|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 10.05.2024
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 10 травня 2024 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:05:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати України, прошу вас займати свої місця. Сьогодні в засіданні Верховної Ради України беруть участь члени уряду. І Денис Анатолійович, він зараз їде від Президента, зараз теж буде. Тому прошу привітати шановних наших членів уряду і членкинь уряду. (Оплески) Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Віктора Ничипоровича М'ялика, група "За майбутнє". Давайте привітаємо Віктора, побажаємо міцного здоров'я, плідної роботи і нових досягнень в ім'я України. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Я звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою всі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, шановні колеги з уряду, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, сьогодні 807 день як Україна і український народ дають рішучу відсіч широкомасштабній збройній агресії російській державі-терористу. Рашисти продовжують воювати проти мирних людей, намагаються позбавити українців нормальних умов життя, щодня масовано обстрілюючи територію нашої держави, зазнають руйнувань житлові будинки, важливі об'єкти генерації та передачі електричної енергії, продовольчі склади і інші життєво важливі об'єкти критичної інфраструктури. Наші сили оборони героїчно відбивають постійну навалу російських окупантів. Ми пам'ятаємо кожного захисника і кожну захисницю чиє серце перестало битися на полі бою у боротьбі за Україну. Їхня відвага, сила духу та жертовність продовжують надихати і є взірцем для мільйонів людей. Одним з таких захисників був солдат Збройних Сил України Герой України незламний Олександр Мацієвський, якому б сьогодні виповнилося 44 роки. Його хоробрість, його безстрашний вчинок навіки в серці кожного українця. Шановні друзі, схилімо голови у хвилині мовчання та вшануємо пам'ять усіх героїв полеглих за Україну, а також мирних мешканців наших міст і сіл, які загинули від рук російських окупантів. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу, сідайте. Шановні народні депутати України, сьогодні, відповідно до Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп, проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду", за пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання щодо здійснення заходів спрямованих на забезпечення початку переговорного процесу про вступ України в ЄС. Будь ласка, що у вас, Железняк? Будь ласка.
10:11:16 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго ранку, пане Голово. Вчора не вдалося нам дізнатися у Першого заступника, можливо у вас більше інформації. Там позавчора був виклик керівника Бюро економічної безпеки – це була ініціатива, я так розумію, від "Слуги народу", 244 голоси набрала, з доповіддю про тиск на бізнес. І вчора ми запитували, як закінчився цей виклик, чи знайшли цього керуючого? Там проблема ще, ми їх звільняємо приблизно раз в тиждень, вони там часто змінюються. Тому хотів би дізнатися, все ж таки, буде у нас представник сьогодні Бюро економічної безпеки, не буде, буде ця доповідь, знайшли його, може там знову і цього звільнили? Ну хотілось би просто дізнатися, яка у нас інформація по цьому рішенню парламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. По цьому рішенню парламенту одразу, як я і минулий раз, коли воно було проголосовано сказав, щоб направили запрошення даній особі, запрошення направлене. Сьогодні, за рішенням Погоджувальної ради, ми обмежуємося "годиною запитань до Уряду" і я думаю, що після продовження нашого пленарного засідання, яке відбудеться в час, який я відповідно до постанови не можу проголошувати, ми обов'язково вирішимо питання присутності цієї особи, відповідно до рішення парламенту, яке було проголосовано в цій залі. Я задовольнив, Ярослав Іванович, вас? Дякую. Спасибі. Рухаємося далі. Шановні колеги, Регламентом Верховної Ради України призначена процедура проведення "години запитань до Уряду", а саме, статтею 229 передбачено: Перше. Запитання до членів Кабінету Міністрів від депутатських фракцій, депутатських груп та відповіді на них до 30 хвилин. Запитання народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України та відповіді на них до 30 хвилин. Відводиться до однієї хвилини на кожне усне запитання та до двох хвилин відповідь на це запитання. Тому прошу шановних колег вкладатися в регламент. Тому що ми інколи, буває так, починаємо дуже багато вступної частини і не встигаємо задати питання. І так само з відповідями, багато інколи буває вступна частина і не даємо відповіді на питання. Шановні колеги, переходимо до "годин запитань до Уряду". На трибуну для відповіді на запитання запрошується Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Віталіївна Стефанішина. Будь ласка, Ольга Віталіївна. (Оплески) Шановні колеги, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми. Я нагадую ще раз, одна хвилина на кожне усне запитання, по 2 хвилини для відповіді на нього. Будь ласка, фракція "Батьківщина", питання задає народний депутат Цимбалюк Михайло Михайлович.
10:14:18 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Вадиму Івченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович Івченко, будь ласка.
10:14:24 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, "Батьківщина". Вітаю членів уряду! В мене, на жаль, питання не по європейській інтеграції, а по Міністерству оборони. Колеги, ви знаєте, що ми постійно готуємося до наступу росіян і постійно відбуваються провокації, я вже не буду казати, що відбувалося сьогодні вночі. Але поясність, будь ласка, Міністерство оборони, два питання. Перше. Як можна було викинути харчування із захищених статей, оплат? Це перше питання. І друге питання. Чому політика в забезпеченні харчування місць дислокації склалася так, 65 відсотків просто недоїдають? Чому всім депутатам і, тут багато може підняти руки, телефонують безпосередньо начпроди і просять привезти картошку та інші речі, щоб поїсти. Голодний солдат не буде вмотивовано захищати Батьківщину. Як так відбулося? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине. Я хочу просто наголосити ще раз всім, може я не чітко висловився, у нас "година запитань до Уряду" має назву щодо здійснення заходів спрямованих на забезпечення початку переговорного процесу про вступ України в ЄС. Відповідно до Регламенту питання, секундочку, я розумію всю важливість всіх питань, але відповідно до Регламенту питання повинні задаватися по темі, яка озвучена зараз. Але, безперечно, якщо хтось може відповісти з уряду, будь ласка, дайте відповідь, але, я прошу, це не правильний підхід, тому що тема озвучується і по цій темі має бути "година запитань". Будь ласка, хтось із уряду хоче озвучити дати відповідь на це питання. Міноборони є? Будь ласка.
10:16:10 КАЛМИКОВА Н.Ф. Пане Вадиме, дякуємо за це запитання щодо харчування. Харчування військовослужбовців є одним із пріоритетів Міністерства оборони. І ми всі розуміємо, що процес заміни і очищення процесу закупівель від маніпуляцій супроводжується різними процесами, які потребують особистого втручання і цим займається заступник Міністра оборони Дмитро Клімінков, для того, щоб регулювати, щоб наші військовослужбовці вчасно отримали харчування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від групи "За майбутнє", Скороход Анна Костянтинівна, Гузь, так? Передає питання Гузю Ігорю, будь ласка.
10:17:00 ГУЗЬ І.В. Доброго дня, Ігор Гузь, я представляю прикордонний регіон Волинь. У мене до вас таке питання, в загальному стратегічно, як рухається питання збільшення кількості митних і прикордонних переходів, зокрема, з Республікою Польща, є така програма, да. Безпосередньо, на моєму окрузі митний перехід Устилуг і митний перехід Ягодин, я розумію, що це інфраструктурне питання, ми по цьому контактували з паном Кубраковим і з паном Найємом, але була програма переоснащення, будівництва добудови, щоб це виглядало по-людськи, по-європейськи. От загалом, ця концепція вона стоїть, вона рухається, вона має перспективу? Хотілося б почути от на цей рік, як ми в контексті з Європейським Союзом з нашими найближчими колегами: румунами, угорцями, словаками і поляками рухаємося. Дякую вам.
10:17:59 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую за запитання, шановний пане народний депутат. Я хочу подякувати перш за все парламенту за ратифікацію чотирьох великих угод Interreg, які, власне, і дали можливість забронювати і передбачити кошти на системну розбудову прикордонно-митної інфраструктури. Як ви всі знаєте, протягом минулого року, достатньо важкий був процес переговорів з польською стороною, щодо розблокування кордону, щодо завершення протестів аграріїв. Тому, власне, зусиллями вирішили спрямувати на розвиток прикордонно-митної інфраструктури саме в тих країнах, з якими є домовленості і немає ризиків, – це Румунія, наразі також Угорщина і Словаччина. Водночас, оскільки зараз ситуація з Польщею стабілізувалась достатньо сталим чином, ми не маємо передбачень, які б дозволяли говорити про те, що такі протести можуть серйозно або масово відновитися. Ми відповідно будемо проводити консультації з польською стороною щодо реалізації проектів в рамках програм Interreg, і одна з таких програм на сьогодні вже якраз зафіксована по польському кордону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі у нас від групи "Відновлення України" питання задає Воронько Олег Євгенійович. Будь ласка.
10:19:19 ВОРОНЬКО О.Є. Доброго ранку шановні! Прошу передати слово пану Бурмічу. Будь ласка, Бурміч Анатолій.
10:19:29 БУРМІЧ А.П. Скажіть, будь ласка, Україна розраховує, що Рада ЄС затвердить рамки перемовного процесу наприкінці червня в рамках бельгійського головування у Раді ЄС. Наскільки сьогодні є впевненість у проведенні цього саміту у відповідних часових межах? Адже у червні в ЄС відбудуться важливі вибори до Європарламенту, результати яких можуть вплинути на роботу Ради ЄС. Чи ведуться перемовини із Угорщиною, яка на ротаційні заходи заступить з 1 липня, щодо підтримки української євроінтеграції.
10:20:22 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую, пане Бурміч, за запитання. Дійсно, саме рішення про затвердження переговорної рамки могло би бути ухвалено навіть в березні цього року, водночас за домовленістю з лідерами Європейського Союзу, з керівниками європейських інституцій ми домовились, що це рішення буде ухвалено консенсусом після виборів в Європарламент, в кінці червня цього року. Фактично на рівні переговорів, на рівні технічної роботи сьогодні Україна виконала всі свої зобов'язання. Наскільки я можу відкрито звітувати перед вами за результатами своєї поїздки до Брюсселя, жодних пропозицій до переговорної рамки, окрім угорських, не було надано. І в кінці травня всі документи будуть готові. Тому на сьогодні ми маємо достатньо позитивні очікування, і вони були підтверджені президенткою Європейської комісії вчора в ході розмови з Президентом України. Водночас одним з ключових елементів нашої підготовки є окремий переговорний процес з угорською стороною. На сьогодні ми вийшли на те, що ми узгоджуємо спільний перелік питань щодо блоку захисту прав національних меншин, який буде погоджений двома лідерами: українським Президентом, Прем'єр-міністром Орбаном. І він не є частиною нашого євроінтеграційного процесу. Я маю стримано-оптимістичні прогнози щодо поведінки угорської сторони, враховуючи те, що перед ними головування, а також саміт Європейського політичного співтовариства восени, де мають бути всі лідери. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко.
10:22:01 ГОНЧАРЕНКО О.О. Прошу передати слово Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Княжицький, будь ласка.
10:22:11 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановна пані віце-прем'єр, два запитання. Перше. Ми знаємо, що переговорний процес буде включати багато питань, які будуть відтерміновувати для України імплементацію тих чи інших положень. Нам здається, що замало консультацій по українському плану проводиться з парламентом. Але чи проводяться такі консультації з бізнесом? І чи є реагування на їхні пропозиції? І ще одне запитання. Європейська комісія заявила, що автономний режим товарообороту з Україною припиниться в червні 25-го року. З цього часу торгівля вестиметься згідно Угоди про зону вільної торгівлі з невеликими квотами на безмитний експорт української продукції. Чи справді ця декларація вступить в дію, – ми пам'ятаємо, коли вона виникала, коли блокувалися кордони, – і чи є шанс для нас на зміну цього рішення, і що уряд для цього робить? Дякую.
10:23:03 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую, пане Миколо. Я хочу коротко сказати стосовно Плану Ukraine Facility. Вчора буквально Юлія Анатоліївна презентувала оцінку реалізації перших індикаторів. Цей план передбачає завдання, які і так передбачені різними зобов'язаннями України і щодо яких можна моніторити фінансування. Питання переговорного процесу є повністю відкритим. У мене є з собою, я можу передати звернення із запрошенням абсолютно всіх голів комітетів до скринінгу на даному етапі. Так само на розгляд парламенту був направлений указ про створення делегації України для переговорів, де передбачається найвищий рівень представництва на рівні парламенту. І так само переговорний процес в усіх групах буде відбуватися за участі парламентарів, за бажанням або профільного комітету, або профільних комітетів. Це не є погоджена практика, такого процесу не було з іншими країнами, водночас оскільки заявка на членство і зобов'язання брали на себе уряд, парламент і Президент, відповідно і переговорний процес будемо робити спільно. Стосовно автономного режиму, автономних торгових преференцій, я хочу трошки вас перефразувати. Це рішення було продовжено до червня 2025 року і має бути інтегровано в Угоду про асоціацію. Оскільки саме досвід блокування цього рішення і взагалі фізичного блокування кордонів прикордонними країнами, не дав ні Україні, ні Європейській комісії жодних юридичних механізмів реагування в цьому процесі, тому це рішення буде імплементовано в Угоді про асоціацію. І ми хочемо, щоб воно було перекладено в її текст в цьому ж обсязі і в цьому змісті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Андрій Петрович Осадчук, фракція політичної партії "Голос".
10:24:56 ОСАДЧУК А.П. Доброго дня. Пані Ольго, дякуємо, що ви до нас завітали. Скажіть нам, будь ласка, трохи більше про стан формування переговорних груп. Ми розуміємо, що переговори – це не легка прогулянка, це бій за український інтерес на кожній стадії і на кожному елементі. За досвідом там Польщі і Прибалтики, ми його знаємо, там формувалися ледь не спеціальні інституції, де були сотні спеціально навчених переговорників, які знали англійську, французьку, німецьку мови і добре орієнтувалися, і так далі. Скажіть, будь ласка, на якій стадії ми знаходимося зараз і чи є у нас достатньо ресурсу, і які з цим є проблеми, якщо є? Дякую.
10:25:37 СТЕФАНІШИНА О.В Дякую. Дякую, пане Андрію за ваші запитання. Перше рішення буде полягати в створенні офіційної делегації. На сьогодні це рішення вже підготовлено і буде ухвалено найближчим чином. Делегація буде складатись майже із 40-а учасників, відповідно в основному на рівні заступників міністрів, які відповідають за формування тих чи інших політик. В деяких міністерствах це 4-5 заступників, які входять до складу делегації. Далі на рівні уряду буде затверджено розпорядження, яке буде формувати офіційні переговорні групи по всім 36-и розділам, до складу яких будуть входити державні службовці, український уряд, парламент, громадськість і представники бізнесу, які будуть готові фахово працювати з нами. Стосовно спроможності я хочу зазначити, що у нас є достатньо висока спроможність. За останні 10 років Україна славиться найбільш розвиненим і спроможним громадянським суспільством. І весь цей шлях від заявки на членство до Європейського Союзу до фактичних переговорів ми проходили разом, тому я маю достатньо оптимістичне розуміння того, що така спроможність у нас є. Більш того, з початку рішення про отримання Україною статусу кандидата ми навчаємо майбутніх переговірників в Коледжі Європи в Натоліні. Майже 50 ключових осіб, які будуть формувати документи, вже пройшли таке навчання і майже 4 тисячі державних службовців по всій Україні вже пройшли цей процес. Спроможність буде нарощуватися. І останнє, що я би хотіла сказати як людина, яка вже розуміє особливості переговорного процесу, відкриття переговорних розділів – це фактично вже кінець перегорів. Основна частина дискусій буде з липня по серпень цього року, коли будуть двосторонні переговори щодо оцінки законодавства і за результатами яких ми будемо розуміти, які наші зобов'язання чекають нас пізніше. Тому закликаю… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від групи "Довіра" народний депутат Вельможний Сергій Анатолійович.
10:27:47 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шлях до справжньої європейської інтеграції України – це добробут наших громадян. Сергій Вельможний, Олександр Сухов – представники шахтарського краю Луганщини. До нас постійно звертаються мешканці Луганської області із питаннями, які стосуються виплати заборгованості по заробітним платам шахтарям і відсутності можливості для працевлаштування на новому місці проживання. У зв'язку з цим маємо наступні питання. Яка наявна заборгованість по заробітним платам шахтарям, які працювали на підприємствах "Лисичанськвугілля" та "Первомайськвугілля"? Чи вирішується це питання? Друге. Чи є у вас статистика щодо працевлаштування шахтарів із тимчасово окупованої території Луганщини? Скільки з них отримали роботу на підконтрольній території України? Дякую.
10:28:51 СТЕФАНІШИНА О.В. Звичайно, статистика є і міністр енергетики… ШМИГАЛЬ Д.А. Я попрошу Германа Валерійовича, міністра енергетики, дати відповідь на це питання.
10:28:57 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую за питання. Ключове, значить, для того, щоб отримувати заробітну плату для підприємств, які ми втратили по факту внаслідок російської агресії, це перереєстрація цих підприємств на підконтрольній території, це дає можливість відповідним чином вирішувати ці питання. Стосовно працевлаштування, то, безумовно, ми використовуємо ці опції, вони відкриті, тим більше зараз є така потреба на цілому ряді підприємств вугільної галузі на Західній Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, йдемо далі. Від фракції "Слуга народу" питання задає народна депутатка Кравчук Євгенія Михайлівна. Будь ласка.
10:29:37 КРАВЧУК Є.М. Доброго дня. Вітаю, Ольга Віталіївна. Моє запитання від, власне, виборців, які запитують дуже часто чи може, чи є така вірогідність, що Україна вступить до Європейського Союзу ще до того як закінчиться війна з Російською Федерацією, і чи розглядає уряд, чи бачите ви можливість певної додаткової інтеграції в європейські структури з особливим статусом, наприклад, Європарламент. Дякую. Ще до вступу офіційного.
10:30:21 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую. Я почну з другої частини. Звичайно, ми можемо отримати статуси спостерігачів у різних європейських інституціях. Ці домовленості вже реалізуються. Наскільки я розумію, є меморандум з Європейським парламентом. Але у нас є така домовленість і щодо Єврокомісії. Ми визначилися з пріоритетними міністерствами. Стосовно війни і членства в Європейському Союзі, це принципова моя позиція, яка ґрунтується на юридичних аргументах, які пов'язані з процесом підписання Угоди про асоціацію. Угода про асоціацію була підписана, коли Крим був анексований, коли почалися військові дії у Донецькій і Луганській областях, але Угода про асоціацію не містить жодного слова, пов'язаного з її територіальним застосуванням, так само, як і договір про членство України не має містити таких обмежень. Є спеціальна процедура Єврокомісії, яка передбачає рекомендацію щодо здійснення діяльності на території країни, в якій частина території не є під ефективним контролем, є той же самий кейс Кіпру, тому ми будемо виходити у своїй переговорній рамці, яку ми також будемо представляти у червні 2024 року на Першій міжурядовій конференції, з того, що не може бути жодних обмежень щодо територіального застосування угоди. Євроінтеграція буде всюди: від Севастополя до Києва. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, завершилося перше коло від фракцій. Прошу ще раз фракції і групи записатися. У нас ще 13 хвилин для фракцій і груп. Будь ласка, записуйтеся, фракції і групи. Фракції і групи, ще 13 хвилин маєте право на запитання, потім переходимо до народних депутатів. Записуються фракції і групи. Будь ласка, знову група "Довіра", Вельможний Сергій Анатолійович.
10:32:16 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Білозір, будь ласка.
10:32:22 БІЛОЗІР Л.М. Шановна Ольга Віталіївна, від ЄС планом для України передбачений 1 мільярд євро на потреби відновлення і саме реконструкції та модернізації наших громад в плані від України вже передбачено три напрямки. Це транспорт, те, що ми запропонували, енергетика та розвиток людського капіталу. І нам потрібно дійсно терміново готувати систему управління регіональною політикою, яка буде спроможна працювати із значними коштами Європейського Союзу. А, на жаль, зараз по міністерствах скрізь скорочення, хоча я знаю, був такий документ, який говорив про те, що нам потрібно збільшити кількість людей для того, щоб інтегруватися в ЄС в міністерствах. Як на вашу думку, можна оптимально використати цей 1 мільярд євро та інші ресурси Ukraine Facility в тому числі на підготовку органів влади на всіх рівнях до роботи за правилами і процедурами саме цієї політики згуртованості ЄС, яка вирівнюватиме і розвиватиме наші регіони? Дякую.
10:33:29 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую. Дякую, пані Лариса. В Плані Ukraine Facility, а також в кредитних програмах, які будуть відкриті через відповідне фінансування Європейського Союзу, передбачено набагато більше коштів. Я особливо в цей момент погоджуюсь серйозно з тим, що регіональний вимір європейської інтеграції стає дуже важливим, оскільки із офіційним стартом переговорів ми отримаємо доступ до набагато ширшого кола фінансових інструментів поза Ukraine Facility. Це також програми, які ратифіковані були вчора парламентом, програми для міст, програми в рамках проекту U-LEAD, а також доступ до структурних фондів ЄС через спільні проекти з прикордонними регіонами. На сьогодні за дорученням Президента ми формуємо програму координації, формат координації регіональної політики, де від областей до громад будуть уповноважені представники, а також спеціальні групи осіб, які будуть писати проекти і забезпечувати фінансування на місцях. Ми почнемо наразі з прикордонних регіонів, де найбільша спроможність, і далі цей досвід будемо мультиплікувати на інші регіони України. На даному етапі ми вбачаємо, що не менше 5 відсотків фінансування стосовно загального бюджету області може бути покрито за рахунок міжнародної допомоги. І саме з цим показником будемо рухатись на 2026 рік, через ці інструменти радо зустрінусь з вами і поспілкуюся, якщо у вас є пропозиції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович від фракції "Голос".
10:35:07 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пані Ольго, доброго дня! У мене два запитання, але вони обидва по дедлайнам. У нас є в Ukraine Facility Plan певні зобов'язання по законопроектам. Перше, якщо не помиляюся, починається з 1 липня. У мене технічне питання, що означає виконання зобов'язань, це прийнятий закон, це підписаний закон, це опублікований? І наскільки заздалегідь, скажемо, треба виконувати ці дедлайни і наскільки... яке покарання за те, що ми пропускаємо ці дедлайни? І друге. Це теж саме, ваш лист був, 66 законів, можливо плутаю число, але приблизно теж саме, те, що нам треба виконати по enlargement report до вересня. Теж який статус? І якщо можете пояснити, які наслідки йдуть за тим, що ми не виконуємо конкретні ці пункти з цього листа? Дякую.
10:36:05 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую, Ярославе. Як я вже говорила, саме План в рамках програм Ukraine Facility прямо передбачений для реалізації і отримання відповідного фінансування. Там немає індикаторів, які були б для нас усіх новими. Їх реалізація, вже як звітувала пані перша віцепрем'єрка, йде в нормальному руслі. План передбачає ухвалення відповідно законів. Це нестандартна програма макрофінансової допомоги, як це було раніше, коли ми вже на етапі індикаторів закладали певні напівміри. Передбачається ухвалення конкретних рішень, їх підписання у вигляді, який опрацьований, погоджений Європейською Комісією. У нашому стандартному розумінні це звичайний трек комунікацій з Єврокомісією по всім іншим євроінтеграційним законам. Але, безумовно, що стосується законодавчої роботи, це прив'язано до фінансування. Дійсно, своїм листом я направила на розгляд парламенту перелік законів, які у нас передбачені в Звіті про розширення щодо ухвалення Україною. Оцінка прогресу по цьому звіту буде надана в жовтні 2024 року. І ті рекомендації, які будуть у ньому зазначені, також ляжуть в переговори початку і завершення переговорів по кожному з розділів і сфер, яких вони стосуються. Тому, безумовно, грошей на даному етапі ми не отримаємо за ухвалення цих законів, але і можемо відтермінувати початок переговорів. Тому дуже закликаю колег подивитися цей перелік і по можливості підтягнути в порядок денний законопроекти, які у вас на розгляді. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Європейська солідарність" Герасимов передає слово Гончаренку. Будь ласка.
10:37:57 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Головне питання у нас війна. Але враховуючи, що євроінтеграція – тема, я поставлю питання і пані віцепрем'єрці, але спочатку питання Прем'єр-міністру Денису Шмигалю. До речі, уряд, вже якось зовсім мало вас, хочеться дізнатися, коли вже будуть закриті ті дірки в уряді, які є. Але питання у мене конкретне. 12 квітня Кабінет Міністрів прийняв Постанову про доплати 70 тисяч гривень військовослужбовцям, які виконують бойові завдання на нулі. Це було відповідно до рішення Верховної Ради від 11 квітня. Сьогодні 10 травня повідомляю вам. Місяць пройшов. Де наказ Міністерства оборони, де виплати? Жодна копійка ще невиплачена. І вимагаю, щоб виплати були з 1 квітня, щоб із-за нерозторопності Кабінету Міністрів і Міністерства оборони ми не втратили виплати нашим військовослужбовцям в квітні. І по євроінтеграції. Коли буде виконаний параграф 42 і резолюція Європарламенту щодо свободи пересування парламентарів і міжнародних контактів для цього?
10:39:05 ШМИГАЛЬ Д.А. Почну на першу частину. Жодна виплата військовим точно не буде втрачена. І повністю всі нормативні документи прийняті, як ви вже сказали, всі виплати будуть здійсненні у відповідності до чинного діючого законодавства і нормативно-правових актів. Там чітко прописано, що за кожні 30 днів перебування сумарно на передовій здійснюється відповідна доплата у 80 тисяч. Відповідно як тільки військові частини проведуть облік і перші документи по перебуванню протягом 30 днів і на передовій будуть подані Міністерству оборони, такі виплати будуть здійснюватись вже в регулярному режимі. Зараз ще якраз накопичується, як я розумію, військовими частинами ця інформація 30-денна. Відповідно прошу Міністерство оборони, Наталія Фернандівна, прошу деталі доповнити, щоб ми це питання розкрили повністю.
10:39:58 КАЛМИКОВА Н.Ф. Наказ Міністерства оборони підготовлений і підписаний. Наша задача зараз, дійсно як і сказав пан Денис Шмигаль, отримати списки від військових частин тих військовослужбовців, які 30 днів вже пройшли службу у визначених територіях. Як тільки ми отримуємо, наші департаменти опрацьовують і нараховують дані виплати.
10:40:24 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую. Дякую за запитання. І хочу якраз подякувати Європейському парламенту, який за свою каденцію ухвалив всі можливі і неможливі резолюції на підтримку України від Спеціального трибуналу до членства України в ЄС. Моніторинг реалізації цих резолюцій здійснюється постійно, в уряді немає обмежень щодо відряджень і поїздок. І я хочу подякувати кожному колезі народному депутату, який використовує всі можливості для того, щоб просувати наші інтереси і по лінії ЄС і по лінії НАТО. І я впевнена, що якщо цей позитивний досвід можна використати, прошу звернутися до нього і користуватися тими напрацюваннями, які ми маємо сьогодні і які не створюють жодних обмежень щодо поїздок колег з парламенту або з органів місцевого самоврядування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" Павловський Петро Іванович. Будь ласка.
10:41:16 ПАВЛОВСЬКИЙ П.І. Доброго ранку, колеги. Доброго ранку, члени уряду. Одною з вимог вступу до ЄС є боротьба з корупцією. Робочою групою Комітету з питань транспорту встановлено факти наявності корупції в Укртрансбезпеці. Комітетом було прийнято відповідне рішення звернутися до Прем'єр-міністра, щоб провести службове розслідування у відношеннях керівника Укртрансбезпеки та посадових осіб Міністерства інфраструктури. З огляду на це у мене питання до Дениса Анатолійовича. Денис Анатолійович, скажіть, будь ласка, чому ви не створили відповідну робочу групу для того, щоб провести службове розслідування за фактами корупції в Укртрансбезпеці, а надіслали це на розгляд до Міністерства інфраструктури? Дякую.
10:42:22 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Можливість створити тимчасову слідчу комісію є у парламентарів, у мене немає такої можливості створювати там слідчі комісії або робочі групи з розслідування. Я згідно чинного законодавства користуюся або інструментами Кабінету Міністрів і міністерств, відповідно секретаріатом Кабміну дане звернення було розписано на профільне міністерство, яке відповідає за роботу відповідного центрального органу виконавчої влади, за які реалізує відповідно політику. В мене також є інструмент передавати в правоохоронні органи подібні звернення. Тому як тільки буде інформація зворотня від міністерства щодо належної або неналежної роботи відповідного центрального органу виконавчої влади, буде прийнято рішення щодо передачі відповідних матеріалів у правоохоронні органи, якщо в цьому буде необхідність. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я так розумію, мабуть, завершальне запитання від фракції "Батьківщина" від Кириленка Івана Григоровича, будь ласка.
10:43:16 КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую. Прошу передати слово моєму колезі Цимбалюку Михайлу Михайловичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка, ваше питання.
10:43:22 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановна пані Віце-прем'єр-міністр, ми дякуємо вам і всій команді за ту роботу, яку пророблено було по нашому руху до Європейського Союзу, і дякую, що ви не забули в цьому згадати і роль парламенту. В мене питання. Ви вже згадували про українсько-польські стосунки і ті проблеми, які були на кордоні. Чи зробили взагалі в уряді висновки? Бо, крім того, що винні польські фермери і, третя держава, яка втручалася, мабуть, є недоопрацювання і української влади, уряду, інфраструктури і також Міністерства агрополітики, потрібно деякі речі випереджувати. І як, на вашу думку, Єврокомісія, яка пішла на поступки польським фермерам, вона все-таки врахує позицію українських виробників сільського господарства? І чи ця проблема не вплине на нашу…
10:44:29 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую за запитання. Безумовно, висновки були зроблені і ці висновки реалізовані в конкретних рішеннях. Я хочу нагадати всім, що саме Україна мінімізувала ризики для польських фермерів і саме Україна вжила заходів, які дозволили зменшити тиск на польський ринок. Це і функціонування чорноморського коридору, розширення спроможності на Дунаї, відкриття нових пунктів пропуску та обмеження експорту саме в Польщу. Саме через це новий уряд Польщі, який був сформований, зміг говорити з фермерами і зміг дуже поступово цю ситуацію звести до того моменту, який він є зараз, але це не було б, можливо, без України. А водночас, безумовно, несправедливим є те, що в умовах, коли українські фермери виживають і існують на межі виживання, і в умовах війни, польські фермери отримують величезні субсидії, і при цьому продовжують блокувати кордон, так було кілька місяців тому. Для нас важливим висновком є дві речі, перше, важливо, що цю критичну ситуацію ми врегулювали до початку офіційних переговорів. Це означає, що ключова країна сусід вже не буде нашою перепоною на цьому процесі. І друге, що, коли будуть безпосередньо початі переговори по цьому напрямку, ми будемо вимагати відповідне фінансування на рівні не меншому, яке було забезпечено польським фермерам. Я також хочу подякувати польському уряду, який намагаючись вибити додаткове фінансування, отримав певні відступи щодо "зеленого" переходу і щодо виконання аграрних зобов'язань, мотивуючи це наслідками війни. Відповідно Україна це врахує при формуванні переговорної позиції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, ми завершили перший блок питань, який йшов від фракцій і груп. Тепер я прошу народних депутатів записатися на питання, особливо, я прошу, я знаю, що присутні і деякі заступники комітетів з питань євроінтеграції, тому, будь ласка, можливо, у вас виникають якісь питання по цьому напрямку. Прошу записуватись, колеги. Будь ласка, народний депутат Сухов Олександр Сергійович, депутатська група "Довіра".
10:46:55 СУХОВ О.С. Вельможному прошу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійович Вельможний.
10:47:00 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Питання щодо житла внутрішньо переміщеним особам, які вимушені були покинути свої домівки не вирішується взагалі або вирішуються так, що чиновники на місцях крадуть десятками мільйонів. З зими ми займаємося у складі тимчасово-спеціальної комісії питаннями очевидної корупційної закупівлі, яка була проведена Лисичанською міською військовою адміністрацією, це дитячий табір "Дружба" на Кіровоградщині, який начебто придбали для життя переселенців із Лисичанська, будівлю купили за 35 мільйонів гривень, вона непридатна для життя. Сьогодні ми отримали висновок експертизи, згідно з яким реальна вартість вказаного табору складає 18 мільйонів. Половину коштів розпилили. Це знущання над тисячами мешканців Луганщини, які втратили все. Хто буде відповідати за це? Всі керівники надалі продовжують займати посади та пилити бюджет. Я вважаю, що нам терміново потрібно вносити зміни до Державного бюджету та забирати гроші з місцевих бюджетів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:48:12 ШМИГАЛЬ Д.А. Ірину Андріївну Верещук я попрошу відповісти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Андріївна.
10:48:14 ВЕРЕЩУК І.А. Дякую, шановний пане Вельможний. Ми з вами розглядаємо це питання на наших щотижневих нарадах. Так, ви дійсно даєте документи, ви даєте інформацію, яка потім скеровується у правоохоронні органи, є ТСК, пан Максим Ткаченко, пан Павло Фролов, дякую вам. Доповідає Луганщина, доповідають відповідальні особи. Я не можу огульно звинувачувати без слідчих дій, без судових рішень людей, але ті документи, які ви даєте опрацьовуються і надається їм належна оцінка. Якщо від імені уряду потрібно зробити ще щось, що допоможе сьогодні розслідуванню цієї справи, давайте разом це зробимо буквально у понеділок на нашій з вами спільній нараді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Юнакову Івану Сергійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:49:07 ЮНАКОВ І.С. Разумкову передайте слово, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Разумков.
10:49:13 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. У мене запитання до Прем'єр-міністра, Денисе Анатолійовичу, до вас. Ми вчора з колегами були на похованні офіцера-розвідника, загинув під Куп'янськом і родина задавала питання: яка зараз ситуація з виплатами 15 мільйонів? Яка процедура? Тому що спочатку виплачували 15, потім почали виплачувати - 3 і всі інші розтягувати по рокам. Далі зараз суди приймають постійні рішення по тим, хто зник безвісти, щоб їх не визнавати загиблими і не платити 15 мільйонів. Хотілося б зрозуміти, як це відбувається сьогодні, якими сумами і за який термін це йде? Друге. Що з 70 тисячами, які мають платити після постанови Верховної Ради, відбуваються ці платежі вже? Якщо ні, то коли це розпочнеться? Дякую.
10:50:07 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Попрошу відповісти Міністерство оборони, Наталію Фернандівну, на дане питання.
10:50:10 КАЛМИКОВА Н.Ф. Дякую. Пане Дмитро, виплати 15 мільйонів відбуваються так, як і відбувалися, як визначено Постановою Кабінету Міністрів України, і так, як внесено за вашою правкою в законодавство України. Порядок виплат, суми виплат залежать від того, яка кількість родичів претендує на дану суму. Заява подається, і Міністерство оборони опрацьовує на рівні комісії список тих документів, які подали заявники, в залежності від того: батьки, дружина, діти… До речі, були внесені зміни в закон знову-таки, який визначає, що виплату мають отримувати також і ненароджені діти, і онуки за відсутності батьків тощо. Тобто зараз трохи збільшилось коло людей, які мають право на отримання виплат по загибелі особи, що брала участь у захисті Батьківщини. Після отримання всіх документів і проходження комісії призначаються виплати. 3 мільйони гривень виплачуються у перший місяць рівними частинами між усіма особами, які визначені отримувачами цієї виплати. Далі виплати розподіляються рівномірно протягом 40 місяців. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається… (Шум у залі) 70 тисяч. А відповідь перед цим, мені здається, була, коли Гончаренко запитував. Будь ласка, якщо ви маєте щось уточнити ще… Наталія Фернандівна, по 70 тисячам.
10:51:48 КАЛМИКОВА Н.Ф. Щодо 70 тисяч, як вже було зауважено у відповіді пану Олексію Гончаренку, виплати починаються від моменту, коли військова частина подає на своє вище командування і всі командування відповідно через Генеральний штаб на Міністерство оборони перелік осіб, які 30 днів накопичувальним підсумком перебували на передовій. Поки що з моменту набуття чинності закону ще жодна особа не могла фізично бути 30 днів на передовій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Козирю Сергію В'ячеславовичу, фракція "Слуга народу". Будь ласка.
10:52:27 КОЗИР С.В. Так, дякую, пане Голово. Пані Оля, в першу чергу хочу висловити слова подяки вам за вашу роботи в прагненні вступу нашого до ЄС. Але тут було зазначено основне з питань вступу в ЄС – це людський капітал. І в мене питання до вас і до пана Дениса Анатолійовича. В нас дуже багато робиться урядом – і Мінреінтеграції, і Оксаною Жолнович, Мінсоц, і дуже багатьма іншими міністерствами, але на мою думку, це як питання-пропозиція, відсутня державна політика саме поводження з ВПО. Тобто дуже багато хтось робить, але уніфікованого підходу до кожного немає. Тому є пропозиція прокоментувати ваше бачення в цьому напрямку. І Денису Анатолійовичу пропозиція: давайте все-таки доведемо ту роботу, яку ми розпочали, для того, щоб зробити державну політику поводження з людьми і з ВПО, з біженцями – з усіма, хто постраждав від війни. Тому що, ще раз наголошую, люди – це найголовніший капітал кожної країни, нічого не буде потрібно, ніяка інфраструктура, якщо не буде людей. На сьогоднішній день люди, вибачте, але вони не захищені, вони не розуміють, що буде далі. Дякую.
10:53:32 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую. Поки Ірина Андріївна готується до відповіді, я хочу звернути увагу, що також є 4,2 мільйона громадян України, які є за кордоном. Я очолюю в уряді відповідну робочу групу, і вже на початку липня тут перебуватиме комісарка ЄС з питань міграції і ми з нею спільно, і з Міністром внутрішніх справ дамо дуже широке бачення на наступні два роки щодо наших громадян з урахуванням усіх особливостей. Політика щодо внутрішньо переміщених осіб не є частиною переговорного процесу, але, безумовно, є частиною блоку права людини. І це буде той блок, який в цьому році ще буде частиною переговорів, передбачатиме представлення Україною відповідної політики, а також залучення додаткового фінансування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергій Миколайович… А, ще, будь ласка. Будь ласка.
10:54:26 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Ні-ні, я ще другу частинку, якраз до мене питали. Перепрошую, пане Голово. Ми дійсно ж з вами працюємо дуже щільно над розробкою відповідної стратегії і провели вже не одну зустріч. Я вдячний і депутатській групі за допомогу і роботу з людьми, за допомогу в роботі щодо розробки ключових елементів такої стратегії. Ірина Андріївна також залучена глибоко в нашу спільну роботу. Якщо Ірина Андріївна має ще додати якісь конкретні деталі, прошу.
10:54:51 ВЕРЕЩУК І.А. Якщо коротко, дуже дякую за запитання і за пропозицію. В цілому погоджуюся, але не сприймаю критику в частині того, що немає уніфікованого підходу, є стратегія, яка прийнята, вона потребує доопрацювання, але вона є і ми з нею працюємо разом з вами, і я вам за це дуже дякую. Ми зараз напрацьовуємо стратегію житлового забезпечення і працевлаштування. І дякую вам за те, що ми разом з депутатським корпусом це робимо. Якщо ми говоримо про людей, які готові повернутись з-за кордону, то вони не стають автоматично ВПО, бо люди із Львова, із Ужгорода теж виїхали за кордон. Ми вважаємо людьми ВПО, ті, хто стають внутрішньо переміщеними особами, тих осіб, які є або з тимчасово окупованих територій або входять до 309 наказу. Щодо них, так, ми вважаємо, що це внутрішньо переміщені особи і вона мають право на виплати, на житлове забезпечення, все, що стосується ВПО, до них застосовується. Якщо є пропозиції щодо більш широкого і ґрунтовного напрацювання, давайте разом будемо це робити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакумов, з процедури, що у вас?
10:56:07 БАКУМОВ О.С. Шановний Руслане Олексійовичу, я з процедури прошу, щоб відповіді уряду не оновлювались в таймінгу кожні 2 хвилини, а щоб кожен народний депутат мав можливість задати запитання і щоб відповідь обмежувалась 2 хвилини. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слушно. Я попрошу Апарат відреагувати на це. Справді, щоб кожен доповідач не оновлював собі таймер. 2 хвилини я одразу озвучив на початку. І давайте рухатись відповідно до Регламенту. Дякую, Олександр Сергійович. Будь ласка, Сергій Миколайович Євтушок, фракція "Батьківщина".
10:56:37 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Вчора буквально було звільнено віце-прем’єр-міністра з інфраструктури і відновлення територій. І я прошу дати відповідь, хто є з представників цього міністерства? Багато ресурсу державного було витрачено на будівництво укриттів, генеруючих потужностей, трансформаторних потужностей, проте ми не розуміємо чітко, а чи це правильна стратегія? Адже вчора летіло 11 ракет, а прилетіло 6 в точку. Тому дайте, будь ласка, відповідь на це питання: чи це була правильна стратегія? Чи, можливо, треба було закуповувати ракети? "Батьківщина" буде наполягати створювати ТСК і розслідувати ці речі. І до пані Ольги Стефанішиної питання по євроінтеграції. Скажіть, будь ласка, переговорні групи були створені з якихось конкурсних основ, чи є представники всіх фракцій в цих переговорних групах і взагалі який механізм відбору переговорних груп? Дякую за відповідь.
10:57:45 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Фактично треба однозначно захищати об'єкти електроенергетики у відповідності до концепції затвердженої "Країна-фортеця", яка є закритим грифованим документом. Треба закуповувати ракети, тобто треба закуповувати РЕБ, треба використовувати всі наявні засоби захисту нашої інфраструктури, чим ми і займаємося. Від Міністерства інфраструктури зараз присутній перший заступник міністра Василь Олександрович Шкураков. Якщо, Василь Олександрович, маєте щось добавити ще з цього приводу, прошу додати.
10:58:15 ШКУРАКОВ В.О. Дякую, Денис Анатолійович. Дякую за запитання. Дійсно, Міністерство інфраструктури було з перших днів долучено до процесу захисту об'єктів енергоінфраструктури і це було 22 підстанції, які захищалися другим і третім рівнем захисту. Всі документи були оформлені і приймалося рішення спільно з Генеральним штабом і іншими залученими до цього питання особами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, і Ольга Віталіївна по питанню.
10:58:42 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую. В першу чергу буде указ Президента, який сформує офіційну делегацію, де конкретна юридична відповідальність буде покладена на голів, ключових переговірників, які очолюються головним переговірником відповідно. А далі будуть створені робочі групи, вони будуть відкриті для народних депутатів, які готові долучатися до переговорів з абсолютно всіх фракцій і груп. Немає жодних обмежень. Це можуть бути різні комітети, це може бути профільний комітет, це можуть бути депутати з абсолютно різного представництва незалежно від партійності або мажоритарності. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату знову Вельможному Сергію Анатолійовичу, депутатська група "Довіра". Будь ласка.
10:59:27 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Ларисо.
10:59:32 БІЛОЗІР Л.М. Лариса Білозір, депутатська група "Довіра". Питання і до Ольги Віталіївни, і до пана Прем’єр-міністра наступне. Ми сьогодні дуже багато говоримо про євроінтеграцію, про виклики, які стоять перед нами: війна, відбудова, і про інституційну спроможність. От в мене таке питання. Як можна так одночасно планувати вступити до ЄС, одночасно розуміти, що нам потрібно збільшити кількість людей в уряді, тому що елементарно для того, щоб отримати доступ до європейських фондів нам потрібні кадри і елементарно для того, щоб acquis communautaire впроваджувати теж потрібні кадри. Як можна планувати заощаджувати трохи бюджету, викидати людей на вулицю з уряду, у досвід і навички яких вкладено у рази більше, і одночасно рухатися в ЄЄ? Невже ви не розумієте, що все ж таки потрібно приймати непопулярні рішення і збільшувати кількість людей в уряді для…
11:00:40 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання, абсолютно неординарне, фактично, з моєї точки зору, у захист урядовців. Дякую. Але ми працюємо не лише над оптимізацією витрат, ми також працюємо над тим, щоб, оптимізовуючи структуру і витрати, підвищувати зарплати і залучати більш якісний персонал для роботи над acquis communautaire, над входженням. Сьогодні Ольга Віталіївна, я зараз передам їй слово, вже називала кількість людей, 50 чоловік проходять навчання відповідно у Бельгії в Європейському інституті, 4 тисячі вже пройшли відповідні курси. Тобто ми готуємо переговорників, готуємо людей, які будуть професійно вести перемовини і відповідно готувати документацію для нашого вступу в ЄС. І це не про скорочення, а це власне про підвищення якості і підвищення оплати праці за рахунок оптимізації. Ольго Віталіївно, передам вам слово також.
11:01:39 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую. Дякую, Ларисо, за це запитання. Відчуваю біль регіоналізації євроінтеграції якраз у твоїй промові. Я зверну на це окремо увагу. Але хочу сказати наступне. Це насправді є і вимога Європейської комісії, коли ми провели першу установчу зустріч перед початком переговорів, що вимога полягає в тому, з ким ми переговори починаємо, з тим ми їх і завершуємо на всіх рівнях. Тому відповідно всі команди, а це сотні державних службовців, не тільки ключові переговірники, будуть особливо пильно триматися у державній службі. Я цим займаюсь особисто, тренуючи, навчаючи всіх заступників, які відповідають за європейську інтеграцію, і, працюючи з командами в міністерствах, я мрію, що такий досвід ми перекладемо на регіони. Якщо вдасться це зробити за цей рік, буду вдячна колегам, якщо запросите прозвітувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Княжицький Микола Леонідович, фракція "Європейська солідарність".
11:02:40 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Прошу передати слово колезі Ар'єву. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович.
11:02:47 АР’ЄВ В.І. Перше питання. Як справи із поступом шляху до членства в НАТО? І як ви оцінюєте можливість отримання запрошення для України на вступ до НАТО у Вашингтонському саміті? Друге питання, воно, швидше, до прем'єра Шмигаля. Парламентська дипломатія завжди була дуже важливим і ефективним засобом у загальних зовнішньополітичних відносинах України, проте останнім часом вона суттєво обмежена. Оскільки виклики у нас що на європейському і що на євроатлантичному напрямі дуже і дуже серйозні, у мене питання: коли уряд скасує незаконну постанову, яка призвела до обмежень в парламентських дипломатичних відносинах? І останнє питання. Коли все ж таки будуть виконані умови для наступних траншів...
11:03:55 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую за запитання. Я тоді розпочну, Денис Анатолійович. Перше, що стосується НАТО, питання запрошення України до НАТО залишається актуальним, воно буде на порядку денному до його ухвалення. Фактично результатом дуже тривалих консультацій і переговорів з американською стороною, союзниками зі штаб-квартирою ми ще раз запевнились в тому, що запрошення України до членства є єдиним юридичним механізмом гарантії членства України в НАТО. На сьогодні всі заяви, які зроблені, вони можуть бути змінені через вибори, через політичні процеси. Тому запрошення залишається актуальним. Ми завертаємо увагу на те, що запрошення України до НАТО не прив'язано до саміту лідерів, це рішення може бути ухвалено в будь-який момент. Але, окрім цього, ми очікуємо дуже серйозні рішення стосовно підтримки України в сфері протиповітряної оборони. Також на саміті НАТО у Вашингтоні буде представлений план досягнення повної взаємосумісності з політиками, стандартами НАТО, відповідно дорожня карта змін і адаптації, які нам потрібні на наступні десятиріччя, і відповідно вже зараз ми інтегровані у всі структури НАТО, проводимо формальні, неформальні засідання Ради Україна – НАТО, а також створили спеціальну окрему юридичну структуру в рамках штаб-квартири, яка передбачає направлення службовців військових Міністерства оборони, Генерального штабу для роботи спільно з військовими НАТО щодо оцінки, планування і тренування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Денисе Анатолійовичу.
11:05:34 ШМИГАЛЬ Д.А. Хочу подякувати народним депутатам України, нашому парламенту, пану спікеру, віцеспікерам за величезну роботу, пророблену, власне, у сфері парламентської дипломатії. Ми всі знаємо, розуміємо, скільки було проведено зустрічей, яка була дійсно зроблена титанічна робота. Жодних заборон не може існувати на парламентську дипломатію, їх не існує. Постанови Кабміну регулюють відносини протягом воєнного стану і протягом надзвичайного стану для всіх громадян України. Відповідно всі громадяни України живуть в тих рамках, які встановлюють закони України, а також підзаконні нормативні акти. Якщо є зауваження, можна звернутися до суду, який врегулює розбіжності або підходи до таких документів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Кириленку Івану Григоровичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
11:06:23 КИРИЛЕНКО І.Г. Прошу передати слово представнику шахтарських колективів у Верховній Раді, моєму колезі Волинцю Михайлу Яковлевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Волинець.
11:06:32 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Шановні колеги члени уряду, як нам всім відомо, що в Україні російські агресори знищили всі теплові електростанції і частину ТЕЦ. У зв'язку з цим на межі зупинки опинилися державні, і не тільки державні, а й приватні вугільні шахти. На державних шахтах заборгованість по заробітній платі на даний момент складає більше 1,5 мільярда гривень. У нас є пропозиції, і ми вже обговорювали з віцепрем'єркою Верещук Іриною Андріївною про те, чи вона готова скликати нараду за участю міністра, всіх відповідних інституцій, щоб державні інституції, тюрми, навчальні заклади, виші, адміністративні інституції купили вугілля зараз і невідкладно, бо необхідно ще провести тендери. Це перше питання. Друге. Денис Анатолійович, питання до вас. Посприяйте, щоб все ж таки Кабмін прийняв рішення проведення спеціальних пропозицій за участі Укренерго для того, щоб профінансувати вугільне підприємство, а також шахти з…
11:07:41 ШМИГАЛЬ Д.А. Я попрошу Міністра енергетики Германа Валерійовича Галущенка дати відповідь на це питання.
11:07:46 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую, пане Михайле за запитання. Насправді дійсно ситуація дуже складна з точки зору генерації. І ви абсолютно вірно зазначили, сьогодні майже повністю у нас зупинена теплова генерація. І взагалі треба розуміти, що ситуація в енергосистемі достатньо складна через велику втрату генеруючих потужностей. Значить, стосовно вугілля. Безумовно, ми розуміємо, що сьогодні у нас працюють шахти і видобувають вугілля. Для нас критично важливий кожен працівник і кожен шахтар. І тому питання, яке ви озвучили з точки зору того, що, безумовно, генерації вони не в стані сьогодні виробляти електроенергію для її реалізації і відповідно розраховуватись за постачання вугілля, тому сьогодні цілий комплекс заходів вже напрацьований. Він буде реалізований як на рівні рішень уряду так і на рівні розрахунків серед господарських суб'єктів, зокрема враховуючи попередні борги за відвантажене вугілля. Тобто ми сьогодні опрацювали відповідні графіки для того, щоб забезпечувати покриття заробітної плати для шахтарів. Тому що для нас критично важливо зберегти галузь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ще раз прошу, все-таки у нас "година запитань до Уряду" по конкретній темі. Я розумію важливість всіх ваших питань, але давайте намагатись триматися, те, про що ми з вами домовились. Слово надається народному депутату Корявченкову Юрію Валерійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.
11:09:15 КОРЯВЧЕНКОВ Ю.В. Прошу передати слово Стефанчуку Миколі Олексійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.
11:09:23 СТЕФАНЧУК М.О. Доброго дня, шановні колеги. Я дуже дякую вам за вашу присутність. І зрозуміло, що питання євроінтеграційних процесів неможливе без нормальної логістики, яка буде гарантувати ефективний розвиток української економіки. Під час останньої зустрічі в Румунії з нашими румунськими колегами, вони озвучили питання, яке їх дуже турбує. У нас розпочато будівництво мосту через річку Тису, який планується бути одним з, частиною транспортних хабів. Так в мене питання, скажіть, будь ласка, як вирішується питання з будівництвом цього мосту, чи є якісь проблеми, які на сьогодні існують, чи планує уряд України їх вирішити і яка потрібна допомога від Верховної Ради, якщо така допомога потрібна? Тому що спочатку там були нюанси пов'язані з початком робіт, потім з дозволами на працю, зараз, я знаю, там є нюанси щодо перебування на митній території України. І прошу врахувати, що все це відбувається за рахунок Європейського Союзу – це хороша допомога.
11:10:30 ШМИГАЛЬ Д.А. Ольга Віталіївна, я попрошу Василя Шкуракова дати відповідь на це питання, Міністерство інфраструктури власне за це відповідальне. Це, власне, пряма фізична євроінтеграція, з'єднання мостом, але займається Мінінфраструктури. Прошу.
11:10:41 ШКУРАКОВ В.О. Дякую за запитання, це дуже дійсно важливе питання, враховуючи навіть потреби диверсифікації наших шляхів по експорту продукції в різні країни світу. Мінінфраструктури спільно з нашими румунським колегами працює над цим завданням. Ми також спільно з Державною митною службою, Прикордонною службою, постійно працюємо над тим, щоби розширювати спроможності пунктів пропуску, за минулі 2 роки було відкрито тільки з країною Румунія два пункти пропуску і були профінансовані необхідні заходи для того, щоб здійснювати рух вантажівок в сторону Румунії і звідти, до портів Констанци та інших. Також ведеться спільно з румунськими колегами і їм надіслано вже проект Угоди між Кабінетом Міністрів та Урядом Румунії про співробітництво під час здійснення контролю осіб, транспортних засобів і товарів у спільних пунктах пропуску. Окрім цього, по вопросам заданим вами по питанням щодо розвитку транспортної інфраструктури в якості доріг, так, ми працюємо над цим. І пріоритетним завданням для Мінінфраструктури та Агенції відновлення є будівництво саме того мосту, який забезпечує розширення можливостей. В рамках співпраці з європейськими колегами сьогодні основними шляхами є ті шляхи, які впроваджуються і це також є пріоритетним. І кошти уряду, кошти Європейського Союзу також активно залучаються для розвитку саме цього напрямку. Дякую.
11:12:26 СТЕФАНІШИНА О.В. А можна додати? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ольга Віталіївна, коротко додайте. СТЕФАНІШИНА О.В. Я дуже коротко хочу додати. Дійсно Україна зараз як країна-кандидат, стала частиною європейської транспортної мережі. Відповідно планування розвитку цієї транспортної мережі вже здійснюється з урахуванням території України і це відповідно дає нам доступ до додаткового фінансування. Проект, про який ви говорите, це проект, який закладає основу для масштабування наступних транспортних проектів. Він сформований спільно з румунською стороною і румунська сторона допомагає нам працювати з відповідними фондами. Тому його ефективність для нас дуже важлива для того, щоб ми могли розгорнути наступні проекти саме з іншими країнами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі, будь ласка, у нас народний депутат Хлапук Максим Миколайович, фракція політичної партії "Голос", будь ласка.
11:13:06 ХЛАПУК М.М. Пане Прем'єр-міністре, завжди раді бачити вас в українському парламенті. Моє питання особисто до вас і стосується плану збільшення атомної генерації, зокрема, добудови блоків три і чотири на Хмельницькій АЕС, саме фінансової частини. Перше. Згідно техніко-економічним обґрунтуванням, затвердженим Кабміном ще у 2018 році, тобто 6 років тому, загальна кошторисна вартість проектування будівництва, пане прем'єре, до моменту введення в експлуатацію становила майже 77 мільярдів гривень. Якою є реальна вартість станом на сьогодні, яку закладає уряд, вносячи відповідний проект до парламенту? Друге питання. Який час закладає уряд на завершення будівництва цих двох блоків до моменту введення в експлуатацію? І якими є реальні джерела фінансування добудови блоків, зважаючи на чистий фінансовий результат плановий на 2024 рік Енергоатому на рівні кількох мільйонів гривень? Дякую.
11:14:09 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. У нас дійсно є стратегія добудови атомних блоків і третього, і четвертого, і п'ятого, шостого. Підписані відповідні документи, ведеться відповідна робота Міністерством енергетики. Деталі я попрошу, власне, ті деталі, які ви запитали, я попрошу дати відповідь міністра енергетики.
11:14:23 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую. Стосовно ваших питань. По-перше, дійсно, да, ми плануємо добудувати третій, четвертий блоки, особливо з урахуванням сьогодні ступеню готовності третього блоку. Це десь близько 85 відсотків будівельна готовність. Стосовно строків, ми оцінюємо можливість його закінчення добудови з урахуванням того проекту, який зараз у нас йде трьохсторонній із Сполученими Штатами, Болгарією щодо отримання відповідних корпусів реакторів протягом двох з половиною, трьох років. Стосовно четвертого блоку, воно вимагає трохи довшого терміну, десь це близько до 4 років. Але це два реактори по 1100 мегават кожний плюс п'ятий, шостий реактори, це по 1200 мегават, по американській технології Westinghouse AP1000. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Костенку Роману Васильовичу, фракція політичної партії "Голос".
11:15:25 КОСТЕНКО Р.В. Прошу передати Кірі Рудик. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кіра Олександрівна Рудик.
11:15:35 РУДИК К.О. Вітаю, пані Олю, дякую за вашу роботу. У мене питання щодо процесу конфіскації російських активів і передачі їх Україні. Який зараз статус цього процесу в Європі, які наші очікування щодо наступного саміту "Великої сімки", чи буде досягнуто якогось прогресу? Дякую.
11:16:00 СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую. Цим питанням займається особисто Міністр юстиції, команда урядова. Але з точки зору Європейського Союзу буквально 8 травня на рівні послів було узгоджено рішення щодо передачі на підтримку України надлишків від управління замороженими активами. Це рішення є позицією країн, 27-и країн Європейського Союзу відповідно на основі нього буде формуватись і позиція країн "Великої сімки", які є частиною ЄС.
11:16:35 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Щодо конфіскації, урядом ведеться активна робота, ми працюємо з нашими партнерами з країнами G7. У Вашингтоні протягом весняних зустрічей МВФ і Світового банку були проведені відповідні зустрічі, круглі столи стосовно конфіскації. Ми наполягаємо на конфіскації всієї суми російських активів для відновлення України, а також, можливо, для підтримки України протягом цієї війни. Складна дискусія, в G7 мають ряд застережень, але ми утворили міжнародний компенсаційний механізм, який складається з трьох складових: Міжнародного компенсаційного фонду, Міжнародної компенсаційної комісії і Міжнародного реєстру збитків. Реєстр збитків утворений, вже функціонує і громадяни України вже використовуючи Дію можуть вносити туди свої дані. Головний офіс розташований в Гаазі міжнародного реєстру збитків, решта інституцій зараз у процесі утворення, легальний механізм конфіскації – це міжнародний підхід, який називається контрзаходи. У відповідності до цього механізму активи були заарештовані і фактично мобілізовані російські активи, по цьому юридичному механізму ми можемо вимагати їх конфіскації. Відповідно у Європі, а також у країнах G7 розглядають декілька підходів – це замороження на довгі роки. Тобто, перше, політичний підхід партнерів, ці активи ніколи не повернуться Росії. Друге. Шукаємо варіанти, як їх віддати Україні, через конфіскацію… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена, давайте подякуємо Прем'єр-міністру України (Оплески), членам уряду за участь у пленарному засіданні. Шановні народні депутати, дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку. Працюємо далі заради перемоги! І Слава Україні! |
