|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 16.09.2015
ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ Сесійний зал Верховної Ради України 16 вересня 2015 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН
10:01:21 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу, займайте свої місця, підготуйтесь до реєстрації для початку нашої роботи. Перед тим хочу зазначити, що рік назад, 16 вересня, я пам'ятаю це, бо був присутній у залі Верховної Ради, відбулась синхронна ратифікація Угоди з Європейським Союзом. Фактично угода, яка була категоричною вимогою українського суспільства, прагненням нашої європейської інтеграції і, на превеликий жаль, багато українців заплатили за це власним життям. Я думаю, що саме ціль не в тому, щоби підписати угоду, а ціль полягає в тому, щоби стандартами життя людей відповідати тим стандартам, які сьогодні є реальними в Європейському Союзі. І в зв'язку з цим від кожного депутат в парламенті залежить, наскільки якісні ми будемо приймати закони, наскільки ці закони будуть відповідати нашим європейським прагненням і якісно будуть співпадати з європейськими стандартами. Кожна присутність депутата у залі, робота кожного депутата у комітеті має наближати нас до повноцінної асоціації з Європейським Союзом. Хочу вас також поінформувати про те, що вчора був, напевно, не самий результативний день в українському парламенті, але два рішення, які ми з вами ухвалили, є надзвичайно важливими: Закон про державні закупівлі, точніше, зміни до нього. Друзі, по оцінкам експертів, до 50 мільярди гривень цей закон буде заощаджувати в державному бюджеті. І це рішення було ухвалено вчора українським парламентом. 1,7 трильйона, ринок Європейського Союзу, дозволить українцям, українським компаніям виробникам брати участь у міжнародних тендерах. Це означає, що безпосередньо це буде мати вплив цей закон на розвиток, в тому числі і власного товаровиробника. І як мене проінформували, той закон, що вчора ухвалили щодо автомобілів для людей з обмеженими фізичними можливостями, коли вони мають, врешті-решт, право на те, щоб отримати у власність автомобіль, кажуть, що раніше багато парламентів входили в цю історію і не могли прийняти рішення. Вчора ми це рішення з вами ухвалили. Я думаю, що кожен день декілька важливих рішень це має бути норма для українського парламенту, це має бути норма для нашої спільної роботи. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Прошу увімкнути систему "Рада". Будь ласка. 10:05:12 277 народних депутатів у залі. Шановні колеги, відповідно до Регламенту Верховної Ради України в середу народні депутати мають 30 хвилин для виступів з трибуни Верховної Ради. Будь ласка, прошу підготуватися до реєстрації на виступ. Прошу підготуватися для реєстрації на виступ. Колеги, реєструємось на виступ, будь ласка, реєструємось. 30 хвилин – на виступ з трибуни. Будь ласка, Вікторія Пташник, будь ласка.
10:06:36 ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Добрий день шановні колеги, шановні народні депутати, шановний український народе! Вчора ми з вами прийняли важливий Закон "Про здійснення державних закупівель". Ви знаєте, що державні закупівлі – це та платформа, де кожного дня вимиваються гроші з державного бюджету, і це той майданчик, коли недобросовісні скаржники, використовуючи Антимонопольний комітет України, оскаржують закупівлі. Так відбувалося у нас з закупівлями лікарських засобів, так відбувалася закупівля бронежилетів і так зараз відбувається із закупівлею, яка відбувається навколо будівництва нової лікарні "Охматдит". На превеликий жаль, недобросовісним скаржником була подана заява до Антимонопольного комітету відносно того, щоб оскаржити дану закупівлю, щоб на будівництво державної лікарні "Охматдит" не було виділено 500 мільйонів гривень з бюджету, і відповідно щоб дане будівництво ніколи не було здійснено. Я хочу звернути вашу увагу, що Антимонопольний комітет розглянув цю заяву, не задовольнив її, і знову цей самий скаржник, знову звертається до Антимонопольного комітету і знову подає скаргу. Тому я звертаюсь до Антимонопольного комітету з проханням прискорити розгляд даної скарги, якщо, власне, є підстави знову-таки від того ж самого скаржника отримувати цю скаргу. І, власне, подивитися, чи є в ознаках заявника недобросовісні дії. Якщо там існують підстави для звернення до правоохоронних органів, я прошу Антимонопольний комітет передати всі ці матеріали правоохоронним органам для того, щоб правоохоронні органи розібралися, чому саме одна і та компанія звертається постійно до комітету, намагається це затягнути і не допустити будівництво дитячої лікарні "Охматдит", так само як колись раніше блокувалися закупівлі у сфері лікарських засобів і закупівлі в сфері бронежилетів. Я сподіваюся, що громадськість так само зверне на це увагу і не допустить блокування будівництва дитячої лікарні "Охматдит". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко.
10:09:07 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги народні депутати, шановні громадяни! Я хочу повідомити вам, що в стіни українського парламенту повернулася політична корупція – найганебніше явище, яке існувало за часів Януковича, якого ми позбулися після Революції гідності. Сьогодні, через півтора року після Майдану, дух політичної корупції знову в цьому залі. Знову підкуповують депутатів, шляхом погроз, шантажу, залякувань, банального підкупу намагаються розколоти фракцію Радикальної партії, після того коли вона перейшла в опозицію. Один із наших народних депутатів, Артем Вітко, на жаль, не витримав спокус грошима, чи невідомо чим, бо я не знаю, чим можна було вплинути на людину, щоб вона різко змінила свою позицію, і сьогодні він уже перебуває в коаліції, замість того щоб дотримуватися позиції фракції, дотримуватися позиції виборців, які обирали Радикальну партію. Колеги із Блоку Порошенка дуже сміються, аплодують і задоволені, підтримують політичну корупцію, і це невипадково. Бо політичну корупцію до зали парламенту заніс Президент Порошенко. За дорученням Президента Порошенка зараз триває підкуп народних депутатів від фракції Радикальної партії. Персонально цим займається Олександр Третьяков, Ігор Кононенко, а також позафракційний народний депутат Олександр Онищенко. Оце три корупціонери, які сьогодні намагаються підкупити наших народних депутатів шляхом залякувань, погроз і підкупів. Зокрема, як мінімум, п'ятеро народних депутатів від фракції Радикальної партії повідомили мені про те, що персонально Олександр Третьяков вів з ними перемовини, обіцяє гроші, обіцяє місця на дострокових парламентських виборах, аби вони тільки вийшли з фракції. Щойно один наш колега мій народний депутат повідомив, що коли не вдалися підкупити його, взялися за його 70-літнього батька і погрожують арештом його батька, якщо він не вийде з фракції Радикальної партії. Я звертаюся до Президента Порошенка. Я звертаюся до парламентської більшості. Я звертаюся до фракції коаліції, демократичної фракції коаліції. для чого була Революція гідності? За що гинули люди? за те, щоб знову тушкувати парламент? Згадайте, з чого почався режим Януковича – із "тушкування" політичних сил. "Тушки" побудували режим Януковича. Сьогодні Порошенко знову на "тушках" хоче побудувати новий олігархічний режим. Я закликаю припинити політичну корупцію у Верховній Раді, яка веде до знищення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, "Блок Петра Порошенка". (Шум у залі) Будь ласка, напишіть заяву в міліцію і в прокуратуру. І в Антикорупційне бюро напишіть заяву. Будь ласка.
10:12:32 ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, коли в Україні затишшя, є найкраща нагода поговорити про те, як нам далі розбудовувати і формувати армію. Мене трошки дивує, що ми заспокоїлися в ситуації, яка склалася в військовій частині, і я хотів би звернути увагу на п'ять позицій дуже важливих, на мою думку, стратегій і формування Збройних Сил України. Звичайно, вибори – добра штука, і зараз все більше людей говорять моїми словами річної давності про необхідність формування контрактної професійної армії. Але в мене складається враження, що це здебільшого передвиборчий тренд, а не системна робота. Я переконаний, що ми повинні на рівні Верховної Ради нарешті визначити і сформувати і підтримати Військову доктрину і стратегічно сказати, що в Україні формується контрактна професійна, соціально захищена, патріотична армія. З огляду на це ми формуємо структуру армії і готуємо відповідно людей. Історія з мобілізацією, коли ловлять по заводах, фабриках і магазинах, повинна бути завершена. Друга позиція, економічна частина. Сьогодні, я думаю, Генштабу треба не їздити і перевіряти, яка довжина бірки або плакату у військових частинах, а зробити інвентаризацію військових частин, подумати, як їх реконструювати. Розписати, як добудувати будинки, де повинні жити сім'ї військових, які захищають українську державу. Третя позиція, соціальна. Сьогодні треба продумати нам не разовий, а системний механізм соціального захисту військових, їх родин і тих родин, які втратили військових. Третя позиція, адаптаційна. На сьогоднішній день, я думаю, уряд мусив би створити відповідний реєстр учасників АТО. І відповідно до цього реєстру кожна область, район і місто мусили б максимально залучити цих людей до серйозних професійних соціальних, інших програм. Оскільки це люди, які пройшли виховання війною, і мусять бути задіяні у прийнятті рішень і брати участь у відбудові держави. П'ята позиція, патріотично-виховна. Коли ми сьогодні говоримо про те, що ми мусимо формувати країну, яка будується на українських цінностях, ми повинні максимально провадити таку роботу і в армії, і в цілому по країні. Я щойно повернувся з Івано-Франківської області, де в Центрі патріотичного виховання імені Степана Бандери вчителі страшно здивувалися. Вони сказали, що ми говоримо про те, що треба виховувати на українських цінностях, а уряд забрав обов'язкову українську мову, літературу, історію України спочатку з навчальних програм, а тепер ще забрав і з ЗНО. На сьогодні у нас ЗНО або історія України, або математика. Таким чином, в нормальній країні людина, яка закінчує школу, вона повинна бути громадянином України, вона повинна знати свою мову і свою історію. А далі ми будемо її вчити інших предметів. Тому ще раз переконливо звертаюсь до уряду і до Президента: професійна контрактно-патріотична армія – це гарантія незалежної України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шипко, будь ласка. Після Шипко – Микола Величкович. Будь ласка, народний депутат Гузь.
10:15:54 ГУЗЬ І.В. Слава Україні! Ігор Гузь, 19 виборчий округ, шахтарський округ. У мене два питання. Перше, до пана Демчишина. Я хочу закликати його, я чую, що буде звітувати. Перед звітом показати українському парламенту заяву на звільнення. Чому? Я представляю округ на Волині, де є шахти. Значить, пан Демчишин рік крутить з волинськими шахтарями направо-наліво. У нас єдина шахта номер 10 в Україні, яка будується. Ми з вами заклали 200 мільйонів гривень на її добудову в цьому році. Сьогодні середина вересня, шахтарі отримали тільки 50. Де ще 150 мільйонів гривень, щоб єдина шахта яка будується в країні, була добудована? Постійні заборгованості, шахтарі виходять перекривають дорогу. День, два, три, значить, Демчишин чеше голову, і тільки тоді робляться якісь кроки. Гроші, які застряли в банку "Київська Русь", які не надійшли шахтарям. Куча проблем, куча проколів. Значить, я вважаю, ми, парламент, і деякі фракції закликають, і ми всі підтримуємо, що уряд, частину уряду, частину міністрів треба переформатовувати. Один з них, я вважаю, перший на виліт, це є Демчишин. Я буквально декілька днів тому спілкувався з нововолинськими шахтарями, передають пламенный привіт Демчишину. Не справляється чоловік, не розуміє, не знає глибини, не бачить стратегії, не бачить розуміння, яка майбутня нашої галузі, зокрема, конкретно Нововолинськ, Червоноград. Уже рік крутить вертить і так далі. Тому я вважаю, що коаліція повинна найти гідну кандидатуру на цю посаду. Крапка. Пан Демчишин повинен піти в відставку. Це перше. І друге. Шановні колеги! Я хочу до вас звернутися так само про підтримку дуже важливої теми. В липні-серпні минулого року до мене звернулися білоруси, які мали бажання воювати на Донбасі за українську державу. Я був причетний до створення батальйону "Погоня". Так от цей батальйон і багато інших колег з добровольчого українського корпусу, з батальйону "Донбас", "Дніпро", "Азов", іноземців воюють за українську самостійну соборну державу. Буквально два тижні тому був вбитий білорус з Бреста, який там зараз похований. Українська держава цього патріота Білорусії і України не легалізувала. Я прошу нас всіх подумати над тим, щоби ми легалізували іноземних добровольців: білорусів, росіян, які стоять за інтереси української держави. І мені дуже прикро, мені соромно за українську державу перед батьками оцього білоруса з Бреста, якого закопали в землю, але він не визнаний українською державою. У нас сьогодні гальмуються законопроекти, які подані і які стоять з цього приводу. Я прошу нас, всіх парламентарів, швидко одуматись і прийняти рішення. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шипко, будь ласка.
10:19:26 ШИПКО А.Ф. Андрій Шипко, Дніпропетровщина, місто Нікополь, Орджонікідзе, Нікопольський район. Шановні народні депутати! Дорогі українці! Хочу сказати, що ми вчора витратили цілий день на кадрові питання. На три заяви про звільнення пішов цілий день. Хіба так ми повинні працювати? І, головне, ми ж вчора так їх і не вирішили. А в цей час уряд нам продовжує розповідати про зріст економіки, нібито у 2016 році, про підвищення соціальних стандартів, про ріст пенсій та зарплат. Нам уже не кажуть про паски. Їх вже затягувати не потрібно. Але хто з українців відчув цей зріст? Я запитував на окрузі у людей, вони не знають, як жити далі, як платити за газ, як купити ліки. Вони на їжу навіть вже не хватає грошей. Іще одна капля, і вони всі будуть тут, у Києві. А що ж відбувається насправді? Тільки за перше півріччя цього року індекс інфляції склав 139 відсотків. Продукти харчування подорожчали на 35 відсотків, тарифи на житло, воду, електроенергію і газ зросли у рази, ліки, медичні товари та обладнання подорожчали на 32 відсотки. Я говорю про офіційну статистику. Насправді ситуація ще гірша. А на скільки зріс прожитковий мінімум? На 13 відсотків. І це після того, як партія "Відродження" ні один раз заявляла про знищення українців, після того, як ми провели масу публічних заходів, та розповіли всім, що прожитковий мінімум у українця нижчий, чим у найбідніших країнах Африки. Я звертаюсь до уряду. Урядовці, якщо ви говорите не те, що думаєте, слухаєте не те, у що вірите, і робите зовсім не те, до чого лежить душа, то може ви не там працюєте? А якщо ви не там працюєте, то ми з вами, народні депутати, зробимо це за вас. У Верховній Раді є закони, які треба приймати негайно. Партія "Відродження" ще навесні зареєструвала законопроекти 2162, 2038 про здешевлення ліків та харчових продуктів – чисто європейські законопроекти. Постанову про відтермінування підвищення тарифів ЖКГ, бо нехай спочатку прокуратура розбереться з такими тарифами. Мною зареєстрований законопроект 2462а про загальнообов'язкове соціальне медичне страхування, який дасть змогу людям лікуватися, а не боятися йти у лікарню. Ось, які закони треба приймати. Шановний Володимире Борисовичу, я вимагаю вносити на розгляд ті законопроекти, які потрібні, в першу чергу, людям. Партія "Відродження" за реальне відродження країни. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко, "Блок Петра Порошенка".
10:22:36 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, рівно рік тому, 16 вересня 2014 року, Верховна Рада України синхронно з Європейським парламентом ратифікувала Угоду про асоціацію. За цей рік уже 22 країни-члени Європейського Союзу так само ратифікували цю угоду. Три країни ще знаходяться в процесі, там тільки одна з палат парламенту ратифікувала угоду. Нідерланди закінчують цей процес. І дві країни залишаються проблемними – це Кіпр і Греція. І ми хочемо звернутися від двох комітетів – це євроінтеграції та Комітету закордонних справ – до спікера Верховної Ради, до нашого парламенту, з проханням звернутися до парламентів цих країн з проханням пришвидшити ратифікацію Угоди про асоціацію. За цей рік європейська інтеграція стала частиною нашої внутрішньої політики. Але чи завжди це відповідає істині не тільки в питаннях політичної культури, а і в питаннях нашої, дійсно, політики, зокрема і в питанні адаптації українського законодавства до європейських норм. На жаль, ні. Ще й досі дуже часто Верховна Рада України приймає рішення з тих чи інших законів не враховуючи експертну думку і висновки Комітету євроінтеграції на предмет відповідності того чи іншого законопроекту до європейських норм і стандартів. І це по суті, шановні колеги, створює нам потім проблеми в тому питанні, що нам прийдеться ще раз передивлятися ці закони, щоби наблизити їх до європейських норм. То ми закликаємо наших колег народних депутатів уважно вивчати експертну думку на предмет адаптації і відповідності того чи іншого закону до європейських стандартів. Принагідно я хочу подякувати українському парламенту, зокрема нашим міжнародним делегаціям та групам дружби міжпарламентським, які так само сьогодні активно докладаються до того, щоби встановити такі потужні дружні зв'язки з парламентами країн ЄС і знайти нових лобістів. Але, шановні колеги, останнім часом все більше є тривожних сигналів відносно того, що деякі політичні сили, в тому числі і ті, що належать до коаліції, не в повній мірі осягли важкі уроки 2005 і 2008 років, і починають знову намагатися використати зовнішню арену для внутрішньополітичних чвар. Я хочу нагадати, шановні колеги, чим це може обернутися для України. Якщо в 2008 році відсутність єдності зупинили прийняття ПДЧ для України, то зараз це може опинитися тим, що ми не отримаємо безвізовий режим, і це зупинить так само формування потужної антипутінської коаліції в світі. Тому я хочу закликати колег до єдності на зовнішній арені. І останнє. З першого січня вступає в дію зона вільної торгівлі з Європейським Союзом. Від нашого комітету ми пропонуємо найближчим часом під час "години запитань до Уряду " так само заслухати уряд відносно готовності української влади в повній мірі вступити до зони, приєднатися до зони вільної… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте. ГЕРАЩЕНКО І.В. Відносно готовності українського уряду, виконання тих умов, що дозволять Україні в повній мірі доєднатися до ЗВТ з 1 січня. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перед тим як запросити до слова Рефата Чубарова, "Блок Петра Порошенка", давайте привітаємо, колеги, Олексія Гончаренка з днем народження, нашого колегу народного депутата. З днем народження. І Івана Геннадійовича Фурсіна. З днем народження. З днем народження, з днем народження, колеги! Будь ласка, Рефат Чубаров.
10:26:29 ЧУБАРОВ Р.А. Шановний Голово, шановні колеги, шановні співгромадяни! Сьогодні 567-й день, як Крим окупований Російською Федерацією. 567 днів тому держава, а тобто і ми з вами, не змогли захистити Крим та своїх громадян, які живуть на півострові. На кримську землю вже у ХХІ столітті знову прийшла біда. Страшна біда, оскільки всі попередні завоювання Криму Москвою, незалежно від того, хто б не сидів в Кремлі – цар або генеральний секретар, закінчувались для корінного народу Криму катастрофами. І сьогодні, головною метою Росії залишається витіснення кримськотатарського народу зі своєї власної землі. Звідси і насильницькі викрадання молодих людей та їх вбивства, нескінченні погроми та обшуки в оселях кримських татар і українців, людей інших національностей, які залишаються вірними Україні. Ахтем Чийгоз, заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу, Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Руслан Зейтулаєв, Нурі Примов, Рустем Ваіт, Феат Сайпуллаєв – всі ці люди місяцями сидять за гратами, в застінках ФСБ та очікують на судову розправу. Олег Сенцов і Олександр Кольченко відповідно отримали 20 і 10 років заключення. І єдина їх вина, що вони – кримські татари України, які залишаються вірними своїй державі, своєму народові. Але ані Україна, ані міжнародна спільнота сьогодні не змогли здійснити ефективні механізми захисту прав і свобод громадян України, що живуть на територіях окупованого Криму. В той же час щоденно сотні тон вантажів, зокрема, продуктів харчування, постачаються з материкової України до окупованого Криму. Шановні народні депутати, в той час хочу повідомити вас про те, що 20 вересня о 12 годині, вдень, нами будуть перекриті для вантажів, що перевозять товари до Криму, всі три дороги, які ведуть з материка до Криму. В той же час переміщення людей та легкових автомобілів залишається безперешкодним. Хочу окремо зауважити, що наша акція носитиме тривалий характер. Виходимо з того, що за цей час у Верховній Раді мають бути розглянуті законопроекти народних депутатів, які спрямовані на врегулювання питань взаємодії материкової України з окупованим Кримом. Має бути відмінений закон про вільну економічну зону Крим. Але замість цього ми вважаємо доцільним провадження… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте. ЧУБАРОВ Р.А. Ми маємо доцільним впровадження вільної економічної зони на територіях Херсонської області, які прилягають до Криму. Шановні народні депутати, 20 вересня ранком ми запрошуємо всіх, хто хоче приєднатися до нашої акції, до штабу акції, яка буде розміщена на переправі Чонгар, будемо разом і в ці дні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Березюк. Єгор Соболєв, "Самопоміч", будь ласка.
10:30:21 СОБОЛЄВ Є.В. Сьогодні спікер парламенту сказав депутату, який повідомив про політичну корупцію, звертайтеся в прокуратуру. Дуже важливо, щоб ми з вами визнали, в нас немає прокуратури. Є люди, які хочуть почути тут звіт про 31 серпня. Ви маєте зрозуміти, від нинішньої прокуратури, від нинішнього МВС ви не дізнаєтеся, що сталося 31 серпня. Воно може повторитися не один раз, але ви не дізнаєтеся справжніх замовників і виконавців. Генеральна прокуратура, і тут в залі є люди, які про це дуже добре знають, є вмілим, дуже тотальним, дуже ефективним способом покривання посадової, високопосадової корупції. Більше того, люди тоді 31 серпня значною мірою прийшли не через Конституцію, а через те, що вони бачать разючу різницю між добрими законами, які ми ухвалюємо, і тим, що на місцях все залишається, як було. Справедливості немає, правосуддя немає – дахування є. Мені трохи боляче за своїх давніх знайомих, які прийшли в парламент з журналістики, за своїх знайомих, які прийшли в парламент з війни, за своїх знайомих, яких я знав як добрих, порядних людей. Я пам'ятаю, з яким ентузіазмом ці люди казали, так, Генерального прокурора Віталі Ярему треба відправити у відставку, бо він насамперед провалює розслідування справ Майдану. Що змінилося за ці півроку? Провал ще більший. З того моменту, як Олег Ляшко почав збирати ці підписи за відставку Віктора Шокіна, знаєте, що сталося? Нічого. Єдиним досягненням Генеральної прокуратури у розслідуванні цих справ є ще один ключовий свідок, який був одним із організаторів тітушок разом з міліцією. І прокуратура разом із судами дозволила йому втекти. Колеги, яких я давно знаю, з якими я познайомився тут! Ми тут не представляємо мера Львова, Прем'єр-міністра, Президента, ми всі сюди обрані, щоб представляти суспільство. Якщо гальмує Президент, якщо гальмує уряд, якщо не працює Генеральна прокуратура, ми є тим останнім органом влади, який може і зобов'язаний прийняти це рішення. Конституція надає нам право вигнати Генерального прокурора, який не дає раду своїм обов'язкам. Прохання до всіх парламентарів. Треба зовсім небагато підписів, щоб ми це зробили. Приходьте і висловлюйте свою волю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Кодола, "Народний фронт".
10:33:32 КОДОЛА О.М. Шановні колеги, сьогодні перед нашою державою стоїть завдання якнайшвидше відновити і посилити свій військовий потенціал, що неможливо без розробки нових і модернізації існуючих видів озброєння та військової техніки. В цих умовах значно зростає роль незалежної випробувальної установи, яка б в стислі терміни провела всебічну, кваліфіковану оцінку будь-яких зразків ОВТ з наданням рекомендацій щодо можливості прийняття їх на озброєння або допуску до експлуатації в Збройних Силах України. В Міністерстві оборони вказані функції покладені на Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України. Це незалежна експертна установа, яка проводить повний комплекс випробувань нових і модернізованих зразків військової техніки. Саме зараз є оптимальним час прийняти рішення щодо створення на основі центру державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації, сформувати нову організаційно-штатну структуру для вирішення поставлених завдань з подальшим нарощуванням наукового потенціалу та створення потужної полігонно-випробувальної, експериментальної лабораторної бази. Активному розвитку центру сприяє нове місце його базування в місті Чернігів, що створило найбільш сприятливі умови для розбудови інфраструктури, лабораторно-випробувальної бази і розвитку науково-випробувальної структури центру. Наявність аеродрому "Півці", діючих полігонів "Гончарівський" і "Чернігівський" забезпечує ефективне функціонування льотно-випробувального та полігонно-вимірювального комплексів центру. Наявність в місті Чернігів потужного науково-технічного та промислового потенціалу дає можливість плідної співпраці у створенні нових зразків військової техніки, за якими вже розпочата практична робота. Однак керівництво Міністерства оборони, незважаючи на чисельні звернення, в тому числі і мої як народного депутата, не поспішає розглядати питання створення ДНВЦ шляхом перетворення його на повноцінну, сучасну науково-дослідну структуру і відкладає його до часу повного відновлення інфраструктури центру. В той же час до мене надходить інформація про можливу передислокацію центру з Чернігова, що, в свою чергу, на декілька місяців знову ж таки відтерміновує початок його діяльності і загрожує втратою фахівців його основних науково-випробувальних підрозділів. У зв'язку із вищевикладеним я в черговий раз звертаюся до Міністерства оборони України, до уряду докласти усіх зусиль для збереження ДНВЦ Збройних Сил України шляхом створення на його базі Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації, і військової техніки Збройних Сил України. А також залишити місцем подальшого базування центру раніше визначені фонди Чернігівського гарнізону, у відновленні яких місцева промисловість приймала активну участь. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Рибак, "Блок Петра Порошенка".
10:36:37 РИБАК І.П. Шановні колеги, на цю трибуну змусили мене вийти виборці, виборці мого 202 виборчого округу Чернівецької області. Вони висловлювали протягом всього вчорашнього вечора своє невдоволення нашим з вами тут голосуванням за відставку віце-прем'єра Вощевського, який працює на сьогоднішній день в уряді по квоті Радикальної партії України. Вони незадоволені цією персоною тому, що саме ця людина опікується на сьогоднішній день в Кабінеті Міністрів питанням транспорту і інфраструктури. Ви знаєте, маленький район на території Чернівецької області, Путильський район, який по суті має тільки одну дорогу, яка зв'язує з українською цивілізацією цей регіон Буковини, не має абсолютно дорожнього покриття, не має абсолютно дороги. Ви знаєте, напевно, ці люди не заслужили на таке ставлення, і мені здається, що ті кошти, які були виділені у 2008 році Кабінетом Міністрів України мали були використані саме для того, щоб подолати наслідки повені 2008 року. Ви знаєте, але нічого не було зроблено. На сьогоднішній день Кабінет Міністрів і саме Міністерство інфраструктури не виконує тих зобов'язань і тих обов'язків, які на них покладені. Тому, шановні колеги, я висловлюю обурення від імені своїх виборців у Вижницькому районі, Сторожинецькому районі Чернівецької області, в Путильському районі, Косівщина, Верховина. Про яку інфраструктуру ми взагалі можемо говорити, про який розвиток туризму ми можемо говорити на Західній Україні, якщо відсутні взагалі дороги? Тому давайте звернемо все ж таки увагу на побажання наших виборців і найближчим часом проголосуємо за відставку пана Вощевського. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершено виступи народних депутатів. Переходимо до розгляду питань ратифікації. На ваш розгляд виноситься проект Закону про ратифікацію Договору про дружні відносини і співробітництво між Україною та Республікою Парагвай. Доповідає… Будь ласка, 0054. Проект Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї. Проект Закону 0054 внесений урядом. Доповідає міністр фінансів Наталія Яресько. Є пропозиція доповідача розглянути за скороченою процедурою, колеги. Прошу визначатися щодо розгляду ратифікації за скороченою процедурою. Будь ласка, займіть свої місця, народні депутати. ЯРЕСЬКО Н.І. Шановний Володимире Борисовичу, шановні народні депутати! ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Наталя, одну хвилину. Щодо розгляду за скороченою процедурою, будь ласка, визначаємося. Колеги! 10:40:50 За-117 Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Колеги, пропозиція доповідача, проект Закону про ратифікацію розглянути за скороченою процедурою. Зрозуміла пропозиція? Будь ласка, колеги, визначаємося щодо розгляду проекту Закону про ратифікацією за скороченою процедурою. Голосуємо, колеги. 10:41:37 За-139 Колеги, пропозиція доповідача розглянути проект Закону про ратифікацією за скороченою процедурою. Займіть, будь ласка, свої місця. Керівники фракцій, забезпечте присутність в залі депутатів. Будь ласка, щодо розгляду за скороченою процедурою. Ратифікація за скороченою процедурою. 10:42:37 За-153 Будь ласка, пані міністр, доповідайте.
10:42:43 ЯРЕСЬКО Н.. Шановний Володимире Борисовичу! Шановні народні депутати та присутні! Вашій увазі пропонується проект Закону України про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї, вчинені 4 вересня 13-го року в місті Києві. Метою укладення цієї конвенції є уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Це досягатиметься як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною та Мальтою в залежності від місця їх виникнення, так і шляхом врахування у податкових зобов'язаннях платника податку однієї держави з сум податків сплачених на території іншої держави. Крім того, конвенція також направлена на запобігання ухилення від сплати податків, усунення податкової дискримінації, створення механізмів щодо покращення співробітництва між податковими органами України та Мальти шляхом встановлення процедур взаємного узгодження спірних питань, та забезпечення обміну податкової інформації. Конвенцією передбачено такі ставки оподаткування дивідендів, процентів та роялті, які відповідають вимогам модельної конвенції ОЕСР. Дивіденди. Загальна ставки – 15 відсотків, 5 відсотків – для дивідендів, які отримає компанія, що володіє ним менш ніж 20 відсотків капіталу, компанія, яка такі дивіденди виплачує. Проценти та роялті. Ставка 10 відсотків. Відповідно до пунктів 2 та 3 статті 9 Закону України "Про міжнародні договори України" ця конвенція і протокол до неї підлягають ратифікації Верховною Радою України. Прийняття зазначеного Закону України сприятиме прискоренню набуття чинності конвенції і протоколу до неї та впорядкування стосунків між Україною та Мальтою у податковій сфері. В тому числі, ми будемо в змозі зняти Мальту як країну, яка попадає під трансферну політику. Дякую за увагу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані міністр. Є необхідність? Два – "за", два - "проти", будь ласка. Перед тим співдоповідь комітету. Володимир Ар'єв, від комітету. Мальта, ратифікація. Будь ласка, Володимир Ар'єв.
10:45:23 АР’ЄВ В.І. Шановні колеги! Комітет у закордонних справах розглянув внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї. І одноголосно рекомендує Верховній Раді ухвалити цей проект в цілому. Прийняття та введення в дію закону України необхідне для виконання внутрішньодержавних процедур, для набуття конвенцією і протоколом чинності. Імплементація згаданої конвенції сприятиме, по-перше, уникненню подвійного оподаткування, по-друге, запобіганню ухиленню від сплати податків і, по-третє, взаємному зменшенню податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі. Це особливо важливо стосовно України, оскільки наше чинне податкове законодавство передбачає уникнення подвійного оподаткування лише на основі підписання двосторонніх міжнародних угод. Крім того, зазначена конвенція спрямована на попередження ухилень від сплати податків. Підприємці обох країн отримають гарантії того, що прибутки одержані від підприємницької діяльності на території іншої країни не підлягатимуть подвійному оподаткуванню. Головне науково-експертне управління також вважає можливою ратифікацію цієї конвенції та протоколу до неї. І я прошу підтримати рішення Комітету у закордонних справах. Від себе я хочу додати, що зараз реалізовується підприємцями України і Мальти всесвітнього рівня телекомунікаційний проект. І тому в даному разі голосування за це, за ратифікацію цієї угоди є дуже своєчасним і покаже прагнення взаємного захисту підприємців обох сторін на території і України, і Мальти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запис відбувся. Віктор Галасюк. І будемо переходити до голосування. Будь ласка, прошу депутатів зайняти свої місця для голосування Закону про ратифікацію.
10:47:36 ГАЛАСЮК В.В. Шановний Володимире Борисовичу, шановні колеги народні депутати! Фракція Радикальної партії підтримує прийняття цієї постанови, але є значно більш важливе питання. І це більше важливе питання сьогодні – проведення в Україні справжньої радикальної лібералізації податкової і податкової реформи. Ми сьогодні в Україні, якщо створимо такі податкові умови, які існують в Польщі, в Словаччині, в Туреччині, питання: чи прийдуть до України масштабні інвестиції в реальний сектор економіки. Ні, не прийдуть, оскільки там більше стабільності, оскільки там немає корупції. Тому, щоб залучити інвестицію в Україну, щоб створити робочі місця в Україні, щоб в нас будували нові заводи, нам потрібно створити податкові умови значно більш вигідні ніж в Європі. Саме тому потрібно сьогодні запровадити не просто якісь покращення чи реформу податкову, а сьогодні потрібно якісна інша податкова база. Сьогодні потрібно, перше, радикальна лібералізація, зниження податкового тиску на підприємців. Друге, спрощення адміністрування податків, ліквідація тих колосальних корупційних схем, які існують. Третє, створення інвестиційних стимулів для промисловості, для приходу інвестицій в реальний сектор економіки. це сьогодні потрібно робити невідкладно. Тому я вас запрошую долучатися до робочої групи, яка створена в Комітеті податкової і митної політики, який напрацював концепцію, яка сьогодні на 80 відсотків є готовою, є такою, який підтримує бізнес. Ми сьогодні не можемо допустити реалізації податкової реформи в інтересах фіскальної служби, в інтересах митників. Ми сьогодні маємо робити податкову реформу в інтересах українських підприємців, роботодавців, інвесторів, платників податків. Зменшивши податковий тиск, сьогодні зробивши його меншим ніж в Європі, ми отримаємо масштабну детінізацію економіки і шанс на залучення інвестицій в Україну. Іншої альтернативи немає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, виступи завершені. І обговорення питання ратифікації завершено. Прошу підготуватися до голосування, шановні колеги народні депутати. 0054, проект Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України та урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та протоколу до неї. Доповідала міністр фінансів Наталія Яресько. Зараз буде пропозиція сигнального голосування. Будь ласка, прошу займайте свої місця. Будь ласка, колеги, ратифікація проекту Закону 0054. Прийняти в цілому. Ставлю на голосування цю пропозицію. Сигнальне голосування, будь ласка, колеги. 0054 – ратифікація. Сигнальне, будь ласка. Ратифікація. 10:51:17 За-204 Будь ласка, по фракціях. "Блок Петра Порошенка" – 84, "Народний фронт" – 59, "Опозиційний блок" – 2, "Самопоміч" – 25, Радикальна партія – 14, "Батьківщина" – 1, Партія "Відродження" – 0, "Воля народу" – 4, позафракційні – 15. 0054 – питання обговорене. Ми перейдемо до обговорення наступного питання. Прошу депутатів і керівників фракцій мобілізувати депутатів у залі. 0053, шановні колеги, проект Закону про ратифікацію Договору про дружні відносини і співробітництво між Україною та Республікою Парагвай. Доповідає міністр закордонних справ Клімкін. І є пропозиція за скороченою процедурою розглянути даний проект закону. Прошу голосувати щодо розгляду за скороченою процедурою 0053. 10:52:50 За-169 Рішення прийнято. Будь ласка, Павло Клімкін. Скорочена процедура.
10:53:11 КЛІМКІН П.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, у нас наразі достатньо активно розвиваються політичні, економічні і міжлюдські зв'язки з Парагваєм. Ця країна відіграє значну роль і в Латинській Америці, і в багатьох міжнародних організаціях, і не останню роль грає, звичайно, українська громада, яка одна із найвпливовіших в Парагваї і одна з найвпливовіших в Латинській Америці. Тому, не надаючи зайвих і інших аргументів, прошу вас підтримати цей закон. І цей закон, і ратифікація договору про дружбу, про дружні відносини співробітництва, стане також сигналом і іншим країнам Латинської Америки. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, співдоповідь Ганна Гопко, голова Комітету у закордонних справах, будь ласка.
10:54:17 ГОПКО Г.М. Шановні українці, шановний пане Голово, а також народні депутати! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні 2 вересня розглянув внесений Президентом України Петром Порошенком проект Закону про ратифікацію Договору про дружні відносини і співробітництво між Україною та Республікою Парагвай і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти згаданий проект та ратифікувати договір. Це надзвичайно важливий законопроект і договір для того, щоб наші дружні стосунки із Парагваєм, країною Латинської Америки посилити і зважаючи на російську агресію, яка є, тому ми підтримуємо позицію Міністерства закордонних справ щодо розширення співпраці в Латинській Америці і ратифікація цього договору це один із прикладів. Прошу голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати, колеги? Два – "за", два – проти, будь ласка, запишіться. Олексій Мушак, "Блок Петра Порошенка", будь ласка.
10:55:24 МУШАК О.П. Шановні колеги, звичайно, Парагвай – це надзвичайно важливо. Але я хочу так розвернути вашу увагу, що для того, щоб наша держава розвивалася, ми повинні економіку стимулювати. У нас у вівторок і в середу насправді немає і не було ні одного законопроекту, який би був направлений на економічне стимулювання. Можна говорити про великі соціальні стандарти і про підтримку, про зовнішню діяльність, але якщо не буде грошей в державі і люди не будуть заробляти, то це все не варто нічого. А цей законопроект давайте проголосуємо і переходимо до економіки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Галасюк.
10:56:14 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний Володимир Борисович, шановні колеги народні депутати! Економічна співпраця з Парагваєм, мабуть, дійсно, важлива, але значно важливіше питання, питання того, як сьогодні показати Європі і Сполученим Штатам Америки, що Україна це є форпост не тільки Європи, а західної цивілізації. Показати їм, що ми не просто просимо донорську допомогу від Міжнародного валютного фонду, щоб прожити декілька місяців і отримати компліменти від закордонних бюрократів. А нам потрібно показати конкретний план трансформації країни. Трансформації країни сировинної, олігархізованої, монополізованої, на країну відкритих підприємницьких можливостей, на країну побудови виробничої економіки, і під це треба залучати фінансування. Нам треба сьогодні показати і Сполученим Штатам і Європі, що їм значно вигідніше мати сильну економіку України. Що по відношенню до України треба реалізовувати план маршала, зробити економіку сильною – це потужна буферна зона захисту, взагалі західної цивілізації. А не реалізовувати по відношенню до України післявоєнний план Моргентау, який на сьогодні, на жаль, по відношенню до України реалізовується. А це план знищення української промисловості, а це план розбазарювання українського державного майна. Це є вигідно тільки окремій купці спекулянтів – це не вигідно ані Україні, ані стратегічно Сполученим Штатам Америки чи Європі. Але це наша з вами роль парламентарів показати, що ми маємо бачення, ми маємо план, під цей план ми залучаємо ресурси – і ми створюємо інвестиційні можливості для наших західних партнерів. Тому ми маємо на цьому робити сьогодні акцент: розглядати ті закони, які сприяють реалізації такого підходу, а не тільки економічне співробітництво з Парагваєм. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, "Батьківщина".
10:58:23 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, на відміну від попереднього голосування, де мене дивують наші колеги в залі, яким мало було офшорів на Кіпрі, їм ще треба офшори на Мальті, і вони готові далі працювати на те, щоб уникати від оподаткування наші великі підприємства. Тому наша фракція за попередній закон не голосувала, і такі ратифікації повинні мати хоча б принаймні елементарне економічне обґрунтування, що втрачає економіка країни через такі псевдосхеми. На відміну від цього, цей Закон про ратифікацію є важливим. Наша фракція буде його підтримувати, так само як ми будемо підтримувати і наступні закони про ратифікацію, де є питання поховань військових з Чехією і Словаччиною окремо, де є розірвання Угоди про добудівництво Хмельницької атомної станції. Але ми хочемо нагадати: поряд з цими питаннями в порядку денному так і немає питань, які дійсно дають можливість знизити тарифи. Тому вимога нашої фракції залишається незмінною: негайно поставити в порядок денний два питання, які дозволяють реально ввійти в осінньо-зимовий період зі зниженими тарифами. Це і зменшення рентної плати, це і питання зменшення нормативів щодо теплообліку в помешканнях, які не мають такого обліку. Дякуємо за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, питання ратифікації 0053 теж є обговорено. Будь ласка, 0053: проект Закону про ратифікацію Договору про дружні відносини і співробітництво між Україною та Республікою Парагвай. Будь ласка, депутати, займайте свої місця, підготуйтесь до голосування. 0053, сигнальне голосування. Прошу визначатися. Проект закону про ратифікацію. Сигнальне голосування. Будь ласка. Прошу бути уважними депутатів. 11:00:49 За-220 Це було сигнальне голосування. Будь ласка, підготуйтесь до голосування в цілому за проект ратифікації. Готові? Прошу голосувати в цілому 0053 проект ратифікації… Проект Закону про ратифікацію. Будь ласка, прошу голосувати, 0053. Голосуємо. Прошу голосувати. 11:01:22 За-249 Рішення прийнято. Наступне, будь ласка, 0055. Проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної політики № 117. Доповідач – міністр соціальної політики Павло Розенко. Є пропозиція доповідача розглянути за скороченою процедурою проект закону про ратифікацію. Будь ласка, визначайтесь щодо розгляду за скороченою процедурою. Розгляд за скороченою процедурою. 11:02:03 За-159 Рішення прийнято. Будь ласка, Павло Розенко.
11:02:08 РОЗЕНКО П.В. Шановні народні депутати! Шановний Володимире Борисовичу! Президент України звернувся до Верховної Ради України з ініціативою ратифікувати Конвенцію Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної політики № 117, яку ухвалено на сесії Генеральної Конференції Міжнародної організації праці ще в 1962 році. Реалізація закону передбачатиме набрання чинності для України зазначеної Конвенції. Хочу відразу сказати, що відповідно до положень Конвенції підвищення життєвого рівня, якості і рівня життя в країні розглядається як основа і мета планування економічного розвитку держави. Конвенція, зокрема, передбачає вжиття заходів на міжнародному, регіональному або національному рівні для сприяння прогресу у таких сферах як охорона здоров'я, житлове будівництво, забезпечення продовольством, освіта, піклування про добробут дітей, становище жінок, умови праці, поліпшення умов життя в сільських районах, захист прав трудових мігрантів і соціальне забезпечення. Хочу зазначити, що зокрема метою підвищення рівня життя положеннями конвенції передбачається вжиття заходів для забезпечення незалежних виробників і найманих працівників умовами, які дадуть їм можливість підвищувати свій рівень життя. У конвенції також значна увага приділяється питанням захисту трудових прав. Зокрема працевлаштування з метою захисту і захист прав трудових мігрантів. Також у випадку абсолютно статті конвенції заохочують встановлення мінімальної заробітної плати у колективних договорах або що вільно укладаються між профспілками та роботодавцями. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте. РОЗЕНКО П.В. Важливим аспектом положень конвенції є скасування будь-якої дискримінації серед працівників за ознаками раси і кольору шкіри, статі, віросповідання, національності або профспілкового членства. Проект акта погоджено без зауваження всіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Прошу вас підтримати ініціативу Президента і ратифікувати Конвенцію Міжнародної організації праці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є необхідність обговорювати, колеги? Від комітету, буд ласка, Ганна Гопко, керівник Комітету у закордонних справах. І, будь ласка, запишіться: два – "за", два – "проти".
11:05:23 ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні колеги. Комітет у закордонних справах розглянув внесений Президентом проект Закону України про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної підтримки № 117. І рекомендує парламенту його ухвалити. В рамках приєднання до конвенції Україна бере на себе зобов'язання планування економічного розвитку з метою підвищення рівня життя, забезпечення базових потреб трудових мігрантів та заохочення переведення частини їхнього заробітку до місця походження працівників, заохочення фіксації мінімальної заробітної плати в колективних договорах, не дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, статі, членства у профспілці, інші зобов'язання соціального характеру. Ратифікація конвенції сприятиме підвищенню міжнародного авторитету України і подальшому розвитку взаєморозуміння та відносин в рамках Міжнародної організації праці. Тому комітет просить підтримати цю конвенцію і проголосувати для того, щоб покращити економічний розвиток та соціальне забезпечення людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Віктор Галасюк. Підготуватись Наталії Королевській.
11:06:23 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Ш ановний Володимире Борисовичу! Шановні колеги народні депутати! Є дві головних економічних складових нормального життя суспільства і країні. Перше – це економічне зростання, це фундамент. Без цього неможливо. Друге – це соціалізація, соціальна орієнтація економіки, щоб те багатство, яке в країні створюється, щоб воно належало не п'яти особам, а щоб воно належало народу України. Що ми маємо по першій складовій? Декілька років назад розмір економіки ВВП країни становив 180 мільярдів доларів США. Сьогодні мені страшно сказати яку суму складає ВВП, 84 мільярди доларів. Ви собі уявіть, наскільки ми впали, наша економіка продовжує зменшуватися. Це потрібно негайно виправляти. Само собою це не може бути виправленим. Будь-яка країна світу, в тому числі Сполучені Штати Америки, коли вони входили в таку економічну кризу, як ми, а ми реально вже ввійшли в економічну депресію, то уряд не усувався від вирішення тих проблем, а навпаки, уряд включався, посилював свій вплив, створював потужні інвестиційні стимули, створював тимчасові програми зайнятості для населення, ставив собі на меті подолання безробіття, робив масштабні проекти, за якими робив державні закупівлі у вітчизняних виробників, створював спеціальні інституції для стимулювання експорту за кордон. І через це все, через активне втручання і взяття на себе відповідальності виправляв ситуацію. Ми ж, на жаль, маємо іншу ситуацію. І друге – соціалізація економіки. Сьогодні потрібно підвищити соціальні стандарти не на 13 відсотків. Оскільки 71 відсоток ВВП складається саме з попиту домогосподарств. Люди, які не мають доходів, не можуть нічого купити в крамниці, відповідно економіка падає. Ми маємо це з вами усвідомити і змінити ситуацію. Фракція Радикальної партії наполягає на цьому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Наталія Королевська.
11:08:33 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Уважаемые коллеги! Уважаемые присутствующие! Мы, конечно, хорошо понимаем, что без голосования за эту конвенцию правительство, наверное, не догадывалось о том, что нужно сегодня заниматься нашей социальной сферой. И поэтому "Оппозиционный блок" будет голосовать за ратификацию Конвенции № 117. Этот вопрос действительно сегодня очень актуален. Но в то же самое время мы должны с вами понять самое главное. Сегодня Украина заняла одно из самых последних мест среди стран Африки по уровню минимальной заработной платы в нашей стране. Ну, заработная плата в Украине 55 долларов, это в 5 раз меньше, чем в Гондурасе. И мы понимаем, что принятие сегодня конвенции автоматически не повысит минимальную заработную плату. И очень не хочется, чтобы эта конвенция стала очередной филькиной грамотой, как это произошло с конвенцией, которая была принята еще в 61 году о защите заработной платы. Как вы все прекрасно знаете, за полтора года задолженность по заработной плате выросла в 3 раза и сегодня составляет более 2 миллиардов гривен. Поэтому мы обращаемся к правительству. Нужно принимать срочнейшие меры, для того, чтобы у нас долги по заработной плате в стране были выплачены. И мы призываем зал, не нужно ждать, когда эта конвенция вступит в силу. Нам нужно сегодня принимать законы по социальной защите, которые бы позволили индексировать заработные платы и пенсии, ввести мораторий на повышение тарифов, позволили бы сегодня вернуть те государственные гарантии нашим ветеранам, чернобыльцам, воинам-интернационалистам, детям войны, многодетным семьям, учителям, врачам, все то, что у них забрали в нарушение международных конвенций, подписанных и ратифицированных Украиной. Поэтому мы надеемся, что после это голосования… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте. КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. …что после этого голосования мы на социальную сферу и на тот, на то сложнейшее положение, в которой сегодня она находится, будем смотреть сквозь конвенции… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обговорили проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної політики № 117 і готові до голосування. Прошу народних депутатів зайняти свої місця і підготуватись до голосування. Пропозиція прийняти в цілому проект Закону (реєстраційний номер 0055). Прошу голосувати в цілому, колеги. Прошу голосувати. Голосуємо. Голосуємо. 11:11:46 За-237 Шановні колеги, я прошу бути уважнішими. 0058, проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Іспанія про здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей, які перебувають на утриманні дипломатичного, консульського, адміністративного і технічного персоналу дипломатичних представництв та консульських установ. Будь ласка, доповідає міністр закордонних справ Павло Клімкін. Є пропозиція міністра розглянути цей проект закону за скороченою процедурою. Будь ласка, розгляд за скороченою процедурою пропозиція. Я прошу визначатись народних депутатів. Розгляд за скороченою процедурою, колеги. 11:12:40 За-145 Колеги, я прошу бути уважнішими. Пропозиція міністра щодо розгляду даного проекту закону за скороченою процедурою. Голосуємо. Щодо розгляду за скороченою процедурою, будь ласка. 11:13:04 За-147 Будь ласка, доповідайте, пане міністр. Є пропозиція депутатів щодо розгляду питання за скороченою процедурою, ставлю це питання на голосування. Будь ласка, колеги народні депутати. Щодо розгляду цього проекту закону за скороченою процедурою. Проект Закону про ратифікацію за скороченою процедурою. 11:13:50 За-161 Будь ласка, доповідайте, пане міністр.
11:13:56 КЛІМКІН П.А. Шановний пане Голово, шановні депутати, і в Європейському Союзі і практично усіх цивілізованих країна світу є практика, коли члени сімей співробітників дипломатичної служби мають додаткові можливості в плані реалізації свого права на працю, підтримці рівня своєї кваліфікації та створення можливостей для подальшого професійного розвитку на законних засадах. Ми вже уклали такі угоди з багатьма країнами. Це Великобританія, Польща, Сполучені Штати. І зараз працюємо над мережею таких угод в рамках Європейського Союзу. Практика Європейського Союзу передбачає такі угоди, майже всі країни Європейського Союзу мають між собою мережу таких угод. Прошу підтримати. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, співдоповідь Ірина Геращенко, голова Комітету з європейської інтеграції.
11:15:00 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, законопроект розроблено як про це доповів пан міністр з метою ратифікації Угоди між Україною і Королівством Іспанія про здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей, які перебувають на утриманні дипломатичного, консульського, адміністративного чи технічного персоналу дипломатичних представництв і консульських установ, учиненої 30 жовтня 2013 року в Мадриді. Згідно з цією угодою Україна і Королівство Іспанії передбачають можливість працевлаштування на принципі взаємності членів сімей працівників закордонних дипломатичних установ України та Королівства Іспанія по приймаючій державі відповідно до законодавства, та положень цієї угоди. Це, в свою чергу, сприятиме реалізації членами сімей співробітників дипломатичної служби свого права на працю, підтримку рівня своєї кваліфікації та отриманню можливостей для подальшого професійного розвитку. Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, на своєму комітеті 2 вересня, розглянув зазначений законопроект. Так само, ми врахували і пояснювальну записку до проекту Закону, його реалізація не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України. Є позитивний висновок Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Тому ми просимо колег підтримати цей закон в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, чи є необхідність… Будь ласка, запишіться: два – "за", два – "проти". Олексій Мушак, будь ласка, "Блок Петра Порошенка".
11:16:40 МУШАК О.П. Прохання підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Лінько Дмитро.
11:16:55 ЛІНЬКО Д.В. Прошу передати слово Мосійчуку Ігорю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Мосійчук.
11:17:15 МОСІЙЧУК І.В. Шановний український парламент, шановний український народе! Це дуже добра норма, дуже добра ратифікація, але є декілька питань, які в контексті неї, хотілося б порушити перед Міністерством закордонних справ. А саме, вчора в місті Грозному почалося судилище над двома українськими громадянами Миколою Карпюком і Станіславом Клихом, до яких не допускали українських консулів, українських дипломатів. Хотілося б знати, чи вчора на судовому засіданні були присутні представники нашого МЗС, і що МЗС робить для захисту українських громадян. Друге. Хотілося б знати, чи направлений в суд Генуї представник української держави для того, щоб вимагати депортації злочинця військового Ігоря Маркова ("Марадони"). І третє. Українці, які працюють за кордоном, особливо в Італії, ставлять дуже важливе питання щодо підписання Угоди про використання водійських прав. Міністерство внутрішніх справ таку угоду підписало і направило до Міністерства закордонних справ. Велике прохання до міністра закордонних справ, звернути увагу на це питання і як найшвидше його вирішити. Фракція Радикальної партії буде підтримувати дану ратифікацію даної угоди. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми завершили обговорення даного питання 0058. Ви чули позицію. Я прошу зайняти свої місця народних депутатів і підготуватися до голосування. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Іспанії. Готові голосувати, колеги? Будь ласка, прошу голосувати, прийняти в цілому даний проект закону 0058. Прошу голосувати, колеги. Голосуємо. 11:19:52 За-235 Рішення прийнято. Закон ухвалено. Будь ласка, наступне. 0056, проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про військові поховання. У зв'язку з тим, що зараз розпочинається засідання уряду, міністра немає, він це узгодив. Заступник міністра Негода. Будь ласка, В'ячеслав Андронович. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки. Є пропозиція розглянути даний проект Закону за скороченою процедурою. Прошу визначатись, шановні колеги, щодо розгляду за скороченою процедурою, будь ласка. Розгляд за скороченою процедурою. 11:20:52 За-155 Рішення ухвалено. Будь ласка, В'ячеслав Андронович, доповідайте.
11:20:57 НЕГОДА В.А. Шановний Володимире Борисовичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про військові поховання, який розроблено Мінрегіоном на підставі Закону "Про міжнародні договори України" з метою виконання внутрішньодержавних процедур щодо ратифікації угоди вчиненої 21.10.2013 року в Києві. Прийняття цього законопроекту сприятиме створенню законодавчих передумов для здійснення комплексу заходів з увічнення пам'яті загиблих учасників Першої та Другої світових війн та впорядкування місць поховання жертв військових дій. А отже, збереженню пам'яті воїнів-захисників, які віддали своє життя за вільне існування майбутніх поколінь та знайшли свій останній притулок на територіях цих двох держав. Крім того, ратифікація Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки надасть поштовх для поглиблення всебічного співробітництва між Україною та Чехією шляхом подальшого розвитку двосторонніх зв'язків та взаєморозуміння. Реалізація основних положень законопроекту забезпечить підвищення ефективності співпраці державних органів обох країн у галузі увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій та сприятиме зменшенню наявних проблем, питань, які заважають здійсненню заходів з пошуку, обліку, облаштування, забезпечення, збереження, утримання військових поховань жертв війни та політичних репресій. Враховуючи зазначене, прошу підтримати проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про військові поховання у першому читанні та в цілому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, співдоповідь. Заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Андрій Артеменко. Будь ласка.
11:23:02 АРТЕМЕНКО А.В. Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції України на своєму засіданні 2 вересня 2015 року розглянув це питання, цей законопроект про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про військові поховання, та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його в цілому. Приймаючи таке рішення, члени нашого комітету виходили насамперед з того, що ратифікація цієї угоди сприятиме розвитку стосунків між Україною та Чеської Республікою – членом Європейського Союзу. Прийняття закону дозволить виконати внутрішньодержавні та зовнішньодержавні процедури та зобов'язання України для набрання чинності саме цієї угоди. Внаслідок цього будуть створені законодавчі передумови, які здійснюють комплекс заходів з увічнення пам'яті воїнів, які загинули під час Другої світової війни. Цей законопроект не суперечить міжнародним нормам і правовим зобов'язанням України. Та рішення нашого комітету повністю узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Прошу підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність…? Два – "за", два – "проти" запишіться, будь ласка. Будь ласка, Ігор Мосійчук. Підготуватись народному депутату Довбенку.
11:25:00 МОСІЙЧУК І.В. Фракція Радикальної партії Олега Ляшка однозначно буде підтримувати ратифікацію даної угоди, адже ми вважаємо, що пам'ять кожного воїна має бути належно пошанована і пошанована країною, яку він захищав чи яку він представляв в тій чи іншій війні. В той же час хочемо звернути увагу парламенту і українського уряду на необхідність вирішення такого важливого для національної свідомості і національної пам'яті українців питання як перенесення з-за кордону праху наших великих героїв, які поховані в різних країнах світу, а саме: полковника Євгена Коновальця, провідника ОУН Степана Бандери, Ярослава Стецька, Дмитра Донцова та багатьох-багатьох інших, хто жертовно захищав країну зі зброєю в руках. В зв'язку з цим Радикальна партія Олега Ляшка виходить з пропозицією до українського уряду і українського парламенту щодо створення відповідної комісії, яка займеться перезахованням праху українських героїв і створення пантеону героїв на Аскольдовій могилі в місті Києві, який стане символом пам'яті великих героїв та величі української нації. Слава України! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Блок Петра Порошенка", Микола Довбенко… Михайло Довбенко. Будь ласка, Михайло Володимирович.
11:26:57 ДОВБЕНКО М.В. Михайло Довбенко, виборчий округ номер 84, Тисмениця. Шановні колеги, така робота по впорядкуванню військових поховань ведеться, і досить значна, шкільними різними організаціями, громадськими. І приємно, що Угода, яка підписується… підписана між урядами двох країн, переводить цю роботу в системний характер, переводить цю роботу в більш організований, і я думаю, що від цього буде тільки більша користь для того, щоб ми правильно і досить гідно пошанували пам'ять загиблих героїв. Я хочу сказати, що підписання таких угод має велике значення. Але нам треба подумати: для того, щоби ми могли в державі розбудувати пантеон героїв, теж маємо в парламенті подумати, прийняти відповідний законопроект. Я думаю, що для майбутнього це теж буде дуже добра перспектива. І можемо більш чіткіше впорядкувати відповідну роботу, не тільки говорити, але й працювати. Тому я прошу підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми обговорили дане питання важливе, проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про військові поховання. Прошу народних депутатів зайняти свої місця для голосування за цей важливий проект закону. Шановні колеги, на розгляд для прийняття в цілому внесено проект Закону 0056, про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про військові поховання. Прошу народних депутатів зайняти свої місця і підготуватися до голосування. Будь ласка, голосуємо в цілому даний проект закону. Голосуємо. Прошу підтримати. 11:29:12 За-248 Рішення прийнято. Шановні колеги, у нас було сигнальне голосування по 0054, проект Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Мальта. І ми не голосували за це рішення. Я зараз внесу пропозицію як обговорене питання на голосування. Будь ласка, шановні колеги, займіть свої місця. Проект Закону, реєстраційний номер 0054, про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї, шановні колеги. Це питання доповідалось міністром фінансів. По ньому було тільки сигнальне голосування, і було проведено обговорення. Прошу голосувати 0054, про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Мальта. Є пропозиція в цілому, це питання було обговорено. Прошу голосувати, колеги. 11:30:29 За-220 Є пропозиція… Три народних депутати не взяли участь у голосуванні. Є пропозиція повернутись до голосування. Будь ласка, 0054. Пропозиція повернутися до розгляду питання. Повернення до розгляду питання 0054. Будь ласка, визначайтесь. За повернення до розгляду цієї ратифікації, за повернення. 11:31:12 За-214 Ця пропозиція не набрала необхідної кількості голосів. Є пропозиція повернути його для підготовки до повторного розгляду в комітет. Будь ласка, пропозиція повернути в комітет. Визначайтесь. Будь ласка, визначайтесь за повернення в комітет. Повернення для підготовки на повторний розгляд до комітету. 11:31:43 За-219 Ця пропозиція теж не набрала необхідної кількості. Рішення є не ухваленим. Та все, рішення не ухвалено. Дякую. Які мотиви? Шановні колеги, проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про військові поховання (0057). Теж доповідає заступник міністра Негода. Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Будь ласка, шановні колеги, щодо розгляду за скороченою процедурою. 11:32:55 За-184 Будь ласка, доповідайте, В'ячеслав Андронович. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про військові поховання. Доповідайте.
11:33:07 НЕГОДА В.А. Шановний Володимире Борисовичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону України Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про військові поховання, розроблений на підставі Закону України "Про міжнародні договори України", з метою виконання внутрішньодержавних процедур щодо ратифікації угоди, підписаної 17.06.2011 року в місті Братислава. Реалізація основних положень законопроекту забезпечить підвищення ефективності співпраці державних органів обох країн у галузі увічнення пам'яті жертв війни та сприятиме зменшенню наявних проблемних питань, які перешкоджають здійсненню заходів з пошуку, обліку, облаштування, забезпечення, збереження і утримання військових поховань. Враховуючи зазначене, прошу підтримати проект Закону про військові поховання у першому читанні та в цілому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, співдоповідь, Андрій Артеменко від комітету. Будь ласка.
11:34:28 АРТЕМЕНКО А.В. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Наш комітет на своєму засіданні 2 вересня 2015 року розглянув це питання про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Словацькою Республікою та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому. Приймаючи таке рішення, народні депутати члени комітету виходили з, насамперед з того, що ратифікація вищеназваної угоди сприятиме розвитку дружніх стосунків між Україною та Словацькою Республікою. Прийняття цього закону дозволить виконати внутрішньодержавні процедури необхідні для набрання чинності даної угоди. Внаслідок цього будуть створені законодавчі передумови для здійснення комплексу заходів з увічнення пам'яті учасників Другої світової війни та збереження місць поховань жертв військових дій. Законопроект не суперечить міжнародним правовим зобов'язанням України. Рішення нашого комітету повністю узгоджується з висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Прошу підтримати в цілому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати, колеги, аналогічно? Ну, будь ласка, два – "за", два – "проти", запишіться. Будь ласка, народний депутат Побер, "Блок Петра Порошенка". Ірина Геращенко, "Блок Петра Порошенка".
11:36:17 ГЕРАЩЕНКО І.В. Сесійна зала підтримує думку фракції "Блоку Петра Порошенка", що тут немає що обговорювати, ми всією сесійною залою підтримуємо цей законопроект. Але ми взяли слово для того, щоб так само долучитися, в принципі, до заданої тут проблематики іншими колегами від інших фракцій відносно шанобливого ставлення до поховання всіх героїв. І, очевидно, що ця тема сьогодні в контексті тих подій, які відбуваються на сході України є надзвичайно актуальною для України. І я в цьому контексті хочу ще раз виступити з такою ініціативою, щоб лідери парламентських фракцій і груп зустрілися з представниками України, які працюють в мінських робочих підгрупах, зокрема і гуманітарній підгрупі, тому що однією з тем, яку ми обговорюємо це є пошук зниклих безвісти і ідентифікація загиблих, залучення до цієї роботи Міжнародного Червоного Хреста. Ну, а ті законопроекти, які ми зараз разом з вами голосуємо, підтримуючи їх ратифікацію, вони так само є надзвичайно важливими не тільки в гуманітарному контексті, а і в тому, що це є досвід для України, як нам потрібно шанобливо ставитися до поховання кожного героя, встановлення ім'я кожного зниклого безвісти загиблого героя. І я думаю, що це ці теми, які об'єднують сесійну залу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Іван Крулько, "Батьківщина".
11:37:47 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина", співголова групи дружби зі Словацькою Республікою. Шановні колеги, безумовно, цей проект ратифікації потрібно підтримати. Тим більше, що для України це питання не є формальністю. Я хотів би нагадати, що під час двомісячної операції на Дуклянському перевалі в роки Другої світової війни загинуло за підрахунками Європейського Союзу щонайменше 120 тисяч бійців. Серед них більше половини це були українці, які воювали у двох фронтах, другому та четвертому українських фронтах. Більше того, я хотів би нагадати, що на території Словацької Республіки знаходяться щонайменше чотири поховання бійців української повстанської армії, які здійснили відомий рейд на захід, метою якого було створення антикомуністичної, антисовєтської коаліції уже після завершення Другої світової війни. Тому безперечно, що для України є надзвичайно важливо вшанувати пам'ять наших героїв, які боролися з нацистським і комуністичним режимами, і врешті-решт ці обидва режими пали. Але, в той же час, я хотів би звернути увагу, що надзвичайно важливо, аби таке вшанування поховань відбувалося виходячи з принципу взаємності і паритетності. Тобто так само як ми на території України вшановуємо пам'ять бійців інших армій, інших народів, так само на такому ж самому рівні мусять бути пошановані і громадяни України, наші з вами земляки, які боролись в різних арміях, але, які боролися за незалежність України. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми обговорили питання ратифікації закону, проекту Закону про ратифікацію Угоди Між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про військові поховання. І зараз переходимо до голосування за це важливе питання. Будь ласка, прошу народних депутатів зайняти свої місця. 0057 – ратифікація. Колеги, готові голосувати? Ратифікація Угоди між Кабінетом Міністрів та Урядом Словацької Республіки про військові поховання. Прошу підтримати даний проект закону. Прошу голосувати в цілому. Прошу голосувати, колеги, голосуємо. 11:40:34 За-240 Закон ухвалено. Дякую, шановні колеги. Шановні колеги, є подання комітету, прошу уваги вашої, є подання Комітету у закордонних справах щодо ухвалення Заяви Верховної Ради України з приводу 70-річчя Організації Об'єднаних Націй та членства України в ООН. Ця заява, вона не потребувала попереднього включення, і є пропозиція зараз включити її в порядок денний, цю заяву, для обговорення. Доповідати буде Борис Іванович Тарасюк. І прийняття відповідного рішення, оскільки важливо, щоб ми сьогодні це ухвалила як заяву. Немає заперечень? То я вношу пропозицію включити в порядок денний проект Постанови про заяву, для прийняття рішення, про Заяву Верховної Ради України з приводу 70-річчя Організації Об'єднаних Націй та членства України в ООН, за поданням профільного Комітету у закордонних справах. І доповідати буде Борис Іванович Тарасюк. Немає заперечень? Колеги, прошу, підтримайте, будь ласка, питання ООН – Організації Об'єднаних Націй. Прошу підтримати Прошу голосувати включення в порядок денний та прийняття рішення. Прошу підтримати. 11:41:52 За-222 Колеги, прошу уважніше, будь ласка. Займіть свої місця. Включення в порядок денний Постанови про Заяву Верховної Ради щодо ООН – Організації Об'єднаних Націй. Підготуйтесь до голосування, будь ласка. Підготовлена Комітетом закордонних справ для включення у порядок денний та прийняття відповідного рішення. Прошу підтримати цю пропозицію, будь ласка, колеги, голосуємо. Прошу голосувати. 70-річчя ООН, прошу голосувати, прошу підтримати включення в порядок денний для прийняття відповідного рішення. 11:42:36 За-245 Дякую, шановні колеги. Якщо немає заперечень… Борис Іванович, є необхідність доповідати чи голосуємо цю постанову? Борис Іванович Тарасюк, будь ласка, доповідайте. За скороченою процедурою, прохання. Будь ласка, підтримайте розгляд цієї заяви за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу голосувати. 11:43:08 За-202 Дякую. Борис Іванович, будь ласка, доповідайте.
11:43:14 ТАРАСЮК Б.І. Борис Тарасюк, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ваші увазі представлений законопроект, внесений низкою членів Комітету у закордонних справах Верховної Ради, присвячений 70-літтю з дня заснування Організації Об'єднаних Націй. Дозвольте нагадати, що Організація Об'єднаних Націй була заснована 24 жовтня 1945 року, коли доводилося говорити із своїми колегами за кордоном, вони з подивом сприймають інформацію про те, що Україна була серед 51 держави засновниці Організації Об'єднаних Націй. Думаю, що немає потреби переконувати вас в необхідності ухвалення цієї заяви, присвяченої 70-літтю ООН. Справа в тому, що Україна не лише була державою засновником Організації Об'єднаних Націй, Україна була і очолювала роботу на конференції у Сан-Франциску, яка була присвячена виробленню цілей і принципів статуту Організації Об'єднаних Націй. І серед цих цілей, і принципів статуту Організації Об'єднаних Націй, на яких базувалася організація впродовж 70 років, були серед іншого заборона загрози або застосування силою проти територіальної цілісності і незалежності держав. Тобто Україна сприяла тому, щоб в статуті Організації Об'єднаних Націй був закріплений цей принцип. Отже, шановні колеги, прийняття цієї заяви важливий сигнал не лише для Організації Об'єднаних Націй, а і для агресора, країни-агресора, якою є Російська Федерація, постійний член Ради безпеки ООН. В цій заяві викладена позиція Верховної Ради, яку я прошу підтримати в тому числі і стосовно підтримки заявки України на членство в Раді безпеки ООН, не постійного члена Ради безпеки ООН на 2016-2017 роки. Прошу підтримати цю заяву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович. Шановні колеги, я думаю, що немає потреби обговорювати, я бачу підписи всіх буквально всіх груп і фракцій. Колеги, багатьох, я би так сказав, не всіх, а багатьох. Колеги, прошу зайняти свої місця для голосування проекту постанови про заяву. Будь ласка, колеги, займіть свої місця, прошу. Готові голосувати? Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України з приводу 70-річчя Організації Об'єднаних Націй та членства України в Організації Об'єднаних Націй. Готові колеги? Будь ласка, за основу і в цілому, проект звернення, прошу голосувати, колеги. Займіть свої місці, голосуємо в цілому, колеги. 11:46:25 За-238 238. Рішення прийнято. Постанова ухвалена. Шановні колеги, є подання двох фракцій: фракції Радикальної партії і "Самопоміч" – про оголошення перерви, яку вони надали мені в президію. Але просять замінити виступом. Три хвилин, будь ласка. Три хвилини, виступ.
11:46:54 ЛЯШКО О.В. Заява Радикальної партії Олега Ляшка у зв'язку з 15 річницею викрадення та вбивства Георгія Гонгадзе. 15 років тому був викрадений та вбитий Георгій Гонгадзе. Цей злочин сколихнув всю Україну, показав усю глибину падіння влади і привернув до себе увагу всього світу. За цей час до влади прийшов вже третій Президент, і жоден з них так і не спромігся довести до кінця розслідування резонансного злочину, який відіграв таку значну роль у новітній історії України. Мати Георгія, Леся Гонгадзе, до останнього дня свого життя намагалася знайти правду і добитися правосуддя, але не знайшла і не добилася. Понад 6 років тому був зрештою затриманий і організатор вбивства Георгія, екс-генерал міліції Олексій Пукач. Але й досі судовий вирок щодо нього не набув законної сили. А питання встановлення та притягнення до відповідальності замовників вбивства залишається невирішеним. Хоча в Генеральній прокуратурі існує окреме провадження з цього питання, а сам Пукач у судовому засіданні дав прямі покази щодо замовників убивства Гонгадзе. Справа Гонгадзе вже давно стала справжнім лакмусовим папірцем на наявність політичної корупції в Україні. Кожна влада через ручне управління Генеральною прокуратурою використовує цю справу як інструмент шантажу та отримання тих чи інших політичних дивідендів від олігархічного клану Кучми. Адже всім в Україні відомо, що Гонгадзе було вбито на замовлення тодішнього Президента Кучми. Утім з легкої руки влади та трьох останніх президентів України Президент Кучми не поніс жодної відповідальності як замовник злочину. Зокрема, кримінальна справа, порушена щодо Кучми у березні 2011 року, була незабаром закрита, очевидно, в обмін на певні послуги режиму Януковича. А вже при Президенті Порошенку Кучма змушений брати на себе ганьбу та виконувати чорнову роботу представника Порошенка на так званих Мінських переговорах по Донбасу, де він разом з кумом Путіна Віктором Медведчуком сидить за одним столом та веде переговори з терористами і бандитами, а його зять Пінчук організовує для Порошенка щорічні міжнародні піар-тусовки з європейськими та світовими політичними пенсіонерами та цензурує появу небезпечних опонентів діючого Президента на телеканалах своєї медіа-імперії. Мабуть, за це Президент Порошенко, як стверджує колишній голова апеляційного суду Києва Чернушенко через своїх підлеглих дає вказівки суддям не викликати, як свідків у справі Гонгадзе, Кучму та інших осіб. Це порочне коло політичної корупції у справі Гонгадзе зрештою має бути розірване. Замовники вбивства мають бути встановлені та покарані, як мають бути притягнуті до відповідальності і ті, хто їх покриває. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.В.ПАРУБІЙ
11:50:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. У нас наступний по порядку денному проект Закону про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС. Є пропозиція розглянути ц питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо за скорочену процедуру. Будь ласка, голосуємо. 11:50:46 За-153 Дякую вам. До доповіді запрошується заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Светелік Олександр Дмитрович. Будь ласка.
11:51:06 СВЕТЕЛІК О.Д. Шановний Андріє Володимировичу! Шановні народні депутати! (Шум у залі) Ми погодили з Головою ради, тому що міністр зараз доповідає на… (Шум у залі) Ні, я розумію, але він доповідає на уряді. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Доповідайте, будь ласка. СВЕТЕЛІК О.Д. Шановні народні депутати, на ваш розгляд внесено проект Закону України про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької атомної електростанції, підготовлений з причин невиконання російською стороною своїх зобов'язань відповідно до положень Угоди, що робить неможливим будівництво енергоблоків 3 та 4 Хмельницької атомної електростанції. Метою законопроекту є припинення дії цієї угоди, підписаної 9 червня 2010 року та ратифікованої Верховною Радою України 12 січня 2011 року. Прийняття законопроекту надасть можливість забезпечити будівництво енергоблоків 3 та 4 Хмельницької АЕС із застосуванням модифікованої реакторної установки ВВЕР-1000 альтернативного європейського постачальника та дотримання рівня безпеки відповідно до вимог національних норм і правил, і стандартів МАГАТЕ. Реалізація положень законопроекту не потребує видатків із державного бюджету. Законопроект не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Прошу підтримати проект закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, до співдоповіді запрошується Мартиненко Микола Володимирович, голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.
11:53:06 МАРТИНЕНКО М.В. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні 2 вересня розглянув проект Закону про припинення дії угоди між Кабміном України та урядом Російської Федерації про співробітництво будівництва енергоблоків номер 3 та номер 4 Хмельницької атомної станції. Враховуючи, що угода майже п'ять років з часу її ратифікації не працює, насамперед через невиконання урядом Російської Федерації зобов'язань за умовами угоди, і немає в подальшому перспективи її реалізації, комітет прийняв наступне рішення. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про припинення дії угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації про співробітництво у будівництві енергоблоків номер 3 та номер 4 Хмельницької АЕС, номер 2471а від 04.08.2015 року за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому як закон. Головне науково-експертне управління підтримує прийняття зазначеного законопроекту. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, є потреба обговорювати? Є потреба, будь ласка, запишіться: два – "за", два – "проти". Ляшко.
11:54:45 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, "Радикальна партія". Фракція Радикальної партії, безумовно, підтримає проект Закону про денонсацію Угоди з Росією щодо добудови Хмельницької атомної електростанції, адже енергетична безпека країни – це складова національної безпеки країни. І ми не можемо залежати від Росії в постачанні газу, атомного палива, будь-яких інших джерел енергії, бо це політичний інструмент, який Росія використовує для тиску на Україну, для впливу на Україну, для зміни вектору європейського розвитку України. Але, чи усвідомлюють важливість цієї політики у Міністерстві енергетики? Чи проводить нинішнє Міністерство енергетики ту політку, яка спрямована на захист національних інтересів України? Ні, ні і ще раз ні. Міністр енергетики Демчишин має бути негайно відправлений у відставку. Адже сьогодні він фактично лобіює інтереси російських олігархів, зокрема, російського олігарха Григоришина, який завдяки його підтримці зайняв монопольне становище на ринку української енергетики. Днями на День шахтаря, в останню неділю серпня, разом з колегою Ігорем Гузем ми були в Нововолинську Волинської області, де вітали шахтарів з Днем шахтаря. Десята шахта, яка має бути добудована, яка б створили мінімум півтори тисячі робочих місць, яка б мінімум 50 років працювала, на добудову 10 шахти у бюджеті в Міністерстві енергетики грошей немає. На те, щоб закуповувати російське вугілля в Росії, платити туди мільярди бюджетних коштів, на це в Україні гроші є. Українське вугілля купується за ціною 1100 гривень за тонну, російське вугілля купується мінімум по 1800 гривень за тонну. Я питаю, чим завинили українські шахтарі проти російських шахтарів? Чому ми маємо фінансувати російських шахтарів замість того, щоб давати робочі місця українським шахтарям, українським енергетикам? Демчишина в відставку і цю ганебну… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Гриневич Лілія Михайлівна.
11:56:59 ГРИНЕВИЧ Л.М. Прошу передати слово Андрію Олександровичу Реці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:57:06 РЕКА А.О. Фракція "Народний фронт" підтримує. Жодної угоди з агресором! Вони не виконували угоди ще до агресії своєї. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кириленко від "Батьківщини" передає слово. Будь ласка, включіть мікрофон Івченку.
11:57:33 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Ви пам'ятає, коли так званий міністр енергетики Демчишин підписав угоду з округом Крим? Що ми говорили? Ми з вами зареєстрували постанову про звільнення цього міністра. Що відбувається сьогодні? Я пам'ятаю погоджувальну раду, коли Голова Верховної Ради чітко сказав, що всі закони будуть доповідатись міністрами. Де сьогодні міністр, який доповідає урядовий закон? Наступне. Що сьогодні у нас відбувається з підготовкою до опалювального сезону? Хіба ми готові? Хіба у нас є вугілля? Хіба у нас є газ? Колеги! А про корупцію я вже мовчу, в "Енергоатомі". Я вже мовчу в інших структурах, які безпосередньо підпорядковані Міністерству енергетики. Тому я прошу вас, ми, звичайно, підтримаємо даний проект Закону про денонсування будь-якої роботи з Російською Федерацією, але давайте з вами будемо депутатами і будемо послідовними. Якщо ми проти корупції, якщо Голова Верховної Ради, який є вихідцем з самої великої фракції говорить, що міністр має доповідати, і ми, як депутати маємо поставити йому запитання, ми маємо з вами про це говорити і не замовчувати. Ми підтримуємо, але вважаємо, що міністра Демчишина негайно потрібно у відставку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, від "Блоку Петра Порошенка" Микола Томенко, одну хвилину.
11:59:07 ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, ми підтримуємо ініціативу міністерства і комітету стосовно даної угоди. Натомість інформуємо, що очевидно, в нас є подібна ситуація, пов'язана з енергетичною сферою, де ми маємо певні угоди або залежності від Росії довкола будівництва низки об'єктів в Чорнобильській зоні і з атомною електростанцією. І, думаю, що міністерство мусить проаналізувати і запропонувати варіанти, як ми діємо в альтернативному режимі, щоб впевнено завершити будівництво "Укриття-2" і завершити всі об'єкти в чорнобильській зоні. І принагідно хотів би звернути увагу і міністерства, і я звернусь до секретаря Ради національної безпеки і оборони. Маємо дуже тривожні сигнали до незрозумілих процесів сьогодні в Чорнобильській зоні відчуження, де невідома група бізнесменів почала тероризувати працівників, які там працюють. Я хотів би, щоб з цим розібралися, і ситуація в Чорнобилі була спокійна і контрольована. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Вже був від "Блоку Петра Порошенка" виступ, вибачте, будь ласка. Шановні колеги, я зараз продовжую на 15 хвилин наше ранкове засідання. Я пропоную, зважаючи на вимогу депутатів, перед голосуванням хай Олександр Дмитрович пояснить, чому міністр не з нами, чому він не тут. Можете дати роз'яснення депутатам, Олександре? Так, будь ласка. Чому міністр Демчишин не доповідає закон по своєму профілю?
12:00:41 СВЕТЕЛІК О.Д. Зараз йде засідання Кабінету Міністрів, і там розглядаються важні наші енергетичні питання. Як ви зараз саме казали, у нас багато зауважень до нашої роботи. Тому ми намагаємось щось прийняти на виправлення цієї ситуації. Він там доповідає декілька законів, декілька проектів він доповідає з голосу. Це може робити тільки міністр. Тому ми звернулись до вас з проханням, щоб я доповів ці проекти закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, від "Самопомочі" ще не виступали, будь ласка, одну хвилину. Підлісецький. Підлісецький.
12:01:21 ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Фракція "Самопоміч" однозначно підтримує даний законопроект. Але хотів би звернути увагу на, взагалі на ситуацію в галузі, коли в нас відбувається війни олігархів, коли в нас піднімаються тарифи для компаній наближених до одного олігарха, власне, російського олігарха Григорошина, а іншим не піднімається, коли йде повна приватизація менеджменту державної компанії "Укренерго" і там піднімаються тарифи для даної компанії. А також хотів би звернути особливу увагу і на атомну галузь, оскільки ми розриваємо договір з агресором по питаннях добудови, але нам треба переглянути усі договірні стосунки, власне, "Енергоатому" по питаннях поставки запасних частин і ремонту різних засобів для даної галузі. Оскільки існує у нас певний наказ, яким фактично закріплене монопольне право російських виробників постачати обладнання за надто завищеними цінами, причому через непрямі схеми для… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, цілковито поділяючі ваші застереження, хочу сказати, що даний законопроект є важливим, це розривання угоди з агресором. Я думаю, буде правильним, як ми його поставимо на голосування. І за пропозицією комітету я його поставлю за основу і в цілому. І я прошу колег депутатів зайти в зал, зайняти робочі місця, приготуватися до голосування. Будь ласка, хто в кулуарах, зайдіть, будь ласка, в зал. Дякую. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків номер 3 і 4 Хмельницької АЕС (2471а) за основу і в цілому. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати. 12:03:35 За-210 Дякую, шановні колеги. У нас або нема голосів, або не встигли зайти. Тому давайте я зараз закличу ще раз депутатів зайти. Я дуже прошу колег депутатів, хто є в кулуарах, зайти в зал, зайняти робочі місця. Шановні колеги, важливий законопроект і символічний Ми розриваємо угоду з агресором. І я думаю було би принциповим, щоб ми змогли вийти на результативне голосування. Будь ласка, заходимо в зал. Зараз я ставлю на повернення до розгляду законопроекту 2471а. Прошу приготуватися до голосування. Хто підтримує повернення до голосування 2471а, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 12:04:47 За-220 6 голосів. Ще раз, хто не встиг, зараз ще раз поставлю. Але я ще раз закличу тих, хто в кулуарах, зайти в зал. Товариство, будь ласка, хто в кулуарах, зайдіть в зал для голосування. Голови фракцій, покличте з кулуарів депутатів. Це коротка концентрація, у нас є два важливих законопроекти. Будь ласка, приготувались, і я ставлю ще раз питання про повернення до розгляду 2471а. Хто за повернення до розгляду, прошу проголосувати. Голосуємо, будь ласка. 12:05:49 За-222 Колеги, зараз в останнє, третій раз ставлю. І якщо нема голосів, оголошую перерву. Так, по фракціях, прохання включити по фракціях, поки депутати підходять. Хто не дійшов до своїх робочих місць, прошу зайти в зал. "Блок Петра Порошенка" – 83, "Народний фронт" – 62, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 25, Радикальна партія –14, "Батьківщина" – 16, Партія "Відродження" – 0, "Воля народу" – 0. Отже, зайшли в зал. Так, я бачу, підійшли ще депутати. Наголошую: я в останнє ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду. Я прошу, хто підходить в зал, зайти в зал. І я ще раз ставлю повернення до розгляду законопроекту 2471а, прошу підтримати дану пропозицію. І прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 12:07:04 За-227 Рішення прийнято. Тепер прохання не розходитися. І я ставлю знову ж таки на голосування проект Закону про припинення дій Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації номер 2471а за основу і в цілому. Прошу голосувати. Будь ласка, 2471а за основу і в цілому. Голосуємо. 12:07:40 За-234 Рішення прийнято. Колеги, у нас 7 хвилин і ще один законопроект тієї ж сфери. Я дуже прошу вас зараз не розходитися. Давайте ми той один законопроект ще розглянемо і тоді вже підемо на перерву згідно Регламенту. 5 хвилин, товариство. Ну, 5 хвилин можна трішки. Давайте, є пропозиція законопроект 2472а за скороченою процедурою. Хто підтримує, я прошу проголосувати. Скорочена процедура, будь ласка. 12:08:24 За-173 Рішення прийнято. Я запрошую до доповіді Светеліка Олександра Дмитровича і прохання бути максимально лаконічним. Будь ласка.
12:08:36 СВЕТЕЛІК О.Д. Я буду дуже лаконічним. Тому що цей закон, він сумісний з попереднім. Як казав Микола Томенко, нам потрібен новий закон. якщо ми працюємо в старих форматах, ми не зможемо рухатися далі. Метою законопроекту, який вам надається на розгляд, скасування Закону "Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електростанції", що створить правові підстави для прийняття нового закону Украйни, який буде орієнтований на будівництво нових блоків Хмельницької атомної електростанції. Якщо бути лаконічним, я прошу підтримати цей закон, він пов'язаний з попереднім. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, голова комітету Мартиненко Микола Володимирович. Теж прошу лаконічно.
12:09:33 МАРТИНЕНКО М.В. Шановні колеги, комітет розглянув 2 вересня проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції". Аргументація та ж сама, що і по попередньому голосуванню нашому. Комітет також рекомендує Верховній Раді проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про розміщення, проектування та будівництво блоків 3 та 4 Хмельницької АЕС" (номер 2472а від 04.08.2015 року) за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому як закон. Головне науково-експертне управління підтримує прийняття зазначеного законопроекту. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це фактично є продовження попереднього законопроекту. Я прошу колег зайти в зал і підготуватись до голосування. Шановні колеги, я прошу зайти в зал і приготуватись для голосування. Я зараз поставлю сигнальне голосування. Якщо є потенціал, будемо голосувати, якщо немає, перенесемо розгляд. Шановні колеги, я ставлю на сигнальне голосування проект Закону 2472а, і я прошу проголосувати. Сигнальне голосування, 2472а. Прошу проголосувати, будь ласка. 12:11:17 За-223 Хто не встиг? Я ставлю ще раз сигнальне, товариство, нам три голоси і запрошую депутатів, хто в кулуарах, зайти в зал. Отже, голосуємо не сигнально, а повністю? Тоді, увага, запрошую всіх депутатів в зал. Я ставлю на голосування проект Закону про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції" (номер 2472а) за основу і в цілому. Прошу підтримати. Прошу голосувати. Будь ласка. 12:12:09 За-230 Рішення прийняте. Вітаю з успішним голосуванням, з успішною роботою. Згідно Регламенту я оголошую перерву на 30 хвилин. О 12.45 прошу всіх бути в залі для продовження нашої роботи. Дуже вам дякую. Так, я прошу всіх обов'язково бути о 12.45. Закликаю обов'язково. О 12.45 продовжимо нашу роботу. ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити в зал, приготуватися до роботи. Секретаріат Верховної Ради прошу повідомити депутатів про початок продуктивної і плідної роботи. І голів фракцій прошу звернутися до депутатів, звернутися до їхнього сумління і повідомити, що Верховна Рада розпочне свою роботу. Будь ласка. Шановні колеги, ще раз запрошую всіх зайти. За дві хвилини розпочинаємо нашу роботу. Будь ласка, заходимо в зал для продовження нашої роботи. Шановні колеги, згідно порядку денного ми переходимо до розгляду законопроектів у першому читанні. На розгляді наступний законопроект 2279 і 2279-1. Це проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів. Є пропозиція розглянути даний законопроект за скороченою процедурою. Прошу приготуватися до голосування. Прошу зайняти свої робочі місця. Отже, ставлю на голосування пропозицію про розгляд за скороченою процедурою проекту закону 2279, 2279-1. Хто підтримує дану пропозицію, я прошу проголосувати, будь ласка. 12:55:53 За-75 Дана пропозиція не знайшла розуміння в залі, не набрала необхідної кількості голосів. Тому ми переходимо до повної процедури розгляду. Я запрошую до доповіді народного депутата України Кулініча Олега Івановича, будь ласка.
12:56:15 КУЛІНІЧ О.І. Олег Кулініч, "Відродження" Полтавщина. Шановний головуючий! Шановні колеги! Враховуючи надзвичайну важливість даного законопроекту, і те, що він антикорупційний, на який кожного дня чекають органи місцевого самоврядування, його чекають сільські голови, його чекають фермери, який направлений на боротьбу з корупцією. Я прошу вас, шановний головуючий, враховуючи кількість народних депутатів в залі, поставити на сигнальне голосування і такий важливий антикорупційний законопроект перенести на завтра на четвер, де ми його зможемо нормально розглянути. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановний колего, сигнальне голосування може бути після обговорення. Але у нас є така форма як, послухайте мене уважно, у нас є така форма як голосування по вже обговореному законопроекту. Тобто ми будемо мати змогу обговорити сьогодні, а голосувати умовно завтра. І тому я пропоную провести повний розгляд даного питання, як зал і визначився. Якщо ваша доповідь завершена… КУЛІНІЧ О.І. Ні, доповідь не завершена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу записатись на запитання… Не завершена? Тоді, будь ласка, доповідайте. Олег Іванович, будь ласка, доповідайте.
12:57:27 КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги, авторами цього законопроекту є представники всіх депутатських фракцій та груп. Цей законопроект є частиною комплексу заходів з припинення корупції в земельній сфері. Що відбувається зараз? В країні економічна криза, в бюджеті не вистачає коштів на соціальні виплати. В той же час тисячі гектарів державної комунальної землі роздаються чиновниками наліво і направо за зниженими ставками орендної плати на неконкурентних засадах. І саме цікаве, що ці дії відбувається якраз не органами місцевого самоврядування, а чиновниками, які в більшості це хабарники, які призначаються у Києві, а не обираються на місцях. Робиться це під різними приводами і формально в рамках закону. Ділянки передаються начебто для особисто селянського чи фермерського господарства та інших цілей. Хоча на практиці ніяких фермерських господарств не створюється. Часто для обхіду аукціону ділянка спочатку передається комунальному підприємству, а вже потім вона передається в суборенду, і таких прикладів безліч. Хочу навести приклад конкретний з Полтавщини, яку я представляю у Верховній Раді. Минулої п'ятниці у Полтаві за отримання хабара в мільйон гривень був затриманий керівник Держгеокадастру за надання дозволу на виготовлення проекту кошторисної документації для ведення фермерського господарства. Оце якраз яскравий приклад, коли використовуються оці схеми, для того щоб набивати кишені чиновниками. Хочу нагадати вам, шановні колеги, що буквально півроку тому попередній керівник був звільнений з цієї посади, коли люди вийшли на вулиці, коли вийшли сільські голови, коли вийшли фермери, і під тиском цих осіб керівник був звільнений. Новий керівник, який прибув із Києва, повинен був навести лад в земельних відносинах, повинен був побороти корупцію хоч якимось чином в Полтавській області. І що ми бачимо відбулося? За півроку людина отримала хабар 350 гектарів, мільйон гривень. А що в нас робиться взагалі по всій державі? Які хабарі і скільки коштів осідає в кишенях чиновників, які могли б наповнювати місцеві бюджети? Ми пропонуємо кардинально змінити ситуацію і закрити дірки у Земельному кодексі та заборонити передавати державні комунальні землі в оренду без аукціонів. Відразу хочу попередити деякі спекуляції на цьому законопроекті. Ми жодним чином не обмежуємо право громадян на безоплатну приватизацію земельних ділянок та на одержання часток паю. Кожен громадянин як мав, так і матиме таке право від держави. Ділянки, наприклад, для ведення особистого селянського господарства до 2 гектарів він може отримати на правах безоплатної приватизації. Але якщо йому потрібна ділянка більшого розміру, наприклад, 100 гектарів, то, будь ласка, на аукціон. Це принаймні буде чесно як по відношенню до територіальних громад, так і по відношенню до держави. Законопроект також пропонує вдосконалити саму процедуру проведення аукціонів. Часто аукціони не проводяться просто через те, що в бюджеті не вистачає коштів на виконання проекту відведення та проведення експертної оцінки. Тому ми пропонуємо покласти ці витрати на організацію, яка проводить аукціони з наступним відшкодуванням за рахунок переможця торгів. Шановні колеги. дуже шкода, що такі важливі антикорупційні законопроекти, які, дійсно, чекають люди, вони розглядаються або в середу, коли в залі немає народних депутатів, або їх невелика кількість, або розглядаються в п'ятницю. Я хотів би, щоб, дійсно, ми його сьогодні детально обговорили, тому що багато спекуляцій на цю тему. А якраз оцей законопроект, він припиняє всі оці корупційні грязні схеми, які використовуються чиновниками для того, щоб набивати власні кишені, а місцеві бюджети втрачають величезні кошти. Я думаю, тут в цьому залі дуже багато депутатів-мажоритарників, запитайте в своїх округах у сільських голів, у фермерів, які схеми використовуються при наданні земельної ділянки в оренду, коли ці землі йдуть в обхід на аукціоні. Я думаю, всі вам про це скажуть і ви самі про це добре знаєте, що ставки, які дають на хабарі сягають 300-400 доларів за гектар, а щоб отримати у власність землю, це до тисячі доларів. Ну, треба покласти край цій ситуації. Тому ми, автори законопроекту, це близько 20 депутатів від всіх депутатських фракцій та груп, ми пропонуємо, давайте його проголосуємо в першому читанні. Є помилки, є якісь, можливо, там неточності, але обов'язково до другого читання ми мусимо і ми обов'язково це все врахуємо. Але обов'язково кардинально треба змінити цю ситуацію і. щоб землі державної і комунальної власності передавались в оренду виключно на земельних торгах (аукціонах). Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, співдоповідь, доповідь Рудик Сергій Ярославович. Будь ласка.
13:02:31 РУДИК С.Я. Шановний головуючий. шановні колеги, Сергій Рудик, 198-й виборчий округ, місто Сміла, Кам'янка, Черкаський район, Черкаська область. Стою перед вами більше як паяц, тому що розумію, що сьогодні цей законопроект не буде проголосований і просто привертаю вашу, так само як мій колега, увагу до цієї проблеми. Проблема передісторії народилася ще в червні, травні минулого року, коли я був головою Державного агентства з земельних ресурсів України. Розглядаючи цю всю сферу земельних відносин, яка, звичайно, як і була, і, на жаль, залишається дуже корупційною, я звернув увагу на те, чому так мало проходить аукціонів і чому так мало землі державної, комунальної, і права на неї відбуваються через аукціони. Чому так мало? Мені пояснили і фахівці, і експерти. І ті, хто працюють на землі, і ті, хто займаються консалтингом в цій сфері. Є, кажуть, дві відповіді на ваші запитання. Перше – немає політичної волі. Друге – процедура проведення аукціонів не дозволяє їх проводити в реальному житті. Почались процедури. В чому, кажу, суть питання? Почали розбиратися. Кажуть, дуже все просто. Підготовку організації проведення лотів бере на себе орган місцевого самоврядування або орган державної влади. як правило, в місцевих бюджетах ні в травні, ні в листопаді, ні в червні немає коштів. І за цією процедурною нормою, каже, нема коштів, нема на що проводити ці аукціони. Тому наш законопроект, який чомусь назвали альтернативним, чомусь, тому що він по суті таким не є. Єдина його альтернативність полягає в тому, що ми його здали, зареєстрували через два тижня після того, як його зареєстрували наші колеги. І Олег Кулініч, який щойно виступав, розказав достатньо багато про свій законопроект. Їх законопроект трошки розширяє сферу відносин, тому що він збільшує проведення випадків проведення самих аукціонів. Тобто, якщо у нас є в діючому законодавстві багато винятків, що ці землі неможна продавати через конкурс, ці землі неможна продавати через конкурс, вони звужують це поле, таким чином збільшують доходи в державні і місцеві бюджети. Це очевидно. І саме через це, що ми пропонуємо конкурентні умови збільшення доходів державного і місцевого бюджету, цей законопроект ставиться то в середу то в п'ятницю. Оцей законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, не дасте мені збрехати, хто дуже цікавиться, моніторить роботу парламенту, може це перевірити. Шість, здається, разів він вже виносився в порядок денний на погоджувальних радах, і постійно він ставився або на середу і на п'ятницю. От маємо сьогоднішню присутність вас. Ми ж прекрасно розуміємо, що ставлять тільки для того, щоб завалити. Тому, колеги, я навіть не знаю, що вам сказати. Я розумію, що проблема важлива і я наполягаю як фахівець, який цим займався і зробив скільки міг у цій сфері для того, щоб зробити систему продажу землі прозорою і максимально доступною і збільшити доходи в місцевий і державний бюджети, але мені це не вдалося. До речі, закінчуючи тему, обґрунтування і пояснення мотивів. Уряд Яценюка в червні місяці минулого року, коли заслухав нашу ідею і мою як голови Держземагенства, визнав, що є три першочергових ініціативи, які треба врегулювати шляхом внесення від уряду відповідних законопроектів, і цей був один з них. Але так сталося, що я пішов з посади, ну по суті 28, чи 27 листопада і уряд до того часу жодного законопроекту не вніс, ч тому, саме через те, він переноситься. Товариство, закон простий як двері, але дуже розширює права людей і звужує можливості для корупції. Прошу підтримати, або перенести розгляд на наступний раз, коли будуть люди. Тому що ми розуміємо, якщо би зараз було сигнальне голосування, я розумію, що в залі було би чоловік 80, ну 100. Переконайте людей, що це не спланована провокація проти цього законопроекту і за продовження корупційних схем в сфері земельних відносин. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я ще раз пояснюю, Сергію Ярославовичу, що в нас є така форма - голосувати за обговорені проекти. Зараз ми голосуємо, проговорюємо законопроект і я думаю, це правильно, цей важливий ,законопроект, ми маємо змогу проговорити по повній процедурі. Я проведу сигнальне голосування і якщо в залі не буде достатньо голосів для прийняття рішення, голосування буде перенесено на інший, коли в залі будуть голоси. Я вам говорю з того приводу, щоб ви правильно могли орієнтуватись по розгляду даного питання. Дуже вам дякую. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Кутовий Тарас Вікторович. Будь ласка.
13:07:33 КУТОВИЙ Т.В. Шановні колеги, комітет розглянув два законопроекти на своєму засіданні ще в березні цього року. Хочу зважити, що дійсно в нас були дискусії і висновком Науково-експертного управління там є рекомендація відправити на доопрацювання, але ця рекомендація пов'язана лише з виключенням двох пунктів. Пункти, які пов'язані з наданням земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв під творчі майстерні. Оскільки на думку експертного управління не зрозуміла економічна складова діяльності цих організацій, а також створення озеленених територій загального користування. В цілому ж по іншим пунктам у висновку науково-експертного не вбачається якихось інших зауважень. Що стосується комітету? Комітет розглянув це питання. Дійсно з того, що сказали колеги сьогодні, на жаль, це блага ідея – надання землі українським фермерам для того, щоб вони господарювали на них, часто перетворюється в корупційні схеми, дуже часто. І тому, дійсно, цей закон впорядковує ці питання за рахунок аукціонів. Звичайно, виникає питання, воно обговорювалося на комітеті в контексті того наскільки фермери можуть бути конкурентно здатні з іншими, більшими об'єктами господарювання, як то холдинги, великі підприємства, і так далі. Але в цілому ліберальна складова здалася комітету, як колегіальному органу, більш справедливо. І тому комітет прийняв на своєму засіданні рішення, прийняти законопроект 2279 за основу, а 2279-1 у зв'язку з підтримкою першого відхилити. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Тепер, згідно порядку денного, ми маємо змогу дати питання і до доповідача, і до співдоповідача. Прошу. Я дуже прошу зараз народних депутатів записатися на питання до доповідачів. Будь ласка, прошу записатися на питання. Дякую. Я прошу Кулініча Олега Івановича до трибуни. Пане Олег, це є питання, ви будете задавати Кулінічу, а він буде відповідати вам. Це запитання. Будь ласка, Ляшко Олег, прошу задавати питання.
13:10:23 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Безумовно, ми підтримаємо законопроект, спрямований на встановлення прозорих процедур розпорядження землею. Більш прозорішої процедури ніж аукціон немає. Нехай кожен хто бажає взяти в оренду землю, прийде на аукціон, заплатить достойну ціну, і буде можливість орендувати цю землю. Безумовно, варто продовжити термін оренди землі, для того щоб ті, хто господарює на цій землі, мали можливість розраховувати свої видатки, вести кредитну політику тощо. Але водночас ми наполягаємо, фракція Радикальної партії наполягає на тому, щоб парламент невідкладно розглянув питання про продовження дії мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Наша партія Радикальна категорично виступає продажу земель сільськогосподарського призначення. Адже продавати українську землю – це продавати українську душу, це продавати українську матір, це продавати майбутнє власної нації. І тому ми категорично проти продажу земель, ми пропонуємо якраз запровадити ринок оренди землі, а не продажу землі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу відповідати.
13:11:37 КУЛІНІЧ О.І. Дякую, пане Олеже, за таке чітке розуміння антикорупційних законопроектів і за його підтримку. Сподіваюсь, що завтра, тому що сьогодні немає в залі голосів, ми обов'язково його підтримаємо в першому читані. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання, Мамчур Юлій Валерійович, "Блок Петра Порошенка".
13:11:59 МАМЧУР Ю.В. Рибаку передаю, народному депутату Рибаку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рибаку. Включіть мікрофон Рибаку.
13:12:03 РИБАК І.П. Шановні колеги! Наша фракція підтримує боротьбу, всіляку боротьбу з корупцією у земельній сфері. Але все би нічого, якщо б у даному законопроекті ми не забирали право передачі громадянам земельних ділянок під житлове будівництво, господарські будівлі, споруди, присадибні ділянки, індивідуальне дачне будівництво, і будівництво індивідуальних гаражів, для сінокосіння в тому числі. А скажіть, будь ласка, одні отримали на сьогоднішній день, інші уже не будуть мати право отримувати. І що робити з тими учасниками бойових дій АТОшниками, які сьогодні мають право на отримання земельних ділянок? По суті, цим законом ми забираємо у них це право. Давайте проголосуємо, але без цієї норми.
13:12:56 КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги, безумовно, ми, автори законопроекту, готові допрацювати його до другого читання, але в діючій редакції немає цих положень. Ми не обмежуємо право громадян на отримання землі для особистого селянського господарства в межах двох гектарів і для… в межах паю для фермерського господарства. Але якщо людина хоче отримати 100 гектарів без аукціону, ну я про це говорю, то вона повинна йти на аукціон. Це профанація. Там взагалі цих змін в статтю Земельного кодексу ми не вносимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Мацола Роман Миколайович. Будь ласка, включіть мікрофон.
13:13:29 МАЦОЛА Р.М. Прошу передати слово Насалику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Насалику, так? Говоріть більш виразно. Насалику, так? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть Насалику.
13:13:38 НАСАЛИК І.С. Так, так. Ну, хочу погодитися з другим виступаючим про те, що Верховна Рада цього скликання може голосувати тільки в четвер, а в середу і в п'ятницю вже не можемо зібратися більше 226 чоловік. А тепер по суті питання. Якщо би генеральні плани були розвитку територій, то у нас би не стояло питання аукціонів. І ще одне. Обов'язково в законі перегляньте, тому що земля під комунальне підприємство – це і під стадіони, це і земля, яка видається під сміттєзвалища, під нові школи, під нові території. А вони ніяк не враховані у вашому законопроекті. Тому дуже би хотілося, коли ви звертаєтесь до міськрад, сказати, що міськради є які працюють на місто, а є міськради, які торгують землею. То оце якраз направлено на ті міськради, які торгують землею. Дякую.
13:14:35 КУЛІНІЧ О.І. Дякую за запитання. Дуже слушне зауваження. Але якраз ми б хотіли діючою редакцією, щоб земля не передавалась в оренду для комунальних підприємств, а потім ці комунальні підприємства не передавали їх в суборенду приватним структурам, тому цю норму ми і прописали. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, хочу ще раз вам наголосити. Коли ви передаєте слово, ви візьміть і виразно скажіть кому передаєте, щоб чув секретаріат і Апарат ради. Зараз народний депутат Кишкар передає Єднаку. Так? Кривенкові? Так, Кривенкові. Добре. Кривенкові. Одну хвилину. Будь ласка, Кривенку включіть мікрофон.
13:15:09 КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, доброго дня всім! Безумовно, треба цей закон приймати. Я як мешканець Дніпродзержинська, хочу один факт розповісти. Одне з трьох найбрудніших міст України, місто–екологічна катастрофа. На лівому березі створюється указом Президента в 2008 році заповідник. Але це не заважає районній раді передати 44 гектари 22-м мешканцям під ведення особистого господарства, які є працівниками компанії однієї. І потім зовсім випадково змінюється цільове призначення, і безкоштовно земля заповідника відходить під наркоферму. Люди протестують, виступають-бунтують. Їх б'ють, цих людей. Пишемо купу звернень Генеральному прокурору, обласному прокурору – жодної реакції. Земля заповідника через схеми без аукціону, без жодної копійки в бюджет відходить під наркоферму, яка стане екологічною катастрофою. Зібрано 3 тисячі підписів мешканців лівого берега, бо там повністю підґрунтові води підходять під верх, що це буде катастрофа, – жодної реакції. Я хотів би попросити членів профільного комітету екологічного і аграрного подивитися на це питання аби допомогти людям. Я дам контакти…
13:16:23 КУЛІНІЧ О.І. Дякую за запитання. Я повністю підтримую його, тому що, на жаль, є такі брудні схеми, коли земельні ділянки видаються на підставних осіб до 2 гектарів для ведення особистого господарства. І таким чином набирають масиви. Такий приклад у мене в окрузі на Полтавщині у Зінківському районі. У людей забирали городи. От саме для цього такі законопроекти і треба голосувати обов'язково як антикорупційний. Дякую. (Оплески). ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, час для питань-відповідей вичерпаний. Зараз у нас будуть виступи від фракцій. Я прошу всі фракції сумлінно записатись для виступів. І прошу провести запис. Будь ласка, записуємося на виступи від фракцій. Окремо потім ще будуть виступи від депутатів. Виступи від фракцій. Гуляєв Василь Олександрович, "Партія відродження", будь ласка.
13:17:32 ГУЛЯЄВ В.О. Доброго дня. Депутат Гуляєв, група "Партія відродження". Я хочу сказать по этому закону то, что и этот закон, и Закон 1159 должен быть в комплексе. Потому что, что сегодня происходит на местах? Я как бывший председатель сельского совета все это вижу и знаю. Сельские головы узнают то, что у них забрали землю за межами населенного пункта, только с кадастровой карты, когда ничего уже вернуть назад нельзя. И мы все говорим о том, что мы хотим отдать власть на места, что будет децентрализация. Когда придет власть на места, земли уже не будет, особенно возле железных дорог, возле трасс. И когда мы сделаем это об'єднання громад, и невозможно будет об'єднаному голове руководить этим населенным пунктом, потому что вся земля уже буде в частной собственности, которая роздана полностью под подставные документы, под все остальное, безоплатно, без всех конкурсов. Так что надо и этот закон поддерживать, и закон 1159 обязательно вносить и принимать. Потому что никогда сельский голова не отдаст землю против громады, потому что против него восстанет громада, и он должен будет отчитаться. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Семенуха, фракція "Самопоміч".
13:18:48 СЕМЕНУХА Р.С. Прошу передати слово Єгору Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгор Соболєв, будь ласка.
13:18:55 СОБОЛЄВ Є.В. Добрий закон, "Самопоміч" його підтримуватиме. Хочемо сказати, що якраз важливо зберегти в цьому законі заборону видавати землю просто так комунальним підприємствам. Я думаю, в цьому залі є люди, які звернули увагу на журналістське розслідування про те, як в Борисполі компанія "Рошен" отримала землю без конкурсу, в обхід процедур, саме завдяки цій лазівці. Тому закон цей треба приймати з усіма обмеженнями, які зараз там прописані. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від фракції "Батьківщина" Євтушок Сергій Миколайович. Передає Івченку слово. Будь ласка.
13:19:49 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ми з вами, дійсно, проводимо децентралізацію. Цим законом ми, от у мене в руках порівняльна таблиця, ми вносимо правки в статтю 134. Це виділення тих земельних ділянок, які підлягають проведенню через аукціон. Ми убираємо там земельні ділянки, які ідуть під оптові ринки. Ми убираємо там ті земельні ділянки, які виділяються комунальним підприємствам, а далі вони переходять в приватну власність. Ми максимально скоротили перелік земельних ділянок, які не будуть віддаватися просто так. Представте, колеги, децентралізацію, яку ми сьогодні з вами маємо. Об'єднану громаду, за яку ми з вами голосуємо. Приходить керівник об'єднаної громади, а він не може: а) розпоряджатися землями і б) у нього нема механізму. Цей механізм як він буде давати? Чи він буде поле ділити по дві сотки і віддавати людям за хабарі, чи він, дійсно, проведе торги, і мільйони гривень підуть в цей бюджет? Колеги, я хочу ще звернути увагу на те, як проводяться торги. І це стаття, безпосередньо, 136. Підготовка цих земельних торгів. На сьогоднішній день сільські бюджети не мають можливості проводити торги і аукціони. Ми запровадили норму, коли торги робить організація і потім їй сплачують за послуги, тому що вона має зробити проекти землеустрою, вона має підготувати лоти, аукціони, запросити ліцитаторів, аукціоністів. І та компанія або людина, яка виграла, вона оплачує послуги цих ліцитаторів. І це буде затверджено постановою Держземагентства, щоб не було зловживання: одним – одна плата, іншим – інша плата. Колеги, наступне. Я б дуже хотів, щоб ми з вами відверто, відверто поговорили по децентралізації. Це не тільки фінанси, це мають бути повноваження у розпорядженні землею. Ми говоримо, що об'єднані громади, можливо, звернуться для того, щоб цю землю отримати у власність, і вони мають на це право, і це була спільна позиція. І головне, ми маємо дати об'єднаним громадам інструменти. Це є інструменти. І я дуже прошу, я знаю, що сьогодні є деякі думки "за", "проти". Дійсно, говорять правильно колеги, є питання по городництву. Я особливо подам правку, щоби залишити городництво. Я особливо подам правку, щоб ми відрегулювали садівництво, щоб сінокосіння залишили, ще виділення. Але, з іншої сторони, коли ти бачиш масив під сінокосіння, а по середині поля розорана стоїть кукурудза, це є питання. Тому, колеги, давайте від першого до другого допрацюємо, тому що в 134 статті там є перелік ділянок, які підлягають аукціонам, які ні. Прохання підтримати, і "Батьківщина" підтримує. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Блоку Петра Порошенка" Мушак Олексій Петрович.
13:23:07 МУШАК О.П. Шановний головуючий, шановні колеги, Президент, Прем'єр, всі лідери парламентських фракцій кажуть про те, що нам треба боротися з корупцією. Всі ми є прихильниками того, що були відкриті конкурси про призначення керівників державних підприємств, про все інше. Вчора ми прийняли законопроект про прозорі державні закупівлі. А от тепер, коли стосується питання землі, а я хочу вам нагадати, що це одне з найбільш корупційних питань, яке є в державі після енергетики та фінансів, ми чомусь боїмося аукціонів. Але секундочку, якщо ми кажемо, що ми надаємо повноваження і ми віддаємо, і ми проводимо децентралізацію, то тоді ми маємо надати право місцевим громадам отримувати максимальну ціну за свої ресурси, за свою землю, оскільки на разі вони позбавлені права і, по суті. Це є корупційна схема, коли виділяється земля під ведення фермерського господарства, а по факту потім просто передається і продається великим агрохолдингам, і місцева громада з цього не отримує нічого. Саме задля того, щоб у нас був прозорий механізм, щоб місцеві громади мали ресурси для того, щоб ремонтувати дороги, робити інфраструктуру, покращувати своє життя, ми маємо запроваджувати прозорі аукціони продажі землі. Саме тому прошу вас підтримати цей важливий законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від Радикальної партії Лінько Дмитро Володимирович передає слово лідеру Радикальної опозиційної партії Олега Ляшка Олегу Ляшку. Будь ласка.
13:24:58 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни України, шановні колеги народні депутати, безумовно, фракція Радикальної партії, за яку голосує дуже багато жителів сільської місцевості, наших трударів, ми підтримаємо законопроект, який дає можливість у прозорий спосіб розпоряджатися землями громад і, таким чином, наповнювати сільські бюджети. Але не лише від оренди землі живе сільська людина. Головні доходи людини на селі, хто з вас не знає, діти асфальту, - це продаж молока, це продаж свинини, це можливість зароблять у полі, заробляти на свою сім'ю. Яким чином парламентська більшість, яким чином уряд вирішують ці проблеми? Ніяким, довели, паразити, людей до ручки! Сьогодні літр молока, закупівельна ціна у селі яка? Дві гривні, он Давиденко, сільгоспвиробник із Бахмаччини, мого округу, знає: 2 гривні 40 копійок. А в магазині по чому літр молока, причому то тільки назва "молоко", бо то розведена хімія? 12-13 гривень. Де різниця? Чому ця різниця не йде у кишені селян? Чому люди не мають можливість продавати молоко по нормальній ціні, годувати свою сім'ю, не ходити за субсидіями, за подачками, за дотаціями? Та одна українська корова може вигодувати всю сім'ю багатодітну! А сьогодні ця корова не прогодує, тому що вони стоять, півроку її годують, лікують, збирають те сіно – і молоко копійки, дешевше, ніж вода! Чому уряд не діє? Чому не міняють закони? Чому не встановлюють мінімальну ціну на молоко? А тому що вони байдужі до проблем селян, а тому що вони звикли не молоко пити, а віски, чи дорогий коньяк, чи вино, замість того щоб пити українське молоко, годувати українських селян. Крім того, навіть те молоко, яке здане, місяцями люди не можуть на Чернігівщині, на Полтавщині, на Київщині, на Черкащині отримати гроші за здане молоко. Олігархи кишені собі набивають грошвою, а селян обдирають, як липку! Тому я вимагаю від уряду встановлення мінімальної ціни на молоко 4,5 гривень за літр, мінімум 4,5 гривень за літр. Друге питання – питання НДС. Ви до чого, паразити, довели сільгоспвиробників! Люди НДС не можуть отримати. Таку закручену схему зробили, що фактично вимивають обігові кошти у виробників. І ще й хочуть поміняти порядок оподаткування. Я кістьми тут ляжу, але землю продати не дам, селян грабувати не дам. Молоко, ціну піднімемо і захистимо українське село. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, замість віски всім пити молоко вечорами. Шановні колеги, ми завершили виступи від фракцій. Всі, хто мали бажання, виступили. Тепер ми переходимо до виступів народних депутатів. На це відводиться 15 хвилин. Я дуже прошу записатись на виступи від народних депутатів. Будь ласка, проводиться запис. Івченко Вадим Євгенович. Включіть мікрофон.
13:28:52 ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, прошу передати слово колезі Євтушку.
13:29:01 ЄВТУШОК С.М. Шановний пане головуючий, шановні колеги, законопроект 2279д про внесення змін до Земельного кодексу щодо проведення земельних торгів, який підготовлений як я подивився більшістю авторів, які представляють саме цей комітет. Тому необхідність підтримати його є дуже важливою. Я думаю, що це фахівці складали цей законопроект. У чинному Земельному кодексі існують норми, які визначають додаткові випадки передачі землі без аукціонів, без проведення їх через юридичну площину в обхід кодексу. Тому, якщо ми передбачмо виключний перелік даних земель, це дозволить збільшити доходи місцевих бюджетів, ну, і, власне, і державного приблизно на 300 мільйонів гривень. Держава і місцеві громади втрачають ці кошти, тому що рівень орендної плати при не конкурсних засадах є значно меншим, ніж при передачі через аукціон. Лише за минулий рік 10 тисяч гектарів, а це на рівні держави дуже маленька цифра, було передано через аукціон. Давайте, нарешті, припинимо це свавілля і встановимо виключний перелік, і направимо більшість цих пропозицій на аукціони. Також існують проблеми процедури проведення земельних торгів: постійна нестача коштів у місцевих бюджетах не дає можливості органам місцевого самоврядування зробити підготовку аукціону. Тому, в законопроекті передбачено процедуру, що саме за рахунок виконавця торгів буде проведено дане відшкодування переможцю. Цей законопроект дозволить значно зменшити рівень корупції, він є дуже важливим і дуже своєчасним. Фракція "Батьківщина" наполягає, ми пропонуємо пролонгувати дію мораторію на продаж землі, а даний законопроект, дозволить наповнити місцеві бюджети за рахунок проведення аукціону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Міщенко Сергій Григорович.
13:31:28 МІЩЕНКО С.Г. Сергій Міщенко, 89 округ, Київщина. Шановні громадяни України! Я хочу звернутися до вас в першу чергу, щоб ви розказали, а чи змінилося на сьогоднішній день щось в земельній сфері, а чи ви перестали носити хабарі за те, щоб ви оформили земельні ділянки, а чи фермери, реєструючи паї в організаційній службі, скільки зараз платять за один акт чи договір, щоб його зареєструвати. Те, що зараз тут відбувається, я вважаю, це профанація. Ніякої реформи в земельній сфері немає і не існує! Чому? А тому, що згадаємо: два роки тому, рік тому і зараз, а землевпорядні організації, які доять наших громадян біля земельних ресурсів, залишилися чи їх змінили, чи держава, як у 2008 році, сама робила землепорядні документи і видавала безкоштовно земельні акти? Скільки зараз приватизувати треба ділянку біля хати в десять, наприклад, соток? Хто знає? 8-15 тисяч гривень – для пенсіонера. Більшість не приватизує, тому що грошей немає. А щоб фермер пішов, зареєстрував реєстраційну службу, договір про пай, який він бере у громадянина, коштувало 2 роки тому 250 доларів хабар, зараз хабар 500 доларів. І що ви кажете про те, що ви щось змінюєте? Да нічого ви не змінюєте, політичної волі немає для того, щоб селянин не ніс ці хабарі. А чому немає політичної волі? А тому що схеми, які очолювали тоді "януковичи", тепер ви очолюєте, от і все, і різниці в цьому ніякої немає. Тому те, що зараз відбувається в цьому залі, я вважаю, це перекладення от на цих людей, які внесли ці два законопроекти, які треба підтримувати, вони правильні і вірні. Але комплексний підхід ліквідування цих схем з української ниви немає. Тому що всі закони, про які я сьогодні сказав, і більшість, які ці схеми ліквідують, вони зареєстровані в парламенті 5 років, 6 років, 2 роки, один рік, вони існують. Тому давайте приймайте щось для людей, а не для себе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кривенко Віктор Миколайович.
13:34:36 КРИВЕНКО В.М. Миколі Томенко слово прошу передати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кривенко передав Томенкові. Прошу включити мікрофон на трибуні.
13:34:45 ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, сьогодні у нас дуже важливий історичний другий день парламент працює в умовах європейської реформи і перезавантаження. Ми, як повідомив керівник парламенту, почали життя по-новому в цьому парламенті. І от я думаю, невже мізків бракує без європейців нам сказати, що якщо у нас є принципові питання, такі як земельне і сільське господарство, невже ми не можемо поставити їх першими, а ратифікацію чи якісь другорядні питання поставити трошки пізніше? І запросити уряд, якого немає, бо нас же село годує всіх, аграрний бізнес годує сьогодні. Який сьогодні бізнес тримає українську економіку? І нікого немає, тому що навіщо, всі свої питання вирішують. Тому я переконаний, якщо ми не змінимо роботу у форматі такому, що у нас в один день дві-три галузеві теми. Під ці галузеві теми всі підготовлені і сидять всі тут, а не прес-конференції проводять і разом з нами думають, як вирішувати питання. А по сільському господарству, по землі питання дуже просто вирішити. Треба нарешті провести інвентаризацію землі. Зробити нормальний публічний реєстр. Щоб ми розуміли, що ми маємо, що ми втратили і що ми можемо повернути. Після цього реального земельного реєстру ми повинні прийняти стратегічне рішення: ми ризикуємо, йдемо уже на продаж землі чи поки що готуємо. Моє переконання: ми не готові. І в минулому скликанні, я радий, що мою поправку проголосувала сесійна зала про 1 січня 2016 року, але ми не можемо підвішувати країну, залишається кілька місяців. Тобто мусить відбутись дискусія і всі повинні розуміти. Це ж як на валютному ринку: хтось знатиме і скористається тим. Ми мусимо сказати, що, наприклад, наступні кілька років немає продажу землі, ми діємо в такий спосіб, а з такого року буде, тому що буде інвентаризація, аграрний фонд запрацює і так далі, так далі. Тепер стосовно даного законопроекту. Цілком очевидно, що аукціон – це правильний підхід. Але, друзі, давайте ще раз до другого читання пройдемося, всю гуманітарну сферу, щоб ми не знищили заклади освіти, культури, спорту і так далі. Не будуть вони продавати землю на земельному аукціоні, бо зараз і так сьогодні біда у них забирають. Щоб ми не потерпіли у нас люди, які мають у приватній власності, я маю на увазі, хату там, прибудову і таке інше. Все решта питань немає. І остання позиція, сьогодні так сталося історично, що я вже в кількох областях маю звернення від фермерів або людей, які займаються сільським господарством, невеликого бізнесу, де вони говорять, що на сьогоднішній день дуже багато голів обласних адміністрацій – вони в основному як земельщики працюють. От у них є картотека, коли закінчується у вас акт угоди, і вони шукають, щоб переписати це на своїх людей і тиснути фермерів, які мають цю землю. Тому, друзі, земля – принципово, її можна розглядати лише з… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершуйте. ТОМЕНКО М.В. І це земельне питання ключове у всі часи було для України. І я мрію про те, щоб ми з питання села і землі розпочинали засідання пленарне зранку, в присутності всього уряду і в розумінні, що земля і село можуть врятувати Україну. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Тарасюк Борис Іванович. Передає Івченку.
13:38:19 ТАРАСЮК Б.І. Прошу надати слово моєму колезі Івченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
13:38:30 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Колеги, я дійсно дуже аплодую тому виступу, який тільки що звучав з трибуни. Хочу нагадати, що ми все літо працювали над дорожньою картою земельної реформи. І те, що ви сьогодні говорите, ми говоримо про відумерлу спадщину. Нам потрібно вирішити? Потрібно. Чи потрібно нам вирішити питання інвентаризації земель? Потрібно. Чи потрібно нам нарешті відкрити кадастр і заповнити його, бо сьогодні 17 відсотків тільки в кадастрі? Потрібно. Чи почали ми отримувати акти з Держземкадастру по Інтернету? Почали. Нам дуже багато потрібно зробити по земельній реформі, дуже багато. А чи немає у нас законопроекту про повернення землі територіальним громадам? А чи розуміємо ми, як держава має контролювати безпосередньо використання землі і охорону земель? Повірте, ми будемо презентувати дорожню карту земельної реформи. І цей законопроект, я хочу наголосити, він є одним маленьким інструментом: а) як наповнити місцеві бюджети; б) як не зробити безконтрольне використання землі. Мій колега сказав, що 10 тисяч гектарів по всій Україні минулого року було видано через аукціони. А ви знаєте скільки без аукціонів видано?! Більше 100 тисяч! В цьому році Державне земельне агентство хоче 84 тисячі. Це амбітні плани, тому що ми не готові до проведення. Дайте, будь ласка, інструмент, дайте, будь ласка, сьогодні можливість проводити торги-тендери і дайте можливість наповнити місцеві бюджети. Бо сьогодні місцеві бюджети, крім ПДФО, повірте, село живе від фіксованого сільськогосподарського податку, від того, що сплачують фермери. Дайте можливість сьогодні, щоб це було легально. Я навіть не кажу про те, що сьогодні майже 9 мільйонів гектарів землі від умерлої спадщини є в тіньовому обороті. Колись віддали 32 мільйони, багато людей померло, і сьогодні це безконтрольні землі. Кому вони сплачують? Жодного земельного податку. За оренду, так, деякі адміністрації заходять і беруть ці кошти, але це йдуть в районні ради. Це не йдуть в місцеві бюджети. Колеги, я прошу давайте дамо інструменти і можливість наповнити місцеві бюджети. А далі по дорожній карті… правильно сказав колега, будемо чітко котролювати закони по селу, закони по землі і по земельній реформі, бо без землі не буде повноцінної децентралізації. Не буде! Фракція "Батьківщина" буде підтримувати все, що стосується села і все, що стосується децентралізації. Особливо в земельній сфері. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Головко Михайло Йосипович передає слово Андрію Іллєнкові. Прошу включити мікрофон.
13:41:30 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні колеги і шановні українці, які зараз нас дивляться і слухають! Дійсно, питання цього законопроекту є надзвичайно актуальним, і я це можу сказати як один із співавторів одного із законопроектів, які ми зараз розглядали. І до речі, всі наші "свободівці" тут в парламенті так само є співавторами цього закону. І, дійсно, питання землі – це є фундаментальне питання для України. І напевно важливо не тільки питання землі – хто буде її обробляти, як вона буде виділятися як вона буде використовуватися – але, напевно, важливе і питання землі фундаментальне: чи є ми, українці, взагалі господарями на своїй земної, чи є ми громадянами, які повноправно є власниками цієї держави. І ми прекрасно розуміємо, що, на жаль, сьогоднішні тенденції, вони не є такими райдужними, як би нам цього хотілося. І ви знаєте, ніхто про це сьогодні не згадав з цієї трибуни. І так сталося, що лише от зараз у нас з'явилася можливість виступити в повній процедурі обговорення питань. І ніхто не згадав, що рівно рік тому 16 вересня 2014 року не тільки була ратифікація Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що, безумовно, було важливим і правильним кроком. Але відбулася ще одна подія, на жаль, з величезним знаком мінус. Коли фактично в антиконституційний спосіб тут в цій залі, я тоді був в тій залі, я був очевидцем цих подій, було закрите засідання. Було вперше в історії, я сподіваюсь, востаннє в історії українського парламенту вимкнено табло для голосування, щоб навіть не було видно, хто як голосує. І тоді було, по суті, в неконституційний спосіб прийнято отой самий закон про особливий порядок здійснення так званого місцевого самоврядування в окремих районах Донецької, Луганської області, щодо якого два тижні тому було тут в залі вже голосування про зміни до Конституції, щоб на цей закон зробити посилання уже в основному законі. І, ви знаєте, тоді рік тому нікому, напевно, би і в голову не прийшло, що колись треба буде ще й Конституцію змінювати під цей закон, який фактично писався під диктовку Путіна. Але зараз це вже реальність. І навіть страшно уявити, що завтра може бути з нашою країною, якщо цей хибний курс зради і капітуляції буде продовжуватися. І ви знаєте, ті, хто став на захист Конституції, а серед них і Юрій Сиротюк, який, власне, був депутатом минулого скликання, коли, до речі, "свободівці" єдині, хто не дав жодного голосу тоді за цей закон. Він сьогодні знаходиться в ув'язненні, бо він захищає Конституцію. І я хотів би сказати, що я дуже вдячний народним депутатам від багатьох фракцій і позафракційним, не тільки "свободівцям". Вже 25 людей, які підписали поруки на Юрія Сиротюка, і готові ручатися за те, що це чесна людина, яка має бути на волі. І власне, я закликаю всіх інших колег народних депутатів так само підписати і взяти Сиротюка на поруки. Свободу політв'язням, слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми вичерпали час для виступів народних депутатів. Ні, ми час вичерпали. І зараз у нас буде ще… Шановні колеги, давайте так. Наступний є Рибак Іван Петрович. Якщо є наполягання, ще на табло нема червоного світла, але ви вже маєте визначитись, хто з вас виступить – чи Барна, чи Рибак. Отже, Рибак Іван Петрович, від "Блоку Петра Порошенка". Включіть мікрофон.
13:45:15 РИБАК І.П. Шановні колеги, для більше глибокого розгляду даного питання прошу надати слово Олегу Барні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Барна. Включіть мікрофон.
13:45:25 БАРНА О.С. Шановні колеги! Україну єднають традиції, Україну єднає земля. І коли ми говоримо про землю, ми повинні звертатися до неї на "ви", бо це є те святе, що нас поєднує як націю і народність. Тому до тих пір, поки не наведено порядок в земельній сфері, не проведено реєстр земельних ділянок, поки не проведена ревізія і аудит земель, допоки ми не знаємл хто, що, скільки взяв, вкрав, обміняв, приватизував незаконно, немає смислу далі говорити про якісь питання щодо приватизації землі незаконної чи її тим паче продажу. Я хочу, щоб нарешті всі зрозуміли. Ми можемо продавати те, що виробили, купили автомобіль – перепродуйте, побудували будинок – продавайте, заводи вкрали приватизували – продавайте, це ваша справа. Ну землю вам ніхто не надавав право перетворювати в товар. Це те фундаментальне поняття, яке нас ідентифікує як націю, як Україну. Землю ми позичили для того, щоб передати нашим дітям. І тому я прошу, щоб всі нарешті зрозуміли. Перестаньте зазіхати на землю як товар. Ви можете надавати її в користування, довгострокове користування, но в ніякому разі не перетворювати в товар, тому що вона не ваша, а наших наступних поколінь. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже усі виступили. Останній пункт нашого розгляду – це заключне слово для доповідача і співдоповідача. Отже, Кулініч Олег Іванович, є потреба в заключному слові? Є потреба. Будь ласка. І приготуватись Рудику Сергію Ярославовичу для заключного слова. Будь ласка, Кулініч Олег Іванович.
13:47:36 КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги! Я дякую всім за таку фахову дискусію. Дійсно важливо, коли такі важливі законопроекти ми обговорюємо по повній процедурі. Тому що це земля, це боротьба з корупцією і це місцеві бюджети. Хотілося б, звичайно, щоб сьогодні ми ще розглядали, якби так склалося і 1159, тому що ми обов'язково повинні повернути право громадам розпоряджатися земельними ділянками за межами населених пунктів. Але я думаю, що всі це розуміють і найближчим часом таки з'явиться цей законопроект, який вже 8 місяців десь блукає і не попадає до сесійної зали. Тому я сподіваюсь, що після сьогоднішнього обговорення обов'язково цей надзвичайно важливий законопроект ми наступного дня, тобто завтра, проголосуємо у першому читанні і обов'язково всі оці непорозуміння до другого читання ми обов'язково виправимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Перед тим як надам наступне слово, я прошу депутатів з кулуарів зайти в зал, через 3 хвилини буде сигнальне голосування. Тому я прошу тих колег депутатів, які є в кулуарах, ведучи активні переговори, вернутися в зал і зайняти робочі місця. І Секретаріат Верховної Ради, прошу повідомити, що через 3 хвилин відбудеться голосування. Будь ласка, слово надається, для заключного слова співдоповідачу Рудику Сергію Ярославовичу. Будь ласка.
13:49:02 РУДИК С.Я. Шановний головуючий! Шановні колеги! Ви бачите не було би щастя, так нещастя помогло. Відсутність кворуму в нашому засідання дала можливість вперше за великий період часу обговорити дуже важливе земельне питання в повному обсязі і почути велику кількість людей. З того, що я почув, я зрозумів, що абсолютна більшість доповідачів "за", і це мене тішить. Хотів би як співдоповідач і автор так званого альтернативного законопроекту звернути увагу на кілька речей, на заключення. Отже, перше. Серед питань, які звучали в цьому залі, було питання: чи не перешкодить це учасникам АТО в отриманні земельних ділянок. Зі свого боку хочу наголосити, що ні у варіанті номер 1, ні у варіанті номер 2 такої перешкоди немає. Я знаю, про що говорю, тому що я був ініціатором тієї ідеї безкоштовно видавати землю учасникам АТО ще в травні минулого року і я, зрозуміло, зроблю все від себе належне, щоб всі, хто написав заяви отримали цю землю, а на сьогоднішній день це, на жаль, далеко не всі, тільки 8 тисяч учасників бойових дій, які воювали на сході нашої держави отримали земельні ділянки, ще по близько 20 тисячам людей відбуваються процедури, а багато людей, на жаль, і відмовляються. Друге. Говорив Олег Ляшко про молоко. Я вдячний вам всім колегам за те, що ви проголосували в першому читанні законопроект про мінімальну закупівлю ціни на молоко кілька місяців перед закінченням наших засідань влітку і тепер ця ціна навіть більше ніж 4, 4 – це мінімалка, а молоко вищого ґатунку вже має 5 гривень. Тепер наше завдання прослідкувати, щоб цей законопроект ввійшов в зал не в середу і не в п'ятницю, щоб ввійшов він хоча би в четвер або у вівторок для того, щоб ми проголосували його в цілому і в другому читанні, звичайно, бо з того, що я почув в кулуарах є дуже багато людей, які не зовсім раді від того, що цей законопроект ми ухвалили. І останнє. На прикладі законопроекту молоко, який має номер 2089, я хотів би продемонструвати волю нормальних, адекватних народних депутатів до прийняття спільних колективних рішень, які є дійсно на користь нашої держави. Всі 6 учасників або співавторів законопроекту 2079-1 готові завтра проголосувати, я так розумію, що сьогодні кворуму немає і немає сенсу це голосувати, і ми це підтвердимо шляхом сигнального голосування, за законопроект наших колег в порядку їх надходження. Але я прошу зі свого боку якби, не дай Бог, ваш варіант не пройшов, прошу весь авторський колектив ваш проголосувати за наш 2079-1, тому що і один, і другий законопроект це величезний прорив в цій сфері, яку ми на сьогоднішній день розглядаємо. Прошу вашої підтримки і прошу, головуючий, ставити на сигнальне голосування. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні колеги, ми провели важливу, фахову дискусію по даних законопроектах. І, як ми і домовлялись, я поставлю спочатку на сигнальне. Якщо не буде необхідної кількості голосів, саме голосування ми перенесемо на інший день Але тим не менше, я дуже прошу всіх депутатів зайти в зал. Нас не аж так мало. І, якщо буде одностайна підтримка залу, у нас є шанс вийти на результативне голосування. Тому я прошу шановних колег не виходити з залу, а заходити в зал. Зайняти робочі місця. Прошу секретаріат повідомити, що наразі відбудеться голосування. Є Князевич, буде результат. І тоді прошу приготуватись. І наголошую, я ставлю на голосування, на сигнальне голосування проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів 2279. Хто готовий підтримати даний законопроект, прошу засвідчити це в сигнальному голосуванні по 2279. Будь ласка, голосуємо. Будь ласка. 13:53:30 За-205 Я бачу, кілька депутатів ще зайшло в зал. Давайте ще спробуємо раз. Я бачу, одностайна підтримка. Колеги, я прошу всіх, хто є в кулуарах, хто в буфеті, піднятися в зал для голосування, у нас є шанс вийти на результативне голосування. І я проведу ще одне сигнальне. Але я дуже прошу всіх, хто є в кулуарах, зайти в зал. Так, чи є у нас потенціал, чи ми його безнадійно втратили в ході нашої роботи. Всі готові, так, до голосування? Всі на місцях? Андрію, я прошу зайняти місця. Отже, я ще раз ставлю, ще раз сигнальне голосування по законопроекту 2279. Хто готовий підтримати даний законопроект, прошу засвідчити це в сигнальному голосуванні. Будь ласка, голосуємо 2279. Прошу голосувати. 13:54:48 За-206 Потенціал високий, але недостатній. Шановні колеги, ми побачили єдність залу з того приводу, але очевидно зараз ми не зможемо вийти на результативне голосування. Тому голосування по даному законопроекту ми переносимо на наступний день. А на цьому я ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. І завтра прошу о 10 годині всіх бути на місцях для продовження нашої продуктивної і результативної роботи. Дякую вам. До побачення. До завтра. |
