|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 11.10.2024
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 11 жовтня 2024 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати України, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль і члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Звертаю вашу увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви в пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Максима Євгеновича Дирдіна, "Слуга народу". Вітаємо, Макс! (Оплески) А також Сергія Ярославовича Рудика, "За майбутнє". Вітаємо, Сергію! (Оплески) Вітаємо іменинників, бажаємо міцного здоров'я, невичерпної енергії і нових досягнень в ім'я України. Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати України, шановні члени Кабінету Міністрів України! Триває вже 32-й місяць незламного протистояння України широкомасштабній збройній агресії з боку Російської Федерації. Сили оборони України стійко продовжують стримувати російського агресора, завдаючи йому значних втрат. Кожна бригада, кожен батальйон, кожен воїн демонструють виняткову витримку і професіоналізм, виборюючи світле майбутнє для України. Ми висловлюємо їм глибоку подяку та пишаємося їхньою мужністю та самовідданістю. Шановні колеги, давайте вшануємо хвилиною мовчання, схилимо голови на знак поваги перед безсмертними подвигами українських воїнів, пам'ять про яких житиме вічно. Згадаємо з вдячністю всіх тих, хто боровся і загинув за свободу і незалежність нашої держави. Вшануємо пам'ять також нашої української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула у російському полоні. Грубо порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, Женевської конвенції, російські окупанти викрили її під час виконання професійних обов'язків та незаконно позбавили її свободи. За кожен скоєний злочин російською окупаційною владою обов'язково настане справедлива відповідальність. Висловлюємо також свою шану і пам'ять безневинним мирним громадянам, усім журналістам, усім воїнам, які загинули внаслідок агресії Російської Федерації. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні народні депутати… Железняк з процедури знову? Будь ласка, Железняк.
10:15:01 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Традиція. Пане Голово, 20 серпня ми з вами, 270 голосів, викликали з доповіддю про корупцію в енергетиці міністра енергетики. За весь цей час на цій трибуні міністра енергетики ми не побачили. Зараз, наскільки я розумію, він знову є в залі. Тому у мене є конструктивна пропозиція все ж таки виконати рішення парламенту, яке було прийнято в 270 голосів і заслухати пана міністра. Якщо наша тактика дочекатися ще нових корупційних кейсів, ну, не знаю, як акція "збери 10", це теж приймається, але давайте підтримаємо це окреме процедурне рішення, що ми відкладаємо заслуховування міністра, поки таких кейсів не буде 10, 20, я думаю, що в енергетиці, особливо в Енергоатомі, який близький до міністра, це буде достатньо швидко. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Іванович, я хочу поінформувати вас, що відповідно до Регламенту Верховної Ради України п'ятниця саме з 10-ї години – це "година запитань до Уряду", і жодних інших парламентських атракцій в цей період ми не можемо проводити. Тому давайте все-таки будемо виконувати вимоги Регламенту. Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні матимуть можливість відповісти на запитання про стан системи освіти в Україні в умовах воєнного стану: виклики та перспективи. Шановні народні депутати, Регламентом Верховної Ради України передбачена процедура проведення "години запитань до Уряду", а саме: запитання до членів Кабінету Міністрів від депутатських фракцій та відповіді на них – до 30 хвилин; запитання народних депутатів до членів Кабінету Міністрів та відповіді на них – до 30 хвилин (для кожного усного запитання надається до 1 хвилини, а для відповіді до 2 хвилин); всього – 1 година. Шановні народні депутати, переходимо до "години запитань до Уряду". Шановні члени Кабінету Міністрів України, прошу вас враховувати, що засідання проходять у відкритому режимі. Тому при наданні відповіді на запитання я прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, і дотримуватися вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом, і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, я запрошую на трибуну для відповідей на запитання міністра освіти і науки України Оксена Васильовича Лісового. Будь ласка, Оксене Васильовичу. Поки ви йдете до трибуни, я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми. Нагадую, 1 хвилина на кожне усне запитання та по 2 хвилини на відповідь до нього. Будь ласка, прошу записуватися. Будь ласка, слово надається від групи "Довіра". Приходько Борис Вікторович, будь ласка. Оксен Васильович, ви можете взяти цей мікрофон, щоб краще було чути.
10:18:16 ПРИХОДЬКО Б.В. Прошу передати слово Вельможному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович.
10:18:26 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". У проекті Державного бюджету заплановано 200 мільйонів гривень на ремонт і утримання доріг Луганщини. Тільки уявіть собі, які дороги залишилися на Луганщині. Де вони, коли область на 98 відсотків перебуває під тимчасовою окупацією, на решті постійно йдуть страшні бої. Я хочу підкреслити особливу необхідність підтримки переселенців. Ці люди втратили власні домівки, багато хто втратив рідних, а зараз вони втрачають надію. Чому ці гроші не передати на освіту переселенців, на гранти для талановитих дітей, на відкриття власної справи? Ми з Олександром Суховим подали пропозиції щодо направлення цих коштів на соціальний захист людей. І хочу, щоб ви почули Луганщину і будували не дороги, а освіту і житло для переселенців. Дякую.
10:19:27 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую за запитання. Насправді, так, ми дуже добре відчуваємо, в якому стані сьогодні перебувають люди, які втратили житло, які були вимушені залишити свої домівки. І якраз освіта є тою системою, яка перша підставляє плече нашим громадянам. Школи стали хабами, через які проходили всі переселенці, це найбільша система, яка прийняла людей, які втратили житло. Після того гуртожитки закладів профтехосвіти, фахової передвищої, закладів вищої освіти всі вільні площі були надані людям, що залишились без житла, що потребували допомоги, і досі вони перебувають там. Насправді, так, ми також як система освіти потребуємо підтримки з точки зору і ремонтів цих гуртожитків, їх утримання, сьогодні маємо в бюджеті передбачені кошти на компенсацію комунальних видатків. Цього, звичайно, недостатньо, але ми всі розуміємо, які пріоритети стоять перед країною, і я сподіваюсь, що при наявності коштів ця потреба буде закрита і буде підтримана та ініціатива, з якою ми виступаємо щодо перетворення гуртожитків, які ми надали сьогодні переселенцям, в якесь більш-менш пристойне тимчасове житло. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Юрченку Олександру Миколайовичу, депутатська група "Відновлення України".
10:20:41 ЮРЧЕНКО О.М. Доброго дня, колеги! Висловлюю свою повагу Оксену Васильовичу, але маю питати трошки інше питання. Сьогодні відповідно до Постанови КМУ 252 від 12 березня 2022 року майже всі міжбюджетні трансфери повинні погоджуватися з Міністерством фінансів України, в тому числі і на будівництво фортифікаційних споруд. Наші міста на передовій щодня стикаються з загрозою, вони потребують захисту негайно, водночас інші регіони мають можливість допомогти їм в обороні, але через бюрократію у них відсутні ці інструменти. Я 8 травня 2024 року звернувся з депутатським запитом до КМУ з проханням прибрати з вищезгаданої постанови погодження з Міністерством фінансів України міжбюджетних трансферів, призначених виключно для будівництва та утримання інженерних і фортифікаційних споруд. На мій запит Міністерство фінансів відповіло нагадуванням про обмеження, про яке я сам посилався. Чому ми не можемо прибрати з вищезгаданої постанови норму... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу нагадати, що у нас "година запитань до Уряду" на тему про освіту. Це, звичайно, задавати будь-які інші питання, але основний доповідач стоїть тут. Я би дуже просив дотримуватися вимог Регламенту, але, якщо в уряду в цілому є відповідь, будь ласка, дайте відповідь. Але дуже прошу народних депутатів слідувати вимогам Регламенту. Будь ласка, якщо в уряду є відповідь, будь ласка, дайте. Включіть, будь ласка, Прем'єр-міністр, так?
10:22:29 ШМИГАЛЬ Д.А. Так. Руслан Олексійович, ми попросимо просто в письмовій формі, тому що питання не було до кінця сформульовано, час закінчився, для того щоб знати, які положення постанови народний депутат пропонує прибрати, ми попросимо у письмовій формі просто дати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді я попрошу оформити в письмовій і розглянути це як депутатський запит. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність".
10:22:48 ГЕРАЩЕНКО І.В. Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.
10:22:55 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Вітаю, пане міністре! У мене два питання. До мене звернулися представники гірських місцевостей Закарпаття стосовно того, що до 2027 року згідно Закону "Про освіту" необхідно створити перехід на комунальні ліцеї в гірських громадах. Але, на жаль, такі переходи будуть у гірських місцевостях обмежувати конституційні права дітей на доступність освіти. Ви у своїй відповіді на моє звернення сказали, що ми надали їм автобуси, але одночасно військова адміністрація, вона наголошує на тому, що закон потребує змін. У мене є питання: чи ви плануєте ініціювати зміни, тому що це буде стосуватися гірських районів як Закарпаття, так і Чернівеччини, так Івано-Франківщини і Львівщини? Це перше. І друге. Як після підняття податків на і так мізерні зарплати вчителів, які зменшаться тепер, ви пануєте що-небудь робити, щоб виправити цю несправедливість, і як плануєте реалізувати підвищення зарплат до трьох…
10:24:03 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Дякую, пані Іванно. Так, насправді ми в діалозі перебуваємо з громадами. Ми знаємо, наскільки різна ситуація по всій країні, наскільки різна ситуація зараз у прифронтових регіонах, гірських регіонах, в малонаселених регіонах, в містах, це абсолютно різний підхід, ця різність потребує і різного підходу від нас. Тому ми це обговорювали досить інтенсивно з нашим профільним Комітетом з питань освіти, працюємо з громадами, з обласними військовими адміністраціями. Напрацьований нами пакет рішень. Це закон, який днями, позавчора, здається, викладений на громадське обговорення, закон, який передбачає внесення змін до цілого пакету освітнього законодавства щодо... який перш за все, там багато нюансів в тому документі, ви зможете з ним ознайомитися, він викладений на громадське обговорення, але ключове – це можливість диференціації підходів до формування мережі, можливість диференціації підходів. І ми будемо з кожною областю, і там закладена можливість навіть роботи з кожною громадою. Тому що ми зараз їздимо по регіонах, ми бачимо, наскільки ситуація відрізняється, уніфікований підхід застосований не може бути. Ми ставимо там рамку певну, 100 дітей в ліцеї повинно бути, тому що ми передбачаємо в старшій профільній школі можливість вибору предметів, можливість формування груп за відповідними галузями знань. Але ми розуміємо також, що такий підхід застосований всюди бути не може. І тому закон передбачає можливість рішенням Кабміну затверджувати мережу окремо за кожним кейсом. (Шум у залі) А зарплата, так. Перепрошую. Значить, так, дійсно, ми маємо сьогодні збільшення військового податку, ну, але це спільно для всіх громадян, спільна така... спільне обтяження, тому що ми розуміємо пріоритет. З іншого боку, ми... нам вдалося за підтримки уряду, Міністерства фінансів зберегти обсяг субвенції попри те, що все-таки у нас кількість здобувачів освіти в закладах загальної і середньої освіти падає, приблизно на 100 тисяч дітей у нас буде менше, обсяг субвенції освітньої залишається той самий. І, ну, сподіваюся, що ми певною мірою зможемо компенсувати ці втрати, як мінімум вийти з понижуючих коефіцієнтів, або ще якісь рішення, щоб зберегти людям зарплату, ми зможемо здійснити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос".
10:26:35 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановний пане міністр, спробую коротко три питання, компенсуючи профільні питання, компенсуючи, власне, попередні. Перше. Зараз дуже багато конфліктів щодо якості підручників. Розумію, військовий стан, але які кроки, щоби уникнути таких речей, здійснює міністерство? Друге. Український центр оцінювання якості освіти підтримав мою колегу Наталію Піпу у заклику повернути період Руси-України до програми ЗНО/НМТ на поточний рік. Підкажіть, яка ваша позиція? Нам дуже важливо переконувати наших дітей, що це наша історія, бо Росія її присвоює. І третє. Законопроект 12086 про створення україномовного середовища в школах. Падає спілкування дітей українською. Що в цьому напрямку робить міністерство? І як ви сприймаєте цю ініціативу? Дякую.
10:27:35 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую, пане Ярославе. Почну тоді з кінця. Щодо законопроекту – ініціативи пані Наталії Піпи. Міністерство освіти законопроект цей, ну, там з деякими зауваженнями, підтримало. На чому я хотів би закцентувати увагу, це на тому, щоб ми в будь-яких рішеннях, які захищають українську мову, передбачили можливість рівноцінного, рівноправного розвитку мов національних спільнот, Європейського Союзу. Це, безумовно, ні в якому разі не поширюється на мову країни-агресора. Ми розуміємо, що мова використовується як зброя, як передумова для агресії. Тому ми дбаємо про мови корінних народів, мови національних спільнот, і, перш за все, за розвиток української мови. Тому законопроект ми підтримуємо, якщо коротко. Що стосується історії Руси-України, пропозиція нами підтримана, прийнята. З Українським центром оцінювання якості освіти ми відпрацювали цю позицію: до 10 відсотків в тестах з історії буде додано саме з періоду історії Руси-України. Ну, це, до речі, не призведе до збільшення кількості тестів, до збільшення кількості запитань в тесті і до збільшення часу на їх вирішення. Тому так, відповідь – так, якщо коротко. І третє питання у нас було щодо якості підручників. Слід зазначити, що уже послідовно 2 роки виділяються кошти. Ми знаємо, що ми провисли в 2022 році, зі зрозумілих причин, з фінансуванням підручників. Маємо вже 3 мільярди виділених державним бюджетом за 2 роки на друк підручників. Маємо 730 мільйонів донорських коштів, і працюємо з якістю через зміну підходу до… принципову зміну підходу до підручникотворення. Уже з 1 вересня інша установа займається експертизою, інакше буде здійснюватися і закупівля, і логістика. І отой кейс, про який, самий відомий, про карту без Криму, це ми розуміємо, в чому причина, але слід зазначити, що 300 підручників, 300… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається від фракції "Батьківщина" Соколову Михайлу Володимировичу.
10:29:47 СОКОЛОВ М.В. Прошу передати слово Івану Григоровичу Кириленку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, будь ласка.
10:29:52 КИРИЛЕНКО І.Г. Свого часу легендарна Голда Меїр Прем'єр Ізраїлю сказала своїм співвітчизникам і не тільки їм пророчі слова: якщо ми хочемо побудувати сильну процвітаючу державу, то нам треба найвищу зарплату встановити вчителю, лікарю і захиснику Вітчизни. Так і зробили. Один із стратегів великої перемоги в минулому столітті сказав: а сьогодні на полі бою переміг не я, а переміг простий сільський вчитель. І ми сьогодні, українці свідомі того, що перемогти страшного ворога можна тільки технологічно, інноваційно, інтелектуально. Чи можливо це без якісної освіти і науки? Ні, і ще раз ні. Натомість маємо: найнижча заробітна плата в країні в учителя 8 тисяч у молодого, який тільки прийшов, і трошки більше 10 тисяч у всіх інших, не краще в науці. В бюджеті наступного року зниження фізично зарплати в цій сфері, і при цьому збільшення заробітної плати іншим інституціям. Анонсоване збільшення зарплати з 1 жовтня скасоване. Камо грядеши, Україно?
10:31:02 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую, Іване Григоровичу. Абсолютно підтримую цю тезу, абсолютно підтримую цю тезу, безумовно, без освіти не буде перемоги в кінцевому результаті. Але з іншого боку ми розуміємо, що сьогодні уряду вдається підтримувати рівень, і ми розуміємо, які пріоритети стоять перед урядом. Дуже важливо, щоб ми, пропонуючи будь-які збільшення видатків, також шукали джерело збільшення цих видатків. Ми працюємо зі свого боку з міжнародними інституціями для того, щоб захистити освітні видатки, зі Світовим банком, робимо все для того, щоб освіта була в пріоритеті й у нас в Україні, в уряді, і в міжнародних інституціях, які підтримують сьогодні. Бо ми знаємо, що всі видатки, в тому числі і зарплати вчителів сьогодні фінансуються донорами і партнерами. Тому, розуміючи ці пріоритети, ми розуміємо, що як тільки у нас появиться спроможність, я абсолютно впевнений, що вчителі будуть перші в черзі на підвищення їх соціальних стандартів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович від групи "Платформа за життя і мир".
10:32:07 КОЛТУНОВИЧ О.С. Так, буде запитання в продовження цієї теми, яку вже актуалізували. Дивіться, середньомісячна заробітна плата в ІІ кварталі 2024 року по країні становила 20 тисяч 964 гривні. У вашій галузі освітній це тільки 15 тисяч 76 гривень або 72 відсотки загальноукраїнського показника. Акцентую увагу, це середній показник. Далі. Беремо Закон України "Про освіту" пункт 2 статті 61, говорить він наступне: "Посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох – акцентую увагу – мінімальних заробітних плат". Це на сьогоднішній день становить 24 тисячі гривень. Зважаючи на той факт, що Верховна Рада України якраз розглядає в першому читанні проект бюджету на наступний рік, дайте, будь ласка, чіткі цифри і розрахунки МОН, які додаткові видатки потрібні для вашої галузі, щоб виконати Закон України "Про освіту" щодо оплати праці педагогічних працівників і включити ці пріоритетні видатки…
10:33:15 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую за це питання. Хочу нагадати, що я на позицію міністра освіти прийшов не з бізнесу, не з якоїсь іншої галузі. Я прийшов з освіти, був директором закладу і я знаю, що таке підписувати відомість на зарплату своїм працівникам, за яку тобі соромно. Я це дуже добре знаю. Але, з іншого боку, ми розуміємо, питання підняття зарплати для освітян, як передбачено статтею 61 прикінцевих положень Закону "Про освіту", воно передбачає піднятті абсолютно для всіх освітян, це правильно і справедливо, тому що і дошкільна освіта, і загально середня освіта, і профтехосвіта, і фахова передвища, і вища освіта повинна бути справедливо і рівномірно підвищена. Але на це підвищення в країні потрібно на сьогодні 270 мільярдів гривень додатково. І от питання знову ж таки, чи маємо ми зараз таку можливість, звідки взяти ці гроші. Я вірю в те, що ми позицію рано чи пізно виконаємо. Більше того, нами розроблено кілька сценаріїв підвищення заробітних плат для вчителів. І як поетапний, так і одночасне підвищення ми це передбачили з різними обумовленнями і без них. Але ми розуміємо, що для того, щоб починати цей процес, нам треба для початку отримати навіть поетапний хоч би 80 мільярдів плюс. Чи маємо ми зараз ці гроші? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Молоток Ігор Федорович, група, "Партія "За майбутнє".
10:34:44 МОЛОТОК І.Ф. Ігор Молоток, Сумщина. Шановні колеги, шановний Оксен Васильович, єдине питання, яке можна задати... Я тут, я тут, дивіться. Єдине питання, яке можна задати міністру освіту, – це дійсно підняття заробітної плати нашим вчителям. Чому це досі не відбулося? Це повинно було відбутися в рамках підняття мінімальної заробітної плати в цьому році з 1 січня на 10 відсотків, з 1 квітня на 12 відсотків. І я хотів би, щоб ми, депутати, вся держава, вся спільнота освітянська почула вас як справжнього лобіста в цьому напрямку. Я розумію, що це риторичне питання і залежить більше від уряду, від наших міжнародних партнерів, але ви повинні просто бути лобістом в цьому питанні. Я розумію, як працюється нашим педагогам на прикордонних...
10:35:53 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Знову ж таки продовження. Ми розуміємо, що нам треба знаходити джерела, але навіть в освіті лобізм Міністерства освіти, лобізм уряду сьогодні всього це перший пріоритет – безпека дітей. І ми сьогодні всі ті ресурси, які нам вдається знаходити, відправляємо на забезпечення цієї потреби перш за вся для прифронтових, прикордонних регіонів, будуючи укриття, і це мільярди гривень, мільярди гривень потреби. І навіть їх ми не можемо одномоментно всі забезпечити. І, звичайно, що питання заробітних плат у фокусі уваги, і це біль для всіх: і для Міністерства освіти, і для уряду. І тут точно кожен член уряду і Міністерство фінансів, і Прем'єр-міністр, і я як міністр, всі розуміємо, наскільки це важливо і чому потрібно інвестувати в освіту. Ми це прекрасно розуміємо. Тому сподіваюсь, що ми знайдемо джерело і будемо відповідно піднімати, підвищувати заробітну плату, як тільки появиться така можливість. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" Брагар Євгеній Вадимович. Брагар!
10:37:04 БРАГАР Є.В. Прошу передати слово Роману Грищуку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роман Грищук.
10:37:20 ГРИЩУК Р.П. Оксен Васильович, вітаю! З початку повномасштабного вторгнення велика кількість українських дітей виїхала за кордон. Міністерство освіти і науки вказує цифру, що 341 тисяча українських дітей, яких бачить наша система освіти, зараз навчаються за кордоном. Хоча за даними Європейського Союзу за роки повномасштабного вторгнення 800 тисяч українських дітей пройшли систему освіти тільки в 25 країнах Європейського Союзу. Це означає, що велику кількість наших дітей ми не бачимо, які переїхали за кордон, ми фізично не бачимо в українській системі освіти. Це надзвичайно важливо тримати зв'язок з кожною українською дитиною, яка виїхала за кордон для того, щоб потім легше їй було повертатися. Питання до вас. Що робить Міністерство освіти для того, щоб тримати зв'язок з українськими дітьми за кордоном і зробити їхнє повернення в Україну, в українську систему освіти максимально простим?
10:38:23 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую, пане Романе. Насправді так, ми маємо біля 400… дітей, які ми бачимо, які залишаються в українській системі освіти, але перебувають сьогодні за кордоном. І ця цифра зменшується. Ми розуміємо, що в цьому зменшенні є як позитивні причини – повернення частини дітей до України, так і природна частина – це, власне, вихід їх з системи шкільної освіти, з 11-го класу випуск. Але є і негативна складова – це, власне, вихід із системи освіти і перехід до місцевих систем освіти, втрата зв'язку з ними. Це важливий пріоритет для нас. Ми розробили кілька інструментів для того, щоб забезпечити збереження цього зв'язку, проаналізували, чому діти, які знаходяться за кордоном виходять з української системи освіти, і вжили деяких заходів для того, щоб вирішити ті проблеми, які спонукають їх виходити з української системи освіти. Перший інструмент – це полегшення їх навчання в українських школах. Ми розробили модифіковані освітні програми за так званим українознавчим компонентом і спонукаємо дітей залишатися для того, щоб отримати атестат в українській школі лише в цій частині, в українознавчому компоненті, тобто історія, українська мова, українська література, трошки географії, трошки права, трошки захисту України в залежності від класу, в якому навчається дитина. Це всього 6, 7 і 8 годин відповідно до класів навантаження. Таким чином ми уможливлюємо навчання дітей в осередках, в суботньо-недільній формі, в вечірній формі, щоб не накладався їх графік. І другий важливий інструмент – це міжнародна українська школа, яку ми зараз радикально модернізовуємо. Нам потрібно провести повну інвентаризацію всіх освітніх осередків, які працюють сьогодні за кордоном як в Європі, так і на інших континентах, і встановити з ними зв'язок, надавши їм відповідну методичну допомогу, перш за все підручники і посібники. І це ми з освітнім комітетом відпрацьовуємо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Ми завершили перше коло від фракцій і груп, залишилося ще вісім хвилин. Прошу фракції і групи ще раз записатися, щоб заповнити ці вісім хвилин на запитаннях. Будь ласка, від "Європейської солідарності" Гончаренко Олексій Олексійович.
10:40:56 ГОНЧАРЕНКО О.О. Прошу передати слово Вікторії Сюмар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторія Сюмар.
10:41:02 СЮМАР В.П. Дуже дякую, пане міністре. Очевидно, що надзвичайно багато проблем сьогодні в системі освіти від того, як забезпечити навчальний процес, зробити його онлайн, як, власне, втримати престиж вчительської професії, все це щойно вже говорили. Але я би хотіла зараз говорити про контент, про шкільні програми, наскільки вони взагалі інтегровані в програми, які... ну, діти здобувають у різних країнах світу. Сьогодні українські діти в багатьох інших державах знаходяться, на жаль, і їх доведеться потім реінтегровувати фактично в українську систему освіти. Скажіть, будь ласка, чи відбувається така робота, відповідний аналіз? І у мене є питання щодо зокрема, окремого предмету, який ми свого часу ініціювали – це медіаграмотність. І це критично важливо, ми живемо в інформаційну епоху, і люди сьогодні захлинаються фактично від фейків, які держава не регулює. Чи є сьогодні, скільки шкіл сьогодні…
10:42:10 ЛІСОВИЙ О.В. Так-так. Дякую. Дякую, пані Вікторія. Отже, так, дійсно, є проблема змісту освітніх програм, які ми маємо. Дійсно, це контрастує з тим середовищем, в якому зараз перебувають наші діти, наприклад, за кордоном. І, дійсно, ну це має там, потребує об'єктивного перегляду, і ми над цим дуже активно зараз працюємо. Ми працюємо над цим в рамках реформи Нової української школи. Слід зазначити, що вперше ми забезпечили дуже важливий інструмент і він розпочне свою роботу до кінця року, це створення імплементаційного агентства щодо проведення реформи, шкільної реформи Нової української школи. Це та проблема, яка спричинила в тому числі і пробуксовку Нової української школи в базовій школі. Ми знаємо про це, що в початковій школі вона відбулася досить добре, в базовій школі були певні проблеми, і вони відобразилися на тому, з яким змістом ми працюємо сьогодні в базовій школі. Це ключова проблема зараз. Ми переглядаємо ці освітні програми, сьогодні працює кілька груп досить таких кваліфікованих. І всі ці групи будуть зібрані в імплементаційне агентство, яке буде вже не залежати від політики міністерства, воно буде імплементовувати ту політику, рішення щодо якої вже прийняті. Тому це важливий аспект. І так само працюємо дуже активно над тим, щоб добре ввійти в старшу профільну школу. Готуємо сьогодні вже стандарт і освітні програми готуються, дуже я задоволений тим, як ми готуємося до старшої профільної школи. Що стосується медіаграмотності. Так, безумовно, це дуже важлива складова. Перш за все ми говоримо про основну потребу – це формування критичного мислення і вміння працювати з інформацією, аналізувати, синтезувати. І ці навички всі закладаються дітям в Новій українській школі, в тому зміненому підході до шкільної освіти... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від групи "Довіра" Олег Іванович Кулініч, будь ласка.
10:44:21 КУЛІНІЧ О.І. Прошу передати слово Сергію Вельможному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійович Вельможний.
10:44:28 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Зараз суттєво зростають темпи виїзду за кордон молодого покоління, особливо це стосується переселенців, оскільки вони втратили житло, багато хто втратив всі надії щодо повернення додому. Тому їх на Батьківщині утримає можливість створити своє нове життя за новим місцем проживання, для цього потрібні якісні державні програми. Тому питання щодо освіти. Які програми професійної орієнтації існують для учнів 10-11-х класів? Чи впроваджені урядом спеціальні програми для переселенців, які заплановані, заохочені для дітей переселенців, залишитися в Україні та здобувати професію на Батьківщині? І питання щодо доцільності і необхідності будувати бомбосховища в закладах освіти на територіях, які потім окуповуються. Дякую за відповідь.
10:45:21 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Дякую. Почну з кінця. Якщо на прифронтових територіях є діти, то ми повинні створити для них можливості для навчання. І цей запит приходить від громад, і ці люди не повинні почувати себе покинутими. Більше того, на території прифронтових і прикордонних регіонів дуже багато дітей, родин саме такої категорії, про яку ви піклуєтеся, тобто людей тимчасово переміщених. Дуже багато людей виїхало в найближчі регіони, там із Донецька в Запоріжжя або в Дніпро, і ми це знаємо. І вони перебувають там сьогодні, і ми повинні забезпечити для них там можливості для навчання, тому ми будуємо там підземні школи, це важливо. Що стосується виїзду. Я підтримую вашу тривогу. Дійсно, ми так само, ми спостерігаємо за тим, як у 10-11-х класах багато дітей, особливо хлопців, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися тут в Україні різними способами. Але ключове, що ми як система освіти, як Міністерство освіти повинні запропонувати нашим громадянам – це якісну професійно-технічну, фахову передвищу і вищу освіту. Це буде ключовим спонукальним чинником залишитися тут. Тому що сьогодні західна освіта міфілогізована. Сьогодні ми, коли говоримо про західну освіту, ми уявляємо Оксфорд або Університет Еразма Роттердамського або Ягеллон, а насправді діти їдуть не в ті університети, і ті університети далеко не кращі за наші хороші регіональні університети. Тому реформа вищої освіти, реформа профтехосвіти. Ми сьогодні побудували 100 майстерень уже і просимо в бюджеті, і будемо просити вас підтримати ще фінансування на ще біля 130 майстерень в нових закладах профтехосвіти. Нам потрібно модернізувати профтехосвіту, тому що наша молодь потрібна для відбудови, і ті професії, які дає профтехосвіта, саме вони є дефіцитними сьогодні. Але також ми повинні модернізувати вищу освіту, щоб вона... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальне питання від фракцій і груп Кириленко Іван Григорович, фракція "Батьківщина".
10:47:32 КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую. Але прошу передати слово моєму колезі Костянтину Бондарєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Костянтин Бондарєв.
10:47:42 БОНДАРЄВ К.А. Дякую. Шановний пане міністр! Костянтин Бондарєв, фракція "Батьківщина", Київська область. У мене є конкретне запитання. Я отримав лист від Ірпінського фахового коледжу, ну, немає часу, на жаль, прочитати всі деталі, які тут розписані з приводу скільки ж отримують заробітну плату наші вчителі, викладачі. Але от тільки витяг такий: Варто зазначити, що молодий викладач, який прийшов на роботу до коледжу після університету на повну зайнятість, отримав за вересень місяць заробітну плату 5 тисяч 573 гривні". Як за ці кошти може прожити молодий фахівець зі своєю родиною? І це питання не риторичне. При тому, що податків він заплатив 1 тисячу 350 гривень.
10:48:50 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Так, це питання з тої ж групи питань, це питання соціальних стандартів, якими ми забезпечуємо наших педагогічних працівників. Безумовно, на 5 тисяч прожити неможливо, особливо сплативши з них податки. Але тут питання ще й в тому, яке педагогічне навантаження несе молодий викладач, наскільки заклад освіти сприяє тому, щоб він отримував більше, дає йому більше навантаження для того, щоб він заробляв дещо більше. Це один аспект. Але інший, який я хотів би відзначити, ми про це не говорили в контексті заробітних плат, не лише заробітна плата мотивує педагогічного працівника йти на роботу. Умови, середовище, забезпеченість матеріально-технічною базою його професійної діяльності – це теж важлива складова. І тут я хочу сказати, що ми маємо прогрес, особливо що стосується школи і профтехосвіти, я щойно згадав про майстерні, нові майстерні, які ми будуємо в закладах профтехосвіти, це зовсім інше середовище, в якому працює педагог, коли він отримує інструменти для того, щоб якісно працювати зі своїм студентом або учнем, це зовсім інакший рівень мотивації. Ми сьогодні за два попередніх роки 3 мільярди проінвестували в матеріально-технічну базу закладів загальної середньої освіти саме в контексті реформи НУШ і забезпечення дидактично підготовки кадрів, підготовки педагогічних кадрів, і забезпечення обладнанням. Це теж складова. І, власне, сама культура середовища. Тобто можливість елементарні свої потреби в закладі освіти задовольнити, починаючи від зручних вчительських і інших там складових, які в будь-якому офісі є, а в школі чомусь немає. Але це часто лежить у площині просто менеджменту самого закладу. Але, безумовно, я погоджуюсь з тим, що працювати над підвищенням в цілому для всіх освітян заробітної плати – це пріоритет для міністерства. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксен Васильович. Ми завершили перший блок від фракцій і груп. Але я хочу від президії, Олена Костівна задасть питання, і потім перейдемо до питань від народних депутатів. Олена Костівна, будь ласка.
10:51:01 КОНДРАТЮК О.К. Так, дякую. Руслане Олексійовичу. Шановний пане міністре, я хочу продовжити, напевно, питання пана Романа Грищука, яке стосується, звісно, наших дітей, які тимчасово зараз знаходяться під захистом і навчаються в країнах Європейського Союзу, зокрема питання, в Польщі. Оскільки ми тільки провели Україно-Польську асамблею, ми з вами зустрічалися після неї, дуже вам дякую за цю зустріч. У Польщі зараз, ми розуміємо, що навчаються десь, теж цифри дуже коливаються, від 40 до 80 тисяч наших українських дітей. І тут дуже важливо, звісно, щоб вони могли адаптуватися до цієї освіти польської, але, звісно ж, не загубили своєї ідентичності. Ми говорили з вами про цей українознавчий компонент, який дуже необхідний, і ми розуміємо, що польська система освіти і державна політика побудована таким чином, що вони відмовляються відкривати українські школи, так. Тому я би просила ще теж повідомити про це, які є три форми можливості навчання дітей, щоб вони не загубили оцю українську ідентичність – перше, і розуміли історію, знали історію свою і так далі, і українську мову, зокрема. І друге. Звісно, це нострифікація дипломів вчителів, щоб вони могли, які перебувають зараз на території Польщі, отримати можливість все ж таки навчати наших дітей хоча би за трьома формами цими і, зокрема, за українською міжнародною школою. Дякую.
10:52:31 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую дуже. Дякую, до речі, за вашу активність в питанні такої парламентської дипломатії. Тут потрібно фокусувати увагу наших країн-партнерів на тому, що Україна прагне повертати своїх дітей, прагне не розривати з ними контакт і просить сприяння також урядів країн, в яких перебуває наша молодь, в цьому питанні, тому дякую вам. І на рівні наших міжурядових консультацій ми весь час акцентуємо увагу міністерств освіти тих країн, де перебуває багато українських учнів, української нової діаспори, щодо того, щоб не допускати асиміляції українських дітей через засоби місцевої освіти. І на рівні цих консультацій ми маємо підтримку щодо впровадження українознавчого компоненту, щодо залучення українських вчителів до викладання в школах місцевих польських, чеських, словацький, щодо сприяння діяльності осередків освітніх, але іноді це тільки слова, іноді це конкретні дії. І от наші з вами спільні зусилля і наша з вами дипломатія повинна бути спрямована на те, щоби перетворити ці слова позитивні, які ми чуємо з боку міністерств освіти і урядів наших країн-партнерів, в конкретні дії. Що стосується можливостей, які сьогодні є: українознавчий компонент, який ми можемо надавати в форматі онлайн – перше, друге – залучення українських вчителів у викладання... до викладання в ті школи, де є великі українські спільноти. І цю домовленість ми маємо як з Польщею, так і з Словаччиною, наприклад, сьогодні, цю практику. Більше того, Словаччина прийняла рішення щодо того, що вони допускають до викладання українських вчителів, навіть які не знають словацької мови. І третє. Це робота в осередках, в освітніх осередках будь-якої організаційної форми. Це такі важливі три інструменти, які ми в своїй дипломатії повинні просувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксен Васильович. Шановні колеги, я зараз запрошую народних депутатів записатися на запитання до уряду по визначеній темі. Будь ласка, прошу народних депутатів записатися на запитання. Будь ласка, Гнатенко Валерій Сергійович, депутатська група "Відновлення України".
10:55:15 ГНАТЕНКО В.С. Шановний Денис Анатолійович, це запитання більше не від мене, а від підприємців Донеччини. Ви знаєте, що більшість із них виїхали на різні території. Але деякі залишились там і працюють, але майже сто відсотків не використовують свою інфраструктуру, тобто свої виробничі цехи і інше. Ці об'єкти нерухомості перейшли під використання наших ЗСУ, і це об'єктивно, це зрозуміло, для чого це діється. Ну, на жаль, така ситуація сталася, що уже 3 роки податкові органи по вказівці місцевих військових адміністрацій несуть платіжки за податок по землі і по податку нерухомості. Якщо підприємці, ми знаємо, що не платять, зразу йдуть інші штрафи, пені та інші фінансові санкції, які сьогодні можуть вони включати до цих підприємців. На жаль, ми знаємо, що це питання не вирішується вже третій рік. Але є приклад, коли в Харкові місцева адміністрація це питання готувала, і це… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:56:24 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Наголошую, що оренда землі або податок за землю, ну, і відповідні податки є місцевими податками. Тобто, звичайно, це лежить в площині місцевих рад, в першу чергу громад. Звичайно, з обласними адміністраціями, обласними військовими адміністраціями ми працюємо над тим, щоб підтримати, всіляко підтримати підприємців, починаючи від моментів підтримки в релокації. З першого року Міністерство економіки допомогло вже майже тисячу підприємств релокувати. Але звичайно, найбільшої підтримки вимагають і потребують ті, хто знаходиться в територіях, які наближені до бойових дій. Неодноразово ці питання ми на уряді розглядали, неодноразово піднімали і піднімаємо на нарадах з головами обласних військових адміністрацій. Сьогодні також підніму це питання на раді з головами обласних військових адміністрацій, зокрема прифронтових територій для того, щоби максимально надавали сприяння і знижували або прибирали відповідний податок. Всі інструменти для цього в обласних рад, у відповідних громад сьогодні є – і законодавчі, і нормативні. Тому будемо просто проводити роботу для того, щоби підтримати таких підприємців. Якщо звернення приходять, ми кожний випадок індивідуально розглядаємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже. Будь ласка, наступний народний депутат Железняк Ярослав Іванович, фракція "Голос". Будь ласка.
10:57:50 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Передайте слово Юлії Клименко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Леонідівна Клименко.
10:57:55 КЛИМЕНКО Ю.Л. Добрий день, колеги. Моє питання до пана Оксена. Ви тільки що говорили про дітей, які знаходяться за кордоном і які, на жаль, втрачають зв'язок з Україною. І це очевидно, тому що вони інтегруються в ті суспільства, де вони зараз знаходяться. Ми все ж таки мріємо про те, що мами з дітьми повернуться, які виїхали. Але я вам хочу сказати як багатодітна мама, що мами приймуть рішення тільки тоді, коли їхні діти будуть мати такий самий рівень освіти і можливостей, який в них є за кордоном. Тому моє питання таке: чи ви думали і чи маєте плани про розвиток мережі іноземних шкіл – польських, німецьких, англійських, де знаходяться діти українські для того, щоб вони в Україну могли повернутися, діти з цих країн і мати аналогічну освіту в Україні? Я маю на увазі українських дітей. Тому що, безумовно, якщо в них не буде такого рівня освіти, мами не приймуть рішення повернутися в Україну. Чи є можливість розвитку таких мереж, щоби діти поверталися і вже інтегрувалися?…
10:59:06 ЛІСОВИЙ О.В. Дивіться, я сказав би, що, можливо, ви погодитесь чи не погодитесь зі мною, але одним із ключових пріоритетів повернення наших родин з дітьми до України все-таки є безпека. І це той акцент, на який зараз уряд ставить дуже високу таку, високу увагу проявляє. Ми сьогодні формуємо, сформували вже концепцію безпечної школи. Ми сьогодні хочемо донести до наших людей за кордоном, що в українській школі буде абсолютно безпечне середовище від будь-яких можливих загроз. Тому це перше. У цю концепцію входить все: і укриття в школі, і офіцер безпеки в школі, і відповідна кнопка виклику поліції, і відеоспостереження, і рамка на вході, тому що ми знаємо, скільки боєприпасів сьогодні є в обігу в країні, і закритий периметр. Тобто ми розуміємо, що ключове для батьків, щоб дитина була в безпеці. Перше. Друге, звичайно, якість освіти. І, знаєте, ми не робимо ставку на те, що ми зараз запросимо до нас і створимо там абсолютно виключні умови для іноземних шкіл. Ми робимо ставку на те, що ми трансформуємо свої школи таким чином, щоб вони були конкурентоспроможними школами європейськими. Більше того, у нас є на це всі шанси. Тому що ми сьогодні вивчаємо реформи освіти в різних країнах, в тому числі успішні і невдалі кейси. Ми сьогодні вбираємо цей досвід в наші підходи і використовуємо його. І я абсолютно вірую в те, що нам вдасться побудувати прекрасну систему шкільної освіти, і я вірю в те, що нам вдасться модернізувати. І я вірю в українську вищу освіту, тому що це теж чинник повернення нашої молоді з-за кордону. І ми над цим працюємо, і маємо цілий комплекс заходів щодо реформи вищої освіти. Ну і ви вже чули про профтех, над яким ми працюємо. Це три речі, три ланки освіти, які повинні стати привабливими, повинні стати магнітом і чинником повернення наших громадян з-за кордону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе, фракція "Європейська солідарність". Ваше питання.
11:01:17 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко. Ваше питання.
11:01:24 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане Прем'єр-міністре, наше питання, тема сьогодні про стан освіти і виклики. Головний виклик, як на мене, а чи буде нам кого освідчувати через декілька років? Я про демографію. І тут у мене питання до вас. Коли ми нарешті піднімемо дитячі виплати? На сьогодні 860 гривень на дитину на місяць до 3-х років. Я розумію, що тут багато хто живе в інших реаліях, тому я взяв, що таке можна купити на 860 гривень. От суміш – 452 гривні, каша – 96 гривень, будь ласка, пюре – 50 і 90 гривень, це на один день, і брязкальце. Будь ласка, все. Це вже закінчились гроші. Або памперси, це памперси, вони коштують, от чек – 674 гривні. Шановний пане Прем'єр-міністр, подивіться, памперси 674 гривні. Далі з цих 860 залишається ще на брязкальце. Скільки тривати ця ганьба буде?
11:02:34 ШМИГАЛЬ Д.А. Урядом затверджено проєкт демографічної стратегії відповідної, в якій прописані всі відповідні кроки. Крім цього, буде прийнятий покроковий план дій до демографічної стратегії, який буде включати відповіді на багато питань, зокрема і тих, які ви піднімали. Стосовно виплат на новонароджену дитину. Загальна сума сьогодні сягає 40 тисяч, а деталі, які ще є, додаткові інструменти, я попрошу також співдоповідь зробити міністерку соціальної політики.
11:03:06 ЖОЛНОВИЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Треба нам пам'ятати, що розстрочка на три роки такої суми, можливо, є не дуже вдалим рішенням, тож давайте подумаємо, а що ми зробимо з цієї сумою, яка є насправді одноразовою, при народженні дитини. Також потрібно пам'ятати, що ця допомога, вона не є підтримкою для дружини чи матері, яка є у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Сьогодні у нас є дуже багато різних інших інструментів, зокрема якщо це більше дітей в родині, то у нас є, безумовно, допомога на багатодітних родин, а також якщо родина немає можливості утримувати один з другого з подружжя в цей проміжок часу, у нас також є допомога малозабезпеченим по бідності. Зараз ми опрацьовуємо новий вид допомоги базовий соціальний дохід і базова соціальна допомога для того, щоб підтримати родини, які не мають достатнього доходу. І що важливо, коли ми говоримо про матір, народження дітей, то я би більше говорила про швидку її професіоналізацію і незалишення в ситуації, коли вона 3 роки змушена перебувати з дитиною вдома сама і таким чином, потім не могла виходити на роботу і потребувала повної перекваліфікації. Давайте ми подумаємо про те, як ми таким чином допомагаємо нашим матерям, щоб вони могли виходити швидше на роботу. Для цього ми, наприклад, розробили і вже запровадили інструмент муніципальної няні, яка діє в при фронтових територіях, там, де дитина з інвалідністю, і також дитина, матері яких є… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Крейденко Володимир Вікторович, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.
11:04:44 КРЕЙДЕНКО В.В. Шановний Денис Анатолійович, у мене до вас не питання, а пропозиція. Профільний комітет, я заступник профільного Комітету з питань транспорту та інфраструктури, зараз проблема з дозволами на перевезення негабаритних вантажів, і перевізники втрачають десь 10 днів на узгодження всіх необхідних документів для того, щоб узгодити це перевезення. Моя пропозиція, зробити ці дозволи в Дії, діджиталізувати ці процеси, і щоб це займало не 10 днів, а займало там годину чи пів години на узгодження всіх необхідних дозволів. І друге. З міграцією людей у великі міста збільшилася кількість ДТП, і не завжди європротоколи оформлюються, не завжди там поліція має змогу швиденько під'їхати і оформити ДТП. Пропозиція теж в Дії запровадити ці європротоколи для зручності наших громадян. Дякую.
11:05:46 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за вашу пропозицію. Ну, з легшого, по європротоколах тоді опрацюємо спільно з Мінцифрою. Це хороша пропозиція. Можна буде, очевидно, скорше обмінюватись цими речами водіям. Дякую дуже. Стосовно негабаритних вантажів автомобільним, залізничним транспортом. Тут треба дуже уважно попрацювати. Чому? Зараз ми надзвичайно швидко навчились перевозити негабаритне електроенергетичне обладнання, наприклад, трансформатори, тобто ми дуже швидко, там найшвидші в світі вміємо це робити вже, і, зокрема, там починаючи від бюрократичних процедур. Буквально вчора Укренерго давало з цього приводу коментарі. Стосовно інших негабаритних, вони ж кожен раз різні, і кожного разу це різна ситуація, різні дороги, різні мости, по яких воно буде їхати, чи витримають ці мости, чи не витримають, там спрощений підхід може привести колись до катастрофи. Тому я не готовий зараз прямо сказати, що ми це зробимо. Але готовий сказати, що давайте над цим попрацюємо, це хороша пропозиція, скажемо, дерегулювати і полегшувати для бізнесу всі наші зарегульовані сфери діяльності. Тому Мінінфраструктури попрошу, щоб ми разом опрацювали ваш запит як депутатський. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Федір Володимирович Веніславський, фракція "Слуга народу".
11:07:05 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. У мене запитання і до Прем'єр-міністра України, і до міністра освіти і науки. Це навіть не запитання, а швидше звернення. Є відомий в Україні Харківський політехнічний інститут, який в своєму складі має Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія". В цього інституту є надзвичайно важливий об'єкт, я не буду називати який, який має стратегічне значення для держави, для оборони держави, для Міністерства оборони України. І на рівні Комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки ми вже проводили декілька нарад за участю заступників міністра освіти і науки, прохання, щоб все-таки підтримати цей об'єкт, який має дуже важливе значення, фінансово. А останнім часом він став ще об'єктом дуже такої прискіпливої уваги нашого ворога, який намагається його зруйнувати. Там унікальне обладнання, тому зверніть на нього будь ласка, увагу і розцінюйте це як депутатське звернення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане міністре. Включіть мікрофон за трибуною.
11:08:10 ЛІСОВИЙ О.В. Так, дякую вам за увагу. До цього об'єкта ми знаємо про нього, ми знаємо, що там відбувається, ми знаємо, які там є проблеми, ми знаємо, що там вже було. І сьогодні ми дещо змінюємо підходи, консультації з нашим профільним комітетом, дещо змінюємо підходи щодо фінансування вищої освіти, в тому числі її наукової інфраструктури. І пріоритезуватися будуть, власне, такі об'єкти, такі заклади, які мають саме тематику своїх досліджень, спрямовану на відповідні цілі, так будемо говорити. Ми будемо мати можливість в наступному році підтримати функціонування цього об'єкта. Оскільки об'єкт специфічний, то я так розповів, що то відповідає на запитання. Я не хотів би деталі тут озвучувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отримали відповідь, так, колеги? Відповідь отримана. Будь ласка, наступне запитання. Чи хтось ще буде? Ні? Все. Безугла Мар'яна Володимирівна, будь ласка, ваше питання.
11:09:28 БЕЗУГЛА М.В. Прошу передати слово Штепі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Сергійович Штепа.
11:09:35 ШТЕПА С.С. Доброго дня! Шановний Оксене, маю до вас наступне питання. Чи проводило міністерство перевірку, наскільки освітні заклади прифронтових регіонів, зокрема Запоріжжя, Харкова і тому подібних прифронтових міст, наскільки вони готові до можливих відключень взимку світла, які будуть, можливо, доволі тривалими? Чи підготовлені насамперед дитячі садочки та школи? Це перше питання, воно до вас. І друге питання, Денис Анатолійович, до вас. Вже понад два тижні Запоріжжя регулярно криють КАБами, майже щодня або через день, від кожного такого прильоту щонайменше 2-3 приватних будинки руйнуються повністю, десятки чи навіть сотні руйнуються частково. Люди виїжджають частково з міста, дуже багато людей знижують свою економічну активність, і, в принципі, ситуація з точки зору саме економіки в Запоріжжі дуже складна, я б сказав, навіть надскладна. Чи є уряду якісь плани зробити можливо податкові преференції для Запоріжжя та інших прифронтових міст або, можливо, якимось чином дотувати комунальні послуги тощо? Дякую.
11:10:42 ЛІСОВИЙ О.В. У нас, я на перше питання тоді відповім, з вашого дозволу, так. У нас, ми дуже уважно зараз ставимося до підготовки до зими. Ми маємо ще потребу досить значну в генераторах, тобто нам сьогодні потрібно ще 3 тисячі 300 потужних генераторів. Генератори мають фактично всі школи, але їх потужність не завжди дозволяє забезпечити освітній процес, роботу системи опалення, роботу харчоблоку. Тому 3 тисячі 300 генераторів – це та потреба, з якою ми працюємо сьогодні. Це відповідальність обласних військових адміністрацій, але ми розуміємо, що не всі обласні військові адміністрації мають на це ресурс. Тому ми зараз активно спрямовуємо на цей пріоритет, на інвентаризацію так звану, всі донорські партнерські організації. Провели переговори практично з усіма потужними фондами, останні переговори з Самантою Пауер у нас були щодо цієї теми, щоб залучити також ресурси USAID, у них є ця програма. Тому визначаємо ті регіони, які не мають можливості закрити цю потребу, і спрямовуємо туди донорські організації. Також провели переговори з Асоціацією європейських університетів, 100 генераторів вони пообіцяли нам надати, і ці генератори вже відвантажуються для університетів. І, звичайно, що… але в пріоритеті у нас, в фокусі уваги головне – школи, і це ключове. Тому що при відключенні електроенергії ми в онлайн дітей не переведемо, школа буде єдиним осередком, де можна буде здобувати освіту, і це на прифронтових регіонах ще й в укритті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
11:12:20 ШМИГАЛЬ Д.А. Доповню, Руслан Олексійович. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, доповніть. ШМИГАЛЬ Д.А. Фактично ми проводили виїзне засідання уряду в Запоріжжі, особисто відвідував і фактично був на будівництві підземних сховищ і укриттів в запорізьких школах. Там зараз виділена субвенція державна на будівництво семи проєктів, всі в роботі, надзвичайно інтенсивно будується. Я думаю, що частина з них вже цього року будуть працювати. Це про безпеку дітей і відповідно про безпеку в регіоні, в тому числі, коли, як ви кажете, КАБи прилітають і можуть прилітати. Стосовно КАБів, станом на сьогодні єдиний спосіб – це превентивно знищувати їх в аеропортах, на аеродромах супротивника, чим займаються наші Збройні Сили, сили безпеки і оборони. Стосовно підприємств, станом на сьогодні і парламентом, і урядом всі інструменти створені законодавчо-нормативні для того, щоб підтримувати бізнес на місцях. Тобто вже далі питання до місцевої влади. Сьогодні, повторю, буду мати розмову з керівниками обласних військових адміністрацій, ще раз наголошу на тому, щоб дали максимальні можливості бізнесу відчути, скажемо, полегшення з точки зору всіх можливих обтяжень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Васильєву Ігорю Сергійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:13:36 ВАСИЛЬЄВ І.С. Васильєв Ігор, Сумщина. Шановний Оксен Васильович, скажіть, будь ласка, два питання з прифронтової прикордонної області. Перше. Є громади, які знаходяться безпосередньо біля кордону, в яких розбиті майже всі заклади освіти, відповідно там зараз небагато дітей. Але, скоріше за все, без закладів освіти вони туди і не повернуться. Яка стратегія і політика міністерства щодо саме таких громад, що їм робити – проєкти розробляти чи планувати вже заклади освіти в інших громадах, яка ваша точка зору? І друге питання. Ті громади, які не знаходяться під щоденним обстрілом є заклади освіти, де немає можливості навчатися онлайн через те що відсутні укриття. Я розумію, що онлайн – це також ефективний інструмент, але дітям потрібна соціалізація, потрібна комунікація з однолітками та з дорослими. Що їм робити в такій...
11:14:44 ЛІСОВИЙ О.В. Дякую, що ви розумієте, що онлайн-освіта не є повноцінною освітою, це таке, знаєте, рішення тимчасове. І не можна залишатись в цьому стані надовго. Ми розробили комплексну політику, уряд розробив комплексну політику "Школа офлайн", і елементами цієї комплексної політики є як організаційна, так і інфраструктурна складова. І ми сьогодні маємо карту, спільно з Міністерством цифровізації розроблена методика визначення потреби в кожній громаді: ми знаємо, скільки є шкіл, ми верифікуємо, скільки там є дітей, ми розуміємо, скільки і де потрібно будувати укриття, скільки автобусів треба дати для того, щоб довозити дітей з інших сіл, наприклад, або до якогось центру, в якому ми будуємо укриття. І ми спільно з обласними військовими адміністраціями на основі цих даних приймаємо рішення щодо того, куди нам потрібно інвестувати кошти. Перш за все мова йде про укриття. Тому що ми розуміємо, що повернення до очного навчання можливе лише за умови наявності укриттів, особливо це стосується прифронтових прикордонних регіонів. І всі кошти, які зараз виділяються на потребу будівництва укриттів, пріоритизовані саме на прифронтові прикордонні регіони, зокрема Сумщина отримає досить великі інвестиції. Потрібно, якщо громада розуміє, що в громаді є діти, вони будуть залишатися, вона визначає спільно з нами ту школу, в якій вона буде проводити очне навчання, і відповідно спільно з підтвердженням обласної військової адміністрації ми пріоритизуємо цей об'єкт і виділяємо туди кошти державної субвенції. Так це працює сьогодні, і це досить, ну, таке успішне рішення з нашого боку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Клочко Андрій Андрійович, фракція "Слуга народу".
11:16:52 КЛОЧКО А.А. Добрий день! Прошу передати слово Федієнку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Павлович Федієнко.
11:17:03 ФЕДІЄНКО О.П. Шановний Денис Анатолійович, шановний уряд! Чи може бути освіта без цифровізації? Звісно, ні. Дякуючи наполегливій праці саме локальних інернет-провайдерів, наші громадяни мають можливість дистанційного навчання як під час COVID, так і під час повномасштабного вторгнення. Саме локальні провайдери першими відновили свої мережі інтернету та підтримують їх роботу на прифронтових територіях та деокупованих територіях. Сьогодні я звертаюся до вас від імені понад 25 тисяч громадян України, які обрали вас з нами і підписали петицію втрутитися в ситуацію, яка зараз склалася. Хочу нагадати, що податкова знищує, призупиняє роботу саме цих малих операторів зв'язку. Хочу поінформувати Міністерство цифрової трансформації, що володію інформацією, що один з національних операторів почав демонтувати в місті Покровськ своє обладнання. То хто там залишиться? Маленькі провайдери, яких зараз знищує податкова? Що робити тим громадянам, які там залишилися? Ще раз звертаюся із проханням втрутитися в цю ситуацію, зупинити беззаконня, це доведено, до речі, судами, що це беззаконня. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь. 11:18:14 ШМИГАЛЬ Д.А. Попрошу Михайла Альбертовича дати відповідь. 11:18:20 ФЕДОРОВ М.А. Да, ми з вами знаємо ситуацію, яка відбувається із податковою, і з вашим профільним комітетом парламенту, який відповідає за податкову політику, і дії, які вчиняються і намагаємося запропонувати варіанти як змінити це policy і дати можливість маленьким операторам розвиватися. Але, враховуючи ситуацію, яка сьогодні відбувається із підняттям податків для всіх галузей, враховуючи ті дії, які відбуваються щодо детінізації сфери, нам потрібно шукати гнучку модель по типу, не знаю, можливості дозволити інкорпоруватися провайдерам подібним в Дія.City для того, щоб в них була можливість сплачувати знижені податки, але при цьому показувати прозору структуру своєї компанії. Тому ці комунікації відбуваються, і я думаю, що потрібна більш чітка позиція і податкового комітету щодо того, як врегулювати це питання. Але ми погоджуємося, що від маленьких провайдерів сьогодні залежить остання миля, без якої не може функціонувати ні система освіти, ні вчинятися інші важливі соціальні дії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається В'ятровичу Володимиру Михайловичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:19:28 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Михайлу Бондарю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондар Михайло Леонідович.
11:19:35 БОНДАР М.Л. Дякую. В першу чергу, пане міністре освіти, депутати Львівщини від "Європейської солідарності" хочуть запросити вас на понеділок, де буде зустріч з профспілками працівників освіти. Там дуже багато буде цікавих питань, тому запрошуємо. Надіємося, що ви там будете. А питання моє стосується знову ж таки шахтарів, до Міністерства енергетики і економіки. Діло в тому, що шахтарі, які мобілізовані з шахт, які закриваються, не знають, куди їм прийдеться повертатися. Міністерство енергетики дало мені відповідь, просто розмазуючу, і сказало в кінці: "Звертайтеся до Мінекономіки". Тому звертаюся до вас двох, міністерств. Куди хлопцям вертатися, мобілізованим з шахт, які підпадають під реструктуризацію? Давайте мені, будь ласка, відповідь.
11:20:39 ШМИГАЛЬ Д.А. Прошу міністра енергетики і першого заступника міністра економіки дати відповідь.
11:20:43 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую. Насправді, дійсно, це питання ми обговорюємо зараз постійно, з точки зору того, що, дійсно, ми бронюємо людей, які йдуть відповідно, або ті, які бронюються, або ті, навпаки, які йдуть служити. І питання в тому, що в цей час відбуваються певні реорганізації в підприємствах, в тому числі вугільної галузі. Тому тут питання з точки зору, куди повернуться, я зараз передам слово тоді колезі з Мінекономіки, щоб він відповів на цю частину. Будь ласка.
11:21:17 СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. У нас зараз, ну, ми бачимо, що по країні є нестача робочих рук. Це проблема номер один чи номер два на всіх підприємствах в опитаного бізнесу. Для цього у нас є набір різних політик, які у нас існують у державі. І окремо ми запроваджуємо програми для перекваліфікацій і перенавчання. І тому проблему потрібно вирішувати комплексно, і так само і демографічна стратегія про це каже. Стосовно конкретних політик для підприємств вугільної промисловості, ми окремо там з Міністерством енергетики дивилися. Тому що там не лише ця проблема з (Нерозбірливо) існує, а й проблема також з фінансуванням і виплатою боргів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:22:17 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово народному депутату Козирю Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Козир.
11:22:27 КОЗИР С.В. Шановний пане міністр! Козир Сергій, Херсонщина. У мене до вас питання, в першу чергу, на якій стадії стоїть питання щодо наказу, який, на мою думку, був поспішно зроблений міністерством щодо офлайн-освіти, а особливо для прифронтових територій? Тому що ми бачимо те, що сталося нещодавно в Херсонщині по будівництву підземних шкіл, привело до того, що ворог обстрілює і не дає взагалі можливості доступу дітей до освіти. Тобто питання в тому, чи потрібно розвивати, що ваше бачення як міністерства, розвивати саме напрямок офлайн-освіти? І друге, що ми робимо для дітей, які виїхали за кордон, а саме в доступі до освіти? Тому що для того, щоб вступити у вищі навчальні заклади, вони повинні мати облікові військові документи. Це на сьогодні неможливо за кордоном зробити. І це одна з відповідей на ваше питання, що діти просто вибирають і виходять з нашої освітньої мережі. Що робиться з цього боку Міністерством освіти у співпраці з Міністерством оборони? Дякую.
11:23:27 ЛІСОВИЙ О.В. Власне, це якраз дві такі фокус-групи нашої політики "Школи офлайн". Ми сьогодні розуміємо, що наше учнівство розділене на п'ять різних категорій, цього не було раніше. У нас були учні загальних, учні в закладах загальної середньої освіти, були в інших ланках освіти. А зараз у нас зовсім інший поділ: діти на тимчасово окупованих територіях, діти на прифронтових, діти з внутрішньо переміщених родин, діти на відносно безпечних і діти за кордоном. І для кожної цієї категорії ми повинні розробити, забезпечити можливості надання їм якісної освіти, виходячи з тих обставин, в яких вони перебувають. Тому, згадуючи кейс Херсонщини і розглядаючи оцю категорію "діти з прифронтових території", поки там є діти, поки громада говорить, що їй потрібно відкривати школу, ми повинні цю можливість забезпечувати. І запит від громади, від обласної військової адміністрації Херсонщини був на будівництво укриттів, їм були виділені кошти на будівництво укриттів. Те, що терористи використовують і унеможливлюють навіть будівництво, це вже інше питання. Але там є діти. І я відвідував Херсонщину і бачив і спілкувався із педагогами, із дітьми, які займались тоді в таких позакласних активностях в підвалі школи, що є вкрай небезпечно. Тому рішення відповідно було прийнято щодо виділення туди коштів. Що стосується дітей за кордоном, як я вже говорив, ця категорія забезпечена цілим рядом інструментів. Перше. Перезарахування всіх результатів універсальних так званих дисциплін, спільних дисциплін, які має українська і іноземна система освіти. Друге Забезпечення навчання за модифікованою програмою в українознавчому компоненті. Третє. Використання потенціалу українських вчителів, які знаходять за кордоном, в тому числі от було питання про нострифікацію їх дипломів в різних країнах по різних… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час завершився. Шановні друзі, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. (Оплески) Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам наданий. Переходимо до його розгляду. І на ваш розгляд виноситься Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549-П). Я запрошую до слова ініціатора цієї проекту постанови Фріса Ігоря Павловича. Немає. Тоді я запрошую першого заступника голови Комітету з питань Регламенту Євтушка Сергія Миколайовича. Будь ласка, Сергій Миколайович.
11:26:42 ЄВТУШОК С.М. Шановні народні депутати України, комітет на засіданні 2 вересня 2024 року розглянув проект Постанови Верховної Ради України про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року), внесений народним депутатом України Фрісом. Проектом постанови пропонується скасувати рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року), оскільки, як зазначають автори проектів постанов, вказаний закон було прийнято з порушенням Регламенту Верховної Ради України. Комітет ухвалив висновки на ці проекти постанов Верховної Ради України та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення кожної із зазначених проектів постанов. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не можемо голосувати. Два – за, два – проти, прошу фракції і групи записатися. Є бажаючі виступати по цій постанові? Є, є бажаючі, друзі. Запишіться ті фракції і групи, які хочуть виступити. Звичайно, Олексій Олексійович, є бажаючі. Слово надається Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція "Європейська солідарність".
11:28:43 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна, будь ласка. 11:28:59 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, це якраз той випадок, що монобільшості треба читати свої ж закони. Тому що після цього ганебного голосування розпочалася така, знаєте, вендета в соцмережах, коли "слуги" почали там визнавати, що не прочитали, за що голосують, вибачатися, реєструвати постанови блокуючі. Унікальний випадок, коли люди проголосували за законопроект, а потім самі реєструють блокуючі постанови, бо дочиталися, що мова йде про рейдерство, про крадіжку, узаконену крадіжку. Як завжди, зараз у владі під егідою воєнного стану, під дуже красивими назвами законопроектів, що це для критичної інфраструктури, це для цифрових об'єктів, просто без суду, без слідства, без дозволу оскаржити рішення в суді цим законопроектом дозволяється вилучати землі у юридичних осіб, у фізичних осіб, і ще раз наголошую, без права оскарження в суді, і не тільки під час воєнного стану, а назавжди. Власне, це робить влада, яка заявила, що вона, в принципі, збирається вести країну в ЄС і навіть в НАТО. Так от хочу вам сказати, що в жодній країні ЄС і НАТО подібні закони просто неможливі. Неможливі. І тепер подивіться, шановні українці, в яких обставинах відбувається обговорення блокуючої рейдерської корупційної грабіжницької постанови. В залі знову немає людей. І в мене запитання до президії. От ви знаєте, очевидно, що Президент Зеленський заветує цей закон, тому що інакше йому на голову одягнуть, що ця влада підтримує рейдерство і крадіжку. Але є питання, а чому помилку зробив парламент, а виправляти її має хтось інший? А парламент може сам виправити свою помилку? І ми би хотіли, аби ця постанова розглядалася за повної зали, аби ми заблокували зараз і повернули це рішення парламенту... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я б не сказав, що в залі немає людей, в залі доволі багато людей, як навіть для п'ятниці. Чорний Дмитро Сергійович, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:31:18 ЧОРНИЙ Д.С. Шановний пане Голово, прошу передати слово Анатолію Костюху. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте слово Анатолію Костюху. Включіть Анатолію Костюху. З трибуни, будь ласка, якщо можна, Анатолій, підійдіть. 11:31:50 КОСТЮХ А.В. Колеги, дійсно, шкода, що нас так мало. Дійсно, шкода, що тільки п'ять осіб від "Європейської солідарності". І я сподіваюсь, ви візьмете репліку і скажете за ваших колег. А, перепрошую, більше, не побачив ще збоку. Колеги, нам потрібно голосувати за скасування цієї постанови. Не кричіть там. Я вже побачив двох, я виправився, відразу вам сказав. Не кричіть. Нам потрібно голосувати за скасування. Нам потрібно не допускати в майбутньому таких рішень. Мені не подобається, що це засунули в цей законопроект, і члени профільного комітету, які розглядали, не звернули на це увагу під… своїх виступах. Ми такого не повинні допускати. Тому прошу підтримати цю постанову і скасувати це ганебне рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до голосування, Я ставлю на голосування проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року). Реєстраційний номер 9549-П. Прошу народних депутатів голосувати. 11:33:26 За-81 Рішення не прийнято. По фракціях. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, далі. А, репліка. Да, згадали ж фракцію, будь ласка. Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко, репліка, будь ласка.
11:33:47 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо. Шановний пане Голово, шановні українці, як ви пам'ятаєте, в теорії "слуг народу" в цій залі мало би бути, по-моєму, 234 народних депутати. Тільки що табло зрадницьки висвітило 36 народних депутатів, 36 народних депутатів, які зробили цю помилку. Не "Європейська солідарність" наголосувала цю бздуру, а саме "Слуги народу". "Слуги народу" проголосували цю бздуру! І зараз їх колега зареєстрував цю постанову, щоби виправити помилку. Але "слуг" немає, їх тільки 36. Так, можливо, давайте ми просто розпустимо зараз цю монобільшість і сформуємо нормальну професійну коаліцію і створимо уряд національної єдності, який буде створено на основі професійності, а не щоденних помилок, щоденних помилок, які країні обходяться дуже дорого. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідемо далі, шановні колеги. Далі, будь ласка, проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023). Реєстраційний номер проекту Постанови 9549-П1. Я запрошую до слова автора цього проекту постанови народного депутата України Кривошеєва Ігоря Сергійовича.
11:35:28 КРИВОШЕЄВ І.С. Ігор Кривошеєв, місто Ужгород. Шановні колеги, під блокуючими постановами до законопроекту підписалися більше 50 народних депутатів. Чому так сталося? Тому що той закон, який ми прийняли, порушує мінімум три статті Конституції України. В ньому справді написано, що в Ужгородському районі Закарпатської області можна примусово вилучати землю і нерухомість у фізичних та юридичних осіб, причому ці особи не матимуть права оскаржити дане рішення в суді. Я впевнений, що ми справді повинні були розглядати ці постанови блокуючі при повній залі, але я щиро сподіваюся, що Президент України як гарант Конституції України, справді, заветує даний законопроект, принаймні ті норми, які не відповідають Конституції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається першому заступнику голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Євтушку Сергію Миколайовичу.
11:36:32 ЄВТУШОК С.М. Шановні колеги, аналогічний проект постанови, де проектами постанови пропонується скасувати рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року), оскільки, як зазначає автор проекту постанови, вказаний закон було прийнято з порушенням Регламенту Верховної Ради України. Комітет ухвалив висновок на цей проект постанови Верховної Ради України та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення кожної із зазначених проектів постанов. В мене є пропозиція один раз обговорити від авторів, а також провести по всім постановам загальне обговорення і перейти до голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, рухаємося далі. Прошу: два – за, два… Є необхідність обговорювати цю постанову? Є. Прошу записатися: два – за, два – проти, звичайно. Будь ласка, Кривошеєв від "Слуга народу". Прошу, Ігор.
11:38:04 КРИВОШЕЄВ І.С. Шановні колеги, звісно, що немає жодних сумнівів, що питання оборони і обороноздатності, вони є зараз пріоритетними. І, звісно, що країна в час війни може приймати якісь рішення, які будуть неприємні її громадянам. Але тим не менше, якщо це питання стосується вилучення землі у більш ніж ста землекористувачів, я впевнений, що дане питання має розглядатися окремим законом у Верховній Раді. І кожен окремий народний депутат має, дивлячись в обличчя потім цим людям, в яких будуть забирати цю землю, казати, що, так, саме по вашому рішенню я прийняв саме ось таке рішення. Тому колеги, я закликаю підтримати дану постанову і голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від "Європейської солідарності" Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе.
11:39:11 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Колеги, ця зала ухвалила законопроект, яким заборонила українцям у суді відстоювати своє право на приватну власність. Скажіть, будь ласка, яким чином це взагалі поєднується з європейською інтеграцією навіть під покровом воєнного стану? Я думаю, що це жодним чином не відповідає не тільки нашій Конституції, а також і нашим прагненням, задекларованим так голосно до членства в Європейському Союзі і НАТО. Я, звичайно, рада, що колеги дочиталися вже після голосування, те, що писало і Головне юридичне управління, ті зауваження, які робили інші колеги депутати, намагаючись відмінити норму, яка дозволяє забирати землі від людей під нібито цифрові якісь мережі, а одночасно не давати можливості захистити свої права. Мені сумно і соромно, що це фарс, який сьогодні відбувається, коли ми розглядаємо постанови в напівпорожній залі. І, очевидно, що, на жаль, вони будуть всі провалені, ці постанови. Розблокується рішення, і тоді найвеличніший лідер зможе виправити помилку недолугого парламенту. Мені соромно за нас із вами, що ми не спроможні ухвалювати рішення, які будуть захищати наших громадян в усіх областях і, очевидно, зокрема, в Закарпатській області, якої стосується цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович, "Платформа за життя і мир".
11:41:03 МАМКА Г.М. Шановні колеги, хочу звернути увагу про те, що хоч і мало людей в залі, а ми все-таки почнемо частіше згадувати Основний Закон України – це Конституція України. На жаль, ми згадуємо цей Закон Основний в Україні тільки тоді, коли нам потрібно або коли нам вигідно. Згадайте, до цього законопроекти, які стали законами, де кричали з залу щодо порушення Конституції. Згадайте ті законопроекти, там, де висновок ГНЕУ, на який по суті спираємося, каже, що є порушення або невідповідність Конституції. Про це забувають. Ця історія виникає тільки з одного приводу: відсутність комунікації влади на місцях з тими землекористувачами, 100 чоловік, про які ми тут говоримо. Неможливо зробити законом і внормувати норми, неможливо закону внести правовідносини. Вони виникають. А за їх порушення тільки тоді вступають норми закону. Якщо ми до цього часу не розуміємо, то я не розумію, за що ми голосуємо. Шановні, необхідно все-таки приймати для себе рішення. Якщо ця земля у приватній власності, то необхідно провести розмови з територіальною громадою для забезпечення військ сил оборони, для будівництва, збільшення фінансування щодо обороноздатності і випуску зброї. Я думаю, люди із задоволенням продадуть цю землю. Ніхто ж не говорить про те, що забрати. У нас проблема по цій землі, по критичній інфраструктурі законопроекти лежать у залі, які ми проголосувати не можемо, спираючись на Конституцію. Необхідно нам визначитися, або побудувати комунікацію, а не заставляти людей приймати відповідні рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
11:43:09 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пане Голово. Я хочу передати слово Івану Крульку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Крулько Іван Іванович.
11:43:22 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". От ми розглядаємо зараз законопроект про скасування закону, який стосується ділянок для розвитку цифрової інфраструктури. Звучить прекрасно. Але ми ж чудово знаємо, що цей закон буде заветований, я сподіваюся, Президентом, тому що до нього включили абсолютно неконституційну норму, неконституційну. Коли дозволили без рішень судів в конкретно взятому одному районі однієї області – в Ужгородському районі Закарпатської області, відбирати землю і відбирати майно, і причому заборона після цього власнику оскаржити це до суду. Ну слухайте, якщо вже таке рішення пропихуються в цій сесійній залі, то скажіть, будь ласка, хто ми? Для чого ми як законотворці тут сидимо? І як ми хочемо, щоби люди виконували закони, які ми тут приймаємо, якщо ми самі приймаємо закони, які не відповідають Конституції України? Тому, безумовно, враховуючи, що у нас пуста сесійна зала, постанова ця не буде проголосована, про скасування голосування по закону. Але я переконаний, що Президент України має заветувати таке рішення, і ми маємо жити в правовому полі. Питання права власності – це священне право, яке не може бути ніким порушено. Якщо потрібно для умов безпеки і оборони, є відповідна процедура, тоді можна забирати, тому що ми знаходимося в стані війни. Але огульно один район відбирати все, що можна, майно і земельні ділянки, і неможливість оскаржити до суду, ну вибачте, мені здається, що такі рішення, вони не красять цю сесійну залу. А ми маємо все-таки бути парламентом України, який приймає закони, які відповідають Конституції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549-П1). Прошу народних депутатів голосувати. 11:45:53 За-79 Рішення не прийнято. Шановні колеги, ідемо далі. А, по фракціях покажіть, будь ласка. 9549-П2 – це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023). Я запрошую доповідача – народного депутата України Мокана Василя Івановича. Будь ласка, Василь Іванович.
11:46:34 МОКАН В.І. Колеги, іноді складається враження, що у цій сесійній залі забувають не тільки про право і закон, але і про здоровий глузд. Тому що ганебна практика голосування антиконституційних законів стає непоодинокою. Учора, наприклад, парламент проголосував за зміни до Податкового кодексу, де Головне юридичне управління прямим текстом нам написало у своєму висновку про порушення ряду статей Конституції. А сьогодні ми розглядаємо Постанову про скасування рішення Верховної Ради про підтримку законопроекту знову ж таки з порушенням конституційних норм. Ну, де здоровий глузд, юриспруденція присутня у пропозиції: у конкретному районі в окремій територіально-адміністративній одиниці позбавляти наших громадян права на приватну власність і оскаржити примусове відчуження їхнього майна в судовому порядку? Ну, нонсенс, погодьтеся. Більше того, я скажу, що таким рішенням створюється небезпечний прецедент, коли і інші області можуть порушити питання про те, що: а ми теж так хочемо. Чому тільки Закарпатській області давати таке право? Колеги, я не голосував, як і інші притомні народні депутати, за це рішення. І закликаю зараз не чекати ні вето, ні інших процедурних моментів, а саме рішенням парламенту скасувати цей ганебний законопроект, це ганебне рішення. І давайте на майбутнє не позоритися прийняттям отаких от резонансних антиконституційних рішень, за які люди нас будуть потім питати, повірте, кожного індивідуально. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається першому заступнику голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Євтушку Сергію Миколайовичу. Будь ласка, Сергій Миколайович.
11:48:39 ЄВТУШОК С.М. Дякую, пане Голово. Комітет на своєму засіданні 2 вересня розглянув аналогічний проект Постанови за номером 9549-П2, яким пропонується скасувати рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року), оскільки, як зазначає автор проекту постанови, вказаний закон було прийнято з порушення Регламенту Верховної Ради України. Комітет ухвалив висновок на цей проект Постанови Верховної Ради України та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення зазначеного проекту постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу фракції і групи записатися на виступи: два – за, два – проти. Федієнко Олександр Павлович, "Слуга народу".
11:50:02 ФЕДІЄНКО О.П. Колеги, звісно, з одного боку розвиток цифрових мереж й інтернет-операторів – це важливо, щоправда, податкова зараз його знищує. Хочу про це нагадати, є петиція, яка набрала понад 25 тисяч голосів. Це не просто вже політики, не просто бізнес, – це саме громадяни України, які висловили свою позицію щодо дій, позиції податкової. Я вважаю, що треба переходити вже до голосування. Буду особисто також підтримувати цю постанову. Дякую. Прошу долучитись до голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Олексій Олексійович Гончаренко.
11:50:47 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні друзі, от ви знаєте, у нас зараз 11 жовтня. Верховна Рада сьогодні працює четвертий день у жовтні, перший був вівторок, середа, четвер, сьогодні четвертий день. Після цього ми розійдемося на два тижні, два тижні Верховна Рада засідати не буде. У мене просте питання: від чого так втомилися народні депутати? Ну де колеги, де? Кажуть, напівпорожня зала, но вона не напівпорожня, ні, це не та склянка, яка напівпорожня, ця склянка пуста майже. Ну де? Ну тут 80 депутатів. В середу, в середу у нас тут залишилось 12 на кінець засідання. Більшу частину засідання було 15-18 депутатів. На кінець 12. Зараз 80. Де сотні народних депутатів? Ну від чого ви так втомилися, колеги? Ну поясніть мені. Це всього лише четвертий робочий день пленарний в жовтні і попереду ще їх залишилось всього два-три і все. Ну це ненормально абсолютно. І в цей час ми не можемо з вами прийняти ключові закони. А ключові закони – це закони для військових. І я кажу на кожному засіданні парламенту, ми маємо негайно прийняти закон про терміни служби. Подивіться, чим ми зайняті. Спочатку приймається дурнуватий закон, потім 11 блокуючих… закон, який голосують "Слуги народу", потім 11 блокуючих постанов, більшість яких від "Слуг народу". Ми їх провалюємо для того, щоб це віддати Президенту від "Слуги народу", який це заветує. Що це за рух? У нього ж немає ніякого абсолютно виходу! Давайте займемось реальними речами, і саме головне – це встановлення терміну служби. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, я прошу підготуватися до голосування. Займіть свої місця, щоб ви встигли. Я ставлю на голосування проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023). Реєстраційний номер 9549-П2. Прошу народних депутатів голосувати. 11:53:33 За-72 Рішення не прийнято. Наступний 9549-П3. Це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023). Шановні колеги, я запрошую... Це 9549-П3. Я запрошую до слова ініціатора цієї постанови народного депутата Бабія Романа Вячеславовича, "Слуга народу". Будь ласка.
11:54:12 БАБІЙ Р.В. Шановні колеги, по меншій мірі ті, кому це питання цікаво, кого це турбує, це трошки більше 70 депутатів. Цей законопроект стосується спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури. Наче правильна і хороша ідея по меншій мірі, судячи з назви. Але цей законопроект рік лежав у Раді, а далі вже по неодноразово опробуваній схемі між першим і другим читанням в нього запихується ганебна правка, яка повністю дискредитує і сам законопроект, і саму ідею, яка в ньому закладена. Так відбулося і тут, правкою голови профільного комітету була закріплена можливість держави забирати під час війни приватну і комунальну нерухомість по дуже спрощеній процедурі за рішенням Закарпатської ОДА, яке освячується потім Кабміном. Вирішили запустити такий собі пілотний проєкт поки що на території лише Ужгородського району Закарпатської області і цьому пілотному проєкту присвячена окрема чимала стаття в законі. Забирати нерухомість можна з мотивів суспільної необхідності для стратегічних підприємств і доріг, але в чому саме полягає ця суспільна необхідність в законі не уточняється. Але ми з вами, мабуть, розуміємо, що обґрунтувати це Закарпатській ОДА і Кабміну буде неважко. Що найобурливіше в цьому – це те, що рішення та дії Закарпатської ОДА не можна оскаржити в суді, а це пряме порушення статті 55 Конституції України, яка гарантує громадянам право на оскарження в суді навіть під час війни. І можна було би це назвати узаконеним державним рейдерством, але це навіть гірше, тому що від дій рейдера можна захиститися в суді, тут така можливість не передбачена. Сподіваюсь на здоровий глузд... ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова першого заступника голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Євтушка Сергія Миколайовича.
11:56:26 ЄВТУШОК С.М. Шановні колеги, комітет ухвалив висновки на проект Постанови Верховної Ради України 9549-П3 авторства Бабія та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення кожного зазначеного проекту постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович, фракція "Європейська солідарність".
11:57:10 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванно Орестівно, прошу вас.
11:57:23 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, я звертаюся зараз до громадян України і, зокрема, до закарпатців. Шановні закарпатці, ви маєте дуже добре думати, кого ви обираєте до Верховної Ради України. Тільки двоє людей в парламенті, які мають безпосереднє відношення до Закарпаття, а це представник "Батьківщини" Крулько і представник "Європейської солідарності" Іванна Климпуш-Цинцадзе, не голосували за цей законопроект. Всі інші колеги зі "Слуги народу", з фракції групи "Довіра", вони підтримали те, щоб у вас, шановні закарпатці Ужгородського району Закарпатської області, можна було без суду і слідства забрати вашу землю. Я рада, що дехто з них одумався. Я рада, що дехто з них подав ці блокуючі постанови, які ми сьогодні розглядаємо. Але знову ж таки розглядаємо в цинічній ситуації, тоді, коли ми не можемо ухвалити жодного рішення. І, на жаль, на сьогодні ніяких сигнальних голосувань не було проведено. І, власне, ми розглядаємо їх знову ж таки всупереч Конституції. Ми не можемо відмінити антиконституційний закон, тому що всупереч Конституції ми розглядаємо… і рішень, вибачте, Конституційного Суду ми розглядаємо в залі сьогодні проекти постанов тоді, коли в залі немає достатньо людей для ухвалення рішення. Ось цей цинізм, він буде постійно продовжуватися допоки ми з вами не почнемо цікавитися, а що ж реально відбувається в залі Верховної Ради України. А для цього мав би запрацювати реально телеканал "Рада", який мав би інформувати вас, шановні закарпатці, шановні українці про те, що відбувається в цій залі і як тут захищаються чи, навпаки, попираються ваші інтереси. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федієнко Олександр Павлович, фракція "Слуга народу".
11:59:30 ФЕДІЄНКО О.П. Шановні закарпатці, шановні українці, шановні ті 25 тисяч українців, які підписали постанову щодо протизаконних дій податкової, яка зараз намагається знищити цифровізацію нашої країни. Ми живемо в конституційній країні, друзі мої, і тому, звісно, постанова, яка буде зупиняти дію неконституційних рішень, звісно, повинна бути і повинна бути проголосована. Навіть ті ж самі цифрові мережі ми повинні будувати в рамках чинного законодавства. Але при цьому, друзі мої, наша податкова, на жаль, інколи діє не в рамках чинного законодавства, зупиняючи роботу оператора зв'язку, зупиняючи роботу підприємств зв'язку, не даючи тим 25 тисячам населення України, які підписали петицію, доступу до цифрових рішень. Я ще раз звертаюся до присутніх депутатів, на жаль, їх дійсно не так багато, до тих депутатів, які дивляться нас зараз, дякуючи телеканалу "Рада", дякуючи інформаційній платформі "Ютуб", яка пізніше трошки вийде з урахуванням норм безпеки, все ж таки звернути увагу на ту петицію, яку підписали українці. Бо хочу нагадати, що ми тільки представники суспільства, найвище джерело влади в нашій країні є народ і дякуючи народу, до речі, ми тут з вами знаходимося і відстоюємо їх інтереси. Тому ще раз закликаю вас проконтролювати, по-перше, голосування цієї постанови, по-друге, проконтролювати виконання петиції, яка підписана, набрала, як-то кажуть, своєї чинності. Сподіваюсь Прем'єр-міністр і Кабінет Міністрів на це зверне увагу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми переходимо до голосування. Я ставлю на голосування проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року). Номер Постанови 9549-П3. Прошу народних депутатів голосувати. 12:02:00 За-62 Рішення не прийнято. Шановні колеги, далі у нас народний депутат Разумков, він є співавтором двох постанов – 6549-П6… перепрошую, 9549-П6 і 9549-П8. Тому я йому надам 4 хвилини, щоб він одразу по двох постановах виступив, і тоді ми обговоримо, і проголосуємо. Не буде заперечень колеги? Не буде. Будь ласка, Дмитро Олександрович – 4 хвилини.
12:02:29 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, не можна приймати закони з порушенням закону. Це був один із ключових постулатів 2019 року. І зараз він лише залишився порожніми словами в програмі і Президента, і в програмі партії "Слуга народу", на жаль. На жаль, для всіх, в першу чергу для українського народу. В залі був прийнятий законопроект, який порушує Конституцію. Про це писало і ГНЕУ, про це писали і активісти, про це казав я, про це казали мої колеги з "Розумної політики". І ті, хто сьогодні там з трибуни виступали, тисли зелену і розповідали, що це ж з Офісу Президента задача прийшла, хіба можна думати. Не можна – треба думати! Думати треба, навіть якщо команда прийшла з Офісу Президента. Дуже корисно, потім не будете червоніти. Це ж закон не лише про землі в Закарпатті, це прецедент. Якщо порушується Конституція і базові європейські принципи верховенства права і рішень суду, то це завтра буде і в Харківській, і в Київській, і в Херсонській, і в Одеській, і в Чернігівській областях. У нас стало (в лапках) "доброю традицією порушувати Конституцію". І після цього ці закони з порушенням Конституції підписує гарант Конституції – Президент держави. Я хотів би нагадати, що свого часу Президент сказав, що якщо він порушить закон, то він піде. Давайте порахуємо просто кількість законів з порушенням Конституції, гарантом якої він є, підписав Президент. У нього цілий Офіс Президента, який моніторить відповідність Конституції України. Вчора проголосували абсолютно ганебний Закон про підняття податків заднім числом. Взагалі на голову не налазить, я не взяв телефон, зараз би зачитав, немає Шмигаля, вже пішов. В 2023 році він, виступаючи, сказав, що ми повертаємо податки до довоєнного рівня і більше до кінця війни піднімати податки не будемо. То коли вони заносили закон про підняття податків, він мав йти в пакеті разом з заявою про відставку Прем'єра і всіх міністрів. Але цього не відбулося, і нормально досі сидять всі там посміхаються. За цей законопроект голосували всі, тут у нас багато професорів, через дві чи через три "ф", у нас багато академіків в цій залі, тисли зелену, аж гуло. Але багато, може, й не всі. Наступне. Повертаючись до податків. Вчора вони були проголосовані. Я хочу подивитися, як це заветує Президент, тому що закони зворотної сили згідно Конституції не мають. Податки підняли людям з 1 жовтня. Я вже мовчу про моральний аспект, коли Президент і уряд обіцяли, що не будуть піднімати податки до кінця війни. Наступне. 18 років мобілізація. Коли я з цієї трибуни виступав, коли ви голосували за мобілізацію, всі розповідали, що там немає 18 років. А що ж ви вчора виправляли, позавчора, коли переголосовували ваші закони і дали можливість мобілізувати дітей з 18 років? Хто за те буде нести відповідальність з тих, кого вже мобілізували і зараз не дають демобілізацію? Ніхто. Наступне питання. Я не розумію, чому зараз відправляється цей закон на ветування Президенту. Парламент зробив, це не помилка – це злочин. Парламент має визнати це і виправити це. Якщо ні, то це не парламент. Ви маєте нести відповідальність за свої помилки, якщо це просто помилки, ви їх маєте визнавати і виправляти. Так само, як і український народ, який помилки визнав і буде виправляти, в тому числі і помилку 2019 року. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Євтушку Сергію Миколайовичу, першому заступнику голови Комітету з питань Регламенту.
12:06:40 ЄВТУШОК С.М. Комітет ухвалив висновки на ці проекти постанов Верховної Ради України за номером 9549-П6 та 9549-П8 та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення кожного із зазначених законопроектів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цих проектів постанов. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність". Що мають на увазі, як не записується? Он Герус, Дмитро Олександрович, ну що ви. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
12:07:45 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, от чим відрізняється державний діяч від політичного підлітка, який так і не виріс з коротких штанців? Тим, що серйозні політики і державні діячі вміють визнавати помилки, а у нас "слуги" за 5 років примудрилися тільки футболочки надрукувати "Маю право на помилку". Ви знаєте, от ваші помилки дуже дорого обходяться державі, а найстрашніше, що за 5 років ви так і навчилися визнавати, а головне, виправляти ваші помилки. Чому взагалі порушення Конституції можливе в сесійній залі? Та тому що тут все відбувається таємно. "Слуги" і взагалі влада Зеленського, вона боїться тільки публічності, бо звикла до аплодисментів. І саме тому через оцю боязнь, що суспільство дізнається, за що тут правда голосують і що тут приймається, ми маємо абсолютно не пов'язане з воєнним часом обмеження свободи слова в цій залі. Коли в ложі преси вже два з половиною роки немає парламентських кореспондентів, а канал "Рада" відданий в лізинг Офісу Президента. Хочу поінформувати вас, що трансляція мого колеги Олексія Гончаренка засідання, на якому обговорювався законопроект про рекордне підняття податків, набрав рекордну кількість переглядів – 1,5 мільйона переглядів. Це безкоштовно для державного бюджету. Це безкоштовно для каналу "Рада". І Олексій збирає переглядати, щоб українці розуміли, що ви голосуєте, безкоштовно на відміну від вас, які "тирите", крадете і порушуєте Конституцію. Ми закликаємо цю залу навчитися визнавати і виправляти помилки. "Європейська солідарність" зараз виправляє ваші помилки, ваші, бо ви за це голосували. І, дійсно, єдина людина, яка не проголосувала за це, вірніше, дві, це була Іванна Климпуш-Цинцадзе і Іван Крулько... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герус Андрій Михайлович, фракція "Слуга народу". Будь ласка.
12:09:55 ГЕРУС А.М. Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо дуже важливе питання, я не міг не записатися на виступ з приводу цього питання, тому що ми всі маємо прийняти виважене рішення і ми маємо поважати думку один одного, позицію один одного. Сьогодні в залі хтось буде голосувати проти, хтось буде голосувати за, але давайте ми всі відповідально підійдемо і приймемо рішення по цьому питанню. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Крулько Іван Іванович, декілька раз згаданий.
12:10:32 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, найперше я хочу сказати, давайте будемо чесними самі перед собою. Бо все-таки ці трансляції хоч і в записах вночі, але люди дивляться. Ми закликаємо, давайте проголосуємо і вирішимо це питання тут. Не вирішимо це питання тут, тому що немає кому за це голосувати. А буде наступна ситуація, коли до нас прийде вето Президента, і виявиться, що Президент хоче дотримуватися в даному питанні Конституції, а сесійна зала, яка за це проголосувала, ганебно Конституцію порушила. Тому давайте не будемо таких речей робити і слухати один одного, коли ми закликаємо не робити дурниць. А чому дійсно ті люди в цій сесійній залі, які говорять, що неможливо робити такі експерименти над Закарпаттям, і не голосують за такі закони, такі, як моя колега Іванна Климпуш-Цинцадзе, тому що вона як онука Дмитра Климпуша – головного команданта Карпатської Січі, які із зброєю в руках захищали і відстоювали молоду Карпатську Україну, яка прийняла Державний Гімн "Ще не вмерла Україна", синьо-жовтий стяг як державний стяг Карпатської України, дуже добре знають, що таке із зброєю в руках захищати свої країни. І тому ми не маємо права уподоблятися до найгірших представників авторитарних режимів, яким все одно за що голосувати. Нам не має бути все одно за що голосувати, бо наша війна і наша боротьба – це в тому числі боротьба за те, щоби ми були європейцями і у прийнятті рішень, і маємо читати і думати за кожен голос, який ми віддаємо в цій сесійній залі. Тому що наші нащадки будуть дуже добре аналізувати що ми робили. Як вчора голова податкового комітету читав, що було у 2018 році, які неправильні рішення приймали, так от такі ганебні рішення будуть наші нащадки читати і про цю сесійну залу. Давайте цього більше не робити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, я ставлю на голосування… постанови. Ні-ні, виступили всі. Постанова 9549-П6: проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 про прийняття в другому читанні та в цілому... Секундочку. Я перепрошую, 9549-П6, де авторства Дмитра Олександровича Разумкова. Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року). 9549-П6. Прошу голосувати. 12:13:50 За-58 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю одразу 9549-П8, по якій також ми провели виступи. Це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023). Ставлю пропозицію прийняти в цілому 9549-П8. Прошу голосувати. 12:14:33 За-57 Рішення не прийнято. Наступна постанова 9549-П4. Це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023). 9549-П4. Я запрошую до слова народного депутата України Микишу Дмитра Сергійовича. Будь ласка, Дмитро Сергійович.
12:15:05 МИКИША Д.С. Дякую, колеги. Ну, знаєте, черговий законопроект - і черговий удар по місцевому самоврядуванню. Бо, дивіться, скільки вже прийняла… більшість Верховна Рада законопроектів, які погіршують стан місцевого самоврядування. Саме місцеве самоврядування – це перша інституція в державі, яка контактує, спілкується, вирішує проблеми, знаходить і вирішує потреби саме громади, саме тих людей, які знаходяться в своїх громадах, живуть там. Вони перші. І цей законопроект – чергове підтвердження того, що місцеве самоврядування, мабуть, для держави опонент, а іноді здається, що і ворог. Бо як ще можна пояснити рішення, коли законом забираються землі в приватних осіб, в тому числі місцевого самоврядування, а рішення саме зобов'язують прийняти орган місцевого самоврядування? В законі в цьому 9549, в даний момент ще поки законопроект, так і прописано, що місцева рада має зібратися і проголосувати. Де ж дискреція, де повноваження місцевої ради приймати відповідне рішення або не приймати? Тобто на рівні держави більшість Верховної Ради вирішує, що ви це беріть на себе на відповідальність, приймайте це, причому ви зобов'язані це зробити, а все піде тим, хто це все придумав. І так буквально по всьому: забрати все і повісити на місцеве самоврядування, більш того, зробити його подекуди винним, бо громадяни в першу чергу прийдуть не до Верховної Ради, а прийдуть якраз до місцевого самоврядування. Колеги, прошу підтримати цю постанову. Законопроект ганебний. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до слова першого заступника голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Євтушка Сергія Миколайовича. Будь ласка, Сергій Миколайович.
12:17:12 ЄВТУШОК С.М. Шановні колеги, комітет на своєму засіданні ухвалив рішення авторства народного депутата Микиші проекту Постанови 9549-П4 та рекомендував Верховній Раді України визначитися щодо підтримання або відхилення даного проекту постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Прошу записатися: два – за, два – проти. Ні, там кнопочка є, Олексій. А, я зрозумів, бо я думав, що ви таким способом вже вирішили брати слово. Це добре, ви ще молодий, щоб, кнопочка тиснулася – це вже добре, да. Будь ласка, записуйтесь, колеги. Кучеренко Олексій Юрійович, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Цимбалюк Михайло Михайлович, будь ласка.
12:18:12 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, автор проекту постанови чітко висловив свою позицію з трибуни Верховної Ради, а перший заступник голови Комітету з питань Регламенту Сергій Миколайович Євтушок чітко висловив позицію комітету. Прошу визначатись шляхом голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павлюк Максим.
12:18:34 ПАВЛЮК М.В. Прошу переходити до голосування, шановні колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно. Южаніна Ніна Петрівна. Олексій Олексійович, будь ласка.
12:18:50 ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, в той час, як ми займаємось дурнею, бо це дурня, наголосована "Слугами народу", "Слуги народу" вже валять, щоб далі це дати на підпис Зеленському, щоб він заветував і повернув. Все зрозуміло. Так от, поки ми цим займаємось, сьогодні була "година запитань до Уряду" і у нас тут був міністр освіти Лісовий. І він, знаєте, сьогодні сказав таку фразу, він сказав: "Ми з тривогою спостерігаємо, як хлопчики 10-11 го класу виїжджають за кордон. І ми робимо все, щоб вони залишились в Україні". А ви не знаєте, чому хлопчики 10-11 го класу виїжджають за кордон? Та я хочу повідомити уряду, який закрив всі кордони цієї держави, бо своєю постановою вони закрили кордони. А потім цей парламент таке наголосував, що почали мобілізовувати 18-25 років. То ви не знаєте, чому хлопчики 10-11 го класу виїжджають за кордон? Так хто це наробив? Ви хочете, щоб люди не виїжджали, так відкрийте кордони! Тому що бояться люди, що настане хлопчику 18 років і він вже не зможе навіть вчитися поїхати. Це бояться тисячі, десятки тисяч українських родин. А потім ви ще щось таке наголосуєте, що заберете дитину в армію. Бо 18 років – це дитина. І оце ви... А далі виходить міністр освіти і говорить: я з тривогою спостерігаю. А не треба спостерігати, треба роботу свою робити. Відкрийте кордони! Чому вони відкриті для нардепів від "Слуги народу", хто хоче втекти? Ніяких проблем – Одарченко, Дмитрук, інші. Чому вони закриті для цих хлопчиків, які не можуть вчитися в закордонному університеті і їхати додому на канікули? Чому вони закриті для інших? Для військового, який хоче відпустку свою провести за кордоном, видихнути. Чому? Відкриваємо кордони. І тоді не буде цієї корупційної піраміди на сотні мільйонів доларів імені Крупи. Але саме цю піраміду ви і тримаєте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Я ставлю на голосування проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року). Номер проекту Постанови 9549-П4. Прошу народних депутатів голосувати. 12:21:29 За-46 Рішення не прийнято. Наступний проект Постанови 9549-П5. Це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року). Я запрошую до слова ініціатора цього проекту постанови, народну депутатку України Шпак Любов Олександрівну. Будь ласка.
12:22:00 ШПАК Л.О. Шановні колеги, ми не перший день розглядаємо цей проект закону в цій залі, хочеться переконливо дивитись на здоровий глузд, але, на жаль, його немає. Такі рішення не тільки ганьблять цю залу, такі рішення підривають довіру суспільства до народних депутатів. Ви розумієте, зустрічаєтесь з виборцями, постійно говорять ви знаєте, між депутатами і нами велика прірва. Мені цікаво, ті, хто голосують за такі законопроекти, вони можуть відкрито дивитися в очі своїм виборцям і піти з ними поговорити? Я вважаю, що депутат, народний депутат, він має бути гарантом Конституції, а саме цей законопроект порушує ці гарантії. І це тільки початок, розумієте. Пройшло це порушення, значить можна порушувати далі. Відібрали майно, значить можна відібрати і далі, не це, так інше. Тобто цей регіон, буде наступний регіон. На жаль, здоровий глузд в цій залі у нас не перемагає. Основна проблема полягає в тому, що примусове відчуження майна, яке пропонується в даному законопроекті, суперечить принципам рівності всіх суб'єктів права власності перед законом. Також хочу наголосити, по-перше, власність громадян та підприємств – це основа економічної стабільності та розвитку держави. Уявіть собі, який інвестор прийде до нашої країни, якщо він буде розуміти те, що це майно можуть на наступний день відібрати. Також хочу зауважити те, що якщо таким чином будуть відбирати майно, ну це сплошна корупція. Без цього неможливо. І саме основне я хочу нарешті наголосити. Ми повинні пам'ятати, що Конституція України гарантує право на власність і захищає громадян від будь-яких незаконних посягань на їх… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
12:24:08 ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Сергій Євтушок з потужною співдоповіддю. Прошу, будь ласка, перший заступник голови Комітету з питань Регламенту.
12:24:16 ЄВТУШОК С.М. Шановна пані Олена Костівна, комітет у своєму засіданні розглянув зазначений проект Постанови за номером 9549-П5, народний депутат Шпак, та рекомендував Верховній Раді України визначитися шляхом або підтримки, або відхилення даного проекту постанови. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:24:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Давайте, голосуємо. Олексій Олексійович. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти. Будь ласка, слово дається Костюху Анатолію Вячеславовичу, "Слуга народу". Будь ласка, Анатолій.
12:25:02 КОСТЮХ А.В. Колеги, давайте переходити до голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
12:25:07 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановна пані Олена Костівна, шановний Сергій Миколайович! Зважаючи, що всі висловилися стосовно цього проекту Постанови, але дивлячись на сесійну залу потуги щодо її підтримки немає, через те запрошую народних депутатів висловлюватись шляхом голосування. Пане Голово, будь ласка, вам слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ще передам, з вашого дозволу, слово Олексію Олексійовичу Гончаренку, фракція "Європейська солідарність".
12:25:45 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Ви знаєте, тут колеги вже та давайте вже, ну вже давайте не будемо виступати. Те саме ми чули позавчора, коли обговорювали правки до податкового закону. Та що там, давайте ці правки, там 15-20 депутатів, от бачите, вони просто тягнуть час. А далі виявилося, що хотіли брати гроші з військових, підняти військовий збір військовим з 1,5 до 5 відсотків всім, всім, повторюся. І це божевілля і так не можна робити. А чому це так виявилося? А тому що була ця дискусія, тому що про щось говорили, для цього і є парламент, для цього він існує. Якщо тут всі: давайте, давайте пошвидше, пошвидше. От ми наприймали. Це теж було те саме оце рішення божевільне, щоб забрати в людей... Так же приймали – та давайте швидше. Там хтось в залі казав: "Хлопці, що ви робите?". Це що за окремі правила для Ужгородського району Закарпатської області? Всюди не можна, а в Ужгородську районі можна. Всюди п'ятниця, а в Ужгородському районі субота, і прийняли таке. Тут оголошує постійно... Бачите, зараз Голова Верховної Ради оголошує номер постанови – 9549-П5. Це не П5 – це повний "п", це повний "п". А чому цей повний "п" був проголосований? А тому що поспішали. Ви знову кудись поспішали. Те саме, завдяки боротьбі на податковому законопроекті військових захистили від підвищення податку. Вже добре, зробили це разом. Значить можемо щось разом добре зробити. Далі, хоча б прибрали підвищення військового збору заднім числом. Тобто ті люди, які сьогодні підуть отримають свої відсотки по депозиту, отримають аванс, продадуть свою автівку чи ще щось зроблять, сьогодні ще не будуть платити 5 відсотків, тому що вже не буде хоча б для фізичних осіб, для ФОПів залишили заднім числом ганебно. Ну, хоч фізичних осіб захистили. Тому в парламенті треба дискутувати і працювати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.08.2024 про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року). Номер проекту Постанови 9549-П5. Прошу народних депутатів голосувати. 12:28:29 За-46 Рішення не прийнято. Наступна постанова 9549-П7. Це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023). Я запрошую Юлію Володимирівну Тимошенко. Немає. Тоді я запрошую Євтушка Сергія Миколайовича. Сергій Миколайович! Там Юлія Володимирівна автор. Юлія Володимирівна. Юлія Володимирівна.
12:29:06 ЄВТУШОК С.М. Шановні колеги, комітет розглянув зазначений проект Постанови за номером 9549-П7 авторства Юлії Тимошенко та ухвалив рішення рекомендувати парламенту визначитись шляхом голосування щодо підтримки або відхилення даного проекту постанови. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович. А нестрашно таке сказати було? Будь ласка. Шановні колеги, я запрошую: два – за, два – проти. Олексій Олексійович, ну не так от так, тик-тик-тик. Будь ласка, записуйтесь: два – за, два – проти. Прискоритись з вами неможливо, тому що ви дуже фундаментальна людина, за що я вас дуже поважаю. Єдине, літера П – це означає не повний П, це П – Постанова, це скорочено там так. Будь ласка, Олексій Олексійович. А, ні, не будь ласка, а ми записалися. Клочко Андрій Андрійович, будь ласка.
12:29:57 КЛОЧКО А.А. Шановні колеги, я прошу переходити до голосування та не марнувати час. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олексій Олексійович від фракції "Європейська солідарність".
12:30:13 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Нас все менше і менше. Друзі, це один з останніх виступів на цьому сесійному тижні, тож я хочу звернутися до Голови Верховної Ради, до колег, давайте проговоримо, які завдання стоять перед нами на наступні сесійні тижні. І я хочу нагадати про ті борги, які ми з вами маємо. Да, ми маємо з вами борги. Борг номер один. Ми пообіцяли, дуже добре, що на цьому тижні ми проголосували Закон про заборону мобілізації обмежено придатних хлопців 18-25 років. Я подав 11379 ще в червні цього року, довгі місяці боротьби, слава богу, дали результат, і дякую всім, хто це підтримав абсолютно. Але ми зробили тільки першу частину, ми дали відстрочку, але ми не дали рішення про звільнення тих, кого вже встигли мобілізувати. Це дуже несправедливо, ці люди заслуговують так само на справедливість. Тому наш борг, і це було, це звучало, наскільки я знаю, на Погоджувальній раді, Міністерство оборони пообіцяло, що воно принесе нам законопроект про порядок і терміни звільнення цих хлопців, щоб це не вплинуло на боєздатність і так далі. Хоча, яка боєздатність нашої армії може триматися на декількох тисячах хворих хлопців, я не дуже розумію. Але, окей, тому чекаємо від Міноборони. Борг номер один. Перед обмежено придатними хлопцями, яких встигли мобілізувати. Борг номер два. Наш уряд і знову Міністерство оборони обіцяли внести сюди у Верховну Раду протягом 8 місяців законопроект про терміни служби і звільнення, демобілізацію. Це була обіцянка, коли в квітні приймали це рішення. Все, 8 місяців вже майже сплили. Де законопроект? Де законопроект? Це наш другий борг. Третій борг. Ми прийняли рішення, по неповнорідним братам дали відстрочку, але знову ж таки не прийняли рішення про їхнє звільнення, по тим, у кого дитина інвалід теж не дали право. Тому у нас дуже багато боргів перед нашими військовими. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року). Реєстраційний номер цієї Постанови 9549-П7. Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 12:33:00 За-45 Рішення не прийнято. Наступна 9549-П9. Це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому Проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023 року). Будь ласка, я запрошую народного депутата України Костюха Анатолія Вячеславовича. Будь ласка, Анатолій.
12:33:26 КОСТЮХ А.В. Костюх Анатолій, Закарпаття Ужгород, "Слуга народу". Колеги, багато вже хто розповів, чому потрібно було підтримати ці блокуючі постанови. Багато хто висловив свої думки, зауваження і таке інше. Я лише хочу коротко, зважаючи на те, що нас дійсно мало в залі зараз сидить, звернути увагу, що саме порушується. Порушуються вимоги Конституції України, зокрема частина четверта статті 13. Також цей законопроект, закон, суперечить статті 53 Конституції України, статті 95 Конституції України. І теж дуже прикро, що частина перша статті 116 Регламенту Верховної Ради України теж була порушена. Я звертаюсь до вас, колеги, про те, що наступний раз або з наступним кожним законопроектом, який ви будете розглядати, не потрібно туди вкладати, всовувати щось, що не стосується цього законопроекту, що не стосується визначеної відповідальності для вашого комітету. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Євтушку Сергію Миколайовичу, першому заступнику голови комітету, будь ласка.
12:34:52 ЄВТУШОК С.М. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, комітет на своєму засіданні розглянув аналогічний зазначений проект Постанови 9549-П9 авторства Костюха, народного депутата України, та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо підтримки або відхилення даного проекту постанови. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу… Є необхідність обговорювати? Будь ласка, є пропозиція записатися. А давайте подивимося, хто запишеться? Передостання, ще одна, саме солоденьке на кінець. О, дивіться, Клочко Андрій Андрійович, "Слуга народу". Будь ласка.
12:35:41 КЛОЧКО А.А. Шановний Руслан Олексійович, передаю пану Олександру Федієнку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федієнко Олександр Павлович.
12:36:02 ФЕДІЄНКО О.П. До речі, зараз повинно дійсно відбуватися засідання ТСК. Але вже передостання все ж таки постанова. Друзі, ми сьогодні багато кажемо про цифрову інфраструктуру. Але чомусь ми забуваємо про Конституцію та про права громадян, які визначені цією Конституцією: право на землю, право на освіту, право на навчання – всі ці права, які до речі можна отримати завдяки цифровій інфраструктурі нашим оператором зв'язку. Ми сьогодні кажемо багато про те, що ми десь авторитарні, наводимо авторитарні країни. Але, я перепрошу, чим наша податкова і їх посадові особи відрізняються своїми діями від тих авторитарних країн, які ми засуджуємо? Без рішення суду, без жодних документів, просто за власним бажанням, порушуючи все законодавство, вони просто беруть і вбивають бізнес, беруть вбивають тих самих ФОПів, ну, не фізично, звісно, вбивають, а вбивають їх бізнес, руйнуючи їм життя. Де та правова країна, за яку ми тут з вами боремося? Де наша Конституція, яку і посадові особи, в тому числі повинні виконувати? Тобто можете взяти так просто прийти порушити законодавство. Ми кажемо багато про наші виступи, що громадяни України, їх будуть дивитися. У Покровську вже ніхто не буде дивитись, бо податкова скасувала реєстрацію, і мені щойно відписали, одного з місцевих там локальних маленьких операторів вимусили закритись, а великі вже звідти пішли. Звісно, ми підтримуємо цю постанову і будемо рухатися далі. А я хочу подякувати Ніні Южаніній і Дмитру Олександровичу за те, що вони також виступають за те, що податкова діє не в межах закону. І хочу нагадати про петицію, 25 тисяч українців, 25 тисяч виборців, які голосували за нас з вами, за те, щоб ми захищали Конституцію і норми права в цій залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Клименко Юлія Леонідівна, фракція "Голос".
12:38:19 КЛИМЕНКО Ю.Л. Клименко, фракція "Голос". Скільки можна сидіти, так, я вирішила теж сказати. Колеги, ми сьогодні витратили пів дня, дуже багато грошей платників податків, бюджетних грошей на те, щоб розглядати постанови, які блокують абсолютно абсурдний закон, прийнятий в цій Верховній Раді. Скажіть, будь ласка, чи маємо ми право як депутати під час війни такої жорстокої, коли люди гинуть, коли стільки всього відбувається, ми займаємося, як каже мій колега Гончаренко, дурнею, витрачаючи при цьому ще бюджетні гроші і гроші платників податків. Так, може, ми будемо приймати закони, які не треба буде потім оскаржувати постановами? Може, хтось, кому треба земля в Закарпатті, піде до людей і заплатить їм велику ціну, і не буде пхати ці закони через зал Верховної Ради, ми всі тут будемо сидіти як дурні і голосувати незрозуміло що? Чи невже так не можна вирішити питання, запропонувавши тим людям 100, які в Закарпатті? Може, би вони продали? Так ніхто ж не хоче платити їм гроші, всі хочуть забрати в примусовому порядку. Шановні колеги, з такою ефективністю роботи ми ніколи не переможемо ні Росію, ні корупцію, ні наведемо лад в нашій країні. Схаменіться і давайте нормально працювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
12:39:51 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Боляче і справедливо реагуючи на критику Олексія Гончаренка, я вирішив все-таки висловитися. Шановні колеги, насправді, якщо говорити по суті блокуючої постанови чи проекту постанови, то справді треба думати тоді, коли голосуємо. Потрібно, законопроекти якщо не пише депутат, то по крайній мірі навчитися їх читати і тоді свідомо голосувати, щоб потім не вносити такі проекти постанов. Якщо говорити під час дії воєнного стану, однозначно потрібно забезпечувати сектор безпеки і оброни всім необхідним, в тому числі майном, землею для будівництва військових інфраструктурних об'єктів тощо. Але є цивілізований шлях як це можна зробити і в даному випадку теж є можливість вирішити це законним шляхом. Ми втратили дорогоцінний час для сил безпеки і оборони, змушуючи Офіс Президента, Президента реагувати на цей ганебний факт порушення Конституції шляхом ухвалення законопроекту. І ще, завершуючи, звертаюсь до колег, які голосували за той законопроект. Ще раз підкреслюю: якщо ви вже проголосували, то хоча б майте сміливість сказати, що, дійсно, помилилися. А сьогоднішнє наше голосування – це просто приклад того, як ми відбуваємо свою роботу, а не робимо її фахово. Прошу ставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка… Гончаренко? (Шум у залі) Як так? Михайло Бондар, будь ласка.
12:41:56 БОНДАР М.Л. Михайло Бондар, "Європейська солідарність". Ну, раз вже почали колеги говорити про порушення, то, дійсно, таке відчуття, що уряд, монобільшість, влада теперішня вважає, що війна все спише. Ну, на жаль, все вона не спише, і багато за що прийдеться відповідати. Сьогодні якраз задавав питання міністру енергетики і Мінекономіки по мобілізованих шахтарях. Тобто люди, які мобілізуються з підприємств, які попадають під реструктуризацію, тобто під закриття, в кінцевому результаті не будуть мати, куди вернутися, якщо це підприємство буде ліквідовано. І таке відчуття, тоді ж, получається, що проблема не вирішується, тому що я сьогодні від двох міністерств чув тільки мичання. Двоє мичали, що один, що другий, що ті люди, може, не повернуться з фронту, і тоді проблема буде вирішена сама собою. Тобто, ну, виходить так. Учора, коли ми приймали Закон по бойових медиках, я, на жаль, не встиг до кінця задати питання присутньому в цей день міністру охорони здоров'я. Багато розказували про виділених 750 мільйонів на зубопротезування для учасників бойових дій. І виявилося, що учасники бойових дій з новим зразком посвідчення учасника бойових дій мають на це право, бо там у верхньому правому куточку поставлена маленька позначка, згідно якої статті вони отримали цього учасника бойових дій. В старих посвідченнях цього нема. І учасники бойових дій, які з 14-го року, бо війна у нас з 14-го, а не з 22-го, ходять оббивають пороги, тому що приходиться їм платити свої кошти за зубопротезування. Я цим зараз зайнявся, пробую це все вирішити, я надіюся, що доведу це до кінця. Тому менше таких помилок, менше такого… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549, від 01.08.2023 року). Номер проекту Постанови 9549-П9. Прошу народних депутатів голосувати. 12:44:42 За-40 Рішення не прийнято. І завершальний на сьогодні проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549, від 01.08.2023 року). Номер Постанови 9549-П10. Я запрошую до слова ініціатора цієї постанови народного депутата Лабу Михайла Михайловича. Немає. Будь ласка, тоді перший заступник голови Комітету з питань Регламенту Євтушок Сергій Миколайович.
12:45:20 ЄВТУШОК С.М. Шановні колеги, комітет на своєму засіданні розглянув зазначений проект Постанови за номером 9549-П10 авторства народного депутата України Лаби та рекомендував Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо його підтримки або відхилення. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, є необхідність обговорювати цей проект? Прошу записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович.
12:46:21 ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, і я сьогодні говорив про наші борги, у нас ще є борг, звичайно, перед нашими полоненими: перед військовополоненими і нашими цивільними полоненими. Очевидно, що це дуже болюча і дуже складна тема. Очевидно, що це не зовсім в наших руках, м'яко кажучи. Але все одно ми маємо про них згадувати, ми маємо допомагати їм, ми маємо це робити. На минулому тижні Парламентська асамблея Ради Європи прийняла Резолюцію по українських полонених, зниклих безвісти і захоплених цивільних. Цю резолюцію готував Комітет з питань міграції і біженців, переміщених осіб, президентом якого я маю честь бути в Парламентській асамблеї Ради Європи. Дуже важливо, що і в українському парламенті ми про це говорили. І окремо я хочу звернути вашу увагу на цивільних полонених. Тому що з ними взагалі дуже складна ситуація. За всі два з половиною роки обміняно 167 людей, а їх там багато, багато, багато сотень. І навіть ті, що обміняні, и не вирішуємо їхні питання, у них дуже багато питань: соціальних, реабілітації. Військовим, які пройшли полон, у них хоч є певні. Да, сьогодні слава богу, Верховна Рада прийняла, що вони мають право на звільнення, далі, що там їм виплачувалися весь цей час бойові виплати. А цивільним ще складніше. І, на жаль, наприклад, у цивільних є вже випадки, коли цивільний, який пройшов російські тортури, який був у тортурах. А це цивільні, яких не просто захопили на вулиці, це ті, які виходили на вулицях Мелітополя з українськими прапорами, це ті, які виходили на вулицях Бердянська і Херсона. І тепер вони повертаються додому і їм проносять повістку на мобілізацію. Ну, очевидно, що ці люди так само, як і військовим, яким ми дали право звільнитися, так само нам треба мати таке ж відношення і до цих цивільних. У них дуже багато питань. І я закликаю парламент почати їх вирішувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайлюк Галина Олегівна, фракція "Слуга народу".
12:48:25 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово народному депутату Федору Веніславському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович Веніславський, будь ласка.
12:48:38 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане голово, шановні колеги, шановні громадяни України! Сьогодні ми розглядаємо дійсно дуже важливу постанову, яка покликана виправити помилки, які були допущені під час ухвалення відповідного законодавчого акта. Але парламентська трибуна це не лише можливість вийти і говорити речі, які не відповідають Конституції і міжнародним стандартам, тому що парламентська трибуна – це також і відповідальність за те, що ви говорите. Якщо послухати уважно тих, хто ініціював блокуючі постанови, то за їхньою логікою право власності є абсолютно і не може бути обмежено навіть в умовах воєнного стану. Але це далеко не так. І Конституція України, і Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод допускають обмеження права власності в умовах воєнного стану. Але це має бути зроблено відповідно до закону і на підставі закону. До того закону, який ми зараз розглядаємо, є питання з точки зору механізму реалізації допустимих Конституцією, допустимих міжнародними актами обмежень права власності. Але маніпулювати і говорити, що цей закон порушує те, що забороняє порушувати Конституція, не зовсім коректно. Безперечно, ми маємо виправляти помилки. І це була помилка, яку всі юристи, я думаю, визнають. І потрібно цю помилку виправляти, але маніпулювати також не потрібно. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури" (реєстраційний номер 9549 від 01.08.2023). Реєстраційний номер Постанови 9549-П10. Прошу народних депутатів голосувати. 12:50:45 За-35 Рішення не прийнято. Олена Костівна, будь ласка.
12:50:53 КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, є ще одне оголошення. Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Допомога у протезуванні військових". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Яценка Антона. Дякую. 12:51:17 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за роботу. Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлення завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Разом ми незламні. Разом переможемо. І Слава Україні!
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 11.10.2024
| |||
