|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 16.07.2020
ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ Зал засідань Верховної Ради України 16 липня 2020 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:10:23 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до роботи. Ще раз доброго ранку всім шановним народним депутатам! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, займіть свої місця. Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Шановні колеги, готові реєструватись? Як завжди, нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки "за" або зліва… першої зліва. Бачите, навіть вже помиляюсь. Прошу голосувати і реєструватись. Прошу реєструватись. 10:12:10 У залі зареєстровано 327 народних депутатів України. Шановні колеги, хвилинку уваги. Шановні колеги, сьогодні у нас… Шановні колеги… Михайло Миколайович… Михайло Михайлович! Вибачте. Сьогодні у нас визначний день і для держави, і для українського парламенту. Сьогодні 30 років Декларації про державний суверенітет. Країна пройшла непрості часи протягом всього цього часу. Були перемоги. Були і проблеми. Були і поразки. Але ми повинні пам'ятати свою історію. Ми повинні, щоб і надалі ті традиції, які були закладені в українському парламенті, традиції, які дозволили сьогодні бути нашій державі незалежною, вони залишалися, шанувалися і були тим базисом, на якому ми будемо розбудовувати, повертати, захищати свою Батьківщину. Ще раз всіх вітаю зі святом. І сьогодні буде урочисте засідання, хто висловив бажання і буде мати нагоду, я всіх запрошую. Ще раз всіх зі святом. (Оплески) Дякую. Давайте повертатися до роботи. Надійшла заява про перерву з заміною на виступ. Шахов Сергій Володимирович від двох фракцій.
10:14:33 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, кілька годин тому я отримав звіт від волонтерів з Луганщини, з жахливого попелища, за яке горітимуть в пеклі окремі персонажі. Луганські волонтери обурені наміром вручити нагороду начальнику місцевих пожежників Михайлу Пшику. Вони звинувачують керівництво обласної ДСНС та силових структур у злочинній недбалості та корупції. Депутатська група "Довіра", а також всі луганчани, ми вимагаємо детального розслідування як причин виникнення пожежі, так і бездарного її недотушіння. А також відсторонити від займаних посад керівництво обласної ДСНС. По-перше, допомога не надійшла вчасно. 6 липня о 9 ранку пожежа виникла на участку в півтора гектари, однак на масштабну пожежу приїхали тільки дві автівки і лише о 10:30. О 13:00 начальник луганських пожежників Михайло Пшик проводив дуже важливу нараду з будівництва гаражів, а от заклики про допомогу лісників він проігнорував, зіславшись на відсутність паливно-мастильних матеріалів. Техніка і пальне знайшлися лише о 15:30, коли горіло вже 50 гектарів лісу. О 20:30 пожежу локалізували на 85 гектарах, однак пожежники не спромоглися дотушити пеньки від зрізаних дерев, як це необхідно робити, і на ранок пожежа здійснилася з новою силою. Президентові доповіли, що пожежа локалізована 9 липня, однак ще вчора горіло село Боброве. Всю невчасність керівництво ДСНС виправдовує нехваткою паливно-мастильних матеріалів. Цікавий факт, що у 2018 році, як тільки Пшик приступив до своїх обов'язків, він передав тисячу тонн пального Донецькій області, так їх і не повернувши. Що говорити про паливо, коли навіть води у пожежників не було, адже жодна з семи насосних станцій області не задіяна. Навіть людей із зони ризику не попередили про можливу евакуацію, оповіщення серед населення відбувалися циганським радіо. За всі ці злочини головний пожежник, а також керівництво силових структур Луганської області мають предстати перед судом. Слідчими ДБР вже встановлено, що посадові особи Головного управління ДСНС в Луганській області систематично порушували закон, привласнювали державні кошти у власних цілях, купували собі квартири, дорогенні будинки за шалені кошти. Однозначно наслідки пожежі могли бути не такими катастрофічними, людей можна було б врятувати, якби чиновники вчасно виконували свої обов'язки. Адже те, що ми спостерігали, це повний пшик проти пожежної системи Луганщини, катастрофічний пшик. Дякую. Повинна бути справедливість і повністю підтримка Луганської області, бо вона знаходиться в депресивній зоні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще одна заява про перерву із заміною на виступ. Хто виступає? Парубій Андрій Володимирович.
10:18:32 ПАРУБІЙ А.В. Шановні колеги, українці! Від "Європейської солідарності" хочу всіх привітати з 30 річницею Декларації про державний суверенітет України. Це визначна подія, яку сьогодні ми будемо відзначати тут, в залі, але декларація – це не тільки назва, декларація – це також і зміст. І я хочу нагадати, як, власне, звучало в нашій декларації питання про українську традицію, про українську мову. Там зазначалось, що українська держава забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традиції, функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя. Відроджуючи українською державу, одним з найключовіших питань був захист української мови, і є величезним цинізмом, що в цей день, коли ми відзначаємо 30 річницю декларації, було заплановано розгляд законопроекту, який має на меті знищення Закону про українську мову. Більше того, і знищення Закону "Про освіту", бо одночасно Законом 2362 наноситься удар і по Закону "Про освіту", і по Закону про мову. І це відбувається тут, в українському парламенті, в той час, коли Україна захищає свої рубежі від російського агресора. Я хочу дуже чітко наголосити: не від "тої сторони", як говорить Президент Зеленський, а від "російського агресора". І пора навчитись називати агресора агресором! Для нас, усіх українців, українська мова – це не тільки питання гуманітарне, не тільки питання культури, це питання безпеки, бо ми знаємо, де є українська мова, там є Україна, бо ми розуміємо, що захищаючи українську державу на передовій, ми захищаємо також і українську мову. І сьогодні під стінами Верховної Ради України зібралися тисячі і тисячі українців для того, щоб підтримати українську мову. Вони приїхали з усіх регіонів, не тільки з Волині, з Луцька, а також з Харкова, Запоріжжя, бо вони знають, мова єднає. Вони тут сьогодні з нами, щоб не допустити розгляду законопроекту по знищенню української мови. І я хочу наголосити, "Європейська солідарність", інші українські сили в парламенті, ми зробимо все можливе, щоб не допустити ні сьогодні, ні завтра розглядати цей законопроект. А Голову Верховної Ради України і фракцію "Слуга народу" я закликаю зняти його з розгляду, не розколювати українське суспільство, бо мова єднає. Не розколюйте Україну! Україна переможе! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до розгляду питань порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові (реєстраційний номер 3648). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Необхідне обговорення закону? Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про розгляд цього питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 10:22:35 За-229 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Стефанишина Ольга Анатолівна. Немає?
10:22:58 СТЕФАНИШИНА О.А. "Я росла і думала все життя, що ось-ось помру, помру, так і не закінчивши школу, помру, так і не вийшовши заміж. Я завжди жила в цьому страху смерті", – так каже Ірина, якій у 5 років в Україні занесли гепатит В і гепатит С при переливанні крові. Ірина 20 років боролася з цими захворюваннями і лише завдяки інноваційному лікуванню переборола їх. Ірина вийшла заміж, народила сина і живе щасливим життям сьогодні. Але цієї історії могло би не статися в нашій країні, якби система донорства була якісною та безпечною. Щодня сотні українців потребують донорської крові. Це онкохворі, це породіллі, це постраждалі в ДТП, це наші військові. Але коли їхні родичі приходять до лікарні, їм кажуть: "Донорської крові нема, йдіть і шукайте донорів". Щодня ці люди потребують порятунку своїх життів. 70 відсотків донорів в Україні – це єдиноразові донори, які приходять один раз в систему і більше не повертаються. Застаріле обладнання, хаотична система, неефективне тестування – все це характеризує систему донорства в Україні. 25 років законодавство про донорство крові не змінювалося. Сьогодні ми маємо це змінити і наблизити наше законодавство до європейських стандартів. Закон про донорство крові пропонує. Донорська кров буде якісною та безпечною. Ми вводимо ліцензування донорської крові. Донорство стане доступнішим, ми прибираємо бюрократичні бар'єри для донорів. Система крові стане керованою та ефективною, буде чіткий розподіл функцій на всіх рівнях. Буде створено реєстр донорів крові. Ну і, нарешті, донорство крові буде добровільним та безоплатним, як це рекомендують міжнародні організації. Колеги, кожна третя людина на планеті хоча би раз у житті… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:25:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, надається слово голові Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Радуцькому Михайлу Борисовичу. Будь ласка, Михайло Борисович.
10:25:22 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Шановний головуючий, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування на своєму засіданні 17 червня 2020 року розглянув проект Закону України про безпеку та якість донорської крові (реєстраційний номер 3648). Законопроект спрямований на створення законодавчого фундаменту для розбудови ефективної системи крові в Україні та виконання міжнародно-правових зобов'язань України за Угодою про асоціацію, а також виконання стратегії розвитку системи крові до 2022 року. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило низку зауважень до законопроекту, які можуть бути усунуті при підготовці законопроекту до розгляду у другого читанні. Водночас, обговоривши окремі положення законопроекту, комітет вважає за необхідне для забезпечення повноти правового врегулювання питання щодо здійснення державного приватного партнерства у цій сфері доповнити пункт 5 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту новим підпунктом такого змісту: "Частину першу статті 4 Закону "Про державно-приватне партнерство" доповнити новим абзацом такого змісту: "Донорство крові та компонентів крові, заготівлі, переробки, тестування, зберігання, розподілу і реалізації донорської крові та компонентів крові". За результатами обговорення комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти Закон 3648 за основу з урахуванням пропозицій комітету щодо необхідності внесення відповідних змін до Закону України "Про державно-приватне партнерство", що не були предметом розгляду в першому читанні відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Також комітет рекомендує Верховній Раді України відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України скоротити наполовину строк подання суб'єктами права законодавчої ініціативи пропозицій і поправок при підготовці цього законопроекту. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є необхідність обговорювати це питання? Прошу записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, Сухов Олександр Сергійович, депутатська група "Довіра".
10:27:44 СУХОВ О.С. Дякую. Білозір прошу передати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Білозір, будь ласка.
10:28:00 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги! Шановний пане Голово! Шановні українці! Депутатська група "Довіра" обов'язково буде підтримувати цей законопроект, тому що його треба було ще прийняти в 2011 році, коли ми підписали Угоду про асоціацію з Європейським Союзом і фактично зобов'язалися взяти на себе обов'язки щодо забезпечення безпеки крові. Але затягування з цим законом вартувало життя людей і здоров'я. На сьогодні ми маємо величезні проблеми із зараженням гепатитом В і С. Основні місця – це наші лікарні, питання це замовчується. ВООЗ говорить про те, що в Україні 2 мільйони людей заражені гепатитами В і С. Це пандемія, це ще гірше, чим коронавірус насправді, тому що 80 відсотків людей не знають, що вони хворі. Основні місця зараження... люди – це не тільки ті, які лікуються в наркодиспансерах, це онкохворі діти, це діти, які мають гемодіаліз, і люди, які мають гемодіаліз, це є наші військовослужбовці. Ми переливаємо їм заражену кров. А все тому, що ми не маємо нормального тестування. І навіть якщо ми введемо державне партнерське... державно-приватне партнерство, і навіть якщо ми забезпечимо реєстр донорів, і навіть якщо ми зробимо його добровільними, не буде результату, поки держава не виділить гроші на нормальне тестування. А знаєте, як у нас тестують? У нас тестують ІФА, експрес-методами, котрі, ви ж знаєте, коли коронавірус, вони, експрес-тести, 50 відсотків чутливості. Ми маємо ввести ПЛР-тестування на гепатити, інакше ми будемо далі заражати наших людей. Тому я прошу підтримати цей законопроект. Він хороший, він вводить потрібні речі, він забезпечить нам певні проблеми з адмініструванням, управлінням, фінансуванням, які є, він їх усуне і зробить систему безпеки крові в Україні нормальною, відповідно до стандартів Європи. Прошу підтримати цей законопроект. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:30:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зінкевич Яна Вадимівна.
10:30:13 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Даним законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України "Про донорство крові та її компонентів". Також буде дотримання вимог Угоди про асоціацію та стратегію розвитку системи крові, що дозволить реформувати систему крові в Україні з урахуванням кращих європейських стандартів та практик. Я погоджуюсь з попередньою колегою. Дійсно, ми маємо величезну проблему з якістю крові в нашій крайні, і ми можемо це змінити. Наша фракція буде підтримувати даний законопроект, і просимо підтримати всіх інших. Дякую. 10:30:54 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Скороход Анна Костянтинівна. Рудик Сергій Ярославович.
10:31:06 РУДИК С.Я. Шановні колеги, до весни цього року я весь час вважав, що тема медицини не моя. Я, гуманітарій за освітою, ніколи не стикався крім випадків походів рідких в лікарню з глобальними проблемами, які впливають на життя мільйонів, аж поки не захворів на COVID-19. І мені стало цікаво після того, як я одужав, а як же я можу допомогти іншим людям. А дуже просто, сказали мені, перевір себе на антитіла, якщо антитіла G будуть великими, здай свою плазму, вона може допомогти іншим людям. Я це зробив минулого понеділка. І з'ясував, що, виявляється, за весь цей час пандемії в Україні, коли перехворіло 55 тисяч українців, українці здали лише 70 літрів плазми для того, щоб допомогти іншим людям. Це я про добровільність. Я почав копати далі. Я почав з'ясовувати, а який же ж термін карантинізації плазми і крові в Україні. А виявляється, що з 2005 року термін карантинізації крові, яку здали українці для використання в Україні, складає півроку, а на Заході – до місяця. А чому? А тому що наші станції переливання крові застосовують допотопні методи аналізу цієї крові. Тому що для того, щоб побороти і знешкодити людину від потенційних небезпек, про які донор, здаючи кров, ще не знає, вона перевіряється методами, які вже в світі ніде не застосовуються, і в Європейському Союзі, з яким ми украли угоду, давним-давно. Дискусійний законопроект. Але в першому читанні його треба підтримати. Наша депутатська група "Партія "За майбутнє" "за" і пропонує колегам долучитися до обробки цього законопроекту до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович.
10:33:13 ПАПІЄВ М.М. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Зробіть маленький такий аналіз. Коли доповідається вам законопроект і ви бачите, що автор починає посилатися на Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, про якісь європейські зобов'язання України, то знайте, що в цьому законопроекті хочуть щось вкрасти. От подивіться цей законопроект, от багато тут, що говорять, що в Україні донорство… Да в Україні було нормальне донорство, доки його не знищили. Що роблять цим законопроектом? Цим законопроектом не з'являється якийсь інвестор в Україні, не покращуються якісь умови, а просто те, що було державним, називається приватним. Крім того, ви ж прочитайте, в законі зобов'язують державні та комунальні підприємства безоплатно надавати приміщення, обладнання для цього приватного господарювальника. Тобто це фактично цим законом встановлюється приватизація донорства в Україні. А ще одне. Які нелюди могли бути… стати авторами цього закону. Ви ж дивіться, що вони – вони цим законом відміняють надбавки і доплати для студентів, військовослужбовців, учнів. Цим законом взагалі ліквідується 10-відсоткова надбавка до пенсії для почесних донорів. Тобто фактично про що іде мова, шановні, той, хто буде голосувати, ви ж подумайте, іде мова про те і автори кажуть: треба, щоб держава виділила гроші. Мало того, що вони хочуть приватизувати донорство, вони хочуть зробити ще за державні гроші, вони хочуть, щоб їм все дали на шару, і вони хочуть взагалі у людей безоплатно брати цю кров і не давати навіть надбавку до пенсії. Не голосуйте цей закон. І наша фракція "Опозиційна платформа - За життя" буде голосувати проти, не просто утриматись, а проти цього… ГОЛОВУЮЧИЙ. Красносільська Анастасія Олегівна. І після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. А, ще "Голос", да, з мотивів.
10:35:39 РАДІНА А.О. Доброго дня, шановні колеги! Хочу проінформувати, що Комітет з питань антикорупційної політики розглядав цей законопроект вчора на своєму засіданні. І висновок комітету такий, що законопроект відповідає антикорупційному законодавству і не містить корупціогенних факторів. Комітет зробив до цього законопроекту низку зауважень, ми будемо працювати для зняття цих зауважень до другого читання законопроекту. В цілому, колеги, я від себе просила би підтримати цей законопроект і наголошую на тому, що діяльність приватних суб'єктів в сфері донорства дозволена вже зараз за чинним законом. Єдина мета – фінансування, яка в цьому законопроекті закладена, це забезпечити, щоби люди безоплатно отримували кров і компоненти крові. Дякую дуже, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський? Лозинський Роман Михайлович. І переходимо після цього до голосування, запросіть народних депутатів до зали. Останній виступ.
10:36:38 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги! Роман Лозинський, фракція "Голос". Зовсім недавно, буквально два тижні тому, я був донором крові, в нашому державному центрі здавав кров для Ані Жук – пластунки, яка зараз хворіє. І знаєте, коли я здавав кров, я спілкувався з працівниками центру служби крові і питав, чи підтримують вони дану ініціативу. Що вони сказали? Вони абсолютно підтримують, тому що важливо піднімати стандарти в цій темі, важливо піднімати рівень якості, важливо працювати для того, аби донорство в країні стало нормою, аби якість крові зростала, аби ми всі пам'ятали, кожен українець, що один донор рятує три життя, і це найважливіше, і це треба популяризувати. А ініціатива Олі Стефанишиної та колег допомагають не лише популяризувати донорство, але допомагають підвищувати якість. Просимо підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Займіть свої місця, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу, з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання, згідно зі статтею 116 Регламенту. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 10:38:38 За-293 Рішення прийнято. Шановні колеги, комітет звернувся з проханням скорочення строків. Ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі правок та пропозицій та підготовки до другого читання згідно статті 16 Регламенту Верховної Ради України. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 10:39:19 За-243 Рішення прийнято. Дякую. Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про призначення Шевченка Кирила Євгеновича на посаду Голови Національного банку України (реєстраційний номер 3857). До слова запрошується Представник Президента України у Верховній Раді України Стефанчук Руслан Олексійович.
10:40:13 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, Президентом України відповідно до пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України внесено до Верховної Ради України подання про призначення Шевченка Кирила Євгеновича на посаду Голови Національного банку України. Від імені Президента прошу підтримати це подання. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, є наступна пропозиція розгляду цього питання. Виступ представника Президента, після цього виступ кандидата на посаду – до 3 хвилин, далі запитання. Одне запитання – одна відповідь від кожної фракції, від народних депутатів, і голосування. (Шум у залі) Або виступи від фракцій, або запитання. Ні, шановні колеги, це не передбачено. Або так, або так – давайте виберемо. Я думаю, що краще запитання, це буде… (Шум у залі) Виступи? Тоді виступ кандидата, після цього виступи від фракцій, від депутатів, і голосування. Домовилися. Будь ласка, шановний кандидат. (Шум у залі) Ні! В кінці. Виступ комітету в кінці. Обов'язково. Кирило Євгенович, вам… Ви не будете виступати? Може, непотрібно?
10:41:42 ШЕВЧЕНКО К.Є. Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! Я дякую за вашу високу довіру до мене. Я хочу сказати, що за останні 6 років Національний банк пройшов шлях інституційної розбудови. За підтримки наших міжнародних партнерів був побудований незалежний центробанк, який забезпечує макроекономічну стабільність банківської системи та економіки. За час останніх подій карантину банківська система підтвердила свою зрілість, в чому, безумовно, була велика роль регулятора. Економіка України починає виходити з обмежень під час карантину, але вона продовжує стагнацію, і ви краще за мене знаєте всі показники по очікуванню ВВП. І я хочу зосередитися дуже стисло на конкретних кроках, які може зробити Національний банк з цією ситуацією. По-перше, безумовно, я підтримую політику НБУ, спрямовану на забезпечення макроекономічної, макрофінансової стабільності банківської системи. У досягненні цілей макроекономічної стабільності та сталого розвитку інструмент інфляційного таргетування, він вже продемонстрував свою ефективність. Протягом років цей інструмент показав, що він є ефективний за ряду умов. Коли Україна 2014-2016 року зіткнулася з девальвацією національної грошової одиниці, політика інфляційного таргетування сприяла стабілізації фінансового сектору. Проте в теперішніх умовах цей інструмент має відповідати не лише макрофінансовій стабільності, а й створенню умов подальшого економічного зростання країни. По-друге, Національний банк надалі буде продовжувати заходи щодо посилення фінансової стійкості банків, у тому числі треба підсилити роботу з часткою проблемних кредитів у банківській системі, яка сьогодні становить 48 відсотків. У державних банках – це 49 відсотків, банках з іноземними інвестиціями – 32,5 відсотка, у приватних – близько 20. Через COVID є певне зростання навіть цього відсотку. Проте я лишаюся оптимістом, я хочу сказати, що Національний банк може знайти... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вибачте. Кирило Євгенович, тут народні депутати потім на мене будуть ображатися, якщо я вам додам час, вибачте. Дякую. Будь ласка. Присідайте, будь ласка. Шановні народні депутати, запишіться, будь ласка, на виступи від депутатських фракцій та груп, виступи – до 3 хвилин. Ковальов Олександр Іванович.
10:45:37 КОВАЛЬОВ О.І. Прошу передати слово Приходьку Борису. ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходько Борис Вікторович. 10:45:47 ПРИХОДЬКО Б.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги, шановний кандидат! Ключовими вимогами до Голови Національного банку, з одного боку, є – це продовження тих корисних напрацювань, які були зроблені під час керівництва попереднього складу, попереднього очільника. Зокрема, це стосується забезпечення стабільності національної валюти, таргетування інфляції, стабільності банківської системи, недопущення криз в даній сфері. Це те, що ми віддаємо належне попередньому керівництву. З іншого боку, головне – забезпечення підвищення рівня кредитування економіки, реалізація політики дешевих грошей, стимулювання комерційних банків та кредитування реального сектору. Цього явно бракувало попередній політиці Національного банку. Нацбанк, наголошую, повинен залишитися таким собі острівцем стабільності в цій країні, зберегти свою аполітичність, професійність та незалежність у проведенні своєї політики. Новий очільник НБУ повинен забезпечити реалізацію програми дій НБУ на 2020 рік, яка є річною дорожньою картою для реалізації середньострокової стратегії центрального банку. Це забезпечить передбачуваність та послідовність діяльності Національного банку та стане певною основою для вимірювання ефективності роботи нового очільника. Група "Довіра" буде підтримувати призначення і водночас здійснюватиме контроль за ефективністю дій нового керівника. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
10:48:08 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Шановні народні депутати України! "Опозиційна платформа - За життя" виступає проти тієї політики Національного банку, яка проводилась в Україні останні 6 років. Проти тієї команди, яка була під зовнішнім управління, проти Рожкової і Гонтаревої, проти тотального зубожіння населення країни, проти вбивчих 105 банків, проти інших речей, галопуючої інфляції, рекордної девальвації національної грошової одиниці. Наша партія підтримає кандидатуру пана Шевченка на Голову Національного банку, тому що ми виступаємо проти зовнішнього управління. Ми виступаємо проти того, що з нашої успішної економічної країни зробили убогу, бідну, технологічно відсталу економіку, аграрно-сировинну колонію більш розвинутих країн. Тому та команда, яка сьогодні знаходиться і виконує обов'язки в Національному банку, не має права на існування. А до нового голови, майбутнього, можливо, ми хочемо запропонувати і сказати. Ми чекаємо від вас стабільності грошового курсу. Ми чекаємо, щоб ті макроекономічні параметри, які ви запропонуєте, вони сприяли відновленню економіки до 2013 року, а може і до 2004, якщо вам це вдасться. Ми чекаємо стабільної облікової ставки до 0,25 відсотка, як це є в країнах Європейського Союзу. І, що головне, ми чекаємо врегулювання тих проблемних кредитів, які брали громадяни України – іпотечні, лізингові, інші, по 4,99, а змушені віддавати по 26,9. Ви маєте і зобов'язані вирішити їхню проблему всього їхнього життя. Ще один дуже важливий момент. Ми ж розуміємо з вами, що тут були і критичні речі за останні 6 років, і тому потребує ясності і вирішення питання щодо виведення 100 мільярдів доларів з національної фінансової і банківської системи. Ми маємо мати і політичну, і професійну юридичну оцінку, хто, звідки, яким чином виводив ці кошти з національної економіки. Ми маємо отримати відповіді за ту провальну фінансову політику, яка була впродовж 6 років. Повторюсь, наша команда підтримає зміну в фінансовій і банківській системі для того, щоб наша економіка мала майбутнє. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:50:33 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Голос" запрошую Железняка Ярослава Івановича.
10:50:40 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, а давайте почнемо з процедури та дотримання Регламенту. Чи відповідає процедурі, коли вночі вносять кандидата, а вже зранку вас змушують за нього проголосувати? Чи це нормальна співпраця з парламентом? Чи відповідає процедурі те, що у жодної фракції, у жодної, в тому числі у "Слуги народу", не було можливості запропонувати пану кандидату прийти на фракцію і представити свою позицію? Чи відповідає процедурі, і зараз я звертаюсь до своїх колег з коаліції, коли вам обіцяють на четвер фракцію, де представлять кандидата, а вже в четвер зранку ви вимушені, не знаючи за кого голосуєте, натиснути зелену кнопку? І подивіться, фракції "Опозиційної платформи - За життя" надали можливість, раз вони так активно підтримують, а про коаліцію чомусь пан Президент зовсім забув. І останнє. Чи відповідає процедурі, коли нам вносять кандидата без наявності зараз декларації і інших речей, які прямо вимагає закон, для того щоб Верховна Рада навіть могла розглянути це питання? Я впевнений, що якщо ви задумаєтесь про те, як зараз нам винесено це рішення, який діалог побудував Офіс Президента з парламентом, то відповідь на те, як голосувати за кандидата, незважаючи на його прізвище, буде однозначна: це як мінімум жовта кнопка "утриматись". Я впевнений, що ми зможемо знайти нормального кандидата, і цей парламент на це здатен. Але давайте подивимося, чому звільнили минуле керівництво: через бажання пришвидшити інфляцію, для того щоб наші люди платили більше, через бажання знизити курс гривні, для того щоб деякі олігархи заплатили менше своїм працівникам і заробили більше. І так, напевно, через те, що дуже хотіли знайти діалог або компроміс з одним відомим олігархом по одному відомому банку під назвою "ПриватБанк". І я впевнений, що такий поспіх, в порушення процедур, в порушення вимог закону говорить про те, що головна вимога до Національного банку, а саме незалежність Національного банку, сьогодні виконана не буде. І саме тому фракція "Голос" не буде голосувати за пана Шевченка. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:53:42 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тимошенко Юлія Володимирівна.
10:53:48 ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні друзі, ми, сподіваюся, всі з вами розуміємо, що це не просто голосування за Голову Національного банку, ви розумієте, що сьогодні на порядку денному Верховної Ради стоїть ключове питання взагалі життя України. І вибирати ми будемо між тим, буде Національний банк частиною відродження України, частиною підняття економіки, частиною очищення фінансів, частиною національно-центричної політики, взагалі життя України, чи залишиться те, що було останніх 6 років. А що було останніх 6 років? Це зовнішнє управління Національним банком. Ви ж добре знаєте, що ні про яку незалежність Національного банку мова не йшла. Національний банк зробили незалежним від української держави, але Національний банк був повністю залежний від глобальних спекулятивних структур, і, на жаль, цьому непросто підігравали, а це зробили нашою, на жаль, внутрішньою політикою. І тому сьогодні ми як фракція вранці, знаючи, що це питання стратегічної ваги для України, ми зустрілися сьогодні з Головою Національного банку, і фракція мала можливість задати всі ключові питання кандидату. Ми запитали всього чотири питання. Перше питання. Чи буде Національний банк далі служити спекулятивним зовнішнім господарям, чи він стане українським? А це означає – докорінна зміна політики. Це європейська вартість кредитів, це європейська доступність кредитів, це повністю виправлення ситуації з тим, що людей і середній клас зробили боржниками назавжди, забирають квартири, офіси, бізнес. Чи завершиться корупція у Фонді гарантування вкладів, де за 1 відсоток продаються своїм людям все, що тільки можливо, що конфіскували у середнього класу, чи буде по-іншому? Друге питання. Чи позбавиться він від тих людей, які 6 років нищили Національний банк і Україну всередині Національного банку? Четверте. Чи зробить він необхідні кроки для того, щоб закрити фінансову піраміду, депозитні сертифікати, і направить гроші в економіку? І останнє. Чи буде він сприяти тимчасовій слідчій комісії, яку треба утворити у Верховній Раді по розслідуванню злочинів і корупції за останні 6 років в Національному банку України? На всі питання ми отримали позитивну відповідь. І тому я закликаю зал зробити спробу проголосувати нового голову і нову стратегію Національного банку. Слава Україні! Ми будемо голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Южаніна Ніна Петрівна. Гончаренко Олексій Олексійович.
10:57:06 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановний пане Шевченко, я звертаюсь до вас. Зараз на вас дивиться вся Україна. Також на вас дивиться Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Іван Мазепа, Михайло Грушевський, Леся Українка, Тарас Шевченко – всі ті визначні діячі України, які зображені на нашій національній грошовій одиниці. Не дайте перетворити це на сміття. Не дайте перетворити це на нові такі квитки в балаган "95 кварталу". Не дайте зробити з національної валюти непотріб, те, що нікому непотрібно. Це в ваших руках. Що для цього потрібно зробити? Ви маєте бути на нуль відсотків людиною Зеленського! На нуль відсотків людиною Зеленського. Тому що ви маєте бути незалежним. Перше, що зробіть, заблокуйте в своєму телефоні мобільний телефон Зеленського, тому що вам будуть дзвонити і просити друкувати гроші. Ні в якому разі ви не маєте права це зробити, бо кожен українець, життя кожного з нас, кожної людини, в чиїй кишені є українська гривня, тепер буде залежати від вас. І ви несете відповідальність перед усією нацією і перед всіма цими діячами, українськими визначними, за те, що буде з нашою національно-грошовою одиницею. Подивіться на кадрову політику Зеленського. Сьогодні нам будуть знову пропонувати сестру директорки фірми, на яку оформлена вілла Зеленського в Італії, на посаду в Антимонопольний комітет. Знову його друзі, знову його брати, свати, сусіди. Це все нас призведе тільки до одного – тільки до катастрофи. Ми не маємо цього допустити. В мене одне питання, шановні друзі, а де сам Зеленський? Такі визначні питання ми зараз обговорюємо: Голова Національного банку, Антимонопольний комітет, віце-прем'єр. Де він? Завжди українські президенти приходили для того, щоб представити Голову Національного банку, для того, щоб пояснити свій вибір. Зеленського немає. Він боїться. Він боїться прийти в цю залу, бо він тут почує правду. Почує правду про те, як він, знаєте, як коли ми вдягаємо літню одежу, літні шорти, знаходимо там 50 гривень і радіємо, так Зеленський зайшов в своїх літніх шортах платіжку на 5 мільйонів ОВДП, які він просто забув задекларувати. І сьогодні він справжній корупціонер став, він стільки нам розповідав про корупцію, що сам став корупціонером, коли він має бути внесений в національний реєстр корупціонерів. Він не може прийти і сказати, що я заїхав, резиденцію віддам діткам, врешті він віддав діткам своїм і заїхав в державну резиденцію в Конча-Заспі. І зараз він сидить в Конча-Заспі і дивиться нас. Тому я звертаюся до вас, Володимире Зеленський. Ви рік тому (живого класика процитую) сказали "вийди звідси, розбійник" одному чиновнику. Тепер від імені народу України я кажу це вам: вийди звідси, розбійник, припини ганьбити Україну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Віктор Васильович.
11:00:20 БОНДАР В.В. Дякую. Шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги! Ми сьогодні розглядаємо надзвичайно важливе питання – обрання керівника Національного банку України. Це по суті людина, від якої буде залежати, як далі у найближчі 7 років буде рухатися і розвиватися банківський сектор України. Ви бачили, скільки я неодноразово перед цим виступав від імені нашої депутатської партії "За майбутнє" про те, що попереднє керівництво Національного банку було абсолютно некваліфіковане. Це було керівництво, яке пограбувало банки, це керівництво, яке запускало схеми ОВГЗ і так далі, які пограбовували державний бюджет, банківський бюджет, це було керівництво, яке пограбовувало, по суті, банківський сектор, людей, депозити і дали можливість розкрасти майно тих банків, які були ліквідовані. А сьогодні ми маємо призначити нового керівника Національного банку. Наша депутатська група "Партія "За майбутнє" буде підтримувати Кирила Євгеновича Шевченка. Я можу сказати, що ми одноголосно прийняли це рішення, бо знаємо цю людину, знаємо, що надзвичайно фахова, і він прагматик, який реально керував комерційними банками в Україні, який реально розуміє, що таке банківський сектор. Кирило Євгеновичу, надзвичайний кредит довіри до вас, надзвичайно великі очікування. Ми очікуємо, що буде спрощено можливість отримання кредитів для бізнесу, не буде цих шалених там умов, які сьогодні банки вимушені виконувати на виконання доручень Національного банку, коли треба збирати сотні кілограмів бумаг для того, щоб отримати хоча б гривню від будь-якого комерційного банку. Ми знаємо, що ви це спростите. Ми очікуємо, що ви прикриєте ті лавочки, які існували у Національного банку, по виведенню капіталів з України і дасте можливість зайти в Україну потужним інвестиційним банківським капіталам, іноземним банкам, щоб люди нарешті змогли отримувати надзвичайно дешеві і довгі кредити на квартири, на будівництво, на бізнес. Ми очікуємо від вас, Кирил Євгенович, що буде підтримана українська промисловість, що будуть зроблені цілі програми, які запрацюють з надзвичайно дешевими і довгими кредитами на придбання обладнання, на створення нових робочих місць, на те, щоб в Україні з'явився реальний банківський сектор і був подих життя. Тому до вас надзвичайна повага і підтримка. Ми очікуємо від вас реальні зміни у банківському секторі, правда, справедливість, дешеві кредити, можливість для молоді, для кожної родини в Україні купити собі житло, взяти кошти на бізнес, підтримати українську промисловість, українську економіку і дати нарешті шанс українському банківському сектору стати на ноги. Ми за вас будемо голосувати і закликаємо зал. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Гетманцев Данило Олександрович.
11:03:24 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановний головуючий, шановні колеги! Сьогодні зранку Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики провів засідання комітету, на якому ми заслухали і розглянули кандидатуру Кирила Євгеновича Шевченка на посаду Голови Національного банку України. Більшістю голосів комітет підтримав цю кандидатуру. Чому я особисто голосував "за" і закликав голосувати "за" колег? Тому що до цієї посади, я вважаю, є декілька вимог: ця людина повинна бути банкіром. Шевченко – банкір до мозга костей, він все життя працював у банках на різних посадах, зробивши кар'єру від економіста до голови банку, одного з потужніших банків країни. Це репутація, це повага у банківському середовищі, яке серед інших рекомендувало Президенту і цю кандидатуру, і це повага на зовнішніх ринках, серед наших міжнародних партнерів, які теж позитивно сприймають цю людину за ї професіоналізм, за її репутацію. Що необхідно зробити і що ми вимагали, і вимагаємо від людини, яка обійме посаду? Безперечно, ми повинні все те позитивне, що було напрацьовано Національним банком за попередні роки, зберегти. Ми повинні зберегти монетарну стабільність, ми повинні зберегти тренд протягом останнього року на зменшення облікової ставки Нацбанку і примножити його, а також інфляційну стабільність. Ми повинні зберегти стабільність банківської системи, яка далася нашій країні так дорого – шляхом виведення з ринку більше ста банків. Однак при всьому цьому ми повинні забезпечити кредитування, ми повинні забезпечити кров для нашої економіки – дешевий кредит. Банк повинен зрозуміти, що він не існує у вакуумі, що стабільність ціноутворення є головною, але не єдиною метою Національного банку, і він не може досягати цю мету на шкоду іншим. Банк повинен шукати баланс між інтересами і партнерів, і суспільства, і держави. Питання, на які Шевченко дав однозначну відповідь, я хочу розвіяти міфи: інфляції не буде, неконтрольованої емісії не буде, незалежність Національного банку буде збережена та примножена. Це те, що ми почули на комітеті, це те, що ми почули тільки що в залі. Тому прошу всіх підтримати пана Шевченка Кирила Євгеновича зеленою кнопкою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка, на виступи від народних депутатів. Поляк Владислав Миколайович.
11:06:38 ПОЛЯК В.М. Прошу передати слово Шахову Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.
11:07:08 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно, банківська система – це не просто регулятор, це серце нашої держави. І 28 років в нашій державі проходять колапси. Головне, щоб під час правління сьогодні голови Кирила Шевченка, якого ми обираємо, не було потрясінь, а навпаки, було будівництво банківської системи і відновлення довіри у населення до банків, які сьогодні під час 6 років війни втратили довіру практично у кожного українця. Я переконаний, що Кирило Шевченко як фаховий керівник зможе відновити майбутнє нашої держави і банківської системи і повернути довіру до кожного українця. Дякую. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Качура Олександр Анатолійович. Після цього, шановні колеги, після Качури виступ комітету – і переходимо до голосування за кандидата на посаду Голови Національного банку України. Запросіть народних депутатів до залу.
11:08:33 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Шановні українці, шановні українські громадяни, колеги! Шановний Кирило Євгенович! Насправді Голова Національного банку – це точно одна з ключових посад в українській державі. І перше, що повинен зробити новий Голова Національного банку України, - це провести аудит всіх тих рішень, які приймалися попередніми керівниками Національного банку України: щодо "банкопаду", щодо того, як грабувалися українські громадяни, і вони не отримали свої депозити по сьогоднішній день, чи це відбувалося цілеспрямовано. Це була продумана політика попереднього керівника Національного банку. Ви не повинні її точно продовжувати, ви повинні поставити вже крапку в питанні роботи на чиїсь інтереси. Голова Національного банку України повинен керуватися виключно національними інтересами, курсової стабільності, облікової ставки НБУ, яка дозволить зробити дешеве кредитування для підприємництва. Це іпотека для українських громадян, це те, що ми обіцяли виборцям під час передвиборчої кампанії. Я вважаю, що сьогоднішнє голосування, воно повинно стати історичним. І я позитивно оцінюю кандидатуру Шевченка як людини, яка прийшла дійсно знизу. Оскільки ви йдете очолювати регулятора, ви знаєте, як відбуваються процеси в банківській установі, яку ви очолили і пройшли всі щаблі. Є позитивний досвід таких призначень. Ви пам'ятаєте, колись Віктор Андрійович Ющенко він також прийшов з комерційного банку України і став Головою Національного банку, і він був ефективним менеджером. Потім історія склалася інакше. Але, я думаю, що мало хто може зараз сказати, що він був неефективним Головою Національного банку. Тому від імені фракції "Слуга народу", від себе особисто, Кирило Євгенович, я вам бажаю успіху. І це дуже висока відповідальність, яку ви на себе сьогодні берете. Ви повинні це розуміти. А всіх колег по фракції і по парламенту я прошу підтримати, тому що це голосування не за кандидатуру, це голосування за стабільність української економіки. Це найголовніше, що ми повинні зробити сьогодні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз… З мотивів ви вже всі виступили. Зараз позиція комітету. І переходимо до голосування. Те питання, яке ви задавали, можете перевірити ще раз.
11:11:54 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, ще раз повторюю те, що я вже сказав з цієї трибуни. Ми о 9 ранку сьогодні зібралися комітетом і підтримали кандидатуру пана Шевченка на посаду Голови Національного банку України. Тільки що з цієї трибуни нам дорікали про те, що ця кандидатура спускається Президентом і не обговорюється на фракціях. Але я хочу нагадати колегам, що насправді кандидатура пана Шевченка обговорюється в суспільстві вже декілька тижнів. Поряд з іншими кандидатурами, безперечно. Але обговорюються ті міфи, які були вигадані навколо нього. Бо це вже добра українська традиція, якщо немає щось сказати поганого про людину, вигадай це, і в це повірять. Це і позитивна інформація про нього як про фахівця, про людину, яка сама себе зробила в банківському секторі. Саме тому, керуючись цими мотивами, особисто я та мої колеги підтримали цю кандидатуру на посаду Голови Національного банку. Прошу підтримати наше рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, будь ласка, підготуйтесь до голосування і займіть свої місця. З процедури – немає такого формату. Шановні колеги, у вас були виступи, виступи від фракцій. З процедури між питаннями є або обговорення, або... Абсолютно вірно. Будь ласка, підготуйтесь до голосування ще раз. Готові голосувати? Шановні колеги, будь ласка... Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію… Не так. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України ставлю на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови (реєстраційний номер 3857) про призначення Шевченка Кирила Євгеновича на посаду Голови Національного банку України. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:15:14 За-332 Рішення прийнято. Я вас вітаю, шановний пане голово. (Оплески) По фракціях покажіть, будь ласка. "Слуга народу" – 226, "Опозиційна платформа - За життя" – 40, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 21, "Партія "За майбутнє" – 15, "Голос" – 0, "Довіра" – 17, позафракційні – 13. Ще раз всім дякую, шановні колеги. Наступне питання порядку денного – це проект Постанови… Вибачте. Згідно пункту 35 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить звільнення з посади Керівника Апарату Верховної Ради України. Відповідно до статті 8 Регламенту Верховної Ради України Керівник Апарату Верховної Ради України може бути достроково звільнений з посади Верховної Ради за його особистою заявою. Керівник Апарату Верховної Ради України Штучний Вячеслав Васильович написав відповідну заяву. Слово для виступу надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку.
11:16:30 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати, регламентний комітет на своєму засіданні розглянув заяву Керівника Апарату Верховної Ради Штучного Вячеслава Васильовича про звільнення його із займаної посади. Відповідно до положень Конституції, положень Регламенту, щойно озвучених Головою Верховної Ради, це є повноваженням парламенту призначення і звільнення з посади Керівника Апарату. І керівник може бути достроково звільнений з посади Верховною Радою за його особистою заявою чи за мотивованою пропозицією голови або не менше як однієї третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Постанова про звільнення з посади Керівника Апарату приймається відкритим поіменним голосуванням. Отже, у підсумку комітет підтримав заяву Керівника Апарату Штучного Вячеслава Васильовича, а народними депутатами України, членами комітету, внесено на розгляду парламенту проект Постанови (реєстраційний 3850) про звільнення Штучного Вячеслава Васильовича з посади Керівника Апарату Верховної Ради України, який пропонується розглянути і відповідно до частини третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради прийняти його в цілому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп. Можемо голосувати? Дякую. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Запросіть народних депутатів до зали. Ставлю… Запросіть народних депутатів до зали. Шановні колеги, згідно пункту 35 частини першої статті 85 Конституції України, статті 8 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 3850) про звільнення Штучного Вячеслава Васильовича з посади Керівника Апарату Верховної Ради України. Будь ласка, готові голосувати? Займіть свої місця, будь ласка. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:19:15 За-307 Рішення прийнято. Дякую, Вячеславе Васильовичу, за роботу і від себе, і від колег. По фракціях покажіть, будь ласка. Бажаю вам успіхів на новому напрямку діяльності. (Оплески) "Слуга народу" – 211, "Опозиційна платформа - За життя" – 34, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина " – 15, "Партія За майбутнє" – 14, "Голос" – 13, "Довіра" – 17, позафракційні – 3. Ще раз дякую, шановні колеги. З мотивів – ні, на жаль. Ні, шановні колеги, немає з мотивів. Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це проект Постанови про призначення Піщанської на посаду Голови Антимонопольного комітету України (реєстраційний номер 3856). Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посаду Прем'єр-міністра України, Голови Антимонопольного комітету України. Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль 13 липня 2020 року вніс до Верховної Ради України подання про призначення Піщанської Ольги Станіславівни на посаду Голови Антимонопольного комітету України. Відповідні матеріали вам всім роздані. Шановні колеги, пропонується наступний порядок розгляду цього питання. Виступ Прем'єр-міністра України – до 2 хвилин, виступ кандидата на посаду – до 3 хвилин. Далі або питання, або виступи. Виступи від депутатських фракцій та груп, 6 хвилин відводиться на виступи від народних депутатів України, позиція комітету 2 хвилини і голосуємо. Немає заперечень? До слова запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль.
11:21:21 ШМИГАЛЬ Д.А. Доброго дня, шановний пане Голово! Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, шановні українці! На розгляд Верховної Ради пропонується кандидатура на посаду Голови Антимонопольного комітету України – Піщанська Ольга Станіславівна. До нового очільника Антимонопольного комітету, звичайно, що, як і до всіх нас, стоять вимоги щодо результативності, щодо об'єктивності, незаангажованості у прийнятті рішень в першу чергу. Фактично фракція мала можливість познайомитись з кандидатом, вона відома, вона працювала і має доволі значний досвід роботи в Антимонопольному комітеті. Тому буду просити підтримати цю кандидатуру. І відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України вніс пропозицію про призначення Піщанської Ольги Станіславівни на посаду Голови Антимонопольного комітету України. Прошу вас, шановні народні депутати, цю пропозицію підтримати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до слова запрошується кандидат на посаду Голови Антимонопольного комітету України Піщанська Ольга Станіславівна. Ольга Станіславівна, будь ласка.
11:23:01 ПІЩАНСЬКА О.С. Доброго дня, пане Голово Верховної Ради! Доброго дня, шановні депутати України, представники громадськості та ЗМІ! Велика честь для мене бути представленою на посаду Голови Антимонопольного комітету. За моїми плечима є досвід роботи у потужному і промисловому виробництві, власний бізнес, майже 10 місяців я працюю на посаді першого заступника Голови Антимонопольного комітету, саме тому я розумію виклики, які на сьогоднішній день стоять перед Антимонопольним комітетом як конкурентним відомством, усвідомлюю міру відповідальності комітету за економічний розвиток України та добробут наших громадян. Основними пріоритетами конкурентної політики на найближче майбутнє особисто для себе ставлю боротьбу із зловживаннями існуючих монополій та картелів, використання інструментів, пониження бар'єрів входу на ринки, припинення антиконкурентних дій органів влади, посилення інституційної спроможності комітету та реформи органу оскарження у сфері публічних закупівель. Декілька слів про плани моїх дій. Щодо удосконалення поточної діяльності комітету. Це сконцентрувати свою увагу на пріоритетних ринках для економіки суспільства. Тут ми будемо співпрацювати разом з органами влади, об'єднаннями підприємств і споживачів. Запустити механізм ефективної співпраці з колегами з державних органів з метою мінімізації обмежень конкуренції з боку саме владних інституцій. Це дозволить створити сприятливі умови для бізнесу і сприятиме зростанню авторитету України в цілому. Поглиблення міжнародного співробітництва Антимонопольного комітету. До речі, завершити вступ Антимонопольного комітету до складу Комітету з питань конкуренції ОЕСР. Завершення територіальної реформи і забезпечення належного функціонування всіх органів комітету в усіх областях і районах України. Важливе ресурсне забезпечення України. Також на порядку денному стоїть питання інформатизації роботи органів. Щорічно Антимонопольний комітет створює багато досліджень ринків, результатом чого є дуже важлива унікальна інформація, і вона може бути корисна іншим органам влади, які займаються розвитком економіки. Щодо законодавчих ініціатив. В цьому завдяки сумісній роботі з депутатами, з допомогою наших західних партнерів з ЄС та США ми вже маємо законопроект, декілька законопроектів. Це законопроект про конкурентну реформу, що він дозволить впровадження механізмів виявлення та припинення діяльності картелів, невідворотність покарання, недопущення монополізації ринків. Також є законопроект щодо реформування органу оскаржень, є законопроект щодо покращання… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:26:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися на запитання від депутатських… на виступи від депутатських фракцій і груп. Будь ласка, ви вже можете зайняти своє місце. Кандидат, займіть своє місце. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. 11:26:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Ростислав Миколайович. Ар'єв Володимир Ігорович.
11:27:11 АР’ЄВ В.І. Знаєте, шановні колеги, от мені зараз трошки обідно стало за Євгена Кошового з "95 кварталу": рік йому не можуть знайти посаду! Та що ж таке відбувається врешті-решт! Він чим завинив перед Президентом Зеленським? Це ж його друг, вічний партнер по інтермедіям, на роялі, ну, може, з іншим, але майже грали разом. Уже весь "95 квартал" перейшов на Банкову, 11, яка вже сама стала "95 кварталом", судячи з того, що виходить звідти: то Луцька область з'явиться, то Литву з Латвією переплутає, то Словаччину зі Словенією, та, в принципі, дійсно, можливо, політика "какая разница". А у Верховній Раді тут як мінімум 5 із "95 кварталу" і ще купа кавеенщиків. І що в результаті? В результаті ми отримуємо законопроекти, які, коли приймаються їхні норми, статті суперечать одна одній. От як в останній з ігровим законодавством – дві протилежні речі в одному законопроекті. Тому що призначають людей не за принципом професійності, а за принципом особистої відданості. От зараз абсолютно та сама ситуація. Так, Зеленський обіцяв, що кумівства не буде, ролик такий, відосик записав, і дійсно він виконав обіцянку: кумів не призначив, призначає друзів, призначає тепер сусідку або сестру сусідки. Чим вона, ця зараз кандидатка, була відома? Вона ще рік тому очолювала товариство з обмеженою відповідальністю, а зараз – на рівень Голови Антимонопольного комітету. Ви уявляєте собі, які там рішення і які важливі питання ставляться на цьому рівні, для цього потрібно мати знання, а не бути студенткою, як вона зараз є. Тому я ще раз хочу сказати, що ми сьогодні займаємося тим, що призначаємо друзів, сусідів Зеленського, людей не фахових, а залежних і слухняних. І саме тому українська економіка зараз летить в прірву, саме тому фінансова система зараз майже зруйнована, а в бюджеті дірка розміром із дурість, яку несе часто зі своєї сцени "95 квартал". І вся країна перетворюється сьогодні на комічну державу, з якої сміються уже в світі. Так, може, давайте припинимо це і нарешті покажемо, що Верховна Рада не буде виконувати забаганки Зеленського і призначати сусідів і друзів дитинства, а нарешті, може, показати свою силу і сказати Президенту "ні", якщо він сам не може визначитися з тим, чого він хоче і що він хоче… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк.
11:30:27 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, Антимонопольний комітет є одним із найважливіших органів в цій країні, від якого залежить, які будуть тарифи для населення, від якого залежить, які будуть ціни в магазинах, від якого залежить, наскільки буде рівний доступ і конкуренція в нашій країні. Без перебільшення, голова Антимонопольного комітету може змінити більшість речей, які негативно впливають на нашу економіку. І, без перебільшення, голова Антимонопольного комітету є тою людиною, від якої залежить, в яку сторону буде рухатися наша економіка: чи в сторону олігархії і монополії, які будуть тільки розвиватися, здираючи з наших людей останні гроші, закриваючи ринки, порушуючи всі зобов'язання України, як зовнішні, так і внутрішні; чи буде розвиватися в сторону конкуренції – там, де кожен громадянин може створити свій власний бізнес, розвивати його, заробляти достойні гроші і не мати жодного бар'єру від держави. І все це залежить від того, наскільки Антимонопольний комітет є незалежною інституцією. І головне питання до кандидата у нас: наскільки вона є незалежною людиною, особливо від Президента; наскільки вона може сказати "ні", коли будуть просити не розглядати певні справи щодо монополістів, наприклад в енергетиці; наскільки може сказати "ні", коли будуть розглядати певні питання щодо дистрибуції деяких підакцизних товарів; наскільки може сказати "ні", коли будуть розглядатися питання державної підтримки. І на це у нас поки що немає відповіді. Є тільки чутки або біографія, яка показує, що, на жаль, в незалежності кандидата ми маємо сумніви. На жаль, ми не бачимо можливості те, що в Верховній Раді дуже швидко будуть прийняті питання про примусовий розподіл монополій. Не бачимо змін щодо того, щоб у нас була персональна відповідальність тих людей, які створюють картелі, а бачимо лише зміну прізвищ з одних з минулої влади на інших, своїх земляків, і, сподіваюсь, хоча б професійних людей. Тому фракція "Голос" не буде підтримувати сьогодні цю кандидатуру. Це питання коаліції. Ми тільки сподіваємося на те, що на цьому ваш напад на незалежні інституції в цьому році закінчаться. Хоча у нас є сумніви і щодо цього питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Абдуллін. Соболєв Сергій Владиславович.
11:33:25 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги! Соболєв, "Батьківщина". Фактично зараз буде історичне голосування. Бо інституція, яку ми зараз будемо обирати, це ключова інституція в державі, яка визначає, чи країна далі залишається країною, в якій правлять монополії, в якій безправні підприємці, в якій немає конкуренції, в якій далі ціни на бензин, скраплений газ будуть зростати, навіть коли падають світові ринки, це буде країна, в якій на кінець то почне діяти антитрастове законодавство, чи це і далі буде залишатися країна ізгой, де кумівство буде вирішувати, кому бути на якій посаді і як вирішувати питання стосовно монополістів. Ми зараз будемо визначати з вами, чи далі буде продовжуватися ця політика потакання великим монополіям, коли громадянин – це ніхто. І я думаю, що, на жаль, кандидатура, яку подав пан Зеленський, не може справитися з тією великою задачею, яка перед нею покладається. З декількох причин. Перша причина. На жаль, Антимонопольний комітет це повинен бути реально незалежний орган, якому не може вказувати той, хто пов'язаний родинними зв'язками з Адміністрації Президента, і кум кумі буде доказувати, що треба робити. Це повинен бути орган, який повинен наотмашь не боятися ставити на місце монополістів, які диктують сьогодні умови і націнку на енергоресурси, ціни на будь-які інші товари, тому що наша країна в цьому плані стала країною ізгоєм. Саме тому фракція "Батьківщина", виступаючи категорично проти продовження політики кумівства, буде голосувати проти. Ми закликаємо зал розібратися з тим, так все-таки які завдання покладаються на Антимонопольний комітет, щоб це був орган, який, дійсно, може зробити конкурентне середовище в державі. Фракція "Батьківщина" вважає, що на сьогодні ця кандидатура є такою, яка не відповідає вимогам. Невже ви не бачите, що твориться на всіх ринках України, де повинен бути реальний контроль, де повинно діяти антитрастове законодавство? На жаль, ми не маємо можливості внести зміни на краще з такою кандидатурою. Тому фракція "Батьківщина" буде голосувати проти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.
11:36:25 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, сьогодні багато сказали, давайте повернемося на землю і звернемо увагу на цю величезну посаду, яка може регулювати ціни. Всі знають мою позицію і моєї команди. Була б моя воля, я повернув би взагалі монополії в державу – газ, електроенергію, воду, транспорт, щоб була нормальна регуляція держави, а не підприємців, які сьогодні викручують руки українцям. Але, на жаль, поки в нашій державі такого немає. Тому сьогодні покладається величезна відповідальність на Голову антимонопольного комітету. Давайте знову подивимося, що відбувається на ринку продуктів харчування. Чому сьогодні картопля везеться з Єгипту? Чому сьогодні м'ясо везеться з Бразилії? Чому сьогодні люди в нашій державі голодують? Чому сьогодні простий, звичайний селянин повинен продавати за 2800, а вирощувати за 4 тисячі гривень? Чому сьогодні молоко в селах купляють по 3.50, по 4 гривні, а в магазинах по 40 гривень за літр? Хто регулює ці ціни? Чому кожен рік 20 відсотків постійно, а більше навіть, на хліб, на масло і на багато яких ще продуктів харчування ростуть ціни? Чому сьогодні за тарифи люди сплачують в 10 разів більше? Всі критикують і говорять: декомунізація. Коли я був малий і щасливий, ми сплачували 2 копійки за газ, 2 копійки за воду, 2 копійки за електроенергію. Сьогодні чомусь люди платять 90 копійок за кіловат, а не дивлячись на те, що зовнішня електроенергія коштує 2.62, в 4 рази дорожче. Дорожче для школярів, які навчаються в школах, дорожче в дитячих садочках, в державних закладах. Наприклад, у Верховній Раді сьогодні. І це регулює Антимонопольний комітет. Великий сьогодні тягар сьогодні покладається на ваші плечі, велика відповідальність. Чи буде законність в нашій державі чи ні? Чи досі будуть олігархи викручувати руки простому українцю? Чи повернеться держава звичайним людям за 5 статтею Конституції? Влада належить виключно народові України. Ми обов'язково підтримаємо вашу кандидатуру. Але, будь ласка, виконуйте обов'язки свої, як положено, по закону, і не дивіться на Президента або на парламент. Депутатська група "Довіра", Сергій Шахов, Луганщина. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лубінець Дмитро Валерійович.
11:39:45 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановна президія, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Депутатська група "Партія "За майбутнє" не буде голосувати і підтримувати даного кандидата. Чому? Антимонопольний комітет України – це найвищий державний орган зі спеціальним статусом, який повинен забезпечити державний захист у сфері конкуренції. Чи буде це відбуватись? Звертаючись до кандидата, пані Ольго… Пані Ольго! Бачите, у нас кандидат навіть не може зараз знайти час і послухати народних депутатів, які виступають. Пані Ольго, я звертаюсь до вас втретє. Чому ви не знайшли можливості і не знайшли часу зустрітися з усіма фракціями і депутатськими групами? Як можна презентувати свою програму, свою команду, своє бачення за 3 хвилини? Я вас дуже уважно слухав. За 3 хвилини таке було враження, що ми чуємо гарні політичні навіть гасла. Але де була пряма програма? Тому як можна за це голосувати? Як можна голосувати саме в першу чергу за незалежного керівника? Чому, напевно, з однією фракцією ви знайшли можливість зустрітись, а з іншими зрештою ні? Тому казати про незалежність, на жаль, ми не можемо. І підтримувати вашу кандидатуру теж не можемо. Чи є у нас в Україні картельні змови, пані Ольго? Я вам приведу приклад. У нас в Україні вже є така тенденція: світові ціни на нафту ростуть – ціни на паливо на українських АЗС ростуть; ціни світові на нафту падають – ціни на паливо на українських АЗС ростуть або стоять на одному місці. Це є прямий приклад картельних змов. Чи повинен втручатись в таку ситуацію Антимонопольний комітет України? Безумовно. Чи будете ви це робити? Ми би дуже хотіли це від вас почути. Але, на жаль, не почули. Тому, шановні народні депутати, громадяни України, ми вкотре закликаємо всіх і особливо нашу шановну президію при розгляді кандидатів на будь-які посади в першу чергу ми повинні ознайомитись з програмами, з командою, особисто з керівником, за якого ми як народні депутати повинні проголосувати. Це перше. І друге. Вкотре звертаюсь до народних депутатів. Коли ми закінчимо цю ганебну практику, коли ми відпускаємо попередніх керівників без звітів. Це залежить в першу чергу від нас, від українського парламенту. Де попередній Керівник Антимонопольного комітету України? Він був тут у нас, ми почули його звіт? Ні. А я нагадаю, що пані Ольга, наскільки я розумію, працювала в команді, була заступником. Тому, безперечно, таке відношення до парламенту ми розглядаємо як команду, яка залишається працювати в Антимонопольному комітеті України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська Наталія Юріївна.
11:43:03 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, сьогодні дуже символічно, що в 30 річницю Декларації про державний суверенітет ми з вами розглядаємо таке важливе та актуальне питання – питання монополій в нашій країні. Ми дуже добре з вами розуміємо, що в країні немає Антимонопольного комітету. В країн є влада олігархів та монополій, в країні є ті, хто сьогодні контролює повністю ціни майже на все. Ми з вами бачили це в період пандемії, коли ціни на маски, на дезінфектори, на захисні костюми це були найвищі ціни в світі. Також ми з вами дуже добре бачимо ситуацію в тарифній політиці, коли тарифи сьогодні в нашій країні також майже найвищі в світі. Тому що коли ціни на газ впали на всіх ринках майже в 3 рази, в Україні вони залишаються тими ж самими, а з 1 вересня ви ще плануєте підняти ціну на електричну енергію. Тому, шановні колеги, у нас з вами є два шляхи. Або це шлях боротьби з монополіями та олігархами та підтримка сьогодні дійсного ринку та конкуренції, тому що це шлях і тільки цей шлях приведе в Україну реальні інвестиції. Тому що, дійсно, боротьба з монополіями та захист сьогодні малого підприємництва, захист сьогодні українського інвестора, підтримка сьогодні тих людей, які створюють робочі місця в Україні, це сигнал всьому світу, що у нашій країні є реальний ринок, є реальні права власності, є сьогодні реальні права людей інвестувати в свою країну, і тільки після цього сюди можуть прийти великі іноземні інвестиції. Тому якщо ви використаєте цей шанс і ви дійсно зможете зламати хребет тієї монополії, яку відбудували в Україні за 30 років, того олігархату, який сьогодні тримає Україну повністю в заручниках цінової політики та монополії, ось тоді ми з вами зможемо побудувати країну, в якій люди будуть мати шанс отримувати реальні послуги, реальну роботу і реальні конкурентні ціни. І тому я нагадую, що мета державного органу Антимонопольного комітету – це забезпечення державного захисту конкуренції підприємницької діяльності. Ми утримаємося від цього голосування, але вам хочемо побажати стати на стражі сьогодні реальної боротьби з монополіями та кланами в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура Олександр Анатолійович.
11:46:20 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Шановні українські громадяни, шановні колеги, шановна Ольга Станіславівна! Сьогодні ми розглядаємо питання про те, щоб ви отримали крісло Голови Антимонопольного комітету, але я вам хочу сказати, що це крісло є електричним. Тому що ви, як в минулому колись за першими своїми місцями роботи працювали інженером в проектно-конструкторському бюро, то вам треба буде створити фактично з нуля Антимонопольний комітет України. Тому що у нас історично так склалося, ніколи не було Антимонопольного комітету, у нас був монопольний комітет, який сприяв тому, щоб в Україні будувалися великі корпорації, монополії. І першим буде кроком вашим це боротьба в першу чергу з монополіями олігархів. Тому що ми бачимо, що зараз відбувається у нас на ринку корисних копалин, те, що відбувається зараз під час змови рітейлерів, які були яскравим прикладом під час пандемії коронавірусу, коли аптечні мережі домовилися між собою і узгодили ціни, коли товари першої необхідності, медичні маски в країні, в якій 1600 гривень пенсія, коштували 2 тисячі гривень. І ми вітаємо ваші перші кроки вже на посаді виконуючого обов'язки Голови Антимонопольного комітету. Розпочалося провадження щодо тих рітейлерів. Ми знаємо також, що відбувся історичний момент, і зараз щодо тютюнового монополіста вже відкрито провадження і арештовані рахунки. Такого ще ніколи не було, тому що у вас дійсно є політична воля, у вас є сила, ви перша будете жінка на посаді Голови Антимонопольного комітету, але не кожен чоловік здатен на хоробрість, яка у вас є, щоб боротися з цими монополіями. Тому ми однозначно вас вітаємо на цій посаді. Ми будемо контролювати вашу діяльність, однозначно. Ми будемо вимагати, щоб вже до кінця року, так, як ми з вами говорили на засіданні фракції, була поборена тютюнова монополія, мафія цих виробників, картельна змова, вона повинна бути припинена, податки повинні сплачуватися до державного бюджету, і від вас це буде залежати. Тому я прошу підтримати кандидатуру Ольги Станіславівни Піщанської на посаду Голови Антимонопольного комітету. Я хочу, щоб у нас не було монополії в країні, і давайте зробимо так, щоб в нас був створений взагалі Антимонопольний комітет і справжній мужній голова такого комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Необхідні виступи від народних депутатів чи можемо голосувати? Можемо… Позиція комітету, і після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.
11:49:44 НАТАЛУХА Д.А. Шановні колеги, шановний Голово, з пані Ольгою ми знайомі не перший день, починаючи з минулого року, ми достатньо активно співпрацювали з нею в процесі законотворчої роботи, в процесі реформи Антимонопольного комітету, підходів, способів і пріоритетів цієї надзвичайно важливої інституції. Уже було сказано в цьому залі, що Україна страждає і обтяжена монополіями в енергетиці, в транспорті, зокрема, в авіалініях, в добривах, в тютюні, в рітейлі. І все це є тими викликами, які належить вирішити не лише парламенту своїми законопроектами, але і органу, який є одним з найбільш критичних незалежних регуляторів країни. І за результатами нашої співпраці, я хочу сказати, що у нас є довіра і розуміння того, що саме Ольга Піщанська здатна зробити це разом з народними депутатами, з допомогою парламенту і з допомогою нашої великої команди. Тому комітет, заслухавши на своєму засіданні, по-перше, звіт пані Піщанської вже в якості виконуючого обов'язки Голови Антимонопольного комітету, по-друге, мавши нагоду задати їй всі необхідні питання, дійшов до висновку і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України відповідно пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України призначити Піщанську Ольгу Станіславівну на посаду Голови Антимонопольного комітету України. Прошу підтримати, колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, підготуйтесь до голосування, займіть свої місця. Шановні колеги, відповідно пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 3856) про призначення Піщанської Ольги Станіславівни на посаду Голови Антимонопольного комітету України. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:53:07 За-255 Рішення прийнято. Вітаю вас з призначенням. По фракціях покажіть. (Шум у залі) Шановні колеги, в нас залишається 6 хвилин до перерви. Велике питання, чи варто в нього зараз заходити. Я пропоную зараз оголосити перерву і почати о 12:30. У мене прохання: голів депутатських фракцій та груп зібратися в моєму кабінеті на 15 хвилин, переговорити щодо порядку денного. Дякую всім. (Після перерви)
12:40:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Переходимо до наступного питання порядку денного. Це проект Постанови про призначення Уруського Олега Семеновича на посаду віце-прем'єр-міністра України – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України (реєстраційний номер 3842). Відповідно до статті 83, 85, 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України і яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль вніс до Верховної Ради подання про призначення Уруського Олега Семеновича віце-прем'єр-міністром України – міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. Пропонується такий самий порядок розгляду цього питання, як і Голови Антимонопольного комітету. Немає заперечень? До слова запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль.
12:41:40 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановна президія! Пані і панове народні депутати! Шановні українці! Як і було проговорено і обіцяно нами, що Україна потребує сьогодні особливого погляду, особливої опіки для промислових галузей промисловості, для стратегічного розвитку промислового сектору в Україні, тому, звісно, ж ми говорили про утворення нового міністерства. І новий міністр має бути в статусі віце-прем'єр-міністра або мати не лише закріплену відповідальність, але і відповідні повноваження і статус представництва для того, щоби опікуватися і розвивати і промисловість, і оборонно-промисловий комплекс України. Статус віце-прем'єра для нового міністра дуже чітко вказує на пріоритети нашого уряду. Ми розуміємо, що українським стратегічним галузям промисловості потрібно нове бачення, потрібні нові підходи. Україна має стати майданчиком для появи нових технологій. І сьогодні на розгляд Верховної Ради пропонується кандидатура Олега Семеновича Уруського на посаду віце-прем'єр-міністра України – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Відповідно до пункту 12 частини 1 першої статті 85 та частини четвертої статті 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга нарду", яка згідно з частиною десятої статті 83 Конституції України має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України дев'ятого скликання, вношу подання про призначення Уруського Олега Семеновича віце-прем'єр-міністром України – міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується кандидат на посаду віце-прем'єр-міністра України Уруський Олег Семенович.
12:43:50 УРУСЬКИЙ О.С. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, перш за все я хотів би привітати всіх з сьогоднішнім святом нашим – 30 річницею прийняття Декларації про державний суверенітет. Мені здається, що це досить символічно, що саме сьогодні Верховна Рада розглядає питання. Воно не стільки... Звичайно, воно є кадровим питанням, але в першу чергу я вважаю, що це питання повернення тих боргів, які наша промисловість отримала в результаті прийняття певних рішень управлінських, які були зроблені багато років тому. Коли ми позбавили наші підприємства промисловості, всієї промисловості, звичайно, вони були відправлені у вільне плавання. Таким чином, якщо приватний бізнес завдяки тому, що він мав можливість унормувати нормальний менеджмент, ще якимось чином міг триматися на плаву, то все, що стосується державних підприємств, а це в першу чергу підприємства оборонно-промислового комплексу у нас залишились лише переважно в державні власності, підприємства машинобудування. Нинішня ситуація, я не хотів би зупинятися на цьому детально, прекрасно народні депутати володіють інформацією, в якому стані знаходяться сьогодні наші різні галузі промисловості. Я бачу найпершим завданням – це налагодження системи, щоб ми позбулися того хаосу, в якому перебуває наша промисловість. Уряд планує у співробітництві з нашими партнерами, з Федерацією роботодавців, з Українською спілкою промисловців і підприємців, з профспілками нашими, є багато напрацювань, а також напрацювання асоціацією різних і Асоціацією легкої промисловості, Асоціацією оборонної промисловості, Ліги оборонної промисловості підприємств, є дуже багато напрацювань, які нам спільно необхідно буде впроваджувати, і на це часу у нас дуже мало. Я сподіваюся на плідну співпрацю з депутатським корпусом, тому що тільки разом ми можемо вийти з тієї кризової ситуації, в яку потрапила наша промисловість. А те, що у нас нема системного підходу, свідченням цього є, наприклад, якщо ми проаналізуємо в оборонно-промисловому комплексі, яким чином відбувається управління, то той Закон про особливості управління підприємствами оборонно-промислового комплексу реально потребує змін. І я хотів би ще раз закликати всіх народних депутатів, що сьогодні принциповий момент, щоб ми повернулися обличчям до нашої промисловості і, як написано в Указі Президента про Цілі сталого розвитку України до 2030 року, зайнялися і забезпечили всеосяжну індустріалізацію нашої країни. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Можемо голосувати? Запишіться, будь ласка, по фракціях, на виступи від депутатських фракцій та груп. (Шум у залі) Я тільки "за", я вас повністю підтримую, Олександр Рафкатович. Можемо дати фракції, яка бажає виступити, і перейти до голосування. Немає такого заперечення? Хто? Лише ЄС наполягає. ЄС, "Голос". Все? Лопушанський. Ні, тоді всі. "Довіра", бачу.
12:47:39 ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Прошу слово передати Сюмар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сюмар Вікторія Петрівна.
12:47:53 СЮМАР В.П. Шановні колеги, ви знаєте, от я почитала темники "Слуги народу", де було написано, що на долю монобільшості прийшлися найскладніші часи в історії України. От вразила мене ця фраза, якщо чесно. Я вам хочу сказати, що найскладніші часи на долю української історії прийшлися в 2013-му і 2014-му році, коли Росія анексувала український Крим і пішла війною на український Донбас. І я вам хочу нагадати, в якому стані була українська армія, всі про це забули. 6 років пройшло – і ніхто не згадує. Ви ж там були, напевно, тут же є люди, які були в 2014 році в армії? Ви туди "броніки" возили, скажіть мені? Ви хлопців бачили там, які були, даруйте мені, в резинових тапцях? Чудово, ми теж це робили, і ви це робили, і супер, що робили! І прибори дальнього бачення возили. І ви добре знаєте, що не було нічого, і цю армію нам довелося відроджувати з нуля. І коли зараз я чую, що, виявляється, армія, віра і мова – це гасло, бо нам більше нічого пообіцяти, друзі, та ми це зробили, весь український народ це разом зробив, ця армія з'явилася. І сьогодні від вас, пане кандидате, прямо залежить, чи ця армія далі буде розвиватися і будуватися. Тому що вперше за 6 років Укроборонпром фактично доведено до банкрутства. Сьогодні звільнено 5 тисяч працівників, які працюють в оборонному комплексі. Це сьомий рік російсько-української війни. І це, колеги, наша з вами відповідальність. Ви знаєте, скільки в нас лишилося працюючих підприємств в Укроборонпромі? 15 зі 100. Ви взагалі знаєте, що таке "Вільха"? Знаєте? Це не дерево. Ну, дерево теж. І це даже не "корабельная сосна". Це ракетний комплекс український, який зроблений на основі системи "Смерч" за повним циклом виробництва. Ви знаєте, скільки вартувало це зробити? Ви знаєте, що проти цього були всі – росіяни, турки, ніхто не хоче, щоб в нас була сильна армія. Але ми мусимо її зробити. Ви знаєте, що таке "Нептун"? Не античний бог. Це теж українська зброя, яка може знищити ворожий корабель в 5 тисяч тонн. Так от, якщо ми хочемо захистити свою країну, нам не треба вдивлятися в очі Путіна і шукати там мир. Нам треба будувати свою армію. І я сподіваюся, що кандидат на цю посаду мене зараз почув. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович.
12:51:08 РУДИК С.Я. Прошу передати слово Тарасу Батенку.
12:51:19 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги! Шановні претенденти! Ви знаєте, демократія – це процедура. У нас немає ілюзій до цього уряду стосовно його спроможності покращити стан економіки, підняти промисловість, зокрема, стратегічні підприємства. Ми це бачимо і відчуваємо по статистиці. І кожен громадянин України в своїх кишенях це відчуває, як ми боремося з коронавірусом, як ми ефективно піднімаємо галузі економіки. Ми не маємо ілюзій стосовно спроможності і бажання цього уряду спілкуватися з парламентом. Крім монобільшості. Я не буду відповідати за монобільшість, тому що ми до неї не належимо, але ми відчуваємо небажання чути, прислухатися до порад всіх інших фракцій і депутатських груп у парламенті, зокрема депутатської групи "За майбутнє", яка складається виключно з депутатів в мажоритатних округах, які обиралися в мажоритарних округах. І в нас питання до уряду в цілому і до кандидата на посаду віце-прем'єр-міністра з стратегічних питань, з питань стратегічних галузей промисловості України. Ви ж маєте повагу до парламенту як вищого законодавчого органу України. Ми з вами в парламентсько-президентській країні, де ключовим має бути позиція парламенту і потім уряду. Невже так важко зініціювати зустрічі з представниками депутатських фракцій і груп, окрім монобільшості, яка не має 226 голосів по більшості питань, які сьогодні голосуються в залі? Ви ж хочете потім, щоб ми брали спільну відповідальність за стан економіки і промисловості, зокрема. І у мене питання, яке я читаю у засобах масової інформації. Це питання, яке мені задають колеги стосовно кандидата. При всій повазі до кандидата, але я хочу почути про те, що з квітня 20-го року ви – директор інженерної компанії "Прогрестех-Україна". В ЗМІ наявна інформація, що компанія "Прогрестех-Україна" має російських бенефіціарів. Зокрема, вказується, що офіційним кінцевим бенефіціаром компанії "Прогрестех-Україна" є академік військової науки Росії Володимир Кульчицький – заслужений працівник транспорту Російської Федерації, засновник та голова ради директорів групи компанії "Прогрестех", відомий інженерно-сервісної структури в галузі авіабудівництва та технології аеропортів з головним офісом у Москві. Ну, підтвердіть або спростуйте, бо в силу того, що ми не спілкуємося, в силу того, що ви не хочете чути депутатські фракції і групи, появляються такі питання, коли потім каже Прем'єр-міністр, а я Telegram-каналів не читаю. Або ви чуєте парламент, або ми голосуємо проти. Тому в даному випадку наша депутатська група "За майбутнє" не буде підтримувати вашу кандидатуру. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович? Колтунович Олександр Сергійович.
12:54:14 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Дякую, шановний пане Голово. Шановні народні депутати України! Колтунович, "Опозиційна платформа - За життя". Я звертаю вашу увагу, що десь рік назад, коли формували новий склад Кабінету Міністрів України і коли призначали і програму уряду представляли, я звернув увагу нашого парламенту і Кабінету Міністрів про те, що там немає навіть згадки і слова про промислове виробництво. Взагалі було відсутнє таке поняття, як "промисловість" у програмі уряду рік назад. Що ми маємо? Мінус 8,7 відсотка падіння промислового виробництва. Це більш ніж суттєвий показник по відношенню до минулого періоду. Ми маємо мінус 11 відсотків уже в цьому році падіння машин і обладнання виробництва, це продукція з високою доданої вартістю. Якщо ми говоримо про експорт товарів, то це менше 10 відсотків в загальній товарній структурі експорту у нас приходиться лише на машини, обладнання, іншу промислову продукцію. 74,5 відсотка – це сировина, сільськогосподарська сировина і руди. Тому ось чому так важливо на сьогоднішній день питання промислової політики, промисловості 4.0 і індустрії 4.0, і взагалі модернізації нашої промисловості. Безумовно, призначення віце-прем'єр-міністра на такий важливий напрямок – це, звичайно, добре. Але я хочу вас повернути в 12-й і 13-й рік звідки виникла проблема промислового виробництва або взагалі деіндустріалізації країни. А вона виникла з неправильного вектору, вибору вектора економічної інтеграції. Ми обнулили промисловий потенціал України, коли розірвали зону вільної торгівлі з країнами СНД. Кілька днів назад ми говорили про "Южмаш", про "Антонов", про інші підприємства, які на сьогоднішній день знаходяться у стані банкрутства, які ледве виживають. А це високотехнологічне виробництво – ракетобудування, авіабудування, суднобудування, приладобудування. Все це ми втратили, коли ми розірвали економічні зв'язки з країнами СНД. Зазначить, якщо ми говоримо про відновлення промислового і високотехнологічного потенціалу країни, ми маємо почути і побачити чіткий концепт від нинішньої влади щодо відновлення і приєднання чи повернення України до зони вільної торгівлі з країнами СНД, до поглиблення інтеграції з країнами Євразійського економічного союзу, це серйозний промисловий імпульс для національної економіки. А насправді, щоб ви розуміли, як це відбувається. Якщо у промислових підприємств немає ринків збуту, це означає, що їм непотрібно виробляти цю промислову продукцію. А якщо непотрібно виробляти, це значить не треба платити заробітну плату людям, їх можна просто звільнити. Тому повторюся, наша партія вимагає чіткого зовнішньоекономічного курсу як такого, який є фундаментальною основою промислової політики і індустріалізації країни на новій технологічній основі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Василів Ігор.
12:57:25 ВАСИЛІВ І.В. Гео Леросу прошу передати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Гео Лерос.
12:57:38 ЛЕРОС Г.Б. Шановні народні депутати, кандидатура пана Уруського – це яскравий приклад, як Офіс Президента "ставить раком" весь парламент. Ця кандидатура у п'ятницю була направлена у Верховну Раду паном Шмигалем, але потім відкликана. Бо у цьому документі він зазначив, що було засідання фракції, а засідання фракції не було. Що це означає? Що пан Шмигаль підробив документи. Потім він це зрозумів і відкликав це подання. Тому я закликаю вас не підтримувати цю кандидатуру, тиснути жовту або червону кнопку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрчишин Ярослав Романович.
12:58:25 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Устінова Олександра Юріївна.
12:58:35 УСТІНОВА О.Ю. Шановні колеги, ми за кілька хвилин будемо голосувати з вами за призначення віце-прем'єр-міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Ви знаєте, я дуже уважно слухала його промову. І мені дуже сподобалося, як він казав про слова "системний підхід". Так я вам хочу розказати, що у цієї людини насправді є системний підхід. Системний підхід до дерибану. В 2014 році, коли ця людина була головою наглядової ради Державного підприємства "Радар", яке входило до концерну "Укроборонпром", в центрі Києва, він там місяць після того, як був призначений, відразу погодив, що 10 гектарів в центрі Києва біля палацу "Україна" віддали приватній компанії під забудову. Віддали на умовах, що держава отримає 1,5 відсотка квартир з тих, що будуть побудовані. В Києві менше ніж за 8-10 відсотків ніхто навіть з вами говорити не буде. Тому мені цікаво чому, будучи керівником державного підприємства, держава зробила такий щедрий подарунок одному із забудовників. Зараз, до речі, по цьому кейсу є кримінальне провадження в Національному антикорупційному бюро. Тому, якщо ви хочете голосувати зараз за людину, яка буде займатися стратегічною промисловістю, то подумайте, чи потрібно голосувати за людину, яка є фігурантом кримінального провадження в Національному антикорупційному бюро за дерибан землі в центрі столиці. Після того, як відбувся цей дерибан, пан Уруський пішов працювати в Космічне агентство. І здогадайтеся, що відбулося там. Теж дерибан. Було повністю збанкрутовано і розкрадено Київський радіозавод. І саме Космічне агентство, яким керував пан Уруський, давало дозволи на відчуження майна цього підприємства. Після цього це підприємство збанкрутувало. Тому коли ми зараз говоримо про стратегічні об'єкти і стратегічну промисловість, то ця людина точно допоможе їх "стратегічно" роздерибанити. Якщо ви не хочете брати в цьому участь, то тисніть жовті або червоні кнопки. І я дуже вас прошу, перестаньте приводити сюди корупціонерів і дерибанщиків, яких ви потім призначаєте в уряд. Знайдіть людей, які не пов'язані з корупцією, які не є фігурантами справ в НАБУ. І, будь ласка, давайте, ми сюди прийшли змінювати цю країну, а не додерибанювати цю країну. Подумайте, як ви будете голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шахов Сергій Володимирович від "Довіри", позиція комітету, і переходимо до голосування.
13:01:09 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, для того, щоб лікувати хворобу, треба правильно поставити діагноз. Не за один рік правління монобільшості і не за 6 років війни руйнувалася промисловість в нашій державі. Тому пане кандидате, від групи "Довіра", від всього Донбасу, від всієї України ми звертаємося до вас негайно зробити аудит всіх приватизованих підприємств, які працювали і які зруйновані. На Донбасі затоплені шахти. Хто їх затоплював? Саме в місті Лисичанську зруйнований завод "Лиссода", який працював 250 років. "Мехстекло", РТИ – всі промислові стратегічні підприємства Оборонпрому. Всі знають, що Донбас – це колиска промисловості і індустріальної бази, яка дійсно годувала Україну. Але сьогодні не тільки війна руйнує Донбас, а і всередині чиновники і політики, і ті, хто "прихватизували" всі підприємства, наживалися на вирізанні металобрухту, вбиваючи нашу економіку. Ваша перша подорож повинна бути до Луганщини, до Донеччини, поспілкуватися з мажоритарниками, з депутатами. Я особисто повезу вас по тих підприємствах, де можна знімати фільм жаху. Люди сьогодні плачуть отакими слізьми, а зробити нічого не можуть, тому що силові структури нічого не роблять. Коли буде зроблений аудит, буде висновок, що вандальським шляхом була зруйнована наша держава, тому буде висновок, хто буде відповідати за те, що сьогодні наша держава в такому занепаді. Ми четверті у світі за багатством, а такі бідні люди, які голодують сьогодні і виїжджають бути рабами в чужих державах. Треба повертати промислову політику, промисловість, яка буде наповнювати український державний бюджет, за який Україна буде сьогодні тримати і армію, і нормально нагодованих людей, в нормальному стані школи, дитячі садочки. І також ми можемо зробити максимально для того, щоб побудувати Україну, а не зруйновувати її. Зрадники всередині України, не тільки ззовні, і треба показати їх обличчя. Показати обличчя тих, хто сьогодні керує державними підприємствами, такими, як "Зоря", такими, як сьогодні нафтопереробні підприємства. Чому сьогодні наживаються на цьому негідники, які навіть і в цьому парламенті знаходяться? Дякую. Сергій Шахов, Луганщина… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали, будь ласка. Останній виступ – комітет? Ні? Можемо голосувати, да? Всім роздана позиція? Слово комітету – 2 хвилини, і переходимо до голосування. Запросіть поки народних депутатів до зали.
13:04:46 НАТАЛУХА Д.А. Колеги, мої вітання! Справді, ми мали можливість розглянути на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку кандидатуру Олега Семеновича Уруського. Поспілкувалися, задали питання, з'ясували ті чи інші позиції і прийняли рішення під час обговорення: рекомендувати Верховній Раді визначитися шляхом голосування щодо зазначеного питання. Прошу визначатися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, готові голосувати? Будь ласка, займіть свої місця. Відповідно до статті 85, 114 Конституції України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 3842) про призначення Уруського Олега Семеновича віце-прем'єр-міністром України – міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. Готові голосувати? Готові? Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:06:32 За-250 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Вітаю! Відповідно до статті 10 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України, у день свого призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу. Для складення присяги на трибуну запрошується віце-прем'єр-міністр України – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Уруський Олег Семенович. УРУСЬКИЙ О.С. Я, Уруський Олег Семенович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюсь додержуватись Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю вас! Шановні колеги, ми переходимо до наступних питань порядку денного, однак є пропозиція фракцій, поки ми не перейшли до Виборчого кодексу, 3760 та 3807 включити в порядок денний сесії, скоротити строки, і без обговорення проголосувати 3640 (це іпотека). Немає заперечень? Просто, щоб ми коли будемо заходити… Немає? (Шум у залі) Я зараз два ставлю на голосування, а далі… Шановні колеги… Немає рішення комітету ще? Я не чую. В редакції комітету? Я дам слово голові комітету. З урахуванням пропозицій комітету. Потім Виборчий кодекс… (Шум у залі) Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями. Нам необхідно 226 голосів. Це реєстраційний номер законопроекту 3760. Прошу підтримати та проголосувати. 13:10:17 За-236 Рішення прийнято. Пропонується скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до дня проведення позачергового пленарного засідання 16 липня 2020 року до цього законопроекту. Прошу підтримати та проголосувати. 13:10:50 За-233 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання – це також включення і скорочення строків. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо належного фінансового забезпечення відновлення інституту фахівців із соціальної роботи для виявлення і супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах (реєстраційний номер 3807). Пропонується включити це питання до порядку денного сесії. Прошу підтримати та проголосувати. 13:11:40 За-272 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію про визнання законопроекту невідкладним та скорочення наполовину строків внесення альтернативних законопроектів (реєстраційний номер 3807). Прошу підтримати та проголосувати. 13:12:13 За-246 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання – це законопроект 3640 з пропозиціями комітету. Перше. Ми повинні включити цей законопроект до порядку денного сесії. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (3640). Прошу підтримати та проголосувати. Про включення до порядку денного. 13:13:02 За-336 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати. 13:13:27 За-316 Рішення прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування за основу і в цілому. Ставлю спочатку... Ну, як ні? То ми не проголосуємо його, якщо ні. Ну, як ні? А навіщо було приймати, входити в цей законопроект? В редакції комітету. Гетманцеву? Даю слово Гетманцеву, голові комітету. Шановні колеги, якщо ми не проголосуємо, то це фількина грамота, я ще вам повторюю. Вибачте, але ми або голосуємо, або не варто було зовсім про це говорити. Голосуємо. Позиція комітету.
13:14:23 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, ми вчора на комітеті розглянули цей законопроект, він стосується проблем валютних вкладників так званих. Це люди, які взяли гроші у валюті і розраховували на стабільність гривні, яку держава не забезпечила. На сьогодні ми маємо дуже складну ситуацію, коли мораторій на задоволення, на стягнення з них заборгованості завершуються в жовтні, і фактично люди опиняться на вулиці. Держава не змогла надати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович, вибачте, що я вас перебиваю. Це ж не політична промова. Рішення комітету, зачитайте, будь ласка. ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Зачитую рішення комітету. Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мораторію на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (№3640), внесений народним депутатом Дубінським, прийняти за основу та в цілому з урахуванням такої пропозиції комітету: абзац другий пункту другого пункту 1 розділу І законопроекту викласти в такій редакції: "Цей закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з 1 січня 2022 року". Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу і потім в цілому, шановні колеги. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (реєстраційний номер 3640). Прошу підтримати та проголосувати. 13:16:22 За-349 Рішення прийнято. Почекайте. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (реєстраційний номер 3640). Прошу підтримати та проголосувати. 13:17:03 За-349 Рішення прийнято. Закон ухвалений в цілому. Дякую всім. Шановні колеги, ми переходимо зараз до важливого питання сьогоднішнього порядку денного – це зміни до Виборчого кодексу. Я зараз… Почекайте, Аліно Леонідівно. Я зараз розповім про ті домовленості, які були досягнуті на нараді між… (Шум у залі) Шановні колеги! Несторе Івановичу! Шановні колеги, щоб потім не було знову запитань. Ми домовились з керівниками депутатських фракцій та груп, що будемо його розглядати за наступною процедурою, тому що там майже 4 тисячі правок. Це нереально його пройти за той невеликий час, який у нас залишився в цій сесії. Три хвилини буде мати кожна фракція і депутатська група на виступ. Це спочатку. Далі. До 15 правок можуть бути поставлені на врахування або підтвердження, до 15 правок, від кожної фракції та депутатської групи. Далі. Є три, залишаються три блоки, які ми будемо окремо голосувати в кінці. Це так званий квотний принцип. Будуть ставитись на голосування правка 5, 25 і 50 відсотків, зміни у виборчому списку. Голосуватися вони будуть наступним чином. Спочатку голосуємо 5, якщо вона набрала 226, дві інші пропозиції не ставляться. Потім голосуємо 25. Якщо вона набирає, наступна не ставиться. Потім голосуємо 50. Якщо… Одна, якщо ти набрав 25, далі ми не голосуємо. 226 набрав, ми не голосуємо. Далі. Щодо початку, коли вибори починаються за партійною системою, за пропорційною системою. Шановні колеги, потім щоб не перепитували. Вадиме Владиславовичу, вибачте. Шановні колеги, я ж… Вам нецікаво, можемо зовсім ставити як завгодно. 10 тисяч, 5 тисяч, 10 тисяч, 15 тисяч і 35 тисяч. Так само голосуватися буде від меншого до більшого, поки не наберемо 226. Якщо набирається одне з голосувань, далі ми не голосуємо. І виборчий бюлетень – третє питання, як буде голосуватися окремо. Я все правильно сказав, шановні колеги керівники депутатських фракцій та груп? Все правильно? Застава буде голосуватися, питання застави будуть ставити шановні колеги з "ЄС", Руслан Петрович Князевич. Все правильно? Немає зауважень? Переходимо до нашої роботи. Запишіться, будь ласка, від депутатських фракцій та груп на виступи. Устінова Олександра Юріївна.
13:20:48 УСТІНОВА О.Ю. Прошу передати слово Лозинському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський Роман Михайлович.
13:21:04 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Роман Лозинський, фракція "Голос". Колеги депутати, і в першу чергу шановні українці! До виборів залишився 101 день. 101 день. І знаєте, це дуже геніально змінювати взагалі будь-які правила напередодні самої гри, напередодні самих виборів. Напередодні того, коли люди абсолютно розгублені в цьому хаосі, не розуміють, ні як вибирати, ні як обиратись. Я хочу звернутися до виборців. Шановні українці, скажіть, будь ласка, чи знаєте ви, як ви будете голосувати через 3 місяці? Я не питаю за кого. Слідкуйте за політичними партіями, слідкуйте за кандидати і визначайтесь. Але як? Чи ви будете голосувати і впливати лише за партії? Чи ви будете впливати, хто в цих партіях буде в прохідній частині, чи буде на кінці списку. Ви це розумієте? Відповідь очевидна – ні, тому що ми досі розглядаємо зміни цих правил. Я хочу звернутися до кандидатів, ті люди, які роками отримували довіру до себе, довіру своїми вчинками, своїми діями. Скажіть, будь ласка, чи знаєте, як ви будете обиратися? Чи знаєте ви, хто ваш виборець? Які межі вашого округу? Де агітувати? Де переконувати людей, що ви найкращий кандидат? Очевидно, що не знаєте, за 101 день до виборів. Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на декілька принципових положень. Перше. За 101 день до виборів хочуть змінити виборчу систему, і це абсолютно суперечить здоровому глузду, і це суперечить міжнародним стандартам. Тому що не можна обмежувати самовисування людей, які готувалися до цих виборів, які отримали довіру від людей, і зараз їх просто штучно заганяють в партійні офіси. Це не можна робити. Також ви знаєте, у скільки разів збільшили виборчу заставу? В 40 разів. Для чого? Для того, аби тільки грошові мішки могли впливати, кого можна обирати, аби ви заслужили можливість конкурувати, аби ви могли взяти участь у виборах, вам треба буде заплатити в 40 разів більше ніж на попередніх виборах, і це теж абсолютний абсурд, і це сьогодні треба змінити. І найголовніше. Чи будуть впливати люди, чи будуть впливати політичні партійні боси? Хто буде перший номер в списку, хто десятий, а хто п'ятдесятий, це теж сьогодні буде вирішуватися тут. І насамкінець я хочу наголосити, вчора під стінами парламенту тут були люди, були представники Асоціації міст, інших організацій, вони категорично проти зміни з 90 тисяч до 10 виборчої системи і за зменшення застав. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
13:24:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Ірина Геращенко, "Європейська солідарність", будь ласка.
13:24:19 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дорогі українці, у найважчі роки наша політична команда провела чесні і транспарентні вибори в 2014, 2015, 2019 роках, які і самими українцями, і світом були визнані демократичними. Чи готова "зелена" команда сьогодні провести демократичні вибори, чи готує масштабні фальсифікації? Очевидно, коли виборче законодавство змінюється за сто днів до виборів, а це є грубим порушенням правил і рекомендацій ОБСЄ, говорить про те, що вже на старті створюються нерівні умови для всіх гравців. Чому тягли? В першу чергу тому, що весь рік Зеленський і його команда вводили країну в оману, що вже цього жовтня можна провести вибори на всій території України, в тому числі на окупованому Донбасі. Насправді, пане Зеленський, на Донбасі не "другая сторона", там Російська Федерація зі своєю зброєю. І дуже правильно, що наша політична команда скасувала цю авантюру, проведення там виборів під дулами пістолетів і автоматів російських, і вибори до облради в Донецькій і Луганській областях відбудуться тільки після того, коли там відбудеться деокупація від російських найманців, а не другої сторони. Війна в голові просто Зеленського закінчилася, йому важливо було поставили галочку. Дуже важливо, друзі, що Виборчий кодекс, який ми прийняли рік тому, має на увазі справді відкриті списки. Сьогодні ж "зелена" команда веде справжню війну з децентралізацією, намагаючись скасувати певні райони без волі на те громад. Особливо ганебне ставлення до столиці України Києва, де вже інтелектуальна столиця України так само показує своє "фу" ось цій команді, яка може тільки дещо… дупи демонструвати в кліпах, коли йде туди на вибори. І тому ми категорично проти такого екзотичного поділу Києва на райони по якійсь залізничній колії, по ресторану "Велюр". Ми будемо категорично проти того. Треба рахувати і шанувати думку киян. Друзі, дуже важливо, щоби залишалася висока застава, тому що це так само є відповідальність політичних партій, кого ви ведете на вибори, а не створення фейкових команд і команди фріків, які ви поведете на вибори. Дуже важлива внутріпартійна конкуренція, тому 5 відсотків, які ви намагаєтесь залишити зараз, а не 25, це та сама мажоритарка, коли гречка буде працювати в регіонах. І ми категорично проти цього, друзі. Ну, і що ще дуже важливо, щоби ви на старті провели нефальсифіковані вибори. Для цього ми наполягаємо, щоби всі політичні партії, представлені сьогодні в парламенті, мали рівне представництво в територіальних виборчих комісіях наших членів ТСК і виборчих комісій. І ми, наша політична команда "Європейська солідарність" не дасть вам сфальсифікувати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пані Ірина. Іван Крулько, фракція "Батьківщина".
13:27:34 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Ну, най перше, я би хотів привітати всіх українців з річницею Декларації про державний суверенітет України. Дійсно, сьогодні важливий день, і добре, що сьогодні виносяться питання, які здебільшого об'єднують сесійний зал, а не роз'єднують. Я хотів би подякувати парламенту, що дослухалися пропозиції Юлії Тимошенко і проголосували законопроект 3640, який захистив українських людей, які взяли кредити і їх виселяють з останнього житла. Це дуже важливий законопроект, добре, що ми його прийняли. Зараз ми маємо на розгляді не менш важливий законопроект, який стосується Виборчого кодексу. Той документ, який напрацьований комітетом, я хотів би комітету подякувати за важку роботу, яка була зроблена з опрацювання поправок, він врахував максимально ті поправки, які стали важким консенсусом між всіма політичними силами. І ми дійсно сьогодні можемо прийняти законопроект, який об'єднає зал і який дасть можливість провести, нормально провести місцеві вибори 25 жовтня 2020 року. Дійсно, ми прийняли революційне рішення ще минулим складом парламенту про те, що вибори будуть проходити за пропорційною системою з відкритими списками. Так давайте ці списки зробимо дійсно відкритими. Давайте зробимо так, щоби сьогодні була конкуренція і всередині партій. Нехай ті, за кого більше проголосує людей і виборці проставлять це в бюлетені, і буде обраним представником. Не партійні офіси сьогодні мусять визначати, хто стане депутатом, а виборці мають це визначити. Це те, що всі ми обіцяли людям, і це те, що ми сьогодні можемо закріпити тут, проголосувавши зміни до Виборчого кодексу. Безумовно, що цей законопроект також важливий, тому що ми виправляємо багато юридичних неточностей, які є в тексті документа. І ми як фракція "Батьківщина" будемо голосувати за Виборчий кодекс, будемо підтримувати поправки, які виправляють неточності, які дадуть можливість, щоб декларації складали не кандидати, а вже безпосередньо обрані депутати. Давайте не перетворювати виборчий процес у складання декларацій. Нехай людей оберуть, потім обрані депутати подадуть до НАЗК декларації. Ми вважаємо також, що треба прийняти поправку, яка повинна зняти проблему з довідками про судимість. Давайте не завантажувати виборчий процес довідками про судимість, це зможуть зробити відповідні територіальні виборчі комісії, подавши запити. Загалом "Батьківщина" сьогодні буде, безумовно, підтримувати всі розумні поправки, які стосуються того, щоб була партійна дисципліна, і які стосуються того, щоб сьогодні партія могла контролювати виборчий процес по всій країні, і які стосуються того, щоб ми мали відкриті списки, вже починаючи з 10 тисяч. Я вважаю, що, дійсно, мусять бути відкриті списки, і тільки люди мають визначити, хто буде їхнім представником у місцевих органах влади. Голосуємо цей законопроект швидко, проводимо місцеві вибори, даємо людям обрати, і головне, щоб виборчий процес був чесним, демократичним… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. 13:30:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кальченко Сергій Віталійович.
13:30:53 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановні народні депутати, я слідкую за ґенезою виборчого законодавства вже впродовж останніх 20 років, тому мені дуже дивно чути від народних депутатів попередніх скликань, особливо натяки на те, що ця Верховна Рада дуже затягнула зі змінами законодавства виборчого. Я хотів би нагадати, що перед підготовкою місцевих, останніх, чергових виборів 2015 року тодішній Закон про місцеві вибори в тій редакції приймався в середині липня 2015 року. Чи це добре, чи це погано? Ну, це реалії. Звичайно, це не є дуже добре. Так, Закон 3485 – він значною мірою покращує це регулювання підготовки і проведення виборів. Водночас, на мою думку, і я хотів би привернути увагу залу, на деякі моменти слід звернути увагу. Я з великою повагою відношусь до всіх керівників парламентських фракцій і депутатських груп, і щодо тих домовленостей, які були ними досягнуті, але я передав в президію свої пропозиції щодо тих поправок, які я обов'язково буду просити ставити на врахування. Вони стосуються чотирьох основних блоків. І це в інтересах всіх без виключення політичних сил. Перше. Організація роботи виборчих комісій. Ну, треба повернутися до того, як було завжди, і уникати цієї ганебної практики, коли Центральна виборча комісія проводить закриті наради і вирішують питання на закритих нарадах. Те, що завжди критикується місіями спостереження, тепер це хочуть записати в законі. Треба нормально урегулювати порядок подання всіх рішень виборчих комісій, зокрема Центральної виборчої комісії, не тільки постанов, а і протокольних рішень. Другий важливий момент – передача бюлетенів. Традиційно дільничні комісії отримували бюлетені на засіданні комісії вищого рівня, окружних чи територіальних. Тепер пропонується повна децентралізація, щоби роз'їжджали по дільничних комісіях представники комісій вищого рівня і передавали. Тобто контроль обігу бюлетенів пропонується значно зменшити, закладається великий ризик зловживань. Треба повернути ті відомості протоколів, які зараз пропонується безпідставно виключити, в тому числі голосування за межами для голосування або, як ми називаємо, голосування на дому. І останнє. Підстави для відмови в реєстрації. Можливо, депутати попередніх скликань пам'ятають, що в 12-му році була абсолютно неприпустима практика ЦВК, коли відмовляли в реєстрації кандидатів з тих підстав, що в деяких документах не було певних відомостей, а тому ЦВК вважало документа нема. То з цим в 12-му році не вдавалося боротися через суди, тільки в 2014-2015 роках суди ставали на таку позицію. Зараз це хочуть поставити прямо в закон. І я закликаю зал цього уникнути. Ну, і я повністю погоджуюсь, що таке, як довідки про судимість і заяви про відсутність… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:34:01 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Бабенку Миколі Вікторовичу, депутатська група "Довіра". Кулініч Олег Іванович, будь ласка.
13:34:07 КУЛІНІЧ О.І. Олег Кулініч, депутатська група "Довіра". Доброго дня, шановні колеги, шановна президія, шановні виборці! Не буває ідеальних законів. Не буває ідеального виборчого законодавства. І це факт. І якраз законопроект 3485, який сьогодні ми будемо голосувати, який стосується місцевих виборів, також має свої плюси, має свої мінуси. Але потрібно враховувати, що у нас місцеві вибори відбудуться 25 жовтня 2020 року, ми вчора проголосували відповідну постанову, тому суспільство повинно знати, за якими правилами будуть відбуватися виборчі перегони. І нам потрібно обов'язково фіналізувати виборче законодавство і внести відповідні важливі уточнення, що ми повинні зробити сьогодні. Що хотів би відмітити з позитивного, що є у цій редакції Виборчого кодексу. Ми підтримуємо рішення комітету щодо зниження виборчої квоти з 25 до 5 відсотків в редакції другого читання. Зниження виборчої квоти дає можливість орієнтуватися людям на нові обличчя і на нові політичні проекти, але саме на людей, а не на партійні бренди. Тому що, по суті, в редакції першого читання ми робили класичні закриті списки, ми повністю закривали список, а люди повинні знати, хто йде від тієї чи іншої політичної сили. І тому зниження квоти до 5 відсотків – це якраз запит суспільства на нові обличчя, на нові партійні проекти. І це якраз буде спонукати і давати можливість якраз партійній конкуренції внутри списку. Не повинно бути ніякої касти обраних, і це правильно. І тому ми таку редакцію підтримуємо і підтримуємо таке рішення комітету. Ще з позитивного є норма щодо зменшення виборчої застави. Це дасть можливість знову ж таки новим людям, новим політичним проектам потрапити до місцевого самоврядування, а якраз на них є величезний запит у суспільства і люди будуть шукати ці нові обличчя. Тридцять відсотків людей зараз хотіли б бачити в місцевому самоврядуванні нові обличчя і нові політичні проекти. За цим Виборчим кодексом право голосувати отримують внутрішньо переміщені особи, з цим були проблеми. Півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб, плюс понад мільйон виборців без зареєстрованого місця проживання. Близько 3 мільйонів внутрішніх мігрантів отримають можливість голосувати восени 2020 року. Врахована також потреба людей з обмеженими можливостями. Чесно кажучи, ми давно повинні були проголосувати ці зміни і ці зміни до виборчого законодавства, але так сталося, як сталося. Тому депутатська група "Довіра" буде голосувати за цю редакцію Виборчого кодексу і закликаємо колег також підтримати цю редакцію. Люди повинні знати, за якими правилами, за якими критеріями вони будуть обирати своїх депутатів восени. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пузанов Олександр Геннадійович, "Опозиційна платформа - За життя".
13:37:20 ПУЗАНОВ О.Г. Шановний головуючий, шановна президія, шановні колеги народні депутати, перш за все я хочу подякувати голові керівництву і членам Комітету з питань місцевого самоврядування та організації державної влади за ту величезну і кропітку роботу, яку вони провели, готуючи цей законопроект до другого читання. Було розглянуто більше 4 тисяч поправок, в тому числі і поправки від всіх депутатських фракцій і груп. Зокрема, більше 400 правок, які пропонувала "Опозиційна платформа - За життя" були розглянуті. З них 130 були враховані, за що окрема подяка керівництву і членам комітету. В той же час, незважаючи на те, що законопроект дійсно став кращим, він врахував велику кількість пропозицій і зняв ті питання, які були до законопроекту, який подавався в першому читанні, зняв ті проблеми, які були з повноваженнями Центральної виборчої комісії, з формуванням територіальних і дільничних виборчих комісій, з заміною керівництва виборчих комісій. Незважаючи на весь цей позитив, залишилися ті питання, які сьогодні, зокрема, будуть пропонувати депутати для врахування чи підтвердження. Це, безумовно, головні питання, про які казав сьогодні спікер. Питання 5 чи 25 відсотків від виборчої квоти для того, аби кандидати в депутати могли змінити своє місце у виборчому списку. Це, безумовно, форма виборчого бюлетеню. Це питання того, з якої кількості мешканців, з якої кількості виборців буде відповідно змінюватися виборча система з мажоритарної на пропорційну. Щодо цих трьох позицій хочу виказати позицію нашої фракції. Ми, безумовно, будемо голосувати за те, аби була збережена та форма виборчого бюлетеня, яка була запропонована до першого читання. Я хочу нагадати, що та форма, яку підтримав комітет, вона вже пропонувалася Верховній Раді, коли ми з вами розглядали Виборчий кодекс, який був повернутий Президентом Зеленським зі своїми зауваженнями. Ми тоді знайшли порозуміння з усіма депутатськими фракціями і знайшли ту форму виборчого бюлетеню, який відповідно був змінений. Цей виборчий бюлетень залишається незмінним для виборів народних депутатів України, оскільки ті поправки, які проголосовані комітетом, не змінили цю форму. Але щодо місцевих виборів, є спроба змінити і запропонувати таку трафаретну, так звану трафаретну форму, вписування номеру кандидата, якого підтримує відповідний виборець. Це неправильно, шановні колеги, треба мати уніфікований бюлетень, уніфікований і для Верховної Ради, і для місцевих виборів, для місцевих рад. Щодо 5 чи 25 відсотків. Шановні колеги, сьогодні уже звучало, це можливість політичної корупції. Для міста Києва – це 300 голосів. Я кажу про 5 відсотків. Якщо ми проголосуємо за 5 відсотків, доля депутатського крісла буде визначатися 300 голосами. Це буде гречка, це буде сітка, це буде підкуп виборців. Шановні колеги, ми будемо підтримувати цей кодекс, і дякую вам за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. 13:40:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. Молоток Ігор Федорович. Батенко Тарас Іванович.
13:40:45 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, депутатська група "Партія "За майбутнє" насамперед приєднується до тих вітань, які сьогодні лунають з трибуни з нагоди 30 річниці проголошення Декларації про державний суверенітет. Ви знаєте, пригадуючи (хто пригадує, хто не пригадує, очевидно, ми всі були в різному молодому ще віці і в юному віці) ці роки, починаючи з 90-го року, ми будуємо модель відповідальної держави. Але модель відповідальної держави, очевидно, ґрунтується, як у світі цивілізованому? на партійній відповідальності. І весь цей час ми не можемо вижити з себе партійну відповідальність, постійно шарахаючись від однієї виборчої системи до іншої. Стосовно цього Виборчого кодексу. Ми близько 2 років змінюємо Виборчий кодекс і, очевидно довівши до останнього дня, до останніх годин цього пленарного засідання концептуальні, достатньо концептуальні зміни стосовно цього Виборчого кодексу. Я хочу сказати, що наша депутатська група "Партія "За майбутнє" однозначно буде підтримувати його, але буде підтримувати його в частині відкритих списків. Тому що ми розуміємо, що ті "підводні камені" стосовно процентів, стосовно тисяч голосів, стосовно форми бюлетеня, про які ми зараз говоримо з трибуни, вони мають приховану, закриту модель формування виборчих списків, за якими деякі партії вигідно хочуть іти до виборця. Тому ми насамперед виступаємо за те, щоби була модель партійної відповідальності, і це ховалося якраз у відкритих списках, які б могли би побачити виборці, 5 відсотків – виборчі квоти, а не 25 чи ще більше. Це внутрішньопартійна конкуренція, яка вже була в 2015 році, яку ми тільки поглиблюємо і розширюємо. Друзі, в мене прохання до всіх депутатських фракцій і груп, підтримайте 5 відсотків і відкрийте, не ховайтеся за партійними списками, а відкрийте ці списки для своїх кандидатів і для всіх виборців. Форма бюлетеня. Форма бюлетеня має бути доступною для виборця, а не такою яка ускладнить йому вибір. Тому наша депутатська група буде підтримувати ту модель, яку запропонував комітет на своєму останньому засіданні, трафаретний принцип формування бюлетеня, де люди, не розгубившись, могли би, проголосувавши за партію, обрати кандидата, якого вони підтримують від цієї політичної партії. А не так, щоби закінчилося тим, як в Польщі, коли по формі бюлетеня тільки 15 відсотків людей голосують за певного кандидата, і фактично ця модель провалюється. Ми за відповідальність перед громадою, але не перед місцевими князьками. І наша партія відповідальна має бути перед виборцями, а не перед партійними олігархами. Ми голосуємо за відкритий Виборчий кодекс. І прохання до всіх його підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили? Всі. Зараз переходимо до фракцій. Олександр Сергійович Корнієнко, список, будь ласка, хто від фракції виступає? Фракції, правки. Дайте мені, будь ласка. Павлюк Максим Васильович. Немає. Є.
13:44:41 ПАВЛЮК М.В. Дмитро Олександрович, можна дати мені 3 хвилини, у мене 2 правки? ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, 3 хвилини – 2 правки, так точно ніхто не дає. 13:45:02 ПАВЛЮК М.В. У мене всього двадцять правок, але прошу поставити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давайте 2 хвилини, бо ще колеги повинні виступити. 2 хвилини – 2 правки. ПАВЛЮК М.В. Дякую. Відповідно до запропонованого проекту пункт 2 частини другої статті 203, частини першої статті 204 Виборчого кодексу України правом подання кандидатур до складу виборчої комісії наділяється місцева організація політичної партії, яка уклала угоду про політичну співпрацю на відповідних місцевих виборах депутатської групи, про утворення якої оголошено на сесії Верховної Ради, не пізніше 1 січня року, в якому відбуваються вибори. Аналогічні приписи містяться в новій редакції статті 204. Моя правка номер 1739 та 1826. Прошу її поставити на врахування. Наділенням права подання кандидатур до складу виборчих комісій місцевих організацій, партій, що уклали угоду про політичну співпрацю на відповідних місцевих виборах з депутатською групою, не узгоджується з правовою природою депутатських груп, оскільки вони є внутрішньопарламентськими утвореннями і створюються виключно для надання депутатам, що входять до їх складу, рівних прав з депутатами, обраними до складу парламенту за пропорційною системою. Вони мають нестабільний склад і позапартійний характер, а, отже, наділення їх певними правами поза парламентом, а тим більше у виборчому процесі є неприйнятним з урахуванням того, що порушується 36 стаття Конституції України, крім того, 81 стаття Конституції України. Тому запропонований проектом механізм створення на місцевих виборах такого квазісуб'єкта, як місцеву організацію партії, що уклала угоду про політичну співпрацю на відповідних місцевих виборах з депутатською групою, не узгоджується ні з Конституцією, ні з логікою проекту. Прошу поставити на врахування мої правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правок, ще раз? ПАВЛЮК М.В. 1739 та 1826. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1739, 1826. Вони не враховані комітетом. Ставлю на голосування правку 1739, вона не врахована комітетом. Прошу визначатися та голосувати. 13:47:20 За-125 Рішення не прийнято. 1826, не врахована комітетом. Прошу визначатися та голосувати. 13:47:43 За-126 Рішення не прийнято. Кальченко Сергій Віталійович. Сергій Віталійович, у вас декілька виступів по блоках, да? 2 хвилини. Включіть мікрофон Кальченка.
13:47:59 КАЛЬЧЕНКО С.В. 2 хвилин на все чи 2 хвилини по кожному? ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте 4 на все, якщо ви не заперечуєте. КАЛЬЧЕНКО С.В. Хорошо, Дмитро Олександрович, добре. Я навіть буду швидше. Перший блок з кількох, з семи пропозицій – організація роботи комісій. Знову ж таки, тепер пропонується, що однією із форм роботи комісій будуть закриті наради, де не будуть присутні ні кандидати, ні представники кандидатів в Центральній виборчій комісії, ні уповноважені представники, ні довірені особи. Тобто це те, що критикується постійно місіями спостереження за виборами загальнодержавними. Така практика. Тепер це хочуть включити в закон. Я думаю, що цю ганебну практику не можна включати в закон, цього треба уникати. Далі, треба передбачити, що всі рішення виборчої комісії, зокрема Центральної виборчої комісії не тільки постанови, а й протокольні рішення обов'язково мають розміщуватися якомога раніше, бути доступним у доступі, тому що це дасть можливість у разі незгоди певної їх оскаржувати. Наступне. Що це за новела з'являється, що виборча комісія сама може визначити, коли набере чинності її рішення? В жодному виборчому законі дотепер цього немає. І пропонується, що сама виборча комісія буде визначати, коли її рішення набере чинність. Цього треба теж уникати. Треба уникати ситуацій, що виборчі комісії можуть скасовувати свої рішення. Чим це є ризиковано, особливо на місцевих виборах? На місцевих виборах кожна територіальна комісія – це є міні-ЦВК, вона приймає рішення про реєстрацію кандидатів. Ризик є в тому, що в останні дні перед виборами виборчі комісії будуть з надуманих підстав приймати рішення і не скасовувати реєстрацію, а скасовувати свої попередні рішення про реєстрацію кандидатів, коли вже не буде... або будуть рішення скасовувати про утворення комісій, чи вносити зміни. Тобто це створює величезні загрози і для кандидатів, і для місцевих організацій політичних партій. Це абсолютно неполітичні мої пропозиції, я вважаю, що вони в інтересах всіх без виключення політичних сил. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І, шановні колеги... Почекайте, є в мене номери поправок. Ми домовлялися, що Кальченка проголосуємо правки. Я просто буду називати і голосуємо. Да? 146 правка. Прошу голосувати. 13:50:51 За-337 Правка врахована. 537 правка. Прошу голосувати. 13:51:10 За-340 Правка врахована. 538 правка. Прошу голосувати. 13:51:28 За-347 Правка врахована. 540 правка. Прошу голосувати. 13:51:44 За-348 Правка врахована. Сергій Віталійович, ваші правки були всі не враховані, да? 541-а не… Включіть мікрофон Кальченка.
13:51:56 КАЛЬЧЕНКО С.В. Там ще 541-а, 622-а і 624-а до цього, до організації роботи. ГОЛОВУЮЧИЙ. А всі інші правки – вони всі були не враховані? КАЛЬЧЕНКО С.В. Так, всі не враховані. ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо по ним також пройтись тоді? КАЛЬЧЕНКО С.В. Треба пройтись. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 541 правка. Прошу голосувати. 13:52:27 За-350 Правка врахована. 622 правка. Прошу голосувати. 13:52:45 За-353 Правка врахована. 624 правка. Прошу голосувати. 13:53:02 За-354 Правка врахована. 937 правка. Почекайте. Одну хвилину – Кальченко.
13:53:11 КАЛЬЧЕНКО С.В. Та дуже швидко, навіть 30 секунд. Це стосується того, що тепер буде… децентралізовано пропонується передача бюлетенів, що представники територіальних або окружних будуть роз'їжджати по дільничних комісіях, передавати бюлетені. Цього ніколи не було, завжди бюлетені передавались або в територіальних, або в окружних виборчих комісіях. І так можна контролювати їх обіг. А те, що пропонується зараз, це закладаються величезні ризики того, що невідомо, що з тими бюлетенями буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
13:53:46 ЗАГОРУЙКО А.Л. Шановні колеги, ну, Сергій Віталійович має великий досвід, і десь є доля правди в його словах. Але насправді те, що ми пропонуємо, воно не виключає звичайного порядку. Просто ми паралельно, пропонуємо альтернативний варіант передачі бюлетенів. Тому що у нас змінюється логістика, в нас будуть укрупнені райони, в районах стане набагато більше дільничних виборчих комісій, і як ці бюлетені довезти, буде проблема. Тому комісія у разі прийняття відповідного рішення може уповноважити окремого представника для передачі цих бюлетенів. Тобто одна пропозиція не виключає іншого. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аліна Леонідівна. Переходимо до голосування. 937 правка. Прошу голосувати. 13:54:44 За-341 Рішення прийнято. Правка врахована. 1233. Прошу голосувати. 13:55:01 За-337 Правка врахована. 1375. Прошу голосувати. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Це все до цього. Зупиніть голосування. Зупиніть голосування, будь ласка. Ще раз. 3175. 3175 – ваша правка? Вибачте. 3175. Правка Кальченка, 3175. Прошу голосувати. 13:55:45 За-341 Рішення прийнято. 3229. Прошу голосувати. 13:56:05 За-347 3233. Прошу голосувати. 13:56:24 За-342 Правка врахована. Наступний блок… Хвилину – Кальченко.
13:56:32 КАЛЬЧЕНКО С.В. Да однієї хвилини достатньо. Це все стосується того, що треба повернути до протоколів і дільничних комісій територіальних округів всі відомості, які там були. Передусім це скільки виборців включені для витягу для голосування за межами приміщення для голосування, тобто на дому, скільки виборців проголосували реально. Чомусь цей проект закону пропонує це вилучити. Ми знаємо, що традиційне голосування на дому це несе в собі ризики зловживань, фальсифікацій. Тому тут пропозицій багато, аж 16, вони стосуються одного і того ж – повернення відомостей у протоколах дільничних територіальних комісій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 337... Позиція комітету обов'язкова? Ну, давайте спробуємо.
13:57:17 ЗАГОРУЙКО А.Л. Просто, щоб розуміли логіку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да, я розумію. ЗАГОРУЙКО А.Л. Колеги, просто, щоб ви розуміли пропоновану логіку. Наш протокол і так складний у зв'язку з тим, що ми змінюємо виборчу систему. Відповідні відомості ми пропонували виключити тільки через те, що вони видаються зайвими, вони не впливають на встановлення результатів. І ці строчки, які ми, в принципі, видаляли, вони не б'ються по жодній із контрольних формул. Тому пропозиція була така полегшити роботу людям в комісіях і спростити протокол. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аліна Леонідівна. Переходимо до голосування за правки Кальченка. 3377. Прошу голосувати. 13:58:12 За-292 Правка врахована. 3378. Прошу голосувати. 13:58:30 За-317 Рішення прийнято. Правка врахована. 3379. Прошу голосувати. 13:58:48 За-325 Правка врахована. 3381. Прошу голосувати. 13:59:08 За-327 Правка врахована. 3382. Прошу голосувати. 13:59:24 За-319 Правка врахована. 3383. Прошу голосувати. 13:59:41 За-319 Правка врахована. 3387. Прошу голосувати. 13:59:59 За-316 Правка врахована. 3388. Прошу голосувати. 14:00:16 За-319 Правка врахована. 3389. Прошу голосувати. 14:00:33 За-320 Правка врахована. 3391. Прошу голосувати. 14:00:49 За-319 Правка врахована. 3392. Прошу голосувати. 14:01:06 За-322 Правка врахована. 3393. Прошу голосувати. 14:01:23 За-320 Правка врахована. 3474. Прошу голосувати. 14:01:40 За-316 Правка врахована. 3475. Прошу голосувати. 14:01:57 За-320 3475 правка врахована. 320 – правка врахована. 3476. Прошу голосувати. 3476. 14:02:24 За-324 Правка врахована. 3477. Прошу голосувати. 14:02:43 За-315 Правка врахована. Сергію Віталійовичу, хвилину знову? Остання.
14:02:49 КАЛЬЧЕНКО С.В. Остання. Одна хвилина – достатньо. Ці пропозиції, вони стосуються реалізації активного і пасивного виборчого права, зокрема підстави для відмови в реєстрації. Знову ж таки тепер пропонується в законі передбачити, що в тому разі, якщо виборча комісія вважає, що в поданих документах відсутні якісь відомості, то весь цей документ є неподаним. Я нагадую депутатам, які балотувалися в 12-му році, яка була практика Центральної виборчої комісії і з нею тоді не могли боротися через суди, суди займали таку позицію. В 14-му році і в 15-му році і позиція судів змінилася. Але тепер це хочуть передбачити прямо в законі. Тобто не буде в автобіографії, на думку комісії, якихось відомостей. Комісія буде вважати, що автобіографія не подана і абсолютно законно можна відмовити в реєстрації. І теж стосується абсолютно неконституційних вимог щодо того, що треба подавати довідку про відсутність судимості і заяви про відсутність елементів. Тому я знову ж таки дякую залу за підтримку і прошу підтримати і ці пропозиції. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
14:04:01 ЗАГОРУЙКО А.Л. Шановні колеги, що стосується другої частини виступу Сергія Віталійовича по довідках. Комітет абсолютно може піти назустріч, якщо буде згода залу, в тому питанні, щоб не подавалися довідки ні про аліменти, ні про судимість, вам вирішувати. Що стосується питання автобіографій і відомостей, в них зазначених. А ви задавали собі питання, а якщо кандидат не вказав відомості, наприклад, про свою партійність, що друкувати в бюлетені? Це основна вимога до бюлетеня. Немає. Тим паче, що ця проблема вирішується моєю правкою, яку ми врахували, це ж не категорична підстава. Ми пропонуємо: ЦВК обов'язково повідомляє кандидата, що відомості неповні, кандидат їх доповнює, і тільки у разі, коли він цього не зробив, тоді відмова. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 485 правку, не враховану комітетом, правка Кальченка. Прошу голосувати. 459-а. 14:05:15 За-279 Правка врахована. 462-а. Прошу голосувати. 14:05:31 За-298 Правка врахована. 484-а. Прошу голосувати. 14:05:48 За-305 Правка врахована. 897-а. Прошу голосувати. 14:06:07 За-304 Правка врахована. 903-я правка. Прошу голосувати. 14:06:25 За-301 Правка врахована. 1167. Прошу голосувати. 14:06:42 За-296 Правка врахована. 1180. Прошу голосувати. 14:07:01 За-294 Правка врахована. 1182. Прошу голосувати. 14:07:19 За-295 Правка врахована. 2323. прошу голосувати. 14:07:39 За-297 Правка врахована. 2325. Прошу голосувати. 14:07:58 За-296 Правка врахована. 2387. Прошу голосувати. 14:08:22 За-289 Правка врахована. 2387 тільки що була? 2390. Прошу голосувати. 14:08:44 За-301 Правка врахована. 2767. Прошу голосувати. 14:09:02 За-298 Правка врахована. І остання, на прохання Аліни Леонідівни, 2774. Прошу голосувати. 14:09:27 За-302 Правка врахована. Дякую. Закінчилися правки Сергія Віталійовича. Шановні колеги, може, фракція "Слуга народу" більше не буде наполягати, далі підемо? Просто в нас ще багато часу. Не будуть заперечувати? Можемо йти далі. ОПЗЖ, скільки правок? 5. Давайте 5. Ну, при всій повазі, Олександр Геннадійович, 5 давайте. Давайте 3 хвилини і 10 голосувань – домовились? 2 хвилини? Пузанов, включіть. 3 хвилини включіть, будь ласка.
14:10:06 ПУЗАНОВ О.Г. Дякую. Шановні колеги, у мене 3 правки, у моїх колег по фракції буде ще 7. Мої правки 1309 і 3672 і 660. 1309 і 3672 стосуються закріплення першого номеру у регіональному виборчому списку для парламентських виборів і першого номеру у територіальному виборчому списку. Для зміни черговості також передбачається 50-відсоткова квота. Прошу підтримати та проголосувати. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:10:48 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.
14:10:51 ЗАГОРУЙКО А.Л. Колеги, на думку комітету, редакція комітетська виписана набагато краще. Тому для того, щоб не розбалансовувати законопроект, пропозиція правку відхилити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви почули позицію колег, позицію комітету. Ставиться на… Позиція комітету – відхилити. Ставиться на голосування правка 1309 народного депутата Пузанова. Прошу… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:11:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. 1309. Прошу голосувати. 14:11:39 За-87 Правка не врахована. Наступна правка 3652. 3672. Прошу визначатися та голосувати. 14:12:07 За-59 Рішення не прийнято. Пузанов.
14:12:10 ПУЗАНОВ О.Г. 660 правка, вона стосується того, що я пропоную виключити можливість кандидатів на виборах посадових осіб місцевого самоврядування агітувати за себе в робочій час. Прошу підтримати. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:12:35 ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, 660-а.
14:12:28 ЗАГОРУЙКО А.Л. Комітетом відхилена дана правка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування. Прошу голосувати, правка 660. 14:12:49 За-146 Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:12:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. Олександр Геннадійович, все? Наталія Ігорівна Приходько? Хвилина, да, одна. Дякую.
14:13:05 ПРИХОДЬКО Н.І. Шановні колеги, я б хотіла на підтвердження поставити правки 4059 і 4060, дані пропозиції направлені на порушення принципу рівного виборчого права, що гарантується Конституцією України. І ці принципи повинні бути базовими, але подібні дії, вони тільки унеможливлюють наші права територіальної нашої громади, і це тільки буде продовжувати негативний вплив по функціонуванню органів місцевого самоврядування. Громади вимагають сьогодні рівномірного представництва у владі, а не шахову дошку для розкладки фігур під якісь конкретні партії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви зараз ставите їх на підтвердження? Шановні колеги, давайте тоді зазначати: підтвердження або врахування. На підтвердження, да? (Шум у залі) 4059-а, 4060-а. Колеги, готові голосувати? (Шум у залі) Вони враховані комітетом. Вони враховані комітетом, ще раз повторюю. Готові голосувати? Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові? Ставлю на голосування правку 4059 на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 14:14:42 За-269 Рішення прийнято. Правка підтверджена. 4060. Ставлю на голосування теж на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 14:15:07 За-273 Рішення прийнято. Правка підтверджена. Наталія Юріївна, хвилина, да? Хвилина.
14:15:19 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, я прошу надати мені дві хвилини, і прошу потім на врахування поставити дві правки – це 4047 та 4051. Шановні колеги, я ще раз хочу звернутися до всього залу. Сьогодні в нас на Луганщині та Донеччині проживає порядка двох з половиною мільйонів виборців – людей, які голосували за вас, голосували за цей український парламент, людей, які голосували на президентських виборах та обирали Президента України. І в своїй значній більшості вони саме підтримали в другому турі Володимира Зеленського. І сьогодні ці люди також хочуть мати можливість голосувати за свою обласну раду, щоб вони могли обрати керівників областей, обрати депутатський корпус та вирішувати свої життєві питання так само, як і всі інші громадяни нашої країни. Ну ось, наприклад, від Донеччини. Там сьогодні буде обиратися порядка півтори тисячі депутатів місцевих рад. Там будуть обиратися і проходити вибори в 46 об'єднаних територіальних громадах. Там, згідно нової пропозиції розподілу районів, будуть обиратися депутати та глави районів в п'яти районах на контрольованій території. Але ж при цьому ви забороняєте своїм рішення там обирати обласну раду, тим самим руйнуючи сьогодні повністю систему місцевого самоврядування. І як люди на все це дивляться? Тобто там, де гроші в обласному совете, там ви сьогодні збираєтесь самостійно керувати цими грошима, не обираючи туди представників від громад. Тобто як це взагалі порушує Конституцію, закони України, права людей? І тому ми вважаємо, сьогодні вкрай необхідно призначити в першому етапі вибори на контрольованих територіях Донецької та Луганської областей в обласні ради. А також ми вимагаємо від цього парламенту все ж таки почати реалізовувати Мінські домовленості та зробити все, щоб сьогодні Донбас повернути в Україну, а Україну повернути в Донбас. І проведення сьогодні виборів в обласні ради Донецької та Луганської областей, там, де сьогодні повністю наша Україна панує та виконуються українські закони, це перший крок до миру в нашій країні. Прошу поставити на врахування ці дві поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номери правок? 14:18:05 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. 4047 та 4051. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це врахування? 4047… КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Врахування. ГОЛОВУЮЧИЙ. 4047 і 4051? КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це врахування? Врахування. Ставлю на врахування правку 4047. Прошу визначатись та голосувати. 14:18:39 За-59 Рішення не прийнято. 4051. Прошу визначатись та голосувати. 14:18:56 За-60 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Все? Тетяна Михайлівна, я вас... Остання, да? Ні, почекайте, скільки правок? Бурміч? Скільки правок? Хвилина? Хвилина. Хвилина – і 3 правки. Давайте. Включіть мікрофон Бурмічу.
14:19:28 БУРМІЧ А.П. Я просив 2 хвилини, Дмитре Олександровичу. Шановний Дмитре Олександровичу, 2 хвилини, будь ласка. СТЕФАНЧУК Р.О. Додайте, будь ласка, час. БУРМІЧ А.П. Шановні колеги, я і наша фракція "Опозиційна платформа - За життя" завжди послідовно виступали і виступаємо, і будемо виступати за суверенітет, незалежність України перш за все, тому що джерелом влади в Україні є саме український народ. Ми завжди виступали і виступаємо проти зовнішнього, будь-якого зовнішнього управління, особливо управління і впливу на владу. Мої правки три, вони між собою поєднані. Це правка номер 211, номер 317 і 345. Ці три правки, вони об'єднані, фактично стосуються одного і того ж. Вони... Законопроектом пропонується дозволити залучати до виборів, до фінансування Центральної виборчої комісії, самого процесу, секретаріату патронатної служби іноземні кошти іноземних держав, фондів, різних організацій комерційних, іноземних з невідомим походженням капіталу. Ми категорично виступали і виступаємо проти цього, тому що це є вплив іноземний на вибори, а також корупційні схеми. Ті, хто фінансує, ви знаєте, хто платить, той і замовляє музику. Цього не можна допускати. Вибори в Україні – свята святих українського народу. Голосуємо за підтримку моїх правок – 211, 317 і 345. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 211-у, да? Вони не враховані? 211-а, 317-а і 345-а. 317-а. 211-а спочатку. Ставлю на голосування на врахування правку 211. Вона комітетом відхилена. Прошу визначатись. 14:22:21 За-63 Рішення не прийнято. 317-а на врахування теж? Ставлю на голосування правку номер 317. Прошу визначатись та голосувати. 14:22:44 За-51 Рішення не прийнято. 345 правка. Прошу визначатись та голосувати. 14:23:01 За-47 …15 правок ваших. 14? Ви добре рахуєте. За – 47, правка не врахована. Тетяна Михайлівна Плачкова.
14:23:20 ПЛАЧКОВА Т.М. Дякую, колеги. Я хочу поставити на підтвердження ті поправки, які вже були прийняті комітетом, а саме поправку 1684 народного депутата Гуріна стосовно можливості відступу від загальних правил формування округів міста Києва. Я вважаю, що правила мають бути однакові. І другу поправку хочу поставити на підтвердження 3881. Вона стосується того, що вибори в два тури в містах більше 75 виборців, містять більше 75 виборців. А ми вважаємо, що правила також мають бути однакові, 90 тисяч має бути. Тому дві правки на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас же одна правка повинна залишитися, а не дві. Ні, або – або. 1681 ставлю на голосування. (Шум у залі) Де вона вас образила? Ні, вона не ображала. (Шум у залі) Чим вас образили? Колеги, давайте без цирку. 1681. 1684 ставлю на голосування. Вона не врахована комітетом. (Шум у залі) Врахована частково. Залишаємо редакцію "врахована частково"? Позиція комітету.
14:25:10 ЗАГОРУЙКО А.Л. Комітет її врахував частково. Але у нас навіть на комітеті щодо цієї правки були дуже такі баталії, тому що тут дійсно міста з кількістю виборців понад 2 мільйони. Ми розуміємо реально, що це тільки Київ, встановлюють свої правила. Тому нехай зал визначається. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована частково. Не можна. Так що кожен буде відповідати на свою правку, шановні колеги? Ставлю на голосування правку, врахована частково. Ставлю на голосування ту редакцію, яка врахована в таблиці комітетом. Прошу підтримати та проголосувати. Врахована частково. 14:26:04 За-213 Правка відхилена. Ні, 15 правок. Ні, 15 правок. Білозір. Скільки у вас правок?
14:26:23 БІЛОЗІР Л.М. Їх 417, але вони однакові. Це частина восьма розділ I, там 15 тисяч на 35 тисяч планка мажоритарки, якою понижується, коли переходять до пропорційної системи партійної. Там вона починається з 417 до 2875. Давайте просто один раз поставимо її на голосування. Це про планку мажоритарки, наш комітет врахував саме 10 тисяч партизація… ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, Лариса Миколаївна. От я звертався на початку, щоб ви всі послухали, кожен народний депутат займався чим завгодно, але не тим, про що домовлялися. Партійність ми ставимо в кінці. Ні, в кінці ми їх ставимо, правки ставимо в кінці. Ми ж домовлялися. Ви зараз зробите так, що потім не будемо мати кодексу. Вельможний.
14:27:36 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. В мене дві правки. Перша – 342-а. Ця правка стосується фінансування Центральної виборчої комісії. Комісія – це колегіальний державний орган, який фінансується з Державного бюджету України. Ми не можемо допустити, щоб державний орган додатково отримував фінансування за рахунок програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Ще раз наголошую, це державний орган, а не громадська організація. Прошу підтримати правку 342. Сергій Вельможний, Луганщина, група "Довіра". Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
14:28:16 ЗАГОРУЙКО А.Л. Колеги, комітетом дана правка відхилена. І я наголошую вашу увагу, що наше законодавство, яке ми сьогодні приймаємо, повинно відповідати сьогоденню. Ця практика давно існує, за технічну допомогу західних партнерів може закуповуватися техніка, яка дуже необхідна для функціонування, наприклад, реєстрів. Тому прохання відхилити. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. 342 правка. Не врахована вона? ЗАГОРУЙКО А.Л. Відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилена, комітет її не підтримує. Прошу визначатися та голосувати. 14:29:17 За-71 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Вельможний.
14:29:24 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. 561 правка дуже важлива. Вона не допускає утворення або зміну меж територіального округу, який використовується для підготовки, організації і проведення загальнодержавних виборів під час виборчого процесу цих виборів. Колеги, давайте дивитися реально на речі, які можна змінювати межі округу під час виборчої кампанії. Прошу підтримати поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер ще раз скажіть, будь ласка? ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. 561-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 561 правка. Вона відхилена комітетом? На врахування, ставлю її на врахування. Прошу визначатися та голосувати. 14:30:11 За-86 Рішення не прийнято. Все, можемо далі йти? Поляков. Ще Шахов?
14:30:29 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Кому смішно, будь ласка, запрошую на Луганщину, подивитеся. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правку назвіть, будь ласка. 14:30:54 ШАХОВ С.В. Правки 106, 264-а 278-а 382-а і 443-я. Прошу поставити 106-у на підтвердження, по іншим дайте мені 2 хвилини часу. ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 хвилини дайте, будь ласка. ШАХОВ С.В. 106 правка. Це про відкликання депутатів місцевих рад. Ми відкликали найближчим часом 25 депутатів міста Сєвєродонецька, перезавантажили їх, але досі не має зібратися рада. Чотири роки ми мучилися про це! Тому правку 106 я прошу поставити, Аліна Леонідівна, поставити на підтвердження, щоб ніхто більше не мучився, і знали, що таке парламентаризм, депутати місцевих рад. По-друге, правильно сказала Наталія Королевська про те, що сьогодні Луганська і Донецька області знаходяться в занепаді і у війні. Немає обласних рад, в Луганській області помінялося дев'ять губернаторів або голів ВЦА. Де поділися мільярди? Хто буде контролювати бюджет, хто відповів за те, що сьогодні розграбовуються державні кошти? Немає державних коштів, як сказала Маргарет Тетчер, є кошти платників податків. Тому ми повинні повністю підтримати Донецьку та Луганську області в цих питаннях і провести вибори в обласні ради. Якщо цього не зробити, яким чином ви будете дивитися людям в очі, яких сьогодні мільйон 700 тисяч переселенців отримують копійки: 400 гривень – та людина, яка працює, 800 гривень – яка не працює. Чи може з вас хто-небудь в цій залі прожити за ці кошти? Як люди бідкаються по узбіччям, не знають, як зняти їм квартиру. Немає робочих місць, немає сьогодні… сьогодні всі переселенці другорядні, як я, як Вельможний, як Сухов. Сьогодні сидимо в цьому залі, а ми другорядні. То не могли голосувати, дякую, що хоч голосувати начали, а тепер сьогодні не можемо поставити на голосування депутатів обласних рад. Хто сьогодні відповідає? Уявіть собі, міська рада може виявити недовіру місцевому поліцейському, який грабує, а не має тому, хто сьогодні, може, губернатору або обласному прокурору, а обласному міліціонеру теж не можемо висловити недовіру. Тому схаменіться і, будь ласка, зробіть те, про що я говорю: обласні ради Луганської і Донецької областей. І хвилину, Дмитро… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, шановні, ну, ми ж домовилися. 106-а, 443-я. Далі дві ще які? Включіть. 14:33:12 ШАХОВ С.В. 106-у – на підтримання. Інші не потрібні. Але я просто поставлю… ГОЛОВУЮЧИЙ. 106-у ставлю. ШАХОВ С.В. Так. І дайте мені… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми зараз не проголосуємо, і підете вибори проводити по минулому законодавству. Ставлю на голосування 106 правку. Вона відхилена комітетом. Правильно? Прошу визначатися та голосувати. 14:33:51 За-77 Рішення не прийнято. Від "За майбутнє" Поляков? Поляков.
14:33:58 ПОЛЯКОВ А.Е. Дмитро Олександрович, можна 2 правки – 2 хвилини, будь ласка? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте. Дайте 2 хвилини, будь ласка. Номери правок кажіть, будь ласка, спочатку. 14:34:05 ПОЛЯКОВ А.Е. 852-а та 853-я. Шановні колеги, я прошу вашої уваги, це дві пов'язані між собою правки. Я прошу, щоб кожен з вас спам'ятав, як майже рік тому ви потрапили сюди. Ви не тільки пройшли вибори і важлива не тільки ваша перемога, а важливо було, як вашу перемогу рахували, і хто її рахував. Хтось пройшов у Раду тільки через тривалі судові тяжби, хтось пройшов одразу. Але дуже важливо, що всі голоси, віддані за вас, дуже важко цілодобово рахували члени дільничних виборчих комісій та окружних виборчих комісій за копійки. Вони цілодобово стояли з коробками, з бюлетенями, з протоколами, чекали в черги на ОВК по дві, по три доби, щоб захистити ваші результати, і отримали від держави за це копійки. Цими правками я пропоную підняти їм оплату труда, якщо простими словами, не в 10, не в 20 разів, а всього лише у 2 рази. Я розумію, що це неспіврозмірно з їхньою реальною роботою, але це допоможе уникнути політичної корупції, коли деякі члени ДВК вимушені брати "чорні" кошти для того, щоб впливати на вибори. Це дуже важливо. Ви знаєте, що на виборах працюють 70 відсотків постійно людей від виборів до виборів у кожному селі, місті, селищі, вони будуть дуже вам вдячні за те, що ви оціните їх роботу. Дуже дякую. Підтримайте, будь ласка, мої правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 852 правку. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати. 14:36:14 За-115 Рішення не прийнято. 853 правка, також відхилена комітетом. Прошу визначатись та голосувати. 14:36:34 За-110 Рішення не прийнято. "Батьківщина", Крулько? Іван Іванович, скільки у вас правок? Включіть, будь ласка, мікрофон Крулько.
14:36:45 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". У мене не багато правок, у мене дві правки, кожну окремо ми проголосуємо, вони різних стосуються питань. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номери правок? 14:36:54 КРУЛЬКО І.І. Послухайте уважно. Поправка номер 1158. Ця поправка передбачає встановлення максимальної кількості кандидатів у народні депутати в регіональних списках залежно від виборчого регіону, оскільки не може бути однакова кількість кандидатів в різних за кількістю виборців областях, наприклад, у Чернігівській, Чернівецькій або Дніпропетровській. Це різні області, не може бути однакова кількість відповідно кандидатів. Тому я прошу поправку 1158, а так само це поправка 1149, підтримати. Будь ласка, зал, сконцентруйтесь і підтримаємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1158. Комітетом відхилена вона? Відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 14:37:54 За-112 Рішення не прийнято. Правка Крулько.
14:38:01 КРУЛЬКО І.І. Ще одна наша поправка, яка стосується питання подання довідки про відсутність судимості. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер скажіть, будь ласка. КРУЛЬКО І.І. Це поправка номер 888. Якщо ця поправка вже проголосована в редакції Сергія Кальченка, тоді я знімаю цю поправку, і дякую за підтримку її. ГОЛОВУЮЧИЙ. 888? КРУЛЬКО І.І. Так. Але якщо Кальченка проголосована, тоді не треба. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба, добре. Можемо далі йти, Іван Іванович? Дякую вам. "Голос". Лозинський, скільки правок? Шановні колеги, ми просто не проголосуємо!
14:38:35 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Дмитро Олександрович, фракція "Голос" подала 312 правок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Вибачте, одну секунду. Може, виступ декілька хвилин, а потім голосування 15 правок? ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Декілька правок було вже враховано. Я озвучу їх, не буду ставити на голосування. Інші правки – будь ласка. 498-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 498-а? ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Так. Шановні колеги, у нас є бажання завжди контролювати проведення виборів, в тому числі контролювати через Центральну виборчу комісію і використовувати її як, по суті, адмінресурс. Це стосується ЦВК, ця правка стосується інформатизації і ІТ. Це звучить гарно, але не можна давати можливість без спеціального законодавства, яке буде регламентувати, які мають бути технічні засоби, які мають бути стандарти безпеки даних, які мають бути стандарти всіх електронних систем, зараз давати можливість ЦВК на тих чи інших… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 498-у. Комітетом відхилена вона? ЗАГОРУЙКО А.Л. Відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатись та голосувати. 14:40:08 За-43 Рішення не прийнято. Наступна правка.
14:40:12 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Наступна моя правка теж стосується… Це 605 правка. 605 правка. Вона теж стосується ЦВК, а саме територіальних представництв. Тут є великий ризик, тому що загрозливо великі повноваження ЦВК закладаються, коли територіальні представництва Центральної виборчої комісії будуть виконувати роль секретаріатів виборчої комісії. Нам подають це як оптимізація. Нам подають це як нібито якесь покращення і позитивна зміна. Але як тільки ЦВК і їхні територіальні представництва отримають додаткові повноваження, вони одразу почнуть ними зловживати. Ми пам'ятаємо про фактор Януковича. Ми пам'ятаємо, що не можна закладати норми, якщо добрі члені ЦВК, ми їм довіряємо, то давайте проголосуємо. Тому що завтра членами ЦВК і головою ЦВК може бути будь-хто, і їхні повноваження можуть використовувати як адміністративний ресурс. Тому ми з фракцією "Голос" виступаємо проти надмірних повноважень ЦВК для того, аби люди вирішували, а не адміністративний ресурс. Прошу проголосувати "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. 605 правка. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:41:32 За-48 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка.
14:41:35 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Дмитро Олександрович, я звертаюсь зараз до вас, тому що по процедурі ви говорили, що в кінці ми будемо розглядати 90 тисяч, 10 тисяч, яке буде самовисування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми говорили 10, 25 і 35. ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Моя поправка 1329, 1351. Це поправка, які говорять про 90 тисяч. Залишити межу самовисування, так, як це було, 101 день до виборів, ми хочемо змінювати виборчу систему. Цієї правки не було… Дмитро Олександрович, цієї поправки не було враховано, як 90 тисяч опція на голосування наприкінці. Тому я прошу поставити на врахування. У нас є звернення сільських, селищних, міських голів, асоціації міст, асоціації сільських рад, місцеве самоврядування… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам доповідаю. Ми домовлялися з вашим керівництвом фракції так само. 14:42:43 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. 90 тисяч немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, про 90 мова не йшла. Мова йшла про цифри: 10, 25, 30 тисяч. ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Але є поправка про 90 тисяч теж. Тому я прошу врахувати думку людей. 1329. ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки? 1329. Прошу визначатись та голосувати. 14:43:02 За-32 Рішення не прийнято. Всі правки? Наступна.
14:43:07 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Наступні правки стосуються районів і районних рад. Шановні колеги, правка 1497. Це поправка, яка стосується саме районних рад. Ми знаємо, що зміни до Конституції не відбулись. Президент Володимир Зеленський вносив двічі скасування районних державних адміністрацій, вносив двічі скасування районних рад. Але цього не відбулось. Одним з наслідків укрупнених районів, які сьогодні будуть пропонувати на розгляд залу, буде збільшення кількості депутатів. І районні ради збільшаться до 42-64 депутатів, а деякі до… Послухайте, будь ласка. 84-20 депутатів. Якщо не врахувати цю правку, тоді ми отримаємо районні ради-гіганти, в яких зараз досі зберігаються фінансові повноваження і всі інші повноваження до реформи децентралізації. Тому, шановні колеги, врахуйте цю правку, аби райони не знищили громади. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:44:12 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування правка 497 народного депутата Лозинського. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 14:44:27 За-76 Рішення не прийнято. Наступна поправка яка?
14:44:31 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, щойно, напевно, не всі почули, тому що ми розглядаємо ці поправки, самі бачили, як ми починали їх голосувати, і тепер бачите, як ми продовжуємо. Послухайте, будь ласка, у нас триває адміністративна реформа, реформа децентралізації – надзвичайно важлива реформа. Якщо сьогодні будуть укрупнені райони, у нас залишаться районні ради-гіганти, з цими районними радами залишаться районні державні адміністрації, їхні виконавчі органи. Вони будуть постійно утискати громади, але тепер не тими малими районними радами, які були, а тепер районними радами в 80-120 депутатів. Я прошу всіх колег народних депутатів ще раз почути: районні ради мають відійти в минуле, громади, їхні бюджетні повноваження мають стати пріоритетом для нас. Не можна створювати районні ради-гіганти і не можна зараз всі сільські, селищні та міські ради ставити під величезну загрозу. Тому я дуже прошу всіх підтримати громади і не підтримувати зараз тут районні ради і районні держадміністрації. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, номер поправки. Ви з цього б і починали. Який номер поправки, ви не сказали. 14:45:37 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Поправка 1507. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка 1507 народного депутата Лозинського. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 14:46:03 За-73 Рішення не прийнято. У вас все, так я розумію? Будь ласка... Є ще у вас правка? Одна? Будь ласка, Лозинський.
14:46:14 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Шановні колеги, і тепер надзвичайно важливо. Ми говоримо про місцеве самоврядування, правильно? Це означає, що саме громади мають вирішувати, що і як змінювати, а не партійні вертикалі, не державні вертикалі, не Офіс Президента, не партійні офіси. 105 правка, я прошу поставити її на підтвердження. Це поправка, яка дозволяє відкликати депутатів. Це правка, яка дозволяє постійно вирішувати згори, хто які рішення має приймати, а не будуть вирішувати люди, будуть вирішувати партійні офіси. Тому я попрошу поставити цю поправку на підтвердження і без виступу ще однієї хвилини, а в межах цієї хвилини я теж попрошу без виступу поставити на підтвердження 1389, це поправка про вибори старост. Ми маємо залишити виборних старост і представництво сіл і селищ в ОТГ. Має бути реальне місцеве самоврядування. Тому 105 правка і правка 1389 – прошу на підтвердження без наступного виступу. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:47:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю... Колеги, займіть свої місця, підготуйтесь до голосування, будь ласка. 105-а – на підтвердження і після цього 1389 – на підтвердження. Позиція комітету.
14:47:33 ЗАГОРУЙКО А.Л. Підтвердити потрібно. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Що? Я не чую. Я розумію, я тому і заслухав позицію комітету. Комітет наполягає, щоб правка залишилася, і одна, і друга. Правильно я розумію? Не помилився? Просить підтримати, правильно, комітет? Готові голосувати? Ставлю на голосування 105 правку. Вона врахована комітетом, і комітет просить її підтримати. Да? Прошу підтримати та голосувати. 105 правка. 14:48:28 За-313 Рішення прийнято. Правка підтверджена. 1389 ставлю на голосування. Прошу підтримати та проголосувати на підтвердження. 14:48:51 За-274 Рішення прийнято. Правка підтверджена. Князевич Руслан Петрович.
14:48:59 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово. Я не буду майже тисячу свою ставити, я поставлю там кілька правок буквально. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. КНЯЗЕВИЧ Р.П. Правка номер 6. Вона дуже важлива, вона стосується змін в КУпАП і в Кримінальний кодекс. Друзі, ми прийняли спеціальний Закон 619, прийняли його 19 травня, яким передбачено, що всі зміни в КУпАП і в Кримінальний кодекс мають вноситися особливим законом. Під час розгляду цього закону я спеціально поставив на розгляд питання, що у нас внесені зміни до Виборчого кодексу, де передбачаються відповідні зміни в КУпАП і в Кримінальний кодекс. І ми тоді домовилися, що ми вилучаємо ці зміни до другого читання. Я знаю, що Аліна Леонідівна теж підтримала цю позицію на комітеті, але комітет чомусь не дослухався і не вилучив. Давайте виконувати закон, який ми прийняли. У нас там немає винятків щодо інших законів, які внесені. Це імперативна вимога до всіх законодавчих актів. В іншому випадку ми тоді будемо голосувати всі решта закони, де є такі зміни, а це порушення закону. Якщо ви зараз це зробите, ви зумисно підставляєте міну під ці зміни, і потім в судовому порядку хтось обов'язково цим скористається. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 6 правка, правильно? Правка номер 6 комітетом не підтримана? ЗАГОРУЙКО А.Л. Відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилена. Ставлю її на голосування. Прошу визначатись та голосувати. 14:50:28 За-172 Рішення прийнято... Не прийнято, правка не підтримана. Вибачте. Наступна правка.
14:50:37 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я швиденько. 83 правка, це зміни в Кримінальний кодекс, де передбачається, вдумайтесь, можливий підкуп кандидата, який балотується на виборах. У нас кандидати взагалі-то здійснюють підкуп, і всюди в світі карається кандидат, який здійснює підкуп. А ми хочемо карати виборців за те, що вони підкуповують кандидатів. Ну, я такої новели ще не знаю. Але я розумію, для чого це робиться, щоб кожного кандидата на всіх видах виборів можна було ухватити за щось, вибачте, і розповідати, що він підкуплений виборцями. За це його знімають з виборів і садять в тюрму. Я прошу таких абсурдних речей не допускати, а підтримати мою правку. Прошу проголосувати "за", 83 правка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 83 правка комітетом відхилена? ЗАГОРУЙКО А.Л. Да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 14:51:37 За-267 Рішення прийнято. Правка врахована. Руслан Петрович, дивіться, у нас мало часу, правда, залишилось. У нас буде урочисте, я пам'ятаю, буде урочисте. Є ще правки, які треба врахувати? Останню, якщо можна, якщо ви не заперечуєте. Включіть, будь ласка, мікрофон.
14:51:54 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Якщо можна, в зв'язку з прийняттям цієї нам 85-у, бо вона стосується одного і того самого, наступна частина цієї ж статті. Щоб не сталося так, що ми прийняли рішення, але в іншій частині не буде. Або техніко-юридично його доопрацюйте і вилучіть. Якщо техніко-юридично вилучать, то я тоді не ставлю це питання. Вилучать? ГОЛОВУЮЧИЙ. Вилучать техніко-юридично? Мені важко зараз відповісти, тому що я не знаю. Ставлю її на голосування… 14:52:26 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Тоді 85-у у зв'язку з прийняттям… ГОЛОВУЮЧИЙ. Це остання да ваша правка? КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ні, я ще по заставі, правка по заставі. Ви ж самі сказали, що… буде остання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Домовились. 85 правка комітетом відхилена? ЗАГОРУЙКО А.Л. Комітетом відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатись та голосувати. 14:52:49 За-327 Рішення прийнято. Правка врахована. І остання правка щодо застави, да? Князевич.
14:52:54 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Остання правка 2456, вона стосується розміру виборчої застави. Наша пропозиція полягає в тому, що на відміну від першого читання, де передбачається зменшення в 4 рази, ми передбачаємо, просимо підтримати зменшення в 2 рази виборчої застави. Наша логіка зрозуміла. Ми вважаємо, що виборча застава, як це є в усьому світі, це солідарна фінансова відповідальність і виборців, і учасників виборчого процесу. А то так виходить, що ми зменшуємо в 9 разів заставу і весь тягар фінансовий на бюджет і на кожного з виборців. Такого нема ніде в світі. Вибачите, у нас що немає зараз проблем в країні? Ми забираємо в військових, в лікарів, у вчителів, в пенсіонерів і все кидаємо на вибори, що хтось хоче зігрітися і попіаритись на виборчій кампанії. Хоче піаритися – хай викладає свої гроші і разом з усім українським народом бере таку саму солідарну відповідальність і фінансову участь. Прошу підтримати цю правку, вона є вкрай важливою для організації проведення виборів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це збільшення застави, я правильно розумію? Ставлю на голосування правку 2456. Номер правильний? Комітетом відхилена вона? Прошу визначатись та голосувати. 14:54:21 За-91 Рішення не прийнято. Правка не… 30 секунд – Князевич.
14:54:29 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Аліно Леонідівно, там в правці 1210 в моїй, яка врахована, замість 23 чомусь 24 дні з'явилось, те, що ми говорили. Прошу відновити 23 дні, так, як було домовлено на комітеті, це важливо техніко-юридично. Це бюлетень, пам'ятаєте, до…
14:54:53 ЗАГОРУЙКО А.Л. Я розумію, що це строки. Але в правці подана цифра 24. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не змінимо. Це не техніко-юридичні. Це цифри. Ми не зможемо змінити техніко-юридично це питання. Руслане Петровичу, що ставити на голосування? Включіть мікрофон.
14:55:06 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я прошу врахувати цю обставину і з цієї правкою комітету просто врахувати як техніко-юридичну. Я як автор правки… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це з голосу. Ні. КНЯЗЕВИЧ Р.П. Тому що в різних місцях різні цифри. Це не може бути в одному законі одного того самого стосуватися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я не можу це зробити. КНЯЗЕВИЧ Р.П. І остання правка 1684 не підтвердили, але 1645 містить ту саму норму. Я прошу техніко-юридично в 1645 вилучити ту саму норму, яка не підтверджена в 1684. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1645, позиція комітету.
14:55:42 ЗАГОРУЙКО А.Л. Я думаю, що оскільки ми 1684 не врахували, то техніко-юридично… ГОЛОВУЮЧИЙ. 1654… ЗАГОРУЙКО А.Л. 1684. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1684 підтримати можна. ЗАГОРУЙКО А.Л. Ми її не врахували. Не підтвердили. Ми її не підтвердили. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не ваша ж правка. Ви на підтвердження її ставите? (Шум у залі) 1684. Оскільки… 1645. Руслан Петрович, це вже щось нагадує не те. Вона врахована комітетом? 1684, вона зараз суперечить 84-й, яку ми підтримали. Так? А Корнієнко може… Автор не наполягає, можемо її не підтримувати. 1645. Так? Ставлю на голосування. Автор не наполягає на цій правці. Правильно я розумію? На підтвердження. (Шум у залі) Колеги, ми зараз не проголосуємо з таким.. . Не кричіть, будь ласка, ви ж не дома. Ставлю 1645. Ні, Руслан Петрович. Автор вважає, що… Ви ж не автор, Іванно Орестівно. Будете автором цієї правки, будемо говорити. Ставлю на голосування 1645. Автор не наполягає на цій правці. Прошу визначатись та голосувати. Вона ставиться на підтвердження. Правильно? Прошу визначатись та голосувати. 14:58:26 За-39 Правку відхилено. Дякую. Шановні колеги, продовжую засідання на 15 хвилин. Зараз переходимо до блоків. Заставу проголосували. Вірніше, не проголосували. Далі. Ті правки, що стосуються, коли починають працювати виборчі списки фактично. Правка номер 426, Корнієнко, 10 тисяч. Правильно? Я нагадую, в нас будуть правки: 10 тисяч – це 426-а, 25 тисяч – 1331. Кальченко? 35 тисяч – це 423 правка Безгіна. Правильно все я говорю? Три правки ми голосуємо. 50 тисяч – ми не домовлялися. 5 – немає такої правки. 5 тисяч – правки нема. Так? Шановні колеги голови фракцій, ми говорили про 5 тисяч, такої правки нема. Є 10, 25 і 35. Все. Перша правка, 10 тисяч. Нагадую, голосуємо наступним чином. Якщо перша правка набрала другу і третю не ставимо, якщо не набрала, переходимо до наступної. Правка в 10 тисяч, 426 правка. Вона на підтвердження? Олександр Сергійович Корнієнко! Вона на підтвердження? Вона на підтвердження. Ставлю на голосування правку 426. Прошу голосувати. 15:00:25 За-273 Рішення прийнято. Наступні правки не розглядаємо. 10 тисяч. Наступний блок питань – це блок питань, пов'язаний з так званими квотами. Позиція комітету? Гуріну, дайте слово, будь ласка, Дмитру Олександровичу. Це щодо яких правок?
15:00:58 ГУРІН Д.О. Пане Голово, у мене чотири правки по бюлетеню і по відсотках. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не про бюлетень зараз казав. ГУРІН Д.О. Ні, там вони поєднані. Я прошу мені один раз 3 хвилини дати про всі чотири правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви мене не чуєте, ні ви, ні Корнієнко. Я сказав, це не бюлетень, це квоти – 5, 25 і 50, три правки. 5 відсотків – це 3677. Так, комітет? Аліна Леонідівна! 3677 – це що за правка? 3677. Шановні колеги, тиша в залі, будь ласка. Послухайте, зараз не те проголосуєте, потім будете переживати. Гурін 3677 про 5 відсотків.
15:02:26 ГУРІН Д.О. Шановні колеги, можна, будь ласка сісти. Шановні колеги, я прошу уваги. Сьогодні День державного суверенітету, і ми сьогодні обираємо, кому ми віддаємо формувати списки. Нам намагаються у систему відкритих списків встановити металевий дрюк для того, щоб вони стали закритими, і для того, щоб партії обирали всіх кандидатів, які зайдуть. І я хочу сказати, що ми сьогодні маємо вирішити, кому ми довіряємо вибір на сході України, хто буде в радах, люди, яких призначив кум Путіна, чи люди, яких оберуть українці? Ось наш вибір в День державного суверенітету. Голосуйте за 5 відсотків, які підтримав комітет, будь ласка. Це не питання про партії – питання про країну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка номер 3677. Послухайте мене, будь ласка. Послухайте, будь ласка. Шановні колеги, перша правка – це 5 відсотків. Ставлю на голосування на підтвердження правку 3677, вона врахована комітетом. Прошу голосувати. 15:04:16 За-197 Правка не підтримана. (Шум у залі) Послухайте! Послухайте, будь ласка! Наступна правка… (Шум у залі) По фракціях покажіть. Наступна правка… 50 відсотків, ми… (Шум у залі) Послухайте, будь ласка, ще раз повторюю. Це ж не мітинг. 25 відсотків ми не ставимо на голосування, тому що це редакція першого читання. Якщо не буде підтримано 50, то в нас залишається 25. Я правильно розумію? Комітет, скажіть, будь ласка, під стенограму.
15:05:09 ЗАГОРУЙКО А.Л. Так, перша редакція передбачає 25 відсотків від виборчої квоти. Якщо ми зараз не врахуємо пропозицію по 50 відсотках, то буде діяти перша редакція, те, що пропонує комітет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Все почули? Я зараз ставлю… (Шум у залі) Послухайте, будь ласка! Ну, це неможливо. (Шум у залі) Можна, щоби поставити на голосування? Правка 50 відсотків, Пузанова, 3972. Так? Я її зараз ставлю на голосування. Включіть мікрофон Пузанову. Номер скажіть, будь ласка.
15:05:54 ПУЗАНОВ О.Г. 3672. ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене написано: Пузанов – 50 відсотків. (Шум у залі) 3672. Так? 50 відсотків. Не шуміть, будь ласка. Я ставлю її зараз на голосування. Прошу голосувати. 15:06:34 За-43 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Ще раз позиція комітету, хочу, щоби всі почули. Залишається в редакції першого читання, тобто 25 відсотків? ЗАГОРУЙКО А.Л. Від виборчої квоти, да. ГОЛОВУЮЧИЙ. І останнє питання, про яке йшла домовленість, що буде голосуватися у третьому блоці, це питання бюлетеня. Є три правки, вони Гуріна. Так? Включіть мікрофон Дмитру Олександровичу.
15:07:07 ГУРІН Д.О. Шановні колеги… Шановні колеги, у кожного на столі лежить бюлетень, у кожного, ви його можете побачити. І ви можете порівняти бюлетень зліва, який пропонувався попередньою… основною редакцією, і те, що погодив комітет. Ви будете виборцями. І ви самі можете побачити, те, що справа. Справа є більш зрозумілим. Будь ласка, давайте робити вибори для виборців, для українців, а не для того, щоб у нас неможливо було обрати кандидата, і цього ніхто не робив. Ми маємо працювати на народ України, а не на ОПЗЖ, яке робить все, щоб у нас не обирали кандидатів, а обирали тільки вони, кого вони будуть ставити в списки. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте мене, будь ласка. Послухайте, будь ласка! Шановні колеги! Шановні колеги, ми зараз не проголосуємо і йдемо, да? Три правки: 3194, 3196, 3274. Так? Я їх зараз ставлю на голосування. Комітетом вони підтримані. На підтвердження їх ставлю. 3194. Прошу голосувати. 15:09:05 За-228 Рішення прийнято. 3196. Прошу голосувати. 15:09:26 За-265 Рішення прийнято. 3274. Прошу голосувати. 3274. 15:09:45 За-267 Рішення прийнято. Шановні колеги, ставлю закон в цілому. (Шум в залі) Ставлю на голосування, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства (реєстраційний номер 3485). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 15:10:40 За-308 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую. Шановні колеги… Почекайте. Не кричіть, я не чую. Райони ми зараз не проголосуємо, ми... Ні, у вас 5 хвилин, 4 хвилини залишилось. (Шум в залі) Я можу зайти в питання, але ви його не проголосуєте, або перерва на 30 хвилин. Є одне питання. Можна не кричати на трибуні? Дякую. Одне питання. Скажіть, будь ласка… Да почекайте, що ні. Є в нас оборонне замовлення, багато вже місяців ми не можемо його проголосувати, залишилось 3 хвилини, без обговорення я поставлю? (Шум в залі) Ні? Все. Тоді закриваю засідання. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Шановні колеги, будь ласка, якщо можна, достатньо оперативно залишити свої робочі місця, тому що треба підготувати зал до урочистого засідання. І не забувайте, будь ласка, речі. УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ з нагоди 30-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України Зал засідань Верховної Ради України 16 липня 2020 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. 16:05:52 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні народні депутати України! Доброго дня, шановні представники засобів масової інформації! Шановні гості Верховної Ради України! В Урочистому засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України Володимир Олександрович Зеленський. Прошу привітати Президента. (Оплески) В Урочистому засіданні Верховної Ради України беруть участь народні депутати України першого та дев'ятого скликань, Голова Верховної Ради України, Президент України Леонід Макарович Кравчук, Віктор Андрійович Ющенко, Петро Олексійович Порошенко, Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України, керівники судової гілки влади, присутні також посадові особи, яких Верховна Рада України обирає, призначає і надає згоду на їх призначення, голови дипломатичних представництв іноземних держав та керівники представництв міжнародних організацій, акредитованих в Україні, представники засобів масової інформації та шановні запрошені гості Верховної Ради України. Шановні народні депутати! Шановні гості! Прошу внести Декларацію про державний суверенітет України до зали Верховної Ради України. (Оплески) Шановні народні депутати! Урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України оголошую відкритим. (Лунає Державний Гімн України) ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Прошу сідати. Прошу включити історичні кадри кінохроніки подій прийняття Декларації про державний суверенітет України. (Трансляція історичних кадрів кінохроніки) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, багато учасників тих видатних в історії України подій, на жаль, вже пішли з життя, сьогодні їх немає в цьому залі. Я пропоную вшанувати хвилиною мовчання всіх, кого сьогодні тут нема. (Хвилина мовчання) Прошу сідати. До слова запрошується Президент України Володимир Олександрович Зеленський. (Оплески)
16:14:13 ЗЕЛЕНСЬКИЙ В.О. Шановні народні депутати, шановні гості урочистого засідання, шановні українці! Тисячолітня українська історія знає чимало документів, які стали фундаментальними для творення української держави, і Декларація про державний суверенітет України без сумнівну один із них. Сьогодні ми відзначаємо 30-у річницю від дня народження цього знакового документа. 30 років тому був зроблений впевнений крок до остаточного здобуття незалежності України. Декларація наблизила перемогу українців у багатовіковій боротьбі за вільну та самостійну державу. 16 липня 1990 року стало дійсно історичним днем. Тоді Декларацію про державний суверенітет підтримало 355 народних депутатів з різних куточків нашої рідної України, з різних партій, з різними поглядами, але з єдиною метою. Зверніть увагу, ніхто не завалював Декларацію пропонуючи 8 тисяч поправок. Ніхто не намагався заблокувати її постановами. Ніхто не намагався збити її через Конституційний Суд. Ухвалення Декларації – це акт неймовірного єднання політиків заради волі народу та великої державної мети. Дорогі українці, сьогодні 6 рік поспіль ми захищаємо свій суверенітет від російської агресії. Ми сплачуємо за це найвищу ціну – життя наших громадян. Сьогодні весь цивілізований світ визнає, що Україна робить все для настання такого бажаного миру, справедливого миру, миру у нашому розумінні цього слова. Саме того миру, де державний суверенітет буде панувати в реальності, не на папері. Так, ми втратили частину територій, ми втратили своїх людей, і, на жаль, ми не можемо повернути загиблих. Але повинні повернути усі свої території, повернути віру. (Оплески) Повернути віру в правду і справедливість, щоб те заради чого загинули наші герої, ніколи не виявилося марним. Я переконаний, що шанс досягти цього у нас у українців є тільки в одному випадку, якщо всі ми об'єднаємося так само як і 30 років тому. Сьогодні у цій залі знаходяться народні обранці першого скликання, їх внесок у державотворення неможливо переоцінити. І присутні тут і ті, кого, на жаль, немає з нами, всі вони вписали свої імена в історію незалежної України. Сьогодні ми безмежно вдячні кожному з вас. (Оплески) Дякую. 30 років тому, маючи полярні політичні погляди, ви наочно показали, що таке державницька позиція. Ви стали живим прикладом єдності та мудрості. І я впевнений, що сучасним депутатам є чому у вас повчитись та ніколи не забувати, що суверенітет, який вибороли вони, ми з вами маємо берегти і захищати як від зовнішніх ворогів, так і від внутрішніх чвар. Для цього я не втомлюся закликати всіх нас до справжньої єдності, бо тільки в ній наша сила і наша перемога, бо тільки в ній Україна. Із цієї високої трибуни в цей святковий день я хочу нагадати всім слова ініціатора проголошення Декларації про державний суверенітет героя України В'ячеслава Максимовича Чорновола: "Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні маючи, щоб не довелося потім гірко любити її втративши". Шановні друзі, годі сварок та розбрату, годі маніпуляцій та політичних ігрищ, годі ділити українців та ділитися самим на владу чи опозицію, лівих або правих, червоних або синіх. Потрібно перестати бути політиками, час стати державними діячами, людьми, що мають не великий апетит, а велику мрію про єдину, сильну і непереможну Україну. (Оплески) Це моя мрія, моя мета, впевнений, що і ваша також. Бережімо себе, бережімо наш суверенітет, брежімо Україну. Слава Україні! (Оплески) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
16:21:48 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати України! Шановні гості Верховної Ради України! До слова запрошується Голова Верховної Ради України Дмитро Олександрович Разумков. (Оплески)
16:22:02 РАЗУМКОВ Д.О. 30 років тому український парламент зробив перший, складний, але дуже важливий крок до створення незалежної України. Ухвалення Декларації про державний суверенітет стоїть в одному ряду з такими важливими подіями в нашій історії, як проголошення незалежності, референдум 1 грудня та перші президентські вибори. Декларація про державний суверенітет дуже сміливий документ, який був прийнятий мужніми людьми, людьми які вірили в майбутнє нашої держави, не маючи гарантії на успіх. Згадаємо як це було. Липень 1990 року. Україна поки що немає власної армії, власних спецслужб, власного громадянства, власної дипломатії, яка б могла відстоювати інтереси держави у світі, але ще досі Радянський Союз контролює внутрішню ситуацію в республіці. До серпня 1991 року залишається більше року. У таких не певних умовах депутати сьомого скликання Верховної Ради УРСР, а правильніше сказати, першого скликання Верховної Ради, дванадцятого скликання, а правильніше буде сказати першого скликання Верховної Ради України приймають Декларацію про державний суверенітет, амбітний і сміливий документ, який поклав початок активній стадії боротьби за незалежність нашої держави. Після його затвердження здобуття незалежності було лише питанням часу. Від імені всього українського народу, від нашого покоління, цих прийдешніх поколінь, хочу вам подякувати всім тим, хто у далекому 1990 році зробив цей надважливий крок. (Оплески) Починати важливу справу завжди не просто, а іноді навіть небезпечно. І я розумію, що ви в той момент поставили все на цю карту, можливо, навіть своє життя та життя своїх близьких, родин, тих, хто дорог вашому серцю, але ви це зробили і вистояли та перемогли. (Оплески) Декларація заклала принципи, на яких ми побудували нашу країну, демократія, пріоритети права і свободи людини, свобода слова і віросповідання, верховенство права і закону, самостійність та незалежність державницьких рішень, народ як єдине джерело влади в державі, мирне співіснування та культурний розвиток усіх національностей, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими. Згодом ці принципи були закладені в Конституцію України та є базовими для всіх законів, які приймаються в цій Верховній Раді. Вони залишаються актуальними і сьогодні, їм має слідувати кожний громадянин, адже на цих принципах заснована наша державність. Україна дуже стрімко змінюється, але навіть у вирі швидких та кардинальних змін є істини, що мають залишатися незмінними та непорушними навіть з часом. 30 років тому ці істини були закладені в Декларацію, і сьогодні ми маємо захищати ці ж істини за допомогою дипломатії і, на жаль, зі зброєю в руках. Суверенітет і незалежність нашої держави – це те, що ніколи жодним чином не може бути поставлено під сумнів. Декларація проголосила, що територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна відстояла свій суверенітет у 1990 році і відстоїть його через 30 років потому. Декларація проголосила, що державний суверенітет є основною цінністю в нашій державі. Згодом ці ж принципи були закладені і в Акт проголошення незалежності, і в Конституцію нашої держави. В ухваленні Декларації про державний суверенітет, а згодом і всіх інших важливих документів, які сьогодні складають базу українського суспільства, стояв парламент. Верховна Рада України завжди була і залишається відображення українського народу, його очікувань і сподівань, місцем, де в дискусії народжується істина і будується майбутнє держави. В Україні до парламенту ставляться по-різному. Від нього багато очікують і достатньо часто критикують. Але ми не повинні забувати, що в доленосні та критичні для України моменти Верховна Рада України демонструвала непорушну політичну волю, завжди була і буде на боці українського народу та української держави. (Оплески) Так було при ухваленні Декларації про суверенітет, так було при ухваленні Акту проголошення незалежності, так було в момент прийняття Конституції, так було під час багатьох кардинальних змін та вирішення викликів, які стояли перед Україною, так було і так буде завжди. У моменти, коли вирішувалася доля України, державний... український парламент завжди приймав рішення незалежно від політичних прапорів, лозунгів та месседжів. Ми повинні пам'ятати, що коли ми об'єднані великою спільною метою, то приймаємо рішення, які дійсно працюють на благо і користь нашої держави. Велика влада – це завжди велика відповідальність. Я переконаний, що сьогодні кожний в цій залі добре розуміє, що від наших рішень залежить яке майбутнє ми збудуємо для наших дітей і які виклики будуть перед ними стояти. Сьогодні доля України, що століттями йшла до своєї незалежності, саме в наших руках, і ми – український парламент дев'ятого скликання маємо довести своїми діями, що ми готові до цієї відповідальності. (Оплески) Так, як це зробили ви 30 років тому. Дякую. (Оплески) Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
16:30:29 ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль.
16:30:44 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний пане Президент України! Шановний пане Голова Верховної Ради! Шановні народні депутати! Шановні високоповажні присутні! Шановні українці! 30 років тому в цій залі абсолютно конституційна більшість прийняла Декларацію про державний суверенітет. І навіть сьогодні, коли ми дивимося кадри історичні, в кожного з нас на очі наверталися сльози: і в старшого покоління, і в молодих, - тому що це надзвичайно важливий момент емоційний, і, безумовно, це історія нашої держави, яка писалася тут тими людьми, які сьогодні тут присутні. Актом про державний суверенітет ми визначили і сформували основи державного, політичного, економічного ладу України, республіканську форму правління, верховенство, самостійність, повноту, неподільність влади республіки в межах її території. Декларація визначила основи економічної самостійності, самостійну банківську, фінансову, митну, податкову системи, право формувати державний бюджет, мати власну грошову одиницю. На цих засадах і сьогодні формується насправді економічний поступ України. Принципи економічної незалежності України, які були закладені і започатковані 30 років тому, дозволяють нам сьогодні вчити наших дітей в українських школах, проводити реформи, ефективно захищати і розвивати малий і середній бізнес, зберігати і створювати нові робочі місця, підтримувати вразливі верстви населення. Сила і потужність цього документа, вони протягом 30 років і протягом наступних сотень років, я впевнений, будуть давати нашій країні поштовхи для розвитку, будуть розвивати нашу країну і давати змогу українцям бути в колі світових лідерів, світових розвинутих держав. Декларація стала фундаментом майбутнього референдуму про незалежність 1 грудня 1991 року, де "за" проголосувало понад 90 відсотків українців. І це підтвердило, що українці готові брати на себе відповідальність за долю своєї країни. Я вірю, що саме ця відповідальність, виявлена як народними обранцями, які сьогодні присутні в цій залі, має спонукати нас усіх до ефективних і зважених рішень, і ми всі маємо працювати на благо України. Закликаю всіх до єдності у думках і діях, і, звичайно, оці, ще раз повернусь до цих історичних кадрів, вони дають нам розуміння важливості цього документу, важливості цього свята, ґрунтовності Декларації про суверенітет України. Дякую всім, хто писав цю історію. Дякую всім, хто захищає сьогодні її ціною своїх життів. Дякую. Зі святом! Слава Україні! (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Перший Президент України, Голова Верховної Ради України у 1990-1991 році, народний депутат України першого, другого, третього, четвертого скликань, Герой України Леонід Макарович Кравчук. (Оплески)
16:34:34 КРАВЧУК Л.М. Шановний пане Президенте, шановний Голово Верховної Ради, шановний пане Прем’єр-міністре, шановні народні депутати1 Сьогодні в нас урочистий день, великий час тридцятирічної давнини, саме в цьому залі було прийнято перший загальноукраїнський державницький документ – Декларація про незалежність. (Оплески) То був складний час, а Декларація відповіла на всі виклики того часу. Народ шукав відповіді, хотів знати, як будемо жити далі. І сила Декларації полягала саме в тому, що вона дала такі відповіді. Її читали, її цитували, я пам'ятаю, зверталися із запитаннями, тому що, власне кажучи, мало хто вірив у те, що зал, який складався на перших порах з 370 комуністів, і тільки 80 не членів КПРС, хоча й комуністи були різні, не вірив у те, що можна прийняти документ такого змісту. І ще одна дуже важлива деталь. Головою комісії по підготовці Декларації був член КПРС. (Оплески) Декларація про суверенітет України відкрила шлях руху вперед, Україна почала йти цим шляхом. Були сумніви, були вагання, були проблеми, але ми їх долали. І найголовніше, що демократичне, національно-демократичне крило комуністичної партії почало поступово ставати на шлях суверенітету під впливом українського народу, тому що тоді якраз ми вміли слухати український народ. (Оплески) Але рух був складний ще й тому, що у нас не було ні потрібного досвіду, ні необхідних знань. Ми жили в інший час, в іншій країні, а потрібно було ламати себе і діяти відповідно, але зробили те. Крім того Москва, радянський політичний клас весь час хотів зупинити Україну і робив все для того, щоб суверенітету України не відбулося. Але ми подолали і цю проблему. Я хочу вам прочитати лише одну фразу або одне найголовніше з Декларації про державний суверенітет: "Верховна Рада України РСР, виражаючи волю народу України, визначаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах". (Оплески) Я переконаний, що ці положення і сьогодні є актуальними. Але сьогодні час інший і люди також інші. Виросло нове покоління людей молодих, енергійних, розумних, освідчених. Ми щасливі всі депутати першого покоління, що віримо в те, що ці люди попри всі складнощі, інколи навіть хитання, інколи навіть сумніви, будуть творити нову Україну. (Оплески) Найбільша цінність Декларації про суверенітет як і Акту про державну незалежність України це те, що вони є свідченням того, що народ наш може бути єдиним. І він це доводив. І доводить. І буде доводити. Доводить сьогодні воюючи за свій суверенітет, втрачаючи кращих синів і дочок України, долаючи пандемію, яка, на жаль, випала на нашу долю, і ми мусимо її подолати. Це велика відповідальність для всіх нас за Україну, за її народ. Я думаю і вірю в те, що ми будемо робити те, що будь-який громадянин у будь-якій точці нашої країни і в будь-який час дня і ночі завжди з гордістю хотів сказати: "Я пишаюся Україною! Я буду берегти її! Я буду захищати її державний суверенітет! (Оплески) Я нікому не дозволю панувати в нашій хаті і господарювати на нашій землі!". Шановні народні депутати! Шановні пані і панове! У нас велика і славна історія. Ми стоїмо на плечах тисячолітньої історія державотворення. Ми є творцями і початком… Наш народ є творцем і початком у великій історії цивілізаційного прориву тисячоліття хрещення Русі-України. Дата, славна якої буде в цьому місяці (Оплески). А це означає, що, проживши 30 років в незалежній Україні і здобувши уже і досвід, і знання, ми можемо і повинні шукати відповіді на всі найскладніші питання в своїх хаті, в своїй Україні. Ми не маємо права, маючи велику історію, великий народ, велику волю і велику силу, навіть думати про те, що хтось виконував по відношенню до нас роль училок або втручався в наші внутрішні справи (Оплески). І вже немає значення чи це на заході, чи це на сході (Оплески). Єдине, чого ми не можемо ніколи ні за яких умов допустити - радитись з недругами і ворогами (Оплески), тому що це принижує нас і робить, вибачте на слові, кожного з тих, хто це допускає, нікчемним, дрібненьким і дуже маленьким. (Оплески) Я звертаюся до вас з великим проханням, зупинити розхитування маховика ворожнечі в суспільстві і в самій Верховній Раді. (Оплески) У мене є зараз чимало часу, і я фактично дивлюсь всі баталії і часто сиджу і думаю, невже це справді пошук кращого шляху, чи це пошук найкоротшого шляху до влади через популізм і всілякі неподобства. (Оплески) З боку це виглядає надзвичайно складно. Я не хочу вживати більш міцного слова. Повірте мені, я вже не молода людина і в 60 років з хвостиком навіть я був в системах різної влади і бачив все. Але ніколи нікому публічно не було дозволено опускатися нижче ватерлінії. Це можна в себе вдома на своїй кухні, але не на державному рівні. (Оплески) Ми не маємо права і не можемо миритися з тим, що в суспільстві визріває протистояння центру і регіонів, що протистояння між елітою центру і регіональною елітою. Повірте мені, це дуже небезпечна тенденція. Це врешті-решт може призвести до втрати управління і розхитає силу і могутність нашої держави. До тих, хто це робить, у мене одне прохання. Так, ви можете робити все, що вважаєте за потрібне, але спочатку порадьтесь з народом, змініть Конституцію. Чи хоче народ федерації, чи хоче унітарної держави. В унітарній державі це не припустимо. (Оплески) Шановний пане Президенте, всіляко підтримуючи втілення в життя фундаментальних базових позицій демократії і верховенства права, я дуже прошу вас не забувати, що все це діє тоді, коли діє закон. І перед законом ми усі рівні. І це не слова. (Оплески) Я бачу як люди або деякі депутати, деякі політичні сили зневажають закон. Дивляться на закон навіть часто на Конституцію як на папірець, а ще гірше на ганчірку. Це неприпустимо! І від вас залежить, щоб закон торжествував, а ті, хто порушує закон, був притягнений до відповідальності незалежно хто він був і хто він є. (Оплески) І ще одне важливе про культуру відносин і в суспільстві і в Верховній Раді. Ви знаєте, коли спостерігаєш риторику деяких депутатів, деяких політиків, то складається сумне враження, що ми знаходимося на Бессарабці. Образи, невігластво, неточність формулювань і навіть маленькі побрехеньки, неприпустимі на цьому фоні великих завдань, які стоять перед Україною. Тому я звертаюся з великим проханням подумати про культуру, політичну культуру нашого життя. (Оплески) Ми переможемо тоді, коли зіпремося на свою історію, коли обіпремося на свободу, на права людини, на віру, істину і любов – на загальнонаціональні цінності всесвітнього людського масштабу. 30 років тому в цій залі, під скрипіння залу, пролунали великі і високі слова: Боже єдиний, великий, нам Україну храни! У нас тоді не було Гімну, не було Гербу, у нас багато… Прапору не було, багато чого не було. Але у нас була духовна сила, ми знали, що опершись на цю силу, ми здобудемо перемогу. В цих словах високого духовного злету у нас і любов до України, і надія на Україну, і потреба берегти Україну. Україна для нас – це все. Слава Україні! (Оплески) ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям Слава! 16:53:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Макарович. До слова запрошується народний депутат України першого, другого, третього, четвертого скликань видатний український вчений, державний та громадський діяч, Герой України Ігор Рафаїлович Юхновський. (Оплески)
16:54:40 ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний пане Президенте, шановні депутати і гості. Дякую Голові Верховної Ради пану Дмитрові Олександровичу Разумкову за схвалення моєї особи для виступу на засіданні Верховної Ради. (Оплески) Сердечно дякую Олені Костянтинівні Кондратюк за запрошення і за організацію приїзду до Києва. (Оплески) У своєму виступі я торкнусь декількох сторін історії нашого сьогодення та свого бачення нашої поведінки. Історія розвитку української державності у зв'язку з роковинами прийняття Декларації про державний суверенітет вимагає чесного ствердження розвитку тодішніх подій і головний діючих осіб і сил, а не лише декларування тривіальної історії кінцевого прийняття Декларації про незалежність. Я вже неодноразово говорив, що Українська Радянська Соціалістична Республіка до Другої світової війни і після Другої світової війни – це різні республіки. Після війни з фронтів додому повернулися переможці. Вони зайняли державні посади керівників політичних і економічних установ, вони заселили напівпусті міста, вони мали гідність переможців у страшній війни. Під кінець війни відбулась ще одна епохальна подія в історії землі – вибух атомних бомб над Хіросімою та Нагасакі. Атомну бомбу робили найвизначніші фізики, зокрема, Фермі і Ейнштейн. Це змусило очільника Радянського Союзу Йосипа Сталіна звернутися до директора Інституту ядерної фізики академіка Курчатова із запитом, що потрібно зробити, щоб СРСР мав ядерну зброю. В результаті був прийнятий абсолютно революційний Закон "Про освіту і науку". Зарплата і постачання родин науковців збільшилися в десятки разів. За короткий час країна була завалена науковою літературою найкращих науковців світу, до 50-х років СРСР здійснив випробування атомних і ядерних установок, була створена ядерна зброя, але і наукові установи за короткий час були оснащені найновішою технікою. Таке становище зберігається зараз у Китаї. В Україні стався етнічний вибух наукових талантів – вчитися, ставати науковцем в загальному фахівцем стало престижним. В країні розцвітали покоління молодих, здібних, сповнених гідності наукових і виробничих кадрів. В час прийому Декларації про незалежність Кабінет Міністрів очолював мудрий і здібний прем'єр-міністр Вітольд Фокін. (Оплески) Колишній керівник Держплану УРСР. Кібернетику в Академії наук очолював академік Михалевич, разом з професором Подолєвим вони створили цілу науку математичної економіки, зокрема, систему рівнянь, балансу пропозицій і попиту надзвичайно важливу для Міністерства економіки. Україна і зараз тут має визначений пріоритет. Разом з Фокіним і Подолєвим писався Закон про економічну самостійність України. Незабаром відбувся перший Майдан молоді, керований молодими активістами Іващишиним, Донієм, Кириленком, Барковим, Кузиком і іншими. В результаті вийшла Постанова Верховної Ради про проходження військової служби громадянами України на території України. Міністром оброни став колишній командувач ракетною частиною, який першим з військових визнав незалежність України, генерал Морозов. Всі ці події пов'язані з прийняттям Декларації про незалежність. А з Декларацією було так. У Верховній Раді у 1990 році нам запропонували текст Декларації. Вийшло так, що тодішнє радянське керівництво України на чолі з Володимиром Івашком ініціювало написання тексту Декларації. Текст опрацював Інститут по вивченню продуктивних сил Академії наук України на чолі з член-кореспондентом Дорогунцовим Сергієм Івановичем. Мені як голові Народної ради потрібно було вивчити текст Декларації. Ми залишили все, як було написано, за винятком посади Генерального прокурора. На той час Генеральний прокурор виконував функції теперішнього Конституційного Суду. В поданому проекті Декларації Генеральний прокурор України призначався на посаду Генеральним прокурором СРСР. Нагадаємо, що 2 місяці перед тим Верховна Рада Російської Федерації прийняла Декларацію про державний суверенітет Росії. Отже, Декларацію про державний суверенітет України потрібно було приймати конче. Треба було конче змінити текст про призначення Генерального прокурора. Тут, на щастя, допоміг особисто Володимир Андрійович Василенко, працівник Міністерства закордонних справ, тепер посол України, професор Києво-Могилянської академії. І у проекті Декларації, поданому на Верховну Раду України, вже значилось, що Генерального прокурора України призначає Верховна Рада України. В проекті Декларації ще говорилось про необхідність складання союзного договору, але я знав, що цей пункт не має жодного значення. Від імені України я приймав участь в роботі всесоюзної комісії по складанню тексту союзного договору, і знав, що це марна справа, і не став сперечатись з комуністами. Обговорення у Верховній Раді не було надто бурхливим, Народна рада в особі Івана Драча запропонувала оголосити Україну без’ядерною державою, але за стінами Верховної Ради вирував народ, вирував прекрасно одягнутий народ, вирувало море квітів. І депутати Верховної Ради, неважливо, чи то були депутати від Народної ради, чи від комуністичної більшості, коли вийшли зі стін Верховної Ради, радіючий народ обсипав їх таким морем квітів, настільки змінив внутрішню психологію кожного з них, що вони, депутати, зрозуміли, що вони поступили правильно. (Оплески) Ще згодом був прийнятий Закон про економічну незалежність України, була прийнята постанова про українське військо. Це все разом Декларація про незалежність, Закон про економічну самостійність, військо, що українці мають проходити військову службу на території України, фактично зробили Україну незалежною державою. Це була президентсько-парламентська держава, Президент міг призначати і звільняти міністра, разом з тим були партії: партія "Рух", Республіканська партія, Комуністична партія, був Національний банк з розумним керівником, залишили діяти Конституцію УРСР, викинувши з неї розділ про керівну роль Комуністичної партії. Все це було результатом прийняття Декларації про суверенітет. Які помилки ми зробили? Найбільша помилка полягала в тому, що в пориві злості ми виключили з числа депутатів Володимира Івашка, який з групою депутатів-комуністів, не сказавши нам нічого, поїхав до Москви на ХVIII з'їзд КПРС. Івашко був у довірливих відносинах з Михайлом Горбачовим. Я глибоко переконаний, що його прогресивна діяльність як депутата Верховної Ради від Київщини, а пізніше як Голови Верховної Ради дійсно вирішувалась разом з Горбачовим. І позитивність їхніх рішень схвалювалась народом. Я повинен сказати, що ми вперше стали європейським парламентом завдяки Івашку. Він запросив мене як Голову Народної ради на розмову і запропонував, щоб Народна рада стала офіційною опозицією парламенту. Нам було, Президії, яка мала 24 депутати, нам було від Президії виділено 7 місць. Ми керували освітою, ми керували економікою, ми керували іншими двома ще напрямками виробничої діяльності України. На Верховній Раді були затверджені всі наші кандидати, всією Верховною Радою. Ми стали взірцевим європейським парламентом. В особі Івашка, Горбачова і його дружини Раїси Максимівни ми мали хороших друзів. Це зокрема позначилось на вивільненні військовими території Києво-Могилянської академії, в якому дружина Горбачова відіграла велику роль, попросивши міністра оборони Язова передати нам територію Києво-Могилянської академії. Коли я як голова Народної ради приїхав на територію "Могилянки", мене зустрів генерал, начальник частини, він показав на середній корпус, побудований більшовиками, на місці церкви, в якій похований гетьман Сагайдачний. Генерал пропонував допомогти розібрати цей корпус і вивільнити могилу гетьмана Сагайдачного. Після Івашка Верховну Раду вів Іван Плющ – людина мудра і колоритна. Саме він і провів обговорення і прийняття Декларації про незалежність. Україна розвивалась, прогресивна робота Прем'єра Фокіна розумно вела державу. Зокрема Фокін організував друкування гривні. Під його керівництвом в уряді був прийнятий Закон про економічну незалежність. Ми зробили другу помилку: ми звільнили з посади Прем'єра Фокіна. Незабаром було ГКЧП. Після поразки над ГКЧП Народна рада відігравала центральну роль в офіційному проголошенні незалежності України. Отже, прийняття Декларації про суверенітет стало вставним ключем у двері незалежної держави України. Тепер, щоб підвести підсумки. Держава у своєму розвитку пережила нині революції, майдани. Кожен Майдан чогось досягав, але щось і втрачав. Перший студентський "на граніті" показав силу молоді, у нас встало своє власне військо, показав позитивну роль Київської політехніки в наданні допомоги голодуючим студентам. Другий – "Помаранчева Революція" – це була демонстрація краси і сили народу у встановленні справедливості вибору Президента держави. Третій - "Революція Гідності". Результат: заборона і зникнення комуністичної ідеології, комуністів в парламенті, утвердження і захист української мови. Четвертий – перемога на президентських виборах Володимира Зеленського, створення нової політичної партії "Слуга народу". Всі досягнення майданів вистраждані величезними масами народу. І за жодних подій і обставин вони неповинні втрачатись. І все-таки зараз є страшна дійсність – війна. Наша найголовніша вина в цьому – це наша не обов'язковість в торгово-економічних відносинах, слабкість української Служби безпеки у попереджені конфліктів, м'якість силових структур і готовність влади уступати національними принципами держави заради збереження життя людей. Я хотів би як найстаріший, як академік, як ветеран Другої світової війни, звернутись до вас, шановний пане Президенте. Я спостерігав обличчя вашої шановної дружини, коли ви приймали присягу, її глибоке чисте потрясіння. Вже це дає вам велику плату і кредит довіри, не розгубіть його. Нехай ваша українська мова стане рідною і чудовою за своїм мелодійним звучанням. Нехай такою вона стане у вашій родині. Від вас яскравим світлом нехай вона пошириться на ваших соратників і на всю державу. (Оплески) Державність української мови – основа української держави. Зараз хто проти цього є державним злочинцем. (Оплески) Шановний пане Президенте, нехай ваш попередник стане вашим радником і опорою, не дозвольте знижувати авторитет попередніх президентів. Іде війна за землю, за Україну. Пане Президенте, будьте рішучим, мудрим і непереможним, не бійтесь воювати, на те у вас є Збройні Сили всієї країни. Одне з найважливіших завдань держави – справедливість, її в нашій державі не існує. Найбільшою виною попередніх керівників України є порушення закону вартості праці. Такого кардинального порушення, доведеного до абсурду, немає у жодній країні світу – ні в Африці, ні в Океанії. У всьому світі, і особливо в європейській спільноті, є середня зарплата – це зарплата вчителя. Її величина становить вартість порядку 880 кілограмів хліба і тримається уже майже сотню років. Усі зарплати інших спеціальностей коливаються довкола середнього, але коливаються, а не перевищують у соті рази. Щоб утриматись, влада повинна справитись з цією проблемою, слід сприяти рішенню Верховній Ради проведення прогресивного податку на зарплату в залежності від її розмірів аж до 80 відсотків від величини заробітної плати. (Оплески) Шановні депутати дев'ятого скликання, шановні мої колеги, будьте працьовитими, бережіть честь Верховної Ради своїми діями своєю мовою, своїм зовнішнім виглядом, заведіть обов'язково дрес-код. (Оплески) і одержуйте на кінець шалену радість від прийнятих хороших законів, законів української держави. Дякую. (Оплески) 17:15:41 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується народний депутат України першого, другого, третього, четвертого, сьомого, восьмого та дев'ятого скликань Юлій Якович Іоффе. (Оплески)
17:16:21 ІОФФЕ Ю.Я. Шановні громадяни України, шановні пани президенти, шановні народні депутати, гості! Я дуже пишаюся тим, що був одним з народних обранців, які прийняли Декларацію про державний суверенітет України. Цей історичний документ створив надійну основу для будівництва нової незалежної демократичної та миролюбивої держави. Я пам'ятаю, які жорсткі дискусії велися тоді між прибічників разлічних політичних течій. У Верховній Раді 90 року були і комуністи, націонал-демократи, центристи та колишні дисиденти. Ми були різні, але ми розуміли як важливо забезпечити в нашій країні громадянський мир, створити умови для розвитку України та співпрацю з сусідніми державами. І ми, незважаючи на всі незгоди, знайшли компроміси. Ми дуже пишалися тим, що Україна була практично єдиною з радянських республік, в якій політична боротьба обійшлася без краплі крові. На жаль, цей здобуток та важлива державотворча традиція сьогодні втрачена. Сьогодні неможливо без болю дивитись як сучасні політики спотворюють закладені нами тоді основи. Як всупереч принципам та положенням Декларації шляхом маніпуляцій, законодавчих вивертів нас затягують у військовий блок. Як сьогодні ігнорують основний принцип Декларації щодо рівності всіх громадян. Як проводиться політика культурної та мовної дискримінації. А платою за це є збройний конфлікт, втрата територіальної цілісності та суспільного миру. Відповідно до Декларації про державний суверенітет Україна мала стати соціальною, демократичною, правовою, позаблоковою та багатонаціональною державою. З цими цілями погодились не тільки політики. В подальшому цей вибір підтримав народ України. Це був перший великий суспільний договір, результати якого були закріплені на референдумі 91-го року. В цілому і на заході, і в центрі, і на Донбасі, більш на Донбасі, більше 83 відсотків громадян проголосувало за підтвердження Акта проголошення незалежності України. Народ України підтримав державний суверенітет, обрав шлях самостійної, мирної, внеблокової та без'ядерної держави. В один день з референдумом про незалежність України громадяни обрали і першого Президента. І наша країна почала свій шлях трансформації тоді від соціалістичного устрою до капіталізму. На жаль, як бачимо сьогодні, за ці роки розбудови країни замість народного капіталізму ми здобули капіталізм олігархічний. Цей олігарховірус повністю захопив та болісно вбиває нашу державу, на жаль. Україну лихоманить через дії непрофесійних урядовців, несвоєчасних сьогодні та турборежимних рішень таких як продаж землі, легалізація ігорного бізнесу та псевдореформування енергетичної галузі. Внаслідок цього сьогодні з населення здирають останнє, державні підприємства в простоях та збитках, а спритні ділки в захмарних прибутках. Сьогодні повернення до основ, до положень Декларації про державний суверенітет – це єдиний шлях одужання нашої Вітчизни. Але для цього необхідна політична мужність та відповідальність. На мій погляд, на жаль, її нема у правлячої монобільшості і сьогодні моїх колег по сьогоднішньому парламенту. Влада повторює помилки своїх горе-попередників, які зруйнували українську суспільну угоду. Сьогодні ховаємося за гаслом "ні миру, ні війни", і війна продовжується. І це дуже руйнівна позиція, вона має не тільки політичний, але економічний та соціальний наслідки. Страждає все від промисловості до култури, від енергетики до охорони здоров'я. Але найстрашніше, це те, що у полум'ї конфлікту на сході гинуть люди. Я закликаю своїх колег сьогоднішніх депутатів схаменутися і зробити все, щоб відновити територіальну цілісність, громадську єдність та політичний діалог у нашій державі. Шлях ворожнечі, утисків та примусу приведе нас до національної трагедії. Наша суверенна держава вкрай потребує: незалежності парламенту від тиску влади та бізнесу, незалежності влади від олігархічного впливу та зовнішнього управління, незалежності політики від траншів та меморандумів, незалежності думок від пропаганди та необ'єктивної інформації, незалежності виборів від брудних схем, сіток (тоді, коли ми вперше в парламенті збирались, їх не було, гроші не ходили на виборах), від брудних схем, сіток, підкупу, солодких обіцянок, нікчемних та продажних політиків. Для цього нам всім треба повертатись до витоків, до нашої Декларації про державний суверенітет. Щоб цей парламент сьогоднішній увійшов до історії як парламент, що добився миру, а не добив країну. І дивлячись на дії, на мій погляд, не дуже професійного уряду, як найстарший за віком депутат цього парламенту, хочу нагадати наймолодшому в історії України Президенту цитату з відомого твору, що "розруха буває в головах". Потрібно поставити на всі місця професіоналів і тоді розруха зникне сама собою. Зупиніть цю розруху та почніть нарешті епоху відновлення миру, суверенітету та економіки України. Дякую за увагу. (Оплески) 17:22:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується народний депутат України першого, другого, четвертого, шостого, сьомого, восьмого та дев'ятого скликань Сергій Владиславович Соболєв.
17:23:15 СОБОЛЄВ С.В. Шановні панове дисиденти, я перш за все звертаюся до вас, шановний пане Президенте, шановні президенти! Я думаю, що історичність сьогоднішнього моменту полягає не в тому, що українська держава почалася 30 років чи 29 років тому, а історичність сьогоднішнього моменту полягає в тому, що українська держава – це дійсно тисячолітня історія і без розуміння цього сама Декларація буде не зрозуміла, бо кожен читає її по-своєму, а ключова фраза Декларації – це право української нації на самовизначення. І якщо цього хтось не розуміє, що це єдина територія на планеті, де українська нація може визначити себе як державна нація. Так, ми всі український народ, ми представляємо різні національності, але тільки тут українська нація має право на самовизначення, і саме це підтвердили всі, хто тоді голосував за цей акт, я думаю, що цей акт невід'ємний від Акту проголошення незалежності. Так, це рік часу і ці півтора року до 1 грудня, коли народ України підтвердив, що це є українська держава, стали найвідповідальнішим моментом новітньої історії і продовженням тисячолітньої історії. Так, я не може не згадати дисидентів і ті, які в цій залі, і тих, кого вже немає. Але ви знаєте, є ті, хто так само брав на себе відповідальність. Як дисиденти брали відповідальність під час радянського режиму, ці люди взяли відповідальність в той момент, коли це було найважливіше і необхідніше. Іван Степан Плющ, це саме він головував, не будучи навіть Головою Верховної Ради, бо Івашко поїхав у Москву під час найважливішого прийняття документу – Декларації. Леонід Макарович Кравчук – людина, яка взяла на себе відповідальність. Я звертаюсь до сьогоднішнього Президента: хто думає, що тоді, під час ГКЧП, було легше – неправда! Армія була у них, все було у них, але не побоялися взяти цю відповідальність. І я думаю, що історичність сьогоднішнього моменту якраз і полягає в тому, що такі прояви бувають один раз в житті. І якщо це агресія Російської Федерації і Путіна, то це агресія, а не це протистояння між різними верствами населення у зв'язку з якимись утисками. Ні, шановні! Це – пряма агресія Російської Федерації. І та відповідальність, яка лежить на Президенті країни і на кожному з нас, це відповідальність унікальна. Чому ми тоді всі вистояли? Ви це почули у виступі геніального академіка Ігоря Рафаїловича Юхновського. Да, тоді була одна партія, яка мала абсолютну більшість, вона мала майже три чверті складу парламенту, але вони зрозуміли, всі зрозуміли, що опозиція – це такий самий народ, і треба негайно об'єднатися для державотворення. Я думаю, це найкращий урок, який дозволяє рухатися далі вперед. Декларація – це ще один момент. Да, Українська Радянська Соціалістична Республіка навіть до дванадцятого скликання ухвалила Закон про українську мову як державну мову, вони не побоялися це зробити. І тому, коли сьогодні сором'язливо дехто ховає очі і робить вигляд, що нічого не сталося, а завтра в парламенті хочуть розглядати зміну до Закону про мови... (Оплески) Я думаю, це відповідь теж на ключове питання: куди ми рухаємося? І за 30 років ми зрозуміли чи ні, що я, який народився в російськомовній родині, в якій батько на прізвище Соболєв – українець, а мама на прізвище Мироненко – росіянка, зрозуміли тоді 30 років назад: це є єдине місце, де ми можемо встояти, об'єднатися і рухатися вперед. Слава Україні! (Оплески) 17:28:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується народний депутата України шостого, сьомого, восьмого, дев'ятого скликань, заступниця Голови Верховної Ради України Кондратюк Олена Костянтинівна. (Оплески)
17:28:58 КОНДРАТЮК О.К. Вельмишановний пане Голово, вельмишановні пани Президенти України, прем'єр-міністри, Ігорю Рафаїловичу, шановні пані та панове! Мій сьогоднішній виступ буде про мрії та майбутнє, про гордість і єдність, про мудрість і любов до України. Все це було не раз переконливо показано в стінах Верховної Ради України. "Україна починається з тебе", – казав В'ячеслав Чорновол. А мені би так хотілося додати до цих слів, що Україна починається з парламенту. Саме в цій залі творилася велика історія нашої соборності та незалежності. Як історик хочу наголосити про очевидні висновки з тих подій, адже всі найважливіші рішення були прийняті тоді, коли більшість в сесійній залі доєднувалася до активної меншості, коли опозиція голосувала разом з більшістю заради національних інтересів України, коли толерантне ставлення перемагало ненависть, а депутати з Україною в серці виступали проти зла і несправедливості. З ухваленням Декларації про державний суверенітет відбулося відновлення українського парламентаризму. Країна отримала інституцію, яка представляла і виражала волю українського народу. Проголошення незалежності – це той день, коли справжні патріоти силою слова переконали більшість і втілили в життя мрію багатьох поколінь. Голосування за Конституцію 1996 року – це була ніч без сну, це була ніч справедливості. І давайте згадаємо, наскільки ця ніч відрізняється від ганебних бюджетних ночей більш пізнього парламентаризму, коли депутати віддалялись від народу, від простих людей, які делегували їх до парламенту. Тож хочу закликати ніколи не забувати, завдяки кому і задля кого ми працюємо у Верховній Раді України. Я твердо переконана, що ДНК українського народу поряд з українською мовою, культурою, прагненням до свободи є ще один ключовий елемент – це народовладдя: право самим або через обраних представників вирішувати власні справи, право розпоряджатися національними багатствами і твердити своє майбутнє. Хочу нагадати усім нам, що ми – парламентсько-президентська країна, і найважливіші рішення мають прийматися у цих стінах. І так було не раз. Я мимоволі згадую той вечір, коли під час Революції Гідності парламент був оточений силовиками. Ми розуміли, що влада зовсім втратила розум і могло початися найгірше. Але ті депутати, хто був поруч з людьми, та ті, хто не злякався, проголосували за виведення військ з Києва. Вони тоді втримали країну, як і під час Помаранчевої революції. Я хочу, щоб ми їм всім теж подякували, дехто з них є в цьому залі. (Оплески) Я пригадую, як український парламент на рівні Основного Закону закріпив євроатлантичний вибір українського народу зроблений під час Революції Гідності. (Оплески) Пишаюсь тим, що ухваливши Закон про забезпечення функціонування української мови як державної, Верховна Рада раз і назавжди минулого року поставила крапку над "і" і в цьому питанні і не може бути, і не буде в Україні іншої державної мови, ніж українська мова. (Оплески) Оновлений, як ніколи раніше, парламент дев’ятого скликання також увійшов в історію – він скасував депутатську недоторканність. Водночас перед нинішнім парламентом стоять не менш виклики, ніж перед парламентами попередніх скликань. війна триває, частина території України окупована країною-агресором - Російською Федерацією, епоха бідності так і не завершилась, люди відчувають на собі соціальну несправедливість. Через пандемію корона вірусу стрімко змінюється світ, і Україна не може залишатись осторонь цих питань. Я вам скажу, що і прийняття монобільшістю Закону про продаж сільськогосподарської землі, а також дозвіл на азартні ігри не додають відповідальності та довіри до влади. Ми маємо пам’ятати, що Верховна Рада як інституція, окрім представницької і законодавчої, має ще і контрольну функцію за виконавчою владою. Сьогодні як ніколи ми зобов’язані показати досвід, професійність, фаховість, мудрість , новітні підходи та знання до того, щоб разом дати якісні відповіді на всі виклики, які стоять сьогодні перед суспільством. Саме закликом до єдності, відповідальності я хочу завершити свій виступ. Єдності та порозуміння заради добра України, єдності в інтересах людей, які вирощують хліб, вчать, лікують, творять, будують, єдності заради наших героїв, які на передовій захищають Україну і Європу від навали тоталітаризму, захищають ідеали парламентаризму, свободи і рівності та людської гідності - все те, що мусить бути нарізним каменем добробуту народу і країни щасливих людей. Я мрію про такий парламент, в якому буде рівне представництво жінок і чоловіків. Сьогодні у Верховній Раді ми маємо 20 відсотків жіночого представництва. І я сподіваюсь, що зовсім скоро їх стане більше і в місцевих радах, більше жінок в управлінні країною, в уряді, в парламенті. Це як не "нових облич", а тих, хто розуміє, що таке працювати, що таке добиватися успіху, що таке дбати про дітей і сім'ю, зовсім часто не маючи підтримки, але не покладаючи зусиль. Я вірю, що саме вони стануть новою силою розвитку України. Я хочу з великою вдячністю привітати зі святом та віддати належне всім депутатам першого скликання, а особливо за те, що в цей день 16 липня 1990 року ви натиснули на кнопку "за". За Україну. Слава Україні! (Оплески)
17:36:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я хотів би ще раз всім подякувати за те, що ви зробили 30 років тому, за те, що ви робите сьогодні, за те, що ви дали нам змогу сьогодні працювати в цих стінах, працювати і як ви на користь Українському народу. І я хотів би подякувати і від себе, і від всього депутатського корпусу. Ще раз велике вам спасибі. (Оплески) Після закриття Урочистого засідання я всіх запрошую для спільного фото на ґанок Верховної Ради України. (Шум у залі) Шановні колеги! Я думаю, що ви мене всі ще побачите, але не на засіданні, якщо ви не заперечуєте. Шановні колеги! При всій повазі, давайте закриємо засідання, у вас буде можливість і зі мною поспілкуватися, і з колегами. Ще раз всіх вітаю. Дякую. (Оплески) Урочисте засідання Верховної Ради України оголошую закритим. (Лунає "Молитва за Україну")
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 16.07.2020
| |||
