|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 13.03.2019
ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 13 березня 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:01:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації. Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця і приготуватись до реєстрації. Готові, так? Прошу провести реєстрацію. 10:03:28 Зареєстровано 344 народних депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги! Європарламент ухвалив резолюцію про позбавлення Росії статусу стратегічного партнера ЄС. Україна вітає це рішення. У своєму рішенні Європарламент висловився чітко і однозначно: санкції мають бути продовжені. Зазначено загрози, які несе в собі російська дезінформація та проект "Північний потік – 2", засуджуються фінансові операції відмивання російських грошей та ще раз засуджується російська агресія в Чорному морі і в Азовському морі. Україна вітає це рішення, адже путінська Росія – країна-агресор не може бути стратегічним партнером вільної та чесної Європи. Також Палата представників Конгресу США схвалила проект закону про невизнання суверенітету Російської Федерації над Кримом. Таким чином, наші американські союзники на законодавчому рівні закріпили невизнання анексії Криму. Високо цінуємо принципову та послідовну підтримку союзників України в антипутінській коаліції. Разом сильні, разом переможемо! Вітаємо рішення наших партнерів. І, колеги, я хочу нагадати, що в середу 30 хвилин для виступів від народних депутатів, не від фракцій і груп, а лишень від народних депутатів. Я прошу усіх, хто має намір взяти участь в обговоренні, записатись на виступ. Прошу включити запис. Гулак Олександр передає слово для виступу Ігорю Мосійчуку. Будь ласка, пане Ігор.
10:06:02 МОСІЙЧУК І.В. Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановний український народе, шановні колеги! Те, що два дні тому було оприлюднено журналістами-розслідувачами факти, коли представники правоохоронних органів, і в першу чергу новостворених правоохоронних органів антикорупційних, покривали мародерство в "Укроборонпромі", свідчить виключно про одне: про те, що відсутній парламентський контроль над цілою гілкою правоохоронної системи. Паралельної правоохоронної системи, створеної для того, щоб боротися з корупцією. Насправді, як з'ясувалося, ніхто ні з якою корупцією не бореться, а навпаки, покриваються факти мародерства, факти "торгівлі на крові", які мали місце в системі "Укроборонпрому". Що робити? Все дуже просто: парламент має взяти на себе відповідальність і ухвалити рішення про негайне невідкладне проведення аудиту Національного антикорупційного бюро. Державне бюро розслідувань якнайшвидше має провести слідство й доповісти суспільству і парламенту щодо посадових осіб НАБУ, які були задіяні в цих корупційних оборудках, і парламент має відновити невідкладно контроль над всією правоохоронною системою країни. Неприпустимо, коли в незалежній країні існує правоохоронний орган, який підконтрольний іноземним представництвам, який підконтрольний будь-кому, крім української держави. В той же час, відбувається ситуація, коли скандалом, диким скандалом про мародерство в "Укроборонпромі" відволікають, в тому числі суспільство, від інших надважливих проблем, таких як завищена ціна на газ, премії Коболєва. Чому ними не займається НАБУ? Відволікають увагу від так званої медичної реформи, в результаті якої закриваються тисячі медичних закладів. Це є неприпустимо, і ми маємо покласти цьому край. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Писаренко Валерій Володимирович, будь ласка.
10:09:10 ПИСАРЕНКО В.В. Шановні колеги, насправді події останніх днів, коли ми з вами бачимо, як журналістські розслідування ставлять нам дуже багато питань, ставлять багато питань і до парламенту. Ми бачимо, що парламент виявися не здатний реагувати на достатньо складні виклики сьогодення, і ми самі себе за 5 років лишили без інструментів впливу і контролю за іншими органами влади і реагування на ті події, які могли би сьогодні чітко були означені парламентом чи то як дійсно корупція, чи то як боротьба з корупцією, чи то як недоопрацювання органами, які повинні боротися з корупцією. Про що я говорю? Ми саме з вами не зробили і не проголосували Закон про тимчасові слідчі комісії. Сьогодні парламент не має жодних можливостей здійснювати свою конституційну функцію контролю. До чого це призвело? Це призвело до того, що сьогодні, коли журналістські розслідування вказують на те, що жодна з правоохоронних структур не може реагувати на корупцію великих масштабів, парламент залишився без важелів впливу на такі події. Друге. Ми досі не ухвалили Закон про опозицію, ми не надали жодних функцій опозиції, яка б могла сьогодні контролювати те, що відбувається в країні. Ми не надали можливості опозиції слідкувати за тим, яким чином більшість парламентська сьогодні фактично самовідсунулась від того, щоби взяти активнішу роль в боротьбі з корупцію. Це наша помилка і це наша проблема – опозиція залишалася безправною, без будь-яких засобів впливу. Ми також не зробили Закон про імпічмент, ми не надали можливість сьогодні нормально функціонувати системі стримувань та противаг. Це є ті закони, які парламент повинен ухвалити ще в цій каденції. Я не знаю, яким чином закінчиться голосування по Закону про мови, але я переконаний, що після цього закону нам потрібно ухвалити Закон про тимчасові слідчі комісії, Закон про права опозиції в парламенті та Закон про можливість застосування конституційно статті про імпічмент Президенту. Якщо парламент хоче, щоб ми дійсно були однією з гілок влади, якщо парламент хоче реагувати на виклики, які з'являються у нас сьогодні, то ми повинні забезпечити виконання конституційних функцій парламенту. Задля цього нам лише потрібно дістати законопроекти та проголосувати в цьому сесійному залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки я дам відповідь і пану Валерію, усім іншим народним депутатам. Сьогодні о 15-й годині публічно відкрито збирається Тимчасова слідча комісія для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України за участю фракцій, комітетів, усіх бажаючих. Відкрито. Не знецінюйте Верховну Раду України, український парламент, і так надто багато українських інституцій сьогодні є дискредитовані. Український парламент треба берегти і леліяти, пане Валерію, і я впевнений, це наше всіх спільне завдання. Дякую вам. Папієв передає слово для виступу Нестору Шуфричу. Будь ласка.
10:12:51 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановні колеги, шановний головуючий, я не можу не звернути увагу на реакцію Комісара про правам людей Євросоюзу Дуні Міятович, яка закликає нас призупинити розгляд Закону про функціонування української мови. Комісар звернула увагу на наступне: що в умовах перед виборами проводити відповідні реформи - а це питання сприймається саме як реформація, - не бажано це робити перед виборами, а зробити це після виборів, і щоб саме в одному законі було визначено можливість використання української мови як державної, в той же час забезпечити можливість використання інших мов, які мають право на існування і використання в Україні згідно з 10 статтею Конституції. Це дуже слушне питання. Я чув, як сьогодні вранці раділи про інше рішення Євросоюзу, за принципом: "у сусіда здохла корова, а у нас горить хата". Це ми не помічаємо. Ми не помічаємо, що сьогодні у нас найганебніша виборча кампанія. Люди торгують вже чим можуть, влада торгує як тільки завгодно. Навіть прізвищами вже торгують. Я різне бачив, але щоб люди продавали свої прізвища, тим паче з погонами на плечах. Я думаю, що ці погони вже не на плечах треба носити, а засунути в одне місце, тому що офіцери і чоловіки так не роблять. І ви знаєте, я є повним антагоністом "Нацкорпусу" і ідеології "Нацкорпусу", але те, що сьогодні ми стали свідками протистояння Порошенка і "Нацкорпусу" – це, безумовно, питання, яке заслуговує на дуже велику увагу. Що таке Порошенко і що таке "Нацкорпус"? Це продукти Майдану. І ви знаєте, мене обурює, коли Порошенко зараз погрожує "Нацкорпусу" і його лідерам розправою і СБУ. Я скажу так: Петр Алексеевич, не "по понятиям", потому что, на мій погляд, ви маєте сісти з цими хлопцями і відповісти на всі питання. А незважаючи на те, що я є, ще раз кажу, абсолютним опонентом "Національному корпусу", я хочу відзначити, що питання мародерства, питання, яке сьогодні піднімають ці люди, воно є слушним і є таким, яке заслуговує на відповідальність. І мені дуже прикро, ще раз підкреслюючи, маючи різне бачення розвитку ситуації в Україні, я вважаю, що Порошенко і його оточення мають відповісти за мародерство. 57 мільярдів військового збору, сотні мільярдів гривень кожного року ми віддаємо нашій армії, а його… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Прошу у виступах не використовувати кримінальну лексику. Ми нашим Законом про українську мову вже внесли правку, яка забороняє використовувати кримінальну блатну лексику. Тут Верховна Рада України, а не збори людей сумнівної репутації. Семенуха Роман Сергійович. Романовій передає.
10:16:35 РОМАНОВА А.А. Шановні колеги, шановний народе України, я сьогодні хочу поговорити з вами на тему втрачених можливостей для України. В якій сфері? Саме в цій сфері, яка за минулий рік стала другою в світі за темпами зростання, а вже через декілька років стане першою, саме про туристичну індустрію, яка б могла принести Україні десятки мільярдів доларів в економіку слабкої країни. Чому ми зараз так багато кажемо про туризм, а при цьому туризм у сфері ВВП країни займає не більше 2 відсотків, тоді, коли в усіх європейських країнах більше 10 відсотків? Тому що про туризм мало казати, про українську туристичну індустрію, треба ще щось діяти. Перше. Що для цього потрібно? Політична воля. Не треба казати "відпочивайте в Україні", а при цьому їхати відпочивати самому на Мальдіви. Треба мати якісну стратегію і постійно її виконувати. Треба провести негайно податкову реформу в туристичній індустрії. Чи ви знаєте, що в усіх країнах Європейського Союзу є знижений ПДВ на підприємства гостинності: на готелі, на транспортні перевозки. Якщо ми кажемо, що Україна – це Європа, то і податки мають бути європейські. Якщо ми в структурі глобалізованого суспільства та євроінтеграції, то в Україну не поїдуть туристи, не поїдуть інвестори, які хочуть вкладати в готелі. Чому? Тому що у сусідній Польщі навіть ПДВ на готелі 8 відсотків, а в Україні – 20 відсотків. Якщо казати про турзбір, то в новому Податковому кодексі ми прийняли його такий, що на сьогодні в деяких населених пунктах, в деяких обласних центрах він становить 7 євро, а в Польщі максимальний – пів євро. То про який туризм можна казати? Додайте ще сюди розбиті дороги, плату за бронювання квитків, які ввела "Укрзалізниця" з 1 січня, візу українську, яка вдвічі дорожча, ніж шенгенська, а отримати її набагато складніше. А також воєнний конфлікт - те, що зараз ми переживаємо. То який тут туризм? Наскільки Україна приваблива для іноземних туристів? І ви знаєте, за рейтингами давоського економічного форуму із 136 країн Україна посіла 88 місце за привабливістю у туризмі і подорожах. Тому "Об'єднання "Самопоміч" закликає всі політичні партії підписати з туристичною індустрією меморандум, який складається з десяти абсолютно чітких дій. Вже такий меморандум підписало "Об'єднання "Самопоміч" і її лідер Андрій Садовий. І ми для того, щоб бути конкурентними в туризмі, маємо всі об'єднатися і піти назустріч українській туристичній індустрії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Німченко передає Гусаку.
10:19:47 СКОРИК М.Л. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Діючий парламент допрацьовує останні місяці, і навіть в ці місяці цей парламент не може спромогтися зробити щось корисне для країни і для людей. Ми бачимо, що фактично напередодні президентських виборів парламент виявився заблокований абсолютно непотрібним, абсолютно політизованим законопроектом про українську мову, основна мета якого – виключно виправдати передвиборчу кампанію діючого Президента "Віра. Армія. Мова." Я хочу звернутися до керівництва Верховної Ради, до депутатів Верховної Ради з того приводу, що ми маємо займатися тим, що має приносити користь Україні і її громадянам. Команда Юрія Бойка подала в парламент два законопроекти. Перший законопроект стосовно встановлення нормальної ціни на газ. Інший законопроект - стосовно списання заборгованості по комунальним платежам для громадян України. Жоден з цих законопроектів не виноситься в зал. Жоден із законопроектів, які стосуються встановлення миру в Україні, не виноситься в цю залу. Натомість знову ж таки ми розглядаємо питання про мову, яке абсолютно не на часі. Ніхто на нашу українську мову не збирається нападати і ні від кого її не потрібно зараз захищати, це абсолютно питання не на часі. Користуючись нагодою і тим, що я на високій парламентській трибуні, я хочу звернутися до представників всіх штабів кандидатів у Президенти, які не є технічними кандидатами від Петра Олексійовича. Не треба займатися політичним піаром, потрібно всім кандидатам об'єднатися навколо того, щоб не дати Петру Олексійовичу зробити фальсифікації в першому турі. Потрібно зробити так, щоб в першому турі відбулися, дійсно, чесні вибори, щоб люди мали змогу проголосувати за того кандидата, за якого вони хочуть, а не щоб відбувалися ті масштабні фальсифікації і підкупи, які готує штаб Президента. Я хочу звернутися до керівників Генеральної прокуратури і Міністерства внутрішніх справ, і до простих працівників цих органів, до представників органів СБУ не займатися політичними репресіями. Я можу доповісти, що зараз в Одесі відбуваються так звані слідчі дії стосовно керівника виборчого штабу кандидата в Президенти Юрія Анатолійовича Бойка по Київському району міста Одеси Баранського Віктора Сергійовича. Виключною провиною цього громадянина є його політична позиція, є те, що він, дійсно, опозиційний політик до діючої влади, і є те, що він є керівником виборчого штабу кандидата в Президенти Бойко. Я хочу звернутися до всієї зали, до українського народу. Осталося буквально декілька тижнів цієї влади, ми маємо змінити країну на краще, ми маємо відновити нормальний рух, мир та розвиток у нашій державі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Савка Іван Іванович передає слово для виступу Андрію Тетеруку. Будь ласка, пане Андрію.
10:22:56 ТЕТЕРУК А.А. Доброго дня, всім присутнім! Шановний пане Голово, колеги народні депутати, шановний український народе! З грудня 2018 року фракція "Народного фронту" закликає створити тимчасову слідчу комісію нашим парламентом задля розслідування втручання Російської Федерації у внутрішньополітичні виборчі процеси нашої держави. На жаль, ми бачимо певну нерішучість від наших колег народних депутатів, окрім фракції "Самопомочі", яка вже надала кандидатуру для участі в цій ТСК. Ми бачили бажання також наших партнерів по коаліції "Блоку Петра Порошенка", вчора був заклик проводити розслідування, скажемо, нечесного виборчого процесу, скажемо так, певними кандидатами в Президенти. Тому ми знову ж закликаємо об'єднати всі наші зусилля, щоб в одній ТСК ми почали першим пунктом розглядати втручання Російської Федерації, представників Російської Федерації, кума Путіна зокрема, в інформаційний, політичний процес, який відбувається зараз в Україні. Тому що саме завдяки прямому безпосередньому втручанню Російської Федерації ми маємо маніпуляції, фейки, вкиди, фінансування певних процесів в Україні задля збурення нашого населення, задля дестабілізації політичних процесів в нашій державі. Тому цілком доречно було б першим пунктом розглянути втручання Російської Федерації у внутрішні справи України. По-друге, чи не є впливом Російської Федерації у діяльність передвиборчих кампаній певних кандидатів в Президенти України. І, я думаю, що та рішучість, якою певні кандидати або політичні сили закликають до створення ТСК, має вилитись саме в направлення своїх представників від політичних сил до ТСК, яку вимагає створити "Народний фронт". А щодо певних опозиціонерів, які закликають до честі, але за звичкою переходять до вживання фені в стінах парламенту, я хочу сказати, що ваші намагання збурити суспільство не приведуть ані до чого, аніж до вашої поразки. Так як ви гнобили, корумпували і руйнували нашу країну, вам не дасть цього робити вже ніхто. Тому зупиніть свої безглузді спроби і займайтесь тим, чим має займатись народний депутат, а саме державотворенням, а не руйнуванням. Дякую всім за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До слова запрошується Рябчин Олексій Михайлович. Будь ласка.
10:25:37 РЯБЧИН О.М. Олексій Рябчин, фракція "Батьківщина", Донеччина. Сьогодні п'ята річниця подій у Донецьку, коли на проукраїнському мітингу загинув Герой України Дмитро Чернявський. Свободівець став першою жертвою російсько-української війни на Донбасі. 5 років пройшло, а я і багато людей пам'ятають цей день, як це було вчора. Я нагадаю шановним колегам та українцям, що 5 років тому, коли наприкінці подій Революції Гідності в Києві збанкрутіла донецька влада, бізнес-еліти та Кремль вирішили влаштувати антиукраїнські протести в Донецьку, прості донеччани гідно відповідали та захищали свою малу Батьківщину: виходили на багатотисячні мітинги, створювали ланцюги єднання, створювали і виходили, да, молебні від усіх конфесій за єдину Україну. Донеччани боролися за свій український Донецьк. І нашою метою тоді було показати всьому світу, що Донецьк – це Україна. І український спротив російській окупації в Донецьку, особливо той, який чинили проукраїнські активісти, потребує справедливої оцінки та свого місця в підручниках історії. За 5 років не були покарані співучасники злочину проти територіальної цілісності в Донецькій та Луганській області: ані представники олігархів, ані мери-сепаратисти, ані дрібні співучасники нападів. У Верховній Раді досі лежать мертвим вантажем законопроекти відповідні, так само, як і справи на мерів-сепаратистів та на інших в СБУ. Треба визнати, що українські політики, в своїй більшості, зробили вигляд, що не розуміють, що внутрішньо переміщені особи з категорії "тимчасово" вже стали категорією "назавжди", і це визнання вимагає політичної мужності. А це означає, що треба прийняти по-справжньому до української громади наших переселенців: надати їм право голосувати на місцевих виборах та на мажоритарних округах. До речі, всіх закликаю переселенців зареєструватися на вибори Президента України, це п'ять хвилин часу, і ваш голос повинен відійти до того кандидата, якого ви оберете. Є великі претензії до виконавчої влади. Мінсоц провалив політику по реінтеграції переселенці, по виплаті їм пенсій і пособий, і це відзначилось в зареєстрованій Постанові про звільнення міністра Реви. Є питання до діяльності Міністерства окупованих територій, чиї керівники більше зайняті написанням патріотичних постів та участі в телеефірах, ніж справжньою роботою. І не треба робити вигляд, що на окупованій території Донеччини і Луганщини не залишилось достойних українських громадян, які не потребують нашого спілкування, підтримки та системної інформаційної політики. Сподіваюсь, що нове керівництво держави запропонує нові стратегії реінтеграції територій України, інтеграції людей. Але ми мусимо вже сьогодні створити план майбутнього для окупованих територій, який би влаштовував не наших західних партнерів і не наших східних сусідів, а відповідав би національним інтересам України. Я хочу сказати, що від тих людей, які вимушено залишились на тій території, Російська Федерація та її медіа регулярно спекулюють, змальовуючи жахливі картини майбутнього окупованих територій у разі, якщо туди повернеться українська влада. Нам треба змінити це, а для цього потрібно хоча б відремонтувати дороги в Донецькій і Луганській області та облаштувати нормально контрольно-пропускні пункти. Прошу додати 30 секунд. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. РЯБЧИН О.М. Донецьк і Луганськ – це Україна. Крим – це Україна, так само окупований і анексований, як і Донецьк і Луганськ. І не може бути жодних компромісів або кон'юнктурних рішень щодо відмови від нашої землі та наших громадян. Наш головний ворог – це російський окупант. А все інше – похідне від його діяльності на території України. Я прошу шановних колег і українців пом'янути пам'ять Героя України Дмитра Чернявського та всіх українців з Донецька, Луганська та Криму, які загинули під час цієї війни. ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошую хвилину мовчання. (Хвилина мовчання) Дякую. Нечаєв Олександр Ігоревич. Нечаєв Олександр.
10:29:55 НЕЧАЄВ О.І. Німченку, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Німченко.
10:30:03 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги! Громадяни України! Сьогодні середа, повинен продовжуватися розгляд законопроекту про функціонування української мови як державної. То я хочу проінформувати, що в залі ми сьогодні бачимо одну третину складу парламенту. Це щоб всі розуміли, що за цим стоїть. Щоб всі розуміли, що не мови потрібні і не за мови тут іде питання, а йде питання процедури маніпулятивного характеру відносно виборчої системи. І я думаю, що якраз щоб виставити "маяк" і "громовідвід" від тих всіх проблем, які на сьогоднішній день виникли в Україні і пов'язані з тим провалом, з тією гнилістю влади, і до чого довела вона народ України, якраз і придумали от такий розгляд, розгляд такого важливого питання. Це питання взагалі: бути чи не бути. Я хочу доповісти і сказати, що вбачаємо ми, "Опозиційна платформа – За життя", в тому, що сам факт винесення такого рішення, і тим більше зміст законопроекту, якраз вказує на те питання, що не за державність української мови йде. Конституція чітко в статті 10 в частині першій, в частині другій норми передбачають, що державною… українська мова є державною мовою – все. А в законопроекті нам пропонують: українська мова як державна мова. Я хотів би, щоб філологи попрацювали і цей поєднавчий "як" визначили, що це таке, що це таке з точки зору етимології, розуміння державної мови. Це раз. І друге. Я хочу, щоб знали наші співвітчизники, що тут іде питання, в цьому законопроекті іде питання, що на законодавчому рівні вивести на платформу, на алтарь шовінізм української мови над іншими мовами в Україні. І це носить нагрузку, дискредитацію української мови – от про що йде мова, дискредитації, а не закріплення її як незалежної і вільної мови. І третє. Я хотів би, щоб народ України теж розумів, що іде питання про дискредитацію… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Завершили, так? Колеги, щоб не було дебатів, два виступи ще. Будь ласка, перший - Бублик, другий - Матвієнков. Бублик передає слово Головку Михайлові, Матвієнков передає Долженкову. Два виступи - і завершуємо виступи від народних депутатів. Будь ласка.
10:33:27 ГОЛОВКО М.Й. Михайло Головко, "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", 164 виборчий округ, Тернопільщина. Сьогодні п'ята річниця загибелі нашого свободівця Дмитра Чернявського, який в Донецьку був вбитий сепаратистами. І у мене виникає питання: а за що п'ять років гинуть наші свободівці, взагалі всі патріоти України, які віддали своє життя на Майдані, віддали своє життя на сході України, захищаючи нашу державу? Адже вони вірили, що Україна після режиму Януковича стане іншою, що у нас буде справедлива держава, де не буде корупції, яка роз'їдає нашу країну зсередини. А що ми побачили? Ми побачили, що масштаби корупції сьогодні лякають всіх нас з вами, що це корупція, яку сьогодні практично прикриває найвище керівництво держави, яка торкається його найближчого оточення Президента і його довірених осіб. І замість того, щоби ми побачили дії правоохоронних органів, які би повинні садити, ловити, карати цих злочинців, мародерів, державних зрадників, я наголошую, бо це не просто корупціонери, які наживаються на армії, бо українці по копійці кожну гривню збирають допомогти волонтерам, допомогти нашим військам, а вони на цьому наживаються, заробляють на крові. Так що ми чуємо від правоохоронних органів? Виявляється, не злочинців вони будуть садити, а тепер будуть журналістів переслідувати, які викрили цю інформацію. От в чому основна біда! Виявляється, не корупціонери, а журналісти, які показують, де корупція. Тому це ганебно, друзі, що наші правоохоронні органи сьогодні такі глухі, сліпі, які не бачать тої корупції, яка знищує нашу державу зсередини. Нещодавно мені попав звіт Державної аудиторської служби, в якому побачили масштаби корупції в таких структурах, як НАК "Нафтогаз" і "Укртрансгаз", дочірньої компанії. Виявляється, за останні роки збитки "Укртрансгазу", дочірньої компанії НАК "Нафтогазу", сягнули більше 50 мільярдів. Показали, що сьогодні вони вкрали і невідомо пропало 8 мільярдів кубометрів газу. І натомість ми бачимо імпотентний, безсилий уряд Гройсмана, який розводить руками, і не можуть звільнити корупціонера Коболєва. Я звертався в правоохоронні органи притягнути цього корупціонера до відповідальності. Вони не бачать складу злочину, ніхто не порушив справи. Натомість ми побачили розміри заробітних плат – 342 мільйони гривень в рік заробітна плата Коболєва. Це не мародерство? Це хіба не злочин? Коли українці за межею бідності майже 70 відсотків, коли підняли ціну на газ у сім разів, пограбували і зводять державні компанії до банкрутства, надають їм збитків, а вони собі премії космічні виписують, оце називається, дійсно, окупована держава, коли окупована корупціонерами, окупована мародерами, а злочинці, які носять високі погони, це не бачать, їх прикривають, тому що влада з ними за одне. Я не звертаюся до них, бо я розумію, що вони нічого не зроблять, але маємо зробити ми, які швидко… і український народ, який має… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ГОЛОВКО М.Й. … який повинен змінити цю владу, який повинен, врешті-решт, змінити цю країну. І тому я закликаю вас сьогодні підтримати Руслана Кошулинського кандидата в Президенти від Об'єднаних сил націоналістів, який як справжній воїн-націоналіст, захисник зможе очистити цю всю гниль з нашої держави. ГОЛОВУЮЧИЙ. І заключний виступ – Долженков Олександр Валерійович.
10:37:03 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Олександр Долженков "Опозиційний блок". Шановні громадяни України, от ви зараз слухаєте виступи представників багатьох фракцій, зокрема і коаліційних фракцій, і зараз позафракційних депутатів, які ідейно з представниками коаліції, які на одному пориві будуть голосувати мовні закони, і говорять про те, що зараз відбувається масштабна корупція в рамках всієї країни, заробляння фактично грошей на крові. Який висновок потрібно зробити? Я не говорю, що попередня влада була ідеальною, я не говорю, що вони були святі, але в будь-якому випадку на крові грошей раніше ніхто не заробляв. Зараз наступив дуже небезпечний період українського державотворення, як говорять представники коаліції. Якщо наступні п'ять років таке державотворення буде відбуватися, то я боюся, що ми втратимо Україну. Яку України ми хочемо бачити? Ви тільки подивіться: жодного літака з 15-го року не було зроблено, французькі вертольоти закуповуємо, коли у нас є підприємство вітчизняне; американські тепловози закуповуємо і імпортуємо вже вугілля. Ви тільки вдумайтесь, за результатами 2018 року було імпортовано вугілля на суму 3 мільярди доларів. Ми не хочемо торгувати з Росією, але чомусь придбаваємо російський природний газ. Ми говоримо про те, що ми придбаваємо європейський газ, але ми його придбаваємо через Німеччину і Швейцарію по 3 мільярди кубічних метрів газу. Що, в Швейцарії і в Німеччині вже видобувається газ? Ви закуповуєте втридорога через європейських посередників той же самий російський газ і займаєтесь блюзнірством, і говорите про те, що необхідно припинити торгівельні відносини, то ви є фарисеями. Коли ми говоримо, "Опозиційний блок", про налагоджування відносин, про те, що дійсно це може бути реальним планом зниження тарифів для населення за природним газом через зниження закупівлі ціни природного газу на східному кордоні, то ми хоч говоримо правду, ми не займаємося викривлюванням фактів. А що стосується відволікання уваги, я не думаю, що вам вдасться відволікти увагу українського народу цим мовним питанням. Ви лише вдумайтесь: якщо ви не дослухаєтесь до думки "Опозиційний блоку", прислухайтесь до представників Європейського Союзу. Вони говорять: передчасно! Не маніпулюйте мовним питанням у передвиборчій агітації, не йдіть на поводу у Петра Олексійовича Порошенка, реалізуючи його… один з його передвиборчих президентських лозунгів! Схаменіться! Не розколюйте суспільство, адже мовне питання - це питання буде роз'єднувати, а не об'єднувати українських громадян. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Мова об'єднує, мова на часі! Ми завершили виступи народних депутатів. І зараз в нас сьогодні тільки одна заява від фракцій – це від фракції "Опозиційний блок" і "Відродження" – і вони готові її замінити на виступ. І після цього виступу ми переходимо до розгляду правок. Я прошу приготуватися і голову комітету, і авторів правок. Від двох фракцій до виступу запрошується Ігор Шуфрич. Будь ласка.
10:40:41 ШУРМА І.М. Якщо я – Ігор Шуфрич, то ви тоді Андрій Геращенко! ГОЛОВУЮЧИЙ. Ой! Шурма!.. Перепрошую, Ігор Шурма! Ви не ображайтесь. ШУРМА І.М. Дякую, пане Андрій Парубій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. ШУРМА І.М. Значить, я вам скажу, що роблять непрофесіонали і нерадиві чиновники над тими документами, які об'єднують зал. Був законопроект 4074, який підписали всі фракції, всі до одного, всі члени комітету, він стосувався внесення змін і доповнення до частини десятої статті 9 Закону України "Про лікарські засоби". Він ставився з метою відкриття доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань за виключенням комерційного конференційного характеру, що забороняється, з метою бороти корупцію і дати зрозуміти, що не весь отой хлам, який сьогодні поступає в Україну, може застосовуватися при лікуванні людей. Прийняли цей закон ще у вересні місяці, в "Прикінцевих положеннях" було написано: Кабінету Міністрів розробити положення, яке би дозволило впровадити цей закон. Відповідальне – Міністерство охорони здоров'я. Їхня ефективність по впровадженню цього законопроекту полягала в тому, що т.в.о. Супрун тільки пропіарилася, що вони за впровадження цього законопроекту. Треба було зробити форму для того, щоб розміщувати на веб-сторінці офіційні документи доклінічного вивчення і клінічних випробувань. Станом на сьогоднішній день нічого не зроблено. Людина з дипломом після медучилища мічиганського, правда, коледжу, людина з паспортом громадянина Сполучених Штатів України, ну, добре, вона не поважає опозиційні сили, но документ же підписали, законопроект, доктор Богомолець, доктор Яриніч, доктор Мусій і всі, хто не є доктори. Ну, це ж вашу коаліцію європейську, яку ви її захищаєте, вона топче. Вони замість того, щоб розробити форму, пропонують сьогодні внести зміни і доповнення до порядку державної реєстрації, тільки не у вигляді форми, а вони пропонують дати порядок забезпечення, нову норму вводять, а самого порядку знову нема. І знову люди не зможуть користуватися даними про доклінічні випробування і результати клінічних випробувань. Лишній раз це доказує, що з вами не рахуються і ви є ніхто. Сьогодні не треба мати освіту, сьогодні треба мати підтримку Прем’єр-міністра, Президента України, вибачте, Андрій Володимирович, вашу підтримку. І тоді ті законопроекти, які стали законами і тут проголосовані, вони не будуть виконуватися. В черговий раз звертаюся: забезпечте виконання даного закону. Петро Олексійович, звертаюся до вас! ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд для звернення. ШУРМА І.М. Петро Олексійович, звертаюся до вас. Ви йдете на вибори. Так от, Кабінет Міністрів робить усе, щоб ви йшли з лозунгом: "Це – рак. Вони всі помруть!" Вони тих невігласів не звільняють, вони не впроваджують закони, які є тут проголосовані. Вони, оті невігласи, топчуть вищий законодавчий орган. У вас шансів на цих виборах нема з такими людьми! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, ми продовжуємо, колеги, розгляд проекту Закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д). І я запрошую на трибуну голову Комітету з питань культури і духовності Княжицького Миколу Леонідовича. Вчора ми завершили на 120 правці. Але до мене звернувся депутат Рябчин, 115 правка, вона буквально перед тим розглядалася, і він стверджує, що її не назвав. І тому ми розпочнемо з 115-ї, а потім відразу перейдемо до 121 правки. Я прошу приготуватися усіх авторів правок до дискусії, до роботи. І першим я запрошую до слова Рябчина. Будь ласка.
10:45:43 РЯБЧИН О.М. Дякую, пане спікер. Олексій Рябчин, фракція "Батьківщина", Донеччина. Моя правка стосується запропонування врахувати в мовному законі положення про сприяння вивченню української мови громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, та інтеграції їх в український мовний простір. На превеликий жаль, прекрасно знаємо, що ані в Криму, ані в Донецьку, Луганську не ведеться достатньо навчання української мови. Десь воно там є, но це недостатньо для того, щоб діти, які там зараз зростають, а потім їдуть навчатися в українські університети, або люди, які переїжджають сюди і претендують на певні посади, мали достатній фах для того, щоб вільно спілкуватися українською мовою. Мені здається, що цей законопроект повинен допомогти і послати сигнал, що українська влада розуміє про проблеми, тимчасові проблеми на окупованих територіях і буде сприяти реінтеграції цих людей в український мовний простір. Якщо було враховано це, прошу прокоментувати.
10:46:49 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний колего Рябчин, ця правка тут, вона була відхилена через те, що вона стосується справді сприяння вивченню української мови на тимчасово окупованих територіях, але норми щодо тимчасово окупованих територій носять тимчасовий характер, а через те вони мають міститися не в цьому місці, а в "Перехідних положеннях", тобто не в тілі закону, а в "Перехідних положеннях", бо ми розуміємо, що ми звільнимо ці території. А в "Перехідних положеннях" відповідний пункт доданий з розкриттям системи заходів, які спрямовані на його реалізацію. Тобто по суті ваша правка врахована, просто вона врахована в "Перехідних положеннях". ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні. Отже, 121-а - не наполягає автор. 122-а, Севрюков. Наполягає. 123-я, 126-а, 127-а. 125-а, Оксана Білозір. Будь ласка. Так, Білозір, я бачу.
10:47:55 БІЛОЗІР О.В. Дякую, дякую. Моя правка є врахована, і це кілька правок і Лесюка, і Кишкаря, і я дякую за це, що вона врахована, тому що правильно, українська мова – це конституційна норма, а громадянство України регулюється іншим правом, зафіксованим у нашому законодавстві. Але я хотіла би зараз, щоб не було дискусій з приводу української мови: єдність чи не єдність. Хочу вам сказати, що це конституційна норма – українська мова – раз. По-друге, ми сьогодні нашим законом функції і важливість української мови, її функціонування і застосування в українському суспільстві розвиваємо даним законом. І я хотіла би сказати, що українська мова – це атрибут незалежності, і вона так само, як Прапор, Герб, Гімн, має свої функції. І в неї є три функції: одна функція – це поєднувати все, що є в українському суспільстві; друга функція – це об'єднувати в тому числі і різні діалектичні групи, національні меншини в одну єдину спільність – український народ; і третя функція – це віддзеркалювання... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. БІЛОЗІР О.В. І третє функція – це віддзеркалювання назовні, тобто це наша ідентичність, за яку ми сьогодні боремося в тому числі. Тому прошу не дискутувати цю тему і не паразитувати на ній. Ми йдемо правильним шляхом, і цей шлях вибрав і український народ, і наш Президент Петро Порошенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, вона врахована. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. 127-а, Брензович.
10:49:33 БРЕНЗОВИЧ В.І. Шановні колеги, пропоную назву викласти в наступній редакції: "Обов'язок держави забезпечити кожному громадянину можливості для володіння державною мовою". Як назва, так і зміст 1-ї статті, 4-ї, є формальними абсурдами, адже ні Конституцією, ні Законом про громадянство, ні будь-яким іншим законодавчим документом такий обов'язок не передбачений. Такий обов'язок встановлений тільки для осіб, які набувають громадянство України, для осіб, які стають громадянами за народженням такого обов'язку немає і бути не може. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
10:50:14 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Брензович, ваша правка була відхилена, оскільки, так, цей закон вводить обов'язок громадянина знати мову. Конституція, як ви знаєте, не дає вичерпного переліку всіх обов'язків, коли це стосується громадян. Вичерпний перелік стосується лише посадових осіб. Тому закон вводить обов'язок знати мову. Разом з тим, закон вводить обов'язок держави забезпечити можливість для її вивчення, і цей обов'язок встановлений статтею 5 цього закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Отже, я ставлю на голосування правку 127. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 10:51:01 За-23 Рішення не прийнято. 128-а. Наполягає, так? Будь ласка, Нестор Шуфрич. Включіть мікрофон.
10:51:09 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановні колеги! Ще раз звертаю вашу увагу, що в умовах, коли ми можемо приймати і зобов'язані приймати дуже важливі питання щодо забезпечення рівня життя наших громадян, ми, незважаючи на бачення Комісара з питань прав людини Дуні Міятович, сьогодні продовжуємо розглядати закон, який коректно було би розглянути після президентських виборів. Це, до речі, є вимога сьогодні і керманичів Євросоюзу. Тобто, коли Євросоюз приймає рішення, яке подобається українській владі, то ми тут аплодуємо. А рішення, які не подобаються, то ми, як в тому фільмі: "Тут рыба завернута была". Або ще щось. І з приводу поправки. Я наполягаю на тому, щоб ми поставили на голосування саме назву "Право на мову". Тому що в Конституції не виписано обов'язків щодо знання мови, а виключно право. Давайте відповідні новели цього закону будемо кореспондувати з нормами Конституції. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:52:21 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Несторе, по-перше, хочу сказати, що інформація про те, що якісь керівники європейських країн просили перенести це в зв'язку з виборами, мало того, що не відповідає дійсності, але є абсурдною. Ми ж не звертаємося до керівництва Німеччини перенести розгляд якогось закону в зв'язку з виборами в Німеччині? Що стосується заяви Дуні Міятович, то це заява посадовця Ради Європи, а не Європейського Союзу. Саме того посадовця, який, коли працював в ОБСЄ, засуджував нас за те, що ми припинили трансляцію російських каналів в той час, коли російські танки вже окупували Крим і коли російські війська заходили в Донецьк і в Луганськ! Через те давайте ми самі будемо будувати, чесно відстоювати свою державу. Принагідно хочу сказати щодо попередніх виступів, які тут були, що цей закон я прошу не політизувати. Так, я хочу подякувати Петрові Порошенку і його фракції за державницьку позицію, Арсену Яценюку і "Народному фронту" за державницьку позицію, Юлії Тимошенко і "Батьківщині" за державницьку позицію, Садовому, Березюку і "Самопомочі", групі "Воля народу", партії "Свобода" – всім, хто вважає, що закон… Народному Руху України – всім, хто вважає, що Закон про державну мову має бути прийнято. Щодо правки, яка відхилена, стаття… ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, 30 секунд, завершуйте. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Стаття не може називатися "Право на мову", оскільки взагалі не буває такого права. Безпосередньо сама мова не є предметом прав і обов'язків, натомість вживання її та застосування може регулюватися, і закон може встановлювати обов'язки щодо володіння та застосування мови. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 128. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 10:54:11 За-35 Рішення не прийнято. 129-а. Наполягає, так? Будь ласка, Брензович, 129-а, включіть мікрофон.
10:54:16 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую. Шановні колеги, пропоную частину першу статті 4 вилучити. Конституцією України не передбачено такого обов'язку громадянина, а також у разі наявності такого громадянського обов'язку слід було би ввести і відповідальність за його невиконання. Шановний пане Княжицький, от скажіть мені, у мене живе в моєму селі тітка моєї матері, їй скоро виповниться 100 років. Вона народилася в Австро-Угорщині, ходила в школу Чехословацькій Республіці, працювала в Радянському Союзі, зараз отримує пенсію в Україні. Вона не володіє українською мовою. Як ви збираєтесь її за це наказувати? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Княжицький.
10:55:04 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Скажу вам, що мій прадідусь теж жив в Австро-Угорщині, вчився польській мові, воював за різні країни. І що, тут більшість народу, який сидять в цьому залі, більшість депутатів жили в різних імперіях, які знищували українську мову, а наша мета – її розвинути. Очевидно, закон не передбачає жодних покарань, закон якраз гарантує і створює умови для тих, хто хоче вивчити українську мову, для того, щоб її опанувати. Щодо вашої правки, Конституція не містить вичерпного переліку обов'язків, як я вам вже говорив. Відповідно до статті 10 Конституції застосування мов визначається законом. Тому відсутність в Конституції обов'язку володіння мовою не може бути підставою для невключення відповідного обов'язку в закон. Що стосується відповідальності за невиконання обов'язку, то необхідність встановлення санкцій нічим не обумовлена. Держава на власний розсуд встановлює заходи відповідності, виходячи з рівня суспільної небезпеки. Тому відсутність в законі кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності за незнання мови вашою бабусею чи іншими вашими друзями не містить жодних протиріч. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я ставлю на голосування поправку 129. Комітетом вона відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 10:56:26 За-23 Рішення не прийняте. 130 правка, Лесюк Ярослав. Включіть, будь ласка, мікрофон.
10:56:32 ЛЕСЮК Я.В. Дякую. Шановні панове, повертаюся до 123-ї. Назву розділу ми змінили. Тобто "Українська мова та громадянство України" замість, як було раніше, "Українська мова – мова громадянства України". Тобто ми виходимо з того, що це сам термін "мова громадянства" є нонсенсом. Чому ж тоді ми беремо (верніться до 130-ї) у першій частині статті 4 слова "як мовою свого громадянства" ми залишаємо. Я ще раз хочу сказати, українська мова не є мовою громадянства – це державна мова, і належне, вільне володіння якою є однією з вимог отримання громадянства. Така позиція має відображена бути у тексті закону. "Мова громадянства" – це безглуздий термін, не треба видумувати того чого немає в законодавстві, в принципі. Тим більше ви суперечите самій…
10:57:47 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Ярославе, теза, що державна мова є мовою українського громадянства випливає з рішення Конституційного Суду України від 1999 року. І, як ви пам'ятаєте, у нас в комітеті, коли ми його обговорювали, то необхідності збереження такого формулювання наполягали науковці, правознавці, професори права. І через те більшість членів комітету цю норму залишили і відхилили вашу поправку. Але я не проти того, щоб ваша поправка була поставлена на голосування. Я розумію вашу логіку, просто в дискусіях в комітеті більшість науковців були проти такого підходу. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:58:23 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу голосувати по 130 поправці. 10:58:40 За-38 Поправка відхиляється. Ми рухаємося далі. Наступна – 131-а. Поправка шановного колеги Кишкаря. Прошу.
10:58:50 КИШКАР П.М. Я деяким колегам, які тут попередньо виступали, хочу наголосити, що громадянство – це більше привілей, аніж обтяження для держави. А щодо того, хто не володіє і від народження отримує громадянство, цій людині доведеться служити в українському війську чи здавати ЗНО, і здавати доведеться українською мовою, і спілкуватися доведеться українською мовою. Тому, будь ласка, з повагою. Ми вже маємо як наслідок війну на сході і окупований Крим. А щодо конкретної поправки, пане Миколо, зважте на логіку процесу. Є назва розділу, є відповідна стаття, яка правильну назву має, і вона мусить завершуватися словами "державною мовою". Кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою. Ніяких суджень, як мовою чи перемовою, чи як ще чимось, не повинно бути. І логіка самого законопроекту це підтверджує. Прошу дослухатися і підтримати, внести ці зміни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар.
11:00:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Кишкар, ваша правка аналогічна попередній правці колеги Лесюка, я пояснив мотивацію комітету, яка тоді була. Очевидно, я не маю нічого проти, щоб ця поправка була поставлена в залі і щоб зал визначився з цією поправкою. Як я сказав, я розумію логіку цієї поправки і пояснив, чому ми її не прийняли. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, прошу визначатися по 131 поправці. 11:00:33 За-43 Поправка відхиляється. Наступна – 132 поправка. Пан Лесюк, прошу вас. Пане Ярославе, 132 поправка, будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це те саме, він уже сказав, вона про те саме. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету підказує, що ця поправка… Будь ласка.
11:00:41 ЛЕСЮК Я.В. Я прошу ще раз. Пане Миколо, навіщо ви говорите, що в рішенні Конституційного Суду є такий термін, як "мова громадянства". Де ви це взяли? Навіщо підміни понять і такі речі? Вам говориться, є одна логіка. Я розумію, ви будете відстоювати, і маєте право відстоювати свою позицію, але навіщо вводити зал в обман? Нема в рішенні Конституційного Суду такого терміну, як "мова громадянства".
11:01:38 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колега Лесюк! Я сказав, що, на думку комітету, теза, що державна мова є мовою громадянства, випливає з рішення Конституційного Суду 1999 року. Як я сказав, я не проти, щоб ваша поправка була поставлена на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по цій поправці. 11:02:07 За-39 Поправка відхиляється. Наступна - 133 поправка, народний депутат Шуфрич. Будь ласка.
11:02:24 ШУФРИЧ Н.І. Пане Миколо, я прошу вас не згадувати прізвище Порошенка всує. Тому що знову мені приходить на думку конфлікт із "Нацкорпусом", між Порошенком і активістами Майдану. Про що йдеться? Сьогодні ми маємо картину, і я раджу Порошенку читати Гоголя, а саме "Тараса Бульбу", його відомі слова: "Я тебе породив, я тебе і вб'ю". Так от, я абсолютно переконаний, що і Порошенко, і "Нацкорпус" як продукти Майдану мають… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Несторе Івановичу, я вас прошу поправку вашу розповісти нам. Про "Нацкорпус" нам розповість "Нацкорпус". Дякую дуже. ШУФРИЧ Н.І. Дякую вам, пані головуюча. Але нехай Порошенко пам'ятає, що Майдан його породив - він його і вб'є. І щодо поправки. Ми просимо відреагувати, і щоб це кореспондувалося відповідно до 10 статті Конституції, а саме в Україні діє право мовного… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, дякуємо. Шановні колеги, от я зверну увагу зараз на цей момент: хвилина дається для того, щоб представити поправку, потім автору поправки не вистачає часу, цієї хвилини, тому що 50 секунд присвячується політичній політінформації. Дуже прошу дотримуватися регламенту і йти по вашим прекрасним поправкам, щоб ми почули їх зміст. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:03:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ця поправка була відхилена, оскільки в разі прийняття її норма про обов'язок кожного громадянина володіти державною мовою фактично випаде з закону. Замість нього з'явиться норма про право мовного самовизначення. Але слід зазначити, що цей закон не заперечує такого права, як і не може його закріплювати безпосередньо в цьому законі. Мовне самовизначення має розкриватися в окремому законі, і ми говоримо про це в статті 2 цього закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу визначатися по поправці 133 народних депутатів Шуфрича і Німченка. 11:04:43 За-20 Тому що, мабуть, не зрозуміли суті поправки, а так би був 21, можливо, голос. Наступна поправка - 134. Будь ласка, народний депутат Мусій, вам мікрофон. Мусій зараз 134-а.
11:04:57 МУСІЙ О.С. Доброго дня, шановна головуюча, шановний голово комітету, ця правка кореспондує з двома правками: народного депутата Лесюка і Кишкаря. Як аргумент і підтримка цієї правки, прошу дослухатися і все-таки її проголосувати в самому кінці - і зняти цю "мову громадянства". Ну от уявіть собі приклад із життя. У нас є, так звані іноземці, які є громадянами Грузії, громадянами Сполучених Штатів Америки і когось іншого, і в них є два громадянства. Як же ви пишете, що державний чиновник Уляна Супрун, яка є громадянкою США, якою мовою вона буде як державний службовець розмовляти? Вона ткне нам всім потім, що мовою її громадянства, США, є англійська мова, а не… будучи посадовцем державної служби. Тому ця правка вводить в таку колізію, що ми потім будемо вигрібати. Навіщо ми провокуємо? Чи пан Коломойський – три громадянства, - він теж буде розмовляти на івриті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Шановна пані Червакова, у нас немає обговорення правок, автор презентував свою поправку. Будь ласка, голова комітету прокоментує, чому вона відхилена, і голосуємо.
11:06:17 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Мусій, я вам хочу нагадати положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким державною мовою в Україні є українська мова. Треба розуміти так, що українська мова є державна і є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Це мова актів, роботи, діловодства, документації, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. Про це говорить частина п'ята статті 10 Конституції України. З цього випливає те, що громадяни України повинні володіти цієї мовою, щоб повністю нормально функціонувати в нашій державі. Щодо іноземних громадян, закон чітко вказує в усіх своїх статтях обов'язки незалежно від того, яке є громадянство, якщо ти хочеш займати якусь посаду, ти повинен скласти відповідний іспит або екзамен, якщо ти не вивчав української мови. Без цього ти не зможеш функціонувати, працювати міністром або на будь-якій іншій державній посаді. Тому закон це повністю регулює в інших статтях. Попри те, я хочу вам сказати, що коли ми голосуватимемо за закон в цілому, ми готові обговорити ще раз цю вашу пропозицію, як і … ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, дякуємо дуже за роз'яснення. Наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте. Будь ласка, прошу голосувати за поправку Мусія, народного депутата. 11:07:46 За-20 20 – за. Поправка відхиляється. Наступна - 137… Будь ласка, пані Гопко. 136 поправка, вона була врахована…
11:07:53 ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні колеги! Ми бачимо в заяві Міністерства закордонних справ Росії, які обурені тим, що парламент зараз розглядає важливий Закон щодо захисту функціонування української мови. Ми бачимо те, що Москва буде робити все, щоб зірвати ухвалення цього історичного закону. Ми бачимо, як "п'ята колона" в сесійному залі Верховної Ради робить постійні затягування розгляду цього законопроекту. У мене просто виникає питання, чому теж деякі інші колеги, які належать до патріотичних таборів, починають затягувати. Я вважаю особисто, що, якщо ми не ухвалимо цей закон до першого туру президентських виборів, а це 31 березня, це означає, що тоді інакше будуть величезні ризики, що після першого туру буде менше шансів ухвалити цей закон, тому що до першого туру над політиками тяжітиме розуміння розплати на виборах за спробу провалити цей закон. Моя поправка ця врахована. І я готова відмовитися від інших своїх поправок для того, щоб зекономити час, і щоб 31 березня ми могли подарувати Україні нарешті цей борг, який ми не виконали. Тому прошу всіх не саботувати, а працювати для того, щоб цей закон був…
11:09:11 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пані Ганно, я підтримую насправді вашу позицію. І прошу колег, якщо можна, щоб ми швидше рухалися відповідно до цього закону, бо ми можемо самі себе загнати в пастку. Нам буде здаватися, що краще ми комусь допоможемо, якщо приймемо ми пізніше, а потім станеться так, що ми взагалі не зможемо прийняти цей закон, і програють всі: і ті, хто балотується і ті, хто не балотується, і українське суспільство. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. (Шум у залі) Шановні колеги, отже, обмінялися думками. (Шум у залі)Дякуємо. Рухаємося далі. І наступна поправка - 137, народний депутат Писаренко. Зараз ми 137 поправку розглянемо Писаренка, а потім увімкнемо вам мікрофон і ви висловите вашу позицію у мікрофон, бо я вас не дуже чую. Будь ласка.
11:09:56 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. Шановна пані головуюча, хочу звернути увагу, це буде і в наступних моїх поправках, що зараз парламент може ухвалити закон, у якому українська мова набуває більшого статусу, аніж сьогодні, вона залишається державною, але вона буде обов'язковою у більшості сфер життя. Але при цьому в законі не зазначено, що держава буде допомагати своїм громадянам опанувати державну мову безоплатно, безкоштовно. Держава не бере на себе жодних витрат на те, щоб ті люди, які сьогодні не спілкуються українською мовою, або не знають українську мову, або недосконало знають українську мову, будуть зобов'язані підвищувати рівень і навчатися на курсах. Можна ще 30 секунд, будь ласка? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ПИСАРЕНКО В.В. Вони будуть зобов'язані на курсах навчатися, підвищувати рівень, але при цьому ми не знаємо, скільки це буде коштувати. На мою думку, це вводиться прямий податок на знання української мови. Я дуже прошу моїх колег-депутатів зрозуміти це і встановити, що будь-яке навчання і підвищення знань повинно бути безкоштовним, за рахунок держави. Дякую. І саме про це моя поправка 137. Прошу проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже дякую вам за роз'яснення поправки. І, будь ласка, коментар голови комітету.
11:11:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Писаренко, ну, по-перше, хочу вам сказати, що українська мова вже зараз, навіть до прийняття цього закону, є обов'язковою у більшості сфер життя, що регулюються Конституцією і іншими законами, як ви знаєте. Але комітет відхилив цю поправку, оскільки за рішенням Конституційного Суду від 2004 року безплатність освіти стосується лише тих рівнів освіти, що вказані у статті 53 Конституції. З огляду на те, що в цій статті цей перелік є ширшим, виконавча влада має самостійно визначити, які освітні послуги надаватимуться безкоштовно, а які за плату. Тобто очевидно, якщо ви захочете знати українську мову в середній школі, ви безкоштовно маєте право отримати цю освіту, але якщо ви хочете скласти мінімум академічний добровільно десь у приватному вузі, ми не можемо цей вищий навчальний заклад зобов'язати цей рівень складати для вас безкоштовно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу визначатися по 137 поправці, колеги. 11:12:39 За-32 Поправка відхиляється. Наступна поправка - 142, народний депутат якраз Нестор Шуфрич. Вам мікрофон, прошу.
11:12:49 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановна, вельмишановна пані головуюча, я радий щодо вашої оцінки моєї з моїм колегою Німченком, народним депутатом, діяльності і оцінки наших поправок. Визначається, безумовно, зал. А щодо долугості чи недолугості, так я хочу відзначити, що ще жодна поправка до цього закону не була врахована. Тобто, мабуть, недолугі у нас багато депутатів. І, я вважаю, така оцінка некоректна. Я розумію ваше особливе ставлення до мене особисто, але все ж таки давайте поважати народних депутатів - ваших колег. І наступне. Я вимагаю згідно з Регламентом поставити на підтвердження поправки: 135, 136, 138, 139, 140 і 141, - тому що, якщо це не буде зроблено, то конституційність процедури буде поставлена під сумнів. А щодо нашої поправки 142, то ми стоїмо на тому, що кожен має право визначати мову, яку вважає рідною і, безумовно... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити, завершити 15 секунд. ШУФРИЧ Н.І. ... всі знати і використовувати українську мову.
11:14:09 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановна пані головуюча! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми вже пройшли попередні поправки, ми таким чином можемо повертатися до підтвердження поправки номер 1 чи поправки номер 2, все ж таки процедура і Регламент - вони рівні для всіх, і для представників "Опозиційного блоку" так само. І наша мета – прийняти ефективний закон. Щодо вашої поправки, то хочу вам сказати, що це Закон про державну мову - він регулює виключно питання застосування державної мови, як це передбачено Конституцією. Закон про державну мову не може заперечувати або розкривати право кожного громадянина визначати мову, яку він вважає рідною, відповідно до Конституції, не залежно від того, яка в особи мова є рідною, в публічних сферах, визначених законом, має застосовуватися саме державна мова, і про це цей закон. Давайте не будемо примушувати громадян вважати ту чи іншу мову рідною, ну, ми ж все ж таки демократична країна. Як ми можемо такі диктаторські методи в мовному законодавстві вводити на ваше прохання? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу зараз визначитися по 142 поправці - це поправка Нестора Шуфрича і Василя Німченка, - яку комітет відхилив. Прошу. (Шум у залі) Я почула ваше зауваження. Ми зараз голосуємо спочатку вашу поправку, визначаємося, а потім – з процедури. 11:15:22 За-26 Поправка відхиляється. Будь ласка, мікрофон пану Шуфричу. Зауваження з процедури, прошу.
11:15:29 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановна головуюча, ще раз наголошую на тому, що право Верховної Ради України поставити на підтвердження ту поправку, яка врахована, або врахована редакційно, або врахована частково. Поправки зі 135-ї до 141-ї, окрім 137-ї, не голосувалися. А я вимагав цього. Тому прошу поставити ці питання, ці поправки на голосування на підтвердження, інакше ми змушені констатувати, що цей закон приймається з грубим порушенням Регламенту і має бути відміненим за процедурою Конституційним Судом, як було скасовано за процедурою прийняття попереднього закону. Я вимагав поставити на підтвердження 135 поправку. Це не було зроблено. І я ще раз вимагаю 135-у, 136-у, 138-у, 139-у, 140-у і 141-у. Це моє конституційне право – вимагати підтвердити ці поправки… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Шуфрич. Дійсно, я хочу сказати, що ми зараз знаходимося на 142 поправці. Поправки, які ви назвали, ми вже пройшли. Я сприймаю як головуюча вашу позицію, що я була неуважна до вашого сектору, я це не помітила. Якщо ви звернетесь до регламентного комітету, що це була моя помилка, я це сприйму. Ми рухаємося далі, буду буде уважно дивитися на вас, щоби більше не пропустити жодної поправки. Дякую. Наступна поправка - 143. (Шум у залі) 143-я? (Шум у залі) Хорошо. Тепер я включаю вам мікрофон. 143-я. Ми на ній знаходимося. Тут я уже іду по Регламенту і буду слухати вас уважно, дивитися не тільки в вашу сторону, а й на весь зал. Будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ця… ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Нестор Іванович на чомусь там наполягає. Йому мікрофон. Автору…
11:17:27 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Я наполягаю на підтвердженні поправки 143 народного депутата Скрипника. Ця поправка врахована в редакції комітету. Я вважаю, що Верховна Рада України має визначитися щодо цієї поправки, і ми маємо зараз дати оцінку цій поправці рішенням Верховної Ради України. Це наше право, і для того, щоб забезпечити абсолютну прозорість і конституційність цього процесу, я наполягаю, щоб це питання було розглянуто. Мені прикро, що попередні мої вимоги поставити на підтвердження поправки, про які я вже говорив, не будуть проголосовані. Я вважаю, що це грубе порушення Конституції, грубе порушення Регламенту, конституційного процесу щодо прийняття цього закону і, безумовно, стане питанням розгляду в Конституційному Суді. А зараз прошу поставити цю поправку на підтвердження. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз, звичайно, я хочу сказати, що ми будемо рухатися тільки згідно Регламенту, згідно Конституції, як ми йдемо. Зараз голова комітету представить тут позицію комітету, тому що ця поправка пана Скрипника, якщо є автор, то ми і йому дамо слово, вона була врахована в редакції комітету. В той же час я хочу наголосити, що дійсно ми не можемо з будь-якої поправки безкінечно повертатися до 1-ї, 2-ї і таке інше. Тому що ми тоді будемо розглядати кожен закон дуже довго. Я визнала, що головуюча не помітила вашої руки, ви недостатньо високо її підняли, але тепер ми виправляємося, рухаємося. Будь ласка, пане Княжицький, вам слово.
11:19:15 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, дякую. Я хочу прочитати колезі Шуфричу пункт Регламенту, що за наполяганням народних депутатів може бути проведене обговорення врахованої головним комітетом пропозиції поправки з наступним голосуванням щодо її прийняття, виключення в цілому її частини, а також в порядку може бути порушено питання про розгляд пропозиції поправки до відповідного тексту, статті законопроекту, прийнятого в першому читанні, але відсутньої у запропонованій головним комітетом редакції. Тобто відповідно до Регламенту ви, колега Шуфрич, можете запропонувати обговорити цю поправку. Якщо ви пропонуєте її обговорити, прочитайте її, поясніть, що вам в цій поправці подобається і що не подобається, оскільки в цій поправці лише про приведення переліку стадій освіти у відповідність до чинного Закону "Про освіту", який зараз існує. Я готовий вислухати ваші аргументи, що вас не влаштовує в цій поправці. Будь ласка. Так як цього вимагає Регламент. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего, ви абсолютно правильно розтлумачили нам норми Регламенту. В той же час, пан Шуфрич має конституційне і регламентне право поставити це питання на голосування. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л Але він обговорити має. ГОЛОВУЮЧИЙ. А? КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … бо за Регламентом він має право на обговорення. ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль, наш Регламент дозволяє голосувати будь-яку поправку, ставити на підтвердження. І так у нас збиваються десятки важливих законів, те, що відбувається зараз. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановна пані головуюча! ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я змушена як головуюча поставити цю поправку на підтвердження. Я наголошую, що зала її підтримала. Будь ласка, прошу визначатися. Але я також закликаю колег з усіх фракцій не збивати важливий закон, не повторювати те, що було кілька років тому, коли закон пробивався, мовний, тоді через потасовку в парламенті, а зараз він пробивається через потасовку таку юридичну і регламентну. Будь ласка, визначаємося. 11:21:25 За-79 Поправка не приймається. І прошу фіксувати це голову комітету.
11:21:38 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пані головуюча, я ще раз хочу звернути вашу увагу на те, що Регламент дає право народним депутатам пропонувати обговорення. Дивно, що я як голова комітету навіть не зміг по суті оцієї статті висловити свою думку, а інші депутати її обговорити. Тому що, якщо на вимогу Росії і Путіна вороги України зараз будуть знищувати закон, а ми будемо прикриватися незрозуміло чим і просто знищувати його своїм голосуванням, оскільки не так багато людей в залі, бо ті, хто не прийшли, сподіваються на чесність, совісність і порядність тих, хто присутній в залі, то тоді ми перетворимо це на фарс. Він має право поставити на обговорення... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановний колега, у нас тут є представники регламентного комітету, і вони вам підтвердять, що вони мають право ставити, на жаль, це на голосування. Я як головуюча тут можу тільки закликати всіх народних депутатів України бути на робочому місці, щоб у нас було 226 народних депутатів голосувати за цей важливий закон. А вас я також дуже прошу фіксувати всі збиті поправки, щоб ми до них повернулися, коли ми... Таким чином, таким чином, шановний колега, це Регламент дозволяє робити. Далі ми рухаємося. Поправка 145, народного депутата Писаренка. (Шум у залі) Шановні колеги, ми по правкам йдемо, а не зараз дискутуємо Регламент. 144 поправка, народного депутата Денисенка. І автору я даю слово. Ви не автор, Нестор Іванович. Будь ласка, автору слово. А я прошу дати автору слово.
11:23:05 ДЕНИСЕНКО В.І. Шановні колеги, незважаючи на весь цей фарс, який зараз ми бачимо зі сторони "Опозиційного блоку", я впевнений, що нам вдасться провести цей закон. І я впевнений, що ніяке збивання… Я розумію, що зараз є задача в тому, що всі правки, які були враховані комітетом, зараз будуть ставитись на підтвердження для того, щоб затягнути час. Але потім все одно ми приймемо цей закон. Я вдячний комітету за те, що була підтримана ця правка. Ця правка насправді говорить про те, що кожний громадянин України, кожен громадянин, людина без громадянства, яка проживає на законних підставах на території України, має право вивчати українську мову. Я думаю, що буде абсурдним зі сторони будь-кого з народних депутатів ставити на підтвердження цю правку. Тому що є абсурдом не давати можливості українським громадянам, до яких ці політики вважають і себе, в принципі дати можливість вивчати українську мову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:24:07 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане Вадиме. Термінологія поправки приведена у відповідність до термінології Закону "Про освіту". Частина щодо мовних курсів, ліцензованих Міносвіти, не ввійшла в підтриману комітетом редакцію, оскільки навчальні курси, відповідно до законодавства, не ліцензуються. Дякую за вашу позицію. Можемо переходити, думаю, до наступної поправки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступна поправка. Ми не обговорюємо поправки! 144 поправка, автор її представив. Обговорення, 5 депутатів не може брати слово по одній поправці. Не примушуйте мене порушувати Регламент, цього не буде. Наполягайте, а я не буду виконувати вимоги і порушувати Регламент. 145 поправка, Писаренко народний депутат. Не наполягає. Автор її представив.
11:24:46 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 146 поправка, народний депутат. Сто сорок… яка? 149 поправка… Яка? Будь ласка, народний депутат Писаренко. 11:25:04 ПИСАРЕНКО В.В. Перш за все хочу сказати, що нам потрібно притримуватися Регламенту, якщо ми хочемо дійти до кінця цього закону. Моя поправка знову стосується податку на українську мову державну, який намагаються ввести автори. Я говорю про те, що держава забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам, які в минулому не мали такої змоги, шляхом надання безоплатних курсів з вивчення української мови, які надаються Нацкомісією зі стандартів української мови. І все це буде встановлено Кабінетом Міністрів. Я зараз не говорю ні про середню, ні про вищу безоплатну освіту. Мова йде про те, що цим законом ви хочете зобов'язати 42 мільйони наших громадян в усіх сферах майже життя знати українську мову. Це практично неможливо з точки зору того, що не кожен може навіть собі дозволити сплатити навчання на курсах, які ми не знаємо ще, як будуть відбуватися і скільки буде коштувати це навчання. Але… Можна 30 секунд ще? Шановна головуюча?
11:26:33 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
11:27:46 ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка. ПИСАРЕНКО В.В. Хочу додати, що ми не знаємо, як ці будуть курси проведені, скільки вони будуть коштувати, але ми закладаємо зараз податок на вивчення української мови… КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую, колего Писаренко. Ще раз хочу сказати, що, знаєте, я як голова комітету стою тут і працюю по закону. Регламент гарантує депутату право ініціювати обговорення тієї чи іншої поправки, зал може проголосувати за це. Якщо немає голосів до обговорення, ми переходимо до наступної поправки; якщо є, то тоді зал голосує про цю поправку. Так каже Регламент. Те, що хтось колись робив інакше, мене це дуже мало обходить. І тому, коли один, вибачте, посланець Путіна, як маленький таракан, буде лякати весь ліс і робити те, що він хоче, а країна буде розвалюватися, ну ми що, ненормальні люди, ми це допустимо? Щодо цієї поправки. Хочу сказати, що Закон про державну мову регулює за рішенням, вибачте, за рішенням Конституційного Суду від 2004 року безоплатність… Чекайте, скажіть номер поправки ще раз, будь ласка. 145-а, правильно. Безоплатність освіти стосується лише тих рівнів освіти, які вказані в статті 53 Конституції. І з огляду на це в цій статті цей перелік є ширшим, виконавча влада має самостійно визначати, які освітні послуги будуть надаватися безкоштовно, а які - за плату. Але ми передбачили в інших положеннях закону, що держава буде створювати спеціальні програми, які будуть фінансувати необхідність вивчення української мови та… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 146 поправка. Прошу, народний депутат Кобцев. 147-а. Прошу.
11:27:53 КОБЦЕВ М.В. 147-а. Шановний пане Княжицький, я дуже вдячний комітету за те, що врахували мою правку редакційно і дали змогу опанувати українську мову для тих людей, які не змогли опанувати її. Але я хочу, щоб ви прокоментували, чому ви не дали мого посилання на те, що такі курси будуть здійснюватися за рахунок державного бюджету, бо я написав цю правку не про середню освіту чи не дошкільну, а дійсно про людей, які дуже дорослі. І я сам зі сходу і розумію, скільки у нас людей хочуть, можуть, але по різним причинам при Радянському Союзі не змогли опанувати рідну мову. Дякую за відповідь.
11:28:47 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего. Ну, по-перше, хотів би вам сказати, що якщо ви будете читати далі закон, і це треба пояснити теж людям, коли люди будуть складати, які не знають українську мову, які не вчилися в школі, або вищі посадовці, іспити, вони їх складають за європейською моделлю. Тобто їм не потрібно переказувати на пам'ять новели Стефаника або читати повністю весь "Кобзар" Шевченка, їм треба засвідчити, що вони мовою володіють. Таке володіння забезпечує безкоштовний рівень освіти, який всі громадяни отримають. Натомість ми справді передбачили окремі державні програми щодо вивчення мови, вони є в подальшому тексті, і ці державні програми можуть фінансуватися не лише з державного бюджету, їх можуть запроваджувати місцеві бюджети, їх можуть запроваджувати громади, їх можуть запроваджувати і приватні особи чи фонди, які хочуть це підтримати. Саме через це там, де обов'язковість є, там це враховано. Але якщо люди хочуть глибше знати мову, більше, ніж цього вимагає цей закон, то держава не повинна за це платити. А щодо цього закону, держава забезпечить навчання людей. Це точно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні. Добре. Рухаємося далі. 148-а. Прошу, народний депутат Кишкар.
11:30:03 КИШКАР П.М. Дякую, пані головуюча. Я насправді не буду просити підтвердження цієї правки, адже вона врахована комітетом. Власне, на підтвердження того, з чим погодився комітет: держава організовує курси української мови для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам, я думаю, що треба було б розширити статтю і вказати, що не лише громадянам, а і тим, хто бажають. Інша справа, що процеси децентралізації сьогодні в державі дозволяють в повній мірі громадам реалізувати право на вивчення української мови, саме створюючи культурні українські центри і використовуючи на те ресурс самих об'єднаних територіальних громад. Шкода, що цим мало хто користується, зокрема на півдні і сході України. Я думаю, що держава могла б стимулювати створення таких українських культурних центрів, зокрема з вивчення української мови. Дякую, пане голово.
11:31:07 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую вам за ваше зауваження, оскільки ця поправка врахована, ви пояснили її суть. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Шум у залі) Ми ж… Вже це у нас відбулося обговорення. У нас відбулося вже обговорення цих поправок, 148-ї… Тепер поправка 149. Наполягає народний депутат Німченко, Шуфрич? 149-а. Будь ласка, народний депутат Шуфрич. 149-а. Будь ласка, народний депутат Шуфрич.
11:31:30 ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги! Ви знаєте, мене обурює порушення Регламенту і створення підстав для скасування цього закону у зв'язку з неконституційністю його прийняття, процедури його прийняття. Я підкреслюю, поправки 143, 144, 146, 147, 148 не були поставлені на підтвердження. Стаття 120 пункт 3 Регламенту Верховної Ради України говорить: "За наполяганням народних депутатів України може бути проведено обговорення врахованої головним комітетом пропозиції, поправки з наступним голосуванням…" Ми наполягаємо! І ми зараз принципово наполягаємо поставити на підтвердження нашу власну поправку. І ми вимагаємо діяти за Конституцією і за Регламентом України. Я вважаю, що зараз ми є свідками грубого порушення Регламенту при прийнятті цього закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, голова комітету.
11:32:44 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Несторе! Пане Несторе, ви щойно самі прочитали, що не обов'язково має бути обговорення, а може бути обговорення, а після обговорення може бути голосування. Отже, давайте поставимо в зал, попросимо проголосувати, чи хоче зал це обговорювати, за вашою пропозицією. Якщо ні - ми рухаємося далі, нема проблем. Я вам читаю Регламент. (Шум у залі) Несторе, ви голос зірвете! Вам там не оцінять, "за поребриком", що ви голос зриваєте. Написано ж: "може". Ось, чітко написано: "За наполяганням може бути проведено обговорення". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! (Шум у залі) Шановний пане голово! Дякую. Народний депутат Шуфрич, ви наполягаєте на голосуванні 149 поправки? (Шум у залі) 149-а - це його поправка, це поправка Шуфрича. Прошу. Прошу голосувати. 11:34:01 За-20 Рішення не прийняте. 150 поправка. Прошу, народний депутат Шуфрич.
11:34:07 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Я прошу звернути увагу на наше принципове ставлення до Регламенту. Навіть власну поправку, яка була врахована, я зараз наполягав поставити на підтвердження. Я хотів би, щоб таке саме ставлення було до всіх поправок, до яких народні депутати України вимагають підтвердження. А зараз щодо "путінського таракана". Дуня Міятович, яка наполягає призупинити розгляд цього закону і продовжити після президентських виборів, згідно із логіки пана Миколи, мабуть, і є цим "путінським тараканом". Ну я вам скажу: не коректно, по-перше, жінку; а по-друге, Комісара з прав людини Євросоюзу, порівнювати з тараканом, а тим паче путінським. Ви маєте вибачитись перед євроспільнотою і Єврокомісією, зокрема. Дякую за увагу.
11:35:10 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Несторе, Дуня Міятович не працює в Євросоюзі, вона в іншій організації працює. Ви прочитайте, хто вона, що вона, що вона вимагала. Давайте рухатися за Регламентом. Між іншим, я голосував за ту поправку на підтвердження, вашу, яку ставили, бо вона була врахована. Ви проявили один з не багатьох разів державницьку позицію, а потім самі від неї відмовляєтесь. Давайте разом працювати, приймемо закон, подякуємо один одному. А Дуні Міятович хай дякують ті, хто їй платять. І все. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступна поправка - номер 152. Відхилена. Будь ласка, народний депутат Шуфрич.
11:35:49 ШУФРИЧ Н.І. Пане Миколо, ви, мабуть, втомилися. Я вже декілька разів згадував позицію пані Міятович як Комісара з прав людини. І де в цілому позиція Європарламенту, який пропонує дуже уважно поставитися до цього закону? Крім того, була рекомендація розглянути цей закон після розгляду, відповідно, вивчення його Венеціанською комісією, цього не було зроблено. І ми зараз розглядаємо закон виключно з пропагандистських цілей, враховуючи президентську виборчу кампанію, і нічого доброго з цього закону, на жаль, не буде, і це вже зрозуміло. Він приймається з грубим порушенням діючого Регламенту і діючої Конституції. І ми вважаємо, що в цих умовах говорити про прозорість і об'єктивність буде неможливо. А нашу поправку я прошу поставити на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, ви будете коментувати? 152-а, будь ласка.
11:37:03 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Отже, 152 поправка. Колеги, ще раз всім пояснюю, щоб всі розуміли, логіка Регламенту: якщо поправка відхилена, вона розглядається обов'язково за ініціативою; якщо прийнята, може бути ініційоване обговорення і лише з наступним після цього голосуванням – це чітка норма Регламенту, яка не обговорюється. Тепер щодо поправки 152. Це Закон про державну мову. Встановлювати в Законі про державну мову перелік мов національних меншин було б щонайменше дивно, тим більше, що цей перелік встановлений Законом про ратифікацію Європейської хартії і, очевидно, має стати частиною закону щодо застосування мов корінних народів національних меншин, про який йдеться в статті 2 цього закону і який, як ви знаєте, ми ініціюємо його прийняття. Дякую, пане Несторе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, прошу голосувати народних депутатів. 11:38:02 За-18 Рішення не прийняте. Наступна поправка - номер 153. Пане голово, не наполягаєте? Наступна – 154-а. Прошу, народний депутат Рибчинський.
11:38:11 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Панове, у законі вжито термін дослівно такий "Національна комісія зі стандартів державної мови"… та-та-та і так далі. Такої комісії наразі не існує, чи буде вона створена невідомо, за які кошти вона створюватиметься теж невідомо, тому я пропоную по тексту законопроекту слова "Національна комісія зі стандартів державної мови" у відповідних відмінках замінити в усіх статтях та розділах словами "Інститут української мови Національної Академії Наук України" у відповідних відмінках. Дякую.
11:38:52 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Євгене, ми вчора обговорювали цю поправку. Цей закон створює центральний орган виконавчої влади, тому вона точно буде створена як центральний орган виконавчої влади, і ми вчора дуже довго про це говорили, тому не хотів би затягувати обговорення. Дивіться, інститут, як я вже говорив, не може займатися встановленням стандартів, тому що ці стандарти має уряд потім імплементувати. Рішення інституту не може мати обов'язкового характеру на рівні з рішенням органів державної влади. Відтак стандарти української мови можуть встановлюватись лише державним органом. За таких обставин комітет вирішив, що цим буде займатися комісія зі статусом ЦОВВ. Але комісія буде приймати ці рішення на підставі висновків і рекомендацій інституту, так, як ми про це говорили. Тобто інститут є в цьому законі, він буде готувати рішення, висновки і рекомендації, які є основою для прийняття рішень комісією. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступна поправка… Ви наполягаєте? Прошу голосувати. 11:39:54 За-29 Рішення не прийняте. Наступна поправка - номер 155. Народний депутат Шуфрич, прошу.
11:40:00 ШУФРИЧ Н.І. Комісар Ради Європи з прав людини пані Дуня Міятович наполягала на тому, щоб цей закон не розглядався в період виборчої кампанії, по-перше. По-друге, вона рекомендує розглянути цей закон разом із нормами, які б забезпечили можливість використання і інших мов, крім української. На жаль, на жаль, вона не була почута, і наша наступна поправка якраз кореспондується з баченням Комісара Ради Європи з питань прав людини, що до кожної мови, визначеної в частині першій… (Я прошу добавити часу, тому що велика поправка) "До кожної мови, визначеної в частині першій цієї статті, застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому законі, за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків…" ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голову комітету… Ви будете коментувати? Чи просто ставимо на голосування. (Шум у залі) Закінчите під час розгляду наступної поправки, нічого. Дякую. Голосуємо? (Шум у залі) Прошу голосувати. 11:41:40 За-14 Рішення не прийнято. Наступна поправка - номер 156. Прошу, народний депутат Мусій.
11:41:49 МУСІЙ О.С. Шановні колеги, а особливо шановний доповідачу! Шановний голово комітету! Я прошу дати мені хвилину з того часу, коли буде голова комітету слухати народних депутатів, а не вести кулуарні перемовини там. Будь ласка, шановний голово комітету, прошу пояснити ще раз, чи відповідає Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" створення і повноваження Верховної Ради створити ЦОВВ, оцей спеціальний – Національну комісію, чи достатньо буде, коли ми запишемо, дійсно, що це є прерогатива Кабінету Міністрів? Адже відомо, що Кабінет Міністрів своїми внутрішніми розпорядженнями створює центральні органи виконавчої влади. Навіщо ми зараз перебираємо повноваження Кабінету Міністрів України, коли у нас існує Закон про ЦОВВи, яким Кабміну дозволено створювати відповідний ЦОВВ? Поясність, чи тут немає реально юридичних протиріч і чи це не буде підставою до незрозумілого статусу цієї комісії?
11:42:56 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, дякую, колего Мусій. Хочу вам сказати, що ми нічого не створюємо як Верховна Рада. Ми зобов'язуємо Кабінет Міністрів створити цей орган, а Кабінет Міністрів буде його створювати і діяти в межах повноважень, визначених законом. Тому я жодних суперечностей чи протиріч тут не бачу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Так, прошу голосувати. 11:43:25 За-20 Рішення не прийнято. Наступна поправка - номер 157. Народна депутат Бойко, прошу.
11:43:31 БОЙКО О.П. Шановні колеги, правкою 157 пропонується частину два статті 5 викласти в наступній редакції: "Рівень володіння державною мовою, необхідний для набуття громадянства України, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки". В першому читанні такі повноваження були в Національної комісії стандартів державної мови. Я хочу зазначити, що частиною третьою статті 48 Закону України "Про освіту" визначено: порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти затверджує ЦОВВ у сфері освіти і науки, тобто Міністерство освіти і науки. Частиною першою статті 64 цього закону такі повноваження у ЦОВВ є. Тому хотіла би почути думку, Микола Леонідович, комітету, і на підтвердження прошу цю правку.
11:44:22 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую! Дякую, шановна колега Бойко! Рівень володіння державною мовою повинен визначати спеціальний орган, для якого визначення цього рівня буде одним з основних завдань. Міністерство освіти цим безпосередньо займатися не може, оскільки в цього міністерства трошки інші функції, але цим законом передбачена національна комісія, яка створюється, яка, будучи центральним органом виконавчої влади, перебуває у підпорядкуванні Міністерства освіти. Тобто фактично це орган, який знаходиться у підпорядкуванні Міністерства освіти і фактично це сфера впливу Міністерства освіти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Прошу голосувати. 11:45:09 За-28 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер - 159. Народний депутат Писаренко, прошу.
11:45:16 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 158-а, вона врахована. (Шум у залі) Вона врахована! (Шум у залі) Ніхто не... Автор не наполягає. Прошу, 159-а. Прошу. 11:45:45 ПИСАРЕНКО В.В. 159-а, да. Дякую. Є дуже важливе питання, яке потрібно обговорити: стосовно іспитів на рівень володіння державною мовою. От я би говорив про те, що дуже багато питань в цьому законі показують, що хтось хоче дуже швидко рухатися. Але ми забуваємо про те, що сьогодні багатомільйонне населення України, воно дуже різне від заходу до сходу. І якщо сьогодні ми надамо, вже сьогодні, ставити рівні володіння, не те що, знаєш, не знаєш українську мову, а рівні володіння, і передамо це в руки чиновників, бюрократів, які невідомо вони будуть якого рівня і якої прихилятися думки щодо мови. Тому на сьогоднішній день ми не можемо ставити українців в залежність від чиновників. Тому, на мій погляд, нам потрібно поки що відмовитися від того, щоби визначати рівні володіння мови, а лише говорити про те, що чи знає людина... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
11:46:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:47:02 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, по-перше, рівні володіння, які встановлені цим законом, вони повністю дублюють вимоги Європейської комісії, точно такі самі рівні володіння є в усіх європейських країнах. Частиною третьою встановлюється, що порядок складання іспиту на рівень володіння встановлюється Кабінетом Міністрів. У випадку вилучення цієї норми може реалізація важливої частини закону буде заблокована, оскільки без здачі іспиту не можна буде вступити на високі посади в державній службі або отримати громадянство, ні зареєструватися кандидатом в Президенти, як цього вимагає Конституція, тому ми відхили цю норму. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, будь ласка, голосуємо за поправку народного депутата Писаренка, прошу. 159-а. Дуже дякую. 11:47:48 За-20 Поправка відхиляється. Наступна - 160 поправка. Народний депутат Німченко, вам слово.
11:47:55 НІМЧЕНКО В.І. Німченко, "Опозиційна платформа – За життя". Шановні колеги, ініціатива про те, що треба частину цю третю виключити. Дійсно, її треба виключити на сьогоднішній день, оскільки тут звучало… доповідач… відносно того, що взагалі нема поняття "права на мову", то я хотів би сказати, що право на мову – це абсолютне природне право людини, невід'ємна частина особистості, і втручання правове чи нормотворче в ці функції людини по реалізації свого природного права мають бути дуже коректні в праворозумінні, і не допускати то, що сейчас робиться цим законом. Ми ставимо на кон питання розколу нації. Що тут незрозуміло? У нас є українська нація, читайте статтю 11. Як можна ставити одним Законом про державну мову… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Завершуйте. 15 секунд, завершуйте. 11:49:08 НІМЧЕНКО В.І. Як можна ставити питання про державну мову - і цим же законом викорінювати інші мови, які є в Україні? Мільйони – мільйони громадян! – руськомовні та інші мови, які є. Почитайте, що ми прийняли... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, коментар Княжицького.
11:49:31 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Правка відхилена, оскільки це Закон про державну мову, який виключно визначає правила її застосування. Щодо регіональних мов, як це пропонує колега Німченко, це не є предметом регулювання цього закону. Тому правка відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по 160 поправці. 11:49:59 За-14 Поправка відхиляється. Наступна - 161 поправка. Німченку слово, будь ласка.
11:50:06 НІМЧЕНКО В.І. Німченко, платформа "За життя". Яке тут доповнення мають місце. Я хочу сказати і трошки, щоб згадали. Коли 1 декабря… 1 грудня 1991-го проходив референдум і українська нація висловилась за свою незалежність, за свою… Це не лише свято, це визначили свою, статус своєї нації, своєї нації. І там входили до 40 відсотків людей, які були іншомовними, ніж україномовними. І тоді ми бачили, що це дійсно вірно. А на сьогоднішній день це питання – забули цих людей. І тому ми й кажемо, чи доповнення, що якраз через референдум передбачити в законі, що на реалізацію свого права управляти державними справами народ весь має право таке, а… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. … україномовні. Російськомовні – це тоже громадяни України. Чому закон, нам вказівка йде, Європа каже про це – рекомендації. Венеціанська комісія каже про це, що це дискримінуєте ви, що ви робите? А ми топчем, з-за халяви витягли цей законопроект і хочемо прийняти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, коментар голови комітету.
11:51:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Це Закон про державну мову, а не про правила застосування регіональних мов. Ви можете подати законопроект про правила застосування регіональних мов, я не буду за нього голосувати, а за цей буду. Дякую. Поправка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по поправці 161, шановні колеги. Будь ласка. 11:52:13 За-11 Поправка відхиляється. 162 поправка. Автору, пані Бойко, будь ласка, мікрофон.
11:52:22 БОЙКО О.П. 162 правка, пропонується частину третю статті 5 викласти в наступній редакції: "Складання іспиту на рівень володіння державною мовою, необхідний для набуття громадянства України, здійснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки". Я не буду наполягати на підтвердженні цієї правки, тому що вона була врахована частково, і комітет пропонує: "…встановленому Кабінетом Міністрів України". Можна з цим погодитися. Натомість хочу все ж таки свою думку щодо попередньої правки. Я не поділяю думку щодо того, що треба створювати окремий ЦОВВ у зв'язку з тим, що це не узгоджується з концепцією реформи державного управління в частині оптимізації функцій саме ЦОВВ. Можливо, при підготовці наступних наших кроків, технічного і юридичного опрацювання, можливо, така думка буде врахована. Прошу її врахувати. Але цю правку на підтвердження не ставлю. Дякую. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Наступна. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:53:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до наступної. 163-я. 164-а. 165-а. 164. Будь ласка, Німченко, 164-а.
11:53:29 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, чому ця внесена пропозиція, стосовно документообігу, стосовно особистості? І тому ми хочемо, по-перше, для доповідача інформація, що не треба плутати ідентичність і самоідентифікацію, на що ви посилаєтесь в своєму законопроекті. А тому ми пропонуємо, що, виходячи… вперше тут появляються інші мови, інша мова - етноукраїнців. Подивіться. Але ви нічого не пишете і нічого не регулюєте. Ну як це можна? Це недопустимо! І, по-друге, якщо ви вже сказали, що есть мовна етносамоідентифікація, то вона і має бути в цьому документі завершена. До цього я вам скажу, що не лише наша "Опозиційна платформа" про це веде мову, і тому... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. НІМЧЕНКО В.І. І тому ми просимо врахувати зазначені доповнення і зміни. ГОЛОВУЮЧИЙ Будь ласка, пане Микола.
11:54:52 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поправка стосується того, щоб не можна було видавати паспорти, де є записи, наприклад, англійською мовою. Але якщо це стосується міжнародних договорів, то такі документи дублюються українською і англійською. Тому комітет цю поправку відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку 164, комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 11:55:23 За-11 Рішення не прийняте. 165-а. 167-а. 168-а. 169-а. 165-а - врахована редакційно. Будь ласка, Папієв.
11:55:42 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Я прошу поставити на підтвердження 165 поправку, 166-у, 167-у, 168-у, 172-у, 175-у, 176-у, 181-у, 183-ю, 187-у, 188-у, 189-у, 190-у, 191-у, 193-ю, 194-у, 195-у і 196-у порівняльної таблиці до проекту Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної. І передаю відповідну письмову заяву Голові Верховної Ради України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, пане Миколо.
11:56:24 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Голово! Як я вже пояснював, відповідно до Регламенту за наполяганням народних депутатів може, може, не обов'язково, але може бути проведене обговорення врахованої головним комітетом пропозиції, поправки з наступним після обговорення голосуванням, включенням її частини. Тобто немає в Регламенті такого пункту. Може колега Папієв ініціювати обговорення. Якщо зал за це проголосує, ми можемо обговорити ту чи іншу правку – це пряма норма Регламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, увага! Я навіть по пам'яті не можу всі ці поправки запам'ятати. Тому я ставлю 165-у. Потім ви дасте мені список, і ми будемо говорити вже після перерви. (Шум у залі) Отже, колеги, увага! Я ставлю 165-у, як вимагав Папієв. Потім ми вже продовжимо дискусію, бо у нас ще є заява від двох фракцій на виступ. Я ставлю на підтвердження 165 правку. Вона врахована редакційно. Хто за те, щоб врахувати її повністю, прошу проголосувати. 11:58:26 За-79 Рішення не прийнято. Таким чином, колеги, в… КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … правка Брензовича не прийнята зовсім. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз… Подискутуємо в перерві. Пане Миколо, в перерві подискутуємо. Зараз я хочу оголосити, що отримав заяву від двох фракцій, "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту", яку вони готові замінити перерву на виступ. І я запрошу до виступу Володимира Ар'єва. Будь ласка, 3 хвилини. І, пане Миколо, о 12:30 ми повернемось до обговорення. Будь ласка, пане Володимире.
11:59:01 АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, за нашими виборами, скандалами ми опинилися у результаті в такому собі коконі і зовсім не помітили тектонічних процесів, які сьогодні відбуваються в цивілізованому світі. І ці тектонічні процеси вони стосуються кардинальної зміни ставлення, зокрема, в Європі до Російської Федерації. Вчора Європарламент понад 400 голосами ухвалив резолюцію, в якій фактично змінюється ставлення до Російської Федерації як до партнера. Це нарешті сталося. Для цього треба було 5 років, 5 років роботи української влади на чолі з Президентом України, роботи Міністерства закордонних справ, це робота була народних депутатів, які володіють англійською мовою і їздили в Брюссель, у Страсбург, в Європарламенті відпрацьовували для того, щоб переконувати, що з Росією дипломатично мовою розмовляти більше неможна, тому що Росія продовжує свою агресію. Я вам зачитаю основні тези, які були ухвалені у вчорашньому рішенні Європейського парламенту, вчорашньої резолюції. Резолюція підкреслила необхідність перегляду угоди ЄС з Російською Федерацією про співпрацю і партнерство і нарешті викреслити ставлення до Росії як до стратегічного партнера. Резолюція чітко вказала, що санкції проти Росії мають бути продовжені, допоки Росія продовжує свою агресію. Засуджена російська кампанія з дезінформації. Нарешті в Європі відчули, що таке те, що ми відчували з 2014 року, в Європі уже нарешті зрозуміли, що сталося з їхнім інформаційним простором і як підривають сьогодні європейську єдність. Засуджено загрози сусідам, зокрема як Україні, так і загрози в Балтійському регіоні, регіоні Чорного моря і Середземного морів. Засуджено, фактично поставлено знову під питання необхідність будівництва "Північного потоку–2", який названо загрозою енергетичній безпеці Європи. І я вважаю, що нарешті це зрозуміння відбулося, після того як ми своєю активною роботою в трикутнику: Президент, уряд і парламент - змогли на зовнішній арені цього… нарешті переконати наших колег. Особливо це важливо, що сталося це на фоні відповідного голосування за відповідні законопроекти у Конгресі Сполучених Штатів України, де було дано 180 днів на дослідження статків Путіна і 90 днів на…
12:02:46 ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. АР’ЄВ В.І. … 90 днів на те, щоб проінформувати американських законодавців щодо російської агресії. Тим більше, що російська агресія, зараз спецслужби по всьому світу дають інформацію про те, що це Путін нападе. Це не жарт, а це реальність. І тому нам треба сьогодні об'єднатися і протистояти російській агресії, адже Україна сьогодні на вістрі, і це найголовніша небезпека. І ми маємо сьогодні розуміти, що це є завдання всього українського суспільства - вистояти у… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, я хочу повідомити, що до мене надійшов лист від народного депутата Папієва. Хочу теж повідомити, що тут багато правок до 165-ї, повертатись ми не будемо. (Шум у залі) Кожну правку і я, і Ірина Геращенко оголошували з трибуни. Ми не будемо вертатись і скакати по всьому закону. Кожна була оголошена, колеги. Я не дозволю, щоб ми взагалі зривали таким чином. Ведучий кожну правку оголошує. Після 165-ї будемо ставити на голосування. До 165-ї ставитися на голосування не буде. Ми кожну з правок називали, коли йшов їхній розгляд. Дякую вам. Зараз я оголошую перерву на 30 хвилин. В 12:30 прошу всіх прибути в зал, і голову комітету, для продовження нашої роботи. (Після перерви)
12:34:12 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, час, відведений для перерви, вичерпаний. Я прошу усіх заходити в зал. Авторів правок я прошу приготуватись, і голову комітету я прошу зайняти робоче місце. Колеги, хочу вам повідомити для того, щоб не було жодних страхів і непорозумінь. Справді, кожен народний депутат має право поставити на підтвердження будь-яку правку, яка була врахована комітетом, це є пряма норма Регламенту. Але, окрім того, хочу вам нагадати практику розгляду наших масштабних законопроектів: чи антикорупційного закону, чи медичної реформи, чи освітньої. Після проходження всіх правок комітет проведе своє засідання і повідомить Верховній Раді України, які з правок є принципово критично важливими, щоб законопроект був цілісний і щоб він міг повноцінно працювати. І потім ми - і це по закону, і за нашою практикою, - зможемо до тих поправок повернутись і їх підтвердити, колеги, коли комітет проведе необхідну роботу. Тому і говорю телеглядачам, які нас дивляться і вболівають за мову, і народним депутатам: не треба цього остерігатись, це звичайна, закономірна робота. Перед прийняттям закону в цілому комітет запропонує повернутись до правок, які протягом обговорення ставились на підтвердження, і ми зможемо до них повернутись. Це перше повідомлення. Наступне. Я пропоную, щоб ми йшли в тій самій послідовності, як і йшли до тих пір, тобто ваші правки ми будемо ставити, але по ходу проходження їх. Зрозуміло, так? Тобто всі правки будуть ставитись. Ви по будь-якій з них зможете взяти слово. По 160… Будь ласка, я тому і даю вам, я тому і включаю вам мікрофон. 166 правка. Слово надається народному депутату Папієву. Будь ласка.
12:36:20 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, шановні телеглядачі, які спостерігають за тим, що відбувається в Верховній Раді України. Мені дуже хотілося б, щоб Голова Верховної Ради України, коли говорив про практику прийняття законопроектів, все ж таки якось напрягся і посилався на норми Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", і казав, яка це стаття, у відповідності до якої статті. Бо ваша практика, вона призводить до того, є вже два рішення Конституційного Суду, які відмінили закони і визнали їх норми неконституційними у зв'язку із порушенням процедури їх прийняття. На сьогодні я як народний депутат України, хочу скористатися своїм конституційним правом законодавчої ініціативи - і відповідно до частини третьої статті 120 я наполягаю на обговоренні, і щоб головуючий поставив на голосування, на підтвердження ті статті, які за нумерацією відповідають порівняльній таблиці проекту закону, який розглядаємо ми на друге читання. І прошу ставити їх на голосування… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ПАПІЄВ М.М. І прохання ще одне, і до головуючого, і до голови комітету, який зараз знаходиться на трибуні. Ніхто не має права дозволяти собі трактувати закон, ви не є Конституційний Суд, нехай Конституційний Суд трактує закон. Ви можете вкладати свої думки або практику, а я вкладаю свої і, давайте, кожен із нас буде на своїй правді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я зворотно звертаюся з проханням. У вас сьогодні якась така традиція вже, про "понятія", "напрягтися". Ви, будь ласка, свою кримінальну лексику, яка була вам завжди притаманна, зберігайте для своїх середовищ, де ви часом проведенням займаєтесь. Я дуже вас прошу коректно висловлюватися, я достеменно коректно звертаюся до вас: вибачаюсь, прошу. І коли ви звертаєтеся до Голови Верховної Ради, будь ласка, коректно себе поводьте і коректно звертайтеся. Перше. Наступне, колеги. Я цілковито підтвердив на початку, що по кожній правці, яку ви маєте намір поставити на підтвердження, вам буде дано слово і буде поставлене на підтвердження. Я, колеги, пригадую… Будь ласка, зараз я не давав слово. Я розумію небезпеку, я пам'ятаю, чому був скасований Закон "Колесніченка-Ківалова". Власне, тому що Партія регіонів, яку ви всі представляєте, порушили тотально Регламент, не тільки порушували, а з бойовиками калічили опозицію. Тому ми йдемо по кожній правці. Тому я як Голова Верховної Ради забезпечую право кожного депутата озвучити кожну правку. І ми не підемо на жодне порушення для того, щоб забезпечити розгляд згідно діючого закону. Розуміючи навіть, що це є форма затягування часу, буде кожному надане слово, кожне голосування буде в залі проведено. Я у відповідь вас закликаю вести себе коректно і гідно. Отже, 166 правка. Пане Микола будете коментувати? 166-а, будь ласка.
12:39:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. 166 правка - на підтвердження, ви маєте на увазі? ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, на підтвердження ставиться. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я не бачу сенсу, вибачте, затягувати закон. Лише коротко скажу колезі, що Конституційний Суд вже три роки не тлумачить закони, оскільки ці повноваження у нього забрали. А тлумачити закон може хто завгодно, а Конституційний Суд Конституцію тлумачить. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
12:39:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Ще раз прошу, щоб ми йшли по поправкам без ремарок одне до одного. Я ставлю на голосування на підтвердження на вимогу народного депутата Папієва правку 166. Нагадую, що комітет її врахував, і я ставлю її в повному обсязі. Комітет врахував її частково, я ставлю в повному обсязі. 12:40:30 За-36 Також колеги, я хочу наголосити, тут у нас відбулася, перед тим як ми перейдемо до наступного обговорення поправки, на вимогу народного депутата Папієва і поставимо її на підтвердження, я хочу ще наголосити на одній дуже важливій нормі Регламенту, що згідно 120-ї… Шановний пане Папієв, я думаю ви не будете з цим сперечатися, перша частина 120 статті, яка визначає підготовку закону до другого читання, вона говорить про те, що обговорення відбувається в порядку і нумерації, запропонованої головним комітетом. І ми рухаємося зараз по порядку і по нумерації. Якщо ви зараз захочете повернутися до якоїсь попередньої поправки, нам на це треба тепер 226 голосів, щоб повернутися. Тому рухаємося далі, а я уважно слідкую за залом, щоб у нас не було пропущених поправок. 167 поправка. І слово надається шановному колезі пану Папієву. Будь ласка.
12:41:28 ПАПІЄВ М.М. Дякую, шановна Ірина Володимирівна! Я вдячний вам, бо ви у президії єдина головуюча, яка дотримується норм Регламенту та законів України, за що я вам щиро вдячний. Ви не коментуєте виступи народних депутатів, як дозволяє собі Голова Верховної Ради України в порушення Регламенту. Але ми зараз говоримо про наступне. Я от представляю Чернівецьку область, Буковину – багатонаціональний край. І нам необхідно сьогодні при прийнятті законів врахувати конституційні права та європейські взагалі норми по відношенню до нашої багатонаціональної громади України, які є громадянами України. Шановні колеги, я прошу поставити на підтвердження цю норму статті… цю норму правки 167, і прошу проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу коментар голови комітету. Коментаря немає. Я прокоментую все-таки. Дивіться, 167 стаття, вона стосувалася того, що громадянин України, який за своїм етнічним походженням не є українцем і рідна мова яких відмінна від української, записують своє ім'я та прізвище відповідно до правил українського правопису. Власне, очевидно, що саме цього стосувалася ця поправка. Я дуже прошу, коли ми обговорюємо поправку, на чому наполягає зараз народний депутат Папієв, щоб ми говорили саме про тіло поправки. Я змушена звернутись до вас, пане Папієв. Ви наполягаєте на голосуванні, тому що це дуже правильна насправді поправка, що людина має записувати своє прізвище згідно транскрипції української мови. Наполягаєте? Добре. Колеги, за наполяганням народного депутата Папієва я ставлю у повному обсязі поправку 167, яка була комітетом врахована редакційно. 12:43:31 За-54 Рухаємося далі. 168 поправка. Подоляк це поправка, і вона також ставиться на підтвердження народним депутатом Папієвим. Будь ласка, мікрофон пану Папієву. І потім мікрофон автору поправки пані Подоляк.
12:43:46 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги, ви знаєте, що можуть бути різні підходи, так само, як і писати, запис прізвище, ім'я відповідно до національної традиції громадяни України можуть робити, і відповідно до українського правопису. Хотілось би, щоб все ж таки було першим, на першій черзі було право громадянина записувати своє ім'я, прізвище та по батькові відповідно до його національної традиції, щоб ми з повагою ставилися до громадян України інших національностей. Я прошу поставити 168 поправку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Пані Подоляк, ви як автор цієї поправки, 168-ї, будете брати слово? Тому що ми згідно Регламенту обговорюємо зараз цю поправку, яку пан Папієв вимагає поставити на підтвердження. Будь ласка, голова комітету, прошу.
12:44:47 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Колеги, цю поправку було враховано. Оскільки питання мови не є етнічним питанням, відтак право застосовувати особливі правила написання дозволено всім громадянам України, незалежно від етнічного походження, якщо вони вважають рідною іншу мову, ніж українську. Ну, колега, який пропонує поставити це на підтвердження з "Опозиційного блоку", і далі пропонує ділити громадян за етнічним походженням. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, будь ласка, визначатися по 168 поправці. Ми не можемо обговорювати, всі бажаючі. Пані Ірина мала право взяти слово як автор. 12:45:24 За-46 Поправка відхиляється. 169 поправка народного… А! Народного депутата Німченка, і після цього ми перейдемо до поправок, вказаних у письмовому зверненні народного депутата Папієва. Просто рухаємося згідно 120 статті першої частини за порядком, запропонованим головним комітетом. Будь ласка, 169 стаття. Народний депутат Німченко, прошу.
12:45:52 НІМЧЕНКО В.І. Платформа "За життя", Німченко. Шановні колеги, тільки подивіться, з'являється термін в законі "за походженням, етнічним походженням не є українцями". Звертаю увагу, ніде Конституція України не містить терміну "українці" - є "громадяни України". І дальше, ще одне: "… і рідна мова яких є відмінна від української". Це що? Це проходили в 33-му році. Я хочу, щоб запам'ятали це! Що це за "відмінна від української мови"? Що це таке? Як це ставиться з точки зору природи права, природного права? Це перше. І вона не має права на існування, не вписується ні в які рамки. І друге. Ми пропонуємо цивілізований підхід, ми пропонуємо, щоби вирішувати це питання, як це і мала місце практика… ГОЛОВУЮЧИЙ. З0 секунд завершити. Будь ласка, 30 секунд завершити. НІМЧЕНКО В.І. …були за своєю етноідентичністю, етноідентичністю, мали ті ж необхідні документи для своєї самоідентифікації. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету по цій поправці.
12:47:22 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую. По-перше, пані головуюча, ну, це знову, коли Німченко повернувся до попередньої правки, яка була проголосована, хоч мав обговорювати наступну, але оскільки він неї торкнувся, хочу якраз сказати, що колеги Подоляк, Семенуха і Острікова пропонували виключили з закону норми, слова "які за своїм етнічним походженням не є українцями". І комітет це підтримав, тому що ми не ділимо українців за етнічним походженням. Натомість "Опозиційний блок", повертаючись до традицій німецької... фашистської Німеччини, знову пропонує ділити громадян за етнічним походженням. Ми всі категорично цього проти. Тому ми зараз, на жаль, не було голосів в залі, і на наполягання "Опозиційного блоку" знову почали українців за етнічним походженням ділити. Сподіваюся, потім ми це виправимо. Дякую. Щодо 169 поправки, вона була відхилена, з якої виступав, мав виступати пан Німченко, оскільки вона, знову ж таки, стосується регіональних мов, а це - Закон про державну мову. Тому прошу її не підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хочу щоби ми все-таки рухалися по тексту поправок. 169 поправка. В нас під час дискусії ніхто не назвав, про що тут ішлося. Тут ішлося про поширення статті першої, цієї статті в офіційних документах: документи освіти, трудової книжки, військового квитка. Я зараз ставлю її на голосування, цю поправку, але дуже прошу, щоб автори поправок ішли по тексту поправок. Будь ласка, прошу визначатися. Я бачила вашу руку. Ми рухаємося далі, і потім у вас буде можливість. 12:49:00 За-15 Поправка відхиляється. 170 поправка. Народний депутат Писаренко, будь ласка.
12:49:06 ПИСАРЕНКО В.В. Я пропоную додати статтю 6-1, яка буде містити наступне. Що: "Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії національних мов або мов меншин" мовами національних меншин в Україні є: білоруська, болгарська, гагаузька грецька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська мови". Це є в законі, яким ми ратифікували відповідну конвенцію, Європейську хартію. Тому нам потрібно, щоб у нас це питання вже було вирішено раз і назавжди, зазначити це і продублювати в Законі про мови, адже спекуляцій на цю тему дуже багато буде. В мене сьогодні в Харкові люди дуже часто запитують: де і як їм будуть говорити, чи застосовувати мову, чи не застосовувати мову в нормальному житті. Я хочу сказати, що парламент зараз повинен дати сигнал для людей, що наш… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте, прошу вас. ПИСАРЕНКО В.В. Цією статтею ми дамо сигнал для людей, що наші міжнародні зобов'язання щодо мов, регіональних мов і мов національних меншин ми підтримуємо, і не буде такого, що люди, які розмовляють російською, угорською, польською чи німецькою, словацькою і використовують її на території України, будуть обмежені якимось чином. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
12:50:41 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Такий сигнал даний в цьому законі статтею 2, де сказано, що закон взагалі не поширюється на приватне спілкування, тому люди в Харкові можуть говорити будь-якою мовою. Щодо цієї статті, про яку ви говорите, по-перше, Закон про ратифікацію Європейської хартії вже є законом, тобто там це вказано. А дублювати його треба не в цьому законі, а в Законі щодо застосування мов корінних народів і національних меншин, який відповідно до цього закону має бути поданий Кабінетом Міністрів, там може бути це продубльовано. Хочу коротко сказати, мені зробили зауваження народні депутати, що деякі виступаючі народні депутати належать не до "Опозиційного блоку", а до "Опозиційної платформи – "За життя". Ну це має значення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Не має значення, хто до якої платформи все-таки належить, коли ми обговорюємо поправки, дорогі мої. Але ми голосуємо зараз з вами за поправку 170… (Шум у залі) Ні, я не думаю, що пан Княжицький вас рекламує. Ми так далеко ще не заходили сьогодні, от. Але в рамках роботи над нашим законопроектом, будь ласка, прошу визначатися по 170 поправці. Будь ласка. Комітет її відхилив, нагадую. Обмінялися думками. 12:51:52 За-10 Поправка відхиляється. Наступна 171 поправка. Народний депутат Німченко, будь ласка.
12:51:58 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, ну, я вам скажу, змісту цього закону немає меж. Ми пропонуємо виключити взагалі цю частину статті 6. І подивіться, яку смислову нагрузку вона несе? Відносно запису в паспорті для виїзду за кордон. Та не законодавча це справа. Ви подивіться, положення про паспортизацію – там все є. Про видачу віз – там все є, все там виписано. Про що ми тут пишемо? Ми… Це не закон, це по суті інструкція. І я хотів би на це звернути увагу. І просимо підтримати нашу позицію про те, що частину третю треба виключити, оскільки вона по суті замусорить цей законопроект, якщо він має право на існування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, коментар голови комітету.
12:53:06 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Комітет відхилив цю правку, бо мова йде про те, що англійською мовою в українських паспортах в мене мають писати "Микола", а не "Николай", про це ця норма. Тому комітет її відхилив. Прошу не підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися. 12:53:33 За-10 Поправка не приймається. Наступна - 173 поправка. Будь ласка… 172-а. Будь ласка, народний депутат Писаренко. Вона врахована, але він автор і має право зараз взяти слово. Прошу. Будь ласка, Писаренко.
12:53:52 ПИСАРЕНКО В.В. Да, я лише з метою обговорення, без голосування. Хочу сказати, що достатньо жорстке формулювання щодо вимоги вільного володіння змінено на обов'язок, але, звичайно, нам дуже треба уважно підходити до категорії осіб, до яких буде встановлено законодавчий обов'язок знати мову. Я ще раз хочу наголосити, що в подальшому механізм ще для нас невідомий. Ми розуміємо, що будуть якісь рівні володіння, які потрібно буде… підтверджені. Ми не знаємо, як буде функціонувати ця система, і дуже добре, щоб ми якось хоча би її зараз напрацювали чи мали проектно, для того щоби громадяни розуміли, що для цих категорій осіб будуть встановлені такі-то вимоги і вони можуть мати доступ до професії саме через такі критерії. Тоді у нас не буде проблем, про які зараз говорять мої колеги з різних фракцій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Не наполягає на голосуванні шановний наш колега, тому що ця поправка була врахована комітетом. Наступна - 173 поправка. Народний депутат Німченко.
12:55:01 НІМЧЕНКО В.І. Ми пропонуємо, що потрібно слідувати виключно Конституції України і її нормам як нормам прямої дії. А для цього ми кажемо і пропонуємо, що не можна взагалі застосовувати, що таке вільне володіння державною мовою. І наступна частина... стаття 7 передбачає, хто повинен вільно володіти. А тепер подивіться, Конституція України, стосовно того ж кандидата в Президенти чи Президента, вона що, передбачає вільне володіння державною мовою? Там вказано: володіння. Це природне право, що тут не зрозуміло? Як можна? І друге. Я хотів би все-таки запитати, що у нас за місія тут з виконавчої влади, з Кабінету Міністрів? Пан Кириленко - який його статус? Де Регламент це передбачає, що він був "язиком оригінала", щоб.... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Було згадано прізвище Кириленка... 30 секунд, будь ласка. Будь ласка, Німченко, 30 секунд. 12:56:20 НІМЧЕНКО В.І. ...функції, які не пов'язані з законодавчим процесом, і він немає ніякого відношення до цього. Я хотів би отримати пояснення з цього приводу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хочу від імені Верховної Ради України подякувати уряду і зокрема віце-прем'єр-міністру пану Кириленку за те, що уряд присутній під час обговорення ключового законопроекту. І, да, було би добре, щоб тут ще були і більше депутатів-кандидатів в Президенти, лідерів фракцій. Тому що обговорюємо ключовий законопроект. І, власне, ми весь час, в тому числі ваша фракція, ставить питання неприсутності міністрів, неприсутності міністрів під час обговорення. Тому, коли вони присутні, знову погано. Це дуже правильно, що міністри і віце-прем'єри беруть участь, беруть участь в розгляді ключового законопроекту. Це правильно в парламентсько-президентській республіці і це точно не заборонено. Тепер рухаємося далі. Рухаємося далі. І роз'яснення голови комітету відносно поправки, яку ми обговорюємо, 173-я.
12:57:28 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, по-перше, термін "вільне володіння" нами виключено. А якщо буде ставитись на підтвердження поправка, то опозиційні всі ці блоки і фракції, "За життя", і за все інше його мають змогу повернути. Зараз він виключений. Ця поправка відхилена, тому що закон якраз чітко дає повні правила і дієву процедуру засвідчення рівня володіння мовою за європейською моделлю. Тому пропонується поправку відхилити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування зараз цю поправку. І віце-прем'єр, якого згадували, вимагає хвилину після цього часу. Звичайно, ми йому її дамо. Будь ласка, 173 поправка. Я прошу визначатися. 12:58:13 За-12 І тепер і пан Німченко звертався до віце-прем'єра, і віце-прем'єр бажає відповісти пану Німченку щодо його запитання. Будь ласка, хвилина.
12:58:23 КИРИЛЕНКО В.А. Моя присутність тут підтверджує єдність парламентської коаліції, Кабінету Міністрів України та Президента України у повазі до української мови як державної, чого, на жаль, не скажеш про різноманітних "регіоналів", які зараз приховуються під різноманітними іншими назвами і ось уже другий день поспіль намагаються активно дезінформувати український народ. Але їм це не вдається, оскільки парламент діє від імені українського народу і парламент має чіткий намір згідно Регламенту і Конституції, не порушуючи нічого, на відміну від вас, ухвалити той закон, який передбачений Конституцією, програмою діяльності коаліції та програмою діяльності Кабінету Міністрів України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за роз'яснення, шановний колего. Рухаємося далі. 174 поправка пані Бойко. (Шум у залі) Ні, я перепрошую, зараз пані Бойко має право на слово. По-друге… (Шум у залі) Не було прізвищ згадано, а до того було… Будь ласка! Будь ласка! Будь ласка! Не було згадано. Була згадана Партія регіонів, у нас в парламенті немає Партії регіонів. Добре…
12:59:46 БОЙКО О.П. Шановні колеги, правка 174 технічно-юридичного характеру. Назву розділу ІІІ викласти у наступній редакції: "Розділ ІІІ. Вимога вільного володіння українською мовою як державною". Комітет пропонує цей розділ назвати як "Обов'язок володіння державною мовою". Прошу поставити на підтвердження, оскільки вважаю, що моя правка відповідає більше змісту і назві самого Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:00:21 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановна колега, у зв'язку з тим, що правка 172 колеги Писаренка була врахована, присутнім запропоноване у поправці уточнення "вільно володіти" комітетом відхилене, оскільки вільне володіння – це не рівень, а просто побутовий термін. Але за цим законом існує декілька рівнів володіння, більшість з яких є рівнями вільного володіння. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати по 174 поправці. 13:00:59 За-11 Поправка відхиляється. Наступна - 175 поправка. Там була вимога, шановний пане Кишкар, там була вимога народного депутата Папієва, і потім я вам дам слово. Ну, у мене є письмова вимога. Будь ласка.
13:01:16 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Дякую. Шановна пані головуюча, шановні колеги, ви знаєте, що мені все ж таки хотілось би взагалі зрозуміти законні підстави Кабінету Міністрів взагалі втручатись в діяльність абсолютно самостійного органу, визначеного Конституцією України як найвищий законодавчий орган Верховної Ради України. Хочу нагадати віце-прем'єр-міністру все ж таки норми Конституції України, що Кабінет Міністрів підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. І прошу не заважати законотворчій роботі народних депутатів України і не втручатися в нашу діяльність, тому що це знову ж таки буде ще одним пунктом, коли ми будемо давати конституційні подання стосовно неконституційності норм цього закону, який принижує громадян України інших національностей. Це буде ще одна норма порушення процедури розгляду та прийняття цього законопроекту. І я порадив би віце-прем'єру все ж таки більше зайнятися "Євробаченням" і, може, очолити якийсь хор мальчиков, так, і щоб Україна була представлена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, а я ще раз хочу звернутися до всіх тут присутніх, що ми обговорюємо законопроект. Давайте не ображати один одного. Це перше. Друге. Було звернення від народного депутата Німченка до представника уряду. І я дякую уряду, який дав комплексну відповідь відносно єдності позицій коаліції уряду в обговорюваному законопроекті. Це була відповідь пану Німченко. А від авторського колективу, будь ласка, зараз даю коментар… від авторського колективу Рудику слово. Я дам вам слово зараз, пане Німченко. Ну, я ж вас бачу і чую, ви думаєте, ви так тихо говорите. Я чую вас навіть з-під тих кулуарів. Будь ласка, пан Рудик. Потім будемо голосувати за поправку.
13:03:02 РУДИК С.Я. Шановні колеги, в цій правці врахована версія звучить так: "особи, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків". Чи не здається вам, пане Миколо, що вільно володіти державною мовою звучить набагато краще, ніж просто якісь зобов'язання? Тому що ви розумієте, що зобов'язати нашого чиновника говорити мовою на свій розсуд може означати, ну, далекий від ідеалу Шевченка варіант. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету, так як ми за поляганням народного депутата… наполяганням пана Папієва обговорюємо цю поправку 175. Прошу.
13:03:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колего, роль тут не грає, що мені здається. В нас є рішення комітету, яке приймалося на комітеті. І комітетом було вирішено, що "вільне володіння" – це побутовий термін і ми запропонували використовувати більш точну шкалу рівнів володіння, засновану на стандартах Європейського Союзу, щоб чітко визначити, коли в житті, на роботі який рівень володіння потрібний. І детально ми зможемо про це з вами поговорити пізніше, коли відповідні правки будемо розглядати, які цього стосуються. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, нагадую, поправка була врахована редакційно. Вимагають поставити її на підтвердження в повному обсязі. Ставлю на голосування підтвердження в повному обсязі. Колеги, прошу підтримати. Прошу підтримати. Прошу підтримати. Ви не вимагаєте, це Папієв вимагає. Ви займаєте конструктивну позицію, я знаю, пане Осуховський. А народний депутат Папієв займає позицію: згідно Регламенту він вимагає все ставити на підтвердження. 13:04:40 За-49 Рухаємося далі. (Шум у залі) Давайте. Ну у нас все нечесно сьогодні, розумієте. От все, що зараз відбувається, це нечесно. Але для цього нам треба зробити зміни до Регламенту, які зараз дозволяють знищити законопроект. 170… Шановний пане Кишкар, згідно Регламенту ми можемо обговорювати будь-яку поправку. Так? І от першим звернувся до мене з цим проханням народний депутат Папієв. Я дуже уважно дивлюсь на зал, щоби всі мали можливість отримати слово, але ми не можемо кожному депутату по одній поправці давати слово. Я не даю оціночних суджень депутатам, але ви мені дуже подобаєтесь, пан Кишкар, сто відсотків. 176 поправка. Будь ласка, пан Кишкар, 176 поправка. Прошу.
13:05:39 КИШКАР П.М. Я, власне, продовжуючи тему не ставити на підтвердження. І прохання до "Опоблоку" – Партії регіонів дослухатися до здорового глузду. Я думаю, що в Чернівцях все-таки трошки більше здорового глузду, ніж в інших регіонах. І, власне, та поправка, яку врахували, пані Шкрум, і чітко визначили статтю 7: "Коло осіб, зобов'язаних володіти державною мовою", – спрямоване саме на те, щоби вказати ту категорію, від якої вимагається володіти українською мовою, і унеможливити оті дорікання, про які говорять, про непублічну, тобто сферу застосування, яка стосується звичайного, цивільно-побутового життя. Я думаю, що таке визначення достатньо коректне і правильне. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар комітету.
13:06:35 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я буду обмежувати свої коментарі, оскільки до мене звернулися активісти, люди, які працювали над цим законом, з проханням, щоб ми все ж таки не затягували процес. Повністю підтримую позицію колеги Кишкаря. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рухаємося далі. Наступна поправка - 181-а. Народний депутат Папієв звернувся з проханням так само по ній висловитися. Але є автор Писаренко. Будь ласка, слово спочатку пану Писаренку.
13:06:59 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. Ми підійшли до питання, коли ми будемо зараз встановлювати, хто у нас зобов'язаний вільно володіти мовою державною. Я хочу сказати, що я ще раз наголошую, що, напевно, введення рівнів володіння на зараз може бути недоречним. Мені здається, що найкраще було б показати, яким чином ця буде система працювати, і після цього її затверджувати. На сьогодні, можливо, потрібно було б або утриматися, або ввести якийсь період, коли б ми зрозуміли, як ця система буде працювати. А для топ-чиновників, можливо, потрібно було б, на рівні державної мови ще й іноземними мовами щоб володіли, задля того щоб ми сьогодні швидше розвивались. Тому що сьогодні, можливо, недостатньо володіти для топ-чиновників лише державною мовою. І це було би краще, і, можливо би, вже ці би акценти могли би поставити в нашому законі. До речі, у мене такі пропозиції будуть. Дякую. Можна без… Голосувати будемо за пропозицію Папієва. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо за роз'яснення. Рухаємося далі. 182-а, будь ласка, поправка. Народний депутат Німченко, це ваша поправка.
13:08:07 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги! По-перше, я хочу повернутись до того, що розуміння "право на мову" - є своє правове визначення. Ще раз акцентую увагу, що це є абсолютне, природне право, і в прямому праворозумінні. І тому всі дії по гіперболізації позитивних норм, які тиснуть на реалізацію природного права, не є природним явищем, і нічого, крім шкоди, не призведе. Що таке слово "зобов'язати"? Кого ми можемо зобов'язати? Це ми можемо зобов'язати чи витренувати когось, чи навчити стрибати, чи когось захоплювати шпіонів, чи ще когось? Іде питання про природне право. "Зобов'язати" – скажіть "має знати", це да, а слово "зобов'язати" взагалі не звучить. Тому ми і кажемо питання про те, щоб виключити там, де зв'язано з обов'язком. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви будете коментувати, пане Княжицький? 13:09:44 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ваша позиція зрозуміла. Ви шануєте тих громадських активістів, які просять нас рухатися швидше по розгляду законопроекту. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, пані головуюча, я буду коментувати там, де це дійсно по суті необхідно, якщо це цікавить народних депутатів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. То колега Німченко пропонує виключити перелік осіб, які зобов'язані знати державну мову. Але такий перелік міститься навіть в інших законах, тому ми цього не зробили. Пропоную не підтримувати. Крапка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення голови комітету цієї поправки. І прошу голосувати по ній, колеги. 13:10:06 За-9 Поправка відхиляється. Наступна поправка, народний депутат Мусій, 183. Будь ласка, вам мікрофон.
13:10:16 МУСІЙ О.С. Шановний голово комітету, в мене більше таке, як з метою тлумачення. Ви змінили дещо редакцію, врахувавши редакційно мої зауваження і мою правку, і насправді додали слово "застосовувати", що є абсолютно логічним і правильним, але в мене було у правці слово "користуватися". Поясніть, будь ласка, можливо, варто і два слова, і "використовувати", і "застосовувати", і "користуватися"? В чому полягає різниця між цими двома словами? І чи не варто краще їх вжити два, а можливо, і ні? Я не наполягаю на голосуванні, але щоб зал зрозумів, надайте, будь ласка, пояснення.
13:11:04 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колега Мусій. Ми по суті підтримали вашу правку, але справді в Конституції використовується термін "застосування мов", тому ми повністю привели термінологію до чинної Конституції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, дякуємо за обговорення цієї поправки. Ми рухаємося далі. І наступна поправка - 186. Ні, я перепрошую, так, у нас є 184 поправка, автор - народний депутат Ігор Васюник. Будь ласка, пане Ігорю.
13:11:30 ВАСЮНИК І.В. Дякую, пані Ірино! І 184-ю, і 178-ю моїми правками пропонувалося закріпити те, що особи, які зобов'язані володіти державною мовою, також зобов'язані використовувати її під час виконання посадових обов'язків. Але оскільки ці дві правки враховані редакційно, я не буду наполягати на їх розгляді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, дякую за конструктивну позицію і за активне доопрацювання законопроекту до другого читання. Наступна - 186 поправка, народний депутат Лесюк. Вона була відхилена. Прошу вас.
13:12:05 ЛЕСЮК Я.В. Коротко. Шановні панове, чому ви писали з Білозір таку фразу, як "на рівні стандартів"? Тобто коли ми говоримо, коли у нас написано… Розумієте, має бути якась кодифікація, не просто людина має володіти мовою, щоб виконувати свої обов'язки. Тобто бажано, щоб була якась кодифікація зроблена і так далі. Я не дуже настоюю, тому що я бачу, по суті воно, в принципі, має правильний напрямок. Але, пане Миколо, ви мені поясніть, будь ласка, це.
13:12:51 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане Ярослав. Основна причина відхилення, хоча по суті вона врахована в тексті законопроекту, полягає в тому, що одна з цілей законопроекту є консолідувати все регулювання питань застосування державної мови в одному законі. Тому замість того, щоб робити посилання на конкретний пункт конкретної статті іншого закону, закон перераховує відповідні посади безпосередньо в тілі, в тексті цього закону. Поправка до частини третьої цієї статті відхилена, оскільки комітет врахував іншу поправку, якою частина третя взагалі вилучена з закону, просто з юридичної казуїстики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Прошу визначатися по 186 поправці народних депутатів Білозір і Лесюк. 13:13:36 За-23 23 – за. Поправка не приймається. Наступна поправка, якщо я не помиляюсь, 192-а, народного депутата Писаренка. Правильно? Дякую.
13:13:48 ПИСАРЕНКО В.В. Да. Дякую. Моя пропозиція прибрати слова: "Уповноважений із захисту державної мови", - задля того щоб ми взагалі підійшли до концепції тих органів, які будуть існувати у сфері регулювання, допомоги, розвитку і таке інше, і взагалі виконання положень цього закону, якщо він буде ухвалений. На сьогоднішній день від частини додаткових органів відмовились, але все одно залишили в тому числі "Уповноважений із захисту державної мови". На мій погляд, нам потрібно навпаки відмовлятися від бюрократів, які будуть слідкувати за додатковими функціями, і надавати більш вільного використання мові, а не ставити людей, які будуть витрачати державні кошти і кожного дня виписувати нам якісь додаткові регламенти. На мій погляд, це могла би робити національна агенція, і нам би було простіше все це контролювати, і нам у цьому випадку не потрібні додаткові чиновники. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Княжицький, будь ласка, позицію комітету, чому ця поправка була відхилена.
13:15:01 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Поправка колеги Писаренка пропонувала вилучили "Уповноваженого із питань державної мови" з переліку осіб, які повинні володіти і застосовувати державну мову. А насправді, вона справді, так, як каже колега Писаренко, була пов'язана з тим, що, на його думку, така посада уповноваженого не є потрібною, ми це вчора обговорювали. І пропозиція, щоб такої посади не було, не знайшла підтримки в залі. І ця поправка відхилена комітетом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по 192 поправці, колеги. 13:15:40 За-8 Поправка відхиляється. Будь ласка, поправка 193, народний депутат Кишкар. Вона врахована, але автор наполягає на слові. Прошу.
13:15:53 КИШКАР П.М. Я дякую пане Миколо, що наша поправка з Ярославом Лесюком знайшла підтримку в комітеті, вона абсолютно логічна і обґрунтована. І пану Писаренку поясню, чому нелогічна його правка, тому що, власне, це перелік тих посад, до яких висувається вимога на володіння державною мовою. А пан Писаренко просить звідти прибрати людину, яка відповідає за своєю посадою, саме функціонально відповідає за те, щоби чиновники володіли українською мовою. І це абсолютно неможливо. Тому і уповноважений нам потрібен як такий, і безумовно, що цей уповноважений має досконало володіти українською мовою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Рухаємося далі. 197 поправка, народний депутат Брензович. (Шум у залі) Так вас не було в залі, шановний пане Михайло! Ми зараз рухаємося.
13:16:46 БРЕНЗОВИЧ В.І. Пункт 2) частини першої статті 7 пропонується вилучити, адже її застосування означатиме порушення рівності конституційних прав, закріплених у статтях 24, 37, 38 Конституції України. Наполягаю на вилученні цієї норми, адже що ми отримуємо? Певні чиновники будуть вирішувати, хто може балотуватися або хто ні. Або після виборів буде переглядати результати виборів за критерієм належного знання мови. Не зрозуміло. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла ваша позиція по цій поправці. Будь ласка, коментар голови комітету, чому вона була відхилена.
13:17:30 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Брензович, в даній нормі не йдеться про жодне обмеження прав. Вимога особи володіти державною мовою напряму пов'язана з можливістю повноцінного виконання особами на відповідних посадах своїх повноважень. Депутат місцевої ради не зможе не знати державну мова хоча б тому, що в такому разі він не зможе ані зрозуміти національне законодавство, ані спілкуватися з виборцями, ані взяти участь у розробці відповідного законодавства. Тому ця поправка була відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, прошу голосувати по 197 поправці. Прошу визначатися. 13:18:12 За-7 Поправка відхиляється. 198-а, Романовський. (Шум у залі) Романовський? (Шум у залі) Ні, по 198-й тільки автор може. Вона відхилена була. 199-а, Рибчинський. Будь ласка, наполягає на слові народний депутат Рибак. Прошу.
13:18:34 РИБАК І.П. Шановний пане Миколо, скажіть, будь ласка, далі по тексту стосовно осіб, які зобов'язані володіти державною мовою, я не зустрів депутатів Верховної Ради України. Це важливе питання, адже і далі по тексту цього законопроекту, там відсутня норма взагалі як така. Коли вона до Президента застосовується стосовно наявності документу про володіння державною мовою, то до людей, які будуть балотуватися в народні депутати України, така норма далі у тексті відсутня. І зараз якраз у пункті 2 частини першої статті 7 немає народних депутатів України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваш коментар. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А поправка? ГОЛОВУЮЧИЙ. По 199 поправці, шановний колего Княжицький.
13:19:19 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего Рибак, по суті я з вами погоджуюсь, але Конституція наша встановлює вичерпний перелік вимог до них, серед яких з якихось міркувань чомусь випала вимога володіти державною мовою народними депутатами, тобто в самій Конституції цього немає. Можливо, в 96-му році це було актуальним і без цього, наприклад, Конституцію не могли прийняти, тому що ми пам'ятаємо, яким чином це тоді відбувалося. І фактично серед всіх конституційних посад лише для народних депутатів не передбачено Конституцією, що вони мають володіти державною мовою. Ми з цього приводу консультувалися з науковцями, професорами права, суддями Конституційного Суду, і всі вони кажуть, що закон не може запроваджувати мовного цензу там, де це не передбачено Конституцією. Відсутність вимог знання мови для депутатів була прийнята в першій редакції Конституції. В цьому скликанні Верховна Рада двічі вносила, між іншим, зміни до Конституції, і ми, на жаль, не спромоглися внести такі зміни. Тому, сподіваюся, що ми внесемо такі зміни. Попри те, засідання Верховної Ради ведуть українською мовою, так, як це відбувається відповідно до чинного законодавства. Ми не можемо давати привід комусь подавати до Конституційного Суду, бо якраз, розумієте, як казали тут деякі народні депутати, за порушення Регламенту до Конституційного Суду... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Бо Конституційний Суд розглядає лише невідповідність Конституції, тому, наприклад, всі закони, скасовані Конституційним Судом, були скасовані тільки на підставі неперсонального голосування, оце було підставою подати до Конституційного Суду. Нам, справді, треба внести таку норму з вами в Конституцію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Немає наполягання на голосуванні по цій поправці, тільки був обмін думками. Обговорення поправки згідно 120 статті пункту 1, як ми весь час це зазначаємо. Наступна – 201 поправка, народний депутат пані Бойко. Прошу.
13:21:05 БОЙКО О.П. Шановні колеги, цією правкою пропонується у пункті 2 частини першої статті 7 після слів "міські голови" додати слово "старости", таким чином, пропонується до переліку осіб, які мають вільно володіти державною мовою, також і старости. Це пов'язано з тим, що відповідно до частини… до статті 14.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування. А відповідно до частини 5 цієї статті староста ще є членом виконавчого комітету за посадою. Микола Леонідович, якщо дозволите, будь ласка, коментар, чому не врахована така правка. І прошу її поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:21:50 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. На думку членів комітету, за законом староста є посадовою особою місцевого самоврядування. А ці особи включені, охоплюються наступним пунктом статті 3 цієї статті. Отже, очевидно, що закон передбачає, що староста має володіти державною мовою, як і інші посадові особи місцевого самоврядування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу визначатися по поправці 201. 13:22:25 За-30 Поправка не приймається. Наступна - 202 поправка. Будь ласка, народний депутат Севрюков вимагає слово. Прошу вас. Не вимагаєте. Рухаємося. 203-я. Вимагає Червакова. Прошу, будь ласка, 203-ю.
13:22:44 ЧЕРВАКОВА О.В. Доброго дня, шановні колеги. 202 поправка. Я хотіла би висловити позицію нашої фракції, що ми повністю погоджуємося з рішенням комітету, і ми не розуміємо бажання деяких наших колег виторгувати привілеї для окремої категорії населення такої як чиновники і посадовці, щоб вони могли не знати української мови. Дійсно, ситуація така, що знання української мови – це інструмент для виконання ними їхніх повноважень і безпосередньо представницьких повноважень. Колега Денисенко просить привести у відповідність нумерацію поправки до нумерації законопроекту, підготовленого до другого читання, бо, з його точки зору, тут закралася ну чисто технічна помилка. Микола Леонідович, я дуже прошу вас звернути на це увагу. Дякую. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Обов'язково звернемо увагу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Далі. Мусій, будь ласка, 203 поправка. Вам слово.
13:23:57 МУСІЙ О.С. Шановний голово комітету, я вважаю, що трактування чи нетрактування Конституції належить все-таки до компетенції Конституційного Суду, а не народних депутатів. Тим більше, що в першому читанні була проголосована норма щодо народних депутатів. І невідомо, яке рішення прийме Конституційний Суд стосовно народних депутатів. Не треба нам тут займатися гаданням: конституційно воно чи неконституційно. Саме тому оця редакція комітету, де будуть викреслені народні депутати, дасть змогу проходити сюди всіляким промосковським, невідомо яким товарищам, яких головуючі будуть переривати і не давати їм розмовляти російською, московською мовою. Саме тому, напевно, не є доцільним… І доцільним вважаю зараз залишити все-таки "народні депутати", і нехай звертаються хоч до Конституційного Суду, хоч в Гаагу, хоч ще кудись. Буде рішення Конституційного Суду – не будемо застосовувати. А не буде… Тому… тоді так станеться, тоді будемо ініціювати зміни до Конституції. Тому прошу на підтвердження поставити цю правку. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:25:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
13:25:06 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний колего, це є єдине місце, за яким вороги української мови, які хочуть не допустити прийняття і скасування цього закону, мають право звернутися до Конституційного Суду. Ми не знаємо, яким буде Конституційний Суд в майбутньому. Ми сподіваємось, що він буде патріотичним і буде чинити в правовій ситуації, але може бути інакше. Тому я прошу всіх, і вас особисто, колего Мусій, усвідомлювати вашу політичну відповідальність перед майбутніми поколіннями, бо через одне це слово, яке ми можемо виправити, внісши зміни разом з вами до Конституції, може бути скасований взагалі цей закон. Саме тому народні депутати були дуже обережними. Подумайте добре. Давайте, може, ми це залишимо, внесемо зміни до Конституції і приведемо закон у відповідність до нього. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? МУСІЙ О.С. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на підтвердження правку 203, так? Комітет її підтримує, комітет її врахував. Хто підтримує позицію комітету, прошу голосувати. 13:26:10 За-43 Рішення не прийняте. 204-а. Не наполягає. 205-а. 204-а, наполягає, так? Будь ласка, Брензович.
13:26:21 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую. З пункту 3 частини першої статті 7 вилучити слова "…посадові особи органів місцевого самоврядування", адже їх застосування означатиме порушення рівності конституційних прав, закріплених у статтях 24, 37, 38 Конституцій України. В запропонованій редакції частини 2 і 3 статті 7 призводять до порушення рівних прав і можливостей громадян, закріплених, зокрема, у статті 24 і 38 Конституції України та в чисельних міжнародних договорах, зокрема в європейській Конвенції основоположних прав і свобод людини. Шановний пан Княжицький, ви кажете про те, що, якщо він не володіє вільно українською мовою, не може свої зобов'язання виконувати. Ну, це вирішує громада, яка хоче його обрати чи зняти з посади. Можна залучати і перекладачів. І зараз є такі високопосадовці в нашій країні, які не володіють українською мовою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.
13:27:17 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, цей закон якраз і, думаю, закриє ті щілини в законодавстві, які дозволяли, як ви кажете, деяким високопосадовцям бути на посадах не володіючи українською мовою. Але, мені здається, таких зараз немає, є такі, які не послуговуються, але це не означає, що вони нею не володіють. І очевидно, що в органах місцевого самоврядування особи, які там працюють, повинні знати мову, бо вони повинні хоча би українські закони прочитати, вони ж в українській державі існують і живуть. Як вони будуть читати українські закони, не володіючи українською мовою? Як вони будуть представляти українців, інтереси українців, не володіючи українською мовою? Саме з мір тих міркувань комітет цю правку відхилив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування поправку 204-у Брензовича, комітетом вона була відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати. 13:28:10 За-10 Рішення не прийняте. 205-а, Бойко, будь ласка.
13:28:15 БОЙКО О.П. Шановні колеги, правка 205-а враховано редакційно. Я не буду наполягати на її голосуванні, але, тим не менше, прошу пояснити, Микола Леонідович, позицію комітету, що не враховано, що до осіб, які вільно володіють державною мовою, не включається моя пропозиція: "працівники державних органів, які виконують функції з обслуговування". Дякую.
13:28:44 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановна колего, запропоновані ці посади, вони включені в текст закону. При техніко-юридичному опрацюванні було вирішено питання і щодо розміщення відповідних посад в певній черговості і в доречніших за логікою пунктах. Тобто це є. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Йдемо далі. 206-а. По 205 поправці щойно виступала автор. Ми щойно обговорили 206 правку. 205 правку ми щойно обговорили. 206-а, Ємець.
13:29:31 ЄМЕЦЬ Л.О. Колеги! Леонід Ємець, фракція "Народний фронт". Ну, оскільки тут постійно відбувається зловживання поставленням правок на підтвердження, хочу вам… Шановні колеги від… Прошу продовжити мені час, оскільки шановні колеги від "Опоблоку" явно зривають можливість народним депутатам виступити. Отже, оскільки постійно відбувається зловживання поставленням правок на підтвердження, хочу нагадати, є стаття 31' з пунктом 1 українського Регламенту, де зазначено, що народний депутат отримає право виступу, якщо в нього є конфлікт інтересів, лише після того, як він про цей конфлікт інтересів оголосить. Нагадаю, конфлікт інтересів – це суперечність між приватним бажанням і службовим обов'язком. Так от, народні депутати від "Опозиційного блоку" неодноразово публічно заявляли про те, що вони бажають виступати в парламенті саме українською мовою… російською мовою, на що їм було вказано, і абсолютно правильно, про те, що це є порушення українського законодавства. Вони проявили свій приватний інтерес в обговоренні цього питання у Верховній Раді. Я вважаю, що кожного разу, коли вони ставлять питання на підтвердження… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЄМЕЦЬ Л.О. …яке стосується їх приватного інтересу, вони зобов'язані згідно 31 статті пункт 1 українського Регламенту повідомляти про свій конфлікт інтересів. Якщо вони цього не роблять, вони не мають права на виступ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні? Не наполягаєте. 207-а. Не наполягає. 208-а. Наполягає. Мусій, 208-а. Мусій, включіть, будь ласка, кнопку.
13:31:11 МУСІЙ О.С. Шановний голово комітету, ви врахували її редакційно, але я десь, на превеликий жаль, не бачу, де вона врахована редакційно, зовсім. У всіх тих пунктах щодо дипломатів, співробітників посольств і персоналу, який працює, напевно, потрібно було б застосувати цю норму. Скажіть, будь ласка, де вона врахована. Якщо врахована, то я тоді не буду наполягати на підтвердженні. Але окремо хочу подякувати, до речі, вам і комітету, що із 60 правок, які я подав, третина, 20 правок враховані, що вважаю, є абсолютно конструктивним і правильним. Тому дискусія не така, яка ведеться з боку "Опозиційного блоку", а конструктивна дискусія має бути сприйнята і суспільством, і парламентом, а не зрив абсолютно потрібного і необхідного мовного закону, про що неодноразово оці деятели з Партії регіонів тут намагаються внести розкол у зал Верховної Ради. Вважаю, що це є неприпустимим і недопустимим під час обговорення Закону про мову, надзвичайно важливого. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Микола.
13:32:18 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Дякую, колега Мусій. Дійсно, ці правки були врахованими. Вказані посади містяться у блоці щодо державних службовців, оскільки відповідно до прийнятого у 2018 році Закону "Про дипломатичну службу", дипломатичні службовці теж є державними службовцями. Тому, оскільки у нас державні службовці у переліку є, окремо виокремлювати дипломатичних ми не стали, але вони там враховані. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає на голосуванні. Дякую вам. 211-а. Папієву дайте мікрофон. Включіть мікрофон Папієву.
13:32:46 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановний пане Голово, я ще раз закликаю вас дотримуватись Регламенту Верховної Ради України, і якось трошки тримайте свої емоції при собі, бо не личить Голові Верховної Ради України вдаватися до якихось образ і ще якихось речей. Але це таке питання, це питання вже до як би виховання. Шановні колеги, я просив і піднімав руку поставити на підтвердження. І під стенограму ще раз хочу наголосити. Поправку 206 (мені не надали це право) 207-у, 208-у, 209-у, 210-у я просив би все ж таки поставити їх на підтвердження відповідно до частини третьої статті 120 Регламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я намагаюся себе вести максимально толерантно, зовсім толерантно, бо, нагадаю, коли приймався Закон "Колесніченка-Ківалова", у мене було тут зламаних два ребра, в цьому залі, і був зламаний ніс бойовиками вашими. Не дай Боже, не дай Боже, вам дочекатись, щоб я себе вів не так коректно. Я надзвичайно коректний і толерантний Голова Верховної Ради України, до чого закликаю і всіх. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це треба рішення ВР, щоб повернутись. Ми далі рухаємось, можемо ставити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми рухаємося по наступній поправці. Двісті… КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 11-а, не наполягли. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає. 214-а. Не наполягає. Я рахую відхилені. 220-а. Васюник наполягає. Будь ласка.
13:34:17 ВАСЮНИК І.В. Дякую, Андрій Володимирович. Комітет частково врахував запропоновану мною правку. Але я наполягаю, що не лише керівники, але і працівники приватних навчальних закладів мають використовувати державну мову, якщо цей приватний навчальний заклад хоч частково фінансується з державного чи місцевого бюджетів. Тому пункт 14 викласти в наступній редакції: "педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники закладів освіти державної та комунальної форм власності, а також інших форм власності, що отримують фінансування з державного та/або місцевих бюджетів, крім іноземців чи осіб без громадянства, які запрошені до закладів освіти та/або наукових установ та працюють на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови". Я наполягаю на голосуванні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.
13:35:11 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Ігоре, за своєю суттю ця поправка пропонує встановити обов'язкові вимоги до знання мови лише для працівників державних і комунальних закладів освіти. Чому комітет це не підтримав? Тому що необхідний рівень мови має бути у всіх викладачів і вчителів, взагалі у всіх. Тобто ми ширше на це дивимося. Але, прислухаючись до вашої думки, комітет передбачив можливість залучення іноземних викладачів на тимчасовій основі, що пропонувалося прийнятою редакційно поправкою 219 і про що сказано в пункті 14 цієї статті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це дуже важливий момент, який ми обговорювали дуже широко в робочій групі. Я ще надам хвилину віце-прем'єр-міністру В'ячеславу Кириленкові. І ви проаналізуйте, чи ви будете наполягати на голосуванні, пане Ігор. Будь ласка.
13:35:57 КИРИЛЕНКО В.А. Дякую, пане Голово, хоча тут деякі умники стверджували, що членам уряду нібито Конституцією і Регламентом заборонено брати участь у обговоренні законодавства, чого, звичайно, ні в Конституції, ні в Регламенті і близько немає. А уряд у нас коаліційний, створений парламентом, і діє завжди у строгій відповідності до чинного законодавства. Особливо зараз, на відміну від вас, коли ви проштовхували злочинний Закон "Колесніченка-Ківалова". З приводу цієї поправки. Ну комітет правий практично у всіх своїх рішеннях. Хоча тут є дуже великий сенс у поправці пана Ігоря Васюника, тому що в нас, згідно законодавства, всі форми освіти, в тому числі вищої, рівні у своїх правах. І закономірно було би зобов'язати володіти вільно державною мовою і керівників та науковців із приватних вищих навчальних закладів. Ну але, мені здається, все-таки, якщо враховувати загальну тональність цієї статті, то комітет збалансовано підійшов до остаточної редакції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування? Ставимо, добре. Я ставлю на голосування поправку 220 народного депутата Васюника. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 13:37:20 За-29 Рішення не прийняте. 221-а, Брензович. Включіть, будь ласка, мікрофон.
13:37:25 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую, пане Голово. З пункту 12 частини першої статті 7 вилучити слова: "педагогічні, науково-педагогічні й наукові працівники навчальних закладів, адже її застосування означатиме порушення рівності конституційних прав, закріплених у статті 24, а також є абсолютною безпідставною до педагогів викладачів іноземних мов та педагогів закладів освіти, які в освітньому процесі використовують регіональні мови і мови меншин". Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:37:55 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:37:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, як я вже говорив, ми вважаємо, що всі педагогічні працівники повинні володіти державною мовою, окрім тих іноземців, які, як ми це передбачили, тимчасово приїжджають в Україну. Тому комітет відхилив цю поправку колеги Брензовича. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Дякую. Прошу визначитися по 204 поправці. По якій? Так. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 211-а. Вибачте, 221-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, вибачте. Колеги, я відволіклася. Я перепрошую. 221 поправка. 13:38:27 За-13 Вибачте, заради Бога. 221 поправка, народного депутата Брензовича. Її підтримали 13 наших колег і вона відхиляється. Я ще раз перепрошую. Наступна поправка, якщо я не помиляюся, 222-а – на підтвердження. Будь ласка, пану Німченку мікрофон. Прошу вас.
13:38:52 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, і Регламент, і Закон про статус народного депутата, свідчать про те, що ми є повноправними правосуб'єктами законодавчих процедур, на відміну від представника, що тут представляється представником уряду. Це перше. І друге, що я хотів би сказати. Те, що тут зарекомендовано і внесено, як такі зміни, як поправка, на мій погляд, по суті уніфікують взагалі принцип уніфікації "всіх під одну гребінку". Всіх, хто працює, де б він не працював, на нього покладаються ті обов'язки, які передбачені статтею 7. І останнє хочу, щоб прочитали статтю 103, де вказано, що Президент має володіти, має володіти, а не вільно… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершити. НІМЧЕНКО В.І. Тому я хотів би, не паплюжити Конституцію, іти по її нормах жорстко, вона є така, як вона є, ми зобов'язані її виконувати. А тому я прошу поставити це на підтвердження, запропонований варіант, 222 поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Подоляк, як автор цієї поправки.
13:40:28 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги! Все те, що щойно було сказано колегою з "Опозиційного блоку", не має взагалі ні жодного сенсу, ні жодного здорового глузду, взагалі жодним чином не стосується до цієї поправки. Ця поправка була редакційно врахована комітетом, оскільки вона каже нам, хто зобов'язаний володіти державною мовою. А яка група працівників закладів освіти, тобто запрошені працівники, вони не зобов'язані застосовувати норми цього закону, які працюють тимчасово. Тому мені складно взагалі що не будь коментувати, тому що з цього кута заднього несеться просто, вибачте, будь ласка, за русизм суцільна ахінея. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тим не менш, згідно Регламенту, я змушена поставити на підтвердження поправку 222. Я ще раз просто хочу колег закликати, всіх колег закликати ходити, в ці ключові важливі дні в обговоренні законопроекту, до сесійної зали, особисто голосувати за поправки. Будь ласка, прошу визначатися і прошу підтримати, повністю підтримати, комітет редакційно підтримував. Зараз наполягає Німченко, народний депутат, на повному підтриманні. 13:41:51 За-46 46 депутатів підтримали позицію Німченка. Рухаємося далі. Наступна поправка. Пропозицію, так, пропозицію Німченка. Дуже дякую, пане Тарасе, за дуже слушну ремарку, абсолютно справедливо. Пані Бойко народний депутат, 228 поправка, будь ласка.
13:42:17 БОЙКО О.П. Шановні колеги, правкою 228 пропонується у пункті 12 частини першої статті 7 після слів "працівники навчальних закладів" додати слова "наукові працівники Національної академії наук України, галузевих академій, науково-дослідних інститутів, лабораторій тощо". На мою думку, українською мовою наука має розвиватися. Тому хотіла б почути, чому комітет не врахував цю правку. Микола Леонідович, прошу. І прошу поставити її на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Коментар голови комітету.
13:42:51 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. При розгляді цієї поправки комітет врахував позиції фахівців із Міністерства освіти, Академії наук, галузевих академій, окремих науковців і міжнародних експертів. По суті дана поправка спрямована на те, щоб вилучити з кола осіб, що мають спілкуватися державною мовою, представників приватних дослідницьких центрів, інститутів, лабораторій. Але з огляду на те, що метою закону є збереження та розвиток української мови в науці, вдосконалення україномовної термінології тощо, комітет вирішив відхилити цю поправку. Українські вчені зобов'язані володіти державною мовою, але виключення може стосуватися іноземців, як ми про це говорили. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І голосуємо зараз, колеги, по цій поправці. Прошу визначатися, 228-а. 13:43:40 За-22 Поправка відхиляється. Наступна поправка, якщо я правильно розумію, 233-я. Пані Бойко, будь ласка.
13:43:48 БОЙКО О.П. Шановні колеги, пропонується 233 правкою пункт 13 частини першої статті 7 викласти в наступній редакції: "медичні працівники закладів охорони здоров'я всіх форм власності". Комітет нам пропонує: "медичних працівників державних, комунальних закладів охорони здоров'я", не говорячи про те, що це всі форми власності. Це означає, що ця норма буде стосуватись тільки державних і комунальних закладів освіти. Будь ласка, прошу пояснення і позицію комітету. І прошу поставити її на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
13:44:26 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В даному випадку аналогічна була поправка 232 колеги Рибчинського, яка була перед тим. Ця поправка, фактично виходить так, що вона забороняє залучати приватним лікарським закладам іноземних лікарів і інших фахівців. Тому комітет в новому пункті 15 залишив редакцію, підтриману парламентом в першому читанні. За нею обов'язок володіти державною мовою покладається лише на працівників державних і комунальних закладів, приватні заклади можуть залучати будь-які фахівців, але при цьому медичне обслуговування має здійснюватися українською мовою, що буде передбачено далі в законі по тексту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по поправці номер 228. Прошу визначатися. 13:45:22 За-21 Рухаємося далі. Наступна поправка - 233, так само пані Бойко. Будь ласка. І потім пану Курило мікрофон… 233 зараз поправка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вона вже була. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми зараз її не підтримали, цю поправку. Наступна – 234. Народний депутат Курило, прошу.
13:45:48 КУРИЛО В.С. Я б хотів, щоб пояснили, будь ласка, Микола Леонідович, чому відхилили поправку народного депутата Денисенка, яка стосується того, що українською мовою повинні володіти всі лікарі, незалежно від того, який це заклад: чи комунальний, державний, чи приватний. Адже медицина вона розділилася. Є і приватні заклади, і комунальні, і державні. Тому лікарі, на мій погляд, все-таки повинні володіти державною мовою, у першу чергу для того, щоб, ну, хоча б правильно рецепти виписувати. Адже у нас рецептура йде вся зараз виключно державною мовою. Будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення.
13:46:42 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вже давав відповідь на це запитання. Справа в тому, що, очевидно, медичні послуги надаються українською мовою, але ми не хочемо забороняти залучати досвідчених лікарів з інших країн, бо деколи таке буває потрібно, що треба якогось світила з Ізраїлю привести, який когось від раку, вибачте, вилікує, або привезти, запросити якогось кардіолога з Німеччини сюди. Приватні клініки можуть це робити, тому ми залишили їм таку можливість. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначатися по поправці 234. Прошу визначатися. Колеги, я продовжую роботу на 15 хвилин, щоб ми сьогодні більше поправок пройшли, бо… 13:47:22 За-23 Значить, 23 народних депутати "за" проголосували. Поправка відхиляється. Ми уже зараз на 235-й, Брензовича. Будь ласка, 235-а, Брензович.
13:47:36 БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую. "Пункт 14 частини першої статті 7 вилучити, адже її застосування означатиме порушення рівності конституційних прав, закріплених у статтях 24 Конституції України." Пункт 14 частини першої статті вилучити, адже її застосування означатиме порушення рівності конституційних прав, а також практично всіх міжнародних правових зобов'язань у сфері захисту прав людини. Це чистої води дискримінація на мовній основі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментар голови…
13:48:09 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми так не вважаємо. Ми вже пояснювали… я пояснював це позицію комітету щодо попередніх поправок колеги Брензовича, які того самого стосувалися. Так, ми вважаємо, що депутати місцевих рад не можуть не знати державну мову, тому що вони тоді не зможуть повноцінно виконувати власні обов'язки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги,я прошу визначатися по поправці народного депутата Брензовича. Я уважно дивлюся на залу, потім щоб ми не пропускали поправок. 235-а, прошу визначатися. Я бачу-бачу, колеги! Вибачте, якщо у мене була хвилина, коли я відволіклася. Вибачте! 13:48:49 За-7 Поправка відхиляється. Наступна 236-а. Будь ласка, слово надається… Я перепрошую, 237-а, Павло Кишкар. Прошу, пане Кишкар.
13:49:01 КИШКАР П.М. Я дякую за можливість виступити. Павло Кишкар, Народний Рух України. Власне, ми на відміну від пана Брензовича підтримуємо бачення комітету стосовно визначення окремих категорій, закріплення саме в тілі закону цих категорій задля того, щоб унеможливити якесь подвійне тлумачення і відсилання до чітко визначеної категорії осіб, зазначених у частині третій статті 3 Закону України "Про державну службу" є правильним і доцільним у цьому законі. Дякуємо за те, що підтримали нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рухаємося далі. Дякуємо вам за конструктивну позицію. Ми зараз знаходимося 245 поправка, колеги. Немає зауважень? Щоб потім не повертатися назад і не сказали, що я щось не помітила. (Шум у залі) Ні! Як… пане… 238-у хочете? Будь ласка. 238 поправка – це Рибчинського поправка. Вона врахована редакційно. Пан Німченко вимагає слова по ній, і поставити на підтвердження. Будь ласка, пан Німченко.
13:50:23 НІМЧЕНКО В.І. Я не вимагаю, а я прошу, виходячи з передбачених процедур. Йде питання, що якщо визначається, що таке "прокурори". Пропонується… Що таке "прокурори"? Прокурори за своєю професією, вони мають якісь свої назви. А уніфікована посилка в законі виключає правове визначення цього питання для правозастосування. І тому так посилатися – "прокурори" – і все! Давайте дальше запишемо "державні службовці" – і все! І не треба посилатися на всі ці закони! То це хіба буде вірно. І тому я і хотів би, щоб все-таки поставили на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за висловлену позицію. І я ставлю на підтвердження, на вимогу депутата Німченка, 238 поправку, вона була врахована редакційно, я її ставлю, на вимогу, в повному обсязі. Будь ласка. 13:51:41 За-18 Поправка в редакції пана Німченка не голосується, не приймається залом. НІМЧЕНКО В.І. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтвердження? Ну, у вашому, у вашому... на підтвердження вона не прийнята залом в повному обсязі, не прийнята залом. Наступна, поправка, Мусій, 247-а. Прошу.
13:52:12 МУСІЙ О.С. Шановний голова комітету, я попрошу вас уточнити чи це саме йдеться часткове врахування підпункт 3 пункту 1 статті 9, там, де є державні службовці, чи ні? І хочу прокоментувати щодо лікарів, ви би запросили організаторів в управління охорони здоров'я перед тим, як коментувати, що лікарі-іноземці, які приїжджають в Україну, може їх хтось не розуміти. Не включивши лікарів, на вимогу оцих правок: 228, 234, ви залишаєте російську мову в медицині. Тому що лікарі, які є іноземці, вони мають отримати спеціальний дозвіл і тільки тоді вони стають лікарями України, а до того вони є консультантами, вони не мають ніякого відношення і жодного ризику немає щодо їх розуміння чи не розуміння їхньої мови. Тому дуже бажано все-таки повернутися, коли буде кінцева правка, кінцеве голосування, і залишити вимогу до медперсоналу, який є українським медперсоналом і має спецдозвіл на заняття медичною діяльністю, на голосування і....
13:53:25 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колего Мусій, я хочу звернути вашу увагу, що лікарі зобов'язані у всіх формах власності клініках спілкуватися українською, це прямо прописано в законі. Мова йшла проте, хто з лікарів має підтверджувати володіння українською мовою або спеціальним документом – сертифікатом, або атестатом про закінчення школи. Тут ми іноземців не включали. А спілкування в усіх закладах, безумовно, має бути українською. Тепер щодо вашої поправки. Ми вже про це говорили попередньо. Так, особи, визначені в Законі "Про державну службу", повністю перераховані в цьому законі. Просто ми не посилалися на той закон, а повністю їх перерахували тут. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за роз'яснення. Тим не менше… колега Мусій, ви наполягаєте? Ні. Ви… (Шум у залі) У нас обговорення відбулося тільки що. (Шум у залі) Колега Німченко наполягає на тому, щоби обговорена поправка була поставлена на підтвердження. Вона була врахована редакційно, він наполягає на тому, щоб вона була поставлена на підтвердження в варіанті автора. Будь ласка, прошу голосувати за цю пропозицію. 13:54:51 За-11 Рухаємося далі. Зараз, друзі, я… Рухаємося далі. 248-а. Пані Бойко, це ваша поправка. Будь ласка.
13:55:06 БОЙКО О.П. Шановні колеги! 248 правка, вона врахована. Я не буду наполягати на тому, щоб вона була поставлена на голосування, тим не менше… Пункт 14 частини першої статті 7 викласти у наступній редакції: "інші посадові та службові особи державних, комунальних підприємств, установ й організацій, а також інших суб'єктів господарювання всіх форм власності". Ще раз кажу, що вона була врахована, але я не бачу, в якій статті, в якій частині була врахована позиція щодо суб'єктів господарювання всіх форм власності. Микола Леонідович, будь ласка, підкажіть позицію комітету.
13:55:46 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Поправка прийнята з техніко-юридичними обмеженнями, що стосується вона лише керівників державних і комунальних організацій та компаній. Приватні компанії можуть наймати керівниками будь-кого, в тому числі іноземців або осіб, які мовою не володіють. Але при цьому вимоги до застосування державної мови в публічних сферах, визначені іншими статтями цього закону, зберігаються. Тобто ми не можемо приватній компанії запросити, заборонити запросити якогось фахівця з-за кордону, хай запрошують, але коли він в публічній сфері хоче говорити, він повинен знати державну мову, інакше це буде порушення закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу рухатися далі, шановні колеги. І наступна поправка 253, її буде презентувати народний депутат Шверк. Шверк її представляє, 253 поправку. Прошу, будь ласка. Пан Шверк підняв руку.
13:56:35 ШВЕРК Г.А. Хвилинку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не почула, я перепрошую. ШВЕРК Г.А. Відкриваю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Зараз, зараз. 253 поправка, вона в нас стосується змін до статті 7 закону, який ми обговорюємо, законопроекту. Зараз. Так, не наполягає. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Не наполягає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає. (Шум у залі) Будь ласка, народному депутату Шверкові я прошу увімкнути мікрофон. Він вимагає слова по 253 поправці. Прошу.
13:57:42 ШВЕРК Г.А. Тут мова йде про необхідність володіння українською мовою фізичних осіб-підприємців. Це була правка колеги Денисенка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
13:58:09 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, абсолютно вірно. Ну, комітет її не підтримав, оскільки наш закон дозволяє фізичним особам-підприємцям бути взагалі іноземцями, які тут приїжджають і щось, займаються чимось в непублічній сфері. Якщо вони в публічній сфері, вони мають знати мову, але займатися бізнесом в непублічній сфері, будь ласка, вони можуть. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні колеги, просимо визначатися по поправці народного депутата Денисенка, який пропонує, щоб і фізичні особи-підприємці володіли українською мовою і могли спілкуватися нею під час надання послуг громадянам України. Прошу визначатися. 13:58:48 За-13 Поправка відхиляється. 254 поправка. Не наполягають. Наступна поправка - Мусій, 258 поправка. До 9-ї... Я не побачила...
13:59:02 МУСІЙ О.С. Шановний, шановний... ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз повернусь. Повернусь. Я повернусь до 256-ї. МУСІЙ О.С. Я не буду... Я не буду наполягати на голосуванні... ГОЛОВУЮЧИЙ. Я повернусь, повернусь. Будь ласка, 258-а. Прошу.
13:59:11 МУСІЙ О.С. Я не буду наполягати на голосуванні, але я хочу прокоментувати все-таки те, що ви говорили стосовно медиків і лікарів. Насправді, ви залишили пункт щодо медичного персоналу державних і комунальних закладів охорони здоров'я. А де і інші форми власності? І колега Бойко говорила про медичні заклади усіх форм власності. Тому логічніше було би залишити все-таки всі форми власності, незалежно від того які. Тому що медична сфера – це така сфера, де обслуговує, ну, практично величезну частину населення України. І в кінці-кінців для тих медиків, які і не володіючи, і зовсім там англомовні чи німецькомовні, є перекладачі – і весь світ застосовує перекладачів, коли запрошує консультантів. І тут немає якоїсь проблеми приватному закладу запросити перекладача. Саме тому, зверніть на це, будь ласка, увагу, щоб ми не залишили шпаринки використання в приватних закладах російської мови. Мені здається, це є слушним, все-таки потім в кінці, коли ми будемо голосувати.
14:00:17 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, колего. Я хотів пояснити, що, коли ми розрізняємо державні і приватні заклади, ми не розрізняємо обов'язок надавати послугу українською. Вона є обов'язкова для всіх. Ми розрізняємо обов'язок надати документ про те, що людина володіє українською мовою, вчила її в школі або склала відповідний екзамен у відповідному центрі. Мова йде лише про це. А володіти української мовою і надавати послуги зобов'язані в усіх формах власності. Це є. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Не наполягає на своїй поправці шановний колега Мусій. Я обіцяла пану Німченку повернутися до 256 поправки, тому що там я не помітила підняту руку. І тому, будь ласка, пан Німченко, вам слово. Це ваша поправка, і вона, до речі, врахована. Будь ласка.
14:01:00 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Я хочу повідомити про те, що в зазначених положеннях цього законопроекту, які ми просимо виключити, не розкрито взагалі розуміння, що ж таке вільне володіння українською мовою? То я хочу доповісти, що це включає і розуміння текстовне, і сприйняття на слух, і правопис, і розмовна, і все інше, в тому числі виходячи із діалектів, виходячи з території проживання громадян, у нас є відмінність. Про що ми пишемо ті статті? Що ми можемо заставити людей? "Хто не скаче – той москаль!" Чи як? Я хотів би, щоб ми виходили чітко з правових позицій і з правового унормування розуміння "вільно". Де у вас є визначення, що таке вільно, а хто вільніше… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. НІМЧЕНКО В.І. …а хто слабше? В цьому ж законі указано, які позиції і класифікація уровня знання української мови. То скажіть, воно поширюється на все вільно чи ні? Як можна приймати таку норму, яку застосувати буде сумнівно і буде зловживання? Щоб не допустити не то, що до влади, а не допустити до виконання своєї професії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
14:02:48 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, по-перше, колего Німченко, я просив би вас і інших представників "Опозиційного блоку" не вживати таких слів, які ображають інші народи, навіть росіян, хоча я розумію, що це країна-агресор. Але ми – толерантна країна. Всюди є різні люди. А поправка ваша врахована якраз в частині вільного володіння. Ми задовольнили вашу правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає вимоги від пана Німченка голосувати за його поправку, він тільки просив до неї повернутися. Далі 257-а. Будь ласка, єдиний присутній зараз кандидат в Президенти серед сімнадцяти зареєстрованих, пан Кривенко. Будь ласка, пане Кривенко, 257-а. Ну, із сімнадцяти зареєстрованих серед народних депутатів. Будь ласка, пан Кривенко.
14:03:25 КРИВЕНКО В.М. Дякую. Ну, раз ви це питання підняли, то для справедливості сьогодні пані Богомолець ще була, ми з нею підписували звернення до Академії наук. А по решті, я до вас офіційно звертаюся, чи є заява про відпустку за власний рахунок, чи вони агітують в робочий час, ще й отримуючи за це бюджетні гроші у вигляді зарплати і решти нарахувань? А по суті запитання. Товариство, я ще раз закликаю провести роботу у фракціях і максимально скоротити кількість поправок, їх підіймання, провести робочу нараду з комітетом, з паном Княжицьким, якому велика дяка за роботу, тому що ми пройшли всього 257 поправок, їх 2082. Фізично ми не встигнемо з тією позицію "Опозиційного блоку", який займає… щоб не було для них репліки право, не скажу, яку позицію він займає, всі розуміють. Ми не встигнемо просто. Тому максимально знімайте, максимально менше тексту. І я прошу всіх, тому що, якщо ми не проголосуємо його у наступний четвер, ми його не проголосуємо взагалі. Вимагаю… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановні колеги. І рухаємося далі. Я уже оголошувала, підходили колеги від "Самопомочі", нагадуючи про Регламент, щоб ми продовжили роботу парламенту до 2 годин 15 хвилин, аби більше правок пройти сьогодні. Наступна 258-а. Будь ласка, народний депутат Мусій. Не наполягає. Рухаємося далі. 260-а, народний депутат Васюник. Прошу вас.
14:05:01 ВАСЮНИК І.В. Враховуючи те, що в тексті законопроекту передбачено, що Національна комісія зі стандартів державної мови затверджує вимоги до рівня володіння державної мовою особам, які зобов'язані нею володіти, практично враховані в тексті закону мої правки, я не буду наполягати на цій правці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за конструктивну позицію, шановний колего. Писаренко, 261 поправка. Вже не наполягає. Німченко, 265 поправка. Прошу.
14:05:36 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я звертаю вашу увагу на те, що в цьому пункті передбачено розповсюдження дії цього закону щодо вільного володіння українською мовою, і ще раз акцентую – вільного володіння українською мовою, на структури, на посадових осіб в системі в тому числі самоуправління. Почитайте Конституцію, ….. сьому, України нашої рідної, Конституцію рідної України, де чітко указано, що Конституція гарантує систему самоуправління для громадян. Це не структури державної влади там працюють, це самоуправління, це громадяни по своєму статусу в праві збиратись і вирішувати де, чим і як займатись, щоб захищати свої інтереси, і де питання про структури… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. Будь ласка, 30 секунд завершити. НІМЧЕНКО В.І. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, коментар голови комітету щодо поправки, яку ми обговорюємо. Комітет її відхилив.
14:07:03 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це… Чекайте, це в нас… ГОЛОВУЮЧИЙ. 265-а. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, вона врахована. В мене немає коментарів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Це в мене просто поряд відхилені поправки. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, в мене немає, давайте далі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, так, вибачте, вибачте, колеги. Васюник, 267-а. Не наполягаєте. Німченко, 271-а. Відхилена була. Будь ласка.
14:07:30 НІМЧЕНКО В.І. З тих же підстав, про які велась мова раніше, що ми не можемо поширювати, по суті, на весь масив громадських відносин, на весь масив суспільних відносин під брендом, що патріотичного якогось спрямування, тут ви чули, чи інших якихось інтересів. Ми не можемо йти на порушення природних прав громадян. І тому ми і кажемо, що не можна поширювати на всі без виключення правовідносини методи примусу, а це є метод примусу на реалізацію своїх природних прав, і обмеження в такий спосіб методом примусу. Це протирічить статті 22 Конституції, і це апріорі уже є постулатом не лише для України, а для всього суспільства Європи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити 30 секунд, будь ласка. НІМЧЕНКО В.І. І тому ми ще раз акцентуємо увагу, що не можна підходити однобоко. Один принцип, одна уніфікація і ідентифікувати людей, це люди. Я просив би захищати право, природне право, громадян етно іншої мови. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, коментар голови комітету щодо відхиленої 271 поправки. Дякую.
14:09:12 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поправка відхилена, тому що закон чітко встановлює для якої категорії громадян потрібно і яка форма підтвердження володіння українською мовою. Вільного володіння в законі немає. Хтось повинен мати звичайний атестат про завершення середньої школи, а вищі посадові особи, очевидно, повинні складати відповідний екзамен. Тому, оскільки пропонується це вилучити, поправка відхилена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Я прошу, ну у нас же немає обговорення на обговорення. Ми зараз голосуємо за вашу поправку, яку ви презентували, шановний пане Німченко, 271-у. Будь ласка. 14:09:57 За-5 Колеги, можливо ставимо крапку? Бо щось у нас все менше… Так. Шановні колеги, отже, я хочу поінформувати всіх вас, що ми з вами сьогодні розглянули низку поправок до законопроекту про забезпечення функціонування української мови як державної (№5670-д) і зупинилися з вами на 272 поправці. Це поправка народного депутата Денисенка. Я дуже прошу всіх колег і авторів поправок завтра у четвер о 10-й ранку бути в сесійній залі для того, щоби ми могли продовжити засідання наше і розгляд наших поправок. Сьогоднішнє засідання я оголошую закритим. Нагадую шановним колегам, що сьогодні в нас день роботи в комітетах і це дуже важливо, щоби там був кворум і відбувався повноцінний розгляд законопроектів. Дякую всім. І до зустрічі у четвер. |
