|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 15.11.2017
ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ Сесійний зал Верховної Ради України 15 листопада 2017 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:02:12 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги. Доброго ранку! Дякую. Я прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Можемо проводити реєстрацію? Будь ласка, займіть робочі місця. Шановні колеги, прошу зареєструватись. 10:03:32 Зареєстровано 355 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні день народження народного депутата Геннадія Борисовича Бобова. Привітаємо нашого колегу. (Оплески) І перед тим, як оголосити виступи 30 хвилин, я хотів би сказати логіку сьогоднішнього дня. На початку у нас традиційно стоять ратифікації. І я хотів би, щоб ми максимально змобілізувались навколо їхнього прийняття. А потім, колеги, я буду пропонувати Верховній Раді, щоб ми увійшли в один з масштабних проектів, де є багато правок. Зокрема є такий законопроект 5592-д, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій цінних паперів). Там 600 правок, і для нас був би шанс сьогодні їх пройти, щоб завтра ми могли вийти на позитивне рішення. Якщо буде така воля залу і якщо всі цю ідею підтримають, щоб ми змогли пройти правки, а в четвер вийти на прийняття рішення. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А ратифікації? ГОЛОВУЮЧИЙ. Ратифікації на початку, звичайно. Ми починаємо з ратифікацій. Я говорю швидше про період між 12:30 і 2-ю годиною, щоб ми йшли по правкам. А зараз у нас 30 хвилин для оголошення заяв, повідомлень, пропозицій народних депутатів. І я прошу провести запис тих народних депутатів, які мають повідомлення для українського народу. Будь ласка, прошу записатись. Купрієнко Олег Васильович, передає слово для виступу лідеру Радикальної партії Олега Ляшка Олегу Ляшку. Будь ласка.
10:06:00 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Я хочу вам, шановні мої дорогі українці, розказати наші вимоги до бюджету і наші пріоритети. Тому що у тому законопроекті, який вчора проголосували, ми бачимо, як хочуть поділить, але ми не бачимо пріоритетів, ми не бачимо стратегії. Що пропонує Радикальна партія? Перший пріоритет до бюджету наступного року і стратегія – це підвищення доходів українців, підвищення заробітних плат, підвищення пенсій, підвищення соціальних стандартів. Це єдина можливість вирвати Україну з бідності, із сировинної залежності. Запропонована урядом 3700 мінімальна зарплата на наступний рік – це несправедлива зарплата, тому що вона мала, тому що вона не дає людям достойно жити на цю зарплату. За оцінками Міністерства соціальної політики прожитковий мінімум у вересні був 3800 з гаком, а нам пропонуються на весь 2018 рік мінімальну зарплату 3700. Тому команда Радикальної партії пропонує мінімальну зарплату з нового 2018 року 5 тисяч гривень на місяць. Чому важливо збільшення мінімальної зарплати? Тому що мільйони людей живуть на мінімальну зарплату. А крім того, до мінімальної зарплати прив'язано зростання середньої зарплати по країні, збільшення єдиного соціального внеску до бюджету Пенсійного фонду. І, як наслідок, є можливість у цьому новому 2018 році знову піднімати пенсії для людей. Тому що, коли від мінімальної зарплати ми отримаємо нові надходження до Пенсійного фонду, ми зможемо підняти пенсію тим людям, які мають великий трудовий стаж, але в них була маленька зарплата і внаслідок цього їм мало підняли пенсію – 100 гривень, 200 гривень. Ми хочемо, щоб людям підняли пенсію в тисячу гривень плюс, 2 тисячі гривень плюс. Тому наша вимога: мінімальна зарплата – 5 тисяч гривень на місяць, мінімальна пенсія – 3 тисячі гривень на місяць із нового 2018 року. Оце наші пріоритети і наші вимоги. Другий наш пріоритет – енергомодернізація не на субсидії, а на заміну вікон, дверей, котелень, теплотрас для того, щоб люди менше платити тарифи за комуналку, для того, щоб менше споживали енергоносіїв. Третій наш пріоритет – модернізація основних фондів для того, щоб українці мали можливість працювати і заробляти. Дешеві кредити для бізнесу, нові робочі місця для українців, нові ринки внутрішній і зовнішній для української продукції, більше продавати української продукції, більше валюти приводити в Україну для того, щоб була можливість людям працювати у своїй рідній країні. Наш пріоритет – це підтримка сільського господарства, це підтримка переселенців, це оборона і безпека країни. Оце політика Радикальної партії, яку ми хочемо втілити в бюджеті нового 2018 року. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
10:09:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Долженкова.
10:09:20 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні українські громадяни! Шановні колеги! Вчора Верховна Рада України проголосувала проект Верховної Ради України щодо підтримки Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" в першому читанні. Фракція "Опозиційний блок" України як єдина фракція в цій сесійній залі, яка жодного разу, починаючи з 2014 року, не підтримувала, жодного разу не підтримувала Закон України "Про Держбюджет України", не буде його і в цей раз підтримувати. Адже цей бюджет не є бюджетом розвитку. Ви лише подивіться, жодної обгрунтовної економічної моделі розвитку країни не було запропоновано. Під бюджет, який буде голосуватися в цьому та наступному місяці, заклали просте підвищення оподаткування. Фракція "Опозиційний блок" наполягає на тому, що високі податки можуть дозволити лише заможні країни, збільшення обсягів виробництва можливо лише через зниження рівня податкового навантаження. Говорити про те, що ми вимагаємо підвищення пенсій і заробітних плат, – це просто популізм. Не може бути підвищення заробітних плат через підвищення рівня оподаткування. Фракція "Опозиційний блок" не голосуватиме за проект Закону про Державний бюджет, оскільки в ньому передбачається безпрецедентний рівень державного боргу та гарантованого державного боргу. Лише вдумайтесь, зараз ми маємо 77 мільярдів боргу, доларів мільярдів. Пропонується згідно Закону України про Держбюджет 100 мільярдів доларів. У нас ВВП 93 мільярди доларів. Куди ми йдемо? Ось це реальне обличчя економічної політики держави. Живемо в борг, щоб проїдати зазначені кошти, для того, щоб повернути борг раніше взятий, і потім приймати ще бюджет. Дохідна частина державного бюджету складає 780 мільярдів гривень. Вдумайтесь лише, 300 мільярдів гривень іде на обслуговування державного боргу. Кожна третя гривня буде повернута зовнішнім та внутрішнім кредиторам. Фракція "Опозиційний блок" не голосуватиме та інших депутатів закликає не підтримувати Закон України про Держбюджет на наступний період, тому що скорочується розмір медичної субвенції, освітньої субвенції. Ось вам перші ознаки проведених реформ. Скорочується на 3 мільярди підтримка сільської медицини в сільській місцевості. При цьому зменшення соціальних стандартів відбувається на фоні збільшення видатків на органи державної влади, на Адміністрацію Президента, Апарат Верховної Ради, Секретаріат Кабінету Міністрів України. Вдумайтесь, з 300 мільйонів до 1,5 мільярда гривень фінансується Секретаріат Кабінету Міністрів України, 11 мільярдів гривень додатково фінансування на центральні органи виконавчої влади. Це є свідченням поліцейської держави, оскільки видатки і на Міністерство внутрішніх справ збільшені, і на СБУ. Ми закликаємо не підтримувати зазначений антисоціальний… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. ДОЛЖЕНКОВ О.В. Який не має нічого спільного з розвитком, як тут говорить коаліція, це бюджет проїдання та заборгованості. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Рибака.
10:12:48 РИБАК І.П. Шановні колеги! Вчора ми підтримали в першому читанні проект Державного бюджету на 2018 рік. Цей проект якісно відрізняється від аналогічних проектів, що пропонувались на розгляд парламенту впродовж останніх років. Але є одна проблема, яка системно продовжує ігноруватись урядом і парламентом. Цією проблемою є відсутність забезпечення достатнього фінансування природоохоронної галузі через реалізацію природоохоронних заходів. Очисні споруди стічних вод, очищення викидів, створення системи роздільного збирання сміття, шкідлива дія вод в Карпатському регіоні – і це тільки мала частина екологічних проблемних питань. Позитивні приклади успішних країн показують, що кожен вкладений долар у навколишнє середовище економить для країни 2 долари на охорону здоров'я. І з цим неможливо не рахуватись. Фахівці чітко пов'язують залежність стану здоров'я населення від якісних показників навколишнього середовища. Маю надію, що пропозиції до держбюджету, висловлені Комітетом з питань екологічної політики, знайдуть свою підтримку урядом і будуть враховані, та найближчим часом ми зможемо спостерігати позитивні тенденції в природоохоронній галузі. Друге питання, яке б я хотів підняти, це питання розвитку інфраструктури гірських карпатських районів. В Чернівецькій області в Путильському, Вижницькому, Сторожинецькому районах існує потенціал розвитку, але причини, які гальмують даний розвиток, не залежить від місцевого самоврядування. Вирішення проблем дорожньої інфраструктури залежить від центральних органів влади. Вчора, під час голосування, за наполяганням нашої фракції "Блоку Петра Порошенка" у Верховній Раді було продовжено дію дорожнього експерименту, який надасть можливість додатково залучити близько 10 мільярдів гривень у наступному році від перевиконання по надходженнях до митниці для ремонту наших українських доріг. На сьогоднішній день 8,2 мільярда гривень області отримали на ремонт саме завдяки експерименту, який запровадив два роки назад за пропозицією Президента, було запроваджено в парламенті. На сьогоднішній день вирішення дорожніх проблем інфраструктури ремонту доріг поточного утримання і забезпечення якісного ремонту, відповідно доріг, залежить виключно від обласних державних адміністрацій. Адже об'єкти, які підлягають ремонту, складаються саме обласними державними адміністраціями за погодженням з Центральним органом виконавчої влади у сфері транспортної інфраструктури. Маю надію, що у 2018 році з урахуванням того, що разом ми з вами, шановні колеги, проголосували за створення дорожнього фонду і з якого 35 відсотків коштів надійде саме для ремонтну комунальних доріг, доріг місцевого значення, дороги в нашій державі стануть набагато кращими. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Галасюка.
10:15:55 ГАЛАСЮК В.В. Дорогі українці, шановні колеги! Головним завданням економічної політики має бути реальне підвищення доходів громадян. Реальне – це значить, що зростання зарплат і пенсій випереджає інфляцію, випереджає ріст цін. Тому надзвичайно правильне рішення – підняття мінімальної заробітної платні, яке домоглася команда Радикальної партії, до 3 тисяч 200 гривень. І ми наполягаємо на підвищенні мінімалки до 5 тисяч гривень, це правильний шлях розвитку економіки. Але, з іншого боку, для того, щоб був потужний економічний ефект від таких рішень, нам треба розвивати власне виробництво, інакше ці кошти просто вимиваються через імпорт і приносять абсолютно мінімальну користь для розвитку економіки. Для того, щоб підняти власне виробництво, треба припинити робити тим, чим займається сьогодні влада – імітує економічні реформи, в гонитві за зміною рейтингу Doing Business забувають про реальні умови ведення бізнесу. Пропозиції команди Радикальної партії якісно відрізняються. Промисловий пакет реформ. Перше. Це зняття бар'єрів на вхід в економіку. Це модель безкоштовного приєднання до інженерних мереж: електрика, газ, вода – всі види інженерних мереж. Так працює у Сполучених Штатах Америки, так працює в Ізраїлі. Інвестори і промисловці і так платять складову інвестиційну в тарифі, і це правильно. Не треба драти три шкури, бо ніхто не приходить не будує заводи в Україні, треба якісно змінити цю ситуацію. Прийняти законопроект 6671, який підписали представники всіх фракцій і груп парламенту без виключення. Друге. Індустріальні парки. Це можливість залучити масштабні промислові інвестиції в Україну. Це вимога щодо мінімальної заробітної платні – 11 тисяч гривень. Якщо хтось хоче створювати робочі місця з-за кордону в Україні і платити тут 3 чи 4 тисячі гривень, створюйте у себе в своїх країнах з такою зарплатою. Мінімум 11 тисяч гривень – зарплата в індустріальних парках, а в обмін на це держава запроваджує потужні інвестиційні стимули, так як це роблять Польща, Туреччина, Словаччина і інші країни. Третє. Це стратегічна ініціатива, яка сьогодні буде, до речі, розглядатися на Комітеті економічної політики. "Купуй українське – плати українцям" – це нова формула державних закупівель, за якою ті підприємства, які використовують українську сировину, енергію, працю українців, українські кредити, вони отримують перевагу на тендерах. Нам треба, щоб українські виробники вигравали конкуренцію на внутрішньому ринку в тому числі. Бо інакше як ми збираємося вигравати за кордоном, якщо самі не купуємо промислову продукцію, яка дуже часто навіть краща ніж європейська, вже не кажучи про інші характеристики. Комплексний підхід. Створити, нарешті, Експортно-кредитне агентство, закон, який ми з вами прийняли, щоб здешевити кредити. Оце є реальна підтримка українського виробника, реальний шлях підвищення доходів громадян в рази, а не на відсотки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Рудика.
10:19:15 РУДИК С.Я. Сергій Рудик, 198 виборчий округ, Черкащина, "Блок Петра Порошенка". Шановні українці! Я не буду інноваційним і знову скажу про те, що ми вчора прийняли під завісу дня, – бюджет країни в першому читанні на наступний 2018 рік. Запитайте мене, чи бувають ідеальні бюджети в країнах, які ведуть війну. І я як і кожний в цьому залі відповість вам: ні, не бувають. Але тим не менше, в цьому бюджеті крім мінімальної зарплати, про яку вже говорили, яка майже 4 тисячі гривень на сьогоднішній день становить, у нас є 122 мільярда гривень на соціальний захист населення. У нас є більше 50 мільярдів гривень на підтримку субсидій на комунальні послуги. Але навіть не це головне. Ми продовжуємо третій рік поспіль підтримувати 5 відсотків ВВП на оборону і безпеку. Вдумайтесь в ці цифри. Ми на 22 відсотки збільшили фінансування Збройних Сил нашої держави. Ми на 67 відсотків збільшили кошти, які необхідні для закупівлі техніки для наших Збройних Сил. Але навіть не це важливіше. Важливіше, що ми постійно дбаємо і будемо дбати до кінця наших днів про воїнів АТО, які всі ці роки боронять кордони нашої держави. З року в рік зростає кількість людей, які потребують поліпшення свого житла. За останні тільки два роки ми дали квартири для учасників війни, для військовослужбовців прикордонників, працівників Збройних Сил і СБУ – більше 4,5 тисяч. І в цьому році в першому читанні ми підтримали 200 мільйонів коштів для продовження цієї програми, особливо для інвалідів, які постраждали під час війни, які втратили слух, зір, для воїнів-інтернаціоналістів. Вперше за останні роки ми передбачили 25 мільйонів гривень для військовослужбовців, учасників АТО, переміщених осіб. Ми будемо постійно нарощувати цю частину нашої діяльності. Разом з тим, вчора, колеги, ми проголосували ще дуже важливий законопроект про внесення його в порядок денний, його номер 7161. Це наше спільне напрацювання за результатами об'їзду українсько-російського кордону, в якому, нагадаю, влітку взяло участь 15 народних депутатів. Ми зі співавторами, з Вікторією Сюмар і Олександром Третьяковим, пропонуємо, вдумайтесь, поставити крапку в ідіотському питанні, яке на сьогоднішній день продовжує хвилювати кожного інваліда, хто втратив під час війни і, на жаль, не тільки під час війни кінцівки. Вдумайтесь, людина втратила ногу, руку, а його періодично продовжують на всілякі комісії медичні змушувати підтвердити, що ця нога не відросла. Я сподіваюсь, що завтра ми поставимо це питання на голосування і ми отримаємо, я не знаю, всі, хто будуть в залі, за це рішення. Шановні колеги, у нас попереду багато ще роботи, перед нами друге читання і цілий місяць роботи. Давайте спільно попрацюємо для того, щоби наші Збройні Сили… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. РУДИК С.Я. …отримали належний захист і підтримку з боку і парламенту, і всього українського народу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Кіссе.
10:22:44 КІССЕ А.І. Добрый день, уважаемые коллеги, дорогие избиратели! ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попрошу, будь ласка, виступати українською мовою. КІССЕ А.І. Я сейчас прохожу курсы, вот через месяц уже буду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, на жаль, не можу, правила одні для всіх. КІССЕ А.І. Одна минута. ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина українською мовою. (Шум у залі) Одна хвилина українською мовою. Прошу. 10:23:08 КІССЕ А.І. Я благодарю, что вы даете мне возможность. В следующий раз, думаю, что после прохождения курсов української мови буду робити попитки на українській мові доповідати. Уважаемые коллеги, дорогие друзья! Есть ряд вопросов, которые судьбоносны и нашли свою реализацию в Государственном бюджете Украины. Это, прежде всего, реконструкция дорог. Особенно это касается юга Одесской области, все уже, наверное, знают про дорогу "Одесса-Рени". Докладываю, что уже более 80 процентов работ сделано. Я думаю, что эти работы будут продолжены, потому что соответствующий закон, который мы вчера приняли в первом чтении, позволяет нам это делать. Но хочу обратить внимание на еще одну судьбоносную проблему – это водообеспечение населенных пунктов. Прошу Кабинет Министров Украины взять во внимание поправки, которые касаются выделения средств на Агентство водных ресурсов для того, чтобы провести капитальный ремонт шлюзов, озеро Ялпуг… ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Ні, перепрошую, ми з вами домовилися, все українською мовою. Або ви можете продовжити українською мовою, або прошу сісти на місце. Дякую. (Шум в залі) Правила одні для всіх. Прошу. (Оплески) Я вам дякую. Прошу сісти на місце. (Шум в залі) Ні. Пане Кіссе, я прошу вас ще раз, ми… тут є можливість виступати тільки українською мовою. Ні, українською мовою всім дано. Прошу українською мовою. Десять секунд. 10:25:04 КІССЕ А.І. Українською, мабуть, болгарською, если получится. Я дуже прошу Кабінет Міністрів України урахувати фінансування озера Ялпуг, шлюзів, які на сьогодні потребують ремонту. Цена вопроса – 6,5... 6 мільйонів 500 тисяч гривень. Це, по-перше. І, по-друге, 5 мільйонів на розробку кошторисної документації для водопостачання двох районів юга Одеської області. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Запрошую до слова народного депутата Ярослава Дубневича.
10:25:48 ДУБНЕВИЧ Я.В. Доброго дня, шановна Оксана Іванівна, шановні колеги! Вчора ми з вами дали зелене світло продовження митного експерименту. Дорожня галузь отримала суттєву підтримку на 2018 рік. Пропозиція фракції "Блоку Петра Порошенка" під час голосування за проект Постанови про висновки та пропозиції до проекту Закону України "Про Держаний бюджет на 2018 рік" та законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України за основу в рекомендаціях Комітету з питань бюджету було враховано. Законопроект 7116 доповнено відповідними положеннями. Дякую колегам депутатам за підтримку і закликаю проявити таку ж солідарність завтра під час інфраструктурного дня. Нагадую про законопроекти, які планується до розгляду. Проект (6766) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері будівництва та експлуатації автомобільних доріг. Його мета: вдосконалення законодавчого врегулювання будівництва та експлуатація автомобільних доріг загального користування державного значення на умовах концесії, а також поліпшення інвестиційного клімату. Законопроект покликаний реально запустити на практиці механізм концесії на дорогах. Він чітко окреслює правила та умови для інвесторів, які з його прийняттям отримують реальні гарантії захисту своїх вкладень в українські дороги. Проект Закону 4642 про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язково страхування, відповідальності перевізника. Цей проект закону зумовлений необхідністю змін у нормативно-правовій базі з метою її адаптації до законодавства Європейського Союзу. Проект Закону 6644 про внесення змін до Закону України "Про автомобільних транспорт" (щодо дотримання учасниками ринку автомобільних вантажних перевезень норм законодавства в частині вагового та габаритного параметрів). Він спрямований на збереження автомобільних доріг від передчасного руйнування, яке викликане порушенням перевізниками встановлених вагових та габаритних норм. Комітет з питань транспорту пропонує до розгляду також проекти законів про внутрішній водний транспорт, який є альтернативним, оскільки річкова галузь гостро потребує базового закону. А також проект Закону 5261 про внесення змін до Повітряного кодексу Україна. Шановні колеги, прошу завтра підтримати розгляд зазначених проектів законів та врахувати висновки Комітету з питань транспорту під час голосування. А також користуючись нагодою, у зв'язку з тим, що мій колега Микола Люшняк передав мені слово, дякую за рішення щодо обмеження дотацій для с/г підприємств до 150 мільйонів, які вчора були прийняті також під час голосування за бюджет. Це перший крок до розвитку малого та середнього бізнесу на селі. Дякую за увагу і прошу підтримати завтра інфраструктурний день. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І запрошую до слова народного депутата Купрія.
10:28:59 КУПРІЙ В.М. Шановні колеги, всіх нас хвилює питання, як нам перемогти у війні з російською агресорською країною. В цій ситуації ми бачимо, що в нас є зараз унікальний шанс ухвалити, дійсно, патріотичний законопроект про реінтеграцію Донбасу, на який чекають всі українців. Але дуже важливо поставити ті конкретні питання і до уряду, і до діючої влади, до Президента, дати сигнал українському народу, міжнародній спільності, що ми займаємо виключно патріотичні позиції, які не ведуть до капітуляції України, які ведуть до перемоги. Партія "Укроп" нещодавно розробила так звану доктрину патріота і оприлюднила її. Покроково ми пропонуємо, як перемогти у війні, як зробити Україною нашою сильною, потужною, територіально незалежною. Але в цій ситуації, яка зараз є, ми бачимо квітне торгівля з Російською Федерацією, з агресором. Корпорація ROSHEN продовжує сплачувати мільйонні податки на території Російської Федерації. "Ленінська кузня" справно кує багатство Порошенка, наживаючись на армійських замовленнях і розкрадаючи державний бюджет. В цій ситуації безсила фактично українська дипломатія, оскільки їй Президент України надає вказівку іти на зговір з агресором, нічого не робити для того, щоби ми перемогли у війні. Ми вважаємо, що зараз настав час парламенту України втрутитись і сказати своє слово, що ми доволі не будемо терпіти цю ганебну ситуацію. Партія "Укроп", депутати від партії "Укроп" внесли поправки до законопроекту про реінтеграцію Донбасу, де ми вимагаємо всіх проголосувати за розрив дипломатичних відносин з Російською Федерацією. Так, ми вимагаємо і посилаємо цей сигнал уряду, посилаємо сигнал Президенту, але мовчати ми більше не можемо. І не тільки розрив відносин, треба денонсовувати договори про дружбу і співробітництво з Російською Федерацію. Треба вводити воєнний стан в Україні, визначати території окупованими, заявляти, що Росія є агресор. Тільки тоді ми зможемо справно захистити наші інтереси, в тому числі на міжнародній арені. А зараз виникає ситуація, у нас квітне російській бізнес, Рада Нацбезпеки і оборони, Президент, не накладають на нього санкції. І, якщо ми і виграємо, а ми виграємо міжнародні арбітражі проти Росії за завдану шкоду, не буде на що стягнення навіть накладати. Я вважаю, що в цій ситуації парламент має відреагувати і поставити крапку, ми за Україну чи проти. Я вважаю, що треба голосувати виключно за розрив відносин, і ми подивимось, як будуть відбуватись голосування і хто як проголосує. З Росією ми маємо не торгувати, не відносини, ми маємо з нею воювати і перемагати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Лозового.
10:31:58 ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. "В'єтнамський синдром" вже давно, на жаль, став реальністю для нашої країни. Вчора в моєму рідному Рівному ветеран фронту кинув гранату в поліцейського внаслідок побутового конфлікту. Але цей поліцейський теж був на фронті і теж так само герой. А чому відбуваються взагалі такі ситуації? Тому що, на жаль, сьогодні в нашій державі немає серйозної державної підтримки ветеранів, немає програми реальної соціалізації бійців. Кращі з кращих, ризикуючи життям, здоров'ям і свободою на східному фронті, вертаються часто без руки, без ноги, зі скаліченою психікою. Вертаються і вони нікому не потрібні, держава ними не займається. Кожен божий день я отримую звернення про те, що ветеран східного фронту в абсолютно всіх областях України і це типова ситуація, не може знайти роботу, не має зарплати, не знає, як прогодувати свою сім'ю. Куди він піде? Внаслідок тотальної бідності в країні зростає криміногенна обстановка. Ми всі це бачимо, кожен день читаючи страшні новини. Те, що жодна державна структура, крім Національної поліції поки що не інтегрувала серйозно в свій склад бійців-ветеранів. Внаслідок цього ми бачимо серйозне, ще більше посилення криміногенної обстановки. Кожен день ми читаємо новини про те, як бандити, відверті бандити використовують бійців у своїх розборках тільки по одній причині, ці бійці нікому не потрібні. Вони не знають, як дитину в школу зібрати, як своїм старшим батькам помогти. Тому, що він вертається і не може знайти роботу. Радикальна партія вимагає від Президента, від уряду, від всіх міністерств негайно запровадити, і це треба було робити три роки тому ще, програму соціалізації бійців. Максимально інтегрувати кращих з кращих ветеранів у свої структури. У кожному міністерстві можна знайти правильне застосування нашим бійцям-патріотам, які воювали на східному фронті. А що ми сьогодні бачимо? Вони нікому не потрібні, їх використовують бандити, їх використовують політичні аферисти такі як Саакашвілі, як Тимошенко, якої тиждень не було на роботі. І сьогодні ми бачимо знову немає, яка у робочий час літає у Женеву до олігарха Коломойського, щоб разом з ним, разом з іншими політичними авантюристами розхитати ситуації у державі, намагатись тих, хто воював на сході, сьогодні використати проти України. І вони це зможуть, якщо держава не буде займатися соціалізацією бійців, якщо держава не почує Радикальну партію, не буде розвивати національне виробництво, не дасть роботу нашим бійцям кращим з кращих. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:35:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ще два, максимум три виступи, більше ми не встигнемо… ПАПІЄВ М.М. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам даю слово і ви можете висловити своє обурення з трибуни Верховної Ради України. Будь ласка, Михайло Папієв.
10:35:22 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України" От дивіться, що відбулося і зараз. Знову ж таки Голова Верховної Ради України знову іде на порушення Регламенту, так як це було вчора під час прийняття бюджету України у першому читанні. Дивіться у нас 30 хвилин відповідно до Регламенту виділяється на виступи народних депутатів України. Лишилася 1 хвилина. Виходить так, зараз Голова Верховної Ради України каже: а я от хочу додати від себе ще 2 виступи. Немає двох виступів у мене, десятий виступ по 3 хвилини – це 30 хвилин. Що відбулося вчора? Вчора Голова Верховної Ради України зухвало порушив 157 статтю Регламенту України, яка говорить про те, що Верховна Рада України голосує за основу висновки бюджетного комітету, після цього зобов'язана Верховна Рада України проголосувати пропозиції, зауваження народних депутатів України, які є в таблиці. Від "Опозиційного блоку" у нас пропозиції були і по прожитковому мінімуму, і по мінімальній заробітній платі, і взагалі по створенню робочих місць, по відновленню виплат по догляду за дітьми віком до 3 років, підвищення виплат по народженню дитини. Я хочу нагадати всім, що у нас сьогодні депопуляція нації, у нас сьогодні найбільший рівень смертності в світі і найменша народжуваність. І пріоритетами уряду мали би бути народжуваність, створення робочих місць і фінансування найменш захищених верств населення. Саме тому я хочу показати всім оцей документ. Міністерство соціальної політики до 20 числа кожного місяця оприлюднює фактичний розмір прожиткового мінімуму. І я вам хочу прочитати, що фактичний розмір прожиткового мінімуму в цінах вересня складає 2 тисячі 515 гривень. Не тисячу 452 гривні, як платить уряд, а 2 тисячі 515. І це має бути мінімальною пенсією. Сьогодні фактично уряд не доплачує щонайменш тисячу гривень нашим пенсіонерам щомісяця. 12 мільйонів пенсіонерів, це виходить 12 мільярдів гривень. Сьогодні уряд переклав обслуговування зовнішнього боргу на наших пенсіонерів, уряд не доплачує їм пенсії, а ці пенсії йдуть Міжнародному валютному фонду і іншим фондам. Тому політична "Опозиційний блок" вимагає від Голови Верховної Ради України при прийнятті таких важливих документів дотримуватись Регламенту і не порушувати наші конституційні права на законодавчу ініціативу. Ми і далі будемо відстоювати права і інтереси громадяни України, і бажаю вам цим приєднатися до нас. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, два виступи ще. Це буде Войціцька і Фаєрмарк. Це буде заключні два виступи. Спочатку Войціцька передає слово для виступу Руслану Сидоровичу. І приготуватися Фаєрмарк.
10:38:35 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Я хочу звернутися до наших співгромадян. В Україні склалася надзвичайно небезпечна і загрозлива ситуація з дотриманням прав людини пов'язаних гарантованих Конвенцією про захист прав людини, яка є ратифікована Україною. Тисячі, десятки тисяч українців, не знайшовши правду в українських судах, звертаються до Європейського суду з прав людини. Кожного року Європейський суд з прав людини постановляє рішення по тих чи інших категоріях справ і визнає українську державу винною в порушенні прав людини, які є гарантовані конвенцією і українською Конституцією. На сьогоднішній день ситуація склалася надзвичайно загрозливою. По приблизних підрахунках, оскільки точних їх немає, українська держава заборгувала, лише вдумайтесь в цю цифру, лише справедливою сатисфакції на суму близько 30 мільярдів гривень. Місяць назад Європейським судом з прав людини було винесено рішення у справі "Бурмич проти України", де була задоволена заява 12 тисяч 143 українських заявників, де було визнано українську державу винною у невиконанні рішень національних суддів, і зобов'язано виплатити кожному з них по 2,5 тисячі євро справедливо сатисфакції. У бюджеті на 2018 рік передбачено лише 800 мільйонів гривень для виплати українцям по рішеннях Європейського суду з прав людини. Цього не вистачить навіть по одному рішенню "Бурмич проти України". Дані рішення взяті Радою Європи на посилений моніторинг. Ми падаємо в очах наших європейських колег. У зв'язку з цим, і шановний Голово Верховної Ради, прошу вважати мій виступ депутатським запитом до уряду. Ми просимо повідомити українському парламенту і українському народу, в які строки і в який час ми як держава, як уряд, як парламент, виконаємо наші зобов'язання перед українськими громадянами з приводу рішень Європейського суду з прав людини, і заплатимо ті кошти, які ми зобов'язані заплатити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Фаєрмарк передає слово для виступу Максиму Бурбаку. І на цьому ми завершуємо виступи від народних депутатів. Будь ласка, Максим Бурбак.
10:41:20 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, хотів би подякувати всім відповідальним депутатам, які вчора підтримали голосуванням, і ми направили бюджет на доопрацювання у Кабінет Міністрів. Впевнений, що такою ж кількістю ми проголосуємо за остаточний варіант державного бюджету, і він буде прийнятий не під ялинку. Тому що цим бюджетом підтримуються ті реформи, які ми розпочали цієї осені. Ми назвали цю осінь "осінню реформ", і, до речі, ми її розпочали успішно медичну реформу, реформу середньої освіти, пенсійну реформу. І можу сказати, щоб ви зараз подивилися статистику, моя рідна Чернівецька область третя в Україні по кількості перерахованих пенсій. Але я звертаюся до всіх голів фракцій, до депутатів, врешті-решт розпочати таку потрібну реформу Верховної Ради України. Тому що ми дуже багато реформуємо в виконавчій гілці влади, ми запустили реформу судової гілки влади, а врешті-решт треба розпочинати реформування нашого парламенту. Всі голови фракцій, представники секретаріатів фракцій наступного тижня в черговий раз їдуть до наших європейських партнерів для того, щоб обговорити в форматі діалогу "Жана Моне" реформу парламенту України. Тому я вважаю, що ми повинні підтримати ініціативу нашого спікера Андрія Володимировича Парубія, і завтра прошу вас поставити в порядок денний законопроект, яким передбачається реформування Верховної Ради і приведемо у відповідність кількості комітетів Верховної Ради кількостям міністерств. Наступне. Прошу завтра поставити в порядок денний і розглянути такі законопроекти, дуже потрібні нашому бізнесу для того, щоб ми розвивали бізнес і створювали нові робочі місця, законопроект розроблений Міністерством юстиції "Стоп маскі-шоу", для того, щоб заборонити вплив правоохоронних органів на наших підприємців. Наступне. Прошу завтра поставити в порядок денний і розглянути Закон про фото і відеофіксацію адміністративних правопорушень, які скоюються на наших дорогах. Треба всім об'єднатися в боротьбі за підвищення безпеки руху в Україні. Тому ще раз я звертаюся до вас всіх, до відповідальних депутатів, до голів фракцій, давайте завтра, в четвер, проголосуємо такі дуже потрібні законопроекти, а також розпочнемо реформу Верховної Ради. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, з приводу ваших звернень, які звучали під час виступів, я хочу і відреагувати на виступ Андрія Лозового. Є Андрій чи ні в залі? Я вважаю, що ми повинні підготувати спільний законопроект про підвищення відповідальності за те, що люди зберігають зброю, в тому числі і гранати, і я думаю, що це спільний законопроект має бути прийнятий, щоб рівень відповідальності був настільки високий, щоб ми цю тенденцію, яка є в нашій країні, могли зупинити. Теж хочу відреагувати на слова Максима Бурбака, я переконаний, що завтра ми повинні включити в порядок денний і проголосувати початок законодавчої реформи Верховної Ради України. І я впевнений, що завтра ми зможемо змобілізуватися і підтримати ці ініціативи. Колеги, тепер я прошу уваги і прошу всіх зайти в зал. У нас на порядку денному стоять три ратифікації і, напевно, всі розуміють, який би був великий ризик, якщо б ми кожну з цих ратифікацій не підтримали чи поставили її під ризик. Тому я з вашого дозволу, як і попереднього разу, проведу рейтингове голосування на предмет того чи є підтримка, щоб ми не ставили під ризик міжнародні наші угоди. Ми можемо не прийняти постанову або закон, але не ратифікації. І тому я прошу зайти в зал, щоб ми побачили по фракціям, який є рівень підтримки. Я прошу секретаріат Верховної Ради запросити депутатів в зал і я прошу голів фракцій максимально запросити депутатів в зал. Я поставлю на рейтингове голосування, щоб ми бачили рівень підтримки кожної з ратифікацій. Будь ласка, прошу займати робочі місця. Я прошу всіх зайти в зал, приготуватися до голосування. Шановні колеги, прошу голів фракцій змобілізувати особовий склад. І я поставлю в тій послідовності, яка є в порядку денному, на рейтингове голосування в підтримку кожної з ратифікацій. Колеги, будь ласка, займаємо робочі місця. Отже, перше, я ставлю на рейтингове голосування на предмет підтримки ратифікації проект Закону про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (0163). Колеги, це є рейтингове голосування, щоб ми бачили, чи зал готовий приймати її, чи не готовий приймати її. Отже, я прошу взяти участь в рейтинговому голосуванні і прошу проголосувати хто за те, щоб ми перейшли до розгляду цього питання. Колеги, прошу голосувати, прошу підтримати, голосуємо колеги. Прошу підтримати. Це рейтингове голосування. 10:47:16 За-168 Ми бачимо, що немає єдності по цьому питанню, дві фракції не підтримують його, і з вашого дозволу я не буду ставити його ставити. Наступне. Наступна 0164, це є проект Закону про приєднання України до Статуту Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії. Отже, 0164. Рейтингове голосування на предмет підтримки даного проекту. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Будь ласка, заходіть в зал, беріть участь в голосуванні. Прошу проголосувати, прошу підтримати рейтингове голосування. Голосуємо, колеги. 10:48:08 За-186 І наступна ратифікація – 0169. Проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року. Прошу взяти участь в рейтинговому голосуванні, прошу підтримати. Прошу проголосувати, голосуємо, колеги. 10:48:51 За-183 Колеги, таким чином… Немає такого механізму, щоб ми обговорили і не приймали рішення. Колеги, я не буду ставити ратифікації я думаю, це спільна позиція залу, я думаю, всі в залі мене підтримають. І ми переходимо до наступного питання порядку денного. Це є проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку" (від 21 березня 2018 року) (6234). Я прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Хто підтримує цю ідею, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. 10:49:50 За-113 Немає політичної волі залу до скороченої процедури, тому переходимо до розгляду за повною процедурою проекту Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку". І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського Олександра Володимировича.
10:50:15 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Доброго дня, шановні колеги. Шановний Андрію Володимировичу, шановні народні депутати! Проектом постанови пропонується провести 21 березня 2018 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України парламентські слухання на тему: "Законодавче забезпечення розвитку національної інноваційної системи України: стан та шляхи вирішення". Метою прийняття постанови є створення організаційно-правових умов для проведення парламентських слухань, необхідних для ініціювання широкого громадського обговорення стратегічних напрямів інноваційного розвитку України та законодавчого забезпечення формування національно-інноваційної системи України, визначення ключових завдань органів державної влади України, місцевого самоврядування та громадянського суспільства щодо забезпечення ефективної реалізації поставлених завдань. Прийняття Постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань на тему "Законодавче забезпечення розвитку національної інноваційної системи України: стан та шляхи вирішення" не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. Комітет з питань науки і освіти вважає і одноголосно проголосував за це, що проведення парламентських слухань сприятиме визначенню основних стратегічних напрямів формування національної інноваційної системи України та пріоритетних заходів національної інноваційної системи України, які мають бути вжиті законодавчою та виконавчою владою України, місцевим самоврядуванням з метою концентрації ресурсів і сил на забезпечення ефективного розвитку економіки держави на інноваційній основі з урахуванням кращого світового досвіду. Шановні колеги, що я хочу додати. Ми чудово розуміємо, що зараз, в умовах відтоку людського капіталу, в умовах реального скорочення витрат на вищу освіту, в тому числі, на освіту, яка пов'язана з профтехосвітою, з передачею, з пропозицією передачі технікумів і коледжів, тобто передфахової, передвищої освіти на місцевий бюджет, ми можемо і далі мати негативні наслідки щодо формування головної складової – це людський капітал. Тому залучення широкого суспільства до обговорення цієї проблеми може дати поштовх для вирішення. Давайте просто подивимося на структуру нашої виконавчої влади, у нас всі займаються: окремо освіта, окремо наука, окремо соціальні питання. Хто займається в цілому розвитком людського капіталу в Україні? От скажіть, хто з віце-прем'єр-міністрів займається цим питанням? Ніхто не займається цим питанням. Тому, я думаю, що ті пропозиції, якраз які будуть створені під час цього обговорення, повинні, в тому числі, дати рекомендації про зміни відповідної структури в Кабінеті Міністрів України. Якщо ми і далі будемо допускати, що кількість населення України буде скорочуватися, якщо ми й надалі будемо допускати велику міграцію нашої молоді, молоді, які закінчують школи, міграцію до Польщі, до інших країн, ми будемо мати реально великі проблеми, тому що навіть формування бюджету, наявність відповідних коштів не буде приводити до збільшення відповідного капіталу. Тому, шановні колеги, враховуючи викладене вище, прошу підтримати проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 6234) від 24.03.2017 року про проведення парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку" 21 березня 2018 року. Розуміючи, що у нас ще нема необхідної кількості народних депутатів, я просто хочу звернути увагу, що неголосування або невідповідне голосування за проект постанови ще раз буде показувати суспільству, що для Верховної Ради України розвиток людського капіталу не є обов'язковим, не є пріоритетною задачею, тому прошу, якщо хтось не прийшов – ще раз почути цей заклик, повернутися в зал і проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лишайтесь на трибуні, Олександр Володимирович, в нас ще 3 хвилини на запитання. Так, прошу провести запис на запитання. Марченко, будь ласка.
10:55:13 МАРЧЕНКО О.О. Передаю слово депутату Іллєнко.
10:55:16 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Безумовно, треба підтримати проведення парламентських слухань на цю тему і, напевно, дійсно нам треба всерйоз попрацювати для того, щоби зібрати експертів, зібрати тих, хто, власне, має суттєві думки з цього приводу. Тому що нам необхідно зараз працювати над збільшенням інноваційності нашої економіки, нашого суспільства загалом. Бо, ну, така ситуація, що сьогодні Україну перетворюють на абсолютний сировинний придаток і на джерело постачання робочої сили, і все. Тобто якщо так буде, то у нас дуже сумне майбутнє, нам треба це змінювати. І, власне, питання полягає в тому до доповідача, як ви вважаєте, що необхідно зробити для того, щоби припинити сповзання України на роль абсолютно периферійної сировинної колонії, яку сьогодні нам, очевидно, багато хто готує і ззовні, і всередині, на жаль, нашої країни.
10:56:18 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую за запитання. Дякую за підтримку. Я хочу сказати, що, на жаль, формування і збалансований розвиток людського капіталу в цілому по території України і взагалі по Україні не сформований. Нема ні стратегії, нема ні бачення того, як це робити. Більш того, на мій погляд, в Кабінеті Міністрів України нема структури, нема відповідального, нема віце-прем’єр-міністра, який би відповідав за цю складову. Ми всі чудово розуміємо, що головною складовою розвитку інноваційної складової України є людський капітал. Там, де створюються стартапи, там, де створюються нові знання, та країна є передовою. Ми можемо бачити це по Сполученим Штатам. Там, де створюється нове знання, все інше – створення технологій, створення матеріального виробництва і так далі – це вторинне. Тому ми повинні в першу чергу зрозуміти, як залишати людський капітал на теренах України і як дати можливість молодим людям мати доступ до відповідних фінансових ресурсів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам. Від "Народного фронту", будь ласка, Кремінь Тарас Дмитрович. Включіть мікрофон.
10:57:25 КРЕМІНЬ Т.Д. Тарас Кремінь, "Народний фронт". Я хочу подякувати Олександру Співаковському за ініціативу просування ідеї в Україні концепції розвитку людського потенціалу на прикладі прийняття рішення Херсонською обласною радою відповідного рішення. За результатами наших поїздок до Луганської, Донецької областей ми побачили, наскільки важливим є розвиток людського капіталу, наскільки є формування консолідуючих факторів, які допомагають, крім іншого, об'єднувати людей проти російської агресії. Скажіть, будь ласка, Олександр Володимирович, які ви бачите перспективи розвитку законодавчих ініціатив стосовно розвитку людського капіталу, який би об'єднав не тільки схід країни, але й всю державу? Дякую.
10:58:16 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую за запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку. Барна, включіть мікрофон. Олег Степанович, будь ласка. СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Так… чи відповідати? Було ж питання, я можу відповісти. Тарас Дмитрович, було запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте. Перепрошую. Хай Олександр Володимирович дасть відповідь, а потім, пане Олег, я дав вам обов'язково слово для запитання. Будь ласка.
10:58:36 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановний Тарас Дмитрович, я хочу сказати, що тільки диверсифікація джерел находження коштів на ринок освітніх послуг може змінити цю ситуацію. Тільки кошти платників державного бюджету не може змінити цієї ситуації. Ми бачимо це, в тому числі по прийняттю в першому читанні бюджету України. Але кошти прийдуть на ринок освітніх послуг, в тому числі від інвесторів, в тому випадку, коли ринок освітніх послуг буде відкриватись. Тому ви знаєте, зараз готуємо серйозні пропозиції щодо доповнень до Закону про вищу освіту, де замість командно-адміністративної системи буде введена корпоративна система управління, де замість фінансування будівель, споруд, штатного розпису буде фінансуватись студент, який буде там навчатись, де замість відсутності системи освітніх вимірювань на ринку ми вводимо тотальну і системну систему вимірювання тих послуг, які здійснюються на ринку освітніх послуг. Це буде залучати інвесторів і приводити великі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олег, будь ласка.
10:59:51 БАРНА О.С. Передаю слово колезі Споришу Івану.
10:59:55 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, 15 округ Вінниччина. Ну, насамперед я хочу, дійсно, подякувати Співаковському, що це, дійсно, питання інноваційної системи України, це перспектива, і ми повинні його розглядати. Але моє запитання полягає в слідуючому. Дійсно, як ви вже сказали, що цей досвід ми будем приміняти з інших країн. То я би хотів би… З яких саме країн? І де такий передовий досвід є, де ми могли прийняти у даних парламентських слуханнях? Дякую.
11:00:36 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую за запитання. Зразу хочу сказати. Для того і проводяться парламентські слухання, щоб не було монополії на ту чи іншу точку зору, в тому числі мою чи комітета, чи когось іншого. Якраз наша задача – залучити відповідне коло експертів… Ви знаєте, що Комітет з питань науки і освіти сповідують формулу відкритого доступу, створення відповідного майданчику для обміну думок. Тому ми будемо залучати експертів, в тому числі із європейських структур, залучати наших колег з Європейської комісії, з посольства Сполучених Штатів, з Німеччини і так далі, для того, щоб якраз запропонувати стратегію розвитку. В першу чергу ключовий момент той, що я бачу, ми повинні вирішити проблему. Як ми зможемо залишати людський капітал, молодий людський капітал, талановитий людський капітал, залишатись тут і створити додаткову вартість для України? Якщо люди, молоді люди будуть і подалі виїжджати з України – все, ми будемо дійсно придатком до світової економіки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую вам за доповідь, Олександр Володимирович. Час на запитання вичерпаний. І я прошу провести запис на виступи від фракцій і груп парламенту. Прошу взяти участь в записі. Від "Самопомочі" Діденко Ігор Анатолійович.
11:02:24 ДІДЕНКО І.А. Передаю слово Олексію Скрипнику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Олексій.
11:02:30 СКРИПНИК О.О. Доброго дня, шановні колеги! Ну, безумовно, тут нема що обговорювати, слухання потрібні. Це навіть не питання до такого широкого обговорення по процедурі. Але, я не знаю, чи ви пам'ятаєте, а це не перше у нас слухання, яке пропонується на цю тему. Перед тим був дуже великий "хорал" у нас в академії наук стосовно проведення інноваційного розвитку академії наук. І ми весь час говоримо, питаємо, а чому в Україні так слабо з інноваціями? І мені здається, що, власне, ці слухання покажуть нам одну дуже парадоксальну річ. Яка полягає в тому, що при достатньо високому розвитку науки в Україні і одночасно дуже слабенькій підтримці, а у нас в наступний бюджет закладено всього 0,67 процентів від ВВП на науку, ми одночасно маємо практично нульові результати в інноваційній діяльності. Це при тому, що дуже велика кількість відкриттів, які стали "вибухами інноваційними", такими, наприклад, як світлодіоди, такими як акумулятори. Багато речей були створені, про те, що ми навіть не знаємо, наукові винаходи у нас в Україні. Чого ж нема? Відповідь насправді є дуже проста: у нас немає поєднання бізнесу і науки, тому що інновації – це завжди стик. А ми говоримо з вами завжди тільки з одної сторони – з сторони науки, забуваючи про те, що інновації – це не тільки університети, це не тільки людський капітал, це не тільки наукові відкриття, але це і так само, наскільки бізнес готовий взяти ризики і перетворити ці винаходи у реальні інноваційні результати. Тому я вважаю, що такі слухання дуже потрібні, їх треба проводити і ставити, власне, запрошувати на них не тільки наукову складову, не тільки науковців з Академії наук, з університетів, але так само тих бізнесменів, тих, хто запускає стартапи, тих, хто запускає величезні проекти в ІТ по всьому світу. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
11:04:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Креміня.
11:04:51 КРЕМІНЬ Т.Д. Однозначно, "Народний фронт" буде підтримувати проект Постанови про проведення парламентських слухань, але я хотів би зосередити увагу наших колег на кількох аспектах, які є принципово важливими, особливо напередодні прийняття Державного бюджету на 2018 рік. Ми сьогодні зосередили свою увагу на розвитку загальної середньої освіти. І те, що 1 вересня 18-го року стартує нова українська школа, яка викликала величезний резонанс в українському суспільстві і не тільки, це великий позитив, ми даємо величезний поштовх для відродження педагогічної професії, для оновлення і модернізації загальної середньої освіти, для відновлення кращих педагогічних українських традицій. Але у той же час інновації – це не тільки загальна середня освіта, це і дошкілля, ми маємо сьогодні величезні черги у дитячих садочках, проблеми із педагогічним колективом, це і позашкілля і, звичайно, те, що стоїть на порядку денному, це фінансування вищих навчальних закладів першого-другого рівня акредитації, мається на увазі коледжі і технікуми. Ми не можемо сьогодні йти від цієї проблеми, ми однозначно повинні її вирішувати. І, власне, ми повинні допомогти нашим колегам, які готують робітничі кадри, які забезпечують наше виробництво професійними спеціалістами, великими перспективами. Бо інновації – це в першу чергу люди, які виробляють технології, які дають поштовх, які дають нові ідеї. І в часи четвертої науково-технічної революції, які значно випереджають всі європейські і світові держави, ми повинні розуміти, що тільки інвестиціями ми зможемо вирвати українську науку, українську освіту із безвісті. Тому, вважаю, що не тільки парламентськими слуханнями, а й підтримкою тих законодавчих ініціатив від нашого комітету на підтримку коледжів і технікумів ми зможемо дати відповідь суспільству. Дякую. "Народний фронт" – за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Німченка. Прошу, народний депутат Шурма.
11:06:59 ШУРМА І.М. Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Шановні колеги! Шановні громадяни України! Зараз розглядається дуже важливе для України питання це питання заслуховування теми національної інноваційної системи "Стан законодавчого забезпечення і розвитку". Питання науки, питання розуму і мудрості нації залежить від того чи держава приділяє увагу вихованню нового покоління. Я щиро вдячний колезі Співаковському, який намагається на сьогоднішній день змінити ситуацію в освіті і ті парламентські слухання є передусім, в першу чергу для тих, хто хотів би послухати людей, людей, які займаються наукою, людей, які займаються професійною освітою і прийняти ті рішення управлінські, від яких Україна буде тільки вигравати. Що ми маємо… Чи потрібні такі парламентські слухання? Однозначно. Чи будуть вони проведені? Та, яка є на сьогоднішній день кількість депутатів в залі, ми видається, що ця постанова голосів не набере. І дуже прикро, що перша частина сьогоднішнього дня, яка стосувалася ратифікації міжнародних угод, а це є престиж і імідж України, сьогодні в рейтингових голосуваннях не набрали навіть 200 голосів. Сьогодні за міжнародний імідж переживає не тільки правляча коаліція, але і опозиція, недивлячись на те, що сьогодні Закону про опозицію немає. І що ми маємо? Ми маємо виступ головуючого, що дані питання не мають підтримки. Ні! Людей в залі немає. Подивіться зараз, коаліція 226 голосів. В залі є, хто підтримує сьогодні парламентські слухання по освіті? Напевно, ні. А є про що говорити на парламентських слуханнях? Є. Давайте подивимося, як фінансується сьогодні Академія педагогічних наук. З року в рік іде скорочення фінансування установи, яка предметно займається наукою. І ми тепер говоримо про інновації в той час як вершина оцього айсбергу в педагогіці, Академія педагогічних наук, хронічно потерпає від недофінансування. Сьогодні нікого не цікавить питання міграції молоді. А молодь буде виїжджати з України. Що лишиться в Україні? Ми самі прекрасно розуміємо, безрозумних, мудрих людей, які хочуть працювати тут, і робити державу сильною, ми нічого не зробимо. На превеликий жаль, я звертаюся до громадян України. Подивіться, що робиться в парламенті у середу і в п'ятницю. Не ходять депутати на роботу, не голосують, я вже не кажу, що за закони України, за міжнародний імідж України ніхто не хоче думати. Цей парламент себе вичерпав, і він повинен припиняти свої повноваження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошу до слова народного депутата Галасюка.
11:10:13 ГАЛАСЮК В.В. Шановна пані головуюча, шановні колеги. Інновації – це те, що розвивається, коли для них існують правильні і привабливі умови. Ті країни, які такі умови створюють, вони стають осередком науки, інновацій, розвитку промисловості і багатства. Ті країни, які цього не роблять, вони спеціалізуються, на жаль, як сьогодні Україна на експорті сировини, на експорті талантів робочих рук і на набиранні закордонних кредитів, і на вічній залежності і бідності населення. Нам потрібно докорінно це змінювати. Щоб це змінити, треба міняти правила гри. Давайте подивимося на дуже конкретні речі. Вже понад рік в парламенті знаходиться розглянутий, підготовлений до другого читання нашим Комітетом промполітики і підприємництва законопроект про технологічні парки, який і був підготовлений Міністерством освіти і науки ще попереднього уряду, уявіть собі. Цей законопроект знімає бар'єри в співпраці університетів і корпоративного сектору економіки, тобто це те, що несе реальну практику в розвиток інновацій, і це парламент досі не розглянув і не прийняв. Я ще раз звертаюсь принагідно до керівництва парламенту, прошу поставити цей законопроект в пріоритет. Друге. Надзвичайно важливе бюджетне фінансування в сфері інновацій. Подивіться проект бюджету на 2018 рік, на Фонд розвитку інновацій – 50 мільйонів гривень. 50 мільйонів гривень, звісно, це краще, ніж нічого, але це абсолютно недостатньо в порівнянні з тим, що має виділятись на інновації, бо тільки відсотків по державному боргу ми платимо 130 мільярдів гривень на рік, а на інновації 50 мільйонів гривень. То зрозуміло, що таким підходом влада консервує за Україною роль сировинної колонії і постачальника талановитих кадрів в інші країни, сьогодні, на жаль, Україна є донором талантів і донором сировини. Третє. Це податкове законодавство, щоби інновації не тільки створювались в Україні, а тут залишалися, щоб тут сплачувались податки, нам треба створити для них умови. Тому законодавство про індустріальні парки, яке підготовлено вже і прийнято в першому читанні і готове практично до прийняття в цілому, воно передбачає спеціальний податковий режим для нових виробництв, для науково-дослідницьких центрів, що надзвичайно важливо і для діяльності в сфері інформаційних технологій. Нам треба зробити, щоб інновації залишались в Україні і тут працювали, на благо нашої економіки і наших громадян. Четверте. Безумовно, треба зупинити свавілля силових структур, яке відбувається сьогодні в країні, в тому числі і по відношенню до високотехнологічних компаній, має бути сила закону, а не закон сили в Україні. П'яте. Треба комплексно підійти до реформування Національної академії наук, жодним чином не дати її знищити, але й не дати законсервувати в існуючому вигляді. Наша команда Радикальної партії звернулась до Прем'єр-міністра з ініціативою комплексної міжфракційної парламентської групи щодо реформування української науки і, зокрема… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Барну.
11:13:49 БАРНА О.С. Слава Ісусу Хресту! Національна система освіти є досить визначальною і досить передовою, і ми знаємо, що вона дає непогані результати. Але поряд з тим ми не повинні зупинятися на досягнутому. Так система освіти в Україні в деякій мірі перевищує Болонську, європейську, яку так дехто хвалив. Але поряд з тим нам треба створити нову систему освіти, котра була більше витребувана сьогоденню, бізнесу, економіку і самому суспільству. А тому, очевидно, нам потрібно звернути більше уваги на формування, так званої, додаткової вартості знань студентів, які прийшли навчатися в університети, де в багатьох лекції читають ще по програмах і матеріалах радянських часів. Особливо це стосується навчання по передових технологіях, інформаційних системах чи нанотехнологіях. Так, нам треба повернути навчання спеціалістів всіх рівні, зокрема, від училищ, коледжів до університетів за участю тих, кому будуть витребувані ці спеціальності, а не так, щоб ставити галочку, що пройшли години і відчитали лекції. Бо, кому потрібен випускник училища механізаторів, який вчився на "Ниві" чи на комбайні, чи на тракторі "Т-150", які ніде не використовуються в сільському господарстві? Очевидно, нам треба зараз більше повернутися до бізнесу, до передових технологій і до тих, хто дійсно став Україні взірцем розвитку економічного і долучати їх до навчального процесу, бо саме в першу чергу вони зацікавлені у випуску і навчанні висококласних спеціалістів, і вони готові вкладати в це гроші. Але поряд з тим нам треба звернути увагу і на формування здорової нації, нації, де студенти і випускники шкіл будуть не хворіти, будуть не інвалідами, а будуть далі продовжувати розбудовувати країну, починаючи від здорового способу життя, починаючи від обов'язкового харчування в школах. Нам треба звернути особливу увагу на військово-патріотичне виховання, бо в що варто вкладати гроші, в науку, коли після університету за гроші народні, державні ми будемо виховувати сепаратистів на сході. І третій момент. Я закликаю всіх вас, 19 листопада у місті Чорткові пройдеться перезахоронення патріотів – 60, які були розстріляні нацистами у 1942 році. Серед розстріляних був отець Павло Ветвицький, священик Україно-Греко-Католицької Церкви, який був розстріляний за те фашистами, що він переховував і переправляв за кордон єврейські родини, ховаючи від розправи фашистів. Даний факт є черговим підтвердженням того, що українські націоналісти, українські патріоти боролись і поклали свою жертовність як інтелігенція, так і священики за визволення нашої землі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ні. Дякую. БАРНА О.С. Я прошу 10 секунд завершити. ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, завершуйте. БАРНА О.С. І це повністю спростовує факти деяких і українофобів, і шовіністів як в Україні, так і поза її межами. Запрошую всіх віддати останню шану патріотам. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Олексія Рябчина.
11:17:27 РЯБЧИН О.М. Олексій Рябчин, фракція "Батьківщина", Донеччина. Дійсно, дуже прикро, коли у нас є можливість поспілкуватися про інновації, про розвиток науки, освіти, про створення нових робочих місць висококваліфікованих, у нас недостатньо є голосів для прийняття цієї постанови, і ми робимо її по повній процедурі. І це взагалі не є пріоритетом для держави. Наприклад, в країнах Європи, я навчався у Великобританії із спеціальності інноваційний розвиток. До Великобританії, наприклад, такі країни як Корея, як Південна Африка, як Бразилія, як країни Європейського Союзу надсилають своїх студентів, надсилають молодь, вони їм оплачують з державного бюджету по системі "Один плюс три" рік магістратури, три роки аспірантури, для того, щоб ці люди після того, як вони отримали найкращі знання в світі, повернулися в свою країну і працювали на державу. У нас, на жаль, ми бачимо, що під Кабінет Міністрів виходять освітяни, виходить професура, виходять науковці не того, щоб вони попросили якусь прибавку до своїх заробітних плат. Вони просто вимагають своє, вони вимагають гідне ставлення до цього. І якщо ми звикли до протестів шахтарів, які стучать касками, то звикати до протестів освітян і науковців, коли високоповажна сивовласа професура, просто їм соромно там находитися, і мені також соромно було находитися з тим і просити уряд, умовляти їм просто виділити ті копійки, які вони заслуговують. В України є ще дуже гарний потенціал для того, щоб робити інноваційний розвиток, і ми можемо встигнути, можна сказати, в останній вагон технологічного розвитку в низьковуглецевих технологіях. Це та річ, яка зараз розвивається в усьому світі, зелені робочі місця розвиваються якнайбільший сектор у світі. Я тільки що повернувся з кліматичних переговорів у Бонні, де спілкувався з дуже великою кількістю державних делегацій, які інвестують у зелений розвиток, у створення зелених робочих місць, у розвиток сектору електромобілів, наприклад. У нас є дуже багато авторських колективів, які намагаються здешевшати електромобілі для України, створити тут індустрію у нас одні з найкращих покладів літію для створення акумуляторних батарей, і у нас в Європі йде в усій дискусія про те, що є засилля китайського виробника акумуляторів, і вони не хочуть, щоб Європа була залежна від цих технологій. І ми пропонуємо їм українські літій, але для цього треба створювати відповідні інвестиційні умови для того, щоб сюди приходили створювали робочі місця, створювали проривні технології. Те ж саме у відновлювальних джерелах енергії, те ж саме в енергозбереженні. Однак, на жаль, у нас уряд інвестує 60 мільярдів субсидій і тільки 600 мільйонів в енергозбереження. Де інвестуються в енергозбереження, там є дуже велика додаткова вартість, мультиплікаційний ефект. І навіть громадськість створює кампанію, один відсоток від бюджету, щоб вона була спрямована на енергоефективність, яку фракція "Батьківщина" повністю підтримує і я як голова відповідного підкомітету. У нас є дуже багато перспектив, однак, на жаль, перспектива не знаю енергетичного… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд. РЯБЧИН О.М. Перспективи енергетичного міністерства – це пережити зиму, а не створити умови для інноваційного розвитку. Тому дуже жаль, що питання інновації не є пріоритетом того бюджету і тої влади, яка зараз у нас є. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершили обговорення від депутатських фракцій і тепер переходимо до обговорення від народних депутатів. Прошу народних депутатів зголоситися і записатися для участі в обговоренні. Прошу провести запис. Запрошую до слова народного депутата Борислава Березу.
11:21:43 БЕРЕЗА Б.Ю. Згідно сьогоднішньої реєстрації в залі 355 депутатів. Згідно останньому голосуванню рейтинговому в залі 186 депутатів. Якщо ви зараз подивитесь, десь під сто. Чи можна далі проводити голосування? Чи імітація це чи робота? Якщо немає партійної дисципліни, якщо для більшості присутніх у залі це робота, а для інших, кого немає в залі, це, мабуть, відпустка, то, може, сьогодні треба закривати засідання? І треба казати відверто нашим виборцям, що зараз в залі знаходяться ті депутати, які хочуть працювати. Виключенням є виключно ті, хто зараз у відрядженнях у ПАРЄ, ОБСЄ та інших офіційних відрядженнях. Інші, вибачте, прогулюють. Якщо ви з цим погоджуєтесь, ну, це ваше право. Якщо керівники фракцій… Якщо керівники фракцій не можуть зробити нічого зі своїми підлеглими, то це анархія, яка зараз захлистає цей парламент. Пане Парубій, я звертаюсь до вас: ви бачите, немає людей, треба закривати засідання. Дякую, але більше казати про це неможливо! До побачення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Бондаря.
11:23:05 БОНДАР М.Л. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, слово Креміню Тарасу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, народний депутат Кремінь.
11:23:13 КРЕМІНЬ Т.Д. "Народний фронт" – відповідальна політична сила, тому у повному складі будемо підтримувати проект Постанови про парламентські слухання. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Рябчина.
11:23:28 РЯБЧИН О.М. Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. На жаль, не вистачило часу мені минулого виступу довести дуже важливу інформацію. Ми хочемо бути інноваційною країною в плані енергоефективності, енергозбереження, відновлювальних джерел енергії, однак, на жаль, у нас є ситуація, коли Національна комісія з питань регулювання енергетики та комунальних послуг – НКРЕКП, яка очолювана паном Вовком, який призначений Президентом, на жаль, за тиждень вона втратить повноваження. Тому що в них буде черговий раунд ротації і вони стануть нелегітимними, тому що вони не мають права приймати жодного рішення. Зараз вони штампували ці рішення як, як, знаєте, такий скажений принтер, робили дуже багато речей, які півроку ніхто не може нічого змінити. Верховна Рада проголосувала з третьої спроби своїх кандидатів на виборщиків так званих – тих людей, які будуть обирати нових членів регулятора. Кабінет Міністрів призначив свого члена. На жаль, Президент двох своїх людей не подав. І ми розуміємо, що це відповідальність повністю лежить на владі, на Президенті. І те, що регулятор не буде працювати, це просто ганьба. Я можу сказати, що дуже багато інвесторів, "зелених" інвесторів приходять і кажуть: ми побудували в Україні вітрові станції, ми побудували сонячні станції, ми зробили це, ми вклали дуже велику кількість інвестицій, тому що ми в вас повірили, що ви будете виконувати свої зобов'язання. А зараз комісія не має можливості зібратися і призначити їм "зелений" тариф для того, чому вони при йшли – для того, щоб давати Україні "зелену" енергію. І оце ганьба, коли ми можемо казати про будь-які інноваційні круглі столи, інноваційні слухання, а коли влада просто не виконує свої зобов'язання, які вона повинна зробити. Інвестори зробили все – залучили фінансування, привлекли страхування, привлекли сюди іноземні гроші, які вони пробуду вали тут, створили робочі місця, дали заробітну плату українцям. Вони зробили все, але вони не можуть зараз отримати розчерк пера від НКРЕКП для того, щоб вони отримали кошти, які їм полагається, по тому, що вони виконали свої зобов'язання. Тому ми можемо з вами довго обговорювати інноваційний розвиток, ми можемо обговорювати дуже багато чого і хто, і як буде голосувати. На жаль, реальність в Україні інакша. Я вимагаю від НКРЕКП якомога швидше зібратися, призначити "зелений" тариф для всіх інвесторів, які вже це зробили. І я вимагаю від Президента призначити своїх членів на виборщиків регулятора для того, щоб ми не підвішували енергетику, ще півроку вона була взагалі без регулювання, це ганьба. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Солов'я.
11:25:58 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги, шановний український народ, здавалось би, що ми обговорюємо сьогодні пересічне питання, на перший погляд, але воно абсолютно не пересічне, і на моє глибоке переконання, воно носить стратегічний характер для розвитку будь-якої країни. Це питання інновацій. Я вам назву декілька цифр для прикладу. Активи 100 самих багатих українців, в які входить і Ахметов, і Пінчук, і Коломойський, рівняються всього-на-всього 6 відсоткам акцій компанії Apple. Це питання інновацій, це питання інтелекту. Тільки та країна, яка в себе концентрує інтелект і інновації, має право на свій розвиток. Чи має Україна шанси в цій конкурентній боротьбі? Абсолютно, тому що кращим економістом світу за версією журналу "Forbes" є українець Роман Шеремета, до речі, який закінчував фізико-технічний ліцей, який я також мав за честь закінчувати. Для прикладу, засновниками компанії PayPal є Макс Левчин, це виходець з України. Для прикладу, Ян Кум – засновник компанії WhatsApp, якою користуються більшість народних депутатів, також є виходцем з України; і багато-багато українців, які сьогодні є лідерами інновацій в цілому світі. Тому Україна має абсолютно всі шанси бути лідером інновацій не тільки в Європі, але й в цілому світі. Але звичайно, що базою для цього повинна стати українська освіта. Давайте подивимось, кого сьогодні готують українські вузи: юристи, економісти, бухгалтера. 80 відсотків студентів, абітурієнтів навчаються саме на цих професіях, при цьому закінчуючи вузи, знаходяться коло розбитого корита. Тому треба чітко і відверто сказати, що вища освіта сьогодні в Україні, вона абсолютно деадаптована до тих викликів, які сьогодні потребує бізнес і інновації. Тому, коли ми говоримо про інновації, то в першу чергу нам треба вести розмову про зміну системи вищої освіти, вона повинна бути чітко адаптована до тих викликів, які сьогодні є в світі. А те, що українська нація і український студент, і українська молодь готова бути абсолютно конкурентною в сьогоднішньому глобальному світі, в мене сумнівів немає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошу до слова народного депутата Гусака.
11:28:55 ГУСАК В.Г. Шановні колеги, я взагалі-то хотів звернутися до Голови парламенту, але, на жаль, Андрій Володимирович зараз пішов, мабуть, загальний настрій невідвідання засідань та відмова від роботи передався йому. Але хотів би звернути увагу на таке. Останнє рейтингове голосування по ратифікації показало, що "за" висловилося, проголосували 183 депутати. Причому "за" проголосували усі фракції і частина позафракційних. Тобто всі фракції підтримували рішення, але в залі було не більше 183 людей, бо не було жодного голоса "проти" і не було жодного хто утримався. Тобто очевидно, що сьогодні засідання Верховної Ради України неправомочне, бо 226 депутатів в залі і близько немає. І логічним наступним кроком було б взагалі рейтингове голосування про можливість продовження роботи Верховної Ради України сьогодні. Але Андрій Володимирович цього не зробив. Він, коли це не робить, він посилається на результати ранкової реєстрації. Але було вже багато випадків, коли, незважаючи на результати реєстрації, Голова парламенту ставив питання про те, чи можливо продовжувати роботу Верховної Ради, і якщо голосів не було, закривав засідання. Таким чином усі ратифікації було знято з порядку денного. І мені, наприклад, незрозуміло, чому Голова парламенту так не любить питання про інновації. Бо очевидно, що зараз ця постанова про проведення парламентських слухань також не набере 226 голосів. Їх фізично немає, немає навіть 150 голосів. І взагалі-то, шановні колеги, це не робота. Якщо у нас є коаліція так звана, то треба ж ходити на роботу не тільки, коли ділять гроші і приймається бюджет. Тому ми закликаємо керівництво Верховної Ради України бути послідовними і дотримуватись Регламенту Верховної Ради України, а депутатів від так званої коаліції ходити на роботу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Романову.
11:31:44 РОМАНОВА А.А. Шановні колеги! Безперечно, Україна, це сьогодні країна, яка є постачальною базою своїх талановитих найкращих представників для таких країн, як Польща, для всього світу. І якщо, наприклад, 10 років тому або в дев'яності роки трудова міграція у нас була представлена робітничими професіями, то, на жаль, на сьогодні ми бачимо масовий відтік "мізків", найбільш талановитої частини нашого населення, найбільш працьовитої. І це, як правило, молодь. Що нам треба зробити для того, щоб креативна, активна молодь залишалась в Україні? Звичайно, це створити всі умови для конкурентної заробітної плати. Захистити перше робоче місце і зробити так, щоб у нашої молоді було своє житло. Це, здавалось би, зовсім приземлені речі, але ніщо так не впливає на бажання молодої людини залишитись в рідній країні і тут працювати, як своє житло. Якщо взяти дослідження, то лише 40 відсотків представників молоді, це люди до 35 років, мають своє власне житло. І навіть зараз ця тенденція все зменшується і зменшується. Тому я ще раз хочу наголосити, що проведення парламентських слухань, звісно, необхідне. І сьогодні навіть будуть парламентські слухання про розбудову молодіжної політики, я всіх при нагоді запрошую. Але при підготовці бюджету на наступний рік ми як депутати маємо зробити конкретні дієві кроки, а це закласти більше коштів на фонд молодіжного будівництва, тобто зробити якісь абсолютно приземлені речі. Крім того, треба допомагати підприємцям, особливо малого, середнього бізнесу робити стартапи, зробити податкові канікули, припинити тиск на бізнес шляхом перевірок і створити систему кредитів, здешевлених кредитів, безвідсоткових кредитів молоді на інноваційні стартапи. Ось це абсолютно дієві кроки. А зараз я пропоную всьому залу консолідуватися і проголосувати за цю постанову, за проведення парламентських слухань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І запрошую до слова народного депутата Долженкова, це буде останній виступ. Дякую.
11:34:21 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, шановні громадяни України! Я, звичайно, розумію необхідність проведення парламентських слухань на таку актуальну тему, але це буде просто говорильня, ну давайте відверті одним будьмо. Який рівень фінансування вітчизняної науки? Незначний. Чому зараз представник "Самопомочі" сказала про те, що в 90-і роки була лише трудова міграція? А тому що Радянський Союз свого часу, нехай він не був не був ідеальний, нехай в ньому були перекоси, але рівень фінансування вітчизняної науки був на рівні. У нас вітчизняна наука в Україні була досить серйозна. Так, вона була зосереджена у військово-промисловому комплексі, але у нас були передові напрямки медицини, у нас були передові напрямки інформаційних технологій. Де ми зараз знаходимось? А ми знаходимось у стані сировинного придатку. Нас не перетворюють, нас уже перетворили у сировинний придаток. Ми повинні це визнавати. А кому вигідно, щоб Україна була окрім нас, українців, щоб вона була інтелектуально розвиненою країною з високим рівнем інноваційної складової в економіці? Да нікому в принципі з міжнародних гравців це не вигідно. А що необхідно нам створити для цього? Я вважаю, що не парламентські слухання потрібно створювати і проводити, ну це ні до чого не призведе. А необхідно вже приймати конкретні законопроекти. По-перше, уряд повинен розробити на своєму рівні державну програму комплексну розвитку інноваційного потенціалу. Я взагалі дуже, мені важко уявити, як ми будемо його розвивати після проведення освітньої реформи. Ми ж такі науки, як фізика, хімія, алгебра, геометрія, ми все об'єднуємо в один предмет. Ми хочемо відштовхнутися від радянського минулого, а радянське минуле створило ціле покоління математиків, інженерів, фізиків, хіміків, які є всесвітньо відомими. А зараз ми що створили? Деякі кучку, якусь кучку, там, людей, які заробили певну кількість грошей, все. Ми нічого зараз не можемо світу запропонувати. Так, є окремі острівці, які ще залишилися, можливо, і startup, але що ми натомість робимо? Наприклад, якщо візьмемо індустрія інформаційних технологій. В 2012 році були внесені зміни дуже добрі до Податкового кодексу України, які запроваджували ставку ПДФО 5 відсотків на заробітні плати програмістів. Зараз що ми зробили? Ми скасували цей пільговий режим оподаткування і зараз будемо проводити парламентські слухання. Ми провели освітню реформу, якою фактично знищуємо наш інтелектуальний потенціал майбутніх поколінь. Зараз що ми робимо? Проводимо парламентські слухання. Да не парламентські слухання проводити потрібно, а необхідно урядові розробити програму відповідну державну, а нам її впроваджувати конкретними законопроектами і… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:38:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Чи ви завершили? Будь ласка, 30 секунд. ДОЛЖЕНКОВ О.В. Необхідно створити максимально сприятливі умови для транснаціональних компаній, які вже мають відповідний бюджет для розвитку науки. І необхідно запропонувати запроваджувати пільги для стимулювання інвестиційної складової. Чого ми не робимо, а лише приймаємо бюджетне проїдання та заборгованості. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Я прошу усіх заходити в зал, ми зараз переходимо до прийняття рішення. І, колеги , я послухав ваші виступи і хочу вам сказати важливу річ. Коли народні депутати намагаються вийти на трибуну парламенту для того, щоб принизити український парламент, це неправильно. І так надто багато хто навколо намагається принизити український парламент. Ви кажете мені закрити сесію, я міг би закрити сесію, але досвід нашої роботи показує, що особливо довгі і значні законопроекти і правки до них ми можемо розглядати, власне, в середу, щоб не тратити інші дні на розгляд сотень правок. І власне, сьогодні я буду пропонувати, щоб після цього закону ми розглянули проект Закону щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій. 600 правок, 600 правок. Якби я поставив його або у вівторок або в четвер, ми би півдня, а то і цілий день розглядали би правки перед тим як зайти до повного голосування. Я ж, власне, намагаюся робити так, щоб ми розглядали всі закони по повній процедурі. Я намагаюсь зробити так, щоб ми максимально використовували мобілізацію депутатів і наповнення залу. І тому не треба принижувати український парламент. Це гарно виступити з трибуни, а потім втекти з залу, втекти з залу. Де є депутат, який виступав і закликав всіх прийти в зал? Його вже немає в залі, він зник з залу. Ні, я не про вас говорю, я говорю про іншого, просто прізвище не хочу називати. Я намагаюсь максимально… Є вже, так? Я намагаюсь максимально організувати роботу Верховної Ради України. Я пояснюю, власне, закиди, на на ваші закиди пояснюю, чому. І я ще раз пояснюю, 600 правок. Ми їх зможемо сьогодні розглянути, а завтра з самого ранку вийти на голосування, коли будуть депутати в залі. Але тих 600 правок в будь-який інший день нам би зайняли 4-5 годин, якби ми розглядали в будь-який інший день. В тому є логіка, в тому є потреба для того, щоб правильно організувати роботу. І дана постанова, я розумію, вона під ризиком є зараз, але це парламентські слухання на березень. Якщо навіть вона зараз не набере голосів, у нас буде змога її перенести цю постанову і проголосувати в інший день. Але ми змогли обмінятися думками тут в залі. Ми змогли обговорити надзвичайно важливу проблему. І голова комітету і депутати змогли провести серйозне і ґрунтовне обговорення, яке нам дасть змогу наступного разу фактично прийняти її швидко і ефективно без обговорення. І тому я прошу з розумінням віднестись до ситуації в залі, до організації роботи парламенту, і не принижувати український парламент, бо ще раз наголошую, надто багато хто навколо, хоче принизити український парламент. А я вважаю, що наш український парламент, зокрема цієї осені, продемонстрував неймовірно ефективну і дієву роботу, і в тому числі за рахунок того, що ми один одного розуміємо, що ми один одного чуємо і що ми можемо виходити на спільні компромісні рішення. Будь ласка, заключне слово Олександра Володимировича Співаковського і переходимо до прийняття рішення.
11:41:16 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую. Шановні колеги, дві речі. Парламентські слухання – це абсолютно нормальний збалансований інструмент для обговорення питань. Це перше. І, по-друге, дуже важливо щодо зауважень від наших колег з "Опозиційного блоку". Дивіться, інтегроване навчання, яке через коліно буде запроваджуватись, це, на мій погляд, погано. Говорю тут, з трибуни Верховної Ради. Потрібно не плутати з Законом про освіту, який ми прийняли. Закон про освіту дає можливість диверсифікації дидактичних підходів щодо формування і виконання державних стандартів. Вчитель, розпочинаючи з початкових класів, має можливість обрати, наприклад, філософію інтегрованих уроків, там, де є об'єднання, але не більше, ніж 15-20 відсотків по Україні вчителів зможуть зреалізувати таку методику. Наступне. Хтось з вчителів, і це може бути більше 50 відсотків, які будуть залишатись в парадигмі предметного викладання, предметної дидактичної моделі, де фізика, хімія, біологія, географія, астрономія, це повинні бути окремі предмети, які мають таку підтримку. І є авторські методики. Закон про освіту якраз дозволяє це робити, головне, що ми перевіряємо, це виконання державних стандартів. Тому дуже важливо, філософія нової української школи, де записане інтегроване навчання, – це один з контекстів нового Закону про освіту, а не обов'язкового його виконання. Тому, коли, наприклад, профільне міністерство буде заставляти школи переходити на інтегроване навчання, це неправильно. І я вам скажу, на комітетах і на засіданнях комітету я виступав і буду виступати завжди проти цього, бо експеримент сторічної давності показав, що не більше, ніж 15 відсотків вчителів, здатні читати, використовуючи інтегровану технологію навчання. Я просто відповів на ці питання. Тому освітня реформа, яку ми проводимо, дає додаткові можливості для вибору вчителів, їх автономії. Але як буде відбуватися імплементація? Це якраз зона відповідальності профільного Міністерства освіти. Дякую. Тому прошу підтримати цю постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, прошу зайти в зал і зайняти робочі місця. Я зараз поставлю проект постанови за основу і я прошу всіх підтримати, і наголошую, якщо вона не буде підтримана, буде змога комітету перенести її і ми зможемо її проголосувати в інший день. Прошу всіх зайняти робочі місця. І я ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система, стан та законодавче забезпечення розвитку" (6234) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Прошу підтримати, прошу проголосувати. 11:44:33 За-165 Рішення не прийнято. І ми переходимо до наступного питання порядку денного, це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій цінних паперів) (5592). В цьому законопроекті 600 правок, і ми маємо змогу пройти обговорення цих правок, а завтра зранку вийти на прийняття рішення. І тому, я перепрошую, запрошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Різаненка Павла Олександровича. Будь ласка, пане Павло.
11:45:33 РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня, шановні колеги! Вашій увазі пропонується до розгляду у другому читанні поправки до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) (номер 5592-д) (від 20.04.2017 року). 20.06.2017 року проект прийнято в першому читанні. До Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності надійшло 515 пропозицій від 12 народних депутатів. А саме: від народного депутата Різаненка – 187, від депутата Мартовицького – 129, від Тимошенко, Крулько – 78, Довбенко – 66, Воропаєв – 24, Денисенко – 9, Пташник – 8, Лаврик – 7, Левченко – 3, Святаш – 2, Логвинський – 2, Гусак – 1. Відповідно із цих поправок 355… враховано 355 пропозицій, відхилено 160 пропозицій. Проект 5592-д до другого читання вдосконалений з таких питань. З питань термінологічного апарату законодавства про цінні папери та Фондовий ринок, а також законодавства про акціонерні товариства. З питань щодо заборон та обмежень емісії обігу цінних паперів емітента, який створений відповідно до законодавства держави-агресора. Врегульовано згідно зі спеціальним законодавством України про санкції. Врегульовано питання щодо емісії цінних паперів міжнародними фінансовими організаціями на території України. Вдосконалено розділ ІІІ Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", діяльність пов'язана з фондовим ринком. Передбачено виключний перелік випадків непоширення вимог щодо необхідності оформлення проспекту цінних паперів емітентами. Вдосконалені та чітко виписані статті, що стосуються оформлення, затвердження, оприлюднення проспекту цінних паперів та періоду дійсності такого проспекту. Відмінено оприлюднення проспекту цінних паперів в паперовій формі. Вдосконалено норми, що стосуються регулярної інформації про емітента, зокрема розмежовано в імені до публічних та приватних акціонерних товариств. Зменшено поріг розкриття інформації про власників голосуючих акцій приватних акціонерних товариств з 10 відсотків до 5 відсотків. Виключені додаткові вимоги щодо розкриття інформації окремими категоріями емітентів, що було передбачено редакцією до першого читання. Удосконалені вимоги до незалежних директорів… окремо прописані вимоги до незалежних директорів банківських установ. Удосконалено механізм виплати дивідендів, прописані обмеження при визначенні кворуму загальних зборів та прав участі в голосуванні на загальних зборах… ГОЛОВУЮЧИЙ. Просить доповідач дві хвилини, дуже масштабний закон, я прошу додати дві хвилини. РІЗАНЕНКО П.О. Питання… врегульовано питання обрання аудитора товариства, та визначення умов договору передано до компетенції наглядової ради від загальних зборів. Внесені технічні правки в статті, що стосується обов'язкового викупу продажу акцій так званої процедури сквіз-аут. Залишено у чинній редакції конструкцію надання згоди на вчинення значних правочинів Наглядовою радою акціонерного товариства та на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість відповідним органом управління. Передбачено доступ до документів акціонерного товариства, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність акціонерного товариства кожному акціонеру, який володіє значним пакетом акцій, а саме в розмірі 10 відсотків та більше. Враховано особливості корпоративного управління в акціонерних товариствах банків. Удосконалено вимоги до керівників банків, вирішені проблемні технічні питання депозитарної системи за узгодженою позицією НБУ та Національного депозитарію України. Передбачено перехідний період для акціонерних товариств щодо забезпечення приведення складу наглядових рад та її комітетів у відповідність до закону протягом одного року з дня набрання чинності та інші положення. Даний проект закону очікують близько 3 тисяч акціонерних товариств, оскільки проектом 5592-д буде забезпечено автоматичний перехід публічних акціонерних товариств, які не здійснювали публічної пропозиції своїх акцій та є псевдо ПрАТами, у приватні акціонерні товариства з дня набрання чинності даного закону Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності рекомендує Верховній Раді України … ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. РІЗАНЕНКО П.О. Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності рекомендує Верховній Раді України прийняти проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) (реєстраційний 5592-д) у другому читанні та в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, ми маємо більш ніж 500 правок. І я прошу авторів правок приготуватися до обговорення. Будь ласка, хай голова комітету приготується, і я буду зачитувати ті правки, які були відхилені. Я буду зачитувати ті правки, які відхилені, але по будь-якій правці ви можете підняти руку і , відповідно, поставити її на голосування. Отже, я починаю зачитувати правки. 5-а. Не наполягає. 3-я. 3-я правка. Будь ласка, Руслан Демчак, 3 правка.
11:51:53 ДЕМЧАК Р.Є. 3 правка врахована частково, і я вважаю, що в цій правці слова "капітал, активи емітента" потрібно замінити "капітал або активи емітента, у тому числі, ті активи, які знаходяться в управлінні або належать емітенту та іншому… праві, відмінному від права власності. А також слова "власник" замінити словами "власнику зазначених цінних паперів". Прошу поставити на підтвердження цю правку в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Павло.
11:52:25 РІЗАНЕНКО П.О. Я нагадаю, що комітет дану пропозицію врахував редакційно, і тому я пропоную відхилити пропозицію пана Демчака, так як вона, комітет вважає, що в даній редакції цей параграф буде цілісним. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я ставлю на голосування 3 правку. Комітет її прийняв частково, але Руслан Демчак наполягає, щоб прийняти її в цілому, повністю. Хто підтримує пропозицію народного депутата Руслана Демчака, прошу проголосувати, прошу визначитися. Визначаємося, колеги. 11:53:14 За-56 Рішення не прийнято. 5-а. Не наполягає. 6-а. Не наполягає. 9-а. Не наполягає. 12-а. Не наполягає. 14-а. Не наполягає. 14-а. Ви по якій? ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 19-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я дійду до неї. 15-а. Не наполягає. 18-а. Не наполягає. 19-а, Гусак. Будь ласка, включіть мікрофон.
11:53:45 ГУСАК В.Г. Шановні колеги, 19 правка стосується більш чіткого визначення поняття "регулювана інформація". Але я хотів би в черговий раз звернути увагу на чергове порушення Регламенту. Шановний Андрій Володимирович, ви самі сформували на сьогодні порядок денний. І зараз так, ми слухаємо закон з великою кількістю правок, дійсно його можна вислухати, але у порядку денному перед цим законом було ще чотири питання. І ви їх просто зняли з розгляду без голосування Верховної Ради, це порушення Регламенту. І я хотів би сказати, хто все-таки принижує український парламент, депутати від коаліції, які по середах не ходять на роботу, ми що, більше взагалі не будемо проводити ратифікацій по середах, чи депутати, які звертають на це увагу? Закликаємо дотримуватися Регламенту. А правку прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я вам відповім, що в середу в нас, справді, складно із голосуваннями, хоч всі попередні середи ми працювали. Але сьогодні також і ми про це знаємо, є з'їзд в одної з політичних партій, яка не входить в коаліцію, яка теж відсутня в залі. І тому в даному випадку я захищаю весь парламент і захищаю всю Верховну Раду України. Будь ласка, пане Павло, прокоментуйте.
11:55:11 РІЗАНЕНКО П.О. Нагадаю шановним колегам, що дана правка номер 19 пана Гусака, за реєстраційною карткою 399, була відхилена. Але натомість врахована інша правка – пана Довбенка, реєстраційна картка 84, яка замість терміну "інсайдерська інформація" мала текст: "а також інша інформація, віднесена до такої Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку." Тому пропоную відхилити дану правку і не враховувати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування правку 19 народного депутата Гусака. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. 11:56:00 За-40 Рішення не прийняте. 23-я. Не наполягає. 22-а. 22-а, будь ласка, Демчак Руслан.
11:56:12 ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, знову ж таки правка 22 врахована частково. Хотів би поставити на підтвердження врахувати її в цілому. Зміни до пункту 18 статті 1 виключити, оскільки проспекти емісії апріорі мають відповідати нормам законодавства. Тобто документ, який є складовою частиною публічної пропозиції емітента про розміщення цінних паперів, що містить додаткові відомості для належної ідентифікації емітента як юридичної особи про його поточний фінансовий стан, а також про номінанту вартість, обсяг, процедуру, граничні строки, порядок виплати дивідендів, порядок виплати доходу і так далі, має відповідати… має включати в собі всі ці пункти. Прошу поставити на підтвердження в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментувати будете? Будь ласка.
11:57:05 РІЗАНЕНКО П.О. Да. Шановні колеги, щодо пункту 18, то є інші правки, які були враховані комітетом, в тому числі і повністю. І тому підтримка правки 22 пані Тимошенко (реєстраційна картка 435) та Крулька (реєстраційна картка 441) будуть вступати в протиріччя з тією термінологією, яку запропоновано врахувати вищими правками. Тому врахувати повністю вважаю за некоректним та неможливим. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування пропозицію Руслана Демчака, щоб ми 22 правку врахували повністю. Комітет її врахував лишень частково. Хто підтримує пропозицію депутата Демчака, прошу проголосувати. 11:58:03 За-36 Рішення не прийнято. 23-я. Не наполягає. 25-а. Не наполягає. 32-а. Не наполягає. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні, зараз ми о 12-й перерву оголосимо. Яка правка? 36-а. А! 28-а. Перепрошую. 28-а правка. Будь ласка.
11:58:36 ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, ця правка стосується визначення поняття іноземний емітент. І ми дискутували на рахунок того, щоб емітент, який створений в країні-агресора, він був визначений окремим визначенням і не підпадав під ті всі законодавчі можливості які є для емітентів інших країн. Тому я вважаю, що цю правку 28 я хотів би поставити її на підтвердження в цілому, вона врахована частково. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Павло.
11:59:18 РІЗАНЕНКО П.О. Шановні колеги, дана правка була комітетом, № 28 пана Лаврика за реєстраційною карткою 364, врахована редакційно. Комітет виходив з того, що дане питання вже врегульовано іншим законодавством, а саме у нас є спеціальний Закон України "Про санкції" і є підзаконні акти, в тому числі РНБО, Національного банку та інших органів. Саме тому її було запропоновано врахувати лише редакційно так як дане питання вже вважається комітетом врегульованим. Тому я не підтримую врахування цієї правки в повному об'ємі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування пропозицію Руслана Демчака, щоб ми правку 28 врахували повністю. Комітет її врахував лишень частково. Хто підтримує дану пропозицію, прошу голосувати. 12:00:24 За-43 Рішення не прийнято. Отже, ми зупинились на 28 правці. Давайте визначимо, яка наступна буде. Яка буде наступна? Яка наступна буде? 29-а? 29-а. Тоді ми після перерви розпочнемо з 29 правки. Прошу автора правки бути вчасно. І зараз згідно Регламенту я оголошую перерву на 30 хвилин. О 12:30 ми продовжимо роботу. Це лишень 29 правка, а у нас більше як 500 правок. О 12:30 ми продовжуємо роботу з 29 правки. І оголошую перерву на 30 хвилин. Дякую. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу заходити в зал. Прошу авторів правок приготуватись для продовження нашої роботи. Нагадаю, ми зупинились на 29 правці. Будь ласка, заходьте в зал. Прошу заходити в зал, займати робочі місця. Доповідач, пане Павло, продовжуємо роботу. Я прошу запросити депутатів у зал і авторів правок приготуватись. Голів фракцій я прошу запросити депутатів у зал і продовжуємо роботу по правках. 29-а, Соловей. Включіть мікрофон, будь ласка.
12:35:40 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89-й виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги, дуже прикро, на жаль, що в нас тільки кожен десятий законопроект, який розглядається в Раді, стосується економічних питань, тому що, мені здається все-таки, що економіка сьогодні це те питання, яке повинно стояти пріоритетним при роботі Верховної Ради України. І, зокрема, цей закон, він носить дуже суттєву роль, оскільки він регламентує ряд серйозних моментів на фондовому ринку. І, зокрема, поправка 29, я вважаю, що в тій редакції, яку запропонував комітет, вона не повністю враховує суть цієї поправки. Тому я попрошу поставити її на підтвердження повністю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Павло.
12:36:33 РІЗАНЕНКО П.О. Нагадаю, що мова йде про 29 правку пані Юлії Тимошенко (за реєстровою карткою 435) та Івана Крулька (реєстрована картка 441). До абзацу 4 частини другої статті 2 було внесено декілька пропозицій від різних народних депутатів, і комітет підійшов комплексно до врахування цієї проблематики. І частково ці правки враховані. Їх врахування в повному об'ємі викривить суть даного параграфу. І тому комітет і не підтримав її в повному об'ємі. Я нагадаю, що по суті даного законопроекту, він є дуже важливий для 3 тисяч публічних акціонерних товариств, які по суті є приватними. Він дає можливість з 1 січня 2018 року автоматично їм перейти в приватність і зменшити об'єми розкриття інформації, так як ці дані акціонерні товариства є приватними. Тому пропонує не підтримувати врахування цієї правки в повному об'ємі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Солов'я, щоб правка 29 була підтримана в повному обсязі. Комітет її врахував тільки частково. Хто підтримує цю пропозицію, прошу проголосувати. 12:38:01 За-31 Рішення не прийнято. Наступна. 32-а. Не наполягає. 34-а. 30-а, Різаненко. Будь ласка, Соловей. Включіть мікрофон.
12:38:16 СОЛОВЕЙ Ю.І. Я хочу сказати, що як 29-а, так і 30 поправка, вони в редакції, яка врахована комітетом, вони, на жаль, не відтворюють суті цієї норми закону. А я ще раз хочу зауважити, що закон надзвичайно важливий, стосується, як говорив доповідаючий, понад 3 тисяч підприємств, тому актуальність рахування правки в цілому надзвичайно важлива. Тому я попрошу головуючого поставити поправку, яка викладена паном Різаненком, в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Павло.
12:38:58 РІЗАНЕНКО П.О. Нагадаю, шановним колегам, що дана правка, вона була в комплексі з правками інших народних депутатів, а саме окремо з правкою 31 пана Святаша (реєстраційний номер 170) та правкою № 33 пана Довбенка (реєстраційна картка № 84). І саме в результаті врахування окремих пропозицій цих правок ми отримали текст, який є комплексним, який підтримували в тому числі і основний з бенефіціарів даного законопроекту Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку про те, що вона стосується визначень певних пайових цінних паперів, які засвідчують участь власника таких цінних паперів у статутному капіталі або активах емітента. Тому вважаю за недоцільне врахування цієї правки в повному об'ємі, а лише варто її врахувати частково. Тому не підтримую дану пропозицію. Комітет не підтримує… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку 30. Депутат Соловей пропонує її в повному обсязі підтримати. Хто підтримує дану пропозицію, прошу голосувати. Комітет її врахував лишень частково. Прошу голосувати. 12:40:14 За-31 Рішення не прийнято. 32-а. Відхилена. Не наполягають. 31-а. Будь ласка, Соловей.
12:40:27 СОЛОВЕЙ Ю.І. 31 поправка, вона по суті перекликається з поправками 29-ю і 30-ю, по суті, вона в комплексі дозволяє відтворити ті норми, які запропоновані саме в цих трьох поправках. В іншому випадку, це буде текст даної норми, він буде виглядати незавершеним. Саме тому я пропоную врахувати повністю поправку № 31. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Павло.
12:41:03 РІЗАНЕНКО П.О. Комітет розглядав дану правку і врахував її лише частково, так, як вона, я ще раз нагадаю, в комплексі розглядалась з правками, 30-ю Різаненка та правкою 33-ю Довбенка. Тому пропоную відхилити пропозицію врахувати її повністю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто підтримує пропозицію народного депутата Солов'я, прошу проголосувати. Комітет врахував лишень частково цю правку, прошу голосувати. 12:41:40 За-32 Рішення не прийнято. Отже, 32-а. Не наполягає. 34-а. Не наполягає. 35-а. Автор правки не наполягає. 36-а. Не наполягає. 37-а. Відхилена. 37-а. Будь ласка, 37 правку, включіть мікрофон Сугоняко, будь ласка.
12:42:10 СУГОНЯКО О.Л. Прошу поставити цю правку на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. 37 правка, пане Павло, прокоментуйте, будь ласка.
12:42:27 РІЗАНЕНКО П.О. Я вибачаюсь, 37 правка, вона відхилена комітетом. Тому тут автор цієї правки, в даному випадку Тимошенко та Крулько, це правка номер 37, їх авторство, за реєстраційними картками 435 та Крулька реєстраційна картка 441, згідно Регламенту може бути поставлена, на ній може наполягати автор на врахуванні, так як комітет відхилив цю правку, лише автор. Тому, мені здається, ми повинні йти згідно Регламенту, і тільки пані Тимошенко та пан Крулько можуть наполягати на тому, щоб вона була проголосована залом. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
12:43:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте. Прошу проголосувати. По тій самій поправці? 37-а? А, вона відхилена, так. Дякую. Уточнення від комітету, вона не є врахована, тому її нема чого підтверджувати. Прошу, народний депутат Папієв, на чому ви наполягаєте, я не можу зрозуміти.
12:43:50 ПАПІЄВ М.М. Постараюся сказати дуже просто, щоб ви могли зрозуміти, про що йде мова. Дивіться, ви зараз абсолютно заплуталися. Або слідкуйте тоді за ходом пленарного засідання і саме таблиці, яку ви оголошуєте. Ви не маєте права оголошувати на підтвердження поправку, яка відхилена, це раз. Друге, до неї є 36 поправка, яка врахована, яка, на мій погляд, абсолютно логічна – гроші і кошти. Я прошу поставити її на підтвердження. І ще раз привертаю увагу головуючого і Голови Верховної Ради України, який відійшов, ну навчіться дотримуватися Регламенту. Ви сьогодні такого безпрєдєл ще ніколи не було, коли, перше, слухаються закони, не ставляться на голосування, як це було з першими чотирма питаннями порядку денного. Потім ви берете і змінюєте порядок денний без голосування Верховної Ради України, перескакуєте на друге читання. Що ви робите взагалі, шановні? В залі немає людей, майте совість і закрийте пленарне засідання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний представник високо достойної чи високо не достойної фракції, шановний народний депутате, шановний народний депутате, ви зверталися до головуючої, я вам відповідаю. Не вам оцінювати безспрєдєл в цьому залі. Дякую за увагу. Прошу, прокоментуйте 36 поправку.
12:45:28 РІЗАНЕНКО П.О. Спочатку я закликаю колег в залі до коректного ставлення до головуючої і до інших свої колег. Ви абсолютно законно скористались своїм правом поставити на підтвердження частково враховану правку. Тому я навіть не бачу особливої різниці між текстом, який був запропонований авторами законопроекту, і, вибачаюсь, тією, яка була частково врахована. В даному випадку можна навіть, я можу закликати колег проголосувати та врахувати в тій версії, в якій вона була запропонована пані Тимошенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтвердити шляхом голосування. Прошу голосувати, поправка № 36. 36-а поправка. Прошу на підтвердження. 12:46:28 За-45 Рішення не прийнято. Наступна поправка № 56, народний депутат Мартовицький. Не наполягає. 58-а, не наполягаєте? 62-а. Не наполягаєте. 68-а, прошу. Прошу, 67-а, народний… Прошу, 68 поправка, народний депутат Соловей.
12:47:41 СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановні колеги! Я от тільки що запитався представника комісії, коли у нас останній раз було розміщення відкрите, розміщення акцій в Україні. Так от за інформацією представника національної комісії такого розміщення за 25 років, 26 років незалежності України в нашій державі так і не відбувалось, всі українські емітенти, як правило, розміщують свої акції на Варшавській, Лондонській, а то і Нью-Йоркських біржах. Тому однозначно, що законодавство у сфері фондового ринку, у сфері стимулювання українських емітентів для виходу на український ринок цінних паперів однозначно потребує удосконалення, і цей закон саме про це. І на моє глибоке переконання, поправка № 68 повинна бути врахована повністю, а не так, як записано в редакції комітету, частково. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, прокоментуйте.
12:48:44 РІЗАНЕНКО П.О. Дякую, колезі за те, що нагадав щодо наших ринків капіталів або про той факт, що в Україні майже не було все-таки жодного публічного розміщення, і наші емітенти розміщали свої акції на європейський біржах в Варшаві, Лондоні. Є одне виключення, здається, "Миронівський хлібопродукт" здійснював розміщення на західних біржах і одночасно частину пакету розміщував серед інвесторів українських. Тому тут просто такий екскурс в історію. Але нагадаю, що цим законопроектом ті тисячі компаній, які формально називаються публічні, але де-факто такими не є, пропонується дати їм можливість стати приватними з 1 січня 2018 року, чим полегшується можливість, в тому числі і подання інформації комісії з цінних паперів, і розкриття зайвих, і, скажімо так, виконання зайвих вимог, які є. Щодо самої правки, то її можна і врахувати. Але комітет врахував частково, тому я пропоную не підтримувати пропозицію колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Оскільки це все одно є не ваша поправка, то ми не можемо ставити на голосування стосовно врахування. І переходимо до наступної. 74-а, не наполягає. 73 поправка. Прошу, народний депутат Шурма.
12:50:05 ШУРМА І.М. Шановні колеги, дана поправка стосується програмно-технічних комплексів, це є дуже важлива поправка, і я пропоную її проголосувати. А зараз звернуся до головуючої. Ви представляєте цілий парламент. Ви можете когось не поважати, це ваша особиста точка зору, але на всю Україну висловлювати своє небажання, ви не маєте право цього робити. Тим більше ви свою посаду отримали як представник коаліції. Ви вийшли з коаліції, будьте справжньою сучасною партією, складіть свої повноваження заступника Голови. Ви пішли в опозицію. Це є перше. І наступне. Дотримуйтесь, будь ласка, таких речей, щоби один одного не ображали. А я мушу вас запитати. Ви сидите на місцях комуністів, ну, вам там щось пороблено! Посвятіть ці місця, бо вам Бог розум забирає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, мені, звичайно, сумно дивитися на те, що… оскільки вам нема чого… нема що робити, ви принижуєте український парламент, але це питання до вас самих, як ви це робите. Продовжуємо нашу роботу. Поправка номер… Прошу від комітету коментар.
12:51:30 РІЗАНЕНКО П.О. Щодо 73 поправки, автором якої є я, це 97 реєстраційна картка. Цією правкою саме передбачається один із самих важливих аспектів даного законопроекту. Якщо в минулому, або, скажемо, в сьогоднішній реальності всі емітенти зобов'язані подавати свою звітність, свої проспекти емісій та іншу інформацію в паперовій формі, і ми уявляємо, що мова йде про тисячі акціонерних товариств, то саме суть Закону і частина цього – це саме ця правка, спрямоване на те, щоб емітенти могли подавати цю інформацію всю в електронному вигляді дистанційно. І в цьому полягає одна з революцій даного законопроекту для емітентів. Тому прошу колег підтримати дану правку, вона є системною для цього законопроекту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначитися шляхом голосування. Поправка номер 73. 12:52:38 За-47 Рішення не прийнято. Номер 74 поправка. Не наполягають. Номер 75. Не наполягають. Номер 76. Не наполягають. Номер 77. Не наполягають. Номер 79. Не наполягають. Номер 80. Не наполягають. Номер 80. Не наполягають. Поправка номер 81. Не наполягають. Поправка номер 84. Не наполягають. Поправка... 84. Прошу, народний депутат Мартовицький.
12:53:12 МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Народний депутат Мартовицький, 36-й виборчий округ, Павлоградщина, "Опозиційний блок". Я прошу поставити мою поправку на голосування. Вона стосується абзацу 46 підпункту 11 пункту 3 законопроекту. Запропонований пункт 5 частини п'ятої статті 30 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" виключити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу поправка... Від комітету коментар, прошу.
12:53:45 РІЗАНЕНКО П.О. Да. Нагадаю, що комітетом дана правка була відхилена і врахована альтернативна це правка номер 83, за мого авторства. Тому комітет пропонує не підтримувати дану правку, якою вносяться зміни до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", а саме, пункт 5 частини п'ять статті 30. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу висловитися шляхом голосування, правка номер 84. 12:54:23 За-31 Рішення не прийнято. Наступна, поправка номер 86. Не наполягають. Номер 87. Не наполягають. 85-а, прошу, народний депутат Папієв.
12:54:42 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановна пані головуюча, я думаю, що в стенограмі ви зможете після цього продивитися і знайти підтвердження моїх слів. Я хочу привернути вашу увагу, що після того, як я поставив на підтвердження поправку номер 36, далі іде 37, 38. І чомусь ви одразу перейшли на поправки там 67-у, 68-у. Тобто я просив би вас все ж таки повернутися до 38 поправки і пройти по, так, як передбачає Регламент, по другому читанню. Що стосується цієї поправки, я просив би поставити на підтвердження. І на майбутнє. Прочитайте, будь ласка, Регламент. Там немає права головуючого коментувати слова народних депутатів України або ще щось, брати слово. Хочете взяти слово, підніміть руку і візьміть його, як це передбачено регламентом. Народний депутат України в праві формулювати так питання, як він вважає це за потрібне. І порад ніяких ваших нам не потрібно. Дотримуйтесь етики взагалі-то. І я просив би вас вести пленарне засідання відповідно до закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту Верховної Ради, головуючий на засіданні забезпечує порядок, і він дає відповідь на ті звернення, які лунають на його адресу. Якщо ви апелюєте до головуючого чи до головуючої, то головуючий зобов'язаний дати відповідь на ваші апеляції. Відповідно до Регламенту був проведений розгляд цього проекту закону до цього моменту, і всі поправки були згадані. І в цьому залі немає жодної людини, немає жодного депутата, чиє прізвище було б пропущене, чи чия поправка би була пропущена, і він би на цьому наполягав. Дякую, продовжуємо нашу роботу. Прошу, від комітету коментар.
12:56:44 РІЗАНЕНКО П.О. Я нагадаю про суть того, що колега з залу просить поставити на підтвердження. Пунктом, до якого вносяться зміни цією правкою, яка ставиться на підтвердження, визначається, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює порядок та обсяг доступу, я підкреслюю слово "обсяг", доступу учасників ринку цінних паперів до інформації, що міститься у держреєстрі випуску цінних паперів. Цією правкою, яка була врахована, запропоновано було виключити обсяг, тобто залишити за комісією визначення тільки порядку. Тобто і це означає, що мали, що авторам пропонувалось, і це було підтверджено, підтримано комітетом, скажемо там, менш дискреційні повноваження комісії. Зараз ця правка ставиться на підтвердження. Тому я все-таки вважаю, що комітет вчинив правильно, коли підтримав дану правку та залишив за комісією повноваження тільки про визначення порядку доступу до інформації і пропонував забрати ці дискримінаційні повноваження. Тому я прошу колег в залі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу… Так, поправка № 85 ставиться на підтвердження. Комітет просить підтримати. Прошу проголосувати. 12:58:15 За-49 Рішення не прийнято. 86-а поправка. Не наполягають. 87-а. Не наполягають. 90-а. Не наполягають. 97-а. Не наполягають. 99-а. Прошу народний депутат Соловей.
12:58:39 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89-й виборчий округ Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги, під час розгляду цього законопроекту, як на мене, прозвучала досить цікава інформація, в тому числі щодо розміщення українських емітентів акцій відкритих всередині України. І от доповідаючий з трибуни заявив, що за 26 років незалежності одне єдине підприємство змогло розмістити акції, це "Миронівський хлібопродукт". Я вважаю це дуже негативним сигналом для України. І на моє глибоке переконання, законодавство в цьому напрямку однозначно потрібно поправляти. Крім того, треба не забувати, що з 1 січня 19-го року в Україні повинна запрацювати обов'язкова накопичувальна пенсійна система, це додатковий величезний інвестиційний ресурс, і, власне, який, значна частина якого повинна бути спрямована в тому числі і на фондовий ринок. Тому я настоюю на тому, щоб 99 поправка якраз і стосується допуску до торгів на фондовій біржі, була врахована повністю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу від комітету коментар.
12:59:51 РІЗАНЕНКО П.О. Нагадаю про суть того, що йдеться. Як я сказав, з 1 січня 18-го року буде вважитись, що всі публічні акціонерні товариства, які за формою так називаються, якщо вони не здійснили певних дій, а то, що їх акції включені до лістингу, і вони заявили про те, що здійснили публічну пропозицію своїх акцій. Якщо вони цих двох дій не здійснили, то вони не будуть вважатись публічними і автоматично стануть піратами. Діюча версія в першому читанні передбачала, що тільки включення до, що тільки подання заявки до торгів на біржі і вважається, що компанія публічна. Але, моєю правкою саме пропонувалось, що компанія повинна, вони в дійсності, багато з них ніяких пропозицій публічних не робили. Так сталось, що під час приватизації і вони всі стали формально публічними акціонерними товариствами. Що компанія повинна зробити відповідну заяву, що вона хоче бути публічною. І цей нюанс, він, наче, маленький. Але, він дуже важливий для цих трьох тисяч акціонерних товариств. Тому я… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд завершити. РІЗАНЕНКО П.О. …пропоную не голосувати в повній версії, а саме в тій, в якій частково враховано комітетом. Підтримати версію комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, оскільки це є автор, наполягає на цій редакції, яка є, а народний депутат Соловей не наполягає на підтвердженні, то немає потреби в голосуванні. Продовжуємо нашу роботу. 106-а. Не наполягають. Поправка номер 109. Не наполягають. Поправка номер 111. Не наполягають. Поправка номер 113. Не наполягають. 113-а? Яка поправка? 113-а відхилена? Так це не ваша поправка. Прошу, народний депутат Шурма.
13:02:08 ШУРМА І.М. Шановні колеги! З моєї точки зору, коли ми сьогодні розглядаємо Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів), дану поправку потрібно поставити на голосуванні і її проголосувати. Але, перед тим я звертаюсь вже на те, щоб відреагували, безпосередньо до головуючої. Зараз в залі знаходиться 83 депутати. 83 депутати. Я звертаюсь до вас. Або поставите на голосування, або припинити роботу Верховної Ради, бо це є посміховисько. Ми не назначили розгляд його у даний час для того, щоб при пустому залі протирати свої штани тут. Або розпускаємо, або ви давайте реагуйте якось на такий стан речей. 83 депутати! Давайте пофамільно озвучуйте, ставте на голосування, але припиняйте це посміховисько. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я не знаю, може хтось протирає штани, але я знаю, що депутати є, які працюють у цьому залі над проектом закону. І у кожному парламенті будь-якої держави демократичної працюють парламенти над законопроектами у другому читанні, ті депутати, для яких цей проект закону є важливий і де ви мають свої поправки. Тому прошу виступати стосовно своїх поправок і не зривати роботу парламенту. Ніхто нікого штани протирати не змушує. Прошу, наступна поправка номер 114. Не наполягаєте? (Шум у залі) Вона не врахована, вона не може бути поставлена на підтвердження. Будь ласка, ознайомтеся з Регла… Поправка номер 113 народного депутата Довбенка відхилена. Її неможна ставити на підтвердження, нагадую шановним депутатам вимоги Регламенту, до яких ви так часто апелюєте. Прошу, поправка 114. Народний депутат Мартовицький. Прошу.
13:04:13 МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Дякую. Народний депутат Мартовицький, 36 виборчий округ, Павлоградщина. Я прошу в абзаці 135 підпункту 11 пункту 3 законопроекту (там запропонована частина 3 статті 36 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок") слова "розраховуються починаючи з дня, наступного за днем отримання" замінити словами "призупиняються до дати, наступної за днем отримання комісією". І прошу доповідача роз'яснити, чому ця поправка була відхилена комітетом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу від комітету коментар.
13:04:58 РІЗАНЕНКО П.О. У версії, яка була проголосована у першому читанні, текст звучить таким чином, що протягом строку розгляду документів Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку може вимагати надання додаткових документів та (або) пояснень. Ну, така процедура, вона логічна. У такому випадку строки, встановлені частиною другою цієї статті, розраховуються, починаючи з дня наступного за днем отримання таких документів та пояснень. Тобто мається на увазі, що, якщо комісія вимагає пояснень, то строки так автоматично призупиняються. Вашою поправкою ви просите це вказати, як то кажуть, ну, explicity, щоб це було чорному по білому написано, хоча трактування я бачу однакове. Тому я… Ну, комітет обрав таку… такий текст. Але я не бачу проблеми, якщо буде підтриманий і текст автора правки номер 114 пана Мартовицького (реєстраційна картка 36). Тому як депутати визначаться, я думаю, така версія у нас і буде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу депутатів визначатися шляхом голосування, поправка № 114. 13:06:13 За-48 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 117. Не наполягають. Наступна 127-а. 126-а. Прошу, народний… ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ 118-а! ГОЛОВУЮЧИЙ. 118-а. Прошу, 118-а, народний депутат Папієв.
13:06:30 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України! Шановні колеги! 118 поправка, вона стосується того, що в підпункті 11 в пункті 3 частину третю викласти у новій редакції, тобто після слів "є дійсним та втрачає діяльність" словами "на здійснення публічної пропозиції". Тобто це абсолютно така нормальна слушна поправка. Але є деякі сумніви у моїх колег. Тому я просив би поставити її на підтвердження. І ще раз звертаюся до головуючої. На той час, коли мій колега Ігор Шурма сказав, що в залі було 83 народних депутати України, за цей час двоє наших колег покинуло цей зал, нас залишилось 81. Я все ж таки звертаю увагу головуючої, що, на щастя, у нас сьогодні в Україні діють закони України. І Регламент Верховної Ради України чітко і ясно регламентує питання, що не може Верховна Рада України приймати рішення, а ми зараз приймаємо, коли відсутні 226 народних депутатів України. Немає 226 сьогодні в залі. Тому закрийте, будь ласка, ранкове… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу від комітету прокоментуйте.
13:07:43 РІЗАНЕНКО П.О. Я нагадаю, що даним законопроектом врегульовується питання, в тому числі підготовки та отримання і затвердження проспектів емісії цінних паперів, які здійснюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Саме ці параграфи, про які ви говорите, вони врегульовують дане питання і зазначають, що проспект емісії дійсний на протязі 12 місяців, а якщо подавались документи частинами, то з моменту останньої подачі частини такого проспекту. І, скажем так, саме цією правкою було передбачено такий порядок для того, щоб у випадку подання частинами документів не відраховувався строк від першого подання. Ця поправка вона в дійсності на користь емітентів, тобто вона не на користь комісії, а я б сказав так, на користь емітентів. Тому вважаю, що її комітет правильно зробив, що її врахував, і важливо її врахувати при голосуванні цього закону в цілому. Тому закликаю підтримати цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу визначитися шляхом голосування. Поправка № 118. Комітет просить підтримати. 13:09:08 За-55 Рішення не прийнято. Народний депутат Соловей, на якій ви наполягали? Прошу ще раз. 126-а. Будь ласка.
13:09:14 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 79 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги, я вкотре наголошую, що якщо ми говоримо про економіку, то економіка неможлива без інвестицій, а інвестиції в тому числі неможливі без нормально функціонуючого фондового ринку. Ми маємо ситуацію, коли за 27 років крім однієї компанії ні одна не розмістила свої акції в Україні, а наші вітчизняні компанії шукають капітал, шукають інвестора в Варшаві, в Лондоні чи в тому ж Нью-Йорку. Тому законодавство, яке сьогодні регулює цей процес, однозначно потрібно удосконалювати. І цей законопроект якраз і направлений на те, щоб удосконалити законодавство в частині діяльності ПАТів, в частині діяльності ПрАТів. І те, що стосується даної поправки 126-ї, то на моє глибоке переконання, її тільки редакційне врахування не відтворює повністю суті цієї поправки. Тому прошу поставити дану поправку в тій редакції на голосування, в якій вона була запропонована автором. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:10:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, пане Павло.
13:10:30 РІЗАНЕНКО П.О. Дана частина законопроекту стосується, скажемо так, проспектів емісії іноземних юридичних осіб у випадку, якщо вони вирішать зробити публічну пропозицію своїх акцій в Україні. До сьогоднішнього дня, на жаль, в історії нашого фондового ринку такого не спостерігалось. Але ми приводимо законодавство в тому числі і у відповідність до вимог, які ми взяли на себе згідно Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, і передбачаємо таку можливість. Даним параграфом передбачається, якою мовою повинен бути такий проспект емісії. Запропоновано, що він повинен бути обов'язково українською мовою, а також, за бажанням емітента, може бути або англійською мовою, або мовою однієї з країн Європейського Союзу, з яких походить даний емітент. Тому комітет підійшов комплексно і врахував комплексно. Скажемо так, був знайдений певний компроміс здоровий і в тому числі не перевантажувати емітентів. Тому пропоную все-таки дослухатись до комітету і не враховувати повністю, а врахувати лише частково поправку цю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 126, пропозиція Солов'я врахувати її повністю, комітет врахував її частково. Хто підтримує пропозицію народного депутата, прошу проголосувати. 13:11:57 За-42 Рішення не прийнято. 127-а. Не наполягає. 130-а. 130-а? 135-а. 135 поправка, будь ласка, Каплін. Включіть мікрофон, будь ласка.
13:12:17 КАПЛІН С.М. Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії України. Я б хотів би поставити на підтвердження 135 поправку як таку, яка повинна вирішити питання впорядкування документообігу при емісії цінних паперів. Друге. Хотів би звернутися до представників "Опозиційного блоку", які зараз виступають і кажуть про те, що народні депутати України сьогодні в середу, серед тижня, в повноцінний робочий день повинні розійтися. Наскільки я знаю, ваша політична сила за те, щоб суттєво, до 100 депутатів Верховної Ради України зменшити кількість народних депутатів. От якраз зараз майже 100 і давайте спробуємо працювати, і покажемо всій нашій державі, всьому народу України, що 100 народних депутатів достатньо для того, щоб приймати, зокрема, такі важливі економічні законопроекти, важливі рішення для стабілізації ситуації в національній економіці і формуванню фондового ринку, джерела, інструменту для розвитку національної економіки. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Павло, будь ласка.
13:13:26 РІЗАНЕНКО П.О. Мова йде про статтю 38 теж 2, яка визначає публічну пропозицію емітентом акцій або цінних паперів в процесії емісії. І саме цією статтею визначається, що публічна пропозиція цінних паперів емітентами у процесі їх емісії здійснюється в порядку, встановленого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку виключно за умови оприлюднення проспекту, затвердженого комісією на фондовому ринку, якщо інші не встановлені цим законом. Тобто теж питання є одним із ключових, тобто стосується ключових повноважень комісії. Я нагадаю, що правка 135 пана Довбенка (реєстраційний номер 84) була врахована частково. Колега Каплін, я так зрозумів, так само пропонує її врахувати частково, підтримати автора чи все ж таки вимагає врахувати її повністю, у повному об'ємі. Якщо врахувати частково, то ми, підкомітет, підтримав таку пропозицію, якщо врахувати повністю, то комітет не підтримував дану пропозицію і закликає не голосувати за врахування її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Капліна, щоб повністю була підтримана поправка 135, комітет її підтримав лишень частково. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. 13:14:56 За-24 Рішення не прийнято. 137-а. Не наполягає. 138-а. Не наполягає. 139-а. Не наполягає. 145-а. Не наполягає автор. 156-а. Наполягає, Мартовицький, включіть, будь ласка, мікрофон.
13:15:17 МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Дякую. Депутат Мартовицький, 36 виборчий округ, Павлоградщина. Я, по-перше, зараз звертаюсь до громадян України. І хочу звернути вашу увагу на те, скільки зараз народних депутатів знаходиться в залі. А чому? І яке відношення до цього проекту закону. А чому? Вчора, коли був потрібен прийняття Закону про бюджет України, ця зала була повна, а наша політична сила наголошує, що цей законопроект він антинародний. От сьогодні, бачите, як потрібен цей проект закону? І я прошу поставити на підтримку мою правку, яка стосується в абзаці 3 підпункту 12 законопроекту слова "Фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка проводить діяльність із оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, крім випадку, встановленого частиною четвертою цієї статті" замінити словами "Фондового ринку про ринок цінних паперів, крім видатків…" ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю… Будь ласка, пане Павло, прокоментуйте.
13:16:33 РІЗАНЕНКО П.О. Колеги, мова йде про статтю 39, розкриття регульованої інформації, де говориться про те, як регульована інформація розкривається у встановленому нацрегулятором порядку. Я нагадаю, що законопроект є революційним, тому що, перше, він повністю відміняє паперовий обіг, тобто він відміняє те, що відбувалось у нас 20 з чимось років, коли емітенти подавали в паперовому вигляді проспекти емісії, річні звіти. Він дає можливість компаніям перейти в ПАТи, в ПрАТи і позбавить їх необхідності обов'язку подавати, наприклад, квартальну інформацію, яка нікому не цікава, він буде подавати тільки річну інформацію. Комітет відхилив дану правку. Питання було розглянуто в комплексі, є інші правки, які враховані, які стосуються саме цього процесу. Тому закликаю колег не підтримувати правку 156 (реєстраційна картка 36), яка була відхилена комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я ставлю на голосування поправку 156, комітет її відхилив. Хто підтримує поправку народного депутата Мартовицького, прошу проголосувати, будь ласка. 13:17:52 За-25 Рішення не прийнято. 157-а. Не наполягає. 158-а. Будь ласка, Соловей. 157-а. Будь ласка, Папієв.
13:18:05 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Я в черговий раз звертаюся до Голови Верховної Ради України стосовно 157 поправки. Вона врахована ця поправка. Хоча, на мій погляд, саме слова "регульованому фондовому ринку" вони є більш ємкі і більш стисло відображають саме сутність цієї поправки. Я прошу поставити її на підтвердження. А по ходу ведення пленарного засідання. У мене все ж таки ще раз є звернення до Голови Верховної Ради України. Порахуйте, будь ласка, тоді особисто, от ми порахували, є 80 народних депутатів України в залі. Ви знаєте, як відповідно до Регламенту треба вчиняти, коли немає більшості від конституційного складу народних депутатів України і присутніх в залі. Ви маєте закрити пленарне засідання, і це законодавство України. Я просив би вас все ж таки вчинити дії як головуючого відповідно до Регламенту Верховної Ради України і закрити ранкове пленарне засідання. А цю поправку прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед тим як дати Павлові відповідь, я зреагую на звернення і вам відповім, що згідно Закону про працю народний депутат має перебувати на робочому місці. Ви, будь ласка, подивіться направо-наліво, де члени вашої фракції, які би мали бути на роботі під час робочого дня? Де знаходяться депутати від вашої фракції в робочий час? Де вони перебувають? Я вам обіцяю, колеги, публічно обіцяю, в той момент, коли в залі буде сидіти в повному складі фракція "Опозиційного блоку", я проведу рейтингове голосування і тоді закрию Раду. Коли всі депутати будуть знаходитись на місці. У вас зареєстровано 25, а в залі знаходяться 5. Повиймайте карточки, будь ласка, припиніть порушувати Регламент! Шановні народні депутати, я кажу… Я можу зробити перекличку на вашу вимогу, перекличку вашої фракції "Опозиційного блоку", щоб показати, де знаходяться депутати від вашої фракції в залі. (Шум у залі) І тому я прошу, ведіть себе чемно, беріть участь у засіданні, і проходимо законопроект. І повиймайте карточки, ті, які зареєстровані, тоді ми побачимо реальний склад в залі. Пане Павло, будь ласка, про…
13:20:28 РІЗАНЕНКО П.О. Підняте колегами в залі питання стосується статті розкриття інформації, регульованої інформації, і колеги хочуть поставити на підтвердження поправку 157 мого авторства (реєстрова 97), яка врахована комітетом, яка заміняє певну термінологію – да? – "регульованого фондового ринку" на "фондові біржі". Дана поправка, в тому числі, була підтримана і Комісією з цінних паперів, і її… Чому виникла така пропозиція? Тому що фондові біржі у нас визначені і в законодавстві, і в підзаконних актах, і тому застосування такого терміну, більш чіткішого, більш визначеного закону, воно не дає можливості маніпулювати або трактувати в певних ситуаціях термінологію. Поправка, я вважаю, поправка, на думку комітету, важлива, повинна бути врахована. І тому закликаю зал і депутатів підтримати дану поправку, яка була підтримана комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ставлю на голосування поправку 157. Ставлю на підтвердження поправку 157. Комітет її підтримує і просить її підтримати в залі. Будь ласка, голосуємо. 13:22:02 За-63 Рішення не прийнято. Яка? 158-а. Будь ласка, 158-а, Соловей.
13:22:13 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89-й виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги, є ключовий економічний показник, який характеризує розвиток будь-якої держави, це ВВП на душу населення, який вимірюється в американських доларах. Так от, по цьому показнику сьогодні Україна знаходиться на 106-му місці. Вдвічі більший цей показник, для прикладу, в Румунії, в 4 рази більше в Туреччини, в 6 разів більший він в Польщі. Є чіткий взаємозв'язок росту валового внутрішнього продукту з інвестиціями, тому треба чітко розуміти, що якщо Україна не буде мати інвестицій, якщо ніхто не буде інвестувати, то ми й не будемо отримувати росту валового внутрішнього продукту. Фондовий ринок – це один з... одна з площадок, в який спосіб Україна може залучати інвестиції. І, зокрема, дана поправка 158, я вважаю, що її формулювання комітетом не в повному обсязі відображає суть і напрямок цієї поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Павло.
13:23:27 РІЗАНЕНКО П.О. Колега піднімає дуже важливе питання. Історія питання полягає в чому? Що на сьогоднішній, згідно сьогоднішніх вимог законодавства, емітенти зобов'язані розкривати власників пакетів, які володі... акцій, які володіють більше 10 відсотків акцій. На думку і комісії, і учасників фондового ринку, і громадських організацій, такий ліміт, він досить високий. Я нагадаю, що на розвинутих фондових ринках в Сполучених Штатах, в Великобританії такі межі по розкриттю інформації, вони набагато менші. Десь вони – 5 відсотків, десь вони – 3 відсотки, десь – 2, навіть 1 відсоток. Тому законопроектом ще в першому читанні і було запропоновано для публічних акціонерних товариств зменшити таку планку розкриття з 10 до 5 відсотків. І в прийнятті... в разі прийняття даного законопроекту всі можуть знати там більше про акціонерів публічних, нагадаю, публічних акціонерних товариств. Редакційно було враховано, тому я пропоную не враховувати її повністю, а підтримати версію комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. РІЗАНЕНКО П.О. Відхилити пропозицію... ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування, що поправка 158 була прийнята в повному обсязі за пропозицією народного депутата. Хто підтримує цю пропозицію, прошу проголосувати. Комітет її врахував частково. 13:24:59 За-34 Рішення не прийнято. Зараз ми дійдемо до неї. Будь ласка, 159-а, Папієв. Включіть мікрофон.
13:25:10 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановний пане Голово, шановний пане голова комітету, дивіться, от 159 поправка. У вас в таблиці записано, що вона врахована редакційно, хоча, на мій погляд, має писатися, що вона врахована частково. Тому що ви врахували заміну цифри 10 на цифру 5, врахували центральним депозитарієм, але слово "головуючих"… "голосуючих" не виключили. Тобто вона не врахована редакційно, а вона врахована частково. Я хотів би все ж таки, щоби ми її врахували повністю, в тому числі і слово "голосуючих" виключити. Я прошу поставити її в повному обсязі. І, шановний пане Голово, коли ви називаєте фракцію політичної сили, так, ми ж… І ви обіцяли, що після цього буде надана репліка політичній силі. Я підтверджую, що в нас сьогодні "Опозиційний блок" присутній в залі. Я дякую кожному народному депутату України, які не зважаючи на те, що ви не включаєте до порядку денного законопроекти за авторством народних депутатів "Опозиційного блоку", вони все рівно ходять. На цьому тижні жодного законопроекту нашого немає в порядку денному. Прошу звернути… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я репліку даю завжди, і тут нема жодних виключень для жодної фракції. І, пане Михайло, нагадаю, як наш зал одностайно разом підтримав ваш законопроект про… як називається? Про кільцевий рух на дорогах. І весь зал повністю підтримав цей законопроект. І тому говорити, що жодний законопроект не розглядається, є некоректним. І я впевнений, будуть законопроекти, які підтримуються залом. Ми їх будемо ставити, ми будемо їх розглядати і будемо давати їм позитивний вердикт. А репліку, наголошую, кожен в цьому залі, хто був ображений: чи депутат, чи фракція, отримують. І ви тільки давайте мені знати, я буду давати слово для репліки. Будь ласка, пане Павло.
13:27:06 РІЗАНЕНКО П.О. Питання, яке піднімається колегою депутатом, воно стосується також розкриття інформації щодо власників суттєвих пакетів. Тільки в минулій поправці мова йшла про публічні акціонерні товариства, а тут мова йде про приватні акціонерні товариства. Я хочу вибачитись у колег, бо я трошки вже це питання підняв при минулому обговорені, і некоректно висловився, що для приватних акціонерних товариств пропонується залишити 10 відсотків. Саме цією правкою пропонується редакцію першого читання, в якій було вказано 10 відсотків межа розкриття, опустити її до 5 відсотків. На думку і учасників фондового ринку, і комісії, і депутатів профільного комітету, і громадськості, таке розкриття власників 5 відсотків буде сприяти більше відкритості і прозорості бізнесу. Тому комітет підтримав дану правку, як я казав редакційно, і пропонує її підтримати залу шляхом голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я так розумію, що правка була врахована частково, а народний депутат Михайло Папієв пропонує, щоб вона була прийнята повністю. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я ставлю пропозицію врахувати частково. Але нам очевидно треба правильно сформулювати все-таки. Я розумію, що Михайло Папієв пропонував, щоб її в повному обсязі. Я ставлю пропозицію Михайла Папієва на голосування. Хто її підтримує, прошу проголосувати. 13:28:53 За-37 Рішення не прийнято. Колеги, ми до 170-ї ще дійдем. Тільки я наголошую, нам лишилось півгодини, ще 400 правок. Я прошу працювати більш інтенсивно. 160-а. Не наполягає. Наполягає Мартовицький. Будь ласка, включіть мікрофон.
13:29:13 МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Депутат Мартовицький, 36-й виборчий округ, Павлоградщина. Я зараз звертаюсь до громадян України і до тих народних депутатів, які присутні і працюють в цьому залі. Да, дійсно, законопроект важливий. І тільки від мене було внесено 129 поправок, 63 з яких були враховані або повністю або частково, є ряд поправок, які не враховані або відхилені. Я зараз звертаюсь до головуючого. Пане, Андрій, якщо цей проект дуже важливий, проект закону, іде з порушеннями Регламенту, то я прошу… Пане Андрій, я прошу, зважаючи на те, що проект закону, йде обговорення цього проекту, йде з порушеннями Регламенту, а не наполягаю на тих своїх поправках, які були відхилені. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. А на 160-й ви наполягаєте, чи вже не ставити на голосування? Не ставити. Тоді я на голосування не ставлю. Але ви прокоментуйте, пане Павло.
13:30:17 РІЗАНЕНКО П.О. Я хочу нагадати колегам, що шановним паном Мартовицьким було, він був дуже активний при розгляді цього законопроекту в другому читанні, за що я особисто вдячний і комітет йому дуже вдячний. І ним було подано всього 129 поправок, це другий рекорд по кількості поправок по цьому законопроекту, з яких, я хочу зазначити, що 66 поправок ваших, тобто більше половини були враховані. 39 враховані повністю. Решта із цих 66-и, вони враховані редакційно, по суті і так далі, і таке інше. Тому комітет дослухався до вашої думки. Але і поправки інших депутатів були відхилені частково. Більше 50 відсотків ваших поправок, вони були враховані. І комітет завжди йшов на компроміс, де це не протирічило самій суті у духу законопроекту. Тому дану поправку я пропоную відхилити, як і пропонував її відхилити комітет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мартовицький не наполягає на голосуванні. Як я розумію, він в цілому схвально оцінює той факт, що ми поставили даний законопроект на розгляд, і взяв безпосередньо активну участь в його підготовці, цього законопроекту. Я думаю, завтра він, як і всі народні депутати, буде втішений перемогою, коли ми цей законопроект зможемо прийняти в другому читанні. І дякую вам за розуміння ситуації в залі. Йдемо далі по поправкам. 165-а. Так, будь ласка, Демчак Руслан, 175-а.
13:31:46 ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, знову ж таки правка врахована частково. Хочеться поставити на голосування її в цілому. Суть правки в тому, що регульована інформація емітентом, на вибір емітента, це в першому читанні було, розкривалось або англійською, або державною мовою. Ну, враховуючи нашу позицію, я вважаю, що потрібно врахувати, щоб вона розкривалась українською мовою, а іншою мовою додатково, за бажанням самого емітента. Прошу поставити на голосування на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Павло.
13:32:19 РІЗАНЕНКО П.О. Я хочу зазначити, що це правка 165 пані Тимошенко та Івана Крулька, і вона врахована редакційно і по суті, і саме в тому числі цією правкою і правкою інших авторів, які стосуються цього пункту, передбачено, що обов'язково, на чому наполягала пані Тимошенко, щоб проспекти емісії, регульована інформація обов'язково були українською мовою. Ну і на додаток, саме за побажанням самого емітента, на кого і лягає все навантаження щодо підготовки цієї інформації або проспекту емісії іншою мовою, або за його бажанням англійською, яка є мовою міжнародного ділового спілкування, або мовою будь-якої з країн Європейського Союзу. Це все враховано редакційно, тому комітет і врахував редакційно. Тому пропонується врахувати повністю, а не редакційно пропозицію мого колеги. Комітет пропонує відхилити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я ставлю на голосування поправку 165 і пропозицію Руслана Демчака, щоб ми врахували повністю дану поправку. Комітет її врахував частково, Прошу проголосувати, хто підтримує дану пропозицію. Будь ласка. 13:33:36 За-31 Рішення не прийнято. 166-а. Не наполягає. 171-а. Я розумію, не наполягає Мартовицький. 173-я. Не напол… 170-а. Будь ласка, 170-а. Каплін.
13:33:53 КАПЛІН С.М. Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії. Ми просимо поставити на підтвердження правку номер 170. Друге. Як відомо, розвиток фондового ринку в Україні, внутрішнього фондового ринку є запорукою і можливістю встановити повну незалежність від Міжнародного валютного фонду . Як відомо, політичною партією, яка виступає за незалежність України від Міжнародного валютного фонду, є відома всім партія "За життя", яку тут представляють Рабінович і Шуфрич. Питання. Де тут Шуфрич і Рабінович, чому вони не на робочому місці і чому вони не захищають Україну від Міжнародного валютного фонду? А представникам "Опоблоку" я хотів би наголосити, звикайте, як і всі українці, як і всі тут присутні у фракції депутати до того, що в наступному парламенті буде всього 100 народних депутатів, 51 з яких будуть представники Соціалістичної партії України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліку, Шурма, одна хвилина. А потім дам прокоментувати.
13:35:02 ШУРМА І.М. Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Я звертаюсь зараз до того "лєніна" з Полтави. Дай Бог, вам пройти взагалі від Полтави один кілометр в сторону Києва, а вже тоді будете говорити про свою якусь присутність у Верховній Раді. Нагадаю вам, що зараз розглядається законопроект, який буде мати важливу роль для України в частині інвестицій. І, якщо ви хочете задати запитання конкретним депутатам, знайдіть їх і задайте. Тут перед вами ніхто двері не закриває і вам не прийдеться їх сокирою рубати. Тому прошу, будь ласка, звертайтеся до людей і отримаєте відповідь, думаю, достойну отримаєте. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, шановні колеги, не розпалювати міжфракційну ворожнечу під час розгляду серйозного законопроекту, а зосередимося на роботі над законопроектом і дружно, системно завершимо розгляд правок. Пане, Павло, будь ласка.
13:36:01 РІЗАНЕНКО П.О. Проектом даного законопроекту в першому читанні передбачалось прибрати певний, як вважалось фондовим ринком, анахронізм, де зборами акціонерів надається попередня згода на вчинення значних правочинів. Такої практики саме зборами акціонерів, ну, в інших країнах її немає, там це віднесено до, там, компетенції Ради директорів і так далі. І це була пропозиція першого читання. Але ряд, скажемо так, експертів запропонували все-таки зберегти такий механізм для приватних акціонерних товариств. У нас багато таких акціонерних товариств, де багато акціонерів, вони залишаться приватними до сквіз-ауту, а такий механізм, вони будуть позбавлені. Тому вони попросили його залишити. І цією правкою цей механізм залишався як певне виключення для певних ситуацій. Ми врахували редакційно, а пропозицію колеги, який пропонує врахувати повністю комітет не підтримує і пропонує не підтримувати таку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я розумію, ви наполягаєте, так, категорично? 170 правка врахована редакційно. Народний депутат Каплін наполягає, щоб ми її врахували повністю. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. 13:37:38 За-18 Рішення не прийнято. 172-а. Колеги, я дуже прошу авторів правок працювати більш інтенсивно, тому що у нас ще лишилася надто велика кількість правок. Будь ласка, 172-а. Народний депутат Каплін.
13:37:58 КАПЛІН С.М. Народний депутат Каплін, голова Соціалістичної партії. Я хотів би зачитати редакцію, яка прийнята в першому читанні правки 172, інформацію про вчинення значних правочинів або правочинів, що у вчиненні яких є заінтересованість. Ми би хотіли, аби підтвердили, поставили на підтвердження і врахували повністю наші пропозиції до зміни редакції, прийнятої в першому читанні. А колезі з фракції, яка сидить у куті справа, я б хотів сказати наступне. Я пройшов не один кілометр з Полтави до Києва, а 333 пішки за 7 днів, з подарунковим набором Януковича, який ви тоді роздавали і з надписом на футболці "Іду по душу вашого Януковича". І повірте, наша політична сила, Соціалістична партія України, прийде за кожним олігархом і очистить від олігархії нашу країну. А над цим документом потрібно працювати уважно, аби стати, дійсно, незалежними від Міжнародного валютного фонду і розвивати внутрішніх фондовий ринок. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 172 правка. Я ставлю пропозицію народного депутата Капліна, щоб її підтримати повністю. Комітетом вона підтримана лишень частково. Прошу проголосувати. 13:39:29 За-18 Рішення не прийнято. Не всі встигли проголосувати. Я зараз запропоную повернутись до розгляду правки. Прошу змобілізуватися народних депутатів. Не наполягає автор, не наполягає. Будь ласка, наступну правку. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
13:39:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступна поправка номер 173. Не наполягає. Номер 174. Не наполягає. Номер 177. Не наполягає. Номер 180. Не наполягає. Номер 182. Не наполягають. Номер 183. Не наполягають. Номер 185. Не наполягають. Номер 186. Не наполягають. Номер 189. Не наполягають. Номер 190. Не наполягають. Номер 196. Не наполягають. Номер 198. Не наполягають. Номер 199. Не наполягають. Номер 200. Не наполягають. Номер 202. Не наполягають. Номер 203. Не наполягають. Номер 204. Не наполягають. Номер 206. Не наполягають. Номер 214. Не наполягають. Номер 217. Не наполягають. Номер 223. Не наполягають. Номер 230. Не наполягають. Номер 231. Не наполягають. Номер 232. Не наполягають. Номер 234. Не наполягають. Номер 325. Не наполягають. Номер 238. Не наполягають. Номер 243. Не наполягають. Номер 244. Не наполягають. Номер 251. Не наполягають. Номер 256. Не наполягають. Номер 257. Не наполягають. Номер 262. Не наполягають. Номер 264. Не наполягають. Номер… 258. Прошу, народний депутат Пташник.
13:41:50 ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Шановні колеги, в таблиці значиться, що дана поправка врахована редакційно, але я хотіла би все-таки просити вас проголосувати в тій редакції, в якій ми пропонували цю поправку. А саме як ви бачите, законопроект, який в першому читанні був прийнятий, поділив акціонерні товариства фактично на дві категорії. Це публічні акціонерні товариства щодо акцій, які здійснено публічно пропозиції, та бо акції, які допущені до торгів на фондовій біржі, і публічні акціонерні товариства, прирівняні до приватних акціонерних товариств, і приватні акціонерні товариства, непублічні компанії. Отже, вимоги до акціонерних товариств мають різнитися не за принципом публічні акціонерні товариства і приватні акціонерні товариства, а за принципом публічні та не публічні компанії. Саме тому ми запропонували, на нашу думку, вдале визначення публічного акціонерного товариства і просили б підтримати в редакції запропонованої поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу комітет прокоментувати.
13:42:57 РІЗАНЕНКО П.О. Дане питання, яке піднімається колегою, воно є суттєвим, тобто це питання визначення ключового одного з даного законопроекту і воно врегульовано в даному законопроекті вже. Тобто і щодо тих компаній, які вважаються публічними чи обертаються їхні акції на фондовій біржі і чи здійснювали вони публічно оферту акцій, яких у нас дуже мало. Тому мені здається, що вже все-таки комітет врахував і відрегулював даний момент. Тому комітет вважає, що дану поправку тільки варто врахувати редакційно, як це і було зроблено, а не в цілому, як зараз пропонується в залі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте, так? Прошу поправка номер 258 народного депутата Пташник, комітет врахував редакційно, прошу голосувати. 13:44:04 За-38 Рішення не прийнято. 262 поправка. Не наполягають. 264-а. Не наполягають. 263-я. Прошу, народний депутат Каплін.
13:44:22 КАПЛІН С.М. Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії. Прошу поставити на підтвердження правку номер 263, в абзаці другому, пункті 2 розділу IV законопроекту слова "у назві товариства може зазначатись тип акціонерного товариства" виключити. І хотів би наголосити, ще раз важливість цього законопроекту. Він дозволяє зробити надзвичайно серйозний крок у розвитку фондового і взагалі фінансового ринку. Це потрібно для того, аби сформувати реальні, фундаментальні підвалини для розвитку національного товаровиробництва, внутрішнього ринку. І хочу наголосити і зазначити, що згідно з останніми соціологічними дослідженнями, 68, підкреслюю, 68 відсотків молоді прагне, бажає знайти роботу саме за кордоном. І сьогодні тут у залі в середу має бути присутній кожен народний депутат для того, щоб пришвидшити процес розвитку Фондового ринку, а це означає стимулювання розвитку національного виробництва, а це означає конкурентоспроможності нашого… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу завершіть, пропозиція від комітету.
13:45:41 РІЗАНЕНКО П.О. Нагадаю, що в редакції першого читання… що відбувається? Сьогодні у нас в назві акціонерного товариства обов'язково вказується його організаційно-правова форма і тип цієї форми, тобто публічна або приватна. Але ще раз нагадаю, ми перейдемо до того, що у нас майже всі за випадком… за винятком, може десятка будуть приватні акціонерні товариства, на даний момент, в майбутньому, можливо, буде по іншому. І законопроект передбачав, що може зазначатись тип в першому читанні. А пропозиціями, які надійшли було запропоновано змінити не може, а тип акціонерне товариство не є обов'язковою складовою найменування акціонерного товариства. Тому, мені здається, різниця не досить велика, але … як зал визначиться, так і буде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на підтвердженні цієї поправки? Будь ласка, поправка номер 263 на підтвердження… будь ласка, на підтвердження 263 поправку. Прошу голосувати. 13:46:58 За-39 Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В
13:47:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. 270-а. Я, звичайно, надам слово, але дуже прошу, колеги, ще 250 поправок ще. Будь ласка, 270-а, Каплін.
13:47:18 КАПЛІН С.М. Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії. Прошу поставити на підтвердження правку № 270 в редакції підпункт 5 пункту 4 викласти в наступній редакції. П'яте, в статті 24 у частині першій в абзаці першому слово "публічно" виключити. Хочу окремо, користуючись нагодою, наголосити. 26 років тому, як тільки ми отримали незалежність, в Україні активно працювало біля 7,5 тисяч крупних промислових підприємств. Наша держава у рейтингах була 18-ю, підкреслюю, 18-ю у світі за рівнем індустріального потенціалу. За 27 років панування тут і геноциду тут з боку Міжнародного валютного фонду ми втратили біля 5 тисяч підприємств, ми втратили десятки мільйонів робочих місць. Сьогодні знаходимося на 180-му місці в світі за індустріальним потенціалом. Тому прийняття подібних законів і присутність тут народних депутатів конче необхідна нашому парламенту і нашій країні. І я закликаю проголосувати цей законопроект і ті правки, … ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Павло, будете коментувати? Чи може ставить на голосування? Тоді я ставлю на голосування 270 правку, наполягає народний депутат, щоб ми її врахували повністю. Комітет її врахував частково. Хто підтримує дану пропозицію, прошу голосувати. 13:48:53 За-20 Рішення не прийнято. Отже, 273. Не наполягає. 280-а. Не наполягає. 286-а. Не наполягає. 288-а. Не наполягає. 298-а. Мартовецький зняв всі поправки свої. Відповідно, і 302-а, не наполягає. 304-а. Не наполягає. 308- а. Не наполягає. 305-а. Так? 305-а, будь ласка, Михайло Папієв.
13:49:30 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України! Я вдячний всім народним депутатам України, які виконують свій конституційний обов'язок, присутні в цій залі і працюють над цим дуже важливим законопроектом. Я окремо вдячний нашому колезі пану Мартовицькому за те, що він абсолютно конструктивно підійшов до того, щоби цей законопроект був у нормальній редакції прийнятий. Він зняв свої всі зауваження і пропозиції до цього законопроекту. І просив би дуже народних депутатів України перш ніж проголосити те, що цю поправку треба поставити на підтвердження, просив би всіх все ж таки говорити тут не про ідеологічні свої розбіжності, а саме по суті законопроекту, який розглядає Верховна Рада України. А стосовно там соціал-демократії, це нормальна, хороша ідея. Я хотів би примирити все ж таки батьків-засновників соціал-демократії і нової генерації соціал-демократії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Павло, прокоментуйте, будь ласка.
13:50:34 РІЗАНЕНКО П.О. …скажу. Недивлячись на те, що правка виглядає технічною, але для цілісності Закону вона дуже важлива. Тому пропоную підтримати дану правку, і вона повинна бути у тексті Закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні, пане Михайло? Підтвердження 305 правки? Отже, колеги, я ставлю на голосування 305 правку, комітет її врахував. Але народний депутат Михайло Папієв вимагає, щоб в залі її підтвердили. Прошу голосувати, і комітет просить її підтримати. Будь ласка. 13:51:21 За-51 Рішення не прийнято. 306-а. Не наполягає. 308-а. Не наполягає. 311-а. Не наполягає. 315-а. Так, будь ласка, 315-а. Демчак Руслан, включіть мікрофон.
13:51:42 ДЕМЧАК Р.Є. 315 правка, знову ж таки, врахована частково. Хочу поставити на голосування, щоб її врахувати в цілому. Суть правки заключається в тому, що було не зовсім повне визначення, що рішення загальних зборів про обрання зовнішнього аудитора, аудиторської фірми приймається на поточний рік. Але, як правило, аудит проводиться за попередні роки, тому прошу все ж таки в редакції правки визначити, що рішення зборів акціонерів обирає аудитора для аудиту на поточний і минулий роки. Прошу поставити правку на підтвердження в редакції, в первинній редакції і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я попрошу вже, можливо, не коментувати. Я попрошу пропозицію... Включіть мікрофон Павлові.
13:52:35 РІЗАНЕНКО П.О. Врахування даної правки в цілому комітетом не підтримується. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування пропозицію, щоб в цілому була підтримана 315 правка. Комітет її врахував частково. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 13:52:58 За-28 Рішення не прийнято. 319. Не наполягає. 321. Не наполягає. 322. Не наполягає. 328. Не наполягає. 332-а. Не наполягає. 333-я. Не наполягає. 336-а. Не наполягає. 340-а. Не наполягає. 346-а. Не наполягає. 351-а. Не наполягає. 352-а. Не наполягає Логвинський. 361-а. Не наполягає. 362-а. Не наполягає. 363-я. Не наполягає. Добре йдемо. 364-а. Не наполягає. 375-а. Не наполягає. 381-а. Не наполягає. 384-а. Не наполягає. 400. Не наполягає. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо. Боюся, що не встигнемо проголосувати. А долю питання вирішить Руслан Демчак, який має принципову позицію по правках. Будь ласка, включіть мікрофон.
13:54:11 ДЕМЧАК Р.Є. Дякую. Аналогічно хотів би поставити на підтвердження в цілому правку 390 і виключити зміни у статтю 65-1. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Павло, прокоментуйте.
13:54:32 РІЗАНЕНКО П.О. Я нагадаю, що саме цей розділ стосується розкриття інформації. І ще один із важливих аспектів даного законопроекту полягає в тому, що ним пропонується зруйнувати монополію SMIDA, це державне підприємство при комісії з цінних паперів, фондового ринку, через який монопольно здійснюється подання, розкриття інформації емітентів цінних паперів. Даним законопроектом пропонується, що на додаток до цього запровадити можливість акціонерним товариствам заключати договори з агентами по розкриттю інформації. Цю… ця послуга може бути і платною, і безплатною. І буде передбачено оперативне розкриття інформації в платному режимі, в безплатному – в затриманні 15 хвилин. Тому це ще один із важливих аспектів даного законопроекту, який я хотів як автор законопроекту донести до депутатів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію Руслана Демчака, щоб 390 правку було враховано повністю. Комітет її врахував лишень частково. Прошу проголосувати, прошу визначатись. 13:55:55 За-30 Рішення не прийнято. Отже, я повертаюсь. 395-а. Не наполягає. 395-а, це поправка Мартовицького. Він зняв всі свої поправки. Вона відхилена. Це неможливо. 400. Не наполягає. 406-а. Не наполягає. Неможливо, відхилена Мартовицького. Добре. 405-а, будь ласка. Каплін. Включіть мікрофон, будь ласка.
13:56:46 КАПЛІН С.М. Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії України. На кінець, на завершення роботи сьогодні Верховної Ради я б хотів поставити на підтвердження 405 правку. І наголосити для всіх наших співвітчизників, які дивляться нас зараз, що мова іде якраз про створення нових робочих місць і розвитку національної економіки, збільшення валового внутрішнього продукту, який має наслідок збільшення зарплат і як наслідок збільшення пенсій. Подивіться на зал парламенту, подивіться на присутність тут лідерів партій, подивіться на присутність тут активів цих партій народних депутатів. Щороку на виборах вони вішають біг-борди і першим, що пишуть, це створення нових робочих місць, збільшення пенсій і зарплат. А насправді сьогодні уникають участі у надзвичайно важливій фундаментальній дискусії щодо прориву української економіки. Робіть висновки, дорогі українці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Павло, я розумію, пропозиція врахувати повністю 405 правку. І я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Капліна, щоб 405 правка була врахована повністю. Хто підтримує дану пропозицію прошу голосувати. Будь ласка. Утримайтесь і не помилитесь. 13:58:22 За-28 Рішення не прийнято. Колеги, давайте визначимось на якій ми зупинимось правці. 406-а. Не наполягає. 411-а. Не наполягає. 419-а. Не наполягає. 421-а. Не наполягає. 426-а. Не наполягає. 431-а. Не наполягає. 432-а. Не наполягає. 445-а, Денисенко. Не наполягає. 446-а, Мартовицький. Не наполягає. 447-а. Не наполягає. 449-а. Не наполягає. 450-а. Не наполягає. 451-а. Не наполягає. 453-я, Пташник. Наполягає. Давайте ми з неї завтра і розпочнемо. Це буде мудро, я думаю. Отже, ми зафіксували, на якій правці ми зупиняємося, це правка 453. Хочу нагадати колегам, що всього правок є 515. Таким чином завтра, я сподіваюсь, ми протягом 20 хвилин, 25 хвилин максимум зможемо завершити розгляд даного законопроекту і вийти на позитивне голосування. І хочу наголосити, що фактично всі фракції взяли участь в розробці цього законопроекту. Я хочу всім подякувати, які працювали і готували цей законопроект. Сьогоднішній день дав нам шанс цей законопроект розглянути і завтра вийти на позитивне рішення. Я думаю, це успіх і комітету, (йому довелось би довго чекати цього рішення), і парламенту. І я сподіваюсь, і переконаний, що завтра ми приймемо позитивне рішення по цьому законопроекту. І в цілому, я сподіваюсь, завтра у нас буде дуже потужний день. Готуються реформаторські, прогресивні законопроекти на завтра. І тому я прошу усіх о 10 ранку прибути в зал для продовження нашої роботи. У нас не буде виступів від депутатів і фракцій. Нам доведеться почати роботу з самого ранку, з 10 години. Я прошу всіх дисципліновано прийти. Нагадую, що з 453 правки ми розпочинаємо. Бажаю усім плідної і ефективної роботи в комітетах. Дякую доповідачу, представнику комітету за активну дискусію. І ранкове пленарне засідання Верховної Ради України згідно Регламенту оголошую закритим. До завтра, колеги! І гарної роботи в комітетах. |
