|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 12.04.2016
ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 12 квітня 2016 року, 10 година 05 хвилин Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.
10:05:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги народні депутати. Будь ласка, прошу займайте свої місця в залі Верховної Ради України. Ми розпочинаємо нашу роботу. Будь ласка, готуємося до реєстрації, шановні колеги народні депутати. Прошу включити систему "Рада" для реєстрації народних депутатів. 10:06:03 288 народних депутатів зареєстровано в залі Верховної Ради України. Оголошую ранкове засідання Верховної Ради України відкритим. Шановні колеги, відповідно до Регламенту Верховної Ради України у вівторок ми маємо 30 хвилин на виступи від фракцій і груп українського парламенту. Зараз відбувається засідання фракції "Блоку Петра Порошенка", і тому деяких депутатів немає у залі, але на виступ, будь ласка, запишіться. Прошу включити систему для запису. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, "Блок Петра Порошенка".
10:07:36 ЮЖАНІНА Н.П. Доброго ранку, шановні колеги. звертаюсь до вас сьогодні від імені фракції "Блок Петра Порошенка". Останній тиждень чи не найбільш обговорюваною темою була інформація, яка містилась в документах панамської компанії Mossack Fonseca. Лунали різні політичні заяви, деякі політики робити досить різкі заяви, які в переважній більшості спрямовувалися на нагнітання ситуації, на доведення політичної кризи до величезних масштабів. Спекулюючи на питаннях, які точно не відомі пересічному громадянину, прикриваючись гаслами, пропонувалось, у тому числі утворити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з перевірки фактів можливого ухилення від сплати податків громадянами України. Якщо ми справді бажаємо вирішити проблему, а не тільки про неї говорити, пропоную перейти в професійну площину. Всім відомо, що, незважаючи на загальносвітовий тренд щодо боротьби і схемами мінімізації податків, використання офшорів продовжує залишатися найпопулярнішим інструментом податкового планування та приховування капіталів. Для прикладу. За даними дослідження міжнародного об'єднання Tax Justice Network вартість активів, що прихована в податкових гаванях по всьому світу складає близько 21 трильйона доларів США. Тому більшість держав, не бажаючи миритися із значним зменшенням податкових надходжень, поступово впроваджують у свої правові системи всі більш складні інструменти боротьби з такими схемами. Україна не є виключенням. Але рухи в цьому напрямку дуже слабкі в України. Тому, шановні колеги, пропонуємо розглянути можливість підготовки та реалізації масштабного комплексного законодавчого проекту захисту та зміцнення національної податкової бази, який включатиме в себе… Шановні колеги, нам треба спочатку впровадити до національного законодавства поняття "офшорна юрисдикція" чи то "податкова гавань", чи це "податковий притулок", "низькоподаткова юрисдикція", яких немає в нашому законодавстві. Шановні колеги, яке приховування від оподаткування ви збираєтесь встановлювати тимчасовою комісією, якщо в законодавстві немає таких визначень? Єдине визначення, яке внесене законодавством, це стаття 39, яка дозволяє контролювати через систему трансфертного… контролю трансфертного ціноутворення господарські операції, в тому числі з офшорними зонами. Наша фракція пропонує створити в рамках парламенту робочу групу, яка займеться обговоренням з щотижневим інформуванням вас, шановні колеги, про те, які ми рішення, в тому числі, зважені політичні маємо прийняти… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:11:41 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. ЮЖАНІНА Н.П. Саме така комісія, така робоча група, яка буде створена у Верховній Раді, буде початком нульового обговорення, яке працює в усіх європейських країнах. Це надскладна тема, до неї дуже чутливий, в тому числі і іноземний інвестор. Шановні колеги, я вас прошу, не робіть популістські заяви, бо вони шкодять не тільки економіці, але і внутрішньому, і іноземному інвестору. І… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд. ЮЖАНІНА Н.П. Велике прохання: з повагою відноситись до тих великих платників податків, які утримують і наповнюють бюджет України і за рахунок яких, в тому числі і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Народного фронту" Федорук передає слово Максиму Бурбаку. Будь ласка.
10:11:51 БУРБАК М.Ю. Доброго ранку, шановні колеги! Останні кілька годин були драматичними для країни: тривожні очікування, несподівані заяви, суперечливі повідомлення і, здається, перспектива позитивного фіналу. Принаймні, ми віримо, що остаточне рішення наших партнерів по формуванню коаліції з фракцією "Блоку Петра Порошенка" щодо висунення кандидатури прем'єра і виконання своєї частини домовленості має міцний фундамент. І не буде зруйнована ані амбіціями, ані суперечками, ані кризою відповідальністю за країну. Досвідчені люди кажуть, що категорично шкідливо для здоров'я бачити, як робиться ковбаса і політика. Якщо говорити про вчорашній вечір, то політична кухня не пройшла би жодної ревізії. Не припустимо шокувати країну, яка живе у стані стресу уже понад три роки; країну, яка тримає фронт проти зовнішнього ворога і одночасно б'ється за життя з підступним ворогом внутрішнім, який в унісон з Путіним розхитує Україну, розраховуючи підірвати її зсередини і кинути під ноги окупантові. Не припустимо ставати смішними на втіху ворогу. Не припустимо давати привід думати співвітчизникам, що краще знову віддатися у рабство вчорашнім соратникам Януковича, аніж спостерігати циркові номери політиків. Довіра українців – найбільший капітал демократичних сил у парламенті. Ми зобов'язані його примножувати. Єдність і здатність до компромісів в ім'я країни у надзвичайно складний час мають стати метою кожного, хто сьогодні тримає у руках владний скіпетр. Від імені "Народного фронту" хочу заявити наступне: наша фракція має історію єдності і партнерства. Ми усвідомлюємо те, що сьогодні влада апелює пам'ять десятків поколінь патріотів, що боролися за незалежність країни із закликом не згаяти історичний шанс на побудову сильної, потужної європейської країни. Тому, по-перше, наша політична команда продовжує пропонувати руку партнерства нашим партнерам з "Блоку Петра Порошенка". Долайте внутрішні протиріччя, шукайте рішення всередині своєї команди. З нашого боку – жодних нових позицій, вимог. Ми, без зайвого пафосу, надійні партнери і такими будемо залишатися. Наш лідер Арсеній Яценюк заявляв, що не тримається за крісло Прем'єр-міністра, написав вчора відповідну заяву про відставку добровільно, цей крок став відповіддю на тривале торпедування його роботи. Друге. Що потрібно зробити, щоб негайно вийти на конструктивне рішення? "Народний фронт" бачить два варіанти: або відновлення діяльності коаліції "Європейська Україна", або невідкладне формування нової коаліції. Наша фракція як державницька сила, готова підтримати обидва варіанти. Третє. Верховна Рада має проголосувати відставку Арсенія Яценюка, досить кивати в сторону уряду, дорога відкрита, працюємо у нових форматах на захист країни і реформ. Четверте. Верховна Рада має проголосувати за кандидатуру Прем'єр-міністра від "Блоку Петра Порошенка". П'яте. Парламент зобов'язаний невідкладно своїм голосуванням затвердити повний склад нового Кабінету Міністрів. Члени коаліції зобов'язані підтримати програму дій уряду і виконувати коаліційну угоду, під цим всім є підписи наших всіх депутатів від фракції "Народного фронту". Наголошую: всіх, одноголосно. Ми офіційно звертаємося до фракції "Блоку Петра Порошенка" негайно подати на висунення від коаліції кандидатуру Прем'єр-міністра і склад нового уряду. Ми звертаємося також до всіх демократичних сил в парламенті… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. БУРБАК М.Ю. Будьте чесними перед собою, людьми і Богом. Забудьте сумну традицію про те, що там, де двоє українців, там три гетьмани. Ставайте до роботи разом, входьте в коаліцію, роботи вистачить на всіх. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Бойко, "Опозиційний блок".
10:15:32 БОЙКО Ю.А. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! "Опозиційний блок" вимагає від влади безумовного виконання п'яти вимог опозицій, серед яких: перше – забезпечення миру в Україні і виконання Мінських угод; проведення подальшої децентралізації з конституційною реформою, з передачею повноважень на місцевий рівень; прийняття нового, чесного бюджету, індексацію доходів населення у зв'язку з реальним рівнем інфляції, в першу чергу, зарплат і пенсій; прийняття програми порятунку економіки і відновлення економічного зростання; боротьба з корупцією. Якщо такий план не буде прийнятий владою, "Опозиційний блок" не бачить сенсу підтримки нового уряду і буде вимагати перевиборів Верховної Ради України. Країна втомилась від постійної кризи, українцям потрібна влада, яка зможе поліпшити їх життя. Запропонований "Опозиційним блоком" план "Десять кроків виходу з кризи" дає таку відповідь, і вона зрозуміла для суспільства. Вона дійсно базується на потребах людей, а не політичних амбіціях і вона реальна для виконання. Українці мріють про європейський рівень життя, але влада протягом двох років знищує ці перспективи, руйнуючи реальний сектор економіки і погіршуючи рівень життя українця. Уряд та парламентська більшість загнали країну в економічний соціальний ступор. Минулого тижня на референдумі у Голландії була дана оцінка чинній владі, її бездіяльності. Хочу ще раз підкреслити, це провал влади, а не українського народу. За цей ляпас нашій країні конкретні особи, які сьогодні при владі, мають понести політичну відповідальність. І останнє ключове питання, котре турбує сьогодні всю світову спільноту, але більш за все потрібне нашій країні: це повне виконання Мінських угод та остаточне припинення військового конфлікту. Доки не настане мир, економіка і країна буде котитися у прірву. Тому необхідно прийняти пакет законів для мирного врегулювання ситуації, який ще рік тому Опозиційний блок запропонував на розгляд парламенту. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Радикальної партії Олег Ляшко. Будь ласка.
10:18:13 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Увесь світ сьогодні спостерігає за оприлюдненням матеріалів про офшори, які викривають найцинічніші, найпідліші, найбрудніші оборудки сильних світу цього. Нам раптом почали розказувати, що офшори – це нормально після того, коли виявилося, що Президент України Петро Порошенко реєстрував свої фірми в офшорах. До цього у програмі Президента Порошенка було заборонити офшори, після того, коли виявилося, що на посаді Президента він продовжував відкривати офшори, щоб уникнути сплати податків, щоб приховати свій бізнес мільярдний у офшорах, потім апологети Президента стали говорити, що все нормально. Якщо ми рухаємося до Європи, давайте подивимося, як Європа реагує на офшорний скандал: прем’єр-міністр Ісландії подав у відставку; британський прем’єр Кемерон вчора у британському парламенті звітував щодо своєї фірми, точніше, фірми його батька в офшорах; мінімум десять країн світу почали розслідування антиофшорне. Бо хто реєструє фірми в офшорах? Наркобарони, корупційні політики і диктатори. Мені прикро, що Президент України Петро Порошенко потрапив у цю погану компанію тих, хто в офшорах ховає власний бізнес. До відома українських громадян. За підрахунками експертів з України за роки незалежності вивели 170 мільярдів доларів. У нас пенсіонери 15 відсотків із пенсії платять податку, 1,5 проценти військового збору українці платять. Виявляється, єдиний, хто може не платити податки – це Президент України, який уникає, через офшори реєструючи фірми, для того, щоб не платити податки. Бо якби він свій славетний "Рошен" продавав в Україні, він мав би сплатити 20 відсотків податку. Коли він продає через офшори – це нуль процентів податку. Я питаю: чому фермери мають платити своїм пільговим оподаткуванням для того, щоб наповнювати бюджет? Чому пенсіонери із своєї копійчаної пенсії повинні віддавати 20 відсотків, щоб наповнювати бюджет? Чому Президент України Петро Порошенко, який кличе сюди інвесторів, сам ховає свій бізнес з України? Тому що він йому не вірить – Україні, тому що він не довіряє українському народу, тому що він вважає за неможливе платити податки на армію, на школи, на лікарні, на пенсії, на бюджетників. Саме тому фракція Радикальної партії ініціює збір підписів під створенням спеціальної тимчасової комісії Верховної Ради по розслідуванню фактів корупції і зловживань в діях Президента Порошенка і у випадку їх підтвердження – початок процедури імпічменту Президенту України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція "Самопоміч", Альона Бабак передає слово Єгору Соболєву. Будь ласка.
10:21:43 СОБОЛЄВ Є.В. Перше. Я хочу сказати, що "Самопоміч" буде підтримувати усі рішення, в тому числі нової коаліції, нового уряду, які ми поділяємо і поділяли. Зниження податків, прибирання держави з бізнесу, запровадження прозорої, ефективної системи закупівель для оборони – за все це ми голосували і будемо голосувати. Втім, ми звертаємося до колег по парламенту, що є рішення, які не включаються в порядок денний, але які неможливо обійти. Без них не буде ані успіху нового уряду, ані успіху держави в цілому. Перше таке рішення – це рішення про обрання всіх наступних генеральних прокурорів незалежною комісією через конкурс. Тільки якщо у країни з'явиться незалежний Генеральний прокурор вдасться почати нищити клептократів, вдасться давати людям надію, що можливе правосуддя, що ми починаємо його будувати, і що ми починаємо його будувати з себе. Хто би не став Прем'єр-міністром, він не зможе нічого зробити, якщо не буде сильного, незалежного Генерального прокурора. Сам по собі Прем'єр-міністр не зможе відігнати клептократів від державних підприємств, не зможе навести лад з витрачанням грошей платників податків. Тому "Самопоміч" закликає парламент поза залежністю в того, хто зараз в коаліції, хто зараз в опозиції, ухвалити закон, за яким всі наступні генеральні прокурори будуть обрані через конкурс, що гарантує їм незалежність. Ще одне рішення. Ми можемо дуже багато розмовляти про необхідність імпічменту Президента, але в Україні була і залишається ситуація, що законодавство не дозволяє оголошувати імпічмент Президенту. Тому в Україні всіх президентів виганяють "майдани". Нам треба перейти до цивілізованих рішень: ухвалити закон про тимчасові слідчі комісії. І перша така комісія справді має розслідувати, чи веде Президент України бізнес в тих масштабах, про які пишуть журналісти, чи порушує він Конституцію України і вимоги до нього всього суспільства. Такий закон про тимчасові слідчі комісії має стати поштовхом для прийняття ще більш важливого закону, закону, який, ми думаємо, може знищити клептократію в цілому і назавжди. Це інша система обрання парламенту, коли парламент буде обиратися не в округах, де панують олігархи, де підкуповують людей, де все вирішують гроші, а коли парламент буде обиратися за відкритими списками партій. Ми проти позачергових парламентських виборів, але ми за те, щоб нові вибори дали людям нових представників і разом з людьми ми змогли навести лад в державі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бондар, будь ласка.
10:24:57 БОНДАР В.В. Дякую, шановні колеги. Дійсно політична криза, яку ми сьогодні спостерігаємо, вона дає нам можливість і необхідність зробити висновки що відбулося за 2 роки. А за 2 роки відбулося те, що амбіції окремих перших політиків країни, які сьогодні очолюють державу, привели до того, що ми замість того, щоб відроджувати економіку, замість того, щоб займатися відродженням промисловості, відродженням експертного потенціалу, збільшенням зарплат та пенсій, створенням сучасної інфраструктури європейської, про яку говорили і мріяли, євроінтеграції, ми прийшли до того, що сьогодні, на жаль, правляча коаліція розвалилася. Розвалили роботу уряду, практично останніх півроку-рік зробили все для того, щоб, як в приказці: "З такими друзями ворогів вже непотрібно", завалили роботу уряду, завалили роботу парламенту. І по суті сьогодні ми маємо підсумком політичну кризу, з якої треба виходити через формування нової економічної політики. Ми сподіваємося, що хватить здорового глузду у двох фракцій, які збираються сформувати коаліцію, зробити уряд, який не піде через півроку знову в топку і не буде просто випуском пару. Ми очікуємо від вас, що буде чітка економічна політика на цих півроку, але ми розуміємо, що уряд без інших інститутів державного правління теж нічого не зможе зробити і навести до кінця порядок. Треба переформатувати парламент, зробити меншу в два рази чисельність комітетів, кожен з яких буде відповідати за міністерство. Треба врешті-решт зайнятися Національним банком, про яке "Партія "Відродження", наша фракція говорить вже півтора роки, що Голова Національного банку не справляється зі своїми повноваженнями. Ви подивіться до чого дійшла економіка України і національна грошова одиниця, інфляція шалена, обсяг грошей в економіці України скоротився на 16 мільярдів доларів в порівняні з мінус кілька років тому, і це показник роботи Національного банку. За цих останніх півтора роки з банківського сектору вийшло 65 банків, ліквідовані. І вони втратили, через їхню ліквідацію, наші люди фізичні особи, підприємці 7,2 мільярди доларів України. Це майже 200 мільярдів гривень, за якими бігають сьогодні вкладники, не можуть позабирати. І в той же час уряд, Нацбанк на колінах лазять перед Міжнародним валютним фондом, щоб отримати 11 мільярдів. То про що ми говоримо? Заради 11 мільярдів ви готові були і тарифи збільшувати, і економіку покласти, і цілі галузі економіки вирізати. І в той же час свій банківський сектор, який мав в своїх обсягах ці гроші, і мав можливість забезпечити стабільність економічну і фінансову в Україні, загубили, поклали на лопатки. Тому ми вимагаємо ще раз поставити все ж таки на розгляд Постанову Верховної Ради України про звільнення одночасно зі звільненням цього уряду Глави Національного банку України Гонтаревої, яка завалила економічно-фінансову політику. І ми бачимо сьогодні, до чого це призвело. Тому вимагаємо поставити і проголосувати. Хто не хоче голосувати, той відповідальний за те, що відбувається… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Хто ще не виступав? Сергій Соболєв, "Батьківщина", будь ласка.
10:28:22 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, я думаю, що ці два місяці з моменту, коли 247 народних депутатів визнали роботу уряду незадовільною, не пройшли дарма. Але мені здається, вони пройшли дарма для уряду і тих, хто пробує сформувати новий уряд на старих засадах. Наша фракція свідомо голосувала за визнання роботи цього уряду незадовільною, розуміючи, що є лише один варіант, як змінити ситуацію в країні, – це повернутися на шлях європейських реформ. І саме тому ми пропонуємо вже буквально на цьому тижні розглянути такі необхідні питання, як заяву Прем’єр-міністра про відставку і ухвалити відповідне рішення. Але просто відставка нічого не змінить. Ми вважаємо, що, враховуючи останні події в Україні і в світі, нам треба ухвалити цілий ряд рішень, які дозволять не просто зробити заяви про те, що у нас існує європейський вектор розвитку, а про те, що країна, дійсно, починає проводити європейські реформи. Перше. Наша фракція буквально зараз реєструє той законопроект, який ми обіцяли про деофшорізацію країни. Це фактично два законодавчих акти, які дозволяють чітко врегулювати ситуацію з так званими офшорними юрисдикціями, територіями, які відносяться до офшорних, і про порядок сплати податків в Україні. Ці законопроекти дають відповіді на ключові запитання: як зробити, щоб мільярди доларів не витікали з України? Ми взяли найкращий досвід країн, які за останні десятиліття навчилися боротися з офшорами. І цей проект ми пропонуємо і презентуємо всім фракціям і позафракційним депутатам. Хто бажає, ми готові вас брати у співавтори, і цей законопроект повинен стати основою нашої політики по деофшорізації країни і економіки країни. Друге. Нам треба ухвалити низку рішень, які стосуються аграрного сектору. Ці законопроекти вже майже третій місяць лежать в парламенті без руху. Ці рішення ми повинні ухвалити для того, щоб ми стали країною фермерського руху, а не великих агрохолдингів. І третє. Питання тарифної політики. Всі необхідні рішення так само лежать в парламенті, але, на жаль, країну очікує чергове підняття тарифів на газ. Наша фракція вважає неприпустимим політичні рішення, а не чіткий економічний розрахунок, який дозволяє вже сьогодні зменшувати ці тарифи. Це і є завдання наступного уряду і наступної коаліції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, ще Москаленко. Це буде завершальний виступ. Будь ласка.
10:31:34 МОСКАЛЕНКО Я.М. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Я хотів би свій виступ почати з невеличких строчок народної творчості, які як відлуння звучать з тих часів 26 квітня 86-го року, коли в Україну, на українську землю, прийшла страшна трагедія Чорнобильської катастрофи. Ті, що згоріли в огні в перші хвилини двобою землю накрили собою, не залишивши пости. Чорнобильська трагедія забрала майже 100 тисяч життів ліквідаторів, 165 тисяч – стало інвалідами. 30 років – це не термін, який сплинув з часу катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. 30 років – це період напіврозпаду двох надзвичайно шкідливих радіаційних елементів: цезію-137 та стронцію-90. Це той час, за який українській владі вже було давно осмислити, що ми не можемо повторювати помилок тогочасних радянських керманичів. Є масштабні трагедії, є зруйновані людські життя, на кого свій відбиток і в прямому, і в переносному значенні наклала ця катастрофа. Це понад 600 тисяч ліквідаторів і 200 тисяч переселенців. Половина дитячого населення, що проживає на території посиленого радіологічного контролю на диспансерному обліку, 95 школярів мають різного виду захворювання, зростає кількість дітей з вродженими вадами, але зв'язок з Чорнобилем для них так і не встановлюється. В кінці 2014 року влада влаштувала цим людям "другий Чорнобиль", а, отже, причина вибуху 1986 року була далеко не технічної природи. Безвідповідальність тодішньої влади змусила керівництво станції ставити експерименти над реактором. Ця ж безвідповідальність вже нинішньої влади скасували медичну, соціальну підтримку ліквідаторів і постраждалих. І з чим ми прийшли до 30-річчя Чорнобиля? Я щиро вірив, що цього року ми повернемося до чорнобильців обличчям. Законопроект 2093, який нещодавно підтримала Верховна Рада, мав на меті відновлення конституційних прав чорнобильців. Підкреслюю, він був виважений, без краплі популізму, навіть більше, до внесення в парламент узгоджений з урядовою стороною. Президент взяв до уваги лише думку Міністерства фінансів і заветував цей надважливий закон. Серед пересічних громадян все частіше чуємо слово "геноцид". Так люди оцінюють ставлення влади до них в умовах підвищення тарифів, цін на продукти, на ліки при мізерній оплаті праці та злиденній пенсії. Сьогодні влада переживає оновлення, без п'яти хвилин матимемо нову коаліцію і новий уряд. Панове, давайте зробимо те, що ми мусимо зробити, давайте зустрінемо 26 квітня з піднятими очима, подолаємо вето і працюємо далі. Я не вмію блокувати трибуну, підбурювати людей і вести під Верховну Раду – це не мій метод. Але я серцем відчуваю людську біль і точно знаю, що ми маємо подолати вето Президента і на ділі, а не на словах показати, що парламент піклується про людей. Вірю у здоровий глузд… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. МОСКАЛЕНКО Я.М. Інакше така бутафорська шана перетвориться в палаючі шини чорнобильців під нашими вікнами. Дякую вам за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги! Виступи від фракцій і груп завершені і зараз я повинен зачитати оголошення, які надійшли в Президію Верховної Ради України. Оголошення. Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60-ї Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народного депутата України Немировського Андрія Валентиновича зі складу депутатської групи "Воля народу" та його входження до складу депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка". Оголошення. Згідно з поданими заявами та відповідно до частини третьої статті 60-ї Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народних депутатів України: Бублика Юрія Васильовича, Міщенка Сергія Григоровича, Рудика Сергія Ярославовича – до складу депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка". Шановні колеги! Я хотів би з вами порадитись : у нас стоїть перший блок питань – це питання включення до порядку денного. Але поскільки найбільша фракція відсутня, чи не будете ви заперечувати, як ми перейдемо до другого блоку питань – "Розгляд першого читання". Нема заперечень в залі. І тому ми переходимо до блоку законопроектів в першому читанні. Серед тих законопроектів, це є блок національної безпеки і оборони. Він стоїть першим і я його оголошую: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції та членів їх сімей, законопроект 3497 і 3497-1. Шановні колеги, є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. За розгляд 3497 за скороченою процедурою. Хто підтримує, прошу проголосувати, будь ласка. 10:37:35 За-75 Не знайшла дана пропозиція відгуку в серцях депутатів і тому переходимо до розгляду за повною процедурою. Я запрошую до доповіді народного депутата України Креміня Тараса Дмитровича. Пан Тарас, у вас 10 хвилин для доповіді. Якщо будете більш лаконічним, це буде мудро, будь ласка.
10:38:03 КРЕМІНЬ Т.Д. Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати! До вашого розгляду пояснення до законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції та членів їх сімей. Напевно, не треба повторювати, що за результатами тривалих бойових дій за сході України, де триває антитерористична операція, бере надзвичайна кількість громад нашої держави, але більшість з них це військовослужбовці, працівники правоохоронних та інших державних органів. Серед усіх залучених до участі в антитерористичній операції дуже багато постраждалих, при цьому щодо військових та членів їх сімей законодавством вже передбачено певні пільги та компенсації. Проте, особи з числа резервістів, що брали безпосередню участь в антитерористичній операції, виконуючи обов'язки служби у військовому резерві військових формувань, зокрема Національної гвардії, та посідали такі ж посади, як і військовослужбовці, позбавлені соціального захисту на рівні з ними. Не в кращому становищі опинилися і сім'ї таких резервістів, які втратили свого годувальника. За останніми даними кількість загиблих, зокрема з числа резервістів Національної гвардії, складає понад 120 осіб. Однією з гарантій соціального захисту військовослужбовців є пенсійне забезпечення, право на яке регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Пенсії таким особам в більшості обраховують, виходячи з одержаного грошового забезпечення визначеного для займаної ними посади. Однак, грошове забезпечення резервістів в більшості випадків визначено на мінімальному рівні, виходячи з мінімальної заробітної плати. Беручи участь безпосередньо в антитерористичній операції, піддаючись таким же загрозам і небезпекам, виконуючи такі ж самі обов'язки служби на таких же посадах, як і штатні військовослужбовці, пенсію резервісти повинні одержувати обчислену з такого ж розміру грошового забезпечення. Відтак, є досить логічним і справедливим, що було поставлено питання і встановлено можливість обчислювати пенсії резервістам, що постраждали, приймаючи безпосередню участь в АТО, виконуючи в цей час обов'язки служби у військовому резерві військових формувань, виходячи з розміру грошового забезпечення військовослужбовців відповідних посад. Тому я звертаюсь до колег підтримати цей законопроект. Я вважаю, що ми повинні допомогти постраждалим нашим резервістам, а також членам родин загиблих учасників АТО у вирішенні соціальних питань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу залишатися на трибуні. Пан Тарас, будь ласка. Три хвилини дається на запитання до доповідача. Шановні колеги, хто має запитання до доповідача, прошу записатись. Прошу провести запис. Кривенко Віктор, будь ласка.
10:41:23 КРИВЕНКО В.М. Доброго дня, шановні колеги. Є пропозиція цей законопроект підтримати і, незаважаючи на те, що на сьогодні в залі чомусь немає депутатів (зрозуміло чому), вважати його обговореним і рухатися далі по порядку денному, і проголосувати, як тільки з'являться в залі депутати. Це важливий законопроект, по ньому все ясно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Більше запитань немає. Дякую вам за доповідь. І я запрошую від комітету до співдоповіді голову Комітету з питань національної безпеки і оборони Пашинського Сергія Володимировича. Пане Сергію, скажіть слово українському народу.
10:42:30 ПАШИНСЬКИЙ С.В. Шановні друзі, я хочу звернути вашу увагу на цей законопроект. Ми з вами прийняли величезний масив законів про соціальний захист і підтримку ветеранів АТО, інвалідів, загиблих. Але, на жаль, в цьому масиві законодавства загубився один сегмент. Це невеликий сегмент, але дуже болючий. На першому етапі проведення антитерористичної операції Національна гвардія тоді по закону призивала резервістів і було дуже випадків багато, коли цих людей не ставили у штат військовослужбовців. Це стосується і батальйону "Донбас", це стосується і лінійних частин Національної гвардії. І в нас є біля двох тисяч людей, які не були у штаті і які не мають статусу військовослужбовців. Відповідно, на жаль, серед них є поранені, відповідно, на жаль, серед них є загиблі. І оці люди не підпадають під наш масив законодавства. Я дуже вдячний розробникам законопроекту, які вникли у цю проблему, виписали законопроект. Ми на комітеті його уважно розглянули. Це мінімальне навантаження на бюджет, але це вирішує дуже важливу психологічну і юридичну проблему. Я прошу всіх підтримати цей законопроект і прибрати оцю несправедливість, яка зараз є. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу лишатися на трибуні, пане Сергій. Є запитання до доповідача. Шановні колеги, хто має запитання до доповідача, прошу записатися на виступ. Будь ласка, включіть систему запису. Ігор Мосійчук, будь ласка, включіть мікрофон.
10:44:36 МОСІЙЧУК І.В. Пане, пане... Ігор Мосійчук, Радикальна партія. Пане Сергію, дуже правильний закон, ми відповідно його будемо підтримувати. Хотілося б знати, окрім цього, позицію вашу особисту як голови комітету профільного і вашої фракції стосовно іншого законопроекту, який передбачає зміну підсудності для учасників АТО. Тому що зараз відбуваються такі речі, що судді-сепаратисти судять патріотів, які пішли захищати країну і мотивують, наприклад, утримання під вартою тим, що обстрілювали Донецьк наші воїни, і тому подібне. Тому хотілося б зрозуміти чітку позицію вас як голови комітету і вашої фракції з цього питання.
10:45:39 ПАШИНСЬКИЙ С.В. Не тільки я як голова комітету, але і весь наш комітет затвердив концепцію реформування військової юстиції. Те питання, яке в підняли, абсолютно актуально і ми виступаємо за реформу всієї військової юстиції. Повинні, з нашої точки зору, я підкреслюю, бути військові суди, повинні... ми повинні навести лад і зробити ВСП – військову службу правопорядку дієвим інструментом і оці всі злочини, оце все повинно бути чітко контролюватися одною вертикаллю. Ви абсолютно праві те, що зараз, слава Богу, це не масові випадки, але є поодинокі випадки, це недопустимо. І я хочу звернутися до вас і до всіх інших. Якщо є такі випадки, давайте їх фіксувати і як комітет, як Верховна Рада будемо на них реагувати, ну, хоча би в ручному режимі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мельничук Сергій Петрович.
10:46:29 МЕЛЬНИЧУК С.П. Пане Сергію, питання таке: чи включені в даному законопроекті права тих людей, добровольців саме, які прийшли в перші дні війни початку агресії, які мали судимість і їх неможливо було оформити. І ті добровольці, які прийшли з Майдану, в яких згоріли в Домі профспілок документи і їх неможливо було тоді оформити, і зараз дуже велика проблема з їх оформленнями. Дякую.
10:47:13 ПАШИНСЬКИЙ С.В. Дякую за запитання. Хочу ще раз звернути увагу. Не хочу перетворювати тут на дискусійний клуб, але ви як командир частини прекрасно розумієте, про що ви питаєте. Є питання "військовослужбовець", так? Це штат, це військовий квиток, це посадові обов'язки і таке інше. Цей закон регламентує воїнів резерву, це до Збройних Сил, по великому рахунку, не мало відношення, бо 95 відсотків цих фактів – це Національна гвардія. Те питання, яке ви підняли, воно може регламентуватися. Ми разом з вами приймали закони про волонтерів. Волонтер – це не тільки та людина, яка возить на передову якісь там запаси, припаси, а це ті люди, які мали якийсь момент – і не були оформлені. Так що ваше питання стосується до іншого законопроекту, воно там врегульовано. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович. Час для запитань вичерпаний. Дякую вам за доповідь. Зараз згідно Регламенту виступи від фракцій. І я прошу представників фракцій, які бажають виступити з даного питання, записатись. Прошу провести запис, будь ласка. Від фракції "Самопоміч" Олег Березюк, будь ласка.
10:49:01 БЕРЕЗЮК О.Р. Фракція "Самопоміч" підтримуватиме цей закон тільки тому, що ці люди, які перші вийшли на захист Вітчизни, і ті люди, які сьогодні страждають від того, що вони вийшли на захист Вітчизни і отримали ті чи інші поранення, або навіть не отримали, повертаючись додому, залишається в опіці виключно своїх родин і виключно своїх громад, якщо громади ще дбаючі. Тому ми з сьогоднішнього дня або з вчорашнього дня маємо почати потужний рух держави на зустріч родинам, які є базою і основою реабілітації тих людей, і на зустріч локальним громадам, які дбають про реабілітацію, відпочинок, підтримку цих хлопців, цих жінок і їхніх дітей. Тому це початок дороги, яка буде довга, тому що ці хлопці не є простими, їм важко адаптуватися тепер у мирному житті. Цей закон є початком нашої роботи, підтримаємо його. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Оксана Корчинська, Радикальна партія.
10:50:11 КОРЧИНСЬКА О.А. Вітаємо. Оксана Корчинська, Радикальна партія. В даному разі фракція Радикальної партії підтримує цілком цей законопроект і це дійсно тільки перший законопроект. Він ситуативний, він не вирішує проблеми резервістів. Зараз ми готуємо новий законопроект і запрошуємо всіх в авторство, тому що всі наші хлопці, котрі повертаються зараз з війти, повинні бути резервістами. Ця система і ця модель діє у всіх країнах цивілізованих, де є постійні конфлікти міжнародні. Нам потрібно новий законопроект, котрий дав би їм можливості, їм дав би їм права, тому що надалі всі наші хлопці, котрі демобілізувалися і повернулися з фронту, нам потрібна буде їх потрібна допомога, вони в країні повинні бути не тільки соціалізовані, вони повинні бути нашою дійсно військом наших резервістів. Це надзвичайно важлива робота, її треба здійснити. Тому що той досвід, котрий наші хлопці отримали на фронті, він неоціненний, і цей неоціненний досвід ми повинні в країні його акумулювати, запропонувати, захистити їх інтерес і призвести до того, що наша країна буде завжди готова давати отпор будь-якому ворогу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вінник Іван,будь ласка.
10:51:46 ВІННИК І.Ю. Шановні колеги, коли Україна була атакована Російською Федерацією, Україна була не готова до цієї агресії як фізично, так і в юридичному плані. Дійсно до лав Збройних Сил України, до Національної гвардії були долучені резервісти. Резервісти, які проходили службу в військовому резерві. Тут існує певна правова колізія і юридична проблема, тому що на резервістів не поширюються норми Закону "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей". Безумовно, нам треба це питання врегульовувати. Єдине, що прикро, що вже два роки як триває агресія, а ми тільки сьогодні до нього повернулися. Вже є тільки в Національній гвардії біля 120 загиблих з числа тих резервістів, на яких не поширюються сьогодні ті соціальні стандарти, які ми впровадили як Верховна Рада по захисту родин загиблих під час проведення антитерористичної операції. Цей закон надзвичайно важливий. На жаль, він не привертає стільки уваги в сесійній залі, як коаліціада, як те ж створення нового уряду. Безумовно, то системні речі, це треба теж робити, але треба ще дбати про український народ. Тому я закликаю всіх зосередитися зараз та проголосувати цей законопроект. Ми пропонували голосувати його за основу як комітет. Водночас, якщо є голоси, можна голосувати і в цілому. Це надзвичайно просте і надзвичайно важливе завдання. Давайте захистимо родини загиблих, це наша відповідальність як вищого законодавчого органу України. Дякую вам. Давайте зосередимося, щоб голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, виступи від фракцій завершені. Зараз у нас розділ "виступи від народних депутатів". Колеги, хто має бажання висловитись, прошу бути уважними. І я прошу провести запис на виступи від народних депутатів, будь ласка. Дроздик Олександр Валерійович. Включіть мікрофон.
10:54:11 ДРОЗДИК О.В. Прошу передати слово, будь ласка, Юрію Бабію.
10:54:26 БАБІЙ Ю.Ю. Фракція "Народного фронту" підтримує даний законопроект і закликає зал підтримати його за основу і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Добродомов Дмитро Євгенович.
10:55:00 ДОБРОДОМОВ Д.Є. Я прошу передати слово Богдану Матківському.
10:55:09 МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Доброго дня, шановні колеги. Ви знаєте, я є якраз одним із тих резервістів, які перші пішли на фронт з "Самооборони Майдану", і тоді не було, насправді, можливості оформити всі документі, які би стосувалися військовослужбовців, тому оформлялися документи резервістів. І дуже багато моїх побратимів на сьогоднішній день є каліками і не мають можливості і права лікуватися в госпіталях військових. Тому дуже прошу підтримати даний законопроект. І так, як говорив попередній доповідач, якщо буде така можливість, проголосувати його за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Семен Семенченко, будь ласка.
10:56:03 СЕМЕНЧЕНКО С.І. Фракция "Об'єднання "Самопоміч" поддерживает данный законопроект, предлагает проголосовать его за основу і в цілому. Действительно, в 2014 году добровольцы, которые пошли защищать Родину, это несколько батальонов Нацгвардии, они не думали ни о льготах, они не думали о том, как будет кормить семьи, они думали о том, чтобы защитить Родину. И наша обязанность сейчас об этом позаботиться. Поэтому прошу проголосовать за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозовий Андрій, Радикальна партія.
10:56:35 ЛОЗОВОЙ А.С. Наша фракція, без сумніву, підтримує даний законопроект, оскільки дуже прикро, що в коаліційних торгах за посади, між собою в перипетіях, в бажанні окремих деструктивних сил якнайшвидше провести дострокові вибори, забувають про найголовніше – триває війна. Ми постійно далі бачимо сумні новини про те, що кращі з кращих віддають своє життя за Україну. І кожен законопроект, який допомагає нашим бійцям, це справа честі для кожного з нас. Давайте зробимо в цьому залі хоч щось те, за що нам не буде соромно перед прийдешніми поколіннями. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Левченко.
10:57:22 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ. Безперечно законопроект правильний, його треба приймати і, можливо, навіть це один із тих рідкісних випадків, коли я можу навіть погодитись на перше читання і в цілому. Але є одне суттєве "але", на яке я хотів би звернути увагу як розробників законопроекту, так і доповідаючих, і, сподіваюсь, що ви все ж таки врахували би це зауваження і одразу зробили відповідні зміни. Справа в тому, що для того, щоб цей законопроект запрацював на 100 відсотків, а не, скажімо, відсотків 60-70, то, на мою думку, треба зменшити віковий ценз щодо супроводжуючих осіб. Справа в тому, що сьогодні написано в законопроекті, що є пропозиція, щоб встановити обмеження за віком з… тобто 18 років лише дозволити особам, які будуть супроводжувати військовослужбовця на лікування до санаторно-курортного закладу під час перебування на ньому та виїзду з нього. Ну, насправді, у нас є в законодавстві право на працю з 16 років, так, люди абсолютно, уже молоді люди 16 років абсолютно адекватні. Якщо зменшити цей ценз з 18 років до 16 років, то це значно покращить можливість супроводження військовослужбовців у відповідні санаторно-лікувальні заклади, тому що наказ… з 18 років починається більш активне життя, у людей з'являється робота, у людей з'являються якісь певні зобов'язання. І оцей прошарок населення якраз, можливо, буде недостатній для того, щоб належним чином забезпечувати наших військовослужбовців. Тому я пропоную, щоб оцей віковий ценз зменшити з 18 років до 16 років. Я дуже прошу, будь ласка, до цього поставитись серйозно і, можливо, навіть, якщо пропустити цю поправку одразу в першому читанні і в цілому, тоді безперечно підтримуємо цей важливий законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лінько. Включіть мікрофон Лінько.
10:59:24 ЛІНЬКО Д.В. Дмитро Лінько, Радикальна партія. Ми вже говорили про те, що законопроект дійсно потрібно приймати і підтримати, і фракція буде приймати. Але це лише один з ряду законопроектів, який повинен вирішити проблеми добровольців, проблеми військовослужбовців, які пішли захищати нашу країну і які не мають спеціального статусу для того, щоб отримати свої пільги. Досі не вирішена проблема іноземців, які воюють і захищають нашу країну і які не можуть отримати громадянство в нашій країні. Цей законопроект вже давно лежить і його потрібно приймати для того, щоби іноземці могли отримати громадянство України. І це стосується більшою мірою іноземців з Російської Федерації, з Білорусії, тому що вони не можуть повернутися в свою країну, тому що там їх будуть переслідувати. І Україна має приймати таких героїв, які приїхали захищати нашу державу, і надати їм громадянство. І так само потрібно вирішувати питання добровольців, які сьогодні й досі не можуть, навіть поранені добровольці, які не були в певний час оформлені в жодну військову частину, в жодне військове формування і вони не можуть отримати статус учасника АТО. Це досі не прописано ні в положеннях міністерства, ні в положеннях Кабміну, не прописано, як вони будуть отримувати. Суди відмовляють досі, і це питання потрібно врегулювати законодавчо. І тому цей законопроект сьогодні, який ми будемо приймати – це лише один з ряду законопроектів, який має вирішити питання наших військовослужбовців для того, щоби мотивувати в майбутньому йти служити і захищати нашу країну. Тому що люди, коли почалася війна, не було часу правильно оформитися, не було часу дійсно там певні документи донести. А сьогодні нам потрібно всі ці питання врегулювати і якщо потрібно – змінювати законодавство. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Мусій. Не виступає. І завершальний виступ в обговоренні – це є Вовк Віктор Іванович, Радикальна партія. Знімається. Отже, тепер в нас є заключне слово для доповідача. Я хочу спитати пана Тараса, можливо, ви з місця дасте відповідь. Я бачу в залі депутати готові голосувати перше, друге читання. Прозвучала тільки одна пропозиція Юрія Левченка, яку він знімає. Добре, знімається. Нема необхідності в заключному слові? Немає. Голова комітету, немає необхідності. Отже, ми вже переходимо до голосування. Шановні колеги, я прошу зайти в зал, зайняти робочі місця і приготуватися до голосування. Секретаріат Верховної Ради я прошу повідомити депутатів, що зараз відбудеться голосування. Будь ласка, заходимо в зал. Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в АТО та членів їх сімей за основу. Шановні колеги, хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати, будь ласка, за основу, голосуємо. 11:03:58 За-215 Це питання не коаліції, товариство, це питання бійців, які прямо з Майдану пішли на фронт. І я хочу, щоб ви відкидали політичні розклади свої, коли йдеться про наших героїв, які врятували Україну спочатку на Майдані, а потім в АТО. Прошу відрізняти речі політичні від речей державної ваги і пам'яті. Я поставлю ще раз на повернення до розгляду. Я прошу всіх бути уважними, зайти в зал і зайняти робочі місця. Я ставлю пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в АТО та членів їх сімей. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати, будь ласка. 11:05:10 За-235 Рішення повернутись прийняте. Ми повернулись до даного законопроекту, я прошу бути уважними, зараз ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в АТО та членів їх сімей (3497) за основу. Хто підтримує дану пропозицію прошу проголосувати, за основу, будь ласка. 11:05:52 За-239 Рішення прийняте. Шановні колеги! Пропозиція комітету прийняти за основу і в цілому, згідно Регламенту ми маємо право це зробити, якщо немає заперечень в залі. Я справді вважаю, що даний законопроект має велику вагу і в питаннях справедливості і в питанні пам'яті тих хто постраждав в АТО і, якщо немає заперечень в залі, я поставлю цей законопроект в цілому. Немає заперечень? Дякую вам. Я ставлю пропозицію комітету прийняти проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в АТО та членів їх сімей (номер 3497) в цілому. Будь ласка, хто підтримує дану пропозицію, прошу голосувати. 11:07:02 За-231 Рішення прийнято. Дякую. (Підійдіть, будь ласка, до мене.) Шановні колеги, ряд депутатів, у яких була фракція зранку, просять провести повторну реєстрацію. Ми це… Регламентом передбачено також для того, щоб побачити потенціал у залі. Тому я прошу усіх приготуватися до перереєстрації, повторної реєстрації. І прошу систему "Рада" включити реєстрацію народних депутатів на пленарному засіданні. Будь ласка. 11:08:03 Отже, зареєстровано у залі 367 депутатів, потенціал високий. (Шум у залі) Зараз переходимо до наступного законопроекту. Наступний – це є проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про особливості здійснення правочину державним, гарантованим державною боргом та місцевим боргом". Щодо набрання чинності, це законопроект 3677, і є доповідача пропозиція, щоб ми його розглянули за скороченою процедурою. Хто підтримує пропозицію розглянути законопроект 3677 за скороченою процедурою, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 11:09:32 За-145 Користуючись правом ведучого, я поставлю... Не набрала дана пропозиція необхідної кількості голосів. І я запрошую до доповіді заступника міністра фінансів Маркарову Оксану Сергіївну.
11:11:02 МАРКАРОВА О.С. Шановний пане віце-спікер, шановні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом", пов'язаним з борговою операцією. Ви всі пам'ятаєте, що в минулому році нашими спільними зусиллями вдалося провести реструктуризацію комерційного боргу державного з 22,6 мільярдів вдалося реструктуризувати 19,4 мільярди, однак залишилися проблемними і невирішеними два питання. Питання номер 1 – це 3 мільярди доларів єврооблігацій, які повинні були погашені 20 грудня 2015 року. Питання номер 2 – це 140 мільйонів доларів, гарантовані державою кредити "Укравтодору". Погасити на даний момент в цьому році ці борги ми не можемо. Водночас їх залишається вимога погашення, яка також створює нам ризик для тих єврооблігацій, які вже були реструктуризовані. Наш закон, який ухвалений був в минулому році, дозволяє, запроваджує мораторій до червня 2016 року. І сьогодні ми просимо вас внести зміни в цей законопроект і затвердити дуже просту, але водночас дуже важливу для зміну: скасувати це тимчасове… це обмеження по часу і подовжити фактично мораторій. У зв'язку з тим, що існують величезні ризики судових позовів, які, ви знаєте, уже розпочалися, це дозволить нам продовжувати проводити переговори. І ми сподіваємося знайти порозуміння з нашими кредиторами щодо реструктуризації даного боргу на умовах, запропонованих державою Україна. Просимо підтримати даний законопроект, який підтриманий в тому числі профільним комітетом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Оксана Сергіївна, прошу лишатися на трибуні, зараз ще є в нас запитання до доповідача. Хто має запитання до доповідача, прошу записатись на виступ. Будь ласка, прошу провести запис. Віктор Вовк, будь ласка. Передає Олегові Ляшку. Будь ласка.
11:13:41 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. У мене питання до представника Міністерства фінансів. Минулого року ви агітували парламент, що провели вигідні для України перемовини, уклали договір про реструктуризацію боргів. Але ми бачимо, що видатки на обслуговування цих боргів в бюджеті нинішнього року вищі, ніж у бюджеті минулого року. Тоді я питаю: де реальна реструктуризація? І чому ви на перемовинах сьогодні з міжнародними партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом, не ставити питання не просто про реструктуризацію українських боргів, а про списання частини значної цих боргів, як це роблять багато країн світу, зокрема, нещодавно Франція Кубі списала і таких прикладів можна навести багато. Коли ви реально почнете захищати інтереси України, а не Міжнародного валютного фонду?
11:14:40 МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую за запитання. І Міністерство фінансів, і уряд України захищали виключно інтереси України, проводячи весь минулий рік переговори, в тому числі з нашими зовнішніми кредиторами. Ми впевнені, що ті умови, які нам вдалося досягти, є найкращими з можливих, які можна було досягти. Чи хотіли би ми отримати кращі умови? Так, і ми робили все для того, щоб провести на інших ще кращих умовах. Нам вдалося досягнути списання часткового боргу і в цьому році ми заклали в державний бюджет обслуговування звичайно всіх наших боргів, завдяки тому, що є зростання певне курсу, є зростання, в тому числі суми, яка закладена в гривнях на обслуговування цих боргів. Але в будь-якому випадку сьогодні ми просимо вас дати нам можливість подовжити мораторій, це посилить нашу переговорну позицію надалі, і ми надалі будемо проводити всі переговори щодо саме цих боргів, а також покращення взагалі управління ліквідністю держави. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Гусак Володимир Георгійович, будь ласка.
11:15:50 ГУСАК В.Г. Згідно даного законопроекту, призупиняється обслуговування облігацій державного боргу. Питання: на який термін? Прошу дати конкретну відповідь.
11:16:08 МАРКАРОВА О.С. Ми пропонуємо якраз скасувати термін, тобто зупиняється на невизначений термін до того, як ми домовимося з нашими кредиторами конкретно по цьому питанню. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Долженков Олександр – останнє запитання.
11:16:24 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Спасибо, председательствующий. Госпожа Маркарова, хотел задать вам два вопроса, но тогда три. Первый вопрос. Когда Владимирович Георгиевич задавал вам вопрос, он говорил "термин приостановки обязательств по внешним облигациям". То есть это не пролонгация действия закона – вы немножко неправильно отвечаете: умышленно либо по неосторожности, – а именно приоста… на какой термин будете приостанавливать обязательства, взятые государством в лице Минфина, органов местного самоуправления по обслуживанию облигаций. Второй вопрос. Не считаете ли вы, что голосование за этот законопроект является формой шантажа перед кредиторами? И третий вопрос. Не считаете ли вы, что голосование по этому законопроекту является дефолтом фактически, признанием дефолта государством на законодательном уровне?
11:17:20 МАРКАРОВА О.С. Дякую дуже за запитання. Щодо: чи є це шантажем, чи не є шантажем. В даному випадку ми намагаємося докласти всіх зусиль, яких можливо, для захисту інтересів України. У випадку неподовження мораторію на… чи нескасування дати, яка в нас визначена законом – червень місяць, вже, починаючи з червня у нас виникає знову безумовне зобов'язання заплатити ці кошти. Ми просимо вас підтримати подовження мораторію для того, щоб у нас не виникло цього зобов'язання в цьому 2016 році. Ми впевнені, що наші переговори завершаться позитивною реструктуризацією. Відповідно просимо нам дати інструмент для проведення таких переговорів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Сергіївна. Ви… Час, відведений на питання, завершений. Можете зайняти своє місце. Я до співдоповіді запрошую голову підкомітету Комітету з питань бюджету Гордєєва Валерія… Андрія Анатолійовича, будь ласка.
11:18:28 ГОРДЄЄВ А.А. Доброго дня, шановні колеги. Мова в цьому законопроекті йде про те, що ми вже приймали закон, яким доручали, уповноважили наш уряд зробити реструктуризацію нашого зовнішнього боргу. І сьогодні питання стоїть не в тому, що ми оголошуємо дефолт. Сьогодні питання стоїть в тому, що на сьогоднішній день всі наші кредитори погодились на умови реструктуризації, зробили списання часткове нашого зовнішнього боргу. Але на сьогоднішній день лише один держатель облігацій не погоджується на умови реструктуризації та списання нашого зовнішнього боргу. Це мова йде про Російську Федерацію. Тому, коли ми приймали цей закон в цьому залі, то була умова, що цей закон буде діяти до 1 червня 2016 року. І тому Російська Федерація, коли сьогодні бачить, що ми… закон уже свій час спливає, вона не йде на ці умови реструктуризації і таким чином вимагає від нас погашення боргів. Шановні колеги, Комітет з питань бюджету погодив прийняття цього законопроекту в цілому і рекомендує прийняти його Верховною Радою в цілому як закон. Ми не можемо сьогодні його не прийняти. Тому що якщо ми його не приймемо, у нас відповідним чином з 1 червня наступають зобов'язання сплачувати весь борг, у тому числі країні-агресору. Дякую за увагу. Готовий відповісти на відповіді. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтесь ще на трибуні. Хто має бажання дати питання співдоповідачу, прошу записатись на виступ. Будь ласка, проводиться запис. Андрій Гальченко. Включіть мікрофон, будь ласка.
11:20:17 ГАЛЬЧЕНКО А.В. Прошу передати слово депутату Долженкову.
11:20:22 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Спасибо за такую возможность. Вот господин совыступающий сказал о том, что тут замешана Российская Федерация, общий наш враг, да, как вы считаете. А я считаю, что вы не читали вообще текста законопроекта, потому что там не говорится о реструктуризации задолженности того портфеля, который проходил летом этого года. В чем суть законопроекта? Законопроектом предлагается отменить действие Закона об особенностях совершения сделок по правочинам не до июля 16-го года, а на неопределенный срок. Что этим законопроектом дается? Им дается право Кабинету Министров либо органам местного самоуправления принимать решения о приостановке действия обслуживания облигаций. А они были эмитированы в 5, 6, 7, 10, 11-ом году, облигации Укравтодора, Київської міської ради. При чем здесь Росийская Федерация, объясните, пожалуйста?
11:21:25 ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я розумію, що вам дуже зручно виступати адвокатом цієї ситуації і не голосувати за законопроект, яким надається уряду право все-таки довести всіх кредиторів до цього стану, що ми приймемо закон, за яким реструктуризація наступить. На сьогоднішній день саме цей кредитор, який є держателем облігацій, так, він не напряму є держателем облігацій, і ви про це чудово знаєте, краще, напевно, за нас всіх. Але на сьогоднішній день саме цей кредитор не хоче виступати на наші ініціативи щодо реструктуризації списання частини боргу. От і все. Тому ваше право не підтримувати. Але я звертаюся до всього парламенту, ми маємо сьогодні його проголосувати. Якщо ми його не проголосуємо, наступить момент, в який ми маємо віддавати борги тій країні, яка на сьогодні вже окупувала частину території. Якщо у вас є детальний… Можете звернутись до Мінфіну, вам роз'яснить. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Рибак.
11:22:23 РИБАК І.П. Шановні колеги, законопроект 3677 наша фракція буде підтримувати і пропонуємо якраз проголосувати за рішення комітету за результатами першого читання підтримати його в цілому. Законопроект є достатньо важливим і зволікати з його прийняттям не можна. Тому закликаю всіх підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є ще останній запис – Михайло Папієв.
11:22:55 ПАПІЄВ М.М. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. На запитання. ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України! Шановні колеги! Я звертаюся щодо першого доповідача, щодо другого доповідача. Шановні колеги, ну, майте ж все ж таки терпіння і знайомтеся з тими законами, які ви доповідаєте з трибуни Верховної Ради України - вищого законодавчого органу країни. А я вам хочу сказати, що цей закон стосується, в першу чергу, особливостей здійснення правочинів з державним боргом; друге – з гарантованим державою боргом і третє – з місцевим боргом. Я от питаю для індикатора, щоб всі зрозуміли, що доповідачі не знають цього закону. Шановний пане доповідачу, скажіть, будь ласка, перерахуйте, яких місцевих боргів стосується цей закон? Дякую за змістовну і конкретну відповідь. Дякую.
11:23:55 ГОРДЄЄВ А.А. Перше. В тому числі Київської міської ради, запозичення. Перше. Друге. Мова йде сьогодні про те, що ці зобов'язання вже реструктуризовані. Але зараз мова йде про продовження терміну дії закону для того, щоб ми могли реструктуризувати борг країни-агресора… перед країною-агресором. Дякую. І наостанок хотів би ще просити підтримати цей законопроект за основу та в цілому як закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Всі бажаючі дати запитання вже виступили. Ви мали можливість задати і попередньому доповідачу, і співдоповідачу питання. І я прошу, Андрій Анатолійович, зайняти своє місце. Зараз буде можливість виступати, процедура повна. Зараз у нас є виступи від фракцій. І прошу всіх бажаючих, хто має бажання висловити свою позицію від фракції, записатись на виступ. Будь ласка. Олег Барна від "Блоку Петра Порошенка".
11:25:27 БАРНА О.С. Пропоную всім депутатам проголосувати за даний проект для того, щоби відповідно нарешті врегулювати відносини фінансової діяльності і реєстрації в окупованих зонах. Тому що, на превеликий жаль, на даний час із-за цих неврегульованих відносин страждають наші громадяни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Гусак Володимир Георгійович від "Опозиційного блоку".
11:25:51 ГУСАК В.Г. Прошу передати слово депутату Долженкову.
11:26:07 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Уважаемые коллеги! Уважаемые граждане Украины! Вот сейчас, во время дележа портфелей и формирования новой коалиции, выдвижения кандидатуры премьера тут "под шумок" хотят принять, так незаметно, один законопроект – 3677 – с достаточно безобидным таким названием и достаточно такими, казалось бы, на первый взгляд, "косметическими" правками. Что предлагается? Этим законопроектом предлагается отменить норму, по которой ограничить действия Закона Украины об особенностях осуществления сделок с государственным долгом, гарантированным государственным долгов и местным долгом. По этому закону, уже закону, фактически государство предоставило полномочия Кабинету Министров, органам местного самоуправления в одностороннем порядке приостанавливать действия облигаций внешних займов, государственных облигаций внешних займов, местных облигаций внешних займов, евробондов, которые были имитированы различными территориальными громадами и которые были выданы в 2005, 2006, 2007 годах, в 2010, 11, 12, 13 годах Киевским горсоветом, которые были выданы. Что это означает? По сути это означает результат деятельности действующей власти, по сути это означает дефолт. Один из выступающих сказал, что это не является дефолтом, это является реструктуризацией. Если выступающий не знает основ экономической теории, то дефолт – это односторонний отказ выполнять обязательства по внешним либо внутренним заимствованиям в независимости от того, какая у него конечная цель, либо дальше проводить переговоры с кредиторами, либо осуществлять конкретную плату, либо не осуществлять по ним конкретную плату. Голосование по этому законопроекту это фактически признание государством дефолта, дефолта как по внешнему государственному заимствованию так и по внешнему заимствованию, которое было привлечено органами местного самоуправления. Принятие этого закона является формой шантажа, потому что в случае, если кредиторы тут не имеют роли, Российская Федерация, либо не Российская Федерация, не может Российская Федерация быть держателем евробондов Киевской горадминистрации, не может быть Российская Федерация быть держателем евробондов "УкрАвтоДор". Это частные кредиторы, которые инвестировали в иностранной валюте, поскольку это внешнее заимствование, которые внесли эту иностранную валюту в экономику Украины, и сейчас Украина в одностороннем порядке, в лице народных депутатов и правительства, которое внесло этот законопроект, депутатов, которые будут голосовать за этот законопроект, в одностороннем порядке отказываются выполнять эти обязательства. А зачем? Они с одной стороны говорят о том, что давайте быстрее мы как-то слепим коалицию для того, чтобы нам МВФ выдал кредитование, а другой рукой они просто отказываются в одностороннем порядке погашать задолженности, которые когда-либо были взяты. Не надо лапшу на уши вешать. Это не касается Российской Федерации, не надо здесь видеть агрессора. Это частные инвесторы, даже, может быть, физические лица, которые купили эти облигации… ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко від Радикальної партії передає слово Галасюку, будь ласка.
11:29:32 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний пане голосуючий! Шановні колеги народні депутати! Фракція Радикальної партії буде підтримувати цей законопроект, але разом з тим я хочу наголосити, що сьогодні ми маємо провести справжню, реальну, глибоку реструктуризацію державного боргу. Сьогодні ми маємо провести урядові перемовини з міжнародними некомерційними кредиторами, що для того, щоб списати суттєву частину зовнішнього суверенного та гарантованого державою боргу. Кошти, які списували Польщі, які списували Греції були значно вищі, ніж ті, про які мова йде сьогодні у нас. Мова йде про те, що ми маємо вивільнити десятки й десятки мільярдів гривень в державному бюджеті, щоб видатки на обслуговування державного боргу впали в порівнянні з тими, що у нас було вчора. І ці кошти ми маємо спрямувати на розвиток високотехнологічного виробництва. Подивіться: сьогодні День авіації і космонавтики. Що сьогодні робить уряд для підтримки цих галузей, для підтримки українського космосу, української авіації? "Південмаш" на межі зупинки. Треба туди інвестувати кошти, розвивати високотехнологічне виробництво. Що сьогодні робиться для розвитку харчової промисловості, для переробки тієї сировини, які створюють наші фермери? Туди треба спрямовувати кошти для створення інфраструктури, здешевленого кредитування харчової переробної промисловості. Так треба робити по кожній галузі. Тому перше завдання – це провести реальну реструктуризацію державного боргу. Польщі списували 50 відсотків, Греції списували 50 відсотків – це десятки-десятки мільярдів доларів Сполучених Штатів Америки і проти них не було військової агресії. Що списали Україні? Декілька мільярдів доларів і то за них наклали додаткові зобов'язання, віддавати значну частину зростання ВВП. Це не є справедливими умовами, це не є умовами, які вигідні Україні. Тому фракція Радикальної партії наполягає на тому, щоб одним з вагомих елементів державної економічної і фінансової політики було проведення справжньої реструктуризації державного боргу із списанням значної його частини так, щоб це призвело до суттєвого зменшення видатків на обслуговування державного боргу у державному бюджеті України, і ці кошти спрямувати на розвиток української промисловості, на підтримку малого і середнього бізнесу, на надання здешевлених кредитів, на створення робочих місць, на дотування тих, хто створює сьогодні нові виробництва. Бо якщо ми не будемо це робити, ми так і залишимося сировинною колонією з величезними боргами, якою ми є сьогодні. Ми маємо докорінно змінювати цю ситуацію. І це питання не політики, це – питання економіки, виживання і успіху держави. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже всі бажаючі від фракції виступили. Від Блоку Петра Порошенка Віктор Пинзеник. Будь ласка.
11:32:48 ПИНЗЕНИК В.М. Шановний головуючий, шановні колеги! Перш за все я хочу сказати, що даний законопроект стосується не конкретного варіанту списання боргів. Ми не обговорюємо його, те, що було предметом рішення Верховної Ради кілька місяців назад. Мова йде про право на таке списання. Але як би ви не називали це право, воно має одне "вонюче" означення. Я не хочу навіть цього слова вживати. Незалежно від того, як би ви його назвали, це слово означає невиконання боргових зобов'язань. Так, як підготовлений закон, він є… несе в собі досить серйозні ризики. Чому? Ми розуміємо причини для цього закону і є підстави для прийняття. Коли приймалося рішення про реструктуризацію, в цей пакет не потрапила реструктуризація зобов'язань перед Російською Федерацією на 3 мільярди. А я стверджую, і це моя позиція, яку, на жаль, не всі поділяють, що це є приватне розміщення. Це не було офіційним запозиченням, це – приватне розміщення, яке проводилось не за українським законодавством, як євробонди, довісок до євробондів, які мали потрапити у реструктуризацію. Але вони не є елементом реструктуризації. Тому ми повинні допомогти уряду у вирішенні питань, по яких іде судовий процес. Але мене тривожить, що у версії, коли немає дати завершення дії цього закону, під цю норму потрапляє будь-яке запозичення, включаючи нове запозичення, це дуже недобрий сигнал. Тому моя пропозиція: хай уряд тут підтвердить і дасть свою думку або дати, встановити дату дії закону. Наприклад, цей закон діє до кінця 2018 року, якщо треба – більше. Якщо треба буде, я думаю, що в парламенті знайдеться достатня кількість голосів, щоб ми продовжили дію цього закону. І другий момент, яка потреба поширювати норми закону на місцеві запозичення? Ви добре знаєте, що панівною ідеологію України є популізм. До цієї другої панівної ідеології є, ще добавляється анархізм. Якщо в нас почнеться парад місцевих бюджетів – відмови від виконання зобов'язань, то ми можемо отримати неприємні сюрпризи. Тому я просив би, щоб Мінфін погодився з цими двома правками щодо місцевих запозичень і друге – щодо визначення граничного строку дії цього закону. Строк має бути обов'язково вказаний в законі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, усі бажаючі від фракцій виступили. Тепер виступи від народних депутатів. Шановні колеги, зараз народних депутатів, хто має бажання виступити, прошу записатися на виступ. Будь ласка. Юрій Соловей, будь ласка.
11:36:03 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89-й виборчий округ. Шановні колеги, я повністю погоджуюсь з попереднім виступаючим Віктором Михайловичем Пинзеником щодо статусу цього закону і щодо статусу того боргу, якого стосується даний законопроект і, звичайно, є питання по місцевих бюджетах. Але, поряд з тим, я хочу закцентувати питання на більш важливому моменті, це взагалі на ситуації з державним боргом України і на відсутності стратегії, як вирішувати це питання і яка поведінка вже нового уряду буде по відношенню до національного боргу України. Бо сьогодні, поряд з видатками на соціальне забезпечення і видатками на оборону, видатки на обслуговування державного боргу є найважливішими видатками державного бюджету. І стратегія вже нового уряду повинна бути спрямована в першу чергу на вирішення цього питання. Цей законопроект – це додатковий інструмент в першу чергу щодо вирішення цього питання з російським так званим боргом. Але, поряд з тим, я переконаний, що новий уряд, який ми вже в найближчі дні оберемо, повинен займати більш жорсткішу позицію з міжнародними кредиторами, з Міжнародним валютним фондом щодо інтересів України як у плані запозичення, так і в плані обслуговування зовнішнього державного боргу України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Войціцька Вікторія Михайлівна.
11:37:38 ВОЙЦІЦЬКА В.М. Доброго дня, шановні колеги. Фракція об'єднання "Самопоміч" беззастережно буде підтримувати даний законопроект, за умови, якщо ми, дійсно, врахуємо до другого читання ті зауваження, які були озвучені паном Пинзеником, а саме ті, які стосуються запозичень на місцевому рівні. Чому це дуже важливо врахувати? Тому що ми прекрасно з вами розуміємо, що саме борги, які запозичують на місцевому рівні, дозволяють профінансувати великі інфраструктурні, в тому числі, і проекти. Якщо ми сьогодні встановимо абсолютно незрозумілу дату щодо погашення цих боргів, то наступним кроком буде суттєве здорожчання цих фінансових коштів, якщо і коли місцеві відповідно влади захочуть залучити ці гроші. Це перше. Друге. Я також хотіла би скористатися нагодою і сказати про те, що і досі ми не маємо з вами відкритого інструменту аналізу використання запозичень зовнішніх. Ми не знаємо, куди направляються гроші, на які проекти, який економічний ефект вони мають. Ми хочемо бачити, куди, наприклад, буде направлений конкретно наступний транш МВФ і куди були направлені гроші з минулих траншів, як вони були використані, якій ефект вони мали для людей. Тому ще раз хочу наголосити, що окрім того, щоб вирішити питання із реструктуризацією боргів, ми також маємо з вами як депутати виконувати основну задачу, здійснювати контроль, контроль над урядом, контроль над тими запозиченнями, тими грошима, які ми залучаємо зовні, для того, щоб потім вони мали позитивний ефект для людей і щоб не лягав тягар на наших дітей і онуків, які вони потім не зможуть на собі нести і це буде мати нульовий ефект для них. Тому я ще раз хочу скористатися цією можливістю і сказати – давайте разом контролювати ті гроші, які ми як держава спільно залучаємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Андрій Гальченко.
11:39:54 ГАЛЬЧЕНКО А.В. Прошу передать слово депутату Долженкову.
11:40:05 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую. Минулого разу виступав російською мовою, але хто не розуміє російську, українською державною мовою буду виступати. І я дуже простими речами хочу оперувати з приводу цього законопроекту. Законопроект є безпрецедентним в історії країни, це так, це так дійсно. Тому що Україна вперше на рівні законодавчому відмовляється, точніше призупиняє обслуговування зовнішнього запозичення в односторонньому порядку для того, щоб зміцнити свої позиції переговірні. Але які наслідки потягнуть за собою в прийняття вказаного законопроекту? Безперечно, прийняття вказаного законопроекту буде має наслідком дискредитація кредитного рейтингу нашої країни. Хто наступного разу, чи то при емісії органів місцевого самоврядування облігацій місцевих зовнішніх позик, чи то при емісії наступній Міністерством фінансів України, при емісії облігацій зовнішніх державних позик, хто буде вкладати гроші в країну, окрім МВФ? Мабуть ніхто. Що стосується МВФ. Ми повністю виконуємо умови МВФ для того, щоб отримати черговий транш. Чому ми так вибудовуємо свою позицію з іншими кредиторами? Я розумію, що ті особи, які тримають облігації зовнішньої державної позики, зовнішньої місцевої позики, які є тримачами, євробондів, які емітували органи місцевого самоврядування, вони не настільки впливові, як Міжнародний валютний фонд. Але як ми з ними поступаємо? Ми фактично в цинічний спосіб говоримо про те, зловживаючи наданими нам повноваженнями, що Закон України "Про державні гарантії виконання судових рішень", а саме примусове виконання в рамках виконавчого провадження в нашій країні не буде застосовуватися ані до держави, ані до місцевого самоврядування, які емітували зазначені зовнішні запозичення. Тут не… тут говорив попередній доповідач про те, що дуже мало в нас транспарентності, прозорості зовнішнього фінансового інструменту. Але справа не в прозорості, а у відношенні боржника до кредитора. Якщо боржник нехтує кредитором та ставить його в таке становище, у відповідності до якого кредитор повинен іти на поступки всупереч попереднім домовленостям, то це вже не питання прозорості розміщення цих інструментів, це питання спроможності в наступному державі запозичувати іноземні, зокрема, кошти для збалансування золотовалютного, зокрема резерву, для притягнення цих інвестицій в країну. Ця дискредитація фактично поставить крапку в спроможності нашої країни залучати кошти в майбутньому. І до нас не будуть відноситися як до надійного партнера. І про ніяку інвестиційну привабливість не можна говорити після прийняття цього законопроекту, як би ми гарно не говорили. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв.
11:43:17 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, це урядовий законопроект. І, може, було би доцільно сьогодні все ж таки, знаючи, що основна подія, в якій живе сьогодні… в очікуванні якої живе сьогодні наша країна, – це зміна уряду, зміна очільника уряду. То, може, є зміст нам з такими важливими законопроектами поступати більш відповідально. Бо цей закон, на мій погляд, стосується більше вже нового уряду, який вступить і набуде чинності, може, сьогодні, може, цього тижня, – подивимось, як воно там складеться. Шановні колеги, і дуже хотілось би, щоб ми, приймаючи цей законопроект, все ж таки те, що говорив Віктор Михайлович, все ж таки врахували. Вибачте. Не може бути необмеженої дати взагалі-то цього закону, цей закон має бути кінцевий все ж таки до 2018 року, якщо ми вже його голосуємо. Бо якщо ми приймемо зараз закон, що взагалі Україна відмовляється від виконання зобов'язань боргових, то мені цікаво, на яких умовах тоді наша країна буде отримувати нові запозичення, а нові запозичення потрібні будуть для економіки. Ну і саме головне. Дивіться, якщо ми приймаємо такі закони, нам все ж таки треба було би згадати, що сьогодні, і це звучало, що сьогодні ми відзначаємо Всесвітній день авіації та космонавтики. І дуже хотілось би, щоб Верховна Рада України згадала сьогодні про ті негаразди, які існують в КБ "Південне". У нас сьогодні Україна завдяки уряду Яценюка взагалі-то втратила космічну галузь. І побажання до нового уряду, який буде в Україні або не буде, щоб ви все ж таки звернули увагу, що Україна була космічною країною. І все, що зробила оця діюча влада, це те, що два роки уряду Яценюка ми перестали бути таковою, ми перестали бути космічною, ми перестали бути авіаційною країною. І я звертаюся до працівників цієї галузі. Я вітаю всіх громадян України, які мають відношення до авіаційної, до космічної галузі, я вітаю їх з цим святом. І дуже хотілося б, щоб в Україні знайшовся той уряд, який зверне на майбутню економічну перспективу і на відновлення такої важливої для нас галузі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Гордєєв передає слово Пинзенику. Будь ласка.
11:46:06 ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я хочу зняти застереження, яке я висловив у своєму попередньому виступі. Застереження перше, що цей документ, цей закон буде стосуватись нових запозичень. Ні. Ми провели розмови і консультації з Міністерством фінансів, продивились документи. Справа у тому, що в базовому законі у нас затверджений перелік угод, який… або перелік запозичень, який підлягає під реструктуризацію. Оскільки ми вносимо зміни до цього закону, то цей закон стосується виключно тих запозичень, які були в базовому законі. Оскільки абсолютна більшість кредитів було реструктуризовано, крім відомого вам російського кредиту, то навіть без обмеження строку дії норми цього закону будуть поширюватись винятково на ті кредитні запозичення, які не були реструктуровані. Тому у зв'язку з цим я закликаю колег проголосувати за закон за основу і в цілому у версії, підготовленій Міністерством фінансів. Я прошу всіх підтримати цей закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Гусак.
11:47:18 ГУСАК В.Г. Шановні колеги, ми ще раз хотіли б наголосити, що голосування за цей закон, це голосування за дефолт України. І тому ми закликаємо цей закон не підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Долженков вже виступав. І тому я передаю слово Маркевичу Ярославу Володимировичу. Будь ласка.
11:47:56 МАРКЕВИЧ Я.В. Фракция "Самопомощь" поддерживает данный законопроект. Мы готовы голосовать за него. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Таким чином всі бажаючі виступи від депутатів виступили. Але ми маємо заключне слово доповідача, співдоповідача. І я надаю для заключного слова 3 хвилини, будь ласка, Маркаровій Оксані Сергіївні. Включіть мікрофон. Можна з ложі президії, ложі уряду. Будь ласка, 3 хвилини. Прошу, заключне слово.
11:48:28 МАРКАРОВА О.С. Шановні народні депутати, я хотіла би ще раз підтвердити, що ми сьогодні пропонуємо вам виключно прийняти зміни до закону, основний закон, який ви ухвалили 19 травня 2015 року. Цей закон основний, який ухвалений майже рік тому встановлює чіткий периметр проведеної боргової операції і чітко зазначає, які саме боргові папери підпадали під реструктуризацію. Ще раз хочу підтвердити, що з усього периметру нереструктуризованими залишаються виключно два випуски ОВДП, а також зобов'язання Автодору, яке тримає один російський державний банк. Тому ризику поширення на інші нові зобов'язання немає. Друге питання щодо місцевого. Київський борг, який був включений в параметр, на сьогоднішній день уже є реструктуризований, тому він не попадає під цю дію. Третє – щодо інвестиційної привабливості. Після проведення нами боргової операції всі практично агенції підвищили рейтинги України. Тому велике прохання до всіх народних депутатів: проголосувати за даний законопроект який виключно знімає обмежувальну дату для мораторію на конкретних три зобов'язання, які досі залишились нереструктуризованими, і по більшості з яких, ви знаєте, у нас уже є судовий процес. Це величезний ризик для бюджету. Прохання підтримати. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, ми завершили розгляд даного законопроекту. І прошу народних депутатів зайти в зал, приготуватись до голосування. Через хвилину відбудеться голосування. І я прошу секретаріат Верховної Ради… Я прошу секретаріат Верховної Ради запросити депутатів в зал. Я прошу голів фракцій запросити депутатів на робочі місця і приготуватись до голосування. Шановні колеги, готові до голосування? Всі фракції зайшли і зайняли свої місця? Будь ласка, заходимо в зал, колеги, займаємо робочі місця. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом" (номер 3677) за основу. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати за основу 3677, будь ласка, голосуємо. 11:52:30 За-223 Товариство, я один раз поставлю за повернення. Якщо не буде повернення, законопроект буде відхилений. Я прошу всіх зайняти свої місця, я прошу зайти в зал. Отже, хто підтримує пропозицію, яку висловили народні депутати, щоб повернутися до розгляду проекту закону номер 3677, прошу проголосувати. Прошу підтримати, хто за повернення до даного законопроекту 3677. Будь ласка, голосуємо. 11:53:44 За-245 Рішення про повернення прийняте. Отже, зайшли в зал? Я знову ж таки ставлю після повернення пропозицію проголосувати за основу проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про особливості здійснення правочинів з державним гарантованим державним боргом та місцевим боргом" (номер 3677). Хто підтримує дану пропозицію за основу, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 11:54:40 За-247 Пропозиція комітету: прийняти за основу і в цілому. … немає застережень, а в залі, бачу, застережень немає, я ставлю пропозицію проголосувати 3677 проект Закону в цілому. Хто підтримує дану пропозицію, 3677 в цілому прошу проголосувати. Будь ласка, колеги, голосуємо. За пропозицію комітету, будь ласка. 11:55:27 За-242 Рішення прийняте. Вітаю і міністерство, вітаю і комітет за добру і якісну роботу проведену на даним проектом закону. Шановні колеги! Згідно Регламенту у нас залишається три хвилини до перерви, ми не зможемо встигнути розглянути жоден із законопроектів. Зразу після перерви ми продовжимо нашу роботу. А зараз згідно Регламенту я оголошую перерву в роботі Верховної Ради України до 12-ї години 30 хвилин. Дякую. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу всіх депутатів заходити в зал і прошу секретаріат Верховної Ради повідомити депутатів, що ми продовжуємо нашу нелегку роботу. Будь ласка. Шановні колеги, готові працювати? Я не бачу ентузіазму. Шановні колеги, наш розділ першого читання розпочинався законопроектом 3478, але, на жаль, доповідача на той момент не було в залі. Зараз доповідач є в залі. Тому я оголошую розгляд проекту Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах) (3478). Є пропозиція від авторів від комітету розглянути його за скороченою процедурою, але зал повинен прийняти своє вагоме відповідальне рішення з цього приводу. Я ставлю на голосування пропозицію розгляду законопроекту 3478 за скороченою процедурою. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 12:34:29 За-80 Рішення не прийняте. Не підтримав зал пропозицію комітету. І я запрошую до доповіді народного депутата України Богомолець Ольгу Вадимівну. Будь ласка.
12:34:51 БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, на минулому тижні весь світ, власне, відсвяткував і відзначив Всесвітній день здоров'я, і я дуже сподіваюсь, що сьогодні Верховною Радою будуть прийняті і проголосовані, бодай, половина з тих 15 законів, які підготовлені Комітетом охорони здоров'я для голосування в сесійній залі. Якщо говорити про закон 3478, то метою прийняття Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах), є відновлення здоров'я поранених та травмованих військовослужбовців під час антитерористичної операції, після їх стаціонарного лікування у військових госпіталях. З точки зору психологічної реабілітації кожного бійця надзвичайно важливо для держави дати йому можливість і умови перебувати в госпіталі разом з членом його родини. Це дозволяє скоріше, власне, перевести стрілки годинника із військової території з території війни опинитися на території свого дому, своєї родини, відчути піклування. У зв'язку з проведенням на сході України антитерористичної операції значна частина поранених та травмованих військовослужбовців після їх стаціонарного лікування у військових шпиталях потребують подальшого реабілітаційного лікування та сторонньої допомоги як фізичної, так і психологічної. За даними наших фахівців психологічної реабілітації потребують до 95 відсотків бійців, фізичної реабілітації потребують до 60 відсотків бійців. Наявність супроводжуючої особи, особливо з числа близьких родичів, допомагатиме і у обслуговуванні хворого, створюватиме більш сприятливий психологічний та емоційний клімат, і сприятиме ефективному одужанню значної категорії осіб. Проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" розроблено з метою відновлення здоров'я поранених та травмованих військовослужбовців після їх стаціонарного лікування у військових шпиталях. Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" надати право особам, що супроводжують військовослужбовця, якого направлено до санаторно-курортного закладу для продовження лікування, на отримання путівки на безоплатній основі без права на лікування з метою надання допомоги такому військовослужбовцю його близькій, спорідненій, тобто близькій особі, його родичу. Прийняття проекту закону не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету України, оскільки реалізація положень цього законопроекту можлива в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на медичне лікування, реабілітацію та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни та на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням. Звертаюсь до вас з проханням підтримати даний законопроект номер 3478. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, в кого є запитання до доповідача, прошу провести запис на виступ. Будь ласка. Олег Мусій.
12:39:00 МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати, я звертаюся до вас з проханням підтримати вказаний законопроект не тільки основу, але насправді, враховуючи те, що він надзвичайно актуальний і надзвичайно важливий і вирішує цю соціальну частину, що бійців, які часто… поранені, важко поранені, потребують реабілітації, а також ті, які потребують стороннього догляду, на сьогодні це питання не врегульоване і члени їхньої родини можуть не тільки фізично супроводжувати, а ще і супроводжувати в плані лікування. Тому не тільки за основу, а прошу підтримати його в цілому. Тому така у мене пропозиція до вас і прохання велике. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я розумію це не запитання, а виступ. Слово для запитання передаю Роману Семенусі, будь ласка.
12:39:56 СЕМЕНУХА Р.С. Прошу передати слово Ірині Сисоєнко.
12:40:03 СИСОЄНКО І.В. Шановні колеги, даним законопроектом запропоновано внести уточнення в порядок реалізації військовослужбовцями права на продовження їх лікування у санаторно-курортних закладах саме після лікування в госпіталях, а також особам, які супроводжують військовослужбовця, якого направлено до санаторно-курортного закладу для продовження лікування після стаціонарного лікування в госпіталі. Це є важливим етапом, саме реабілітація відбувається в санаторно-курортних закладах і той механізм, який існує в діючому законодавстві України, є не ефективним, тому цей законопроект є надзвичайно важливим. Також цим законопроектом надається право на отримання путівки на безоплатній основі і також встановлюється, що особа, яка супроводжує військовослужбовця до санаторно-курортного закладу, не може бути… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. СИСОЄНКО І.В. Що особа, яка супроводжує військовослужбовця, не може бути інвалідом першої групи та особою, яка не досягла 18-річного віку. Тобто повинна бути така особа, яка дійсно зможе допомогти військовослужбовцю у всіх необхідних для нього питань Тому також підтримуємо і фракція "Самопоміч" буде голосувати за даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я вам скажу для довідки. Хто має бажання виступити, така змога буде. Ми розглядаємо законопроект за повною процедурою. Будуть і виступи від фракцій, і виступи від депутатів. Даний розділ – це є питання до доповідача. Ви себе ще й обмежуєте тим в часі, бо на виступ дається 3 хвилини, а на запитання лишень 1 хвилину. Я просто прошу бути більш уважними народних депутатів України. Зараз – Романова, будь ласка, Анна Анатоліївна.
12:42:05 РОМАНОВА А.А. Як сказала моя колега Ірина Сисоєнко, "Об'єднання "Самопоміч", безперечно, підтримує цей законопроект. Наскільки я знаю, що за 2015 рік є кошти, які спрямовувалися на путівки для учасників АТО, але вони були не використані. І зокрема як аргумент, чому треба голосувати за цей закон, тому що АТОшники відмовляються їхати на відпочинок через те, що немає супроводжуючої особи. У мене тоді запитання до якраз Ольги: чи зніме цей законопроект, як ми розуміємо, що це так, ось цю кількість невикористаних путівок, зокрема через те, що немає супроводжуючих осіб? Дякую.
12:43:01 БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую за ваше запитання. Насправді 50 мільйонів гривень, які були виділені на психологічну реабілітацію в минулому році, використана була лише трошки більше половини цих грошей. Решта грошей повернулися, власне, в бюджет. Я не думаю, що саме цей закон дозволить повністю вирішити цю проблему, тому що вона організаційного характеру. І вона пов'язана з тим, що військові шпиталі не спрямовують на реабілітацію. Але з цим ми також боремося: контролюємо, в якій області і скільки солдат спрямовані на реабілітацію, і, власне, стараємося з різних боків вирішувати це питання. Але частина коштів, безперечно, буде використана. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Вадимівна. Час для запитань вичерпаний. Прошу зайняти своє місце. А до співдоповіді я запрошую представника Комітету з питань національної безпеки і оборони Вінника. Будь ласка, пані Ольга, дякую вам.
12:44:09 ВІННИК І.Ю. Шановні колеги, Комітет з питань національної безпеки та оборони розглянув законопроект пані Богомолець та інших авторів, серед яких, власне, є я, про те, що дійсно нам треба урегулювати питання забезпечення наших АТОшників гідним правом на санаторно-курортне лікування в контексті тих осіб, які супроводжують. Адже сьогодні багато АТОшників відмовляються від цього права наданого державою, тому що, враховуючи ті поранення, які вони отримують, іноді каліцтва, вони не можуть самостійно дістатися до цих відповідних санаторіїв. Водночас Україна перебуває у скрутному економічному стані і будь-яка супроводжуюча особа повинна особисто платити, можливо, за те санаторно-курортне лікування, де вона фактично не лікується, а перебуває виключно в якості супроводжуючої особи. Тому дійсно це питання потребує негайного врегулювання, негайного, тому що відповідальність держави за нашу обороноздатність – це не тільки підтримка армії, це також підтримка тих осіб, які постраждали в результати свого мужнього захисту наших кордонів. Тому ми підтримуємо цей законопроект, ми пропонуємо голосувати за основу. Водночас тут немає нічого складного, можна приймати за основу і в цілому, тому що, дійсно, не потребує додаткових видатків з бюджету, відповідні витрати вже передбачені, вони не використовуються у повному обсязі. Тому, безумовно, можна принаймні розмістити в санаторіях супроводжуючих осіб, і це питання вдало врегулювати. Єдине, що прикро, що сьогодні ми не спостерігаємо багато депутатів в залі. Я розумію, що важливі є питання коаліціади, нового уряду. Однак, це не причина депутатам бути відсутніми у сесійній залі, не голосувати такі важливі для нашої держави, для нашої обороноздатності законопроекти. Тому я хотів би звернутися до всіх депутатів, які є присутніми сьогодні в залі, є в кулуарах, повернутися і знайти можливість набрати необхідну кількість голосів для прийняття цього закону за основу і в цілому. Водночас, якщо такої кількості голосів немає, я хотів би звернутися до головуючого на засіданні Верховної Ради, що якщо ми не побачимо необхідної кількості з технічних причин голосів сьогодні в залі, це питання обговорити, але не голосувати і перенести його, можливо, пізніше, там через годину-дві, коли вже все ж таки зберуться народні депутати в зал, щоб ми ні в якому випадку, згідно Регламенту, не провалила цю законодавчу ініціативу. Дякую за увагу. Давайте працювати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтесь на трибуні, будь ласка. Пане Іван, верніться на трибуну, будь ласка. Шановні колеги, в кого є запитання до доповідача, прошу записатись на виступ. Будь ласка. Олег Мусій, будь ласка.
12:47:15 МУСІЙ О.С. Шановний пане виступаючий, скажіть, будь ласка, чи прораховувалася взагалі вартість цього питання? Я розумію, що в державному бюджеті кошти, які закладені на путівки, вони є постійні і їх можна розподілити і між родичами чи супроводжуючими, тими, які будуть допомагати нашим бійцям. А чи існує якийсь розрахунок скільки в бюджеті, наприклад, наступного року потрібно було б додатково коштів і що організаційно ще потрібно нам, можливо, Верховній Раді прийняти, щоб це було не разова річна така процедура цього року, а на постійній основі з включенням цих коштів в державний бюджет. Чи існують якісь розрахунки?
12:48:01 ВІННИК І.Ю. Ви знаєте, єдине, що нам потребує врегулювати на рівні підзаконних актів, на рівні, я сподіваюсь, новоствореного Кабінету Міністрів, яким чином нам реалізувати норму закону, якщо цей проект стане законом про те, що супроводжуючі особи можуть отримати путівку без права на лікування. Тому тут треба чітко розділити витрати, що є витрати на проживання, харчування тощо, перебування, а ще окремі витрати на лікування. Оце єдине, що треба в цьому контексті врегулювати. Але це все ж таки, напевно, не повноваження Верховної Ради як вищого законодавчого органу країни входити в такі деталі. Це все ж таки повноваження виконавчої гілки влади, яку, сподіваюся, ми сьогодні побачимо або побачимо на цьому тижні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Барна.
12:48:49 БАРНА О.С. Розуміючи цю ситуацію із бюджетними надходженнями, можливо, би було доцільно до кінця року ввести норму до цього закону, що супроводжуючий, ми би дійсно безоплатно проїзд до місця лікування військовослужбовця в закладах лікування є достатньо обслуговуючого персоналу, які могли би вже належним чином обслуговувати, щоби додатково не затрачати кошти на супроводжуючих осіб, а ці кошти додатково би дати на лікування саме поранених військовослужбовців. Ну і принаймні, якщо це буде вимога або так буде краще для пораненого військовослужбовця, який проводить лікування, якщо немає достатньої кількості медперсоналу, який може обслуговувати, то можливо там якісь часткові компенсації за харчування могли би супроводжуючим і компенсовувати. Дякую.
12:49:51 ВІННИК І.Ю. Ви знаєте, колего, я в цілому погоджуюсь з вами, що деякі норми цього законопроекту потребують уточнення. Уточнення потребує, наприклад, не чітко виписано чи транспортування так само компенсується, проїзд, фактично, за рахунок бюджету чи проїзд не компенсується. Так само я з вами погоджуюся, що для цього потрібна окрема дискусія не в сесійній залі, а на рівні комітету, яким чином чи дійсно особа має тільки супроводжувати до місця санаторію, чи разом, перебуваючи весь той час, коли буде поранений перебувати в санаторії, перебувати разом з ними і потім разом повернутися. Але це дискусія, яку я пропоную, і варто, провести на рівні комітету. І якщо у вас є пропозиції і думки, їх можна подати у вигляді поправок. Або просто відвідати Комітет з питань національної безпеки і оборони, який буде розглядати цей законопроект на своєму черговому засіданні, якщо він буде прийнятий сьогодні за основу.Тому давайте, я би власне, хотів би підкреслити, що ми пропонуємо голосувати його за основу. І при підготовці до другого читання можна вже обговорити і врегулювати те, що ви говорите. Дякую за зауваження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І останнє запитання – Рибак, будь ласка.
12:51:02 РИБАК І.П. Іван Рибак, 202-й виборчий округ, Чернівецька область. У мене таке уточнююче запитання. В пояснюючій записці до даного законопроекту, який був поданий 13 листопада минулого року, вказані дані з державного бюджету у розмірі 1 мільярд 192 мільйони 900 тисяч на фінансування даних заходів. Скажіть, будь ласка, так як цей законопроект подавався в минулому році і відповідно, в минулому році він не розглядався, не був прийнятий, а ви посилаєтесь якраз на те питання, що з цих коштів можна виділяти кошти на супроводжуючих осіб, тобто чи є у вас інформація скільки коштів залишилося з цього мільярда 193 мільйонів у державному бюджеті, а саме було зекономлено так, як ви якраз на ці кошти опираєтесь? Дякую.
12:51:55 ВІННИК І.Ю. Дійсно, така думка має право на життя, що Закон України про державний бюджет діє до кінця відповідного бюджетного періоду. Водночас, існують інші думки. Але в будь-якому законопроекті, який ми подаємо, є "Прикінцеві положення", які зобов'язує Кабінет Міністрів протягом одного місяця з набрання чинності врегулювати, унормувати, привести у відповідність законодавчі нормативно-правові акти у відповідність до вимог цього закону. Я переконаний, що ця сума далека від тих 2 мільярдів, які ви назвали, тому що це загальна сума на соціальний захист, реабілітацію військовослужбовців. Я хотів би ще наголосити, що згідно чинного Бюджетного кодексу на рівні витрат розпорядника бюджетних коштів, можна перекидати кошти з програми на програму через рішення бюджетного комітету виключно. Тому існує багато сьогодні механізмів, яким чином Кабінет Міністрів може скористатися для того, щоб забезпечити виконання цього нормативно-правового акту, якщо він буде прийнятий у Верховній Раді як закон України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Час на запитання вичерпаний. Зараз виступи від фракцій. Шановні колеги, представники фракцій, хто має бажання виступити, я прошу записатися на виступ, будь ласка. Михайло Бондар, "Народний фронт".
12:53:39 БОНДАР М.Л. Михайло Бондар, 119 виборчий округ. Ми однозначно будемо підтримувати цей законопроект. Хлопці, які вертаються з передової поранені, які потребують реабілітації, я думаю, що вони, дійсно, в першу чергу, будуть її отримувати, коли поряд буде людина близька, яка буде допомагати пройти цей етап якраз виздоровлення і буде знаходитись поряд біля нього. Тому ми закликаємо підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Макар'ян, "Блок Петра Порошенка".
12:54:18 МАКАР’ЯН Д.Б. Ми підтримуємо цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за аргументовану позицію. Корчинська Оксана, будь ласка.
12:54:53 КОРЧИНСЬКА О.А. Шановні народні депутати! Цей законопроект дуже простий, у мене склалося відчуття по запитанням до комітету, що ви не зрозуміли про що йде мова. Я як один із соавторів цього законопроекту констатую, що це йде мова про тих важкопоранених і важко травмованих військовослужбовців, які проходили стаціонарне лікування в шпиталях після показання лікувальної комісії, коли їх відправляють в санаторно-курортне лікування. Тим, кому показано супроводження – це хлопці-спинальники, шийники, їх супроводжують члени родини – все. Це фактично із двох фраз весь законопроект, там немає якогось надзвичайного бюджетування. Тому що в минулому році ми з вами не використали, щоб ви розуміли порядку більше 10 відсотків якраз бюджетних коштів задіяних. Це мова не йде про лікування членів родини, вони тільки супроводжують і проживають, лікуємо ми тільки наших військовослужбовців. Тобто це дає можливість нашим хлопцям, котрі частково непрацездатні, котрі в даному разі паралізовані частково, щоб вони їхали з членами своєї родини. Тому що на даний момент волонтери їм збирають гроші для того, щоб вони були поряд з важкопораненими або важко травмованими бійцями після шпиталю. Вся суть законопроекту. Надзвичайно прошу його підтримати до другого читання, я як соавтор подам ще одну правку, щоб розширити, що ті особи, котрі можуть супроводжувати важкопоранених і важко травмованих військовослужбовців не з 18 років, а з 16 років могли супроводжувати своїх родичів, наших героїв. Фактично, якщо б не це зауваження, єдине, котре я зараз слухала від депутатів, можна було би даже в цілому проголосувати. А так ми просимо у першому читанні підтримати і за скороченою процедурою підготуватися до другого читання, тому що у нас з вами зараз 2,5 тисячі наших хлопців-інвалідів, котрі потребують такого лікування. І зараз ми з вами їм не протягуємо нашу "руку допомоги". А ми повинні це зробити. Тільки… Це стосується тільки важко поранених. По-моєму, я відповіла на всі питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Шановні колеги, зараз виступи від народних депутатів. Від фракцій, я розумію, всі бажаючі виступили, так? прошу записатися на виступи від народних депутатів. Будь ласка. Богдан Матківський.
12:58:03 МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Ви знаєте, колеги, цей законопроект однозначно потрібно підтримувати. І хотілось би, щоб цей законопроект був підтриманий за основу і в цілому. Але доцільність його підтримки говорить в іншому: наші хлопці, наші побратими, які приїжджають додому і не в змозі самі поїхати на лікування, вони потребують тої допомоги, тої підтримки родини. І було би дуже доцільно, щоб біля них була їхня близька родина. Тому дуже прошу підтримати наших хлопців, їхні сім'ї. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Андрій Лозовий.
12:58:55 ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. От знову і знову доводиться повторювати, що, на жаль, і в цьому залі, і в Кабіні, і Адміністрації Президента, дерибанячи посади, продумуючи своє політичне майбутнє, торгуючись з МВФ, торгуючись з москалями через мінський процес, забувають про найголовніше, що продовжується війна. І кожен з нас рано чи пізно нестиме відповідальність, якщо не захищатиме тих, хто сьогодні захищає нас з вами на фронті. І, без сумніву, закон пані Оксана Корчинської та пані Ольги Богомолець, який передбачає продовження лікування героїв наших в санаторно-курортних закладах після лікування в госпіталях, я не можу не сказати про те, що відбувається насправді з санаторним комплексом зараз. На всю Рівненську область, вдумайтесь, на цілу область лишилося, знаєте, скільки санаторіїв? Один, один санаторій на всю область – санаторій "Червона калина" в Рівненському районі. Тут колега Дехтярчук звернувся до спецкомісії з питань приватизації, де я працюю. Ми на комісії проголосували звернутися до Кабміну з вимогою виключити санаторій "Червона калина" з переліку об'єктів на приватизацію пункту "в" в 2016 році. Бо якщо уявити собі те, що кажуть деякі фантазери, виставити на аукціон і чесно продати, він як санаторій інфраструктурно нецікавий, продати його на аукціоні через те, що бюджеті треба латати дірки, бо в офшори гроші переходять. Це закінчиться тим, що 26 гектарів землі санаторію "Червона калина" поріжуть на котеджі, поріжуть на ще щось і один-єдиний останній санаторій, який лишився на Рівненщині, де, в тому числі герої війни могли проходити реабілітацію, якщо ви підтримаєте цей закон, і це єдиний наш рівненський санаторій хочуть знищити. Тому я закликаю Кабінет Міністрів негайно виключити санаторій "Червона калина" з переліку на приватизацію пункту "в" в 2016 році, а вас, шановні колеги – без сумніву, підтримати цей закон. Н підтримувати цей закон – це позиція антиукраїнська, це позиція антидержавницька, це позиція зневаги над тими, хто кожен день, ночуючи в бліндажах, ризикуючи своїм життям, здоров'ям і свободою, захищає нас з вами. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Рибак, будь ласка.
13:01:34 РИБАК І.П. Іван Рибак, 202 виборчий округ, Чернівецька область. Шановні колеги, після достатньо широкого обговорення даного законопроекту виникає логічне запитання, чи не поставити на голосування цей законопроект в цілому. Адже всі ми розуміємо прекрасно, що цей законопроект дійсно потрібний, і затягувати просто час по його прийняттю, я думаю, є недоцільним. Ті незначні деталі, які співавтори якраз вказують на те, що можна зменшити вік тих людей, які будуть супроводжувати, це можна доопрацювати у майбутньому. Але зараз законопроект є дійсно важливий. І пропоную його поставити на голосування за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Мусій.
13:02:16 МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати, я хочу підтримати позицію попереднього виступаючого і звернутися до головуючого на засіданні, щоб ми його однозначно поставити в цілому, але з однією технічною насправді правкою, яку сказала пані Корчинська. Якщо підтримає комітет, пан Вінник, і автори, щоб поміняти тільки одну цифру: 18 на 16. І все, більше нічого не потрібно. Якщо ми зможемо в другому читанні поміняти цифру 18 на 16, ми абсолютно готові його прийняти в другому читанні і в цілому. Тому в мене отака пропозиція, щоб це в стенограмі було відображено, поміняти оцю технічну правку. І все. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Цілковито підтримую вашу пропозицію. І звертаюся зі зворотньою пропозицією. Зараз у нас буде останній виступаючий. Я дуже звертаюся до вас з пропозицією максимально змобілізувати людей в зал від кожної фракції, і від вашої фракції зокрема, щоб ми не поставили під ризик прийняття даного законопроекту. Я прошу усіх голів фракцій і членів фракцій запросити депутатів в зал, бо через кілька хвилин відбудеться голосування. А зараз слово для виступу я надаю Олегові Барні. Будь ласка.
13:03:32 БАРНА О.С. Шановні колеги, так, наш обов'язок – допомагати тим, хто втратив здоров'я, лікувати поранених, хто захищав нашу Вітчизну. Ми повинні даний законопроект обов'язково підтримати. І цей момент, що тяжкохворі з допомогою близьких, родин, в їх супроводженні більш-менш комфортно будуть добиратися до місць лікування чи реабілітації, це дуже гуманно і дуже порядно буде зі сторони держави. Та поряд з тим, в даних медичних закладах є достатньо медичного персоналу, в обов'язки яких безпосередньо входить обслуговування таких тяжкохворих, допомога їм в ходінні чи переміщенні. Тому я вважаю, що це для держави скрутний час, ми повинні зосередити більшу увагу і більші кошти саме на поранених бійцях, які потребують безпосереднього лікування, які потребують протезування, на які ідуть страшні гроші, бо кошти, які будуть затрачатися на ліжко-місця і харчування осіб здорових, але які будуть нібито обслуговувати поранених в місцях реабілітації чи лікування, я вважають, що будуть витрачатися недостатньо. А ліжко-місця будуть зайняті абсолютно здоровими людьми. А натомість можна просто більше послати на лікування і реабілітацію саме тих, хто потребує лікування і не потрібно перебирати обов'язки медичного персоналу на осіб, які не мають відповідної кваліфікації і які не повноважені це робити. Нам потрібно навести порядок в тих санаторіях, медичних закладах, центрах реабілітації, щоб медичні працівники належним чином займалися своєю роботою і виконували її відповідно до закону, і в першу чергу тим, що повинні допомагати військовослужбовцям, які їх захищали, як і весь український народ. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Чи є потреба в заключному слові? Доповідач, пані Оля, пані Оля Богомолець, чи є потреба в заключному слові? Немає. Комітет, Вінник, чи є потреба в заключному слові? Якщо є потреба, будь ласка, включіть мікрофон.
13:06:09 ВІННИК І.Ю. Шановні колеги, ви знаєте, я вважаю, що ця дискусія зараз недоречна. Дійсно санаторний заклад, це не медичний заклад, там немає такого фахового рівня, ми розуміємо, що санаторний заклад за своєю суттю, він дійсно потребує певної особи, яка буде супроводжувати пораненого бійця, який буде ходити на процедури чи просто перебувати в якихось сприятливих екологічних умовах задля того, щоб він швидко реабілітувався від тих травм, які він отримав. Друге питання. Ну, шановні, це не ті гроші, про які ми зараз з вами дискутуємо. Про які гроші ми дискутуємо? Бюджет заощадить чи не заощадить? Це все припущення. У нас прості люди, які чекають сьогодні того, щоб їхні родичі, їхні товариші, які захищали країну, могли отримати належне, забезпечене, гарантоване Конституцією, державою лікування санаторне, санаторне лікування, реабілітацію. Ми гарантували, ми обіцяли, коли йшли на вибори. Давайте дійсно голосувати за основу і в цілому. Ну, дивіться, якщо там будуть якісь зауваження, нехай вже Кабінет Міністрів потім виправить. В нього є можливість нормативно-правові акти підзаконні і багато чого регулювати. В тому числі, ті питання, які колега Барна зазначає. Ми не можемо сьогодні цинічно зривати прийняття цього закону в цілому. Давайте зосередимося на цьому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До заключного слова запрошується одна з авторів Богомолець Ольга Вадимівна. Це останній виступ. Я прошу запросити депутатів в зал, і фракції, і секретаріат Верховної Ради. І прошу депутатів заходити в зал, займати робочі місця. Будь ласка, Ольго Вадимівно.
13:07:48 БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, хочу сказати, що Закон 3478, крім можливості психологічної реабілітації поряд з людиною, яка тебе любить, надає ще й відчуття справедливості. Відчуття справедливості тим членам родин, які чекали на своїх чоловіків, синів, тим матерям, тим дружинам, тим дочкам побути поряд з своїм захисником Батьківщини і надати йому ту підтримку, якої він насправді потребує. Тому що в компанії своїх побратимів, на жаль, наші ветерани дуже часто п'ють. І супровідна особа у вигляді жінки, дружини, дитини або матері, вона є насправді тим дуже важливим стабілізатором, який стабілізує не тільки фізичний статус, а ще й психологічний. Я дуже дякую всім вам за підтримку. Я сподіваюся, що війна скоро закінчиться, і, власне, ми зможемо разом з нашими бійцями і з їх родинами справедливо, гідно розбудовувати нашу державу. Прошу вас підтримати Закон 3478 за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином ми завершили обговорення даного законопроекту і можемо переходити до голосування. Отже, шановні колеги, прошу займати робочі місця, надзвичайно важливий законопроект. Я думаю, ніхто б не хотів знати, що його голос не буде поданий за цей законопроект. Тому прошу більшої уваги, прошу займати робочі місця. Колеги, я так намагаюсь не називати прізвищ. Мустафа, займаємо робочі місця. Справді важливий, вибачте. Отже, колеги, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті 11 закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах) (№3478) за основу. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати за основу. Прошу проголосувати. 13:10:37 За-270 Рішення прийняте. Вітаю, колеги. Хочу вам сказати, комітет нам рекомендувати прийняти законопроект в цілому з поправкою, яка була оголошена Мусієм для стенограми під час свого виступу, про зміну віку з 18 до 16 років. Подібну ж пропозицію озвучив Юрій Левченко в обговоренні попереднього законопроекту. І якщо в залі немає застережень з приводу того, щоб я поставив у другому читанні з даною поправкою, я зараз це зроблю. Немає заперечень в залі? Нема. Дякую. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті 11 закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з поправкою, яку озвучив Олег Мусій, про зміну віку з 18 до 16 років в цілому. 3478 в цілому. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка. 13:11:53 За-269 Рішення прийняте. Вітаю колектив авторів. Вітаю комітет за добру і якісну роботу. Переходимо до наступного законопроекту з розділу "Перше читання". Наступний в нас законопроект 4048 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" (щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування). До мене підійшов представник комітету Галасюк і попросив, щоб ми даний законопроект розглянули за скороченою процедурою. Хто підтримує дану пропозицію, пропозицію Галасюка, прошу проголосувати. Отже, пропозиція розгляду за скороченою процедурою. Хто підтримує, прошу голосувати. Будь ласка, голосуємо. 13:12:55 За-175 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді народного депутата України Курила Віталія Семеновича. Будь ласка, доповідайте.
13:13:18 КУРИЛО В.С. Шановні народні депутати, органи місцевого самоврядування та підприємства Луганської і Донецької області з 1 січня опинилися в такій ситуації, яка у зв'язку з введенням в дію Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" призвела до того, що в цих двох областях заблоковано повністю всі реєстраційні дії. В грудні 2015 року у відповідності до зазначеного закону Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до яких увійшли всі території Луганської і Донецької областей. Така ситуація призвела до повного блокування роботи органів місцевого самоврядування після проведення місцевих виборів, тому що заборонені реєстраційні дії, і таким чином неможна перереєструвати ні нових керівників, ні зареєструвати нових мерів. Крім того, призупинені всі дії з питань оплат оренди за землю, а також оплати оренди за комунальне майно. Тому рядом депутатів розроблено законопроект про зміни до цього закону, який вносить зміни в ряд статей закону. І пропонується, щоби було внесено в цей закон зміни про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, щоб дало можливості розблокувати реєстраційні дії. Крім того, я б хотів зазначити, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. КУРИЛО В.С. Крім того, ми б хотіли зазначити, щоб цей законопроект було проведено після першого читання за скороченою процедурою і це б дало змогу швидко розблокувати ту ситуацію, яка склалася в цих двох областях. Тому що сьогодні багато, особливо комунальних підприємств, не можуть фактично працювати, бо немає керівників, які не зареєстровані попросту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До співдоповіді запрошую голову Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюка Віктора Валерійовича.
13:16:19 ГАЛАСЮК В.В. Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги народні депутати! Комітет з питань промислової політки та підприємництва розглянув проект закону номер, реєстраційний номер 4048. Хочу повідомити, що його метою є перегляд положень Закону "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" шляхом редакційних змін абзацу 3 статті… абзацу третього статті 4 щодо заборонити проведення зміни керівництва юридичних осіб, складу їх засновників тощо на період проведення антитерористичної операції, місцем знаходження яких є відповідно територія, де вже відбулися місцеві вибори за новим законом. Шановний колега Курило абсолютно коректно зауважив, що без цього закону сьогодні фактично заблоковані є повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування, в тому числі щодо реорганізації комунальних підприємств і так далі. З урахуванням цього, народні депутати, члени комітету, розглянувши законопроект, погодились з необхідністю врегулювання питань державної реєстрації суб'єктів господарювання, наголошую, публічного права. Разом з тим, в ході обговорення, було наголошено на неприпустимості позбавлення суб'єктів господарювання приватного права, що вимушено опинилися в законі проведення АТО, передбачених цим законом механізмів захисту їх права власності від рейдерських атак та пільг у вигляді звільнення від сплати, плати за землю і платежів за оренду державного та комунального майна. Тобто таким чином ми пропонуємо комітетом залишити в законопроекті тільки питання, що стосуються реєстрації, питання, що стосуються змін до Податкового кодексу, винести з нього. Враховуючи вище зазначене, як члени комітету, прийняли рішення проект Закону України про внесення змін до Закону України про тимчасові заходи на період проведення АТО щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування номер 4048 внести на розгляд Верховної Ради та рекомендувати прийняти його у першому читанні за основу з виключенням положень про внесення змін до статей 6 і 7 Закону України про тимчасові заходи на період… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одну хвилину завершити. ГАЛАСЮК В.В. Із одночасним звуженням у статті 4 кола суб'єктів, відносно яких можливо проведення реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною засновників та керівника юридичної особи, а саме тільки відносно суб'єктів публічного права, а також розширивши перелік територій, яких будуть стосуватися зазначені зміни, територіями, визначеними Кабінетом Міністрів. Шановні колеги, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає законопроект може бути прийнятий за основу. Асоціація міст України підтримує вказаний законопроект з врахуванням висловлених пропозицій. Тому пропозиція від комітету – підтримати рішення комітету в тій редакції, яку я зачитав. До другого читання ми зберемо спільну робочу нараду авторів законопроекту, членів комітету, а також авторів законопроектів, які врегульовують дотичні питання для того, щоб ми вийшли на друге читання. Шановні колеги! Прошу підтримати пропозицію комітету в першому читанні з тими застереженнями, які я озвучив і … ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. ГАЛАСЮК В.В. Дякую. З підготовкою за скороченою процедурою до другого читання. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Артур Герасимов, будь ласка.
13:20:15 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги! Велике прохання підтримати цей законопроект, тому що дійсно через скасування реєстраційних дій на територіях Донецької, Луганської області навіть там, де вже йде мирне життя, неможлива діяльність більшості підприємств. Але ми також просимо внести пропозицію відносно голосування спочатку за всі 400-а, тобто 4-у, 6-у та 7-у, тобто з урахуванням питань по сплаті за землю, з урахуванням питань з плати за комунальними… і якщо це не буде підтримане залом, тільки тоді перейти до голосування тільки за пункт 4. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Балицький.
13:21:04 БАЛИЦЬКИЙ Є.В. Евгений Балицкий, 80 округ. Прошу передать микрофон Матвиенкову.
13:21:11 МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 57 округ, Мариуполь, "Оппозиционный блок". О том, что данная ситуация требует экономического разрешения и давно уже назрела мы говорили с этой трибуны неоднократно и я выступал от лица фракции, мы говорили о том, что нужно эту ситуацию каким-то образом разрешать. И депутаты, которые мажоритарные округа представляют из зоны АТО, они тоже поддерживали эту ситуацию. Действительно, она очень непростая. Помимо того, что наши базовые отрасли экономики на сегодняшний день, практически, не работают, они разрушены той политикой, которую сегодня проводил Кабинет Министров. Практически… о том, что задолженности колоссальные по заработной плате, и люди в этих условиях, практически, выживают. Кроме того, мы заблокировали работу малого и среднего бизнеса, мы не даем нормально развиваться ни малому, ни среднему бизнесу. Мало того, пришедшие к управлению новые органы власти, когда вы избрали новые советы, сегодня перед ними стоит колоссальный выбор в отношении того, что они должны заниматься энергосбережением, проводить энергосберегающие технологии. Ни горводоканалы, ни теплосеть, они сегодня, практически, не могут влиять на эти процессы для того, чтобы сформировать там новые команды. И поэтому однозначно нужно принимать какое-то решение. Но мне, кстати, нужно… хочу добавить еще одну вещь. При этом мы должны принять такое решение, чтобы мы не зацепили тех людей, которые пользуются персональными льготами, вот это мы должны обязательно оставить здесь, и это понимать, что те люди, которые страдают, они не должны больше пострадать в этой ситуации. Это второй момент. И третий момент, мне вот совсем не понятно, честно говоря: я подаю законопроект, это уже к руководству нашей Верховной Рады, законопроект, который называется 3821, который четко регулирует все эти вопросы и делит территории, на которых проходят военные действия, территории, которые подконтрольны украинской власти, территории, на которых не проходят военные действия, территории соприкосновения и так далее, он бы решил все эти проблемы. Но, тем не менее, не смотря на то, что законопроект подан раньше, его убирают. Почему? Потому что представитель Оппозиционного блока. Наверное, неправильный подход… ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Кужель, будь ласка. 13:23:20 КУЖЕЛЬ О.В. Шановні колеги, я хочу дуже, щоб ви звернули увагу на дуже небезпечну норму, яка пропонується проголосувати. Пан Герасимов, якщо ви будете настоювати на тій редакції, ми просто не проголосуємо в цілому законопроект. Не можна на окупованій території, на території даже, де є наша представницька наша влада, вносити зміни у приватний бізнес, в реєстрацію, крапка. Бо якщо люди закинули свій бізнес і переїхали на іншу частину території України, це є буде рейдерство, про яке дуже очікують багато людей, які там зараз мають вплив. Ми згодні підтримати тільки в частині роботи комунальної... місцевої влади комунальних підприємств. І пан Матвієнков сто відсотків прав, що той частині бізнесу, яка сьогодні не може сплачувати оренду, наприклад, землі біля Донецького аеропорту, не можна туди влазити і прикриватися тим, що ці гроші потрібні для місцевої влади. Цей законопроект може бути проголосований в першому читанні тільки в редакції Комітету з промислової і підприємництва. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, обговорення законопроекту завершено. Всі бажаючі виступили. Шановні колеги, прошу заходити в зал, займати робочі місця. Секретаріат Верховної Ради України я прошу повідомити депутатів, що зараз відбудеться голосування і представників фракцій я теж прошу закликати колег депутатів в зал для прийняття відповідального рішення. Будь ласка, займаємо робочі місця. (Шум у залі) Шановні колеги, я ставлю... (Шум у залі) Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування), 4048, за основу, в редакції комітету за основу. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. 13:27:08 За-265 Рішення прийняте. І є пропозиція: розгляд до другого читання за скороченою процедурою. Хто підтримує цю пропозицію: розгляд до другого читання за скороченою процедурою, - прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 13:27:39 За-260 Рішення прийняте. Шановні колеги, маленька довідка. У нас в розділі "Перше читання" залишився ще один законопроект: 3562. Після того ми зможемо поставити до включення порядку денного законопроекти. Їх є багато, по них буде важливе результативне голосування. Тому я прошу змобілізуватись для роботи в залі. Зараз я ставлю на розгляд наступний законопроект: 3562. Є пропозиція розгляду його за скороченою процедурою. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Розгляд за скороченою процедурою 3562. Будь ласка, голосуємо. 13:28:42 За-173 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді народного депутата України Шверка Григорія Ароновича, будь ласка.
13:28:57 ШВЕРК Г.А. Дякую. Шановні колеги, вношу на ваш розгляд законопроект за номером 3563 (щодо захисту інформаційного простору України). За останні декілька місяців Верховна Рада прийняла декілька законодавчих актів щодо зміни законодавства в сфері телебаченні і радіомовлення. Наприклад, це закони про медіавласність і відкритість медіавласності, це закони про скорочення ворожого контенту. Але наразі є велика проблема з тим, що у Національної ради з питань телебачення і радіомовлення немає дієвих механізмів для забезпечення виконання цих законодавчих актів, а саме… В діючому законодавстві передбачені наступні важелі для Національної ради, це – попередження, штраф та звернення до суду щодо відкликання ліцензії. Наразі жодний законодавчий акт не прописує процедуру призначення штрафів та не дає ніяких формул щодо визнання розміру цього штрафу. Тому цим законодавчим актом пропонується внести зміни до Закону "Про телебачення і радіомовлення" щодо того, щоб чітко прописати яким чином будуть накладатися штрафи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, і як будуть визначатися розміри цих штрафів. З одного боку, з'являється можливість застосовувати штрафи, а з іншого боку, чіткість формулювань дає можливість зменшити дискрецію Національної ради щодо призначення розміру штрафів. Крім того, запропонована диференціація розміру штрафу у відсотках від ліцензійного збору, що дає можливість дати маленький штраф для маленької телерадіоорганізації в маленькому місці і великий штраф для великої… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ШВЕРК Г.А. Застосування штрафів є європейська практика. Мабуть всі пам'ятають ситуацію, коли на одному з польських радіостанцій ді-джеї допустили ксенофобські висловлювання на адресу українських дівчат. І польський регулятор застосував штраф у 25 тисяч євро до тієї польської телерадіоорганізації. Тому прошу підтримати цей законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Сюмар Вікторія Петрівна. Пропустіть Вікторію Петрівну на трибуну, будь ласка, шановні чоловіки. Будь ласка.
13:32:04 СЮМАР В.П. Шановні колеги, Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на своєму засіданні 17 лютого розглянув законопроект про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо захисту інформаційного простору України) під номером 3562, внесений народними депутатами України Шверком, Севрюковим і Онуфриком. Суть законопроекту була щойно викладена автором законодавчої ініціативи. Мова йде про те, аби зробити Національну раду з питань телебачення і радіомовлення більш ефективним органом через впровадження інструменту штрафів, які могли би накладатися на телерадіокомпанії в контексті певних порушень, які виникають дуже часто зараз, оскільки Україна справді змушена формувати певні бар'єри в інформаційній сфері від російської пропагандистської агресії. Комітет за підсумками обговорення вирішив рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні законопроект про телебачення і радіомовлення зміни, під номером 3562, прийняти за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Данченко Олександр Іванович, будь ласка.
13:33:48 ДАНЧЕНКО О.І. Прошу передати Єгору Соболєву.
13:33:52 СОБОЛЄВ Є.В. "Самопоміч" підтримує ідею встановити чіткі правила, яке покарання є, в яких випадках. Але нам здається, до другого читання треба зменшити, за що ми можемо карати телеканали, для того, щоб цим законом не були встановлені підстави для цензури. Я цитую одну з проблем, на мій погляд, в цьому законопроекті: "телеканали можуть піддаватися санкціям за поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи". У наших умовах це 100 відсотків може стати підставою для запровадження цензури або атак на медіа, а нам важливо зберегти їхню незалежність. Тому ми будемо голосувати у першому читанні, але просимо до другого читання виправити подібні формулювання, оскільки свобода медіа – понад усе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Купрієнко Олег Васильович.
13:34:55 КУПРІЄНКО О.В. Прошу передати слово Лозовому.
13:35:07 ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. При всій повазі до шановних колег, все-таки в назві цього закону має звучати не "щодо захисту інформаційного простору України", а "щодо захисту Адміністрації Президента". Я вам наведу, шановні колеги, приклад. 26 років тому Європейський суд з прав людини признав рішення: компанія "Аутронік АГ" виграла суд проти держави Швейцарія за аналогічний закон, де не було конкретизації. Зараз, шановні колеги, я вам процитую висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради, про який, на жаль, промовчав шановний автор цього закону, а саме: Головне науко-дослідне управління пояснює, що законопроекту бракує чіткої конкретизації порушень умов ліцензування, адже редакція згаданих положень статей 42 надмірно посилить повноваження Національної ради, що не узгоджуватиметься з Міжнародним пактом ООН про громадські та політичні права від 1966 року, згідно яким нечітко сформульовані обмеження або обмеження, що залишають надмірну свободу дій, несумісні з правом та вираженням поглядів та Конвенцією про захист прав та основних свобод людини. Насправді, цей закон, як ми чітко бачимо з міжнародного досвіду, це абсолютно репресивний закон, який обмежує свободу слова, який дає диктаторські повноваження Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Всі ми знаємо, хто цю Національну раду контролює. "5 Канал" не буде перевіряти ні обшуками, ні маски-шоу – ніхто. А так як ми з колегами на минулому тижні ходили до Державної фіскальної служби, яка відверто знущається над "Савік Шустер Студія", не ведучи навіть протокол засідання, розгляду цієї справи. Просто нас сьогодні, ми бачимо, що цей закон є наступом на свободу слова, яка є базовою цінністю демократії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Кишкар.
13:37:13 КИШКАР П.М. Дякую, колеги. Хотів би порадитися з вами, бо відчуття таке, що ми все-таки переносимо повноваження уряду на повноваження Верховної Ради. Все-таки законом передбачено, що Нацрада може встановлювати і використовувати такий вид покарання як штраф, власне, не вистачає лише постанови Кабміну, яка б регулювала порядок і розмір. Чому це не зроблено Кабміном? Навіщо це переносити на рівень закону так і незрозуміло. Тому, я вважаю, що цей закон потребує доопрацювання, а в першому читанні варто його підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" слово надається Андрію Тетеруку.
13:37:59 ТЕТЕРУК А.А. Шановні колеги народні депутати, під час розгляду законопроектів нам важливо зрозуміти його сутність, ціль і мету, яку ми ставимо, приймаючи ці законопроекти. І при цьому варто враховувати те, що кожен з нас тут розумна людина і чудово розуміє аргументи. Але, коли, агітуючи за законопроект, вивішують оце смердяче лайно, яке висить над нашими головами і від нього паморочиться, я вас закликаю, не вивішувати ці плакати або натягайте їх десь поміж своїх рядів і дивіться, як вони будуть тхнути вам і створювати вам робочі місце. Це перше. І друге. Користуючись можливість привітати працівників космічної галузі, я їх вітаю з Днем космонавтики. І ще раз, ми затверджуємо, що Україна – космічна держава, і ми в парламенті будемо підтримувати все для того, щоби Україна зайняла відповідне місце в пулі космічних держав… України. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую, шановні колеги! Отже, ми завершили обговорення. Можемо переходити до голосування? Я прошу депутатів зайти в зал і приготуватись до голосування. Секретаріат Верховної Ради, я прошу закликати депутатів зайти в зал і приготуватись до голосування. Колеги, усі приготувались до голосування? Я можу ставити на голосування? Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо захисту інформаційного простору України) (номер 3562) за основу. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати, будь ласка. 13:40:28 За-177 Рішення не прийнято. Законопроект відхилено. Зараз, Олег Валерійович, зараз у нас буде важливий блок законопроектів, по яких треба результативне голосування. І я прошу дуже колег зайти в зал і приготуватись до роботи. Шановні колеги, я дуже прошу зайти в зал і приготуватись зараз до прийняття рішень. Зараз у нас блок "для включення до порядку денного сесії". Без обговорення, ми будемо просто приймати рішення і голосувати. У мене є прохання запросити депутатів в зал, щоб і голови фракцій, і секретаріат Верховної Ради запросив депутатів в зал. Отже, ми переходимо до розділу "для включення до порядку денного сесії". Пропозиція перша – це проект Закону про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони, номер 4288 і 4288-1. Хто підтримує включення даного законопроекту в порядок денний сесії, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо, колеги, голосуємо. 13:42:28 За-213 Шановні колеги, зараз я повернуся. Нема необхідності говорити з мотивів, проблема не в мотивах, а в дисципліні депутатів. Я кілька раз, за п'ять хвилин, за три, за десять наголошував, зараз будуть важливі голосування, прошу зайти в зал. Я дуже прошу зайняти свої робочі місця, я думаю, що голоси є і нема необхідності переходити до обговорення. Треба бути пильнованими, відповідальними і гідними. Це лише включення в порядок денний, немає обговорення, немає. Прошу запросити в зал тих депутатів, кого немає, і приготуватися до голосування. Колеги, я ще раз поставлю, якщо не буде голосів, ми перейдемо до інших законопроектів. Я прошу, колеги, зайти в зал. Готові? Отже, ще раз ставлю включення до порядку денного сесії проекту Закону про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони (номер 4288 і 4288-1). Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати, будь ласка. 13:44:10 За-231 Рішення прийнято. Наступний. Пропонується включити в порядок денний сесії проект Закону про внесення змін до Закону України "Про суспільне телебачення і радіомовлення" (щодо порядку приєднання ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм") (номер 4232). Колеги, хто підтримує дану пропозицію, включення в порядок денний сесії, прошу проголосувати, 4232. Голосуємо. 13:44:49 За-229 По розгляду даного питання – репліка, Олег Ляшко, одна хвилина. Галасюк, одна хвилина, будь ласка.
13:45:04 ГАЛАСЮК В.В. Шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги народні депутати! П'ять законопроектів, які пропонуємо включити до порядку денного: антирейдерський – 4216, про стабілізацію діяльності уряду – 4357, про безкоштовне медичне обстеження громадян похилого віку – 4329, про освіту осіб, що проживають в зоні АТО – 4350, про збереження майна державних закладів професійно-технічної освіти – 4365. Шановні колеги! Фракція Радикальної партії пропоную включити ці п'ять надзвичайно важливих законопроектів зараз до порядку денного. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, наступне: пропозиція включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (номер 4193). Хто підтримує включення його в порядок денний сесії, прошу проголосувати, 4193. Будь ласка, голосуємо. 13:46:25 За-212 Рішення не прийняте. Наступний. Пропозиція включити в порядок денний сесії проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб (4210). Хто підтримує включення в порядок денний сесії, прошу проголосувати 4210. Прошу проголосувати, будь ласка, голосуємо. 13:47:07 За-207 Рішення не прийняте. Наступний. Шановні колеги, дивіться, у нас лишилося 13 хвилин до перерви. Чи можна свій обов'язок депутатський виконати просто тих 10 хвилин? Я прошу всіх зайти в зал. І я прошу голів фракцій запросити депутатів і колег в залі. Тут є пропозиції від різних політичних фракцій, але вони всі просто провалюються із-за браку дисципліни. Тому я прошу сконцентруватися на тих 10 хвилин, зосередитися. Ми зараз будемо без обговорення просто включати в порядок денний, це буде швидка і ефективна робота. Просто прошу дисципліни і прошу відповідально віднестися до своїх обов'язків. Наступна пропозиція – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників проведення АТО, це проект народного депутата Третьякова (3252). Хто за включення даного законопроекту в порядок денний сесії, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 13:48:36 За-231 Рішення прийнято. Наступний проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель. Народного депутата Кулініча, законопроект 4355. Хто за включення даного законопроекту в порядок денний, прошу проголосувати. 4355. Будь ласка, голосуємо. 13:49:17 За-250 Рішення прийняте. Наступний: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів. Народного депутата Диріва, номер 4356. Хто за включення даного законопроекту в порядок денний, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 13:49:59 За-206 Рішення не прийняте. Наступний: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права на здобуття освіти осіб, місце проживання яких є територія проведення антитерористичної операції. Народний депутат Курило, номер 4350. Хто за включення даного законопроекту в порядок денний, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 13:50:39 За-251 Рішення прийняте. Наступний: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо призупинення передачі майна державних професійно-технічних навчальних закладів в комунальну власність. Проект народного депутата Лілії Гриневич, номер 4365. Хто за включення даного питання в порядок денний сесії, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо, 4365. 13:51:26 За-254 Рішення прийняте. Наступний у нас розділ "для включення до порядку денного та прийняття рішення". Ми маємо три законопроекти в тому розділі. Отже, перший в тому розділі це є проект Закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити). Це проект народного депутата Вілкула, 4004 і 4004-1. Маркарова і Вілкул – доповідачі. Мінфін вніс законопроект, Вілкул подав як альтернативний. Хто за включення цих законопроектів в порядок денний сесії і прийняття рішення, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 13:52:56 За-231 Рішення прийняте. Наступний проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо надання субвенцій Донецькій та Луганській областям від залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень, проект народного депутата Єфімова. Я розумію, що ціла група наших депутатів наполегливо просить, щоб даний законопроект був підтриманий і включений в порядок денний сесії. Ціла група наших депутатів з регіонів Донецька, Луганська, члени "Блоку Петра Порошенка" просять весь сесійний зал, щоб ми підтримали звільнені від окупантів наші міста і наші території. Отже, шановні колеги, хто підтримує включення проект Закону 4197 до порядку денного сесії та прийняття рішення, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 13:54:28 За-241 141- "за". Рішення прийняте. Вітаю, хлопці. 241. Я перепрошую: 241, рішення прийняте. І останній в цьому блоці є проект Закону про внесення деяких законодавчих змін щодо особливостей використання окремих публічних коштів на території Донецької області, номер 4199. Я розумію, він йде в пакеті з попереднім законопроектом. Це є також проект народного депутата Єфімова. І, шановні колеги, також просять народні депутати, щоб ми його підтримали. Його номер 4199, підтримали для включення його в порядок денний для прийняття рішення. Отже, хто за те, щоб проект закону до внесення деяких законодавчих змін щодо особливостей використання окремих публічних коштів на території Донецької області, номер 4199, ми включили в порядок денний сесії та прийняття рішення, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 13:56:02 За-229 Рішення прийняте. Таким чином, шановні колеги, ми змогли пройти весь розділ "включення до порядку денного сесії", а також "включення до порядку денного та прийняття рішення", а також "питання в першому читанні". Це були важливі питання для врегулювання питань національної безпеки і оборони. Більшість законопроектів ми розглядали за повною процедурою, і тим не менше ми змогли дуже продуктивно провести першу половину робочого дня, прийняти важливі відповідальні рішення. Шановні колеги, зараз згідно Регламенту я оголошую перерву до 16-ї години. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 12 квітня 2016 року, 16 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для обідньої перерви, звершився. Я прошу депутатів заходити в зал, приготуватися для реєстрації. Секретаріат Верховної Ради, я прошу запросити депутатів в зал. Прошу народних депутатів підготуватися для реєстрації. Шановні колеги, прошу провести реєстрацію і прошу зареєструватися для участі у вечірньому засіданні. 16:01:26 Зареєструвався 351 депутат. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, згідно порядку денного, наступним нашим питанням є повторне перше читання 2966. Чи є в залі доповідач Домбровський Олександр Георгійович? Шановні колеги, на жаль, доповідача до законопроекту 2966 немає в залі. Згідно Регламенту я не можу його ставити на обговорення без доповідача. Тому переходимо до наступного законопроекту. Кілочицька Тетяна Петрівна є в залі? Немає. Так, повідомили мені, що Домбровський прийшов. Я нагадую шановним колегам, робота Верховної Ради України починається о четвертій годині, о четвертій годині, не о четвертій 05, не в 16.10 і не в 16.15, а в 16.00. Я знаю, знаю, я просто наголошую на тому. Я в час, коли був депутатом, я біг стрімголов, щоб встигнути на час початку нашого засідання. Отже, ми починаємо розгляд проекту Закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (номер 2966). Є пропозиція розгляду даного законопроекту за скороченою процедурою. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати 2966. Будь ласка, голосуємо. 16:06:59 За-102 Рішення не прийняте. Немає політичної волі для розгляду за скороченою процедурою. І тому починаємо розгляд за повною процедурою. І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Домбровського Олександра Гергійовича. Будь ласка.
16:07:24 ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановний пане головуючий! Шановні колеги! Шановні народні депутати України! Я дуже просив би всіх вас сконцентруватися, тому що мова зараз буде йти про надзвичайно важливий законопроект, який є одним із фундаментальних таких стержнів для реформування енергетичного сектору України. Мова йде про законопроект 2966 про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Я хотів би для всіх народних депутатів, для телеглядачів нагадати, що цей законопроект входить в 3 фундаментальні законопроекти, які від нас очікують наші партнери і, по яких Україна взяла зобов'язання перед Європейським Союзом в рамках Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом і в рамках Коаліційної угоди, яка повинна неухильно виконуватись. Законопроект був внесений урядом, розглянутий у Верховній Раді, повернутий в комітет для того, щоб доопрацювати в першому читанні і знову повернутий сюди для голосування. В процесі дискусій, які відбувалися в залі Верховної Ради і в процесі дискусій, обговорень, які відбувалися в комітеті, було декілька ключових моментів, які стосувалися створення незалежного регулятора. Для того, щоб зрозуміли більш, можливо, простою мовою, мова йде фактично де-факто і де-юре про створення національного регулятора як Національний банк у нас в сфері фінансів, в даному випадку мова йде про створення національного регулятора в енергетичному секторі України. Це є чітка і жорстка вимога Європейського Союзу, щоб українське законодавство відповідало вимогам Третього енергетичного пакету і цей законопроект повністю відповідає цим вимогам. Які ключові моменти у нас були в дискусіях, коли ми обговорювали формулу цього законопроекту? Мова йшла про те, що буде 7 незалежних членів НКРЄ, які будуть обиратися на 7 років. Дискусій йшла відносно Номінаційної комісії, яка повинна складатись із 5 найбільш авторитетних, професійних експертів в галузі енергетики і енергетичних послуг і які повинні рекомендувати на відкритому конкурсі тих кандидатів в члени НКРЄ, яких буде призначено указом Президента. Я хотів би нагадати, що після реєстрації цього законопроекту, після уряду, з подачу уряду, формула Номінаційної комісії мала бути слідкуючою: два представники від Президента, два представники від Верховної Ради і один представник від Кабінету Міністрів або Міністерства палива і енергетики. В процесі надзвичайно гарячих дискусій, які були у нас в комітеті, комітет прийняв рішення і проголосував, що всі 5 представників Номінаційного комітету повинні бути рекомендовані Верховною Радою України за процедурою: 3 члени Номінаційної комісії з подачі фракції через Комітет палива і енергетики і 2 представники з подачі фракцій через Комітет будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства. Були гарячі дискусії, але більшістю голосів саме ця формула була проголошена, проголосована комітетом. Друга позиція. Фінансовий стан НКРЕ, тому що за вимогою наших партнерів і за вимогою суддів, що цей орган повинен бути незалежний, мова йде про те, що національна комісія повинна бути фінансово незалежною і працювати від відрахувань, які можуть бути, як внески, на енергетичному ринку. Але щорічно бюджет Національної комісії з питань регулювання енергетики повинен, відповідно до цього законопроекту, затверджуватися профільним комітетом Верховної Ради України. І третя позиція, сама остання, це питання заміни членів НКРЕ, які сьогодні працюють, з тими, які повинні пройти відповідний конкурс і бути проголосовані. Документ визначає, що перших три члени НКРЕ повинні бути змінені не пізніше 6 місяців після початку роботу нашого законопроекту, інші два через 18 місяців не пізніше і ще через 30 місяців. Тому питання ротації членів НКРЕ діючої національної комісії поставлено тут достатньо швидко для того, щоб оновити цей склад. І останнє, що я хотів би сказати, що були гарячі дискусії, співавторами після доопрацювання цього законопроекту є представники всіх депутатських фракцій, які представлені в цьому парламенті, цей законопроект пройшов широке коло різних дискусій в різних експертних, в експертному середовищі. І звертаю увагу тільки на двох ключових моментах. Перше. Цей законопроект пропонується прийняти в першому читанні і доопрацювати по суті, ключових моментів, які можуть обговорюватися, між першим і другим читанням. І хочу наголосити, що цей законопроект в цьому вигляді це на два порядки, я підкреслюю, на два порядки краще, ніж відсутність цього законопроекту в такій важливій галузі врегулювання енергетичного сектору. І другий важливий момент, який стосується фінансової, макрофінансової підтримки України і реформ в Україні енергетичного сектору – це є наше зобов'язання. І цей законопроект один із того пакету, який прив'язаний до фінансової підтримки розміром 1,8 мільярдів доларів Європейського Союзу, який стосується швидкого, рішучого, прозорого реформування енергетичного сектору України. Тому я від імені комітету профільного, від імені тих народних депутатів, які виступили співавторами цього законопроекту і я в тому числі, закликаю всі фракції обговорити, продискутувати і прийняти цей законопроект в першому читанні для того, щоб можна було над ним працювати і доопрацьовувати необхідні формули в другому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Олександр Георгійович, будь ласка, лишайтесь на трибуні, ви є одночасно і доповідачем від авторів і від комітету. І передбачено питання… на питання ми визначимо не три хвилини, а шість хвилин, оскільки ви і доповідаєте, і співдоповідаєте. І я прошу колег депутатів, хто хотів би задати питання доповідачу, записатись на виступ, будь ласка, прошу провести запис. Спориш Іван, будь ласка.
16:15:35 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка". Дійсно реформування енергетичного сектору – це досить і досить важливе. І даний законопроект, я думаю, що тут не буде байдужих і всі будуть підтримувати. Але у мене є запитання, Олександр Григорович, перше чому таке повільне звільнення і протяжне теперішніх членів НКРЕ? І чи буде під час визначення кандидатів НКРЕ якесь недорозуміння і інше, щоб не було всього, тому що будуть визначатись як ви сказали, тільки два комітети? Тому я прошу, і по першому, і по другому дати відповідь.
16:16:22 ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Дякую. Шановний Іван Дмитрович, я, можливо, деякі тези повторю, але формула Номінаційної комісії для обрання членів незалежного регулятора в законопроект, який подавав уряд, була інша, ніж та, яку ми сьогодні обговорюємо. Була погоджена формула разом з нашими європейськими партнерами, що два члена Номінаційної комісії ідуть від Президента, два члена Номінаційної комісії ідуть від Верховної Ради, а один член Номінаційної комісії – від уряду або від Мінпаливенерго. В процесі дискусій було прийнято рішення, враховуючи, що Україна є парламентсько-президентською державою і враховуючи, що ми повинні створити максимально незалежний і неупереджений, і професійний регуляторний орган, комітет більшістю голосів прийняв рішення, що п'ять членів Номінаційної комісії повинні бути обрані Верховною Радою України. Що стосується… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Що стосується терміну ротації, то ми брали досвід країн Європейського Союзу, тих країни, які проходили цей непростий етап, і ми повинні чітко розуміти і усвідомлювати, що отак, одним розчерком пера взяти і поміняти всіх людей, які працюють і які формують структуру тарифів, структуру енергетичного сектору, структуру генерації… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 30 секунд. ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Тому було прийнято рішення не пізніше... Три хвилі, але не пізніше. Можна раніше. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Підлісецький
16:18:26 ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Шановний доповідач, шановний ведучий! В мене, насправді, питання не до закону, оскільки, звичайно, я його дуже прекрасно знаю, так як ми з вами разом працювали і знаємо всі плюси і необхідності в тому законі. Я би хотів, власне, сказати про важливість даного законопроекту у контексті, і тому числі і потенційної приватизації енергетичних об'єктів і, власне, тут мабуть більше питання є до пана Парубія, оскільки успішна приватизація і успішна діяльність на ринку електроенергії може бути, запорукою того може бути як прийняття того законопроекту, який надзвичайно важливий, щоб не було ручного не професійного регулювання, а також питання, якщо буде запроваджений ринок електроенергії. І власне законопроект є, чекає на включення в порядок денний і голосування в першому читанні. І в тому є одна важлива річ, що автором законопроекту є Кабінет Міністрів. При потенційній зміні Кабінету Міністрів відповідно відкликається цей законопроект, тому є величезне прохання від комітету, від мене і від всіх, щоб поставити в порядок денний… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте. 16:19:38 ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. … і проголосувати відповідно також паралельно з тим законом чи зразу після цього закону Закон про ринок електроенергії в першому читанні, що він вже став власністю Верховної Ради і тоді він не буде підлягати відкликанню в силу зміни Кабінету Міністрів, це дуже важливе питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер законопроекту скажіть. ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. 4196. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
16:20:10 ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги, я б також попросив підтримати позицію комітету і народного депутата Льва Підлісецького. Тому що ці два законопроекти і той, який ми зараз обговорюємо, і законопроект про ринок електричної енергії, це надзвичайно важливі, які йдуть в одній зв'язці, і бажано, щоб ми їх приймали синхронно, тому що мова йде про велику кількість вторинного законодавства, яке повинно бути синхронно проголосовано, в тому числі, і в залі Верховної Ради. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Бондар, "Народний фронт".
16:20:46 БОНДАР М.Л. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Прошу передати слово Кацер-Бучковській Наталії, дякую.
16:20:54 КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Доброго дня, шановні колеги, доброго дня, шановний доповідачу! Ми також, фракція "Народний фронт", будемо підтримувати голосування цього важливого законопроекту в першому читанні. Але хотілося вам поставити одне із найбільш важливих питань, яке дискутувалося на комітеті, дізнатися вашу думку. На даний момент в Конституції України не передбачений спеціальний статус комісії і фактично вона не має місця в системі виконавчих органів влади. Яке ваше бачення щодо місця комісії, хто повинен в кінцевому результаті призначати комісіонерів і яким чином повинна знайти своє місце комісія з регулювання ринку енергетики в Конституції? Дякую.
16:21:41 ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Пані Наталя, ми достатньо багато обговорювали цю тему, принаймні ми брали кращі практики по формулі незалежного регулятора і узгоджували цю позицію. Дебати відносно змін, вносити чи не вносити зміну в Конституцію – це окрема тема, але те, що на сьогоднішній день нам потрібен професійний, прозорий регулятор, я думаю, що в цьому немає жодного сумніву. Тому в законі, в цьому законопроекті ці функції прописані. А відносно змін до Конституції, я думаю, що це не тема сьогоднішньої дискусії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І останнє запитання – Іван Рибак. Будь ласка.
16:22:19 РИБАК І.П. Прошу передати слово Юрію Солов'ю.
16:22:26 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89 виборчий округ. Шановний пан Олександр, дякуємо вам за серйозний і ґрунтовний підхід до даного законопроекту. У мене є два запитання. Перше. Скажіть, будь ласка, що стосується голови комісії все зрозуміло, по порядку призначення, який порядок призначення членів Національної комісії з врегулювання енергетики – це перше. І друге питання. Як визначається порядок звільнення як голови комісії, так і членів Національної комісії? Дякую.
16:23:04 ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Я хотів би ще раз наголосити на тому, що п'ять членів Номінаційної комісії працюють і на відкритому конкурсі подаються необхідні документи від тих людей, які хочуть, мають бажання і відповідають критеріям високопрофесійним критеріям з точки зору досвіду, з точки досвіду освіти, з точки зору практики із тих, хто може бути членом Національної комісії. Номінаційна комісії обирає незалежно, обирає по два кандидати на кожну позицію і цю пропозицію подає Президенту України. Президент України своїм указом на підставі цього робить вибір і затверджує членів комісії. Так само Президент має право і звільняти. Тобто ми попробували тут збалансувати можливості різних гілок влади, з однієї сторони – парламенту, з іншої сторони – і повноваження Президента, які повинні бути чіткими, які повинні бути зрозумілими, які повинні бути надзвичайно сильними, тому що мова йде про енергетичну безпеку держави і повноваження Президента країни повинні бути достатньо сильними тут. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Час для виступів, для питань вичерпаний. Ви можете займати своє місце. А я прошу представників фракцій записатись для виступів в обговоренні. Отже, прошу провести запис від фракцій. Кириленко від "Батьківщини" передає слово Рябчину. Будь ласка.
16:25:20 РЯБЧИН О.М. Рябчин Олексій, фракція "Батьківщина", Донеччина. Шановні колеги, ну, робота над цим законопроектом у комітеті показала всю недолугість нашої виконавчої влади, і саме тому ми її змінюємо. Я сподіваюсь, що ми зробимо це якомога скоріше. Тому що, коли ми отримали цей законопроект, найбільш суперечки в ньому були, хто буде призначати комісіонерів цих і хто буде мати над ними контроль, а не якість роботи комісії, не якість і прозорість механізмів. І ми вже декілька разів голосували цей законопроект і відхиляли його. І я хочу зазначити дуже фахову і професійну роботу всього комітету, всіх фракцій і внефракційних, також разом з громадянським суспільством, з експертами, з міжнародними експертами. Тобто на сьогодні у першому читанні це компромісний варіант, і ми просимо надати можливість комітету доопрацювати його до другого читання. А саме: за задумкою фракції "Батьківщина" є декілька недолугів цього законопроекту, які повинні бути вирішені до другого читання. Перше – це ліцензування. Відповідно до запропонованої редакції законопроекту, комісія самостійно як розроблює, так і затверджує ліцензійні умови, і це суперечить нормам Закону України "Про ліцензування", відповідно до якого повинен існувати єдиний один орган, який буде затверджувати такі ліцензійні умови і це цим органом повинен стати Кабмін. Більш того, ліцензійні умови мають бути однозначними, прозорими та виключати можливість їх суб'єктивного застосування органами ліцензування, і саме тому, для уникнення такою суб'єктивності, роль рефері між органом ліцензування і ліцензіатами бере на себе Кабмін. По-друге, питання непрозорих тарифів і тих завищених тарифів, які ми зараз маємо, в нас назріла необхідність захисту споживачів і необхідно створити інститут захисту прав побутових споживачів газу, електроенергії, води, ним може стати енергетичний омбудсмен. Ми записали це в цей законопроект і ми повинні мати від уряду або від депутатів дану інституцію. Можливо компетенція це вирішення проблем пов'язаних з рахунками, поставками і перебоями з постачаннями, надання послуг, підключення до мережі, пільгові тарифи, енергоомбудсмен, це структура, яка є у європейських країнах, він має забезпечувати швидке та недороге вирішення дрібних спорів та пояснювати споживачам їх прав. І, по-третє, з приводу ротації. Ми не вирішили питання ротації і одночасної заміни всього складу НКРЕКП, який певним чином дискредитував себе незрозумілими тендерами і незрозумілим підвищенням тарифів. Саме тому, я думаю, що другого читання це питання також має бути вирішено для того, щоб фракція "Батьківщина" проголосувала за цей законопроект в цілому. Голосуємо і підтримаємо його у першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Войціцька, будь ласка.
16:28:12 ВОЙЦІЦЬКА В.М. Вікторія Войціцька, "Об'єднання "Самопоміч". Сьогодні ми з вами розглядаємо законопроект про регулятора, регулятора, який має стати тим арбітром, захисником для звичайного споживача, якого ми чекаємо вже багато років. Ми з вами говоримо про галузі, якій за розміром співставний з Державний бюджет, більше 300 мільярдів гривень є оборот в даній галузі. Ми з вами говоримо про українців, які сьогодні платять за тарифами, які абсолютно не зрозумілі, яким чином встановлені, що є підставою для розрахунку, що є економічно обґрунтованість тої чи іншої ціни, яку платять люди кожного дня за споживання води, газу, тепла. Тобто нам треба зробити все для того, щоби нарешті ми отримали той інструмент, який буде нам і кожному українцю саме допомагати в захисті інтересів, інтересів споживача. Ми також маємо з вами розуміти, що це є той орган, який буде в тому числі і боротися із природніми монополіями. Монополіями, які були раніше державними, а зараз в основному контролюються олігархами, олігархами у відповідних галузях, олігархами, які відповідно всі ці роки беруть свою ренту з нас, із будь-якого українця. І тому ми вважаємо, що затягування процесу з прийняттям даного законопроекту грає не на користь простих людей, а саме на користь тих олігархів, які, на жаль, і досі продовжують домінувати в енергетичній галузі. Що також варто зазначити, що ми як Україна приєдналися до Третього енергопакету, який вимагає якраз фундаментом, тобто арбітром в галузі енергетичній, ми маємо створити незалежного регулятора. І саме цей законопроект, який, як правильно казали доповідачі, є результатом спільної роботи, роботи як комітету ПЕКівського, так і комітету ЖКГ. Тобто це є спільна справа, але це справа, яка ще не доведена до кінця. Нам обов'язково треба допрацювати цей законопроект до другого читання. І хочу зазначити, що от дуже просте питання, Номінаційна комісія, як вона визначається. На сьогоднішній день в законопроекті запропоновано, що це будуть фактично вибирати члени комітетів профільних. Так ось у відповідності до закону України "Про комітети", комітети не наділені такими повноваженнями. І відповідно нам треба буде обов'язково відпрацювати цю конкретну норму для того, щоб вона була робочою. Один із прикладів, це ми можемо взяти за основу Закон "Про НАБУ", де у нас є один представник від Президента, є представники від Кабінету Міністрів, є представники від Верховної Ради і ми маємо збалансований підхід. Тому я закликаю вас, будь ласка, підтримати цей доленосний для України закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ВОЙЦІЦЬКА В.М. Підтримайте, будь ласка, своїм голосуванням цей доленосний закон і в першому читанні і ми обов'язково його доопрацюємо таким чином, щоб він дійсно дозволив нам отримати незалежного регулятора, який буде стояти на захисті споживачів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Народного фронту" – Семерак Остап.
16:31:52 СЕМЕРАК О.М. Прошу слово передати Наталії Кацер-Бучковській. Дякую.
16:32:00 КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Доброго дня, шановні колеги. Наталія Кацер-Бучковська, "Народний фронт". Як і попередні доповідачі стосовно цього законопроекту я також дуже прошу вас підтримати Закон про Національну комісію регулювання ринку енергетики комунальних послуг у першому читанні. Чому цей законопроект є важливий? У першу чергу я хочу сказати, що це не є першою спробою українського парламенту легалізувати і надати законодавчий статус Комісії з регулювання ринку енергетики. Наразі нашим пріоритетом у Комітеті палива і енергетики є демонополізація ринків енергетики. Ми уже прийняли Закон про ринок природного газу і зараз на часі Закон про ринок електричної енергії. І повноцінне функціонування цих законопроектів і цих ринків неможливе без незалежного регулятора. Також прийняття цього законопроекту є частиною наших євроінтеграційних зобов'язань перед Європейською комісією, Європейським Союзом, а також перед Енергетичним співтовариством. Прийняття цього законопроекту дозволить зробити комісію більш прозорою, більш публічною, більш ефективною політично і фінансово незалежним органом. У першу чергу в цьому законопроекті, який є напрацюванням комітету, а також міжнародних організацій громадянського суспільства, у нас робота над цим законопроектом велась більше року, а ми заклали основи операційної незалежності, а саме: записали критерії відбору комісіонерів, критерії створення незалежної конкурсної комісії, яка буде відбирати комісіонерів; заклали фундамент фінансової незалежності, коли комісія не буде залежною від того чи іншого органу і їхніх бюджетних асигнувань, а буде мати комісіонер достойну ринкову заробітну плату і зможуть фактично працювати незалежно. Також ми заклали принципи ротації чого не було до цього, тому що на даний момент комісія працює виключно на підставі указу Президента України і фактично немає цих принципів закладено в даному указі. Тому я дуже прошу вас підтримати цей законопроект, він є надзвичайно важливим для демонополізації ринку, для створення більш прозорих умов діяльності гравців ринку енергетики. Також для споживачів це дасть можливість зрозуміти, яким чином формуються тарифи на електроенергію, газ, на комунальні послуги і дасть можливість розуміння прозорості формування цих тарифів. Тому дуже прошу вас проголосувати за цей законопроект в першому читанні. І також комітет бере на себе зобов'язання доопрацювати цей законопроект до другого читання з тим, щоб всі неузгодженості були вирішені до того як ми будемо голосувати в другому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Артур Мартовицький від "Опозиційного блоку".
16:34:52 МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Шановні колеги! Шановні виборці! Це повторне перше читання проекту Закону (2966д) про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Проект доопрацьований комітетом. Роль регулятора є ключовою для успішного функціонування енергетичного ринку. І я підтримую позицію, що у сферах енергетики та комунальних послуг має діяти незалежний регулятор. Однак, це не значить, що має існувати анархія. Законопроект містить неприйнятну норму щодо наділення комісію повноваженнями по затвердженню ліцензійних умов, тобто наділення комісії компетенцією, яка згідно чинної редакції Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності належить виключно Кабінету Міністрів України". Звертаю увагу, що, виходячи з положень законопроекту, комісія ні з ким не погоджує свої рішення і не юстує їх, а тому, на мою думку, є помилковим віддавати на її відкуп одноосібне розроблення та затвердження такого важливого документу як ліцензійні умови, що є основним документом для суб'єктів господарювання, які діють у відповідних сферах. Комісія повинна розробляти ліцензійні умови, однак затверджуватися вони мають виключно в Кабінеті Міністрів. Фракція політичної партії "Опозиційний блок" пропонує приймати даний законопроект виключно за основу і доопрацювати його в комітеті до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ Амельченко від Радикальної партії передає слово Олегові Ляшку. Будь ласка.
16:36:42 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Я звертаюся до колег народних депутатів: законопроект, який ми розглядаємо про Національну комісію з питань регулювання ринку комунальних послуг – надзвичайно важливий. Чому? Тому що сьогодні цей ринок енергетики, а його об’єм становить понад 300 мільярдів гривень на рік (майже річний державний бюджет України), він керується комісією, яка незаконно призначена. Чому це питання важливе для мільйонів українців? Тому що ми з вами платимо за корупцію: через тарифи на електрику які підвищені з минулого року, через тарифи на інші енергоносії. Хто сьогодні очолює Нацкомісію з питань регулювання ринку комунальних послуг? Є такий діяч 25-літний на прізвище Вовк, який відзначився лише одним: до того як очолити цю важливу комісію він працював на фабриці "Рошен" звідки його звільнили за професійну непридатність. На приватному бізнесі він професійно непридатний, а на Нацкомісію з питань регулювання ринку комунальних послуг раптом виявився придатним. Придатним до чого? Займатися корупцією! Сьогодні головний бенефіціар на цьому ринку енергетики російський олігарх Григоришин. Я питаю: чому російські олігархи заробляють в Україні? Коли наші політв’язні сидять по російських тюрмах, російські олігархи зароблять мільярди в Україні. Чому? Відповідь на це питання очевидна: тому що вони разом з Адміністрацією Президента в одній зв'язці – це спільний корупційний бізнес, за який платять мільйони українських громадян через непідйомні тарифи на електрику, на газ, на комунальні послуги і на все інше. Встановлюють штучно тарифи, "откати" кладуть собі в кишені, мільярди виводять з українського ринку для того, щоб у корупційний спосіб набивати собі кишені і заробляти. Тому я вкотре звертаюсь, що рішення Президента про призначення Вовка головою комісії є незаконне, воно тягне за собою величезні корупційні ризики, за які розраховуємося всі ми, українці. Тому ми вимагаємо від Конституційного Суду визнати незаконним Указ Президента про призначення Вовка, розпустити цю нацкомісію з питань регулювання комунальних послуг, заборонити російський бізнес… бізнес російських олігархів в Україні до тих пір, поки не будуть звільнені політв’язні: Савченко, Клих, Сенцов і десятки інших відомих і невідомих українських патріотів, які сидять у російських тюрмах. Офшорний скандал, який зараз розгортається, це плата за минуле. І це минуле догонить кожного, хто вчиняє злочини, перебуваючи на будь-якій посаді, включно з президентською. Я прошу дати підписи за імпічмент Президента. ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Курячий від "Блоку Петра Порошенка".
16:40:00 КУРЯЧИЙ М.П. Шановні колеги, шановні народні депутати! Дійсно, дуже багато розмов йдеться щодо високих тарифів в Україні. Розмов багато, але дій, насправді, недостатньо. І саме тому я дуже щиро вітаю авторів цього вкрай важливого законопроекту з такою ініціативою, щоб врешті-решт розібратися з цією тарифною вакханаліє, яка склалась в нашій державі, в нашій країні. Безумовно, фракція "Блок Петра Порошенка" буде підтримувати цей, справді, важливий революційний і прогресивний закон. Сьогодні ми маємо врешті-решт історичний шанс і можливість на законодавчому рівні вперше в історії незалежності України закріпити статус Національної комісії з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Цей орган має бути, дійсно, незалежним: незалежним політично незалежним, економічно незалежним фінансово. Дорогі і шановні колеги народні депутати, цей закон важливий також з точки зору на те, що дуже велика кількість громадян України зі всіх куточків нашої держави, зокрема і з моєї рідної Дніпропетровщини, і з Дніпропетровська зокрема, звертаються з величезною кількістю скарг на зловживання природніх монополій, на зловживання суб'єктів надання комунальних послуг своїм монопольним становищем. Цей закон має врешті-решт поставити дійсно дієвий державний контроль і унеможливити ці зловживання. Я пропоную, щоб до другого читання наділити цей вкрай важливий державний орган більш дієвими і рішучими повноваженнями. Нам не можна создавати такі державні органи, які будуть беззубі, а які зможуть дійсно захищати права споживачів. Цей закон важливий з точки зору також на те, що з 1 лютого вступає в силу Закон України про особливості права.... здійснення права власності в багатоквартирних будинках. На виході і скоро дійде до парламенту у другому читанні Закон про житлово-комунальні послуги. Безумовно, цей орган має бути територіально структурований, щоб його представництва, наділені владними повноваженнями, були і в Дніпропетровську, і в Одесі, і в Чернівцях, і у Львові – по всій країні. Шановні колеги, я врешті-решт дуже вдячний авторам за те, що вони вперше пропонують стандартизувати комунальні послуги. Мало того, стандартизувати, а ще й проводити контроль за якістю надання цих комунальних послуг. Отже, я закликаю всіх небайдужих, всіх, хто бореться з комунальною мафією і з комунальним рабством, підтримати цей прогресивний закон в першому читанні і за скороченою процедурою підготувати його до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі від політичних фракцій виступили по даному законопроекту. Тепер в нас буде виступи від народних депутатів. І, шановні колеги, хто має бажання взяти участь в обговоренні, прошу записатися на виступ. І прошу провести запис на виступи від народних депутатів, будь ласка. Новак Наталія, включіть і передайте слово шляхом виступу.
16:43:44 НОВАК Н.В. Передаю слово Юрію Солов'ю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
16:43:59 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89-й виборчий округ. Шановні колеги, я хочу сказати, що цей закон носить значення для кожної пересічної людини, яка проживає в Україні, оскільки в нашій державі не уряд, а саме Національна комісія, яка регулює ринок енергетики та комунальних послуг, затверджує тарифи, які потім сплачують як фізичні особи, так і юридичні особи. Я хочу запитати сьогодні усіх: а чи виконує Національна комісія в діючому статусі ефективно свої функції, чи тарифи, які встановлені вчора на газ, а сьогодні на електроенергію, є прозорими і економічно обґрунтованими? Я хочу навести декілька прикладів. Зокрема, за минулий рік всі обленерго, які працювали в Україні, показали прибутковий результат, але, поряд з тим, з 1 березня для всіх споживачів в Україні від 25-ти до 50-ти відсотків збільшуються тарифи на електроенергію. Інший окремий приклад. Сьогодні ряд населених пунктів окремих територій, які не мають газопостачання, використовують електрику для того, щоб обігрівати свої помешкання. І, як ви думаєте, які тарифи встановлює Національна комісія з регулювання енергетики для тих споживачів, які споживають більше електроенергії, бо змушені це робити: менші чи більші? Звичайно, що більші. Це говорить про те, що сьогоднішній рівень фахівців і людей, які працюють в Національній комісії з регулювання енергетики, є абсолютно низьким і непрофесійним. І, звичайно, сьогодні на часі даний законопроект, який дозволить демонополізувати дану структуру, який дозволить завести в дану структуру на основі конкурсу реальних, професійних, фахових людей, які будуть нести відповідальність за прийняті рішення. Поряд з тим, я хочу зауважити, що між першим і другим читанням нам потрібно внести обов'язково зміни, зокрема не тільки в частині посилення впливу парламенту на призначення даних керівників і членів Національної комісії з регулювання енергетики, але також треба посилити їхню відповідальність за прийняті ріш… Тому що ми розуміємо, що ринок електроенергетики і комунальних послуг, це ринок, який… в якому є мільярди. Поряд з тим я хочу зауважити, що сьогодні сфера комунальних послуг, які надають місцеві водоканали чи місцеві теплокомуненерго, повинен бути максимально наближений до органів виконавчої влади, які працюють на місцях, і це окреме питання, яке потрібно доопрацювати. Тому велика подяка членам комітету, тим людям, які долучились до даного законопроекту, і звертаюся до всіх парламентарів підтримати його у першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Михайло Бондар, "Народний фронт".
16:46:57 БОНДАР М.Л. Михайло Бондар, 119 виборчий округ. Я приєднуюся до всіх депутатів, які виступали у підтримку цього законопроекту. Як співавтор його, також хочу закликати депутатів підтримати його в першому читанні. І запевняю, що між першим і другим голосуванням якраз ми в комітеті обговоримо і внесемо всі поправки, які стосуються цього законопроекту. І ще раз кажу, підтримати в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Дубіль, Валерій Дубіль.
16:47:37 ДУБІЛЬ В.О. Прошу передати слово Сергію Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
16:47:57 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, цей законопроект в тому вигляді, як він зараз є, повинен дати відповідь на ключове питання. І те, що зараз відбувається з тарифною політикою в електроенергетиці, в сфері комунальних послуг, в газовій сфері, фактично є відповідь на те, чи зможе цей законопроект врегулювати найважливіші питання. Які саме? Ви знаєте, що вдруге за останні 2 роки уряд змінив норматив споживання для тих помешкань, де немає лічильників газу. Реально за ці два роки цей норматив споживання було зменшено в три рази. Таким чином, наші громадяни, а це майже 4,3 мільйона помешкань в основному в містах, близько 10 мільйонів наших громадян, чиї помешкання не обладнані газовими лічильниками, отримали право сплачувати по тарифах, які в 3 рази менші, ніж норматив, який раніше існував. Перше питання, яке при цьому виникає: а куди раніше зникали ці шалені кошти, коли норматив споживання, наприклад, на тих, у кого немає лічильників і є газові плити, був 9 кубічних метрів, до останнього він був 3? Де зникали ці 6 кубічних метрів, і хто за них оплачував. Друге. Але буквально місяць назад два невідомих в лапках, але дуже відомих в газовому середовищі громадян, звернулися до суду проти уряду України. Як ви думаєте, яке рішення прийняв Вищий адміністративний суд? Вищий адміністративний суд скасував постанову Кабінету Міністрів, і таким чином визначив, що виявляється, наші громадяни, які переплачували втричі, вдвічі, по показниках, оскільки у них не було лічильників, змушені будуть повертати близько 3 мільярдів гривень газовим магнатам. Це ще не все. Замість того, щоб реально оцінити ситуацію, оскільки всі ці розрахунки були на підставі розрахунків НКРЕ, уряд збільшує в півтори рази норматив споживання для таких громадян. От саме для того, щоб ця історія більше ніколи не повторилася, ми повинні мати дійсно незалежний орган, який буде керуватися не газовими, не енергомонополістами, ні монополістами водоканалів. Саме тому наша фракція пропонує проголосувати за цей закон в першому читанні, внести відповідні правки, ми готові їх подати, і ухвалити після цього остаточне рішення. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександра Кужель.
16:51:19 КУЖЕЛЬ О.В. В продовження тез, які говорив Сергій Соболєв, хочу додати одне. Перше порушення, яке неприємне і не може йти на друге читання. Немає такого окремого органу з такими повноваженнями в Конституції України. Будь ласка, виписуйте його згідно Конституції, аби вносити зміни. По-друге, на сьогоднішній день найголовніше чого ми не маємо цим законом – розуміння відповідальності перед споживачем. В кінцевому випадку, щоб ми з вами не створювали, все вигрібаємо ми – народ України. І на сьогоднішній день така собі організація як НКРЕ, яка згідно рішенням українського суду сьогодні визнана як незаконна продовжує приймати тарифи і обкрадати народ України. І тому наша фракція підтримає в першому читанні з дуже серйозними застереженнями, це виписання обов'язкове розділ "Захист прав споживачів", обов'язково участь громадськості в частині прозорості як національних тарифів, так і місцевих, мати право громадські діячі повинні, і в частині обов'язковості ліцензування. Найгірше, що в цьому залі є багато людей, які не бачать як кожен орган центральної виконавчої влади хоче вийти з-під дії Закону про ліцензування. Це ганебна практика. І, якщо ми хочемо, щоб у нас була європейська країна, вони повинні відповідати європейському Закону про ліцензування. Якщо ви хочете здирництво і корупцію, потакайте їх побажанкам. Закон в першому читанні, на другий суттєва доробка і обов'язкова участь у громадськості. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Кацер-Бучковська.
16:53:17 КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Шановні колеги, крім того, наскільки цей законопроект важливий для захисту прав споживачів, як говорили попередні доповідачі, а також для ринку, я хочу сказати, що фактично ринок енергетики складає більше… оборот річний більше 300 мільярдів гривень – це майже складає 30 відсотків української економіки. Тому наявність незалежного регулятора на цьому ринку є абсолютно необхідною для його нормального функціонування. Також цей законопроект дасть можливість збільшити інвестиційну привабливість об'єктів енергетики, оскільки інвестори, оцінюючи ринок, завжди звертають увагу на те: чи є незалежний регулятор, чи регулюється його діяльність і чи будуть захищені права інвесторів, права учасників ринку енергетики. Це також дуже важливо. Тому цей законопроект має не тільки прямий вплив на захист прав споживачів і на прозорість тарифів, але й також має опосередкований вплив на відновлення української економіки, демонополізації ринку для створення робочих місць, на підвищення вартості наших енергетичних активів. Тому ще раз, дуже прошу вас, незважаючи на те, що є певні зауваження, проголосувати цей законопроект в першому читанні. І комітет разом з громадськістю, з міжнародними організаціями абсолютно відкрито, більше півроку розглядав цей законопроект. І також ми продовжимо у відкритому ключі доопрацювання цього законопроекту до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Побер Ігор Миколайович.
16:54:54 ПОБЕР І.М. Прошу передати слово Юрію Солов'ю.
16:55:05 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 79-й виборчий округ. Шановні колеги! Я ще раз звертаюся до кожного з вас підтримати в першому читанні даний законопроект. Оскільки він дозволяє зробити Національну комісію з регулювання ринку енергетичних послуг: а) незалежною і б) професійною. Бо сьогоднішній склад даної комісії він не претендує ні на незалежність, ні на професійність. Я ще раз хочу звернути увагу, в тому числі і голови Національної комісії з регулювання енергетики до якого я вже звертався тричі з листом. І звертався прямо на прийомі щодо ситуації з постачанням електроенергетики гірських населених пунктів де встановлений тариф – це ті пункти, які не мають газопостачання і змушені використовувати електрику для опалювання своїх помешкань зимовий період. Сьогодні Національна комісія встановила для даних споживачів у двічі більший тариф ніж ті, які мають газові котли для свого обігріву. Це абсолютно не логічно і це абсолютно не відповідає ринковим умовам, адже у відповідності до ринкових правил, чим більше споживаєш тим менше платиш. Тому даний конкретний приклад є яскравою люстрацією сьогоднішньої професійності і компетенції Національної комісії з регулювання ринку енергетичних послуг. Тому звертаюсь до всіх своїх колег, підтримати даний законопроект, розглянути його за скороченою процедурою і прийняти його в найкоротший час в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І фактично по регламенту вже завершальний виступ. Рябчин Олексій Михайлович, будь ласка.
16:56:48 РЯБЧИН О.М. Для того, щоб зекономити час, просто прошу колег проголосувати за даний законопроект. Голосуємо, ідемо працювати за новим законопроектом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Час лишається, тому я надаю слово Леву Підлісецькому, "Самопоміч", ще дві хвилини, будь ласка.
16:57:08 ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я постараюсь вкластися у дві хвилини, оскільки більше вже сказано. Я б хотів доповнити своїх колег, ще раз нагадати, що основні критерії і основні принципи, які вони казали, що треба доповнити до другого читання, а також додати ще кілька моментів. Важливо є до другого читання доопрацювати склад Номінаційної комісії, оскільки це кожен говорив за це і це, перш за все, важливо для створення незалежного органу. Друга річ це є пропрацювати, все ж таки знайти волю і зробити повну ротацію членів НКРЕ, оскільки дійсно за останній рік комісія дискредитувала себе багатьма рішеннями. Серед таких рішень є, зокрема, це спроби, це підняття тарифів для окремих компаній енергетичних, які насправді вимивали гроші в конкретні компанії з конкретними людьми, які тими компаніями управляли від певних бізнес-структур. Згадаємо, це є і "Укренерго" для закупки відомих трансформаторів, згадаємо і обленерго, де, скажімо, для певних обленерго піднімалися тарифи в кілька раз, а для іншого обленерго значно менше. Рекордсменом вартості електроенергії в тарифі на постачання електроенергії в Україні це є Луганське енергетичне об'єднання, також є і інші компанії, яким були значно підняти тарифи. Мегаважливим рішенням, яке вдалося призупинити на даний час, це є рішення НКРЕ щодо запровадження так званого RAB-фінансування, стимулюючого фінансування, яке, насправді не покликане на те, щоб стимулювати інвестиції, а покликане на те, щоб більше надати коштів обленерго, не скасувавши корупційні складові в їхній діяльності. Загальна сума, ціна питання на цей рік це було 2,5 мільярди. От така комісія своїми непрофесійними або, можливо, завідомо неякісними і корупційними рішеннями може призводити до втрат для економіки держави мільярдів. Загальна сума – це порядку 8 мільярдів можна нарахувати за минулий рік, це є ці суми, які хотіли вивести з ринку рішенням НКРЕ. До важливих моментів я би ще хотів додати, доопрацювати до другого читання це вимоги щодо кандидатів на члени комісії, зокрема це, я думаю, що варто відкинути такий обов'язок, щоб кандидат не був, не мав мати представницький мандат, оскільки, якщо він є депутатом якогось рівня, він може приймати участь в конкурсі, а також є, як на мене, сумнівною вимогою наявність обов'язкового українського громадянства, оскільки я думаю власне для незалежності можливо і варто залучитись… ГОЛОВУЮЧИЙ. Час, відведений для виступів народних депутатів, вичерпаний. Є потреба для заключного слова. Я надаю 3 хвилини для виступу доповідачу Домбровському Олегу Георгійовичу. Секундочку, через 3 хвилини відбудеться голосування. Я прошу народних депутатів заходити в зал, готуватись до голосування і прошу фракції закликати депутатів в зал. Будь ласка, Олександр Георгійович.
17:00:45 ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги, я думаю, що я не відкрию якоїсь особливою таємниці, коли скажу, що ідеальних законопроектів у нас не буває. Тому я хочу щиро подякувати за дуже професійну і плідну дискусію, яка тільки що відбулася. І я обіцяю від імені комітету врахувати всі зауваження, які у нас були між першим і другим читанням. Друге. Я хочу щиро подякувати всім членам комітету, які сьогодні виступали і які приймали дуже активну участь – це титанічна робота для того, щоб цей законопроект можна було внести для обговорення в цей зал. І останній аргумент, я дуже хочу, щоб ви його почули, чому ми сьогодні повинні проголосувати в першому читанні за цей законопроект? Тому що наші вороги радіють від того, що в країні політична криза, що в країні вроді би не можна знайти політичний консенсус, але коли в цих умовах дискусії політичних Верховна Рада демонструє стабільність, коли ми голосуємо знакові законопроекти, по яких ми взяли зобов'язання і в центрі цих законопроектів стоять не інтереси олігархів, а інтереси простої української сім'ї, зрозумілими тарифами, з прозорими тарифами і з правильною енергетичною стратегією і безпекою в державі, я вважаю, що це буде маленькою, але перемогою українського парламенту. Тому я прошу вас підтримати і проголосувати в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги! Ми завершили обговорення, я прошу заходити в зал, займати робочі місця. Я прошу секретаріат Верховної Ради повідомити депутатам, що зараз відбудеться голосування. Я прошу керівництво фракцій закликати депутатів на робочі місця. Є готовність в залі до прийняття відповідального рішення? Голосуємо. Я ставлю на голосування проект Закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг номер 2966 за пропозицією комітету за основу. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати, прошу визначитися. Голосуємо, колеги. 17:04:01 За-285 Рішення прийнято. Я вітаю Олександра Георгійовича за якісну хорошу роботу. І я переконаний, ми незадовго у другому читанні зможемо цей законопроект прийняти. Шановні колеги, я вам хвилинку по організації нашої роботи. Я прошу уваги. До мене підходять багато народних депутатів і говорять про те, наскільки важливі законопроекти стоять наступними у порядку денному. Я думаю, що дане звернення не цілком має бути звернене до мене. Я ставлю кожного разу пропозицію за скороченою процедурою. Коли є 150 голосів, ми маємо розгляд законопроекту за 15 хвилин, коли нема 150 голосів, ми йдемо по повній процедурі, зокрема, розгляд даного законопроекту зайняв нам рівно годину часу. І тому моє прохання до вас – звертатися до колег по фракції, до керівництва фракції, щоб у той момент, коли я ставлю питання на скорочену процедуру, ми мали 150 голосів. Тоді буде шанс розглянути всі ті законопроекти, які в нас стоять зараз на порядку денному. Поза тим у мене немає Регламентом передбаченої можливості прискорити розгляд питань. Якщо ми зараз налаштуємося і будемо зосереджені, і будемо працювати, а не вести дискусії політичні, ми зможемо усі законопроекти прийняти і обговорити. Отже, до обіду ми проголосували за ті законопроекти, по яких ми прийняли рішення включити у порядок денний і прийняти рішення. Це є законопроекти 4004, 4197, 4199. І ми, згідно Регламенту, повинні зараз тих три законопроекти розглянути. Наступними в нас по Регламенту ідуть законопроекти: 3251 і 3046. В нас 55 хвилин часу, якщо ми будемо іти системно – ми всі ці п'ять законопроектів зможемо розглянути. Але прошу змобілізувати фракції і допомогти мені в організації роботи залу. Дякую вам. Отже, колеги, я оголошую до розгляду проект Закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (4004 і 4004-1). Є пропозиція, щоб дані законопроекти ми розглянули за скороченою процедурою. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати 4004, скорочена процедура. Будь ласка, голосуємо. 17:07:27 За-173 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді заступника міністра фінансів Маркарову Оксану Сергіївну, будь ласка.
17:07:46 МАРКАРОВА О.С. Доброго дня ще раз! Шановні народні депутати, ми просимо вас ухвалити проект Закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити). Що ми пропонуємо і нам здається, що ми знайшли таке рішення, яке дозволить нам вирішити і відповідати чотирьом основним принципам. Перше, це буде справедливе рішення для всіх громадян, як для тих громадян, які дійсно потребують допомоги держави і мають проблему з кредитами валютними, так і дозволить не вирішувати і не перекладати на плечі держави проблему тих громадян, які купували велику кількість нерухомості за валютні кредити, робили бізнес-рішення, а не купували єдине житло. Друге. Це дозволить нам реструктуризувати і надати можливість тільки ті кредити, які куплені на придбання, тільки ті кредити, які взяті на придбання єдиного житла. Третє. Це не дозволить нам надати можливість для ухиляння від сплати за своїми кредитними зобов'язаннями тим, хто не є сумлінними платниками і дійсно ухилявся і не платив ці кредити ще до наступлення кризи. І четверте. Саме цей, збалансований закон, на нашу думку, не нанесе шкоди банківській системі, яка тільки почала ставати на шлях стабілізації. Хто може скористатися даним законопроектом, як ми пропонуємо? Тільки ті позичальники, які мають або квартиру, куплену до 60 квадратних метрів, або земельну ділянку для будівництва будинку не більше, ніж 120 квадратних метрів чи безпосередньо будинок. Для пільгових категорій. Ми сюди включили пільгові категорії: інваліди першої групи, учасники АТО, ветерани війни, багатодітні сім'ї або сім'ї, які виховують дитину-інваліда. За даними Нацбанку, це 30 тисяч родин, які будуть охоплені саме дією цього… ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки часу треба? 30 секунд. Будь ласка, 30 секунд. МАРКАРОВА О.С. Кредити до двох з половиною мільйонів гривень, тільки ті, які взяті на придбання єдиного майна, банки можуть встановлювати кращі пільгові умови, але ці умови, які ми пропонуємо, – це переведення в національну валюту, встановлення фіксованої ставки на 3 роки. І ця ставка така ж, яка була по валютному кредиту. І через 3 роки це може бути ставка депозитів в гривні плюс 3 відсотки. Тобто, таким чином, ми даємо можливість: перше – перевести кредити в гривні, друге – списати частину боргу для різних категорій від… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 30 секунд, у нас дуже обмежений час. Оксана Сергіївна, будь ласка, 30 секунд, постарейтесь ввійти в них. МАРКАРОВА О.С. І таким чином зняти напругу і вирішити проблему саме для тих громадян, які постраждали в наслідок девальвації, яких це єдине житло. Дякую. Дуже прошу підтримати. Проект підтримано і Національним банком, і узгоджено з нашими кредиторами, він не суперечить програмі з Міжнародним валютним фондом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам. До співдоповіді запрошується народний депутат України Вілкул Олександр Юрійович. Вілкул Олександр Юрійович, все правильно.
17:11:47 ВІЛКУЛ О.Ю. Уважаемые народные депутаты, уважаемый народ Украины, я был сейчас на улице возле здания Верховной Рады и разговаривал с людьми, и слушал что говорят люди. Так люди говорят, что этот законопроект, который сейчас проталкивает Кабинет Министров, это предательство. Уходя из правительства, Яценюк решил напоследок продавить законопроект, который лоббирует интересы банков, которые хотят отменить мораторий на отчуждение единственного жилья, а по простому – это брать людей и выбрасывать их с детьми на улицу. Законопроект правительства позволит банкам в одностороннем порядке изменять условия договора, при чем не в пользу людей. Я призываю вас поддержать наш альтернативный законопроект, который предусматривает реальную защиту и поддержу украинцев при реструктуризации валютных кредитов. Во-первых, потому что распространяется на все потребительские кредиты в иностранной валюте, а не только на тот ограниченный список, который дает Кабинет Министров. Во-вторых, законопроектом определены два принципа, которые давно реализуются в Европе, про которую мы все время говорим. Первое – это ключи на стол, когда заемщик отдает банку квартиру и не остается ничего должным, потому что сейчас со всеми штрафами и пенями бывает, что у заемщика отбирают квартиру и после этого он еще должен выплачивать эти долги до конца своей жизни и дети его выплачивать. Второй принцип – это право первой руки. Очень часто кредиты банки продают коллекторам за 5-10 процентов, а фактически – бандитам, которые потом ходят, выселяют людей и забирают у них квартиры. Человек должен иметь приоритетное право выкупить этот валютный кредит, если его уже банк хочет продать. Уважаемые коллеги, люди избирали нас для защиты, а не для того, чтобы с подачи правительства и банков мы помогали выгонять их на улицу. Люди не виноваты в бездеятельности власти, которая развалила экономику и обвалила курс гривны. Коммерческие банки получили 200 милли… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, 30 секунд. ВІЛКУЛ О.Ю. Коммерческие банки получили только за последний год больше 200 миллиардов гривен рефинансирования, которые ушли как в песок. Люди не получили ничего. Я прошу поддержать наш альтернативный законопроект. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Рибалка Сергій Вікторович. Оскільки він співдоповідає відразу по двох законопроектах, я прошу дати 3 хвилини для виступу. Будь ласка.
17:14:29 РИБАЛКА С.В. Шановний пане голово, шановні колеги! Вже більше двох років НБУ, уряд та український парламент не можуть допомогти людям, які через шалену девальвацію гривні потрапили в кредитне рабство. Люди втрачають житло, вони місяцями стоять під Нацбанком та Верховною Радою. Я майже щодня спілкуюсь з валютними позичальниками, починаючи з першого дня засідання нашого комітету. Ми з вами ухвалили у двох читаннях Закон "Про зміцнення мораторію на відчуження єдиного житла" і в трьох читаннях підтримали Закон 1558-1, який банки назвали неможливим до виконання. І в обох випадках отримали вето Президента, шалене затягування часу, і зрештою майже нульовий результат. За цей час ситуація значно погіршилась. Єдиний позитив у тому, що банки, НБУ та представники МВФ нарешті визнали необхідність вирішення питання шляхом прийняття закону і внесення, внесли свій законопроект. Я не одноразово закликав банкірів, Нацбанк та об'єднання позичальників дійти компромісу, аби погодити якісний закон, який отримав би безперечну підтримку у парламенті, був підписаний Президентом і, головне, був реалізований на практиці без юридичних зачіпок. Бо люди потребують реальної допомоги, а наші нескінченні дискусії – ходіння по колу. І після оцих всіх дій ми знову отримали два законопроекти: урядовий законопроект, який не сприймає частина позичальників, та альтернативний, проти якого категорично виступають банки, Нацбанк та уряд. Скажу чесно, мені не подобається жоден із цих двох документів і жодний із них не набрав необхідної кількості голосів у нашому комітеті. Але сьогодні ми зобов'язані ухвалити відповідальне рішення. Те, що я зараз скажу, дуже важливо. Які у нас з вами головні завдання як державних мужів та патріотів? По-перше, як найшвидше допомогти конкретним людям, які вже не в змозі платити, яких продовжують виганяти на вулиці. Треба дати їм шанс зберегти єдине житло. Треба полегшити непосильний борговий тягар. Я хочу, щоб мене почули валютні позичальники. Той, хто знову вам обіцяє нездійсненні речі, обманює вас і насправді затягує час, аби отримати політичні бали. З одного боку, маємо недосконалий закон Кабміну, який може допомогти лише частині позичальників, з іншого, законопроект, який очевидно отримає вето Президента. Шановні колеги, я пропоную прийняти урядовий законопроект за основу і довести його до другого читання, щоб не лише прибрати всі найменші недосконалості та розширити категорії позичальників, які підпадуть під його дію, а щоб він реально зняв з них непосильну фінансову кабалу. Я закликаю кожного з вас, реально подумати, чи зможете ви жити з власною совістю, якщо знову дозволите на черговий рік затягнути це питання. А у нас є шанс, реальний шанс допомогти сьогодні позичальникам. Дякую за увагу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за дотримання регламенту. Шановні колеги, прошу записатися два – "за", два – "проти". Будь ласка, два – "за", два – "проти". Мельник Сергій Іванович.
17:18:03 МЕЛЬНИК С.І. Прошу передати слово Руслану Демчаку.
17:18:13 ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, прошу уваги. Нашій увазі пропонується два законопроекти 4004, 4004-1, але вони кардинально різні. Я хочу, щоб ви розуміли різницю, закон 4004 – це компроміс. Кабінет Міністрів його вніс після того, коли зібрав асоціацію… Незалежну асоціацію банків, НБУ, представників "кредитного Майдану" і створили альтернативний законопроект, який влаштовував всі сторони для того, щоб банки могли виконати свої зобов'язання. Це дуже важливим зараз є. І навіть при прийнятті цього законопроекту збитки для банківської системи будуть по розрахункам приблизно 16 мільярдів гривень. Якщо ми підтримаємо, так трапиться, закон альтернативний, збитки будуть 120 мільярдів. Це ще більше чим той законопроект, який був заветований 1578, який 3 рази ми голосували і це визвало… Ми граємо… ми граємо очікування… очікуваннями наших людей. І я хочу звернутись до "Опозиційного блоку", це дуже небезпечно, коли ми маніпулюємо тими очікуваннями і даємо людям надію. Але ми маємо сконцентруватися на тому і об'єднатися навколо того законопроекту, який дійсно є підйомним і є компромісним для всіх сторін. Для прикладу. 20 відсотків буде списано для іпотечних кредитів на квартиру до 60 метрів, для будинків 120 метрів. 50 відсотків буде списано для того у кого це єдине житло. 80 відсотків для учасників АТО і для інвалідів. І 100 відсотків для сімей, які втратили годувальників у… під час проведення АТО. Крім того, ми доопрацюємо закон 4004 в комітеті і ми внесемо норму, ключі на стіл, коли повернув заставу і кредит являється погашеним. Тому прошу звернути увагу і підтримати законопроект 4004. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Данченко.
17:20:25 ДАНЧЕНКО О.І. Доброго дня, колеги. Дуже важливим є те, що цей законопроект або іншу дію держава повинна була зробити ще давно вже, тому що, коли понавидавали валютних кредитів ніхто не думав ні про що. І такі дії Нацбанк повинен був самостійно зробити ще рік тому. Але я дуже дякую за те, що пропрацювали дуже добрий законопроект, який є в своїй основі правильним, але його потрібно доопрацювати, в першому читанні прийняти. І доопрацювати таким чином, щоб він був реальним, щоб і люди змогли отримати все те, що вони втрачають, і держава була захищена. Тому, звичайно, підтримуючи цей законопроект, ми повинні зрозуміти, що нам потрібно доопрацювати його і зробити його таким, що він дійсно буде працювати на корись всім. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Олександра Кужель.
17:21:35 КУЖЕЛЬ О.В. Шановні колеги! Коли ми приймаємо державницькі рішення, ми часто нагадуємо вам тут, що таке паритет. Паритет при прийнятті рішень, коли зацікавлені сторони держава, бізнес і громадянин приходять до єдиного рішення і тільки це рішення є некорумпованим і державним. Зараз ми розглядаємо питання і відповідальності паритету. Коли сталася ситуація зростання курсу з 5 гривень на 8, вже тоді ми говорили, що не може громадянин один нести відповідальність, бо в цьому процесі прийняли участь: держава яка розпространяла і дозволяла давати валютні кредити, бізнес який видавав валютні кредити в вигляді банків і громадянин. На жаль, держава тоді не прийняла це рішення, переклавши все навантаження на громадян України. Перепрошую, ви сьогодні говорите, що уряд щось відпрацював? Це сором, вони просто "кістку" кинули і там рабство на останнє все життя. Але хочу всім вам нагадати: запитайте у людей, чи сплатили вони вже ці кредити? Давно сплатили, бо банки зараховували тільки відсотки, не зараховуючи жодної копійки тіла кредиту. Ви почули? 200 мільярдів рефінансування, а збиток був 16 мільярдів, коли ще Гонтарева не прийшла. А теперь, конечно, когда курс після 8 став 27, то і збитки будуть 120 мільярдів – це до пані Гонтаревої привіт. І тому я вважаю, що 4004 є неприйнятним, законопроект, і це є рабство людей. І хочу сказати, хто дав право Мінфіну вирішувати? Ви хочете тільки для людей, хто взяв одну квартиру – 100 відсотків підтримую. А бізнес? Люди, які створили маленький, середній бізнес, фермери взяли ці кошти. Чому вони не мають право на таку ж реструктуризацію і на спокійне списання цієї… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. КУЖЕЛЬ О.В. Це тіло кредиту давно виплатили, банк не має збитків і тому це є дуже умовні збитки, 4004-1 це той закон, який сьогодні вимагають громадяни України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова Олександра Долженкова, це буде завершальний виступ. Я прошу народних депутатів заходити в зал, підготуватися до голосування. Будь ласка.
17:24:17 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, шановні громадяни! Зараз дійсно буде голосуватися за надзвичайно важливі законопроекти, законопроекти, які вирішують або можуть частково вирішити проблеми, перед якими постають тисячі громадян України, які опинилися у валютній пастці. Тут попередній доповідач призивав "Опозиційний блок" вгамуватися та відповідно підтримати законопроект 4004, але хотілося зазначити, що не вина "Опозиційного блоку" в тому, що втричі на 300 відсотків девальвувала гривня України, коли це виникло у 2014 році, не вина "Опозиційного блоку" в тому, що тисячі громадян залишилися сам на сам з цими проблемами. І фактично ця девальвація призвела до збанкрутіння вказаних осіб, до їх неспроможності погашати відповідні валютні кредити, які були взяті під іпотеку. При цьому хочу зауважити, що голосування цього законопроекту повинно бути реалізовано, законопроект не повинен бути мертвим. Якщо вдаватися до суті законопроектів, то законопроект 4004 це окремий закон, який містить низку умов щодо реструктуризації валютних кредитів. При цьому жодних змін до Цивільного кодексу, жодних змін до Закону України про заставу цим законопроектом не внесено. Що це означає? Це означає, що при прийнятті законопроекту 4004 він не буде працювати, оскільки буде суперечність з чинними нормами законодавства. Натомість, в законопроекті 4004-1 вносяться змін до Цивільного кодексу, до Закону України "Про заставу" йде гармонізація відповідних положень даного законопроекту з нормами чинного законодавства, що дає нам надію на саме створення реального механізму реалізації ідеї щодо реструктуризації валютних кредитів. Тому я закликаю голосувати за законопроект 4004 як більш виважений та більш… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Ми завершили обговорення. Я дуже переконливо прошу депутатів заходити в зал. Ці законопроекти є дуже резонансні і свого часу, коли ми не приймали рішень, я нагадаю вам приміщення Верховної Ради було заблоковано. Щоб ми до цього не доводили нам важливо прийняти відповідальне рішення. І тому я прошу керівників фракцій запросити депутатів в зал, я прошу секретаріат Верховної Ради повідомити про те, що зараз відбудеться голосування і прошу займати робочі місця. Будь ласка. Шановні колеги! Готові до прийняття рішення? Шановні колеги! Я справді вас прошу зайняти робочі місця. Володимир, Ігор! Женя… я ж прошу. Колеги, я ще раз прошу зайняти робочі місця! Отже, я ставлю на голосування першим урядовий проект Закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані за придбання єдиного житла (іпотечні кредити) (номер 4004) за основу. Хто підтримує дане рішення, прошу проголосувати. Будь ласка. 17:29:01 За-186 Рішення не прийняте. (Шум у залі) А чого кричати, пане Юрію? Видихнути і бути спокійним і впевненим у собі. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті (4004-1) за основу. Хто підтримує дане рішення, прошу проголосувати. 17:29:49 За-194 Рішення не прийняте. Шановні колеги, ми можемо ще вибрати якийсь варіант: повернути суб'єкту законодавчої ініціативи або направити у комітет для підготовки на повторне перше читання. Є пропозиція повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. На тому етапі буде можливість об'єднати обидва законопроекти. Колеги, чи підтримується така пропозиція? (Шум у залі) Я поставлю і суб'єкту, і комітету, а зараз хай визначається. Добре, я бачу, більше є пропозиції на комітет, щоб у комітеті обидва закони були доопрацьовані і об'єднані. І тому я сформулюю пропозицію згідно Регламенту. Колеги, увага! Щоб обидва законопроекти, які ми щойно розглядали, направити до комітету для підготовки на повторне перше читання. (Шум у залі) Так? Підтримується? Оба законопроекти – в комітет для підготовки на повторне перше читання, щоб комітет їх доопрацював і об'єднав. Підтримується? Є політична воля в залі? Голосуємо. Отже, я ставлю на голосування пропозицію: проект Закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті (4004 і 4004-1) направити в комітет для підготовки на повторне перше читання. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 17:31:52 За-276 Рішення прийняте. Прошу комітет максимально швидко підготувати до прийняття рішення Верховною Радою дані законопроекти. Наступний наш проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо надання субвенцій Донецькій та Луганській областям від залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень (4197). Товариство, важливий законопроект, є пропозиція його розглянути за скороченою процедурою. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 17:32:49 За-191 Рішення прийняте. Запрошую до доповіді народного депутат України Єфімова Максима Вікторовича, будь ласка.
17:32:59 ЄФІМОВ М.В. Добрый день, уважаемые коллеги! Вашему вниманию хочу представить законопроект (4197) о внесении изменений в Закон Украины "Государственный бюджет на 2016 год" относительно предоставления субвенций Донбассу на восстановление инфраструктуры и повышение стандартов жизнеобеспечения. Очень важно отметить, что в прошлом году в октябре месяце Законом 714 от 06.10.2015 года были изъяты деньги местных бюджетов оккупированных территорий. Эти деньги сегодня находятся на казначейских счетах и не могут быть использованы на поддержку и развитие инфраструктуры. Многие из вас, коллеги, были у нас на востоке и видели разрушенные мосты, убитые дороги, садики и школы. Я прошу вас поддержать этот законопроект, тем самым дать возможность развить инфраструктуру неоккупированной территории Донбасса. Прошу поддержать за основу і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До співдоповіді запрошую голову підкомітету Комітету з питань бюджету Куліченка Івана Івановича. Будь ласка.
17:34:14 КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, на засіданні Комітету з питань бюджету 30 березня розглянуто законопроект 4197 і звернуто увагу, що він спрямований на забезпечення реалізації вимог підпункту 4 пункту 24 "Прикінцевих положень" Бюджетного кодексу. Дійсно, ще в минулому році комітет приймав рішення про повернення цієї субвенції на неокуповану територію. Але так сталося, що порушене питання не було врегульоване урядом ні на завершення 2015 року, ні при прийнятті Закону "Про Державний бюджет на 2016 рік". За наслідками розгляду комітетом ухвалено таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 4197 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій комітету, викладених у його листі-висновку до Верховної Ради. Відповідно комітету разом з Головним юридичним управлінням при оформленні на підпис прийнятого закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення до його тексту. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, законопроекти важливі і отримають однозначну підтримку в залі. Тим не менше, я змушений запропонувати обговорення: два – "за", два – "проти". А вже ваші повноваження, чи використовувати в повній мірі це право, чи не використовувати. Отже, я прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Будь ласка. Герасимов.
17:36:02 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, фракція "Блоку Петра Порошенка" беззаперечно буде підтримувати цей законопроект і я закликаю всіх колег в цьому залі підтримати цей законопроект. Чому? Тому що ці гроші, вони будуть спрямовані на відновлення інфраструктури Донбасу, а особливо на ті райони прифронтові, які сьогодні потребують цього відновлення. Ми маємо чітко показати Донбасу, ми маємо чітко показати особливо прифронтовій території, що це Україна, що ми піклуємося про мешканців, про наших виборців, про наших людей, які там живуть. Тому ще раз прошу підтримати цей закон за основу та цілому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прихильники законопроекту, прошу виступати максимально лаконічно. Будь ласка, Кошелєва передає виступ Олегові Ляшку, будь ласка.
17:36:54 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги, минулого тижня я разом з колегами від фракції Радикальної партії був у Маріуполі, був у Запоріжжі, ключові питання, які ми піднімали на зустрічах з мерами міст Запоріжжя, Маріуполя, це створення робочих місць для жителів Донбасу, це сьогодні завдання номер 1. Українці, які живуть на Донбасі, повинні бачити, що українська держава, українська влада створює умови для того, щоб вони мали можливість працювати, заробляти, годувати свої сім'ї. Надзвичайно багато проблем по всій країні, а на Донбасі їх ще більше. Перше питання, це дороги. Їдеш по дорогах, вони розбиті, тому що розбиті військовою технікою, розбиті через те, що немає достатньо фінансування. Саме тому я обіцяв металургам Донбасу, меру Бойченку Маріуполя, меру Запоріжжя Буряку, що ми зареєструємо законопроект, який передбачатиме додаткове фінансування на добудову запорізьких мостів, на ремонт донецьких доріг за рахунок перевиконання плану по митниці. Ми слово тримаємо, команда Радикальної партії, і вчора цей законопроект був зареєстрований. Я прошу весь парламент підтримати його для того, щоб спрямувати додаткові надходження від митниці на ремонт доріг по всій Україні. Наступне – робочі місця для гірничо-металургійного комплексу, в якому працює 300 тисяч українців. Я прошу парламент підтримати законопроекти, у цілому їх прийняти, про підвищення вивізного мита на металолом до 35 євро за тонну, і про встановлення нульового мита на ввезений металолом. Це дасть можливість завантажити наші металургійні підприємства, додаткові надходження до бюджету Маріуполя, до бюджету Запоріжжя. Давайте працювати на людей праці! ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Долженков.
17:39:08 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Прошу передати слово Сергію Анатолійовичу Матвієнкову.
17:39:14 МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 57 округ, "Оппозиционный блок". У нас ни у кого не вызывает, я имею ввиду, у представителей "Оппозиционного блока" абсолютно не вызывает никаких сомнений о том, что Донбасс на сегодняшний день как никакой регион Украины нуждается в инфраструктурной поддержке. И мы прекрасно знаем, какое состояние дорог на сегодняшний день там, и какие теплотрассы в городах, в том числе в том же городе Мариуполе, какое состояние детских садов, какое состояние жилья, котельных. Все это требует колоссального вливания средств, вопросов нет. И мы "за" тремя руками, поддержать и выделить дополнительные средства. Но здесь есть один, вкрадывается небольшой вопрос: а кто делил эти суммы, почему в тиши кабинетом, и почему именно такие суммы распределений идут между городами? Кто определил, что на город Мариуполь нужно 700 миллионов, а не миллиард 100 или миллиард 200? Кто определил, что на город, допустим, Славянск, нужно 400 миллионов? Поэтому мы за принципиальный подход к данному законопроекту. Но у нас есть встречное предложение: давайте мы этот законопроект направим в комитет, пусть в течение дня или двух дней, завтрашнего дня доработают его, в четверг вынесут прозрачную модель, где бы четко было понятно, почему какому городу и сколько отходит средств. Мы предлагаем: есть агентство по восстановлению Донбасса, есть, в конце концов, бюджеты конкретных городов. Давайте разделим, не хотите через агентства, давайте разделим пропорционально численности городов, пропорционально объемом бюджетов, но мы должны четко понимать, какие это будут средства, как они пойдут, и как мы проконтролируем исполнение этих средств, и как мы проконтролируем выделение этих средств. Поэтому мы "за" двумя руками, но мы предлагаем встречную нормальную прозрачную программу по данному законопроекту. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Крулько.
17:41:15 РЯБЧИН О.М. Шановні колеги, Олексій Рябчин, фракція "Батьківщина", Донеччина. Якщо відверто, то це ганьба, що ми другий раз голосуємо цей законопроект, яким ми вже минулого року направили кошти на неокуповану території Донецької та Луганської області. Ганьба цьому уряду, що ми витрачаємо час, не приймаючи інші потрібні країні закони. Так ось минулого тижня ми з колегами з Комітету з прав людини, з моїм колегою, головою комітету паном Немирею, з колегою Пацканом, Чубаровим, Веселовою, Сусловим, Брензовичем ми були на Донбасі, де зустрічалися з вимушеними переселенцями та з керівниками області. Місяць тому з колегами з "Єврооптимістів" ми зустрічалися з керівництвом і Луганської області, і Донецької, бачили ту розрушену інфраструктуру області, яка не відремонтована на протязі півтора року. У нас є міст у Семенівці, який просто є ну кричущою і ганебною ситуацією, коли влада не може 10 метрів секції цього моста відремонтувати вже рік. І це показує громадянам Донеччини та Луганщини, що влада за них не бореться, що влада забуває про ці територію. Так, влада бореться за територію і наші воїни боронять те, що у нас зараз є. Але ми повинні боротися не тільки за територію, а за серця і ума людей. Таким самим чином ми пропонуємо ці кошти спрямувати на підтримку також освітніх закладів Донеччини ті, які переїхали з окупованої території, і ті, які там є, для того, щоб відновити гуртожитки, виділити, можливо, відновити муніципальні будівлі, які залучать студентів з окупованої території і з колегам з Комітету освіти та міністерства ми відпрацьовуємо відповідні законопроекти для того, щоб забрати наших людей, наших дітей до наших вузів і боротися за їх серця та уми. Просьба: підтримати даний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершене. Я дуже прошу всіх народних депутатів зайти в зал, зайняти робочі місця. Секретаріат Верховної Ради прошу повідомити депутатів, що зараз відбудеться голосування. Важливе і відповідальне голосування, і я прошу усіх депутатів зайняти робочі місця. Колеги, ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (щодо надання субвенцій Донецькій та Луганській областям від залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень) (номер 4197) за основу. Хто підтримує дане рішення, прошу голосувати. Будь ласка. 17:44:23 За-252 Шановні колеги, є і вимоги депутатів, і є потреба проголосувати в цілому. Під час обговорення звучала тільки одна пропозиція, бо йшла дискусія про те, який буде контроль за використанням коштів. Була пропозиція через Агентство по відновленню Донбасу. Чи можемо ми поставити таку пропозицію? Можемо, так? Чи є згода залу, щоб я з цією пропозицією поставив на друге читання і в цілому. Ніхто не заперечує в залі? Ніхто не заперечує в залі. Ви заперечуєте? Віктору Пинзенику 1 хвилину, будь ласка.
17:45:12 ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Ніхто не заперечує про проблеми, не відкидає проблеми з якими стикнулись наші співвітчизники на Сході України і їх треба вирішувати, але рішення має бути в цивілізований спосіб. Що робиться цим законом? Та дуже проста арифметична дія: на 3 мільярди гривень збільшується дефіцит бюджету. Якщо ми розуміємо, що ми свідомо йдемо на порушення програми під якою є зобов'язання по кредитах, то я прошу голосувати. Але якщо ви хочете мати цивілізоване рішення, то відповідно до Бюджетного кодексу 3 мільярди видатків, ви повинні знайти за рахунок інших джерел. Ось і все, що я хотів сказати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, Віктор Пинзеник заперечує проти голосування в другому читанні. Тоді я поставлю, принаймні, пропозицію за скороченою процедурою і до другого читання. Шановні колеги, якщо в залі є заперечення, я не маю права поставити в цілому, колеги. Я пропоную проголосувати і підтримати скорочену процедуру розгляду до другого читання. Будь ласка, агітуйте не мене, а Віктора Пинзеника члена вашої фракції, не мене агітуйте, а Віктора Пинзеника. Я ставлю пропозицію: розгляд до другого читання за скороченою процедурою. Хто підтримує дану пропозицію, прошу голосувати, будь ласка. 17:46:47 За-236 Рішення прийняте. Переходимо до наступного розгляду законопроекту 4199. Це проект Закону про внесення деяких законодавчих змін щодо особливостей використання окремих публічних коштів на території Донецької області, номер 4199. Хто підтримує розгляд даного законопроекту за скороченою процедурою, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 17:47:27 За-183 Рішення прийнято. Запрошую до доповіді народного депутата України Єфімова Максима Вікторовича, будь ласка.
17:47:41 ЄФІМОВ М.В. Еще раз, уважаемые коллеги, предлагается, для того, чтобы коротко сказать по этому законопроекту, предлагается действие закона по прозора перенести для районных и местных селищних рад, а также городов и військово-цивільних администраций. Начало действия этого закона по прозора начать с момента принятия этого закона для Донецкой области в качестве пилотного проекта и в качестве эксперимента. Я прошу поддержать этот закон за основу и в цілому. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюк Віктор Валерійович, будь ласка.
17:48:34 ГАЛАСЮК В.В. Шановний Андрій Володимировичу, шановні колеги народні депутати! Законопроект 4199 доопрацьований, підтриманий Комітетом з питань промислової політики і підприємництва щодо його прийняття в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними правками. Сутність закону полягає в тому, що система система ProZorro державних електронних закупівель, на Донбасі буде впроваджено достроково не з 1 серпня 2017 року, як це передбачено законом зараз, а достроково здати вступ в дію даного закону. Це дозволить економити державні кошти, це дозволить забезпечити прозорість державних закупівель, це дозволить підвищити ефективність використання бюджетних коштів, які спрямовуються на Донбас. Шановні колеги! Я вважаю, що ми маємо підтримати цю ініціативу для того, щоб могла область показати результати в пілотному режимі. Шановні колеги! Є підтримка від Міністерства економічного розвитку і торгівлі, яке підтримує цей законопроект, Головне науково-експертне управління висловлює певні зауваження, але не заперечує проти його прийняття. Шановні колеги! Прошу підтримати законопроект за основу та в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними практики і дозволити економити державні ресурси. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги! Прошу провести запис: два – "за, два – "проти". Будь ласка. Тарасюк Борис Іванович.
17:50:33 РЯБЧИН О.М. Ще раз доброго дня, шановні колеги, телеглядачі! Рябчин Олексій, фракція "Батьківщина", Донеччина. Ну, по-перше, сьогодні я почув таку інформацію, що нарешті буде створене профільне міністерство, яке буде займатися питанням вимушених переселенців, питанням реінтеграції на наших умовах, я сподіваюсь, території Донбасу окупованого та Криму. Я особисто і фракція "Батьківщина", ми за це боролися цілий рік, і будемо сподіватися, що люди з Донецька та Луганська та кримськотатарський народ буде представлений не тільки в парламенті достойно, а й у певних міністерствах. Це по-перше. По-друге, ми дуже хочемо, щоб Донецька область була передовою, і та програма прозора, яка вже показала себе з дуже гарної сторони, працювала для того, щоб контролювати розподіл всіх фінансів на Донецькій області. Але також я хочу привернути увагу журналістів, експертів, громадськості для того, щоб надали додатковий контроль за використанням цих коштів. Ми розуміємо, які кошти будуть спрямовані, можливо, якщо закон буде проголосовано у другому читанні за минулим законопроектом, і які кошти будуть виділятися грантові та інші. Дуже важливо для того, щоб ці кошти були спрямовані прозоро і вони витрачалися саме на ті нужди, на які вони були спрямовані, привернути увагу і контролювати, тому що саме з громадянського суспільства, саме з діяльності журналістів, саме з діяльності нашої освіти переміщених вищих навчальних закладів та інших ми зможемо повернути окупований сьогодні Донбас. Пропоную проголосувати за цей законопроект в цілому. І також у мене питання, чому не долучена Луганська область до цієї програми? Тому, можливо, ще треба долучити Донецьку та Луганську область під це ProZorro. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще раз звернусь до прихильників даного законопроекту говорити максимально лаконічно, в нас дуже обмежений час. Отже, Вінник Іван Юлійович.
17:52:38 ВІННИК І.Ю. Колеги, ну, жодних сумнівів нема в тому, що будь-які закупівлі треба сьогодні робити на підставі публічної процедури, передбаченої Законом України про публічні закупівлі, а також із застосуванням електронної системи ProZorro. Безумовно, три мільярди, які сьогодні Верховна Рада передбачає виділити для Донецької та Луганської області, треба так само розподіляти між потенційними виконавцями робіт через систему ProZorro для того, щоб уникнути будь-яких зловживань. Водночас ми говоримо, що нам обов'язково це треба підтримати, але ми сьогодні зобов'язані з вами проголосувати ще один законопроект в першому читанні, який так само стосується Закону про публічні закупівлі, який почав діяти з 1 квітня. Нам треба проголосувати законопроект 4288, який впроваджує окрему процедуру особливості процедури закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони. Справа в тому, що в чинному Законі про публічні закупівлі будь-який тендер має бути оголошений за 60 днів. Сьогодні матеріальне забезпечення армії виглядає таким чином, що треба купувати літню солярку в кількості не менше ста тисяч тонн. Ми сьогодні вже з НЗ використовуємо зимове пальне, тому що ми не можемо сьогодні чекати 60 днів для проведення відповідної процедури закупівлі. Був розроблений законопроект, який так само із застосуванням системи прозоро, передбачає здійснення з меншими термінами – в 14 днів. Нам обов'язково сьогодні його треба відправити в Комітет з економічної політики для того, щоб в четвер проголосувати за основу і в цілому. Це все сьогодні становить загрозу національної безпеки. Тому прошу не розходитися, швиденько проголосувати 4199 та перейти до розгляду законопроекту про особливості здійснення закупівель, товарів, робіт і послугу для забезпечення потреб оборони. Це сьогодні питання національної безпеки. Прошу зосередитися, повернутися до залу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єгор Соболєв. "Самопоміч".
17:54:43 СОБОЛЄВ Є.В. "Самопоміч" підтримує запровадження системи ProZorro. Вітаємо тих людей, які взяли на себе ініціативу і хочуть зробити це якомога швидше в Донецькій області. Хотілося б лише додати, обговорюючи ідею попереднього законопроекту про виділення додаткових грошей: ми за підтримку цих територій, ми за те, щоб там якомога більше, якомога краще облаштовувалося життя. Але дуже важливо при ухваленні закону парламентом дотримуватися всіх процедур. Ми хочемо бачити конкретні видатки, ми хочемо бачити їх розшифровку до останньої цифри. Тоді парламентарії, які будуть голосувати за цей закон, будуть впевнені, що поле для зловживань відсутнє. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ми завершили обговорення. Я прошу народних депутатів заходити в зал і приготуватись до голосування. Важливе голосування, я прошу зайняти свої робочі місця. Принагідно хочу оголосити, що, користуючись правом головуючого, я продовжую роботу Верховної Ради України на 15 хвилин. Шановні колеги, я прошу зайти в зал, зайняти робочі місця. Готові до прийняття відповідального рішення? Готові, так? Тоді я прошу приготуватись. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення деяких законодавчих змін щодо особливостей використання окремих публічних коштів на території Донецької області (номер 4199) за основу. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, за основу. 17:57:00 За-273 Рішення прийняте. Шановні колеги, є комітету пропозиція проголосувати в цілому. Чи немає в залі депутатів, які би цьому заперечували? Немає. Тоді, з вашого дозволу, я ставлю пропозицію проголосувати проект Закону про внесення деяких законодавчих змін щодо особливостей використання окремих публічних коштів на території Донецької області з техніко-юридичними правками (номер 4199) в цілому. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати, будь ласка, голосуємо. 17:57:49 За-278 Рішення прийняте. Вітаю авторів. Тепер, колеги, одну хвилинку уваги, ми маємо 15 хвилин і я з однієї сторони анонсував 3251. І, колеги, насправді є складна ситуація з закупівлею в армії і до мене пишуть і велика кількість громадських діячів про те, щоб ми розглянули в першому читані 4288, але буде так, як вирішить зал, буде так, як вирішить зал. Давайте ми зараз сконцентруємося, товариство, і за 20 хвилин ми зможемо пройти, якщо ми будемо достатньо дисципліновані, якщо ми залишимося на місцях і не будемо відпускати своїх колег виходити з залу, ми за 15 хвилин зможемо прийняти важливі рішення. Якщо ми будемо працювати разом, а не тільки я. Якщо ви теж будете забезпечувати мені, помагати присутність депутатів в залі. Отже, зараз я по Регламенту те, що є наступним в регламенті, оголошую до розгляду 3251 – проект Закону про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів. Є пропозиція від авторів по розгляду за скороченою процедурою. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. 3251, скорочена процедура. Будь ласка, голосуємо. 17:59:36 За-194 Рішення прийняте. Я запрошую до доповіді народного депутата України Горвата Роберта Івановича. І прошу максимально бути лаконічним під час доповіді.
17:59:49 ГОРВАТ Р.І. Шановний пане голово, шановні народні депутати, Роберт Горват, мажоритарний округ номер 68, місто Ужгород, "Блок Петра Порошенка". Сьогодні ми з вами розглядаємо проект Закону про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів, номер 3251, до співавторства якого долучились 94 народні депутати. Метою законопроекту 3251 є зниження ставок акцизного податку на вживані автомобілі до рівня ставок на нові авто, що в рази знизить вартість розмитнення та забезпечить доступність автомобілів на українському ринку. В Україні зараз одне з найвищих податкових навантажень. При купівлі нового авто ми сплачуємо близько 40-50 відсотків від вартості, а при купівлі вживаного, то 100-200, навіть 250 відсотків від вартості автомобіля. Тоді як у наших європейських сусідів податкове навантаження яке на нові авто, так і на вживані авто однакові, і це становить біля 40 відсотків. Прийняття законопроекту 3251 сприятиме підвищенню кількості автомобілів у нашій державі до середнього європейського рівня. Сьогодні в Україні на тисячу чоловік припадає 201 автомобіль, коли в Європі цей показник складає 487 автомобілів на тисячу чоловік. Враховуючи те, що близько 30 відсотків від вартості пального становить акцизний податок, а в середньому бюджет України щорічно отримує близько 15 мільярдів гривень від акцизу з пального, то збільшення кількості авто сприятиме збільшенню споживання палива та надходження до бюджету. Припустимо, якщо б у нас було не 201 автомобіль, а 300 на тисячу осіб, то бюджет отримав би на 7,5 мільярда гривень більше щороку. У нас середній вік авто найбільший в Європі, становить 18 років. У той же час в Європі показник 8 років. З 1 січня 16-го року відповідно до Закону України про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів перша реєстрація можлива тільки за умови, якщо транспортні засоби відповідають екологічному стандарту Євро-5. В Європі автовиробники почали випускати такі автомобілі з 2008 року. Тому реалізація законопроекту 3251 сприятиме оновленню автопарку, оскільки завезеними можуть бути авто не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Але чим довше ви говорите, менше шансів його прийняти. Бо люди можуть розійтись. Будь ласка ГОРВАТ Р.І. Шановні колеги, Головний комітет з питань податкової та митної політики підтримав законопроект 3251 та рекомендував Верховній Раді його прийняття. Головне науково-експертне управління вважає достатньо обґрунтованим аргументи, наведені на користь законопроекту 3251. Підтримую його прийняття. Законопроект 3251 системно зв'язаний з 3046-д, який будемо голосувати після цього. Прийняття даних законопроектів створить цивілізований конкурентний ринок вживаних транспортних засобів і тисячі робочих місць… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань податкової та митної політики Южаніна Ніна Петрівна. Будь ласка.
18:02:54 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, дозвольте довести вам позицію Комітету з питань податкової та митної політики. Законопроектом, як уже було сказано автором, тимчасово пропонується до 31 грудня 2017 року знизити ставки акцизного податку на транспортні засоби, що були у використанні незалежно від терміну такого використання від 2 до 28 разів залежно від виду транспортного засобу та потужності його двигуна. Зниження ставок стосується виключно легкових автомобілів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД. Як було сказано, Головне науково-експертне управління підтримує законопроект та не вбачає правових перешкод для його прийняття. Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України за своїми висновками, цей законопроект не підтримують як такий, що веде до втрат бюджету. В ході обговорення на комітеті депутати висловили застереження і щодо негативного впливу, і щодо позитивних факторів, до яких може призвести такий тимчасовий захід. За наслідками розгляду комітет більшістю голосів прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу. Прошу підтримати пропозицію комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніно Петрівно. Шановні колеги, прошу записатись: два – "за", два – "проти". Сергій Кіраль.
18:04:35 КІРАЛЬ С.І. Прошу Остріковій слово.
18:04:40 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги! Всі ми знаємо проблемну ситуацію з автомобілями на західних кордонах. Маю на увазі в першу чергу авто з іноземною реєстрацією: на які речі йдуть наші громадяни України, на які побори, на яку корупцію, на отримання паспортів, на співвласність з іноземними громадянами аби якимось чином легалізувати вживані свої автомобілі. Причиною цього є занадто високі акцизи на вживані авто, вони є не пропорційно високими порівняно з акцизами на нові авто. І це дійсно викривляє структуру ринку. Для того, щоб побороти ці черги на кордонах в обидва боки, люди вимушені їздити по колу. Побороти корупцію і побори ми повинні подивитися, що відбувається в країнах сусідах. У нас в Естонії, в Польщі, в Чехії, в Угорщині податкове навантаження на вживані авто і на нові авто однакове, а в Україні, якщо ми подивимось, податкове навантаження на нові авто 47 відсотків, а на вживані авто 170 відсотків. Це не може бути таким чином, тому ми і пропонуємо, там співавтори всі, майже всі депутати, члени комітету, представники всіх фракцій. Тимчасово до фактично 2018 року знизити акцизи на вживані авто і це автоматично дасть можливість розв'язати проблему з машинами на іноземні реєстрації. Ми не сприймаємо аргументи, що це наповнить ринок України старим хламом, тому що насправді іншим законом дозволяється ставити на першу реєстрацію тільки машини, які відповідають стандарту євро-5, фактично це 2008 рік. Тому, колеги, прошу всіх нас підтримати цей законопроект, його чекають громадяни України. За основу і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Савчук, наголошую, хто підтримує – говоріть максимально лаконічніше, тим більше шансів його прийняти. Савчук Юрій Петрович, будь ласка.
18:06:38 САВЧУК Ю.П. Шановні колеги! Даний законопроект дає можливість громадянам України набути не засоби розкоші, а засоби пересування, в яких на сьогоднішній день нуждається кожна третя родина нашої країни, наших українців – це перше. Друге – це те, що різними способами сьогодні розмитнюються автомобілі і практично кожне з цих способів не сприяє поступленню в бюджет коштів. Цей законопроект добавить суттєво поступлення коштів з розмитнення автомобілів, тому що все буде відбуватись абсолютно легальним шляхом. Тому я всім разом пропоную проголосувати за даний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Третьяков Олександр. Будь ласка, пан Олександр.
18:07:33 ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Прошу передать слово Олегу Барне.
18:07:40 БАРНА О.С. Шановні депутати! Попередні влади на території України знищили вітчизняне машинобудування, а саме легкові автомобілі для людей. Натомість тривалий час нам нав'язували непотріб із східної країни, оці самі небезпечні "Лади", "Жигулі", "Москвичі" і так далі. Цей законопроект нарешті дасть доступ до отримання якісного європейського автомобіля простій людині, кожному громадянину. Більше того, це, в першу чергу, буде стосуватися безпеки на дорогах, безпеки за життя наших людей, і вони дадуть нам можливість розвинути саме малий і середній бізнес, який потребує саме транспортної підтримки. Тому просимо всіх депутатів проголосувати за цей законопроект і повернутися обличчям до наших людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ – Святаш Дмитро. І я ще раз закликаю до… А, ви за нього, за цей законопроект, так? Ні, я можу ще на 10 хвилин розтягнути і перенести його розгляд, шановні колеги. Якщо хтось має застереження, тоді говоріть. Святаш Дмитро Володимирович. Прошу максимально лаконічно.
18:08:59 СВЯТАШ Д.В. Прошу передати слово народному депутату Бондарю.
18:09:09 БОНДАР В.В. Дякую. Шановні колеги, безумовно, законопроект дуже актуальний для людей, і, напевно, він має широку підтримку серед людей. Але в той же час, є питання, коли має бути трошки здоровий глузд включений. В нас є законопроект "Народного фронту", який більш комплексно підходить до питання щодо беушних автомобілів, щодо нових автомобілів і автовиробництва в Україні. Ми говоримо зараз про те, що є в Україні 4 мільйони автомобілістів, які вже купили автомобілі і сьогодні вони в них беушні, тобто уже були у використанні і ці автомобілі мають вартість. Як тільки ми цей законопроект приймаємо, ми автоматично людей в два рази робимо більш біднішими, бо вартість їхніх автомобілів зразу падає в 2 рази в порівнянні з тим, що вони сьогодні коштують. Багато хто розраховував на ці автомобілі, багато хто заклав їх в банки, багато хто планував продати, коли є реальні якісь проблеми в домашньому господарстві чи ще щось. Ми мали би комплексно підійти, той законопроект, який запропонував "Народний фронт", альтернативний, він мав би вирішити ці всі питання комплексно. І ми думаємо, що, можливо, під час розгляду все ж таки взяти альтернативний і подивитися зразу на два варіанти. І він, другий варіант, дає можливість і бюджети не нести втрати і наповнювати нормально, і наповнювати ринок сучасними автомобілями, новими, і за рахунок того, що буде комплексно знижено всі ставки і автомобілі нові, сучасні будуть більш заходити на цей ринок, і давати можливість людям по доступних цінах їх купувати. Тому наша пропозиція: глянути на другий законопроект і комплексно вирішувати питання. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершене. Я дуже прошу усіх народних депутатів зайти в зал і зайняти робочі місця. Від позафракційних, поки депутати заходять в зал, Парасюк, одна хвилина, від трибуни. Я прошу депутатів заходити в зал і приготуватися до голосування.
18:11:10 ПАРАСЮК В.З. Шановні колеги, цей закон, звичайно що, нам потрібен, але давайте вже в найвищому державному органі не брехати громадянам. Про яке зниження в два рази ви говорите? Це один-єдиний податок, який чуть-чуть зменшує ціну на закордонні транспортні засоби, які мають "Євро-5". Послухайте, якщо ми говоримо про черги на кордоні і про перетин автомобілів на транзитних номерах, це стосується зовсім іншого. Тому не сплутуйте, я вас дуже прошу. Дякую за увагу. Але всі голосуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі голосуємо. Отже, колеги, прошу повернутись на робочі місця. Прошу приготуватись до голосування. І я ставлю проект Закону про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів (№ 3251) за основу. Колеги, хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати за основу. Голосуємо. 18:12:25 За-226 Рішення прийняте. Увага, не розходитись! Тримайте тих, хто виходить з залу, тримайте їх, не відпускайте з залу. У нас наступний законопроект для прийняття рішень… В цілому? В цілому, так? Добре, приготувались. Немає заперечень в цілому? Немає. Хто підтримує пропозицію… Є заперечення, вибачте, товариство, є заперечення, я не можу ставити в цілому, вибачте, будь ласка. Але у нас є наступний законопроект "для прийняття рішень з обговорених питань". Він з тим є суміжний, фактично він є обговорений, він не потребує обговорення. 3046 і 3046-д. Отже, Горват може нагадати хвилинку про що цей законопроект. Є потреба? 30 секунд, нагадайте, 30 секунд, нагадайте. Не розходьтеся, товариство!
18:13:36 ГОРВАТ Р.І. Шановні колеги, 3046-д, це законопроект про трейд-ин. Філософія в чому? Якщо сьогодні дилер, платник ПДВ бере машину у неплатника ПДВ як фізичної особи і потім продає знову не платнику, то він, держава каже: якщо ти не довів однорідність, машина має бути одного року випуску, одної моделі і так далі, то ти маєш заплатити ПДВ з усієї суми. Уже держава один раз дістала ПДВ, коли людина купляла машину, а зараз знову претендує на ПДВ повторно. Це законопроект 3046, саме "д", доопрацьований в комітеті, говорить про те, що держава має забрати лише маржі. Якщо ти купив за 3 тисячі, продав за 3500, з 500 дилер має заплатити ПДВ. У нас не мають люди їздити кожен суботу-неділю на базари, тратити час, бензин. Здав на площадку дилеру або на комісію, або за налічні – і продаєш машину. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, нагадую: він є обговорений. Це є "прийняття рішення з обговорених питань" по регламенту – наступний. Хто підтримує пропозицію прийняти проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних товарів? Обговорення з цього законопроекту вже відбулося в залі Верховної Ради. Хто підтримує законопроект 3046-д за основу, прошу проголосувати. 3046-д, за основу. Прошу проголосувати. 18:15:15 За-207 Рішення не прийняте. Южаніній, будь ласка, 1 хвилину. Южаніна.
18:15:27 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, ми, справді, обговорили цей законопроект минулого разу. Але я прошу головуючого зараз оголосити про те, що ми голосуємо з техніко-юридичними правками, бо там є два слова, які ми маємо замінити для того, щоб, справді, працював законопроект як говорить Роберт Іванович. Тому я прошу, шановні колеги, там немає нічого… Суть його абсолютно така, яку тільки що назвав Роберт. Але це стосується не тільки договорів комісії, а і інших правових договорів. Тому там не або, а та. Тобто треба замінити таке словосполучення. Я з собою матеріалів не маю, бо ми сьогодні не розглядали цей законопроект, я би вам його зачитала. Тому, якщо можна, просто хочу, щоб ви оголосили з техніко-юридичними правками, більш нічого. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я можу запропонувати повернутись до розгляду, якщо буде така воля залу, якщо є голоси, я прошу сконцентруватись. Я ставлю пропозицію повернутись до проекту закону 3046-д. Хто підтримує дану пропозицію повернутись до розгляду цього законопроекту, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 18:16:59 За-235 Ми повернулись. А тепер я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних товарів (номер 3046-д) з техніко-юридичними правками за основу. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 18:17:34 За-235 Рішення прийнято. Комітет пропонує нам проголосувати в цілому. Чи є заперечення в залі? Нема заперечень. Хто підтримує пропозицію 3046-д з техніко-юридичними правками в цілому, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо, колеги. 18:18:06 За-234 Рішення прийнято. Вітаю авторів. Колеги, я прошу лишитись на хвилинку в залі. Шановні колеги, кілька виступаючих і голова комітету піднімали питання про законопроект 4288. Коли ми його розглядали, не всі депутати змогли цю суть вияснити. Відбулась у соціальних мережах велика дискусія з того приводу. Є і громадський суспільний запит, щоб ми цей законопроект розглянули. Ми його зранку включили в порядок денний, ми зараз можемо його розглянути, якщо буде ваша воля. (Шум у залі) Шановні колеги, якщо буде ваша воля, я ставлю на голосування пропозицію поставити на розгляд 4288. Якщо буде воля, ми його розглянемо. Якщо ні, не будемо розглядати. Будь ласка, одну хвилину, Галасюк.
18:19:12 ВІННИК І.Ю. Шановні колеги, станом на зараз де-факто заблоковані процедури закупівлі в Міністерстві оборони. 1 квітня вступив в дію Закон про публічні закупівлі, який передбачає оголошення процедури закупівлі за 60 днів. Сьогодні ми витрачаємо на фронті зимову солярку. У вересні місяці зимова солярка ще не буде виготовлятися. Де-факто через 90 днів, якщо слідувати Закону про публічні закупівлі, ми зможемо здійснити через систему ProZorro відкритий конкурс. Це неприйнятно, неприпустимо в країні, де йде війна. Саме тому передбачається в Законі про публічні закупівлі окрема процедура закупівель на період проведення антитерористичної операції на особливий період. Саме цей закон цю процедуру виписує. В чому головна відмінність? 60 днів міняємо на 14. Крапка. Є ще окремі правки, які на комітеті потім доопрацюємо, давайте зараз знайдемо 226 голосів, відправимо його в комітет, це важливо. Це наша національна безпека, найдіть, будь ласка, голоси, навіть попри те, що сьогодні ми працюємо на три хвилини більше, ніж то потрібно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує пропозицію зараз поставити на розгляд проект Закону про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони (4288), прошу проголосувати. Прошу проголосувати хто підтримує дану пропозицію. 18:20:46 За-190 Рішення не прийнято. Шановні колеги, немає політичної волі залу на розгляд. Ми вичерпали наш порядок денний, передбачений регламентом, ми прийняли дуже важливі законопроекти. На тому я вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра о 10-й годині ранку продовжиться наша робота, я прошу всіх дисципліновано о 10-й ранку бути на робочих місцях. Всім дякую. До побачення. |
