|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 13.05.2020
ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ Зал засідань Верховної Ради України 13 травня 2020 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:18:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Я розумію, що сьогодні у зв'язку з корками на дорогах дехто ще не встиг, не доїхав. Але, я сподіваюсь, що найближчим часом всі будуть вже на своїх робочих місцях. Готові реєструватись? Прошу реєструватись. 10:19:02 В залі зареєстровано 317 народних депутатів України. Позачергове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Відповідно до статті 83 Конституції України, частини восьмої статті 19 Регламенту Верховної Ради України ми сьогодні проводимо позачергове пленарне засідання на вимогу 150 народних депутатів України. Шановні колеги, надійшли заяви від двох фракцій із заміною на виступ, фракції "Голос" та ЄС. Хто буде виступати? Лозинський. Лозинський Роман Михайлович.
10:19:53 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, українці, 3 роки тому було прийнято рішення про санкції щодо російських сервісів, зокрема таких одіозних соцмереж, як "Контакти", "Однокласники" та інших, близько 1,5 тисячі юридичних та фізичних осіб, які є зброєю окупанта. Одна доба і 14 годин – це той час, який залишився до того моменту, як ці російські сервіси, як російська зброя Кремля буде розблокована. Одна доба і 13 годин – це той час, який залишився Раді національної безпеки та оборони, аби зібратись і Президент України Володимир Олександрович Зеленський підписав цей указ. Що означають ці санкції? Ці санкції зменшили користування "ВКонтакті", "Однокласниками" та іншою зброєю Кремля в десятки разів. Ці санкції блокують не лише соцмережі, блокують Mail.ru, який є зброєю, який збирає дані про українців, який блокує карти "Яндекс", який в час Майдану, коли ми з вами будували барикади на Хрещатику, вони показували, що мости з лівого берега на Майдан перекриті. Це зброя окупанта, якою вони промивають мізки, якою вони формують зомбі-апокаліпсис в українців, і це ті соцмережі, які є зброєю, яка повинна бути заборонена, допоки Росія веде відкриту війну проти України, і навіть довше. Шановні колеги, місяць тому ми з вами, фракція "Голос" ініціювала, фракція "Європейська солідарність", "Батьківщина" та "Слуга народу" підтримали, ми зареєстрували Постанову про продовження цих санкцій. Сьогодні ми збираємо підписи про проведення позачергового засідання з одним лише питанням: про продовження санкцій щодо російських сервісів окупантів, щодо закриття в Україні таких мереж, як "ВКонтакті" та "Одноклассники", де досі промиваються мізки, де досі окупант проводить свою реваншистську політику щодо і свят, і символів, і інших питань, які є надбанням "русского мира". Ці санкції необхідні для перемоги України у війні, ці санкції необхідні для того, аби ми перемогли інформаційну кампанію, яка наразі ведеться дуже жорстко. Тому, шановні колеги, одна доба і 13 годин – це той час, який залишився нам, Верховній Раді, аби прийняти цю постанову. Одна доба і 13 годин – це той час, який залишився для Президента України Володимира Олександровича Зеленського, який повинен підписати цей указ, який повинен продовжити ці санкції. Україна переможе у війні з Росією, сьогодні це один з цих кроків. Санкції проти російських мереж, зброї окупанта, повинні бути продовжені. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Надійшла ще одна заява від двох фракцій з заміною на виступ. Тимошенко Юлія Володимирівна.
10:23:17 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я вітаю всіх в цьому залі. Але хотіла би нагадати вам, що головна позиція політика - це не сповідувати подвійні стандарти. І якщо ми сьогодні зібралися в залі в черговий раз, в тому числі знаходячись на відстані один від одного приблизно 50-60 сантиметрів, і зібрали в цьому залі майже 400 людей, скажіть, будь ласка, а іншим в нашій країні, які теж хочуть працювати, їм можна збиратися разом, їм можна заробляти фінансові ресурси для своїх родин, їм можна робити свою справу? І якщо парламент збирається так, якби карантину вже немає, і вже ніхто не перед ким нічим незобов'язаний, то не чесніше було би і іншим дати можливість так само збиратися, працювати в масках, в рукавичках, в чомусь іншому? Але, якщо парламент так працює, а країна сидить без грошей, це нечесно, це подвійні стандарти. Але сказати я вам хотіла зовсім про інше. Відбулася тимчасова слідча комісія, і на тимчасову слідчу комісію поклали повністю, досконало відроблені документи, що за 4 роки НАК "Нафтогаз" не перерахував в державний бюджет 72 мільярда гривень. 72 мільярда – це рівно стільки, скільки ми в цьому році очікуємо від Міжнародного валютного фонду. Ви розумієте обсяг грошей? І коли на тимчасовій слідчій комісії ми підняли питання включення до порядку денного, не просто взяття 72 мільярдів, а негайне включення в доходну частину бюджету цих грошей, то для мене був просто політичний шок, коли я вже, чесно кажучи, звикла в політиці до всього: 8 депутатів із "Слуги народу" в цій тимчасовій слідчій комісії проголосували проти включення в порядок денний роботи ТСК повернення 72 мільярдів НАК "Нафтогазу". Скажіть, будь ласка, чому? Тому що працює телефонне право. Тому що їм подзвонили і сказали, не голосувати за це. І тимчасова слідча комісія не змогла забезпечити в бюджет доходи 72 мільярдів гривень. Тому я просила би фракцію "Слуги народу", Президента і уряд, який тут зараз присутній, негайно розглянути це питання, негайно дати право своїм "слугам народу" в тимчасовій слідчій комісії прийняти до розгляду це питання і зарахувати ці доходи до державного бюджету, і притягнути до кримінальної відповідальності Коболєва і всю цю зграю. Або ми працюємо на державу - або продовжується корупція. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героя слава! Дякую. Шановні колеги, сьогодні день народження нашого колеги Нагорняка Сергія Володимировича. Я вас вітаю! (Оплески) І переходимо до порядку денного сьогоднішнього засідання. Сьогодні на засіданні Верховної Ради України присутній Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль і члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати. Шановні колеги, перелік питань, який було передбачено сьогоднішнім засіданням Верховної Ради України, вам розданий для ознайомлення. Переходимо до першого питання порядку денного – це питання "година запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про стан боротьби з коронавірусом, коронавірусною хворобою та заходи уряду щодо подолання негативних економічних наслідків, викликаних коронавірусом. Якщо немає заперечень, пропонується наступний порядок проведення "години запитань до Уряду". Для виступу Прем'єр-міністру України Денису Анатолійовичу Шмигалю надається 20 хвилин. Далі по одному запитанню від депутатської фракції та депутатських груп. Хвилина на запитання, 2 хвилини на відповідь. Так само запитання від народних депутатів, за аналогічною процедурою. Якщо немає заперечень… Немає заперечень? До слова запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль. Регламент - до 20 хвилин.
10:27:57 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний пане Голово Верховної Ради, шановна президія, шановні народні депутати, шановні українці ситуація з коронавірусом і в світі, і в України залишається складною. За останню добу в Україні від коронавірусу померли 14 осіб. Загалом померло 439 людей, з них 23 медиків. Я пропоную вшанувати пам'ять цих людей хвилиною мовчання, які загинули від коронавірусу і в Україні, і в світі. Дякую. (Хвилина мовчання) Дякую. Отже, пандемія вносить свої корективи в політику країн світу, і ми не є виключенням. Це означає, що нам з вами потрібно працювати вдвічі ефективніше. Ми мусимо ефективно відреагувати на коронавірусну пандемію та продовжити роботу над реформами, які 28 років чекала Україна і українці. Тепер, щоправда, одне не можна відділити від іншого, і при плануванні змін ми обов’язково маємо врахувати питання пандемії. Стосовно ситуації загалом, вона у нас розвивається за помірним сценарієм, тобто ми йдемо наразі, завдяки запровадженню карантину, по сценарію Польщі, він набагато кращий, ніж сценарій розвитку пандемії в інших європейських країнах. В тому числі ми маємо графіки, які показують розвиток ситуації в Польщі, в Італії, Іспанії, у Франції. На жаль, на сьогоднішній день, не було жодного дня, коли кількість людей, які одужали, перевищувала кількість людей, які захворіли. За минулу добу в тому числі захворіли 402 особи, кількість знижується постійно – це близько 3 відсотків, 3,3 відсотки від загальної кількості захворілих. Одужало 343 особи. Тобто десь вже ми досягаємо того плато і піку, про який говорили. Загалом кількість захворілих в Україні – 16 тисяч 425 на сьогоднішній день. Сьогодні ми можемо підбити підсумки про кроки уряду, які ми за ці 2 місяці робили, аби ефективно подолати коронакризу та її наслідки. Звичайно, цей процес ще триває і ми не зупиняємося, і не збираємося зупинятись. Ці кроки ми робили і не без законодавчої підтримки народних депутатів, за що дякую, за плідну співпрацю. Перше. Це питання карантину. Давайте повернемося трохи назад і згадаємо, навіщо взагалі уряд так швидко ввів карантин. Головним завданням було не допустити перенавантаження нашої медичної системи. Друге і дуже важливе питання - це підготовка нашої медичної системи до боротьби з пандемією. Це забезпечення лікарень ШВЛ, засобами індивідуального захисту, це протоколи лікування, збільшення кількості тестів. Чи готові ми зараз на сто відсотків, чи готові ми зараз прийняти 100 тисяч хворих на COVID? Моя чесна відповідь буде така: ми в десятки разів краще підготовлені? ніж два місяці тому. Свідченням того є той факт, що наша медична система зараз не перенавантажена хворими. Дані на сьогоднішній день наступні. Перебувають в готовності 2 тисячі 271 апарат ШВЛ в лікарнях першої черги - це є 240 визначених лікарень, - з яких задіяно на сьогодні 138 апаратів, це 6,1 відсотка від підготовленої кількості. 381 заклад охорони здоров'я перебуває в готовності на загальну кількість 33 тисячі 669 ліжко-місць для лікування COVID-19. 26 тисяч 301 ліжко в закладах охорони здоров'я першої хвилині, з яких зайнято хворими на COVID - 3 тисячі 367, в інших закладах охорони здоров'я - 162 ліжка зайняті хворими на коронавірус. Крім цього, підготовлена інша інфраструктура включно з санавіацією. 8 повітряних суден системи МВС в готовності до аеромедичної евакуації людей в разі такої потреби. Це означає, що нашим лікарням сьогодні не потрібно обирати, кого лікувати. Це значить, що врятовано тисячу людських життів, і це, безумовно, заслуга карантинних заходів, і, звичайно, лікарів, давайте не забувати про це. Тепер ми почали послаблення карантину, з 11 травня запровадили перший етап згідно плану дій уряду, так, як ми і планували. Будемо уважно слідкувати за динамікою захворілих, аби чітко розуміти, куди ми будемо рухатися далі. Ми, безумовно, будемо переходити до моделі адаптивного карантину, про яку ми вже говорили, оголошували і над якою ми працюємо і розробляємо. Друге питання. Це те, що саме було зроблено владою за період карантину, аби зменшити негативний ефект від кризи, яка спричинена пандемією, це медична і соціальна сфери. Місяць тому ми з вами прийняли бюджет надзвичайної ситуації, створили фонд боротьби з коронавірусом на 65 мільярдів гривень. На що пішли ці кошти? У нас на 20 мільярдів гривень пішло на пенсійну реформу більше, 6 мільярдів гривень отримали фонди, які будуть допомагати безробітним, в тому числі тим, хто втратив роботу за останні місяці, а це 196 тисяч людей, які офіційно зареєструвалися на біржі, лише офіційно зареєстровані. Ще 1,6 мільярда гривень – це допомога родинам фізичних осіб підприємців з дітьми. Також фактично на 2 мільярди гривень були профінансовані різні медичні закупівлі для лікарень і останнім рішенням ми виділили Міністерству охорони здоров'я 3,1 мільярда гривень на додаткові закупівлі лікарням та зарплати лікарям. Зараз хочу розставити крапки над "і" щодо 300 відсотків, які ми обіцяли нашим медикам, які знаходяться на передовій боротьби з COVID-19. Уряд ще минулого місяця перерахував всі необхідні кошти в регіони. Замість того, щоб забезпечити лікарів доплатами, розпочалося якесь незрозуміле перекидання папірцями, гальмування процесів. Неприпустимо, щоб тільки декілька областей виплатили відповідні надбавки, інші - ні. На сьогодні доплати здійснені за березень, і в даний момент відбувається нарахування доплат за квітень. Всі області мають однакові умови, інструкції. Я особисто спілкуюсь з медиками в регіонах, вони запитують, чому не проконтролювали на рівні профільного міністерства? Це неприпустимо в нинішніх умовах. Відтепер це питання на контролі. Воно і було на контролі, і є на контролі і в Президента особисто, Прем'єр-міністра особисто, в міністра охорони здоров'я щодень і кожну годину. Ще минулого тижня було дано доручення міністра охорони здоров'я Максиму Степанову прозвітувати по кожній області, по кожній лікарні, які мають отримати 300 відсотків доплат. На сьогодні на уряді такий звіт планується заслухати, і міністр фактично зібрав інформацію поіменно. Мають сформувати списки по кожній лікарні і показати, хто і як отримав. Отже, очікуємо звіту від Міністерства охорони здоров'я. Також паралельно перевіркою щодо доплат займаються у Держпраці. Халатності по відношенню до лікарів ми точно терпіти не збираємося. Третій аспект нашого сьогоднішнього обговорення – це економічна політика уряду та допомога бізнесу. Логіка наших дій зараз полягає у наступному. Спочатку ми допомагаємо мікро-, малому і середньому бізнесу, по якому коронакриза вдарила найсильніше. В цьому напрямку вже працюють програми дешевого кредитування. І ми хочемо, аби всі підприємці мали доступ до кредитного ресурсу фактично під нуль відсотків. Другий аспект підтримки – це часткова виплата заробітних плат тим підприємствам, де у працівників був зменшений робочий час, це те, що роблять західні країни, і те, що так само зробив наш уряд, виділивши на цю програму майже 5 мільярдів гривень. У нас за один тиждень подалося вже 7 тисяч підприємців, і ми для них будемо робити відповідні відшкодування, ця програма працює. Рефінансувати кредити під нуль відсотків, з відтермінуванням сплати тіла кредиту в цьому році абсолютно реально, програма працює. Додаткова програма "Нові гроші", яка також буде працювати вже з найближчих днів. Паралельно із питанням підтримки малого і середнього бізнесу ми плануємо програму підтримки промисловості та експортно-орієнтованих галузей. Тут так само буде питання кредитування і питання локалізації, підтримка українського виробника. Хочу сказати, що для нашого уряду підтримка українських виробників – це пріоритет, який буде закладено в основу економічної стратегії на найближчі роки. У нас зараз в роботі декілька пілотних проектів, які стануть першим етапом у створенні спеціальних зон, що допоможе нам залучити іноземні інвестиції та сприятиме появі нових промислових потужностей саме в Україні. Всі ці програми також спрямовані на збереження існуючих робочих місць. Звичайно, що корона-криза негативно вплинула на ринок праці і ми маємо реагувати. Тільки з початку дії карантину майже 200 тисяч осіб отримали статус безробітного. За нашими прогнозами, в цьому році прогнозується різке зростання безробітних до 9,4 відсотки. В 2019 році ця цифра складала 8,2. Тому наша мета – не лише збереження робочих місць, а й створення нових. Ми про це вже говорили і це не пусті заяви. Сьогодні на засіданні уряду також Міністерством економіки буде презентована програма з чіткою розкладкою, де, коли і які робочі місця будуть створені або уже створені. Разом з підтримкою бізнесу уряд продовжує й програму Президента "Велике будівництво". Є чітке розуміння, що державні інвестиції мають стати каталізатором для економічного розвитку. І таких інвестицій ми лише в дорожні господарства заклали більше 100 мільярдів гривень. Також дуже важливо, що програма "Велике будівництво" стане частиною нашого плану по створенню 500 тисяч робочих місць в Україні, безпосередньо у сфері будівництва доріг і транспортної інфраструктури ми створимо 154 тисячі робочих місць в самій цій сфері, плюс супутні галузі і бізнеси. Ще одне важливе питання. Вчора відбулося засідання Комітету з питань енергетики і житлово-комунального господарства. Комітет повністю підтримав рішення урядового антикризового енергетичного штабу. Я вважаю, що це показовий приклад роботи влади як єдиної команди. Дякую народним депутатам за відповідну позицію, яка дозволить якнайшвидше вийти з енергетичної кризи, в якій знаходиться наша держава. Запропоновані та підтримані депутатами заходи дозволять нам збалансувати енергетику, врахувавши при цьому і інтереси споживачів, і інтереси енергетиків, і інтереси підприємців. Ще раз підкреслюю, що вже казав, в цьому році ціна на електроенергію для населення буде залишатися незмінною – 1 гривня 68 копійок за кіловат. Друге. Запропоновані нами заходи дозволять стабілізувати енергетику і не допустити віялових відключень. Третє. Ми зберігаємо безпеку атомної генерації, атомної промисловості. Четверте. Ми забезпечуємо роботою українських шахтарів і українських енергетиків, які працюють в усій генерації. Сьогодні ситуація в енергетиці, дійсно, складна: споживання впало на 9 відсотків загалом, і ми були вимушені переглядати баланс, який, власне, затверджував антикризовий штаб і відповідний профільний комітет Верховної Ради. Тому сьогодні критичним лишається питання стабілізації і фіксації цін для населення в цьому році, про що я вже казав, і що уряд гарантує, а також зниження цін для наших промислових виробників. І на сьогоднішній день можна абсолютно відверто і твердо говорити про те, що ціна є меншою, ніж була в минулому році, для промислових неприватних споживачів. Є відповідні графіки, є статистика Євростату, де Україна за ціною електроенергії для населення знаходиться на останньому місці серед європейських країн. Ціна для виробничих споживачів є п'ята знизу серед європейських країн. Фактично урядом, крім озвучених мною заходів, також розроблений план антикризових, тобто є виконання антикризових заходів по енергетиці, є план антикризових заходів по малому, середньому бізнесу, який ми розробляли спільно з Радою економічного розвитку і спільно з профільними комітетами, спільно з окремими головами відповідних профільних комітетів. І це комплексний захід, який включає в себе різноманітні галузі і напрямки малого і середнього бізнесу, включаючи креативні індустрії. І дякую народним депутатам, комітетам профільним, головам комітетів, які безпосередньо долучились і глибоко залучені в розробку цих заходів, які дійсно є вагомими і дадуть свій результат для економіки України і для малого, середнього бізнесу в цьому році. Окремий план антикризових заходів є для промисловості, для підтримки експортного потенціалу. Окремий значний великий план антикризових заходів для підтримки агросектору в Україні також розроблений. Сьогодні ми працюємо над розробкою подальших кроків по виходу з карантину і переходу до адаптивної моделі. 22 травня – дата, до якої триває карантин. Він буде продовжений, але з поступовим переходом до, власне, адаптивної моделі, коли ми будемо і далі пом'якшувати в залежності від розвитку ситуації карантинні заходи проти епідемії, але при цьому будемо передавати все більше повноважень на місця органам місцевого самоврядування для того, щоб можна було локалізувати хворобу в місці, де вона виникає. Тому що вже сьогодні в різних областях України ситуація з захворюваністю на коронавірус різна, і відповідно робити локдаун всій країні в червні або в липні місяці може бути уже недоцільним. В цей момент ми повністю перейдемо до моделі адаптивного карантину. Відповідно ця модель, ще раз повторю, буде передбачати локалізацію захворювання в точках спалаху або в точках їх виникнення. У зв'язку з цим важливим лишається питання, яке сьогодні піднімають перевізники, щодо приміських і міжміських перевезень. На жаль, метро і міжміські або приміські перевезення сприяють надзвичайно швидкому і широкому поширенню хвороби і цієї епідемії в країні в цілому і унеможливлюють локалізацію засобами якраз адаптивного карантину. Тому лише з третього етапу ми зможемо дозволити собі, не на другому, на третьому етапі ми зможемо дозволити запроваджувати при певних правилах, при певних дотриманнях санітарної, гігієнічної, епідеміологічної дисципліни і поведінки, зможемо запроваджувати відновлення роботи приміського транспорту, далі міжміського транспорту, далі метро. Зараз це однозначно призведе до спалаху, який верне країну назад, до початку карантину, з яким ми боролися від березня місяця і який призвів вже сьогодні до того падіння, яке ми маємо в економіці, і до тих криз, з якими будемо справлятися протягом цілого року. Фактично сьогодні говорячи про інші заходи, які є у нас - це робота пунктів пропуску, робота поліції, - звіт про ці речі є також. Використання коштів виділених, я вже фактично відповів, куди вони були направлені. Ми підтримали наших пенсіонерів, виплачені обіцяні 500 гривень всім пенсіонерам 80 плюс років, виплачена 1 тисяча гривень всім пенсіонерам, заробітна плата яких менше 5 тисяч гривень. Проведена індексація в травні місяці, і з травня місяця пенсіонери отримають збільшену на 11 відсотків пенсію, всі пенсіонери. Це також важливий економічний крок, який має пожвавити, з однієї сторони, економіку і споживання, з другої сторони, підтримати пенсіонерів, які потребують сьогодні як ніколи підтримки для того, щоб можна було купити ліки, продукти. І це наша з вами суспільна і моральна відповідальність перед старшим поколінням. Стосовно продовження нашої роботи. Я вже казав про 500 тисяч робочих місць. З 12 березня офіційно зареєстрованих безробітних, які зареєструвались, 197 тисяч. Загальна кількість зареєстрованих осіб, які отримали статус безробітного, станом на 12.05, станом на вчора, 486 тисяч 764 особи. Але практично кожен тиждень ця кількість зростає і люди активно реєструються безробітними. Завдяки нашій з вами співпраці ми внесли зміни в законодавство, і люди отримали можливість отримувати допомогу по безробіттю з першого дня реєстрації безробітним. Тобто не треба чекати 3 тижні або 3 місяці при будь-якій підставі, звільнення там за власним бажанням чи за згодою сторін. Людина приходить, реєструється в центрі зайнятості. До речі, можна це робити дистанційно. Програма так само це дозволяє, на сьогоднішній день програмні комплекси це дозволяють робити. І людина починає отримувати допомогу з першого дня реєстрації безробітним. Щодо створення умов для підвищення зайнятості. Я вже казав, що будівництво доріг, будівництво мостів, велике будівництво – це якраз ті напрямки, ті галузі, які дають нам змогу створити велику кількість робочих місць. Ще одна сфера – це сфера благоустрою, розвиток сільського господарства, повернення робочих місць в малому і мікропідприємництві. Сьогодні ця програма буде представлена міністром економіки на засіданні уряду. І ми покажемо детальний аналіз, де люди можуть знайти роботу для себе. Це якраз на сьогоднішній день та кількість безробітних, 486 тисяч, як я вже казав, які потребують роботу і зможуть найти її в нашій державі. Дякую за вашу увагу. У мене все по доповіді. І готовий відповісти на запитання, якщо вони є. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Шановні колеги, будь ласка, запишіться на запитання від депутатських фракцій та груп. Івченко Вадим Євгенович.
10:48:32 ІВЧЕНКО В.Є. Прошу передати слово Івану Крульку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, Крульку? Іван Іванович Крулько.
10:48:37 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановний Прем'єр-міністре, у нас до вас запитання, яке стосується українських медиків. Запитання наступного характеру. Було пообіцяно владою, і парламент за це голосував, про 300-відсоткову доплату медикам до їхніх заробітних плат. Запитання наступного характеру. Перше. Якого числа конкретно ці доплати медикам 300 відсотків будуть виплачені нарешті, тому що до цього часу не виплачено жодної копійки? І ще одне питання. Чому доплати тільки за квітень? Ми вимагаємо, щоб доплати медикам були за березень і за квітень 2020 року у розмірі 300 відсотків. Відповісте конкретно, коли медики свої доплати отримають? Дякую.
10:49:38 ШМИГАЛЬ Д.А. Вже доповідав сьогодні про це в своїй вступній доповіді. 905 мільйонів гривень було перераховано урядом субвенції за березень місяць, з якої мала бути і була зроблена виплата медикам у розмірі 300 відсотків за березень місяць. Сьогодні є доручення міністру охорони здоров'я на уряді представити звіт за березень місяць по всіх лікарнях, де були коронахворі у березні місяці. Тому за березень місяць на сьогоднішній день інформація зібрана, і є статистика про те, що зроблені всі виплати. Але особисто проконтролюю це питання і не лишу його до тих пір, поки за березень кожен медик, який має отримати 300 відсотків, отримає 300 відсотків. Щодо квітня місяця. На сьогоднішній день триває підписання договорів комунальних неприбуткових закладів, якими є сьогодні медичні заклади в Україні, з Національною службою здоров'я в Україні. Підписано орієнтовно вже 45 відсотків договорів на сьогоднішній день, вчора-сьогодні, ми цю статистку ведемо. Поставлено завдання також Міністерству охорони здоров'я і обласним державним адміністраціям проконтролювати чимшвидше, негайне підписання до кінця цього тижня всіх договорів. По перших підписаних договорах проплати підуть вже сьогодні у відповідні медичні заклади. Пакет на лікування коронахворих передбачає зразу в автоматичному режимі нарахування 300 відсотків до заробітної плати, не до окладів, до заробітної плати медиків, які борються з коронакризою. Тобто квітень місяць буде проплачений через пакет НСЗУ в автоматичному режимі. Березень проконтролюємо по кожному закладу і тримаємо на контролі, і Президент, і я особисто. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна.
10:51:36 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановний пане Прем'єр-міністре, граничний дефіцит державного бюджету складає майже 300 мільярдів доларів. Ми розраховували на те, що ці гроші покриє кредит МВФ. Але наразі мова йде лише про те, що вони нам дають 1,5 мільярда доларів. Де ми візьмемо ще 8,5 мільярдів доларів? І підкажіть, будь ласка, хто конкретно з Міжнародного валютного фонду, з вказанням прізвища, ім'я, по батькові, говорив про те, що ми мусимо ухвалити зміни до земельного законопроекту, а також Закону "Про банки і банківську діяльність", для того, щоб отримати цей кредит? І ще Галина Янченко хоче додати своє запитання. ЯНЧЕНКО Г.І. Доброго дня! Якщо можна, я би хотіла вчергове привернути вашу увагу до проблеми громадського транспорту. В своїй доповіді ви відповіли, що громадський транспорт буде відкриватися з третього етапу. Такі заяви легко робити чиновнику, який користується службою машиною і службовим водієм, але в зовсім іншій ситуації перебувають мільйони українських громадян, власники малих бізнесів, які не можуть забезпечити доїзд своїх працівників до місць роботи, і так само ці самі працівники, які…
10:52:51 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно МВФ. Отже, перемовини по МВФу тривають на рівні Президента, Прем'єр-міністра і відповідних міністерств з керівником МВФ пані Кристаліною, і відповідно далі з керівниками відповідних департаментів. Перемовини непрості, ви це знаєте, мова йде про великі гроші для Україні, і тим більше в час кризи. Мова йде про взаємну довіру. І сьогодні ми знаходимося вже на етапі близькому до підписання меморандуму і отримання першого траншу, так, як і було домовлено, що дасть нам змогу уникнути фінансових проблем. Тому сподіваємося, що вже до кінця травня ми вийдемо на підписання документів і отримання першого траншу коштів, так, як це і було домовлено. По МВФ. Стосовно громадського транспорту. Я вже показував вам сьогодні графік. Дуже проста відповідь. Ситуація в Україні, в Польщі, в Італії, Іспанії і Франції. Ось тут ми, внизу, а ось це графіки пікових захворювань, коли падала медична система і не справлялася, і медики вимушені були приймати рішення, кому рятувати життя, а кому - ні. Тому чиновнику не дуже легко приймати рішення про 20-30, про десятки тисяч людських життів. І пропоную на цих питаннях не спекулювати політично, а чітко і відповідально підходити до дотримань карантину. Інших механізмів діючих в світі сьогодні немає. Поки не будуть віднайдені ліки, ми вимушені заходити і виходити в карантин за відповідними правилами. Я ще раз повторюю, це питання про порятунок людських життів і здоров'я. ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Ростислав Миколайович.
10:54:44 ПАВЛЕНКО Р.М. Прошу передати слово Олексію Гончаренку.
10:54:49 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Як ми дізналися від посольства Великої Британії, Україна обмежує право українських заробітчан на виїзд за кордон, в першу чергу за допомогою авіасполучення. Чи читали ви, пан Шмигаль, статтю 33 Конституції України, яка гарантує українцям право на вільне пересування? Запам'ятайте, будь ласка, пан Шмигаль, і передайте, будь ласка, пану Зеленському, що, хоч ми і пани, але українці не є вашими кріпосними. Прокоментуйте, будь ласка. Це перше запитання. І друге запитання. Вчора з'явилася інформація, що Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України забракував сотні тисяч тестів, які уряд придбав у приватної компанії. Я цитую: "враховуючи результати верифікації, використання такої тест-системи не може здійснюватися у закладах охорони здоров'я для етіологічної діагностики COVID-19". Скільки грошей було витрачено і хто понесе відповідальність? Дякую.
10:55:52 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно обмеження виїзду – це фейк і брехня. Жодних обмежень уряд не встановлював. Сьогодні ведуться перемовини з європейськими урядами про те, якщо наших людей запрошують на роботу в європейські країни для виконання робіт, значить, це має бути офіційна робота, це мають бути медичні гарантії, це має бути гарантія повернення людей сюди, це має бути гарантія їх нормальних умов роботи і проживання там на офіційному рівні. Ми вперше отримали змогу на рівних вести діалог про захист інтересів наших людей в європейських країнах. І сьогодні компанії, які запрошують наших людей туди працювати, повністю цих умов дотримуються. Мова йде лише про турботу, про наших громадян. Крім цього, важливим моментом є те, що ми говоримо, якщо сьогодні люди їдуть на роботу в Європу, то це не має бути двотижневий туризм туди-сюди, імпорт-експорт коронавірусу. Ми не для того 2 місяці тримали країну, і вся Європа тримає свої країни закритими, щоб сьогодні кожні 2 тижня привозити 100-200 тисяч інфікованих людей і постійно боротися і валити економіку країни. Тому дуже важливе питання – гарантувати нашим людям достойні умови роботи в Європі. Це перше, за що бореться уряд. І друге - це забезпечити безпеку країни всередині, тих людей, які живуть і працюють тут, забрати імпорт-експорт коронавірусу з інших країн, де є спалахи. Стосовно другого питання - підготуємо інформацію. Я поки що не володію тим питання, яке ви озвучили. Думаю, це також фейк. Підготуємо інформацію і надамо її в медійному полі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухов Олександр Сергійович.
10:57:48 СУХОВ О.С. Прошу передати слово Олегу Кулінічу.
10:57:51 КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Олег Кулініч, депутатська група "Довіра". Пане Прем'єр-міністр, 8 квітня урядом була створена Рада економічного розвитку, куди увійшли, крім урядовців, провідні експерти, фахівці, народні депутати. Тому, чи є вже якісь напрацювання, які здійснила Рада економічного розвитку, для подолання світової економічної кризи, для подолання пандемії коронавірусу? І які конкретні кроки планує здійснити уряд найближчим часом для подолання наслідків пандемії коронавірусу, для подолання наслідків світової економічної кризи? Дякую.
10:58:38 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Оце приблизно 10 відсотків напрацювань Ради економічного розвитку. Тут є, я вже озвучував, план антикризових заходів для малого, середнього бізнесу, план антикризових ініціатив для підтримки промисловості, для підтримку агросектору, виходу з енергетичної кризи. І таких документів є, ще раз повторюю, це процентів 10 з тих напрацювань, які є. Працюють аналітичні центри, ми залучаємо всі наукові інституції. Ми вдячні за активну позицію депутатського корпусу, тих депутатів і комітетів, які безпосередньо беруть участь у підготовці матеріалів для антикризових заходів. Тут, дійсно, є консолідація всіх зусиль всіх, хто хоче допомогти вивести Україну з економічної і з коронакризи. Дякую за ваше питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кучер Микола Іванович.
10:59:37 КУЧЕР М.І. Прошу передати слово Тарасу Батенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.
10:59:42 БАТЕНКО Т.І. Доброго дня. Шановні друзі, шановні колеги! Ми фактично нічого сьогодні з вуст Прем'єр-міністра України не почули про стан, ситуацію в енергетичній сфері, в енергетиці – ситуацію, коли зупиняються атомні реактори. І попри те, що ми розуміємо, що Прем'єр-міністр фактично сьогодні здійснює неприхований лобізм одного монополіста в сфері енергетики, але при тім постійно дякує народним депутатам України. Так в контексті подяк народним депутатам України, пане Прем'єре, підтвердіть, чи була минулого року вами організована неформальна зустріч частини депутатів енергетичного комітету Верховної Ради з менеджментом компанії ДТЕК? Дякую.
11:00:23 ШМИГАЛЬ Д.А. Це брехня, таких зустрічей не було і не могло бути. Це перше. Друге. Брехня про будь-який лобізм, ми дотримуємо державних інтересів. Ви бачили вчора підтримку профільним енергетичним комітетом плану антикризових заходів, який розроблений антикризовим штабом урядовим, куди входять всі представники енергетичної сфери і енергетичної галузі України. Є статус виконання антикризових заходів, є повністю динаміка цін і динаміка того просідання, які є сьогодні в енергетиці. Перше. У нас є просідання в гідроенергетиці через посушливу зиму і весну, коли не хватає об'єму води для того, щоб гідроенергетика могла балансувати на енергетичному ринку. Атомна енергетика сьогодні повністю заповнює той об'єм потужності, яку може заповнити в базовій основі. Відповідно додалися порядка 6 мегават потужностей відновлювальних джерел енергії. Ми ведемо перемовини сьогодні з власниками і керівниками компаній відновлювальної енергетики про зниження вартості цієї відновлювальної електроенергії. Стосовно роботи "Енергоатому". Повторю, зниження загального споживання в Україні відбулося на 9 відсотків, що означає, що генерація мала втратити в цілому. Ми зробили баланс таким чином, що втрати "Енергоатому" є мінімальними і жодних відключень блоків, які не потребують планових ремонтів, не відбувається. Сьогодні ті блоки, які виводяться в ремонти, вони виводяться в ремонти скоріше, посунута ремонтна програма з осені на весну. Інших відключень і загрози роботи атомній енергетичній галузі в Україні не бачимо і немає. Важливо збалансувати для того, щоб атомна генерація була не збитковою, а могла заробляти… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Клименко Юлія Леонідівна.
11:02:37 КЛИМЕНКО Ю.Л. Добрий день! Добрий день, пане Прем'єр-міністр! Я хотіла би зазначити, що парламент зі своєї сторони зробив багато для того, щоб уряд ефективно працював 2 місяці над боротьбою з коронавірусом. 65 мільярдів, 300 відсотків лікарям, часткова допомога по безробіттю і багато всього. На жаль, за 2 місяці практично нічого не було виконано. Ми через два місяці знаходимося в тому ж стані, в якому ми були 2 місяці тому. В зв'язку з цим у мене одне, вірніше, два питання. Перше. Скільки ще часу вам треба для того, щоб підготувати лікарні, і вони були готові до коронавірусу? Також, коли відкриються авіа- і залізничне сполучення, і дитячі садки, транспорт? Тому що люди не можуть працювати. Якщо ви піклуєтесь про малий, середній бізнес, він не може працювати, якщо немає громадського транспорту, дитячих садків. Люди не вийдуть на роботу, їм нема кому лишити дітей і нема як доїхати на роботу, а за 300 гривень таксі вони точно не доїдуть. Скажіть, будь ласка, скільки ще часу треба для того, щоб зрозуміти, як будемо…
11:03:49 ШМИГАЛЬ Д.А. Актуальне питання, яке хвилює сьогодні все наше суспільство. Абсолютно підтримую вашу стурбованість. Перше. Сьогодні ніхто ні в Європі, ні в світі не планує більше ніж на 100 днів. І дати відповідь, як буде розвиватися ситуація з пандемією, як буде розвиватися ситуація із захворюваністю, смертністю ніхто в світі не може. Тому ми сьогодні спостерігаємо і робимо ретроспективний аналіз і відповідні прогнози на короткі терміни. Ми бачимо, що сьогодні ситуація в Україні не переломлена, я вже казав. Кількість людей, які одужали, жодного дня в Україні не перевищувала кількість людей, які захворіли. Ми все ще зростаємо. Тому сьогодні говорити про те, що ми подолали коронавірус в Україні неможливо і неможна. Ми зрозуміли, що ми дійшли до "плато" так званого, пік і плато, коли є рівна кількість захворівши кожен день. Далі ми, звичайно, в залежності від ситуації, чи буде знижуватися кількість захворілих і збільшуватися кількість одужалих, ми зможемо прискорити ті етапи, які озвучені по виходу з карантину, послабленню карантинних заходів. Поки цього не відбувається, неможливо говорити, тому що продовжиться пік зростання і ми отримаємо Італію, Іспанію. Я не лякаю зараз, це та правда, з якою живе вся Європа і з якою живе світ. Стосовно підготовки медичної системи вже озвучував. Чітко міністерство і медична система сьогодні підготовлена до першої, до другої і до третьої хвиль. Лікарні першої хвилі – це 240 медичних закладів, де є 2 тисячі 270 апаратів для штучної вентиляції легенів. Сьогодні шість відсотків задіяних, в нас сьогодні достатня кількість ліжко-місць. І це важливо, тому що ми сьогодні розуміємо, є створені дашборди, де видно наповненість лікарень: перше – персоналом, обладнанням, засобами індивідуального захисту. Ми готові сьогодні зовсім не так, як були готові 2 місяці назад, або були не готові 2 місяці назад, треба говорити правду і бути відвертими. Тому це відповідь на ваше питання, що відбулося за 2 місяці: і кошти виділені, і людський фактор, і часовий фактор. Абсолютно... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, будь ласка, запишіться на запитання до Прем'єр-міністра. Запитання від народних депутатів. Бондарєв Костянтин Анатолійович. Юлія Володимирівна Тимошенко.
11:06:32 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановний пане Прем'єр-міністр, ви знаєте, що утворена Тимчасова слідча комісія, яка розбирається з корупцією щодо недоперерахування коштів в бюджет. І під час роботи тимчасової слідчої комісії з'ясувалося, документи нам передали, що НАК "Нафтогаз" за 4 роки недоплатив 72 мільярди гривень до державного бюджету. Ви хотіли перевірити це і зробити там державний аудит, але потім відмінили це. І плюс в тимчасовій слідчій комісії 8 депутатів від "Слуги народу" проголосували проти того, щоби розслідувати цю справу. Скажіть, будь ласка, що ви збираєтесь із цим робити? Тому що 72 мільярди гривень – це рівно стільки, скільки ми очікуємо від Міжнародного валютного фонду. Як ви збираєтеся у корупційної структури забрати гроші?
11:07:37 ШМИГАЛЬ Д.А. Минулого тижня під час засідання уряду керівник "Нафтогазу" прозвітував у відповідності до проведеного компанією "Делойт" аудиту в компанії "Нафтогаз", прозвітував про всі кошти, які знаходяться на рахунках, про прибутки, отримані компанією, про кошти, отримані від "Газпрому", і надав повний звіт про господарську діяльність "Нафтогазу" минулого року. Якщо тимчасова слідча комісія має відповідні документи, прошу передати їх правоохоронним органам для вивчення, для проведення детального розслідування вже в кримінальній площині. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Піпа Наталія Романівна.
11:08:19 ПІПА Н.Р. Стефанишиній Ользі, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Стефанишина Ольга Анатоліївна.
11:08:24 СТЕФАНИШИНА О.А. Доброго дня! Я хочу вам сказати, що ви тут дуже багато говорили про захист лікарів. Є дуже такий простий метод захистити лікаря від коронавірусу, він називається "костюм захисту для лікарів". Я вам хочу сказати, що ваше Міністерство охорони здоров'я в особі пана Максима "Костюмова", ой, Степанова, закупило костюми 17 квітня вдвічі дорожче, ніж ринкова ціна. І, ви знаєте, ці костюми мали б приїхати 1 травня, але досі їх нема. 35 мільйонів гривень сьогодні Міністерство охорони здоров'я заплатити має за ці костюми, яких нема. У мене два питання: коли будуть костюми захисту для лікарів, 70 тисяч, і хто відповість за перевитрату державних коштів 40 відсотків? Дякую.
11:09:24 ШМИГАЛЬ Д.А. Всі закупівлі засобів індивідуального захисту відбуваються у відповідності до процедур через відповідні підприємства і відкриті площадки. Відповідно, якщо у вас є, я повторюю свою пропозицію, якщо у вас є дані, що ціни були завищені, що щось не надійшло, прошу передавати це в письмовій формі в Кабінет Міністрів і в правоохоронні органи для порушення відповідних кримінальних проваджень, справ і розслідувань, якщо у вас такі факти є. Буду вдячний. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна.
11:09:58 СКОРОХОД А.К. Прошу передати Антону Полякову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Антон Едуардович Поляков.
11:10:03 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановний пане Прем’єр-міністр! Будь ласка, дайте нам відповідь, коли ви створите обіцяні 500 тисяч робочих місць в Україні. Це перше питання. І друге питання. Ваша позиція щодо відміни антифопівських законопроектів, а саме: прийняття Верховною Радою законопроектів 2644, 2645. Дякую.
11:10:56 ШМИГАЛЬ Д.А. На жаль, не знаю навіть, що вам відповісти, хіба переформулюйте своє питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин Ярослав Іванович.
11:11:05 РУЩИШИН Я.І. Прошу Соломії Бобровській передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Бобровська. Соломія Анатоліївна Бобровська.
11:11:12 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, фракція "Голос". Доброго дня. Пане Прем’єре, вчора в нас виникла дуже цікава ситуація, коли в одному з Telegram-каналів інформація близько 26 мільйонів українців, персональних даних, була вилита в абсолютно публічний простір. У мене питання. А які перші кроки робить Мінцифра для захисту персональних даних? Яким чином все ж таки ці дані попали у публічний простір? Це перше. Друге питання. Ви не відповіли на запитання моєї колеги про садочки дитячі. Є маса звернень директорів приватних і державних комунальних закладів про відкриття садків, і вони не знають, коли очікувати дітей. І що робити батькам з дітьми вдома? І третє питання. Ви… я правильно розумію відповідь на питання стосовно виїзду українців за кордон, це означає, що уряд обмежує право українців на свободу пересування і працевлаштування? Дякую.
11:12:09 ШМИГАЛЬ Д.А. Перша частина: стосовно реєстрів. Те, що ви бачите в Інтернеті, дійсно відбувалося. З цього приводу є порушена кримінальна справа, і це відбувалося більше ніж півроку тому, коли були старі бази даних. Нові реєстри абсолютно захищені, і додаток "Дія", який сьогодні працює і створений Міністерством цифрової трансформації, захищений і немає ніяких проблем, ніяких крадіжок інформації звідти. Тому, якщо вам цікаво, дасте запит, і дамо вам повну розкладку і хронологію того, що відбувається. Сьогодні діючий отой додаток, який був презентований, абсолютно захищений, жодних витоків не відбувалося, не відбувається. Пропоную вам розібратися і побачити, звідки відбулися витоки в Інтернет. Стосовно роботи садочків, мені здається, я дуже докладно відповів. В нас є план поетапного виходу з карантину, є чітко розписано, коли запрацюють дошкільні, навчальні заклади і як буде відбуватись послаблення карантинних умов і перехід до адаптивного карантину. На сьогодні, дійсно, є маса звернень від усіх галузей, які сьогодні страждають через карантин, але тут стоїть вибір між, повторю, десятками тисяч людей, які можуть загинути через коронавірус, якщо ми зараз вийдемо і не перейдемо до адаптивного карантину, або різко припинимо під час зростання епідемії в країні, до нормального життя. На жаль, ми мусимо зараз дотерпіти і хоча би ще декілька тижнів, можливо, місяць, отримати позитивні результати, коли ми понижаємося в кількості захворілих і зростаємо в кількості людей, які одужали. Це дуже важливо, діти є безсимптомними хворими. Вихователі в садках також мають право на свій захист, на здоров'я і не хворобу. Тому питання садків, воно буде розглядатись тоді, коли буде розглядатись питання міжміського і приміського транспорту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Власенко. Кириленко Іван Григорович.
11:14:21 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний пане Прем'єр-міністр, глобальна пандемія змусила багато країн підходити до цієї проблеми комплексно. Зокрема, ряд країн, зважаючи на неврожай і посуху у світі, хтось забороняє експорт продовольства, хтось різко скорочує. Що робимо ми в цей час? Ми вихваляємося рекордним експортом зернових вчергове. І у нас неврожай очікується, і ви це добре знаєте, і ви за це говорили. Що ж у нас в Держземі робиться на цей момент? Пусто. Що буде на осінь? Що буде наступного року? Ми зареєстрували спеціальну постанову Верховної Ради, розгляньте її, давайте приймати рішення, бо голод не тітка. І друге питання. Уряд приймає в цих умовах рішення збільшити різко плату на навчання у вузах, мотивуючи тим, що наближатись треба до середньоєвропейського рівня. Чим ми мотивували це? Ми знову залишимося без молоді і знову будуть пусті наші начальні заклади. Звідки таке рішення, хто пропонував його? Дякую.
11:15:28 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно експорту продовольства з України. Уряд щодня тримає руку на пульсі стосовно запасів продовольства в Україні, нашого резерву і квот на експорт або ввезення відповідного продовольства в Україну. Перше, що було зроблено. Було введено відповідне квотування на вивезення крупи гречаної з України. Тому що, дійсно, місяць тому на ринку спостерігались, ну, таки доволі панічні настрої щодо цього продукту. Тому ми підписали і ініціювали підписання додаткових контрактів по завезенню гречки в Україну і забороні, фактичній забороні експорту з України. Стосовно пшениці. Абсолютно Україна є житницею світу сьогодні, не лише Європи. У нас достатньо кількості і у нас є 6-місячний запас для споживання Україною до нового врожаю. Ми працюємо з фермерами, працюємо з відповідними агрокомпаніями, з якими проводимо щотижневий аналіз того, як треба вести політику в експорті продовольства зерна в тому числі. І якщо ми не зробимо сьогодні експорту в тих кількостях, які маємо зробити при 6-місячному запасі, якого точно хватить до наступного врожаю, ми отримаємо просто зерно, яке необхідно буде викинути на смітник. І агрокомпанії, бюджет України втратить валютну виручку, втратить бюджет, ми не зможемо утримати, підприємства і не зможуть утримати те, що запланували. Ще раз повторю, ми чітко прослідковуємо за тим, щоб був не 3-місячний запас, як враховано, а 6-місячний запас продовольства сьогодні в Україні. До нового врожаю, коли ми получимо знову доволі нормальний врожай, який за оцінками буде практично відповідати тим прогнозам, не дивлячись на значну весняну посуху. Пішли дощі, ми очікуємо покращення прогнозу отримання урожаю. І аналітика з цього приводу проводиться. ГОЛОВУЮЧИЙ. Саврасов Максим Віталійович.
11:17:39 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Володимиру Ар'єву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович.
11:17:46 АР’ЄВ В.І. Як казала одна класик: "У мене є мрія". Але у вас, у влади української нинішньої, теж була "Мрія" – цілий літак, який був завантажений вантажем із засобами захисту для медиків. Його навіть Зеленський зустрічав із почтом. Дуже красиво потім записав відео, в якому розповів, скільки кому чого дістанеться із цих засобів захисту. Але ці засоби захисту опинилися потім в супермаркеті "Епіцентр". Тому у мене питання: а скільки було для медиків? Їм дуже цікаво. І друге. А чому раптом митна служба забрала з бази даних інформацію про номенклатуру і взагалі всю інформацію щодо цього вантажу, який привезла "Мрія"? Це що тепер у нас секретні документи, секретний вантаж? Медики дуже цікавляться: а куди ж пішли всі ці засоби, які так красиво зустрічав Зеленський з почтом?
11:18:49 ШМИГАЛЬ Д.А. А чия прес-служба забрала звітність і звідки? Яке відношення Кабінет Міністрів має до вашого запитання, скажіть, будь ласка, якщо можна? Стосовно ситуації, про яку ви питаєте, вже неодноразово були дискусії, були відповіді, були детальні звіти. І завдання наше, і сьогодні ця інформація є абсолютно відкритою, - забезпечити медичні заклади засобами індивідуального захисту, обладнанням і професійними медичними працівниками. Ця інформація відкрита, висить на сайті COVID-19, де можна чітко на дашбордах бачити роботу по забезпеченню. Там немає стовідсоткового забезпечення, це правда. Але ми відверто ці речі показуємо для того, щоб розуміти ситуацію самим і показувати її суспільству. Це робота, яку робить Кабінет Міністрів спільно з медиками, спільно з місцевою владою, спільно з парламентом. Ця інформація відверта і ніхто її нікуди не забирав. Всі решта речі або звинувачення, які є, я вже сьогодні неодноразово пропонував: є звинувачення - маємо механізм звернення в правоохоронні органи, подачі в суд, ініціювання розслідування. Будь ласка, давайте цим користуватись. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович.
11:20:04 АР’ЄВ В.І. Я передаю слово Южаніній Ніні Петрівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна.
11:20:09 ЮЖАНІНА Н.П. Шановний Прем'єр-міністре, ви тільки що сказали, що уряд багато чого зробив. Ми вже майже 2 місяці знаходимося в карантині. І насправді я наголошую всім українцям і звертаю вашу увагу, що ці 2 складні місяці і українці, і бізнес переживають завдяки двом прийнятим Верховною Радою законам, які насправді були створені за ініціативи народних депутатів, і які дозволяють і українцям, і бізнесу отримати мінімальний захист і мінімальну підтримку, саму мінімальну і тільки деяких категоріям. Ви тільки що сказали, що у вас є план антикризових заходів для малого і середнього бізнесу, для промисловості. Вибачте, але дрібний і малий бізнес зараз стоїть біля Кабінету Міністрів. Що це за план, який ви ще не презентували, не застосували без внесення змін до жодного закону, до Податкового кодексу, в цьому найбільше там потребується…
11:21:26 ШМИГАЛЬ Д.А. Є діючі програми, я вже сьогодні їх озвучував, кредитних канікул, кредитування малого і середнього бізнесу. Це ключові речі, які сьогодні просить бізнес в нашому діалозі з відповідними асоціаціями. Ми ж в щоденному так само діалозі з бізнесом, з різними галузями, з народними депутатами, які також є носіями цієї інформації первинної від людей і від бізнесу. Відповідно ми відгукуємося на ті потреби бізнесу, які сьогодні є. А сьогодні є потреба в дешевому кредитному ресурсі, сьогодні є потреба в підтримці тих людей, які частково або повністю втратили роботу, а це також в більшості малий і середній бізнес, їх просто треба підтримати фінансово і кредитно. Це ми і робимо, і, в принципі, завдяки і цим же законам, які вже були прийняті. Тому той план, який запропонований, він базується на діючій законодавчій базі, на діючих нормативах, які діють в Україні. Додаткові потреби, які будуть, ми спільно з профільними комітетами будемо доопрацьовувати і виносити в парламентську залу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучер Микола Іванович.
11:22:26 КУЧЕР М.І. Прошу слово передати Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Миколаївна Білозір.
11:22:31 БІЛОЗІР Л.М. Шановний Прем'єр-міністре! Лариса Білозір, 17 виборчий округ, Вінниччина. Уряд та Президент нещодавно нарешті вже визнали, що більшість тарифів НСЗУ – Національної служби охорони здоров'я - занижені в рази. І ви ж знаєте, все по 49: консультація лікаря – 49 гривень, рентген – 49, біохімія – 49 гривень, - що в рази менше собівартості. Хотілося б почути, чи проводиться перерахунок вартості. Було заявлено, що тільки на інсульти, на інфаркти і на COVID-пакет. Чи все-таки застосовується коригувальний коефіцієнт? І якщо так, наскільки відсотків має бути вища вартість послуг на вторинному і третинному рівні? Так само я хотіла вам нагадати, я вже не раз вас запитувала, про опорні лікарні. Виділено 1 мільярд на приймальні відділення опорних лікарень, не COVID. Я вважаю, що вони в штучному виглядs були затверджені. І чи збирається переглянути уряд ці лікарні?
11:23:39 ШМИГАЛЬ Д.А. Стосовно тарифів НСЗУ Ви праві, ми переглядали тарифи НСЗУ і коригуємо деякі з них, тому що вони потребують коригування у зв'язку з тою пандемією, з якою ми зіштовхнулися, з зв'язку з тим, що другий етап реформи сьогодні реалізується в умовах в кризових, в тому числі, коли вся медицина, всього світу, працює на максимальному навантаженні. Тому дуже уважно перераховуємо тарифи НСЗУ. Дійсно, в деяких з них є, скажімо, заниження. Ми сьогодні приводимо це до належного стану. І впевнений в тому, що медична система сьогодні це відчуває і буде відчувати і в подальшому. Тому що, ще раз повторю, реформа має принести переваги і медикам, для того щоб медична система ставала сильнішою і ефективнішою, і пацієнтам, які мають також це відчути. І тут дуже важливо, щоб… там не лише в розмірах тарифів, там і в принципах тих тарифів теж були неточності. Тобто є хвороби, де хворого треба проліковувати і платити за це, а є лікарні, які, чим довше вони знаходяться без пацієнтів, тим більше їм треба платити грошей. Тому що це означає, що система, наприклад, епідеміологічна в країні працює правильно, якщо немає в інфекційних лікарнях хворих, але ці лікарні мають бути в належному стані і бути готовими. І це пандемія показала, що є лікарні, є професії медичних працівників, які мають бути незалежно від того, чи є хворі в цей момент в країні. Стосовно опорних лікарень. Вони є. Тобто це фактично один з етапів реформи. Реформа продовжується. Ми будемо її реалізовувати. Можливо, з деякими корективами, які вносить коронавірус і пандемія світова в принципі в організацію медичної системи світу, не лише України. Тому, звичайно, ми сьогодні дуже уважно підходимо до всіх тих напрацювань, які вже були. І дуже уважно з експертним середовищем дивимося вперед, як ми будемо рухатися з реалізацією і завершенням… ГОЛОВУЮЧИЙ. Антон Едуардович Поляков.
11:25:52 ПОЛЯКОВ А.Е. Прошу передати слово Анні Скороход.
11:25:57 СКОРОХОД А.К. Шановний Прем'єр-міністр, коли ми за вас голосували, ми сподівались, що ви не профан. Тому я вас дуже прошу відповісти на питання Антона Полякова, коли в Україні з'являться 500 тисяч обіцяних робочих місць? Це перше питання. Друге питання. Коли перестануть знищувати ФОПів і малий бізнес почне розвиватися? І третє питання. Чому, коли різко впало споживання електроенергії, чому замість того, щоб зменшити теплову генерацію, ви почали відключати атомні блоки?
11:26:42 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше питання. Зараз графік якраз знайду і буду вам відповідати. Отже, перша частина – 500 тисяч робочих місць. Я просто сьогодні вже 4 або 5 разів про це сказав. Сьогодні ця програма буде презентована міністром економіки на уряді. Є чітке розуміння, в якій галузі ми буде створювати… в яких галузях і де будуть створені цих 500 тисяч робочих місць. Є відповідна програма. Не буду зараз іще вам її показувати. Тобто чітко по галузях розкладено, де, ми бачимо, у нас сьогодні 400, майже вже під 500 тисяч, півмільйона зареєстрованих безробітних. Ми чітко розуміємо, де вони будуть створені. Вони не будуть створені завтра за 1 день. Частина з них уже створена і створюється. Частина буде створена через тиждень, частина - через місяць. Але завдання наше на час виходу з карантину і переходу до адаптивного – забезпечити можливість всім безробітним, зареєстрованим в Україні, отримати роботу. І, власне, це ми перед собою ставимо і реалізуємо. Стосовно енергетики. Графік балансу енергетичного за минулі роки і цього року в енергетиці. Як ви бачите, потужність теплової енергетики знижена в новому балансі, який затверджений, в тому числі антикризовим штабом, так і по роках. Тобто ви бачите: 2018-й, 2019-й, 2020 рік – новий баланс. Є розкладка по відповідних генераціях також, як відбулось зниження. Тому зниження торкнулося всіх галузей енергетики, крім відновлювальних джерел енергії. Там, оскільки зараз літо, сонце зростає, потужності будуються – це добре, екологічно, там потужність зростає. Питання в тому, щоб вона дешевшою і доступнішою для промисловості України. Теплова генерація знизила свою потужність в цьому році, в новому балансі прораховано в тому числі. Тому це невірна інформація, яку вам хтось дає, якою ви оперуєте. Стосовно малого, середнього бізнесу, вони очікують… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Шановні колеги, час для запитань до Прем'єр-міністра вичерпаний. Заступник Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк – останнє запитання.
11:29:11 КОНДРАТЮК О.К. Дякую. Пане Прем'єр-міністр, в мене, в принципі, запитання про гроші, цитуючи вас, про великі гроші, і довіру наших міжнародних партнерів. А саме про те, що завдячуючи нашим закордонним партнерам Україна може розраховувати на значний обсяг фінансової допомоги на боротьбу з подолання негативних наслідків соціально-економічного перед COVID. Зокрема ЄС оголосив про намір виділити Україні 1,2 мільярди євро макрофінансової допомоги. Єврокомісія виділяє 190 мільйонів євро. 170 мільйонів євро допомоги будуть надані Німеччиною, в тому числі на засоби індивідуального захисту. Структури ООН виділяють 165 мільйонів доларів. США виділяє 14,5 мільйонів доларів. Скажіть, будь ласка, який обсяг вже міжнародної фінансової допомоги надійшов в Україну? Яким чином розподілена ця допомога? І хто конкретно отримав її?
11:30:10 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваші питання. Абсолютно коректні цифри ви назвали. Дійсно, всі ці речі – це те, про що я казав, це довіра і співпраця з нашими міжнародними партерами, і вся ця допомога вона є взаємопов’язаною. Надійшли перші кошти від наших міжнародних фінансових організацій. Ми отримали першу частину незв'язаного фінансового кредиту від Німеччини. Загальний обсяг допомоги від Німеччини (вчора ми розмовляли з канцлером Німеччини пані Ангелою Меркель), ми отримали від Німеччини загальну суму коштів 1,4 мільярда гривень протягом останніх двох років, в тому числі і вже на початку цього року також очікуємо наступних 90 тисяч євро від Німеччини. І також це буде галузева підтримка, ми говорили вчора, куди її направляти: на боротьбу з коронавірусом, на підтримку малого і середнього бізнесу. Всі ці кошти, які ви озвучили, це загалом по цьому року обсяг перевищує 10 мільярдів доларів США фінансової підтримки від різних фінансових інституцій міжнародних фінансових організацій, Міжнародного валютного фонду, європейський структур, Європейського Союзу і країн - наших партнерів загалом. Тому кошти надходять. Звичайно, більшість наших партнерів прив'язуються до наших перемовин і досягнутих домовленостей з МВФ. Так само і Світовий банк, Європейський банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний банк - всі ці партнери вони, звичайно, дивляться сьогодні на досягнення успіху в наших перемовинах з Міжнародним валютним фондом. Тому це надзвичайно важливо, щоб ми рухалися вперед і отримували ці кошти для того, щоб мати змогу в слідуючому році мати плюс 7 відсотків ВВП, а не падати сьогодні в прірву і не мати змоги вибратися з неї наступних років 10. Дякую за ваше питання. Дуже важливе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Дякую, шановні члени Кабінету Міністрів України. "Година запитань до Уряду" завершена. Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні колеги, відповідно до статті 240 Регламенту Верховної Ради України та статті 51 Закону України "Про Національний банк України" переходимо до розгляду доповіді Голови Національного банку Якова Васильовича Смолія у Верховній Раді України про діяльність Національного банку. Яків Васильович, прошу. Пропонується наступний регламент: до 20 хвилин – доповідь Голови Національного банку, до 21 хвилини – запитання від депутатських фракцій та груп, виступ голови Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики – до 3 хвилин, і виступи від депутатських фракцій і груп, обговорення, кожна фракція та група. Немає заперечень? Будь ласка, Якове Васильовичу.
11:33:11 СМОЛІЙ Я.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Здоров'я бажаю всім, шановні колеги! Дякую за нагоду розповісти, як Національний банк допомагає українській економіці долати наслідки епідемії коронавірусу. Спойлер - успішно. Коронакриза – це перша в історії України криза, коли немає банкрутства банків, сплеску інфляції, катастрофічного падіння міжнародних резервів, довгих черг вкладників біля банкоматів. На відміну від попередніх криз сьогодні банківська система не тягар для економіки, а її рятувальний круг. Ми не рятуємо її, вона рятує економіку. Це все результат, по-перше, послідовної політики Національного банку та реформ минулих років. Детальніше про все, що ми зробили для цього минулого року, ви можете почитати в річному звіті за 2019 рік. По-друге, це результат швидких та ефективних дій Національного банку у відповідь на пандемію та карантинні заходи. В цьому ми крокуємо в ногу з центральними банками інших економік, що розвиваються, і навіть провідних економік світу. Особисто для мене дуже важливо, що українці помітили і оцінили наші зусилля. За даними Центру Разумкова, баланс довіри до Національного банку зріс за напружений для країни березень-квітень більше ніж вдвічі. Отже, що ми зробили для протистояння кризі. Наші дії були спрямовані на чотири цілі. Перша – берегти здоров'я всіх тих, хто активно користується фінансовими послугами і тих, хто має справу лише з готівкою. Друге – забезпечити якісну і безперебійну роботу фінансової системи під час карантину. Третє – підтримати економіку доступними грошовими ресурсами в цей складний період. І четверте – створити умови, в яких після завершення карантину економіка швидко відновить зростання. І зараз, коли два місяці карантину позаду, можу із впевненістю сказати, нам це все вдалося, та більше, без введення жодного болючого обмеження. Ми відреагували дуже швидко. Вже 12 березня ми знизили облікову ставку, щоб підтримати економіку в умовах пандемії і карантинних заходів. В квітні ми продовжили її зниження. Загалом за 2 місяці облікова ставка скоротилася з 11 до 8 відсотків. Це найнижча облікова ставка за історію України, яка є реальним інструментом впливу Національного банку на вартість кредитів, а не лише намальована на папері. Ми запровадили нові інструменти підтримки економіки. Насамперед це довгострокове фінансування для банків на термін від одного до п'яти років. Минулого тижня відбувся перший тендер, де 11 банків вже отримали від нас кредити на 2,4 мільярда гривень на строк від 1,5 до 5 років. Також учора ми уклали валютний своп... в п'ятницю ми уклали валютний своп з Європейським банком реконструкції і розвитку на 500 мільйонів доларів США. Ми отримуємо від міжнародної організації долари, які поповнюють міжнародні резерви, а ЄБРР в обмін на це отримує гривню, яку буде використовувати для кредитування українських підприємств, які зазнали втрат від пандемії та карантину. Таким чином, ми створили умови, в яких бізнес може отримати за доступними ставками кошти не лише на короткострокові потреби, й на масштабні бізнес-проекти, які потребують довгострокових вкладень. Наприклад, такі важливі для держави та для створення робочих місць інфраструктурні проекти, як будівництво доріг. Для населення. Для населення зниження облікової ставки та приборкання інфляції вже сьогодні працює на те, щоб завтра іпотека під 10 стала реальністю. Водночас ми спростили для банків доступ до фінансування. Ми підвищили частоту тендерів. Ми збільшили строк надання кредитів від НБУ банкам з 30 до 90 днів і вже видали такого тримісячного рефінансування майже на 7 мільярдів гривень. Ми розширили перелік застави, яку банки можуть надавати для отримання кредитів в НБУ, тепер ми будемо приймати не лише державні, а й муніципальні та гарантовані державою корпоративні облігації. Банківська система сьогодні має високу ліквідність – близько 200 мільярдів гривень. Проте, якщо будь-який банк відчуває потребу в коштах, тепер він може отримати кредити від НБУ ще швидше та легше. Для того, щоб максимально вивільнити кошти банків для підтримання економіки, ми відтермінували формування буферів капіталу та рекомендували банкам утриматися від виплати дивідендів. Також ще в березні ми впровадили систему антикризових заходів, що має 5 ключових рішень для забезпечення безперебійної роботи фінансової системи: Перше. Кредити. Ми ввели кредитні канікули – особливий пільговий період обслуговування кредитів для тих, хто досі сумлінно платив за кредитом, але зіткнувся з фінансовими труднощами через карантин. Результат. Банки дають позичальникам можливість зробити платежі за споживчими кредитами після карантину без штрафів та пені за прострочку. Більшість банків вже надають можливість реструктуризації кредитів, щоб полегшити клієнтам обслуговування заборгованості після карантину. Друге. Депозити. Ми заборонили банкам вводити будь-які обмеження на зняття депозитів. Ми зробили ставку на надійність банків та довіру до них вкладників і не помилилися. Результат. Депозити залишаються в банківській системі. В перші тижні карантину відплив коштів населення був, але набагато менший, ніж у період криз 2008-2014 років. Проте дуже швидко депозити населення поновили зростання. В останні два тижні квітня гривневі кошти населення взагалі були на максимумі від початку березня. Третє. Робота банківської системи. Ми від початку старанно працювали з банками, щоб зберегти доступність фінансових послуг попри карантин і водночас убезпечити здоров'я споживачів фінансових послуг. Ми дали рекомендації, які відділення повинні залишитися відкритими, як банки мають працювати на місцях. Щоб банки сконцентрували всі ресурси зараз на головному, ми на період кризи відклали проведення стрес-тестів та виїзних перевірок банків. Результат. Банки продовжують безперебійно обслуговувати клієнтів в повному обсязі, всі центральні офіси банків та 77 відділень в країні відкриті, банки мають достатньо коштів для задоволення потреб клієнтів, працюють понад 96 відсотків банкоматів, вони регулярно підкріплюються готівкою. Четверте. Валюта. Ми бачили посилену нервозність в березні на валютному ринку і постійно виходили з продажем валюти, щоб злагоджувати коливання. В березні для цього ми продали 2,2 мільярди доларів США. Результат – ажіотажний попит на валютному ринку вщух ще в квітні. Чиста пропозиція валюти зараз є навіть вищою ніж була в лютому до спалаху епідемії в Україні. Відтак курс гривні знову дещо зміцнився, а Національний банк відновив обережну купівлю валюти в міжнародні резерви. Також ми оперативно вирішили проблему нестачі готівкової валюти, що виникла через перебої з авіаперевезеннями. Ми забезпечили поставку готівкового долара та євро в Україну та щотижня проводили операцію з їх обміну на безготівку. Результат – ми надали банкам понад 550 мільйонів доларів США та 42 мільйони євро і повністю задовольнили їх потреби в готівковій валюті. Зараз проблем з отриманням валютної готівки в касах банків немає. П'яте. Платежі. Ми закликали українців якнайшвидше переходити на дистанційне банківське обслуговування. Щоб зробити безготівкові платежі вигіднішими, ми на час карантину відмінили тарифи на роботу системи електронних платежів, а для власників платіжних карток, термін яких завершується під час карантину, ми разом з банками передбачили можливість продовження терміну їх дії. Також пріоритетом для нас є безпечність розрахунків за допомогою гривневої готівки. Ймовірність зараження коронавірусом через готівку невисока, однак ми вирішили, що обережність не завадить, тому готівка, яка вилучається з обігу, перевозиться до сховищ Національного банку на карантин для знезараження. Для стимулювання економіки ми, ймовірно, зможемо ще знизити облікову ставку цього року. Простір для цього є. Своєю виваженою монетарною політикою ми котрий рік поспіль забезпечуємо, як і вимагає наш мандат, цінову стабільність, тобто стабільно низьку інфляцію, яка залишається в межах нашої цілі – 5 плюс-мінус 1 відсоток. Безперечно, як і решта країн Україна потребує масштабних державних видатків на боротьбу з коронавірусом та підтримання економіки, однак ліки не повинні бути гіршими за хворобу. Пригадайте українську історію. Неконтрольований друк грошей для фінансування державних видатків у нас завжди завершується катастрофічними наслідками для економіки. Можна, звичайно, зробити всіх мільйонерами, але ці мільйони будуть вже нічого не варті. Набагато правильніший шлях - завершити переговори з МВФ і отримати дешеве фінансування для бюджету від офіційних донорів. А для Національного банку існує лише один законний шлях – допомогти уряду напряму живими грошима через перерахування прибутку НБУ. І ми це вже зробили. В квітні ми за один раз перерахували усю суму прибутку НБУ за 2019 рік - 42,7 мільярда гривень. Це на два мільярда більше, ніж закладено до цьогорічного державного бюджету. Так ми забезпечили майже половину бюджетних доходів у квітні місяці. Мене часто питають, чи не надто оптимістично налаштований Національний банк. Ми, дійсно, дивимося в майбутнє з обережним оптимізмом, однак не варто плекати ілюзії. Рівень невизначеності як ніколи високий. Наші макропрогнози відштовхуються від того, що вже в ІІ кварталі карантин завершиться і більше не буде потреби до нього повертатися. А якщо ні, якщо буде друга хвиля пандемії в світі, якщо нам буде потрібно знову і знову повертатися до карантинних заходів, сьогодні ніхто в світі вам не дасть однозначних відповідей на ці питання. Тому ми в Національному банку підготовлені, щоб за потреби швидко та ефективно реагувати на нові виклики. Ми постійно відслідковуємо ситуацію, оцінюємо ризики, перевіряємо на реалістичність наші прогнози. Наш інструментарій є і буде дієвим навіть за умови продовження карантину. Я кажу про облікову ставку, фінансову підтримку економіку через банки, значні міжнародні резерви, інструменти реагування і регулювання банківського сектору. Більш того, сьогодні кожен українець може звернутися до НБУ про захист своїх прав у разі їх порушення банком. А невдовзі ми будемо мати ще більше можливостей для забезпечення фінансової стабільності, коли з 1 липня станемо регулятором небанківських фінансових установ. Головне для здорової економіки сьогодні, завтра і післязавтра – цінова та фінансова стабільність в країні. Національний банк робив, робить і буде робити все, щоб її зберегти, але це наша спільна відповідальність. Фінансова система не працює на економічному острові. Наскільки сприятливе економічне середовище, наскільки інституційно сильна країна, наскільки захищені права кредиторів та інвесторів, настільки і фінансова система спроможна бути двигуном економічного зростання. Тому питання, яке зараз кожен з нас в цій залі повинен собі поставити, – це не де взяти гроші, а як швидко ми зможемо здійснити реформи. Зрештою, на 5 відсотків впаде українська економіка чи менше в наших з вами руках. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Яків Васильович. Шановні народні депутати, будь ласка, запишіться на запитання від депутатських фракцій та груп. Давиденко Валерій Миколайович.
11:46:19 ДАВИДЕНКО В.М. Прошу передати слово Приходько Борису Вікторовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходько Борис.
11:46:25 ПРИХОДЬКО Б.В. Доброго дня! Борис Приходько, група "Довіра". Шановний Яків Васильович, ми всі, фінансисти, розуміємо, що основною функцією Національного банку є досягнення та підтримка цінової стабільності. Політика НБУ останні 5 років була спрямована виключно на досягнення цієї цілі по інфляції. Але є інша сторона медалі. Поясніть, чому в березні 20-го року номінальна ставка кредитування промисловості була на рівні 20 відсотків, а інфляція – тільки 2,3? Чому така велика різниця? І звідти витікає ще наступне питання. Чи є у вас чітка програма дій Національного банку на наступні 6 місяців, рік? Чи ви тільки застосуєте розширення переліку цінних паперів під рефінансування і кредитними канікулами? Дякую.
11:47:28 СМОЛІЙ Я.В. Дякую за запитання. Я хочу сказати, що існуючі сьогодні інструменти підтримки ліквідності комерційних банків дозволяють нам контролювати ситуацію і сприяти можливості як зниження облікової ставки, так і зниження відсоткових ставок по кредитах, після виходу України із кризи. І весь бізнес може сьогодні і після звернутися до банківської системи, як в частині реструктуризації кредитів і зменшення нагрузки на їхній платіжний баланс, так і для того, щоб отримати більш дешевші кошти для відновлення економіки, для відновлення бізнесу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Білозір Лариса Миколаївна.
11:48:16 БІЛОЗІР Л.М. Прошу передати слово Бондарю Віктору. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Віктор Васильович.
11:48:22 БОНДАР В.В. Дякую. У мене три коротких запитання. Перше. Є, наскільки мені відомо, 8 рішень Верховного Суду України, які на сьогоднішній день не виконує Національний банк про відновлення банків, які були ліквідовані за останні 5 років. 20 рішень ще на підході. Національний банк відмовляється виконувати ці рішення, а це питання вкладів, це питання повернення кредитів, повернення депозитів і наведення порядку щодо пограбованого майна цих банків. Ви не виконуєте цього рішення. Чому? І друге. Ви видали рефінансування державним банкам по ставці 8 відсотків. Державні банки тут же скупили державні цінні папери і під 11,5 відсотків отримали по них фінансування від держави. 3,5 відсотка ви подарували по суті державним банкам. Що це за політика така і для чого вона була проведена? І третє. Яка буде програма підтримки промисловості з боку Національного банку на цей рік?
11:49:27 СМОЛІЙ Я.В. Дякую за запитання. Рішення судів, які сьогодні є по відновленню банків і виведенню їх на ринок. Хочу сказати, що не існує сьогодні законодавчого регулювання, як це можна зробити. І закон, який сьогодні буде розглядатися в цій залі, зможе вирішити якраз ці сірі плями, які сьогодні є в законодавстві. Виведення банку на ринок, який перебуває у фонді 1,5-2 роки в режимі ліквідації, неможливе. Для цього повинні бути інші інструменти, які убезпечать чи дадуть можливість власникам отримати компенсацію, якщо такі втрати будуть доказані. Те, що стосується рефінансування і підтримки ліквідності комерційних банків, то ми запровадили ці інструменти терміном від, як я вже говорив, від 30 до 90 днів, а також є довготермінове рефінансування на рівні облікової ставки до 5 років. Куди кошти спрямовує комерційний банк, ми не відслідковуємо цільового використання. Наше завдання, щоб банки мали постійну ліквідність для забезпечення обслуговування коштів їхніх клієнтів. Те, що стосується підтримки промисловості. Національний банк є кредитором останньої інстанції, і ми не кредитуємо бізнес, для цього є банківська система. Ми же зі своєї сторони, як я вже говорив, готові підтримати банківську систему і ліквідність в разі їх потреби. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна.
11:51:24 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановний Якове Васильовичу, два коротких запитання. Я проаналізувала господарську діяльність і виявила ознаки корупції. Наприклад, ви заплатили без тендеру 16 мільйонів гривень компанії Republic Strategic Communications за те, що вона написала 2 статті у ЗМІ і прославила націоналізацію "ПриватБанку". А також ваші співробітники застраховані в компанії країни, яка пов'язана з колишнім Президентом України Петром Порошенком. Друге моє запитання стосується того, що обсяг комісійної винагороди, сплаченої Національним банком України за невикористані позики Міжнародного валютного фонду, складає 1,5 мільярда гривень за 4 останні роки. Скажіть, будь ласка, хто понесе за це відповідальність?
11:52:22 СМОЛІЙ Я.В. Дякую за запитання. Я хочу сказати, що питання медичного страхування – це сьогоднішній тренд у всьому світі, і Національний банк вже вдруге за останніх 4 роки проводить таку закупівлю, багато компаній страхових участвуют в цій закупівлі. Закупівля проводиться відкрито, на відкритих торгах, на сайті ProZorro ви можете побачити всю процедуру, як це все відбувалося. Сьогодні 4,5 тисячі працівників Національного банку мають змогу отримати медичну допомогу в провідних медичних державних і приватних клініках України, а це 1,5 тисячі працівників Банкнотно-монетного двору, які забезпечують виробництво банкнот і монет, 300 працівників фабрики банкнотного паперу у Малині і біля 3 тисяч працівників центрального офісу. Те, що стосується комісійної винагороди, яку сплачує Національний банк за невикористані кредити Міжнародного валютного фонду, це світова практика, це умови Міжнародного валютного фонду, які закладаються в умови, і вартість обслуговування кредитів закладена в угоду між Україною і Міжнародним валютним фондом. В разі вибірки цих коштів ми нічого не платимо. Але в зв'язку з тим, що Україна не виконала умови перегляду програми МВФ, ми змушені були заплатити цю комісійну винагороду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин Ярослав Іванович.
11:54:02 РУЩИШИН Я.І. Попрошу Клименко Юлії передати. Клименко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко Юлія Леонідівна.
11:54:07 КЛИМЕНКО Ю.Л. Пане Смолій, у мене запитання щодо мотивації стимулювання малого, середнього бізнесу. Ви вже знизили ставку НБУ до 8 відсотків, облікову ставку, що дозволяє брати дешевші кредити в банках комерційних. Які наступні кроки і плани? Чи плануєте ви знижувати цю ставку і коли? І чи взаємодієте ви урядом з цього приводу? Чи є у вас спільна політика, як стимулювати кредитування малого, середнього бізнесу? Дякую.
11:54:42 СМОЛІЙ Я.В. Дякую за запитання. Програма стимулювання малого, середнього бізнесу – це програми уряду. Ми зі своєї сторони підтримуємо ліквідністю комерційні банки в разі, якщо така потреба у них є. Стосовно облікової ставки. Ми дійсно в цьому році знизили ставку з 11 до 8 відсотків. А загалом, починаючи з 2019 року, знизили облікову ставку з 18 відсотків до 8, на 10 відсотків. Всі умови, всі макроекономічні прогнози сьогодні говорять про те, що у Національного банку є можливість понизити облікову ставку ще у цьому році. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:55:30 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.
11:55:33 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Герасимов Артур Володимирович, будь ласка.
11:55:42 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую. Шановний Яків Васильович, сьогодні ми бачимо, що проведена за 5 років реформа банківської системи і реальна незалежність Національного банку, яка була в цей час здобута, вони довели свою ефективність. І ми бачимо, що, попри перекоси в економіці, попри кризу, банківська система долає це без потрясінь і досить вдало. Але, ви знаєте, йдуть постійні дискусії щодо монетарної політики Національного банку. Чи можна вам задати питання, дуже конкретно, що саме зробив НБУ для підтримки економіки? Дякую.
11:56:24 СМОЛІЙ Я.В. Дякую за запитання. Ви практично в своєму запитанні відповіли на нього. Останніх 3-4 роки діяльність Національного банку, дійсно, була спрямована на збереження макрофінансової стабільності. Ми сьогодні маємо оздоровлену, живу, докапіталізовану банківську систему. Ліквідність банківської системи сьогодні більше 200 мільярдів гривень, і вони на цьому періоді не потребують додаткових коштів для того, щоб кредитувати економіку. Низька інфляція і зниження облікової ставки сприяло зниженню вартості ресурсів, які сьогодні банки комерційні можуть спрямовувати на підтримку бізнесу і економіки. І основне завдання, яке стоїть перед банківською системи після закінчення карантину, коли ми поступово почнемо виходити із кризи, саме підтримати підприємства для того, щоб економіка швидко відновилася і падіння внутрішнього валового продукту було якомога мінімальним в цей важкий для нас період. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Ніколаєнко Андрій Іванович, фракція політичної партії "Батьківщина"
11:57:31 НІКОЛАЄНКО А.І. Шановний пане Смолій, під час вашого виступу на комітеті минулого тижня ми теж чули, що все добре. Зараз знову слухаємо, ну, наче ми в іншій країні живемо. Отже, економіка в колапсі. І мені дивно слухати, що ви не готові визнати особисто, і ваше правління, свою провину за те, що ви два роки тримали завищену облікову ставку фактично для того, щоб з вашою поплічницею, колишнім міністром фінансів Маркаровою, будувати піраміду з ОВДП. Тому що саме доходність по ОВДП так чи інакше прив’язана до облікової ставки. Тим ви самим ви угробили український експорт, який, за рахунок скріпленої гривні, недоотримав в кінці минулого року декілька десятків мільярдів гривень доходів, відповідно українські люди не змогли заробити, і тим самим почали провокувати кризу, яку можна зараз сказати, що винувате колишнє керівництво уряду, теперішнє вже, але точно провокатором цієї кризи став Національний банк. Отже, запитання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, дайте 10 секунд, але, я прошу, формулюйте запитання так, щоб воно було. Будь ласка, дайте…
11:58:56 НІКОЛАЄНКО А.І. Чи готове керівництво Нацбанку визнати за собою цю провину, що втрати експорту лежать на них? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.
11:59:07
СМОЛІЙ Я.В. Я хочу сказати, що фінансування дефіциту бюджету є загальновизнана світова практика за рахунок цінних паперів уряду, які випускає Міністерство фінансів. І розміщення їх на внутрішньому ринку або залучення зовнішніх інвесторів також є загальносвітовою практикою. Піраміда, про яку ви говорите, виглядає так: коли ви дешевий ресурс, дешеві бумаги і довгі заміщуєте короткими і дорогими. Все, що відбувалося протягом минулого року і позаминулого року виглядало якраз навпаки. Міністерство фінансів виходило на ринок і розміщало цінні папери більш дешевші, залучало, і більші довші. Тому про будівництво піраміди – це надуманий сьогодні меседж, який ви посилаєте в цій залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрій Анатолійович… Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.
12:00:07 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний головуючий. У мене буде кілька запитань до Голови Національного банку. Перше – щодо кроків з інфляційного таргетування. Чи не здається вам, що подолання галопуючої інфляції на сьогоднішній день - це добре, але, зважаючи на міжнародну кон'юнктуру, хоча б зниження ціни на газ у два рази і так далі, у нас мала бути дефляція. Це перше. Другий момент: щодо інструментів монетарної політики. Я вам хочу нагадати, що облікова ставка у 2013-2014 роках була 6,5 відсотків, а сьогодні - 8. Ви хоча б поверніться на ті параметри, які були до вас. Це другий момент. Третій момент. Та політика, яка була щодо обмінного курсу. У нас в 3,5 рази, або, точніше, у 3,4 рази була девольвована національна грошова одиниця. Ці вкладники і позичальники банків отримали суттєві збитки. Це ще один момент. І останній. Щодо зменшення кількості банків і псевдооздоровлення національної банківської системи. Мінус 105 банків за 6 років діяльності Національного банку. Які кроки, будуть дії ваші далі, і чи ви й надалі будете вбивати фінансову систему країни? Дякую.
12:01:17 СМОЛІЙ Я.В. Національний банк перейшов до режиму плаваючого курсоутворення і інфляційного таргетування в 2015 році. І дії, які були здійснені Національним банком, доказали, що ці інструменти дієві, і ми маємо сьогодні результат. З інфляції, яка була в 2014-2015 році більше 40 відсотків, ми маємо сьогодні наш коридор - 5 плюс-мінус 1, і даже нижче. Ми очікуємо, що інфляція в цьому році ввійде у свій коридор, як і прогнозувалося. Тому монетарна політика і дії, які здійснював Національний банк, себе оправдали. Ми маємо сьогодні найнижчу облікову ставку за всю історію України, дієву облікову ставку, яка відображує вартість грошей в економіці. А обмінний курс - це дзеркало економіки, який формується по питомій пропозиції на ринку. Від того, як діє сьогодні експорт, імпорт, фізичні особи, банки всі учасники валютного ринку, формується курс. І це сьогодні результати монетарної політики і тих інструментів, які були запроваджені в 2015 році. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Дякую, Якове Васильовичу. Бо нас всі ті, хто хотів запитати, запитали. Займіть, будь ласка, місце своє. Я надаю слово голові Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Олександровичу Гетманцеву. Будь ласка.
12:03:01 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, доброго дня! Доброго дня, головуючий, доброго дня, шановні народні депутати! Аналіз діяльності Національного банку, який ми проводили неодноразово в комітеті, дуже важка справа, бо викликає насправді суперечливі почуття. З одного боку, це дійсно вдале вирішення Національним банком питання про попит, ажіотажний попит на гривню в кінці березня цього року, вирішення питання ринковими методами, без адміністративних жодних заходів. Але, з іншого боку, це невиправдане різке зменшення курсу гривні, зміцнення курсу гривні, вибачте, у другій половині 2019 року, що завдало шкоди і державному бюджету, і нашим експортерам. З одного боку, це валютна лібералізація та зняття валютних бар'єрів, це скасування обов'язкового продажу валюти, а, з іншого боку, це дефіцит готівкової валюти в тому ж березні, коли курс готівковий відрізнявся від курсу безготівкового на гривню-півтори. З одного боку, це найнижча інфляція, яку Національному банку вдалося досягти в грудні минулого року, і на сьогодні за річним розрахунком це 2,1 відсотки, це зменшення ставки, про яку говорив… облікової, про яку говорив голова Національного банку, до 13,5 відсотків у 2019 році, і вже сьогодні до 8 відсотків з перспективою подальшого зменшення; і, з іншого боку, це відсутність дешевих кредитних ресурсів для українського бізнесу, це зменшення фактично кредитного портфеля комерційних банків, яким він кредитує бізнес. З одного боку, це підвищення, безперечно, стабільності банківської системи, збільшення прибутку комерційних банків - 60 мільярдів у 2019 році, і 2019 рік ми пройшли без банкрутств; але, з іншого боку, це ціна цього рішення і втрати вкладників, втрати комерційних банків, а також прибуток за рахунок ОВГЗ. На чому я хочу наголосити? Діяльність Національного банку викликає багато запитань. Ми свідомі того, що НБУ незалежний орган, але головне: НБУ не існує у вакуумі, НБУ не існує автономно, це не держава в державі. Ми хочемо, аби Національний банк, виконуючи свою конституційну функцію, не забував... Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:06:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович. Шановні народні депутати, будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп. Дубінський Олександр Анатолійович.
12:06:58 ДУБІНСЬКИЙ О.А. Шановні колеги, доброго дня! Зараз відбувається дуже цікава річ: Голова Національного банку прийшов до зали парламенту для того, щоб легалізувати все те, на протязі чого... 5 років чим займалися - пограбунком країни. Національний банк – це інституція, яка на протязі останніх шести років представлена людьми і фактично керується Валерією Гонтаревою, яка навіть не хоче з'являтися на допити до Генеральної прокуратури, людиною, яка знищила більше 100 банків і пограбувала фактично вкладників і бізнесменів, і малий бізнес, і середній, і великий бізнес приблизно на 500 мільярдів гривень. Зараз ми з вами стали свідками намагання легалізувати всі ті дії, які відбувалися під час цього пограбунку, і представити роботу Національного банку як таку, що сприяла відновленню української економіки. Це не так, тому що всі дії Національного банку, які відбувалися протягом останніх років, були спрямовані на те, щоб окремі фінансові групи, транснаціональні корпорації та спекулянти заробляли гроші на українських боргах. Український бюджет зараз буде виплачувати близько 350 мільярдів гривень в якості виплати за зовнішніми боргами. Це приблизно в 200 разів більше, ніж бюджет, який ми витрачаємо на відбудування доріг та медицину. Ми витрачаємо гроші на те, щоб фінансові спекулянти заробляли найбільші процентні відсотки у всьому світі фактично, і у європейських державах зокрема. Ми спостерігали з вами, як люди, які керують Національним банком, спочатку підняли курс з 12 гривень до 40, потім опустили до 27, і пограбували вкладників вперше в 2014-2015 роках, коли пан Смолій вже там працював. Зараз, в 2019 році, відбувалося те ж саме: курс гривні з 28 гривень за долар опустився до 24, хоча всі знали, що він має залишатися на місці, і таким чином вкладники і бізнес були пограбовані ще раз, експортери втратили можливість заробляти на зовнішніх ринках, економіка ще більше охолола. І це все наслідки роботи Національного банку України, пана Смолія, пані Гонтаревої, яка досі дає йому вказівки, як керувати Національним банком, прямо з Лондону, і інших людей, які зараз засіли в правлінні Національного банку. А зараз нам ще й запропонують прийняти Закон 2571-д, який дозволить вивести з українського правового поля Національний банк і передати його повністю під контроль зовнішньому управлінню, й зробити це наддержавним структурним фінансовим підрозділом зовнішнього керування, який буде самостійно вирішувати, як буде розвиватися економіка України. Треба перейти до економічного націоналізму заради України і громадян, а не заради прибутків іноземних фінансових спекулянтів. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кабаченко. Юлія Володимирівна Тимошенко.
12:10:09 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, саме страшне, що зараз тут відбувається, що цей зал парламенту робить вигляд, що в Національному банку відбувається business is usually, тобто бізнес як завжди, все в порядку. Це великий і достатньо цинічний обман. Національний банк України вже 6 років є угрупуванням, яке займається високоінтелектуальною корупцією, високоінтелектуальним відмиванням грошей з бюджетів України, а також з ресурсів Національного банку. Я можу вам сказати, що за оцінками українських вчених в 2014 році, 2015 році знецінення гривні більше ніж в 3 рази було штучним, ручним, запустило інфляцію в 300 відсотків на наступні 5 років і на фоні цього в Національному банку була побудована фінансова піраміда, яка називається "депозитні сертифікати". Депозитні сертифікати – це відібрання від певних банків, строго визначених, відібрання ресурсів під відсотки, увага, складні відсотки до 50 відсотків річних на валюту з ресурсів Національного банку. За 5 років панування попередньої влади через депозитні сертифікати і відсотки на них з української банківської системи, з Національного банку було виведено більше 14 мільярдів доларів на відсотки сплачених. Ви розумієте, як пограбована наша держава? За цим стояли конкретні люди: попереднє політичне керівництво країни, Гонтарева і її найближче оточення. Далі те, що вони роблять, вони через депозитні сертифікати витягували з економіки України гроші, віддавали ці депозитні сертифікати під 30-32 відсотки річних, економіка не могла потягнути такі відсотки і бути конкурентом Національному банку за залучення фінансових ресурсів. Знищено 105 банків. Ви уявляєте, що це таке? 450 мільярдів гривень забрано у середнього класу: офісів, машин, обладнання, бізнесу - всього, землі. Скажіть, будь ласка, куди ділися ці 450 мільярдів? За лічені мільярді злиті через Фонд гарантування вкладів. Вони злочинці! Президент новий, який прийшов, мусив у відставку відправити їх усіх, розслідувати і порушити кримінальні справи, а він продовжує працювати з командою, яка нищить економіку України. Я вважаю, що треба негайно відправляти все керівництво Національного банку у відставку, призначати спеціальну національну комісію по розслідуванню і рятувати Україну і українську економіку. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:13:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Ар'єв Володимир Ігорович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
12:13:29 АР’ЄВ В.І. Я до громадян України хочу зараз звернутися з одним повідомленням. З огляду на те, як діє протягом кризової ситуації, під час коронавірусної інфекції, коронавірусної епідемії наш уряд, то якби не Національний банк України з його грамотною валютною політикою, а також зниженням, правильним і вчасним зниженням облікових ставок, то я не знаю, що могло би зараз бути взагалі з фінансовою ситуацією в країні. Ми могли би вже опинитися на самому дні. Національний банк України від самого початку зараз взяв ситуацію під контроль, і те, що гривня сьогодні перебуває в межах 10 відсотків коливання, це саме завдяки правильним рішенням, але їх ніхто не оцінює. Я бачу, зараз є бажання взяти під контроль Національний банк України у нинішньої влади, так само, як взяли під контроль ДБР для того, щоб проти політичних опонентів сьогодні відкривати кримінальні справи, як сьогодні взяли під контроль "95 кварталу" Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, більшість якої сьогодні - колишні колеги Зеленського по "95 кварталу". А де ж обіцянка друзів і кумів не приводити у владу, яку він давав на самому початку? Національний банк України за останній час капіталізував банківську систему, створив достатню ресурсну базу банків та зробив все для того, щоб вони були ліквідними, саме ліквідними і відповідали за ті вклади, які у них є. Прийнятні процентні ставки, захищені права кредиторів. Та, власне, не дав зруйнувати фінансову систему України, бо "ПриватБанк" був пограбований його колишніми власниками на 5,5 мільярдів доларів. І саме Національний банк провів сьогодні, провів вчасно необхідне розслідування, яке дало можливість врятувати українську фінансову систему від падіння найбільшого банку в Україні! Це спричинило би просто колапс української економіки і фінансів. Тому я хотів би сказати, що сьогодні острівок стабільності в Україні – це саме Національний банк. І якщо ви його зачепите, то потім не дивуйтесь, що Міжнародний валютний фонд буде взагалі згортати програму співпраці з Україною, як він вже скоротив з 5-річної на 2-річну програму. І сьогодні дуже важливо зберегти цю стабільність в Україні, яку гарантує зараз Національний банк - єдиний, хто може щось хоча б робити в цьому хаосі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк, фракція політичної партії "Голос".
12:16:42 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня, шановні колеги! У нас, звичайно, як у фракції "Голос" є багато запитань до Національного банку. Але тут не можу не погодитись з колегами, вони в складний час для України забезпечували фінансову стабільність. Багато питань щодо того, що робити далі. За коронавірусом іде фінансова криза. І ми всі разом з вами 30 березня ще проголосували закон, який закликав і Національний банк, і уряд забезпечити кредитні програми для того, щоб наш бізнес, український бізнес отримав гроші для того, щоб виплачувати хоча б елементарні зарплати. Ми бачимо, що частину з цього домашнього завдання Національний банк виконав. Але, на жаль, уряд так і не запровадив нормальну програму. Зараз з цієї високої трибуни я закликаю і Національний банк, і наших урядовців все ж таки змінити політику для того, щоб ті гроші, та ліквідність, яка є зараз на банківському ринку, пішла в реальний сектор економіки. Ми не вигадуємо тут український велосипед. Ми дивимось на те, що роблять всі розвинуті країни світу. Вони кидають всі ресурси, всю ліквідність, всі гроші для того, щоб їх національний бізнес жив і виживав у цій складній ситуації. Ми підтримуємо Національний банк в їх законах і законодавчих змінах. Ми підтримуємо їх в праві бути незалежними. Але від нас як парламентарів і від вас як регулятора залежить, як далі буде розвиватися економіки. Чи вона буде далі виживати, перебиваючись на тих кредитах, які є, чи далі ми будемо знижувати відсоткову ставку, робити все можливе, робити кредитні програми, навіть коли, можливо це не настільки економічно обґрунтовано, для того, щоб рятувати економіку. Тому ще раз закликаємо Національний банк виконувати закони України, які приймалися в цій залі, закликаємо і уряд виконувати ті завдання, які перед ними стоять, для того, щоб найближчий час український бізнес міг отримати дешеві, доступні і легкі гроші для того, щоб запустити економіку і хоч якось пережити цю кризу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова Віктора Васильовича Бондаря, група "За майбутнє".
12:19:05 БОНДАР В.В. Дякую, шановні колеги. Ми з вами прослухали звіт голови Національного банку України. І таке враження, що у нас сама найкраща банківська система в світі і найліпші банківські умови для населення, для промисловості. І таке враження, що нічого не відбувалося останні 5-7 років. Насправді, я думаю, ви вже неодноразово тут почули в залі, навіть за останніх 10 хвилин, за 5-7 років банківська система була пограбована. Я задавав пряме питання: чому не виконується рішення Верховного Суду України про повернення банків, які були ліквідовані, колишнім власникам? Ці власники готові зробити міжнародний аудит, порахувати всі збитки, які нанесли керівництво Національного банку і тимчасові адміністрації, Фонд гарантування вкладів тим вкладникам, які вкладали кошти в ці банки. Майно було розпродано за копійки: 3, 5, 10 відсотків від вартості майна. Іпотечні кредити продавалися на 2-5 відсотків від вартості цих кредитів. Скажіть мені, що це за політика Національного банку і Фонду гарантування вкладів? Ніхто відповіді не має. Тому Національний банк так сьогодні хоче протягнути цей закон, який протягується, щоб зробити таку індульгенцію юридичну для Національного банку. По суті, Національний банк виводиться з системи державного управління України і виводиться з-під юрисдикції України. Я на комітеті задавав питання: не вірите ви українським судам - давайте пропишемо, в яких судах можна судитися і рішення яких судів ви будете визнавати: Лондон, Брюссель, Стокгольм, які хочете. Вони проти, бо зразу виповзуть ті збитки, які робилися. Друга частина. Друга частина моя стосується, що Національний банк робить по відношенню до нашої економіки сьогодні, Як він допомагає вийти з цієї кризи. Я не почув відповіді від Національного банку, абсолютно ніякої відповіді немає. Де програма підтримки промисловості? Де програма підтримки населення? Де програма реструктуризації кредитів? Чому не заводяться на банківський ринок сьогодні іноземні банки з дешевими і довгими кредитами? Чому не створюються умови, щоб ці банки з задоволенням сюди забігали, щоб тут була так звана європейська напівофшорна зона, щоб тут гроші могли зберігатись і вкладатись в українську економіку? Національний банк регулює все так, щоб на банківському ринку залишилось 10, 20, 30 українських банків і не було ніякої конкуренції. До тих пір, поки буде така політика, у нас кредити будуть по 20-25 відсотків, як сьогодні, у нас депозити будуть непонятно як гарантуватися, і чи повернуть їх, чи не повернуть, нікому невідомо. І це не політика, яка стимулює внутрішнє виробництво. Немає програми потужного перезавантаження промисловості, немає програми підтримки молодіжного будівництва, молодіжного кредитування, кредитування малого бізнесу і середнього. Ні від уряду ми це не почули, ні від Національного банку. Тому, якщо би зараз ви поставили на голосування, таке правління Національного банку треба знімати і гнати. Вибачте, але це правда життя. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:22:17 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колтунович Олександр Сергійович.
12:22:22 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, я безпосередньо аналізуючи і розуміючи, що сьогодні буде звіт Національного банку, я проаналізував безпосередньо ті результати роботи діяльності Нацбанку насамперед за ті 6 років, які вони є при владі, і залишаються, незважаючи на те переформатування, яке відбулося в 2019 році. На що я хотів би звернути увагу і про що ми вже частково говорили. Щодо інструментів монетарної політики і, власне, про облікову ставку. 6,5 відсотків була облікова ставка, коли ви приходили до влади, зараз - 8 відсотків. Тобто ви навіть не вийшли на докризові показники 2013 року. Тільки тоді, коли ви вийдете, вона тоді не 6,5 буде хоча б та, яка була. Я вже не кажу про реальне зниження облікової ставки. Другий момент. Якщо ми говоримо про конкуренцію на зовнішніх ринках, ми маємо так само отримувати дешеві і довгі гроші, які мають наші європейські конкуренти. А вони мають, я нагадаю, облікова ставка Європейського центробанку 0,025 відсотка. Чи можемо ми конкурувати з такими дорогими і короткими грошима з ними? Очевидно, що ні. І це зриває навіть ту ж саму імплементацію Угоди про асоціацію. Перше. Друге. По інфляційному таргетуванню - те, що ми казали, щодо подолання галопуючої інфляції. А ви не думали, що та галопуюча інфляція, 43 відсотки інфляції – це результат девальвації національної грошової одиниці, це результат того так званого стабільного плаваючого курсу? Мені цікаво, що це за такий стабільний валютний коридор: 8, 40, 24, 26? Це абсурд! Ті люди, які мають доларові кредити, вони, вибачте за слово, офігівають з вас і з вашої політики Національного банку. Тому що вони брали кредити по 7,99 в іноземній валюті, а повертають по 26. Багато в кого є суди, і вони не реалізовані і не мають далі, як виплатити навіть, якщо і можуть. Це другий важливий момент. Третій. Що стосується так само і позичальників, і людей, які мали в національній грошовій одиниці вклади в банках. Ті люди, які давали тисячу, вони зараз в 3,5 обезцінили свої вклади. Ось до чого привела політика цього Національного банку. Про що ми говоримо ще? 105 банків. Мінус 105 банків. У нас було 180 банків, коли ви прийшли на початок 2014 року. Зараз лише 75, і то з них 35 з іноземним капіталом. Де мінус 105 банків? Чому сьогодні в Раду в порядок денний ставиться закон, який хоче легітимізувати вашу діяльність щодо злочинної політики по відношенню до 105 банків? І ще дуже важливий момент. Ми ж говоримо про стимулювання економіки, про кредитування економіки і так далі. Коли у нас будуть довгі дешеві кредити? Коли у нас запрацює система іпотечного кредитування? Коли наші громадяни будуть мати можливість 20 відсотків виплачувати кредити по ставці нуль – так, як це є в багатьох країнах світу? І ще один дуже важливий момент, за який сьогодні згадували так, вскользь, це золотовалютні резерви і їх структура. Да, дійсно, 25 мільярдів доларів – це золотовалютні резерви. Але ніхто ж не каже, що в структурі цих резервів тільки 1,3 мільярда - це монетарна… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович. Шановні колеги, час для виступів та обговорення вичерпаний. Я хотів би подякувати Голові Національного банку України Якову Васильовичу, дякую вам. І, шановні колеги, даю доручення, за результатами розгляду даю доручення Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики за наслідками розгляду доповіді Голови Національного банку підготувати та подати Верховній Раді відповідну постанову. Данило Олександрович, це в першу чергу до вас і до членів вашого комітету, будь ласка. За результатами постанова, тому що це… Ви можете підняти Регламент і подивитися: звіт Голови Національного банку України. За його результатами приймається постанова Верховної Ради України. (Шум у залі) Звіт. Звіт. За результатами звіту. Наступне питання порядку денного. Шановні колеги, наступне питання порядку денного - це питання про включення до порядку денного законопроектів 3415, 3415-1. Це проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо особливої процедури розгляду законопроектів у другому читанні. Та запропоновано скорочення строків. Для включення в порядок денний сесії нам необхідно 226 голосів. Це те питання, яке ми обговорювали при прийнятті законопроекту 1043, що буде необхідно вносити зімни до нього. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Тут немає по хвилині, шановні колеги. Це включення в порядок денний. Ні, тут немає по хвилині, тут немає розгляду питання. Шановні колеги, не можна те, що не включено в порядок денний сесії, давайте, щоб я просто не коментував, бо знову буде тут черга стояти. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо особливої процедури розгляду законопроекту у другому читанні (реєстраційний номер 3415). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:28:38 За-286 Рішення прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про визнання законопроекту невідкладним та скорочення строків внесення альтернативних законопроектів до 15 травня 2020 року. Прошу підтримати та проголосувати. 12:29:09 За-286 Рішення прийнято. Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оптимізації процедури розгляду законопроектів у другому читанні. Законопроекти реєстраційні номери 3313 3313-1. Однак… Ви хотіли сказати, да, щось? Надійшли заяви від авторів про відкликання законопроекту 3313. Кому надати слово? Ви не є автором, вибачте. Автор хто? Від авторів. Ар'єв Володимир Ігоревич, будь ласка.
12:29:50 АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, ми відкликали цей законопроект на доопрацювання через те, що в його проекті не враховані права народних депутатів, які хочуть, щоб їхні поправки були враховані не частково, а у повному обсязі, а також народних депутатів, які хочуть поставити поправки, які були ухвалені комітетом, на підтвердження. І оскільки це було зроблено тоді в швидкому такому варіанті, для того, щоб вийти з тої кризової ситуації, в якій ми опинилися внаслідок того, що 16 тисяч поправок було подано до банківського закону, то цей законопроект був поданий швидко. І зараз, після дискусії з нашими колегами, в тому числі з інших фракцій, ми подали заяву для того, щоб відкликати на доопрацювання і, можливо, ввести ці обмеження на час дії карантину, який діє сьогодні через епідемію коронавірусу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшли заяви від трьох авторів законопроекту 3313. Але є ще законопроект 3313-1, Полякова Антона Едуардовича. Антоне Едуардовичу, може, ви теж не будете наполягати на цьому законопроекті? Включіть, будь ласка, мікрофон Полякову.
12:31:12 ПОЛЯКОВ А.Е. Чесно кажучи, дуже радий, що ви передумали на рахунок свого законопроекту, тому що, дійсно, я подавав альтернативний, який залишає права народних депутатів та не порушує Конституцію України. Тому я теж не буду наполягати на своєму альтернативному законопроекті. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Тоді питання знімається з розгляду і переходимо до наступного питання. Шановні колеги, на засіданні Верховної Ради України присутній Президент України Володимир Олександрович Зеленський. (Оплески) Прошу сідати. Шановні колеги, я хотів би дати слово Володимиру Олександровичу Зеленському, Президенту України. Володимир Олександрович, з місця, да?
12:32:44 ЗЕЛЕНСЬКИЙ В.О. Дякую. Да, я можу з місця. Доброго дня, шановні депутати, Голово Верховної Ради! Всім бажаю здоров'я. Дякую. Бажаю здоров'я вам і всім українцям. Я думаю, перш за все я хотів би, щоб ми підтримали тих людей, які захищають сьогодні здоров'я і життя кожного українця, і поаплодували нашим медикам. (Оплески) Ви знаєте, я не буду дуже довго, я думаю, що і так питання банківського закону дуже затягнулося. Медики захищають життя і здоров'я наших українців, наші військові захищають наш суверенітет, територіальну цілісність і життя всіх українців, вони герої. Сьогодні є питання захисту нашої економіки. Я скажу вам дуже просто. Я думаю, що впродовж моєї каденції, найважливіше – впродовж вашої каденції, буде декілька важливих історичних законів, законопроектів, які повинні об'єднувати всю країну, об'єднувати всі партії. Я хотів би, щоби саме так сьогодні пройшло голосування. Я звертаюсь до вас із повагою і хочу, щоб ви підтримали цей законопроект, який повинен захистити українську економіку, як мінімум принаймні повинен захистити її і допомогти Україні саме зараз. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Олександровичу. Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності механізмів регулювання банківської діяльності (реєстраційний номер 2571-д) Слово для доповіді надається голові Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Гетманцеву Данилу Олександровичу.
12:35:04 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, це дійсно історичний закон, історичний закон за своїм значенням в сьогоднішній історичний момент, історичний закон за кількістю пропозицій та поправок, які отримані від народних депутатів. Я просто нагадаю історію цього законопроекту 2571-д. 16 тисяч 579 правок розглянув наш комітет протягом тижня і спрямував на розгляд законопроект до Верховної Ради. 30 квітня Верховною Радою була ухвалена особлива процедура розгляду цього законопроекту відповідно до статті 119 прим. Регламенту. Внаслідок цієї процедури депутатські фракції та окремі депутати подали правки свої, на яких вони наполягають і які були раніше відхилені комітетом. Отже, на сьогодні в таблиці, яка вам роздана і яка була затверджена на рішенні комітету 8 травня 2020 року, міститься 241 пропозиція та поправка, з них відхилено – 11, враховано повністю – 186, враховано редакційно - 17, враховано частково - 8, враховано по суті – 19. Комітет пропонує прийняти проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (номер 2571-д) у редакції, викладеній в уточненій порівняльній таблиці, складеній відповідно до вимог статті 119 прим., 117 та 118 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України". Це рішення комітету. Можемо переходити до поправок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович. Правка номер 7, Тимошенко Юлія Володимирівна. Депутатська фракція "Батьківщина" звернулася з пропозицією... З місця, Юлія Володимирівна, тут голова комітету стоїть. Там є правки і від Юлії Володимирівни Тимошенко, і від Власенка Сергія Володимировича. П'ять хвилин дати на виступ Юлії Володимирівні, 2 хвилини – Власенку, замість 10 хвилин, які передбачені Регламентом. Заперечень немає? Немає. Юлія Володимирівна.
12:37:19 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, зараз, коли цей банківський так званий закон почали розглядали, я думаю, в країні почнеться істерія відносно того, що це закон анти "ПриватБанк", що це закон, який буде захищати національні інтереси. Я зразу хочу сказати, що це обман. Обман, тому що наша команда подала до Верховної Ради законопроект, який чітко передбачає, що "ПриватБанк" і будь-який інший банк не може бути повернутий власникам, якщо не відшкодовані державі, людям, які мали депозити, а також Національному банку всі борги. Але той закон, який реально справедливо розставляє всі точки над "і", нікого не цікавить. Цікавить цей закон, який нічого спільного з "ПриватБанком" не має. І я згадала один з виступів, публічних виступів керівника фракції "Слуга народу", який сказав: "Да, цей закон банківський антиконституційний, но його треба прийняти, щоби отримати кредит МВФ". В що ви перетворюєте країну? Чого ви дозволяєте топтати Конституцію України в обмін на закони, які прямо протирічать національним інтересам України, як цей так званий банківський закон? Чому він протирічить інтересам України? Тому що сьогодні вже Національний банк шостий рік, як мінімум, не підпорядковується волі і національним інтересам української держави. Управління здійснюється ззовні, а не на базі державних інституцій України. Цим законом передбачається, що тепер Національний банк не просто буде виведений за межі управління країни, а він ще буде виведений і за межі судової юрисдикції України. Цей закон передбачає, що для Національного банку, який буде і далі в упор "розстрілювати" національні українські комерційні банки, не буде управи, тому що для нього рішення суду тепер вже не будуть законом, рішення суду можна буде не виконувати, і це буде означати, що рішення суду іменем України цим законом просто нахабно, цинічно перекреслюються, тому що управляють країною маріонетки, які не розуміють навіть, що вони роблять, і оголошують перемогами явні поразки України. Цей закон не проти "ПриватБанку", запам'ятайте це, це маніпуляція для того, щоб легше легковірному народу впарити такі рішення. Цей закон прямо проти суверенітету України, тому що суверенітет України – це право українського народу управляти своєю державою, а в цьому законі український народ позбавляється права управляти Національним банком і позбавляє Національний банк конституційного обов'язку підпорядковуватися рішенням суду. Це тільки перша історія. А друга історія в іншому. Друга історія в тому, що останні 6 років познущалися над 105 українськими банками, над середнім класом, у якого забрали по суті все, що вони мали, через знищені банки. Крім того, Фонд гарантування вкладів, який практично вкрав майно середнього класу і роздав своїм за безцінь, і крім того, і люди, які втратили свої заощадження внаслідок і на основі злочинної діяльності Національного банку останні 6 років, все залишиться безкарним, а люди без справедливості. Цей закон по суті оголошує амністію тим, хто управляв Національним банком – Гонтарева and company, тим, хто управляв Фондом гарантування вкладів – Волошин and company, вони залишаться безкарними, а людям не повернуть ні копійки, тому що все вже вкрадено. Так, я думаю, що нам не за такі закони треба голосувати, які порушують 11 статей Конституції України. І цей закон, до речі, можливо, Міжнародний валютний фонд і кукловоды з глобального простору не знають, що після прийняття цього закону він буде скасований в Конституційному Суді, тому що він глибоко неконституційний. Шкода. Наша фракція буде голосувати проти цієї профанації і проти цього злочину проти суверенітету України. І ми будемо обов'язково підписувати звернення до Конституційного Суду, щоб більше нікому, ніяким дилетантам і невігласам просто на ум не прийшло такі речі приймати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович Гетманцев.
12:42:37 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Дякую, Юлія Володимирівна, за характеристику мою особисту і моїх колег, які підтримали цей закон. Насправді ви дійсно людина, яка набагато більше професійна за нас в політиці, і тому ви насправді, я переконаний, розумієте, про що цей закон. Цей закон дійсно не про "ПриватБанк" чи про будь-який інший банк, цей закон про стабільність фінансової системи. Цей закон про вкладників, цей закон про бізнес, який має гроші на рахунку. Цей закон про те, що банк, який ліквідований, не може бути повернуто у первісний стан, чим порушені всі ті юридичні процеси, які були зумовлені рішенням про ліквідацію цього банку. Про це цей закон. А ви, на жаль, маніпулюєте і породжуєте деякі міфи. Серед цих міфів, що рішення Національного банку не може бути оскаржене. Воно може бути оскаржене відповідно до закону. Щодо амністії Гонтаревої, жодного пункту закону немає про те, що вносити зміни в Кримінальний кодекс чи позбавляти відповідальності когось... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Репліка – хвилину.
12:43:55 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я думаю, що оцінку цьому закону дасть Конституційний Суд, коли він чітко скаже про те, що 11 статей Конституції грубо, брутально порушені. У нас є поки що в країні арбітр, поки що, це Конституційний Суд. Поки цей суд ще не підмяли і не поставили на службу таким замовленням ззовні. І ще раз хочу сказати, що якщо ви думаєте, що Національний банк може внаслідок цього закону не підпорядковуватись рішенням Верховного Суду України, ви руйнуєте не лише суверенітет України, а ви руйнуєте правову державу Україна і перетворюєте нас в країну третього світу, в бананову республіку, з якою ніхто не буде рахуватися і якій може кожен, кому це вигідно, по суті, вказати: приймайте цей закон, а ми вам чергового корму дамо, чергового нарізаного паперу. Так не може бути! ГОЛОВУЮЧИЙ. Власенко Сергій Володимирович, 2 хвилини.
12:45:05 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Ми сьогодні почули чергові реляції про черговий історичний законопроект. А пам'ятаєте, шановний пане Президент, як ви з цієї високої трибуни нахвалювали історичний законопроект 1008 про реформу Верховного Суду так званого? І тодішній голова правового комітету, нинішній Генеральний прокурор, теж говорила про верховенство права. Хочу нагадати, вся опозиція тоді говорила, що той був неконституційний законопроект. Сьогодні законопроект 1008 визнаний неконституційним. Україна отримала "по морді" від Венеційської комісії за це правове невігластво. Цей законопроект має таку саму долю. У мене глибоке переконання, що ті, хто зараз в такому вигляді "пропихують" цей законопроект, вони хочуть допомогти колишнім власникам банків звернутися до Конституційного Суду і отримати там рішення про неконституційність цього законопроекту. Лише два моменти. Перше. Яке завдання правосуддя? Завдання правосуддя – це ефективний, я підкреслюю це слово, ефективний захист порушених прав, оце завдання правосуддя. Але якщо цей закон нам говорить: навіть, якщо будуть встановлені порушення під час ліквідації банку, навіть, якщо буде визнано, що ті дії були незаконними, ви не можете відновити ваш контроль над банком, - то що це таке? Що це таке, пане Президент? Що це таке, пане Голово? Де тут ефективний захист порушених прав? Є такий принцип судового процесу, якщо не знають шановні колеги, він називається: рівність учасників судового процесу. А у нас з'являється такий учасник процесу, як супервідповідач – Національний банк, який отримує низку прав, які значно більші, ніж всі права всіх позивачів в цій країні. Тому що суди, за цим законом, зобов'язані, я це підкреслюю слово, зобов'язані керуватися висновками Національного банку при розгляді справ. Це називається супервідповідач. Це називається виведення Нацбанку з-під юрисдикції українських судів. Тобто замість того, щоб приймати очевидно неконституційний закон, закликаю проголосувати закон… ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович, позиція комітету.
12:47:16 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Сергій Володимирович, ви як фаховий юрист, я переконаний, розумієте, що у правовідносинах є такі випадки, коли віндикація неможлива. І це якраз той випадок. Якщо у вас незаконно захопили будівлю, потім зруйнували і на цій будівлі відбудували небоскреб, ви не маєте права витребувати цей небоскреб. А у нас якраз така ситуація: коли банк був банкрутом, його потім докапіталізували, виплатили гроші вкладникам, і ви хочете повернути його обратно. Це не той самий об'єкт, цей об'єкт не тотожній тому, який був на момент прийняття рішення. Тому це абсолютно логічно, це абсолютно правильна правова конструкція. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бурміч, правка номер 6. Наполягаєте? Включіть, будь ласка, мікрофон.
12:48:12 БУРМІЧ А.П. Там у мене кілька правок. Можна мені дати 2 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добавте ще хвилину. 12:48:22 БУРМІЧ А.П. Дякую. Цей закон, дійсно, це "антиколомойський" закон і це не закон про стабільність фінансової системи. Це закон, який не тільки реабілітує злочинні дії посадових осіб Національного банку, тому що левова частина із тих 105 знищених банків, вони знищені штучно. Це замовлення ззовні. Для чого воно робиться? Воно для того, щоб уже реабілітувати навіть сьогоднішні дії і майбутні дії по знищенню банків, які залишилися в Україні. Заплановано 10-15 банків залишити українських, а на місце їх завести іноземні. Цей закон він пов'язаний із законом про землю. Яким чином? Поясню. Коли зайдуть іноземні банки сюди, то кредитуватися земля буде уже іноземними банками і в залоги піде наша земля іноземним банкам. І таким чином ті, хто хоче отримати українську землю у власність, отримає її у власність. А нам розказують, що це "антиколомойський" закон. Ні. Якщо він "антиколомойський", то хай він стосується тільки "ПриватБанку", тільки тих банків, які брали рефінансування і не повернули. А по інших всіх банках треба провести дослідження, і правоохоронні органи перевірки, і притягти винних до відповідальності, якщо банки знищені штучно. А сьогодні ми знаємо, що НАБУ уже реабілітувало дії Гонтаревої, вона вже взагалі ні в чому невинна. З такими шляхами і з такими законами ми йдемо до повної кабали і здачі незалежності. Не можна за цей закон голосувати, він антинародний, антиукраїнський. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мамка Григорій Миколайович.
12:50:31 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, я буду намагатися більше професійно, без політики. По політиці підтримую колег з опозиції, які висловлюють свої думки. Моя правка номер 48 – це зміни до статті Кримінального процесуального кодексу, до статті 173. Цим законом ми вводимо нове поняття і визначення, яке для мене як для юриста створює не те щоб перепони, а навіть відсутність механізму до виконання таких норм закону. Ми вводимо новий критерій – це заборона вчинення дій іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, яке віднесене до категорії неплатоспроможних. Що хочу сказати? Що арешт – це тимчасова заборона власнику чи особі, яка має право займатися щодо питань розпорядження, користування майном, але це право оскаржується. Що таке заборонити вчинення дій іншим особам і не на визначений період часу…? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Григорій Миколайович, наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування правку номер 48, народний депутат Мамка. Прошу визначатись та голосувати. 12:52:07 За-83 Рішення не прийнято. Правка номер 67, народний депутат Мамка. Наполягаєте? Включіть, будь ласка, мікрофон.
12:52:15 МАМКА Г.М. Цим законом вводяться дуже багато нових понять. Перше поняття – це професійне судження. Професійне судження, я вибачаюся, вже колеги казали, що Національний банк, по суті, замінює процес змагальності сторін в судових процесах. Про це необхідно визнати після підписання цього закону, законопроекту який стане законом. Ми надаємо Національному банку, він є відповідачем, він є учасник процесу, збільшене право користування, використовувати це, захищати це в судах. Так не повинно бути. Ми ламаємо процес змагальності, який є основною засадою в судових процесах. Ми надаємо право казати "професійне судження". А я вибачаюся, а у нас непрофесіонали працюють в Національному банку? Професіонали. Також ми вводимо нове поняття "вмотивований та обґрунтований…" ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування правку номер 67 народного депутата Мамки. Прошу визначатись та голосувати. 12:53:45 За-79. Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка 237. Народний депутат Гриб. Наполягаєте. Включіть, будь ласка, мікрофон.
12:53:57 ГРИБ В.О. Шановні колеги, ми сьогодні почули, що цей закон не є ідеальним. І він точно не є ідеальним, тому що він надає повноваження Національному банку на такому рівні, які, на превеликий жаль, так, не відповідають зараз Конституції України. Але ми також розуміємо, як сказав пан Президент, що нам необхідно прийняти цей закон саме для того, щоб не зруйнувати економіку країни і врятувати її від дефолту. Я пропоную правку, яка буде компромісом і яка буде впливати тільки на ті банки, які не віддали ще ті кошти, які вони винні, які вони отримали, які перевищують суму 5 мільярдів гривень. То я вас дуже прошу проголосувати за ту правку, і ми знайдемо тут консенсус. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Данило Олександрович, позиція комітету.
12:54:57 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Ми вважаємо, вивчивши вашу правку, що право має таку ознаку, як загальність. Воно повинно застосовуватись до всіх суб'єктів. А ви пропонуєте в своїй правці виключити застосування цього закону до суб'єктів, в яких є заборгованість менше 5 мільярдів. Тому пропонуємо відхилити. ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль, не можна репліку, тому що не було ні прізвища, ні ім'я по батькові. Ви наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування правку 237, народний депутат Гриб. Прошу визначатись та голосувати. 12:55:48 За-56 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка - 238, народний депутат Мамка. Будь ласка, включіть мікрофон.
12:55:57 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, ми, по суті, цим законом надаємо і збільшуємо право Фонду гарантування вкладів і даємо право Національному банку не визнавати рішень судів, тобто їх не виконувати, про що ми порушуємо більше 10 статей Конституції. Хочу сказати всім народним депутатам, що таке Фонд гарантування вкладів. На мою думку, вони можуть, ці дані, бути перевірені в відкритих засобах масової інформації, про те, що Фонд гарантування вкладів – це прокладка, яка ні за що: а) не відповідає; і б) даже не має права розрахуватися з вкладниками банків. Якщо ви відкриєте засоби масової інформації, якщо банк ліквідовується, Фонд гарантування вкладів виділяє ліквідатора, який бере кошти в держави по чергам щодо відшкодування, і через інші банки, які не ліквідовані, проводить оплати. А де ж роль Фонду гарантування вкладів? Вона відсутня, і законодавчо. Просто необхідно сказати, що цей закон повинен бути політичним, а не існувати як закон і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету.
12:57:12 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Позиція комітету полягає в тому, що саме цей пункт, до якого подана правка, усуває прогалину, яка існує на сьогодні в правових відносинах у зв'язку з тим, що деякі рішення про ліквідацію визнані судом незаконними, але ліквідацію… скасовані, але ліквідацію не можна завершити. Тому ця норма врегульовує ці відносини, вона є суто технічна. Комітет пропонує правку відхилити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Да? Ставлю на голосування. Правка номер 238, народний Мамка. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 12:57:59 За-70 Правка не врахована. Шановні колеги, ми пройшли правки, які були відхилені комітетом. Народний депутат Поляков, три правки на підтвердження. Підготуйтесь до голосування. Правка номер 2804. Антон Едуардович.
12:58:18 ПОЛЯКОВ А.Е. Шановні громадяни! Коли партія "Слуга народу" йшла до парламенту, вони нам обіцяли, що будуть дотримуватися закону та працювати в інтересах наших громадян. Замість цього ми бачимо порушення Конституції України та ймовірне знищення нашої банківської системи. Щоб не просто розпродати нашу землю, а ще й додатково забрати у людей їхні останні заощадження. При цьому представники влади цинічно пояснюють нам це необхідністю отримання траншу від МВФ. При цьому, обіцяних Президентом та МВФ мільярдів ми не отримали. МВФ каже нам про те, що дана програма не буде виконуватися, і про те, що насправді в односторонньому порядку вони її відміняють. І це та сама програма… (Вибачте, дуже переживаю)… та сама програма, за якою ми нібито мали отримати вже мільярдні транші. ГОЛОВУЮЧИЙ. Антон Едуардович, ви називаєте зараз правки за старою таблицею. Це 45 правка, 2804, правильно я розумію? Вона була врахована комітетом, це правка Полякова. Готові голосувати, шановні колеги? Підготуйтесь до голосування, будь ласка. Ця правка була врахована комітетом, просто, щоб всі розуміли, правка Полякова Антона Едуардовича, зараз він її ставить на підтвердження. Готові голосувати? Даниле Олександровичу, позицію, якщо можна комітету.
13:00:17 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Всі правки, які були враховані комітетом, ми просимо зал підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування правку 45 народного депутата Полякова на підтвердження. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. Це правка номер 45 по новій таблиці. 13:00:50 За-291 Правка підтримана. Правка номер 46. Поляков Антон Едуардович.
13:00:58 ПОЛЯКОВ А.Е. Замість того, щоб перекрити реальні корупційні схеми, за які вже говорить кожний громадянин нашої країни, та завдяки цьому реально наповнити бюджет мільярдами гривень, наша влада займається тим, що виконує всі забаганки міжнародних кредиторів. Антибанківський закон – це відверта маніпуляція, тому що, якщо б "слуги народу", дійсно, хотіли б забезпечити неповернення минулим власникам їхніх банків, вони б дослухалися до моїх… та моїх колег і до наших прохань розробити реальний законопроект саме з цього приводу. І виступаю проти цього законопроекту, тому що він порушує Конституцію та всі права наших громадян, та закликаю всіх представників монобільшості, які асоціюють себе зі "слугами народу", а не зі слугами західних інвесторів, підтримати мене в цьому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Антоне Едуардовичу, при всій повазі, але вони дослухались, вони врахували цю правку. Правка номер 46. Правка номер 46 народного депутата Полякова, була врахована комітетом, зараз вона ставиться на підтвердження, автор правки. Ставлю її на голосування, 46 правку. Прошу підтримати та проголосувати. 13:02:39 За-281 Рішення прийнято, правка підтверджена. Наступна правка - номер 47 народного депутата Полякова. Теж на підтвердження.
13:02:49 ПОЛЯКОВ А.Е. Дмитре Олександровичу, я дуже гарно вмію читати, але одна прийнята правка не змінює весь законопроект, в якому є порушення Конституції України, є порушення міжнародних конвенцій, і ви почитайте висновки ГНЕУ, які сьогодні нарешті з'явилися на сайті Верховної Ради. Я хочу сказати нашому Президенту, що мені 32, і я теж не лох. Ви обіцяли зовсім інше нашим громадянам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 47 правку народного депутата Полякова. Вона була врахована комітетом. Будь ласка, підготуйтеся до голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:03:54 За-273 Рішення прийнято, правка врахована. 273, вибачте! Дубінський. Які правки? Олександр Анатолійович! ДУБІНСЬКИЙ О.А. 293, 294, 295. ГОЛОВУЮЧИЙ. 293 правка, Дубінський. На підтвердження.
13:04:08 ДУБІНСЬКИЙ О.А. Шановні колеги, доброго дня! Я зараз не буду робити ніяких політичних заяв, бо для цього немає часу і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, Олександр Анатолійович, тут нема такої правки. Це у вас стара таблиця. Це у вас стара таблиця. В новій 240 правок всього. Може, не будете наполягати, Олександр Анатолійович? Можемо переходити до голосування? Дякую. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (реєстраційний номер 2571-д). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:06:00 За-270 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. По фракціях покажіть, будь ласка. "Слуга народу" - 200, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 23, "Батьківщина" – 0, "За майбутнє" – 3, "Голос" – 18, "Довіра" – 16, позафракційні – 10. Ще раз дякую. Наступне питання... Оголошується перерва на 5 хвилин. Дякую, Володимир Олександрович. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, повертаємося до нашої роботи. 5 хвилин пройшло. Поки збираються колеги, є пропозиція. Я її трохи пізніше буду ставити на голосування, оскільки ми будемо працювати… ну, ми почали працювати о 10-й, до другої години. Я пропоную після другої зробити перерву технологічну на півтори години. Це необхідно для того, щоб привести зал в нормальний стан, прокварцувати та поприбирати приміщення. Якщо не буде заперечень, можемо зараз поставити це питання на голосування. Немає заперечень? Будь ласка, підготуйтесь до голосування: о другій годині зробити перерву на півтори години для того, щоб провести необхідні санітарно-епідеміологічні заходи. Немає заперечень? Ставлю на голосування пропозицію, яка тільки що була озвучена. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:11:11 За-236 Рішення прийнято. Шановні колеги, переходимо до наступного питання, це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Це друге читання. Реєстраційний номер 3329-д. Доповідає заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Іванович Железняк.
13:12:03 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, доброго дня ще раз. Цей той самий законопроект, який продовжує податкові та інші пільги для нашого українського бізнесу. Як ви пам'ятаєте, приймаючи його в першому читанні, була дуже довга дискусія щодо звільнення наших медиків від податку на доходи фізичних осіб. Я дуже вдячний всім колегам, які доєдналися до цієї дискусії на комітеті: пан Чорний, пані Ніна Петрівна Южаніна, інші колеги, які представляють практично всі фракції та групи, і ми знайшли разом на комітеті спільне рішення як зробити це звільнення від доплат так, щоб ми не забирали гроші у місцевих громад, але підтримали наших лікарів. І зараз, якщо ви подивитеся на таблицю, ця пропозиція врахована. Також ми продовжили дію певних пільг, які були запропоновані в першому читанні, покращили питання щодо надання допомоги по безробіттю, покращили питання щодо, хто може саме звертатися за цією допомогою, щоб наші ФОПи - фізичні особи-підприємці - могли отримати цю допомогу, продовжили мораторій на перевірки і таке інше. Комітет з податкової, фінансової та митної політики розглянув цей законопроект 3329-д до другого читання і рекомендував його прийняти в цілому з відповідними техніко-юридичними доопрацюваннями. Шановні колеги, я дуже вас прошу, цей законопроект насправді чекає наш український бізнес. На жаль, карантин затягнувся довше ніж планувалося в перших редакціях, тому зараз ми просто зобов'язані прийняти ці зміни для того, щоб наш бізнес хоч якось міг пережити ці місяці, які, на жаль, для них виявилися дуже складними. І ми дуже сподіваємося, що ця, хоча і невеличка, але допомога і українським лікарям, і українським підприємствам, дасть їм можливість пережити цей буремний час. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хтось буде наполягати на правках, які не були враховані? Тільки ви? На яких? Чорний, правка номер 6. Будь ласка, включіть мікрофон.
13:14:11 ЧОРНИЙ Д.С. Шановні колеги, дана правка направлена на підтримку платників податків та знижує ризик виникнення конфлікту між платником та контролюючими органами, та сприятиме прискоренню надходження до бюджету сум податку на додану вартість у зв'язку з тим, що по послугах, які носять регулярний характер, податкові зобов'язання з податку на додану вартість постачальниками послуг зможуть бути відображені саме в періоді фактичного надання таких послуг. Врешті-решт, ми маємо побудувати відносини між підприємцем та державою на засадах розуміння, підтримки та всебічного сприяння. І, тим більше, ми маємо категорично уникати бюрократичних явищ, котрі не тільки створюють штучні проблеми, а й знижують авторитетність державних органів як таких. Прошу поправку номер 6 поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 6, народний депутат Чорний. Прошу визначатись та голосувати. 13:15:22 За-47 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка, яка? 58? 58 правка, народний депутат Чорний.
13:15:34 ЧОРНИЙ Д.С. Колеги, дана пропозиція створює сприятливий економічний клімат, адже оподаткування на пільгових умовах дивідендів іноземних компаній є вагомою мотивацією для валютних надходжень у вітчизняну економіку, що, в свою чергу, є однією з важливих умов стабілізації національної валюти та укріплення економічного сектору в цілому. Це рішення є певною відповіддю на складну економічну ситуацію, котра склалась в країні, адже економічна криза в умовах пандемії має по-особливому загрозливі перспективи та глобальні масштаби. Саме тому потрібно задіяти всі можливі механізми для покращення та стабілізації соціально-економічного стану країни. І одним із таких інструментів є запропонована мною ініціатива, котра створює сприятливі умови для іноземних фінансових вкладень, що на сьогоднішній день є надзвичайно важливим та актуальним. Тому прошу поправку номер 58 також поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 58, народний депутат Чорний. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 13:16:46 За-43 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка 65? Чорний.
13:16:52 ЧОРНИЙ Д.С. Колеги, у зв'язку з введенням карантинних заходів в Україні, було запроваджено певні пільги щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для приватних підприємців, зокрема платників єдиного податку, членів фермерських господарств та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Однак зазначені особи можуть використати такі пільги при сплаті ЄСВ лише за себе. В той же час, невирішеним залишається питання зі сплати ЄСВ такими особами за найманих працівників у період вимушеного простою. Вважаю, що даний підхід є непослідовним та нелогічним. Іншими словами, це певна дискримінація, котра мусить бути виправлена. Дана ініціатива – це відображення інтересів та потреб представників вітчизняного бізнесового сектору. Тому прошу правку 65 також поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, це остання ваша правка? Остання правка? ЧОРНИЙ Д.С. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це остання правка, яка ставиться… Ні? Гриб ще? Скільки, одна правка у вас? 2 хвилини. Хвилина - правка Южаніної, 2 хвилини – Гриб. Бачу, Ткаченка. Колеги, я ж питав, хто буде наполягати на правках? Всі мовчали, лише Чорний, сказав, буде. Ну, так ви не виходьте тоді, колеги. Не "тільки зайшов", а, ну, при всій повазі… А то у нас зразу починається… декілька людей. Ставлю правку номер 65 на голосування. Вона відхилена комітетом. Прошу визначатись та голосувати. 13:18:44 За-63 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Народний депутат Гриб. Народний депутат Гриб, які правки?
13:18:51 ГРИБ В.О. Так-так, у мене їх декілька. Зараз. ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 хвилини, так, вам дати? ГРИБ В.О. Так, давайте 2 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 2 хвилини, будь ласка. ГРИБ В.О. Шановні колеги, у нас… Сьогодні ми почули, що є велика криза в енергетиці. І той закон, який ми зараз розглядаємо, це абсолютно правильний закон, і він допомагає саме в період пандемії коронавірусу. Але криза в енергетиці у нас почалася ще раніше, восени, і вона не вирішується, а пандемією коронавірусу вона ще більше ускладнюється. І от саме ті правки, які я пропоную, вони допомагають зробити розрахунки в енергетичному секторі більш прозорими і нормальними безпосередньо для гравців того ринку. Якщо ми цього не зробимо, на превеликий жаль, криза вона буде продовжуватись. І ми сьогодні також бачимо, що вже заборгованість ДП "Енергоринок" перед гравцями ринку складає більше 30 мільярдів. Тому хоча б цими правками ми можемо допомогти енергоринку. Дуже вас прошу поставити всі правки на підтвердження і проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номера правок? 13:20:15 ГРИБ В.О. У мене є номер 14, номер 21, номер 28 і 63. (Шум у залі) Ні, вони не враховані, на превеликий жаль. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони не враховані комітетом. Ставлю на голосування правку номер 14, народний депутат Гриб. Комітетом відхилено. Прошу визначатись та голосувати. Правка номер 14. 13:20:59 За-45 Рішення не прийнято. Правка номер 21, народний депутат Гриб. Комітет відхилив цю правку. Прошу визначатись та голосувати. 13:21:18 За-39 Правка не врахована. 28 правка народного депутата Гриб. Прошу визначатись та голосувати. Комітетом відхилена. 13:21:38 За-41 Рішення не прийнято. Правка 63, народний депутат Гриб. Комітет відхилив цю правку. Прошу визначатись та голосувати. 13:21:58 За-41 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ніна Петрівна Южаніна, яка правка?
13:22:03 ЮЖАНІНА Н.П. 77. ГОЛОВУЮЧИЙ. 77 правка. ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, як ви вже зрозуміли сьогодні з доповіді Прем'єра, тільки ми тут пропонуємо справді, хоча би і мінімальні, але реальні заходи для того, щоб утримати дрібний і середній бізнес. Тому наша пропозиція, 77 поправка, стосується того, щоб звільнити від ЄСВ платників податку – це фізичних осіб - за себе не до кінця травня, а до кінця червня. Ми рахували, і нам Міністерство фінансів озвучило, що це може призвести до додаткових втрат до 900 мільйонів гривень. Насправді цифри, які даються нам і сьогодні давались Прем'єром, абсолютно необґрунтовані і ніхто їх не перевіряв. І, по-друге, якщо в нас немає можливості залити гроші для того, щоб бізнес піднявся і почав працювати, то хоча би такими мінімальними інструментами ми маємо це зробити. Я прошу все ж таки, незважаючи ні на що, цю поправку підтримати, бо ті люди, які сьогодні стоять перед Кабміном, саме цього вимагають. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніна Петрівна. Ярослав Іванович Железняк, позиція комітету.
13:23:14 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Ніна Петрівна, дякую за вашу активну роботу, ви насправді зробили багато, щоб доопрацювати цей законопроект. На жаль, цю правку, як ви пам'ятаєте, на нашому комітеті ми обговорювали, була категорична позиція Міністерства фінансів. Так як вона незабезпечена ресурсом, тому комітет прийняв рішення цю правку не враховувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування правку номер 77 Южаніної. Комітетом вона була відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 13:23:52 За-100 Рішення не прийнято. Правка не врахована. І, я так розумію, остання правка, да, 114-а, Дирдін? Більше ніхто не наполягає на правках. Після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали. Правка 114.
13:24:06 ДИРДІН М.Є. Я наполягаю на правці 114 – це, що стосується зменшення статутного капіталу банку з 500 мільйонів до 200 мільйонів гривень. Окрім того, я не заперечую про необхідність цього законопроекту, але є питання щодо доцільності включення цієї правки до цього законопроекту. Я вважаю, що потрібно його розглянути в окремому законопроекті. І друге. Що пропонується до другого читання внести зміни до другого абзацу цієї статті 31, який теж дозволяє, на мій погляд, необмежені повноваження НБУ. А тому я прошу підтримати цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович, позиція комітету. І підготуйтесь до голосування, будь ласка.
13:24:51 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, у нас була дискусія знову ж таки на комітеті щодо цієї правки, і ви знаєте, що було до цього багато законопроектів, пов'язаних з цим. Насправді, вносячи цю зміну, ми даємо можливість зараз банківській системі вийняти ці гроші, які вони фактично заморожують, і зараз направити на підтримку української економіки. Ми багато дискутували. Я впевнений, що цей законопроект був прийнятий одноголосно на комітеті, і виступали профільні асоціації і просили прийняти цю правку. Чи може вона виглядати краще? Напевно, може. Але для цього, я впевнений, що наш комітет її далі буде доопрацьовувати. Але зараз це перший крок, який ми можемо зробити. Тому прошу не підтримувати цю правку і підтримати позицію комітету залишити в редакції першого читання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставлю на голосування правку номер 14 народного депутата Дирдіна. Комітетом була відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 13:25:56 За-113 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Шановні колеги, переходимо до голосування за закон. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Запросіть народних депутатів до зали. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстраційний номер 3329-д). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:27:09 За-333 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю вас, колеги. Наступний законопроект - це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо усунення дискримінації за колом платників) (реєстраційний номер 2166). Доповідає член комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Петруняк Євген Васильович.
13:27:46 ПЕТРУНЯК Є.В. Добрий день, шановний Голово, шановні колеги. Даний законопроект номер 2166 розроблений з метою удосконалення норм чинного законодавства України щодо нарахування і сплати ЄСВ особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, усунення проявів дискримінації законом платників ЄСВ та припинення несправедливої сплати самозайнятими особами та фізичними особами-підприємцями ЄСВ у разі, якщо ними не отримано доходу від їх діяльності, та штрафних санкцій за його несплату. Даний законопроект обговорювався в залі і в першому читанні одноголосно був підтриманий залом 04.02.2020 року. З того часу до законопроекту надійшло 29 пропозицій. Так само 7 пропозицій було подано з голосу членами комітету під час розгляду даного законопроекту на засіданні комітету. Більша частина з пропозицій до цього законопроекту була врахована. Зокрема, були враховані пропозиції щодо усунення подвійного стягнення єдиного соціального внеску за себе із фізичних осіб-підприємців, якщо вони одночасно перебувають на обліку як самозайняті особи, або із фізичних осіб-підприємців та/або самозайнятих осіб, що перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, що сплачує за них єдиний соціальний внесок у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий платіж. Також дуже важливим є врахування комітетом пропозицій щодо надання за самостійною заявою платникам єдиного внеску після визволення та/або після закінчення лікування (реабілітації) звільнення від виконання обов’язків платника єдиного внеску на весь період їх незаконного позбавлення волі на території проведення Антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил. Загалом комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект в цілому як Закон України з техніко-юридичним опрацюванням. Дякую за увагу. Прошу всіх підтримати. Це дійсно потрібний законопроект, і судова практика вищих судових інстанцій так само свідчить про це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хтось буде наполягати на правках до цього законопроекту? Ні? Можемо переходити до голосування за закон в цілому? Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (щодо усунення дискримінації за колом платників) (реєстраційний номер 2166). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:31:01 За-321 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю! Шановні колеги, наступне питання. Це проект Постанови про організацію роботи Верховної Ради України (реєстраційний номер 3434). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. (Шум у залі) Без обговорення можемо? Тоді ставлю на голосування пропозицію розглянути вищезазначене питання за скороченою процедурою. Шановні колеги, дивлячись на те, скільки у нас запитань сьогодні, нам буде про що поговорити, можете не переживати. Прошу голосувати. 13:32:04 За-265 Рішення прийнято. Покажіть, будь ласка, по фракціях. "Слуга народу" – 212, "Опозиційна платформа – За життя" – 8, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "За майбутнє" -7, "Голос" – 13, "Довіра" – 14, позафракційні -11. Рішення прийнято. Слово для доповіді надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченку Сергію Віталійовичу. З місця, будь ласка, включіть мікрофон.
13:32:33 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проект Постанови 3434, яким пропонується визнати таким, що втратив чинність пункт 1 Постанови від 17 березня, а Верховній Раді взяти до відома, що з 18 травня парламент працює відповідно до календарного плану, затвердженого Постановою від 16 січня. Комітет прийняв рішення ухвалити висновок і рекомендувати парламенту відповідно до статті 138 прийняти її за основу та в цілому, але з урахуванням уточнення комітету щодо дати набрання чинності, а саме: пункт 3 проекту викласти в такій редакції: "Ця постанова набирає чинності з 17 травня 2020 року." Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти по фракціях на виступи. Кабаченко Володимир Вікторович. Вадим Євгенович Івченко.
13:33:59 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ви хочете розпочати роботу Верховної Ради – правильне рішення. А коли ви дасте працювати маленькому, середньому підприємцю? Коли ви відкриєте країну? Я вийшов на цю трибуну, щоб сказати про ваші подвійні стандарти. Ви пам'ятаєте ту ніч, коли ви під покровом ночі по всій країні об'явили карантин, а тут зібрали 450 депутатів і тишком-нишком продали українську землю? Колеги, ви пам'ятаєте ТСК, яку ми з вами створили? Для чого? Щоби розслідувати те, що не надійшло в бюджет. І коли фракція "Батьківщина" виносить питання по "Нафтогазу", що бюджет недоотримав більше 70 мільярдів гривень, ви голосуєте як "Слуга народу" проти. Я вийшов сказати про подвійні стандарти. Ви закрили продовольчі ринки в усіх районних центрах, а залишили великі рітейли і деякі оптові торгові центри. Це подвійні стандарти. Колеги, ви говорите про ресторани, про закриті ресторани, ви говорите про сферу послуг, а при цьому ваші депутати відкривають власні крамниці і власні ресторани! Це подвійні стандарти. Колеги, ви говорите про медиків, про доплату 300 відсотків. Жоден медик у країні, стверджую, ще не отримав 300 відсотків, а бригади у Сумській області, їм сказали: 150 тестів щоденно, щоб отримати доплати. Бригади, які виїжджають у сільські місцевості. Ви говорите про те, щоби розпочати роботу з 18.05, а ще тиждень будете тримати Україну на карантині, і український бізнес не буде отримувати собі прибутки, і відповідно роботодавці не зможуть платити гідну заробітну плату людям. Це подвійні стандарти, це ваші подвійні стандарти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина.
13:36:03 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко.
13:36:11 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, "Європейська солідарність" звертає увагу Голови Верховної Ради України на необхідність дотримання Регламенту Верховної Ради України. Отже, сьогодні другим пунктом порядку денного стояла доповідь голови Національного банку України, що зафіксовано в усіх документах, які отримали народні депутати України від усіх фракцій. І, власне, згідно Регламенту доповідь голови Національного банку України не потребує жодних Постанов Верховної Ради України, а от звіт, дійсно, потребує. І, власне, після того, коли закінчилась доповідь Голови Верховної Ради України, ми з подивом почули, що буде готуватися якась постанова... Вибачте, Голови Національного банку України. Ми з подивом почули, що буде готуватися якась постанова. Ми закликаємо все-таки колег не порушувати Регламент. Тепер що стосується Постанови про роботу Верховної Ради України. Змушені констатувати, дійсно, подвійні стандарти влади до українців. Ми так і не почули сьогодні від керівника уряду, так а що в нас відбувається з карантином. Як так, що народний депутат України - власник ресторанів навіть не оштрафований за те, що його ресторан працював в час, коли вся країна, весь малий, середній бізнес були на карантині? Більше того, в своїх інтерв'ю "слуги" хизуються, що навіть від Президента вони не отримали "ай-яй-яй" і "ой-ой-ой", коли всю країну, кожного, хто там в Дніпрі купався, знаєте, його ловили і штрафували на 17 тисяч гривень. Власне, нас дуже дивує той факт, що сьогодні ми не почули від керівництва країни, від уряду, дійсно, коли будуть виплачені надбавки медикам. Президент закликав поаплодувати медикам. Так ви їм не аплодуйте, а заплатіть обіцяні 300 відсотків надбавки їх зарплат, шановні колеги. Ви так само будьте уважними до того, щоби ви виконували те, що тут голосується, і не... ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович.
13:38:28 ПАПІЄВ М.М. Шановні народні депутати України, шановні колеги! Під час розгляду цього проекту постанови в Комітеті Верховної Ради України з питань Регламенту в мене була пропозиція, дуже проста і наступного змісту, що давайте на розгляд цього питання запросимо Прем'єр-міністра України, щоб він взагалі-то пояснив ситуацію, коли в країні продовжено карантин до 22 травня, а Верховна Рада України як вищий законодавчій орган, яка відповідно до Конституції України контролює діяльність уряду і взагалі-то призначає цей уряд, щоб ми пояснили людям, так хто з нас правий: Кабінет Міністрів, який каже, що карантин до 22 числа, чи Верховна Рада, яка каже, що давайте працювати з 18-го? А саме головне, що нам пояснити людям. Тобто фактично, коли Верховна Рада України проголосує зараз цей проект постанови, то має уряд піти у відставку. Тобто ми фактично кажемо, що нам начхати на рішення уряду, що те рішення, яке він прийняв відповідно про продовження карантину до 22 числа, і вся країна, всі громадяни України живуть в цій ситуації, а Верховна Рада України каже, що пандемії немає, нічого немає, ми будемо працювати з 18-го числа. Шановні колеги, так закон має бути один для всіх. Тобто, якщо Верховна Рада України приймає закони і після цього каже, що всі громадяни мають дотримуватися їх, то скажіть мені, будь ласка, ми сьогодні фактично показуємо приклад, коли Верховна Рада України не поважає взагалі-то ні рішення уряду, яке призначив... Да, можна по-різному відноситися до постанови уряду, до її неконституційності, але ж, шановні, а що робити зараз людям, простим людям, простим громадянам України, які сидять без роботи, без зарплати, без пенсій? Що робити їм? Так коли у нас завершується карантин: 18-го, коли починає працювати Верховна Рада, чи 22-го, про що каже уряд? Шановні колеги, це суцільний обман. Я думаю, ще прийде час, коли весь народ побачить, що ця… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я думаю, що… Ну, щоб бути коректним та відвертим, по-перше, Верховна Рада не переставала працювати. Ми змінили режим своєї роботи, ми більше працювали в комітетах. Якщо хтось з народних депутатів в цей час не працював, то це тоді питання до народних депутатів, які так зробили. І друге тоді питання до регламентного комітету, щоб він розглянув… (Шум у залі) Ні-ні, Несторе Івановичу, з мотивів тільки що з вашої фракції виступила людина, вибачте. Далі. Верховна Рада змінює свій режим роботи. Ми переходимо працювати більше в пленарних засіданнях, а не в комітетах, як це робили до цього, якщо це підтримає зал Верховної Ради України. Але я сподіваюся, що ніколи Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган в цій державі не буде припиняти свою діяльність. Дякую. Юлія Леонідівна? Клименко Юлія Леонідівна. Після цього Шахов. І переходимо до голосування.
13:41:49 КЛИМЕНКО Ю.Л. Клименко, фракція "Голос". Фракція "Голос" підтримує вихід з 18 числа і закликає уряд теж схаменутися і подивися, чи можуть когось вони вивести з 18 числа також на роботу, включаючи громадський транспорт, дитячі садки, креативні індустрії, культурні індустрії і багато всього іншого. Дайте людям заробити. Ви не можете дати людям можливість державної підтримки, дайте людям заробити самим на себе. Це перше. По-друге, якщо ми сьогодні почули, що уряд не має жодного плану з приводу карантину, виходу, громадського транспорту, авіа і залізниці, закликаю колег сісти і зробити це в парламенті, якщо у нас такий уряд. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Володимирович Шахов.
13:42:37 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Дмитро Олександрович, ви правильно сказали, що парламент і не зупиняв своєї роботи і працювали в цих стінах. Давайте зрозуміємо, 400 народних депутатів… підійміть руку, хто ще захворів? Не бачу. Слава Богу! Так це стосується всієї нашої держави. Подвійні стандарти, за які сьогодні говорили, повинні зникнути назавжди. Люди вже самі зняли карантин. І не тільки парламент повинен працювати з 18 травня, а вся наша держава. Треба не голодати людям, а нагодувати свої сім'ї. Треба виходити і працювати нормально, але з обмеженим карантином для тих людей, які сьогодні знаходяться в небезпеці. Вистачить сьогодні лякати людей фашистським, нацистським режимом. Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, підготуйтеся до голосування і запросіть народних депутатів до зали. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проекту Постанови про організацію роботи Верховної Ради України (реєстраційний номер 3434). Готові голосувати? Будь ласка, підготуйтесь. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:44:25 За-251 Рішення прийнято. Дякую. Наступне питання порядку денного... Вітаю, з 18 числа всіх із звичним для нас режимом роботи. Наступне питання порядку денного - це питання щодо... проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до національних парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей з нагоди відзначення 75-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі у 1939-1945 років. Нам необхідно це питання включити до порядку денного сесії. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії вищезазначеного питання. Прошу підтримати та проголосувати. 13:45:41 За-279 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 13:46:03 За-247 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається заступнику голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжнародного співробітництва Бардіній Марині Олегівні.
13:46:18 БАРДІНА М.О. Доброго дня, шановні колеги! Перш за все я хочу подякувати Президенту України Володимиру Зеленському за його політику об'єднання нашої країни від сходу до заходу, від півночі до півдня. Так, у визначні дати 8 та 9 травня Президент України відвідав Луганщину та Закарпаття задля вшанування подвигу кожного, хто наближав перемогу над нацизмом. Президент анонсував проект меморіальних символів у вигляді чотирьох різних дзвонів у різних куточках України, які залунають одночасно, коли в Україні знову настане мир, ми повернемо своїх людей та свої землі. 5 травня Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва на своєму засіданні одноголосно рекомендував Верховній Раді України прийняти проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до національних парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей з нагоди відзначення 75-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі у 1939-1945 років. Постановою схвалюється Звернення щодо вшанування та вдячності героям-воїнам та усім, хто своєю щоденною працею упродовж років Другої світової війни здійснювали подвиг та подарували народам світу мирне життя. Ми також закликаємо світову спільноту зважати на важливість посилення міжнародного співтовариства та солідарності у питанні припинення міжнародних збройних конфліктів у світі, відновлення міжнародного правопорядку та забезпечення мирного розвитку вільних та демократичних суспільств, а також протидіяти будь-яким спробами реанімації тоталітарних ідеологій та неприпустимості маніпуляції історією задля досягнення політичних цілей. Дякую за увагу. Прошу підтримати рішення комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Необхідно обговорення? Запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп. Лопушанський Андрій Ярославович.
13:48:42 ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Андрій Лопушанський. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна. 13:48:57 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, на жаль, "слуги" не спромоглися навіть вчасно прийняти необхідну заяву Верховної Ради України до річниці закінчення Другої світової війни в Європі, як це пропонувала "Європейська солідарність" зробити ще минулого тижня. Підсумком річниці президенства Зеленського стало те, що Україна зникає зі світової арени і повертається через реванш в історичний наратив Москви. Ми бачили справжнє "побєдобєсіє" в стиле такому пострадянському на багатьох українських телеканалах. І навіть сама Верховна Рада України вперше за ці роки не відзначила День пам'яті і примирення, який залишає Україну в європейському контексті усвідомлення, що таке є ключовий підсумок Другої світової. Коли весь світ говорить: "ніколи більше", і тільки Москва бряцає зброєю і кричить зі зброєю: "можем повторить". Власне, от це нерозуміння ключових позицій і висновків Другої світової призводить і до того, що в цій залі для дуже багатьох людей "какая разница". Вибачте, будь ласка, але ми як країна мали би очікувати від Президента Зеленського, від цієї влади в день закінчення Другої світової війни в Європі бодай телефонної розмови зі світовими лідерами, щоб нагадати не тільки про величезний внесок України і українців у боротьбу з двома найбільшими тоталітарними режимами ХХ сторіччя, а й нагадати про те, що саме Росія сьогодні продовжує перекроювати кордони, встановлені після Другої світової в Європі, захопивши Крим, захопивши другу частину Донбасу, бряцаючи там зброєю. І, більше того, ці дивізії, які мали пройти на так званому параді перемоги в Москві, вони сьогодні воюють і на Донбасі. Але, на жаль, цій владі "какая разница". І навіть в цій заяві, яку сьогодні ми будемо з вами голосувати, немає прийнятих поправок нашої фракції, тому що бояться сказати Путіну, що він агресор. ГОЛОВУЮЧИЙ. Потураєв Микита Русланович.
13:51:21 ПОТУРАЄВ М.Р. Шановні колеги, дивно чути слова про те, що начебто наша фракція не має політичної позиції. Дивно чути і гірко чути маніпуляції і спекуляції про те, що начебто Президент України не має політичної позиції щодо Другої світової війни. Хто, як не Президент України Володимир Зеленський, чітко і недвозначно сказав, що саме два тоталітарні режими несуть спільну відповідальність за те, що розпочалася Друга світова війна? Для мене сьогодні день особливий: рівно 75 років тому насправді мій дід Валентин Микитович Потураєв, старшина 1032 артилерійського полку 107-ї стрілецької дивізії, закінчив бойовий шлях. Тільки сьогодні, 75 років тому, вони поховали останніх загиблих, тому що насправді Празька операція закінчилася 12 травня. І ці останні бої були, не мали ніякого сенсу, тому що ганялися по лісах і втрачали людей за власівцями, тільки для задоволення амбіцій вищого політичного керівництва Радянського Союзу. Я закликаю всіх підтримати постанову. Вона своєчасна, тому що насправді Червона Армія, в складі якої воювали мільйони українців, закінчила війну в Європі вчора. Я вам дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич.
13:53:10 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий, шановні колеги. Щодо попереднього нашого рішення щодо календарного плану. Звертаюсь до Голови Верховної Ради України дати розпорядження, якщо ми працюємо в пленарному режимі, хай преса буде присутня. Пленарка - так пленарка, ну, что там говорить. Що стосується цієї постанови. По-перше, хочу нагадати, що 9 травня вже трошки закінчилось, а ми збиралися не раз, і наша фракція давно, вже 1 березня, дала проект Постанови щодо відзначення Дня перемоги, і саме Дня перемоги. Королева Великобританії подякувала і визначила цей день як День перемоги. Навіть німці визнали цей день як Днем перемоги над фашизмом, і, до речі, набралися сміливості визнати свою вину. І не можна бути більшим католиком, ніж Папа Римський, як-то кажуть, і не можна бути більшим німцем, ніж самі німці. Тому от нав'язування ситуації, що немає Великої Вітчизняної, є тільки Друга світова, ну, це точно не в Україні говорити. Тому що бенефіціари відповідної угоди, яка була підписана в серпні 39-го року, ми з вами розуміємо хто, і які території куди прийшли. Тому я вважаю, що ми маємо подякувати тим, хто разом з українським народом переміг у Великій Вітчизняній війні. Саме Великій і саме Вітчизняній, яка висвободила нашу територію, знищила фашизм і врятувала Європу від гітлерівців. І це наша перемога. І ніхто це не перепише. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рахманін Сергій Іванович.
13:55:16 РАХМАНІН С.І. Прошу передати слово Соломії Бобровській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, вибачте? Соломія Анатоліївна Бобровська.
13:55:30 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, фракція "Голос". Дякую фракції ОПЗЖ, яка згадала тут 39-й рік. Я нагадаю, що на нашій землі, яка тягнеться від Волині до Луганщини, Друга світова війна почалася в 39-му році, у вересні, золотого вересня 39-го, так ми називаємо, пане Шуфрич, представник Закарпатської області в цьому залі. Це перше. Можливо, ми просто не один народ. А ваш народ десь там, за "порєбріком". Це перше. Другий момент. Ви знаєте, за цю заяву мені набагато важче голосувати, напевно, ніж моїм колегам з ОПЗЖ. Чому? Тому що в цій заяві залишилось дуже мало України, ви знаєте. Якщо хтось з вас її тут читав, окрім комітету, який напрацьовував цю заяву, так от, в цю заяву не було прийнято жодної поправки ані від фракції "Голос", ані від фракції "Європейської солідарності". Ця заява виглядає, як будь-яка інша заява, іншої пострадянської республіки - сателіта Російської Федерації, тому що тут немає згадки ані про вклад держави Україна, ані про вклад українців в перемозі над нацизмом. Безперечно, ми згадуємо всіх, хто доклав зусиль і боролися з нацизмом на наших теренах, але давайте не забувати, хто сьогодні агресор і під чиєю окупацією ми були 91-го року, і чия окупація продовжилась 2014 року. Чи ми думаємо, як дітки, заховаємося в хатці - і агресор зникне? Бо називаючи… одна держава-член ООН, навіть не Ради безпеки ООН, і не називаючи її ім'я, нам стане від цього легше, або вони підуть з нашої країни? Так, безперечно, продовжуйте дивитися інтерв'ю Гордона з Поклонською і переконуватись, що Крим не наш. Мені соромно і ганебно насправді голосувати за цю заяву, особливо коли вона не несе жодного змістовного навантаження і абсолютно є невчасною. Тому що саме ви, колеги з фракції "Слуга народу", відхилили пропозицію внести в порядок денний 7 травня цю заяву. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Немиря Григорій Михайлович. Не було прізвища, шановні колеги.
13:57:34 НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, Немиря, фракція "Батьківщина". Дивіться, ми обговорюємо Звернення Верховної Ради до парламентів інших країн. У що перетворюється це обговорення? Звинувачення одних на інших і навпаки. Називають прізвища, говорять, що важливіше: 8-го - День пам'яті і примирення чи 9-те - День перемоги? І ми забуваємо, обмінюючись політичними нападками один на одного, що цей день важливий перш за все для всіх громадян України: 75-а річниця завершення Другої світової війни у Європі. А чи хтось згадав в своєму виступі про ветеранів Другої світової війни? Чи хтось згадав, в якій ситуації вони зараз, під час карантину, коли їх діти навіть не зможуть заробити грошей для того, щоб прокормити їх, купити їм ліки або продукти харчування? Ніхто чомусь цього не згадує. Тому фракція… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі виступили? Ні, вибачте, всі від фракції виступили. Переходимо до голосування. Нестор Іванович, дивіться, прізвище… Соломія Анатоліївна, ви прізвище називали? Ні. Ну, я зараз підніму стенограму. Було сказано: "Мій колега з ОПЗЖ. Я такого прізвища народних депутатів не знаю. Была фамилия? (Шум у залі) Нестор Іванович Шуфрич, репліка, хвилина.
13:59:26 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Я як уродженець міста Ужгород хочу вам сказати, що ми перші були окуповані, місто Ужгород, в 39-му році. Але так сталося, що Буковина і Львівщина стали територією Радянського Союзу і до сьогоднішнього дня є територією України вільної. Розумієте? Тобто, якби в 39-му році не відбулися відповідні дії, ми сьогодні мали би дещо інші кордони. Тому я завжди закликаю: будьте максимально уважними з вашими претензіями і вимогами. А День Перемоги – це той день, коли моя бабуся кормила партизан і ми перемогли таки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Ставлю… (Шум у залі) Максим Аркадійович! Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про Звернення Верховної Ради України до національних парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей з нагоди відзначення 75-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі у 1939-1945 роках (реєстраційний номер 3431). Готові голосувати? Прошу голосувати. 14:01:52 За-200 Рішення не прийнято. Наступне питання. Шановні колеги, по фракціях покажіть. Шановні колеги, наступне питання. Шановні колеги, тиша! Будь ласка, наступне питання. Шановні колеги, друга година. Ми голосували за те, щоб була перерва з другої до 15:30 з технологічних причин. Повертаємося до зали о 15:30 та продовжуємо нашу роботу. Дякую. (Після перерви)
15:36:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Повертаємося до нашої роботи. Вам запропонований до розгляду проект Закону про оборонні закупівлі (реєстраційний номер 2398-д). Доповідає голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Копитін Ігор Володимирович. Шановні колеги, хто наполягати буде на своїх правках? Лубінець, я пам'ятаю. Крім Лубінця, немає? Дмитро Валерійович, домовлялися три правки і 5 хвилин виступ замість 58 правок. А скільки у вас правок? Один виступ скільки хвилин – три? Три хвилини? Добре. Лубінець, які правки, на яких правках наполягаєте?
15:37:29 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Я бачу, мені включили 5 хвилин. Дмитро Олександрович, я попросив би, щоб зараз дали одну хвилину по поправках, а 5 хвилин наступні – по своєму виступу. Домовилися? Я хочу… Дайте в рамках однієї хвилини запитання до представника комітету. Ми попередньо сьогодні спілкувалися, в тому числі і в залі. Особливе питання – щодо діяльності РНБО. Згідно Конституції саме цей орган є таким, що може здійснювати координацію між органами силовими в нашій державі. Згідно цього закону ви ці функції покладаєте в рамках закупівлі на Міністерство оборони України. У мене одне просте абсолютно логічне запитання. Я хочу, щоб всі народні депутати, всі колеги його послухали. Скажіть, будь ласка… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Валерійович, ви якось так заплуталися у своїх… Ще одна хвилина з тих п'яти? Да? Хвилину дайте, будь ласка, ще. Залишиться три.
15:38:49 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Ні, я хочу нагадати, ми домовлялися три правки і окремо п'ять хвилин. Отже, три хвилини. Хай буде зараз вже дві хвилини, і потім окремо ще п'ять. Конкретне запитання представнику комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви з Одеси, я бачу. ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Яким чином Міністерство оброни України буде координувати закупівлю для таких органів, як МВС, СБУ, РНБО, і окремо Служба зовнішньої розвідки, от закритий розвідний орган, який займається закритою діяльністю. Яким чином Міністерство оброни може координувати закупівлю для закритого розвідувального органу? Будь ласка, хочу почути відповідь.
15:39:47 КОПИТІН І.В. Дякую за запитання. Дмитро Валерійович, дивіться, контролює в першу чергу МЕРТ, Міністерство оборони не займається контролем закупівель. Міністерство оброни тільки контролює розробку ДКРів, тільки оцю функцію вони виполняють. В законі, що ви кажете, того не указано. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. П'ять хвилин – виступ, да, я так розумію? Будь ласка.
15:40:12 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановні народні депутати, шановні колеги, я зразу хочу озвучити свою пропозицію. Сьогодні можна проголосувати тільки за одне рішення: відправити на повторне друге читання даний законопроект і потім через 2 тижні, нормально попрацювавши з ним, а можу сказати, коли я кажу "нормально", то всіх народних депутатів, які подавали свої правки, запросити на засідання комітету. Наприклад, я подав 58 правок, мене навіть на засідання комітету, коли розглядався цей законопроект і поправки до нього, не запросили. Так ось, принципові зауваження про те, які я сказав, законопроект, я не знаю чому представник комітету не відповідає, що не здійснює це Міністерство оброни, прямими нормами ви надаєте право, головним органом, який координує та погоджує оборонні замовлення, буде Міністерство оброни. З огляду на те, що оборонні закупівлі здійснюються 16 суб'єктів, серед яких я окремо назвав Службу зовнішньої розвідки, як закритий розвідувальний орган, ви надаєте право погодити, що вони будуть купувати. Автоматично ми розуміємо, що такий термін, як "закритість" фактично не буде існувати. Цей законопроект суттєво послаблює президентську владу, виводячи єдиний президентський орган РНБО із процесу узгодження та координації оборонних закупівель. Згідно Конституції… Я окремо хочу сказати, що в разі прийняття сьогодні цього законопроекту ми порушимо Конституцію, бо згідно Конституції України єдиний орган, який комплексно відповідає за національну безпеку та оборону, є РНБО - Рада національної безпеки та оборони. Чому ви хочете порушити і в цьому законі Конституцію, мені не зрозуміло. Так само цей законопроект пропоную вивести із-під дії закону закупівлю у ряду міжнародних організацій, проводячи закупівлі з ними по внутрішніх інструкціях замовників, що є взагалі неприпустимим. Є дуже багато технічних зауважень. Я би окремо звернув увагу на такі, що після прийняття цього законопроекту буде підвищена вартість продукції оборонного значення, значна частина підприємств, що здійснюють зараз оборонні закупівлі, втратять державні преференції. Ми ж з вами розуміємо, що зараз дуже багато підприємств, які входять в структуру "Укроборонпром", вони мають у тому числі податкові преференції перед державою. Після прийняття цього законопроекту ви їх всіх фактично прирівняєте, а отже цілком можлива ситуація, коли національні виробники будуть скорочувати виробництво, автоматично звільняти свій персонал. Втрата контролю за процесом створення та виробництва складних зразків ОВТ. В Україні всі складні зразки озброєння і військової техніки, що прийняті на озброєння Збройних Сил України, створювались під керівництвом генеральних конструкторів і створення техніки для потреб оборонної безпеки. Є окремий наказ від 2001 року № 392. Даний факт взагалі не врахований в цьому законопроекті. От ми розуміємо, що координація при закупівлі, виробництві оборонних замовлень… повинна бути координація. В цьому законопроекті цього взагалі не буде. Наступне – це розсекречення всієї інформації про державні оборонні закупівлі. Я вам тут не буду розказувати, що в умовах війни з Російською Федерацією, до чого це може призвести. Ви створюєте можливість блокування закупівель. Ви створюєте можливість для блокування саме українських виробників. Ми вчора з паном Ігорем спілкувались, і я приводив приклад конкретного українського виробництва, яке після прийняття цього законопроекту не зможе поставляти свою продукцію. Так само автоматично буде руйнування існуючої системи планування у сфері нацбезпеки та оборони. Тому, шановні колеги, знову ж таки я, коли виступаю з трибуни, я часто, практично завжди, звертаю вашу увагу на висновки Головного науково-експертного управління. Так от, Головне науково-експертне управління до даного законопроекту подало низку зауважень, які не врегульовані до другого читання. Я закликаю всіх голосувати тільки за повторне друге читання. Закон недоречний, "сирий" і не можна його сьогодні приймати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валентин Олександрович, ви не наполягаєте? Наполягаєте. 3 хвилини. Включіть, будь ласка, мікрофон.
15:45:32 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Валентин Наливайченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я хотів би, щоб нас почули всі громадяни України, особливо фахові українські військові, ті, що на передовій в першу чергу. Для нас, для всього парламенту, має стати завданням номер один, щоб закупівлі, оборонні закупівлі вирішували насамперед і в першу чергу забезпечення конкретного військового, чи то жінки, чи то чоловіка українського, на передовій в бойових підрозділах України. Причому забезпечення зброєю, озброєнням, забезпечення засобами медицини, тактичної медицини. І третє – захист самого військовослужбовця: бронежилети і так далі. В першу чергу, що мають вирішити оборонні закупівлі, це якомога скоріше почати постачати на передову та в інші мобільні бойові підрозділи модулі безпеки, санітарні модулі. Перебування наших військових, повторююсь, і жінок, і чоловіків в умовах Першої світової війни, на передовій особливо, ніяк не красить і ніяк не посилює українську армію. Друге. Для фракції "Батьківщина" було принципово, щоб ми всі з вами розуміли, 2020 рік - в цьому році оборонні закупівлі для всіх Збройних сил України становитимуть 22 мільярди 700 мільйонів гривень. Це той ресурс, в який можна і треба інвестувати, в українських виробників, розробників зброї у нас в державі. Тому я, в принципі, дякую комітету, який врахував поправку якраз щодо рівних умов українських виробників та іноземних на випробування зброї. Але також дуже важливо, щоб випробування озброєнь та прийняття вже виготовлених озброєнь або закуплених вирішувались фаховими українськими військовими - тими, хто її застосовуватиме, використовуватиме, ту зброю, яку держава має закупати українським Збройним силам. Ще одне. Ми маємо всі зрозуміти, що вкрай мало виділено, всього 1 мільярд 200 мільйонів гривень, в цьому році на розробку українських зразків сучасної зброї. Це дуже мало, колеги, це одна двадцята тільки від бюджету, який передбачений для Міністерства оборони. Тому вважаю, що… і вся фракція "Батьківщина", ми наполягаємо, щоб була розроблена і затверджена стратегія національної безпеки. В цій стратегії Президент і РНБО мають чітко відповісти, як і кожна сусідня наша країна вже відповіли, хто наш ворог, які збройні сили ми забезпечуємо, чим забезпечуємо. І найголовніше, що український військовий – це є та людина, той військовослужбовець, заради якого створюються ці закони і заради якого ми мусимо раціонально продумано і стратегічно використовувати бюджет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентине Олександровичу. Шановні колеги, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали і підготуйтесь до голосування. Готові голосувати, шановні колеги? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про оборонні закупівлі (реєстраційний номер 2398-д). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 15:50:53 За-220 Рішення не прийнято. По фракціям покажіть. Шановні колеги, увага! Ставлю на голосування пропозицію про повернення комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання законопроект про оборонні закупівлі (реєстраційний номер 2398-д). Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на повторне друге читання. Готові голосувати? Це повторне друге читання. Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати. 15:52:25 За-236 Рішення прийнято. Дякую. Покажіть, будь ласка, по фракціях. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку призначення та звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України (реєстраційний номер 3198). Шановні колеги, нам необхідно включити це питання до порядку денного сесії. Для цього необхідна підтримка 226 народних депутатів України. Готові голосувати? 3195. Вибачте, 3195 реєстраційний номер. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 15:53:25 За-219 Рішення не прийнято. За-219. Шановні колеги, на правах головуючого оголошую перерву до 16:15. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, повертаємось до роботи. Вам запропонований до розгляду законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі. Шановні колеги, це законопроект реєстраційний номер 2679. Пропонується його розглянути за скороченою процедурою. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 16:22:43 За-250 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається голові підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Білозір Ларисі Миколаївні.
16:23:02 БІЛОЗІР Л.М. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні виборці, законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та удосконалення доступу до адміністративних послуг є спільним напрацюванням та певним консенсусом авторського колективу наших народних депутатів, Міністерства цифрової політики та експертної спільноти. Сьогодні на перший план виходить дерегуляція, діджиталізація та передача повноважень місцевим органам місцевого самоврядування. Як передбачається, цей документ має вирішити законодавчі колізії з огляду на впровадження процесу децентралізації та зробити сервіс адмінпослуг більш доступним та простим для українців. Тепер міфи, що існують навколо децентралізації, щодо того, що за послугами треба їхати вже тільки в районний центр, будуть розвінчані і люди зможуть отримати послуги в ЦНАПах, в органах місцевого самоврядування та в кожній громаді. Поданий на розгляд парламенту законопроект має змінити якість та спростити надання адмінпослуг в Україні та виправити існуючі недоліки законодавства, зокрема передбачається, що відтепер ЦНАП РДА буде перетворений в ЦНАП органів місцевого самоврядування, а спектр послуг, що надаватимуть там, розшириться. Також заплановано запровадження єдиного державного веб-порталу, який вже фактично працює - це портал "Дія", - що дозволить повноцінно проводити надання адмінпослуг в електронному вигляді. І найголовніше, впроваджується механізм моніторингу, і держава отримає ефективний інструмент підвищення рівня якості державного сервісу на всій території країни. Колеги, Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув та підтримав даний законопроект. І комітет ухвалив висновок: даний законопроект рекомендувати Верховній Раді Україні прийняти у першому читанні за основу. Просимо підтримати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, по технічним причинам оголошується перерва на 30 хвилин. Але прохання не розходитись народним депутатам України. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, повертайтесь на свої робочі місця, підготуйтесь до подальшої роботи. Будь ласка, вставте картки, щоб бачити, скільки народних депутатів в залі. Шановні народні депутати, повертаємось до роботи. Займіть свої місця. (Шум у залі) Тобто, Сергій Володимирович Власенко, що значить - сенс? Працювати будемо. Бачите, який інтенсивний режим роботи, навіть пульт не витримав. Шановні колеги, повертаємось до роботи. Готові працювати? Слово для співдоповіді надається голові підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Білозір Ларисі Миколаївні. Одну хвилинку. Шановні колеги, хотів би повідомити, чому була перерва. Були технічні проблеми з пультом, зараз він замінений, продовжуємо нашу роботу. Лариса Миколаївна.
16:35:17 БІЛОЗІР Л.М. Колеги, я повернуся до нашого законопроекту. Отже, цей законопроект пропонує вирішити такі проблеми. Це створення зручних та зрозумілих точок доступу до адмінпослуг. До кінця року планується, за інформацією Мінцифри, створити 952, де можна отримати більше 100 публічних послуг. Також цей законопроект унормовує можливість надання послуг безпосередньо у ЦНАПі, а не через ЦНАП, як це зараз. Коли проблема життєва, наприклад, навести такий приклад, що в деякий ЦНАП людина з необхідним пактом документів іде до адміністратора і потім повторно повертається, тому що він передає ці документи в сусідній кабінет. Тобто цей законопроект покликаний цю проблему вирішити. Також він усуне розбіжності у законодавстві, які стримують розвиток надання адмінпослуг, за допомогою електронних та поштових сервісів. Сьогодні неможливо отримати поштою ні паспорти, ні посвідчення, ні номерні знаки, і нарешті це буде доступне після прийняття цього законопроекту. І також Єдиний державний портал адмінпослуг вже є зайвим, він не відповідає вимогам сьогодення. Портал цей застарілий інтерфейс і програмні засоби. І, наприклад, користуватися через смартфони ним сьогодні неможливо. Тому буде запроваджений І-портал, який вже працює, "Дія" (Єдиний державний веб-потрал електронних послуг). Отже, ще раз хочу підкреслити, що Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув та підтримав цей законопроект і ухвалив висновок прийняти у першому читанні за основу. Просимо підтримати та дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться по фракціям: два – за, два – проти, на виступи. Івченко Вадим Євгенович. Лариса Миколаївна, дякую. 16:37:24 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, держава – це перш за все сервіси. І чим якісніше сервіси надаються, тим більш задоволені громадяни. Громадяни мають приходити в центр надання адміністративних послуг і отримувати реальну послугу, а не стрес. Більшість послуг, які не потрібно надавати через ЦНАП, дійсно, мають надаватися в бек-офісах. Наприклад, навіщо брати довідку, що Прапор України червоно-синій? І так у більшості послуг, вони мають надаватися в бек-офісі. Дійсно, мають надаватися послуги безпосередньо в центрі надання адміністративних послуг, а не так, що людина здає документи, а потім другий раз приходить - і хтось за це вирішує питання. Але, колеги, я пам'ятаю, коли ми розпочинали з вами нашу роботу, ми звертали завжди увагу на Науково-експертне управління. І мене бентежить те, що стільки неузгодженостей з Конституцією, скільки, зокрема, в повноваженнях Кабінету Міністрів України, стільки неузгодженостей з Регламентом Верховної Ради. Ідея, як завжди, гарна, а реалізація, яку сьогодні пропонують, вона має бути узгоджена з багатьма нормативно-правовими актами. Тому "Батьківщина" як ідею, звичайно, підтримує, і розуміючи, чим якісніші сервіси буде надавати держава, тим менше стресу буде у наших громадян України, але при цьому, враховуючи повністю те, що говорить Науково-експертне управління, ми будемо подавати правки, і якщо вони будуть підтримані під час другого читання, ми дамо свої голоси. Наразі ми утримуємося від прийняття даного закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура Олександр Анатолійович.
16:39:42 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Ви знаєте, оці центри надання адміністративних послуг, які існують, вони працюють так само, як пульт у нашого народного депутата Ткаченка. Воно наче працює, але димить, копоть йде і функція не виконується зараз, вони не працюють фактично. Я багато співпрацював з ЦНАПами так званими, з центрами надання адміністративних послуг. Зараз треба провести реформу центрів послуг адміністративних. Кожен громадянин повинен мати доступ до якісних послуг, які надає держава, тому що не повинна людина їхати з села в районний центр за якоюсь довідкою. Повинно все бути поряд, повинно все бути оптимізовано, повинні всі адміністратори знаходитися в межах однієї територіальної одиниці, і саме про це законопроект. Пані Білозір, колега-депутат, вона провела величезний шмат роботи. Цей законопроект погоджений з усіма профільними міністерствами, цей законопроект про те, щоб кожен громадянин України міг реалізувати своє конституційне право на адміністративну послугу, він просто приходить і отримує все в одному місці. Йому не треба буде йти за довідкою в один центр, потім щоб погодити і поставити підпис – до іншого центру, а потім в області ще треба з'їздити за 80 кілометрів чи за 200 - і ще отримати третю довідку. В одному місці всі адміністративні послуги. І ми підтримуємо цю позицію, і я прошу колег проголосувати в першому читанні і підтримати дану законодавчу ініціативу, оскільки це законопроект для людей. Якщо ви обиралися для людей, якщо ви працюєте для людей, якщо ви народні депутати України, то проголосуйте законопроект для людей, хоч так спростіть їхнє життя. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна.
16:41:44 ФЕДИНА С.Р. Передаю слово Олексію Гончаренку.
16:41:53 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, ваш турборежим вже не витримує навіть залізо тут, у Верховній Раді, такого ще не бачили в парламенті. Вже димова завіса йде, тому що насправді те, що відбувається, треба чимось прикривати, і ось цей дим з пульту одного з ваших колег – це дуже показово. Тепер щодо законопроекту, який ми розглядаємо. Розумієте, ЦНАПи, "Дія" – це все дуже цікаво. А чому ми не кажемо зараз про те, що мільйони громадян України, їхні персональні дані сьогодні торгують в Інтернеті? Звідки вони взялись, з яких адміністративних центрів, ці бази даних, були вкрадені, і тепер кожна людина може про будь-кого дізнатися будь-що? Де персональні дані, де захист персональних даних? Нічого цього немає. А чим займається в цей час наша кіберполіція? А кіберполіція займається дуже важливими речами. Хочу повідомити вам, на моєму виборчому окрузі, в Подільському районі Одеської області, є такий Юрій Капільчук. Він зробив такий собі пост в Фейсбуці просто: "Зеленський на продажі масок за кордон заробив сотні мільярдів доларів. Весна прийшла - пора саджати зелень". І купу смайликів, і, значить, все це можна побачити, ось навіть я демонструю, звичайно, в камеру це, напевно, не побачиш. Що ви думаєте далі відбулося? А ось тут кіберполіція спрацювала: знайшла Юрія Капільчука, завела справу по статті 173-1 "поширювання неправдивих чуток". Тепер ви, коли ви напишете якийсь жарт в Фейсбуці, ви будьте готові, будь ласка, жартувати в нашій державі може тільки "95-й квартал" і їм не треба ніяка конкуренція. Вони, звичайно, переїхали в своїй більшості в урядовий квартал, але все одно конкуренцію вони не допускають і будуть судити людей за те, що вони жартують в Інтернеті. А те, що торгуються бази даних, це нікому нецікаво. Нащо? Цього не треба. Ну, а головний ЦНАП в державі ми знаємо де: ресторан "Велюр" на вулиці Володимирській. Там всі адміністративні послуги, це вже знає вся країна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цабаль Володимир Володимирович. Більше ніхто не наполягає на виступі? Бакунець? 16:44:12 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Лозинський роман. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський Роман Михайлович. Після цього – Бакунець. І переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.
16:44:20 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні українці, вас дуже довго держава ганяла по кабінетах, ганяла за довідками, ганяла по поверхах. Станом на лютий місяць цього року – 1 тисяча 229 адміністративних послуг. Це ті питання, які потрібно вирішувати громадянам України кожного дня. 1 тисяча 229 адміністративних послуг - це ті питання, які постійно вирішувалися в різних містах, на різних вулицях, в різних кабінетах. Це те, що забирало час, гроші і дуже часто здоров'я людей в чергах, які просто навсього вирішували свої питання. Зараз нам важливо крок за кроком модернізовувати країну, зараз нам важливо крок за кроком зменшувати доступ і відстань українця до цих послуг, аби вони забули про постійні кабінети, про домовляння, подзвонити знайомому, знайти якогось родича, аби вирішити просто свої життєві проблеми. Тому однозначно фракція "Голос" підтримує будь-які ініціативи, які допомагають українцю швидше вирішувати свої житейські проблеми: реєструвати свідоцтво про народження, акт цивільних станів, будь-які довідки та інша річ. Це все повинно бути онлайн. Це все повинно бути на відстані витягнутої руки. І кожна з цих 1 тисяча 229 послуг в ідеалі має з часом бути ось тут, але захищено, правильно і без цих ризиків, які ми бачимо зараз в інших питаннях. Тому те, що стосується центрів надання адміністративних послуг, вони повинні бути однозначно на рівні громад, вони повинні бути на кожен кілометр ближче до громад з кожним днем і з кожним місяцем роботи парламенту і децентралізації. Тому ми з командою "Голос" підтримуємо наближення послуг до людей, спрощення людям отримувати довідки, і в тому числі боротьбу з корупцією через ЦНАПи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бакунець Павло Андрійович.
16:46:30 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Дійсно, продовжуючи думку мого колеги, ми кожного дня, кожного тижня протягом децентралізації приходимо крок за кроком назустріч нашим мешканцям. Ось, наприклад, кілька років тому місцева РДА в місті Яворів відкрила центр надання адміністративних послуг, і це значно спростило життя мешканців як міста, так і цілого району. Альтернативу і допомогу міські ради також створили свої ЦНАПи. І це все відбулося, і людям стало набагато легше і комфортніше проживати на цих територіях. Цей законопроект… головне нововведення, що тепер центри адмінпослуг будуть утворюватися лише органами місцевого самоврядування, це посилення ролі місцевого самоврядування і продовження процесу децентралізації, і це плюс. Депутатська група "Довіра" підтримуватиме цей законопроект. Закликаю всіх в залі підтримати його, зробити крок назустріч нашим мешканцям. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі (реєстраційний номер 2679). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 16:48:26 За-261 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання – це проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстраційний номер 3383). Нам необхідно це питання включити в порядок денний сесії. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 16:49:26 За-259 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 16:49:46 За-255 Рішення прийнято. Шановні колеги, слово для доповіді надається народному депутату України Дирдіну Максиму Євгеновичу.
16:49:59 ДИРДІН М.Є. Шановні колеги, виборці, подається на розгляд Верховної Ради України законопроект 3383. Цим законопроектом діючі "Прикінцеві положення" зазначених процесуальних кодексів передбачають автоматичне продовження процесуальних строків на строк дії карантину. Проте автоматичне продовження строків однієї стадії призводить до того, що суд не може перейти до наступної стадії, наприклад, через автоматичне продовження строку апеляційного оскарження рішення суду не набирають законної сили. При цьому не важливо, чи подана апеляційна скарга в такій стадії, в такій справі. Це повністю позбавляє суд та учасників справи будь-яким чином впливати на можливість розгляду справи по суті. Окрім того, діюча норма перешкоджає суду здійснювати провадження в будь-якій цивільній, господарській чи адміністративній справі, оскільки не вчинення однієї зі сторін будь-якої процесуальної дії, наприклад, неподання відзиву на позов, змушуватиме суд очікувати до закінчення карантину. Це призводить до зупинення розгляду таких справ на час карантину. Для врегулювання проблеми, яка виникла у сфері продовження і поновлення процесуальних строків в умовах карантину, пропонується подання відповідної заяви учасниками справи. У "Прикінцевих та перехідних положеннях" законопроекту передбачається, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до Закону 540-ІХ від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи мають право на продовження процесуальних строків. Тобто ми надаємо можливість розглядати та приймати рішення по зупинених справах. Я прошу підтримати цей законопроект, тому що після 22 травня цього року теж не буде завершений карантин, а це дасть можливість поновити справи там, де вони були автоматично зупинені. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для співдоповіді надається члену Комітету з питань правової політики Павлішу Павлу Васильовичу.
16:52:13 ПАВЛІШ П.В. Доброго дня колеги! Доброго дня, президія! Комітет на своєму засіданні розглянув даний законопроект і рекомендував Верховній Раді України включити його до порядку денного, прийняти законопроект номер 3383 за основу та в цілому. Це, дійсно, є дуже важливий на даний час законопроект. І практика показала, що повністю зупиняти набрання рішення законної сили є недоцільно, адже багато рішень суду взагалі не оскаржуються. Тому для того, щоб покращити доступ людей до правосуддя, необхідно прийняти цей законопроект. Дякую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи необхідно обговорення? Запишіться: два – за, два – проти. Камельчук Юрій Олександрович.
16:53:11 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Шановні колеги, я дуже коротко виступлю. Тут ми часто обговорюємо ті питання, які мають важливе значення. І заходимо в такі дискусії, які в принципі заводять нас в якісь такі, незрозуміле щось. Тут абсолютно зрозумілий законопроект, який має практичне значення. Прошу всіх підтримати та проголосувати. І нічого не вигадувати собі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький Микола Леонідович.
16:53:42 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Прошу колезі Князевичу передати слово. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич Руслан Петрович.
16:53:48 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, ну, тут не так все просто, як здається декому із щойно виступаючих. Справа в тім, що доповідач - автор законопроекту, сказав про те, що чинна редакція кодексів передбачає те, що автоматично на час карантину продовжуються всі процесуальні строки. Але ця чинна редакція з'явилась у нас чуть більше місяця тому. Це ж не з'явилось кілька років тому. Це спеціально під COVID комітет, на жаль, не правової політики, а інший комітет сформував загальний законопроект, де виписав таку редакцію. Уявіть собі, за цей місяць, більше, місяць і майже два тижні вже судова практика у нас сформувалась. Жодних заперечень ні в суддів, ні в сторін процесу щодо такої практики не існує. Ми ж хочемо зараз, коли у нас карантин фактично підходить до фінішу, ми сьогодні вже навіть порядок роботи парламенту змінили, бо вважаємо, що послаблення карантину настає, хочемо поміняти правила гри в судовій системі. Ви уявляєте, до чого це призведе? Це призведе не тільки до різної практики застосування закону, а й точно буде предметом розгляду в Конституційному Суді. І у нього є велика перспектива бути таким, що визнаний неконституційним. Таких речей допускати не можна. Цей законопроект фундаментальне значення має. Він фактично стосується, уявіть собі, мільйонів людей і кількох мільйонів процесів, які одночасно відбуваються в різних інституціях судових, в різних інстанціях і за предметом, і за територіальною підслідністю. Тому просив би не легковажити, і такі законопроекти не можна приймати сьогодні в цілому, треба розібратися в суті законопроекту. І нічого страшного, якщо чинна редакція і далі буде діяти. Вона показала свою ефективність і всі сторони її сприймають. Ті суди і ті сторони в процесі як виняток, якщо є форс-мажорні обставини і треба якось адекватно реагувати, вже такі прецеденти є, що вони по-іншому реагують, а це радше винятки, ніж правило. Загалом система сприйняла таку історію, і допускати можливість зміни правил на марші є абсолютно неприпустимими... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Власенко Сергій Володимирович.
16:55:59 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Я би хотів повністю підтримати попереднього виступаючого і зазначити наступне. Менш ніж півтора місяці назад Верховна Рада України прийняла відповідний закон і встановила правила про те, що на період карантину певні судові строки продовжуються автоматично, без рішення суду. І це правильно, тому що люди були обмежені в доступі до правосуддя, люди не завжди могли дістатися приміщень судів, прийняти участь в засіданнях і так далі. Сьогодні ж, коли ми прийняли уже рішення про те, що з 18 числа Верховна Рада працює, що ось-ось будуть зняті обмеження карантину, ми повністю і тотально міняємо правила гри в судовій системі під час розгляду судових спорів. Це є абсолютно неприпустимим, це призведе до хаосу, тому що суди не будуть знати, як застосовувати, коли і які норми. Друге. Якщо раніше строк продовжувався автоматично, то тепер строк відновлюється за рішенням суду. Що це означає? Це означає, що не завжди всі учасники процесу будуть знати про те, що відновлені строки, що не завжди всі учасники процесу зможуть скористатися своїми правами, тому що не завжди так, як у Києві, районні суди знаходяться в межах досяжності. Не завжди людина зможе із певного населеного пункту потрапити до районного центру, потрапити до відповідного суду, висловити свою позицію і дізнатися, що певні строки уже процесуально продовжені. Тому є пропозиція виважено і стало підійти до цього рішення. Є такий принцип сталості закону. Давайте залишимо цей принцип сталості закону. Давайте уже на той період, який залишився карантину, залишимо ті правила гри, які були. І я дійсно погоджуюся з попереднім колегою про те, що нема таких масових нарікань ані з боку судової системи, ані з боку адвокатури. А там, де є междусобойчики, де хочуть швидко порішати справи, там, звичайно, є нарікання. Тому прошу не голосувати за цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович. Не наполягає. Дякую. Всі бажаючі виступили? Шановні колеги, переходимо до голосування за законопроект. Одразу з питання. Комітет рекомендував прийняти за основу і в цілому. Які фракції проти? 3 фракції проти. Добре. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дій карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстраційний номер 3383). Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Готові. Прошу підтримати та проголосувати. 16:59:38 За-253 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання - це проект Закону про внесення змін до Закону України… Давид Георгійович Арахамія - з процедури.
16:59:54 АРАХАМІЯ Д.Г. Колеги, у нас є сьогодні, зібрали підписи 150 підписів за те, щоб ми прийняли постанову Верховної Ради щодо підтримки санкцій Інтернет-сервісів російських. У них там строк закінчується 15 травня. І щоб не збиратись в понеділок, я пропоную сьогодні останнім питанням скликати нову позачергову і просто проголосувати про це. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, якщо ніхто не заперечує, то я можу видати розпорядження про скликання позачергового засідання Верховної Ради України сьогодні наприкінці цього засідання. Добре. Будь ласка, Апарат підготуйте відповідний проект розпорядження. Переходимо до наступного питання. Вам запропонований до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів в порядку тимчасового переведення судді до іншого суду (реєстраційний номер 2823). Нам необхідно це питання включити в порядок денний сесії. Будь ласка, підготуйтесь до голосування, необхідна підтримка 226 народних депутатів України. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 17:01:44 За-272 Рішення прийнято. Шановні колеги, може, без обговорення? Чи з обговоренням? З обговоренням. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 17:02:10 За-266 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається народному депутату України Бабію Роману В'ячеславовичу. (Шум у залі) Ну, наполягають на обговоренні ж колеги. Дивіться, "ЄС" і "Батьківщина" проти, вони наполягають на обговоренні. Я не проти, я можу поставити на голосування, але ж колеги заперечують.
17:02:49 БАБІЙ Р.В. Доброго дня, шановні колеги. Бабій Роман, фракція "Слуга народу". До вашої уваги пропонуються зміни до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", які стосуються продовження терміну відрядження суддів до інших судів. По діючому законодавчу суддя може бути відряджений до іншого суду Вищої ради правосуддя виключно на строк не більше ніж на один рік. Змінами пропонується надати право ВРП продовжувати строк відрядження ще не більше ніж один рік. Таке продовження відбуватиметься за згодою самого судді і за заявою голови суду, в якому суддя перебуває у відрядженні. Для чого пропонуються такі зміни? Ну, всі ми знаємо, що у відрядження суддя направляється насамперед у випадку, коли в інших судах з тих чи інших причин не вистачає суддів для розгляду справ, які там накопичилися. Для того, щоб справа розглядалася в прийнятні строки, або ж в принципі розглядалася взагалі, застосовується ця інституція. Очевидно, що для нормалізації розгляду справ одного року часто буває недостатньо. І відповідно, коли відряджений суддя не встигає за рік вирішити певну кількість справ, яка на нього розписана, ці справи передаються вже новому судді, який розпочинає розгляд цих же справ спочатку. Саме тому і пропонується надати право ВРП з урахуванням певної ситуації продовжувати строк відрядження. Це сприятиме забезпеченню доступу громадян до правосуддя, вчасного розгляду справ, а інколи взагалі в принципі для їх розгляду у тих судах, де складна ситуація із великою кількістю справ чи недостатністю суддів. Зауважу, що цей законопроект потребує також оперативного прийняття. Станом на день подання законопроекту 26 суддів перебували у відрядженні і їх строк відрядження закінчувався. Через карантинний режим Верховна Рада трохи пізніше приступила до розгляду цього закону. Проте для половини суддів, близько 13, цю ситуацію можна ще виправити. Наведу для прикладу Червонозаводський суд міста Харкова, де працює всього 7 суддів, з них 2 – у відрядженні. Тобто після… Якщо ми не приймемо, то кількість суддів скоротиться на третину. Прошу, колеги, підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
17:05:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Вячеславович. Я запрошую співдоповідача члена Комітету з питань правової політики Павла Васильовича Павліша. Будь ласка, Павло Васильович.
17:05:07 ПАВЛІШ П.В. Шановні колеги, дійсно, в нашій судовій системі є велика проблема з кількістю суддів, які зараз укомплектовані суди. І даний законопроект, ми розуміємо, що в цілому не може вирішити дану проблему. Але даний законопроект надає можливість в тих судах, де дійсно мало суддів, все ж таки судді, які знаходяться у відрядженні, які вже, ви розумієте, що відрядження – це також складна частина особистого життя людини, залишитись там і ще рік попрацювати на цій посаді. І я думаю, що за цей період ми якось зможемо налагодити уже роботу щодо завантаженості самих судів через Вищу раду правосуддя. Тому Комітет з правової політики на своєму засіданні рекомендував Верховній Раді прийняти даний законопроект за основу в першому читанні, скоротивши наполовину строк для внесення пропозицій та поправок до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, оскільки було прохання включити скорочену процедуру з обговореннями, прошу записатися: два – за, два – проти, щодо обговорення цього законопроекту. Будь ласка, народний депутат Німченко Василь Іванович, фракція політичної партії…
17:06:38 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хочу вас проінформувати про те, що ще це почалося в далекому 14-му році уже, коли провели цю люстрацію відносно суддів. Ми втратили дві третини судового корпусу. І ви бачите, що на сьогоднішній день у нас об’єднують райони, тому що нема суддів. По суті, ми позбавили права громадян на судовий захисти своїх прав і інтересів – оце єсть причина. А ми шукаємо наслідки. І друге. Те, що мої колеги пропонували, це дійсно, що є, виникають такі проблеми. Разом з тим, давайте ми подивимося на інше. Чому ми не можемо внести в закон, в закон, а не Вищу раду правосуддя, щоб вона вирішувала, продовжувати чи ні. Прямо в законі написати, що може бути відряджено на термін два роки, і все. Ми виключаємо плутанину, виключаємо всі проблеми, ми будемо захищати і сім'ї суддів, тому що це теж люди, і не треба на їх дивитися як ізгої, які працюють на висилці, і те й інше. І тому, колеги, я хотів би, що, дійсно, цей законопроект має право на існування. Разом з тим, давайте ми його подивимося на його доцільність і на прийняття норми, де законом передбачити на два роки відрядження, а не надавати право організації продовжувати цей термін. Тому я хотів би, щоб ми підтримали в першому читанні. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович. Просто такий і висновок комітет, де ви представляєте. Дякую. Слово надається народному депутату Михайлу Михайловичу Лабі, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.
17:08:49 ЛАБА М.М. Прошу передати слово Роману Бабію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роман Бабій.
17:08:59 БАБІЙ Р.В. Єдине, що я хотів би ще додати, колеги, що цей законопроект розглядався на засіданні Вищої радою правосуддя, і Вища рада правосуддя визнала його таким, що доцільний до прийняття, висловила певні зауваження і пропозиції. Я впевнений, що ми ці пропозиції розглянемо і врахуємо при розгляді законопроекту до другого читання. Прошу підтримати. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
17:09:29 ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович. Князевич Руслан Петрович.
17:09:37 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане голово. Шановні колеги, вже дехто призабув, я просто дещо нагадаю. Тут коли буяв турборежим, ми прийняли Закон 1008, яким дозволили собі притягнути до конституційно-правової відповідальності Вищу кваліфкомісію суддів шляхом дострокового припинення повноважень її членів саме через те, зокрема, що вона не забезпечувала до кінця швидке кваліфоцінювання суддів, яке б дало можливість заповнити всі вакансії суддів у тих судах, де немає достатньої штатної кількості або взагалі немає суддів, і що б унеможливило би подальше відповідне відрядження суддів на своїх посадах. Пройшло півроку. Ми знаємо, яка доля спіткала цей законопроект. Він визнаний неконституційним, і що з ним фактично зробила Венеційська комісія. Але виявилося, що звільняли ВККС ні за що, тому що і часу, і можливостей сформувати нову ВККС немає, і, очевидно, з тієї інформації, яка в мене є на найближчі кілька місяців, її ніхто вже не сформує. І довелося, виявляється, знову ж на рік продовжувати відрядження тих суддів, чиї, уявіть собі, строки перебування у відрядженні вже закінчилися. Тобто ми хочемо поширити заднім числом, я не знаю, 27 цих суддів, чи 25, я точно не маю інформації, але по факту частина з них вже покинула своє місце роботи, вони вже повернулися додому. А ви хочете заставити їх дальше робити без їх волі! Друзі, де ваше обіцяне слово "реформа"? Негайно треба комплексно вирішувати питання, запускати ВККС, доформовувати суддівський корпус, а не зараз намагатися підлатати свої серйозні промахи такого роду недолугими, як на мене, речами, які, відверто кажучи, знівельовують ту роботу, яка була кілька років проведена щодо кваліфоцінювання суддів. Прошу вас не голосувати за законопроект, а навпаки, ми чекаємо ті ініціативи, давно очікувані, які мають, очевидно, до нас найближчим часом надійти щодо комплексного реформування судової системи. І в контексті такого комплексного реформування, в тому числі автоматично буде знято це питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Власенко Сергій Володимирович. Після цього переходимо до голосування за закон. Будь ласка, підготуйтеся до голосування.
17:11:51 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане голово! Насправді я розумію, чого цей законопроект виник. Я розумію, що це законопроект - це спосіб підлатати ті дірки, які виникли внаслідок, дійсно, як сказав колега, прийняття законопроекту 1008, коли ми, по суті, зліквідували або зруйнували діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів. І абсолютно зрозуміло, що на сьогоднішній день відсутній орган в системі судочинства, який би здійснював добір суддів. Так, може, нам би нашу енергію та в мирне русло скерувати? Не займатися латанням дірок, а системно підійти до цього питання, відновити діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів в повному обсязі, забезпечити для вищої кваліфікаційної комісії можливість провести конкурси. Не відправляти людей кудись на рік, а потім додавати їм ще рік. Це вже не відрядження, колеги, це вже повноцінне переведення судді, по суті, на 2 роки в інший суд. Може, нам краще прийняти достатньо швидко законопроект про відновлення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, забезпечити можливість для новоствореної Вищої кваліфікаційної комісії суддів за пришвидшеною процедурою добирати суддів в ті суди, в яких дійсно системно зараз не вистачає суддів? І тоді це буде системне вирішення проблеми, а не латання дірок, яке нам пропонують зараз. При всій повазі до моїх колег - авторів законопроекту, я ще раз підкреслюю, я розумію їх мотиви, я розумію, що вони станом на сьогодні бачать лише такий вихід. Але це не системний вихід, це не системний підхід до системи судоустрою, це не системний підхід до формування правозастосовної практики, коли суддя попрацював 2 роки в суді, поприймав якісь рішення, а потім поїхав назад в свій суд і почав приймати або інші рішення, або такі самі рішення. Тому я за те, щоб ми підходили системно, щоб ми прийняли закон, який би дозволив системно працювати судовій системі, вибачте за певну тавтологію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович.
17:14:01 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, дійсно, нам потрібно повне перезавантаження судової системи в Україні. І реальність сьогодні є така, що часто в містечках і в райцентрах нам просто бракує кадрів, бракує суддів і є значне перевантаження місцевих судів. І ми як депутати-мажоритарники в групі "Довіра" знаємо про цю проблему безпосередньо від жителів районів, яких тут представляємо. І, власне, цей законопроект повинен допомогти хоча б тимчасово подолати цей кадровий дефіцит і не допустити дестабілізацію в здійснені судочинства. Звичайно, що ВРП надається право на один рік продовжувати відрядження суддів до одного і того самого суду рівня, і цим, можливо, ми не допустимо ще більшого перезавантаження наших суддів сьогодні і, можливо, частково підтримаємо авторитет судової гілки влади перед її повним перезавантаженням. Пропоную підтримати даний законопроекту як за основу, так і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Однак комітет рекомендував за основу. Тому сталю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів в порядку тимчасового переведення судді до іншого суду (реєстраційний номер 2823). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 17:15:51 За-275 Рішення прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі правок та пропозицій та підготовки до другого читання законопроекту 2823. Прошу підтримати та проголосувати. 17:16:21 За-248 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання – це проект Закону про внесення змін до статті 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог народних депутатів України, Рахункової палати, члена Рахункової палати (реєстраційний номер 3354). Нам необхідно включити це питання в порядок денний сесії. Прошу підтримати та проголосувати. 17:17:13 За-293 Рішення прийнято. Пропонується розглянути… Можемо без обговорення? (Шум у залі) То, може, давайте по повній процедурі тоді? Ні? (Шум у залі) Я поставлю, ви не голосуйте. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 17:17:51 За-248 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається народному депутату України Стефанчуку Руслану Олексійовичу.
17:18:08 СТЕФАНЧУК Р.О. Вельмишановний Голово, шановні колеги, я прошу вашої уваги, буквально хвилинку, я довго доповідати по цьому законопроекту не буду, тому що мені приємно, що він був одностайно підтриманий комітетом і цей закон про філософський підхід і розуміння значення і ролі депутата в суспільному житті. Ви знаєте, дуже багато з вас отримували низку звернень, отримували на них відписки, неналежне реагування з боку будь-яких органів, я не беру конкретний випадок, який міг відбутися в той чи інший час. Тому є така ініціатива і прошу підтримати її як і підтримав комітет і в першому, і за основу, і в цілому з тим, щоб все-таки зробити перший крок до того, щоб до звернень народних депутатів як представників народу України давали належне і нормальне ставлення з боку будь-якого посадовця в цій державі. Тому я прошу, і я вдячний, хочу подякувати колегам, і Олександру Качурі, і Юлії Яцик, ми разом доопрацювали цей законопроект, і якраз він виноситься сьогодні на голосування. Тому прошу підтримати. Він стосується підвищення адміністративної відповідальності за невідповідь народному депутату, ненадання чи неналежну відповідь, а також внесення підвищеної відповідальності кримінально-правової за перешкоджання діяльності народного депутата. Прошу підтримати і проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань правоохоронної діяльності Монастирському Денису Анатолійовичу.
17:19:54 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановні колеги, я думаю, що цю законодавчу ініціативу підтримує абсолютна більшість нашого залу, тому що мова йде про посилення контрольної функції парламенту, і кожного народного депутата зокрема. Наведу прості цифри. На сьогодні недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення карається штрафом у розмірі 170 гривень. Наша пропозиція, і вона була підтримана, що таку суму треба збільшити у 20 разів. І відповідно всі подальші статті також потрібно збільшити в Кодексі України про адмінправопорушення, щодо збільшення відповідальності і штрафу за таке правопорушення. Крім того, збільшується штраф і у Кримінальному кодексі, стаття 351. І саме тому на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності цей законопроект був одностайно підтриманий нашими колегами, і, я думаю, буде підтриманий сьогодні в залі. Також ми проголосували за підтримку його за основу та в цілому. Тому також від себе звертаюсь з проханням підтримати цей важливий законопроект. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться: два – за, два – проти, на виступи. Або ті, хто бажають виступити. Качура Олександр Анатолійович.
17:21:46 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга нарду". Я зараз, користуючись нагодою, передаю вітання всім керівникам акціонерних товариств, керівникам правоохоронних органів, різних державних підприємств, які писали відписки народним депутатам на їх депутатські звернення. Була геніальна відповідь від керівника "Нафтогазу України", який написав, що його заробітні плати – це інтимна інформація, це інформація, яка містить інтимний характер, уявіть. Керівник "Укрзалізниці" написав, що не надають йому члени наглядових рад інформацію і дозвіл на те, які заробітні плати у нього. Керівник "Укроборонпрому" написав, що я не з профільного комітету, а значить, мені інформація про заробітні плати в "Укроборонпромі" не потрібні. Тобто нас обрав народ України для того, щоб ми отримували інформацію, яка нам потрібна для роботи, а нам такої інформації не дають. І я вперше зараз в історії цих останніх скликань притягую до відповідальності керівника акціонерного товариства, власником якого, вдумайтесь, є держава, а від нас закривають як представників народу інформацію того, які у них заробітні плати! Це вже стало крапкою. І ми напрацювали законопроект, який повинні проголосувати. Тому що людина, яка отримує мільйони гривень, а деякі - доларів, і ми не знаємо, скільки точно, він каже: "Може, мільйон, може, два, я не знаю." На засідання фракції приходили до нас, так і не можуть вирішити, скільки: чи мільйон у місяць, чи мільйон в день. Ми повинні поставити в цьому питанні крапку. Кримінальна відповідальність за відсутність надання інформації народному депутату. І так повинно бути раз і назавжди. Прошу проголосувати дану законодавчу ініціативу. Це не вам потрібно, це потрібно людям, на яких ми працюємо і в інтересах яких пишемо депутатські звернення. То, що зараз обнагліли окремі керівники, треба це припинити. І давайте це зробимо сьогодні. Тому пропоную за основу і в цілому даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Яценко Антон Володимирович.
17:23:57 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, шановний пане Голово, дійсно, от, якщо кожен депутат може згадати, коли, наприклад, телефонує і хоче записатись на прийом чи то до міністра, чи до когось ще, у відповідь, що міністр дуже зайнятий і "вас багато, а він один", такий класний. І я вже не кажу про відповіді, які не завжди приходять постійно. І складається таке враження, що просто депутати розглядаються чиновниками, як якийсь придаток то ли до Кабінету Міністрів, то ли до Офісу Президента. А у нас, ми нагадаємо, парламентсько-президентська республіка. Тому цю ситуацію – "Бобик в гостях у Барбоса", пам'ятаєте такий мультфільм? - треба завершувати. І раніше це було треба зробить. Тому я думаю, що ми маємо зараз проголосувати в першому читанні і обов'язково доповнити: і вплоть до звільнення з роботи, якщо, наприклад, депутату не забезпечено невідкладний прийом, чи іде якесь хамство, там передача через помічника, що він там не може, не хоче і так далі. Тобто депутат обраний народом України, а всі чиновники - вони призначаються, більшість, якщо не брати там місцеву владу. Тому давайте, в принципі, як кажуть, доведемо, що Верховна Рада – це Верховна Рада, а не просто якийсь придаток до чогось. Думаю, що треба зараз це в першому читанні підтримати і доопрацювати ретельно цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович.
17:25:47 ПАПІЄВ М.М. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Перш за все хочу подякувати автору за цю законодавчу ініціативу, тому що вона абсолютно, скажемо так, в дусі того, що написано в Конституції України. В Конституції України народний депутат України є представником українського народу. Саме тому необхідно сьогодні наповнювати змістом діяльність народного депутата України з тим, щоб ми затверджували в житті те, що ми є парламентсько-президентська республіка, з тим, щоб відновити повагу до народних депутатів України, і з тим, щоб ми могли відстоювати інтереси українців і в Верховній Раді України, і у виконавчих органах влади там, де здебільшого нам приходиться шукати для людей правду. Симптоматичним є і те, що такі закони взагалі-то з'являлися наприкінці каденції Верховної Ради України, коли влада відчувала, що вона має перейти в опозицію, тому вона наповнювала себе реальним змістом. Саме тому я ще раз хочу подякувати автору цього законопроекту, бо контрольні функції Верховної Ради України нам треба посилювати. Ще одне, на що я хотів би звернути увагу, – це функції наших тимчасових слідчих комісій. Давайте ми якось обмежимо їх чисельність і кількість, і давайте ініціаторами будуть не народні депутати України влади, а народні депутати від опозиції з тим, щоб ми один раз показали принцип і підхід такий, як в Сполучених Штатах Америки, щоб кожен чиновник боявся йти на засідання цієї тимчасової слідчої комісії, бо може або звідти вийти вже без посади, або вийти звідти в кайданках. Нам необхідно спрямувати свою діяльність, щоб ми могли відстоювати інтереси людей. Фракція "Опозиційна платформа - За життя" голосує за цей закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Забродський Михайло Віталійович.
17:27:50 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Дякую, пане Голово. Ірині Геращенко, будь ласка.
17:27:57 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, ну, смішно приймати закони, коли вся діяльність цього парламенту присвячена знищенню інституту парламентаризму. Вперше взагалі в історії українського парламенту ми, наприклад, опинилися разом з родинами Героїв Небесної Сотні в ситуації, коли колишня колежанка ваша, "слуги", коли вона виконувала обов'язки керівника ДБР, просто не пустила на зустріч депутатів Верховної Ради України. І ми через суд зобов'язалися порушити справу через те, що нам було перешкоджання як народним депутатам України зустрітися з керівництвом цього органу для того, щоб зробити таку зустріч з родинами Героїв Небесної Сотні. Смішно голосувати цей законопроект сьогодні, коли "слуги" провалили Закон "Про оборонні закупівлі", який посилював контролюючу роль Верховної Ради України над закупівлями в оборонних структурах. Ви можете приймати все, що завгодно, але коли ви забули про те, що ви є парламентська республіка і навіть не знаєте, наприклад, кого ви призначаєте в уряд, міністрів бачите вперше, коли ви і досі не можете призначити 3 міністрів, зокрема міністра енергетики, міністра освіти, і намагаєтеся тут говорити про посилення ваших повноважень, це все, знаєте, імітація бурхливої діяльності. Власне, ще один приклад. Наприклад, наше… Ми можемо розповідати один одному сотні випадків, коли отримуємо відписки, і наша колега Ніна Южаніна послала таке незадоволення своє керівництву Верховної Ради на таку відписку, а керівництво Верховної Ради написано колезі нашій же, депутату: "Та, ні, вам відповіли все правильно". Ви розберіться взагалі, друзі, що ви хочете. Ми проголосуємо за цей закон, але ви самі знищили парламент як такий, а цей закон вам тому не допоможе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович. З мотивів. 17:30:04 ШАХОВ С.В.
17:30:11 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, цей законопроект хоча б трішки повертає парламентаризм в цю державу. Ми всі мажоритарники. Коли до нас звертаються люди, а ми не можемо відповісти, вода в пісок кожен раз. Там сидять в кабінетах, присіли як бородавки в кріслах, не можна видернути їх звідти, мільйонами заробляють. І адміністративний режим цей не допоможе. Треба просто саджати, викорінювати цю гидоту, яка сьогодні не дає навіть відповіді народному депутатові, якого обирали люди за принципом конституційним і дали нам право сидіти в цій залі і приймати законопроекти. Тому штрафи 17 тисяч гривень, 34 тисячі гривень не допоможуть. Буквально через півроку ми повернемося до цього закону і повністю будемо побільшувати повноваження парламенту з того, щоб допускати і саджати тих негідників, які сьогодні сидять в кабінетах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.
17:31:17 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк "Батьківщина". Я дякую авторам за таку законодавчу ініціативу, бо справді пора наводити порядок. Бо коли вже Рахункову палату не пускають в "Нафтогаз України", то, вибачте, в якій державі ми живемо? Коли не відповідають міністри, голови адміністрацій на запити, на звернення народних депутатів, то це, вибачте, вже правовий нігілізм. І фракція "Батьківщина" підтримає в першому читанні цей законопроект. Але, шановні колеги, Головне науково-експертне управління Верховної Ради підкреслило, що саме Відділ контролю вже декілька років звертає увагу на те, що неможливо притягнути до адмінвідповідальності тільки із-за того, що суб'єкт, який притягується до такої відповідальності, віддалений від Верховної Ради, і суди не розглядають. Потрібно внести зміну до другого читання в статтю 1 частину першу 255 статті Кодексу про адмінвідповідальність. І тоді цей закон… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію. Комітет рекомендує прийняти за основу і в цілому. Немає заперечень? Немає. Є ті, хто заперечують? Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до статті 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати. Проект Закону про внесення змін до статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності народного депутата України, Рахункової палати, депутата місцевої ради. Прошу підтримати та проголосувати. За основу. Перший раз - за основу, ви ж знаєте. 17:33:50 За-312 Рішення прийнято. Шановні колеги…
17:34:00 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановні колеги, у мене все-таки є прохання давайте ми приймемо в цілому, а оці зміни, про які ви говорите, це зміни до Процесуального кодексу. Ми його паралельно зробимо і приймемо. Давайте ми проголосуємо в цілому. Тому що треба не говорити про парламентаризм, а голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 3 фракції проти. ОПЗЖ проти. Чотири. Ні, з мотивів не дам. В цілому голосуємо? "ЄС" проти? "ЄС" – проти. Ну, що "ні"? Бачите… Скорочуємо строки наполовину. Ставлю на голосування пропозицію про скорочення строків надання правок і пропозицій до другого читання до законопроекту реєстраційний номер 3354. Прошу підтримати та проголосувати. 17:35:10 За-291 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це 2207, 2207-1, 2207-2. Проект Закону про управління побутовими та іншими відходами. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 17:35:54 За-260 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається народному депутату України Скороход Анні Костянтинівні.
17:36:21 СКОРОХОД А.К. Шановні колеги, всі ми знаємо про жахливу екологічну ситуацію як в Україні, так і у всьому світі. На відміну від Європи, яка вже десятки років сортує сміття та займається переробкою, в Україні до сьогодні не врегульовано питання поводження з відходами через лобіювання своїх інтересів пакувальниками та одноособовими користувачами сміттєзвалищ, що ніяк не хочуть сплачувати ані за упаковку, так і за її переробку, та відмовлятися від заробляння на вивозі сміття та його захороненні на комунальних сміттєзвалищах. Підписанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Україна взяла на себе зобов’язання з впровадження положень рамкової Директиви №208/98/ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 року про відходи та скасування деяких директив. Розроблений законопроект забезпечує прийняття низки галузевих та спеціальних законів поводження з відходами, створює законодавчу передумову створення вкрай необхідних органів центральної виконавчої влади та визначає їх повноваження в системі влади, тим самим забезпечує розробку регіональних планів та реалізацію національного плану з управління відходами, та відкриває можливості залучення приватних та інституціальних інвестицій. Даний законопроект є рамковим для впровадження директиви, однак містить ряд неточностей та питань для доопрацювання. Оскільки на голосування виноситься законопроект 2207-1, що лобіює інтереси пакувальників, а створена ще при попередньому міністрі Оржелі робоча група вже довгий час займається даним законопроектом і містить ряд дуже важливих зауважень та пропозицій, які мають бути включені та враховані, прошу відправити даний законопроект на доопрацювання з наступним поданням на перше читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для доповіді надається народному депутату України Юрченку Олександру Миколайовичу.
17:38:48 ЮРЧЕНКО О.М. Доброго дня колеги, шановний Голово, виборці! Ви знаєте, ми всі є свідками того, що сьогодні Україна просто перетворюється в смітник. Три скликання Верховна Рада не може прийняти рамковий законопроект по відходам. Збільшення сміттєзвалищ стихійних, воно відбувається кожний день, і на сьогодні їх сотні тисяч. Все це працює у зв'язку з тим, що певні фінансові групи, які є безпосередньо виробниками упаковки, лобіюють те, щоб в Україні нічого не відбувалося, не відбувалася переробка і Україна ставала просто смітником для всіх. Було зареєстровано три законопроекти: 2207, 2207-1, 2207-2. На екологічному комітеті парламенту було дуже довге і плідне обговорення визначення саме того механізму, який зміг би врегулювати всі позиції і всі сторони, які б могли нам насправді допомогти. Особисто я після того, як при міністерстві, при комітеті була створена робоча група, до якої долучилися всі сторони, до якої долучилися представники міністерства, громадського сектору та всі стейкхолдери цього процесу, попросив на комітеті відхилити мій законопроект у зв'язку з тим, щоб підтримати 2207-1 з доопрацюваннями робочої групи. Тому просив би підтримати парламент, підтримати законопроект 2207-1 в питанні відправлення на доопрацювання в комітет, і ми вже звідти, з комітету, з напрацюваннями робочої групи видамо реальну редакцію закону, яка б запрацювала і яка б, нарешті, зупинила би той жах, який на сьогодні робиться в Україні пакувальниками та іншими структурами, які заробляють на тому, що сміття все більше і більше в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бондаренко Олег Володимирович, голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
17:41:08 БОНДАРЕНКО О.В. Доброго дня, шановні колеги. Дійсно, усі три законопроекти – 2207, 2207-1, 2207-2 - спрямовані на подолання критичної ситуації, що створилася в країні з утворенням, накопиченням, збиранням, зберіганням і захороненням відходів. Ми всі знаємо, яка проблема в країні з цим питанням. З метою прийняття найбільш зваженого рішення була створена робоча група, яка провела біля 11 засідань, до неї були залучені біля 100 експертів: представники громадськості, представники державних органів влади. І дійсно, дуже гарно були пропрацьовані всі три законопроекти. За наслідками роботи цієї робочої групи було прийнято рішення – рішення стосовно підтримки законопроекту 2207-1 та направлення його на доопрацювання до комітету. Ми, дійсно, хочемо створити дійсно діючий законопроект. Ви всі знаєте, що цей законопроект – законопроект про управління відходами, він є нашим зобов'язанням до 30-го Додатку до Директиви ЄС, і ми маємо прийняти всю систему законодавства про управління відходами. Це буде перший рамковий законопроект. Він має містити всі необхідні положення, і це і запровадження системи управління відходами, і це запровадження розширеної відповідальності виробника, і приведення норм у відповідність до європейського законодавства та інше. Ми просимо підтримати рішення комітету направити цей законопроект на доопрацювання, 2207-1, до комітету, на протязі декількох тижнів ми знову повернемо його до зали. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки комітет рекомендує направити законопроект 2207-1 для підготовки на повторне перше читання, пропоную без обговорення проголосувати за це. Немає заперечень? Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для повторного... для підготовки до повторного першого читання проект Закону про управління побутовими та іншими відходами (реєстраційний номер 2207-1). Законопроект про управління відходами (2207-1). На доопрацювання, на повторне перше читання. (Шум в залі) На повторне перше читання. Дивіться, ми ж можемо поставити це... (Шум в залі) Направити до комітету для підготовки на повторне перше читання – рішення комітету. (Шум в залі) Ні, дивіться, я ставлю на голосування пропозицію комітету. Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання проект Закону про управління відходами (реєстраційний номер 2207-1). Прошу підтримати та проголосувати. (Шум в залі) Тобто ви пропонуєте прийняти якийсь неправильний закон, пане Папієв, при всій повазі. Прошу підтримати і допрацювати. Ставлю на голосування. Прошу підтримати та проголосувати. 17:45:09 За-256 Рішення прийнято. Михайло Миколайович, вибачте, але воно й зараз не прийнято. Я дивлюся, у вас якісь тут цікавинки особисто. (Шум у залі) Переходимо до наступного питання порядку денного. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж) (реєстраційний номер 2654). Чи необхідне обговорення цього законопроекту? Можемо голосувати без обговорення? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні а в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж) (реєстраційний номер 2654). Прошу підтримати та проголосувати. 17:46:16 За-288 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Наступне питання порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (реєстраційний номер 3314). Нам необхідно включити це питання в порядок денний сесії. Прошу підтримати та проголосувати. 17:47:01 За-276 Рішення прийнято. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 17:47:22 За-256 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається голові Комітету з питань правоохоронної діяльності Монастирському Денису Анатолійовичу.
17:47:35 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановні колеги, ще раз доброго дня. Законопроект, який зараз вам пропонується, є завершенням довготривалої реформи, якою займалися протягом багатьох років, починаючи з 2012 року, а перед тим ще затвердивши Концепцію реформування кримінальної юстиції, де було передбачено, що кримінальне правопорушення поділяється на 2 категорії: на злочини та кримінальні проступки. І суть полягає в тому, щоб кримінальні проступки розслідувались за спрощеною процедурою. Саме це зможе реально прискорити реагування правоохоронних органів і найбільшого правоохоронного органу – поліції на дрібні правопорушення, кримінальні правопорушення. Це реально зможе зайнятися поліція, тими питаннями, які на сьогоднішній день вона об'єктивно не встигає із-за довгого кола, яке вона запускає по кожній процедурі кримінального процесу. Тому, колеги, цей законопроект є фактично технічним, він передбачає зміни до майже 125 законів, де замінюється термін "злочин" на "кримінальне правопорушення". 1 липня цього року запускається ця велика реформа і я прошу, є необхідність узгодити ці закони з вже прийнятим 2 роки тому законодавчим актом, який змінить це розташування. Тому, колеги, комітет на своєму засіданні 9 квітня 2020 року одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект 3314 прийняти за основу, колеги. Тому прошу вас підтримати. Це дійсно важливий законопроект для всієї нашої країни. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, необхідно обговорення чи можемо за основу? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (реєстраційний номер 3314). Прошу підтримати та проголосувати. 17:50:01 За-280 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (реєстраційний номер 3105) Нам необхідно включити це питання в порядок денний сесії. Прошу підтримати та проголосувати. 17:50:35 За-228 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується... Без обговорення? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу... (Шум у залі) Що "ні"? З обговоренням? Шановні колеги, пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 17:51:13 За-206 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається народному депутату України Бакумову Олександру Сергійовичу.
17:51:27 БАКУМОВ О.С. Доброго дня, шановний головуючий! Шановні колеги, до вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (3105). Я хочу наголосити на тому, що саме на вдосконалення засад діяльності Національної гвардії, але жодним чином не розширення функцій та повноважень Національної гвардії. Перед тим, як було створено цей правоохоронний орган, він створювався саме як орган з правоохоронною функцією. Її базовою ідеєю і філософією закладення було виконання саме правоохоронної функції. Те, що це військове формування, – це є другорядним. І саме під час дії спеціальних правових режимів або під час особливого періоду Національна гвардія застосовується відповідно до військових завдань. Таким чином, на сьогоднішній день в Законі "Про Національну гвардію України" Національна гвардія наділена правом застосовувати превентивні та примусові заходи, які наділені відповідно поліціянти, зокрема Закон України "Про Національну поліцію", який встановлює. Однак в Кодексі України про адміністративні правопорушення не виділено такого суб'єкта, як посадових осіб Національної гвардії для того, щоб, наприклад, складати адміністративний матеріал, зокрема протокол. Законом України пропонується надати посадовим особам Національної гвардії під час залучення до несення служби з охорони громадського порядку складати адміністративний матеріал, тобто протокол за відповідними складами адміністративних правопорушень, зокрема таких, як: дрібне викрадення чужого майна, дрібне хуліганство, куріння тютюнових виробів у заборонених місцях, розпивання пива, алкогольних і слабоалкогольних напоїв, доведення неповнолітнього до стану сп'яніння та інші. Таким чином, рішенням комітету також ми просимо підтримати вказаний законопроект та прийняти його у першому читанні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для доповіді надається голові Комітету з питань правоохоронної діяльності Монастирському Денису Анатолійовичу.
17:53:31 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановні колеги, сьогодні право складати адміністративні протоколи надано цілому ряду суб'єктів, їх є велика кількість, вони визначені в Кодексі України про адмінправопорушення. Серед них також є і громадські інспектори, представники громадськості. З вересня місяця минулого року Національна гвардія бере участь у патрулюванні вулиць. Ми всі з вами бачили і знаємо, яку роль вона відіграла також і в протидії тій хворобі, яка зараз є, по COVID-19. І саме тому ставиться питання, яке назрівало вже багато років, про те, щоб представники Національної гвардії мали право складати адміністративні протоколи. Ряд статей, по яким має бути складено адміністративні протоколи, звичайно, підлягає обговоренню і буде доопрацьовано до другого читання. До цього є багато також питань і зауважень, які будуть доопрацьовані до другого читання. В той же час, комітет прийняв і ухвалив висновок, щоб рекомендувати Верховній Раді України підтримати законопроект 3105 за основу з урахуванням пропозицій комітету, які надані вам у відповідному висновку. Колеги, прошу також підтримати цей законопроект. У разі, якщо є питання якісь, є представники Національної гвардії, які можуть прокоментувати будь-яке питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Необхідне обговорення? Запишіться: два – за, два – проти. Арешонков Володимир Юрійович.
17:55:16 АРЕШОНКОВ В.Ю. Шановні колеги, безперечно, питання врегулювання діяльності правоохоронних органів України є надзвичайно актуальним сьогодні. Ви бачите, скільки законопроектів вноситься протягом навіть останнього часу, які глибокі дискусії відбуваються стосовно того, щоб надавати або не надавати якісь додаткові специфічні функції або повноваження тим чи іншим правоохоронним органам. Так і в даному випадку, оці страшилки стосовно того, що Національна гвардія буде наділена якимись невластивими їй повноваженнями, проводити незаконну або приховану фото-, відеозйомку і так далі, і так далі. Повірте мені, подивіться уважно законопроект, про це взагалі не йде мова. Але водночас потрібно і поважати ті правоохоронні органи, які ми створюємо, і наділяти їх необхідними повноваженнями для виконання завдань. Сьогодні Національна гвардія несе службу на передових позиціях. Це, дійсно, той правоохоронний орган, який допоможе забезпечити порядок у державі. Тому я зараз просив би вас всіх проголосувати в першому читанні. Все, що потрібно, буде доопрацьоване до остаточного прийняття цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
17:56:52 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я відношусь, як і ви всі, до патріотів нашої незалежної держави. Разом з тим, я хотів би, щоб ви звернули увагу, про що йдеться в цьому законопроекті. По суті, про кінцеве формирование силової структури, які під себе підгребли, підгребли – я відповідаю за свої слова, структури ці для вирішення своїх індивідуальних власних повноважень. Шановні колеги, хто постарше, той пам'ятає, коли тяжке озброєння поставили на службу Національній гвардії, коли цих хлопців кинули в котел непрофесіонали. На сьогоднішній день ми з них робимо не правоохоронні органи, а репресивний орган створюємо, ми добудовуємо останній поверх поліцейської держави, тому що, подивіться, будь ласка, що таке Національна гвардія, що таке поліція, і тоді скажіть, будь ласка, на якій підставі зліквідували військову прокуратуру, коли в нас йдуть збройні протистояння, і його зліквідували? Що цим керувало? А керувало, щоб об'єднати в одних руках якої сили, і ми побачимо, недавече, чим через півроку, хто за цим стоїть і хто озброює і наділяє репресивними функціями Національну гвардію, яка по природі своїй повинна стояти на сторожі правопорядку і благополуччя громадян. На цьому поставлена Національна гвардія. І якщо ми допустимо, ми пожнемо те, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.
17:59:05 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Гончаренку.
17:59:12 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, наш шлях back to you USSR, назад в совок, ми його бачимо, як він продовжується. Спочатку нам оголосили про те, що, щоб виїхати треба отримати дозвіл від держави. Це така історія, знаєте, як це колись було в Радянському Союзі: був раніше безвіз, а зараз безвиїзд. Тепер нова історія: давайте зробимо з Національно гвардії України зробимо внутрішні війська Радянського Союзу, причому навіть не часів Брежнєва, а часів, таких сталінських часів, ось таких, знаєте, махрових, коли вони будуть мати право складати адмінпротокол. Вибачте, поліція цьому спеціально вчиться у відповідних закладах. Як це так: просто військові будуть складати адмінпротоколи? Робити фото-, відео-, аудіозйомку. Вибачте, кого будуть знімати і нащо? У нас що, маленька поліція в державі? Ні. У що ми хочемо перетворити Національну гвардію? В гвардейцев кардинала, таких собі, які будуть робити все що завгодно, в які будуть робити беспредел на вулицях наших міст? Нам це непотрібно. Ми дякуємо бійцям Національної гвардії, які захищають Україну, але ми не хочемо, щоб їх перетворювали на репресивний орган, який може розганяти мітинги, який може займатися тим, щоб закрити рота людям, які будуть ставити питання і щодо влади, і щодо того, що відбувається і в Мінську, і поза Мінськом, і всюди, бо сьогодні велике є обурення в людей. І ми бачимо в цьому законопроекті спробу створити інструмент - дубинку, якою будуть давати по руках і по голові кожному, хто захоче сказати своє слово. Ні новому "Беркуту"! Не голосуйте за цей закон. Червона кнопка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Стефанишина Ольга Анатоліївна.
18:01:06 СТЕФАНИШИНА О.А. Соломія Бобровська. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатоліївна Бобровська.
18:01:14 БОБРОВСЬКА С.А. Шановні колеги, особливо ті, хто голосував вдруге за уряд. А у мене питання: а чи є десь межа апетитам Міністерству внутрішніх справ? Нагадаю всім вам, хто не читав цей законопроект, який говорить про можливість тепер функції в Нацгвардії не просто складання протоколу, адмінпротоколу, не просто обшуку персональних речей і так далі, але і проведення фото-, відео-, аудіозйомки за особою, місцем чи річчю. Насправді це потенційні негласні слідчі дії, які згідно нашого КПК можуть виконуватися лише згідно рішенням суду, і то відповідними органами. Це перше. Друге. Якщо не справляється з цим Національна поліція, так у мене питання тоді: а чому ми не бачимо звіту про роботу Національної поліції? Давайте озвучимо, з чим вона не справляється, яка кількість потрібна, яка потрібна реформа? А не будемо обходити… в обхід Закону про Нацполіцію і фактично створювати і дублювати ще один орган, який буде фактично неформально другою Національною поліцією. Шановні мої колеги, мені здається, що ми дещо не туди рухаємося. І пам'ятаємо дуже добре 2013-2014 рік і внутрішні війська, і частину з нашого залу, які були присутні на Майдані по цей бік, воюючий, бік барикад. Це перше. І друге. Мені здається, що ми мали би будувати сильну оборону і сильну армію, а не поліцейську державу. Дякую. Ми проти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі виступили? З мотивів хвилина, Балан Микола Іванович, командувач Національної гвардії України.
18:03:05 БАЛАН М.І. Бажаю здоров'я, шановні народні депутати України! Я дуже коротко. Не буду давати пояснень, хотів би зупинитися на трьох моментах. Національна гвардія України згідно Закону "Про Національну гвардію України", прийнятому ще в 2014 році, не залучається, а несе службу по охороні громадського порядку самостійно на багатьох маршрутах патрулювання. Але ми не говоримо зараз про кримінальні злочини. Коли стається будь-яке адміністративне правопорушення і правопорушника затримує наряд Національної гвардії, він не має права скласти адміністративний протокол і відпустити цю людину. Вибачте. Друге. Така практика є у всіх європейських країнах. В гвардії civil, в жандармерії, карабінерів і у всіх правоохоронних органів з військових формувань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
18:04:11 ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Шановні народні депутати, заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Чого хочуть громадяни України? Вони хочуть безпеки на вулицях наших міст та сіл. Останні півтора роки Національна гвардія проводить патрулювання по територіям міст України. За цей час було затримано 16 тисяч 928 осіб за адміністративне правопорушення, 1 тисяча 806 осіб за підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Національна гвардія допомагає через патрулювання поліції наводити лад на наших вулицях. Цим законопроектом пропонується ввести такі страшні, такі деструктивні питання, як надати Національної гвардії право складати адміністративні протоколи заради узурпації влади по питаннях дрібного хуліганства, по питанням затримань за маленькі крадіжки, по питанню розпиття спиртних напоїв в громадських місцях, і ще по десяти складових адміністративних правопорушень. Це потрібно для того, щоби більш ефективною зробити роботу Національної гвардії та Національної поліції по охороні громадського порядку. Ніякої політики в цьому законопроекті немає, і кожен, хто його прочитав, розуміє, що він потрібен країні. Прошу підтримати в першому читанні. Якщо будуть зауваження, давайте їх спільно розробимо і приймемо. Це депутатський законопроект і тому давайте разом зробимо наші вулиці міст краще і безпечніше. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставлю на голосування законопроект. Будь ласка, займіть свої місця. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (реєстраційний номер 3105). Готові голосувати? Будь ласка, займіть свої місця. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 18:06:22 За-179 Рішення не прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (реєстраційний номер 3105). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 18:07:08 За-215 Рішення не прийнято. Повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Ставлю таку пропозицію на голосування. Не "ні", вибачте, ви почитайте Регламент, шановні колеги! Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України, (реєстраційний номер 3105). Прошу підтримати та проголосувати. 18:07:52 За-208 Рішення не прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про відхилення законопроекту… Все, шановні колеги, законопроект відхилений. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19), (реєстраційний номер 3297). Нам необхідно включити це питання в порядок денний сесії. Прошу підтримати та проголосувати. 18:09:06 За-288 Рішення прийнято. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 18:09:29 За-257 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається народному депутату України Кінзбурській Вікторії Олександрівні.
18:09:45 КІНЗБУРСЬКА В.О. Шановні колеги, на ваш розгляд пропонується законопроект номер 3297, суть якого є простою: заборонити нарахування неустойки, штрафів, пені за кредитами і позиками для бізнесу у період карантину та у 30-денний період після завершення карантину. Проте я хотіла б звернути вашу увагу на те, що законопроект не звільняє позичальників від обов'язків сплачувати тіло кредиту та відсотки за користування кредитом. Йдеться тільки про заборону нарахування санкцій за прострочення платежів. Нагадаю, що раніше, 17 березня, нами було прийнято закон, який захистить фізичних осіб від нарахування штрафів і пені за кредитними договорами протягом березня-квітня. Сьогодні ми продовжили цей термін, але ми зробили це тільки виключно для фізичних осіб. Сьогодні я прошу вас підтримати юридичних осіб. Прошу вас підтримати прийняття законопроекту 3297 та допомогти бізнесу подолати складнощі, викликані карантинними обмеженнями. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань економічного розвитку Наталусі Дмитру Андрійовичу.
18:10:54 НАТАЛУХА Д.А. Шановний пане Голово, шановні колеги! Справді, як сказала пані Вікторія, законопроект максимально простий, простий, як двері, скажімо так. Мова йде про юридичних осіб, про маленькі бізнеси, про середні бізнеси, про будь-які підприємства, про будь-яку компанію і фірму, яка так чи інакше взяла кредит і зараз зіштовхується з неможливістю або складнощами його виплати, і тому ми таким чином даємо можливість не платити ці штрафні санкції, розуміючи скрутне положення, в якому вони знаходяться. Тому Комітет з питань економічного розвитку на своєму засіданні розглянув цей законопроект і рекомендував прийняти його в першому читанні за основу, скоротивши строк подання зауважень і пропозицій наполовину. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Необхідне обговорення? Будь ласка, запишіться по фракціях: два – за, два – проти. Ар'єв Володимир Ігорович.
18:12:12 АР’ЄВ В.І. Степану Івановичу Кубіву передайте, будь ласка, слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кубів Степан Іванович.
18:12:23 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово, шановні колеги, основа ідея даного законопроекту вписується в загальну логіку тих законів, які ми приймали вже в цій сесійній залі для підтримки бізнесу в умовах карантину. Разом з тим, хочу сказати, що проект передбачає заборону неустойки, штрафу, пені за прострочення платежів за кредитами, допущені в період дії карантину та у тридцятиденний період після закінчення карантину, шляхом внесення відповідних доповнень. Разом з тим, зауваження ГНЕУ потрібно виконати між першим і другим читанням, вони є суттєві і оправдані, це ми проговорювали відповідно і на комітеті. Хочу сказати, що фракція Політичної партії "Європейська солідарність" підтримає даний законопроект, але, наголошую, в першому читанні, з доопрацюванням, врахуванням пропозицій ГНЕУ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дануца Олександр Анатолійович.
18:13:29 ДАНУЦА О.А. Колеги, я думаю, що ми всі розуміємо в якій ситуації сьогодні знаходяться ті люди, які кредитувалися, тому абсолютно переконаний, що підтримати треба цей законопроект. І комітетом він нормально пропрацьований, до другого читання допрацюємо. І давайте все-таки захищати права наших громадян. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
18:13:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович, фракція Політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".
18:14:01 МАМКА Г.М. Прошу передати слово Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович.
18:14:04 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати України, безумовно, наша фракція "Опозиційна платформа – За життя" підтримає за основу даний проект закону. Ми його розглядали і на економічному комітеті, ми погоджуємося з тими десь зауваженнями, які давало Головне науково-експертне управління щодо того, що недоцільно обнуляти ці штрафні санкції для всіх юридичних осіб, оскільки є ті організації, які працювали в період карантину, і, в принципі, десь ці пропозиції є слушними. Але, однак в продовження цієї теми, я хочу звернути увагу і на те, і в першу чергу народних депутатів від правлячої більшості, що пора уже давати проекти антикризові, проекти законів, які будуть змінювати структуру національної економіки, які будуть формувати принципово нову економічну посткризову політику, яка буде сприяти відновленню національної економіки і промисловості, робочих місць і так далі. Тому що те, що ми сьогодні робимо, це фрагментарні, поодинокі речі, які не сприяють системному відновленню економіки, а, як це коректно можна виразитися, дають лише подушку для більш м'якшого падіння. Ми не відновлюємося. Тому на майбутнє і профільному комітету, і депутатам від усіх і інших парламентських, в першу чергу від монобільшості, чекаємо тих антикризових проектів законів, які, наприклад, стимулюватимуть впровадження в процесі модернізації і сучасних новітніх технологій, запровадження спеціальних економічних зон, стимулювання про підвищення конкурентоспроможності національної економіки і так далі, і так далі, і так далі. Досить робити більш м'якішим падіння, необхідно все-таки робити кроки для того, щоб економіка країни відновлювалася на докризовий рівень 2013 року і далі рухалася уже поступово… чи, точніше, випереджаючими темпами зростання. Ми не можемо знаходитися там, де ми є на сьогоднішній день. Повторюся, ми підтримуємо, але чекаємо інших ініціатив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Василенко Лесі Володимирівні, фракція політичної партії "Голос".
18:16:07 ВАСИЛЕНКО Л.В. Передаю слово Володимиру Цабалю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Володимир Цабаль.
18:16:15 ЦАБАЛЬ В.В. Володимир Цабаль, фракція "Голос". Шановні колеги, безумовно, фракція "Голос" підтримує цей закон. Це один з важливих законів, які необхідно для того, щоб допомогти нашому бізнесу, який виплачує зарплати звичайним громадянам, пережити цю кризу. В той же час, хочу звернути увагу, що до другого читання цей закон треба доопрацювати. Як вже було згадано декількома іншими колегами, в цьому законі передбачено, що штрафні санкції… можуть бути звільнені від штрафних санкцій не тільки ті платники, які, дійсно, постраждали від кризи, а і будь-хто інший. Тобто, умовно, у нас дуже велика частина економіки, більше, скажімо так, 50 відсотків, все ще працює, і можуть займатися тим, що називається в англійській мові "фрі райдінгом", тобто, умовно, хтось може скористатися ситуацією, насправді не маючи проблеми. Відповідно це треба до другого читання доопрацювати. І останнє, що б я хотів сказати. Дійсно, тут вже про це говорили, що ми зараз як Верховна Рада займаємося тушінням пожару. Вже більше 2 місяців карантин. Мені здається, що вже треба перестати не тільки гасінням пожарів, а почати займатися якимись більш конкретними речами, і в першу чергу більш стратегічними речами, які будуть піднімати економіку. І в першу чергу ми чекаємо цих кроків від уряду. Уряд має подати дійсно правдиву програму дій. Вже 2 місяці уряд існує, а ту програму, яку ми побачили, її вже 11, згідно останньої інформації, комітетів, тобто половина комітетів відхилила, а чогось нового ми не бачимо. А всі чекають. Тому в мене великий заклик до уряду: будь ласка, ми як Верховна Рада, ми вам допомагаємо, ми гасимо пожежі, але давайте подайте щось більш стратегічне, щоб люди розуміли, що буде далі і як ми вийдемо з цього карантину, з цієї кризи згодом. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
18:18:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі виступили? Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19) (реєстраційний номер 3297). Підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Всі готові? Прошу підтримати та проголосувати. 18:19:02 За-278 Рішення прийнято. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
18:19:17 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до наступного питання. Ставиться питання щодо, реєстраційний номер проекту 2030 – проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо надання права безоплатної реєстрації особам з інвалідністю та особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС). Шановні колеги, ставлю розгляд цього питання за скороченою процедурою. Прошу? Готові без обговорення за нього голосувати? Шановні колеги, тоді ставиться на голосування... Прошу? Готові, так? Заперечень немає, ні? Добре. Шановні колеги, тоді ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо надання права безоплатної реєстрації особам з інвалідністю та особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) (реєстраційний номер проекту 2030). Є пропозиція, висновок комітету - прийняти за основу. (Шум у залі) Ставлю на голосування за основу, правильно? (Шум у залі) Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу законопроект (реєстраційний номер проекту 2030). Прошу підтримати та проголосувати. 18:21:23 За-277 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити строки вдвічі для подання пропозицій і поправок до другого читання, строки по законопроекту 2030. Прошу підтримати та проголосувати. 18:21:55 За-241 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання - законопроект 3322: про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства). Спочатку я повинен поставити питання включення його до порядку денного. Шановні колеги, прошу підтримати та проголосувати питання включення до порядку денного законопроекту 3322. Прошу підтримати та проголосувати. 18:22:41 За-246 Рішення не прийнято… Рішення прийнято, перепрошую. Я переправив, перепрошую. Шановні колеги, є пропозиція… з доповіддю, без доповіді, без обговорення, як? Можемо без обговорення, так? Шановні колеги, ставиться пропозиція комітету прийняти за основу… А, є пропозиція за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними. Шановні колеги, голова комітету просить все-таки поставити за основу і скоротити строки. Так я розумію? Шановні колеги, ставлю на голосування проект Закону 3322 про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Законопроект 3322. Пропозиція - прийняти за основу. Прошу підтримати та проголосувати. 18:24:26 За-238 Рішення прийнято. Шановні колеги, за пропозицією голови комітету ставлю питання про скорочення строків подання пропозицій і поправок до другого читання. Потрібно набрати 226 голосів. Прошу підтримати і проголосувати. Це по законопроекту 3322. Будь ласка. 18:25:00 За-236 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний законопроект за моїм авторством. Я попрошу Олену Костянтинівну, якщо можна. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
18:25:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попрошу, пане Власенко, тишину в залі. Отже, розглядається законопроект 3355: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо уточнення переліку суб'єктів декларування. Доповідач – народний депутат України Стефанчук Руслан Олексійович. Прошу, пане Руслане. А, зараз спочатку його треба включити до порядку денного. Ставиться на голосування про включення до порядку денного законопроекту 3355. Прошу голосувати. 18:26:09 За-244 Рішення прийнято. Ставиться на голосування скорочена процедура. Прошу голосувати. 18:26:30 За-225 Рішення прийнято. Тому запрошую вже до доповіді народного депутата України, автора законопроекту Стефанчука Руслана Олексійовича.
18:26:46 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановна головуюча, шановні присутні! Це ще одна ініціатива, яка стосується питання, пов'язаного з спілкуванням з народними депутатами України. Шановні колеги, вноситься ініціатива, відповідно до якої в законодавстві України буде відтепер чітко визначено, хто є суб'єктами декларування, враховуючи керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних акціонерних товариств, а також товариств, які є "дочками" і "внучками", засновані на державній формі власності. Є пропозиція з тим, щоб дані особи, вони були суб'єктами декларування. Після того, як дана пропозиція була подана, була прийнята ініціатива від наших колег з нашої фракції і з багатьох інших фракцій (я дуже сподіваюсь, що це рішення буде підтримано) з тим, щоб розширити питання суб'єктів пов'язаних з цим. То ми, зокрема, вирішили і питання щодо помічників суддів Конституційного Суду, і була запропонована нова модель щодо врахування, як визначатися по декларуванню дітей, і питання, пов'язані з Офісом Президента. Але я думаю, що в нас буде доповідач - пан Іонушас, він більш чітко. Але я звертаюся до зали з проханням. Сьогодні ми дуже гарно підтримали першу ініціативу, вони пов'язані одна з одною. Відповідальність, якщо її просто встановлювати, без покладення додаткового обов'язку щодо відкритості подання інформації не працює. Тому я також прошу вас підтримати рішення комітету щодо підтримки даного законопроекту за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Олексійович. До слова запрошується автор альтернативного законопроекту 3355-1 народний депутат України Іонушас Сергій Костянтинович.
18:28:48 ІОНУШАС С.К. Шановний пане Голово та колеги народні депутати, мною спільно з колегами підготовлено законопроект 3355-1 про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб'єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства. Даний законопроект спрямований на вирішення та удосконалення трьох основних напрямків. По-перше, зараз керівництво окремих державних акціонерних товариств не вважає за необхідне оприлюднювати інформацію про розмір винагороди за свою роботу та вони не підлягають заходам фінансового контролю. При цьому посадові особи таких товариств іноді здійснюють управління величезними фінансовими ресурсами, що належать державі, а отже, мають певні корупційні ризики щодо недоброчесності своєї поведінки. Цим законопроектом ми пропонуємо встановити, що дія Закону "Про запобігання корупції" поширюється, зокрема, а також положення щодо конфлікту інтересів та фінансового контролю, на посадових осіб та членів наглядових рад державних банків і комерційних держпідприємств. По-друге, в умовах боротьби з COVID потрібно залучати широке коло громадськості та волонтерів, які тимчасово та на безкоштовній основі дають допомогу, проводять медичні заходи, забезпечують повернення громадян України. Часто задля виконання вказаних засобів особи повинні мати певний правовий статус представника нашої держави. Найчастіше це посади радників, помічників та уповноважених. З метою усунення протиріч та юридичної визначеності законопроект виключає з суб'єктів тих осіб, які працюють на громадських засадах. І по-третє, про що вже казав Руслан Георгійович, даний законопроект врегульовує питання, пов'язані з колом осіб, які є членами суб'єктів декларування, зокрема діти. В цілому законопроект має усунути наявні розбіжності та юридичні неузгодженості, сприяє захисту прав та інтересів суб'єктів декларування, доброчесності набуття та прозорості їх активів. Шановні колеги, я прошу вас підтримати законопроект, авторами якого є більшість фракцій та груп, за основу… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
18:31:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань антикорупційної політики Радіній Анастасії Олегівні.
18:31:09 РАДІНА А.О. Доброго дня, шановні колеги. Комітет з питань антикорупційної політики розглянув законопроекти 3355 і 3355-1. І за результатами розгляду рекомендує Верховній Раді законопроект 3355 відхилити, а законопроект 3355-1 ухвалити за основу і в цілому. Дякую дуже, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, необхідно обговорення? Да? Запишіться, будь ласка, на виступи: два – за, два – проти від депутатських фракцій та груп. Лозинський Роман Михайлович.
18:31:56 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Прошу передати слово Юрчишину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрчишин Ярослав Романович.
18:32:15 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, уявимо ситуацію, міністр, до якого є підозри у Національного антикорупційного бюро, має сину чи доньку, значення великого не має, який навчається за кордоном. 14 років, Королівський коледж в Лондоні, або по-простіше, ліцей в Варшаві. І зараз… Власне, там команда кричить та, яка посилає дітей якраз вчитися. От і плюс показує. Так от, ця команда переписує на свою дитину цілком легально все майно. За цим законом, не за 3355, який справді стосується державних підприємств, а за 3355-1, це майно людина вже не декларує. Ви зараз, якщо проголосуєте за цей закон в тому стані, в якому він є, відкатуєте антикорупційну реформу, пропоновану Президентом Зеленським, тому що створюєте легальну схему для топ-корупціонерів, і вам там будуть тільки аплодувати, щоби заховати майно. А потім можете нарікати, чому у нас не працюють антикорупційні органи. Прийшла весна - треба карати тих, хто краде, а не створювати легальні схеми як це ховати. Тому цей закон треба провалити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Іванович Крулько.
18:33:53 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги і шановні українці, які нас слухають, насправді це той випадок, коли я з моїм колегою не можу погодитись, бо цей законопроект зовсім про інше. Це не про неповнолітніх якихось дітей, на яких і так не можна нічого оформити, бо вони проживають з батьками і у них обмежене цивільне право і дієздатність до набуття ними повноліття. Це всі знають. Цей законопроект про інше. По те, що після його прийняття, я сподіваюсь, сьогодні в цілому члени наглядових рад, які отримують непомірні зарплати, керівники державних підприємств, такі як "Нафтогаз", такі як "Укрзалізниця", почнуть складати електронні декларації - і все суспільство буде знати, скільки вони реально отримують. І коли будуть звернення народних депутатів про те, а яка в них зарплата, вже не треба цих звернень, вони не будуть писати: це інтимна справа, яка у мене зарплата, – таких не буде більше відповідей. Ось про що цей законопроект. Я хочу закликати колег від усіх фракцій: давайте не будемо покривати тих, які призначені не з України на свої посади, і тих, які сьогодні спекулюють на українській державі, отримуючи заробітні плати, які вони не заробили. Чому медсестра мусить отримувати 3 тисячі гривень на місяць, а вони – по 500 тисяч гривень? Медсестра за все своє життя стільки не може заробити, як вони за один місяць. Це справедливо? Це справедливо? І тому я хочу сказати, цей законопроект треба приймати в цілому, треба ставити край недоторканним. І я звертаюся ще раз до "Слуги народу". Колеги, давайте на нашій ТСК заслухаємо "Нафтогаз", який 27 мільярдів утаїв, і не пускає туди ні Рахункову палату, ні Державну аудиторську службу, нікого. Такого бути в країні не може, ми мусимо всіх виводити на чисту воду, показувати скільки вони заробляють, як вони живуть. І найголовніше – вертати в державу вкрадене. Це наше з вами завдання як парламенту. Дякую. А цей закон треба підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ар'єв Володимир Ігоревич.
18:36:04 АР’ЄВ В.І. Вікторії Сюмар передайте, будь ласка, слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Петрівна Сюмар.
18:36:12 СЮМАР В.П. Сюмар, "Європейська солідарність". Я, колеги, от слухаю і дивуюся, як під красивими гаслами "ми змусимо наглядові ради державних підприємств показувати свої декларації" можна зашити багато своїх особистих отут, вузьких насправді, фракційних інтересів і шкурняків. Як можна одночасно показувати наглядові ради - і зменшувати, наприклад, кількість декларантів з державних підприємств, коли через різних радників, керівників державних підприємств, будуть просто виводитися гроші? Це і так відома корупційна історія. Мене взагалі дивує підхід "діти не живуть разом". А ви не знаєте взагалі тієї простої речі, що батьки відповідають за своїх дітей? Мене дуже дивує насправді, коли політична сила, яка прийшла під гаслом боротьби з корупцією, ще ні разу не заповнювала декларації, по крапельці вбиває електронне декларування. Бо ви насправді його дуже суттєво звужуєте, а це декларування було вимогою, до речі, і основною отримання Україною безвізового режиму. Ви насправді говорили в ході виборчої кампанії за те, що ви хочете все розширювати і все показувати, а тепер за основу і в цілому в цьому залі насправді все звужуєте, бо тепер це працює для вас. Тому я дуже рекомендую всім навести лад зі своїми дітьми, розуміти, як вони живуть і за рахунок чого вони живуть, а після того, ну, немає надії, що ви наведете лад ще з державними підприємствами, і не приймати такі, які очевидно налаштовані на вирішення особистих проблем тих, хто сидить зараз у цьому залі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
18:37:56 КОЛТУНОВИЧ О.С. Прошу передати слово Німченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
18:38:03 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хотів би, щоб ми подивились по предмету дослідження, покладеного у фарватер этого законопроекту. По-перше, по суб'єкту, ви подивіться, який галас зчинився. Зачепили "соросят", і вони можуть піддатися під контроль і НАБУ, і НКРЕ, і де ти хочеш. І тут ми зразу бачимо, я вам скажу, пане Юрчишин, у нас був один такий викривальщик, фамілія його була Соболєв, він зганьбив взагалі всю систему контролю і боротьби проти корупції. Ми ж кажемо по предметному дослідженню. Це стосовно суб'єктів. А тепер стосовно предмета. Ви подивіться про що йде мова, що повинно поставиться під контроль. Десь нам кажуть: а тут діти, а тут майно, а тут що інше. Шановні колеги, ми повинні ставити під контроль правовідносини, в яких є прояв корупційних дій, і не дальше. Ми живемо у вільній державі, де приватна власність є священна. Чи ви вже його скасовуєте? Чи вам потрібні поліцейські міри для контролю за кожною людиною? І третє. Я хотів би, щоб повернути вас до Конституції України, що діяльність государства, в тому числі органів примусової… права на примусову силу і монополія на силу, розраховувалася виключно на захист здоров'я, життя, гідності і честі громадянина. А ви подивіться, проти кого хотіли там сьогодні запропонувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні… Юрчишин, репліка. Включіть, будь ласка, мікрофон, Ярослав Іванович.
18:40:15 ЮРЧИШИН Я.Р. Мені не дивно, що, власне, так жорстко борються за те, щоб приховати дітей представники фракції, яка постійно за це боролася. Мені дивно те, що ми вдесяте вносимо зміни в систему електронного декларування - і кожного разу послаблюємо цю систему. І це зовсім не те, що ми обіцяли. 1 червня має закінчитися процедура декларування. Не ховайтеся, задекларуйтеся! Так закон має захищати доброчесних громадян і чиновників, злодіїв він захищати не може, не створюйте злодійські схеми. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, підготуйтеся до голосування. Комітет рекомендував цей законопроект за основу і в цілому. Хто проти в цілому, підніміть руку. Проти, да? Чотири фракції проти. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо уточнення переліку суб'єктів декларування (реєстраційний номер 3355-1). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 18:42:01 За-244 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується скоротити строки на половину подачі правок та пропозицій до другого читання. (Шум в залі) Василь Іванович, якщо вам не... ви можете ж не голосувати. Ну, давайте так, щоб ви не нав'язували теж думку один одному, добре? Така пропозиція комітету. Ставлю на голосування вищезазначену пропозицію. Прошу підтримати та проголосувати. 18:42:51 За-236 Рішення прийнято. Покажіть, будь ласка, по фракціям. Наступне питання порядку денного. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у суспільному... у сільському господарстві, вибачте, (реєстраційні номери 3205, 3205-1). Нам необхідно прийняти рішення про включення вищезазначеного законопроекту до порядку денного сесії. Готові голосувати? Необхідно 226 голосів підтримки народних депутатів України. Прошу підтримати та проголосувати. 18:43:46 За-261 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 18:44:09 За-234 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається народному депутату України Чорноморову Артему Олеговичу.
18:44:27 ЧОРНОМОРОВ А.О. Чорноморов Артем, Миколаївщина. Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати! Бачу в ваших очах вже втому, але прошу хвилинку вашої уваги. Сьогодні в нашій аграрній країні Україні малий та середній фермер потребує підтримки, і тому Комітет з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні 24 квітня 2020 року розглянув законопроект (реєстраційний номер 3205 та 3205-1), яким запропоновано створення Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, як спеціалізованої небанківської фінансової установи, що виконує функції забезпечення підтримки малих і середніх суб'єктів підприємництва, які проводять діяльність у сільському господарстві шляхом часткового гарантування виконання зобов'язань таких суб'єктів за кредитними договорами. Враховуючи, що переважна частина положень альтернативного законопроекту збігається з відповідними положеннями законопроекту реєстраційний номер 3205, комітет за результатами розгляду вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (реєстраційний номер 3205) прийняти його за основу. Шановні колеги, основні положення та мета цього законопроекту – це допомогти нашому малому та середньому фермеру, який зараз потребує підтримки. Тому для можливості отримання гарантій для позичання визначено такі критерії: суб'єкт господарювання має бути первинним виробником сільськогосподарської продукції, земельний фонд потенціал позичальника не має перевищувати 500 гектарів. Колеги, прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для доповіді надається народному депутату України Цабалю Володимиру Володимировичу.
18:46:31 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, фракція "Голос" послідовно виступала за відкриття землі, але при цьому за відкриття землі для малих фермерів, для сільських громад і для пайовиків власників землі, а не для великих агрохолдингів. І саме тому "Голос" подав до попереднього закону по ринку землі, а їх всього 10 разом з цим, всього 10 правок, які якраз захищали інтереси цих ключових категорій. Зокрема, 4 ключові напрямки, які ми відстоювали, це була нацбезпека – 50-кілометрова зона, це етапність, щоб спочатку фермери могли купляти землю, а потім юрособи, це те, щоб гроші йшли в сільські громади, і четверте – це створення Фонду гарантування кредитів, щоб не тільки великі компанії могли дозволити собі купити і обробляти землю, а в тому числі малі фермери. Відповідно цей закон, який ми зараз розглядаємо, це адресування, це ця четверта вимога. Якщо він буде прийнятий, це буде дуже великий успіх для всіх нас. Я хочу нагадати, чому ми… історію цього закону. Цей закон подав попередній уряд, але потім новий уряд його зразу відкликав як тільки там появився міністр економіки, який був зв'язаний з одним з агрохолдингів. Тепер завдяки мені і колегам з "Голосу", колегам зі "Слуги народу", які переподали, слава Богу, цей закон, ми його розглядаємо і маємо можливість його прийняти. Тепер по суті. Чим відрізняється мій закон від комітетського? Насправді закони майже ідентичні. Перша ключова різниця – ми пропонуємо максимально 200 гектарів, фермер, який може претендувати на таку допомогу, те, що комітет пропонує, там 500 гектарів. І друге, те, що ми пропонуємо, щоби не тільки Кабмін міг приймати участь в комісіях, які будуть відбирати раду цього фонду, а в тому числі міжнародні організації, такі як ООН, профільні організації. Тому я закликаю підтримати і комітетську версію або мій закон, якщо цей не пройде. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань аграрної та земельної політики Сольському Миколі Тарасовичу.
18:48:57 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Колеги, ми часто в цьому залі, особливо коли обговорювали земельні питання, говорили про підтримку малого і середнього. З якою ситуацією завжди за останні 10-15 років, і це показує практика, стикаються малі і середні? Коли ми говоримо про отримання кредитів, в них дві основні проблеми, і про це відверто всі говорять. Перше - це відсутність застави досить часто. Друге, і про це треба правду говорити, не завжди впорядковані і правильні документи. Цей документ, цей закон, про що говорить? Фермер, який має в обробітку до 500 гектарів, коли отримує кредит, може звернутись до фонду, щоб фонд гарантував за нього повернення кредиту, таким чином зменшивши нагрузку по заставі на своє майно. Враховуючи наведене, прошу цей законопроект підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Необхідно обговорення? Запишіться, будь ласка, на виступи: два – за, два – проти, від депутатських фракцій та груп. Сідайте, будь ласка, Микола Тарасович. Юрчишин Ярослав Романович.
18:50:39 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Галині Васильченко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, вибачте, кому?
18:50:47 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Васильченко. ГОЛОВУЮЧИЙ Васильченко Галина Іванівна. ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Дуже дякую. Фракція "Голос" послідовно виступає за підтримку дрібних, середніх підприємців, в тому числі дрібних фермерів. І цей закон дає можливість не тільки гарантувати їм отримання кредиту, але й можливість компенсації відсотків за кредитами. І, власне, саме цей закон спрямований на дрібних фермерів, а не на великі агрохолдинги. Однозначно ми будемо підтримувати цей законопроект. І наша позиція, щоб голосувати його відразу і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Німченко Василь Іванович.
18:51:28 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, по-перше, я хотів би сказати правову природу цього законопроекту. Ви ж подивіться, оце все, весь фундамент цього законопроекту, починаючи із слова "фонд", в позабанківський системі. Це що, це давальческое сырье, це гроші фермерів, це гроші виробників, які будуть акумулюватись де? В Кабінеті Міністрів. І відносно кого? Для того, щоб вирішувати питання, кого контролювати землеробів, хто вигідний для тих, хто стоїть за цим фондом. І тому я хотів би, щоб зразу зрозуміли і зразу здалися, написали в НАБУ, що тут закладена корупційна система. Де наше Міністерство юстиції, яке зобов'язано давати висновки на законопроект стосовно того, чи є тут корупційна складова, чи нема? На жаль, ми не бачимо Малюськи, чи "малюська", хто він там, який сидить на столі. Він повинен дати нам висновок стосовно цього. Ми йдемо в правове, в нігілістичне поле юридизму, за яким стоїть вигода, причому через інститути державної влади. І друге. Подивіться на суб'єктів. Чому закладено до 500 гектарів? Що за цим стоїть? Хто вже передбачив, хто скільки буде мати землі, яку вони зможуть придбати, коли прийде заокеанський наш колега і скупить її, шановні колеги? В праві це називається "нерезиденти". Вони зайдуть у нашу державу, і юридичні особи, і інші, і скуплять землю. Ми проголосуємо за цей закон - ми створимо площадку. Не допустимо! ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна Тимошенко.
18:53:42 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я думаю, що, в принципі, сьогоднішнє позачергове засідання збиралось для вирішення двох питань. Перше – це так званий Закон про банки, а друге – це оця корупційна "лавочка", яка відкривається. Я не буду зараз критикувати цей закон. Я хочу просто, щоб ви послухали, про що він, і оцінили, в лапках,красоту гри просто. Створюється фонд за рахунок державних грошей, і навіть прописано – 240 мільйонів гривень. В цьому фонді створюється рада, незалежна від держави, в якій п'ять членів: один - від держави, а п'ять призначаються незалежними міжнародними агенціями для того, щоб, ну, гідних людей підібрати, які абсолютно незалежні від країни. А потім ця незалежна рада за державні наші з вами гроші буде збирати у малих фермерів в якості застави землі, тому що вони дають гарантії, а за гарантії вони будуть мати застави. І вони ще будуть і вибирати, яким іноземним банкам вони потім будуть це розподіляти. І це все прописано нахабно в законі. Я хочу запитати: ми що взагалі тут з вами - папуаси, у нас на брязкальця обмінюють взагалі все, що у нас залишилося? Ми що, зовсім позбавлені розуму, щоб не розуміти, коли за 240 мільйонів гривень, яких немає в бюджеті, немає за що лікарям заплатити, створюється майже приватний фонд, і він буде управлятися не Україною і буде гарантувати фермерам під заставу землю давати кредити. Я просто думаю, або ми почнемо жити і працювати інтелектуально, або нам треба більше ні на що скаржитися, ми тоді просто, м'яко кажучи, невігласи. І тому я прошу проголосувати проти цього закону, тому що це якраз і є механізм обезземелення селян. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна.
18:55:46 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Артуру Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов.
18:55:54 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, шановні українці, чи потребує український фермер підтримки? Звичайно, потребує, і великої підтримки. Чи добра ідея закладена в цьому законі? Так, добра. Але, ви знаєте, як була в мене вчителька, вона казала: "Ідея є, але сідай - 2". І ось на сьогодні те, яким чином ця ідея прописана, те технічне виконання, яке сьогодні прописано в цьому законі, воно викликає дуже багато питань з точки зору корупційних ризиків. Якщо бути простим, це є великі ризики створення часної лавочки по використанню бюджетних коштів. Саме тому, ми не будемо сьогодні підтримувати цей законопроект. Але сподіваємося, що до другого читання за рахунок поправок, за рахунок доопрацювання в профільному комітеті, за рахунок доопрацювання, яке будуть організовувати депутати з різних фракцій і груп, цей законопроект дійсно буде відповідати тій назві і тій філософії, яка в нього закладається. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі виступили? Шахов Сергій Володимирович. Після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.
18:57:11 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно треба підтримувати аграрний сектор, малий та середній бізнес, великий бізнес. Але ми не маємо право підтримувати сьогодні корупційні схеми, через які будуть розграбовані сотні мільйонів гривень, які можна роздати пенсіонерам, інвалідам, шахтарям, чорнобильцям, афганцям. Тому в даній ситуації тут закладені величезні бомби, потім які будуть вибухати. І потім вам, монобільшості, треба буде відповідати за це. Думайте, коли голосуєте. Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Запросіть народних депутатів до зали. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (реєстраційний номер 3205) Готові голосувати? (Шум у залі) Та ви не шуміть! Я зрозумів, що ви плачете за Віктором Федоровичем, ну що ж ви… Михайло Миколайович! Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 18:59:24 За-207 Рішення не прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне… Ні, почекайте я ставлю - одну проходжу, якщо не буде підтримана… Вибачте, це повноваження Голови, колеги. Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання законопроект реєстраційний номер 3205. Прошу підтримати та проголосувати. 19:00:21 За-216 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про повернення суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання законопроект про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (реєстраційний номер 3205). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 19:01:00 За-221 Рішення не прийнято. (Шум у залі) Шановні колеги, ставлю на голосування... Почекайте! (Шум в залі) Шановні колеги, вивчіть Регламент, будь ласка, альтернативний стоїть. Не треба махати, вибачте. Шановні колеги! Михайло Миколайович, ви ж знаєте Регламент, давайте... Як "де"? 3205-1. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону 3205-1. (Шум у залі) Всі голосуються, ну, Вадим Євгенович, ви не знаєте Регламент? Дайте я вам дам. (Шум у залі) Давайте не влаштовуйте цирк! Народного депутата, вашого колеги Цабаля. Ставлю її… (Шум у залі) Ставлю на голосування пропозицію. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу законопроекту реєстраційний номер 3205-1. Прошу підтримати та проголосувати. 19:03:07 За-209 Рішення не прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання законопроект реєстраційний номер 3205-1. Прошу підтримати та проголосувати. 19:03:39 За-237 Рішення прийнято. Дякую. Наступне питання порядку денного. Законопроект про внесення змін до деяких... (Шум у залі) По фракціях покажіть. До деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстраційний номер 3377). Шановні колеги, нам необхідно включити це питання до порядку денного. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Прошу підтримати та проголосувати. 19:04:46 За-260 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 19:05:06 За-232 Рішення прийнято. Шановні колеги, слово для доповіді надається народному депутату України Ткаченку Владиславу Владиславовичу.
19:05:22 ТКАЧЕНКО О.В. Колеги, дякую, що дочекалися. Так само чекають представники культури і креативних індустрій. Цим законом ми, по суті, пропонуємо протягти руку назустріч сфері культури та креативних індустрій, бо вона вже стоїть з протягнутою рукою. Навіть за даними Кабміну культура та креативні індустрії найбільша постраждали під час кризи, викликаної коронавірусом, через закриття багатьох сфер діяльності. Ми їм ще і бюджет скоротили. Що таке креативні індустрії? Це книги, які ви читали впродовж карантину. Це музика, яку ви слухали впродовж карантину. І це кіно, яке ви дивилися. Цим законом ми пропонуємо певне пом'якшення на час карантину та до кінця року. Вводимо систему грантової підтримки державою для сфери культури креативних індустрій та туризму, а саме: поширюємо досвід УКФ на Інститут книги, Агенцію по туризму, Держкіно тощо. Наступним нашим кроком мають стати інші заходи, які ми опрацьовуємо зараз з Кабміном та профільними комітетами, а саме: пом'якшення оподаткування. Але найголовніше – повернення коштів для того, щоб можна було інституціонально та індивідуально через всі гранти підтримувати культуру та креативні індустрії в цей час. Хотів би наголосити на активну позицію Президента у підтримці цих ініціатив, а також конструктивну співпрацю з Кабінетом Міністрів. Також хотів би підкреслити, що цей закон прийнятий одноголосно на комітеті всіма представниками фракції, які є в нашому комітеті. Ми збиралися навіть сьогодні вранці. Тому звертаю вашу увагу, що ми просимо прийняти цей закон за основу, а також виключити один з абзаців, присвячений зменшенню оплати коштів для Концерну "РРТ", а також деякі зміни, які включені до цієї постанови. Наголошую, це закон в першому читанні. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можемо без обговорення? Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету… З обговоренням? Добре, почекайте, ні. Тоді доповідає заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Кравчук Євгенія Михайлівна.
19:08:05 КРАВЧУК Є.М. Шановний пане головуючий, шановні колеги! В умовах карантину, який введено з метою протидії поширення COVID-19, Україна має зберегти спроможність бізнесу та ділову активність. Це стосується, зокрема, і сфери культури і креативних індустрій, яка є надзвичайно вразливою. Наше завдання – вжити всіх можливих заходів підтримки креативних індустрій туризму на рівні середнього та малого бізнесу. Законопроект дозволить державі безпосередньо і ефективно надати таку підтримку через грантову систему за допомогою короткострокових, на 2020 рік, та довгострокових програм на постійній основі. Так само ми маємо дати чітку відповідь на питання орендної плати протягом часу, коли бізнес не міг користуватися своїми приміщеннями та іншим майном і просто проїдав останнє; права журналістів, призупинення конкурсів, які проводить Нацрада з приводу ліцензій; і санкції за порушення, адже система практично паралізована карантинними заходами. Ми можемо створити додаткові можливості для роботи радіо через внесення змін до Закону України "Про рекламу", підтримати державні та комунальні заклади культури, дозволивши їм самим себе прогодувати за рахунок надання в оренду свого майна. Це не питання заробляння грошей, а питання виживання. Комітет рекомендував прийняти зазначений законопроект за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підготувати його до другого читання з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи, а також пропозицій і поправок щодо структурних частин законопроекту, викладених у висновку комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на виступи: два – за, два – проти, від депутатських фракцій та груп. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
19:10:12 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
19:10:14 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції Івченко Вадиму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович.
19:10:35 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко,фракція "Батьківщина". Шановні колеги, звичайно, потрібно в період карантину підтримувати не тільки телебачення і не тільки оплату відповідних галузей за там ліцензії і так далі, малий бізнес, медиків. Але я вам хочу одну річ сказати: сьогодні звільнили керівника Аграрного фонду. Знаєте за що? Він в свій період правління зробив збитки в Аграрному фонді на 300 мільйонів. Тобто, з однієї сторони, ми допомагаємо, а, з іншої сторони, ми не можемо заробити. Так вдумайтесь, Аграрний фонд, який не сіє, який не збирає врожай, він задешево купляє, зберігає і перероблює в муку, і додуматися так надо керівнику зробити 300 мільйонів збитків. А ми, звичайно, з вами думаємо, як підтримати в нашому контексті медиків і всіх інших. Колеги, потрібно і чорнобильців підтримати! Що, вам не говорити про те, що у нас друга категорія взагалі позбавлена пільг? Четверта категорія, третя категорія, ми як їх звільнили, вони мають сьогодні, обмежена кількість, і вони сьогодні мають бути підтримані нами. А ми не робимо висновків з тих кадрових призначень, які сьогодні відбуваються в країні. "Батьківщина" підтримує даний законопроект, ми є співавтором, але давайте системно підходити і відповідально, особливо на кадрові посади, до тих людей, які сьогодні роблять так, що державний бюджет недоотримує колосальну кількість коштів. А я кажу про керівника в минулому Аграрного фонду. 300 мільйонів збитків державі. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, це ж, при всій повазі, але це ж не про Аграрний фонд закон, це про креативні індустрії. Княжицький Микола Леонідович.
19:12:21 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні друзі, ви знаєте, що… пам'ятаєте, коли Володимир Зеленський виступав на врученні Шевченківської премії і говорив про те, що Черчилль нібито сказав фінансувати культуру і скорочувати фінансування культури не можна, бо навіщо тоді воювати, відразу після чого ми скоротили фінансування культури. Завдяки багатьом колегам в нашій фракції "Європейська солідарність" ми наполягли повернути частину фінансування, але лише частину. Культура страждає дуже сильно. Ми бачимо, що в країнах Західної Європи: в Німеччині 50 мільярдів євро виділили на культуру, в Фінляндії сотні мільйонів євро через існуючі структури. Ми брали за досвід практику європейських країн. Ми чудово розуміємо, що коли перестали платити податок на землю в регіонах, то що зробили представники органів місцевого самоврядування? Покликали до себе керівників оркестрів симфонічних, філармоній і сказали: "Все, до побачення, грошей для вас немає". Немає грошей для книжок, які не продаються в книжкових магазинах, немає грошей для кінотеатрів, тому що фільми не знімаються і не поставляються. І навіть коли карантин завершиться, все одно ці заклади культури дуже складно буде відновити. І все, що нам вдалося зробити за минулі 5 років для українського кінематографа, сьогодні стоїть під дуже великим питанням. Цей закон, звичайно, до нього є багато питань. І наша фракція "Європейська солідарність" буде його підтримувати лише в першому читанні, але він вирішує декілька прогресивних речей. Він дозволяє надавати гранти не лише Українському культурному фонду, а й Інституту книги, Держкіно. Він дозволяє ці кошти, які має зараз Український культурний фонд, і, може, їх всі складно буде витратити. Ви знаєте, вже "Київського арсеналу" не буде. Під питанням Львівський книжковий форм. Під питанням наші кінофестивалі. Цей закон дозволяє ці кошти дати на системну підтримку творчих колективів, так, під контролем незалежних рад, які існують в усіх цих органах. Одним словом, це… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
19:14:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово… Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк, фракція політичної партії "Голос", будь ласка.
19:14:47 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, хто вчора увечері був у Києві, напевно, бачили акцію креативних індустрій "Стоп культурний карантин". Насправді, напевно, це найбільша постраждала галузь через обмеження, які, на жаль, виникли через пандемію коронавірусу. Ті вимоги, які до нас як до представників влади, незалежно від коаліції, опозиції, політичний погляд, виставляє креативна культурна індустрія, вони дуже прості. Перше. Це плани, коли вони можуть почати хоча б частково роботу, проводити виставки, конференції, інші заходи. Друге. Це все ж таки якісь відповіді від уряду, як можна проводити ці заходи: яка повинна бути кількість людей, які повинні бути захисти безпеки, як повинна бути обмежена їх діяльність, але вона повинна хоча б частково починатися. Третє. І це те, що найбільше їх турбує, це реальна допомога. Шановні колеги, ми можемо скільки завгодно зменшувати податок на доходи фізичних осіб, але поки у них немає доходів, немає що зменшувати. Тому нам треба разом всім подумати про тимчасове або постійне зменшення податку... ПДВ та інше спрощення оподаткування. Врегулювати питання предоплат, які теж є гострим, на жаль, це господарські відносини, але нам потрібно буде в них втручатися, тому що проблема дуже висока. І останнє, про що говорило багато моїх колег, нам треба подумати, як в діючому бюджеті знайти додаткові кошти для того, щоб підтримувати ці індустрії. Це дуже важливе питання і ми звертаємося до голови комітету, в нього є інший законопроект, і в тому числі і податкові, і чекаємо їх доопрацювання до того, щоб якомога швидше дати пакет заходів, який насправді підтримує креативні і культурні індустрії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Іванович Німченко, так я розумію?
19:16:55 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, по-перше, я хотів би сказати, що таке культура. Це згусток патріотизму нації, це українська нація, і культура – це мораль нації. Із чого треба виходити? Подивіться, що у нас пропонують в цьому законопроекті. Подивіться на орендні відносини. І я для юристів хочу сказати і для всіх, що на сьогоднішній день всі будівлі находяться в оперативному управлінні. По суті то державна власність, яка перебуває в інститутах культури, починаючи від сільбуду, танцплощадок і все інше. І ви бачите, що тут намагаються його перевести і поставити під контроль. Тут ми сьогодні чули про те, що ми хочемо протягнути руки культурі, а не руки ви протягуєте, а пазурі, щоб забрати кіноіндустрію, щоб забрати інститути культури під свій контроль на матеріальній основі, де зашелестить доляр. Ось що ви там бачите. І ми це бачимо по Одеської кіностудії. І ми це бачимо по підходу до кіностудії Довженка. Слідуюче питання. Коли ми бачимо, що законодавець… Я маю на увазі автори цього законопроекту входять в свої атмосфери стосовно регулювання питань культури через програму фінансової підтримки знову ж середнього і малого бізнесу. Шановні колеги, ну, це не те що лицемірство, це я вам скажу, якраз і є хаб для торгівлі, для торгівлі умами у нашій державі. І цього не повинно забувати. Якщо ми це скинемо із повестки дня, то ми підемо в нікуди. У нас культуру, треба захищати її. І я напомню… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую Констанкевич Ірину Мирославівну, народного депутата. І попрошу підготуватись до голосування. Будь ласка, Ірина Мирославівна.
19:19:16 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Ірина Констанкевич, група "За майбутнє". Шановні колеги народні депутати, я найперше у своєму слові звертаюся до депутатів-мажоритарників, які якнайкраще знають стан культури у своїх округах. Практично зараз культурний розвиток в регіонах паралізований: стоять кінотеатри, стоять концертні зали, стоять театри. Культурне життя на позір зупинилося. Але насправді українську культуру неможливо зупинити, як неможливо було століттями зупинити творче життя в Одеській області, і тут наші депутати представляють той регіон, як його не можна було зупинити, та Донбасі, в Луганську на Волині, як не можна було зупинити в кожному куточку України. Тому я прошу підтримайте всіх творчих працівників, які животіють два місяці у безгрошів'ї, але, насправді, вони вірять у творчий потенціал української нації. Тому група "За майбутнє" через… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
19:20:30 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, всі бажаючі виступили? Будь ласка, підготуйтесь до голосування, запросіть народних депутатів до зали. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 (3377 – реєстраційний номер). Готові голосувати? Всі готові? Прошу підтримати та проголосувати. 19:22:13 За-260 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстраційний номер 2494) (друге читання). Доповідає голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякова Галина Миколаївна.
19:22:38 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні присутні, шановний народ України, цей законопроект давно чекає своєї черги. Законопроект спрямований на підвищення соціальних гарантій дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які перебувають під опікою чи під піклуванням. Він також уніфікує принципи призначення державної допомоги сім'ям з дітьми та також встановлює адресний підхід, про який наша держава давно мріє. Під час доопрацювання законопроекту до другого читання до комітету надійшло 143 пропозиції, з яких 36 – враховано, 13 – враховано частково, 94 – відхилено. Членами комітету була врахована, зокрема, пропозиція народних депутатів України, серед яких зміна назви, про яку наголошував Руслан Олексійович Стефанчук, Перший заступник Голови Верховної Ради. Вилучені із законопроекту норми щодо залучення непрацюючих працездатних осіб о безоплатних робіт тимчасового характеру, а також визначення поняття "прожитковий мінімум для сім'ї" залишено в редакції чинного законодавства. Законопроект передбачає збільшення розміру допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування з 2 до 2,5 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, а на дітей з інвалідністю – до 3,5 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, також соціальна допомога на догляд за особами, які досягли 80-річного віку, їм буде встановлена додаткова щомісячна оплата. Також законопроектом доручено Кабміну щорічно звітувати перед парламентом про стан виконання вказаного закону. У зв'язку з вищезазначеним прошу від комітету, комітет прийняв таке рішення, підтримати текст порівняльної таблиці в запропонованій редакції і прийняти Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстраційний номер 2494) у другому читанні та в цілому як закон. Дякую всім. І прошу всіх проголосувати за цей соціальний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, необхідне обговорення? Запишіться по фракціям, два – за, два – проти, на виступи. А, ні, вибачте, друге читання. Це я вже… Вибачте. Правка номер 1, Королевська. А хто буде наполягати? Тимошенко, і хто ще? Шахов наш. Добре. Правка номер 11, Івченко. Не наполягає. Правка номер 13, Шахов. Наполягає. Включіть, будь ласка...
19:25:13 ШАХОВ С.В. Дякую за враховані правки, було їх 5. І 10 – невраховані, тому 13-ту правку прошу поставити і підтримати залом цю правку, тому що люди не повинні працювати без оплати і не повинні бути рабами. Я прошу всю залу об'єднатися: опозицію, коаліцію, позафракційних і проголосувати за цю правку. А за ті 10 правок, Дмитро Олександрович, прошу 2 хвилини, якщо можна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 2 хвилини, будь ласка. ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. Дякую. Правку... (Не чути) 19:25:50 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Що там? Не бачу. Шановні колеги, я з простої сім'ї шахтарської. І пам'ятаю, як мої батьки працювали, і матір працювала на чотирьох роботах. І якщо б стався карантин, яким сьогодні залякали українське суспільство, і моя мама сиділа б дома, чим би вона годувала дітей? Також це стосується багатодітних родин, дітей з інвалідністю, матерів, які сьогодні не отримують навіть від чоловіків, які дременули з країни, аліментів. Люди сьогодні сидять і не отримують навіть, і немає чим нагодувати дитину, немає копійки! Ходять з протягнутою рукою по сусідах. Треба також враховувати цю ситуацію і надати від держави допомогу таким сім'ям. Я вже не говорю знову-таки за шахтарів, за пенсіонерів, які сьогодні страждають від цього, за чорнобильців та афганців. Дякую. Депутатська група "Довіра", Сергій Шахов. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування правку номер 13 Шахова. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 19:27:09 За-86 Рішення не прийнято. Правка номер 16, Павленко. Не наполягає. Шахов не буде більше наполягати, правильно? А хто ще наполягає, окрім Тимошенко? Тимошенко. 4 хвилини Тимошенко замість 12 правок і переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Тимошенко Юлія Володимирівна.
19:27:40 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я просила б, щоб ви дуже уважно прочитали цей законопроект і згадали ту норму Конституції, яка прямо забороняє погіршення стану людей в країні по відношенню до тих законів, які існують. Я хочу вам сказати, що цим законом скасовується норма, при якій розмір допомоги малозабезпеченій сім'ї не може бути меншим за 75 відсотків прожиткового мінімуму. Взагалі скасовується таке положення як прожитковий мінімум і допомога малозабезпеченим родинам вже не регламентується, а віддається на відкуп, по суті, уряду. Так не може бути, у нас мусять бути якісь гарантії чітко прописані в законі. І якщо ми зараз такі гарантії знімаємо як мінімальний прожитковий рівень і від нього обчислення всіх допомог малозабезпеченим родинам, це буде означати, що вже ніяких гарантій законом для малозабезпечених родин не передбачається. Крім того, безпідставно та необґрунтовано вилучаються наступні норми. Наприклад, що розмір допомоги на дітей із малозабезпечених сімей підвищується на 10 відсотків, а для дітей з інвалідністю – на 20. Що розмір допомоги на дітей із малозабезпечених сімей збільшується на конкретні суми, що теж є гарантією. Крім того, тут повністю проходиться по всьому закону і дуже фундаментально б'ється по всім правам малозабезпечених родин. Це означає, що ми на них будемо економити, це означає, що за рахунок малозабезпечених родин ми будемо щось і комусь виділяти, можливо по 250 мільйонів гривень на такі фонди, про які ми по суті, слава Богу, в парламенті не проголосували, які за державні гроші стають по суті приватними годівницями. Я хочу нагадати вам, що у нас є сьогодні прописані в законах дуже фундаментальні речі, які також захищають родини з дітьми. Тобто на народження дітей також мусять даватися дуже фундаментальні допомоги, а тут воно все консервується. Я можу також сказати вам, що тут у змінах до Закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" зміни у статті 1 абзацу середньомісячний сукупний доход сім`ї, обчислений у середньому за місяць, дохід усіх членів сім`ї, розрахований для призначення державної соціальної допомоги у порядку, визначеному законом, все це скасовується. Для дітей, позбавлених батьківського піклування, над якими встановлено опіку протягом 6 місяців, що передують місяцю звернення до призначення державної соціальної допомоги у порядку визначеному Кабінетом Міністрів. І так далі. Щодо сукупного доходу, він дуже суттєво збільшується за рахунок додаткових сум, які раніше не враховувалися. Тобто вся ця історія з цим законом – це наступ на права малозабезпечених родин. І тому не може бути такого, що за рахунок малозабезпечених родин ми комусь роздаємо пряники. Не треба чіпати ті гарантії, які фундаментально сьогодні закладені в законодавстві України. І по кому топчемося, по малозабезпеченим родинам? Навіщо? Такого робити не можливо. Тому ми пропонуємо не голосувати за цей закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Шановні колеги, готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, (реєстраційний номер 2494). Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 19:32:35 За-224 Рішення не прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про повернення комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання законопроект (реєстраційний номер 2494). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 19:33:18 За-246 Рішення прийнято, дякую. Шановні колеги, позачергове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ Зал засідань Верховної Ради України 13 травня 2020 року, 19 година 30 хвилин Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Але почекайте, будь ласка. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до реєстрації, тому що як зверталися до нас голови фракцій "Слуга народу" та "Голос" про проведення ще одного позачергового засідання. Зараз саме цим ми з вами і займемося. Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Готові реєструватися? Прошу реєструватися. 19:34:15 В залі зареєстровано 306 народних депутатів. Позачергове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, відповідно до статті 83 Конституції України, частини восьмої статті 19 Регламенту Верховної Ради України, ми сьогодні проводимо ще одне, друге позачергове пленарне засідання Верховної Ради України на вимогу 156 народних депутатів України. Питання, яке на нього виноситься, я, при всій повазі до колег, не зовсім розумію, тому що 17 членів Ради національної безпеки та оборони прийняли рішення щодо санкцій. Зараз це рішення чекає на Указ Президента. Є звернення народних депутатів і постанова, яку пропонують розглянути. Я не можу про це заперечувати, однак при всій повазі, це не зона відповідальності і компетенції Верховної Ради України. Але, шановні колеги, для включення до порядку денного, шановні колеги, підготуйтесь до голосування. Вам запропонований до розгляду, вам запропонований до розгляду проект Постанови про схвалення пропозицій щодо продовження строку застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Нам необхідно 226 голосів для включення цього питання до порядку денного. Прошу підтримати та проголосувати. Порядку денного сесії, сесії, да. 19:36:15 За-267 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 19:36:36 За-252 Рішення прийнято. Без обговорення? Ні, наполягають колеги. Слово для доповіді надається народному депутату України Лозинському Роману Михайловичу.
19:37:02 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, дорогі українці! Зима 2013-2014 року. Ми з вами будуємо барикади на Майдані. В той час російський "Яндекс" показує нібито заблоковані мости з лівого берега на Хрещатик, тим самим брехня, тим самим обман українців. 2015 рік, "Прикарпаттяобленерго". Російська кібератака, використовуючи Mail.ru. 2017 рік. Міністр оборони Російської Федерації чітко заявляє, що в Росії створені "інформаційні війська". І дуже правильно, що 3 роки тому, в 2017 році, були запроваджені санкції щодо півтори тисячі юридичних, фізичних осіб в соцмережах "Вконтакті" та "Однокласники", Mail.ru, які є нічим іншим, як російською зброєю в руках окупанта. 8 квітня, більше місяця тому. Пане Разумков, більше місяця тому була зареєстрована Постанова про продовження санкцій, ще задовго до рішення РНБО. Більше місяця тому ми звернулися до Служби безпеки України, і ці рішення почали готуватись. Коли завершуються санкції? Санкції завершуються через одну добу і 4 години, це час, який залишився для підпису Президента. Нам зараз в цій залі потрібно об'єднатись. 156 депутатів зі всіх фракцій та груп, крім однієї, підписали звернення, аби ми прийняли це рішення. Я дякую, що всі фракції та групи приєдналися до ініціативи нашої команди і зараз ми разом з СБУ, РНБО, всі разом повинні поставити жирну крапку в цій історії. Ми повинні забрати з рук Росії їхню кіберзброю, ми повинні продовжити санкції щодо російських соцмереж та інших російських сервісів. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Завітневичу Олександру Михайловичу.
19:39:25 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, відповідно до доручення Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 7 травня 2020 року розглянув проект Постанови Верховної Ради України про схвалення пропозицій щодо продовження строку застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (реєстраційний номер 3319) поданий народними депутатами України Лозинським та іншими. Проектом постанови пропонується схвалити та внести на розгляд РНБО України пропозиції щодо продовження строку застосування відповідних обмежувальних заходів (санкцій) до таких осіб. Прийняття цієї постанови не лише створить передумови для прийняття рішення Ради національної безпеки і оборони України про продовження строку застосування згаданих санкцій, а і сприятиме зменшенню реальних та потенційних загроз національним інтересам, інформаційній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України. Комітет з національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує Верховній Раді України прийняти проект Постанови (реєстраційний номер 3319) за основу та в цілому. Дякую за увагу та прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, необхідно обговорення, да? Запишіться, будь ласка, на виступи. Ар'єв Володимир Ігорович.
19:41:23 ГЕРАЩЕНКО І.В. Російські помийки в соціальних мережах були не тільки інформаційною зброєю. На цих сайтах рекрутували бойовиків для бойових дій проти України на окупованому Донбасі. І ми пишаємося тим, що Петро Порошенко п'ятий Президент України і наша команда закрили ці інформаційні помийки. Так само як заблокували роботу інформаційних телевізійних помийок в Україні. Ми тоді вислухали так само воплі і соплі "п'ятої колони" Кремля в цій сесійній залі. Але потім за нашим так само за нашою цією ініціативою і за нашим прикладом інші країни колишнього постсоціалістичного табору пішли цим шляхом. Що відбувається зараз? Не просто повзучий реванш, не просто побєдобесіє на телевізійних каналах "п’ятої колони" Кремля, у нас тепер Поклонська, яка мала безпосереднє відношення до арешту члена нашої фракції Ахтема Чийгоза роздає інтрев'ю, яке не просто в YouTube демонструють, а так само демонструють на телевізійних каналах, беручи звідти цитати. Це ваша відповідальність, "Слуги"! Це ваша відповідальність за те, що ви дозволяєте сьогодні телеканалу "Звезда" лазити по Майдану, російським телепомийкам демонструватися на наших телеканалах. І якщо ви говорите про те, що РНБО підписали сьогодні, прийняли таке рішення, чому Зеленський його не підписує? Тому що річниця його правління – це нівелювання всього, що робила команда п’ятого Президента України. Ви порушили ключове правило: нічого про Україну без України. Сьогодні в Берліні обговорюють Україну без України в Мінську, ось про що йдеться. Тому парламент має прийняти цю постанову авторства "Голосу" і "Європейської солідарності" і давати по руках кожному, хто сміє лізти сюди і перемагати, ми не дамо перемогти нас в цій інформаційній гібридній війні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський.
19:43:28 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Прошу передати Рахманіну слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рахманін Сергій Іванович. 19:43:34 РАХМАНІН С.І. Шановні колеги! По-перше, дуже приємно, що є речі, які об'єднують, це відбулося і в Комітеті з питань національної безпеки і оборони, де майже одноголосно комітет підтримав подовження санкцій щодо російських ресурсів, і в залі Верховної Ради, де абсолютно всі фракції, крім одної єдиної, яка цілком з зрозумілих причин цього не зробила, підтримали підписи за те, щоб скликати позачергове засідання, проголосувати за це. Щодо питання, актуальне чи неактуальне. Ви знаєте, я думаю, що якби не було ініціативи, то я не певен, що Рада національної безпеки зібралась би настільки оперативно і настільки оперативно вирішила це питання, яке насправді можна було розв'язати дуже давно. І стосовно того, має чи не має сенс ця процедура. Знаєте, те, що відбувається з російськими мережами, це питання не гігієни інформаційної – це я вам кажу як інформаційник з 30-річним стажем. Коли ми дезінфекторами миємо руки, ми час від часу нагадуємо собі, що треба дотримуватися правил гігієни. Сьогодні голосування зеленою кнопку за цю постанову – це демонстрація, скільки людей в цій залі дотримується правил інформаційної гігієни. Щиро закликаю всіх підтримати цю постанову. Дуже дякую всім, хто до цього долучився. ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич.
19:45:02 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Я дійсно дещо здивувався і зрадів, коли ви сказали, що це питання не є повноваженням Верховної Ради України і це є правдою. Потому что ситуація мені нагадує фільм "Тупой и еще тупее". Верховна Рада вже давно прийняла рішення, направила відповідний проекту указу. Це так саме як про 9 травня ми говоримо 13 травня, хоча ми збиралися 7 травня. І я дивуюсь куди ми знову хочемо влізти заради того, щоб хтось попіарився. Дивіться, у нас після того рішення 14-го року ВВП впало в 2 рази, мій колега Данило це підтвердить. І у мене виникає, зрозуміло, запитання: можливо, нам треба там знайти свої економічні прагматичні цинічні національні інтереси? А то виходить так, у нас Росія – це торгівельний, один із двох найбільших торгівельних партнерів України і по експорту і по імпорту. Так давайте визначимося. У нас санкції. Или мы воюем, или мы конфетками торгуем, я не понимаю. Петре, як там правильно буде? Тому я хочу, щоб ми поважали, в першу чергу, себе. Це, по-перше, не є питанням Верховної Ради України. По-друге, відкрийте, всі новини вже написали, що відповідний проект указу вже знаходиться в Офісі Президента. Я прошу, щоб ми поважали кожного з нас, як депутата, і щоб ми поважали інститут Верховної Ради як інститут, який виписаний в Конституції, законодавчий вищий орган, не робили з нас маріонеток, посміховисько і клоунів. Тому я за здоровий національний прагматизм в інтересах кожного українця, на каким бы языке он не говорил, і на якій би мові він не думав. А те, що ми робимо, дуристика. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Качура Олександр Анатолійович. 19:47:01 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Насправді ви знаєте, колеги, я тільки що перевірив інформацію, РНБО вже направила відповідне звернення і проект документів до Президента України. Хочу вам нагадати, що до повноважень парламенту не входить прийняття будь-яких таких постанов. Немає у нас таких повноважень. Однозначно ми підтримаємо будь-яке рішення Президента, те, яке буде, але давайте все-таки будемо голосувати законопроекти для людей, які стосуються безпосередньо кожного дня їхнього життя. Тому що от я зараз зайду в мобільний телефон, є таке VPN, і можна за 5 хвилин зайти в будь-яку соціальну мережу. Тому давайте ми, якщо будемо напрацьовувати, то будемо напрацьовувати рішення, які дозволять заблокувати соціальні мережі, які ми вважаємо інформаційно недоцільними на території нашої України, і не займатися популізмом. Тому це наш спосіб все-таки підтвердити рішення Президента, але давайте діяти тільки в межах та спосіб, передбаченим українським законодавством. Це моя принципова позиція. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Анатолійович. Бакунець Павло Андрійович.
19:48:22 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, шановний український народе! Вдаймося до історії. Скільки б не нищили високоінтелектуальний генофонд, Україна сьогодні це насамперед високоосвічені люди і найталановитіша молодь. Сьогодні наша молодь виховується і сидить в прекрасних створених український сайтах. Тому геть агресорські соцмережі з екранів комп'ютерів української молоді. Закликаю вас, народні депутати, підтримати дану постанову, підтримати розвиток національної української ідеї в головах нашої української молоді, підтримати Україну. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз переходимо до голосування за постанову. Однак, давайте не маніпулювати. Я вам з повною відповідальністю говорю про те, що матеріали членам РНБО щодо санкцій були надані задовго раніше, ніж з'явилась ініціатива приймати такі постанови в Раді. Тому переходимо… Ну, ви мені розповідаєте, члену РНБО? Ні. Ну, колеги, ну, що значить "ні"? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про схвалення пропозиції щодо продовження строку застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (реєстраційний номер 3319). Прошу підтримати та проголосувати. 19:50:32 За-248 Рішення прийнято. Шановні колеги, позачергове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 13.05.2020
| |||
