|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 11.04.2017
ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ Сесійний зал Верховної Ради України 11 квітня 2017 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:01:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, товариство! Прошу займати робочі місця, приготуватись до реєстрації.
10:02:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо реєструватись? Отже, колеги, прошу приготуватись до реєстрації. І прошу зареєструватись, будь ласка. 10:03:57 Зареєстровано 366 депутатів. І ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні день народження народних депутатів України – Сергія Івановича Березенка. Привітаємо. (Оплески) А також в Андрія Олексійовича Вадатурського. Привітаємо колегу. (Оплески) Хочу нагадати, що у вівторок ми маємо 30 хвилини для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Наголошую, депутатських фракцій і груп. І виступи будуть у тій послідовності, в якій пройде запис. І, колеги, я прошу провести запис, приготуватись до запису. Отже, я прошу провести запис на виступи від фракцій і груп. Прошу записатись. Від Радикальної партії слово має Олег Валерійович Ляшко.
10:05:43 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні українці, вчора ми всі з вами, мільйони людей, які повстали проти грабіжницької політики влади, вчора ми з вами отримали значну перемогу. Національна комісія з питань регулювання ринку комунальних послуг скасувала своє грабіжницьке драконівське рішення про встановлення абонплати на лічильники. Якби це рішення з 1 квітня було введено в дію, українці кожен з нас, кожен із людей, які користуються газовими лічильники, незалежно від кількості спожитого газу кожен би заплатив по року 24 мільярди гривень. Куди ішли б ці кошти: на оновлення мереж, на підвищення рівня життя людей, на підвищення зарплат і пенсій. Ні! Ці кошти пішли б у кишені олігархів Фірташа і його компанії тут, в Україні, зокрема і тих, хто сидять у цьому залі, і ці кошти пішли б на збагачення влади. Тому що саме корупційна змова між Фірташем і Льовочкіним, Президентом Порошенком і нинішньою владою привела до того, що НКРЕКП прийняла рішення про черговий по грабунок українців. Ми з вами добилися, що це рішення скасовано. Але цього абсолютно недостатньо для відновлення справедливості, для зниження ціни на газ. Наступне, чого добивається фракція Радикальної партії – це повернення під державне управління державних газорозподільчих мереж і народної власності. Адже по селах люди будували газопроводи за свої гроші, потім безплатно облгази викрутили їм руки, забрали собі побудовані за людські кошти газопроводи, собі на баланс, і сьогодні користуються безплатно для себе, а українці за це повинні платить гроші. Тому ми вимагаємо від уряду прийняти рішення і повернути під державне управління газорозподільчі мережі, якими сьогодні безплатно користується банда Фірташа під прикриттям влади. Третя наша вимога – це відповідальність НКРЕКП. Ці "вовки рошенівські" в овечих шкурах, яких туди поставив Президент Порошенко, щоб грабувати українців, вони приймають корупційні рішення, за які кожен українець платить з власної кишені. Фракція Радикальної партії вимагає від Президента України зустрічі з нашою фракцією, і ми ставимо вимогу про відставку голови НКРЕКП Вовка і про відставку всього складу НКРЕКП. Мають бути обрані нові люди на прозорому конкурсі, які не будуть приймати рішення в інтересах Президента Порошенка і олігархів, які сьогодні окопувалися в НКРЕКП. І останнє. Ми вимагаємо прийняти рішення про зниження ціни на газ. Сім тисяч гривень за газ – це абсолютно не підйомна ціна, це плата за корупцію влади кожного українця. Тому ми вимагаємо зниження цін на газ і тарифів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Самопоміч" Олег Березюк.
10:09:02 БЕРЕЗЮК О.Р. Вельмишановний пане головуючий, вельмишановні пані і панове! Офіційна заява політичної фракції "Самопоміч" у Верховній Раді України. Останніми тижнями спостерігається тенденція до непропорційного застосування сили органами правопорядку, використання для операцій людей без розпізнавальних знаків та втручання поліцейських в роботу законодавчого органу влади. Серія подій в різних місцях України формує картину терору проти власного народу, порушення прав людей на мирні зібрання з одночасним використанням органів правопорядку для захисту проросійських зібрань, а також рейдерських схем, що дестабілізує ситуацію в країні і людей. 15 березня до зали засідань Верховної Ради депутати коаліції з "Народного фронту" незаконно завели чотири поліцейських. Майже миттєво з'явилася інформація про причетність поліцейського до окупаційних військ Російської Федерації та його участь у війні з Україною. Це викликало обурення людей і спричинило мітинги під МВС з вимогами розслідування, відсторонення його від посади та покарання винних. У відповідь вчора Національна поліція затримала учасників акцій, демонстративно застосувавши непропорційну силу проти мирного зібрання. Одночасно невідомі люди у формі, без розпізнавальних знаків, затримали та відвезли у відділок поліції чотирьох спостерігачів на редуті в Луганській області, який раніше забезпечував блокаду торгівлі з окупованими територіями. Важко собі уявити іншу мету в цьому непропорційному застосуванні сили органами правопорядку, окрім залякування людей та дестабілізації ситуації в країні. В той самий день, 10 квітня, в Одесі відбулася подія протилежна за суттю, але, яка, так само, обурила людей. Фактично проросійський мітинг в Одесі Національна поліція охороняла, натомість застосовувала силу проти людей, які висловлювали обурення з цього приводу та захищала проросійських активістів. Також влада замовчує подію в Полтаві 6 квітня, де внаслідок рейдерського захоплення виник конфлікт між мешканцями будинку, які чинили опір незаконному захопленню. Минулого тижня у конфлікт рейдерів та громадськості втрутилися "тітушки". Внаслідок втручання два учасники війни з Росією отримали ножові поранення, поліція в протистояння громадськості та "тітушок" не втручалася. На цьому тлі тривають репресії проти членів партії "Самопоміч". У різних областях України відкриваються кримінальні провадження та проводяться обшуки з надуманими приводами: Львів залишається в облозі, народні депутати від "Самопомочі" цькуються на підвладних засобах масової інформації. Кожен згаданий інцидент міг би бути випадковим, проте їх кількість та демонстративний характер викликають тривогу. Органи правопорядку, які мають захищати права людей, натомість використовують невідомих осіб для чорної роботи, стають на боці рейдерських схем та проросійських сценаріїв і дестабілізують ситуацію, піднімають людей… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. БЕРЕЗЮК О.Р. Фракція "Самопоміч" звертається до Прем'єр-міністра України з вимогою оприлюднити імена поліціянтів та солдатів Національної гвардії, які віддавали накази та брали участь у цих подіях, звільнити відповідальних за терор проти власного народу та дестабілізацію в країні, підняття людей, надати фракції звіт про мотиви та наміри уряду під час ухвалення цих рішень. Фракція "Об'єднання "Самопоміч" наполегливо запрошує Прем'єр-міністра України якнайшвидше цього тижня зустрітися з фракцією для вияснення причин та наслідків ситуації, яка змінюється в Україні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Опозиційно блоку" Павленко Юрій Олексійович. Передає Юрію Бойку виступ. Будь ласка.
10:13:13 БОЙКО Ю.А. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Події останніх тижнів наочно показали, що країна продовжує скочуватись в прірву політичної соціально-економічної кризи. На зустрічах з виборцями мене часто запитують, чим займається цей парламент і правляча коаліція, покажіть програму розвитку держави і пакет законів, який повинен розглянути парламент для її реалізації. Більшість країн проходили кризові періоди, але в схожих ситуаціях уряди завжди розробляли програми, під які готувалися закони. Досить згадати новий курс Рузвельта під час Великої депресії, програму для Німеччини, Сінгапура. Як виходити з кризи у нас – залишається загадкою не тільки для простих громадян, а й для правлячої коаліції. В Україні триває розвал державних інститутів, і головне – соціально-економічного захисту громадян. Під кожний з цих напрямків потрібна програма відновлення, підкріплена законом. Ми запропонували свою програму по захисту наших громадян – вимушених переселенців. Для того, щоб її підтримати, біженців, необхідно прийняти 14 законопроектів, і ми вимагаємо їх розгляду найближчим часом. Соціально-економічна криза стала благодатним ґрунтом для зростання злочинності у державі. Гучні резонансні вбивства у центрі Києва, погроми банків, обстріли з гранатометів дипломатичних установ стають буденністю і свідчать про повну деградацію правоохоронної системи, яка не в змозі стримати зростаючу хвилю криміналу і радикалізму. Жоден з резонансних злочинів останнього часу не розкритий, не зважаючи на гучні заяви чиновників і політиків. Нарешті суспільство дізналось про умови отримання траншу МВФ, які погіршують життя більшості українців. Ми вимагаємо перегляду умов співпраці і прозорості переговорів з представниками фонду. За три роки повністю знищений соціальний захист пенсіонерів. Тому ми наполягаємо на перегляді параметрів Держбюджету у частині підвищення пенсій. Ми вимагаємо звіту уряду за ключовими галузями діяльності, а також представлення парламенту реалістичної програми по виходу із соціально-економічної кризи. В іншому випадку парламент повинен йти на дострокові вибори з метою запобігання масштабної політичної кризи. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Москаленко Ярослав Миколайович, група "Воля народу".
10:16:21 МОСКАЛЕНКО Я.М. Шановний український народе, шановний пане Голово, колеги! Через два тижні настане 31-а річниця аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної станції. Зазвичай до таких дат прийнято владі звітувати перед суспільством про те, що вона зробила для постраждалих та для подолання наслідків трагедії. Я спробую це зробити за владу. Скасовано бездумно четверту зону посиленого радіологічного контролю. Вже потерпілі IV категорії не можуть оформити інвалідність, яким МСЕК встановив причинний зв'язок з аварією. Обмежено безкоштовне харчування дітей на територіях радіоактивного забруднення, звужено безоплатне лікування, не вирішено забезпечення чорнобильців доступним житлом, знято доплату а харчування на забруднених територіях. Якщо минулого року в державному бюджеті було передбачено 63 мільйони... 61 мільйон гривень на комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкології у постраждалих від Чорнобиля, то нині це нуль. Хоча в прикінцевих положеннях бюджету 2017 року це записано, а що зроблено на сьогоднішній день? Абсолютно нічого. Минулого року закон 2093 був проголосований в цілому в цьому залі в 261 голос. Він єдиний міг комплексно полегшити проблеми чорнобильців. Але був заветований Президентом і на подолання вето Президента не хватило голосів. До повного в лапках щастя для людей, які проживають на територіях, що межують із Зоною відчуження спочатку мер Львова Садовий, а потім заступник мера Києва Пантелєєв заявили, що було б непогано зробити із Зони відчуження сміттєзвалище і могильник для твердих побутових відходів. Мені важко підібрати слова, щоб визначити що це – безпорадність, некомпетентність чи взагалі втрата здорового глузду. Натомість я хочу навести приклад як в цивілізованому світі вирішуються проблеми території після техногенних катастроф. Наприклад, Японія в 2011 році після аварії на Фукусімі забезпечила всіх евакуйованих житлом, надала щомісячну компенсацію за психологічні страждання. Ці кошти звільнені від оподаткування, це компенсація за втрачену нерухомість, втрачену заробітну плату. Також запроваджено безкоштовне медичне обслуговування безстроково. У них навіть думки не виникає у Фукусімі створити сміттєвий полігон. Шановні колеги, на цьому тижні в порядку денному ми маємо два дуже важливих урядових законопроекти. Це законопроект 5594 і 5297. Перший пропонує призначити дружині або чоловіку пенсію у зв'язку з втратою годувальника-ліквідатора незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Другий – поновити право дітей, які втратили внаслідок Чорнобиля одного з батьків, а також дітей евакуйованих, на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. Закликаю всі депутатські фракції і групи підтримати відповідні ініціативи та забезпечити… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. МОСКАЛЕНКО Я.М. Та прошу забезпечити явку депутатів на голосування і підтримати ці законопроекти. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Батьківщини" буде виступати Юлія Володимирівна Тимошенко.
10:19:56 ТИМОШЕНКО Ю.В. Сьогодні на засіданні фракції "Батьківщина" вранці ми громадянину Литви Альгісу Шиманютісу вручали Почесну грамоту Верховної Ради України за те, що ця людина, будучи литовцем, працює віддано, для того щоб допомогти нашому фронту. Він збирає по всьому світу гуманітарну допомогу, і зібрав вже 170 тонн найцінніших вантажів: ліків, систем захисту, 50 машин високої якості поставив на фронт. Він присвятив цьому життя, допомагає дітям, вагітним жінкам. А на фоні цього, коли тисячі волонтерів в Україні роблять ту саму справу, наша влада вирішила провести мегакорупційну оборудку на приблизно мільярд доларів, що називається "абонплатою". Так от, ця абонплата до приєднання до мереж по газу є такою корупційною оборудкою, якої Україна ще не бачила. І саме тому, що піднявся народ проти Президента, проти кланів, які його оточують, 106 місцевих рад провели спеціальні позачергові засідання і наполягли на тому, щоб Президент відмінив це рішення, і стало очевидним, що керівник НКРЕКП Вовк – просто маріонетка. Йому Президент дав вказівку, і він це рішення корупційне відмінив. Це перемога українського народу, і це означає – це можна зупиняти. І тому ми вважаємо, що зараз треба передати всі документи в НАБУ стосовно цієї оборутки і подивитися, наскільки вони, дійсно, у нас є органом по боротьбі з корупцією. Але друга велика афера, яка намічається, це розпродаж сільськогосподарської землі, ви це добре знаєте. І тому наша команда "Батьківщина" об'єдналася з Всеукраїнським об'єднанням фермерів України, і ми розпочали всі процедури по проведенню всеукраїнського референдуму по забороні продажу сільськогосподарської землі, треба у народу запитати, чи хоче він продавати землю. Ми вже 19 квітня проводимо великі збори ініціативної групи для того, щоб забезпечити зібрання 3 мільйонів підписів громадян України. Ми будемо мати ініціативну групу по чисельності в тисячі людей, які будуть займатися цією важливою для України справою. І так як ми зупинили разом всі оборутку по абонплаті за газ, так само на базі всеукраїнського референдуму треба зупинити мегакорупційну оборуткупо розпродажу сільськогосподарської землі. Народ має силу, має вплив і може… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ТИМОШЕНКО Ю.В. І може зупиняти і Президента, і його мафіозне кланове корупційне оточення. Сили є, будемо боротися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" Максим Бурбак. Будь ласка.
10:23:25 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, ми вийшли на фінішну пряму в набутті безвізового режиму з Європейським Союзом. Це, безумовно, заслуга всіх українців, які своєю наполегливою боротьбою за гідність і свободу отримали визнання Європи. Водночас хочу повернутися на три роки назад, коли після перемоги Революції Гідності уряд Арсенія Яценюка поставив собі амбітну мету. Паралельно з підписанням Угоди про асоціацію Україна розпочала дуже складний шлях виконання плану з лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Цей об'єднаний план містив понад 140 вимог. Багато хто сприймав це як ілюзію і непідйомне завдання для розграбованої Януковичем до останньої нитки країни – країни, яка гідна прийняла виклик збройної агресії Кремля. Рутинною і наполегливою працею, часом з гострими дебатами у цій залі ми разом з урядом одне за одним ухвалили важливі, але інколи дуже непрості рішення. Антикорупційна реформа, реформа юстиції і поліції, системні зміни в енергетичному секторі, зміцнення обороноздатності, відновлення української армії, система ProZorro, покращення макроекономічних показників і скорочення державного боргу, – все це лягало у загальну скарбничку результату з безвізовим режимом. Навіть найбільші скептики мали визнати: у надкороткі терміни Україна виконала всі до однієї вимоги Європейського Союзу. Сьогодні ми повинні достойно підготуватися до зустрічі безвізового режиму, який Україна остаточно набуде після рішень Ради ЄС і Європейської Ради. Станом на 7 квітня Державна міграційна служба МВС видала понад 3 мільйони біометричних паспортів, щодня видається від 9 до 12 тисяч. "Народний фронт" звертається до Служби безпеки України і Держспецзв'язку забезпечити безперебійне функціонування електронної системи оформлення і видачі біометричних документів громадянам. Ми звертаємося до уряду України, що треба додатково виділити понад 200 мільйонів гривень на створення нових сервісних центрів для видачі паспортів та інших документів. Це для того, щоб попередити можливі черги для отримання біометричних паспортів. З впровадженням безвізового режиму з Європейським Союзом гостро постає питання запровадження візового режиму з Російською Федерацією як країною-агресором. "Народний фронт" послідовно вимагає цього важливого рішення. Стосунки з Російською Федерацією повинні відбуватися в санкційному режимі. Окрім того, візовий режим… перетин кордону з державою-агресором – це питання національної безпеки і захисту української держави. Питання національної безпеки є і удосконалення роботи органів державного управління. Саме для цього ми відновлюємо функцію парламентського контролю. Минулої середи ми заслуховували так званий звіт керівництва НАЗК, і у мене не залишилось жодних сумнівів, треба кардинально змінювати роботу цього органу. Шановний пане Голово, звертаюсь до вас, щоб цього тижня ми розглянули урядову ініціативу, яка допоможе впорядкувати роботу НАЗК і виправити численні помилки. І щоб три тисячі заручників, держслужбовців, які хотіли подати декларації і не встигли із-за безвідповідальності керівництва, змогли це зробити. Можна 30 секунд? ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. БУРБАК М.Ю. Чекаємо також цього тижня звіт в парламенті керівників НКРЕКП, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна. Я хочу почути аргументовану відповідь на питання, в чиїх інтересах НКРЕКП вводила абонплату на газ, а фактично податок на користь Фірташа, Льовочкіна? Чому з 1 січня збільшили в 5 разів вартість вуличного освітлення і тепер села вночі в повній темряві? Антимонопольний комітет нехай відповість, чому не протидіяв тютюновій монополії в Україні на користь російських олігархів, які фінансують терористів в ОРДЛО… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчіть, 10 секунд. БУРБАК М.Ю. Чому надали згоду на монополізацію чи не всі обленерго на користь російських олігархів, які голосували за незаконну анексію Криму? Фонд держмайна має відповісти на питання, чому зібрали план приватизації… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Блоку Петра Порошенка" Артур Герасимов.
10:27:44 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Ми розпочинаємо сесійний тиждень, який продовжить докорінні зміни судової системи в Україні. Йдеться про впровадження однієї з найбільш важливих реформ держави – побудови незалежної судової гілки влади. Сьогодні, як ви знаєте, в порядку денному стоять надважливі законопроекти, які безпосередньо регламентують роботу Конституційного Суду. Зокрема мова йде про законопроект 5336-1, який створює реальний механізм виборів суддів Конституційного Суду на незалежній, прозорій основі. І вперше у вітчизняній історії судочинства ми створюємо інститут конституційної скарги. Ми запроваджуємо інструмент, який створить умови для кожного громадянина України відстоювати свої права у тому випадку, коли рішення судів їх порушило або обмежило. Така практика запроваджена в усіх демократичних країнах світу. Не менш важливим для успішного завершення судової реформи в Україні є і законопроект 5425, який впроваджує механізм фінансової незалежності Конституційного Суду від державних органів виконавчої влади. Таким чином ми створюємо головні підвалини незалежності судової системи в Україні і прибираємо будь-які підстави для зовнішнього впливу на діяльність Конституційного Суду та його членів. І це стане головною запорукою неупередженості та прозорості роботи КСУ. Ще одним фундаментальним законопроектом у ставленні верховенства права в Україні є проект закону 6232. Запропоновані зміни, розроблені спільно з громадськістю, зокрема з Радою з питань судової реформи, перш за все спрямовані на удосконалення процесуальних механізмів та завершення формування нового Верховного Суду. Одне із сучасних нововведень цього законопроекту впровадження електронного суду. Разом з тим не можу не оминути і питання Національного банку України. Прошу пам'ятати, Валерія Гонтарева очолила головний фінансовий інститут держави у той час, коли в країні йшла війна. Україна втратила дуже багато своїх підприємств, які забезпечували валютні надходження. І давайте згадаємо, що нам вдалося зупинити інфляція, нам вдалося значно підвищити золотовалютні резерви країни, нам вдалося очистити банківську систему. І сьогодні ми маємо подякувати цій людині за її працю на цій посаді. І я вам хочу сказати, що сьогодні доказом того, що Національний банк України зробив неперевершену роботу, є дуже багато процесів, які сьогодні вийшли на позитивні тенденції. Крім цього, шановні колеги, у четвер, як ви знаєте, нам конче необхідно прийняти Закон про ринок електроенергії (4493). Я хочу підкреслити, що цього від нас очікує весь український енергоринок, цього від нас очікують наші закордонні партнери, тому прошу всіх згуртуватись у четвер і прийняти цей закон. І що стосується НКРЕКП. Хочу нагадати, що рішення про призупинку рішення НКРЕКП було прийняте після звернення Президента України і після того, як пішли звернення від фракції "Блоку Петра Порошенка". Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кулініч Олег Іванович від Партії "Відродження".
10:31:01 КУЛІНІЧ О.І. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні виборці! У нас залишився останній пленарний тиждень перед тривалою перервою в роботі Верховної Ради, і тому хотілося б, щоб дійсно, він був продуктивний. Для цього ми повинні розглянути ряд важливих ініціатив. Перше, на чому я хотів би зосередити увагу вашу, шановні колеги, 26 квітня виповнюється 31 рік з дня Чорнобильської катастрофи. І ми повинні не просто вшанувати ліквідаторів, а ще й законодавчо захистити їх права. Тому депутатська група "Відродження" внесла на розгляд парламенту законопроект 6292, який відновлює соціальні гарантії чорнобильців. Перш за все це пенсійне забезпечення, це медичне обслуговування. Запропоновані зміни торкнуться майже 2 мільйонів постраждалих від цієї катастрофи, з них понад 108 тисяч – інваліді. Тому вкрай важливо, щоб цей законопроект ми могли розглянути на цьому пленарному тижні, наприклад, у четвер. І ще одне вкрай важливе питання, яке стоїть в порядку денному на сьогодні, це законопроект 4355. Мова йде про розпорядження державними землями за межами населених пунктів. У 2002 році ці повноваження були забрані в місцевих громад і на сьогодні вони позбавлені права розпоряджатися такими землями. Абсурдно, коли питання сінокосів, питання пасовищ, навіть питання кладовищ вирішують не люди, які живуть в селі, а чиновники, які призначаються в обласному центрі, які призначаються в Києві. В цій ситуації страждають всі: страждають перш за все місцеві бюджети, тому що громади не впливають на їх наповнення, страждають люди тому що вони не можуть вирішити безпосередньо питання в себе в селі, вони не можуть вирішити питання землі. І тому вкрай важливо, щоб цей законопроект був проголосований в другому читанні і в цілому. І ми повинні повернути людям право розпоряджатися землею. Його, дійсно, чекають на місцях, його чекає місцеве самоврядування. І земельне питання – це реальний крок до потужних і самодостатніх громад. Лише після вирішення, ще раз повторюю, земельного питання можна говорити про реальну децентралізацію. І ще один важливий момент. Виповнюється рік, як працює нинішній Кабінет Міністрів. У депутатської групи "Відродження" є дуже багато питань до міністерств і відомств. В першу чергу до Міністерства охорони здоров'я, яке до цього часу не має керівника. Коли ми спілкуємося з виборцями, у них виникає дуже багато питань до цього міністерства. Наприклад, важлива дуже ситуація, закінчилися кошти на лікування наших дітей за кордоном, це онкохворі та діти, які хворіють на хвороби, які не лікуються в Україні. В минулому році на ці цілі було виділено 380 мільйонів гривень, а в цьому році у два з половиною рази менше і це питання треба негайно, і терміново вирішувати. Тому депутатська група "Відродження" хотіла б заслухати звіт уряду про проведену роботу та почути, які стратегічні напрямки роботи визначені Кабінетом Міністрів на цей поточний рік? Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Таким чином виступи від фракцій і груп завершені, і ми переходимо до розгляду порядку денного. Колеги, я хочу ще раз пояснити логіку сьогоднішнього дня. Ми маємо спочатку питання блоку правової політики і з них головний це проект Закону про Конституційний Суд України. 747 поправок на відхилення, дуже ґрунтовний, об'ємний законопроект. Потім блок включення до порядку денного сесії, де буде пропонуватися питання по реформі парламенту, після того блок аграрних питань. І я, колеги, буду вас просити, щоб ми сьогодні теж працювали без перерви, можливо, після розгляду даного законопроекту або під час його розгляду. Найголовніше, 747 правок це дуже велика і об'ємна робота. І я просив би, щоб ці автори правок, які особливо наполягають на своїх правках, брали слово, бо інакше ми не зможемо пройти всіх тих питань, які на сьогодні були заплановані в порядку денному сесії. Тому закликаю колег до ефективної роботи. І переходжу до розгляду першого питання порядку денного, це проект Закону про Конституційний Суд України 5336-1, це друге читання. І запрошую до доповіді голову Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевича Руслана Петровича. Будь ласка, пане Руслан.
10:35:44 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, відверто кажучи, проведена величезна робота, яка проведена комітетом спільно з апаратом парламенту, спільно з представниками суб'єктів права законодавчої ініціативи, спільно з представниками Ради з питань судової реформи при Президентові України, спільно разом з представниками громадянського суспільства. Я просто нагадаю, що після того, як було в другому читанні… в першому читанні прийнято за основу 9 лютого 2017 року цей законопроект, у комітеті була створена робоча група, до складу якої входили всі перелічені мною особи. А також відповідно ті члени комітету, які вважали за доцільне взяти участь, у нас був абсолютно вільний доступ. І ми протягом двох місяців надзвичайно активно працювали. Дуже сподіваюся, що ця робота не буде марною. І 22 березня на засіданні комітету ми розглянули відповідні пропозиції від імені робочої групи, яку очолював голова комітету, входили все керівництво комітету, входило з 33 членів комітету 22 члени комітету, це була велика представницька робоча група. Відповідно комітет підтримав ті пропозиції, які оформлені у вигляді порівняльної таблиці. Вона є у вас на розгляді. Якщо дуже коротко, то мушу вам сказати, що основне, з чим ми погоджувались у вигляді правок, це були ті правки, які були направлені на підтвердження позиції Венеційської комісії. Ви знаєте, що цей законопроект після прийняття за основу був предметом розгляду Венеційської комісії, яка висунула цілу низку концептуальних зауважень. І ті правки, які відображали основну фабулу тих застережень Венеційської комісії, беззастережно відповідно нашим комітетом були враховані. Додатково комітет крім цієї таблиці ще розглянув і просить Верховну Раду врахувати наступне. Ми пропонуємо, щоб цей законопроект набував чинності не через місяць з дня опублікування, як було в першій редакції, оскільки це тоді розраховувалось, що законопроект буде прийнятий до набуття чинності змін до Конституції, і щоб синхронізувати його набуття чинності разом з жовтня місяця 2016 року, разом зі змінами до Конституції була запропонована така норма. Оскільки ця норма не є актуальною на цей момент, більш того, ми вже майже більше як на півроку перетягнули цей строк, то комітет просить… підтримує і просить парламент підтримати правку про те, щоб одразу після того, як цей закон буде опублікований, набував чинності. Крім того, ми ще наголошуємо і підтвердили ще раз комітету, що коли йде мова про конкурс на зайняття вакантних посад судді Конституційного Суду, то він здійснюється в межах загального строку проведення конкурсу, передбаченого частиною 6 цієї статті, тобто в межах 2 місяців. І це по тексту дуже чітко відображено, щоб всі це прекрасно розуміли. Шановний пане Голово, я довго не хочу зупинятися на всіх нюансах, які комітет розглядав. Я думаю, що заради економії часу було б справедливо, якщо б ми йшли по поправках і в разі… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я готовий кожну з низ прокоментувати. А там, де комітет вважає просто не погодитися, на розсуд сесійної зали, я також буду говорити, що це – позиція комітету, і хай сесійна зала визначається, бо ціла низка поправок мають радше політико-правовий характер, і тут потрібно рішення саме парламенту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, переходимо до поправок. Прошу авторів приготуватися. 2-а, Король. Не наполягає. 3-я, Одарченко. Наполягає. Включіть мікрофон.
10:39:22 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, цей Закон про Конституційний Суд, на моє переконання, це така "ширма", яка за красивими гаслами, за гарними новими словами погіршує умови судочинства в Україні. І… То оце правка – яскравий приклад. Правова традиція України та багатьох країн світу полягає у тому, що суди мають у своєму складі палати, а у складі палат утворюються колегії. Сенатом назвався найвищий суд в один історичний період України за часів гетьманату Скоропадського, який проіснував близько 9 місяців і закінчився, на жаль, обіцянкою Скоропадського об'єднати Україну з Росією. Ми на цей період рівняємося? В інших країнах сенат – це верхня палата парламенту. Давайте не робити плутанини, у нас в суді вже є велика палата, то давайте підрозділи суду будуть називатися просто "судовими палатами". Прошу проголосувати за мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:40:29 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я тільки можу прокоментувати, що саме через те, що у нас є велика палата, щоб не плутати термінологічно поняття "великої палати" і "малих палат" так званих, ми підтримали ідею, яку висловила Венеційська комісія, щоб запропонувати в українських реаліях новий інститут "сенату" в межах Конституційного Суду. Я вважаю, що це є стала європейська практика. Саме у всіх, схожих на українських, конституційних судах, трибуналах діють сенати, а не палати. Тому я просив би не підтримувати від імені комітету цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставиться на голосування поправка номер 3 народного депутата Одарченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. 10:41:19 За-81 Рішення не прийняте. 4-а, Новак. Не наполягає. 5-а, Чумак. Не наполягає. 7-а, Новак. Не наполягає. 8-а, Алексєєв. Не наполягає. 9-а, Чумак. Не наполягає. 10-а, Власенко. Наполягає. Будь ласка.
10:41:39 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний Андрій Володимирович. Ну, насправді, весь, весь цей законопроект, він скерований на те, щоб перетворити Конституційний Суд із незалежного органу юстиції, по суті, в таку собі річ в собі, яка буде приймати рішення сама щодо себе здебільшого. А відтак... а також буде контрольована, по суті, різними чинниками ззовні, а не в середині. А відтак абсолютно по Фрейду... абсолютно по Фрейду комітет відхилив мою правку, яка пропонує назвати Конституційний Суд колегіальним незалежним постійно діючим і самостійним органом, тобто комітет вважає, що цей орган не є колегіальним, є залежним, не є постійно діючим і точно не є самостійним. А відтак я пропоную цей абсурд виправити і цю поправку підтримати. Дякую.
10:42:36 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я абсолютно спростовую цю, як на мене, хибну логіку. Комітет вважає, що в Законі про Конституційний Суд має бути відтворена норма Конституції. І саме норма Конституції слово в слово там відтворена. Що стосується колегіальності, незалежності, то розгляд питання будь-якого в колегіальному порядку, далі йдеться про колегіальність і незалежність і суду, і суддів. Треба читати закон в цілому, а не тільки першу статтю. Мені здається, що цього замало для того, щоб зрозуміти його логіку. Прошу не підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 10 народного депутата Власенка, комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. 10:43:23 За-94 Рішення не прийняте. 11-а, Алексєєв. Не наполягає. 12-а, Яніцький. Не наполягає. 13-а, Добродомов. Не наполягає. 14-а, Писаренко. Не наполягає. 15-а, Чижмарь. Не наполягає. 16-а, Сольвар. Не наполягає. 18-а, Німченко. Не наполягає. 19-а, Розенблат. Не наполягає. 22-а, Шпенов. Не наполягає. 32-а, Власенко. Не наполягає… Яка? 22-а, так? Включіть, будь ласка, мікрофон. Шпенов, 22 поправка. 18-а, так? Включіть мікрофон. 18 правка.
10:44:00 ШПЕНОВ Д.Ю. Уважаемые коллеги, эта поправка была направлена на то, что Конституционный Суд должен обеспечить не только верховенство Конституции, но и верховенство права, как это закреплено в статье 8 Конституции Украины. Но о каком верховенстве права можно говорить, если в этот законопроект в нарушение статьи 116 Регламента внесли всевозможные политические просьбы и пожелания? Например, изменения в Закон "О нотариате", "О государственной регистрации прав на недвижимое имущество", в Закон "О высшем образовании", в Уголовно-исполнительный кодекс, "Об органах и лицах, которые осуществляют принудительное исполнение судебных решений". При чем данные поправки к Конституционному Суду? Будем Закон о Конституционном Суде принимать неконституционным образом? Спасибо. Прошу поддержать мою поправку, номер 22. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.
10:44:55 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Справ в тім, що комітет не підтримав цю поправку з наступних міркувань. В Конституції йдеться про те, що діяльність Конституційного Суду ґрунтується на принципах верховенства права, тобто сам суд здійснює свою діяльність на цих принципах, а не надає оцінку щодо відповідності принципу… Це основний принцип, базовий для того, щоб він взагалі діяв. А він відповідно повинен забезпечувати верховенство Конституції шляхом здійснення конституційної юрисдикції. А ви хочете навпаки змінити сутність цих базових принципів, що, на думку комітету, не зовсім вірно. Просимо не підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування поправку 18, народного депутата Німченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. 22-а, перепрошую. 22 поправка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, будь ласка. 10:46:04 За-64 Рішення не прийняте. 32-а. Власенко. (Шум у залі) 18-а. 18-а, Німченко, так? Включіть мікрофон. 18-а поправка, Німченко.
10:46:22 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги! Німченко, "Опозиційний блок". Запропонована мною поправка стосувалася єдиного, що хтось з якоїсь руки чи з якогось боку встав і виключив те, що Конституційний Суд не є органом конституційного правосуддя. Це ганебне рішення і зміст цієї статті, а тому пропонується всього-на-всього признати, що Конституційний Суд є органом правосуддя конституційної юрисдикції, дасть можливість захищати громадянам інтереси не тільки в Україні, а і в Європейському Суді. Тому дуже прошу підтримати цю поправку і поставити її на голосування. Спасибі.
10:47:26 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я просто дуже не хотів би тут сильно заглиблюватися в питання теоретичної дискусії, чи Конституційний Суд є органом правосуддя, чи це все ж таки орган спеціальний конституційний, який здійснює конституційну юрисдикцію, і це не зовсім суд. Це радше якийсь квазісуд і, точніше, конституційний орган, наділений окремими повноваженнями квазісуду. Я не хотів би, щоб ми переносили цю ситуацію в сесійну залу, бо не до кінця всі розберуться. Це дилема між конституціалістами, але, як на мене, зміни до Конституції поставили крапку в цій дискусії, чітко визначили, що це виключно орган конституційної юрисдикції. Крапка. Тому давайте дотримуватися цієї конституційної логіки, яку ми разом з Опоблоком сприйняли, коли разом голосували за зміни в Конституції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? 18-а поправка народного депутата Німченко. Хто підтримує дану поправку, комітет її відхилив, прошу проголосувати. 10:48:31 За-70 Рішення не прийняте. 32-а, Власенко. Не наполягає? Наполягає. 32-а.
10:48:39 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Насправді 32 поправка ставить порядок фінансування Конституційного Суду в загальну систему фінансування органів державної влади. Ми абсолютно чітко розуміємо, що механізм і способи фінансування – це один із засобів впливу на Конституційний Суд або можливого впливу на Конституційний Суд. А відтак, по-перше, сам Конституційний Суд не може визначати свого фінансування, це по-перше. А, по-друге, ці джерела повинні бути абсолютно чіткими, прозорими і незалежними. Тому ця поправка говорить про те, що треба забирати будь-який вплив Кабінету Міністрів на формування бюджету Конституційного Суду, самого Конституційного Суду на бюджет його фінансування, а фінансувати його в загальному порядку, як будь-які державні органи в Україні фінансуються окремим рядком державного бюджету. І тут немає жодних проблем, так відбувається в багатьох країнах світу. Тому прошу підтримати, не застосовувати механізму фінансового впливу на Конституційний Суд. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:49:46 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваш коментар, пане голово.
10:49:50 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу сказати, що по суті комітет підтримує ідею, яку щойно висловив автор поправки. Більш того, на комітеті ми мали дискусію з цього питання на робочій групі, але ми її залишили без врахування, зважаючи на те, що паралельно парламент після цього буде розглядати законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу державного бюджету, де мають бути враховані ці питання по суті. І ми готові запропонувати автору перенести ту логіку, яку він щойно висловив, саме в тому законі для того, щоб його в другому читанні врахувати з цією позицією, яка би унеможливлювала будь-який, в тому числі бюджетно-фінансовий тиск на Конституційний Суд. Ми не заперечуємо, просто вважаємо, що це не предмет цього закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми ставимо на голосування поправку номер 32 народного депутата Власенка. Прошу визначитися. 10:50:49 За-113 Будь ласка, наступна поправка номер 33 народного депутата Власенка. Прошу, народний депутат Власенко.
10:50:59 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Ну, щодо попередньої поправки, мені не зовсім зрозуміла позиція комітету, коли вони підтримують поправку, а на комітеті її відхиляють. Ну, напевно, це така логічна логіка, яка може бути застосована. Що стосується 33 поправки, вона носить технічний характер. Але вона говорить про те, що якщо коментуючи попередні поправки голова комітету говорив, що треба посилатись напрямку на Конституцію, в цій поправці ми й посилаємось напряму на Конституцію, не тлумачачи ті принципи, на яких ґрунтується діяльність Конституційного Суду. Але я ще раз підкреслюю. Насправді весь закон, який пропонується зараз прийняти, він точно не вирішує основного завдання, яке би стояло перед цим законом. Він не відновлює довіри до Конституційного Суду як до інституції. Ця довіра сьогодні повністю зруйнована. І цю довіру, на жаль, цим законом ми не відновимо. Ми лише зафіксуємо той стан впливу, який є на Конституційний Суд, і ті можливості впливати на його рішення, які є до сьогоднішнього дня. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар пана голови комітету.
10:52:09 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу спростувати те, що було щойно озвучено з приводу принципів, визначених в Конституції. Якраз комітет наполягає на тому, щоб ті принципи, які містяться в частині другій 147 статті Конституції, повірте, я напам'ять дуже добре знаю, були відтворені чітко в Законі про Конституційний Суд. А ви вважаєте, що треба зробити загальну бланкетну норму. Це де просто принципи, визначені в Конституції. А ці принципи, якраз це принципи, про що ви казали. Колегіальності, незалежності. Тобто ви там підтримували, а тут не підтримуєте. А ми там не підтримали тому, що воно міститься тут. І тут абсолютно логічно. Тобто ніяких проблем нема, це технічна річ, яка, як на мене, в цьому випадку є зайвою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, давайте визначатися по поправці номер 33 народного депутата Власенка. 10:53:08 За-91 91 народний депутат, не проходить ваша поправка. 34-а, народний депутат Чижмарь. Наполягає? Я не бачу. Не наполягаєте. 35-а, Яніцький, народний депутат. Не наполягає. 36-а, Яніцький. Не наполягає. 37-а, Чижмарь. Не наполягає. 38-а, Мураєв. Не наполягає. 39-а, Добродомов. Не наполягає. 40-а, Мураєв. Не наполягає. 41-а, Чумак. Не наполягає. 42-а, Власенко. Будь ласка, мікрофон Власенку.
10:53:46 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна пані головуюча. Насправді, ця поправка стосується статусу Регламенту Конституційного Суду. Можливість самими Конституційним Судом визначати величезну кількість питань власним регламентом, не завжди користуючись або використовуючи вимоги закону, якраз і є елементом тих механізмів, про які я говорив. Ми створюємо із Конституційного Суду річ в собі, коли вони самі встановлюють процедури розгляду справ, коли вони самі встановлюють обмеження по розгляду справ, коли вони собі не встановлюють згідно з законом етичних вимог до своєї поведінки. Це все свідчить про те, що ми ці питання віддаємо на відкуп Конституційному Суду. Тому Конституційному Суду в тому складі, в якому він є сьогодні, включаючи тих суддів, які приймали рішення щодо узурпації Януковичем влади, ми їм даємо ці повноваження. Я вважаю це неприпустимим. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, шановні колеги. Будь ласка, голосуємо за поправку номер 42 народного депутата Власенка. Просимо голосувати. 10:55:13 За-116 43-я, Помазанов. Не наполягає. Наполягає. Дуже добре. Будь ласка, мікрофон народному депутату Помазанову.
10:55:24 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". По-перше, шановні колеги, я хотів би подякувати голові комітету Руслану Князевичу за ту ґрунтовну роботу, яка була організована на базі комітету і в якій я особисто і наші колеги з "Народного фронту" брали участь і, дійсно, працювали не один тиждень. Але, менше з тим, ми подавали немало поправок, і оця поправка, яка як на мене, все ж таки є принциповою, яка дуже схожа за змістом з попередньою поправкою попереднього виступаючого, вона все ж таки встановлює, що регламент Конституційного Суду повинен регулювати виключно внутрішні норми. У нас відповідно до положень Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень визначених Конституцією та законами тому зараз давати можливість Конституційному суду в регламенті встановлювати порядок розгляду справ, я вважаю, недоречним. Тому хочу поставити цю правку на голосування і прошу зал підтримати її. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ Шановні колеги, будь ласка, голосуємо за поправку номер 3 народного депутата Помазанова. Прошу, прошу підтримати, колеги. 10:56:55 За-120 Будь ласка, наступна поправка, народний депутат Новак. Наполягаєте? Ні Народний депутат, 45-а, Одарченко. Будь ласка, мікрофон.
10:57:04 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Пане Руслан, ви дуже влучно назвали Конституційний Суд, після прийняття цього закону, квазі-судом. Це дуже доречне формулювання, яке підходить до того, що зараз ви збираєтесь прийняти. Не може діяльність Конституційного Суду регулюватись внутрішнім документом – регламентом. Закон України "Про внесення змін до Конституції України", який набув чинності 30 вересня 2016 року, встановив нову редакцію статті 153 Конституції України. Відповідно до цієї редакції порядок організації та діяльності Конституційного Суду, статус суддів, підстави і порядок звернення до суду, процедура розгляду справ, виконання рішень визначаються Конституцією та законом, виключно Конституція і закон. Тому жодних регламентів існувати не може. Чому судді України працюють відповідно до процесуальних кодексів, які ухвалює Верховна Рада, а Конституційний Суд сам собі вставляє правила. Це неправильно, прошу підтримати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голові комітету слово.
10:58:17 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я вам мушу дати пояснення, бо ціла низка речей стосувалася регламенту Конституційного Суду. Друзі, це знову ж таки питання дискусії. Може я для когось зроблю зараз велике відкриття, тому що сказано було, що Конституційний Суд не може діяти на основі регламенту. Так от я вам скажу, що в переважній більшості країн світу не існує законів про Конституційний Суд. Левова частка конституційних судів Європи, до прикладу, я це вам абсолютно відповідально, діє на підставі внутрішнього регламенту, який прирівнюється, вдумайтеся, після рішень Конституційного Суду до норм Конституції України. Те саме частково у нас, в українських реаліях, теж було, ви знаєте, що регламент Конституційного Суду, який відповідно був прийнятий попереднім складом суду після прийняття закону у 1996 році, теж після рішення Конституційного Суду отримав відповідне конституційне підтвердження. І ціла низка процесуальних речей теж в цьому регламенті до сих пір зберігається, на основі якого Конституційний Суд приймає своє рішення. Звичайно, це питання теоретичної дискусії, доцільно чи не доцільно мати і закон, і регламент. Але ми маємо ситуацію, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, голосуємо за поправку народного депутата Помазанова номер 43, прошу. Вибачте, Одарченка, це в нас суперечка йде. 45 поправка народного депутата Одарченка. Більше не відволікаємося, вибачте, будь ласка. 10:59:56 За-75 75 голосів, не підтримана. Рухаємося далі. 46-а, народний депутат Яніцький. Не наполягає. 47-а, Одарченко. Не наполягає. Дякуємо. 48-а, Мураєв. Не наполягає. 49-а, Крулько. Наполягає. Будь ласка, мікрофон народному депутату Крулько.
11:00:15 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні народні депутати, зверніть увагу, в частині третій статті 3 пропонується включити пункт, що суд ухвалює інші акти, що регламентують організацію його роботи у відповідності з законом та регламентом. В той же час, в частині першій і другій не зазначено, що суд ухвалює які-небудь акти інші. Тому словосполучення "інші акти" не є логічним і зрозумілим, і може призвести до виникнення неточностей і непорозумінь. Тому моя пропозиція: виключити частину третю, щоб не створювати умови, коли суд може ухвалювати якісь інші акти, ніж це передбачено законом. І більше того, я хотів би також колеги сказати, що я дуже шкодую, що при підготовці до другого читання комітет включив до цього закону в "Прикінцевих положення" внесення змін до ряду інших законів, які не мають ніякого відношення до Конституційного Суду і які створять проблеми при ухваленні цього закону в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, ставимо на голосування поправку народного депутата Одарченка, голосуємо шановні колеги. (Шум у залі) Крулька, вибачте, шановні колеги. Ми готуємося до, вибачте, до прийняття закону цього. Давайте, 49 поправка народного депутата Крулька. 11:01:47 За-113 113 народних депутатів не підтримали. Рухаємося далі, шановні колеги. 50-а, Чижмарь. Не наполягає. 51-а, Чижмарь. Не наполягає. 54-а, Мураєв. Не наполягає. 55-а, Власенко. Будь ласка, мікрофон народного депутата Власенка.
11:02:06 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Дякую, пані головуюча. Ця поправка носить технічний характер. І в тій ситуації, коли ми говоримо, що в залі засідань суду є можливість встановлювати Державний Герб та Державний Прапор, напевно, треба чітко зазначити, що будь-які… використовувати будь-які інші атрибути і символіку, напевно, не можна. Тому що ми знаємо, в якій ситуації відбувається, яка ситуація йде, коли відбувається навіть у сесійній залі Верховної Ради. Тому, я думаю, що можна було б доповнити цю статтю такою забороною на використання будь-якої іншої символіки в сесійній залі Конституційного Суду, окрім Державного Герба України та Державного Прапора. Можливо, хтось не хоче цього для того, щоб мати можливість заносити символи інших держав на територію Конституційного Суду і в залу Конституційного Суду. Я думаю, що це треба було б обмежити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, ми голосуємо за 55 поправку народного депутата Власенка. Прошу підтримати. 11:03:25 За-99 Поправка не підтримана. Ми рухаємося далі. Шановний голово комітету якщо принципові у вас такі є зауваження, ви піднімайте руку. Будь ласка, 56-а, народний депутат Шпенов. Прошу увімкнути мікрофон.
11:03:38 ШПЕНОВ Д.Ю. Шановні колеги, поправка спрямована, щоб уникнути некоректного формулювання. Державний Герб України та Державний Прапор України є державними символами і не можуть бути визначатися як атрибути. Давайте поважати свою державу. І прошу зал підтримати дану поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, ставимо на голосування поправку 56 народного депутата Шпенова. 11:04:16 За-71 Будь ласка, рухаємося далі. 71 голос, не підтримана поправка. Чижмарь, 57-а. Не наполягає. Добродомов, 58-а. Не наполягає. Одарченко, 60-а. Наполягає. Будь ласка.
11:04:30 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Пане Руслан, ну, ви багато років боролись за те, щоб було чесне і справедливе судочинство. Воно пов'язано з тим, що всі громадяни і засоби масової інформації мусять мати доступ до розгляду справ. Але цим законом ви його обмежуєте. Ми всі боролися за відкритість судів, коли приймався Закон "Про судоустрій та статус суддів" ключовим питанням була можливість громадян вільно приходити на відкриті засідання, записувати їх та знімати. Але цей закон просто повертає, пане Руслан, нас до часів Кучми. Це – ганьба! Суд сам буде визначати, кого пускати на засідання, а кого не пускати, і буде абсолютно вільний у своєму рішенні. Я пропоную встановити ті самі правила, що і для судів загальної юрисдикції: всі можуть бути присутні за наявності вільних місць. Це – ганьба, що комітет підтримує, обмежує доступ засобів масової інформації і громадян до роз... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голові комітету репліка.
11:05:42 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу від імені комітету навпаки сказати, що ваша поправка звужує можливість доступу. Ви пропонуєте допускати тільки в тому випадку, якщо буде наявність вільних місць. Повірте, за таке формування їх ніколи не буде. А комітет вважає, що є місця чи нема місць, вони повинні мати право знаходитися на засіданні суду. Прошу не підтримувати поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування 60 поправку народного депутата Одарченка. 11:06:19 За-57 57 депутатів, не підтримано. 61-ша, Власенко. Не наполягає. 62-га, Власенко. 61-ша... Я просто не побачила вас. Будь ласка, Власенко наполягає на всіх поправках. 61-ша, прошу пане Власенко.
11:06:33 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Дякую, шановна пані головуюча. Я хочу підтримати свого колегу Юрія Одарченка однопартійця і зазначити, що моя поправка 61 теж скерована на те, щоб якомога більш відкритими були засідання Конституційного Суду. До речі, цього буде стосуватися і 62 поправка, про яку ми поговоримо окремо. Але я говорив на початку презентації своїх поправок, що цей закон робить Конституційний Суд абсолютно закритою інституцією. Мало того, мало того, що на сьогоднішній день, так само як парламент, 99 відсотків рішень приймають за прискореною процедурою, за скороченою процедурою, так само і Конституційний Суд, напевно, відсотків 90 своїх рішень приймає в письмовому провадженні з невеличкою відкритою частиною, не допускаючи суспільство до спостерігання за роботою, для спостереження за роботою Конституційного Суду, не допускаючи нікого до таємниці оцієї нібито прийняття рішень. Тобто вони роблять Конституційний Суд абсолютно закритою установою. Тому 61 поправка скерована на те, щоб від... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування поправку народного депутата Власенка 61. 11:07:59 За-85 85 депутатів. Не підтримана. Будь ласка, знову мікрофон народному депутату Власенку для 62 поправки.
11:08:03 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, колеги. Що встановили під час другого читання цим законом? Цим законом встановили, що, виявляється, відео-, фото- і аудіофіксація, навіть не стаціонарною апаратурою, а просто диктофоном, здійснюється в Конституційному Суді лише в порядку, встановленому Регламентом Конституційного Суду, який приймає сам Конституційний Суд. Так от, завтра ті самі судді, які відновлювали Конституцію для Януковича, вони вам завтра в Регламенті напишуть, що ви можете використовувати диктофон для аудіозапису лише за умови, якщо ви за 10 днів перед судовим засіданням до них письмово звернетесь. Тобто ця норма є тотально дискримінаційною, вона позбавляє можливості учасників процесу проводити аудіо- і відеофіксацію, журналістів позбавляє можливості проводити аудіо- і відеофіксацію, ну, вірніше, не в пряму позбавляє, а дозволяє в Конституційному Суді, в Регламенті, встановлювати такі обмеження. Для того, щоб це зняти, треба просто підтримати поправку 62. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування поправку номер 62, народного депутата Власенка. Будь ласка, голосуємо. Це тиск Президії на трибуну. 11:09:26 За-116 Рухаємося далі. 116 народних депутатів підтримали народного депутата Власенка. 63 поправка, народного депутата Одарченка. Прошу мікрофон.
11:09:37 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Пане Руслан, ви абсолютно нещирі, коли кажете, що доступ до суду розширений. Мене дивує позиція авторів законопроекту. Замість того, щоб надавати доступ до правосуддя, ми хочемо зробити Конституційний Суд якимось таємним органом. Вчитайтесь в редакцію першого читання: знімати на відео, записувати на аудіо- та транслювати засідання суду можна буде виключно у порядку, визначеному самим судом. Ми з 2014 року прийняли більше десяти законів про доступ представників ЗМІ до органів влади, а зараз відкидаємо себе на десятиріччя назад, у радянські часи. Я прошу закріпити у законі право вільно вести запис відкритих засідань суду присутніми на засіданні. Пане Руслан, дуже дивна трансформація. З 2004 року ви перетворилась з людини, яка відстоювала демократію, в людину, яка є ретроградом і сьогодні звужує права засобів масової інформації… ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає голова комітету на коментарі. Будь ласка.
11:10:52 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Оскільки мене особисто звинуватили,я хочу просто пояснити народному депутату, про що йдеться. Йде мова про те, що порядок акредитації і, відповідно, використання техніки має бути передбачено Регламентом. А народний депутат Власенко взагалі пропонує просто написати: "Регламент… порядок акредитації та діяльність засобів масової інформації має бути визначено Регламентом". Про це йдеться, а не про те, що ви кажете. Мусить бути якийсь документ, який визначає порядок акредитації і, відповідно, роботи засобів масової інформації. Він є в парламенті, я вам відкрию таємницю, і в будь-якому державному органі. Без нього засоби масової інформації не можуть здійснювати свої повноваження. От про що йде мова, а не про що ви кажете. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставлю на голосування поправку народного депутата Одарченка, номер 63-я. Прошу підтримати. 11:11:58 За-87 87 голосів "за". Не проходить. 64-а. Народний депутат Чумак. Наполягає. Будь ласка, мікрофон.
11:12:07 ЧУМАК В.В. Шановні народні депутати! Я прошу поставити на підтвердження поправку 64-у. Наполягаю, так як вважаю, що в редакції, яка викладена, 6-ї статті в даному випадку в тій редакції, якою вона є, більш чітко визначений порядок діяльності суду щодо акредитації і засобів масової інформації, висвітлення діяльності суду, присутності громадян і таке інше. Я хотів би сказати, що зменшує це можливості дискредитаційних повноважень самого суду щодо допуску громадян в зали суду і на проведення розгляду на всіх засіданнях, включаючи і засідання палат, і засідання сенату. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, поправку народного депутата Чумака 64-у. 11:13:04 За-113 Не підтримана поправка. 65-а, Новак. Не наполягає. Тимошенко Юрій, 67-а. Не наполягає. Мураєв, 68-а. Не наполягає. Мураєв, 69-а Не наполягає. Мураєв, 70-а. Не наполягає. Яніцький, 71-а. Не наполягає. Мельник, 72-а. Не наполягає. Яніцький, 73-я. Не наполягає. Шпенов. Наполягає. Будь ласка, мікрофон. 75 поправка, народний депутат Шпенов.
11:13:36 ШПЕНОВ Д.Ю. Уважаемые коллеги, если акт потерял силу, то как он может применяться? Данная формулировка открывает ящик Пандоры, потому что в такой формулировке могут быть обжалованы любые правовые последствия, которые наступили по законам, которые утратили силу. Например, и право собственности, приобретенное в результате приватизации. Прошу поддержать мою поправку и обосновать, почему ее отклонили. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Шпенов 75 поправку просить поставити на підтвердження. Короткий коментар глави комітету. Я бачу, що ви наполягаєте.
11:14:11 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу сказати, що це позиція якраз наших партнерів з Венеційської комісії. І мова йде про те, що справді в тих країнах, де інститут конституційної скарги існує, існує можливість поставити під сумнів конституційність того акту, який вже не діє, а на основі якого були якісь судові рішення, які набули законної сили. Вдумайтесь, наприклад, Кримінальний кодекс в якійсь редакції в якомусь році припинив дію, а людина до сих пір продовжує перебувати в місцях позбавлення волі, отримавши вирок на основі закону процесуального, наприклад, який визнаний не конституційним. І тому нам треба спробувати і цю практику, як на мене, абсолютно справедливо на наших теренах впроваджувати поступово. І побачимо, на що ми вийдемо, дуже сподіваюсь на успішність такої практики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 75 поправка. Голосуємо, прошу визначитися. 11:15:09 За-44 Не підтримана поправка. Далі, Сольвар, 76 поправка. Не наполягає. Чижмарь, 77-а. Не наполягає. Євтушок наполягає. Будь ласка, мікрофон Євтушку. 78 поправка.
11:15:20 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, що ми маємо робити, ухваливши цей законопроект? Звичайно, відновити довіру до такого інституту як Конституційний Суд. Але у мене таке враження, що, пане голово комітету, що повз вашої уваги, уваги членів вашого комітету залишається той факт, що більше шести суддів на сьогоднішній день Конституційного Суду залишається тих, які голосували і повертали узурповану владу Януковичу. Більше того, ви не тільки їх ставите на забезпечення фінансове, ви ще їм безбідну пенсію даним законом пропонуєте. Тому я прошу врахувати цю історію. А статтю 8 частину другу прошу вилучити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто хочу, щоб ми встигли сьогодні прийняти. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:16:19 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу сказати, що стаття 8, взагалі про інше йдеться. Тобто щоб ми мали на увазі, за що голосуємо. З приводу тих суддів, які, як ви сказали, в 2010 році прийняли рішення. Таких суддів залишилось четверо. У двох з них закінчуються повноваження через місяць. У інших двох – ще через кілька місяців. Тому будьте уважні. А цей закон якраз дає можливість пришвидшити їхню долю. Почитайте цей закон, він відкриває всі можливості. А що стосується цієї правки, прошу не підтримувати. Я її щойно коментував, під час коментаря правки Шпенова. Вона аналогічна за змістом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо поправку номер 78 народного депутата Євтушка. 11:17:07 За-58 Поправка не підтримана. Рухаємося далі. 79-а, Писаренко не наполягає. 80-а, Одарченка. Мікрофон, будь ласка.
11:17:16 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, це технічне питання. Конституційний Суд України приймає до розгляду конституційні скарги виключно після закінчення розгляду справи у судах загальної юрисдикції. Це може зайняти декілька років. Часто буває, що закон, який був застосований у рішенні суду, вже давно скасований Верховною Радою, і можливість подання скарги. Але рішення прийнято на його підставі. Шановні колеги, необхідно гарантувати можливість подання скарги у зв'язку з тим, що суд застосував неконституційний закон, навіть якщо він вже втратив чинність і рішення суду було виконане. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування цю поправку. Прошу залу визначитися щодо 80 поправки. 11:18:22 За-70 Поправка не підтримана. Якщо голова комітету не прокоментував якісь поправки, то ви зможете підсумувати розгляд законопроекту в кінці, шановний колего. 81-а, народний депутат Розенблат. Не наполягає. 82-а, народний депутат Яніцький. Не наполягає. 83-я, Мураєв. Не наполягає. 84-а, Мураєв. Не наполягає. 85-а, Мельник. Не наполягає. 86-а, Алексєєв. Не наполягає. 87-а, Мельник. Не наполягає. 88-а, Добродомов. Не наполягає. 89-а, Мураєв. Вибачте, Добродомов наполягає. 88-а. Будь ласка, мікрофон народного депутата Добродомова.
11:19:05 ДОБРОДОМОВ Д.Є. Дмитро Добродомов, "Народний контроль". У редакції комітету суд є повноважним, якщо призначено 12 із 18 його членів. Тобто ми розуміємо, що 3 суб'єкти подання Президент, з'їзд суддів, а також Верховна Рада – це по 6 людей. У такому випадку може статися ситуація, коли від Президента буде призначено шестеро людей, від з'їзду суддів буде призначено, а у Верховній Раді з певних моментів цього може не відбутися. Для того, щоб зберегти баланс і принцип паритетності у роботі Конституційного Суду, є пропозиція, що серед цих 12 членів має бути призначено щонайменше по 3 судді кожним суб'єктом призначення, тобто від Верховної Ради, від Президента і від з'їзду суддів. Так буде правильно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування цю поправку 88. Прошу визначатися. 11:20:16 За-72 Не підтримана. Рухаємося далі. 89-а, Мураєв. Не наполягає. 90-а. Будь ласка, мікрофон Власенку увімкніть.
11:20:24 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна пані головуюча. Ви знаєте, нам пропонують, я мільйони раз повторюю, нам пропонують законсервувати Конституційний Суд цим законом. Нам пропонують абсолютно неконкретні критерії щодо того, хто може бути суддею Конституційного Суду. Оця формула, що суддею Конституційного Суду може бути правник з визнаним рівнем компетенції, вона вже застосовувалась при обранні Верховною Радою членів Вищої ради юстиції, коли попризначали до Вищої ради юстиції якихось хлопчиків, які навіть не носили портфель за Порошенком, а які носили портфель за тим, хто носив портфель за Порошенком, назвавши їх визнаними фахівцями в галузі права. Я пропоную розширити перелік критеріїв і обмежень щодо тих кандидатів, які можуть або не можуть бути суддями Конституційного Суду, і зазначити, зокрема, що суддею Конституційного Суду не може бути особа, яка, припустимо, притягувалася до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, а також низка інших критеріїв. Тому я прошу цю правочку підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:21:36 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я з приводу "правника з визнаним рівнем компетентності" хочу сказати шановному колезі, що це формулювання не комітету і не суб'єктів права законодавчої ініціативи. Це формулювання, яке в жовтні 2016 року стало частиною Конституції України. І за це вам особлива дяка, фракції "Батьківщина", що ви підтримали ці конституційні зміни і цю правильну формулу, як на мене, з цього часу, ми будемо застосовувати не тільки по відношенню до суддів, а й до всіх правників України. Дякую вам за підтримку конституційних змін. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на визначення залу поправку народного депутата Власенка, номер 90. Прошу голосувати, визначитися. 11:22:28 За-86 Не підтримано. Рухаємося далі. 91-а, Юрій Тимошенко. Не наполягає. Шпенов, 94-а. Не наполягає. Сольвар, 99-а. Не наполягає. Крулько, 100-а. Будь ласка, мікрофон Крульку.
11:22:43 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, уважно подивіться, що написано в частині третій статті 11. Що суддя Конституційного Суду не може належати до політичних партій чи професійних спілок, це правильно. Але далі: виявляти прихильність до них. На моє переконання, виявляти прихильність є дуже суб'єктивним у його практичному застосуванні. Адже суддя, як громадянин України, має право на волевиявлення і теж можна у певному контексті таке вважати, як прихильність до тієї чи іншої політичної сили. Тому я пропоную прибрати таку суб'єктивну категорію, як виявляти прихильність до будь-чого. І ще раз звертаю увагу шановного голову комітету, і весь комітет, приберіть з цього закону з "Прикінцевих положень" будь-які згадки про внесення змін до інших законів, які не мають відношення до Конституційного Суду. Це є Закон про нотаріат, це є Закон про судоустрій і статус суддів, це є ряд інших законів, Кримінально-виконавчий кодекс. Яке це має відношення до Конституційного Суду? Прибирайте весь непотріб, а мою поправку підтримайте. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування 100 поправку народного депутата Крулька. 11:24:06 За-74 Шановні колеги, народний депутат Юрій Тимошенко, ця поправка не підтримана, який не почув, як ми оголошували його 91 поправку, вимагає до неї повернутися. Будь ласка, Тимошенко.
11:24:20 ТИМОШЕНКО Ю.В. Пане Руслане, скажіть, будь ласка, що поганого є в тезі про те, щоб суддя Конституційного Суду на момент призначення проживав в Україні протягом останніх 5 років? Адже зрозумійте, навіть китайця можна навчити, до прикладу, розмовляти українською мовою. Може нарешті зупинимо цю ситуацію, коли ми призначаємо на найвищі посади якихось варягів, які з'явилися невідомо звідки, в останній день перед призначеннями? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 91 поправка ставиться на визначення. 11:25:15 За-78 78, рухаємося далі. Ми йдемо далі по поправках, шановні колеги. 104-а, Кацер-Букчовська. Не наполягає. Чумак, 106-а. Не наполягає. Новак, 107-а. Не наполягає. Мельник 108-а, вибачте. Не наполягає. Шпенов. Наполягає Шпенов. Будь ласка.
11:25:42 ШПЕНОВ Д.Ю. Уважаемые коллеги! Во-первых, как бы пропустили мою поправку номер 101, которая так же отклонена. Я хотел бы в ней в первую очередь сказать, что и поддержать коллегу, который выступал от "Батьківщини", что проявлять приверженность к политическим партиям, это исключительные… исключительные субъективные позиции, которые могут привести к коррупционным составляющим. Так же хотел сказать, что Венецианская комиссия однозначно конкретно в своем заключении давала рекомендации, которые предлагала не использовать оценочные понятия. А что касается поправки 109, которая отклонена, установленные дополнительные и слишком жестокие правила политической нейтральности, которые были так же критиками Венецианской комиссии. Прошу поставить данную поправку на голосование. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:26:34 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу шановному депутату сказати, що ми відхилили вашу поправку не через те, що ми не погоджуємося з таким підходом. Ми просто виписали нову редакцію, де прибрали, як на нас, теж дискримінаційні норми, на які звернула увагу Венеційська комісія. Мова йде про два роки відповідно до дня призначення, певні обмеження, які передбачалися в першому читанні. Ми прибрали цей строк, і якщо ви подивитесь праву колонку, ви побачите, що йде мова зараз: на момент призначення. Тобто ми забрали можливість ретроспективних обмежень, як це відповідно чітко вказала Венеційська комісія. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на визначення залу 109 поправку. 11:27:25 За-52 Не підтримана вона залом. Рухаємося далі. Народний депутат Власенко, 110 поправка.
11:27:33 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірино Володимирівно. Моєю поправкою пропонується виправити ту ситуацію, яка є в остаточній редакції тих обмежень, які застосовуються до кандидата, по суті, в судді Конституційного Суду, тому що ця норма говорить про те, хто не може бути суддею Конституційного Суду. Зокрема, суддею Конституційного Суду, за думкою комітету, не може бути особа, яка бере участь в … на день свого призначення бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності. Що таке "особа на день призначення бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності" – абсолютно не зрозуміло, є широким критерієм, який може бути витлумачений або в один, або в інший бік. Таким чином можна штучно обмежувати людей в зайнятті посад судді Конституційного Суду. Тому я запропонував іншу редакцію цієї норми і пропоную підтримати поправку 110. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на визначення залу поправку 110 Власенка. 11:28:58 За-72 Наступна поправка. Ця не підтримана залом. 111-а, Паламарчук. Не наполягає. 112-а, Яніцький. не наполягає. 113-а, Крулько. Будь ласка, мікрофон Крулько.
11:29:11 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Ну, якраз тут я хотів би сказати, що якби секретаріат редакційно написав, що всі ці поправки враховані, то не було би питань. Дійсно, комітет виправив помилку, прибрав те, що два роки перед тим суддя не може бути членом політичної партії перед тим, як стати суддею. Звідки він може знати, стане він через два роки кимось чи не стане. Тому абсолютно правильно, що це вправили, але треба було в таблиці відповідним чином відобразити, що ці поправки депутатів враховані. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. 11:29:47 ГОЛОВУЮЧИЙ. 113 поправка, Крулько. Не наполягає на голосуванні. Колеги, якщо ми будемо йти у такому темпі, ми закінчимо даний закон якраз до кінця робочого дня. (Шум у залі) Тому, колеги, я прошу тих, хто наполягає дуже жорстко на поправках, щоб ми змогли до інших поправок дійти. Я звертаюсь до депутатів, до їхньої доброї волі, пане Віктор. До доброї волі звертаюсь. Наступна, 114-а, Євтушок, будь ласка.
11:30:16 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Мені дуже дивно, коли поправку Тимошенка не підтримують про те, що кандидат до складу Конституційного Суду мав би проживати п'ять років в Україні, зате ми бачимо там інші додаткові, скажімо так, вимоги до осіб, щодо займають посаду судді Конституційного Суду, не передбачені Конституцією. Тому я просив би поправку 114 підтримати, шановні колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто підтримує поправку 114 народний, депутат Євтушок, комітет її відхилив, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. 11:31:06 За-79 Рішення не прийнято. 115-а, Чумак. 116-а, Німченко. 117-а, Помазанов. Хто? Німченко, 116-а. Включіть мікрофон.
11:31:16 НІМЧЕНКО В.І. Німченко, "Оппозиционный блок". Шановні колеги, ви подивіться на цю статтю, з самого початку і до кінця вона є дискримінаційною в отношении громадян, які можуть претендувати чи кандидувати на суддю. Що це таке, коли собиралась, почитайте, це посміховисько, а не норма. Я хотів би звернутися до авторів, хто таку норму взагалі вносить. Це буде посміховисько на всю Україну і на Європу. Подивіться, написано: була кандидатом на представницьке... на вибори в представницький орган. Так що, що була? Це що судимість чи злочин? Ну як можна вносити це в поправки? Тоді виправляти, тоді виправте, будь ласка, і ту. Не можна знущатися з людей у такий спосіб. Спасибі. ГЕРАЩЕНКО І.В. Будь ласка, ставимо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує 116-у поправку народного депутата Німченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Прошу проголосувати. 11:32:38 За-72 Рішення не прийнято. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. 11:32:46 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 117-а, Помазанов. Не наполягає. 118-а, Розенблат. Не наполягає. 119-а, Новак. Не наполягає. 120-а, Власенко. Наполягає. Ввімкніть мікрофон.
11:32:54 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна пані головуюча. Ну, насправді інститут політичної неупередженості, дійсно, комітет виправив свою помилку – і прибрав два роки перед тим, але інститут політичної неупередженості повинен працювати після того, як суддя Конституційного Суду уже пішов у відставку. Так, як це відбувається, в принципі, в усьому світі, що певний період часу після виконання повноважень суддя Конституційного Суду не може повертатися, або приєднуватися, або починати політичну діяльність. А відтак пропонується встановити трирічний строк, що впродовж трьох років після завершення своїх повноважень судді Конституційного Суду він не може займатися політичною діяльністю. Це є абсолютно нормально і цілковито прийнятно. І це буде точно гарантувати принцип політичної неупередженості. А не так, що суддя 9 років каденції буде займатися прихованою політичною діяльністю, тільки вийде у відставку – приєднається до політичної партії і буде, по суті, продовжувати свою політичну діяльність. Я думаю, що це треба обмежити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Визначаємося, шановні колеги. Поправка номер 120, народного депутата Власенка. 11:34:19 За-90 Не підтримана вона залом. Будь ласка, рухаємося далі. 121-а, Мураєв. Не наполягає. 122-а, Крулько. Не наполягає. 123-я, Власенко. Будь ласка, мікрофон.
11:34:39 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Єдине що, от у мене викликає, знаєте, певний дисонанс норма, яку сформулював комітет. Ну, зокрема, комітет заборонив судді Конституційного Суду приймати участь в роботі органів професійного, правничого самоврядування, але, поряд із тим, дозволив їм приймати, бути в керівних органах осіб, які отримують прибуток, вірніше, які не отримують прибуток, що є невеличким таким абсурдом. Я пропоную заборонити суддям Конституційного Суду, треба припинити оці практики паралельної роботи, паралельних представництв суддів Конституційного Суду, треба заборонити їм приймати участь в керівних органах будь-яких юридичних осіб, в тому числі і тих, які не мають на меті отримання прибутку, якщо ми вже забороняємо їм працювати, зокрема, в органах правничого самоврядування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на визначення зали поправку номер 120 народного депутата… 123 народного депутата Власенка. Прошу визначитися. 123-я це поправка. 11:35:59 За-54 Немає підтримки зали. Рухаємося далі. 124-а, Добродомов. Не наполягає. 125-а, Чумак. Не наполягає. 127-а, Новак. Не наполягає. 130-а, Соболєв Єгор. Не наполягає. 131-а, Чумак. Не наполягає. 132-а, Новак. Не наполягає. Чижмарь, 133-а. Не наполягає. Помазанов, 134-а. Не наполягає. Алексєєв, 135-а. Не наполягає. Мураєв, 136-а. Не наполягає. Власенко, 137-а. Наполягає категорично. Будь ласка.
11:36:33 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна пані головуюча. Поправкою 137 більш чітко регламентується процедура конкурсного відбору судді… кандидата на посаду судді Конституційного Суду, зокрема встановлюється чітка… чіткі критерії до комісії, її склад і так далі, і встановлюється одна комісія для обрання всіх кандидатів. Нам не треба комісії при Президенті, яку він сформує від… із пана Філатова, який і так узурпував свій вплив на судову гілку влади, або із інших лояльних до Порошенка людей, які мають юридичний диплом і розказують всім, що вони незалежні правники з визнаною фаховою репутацією. Тому та норма, яку пропонує комітет, вона посилює механізми зовнішнього впливу на формування кандидатського складу суддів Конституційного Суду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:37:38 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Оскільки знову звинувачується комітет, я хочу пояснити сесійній залі. Справа в тім, що в Раді судової реформи первинно пропонувалась саме одна комісія для добору суддів Конституційного Суду. Але після того, як цей законопроект був предметом розгляду Венеційської комісії, Венеційська комісія сказала абсолютно чітко, що з'їзд суддів – це окрема інституція, який не може користуватися результатами чиїхось доборів і чиїхось доробків. Він повинен сам всередині визначати власний порядок добору таких суддів. І тоді стала дилема: чи залишати дві комісії: одну – для Президента і парламенту, і одну – для суддів, чи все ж таки, оскільки в них конституційна рівність суб'єктів, передбачити і залишити три комісії. Ось насправді чому з'явилось три комісії. Це рекомендація наших європейських партнерів, а не комітету. Прошу бути уважними і читати чіткіше висновки Венеційської комісії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, визначаємось відносно поправки народного депутата Власенка, 137-ї. Прошу, колеги 11:38:47 За-56 Рухаємося далі. Ця поправка не набрала голосів. 138-а, Мураєв. 139-а, Мураєв. Не наполягає. 140-а, Мураєв. Не наполягає. 141-а. Не наполягає Мураєв. Крулько, 142-а. Не наполягає. Алєксєєв, 143-я. Не наполягає. Паламарчук, 144-а. Не наполягає. Мельник, 145-а. Не наполягає. Одарченко, 146-а. Будь ласка, мікрофон.
11:39:14 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, утворення конкурсних комісій – це запорука неупередженого обрання суддів Конституційного Суду. І тут мусить бути абсолютно чітко все визначено. Зараз стаття 12 нечітко визначає склад конкурсної комісії. Записано, що в комісію має входити не менше одного представника від фракції, але не зрозуміло, чи від кожної фракції, чи досить одного від будь-якої фракції. Тому я пропоную записати, що в комісію входить по одному представнику від кожної фракції, щоб ми гарантували участь у доборі суддів Конституційного Суду представниками усіх партій. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на визначення залу поправку народного депутата Одарченка. Це поправка номер 146. Прошу визначитись. 11:40:25 За-54 Не підтримана поправка. Будь ласка, мікрофон народному депутату Власенку. Поправка номер 147.
11:40:32 ВЛАСЕНКО С.В. Ви знаєте, я дуже уважно читаю висновки Венеційської комісії. Але я би при цьому закликав голову комітету не спекулювати висновками Венеційської комісії. Тому що, знаєте, використовуємо, ми використовуємо висновки, вірніше, дехто використовує висновки Венеційської комісії, які їм вигідно. Вони їх використовують. А які не вигідно, то вони їх не використовують. Це по-перше. По-друге, висновки Венеційської комісії, дуже шанованого нами консультативного органу, є дуже поважними і ми їх поважаємо. Але деколи українські реалії ідуть всупереч всім висновками Венеційської комісії. А моя поправка 147 стосується більш чітких критеріїв формування кандидатів до комісії по відбору кандидатів до складу Конституційного Суду. Зокрема я пропоную не включати в комісії тих осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, а також тих, хто попадає під люстраційні процедури. Прошу підтримати. Але при цьому я ще раз звертаю увагу на те, що весь закон сформульовано в такий спосіб, що Конституційний Суд стає більш керованим і більш ручним. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування поправку 147 народного депутата Власенка. Прошу залу визначитись. 11:41:56 За-92 Немає підтримки. Рухаємося далі. 148-а, Шпенова. Будь ласка, мікрофон Шпенову.
11:42:01 ШПЕНОВ Д.Ю. Спасибо, Ирина Владимировна, за предоставленное слово. Касательно этой поправки. Она концептуальная и я настаиваю на ней. Она направлена на выполнение рекомендаций Венецианской комиссии и установление четких требований к профессиональным качествам для члена комиссии по отбору судей, и принципы формирования самой комиссии. Такой критерий, как юрист с признанным уровнем компетенции, слишком оценочное понятие, которое может привести к злоупотреблениям. Поэтому я предлагаю четкие критерии по образованию, стажу работы и по опыту. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на визначення зали 148 поправку Шпенова. Голова комітету рекомендує читати Конституцію всім. Дослухаємося, шановний пане голово. 11:42:53 За-52 Поправка не підтримана. Рухаємося далі. 149-а, народний депутат Левченко. Не наполягає. 150-а, Мураєв. Не наполягає. 151-а, Мисик. Не наполягає. Пташник. Будь ласка, 152-а, народний депутат Пташник. Мікрофон.
11:43:06 ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, що судді Конституційного Суду будуть обиратися конкурсною комісією. Моя поправка стосується, власне, прозорості діяльності членів конкурсної комісії, адже передбачає, хто не може бути членами конкурсної комісії. Зокрема я пропоную передбачити, що це, наприклад, особи, на яких протягом останніх 5 років накладалося адміністративне стягнення за вчинення порушення, пов'язаного з корупцією, або не може бути членом конкурсної комісії особа, яку було раніше звільнено з посади судді за порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження свого майна, і подібні поправки. Я вважаю, що для забезпечення прозорого відбору суддів Конституційного Суду ми маємо передбачити ці вимоги до членів конкурсної комісії, які впливатимуть на відбір. Тому я прошу підтримати цю поправку, а пана Руслана Петровича прокоментувати, чому вона була відхилена комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на визначення зали поправка 152 народного депутата Пташник. Будь ласка, на підтвердження зали цю поправку ставимо. Комітет її відхилив – це є позиція Руслана Петровича шановного і комітету. 11:44:27 За-72 Бачиш, зала підтримала рішення комітету, от шановний пане Руслане. І ми рухаємося далі. 153 поправка, народний депутат Чижмарь. Не наполягає. Мураєв, 154-а. Не наполягає. Мураєв, 155-а. Не наполягає. 156-а, Кацер-Бучковська Наталія. Не наполягає. 157-а, Яніцький. Не наполягає. 158-а, Мураєв. Не наполягає. 159-а. Мікрофон народного депутата Власенка.
11:44:52 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна пані головуюча. Я пропоную підсилити процедуру обрання кандидатів і оцінки кандидатів у Конституційний Суд шляхом проведення спеціальної перевірки, яку повинні проводити антикорупційні органи на підставі тих декларацій, які подаються цими суб'єктами, і встановити чіткий обов'язок проведення такої перевірки, регламентувати строки проведення такої перевірки і отримати чітке розуміння, що жоден кандидат не пройде повз антикорупційну перевірку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:45:40 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я просто хочу сказати, що це питання вирішено в Законі про запобігання корупції: будь-які особи, які претендують на заняття посади, в тому числі і судді Конституційного Суду, проходять спецперевірку, частина якої є в тому числі перевірка щодо відповідності заборонам, передбаченим Законом про очищення влади. Тут немає жодних проблем, ми просто не хотіли переобтяжувати цей закон нормами, які вже вирішені в інших законах, бо тоді треба було би і по всіх інших категоріях і державних службовців, і прирівняних до них осіб в спеціальних законах передбачати норми законів про запобігання корупції, а цього не зроблено, бо так вирішила сесійна зала. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на визначення залу 159 поправку. 11:46:35 За-76 Не підтримана. Рухаємося далі. 160-а, Мураєв. Не наполягає. 162-а. Мураєв. Не наполягає. 163-я, Мураєв. Не наполягає. Одарченко наполягає. 164-а. Мікрофон, будь ласка, народного депутата Одарченка.
11:46:45 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, взагалі це не конкурс, а якась пародія на конкурс, яка не дає можливість чесного вибору суддів. Невідомо з кого сформована комісія, за невідомо якими критеріями проводить співбесіду і визначає кандидатів. На моє переконання, це робиться свідомо для того, щоб натиснути на суддів Конституційного Суду, щоб вони приймали рішення, які зараз необхідні Президенту і провладній більшості. Зараз багато депутатів з "Блоку Петра Порошенка" звернулися до Конституційного Суду про зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення. Я переконаний, що така методика формування конкурсних комісій, вона направлена на тиск для того, щоб тиснути на суддів Конституційного Суду, щоб вони у своєму рішенні відмінили мораторій. Я прошу прийняти мою правку, яка дає можливість розгляду неупередженого, чесного… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, на визначення зали 164 поправка депутата Одарченка. 11:48:13 За-50 Не підтримана. Будь ласка, мікрофон Власенка увімкніть, 165 поправка.
11:48:18 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Моя поправка про одне просте, що насправді цей закон робить Конституційний Суд абсолютно закритою, абсолютно не прозорою інституцією. Я пропоную, щоб результати, результати вивчення документів, наданих кандидатами, висвітлювалися, стали публічними і висвітлювалися на сайті Конституційного Суду для того, щоб суспільство бачило, хто пройшов співбесіду, хто не пройшов співбесіду. Таку саму ситуацію ми зараз маємо під час проведення конкурсу у Верховний Суд, коли всі дії відображаються на відповідному сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це буде сприяти відкритості підбору кандидатів і тут я не бачу жодних проблем, абсолютно, ідеологічних проблем нема, це питання, мені здається, технічне. Але, от я бачу, голова комітету тягне руку, щоб сказати, що ні, нам треба закрити і суд, нам треба мати повністю непрозору процедуру. І в мене складається таке враження, що пан голова комітету підтримує закритість суду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка голови комітету, який категорично не згоден ані з поправкою, ані з висунутими обвинуваченнями.
11:49:30 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Справа в тім, що ми відхилили вашу правку в доцільності однієї комісії, якщо б була одна комісія, ваша логіка щодо опублікування її висновків і рішень на сайті суду нами підтримувалася. А оскільки зараз передбачено три комісії, то ми передбачили, що всі висновки і всі рішення будуть публікуватися на сайті парламенту, Президента і Ради суддів, яка діє відповідно від імені з'їзду суддів в період між її роботами. Тому давайте цю логіку будемо продовжувати до закінчення нашої роботи. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за прекрасні роз'яснення. І ставимо на голосування поправку на визначення зали. Так, підказують, що прекрасні роз'яснення до прекрасної поправки. 11:50:19 За-71 71 депутат її підтримали. Тому поправка не дуже прекрасна. Рухаємося далі. 166-а, Мисик. Мисик, народний депутат, не наполягає. 167-а, Чижмарь. Не наполягає. 168 поправка народного депутата Крулька. Не наполягає. 169-а, Мисик. Не наполягає. Пташник, будь ласка, 170 поправка.
11:50:45 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги, ця поправка знову-таки стосується діяльності роботи конкурсної комісії і взагалі забезпечує додаткові гарантії діяльності конкурсної комісії, яка братиме важливу участь… роль у формуванні Конституційного Суду. Зокрема, моя поправка передбачає, що засідання конкурсної комісії мають бути відкритими для представників засобів масової інформації, підлягають відео і аудіофіксації. Моя поправка також передбачає, яким чином комісія прийматиме рішення і який кворум для прийняття рішень комісією потрібен. І, можливо, автори законопроекту і, власне, члени комітету, відхиляючи цю поправку, вважали, що це, можливо, закріпити на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Але, мені здається, для забезпечення якраз демократичності і прозорості процедури відбору суддів Конституційного Суду бажано було би це закріпити на рівні закону. Тому я прошу підтримати дану поправку і проголосувати за неї. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ремарка голови комітету.
11:51:51 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Оскільки пані Вікторія сказала, що автори законопроекту не погодилися з її логікою, підтримують інше бачення. То я скажу, що серед авторів законопроекту є Пташник Вікторія Юріївна, яка теж , напевно, була долучена в цій частині… І тому я просив би не комітет звинувачувати, бо ви звинувачуєте постійно комітет, а відповідно авторів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас не передбачено реплік, тому що ми так будемо обговорювати три дні законопроект важливий. Будь ласка, ставимо на визначення залу 170 поправку. 170 поправка одного з авторів законопроекту, пані Пташник. 11:52:31 За-71 Не підтримано. Рухаємося далі. 171-а, Мураєв. Не наполягає. 172-а, Чумак. Не наполягає. 173-я, Новак. не наполягає. Помазанов, 174-а. Не наполягає. Я не бачу, принаймні. 175-а, Добродомов. Будь ласка, мікрофон.
11:53:01 ДОБРОДОМОВ Д.Є. Дмитро Добродомов, "Народний контроль". Якраз, власне, стосується ця правка системи трьох конкурсних комісій, ну, від кожного суб'єкта призначення. Ну, по-перше, там не прописано процедуру проведення цих конкурсних відборів, і це дає можливість регулювати їх самостійно суб'єктами призначення, ну, умовно кажучи, під себе. І це несе багато ризиків. Наприклад, якщо один кандидат опиниться і в президентському, і в суддівському списку, в одному його схвалять, в іншому негативно. Як діяти в цьому питанні? Тут згадували висновки Венеціанської комісії, вона якраз вказує на необхідність вдосконалення положення про конкурс. Тому є пропозиція створити одну конкурсну комісію, яка буде діяти на постійній основі. А в ту конкурсну комісію кожний суб'єкт би від трьох делегував би по 6 представників. І таким чином ми би вирішити це питання. Я прошу підтримати цю поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зал, прошу голосувати за 175-у поправку, визначитися. 11:54:16 За-79 Немає підтримки. 176-а, Алексєєв. Не наполягає. А, наполягає. Я перепрошую. Будь ласка, мікрофон народного депутата Алексєєва.
11:54:27 АЛЕКСЄЄВ І.С. Дякую, пані головуюча. Ігор Алексєєв, фракція "Народний фронт". Хочу визнати, що однією з важливих ключових новацій даного законопроекту є формування суддівського корпусу суддів Конституційного Суду на конкурсних засадах. Передбачається створення відповідних конкурсних комісій. Це правильно, і в цілому, ми підтримуємо таку концепцію. В той же час багато положень щодо функціонування конкурсної комісії, щодо її формування, вимог до персонального складу цих комісій залишається неврегульованим і, врешті-решт, це може призвести до зловживань під час формування персонального складу, це перше. Друге, можуть виникнути ризики щодо оскарження конкурсних процедур кандидатами, які подаються на відповідні посади. Моя правка 176 якраз врегульовує ці питання і прошу її поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на визначення залу 176 поправку народного депутата Алексєєва. 11:55:44 За-111 Не набирає необхідної кількості голосів. 177-а, Добродомов. Не наполягає. 178-а. Мікрофон Добродомову.
11:55:53 ДОБРОДОМОВ Д.Є. Дмитро Добродомов, "Народний контроль". Ця поправка визначає порядок складання кваліфікаційного іспиту, якраз там треба це все систематизувати. Тобто пропонується письмово тригодинне тестування, оцінка від нуля до 100 балів. Якщо менше, претендент отримує не 75 балів, особа далі не проходить. Тобто це чіткість критерії кваліфікаційного іспиту. Вважаю важливою цю поправку, прошу зал її підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на визначення залу 178 поправку, шановні колеги. 11:56:41 За-81 Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:56:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. 179-а, Добродомов. Не наполягає. 180-а. Не наполягає. 181-а, Чумак. Не наполягає. 182-а, Новак. Не наполягає. 183-я, Яніцький. Не наполягає. 191-а, Чумак. Не наполягає. 192-а, Новак. Не наполягає. (Шум у залі) 185-а Князевича. Будь ласка, Власенко.
11:57:14 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане головуючий. Що нам пропонує 185 поправкою? В первинні редакції цього законопроекту пропонувалося, що конкурсний відбір кандидата Верховна Рада… вірніше, що відбір кандидата Верховна Рада, ну, по-перше, здійснює на конкурсних засадах, раз, і призначає суддю Конституційного Суду на посаду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Замість цього у нас з'являється, що порядок призначення судді Конституційного Суду встановлюється Регламентом Верховної Ради. Я вважаю, що такі два важливих критерії, як конкурсність і голосування бюлетенями, повинні залишитися в тілі цього закону. А відтак прошу поставити на підтвердження 185 правку низки народних депутатів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Князевич.
11:58:06 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ну, насамперед з приводу того, чому ми зробили відсилочну норму на Регламент. Тому що якраз в Законі про Регламент зараз має бути виписана процедура, порядок обрання суддів Конституційного Суду за квотою парламенту. Тут нічого страшного, якщо буде бланкетна норма. Тепер з приводу порядку голосування. Шановні колеги… Бо піднялась вже дискусія довкола уповноваженого, тут не розібрався і голова комітету, і всі решта. Я просто поясню логіку. Колись в Регламенті Верховної Ради, коли він ще був навіть тимчасовим Регламентом, потім просто Регламентом, і не був законом, містилась норма, де всі без винятку інституції і посадові особи, яких призначав український парламент, призначались або обирались шляхом таємного голосування бюлетенями. Але 11 липня 2012 року Конституційний Суд України, розглядаючи питання про обрання Голови Верховної Ради - і така посадова особа теж раніше обиралася бюлетенями, - визначив, що відповідно до Конституції України будь-які рішення парламенту можуть відбуватися відкрито і тільки в стінах, де відбувається засідання парламенту: в сесійній залі Верховної Ради України. Після того ми почали по одному вилучати з цієї… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. КНЯЗЕВИЧ Р.П. Починаючи з Голови Верховної Ради, членів Центральної виборчої комісії, Рахункову палату, Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, нещодавно Вищу раду правосуддя, зараз ми маємо це зробити з Конституційним Судом, щоб у відповідність до Конституції і рішення Конституційного Суду провести обрання судді Конституційного Суду. І залишиться один інститут, який відповідно… це Уповноважений з прав людини, який залишається, якщо ми прибираємо Конституційний Суд. І якщо ми хочемо залишити там норму, яка є неконституційна, і далі в такому самому порядку його обирати, зумисно закладаючи норму… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, отже, комітет просить підтримати дану поправку, і я прошу змобілізуватися, зайняти робочі місця. Колеги, комітет просить, щоб ця поправка була залом підтримана. Власенко ставить її ні підтвердження. Отже, я ставлю на підтвердження правку 185, і комітет просить, щоб ми всі в залі її підтримали. Прошу проголосувати. Прошу підтримати 185-у правку. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. 12:00:34 За-145 Рішення не прийняте. 193-я, Добродомов. Не наполягає. 194-а, Одарченко. Колеги, це зараз буде остання поправка перед перервою. Потім буде 30-хвилинна перерва. Будь ласка, Одарченко, 194.
12:00:49 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Фракція "Батьківщина", Юрій Одарченко. Шановні колеги, це абсолютно технічна правка. Правильним буде створити систему, за якою ми будемо обирати нового суддю раніше, ніж закінчаться повноваження діючого. Таким чином, момент, коли діючий суддя звільниться, новий суддя вступить на посаду і буде забезпечувати безперервність роботи суду. На подібну систему і направлена моя правка. Я прошу її підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування правку 194 народного депутата Одарченко. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Комітет – проти. 12:01:43 За-53 Рішення не прийняте. Таким чином, шановні колеги, наступна правка 195 буде після перерви. Зараз згідно Регламенту я оголошую перерву на 30 хвилин. Хочу нагадати, сьогодні буде включення в порядок денний сесії законопроекту, який передбачає ліквідацію цієї перерви, і я дуже прошу всіх підтримати сьогодні включення в порядок денний цього закону. А зараз оголошується перерва до 12:30. О 12:30 прошу всіх прибути в зал для продовження нашої роботи. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений. Переходимо до наступних правок. Наступна правка була 195-а Крулька. Він наполягає на виступі. Включіть, будь ласка, мікрофон.
12:35:23 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина. Шановний Голово Верховної Ради, шановні колеги, я особливо звертаюся до голови комітету. Зверніть увагу, що написано в частині четвертій цієї статті. Тут ідеться про те, що Голова Верховної Ради за результатами голосування підписує постанову Верховної Ради про призначення. Так він і так підписує, постанови Верховної Ради підписуються Головою. Це формулювання, яке запропоновано в моїй поправці, більш коректне з точки зору зазначення конкретного документа, яким призначаються судді на посаду. А саме: призначення на посаду судді Конституційного Суду затверджується відповідною постановою Верховної Ради. Тому я прошу комітет все-таки врахувати цю поправку, оскільки вона є логічною і більш коректною з точки зору законодавчої техніки і того документа, який приймає Верховна Рада України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан, захистіть Голову Верховної Ради.
12:36:21 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дуже коротко хочу сказати народному депутату, що, якщо ви подивитесь в 196 поправку, то ви якраз побачите, що комітет врахував вилучення цієї норми. Але щойно проголосована 185 поправка фактично нівелює логіку закону в цій частині. Ви фактично проголосували норму, яка передбачала процедуру проведення конкурсу. Зараз для Верховної Ради не буде конкурсу, і це правда. І тут не треба зараз підмінювати поняття. Ніяких проблем для постанови і для Голови Верховної Ради немає, тому що це передбачено Законом про Регламент. Чітко буде виконуватись і Конституція, і Закон про Регламент. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні, пане Іване? Ні не наполягаємо. 202-а, Добродомов не наполягає. 204-а, Одарченка. 204-а.
12:37:06 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, збирати з'їзд суддів досить складно організаційно. Він готується кілька місяців. Тому я пропоную встановити, що вибори судді можуть проводитися раніше ніж виникне вакансія. З тим, щоб новообраний суддя вступив на посаду, як тільки у діючого судді сплине строк повноважень. Так ми мінімізуємо ризик ситуації, як кілька років тому, коли суд працював на грані легітимності і мав шість вакансій. Шановні колеги! Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування правку 204 народного депутата Одарченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. 12:38:06 За-26 Рішення не прийнято. 207-а, Кацер-Бучковська не наполягає. 209-а, Одарченко не наполягає. Наполягає. 211-а? 209-а, будь ласка.
12:38:16 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко. Шановні колеги! Частина друга статті 16 законопроекту є абсолютно неконституційною. Стаття 148 Конституції України визначила строк повноважень судді 9 років без права повторного призначення. А ви в статті 16 пишете, що його можна ще продовжити на 3 місяці. Колеги, пункт 1 частини першої статті 149-1 вказує, що повноваження судді припиняються у разі закінчення строку його повноважень автоматично, без прийняття про це рішення будь-яким органом. Тому ніякі продовження повноважень просто неможливі! Прошу вилучити цю норму. Проблему вакансій у суді треба вирішувати завчасним проведенням конкурсів, а не неконституційним продовженням повноважень діючих судів. Нам мало Центральної виборчої комісії, яка вже три роки уже працює без повноважень. Ви повторюєте подібну помилку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 209 народного депутата Одарченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, будь ласка. 12:39:43 За-22 Рішення не прийнято. 215-а, Розенблат. Не наполягає 216-а, Власенко. Не наполягає. 216-а наполягає, так.
12:39:52 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Андрію Володимировичу, я наполягаю на всіх своїх поправках, а відтак прошу давати мені слово, коли буде моя поправочка. Просто я Ірину Володимирівну про це повідомив і вас про це повідомляю. Дякую. Дякую. Ні, це просто інформую вас. Шановні колеги, насправді, нам запропонували певний корупційний механізм, що буде відбуватися, якщо конкурсна комісія під час голосування надасть однакову кількість голосів кандидату. Нам пропонують, знаєте, як за традицією у нас у Верховній Раді, а давайте ми переголосуємо, а давайте потім ще раз проголосуємо. Я пропоную інший об'єктивний критерій: якщо суддя набрав однакову кількість голосів у конкурсній комісії, то переможцем вважається той, хто отримав більше балів за результатами письмового іспиту. Це абсолютно нормальний, абсолютно об'єктивний критерій, який не буде потребувати у кандидата після рівного голосування шукати підтримки і так далі, і так далі. Тому прошу підтримати, вона є технічною, вона, насправді, з точки зору ідеології, недолугої ідеології цього закону нічого не міняє, але принаймні виправить, зніме певні корупціогенні ризики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримую поправку 216 народного депутата Власенка, прошу проголосувати. Комітет відхилив її. Будь ласка, голосуємо. 12:41:17 За-44 Рішення не прийнято. 218-а, Крулько. Наполягає. 210-а. Будь ласка.
12:41:23 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Я хотів би, по-перше, підтримати мого колегу Юрія Одарченка, який абсолютно справедливо зазначив, що Конституція України, норми якої мають пряму дію, передбачає, що судді Конституційного Суду, повноваження судді Конституційного Суду, припиняються у разі закінчення строку його повноважень або досягнення ним 70 років. Тому у жодному законі не можуть бути жодні виключення з конституційних норм, адже вони можуть визначені бути тільки Конституцією України. Тому я пропоную підтримати мою поправку і прибрати другу частину статті 16, відповідно до якої суддя Конституційного Суду продовжує перебувати на посаді до дня призначення нового судді, але не більше трьох місяців, ця норма є неконституційною. Прошу зал і народних депутатів підтримати поправку і виключити неконституційну норму.Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Руслан Князевич.
12:42:25 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановні колеги, я хотів би, щоб ми, коли коментуємо, не підміняли слова ті, які написані в редакції першого читання. Мова йде про те, що ви говорите, що він не може здійснювати повноваження, якщо в нього закінчився строк. Я з вами згоден, повноваження він здійснювати не може, але перебувати на посаді він може. Тобто він не може тільки бути відповідно суддею і здійснювати правосуддя, а на час конкурсу він перебуває на посаді для того, щоб відповідно підготувати ґрунт для проведення конкурсу, оскільки в законі виписано, що там обов'язково мають бути відповідні рішення суду. Давайте чітко читати те, що написано. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, хто підтримує поправку 210 народного депутата Крулька, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка. 12:43:19 За-35 Рішення не прийняте. 218-а. Ви теж наполягаєте, так? Будь ласка, Крулько, 218-а.
12:43:24 КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, а це надзвичайно важлива поправка, яка далі буде ще зустрічатися по тексту, і я тут прошу якраз комітет прокоментувати. Що я пропоную? Я пропоную, щоби складення присяги суддями Конституційного Суду відбувалося на урочистому, а не спеціальному засіданні Конституційного Суду. Чому? Тому що для засідання Конституційного Суду потрібен кворум. Уявіть собі, що закінчилися повноваження у суддів Конституційного Суду і кворум зібрати неможливо, якщо це буде спеціальне засідання Конституційного Суду, тоді можна блокувати, технічно блокувати можливість складення присяги суддями Конституційного Суду. Саме тому є пропозиція, я прошу дослухатися зал, саме ввести нове поняття "урочисте засідання Конституційного Суду", яке не передбачає спеціальної процедури кворуму, на яке запрошується усі судді Конституційного Суду, які прибудуть. І таким чином ми не створимо тупикову ситуацію, коли робота Конституційного Суду буде заблокованою. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 218 народного депутата Крулька. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, комітет її відхилив, будь ласка. 12:44:54 За-52 Рішення не прийняте. Наступна 224-а, Власенко. Перепрошую, 217-а, Добродомов. Будь ласка, Дмитро.
12:45:06 ДОБРОДОМОВ Д.Є. Дмитро Добродомов, "Народний контроль". Перше, шкода, що з понад 900 поправок жодна не приходить і в принципі це паплюжить хорошу ідею цього закону, і в остаточному варіанті взагалі, в принципі, за нього голосувати не можна, але поправками треба йти, шкода, що немає депутатів. Що пропонується 217 поправкою? Якщо суддя був звільнений з посади або його повноваження були припинені, він не має право повторно призначатися на посаду судді Конституційного Суду. Це логічна норма, яка випливає, що людина призначається суддею один раз без права бути призначеною повторно. Ще раз наголошую, абсолютно логічна і слушна пропозиція, і тому я прошу тих депутатів, які ще залишилися в залі під час робочого сесійного дня, проголосувати і підтримати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто підтримує поправку 217 народного депутата Добродомова, прошу проголосувати, комітет її відхилив, будь ласка. 12:46:20 За-46 Рішення не прийняте. 224-а, Власенко.
12:46:27 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Андрій Володимирович, я, по-перше, попросив надавати можливість голові комітету коментувати поправки депутатів, якщо він на цьому наполягає. Бо, дійсно, попередня поправка колеги Крулька виглядала логічною, але нам тут на мигах голова комітету показує, що в нього є логічні заперечення, і їх би хотілося почути для власного розуміння. А щодо поправки 224, абсолютно технічна річ, на жаль, в законі не зазначено, як саме складається присяга чи лише шляхом підпису, чи лише, чи її оголошенням і так далі. Я вважаю, що принаймні в Конституції, коли ми говоримо про присягу народних депутатів, там чітко зазначено, що присягу зачитує найстаріший депутат, а потім інші депутати скріплюють її своїми підписами. Тому я тут пропоную, щоб присяга судді Конституційного Суду виголошувалася гласно і була проголошена, так би мовити, суддею. Це технічна річ, я не бачу, чому, і не розумію, чому ця поправка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 224 народного депутата Власенка. Хто підтримує дану поправку, прошу голосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка. 12:47:44 За-63 Рішення не прийнято. 225-а, не наполягає. 227-а… Наполягає, так? Значить, 225-а, Крулько, потім – Одарченко 227-а. Будь ласка.
12:47:57 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Я продовжую нашу дискусію з комітетом і я хотів би, щоб зараз якраз був коментар комітету. Так, дійсно, в остаточній редакції в частині третій передбачено, що складення присяги на спеціальному пленарному засіданні відбувається. Але пленарне засідання передбачає вимогу кворуму. Чому я, власне, пропоную і цією поправкою підтримати ідею ведення спеціальних урочистих засідань для однієї функції – складення присяги суддями Конституційного Суду. Щоб ми потім не опинилися в ситуації, коли навмисно частина суддів Конституційного Суду не буде приходити на такі засіданні, буде їх зривати для того, щоб не дати можливості скласти присягу новообраним або новопризначеним суддям Конституційного Суду, які будуть призначатися або обиратися від одної з трьох складових. Для того, щоб виключити таку недобросовісну можливість я прошу… я прошу комітет підтримати і зал підтримати… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. 12:49:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування поправку 225 Крулька. Ви завершили вже. Я прошу ставити на голосування цю поправку. Одна хвилина на це надається. Прошу, будь ласка, голосуємо. Ми йдемо по Регламенту, Іване, не порушуємо. 12:49:28 За-46 46 підтримало вашу поправку. 227-а, Одарченко. Будь ласка, мікрофон.
12:49:33 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, всупереч Конституції ми продовжуємо, ви хочете продовжити повноваження суддів Конституційного Суду. І головуючий, вірніше, доповідач нам каже, нічого страшного, вони судочинство не будуть чинити, але вони будуть присутні в суді. Я хочу всім телеглядачам, радіослухачам нагадати, що заробітна плата, яку встановлює комітет сьогодні, 180 тисяч гривень. І люди, які не будуть чинити судочинство, будуть отримувати 180 тисяч гривень. А моя правка стосується того, що знову ми порушуємо вимоги статті 153 Конституції. Не може, пане Руслан, регламент, який затверджує сам суд, визначати порядок організації роботи суду, в тому числі, порядок принесення суддею присяги. Порушення порядку вступу судді на посаду ставить під сумнів всі його подальші дії. Навіщо створювати сумніви у конституційності такого рішення суду? Я… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 227-а ставиться поправка на визначення залу. Прошу визначитися. 12:50:59 За-40 Сорок підтримало вашу поправку. 229-а, Власенко. Будь ласка, мікрофон.
12:51:05 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Але ми знову створюємо цим законом колізію, розриваючи набуття статусу судді і набуття повноважень, так само, як і звільнення і… по суті, припинення виконання повноважень і звільнення. Ми розриваємо повністю ці речі, отримуючи якісь "сірі зони". Ну, умовно кажучи, суддя обраний з'їздом суддів, але не склав присягу, тобто він нібито вже суддя Конституційного Суду, але правосуддя відправляти не може, робити нічого не може. Єдине, що він може, він може отримувати заробітню плату і все. І імунітет, як мені підказує голова комітету, я з ним... і я з ним погоджуюсь. Тому треба було б, можливо, якось від... відрихтувати цю ситуацію і зазначити, що набуття повноважень повинно відбутися одночасно із прийняттям присяги. Я розумію, що є певні конституційні застереження, але я переконаний, що можна було б знайти формулу, яка зменшувала... зменшувала оці сірі зони і не плодила ситуацію, коли ми платимо гроші невідомо кому і невідомо за що. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зала, будь ласка, визначайтеся щодо 229 поправки голосуванням. 12:52:30 За-46 46 депутатів підтримало. 230-а, Одарченко. Наполягає. Будь ласка, мікрофон.
12:52:36 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, це технічна правка у нас можуть виникати ситуації, коли людина, яку затверджено сюди Конституційного Суду не може негайно припинити зайняття несумісної посади. Наприклад, якщо вона є депутатом і Рада має проголосувати за зняття з неї мандату або якщо вона є суддею іншого суду і Вища рада правосуддя має її зняти. Тому пропоную, щоб повноваження судді Конституційного Суду України починалися з дня принесення присяги, і з цього моменту починалася дев'ятирічний відлік строку його повноважень. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу залу визначитися. Поправка номер 230. 12:53:35 За-54 Поправка не підтримана Рухаємося далі. 231-ша, Помазанов. Не наполягає. 232-га, Чижмарь. Не наполягає. 233-я, Чумак. Не наполягає. 234-а, Новак. Не наполягає. 235-а, Добродомов. Не наполягає. 240-а, Одарченко. Не наполягає... Наполягає. Будь ласка, мікрофон.
12:53:53 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я пропоную заборонити суддям Конституційного Суду проводити приватні зустрічі з усіма вищими посадовими особами держави, а також з їхніми помічниками та радниками. Не може бути в демократичній державі закритих нарад Президента із суддями Конституційного Суду чи викликів судді на килим до міністрів чи інших високопосадовців. Те саме має стосуватися зустрічей з депутатами. Всі такі зустрічі мають бути офіційними, у присутності представників ЗМІ та з повною аудіофіксацією. Тільки так ми можемо забезпечити справді незалежний суд. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на визначення зали 240 поправка. 12:54:54 За-48 Немає підтримки. 241-а, Чижмарь. Не наполягає. 242-а, Помазанов. Не наполягає. 243-я, Добродомов. Не наполягає. Одарченко, 244-а. Не наполягає. Власенко, 245-а. Я думала, щось змінилося. Будь ласка, мікрофон Власенка.
12:55:09 ВЛАСЕНКО С.В. Це може змінитися в політичних силах, які, як флюгери. У нас все добре, у нас не змінюється нічого. Повертаючись до 245 поправки, ця поправка теж торкається питання вирішення оцих прогалин, про які ми говорили: коли людина спочатку отримує статут судді, а потім отримує повноважень. Тобто я вважаю, що трудові відносини судді повинні починатися з дня складання ним присяги, тобто з моменту, коли він зможе виконувати свою функцію судді. Тобто ми як платники податків платимо кошти на утримання Конституційного Суду для того, щоб він відправляв правосуддя, а не для того, щоб він ходив зі статусом і отримував зарплату. А відтак, його трудові відносини повинні співпадати з тим, що він відправляє правосуддя. І, звичайно ж, з цим буде співпадати і момент нарахування зарплати і так далі, і так далі. Тому я прошу підтримати цю правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на визначення зали 245 поправка, народного депутата Власенка. Прошу визначитись голосуванням. 12:56:31 За-52 Рухаємося далі. 246-а, Крулько. Будь ласка, мікрофон.
12:56:36 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, от подивіться, що пропонується в 21 статті пункті першому частині першій. Про те, що підставою для звільнення судді Конституційного Суду є неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров'я. Але звертатися за медичною довідкою пропонується, щоб робив одноосібно голова суду, а у випадку неможливості – заступник голови чи той, хто виконує обов'язки голови суду. От уявіть собі ситуацію, коли за принципову позицію судді голова суду одноособово попросив медичну довідку про те, що суддя за станом здоров'я не може виконувати обов'язки. Тому моя пропозиція, яку я пропоную: замінити одноосібність голови суду словом "суду", щоб питання про звернення до комісії про отримання медичної довідки здійснював суд, а не одноособово голова суду або той, хто виконує обов'язки голови суду. Бо тоді це може викликати певні такі от маніпуляції в самому складі Конституційного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування 246-у поправку Крулька. Прошу визначитися. 12:57:59 За-51 Рухаємося далі. 247-а. Не наполягає. 248-а. Не наполягає. 249-а. Не наполягає. 250-а. Не наполягає. 251-а. Не наполягає. 252-а. Не наполягає. 253-я. Власенка мікрофон.
12:58:12 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірино Володимирівно. Насправді, процедура звільнення з посади судді у випадку, якщо будуть знайдені підстави для його відставки, прописана дещо, ну скажемо так м'яко, нелогічно. Тому що для того, щоб, маючи всі підстави для відставки, передбачені законом, при цьому треба, щоб за це ще проголосувало дві третини складу Конституційного Суду. Це такий є якийсь ну зовсім… Це те… як яскрава ілюстрація того, що я казав: ми робимо суд річчю в собі. Тобто навіть маючи підстави і для відставки, дві третини не проголосувало – суддя далі працює. Ситуація повністю абсурдна. Але я пропоную ну хоча би обмежити Конституційний Суд, уже якщо залишається така норма, то обмежити Конституційний Суд хоча би 15 днями для розгляду цього питання. Тому що в законі сьогодні не написано, в продовж якого строку повинен зібратися Конституційний Суд і двома третинами за це проголосувати. Я пропоную хоча би це обмежити 15 днями. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування 253 поправку. 12:59:34 За-58 Немає підтримки. 254-а, Одарченко. Не наполягає. Крулько, 255-а. Не наполягає. Одарченко, 256-а. Не наполягає. Крулько, 257-а. Не наполягає. Далі, шановні колеги. Одарченко, 271-а. Не наполягає. Власенко, 277-а. Мікрофон, будь ласка.
13:00:04 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пані головуюча. Ви знаєте, я вважаю, що нам треба припиняти з позасудовою діяльністю суддів Конституційного Суду. Ви знаєте, вони пишуть дисертації, вони викладають, вони працюють в різних наукових установах і пишуть статті. Це дуже корисна справа, але в першу чергу вони повинні відправляти правосуддя і відновлювати довіру до єдиного в Україні органу конституційної юстиції. Але якщо вже в нас Конституцією передбачена можливість для них (отримувати) здійснювати якусь іншу діяльність, то як мінімум давайте обмежимо їх в джерелах оплати за таку діяльність. Тому що, я ще раз підкреслюю, це абсолютно може бути використано як корупційна складова. І я ще раз підкреслюю, коли от у нас був період, коли Конституційний Суд розглядав в рік 2-3 справи, але при цьому вони всі всюди викладали, вони всі там друкували собі статті замість того, щоб у відкритих судових засіданнях без письмового провадження проводити розгляд справ конституційної юрисдикції. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
13:01:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, голова комітету.
13:01:18 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Судді Конституційного Суду можуть займатися викладацькою діяльністю, бо це передбачено Конституцією. Але комітет не підтримує логіку, що це може бути тільки за рахунок державного бюджету. Тобто в державних вузах він може викладати, а в приватних ні. Я думаю, що таке надмірне навантаження на державний бюджет не додає нам як законодавцям. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 278-а. А, прошу, так, 277-а, ставлю на голосування. 13:01:59 За-45 Рішення не прийнято. 278-а, Мураєв не наполягає. 279-а, Одарченка. Прошу включити мікрофон.
13:02:06 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги! Шановні Українці! Зараз цим законом встановлюється заробітна плата судді Конституційного Суду, це без надбавок, 180 тисяч гривень! Увага! 180. І крім того, їм надається можливість отримувати додаткові якісь заробітки без повідомлення громадськості. Моя правка зобов'язує, якщо людина має наукову діяльність чи пише книжку, як Янукович свого часу писав. Пам'ятаєте, у нього це було основним джерелом його статків, написання якоїсь книжки, яку активно розкуповували. Він мусить таку діяльність зафіксувати на сайті для того, щоб люди зрозуміли джерела його доходів. Прошу підтримати мою правку. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:03:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування поправку номер 279 народного депутата Одарченка. Голова комітету підказує, що на сайті електронних декларацій все це є. Але ми визначаємось по поправці. 13:03:21 За-49 Не набирає вона. Рухаємось далі. 284-а, Власенка народного депутата поправка.
13:03:28 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Ірина Володимирівна! Ви дуже гарно ретранслюєте думки голови комітету. Але деколи хотілося б почути і самого голову комітету хоча би мінімально. Бо він сьогодні більше мовчить. Колеги, 284 правка говорить про те, що суддя зобов'язаний невідкладно повідомити голову суду та суб'єкта, який його призначив, якщо відчуває на собі будь-який вплив. І це треба зробити обов'язком судді. А не так, що вони спочатку, знаєте, на них вчиняється тиск, а вони потім розказують, що на них цей тиск був. Я думаю, що треба це запровадити як обов'язок судді не лише Конституційного Суду, а обов'язок будь-якого судді. Як тільки на суддю вчиняється тиск, суддя повинен бути зобов'язаний повідомити про це і голову свого суду, а також суб'єкта, який його призначив. Це абсолютно нормальна, коректна, прозора процедура зменшення тиску на суддів, включаючи суддів Конституційного Суду. Так, у нас є така загальна норма, що вплив на суддю заборонений, але ми знаємо, що вплив на суддів лише підсилюється. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету, за голосом якого скучив автор чисельних поправок Власенко.
13:04:43 КНЯЗЕВИЧ Р.П. У нас в Кримінальному кодексі є відповідна стаття, що передбачає якраз диспозицію вплив на суддю будь-якого суду, у тому числі конституційного, з відповідними санкціями цієї статті. Тому тут просто ми відтворили загальну норму і не вважаємо за доцільне відтворювати відповідну норму Кримінального кодексу. Вони і так діють незалежно від того, чи ми тут пропишемо це чи ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування 284 поправку на вимогу народного депутата Власенка. 13:05:22 За-48 Не набирає вона необхідної кількості голосів. Шановні колеги, якщо я когось випадково… (Шум у залі) 288-а на підтримку. Зафіксуйте, будь ласка. Я вас почула. Я звертаюсь до голови комітету. Голова комітету, зафіксуйте, що народний депутат Одарченко 288 поправку Князевича ставить на підтвердження. Будь ласка, слово Одарченко.
13:05:50 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, зараз суспільство вимагає від нас зняття всіх привілей таких як недоторканність народних депутатів, суддів, з Президента. А зараз комітет утворює якийсь особливий режим унеможливлення притягнення до відповідальності суддів Конституційного Суду. Він утворює особливі умови, коли ці судді зможуть робити все, що завгодно. Я хочу підкреслити свою логіку: це робиться, мабуть, для того, щоб їх "оградить" від можливих претензій від суспільства, коли вони проголосують, наприклад, за зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково. Руслане! ОДАРЧЕНКО Ю.В. Сьогодні комітет разом з більшістю створює умови для того, щоб ці люди приймали будь-які рішення не на користь суспільства і не несли за це покарання. Не треба кришувати в тому числі суддів Конституційного Суду, пане Руслан, ми вимагаємо рівних підходів до всіх. Прошу поставити цю правку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон автору поправки і голові комітету Руслану Князевичу.
13:07:00 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу ще раз від імені комітету подякувати фракції "Батьківщина" за підтримку конституційних змін, які в тому числі в цій частині за допомогою ваших голосів стали частиною Конституції. І хочу сказати, що ми від імені комітету просто процитували слово в слово статтю 149, яка вашими голосами стала частиною Конституції. І очевидно нам треба навчитися жити в інших реаліях, коли сам Конституційний Суд відповідно до цієї норми Конституції буде приймати рішення щодо затримання і арешту суддів. Це наша з вами політична воля, щоб позбавити Конституційний Суд будь-якого політичного тиску з боку парламенту. Я вам дуже дякую за підтримку змін до Конституції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, на підтвердження 288 стаття, яку комітет просить підтримати. Це конституційна норма, просить підтримати голова комітету і комітет. Просимо голосувати на підтримку, на підтримку. Шановні колеги, будь ласка, підтримайте позицію голови комітету. 13:08:05 За-107 Рухаємося далі: 315 поправка народного депутата Власенка. 311-а, це поправка народного депутата Князевича, яку на підтвердження просить поставити народний депутат Власенко. Будь ласка, мікрофон Власенку.
13:08:30 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Ви знаєте, я ще раз кажу, що основним завданням цього закону мало би бути відновлення довіри до Конституційного Суду України. Абсолютно очевидно, що суддя Конституційного Суду України повинен отримувати і нормальну зарплату, і повинен отримувати нормальне забезпечення, з цим немає жодних дискусій. Але ми говоримо про конкретний склад конкретного Конституційного Суду. Замість того, щоб знаходити можливості відновити довіру до цього Конституційного Суду, ми виплачуємо, ми цим законом застосовуємо шалені зарплати суддям Конституційного Суду, включаючи тих, які приймали рішення по Януковичу, які вже приймали рішення над угоду Порошенко. Тобто замість того, щоб відновлювати довіру до суду, ми платимо цим суддям законом, по суті, по суті своїй хабар для того, щоб вони продовжували витворяти і з Конституцією, і з законами те, що вони витворяли. Даючи такі роз'яснення, як вони давали, наприклад, про те, що наступна чергова сесія це будь-яка наступна чергова сесія, коли це треба було Порошенкові. Тому я прошу поставити цю поправку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету і автора поправки.
13:09:42 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу просто, по-перше, я один з авторів, а всі решта це члени комітету, які підтримали цю поправку, хочу просто нагадати вам ситуацію, що автори права суб'єкту законодавчої ініціативи, коли вносили цей закон, а він вносився ще у вересні 2016 року, передбачали відповідно розрахунок заробітної плати, відштовхуватися від базової одиниці мінімальної заробітної плати. Оскільки в кінці минулого року під час прийняття, так званого, бюджетного пакету, парламент відмовився від обрахунку заробітної плати на основі мінімальної зарплати, а ввів інший базовий елемент, прожитковий мінімум. Ми вже під час голосування в першому читанні з вами домовилися застосувати той принцип в оплаті праці суддів Конституційного Суду, який передбачений "Перехідними положеннями" Закону про внесення змін до Конституції і вже відображений в Законі про судоустрій, і статус суддів, де прирівняли так, як це передбачено змінами до Конституції, в заробітній платі суддів Конституційного Суду до суддів Верховного Суду з відповідними коефіцієнтами. Ось все, що передбачено в остаточній редакції правої колонки, не більше і не менше. І таким чином… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Будь ласка, на підтвердження 311 поправка ставиться. Прохання комітету, позиція комітету підтримати. Прошу визначатися. 13:11:16 За-77 Рухаємося далі. 313-а, Каплін, будь ласка, народний депутат. Мікрофон увімкніть.
13:11:24 КАПЛІН С.М. Виходячи зі змісту статті 8 Закону України "Про державний бюджет", з 1 січня 2017 року мінімальна зарплатня становитиме… становить 3 тисячі 200. Отже, суддя Конституційного Суду України пропонує встановити йому зарплату в розмірі 240 тисяч гривень. Я наголошую, що в таких країнах, як Польща, Латвія, Литва, Естонія, в низці Європейських країн розмір заробітної платні судді такого рівня складає не вище 120 тисяч гривень. На ці гроші можна було утримати протягом місяця біля двохсот пенсіонерів і біля ста працюючих. Це неприпустимо в умовах нашої економічної кризи. Більше скажу, нам треба принципово підкреслюю, принципово відмовитися від надвисоких заробітних плат керівникам державних підприємств, суддям, прокурорам і таке інше. В умовах війни є злочинно і антиконституційно платити мільйонні заробітні платні і не піднімати пенсії для простих громадян. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати поправку народного депутата Капліна. 13:12:51 За-65 Далі рухаємося. Народний депутат Власенко, 315 поправка.
13:12:56 ВЛАСЕНКО С.В. Шановні… Дякую, Ірино Володимирівно. Шановні колеги, моя поправка теж стосується питання заробітних плат суддям. Я ще раз підкреслюю, так, суддя повинен відчувати себе захищеним, з одного боку, але в ситуації, коли звичайний вчитель отримує 3 тисячі 600, коли люди, медичні працівники, отримують 3 тисячі 600, сьогодні абсолютно скомпрометовані інституції, без будь-якого відновлення довіри до них ми ставимо зарплати, передбачені законом в цифрах, які вимірюються сотнями тисяч гривень. Я думаю, що треба припинити, дійсно, цю практику, коли у нас керівники державних підприємств самі собі ставляють зарплати мільйони, коли у нас керівниця НАЗК виписує собі премію у 200 тисяч гривень, не роблячи ніякої роботи. Тому я кажу, спочатку відновити довіру, спочатку створити інституцію, спочатку забезпечити, щоб Конституційний Суд був дійсно незалежним, об'єктивним арбітром в питаннях конституційної юстиції, а після цього розглядати питання підвищення заробітних плат і якихось пакетів. Сьогодні це не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку номер 315 народного депутата Власенка. 13:14:21 За-93 Далі рухаємося. Добродомов, 319-а. Не наполягає. Євтушок, 323-я. Мікрофон, будь ласка.
13:14:30 ЄВТУШОК С.М. Дякую, пані головуюча. Шановний пане голово комітету, я вже сьогодні привертав вашу увагу до тих суддів Конституційного Суду, які є в складі Конституційного Суду, і цим законом ви намагаєтесь ще й продовжити їхнє "добре життя", більше того, навіть добру прекрасну пенсію. Я би хотів, щоби заміст 75 мінімальних заробітних плат, яку ви ставите у законі, ми поставили хоча би 30, і це приблизно буде замість 240 тисяч гривень, це буде принцип соціальної справедливості, приблизно 96. Більше того, судді можуть брати додаткові гроші за науковий ступінь, за відповідні нагороди там, все інше. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування 323 поправку. 13:15:34 За-73 328 поправка народного депутата Власенка, будь ласка.
13:15:43 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна пані головуюча. Ну, я ж кажу ще раз, напевно, матеріальне утримання судді Конституційного Суду повинно бути достатньо високим. Але якщо у нас виходить абсолютно незрозумілий розмір заробітної плати, а нам ще пропонують доплату за вислугу років: за два роки ще 20 відсотків, за чотири роки ще 30 відсотків, а більше семи років – ще 40 відсотків посадового окладу! Тобто що це за таке? Що це таке? В нашій ситуації економічній, коли під час доповіді по бюджету нам тут розказують, що збирають крихти і копійки, то 40 відсотків доплати? Це є абсолютно неприпустимим в тих цифрах, які у нас існують. Я пропоную, ну, принаймні, залишивши доплату за вислугу років, зробити її в якихось адекватних цифрах, а не в таких шалених, абсурдних, які є. Тому що ці цифри сьогодні використовуються лише для одного, це пряник для суддів Конституційного Суду, щоб вони продовжували служити режиму Порошенка. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. 13:16:51 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 328 народного депутата Власенка. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Комітет відхилив її. Будь ласка, голосуємо. 13:17:07 За-91 Рішення не прийнято. 339-а, Власенко. Яка? 336-а? Тридцята. 330-а, Добродомов. Потім – Власенко. Включіть мікрофон.
13:17:23 ДОБРОДОМОВ Д.Є. Дмитро Добродомов, "Народний контроль". Підтримуючи пропозицію попереднього виступаючого Сергія Власенка, в поправці номер 330 пропонуємо зменшити все ж таки розмір доплат. Нагадую ще раз, хто не почув, 180 тисяч гривень зарплата, плюс доплати. Я пропоную наступні доплати, якщо більше двох років, всього 5 відсотків, а не 20, так, як є зараз. Якщо понад 4 роки – давати 10 відсотків, а не 30 як зараз. І якщо понад 7 років – давати 15 відсотків, а не 40. В редакції комітету, розмір цих надбавок відповідно складає 36, 54 і 72 тисячі. Вдумайтесь в ці цифри до зарплати в 180 тисяч. Я пропоную, щоб це була пропорція наступна: 9,18, 27, це є нормально, це є адекватно як доплата, а не як друга зарплата, яка, врешті-решт, потім може скластися з тих доплат. Пропоную підтримати цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Cтавлю на голосування поправку 330 Добродомова. Комітет її відхилив. Хто підтримує ану поправку, прошу проголосувати. Голосуємо. 13:18:46 За-87 Рішення не прийняте. 329-а, Помазанов. Включіть мікрофон, будь ласка.
13:18:56 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Шановні колеги, моя правка, яка під номером 329, вона майже ідентична до тих попередніх двох правок, які ми розглядали. І знову ж таки, повертаючись до того, що ми на робочій групі на базі комітету їх обговорювали, але все ж таки не прийшли до консенсусного рішення з цього питання, і зважаючи на те, що зараз, якщо закон буде ухвалено саме в цій редакції, то відсоткові співвідношення в запропонованому проекті розміри приведуть до того, що заробітна плата судді Конституційного Суду майже у сто разів перевищуватиме рівень мінімальної заробітної плати громадян. І таким чином ми, власне, настільки підвищуємо заробітну плату суддям Конституційного Суду, що вони будуть отримувати найбільшу заробітну плату в нашій державі. Тому я думаю, що, зважаючи на те, що багато правок з цього напрямку, зважаючи на те, що ми зараз живемо в не настільки гарних умовах, щоб таким чином робити надбавки суддям Конституційного Суду, я вважаю, що все ж таки парламент повинен підтримати мою правку, проголосувати "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я ставлю на голосування поправку 329, народного депутата Помазанова. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. 13:20:23 За-132 Рішення не прийняте. Тепер 339-а, Власенко.
13:20:29 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Ну, насправді я ще раз підкреслюю: ідеологія цього закону полягає в тому, щоб надати суддям Конституційного Суду пряників стільки, щоб вони вже не думали більше ні про що, щоб вони думали тільки про свої зарплати, про свої доплати, про свої переплати і так далі. Дивіться, попередня правка була, що за вислугу років можна отримати 40 відсотків доплати. Тепер нам пропонують ще якісь відсотки доплати за посаду, тобто ще 15 відсотків буде отримувати голова Верховного Суду. Це при тих шалених зарплатах, які і так є. Потім нам запропонують, там далі ще будуть поправки по доплатах за кандидатську, за докторську і так далі. Тобто я погоджуюся з усіма колегами, які виступали до мене, про те, що це є неприпустимим такі шалені цифри, які вони отримують за ту абсолютно неякісну, не фахову роботу, яку вони виконують. А відтак, я ще раз підкреслюю, основна ідеологія цих доплат – від Порошенка надавати суддям Конституційного Суду різних пряників і коврижок, щоб вони мовчали і далі приймали рішення на кшталт того, що наступна… ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич.
13:21:43 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я насамперед хочу просто спростувати. Тут уже стільки разів звинувачувались… звинувачення лунали на користь Президента України, я просто не розумію, до чого Президент до цього законопроекту. Ви подивіться, хто автори законопроекту! Наші колеги народні депутати: Ємець, Сидорович, Пташник і інші. Я ж не думаю, що вони на користь саме однієї політичної сили намагалися писати. Вони намагались писати об'єктивний і справедливий закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставиться на голосування поправка 339 народного депутата Власенка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Комітет – проти. 13:22:25 За-83 Рішення не прийняте. 340-а, Помазанов. 335-а, Алексєєв. Будь ласка.
13:22:41 АЛЕКСЄЄВ І.С. Ігор Алексєєв, фракція "Народний фронт". Шановні колеги, ну ми бачимо, яка точиться жвава дискусія про те, що ті розміри винагород і ті доплати, які є для суддів Конституційного Суду, є абсолютно неприйнятними. Хочу нагадати, що посадовий оклад судді Конституційного Суду відповідно до тих встановлених меж, які є зараз, а саме: 75 прожиткових мінімумів. Це 120 тисяч гривень, це абсолютно нормальний фонд заробітної плати. І ті ініціативи, які пропонуються щодо ще доплат у вигляді "за вислугу років" до 40 відсотків, я вважаю, що це є абсолютно неприйнятними і в своїй правці я хотів зменшити ці розміри. Я не кажу про те, що цих доплат взагалі не повинно бути, але в тих розмірах, які запропоновані в першому читанні, їх не можна підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 335 народного депутата Алексєєва. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. 13:23:55 За-117 Рішення не прийняте. Так, 339-а Власенка вже була? Вже була 339-а? Так, наступна 340-а, Помазанов. Будь ласка, Помазанов, 340-а.
13:24:11 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Колеги, ви знаєте, ми вже тут півгодини розглядаємо питання премій, заробітних плат, якихось заохочень для майбутніх суддів Конституційного Суду. І моя правка ця 340-а стосується того, щоб ми все ж таки не робили ще додаткових. Ви тільки вслухайтесь: суддям, які обіймають посади секретаря колегії, виплачується 5 відсотків, заступнику – 10 відсотків, голові – 15 відсотків. Це від тих шалених сум, що ми вже встановили. Тому, шановні колеги, моя правка стосується одного. Дійсно є голова суду, є заступник, це адміністративна робота, але не треба диференціювати їх 10, 15, 20 відсотків. Давайте їм зробимо просто обом ще 10 відсотків надбавки, це і так буде дуже багато. Тому, колеги, я прошу підтримати мою правку і проголосувати "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування правку 340-у народного депутата Помазанова. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. 13:25:21 За-122 Рішення не прийняте. Наступна 343-я, Власенко.
13:25:30 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. По-перше, я погоджуюся з усіма колегами, які виступали проти, що це є абсолютно неприпустимо при таких розмірах заробітних плат встановлювати такі надбавки за такі речі. Зараз ми розглядаємо надбавки за те, що вони мають ступінь доктора філософії або доктора наук. Тобто ситуація сюрреалістична: коли ми обговорюємо бюджет, ми не можемо знайти коштів для того, щоб трошечки підняти зарплати і трошечки підняти пенсії, але замість цього ми обговорюємо шалений розмір надбавок суддям Конституційного Суду. Але при цьому, шановні колеги, зверніть увагу, жодна із цих поправок не підтримана. Жодна! Тобто на сьогоднішній день проводиться через цей зал ідеологія про те, що судді Конституційного Суду повинні кататися, як сир в маслі в той період, коли весь народ отримує 3600 в кращому випадку. Тому я закликаю залишити, я ж кажу ще раз, зменшувати ці надбавки до мінімуму, зменшувати суму заробітної плати і розв'язати це питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 343 народного депутата Власенка. Хто підтримує, прошу проголосувати. Комітет відхилив її. 13:26:54 За-127 Рішення не прийнято. Шановні колеги! Я хочу звернутись з проханням. Ми пройшли 244 поправки. Третину. Ну, трошки більше третини. Якщо будемо йти в такому ритмі, ми сьогодні пізніше шостої завершимо розгляд. У мене є велике прохання наполягати тоді, коли це є дійсно принципово, колеги. Я не знаю, в чому є задум. Далі є дуже важливі законопроекти. Аграрний блок, яких чекали, тих законопроектів протягом двох місяців! Далі є важливі питання, які стосуються гуманітарної і соціальної сфери. Я просто звертаюсь до вас з проханням наполягати лишень тоді, коли це справді надзвичайно важлива річ. Це все дуже просто. Ми інакше просто не розглянемо сьогодні жодного іншого законопроекту! Це просто моє прохання і моє звернення до колег народних депутатів, колеги. Я йду далі. 344-а, Помазанова. Наполягає, 344-а.
13:27:57 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Шановні колеги! Ви знаєте, я схиляюсь до тієї думки, що в принципі ми можемо сьогодні якісно підготувати цей законопроект. Лише один за день, але все ж таки ухвалити його, оскільки він дійсно потрібен для Конституційного Суду. Але моя правка 344 стосується знову ж таки зменшення рівня певних доплат за науковий ступінь. Коли у нас в діючій редакції проекту передбачено 15 і 20 відсотків для суддів, які мають науковий ступінь, то я пропоную все ж таки їх зменшити до 5 і 10. Це і так надвеликі кошти. І ми знаємо, що зараз більшість правок, які оголошуються, і в тому числі стосовно надбавок суддям Конституційного Суду, вони оголошуються народними депутатами, які мають юридичну освіту, які знають, що таке суди, які знають, що таке судочинство, які знають, що таке судова заробітна плата. І я на робочих групах також наполягав на своїх правках, але, на жаль, комітет мене не підтримав. Тому я пропоную зараз у залі поставити цю правку на голосування і підтримати її. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування правку 344 народного депутата Помазанова. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Голосуємо. 13:29:22 За-129 Рішення не прийнято. (Шум у залі) Не встигли? Змобілізуємося? Але тільки три рази буде ставити. Колеги, наступна – 346-а, Алексєєв. Не наполягає. 351-а, Пинзеник. Наполягає. 351-а, будь ласка, Пинзеник.
13:29:46 ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати, я голосував проти цього закону у першому читанні. Причина? Цей закон передбачає розміри заробітної плати, які недопустимі ні з економічної, ні моральної точки зору. Більше того, вони виглядають непристойними. У першому читанні була прийнята заробітна плата 400 тисяч гривень на місяць. Що змінив законопроект у другому читанні? Ситуація нібито поліпшилась – 300 тисяч гривень. Ви правильно порахуйте і не говоріть, не оперуйте окладами, який порівняно із суддями Верховного Суду збільшений у півтора рази. Додайте всі надбавки і вийдете на 300 тисяч гривень, враховуючи допомогу на оздоровлення. Тому моя пропозиція дуже проста. Ми не маємо права не враховувати, що це в 100 разів більше ніж мінімальна заробітна плата і в 50 разів вище середньої заробітної плати. Моя пропозиція: встановити суддям Конституційного Суду зарплату у фіксованому розмірі без будь-яких доплат і… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:30:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування 351 поправку народного депутата Пинзеника: у фіксованому розмірі встановити зарплату суддям. Будь ласка, 351 поправка. Голосуємо. 13:31:18 За-116 Рухаємося далі. 352-а, Одарченко. Мікрофон, будь ласка.
13:31:27 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, багато хто пам’ятає, як Янукович, коли хотів отримати рішення Конституційного Суду про те, що "тушки" є членами коаліції, роздавав хабарі суддям, на жаль, це не розслідувано. Але зараз Порошенко йде далі, він хоче ці хабарі роздавати за рахунок бюджету, встановлюючи такі заробітні плати. Я переконаний, що це робиться для того, щоб зламати мораторій на продаж землі. Я пропоную, щоб ми прирівняли заробітну плату судді Конституційного Суду до заробітної плати народного депутата, і це буде чесно, зрозуміло, це буде така формула, яка буде зрозуміла всьому суспільству: заробітна плата судді Конституційного Суду тотожна заробітній платі народного депутата України. А не так: 300 тисяч – заради того, щоб вони голосували так, як вам потрібно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставиться на голосування поправка 352-а народного депутата Одарченка. 13:32:45 За-150 Будь ласка, рухаємося далі. 353 поправка народного депутата Пташник. Якщо не спрацювала картка, вже все, йде далі поправка 353-я. Прошу, пані Пташник.
13:33:02 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги, моя поправка стосується також більш адекватної винагороди судді Конституційного Суду, і я прошу її підтримати. В той же час, я хотіла би зауважити, що я би могла би пояснити свою позицію більш детально по всіх моїх поправках, але свого часу, Комітет з правової політики, щось ньому пішло не так. І, шановний Руслане Петровичу, ви зібралися робочою групою закритою, не запросили туди ні авторів поправок, ні мене, як одного із співавторів цього законопроекту, на жаль. І в мене є підозра, чому ви так зробили. В "Перехідні положення", на жаль, були засунені зараз певні зміни до різних законодавчих актів, які не стосуються, власне, Конституційного Суду. Це Закон про нотаріат, це Кримінально-виконавчий кодекс, це чомусь регулювання, що окремі державні підприємства мають стати підвідомчими Міністерству юстиції. Мені незрозуміла така позиція. І чому робочою групою ви прийняли ці зміни, і пропонуєте вносити туди зміни, в ті закони, які не стосуються діяльності конституційних судів взагалі? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 353 поправка ставиться на голосування. 13:34:26 За-125 Далі рухаємося. 354-а. Дивіться, зараз, по-перше, 354 вже поправка, а далі рухаємось далі. Будь ласка, пан Власенко.
13:34:38 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Ірина Володимирівна. Моя поправка говорить про одне єдине, ви знаєте, ми придумали для суддів, ми чомусь назвали їх пенсію щорічним довічним грошовим утриманням. Давайте ми назвемо їх чесно пенсія, а відтак стаття 27 повинна називатися не щомісячне довічне грошове утримання суддів Конституційного Суду у відставці, а пенсійне забезпечення судді Конституційного Суду у відставці. Тому що ні про яке грошове утримання ми не говоримо, а ми говоримо реально про пенсії, які по суті вони отримують. Тому прошу підтримати мою поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 354 поправка ставиться на голосування. 13:35:29 За-127 355-а на підтвердження, це народного депутата Князевича поправка. Будь ласка, Одарченко мікрофон.
13:35:36 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги! Юрій Одарченко, "Батьківщина". Міжнародний валютний фонд начебто вимагає від України, і це підтвердив підпис Президента, зменшення пенсій для простих людей. З 1 тисячі 200 гривень люди ще платять 15 відсотків, ви тільки вдумайтеся. А цією правкою Руслан Князевич хоче встановити людям пенсію, суддям на рівні 80 відсотків їхнього окладу. Володимир Михайлович Пинзеник озвучив цю цифру – 300 тисяч. Шановні громадяни України, чи це не хабар, чи не ганьба, чи це не підкуп суддів Конституційного Суду заради того, щоб вони лизали п'ятки Президенту? Це ганьба для всього парламенту! Якщо ми встановимо такі пенсії суддям, недивлячись на те, що для простих громадян ми ще… ви обклали їх податком. Ганьба! Не треба голосувати за цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо, коментар тепер голови комітету. 355 поправка, пане Князевич.
13:36:42 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановні колеги, тепер я скажу, що насправді хочуть зробити. Значить, у першому читанні була проголосована норма, відповідно до якої довічне утримання виплачується тому судді, який подав у відставку незалежно від того, скільки років він пропрацював на посаді судді. Комітет каже, що він хоча би половину строку повинен пропрацювати, а потім подавати у відставку і отримувати відповідне отримання. А Одарченко хоче, щоб він один день попрацював, пішов у відставку, і держава йому довічно платила гроші. Оце правда, а не те, що ви тут говорите. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Одарченко, ви отримали роз'яснення. Ви наполягаєте на тому, щоб на підтвердження ставили? Ви почули тільки що роз'яснення комітету, що це погіршить навпаки... Будь ласка, ставимо на підтвердження 355 поправку. 13:37:42 За-87 Рухаємося далі, будь ласка. 357-а, Добродомов. Не наполягає. Я перепрошу, 356-а, Помазанов. Будь ласка, пане Помазанов.
13:37:56 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Колеги, на жаль, я вимушений констатувати, що попереднім голосуванням ми, дійсно, зробили гірше і набагато гірше. Оскільки ми сьогодні матимемо таку норму, коли суддя Конституційного Суду прийшов на роботу, один день попрацював суддею і уходить назавтра у відставку, і отримує 80 відсотків грошового забезпечення. Я вважаю, що таку правку не треба взагалі було ставити. І якщо треба пояснити детальніше, я готовий. Але все ж таки моя правка стосується того, щоб ми ці 80 відсотків поміняли на 50. Але я все ж таки пропоную колегам до попереднього голосування також повернутися, оскільки воно є надважливим. Прошу мою правку підтримати і повернутися до попереднього, оскільки ми повинні назбирати на нього 226 голосів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дя. Я зараз згідно Регламенту маю ставити 356 поправку вашу, шановний пане Помазанов, на голосування. А що стосується всіх інших норм, які, на думку членів комітету, погіршують якість закону, це вже, коли пройдемо всі поправки, ви будете звертатися до залу. А голова комітету і члени комітету, будь ласка, 356 поправка. 13:39:18 За-114 Немає достатньої кількості голосів. 358-а, Євтушок, будь ласка, мікрофон.
13:39:25 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Я хочу підтримати свого колегу Сергія Власенка, який вносив своєю поправкою зміну у статтю 27 – про щомісячне довічне грошове утримання судді, а насправді, пенсійне забезпечення. Дійсно, тут питання 80 відсотків винагороди викликає дуже суперечливі такі, соціально несправедливі запитання. Тому ми пропонуємо замість 80 відсотків поставити 40 відсотків винагороди судді Конституційного Суду. Але хотів би сказати, пане голово комітету, напевно, припиняйте цей фарс. Закон абсолютно, який ви у Прикінцеві положення позаносили всякі різні недобрі речі, зміни до інших нормативно-правових актів, абсолютно нівелює всю законодавчу, скажімо так, процедуру в цьому парламенті. Знімайте його, і тому це буде можливість піти до розгляду інших законів, які є теж, дійсно, вкрай важливі на сьогоднішній день. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз маю на голосування поставити, потім вам дам слово. По цій поправці я маю зараз ставити на голосування. Будь ласка, 358 поправка, голосуємо. 13:40:50 За-89 Далі, 359-а, Власенко. Я зараз дам вам слово. 13:41:03 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз... Шановний пане Ляшко, я бачу вашу руку. Я дам вам потім слово. 359-а, будь ласка, Власенко. ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Щоб уникнути будь-яких спекуляцій і інсинуацій, я зачитаю, що вимагає партія "Батьківщина". Суддя Конституційного Суду отримує пенсію на загальних підставах, визначених пенсійним законодавством. Оце вимагає партія "Батьківщина". Ніяких 80 відсотків від зарплати, ніяких 50 відсотків від зарплати, а суддя Конституційного суду отримує пенсію на загальних підставах. Буде пенсія тисячу 400 – пішов і получив тисячу 400. Буде пенсія дві тисячі – пішов і получив дві тисячі, а не 80 і не 50 тисяч гривень. Тому для того, щоб припинити будь-які спекуляції і закрити дірку, і, до речі, чи він звільнився через один день і чи через два, і через 4 роки, він повинен отримати пенсію на загальних підставах, як це передбачено, ніяких відсотків від посадового окладу. Прошу це підтримати і ми знімемо всі питання, ми знімемо спецпенсії, ми знімемо все, що тільки можна зняти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 359 поправку. Я просто не зрозуміла, Олег Ляшко вимагає слово з приводу якої поправки? Я не зрозуміла. З цієї? З цієї поправки. (Шум в залі) Не кричить, будь ласка. Я ж не чую, з якої поправки просить слово Олег Ляшко. Зараз голосуємо 359 поправку, будь ласка. 13:42:46 За-108 З приводу 360-ї, будь ласка, Ляшко, прошу.
13:42:50 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановна пані головуюча, шановні колеги, всі в залі розуміють, що за закон голосів не буде. Ми пройшли тільки половину поправок. В мене питання, я думаю, що багато людей. Які нас слухають, задають питання. В день розглядати родин законопроект, щоб у підсумку його не прийняти, коли в порядку денному маса інших надзвичайно важливих законів для переселенців, соціальних тощо. Тому я пропоную, оскільки ми бачимо, що голосів під закон немає, давайте ми припинимо цю процедуру обговорення, яка вечором закінчиться тим, що закон не буде прийнятий, ми втратимо день. Давайте зараз тільки по тих поправках, хто наполягає, приймаємо рішення, голосуєм чи не голосуєм, і переходимо до розгляду інших питань: переселенці, діти-сироти, діти, на навчання які не мають можливості, з окупованих територій; аграрні питання; питання захисту землі, підвищення пенсій, підвищення зарплат. От, які ми маємо розглядать питання. А день ні про що говоримо, щоб у… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний голово фракції, насправді Регламент зараз вимагає від нас пройти цей ґрунтовний законопроект по тих поправках, на які наполягають автори. І я як головуючий ставлю на вимогу авторів тільки ті поправки, на яких наполягають. У мене є наступна пропозиція, я вважаю, що вона є конструктивна. Вам видніше, головам фракцій, чи є, чи немає зараз на це голосів. Ми не маємо права переривати законопроект. Підійшли тільки що автори поправок до закону, і вони говорять, що якщо буде прийнято рішення повторне друге читання, вони готові знімати поправки. Але це має бути політичне рішення. Будь ласка, в перерві проведіть нараду у Голови Верховної Ради відносно того, яка є доля цього законопроекту. А поки ми йдемо по поправках. І підказують мені фракції коаліції, що в них голоси є. Рухаємося далі. Поправка номер… 366-а, народного депутата Власенка.
13:45:05 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Я розумію, що, можливо, для когось є абсолютно неважливим, як було зазначено, встановлення оцих шалених зарплат і пенсій суддям Конституційного Суду, невідомо чого, невідомо за що, вірніше, відомо, чого, і відомо, за що, і відомо, для чого. Для мене це є важливим, оскільки встановлення цих пенсій, очевидно, є інструментом маніпуляцій з боку Президента Порошенка і способом контролю за суддями Конституційного Суду, які спочатку слугували Януковичу, а тепер продовжують слугувати Порошенку, виносячи абсолютно абсурдні, некоректні, нефахові судові рішення в галузі конституційної юстиції. Моя поправка 366-а вчергове стосується питання пенсійного забезпечення, і вона пропонує повиключати оці всі шалені так звані щомісячні виплати суддям Конституційного Суду у відставці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ми ставимо на голосування 366 поправку депутата Власенка. 13:46:25 За-103 Рухаємося далі, шановні колеги. 371-а народного депутата Пинзеника. Будь ласка.
13:46:31 ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати! Чого можна очікувати від органу, діяльність якого буде регулюватись законами, прийнятого з нормами несправедливими. Перша несправедлива норма. Пенсія за цим законом судді Конституційного Суду – 230 тисяч гривень! Це в 200 разів вище мінімального розміру пенсії. Несправедливість друга. Спеціальний режим призначення пенсій. Норма Конституції каже: "Всі громадяни рівні перед законом". Цей закон стверджує: є рівні громадяни, а є рівніші, це судді Конституційного Суду. Більшості громадян України пенсія встановлюється у розмірі 1,35 відсотка за кожен рік роботи. Суддям Конституційного Суду пенсія встановлюється в розмірі 80 відсотків заробітку. Тому моя пропозиція. Всім громадянам, включаючи суддів, пенсія має призначатися за єдиним пенсійним законом. Відповідна правка внесена в закон. Прошу підтримати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування поправку номер 371 народного депутата Пинзеника. 13:48:00 За-121 Рухаємося далі. Народний депутат Пташник наполягає? 375-а. Не наполягає. Я ставлю тільки ті поправки, на яких автор наполягає. 378-а. Будь ласка, Пинзеник. Зараз… я вже оголосила 378-у, будь ласка. 13:48:23 ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати, зверніть увагу, що, крім заробітку майже в 300 тисяч гривень, суддям до відпустки виплачується ще одна місячна заробітна плата, це 288 тисяч гривень. Для порівняння: ця сума дорівнює пенсії, яку отримує пересічний громадянин України за все своє життя. Для більш зручного порівняння, ця сума дорівнює річній заробітній платі народного депутата України. Та не може бути ніяких доплат до відпустки, ми їх скасували навіть для депутатів. Тому пропозиція, внесена до тексту закону: вилучити цю норму з проекту Закону. Прошу поставити на голосування відповідну правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 378 правку. 13:49:22 За-141 Далі 377 поправка. Це поправка членів комітету, на вимогу Власенка ставиться на підтвердження. Будь ласка, Власенко, мікрофон.
13:49:34 ВЛАСЕНКО С.В. Шановні колеги, я хочу поставити 377 поправку на підтвердження. Незважаючи на те, що голова комітету говорить, що це погіршення, але я би радив голові комітету розглядати правки в комплексі. Є 383 моя поправка, яка точно не погіршує перше читання, а робить ситуацію правильною і коректною. Я не ставлю під сумнів питання відпустки, але я погоджуюся з попереднім виступаючим, з Віктором Михайловичем Пинзеником, що разом із оплатою, по суті, відпустки вони іще отримують допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Тому це виглядає абсурдним. Вони отримують надбавку за стаж, вони отримують надбавку за науковий ступінь, вони отримують надбавку за заняття посад, і ще й, ідучи у відпустку, вони отримують ще одну оплату на оздоровлення. Тому я прошу поставити 377-у на підтвердження. А щоб не погіршувати ситуацію, в подальшому підтримати мою 382 поправку, і ми вирішимо ситуацію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар глави комітету.
13:50:42 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Якраз із точністю до навпаки. Справа в тім, що автори запропонували, і парламент підтримав в першому читанні, що треба під час відпустки виплачувати ще винагороду судді. Комітет категорично проти цього, щоб платити йому ще одну заробітну плату. Що говорили тут всі відповідно члени парламенту. Бо вони дивляться на редакцію першого читання, а не дивляться на те, що прийняв комітет за результатами розгляду підготовки до другого читання. Якщо ми її не підтвердимо, то якраз під час виходу у відпустку йому подвійну заробітну плату буде виплачувати держава. Бо це передбачає норма першого читання. А ви самі, коли будете голосувати, визначайтесь, що ви підтримуєте, чи те, чи те. А то ми голосуємо, і те підтримуємо, і те підтримуємо! ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на підтвердження поправку, яку комітет просить підтримати. Просимо визначитися. Комітет просить підтримати. 13:51:46 За-111 Рухаємось далі. Я ставлю тільки поправки, на яких наполягають. 382-а, Власенка.
13:51:54 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Це якраз поправка, яка вирішує ситуацію і немає жодних проблем. Я пропоную прибрати слова, оцю допомогу на оздоровлення. І ми вирішуємо ситуацію, немає жодних проблем. Немає жодних проблем. Повинна бути у судді оплачувана відпустка, як у будь-якого громадянина згідно з Трудовим кодексом і з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Оплачувана відпустка – 30 днів. Нема питань. Але без будь-яких оздоровлень! Прибираємо оздоровлення і маємо чистий спокій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, визначаємось по поправці, колеги. Поправка номер 382. 13:52:43 За-116 Далі. 390-а, Власенка. А, я перепрошую! Я перепрошую. Шановні колеги, Помазанов наполягає. Зараз. Народний депутат Помазанов, 387 і 388 поправки, будь ласка.
13:53:03 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Моя поправка 387 і 388. Можу просто не брати додаткової хвилини, а розкажу в одній. Скажу, що за результатами наших голосувань, підтверджень, голосувань і так далі, ну, ми вже розбалансовуємо закон. Але менше з тим в цьому законі в першій редакції передбачається, що суддя Конституційного Суду має ще додаткових 15 днів на те, щоб бути у відпустці, незважаючи на ті доплати, які виплачуються йому при відпустці. Я пропоную, щоб суддя Конституційного Суду мав таке право тільки після отримання 5 років, не менше 5 років стажу на посаді судді, тільки тоді він буде мати таке право. Більше того, у 388 правці він забезпечується усім, і крім цього, ще й транспортом службовим, і квартирами, усім. Я пропоную позбавити його права користуватися транспортом, оскільки ми зараз бачимо, що суддя Конституційного Суду приходить на роботу тільки для того, щоб отримати надвеликі кошти, отримати безкоштовну квартиру, машину і поїхати у відпустку на додаткові 15 днів. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, спочатку 387 ставимо поправку на голосування. 13:54:27 За-116 На жаль, немає голосів. 388 на голосування поправку. 13:54:46 За-113 Немає підтримки. 390 поправка Власенка. Мікрофон, будь ласка.
13:54:52 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Ірина Володимирівна. Я не наполягаю на 390-й, але прошу поставити на підтвердження 391 поправку, яка передбачає, що на час здійснення повноважень суддя, який не проживає у місті Києві, має право на отримання службового житла. Я думаю, що при такому рівні заробітних плат, доплат, оздоровчих, пенсійних і так далі суддя Конституційного Суду буде в стані і в змозі придбати житло за власні кошти. Ніяких додаткових прав на службове житло не треба йому надавати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан.
13:55:29 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановні колеги, прошу уваги. Якщо ми не підтримаємо цю поправку, суддя зможе, вдумайтесь, отримати компенсацію за винаймання житла самого дорогого, держава змушена буде платити. Витрати, пов'язані з переїздом, не я писав, а автори прописали в першому читанні. Витрати, пов'язані з переїздом з іншого міста, держава, всі його книжечки, сім'я і все решта мають відповідно караваном перевозити за рахунок держави. І використовувати будь-який особистий транспорт на власний розсуд з подальшою компенсацією використання. Це абсурд, якого не можна допускати. Ми пропонуємо на час його повноважень надавати йому службове житло, яке для всіх суддів, тим більше в Конституційного Суду це житло вже є, воно просто переходить відповідно від одного судді до іншого, про жодне інше не йдеться. Вибирайте: або ви витрачатимете мільйони для того, щоб вони своїх собачок перевозили, або відповідно по совісті голосуйте. Хто хоче, голосуємо. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:56:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на підтвердження 391 поправку. Просить комітет її підтримати, прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу проголосувати. 13:57:02 За-103 Рішення не прийняте. Колеги! Яка? 392-а, Помазанов. Так? 397-а, Алексєєв. Увага: 2-а, Пинзеник, а потім – 7-а, Алексєєв. 2-а, Пинзеник. Включіть мікрофон Віктору Пинзенику.
13:57:29 ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати! Якщо додати всі виплати, які отримує звичайний суддя Конституційного Суду в рік, це 3,6 мільйона гривень. За ці кошти можна купити квартиру, про яку службову квартиру ми говоримо в цьому законі, що ми ще маємо суддям з бюджету платити? Коли доповідач говорить про те, що ця норма була колись, то це некоректне порівняння. Чому? Бо не було ніколи й близько таких заробітних плат, які передбачає цей закон. То якщо ви робите вже зарплату, припиніть роздавати і ще й безплатні квартири. Відповідна норма пропонується мною: вилучити з тексту закону поправкою 392 право на службове житло. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан, ставити на голосування?
13:58:27 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Та ставте. Я просто хочу сказати, мова йде не про виділення або про існування, по факту, колись вже уряд дав за погодженням з Мінфіном Конституційний Суд вже отримав ці квартири. Про що ми говоримо? Ви хоч подивіться про що йде мова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 392 народного депутата Пинзеника. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. 13:58:57 За-114 Рішення не прийняте. І, колеги, все-таки автори поправок, я прошу вас, поясніть стратегічний задум. Ми можемо дійти до восьмої вечора таким темпом. Я справді, в мене, колеги, є, я дам всім авторам, тільки я прошу все-таки по тих поправкам, які принципові і які важливі для законопроекту ставити. 95-а. 395-а, Власенко, будь ласка.
13:59:21 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Це важливі поправки, ми обговорюємо якісь абсолютно невідомі зарплати для якоїсь касти, яку тут формують, для виконання в подальшому політичних замовлень. Це абсолютно серйозні речі. Віктор Федорович робив це саме. Він формував касту, давав їм пряники, і вони потім йому служили, і відновлювали Конституцію. Повертаючись до поправки. Є у Конституційного Суду службове житло – віддайте атошникам. Атошникам віддайте службове житло з тими зарплатами, які у них є. А коли голова комітету каже, що в перше читання вони напхали багатомільйонні оплати за винаймання житла, то я своєю поправкою 395 пропоную вилучити це з першого читання. Ми вилучаємо пункт 2 статті 29, і не буде у нас виплат за винаймання житла. Тому що зарплата, яку отримує суддя Конституційного Суду, буде достатня для того, щоб він міг це робити сам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 395 народного депутата Власенка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, комітет її відхилив. 14:00:42 За-114 Рішення не прийнято. Тепер 394-а, Помазанов. А, 397-а, Алексєєв. На якій наполягаєте? 397-а… 394-а, Помазанов. 394-а, Помазанов.
14:00:59 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Шановні колеги, хочу повідомити, що, дійсно, коли ми не підтримали 391 поправку, яка була врахована комітетом, ми зробили тільки гірше, дійсно, зважаючи на те, яка редакція була запропонована в першому читанні. Але, зважаючи на те, що зараз ми маємо таку редакцію першого читання, оскільки не підтримана правка, і маємо правки 392-400, які є ідентичними, вони пропонують, дійсно, виключити взагалі частину другу статті 29. Тому, колеги, я прошу вас всіх вдуматися взагалі, що ми зараз, якщо не проголосуємо одну з цих правок восьми, будь-яку правку, то ми отримаємо, дійсно, додаткові компенсації цим суддям Конституційного Суду. У них і так є надвисока заробітна плата. Або ми повертаємося до 391 і її все ж таки підтримуємо, або повністю вилучаємо цю частину другу статті 29, про що говорить в тому числі і моя правка 394. Тому, колеги, подумайте ще раз, займіть місця, або голосуємо 394, або 391 на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, хто підтримує 394 поправку народного депутата Помазанова, прошу проголосувати. 14:02:26 За-118 Рішення не прийнято. Колеги, я продовжую засідання на 15 хвилин, як і передбачено Регламентом. Наступна 97-а. Наполягаєте чи ні Алексєєв? Ні, не наполягає. Так, 415-а, Помазанов. Не наполягає. 417-а, Чижмарь. Не наполягає. 418-а, Власенко. Будь ласка, 418-а.
14:03:00 ВЛАСЕНКО С.В. Шановні колеги, законом не регламентується фонд оплати праці радників і помічників судді Конституційного Суду в тій редакції, в якій я це пропоную зробити. Я пропоную щорічно – так, як це робиться для помічників депутатів – щорічно визначати у Державному бюджеті фонд оплати праці на помічників, на помічників і радників. Я думаю, що це буде коректно, це відпрацьована ситуація, і, принаймні, на рівні парламенту тут не повинно бути жодних проблем. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, хто підтримує поправку 418 народного депутата Власенка, прошу проголосувати. Комітет проти. Будь ласка, голосуємо. 14:03:51 За-81 Рішення не прийнято. 421-а, Одарченко.
14:03:58 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, що це за нову "касту недоторканих" ми створюємо в державі? Законопроект передбачає, що – увага! – колишній суддя Конституційного Суду – не діючий, а колишній! – не може бути затриманий чи заарештований без дозволу Конституційного Суду України! Його не можна обшукати чи вчиняти щодо нього аналогічні слідчі дії. Недоторканість судді, колеги, має виключно функціональний характер. Він повинен здійснювати правосуддя неупереджено, не бути під загрозою тиску з боку правоохоронних органів через свою позицію. Але не треба недоторканості у колишнього судді! Шановні друзі, навіщо ми це робимо? Навіщо автори пропонують недоторканість для колишніх суддів? Мабуть, тоді, коли вони можуть проголосувати за відміну мораторію на землю, щоб їх не виловлювали за незаконність їх дій і не притягували до відповідальності. Прошу проголосувати за мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 421 Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Голосуємо. 14:05:19 За-79 Рішення не прийнято. 435-а, Одарченко. Не наполягає.
14:05:25 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Нет! Наполягає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ОДАРЧЕНКО Ю.В. Пане Андрію, я наполягаю на всіх своїх правках. Колеги, я не розумію мотивів відхилення цієї правки, вона суто технічна. Пропонується, що при виборах голови Конституційного Суду України до складу лічильного... лічильної комісії не могли входити кандидати на посаду голови. Це абсолютно логічно, але комітет чомусь цю пропозицію відхилив. Ви вважаєте нормальним, коли кандидат буде рахувати бюлетені за себе? Я вже не кажу, що це, в принципі, корупція. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує правку 435 Одарченка, прошу проголосувати. Комітет – проти. 14:06:16 За-76 Рішення не прийнято. 438-а, 439-а, Крулько. Можна по двох правках відразу?
14:06:24 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". По 438 поправці, чому я пропоную включити дев'яту частину додатково? Уявіть собі ситуацію, що голова суду подає особисту заяву про його дострокове звільнення з посади, але така заява не задовольняється Конституційним Судом, що ж тоді робити в такому.... фактично тупиковій ситуації? Тому я пропоную, добавити додаткову частину дев'ять, відповідно до якого він має право припинити виконання посадових обов'язків голови суду через 15 днів після дня розгляду цього питання Конституційним Судом на випадок, якщо його заява не буде задоволена. Прошу сесійну залу підтримати цю абсолютно логічну і правильну поправку для того, щоби не створювати додаткові тупикові ситуації в діяльності Конституційного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 438, прошу проголосувати, комітет – проти. 14:07:34 За-74 Рішення не прийнято. 439-а. 442-а. 447-а. Тимошенко, 448-а, Юрій Тимошенко. Будь ласка, включіть мікрофон.
14:07:56 ТИМОШЕНКО Ю.В. Панове депутати, що передбачає моя поправка. Вона передбачає, щоб пункт 4 частини другої статті 35 виключити. Озвучу, що в цьому пункті говориться: "Велика палата розглядає питання щодо (вслухайтесь!) відповідності Конституції України питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою". Цей пункт суперечить Конституції України. Носієм найвищої влади в Україні є народ. Цей пункт підриває основи народовладдя, основи демократії. Демократія – влада народу. Це перший пункт. З цим положенням - це є повернення сталінізму, - цей закон голосувати не можна. Перше питання. Друге питання. Зупинімо нарешті цей фарс! В залі не присутньо навіть половини кворуму. Всі наші голосування є незаконними. Не може працювати… ГОЛОВУЮЧИЙ. 448 поправка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. 14:09:27 За-67 Рішення не прийняте. Наступна: 453-я. Наполягає Одарченко.
14:09:37 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я думаю, всі тут пам'ятають сумнозвісного суддю Кірєєва, який за вказівкою Януковича засудив Юлію Тимошенко до ув'язнення, коли вона боролася з газовими монополістами. Але тут пропонується у тексті законі такі ж самі схеми, коли визначені там палати чи сенат працювали по одним і тим же справам. Я пропоную, щоб склад сенатів періодично змінювався, щоб забезпечити більшу випадковість у їх складі. Тому пропоную, щоб жеребкування щодо складу сенату відбувалися кожні три роки. Суди загальної юрисдикції періодично змінюють склади своїх колегій. Це необхідно для того, щоб вносити нові погляди в дискусію, а також уникнення підтримки рішень виключно через певне дружнє ставлення суддів одне до одного. Якщо ми вже не ділимо суд на частини, то нехай хоча б склад їх не буде постійним. Я прошу, щоб ми не продовжували практику Януковича, коли він визначав суддів, які мусили приймати заздалегідь вигідні для… ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 453 Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 14:11:04 За-59 Рішення не прийняте. 455-а. Одарченко.
14:11:09 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Не наполягаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. 458-а, Одарченко. 467-а. Не наполягає. (Шум у залі) Яка? Шоста? Сьома. 467-а, Одарченка. Потім дам Пташник. Перший – Одарченко, 467-а.
14:11:21 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, я вважаю, що досвід апеляційних та касаційних судів щодо зміни суддів у колегіях має бути використаний і в Конституційному Суді. У судах загальної юрисдикції визначаються так звані взаємозамінні колегії, які не засідають одночасно. Якщо в одній колегії вбуває суддя, то випадковим чином його замінює суддя з іншої взаємозамінної колегії. Оскільки ці колегії одночасно не засідають, то цей суддя може відразу ж з'явитися на засідання, що дозволяє не зривати процес розгляду справи. Пропоную відповідну процедуру запровадити в Конституційному Суді. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує правку 467 народного депутата Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка. 14:12:31 За-59 Рішення не прийняте. 466-а, Пташник. Включіть, будь ласка, мікрофон.
14:12:36 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги, моя поправка стосується урегулювання діяльності суду за відсутності його повного складу. Я пропоную передбачити, що якщо кількість суддів Конституційного Суду є меншою, ніж 18, то колегія відповідна є повноважною за участі у ній, щонайменше, двох суддів Конституційного Суду. Це направлено на те, щоб якщо кількість суддів є меншою фактично за 18, то проблематично буде забезпечити діяльність колегії за участі 3 членів. Тому для цих випадків саме і пропонується встановити, що колегія є повноваженою за участю як мінімум 2 суддів, якщо загальна кількість суддів менша за 18. Тобто моя поправка спрямована якраз на унеможливлення виникнення таких провалів чи зупинок в діяльності Конституційного Суду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 466, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка, голосуємо. 14:13:43 За-68 Рішення не прийняте. Наступна 481-а. Не наполягає. 482-а. Не наполягає. 484-а. Не наполягає. 490-а. Не наполягає. 88-а, Одарченко. 488-а. Будь ласка, включіть мікрофон.
14:14:04 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я вчергове наголошую, що порядок роботи суду не може визначатися Регламентом. Прошу телеглядачів вдуматись тільки, не за законом буде працювати Конституційний Суд. Процедура розгляду справ не встановлена законом, а якийсь внутрішній регламент, який буде працювати на користь суддів. Ми повинні записати порядок розгляду справ тут, у законопроекті. Законопроект, який мною вносився і, на жаль, не був підтриманий, містив повну процедуру розгляду справ Конституційним Судом. Там не було політики, там була чиста процедура. На жаль, замість того, щоб доопрацювати законопроект, розроблений в Адміністрації Президента, і додати до нього хоча б мінімальні питання процедури, їх усіх віддали на відкуп суддям. Як ви думаєте, на кого буде працювати ця процедура? Вона буде захищати суддів чи учасників процесу? Я ще раз прошу, приберіть норми про Регламент Конституційного Суду. Моя поправка… ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 488-у народного депутата Одарченка, прошу проголосувати. Комітет не підтримує. 14:15:29 За-49 Рішення не прийнято. Колеги, прошу зафіксувати, на якій наступній правці. Так, восьма, закінчили. Наступна, 90-а. Не наполягають. Щоб я знав, з кого почати, колеги. Вже перерва. З 504-ї. Колеги? З 500-ї? Ми вже проскочили її. Колеги, щоб я собі орієнтувався. 81-ї? Колеги, ні-ні, час вже завершився. Я питаю, з якої почнемо після перерви? Але ми її вже пройшли, пане Іван, вас не було. Я її оголошував. Вас не було. Отже, з 503-ї Крулька. Підходить так? 503-я, Крулько, після перерви. В 16:00 ми заходимо в зал і розпочинаємо з 503-ї Івана Крулька. І, колеги, я прошу провести консультації і дозволити більш інтенсивно йти по поправкам, колеги. Пане Руслан, залишіться на трибуні до перерви, ні, документи можете лишити. Я думаю, що нічого з ними не станеться. Колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 16:00 ми продовжимо нашу роботу. І сподіваюсь на більш інтенсивну роботу після перерви у вечірньому засіданні Верховної Ради України. Дякую вам. ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ Сесійний зал Верховної Ради України 11 квітня 2017 року, 16 година Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
16:01:21 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу зайняти свої місця, підготуватися до реєстрації і продовження нашої роботи. Прошу провести реєстрацію. 16:01:45 У залі зареєстровано 365 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. І ми продовжуємо розгляд у другому читанні проекту Закону про Конституційний Суд України. Зараз на трибуні голова Комітету з питань правової політики та правосуддя народний депутат Руслан Князевич. І ми продовжуємо нашу роботу, як домовилися на ранковому засіданні, із поправки номер 503. Немає… Поправка народного депутата Крулька. Немає. Продовжуємо. Поправка номер 504 . Народний депутат Власенко. Прошу.
16:02:29 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Оксана Іванівна. Є пропозиція, оскільки статтею 41 вводиться поняття "Науково-консультативної ради суду", треба, мені здається, чітко відфіксувати, що ця рада працює на громадських засадах, вона не потребує додаткового фінансування. Так, її мета – це, умовно кажучи, методологічна допомога Конституційному Суду, але вона не буде, це не буде способом заробітку для тих людей, які будуть перебувати в складі цієї ради. Тому я і запропонував додати, що члени ради не отримують винагороди або оплати праці за цю свою роботу саме як члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Наскільки мені відомо, в жодних судових установах науково-консультативні ради, які працюють, вони не фінансуються. Як правило, люди працюють на громадських засадах, і це абсолютно правильно і справедливо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, голова комітету.
16:03:39 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Це питання врегульовано в законі, там, де йде мова про те в який спосіб отримують заробітну плату судді і працівники секретаріату, написано, що тільки для них передбачається, і також працівників патронатної служби, тобто помічників, передбачаються видатки в державному бюджеті на оплату їхньої праці. Всі решта органи, які діють при суду, діють на громадських засадах безоплатно. Це питання вирішено. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте? Прошу, поправка номер 504 на голосування. Комітет не підтримує. Прошу. 16:04:23 За-41 Рішення не прийняте. Поправка номер 506, народний депутат Добродомов. Не наполягає. Поправка номер 507, народний депутат Мисик. Не наполягає. Поправка номер 508, народний депутат Чижмарь. Не наполягає. Поправка номер 509, народний депутат Власенко. Прошу включити мікрофон.
16:04:46 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Оксана Іванівна. Ви знаєте, після нашого бурхливого обговорення на ранковій частині засідання Верховної Ради отих всіх зарплат, привілеїв, виплат оздоровчих, службових квартир суддів Конституційного Суду, я думаю, що цей би зал об'єднався і проголосував би за цей закон, якби ми змінили одну норму і всіх працездатних громадян України зробили суддями Конституційного Суду, і тоді все було б у нас добре. А щодо цієї поправки, то тут встановлюється просто термін, коли треба вчиняти відповідні дії, це абсолютно технічна річ і прошу її підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу поставити на голосування, поправка номер 509. 16:05:49 За-51 Рішення не прийняте. Поправка номер 514, народний депутат Пташник. Наполягає? Ні. 515-а, народний депутат Одарченко. Прошу включити мікрофон.
16:06:12 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, три роки тому Конституційний Суд України почав добровільно оприлюднювати на своєму сайті тексти конституційних подань та звернень, а також повні матеріали всіх розглянутих справ, у цьому законопроекті відповідні можливості прибираються. От я прошу звернути увагу, яка метаморфоза? Я прошу зберегти це корисне надбання, яке зробив суд, і залишити оприлюднення на сайті саме текстів подань та звернень. Давайте не робити кроків назад, хоча по питаннях відкритості, подання та звернення є важливими документами для всього суспільства і українці мають право знати, що саме розглядає Конституційний Суд? Мені дуже дивно спостерігати таку метаморфозу, наче Портнов зараз стоїть на трибуні. Портнова нема, але портновщина залишилася, це найгірший прояв такого відношення до правосуддя, цей Закон про Конституційний Суд. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, голова комітету.
16:07:19 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Якраз з точністю та навпаки, чинна редакція першого читання, яку підтримав комітет до другого читання, передбачає, що не може бути жодних винятків в текстах, які оприлюднюються на сайті. А ви, я читаю, передбачаєте доповнити словами "та їх текст за винятком положень, що становлять персональні дані". Це ви хочете обмежити доступ до інформації, яка є в суду. Ми ж пропонуємо жодну, навіть в тому випадку, якщо це містяться дані ці в самому поданні, оприлюднювати його на сайті. Тому давайте будемо чесно, відверто говорити народу правду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу поставити на голосування. Поправка номер 515, голосуємо. 16:08:08 За-34 Рішення не прийняте. Наступна поправка номер 527, народний депутат Власенко. Прошу включити мікрофон. Яка? 516-а, Добродомов, прошу. 517-а, Добродомов. Прошу включити мікрофон.
16:08:29 ДОБРОДОМОВ Д.Є. Дмитро Добродомов, "Народний контроль". Правка стосується теж відкритості роботи суду і строків. Є пропозиція для уникнення різних інсинуацій, можливих навіть махінацій пропонується чітко встановити, що повідомлення про порядок денний пленарних засідань оприлюдниться не пізніше ніж за два дні до їх проведення. Абсолютно логічно і зрозуміла правка, я її прошу підтримати. І, чесно кажучи, не розумію, чому виступаючі доповідають, з трибуни кажуть про максимальну відкритість, а в даному випадку таку просту елементарну норму для того, щоб не було потім, знаєте, що хтось десь не знав про засідання чи ще щось, а її не ввести в дію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу поставити на голосування, 517 поправка. 16:09:33 За-48 Рішення не прийняте. Так, 527-а, Власенко.
16:09:43 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Оксано Іванівно. Поправка 527 скерована на те, щоб уточнити повноваження секретаріату суду по наданню роз'яснень та відповіді на інформацію і запити, щоб обмежити таку інформацію лише наданням роз'яснень щодо функціонування суду, а також надання роз'яснень з організаційних питань, щоб забезпечити можливість, вірніше, відсутність роз'яснень і сутнісних питань. Тобто секретаріат суду повинен надавати роз'яснення виключно з організаційних питань і з питань функціонування суду і все. А так, як сформульовано зараз, то секретаріат суду може надавати роз'яснення з будь-яких питань. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу поставити… будете коментувати? Ні. Прошу поставити на голосування, 527 поправка. 16:10:44 За-71 Рішення не прийняте. Наступна поправка номер 540, народного депутата Власенка. До 540-ї хтось наполягає? 528-а? Так, прошу, народний депутат Добродомов.
16:11:15 ДОБРОДОМОВ Д.Є. Дмитро Добродомов, "Народний контроль". Так, 528-а стосується, знову ж таки, відкритості роботи суду. В законопроекті передбачено пряму трансляцію засідань, і це правильно і добре, однак, не написано, на кого це покладається. Це – важливий момент. В моїй поправці на секретаріат суду покладається здійснення прямої трансляції відкритої частини пленарних засідань та можливість перегляду записів таких трансляцій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, пане голово.
16:11:45 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Є загальне правило, передбачене, відповідно, цією статтею і частиною п'ятою зокрема, про те, що забезпечує все, що стосується відеозапису і надання його для перегляду саме секретаріат суду. Я два слова з приводу поправки: не раніше ніж за два дні, бо тут мене було звинувачено, що я чомусь хочу утаємничити. Справа в тім, що якщо ви почитаєте закон в цілому, там є ціла низка речей, які суду треба буде приймати сьогодні на сьогодні, в тому числі, у сенаті, у великій палаті. Якщо, наприклад, колегія відмовила, це невідкладно розглядається на засіданні для того, щоби прийняти рішення і або відмовити, або все ж таки відкрити провадження. А ви хочете, щоб вони чекали ще мінімум два дні, повідомляли, і, відповідно, потім "вдогонку" приймали якісь рішення, які вже нікому не будуть потрібні. Повірте мені, це тільки зашкодить роботі суду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і прошу поставити на голосування. 528-а поправка, голосуємо. 16:12:44 За-70 Рішення не прийняте. 529-а. 530-а. 531-а. 532-а, 33-я, 34-а… 37-а, 39-а. 538-а, прошу.
16:13:07 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Я прошу поставити поправку номер 538 на підтвердження, тому що ця поправка пропонує виключити введення Конституційним Судом реєстру законів і їх частин, визнаних неконституційними, також рішень КСУ, а також публікувати цю інформацію на сайті суду. Такий реєстр, насправді, сприяв би публічності та прозорості суду і забезпечив би верховенство права. Тому прошу, будь ласка, цю поправку поставити на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пане голово, прокоментуйте.
16:13:40 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу вам сказати, що це абсурд, ви навіть не зрозуміли, про що іде мова. Іде мова про те, що в нас крім сайту Верховної Ради, який є еталонним для тексту законів, комусь спало на думку ідея, що має бути паралельний реєстр законів України. І в нас так часто трапляється, що Конституційний Суд рішення про неконституційність приймає, але парламент не змінює норми законів. І якщо ви хочете знати, в нас зараз, до цих пір існує, наприклад, норма Закону про Конституційний Суд, який на сайті Конституційного Суду в одній редакції, а в еталонній редакції .... Верховної Ради - в іншій. Запроваджуючи такий реєстр. Ми взагалі породимо таку плутанину, що ми потім кінці з кінцями не зведемо і Конституційний Суд не хоче цього. Достатньо, що вони публікують всі рішення, і ви можете, прочитавши мотивувальну частину, звернуться до резолютивної, яка чітко вкаже вам на те рішення, яке було прийнято. І далі відповідно Верховна Рада повинна визначатися, в який спосіб їй діяти з цим рішенням. Вибачте, якщо ви зробите і не підтвердите зараз цю поправку, це буде з точки зору законодавчої роботи, нормотворчої катастрофа, повірте мені. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте? Так. Прошу, 538-а. 16:15:06 За-71 Рішення не прийняте. 539-а. 540-а. Не наполягає. 542-а. 43-я. 44-а. 45-а. 46-а. Вони все одно... Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:15:29 ГОЛОВУЮЧИЙ. 558-а, Власенко. Наполягає? Ні, не наполягає. 565-а, Одарченко. Не наполягає. 567-а. наполягає Власенко. Будь ласка.
16:15:51 ВЛАСЕНКО С.В. 567-а – по бібліотеці, ну, шановні колеги, я ж кажу, ми тут навколо Конституційного Суду створюємо все, що завгодно, включаючи там якісь окремі бібліотеки, які сто процентів там будуть фінансуватись додатково. Ну, треба використати досвід, який існує в усіх нормальних цивілізованих країнах. Є парламентська бібліотека, якою користуються, в принципі, всі установи, або більшість установ, в тому числі і судові. І немає з цим жодних проблем. Є парламентська бібліотека, є бюджет на її утримання. Давайте ми будемо використовувати для цілей забезпечення літературою всі органи держави саме парламентською бібліотекою. Тут немає жодних проблем. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 567, народного депутата Власенка. Комітет її відхилив. Хто підтримує, я прошу проголосувати. Будь ласка. 16:16:56 За-81 Рішення не прийняте. 569-а. 570-а. 69-а. Будь ласка, Власенко.
16:17:03 ВЛАСЕНКО С.В. 69-а і 70-а – це в розвиток іде одне і те саме. Знову-таки мова йде про бібліотеку. Я ще раз підкреслюю, в найбільш розвинених країнах існує практика, де парламентська бібліотека є еталонною бібліотекою, якою користуються всі і в яку збирається вся необхідна література для всіх органів державної влади, в тому числі для судових. Тут немає жодних проблем. Такий досвід є, і його треба використовувати. Не треба створювати інші, витратні для бюджету механізми, на кшталт там бібліотеки, потім ми будемо говорити про якісь інші речі, на кшталт там домів відпочинку, ще щось. Вже про службове житло ми сьогодні говорили. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 569 поправку, Власенка. Хто підтримує, я прошу проголосувати. Комітет відхилив. 16:18:09 За-82 Рішення не прийняте. І ставлю 570-у, Власенка. Хто підтримує, я прошу проголосувати. Комітет відхилив. 16:18:27 За-81 Рішення не прийняте. 572-а. Не наполягає. 573-я. Алексєєв. Будь ласка, 573-я, Алексєєв.
16:18:46 АЛЕКСЄЄВ І.С. Шановні колеги, моя правка стосується виключення положень щодо гарантій фінансової незалежності суду. Викликає суттєвого застереження редакція першого читання законопроекту, де, зокрема, зазначається, наприклад, що обсяги видатків на фінансування діяльності суду в наступному році не можуть бути меншими за обсяг видатків у попередньому фінансовому році. Ну абсолютно незрозуміла пропозиція. Припустимо, виникає ситуація, що в окремому бюджетному році виділяється на видатки розвитку на Конституційний Суд певна сума. Так що, ми тоді в наступному році повинні кожен раз закріплювати таку велику суму? Абсолютно нелогічно. Пропоную, щоб Конституційний Суд як головний розпорядник відповідно бюджетних коштів формував бюджетні запити на кожний окремий рік. І не давайте створювати ситуацію, що для окремих органів будуть якісь створювати преференції. Прошу поставити 573-ю правку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. 573-я відхилена. Вона ставиться на непідтвердження. Хто підтримує поправку 573 народного депутата Алексєєва, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка. 16:20:10 За-107 Рішення не прийняте. 580-а, Одарченко. Не наполягає. 581-а, Юрій Тимошенко, будь ласка. 581-а.
16:20:19 ТИМОШЕНКО Ю.В. Друзі, закон, однозначно, антинародний. Закон ставить волю Конституційного Суду вище волі загальнонародного референдуму, і я прошу підтримати мою поправку, яка ці положення скасовує. І ще. Я би хотів провести рейтингове голосування, в залі немає… недостатньо кворуму. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич.
16:20:52 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Можна чи ні? Можна? Шановний колего, справа в тім, що в Конституції України є ціла низка обмежень щодо проведення референдуму. І Конституційний Суд відповідно до Конституції і Закону про референдуми уповноважений саме здійснювати попередній аналіз щодо відповідності питань, які виносяться на референдум, це його обов'язок. Це не його право, це його обов'язок, бо якщо б цього не було, уявіть собі, скільки б неконституційних речей виносилося на референдум: податки і так далі. Звичайно, людей найбільше це тривожить, але так батьки-засновники Конституції виписали цей конституційний порядок, щоб Конституційний Суд охороняв його з точки зору конституційності. І нічого іншого ми зараз придумати не можемо. Так діє цивілізований світ. Тому прошу вас не кидатися такими голослівними звинуваченнями, це не зовсім справедливо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 581 народного депутата Тимошенка Юрія, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 16:22:05 За-57 Рішення не прийняте. 596, Одарченко. Будь ласка, 596.
16:22:13 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, це технічна правка. В редакції першого читання зазначено, що конституційна скарга може бути подана лише з мотивів порушення прав і свобод людини. Але закон може бути не конституційним не лише з цих причин. Він може бути оприлюднений не в належному порядку, може бути порушена процедура його прийняття. Він може суперечити положенням Конституції України, які визначають обсяг повноважень органів влади. Тому прошу ці обмеження прибрати. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує правку 596 народного депутата Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 16:23:09 За-55 Рішення не прийняте. 599, Одарченко.
16:23:14 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, звернення до Конституційного Суду України не повинні обкладатися судовим збором. Ви тільки вдумайтесь, які норми закладені в текст цього закону. Людина йде до суду за захистом своїх конституційних прав. І тут обов'язок держави ці права захистити. Бо суд сплачується з податків, утримується з податків. Ви ж пропонуєте позбавити людей доступу до правосуддя, встановивши майновий ценз за подання до суду. При цьому немає навіть положень, якщо людина потребує звільнення від цього платежу, ви не вкладаєте ці положення в текст закону. Навіть якщо людина програє, їй цей судовий збір не повертається. Це взагалі нонсенс. Конституційний Суд утримується за рахунок податків. А ви для того, щоб обмежити кількість людей, які будуть звертатись з конституційною скаргою, ще утворили якийсь судовий збір за звернення. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку 599 Одарченка. Хто підтримує, я прошу голосувати. Комітет відхилив. Будь ласка. 16:24:40 За-64 Рішення не прийнято. 600-а, так само наполягаєте? Будь ласка, 600 поправка.
16:24:46 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Я звертаюсь до авторів закону. Ви серйозно обмежуєте доступ людини до правосуддя. По-перше, навіщо додавати до конституційної скарги копію судового рішення, засвідченого саме тим судом, який його ухвалив? Чи ви не знаєте, що якщо справа вже повернута до суду першої інстанції, то копію видає саме суд першої інстанції і він же її і посвідчує. Крім того, навіщо взагалі посвідчувати текст судового рішення, якщо всі вони вносяться в Єдиний реєстр і засвідчуються електронним цифровим підписом. Ви самі нещодавно проголосували за скасування печаток. А тут вимагаєте знову печатки на паперових рішеннях, хоча все є в електронних ресурсах. Прошу хоч тут спростити доступ людей до правосуддя і прибрати цю вимогу про засвідчення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 600 народного депутата Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 16:26:00 За-68 Рішення не прийнято. 618-а, Одарченко. 609-а ще. 609-а, Власенко. Будь ласка.
16:26:10 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Ця поправка вирішує питання, коли до конституційної скарги не додано доказів сплати судового збору. І я пропоную, щоб суд відкладав розгляд такої справи і негайно повідомляв заявника і надавав можливість усунути цей недолік. Це технічна річ, яка присутня практично в усіх питаннях, пов'язаних із зверненням до суду і судочинством. Тобто не повертати, не примушувати людину бігати по два, по три кола, а просто надати можливість сплатити цей збір, або якщо людина його не сплатить, то тоді вже повертати цю конституційну скаргу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує 609 поправку народного депутата Власенка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 16:27:09 За-82 Рішення не прийнято. По 610-й Андрій Лозовий. Включіть мікрофон.
16:27:17 ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовий, Радикальна партія. Я хотів, колеги, щоб ви почули, що зараз відбувається і чого люди пікетували сьогодні парламент, тому що ви до людей не ходите, за рідкими винятками, ви ховаєтесь. Люди, особливо в першу чергу професійні спілки, зараз об'єднались проти Трудового кодексу, який, насправді, є кріпосним кодексом. І те, що зараз нам штовхає нинішня влада, це просто не налазить на голову: коли забирають усі пільги по роботі у матерів-одиначок; коли фактично перетворюють людину праці, людину трудову перетворюють на раба роботодавця; коли звільнити можна по будь-якій підставі; коли нібито за аморальний вчинок, який роботодавець формулює сам, можна звільнити людину без будь-яких пояснень; коли люди можна перевести з одного міста в будь-яке інше без жодних пояснень. Це беспредел, це просто зневага до людини праці! Схаменіться і в жодному випадку перестаньте підтримувати цей Трудовий кодекс. "Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам буде!" – писав Шевченко, до цього парламенту в тому числі. ГОЛОВУЮЧИЙ. 630-а, Одарченко. Наполягає? 611-а. Будь ласка, включіть мікрофон.
16:28:32 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги! Ще раз наголошую: не може бути судового збору за те, що держава прийняла неконституційний закон, як це встановлено законом. Конституційний Суд утримується за податки людей, люди вже оплатили за його існування із своїх доходів. Які ще кошти вони мають сплачувати за можливість оскаржувати закони, які ми тут ухвалюємо, часто порушуючи вимоги Конституції України, в тому числі знижуючи соціальні стандарти? Ми позбавляємо людей, вірніше, більшість, яка голосує за ці закони, позбавляє людей засобів до існування, а за право оскаржити це вимагає гроші. Що саме цікаве, депутати себе від цього збору звільнили. Народні депутати, якщо звертаються до Конституційного Суду, не платять ніякого судового збору. Президент його теж не платить. Це несправедливо. Цей судовий збір мусить бути викреслений з тексту закону. Прошу поставити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 611 народного депутата Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 16:29:57 За-50 Рішення не прийняте. 613-а, Одарченко. Не наполягає. На 618-й наполягає. Будь ласка, 618-а, Одарченко.
16:30:11 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, ви почитайте, що вам написали в цей законопроект. Людина сплачує судовий збір за подання конституційної скарги. Якщо їй відмовляють у відкритті провадження, збір повертається, але якщо вона виграє справу, то збір переходить в дохід бюджету. Це взагалі нонсенс! Суд – це не послуга. Суть судового збору завжди полягала в тому, що той, хто виграє справу, отримує його назад: чи то з бюджету, чи то від програвшої сторони. Але тут просто театр абсурду, виграв ти чи програв, але гроші тобі назад не повертаються. Якщо ви вже вирішили брати з людей гроші за розгляд справи у Конституційному Суді, то хоча б повертайте їх у разі виграшу. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 618 Одарченка, прошу проголосувати, комітет відхилив, будь ласка. 16:31:20 За-59 Рішення не прийняте. 621-а, Власенко.
16:31:26 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Але мені здається, що якщо ми вже говоримо, я погоджуюся з логікою, яку висловлює колега Одарченко. Але, якщо ми вже запроваджуємо судовий збір, то напевно його сплату треба уніфікувати, порядок сплати треба уніфікувати, процедуру сплати і так далі. Тому пропонується сплату збору здійснювати в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечить формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики за погодженням із судом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 621 Власенка, прошу проголосувати, комітет її відхилив. 16:32:12 За-75 Рішення не прийняте. 630-а, Одарченко. Не наполягає. 642-а. Наполягає. Включіть мікрофон.
16:32:27 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, ми цим законом додаємо до Конституційного Суду ще одного на пів суддю, це керівник секретаріату. Він має право одноособово повертати конституційні скарги, навіть не передаючи їх суддям до розгляду, і його дії взагалі неможливо оскаржити. Тобто він є найголовнішим за всіх суддів у цьому питанні. Я пропоную додати можливість оскарження незаконних дій керівника секретаріату голові суду, інакше це ще один корупційний заслон для правосуддя, щоб українці не мали можливості оскаржити його дії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує 642 поправку Одарченко, прошу проголосувати, комітет її відхилив. 16:33:27 За-74 Рішення не прийнято. 648-а, Левченко.
16:33:35 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Доцільно в цьому законопроекті передбачити строки прийняття до впровадження конституційних скарг. Оскільки за відсутності гарантованих у законі термінів може з'явитися така ситуація, що скарги будуть лежати роками, а деякі будуть навпаки розглядатися через місяць після подання. По суті, такий фаворитизм, який ми дуже часто бачимо у сьогоднішніх судах, коли, наприклад, ось дам останній приклад, Київський окружний адміністративний суд, в якому сьогодні працюють тільки 5 суддів, більшість справ розглядають рік - півтора року, навіть не призначають засідання, а, коли, наприклад, забудовник подає, от Микитась подає по незаконній забудові, то вони бігом за два тижні виносять незаконне рішення. Тому, щоб такого не було у Конституційному Суді, я пропоную, щоб було чітко прописано термін "протягом 5 робочих днів з моменту реєстрації звернення". Прошу, будь ласка, підтримати поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич.
16:34:35 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Друзі, я просто, пан Юрій пропустив 90 відсотків дискусії. Якби він не пропустив, то він би знав, що ми це питання вже вирішили і передбачили, що невідкладно, не про дати, а про години повинно йтись з того моменту, коли у нас зареєстровано і відповідно в алфавітному порядку попадає судді доповідачу. А ви знову хочете на тижні розтягнути цей процес, То визначтеся, що ви хочете! ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 648 Левченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 16:35:14 За-63 Рішення не прийнято. 656-а, наполягає. Будь ласка, Одарченко.
16:35:20 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, ми повинні встановлювати певні строки для проходження справи в Конституційному Суді. Не може продовжуватися така ситуація, як зараз, коли справи місяцями чекають на те, щоб хоча б їх, по ним відкрили провадження. Тому пропоную визначати суддю-відповідача по справі не пізніше, ніж через 10 днів з дня надходження звернення до суду. Інакше справа може залишатися без будь-яких дій, і не буде навіть з кого спитати за це. Прошу поставити мою правку на голосування, на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує правку 556 народного депутата Одарченко, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 16:36:16 За-64 Рішення не прийнято. 662-а, Власенко.
16:36:22 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. У нас, виявляється, що мало того, що ми тут понабирали висококваліфікованих суддів Конституційного Суду, встановили їм шалені зарплати, мало того, що ми встановили їм пільги, мало того, що ми надали їм можливість безкоштовно отримувати службове житло, отримувати відшкодування на оздоровлення і на все інше, тобто ми мали би отримати за ці гроші найкращих фахівців. А виявляється, що цим найкращим фахівцям дуже необхідні спеціалісти для консультацій та дослідження документів. То тоді кого ми залучаємо суддями Конституційного Суду? Конституційний Суд – це специфічний суд, який, ну, умовно кажучи, він не вивчає докази на кшталт там підписів, відбитків пальців, тобто їм потрібні медичні довідки, їм не потрібні спеціалісти в таких спеціальних галузях. Це суд, який займається виключно правовими питаннями, а відтак самі судді повинні бути спеціалістами. Які ж нам потрібні спеціалісти для спеціалістів? Це є абсурд! ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 662 Власенка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 16:37:46 За-81 Рішення не прийнято. 666-а, погана назва, не розглядаємо. 671-а. 671-а, Одарченко.
16:38:02 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні друзі, ну, цим законом запроваджено взагалі, в лапках, "передова новація", коли суддя, якому тут заявлено про відвід, сам вирішує, чи приймати, брати цей відвід, чи ні. Порядок розгляду заяви про відвід судді має бути чітко визначений саме законом, а не регламентом, не регламентом, який приймається судом. Я нагадую, що протягом багатьох років регламент Конституційного Суду передбачав дуже цікаву процедуру, коли відвод... про відвод суддів. Суддя, якому заявлений відвід, сам вирішував чи брати його. Я прошу закріпити, що відвід судді розглядається колегією, сенатом чи великою палатою в залежності від того, який орган на даний момент розглядає справу. Рішення приймається більшістю голосів без участі судді, якому заявлений відвід. Таким чином буде забезпечено дотримання прав людини на неупереджений суд. Прошу підтримати правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує правку 671 Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 16:39:23 За-79 Рішення не прийнято. 680-а, Одарченко. 680-а – наполягаєте, так? Будь ласка.
16:39:32 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, редакція першого читання передбачає, що питання про відкриття провадження у справі вирішується цілий місяць, це надзвичайно великий строк для того, щоб вирішити чи відповідає заява формальним вимогам закону. Але записується, що цей строк може бути продовжений на будь-який, колеги, будь-який термін. Тобто суд може роками не вирішувати актуальне питання через політичні замовлення. Тому пропоную встановити, що строк розгляду питання про відкриття провадження не може продовжуватися довше, ніж два місяці. За цей час можливо вивчити текст будь-якої скарги. Якщо суддя не може визначитися протягом двох місяців чи відповідає звернення вимогам закону, то, мабуть, йому пора іти у відставку. Зараз є дуже багато подань, які не розглядаються роками, тому що через політичні якісь вектори Конституційний Суд не хоче розглядати їх. Тому встановлення строку є дуже доцільним. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Князевич.
16:40:45 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Це абсолютна маніпуляція і неправда. Мова йде про те, що встановлюється загальне правило: в колегії не більше одного місяця такий строк може бути. В разі, якщо суддя-доповідач хоче продовжити цей строк, на будь-який, хоча би на день, він повинен не в колегію звертатися, де там троє суддів, а він звертається до великої палати, до повного складу суду. І якщо повний склад суду прийме як виняток таке рішення, він сам встановить строки. Прошу не маніпулювати, бо люди до кінця не розуміють поняття "колегія", "сенати", "велика палата", "склад суду". Давайте не плутати депутатів, повірте мені, тут все чітко, зрозуміло і правильно, так, як є у всіх нормальних країнах, цивілізованих. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує 680 поправку, Одарченка, прошу голосувати. Комітет її відхилив. 16:41:37 За-63 Рішення не прийняте. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. 16:41:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо працювати над поправками, шановні колеги. І наступна поправка, 685-а, Одарченка. Будь ласка, хвилину.
16:41:53 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, зараз на розгляді Конституційного Суду перебувають справи, провадження по яких відкрито ще у 2015 році. Два роки суд не хоче приймати рішення, і відповідальних за це немає. По деяких справах роками не признають навіть слухання. Я пропоную хоча б закріпити у законі, що справа мусить бути розглянута протягом двох місяців з моменту відкриття провадження. Хоча б розглянута! Я вже не кажу, про винесення рішення. Давайте не порушувати право на розумний строк розгляду справи в суді. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування цю поправку. 16:42:49 За-67 Рухаємося далі, шановні колеги. Ця поправка не підтримана сесійною залою. І далі у нас йде поправка номер 701 народного депутата Одарченка. Наполягаєте? Будь ласка, мікрофон Одарченко.
16:43:11 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, якщо провадження у справі вже відкрито і справа призначена до розгляду, не можна дозволяти суду залишати її без рішення тільки через те, що будуть виявлені пропущені колегією суддів помилки… виявлені колегією суддів помилки в оформленні подання чи скарги. Тому пропоную встановити, що закриття відкритого провадження буз рішення по суті можливо лише у випадках, коли суд встановить, що він не має юрисдикції у відповідному питанні. Всі інші недоліки, виявлені у поданні чи скарзі, мають виправлятися або бути підказкою… підставою для відмови у задоволенні подання або скарги. Але суд має виносити осмислене рішення, а не посилатися на дрібні процедурні порушення, які сам не встиг вчасно помітити. Прошу поставити мою правку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. 701 поправка ставиться на голосування. 16:44:25 За-66 Будь ласка, 708-а Крулька. Не наполягає. 709-а, Власенко. Наполягає. Будь ласка.
16:44:33 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна пані головуюча. Ця правка є абсолютно концептуальною. Що нам пропонують в цьому законопроекті? Нам пропонують, щоб основною формою провадження в Конституційному Суді було письмове провадження, тобто це означає, що суд, не повідомляючи нікого ні про що, без будь-яких засобів масової інформації, без нічого, тобто самі вони там збираються, щось утаємничено вирішують і голосують за це. Цю практику почали застосовувати, десь починаючи з 2010 року, до цього більше 90 відсотків справ розглядалося Конституційним Судом в режимі усного провадження, коли сторони приймали участь, коли сторони висловлювали свої аргументи, і лише потім суд просто видалявся до прийняття рішення. суд не проводив ніякої закритої частини. Нам же пропонують, навпаки, зробити цю практику абсолютно неправильну, абсолютно некоректну, на мій погляд, практику зробити основним… основною формою розгляду справ в Конституційному Суді. Мені здається, що це є неприпустимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 709 поправку народного депутата Власенка. 16:45:53 За-66 710-а народного депутата Одарченка. Будь ласка, мікрофон. 710-а. Я вже оголосила, потім повернемося. І прошу слідкувати. Отак, після Одарченка. 710-а, будь ласка.
16:45:58 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Я цілком підтримую народного депутата Сергія Власенка стосовно неможливості письмового провадження в розгляді справ Конституційним Судом. Мені здається, що це зроблено навмисне для того, щоб отак таємно, без доступу громадськості вирішувати питання подібні для відміни мораторію на продаж землі сільгосппризначення. Саме для цього приймається ця правка. Вона… прошу розглянути мою правку, вона, мабуть, є найважливіша з правок до цього законопроекту. Вона встановлює, що основною формою розгляду справ є відкриті усні провадження. Тобто сторони мають отримати змогу довести свою позицію, донести до суду, а Україна має право бачити, як саме розглядається справа у Конституційному Суді України. Письмові провадження можливі лише, якщо сторони самі того хочуть. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо за 710 поправку. 16:47:24 За-62 Не пройшла вона. Народний депутат Крулько, який не почув оголошення 708 поправки, наполягає на ній. І потім його поправка 713-а. Вкладіться, будь ласка, в 1 хвилину по двом поправкам.
16:47:30 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, мова йде про частину другу статті 64 законопроекту. Я пропоную своєю поправкою виключити норму про те, що основною формою розгляду справ у суді є письмове провадження. Чому пропоную? По-перше, у зв'язку з тим, що це положення не має сенсу з огляду на його зміст. І другий абзац частини другої цієї статті, воно тут абсолютно ні до чого. Більше того, воно не може бути основною формою розгляду справ у суді. Сам суд повинен визначити, в якому порядку буде розглядатися та інша справа. Прошу проголосувати і підтримати поправку стосовно вилучення частини другої статті 64. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 708 поправка. Голосуємо. 16:48:40 За-69 Рухаємося далі. 713 поправка Крулька. Будь ласка, мікрофон. А, вибачте, пан не Крулько. Бачте, я хотіла на підтвердження поставити, переживаю дуже за ваші поправки. Зараз, ми ще до 875-ї не підійшли. 725-а, Одарченка, будь ласка. А, я перепрошую. 717-а, будь ласка, народного депутата Власенка. 717-а.
16:49:13 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Я би ще раз хотів повернутися до питання усного і письмового провадження. Насправді запровадження письмового провадження як основної форми розгляду справ свідчить про одне-єдине, про тенденцію щодо закритості суду як такого. Тобто письмове провадження, ще раз підкреслюю, що це таке. Це ситуація, коли суд без участі сторін, без участі будь-кого приймає, приймає рішення, розглядає питання і так далі. Лише на первинній стадії допускаються сторони дуже в короткій процедурі. Тому це черговий крок для закритості суду. Разом із забороною проводити відео-зйомку, разом із недопусками всіх людей на засідання. Це тенденція по закритості суду. А 717 поправку я прошу не підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, аргументи голови комітету. Прошу.
16:50:11 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу загальний коментар дати по закритих провадженнях. Справа в тому, друзі, що ми запропонували новий конституційний інститут – конституційну скаргу. І левова частка рішень, які видають чи приймають конституційні суди, конституційні трибунали, де діє інститут конституційної скарги, стосуються конституційної скарги. І саме за рекомендацією європейських наших партнерів ми передбачили цю форму відповідного конституційного розгляду, зважаючи на те, що в іншому випадку Конституційний Суд просто не зможе працювати належним чином. Уявіть собі, таких скарг у них вже сотні подано. Їх буде, я так думаю, якщо не десятки тисяч, то тисячі. Це означає, що вдень суд мав би розглядати там по 10-15 публічних розглядів. Це абсурд. Треба виходити з того, що є і як ця практика діє. Давайте започаткуємо цей інститут, побачимо, і якщо життя внесе свої корективи, я не виключаю, що ми якісь речі можемо підкоригувати. Але поки що це так, як воно працює в світі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо на підтвердження 717 поправка. А, не наполягає, це просто мало слова народному депутату Власенку, то він ще бере і не по своїм поправкам. Рухаємося далі. Рухаємося далі, шановні колеги. І у нас далі іде поправка народного депутата Одарченка, 725-а. Наполягаєте? Будь ласка, мікрофон.
16:51:36 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, от стосовно письмового провадження. Тільки що ми від доповідача почули, що 10 справ у день для Конституційного Суду – це дуже важко. От шановні українці, ви тільки вдумайтесь, судді, які будуть отримувати по 300 тисяч гривень в місяць, які будуть мати апарат, квартири, там путівки і все інше, 10 справ на день для них це багато і це важко. Який це абсурд! І заради цього вони закривають відкритість суду. Це просто ганьба! Цей закон зроблений для того, щоб, прикриваючись такими от гучними словами начебто реформа в судочинстві, погіршити доступ людей до суду. Прошу поставити мою правку на підтвердження, а за закон не треба ні в якому разі голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 725 поправка, колеги. 16:52:47 За-52 Не проходить вона. Рухаємося далі. Крулько, 736-а. Пане Крулько, потім знову я буду повертатись до ваших поправок! 736-а. Наполягаєте, чи ні? Будь ласка, мікрофон.
16:53:05 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ось подивіться, що тут закладено в одинадцятій частині, що рішення суду у справі за касаційною скаргою, ухвалою, якщо за це проголосувало щонайменше дві третини суддів Конституційного Суду, які розглядали справу в сенаті. Я пропоную поставити поправку "більшість суддів, які брали участь в пленарному засіданні сенату". Чому? Тому що в засіданні сенату можуть брати від 6 до 9 суддів участь. Тобто, якщо дві третини від 7, то це 4,66, а якщо дві третини від 8 – це 5,33. Тому це не логічно. Тому я пропоную все-таки підтримати мою поправку і прописати, що рішення є ухваленим, якщо за це проголосувало більшість суддів, які брали участь у пленарному засіданні сенату. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 736 поправка. Голосуємо. 16:54:12 За-58 Не підтримана. 742-а і 742-а поправки Одарченка. Не наполягає. Крулько, 746-а. Не наполягає. Одарченко, 749-а. Мікрофон.
16:54:31 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина", Херсонщина. Шановні колеги! На мою думку, в конституційному провадженні обов’язково мають брати участь суб'єкти, які наділені правом конституційного подання, навіть якщо справа ініційована не ними. Це представники Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду та Уповноваженого з прав людини, вони мають право подавати свою думку щодо питання неконституційності законів та їх тлумачення і тлумачення Конституції України. На даний час така практика існує. Пропоную зберегти її у повному обсязі і в цьому законі, всі ці суб'єкти беруть участь у законотворчому процесі і тому повинні мати слово у конституційних провадженнях. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 749 поправка на голосування. 16:55:43 За-52 Не підтримана. Будь ласка, наступна Власенка 752-а і потім – коментар голови комітету. Власенко не наполягає. Значить Одарченко 756-а. Наполягаєте? Теж не наполягаєте. Рухаємося далі і зараз у вас буде можливість прокоментувати це, шановний голова комітету. Крулько, 762-а. Не наполягає. Одарченко, 763-я. Не наполягає. Одарченко, 767-а. Не наполягає. Яка? То я ж оголошувала. Я оголошувала. 764-а, Крулько мікрофон, будь ласка.
16:56:33 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я подав абсолютно логічну поправку, у разі продовження порушення порядку в залі засідань, головуючий закриває пленарне засідання і це абсолютно правильно, і логічно. Це те саме, що не так давно, на той момент головуюча в нашому пленарному засіданні пані Оксана Сироїд закрила пленарне засідання тоді, коли відбулося порушення, зайшли не встановлені особи до сесійного залу. І тому абсолютно логічно було б цю саму норму прописати в Законі про Конституційний Суд і надати право головуючому в засіданні, у разі продовження порушення порядку роботи, закрити пленарне засідання. Прошу підтримати мою поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, поправка 764, голосуємо. 16:57:35 За-77 Не підтримана. 767-а, Одарченко. Не наполягає. 773-я. Будь ласка, мікрофон Одарченко.
16:57:46 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина" Херсонщина. Шановні колеги, у першому читанні взагалі не включили у закон порядок проведення відкритого засідання суду. Це є неприпустимим, з моєї точки зору, оскільки створює можливість для суду проводити засідання будь-яким чином, в тому числі позбавляючи сторони права на задоволення клопотань та відводів, не даючи змогу задавати питання та відповідати на них. Я пропоную хоча б одну статтю у законі присвятити саме процедурі проведення судового засідання. Процедура стандартна. Засідання відкривається, сторони заявляють клопотання, дають пояснення, відповідають на питання, досліджуються матеріали справи та надається слово на заключне слово. Регламент виступів встановлює сам суд. Вважаю, що така стаття має бути прописана в законі. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 773 поправка, голосуємо. 16:59:01 За-65 Далі 776-а, Одарченко. Будь ласка, мікрофон.
16:59:07 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, уточнення, яке є у моїй правці, є абсолютно необхідним. Оскільки в іншому випадку право на скарги буде повністю нівельовано. Так, якщо закон буде спростовано у рішенні апеляційного суду, а згодом касаційний суд відмовив у відкритті провадження, то строк уже закінчився, оскільки він буде починати обраховуватися з дня винесення рішення апеляційним судом. Тому прошу зазначити, що три місяці відраховуються саме від остаточного рішення, навіть якщо в ньому вже буде спірний закон не застосований. ГОЛОВУЮЧИЙ. 776 поправка голосується. 17:00:05 За-57 Далі 778-а, Одарченко. Не наполягає. Наполягає. Будь ласка, мікрофон.
17:00:10 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, я пропоную до критерія прийнятності конституційної скарги додати ще один. Судове рішення, на яке посилається скаржник, має ґрунтуватися на нормі закону, яку скаржник вважає неконституційною. Тобто якби цієї норми не було, рішення могло б бути іншим. Якраз це є важливим шлюзом для завідомо необґрунтованих скарг, і я прошу цю поправку врахувати. Прошу проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цю поправку, будь ласка. 17:01:00 За-62 Далі, будь ласка. 794-а, Одарченко. Будь ласка, мікрофон. А, я перепрошую… Я перепрошую! Будь ласка, 787-а, Левченко.
17:01:15 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. У законопроекті у частині четвертій статті 77 пропонується встановити, що суд відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо "зміст і вимоги до конституційної скарги є очевидно необґрунтованими – це цитата – або наявне зловживання правом на подання скарги". Абсолютно незрозуміло, яким чином ще на етапі вирішення питання про відкриття конституційного провадження можна встановити факт наявності зловживання правом на подання скарги чи встановити достатність чи недостатність обґрунтування скарги. Очевидно, це ще один з механізмів, який запроваджується, послідовно, на превеликий жаль, у цій Верховній Раді щодо обмеження доступу громадян України до судочинства, до справедливого суду. Піднімають судові збори, встановлюють отакі абсолютно визначення… терміни без правового визначення для того, щоб потім людям відмовляти від доступу до судочинства. Тому моя поправка пропонує прибрати цю абсолютно необґрунтовану норму. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зал визначитися. 17:02:33 За-71 Далі, будь ласка, 794-а, Одарченко.
17:02:38 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, у нас часто виникає ситуація, коли суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження без будь-якого конкретного обґрунтування. І в цій ситуації виникає питання. Якщо Апеляційний суд норму закону застосував, а суд касаційної інстанції написав просто: рішення суду є обґрунтованим і має бути залишеним в силі, то чи слід вважати це рішення таким, в якому застосований неконституційний закон? Тому прошу закріпити, що рішення, в якому суд повністю погодився із судом попередньої інстанції, вважається таким, в якому застосовані ті самі норми права, що і в останньому начебто мотивованому рішенні. Прошу проголосувати за мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися залу. 17:03:45 За-62 Наступна поправка 797, Євтушок. 796-а – підтвердження. Будь ласка, мікрофон Власенку.
17:03:59 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Шановні колеги, ми всі знаємо, що одним із найбільш корупціогенних таких інститутів процесуальних в судах загальної юрисдикції є так звані, є так звані ухвали про забезпечення. В даному випадку пропонується, щоби і Конституційний Суд мав аналогічне право по всім питанням і що саме головне, ще й з власної ініціативи виносити отакі ухвали, ну, умовно кажучи, їх називають тут наказ, "забезпечувальний наказ", який ще й є і виконавчим документом. Я вважаю, це абсолютно не припустимо і цю поправку прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Князевичу мікрофон ввімкніть.
17:04:45 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановні колеги, це аналогічний випадок, коли ми погіршуємо ситуацію порівняно із тією, яку пропонує вирішити комітет. Про що йде мова? Інститут наказу вже передбачений в редакції першого читання під час розгляду конституційної скарги. Відповідно до редакції першого читання, конституційною скаргою у нас буде займатися сенат, а не велика палата. А ми вважаємо, комітет, що у випадку застосування такого інституту, інструменту, як відповідно наказ, це рішення не може приймати сенат. Це може за винятковим випадком приймати верхня, велика палата, як весь склад суду, щоб сенати не зловживали цим правом. Якщо ми не підтвердимо цю норму, то буде діяти норма першого читання – і вони будуть зловживати цим правом. Подумайте, що ми робимо! Підтримайте комітет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування цю поправку, на підтвердження, на вимогу народного депутата Власенка. Це була поправка номер 796. Прошу проголосувати "за". 796. Ще 300 поправок майже, колеги. Це для… Ну, 115. Тому що ми зараз на 800-ій, а їх там до тисячі. 17:06:13 За-77 Будь ласка, народний депутат Євтушок, 797-а. Євтушок, будь ласка, 797-а.
17:06:21 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Моя поправка стосується статті 78: "Забезпечення конституційної скарги". Я прошу пояснити, пане голово комітету, що таке "суд у виняткових випадках може вжити заходів". І натомість пропоную перший пункт цієї статті виписати в такій редакції: "При розгляді конституційної скарги суд у випадках, які вимагають вжиття негайних дій, може вжити заходів щодо забезпечення конституційної скарги, видавши наказ". ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 17:07:11 За-64 Будь ласка, 800-а, Власенко.
17:07:21 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Я хотів би погодитися з певною логікою, яку використав голова комітету. І саме для того, щоб просуватися в цій логіці, є поправка 800, яка говорить про те, що такі накази видаються лише в одному випадку: у випадку, якщо виконання остаточного судового рішення буде пов'язано з обмеженням чи позбавленням волі. І все, крапка. І більше ніяких забезпечувальних наказів ані по господарських справах (ну мається на увазі, які прийдуть з конституційною скаргою), ані по цивільних справах. Лише якщо є обмеження волі, то тоді, будь ласка, застосовуйте оцей наказ. Прошу підтримати. І прошу врахувати цю поправку саме в цій редакції, лише з єдиним випадком, коли можна вживати заходів щодо забезпечення конституційної скарги, а саме: коли є рішення, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, голосуємо. 800. 17:08:40 За-72 Йдемо дальше. 803-я, Власенко. Мікрофон, будь ласка. (Шум у залі) 803 зараз. Ви чуєте? Шановний колего! Не наполягає. Власенко не наполягає. Це рекорд, він не наполягає. (Шум у залі) Хто наполягає? Шурма? Німченко? 801-а, Німченко. Провокація Німченко чи Власенко? Будь ласка, пане Німченко мікрофон вам.
17:09:16 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги! Це ніяка не провокація. Сьогодні ви не підтримали про те, що це повинен бути органом правосуддя, а тепер подивіться, що Конституційний Суд уповноважений виносити накази про призупинення судових рішень. Я хотів би звернутися до авторів, які повинні розуміти, що предметом розгляду в даному випадку буде закон або окрема його норма. І тому вести мову про те, що призупиняти, відкладати, відтермінувати – це не відповідає логіці конституційного судопроізводства. А тому я прошу, щоб ми виходили з того, якщо це орган правосуддя, то да. Якщо це комітетом уже його зробили, то уже ніяких повноважень таких не повинно бути. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування, будь ласка. Пане голово комітету, позиція комітету відома. Голосуємо. Ви підсумуєте потім це обговорення багатогодинне. 17:10:37 За-68 Рухаємося далі, шановні колеги. Можливо, пан Власенко може відразу по всім поправкам сказати свою позицію, і ми проголосуємо по ним зразу. Ні? Пташник, 817-а. Наполягає. А? я перепрошую, я потім повернусь до вас. Зараз, 817-а, Пташник. 17:11:05 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги, моя поправка стосується тих випадків, коли суд… Я вибачаюсь, коли суд прийняв рішення, що відповідний текст відповідає… рішення суду було прийнято у відповідності до Конституції України, але визнав порядок застосування закону не конституційним. Власне, дана поправка стосується того, а які ж саме правові наслідки в разі прийняття такої позиції судом. Ця поправка була запропонована представниками юридичного факультету університету Шевченка, які звернули на це увагу. І мені здається, що вона зробить, власне, наш закон більш зваженим і забезпечить, власне, конкретику щодо юридичних наслідків такого випадку. Я думаю, що комітет просто не звернув на це увагу. Вона не є контраверсійною, тому я прошу її підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 817 поправка. Голосуємо. 17:12:20 За-75 Немає підтвердження. Будь ласка, 808-а і 810-а, Юрія Тимошенка. По двом поправкам, будь ласка, виступіть.
17:12:29 ТИМОШЕНКО Ю.В. І знову про те саме. Народ України, а чи пам'ятає хто-небудь з вас, скільки у нас взагалі за часи нашої незалежності було загальнонародних референдумів? Так от я вам скажу, що жодного, за винятком отого найпершого, коли ми сказали своє слово за нашу незалежність. Так ось, а це значить, що вся ця влада, яка зараз у нас є державний устрій, оцей "дикий капіталізм", форма правління, все, що є в цій державі у нас зараз, це є незаконне! Нам це підсунули в готовому вигляді. Нас ніхто не питав, з нами ніхто не радився. Зараз ви хочете провести референдум про заборону продажу землі сільськогосподарського призначення? Так цей закон написаний саме задля того, щоб цей референдум вам не позволити провести. А знаєте, чому у нас такі негаразди в державі? Тому що темні сили нас рік за роком доводили до крайнього зубожіння з єдиною метою, щоб колись змусити нас продати останнє, що ми маємо – нашу рідну землю! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дякуємо за ґрунтовне роз'яснення. 808-а і потім 810-а, будь ласка. Визначайтесь. 17:14:00 За-52 І відразу 810-у ставте на голосування. Визначаємось. 17:14:14 За-39 819-а, Тимошенко не наполягає? Тоді 822-а, Одарченко не наполягає? Наполягає. Будь ласка, мікрофон.
17:14:22 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги! Я підтримую попереднього виступаючого, що цим законом ви абсолютно свідомо ускладнюєте можливість проведення всеукраїнського референдуму. Ви боїтесь, що народ України проголосує за заборону продажу землі сільгосппризначення. І зараз по вказівці Президента все робите в цьому законопроекті, щоб унеможливити проведення необхідного і бажаного референдуму для того, щоб народ України висловив з цього приводу свою думку. А стосовно цієї правки я прошу, щоб ви вдумались, що запропоновано в законопроекті. Суд має право залишити антиконституційний закон чинним ще півроку. Тобто, закон порушує права людини, порушує Конституцію, порушує конституційний устрій в державі, але 6 місяців він залишається в силі. І поясніть мені, як поступати судам у цей піврічний період? У нас підставою для перегляду судового рішення є визнання закону неконституційним. Так виходить, що суди будуть виносити… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:15:35 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 822 Одарченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Комітет відхилив. Голосуємо 17:15:53 За-60 Рішення не прийнято. Колеги, давайте домовлятися. Лишилося 100 поправок, давайте більш інтенсивно, я звертаюсь з проханням до колег депутатів. Ми, звичайно, ставили на концепцію: один день – один закон. Вона сумлінна концепція, але не до кінця ефективна. Я прошу, тільки там, де є принципові позиції. 623-я. Наполягає Одарченко, так? 823-я.
17:16:21 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, от автори цього закону вони закріплюють таке явище як кнопкодавство, яке було нещодавно майже поборено у Верховній Раді України. Автори законопроекту пропонують, щоб у випадку, якщо закон визнаний неконституційним через порушення процедури його прийняття, а це наприклад у випадку того ж кнопкодавства, то цей закон буде діяти ще цілий рік. Колеги, цілий рік – це дуже довгий термін. У випадку, наприклад, бюджету це взагалі нівелює судове рішення. Пропоную у таких випадках, щоб строк був не більше трьох місяців. Прошу підтримати мою правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто підтримую правку 823 Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 17:17:28 За-61 Рішення не прийнято. 827-а, Семенуха. Сидорович, будь ласка, 827-а.
17:17:38 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги, тут вже декілька разів лунало моє прізвище, тому я хочу пояснити наше відношення до даного законопроекту. Коли він розроблявся в стінах в стінах Ради з питань судової реформи, в нас був дуже великий спір, і я тоді висловив позицію, що ми готові підтримати це в першому читанні виключно за умови, що до другого читання ми зможемо усунути ті недоречності, про які вже зараз в цьому залі багато говорилося і я повторювати не буду. Але чого стосується 827 поправка. Ця поправка стосуєтьсь публічного аспекту роботи Конституційного Суду. Коли ми говоримо про те, що ми повинні створити новий орган, який буде забезпечувати інтереси людей, люди повинні мати можливість прозоро і в зрозумілий спосіб отримати інформацію про те, які ж закони чи їхні окремі частини визнані неконституційними. І коли даною поправкою пропонується виключити наявність такого реєстру, ми створюємо виключно квест для юристів, які будуть вишукувати все ж таки, який закон визнаний конституційним чи ні. Тобто в даному випадку ідеться про виключно табличку в якій буде… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будьте лаконічними. Зараз система включиться. 17:18:53 СИДОРОВИЧ Р.М. Підкреслюю: в даній частині, яка запропонована комітетом до виключення, мова йде, грубо кажучи, про наявність таблички, в якій буде просто перераховано назва відповідного закону, який Конституційним Судом за результатом звернення визнаний неконституційним, не більше і не менше. Це не створення окремого реєстру, який потребує додаткового фінансування. Тому я пропоную дану правку поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Князевич.
17:19:22 КНЯЗЕВИЧ Р.П. З приводу квестів. У нас минулого року відсвяткували 20-річчя ми створення Конституційного Суду і без реєстру жоден, я не чув таких от застережень від якого-небудь юриста чи від будь-якого громадянина, що йому важко на сайті Конституційного Суду знайти будь-яке рішення Конституційного Суду, я вперше про таке чую. Тому ці острахи абсолютно хибні, повірте, нічого не бійтеся, твердо, спокійно далі продовжуйте ту роботу, яку ви здійснювали 20 років. Але в нас проблема, тому що 538 поправкою, яку поставив на підтвердження Левченко, ми вже вилучили цей реєстр, і тепер треба визначати, що ми робимо, чи ми його так і залишаємо, чи ні. Бо залишення цього реєстру, я абсолютно відповідально просто застерігаю, породить два паралельні реєстри, з двома абсолютно, як на думку Конституційного Суду чи парламенту, еталонними редакціями законів. Буде серйозна проблема, коли одні будуть застосовувати одну редакцію законів, інші іншу, так це неприпустиме явище в одній країні. Це якась серйозна така правова шизофренія буде, яка призведе невідомо до яких наслідків. Ми погіршуємо, а не покращуємо ситуацію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження 827 поправку. Комітет просить її підтримати, колеги, комітет просить її підтримати. Прошу проголосувати, прошу підтримати 827 поправку. 17:20:52 За-84 Рішення не прийняте. 843-я, Одарченко. 836-а, Крулько.
17:21:03 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, от зверніть увагу, що пропонується в законі до другого читання? Що суд може змінювати юридичну позицію в разі зміни нормативного регулювання, що ним керувався суд, це нормально, а далі "та в інших випадках за умови письмового обґрунтування такої зміни в акті суду". Що це виходить? Це виходить, що закон, як дишло, як повернеш так і вийшло. Попросили? Змінили нормативну позицію, в різних рішеннях суду дві різні можна обґрунтувати письмово позиції. Тому я пропоную вилучити цей абзац, де йде мова в інших випадках, тому що не може бути інших випадків, змінювати юридичну позицію може суд тільки в одному випадку, якщо змінилося нормативне регулювання правовідносин щодо яких суд постановив акт, в якому і було висловлено. Ось це буде правильно, щоб не було так, як вже у нас були приклади, коли Конституційний Суд, в залежності від зміни влади, політичної ситуації і "хотелок", змінював свою позицію юридичну. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 836 Крулька, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 17:22:23 За-80 Рішення не прийняте. 832-а, якщо я не помиляюсь, так, друга. Левченко включіть мікрофон.
17:22:33 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ місто Київ. Я радий, що сесійна зала завалила дві поправки, які передбачали більш закриту роботу Конституційного Суду, які пропонували прибрати реєстр відповідний. Відповідно повертаємося до норми першого читання, ну по першому читанні треба уточнити. Тому що передбачається, що в суді ведеться реєстр законів України, їх окремих положень, які суд визнав не конституційними, і це повноваження покладається на секретаріат суду. Водночас проект не містить жодних положень, які б визначали, для чого призначений такий реєстр, для внутрішнього чи зовнішнього, чи може бути він публічним цей реєстр, чи можуть інші суб'єкти звертатися за отриманням інформації цього реєстру, які конкретно відомості він містить, виключний перелік законів положень законів чи ще якусь інформацію тощо. Моя поправка якраз пропонує уточнити саме, яким чином цей реєстр має функціонувати, що в ньому має бути. Тому прошу, будь ласка, цю поправку підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 832 Левченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 17:23:48 За-60 Рішення не прийнято. 843-я, Одарченко наполягає.
17:23:55 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина", Херсонщина. Шановні колеги, у Сполучених Штатах Америки та Європейському Союзі існує усталена практика, коли в судових рішеннях найвищих судових органів зазначається, хто з суддів голосував "за", а хто "проти" по кожному з рішень. Суддя несе персональну відповідальність перед суспільством за своє рішення. Громадяни мають знати, хто приймає рішення, які впливають на життя України. Тому прошу перейняти світовий досвід та зробити суддів відповідальними перед історією і народом. Країна має знати своїх героїв, а судді мають розуміти, що неможливо сховатися за анонімністю. Моя правка передбачає, що по кожному рішенню люди мусять знати, хто з суддів проголосував за те чи інше рішення, а хто ні. Наприклад, якщо буде голосування за відміну мораторію на продаж землі, українці мусять знати, хто з суддів прийняв на себе таку відповідальність продати землю… ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 843 Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. 17:25:21 За-65 Рішення не прийнято. Наступна, 853-я, Власенко. 852-а… 852-у на підтвердження. Прошу… Власенко.
17:25:38 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Ну, насправді, я абсолютно не розумію, навіщо повертати конституційну скаргу, яка подана до набрання чинності цим законом? Інститут конституційної скарги запроваджується не цим законом, а від запроваджений змінами до Конституції, а відтак норми якої є нормами прямої дії. Якщо ця конституційна скарга повністю відповідає вимогам цього закону, вона повинна бути розглянута, а не треба ганяти людей вісім разів по колу! Якщо все нормально, там може бути єдине питання – це несплата збору. Немає питань! Але просто треба проінформувати людину, що треба сплатити збір – і все! А не повертати людині назад і вимагати від неї нової подачі! Тому не треба людей вісім разів ганяти по кругу з подачами! А відтак я прошу поставити цю правку на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Руслан.
17:26:32 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ну, насамперед, щодо розгляду, справді, в Конституції йдеться про конституційну скаргу, але порядок її розгляду відбуватися повинен виключно у порядку, визначеному Законом України про Конституційний Суд. І до того часу, поки немає Закону про Конституційний Суд, Конституційний Суд не може здійснювати її, відповідно, розгляд. А розгляд – це ж не тільки, відповідно, розгляд в колегіях, розгляд у сенаті, і в разі потреби, великою палатою, це вся процедура з того моменту, коли вона реєструється до того моменту, коли по ній виноситься рішення чи відмовляється, відповідно, у відкритті провадження. Тому крім судового збору там ще є низка ціла атрибутів, про які ми сьогодні говорили, дискутували, які мусять бути обов'язковою складовою подачі скарги. На превеликий жаль, вже з досвіду, серед тих 84 скарг, які нам, буквально, в останні дні були подані, практично, жодна не подана з дотриманням відповідних атрибутів. А люди аргументують тим, що в них немає можливості прочитати закон, якого не існує, і просять, зараз звертаються масово до комітету, негайно врегулювати це питання, щоб вони могли переподати ці скарги. Люди розуміють, повірте мені, тут одних проблем немає, комітет дає їм таку можливість... ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на підтвердження правку 852. Комітет просить її підтримати. Колеги, прошу підтримати правку 852. Прошу проголосувати. 17:28:02 За-82 Рішення не прийнято. Наступне, 853, Власенко.
17:28:12 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Інститут касаційної скарги було застосовано в змінах до Конституції в частині правосуддя з тою метою, щоб люди у випадку прийняття рішення, яке базувалося, на їх думку, на неконституційному законі, могли б звернутися до Конституційного Суду. Але, але в законопроекті пропонується поставити обмеження, що у випадку, якщо остаточне рішення у справі набрало сили не раніше 1 жовтня 2016 року. Я розумію, все навантаження, яке буде на Конституційному Суді, але мені не зрозуміло, чому ми виключили із можливості оскарження всі рішення суду періоду Януковича. Тому я пропоную сказати, що конституційну скаргу може бути подано, якщо остаточне рішення у судовій справі набрало сили не раніше 1 січня 2011 року. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, визначаємося. 17:29:25 За-73
17:29:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. 856-а, Одарченка. Ви можете зразу дві озвучити, 856-у і 857-у? Будь ласка.
17:29:34 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина", Херсонщина. Шановні українці, оцей законопроект приймається з єдиною метою – створити умови для продажу земель сільхозпризначення. Зараз біля 50 депутатів від більшості подали, звернулися до Конституційного Суду, щоб був відмінений мораторій. І сьогодні оці зарплати 300 тисяч гривень, які встановлюються цим законом для суддів Конституційного Суду, пенсія на рівні 240 тисяч гривень, яка встановлюється цим законопроектом, квартири службові, які надаються суддям Конституційного Суду, недоторканність навіть після того, як вони складуть свої повноваження, вона надається суддям з єдиною метою: для того щоб вони погодилися з цим ганебним рішенням – і відкрили ринок продажу землі сільгосппризначення, щоб вони дали змогу розбазарити оцей, на жаль, майже єдиний ресурс, який залишився… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо по черзі: 856 поправку. Будь ласка, прошу визначитися. Я би все-таки просила виступаючих по темі своїх поправок виступати. 17:31:02 За-54 857-у ставимо на голосування. Хорошо. Будь ласка, у вас зараз є шанс 857-у встигнути. Ми голосуємо вже її. 17:31:21 За-52 Далі дві поправки народного депутата Власенка. Будь ласка, 858-а і 859-а. Він не наполягає. Прошу підтримати в цьому пана Власенка. 864-а, Власенка. Наполягаєте? 64-а. Не наполягаєте. Пташник, 867-а. Будь ласка, мікрофон Пташник.
17:31:42 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги, я не буду наполягати на голосуванні за мою поправку. Але я хочу звернути увагу, що деякі коментарі наших колег мене, чесно кажучи, дивують. Закон про Конституційний Суд не приймається задля якихось мораторіїв, відміни чи невідміни цих мораторіїв. Закон про Конституційний Суд потрібен, тому що ми з вами голосували зміни до Конституції України в частині правосуддя, які в тому числі вносили зміни в розділ "Конституційний Суд" і запроваджували інститут конституційної скарги. А цей закон до мораторію на землю має таке ж саме відношення, як і зміни в закони "Про нотаріат", Кримінально-виконавчий кодекс і інші закони, які запропоновані в "Перехідних положеннях". Давайте вичистимо "Перехідні положення" від різного непотребу, які були, власне, запропоновані і не мають відношення до Конституційного Суду, і нормально, професійно будемо вести тут дискусію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже слушне зауваження. Пані Пташник не наполягає на своїх поправках, які далі йдуть, тому я переходжу до 875-ї. Це поправка Князевича, яка була… 875-а, яка була Князевича поправка. (Шум у залі) Я ж кажу. Ви мене слухаєте уважно? 875-а. Це поправка Князевича, яка врахована і пані Продан вимагає поставити її на підтвердження. Я це і оголошую. Будь ласка, пані Продан.
17:33:13 ПРОДАН О.П. Шановна Ірина Володимирівна! Шановні колеги! Я прошу поставити на підтвердження і не підтримувати поправку 875 і поправку 900. Це дві поправки, які несуть за собою одне – це відміну таємного голосування за Уповноваженого з прав людини. Аргументація голови комітету. З посиланням на рішення Конституційного Суду є трошечки така двозначна. Чому? Тому що ми багато раз чули критику рішень того Конституційного Суду, на яке зараз ми посилаємося. Тому що коли ми говоримо, що той Конституційний Суд приймав незаконні рішення і забезпечував таким чином режим Януковича, то це одне. Зараз ми на той самий Конституційний Суд посилаємося і намагаємося змінити Закон про Конституційний Суд у відповідності до цього рішення. І окремо. Ця поправка – одна і друга – не стосуються… не відповідають статті 116-й Регламенту Верховної Ради. Прошу поставити на підтвердження 875 і 900. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте. Ми ще не дійшли до тих поправок, про які говорить пан Крулько. 875-а Коментар Князевича.
17:34:17 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я прошу, якщо можна, мені по двох поправках дати дві хвилини часу. Я хочу зробити, як на мене, серйозну цікаву заяву. Справа в тім, що останній раз ми звільняли Уповноваженого з прав людини 27 квітня 20123 року прямим голосуванням в сесійній залі, це була Ніна Іванівна Карпачова. Тому що тоді така містилася норма Регламенту. Але в травні 2012 року після того, як… як мені здається, в сумнівний спосіб було призначено Лутковську (тут Юрій Віталійович може багато чого розказувати), уряд Азарова вносить зміни в закон, в тому числі і в Регламент, і пропонує ту норму, яку ви зараз хочете вилучити, щоб забетонувати Лутковську на посаду. І всі наші спроби з Одарченком всі ці роки відмінити цю норму наштовхувались на такі от лобісти Лутковської. Що ми будемо мати? Якщо ви зараз не підтвердите цю норму, ви не звільните Лутковську, бо ви її можете звільнити тільки бюлетенями. От для чого це все робиться! Ви хочете, щоб ця особа, яка в сумнівний спосіб отримала посаду, безстроково була на посаді. Це правда, і треба говорити людям правду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз Ляшко, одна хвилина.
17:35:31 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Я хочу підтвердити всім колегам. Вся країна пам'ятає, як пані Лутковську отам в отій ложі в задньому проході обирали Уповноваженим так званим з прав людини. Лутковська, яка є родичкою одного із міністрів уряду Януковича. По сьогодні вона продовжує працювати уповноваженим. При тому, шановні колеги, хто забув, я нагадаю. Коли на Майдані вбивали людей, Лутковська закрила офіс уповноваженого і розпустила працівників. І ні одного звернення до тодішнього Президента, до тодішнього МВС з вимогою припинити вбивати людей на Майдані, Уповноважений так званий з прав людини не зробила. Я весь цей час упродовж трьох років вимагаю звільнення Лутковської. І новий демократичний парламент не може звільнити цю ставленицю Януковича. Це ганьба для парламенту і для кожного з нас, який… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу, щоб ви почули пояснення голови комітету, що до 2012 року існувала саме така норма, яку зараз закладають в цей законопроект автори його. І тому я запитую ще раз пані Продан: ви наполягаєте на тому, щоб це стало на підтвердження? Ми ставимо, пані Продан наполягає. Ми обговорили цю поправку, і такої норми по Регламенту немає обговорювати. На вимогу пані Продан ми ставимо на підтвердження цю поправку. Я нагадую, що комітет просить проголосувати "за", бо така норма існувала до 2012 року. Будь ласка, голосуємо. 17:37:31 За-172 Рухаємось далі. Голова комітету фіксує метаморфози, які пов'язані з законом. Ми вже, слухайте. Яка? Так, я дуже прошу, секундочку, ми ще не дійшли до 878-ї, я все чую. Зараз у нас була 875-а. Зараз ми рухаємось далі. Колеги, і повертайтесь до залу. У нас залишилось буквально три поправки. Ви не повірите, але це правда. Зараз. 878-а на підтвердження. Хто буде оголошувати? Будь ласка, пані Шкрум.
17:38:23 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, дуже коротко хочу сказати. Мабуть, я чогось не розумію в роботі депутатів і важливості цього закону. Але закон цей має бути для того, щоб відновлювати довіру до Конституційного Суду, а не повністю ганьбити весь процес. І от такими поправками в прикінцевих положеннях, які тут комітет прийняв, робити його фактично неприйнятним і лобістським. Ну, наприклад, поправка 878, вона змінює наш багатостраждальний Закон про державну службу. Ну, по-перше, я не розумію, чому комітет її прийняв? Бо технічно половина поправки не має змісту. Наприклад, вона говорить, що не розповсюджується державна служба на суддів Конституційного Суду і створює нову статтю 11 прим. Но цього не треба робити, тому що на всіх суддів не розповсюджується державна служба. Але інша цікава річ: ви виводите голову Секретаріату Конституційного Суду з-під дії Закону "Про державну службу", але залишаєте його державним службовцем. Ми мали цю дискусію протягом 6 місяців на комітеті профільному, і тут треба або залишати його в державній службі, або виводити з державної служби і тоді виводити з-під дії закону. Неможна залишати державним службовцем цю людину, але при цьому робити це не по конкурсу, прописаному в Законі "Про державну… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, комітет просить "за" проголосувати цю поправку. Шановні колеги, будь ласка, у нас зараз кожна хвилина має значення. На підтвердження, на прохання комітету 878 поправка ставиться на підтвердження. Колеги, повертайтеся в залу, будь ласка. Прошу, на підтвердження голосуємо. Шановні колеги, ви фіксуйте… 17:40:05 За-128 Далі, 900 поправка. 900 поправка, вимога була ставити на підтверження. (Шум у залі) Так, нічого не чутно. Я прошу тиші і щоб пані Сотник сказала тільки те, про що йдеться. Будь ласка, пані Олена, про яку йдеться поправку?
17:40:20 СОТНИК О.С. Колеги, одразу три поправки на підтвердження 888, 9 і 900. Я хочу сказати, що оці шість годин це, насправді, відбувалося… І 890. Це відбувалася імітація, як вся ця реформа і весь цей закон – це ніщо інше як імітація судової реформи і реформи Конституційного Суду. Тому що ми в результаті з вами, якщо проголосуємо за цей закон, отримаємо фактично не Конституційний Суд, а абсолютно розвал системи конституційної юстиції і отримаємо залежних судей. Більше того, у мене велике питання, чому замість того, щоб отримувати вироки тим суддям, які фактично узурпували разом з Януковичем владу, вони отримують такі надмірні заробітні платні і преференції. Тому однозначно, ми ставимо ці поправки на підтвердження. Більше того, стаття 116 Регламенту, комітет дозволив собі, порушуючи цю статтю в "Прикінцеві" і "Перехідні положення", внести ті зміни, які взагалі не стосуються цього закону в тому числі зміни до закону… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тільки що пані Сотник оголосила на підтвердження три поправки, і до того пані Продан також це оголосила. Немає по Регламенту можливості, щоб сім депутатів одну і ту ж поправку ставили на підтвердження. Тому 888-а ставиться на підтвердження. Комітет… Я все почула, я про це і говорю, будь ласка, увага! Пані Сотник три оголосила, але ставимо по порядку. Перша – 888-а. Ставиться на підтвердження. І немає такого по регламенту, щоб по одній поправці десять депутатів виступали. Пані Сотник оголосила 888-у. 17:42:14 За-87 Далі пані Сотник оголосила 889-у на підтвердження. Будь ласка, комітет просить підтримати, пані Сотник про неї вже сказала. Прошу голосувати "за". 17:42:37 За-127 Пані Сотник оголосила вимогу поставити на підтвердження поправку номер 890. Комітет просить зал підтримати. Прошу голосувати. 17:43:02 За-131 Пан Крулько просить проголосувати на підтвердження 891 поправку. Будь ласка, поставте, включіть мікрофон пану Крульку.
17:43:13 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Тут ми чули, як возбудилися, коли мова йшла про пані Лутковську, може це і справедливо. Але справжньою ганьбою, нагадаю, для парламенту цього було, коли провалили реформу Рахункової палати, не обрали новий склад і залишили всіх тих, кого призначав Янукович, далі там працювати. Оце була справжня ганьба. У нас був шанс все змінити, не змінили, а тепер про Лутковську тут говорять. А що стосується цих поправок. Шановні колеги, я що хочу запропонувати, давайте припинимо впихувати в закони норми, які не мають відношення до Конституційного Суду. Це цілий ряд поправок, я їх оголошую: і 91-а, 94-а, 95-а і так далі, тут цілий ряд поправок у "Перехідних положеннях". Їх ще треба поставити на підтвердження, провалити і не робити ганьбу з парламенту. Що стосується Конституційного Суду, те ми голосуємо, що не стосується Конституційного Суду, немає бути в цьому законі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментар голови комітету. Я дуже прошу, щоб слухали одне одного дякуємо.
17:44:18 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановні колеги, я прошу, не прошу вибачення, але прошу бути коректними у висловлюваннях. Всі ці поправки, які ви назвали, стосуються змін у законодавство в зв'язку з прийняттям Закону про Конституційний Суд. Мова йде про внесення змін у Закон про Кабінет Міністрів, Уповноваженого і іншого, який ми вилучаємо, яким ми вилучаємо право звертатися до Конституційного Суду щодо тлумачення законів. Оскільки після зміни Конституції, Конституційний Суд позбавлений конституційного повноваження тлумачити закони. Таке повноваження перейшло до Верховного Суду. Ви хоч читайте, про що ви говорите! ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Крулько оголосив вимогу поставити на підтвердження поправку 891-у, 894-у він оголосив уже. Будь ласка, ставимо на підтвердження 891-у. Він оголосив, я ж не можу переривати голосування. Пане голово, ви ж юрист, не я, правда. 891-а, будь ласка. 17:45:30 За-174 Просимо повертатися до сесійної зали колег. Тепер 894-а на вимогу Голуба, і потім слово по поправці 892-й народному депутату Максиму Бурбаку. Потім рухаємося далі. Зараз 894-а, на підтвердження. Комітет просить проголосувати. 17:46:01 За-140 Будь ласка, Максиму Бурбаку слово по 892-й.
17:46:07 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, це зайняло майже цілий сесійний пленарний день, що ми з'ясували, чому ми йдемо так по всім поправкам і робимо все, щоб цей законопроект не пройшов у залі. Попередній полум'яний доповідач нам сказав, що це все буде провалене лише з-за того, що було провалено реформу Рахункової палати, яку вони вибудовували під свого представника. Оце ми розуміємо, що впровадження судової реформи і те, що голосували триста… (Шум у залі) Менше нервів, чоловіче! І голосували понад 300 голосів, це є заручником тим, що ця фракція, яка рве сорочку на захист всіх громадян, яка просто захищає в кожній поправці референдум по землям, яке не має до цього жодного відношення, все стає залежним від того, що вони хотіли кадровими домовленостями добитися, щоб Рахункова палата відійшла цій фракції. Ось вам ганьба і згаяний цілий день, який ми мали витрати на нормальні законопроекти! Ось вам сурова правда про цю фракцію. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:47:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, прошу уваги. Я хочу сказати, що ми пройшли по повній процедурі даний закон. І я, колеги, зараз я дам ще два виступи. Я за той час, поки ви будете зараз виступати, прошу секретаріат Верховної Ради України запросити депутатів в зал і прошу голів фракцій запросити в зал. Депутати терпляче чекали проходження усіх поправок. Прийшов час переходити до прийняття рішення, колеги. Тому я дуже прошу зараз максимально зконсолідуватися. Ми були на поправці 92-й. Зараз я дам... Яка поправка? 93-я, Голуб. 95-а, Власенко. Левченко, по якій? Добре. Колеги, я прошу зараз дуже коротко, лаконічно. Хто хоче збити судову реформу, хочу повідомити, вам не вдасться збити судову реформу. Ми витримаємо всі процедури і ми приймемо закон. Будь ласка, Голуб, одна хвилина, дуже коротко.
17:48:26 ГОЛУБ В.В. Шановний пане головуючий, те, що намагаються збити судову реформу, ми це бачимо останні вісім годин, перебуваючи в цій сесійній залі. Що стосується безпосередньо поправки, то, враховуючи те, що ви там обмежуєте кількість виступаючих, під стенограму кажу: прошу поставити на підтвердження 893-ю, 895-у, 896-у, 897-у, 898-у, 899-у і 900-у. Пояснюю, чому. Пояснюю, чому. Тому що стаття 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради" каже, що пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою за основу. На жаль, ці правки не були включені, проголосовані спершу. Другий момент. Там законопроекти про нотаріат, про кримінально-виконавче провадження, вони не мають жодного чину до Конституційного Суду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Князевич. Коротко.
17:49:32 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я просто хочу сказати, що, якщо йде мова про запровадження нового інституту – уповноваженого Кабінету Міністрів в Конституційному Суді, - то не новий інститут. Друзі, такий інститут існував до 2010 року. Навіть Василь Іванович Німченко, який тут присутній, був представником Кабміну. А прийшов Портнов – і знищив такий інститут як явище, щоб Кабмін навіть не мав можливості якимось чином бути представлений в Конституційному Суді. Зараз ви хочете відновити портновщину. Це ганьба! І якщо цей орган є при Президенті і при Верховній Раді, не позбавляйте Конституційний Суд… Кабінет Міністрів на його конституційне право бути присутнім під час розгляду відповідно його подань. Це передбачено Конституцією, і не підміняйте поняття, читайте хоча би, про що йдеться в цих правках. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тут є настрій повертатись. Добре, я поставлю почергово. 893-ю на підтвердження. Комітет просить її підтвердити. Прошу проголосувати. Прошу підтримати 893-ю. 17:50:40 За-161 Рішення не прийняте. І 895-а. Хто підтримує? Комітет просить підтримати 895-у. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. 17:51:04 За-154 Власенко, будь ласка. Дуже коротко.
17:51:12 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Там є моя 908-а поправка, я хочу по ній поговорити. Але перед тим я хочу звернути увагу на те, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка ваша поправка є? ВЛАСЕНКО С.В. …про те, що на 282-й сторінці Порівняльної таблиці у нас є включено зараз в остаточний текст зміни до Кримінально-виконавчого кодексу, які звучать так: "засуджені до позбавлення волі мають право працювати та залучатися до суспільно корисної праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії…". Далі по тексту. Скажіть мені, будь ласка, яке це відношення має до закону про Конституційний Суд? (Шум у залі) Хіба що ви плануєте оцих суддів Конституційного Суду потім відправляти і примушувати їх працювати. Я таких статей є безліч. Всі статті, які перелічив народний депутат Голуб, вони всі однакові. Тут одна фракція, яка, як говорять, що вони входять в більшість, щось тут розказувала. Як тільки поставили на підтвердження поправку про нотаріат, вони почали щось кричати. Зараз от побачите, будуть робити спробу відновити поправку про нотаріат – раз, про наділення Мін'юсту, яке очолює їх представник, якимись додатковими… ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, ви 908 правку наполягаєте? 908-у? Отже, я ставлю на підтвердження поправку 908 народного депутата Власенка. Хто підтримує, комітет її відхилив, прошу проголосувати. І це остання поправка, і ми завершуємо обговорення. 17:52:50 За-123 Рішення не прийняте. Колеги, від фракції виступів немає. Колеги, я прошу вас зупинитись, у нас залишилась 1 поправка. Будь ласка, хвилину, Левченко.
17:53:06 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Мова йде про 910 поправку. Вказаною поправкою пропонується встановити, що пільги щодо участі в доборі на посади суддів мають кандидати, зараховані в резерв, якщо закінчення трирічного строку припало на період 1 року до набрання або 90 днів після набрання чинності Закону України "Про судоустрій, статус суддів". Таким чином фактично пропонується збільшити на 90 днів період, під час якого у кандидатів з резерву може закінчиться трирічний строк. І це даватиме їм право без складання відбіркового іспиту та продовження спеціальної підготовки брати участь у доборі на посаду судді. У зв'язку з прийняттям цієї поправки збільшиться кількість осіб, які отримають можливість стати суддею без будь-яких процедур, які останні роки так вимагала активна частина українського суспільства. Встановлення будь-яких пільг та винятків завжди створює корупційну складову. Тінізація правовідносин сприяє доступу потрібних осіб в лапках. Тому я наполягаю на підтвердженні цієї поправки і закликаю цю поправку, за неї не голосувати. Тому що ця поправка дозволить певним особам обходити законом прописані процедури для того, щоб стати суддею Конституційного Суду України. Прошу, будь ласка, поставте на підтвердження. І не проголосувати за цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, Руслан Князевич.
17:54:20 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу пану Левченку хоча би процитувати, про що йдеться. Які судді Конституційного Суду? Тут іде мова про зміни до Закону про судоустрій і статус суддів. Ви хоч почитайте, про що йдеться, а потім коментуйте. Навчіться читати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ти згадував прізвище, Руслан? КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Будь ласка, колеги, увага! (Шум у залі) Прізвище було названо, Руслан? (Шум у залі) Колеги, увага! Прошу всіх в залі заспокоїтись. Колеги, це може тривати безкінечно. Я прошу всіх заходити в зал. (Шум у залі) Колеги, отже, ми завершили обговорення. Ще є правки, які назвали. Я назву їх. Я всіх поставлю. Ще раз перерахую: 96, 97, 98, 99, 900 і 909-у я поставлю на підтвердження, пане Івченко, і 910-у. Отже, я перерахував зараз поправки, я буду їх ставити на підтвердження. І я прошу приготуватись до голосування, колеги. Всі, які називались, я поставлю на підтвердження. Прошу зайти в зал, зайняти робочі місця. І я ставлю на підтвердження поправку 896. Вона є врахована і просить комітет її підтримати. Прошу проголосувати, прошу підтримати 896, колеги. Прошу сумнівно голосувати, прошу всіх зайняти робочі місця. 896 комітет просить підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Комітет просить усіх підтримати. 17:56:40 За-174 Рішення не прийняте. 897-а. Теж просять поставити на підтвердження, і я прошу всіх сконсолідуватись, я ставлю на підтвердження поправку 897. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу голосувати. 17:57:11 За-168 Рішення не прийняте. 898-а, Алексєєва на підтвердження. Комітет просить підтримати. Прошу, колеги, сконсолідуватись, прошу підтримати 898-у. Прошу підтримати, прошу проголосувати. 17:57:42 За-166 Рішення не прийняте. Так само, 900-у народного депутата Князевича. 899-у. Так, це є Алєксєєва. Просить комітет підтримати. Прошу проголосувати, прошу підтримати 899. Прошу проголосувати, прошу підтримати, голосуємо. 17:58:14 За-172 Рішення не прийняте. 900-а, Князевича. Прошу проголовувати, прошу підтримати поправку Князевича. Прошу проголосувати, прошу підтримати 900-у, комітет просить підтримати, прошу проголосувати. 17:58:36 За-166 Рішення не прийняте. 909-а, Німченка. Він просить її підтримати, вона комітетом відхилена. Хто підтримає поправку 909 Німченка, прошу проголосувати, комітет проти, прошу проголосувати. 17:59:04 За-90 Рішення не прийнято. І остання, 910-а, поставили на підтвердження, і просить комітет підтримати, і просить автор поправки Ємець підтримати. Ні, я прошу, колеги, всіх змобілізуватися і підтримати поправку 910 народного депутата Ємця. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу проголосувати, прошу підтримати. 17:59:38 За-170 Рішення не прийнято. Колеги, обговорення завершено. Зараз я запрошую до слова голову комітету. У нас є ситуація, коли законопроект у багатьох місцях одна правка суперечить іншій. Для того, щоб ми не могли отримати незбалансований законопроект, я прошу зараз голову комітету Руслана Князевича сказати своє заключне слово. Я хочу нагадати тим, хто аплодує і говорить, вчора, позавчора тут, на цій трибуні член вашої фракції просив повернутися до семи поправок, і я повертався. Позавчора тут, на цій трибуні, член вашої фракції просив повернутися до поправок, і я повертався. Були голоси – голосували. Наголошую ще раз, це відповідає і духу, і букві закону, щоб не вийшло, як із законопроектом Власенка про органи державної служби місцевого самоврядування, коли ми отримали розірваний законопроект. Зараз голова комітету повідомить, буде воля залу – повернемося, не буде волі залу – не повернемося. Будь ласка, Руслан Князевич, заключне слово.
18:00:38 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Пане Голово, мені коментувати чи можна просто називати поправки? Я можу коментувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви просто пропозицію дайте, як нам вийти на збалансований законопроект. КНЯЗЕВИЧ Р.П. От, наприклад, 185 поправка врахована… не врахована, точніше, і зараз вийшло так, що ми бланкетну норму відхилили і залишили норму закону, відповідно до якого визначено порядок голосування за суддів Конституційного Суду, але дальше ці норми, які з цього випливають, на підтвердження не ставилися. І тобто ті норми, які залишилися дальше, відповідають тій нормі, яка не врахована. Повний абсурд! І тоді треба комітету буде взагалі повністю прочищати весь закон! Таких норм я нарахував аж 12 штук! Уявіть собі! І йде мова навіть не про одну статтю, а про різні статті в різних розділах законопроекту. Як це можна зробити? Я розумію, що це нікого не цікавить, але хоча би думайте, системно підходьте до правок. А ви їх повисмикували на власний розсуд і ніхто навіть не удосужився продумати логіку закону і прочитати його від першого до останньої сторінки. Шкода, треба відкладати час на такі важливі речі. Це наш обов'язок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша пропозиція, Руслан? 18:01:47 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я прошу 185-у поставити, повернутися до неї і врахувати так, як просив комітет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я зараз ставлю пропозицію голови комітету повернутися до 185 поправки. Якщо буде воля залу повернутися, я поставлю її на підтвердження. Прошу змобілізуватися. Колеги, я ставлю на голосування пропозицію повернутися до правки 185. Прошу проголосувати. прошу підтримати. Прошу голосувати. Прошу підтримати, колеги. 18:02:21 За-183 Рішення не прийнято. Будь ласка, Руслан Князевич, далі.
18:02:32 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Прошу 288-у ще раз поставити на підтвердження і підтримати позицію комітету. Не можемо ми зараз обмежувати обсяг гарантій недоторканності суддів Конституційного Суду, який вже визначений Конституцією України, це неприпустимо, ця норма буде суперечити Конституції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан, ще раз пропозицію, будь ласка. 18:02:52 КНЯЗЕВИЧ Р.П. 288 поправка. 288. ГОЛОВУЮЧИЙ. 288. Голова комітету просить повернутись до правки 288. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. 288. Прошу підтримати. 18:03:19 За-185 Колеги, я повідомляю, що продовжую засідання на 15 хвилин. Руслан Князевич, будь ласка, наступні пропозиції.
18:03:28 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Наступна пропозиція. 311 поправка. Прошу підтримати від імені комітету так само. Ну, друзі, це та дискусія, про яку ми казали. Ми в частині матеріального забезпечення суддів зробили гірші їм умови, ніж в разі, якщо ми підтвердили, не підтвердили – і повернулись до первинної редакції. Це одна з тих статей. Ну, для чого ми зараз ще раз намагаємося їм покращити умови? У них і так достатньо хороші умови. Прошу 311-у підтвердити і підтримати комітет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, голова комітету просить повернутись до поправки 311. Прошу проголосувати. Прошу підтримати пропозицію голови комітету. Будь ласка, 311-а, прошу підтримати. 18:04:18 За-194 Рішення не прийняте. Будь ласка, Князевич.
18:04:24 КНЯЗЕВИЧ Р.П. 355-а поправка, яка теж… (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. 355-а. Голова комітету просить поставити на повернення. Хто підтримує повернення 355-ї поправки на розгляд, прошу проголосувати. Прошу підтримати. 18:05:02 За-173 Рішення не прийняте. Будь ласка, Князевич.
18:05:09 КНЯЗЕВИЧ Р.П. 377-а, яка передбачає виплату під час… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Колеги, увага! Я прошу вас, колеги. є дві пропозиції зараз: поставити в цілому, а потім – на повторне друге. За 5 хвилин ми взагалі можемо не зібрати будь-яких голосів. Колеги, пане голово комітету, є пропозиція. Руслан, скажіть вашу думку, Князевич. Включіть мікрофон Руслану Князевичу, будь ласка.
18:05:38 КНЯЗЕВИЧ Р.П. …Ви сказали, що він нічого не вирішить. Оце ви сказали, що він нічого не вирішить. Оце ви їм скажіть. Вони до мене приходять, а я буду в вашу фракцію… Я просто хочу, друзі, тут мені кажуть, що буде вирішувати цей закон. У нас сотні скарг уже подано конституційних. Ці люди не можуть добитися справедливості через те, що ми не прийняли закон. Вони приходять в комітет, я їх буду надсилати в "Самопоміч", інші фракції. Хай вони пояснюють, чому вони позбавили людей на конституційне право звернення з конституційною скаргою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хочу повідомити. Зараз виступів більше не буде. Колеги, ми зараз… Хочете всім дати слово? Нема проблем. Я можу раз п'ятнадцять дати виступів, немає жодних проблем. Колеги, я прошу вас зараз заспокоїтись. Зараз у мене є два шляхи: я можу дати всім виступи, і ми не будемо мати жодного шансу прийняти закон. Колеги, нема такого в процедурі. Отже, зараз або ми перейдемо до прийняття рішення. Або у нас не буде шансів жодного рішення прийняти. Колеги! Я зараз, я ще раз питаюсь у голови комітету. Пане Руслан, я ставлю до вас просте питання. Зараз два шляхи. Або продовжити повернення до правок, і ми не будемо мати змоги прийняти будь-яке рішення, або я поставлю на повторне друге. Скажіть вашу думку, вашу позицію.
18:07:08 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я тоді візьму на себе відповідальність і запропоную спочатку поставити голосування в цілому з подальшими техніко-юридичними правками, щоб ми хоча би повихолощували те, що треба вже вихолостити, оскільки логіка вихолощення підтримана була в сесійній залі. Це буде правильно. А якщо воно не пройде, тоді поставити на голосування, як це передбачено Законом про Регламент, на повторне друге читання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, всі з тим згодні? Переходимо до прийняття рішення. Колеги, я прошу всіх приготуватись. І я ставлю на голосування першу пропозицію, яку озвучив голова комітету. Це пропозиція. Проект Закону про Конституційний Суд України номер 5336-1 прийняти в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги, 5336-1 в другому читанні та в цілому. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. 18:08:18 За-179 Колеги, тепер я прошу змобілізуватись і підтримати пропозицію на повторне друге читання. Колеги, я відповідально звертаюся до всіх: ми працювали в залі 8 годин, я прошу поважати цю роботу, я прошу об'єднатися навколо того, я прошу об'єднатися навколо цієї пропозиції і прошу підтримати. Давайте маємо повагу один до одного і до комітету, колеги. Я прошу підтримати пропозицію проект Закону про Конституційний Суд України направити в комітет на повторне друге читання. Я прошу всіх підтримати і прошу проголосувати на повторне друге читання. Колеги, з поваги до комітету, з поваги до робочої групи, з поваги до всіх нас, прошу підтримати і проголосувати на повторне друге читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, 5336-1 на повторне друге читання. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. 18:09:31 За-223 Колеги, три голоси! Я прошу змобілізуватись, я прошу зібратись. І, колеги, я звертаюсь, багато хто з вас провів величезну роботу по цьому закону, багато хто з вас доклав величезних зусиль, для чого валити закон, ми з повагою ставились до всіх нас. Я прошу зайняти всіх робочі місця, я прошу зайти в зал. Я прошу приготуватись до голосування, колеги. І я прошу поваги до комітету, до всіх нас, ми по повній процедурі розглянули закон. Я прошу приготуватись до голосування, я прошу підтримати, колеги. Я прошу підтримати пропозицію повернутись до 5336-1, я прошу підтримати пропозицію на повторне друге читання. Колеги, прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Прошу підтримати, колеги, голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо 5336-1 на повторне друге читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати, голосуємо, колеги. 18:10:45 За-223 Я бачу, не встигли. Я прошу зайняти місця, прошу не розходитися, прошу зайняти робочі місця, колеги. Прошу не розходитися. Колеги, я ставлю ще раз пропозицію, я прошу всіх зайняти робочі місця, я ще раз ставлю проект Закону про Конституційний Суд України на повторне друге читання (5336-1) в комітет на повторне друге читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Ви ж працювали над цим законом. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу проголосувати, голосуємо, колеги. Повторне друге читання 5336-1, прошу підтримати, колеги. Не завалюємо судову реформу, давайте підтримаємо судову реформу. 18:11:37 За-219 Прошу лишатися. Ні, колеги, прошу лишатися. Колеги, я прошу лишатися всіх на місцях. Ми не можемо завалити реформу, нам бракує три голоси, три голоси. Я прошу лишатися на своїх робочих місцях. Я прошу провести консультації. Колеги, три голоси, я прошу лишатися на робочих місцях. Я поставлю ще раз повернення до голосування. Я прошу вас всіх, хто брав участь у судовій реформі, я ще раз ставлю пропозицію на голосування повернутись до 5336-1. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги, повернення до 5336-1. Прошу проголосувати, прошу змобілізуватись, кожен голос має вагу. Прошу підтримати, голосуємо, колеги, 5336-1, повернення до голосування. Прошу підтримати. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. 18:12:51 За-219 Голово комітету, що робити? (Шум у залі) Проект Закону 5336-1 відхилено. Прошу по фракціях показати. Прошу по фракціях: "Блок Петра Порошенка" – 123, "Народний фронт" – 65, "Опозиційний блок" – 12, "Самопоміч" – 0, Радикальна партія – 0, "Батьківщина" – 0, "Воля народу" – 1, Партія "Відродження" – 6. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра о 10-й годині прошу всіх прибути в зал для продовження нашої роботи. |
