|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 08.10.2024
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 8 жовтня 2024 року, 12 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати України, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх колег поважати прийняте українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, 24 вересня Національна рада Федеральних зборів Швейцарської Конфедерації ухвалила декларацію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнано геноцидом українського народу. Ми дуже вдячні колегам-парламентарям за ухвалення такого вкрай важливого для України рішення. І кожен крок у відновленні історичної справедливості попереджає повторення подібних злочинів у майбутньому. Тому прошу оплесками подякувати членам швейцарського парламенту. (Оплески) Шановні народні депутати, вітаємо нашу чоловічу збірну з футзалу з почесним третім місцем на Чемпіонаті світу. Для чоловічої збірної України в ігрових видах спорту це перша нагорода на чемпіонатах світу. Шановні колеги, сьогодні в нашій державі відзначається День юриста. Вітаємо всіх правників з професійним святом, бажаємо наснаги та успіхів у цій нелегкій, але водночас важливій справі, спрямованій на захист прав і свобод кожної людини і громадянина. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Дмитра Олександровича Разумкова. Давайте привітаємо іменинника, побажаємо міцного здоров'я, невичерпної енергії та успіхів на благо України. (Оплески) Шановні колеги, за нашою традицією парламентською давайте розпочнемо роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, триває 958-й день повномасштабної загарбницької агресії Російської Федерації проти України. Ворог щоденно завдає терористичних ракетно-дронових ударів по мирних містах і селах України, в тому числі по житлових кварталах, активно атакує наші прифронтові позиції. Наші герої, захисники і захисниці, пропри ворожу підступну активність незламно стримують натиск рашистських військ, відбивають їхні штурми та нещадно знищують загарбників. Схилімо голови перед пам'яттю героїв, які віддали своє життя за мирне незалежне майбутнє України. Ми завжди будемо пам'ятати їхні безсмертні подвиги. Вшануймо хвилиною мовчання світлу пам'ять всіх мирних громадян, які загинули від рук російської держави-агресора. (Хвилина мовчання) Дякую, прошу сідати. Шановні народні депутати, дозвольте поінформувати вас, що з 3 вересня по 1 жовтня цього року я брав участь у інавгурації новообраної президентки Мексики Клаудії Шейнбаум, і перебування в Мексиці було використано для посилення міжнародної підтримки України, зокрема з боку країн Глобального Півдня, лідери яких були присутні на проведенні до присяги мексиканської лідерки. Загалом відбулося понад 30 контактів з главами присутніх в Мехіко делегацій. Шановні народні депутати, також хочу повідомити, що народну депутатку України Євгенію Михайлівну Кравчук було обрано віцепрезиденткою Європейської партії Альянс лібералів і демократів за Європу на з'їзді, що відбувся 5 жовтня 2024 року в Португалії. Вітаємо нашу колегу з цією почесною посадою, бажаємо успіхів у просуванні інтересів української держави. Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовилися перед початком розгляду питань порядку денного надати час по три хвилини для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп. Я прошу представників фракцій і груп записатися на виступ. Будь ласка, слово надається Бойку Юрію Анатолійовичу, "Платформа за життя та мир". Папієв Михайло Миколайович.
12:11:33 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України. Перш за все я хочу приєднатися до привітань Голови Верховної Ради України і привітати всіх юристів України з Днем юриста, привітати Президента України, бо у нас перший Президент України, який є, за освітою юрист, освіта "Правознавство". Я впевнений в тому, що юристи в нашій країні, вони докладуть своїх зусиль для того, щоби те положення, яке записано в статті 1 Конституції України, що Україна є правова держава, буде втілено в життя. І зараз основне, що перед нами і які основні зусилля, яких треба докластися, – це консолідація суспільства. От всі, я спілкуюся з громадянами України, всі реально бачать, чим займається Президент, в який спосіб він консолідує наших міжнародних союзників та партнерів. І я задаю собі питання, і те ж саме питання задають люди, а чим займається наш уряд? От хто сьогодні може сказати, чим займається наш уряд, чим займається Прем'єр-міністр України, міністри України? Тому що громадяни України потребують спілкування з ними. Зараз ми йдемо до опалювального сезону, і я дуже просив би, щоб ми в п'ятницю заслухали уряд. Ми ж тому і призначали Прем'єр-міністра України, що він енергетик, що він виходець з відомої компанії, що очолював електростанцію, так. І на сьогодні ми очікуємо від Прем'єр-міністра, щоби він свої знання втілив в життя і щоби люди України знали, що опалювальний сезон пройде стабільно, спокійно. І необхідно навчити уряд спілкуватися з людьми і говорити навіть ті небезпеки, які нас очікують, щоби люди чітко могли готуватися до них. Треба щоби оце спілкування з громадянами України було постійним і відвертим, і правдивим. Тільки такі підходи, вони консолідують суспільство наше, і ми станемо єдиною потужною нацією, і будемо брати приклад з наших Збройних Сил України, як вони сьогодні захищають нашу країну і борються з агресором, так само і ми консолідуємо весь народ. І я впевнений в тому, що Україна прийде в такий спосіб до перемоги. Тому я закликаю сьогодні і народних депутатів України, щоб ми припинили всі чвари внутрішні, щоб ми сьогодні взяли ту відповідальність, яка стоїть перед нами, в День юриста щоб ми усвідомили це: правове поле України формує Верховна Рада України. І нам треба сформувати її в такий спосіб, щоб основними цінностями, які є в суспільстві, це життя і здоров'я громадян були втілені в життя. Я вітаю вас всіх і бажаю нам успіхів в цій праці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, депутатська група "Довіра".
12:14:36 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, дорогі українці! Влучними були слова директора однієї зі шкіл прикордоння, те, що ми, держава, воюємо з таким величезним московським монстром, воно говорить само за себе, ми добре і правильно вчимо своїх дітей. Так, дійсно, наші вчителі виховали мільйони українських патріотів. Саме в неділю ми відзначали День освітянина. Тому я з цієї високої трибуни вітаю всіх освітян з цілої нашої країни – від сходу до заходу, від далеких рубежів наших східних до прикордоння, до Жовківщини, Яворівщини, Мостищини, до заходу нашої країни. Ми дякуємо вам, дорогі вчителі. Ми дякуємо, звичайно, нашим таким воїнам, які, власне, прищепленим цим патріотизмом ще з домашньої оселі, з вчительського, власне, десь кабінету, і мають можливість сьогодні проявити себе краще, ніж ми разом з вами в цьому залі, і захищати нас. Але не лише однією відвагою ми можемо виграти війну. Нам, зрозуміло, що потрібна підтримка наших воїнів відповідними технічними, матеріальними засобами. І ці засоби ми шукаємо на різних фронтах, ми шукаємо їх в нашій міжпарламентській роботі. І я дякую нашій делегації на чолі з пані Марією Мезенцевою, з Євгенією Кравчук, з Оленою Мошинець, які, власне, на останній, крайній сесії ПАРЄ зробили багато кроків для того, аби світ звернув увагу ще більше на наших цивільних, військових полонених, на дітей, які через війну, на жаль, є постраждалими, на те, щоб допомогти нам з відповідною зброєю, з дозволом нашим найвідважнішим на далекобійну зброю. Ми віримо, що на найближчому засіданні "Рамштайну" ми отримаємо звістки про якісь добрі кроки в нашому русі до безпекового альянсу НАТО. Ми віримо, що, власне, міжнародна спільнота зверне увагу ще більше до нас. Тому я закликаю всіх вас, парламентарі, в ці дні, аби ви ще більше працювали, кожен на своєму майданчику, на міжнародній арені для того, аби зосередити всю світову спільноту довкола нашої проблеми, аби допомогти наближати нашим найвідважнішим українцям всіма нами таку довгоочікувану перемогу! Слава Збройний Силам! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Дирдін Максим Євгенович. Я так розумію, передає Кравчук, так? Будь ласка, Кравчук Євгенія Михайлівна.
12:17:49 КРАВЧУК Є.М. Колеги, вітаю! Дякую за вітання. Також хочу торкнутися міжнародної тематики. Почну із з'їзду ALDE – конгресу Альянсу лібералів та демократів за Європу, який пройшов на цих вихідних в Португалії, і дійсно успішний для України загалом, і успішний для нашої парламентської дипломатії. Українці не просто делегати на цих з'їздах, тепер ми входимо до керівництва цієї партії, мене було обрано віцепрезиденткою ALDE на наступні два роки, і це додає додаткові можливості для адвокації українських інтересів для того, щоб наша євроінтеграція проходила швидше і ефективніше. Важливо, що також була прийнята резолюція, яка закликає всі держави дати дозвіл використовувати західну зброю по законним військовим цілям на території Російської Федерації, а також продовжувати забезпечувати підтримку в Українській мирній формулі Володимира Зеленського, як і приєднатися до заключного комюніке Саміту миру. Дуже важливо, що ми мали перший закордонний візит нового Генсека НАТО саме в Україну Марка Рютте він також належить до ліберальної родини. Пріоритет пана Рютте – просувати підтримку України серед членів Альянсу і зрештою забезпечити вступ України до НАТО. 26 вересня під час візиту Володимира Зеленського Сполучені Штати Америки оголосили новий пакет на 7,9 мільярда доларів США і запровадили додаткові санкції проти Росії. Вже зовсім скоро, 12 жовтня, пройде "Рамштайн" у форматі лідерів країн, і на цій зустрічі Україна представить план перемоги іншим партнерам, чіткі і конкретні кроки для справедливого закінчення війни. Також я хочу подякувати за роботу парламентським делегаціям в асамблеях, в ПАРЄ, у Парламентській асамблеї ОБСЄ. Ми дійсно працюємо як одна команда. У ПАРЄ прийняті дуже важливі резолюції: про наших полонених, військовополонених, цивільних полонених, уперше згадали полонених українських журналістів. Також ПАРЄ визнала Голодомор як геноцид українського народу, і провели паралелі із тим, що відбувається зараз із агресією Росії. І також триває третій раунд уже переговорів в рамках скринінгу разом з представниками Європейської комісії, на цих переговорах парламент представляє перший спікер Олександр Корнієнко. Дякую усім. Дякую всім дипломатам, всім, хто працює на благо України і захищає інтереси в світі. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна. Передає слово, так? Будь ласка.
12:20:39 ГНАТЕНКО В.С. Шановний пане Голово, дорогі колеги! Передусім хочу привітати наших любих вчителів та всіх педагогів з їхнім святом, яке ми відзначали в неділю, а також всіх юристів, я думаю, що це майже всіх нас, які сьогодні приймають закони, які і необхідні для нашої держави. Водночас настрій в нас несвятковий. На жаль, у проекті Державного бюджету на 2025 рік ми бачимо продовження тенденції на замороження рівня заробітних плат освітян, медиків та інших категорій. Депутатська група "Відновлення України" надала свої пропозиції до проекту Державного бюджету. Ми вимагаємо забезпечити гарантії на збереження середнього заробітку на особливий період для працівників освіти, а також мінімальний розмір посадових окладів для педагогічних працівників. Разом з тим, група закликає збільшити обсяг субвенції місцевим бюджетам на надання держпідтримки особам з особливими освітніми проблемами. Загалом незрозуміло, чому на фоні зростання інфляції соціальні стандарти на сьогодні заморожені. Наша пропозиція: необхідно переглянути прожитковий мінімум, щоб його суттєво наблизити до фактичних показників. Тепер щодо бізнесу. НКРЕ вирішили збільшити граничні ціни на електроенергію для непобутових споживачів вже з 1 листопада. Це відбувається в час, коли вітчизняні підприємці буквально виживають. Прийняття такого рішення абсолютно не на часі, бізнес і так змушений витрачати шалені кошти для організації автономного живлення. Держава та органи місцевого самоврядування мають іти назустріч підприємництву. Бізнес, особливо у прифронтових регіонах, потребує особливої підтримки. Місцева влада має прийняти пільги на сплату податків підприємствам, особливо це касается податку на землю та нерухомість. Це допоможе виживати бізнесу в умовах війни. Харків є прикладом запровадження місцевою владою пільгового податкового режиму. Необхідно централізовано випрацьовувати механізм для подальшого оподаткування бізнесу в прифронтових громадах. Це дозволить забезпечити достатні умови для всіх підприємців у цих регіонах. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Фріз Ірина Василівна, фракція "Європейська солідарність". Порошенко Петро Олексійович.
12:23:03 ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, попередній парламентський тиждень був присвячений міжнародній діяльності, ви бачите, що багато з наших колег відвідали наших партнерів. Хочу наголосити, що на кожній моїй зустрічі і в урядах скандинавських країн, і в парламентах скандинавських країн, і в Брюсселі під час асамблеї Європейської народної партії, де ми заслуховували всіх кандидатів на посади єврокомісарів, до нас звучало одне головне питання, точніше два: перше – це ситуація на фронті і друге – що таке план перемоги. Я зараз почув, що у нас він представлений в ПАРЄ, представлений в Європарламенті, представлений в Парламентській асамблеї НАТО. Друзі, у нас парламентсько-президентська республіка і план має бути представлений у вищому законодавчому органі держави – в Верховній Раді України. Друга позиція. Ми з вами знаходимося напередодні "Рамштайну". І знову таки, що би я хотів почути там: це вирішення питання надання нам long range, дальньої зброї і це питання запрошення України до НАТО. НАТО є ключовим фактором існування української держави. І я дуже сподіваюся, що план перемоги містить: перше – членство України в ЄС та НАТО, друге – відсутність компромісів по незалежності і суверенітету України, третє – відсутність компромісів по територіальній цілісності України, четверте – відсутність компромісів по потужності Збройних Сил України і п'яте – відсутність компромісів по санкціям, які мають перерізати можливість Путіну фінансувати збройну агресію. Впевнений в тому, що ми чекаємо запрошення України в НАТО і саме з цього приводу має бути робота Президента, уряду, парламенту, і ми з вами маємо вдень і вночі працювати для того, щоб відповідати критеріям НАТО, а не закручувати демократію і відштовхувати нас в ОДКБ. І декілька слів по бюджету. Він має бути справедливим. Тягар має нести алкоголь, табак, "ігорка", а не чесні працівники, наймані працівники, навантаження на бідних. Це несправедливо і ми не можемо цього допустити. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Скороход Анні Костянтинівні, група "Партія "За майбутнє". Будь ласка.
12:26:21 СКОРОХОД А.К. Шановні колеги, ви знаєте, що у нас зараз відбувається на фронті. У людей через ці корупційні скандали з ВЛК, з МСЕК, з РТЦК, які не закінчуються, і, на жаль, ми можемо констатувати той факт, що закінчуватися не будуть, в них просто падає мотивація. Ми обіцяли з вами в цій залі і підтримували більше ніж 300 голосами демобілізацію для хлопців хворих до 25 років. До сьогоднішнього дня даний законопроект в зал не винесений. Ну, ми ж не можемо кидати людей! Це наш громадянський обов'язок, це наш обов'язок як народних депутатів, народних обранців. Ми невідкладно маємо винести на друге читання законопроект 11379-д, бо його очікують хворі хлопці, і очкують взагалі люди. Далі. Колеги, ми в цьому залі надали відстрочку неповнорідним братам і сестрам, але звільнення для неповнорідних братів і сестер ми не надали. Це колізія і це несправедливість по відношенню до тих сімей, де воюють всі. Коли четверо братів на фронті, один загинув, жоден звільнитися не може. Коли четверо братів, один воював і загинув на фронті, троє інших мають відстрочку. Це несправедливість, яку треба терміново виправляти. І це залежить саме від нас. Тому треба невідкладно винести на голосування законопроект 11531. Колеги, я закликаю вас всіх до цього. Цього чекають люди, цього чекає народ України. Це хоча б якісь маленькі мотиваційні кроки з нашої сторони. Дуже прошу це розглянути на Погоджувальній раді і винести ці два законопроекти до залу. Також, колеги, сьогодні три роки з моменту вбивства нашого колеги Антона Полякова, людини честі, людини, яка завжди боролася за правду, людина гідності. Я прошу всіх вас згадати його хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання) Дякую. Я думаю, що кожен з нас погодиться, що він назавжди в наших серцях і в наших душах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Костенко Роман Васильович, фракція "Голос".
12:29:27 КОСТЕНКО Р.В. Передайте Устіновій, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Юріївна Устінова, будь ласка.
12:29:40 УСТІНОВА О.Ю. Шановні колеги, ви знаєте, я, коли дивлюсь на залу цього парламенту, я розумію, що в нас теж є свій фронт, і це дипломатичний фронт. Але в нас є одна проблема: чомусь цей фронт не завжди єдиний і дуже часто сиплеться. Я дуже хочу зараз, щоб ви почули, наскільки важливо нам відстоювати там спільні інтереси держави, а не свої власні, свою політику, тому що це те, що руйнує зараз набагато більше, ніж будь-яка невелика поразка на фронті, те ставлення, яке є до нашої країни. За чотири дні в нас буде "Рамштайн", і коли я зараз бачу, коли виходять величезні критики кожного, хто поїде представляти туди країну від нас як від парламенту, в той час, коли ми парламентсько-президентська республіка, – це дуже дивно виглядає для наших міжнародних партнерів. Тому що ми в першу чергу маємо виходити і просити вступу до НАТО і просити дозволу бити ракетами на 300 кілометрів, тому що ракет нам-то кілька штук дали, а от бити ними не дозволили. І зараз нас тримають на повідку, розказуючи нам, що: ми вам не дамо більше, поки ви не покажете план. План ми показали і, наскільки мені відомо, цей план досить детальний, цей план з конкретними цілями. Але немає зараз політичного рішення і будь-який розбрат всередині країни, розбрат у цій залі сприймається як контраргумент, як, вибачте мене, навіть не аргумент, а такий, як кажуть, excuse, щоб не давати нам нічого. Я би дуже просила вас, коли ви зараз їздите в свої закордонні поїздки, зосередьтеся на цьому. Тому що ми зараз маємо бути одним голосом для всіх, ми маємо всі просити дозволу бити по Росії дальними ракетами. Ми всі маємо просити заходити сюди іноземним компаніям або урядам і купувати нашу продукцію. Ми зараз не можемо купити стільки продукції, скільки може виробити наша українська промисловість військова. Тому зараз давайте ми не будемо їздити кожен у свою поїздку і казати, що тим треба купити шкарпетки, тим броніки, а тим ще щось, давайте приїжджати і просити їх заходити до нас і купувати у нас нашу продукцію і поставляти нам на фронт. У нас же є дуже успішні кейси. Данія почала з 50 мільйонів, коли почала купувати наші "Лелеки". Зараз вони вже прийшли з контрактом на 400 мільйонів євро до наших виробників. Нещодавно американці підписали на 200 мільйонів і готові ще на 1 мільярд. Так давайте ми всі об'єднаємося і не будемо тягти кожен до своєї бригади, яку він курує, або в своє місто гуманітарну допомогу, а будемо чітко говорити всім нашим партнерам, що нам потрібно гроші в країні, які будуть іти на оборонку і забезпечувати наших хлопців на передовій. Я би хотіла також попросити вас у першу чергу зараз не їздити за кордон, а запрошувати сюди наших колег… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко. Після цього ще Олена Костівна і переходимо до роботи. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
12:33:05 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я зараз хочу нагадати, що в той час, коли ми тут спокійно сидимо і розмовляємо в цьому залі, і приймаємо дуже часто взагалі антиукраїнські законопроекти, в цей час наші герої і героїні воюють на передовій. І дуже сумно, що наша команда разом з тимчасовою слідчою комісією, яка представляє всі фракції, встановила, що наші військові сьогодні обділені навіть у харчуванні. Ми були шоковані, коли зрозуміли, що на харчування одного пораненого військового виділяється в день з бюджету 39 гривень 70 копійок. Дорогі друзі, 39 гривень 70 копійок і ні в чому собі не відмовляйте! Ми не просто підняли це питання, ми з ним розібралися, ми разом з вами 8 травня вже прийняли закон, Президент підписав, щоб фінансувати так, як фінансують харчування в системі НАТО. Ми добилися того разом з тимчасовою слідчою комісією, з нашою командою, щоб була прийнята, постанова Кабінету Міністрів прийнята, але з 8 травня цього року Міністерство оборони не удосужилося прийняти звичайні нормативні свої внутрішні підзаконні акти для того, щоб здійснити цю оплату. І з 8 травня по сьогодення продовжують виділяти на харчування поранених військових в комунальних лікарнях 39 гривень 70 копійок. Сьогодні була зустріч з міністром оборони і ми це питання достатньо жорстко і чітко поставили і вже отримали зобов'язання міністра оборони пана Умєрова, що сьогодні до кінця дня всі документи Міністерства оборони будуть підписані і з завтрашнього дня почнуть укладати угоди. Ну, чому для цього потрібно було пів року і взагалі як можна було з початку війни фінансувати нещасні ці 39 гривень? Що, не знали, що на це не можна прогодувати наших військових? Але ми з вами добилися сьогодні результату, завтра проконтролюємо, щоб все було запущено. І ще хочу сказати, що сьогодні також досягнуто рішення, що завтра першим питанням буде проголосована заборона на мобілізацію з 18 до 25 років. І це в тому числі авторства і нашої команди цей законопроект разом з іншими депутатами. Давайте і по харчуванню проконтролюємо, тому що це наші герої, вони не можуть харчуватися по залишковому принципу. І друге – це з 18 до 25 заборона мобілізації. От наші сьогоднішні результати з вами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Костівна Кондратюк. Шановні колеги, і після цього ми будемо вже переходити до роботи, я прошу запросити народних депутатів до зали. Після виступу заступниці Голови Верховної Ради ми переходимо. Будь ласка, Олена Костівна.
12:36:28 КОНДРАТЮК О.К. Дякую. Шановні колеги, я теж продовжу трошки свій виступ і присвячу його нашій парламентській дипломатії, зокрема налагодження з нашим найбільшим союзником і стратегічним партнером – це з Польщею. І почну з того, що разом з вами, з колегами зі всіх фракцій і груп, ми провели вперше за чотири роки 13 сесію Україно-Польської асамблеї, причому підписавши відповідну декларацію, яка зафіксувала наші спільні позиції з питань безпеки, енергетики, протидії дезінформації, економічній співпраці і членства нашого до Європейського Союзу і НАТО. Тому я би хотіла подякувати кожному і кожній, хто взяв безпосередню участь в цій асамблеї, а також і нашим урядовцям, тому що вона пройшла, ще раз повторю, на дуже високому рівні. У Варшаві політики польські багато разів говорили нам про те, що вони мають чути голос свого народу, який вимагає гідного вшанування і належного поховання поляків, які трагічно загинули під час Волинської трагедії. І я щиро вважаю, що це питання, яке стосується питання ексгумації, мусить бути вирішено у цивілізований спосіб, з повагою до цих жертв. Однак, давайте будемо справедливі і скажемо, що і українські політики також представляють український народ, і ми також просимо наших польських друзів почути нас, коли ми говоримо про необхідність гідного і поіменного вшанування, зокрема наших вояків УПА, які загинули на території Польщі сучасної. Зокрема, це стосується пам'ятної дошки на горі Монастир. Питання в тому, чи мусимо ми зараз ставити один одному ультиматуми і ставити вирішення одного питання в жорсткій залежності від вирішення іншого питання. Хочу нагадати, що Польща під час повномасштабного вторгнення надала допомогу Україні на понад 6,5 мільярда доларів. А це говорить про те, що Польща ще є головним постачальником і є головною артерією нашого військового організму. Це величезний хаб допомоги Україні. А з 1 січня цього року, 2025 року, вірніше, починає Польща головувати в Європейському Союзі, даючи нам неймовірний шанс прискорити переговорний процес, який ми розпочинаємо. Дуже важкий процес, який ми починаємо щодо вступу до Європейського Союзу. Тому нам якомога максимально зараз треба підтримувати абсолютно всі стосунки наші з поляками. Це має бути різнорівневий рівень. Перше – це на урядовому рівні, на парламентському рівні, на громадському рівні. Тому що разом з ними ми повинні пройти цей важкий процес. І ще раз хочу нагадати, Польща є неймовірним адвокатом... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги... Зараз, одну секундочку, у мене тут є ще інші деякі процедурні речі, які прийшли раніше. Надійшла заява від двох фракцій з перервою з заміною на виступ. Я надаю слово Мезенцевій Марії, будь ласка.
12:39:53 МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, я попрошу українську делегацію Парламентської асамблеї Ради Європи підійти до трибуни для чергового звіту щодо осінньої сесії ПАРЄ, яка минулого тижня проходила в Страсбурзі. Прошу, прошу всіх, так, будь ласка. Шановні колеги, ПАРЄ і Рада Європи, безумовно, підтримує запропонований план миру Президента Зеленського. І ми приділили велику увагу Формулі миру і її пункту номер 4, який зібрав більше ста країн і міжнародні партнери на саміті миру влітку в Швейцарії. А буквально минулого тижня ми сфокусувалися на питаннях зниклих безвісти, цивільних полонених і військовополонених. ПАРЄ стає новим голосом сімей і всіх тих, кого ми чекаємо з полону ще з 2014 року. Ця резолюція пропонує дуже конкретні санкції. Ця резолюція закликає Міжнародний кримінальний суд видати додатковий ордер на арешт для всіх тих, хто екзекує, планує і надає накази здійснювати ці масові воєнні злочини. Ми дякуємо пану Микиті, захиснику Азовсталі, який пережив неймовірні тортури і полон, і свідчив в ПАРЄ. Ми дякуємо жінкам, родичкам, сестрам, дружинам десятьох сімей цивільних в полоні, завдяки яким сьогодні ми виходимо на новий пріоритет. Рада Європи чітко зазначає: в наступні 6 місяців головування такої держави як Люксембург в Комітеті міністрів Ради Європи і надалі питання полону і повернення всіх українців додому стає номер один. Сама резолюція говорить про те, що ми не зупинимо свою роботу, поки кожен і кожна не повернеться додому. Дякуємо також за організацію спеціального заходу, де ці свідчення були прийняті до уваги. Шановні колеги, не забуваймо і про інформаційне поле війни, і нові санкції для російських пропагандистів. Не забуваймо про корінні народи, про кримських татарів, караїмів, кримчаків, які окремо згадані в резолюції, журналістів, які розказують про правду, людей, українців, які за "Слава Україні!" кидаються в клітки російської неволі і вже чекають звільнення, після отриманих незаконних довготривалих вироків. Шановні колеги, звісно, ми також повинні згадати про перше засідання нетворку по ситуації українських дітей, які перебувають і є переміщеними в державі Україна, вимушено переміщені через агресію РФ за кордон і також є незаконно депортованими, всі вони потребують повернення. Кожна держава Ради Європи може на це повпливати, може створити і профінансувати будинки сімейного типу, може ідентифікувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дякую, регламент навіть є в ПАРЄ. Дякую, займайте свої місця. Гончаренко, ви щось з процедури хотіли? Давайте, давайте, давайте. Да, Олексій.
12:43:10 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане Голово, в мене питання, і дуже важливе, щоб ви зараз це озвучили, що в нас з 11379-д, це законопроект про заборону мобілізації 18-25 років. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, я озвучу його зразу, я озвучу. ГОНЧАРЕНКО О.О. Ми вже тут багато місяців його народжуємо, вже час його народити нарешті. Тому, будь ласка, повідомте, яке рішення і щодо тих, кого вже мобілізували. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельмишановні колеги! Шановні колеги, сьогодні у нас відбулося закрите засідання представників фракцій і груп з військовими, ми проговорили питання законопроекту, про який ви говорите. Це який, він стосується осіб від 18 до 25 років, які були визнані обмежено придатними, але через колізію в законодавстві мобілізуються. Ви знаєте, що ми разом з вами добилися такого рішення на рівні військового командування держави. Але сьогодні ми проговорили, що сьогодні увечері буде проведений комітет з тим, щоб на найближчому засіданні першим питанням розглянути в тій редакції, в якій запропонує комітет, а далі знаходити варіант, яким чином заповнити ті вивільнені місця для того, щоб не допустити обвалів на фронті, ми рухаємося в цьому напрямку. І я дуже прошу комітет сьогодні попрацювати, щоб завтра ми мали можливість внести цей законопроект в залу. Дякую. Шановні колеги, рухаємося далі, будь ласка. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань я пропоную провести сигнальне голосування. Я нагадую, що необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло. Прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу народних депутатів голосувати. 12:45:28 За-244 Проти – 8, утрималися – 2. По фракціях покажіть, будь ласка. Шановні колеги, ще раз звертаюся до всіх вас із закликом неухильно дотримуватися безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після завершення нашої роботи. Перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його розгляду. Шановні колеги, перше питання 11310 – це проект Закону про основні засади державної кліматичної політики. Я запрошую голову підкомітету Комітету з питань екологічної політики та природокористування Василенко Лесю Володимирівну за трибуну. Ми домовилися таким чином: 5 хвилин – виступ Кучеренка, 5 хвилин – виступ Гончаренка, і ще можуть бути поправки від фракції "Батьківщина"… А, 2 хвилини – Геращенко, і після цього голосуємо. Прошу, будь ласка… Так, Геращенко запишу ще, Геращенко. Будь ласка, 5 хвилин – Гончаренко, 5 хвилин… Давайте так: 5 хвилин – Гончаренко, 2 хвилини – Геращенко і 5 хвилин – Кучеренко. По фракціях підемо, щоб було. Будь ласка, Гончаренко – 5 хвилин.
12:46:45 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні друзі, знаєте, я іноді дивлюся на порядок денний Верховної Ради і я, так скажу м'яко, шокований. Дивіться, перше питання, нарешті ми зібралися, ми не збиралися декілька тижнів, про державні основи кліматичної політики. Господи, я молюсь про той день, коли зміна клімату – це буде найгіршим випробуванням для України і найтяжчим викликом. Я просто молюся про цей день, щоб ми нарешті приходили у Верховну Раду і казали, наша найбільша проблема, клімат змінюється, розумієте, це найбільша наша проблема. Щоб ми вдома на кухнях говорили, найбільша наша проблема, це ж клімат змінюється, найбільша проблема. Сьогодні наша найбільша проблема – нам ракети падають на голову, нас вбивають, у нас війна, бідність, колосальна корупція. І все це, вибачте, але є трішки важливішим ніж державна кліматична політика і її засади. То давайте займатися тим, що треба, і ми сьогодні могли вже розглянути 11379-д і захистити дітей. Бо 18 років – це діти, діти! Куди мобілізація, про що мова? Захистити дітей сьогодні. Добре, дякую пану Голові Верховної Ради, він говорить зробимо це завтра. Могли зробити сьогодні, а могли зробити два місяці тому або три місяці тому, коли я подав відповідний законопроект. І тоді зараз би не було декількох тисяч вже мобілізованих, яких зараз не хочуть вже відпускати. Типу, кого схопили, того не відпустимо. Так не може бути, і ми маємо бути завжди справедливими. Якщо ми нарешті приймаємо рішення і припиняємо ці дурні розмови, давайте мобілізовувати з 20 років, ні, давайте з 18, а завтра що скажуть – з 15? Ми не можемо воювати з Росією кількістю людей, це неможливо. Якщо ми збираємося воювати цим, ми рано чи пізно все одно програємо. Це ж є факт, це є зрозуміло. Тому давайте одразу поставимо крапку. Дамо право на демобілізацію, звільнення тим, кого вже вони встигли таким чином призвати. Це має бути в порядку денному. Що ще має бути в порядку денному? У порядку денному має бути Закон про терміни служби. Да скільки можуть служити наші герої? Скільки вони... Вони не можуть служити безкінечно. Треба встановити хоч якісь терміни служби, щоб люди знали: світло в кінці тунелю. Де Умєров, який обіцяв нам законопроект? Де Кабінет Міністрів, який обіцяв нам законопроект? Да коли ми нарешті виженемо міністра оборони Умєрова, який провалив всю роботу, який тільки обіцяє, обіцяє, обіцяє – нічого не робиться. Ні-чо-го! Скільки це буде тривати? Коли ми визначимо терміни служби для військових? Це ж не може так бути безкінечно. А сьогодні ми говоримо, у нас велика проблема СЗЧ, ми не можемо мобілізувати людей. А які ми створили стимули для людей? Термінів служби немає, з виплатами дурять безкінечно, іпотеку, яку ми тут з вами пів року говоримо, не запустили для військових. Перший контракт, ми обіцяли сертифікати на автівку – де вони? Нічого немає. Набрехали знову з три короба, нічого немає, а потім говоримо: немає кому воювати. Та звичайно, як так можна відноситися до людей? Далі питання, яке ще має бути на порядку денному. Давайте нарешті відкриємо кордон, бо ми бачимо, хто їздить. Що як Дмитрук, Одарченко – "слуги народу", за допомогою якоїсь своєї Крупи отримують справочку МСЕК, їдуть як хочуть, чи просто нелегально по "зеленке" – у них проблем немає. Коли український військовий хоче поїхати за кордон відпочити у відпустку, ні-ні-ні. Коли хлопець, студент 19 років, вчиться у закордонному університеті, він не може приїхати додому до батьків на канікули, бо його вже не випустить власна рідна держава. Це ми так боремося за українців, за наше майбутнє. Відкрийте вже нарешті кордон! Годі ці корупційні піраміди, якими набивають кармани і квартири! Раніше казали "набивать кармани", набивають цілі квартири баблом. На чому? На виїзді за кордон, на тому, щоб відкосить. Та що ж це діється? А ми з вами: основи державної кліматичної політики. Ви розумієте, що найголовніше в нашій державі? Божевілля! Божевілля! Працюємо на армію, на військових. Приймаємо відповідні закони на справедливість, на боротьбу з корупцією, якщо ми хочемо зберегти державу. Бо інакше нема кому буде переживати за клімат. Ганьба! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Геращенко Ірині Володимирівні, до 2 хвилин, будь ласка, потім Кучеренко – до 5.
12:51:55 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги, цей законопроект не лише належить до наших євроінтеграційних зобов'язань, насправді українська влада і всі ми мало приділяємо уваги кліматичній політиці, в тому числі в контексті притягнення Російської Федерації до відповідальності. Адже за останні два роки активних бойових дій вже зафіксовано більше п'яти тисяч 500 фактів руйнівного втручання в наше довкілля. Третина української території замінована, а внаслідок цих щоденних обстрілів і враження української території викиди парникових газів складають 175 мільйонів тонн вуглецю. Це дійсно катастрофа для України і це є екоцид. І, власне, наша делегація, яка тільки що повернулася з Парламентської асамблеї ОБСЄ осінньої сесії, на спеціальних дебатах по екології зробила все для того, аби привернути особливу увагу наших партнерів щодо того, що необхідно визнати злочини Російської Федерації в Україні як екоцид. І це надзвичайно важливо, адже 15 сьогодні національних парків є в окупації, величезна шкода наноситься українському довкіллю. І, власне, коли в цьому законопроекті ми приходимо до того, що має бути спеціальна і створена структура для того, аби визначати по європейським стандартам ці викиди парникові. Все це для нас допоможе в тому числі фіксувати злочини Російської Федерації, притягати її в майбутньому до відповідальності. Ну, а ми на всіх майданчиках маємо з вами звертати особливу увагу на те, що екоцид, який сьогодні Російська Федерація здійснює на території України, також має лягти в наш колективний позов до… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, Кучеренко – 5 хвилин і після цього голосуємо. Я прошу народних депутатів запросити до зали. Олексій Юрійович, будь ласка.
12:54:11 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановний пане Голово, початок мого виступу я саме от до вас хочу звернутися. Ви свого часу як дуже потужний декомунізатор разом із своїми колегами мали би взагалі скасувати Житловий кодекс УРСР, ви про це казали неодноразово. І найкращий в світі уряд і прем'єр мали би на заміну йому прийняти новий Житловий кодекс. Пройшла каденція – 5 років, нічого в цьому плані не зроблено. Знаєте, чому? Тому що влада не знає, що з цим робити, взагалі в житловій сфері. Немає грошей на це. І на заміну з'являється Закон про засади державної житлової політики, який так само ще в Раді не з'явився. Я аналогію проводжу, без образ, да? Так само цей закон з гучною назвою, законопроект, про основні засади державної кліматичної політики, він непоганий, він немовби євроінтеграційний. Головна проблема, що він не дає відповідь на ключове питання: а де ми з вами візьмемо величезні гроші (і наші товаровиробники, наші споживачі, громадяни), візьмемо на реалізацію норм, які під оцими красивими гаслами закладаються в цьому законі? А тепер конкретно по суті. Він, цей законопроект, концептуально не визначає принципово ніяких нових напрямів суспільних відносин. В принципі, все можна було відрегулювати змінами до існуючих нормативно-правових актів. У проекті декларується започаткування в Україні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Ну, непогано. Частиною цієї системи є тариф прикордонного вуглецевого коригування. Але суть його полягає в застосуванні до імпортних продуктів таких самих витрат на викиди вуглецю, які б понесли установи, що співпрацюють з ЄС. В ЄС перехідний період на цей дуже складний процес. На переконання наших бізнесменів, підприємців, на переконання Європейської Бізнес Асоціації, це дуже складний і коштовний процес, і його треба починати в експериментальному режимі, бо ми не можемо передбачити, що буде через рік, через два роки, через три роки. Український бізнес підтримує необхідність адаптації до вимог європейських регуляцій, але знову-таки ключове питання: де ж брати гроші для того, щоб наш бізнес не постраждав? Бо наша торгівля квотами не зможе згенерувати таких обсягів ресурсів, яких би було достатньо для фінансування декарбонізації в Україні. Тому ключове питання: де гроші? І на нього відповіді немає в цьому законопроекті. До речі, це його така сама велика вада, бо проект закону не відповідає бюджетному законодавству в частині спрямування видатків місцевих бюджетів на фінансування кліматичної політики. До речі, органам місцевого самоврядування передбачається доручити створити муніципальні програми, муніципальні плани екологічні. Ну, давайте реально поговоримо з ОМС, з територіальними громадами: вони розуміють, про що йдеться мова? Вони спроможні зараз це зробити? В них є відповідний фаховий потенціал, і ресурсний так само? І останнє. Проект зобов'язує суб'єкти повноважень при застосуванні цього законопроекту брати до уваги правозастосовну практику та роз'яснення Енергетичного Співтовариства, а також рішення суду, Європейського суду справедливості. Але почитайте уважно зауваження Головного юридичного управління. Ні Конституцією, ні Законом України "Про міжнародні договори України" не передбачено застосування рішення суду ЄС як джерела права та частини національного законодавства України. І саме тому, враховуючи те, що законопроект переобтяжений численними підзаконними нормативно-правовими актами, які мають бути розроблені на його виконання, фракція "Батьківщина", при всій повазі до вас, до європейських наших колег, до неминучого процесу на євроінтеграцію, ми утримаємося при голосуванні цього законопроекту. Успіхів нам усім. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Ми переходимо до голосування. Будь ласка, займіть місця. Шановні друзі, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про основні засади державної кліматичної політики (реєстраційний номер 11310). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:00:03 За-284 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. По фракціях покажіть, будь ласка. Наступний законопроект 9219 – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення. Ми домовились таким чином: 1 хвилина – виступ від фракції "ЄС" і 3 хвилини – виступ від Волинця, і 3 хвилини – виступ від Кучеренка, і голосуємо. Все так? Це друге читання. Будь ласка, "Європейська солідарність", хто у вас? 1 хвилина. Бондар Михайло. Будь ласка, Михайло Бондар.
13:00:51 БОНДАР М.Л. Шановні колеги, може, й не по тематиці, але в цьому законі також враховані шахтарі – працівники, які постійно на слуху, яких найлегше було мобілізовувати в тих районах, де є вугільні підприємства, які працювали, які забезпечували енергетичну безпеку нашої держави. І туди було найлегше прийти і мобілізувати. І це люди, які зараз мають проблеми з виплатами по заробітній платі, тому що немає реалізації їхньої вугільної продукції. Ми кожен раз зустрічаємося як не в міністерстві, то на спеціальних нарадах при уряді, там віце-прем'єри зустрічаються, але віз і далі там. Маленька реструктуризація і люди прочекали заробітну плату по 7, по 8 місяців і ще мають мінімум пів року чекати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі 3 хвилини, Волинець, будь ласка. І потім до 3 хвилин Кучеренко, і голосуємо.
13:02:09 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Шановні друзі, який ми маємо недолугий уряд, такі законопроекти з уряду подаються і сюди в парламентську залу. І дуже часто у людей складається враження, що такий самий і парламент, бо дуже часто неякісні закони і недолугі приймаються тут у парламенті, які відображаються потім негативно на житті людей. У той час, коли переважно працівники воюють на фронті, захищають країну, постійно застосовуються спроби, вживаються спроби відняти у них права і перетворити їх в рабів. І цей законопроект у першому читанні передбачав дуже велику низку негативних моментів. У той час, коли служба Держпраці реально не захищає людей найманої праці. У той час, коли ця служба підпорядкована Міністерству економіки. Вдумайтесь! Не підпорядковується міністерству праці, якої в Україні немає, ну хоча би Міністерству соціальної політики, а підпорядковується Міністерству економіки. І це міністерство обмежило цю службу проводити розслідування при травмах, робити перевірки при порушеннях техніки безпеки. Законодавство не передбачає, щоб народний депутат міг звернутися до цієї служби і щоб служба перевірила порушення правил техніки безпеки і прав працівників. Цього і близько сьогодні немає в законодавстві! Але хочу сказати, що фракція "Батьківщина" все ж таки вживала заходів, і ми боролися для того, щоб виправити ситуацію. Ми подали низку правок, вони були враховані до другого читання і фракція "Батьківщина" буде голосувати за цей законопроект. Але хочу сказати, що паралельно до цього законопроекту подається ще один 10147, він іде вдогонку і розглянутий, і прийнятий у першому читанні. Цим законопроектом передбачена робота дітей у важких небезпечних умовах. Це що значить? Що дитяча праця буде використовуватись на шахтах біля мартенів, там, де ядохімікати використовується і так далі. Хто такі законопроекти подає? І дуже часто вони подаються з уряду, уряд, який би мав турбуватися про те, щоб люди жили краще. Міністерство економіки таке ж саме недолуге, бо мені здається, що від імені Кабінету Міністрів Міністерство економіки розробило саме цей законопроект. І, дивіться, коли служба Держпраці підпорядкована Міністерству економіки, саме перше – це поставити людину, яка буде непринципова, людину на чолі служби Держпраці і яка буде виконувати вказівки або олігархату, або... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кучеренко Олексій Олексійович. Шановні колеги, після виступу Олексія Юрійовича Кучеренка голосуємо. Олексій Юрійович, будь ласка.
13:05:23 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я певною мірою хочу продовжити тезу попереднього виступаючого свого колеги пана Михайла Волинця. Претензій до Держпраці безліч. І, дійсно, ті всі, хто має досвід хоч якогось спілкування з цією інституцією, вони розуміють, наскільки, на жаль, неефективно вона виконує свій функціонал. Але цей законопроект, в принципі, дещо про інше, він, по суті, допомагає нарешті зробити хоч яку ясність, хто за що відповідає в системі промислової безпеки, охорони праці, здійснення гірничого нагляду, здійснення нагляду і державного контролю у сфері газопостачання і так далі. Я просто вам поясню просту ситуацію. В 2014 році абсолютно бездумно була проведена так звана реформа, коли ліквідували інспекції контрольні органи, які мали би фахово займатися своїм функціоналом, і всі ці функції бездумно передали на Держпраці. 10 років цієї вакханалії, коли дійсно цей орган не міг впоратися з цим усім, і нарешті ми приходимо до якогось логічного кінця, що ми нарешті розподіляємо, чим має займатися Держенергонагляд, чим відповідні інспекції в структурі Міністерства екології, а чим має займатися Держпраці. От суть непродуманих реформ. Це 10 років хаосу, це безліч втрачених життів, на жаль, це пошкоджене здоров'я, це втрати фінансові, ресурсні і так далі. Тому фракція "Батьківщина", безумовно, цей законопроект підтримує як такий, який хоч щось робить корисно в сфері розподілу повноважень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка. Колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення (реєстраційний номер законопроекту 9219). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:08:47 За-323 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. З процедури, будь ласка, Герасимов.
13:08:57 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, як ви знаєте, кожен з народних депутатів обов'язково заповнює декларації. Ми вважаємо це правильним, бо виборці мають чітко знати, як живе обраний народний депутат. Але є в Україні категорія, яка не декларується, і це радники Офісу Президента… ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, з процедури, будь ласка. ГЕРАСИМОВ А.В. Руслан Олексійович, прошу вас зараз поставити на голосування доручення профільному комітету розглянути законопроект 10050 щодо обов'язкового декларування радників Офісу Президента. Шановні колеги, прошу вас підтримати це рішення і для того, щоб профільний комітет міг це розглянути. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пропозиція зрозуміла. Шановні колеги, ви почули пропозицію Артура Герасимова дати доручення комітету... Який це комітет, Артур Володимирович? Антикорупційної політики. Розглянути озвучений Артуром Герасимовим законопроект. Будь ласка, це тільки рішення парламенту, тому прошу голосувати. 13:10:16 За-150 Рішення не прийнято. Покажіть по фракціях, будь ласка. Шановні колеги, ми домовилися, що наступний проект закону ми проводимо з вами без обговорення. Тому, шановні народні депутати, до вашого розгляду пропонуються пропозиції Президента України до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин" (реєстраційний номер 11150). Президентом України до зазначеного закону внесено одну пропозицію, відповідні матеріали були вам надані. На Погоджувальній раді ми домовились розглядати питання без обговорення, тому переходимо до голосування пропозиції, запропонованої Президентом України. Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція номер 1. Прошу народних депутатів голосувати. 13:11:19 За-254 Рішення прийнято. Пропозицію Президента України прийнято. Переходимо до голосування в цілому. Відповідно до статті 135 Регламенту Верховної Ради ставлю на голосування питання про повторне прийняття в цілому з урахуванням пропозицій Президента України та з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин (реєстраційний номер 11150). Прошу народних депутатів голосувати. 13:12:06 За-253 Рішення прийнято. Так, шановні колеги, значить законопроект прийнятий з пропозицією Президента. Дякую. Рухаємося далі, шановні колеги. Наступний законопроект 11043 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг. Ми домовилися таким чином: спочатку Мотовиловець поставить дві поправки – 20-а і 53-я, а потім у нас ще будуть виступи, і голосуємо. Будь ласка, Андрій Мотовиловець, 20-а, будь ласка. Ну, яка там у вас там, кажіть.
13:12:44 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Друзі, я прошу поставити на підтвердження дві правки – 20-а і 53-я. Вони стосуються доступу по всім рахункам Міністерства внутрішніх справ кіберполіції. Ми вважаємо, що цей доступ може надаватися тільки по рішенню суду, і воно стосується як і громадян, так і народних депутатів України. Ми провели консультації з Національним банком України, вони підтримують для того, щоби ці правки були прибрані з закону. І я прошу ці правки поставити на підтвердження, і я прошу залу не підтримувати їх. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, позиція комітету.
13:13:26 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Позиція комітету полягає в наступному. В нашому законопроекті чітко відображено, що саме кіберполіція має отримувати доступ, а це тільки геолокація, там, де було витягнуто гроші, найменування картки, хто її, цією карткою володіє. Нічого іншого, про рух майна, скільки коштів там є, будь-які інші трансакції, які не стосуються ймовірного вчинення шахрайства, немає. Звертаю вашу увагу, шановні колеги, що 300 тисяч осіб постраждало від шахрайських дій з платіжними картками. Сума шахрайських дій сягає більше 6 мільярдів гривень. Ці шахрайські дії, вони збільшуються в геометричній прогресії щороку. Прошу вас, будь ласка, підтримайте все-таки ці правки, люди страждають від того, що їхні пенсії крадуть з карток, і ніхто нічого не може зробити, тому що гроші утікають протягом декількох днів. Дякую. Підтримайте, будь ласка, ці правки, вони важливі для людей. І ви народні депутати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Андрій Вікторович, ви одразу будете ставити дві поправки чи по одній? Дві одразу. Тому я ставлю… Шановні колеги, почнемо з першої. 20 поправка авторства Висилевської-Смаглюк, вона комітетом врахована. Народний депутат Мотовиловець, він пояснив і просить поставити це рішення на підтвердження залу. Позицію комітету ви також почули. Ставлю 20 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 13:15:14 За-66 Рішення не прийнято. І наступна поправка, Андрій Вікторович, 53. Правильно? 53 поправка. Шановні колеги, зараз я її знайду, перепрошую. Авторства Гетманцева і Василевської-Смаглюк, вона комітетом врахована. Водночас народний депутат Мотовиловець просить поставити таке рішення комітету на підтвердження. Я ставлю 53 поправку на підтвердження. Я прошу народних депутатів голосувати. 13:15:57 За-47 Рішення не прийнято. Будь ласка, Василевська-Смаглюк ще щось хоче сказати з цього приводу. Будь ласка.
13:16:15 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Да, хочу сказати, що якщо ви не підтримуєте і не хочете повертати 6 мільярдів гривень пенсіонерам, а це більше 300 тисяч пенсіонерів, які постраждали, то збивайте тоді, будь ласка, 109-у і 54-у. Тому що ці правки йдуть в комплекті по доступу кіберполу до деяких даних акаунтів людей в банках. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на тому, щоб поставити їх на підтвердження, чи хай вони, може, будуть? Ніхто більше претензій не пред'являє. Наполягаєте? 13:16:50 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. По кіберполу в комплекті йдуть 53-я, 54-а і 109-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Її збили вже. Дивіться, 53-ю, ми вже збили. Ви ще наполягаєте на 54-й і 109-й? ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Да, наполягаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, шановні колеги. 54 поправка авторства Василевської-Смаглюк, вона врахована редакційно комітетом. Єдиний тут такий нюанс, що ви не можете свою поправку поставити на... Свою не можна, свою тільки на врахування повне. (Шум у залі) Частково, редакційно. Шановні колеги, хтось інший підтримує це? Будь ласка, Демченко підтримує поставити цю поправку. 54 поправка авторства Василевської-Смаглюк, Демченко просить поставити її на підтвердження. Вона врахована редакційно. Я ставлю її в редакції, в якій вона врахована редакційно. Прошу народних депутатів голосувати. 13:18:01 За-47 Рішення не прийнято. І 109-а, ви ще сказали, так? Зараз подивимося, хто автор. 109-а, секундочку. 109-а, Гетманцев там. І теж просить поставити на.... І так, шановні колеги, 109 поправка. Вона врахована частково, авторства Гетманцева, просять поставити її на підтвердження в редакції, в якій вона врахована частково. Ставлю 109 поправку. Прошу голосувати. 13:19:00 За-198 Рішення не прийнято. Шановні колеги, будь ласка, комітет… Давайте ще щось зіб'ємо і тоді… Секундочку. Все, по поправках ми завершили, далі виступи. Шановні колеги, у нас по виступах така ситуація: 3 хвилини – Разумков, 5 хвилин буде виступ Южаніної, 5 хвилин – Гончаренко і 5 хвилин – Тимошенко, і голосуємо. Дмитро Олександрович, будь ласка, 3 хвилини.
13:19:44 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, у Конституції написано, що ми з вами будуємо соціальну державу. Завтра ми будемо голосувати, вірніше, ви будете голосувати, підняття податків, а сьогодні ми знову говоримо про банки. Це саме ті банки, в яких ви не хотіли збільшувати прибутки державного бюджету за рахунок їх доходів. Сьогодні це саме ті банки, які не будуть сплачувати ці доходи, тому що фактично це те, з чого наповнюється державний бюджет України. Завтра вам будуть пропонувати збільшити податки для ФОПів, збільшити податки для кожного громадянина, тому що треба взяти ще 3,5 відсотка військового збору. Але є проблема: вам розповідають, що немає грошей. А на купівлю авто для УДО є. Закуповують "лексуси" по 3,3 мільйона гривень, потім закуповують "трьохсотки" по чотири, зараз будуть закуповувати "мультівани" на 30 мільйонів гривень, за 4 мільйони за штуку. Далі вам не хочуть піднімати податки для розкоші, а роблять все для того, щоб забрати останнє у пенсіонерів. Вам пишуть у Бюджетній декларації, що буде менше соціальних виплат, і пояснюють цю економію державного бюджету тим, що будуть зменшувати соціальні пільги, тобто економити на пенсіонерах, економити на людях з інвалідністю, економити на лікарях, на студентах, на всіх інших і паралельно будуть економити на кількості пенсіонерів, там закладено зменшення кількості пенсіонерів на 30-40 тисяч кожного року. Ну, і багато ще цікавого буде завтра в законі про збільшення податків. Але коли витрачаються державні кошти на Єдиний марафон, а вам розповідають про те, що грошей на армію немає, то це неправда. Коли Президент говорить, що це журналісти разом з ним вирішили об'єднатися і забезпечити інформаційну безпеку, то забезпечувати інформаційну безпеку мають Збройні Сили України. А якщо так вирішили журналісти якісь разом з Президентом, то вони і мають це фінансувати за рахунок Офісу Президента або самих журналістів, а не за рахунок вчителів, пенсіонерів, студентів, учнів і нашого з вами майбутнього. Поки ми з вами це не зрозуміємо в цій залі і не перестанемо голосувати за закони, які шкодять нашій країні, то ми і далі будемо намагатися залатати дірку, яку просто не можна залатати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко, 5 хвилин. Гончаренко, де ви? А, от іде. Будь ласка, Олексій Олексійович. Щось забув. Фільм забув. 13:22:58 ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, ну що, ми дійшли до питання Національного банку. Тут зміни до Закону про Національний банк. Тільки тут нема інформації про дуже важливу зміну щодо Національного банку. Здається, Національний банк змінив адресу. Здається, Національний банк України переїхав в місто Хмельницький в квартиру пані Крупи – депутатки від "Слуга народу" Хмельницької обласної ради. Бо інакше як можна пояснити цей золотовалютний резерв? Ну це реально от золотовалютний резерв держави. Ну, золота ми не побачили, золото десь лежить в інших місцях, я так розумію, а валюту ми побачили і в таких, знаєте, цифрах серйозних. Ви знаєте, які проблеми сьогодні в українців? Ну, в українців такі маленькі проблеми, дрібні: війна, бідність, нема світла, нема роботи, не випускають за кордон. Ну, багато таких проблем, але дрібних. Але є окремі українці, у яких серйозні, друзі, проблеми, серйозні. От подивіться, як жила бідна пані Крупа, вона ж не одна така, таких багато. Пішла у ванну помитися – бабло, не може помитися, ванна забита баблом. Пішла на кухню приготувати, там, я не знаю, яєчню – нема. Відкрила холодильник – бабло на голову впало. Ну бабло. Відкрила шкаф взяти якісь речі – бабло сиплеться. Ну ви розумієте? Ну це ж біда! Ну так не можна жити. Сумки поскладала – бабло. Там викидає у вікно – бабло. Ну це жах! Людина страждала скільки часу, розумієте? І ніхто цього не помічав. Наше НАЗК знамените, де воно? Де? Сорок земельних ділянок, будинки, квартири, корпоративні права. Ні, ну не помічали. У чоловіка "порш кайен" – не помічали, розумієте? Просто людина приїжджає в МСЕК на роботу на "порше кайен", в сумці 100 тисяч доларів, ну просто не помічали. Де це помітити? Це ж непомітна історія, маленька крупиночка, де там, це навіть не крупа. Ну розумієте, які проблеми сьогодні? А нам говорять: в державному бюджеті нема грошей! Нема грошей на військових. Ай-яй-яй-яй! Нема грошей на те, щоб дати нормальні гроші на дитину. 860 гривень на дитину! Ну нема більше! Ну конечно нема, коли вже їхні помешкання, їхні будинки ломляться від бабла. Раніше казали "набивати кишені", тепер кажуть "набивати будинки баблом". Ну, там ще не дійшла до них інформація, або ми не знаємо, що там відбувається на закордонних рахунках і так далі. Ви просто можете собі уявити розміри цієї корупційної піраміди, яка збудована в нашій державі. Та якщо це не те, щоб зупинити повністю, а хоч трішечки призупинити, та український державний бюджет лусне від грошей! Та ні, в нас так не хочуть. Це все має бути в руках інших людей. Яких? Ну, ми бачимо: пані Крупа, нагадаю, МСЕК, нагадаю, депутатка обласної ради Хмельницької від "Слуга народу". Друзі, йдемо далі. Хто нам тут закони визначає? Хто визначає, як боротися зі злочинністю? Розкажу вам: народний депутат Одарченко, член антикорупційного комітету, "слуга народу", якого спіймали на хабарництві, а зараз він вже спокійно втік за кордон. Ну, в них же проблем нема з виїздом за кордон. Вони і звільняться, і демобілізуються, за кордон поїдуть, бо Крупа їм підпише всі справки, своя Крупа, свій МСЕК. І вони спокійно або по "зеленке" перейдуть, яка різниця? Все пройдуть, все перейдуть. В них ніяких проблем нема. Народний депутат Дмитрук – це член Комітету з питань правоохоронної діяльності, друзі. Теж в нього проблем нема, це теж "Слуга народу", нагадаю, нагадаю, давайте не забувати, давайте не забувати. І що ми бачимо? Одарченко – "Слуга народу", Крупа – "Слуга народу", Дмитрук – "Слуга народу". Продовжувати далі цей перелік? І тут в мене до вас просте таке, маленьке питання: а як всі ці люди опинилися при владі? Як вони стали депутатами, мільйонерами, мультимільйонерами? І тут, друзі, питання, і ми маємо сказати це, і поставити його прямо: а чого мовчить наш Президент Зеленський? Бо це Володимир Зеленський привів їх всіх до влади, привів в сесійну залу, привів в зали обласних рад, дав можливість накрасти стільки, що он лопається від бабла, і ми не знаємо з вами, де завершується ця корупційна піраміда. То, може, нам план перемоги над корупцією покажуть нарешті? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна, 5 хвилин.
13:28:50 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні українці, що стосується важливого проекту Закону, який зараз розглядається, насправді, як завжди, до другого читання поєднали декілька питань, які скоріше за все потрібно вирішувати Національному банку України, але які не пов'язані між собою. Тому я зупинюсь лише щодо обмежених платіжних послуг. У сучасному світі фінансове шахрайство, маніпуляції з безготівковими операціями все ширше застосовуються. Якщо раніше вирішували питання через гроші в чемоданах, то зараз все роблять через платіжні системи. І особи, які легалізують незаконно отримані доходи, володіють найвищими знаннями в цій галузі, як обходити всі операції, як використовувати найрізноманітніші схеми для того, щоб ховати свої фінансові потоки. На жаль, наш регулятор Національний банк України неквапливо, не дуже швидко реагує на всі ці маніпуляції на фінансовому ринку. Зазвичай уже тільки тоді, коли певне явище набуває широкого розголосу, коли лунають суми про сотні мільярдів гривень, тоді ми хапаємося і починаємо щось врегульовувати для того, щоб контролювати в певній мірі процеси. І такими прикладами є, наприклад, нещодавнє рішення по міскодингу. Ви знаєте, що ця система передбачала зміну платежу при перерахуванні, наприклад, організаторам азартних ігор писалося, що це за якийсь твар і код платежу був за певний товар. Й інше, не буду широко розповідати про це. Але зараз ми говоримо про проблему, це коли організатори азартних ігор користуються величезною кількістю дропів. І в цій системі ще й пов'язані мобільні оператори, тому що, коли знеособлено поповнюються рахунки осіб у мобільних операторів, а потім легально виводяться ці гроші як переплата за послугу. От якраз у цьому проекті Закону про обмеження повернення знеособлених сум і є мова. І тому в цій частині ми абсолютно точно маємо підтримувати ті норми, які зараз будуть впроваджуватися, по-всякому, але в любому випадку треба шукати максимальні шляхи зупинення таких операцій. Я зараз хотіла би зупинитися на одну секунду щодо тих проблем, які є насправді в суспільстві, і тих поправок, які щойно не були підтримані в залі. Шановні колеги, ви маєте чітко усвідомлювати, що шахрайство з платіжними картками на сьогодні набрало неабияких обертів. Ви, я сподіваюся, знаєте, чим займаються в кол-центрах, організованих по всій Україні. Ви знаєте, як справно ці кол-центри знімають до останньої копійки і переводять на інші рахунки гроші пенсіонерів. Ви не уявляєте, яких масштабів зараз досягло це шахрайство! Насправді норми, які були виписані в проекті, і ці поправки, які щойно не були підтримані, вони дещо виглядають більш широко і їх застосування можна було як би відносно любої особи, щодо якої порушено кримінальне провадження. Я думаю, що ми найближчим часом маємо доопрацювати ці всі поправки і внести їх в зал, щоб обов'язково, якщо розслідується злочин за заявою постраждалої особи, вона має право також на швидке розслідування і зупинення можливо десь втрачених коштів на етапі їх подальшої перегонки по картках. І для цього Національна поліція має право за заявою такого постраждалого звертатись до фінансових установ і дуже оперативно отримувати всю інформацію стосовно проходження грошей і можливості зупинити їх на певному етапі. Тому треба виписати абсолютно чітко в цих нормах, і ми з колегами маємо їх доопрацювати про те, щоб це стосувалося картки лише постраждалої особи, яка написала заяву до Нацполіції і вказала в заяві, що вона дає дозвіл на розкриття банківської таємниці відносно своєї картки. Відносно своєї картки! Тільки тоді ми зможемо допомогти такій особі. Мені прикро, що коли звертаються до нас пенсіонери, ми не знаходимо чіткий механізм допомогти їм, а вони найбільше страждають. І те, що назвала колега про 6 мільярдів втрачених коштів нашими громадянами... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, ще 5 хвилин виступ Тимошенко Юлії Володимирівни, після цього короткий виступ від комітету і голосуємо. Юлія Володимирівна, до 5 хвилин, будь ласка.
13:34:24 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні друзі, цікаві речі в цьому законопроекті як би то про внесення змін до деяких законодавчих актів, щоб удосконалити функції Національного банку. І тут передбачається унікальна річ – зміни до статті 130 Земельного кодексу, які передбачають, що Національний банк України у нас тепер буде володіти великими сільськими угіддями, буде володіти сільськогосподарськими угіддями. І саме цікаве те, що Національний банк, будучи державною структурою, це державна власність, виявляється, що він буде великим власником земельних ділянок і йому навіть виводять з обов'язку протягом двох років цю землю передавати, наприклад, у Фонд держмайна і потім поводитись так, як передбачено Земельним кодексом. Я хочу запитати: хто має право наділяти Національний банк України взагалі правом володіти, управляти земельними ділянками сільськогосподарськими? Це, чесно кажучи, виходить за всі межі розуміння. І, крім того, Національний банк тут все більше і більше наділяється додатковими повноваженнями, він буде тепер управляти в тому числі всіма процесами, що стосуються небанківських фінансових установ. Чому – питання. Навіщо Національний банк навантажувати такими функціями? Якщо хочете навести порядок з небанківськими фінансовими установами, зробіть більш жорсткою ліцензію, контролюйте, щось робіть, те, що потрібно робити. Але Національний банк, він знаходиться в жорсткій системі комунікації з Міжнародним валютним фондом. І чим більше ви на Національний банк покладаєте додаткових невластивих повноважень, тим більше ми з вами всі будемо залежати від тих умов, які Україні нав'язують, в тому числі і всупереч нашим національним інтересам, і Конституції України. І тому дуже добре, що ці правки збили, які були тут просто вопіющими, коли порушувалися всі елементи конфіденційності приватних рахунків, приватних баз даних і так далі. Але цього недостатньо. Не треба перетворювати Національний банк України у великого латифундиста і без обмежень давати йому торгувати землею, не треба перетворювати в додаткового жандарма для небанківських фінансових установ і не треба робити нічого, що протирічить Конституції України. Тому що в Конституції України чітко визначені функції Національного банку. І не можна його перетворювати в бог зна що. І тому я хочу звернути, останнє, вашу увагу на висновки Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради. Вони просто кричать вам. Розумієте? Вони розуміють, що тут День юриста в цьому залі не святкують, тому що тут немає ні юристів нормальних, ні відповідальності за те, що ви порушуєте основи права. Але вони вам кричать просто, це Головне юридичне управління, що цей законопроект протирічить другій частині 32 статті Конституції, суперечить принципу верховенства права. Запровадження законопроектом поширення інформації про все належне майно, активи та зобов'язання осіб – протирічить Конституції. І тому я прошу не голосувати за цей антиконституційний закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили, скажімо так, обговорення з боку наших колег, які мали поправки. Але я надаю слово до 2 хвилин від комітету для того, щоб відповісти на ці зауваження, і переходимо до голосування. Будь ласка.
13:38:52 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановні колеги, я б хотіла звернути увагу і поздоровити всіх причетних з Днем юриста. Але було би добре, щоб ми у Верховній Раді іноді ще святкували день читання. Тому що коли ви відкриєте законопроект, який ми сьогодні з вами обговорюємо, то ви побачите, що Національний банк уже має на своєму балансі землі на більше ніж 90 мільйонів гривень по балансовій вартості – це сільськогосподарська земля, яка була передана Національному банку від тих банків, які використовували сільськогосподарські землі як заставне майно. І для того, щоб реалізувати зараз ці сільськогосподарські землі, Національному банку надається таке право. Він вже сьогодні реалізує на конкурсах інше майно, яке передається банками і іншими установами під наглядом Нацбанку для того, щоб заробити грошей в державний бюджет. Відтак я пропоную вам не звертати уваги на це, що було сказано зараз, тому що це взагалі за межами будь-яких фантазійних вигадок. І для того, щоб дізнатися правду, потрібно прочитати законопроект як і про те, чому 6 мільярдів гривень шахрайських схем було виведено з платіжних карток наших пенсіонерів, інших незахищених верств населення, як їх повернути. Відтак, якщо ми країна, якою правлять люди, які вміють читати, а не різні кол-центри, тоді ми будемо ухвалювати закони, які потрібні людям, а не які потрібні кол-центрам. І цей законопроект захищає права звичайних людей, він надає Національному банку право регулювати і припиняти шахрайські схеми: фрод, міскодинг і все інше, що виводять щомісяця з нашої держави і з наших людей десятки, сотні мільярдів гривень. Відтак я пропоную всім зайняти свої місця і проголосувати цей законопроект, а все інше, що сьогодні було... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Михайлівна. Шановні колеги, переходимо до голосування. Я попрошу народних депутатів зайняти свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг (реєстраційний номер 11043). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:41:59 За-270 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Мотовиловець – з процедури. Будь ласка, Мотовиловець, що у вас?
13:42:07 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Друзі, у нас є загальна позиція всієї зали, ми просимо 12023 зняти з порядку денного, розглянемо його пізніше, він не готовий. Будь ласка, я прошу поставити на голосування прибирання з порядку денного проекту Закону 12023. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є пропозиція зняти з сьогоднішнього розгляду законопроект 12023, я думаю, пропозиція узгоджена з усіма, прошу підтримати. Будь ласка, прошу голосувати, 12023 знімаємо. 13:42:46 За-289 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Наступний законопроект 11407. Це проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Ми домовилися розгляд за такою процедурою: буде ставити чотири своїх поправки Гончаренко і 3 хвилини – виступ Цимбалюка, і голосуємо. Виступ 3 хвилини – Гончаренко, 3 хвилини – Цимбалюк, і голосуємо. Будь ласка, Гончаренко – 3 хвилини і Цимбалюк – 3 хвилини. Будь ласка.
13:43:28 ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, дуже важливий законопроект про соціальний захист військовослужбовців, його однозначно треба приймати. Але я хочу сказати, давайте ми поговоримо з вами взагалі, а як ми мали зробити мобілізацію. Ще, до речі, не пізно внести величезні зміни в те, що у нас зараз відбувається. Подивіться, яка в країні збудована колосальна система примусу ТЦК, МСЕК. У що це перетворилося? В колосальну корупційну піраміду, яка висмоктує гроші на саму гору. В цьому вже сумнівів нема після справи Крупи. От на цьому все, на тому, щоб змусити, примусити, далі відправити невмотивованих людей, все. А як мало бути зроблено і як ще можна зробити, якщо ми змінимо міністра оборони нарешті, якого знову тут нема, Умєрова, якщо ми нарешті займемося справою. Треба створити стимули для людей, щоб вони йшли служити. Перше. Терміни служби. Дайте можливість людям заключити контракт на один рік, на два роки, вони мають чітко знати, скільки їм служити. Встановіть терміни служби. Це перше, що має бути негайно зроблено. Друге. Дайте соціальну підтримку. Ну нащо ви витрачаєте кошти на всю цю колосальну систему – МСЕК, шмек. Дайте замість цього військовослужбовцю зарплату, дайте іпотеку, щоб ці гроші не програвалися в онлайн-казино, щоб вони могли одразу вкладати. Знаєш, пішов, на два роки заключив контракт, в кінці двох років маєш квартиру. Ну це стимул? Стимул. Дайте нарешті рішення, які людей будуть стимулювати йти у військо, і тоді ви побачите, що може ми взагалі не будемо потребувати примусової мобілізації, а може це буде тільки невелика доля. Бо багато людей в Україні можуть піти і готові піти. Але вони хочуть бачити адекватних командирів, адекватні правила гри, вони хочуть знати свої права, вони хочуть знати, що їх не обкрадуть, вони хочуть знати, що їх нормально будуть годувати, що якщо вони отримають поранення, їх пролікують. Все це вони хочуть знати. І саме на ці питання ми мали дати відповідь, і питання, скільки ж їм служити. Якщо б ми вирішили з вами ці питання, то ми б не займалися дурнею. Ви подивіться, що таке система ТЦК. Взяли бойових офіцерів, артилериста, танкіста і посадили перекладати папірці. Держава вклала колосальні ресурси в цього бойового офіцера, навчила його, він набув бойового досвіду і замість того, щоб знищувати сьогодні ворога, замість цього він сідає перекладає папірці. А далі йому несуть хабарі, а далі його вбудували в цю вертикаль, і понеслась, тільки гроші, гроші, гроші. Коли ми нарешті зробимо нормальну систему? І чим займається Міністерство оборони? Міністра у відставку! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович.
13:46:44 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, шановні колеги! Законопроект важливий за номером 11407, і позитивно є те, що в сьогоднішньому порядку денному є декілька законопроектів, які стосуються сектору безпеки і оборони і саме соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх родин. По суті законопроекту, ми наділяємо правом військовослужбовця писати розпорядження щодо розподілення його грошового забезпечення і інших виплат у разі потрапляння в полон або отримання статусу безвісти зниклого. Ми таким чином внормовуємо виплати і чітко розподіляємо, яким чином в разі цих обставин будуть розподілені кошти, які належать військовослужбовцю. Також це розпорядження буде затверджувати керівник, начальник військової частини, і воно зберігатиметься в особовій справі. Сьогодні є певна кількість звернень саме родин і самих військовослужбовців, які повернулися з полону, як ці кошти розподіляються і чи правильно це відбувається. Мені видається, що цим законопроектом, в разі його ухвалення, ми ставимо чітко хто, в якому порядку має право отримувати ці кошти: члени родини, близькі родичі, потім наступним. Ми ним ставимо запобіжник, що в такому разі однозначно кошти будуть отримувати неповнолітні діти і діти, які отримують аліменти. Також ми ставимо застереження, що в разі повернення з полону певна частка грошей має бути на рахунку самої особи, яка повернулася з полону, і це є надзвичайно важливо. Я впевнений, що сьогодні також, як вже це говорили колеги, досягнуто з керівництвом Міністерства оборони про ще одну важливу річ: додатково виділені кошти на харчування, лікування у цивільних лікарнях різної форми власності і прирівняння цих сум до коштів, які виділяють на лікування у госпіталях Міністерства оборони, Служби безпеки і МВС. Це є надзвичайно важливо, бо незалежно для бійця, де отримують вони медичну допомогу, але важливо, щоб вони мали достойне харчування. Дякую всім і голосуємо цей законопроект – "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Будь ласка, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (реєстраційний номер 11407). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:50:35 За-301 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, наступний законопроект 11426 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" щодо Громадської ради міжнародних експертів. Ми домовилися на Погоджувальній раді про такий порядок. У нас будуть виступи: 4 хвилини – Климпуш-Цинцадзе, плюс дві поправки буде ставити, потім 2 хвилини – Геращенко, потім 5 хвилин – Тимошенко, 5 хвилин – Власенко, який поставить три поправки на врахування і три поправки на підтвердження, 2 хвилини – виступ від "Голосу". Хтось мав бути, так? Буде, так? І 2 хвилини – виступ від групи "Відновлення". Шановні колеги, я пропоную таким чином: спочатку зробимо виступи, а потім поставимо поправки спочатку на врахування, а потім і на підтвердження. Добре, колеги? Давайте почнемо з виступів. 4 хвилини, Климпуш-Цинцадзе, будь ласка.
13:51:44 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую, Руслане Олексійовичу. Дійсно, насправді, колеги, звертаю вашу увагу на те, що рекомендаціями Європейської комісії у рамках Звіту про розширення щодо України, який був оприлюднений минулого року у листопаді місяці, зазначено щодо боротьби з корупцією необхідність протягом 2024 року Україні збільшити кількість суддів Вищого антикорупційного суду України. Більше того, в Ukraine Facility, який ми з вами ратифікували в цій залі, також зазначено, що до І кварталу 2025 року Україна має підвищити кількість суддів Вищого антикорупційного суду України на 60 відсотків, а апарату – на 40 відсотків. І цей законопроект, він насправді пропонує продовжити повноваження Громадської ради міжнародних експертів на 18 місяців, що для того, щоби завершити конкурс на суддів Вищого антикорупційного суду, який вже сьогодні йде. Що я своїми поправками пропонувала? Я пропонувала продовжити роботу цієї Громадської ради міжнародних експертів на той період часу, допоки ми не відберемо потрібну кількість додаткових суддів ВАКС. І насправді це би просто допомогло Вищій кваліфікаційній комісії суддів працювати довше і заповнити ті прогалини і ті потреби, які ми на сьогодні маємо для ефективної роботи Вищого антикорупційного суду. На жаль, комітет пішов трошки іншим шляхом, все-таки обмежив цей час перебування на посадах представників Громадської ради міжнародних експертів, хоча дійсно це подовження дозволить принаймні частину тих конкурсів, які вже запущені, які вже розпочаті з листопада 23-го року, провести і хоча би частково заповнити вакансії і потреби суддів Вищого антикорупційного суду. Тому я надіюся, що ми з вами зможемо виконати ці рекомендації, які потрібні для того, щоб Україна в той час, коли вона просто потерпає від корупційних скандалів, мала дійсно ефективну систему для того, щоб справлятися з завданнями антикорупційної боротьби. І я дуже розраховую, що ви підтримаєте, колеги, ті поправки, які будуть ставити на врахування. Але, як сказав пан спікер, це буде трошки пізніше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі 2 хвилини – Геращенко. Будь ласка, Ірино Володимирівно.
13:54:50 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, я хочу підтримати Іванну Климпуш-Цинцадзе і звернути вашу увагу на всю серйозність сьогодні питання в першу чергу для українського суспільства і для наших партнерів щодо не фасадної, а реальної боротьби з корупцією. От наша команда тільки повернулася з низки закордонних відряджень, дивом нам їх підписали, але хочу сказати, що окрім питання безпеки, ситуації на фронті всі партнери, а також українська громада за кордоном запитують про ситуацію з корупцією. Ось ці всі скандали щодо Крупи і оцих дійсно закешованих квартир регіональних служок, знаєте, таких дрібних чиновників, вони дуже швидко доходять до наших міжнародних партнерів, які задаються питанням, що ми даємо таким чином, ось ці ворюги на місцях, які просто кешують гроші на зловживаннях, особливо на зловживаннях на мобілізації, все це дає жахливі абсолютно козирі україноскептикам щодо надання Україні військової допомоги. І тому "Європейська солідарність" звертає вашу увагу, влади в першу чергу, на серйозність ситуації з цими корупційними скандалами, на тему, що депутати від "слуг" тікають потім, дуже просто перетинаючи кордон, не отримуючи відповідного покарання. І тому наша команда, дійсно, наполягає на тому, аби була збільшена кількість, як це є рекомендацією наших міжнародних партнерів, і апарату Вищого антикорупційного суду, і самих суддів для того, аби могли справлятися з тим валом, на жаль, корупційних справ, які сьогодні щодня і щодня от стають надбанням суспільства, про відкриття їх. Але дуже мало потім доходить до суду. Тому просимо підтримати ці поправки. І взагалі нам варто присвятити окрему дискусію щодо важливості, критичної важливості… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі у нас Власенко. Будь ласка, Власенко – 5 хвилин, потім Тимошенко – 5 хвилин, потім "Голос" – 2 хвилини, "Відновлення" – 2 хвилини, і тоді поправки. Сергій Володимирович, будь ласка, до 5 хвилин.
13:57:14 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Ви знаєте, давайте ми хоча би в День юриста про судову систему поговоримо не політичними гаслами, а професійно. Система з міжнародними експертами в Україні працює уже майже 9 років. Скажіть, будь ласка, у нас що, зменшилася корупція? Чи у нас подолана системна корупція хоча би в якомусь напрямку? Насправді нам підпихують абсолютно неправильну тезу. Нам спочатку розповіли, що треба вигнати всіх старих суддів, набрати молодих. Корупція лише збільшилась. Потім нам сказали: треба міжнародних експертів взяти. Корупція лише збільшилась. Насправді реформувати судову систему треба абсолютно іншим шляхом. А тепер трішки по ГРМЕ. Хто такі ГРМЕ? ГРМЕ – це іноземні, в тому числі іноземні громадяни, які не приїжджають в Україну, які сидять за кордоном, які не хочуть нічого робити, але принципово впливають на українську судову систему. До речі, нам тут багато розповідали про те, що це зроблено за рекомендацією Венеційської комісії. У мене в руках п'ять висновків Венеційської комісії. Перший висновок від 9 жовтня 2017 року, пункт 46, цитую: "Венеційську комісію непокоїть, що таке обмеження дискреційного права Вищої ради правосуддя не відповідає положенням Конституції України, оскільки Вища ради правосуддя буде де-факто позбавлена своїх конституційних повноважень у частині прийняття рішень". Далі, у пункті 51, підсумовуючи, Венеційська комісія наголошує на том, що залучення міжнародних іноземних експертів є виключним заходом, а відтак має бути обмежено в часі. Висновок Венеційської комісії від 6 грудня 19-го року, абсолютно аналогічні висновки: важливо зазначити, що такі органи повинні бути створені на перехідний період. Це все про ваших міжнародних експертів, що це неконституційно – раз, і що це лише на короткий період часу. Я розумію, що для когось 10 років, а ще й треба продовжити на 18 місяців, – що це невеликий час, що це от просто. Я хочу нагадати, що за цей період змінилося покоління українських громадян, покоління українських громадян. Ще раз підкреслюю, ці люди живуть за кордоном, не хочуть приїжджати в Україну, не декларують своє майно, ми не знаємо, чим вони заробляють і як вони взагалі заробляють свої гроші. Далі, вони хочуть повний доступ до суддівського досьє. І саме головне, скажіть мені, будь ласка, в якій країні Європейського Союзу, до якого ми так прагнемо, працює така система, де іноземці мають вирішальний голос? Жодна, відповідь – жодна країна Європейського Союзу не має такого досвіду. Чого ж нам пропонують бути піддослідними котиками або кроликами? Нам треба застосовувати найкращі європейські стандарти, які дозволяють не просто замінювати людей в судовій системі, а зменшувати корупцію, зменшувати системну корупцію, перекривати ті фінансові потоки, які створюються корупціонерами. Натомість у нас рапортують здебільшого про міру запобіжного заходу, про якісь мільярдні застави, які ніхто не платить, а потім через пів року ці справи розсмоктуються в повітрі. І це все результат в тому числі діяльності міжнародних експертів. Давайте приберемо уже цю абсолютно тимчасову ланку, яка створювалася тимчасово, приберемо її, обговоримо доцільність існування Громадської ради доброчесності. Знову-таки такої ради немає в жодній країні Євросоюзу. Давайте будемо говорити про те, як створити системні механізми, які дозволять подолати корупцію. Давайте вводити суд присяжних. Давайте реформувати юридичну освіту. Давайте реформувати процесуальні кодекси, які реально дозволять скоротити корупцію, зробити суд доступним для громадян України – раз, зробити суд змагальним між стороною обвинувачення і стороною захисту, коли суди зможуть реально виносити чесні і справедливі рішення. А не будемо створювати штучні умови для нікому невідомих іноземців, які, я ще раз підкреслю, весь час сидять за кордоном, не приїжджають в Україну, але приймають вирішальні рішення для формування суддівського корпусу. Щодо своїх поправок, я буду мати можливість іще виступити по кожній із трьох поправок окремо, а також по трьох поправках, які я буду ставити на підтвердження. Дякую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко, до 5 хвилин виступ. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
14:02:23 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Перш за все давайте з'ясуємо, про що цей законопроект. Цей законопроект про те, що наш внутрішній антикорупційний суд буде формуватися не нами, українцями, не українськими органами влади, а буде формуватися невідомими нам абсолютно міжнародним експертами, які будуть включені в Громадську раду, ну це продовження буде цієї історії, і вони ще можуть залучати інших експертів, яких зовсім не знає Україна, для того, щоб їм допомагати працювати. Тобто іноземні громадяни будуть формувати внутрішні органи судові нашої країни. Дорогі друзі, в світі немає жодної країни (жодної!), до якої би так принизливо і так без поваги ставилися. Ви розумієте, що якщо країна не поважає себе і не може захистити свій суверенітет, і не може показати, що Україна може управляти собою, то як може користуватися ця країна повагою в світі, коли вона несуб'єктна, вона ніхто і навіть внутрішні органи формують нікому невідомі експерти з космосу міжнародні. Скажіть, будь ласка, хто вам всім, хто буде голосувати за цей принизливий закон антиконституційний, хто вам в країні дав право так принижувати Україну? Почитайте, будь ласка, першу статтю Конституції, там написано, що Україна є суверенною і незалежною правовою державою. Ви знаєте, що таке суверенітет? Це коли виключно український народ і органи влади України можуть управляти країною в національних інтересах і в інтересах людей. Де у вас гарантія, що якісь невідомі ноунейми, міжнародні експерти, які невідомо хто нам дав по прізвищах, будуть управляти нашою країною в національних інтересах України? Це абсурдно, принизливо, ницо ви руйнуєте, по суті, державний устрій країни і робите це посміхаючись, граючись, навіть не беручи на себе відповідальність за те, за що ви голосуєте. Дуже прикро, що після 30 років незалежності у нас така тьма в цій Верховній Раді, коли голосують не читаючи, не дивлячи, не аналізуючи і не маючи ніякої відповідальності перед прийдешніми поколіннями. Можливо, у нас антикорупційний суд Вищий став кращим тоді, коли якісь невідомі міжнародні експерти почали його формувати. Згадайте, будь ласка, травень 23-го року, коли Всеволод Князевич... Князєв, вибачте, Всеволод Князєв взяв хабар в 2,7 мільйона доларів США. Ви знаєте, що цей Князєв був призначений оцими громадськими радами іноземними, звідки вони нам його принесли і звідки вони взагалі взяли, що це найкраще, що потрібно Україні. У нас що, корупція припинилася, коли антикорупційний суд сформований за межами України? Мені просто, чесно кажучи, дуже сумно про це взагалі говорити в цій Верховній Раді. Сумно тому, що це не лише антикорупційний суд формується міжнародними колами, яких ми не знаємо. А ви проголосували, що так формується Конституційний Суд, Вища рада правосуддя, в тому числі і дисциплінарні кваліфікаційні комісії, митниця. Що ви робите з країною? Ви розумієте, що український народ на вас покладається, а ви здали країну, здали в тилу. І у нас не одна війна, у нас дві війни, тому що тут в тилу ви теж воюєте проти України, голосуючи за такі закони. Зараз це тест. Голосування за цей закон – це тест, хто за суверенітет України, а хто проти суверенітету України. І після того розкажіть про ваш патріотизм, тому що ми зможемо конкретні аргументи навести. Я закликаю всіх патріотів цього залу проголосувати проти цього закону, а не таких сильних патріотів – просто картку витягніть, щоб соромно потім перед поколіннями не було. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз підсумовуючи, після виступу Юлії Володимирівни Тимошенко у нас буде 2 хвилини від "Голосу", 2 хвилини від "Відновлення", і після цього будуть ставити поправки. Дві поправки Климпуш-Цинцадзе на врахування. Правильно? Потім три поправки Власенка на врахування і потім три поправки на підтвердження, і після цього голосуємо закон в цілому. Так, колеги? Будь ласка, від "Голосу" Юрчишин Ярослав Романович. Після цього від "Відродження" Славицька, і переходимо до поправок. Запросіть депутатів до зали. Будь ласка, Ярослав.
14:08:03 ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую. Я просто коротко кілька речей, про які згадувалось попередньо, але вони не зовсім відповідають дійсності. ГРМЕ створена нами з вами, власне, попередниками нашими, у 2018 році. Тобто 9 років вона не могла працювати. Другий момент. Пана Князєва обирали без участі міжнародників. І, власне, поява ГРМЕ стала наслідком того, що, на жаль, нам потрібен додатковий фільтр. З чим точно можна погодитися, те, що ГРМЕ і міжнародники нам справді потрібні тимчасово для того, щоб вийти з цього постійного кола корупційної взаємозв'язки. Понад 200 вироків Вищого антикорупційного суду спростовують тезу про те, що боротьби з корупцією немає. Навіть скажу, здається цілком логічне, але незрозуміле для частини колег, поява великої кількості публічних випадків корупції, які обговорюються. Це є наслідок ефективності роботи в цьому напрямку, бо раніше за часів Януковича у нас корупцію взагалі не обговорювали, її фактично не було. У мене є ряд зауважень про те, що потрібно посилювати спроможність Громадської ради доброчесності. Нам колись, дай бог, ми будемо членами європейських спільнот, не треба буде міжнародників в цьому процесі, а зараз дуже закликаю підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую представника від групи "Відновлення". Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна. І перед тим як, Антоніна Керимівна, ви почнете говорити, я прошу Маслова займіть своє місце, тому що зараз будуть поправки і ви повинні відповідати на поправки для того, щоб ми мали, скажемо так, підставу для голосування. Будь ласка, займіть. Антоніна Керимівна, будь ласка.
14:10:07 СЛАВИЦЬКА А.К. Шановні колеги, дійсно, немає нічого більш постійного ніж тимчасово. Дійсно, коли створювався Вищий антикорупційний суд як екстраординарний захід, була запроваджена ця Громадська рада міжнародних експертів. І Венеційська комісія, коли давала свій висновок, вони, в принципі, погоджувались з цим, що це містить ознаки неконституційності, але наголошували на тимчасовому характері таких заходів. З цього часу вже пройшло багато років. І за цей час у нас вже за участі міжнародних експертів з переважним правом голосу була сформована Вища кваліфкомісія суддів, Вища рада правосуддя. Дисциплінарні інспектори у нас також відбираються за участю міжнародних експертів з переважним правом голосу. Тобто ми презюмуємо, що ми маємо довіру до цих всіх органів, тому що їх вибирають нам міжнародні експерти, хоча це містить ознаки неконституційності. Тому в мене питання, а де логіка, якщо у нас вже реформовано ВККС, ВРП, дисциплінарні інспектори, то навіщо ми знову, нам знову нав'язують міжнародних експертів з переважним правом голосу? Разом з тим, ми розуміємо, що ухвалення цього законопроекту це є вимога наших міжнародних партнерів, і ми розуміємо, в якому ми складному фінансовому становищі. Тому це говорить про те, що, мабуть, десь дезінформують наших міжнародних партнерів. Ну, а з іншого боку, ми будемо підтримувати частково цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, переходимо тепер до отих декількох поправок, які будуть ставити наші колеги. Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Єдине прошу, спочатку називайте номер поправки, тоді обґрунтування. Будь ласка, Іванно Орестівно.
14:12:00 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Поправка 47, в ній я пропонувала довнести до вже існуючих процедур необхідність у кожному рішенні щодо доброчесності того чи іншого судді зазначати результати поіменного голосування членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Громадської ради міжнародних експертів. І відповідно отримати чітку персональну відповідальність за ті чи інші рішення всіх людей, які будуть брати участь у цьому відборі і підтвердженні доброчесності. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка, по 47 поправці.
14:12:45 МАСЛОВ Д.В. Дякую, Іванно Орестівно. Позиція комітету: дана пропозиція відхилена. Але чому вона відхилена? Ми пішли іншою логікою. Тому що ГРМЕ є органом, який діє певний проміжок часу, ми з основного тіла закону всі тимчасові норми перенесли в "Прикінцеві і перехідні положення", як це правильно робити за правилами нормопроектування. І тому насправді ця норма про відкрите поіменне голосування, вона є в редакції законопроекту, запропонованого до другого читання, але вона не стоїть, оскільки згадується ГРМЕ, там, де пропонуєте ви. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, Іванна Орестівна? Не наполягаєте. Дякую. Яка ще одна поправка, номер?
14:13:33 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. 59. 59 поправка, вона якраз основна поправка щодо якої я говорила у своєму виступі. Це якраз пропозиція збільшити можливість праці представників Громадської ради міжнародних експертів на той період часу, який дозволяє їм робити чинна норма закону після їхнього нового призначення, нового складу ГРМЕ у квітні цього року, квітні 2024 року. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 59 поправці.
14:14:19 МАСЛОВ Д.В. 59 поправка, пропозиція комітетом відхилена. Потрібно розуміти, що ця пропозиція говорить про те, що якщо припадає строк повноважень, то на 2 роки продовжується. Ми пропонуємо 18 місяців для того, щоб завершити всі процедури, як говорили інші колеги в залі, і, як дійсно встановлено у висновку Венеційської комісії, це є тимчасовим заходом функціонування Громадської ради міжнародних експертів. Цей строк, який пропонується законом, є достатнім для того, щоб завершити розпочаті конкурсні процедури. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна Орестівна, ви наполягаєте на цій поправці. Я ставлю 59 поправку авторства народної депутатки Климпуш-Цинцадзе і колег, вона комітетом відхилена, я ставлю її на врахування. Позицію і Іванни Орестівни, і Дениса ви почули. Будь ласка, прошу народних депутатів голосувати. Денисе Вячеславовичу. 14:15:34 За-84 Рішення не прийнято. Дякую, Іванна Орестівна. Будь ласка, далі Сергій Володимирович, теж прохання, починаємо з тих поправок, які на врахування, і номер спочатку. Сергій Володимирович, будь ласка.
14:15:44 ВЛАСЕНКО С.В. 64-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ВЛАСЕНКО С.В. Колеги, по-перше, декілька рефлексій. Ви знаєте, результати боротьби з корупцією не в кількості вироків, результат боротьби з корупцією в зменшенні корупції. Вироків може бути або мільйон або нуль, але корупція, якщо зростає, то це означає, що ця система неефективна. І тут дійсно немає логіки, бо нам, з одного боку, кажуть: у нас найкраща антикорупційна інфраструктура – але корупція зростає в країні. Про що ця поправка? Ця поправка про те, що треба залишити доступ до реєстрів такий, який він є. Що хочуть оці іноземці? Іноземці хочуть, сидячи за кордоном, мати віддалений доступ до українських реєстрів, отримувати дані з реєстрів суддів для того, щоб з ними працювати, сидячи десь за межами України. Про це вони сказали відверто на засіданні нашого комітету. Ми вважаємо, що для того, щоб ознайомитися з реєстром, вони повинні приїхати в Україну, зайти у Вищу кваліфікаційну комісію, отримати доступ до реєстрів і працювати тут, в Україні, впливаючи на... ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 64 поправці, будь ласка.
14:16:52 МАСЛОВ Д.В. Колеги, 64 пропозиція відхилена комітетом. Сергій Володимирович, в законі є повноваження членів, членів лише Громадської ради міжнародних експертів, право доступу до відкритих реєстрів, власне. І більше того, ми законом не пропонуємо надавати будь-який доступ до суддівського досьє, до реєстрів будь-яких будь-яким помічникам, яких ніхто не призначає, ніхто не знає. Тому позиція комітету відхилити, звичайно, дану правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 64 поправка авторства Власенка, комітетом відхилена. Позицію комітету ви почули. Водночас, автор наполягає на врахуванні цієї поправки. Ставлю 64 поправки на врахування. Прошу голосувати. 14:17:56 За-63 Рішення не прийнято. Сергій Володимирович, наступна поправка номер?
14:18:01 ВЛАСЕНКО С.В. 65-а. Зазначеною поправкою, шановні колеги, я пропоную, щоб оці нікому невідомі іноземці, які не приїжджають в Україну, сидять десь в своїх тихих домівках, не хочуть дивитися на те, що відбувається в Україні. Я пропоную, щоб вони декларувались так само, як декларуються всі українські чиновники, які впливають на прийняття рішень, так, як декларуються державні службовці, так, як декларуються народні депутати України. Якщо ви приймаєте рішення, які по суті впливають на формуванні суддівської гілки влади, будь ласка, прозвітуйте, хто ви, звідки, звідки ви берете гроші. Це перша історія. І друга історія. Знаєте, коли мені говорять, щоб без іноземців українці меншоварті і не можуть собі створити власну незалежну судову систему, мене це трошки дивує. Українці зі зброєю в руках можуть боронити Європу, а створювати самостійно судову систему не можуть. Це якось виглядає трошки меншоварто. Тому я пропоную підтримати мою поправку, хай шановні іноземні експерти декларуються, щоб ми бачили, хто вони і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
14:19:09 МАСЛОВ Д.В. Позиція комітету така, що, звичайно, що ця пропозиція відхилена. Ми розуміємо чому, тому що, при всій повазі, ті експерти, які призначені зі Сполучених Штатів Америки, з країн Європейського Союзу, не є суб'єктами декларування і не можуть декларуватись. Я думаю, що у нас є ще категорії суб'єктів, які і тут декларуються, в Україні, варто розглянути, хто… кому необхідне декларування, кому не є необхідним декларування, нам є над чим працювати в галузі декларування всередині України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 65 поправка авторства народного депутата Власенка. Вона комітетом відхилена. Позицію комітету ви почули. Ставлю 65 поправку на врахування. Будь ласка, прошу голосувати. 14:20:07 За-69 Рішення не прийнято. І завершальна поправка на врахування. Сергій Володимирович, будь ласка.
14:20:13 ВЛАСЕНКО С.В. 71-а. Шановні колеги, неодноразово звучало в цій залі, я цитував вам п'ять висновків Венеційської комісії, про те, що як виключний захід це може бути тимчасово. Тут мені сказали, що не 9 років, а 7 це все відбувається. Але хочу нагадати, хочуть продовжити ще на 18 місяців, і якраз буде 9 років. Я розумію, що це не 25 років, як править Путін у Росії, але насправді я ще раз підкреслюю, вже одне покоління українців пройшло, 10 років – це статистична норма для одного покоління українців. Тому я пропоную… І ще раз, саме головне, що цей інструмент себе абсолютно не виправдав, не зменшилася корупція в Україні. Тому я пропоную подякувати тим, хто уже працював, і попрощатися з ними з 1 січня 2025 року. А українці самі здатні сформувати незалежну судову систему. Вони здатні себе боронити, вони здатні воювати і гинути за Європейський Союз. Тому українці здатні сформувати незалежну судову систему. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по 71 поправці.
14:21:22 МАСЛОВ Д.В. Зазначена пропозиція відхилена комітетом. Очевидно, що строк до 1 січня 2025 року не дає можливості навіть завершити діючі конкурсні процедури на посади суддів Вищого антикорупційного суду і тим більше це ще і не відповідає Меморандуму з Міжнародним валютним фондом, структурним маяком якого є продовження відповідно терміну повноважень Громадської ради міжнародних експертів. Ну, а ще відвертіше, я сам підтримую і погоджуюся, що це має бути тимчасово. Але давайте скажемо відверто, що з цих шести років майже три роки не працювала Вища кваліфікаційна комісія суддів і відповідно не був можливий добір суддів Вищого антикорупційного суду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю 71 поправку Власенка Сергія Володимировича. Вона комітетом відхилена. Автор наполягає на врахуванні. Позицію автора і комітету ви почули. Ставлю поправку номер 71. Прошу голосувати. 14:22:41 За-114 Рішення не прийнято. Шановні колеги, далі. Сергій Володимирович, у вас... Я прошу народних депутатів запросити всіх до зали, тому що далі буде ставитися три поправки на підтвердження, тобто поправки, які були враховані, підтвердити їх врахування. Сергій Володимирович, теж, будь ласка, починайте з номера.
14:23:01 ВЛАСЕНКО С.В. 68-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ВЛАСЕНКО С.В. Шановні колеги, це теж поправка про строк діяльності Громадської ради міжнародних експертів. Я ще раз підкреслюю, все вони встигли зробити. Те, що вони не проведуть конкурс, то, може, це і добре насправді, тому що їм не вдалося створити ефективний орган, який би боровся із системною корупцією. Ще раз підкреслю, ніхто не сперечається з тим, що, на жаль, корупція лише зростає. Вона не зменшується. Тому це означає, що ця система не працює і її треба міняти. І чим раніше ми це зробимо, тим краще буде і для судової системи, і для українського суспільства, і для нашої боротьби з корупцією. Тому я закликаю вас ще раз перейти до того, щоб подякувати тим людям, які не виконали свого завдання, хай ідуть далі. А щодо того, що три роки не працювала ВККС, як каже голова комітету, якщо говорити чесно, давайте згадаємо, чому вона не працювала. Тому що ця Верховна Рада прийняла неконституційний закон і ВККС було заблоковано. Тому дякуйте самі собі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
14:24:10 МАСЛОВ Д.В. Колеги, звичайно, що позиція комітету: ця правка, ця пропозиція врахована, я дуже прошу залу підтримати зеленою дану правку, тому що цей строк, який встановив комітет в своєму рішенні і відповідній табличці, погодивши цю пропозицію до другого читання, в тому числі був проговорений на засіданні комітету і з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, для того щоб був достатній строк на завершення конкурсних процедур. Ми не можемо процедури, які вже тривають рік, оголошено в жовтні минулого року, просто взяти і зараз припинити. Це буде неправильно не тільки по відношенню до наших, вибачайте, міжнародних партнерів, але і по відношенню до всієї нашої держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 68 поправка народного депутата Маслова, вона комітетом врахована, це комітетська поправка, так. Шановні колеги, народний депутат Власенко ставить це рішення на підтвердження. Тобто вона врахована, її треба ще раз підтвердити в залі. Я ставлю 68 поправку на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати. 14:25:44 За-257 Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою. Сергій Володимирович, наступний номер.
14:25:50 ВЛАСЕНКО С.В. 77-а. Ця поправка надає можливість знову-таки тим людям, яких не призначав український народ, які не мають ніякого відношення до українських громадян, конституційність призначення яких ставить під сумнів сама Венеційська комісія, та всі інші отримують можливість, перебуваючи за кордоном, отримувати інформацію із суддівського досьє, а також залучати додаткових фахівців собі. Додаткові фахівці… Вибачте, колеги, це не про досьє, це про фахівців додаткових, яких залучає ГРМЕ, про досьє буде наступна поправка. Так от, знову-таки, хто такі ці люди, яких будуть залучати не призначені українцями члени Громадської ради міжнародних експертів? Вони будуть працювати з документами, вони будуть впливати на прийняття рішень. Хто ці люди? Як вони обираються? Чому вони повинні бути призначені? Жодного пояснення цьому немає. Це не має відношення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
14:26:59 МАСЛОВ Д.В. Ця пропозиція є комітетською пропозицією, вона врахована комітетом, звичайно що. І тепер, що стосується експертів, фахівців і так далі. Насправді навіть для того, щоб здійснити переклад українського законодавства чи переклад тих документів, які надаються кандидатами, вже необхідні відповідні спеціалісти-перекладачі. Для того, щоб роз'яснити положення діючого законодавства, співвіднести з іншими положенням в процесі перевірки кандидатур, звичайно що, потрібні фахівці із знанням українського законодавства, в тому числі для наших міжнародних експертів. І, я вам нагадаю, ми з вами в цій редакції передбачаємо, що Громадська рада міжнародних експертів разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів будуть голосувати відкрито і поіменно, і відповідальність несуть вони. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 77 поправка. Це комітетська поправка, вона комітетом врахована. Народний депутат Власенко пропонує це рішення поставити на підтвердження. Тому я ставлю враховану 77 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 14:28:33 За-247 Рішення прийнято. І завершальна, Сергій Володимирович.
14:28:38 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. 78-а. Дивіться, що тільки що сказав голова комітету, він сказав: "Я їм дякую за щирість і відвертість". Ви понабирали в Громадську раду міжнародних експертів людей, які не знають українського законодавства, які не знають українських реалій, які взагалі не розуміють, що таке українська судова система, яким треба все перекладати, які сидять за кордоном, які не перебувають в Україні, – і тепер ви витрачаєте державні гроші на те, щоб хтось для цих людей цю роботу зробив. Ну то це шизофренія, пробачте, колеги. Так, може, простіше набрати українських незалежних експертів, які би змогли це зробити? Звичайно, це було би краще. Але ця поправка 78 про те, про що я говорив раніше: про те, що оці, які нічого не знають, які сидять за кордоном, хочуть мати повний доступ до досьє кандидатів і до суддівського досьє. Тобто вони хочуть, сидячи десь в Римі, у Вашингтоні, в Нью-Йорку по комп'ютеру подивитися і потім, колупаючись у носі, висказувати якусь свою думку про судову систему України. Це абсолютно неприпустимо, колеги! ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
14:29:47 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Це комітетська правка, звичайно, комітетом вона врахована. По-перше, не за бюджетні кошти. В попередній пропозиції, яку ми проголосували, за кошти міжнародної технічної допомоги, тобто не за бюджетні кошти наймаються ці спеціалісти. Це по-перше. По-друге, я звертаю увагу на праву колонку. Ми передбачили, і вже не вперше наш комітет, максимально виважену позицію, що доступ до суддівського досьє і досьє кандидатів, – а це абсолютно зрозуміло, що до досьє кандидатів має бути доступ для того, щоб їх оцінити, – передбачено, що у разі, якщо інформація, яка міститься у досьє, є, до неї встановлено особливий порядок доступу законом, то він здійснюється у відповідності до цього закону. Тобто інформація, певні види з обмеженим доступом, особливий доступ розповсюджується в тому числі і на членів Громадської ради міжнародних експертів, а дистанційно це зробити зараз неможливо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, завершальна 78 поправка, після якої ми переходимо до голосування за закон в цілому. Тому вона комітетом, 78 поправка, врахована, це комітетська поправка. Народний депутат Власенко просить поставити це рішення на підтвердження. Я ставлю 78 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 14:31:29 За-253 Рішення прийнято. Шановні колеги, ми пройшли цей законопроект, пройшли поправки. Переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" щодо Громадської ради міжнародних експертів (реєстраційний номер 11426). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 14:32:21 За-259 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую, шановні колеги. Рухаємося далі. По фракціях покажіть, будь ласка. Наступний законопроект 11139 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності управління державним майном, вдосконалення механізму реалізації арештованого майна та наближення правових стандартів в Україні до європейських стандартів. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 14:33:06 За-231 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую. Два – за і два – проти чи з виступом? Будь ласка, заступник голови комітету, голова підкомітету Комітету з питань економічного розвитку Мовчан Олексій Васильович. Будь ласка. Я так розумію, що ви і від авторів, і від комітету – 4 хвилини.
14:33:27 МОВЧАН О.В. Дякую дуже. Шановні колеги, це дуже важливий законопроект, фактично історична подія. Розказую історію. У 2001 році Верховна Рада третього скликання прийняла закон, який говорить про те, що необхідно ввести мораторій на виконавчі стягнення до компаній, де у держави є міноритарна частка більше 25 відсотків акцій протягом одного року, але не ввела кінцевий строк для цього закону. Відповідно цей закон діє вже 23 роки успішно замість того, щоб діяти один рік. До чого призвів цей мораторій? Він призвів до того, що велика кількість державних підприємств позбулася можливості доступу до ринку кредитування. Фактично ніхто не дає кредити державним компаніям або навіть якщо і дають, то за завищеними ставками, тому що такий боржник, він є ненадійним, тому що закон говорить про те, що такий боржник може не виплачувати борги. Цей законопроект є зараз на часі, його необхідно прийняти в першу чергу в рамках наших міжнародних зобов'язань, тому що, шановні колеги, в Європейський Союз не беруть ті країни, в яких законом дозволено не платити борги. Тобто це і захист прав кредиторів, і захист прав власності. Цей законопроект є вимогою Ukraine Facility і вимогою низки європейських директив, які стосуються прав людини і захисту прав кредиторів. Більше того, цей законопроект пропонує прозорий механізм продажу майна в процедурі виконавчого стягнення. Тому що є певний ризик при знятті мораторію, ризик саме витікання майна державних підприємств у непрозорий спосіб. Тобто ми говоримо про те, що у виконавчому провадженні, якщо вже і продається майно державних компаній, то воно продається в системі ProZorro. Шановні колеги, цей законопроект також передбачає додаткове фінансування для Державної судової адміністрації. Тому що суди, вони відіграють ключову роль у процедурах виконавчого стягнення. Цей законопроект є збалансованим. Ми його напрацьовували разом із проєктом ЄС "Право-Justice", за що я хочу подякувати їм, із експертами Світового банку і іншими міжнародними партнерами. Шановні колеги, цей законопроект є важливим для того, щоб державний сектор економіки і державні підприємства могли грати за ринковими правилами, бути чесним кредитором, бути чесним боржником, і конкурувати на ринку там, де це необхідно. Треба відмовлятися від застарілих архаїчних практик і підходів, що цей законопроект і пропонує. Є низка зауважень, над якими ми працюємо, які ми врахуємо до другого читання, це технічні питання. І я не бачу проблем якихось дуже складних, які ми не вирішимо до другого читання. Шановні колеги, комітет економічного розвитку рекомендував прийняти цей законопроект у першому читанні із застосуванням 116 статті Регламенту. Я дуже прошу вас підтримати цей законопроект у першому читанні для того, щоб ми могли продовжити і діалог з нашими партнерами, і напрацювати якісний, збалансований документ до другого читання. Дякую всім. Прошу підтримати. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К. 14:37:18 ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Так, шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, Крулько Іван Іванович, фракція "Батьківщина".
14:37:45 КРУЛЬКО І.І. Прошу передати слово Івану Григоровичу Кириленку. ГОЛОВУЮЧА. Іван Григорович Кириленко. Будь ласка, шановний Іване Григоровичу.
14:37:57 КИРИЛЕНКО І.Г. Іван Кириленко, фракція "Батьківщина". Колеги, мій колега почав з історії і я почну з історії. 26 липня 1945 рік, розпал Потсдамської конференції. За столом головуючий Вінстон Черчилль – Прем'єр Великої Британії, переможець Другої світової війни, великий стратег, людина-легенда за життя. Це він зініціював, маючи 80 відсотків з копійками рейтингу неймовірного по тим часам, зініціював дострокові парламентські вибори в Британії. Тихенько секретар в цей момент підносить йому записку. Він її почитав і ледве не втратив свідомість. Черчилля партія консерваторів приголомшливо програє вибори, в півтора разу відстаючи від лейбористів Клемента Еттлі. Наступного дня за столом президії був новий Прем'єр-міністр Клемент Еттлі. За рахунок чого виграли вибори? За рахунок програми, яка називалась – добробут для британців, для всіх. Що передбачала програма? Націоналізацію підприємств ключових, цілих галузей і націоналізацію банку, соціальний захист ветеранів, людей, які постраждали від війни, і створення сотень тисяч нових робочих місць. Держава взяла на себе відповідальність разом з урядом за повоєнне відновлення Великої Британії. Щось подібне зробив Аденауер і Ерхард в Німеччині, зробивши бізнес соціально орієнтованим. Цей законопроект робить зовсім протилежне. Друзі, ми думаємо що ми робимо. Під ніж віддаються в результаті цього закону тисячі підприємств, а серед них – оборонний комплекс, продовольча безпека, комунальні підприємства, комунальні господарства. Ми думаємо, що ми робимо. Друзі, не можна голосувати за такі закони. Давайте хоч трошки, щоб історія нас чомусь учила. Натисніть правильну кнопку – утриматись. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Будь ласка, слово надається Кубіву Степану Івановичу, "Європейська солідарність".
14:40:01 КУБІВ С.І. Шановна пані Олена, шановні колеги, цей законопроект є важливий, але цей законопроект повинен пройти певну процедуру, яка повинна наблизити Україну до правових стандартів, які дають ефективне управління підприємствами. Наразі, дійсно, ми розуміємо, що велика частка підприємств є непрацюючі, вони є неефективні і там багато потрібно працювати. Тут є стандарти, про які сьогодні зробив заключення Комітет з питань євроінтеграції, що цей законопроект не суперечить Угоді про асоціацію, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Але друга рекомендація, що потрібно доопрацювати з метою дотримання принципу правової визначеності. Коли ми подивимося на рекомендації Міністерства фінансів, Фонду державного майна, Мін'юсту, Міністерства оборони, ми побачимо, що потрібно і необхідно змінити, і я думаю, що між першим і другим читанням, якщо би вдалося, можна відповідно змінити даний законопроект. Разом з тим, звертаю увагу на те, що проект стосується передусім такого нерухомого майна, як земля, а тут наштовхує на думку про можливість лобіювання певних схем. Земля – це те, що повинно мати іншу процедуру і інші підходи. Так, ми на сьогоднішній день, за нормами законопроекту заборонено знижувати стартову ціну на земельну ділянку, як стартова ціна щодо земель державної і комунальної власності не може бути нижча за експертну грошову оцінку. Я рекомендую те, що між першим і другим читанням законопроект буде доопрацьований, сьогодні ми утримаємося від голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Будь ласка, Олексій Мовчан від "Слуги народу". Будь ласка, хвилину вам надається, бо не записалися.
14:42:16 МОВЧАН О.В. Дякую. Дякую дуже. Шановні колеги, цей законопроект пропонує поступове зняття мораторію на виконавче стягнення до державних підприємств, протягом 3 років. Тобто цей період якраз нам достатній для того, щоби наблизитися до стандартів Європейського Союзу, коли ми вже туди будемо входити, мораторій буде знятий, процедури будуть адаптовані, і ми будемо зрозумілі як нашим потенційним кредиторам європейським, так і внутрішньому українському ринку. Цей законопроект не пропонує робити щось з бухти-барахти, щоб не втримати систему. Тобто ми, шановні колеги, доопрацюємо усі зауваження, якщо вони будуть, які будуть, до другого читання для того, щоб державний сектор економіки працював стабільно, прогнозовано і конкурентно. Шановні колеги, дуже прошу підтримати цей законопроект, який важливий для вступу до Європейського Союзу і виконання умов Ukraine Facility. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Чи всі вже висловилися, хто бажав це зробити? Немає бажаючих. Тоді прошу приготуватися до голосування. Отже, прошу прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності управління державним майном, вдосконалення механізму реалізації арештованого майна та наближення правових стандартів в Україні до європейських стандартів. Прошу голосувати. Реєстраційний номер 11139. СТЕФАНЧУК Р.О. 11139. ГОЛОВУЧА. Прошу голосувати. 14:44:22 За-208 Рішення не прийнято. Прошу показати по фракціях. Шановні колеги, тоді є пропозиція відправити його на повторне перше читання. Прошу голосувати. Ставлю на голосування цю пропозицію. Відправити на повторне перше читання законопроект номер 11139: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності управління державним майном, вдосконалення механізму реалізації арештованого майна та наближення правових стандартів в Україні до європейських стандартів. Прошу голосувати. 14:45:18 За-227 Рішення прийнято. Прошу по фракціях. Дякуємо, шановні колеги. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:45:29 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костівна. Шановні колеги, наступний законопроект 5837 – це проект Закону про основні засади державного нагляду (контролю). Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 14:45:54 За-205 Рішення прийнято. Я запрошую до слова для доповіді заступника міністра економіки України Бігун Надію Валеріївну. Будь ласка, Надія Валеріївна. Я вибачаюсь, пані міністр, ми запросили вже вас. Якщо можна, якщо у вас є більш важливі справи, ми можемо перейти до іншого закону. Будь ласка.
14:46:26 БІГУН Н.В. Шановні народні депутати, доброго дня, шановний пане Голово! На ваш розгляд пропонується законопроект, який перезавантажує систему державного контролю. Передбачається перебудова інспекційної системи на превентивну, попереджувально-консультативну та переорієнтування всіх виключень органів державного контролю на ризик-орієнтований підхід при плануванні перевірок підприємств з урахуванням оцінки ризикованості їх діяльності. Чим нижчий ступінь ризикованості діяльності суб'єкта, тим рідше його перевірятимуть. Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яким передбачається впровадити добровільне страхування цивільної відповідальності підприємств, для застрахованих підприємств із середнім і незначним ступенем ризику зменшити кількість планових перевірок. Впровадити аудит діяльності підприємств як попереджувальний захід, що підвищить сервісну складову контролю, тобто залучивши фахівців органу контролю або незалежної організації, уповноваженої у відповідній сфері господарської діяльності законодавства, без застосування санкцій, а також забезпечити кількість планових перевірок, зменшення у півтора рази. Створити в органах контролю інститут громадських рад з питань державного контролю за участю представників бізнесу. Залучення громадськості до розгляду скарг підприємств підвищить об'єктивність та публічність такого розгляду, зменшить навантаження на суди та за рахунок досудового розгляду скарг. Розширити та вдосконалити функціонал інспекційного порталу, заходи контролю та обмін документами здійснювати в електронній формі. Запровадити відповідальність керівника органу контролю за недотримання підлеглими процедур і вимог та дисциплінарну відповідальність посадових осіб органу контролю. Прийняття закону забезпечить прозорість та законність усіх процесів, пов'язаних з проведенням заходів контролю, підвищення консультативної сервісної складової, створення сприятливого середовища для продовження господарської діяльності, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій, баланс інтересів громадян та держави. Прошу підтримати законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, йдемо далі. Я запрошую до слова Мовчана Олексія Васильовича, заступника голови комітету, голову підкомітету Комітету з питань економічного розвитку. Будь ласка, Олексій Васильович.
14:48:50 МОВЧАН О.В. Шановні колеги, Комітет економічного розвитку рекомендував Верховній Раді підтримати цей законопроект у першому читанні із застосуванням 116 статті Регламенту. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це попередній – була 116-а, цей тільки за основу, тому я буду заставити за основу, шановні колеги. Дякую. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти. Прошу фракції і групи записатися для виступів. Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
14:49:51 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, чому це дуже важливий закон, і, до речі, чому ми не розуміємо як фракція, три роки він не потрапляв у зал. Три роки вкрай важливий Закон про державний нагляд, державний контроль чомусь не виходив з комітету. Я хочу зазначити, що і партія "Батьківщина", і фракція "Батьківщина" на чолі з її лідером Тимошенко завжди були державницькими політичними партіями і ми завжди виходили з того, що ніякі вульгарні лібертаріанські ідеї, які інколи, на жаль, як хвороба, вони проникають в суспільство, вони не можуть заперечити необхідності виконання державою своїх ключових функцій по нагляду та контролю за дотриманням законодавства в усіх сферах суспільного життя. Ми не можемо не вітати, що дійсно з'явився нарешті цей законопроект. Ми підтримуємо, безумовно, його в першому читанні, хоча будемо доопрацьовувати, враховуючи чисельні зауваження науково-експертного управління. Але я просто хочу, молоді мої друзі, вам нагадати що таке ключовий елемент взагалі будь-якої системи управління – це зворотній зв'язок. Без зворотного зв'язку управляти складною системою, якою є економіка суспільства, неможливо. Так ось саме цей зворотній зв'язок і має забезпечити державна система державного нагляду і контролю як функція спеціальних державних органів, посадових осіб за систематичним спостереженням за неухильним дотриманням законів та нормативно-правових актів. Дякую, що нарешті ми рухаємося... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Заремський Максим Валентинович, фракція політичної партії "Слуга народу".
14:52:00 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прохання слово передати Ганні Лічман. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ганна Лічман.
14:52:14 ЛІЧМАН Г.В. Шановні колеги, дивіться, це законопроект про дерегуляцію, дійсно, як зазначав пан Кучеренко, він був зареєстрований ще три роки тому. Але запит бізнесу на вдосконалення державного нагляду дуже актуальним є і сьогодні. В цьому залі, на жаль, ми не часто можемо зробити щось корисне і позитивне для нашого бізнесу. Це саме той законопроект, який дуже необхідний, який полегшить життя українським підприємцям. Тому дуже просимо вас від комітету підтримати цей законопроект за основу і разом доопрацювати до другого читання. Дійсно він потребує доопрацювання, але це важливий шаг до дерегуляції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Вороньку Олегу Євгенійовичу, депутатська група "Відновлення України". Будь ласка.
14:53:07 ВОРОНЬКО О.Є. Пане Голово, прошу передати слово колезі Бурмічу Анатолію Петровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.
14:53:16 БУРМІЧ А.П. Шановний Голово, шановні колеги, дуже прекрасна назва: державний і контроль. Два слова, які просто цукром лягають на серце. Ми спочатку знищили і державу, і контроль, а тепер хоча би на словах повертаємося сюди. Я сподіваюся, що поправками трошки воно буде наповнено. Ми знищили фінансовий контроль. Колись на бульварі Тараса Шевченка була Рахункова палата, де було більше сотні людей, які перевіряли цільове використання бюджетних коштів. Сьогодні ми тут споримо про те, що там буде 11 чоловік чи 9 чоловік, і гордимося дуже цим законопроектом. Сьогодні ми у тимчасових слідчих комісіях перевіряємо розкрадання бюджету, розкрадання державних коштів, в тому числі і в армії, але нема кому задокументувати економічні збитки. А в результаті цього кримінальні справи не можуть іти до суду, ми це знищили. Ми сьогодні знищили навіть державний контроль над державними підприємствами бюджетоутворюючими. Ми їх обклали іноземними наглядовими радами, які поставили собі мільйонні зарплати і свою некомпетентність і розкрадання закладають у собівартість, яка потім лягає на тарифи чи-то транспортні, чи-то енергетичні, чи-то інші, на цей нещасний український народ. А тому сьогодні назва "державний контроль", вона дуже така, втішає і дає позитивні надії. Ми підтримуємо ці прекрасні слова і будемо до другого читання надавати поправки, для того щоб дійсно хоч якийсь державний контроль у нашій державі був. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз я ще запрошу до слова Юрчишина Ярослава Романовича і по 1 хвилині Кубів Степан Іванович і Колтунович Олександр Сергійович і будемо голосувати. Будь ласка, Юрчишин, я так розумію, передає Рущишину Ярославу. Будь ласка.
14:55:34 РУЩИШИН Я.І. Дякую. Скільки ж це треба було визнати колишніх податківців, і прокурорів, і митників державними зрадниками, для того щоб ми нарешті встановлювали відповідальність керівників контролюючих органів за те, що ці органи поступово під їхнім керівництвом перетворюються на бізнес-проєкти, а, ще гірше, на простий рекет, на "доїння" підприємців. І цей закон, слава богу, ніби це поправляє. Хоча, чому дисциплінарна відповідальність, коли людина керує іншими ресурсами, то мені не дуже зрозуміло. Друга річ, яка непогана: ми вчергове декларуємо ризик-орієнтований підхід до перевірок, що є добре, хоча він досі ще не імплементований в конкретні процеси ніде, принаймні ми цього не бачимо. Ці дві риси закликали б голосувати за цей законопроект, але є нюанси. Один з них – це надмірні дискреційні повноваження особи, яка здійснює перевірку, і це не врегульовано цим законопроектом, а, навпаки, надається. І друге – це колізії в регулюванні правовідносин з приводу надання документів та інших матеріалів контролюючим органам під час цієї перевірки. Можна було б сказати, що це просто нюанси, вони можуть поправитися до другого читання. Але якраз в контакті держава – бізнес ці нюанси перетворюються на майданчики корупції. І вони якраз призводять до того, до чого ми дійшли до сьогоднішнього дня в стані підприємництва в нашій країні. І ще одне. Створюється рада, координаційна рада, яка, не знати чому, робиться цим законом, хоч це одноразовий акт, який не мав би регулюватися нормою права. Отож, якби не ці невеличкі нюанси, ми тому і будемо утримуватися від законопроекту, для того щоб попередити, що до другого читання їх не повинно бути в цьому законопроекті. Утримуємося. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кубів Степан Іванович, фракція "Європейська солідарність".
14:57:40 КУБІВ С.І. Шановні колеги, цей законопроект є дуже важливий. Законопроект говорить про реальні засади державного нагляду. Метою законопроекту є уніфікація процедури здійснення заходів державного нагляду (контролю) і виключення неефективних і обтяжливих норм, про які говорив попередній виступаючий пан Ярослав. Хочу сказати, що позицію підходу по дисциплінарній відповідальності треба посилити фінансовою, і відповідальність має бути розширена. Друге. Коли ми говоримо про стандарти, які визначають ризики, вони повинні бути обґрунтовані, уніфіковані і разом з тим вони повинні бути зрозумілі для тих, коли ми їх накладаємо на ті чи інші порушення. І разом з тим хочу сказати, що рекомендація Комітету з євроінтеграції потребує доопрацювання з метою приведення у відповідність Регламенту 765/2008. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович. Шановні колеги, і після цього будемо голосувати, запросіть депутатів до зали. Будь ласка, Олександр Сергійович Колтунович.
14:58:53 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, підтримуючи концепт, урядовий концепт щодо відновлення засад державного нагляду і контролю, ми розуміємо, що тут є дуже великі ризики і проблеми, хоча б зважаючи на ту інституційну вже неспроможність, яка є в даному напрямку, ми це розуміємо. Уряд, дивіться, які виклики стоять, власне, наскільки серйозна проблема, і якщо ми говоримо про економічний потенціал, наскільки важливо розуміти країну, яка у нас на сьогоднішній день є. І чому це так важливо? Тому що уряд, наприклад, мав би все-таки представляти не дані документи, а представити комплексну стратегію економічного розвитку, наприклад, на 25-27-і роки для того, щоб ми розуміли, як ми будемо проходити енергетичну, економічну, бюджетну кризи, фінансову загалом боргову. Це все комплекс заходів, які необхідно враховувати. Безумовно, в нас є втрати і корисних копалин на 12,4 трильйона доларів, є втрати і по населенню, і ряд інших моментів. І ця загальна комплексна економічна стратегія мала би враховувати, визначати ці моменти, а не то… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу народних депутатів, займіть свої місця. Будь ласка, переходимо до голосування, колеги, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про основні засади державного нагляду (контролю) (реєстраційний номер 5837). Готові голосувати? Шановні колеги, прошу вас голосувати. 15:00:58 За-243 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Рухаємося далі. Наступний законопроект 9042-1. Ми домовилися таким чином, що буде 3 хвилини виступ фракції "ЄС", 3 хвилини виступ Цимбалюка і одну поправку поставить нам… Секундочку, хто мені присилав? Сушко, так? Павло Сушко одна поправка. І після цього будемо голосувати. Будь ласка, починаємо з виступів. Фракція "ЄС", хто від вас? Хто, Петро Олексійович чи? А, Никорак Ірина, будь ласка. Я думав.
15:01:46 НИКОРАК І.П. Шановні колеги, пане головуючий, 548 дітей загинули в Україні станом на сьогодні внаслідок збройної російської агресії. Понад 1351 отримали поранення різного ступеня тяжкості і пожиттєву інвалідність. Росія викрала з України понад 20 тисяч дітей, проте існує високий ризик депортації більше ніж півтора мільйона дітей із тимчасово окупованих територій. Сьогодні ми розглядаємо законопроект, який є одним із кроків у захисті прав та інтересів дітей, які стали жертвами військової агресії. І ми повинні визнати, що його поточна формула має певні недоліки. Первинною метою даного документу було забезпечення належної соціальної підтримки та реабілітації дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії. Проте при підготовці до другого читання він суттєво змінився за своєю суттю та змістом. Після доопрацювання він перетворився на документ про майбутній реєстр постраждалих дітей. І ключове, це питання про важливість синхронізації цього реєстру з уже діючими реєстрами, аби система працювала безперебійно і жодним чином не нашкодила правам та інтересам дітей. "Європейська солідарність" однозначно підтримує важливу поправку призначити соціальні стипендії дітям учасників бойових дій, а також осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни, незалежно від їх майнового стану. Так само, як і положення про те, що обов'язковий супровід дітей у соціальній сфері буде забезпечено фахівцями мультидисциплінарної комісії. Варто також звернути увагу і на додаткові гарантовані джерела, за рахунок яких будуть компенсовувати завдану шкоду, перепрошую, окрім репарацій та міжнародної технічної допомоги, які вже визначені даним законопроектом. Тому я звертаю увагу, що нам разом потрібно докласти зусиль для того, щоб модель, яка запропонована в законі, працювала ефективно на практиці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі у нас Цимбалюк – 3 хвилини. Будь ласка, Михайло Михайлович.
15:04:38 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний головуючий, президія, колеги, закон справді, він є рамковий про основи соціального захисту дітей, які постраждали від широкомасштабної агресії Російської Федерації. Насправді він не вирішує усіх питань і це така об'єктивна реальність, але він встановлює правила ведення обліку таких дітей. Але завдання... як уже Міністерство соціальної політики і підрозділи на місцях зможуть допомагати кожній цій дитині, яка постраждала, в залежності від їхнього соціального стану, в залежності від їхнього місця проживання, і багато є чинників, які в результаті ухвалення цього законопроекту стануть на захист цієї дитини. На жаль, їх є дуже багато. І не всі ще знаходяться на обліку. І дуже важливо, щоб цей запроваджений реєстр саме облікував всіх, підкреслюю, всіх без винятку дітей, які стали жертвами російської агресії. Вдалось до другого читання дещо його удосконалити, в тому числі ми врахували, що фінансування саме підтримки таких дітей буде іти за кошти і державного, і місцевого бюджетів, а також, і ми це настояли, за кошти, які будуть повертатися за рахунок держави-агресора. Це надзвичайно важливо. Дещо не вдалося нам відстояти. І ми думаємо, що це має бути окремий закон, бо ми вважаємо, що кожна без винятку дитина має бути захищена на рівні з усіма. А цим законопроектом буде дано право певним комісіям, групам визначати, яка підтримка потрібна тій чи іншій дитині. Тобто є суб'єктивний фактор індивідуальний тих, хто буде це визначати. Але є декілька речей, які вдалося закріпити в цьому законопроекті. Я вірю, що він стане законом. Перше. Це реабілітація дітей психологічна, фізична. Також захищено законом буде надання їй право, якщо це дитина без батьківського піклування, повністю забезпечення державною щодо навчання, позашкільного навчання і виховання. І це має бути рамковим документом, який спонукає нас ухвалити ще багато інших як законів і підзаконних актів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я попрошу своє місце зайняти Тетяну Вікторівну Цибу. Шановні колеги, ми домовилися, буде поставлена одна поправка 265. Народний депутат Сушко хоче поставити цю поправку. Вона комітетом врахована, її треба буде підтвердити. Тому прошу народних депутатів зібратись до зали. Будь ласка, Сушко.
15:08:02 СУШКО П.М. Шановні колеги, ми цей закон вже два місяці тому назад знімали з розгляду, але по суті він майже не змінився. Закон не запроваджує жодних нових соціальних інструментів для підтримки дітей, потерпілих від воєнних дій. А ця правка 265, навпаки, позбавляє соціальних стипендій дітей ВПО, дітей з інвалідністю, дітей ліквідаторів аварії ЧАЕС, дітей шахтарів вже наступного навчального року. У кожного на окрузі є ВПО або які стали ВПО і поїхали в інші регіони, або приїхали до вас як ВПО, і цією правкою вам пропонують забрати в них цю підтримку руками депутатів, вашими руками забрати в дітей. Як потім дітям пояснити, що це така економія на дітях. Тому я ставлю на підтвердження правку 265 та голосувати за нею червоною або не голосувати, яка позбавляє гарантованих державою соціальних стипендій дітей. Дякую, колеги. Прошу не підтримувати цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка позиція комітету? Будь ласка, Тетяна Вікторівна.
15:09:05 ЦИБА Т.В. Комітет розглядав всі правки, дійсно, і ця правка теж підтримана комітетом. Ми не позбавляємо дітей соціальних стипендій. Більш того, цей законопроект також, що він вводить, він вводить роботу мультидисциплінарних команд. Що мається на увазі? Що коли дитина постраждала, ми не просто відкупаємося від дитини, а є група фахівців, які розробляють... між собою координуються і розробляють свої дії для того, щоб дитині надати якісну і фахову всесторонню допомогу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз ми перейдемо до голосування за 265 поправку. Я попрошу всіх зайняти свої місця, бо ця поправка комітетом врахована. Водночас народний депутат Сушко просить поставити її на підтвердження, це рішення комітету. Я просто хочу вам звернути увагу, що ця поправка містить в собі величезний блок перехідних положень. Я просто непевний, що якщо вона зараз знесеться, що цей закон взагалі потрібен буде. Тому давайте віднесемося з усією відповідальністю, тому що це велика правка. Шановні колеги, я ставлю 265 поправку авторства Третьякової і Циби, яка комітетом врахована. Вона комітетом врахована, я ставлю її на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати. 15:10:43 За-150 Рішення не прийнято. Поправка залишається, тепер вже є відхиленою. Переходимо до прийняття закону тоді, колеги. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про основи соціальної захищеності дітей, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстраційний номер 9042-1). Прошу народних депутатів голосувати. 15:11:36 За-232 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. По фракціях покажіть. Шановні колеги, наступний законопроект 11376 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо уточнення деяких норм Закону. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 15:12:14 За-201 Рішення прийнято. Два – за, два – проти, чи з обговоренням? Калмикова, міністр у справах ветеранів України, Наталія Фернандівна, будь ласка, вам слово.
15:12:35 КАЛМИКОВА Н.Ф. Пане Голово, шановні народні депутати України, вашій увазі пропонується поданий Кабінетом Міністрів за ініціативи Міністерства у справах ветеранів проект Закону з метою уточнення деяких норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за реєстраційним номером 11376. Основною новелою законопроекту є визначення е-посвідчення ветерана як основного документа, що підтверджує відповідний статус, наданий згідно з Законом про статус ветеранів. Адже сьогодні таким документом є паперове посвідчення, і лише після його отримання, за бажанням ветерана, може бути сформований е-посвідчення. Перевагою е-посвідчення ветерана як основного документа є миттєва перевірка достовірності в режимі реального часу, що виключає можливість використання підроблених чи застарілих документів та забезпечує високий рівень достовірності ветеранських статусів, а також ефективне ведення документації, зменшення витрат, надрукування та зберігання паперових документів. Додатково законопроектом пропонується визначити травму, як причину інвалідності або загибелі, для встановлення відповідного статусу і відповідно надання всіх гарантій державою. У зв'язку з цим прошу підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую голову підкомітету Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Остапенка Анатолія Дмитровича. Будь ласка.
15:14:03 ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня, колеги. На засіданні Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів було розглянуто даний законопроект за номером 11376, було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді його розглянути за основу. Але, якщо буде бажання у всіх фракцій, можемо його прийняти і в цілому. Тому прошу підтримати рішення комітету, тому що ми повинні все зробити для ветеранів для того, щоб вони повернулися і мали ті права і соціальні пільги, які надає їм держава. Дякую. Я прошу підтримати рішення комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, переходимо: два – за, два – проти, для обговорення цього законопроекту. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
15:15:21 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Дякую. Пане Голово, шановні колеги, ще раз підкреслюю, що я дякую керівникам всіх фракцій і груп і керівництву Верховної Ради, що у нас сьогодні є ряд законопроектів, що стосуються сектору безпеки і оборони, і захисту військовослужбовців і членів їх родин. Саме так ми маємо працювати в період воєнного стану. Уже пані міністр, доповідаючи цей законопроект, чітко сказала, що там передбачається. Насамперед ми цим законопроектом вводимо електронне посвідчення учасника бойових дій ветерана на рівні законодавчому, що вони зможуть використовувати при оформленні всіх пільг і інших речей. І ще одна дуже важлива річ, яка вводиться цим законопроектом, я хочу дослівно процитувати. До сьогодні Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", стаття 7, 10 і 10 зі значком 1, кажуть, що передбачено військовослужбовців або вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання. Цим законопроектом ми вводимо крім цього, що я назвав, ще і обов'язково травми. У нас є випадки, коли військовослужбовці отримують травми, після того лікуються і отримують групу інвалідності або, не дай бог, помирають, і це не вважається, що вони мають і їхні члени родини статус учасника бойових дій. Ми вважаємо, що цей законопроект вирішує дуже важливі ці питання. І користуючись присутністю міністра, бажаємо вам, щоб все-таки у нас була достойна ветеранська політика. Підтримуємо голосувати за основу і в цілому. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
15:17:27 ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Будь ласка, Михайло Бондар, "Європейська солідарність".
15:17:29 БОНДАР М.Л. Прошу передати слово Ірині Никорак. ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Ірина Никорак.
15:17:43 НИКОРАК І.П. Шановні колеги, однозначно дуже важливий законопроект, і він насправді не лише про запровадження е-посвідчення ветерана як основного документа, який має сприяти поліпшенню надання адміністративних послуг, це, власне, відповідь від наших військовослужбовців, які через травму, що призводить до інвалідності і іноді навіть до смерті, не можуть оформити відповідний статус та отримувати соціальні виплати і гарантії. Абсолютно очевидно, що цей законопроект вирішить на практиці ряд проблем, які є життєво важливими. Тому фракція "Європейської солідарності" однозначно буде підтримувати цей законопроект за основу і в цілому. Але сьогодні я хочу до вас звернутись від імені важкопоранених воїнів з ампутаціями, кількість яких невпинно зростає щодня. Вони, як і я, не розуміємо, чому центральні органи виконавчої влади відмовляють пораненим у якісному протезуванні. Держава виділила в цьому році понад один мільярд гривень, яким мали забезпечити біонічними протезами 852 захисники. Знаєте, скільки використали за цей рік? 40 мільйонів гривень і підтвердили на комісії лише 10 воїнів. А все через встановлені низькі ліміти на сучасні протези і вимога користуватись протягом року звичайним тяговим механічним протезом. І, колеги, це підриває не тільки соціальну підтримку військових, але і ставить під загрозу національну безпеку. Тому я вимагаю терміново вирішити питання щодо внесення відповідних змін до постанов Кабміну номер 321 і 518 і припинити цей бюрократичний марафон і цинічний підхід… Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
15:19:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз у нас ще по одній хвилині – Колтунович, Тарасенко і Вельможний, і після цього буде голосувати, запросіть народних депутатів до зали. Будь ласка, Олександр Сергійович Колтунович.
15:20:00 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, підтримуючи внесення до законодавства про статус ветеранів війни, я, безумовно, хочу звернути увагу на гарантії їх соціального захисту, на фінансове забезпечення. І, що найголовніше, ми ж знаходимося в бюджетному процесі, давайте ми це все ретранслюємо в проект Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" і максимально підвищимо відповідні соціальні стандарти і всі відповідні норми, виплати для того, щоб мати гідне фінансове забезпечення відповідних категорій громадян. Друге. Давайте так само передбачимо це і в Бюджетній декларації на 2025-2027 роки і переглянемо ці документи для того, щоб інституційно врегулювати, в подальшому законодавчо закріпити відповідні норми. Ну, я вже не кажу про те, що нам необхідно економічно більше, як каже Президент, потужніше працювати для того, щоб наповнювати відповідний бюджет, для того, щоб вирішувати якраз питання соціального захисту ветеранів. Дякую за увагу. Підтримуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарасенко, фракція "Слуга народу".
15:21:10 ТАРАСЕНКО Т.П. Колеги, дуже важливий законопроект, я прошу його підтримати, щоб ми підтримали його в цілому. Оскільки дійсно через бюрократичні механізми і коли лікарі оформлюють документи для наших військових, вони загалом багато разів пишуть слово "травма". Але слова "травма" в нашому законодавстві нема, і тому є проблеми в отриманні посвідчень після МСЕК, посвідчень про інвалідність. Тому важливо, щоб ми проголосували його в цілому сьогодні. Електронне посвідчення – це також усунення бюрократії будь-якої. Загалом я вітаю про те, що ми сьогодні почали говорити про ветеранів в залах парламенту, і загалом в нашому порядку денному повинно бути більше законів України про ветеранів. Ми повинні формувати ефективну ветеранську політику, тому що вже зараз більшість хлопців і дівчат, які повертаються, ветеранок і ветеранів... ветеранів і ветеранок – це є поранені, тяжко поранені, які повертаються додому і їм потрібна вже підтримка... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І завершальний виступ – Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра". Шановні колеги, після цього голосуємо. Будь ласка.
15:22:26 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Проект закону може підтриматися за основу, оскільки, як вказує Мінветеранів, непоодинокими є випадки, коли військовим відмовляли в наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки причина інвалідності була визначена як травма, а не як поранення, контузія чи каліцтво. Тому таке уточнення в законі не допускатиме неправомірних відмов. А крім цього, запроваджене е-посвідчення ветерана як основного документа для підтвердження статусу, по-перше, дозволить мінімізувати бюрократію, так як воно значно швидше формується, зокрема і в застосунку "Дія", а по-друге, зменшить бюджетні видатки на друк паперових посвідчень. Тому депутатська група "Довіра" підтримує військових і голосує за. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я хотів запитати, рішення комітету – за основу і в цілому, я так розумію, ніхто не буде заперечувати? Тому ставимо спочатку за основу, потім будемо ставити в цілому. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, в тому числі і лідерів фракцій. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо уточнення деяких норм Закону (реєстраційний номер 11376). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 15:24:17 За-254 Рішення прийнято. Шановні колеги, я можу поставити в цілому? Тоді я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо уточнення деяких норм Закону (реєстраційний номер 11376). Прошу народних депутатів голосувати. 15:24:53 За-256 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, наступний закон, законопроект, перепрошую, це проект Постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Василівському, Мелітопольському та Пологівському районах Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (реєстраційний номер 12080). Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. 15:25:37 За-261 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 15:25:59 За-224 Рішення прийнято. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, є необхідність обговорювати? (Шум у залі) Є необхідність обговорювати. Давайте тоді, можу я попросити, хай запишуться ті фракції і групи, які хочуть обговорити, і тоді ми швидше приймемо. Запишіться, будь ласка, фракції і групи, два – за, два – проти. Але тільки ті, які хочуть обговорити, а решту я прошу далеко не відходити. Будь ласка, прошу записатися. Добре, поки ви записуєтесь, я запрошую до доповіді Представника Президента України у Верховній Раді України Галину Олегівну Михайлюк. Будь ласка, Галина Олегівна. 15:26:46 МИХАЙЛЮК Г.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, сьогодні я уповноважена Президентом України представити вам названий вже проект постанови. У межах законодавчо визначеної компетенції, а саме, керуючись статтею 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Президент на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його скасування чи припинення вніс проект подання про здійснення начальниками восьми сільських, селищних військових адміністрацій у Запорізькій області повноважень сільських, селищних рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних голів, а також надання їм можливості затвердити тимчасову структуру виконавчих органів цих рад та підпорядкувати апарати відповідних рад, їх виконавчих комітетів, інші виконавчі органи, комунальні підприємства, установи, організації цих територіальних громад. Рішення про утворення зазначених військових адміністрацій та призначення їх керівників було здійснено Президентом України 23 квітня 2024 року. Практично з початку війни території цих громад окуповані, через що населення, суб'єкти господарювання позбавлені можливості отримувати необхідні послуги, зокрема представницьких органів місцевого рівня, які не здійснюють належно своїх повноважень. Для вирішення питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування, зокрема проблем функціонування комунальних закладів, підприємств, установ та функцій тих громад, пропонується надати додаткові передбачені законом повноваження начальникам відповідних військових адміністрацій. Прошу підтримати ініціативу Президента та проголосувати зазначену постанову. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Завітневич Олександр Михайлович. Коротко рішення комітету, будь ласка.
15:28:37 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Пане Голово, шановна президія, шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 3 жовтня 2024 року розглянув проект Постанови Верховної Ради України про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Василівському, Мелітопольському та Пологівському районах Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (реєстраційний номер 12080, від 30.09.2024 року), поданий Президентом України. За результатами розгляду комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України включити проект Постанови до порядку денного дванадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду прийняти постанову в цілому. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У нас записалися представники двох фракцій. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, фракція "Європейська солідарність". Потім Павлюк від фракції "Слуга народу", і після цього будемо голосувати, після виступу Максима Васильовича, будь ласка. А спочатку Іванна Орестівна.
15:29:55 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Ірині Василівні Фріз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Василівна Фріз.
15:30:05 ФРІЗ І.В. Дякую, пане Голово. Насправді ми з вами зараз розглядаємо постанову, яка нібито є стандартною, неодноразово ми вже ухвалювали відповідні постанови про збільшення повноважень керівників ВЦА. Разом з тим я хотіла б наголосити, звернути вашу увагу, колеги, на фразу представниці Президента в парламенті, яка наголосили, що мешканці цих території, цих районів потребують надання послуг від відповідних органів місцевого самоврядування і саме для цього збільшуються повноваження. Я хочу наголосити, сьогодні ми розглядаємо постанову, яка збільшує повноваження і додає так звані "окуповані території" до існуючих ВЦА. Відповідним чином, якщо мешканці цих окупованих територій потребують відповідних послуг, то вони можуть користуватися згідно чинного законодавства правом внутрішньо переміщених осіб. Разом із тим на засіданні комітету також була дискусія стосовно того, чому саме для Запорізької області робиться подібне виключення і надається право доєднати окуповані території до існуючих ВЦА? Чому ми тоді не розглядаємо за подібним же принципом доєднання Луганської, Донецької окупованих територій до існуючих ВЦА? Тому питання дискусійне і я думаю, що ми далі продовжимо його вже на рівні Комітету нацбезпеки і оборони. Разом із тим ми цю постанову Президента підтримуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павлюк Максим Васильович, фракція Політичної партії "Слуга народу".
15:31:38 ПАВЛЮК М.В. Прошу підтримати дану постанову та перейти до голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця і зараз переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Василівському, Мелітопольському та Пологівському районах Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (реєстраційний номер проекту 12080). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 15:32:42 За-267 Рішення прийнято. Шановні колеги, завершальний на сьогодні проект Закону це 12095. Шановні народні депутати, відповідно до статей 50, 96, 101 і 114 Регламенту Верховної Ради до мене з листом звернулися уповноважені представники депутатських фракцій і груп щодо необхідності невідкладного розгляду проекту Закону про внесення зміни до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (реєстраційний номер 12095). Уповноважені представники депутатських фракцій і груп у листі зазначили щодо незаперечення застосування стосовно процедури ad hoc. Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп буде ухвалено відповідне рішення про необхідність невідкладного розгляду цього законопроекту. Тому переходимо до прийняття рішення. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону (реєстраційний номер 12095) про внесення зміни до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу". Прошу народних депутатів голосувати. 15:33:55 За-233 Рішення прийнято. Я ставлю на голосування пропозицію про визначення невідкладним законопроекту про внесення зміни до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" скорочення строків внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання та його розгляд сьогодні на засіданні. Я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка, підтримайте це. 15:34:32 За-238 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про обговорення питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 15:34:57 За-220 Рішення прийнято. Шановні колеги, переходимо до розгляду питання. Можемо два – за, два – проти, Артур Володимирович? Добре. Тоді до слова запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Завітневич Олександр Михайлович. Будь ласка. До 4 хвилин, бо ви від авторів і від комітету. Будь ласка.
15:35:20 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 7 жовтня 2024 року розглянув проект Закону про внесення змін до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (реєстраційний номер 12095 від 04.10.2024 року), поданий народним депутатом України Завітневичем О.М. та іншими. Комітет рекомендує Верховній Раді України: Перше. Відповідно до частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України включити законопроект до порядку денного дванадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Друге. Відповідно до частини першої та третьої статті 101 Регламенту Верховної Ради України визначити його невідкладним, скоротивши строки внесення альтернативних законопроектів до дня розгляду цього законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України. Третє. Відповідно до частини четвертої статті 102 пункту 1, частини першої та частини другої статті 114 Регламенту Верховної Ради України за результатами розгляду законопроекту в першому читанні прийняти його за основу і в цілому. У разі прийняття законопроекту в цілому пропонуємо доручити комітету під час підготовки тексту прийнятого Закону для підпису Голови Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання. Шановні колеги, прошу підтримати цей законопроект, який вкрай важливий зараз у нас для деяких категорій військовослужбовців. Так, є питання, є величезна проблема по СЗЧ, по бувшим зараз, в нинішньому законопроекті, який зараз діє, це проблема відновлення цього військовослужбовця, який добровільно повернувся у військову частину. На зараз цей військовий не може стати на облік, і прості речі – їжа, одежа, віддання наказів, забезпечення БК, зброєю – відсутні. Всі ви знаєте, що це відбувається до рішення суду, яке може бути місяць, 6 місяців і більше. Тому цим невеличким законопроектом ми це влаштовуємо, щоб це було на протязі 72 годин, і потім будемо дочікуватись рішення суду. На цей час військовослужбовець буде ставати у військову частину, яку він прибув, на повний облік. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу записатись: два – за, два – проти, для обговорення цього законопроекту. Записуються тільки ті фракції і групи, які хочуть виступити, будь ласка. Будь ласка, слово надається народному депутату Божкову Олександру Валерійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.
15:38:27 БОЖКОВ О.В. Прошу підтримати законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Ар'єву Володимиру Ігоровичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
15:38:39 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Ірині Фріз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Василівна Фріз.
15:38:50 ФРІЗ І.В. Шановні колеги, я не буду забирати багато уваги, але я б зверталася до вас з проханнями для того, щоб ви вивчили цей законопроект або хоча б переглянули зараз перед тим, як натиснути кнопку. З огляду на настрої, я розумію, що вам є вказівка тиснути зелену, тому що цей законопроект – це, так би мовити, благими намірами до пекла. Тому що не можна так писати законопроекти, навіть якщо є потреба врегулювати конкретну категорію громадян, щодо військової служби. Дивіться, питання в тому, що цей законопроект дає право людині, яка перебуває в СЗЧ, залишатися на військовій службі. Тобто де-факто ви сьогодні можете в першому читанні де-юре легалізувати дезертирство. Цей законопроект потрібно повертати тим, хто його є автором, для того, щоб він був доопрацьований і перевнесений. Не можна підтримувати законопроект, який суперечить Конституції. Він суперечить 8 статті Конституції, зокрема верховенству права, тому що він не має юридичної визначеності. Не можна підтримувати законопроект, який не має узгодженості з Кримінальним кодексом, з Кримінальним процесуальним кодексом лише для того, щоб легалізувати дуже мізерну частину тих, хто повернувся. Я не буду зараз називати цифри, тому що не маю на це право, стосовно СЗЧ станом на зараз, але хочу вам зазначити, що цей законопроект може врегулювати питання менше ніж одного відсотка військовослужбовців, які нібито повернулися, а 99 з гаком не повернуться, і згідно цього законопроекту можуть не повернутися ще більше. Прошу не підтримувати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Папієв Михайло Миколайович, "Платформа за життя та мир".
15:40:40 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги, законопроект достатньо такий суперечливий, але є іноді обставини, які примушують нас приймати адекватні і рішення, які могли би в першу чергу сприяти поновленню військової дисципліни і повертати людей на місця військової служби. Так, законопроект складний, але ми обговорювали на депутатській групі і прийняли рішення підтримати цей законопроект, щоби він був прийнятий і за основу, і в цілому, і також доопрацьований відповідно до Регламенту Верховної Ради України, техніко-юридичні нюанси щоб були врегульовані. Дякую, колеги, і прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович фракція "Батьківщина". Шановні колеги, це завершальний виступ, після цього голосуємо. Будь ласка, Михайло Михайлович. 15:41:37 . ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, насправді непростий законопроект. Але чи бувають прості рішення під час війни? Мабуть, ні. Цим законопроектом ми даємо шанс людям, які справді в непростих умовах самовільно залишили військову частину. Так, є такі факти, коли в екстремальних умовах люди реагують по-різному і, повернувшись додому або просто залишивши військову частину, вони мислять по-іншому і вирішують виправитись і повернутися. Якщо говорити згідно Конституції, букви закону, є питання, але, вибачте мені, цим людям, які вже спробували пороху і бачили реальну смерть, потрібно дати шанс. Які запобіжники? Та, мабуть, немає запобіжників, коли йде війна. Через те дуже важливо, бо не всі командири, деякі кажуть, я того не візьму, я того не поставлю на довольство, тому не дам атестат і інші речі. Давайте все-таки ухвалимо не політичне, а військове рішення. 72 години, він зобов'язаний поновити його в усіх обліках, а справді потім буде рішення суду, суду, який зараз перезавантажений, і ми знаємо, яке там навантаження. Через те, шановні колеги, інколи заради чогось потрібно ухвалювати непрості рішення. Ми вважаємо, що потрібно підтримати керівництво ЗСУ і інших військових формувань, а тим людям, і ми, до речі, чітко виписали у попередньому законі, один раз, один раз дати шанс. Давайте все-таки підтримаємо, голосуємо за. І взагалі потрібно і в першому, і в другому читанні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович. Шановні колеги, будь ласка, я прошу приготуватися до голосування. Будь ласка, приготуйтеся до голосування. Це дуже важливий законопроект. Будь ласка, колеги, я очікую на всіх, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення зміни до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (реєстраційний номер 12095). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 15:44:42 За-235 Рішення прийнято. По фракціях. Є пропозиція в цілому від комітету. Заперечують. Але є інша тоді пропозиція. Я пропоную скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання прийнятого щойно законопроекту. Будь ласка, прошу народних депутатів голосувати. 15:45:16 За-217 Рішення не прийнято. Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за результативну роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку. Продовжуємо далі працювати на перемогу. Слава Україні!
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 08.10.2024
| |||
