. 11:56:10 За-197 Рішення не прийняте. Колеги, а повернути в комітет на доопрацювання? Я тоді поставлю наступну пропозицію, з тим щоб, можливо, підтримали: повернути в комітет на доопрацювання, колеги. Я прошу зараз зайняти робочі місця. Колеги, будь ласка, займайте робочі місця. Зараз я поставлю пропозицію: на доопрацювання в комітет. Прошу підтримати, колеги, на доопрацювання. Колеги, підтримаєте? Я ставлю на голосування пропозицію: повернути в комітет для доопрацювання до першого читання проект Постанови 3411. Прошу підтримати. Прошу проголосувати, колеги. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати. 11:57:22 За-193 І остання пропозиція: повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Колеги, будь ласка, я прошу підтримати пропозицію: повернути суб'єкту законодавчої ініціативи для доопрацювання. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо. 11:57:50 За-188 Рішення не прийняте. Проект Постанови 3411 відхилений. Шановні колеги, я… ми вже не встигнемо, дві хвилини до перерви, не встигнемо перейти до розгляду наступного питання, але є прохання від ветеранів Афганістану надати одну хвилину для повідомлення від тих, хто зараз проводить пікетування біля Верховної Ради України. І я надаю хвилину для виступу народному депутату Куніцину. Будь ласка, одна хвилина.
11:58:37 КУНІЦИН С.В. Шановні друзі! Ми не можемо робити вигляд, що нічого не проісходить. Під Верховною Радою зараз стоїть біля 2 тисяч ветеранів Афганістану. Я був координатором ветеранів Афганістану на Майдані з першого до останнього дня. Біля 2 тисяч афганців пройшло Майдан. 12 тисяч воювали на Донбасі афганців, 160 загинуло, сотні поранених. Командир 8-ї сотні Олег Міхнюк отримав посмертно Героя України. Ми наприймали рішень таких, що стовкнули лобами афганців, атошників. У одних – одні пільги, у інших – інші. Люди прийшли. Ми зараз з депутатом Сажком, афганцем, вийшли, виступили на мітингу. Обстановка накаляється. Не можна робити вигляд, що нічого не проісходить. Я до Андрія Володимировича звернувся. Хай чи Оксана Сироїд, голова комітету Третьяков зустрінуться з делегацією, бо ми знаємо, що ці люди пройшли війну, там афганці-атошники, вони можуть піти на все. А ми робимо вигляд, що нічого не відбувається! Ми домовилися з Прем’єр-міністром Гройсманом, що до 25 грудня ми підпишемо Меморандум між афганцями, атошниками і сім'ї загиблих… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Будь ласка, завершуйте. КУНІЦИН С.В. …ситуацію, щоб всі учасники бойових дій, інваліди війни мали… сім'ї загиблих однакові льготи, пільги. Бо не може бути інакше! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз згідно Регламент я оголошую перерву на 30 хвилин. О 12.30 ми продовжимо наше засідання. І я прошу усіх о 12.30 прибути в зал для продовження нашої роботи. Дякую. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершено. Я прошу заходити в зал для продовження нашої роботи. Прошу Секретаріат Верховної Ради запросити депутатів в зал. Шановні колеги, у нас наступних є три питання з блоку місцевого самоврядування, але голова комітету звернувся з проханням, щоб ці питання були перенесені. Я переконаний, що всі ми з великою повагою і до комітету, і тому ми врахуємо пропозицію комітету. І ці питання, які стосуються місцевого самоврядування, які мали бути в порядку денному наступними, ми їх переносимо на наступний день. І, шановні колеги, таким чином ми переходимо до наступного блоку наших питань. Це для повторного розгляду з пропозиціями Президента. І також хочу повідомити, що в нас є 2 проекти постанови про скасування рішень Верховної Ради України, які я можу ставити на голосування будь-коли без включення в регламент, але зараз ми переходимо до наступного питання порядку денного. Це Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення" з пропозиціями Президента України № 2706. Хочу нагадати, що розглядаючи законопроекти з пропозиціями Президента України, ми маємо спеціальну процедуру. Вона не передбачає скороченої чи довгої процедури. Вона має свою процедуру, яка передбачає виступ від комітету. І потім обговорення. І тому оголошую до розгляду Закон України 2706 і запрошую до доповіді першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Негоду В'ячеслава Антоновича. Будь ласка.
12:39:29 НЕГОДА В.А. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати! Мені доручено доповісти по зазначеному законопроекту. В першу чергу хотів би сказати, що це дія цього проекту Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення" (реєстраційний номер 2706) від 22.04.2015 року було прийнято Верховною Радою України 7 липня цього року. Цей законопроект спрямовано на стабілізацію фінансово-економічного стану підприємств житлово-комунального господарства. Президент України не погоджується з запропонованим способом урегулювання проблемних питань діяльності суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення. Оскільки законопроект номер 2706 лише частково врегульовує проблемні питання виконавців комунальних послуг та охоплює тільки підприємства, в яких відсутня заборгованість за енергоносії станом на 01.01.14 року. При цьому надає можливість реструктуризувати терміном на 24 місяці лише заборгованість за 14-й рік. З огляду на зазначене закон пропонується Президентом відхилити. Мінрегіон підтримує пропозиції Президента України. Але окрім цього дозвольте нагадати, що 30 листопада цього року набрав чинності Закон України від 03.11.2016 року, який називається "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який більш комплексно вирішує проблеми фінансово-господарського стану підприємств житлово-комунального господарства. Тому враховуючи зазначене, це як додатковий аргумент, вважаємо за доцільне зняти з розгляду законопроект 2706. І користуючись можливістю я хотів би звернутися до вас, шановні народні депутати, враховуючи те, що сьогодні День місцевого самоврядування, і те, що Мінрегіон відповідає за зазначені питання, я хотів би вас привітати, у вашій особі всіх представників місцевого самоврядування України з цим днем і подякувати вам в першу чергу від нашого міністерства, від тих територіальних громад, які сьогодні реалізовують спільно з нами законодавство, яке стосуються і створення спроможних територіальних громад, і формування сучасної системи місцевого самоврядування, подякувати вам за ту підтримку. І сподіваємося, що у майбутньому ми разом з вами і тільки з вами проведемо в Україні найкращу реформу і побудуємо найміцніше місцеве самоврядування. Бажаю успіхів! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, залишайтесь на трибуні. В'ячеслав Андронович, я прошу вас повернутися на трибуну. Згідно з порядком розгляду даного питання після доповіді дається час на питання-відповіді. І я прошу народних депутатів 5 хвилин питання-відповіді, прошу провести запис на запитання до доповідача. Кодола, будь ласка, включіть мікрофон.
12:43:37 КОДОЛА О.М. Олександр Кодола, Чернігівщина, 209 виборчий округ. Шановний пане заступник міністра, я хотів би запитати наскільки зараз стало проходить опалювальний сезон в Україні і, зокрема, можливо, є у вас інформація по Чернігівщині? І ситуація з теплогенеруючими компаніями, якщо є у вас цифри, то скільки зараз є арештованих рахунків і як функціонують ці теплогенеруючі підприємства? Дякую.
12:44:13 НЕГОДА В.А. Дякую за запитання. Я хотів би сказати, що у нашому міністерстві питання житлово-комунального господарства веде інший заступник і мав доповідати по цьому питанню міністр, віце-прем'єр Геннадій Зубко. У зв'язку з тим, що зараз відбувається засідання уряду, то я, чесно кажучи, не можу на всі питання, які стосуються житлово-комунального господарства професійно відповісти. Разом з тим, я готовий на всі ті питання, які прозвучать дати відповідь письмово з тим, щоб підготуватися. Оскільки я в міністерстві, кажу вам відверто, відповідаю за питання проведення, в тому числі реформи місцевого самоврядування, децентралізації. Тому не хотів би, щоб мої відповіді були неточними і, ну, не відповідали тим питанням, які ви мені задаєте. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович.
12:45:21 ГОНЧАРЕНКО О.О. Прошу передати слово народному депутату Андрієвському. Дякую.
12:45:28 АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги! У мене навіть не запитання, а теж пропозиція в обов'язковому порядку підтримати цей закон. Чому? Після прийняття 5273, закону, яким ми фактично врегулювали, він був підписаний Президентом, надзвичайно важливий для галузі, актуальність 2706, вона просто відпала. Тому у нас сьогодні є дві можливості: або ми підтримуємо пропозицію Президента на відхилення, або значить долання вето, оскільки голосів не буде. І нам сьогодні треба зробити все для того, щоб цей закон просто відхилити, тому що на сьогоднішній день працює надзвичайно важливий для галузі закон, який врегульовує всі ці питання, він вже почав працювати, вже підприємства отримують гроші для погашення боргів. І після реструктуризації боргів, після повного їх погашення буде скасована пеня і штрафи, які були нараховані внаслідок неперерахування державою своєї частики на різницю в тарифах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я розумію, це був виступ, а не запитання. Так? І наступний, я надаю слово Севрюкову Владиславу Володимировичу. Будь ласка.
12:46:39 СЕВРЮКОВ В.В. Доброго дня! Прошу передати слово Олександру Бригинцю.
12:46:47 БРИГИНЕЦЬ О.М. Шановні колеги, я думаю, що в даному випадку навіть і нема про що питати тому що цей закон, він породжував певну своєрідну нерівність і наше завдання зробити так, щоби всі підприємства і всі можливості були рівні. Тому я пропоную підтримати пропозицію Президента в даному випадку і наша фракція так само буде підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І останнє виступ-запитання, Соловей Юрій Ігоревич. Будь ласка.
12:47:22 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89-й виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. В'ячеслав Андронович, ви, до речі, із трибуни якраз сказали, що в основному ті питання, які ви ведете стосуються власне територіально-адміністративної реформи і посилення місцевого самоврядування. Вчора, на жаль, український парламент не спромігся прийняти один самих важливих законів 4676 щодо об'єднання територіальних громад, коли громади об'єднуються, а населені пункти знаходяться в різних районах. Скажіть, будь ласка, що робити в цьому випадку далі, яка позиція міністерства по даному законопроекту? І як ви бачите особисто вирішення цієї проблеми, оскільки проблема існує і надзвичайно гостра? До мене, як депутата мажоритарщика, вчора подзвонило два керівника органів місцевого самоврядування просто з тим, з незадовільною позицією оцінки чи неприйнятного вчора законопроекту.
12:48:37 НЕГОДА В.А. Дуже дякую, дякую за це питання. Воно є актуальним, особливо сьогодні, в день місцевого самоврядування. Я хотів би запевнити всіх народних депутатів, мені, звичайно, вчора дуже хотілося, щоб ми, напередодні дня місцевого самоврядування, прийняли цей закон. Але, я думаю, що десь і ми не доопрацювали з окремими фракціями, є у нас певні непорозуміння, очевидно. Я єдине хочу підкреслити, що міністерство, я особисто не допускаю будь-яких тисків в процесі добровільного об'єднання територіальних громад. Цей процес має відбуватися з врахуванням думки територіальних громад, якщо є такі інші приклади, то ми це намагаємось не допустити. Разом з тим, процес формування спроможних територіальних громад, він є незворотнім, для того, щоб передати повноваження і передати ресурси, і відповідальність, ми повинні мати спроможні громади, іншого шляху у нас немає. І думаю, що в цьому залі немає ні одного народного депутата, який проти цього, щоб ми мали в Україні потужне місцеве самоврядування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. НЕГОДА В.А. Можливо, різні погляди на це, але в кінцевому результаті ми повинні це створити. Тому і ті питання, які пов'язані потім з питаннями житлово-комунального господарства, вони будуть краще вирішуватися з тими громадами, які мають ресурс, які мають повноваження. Тому я думаю, ми запропонуємо шлях як далі рухатися і, переконаний, що нас підтримають. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Час для запитань завершений. І до співдоповіді я запрошую представника Комітету з питань будівництва і містобудування, і житлово-комунального господарства пана Андрієвського, будь ласка.
12:50:35 АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги! Дуже коротка інформація стосовно цього закону. Я нагадаю, що 2706 законопроект був запропонований для розгляду депутатами і був підтриманий, якраз враховуючи те, що нам треба було врегулювати надзвичайно погану ситуацію, яка склалася в галузі. Внаслідок непрорахування державою своєї частки на погашення різниці в тарифах були нараховані значні штрафи і пені, вимивались обігові кошти у підприємств теплокомуненерго, підприємствах, які надають послуги центрального водопостачання і водовідведення. Такий закон був проголосований, був поданий на підпис Президенту, але були застереження, і зауваження з'явилися у Президента, були застереження від міжнародних фінансових організацій. Після проведення відповідних консультацій разом з урядом був відпрацьований новий закон, Закон 5273, про який теж йшлася мова в доповіді першого заступника міністра. Цей закон був проголосований депутатами, підписаний Президентом і вже на сьогоднішній день працює. Підприємства теплокомуненерго, підприємства, які надають послуги центрального водопостачання і водовідведення, на сьогоднішній день вже отримують кошти для погашення заборгованості. Вони отримали можливість цю заборгованість реструктуризувати на 5 років. До речі, за пропозиціями депутатів такі ж самі можливості ми надали і споживачам, які теж мають можливість спокійно реструктуризувати таку заборгованість. Після погашення цієї заборгованості пеня і штрафи, які виникли з вини держави, будуть скасовані. Тому Закон 2706 актуальність свою втратив, і сьогодні є пропозиція Президента його відхилити. Тому я прошу і рішення комітету є на те, щоб відхиляти цей закон. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Зараз 5 хвилин на запитання. Я прошу провести запис на запитання, будь ласка. Ванат, від "Народного фронту".
12:52:49 ВАНАТ П.М. Прошу передати слово пану Кодолі.
12:52:59 КОДОЛА О.М. Олександр Кодола. Шановні колеги, я як заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального закликаю весь зал підтримати рішення комітету. Оскільки цей закон втратив актуальність, про що сказав мій колега Дмитро Андрієвський, я звертаюся до всіх відхилити зазначений законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пан Андрієвський, дякую за запитання і відповіді. Шановні колеги, по даному законопроекту не передбачаються виступи, а тільки запитання. І ми переходимо до прийняття рішення. Я хочу звернути увагу, про що говорив Андрієвський, що сам факт навіть відхилення цього законопроекту відкриває шлях для підготовки нового. Так, я правильно розумію? І тому ми зараз поставимо всі пропозиції на голосування. Обговорення не передбачено, а тільки виступи і питання передбачені. Для повторного розгляду з пропозиціями Президента України мають спеціальну процедуру, де не передбачено обговорення. Колеги, зараз я буду один за другим ставити всі пропозиції, які передбачені Регламентом. Перша пропозиція: відхилити закон. Так, я її ставлю першою на голосування. Отже, шановні колеги, я ставлю пропозицію відхилити закон. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Колеги, наступна буде подолання вето, зараз – відхилення. Відхилення. 12:55:12 За-92 Рішення не прийнято. Наступна стоїть подолати вето Президента України. Отже, шановні колеги, хто підтримує пропозицію подолати вето Президента, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 12:55:40 За-76 Рішення не прийнято. Наступна пропозиція: прийняти в цілому з урахуванням всіх пропозицій Президента України. Шановні колеги, хто підтримує цю пропозицію: прийняти в цілому з урахуванням усіх пропозицій Президента України, прошу проголосувати. Будь ласка. 12:56:13 За-94 Рішення не прийнято. І остання пропозиція, яка можлива, це направити в комітет на доопрацювання, колеги. Хто підтримує... Прошу Андрієвському, дайте одну хвилину Андрієвському, хай нам порекомендує, як нам зараз діяти. Будь ласка, одна хвилина.
12:56:31 АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, в принципі, от ті результати голосування, які вони сьогодні відбулися нас повністю влаштовують, тому що закон вважається відхиленим. Нам, ще раз хочу сказати, цей закон, він був нормальний, але він на сьогоднішній день повністю втратив свою актуальність. Тому що існує закон, який підписаний вже Президентом, і галузь вже отримує і додаткові кошти обігові, і буде мати можливість реструктуризації, має можливість скасувати і списати пеню і штрафи. Тому такий результат голосування, який ми сьогодні побачили на екранах Верховної Ради, він повністю відповідає інтересам галузі житлово-комунального господарства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я не ставлю останню пропозицію можливу, а фактично ці голосування, які ми провели, він і відкриває дорогу для розробки нового законопроекту. І тому я оголошую, що згідно результатів голосування проект Закону 2706 відхилено. І це вам відкриває, власне, шлях для розробки нового законопроекту. Шановні колеги, я повідомляв, що є два… Комітет самоврядування зняв свій блок питань. Два проекти постанови, які я планував поставити на голосування, які не потребують включення в порядок денний, на жаль, неможливо поставити, оскільки автор захворів. я щойно з ним говорив по телефону, і він, на жаль, не зможе прибути і просить перенести їх на будь-який інший день. Таким чином, ми не маємо інших питань, які могли би розглядати, на порядку денному сесії. У зв'язку з цим я, шановні колеги, хочу побажати усім активної роботи в комітетах. Сьогодні буде важливий Комітет місцевого самоврядування. Хочу нагадати, що сьогодні будуть парламентські слухання важливі: "Актуальні питання зовнішньої політики в Україні". І хочу нагадати, що завтра зранку після питання про зняття депутатської недоторканності будуть поставлені питання, необхідні для прийняття бюджету, які ми не встигли дорозглянути у вівторок. І тому я прошу усіх завтра о 10 ранку дисципліновано прибути в зал для продовження нашої роботи. А зараз я ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Плідної роботи в комітетах. Завтра о 10 ранку ми продовжимо нашу роботу. Дякую вам. |
