|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 16.03.2016
ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 16 березня 2016 року, 10 година 03 хвилини Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.
10:03:33 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги народні депутати! Будь ласка, заходьте до зали, займайте свої місця. Будемо розпочинати ранкове засідання Верховної Ради України. Шановні колеги народні депутати, ми вчора ухвалили один, але важливий закон. Ми фактично на 100 відсотків виконали план безвізового режиму щодо прийняття рішень Верховною Радою України. І думаю, що після рішення НАЗК, яке може сьогодні відбутись, будемо говорити про 100-відсоткове виконання плану дій щодо впровадження безвізового режиму і створення якісних умов для боротьби з корупцією. Разом з тим, шановні колеги, вчора ми не знайшли необхідного рішення щодо півтора мільярда доларів, які мають бути направлені на користь українських громадян і держави. Є різні думки щодо того закону, який підтриманий. Тому сьогодні о 12-й годині, я нагадую, з керівниками фракцій, комітет… ми проведемо узгоджувальну нараду для того, щоб визначитись в суті закону, що потрібно зробити, які рішення має ухвалити Верховна Рада України. І для того, щоб в четвер вийти з узгодженою позицією і продовжити нашу роботу. Я ще раз хочу підкреслити, що самі важливі рішення ми маємо з вами приймати. І не створювати перешкод для того, щоб ми могли розглядати закони, які сьогодні очікує держава і люди. Відповідно до Регламенту роботи Верховної Ради України ми маємо 30 хвилин сьогодні, в середу, виступів від народних депутатів. Після реєстрації народних депутатів в залі Верховної Ради ми розпочнемо запис на виступи. Будь ласка, шановні колеги народні депутати! Готуйтесь до реєстрації. Прошу включити систему "Рада" для реєстрації народних депутатів. 10:06:03 Шановні колеги, 334 народних депутатів зареєстровано у залі Верховної Ради України. Оголошую ранкове засідання Верховної Ради України відкритим. Будь ласка, прошу народних депутатів підготуватись до реєстрації на виступи з трибуни Верховної Ради України. Будь ласка, готуємося. Шановні колеги, будь ласка, записуємося на виступ. Перед тим як надати слово народному депутату Івченко, я хочу привітати народних депутатів України з днем народження, наших колег: Валерія Давиденка, вітаємо, шановний колего, з днем народження (оплески) і Олексія Кириченка. Вітаємо теж з днем народження, шановний колего. (Оплески) Вадим Івченко, "Батьківщина".
10:08:08 ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, шановні громадяни України, ви знаєте, вчора відбулась дуже важлива подія. Вчора всі асоціації аграрного спрямування консолідовано вийшли під Верховну Раду України. Вони провели велике селянське віче, де безпосередньо зробили вимоги, вимоги до Верховної Ради і до уряду. Частина плакатів вже висить в залі. Вони говорять: "Ні, антиселянському уряду". Сьогодні аграрії прийняли рішення, і вимоги направлені до Голови Верховної Ради, до голови уряду і кожного народного депутата. Вони сьогодні категорично проти ринку землі. Те, що сьогодні пропонує пан Яценюк – це ганебно, оскільки у нас діє мораторій, і оскільки асоціації аграрного спрямування категорично всі проти. Всі проти ринку землі. І ці мільйон гектарів, про які говорить пан Яценюк, це просто є антинародне, антиселянське і головне – антизаконне. Наступне. А хіба ми з вами не рік тому працювали над тим, щоб вибудувати нормальну систему оподаткування для кожного аграрія, для маленького, для середнього, для переробника і для великого. Так, ні, ми для великих віддали експортне ПДВ і зробили їх більш багатшими, а для маленьких зібрали все, зібрали до останнього пільгове оподаткування. Вони сьогодні пропонують нам все ж таки сконцентруватися і прийняти деякі закони, які теж написані на плакатах. Це Закон (3851-1) про повернення пільгового оподаткування і про автоматичне відшкодування ПДВ по автоматичному реєстру, щоб кожен бачив кому відшкодовується і скільки, і коли його черга. І наступне. Ми вже маємо з вами зробити політику дійсно для селян, ми маємо ввести в організований ринок продажу сільськогосподарської продукції, одноосібні селянські господарства або, так зване, збудувати сімейні ферми. Ми маємо дати їм статус сільгосптоваровиробника. Коли ми зможемо їм дати статус, ми зможемо туди направити і державну підтримку, і донорські кошти. І нам потрібно зробити так, щоб в аграрному устрої все ж таки з'явилася ця потужна сімейна ферма для того, щоб не 200 підприємств давали 93 відсотки аграрної продукції, а, як в Польщі, 65 відсотків валютної виручки, яка надходить в Польщу, дають мільйон 600 сімейних ферм. І це є селянська політика. це є політика, направлена на кожного селянина. Ще раз хочу сказати вимоги аграріїв: геть селянський уряд… антиселянський уряд! Не відкривати ринок землі і прийняти два законопроекти, про які вони сьогодні просять. І головне – зробити стратегію розвитку фермерства, зробити підтримку одноосібників і сімейних ферм. І це… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте. ІВЧЕНКО В.Є. … головне завдання наступного уряду на наступний рік. Фракція "Батьківщина" буде підтримувати аграріїв і буде підтримувати селянське віче з його вимогами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Помазанов. Юрій Береза, "Народний фронт".
10:11:49 БЕРЕЗА Ю.М. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановний український народе! Ви знаєте, коли я прийшов до цієї зали, моя основна мрія була і залишається мрією – це закінчення війни на сході. Хто не розуміє в цій державі про те, що закінчення війни на сході буде пов'язано тільки з реорганізацією і створенням української армії, це основний момент на сьогоднішній день в наші державі. І тому мені дуже сумно зараз бачити те, що відбувається в цьому залі: як ми ходимо; як ми голосуємо за ті закони, які необхідні на сьогоднішній день державі; як ми говоримо про те, що як ми любимо український народ, а при цьому ті закони, які необхідно, ми відсуваємо "у довгу шухляду". Я звертаюся все ж таки до колег по коаліції, які зараз почали голосувати в унісон і робити все, щоб закон, який надто необхідний українській армії, надто необхідний для переобладнання, переозброєння армії, він не голосується. Ви знаєте, у мене також звернення до "Опоблоку" і до опозиційного уряду. Знаєте, якби я був Генеральним прокурором, то ви б свої засідання проводили в Лук'янівському СІЗО, це я вам гарантував би. І коли ви тут починаєте говорити про те, як ви любите той народ, який зараз бомблять і стріляють російські окупанти, знаєте, це навіть не смішно, це фарисейство. Я закликаю всіх членів коаліції, всіх небайдужих, всіх тих, хто не голосував за закони 16 січня, які розв'язали громадянську війну на території Києва. Я закликаю керівництво, Верховної Ради закон 4057 необхідно проголосувати. Це питання виживання на сьогоднішній день нашої армії, це питання виживання української держави. Ніхто не принесе мир на нашу землю, тільки ми сильною армією, сильним народом зможемо перемогти окупанта. І тому я звертаюсь ще раз, шановні керівники Верховної Ради, прошу поставити закон і проголосувати у четвер. У разі непроголосування цього закону, фракція "Народного фронту" гарантує, що ця трибуна буде заблокована. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Сисоєнко, "Самопоміч".
10:15:02 СИСОЄНКО І.В. Шановні колеги, рада бачити вас в доброму здоров'ї і хочу побажати усім вам не хворіти. Тому що стан у наших державних та комунальних лікарнях кожен день все погіршується. Шановні колеги! Чи не вважаєте дивним те, що на протязі півтора року нашої з вами сумісної роботи в парламенті, ми майже не прийняли жодного законопроекту про зміни в охороні здоров'я. В черговий раз у порядку денному відсутній законопроект про медицину. І я не знаю, як далі ми можемо з вами говорити про якісь зміни, про зміну в корупції, про зміну в економіці, про безвізовий режим, не приймаючи при цьому зміни в основній галузі – зміни в медицині. У профільному комітеті вже багато часу лежать законопроекти, які пройшли Комітет про охорону здоров'я і чекають, що нарешті їх винесуть у Верховну Раду до розгляду. Законопроект про автономізацію медичних установ, який надає можливість медичним закладам самостійно визначати і використовувати кошти відповідно до потреб лікарень. Цей законопроект про автономізацію був першим кроком, які зробили країни пострадянського простору, і лише Україна 24 роки ну ніяк не може зробити цей крок. Багато людей в нашій Україні, які не можуть бути вилікувані, і саме ці люди потребують певних операцій по трансплантації органів. В нашій країні такі операції не роблять, люди вимушені їхати за кордон, і знаєте чому? Тому що ми ніяк не можемо прийняти закон. У той же час законопроект про трансплантацію вже давно зареєстрований у Верховній Раді, пройшов розгляд профільного комітету і чекає, коли нарешті він з'явиться в залі для того, щоб ми його з вами проголосували. Найближчим часом ми просто зобов'язані прийняти з вами законопроекти, які готові також до розгляду, до другого читання – це законопроекти про збільшення заробітної плати медичним працівникам, особливо працівникам екстреної медичної допомоги. Люди, які кожен день рятують життя українців, працюють сьогодні в жахливих умовах, вони не мають ліків, немає вакцин, немає належного обладнання. У той же час середня заробітна плата лікарів сьогодні складає 2,5 тисячі гривень, вони працюють в жебрацьких умовах. І якщо ми з вами найближчим часом не приймемо законопроекти про медицину, люди в білих халатах залишать свої операційні і прийдуть сюди до стін парламенту. Тому я дуже розраховую, Володимир Борисович, на те, що найближчим часом, на наступному пленарному тижні вже будуть поставлені основні закони про медицину. І фракція "Об'єднання "Самопоміч" наполягає на їх терміновому… (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Геращенко, "Блок Петра Порошенка".
10:18:21 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, мабуть, в цьому сесійному залі немає жодного народного депутата, хто би хоч раз не підходив до мене як одного з представників гуманітарної підгрупи у Мінську з проханням дізнатися про долю наших зниклих без вісті героїв і наших заручників. І, власне, питання звільнення заручників знаходиться на постійному особистому контролі Президента України. І я хочу поінформувати вас про хорошу новину. Вчора завдяки спільним зусиллям Президента України, Служби безпеки України, Міністерства оборони і гуманітарної підгрупи в Мінську нам вдалося звільнити трьох справжніх українських героїв, людей, які більше року знаходилися у полоні з важкими пораненнями. Це Завізіон Григорій, Ярошевич Петро і Петренко Вадим – двоє наших військових і один цивільний. Я прошу підтримати аплодисментами їх героїзм, їх дружин, їх мам, їх коханих жінок, які чекали своїх коханих чоловіків. Так само Президент України вчора провів надзвичайно важливу зустріч з адвокатами Надії Савченко, де поінформував їх про всі… координацію зусиль української влади задля звільнення Надії і всіх інших заручників, яких утримує Кремль. Ми вважаємо, що виконання шостого пункту Мінських угод – звільнення всіх заручників – це і свобода для тих 124 громадян України, які сьогодні утримуються бойовиками, а це і цивільні, і військові, і тих українців, що утримуються в тюрмах Російської Федерації. І саме на цьому наполягає українська влада. Я хочу сказати вам, що переговори про звільнення заручників, вони є надзвичайно важкими, і закликати кожного з вас не спекулювати на цих делікатних темах, враховуючи те, як це може вразити родини заручників. На сьогодні так само ведеться велика робота задля того, щоби розпочати справжній старт пошуку зниклих без вісті. І для цього українська влада за дорученням Президента України домагається допуску Міжнародного комітету Червоного Хреста до окупованих територій, адже в списку зниклих без вісті на сьогодні знаходяться 693 людини. Це і цивільні, і військові, і наше завдання – їх знайти. Наступний, важкий такий, раунд переговорів про звільнення заручників відбудеться 23 березня у Мінську, коли знову працюватимуть там всі групи. І я хочу сказати, шановні колеги, що ми маємо постійний контакт з Президентом і його прямі до нас директиви відносно того, що всі українські заручники мають бути звільнені. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Ігор Гузь, "Народний фронт".
10:21:18 ГУЗЬ І.В. Слава Україні! Ігор Гузь, 19-й виборчий округ, Волинь. Значить, в мене звернення до Президента України Петра Олексійовича Порошенка. "Петро Олексійович, пройшов місяць, я вас як народний депутат України інформую про роботу голови обласної адміністрації пана Гунчика, якого ви принципово не хочете відправити у відставку". 10.03 цього року. Сайт Національної поліції, читаю: "Замість залізобетонних конструкцій підрядні товариства використали морські металеві контейнери, які значно дешевші, проте в офіційних документах про це не вказали". І далі по тексту: "Волинська ОДА, її підрядні структури підозрюються у відмиванні семи мільйонів гривень на будівництві фортифікаційних споруд в Донецькій області". Петро Олексійович, я вас особисто дуже прошу, я звернувся до прокурора, начальника... керівника СБУ і міністра МВС взяти під особистий контроль цю справу. Триває кримінальне провадження, сім мільйонів гривень, є підозра, відмили на будівництві фортифікаційних споруд за замовленням безпосередньо голови обласної адміністрації і відповідних профільних управлінь ОДА. Це ганьба! Якщо ці факти підтвердяться та й взагалі станом на сьогодні, ви повинні прискіпливо подивитися на роботу голови обласної адміністрації. Це перше. Друге. В області бардак. Декілька днів тому голова – діючий голова! – Шацької районної адміністрації пан Корольчук виступив із заявою, що він не довіряє голові обласної адміністрації. Тобто у ваших же структурах ваш же призначений голова районної адміністрації висловив недовіру голові обласної адміністрації. І, знову ж таки, про що мова: про славнозвісне Прем'єр-міністр "Флора", яке орендує в Шацькому районі земельні ділянки і не хоче платити за оренду цієї землі. На жаль, як стверджує голова райдержадміністрації, голова обласної адміністрації не займається цим питанням, уникає цих питань. Відповідно є підозра, що він прикриває цю структуру. Я вже звертався з цієї трибуни з цього приводу. І останнє. Петро Олексійович, у Волинській області, окрім Маневицького району, де триває незаконний видобуток бурштину, ця лихоманка переходить на інші райони. Уже починають копати в Шацькому районі, Старовижівському. Де голова адміністрації, який має бути тут, серед нас, інформувати правоохоронців про бездіяльність їхню і про те, аби навести порядок в цій сфері? Прошу вас, настійливо прошу, звільнити голову ОДА Володимира… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Антон Кіссе. Група партії "Відродження".
10:24:40 КІССЕ А.І. Уважаемые коллеги, дороги избиратели! Антон Киссе, 142-ой избирательный округ, юг Одесской области, украинская Бессарабия. Сегодня, наверное, только ленивый не говорит о том, что необходимо ремонтировать дороги. В последнее время появилось солнце – и якобы вышла уже техника на восстановление дорожного покрытия в целом в государстве Украина. Но я хочу поделиться с вами и обратить внимание на выполнение нашего закона, который здесь принят был у нас в парламенте, связанный с отчислением по перевыполнению таможенных сборов Одесской области, одесской таможни, волынской таможни, черновицкой и львовской. И соответствующий закон мы приняли в сентябре прошлого года. И как же выполняется этот закон? Если проанализировать ситуацию за прошедший 2015 год, Одесская область для восстановления дороги Одесса–Рени, конкретно было указано, получила ноль целых ноль десятых. И депутаты Одесского областного совета пригласили начальника таможни с тем, чтобы выяснить, почему так произошло, что в других областях перевыполнение, а здесь вообще ноль. Из той информации, которую мы получили, все стрелки были переведены на Государственную таможенную Украины или фискальную службу. И, к сожалению, никакого ответа нет. Слава Богу, за эти два месяца пошли какие-то поступления. Но обращаясь в Кабинет Министров и в финансовою службу Украины я хочу получить все ж таки ответ, почему за тот год Одесская область не получила ни копейки, а остальные области, я рад, что они получили достаточно финансовых средств, где-то, ориентировочно, около 700 миллионов гривен. Сегодня активизация пошла. Заявление губернатора Одесской области, заявление Кабинету Министров о том, что на судьбоносную дорогу, которая уничтожена практически на 100 процентов, выделяются деньги. Очень бы хотелось, чтобы было проведено соответствующее совещание у нас в области и чтобы было четко сказано, какая сума денег выделяется на эти дороги, какие сроки выполнения, ход выполнения тендеров, которые проведены, и какие именно компании будут проводить эти работы. Хочу напомнить, что инициативой принятия закона об отчислении таможенных… об перевыполнении таможенных сборов относиться к тем людям, 46 тысяч населения юга Одесской области высказали свою позицию и пикетировали администрацию Президента, Кабинета Министров и после этого родился соответствующий закон, и было обращено внимание на эту дорогу. Но кроме "обращено внимание" пока добавить нечего. Уважаемые друзья! Особенно те службы, которые… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. Завершуйте, будь ласка. КІССЕ А.І. Особенно соответствующий департамент, который отвечает за дорожное строительство. Я прошу активизации. Обращаю внимание областной администрации и безусловно Кабинета… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Кодола, "Народний фронт".
10:28:16 КОДОЛА О.М. Олександр Кодола, Чернігівщина, 209 виборчий округ. Сьогодні я хотів би привернути увагу на серйозну проблему, яка стосується людей, які хворі на хронічне захворювання нирок, а таких людей у нас перебуває на обліку близько півмільйона. П?ять тисяч з них знаходяться на лікуванні методом замісної ниркової терапії, так званого гемодіалізу. Станом на 1 січня в Україні працює понад 90 центрів нефрології та діалізу, обласні та міські центри гемодіалізу переповнені. Не вистачає фінансування для надання допомоги усім, хто її потребує. У неофіційній черзі на отримання процедури гемодіалізу знаходиться близько 7-8 тисяч людей. І більшість цих людей не доживає до своєї черги на отримання життєво необхідних процедур, так як потрапити до відділень гемодіалізу можна лише тоді, коли хтось із пацієнтів, як отримують замісну ниркову терапію, помирає. У той же час наша держава витрачає рекордні гроші – понад 1 мільярд гривень – тільки на закупівлю витратних матеріалів для цієї процедури. І це при тому, що тільки близько 20 відсотків людей, які потребують гемодіалізу, мають можливість отримати за рахунок державних коштів цю життєво необхідну процедуру. Однією з основних причин такого стану речей є абсолютна монополія на ринку гемодіалізу декількох компаній, які фактично захопили і поділили цей ринок між собою. Якщо проаналізувати ринок державних закупівель витратних матеріалів для гемодіалізу, то можна дійти висновку, що в Україні існує так звана фармацевтична мафія, яка, без перебільшення, має причетність до усіх закупівель лікарських засобів та виробів медичного призначення. Зокрема, у процедурах державних закупівель для гемодіалізу у 99 відсотках виграють дві групи компаній, які просто диктують державі свої ціни, які, я зауважу, вдвічі-втричі вищі, ніж в європейських країнах. Саме тому ми з колегами народними депутатами бачимо тут усі ознаки багатомільярдної корупції. Люди помирають, тому що не можуть заплатити, отримати необхідне лікування. А з держави, з держави продажні чиновники і фармацевтична мафія, по суті, висмоктують усі соки, наживаючись на державних закупівлях. Саме тому я вимагаю від Антимонопольного комітету та Міністерства охорони здоров'я припинити порушення діючого законодавства. Створити прозоре конкурентне середовище для забезпечення максимальної економії бюджетних коштів. Сьогодні саме у цей час в Антимонопольному комітеті відбувається круглий стіл, де наші колеги намагаються знайти шляхи пошуку вирішення цієї проблеми. Я закликаю Антимонопольний комітет зайняти жорстку позицію, провести розслідування та усунути порушення діючого законодавства. Відповідні звернення були надіслані мною до усіх антикорупційних органів, до Антимонопольного комітету, до Міністерства охорони здоров'я. Я думаю, що спільними зусиллями ми не дамо наживатися на здоров'ї наших українців. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Курячий.
10:31:29 КУРЯЧИЙ М.П. Уважаемый Владимир Борисович, уважаемые народные депутаты, у меня очень важная и одновременно тревожная информация. В стране происходит непростой процесс децентрализации власти, передачи полномочий на места и другие жизненно необходимые реформы государственного и местного самоуправления. Сегодня враг сосредоточился на срыве этих изменений. Российскими спецслужбами под видом обсуждения актуальных задач децентрализации власти запущен проект так называемых экономических автономий районов и даже целых областей Украины. Моя родня Днепропетровщина стала полигоном для обкатки этих новых сепаратистских технологий. Уже известны неоднократные случаи проведения так называемых форумов в регионе, куда организаторы обманом привлекают отдельных граждан, общественные организации и даже школьников и студентов, и дошло даже до некоторых депутатов местных советов. При этом дошло до того, что председатель Криничанского районного совета Днепропетровской области госпожа Кобзар подписала обращение якобы от всего депутатского корпуса о поддержке экономической автономии региона. Я скажу объективно, соответствующие органы государственной безопасности Украины обратили внимание на эту безусловную реальную угрозу территориальной целостности и государственному суверенитету, и пускай не в зародыше, но эту проблему удалось притушить, но только притушить, а не погасить полностью. И сейчас я обращаюсь к руководству СБУ, Генеральной прокуратуры с тем, чтобы не позволили этой проблеме пойти на самотек. Друзья, это не насморк, сама по себе это проблема не пройдет, она сама по себе не разрешится. Это дело не должно припасть бюрократической пылью, как это было много раз. И органы прокуратуры, и Служба безопасности должны дать самую жесткую надлежащею правовую оценку и этим событиям, и тем, кто за этим стоит. Уважаемые коллеги, поступает очень тревожная информация, что практика проведения таких форумов находит поддержку и непосредственно на территории других областей, и речь идет о Львовской, Херсонской, Закарпатской областей. Проводятся форумы в поддержку идеи экономической самостоятельности региона. Подобные мероприятия получают самую широкую огласку в российских СМИ, которые формируют мысль о том, что якобы идея экономической автономии имеет поддержку среди населения Украины. Почему такие собрания становятся возможными? Кто конкретно координирует в Украине реализацию так называемых автономий? Какие меры предпринимаются для того, чтобы предотвратить этот сценарий? Я обращаюсь к Службе безопасности Украины с обращением и с требованием незамедлительно принять меры по отношению к организаторам и участникам этой автономной экономической вакханалии. Я обращаюсь к депутатам местных советов всех уровней с предложением раз и навсегда поставить точку в этом вопросе, необходимо осудить любые попытки протащить утверждение подобных проектов… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. Завершуйте, будь ласка. КУРЯЧИЙ М.П. Русский сценарий по расколу Украины, по расколу нашей страны не пройдет. Слава Украине! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький, "Народний фронт".
10:34:57 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні народні депутати, я не знаю чи бачили ви в Інтернет-мережі звернення акторів Івано-Франківського театру про засилля російського продукту не лише на наших телевізійних екранах, а й на наших сценах. Не так давно актори цього театру разом з акторами театру "Золоті ворота" поставили блискучу п'єсу за мотивами… п'єсу львівського драматурга Ар'є, яка називається "Слава героям". Про те як два українці, один, який воював в Червоній армії, другий, який воював в УПА опиняються в одній палаті лікарні і разом страждають від корупції і тієї ситуації, яка сталася в нашій країні. Ця п'єса ставиться в Києві на маленькій площадці театру "Золотих воріт". Натомість, в Жовтневому палаці, де ми всі переживали криваві і жахливі події Майдану, знову раз за разом починають приїжджати російські антрепризи з акторами, які закликали знищити територіальну цілісність нашої країни, і куди не можуть зайти українські актори. Та сама ситуація продовжується і в українському кінематографі, де, незважаючи на наш законопроект, який мав би обмежувати присутність російський акторів, які закликали до порушення територіальної цілісності країни, незважаючи на це, все-одно ці фільми і серіали продовжують виходити на українських екранах. Мені здається, що ми забуваємо, що живемо в умовах війни. Ми забуваємо про тих людей, які загинули на Майдані і про тих, які продовжують гинути на сході. Ми ніколи не побудуємо і не відродимо українську культуру, якщо будемо продовжувати і далі пропихати такі законопроекти, які і надалі продовжують пропихатися в нашому парламенті. Коли намагаються під європейський продукт видати російський продукт, коли намагаються примусити кабельні мережі транслювати канали, які транслюють фільми і серіали про НКВС. Ми повинні поставити на цьому капку. Тому, хочу сказати, що незабаром буде оголошено про створення міжфракційної депутатської групи "Наступ", яка буде відстоювати демократичну незалежну Україну і яка буде відстоювати принципи деокупації. І те, що, лише об'єднавшись для звільнення України як ментально, так і для звільнення захоплених територій, ми зможемо побудувати нормальну ідентичну європейську державу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Шипко Партія "Відродження".
10:37:20 ШИПКО А.Ф. Андрій Шипко, Дніпропетровщина, 35-й виборчий округ, місто Нікополь, Орджонікідзе, Нікопольський район. Шановні народні депутати і дорогі виборці! Розпочався великий піст і саме зараз час задуматися і відкинути зайві емоції та звинувачення, проявити терпіння (особливо політикам), і турботу. Може Господь і благословить нашу многострадальну країну у цей важкий час. Але хочеться запитати: скільки ж можна власні інтереси та амбіції ставити вище, ніж інтереси українського народу? В країні купа проблем, а тут три тижні ідуть балачки: Садовий, Яценюк чи Яресько. А про людей хоч хтось згадав за ці три тижні? І про те, як вони виживають саме в цей час. Я провів цей час на своєму окрузі, спілкувався з людьми. Проблем маса: люди не можуть купити ліки і лікуватись у лікарнях, не можуть заплатити за ЖКГ, аграріїв позбавили підтримки, а малий та середній бізнес вимирає, а це – основа нашої держави. І про головне. Це проблема ні однієї людини, це стосується декількох регіонів нашої держави. 25 березня буде заборонено проїзд через дамбу номер 8 Каховського водосховища, а це дорога через три області: Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську. Об'їзд… 3,8 кілометра можна буде проїхати тільки, подолавши 120 кілометрів. Ситуація на дамбі кваліфікована як, можливо, надзвичайна ситуація техногенного характеру, унаслідок гідродинамічних аварій та унаслідок прориву дамби з утворенням хвилі прориви та катастрофічного затоплення. І єдине, що може врятувати її від прориву – терміновий капітальний ремонт. І я про це говорю вже півтора роки. Після маси листів, звернень, зустрічей, нарад на вищому рівні, чиновники спромоглися тільки заборонити проїзд про дамбу. І це все. Це просто бомба сповільненої дії, це не вирішення питання. Колеги, в понеділок Кабмін затвердив розпорядження 154 про розподіл видатків державного бюджету на розвиток мережі утримання автомобільних доріг на 2016 рік. Але за яким принципом вибирали аварійні ділянки доріг? Чому аварійна частина ділянки Н-23, яка проходить по дамбі Каховського водосховища, у цей перелік не була включена? Хоча про це сказав і особисто запевняв вас, Арсеній Петрович. Уряд хоче дочекатися прориву? А в разі прориву десятки тисяч людей залишаться без домівок. Про можливі втрати я навіть боюся говорити. Днями ми вшанували пам'ять жертв Куренівської трагедії. Я не хочу порівнювати і не хочу навіть думати про таке, що може трапитися. Я зараз без емоцій просто запрошую членів Кабінету Міністрів у Нікопольський район на позачергове засідання на дамбі номер 8. А після засідання заїдьте в села та міста, які будуть затоплені з вашої доброї волі. Вимагаю негайно від Прем'єр-міністра України особливо втрутитися в це питання. Прошу вважати мій виступ депутатським запитом. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ – Андрій Лозовий, будь ласка.
10:40:30 ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. Вся країна шокована, дивлячись на те, що відбувається з незаконним видобутком бурштину на Житомирщині, на Волині і на моїй рідній Рівненщині. Але, люби Боже правду, настав час сказати в цьому залі, хто в цьому винен і що далі робити? Перше. 26 квітня минулого року – скоро рік! – був прийнятий законопроект, нас з Бориславом Розенблатом з іншими співавторами про реалізацію, видобутку… видобуток і реалізація бурштину. Досі закон не прийнятий в другому читанні, що стимулює незаконний видобуток. Ганьба! – абсолютно правильно колега Євтушок каже. Друга причина всього цього безпрєдєла, коли в українського народу кожен рік крадуть мінімум півмільярда доларів, через незаконний видобуток сонячного каменю – це проблема у владі, у силових структурах і у виконавчій владі. Конкретно на Рівненщині вчора журналіст Дмитро Леонтіюк абсолютно чітко довів шляхом експериментального репортажу про причетність так званих правоохоронних органів, так званої Національної поліції та незаконного видобутку бурштину на Рівненщині. Всі знають, що керує цим в.о. начальника Нацполіції в Рівненській області Сергій Максимов. І я хотів би звернутися до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з вимогою нарешті звільнити негідника в погонах Максимова, який ганьбить саму реформу Нацполіції як явище. Друга біда – це виконавча влада. На Рівненщині бурштинова мафія має два офіси: один – фактично, в Нацполіції, інший – в облдержадміністрації. От виписка з Єдиного державного реєстру. Тимченко Олександр Анатолійович, адреса засновника: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське, проживає. Це помічник рівненського губернатора Віталія Чугуннікова. Саме для цієї фірми Чугунніков намагається вкрасти 35 тисяч гектарів рівненської землі, багатої на бурштин. Після того, як за ініціативи голови, законного, Рівненської обласної ради від Радикальної партії Володимира Ковальчука, обласна рада не дала вкрасти 35 тисяч гектарів бурштинової землі, Чугунніков шляхом підкупу депутатів від "Свободи", шляхом підкупу окремих депутатів з "Батьківщини", зокрема голови обласної організації цієї партії Миколи Кучерука, був незаконно відправлений у відставку голова обласної ради Ковальчук. Це – помста "бурштинової мафії", і справа честі для нас – здолати їх, інакше ганьба нам усім. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, перед тим, як ми перейдемо до розгляду питань порядку денного, поступила заява від двох фракцій про оголошення перерви і з проханням замінити, відповідно до Регламенту, перерву на трьоххвилинний виступ Олега Ляшка. Будь ласка, Олег Ляшко.
10:43:45 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни України, шановні колеги! Сьогодні, 16 березня – друга річниця так званого "кримського референдуму", який став начебто легальною підставою для приєднання нашого Криму до Російської Федерації. Для всього світу очевидно, що цей референдум був незаконний і відторгнення Криму від України так само незаконне. Але чи достатньо зробила українська влада за ці минулі два роки для того, щоб повернути Крим і захистити нашу рідну країну? Я твердо переконаний, що ні. Не боролися за Крим, на жаль, здали без жодного пострілу. І ми пам'ятаємо оприлюднені документи засідання Ради нацбезпеки і оборони, де закликали бути "голубами миру" і не виводити жодного танку і жодної зброї на захист рідної землі. Тому я вважаю, що якби ми два роки тому доклали всіх зусиль до захисту Криму, сьогодні не було б війни на Донбасі, сьогодні б не було тисячі і тисячі смертей, які сьогодні несе Україна. Я звертаюсь до українського політикуму, до вашої відповідальності перед історичним моментом, в якому перебуває Україна. Вчора помічник державного секретаря Сполучених Штатів Вікторія Нуланд заявила про те, що Сполучені Штати і Міжнародний валютний фонд, припиняють фінансування програм для України до подолання політичної нестабільності. Заява Путіна про виведення російських військ із Сирії загрожує відновленням активних бойових дій на Донбасі, програш партії Меркель на місцевих виборах у Німеччині через кризу біженців показує нестабільність у Європейському Союзі. Прийняте нещодавно рішення Європейським Союзом про п'ять принципів Європейського Союзу, серед них немає головного принципу – відновлення територіальної цілісності і суверенності української держави. Тобто ми бачимо, що кон'юнктура зовнішня для України складається вкрай несприятлива. А якщо ще взяти до цього, що частина країн Євросоюзу ставить питання про те, щоб не продовжувати санкції проти Росії, термін яких збігає в червні-місяці, а якщо ще взяти до цього, що в нас немає нових ринків замість втраченого російського, це означає, що Україна стоїть перед величезними зовнішніми загрозами. І яким чином ми зустрічаємо ці зовнішні загрози: внутрішні чвари, протистояння, розбрат і амбіції політиків. В результаті цього на початку ХХ століття ми вже втратили українську державу. Сьогодні ми стоїмо перед такою ж втратою загрози української державності, якщо ми не об'єднаємося, якщо ми не відсунемо у бік свої власні амбіції заради інтересів країни. Ми повинні битися не один з одним, ми повинні битися з ворогом, ми повинні створити нову коаліцію, новий уряд і нову програму дій заради радикального підвищення рівня життя громадян, заради захисту країни. Радикальна партія до цього закликає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, будь ласка, займайте свої місця в залі Верховної Ради. Переходимо до розгляду питань порядку денного. Перше питання – це постанова (реєстраційний номер 0091). 0091 – проект Закону про ратифікацію, вибачте. Проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102. Будь ласка, доповідає міністр соціальної політики Павло Розенко. Шановні колеги, є пропозиція автора закон про ратифікацію розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати пропозицію, прошу голосувати щодо розгляду пропозиції за скороченою процедурою. Будь ласка, скорочена процедура. Увага, колеги! Закон про ратифікацію. Бачу. 10:48:00 За-132 Шановні колеги, пропозиція розглянути проект Закону про ратифікацію за скороченою процедурою. Займайте свої місця, колеги. Будь ласка, голосуємо. Скорочена процедура розгляду Закону про ратифікацію. 10:48:37 За-149 Будь ласка, пропозиція. Уважні будьте! Будь ласка. 10:49:01 За-163 Я дивлюся, скільки ми ходимо по залу, щоб так дати кожному велосипед, який виробляє електроенергію, ми могли би пів-Києва освітити. Будь ласка, доповідайте, пане міністр.
10:49:18 РОЗЕНКО П.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! 15 років в Україні дискутується тема щодо необхідності ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення, так звана 102-а Конвенція, яка була ухвалена на 35-ій сесій Генеральної конференції МОП 28 червня 1952 року в місті Женева. 15 років Україна йшла до цього часу, коли вона може взяти на себе зобов'язання по необхідному соціальному захисту населення. І мені дуже приємно, що Президент України Петро Порошенко звернувся до Верховної Ради України з необхідністю ратифікувати цю конвенцію. Адже конвенція регулює широке коло питань, конвенція визначає мінімальні вимоги для охоплення працюючих, по охороні здоров'я, по охороні і соціальному забезпеченні членів їх родин, населення в цілому, встановлює розміри мінімальної допомоги та страхових виплат за видами допомоги. Безумовно, економічний стан держави вимагає негайного переформатування системи соціального захисту населення. І ратифікація цієї Конвенції, фіксуючи мінімальні соціальні стандарти, дає можливість обпертися на міжнародний досвід в цьому питанні. Відповідно до пункту "б" Конвенції Україна бере на себе зобов'язання за такими розділами Конвенції: це "Медичне обслуговування", "Допомога у зв'язку з хворобою", "Допомога по безробіттю", "Допомога по старості", "Допомога у випадку трудового каліцтва", "Допомога родинам", допомога… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. РОЗЕНКО П.В. … "Допомога по зв'язку з вагітністю та пологами", "Допомога по інвалідності" і "Допомога у зв'язку з втратою працездатності". Я прошу Верховну Раду Україну консолідуватися і проголосувати за цей надзвичайно важливий… соціальну хартію, соціальний документ, який стане основою для забезпечення соціальних прав наших громадян. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Співдоповідь – Ірина Луценко. Будь ласка, Ірина Степанівна. Співдоповідь – голова підкомітету Комітету у закордонних справах. Будь ласка.
10:52:18 ЛУЦЕНКО І.С. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Комітет у закордонних справах 14 березня розглянув у себе на комітеті внесений Президентом України проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102 і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти згаданий проект закону за основу та в цілому. Реалізація Конвенції сприятиме проведенню українського законодавства у сфері соціального забезпечення у відповідність до міжнародних стандартів, зокрема стандартів Міжнародної організації праці. Крім того, набрання чинності зазначеної Конвенції сприятиме створенню передумов для приєднання України до Європейського кодексу соціального забезпечення в цілому. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту за підписом міністра соціальної політики Павла Розенка, реалізація зазначеного закону не потребує додаткових витрат із державного бюджету України. Участь у конвенції не передбачає внесення будь-яких внесків та інших регулярних платежів. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не заперечує проти ратифікації цієї конвенції. Тож прошу вас від імені комітету підтримати рішення та ратифікувати Конвенцію Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться два – "за", два – "проти". Будь ласка, Олена Сотник, "Самопоміч".
10:54:21 СОТНИК О.С. Шановні колеги! Насправді ця конвенція була прийнята ще в шістдесяті роки. Тільки сьогодні ми її ратифікуємо в Україні. Але я хочу звернути вашу увагу, що це дуже велика відповідальність, особлива відповідальність уряду. Тому що цією конвенцією вноситься дуже велика кількість таких стандартів, які ми маємо запровадити в тому числі і в нашому діючому законодавстві. Я дуже прошу міністра. Тому що ці стандарти, вони потребують додаткових розрахунків. І ми маємо бути дуже уважними. Ми не просто ратифікуємо конвенцію. Ми це беремо як зобов'язання. Це стає частиною нашого національного законодавства. І насправді те, що у висновку Міністерства соціальної політики написано, що ця ратифікація не потребує додаткових витрат, це не зовсім відповідає дійсності. Там дуже великі зобов'язання і по медичному обслуговуванню, і по соціальним стандартам лікарської допомоги. Тому я дуже прошу не просто залишити це на словах, а, якщо ми беремо ці зобов'язання, виконати їх перед населенням. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Віктор Галасюк, Радикальна партія.
10:55:40 ГАЛАСЮК В.В. Шановний Володимире Борисовичу, шановні колеги народні депутати, безумовно, ми маємо підтримати ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення. Але окрім цього ми маємо в Україні реально гарантувати ці норми соціального забезпечення. Ви подивіться, що у нас сьогодні відбувається. Законодавчо встановлений прожитковий мінімум становить 1330 гривень. Покажіть ту людину в країні, яка може вижити на 1330 гривень? Якщо та людина не має родичів, то взагалі її прирікають на загибель. При цьому саме Міністерство соціального забезпечення визнає, що реальний прожитковий мінімум складає принаймні 2500 гривень на місяць в цінах січня 2016 року на одну особу. Це є абсолютно неспівставно. При цьому, шановні колеги, уряд щойно в березні підвищив тарифи на електроенергію на 25 відсотків і планує в квітні знову піднімати тарифи на газ на 53 відсотки. Це є абсолютно неприпустимим, це не відповідає жодній європейській практиці. Я звертаю вашу увагу, що на сьогодні в доході українців субсидії, дотації, інші соціальні виплати складають понад третину. Тобто хоче уряд того чи він робить це свідомо, чи підсвідомо, але перетворюють Україну на націю іждивенців. Чи сьогодні не прийшов час одночасно підвищити соціальні стандарти, зменшити податковий тиск для того, щоб вивести економіку з тіні? Чи сьогодні не прийшов час ввести пряме бюджетне фінансування пенсій в Україні, позбавитися надбудови Пенсійного фонду? Два мільярди гривень йдуть тільки на адміністрування. Та краще ті 2 мільярди гривень віддати пенсіонерам, це буде 200 гривень на рік додатково пенсіонерам, якщо фінансувати пенсії напряму за рахунок державного бюджету. Сьогодні дотації Пенсійного… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте. ГАЛАСЮК В.В. Сьогодні дотації Пенсійного фонду складають за рахунок держбюджету 56 відсотків, тобто не за рахунок ЄСВ фінансується пенсія, а за рахунок держбюджету. Так давайте повністю перейдемо на бюджетне фінансування, зекономимо 2 мільярди гривень і спрямуємо на підвищення пенсій. Ну, і, безумовно, розвиток промисловості, створення нових робочих місць і підвищення продуктивності праці. За рахунок цього наповнюється Пенсійний фонд, а не за рахунок підвищення пенсійного віку чи зменшення соціальних стандартів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Насалик Ігор, "Блок Петра Порошенка".
10:58:32 НАСАЛИК І.С. Слава Ісусу Христу! Шановні друзі, є надія, що сьогодні парламент буде працювати, а не протирати штани, як протирав добросовісно вчора. Очевидно, що я за підтримку ратифікації Конвенції, вона необхідна і заперечень, звичайно, немає. Але, як і в кожному окрузі є голос народу, і в мене є такий Василь Миколайович Заник, який задав мені запитання, а я відповісти не міг. Тому адресую шановному Павлу Розенку. Вот, готується мінімальний споживчий кошик, збільшення його. І в цьому збільшенні передбачено, що тепер яблук будуть споживати на 2 грама більше, чим споживали до цього. Спростуйте або підтвердить цю інформацію, шановний пане Павло. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Долженков.
10:59:41 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Здравствуйте, уважаемые граждане Украины, уважаемые коллеги. Безусловно, фракция "Оппозиционный блок" будет поддерживать ратификацию этого международного соглашения о минимальных нормах социального обеспечения. Но при этом мы, хотелось бы отметить системность нашей работы, мы говорим о ратификации международных соглашений, которые шли более 15 лет, как нам говорили предыдущие выступающие, но при этом не говорим о принятии Трудового кодекса Украины. А это тот документ, принятие которого давно назрело, поскольку мы говорим о привлечении инвестиций, но при этом не создаем условия для инвесторов для того, чтобы сбалансировать взаимоотношения между наемными работниками и работодателями. Также хотел бы отметить на перечень тех законопроектов, которые мы сейчас рассматриваем. А соответствует ли этот перечень законопроектов тем вызовам, перед которыми стоит наша страна? Очевидно – нет. Помимо политического кризиса у нас глубокий экономический кризис: государство и общество существуют параллельно, государство не обеспечивает права на социальную защиту, государство очевидно не обеспечивает предусмотренное в Конституции Украины, в статье 48 право на достаточный жизненный уровень. Здесь говорили о том, что повышаются тарифы на жилищно-коммунальные услуги. Очень хорошо использовать оппозиционную риторику после того, как сами проголосовали за эти законы. А не вы ли делегировали правительство, главу Национального банка о подписании кредитного соглашения. Никакой уже тайны нет: повышение тарифов – это неотъемлемая часть выполнения кредитных соглашений, которые же вы подписали. Поэтому прежде, чем "примерять на себя рубашку" оппозиционера, необходимо проанализировать те законопроекты, за которые голосовала каждая фракция, которая находится здесь в зале пленарного заседания. Прошу поддержать это международное соглашение. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, Володимир Михайлович Литвин, хвилина.
11:01:44 ЛИТВИН В.М. Шановний Голово, шановні колеги! Зрозуміло, що цей документ потрібно ратифікувати. Тим більше, що Україна дуже легко бере на себе міжнародні зобов'язання, оскільки вона їх не виконує. Що вже говорити про конвенції, якщо у нас не виконується Конституція. Я пропоную при голосуванні за цей законопроект, шановний Голово, дати доручення Кабінету Міністрів України внести до Верховної Ради оновлений прожитковий мінімум, мінімальну заробітну плату і новий розрахунок щодо споживчого кошика. Не може жити людина на 173 грами хліба в день, склянки молока, пів'яйця і двох маленьких картоплин, і 7 грамів рису, і якщо ще залишаться в неї гроші, то купити такого-сякого 100 грамів м'яса. І це просто знущання над людьми, особливо з огляду на те, що ми беремо на себе міжнародні зобов'язання. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, готуємося до… Від позафракційних – Михайло Головко. Готуємося до голосування, колеги, хвилина.
11:03:00 ГОЛОВКО М.Й. Шановні народні депутати! Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Наша політична сила буде підтримувати цю ратифікацію, але ми б хотіли все ж таки звернути увагу, що ті дії уряду, які сьогодні поставили такі норми для мінімального споживання, мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, практично кинуло наших людей за межу бідності. Майже 80 відсотків зараз українців, згідно даних ООН, перебувають за межею бідності, а це менше 5 доларів, якщо в день людина заробляє. І тому звісно, що ми бачимо немає відсутності реформ, відсутність боротьби з корупцією, відсутність повернути економіку з тіні, яка понад 60 відсотків займає, це все призводить до того, що на українцях починають економити, практично оголосивши нашому народові геноцид. Якщо ми радикально не змінимо зараз соціальні стандарти, не піднімемо для нашого населення, це буде реально виклик для існування нашої нації. Тому ми повинні зробити все для того, щоб якомога швидше усунути цей уряд, уряд злочинців, уряд корупціонерів, які знущаються з власного народу і тоді піднімати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, переходимо до голосування. Обговорення завершено. Прошу зайняти свої місця. Проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102, реєстраційний номер проекту закону 0091, внесений Президентом України. Відповідно до висновку комітету є пропозиція прийняти цей проект закону за основу і в цілому. Шановні колеги, я прошу підготуватися до голосування. Прошу голосувати за основу і в цілому 0091 проект закону про ратифікацію, прошу голосувати, голосуємо. 11:05:06 За-253 253 – закон ухвалено. Дякую. Ідемо далі. Реєстраційний номер проекту закону 0094 – про ратифікацію Угоди між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень. Доповідає Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров. Є пропозиція автора розглядати цей проект закону за скороченою процедурою. Будь ласка, пропозиція розгляду за скороченою процедурою, Закону про ратифікацію. 11:05:52 За-167 Будь ласка, доповідайте Роман Михайлович.
11:05:59 НАСІРОВ Р.М. Шановний Володимир Борисович! Шановні колеги! Угода між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень, проект якої було розроблено українською стороною, започатковує ефективний договірно-правовий механізм для організації безпосередньої взаємодії між митними органами України та Аргентини. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень був розроблений Державною фіскальною службою України з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності відповідною угодою. Положення цієї Угоди базуються на рекомендаціях Ради митного співробітництва, Всесвітньої митної організації, положення Конвенції Всесвітньої митної організації про надання адміністративної взаємодопомоги у попередженні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства, це Найробська конвенція. В Україні вже створено умови для виконання такої угоди. Так, набрали чинності аналогічні двосторонні угоди з державами-сусідами України, з державами-членами Європейського Союзу та іншими державами. На сьогодні підписано більше 45 таких угод про взаємодопомогу у митних справах. Угодою з Аргентиною передбачено, що митні відомства двох держав зобов'язуються надавати один одному адміністративну допомогу з метою забезпечення справляння митних платежів та дотримання вимог митного законодавства. Таким чином ухвалення вказаного закону створить правові підстави для здійснення сторонами взаємного обміну інформацією з митних питань, з метою попередження, розслідування та припинення митних правопорушень. Прошу всіх, будь ласка, підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, співдоповідає голова підкомітету Комітету у закордонних справах Світлана Заліщук.
11:08:05 ЗАЛІЩУК С.П. Пане Голово, шановні колеги! Наш Комітет у закордонних справах на засіданнях 14 березня розглянув внесений Президентом законопроект 0094 – щодо ратифікації Угоди між Україною та Аргентинської Республіки про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання розслідування та припинення митних правопорушень. Власне, Угода створює договірну правову основу для організації співробітництва між Україною та Аргентинською Республікою у митній сфері. Ратифікація угоди сприятиме спрощенню обміну інформацією, необхідною для попередження розслідування та припинення митних правопорушень, а також розвитку міжнародного митного співробітництва між Україною та Аргентиною. Відповідний законопроект не потребує додаткових видатків з бюджету та має позитивний висновок наукового управління. Наш комітет звертається до Верховної Ради з проханням підтримати законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за співдоповідь. Будь ласка, шановні колеги, два – "за", два – "проти", запишіться, будь ласка. Будь ласка, Альона Бабак, фракція "Самопоміч".
11:09:28 БАБАК А.В. Прошу слово передати Остріковій.
11:09:33 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, Аргентина – це, безумовно, великий визначний партнер України в її товарообігу. Але всі ми знаємо, що найбільше товарів імпортується в Україну з Китаю. І саме по китайських товарів найбільше занижується митна вартість і найбільше випадків недостовірності декларування. Всі запити, які направляються Державною фіскальною службою про підтвердження митної вартості китайських товарів залишаються без відповіді. Маю такі ж сумніви, що і запити, які будуть направлятися до Аргентини, до Панами, до BVI, до інших визначних торгових партнерів України також будуть залишатися без відповіді. Тому, безумовно, ми будемо голосувати за ратифікацію цієї конвенції. Але у мене питання до міністра фінансів як до міністра, який відповідає з митну політику, до Голови Фіскальної служби, пане голово до вас звертаюся, питання до вас. Коли ми почнемо належним чином імплементувати конвенції про допомогу, в тому числі в митних справах? Коли буде створений відповідний інститут митних аташе, які будуть лобіювати ваші запити направлені до іноземних митних органів, для того, щоб ви реально отримували інформацію про митну вартість товарів, а не лише ратифікувала Верховна Рада і робила кучу паперової роботи без того, щоб на митниці був порядок? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олег Ляшко, Радикальна партія.
11:11:16 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Розглядуваний проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень фракція Радикальної партії буде підтримувати. Але, користуючись нагодою, що в цьому залі присутній рідкісний гість – наш колишній колега Роман Насіров, який сьогодні очолює Державну фіскальну службу, у мене, як і в мільйонів українських громадян, виникають дуже прості до вас, пане Романе, питання. Де реальна реформа податкової служби? Де реальна реформа митної служби? Ми говоримо про ратифікацію угоди з Аргентиною, ви коли перекриєте дірки на нашій митниці, на наших кордонах з європейськими країнами? Ми там втрачає мінімум ще один український бюджет. Через корупційні схеми на митниці, в податковій, коли беруть хабарі, коли беруть і відмивають НДС, коли немає прозорого порядку відшкодування податку на додану вартість, коли все це регулюється в ручному режимі, коли ми знаємо кричущі факти зловживань на митниці і в податковій системі, я питаю: скільки вам ще треба часу, щоб почати реальну реформу податкової і митної служби? Адже питання стабільності податкового законодавства, питання прозорості функціонування митних і податкових органів – це ключове для економічного відродження країни. Тому що, коли сьогодні ваша служба використовується як репресивний орган для переслідування всього живого, що ще працює, для зловживань, для дестабілізації економічної ситуації в країні, внаслідок цього люди втрачають робочі місця, внаслідок цього в Україні немає економічного зростання. Радикальна партія вимагає від вас рішучих дій по боротьбі з контрабандою і реальної реформи Податкової служби. ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Долженков, "Опозиційний блок".
11:13:28 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Спасибо, уважаемый Владимир Борисович. Уважаемые коллеги, безусловно, фракция "Оппозиционный блок" будет поддерживать ратификацию этого международно-правового документа о предоставлении взаимной помощи по предупреждению таможенных правонарушений между таможенными органами Украины и Аргентинской Республикой. При этом хотелось бы отметить: поможет ли эта ратификация кардинальному и качественному реформированию системы таможенных налоговых органов? Навряд ли, поскольку, действительно, случаи контрабанды очень участились. Контрабанда – это очередное недопоступление соответствующих платежей в бюджеты всех уровней, а особенно в Государственный бюджет Украины. Мне хотелось бы для справедливости отметить, что реформирование налогового и таможенного законодательства не находится в прерогативе Государственной фискальной службы. Это системная ответственность как и Министерства финансов Украины, и, естественно, Государственной фискальной службы, как администратор, который может вносить эти предложения. К сожалению, хотел бы констатировать, что никаких кардинальных качественных предложений по реформированию налогового законодательства, даже попросту отсутствие какого-либо стратегического видения реформирования налогового законодательства, сейчас у правительства нет, как и в лице Министерства финансов, так и у Государственной фискальной службы. Сейчас на заседании комитета мы будем только заслушивать о результатах деятельности Киевской областной таможенной службы, которые не будут являться лестными. Хотелось бы констатировать о ненадлежащей работе соответствующих таможенных служб, о качественно низком уровне поступлений во все бюджеты от таможенных процедур. При этом хотелось бы все-таки призвать коалицию. Вы говорите о том, что вы будете проводить налоговую реформу. Никакой налоговой реформы вами не проведено. С какими макроэкономическими показателями вы собираетесь жить в этом году? Поскольку кредитование уже вы не получите в течении первого полугодия, за счет каких средств будете наполнять бюджет? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Мельничук, "Воля народу".
11:15:34 МЕЛЬНИЧУК С.П. Пане Насіров, ми… група "Воля народу" звичайно підтримає дану ініціативу. Але у мене особисто до вас запитання. Ви слухайте, тому що, коли Тетяна Острікова задавала вам питання, ви, взагалі, не слухали. Коли до вас надходять запити від народних депутатів, не відсилайте їх, не відписуйтесь. І, коли ви кажете, що прийдіть і ми вам документи предоставимо… Пане Насіров, ви слухаєте чи ні? Пане Насіров! Ви слухаєте чи ні? Так от, коли до вас приходять запити депутатські, не давайте формальних відповідей. Коли ви кажете, що прийдіть і ми вам ці документи покажемо, то, щоб ваші чиновники не ховалися по кабінетам, як щурі. Дайте відповіді, дайте відповіді на ті підприємства, на яких за 10-й місяць, наприклад, "Макєєвкокс", "Донецьккокс", відмили 32 мільйони НДС. Дайте відповідь по луганським підприємствам, які відмивають кошти. А 10-й місяць це тоді, коли "Опозиційний блок" профінансував вибори. Чому ви не відповідаєте? Чому не проводите відповідні розслідування? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, Сергій Соболєв, "Батьківщина", хвилина.
11:17:02 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Без сумніву, це важливий законопроект. Але я хотів би звернути увагу, що є дуже суттєва проблема, яка безпосередньо пов'язана з використанням генетично модифікованих матеріалів при вирощуванні сільгосппродукції саме на території Аргентини. Для нас дуже важливо не лише митна вартість продукції, але і відмітки, які згідно з законами, які ухвалила Верховна Рада України, які повинні стосуватися в тому числі і продукції, яка завозиться з будь-якої країни. Саме тому для нас це є якість. Найважливіше, щоб наші громадяни зрозуміли, що вони споживають у вигляді вина або будь-якої іншої продукції, де повинні бути чіткі відмітки маркування ГМО, його вміст на цих продуктах харчування або будь-яких інших продукціях, які використовуються для харчування. І друге питання. Нас дивує позиція Державної фіскальної служби, яка відмовляється розкрити інформацію, так скільки ж "Метінвест" отримав відшкодування ПДВ… ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд, завершуйте, будь ласка. 11:18:14 СОБОЛЄВ С.В. … бо це є відповідь на питання, чому окремі фракції відмовляються підтримати відставку уряду, в тому числі і "Опозиційний блок". Бо як може бути інформація, яка стосується публічних фінансів – сплати податків і відшкодування податків – закритою і таємною? Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я просив би керівника служби фіскальної підготувати відповіді народним депутатам відповідно до їхніх висловлювань. І надати вичерпну відповідь по всім питанням, які були названі, в тому числі і по підприємствам. Шановні колеги, ми обговорення питання завершили проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень (реєстраційний номер 0094). Відповідно до висновку комітету є пропозиція прийняти його за основу і в цілому. Також Головне науково-експертне управління засвідчує те, що ця угода може бути ратифікована. Будь ласка, займайте свої місця, колеги. Голосуємо за основу і в цілому. Увага! 11:19:47 За-250 Закон ратифіковано. Закон прийнято, точніше. Будь ласка, шановні колеги. Реєстраційний номер 0095 – проект Закону про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень. Доповідає міністр соціальної політики Павло Розенко, будь ласка. Є пропозиція за скороченою процедурою розглянути даний проект закону про ратифікацію. Прошу підтримати. За скорочену процедуру про голосувати, прошу підтримати. 11:20:27 За-171 Будь ласка, Павло Розенко.
11:20:34 РОЗЕНКО П.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Президент України вносить до Верховної Ради України пропозицію щодо ратифікації Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень, підписаного від імені України в 2014 році. Хочу сказати, що це один із основоположних документів, які захищають і посилюють права дитини, зокрема в державах, які ратифікують цю конвенцію. Зокрема протокол забезпечує можливість дітям або їх представникам подавати до Комітету ООН з прав дитини індивідуальні повідомлення, які стверджують, що вони є, що діти є жертвами порушення цією державою-учасницею будь-якого з прав, передбаченого: Конвенцією по правах дитини, яку ратифікувала Верховна Рада у 1991 році; Факультативного протоколу до Конвенції щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, яка була ратифікована в 2003 році Україною, та Факультативним протоколом до Конвенції щодо участі дітей у збройних конфліктах, який був ратифікований у 2004 році. Саме головне, що Факультативний протокол підтверджує і визначає статус дитини як суб'єкта права з властивою їй гідності і з можливостями, що розвивають, і визнаючи, що особливий і залежний статус дітей може для них створювати реальні труднощі у використанні засобів правового захисту в разі порушення їхніх прав. Зважаючи на складну ситуацію, яка виникла з тимчасовою окупацією частини території України, Факультативний протокол пропонується схвалити… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте. РОЗЕНКО П.В. Факультативний протокол пропонується схвалити з певним уточненням щодо неконтрольованої українською владою території України там, де, на жаль, є обмежені права дитини і, яким чином українська влада не може гарантувати там виконання цього протоколу. Дякую за увагу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Співдоповідь – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Іванна Климпуш-Цинцадзе. Будь ласка.
11:23:26 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановний пане Голово, шановні колеги депутати, Комітет у закордонних справах розглянув внесений Президентом України проект Закону України про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень і одноголосно рекомендує Верховній Раді України підтримати цей законопроект в цілому. Як сказав пан міністр, Факультативний протокол передбачає механізми звернення дітей або їхніх представників до Комітету з прав дитини з індивідуальними заявами щодо порушень державою-стороною їхніх прав, які передбачені Конвенцією про права дитини. Україна ще в 1991 році ратифікувала Конвенцію ООН про права людини, а в 2003 і 2005 роках відповідно український парламент ратифікував 2 факультативних протоколи до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячою проституції та дитячої порнографії, та щодо участі дітей у збройних конфліктах. Україна, власне, виконала внутрішньодержавні процедури необхідні для поширення на її території статті 5 факультативного протоколу щодо сфери порушень, в межах яких подаються індивідуальні або групові повідомлення до Комітету ООН з прав дитини. Хочу також наголосити на тому, що ми здійснюємо цю ратифікацію факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень дійсно із окремою заявою щодо відступу від виконання своїх зобов'язань на тій території, яка є незаконно анексованою і окупованою, тобто території Криму і окремих районів Донецької та Луганської областей України. Згідно з пояснювальною запискою реалізація положень зазначеного Факультативного протоколу не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Прошу підтримати рішення Комітету у закордонних справах… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу проголосувати за цей законопроект в цілому. Дякую. ДОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, колеги, запишіться: два – "за", два – "проти". Віталій Семенович Курило, "Блок Петра Порошенка". Будь ласка, Курило Віталій Семенович.
11:26:07 КУРИЛО В.С. Дякую. Прошу передати слово Гончаренку Олексію Олексійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Гончаренко, "Блок Петра Порошенка".
11:26:23 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги! Звичайно, треба підтримати цей закон, звичайно, треба чітко розставляти точки над "і" і казати міжнародній спільноті, що на жаль, в Україні є анексовані території, окуповані території. І ми маємо це завжди нагадувати. Але, користуючись можливістю, я хотів би нагадати, що сьогодні дійсно є 2 роки сумнозвісного так званого "референдуму" в Криму. Я особисто був на виборчій дільниці, так званій "дільниці", де голосував Аксьонов в оточенні ФСБешних агентів і в обличчя йому, з українським прапором в руках, сказав, що він – сепаратист і негідник. Але, дійсно, за ці 2 роки, мені здається, український парламент міг би зробити і більше для того, щоби ми повернули собі свої території. За 2 роки український парламент не провів жодних парламентських слухань з теми тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Вчора на порядку денному, нарешті, з ініціативи нашої групи "Крим", Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та регіональної політики стояло питання про призначення, нарешті, парламентських слухань з питань тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь для включення в порядок денний і голосування, і щоб ми могли в квітні провести ці парламентські слухання. На жаль, із-за тієї дурні, якою ми вчора займалися в залі, ми це не проголосували. Я хочу звернутися до Володимира Борисовича Гройсмана з проханням, обов'язково завтра це питання, особливо в ці дні, коли весь світ звертає увагу на другу річницю з окупації Криму, поставити це питання в порядок денний, а всіх колег прошу проголосувати і підтримати, і провести перші парламентські слухання по тимчасово окупованій території Криму в українській раді за ці два роки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Оксана Корчинська.
11:28:28 КОРЧИНСЬКА О.А. Доброго дня! Звичайно наша фракція, я переконана, весь парламент зараз підтримає цю конвенцію, але я вимагаю від пана міністра дотримання цих конвенцій. Ми з вами більше 24 років нашої незалежності підписали майже всі можливі конвенції по дотриманню прав дітей, але у нас вони кожного дня порушуються, кожного дня. Ми з вами підписали європейські хартії, з котрими, за правами котрих наші діти в реанімаціях повинні бути з батьками і у батьків повинен бути вільний доступ до своїх дітей в реанімаціях, за виключенням реанімаційних процедур. До сих пір в країні єдина лікарня у Львові дотримується цієї конвенції, всі решта і батьки, і діти, звичайно їх інтереси в даному разі в лікарнях не підтримують. Ми з громадськими активістами і Фондом "Таблеточки" півроку вже боремося в цих лікарнях із Міністерством охорони здоров'я і до сих пір отримую відповіді, що для Міністерства охорони здоров'я часто накази УРСР 1978 року важливіше, от про що ми говоримо. До сих пір із зони АТО у нас поранених дітей і травмованих евакуюють ми, волонтери, і громадські активісти, у нас немає спільного одного протоколу евакуації. Я дуже вдячна Міністерству оборони і Службі прикордонних військ за те, що вони регулярно нам допомагають евакуйовувати наших поранених дітей. Тому я дуже прошу і вимагаю у міністерства, у Кабінету Міністрів контролю і виконання всіх наших конвенцій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Долженков, "Опозиційний блок".
11:30:20 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Уважаемые коллеги! Уважаемые граждане Украины! Сейчас рассматривается законопроект о ратификации Конвенции о правах ребенка относительно процедуры уведомления. Хотелось бы отметить, что, действительно, ратификация этого документа является необходимой, ведь наша гуманная власть сначала забрав социальную помощь, не выплачивая определенную социальную помощь детям, урезая помощь при рождении ребенка, предоставляет механизмы правовые для обращения этой категории несовершеннолетних граждан в Комитет ООН по правам человека. То есть они имеют право обратиться в эту международную институцию для констатации факта нарушения Украиной взятых на себя обязательств. Естественно, как сказал докладчик, никаких расходов из государственного бюджета эта ратификация влечь не будет. При этом хотелось бы отметить, что этот протокол ратифицируется с оговоркой по не контролируемым территориям. К сожалению, хочу констатировать, что и по контролируемым территориям государство не выполняет обязательств по социальной защите и социальному обеспечению, в частности детей, которые имеют статус внутренних переселенцев. Поскольку, соответствующим законом о госбюджете, который голосовался большинством членами коалиции, также фракциями, которые не входят в состав коалиции, по которому приостанавливается до проведения АТО, статья 1 Закона Украины "О государственных гарантиях", жители, находящиеся на временно оккупированных территориях. То есть, даже те жители, которые переехали на контролируемую территорию, государство в одностороннем порядке отказывается выплачивать задолженности по пенсиям, стипендиям и иным видам социального обеспечения. Хотелось бы обратить внимание на то, что фракция "Оппозиционный блок" обратилась в Конституционный Суд как с представлением по поводу неконституционности снятия помощи при рождении ребенка, так и по поводу не конституционности положения этого закона, которым нарушаются права внутренних переселенцев. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення завершено, шановні колеги. Будь ласка, я прошу займайте свої місця і підготуйтесь до голосування. Будь ласка, шановні колеги, 0095 – проект Закону про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень. Обговорення завершено. Відповідно до висновку комітету є пропозиція прийняти за основу і в цілому. Висновок Головного науково-експертного управління: підтримати. Прошу голосувати в цілому. Займайте свої місця, колеги. 0095 – за основу і в цілому. Голосуємо. 11:33:39 За-244 Закон ухвалено. Ідемо далі, шановні колеги. Проект закону (реєстраційний номер 0092), проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Федеративної Республіки Німеччина про заснування Німецько-Української промислово-торговельної палати. Будь ласка, доповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Микольська Наталія Ярославівна. Шановні колеги, є пропозиція доповідача: доповідати за скороченою процедурою даний закон. Прошу підтримати, нам потрібно для цього 150 голосів. Скорочена процедура, прошу підтримати. Скорочена процедура розгляду, прошу підтримати. 11:34:31 За-159 Рішення ухвалено, 159. Прошу на трибуну для доповіді Микольська Наталія Ярославівна заступник міністра. Будь ласка, Наталія Ярославівна, доповідайте.
11:35:08 МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Доброго дня, шановний пане Голово! Доброго дня, шановні народні депутати! Представленим законопроектом передбачається ратифікація Верховною Радою України Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про заснування Німецько-Української промислово-торговельної палати, вчиненої 23 жовтня 2015 року в місті Берлін. Я хотіла наголосити на тому, що не треба пояснювати важливість розвитку торгівельних відносин між нашою країною та Німеччиною. Але наведу декілька фактів, для того щоб стало зрозуміло важливість даної угоди. У 2015 році обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Німеччиною склав близько 6,2 мільярдів доларів США. Німеччина є нашим третім торгівельним партнером щодо експорту і першим торговельним партнером в Європейському Союзі. Німеччина також входить в трійку лідерів по інвестиціях в Україну, і на території України зареєстровано близько 4 тисяч підприємств з німецькими інвестиціями. Основною метою даної угоди є заснування в Україні Німецько-Української промислово-торговельної палати, яка замінить існуюче на даний час Бюро делегата німецької економіки в Україні. Прийняття даного закону є передумовою набрання чинності даної угоди і започаткування роботи даної палати. Для нас це вкрай важливий захід, оскільки він означає: перше – що ми є на пріоритетному радарі Німеччини; друге – означає те, що буде у нас розвиток торговельно-економічних відносин посилено, тому що збільшиться інституційна складова, і формалізує визнання України у якості важливого торгівельного партнера та спростить можливості роботи представників німецької палати в Україні. Я мушу сказати, що Німеччина по праву називається нашим стратегічним економічним партнером, і саме тому зараз, після успішного форуму нашого, який проводився в Німеччині, вкрай важливо наступним кроком ратифікувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте. МИКОЛЬСЬКА Н.Я. … ратифікувати дану угоду і заснувати в Україні дану палату. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, для співдоповіді запрошую першого заступника голови Комітету з питань європейської інтеграції Остапа Михайловича Семерака.
11:37:34 СЕМЕРАК О.М. Добрий день, шановні колеги. Відповідно до положень Угоди сторони погоджуються заснувати Українсько-Німецьку промислову торговельну палату в місті Києві, про це говорила заступник міністра. Хотів би підкреслити і додати до слів, які важливі для нас в прийнятті рішення від Міністерства економіки, те, що ця угода була підписана під час бізнес-форуму, який був проведений в місті Берлін минулого року. Це є один з чергових форумів, який був проведений за ініціативою українського уряду після Вашингтона і після Лондона. Також ви знаєте, наступний форум буде, наскільки мені відомо, відбуватися в Парижі, коли він був перенесений із-за терактів, які відбулися. Це є кроки, які робить український уряд для того щоби активізувати зовнішню торгівлю України, підтримати українську економіку. Особливо це є важливо після вступу в силу з 1 січня цього року зони вільної торгівлі, яка випливає з Угоди про асоціацію. Ви знаєте, що з 1 січня застосовується цей режим, незважаючи на протест Російської Федерації. Російська Федерація з 1 січня застосувала торговельне ембарго проти України і нанесла відповідні наслідки, негативні наслідки для української економіки. Тому для нас важливо, вкрай важливо, для країни, для економіки, для українського народу, українського бізнесу, підтримувати такі кроки уряду, Міністерства економіки, Міністерства закордонних справ, Українського посольства. Я закликаю всіх підтримати ратифікацію. І доповідаю, що Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні розглянув ратифікацію цього закону і рекомендував Верховній Раді ратифікувати угоду. Закликаю сьогодні це зробити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, запишіться, два – "за", два – проти. Будь ласка, Роман Семенуха, "Самопоміч".
11:40:05 СЕМЕНУХА Р.С. Прошу передати слово Олені Сотник. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Сотник.
11:40:10 СОТНИК О.С. Шановні колеги! Я перш за все хочу подякувати пані Микольській і Міністерству економіки. Тому що вони почали робити дуже правильну роботу. Я дуже сподіваюся, що незабаром ми ратифікуємо угоди і з іншими щодо створення інших торгово-промислових палат, важливих для нас особливо в європейських країнах. Тому що ми втратили дуже серйозну, дуже серйозну частку ринку. І зараз ми маємо допомогти нашій промисловості вийти на європейські ринки, враховуючи зону вільної торгівлі, враховуючи перехід на європейські стандарти. Але, тим не менше, я дуже вас прошу, особливо Міністерство економіки, комунікуйте, будь ласка, з нашими підприємцями, комунікуйте з нашим бізнесом. Пояснюйте для них, що є цей інструмент торгово-промислових палат, яким чином він допоможе їм виходити на ці ринки. Як він буде їх підтримувати на нових для України європейських ринках, особливо таких важливих, стратегічних, як ринок Німеччини. Тому я хочу ще раз подякувати і всіх колег запросити підтримувати дуже правильну стратегію на підтримку саме напрямку торгівлі як бюджетоутворюючої складової для нашої держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Віктор Галасюк, Радикальна партія.
11:41:36 ГАЛАСЮК В.В. Шановний Володимире Борисовичу, шановні колеги народні депутати! Безумовно, ми маємо налагоджувати самі тісні зв'язки з нашими європейськими партнерами, створювати ту палату, про яку йде мова в цьому законодавчому акті. Але я хочу наголосити, що неможливо позитивно ставитися до закордонного інвестора і при цьому абсолютно повністю ігнорувати свого внутрішнього інвестора – підприємця, промисловця, роботодавця, платника податків. Шановні колеги, я хочу поінформувати вас, що минулого тижня я провів велику нараду на Дніпропетровщині з найбільшими об'єднаннями профспілок, з об'єднаннями роботодавців, які представляють понад 500 тисяч робочих місць. Гірничо-металургійний комплекс, сільське господарство, харчова промисловість, машинобудування. Ви знаєте, що об'єднує сьогодні на 100 відсотків профспілки і роботодавців? Такого ніколи не було, щоб їх інтереси повністю співпадали! Вони завжди мають конфлікт інтересів. Так от, їх об'єднує, на жаль, український уряд, який не чує ні одних, ні інших. Повністю відсутній діалог з владою і можливість впливу платників податків, підприємців, виробників на той помилковий економічний курс, який проводить на сьогодні уряд. Мовою цифр: за 4 роки останніх кількість штатних робочих місць на Дніпропетровщині скоротилась з 950 до 790 тисяч осіб, втратили 160 тисяч робочих місць, це промислова катастрофа. Тому сьогодні ми занотували ті завдання, які вони ставлять: зупинити індексацію податку на землю, ввести пряму відповідальність майнову чиновників за їх рішення, провести реформу податкову, яка забезпечить детінізацію економіки, забезпечити конкретність підключення до енергомереж і багато конкретних речей, які ми з вами як парламентарі зобов'язані втілювати, якщо це не робить наш уряд, який ми створили. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Наталія Кацер-Бучковська, "Народний фронт". Хвилина.
11:43:48 КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Шановні колеги, я також хочу звернути увагу на важливість ратифікації даної угоди. Зараз у ситуації, які склалася для України, надзвичайно важливо додаткове залучення інвестицій і посилення спроможності України на інвестиційних ринках світу. Тому ця угода між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про заснування Німецько-Української промислово-торговельної палати є надзвичайно важливою для посилення економічних зв'язків з Федеративною Республікою Німеччина. У цьому зв'язку я також хочу подякувати Кабінету Міністрів і Міністерству економіки за проведення інвестиційних форумів і за продовження цієї роботи, які є надзвичайно важливими для того, щоб посилювати інтерес іноземних інвесторів до України і також відновлювати українську економіку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олесь Довгий, "Воля народу".
11:44:46 ДОВГИЙ О.С. Шановний Голово, шановні колеги, я хотів би зараз як член профільного комітету звернутися до пані Наталки з вдячністю від себе особисто і тих членів комітету, яку спостерігають за її роботою. У той час, коли повністю відсутня будь-яка система координат, коли практично немає жодних повноважень, вона сьогодні як торговий представник на… здійснює ту діяльність, яка є єдиною щодо протекціонізму українського виробника. Ми самі були свідками неодноразово їхніх поїздок, ми бачили їхні звіти, ми бачили їхню реальну роботу. Тому я хотів би вам подякувати за те, що ви є одним із невеличких острівців стабільності в сьогоднішній владі, хоча повністю погоджуюсь з усіма попередніми виступаючими щодо того, що економічна політика уряду не має жодного стратегічного плану, не має жодного, скажемо так, збалансованого показнику, по яким вони можуть сьогодні похвастатись, зокрема,, і робота з українським виробником, і стимулювання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Обговорення завершено. Прошу підготуватись до голосування, колеги. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про заснування Німецько-Української промислово-торговельної палати. Будь ласка, готуємося до голосування, колеги. Голосуємо 0092 проект Закону про ратифікацію. Висновок комітету: прийняти за основу і в цілому. І також підтримано Головним науково-експертним управлінням. Голосуємо. Прошу, колеги, підтримати ратифікацію, Закон про ратифікацію. Голосуємо, колеги. Голосуємо. Голосуємо. 11:46:55 За-238 Закон ухвалено. Прошу бути більш уважними, шановні колеги. Будь ласка, у нас є ряд обговорених питань. Я запрошую до слова Ганну Гопко, голову Комітету у закордонних справах поінформувати про рішення, які ми раніше обговорили. 0081 – проект Закону про ратифікацію Протоколу про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Увага, колеги.
11:47:29 ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні колеги, шановний головуючий, громадяни України! Десь близько трьох тижнів тому ми вже обговорили якраз проект Закону про ратифікацію Протоколу про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, і комітет прийняв рішення про те, щоб підтримати саме ратифікацію цього Протоколу. І хотіла би подякувати тим парламентарям, які є в цьому залі, які займаються розвиток Карпатського регіону. Хочу сказати, що Україна ще раніше підписала і ратифікувала Міжнародну угоду про Рамкову конвенцію про охорону та стали й розвиток Карпат, і нам дуже важливо, щоб з'являлося багато інфраструктурних проектів, зокрема, Оксана Юринець, багато інших депутатів, які займаються поглибленням стосунків із нашими сусідами в Карпатському регіоні, як Польща. Тому, прошу проголосувати за основу та в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви чули інформацію з питання раніше обговорюваного – проект Закону про ратифікацію Протоколу про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Прошу, займайте свої місця, шановні колеги. Голосуємо в цілому. Увага! Голосуємо 0081 в цілому. Прошу всіх підтримати, народних депутатів. Голосуємо. Прошу підтримати. 11:49:15 За-238 Прошу більш уважно, шановні колеги. 0085 – проект Закону про приєднання України до Угоди про державні закупівлі. Будь ласка, Ганна Гопко. Проінформуйте, Ганно Миколаївно.
11:49:31 ГОПКО Г.М. Ще раз, доброго дня, шановні колеги! Ми з вами вже обговорювали в цьому залі проект Закону про приєднання України до Угоди про державні закупівлі. І комітет рекомендує проголосувати в цілому. Можу сказати, що це надзвичайно важливий і довгоочікуваний документ поданий Президентом України. Він відкриває можливість українським компаніям до глобального ринку міжнародних закупівель, завдяки ратифікації цього документу і це, близько більше 1 трильйона доларів США. Коли наші компанії зможуть брати участь, і конкурувати разом з іншими, брати участь в різних тендерах в різних країнах світу. Тому, просто для економії часу, хотіла б подякувати також Міністерство економіки, особисто пані Наталії Микольській за ту важку працю, яку вона здійснює зараз для того, щоб українські товари з'являлися на ринках світу, для того, щоб підписувати нові угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, Ізраїлем, для того, щоб відкривати Україну світові, для того, щоб залучати сюди інвестиції. Побільше таких людей в Міністерстві економіки. Я думаю, що тоді в нас нарешті з'явиться і стратегія нашої економіки, і те, що ми… куди ми будемо орієнтуватися. Я дуже сподіваюсь, що це буде високотехнологічна модель економіки. Тому прошу голосувати. Дуже дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви почули інформацію щодо приєднання до Угоди про державні закупівлі. Будь ласка, займайте свої місця, і голосуємо 0085 – проект Закону про приєднання України до Угоди про державні закупівлі. Пропозиція комітету, висновок – за основу і в цілому, висновок головного управління – підтримати теж за основу і в цілому. Готові голосувати? Колеги, прошу голосувати в цілому. Прошу голосувати, 0085, голосуємо. Прошу голосувати. 11:51:38 За-243 Закон ухвалено, 0085. Шановні колеги, проект Закону 2490а. Андрій Анатолійович Кожем'якін. Будь ласка, Андрій Анатолійович Кожем'якін.
11:52:11 КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Доброго дня, шановний головуючий, шановні колеги! Нам з вами необхідно прийняти рішення з обговореного вже 27 січня цього року Верховною Радою проекту Закону номер 2490а – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених. Нагадаю, законопроектом передбачені зміни до Кримінального і Кримінально-виконавчого… Кримінально-процесуального кодексів та фрагментарні зміни до десяти спеціальних законів України, пов'язаних із врегулюванням питань щодо впровадження в Україні пробації, деяких питань виконання та відбування покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підвищення правової захищеності осіб, засуджених до таких видів покарань. Крім того, змінами до Кримінально-виконавчого кодексу конкретизується порядок та умови відбування покарання у виді обмеження та позбавлення волі і усуваються наявні розбіжності між нормами КВК, Кримінально-виконавчого кодексу України. Створюються умови для реальної можливості засуджених скористатися наданими їм законними правами. З огляду на викладене та зважаючи на можливість його доопрацювання при підготовці до другого читання, комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду законопроекту 2490а в першому читанні прийняти його за основу. Прошу підтримати. дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 2490а, раніше обговорене питання. Прошу зайняти всіх свої місця. Колеги, будь ласка, прошу підтримати 2490а, раніше обговорене. І Андрій Анатолійович нагадав суть законопроекту. Голосуємо? Будь ласка, колеги, 2490а. Займайте свої місця. Готові? Голосуємо в цілому, прошу. Заходять депутати, я бачу. За основу, шановні колеги. Готові голосувати? Голосуємо 2490а за основу, голосуємо, прошу підтримати, шановні колеги. Голосуємо, "за" голосуємо, прошу підтримати, за основу. 11:55:07 За-238 238 – закон ухвалено за основу, 2490а. Йдемо далі, шановні колеги. Проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Правове забезпечення реформи освіти в Україні". Доповідає Лілія Михайлівна Гриневич. Це постанова, шановні колеги. Є пропозиція розглянути її за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуємо, за скорочену процедуру, прошу підтримати. Скорочена процедура. 11:55:42 За-164 Дякую. 164. Прошу доповідайте, Лілія Михайлівна.
11:55:49 ГРИНЕВИЧ Л.М. Доброго дня, шановні колеги! 9 грудня минулого року відбулися парламентські слухання на тему: "Правове забезпечення реформи освіти в Україні". Ці слухання стали, справді, резонансною подією, яка ще раз оголила ті великі проблеми, які ми маємо в сфері реформування освіти в Україні. На слуханнях було зібрано широке коло освітян і це був справді важливий суспільний діалог про стратегію реформ в сфері освіти в Україні. Там були представники різних секторів освіти, були вітчизняні вчені, роботодавці, громадські, освітянські та студентські організації, європейські експерти і всі вони прийшли до тих рекомендацій, які ми зараз маємо у представлених вами документів. Причиною такого широкого зібрання стала актуальність тематики слухань, оскільки ми зараз працюємо над Законом про освіту, що визначить рух освіти від дошкільної до освіти дорослих на наступні 20 років. Ви знаєте, що ми з вами відправили Закон про освіту внесений урядом на доопрацювання в Комітет з питань освіти і науки. Відповідно до цих рекомендацій ми зараз напружено працюємо над доопрацюванням тексту цього законопроекту, який буде представлений найближчим часом у парламенті. Для нас дуже важливо, щоб рекомендації були затверджені, бо це керівництво до дії, не тільки для Верховної Ради, а для уряду, для Національної академії педагогічних наук і Національної академії наук та інших організацій, які забезпечують підтримку стратегії розвитку освіти в Україні. Дуже прошу підтримати в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лілія Михайлівна. Шановні колеги, є пропозиція: прийняти за основу і в цілому даний проект постанови. Будь ласка, запишіться: два – "за", два – "проти". Я думаю, що всі будуть "за", тому що проти освіти неможливо бути, освіту завжди тільки треба підтримувати і бути "за". Юрій Мірошниченко, "Опозиційний блок", будь ласка.
11:58:26 МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Шановні колеги, я не буду забирати багато часу, просто скажу, це одне з тих питань, яке має об'єднати нашу залу. Йдеться про майбутнє нашої країни, йдеться про майбутнє наших дітей. І ті парламентські слухання, які відбувалися в українському парламенті, в яких брали участь багато експертів і спеціалістів, вони пропонують нам з вами об'єднатися задля того, щоби питання і виклики, які постали перед українською освітою, ми змогли якісно вирішувати. І наша фракція, і я сподіваюся, всі інші фракції підтримають цей проект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Валерійович Ляшко.
11:59:11 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Лише та нація має майбутнє, коли вона високоосвічена і здорова. На превеликий жаль, у нас сьогодні реформа освіти в Україні зводиться до банального скорочення кількості освітніх закладів, ліквідації шкіл, вузів, дитячих садків. Сьогодні українців позбавляють права отримати достойну належну освіту. Сьогодні для багатьох людей освіта недоступна через вартість освітніх послуг і через недоступність до них. Особливо це стосується жителів сільської місцевості, коли у школах під приводом економії бюджетних коштів закривають освітні заклади і кажуть, що дітей доведуть до... довезуть до школи. На чому їх довозити до школи до райцентрів, по яких дорогах у яких автобусах? У тих, яких немає? Ні доріг, ні автобусів. Під час війни, відомий випадок, у 1941 році, коли формувався бюджет Британії, яка воювала із Німеччиною, були скорочені видатки на культуру і на освіту. І коли міністр фінансів прийшов з відповідними пропозиціями до прем'єр-міністра Уїнстона Черчіля, той сказав: "А за що ми тоді воюємо?" Тобто нація, яка не дбає про власну освіту, про власну культуру, про власну науку і про здоров'я громадян, вона приречена на поразку. І мене дивує, коли я в лексиконі Прем'єр-міністра, міністра фінансів майже ніколи не чую жодної згадки про науку, про освіту. А якщо ми і чуємо ці згадки, то лише тоді, коли йдеться про скорочення мережі освітніх і навчальних закладів. Позиція Радикальної партії однозначна: ми маємо максимально витрачати всі наші можливості на освіту наших громад, на фізичну культуру, на фізичне здоров'я наших громадян. Тоді ми будемо сильними, тоді українці будуть успішними, тоді Україна матиме перспективу і матиме майбутнє. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олександр Співаковський, "Блок Петра Порошенка".
12:01:34 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, хочу звернути увагу на те, що в цілому підтримуючи цю постанову, хочу звернути увагу на одне дуже важливе застереження. Сьогодні зранку ми мали ромову з Лілією Михайлівною Гриневич відносно цього. Це застереження стосується речень, пов'язаних із 12-річною освітою. Я особисто за 12-річну освіту, але по соціологічних опитуваннях ми маємо, що сьогодні 70 відсотків батьків і вчителів не сприймають цю норму. Тому ми домовились, що якщо ми підтримаємо це і підтримаємо після цього Закон у першому читанні про світу, то ми повинні зрозуміти, що за 2-2,5 місяці ми проїдемо всю Україну, ми повинні провести потужну інформаційну кампанію, щоб люди зрозуміли, навіщо ми створюємо 12-річну освіту. Бо наш досвід, який ми мали за часів попередніх міністрів, я маю на увазі пана Кременя Василя Григоровича, за якого була розпочата 12-річна освіта, а після того одним розчерком пера пана Табачника була відмінена ця 12-річна освіта, то ми не повинні повторювати цих помилок. Тому, шановні колеги, я просто звертаю увагу: давайте проголосуємо "за", але застереження, яке стосується проведення інформаційної підтримки щодо цих реформ, - це ми повинні зробити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Обговорення завершено. Прошу всіх підготуватись до голосування. Проект Постанови 4033Д про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Правове забезпечення реформи освіти в Україні". Прошу підготуватись до голосування. Пропозиція комітету: за основу та в цілому. Голосуємо. Прошу всіх підтримати, шановні колеги, питання освіти. Голосуємо, "за", прошу підтримати. За основу і в цілому. 12:03:41 За-243 Постанову ухвалено. Шановні колеги, відповідно до Регламенту Верховної Ради України я оголошую 30-хвилинну перерву, до 12-ї години 30 хвилин. Дякую всім за роботу, колеги, конструктивну роботу. (Після перерви) Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
12:40:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу. Повертаємося до розгляду питань порядку денного. На ваш розгляд пропонується проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу". Доповідач – голова Комітету з питань промислової політки та підприємництва Галасюк Віктор Валерійович. Пане голово комітету! Пане Галасюк! Постанова про рекомендації парламентських слухань.
12:41:53 ГАЛАСЮК В.В. Шановна пані головуюча! Шановні колеги народні депутати! Комітет Верховної Ради з питань промполітики, підприємництва на своєму засіданні 3 лютого 16-го року розглянув проект Постанови Верховної Ради про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу", які були проведені 30 вересня 2015 року. Я хочу коротко проінформувати вас про головні результати. По-перше, шановні колеги, хочу наголосити на тому факті, що такі парламентські слухання присвячені підтримці розвитку малого бізнесу були проведені останній рік в українському парламенті в 2004 році. Про що іде мова. Про те, що сьогодні наріжне каміння є відновлення нормального соціального діалогу в країні, при якому влада буде чути підприємців, промисловців, платників податків, внутрішніх і закордонних інвесторів, тих, на чиїх плечах тримається країна. Без цього немає жодного шансу для розвитку, без цього немає жодного шансу для євроінтеграції. Тим колегам народним депутатам, хто не знайшов можливості взяти участь в цих парламентських слуханнях, я хотів би розказати про те, як вони відбувались. Вони відбувались надзвичайно гостро. Це був просто шквал критики від підприємців на адресу і Кабінету Міністрів, і Верховної Ради за ту економічну політику, яку проводить уряд, за ту політику, яку проводить українська влада. Ми отримали цілу низку системних рекомендацій, побажань, критичних зауважень, які ми опрацювали спільно з експертами, спільно з колегами народними депутатами, які ми виклали в цьому проекті рекомендацій парламентських слухань. Я не буду перелічувати всі з них, але я хотів би наголосити на ключових, чого вимагають українські підприємці, промисловці, платники податків, роботодавці. Чого вимагають ті люди, від яких залежить життя України і євроінтеграція України. Це, в тому числі такі вимоги як продовжити тимчасовий мораторій на перевірки контролюючих органів і надати перепочинок малому і середньому бізнесу для того, щоб мали можливість хоча б рік пожити без перевірок. І цей час дати одночасно Кабінету Міністрів для системного реформування регуляторної системи, для повного перезавантаження регуляторної системи України, усунення корупційних чинників. І це має відбутися в абсолютний прозорий спосіб. Я хочу наголосити, що вже на цей четвер стоїть відповідний законопроект, який я вас закликаю обов'язково підтримати для того, щоб ми захистили інтереси наших малих і середніх підприємців передусім. Доручення уряду. Впродовж півроку спланувати, протягом року провести таке повне перезавантаження регуляторної системи з усуненням штучних регуляторних бар'єрів. Такий законопроект 3766, він також знаходиться зараз в парламенті, розглянутий нашим комітетом. Ми пропонуємо його прийняти найближчим часом. Питання забезпечення конкурентності доступу до мереж енергії для українських виробників. Унеможливлення зловживання монопольним становищем суб'єктами природних монополій в сфері енергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення. Надзвичайно важлива порада, рекомендація парламентських слухань. З метою оперативного розгляду проблем бізнесу і стану справ щодо реалізації державної політики розвитку підприємництва, щодо запобігання проведення страйків. Якщо немає нормальної реакції влади, необхідно запровадити проведення форумів, розширених нарад з бізнесом як на центральному рівні, як мінімум один раз на півріччя, так і в регіонах, як мінімум щоквартально, для того, щоб забезпечити механізм впливу платників податків підприємців-промисловців на владу, на ті рішення, які приймаються. Питання митниці, які сьогодні піднімалися, надзвичайно гостро стоять, адже в Україні процвітає контрабанда. За розрахунками експертів на митниці можна знайти майже 3 мільярди доларів у річному виразі, якщо подолати там контрабандні схеми. Тому учасники парламентських слухань запропонували запровадити автоматизований оперативний обмін інформацією з митними службами іноземних держав, синхронізовану обробку документів, створити об'єднані потоки інформації, єдиний для всіх контролюючих служб набір даних шляхом приєднання України у тому числі до комп'ютерної транзитної системи Європейського Союзу. Мова йде про те, щоб не було ситуації, коли з одного боку кордону з Польщі чи звідки заїжджає до нас автівка, в якій обліковуються одні товари, а коли вони заїхали на українську територію, то там вже інші товари по іншій ціні. Більше того, питання подолання контрабанди на митниці – це не тільки наповнення державного бюджету, це не тільки колосальні кошти, про які я сказав, це захист українського товаровиробника. Адже з цієї трибуни низка промисловців-підприємців жалілися саме на те, що через нелегальний імпорт товарів до України, вони потерпають і вони не можуть продавати свою продукцію, яку вони легально виробляють в Україні, з якої вони сплачують податки, адже вони є неконкурентними у порівняні з чорним імпортом, у порівняні з сірим імпортом. Надзвичайно гостре питання, яке ми маємо прийняти невідкладно, воно сьогодні, знаю, буде розглядатися на Комітеті податкової, митної політики, це питання зупинки індексації вартості землі для цілей оподаткування. Такий законопроект вже поданий, зініційований фракцією Радикальної партії, підтриманий іншими фракціями щодо того, щоб на два роки 15-16-й рік зупинити автоматичне підвищення земельного податку на рівень інфляції. Адже якщо цього не зробити, то земельний податок зросте майже на 60, а може і на 70 відсотків для всіх підприємств, для промислових підприємств. Це просто поставити їх на коліна, адже їх продукція сьогодні падає в ціні, попит падає в ціни, піднімати для них автоматично податок на землю, прирівнюючи його до інфляції це є просто економічний злочин. Тому ми маємо виправити цю ситуацію, невідкладно зупинити індексацію вартості землі для цілей оподаткування, цього вимагають українські підприємці. Створити єдиний реєстр, забезпечити автоматичне відшкодування податку на додану вартість платникам податків. Адже коли в інших країнах запроваджують потужні інвестиційні стимули – в Туреччині, Польщі, Словаччині і інших – працюють автоматичні податкові стимули для експортерів, працюють індустріальні парки, працюють інші стимулюючі механізми, то сьогодні в Україні відсутні навіть базові норми, які дозволяють нормально, легально працювати експортеру, наповнювати державний і місцеві бюджети. Верховній Раді було рекомендовано прийняти законопроект про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників про створення експортного кредитного агентства. Такі агенції існують в переважній більшості європейських країн, вони дозволяють сприяти виходу вітчизняного товаровиробника на закордонні ринки, вони надають дешевше кредити, страхування гарантування експортних контрактів, це дозволяє захоплювати нові ринки. Ви подивіться, які сьогодні величезні є перспективи у України, на ринку Ірану, на ринку В'єтнаму, на ринках Африки, на ринках Азії і ми цим не користуємося, тому що уряд зволікає з створенням експортно-кредитного агентства, ми з вами вже прийняли в першому читанні законопроект 2142а, маємо найближчим часом його прийняти в цілому, запустити цю експортно-кредитну агенцію, щоб сприяти зростанню українського експорту, який на сьогодні критично падає. Є низка специфічних питань щодо розширення зовнішньої торгівлі України, в тому числі вирішення питання щодо приєднання України до складу членів Дорадчого центру з питань права Світової організації торгівлі у місті Женеві. Це ті питання, які могли би вирішуватися урядом в тому числі в робочому порядку. Але ні… ці питання вже виходять на рівень парламенту, на рівень загальнонаціональний, оскільки вони не вирішуються належним чином. Шановні колеги народні депутати! Завершуючи, я хотів би наголосити на декількох ключових аспектах. Перше і головне, чого вимагають українські підприємці, малий і середній бізнес, роботодавці, ті, хто забезпечують експорт продукції за кордон, робочі місця і податки. Вони вимагають діалогу з владою і можливості впливати на владу, як це відбувається і в країнах Європейського Союзу і не тільки Європейського Союзу, а у всіх цивілізованих країнах. Друге. Вони вимагають зміни соціально-економічного курсу уряду, підтримки малого і середнього підприємництва, розвитку вітчизняної промисловості, що дозволить Україні стати фінансово незалежною, підвищити соціальні стандарти, наблизитися до європейського рівня доходів громадян, подолати корупцію через ті ініціативи, які, в тому числі, я тут перелічував. І стати справді європейською країною не тільки географічно, не тільки ментально, а й економічно. Шановні колеги, я прошу вас підтримати Рекомендації парламентських слухань: "Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу" у першому читанні, прийняти за основу і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зачекайте, будь ласка, пане голово комітету. Чи є запитання до доповідача? Нема. Тоді, я можу вважати ваш виступ і доповіддю комітету також, співдоповіддю. Так, добре, тоді. Будь ласка, виступи від депутатських груп і фракцій. Прошу записатися на виступи. Ми розглядаємо законопроект за повною процедурою. Прошу, народний депутат Василь Амельченко, Радикальна партія Олега Ляшка. Я перепрошую, Олег Ляшко.
12:53:22 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Економічна політика, яку проводить нинішня влада категорично не відповідає інтересам України, не відповідає інтересам бізнесу. Що робить уряд? Коли я говорив "влада", я маю на увазі, не лише уряд, разом – і Національний банк, і парламентську більшість, і президентську вертикаль, адже всі вони солідарно відповідальні за стан справ в економіці. Бо який би не був Прем'єр-міністра, яка б не була програма уряду, але, коли облікова ставка Національного банку 22 відсотки і вартість кредитів у комерційному банку 35-40 відсотків, не буде ніякого ні малого, ні середнього, ні великого бізнесу. До відома. Нещодавно днями Європейський центробанк ставку по кредитах нуль відсотків, ставка по кредитах Японського центробанку – 0,1 відсоток, ставка Американської резервної федеральної системи – нуль відсотків, у нас – 22. Про який розвиток бізнесу ми можемо говорити? Тепер про політику уряду. Покажіть мені хоч одну країну в світі, яка успішна там, де не має промислового потенціалу? Немає жодної країни. Навіть ті країни, які ми ставимо в приклад, Сполучені штати, країни Європейського Союзу, вони розвинуті, вони економічно успішні за рахунок промислового потенціалу, тому що промисловість це становий хребет будь-якої успішної економіки. Що ми бачимо, дії уряду щодо промисловості? Нещодавно уряд прийняв рішення про підвищення на 10 відсотків вартості залізничних перевезень. Як можна піднімати вартість, тарифи на залізницю, коли вартість на продукцію, на зерно, на метал, на вугілля упала, коли у нас закриті зовнішні ринки, коли немає у нас внутрішніх масштабних інфраструктурних проектів, які б давали можливість розвиватися нашій промисловості? Як можна піднімати вартість тарифів на електрику, на залізничні перевезення, коли у нас в структурі експорту 60 відсотків це сировина, сировина падіння по ціні і падіння по обсягу продажу, як наслідок, зменшення надходжень валюти із-за кордону, як наслідок, це все призводить до скорочення робочих місць, до закриття підприємств. Ми втратили російський ринок, майже 50 відсотків минулого року падіння обсягу товарообігу між Україною і Росією. Переважна більшість підприємств із сходу і півдня України продавали свою продукцію в Росію. Сьогодні, коли немає російського ринку, я питаю, куди продавати продукцію наших підприємств, розташованих на сході, на півдні країни. Або звільняти людей, або шукати нові ринки. Чи робить це наша влада? Ні, не робить. У нас відкрився іранський ринок, коли зняли санкції, і чому там немає українських компаній? Чому у нас немає реального відкриття європейського ринку, а встановили мізерні квоти, які фактично проти національних інтересів України працюють. Тому Радикальна партія вимагає радикальної зміни економічної політики і ми запрезентували свій власний план антикризових дій, який готові реалізувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат, Розенблат, "Блок Петра Порошенка".
12:56:43 РОЗЕНБЛАТ Б.С. Шановні колеги! Дуже хотів би запросити всіх депутатів прийняти участь в цих слуханнях по захисту наших підприємців малого та середнього бізнесу. Для нас це дуже важлива тема не тільки тому, що ми повинні дбати кожен день про розвиток нашого бізнесу, перш за все ми хочемо дбати про його захист. Не тільки розвиток, повторюю, а про захист. Бо сьогодні, те, що сьогодні ми проводимо політику дерегуляції, проводимо політику реформації тих чи інших установ державних, які впливали на розвиток бізнесу, вони його не розвивали, а перешкоджали. І таким чином, на сьогоднішній день ми маємо ту ситуацію, коли сьогодні любий підприємець нашої країни він не знає завтрашнього дня. Він не вірить в майбутнє нашої країни, тому що він не захищений ніякими міжнародними економічними законами. Що я хотів би я ще раз підтримати і запросити вас? Будуть слухання, будуть парламентські слухання, ми повинні присутні бути в залі. Тому що багато підприємців, які приїжджають, вони хочуть, щоб не тільки почули їх з екранів телебачення, а почули депутати, які відповідають за ті округи, на яких їх обирають. Не тільки під час виборчих кампаній, а під час постійної, наполегливої роботи. Таким чином, я хотів би ще звернутися до керівництва Верховної Ради скільки сьогодні економічних законів лежить на порядку денному і не входять в порядок денний нашої Верховної Ради? Вони чекають свого часу, але це не чекають часу люди, це чекають сьогодні перш за все ті люди, які потребують захисту – це наші пенсіонери, це наші люди, які залежать від соціальної допомоги, тому що наповнення державного бюджету залежить тільки від створення робочих місць, від створення можливостей для праці наших людей. Особливо, ще раз хочу запевнити вас, сьогодні вся країна в очікуванні: дадуть нам гроші в МВФ чи не дадуть? А може, ми по-іншому будемо ставити питання? Може ми спитаємо себе, а скільки робочих місць ми создали за останній час, скільки ми закрили підприємств? Оце відповідь повинна яка нас хвилювати. Скільки сьогодні ми можемо дати можливостей для наповнення бюджету за рахунок власного бізнесу, за рахунок власного українського підприємства? На жаль, сьогодні дуже мало ми чуємо про це. І у порядку денному дуже мало законів, які сьогодні дуже постійно повинні бути на порядку денному для того, щоб ми все-таки підтримали і захистили вітчизняного виробника. Сьогодні лунало багато питань по видобутку бурштину. Це не питання сьогодні, тому що комусь хочеться, комусь не хочеться. Сьогодні північ нашої країни потерпає від новостворених "бананових республік", в яких немає сьогодні законодавчої бази, в яких сьогодні нема, практично, вже української влади. Там сьогодні є розгул бандитизму і криміногенної ситуації. Я сьогодні так його спросив би: ці закони, які створені для наповнення державної скарбниці, повинні бути пріоритетні. Не популістські закони, які ми сьогодні там один перед іншим хвалимося на телебаченні, хто більше зробить для України, а зробити таким чином, щоби економічні закони були пріоритетні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народні депутати, я просто нагадую, що це йдуть виступи від фракцій, а не від народних депутатів. Запрошую до слова народного депутата Олександра Долженкова, "Опозиційний блок".
13:00:01 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Прошу передати слово Олександру Ігоровичу Нечаєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Олександр Нечаєв, "Опозиційний блок".
13:00:08 НЕЧАЄВ О.І. Дякую. Безумовно, наша фракція буде підтримувати це рішення, бо воно дуже важливе для нас. Жодний міжнародний кредит не спасе нашу економіку, не покращить життя наших людей. Тільки своя промисловість, тільки наші підприємства, котрі сплачують тут податки, забезпечують робочими місцями, зможуть витащити Україну з тієї ями, в котрій ми опинилися за два останні роки. Тому я дуже вдячний, що була проведена така дуже добра, кропотлива праця з організації цих слухань. І прошу підтримати всі фракції, підтримати рішення, яке виноситься зараз на голосування. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ми завершили обговорення від фракцій. Зараз виступи від народних депутатів. Прошу записатися народним депутатам на виступи. Прошу народний депутат Юрій Соловей, "Блок Петра Порошенка".
13:01:32 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89-й виборчий округ. Шановні колеги, ми сьогодні розглядаємо питання, на моє переконання, які ми повинні розглядати щодень сьогодні в українському парламенті. Тому що ми розглядаємо питання економіки, ми багато говоримо про Генерального прокурора, багато говоримо про корупцію, про переформатування уряду. Але чому ми нічого абсолютно не говоримо про те, що за минулий рік в нашій державі на 10 відсотків впало ВВП, що за минулий рік в нашій державі інфляція на продукти харчування склала понад 50 відсотки, за минулий рік девальвація української національної валюти була понад 50 відсотків? Ми говоримо про ті речі, про які хвилюють нас з вами, але ми абсолютно забуваємо говорити про ті речі, які сьогодні хвилюють українське суспільство. Чи займалися рік, минулий рік український уряд економікою, чи була прогнозована політика, чи український парламент розумів, які цілі в алані економіки стоять перед українським урядом? Я думаю, що кожен, напевно скаже, що цього не відбулося. Сьогодні в українському уряді немає ні профільного Першого віце-прем'єр-міністра, який би займався питаннями економіки, немає міністра економіки. Ті люди, які сьогодні займаються економікою – займаються автономно, єдиної координації всіх питань пов'язаних з розвитком української промисловості, малого і середнього бізнесу і української економіки немає. І тому, на моє глибоке переконання, коли ми сьогодні стоїмо перед формуванням нового українського уряду, то в першу чергу ми повинні задатись собі питанням, а яким буде економічний склад українського уряду: хто буде першим віце-прем'єром, який буде курувати Міністерство економіки, Мінфін; хто буде на чолі Національного банку і які завдання будуть стояти перед українським урядом. Бо коли ми говоримо про Коаліційну угоду, то, на моє глибоке переконання, вона повинна бути на одному листочку і повинна мати технічне завдання для українського уряду. Перше – це яким буде ріст ВВП в 2016 році; друге – яким буде курс долара в українському суспільстві; і третє – яким буде рівень інфляції у 2016 році. Я переконаний, що якщо ми так підійдемо до формування нової програми, нової Коаліційної угоди і формування нового економічного блоку уряду, - це буде та ефективна відповідь на ті виклики, які стоять сьогодні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата Володимира Ар'єва, "Блок Петра Порошенка".
13:04:20 АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, а ми взагалі повинні розвивати бізнес середній і малий чи ми повинні дати для нього умови і не заважати? От ці питання на сьогоднішній день є ключовими. Чому ми сьогодні… це цілком наша компетенція: надати малому і середньому бізнесу всі умови для роботи. Що він сьогодні потребує? Перш за все нормальної і адекватної податкової бази. Я хочу сказати, що це ми не прийняли Податковий кодекс у редакції Ніни Южаніної, а в результаті утворили якусь суміш, незрозуміло яку, яка практично сьогодні не працює, і малий і середній бізнес не відчуває, що він отримав полегшення. Але той Податковий кодекс мав можливість знизити податки, спростити адміністрування і дати фактично канікули для малого і середнього бізнесу, для росту. Бо інакше сьогодні виходить ситуація, як у відомому анекдоті про корову. Що треба для того, щоб корова давала більше молока і менше їла? Її треба більше доїти і менше годувати. І це сьогоднішній принцип, який застосовується до всіх підприємців, за винятком хіба що фізичних осіб. Але, якщо ми далі продовжимо таким чином, то скоро і з кісток уже будемо вичавлювати у малого і середнього бізнесу. Але, навіть не тільки це важливо. Важливий дуже момент – це нарешті провести судову реформу, яка теж є підґрунтям для атак на малий і середній бізнес. Чому? До речі, судова реформа це чия компетенція, дозвольте вас спитати? Президента? Уряду? Чи це ми не голосуємо і відтягуємо початок реальної судової реформи? Що відбувається на сьогоднішній день? Податкова приходить до підприємця і каже: "Ми ось тобі твої витрати, напевно, які він поніс, ми тобі в затрати не поставимо". Він каже: "Як це? Я ж зробив, я ж витрачав, у мене всі документи". Каже: "Ідіть в суд". Там в суді з підприємця витягають кошти, фактично він платить за те, щоби суддя зробив йому чесне судове рішення, а потім суддя і податківець разом ділять, в лапках, "зароблені" гроші. Оці корупційні зв'язки сьогодні можливі лише завдяки тому, що ми досі зволікаємо із судовою реформою. Тому давайте ми будемо проводити не слухання, а діяти. І скажіть, будь ласка, що там треба робити для підприємців? Рекомендації чи справжнє законодавство яке вони давно чекають. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата Івана Рибака, "Блок Петра Порошенка".
13:07:17 РИБАК І.П. Для більш глибокого аналізу, прошу передати Віктору Кривенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передав слово Віктору Кривенко. Прошу, Віктор Кривенко.
13:07:29 КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги і попередній виступаючий! В тому і правда світу, що немає ніде чистої моделі, успішної. Немає моделі чистого лібералізму і немає чистої успішної моделі повністю планової економіки. Весь світ поєднує так звані "горизонтальні" реформи, реформи, які покращують життя у всіх сферах, покращують бізнес-клімат: боротьба з корупцією, антимонопольна політика, діяльність регуляторів – з "вертикальними" реформами, реформами направленими на ті галузі, які мають можливість розвиватися завдяки чи системі освіти, яка випускає якісних фахівців, чи сировинним якимсь певним перевагам, щоб не сировину випускати, а переробляти її в своїй державі і інструменти їхньої підтримки. Ми були на тому тижні в Литві. Простий приклад. Країна має 45 інструментів підтримки свого бізнесу. Це країна, яка знаходиться в Європейському Союзі. Починаючи від того, що дотуються, просто фактично, як подарунок, роздається компаніям по 10 тисяч євро для виставкової діяльності. До 6 тисяч євро видається як грант на сертифікацію в країнах ЄС. До 40 відсотків від вартості обладнання видається без повернення компаніям на технічне переоснащення. До 80 відсотків, 320 мільйонів євро на програму виділяється. Це на країну, в якій 2,8 мільйона населення! Понад 9 мільярдів гривень на наші гроші. На технічне переоснащення і на закупівлю інноваційного обладнання, і на реалізацію інноваційних проектів. Ось так країни в світі воюють за інвестиції! І ми говоримо їхньому Міністерству промисловості, чекайте, так у вас же ж немає стільки проектів на 9 мільярдів гривень. Він каже, правильно, немає, так ми з таких, як Україна, привеземо собі фахівців. Ми приїдемо – і вони тут зроблять виробництво. Тому весь світ поєднує горизонтальні і вертикальні реформи. Це дві ноги економіки, вільні процеси і стимулювання видів діяльності. У нас їх чотири, види діяльності, які нам треба стимулювати. Це машинобудування – 6 підвидів, це переробна промисловість, щоб нічого не виїжджало у вигляді сировини, це високі технології і це енергозбереження. Нам потрібно залучити міжнародні компанії, такі, як, наприклад, в Литві, - супроводжують процес відбору проектів. Бо у нас ці інструменти вже були за 20 років. І нам постійно говорять: "Так воно вже було, там же корупція була!" Була корупція. Так що, якщо дитина поламала телефон в дитинстві, так їй ніколи більше цей телефон в руки не давати? Треба створити умови, щоб там була прозорість. І для цього в першу чергу залучити ті компанії, які супроводжують європейське фінансування в європейських країнах, залучити їх до відбору проектів, до фінансування їх супроводження. Тому, якщо ми зараз не поміняємо економічну парадигму, якщо ми не відмовимося від цих розмов, що виключно вільний ринок нас врятує і ми почнемо поєднувати, як всі успішні країни світу, як всі успішні наші сусіди західні, то нас чекає величезне соціальне потрясіння. Бо на сьогодні вже головним ворогом стає не лише Путін і його агресія, а стає бідність населення і відчуття того, що немає перспективи. Ми з вами експортували більше одного мільйона працездатних українців за минулий рік. Тільки в Польщу, ви знаєте ці цифри всі, виїхало 411… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 10 секунд, прошу завершувати. КРИВЕНКО В.М. Тільки у Польщу за півроку минулого виїхало 411 тисяч українців. Тому дуже важливо це розуміння, щоб воно прийшло нарешті в голову нашим урядовцям. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Народний депутат Сергій Матвієнков, "Опозиційний блок".
13:11:00 МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 57 округ, Мариуполь. Уважаемые коллеги, мы все прекрасно знаем и понимаем о том, что от состояния экономики зависит благосостояние страны, и это все, я думаю, понимают все. Но давайте проанализируем все-таки, что происходит с нашей экономикой. Падение внутреннего валового продукта за прошлый год только составило более 10 процентов. Что настораживает больше всего, даже знаете не те цифры, которые мы можем сегодня анализировать, можем называть много цифр в отношении этого вопроса. А то, что нет сегодня четкой государственной экономической политики, вот это, по-моему, настораживает, действительно, всех. То, что мы потеряли рынки и на западе, потеряли рынки и на востоке уже в независимости от политической ситуации. Мы потеряли целые экспортно-ориентированные отрасли, такие как машиностроение, судостроение, авиацию и ряд других вещей. Банковская система, банковский сектор экономики практически оторван от реального сектора экономики, живет сам по себе. Предприниматель либо товаропроизводитель брошен на самовыживание, он сегодня не понимает, какую политику нужно ему вести, потому что нет государственной экономической политики. Сегодня государство живет с протянутой рукой, внешний долг уже достиг ВВП, более 2 триллионов гривен на сегодняшний день. Что предлагает, как выжить в этих условиях? Конечно, все проблемы ложатся на население, это естественно. Отсюда и уровень безработицы, который превысил 10 процентов, и задолженности по выплате заработной платы, которые уже больше 2 миллиардов гривен на сегодняшний день. И люди вынуждены где-то каким-то образом искать пути, а где заработать, как заработать? Естественно, все мысли куда – либо в Европу, либо на Восток, где-то, чтобы заработать. Как следствие получается такая картина, что мы перевели, заробітчани, в этом году денег вот сюда, в государство Украина наше, больше, чем вошло инвестиций за прошлый год. Об этом уже следует задуматься всем, и правительству, и коалиции, которая вырабатывает единую программу. Что нам предлагают взамен? Нам предлагают систему либо приватизация поголовно остатка промышленности, которые есть на сегодняшний день, которая ничего не даст. И уже мы видим о том, что цены снизили до 50 процентов. Продают крупное промышленное предприятие по цене, меньше 50 процентов их номинальной стоимости. Либо предлагают продавать землю, что тоже не есть, наверное, самым лучшим вариантом. Ну, продадим, ну, что дальше? На чем дальше мы сядем, и как дальше будет работать и жить наша экономика? Мы готовы поддержать любые предложения. Но на сегодняшний день я могу констатировать одну вещь: ни государственные программы развития малого и среднего бизнеса, ни у коалиции нет четкого понимания законодательного подтверждения этого направления, этого развития. И то, что происходит сегодня это просто замыливание внимание, будем говорить так, нашего населения. Простые выражения в отношении того, что, вот, давайте мы поддержим малый и средний бизнес, хотя мы не видим ни одного конкретного шага по поддержанию этого направления, потому что понимаем, что сегодня нужно чем-то компенсировать создание рабочих мест, сегодня нужно… людям нужно дать заработную плату, чтобы как-то в этих условиях удержаться на плаву. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І виступ, народний депутат Віктор Галасюк, Радикальна партія, це останній виступ. Я прошу народних депутатів повернутися до зали, ми будемо приймати рішення.
13:14:12 ГАЛАСЮК В.В. Шановна пані Оксана, шановні колеги народні депутати! Коли фракція Радикальної партії критикує курс поточного уряду соціально-економічний, то ми пропонуємо альтернативу. І ця альтернатива, вона може бути покладена в основу нової коаліційної угоди і в основу діяльності економічного, фінансового блоку уряду. В чому полягає головна ідея? Головні три складових нового економічного курсу. Перше. Це створити інститути економічного розвитку, створити те, що допомогло Польщі, Словаччині і Туреччині, іншим країнам вийти з бідності, те, що допомогло їм відбудувати своє виробництво. Це експортно-кредитне агентство. Цей законопроект ми в першому читанні з вами вже ухвалили. Найближчим часом ми пропонуємо його прийняти в цілому. Воно буде забезпечувати дешевше кредити для українських виробників, які продають продукцію за кордон, це допоможе збільшити експорт, стабілізувати гривню, стабілізувати ціни. Це Державний банк відбудови і розвитку. Для того, щоб акумулювати міжнародну фінансову допомогу на цілі розвитку, давати дешеві кредити довгі в гривні українським виробникам, щоб будувати нові виробництва, нові заводи. Це індустріальні парки. Один закон з трьох прийнятий, два знаходяться в парламенті для того, щоб, як турки, як поляки, до себе залучати, сюди, європейських інвесторів, щоб вони створювали робочі місця з української сировини і виробляли продукцію, продавали в Європу, щоб годувати українців, наповнювати український бюджет, підвищувати заробітну платню і пенсії. Це агентство підтримки малого бізнесу. Коли кажуть: малий бізнес нехай розвивається сам. Поїдьте в Сполучені Штати Америки і подивіться, там Агентство підтримки малого бізнесу надало 120 мільярдів доларів кредитів малому бізнесу на розвиток під дуже низькі відсотки. Друга складова – це акумулювати міжнародну фінансову допомогу і внутрішні джерела для того, щоб запустити політику "розігріву" української економіки. Я кажу і про подолання контрабанди на митниці, я кажу про ефективне управління, а не розбазарювання і розпродаж державної власності, про детінізацію, деофшоризацію економіки через податкову реформу. Я кажу, в тому числі і через цільову грошову емісію в виробничу сферу, яка буде зв'язана українським виробництвом і не призведе до інфляції. Третя, надзвичайно важлива складова – це секторальна, галузева, промислова політика. Ми маємо дбати про кожну галузь української економіки: про металургію, харчову промисловість, машинобудування, сільське господарство, не тільки вирішуючи їх поточні проблеми, а створюючи для них стимули для розвитку. Що відбувається сьогодні? А сьогодні уряд робить навпаки: інститути розвитку не створює, міжнародну фінансову допомогу бере на проїдання і на розкрадання і не проводить секторальну галузеву політику, а навіть заважає парламенту це робити. Тому – повна зміна, радикальна зміна економічного і соціального курсу розвитку країни. Пропоную всім колегам, незалежно від політичних поглядів і партійної приналежності, підтримати таку політику, адже це шлях України до Європи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми переходимо до голосування. Шановні народні депутати, я прошу зайняти свої місця. Але з огляду на те, що це є результати парламентських слухань, це є пропозиції всіх тих людей, учасників парламентських слухань, я думаю, що ми не можемо, не схвалити таке рішення. Тому я пропоную все-таки, що ми проведемо сигнальне голосування і подивимось, чи є у нас, у залі, достатньо голосів. Шановні народні депутати, підготуйтеся, будь ласка. Сигнальне голосування, давайте спробуємо, давайте. Голосуємо. 13:18:13 За-175 На жаль, ми не маємо голосів необхідних для прийняття рішень. Переходимо до питання… Розгляд питань ми завершили, рішення приймемо пізніше. Зараз на ваш розгляд вноситься проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан і перспективи забезпечення в Україні безпеки дорожнього руху". Доповідач – заступник голови Комітету з питань транспорту, голова підкомітету Ігор Діденко, прошу. За пропозицією, зачекайте хвилинку, за пропозицією доповідача, прошу підтримати розгляд цього питання за скороченою процедурою, це є рекомендації парламентських слухань. Прошу вас підтримати. 13:19:11 За-144 Ну, це означає, що ми розглядаємо рекомендації парламентських слухань за повною процедурою. Ні, значить розглядаємо за повною процедурою. Прошу. Прошу, доповідач.
13:19:38 ДІДЕНКО І.А. Шановний головуючий, шановні народні депутати, Комітетом з питань транспорту 23 грудня 2015 року було проведено парламентські слухання на тему: "Стан і перспективи забезпечення в Україні безпеки дорожнього руху", за результатами яких підготовлено проект Постанови Верховної Ради про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан і перспективи забезпечення в Україні безпеки дорожнього руху" (реєстраційний номер 4129) від 23 лютого 2016 року, який пропонується вашій увазі. На сьогоднішній день ми маємо в країні дуже жахливу статистику стосовно безпеки дорожнього руху. Якщо хтось не знає цю статистику, кожного дня у нас гине в країні до 12 людей на дорогах, день пройшов, ми маємо загиблих 12 людей на дорогах. В чому проблема? Проблема в тому, що на сьогоднішній день ми не маємо координації з безпеки дорожнього руху. Я наведу вам приклад. На звіті Генеральної асамблеї ООН, який було оприлюднено за 2015 рік, стосовно аварійності на дорогах Україна була на карті сірою плямою, тому що на сьогоднішній день ніхто не подав звіту, яка у нас статистика, скільки у нас людей гине на дорогах, що ми робимо? Тому… статистика, яка приводили учасники слухань, показує, що на сьогоднішній день, у нас в 5-6 разів ризик більший потрапити в ДТП, чим в країнах Європи. Я хочу сказати, що на сьогоднішній день, те прислів'я, яке ми маємо, "моя хата з краю…" для нас всіх не працює, тому що, вийшовши із свого дому, будинку ми становимося учасниками дорожнього руху. Автомобілі, які заїжджають на пішохідні переходи, на зупинки транспортні, і це твориться такий маленький хаос. Ми маємо реформу на сьогоднішній день поліції, але не маємо реформи комплексної системи безпеки дорожнього руху. Європейські країни вони, маючи велику кількість автомобілів, пройшли цей етап і показали нам, яке реформування повинно бути. Були закордонні експерти, які розказали, як ця безпека руху, як організація, як піклування держави за своїх учасників дорожнього руху проходить у наших сусідів, які пішли реформи. І на сьогоднішній день у нас статистика в два рази більша, ніж у європейських країнах. Тому, якщо… Для інформації хочу сказати, що за прошлий рік у нас загинуло 4 тисячі внаслідок ДТП і 300 тисяч травмовано. Це жахлива статистика, це таке державне управління, воно – непрофесійне. За результатами пропозицій, висловлених учасниками парламентських слухань, Комітет Верховної Ради з питань транспорту хоче прокоментувати деякі пропозиції стосовно зауважень. Президенту України: розглянути на засіданні Національної ради реформ проект комплексної реформи з організації безпеки дорожнього руху в Україні. Верховній Раді України: забезпечити створення на загальнодержавному рівні координаційного органу з організації безпеки дорожнього руху, посилити парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері організації безпеки дорожнього руху, розробити та ухвалити Закон України про безпеку дорожнього руху. Стосовно Кабінету Міністрів, рекомендувати: розробити, затвердити концепцію державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в країні на період до 2020 року та відповідну державну програму. Окремі доручення передбачаються для органів місцевого самоврядування. Контроль за виконанням цієї постанови Комітет з питань транспорту залишає за собою. Тому я прошу підтримати проект Постанови Верховної Ради України про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан і перспективи забезпечення безпеки дорожнього руху" (реєстраційний номер 4129) і прийняти його за основу і в цілому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Залишайтесь, будь ласка, на трибуні. Чи є запитання до доповідача? Немає. Тоді прошу вас сідати. І ми можемо вважати ваш виступ співдоповіддю комітету також. І я тому прошу записатися на виступ від фракцій. Прошу, від фракцій. Прошу, народний депутат Сергій Євтушок, фракція "Об'єднання "Батьківщина".
13:24:31 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина", представник транспортного комітету. Шановна пані принципова головуюча, дякую, що надали слово. Я був присутній на цих громадських парламентських слуханнях, на яких були присутні дуже багато представників громадськості, громадських організацій, тих організацій, які на сьогоднішній день, коли уряд, всі органи влади, котрі мали би стежити і дивитися, проводити заходи за безпекою руху, не роблять цього, то якраз ці активісти витрачають свій і час, і ресурси, і допомагають. Я дійсно, хочу підтримати попереднього виступаючого Ігоря Діденка про те, що в Україні дуже сумна статистика. Напевно, єдина держава на теренах Східної і Західної Європи, яка не має системи відео- і фотофіксації. І хочу сказати, ця статистика приблизно по кількості загиблих дуже жахлива – це 12 чоловік гине у добу на наших дорогах і це ті, котрі загинули прямо на місці. Якщо ж вважати іще і іншу статистику – тих людей, яких довезли до лікарні, ця цифра сягає взагалі 17 чоловік на добу. Що ми пропонуємо в даному випадку? Очевидно, що коли в жовтні місяці минулого року була створена комісія при Міністерстві внутрішніх справ, яка абсолютно не працює, не робить ніяких якихось практичних навіть засідань чи пропозицій, навіть не надають пропозицій нам сюди, у парламент, в бюджетни й комітет, то, очевидно, нам потрібно створювати або агенцію, або, можливо, якісь певні управління при Міністерстві інфраструктури, які не будуть залежні ні від політиків, які не будуть залежні від міліцейських або поліцейських вже сьогодні органів, які будуть проводити заходи по безпеці руху. У разі створення такого органу ми можемо забезпечити або залучити або інвесторів, або представників Світового банку, якщо наш бюджет неспроможний і немає в дохідній частині таких коштів, забезпечити встановлення отаких фото, відеофіксацій, таких от засобів техніки. Якщо ж і цього не можемо робити, то, очевидно, потрібно звертатися до наших бізнесменів, які будуть в класти гроші в цю надзвичайно важливу справу і розробити механізм, який дасть можливості паритетно в дохідну частину направляти кошти, а також давати можливість заробляти цим бізнесменам. Я хочу сказати також, що немало важливо є те, що в парламент внесений проект Закону про дорожній фонд, в якому передбачено направлення 5 відсотків від загальної кількості на безпеку руху. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу народний депутат Ірина Сисоєнко, "Об'єднання "Самопоміч".
13:27:48 СИСОЄНКО І.В. Шановні колеги, смертність в Україні на дорогах в шість разів більше, ніж в країнах Європейського Союзу. Також кожен рік на дорогах України гине набагато більше людей, ніж в зоні АТО. І питання координації роботи як єдиного центру по безпеці дорожнього руху зараз для країни є надзвичайно актуальним. Також я вважаю, що повинна створена бути координація роботи саме при наданні медичної допомоги під час ДПТ громадянам, поєднання їх з центрами екстреної медичної допомоги та, саме головне, створення можливості та побудови на базі тих лікарень, які знаходяться поряд з основними трасами, які знаходяться поряд з основними дорогами, щоб оснастити їх необхідним обладнанням, необхідною кількістю лікарів-травматологів, хірургів, для того щоб своєчасно та швидко надавати необхідну медичну допомогу. Саме тому зараз вже починається пілотний проект по Київській області разом з обласною адміністрацією та Міністерством охорони здоров'я. Але я вважаю, що ми не повинні діяти пілотними проектами, ми повинні комплексно вирішувати ці проблеми і брати під загальнодержавний контроль вирішення таких важливих питань. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ми переходимо до виступів народних депутатів. Прошу народних депутатів записатися. Народний депутат Олег Березюк, фракція "Об'єднання "Самопоміч".
13:29:57 БЕРЕЗЮК О.Р. Шановні колеги-депутати, очевидним є сумний факт, що, крім фронту, який на сході, в Україні ще два фронти. Сьогодні і про це говорила депутат народний Сисоєнко. Це медицина, де помирають ті, хто не мав би помирати. І інший фронт – фронт на дорогах. Але можна багато говорити про роль держави, можна багато говорити про роль бізнесу, але ми переконані, що найближче до людей з органів управління стоять органи місцевого самоврядування, які сьогодні мають багато повноважень і багато грошей. Адже освітлені пішохідні переходи – це є профілактика вбивств на дорозі; турнікети у місцях, де люди переходять дорогу, порушуючи правила; навчання в школах – це держава не буде робити, це повинні робити громади, які держава має стимулювати фінансуванням, дбати про своїх мешканців. Якісний громадський транспорт, оснащені зупинки громадського транспорту. І коли громада буде про це думати сама і дбати про це і держава буде до цього її позитивно стимулювати тоді у поєднанні з якісною патрульною службою, яка буде штрафувати за порушення правил дорожнього руху, об'єктивно, ми можемо скоротити кількість тих, хто помирає на дорогах. І тому це дуже важливий компонент і момент. Тому на оцих слуханнях ми піднімали це питання. Комітет звернув на це увагу. І наступні слухання повинні бути, коли в залі сидять мери міст України, які осмислюють свою роль у захисті життя людей на дорогах у своїх містах. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Народний депутат Альона Бабак. Народний депутат Олена Сотник, "Об'єднання "Самопоміч".
13:32:04 СОТНИК О.С. Колеги! Насправді ми з вами прийняли цілий ряд законів, які стосувалися, в тому числі безпеки дорожнього руху. Що ми бачимо на сьогоднішній день? Наприклад, в Законі "Про безпеку дорожнього руху" було передбачено встановлення відповідних камер, які фіксують порушення на дорогах. І встановлення запобіжників для людей, які попереджають, що ці камери працюють і вони фіксують. Ні перше, ні друге на сьогоднішній день не виконано. Фактично закон не працює. Ми його прийняли, але його норми не імплементовані. Друга проблема. Проблема дорожнього, безпеки дорожнього руху вона пов'язана з координацією трьох ключових секторів: це сектор безпеки МВС, сектор захисту здоров'я і третє – це наука. Фактично ці три органи мають між собою скоординуватися і нарешті прийняти якусь концепцію, загальну стратегію, візію, як ми здійснюємо і як забезпечимо в Україні безпеку. На сьогоднішній день у нас 2016 рік. У 2015 році програма по забезпеченню безпеки дорожнього руху в Україні закінчена. Тобто сьогодні в Україні немає бачення, яким чином ми будемо вирішувати цю проблему. І на це мають відповісти саме ці державні органи. І останнє – інформування людей. Дуже важливе питання. На сьогоднішній день відсутня єдина база реєстрація автомобілів. Я вам, не знаю, чи стикалися ви, я фактично сама стикнулась з цією проблемою, що база, вона не є узгодженою. Ви не можете сьогодні зайти і подивитися, наприклад, кому або чи цей, наприклад, чи ця машина є двійник, чи це оригінал, чи це є машина легально ввезена, чи не легально. Тому що фактично відсутня база, за яку відповідає, знову ж таки, Міністерство внутрішніх справ. Всі ці питання, вони потребують вирішення, системного вирішення і системного бачення. Я думаю, що якраз дані слухання, вони нададуть можливість відповісти на ці питання. І будемо сподіватися, що державні органи відповідним чином відреагують. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Народні депутати "Об'єднання "Самопоміч" передають слово наступним колегам з інших фракцій. Народний депутат Віталій Корчик, "Народний фронт".
13:34:34 КОРЧИК В.А. Шановні колеги! Я так само був на цих слуханнях. Був присутній і чув про ті всі негаразди, які у нас є з безпекою руху. Але, на жаль, сьогодні багато чую про те, що саме МВС і поліція для цього нічого не роблять. Я хочу сказати наступне. Задовго до цих слухань ми з представниками комітету були присутні на презентаціях проектів встановлення тих камер, які якраз мали би фіксувати ці порушення. Так, нами було так само з комітету сказано, що це є недосконало і треба ще над цим працювати. Але те, що робота не ведеться в цьому напрямку, це буде неправда. Тому хотів би сказати, що там не тільки про камери потрібно. А я знаю, що зараз дорожня поліція працює над тим, аби зменшити швидкість на дорогах. А це є основною причиною смертності на дорогах і тому подібне. Я так само згоден з тим, аби саме представники місцевих громад, мери слідкували за безпекою руху безпосередньо у себе на місцях, встановлювали ті самі турнікети, можливо, якісь обмежуючі і тому подібні заборони, аби просто навіть дитина не могла вибігти, якщо це, тим більше, дорога державного значення проходить через якійсь населений пункт. Тому проблема існує, ми над цим працюємо. І я думаю, що спільними зусиллями разом з усіма фракціями ми будемо іти до її вирішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Народний депутат Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч".
13:36:21 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги, обговорюючи питання безпеки на дорогах, нам потрібно чітко розуміти, що це є проблема, яка має цілий ряд складників. І вже звучало від керівника нашої фракції питання необхідності забезпечення освітлення пішохідних переходів, як це є у всіх нормальних країнах. Але це є так само забезпечення освітлюваності наших доріг хоча б у населених пунктах. Що у нас відбувається станом на сьогоднішній день? З 1 березня вступило в силу рішення НКРЕ, яке збільшило тарифи на нічне освітлення населених пунктів майже в 2,5 рази. Наслідок цього – це, безумовно, буде темінь на наших вулицях і збільшення криміналітету як в наслідок тих ДТП, які будуть ставитися із-за неосвітлюваності, точно так само наслідок збільшення буде криміналітету відбуватися, тому що елементарно вулиці не будуть освітлені. Ніхто не врахував, що бюджети органів місцевого самоврядування на 2016 рік вже були сформовані. Ніхто не подумав так само про елемент енергетичної безпеки. І це безвідповідальне рішення створює небезпеку як на дорогах, так на вулицях наших міст і селищ, і так само галузь енергетичної безпеки. І останнє. Стосовно безпеки на дорогах. Ті, хто їздить країною у найвіддаленіші її куточки, а навіть і не тільки віддалені, дуже добре знає, що подекуди доїхати до певних населених пунктів є абсолютно неможливо. І без забезпечення адекватного фінансування і контролю за якістю тих доріг, які в нас повинні будуватися, забезпечити безпеку дорожнього руху буде абсолютно, очевидно, що неможливо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата Остапа Єднака. Немає. Наступний – народний депутат Володимир Ар'єв, "Блок Петра Порошенка".
13:38:40 АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, говорячи про систему правил дорожнього руху і безпеку на дорогах, ми забуваємо зараз про один дуже важливий аспект – це паркувальний армагедон, який відбувається на вулицях великих українських міст. Сьогодні Україна одна із небагатьох країн європейської спільноти, яка не має чітко організованих і затверджених правил паркування і правил покарання за неправильне паркування. Шановні друзі, давайте от, по-чесному, от дуже багато, хто… із тих, хто сидить в залі ставали героями чи антигероями акцій під назвою "Герой парковки". Тобто кидаємо машини там, де хочемо, не зважаємо на знаки. І часто це відбувається і з депутатами Верховної Ради, і з простими громадянами, з усіма. Але питання як вирішити це дуже просте – запровадження європейських норм контролю за паркуванням і штрафу за неправильне паркування. Дорогі друзі, у нас в Верховній Раді нарешті є узгоджені між більшістю фракцій 2 законопроекти 3584 і 3585, які абсолютно чітко і однозначно регулюють ці норми. Ми можемо зараз зробити чіткі, прозорі і абсолютно європейські правила паркування і відповідальності за неправильне паркування, тому що на сьогоднішній день поліція навіть не може оштрафувати неправильно припарковане авто, яке може стояти на газоні через те, що немає поруч власника. А власник, який бачить, що поруч немає… що стоїть поліція, просто буде сидіти і чекати, поки поліцейський піде, бо не може він стояти цілий день біля цього автомобіля. Саме це спричиняє часто і самосуди. І ми бачимо неодноразово в новинах як показують машини, які були спалені мешканцями будників, де ті, хто не дуже свідомі громадяни, паркують їх на газонах. Для того, щоб унеможливити самосуди і пропонуються ці два законопроекти. Я звертаюся до двох комітетів – з правоохоронної діяльності і з питань бюджету – на наступному пленарному тижні включити 3584 і 3585, відповідно, в порядок денний засідань комітетів. І вже невдовзі, у квітні, винести ці законопроекти на засідання Верховної Ради України, розглянути і проголосувати за них для того, щоби правила паркування в Україні нарешті стали європейськими, і була така сама європейська відповідальність за їх порушення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще від депутатської групи "Воля народу", прошу, Володимир Литвин.
13:41:56 ЛИТВИН В.М. Шановна головуюча, шановні колеги! Питання вкрай актуальне, оскільки статистика свідчить, що найбільше людей у нас гине на дорогах. Разом з тим, очевидно, що головна причина такої ситуації – це погані дороги, а точніше кажучи, практично їх відсутність. Якщо раніше були напрямки, то сьогодні не залишилось навіть напрямків і доріг немає. Я приведу вам один приклад – магістраль Київ-Чоп. Постає питання: скільки вже вкладено коштів, в тому числі і під час підготовки до Євро-2012, і до цього часу ця магістраль, ця дорога не завершена І кошти знову, судячи із повідомлень, вкладаються, але реальних результатів немає. Немає пішохідних переходів, немає необхідних світлофорів. Наведу вам один приклад, шановні колеги. В районі села Пищів на цій трасі – це Новоград-Волинський район Житомирської області. Є пішохідний перехід, на якому вже збито і загинуло 20 людей, після кожної смерті я звертаюся до Кабінету Міністрів, Служби автомобільних доріг, щоб там або зробили перехід, або встановили світлофор, спромоглися поставити знак обмеження руху. Скажіть, будь ласка, як на магістралі можна обмежувати рух? Люди продовжують гинути. Я просив би сьогодні це звернення вважати депутатським запитом, черговим депутатським запитом до Кабінету Міністрів України, до Служби автомобільних доріг України, щоб вони не відбувалися відписками, а бодай один раз один представник поїхав до людей і роз'яснив чому не можна встановити світлофор. Я думаю, що він живий від людей не вийшов би. А зрозуміло, що відповідну постанову потрібно прийняти, звернувши особливу увагу на проблему доріг, як основну причину трагедії загибелі людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ми завершили розгляд проекту Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан і перспективи забезпечення в Україні безпеки дорожнього руху". Дякую всім депутатам, які взяли участь в обговоренні і ми приймемо рішення стосовно цього пізніше. Зараз переходимо до розгляду законопроекту за номером 3832 про внесення змін до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (щодо забезпечення права на здобуття освіти). Доповідач – міністр освіти і науки Квіт Сергій Миронович. Пане Сергію, ви пропонуєте процедуру повну чи скорочену? Прошу за пропозицією доповідача підтримати розгляд цього питання за скороченою процедурою. 13:45:14 За-101 Я дуже тішуся, що депутатам сподобалося розглядати за повною процедурою законопроекти, тому переходимо до розгляду за повною процедурою. Прошу, пане міністре.
13:45:25 КВІТ С.М. Шановні народні депутати! Я представляю проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (щодо забезпечення права на здобуття освіти). Забезпечення права на освіту для осіб з тимчасово окупованої території є одним із основних завдань Міністерства освіти і науки України в умовах збройної агресії Російської Федерації. Починаючи з весни 2014 року міністерством було вжито необхідних заходів для врегулювання екстреної ситуації з забезпеченням прав осіб на здобуття або продовження здобуття певного рівня освіти на території інших регіонів України. Як наслідок, незважаючи на проблеми недостатнього бюджетного фінансування, питання продовження здобуття освіти на території, підконтрольній українській владі, вирішувалися оперативно без будь-яких бюрократичних чи інших перешкод. Втім, враховуючи довгостроковий характер викликів, пов'язаних з окупацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внаслідок збройної агресії Російської Федерації, врегулювання механізмів забезпечення прав на освіту потребує більш системних та об'єктивних рішень. Зокрема, правозахисними організаціями зазначається необхідність не лише забезпечення права на освіту для тимчасово переміщених осіб, але і заохочення до продовження здобуття освіти в інших регіонах України для тих наших громадян, які лишилися на окупованій території. Законопроект 3832 пропонує системні механізми для вирішення освітніх проблем осіб, які проживають на окупованій території. Цих механізмів головних є два. По-перше, ми пропонуємо запровадити квоти для здобуття вищої та професійної освіти кримчанами, які проживають на тимчасово окупованій території України, що стимулюватиме молодь зробити системний вибір, свідомий, перепрошую, вибір на користь продовження навчання на території України. Тобто, перша наша теза – це квоти. По-друге, законопроектом пропонується надати можливість особам, які завершили навчання за відповідним рівнем вищої освіти на тимчасово окупованій території право на проходження атестації на визнання часткових кваліфікацій, періодів та результатів навчання здобутих в процесі навчання з наступною видачею відповідного документу про освіту. Такий механізм сприятиме дотриманню прав осіб на освіту та заохочуватиме їх продовжити навчання або реалізувати своє право на працю на території, підконтрольній українській владі. Про що йде мова, колеги? Наша політика є такою, що ми не визначаємо ніяких документів від окупаційної влади. Тому ми пропонуємо відповідний механізм, що ми будемо визнавати кваліфікації, а не документ з печатками окупаційної влади. Шановні народні депутати, цей законопроект також наша підтримка і кримських татар, і всіх патріотів України, які шукають можливостей для здобуття української освіти, також усіх тих, які зараз роблять свій вибір. Ми маємо запропонувати цим людям такі умови, які дозволять їм відчувати себе затребуваними і конкурентоспроможними. Прошу вас підтримати законопроект 3832 і прийняти його за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане міністре. Зачекайте, будь ласка. Чи є запитання до пана міністра? Є. Прошу записатися на запитання до міністра освіти. Прошу, народний депутат Кривошея.
13:49:29 КРИВОШЕЯ Г.Г. Дякую. Доброго дня! Геннадій Кривошея, фракція "Народний фронт". Пане міністре, в мене питання буде стосуватися наступного. В Печерському районі є так званий Інститут Бойчука, який знаходиться на вулиці Кіквідзе. Скажіть мені, будь ласка, на сьогоднішній день існує ситуація про те, що даний інститут, яких в Україні, фактично, там навіть не… вистачає пальців однієї руки, щоб зрахувати, його хочуть сьогодні закрити – раз – і передати приміщення і фактично частину інституту передати на баланс київської міської влади. Я хотів би звернути увагу на те, що на сьогодні стало відомо мені як народному депутату, звертаються студенти до нас як до депутатів. Я розумію, що це не стосується цієї тематики… Я ось тут знаходжусь, ось я! Я хотів би звернути увагу на те, що існує загроза продажу цих приміщень київською владою, а також відведення цієї земельної ділянки для так званих корупційних забудовників цієї території. Я хотів би звернути вашу увагу на те, що на сьогоднішній день... ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу 10 секунд, завершіть будь ласка, запитання. 13:50:42 КРИВОШЕЯ Г.Г. Хотів би звернути увагу на те, що на сьогодні не погоджується в міністерстві статут даного інституту, у них влітку закінчується ліцензія. Я просив би, щоб ви взяли це до уваги. Якщо можете зараз щось пояснити, то поясніть, якщо ні, то, будь ласка, пізніше.
13:51:02 КВІТ С.М. Дякую за ваше запитання, яке втім не стосується теми нашого дуже важливого законопроекту. Якщо коротко, я скажу так, що, на мій погляд, була колись велика помилка, що цей технікум, це був хороший технікум, став інститутом. На жаль, він не може бути інститутом, він не має... він не пройшов акредитацію і це об'єктивний факт. Ми як міністерство турбуємося про те, щоби цей заклад фактично продовжив займатися тим, чим він займається – готувати дизайнерів, готувати художників і таке інше. І друге питання ваше стосовно землі і стосовно корпусів цього навчального закладу. Також ми переживаємо і дбаємо про те, щоби вони не потрапили в руки забудовників. Це те, що я можу зараз сказати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я... ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) КВІТ С.М. Воно, значить, дивіться... ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, шановні народні депутати, шановні народні депутати, так. (Шум у залі) Так, прошу. Включіть мікрофон міністру, будь ласка. 13:52:12 КВІТ С.М. Дивіться, наше завдання, я скажу коротко, щоби цей навчальний заклад як би він не називався і в якому статусі він би не був далі, тому що вони акредитації не мають, щоби там продовжили готуватися дизайнери і художники і це наше головне завдання, щоби не змінилося призначення ні землі, ні будинків, щоби не потрапило це в руки забудовників. Ми про це дбаємо і це наше завдання. (Шум у залі) Кому передавати? Ні, це інше зовсім питання, тому що це стосується продовження існування навчального закладу. І один з варіантів, який сам пропонував цей навчальний заклад, це щоб він став частиною більшого навчального закладу. Тому це один зі шляхів просто, один зі шляхів, да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, але я би все-таки просила вас… Я розумію, що ми так тішимося, що ми маємо міністра з-поміж нас і можемо поставити йому запитання, але ми обговорюємо дуже важливий законопроект. І я би просила все-таки, щоб запитання стосувалися цього законопроекту. Прошу, Володимир Литвин.
13:53:17 ЛИТВИН В.М. Сергій Миронович, я насамперед вдячний, що ви з повагою ставитеся до депутатів і доповідаєте закони. У мене запитання з тим, щоб ви допомогли вирішити одну проблему. В Новоград-Волинському районі Житомирської області об'єднали два села: село Яронь (колишній районний центр) і село Молодьків. Відстань – 4 кілометри. В школу ходить 58 діток. Оскільки об'єднали і це тепер один населений пункт, місцева влада сказала, що не має права вирішувати питання про підвезення дітей. Нагадую: 4 кілометри, доріг немає, навіть напрямку немає, діти маленькі – це 58, це ціла школа. Допомогти вирішити цю проблему – це перше, щоб дітей таки підвозили. І друге. Там є технікум землевпорядкування з великими традиціями. З великими боями Міністерству освіти передали на баланс з МінАПК приміщення гуртожитку. Гуртожиток зараз не буде побудований. Чи не краще його передати людям, щоб вони створили кооператив – і вирішили проблему житла?
13:54:29 КВІТ С.М. Дякую, пане Володимир, дякую вам за запитання. Звичайно, ми все це будемо робити. Ми зараз будемо бачити це з вами на комітеті. Я би хотів записати конкретику, і будемо працювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане міністре. Ми завершили запитання до міністра. Прошу до співдоповіді… Ні, завершився час на запитання. Прошу до співдоповіді голову Комітету з питань науки і освіти Гриневич Лілію Михайлівну.
13:55:07 ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановні народні депутати, Комітет з питань освіти та науки розглянув даний законопроект і підтримує цей законопроект за його ключовою ідеєю. Тому що для нас надзвичайно важливо, щоб ті діти, які залишилися на окупованих територіях, мали можливість навчатися потім в українських навчальних закладах, тому що вони є тією інтелектуальною основою, яка нам буде потрібна, коли відбуватися деокупація цих територій. Сьогодні Російська Федерація створює різноманітні пільгові умови для того, щоб втягнути в свою систему вищої освіти цих дітей. І ми не маємо права їх відштовхнути, а навпаки, ми повинні зробити все, щоб вони були інтегровані в українське суспільство. Тому ми підтримуємо цей законопроект. Але є низка зауважень Науково-експертного управління, а також зауважень комітету. І я пропоную, розуміючи, що нам необхідно цей законопроект прийняти якнайшвидше, оскільки нам треба включити положення законопроекту до умов прийому, які вже затверджені і які мають діяти, ось вже скоро кінець навчального року. Тому я хочу оголосити ці правки під стенограму для того, щоб їх врахувати і щоб ми могли голосувати за основу і в цілому, а саме: у нас є три правки. Перша. В розділі І законопроекту абзац п'ятий частини 12-ої статті 7-ої 34 викласти в наступній редакції: "Особи, зазначені в абзаці першому і другому цієї частини, здобувають вищу – на конкурсних засадах, та професійну освіту – за кошти державного бюджету в межах квот та у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах освіти і науки". Йде мова про те, що відповідно до Конституції України доступ до вищої освіти є на конкурсних засадах. І навіть в межах квот ці люди повинні продемонструвати свою готовність здобувати вищу освіту. Друга правка. В розділі І законопроекту в абзаці шостому частини 12-ої статті 7-ої Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" після слів "для визнання здобутих кваліфікацій" після коми доповнити словами "результатів навчання та періодів навчання" і далі по тексту. Тут власне іде мова про те, щоб зараховувати не лише здобуті повністю кваліфікації, наприклад, повну загальну середню освіту, а часткові результати навчання. Наприклад, дітям, які навчались в російськомовній школі, можна перезарахувати математику, фізику, хімію. Але вони зобов'язані скласти повністю тут інший цикл предметів, яких вони не вивчали в такій школі: українська мова, українська література, історія України. Тому іде мова, що треба доповнити ще словами "результатів навчання та періодів навчання". І нарешті, третя поправка. Розділ І законопроекту доповнити новим пунктом наступного змісту. В назві статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" слово "громадян" замінити на "осіб". Про що йдеться? З цих окупованих територій, а це особливо саме стосується Криму, частина цих дітей змушені були під тиском влади Російської Федерації отримати російські паспорти. І ми в такому випадку розглядаємо їх як іноземців, які приїжджають до нас навчатися тільки на платній основі. Для того, щоб розширити цю категорію, саме тому ми робимо цю зміну. Отже, шановні колеги, це дуже важливий законопроект, який чекають українці Криму і ті українці Донбасу, які сьогодні є на окупованих територіях і хочуть, щоб навчалися їхні діти в Україні. Прошу підтримати за основу і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до співдоповідача? Пані Лілія, зачекайте хвилинку. Немає запитань до співдоповідача. Дякую вам. Є запитання до співдоповідача? Тоді проводиться запис на запитання. Ми продовжуємо наше засідання до завершення розгляду цього питання. (Шум у залі) До 15-ої ще далеко, всі встигнуть на комітети. Ми мусимо завершити розгляд питання, ми не можемо зупинитися посеред питання. Прошу, народний депутат Юрій Левченко, позафракційний.
14:00:50 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. У мене таке питання до доповідача, якраз по суті питання. Скажіть, будь ласка, як представник коаліції, як представник більшості, як представник одної з найбільших фракцій Верховної Ради, як так склалося, що під час розгляду такого вкрай важливого питання в контексті реінтеграції якраз і повернення окупованих територій і підтримання зв'язків з окупованими територіями, як так склалося, що у нас переважна більшість депутатів коаліції зараз не знаходяться у сесійній залі, а знаходяться деінде, не на своїм робочих місцях? І як ви особисто як доповідач по цьому важливому закону на це відреагуєте, чи будуть якісь з цього приводу висновки зроблені? Дякую.
14:01:34 ГРИНЕВИЧ Л.М. Я мушу відповідати за свою фракцію, яка, як правило, якщо ви подивитесь на результати присутності в залі голосування, є найбільш чисельною. У даній ситуації, коли ми раптом перейшли до повного розгляду Рекомендацій парламентських слухань, і не було взагалі голосів у залі, складалась ситуація, що зараз все завершиться, і можливо тому колеги пішли. Я особисто стою на своїх принципових питаннях, що депутат повинен завжди під час розгляду питань з 10-ої до 14-ої бути у залі і не підтримую дій колег, які виходять до другої години із залу. Тому що це нам не дозволяє приймати такі важливі питання, яких чекають стільки людей в Україні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані голово комітету. Прошу Іван Рибак, "Блок Петра Порошенка".
14:02:27 РИБАК І.П. 202 виборчий округ, Чернівецька область, Іван Рибак. Абсолютно не викликає ніяких заперечень щодо підтримки цього законопроекту, тому що він дійсно потрібен для того, щоб інтегрувати дітей з окупованих територій в українську освіту, надавати їм якісну освіту на території, яка не є окупованою в Україні. Але у той же час хотів би вам прочитати, ну, сторіночки обласної державної адміністрації один пункт з дорученням, а саме: вивчити питання щодо можливості організації підвозу учнів до навчальних закладів гужовим транспортом, нормативна база, оплата праці тощо. Як ми можемо інтегрувати дітей з окупованих територій в абсолютно непристосовані умови тут на неокупованій території і возити конями і фірами до школи і давати отакі безглузді доручення, як дає Чернівецька адміністрація? ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пані міністре… пані голово.
14:03:28 ГРИНЕВИЧ Л.М. Я цілком поділяю вашу оцінку такого доручення, тому що, перш за все, якщо підвозити кудись дітей має бути забезпечена їх безпека і доступ до, справді, якісної освіти. Немає сенсу будь-якого підвезення, якщо вони не потрапляють в умови якісної освіти. З приводу інтеграції дітей з окупованих територій. Тут йде мова, звичайно, про доступ до вищої освіти в цьому законопроекті. Але треба також розуміти, що ми маємо величезну кількість дітей переселенців з окупованої території Донбасу і вони є також і в Західній Україні, і в Чернівецькій області так само. Але без різниці чи це діти місцеві, чи це діти переселенці, вони мають бути в гідних умовах. Для того і є цей проект опорних шкіл і для того урядом виділено 600 мільйонів гривень на підвезення дітей. До цих 600 мільйонів гривень місцеві адміністрації мають додати свою частку і вирішити питання транспорту. Очевидно, я готова разом з вами звертатися до обласної адміністрації з приводу ось такого безглуздого доручення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу народний депутат Рябчин, Олексій Рябчин.
14:04:41 РЯБЧИН О.М. Доброго дня. Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Шановний Сергій Михайлович, шановна Лілія Михайлівна, дякую вам за підтримку переміщених вищих навчальних закладах, переселенців та тих осіб, які потребують цієї освіти. І буде ще ряд законопроектів, які ми з вами наробляємо стосовно статусу переміщених вищих навчальних закладів, тому що вони потребують певних інших вимог. Також я хочу зауважити, що, давайте спробуємо розробити законопроект або якісь спеціальні умови вступу до цих переміщених вищих навчальних закладів людей, які зараз вимушені знаходитися на окупованій території Донецької і Луганської області та в Криму. Тому що ми повинні підтримати ці виші. Можливо, за якихось спеціальних умов, на рік, на два відмовитися від ЗНО або щось таке, щоб люди могли, пересікаючи цей кордон, потрапляти у переміщені вищі навчальні заклади, можливо, за умови здачі іспиту з української мови. Тоді ми надсилаємо сигнал на ті території: вчіть українську мову, якщо ви бажаєте мати якесь майбутнє. І за пільговими умовами ці студенти можуть потрапити тільки у… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
14:05:55 ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановні колеги, я хочу повідомити, що за результатами виїзного засідання Комітету з питань освіти та науки до Краматорську, ми надіслали пропозиції Міністерству освіти і науки з приводу того, щоб ті випускники, які зараз навчались на окупованих територіях і яким важко підготуватись до зовнішнього незалежного оцінювання в повному обсязі, могли за вступними іспитами, на конкурсних засадах вступати до евакуйованих вищих навчальних закладів та тих закладів вищих навчальних, які знаходяться сьогодні на території Донбасу і страждають від того, що в них нема абітурієнтів. Тому, що зрозуміла ситуація, коли родини остерігаються посилати своїх дітей навчатися на територію Донбасу. І в зв'язку з тим, вищі навчальні заклади Донбасу страждають від того, що в них немає достатньої кількості абітурієнтів. Я сподіваюсь, Міністерство освіти і науки дослухається до цієї пропозиції тому, що це є ситуація в якій виграють і діти, які… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте, будь ласка, Лілія Михайлівна. Прошу, 30 секунд, включіть мікрофон. ГРИНЕВИЧ Л.М. Діти, які мають можливість вступити з окупованих територій і вищі навчальні заклади, які мають зберегтися зараз на Донбасі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ми маємо час для обговорення від фракцій. Прошу представників фракцій підготуватись для запису. Прошу провести запис для обговорення. Прошу, народний депутат Ляшко, Радикальна партія Олега Ляшка.
14:07:54 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Нарешті у цьому парламентському залі дійшла мова і про наших українців, які через те, що їх не захистила влада, вони стали переселенцями на своїй рідній землі. Не да бог нікому бути на своїй рідній землі переселенцями, біженцями, людьми без певного місця проживання. Майже 2 мільйона українців, жителі Луганської і Донецької області втратили рідний дім, втратили роботу, втратили всі свої статки, але головне вони не зрадили країну. Як їм віддячує рідна матір Україна? Ніяк, на жаль, тому що ні влада, ні уряд, не ті, що сьогодні мають можливість приймати рішення, палець об палець не вдарять, щоб допомогти і створити умови для 2 мільйонів людей, які втратили власні домівки. У Німеччині 1 мільйон біженців із Сирії і в Німеччині ця проблема номер один. Падають рейтинги канцлера, розвалюється майже урядова коаліція через мільйон біженців із Сирії. В Україні 2 мільйони українців без роботи, без житла, без соціального, без медичного забезпечення і ні для кого немає проблем, і ніхто не цікавиться їхніми питаннями. Я закликаю представників уряду, представників Адміністрації Президента, голів обласних адміністрацій, підіть в Сєверодонецьк, підіть в будь-яке інше місто на Луганщині, на Донеччині чи в Києві, подивіться, як живуть українці, яких ми називаємо переселенцями, по 10 людей разом із дітьми у маленьких кімнатках, як у конурах. Без жодної можливості отримувати медичну допомогу, не працевлаштовані. Хто питає як ці люди виживають, де вони беруть гроші, щоб платити за зйомні квартири? Де вони працюють? Ніхто не ставиться цих питань, абсолютно відсутня державна політика, спрямована на те, щоб переселенці були інтегровані у мирне життя. У нас в Україні тисячі покинутих шкіл, лікарень, дитячих садків. Чому немає елементарної державної програми, щоб поставити там вікна, двері і дати можливість переселенцям жити в цих приміщеннях. Чому немає державної підтримки, спрямованої на працевлаштування українців, яких ми називаємо переселенцями? Бо я вважаю, що це приниження для українців називати їх переселенцями, тому що влада їх не захистила. Влада здала Донецьк, Луганськ, Крим, а тепер ще і не вирішують соціальні проблеми мільйонів жителів цих територій. Тому наше завдання сьогодні – створити їм всі умови, хоча б для того, щоб вони заробляли, а для цього треба радикально міняти економічну політику. А найголовніше – вернути їх додому, звільнивши Крим і Донбас. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Віталій Курило, "Блок Петра Порошенка".
14:11:11 КУРИЛО В.С. Шановні народні депутати! Шановні телеглядачі! Я вважаю, що сьогоднішній законопроект, який ми розглядаємо, він набагато ширший, чим законопроект чисто освітянський. Справа в тому, що цей законопроект він охоплює дуже великий спектр, і в першу чергу, спектр національної безпеки на багато років вперед. Я, можливо, скажу таку крамолу, але, на мій погляд, цей законопроект набагато важливіший, ніж вчорашні закони, які стосувались безвізового режиму. Безвізовим режимом, можливо, скористається декілька сотень чи тисяч людей у нас, а цим законом скористаються сотні тисяч і мільйони, особливо дітей, можуть скористатися, можуть, зазначу. Я однозначно за те, щоб дати можливості для дітей, які знаходяться на окупованих територіях вчитися в українських навчальних закладах, але, на мій погляд, ми повинні піти набагато далі. Чому це питання стратегічне і з питання національної безпеки? Тому що, я вважаю, що ми повинні витягнути по максимуму дітей з тієї зони – зони окупованої – на українську територію, бо це наше майбутнє. Витягуючи по максимуму звідти дітей, навчаючи в українських навчальних закладах, ми таким чином готуємо підґрунтя для повернення цих територій. Ми лишаємо терористів соціальної бази. Тому ми повинні зробити все для того, щоби діти, які знаходяться на тій території, приїздили в Україну, вступали до навчальних закладів різних рівнів на конкурсній основі, безконкурсній, ми повинні надати цим дітям гарантований гуртожиток і повинні це законодавчо записати, ми повинні надати цим дітям соціальну допомогу, тому що вони виїхали без батьків, які знаходяться на тій території. І ми повинні забезпечити цих дітей як навчанням, так і потім роботою. І таким чином, ми витягнемо звідти майбутнє. І наше… і ми залишимо тих там терористів без їхнього майбутнього. Тому підтримуючи цей закон, я вважаю, що він тільки перший крок. Ми повинні прийняти терміново рішення, які, можливо, на рівні уряду повинні йти шляхом відповідних урядових постанов для того, щоб уже сьогодні дати такий сигнал для мешканців Луганської і Донецької області, які окуповані, щоб вони відправляли своїх дітей в "велику Україну". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ми переходимо до обговорення. Від імені народних депутатів прошу записатися на виступи в обговоренні. (Шум у залі) Ми завершуємо розгляд питання, ми не можемо зупинити розгляд питання. (Шум у залі) Ми зараз завершимо розгляд питання – і все! Це – остання частина розгляду питання. (Шум у залі). Прошу, народний депутат Олександр Співаковський.
14:15:01 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, я погоджуюсь з тим, що цей законопроект обов'язково необхідно приймати з поправками, які сказала Лілія Михайлівна. Але хочу звернути увагу всіх, оце дуже важливий момент, Олег Валерійович, і для вас дуже цікава інформація. От дивіться, ми написали законопроект, який повинен зробити так, щоб діти з Криму приїхали до України. Але вирішує питання це законопроект? На мій погляд, ні. Чому? Бо Путін дає 15 тисяч місць без ЄГ для кримчан. А наш законопроект що? Створює припони для того, щоб діти їхали з Криму до України. То, мабуть, ми повинні зрозуміти, що якщо ми боремося за Крим, якщо ми боремося за цих дітей, то ми повинні для них зробити особливі умови, щоб вони переїхали для нас. Ми же записуємо, що вони будуть приймати участь в ЗНО, вони будуть мати ті ж самі проблеми як і наші діти. Шановні колеги, якщо ми хочемо вирішити цим законом питання повернення Криму, то, будь ласка, ми повинні йти далі, ми повинні на час тимчасової окупації зробити для них особливі умови. Тому я вважаю, що закон потрібно приймати, але ми повинні зрозуміти, що головну мету він повністю не вирішує. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Народний депутат Артур Герасимов, "Блок Петра Порошенка"
14:16:40 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, я буду намагатися дуже коротко. Знаєте, без повернення, без пришвидшення повернення Донбасу, Криму в український простір, я маю на увазі, освітній культурний простір, ми не будемо мати реальної єдиної України. Я тільки що повернувся з Мар'янки і можу одразу вам сказати, що програму... І там разом з нашими колегами з різних областей України ми почали програму шевства областей України над районами Донецької області. І, наприклад, Полтавська область взяла шевство над Мар'янським районом. І перше, що ми зробили – ми поїхали до мар'янської школи №1. І саме там, ви знаєте, наскільки було приємно, коли люди, які живуть в Мар'янці, які, скажімо так, не всі наші, скажімо так, прибічники, вони чітко підтримували цю ініціативу, що ми почали це саме з дітей, саме зі шкіл, саме з освітніх закладів. Тому я можу відразу сказати, що міжфракційне об'єднання "Європейський Донбас", фракція "Блоку Петра Порошенка" будуть однозначно підтримувати цей законопроект. Чому? Тому що, ще раз підкреслю: без повернення Донбасу, я маю на увазі окуповану частину Донбасу, без повернення окупованого Криму в єдиний український простір, починаючи з дітей, ми нічого не зробимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу, народний депутат Сергій Рудик, позафракційні.
14:18:14 РУДИК С.Я. Сергій Рудик, 198 виборчий округ, Черкаська область, міста Сміла, Кам'янка і багато інших сіл Холодноярського краю. Товариство, мені дуже соромно, що у присутності міністра, голови профільного комітету ми обговорюємо цей законопроект в пустому залі, чесно, соромно. Це надзвичайно важливий законопроект, надзвичайно, оскільки він дає шанс тим людям, які вірять в Україну, повернутись в цю Україну, мати вищу освіту і працювати на неї. Я переконаний, як і багато моїх колег, які всупереч всьому зараз в цьому залі знаходяться, які не пішли на комітети, які не пішли зараз їсти, не пішли в туалет. Що ці люди молоді, яких ми зараз підтримуємо, а я сподіваюсь, що ми сьогодні голосувати не будемо, а закінчимо обговоренням, а завтра одним з перших цей законопроект розглянемо в цьому сесійному залі, вони нам за це скажуть велике дякую. Тому давайте не забирати час, обговорюємо до кінця, по швидкій процедурі – і завтра одним з перших голосуємо. Нам скажуть дякую ті молоді люди, заради яких ми це питання піднімаємо. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, останній виступ. Народний депутат Іван Рибак.
14:19:33 РИБАК І.П. Не буду забирати, шановні колеги, багато часу, але, користуючись нагодою того, що сьогодні в залі є і міністр освіти, і голова профільного комітету, хочу звернутися до вас з приводу того безчинства, якщо ми говоримо сьогодні вже про освіту, вищу освіту. В Чернівцях в університеті, поки ми з вами засідаємо тут сьогодні, в цьому залі, фасадну колону просто розвалюють для того, щоб вмонтувати туди банкомат і термінал. Ви знаєте, коли це пам'ятка ЮНЕСКО, коли це резиденція буковинських митрополитів, коли Йосип Главка колись, давно-давно будував, він не думав, напевно, що наші сучасники будуть руйнувати те, що вони зробили для нас. Це справжній вандалізм. Розберіться, будь ласка, з цим. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане міністре, пане голово комітету, чи є потреба в заключному слові чи ми завершили обговорення? Завершили. Так? Тоді ми завершили обговорення проекту Закону про внесення змін до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на окупованій території України" (щодо забезпечення права на здобуття освіти). Повідомляю вас, що сьогодні о 15-й годині в сесійній залі Верховної Ради України відбудуться парламентські слухання на тему: "30 років після Чорнобиля: уроки і перспективи". І оголошую ранкове засідання Верховної Ради закритим. Завтра ми продовжуємо нашу роботу о 10-й годині. |
