|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 17.01.2017
ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ Сесійний зал Верховної Ради України 17 січня 2017 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:03:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал, приготуватися до реєстрації. Будь ласка, займаємо робочі місця. Колеги, готові реєструватися? Прошу народних депутатів України зареєструватися. Будь ласка, реєструємося. 10:05:16 Зареєстровано 352 депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Колеги, хочу нагадати вам, що у нас сьогодні є два ключових блоки для розгляду – це блок питання транспорту, закони, які пройшли опрацювання у всіх комітетах і фракціях і більшість з них є об'єднуючими, а також питання екологічної політики. Два блоки, важливі питання, тому я прошу всіх сконцентруватись, підготуватись до активної і плідної роботи. А у нас згідно 25 статті Регламенту у вівторок 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Тому, шановні колеги, представників фракцій і груп прошу провести запис на виступи. Будь ласка, прошу записатись. Кириленко Іван Григорович, передає Кужель. Будь ласка, Олександра Кужель.
10:07:00 КУЖЕЛЬ О.В. Шановні колеги! Шановні слухачі, народ України! З усіма святами, Різдвом Христовим! Я маю велику надію, що коли ми пройшли такі духовні свята, багато з вас зустрічалось з людьми, і ви, мабуть, відчули, що дві біди, які у нас є сьогодні крім доріг і дураків, у нас є ще відсутність соціальної політики і охорони здоров'я. Скажіть, будь ласка, ще Наполеон говорив, що тільки розумні люди вчаться на помилках інших, всі інші – на своїх. Скільки можна вчитись на помилках, покладаючи життя власних українців? Що ми мали з вами на кінець грудня і на початок січня? Одні звітували і кричали про збільшення зарплати до 3200, не зробивши жодних розрахунків, а в цей час підприємці стояли в чергах і закривались. 128 тисяч малого і середнього бізнесу було закрито за декілька тижнів в Україні. Порахуйте, що як мінімум дві людини там працювало. Це мільйон безробітних. А тепер я читаю, що нам про це каже Європейський Союз, наші колеги. Дуже важливо, щоб уряди ефективно взаємодіяли з приватним сектором, на частку якого припадає 90 відсотків всіх робочих місць. Тому нам необхідно знайти найбільш ефективний спосіб для стимулювання зростання невеликих підприємств, і фермерських господарств. Ми ж зробили з вами з точністю до навпаки. Фермерів у бюджеті закопали, жодної копійки у відновлення не дали, а дали кошти тільки на олігарха "курячого". Ну не по фамилии Курячий, а який розводить кур. Що ми зробили з малим і середнім бізнесом? Ми поклали їм зарплату 3 тисячі 200 як вимогу. Але поклали такі штрафи, яких немає, якщо ви захватите даже навіть нафтову скважину. За захват нафтової скважини – 910 гривень, а за те, що у вас працюють неоформлені працівники або ви не сплачуєте 3200, доходить до 11 тисяч 800 доларів. І це створення умов? І це ви розраховує на підняття економіки? І коли ви говорите, що ви не будете займатися безробітними, перепрошую і нагадую всьому уряду, Фонд безробіття це є соціальний фонд, які сплачують самі підприємці і всі, хто працюють. Держава до того не має жодного відношення. Це наш фонд. По-друге, якщо ви… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. КУЖЕЛЬ О.В. Я хочу звернутися до міністра соціальної політики і міністра охорони здоров'я, які зараз співають разом, що ЖЕК і лікарня це одне і те ж, що не будемо лікувати онкохворих, що не будемо підтримувати чорнобильців, не будемо підтримувати дітей війни. У нас є Конституція і в нас парламентсько-президентська країна. Шановні колеги, давайте їх сюди визивати і питати, що вони, як вони експериментують над нашою країною і яка ціль стоїть… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Шипко Андрій Федорович, партія "Відродження", будь ласка.
10:10:54 ШИПКО А.Ф. Шановні народні депутати, дорогі українці! Перш за все хочу всіх привітати зі світлими Різдвяними святами, побажати всім мира, добробуту, Божого благословення, і головне – здоров'я, бо дивлячись на те, що за наше з вами здоров'я відповідає "команда мадагаскарських пінгвінів" – саме так вони себе називають в інтерв'ю "Українській правді", то здоров'я нам ще знадобиться. З моменту призначення нової команди МОЗ я ходив на всі заходи, на презентації реформи охорони здоров'я, але бачу тільки балачки. А нашим Комітетом з питань охорони здоров'я напрацьовані законопроекти про лікарські засоби, про медичне забезпечення, про трансплантацію, про реабілітацію. Уже отримав схвальну оцінку Комітету з питань соціальної політики проект Закону про загальнообов'язкове соціальне медичне страхування. Тобто є законопроекти, які вже сьогодні дадуть старт якісним змінам в охороні здоров'я, та команда МОЗ їх навіть не читає. На засіданні нашого комітету в.о. міністра під протокол заявила, що несе персональну відповідальність за те, що відбувається в галузі, що ліки будуть у лікарнях і пацієнти їх отримають. А що ж ми маємо? Люди помирають, не дочекавшись ліків, не дочекавшись стентів, а нам кажуть про економію. Добре! Це дуже добре! Але ніхто не каже, що ця економія відбувається за рахунок людських життів. І це, на жаль, правда, і за це треба відповідати. Відповідати також за те, що в Україні найнижча тривалість життя в Європі, за те, що складні операції ми робимо за кордоном – в нас що, нема лікарів, фахівців? – відповідати за те, що українці вимирають. З початку року за неповні три тижні ми втратили 29 тисяч, а півмільйона українців щорічно помирає від серцево-судинних захворювань та раку. Тільки уявіть, за два роки з карти України зникає місто-мільйонник. Да, ми розуміємо, що профілактика потрібна, ми за профілактику, але що робити тим, у кого інфаркт міокарда або третя стадія раку? Сьогодні медицина знищена. І якби не позиція Прем'єр-міністра на якісні зміни у галузі, я навіть боюсь уявити про можливі наслідки від роботи цієї команди. Що ж треба робити? Сьогодні нам потрібно відродження, відродження медицини для людей. А людям потрібні ліки, які можна, не рахуючи останні копійки, купувати в аптеках. Людям потрібні лікарі, які не будуть заглядувати у кишені, а отримувати гідну зарплату і просто лікувати. Людям потрібно, щоб у керівництві медичної галузі були фахівці, які розуміють, що треба об'єднувати заради введення медичного страхування, заради розвитку української медицини, заради здоров'я українців. Дякую за увагу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Березюк Олег Романович, фракція "Об'єднання "Самопоміч".
10:14:05 БЕРЕЗЮК О.Р. Вельмишановний пане Голово, вельмишановні пані і панове, виконаю свій депутатський обов'язок, бо просять мене люди про це. Люди не відчувають, що ми їх чуємо, люди не довіряють нам, але вони пробують до нас достукатися. Лист з Самбірщини Львівської області: "Ми просимо вас зачитати цього листа депутатам, передати його Прем'єр-міністру, так як в інший спосіб, іншим шляхом він цього не отримає. Ми – мешканці Самбірщини звертаємося до вас із проханням і зверталися неодноразово, але результату немає. Життя дуже важке, харчування дуже дороге, а про ліки і мови не може бути. Міністрів міняють, а результату немає, навпаки – кожного тижня дорожчають ліки. Ми вже писали вам, що український народ вмирає, бо немає можливості лікуватися, пенсії малі, робіт немає, а Верховна Рада декларує свої статки, а людям плакати хочеться. Депутати задекларували свої статки і квартири і будинки, приїжджали і в Самбір, агітувати за себе і не просто так, а за дещо і є свідки. Голосували ми і за Президента, голосували, агітували, але ми помилилися. Скажіть, будь ласка, чому ніхто не покараний за злочини перед Майданом, за цю корупцію, яка процвітає. Невже треба знову збирати народ на Майдан? Чому дотепер ніхто не звільнив голову Національного банку? Вона нас обциганила, тобто доларом підняла ціни на все. Шановний Прем'єре, ми хочемо на вас розраховувати. Генеральний прокурор також тільки обіцяє розглядати справи, а насправді нічого не робить. Інший лист: з Луганської області, Троїцького району. "Шановні депутати, будемо дуже вдячні, якщо допоможете нам полікуватися. Це дуже стидно з нашого боку, але це крик душі. Вже не знаємо, що робити, бо пенсії у нас чудні. Як можемо жити на 1 тисячу 300 гривень з теперішніми цінами на все, особливо ліки і лікування хвороб, та й тарифи на ЖГК? Ну, я не буду гнівити Бога: хоч дали субсидію. Якби ні, то це життя не життя, а мука. Простіть мене за свій плач. Буду вам вдячна за допомогу. З Новим роком і Різдвом Христовим!" Це звичайні люди, які пишуть нам, а ми не читаємо цих листів. Малого того, більшість людей, які тут сидять, залежні від олігархату, який не хоче бачити цих і чути цих людей. Тому наша пропозиція: стати на горло олігархічної пісні. Ми мусимо припинити політичну корупцію, яка переростає в корупцію економічну і нищить звичайну людину в Україні, яка не може достукатись до влади своїм криком. Зупинити політичну корупцію, проголосувати Закон про вибори до Верховної Ради на пропорційній основі з відкритими списками, стати на горло олігархічної пісні - і проголосувати за скасування недоторканності депутатського корпусу. Більше цього, треба стати на горло олігархічної пісні – і звільнити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. БЕРЕЗЮК О.Р. …і звільнити сьогоднішнє керівництво ДФС, бо кожний день перебування цього керівництва на посаді – це гроші цих жінок і чоловіків, які кричать до нас. Ми сьогодні повинні дати Прем'єр-міністру України, Міністерству охорони здоров'я закінчити реформу, яку вони розпочали, бо це реформа, яка почує людей і віддасть їм гроші, які ми в них забираємо разом з олігархатом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук Іван Іванович, "Блок Петра Порошенка", передає слово Ігорю Гриніву. Будь ласка, пане Ігор.
10:17:59 ГРИНІВ І.О. Вельмишановний Голово! Шановні колеги! Дорогі співвітчизники! Христос народився! Хоч ми живемо з іншим парламентським роком, але сьогодні ми розпочинаємо тут в парламенті новий рік, за яким живе все українське суспільство. І хочу привітати всіх присутніх громадян з Новим роком та Різдвом Христовим, з наступаючим Водохреща. Це, напевне, найбільші християнські свята в Україні. Символічно є те, що ми святкуємо їх на початку року, незалежно від віросповідання, під час релігійних свят ми усі себе почуваємо великою українською родиною. Останні роки це відчуття єдності особливо важливе для нас, бо ворог прийшов на поріг нашого дому і не залишає надії підкорити всю Україну. Тому від усієї душі бажаю всім нам порозуміння, єдності і злагоди, процвітання і справжнього великого поступу для всієї України. Минув складний рік для усіх нас. 2016 був не просто високосним роком, а, дійсно, роком серйозних випробувань. І за те, щоб в більшості українських домівок був мир я висловлюю глибоку подяку нашим воїнам, які на передовій часом коштом власного життя дарують нам можливість відчути справжню радість різдвяних свят. Повертаючись до наших справ, перш за все, на чому слід наголосити – український парламент, без жодних перебільшень, успішно виконав головні завдання, які стояли перед нами в минулому 2016 році. Ми започаткували реформи, про необхідність, потреби яких говорилося впродовж останній 25 років. Саме Верховна Рада восьмого скликання законодавчо забезпечила, а уряд нашої коаліції розпочав їх успішне втілення. В економіці ми відновили економічне зростання, зупинили гіперінфляцію. Наголошую, це в умовах, коли в Україні іде війна, що потребує постійних величезних витрат на оборону. Економіка країни втратила майже половину свого потенціалу через окупацію промислових регіонів. Ми не отримали в повній мірі обіцяної підтримки від Міжнародного валютного фонду. Так чи інакше ми зуміли разом двома урядами закласти реформи, які вже дають результати, і економіка від стану стагнації перейшла, хоч і до повільного, але зростання. Соціальні сфери, чи не вперше мінімальна зарплата буде вища за прожитковий мінімум і буде становити 3 тисячі 200 гривень. В цьому також є заслуга парламенту. Оздоровчий ефект на економіку від цього рішення ми будемо спостерігати увесь цей рік. Чи не головним досягненням Верховної Ради стало те, що нам вдалося уникнути політичної кризи в парламенті і як наслідок владного колапсу в Україні. В цьому році створені НАБУ та НАЗК, Генпрокуратура створила нові підрозділі. Це також слід вважати позитивною реформою, бо змагання в органах, які борються з злочинністю, це руйнування корупційного… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте завершити 30 секунд. Прошу. ГРИНІВ І.О. Верховна Рада виконала всі вимоги, які ставив перед нами Євросоюз. Можна по-різному оцінювати перспективи членства України в ЄС чи його майбутнє, головне – те, що Україна буде жити за відкритими демократичними стандартами, від чого вже сьогодні виграють громадяни нашої держави. Ми заклали законодавчу основу для реформування оборонного комплексу, освіти, Конституції, на свій пік вийшла децентралізація. Шановні колеги, саме наша політична воля і відповідальність буде визначальною, якою буде…
10:21:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, дякуємо, шановний пане Ігорю, за позицію фракції. Зараз запрошую від Радикальної партії її голову народного депутата Олега Ляшка з групою підтримки.
10:22:06 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко Радикальна партія. Шановні громадяни України, шановні колеги, з чим входимо до нового року? Преса оприлюднила новий проект меморандуму з Міжнародним валютним фондом нинішньої влади. І що ми бачимо? Замість проведення реальних реформ, які б дали можливість підвищити рівень життя громадян, відновити економічне зростання в Україні, подолати безробіття, створювати робочі місця для українців, які зобов'язання бере на себе нинішня влада? Знову підвищення пенсійного віку для українців, знову продаж земель. Хто, я питаю, дав право нинішній владі брати на себе ці драконівські зобов'язання? Чому в таємному режимі торгують долею України, українською землею і українськими громадянами? Замість того, щоб дати роботу українцям, коли половина із працездатного населення не працює, не має можливості платити податки, уряд, влада знищують малий і середній бізнес, піднімають податки, піднімають пенсійний вік і продають землю, мотивуючи тим, що це, мовляв, реформи. Це не реформи, це дорога до банкрутства і дефолт України, тому що реальні реформи – це не долар по 30 гривень за долар, а як наслідок це податок на найбідніших, коли внаслідок падіння курсу гривні обезцінюються заощадження, заробітні плати, пенсії, доходи українців, коли люди не можуть звести кінці з кінцями. Замість того, щоб приймати закони, які дадуть можливість відновити економічне зростання, підтримати національного виробника, збільшити експортний потенціал нашої країни, що робить Національний банк і уряд? Вони вимивають золотовалютні резерви, утримують курс гривні за рахунок кредитів Міжнародного валютного фонду, і це фактично дорога до економічної прірви і дефолту. Що пропонує Радикальна партія? Перше, ми вважаємо і переконані, і вимагаємо в жодному випадку не продавати землю. Минулого року в Україні зібрали 66 мільйонів зернових, це означає, що можна встановлювати, рекордні врожаї збирати без продажу земель. Дайте фермерам дотації на поголів'я рогатої худоби, дайте фермерам дешеві кредити, можливість продати свою продукцію, і жодної потреби не треба, щоб продавати землю. Наступне, працевлаштування українців і молоді. Ми вважаємо, що єдина можливість вирішити проблеми нашої країни, відновити економічне зростання – це радикальна зміна економічної політики і монетарної політики, яку проводить нинішній уряд і керівництво Національного банку України. Дешеві кредити для промисловості, підтримка національного виробника, протегування його на зовнішніх ринках, – ось запорука розвитку нашої країни, а не її розпродаж, як це робить нинішня влада. Не дамо, паразити, розграбувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз час для виступу "Опозиційного блоку", і слово надається голові фракції Юрію Бойку.
10:25:33 БОЙКО Ю.А. Шановні народні депутати, за минулі свята у більшості громадян не зникла тривога щодо виживання своїх родин у сьогоднішніх реаліях. Будні, які настали, тільки підсилили це занепокоєння. Про це свідчать факти: тільки на 6 січня 130 підприємців на єдиному податку знялися з реєстрації. На сьогодні, вочевидь, цифра подвоїлась. Йде подальше зубожіння населення, пенсіонери за межею бідності, скорочується виробництво, а бізнес уходить у тінь. Тому зважаємо за необхідне прийняти відповідальне рішення – переглянути бюджет і прийняти ті пропозицій, які "Опозиційний блок" вносив у першому читанні, а саме повернутись до питання соціального захисту українських громадян. Бюджет повинен дати можливість людям вижити і повинен підтримати власного виробника. Пропонуємо підняти мінімальну пенсію і передбачити у бюджеті зменшення дефіциту Пенсійного фонду. Говорячи про джерела наповнення, наполягаємо на скороченні витрат на силовий блок. Вважаємо за необхідне врахувати інфляційні надходження до бюджету і виведення із тіні митних зборів. Це основні джерела, яких вистачить для підвищення мінімальної пенсії та скорочення дефіциту Пенсійного фонду. Тепер щодо гучної ініціативи провести призов випускників військових кафедр. Давайте називати речі своїми іменами: у країні хочуть провести чергову хвилю мобілізації. І це незважаючи на заяву вищого керівництва про створення контрактної армії, у суспільстві знову нагнітається масовий психоз, замість того, щоби у парламенті прийняти рішення про структуру і фінансування професійної армії. Ми вважаємо, що будь-які питання, пов'язані з мобілізацією, повинні вирішуватись в парламенті, а не шляхом прийняття одноосібних рішень Міністерства оборони. І останнє. Уряд не може впоратись з елементарними речами, це забезпечення населення теплом та ліками, з огляду на кадровий безлад та скандали навколо закупівель медичних препаратів. Тому вимагаємо у п'ятницю заслухати звіт урядовців про проходження опалювального сезону і забезпечення людей якісним теплом та якісними ліками. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, від "Народного фронту" голова фракції Максим Бурбак. Прошу, пане Максиме.
10:28:36 БУРБАК М.Ю. Шановні народні депутати, шановний пане Голово, головуючий, шановні співвітчизники! Третій рік Україна живе в надскладних умовах. У 2014 році на Майдані люди вибрали собі справжню, не декларовану незалежність. Довірили нам з вами представляти їхні інтереси, дбати про свободу українців і вільне майбутнє наступних поколінь. Не можна загубити цього історичного шансу. Завойовану на Майдані свободу України атакувала російська імперія. Ворог завдав кровоточивих ран загарбавши Крим, окупувавши частину українського Донбасу. Російські ракети продовжують сипатись на нашу землю. Як і раніше, наші хлопці ціною своїх життів стримують другу в світі за потужністю армію. Тим часом, на жаль, у тилу починають вкидати ідеї капітуляції перед агресором. Зокрема, щодо відмови від українського Криму та визнання так званих виборів на окупованих ворогом території. "Народний фронт" закликає всіх, хто насправді вболіває за нашу країну, припинити вкидати в суспільстві ідеї здачі територій агресору. В цій залі підтримки цим ідеям нема і не буде. Тим більше, що Росії не потрібні уламки територій, бо вона прагне отримати під контроль всю нашу державу, всю нашу Європу. Тут один депутат з простих людей від фракції "Блоку Петра Порошенка" запропонував вибачитись перед Трампом за слова, що він перегляне позицію США щодо анексії Криму. Хочу запитати його, прикро, що він не присутній в залі, чи це є офіційна позиція фракції. Чи може ми визнаємо, що Крим було анексовано справедливо? Чи може ми визнаємо, що треба вибачитись перед Ле Пен і Путіним? Треба робити висновки, чи це є офіційною позицією. Колеги, ми маємо лише один вибір – ставати сильними, зміцнювати нашу армію, збудувати суверенний інформаційно-культурний простір, вільний від олігархічних маріонеток і путінських консервів. Мати незалежну економіку, проводити активну послідовну зовнішню політику. Посилювати антипутінський фронт і розширити санкції проти Росії аж до повного припинення агресії чи до колапсу самого агресора. Фракція "Народний фронт" пишається тим, що завдяки уряду Яценюка зарплати у військових зросли втричі і вперше в історії перевищують середню зарплату. Ми наполягали, щоб з 2017 року вони суттєво підвищились саме на першій і другій лініях в зоні АТО. Забезпечення армії і надалі залишатиметься пріоритетом роботи нашої фракції. "Народний фронт" також постійно працює і з впливовими політиками та експертами на Заході для зміцнення і розширення антипутінської коаліції. Ми висловлюємо вдячність віце-президенту США Джозефу Байдену за його багаторічну активну і послідовну партнерську позицію щодо України. Зокрема вчорашня зустріч пана Байдена з лідером нашої політичної сили "Народним фронтом" Арсенієм Яценюком дала нам тверде переконання, що у України достатньо багато друзів у Сполучених Штатах. США завжди будуть стояти на захисті світового порядку, вони були, є і будуть лідером вільного світу, який захищає незалежність України. На завершення свого виступу хочу від імені фракції "Народний фронт" висловити стурбованість тривожною ситуацією з курсом національної валюти. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В
10:32:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. БУРБАК М.Ю. Ми вимагаємо від керівництва Національного банку вжити заходів для стабілізації курсу гривні. Чіткі дії НБУ разом з зрозумілою публічною позицією всієї держави повинні заспокоїти валютний ринок і негайно встановити запобіжники для тривожної економічної поведінки людей. Це також питання національної безпеки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І заключний виступ від "Волі народу" – Володимир Литвин. І є прохання, надалі щоб проводили запис і входили в перелік виступаючих шляхом запису. Будь ласка. Ви були в залі, я бачив, могли записатись. Будь ласка, пан Литвин.
10:32:25 ЛИТВИН В.М. Шановний Голово! Шановні колеги! На один із виступ Троцького, який був блискучим оратором, була така реакція: "Его выслушали с уважительной ненавистью". Я думаю, люди у нас уже навіть не слухають із ненавистю, бо ми всі навчились гарно говорити. Але подивіться, будь ласка, на розклад нашого засідання на цей тиждень. Чи є бодай одне питання, яке б відповідало запитам людей? Ну, наприклад, перша і ключова проблема, про яку щойно тут говорити, – проблема забезпечення ліками і медичними препаратами. Я думаю, кожен з вас читає відповіді на звернення до Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров'я щодо кришталиків для того, щоб людина могла хоча б молитвослов читати на схилі своїх років. Відповідь: немає, не закупили, поставили на чергу. Далі, кульшові суглоби. Відповідь: немає, не закупили, поставили на чергу в першу чергу, щоб зробили операцію, коли будуть ці медичні препарати. Наступний момент, стенти для проведення невідкладних хірургічних втручань. Відповідь: немає. У мене виникає питання, шановні колеги, до вас усіх і до мене в тому числі: а що ми тут робимо? Займаємось балаканиною. Чому до цього часу немає міністра охорони здоров'я? Я робив декілька запитів. Реакція – нуль. Де коаліція? Де уряд? Що ми ждемо, щоб вся країна вимерла? Читаю інформацію. Закупили на 2017 рік ліки для лікування онкохворих, термін яких закінчується у березні цього року. Тоді, коли згідно всіх нормативних документів. якщо лікам півроку до закінчення, закуповувати неможна. Де Кабінет Міністрів України? Де Верховна Рада України? Де влада? Про що ми тут говоримо? Тому я вважаю, що ми повинні в п'ятницю заслухати цю інформацію, не просто так, як година таких розмов і аплодисментів, про те, що діється у цій сфері. І останнє. Про підвищення мінімальної заробітної зарплати. Справа дуже гарна, але в медичних інститутах, де я був і розмовляв з лікарями, 30 відсотків тільки можна забезпечити зарплату персоналу, інших треба звільнити. Тому, очевидно, і це питання має бути темою прискіпливого розгляду Верховної Ради України разом із Кабінетом Міністрів України для того, щоб знайти вихід із цієї ситуації, а всі інші крики і прокльони, які звучать у Верховній Раді, вони абсолютно нікому не потрібні. Людям потрібно дати життя. Давайте займемося цим питанням. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час для виступів від народних депутатів, голів фракцій і груп завершений. І ми переходимо до питань порядку денного. Колеги, я нагадую, в нас сьогодні першим блоком є питання транспорту і першим законопроектом є законопроект 4121. Це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті. Колеги, це друге читання, правок є небагато. Тому я прошу усіх заходити в зал, приготуватись до роботи. І я запрошую до доповіді представника Комітету з питань транспорту Ігоря Васюника. Пане Ігор, будь ласка, 4121.
10:36:27 ВАСЮНИК І.В. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! 17 листопада цей законопроект за наслідками розгляду в першому читанні прийнятий Верховною Радою за основу. Під час його підготовки до другого читання до Комітету з питань транспорту надійшло 67 поправок від 10суб'єктів права законодавчої ініціативи. Це народні депутати: Дубневич, Васюник, Юринець, Семенуха. Острікова, Продан, Недава, Івченко, Романюк, Рябчин. Враховано 20 поправок, в тому числі народних депутатів: Семенухи, Острікової, Івченка. Враховано частково 13 поправок також народного депутата Семенухи, Острікової, Продан, Васюника. І враховано редакційно двіпоправки народного депутата Юринець Оксани, Семенухи Романа, Острікової Тетяни. Відхилено 32 поправки. Комітетом враховано поправки народних депутатів, які стосуються залишення розміру штрафу за безквитковий проїзд в міському пасажирському транспорті в існуючому розмірі, зважаючи на значні зауваження народних депутатів та пропозиції народного депутата Івченка Вадима. Комітетом враховано також правки народних депутатів, які стосуються заміни по тексту формулювань населених пунктів, де запроваджено автоматизовану систему обліку плати проїзду на… у разі запровадження автоматизованої системи облікової плати проїзду. Врахування таких правок народних депутатів Семенухи та Острікової сприятимуть запровадженню і перспективі автоматизованої системи обліку оплати проїзду та електронних квитків не лише в міському пасажирському транспорті, а й у міському та приміському пасажирському транспорті згідно рішень місцевих державних адміністрацій. Комітетом транспорту також враховано правки народних депутатів, які стосуються уточнення предмету регулювання правил користування міським пасажирським транспортом, які зможуть затверджувати ограни місцевого самоврядування. А також правила надання послуг, які залишаються у повноваженні Кабінету Міністрів і стосуються суто вимог до перевізників. В даному випадку частково врахована пропозиція народного депутата Продан Оксани. Комітетом також враховано поправки народних депутатів, які стосуються встановлення додаткових гарантій для пільговиків щодо обов'язковості забезпечення їх електронними квитками на безоплатній основі. Редакційно враховані правки народних депутатів Семенухи та Острікової. Ті пропозиції, які внесені з порушенням вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради України, а саме не стосується цього тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою за основу, пропонуємо відхилити. Шановні колеги, до другого читання до законопроекту прийнято більшість поправок, документ є збалансований. Законопроект 4121, електронний квиток, підтримають Міністерство інфраструктури, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Асоціація міст України, Асоціація відкритих міст України, понад 22 міста України і обласні центри. Комітет з питань транспорту рекомендує проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих… ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять секунд, будь ласка. ВАСЮНИК І.В. …щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті (реєстраційний номер 4121) прийняти у другому читанні та в цілому в редакції комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, переходимо до правок. Прошу авторів правок приготуватися до обговорення. Отже, 1-а правка. Народний депутат Семенуха. Наполягає. Будь ласка, включіть мікрофон.
10:40:05 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, дуже знаково і важливо, що сьогодні Верховна Рада починає свою роботу саме з закону, який запроваджує одну з небагатьох, але справжніх, реформ, реформ, яку відчує фактично кожен українець, а економічний ефект отримає кожний муніципальний бюджет, який впровадить цю реформу. Але звертаю увагу, що закон не зобов'язує муніципалітети, але надає право по впровадженню єдиного електронного квитку для проїзду в муніципальному транспорті. Мета ж моєї правки полягає в тому, щоб розширити дію не тільки на міський транспорт, але і на приміський. Питання в тому, що внаслідок сьогодні трудової міграції, люди дуже часто кожен день користуються не лише міським транспортом, а й приміським транспортом. І це було б дуже зручно поширити, і це також дало б економічний ефект не тільки муніципальним бюджетам, але також і обласним бюджетам, з точки зору детінізації коштів, які сьогодні знаходяться в обігу. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прокоментуйте, пане Ігор.
10:41:04 ВАСЮНИК І.В. Дякую. Комітет відхилив дану правку, відповідно до статті 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація наділена на сьогоднішній день такими повноваженнями, забезпечити організацію обслуговування населення підприємств транспортного обслуговування, незалежно від форм власності. Вказані норми надають право ОДА запроваджувати автоматизовану систему та електронний квиток вже сьогодні. У зв'язку з чим та зважаючи на можливість додаткового врегулювання цього питання на рівні Кабінету Міністрів, пропонуємо не порушувати норми Регламенту і вирішити це питання окремо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, хто підтримує поправку номер один народного депутата Семенухи, комітет її відхилив, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 10:42:01 За-130 Рішення не прийняте. 2-а поправка. Чи наполягає? Не наполягає Семенуха. 4-а, Недава. Чи наполягає? Ні. 8-а, Романюк. 5-а, Івченко. Вона врахована, зазначено? Врахована. Далі. 9-а, Романюк. Ви 5-у хочете? Просто виступити, так? Будь ласка, одна хвилина, Івченко, 5 поправка.
10:42:35 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Я дякую комітету, що підтримав мою правку. І хочу сказати, що, дійсно, даний закон дозволить оцінити реальний обіг коштів, а відповідно оцінити обґрунтованість тарифів на перевезення та можливість оновлення автопарку перевізника. Але хочу сказати, що даною правкою в першому читанні збільшили розміри штрафів для тих, хто не користується квитком з 20 до 30-кратного розміру. Я б хотів все ж таки, щоб ви врахували, що це знову ми повернули до 20-кратного розміру сплати, щоб ми не повертались до тих питань, де ми в кожному законі збільшуємо штрафи, збільшуємо ренти, збільшуємо податки. Я дякую, що ми повернулися до 20-кратного, і ви як комітет врахували мою правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви не наполягаєте на голосуванні, так? Тоді, пане Ігор, не коментуємо. Далі, 10-а, Семенуха. Наполягає, будь ласка.
10:43:39 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, одне з завдань, яке ставило собі на меті з впровадження такої реформи, – це закінчення ери приниження людей, які всім своїм життям, працею заслужили на пільговий проїзд. Бо дуже часто сьогодні такі люди потерпають від приниження, від кондукторів, від горе-водіїв. Що ж пропонує наша правка. Сьогодні в редакції підготовленій комітетом до другого читання для підтвердження право на пільговий проїзд, окрім електронного квитка, громадяни мають при собі мати документ, який засвідчує право на пільговий проїзд. Ми ж пропонуємо це уніфікувати і дати можливість наносити фотографію та інші персональні дані безпосередньо на електронний квиток, що спростить життя таким людям, які користуються правом на пільговий проїзд, а також унеможливить використання підробних документів або передачу такого права на пільговий проїзд третім особам. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Ігор, будь ласка.
10:44:37 ВАСЮНИК І.В. Пане Романе, я дякую за ваші правки, які ви подали до даного законопроекту. Але комітет вважає за недоцільне встановлювати види електронних квитків. Це повинні бути повноваження органів місцевого самоврядування. Нехай вони вирішують, який вид і форма має бути цього електронного квитка. Окрім цього, забезпечити пільговиків з інших населених пунктів персоніфікованими електронними квитками є надзвичайно технічно складно. Тому нехай органи місцевого самоврядування вирішать це питання. І вони вирішать це питання,і на цьому наполягали в основному представники міст України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування поправку номер 10 народного депутата Семенухи. Комітет проти. Хто підтримує поправку 10, прошу проголосувати. Будь ласка. 10:45:35 За-108 Рішення не прийнято. Йдемо далі. 11-а, Юринець. Не наполягаємо. 12-а, Юринець. Не наполягає. 13-а, Романюк. Не наполягає. 14-а, Семенуха. Не наполягає. 15-а, Івченко. Не… Наполягає, так? Так, будь ласка, 15 поправка.
10:45:58 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, в даній правці ми намагалися виконати Закон про державне приватне партнерство і виписали його таким чином, це стаття 30 Закону про автомобільний транспорт, що автоперевізник або той, хто безпосередньо встановить цю електронну систему, має право одержати від органу місцевого самоврядування часткову компенсацію за встановлену автоматизовану системою обліку оплати проїзду в транспортних засобів, які використовуються автомобільними перевізниками для перевезення пасажирів. А разом з тим ми запропонували, що такі перевізники за власний рахунок встановлюють автоматизовані системи обліку проїзду в транспортних засобах. Тобто ми дали можливість, якщо ти або за власний рахунок, або ти можеш частково компенсувати від органу місцевого самоврядування, якщо ти можливо, там, зробиш для пільговиків окремий квиток, якщо ти більше зробиш зупинок, де можна продаватися, якщо ти зробиш в кожні двері спеціальну електронну систему… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ІВЧЕНКО Є.П. Спеціальну електронну систему, де будуть заходити пасажири, тобто полегшиш доступ до автотранспорту. Тому даним законом ми запропонували. Я бачу, що відхилили дану правку в зв'язку з тим, що це суперечить Регламенту. Але, повірте, дві третіх закону по деяким статтям ми вносимо такі правки для того, щоб, дійсно, було таке збалансоване законодавство. Я б хотів, щоб зал підтримав дану правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Ігор.
10:47:37 ВАСЮНИК І.В. Дякую, пане Вадиме. На жаль, і ви це підтвердили, що ця правка суперечить Регламенту і статті 116 Регламенту України. Крім цього, згідно нашого законопроекту вказані права та обов'язки перевізників будуть визначатися органами місцевого самоврядування. Станом на сьогодні, наприклад, ЄБРР готовий фінансувати всю систему з усіма її складовими, тому запропоновані обов'язки перевезень можуть стати обмеженнями в цьому напрямку. Комітет відхилив вашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, хто підтримує правку номер 15 народного депутата Івченка, комітет її відхилив, хто її підтримує, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 10:48:28 За-94 Рішення не прийнято, ідемо далі. 17-а, Семенуха, не наполягає. 19-а, Семенуха, не наполягає. 22-а, Продан. 19-а, наполягаєте. Будь ласка, 19 поправка, Семенуха.
10:48:44 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановний головуючий! Наша правка 19 також стосується забезпечення прав громадян, які мають право на пільговий проїзд. Мова йде про те, щоби саме в тілі закону виконати норму Конституції, яка сьогодні значно обмежуються через що? Що дуже часто водії або перевізники, або органи місцевого самоврядування встановлюють обмеження: верхню чисельну граничну кількість людей, які можуть бути … мають право на пільговий проїзд і перевозяться в одному транспортному засобі. Ця правка пропоную заборонити встановлювати таке обмеження, що сьогодні є однією з причин, через що люди отримують приниження, які мають право на пільговий проїзд в одному транспортному засобі. І в цілому фракція "Об'єднання "Самопоміч" закликає всю сесійну залу підтримати дуже необхідний реформаторський закон. Дуже дякую, наполягаю на правці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Ігоре, одну секунду…
10:49:43 ВАСЮНИК І.В. Дякую, пане Романе. Але обмеження заборон, мені здається, недоцільно встановлювати у даному законопроекті, і основне, чому ми відхилили вашу правку, це те, що вона суперечить частині першій статті 16 Регламенту Верховної Ради України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В мене є прохання працювати більш інтенсивно, бо і цей закон важливий, і наступні важливі закони, і тому дуже велике прохання до більш інтенсивної роботи. Отже, я ставлю на голосування поправку номер 19 народного депутата Семенухи. Комітет її відхилив. Хто підтримує поправку 19, прошу проголосувати. Будь ласка. 10:50:33 За-87 Рішення не прийнято. 22-а, Продан. Не наполягає. 24-а, Продан. Не наполягає. 26-а, Юринець. Не наполягає. 27-а, Юринець. Не наполягає. 29-а, Семенуха. Не наполягає. 30-а, Романюк. Не наполягає. 31-а, Романюк. Не наполягає. 32-а, Семенуха. Не наполягає. 37-а, Семенуха. Не наполягає. 38-а, Романюк. Не наполягає. 39-а, Продан. Не наполягає. 40-а, Рябчин. Не наполягає. 41-а, Івченко. Наполягає. Будь ласка.
10:51:10 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, як показує практика, можливо, буде прийнятий закон, а нам би дуже хотілося, щоб ми сьогодні саме підтримали цей реформаторський закон, то буде встановлено цей електронний квиток, а потім не буде достатньо місць для купівлі такого квитка. Можуть одну касу поставити десь в середині міста і люди будуть змушені їхати і купляти ці електронні квитки. Тому даною правкою я запропонував, щоб не менше 25 відсотків таких місць на зупинках пасажирського автомобільного транспорту від загальної кількості зупинок по всьому маршруту. Тобто якщо впроваджується даний квиток, потрібно, перш за все, забезпечити 25 відсотків зупинок по всьому руху безпосередньо пунктами продажу таких електронних квитків. Це буде нормально і якщо ми в тілі закону безпосередньо це передбачимо, це буде нормально і безпосередньо підхід до тих людей, які будуть користуватися цим електронним квитком і взагалі купівлею даних квитків під час перевезень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? На голосуванні наполягають. Шановні колеги, в нас залишилося три правки. Таким чином, через кілька хвилин відбудеться голосування по прийняттю рішення. Тому я прошу секретаріат Верховної Ради повідомити депутатів, щоб вони заходили в зал, а також звертаюся до голів фракцій запросити депутатів в зал, підготуватись до прийняття рішення. Зараз я ставлю на голосування поправку 41, народного депутата Івченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує 41 поправку, прошу проголосувати. Будь ласка. 10:53:04 За-114 Рішення не прийняте. 43-я, Романюк. Не наполягає. 46-а, Семенуха. Не наполягає. І, колеги, остання правка: Рябчин. Не наполягає. Таким чином, колеги, ми завершили обговорення даного законопроекту. Як відзначили всі доповідачі, це є реформаторський законопроект, який допоможе нашим громадянам вільніше користуватись транспортом. І тому я прошу усіх зайняти робочі місця і приготуватись до голосування, колеги. Прошу зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Була проведена серйозна робота до другого читання. Більшість правок були враховані. Таким чином, ми вийшли на збалансований, узгоджений законопроект. Можемо голосувати? Голосуємо. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті (№ 4121) в другому читанні та в цілому, колеги. Прошу підтримати. Прошу проголосувати, колеги. Будь ласка, голосуємо. Голосуємо, колеги, в другому читанні та в цілому. 4121. 10:55:03 За-265 Рішення прийняте. Вітаємо комітет, вітаємо міністерство за активну роботу. Закон прийнятий. Отже зараз у нас є оголошення про перерву. Але готові замінити її виступом від трибуни. Це дві фракції, найбільші фракції парламенту: "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт". Але, наголошую, вони її заміняють виступом, і після того ми переходимо тут же до наступних питань порядку денного. Зараз для виступу я надаю слово народному депутату України Мушаку. Від трибуни. Будь ласка, три хвилини.
10:55:46 МУШАК О.П. Шановні колеги, доброго дня! Хочу заявити і зачитати спільну заяву міжфракційного об'єднання (МФО) "ЄвроОптимісти" та міжфракційного об'єднання "Рівні можливості" з приводу неприпустимості використання мови ненависті в публічній риториці народних депутатів. Минулого тижня народний депутат України Олег Валерійович Ляшко дозволив собі в неприпустимій, принизливій формі… неприпустимій і принизливій формі образити нашу колишню колегу народного депутата, нині віце-прем’єр-міністра України Іванну Климпуш-Цинцадзе. Він пов'язав її позицію з приводу мораторію на ліс-кругляк з наступними епітетами: "підсадна качка", "ставлениця олігарха", "урядові дауни". Це вже не перший, насправді, такий прояв мови ненависті в публічній політиці та сексизму. З приводу цього хочу сказати декілька слів. Я не буду стосуватися того і не буду розмовляти про те, хто є хто і хто, який птах в українській політиці. Хтось може вважати, що це підсадна качка, хтось може вважати по-іншому. Я цього не буду стосуватися. При цьому хочу сказати дві речі. Перше. З приводу відносин з олігархами я би радив вам, Олег Валерійович, цю тему ніколи не піднімати, бо результати цієї дискусії будуть не на вашу користь. Якщо у вас інколи виникнуть сумніви в цьому, прочитайте, будь ласка, своє інтерв'ю "Главкому" 9 вересня 2016 року, де ви чітко вказуєте: да, ви використовували схему відносин з олігархами, ефір в обмін на прохідну частину списку. Друге. З приводу людей з синдромом Дауна. Синдром Дауна – це генетична аномалія. Вона припадає приблизно на одне з 700 немовлят. Не залежить ні від майнового стану батьків, ні від країни, ні від кліматичних умов. Насправді ці діти, вони не є інвалідами. Вони просто… (Оплески) І всі решта дітей і дорослих, вони не є інвалідами, вони просто особливі. Вони насправді легко закохуються, ніколи не зраджують, завжди готові до педантичної та системної роботи. І насправді їх називають "діти сонця", вони надзвичайно добрі. (Оплески) Якщо у вас також виникне сумнів в цьому, я вам рекомендую з'їздити до міста Ладижин Вінницької області, де є єдиний центр, подібний центр в Україні. Ми як молоді політики вважаємо, що, і жінки, також вважаємо… чоловіки… Ми як молоді політики, жінки і чоловіки, вважаємо, що публічна політика і взагалі діяльність народного депутата повинна бути відповідальна, а кожне слово щось важити. Саме тому більшість членів міжфракційного об'єднання "Єврооптимісти", я думаю, до цього приєднаються також члени міжфракційного об'єднання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. МУШАК О.П. Приєдналися. Не будемо підтримувати законопроекти, де є ви співавтором або де є співавтором члени Радикальної партії, поки ви не вибачитесь. Ми… При цьому тут треба чітко сказати, ми не пов'язуємо пропозицію з приводу мораторію, це може бути професійна дискусія. Але використовувати в професійній дискусії публічні якісь речі і ображати жінку і переходити на особистості вважаємо неприпустимим. І я хочу, щоб ви чітко розуміли, що токсичне слово, токсичний підпис буде мати наслідки безпосередньо для вас. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я повністю підтримую позицію про недопустимість мови ненависті в українському парламенті. Разом з тим, вважаю, що наслідком має бути підвищення політичної культури, а не блокування будь-яких законопроектів. І згідно Регламенту я хвилину даю на репліку. Ні, це не має значення, скільки згадалось. 1 хвилина на репліку Олегу Валерійовичу Ляшку. І я хочу наголосити перед виступом, що в цілому посил є правильний, мова ненависті не має звучати в цьому парламенті. Будь ласка, Олег Валерійович.
11:00:15 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні українці, я хочу, щоб ви почули, в чому звинувачують нас ці молоді політики. Вони країну хочуть щоб грабували, щоб ліс вивозили з України, щоб землю продавали, щоб пенсійний вік піднімали. А ті, хто проти цієї політики, вони кажуть, що ми отакі-сякі. Ми стояли і стоїмо на тому: для того, щоб відновити країну, треба робочі місця, треба захищати національні інтереси України… ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба! Ганьба ЛЯШКО О.В. …і важко назвати людей, які залишають українців без роботи, без зарплати, важко називати людьми, які заслуговують на підтримку і повагу. Радикальна партія вважає, що ті, хто довів українців "до ручки", розграбував країну, через яких українці побираються, це люди обмежені, це люди слабоумні. Тому що ганьба жити в такій країні жебраками. Тому ми захищали і будемо захищати українців, їхнє право на роботу, на зарплату і на достойне життя. ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба! Ганьба! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу заспокоїтись. У нас стоять важливі питання в порядку денному. Давайте вважати, що в нас дискусія ця завершена. Висновки будуть зроблені. І переходимо до наступного питання порядку денного. Прошу усіх приготуватись до роботи. Наступне питання в порядку денному, 4046а, це проект Закону про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації. І я прошу колег підтримати розгляд даного законопроекту за скороченою процедурою. Будь ласка, розгляд за скороченою процедурою. Прошу підтримати. 11:02:15 За-114 (Шум у залі) Колеги, я ще раз поставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Прошу підготуватися і прошу підтримати, колеги. Я ще раз ставлю пропозицію 4046а – розгляд за скороченою процедурою. 11:03:08 За-150 Рішення прийняте. Я запрошую до доповіді міністра інфраструктури Омеляна Володимира Володимировича. Будь ласка.
11:03:28 ОМЕЛЯН В.В. Вельмишановний пане Голово, вельмишановні народні депутати! Я дуже вдячний, що є підтримка залу інфраструктурних проектів, і ми не закцентовані тільки на політичній дискусії. На ваш розгляд вноситься проект Закону України про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації, внесений Кабінетом Міністрів України. Законопроект розроблено з метою врахування стандартів Міжнародної організації цивільної авіації, Європейського Союзу, Європейської конференції цивільної авіації, Європейської організації з безпеки аеронавігації, а також змін у нормах українського законодавства, які відбулися з прийняттям нової редакції Повітряного кодексу України. Законопроектом вносяться зміни до Повітряного кодексу України, Закону України "Про Службу безпеки України" та Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність". Додаток до законопроекту містить текст нової редакції державної програми. Основними завданнями законопроекту є розподіл обов'язків, встановлення правил провадження та застосування заходів з забезпечення авіаційної безпеки пасажирів, авіаційного персоналу та персоналу, який задіяний в авіаційній діяльності, повітряних суден, майна, яке перевозиться повітряними суднами, об'єктів, суб'єктів авіаційної діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування. Реалізація акту дозволить підвищити імідж України у світі як авіаційної держави, позитивне вплине на соціально-економічну ситуацію в галузі авіаційного транспорту, створить сприятливі умови для підтримання високого рівня авіаційної безпеки, гарантує захист фізичних осіб, їх особистого майна від актів незаконного втручання, адаптує законодавство України, що стосується цивільної авіації та стандартів IKAO та Європейського Союзу. Згідно зі звітом, за результатом аудиту держави України, який проводився Міжнародною організацією цивільної авіації IKAO в 2011 та 12-му роках, проект нової редакції державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації відповідає стандартам та рекомендований в практиці ІКАО в частині необхідності законодавчого закріплення визначеного кола питань, які формують імідж України на міжнародному рівні та забезпечує захист міжнародної цивільної авіації від тероризму. Цей закон є також вкрай важливий з огляду на те, що в цьому році Україна входить в черговий, в чергову перевірку з боку ІКАО. ГОЛОВУЮЧИЙ. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань транспорту Дубневич Ярослав Васильович. Ярослав Васильович, Україна чекає вашого слова.
11:05:58 ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Комітет з питань транспорту розглянув проект Закону про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації, внесений Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 4046а, від 22.07.16 року). Основною метою розроблення нової редакції державної програми є врахування стандартів Міжнародної організації цивільної авіації, Європейської конференції цивільної авіації, Європейською організацією з безпеки повітряної навігації, а також врахування змін у нормах українського законодавства яке відбулося після введення в дію державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації від 2003 року. Програма проводить національні законодавства з питань авіаційної безпеки у відповідність сучасними міжнародними стандартами та рекомендованою практикою. Визначено на сучасному рівні розподіл обов'язків між органами, що забезпечують виконання програми. Встановлено правило впровадження та застосування заходів забезпечення авіаційної безпеки пасажирів, авіаційного персоналу та персоналу, який задіяний в авіаційній діяльності. Окремий розділ присвячено захисту цивільної авіації від кіберзагроз. Під час обговорення на засіданні комітету народним депутатом України, членом комітетом Гусаком Володимиром Георгійовичем було висловлено низку зауважень до проекту Державної програми, який зафіксовано у висновку комітету та в проекті постанови і стосується експлуатації повітряних суден авіації загального призначення. Комітет рекомендує прийняти законопроект в першому читанні за основу з урахуванням зафіксованих у проекті постанови зауважень в редакційній нормі комітету. Прошу підтримати і дякую за увагу. Прошу, шановні! Шановні народні депутати! Звертаюсь до вас, прошу підтримати даний законопроект, який дуже важливий для авіаційної галузі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, прошу провести запис: два – "за", два – "проти", будь ласка. Чижмарь Юрій Васильович, будь ласка.
11:08:42 ЧИЖМАРЬ Ю.В. Юрій Чижмарь, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Шановні колеги! Однозначно, що цей закон треба підтримувати, він несе позитивні елементи. Але я, користуючись, можливістю звернутися до Міністра інфраструктури, хотів би зауважити на наступні проблеми. Сьогодні Закарпаття – одна з найвіддаленіших областей від міста Києва. На 815 кілометрів знаходиться місто Ужгород. І сьогодні практично цілий рік не працює ужгородський аеропорт, до Ужгорода не можна долетіти. Через розбиті дороги, через перевал, а ви бачили, хто їхав, мав можливість їхати зимою кататися на лижах, ями інколи по 40-50 сантиметрів глибиною. І вночі їхати небезпечно не тільки через заметілі, через хуртовини і ожеледицю, але й через численні ями на трасі Чоп – Київ. Доїхати до Києва – 12-15 годин. Крім того, на сьогоднішній день не їздить до Закарпаття жоден експрес! Два чи три поїзда, які їдуть з Закарпаття на Київ, вони всі практично викупляються квитки у Львові, Тернополі, Хмельницькі. На Закарпаття ідуть пусті вагони, а купити квитка у закарпатській касі немає можливості. Сьогодні закарпатець переткне кордон і добереться до Будапешта за 3 години, до Праги – за 5 годин, до Братислави – за 4 години, до Відня – за 5 годин, до Києва – це мінімум 12, а то й 15 годин. Я звертаюсь до міністра інфраструктури. Шановний пане міністре, зверніть на це увагу, на сьогоднішній день не може бути відірвана одна область від Києва і від можливості добратися до столиці. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас є ще тільки один виступ. Тобто через 2-3 хвилини ми перейдемо до прийняття рішення. Я прошу всіх запросити в зал і приготуватись до голосування. Слово надається Урбанському Олександру Ігоровичу, "Блок Петра Порошенка". Будь ласка.
11:10:27 УРБАНСЬКИЙ О.І. Шановні колеги, законопроект поданий Кабінетом Міністрів, він дуже підтримується фракцією "Блока Петра Порошенка", бо він сприяє розвитку української авіаційної галузі. Для нас, ні для кого зараз не є секретом, що до нас є дуже прискіпливе ставлення наших зарубіжних партнерів до того, як ми виконуємо наше законодавство і взяті на себе обов'язки. Тому імплементація цього законопроекту є дуже важливою складовою частиною для розвитку. І я вважаю, що Верховна Рада повинна зробити все для цього, щоб ми доказали нашим міжнародним партнерам, що ми робимо все для того, щоб розвивати нашу країну. Тому я дуже прошу вас підтримати зазначений законопроект і проголосувати його. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, обговорення завершене, ми переходимо до прийняття рішення. І я прошу зайти в зал і приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації (номер 4046а) за основу. Колеги, тільки за основу, в редакції комітету за основу. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо за основу в редакції комітету 4046а. 11:12:25 За-245 Рішення прийняте. Вітаю авторів. І переходимо до наступного законопроекту. Це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів (4644). Я прошу підтримати пропозицію розгляду даного законопроекту за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати скорочену процедуру. Будь ласка, голосуємо. 11:13:09 За-156 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді міністра інфраструктури. Омеляна Володимира Володимировича. Будь ласка.
11:13:24 ОМЕЛЯН В.В. Вельмишановний пане Голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект закону України, який розроблений Кабінетом Міністрів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів. Перевезення таких вантажів автомобільним, залізничним і річковим транспортом та у взаємодії між собою несе значний ризик настання аварійних випадків та заподіяння шкоди довкіллю. У зв'язку з чим необхідно вжити заходів для забезпечення безпеки перевезення такого роду. З метою гарантування належного рівня безпеки ми маємо привести умови перевезення небезпечних вантажів до європейського рівня, зокрема щодо наявності та відповідності норм стосовно функцій, обов'язків і відповідальності Уповноваженого з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, консультанта, радника тощо та інших учасників завантаження, розвантаження, перевантаження, взаємодії з іншими видами транспорту, забезпечення транспортної галузі як кваліфікованим персоналом, використання рухомого складу з підвищеним рівнем безпеки до конструкції. Хочемо зазначити, що розроблення та подання і подальше прийняття вказаного законопроекту випливає із зобов'язань України, передбачених Угодою про асоціацією між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством атомної енергії та їхніми державами-членами. Також на виконання статей 367, 369 та Додатку 32 до Угоди про асоціацію розпорядженням урядом від 26.12.14 року № 1159 схвалено і розроблено Мінінфраструктури план імплементації Директиви 200868 ЄС Європейського парламенту та ради про внутрішні перевезення безпечних вантажів. Враховуючи зазначене та забезпечення можливості застосування в повному обсязі вимог Директиви ЄС до національних перевезень небезпечних вантажів прошу підтримати даний проект Закон України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До співдоповіді запрошується Дубневич Ярослав Васильович, голова комітету.
11:15:21 ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановний Андрій Володимировичу, шановні народні депутати! Запропонований до розгляду законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо проведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезень небезпечних вантажів (реєстраційний номер 4644), поданий Кабінетом Міністрів України. Проектом закону передбачається внесення змін до Законів України про перевезення небезпечних вантажів про транспорт та про автомобільний транспорт. Це важливий і необхідний законопроект, тому що спрямований на: перше, Виконання плану заходів з імплементації угоди про Асоціацію між Україною, зокрема Директиви 68 ЄС Європейського парламенту та ради про внутрішні перевезення небезпечних вантажів та вимог європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, Регламентом міжнародних перевезень небезпечних вантажів залізницею, Європейської угоди про міжнародні перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами. Підвищення рівня безпеки при перевезенні небезпечних вантажів як у внутрішньому, так і в міжнародному сполученню. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради в цілому підтримає його прийняття. Комітет з питань запобігання і протидії корупції надав висновок, що проект відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Комітет з питань європейської інтеграції зазначив, що проект закону не суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням України. Рішенням Комітету з питань транспорту від 06.07.16 року рекомендовано Верховній Раді України прийняти проект Закону (реєстраційний номер 4644) за основу. Прошу підтримати прийняття законопроекту номер 4644 за основу. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Але давайте, дійсно, лаконічно, тому що є загальна підтримка, щоб ми змогли прийняти більше законопроектів. Отже, Рибак Іван Петрович, включіть мікрофон.
11:17:33 РИБАК І.П. Шановні колеги! Іван Рибак, 202 виборчий округ, Чернівецька область. Фракція "Блоку Петра Порошенка" підтримує законопроект 4644 про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів, адже цей законопроект дійсно давно на часі. Справа в тому, що на сьогоднішній день ми користуємося базівською конвенцією у сфері перевезення небезпечних вантажів, що стосується навколишнього середовища і небезпечних відходів. Сьогодні ми повинні врегулювати ці норми, відповідно у нашому законодавстві до законодавства Європейського Союзу. Також покращення і приведення цих норм у відповідність до стандартів ЄС встановлює якраз європейські норми, вимоги і заходи, які будуть зобов'язані дотримуватися всі вантажоперевізники на автомобільних дорогах, залізничному і морському транспорті. Все це в комплексі значно підніме рівень безпеки, перш за все, звичайних громадян, які можуть підпадати під загрозу техногенних аварій та катастроф. Тому фракція "Блоку Петра Порошенка" закликає всіх підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сотник Олена Сергіївна.
11:18:47 СОТНИК О.С. Дякую. Олена Сотник, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Колеги, я в даному випадку хотіла б висловити позицію від Комітету європейської інтеграції, як голова підкомітету з гармонізації європейського законодавства, точніше українського законодавства до законодавства ЄС. Хочу звернути вашу увагу, що на сьогоднішній день, коли вже діє Договір про зону вільної торгівлі, чи не ключовим є питання якраз зближення України і країн-членів ЄС, в тому числі щодо логістики. Даний закон, який ми на сьогоднішній день приймаємо, він нам дозволяє насправді виконати умови директиви, згідно яких саме стаття 4, вона передбачає, 68 директиви, що треті країни можуть здійснювати перевезення з країнами-членами ЄС в тій мірі, наскільки вони імплементували норми конвенції і інших міжнародних вимог, зокрема Директив і Регламенту, у своє національне законодавство. Так от, завдяки прийняттю цього закону, по-перше, ми виконуємо ці вимоги, це означає, що ми зможемо ще інтенсивніше здійснювати товарообіг з країнами ЄС. І, по-друге, на сьогоднішній день Україна, на превеликий жаль, відстає в графіку імплементації українського законодавства до законодавства ЄС. Прийняття даного закону нам дозволяє покращити цей стан. Тому я дуже вас прошу серйозно віднестись до голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, обговорення завершене, я прошу народних депутатів зайти в зал, приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка, секретаріат запросіть депутатів в зал, ми переходимо до прийняття рішення. Є загальна позиція, є загальна підтримка даного законопроекту. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів (номер 4644) за основу. Комітет просить за основу, колеги. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, будь ласка. 11:21:23 За-216 216, бачу не встигли. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Я поставлю на повернення, подивіться кого поруч немає, подзвоніть, запросіть… Я бачу, так. Отже, я зараз поставлю на повернення. Якщо буде така воля залу, ми повернемося, а потім я знову поставлю пропозицію за основу. Отже, прошу приготуватись до голосування, зайняти робочі місця. І я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону 4644. Прошу підтримати, прошу проголосувати за повернення до розгляду проекту Закону 4644. Будь ласка, голосуємо. Прошу проголосувати. 11:22:57 За-228 Повернулись. Тепер я ставлю голосування за основу. Прошу приготуватись до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів (номер 4644). За основу колеги, за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 11:23:40 За-236 Рішення прийнято. Законопроект прийнято за основу. Переходимо до наступного проекту закону з блоку транспорту, це є проект Закону про внесення змін до Закону України "Про автомобільні дороги" щодо автомобільних доріг оборонного значення (номер 4647). І я прошу підтримати пропозицію розгляду його за скороченою процедурою, колеги. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо за скорочену процедуру. 11:24:23 За-161 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді міністра інфраструктури Омеляна Володимира Володимировича.
11:24:40 ОМЕЛЯН В.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Даний законопроект спрямований на зміцнення обороноздатності держави під час введення правового режиму воєнного стану, законодавче врегулювання порядку використання автомобільних доріг оборонного значення в період дії воєнного стану та їх технічного прикриття. Законопроектом пропонується доповнити Закон України "Про автомобільні дороги" новою статтею, в якій дається визначення поняття "автомобільні дороги оборонного значення", порядок віднесення автомобільних доріг до "автомобільних доріг оборонного значення та їх використання". Необхідність розроблення законопроекту зумовлено тим, що законодавчо в державі не визначено поняття "автомобільні дороги оборонного значення", органи, які уповноважені затверджувати перелік автомобільних доріг оборонного значення, дороги, які можуть бути віднесені до автомобільних доріг такої категорії, порядок їх використання, порядок будівництва, реконструкції, ремонту, утримання в умовах правового режиму воєнного стану, а також порядок проведення заходів з технічного прикриття як в мирний час, так і в воєнний. Враховуючи зазначене та високу актуальність цього питання в Україні з метою підвищення обороноздатності нашої держави прошу підтримати даний проект закону. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. 11:26:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане міністре. Будь ласка, слово для співдоповіді голові профільного комітету надається – пану Ярославу Дубневичу. Прошу, пане Ярославе.
11:26:14 ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановна пані головуюча, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до Закону України "Про автомобільні дороги щодо автомобільних доріг оборонного значення (реєстраційний номер 4647, від 11.05.2016 року), внесений Кабінетом Міністрів України. Цей законопроект є вкрай важливим для безпеки країни та збереження дорожнього господарства, особливо в час, коли на сході України проводиться антитерористична операція. Законопроектом пропонується доповнити Закон України про автомобільні дороги новою статтею 5/1, в якій дається визначення поняття "автомобільні дороги оборонного значення", "порядок використання автомобільних доріг оборонного значення та їх відновлення". Міністерство інфраструктури України та "Укравтодор" підтримують прийняття законопроекту, підкреслюючи необхідність законодавчого врегулювання питання щодо автомобільних доріг оборонного значення. Законопроект погоджено без зауважень Міністерством оброни України, Службою безпеки України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у цілому підтримало законопроект. За висновком Комітету з питань правової політики та правосуддя, проект відповідає вимогам Конституції України. За висновком Комітету з питань запобігання і протидії корупції проект акту відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Рішенням Комітету з питань транспорту від 11.07.2016 року рекомендовано Верховній Раді України прийняти проект закону (реєстраційний номер 4647) за основу. Прошу підтримати прийняття законопроекту 4647 за основу. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Ярославе. Колеги, зараз, згідно Регламенту, ми маємо записатися для обговорення цього законопроекту. Я прошу від фракцій записатися: два – "за", два – "проти", будь ласка, на обговорення. Будь ласка, пані Бєлькова від "Блоку Петра Порошенка". Передає слово для обговорення пану Мамчуру. Будь ласка. Я вже передала пану Мамчуру. Пане Побер, я побачила першим підняту руку вашого колеги Юрія Мамчура. Будь ласка, пане Юлій.
11:28:39 МАМЧУР Ю.В. Дуже… Прошу уваги, шановні колеги. Дуже важливий законопроект. Шановні колеги, дуже важливий законопроект, цілком підтримую внесення такого підпункту для визначення автомобільних доріг військового призначення. Враховуючи, що наша країна веде бойові дії з Російською Федерацією, вже на протязі трьох років, і для мобільності перекидання військ такі дороги необхідно було давно вже відремонтувати, щоб вони застосовувалися і для мобільності Збройних Cил, і для також для використання авіації. Тому прошу всіх підтримати цей законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Юлію. Будь ласка, від "Народного фронту" народний депутат Корчик.
11:29:27 КОРЧИК В.А. Віталій Корчик, "Народний фронт". Безумовно, враховуючи події останніх часів на сході, нам необхідно визначити статус автомобільних доріг оборонного значення для забезпечення оборони України, з'єднання військових та інших спеціальних об'єктів, призначених в умовах воєнного часу для військових перевезень, евакуації населення, пов'язані з евакуацією вантажів, народногосподарських перевезень. Але потрібно так само відмітити і наступне, що такі дороги потрібно в першу чергу зараз відновлювати і зробити все, аби, не дай Бог, в поганий час вони були у гідному становищі, і, як мої колеги просили, таких багато доріг є як і в Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій області. Прошу на це звернути увагу. Дякую. І прошу підтримати даний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, колего. Будь ласка, Тарас Пастух від "Самопомочі".
11:30:22 ПАСТУХ Т.Т. Тарас Пастух фракція "Об'єднання "Самопоміч", Тернопіль. Наша фракція однозначно буде підтримувати цей законопроект. Це, дійсно, є правильна ініціатива міністерства. І я дякую комітету, який також підтримав цю ініціативу. Але ми пропонуємо даний законопроект прийняти лише в першому читанні, оскільки до нього є ряд слушних зауважень Головного науково-експертного управління, які, я думаю, ми приберемо, чи виконаємо їхні побажання, до другого читання. Але я б хотів, власне, одну думку висловити з приводу виступу попереднього мого колеги і голови комітету пана Ярослава Дубневича. Ми допускаємо одну неточність в наших висловлюваннях. Даний законопроект, дійсно, регулює використання цих доріг в умовах воєнного стану, а не в умовах проведення антитерористичної операції і тих подій, як казав попередній колега, на сході. Тому нам в державі потрібно нарешті називати речі своїми іменами. І якщо, дійсно, потрібно цей законопроект, щоб він працював на сході, там, де зараз працює окупант нашої території, або та територія, яка підконтрольна Донецькій і Луганській області. тоді потрібно називати, що там, на цій території, вводиться воєнний стан, і тоді цей закон зможе працювати тоді на цій території, а не в умовах антитерористичної операції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи всі фракції… Будь ласка, від "Батьківщини" Євтушок. Будь ласка.
11:31:54 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина", транспортний комітет. Шановні колеги, я одразу скажу, що фракція "Батьківщина" буде підтримувати даний законопроект, оскільки метою є законодавче регулювання відносин під час функціонування автомобільних доріг оборонного значення. Дійсно, врегульовується дуже багато таких прекрасних моментів, де в зоні проведення антитерористичної операції можуть забезпечуватися оборонна… безпека України, з'єднання військових та інших спеціальних об'єктів. Проте у нас є зауваження. Ми вважаємо, що можна голосувати даний законопроект лише в першому читанні. Зауваження які? Саме не визначені підстави для ухвалення урядом рішення про віднесення доріг до доріг оборонного значення. Проект не передбачає можливості періодичного перегляду переліку доріг оборонного значення та порядку відшкодування збитків власникам автодоріг, завданих внаслідок здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Фракція буде голосувати лише за основу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Всі бажаючі фракції виступили? Немає більше бажаючих. Шановні колеги, зараз ми чекаємо повернення нашого шановного спікера і переходимо до голосування за цей законопроект у першому читанні. І я також прошу повернутися всіх колег до сесійної зали, бо зараз буде голосування. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:33:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу зайти в зал, приготуватися до прийняття рішення. Колеги, займаємо робочі місця. Я запрошую до залу. І я прошу вас також запросити депутатів до залу членів вашої фракції. Будь ласка, колеги, секретаріат, прошу запросити депутатів в зал. Прошу зайняти робочі місця. Колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про автомобільні дороги" щодо автомобільних доріг оборонного значення (номер 4647) за основу, колеги. Прошу зайняти робочі місця, це питання не тільки транспорту, це питання і безпеки, і оборони нашої країни, тому прошу відповідально підійти до голосування і прошу проголосувати, і підтримати проект Закону 4647 за основу, колеги. Голосуємо, прошу підтримати. Всі виступаючі підтримали даний законопроект. 11:35:27 За-237 Рішення прийняте. За основу закон прийнятий 4647. Наступний проект Закону про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) (номер 2712) Я прошу підтримати розгляд даного законопроекту за скороченою процедурою за пропозицією комітету. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Скорочена процедура, будь ласка, голосуємо. 11:36:11 За-166 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді народного депутата України Козиря Бориса Юрійовича. Хто? Урбанський Олександр буде доповідати? Будь ласка, пане Олександр. Бажано так лаконічно, добре?
11:36:41 УРБАНСЬКИЙ О.І. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, законопроектом 2712 про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) вносяться зміни до Кодексу торговельного мореплавства України. На жаль, на протязі всіх наших років незалежності ми спостерігаємо, що гине не тільки село, а й ще й наша річка. Категорично не вистачає флоту, українська річка фактично стоїть. Ми загубили потенціал і славу водних артерій. Тому необхідно цю ситуацію негайно виправити. Запропонований вашій увазі законопроект 2712 є дерегуляційним та антикорупційним. Законопроект дасть поштовх для початку масштабної державної кампанії по відновленню судноплавства та вантажоперевезень по Дніпру, Дністру і Південному Бузі. Інвестор, бізнес – вони стомилися, вони чекають змін і прозорих правил гри. Законопроектом 2712 ми фактично відкриваємо річку. По-перше, ми надаємо право фізичним особам підприємцям, у власності яких є судна, здійснювати плавання внутрішніми водними путями під прапором України. Сьогодні таке право мають тільки юридичні особи, які зареєстровані на території України. Друге, ми прибираємо норму отримання окремо дозволу центрального органу виконавчої влади для здійснення каботажних перевезень суднами, що знаходяться під іноземним прапором. Прийняття законопроекту 2712 дасть поштовх для розвитку річки. За рахунок розвитку річки ми розвантажимо та забезпечимо, збережемо наші дороги. За рахунок розвитку річки будуть створюватися нові робочі місця. За рахунок розвитку річки будуть наповнюватися державні та місцеві бюджети. Для прикладу, найдовша річка у світі Амазонка щорічно наповнює бюджет 5 країн 4 мільярдами доларів. Наш Дніпро є третьою річкою по довжині в Європі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань транспорту Дубневич Ярослав Васильович. Теж прошу лаконічно. Будь ласка, пане Ярослав.
11:39:07 ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановний пане голово, шановні народні депутати! Комітет розглянув 3 червня 15 року на своєму засіданні проект закону України про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні). Прийняття проекту закону дозволить законодавчо врегулювати питання надання права плавання під державним прапором України суднам, які належать юридичним особам, створеним за участі іноземного капіталу. Це у свою чергу сприятиме залученню значного обсягу іноземних інвестицій у розвиток судноплавства України, додаткових надходжень до державного бюджету та місцевих бюджетів від реєстрації суден та здійснення господарської діяльності інвесторами. Таким чином комітет одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект прийняти в першому читанні за основу. Також зазначаю, що Головне науково-експертне управління у своєму висновку від 29.05.15 року підтримує прийняття проекту за основу у першому читанні. Міністерство інфраструктури України надало до комітету лист про підтримку даного законопроекту. Шановні народні депутати, хочу наголосити вам, що у 80-х роках минулого століття було… перевозилися грузи 60-90 мільйонів тонн в рік. У цьому році, у 16-му, річками України перевезено всього-на-всього 7,5 мільйонів тонн. У минулому році також 6,7 мільйона тонн. Ми повинні відрити наші річки для судноплавства і дати можливість зайти великим транспортним компаніям, щоби грузи, які зараз знищують наші автомобільні дороги, перевозилися нашими річками. Тільки ми, українці, можемо сидіти як собака на сіні і не давати нашій річці, Дніпру, працювати як судноплавній артерії. Я прошу підтримати даний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Будь ласка. Розенблат Борис Соломонович.
11:41:39 РОЗЕНБЛАТ Б.С. Доброго дня, шановні колеги! Я дуже хочу, щоби ми підтримали цей законопроект, тому що в кожній європейській країні річки займають набагато більше транспортний потік чим дороги і все інше. Я вважаю такі країни, як Німеччина, Австрія, інші, Угорщина, вони всі мають можливості для того, щоби транспортувати свої грузи і не вбивати свої дороги. Тому, вважаю, сьогодні треба негайно підтримати цей законопроект. Дати можливість розвитку нашого річного транспорту, дати можливість нашим судноплавним і судноремонтним підприємствам мати роботу для того, щоби створювати знову робочі місця, будувати баржі, будувати кораблі, і ми мали розвинуту країну в транспортному порядку. Тому хочу ще раз закликати підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Корчик Віталій Андрійович, будь ласка.
11:42:31 КОРЧИК В.А. Корчик Віталій, фракція "Народний фронт". Шановні друзі, зрозуміло, що діючі норми створюють серйозний бар'єр для залучення іноземних інвесторів на ринок вітчизняного судноплавства. Даний законопроект запобігає в надмірній регуляції нашого ринку, прибирає багато різних роду дозволів, які так само перешкоджають швидкій роботі у нас на річці, і, взагалі, відкривають дорогу для того аби наша річка могла перевозити як мінімум четверту частину тих вантажів які зараз є і перевозяться на автомобільних дорогах України. Я прошу усіх депутатів підтримати таке рішення адже старий кодекс є морально застарілим і його норми і ми маємо відкрити і дати новий поштовх для того аби наша річка розвивалася. Дякую за увагу. І прошу всіх підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Опозиційного блоку" Гусак Володимир Георгійович.
11:43:44 ГУСАК В.Г. Шановні українці, шановні колеги шановний Голово! Вітаю всіх з Новим роком, і нехай 2017 буде хоч трошки кращий, ніж 2016. Цей законопроект спрямований на сприяння поповненню флоту під українським прапором, а також на покращення умов для каботажних перевезень. Каботажні перевезення – це перевезення морським або річковим шляхом між портами, які розташовані в одній державі. Питання каботажних перевезень набуло особливого значення після початку бойових дій на сході України. Річ у тім, що були майже повністю зруйновані традиційні шляхи залізничного сполучення із великим українським промисловим і портовим містом Маріуполем. І великі промислові підприємства Маріуполя, металургійні комбінати майже зупинилися. У цій ситуації певною альтернативою стало постачання до Маріуполя морським шляхом через інші порти України. І ми зіткнулися з ситуацією, коли для цих перевезень просто не вистачало суден. А намагання залучити судна під іноземним прапором призводили до того, що часто через несвоєчасне отримання дозволу від відповідного органу виконавчої влади сировина не надходила до Маріуполя. Підприємства втрачали виробництво. А Україна втрачала десятки мільйонів доларів валютних надходжень та податків. Цей дозвіл, до речі, є лише джерелом корупції. В цьому законопроекті пропонується його скасувати. Це справжня дерегуляція, це справжня дерегуляція і хоча б якась підтримка економіки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ГУСАК В.Г. І тому ми підтримуємо цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Батьківщини" Євтушок Сергій, будь ласка.
11:46:06 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Я хочу сказати, що фракція буде підтримувати даний законопроект. Ми можемо навіть підтримати його в цілому, але за умови внесення правок в 32 статтю Кодексу торговельного мореплавства України в останньому абзаці словами "за виключенням суден, власниками яких є громадяни держави-агресора". А також внесення до статті 131 "Каботажні перевезення" так само, в останньому абзаці словами "виключенням суден, власниками яких є громадяни держави-агресора". Ми всі пам'ятаємо ті часи, коли наші річки слугували артеріями і судинами для економіки. Потрібно негайно розвантажити автомобільні дороги, дати можливість річковими мережами здійснювати перевезення і дохідну частину поповнювати від цих перевезень. "Батьківщина" готова голосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Вадатурський, одна хвилина.
11:47:12 ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Дякую. Шановні колеги, я погоджуюсь, що це дійсно дерегуляція. Але, будь ласка, назвіть якусь ще країну, яка має таку ж саме дерегуляцію. Що ми робимо? Ми реально легалізуємо офшори в середині країни, ми це робимо під час війни. Подумайте тільки про це. Ми поставимо крапку на суднобудуванні. У нас 9 заводів, на яких ще залишилось працювати біля 20 тисяч людей. Сьогодні ми втратимо відбудову українського флоту. Хто буде платити податки, хто буде платити акциз на паливо, яке буде використовуватись на річках? Потрібно зробити річку привабливою і тоді ми загрузимо самі суднобудівні заводи, які відновлять наш український флот. Не голосуйте, будь ласка, за ці ганебні законопроекти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, обговорення завершене. Всі бажаючі виступили. Ми можемо переходити до прийняття рішення. Колеги, я прошу всіх народних депутатів зайти в зал і приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка, секретаріат Верховної Ради, прошу запросити депутатів у зал. Будь ласка, поки депутати заходять, заключне слово голові комітету Дубневичу Ярославу. І скажіть нам з приводу 2713, як нам діяти дальше. Будь ласка, пане Ярославе.
11:49:03 ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановні народні депутати, приклад того, що ми… що тільки що озвучив наш колега, що ми нібито відкриваємо для офшорів то в свій час такою ж мотивацією була заборона і приведення до 5 днів тільки перебування автомобілів з іноземною реєстрацією, якщо український громадянин заїжджає автомобілем. І до чого це призвело? Зараз страшенні черги на кордонах, тому що люди змушені кожних 5 днів пересікати кордон. Питання, що стосується воюючої… Зараз, коли ми – воююча країна, що ми відкриваємо річки. Так, ми відкриваємо річки, щоб наша українська економіка піднялася з колін. Так, ми відкриваємо річки, тому що залізничний транспорт, Дебальцеве і інші великі залізничні вузли, на жаль, зараз окуповані агресором, і ми не маємо можливості перевозити, електричною тягою перевозити грузи залізничним транспортом. Так, наші дороги, які ремонтуються, які ми відриваємо ці копійки і видаємо на дороги, знищуються великоваговим транспортом. Так, я підтримую українських виробників і українських перевізників. І компанія "Нібулон" в цьому році, честь і хвала, перевезла 2 мільйона вантажів річкою. А нам потрібно 60-80 мільйонів, нам потрібно таких 30-40 "нібулонів", щоб прийшло, вкладало кошти і вже і зараз, і щоб на річках відновлювалася інфраструктура, і почали працювати, і щоб наше славне Дніпро показувало кращі результати, чим річка Дунай, яка працює в європейській спільноті. Дякую за увагу і прошу підтримати! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, ми переходимо до прийняття рішення. Прошу зайняти робочі місця. Колеги депутати! Колеги, з урядової ложі! Колеги, щоб я не називав прізвища, будь ласка, з урядової ложі, ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу зайняти місця, прошу приготуватись до голосування. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) (номер 2712) за основу, колеги. Комітет пропонує тільки за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. 11:52:15 За-215 Бракує десять голосів, я поставлю раз на повернення. Я прошу голів фракції і комітет змобілізувати депутатів, я поставлю один раз на повернення. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Отже, прошу зайняти робочі місця, я поставлю зараз на повернення. Колеги, можу ставити зараз на голосування? Будь ласка, прошу всіх змобілізуватися, хто підтримає наш законопроект. І я ставлю на голосування повернутися до голосування за проект Закону 2712. Прошу проголосувати, прошу підтримати повернення до 2712. Голосуємо, колеги, прошу голосувати. Голосуємо. 11:53:49 За-224 Два голоси. Я ще раз поставлю, я розумію, що два голоси це є. Будь ласка, запросіть депутатів, дехто з депутатів просто не є на робочих місцях. Ми не можемо чекати, поки вони підбігають. Отже, колеги, усі зайняли робочі місця? Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця, прошу приготуватися до прийняття рішення. Андрій Володимирович, вашого голосу бракує для прийняття закону. Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутися до проекту Закону 2712, колеги. Хто підтримує дану пропозицію, повернення до закону, прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. 11:55:29 За-229 Ми повернулися. А тепер я ставлю за основу. Отже, колеги, проект Закону про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (2712) лишень за основу. Всі поправки можна буде внести до другого читання. За основу прошу проголосувати, прошу підтримати 2712 за основу. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати. 11:56:07 За-234 Рішення прийняте. Вітаю. Наступний проект Закону 2713, але автор просить зняти його з розгляду. Будь ласка, поясніть позицію, голова комітету, одну хвилину, поясніть позицію. 11:56:39 ДУБНЕВИЧ Я.В. Законопроект 2713 автори просять зняти з розгляду і розглядати законопроект 2713-д, який узгоджений з профільним комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, ми розглядаємо їх, так? ДУБНЕВИЧ Я.В. 2713-д. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ми переходимо до розгляду наступного 2713 і 2713-д. 2713-д. Колеги, я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Я прошу не розходитись, прошу підтримати розгляд… Колеги, голова комітету, давайте порадимось, три хвилини до перерви, входимо зараз чи після перерви? Зараз? Колеги, тоді змобілізуйтесь, пробуємо зараз. Прошу всіх змобілізуватись, і я ставлю пропозицію розгляду за скороченою процедурою 2713-д. Прошу проголосувати, прошу підтримати, будь ласка. 11:57:37 За-150 Починаємо розгляд. Я запрошую до доповіді народного депутата України Урбанського Олександра Ігоровича. Будь ласка.
11:58:05 УРБАНСЬКИЙ О.І. Шановні колеги, шановний головуючий, ще раз вітаю всіх. Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) (2713-д) системно пов'язаний із проектом Закону, який розглядався попередньо. Українська галузь морських перевезень переживає складні часи, і ми суттєво втрачаємо транзитні вантажопотоки. Нестабільна ситуація в країні, з однієї сторони, стримує іноземних інвесторів, з іншої сторони, вона обмежує бюджетний ресурс і ускладнює реалізацію інвестиційних проектів за власний рахунок. Для прикладу, у 1993 році річками України перевозились, Дніпром, перевозилось 60 мільйонів тонн, на жаль, тепер ми маємо рівень перевезення тільки 5 мільйонів тонн. Тому потрібно нам щось для цього робити. І стосовно… попередній цей законопроект, вони відкривають ріку для вантажовласників і судновласників. Існують ризики втратити конкурентоспроможність національної транспортної системи. Ми катастрофічно втрачаємо транзитний потенціал. Для спрощення ведення господарської діяльності в галузі судноплавства розроблено проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні). Проект закону направлений на скорочення дозвільних процедур на здійснення каботажних перевезень, відродження судноплавців на внутрішніх водних шляхах України шляхом скасування заборони здійснення внутрішніх перевезень на митній території України морськими річними судами, поміщеними у митний режим тимчасово на ввезення. Для досягнення зазначеної мети законопроектом пропонується виключити в частині першій статті 97 Митного кодексу України положення щодо необхідності отримувати дозвіл Міністерства інфраструктури України на здійснення каботажних перевезень, тимчасово, наголошую, тимчасово до 1 січня 2022 року звільнити від оподаткування митними платежами ввезення морських… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. УРБАНСЬКИЙ О.І. Тимчасово до 1 січня 2022 року звільнити від оподаткування митними платежами ввезення морських річкових суден на територію України. Звільнення надаватимуться за умови, якщо ця компанія, яка хоче ввести це судно, воно буде його використовувати у бербоут або тайм-чартері, і ця компанія буде зареєстрована на території України. Таким чином ми будемо поповнювати наші бюджети і місцеві, і наш загальнонаціональний бюджет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви знаєте, чим довше ви доповідаєте, тим менше шансів його прийняти. Тому я прошу закінчувати. Будь ласка, співдоповідь від комітету Южаніна Ніна Петрівна.
12:01:11 ЮЖАНІНА Н.П. Шановний головуючий, шановні колеги! У процесі обговорення цього проекту закону на засіданні комітету 5 жовтня поточного… 2016 року народними депутатами, членами комітету, було висловлено ряд зауважень. Вони в основному стосувалися того, для того, щоби компанії, які будуть використовувати такі іноземні судна, все-таки вплачували всі податки в Державний бюджет України. Тому саме було прийнято рішення про доопрацювання закону і внести виключно такі зміни, щоби надавати повне звільнення від оподаткування митними платежами при тимчасовому ввезенні морських суден такими компаніями, які будуть використовувати їх за договорами бербоут-чартеру та тайм-чартеру, про які тільки що сказав автор законопроекту, тобто виключно резидентами України будуть використовуватися. І таку податкову пільгу встановили строком на 5 років, до 2022 року. З урахуванням доопрацювання рішення комітету – рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект за основу, доопрацьований у комітеті, тобто реєстраційний номер 2713-д. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, це, фактично, є продовження попереднього законопроекту. Я повідомляю, що я продовжую засідання на 15 хвилин. Але прошу дуже лаконічно зараз провести обговорення і перейти до прийняття рішення. Чи є бажаючі обговорювати даний законопроект? Є. Включіть "два – "за", два – "проти", будь ласка. Прошу не розходитися, залишатись на робочих місцях. Корчик Віталій Андрійович, "Народний фронт", будь ласка.
12:03:01 КОРЧИК В.А. Шановні колеги, я прошу не втрачати час на обговорення даного законопроекту, він є необхідним, потрібним, і якомога швидше до прийняття. Тому що там є такі моменти, коли ми просто надаємо нашому бізнесу просто пільги. Ми звільняємо від різних дозволів і полегшуємо каботажні перевезення. Тому я прошу всіх підтримати даний законопроект. Фракція "Народного фронту" буде голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Недава, будь ласка.
12:03:36 НЕДАВА О.А. Прошу передати слово Максиму Курячому.
12:03:43 КУРЯЧИЙ М.П. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги народні депутати! Ми маємо, безумовно, сьогодні проголосувати за цей закон, адже цей законопроект, дійсно, реформаторський, оскільки моделює нову архітектуру внутрішніх перевезень в Україні. Ми починаємо використовувати власний потенціал нашої великої ріки Дніпро. Це закон не тільки реформаторський, він ще і дерегуляції, адже скасовує феодальні порядки, які склалися в нас в Україні протягом останніх 25 років, скасовуємо отримання нікому непотрібного дозволу на використання внутрішніх каботажних перевезень водним транспортом. Друзі, сьогодні тільки вибрані можуть цим користуватися, а ми маємо створити рівні можливості і відкрити ринок. Настав час відкрити наші шлюзи, настав час створити можливості для розвитку внутрішнього річкового судноплавства і розбудови сучасної інфраструктури ріки Дніпро. Друзі, створимо робочі місця, сплачуємо податки, розвиваємося. Україна – це Європа. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Одарченко, "Батьківщина".
12:05:15 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Цей законопроект містить дві норми. Перша – це скасувати отримання окремого дозволу на каботажні перевезення іноземним судам. Це, справді, давно назріла норма, оскільки на даний час цей дозвіл є скоріше формальністю. Ми не регулюємо ринок через ці дозволи, це просто елемент, який затримує роботу перевізників. Крім того, в сфері видачі дозволів наявні корупційні ризики, коли за гроші прискорюють їх отримання. Але є дуже велике "але" в другій новації, вона дуже спірна. Пропонується дозволити тимчасове ввезення річкових та морських суден для здійснення внутрішніх перевезень без оплати мита. Ви знаєте, що коли судно здійснює міжнародні перевезення, за в'їзд на територію України ніхто за саме судно не сплачує, але, розуміючи, що воно, безумовно, повернеться за межі державного кордону. Тут пропонується дозволити ввести таке судно на тимчасовій, але дуже тривалій основі, використовувати його виключно в межах митної території України та на цей період не стягувати мита. На жаль, до законопроекту не надано розрахунків втрат бюджету до цієї пільги. Разом з тим, у доопрацьованій редакції проекту від комітету пропонується цю норму зробити експериментом: дозволити таке введення на 5 років. Це дозволить контролювати, як їм здається, змінення наповнення бюджету. Я вважаю, що цей законопроект треба відправити на доопрацювання. Спочатку зрозуміти, які будуть втрати бюджету, і не створювати такі дірки по несплаті налогів… податків. Завтра ті ж самі пільги схочуть автоперевізники. Чим вони гірші за перевізників на воді? Тому я пропоную відправити цей законопроект на доопрацювання, який несе в собі серйозні втрати бюджету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Гусак Володимир Георгійович, будь ласка.
12:07:24 ГУСАК В.Г. Шановні українці, шановні колеги, шановний Голово! Дуже добре, що ми сьогодні обговорюємо питання транспорту і питання інфраструктури, бо ситуація в цій сфері настільки важка, що загрожує вже всій економіці України. Я вже розповідав про проблеми, пов'язані з руйнуванням традиційних залізничних шляхів на сході України. Слід сказати, що з 2014 року ситуація трішки покращилася. І завдяки зусиллям і нового керівництва Міністерства інфраструктури, і нового керівництва "Укрзалізниці", "Укрзалізниця" здійснила реконструкцію частини залізничного шляху до Маріуполя, який проходить по території, що повністю підконтрольна Україні, і стало трохи легше. Але, по-перше, навіть після реконструкції цей шлях не дозволяє забезпечити роботу підприємств промисловості Маріуполя на повну потужність, і, по-друге, періодично "Укрзалізниця" має страшну проблему: вона не може купити дизельного палива. Через це приблизно тиждень на квартал в Україні майже зупиняються перевезення. І в такій ситуації на порятунок знову приходять каботажні перевезення. Тому ми будемо підтримувати законопроекти, що сприяють роботі української промисловості, включаючи цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції "Самопоміч" Острікова, будь ласка.
12:09:08 ОСТРІКОВА Т.Г. Доброго дня, шановні колеги. Цей законопроект є, справді, необхідним. Щоб розвантажити дороги, в першу чергу, і вберегти їх у такий спосіб від знищення і водночас завантажити річку. Тому що потенціал річкових перевезень, зокрема аграрної продукції, сипучих, будівельних грузів, металу, на сьогоднішній день не використовуються на повну потужність. Кажуть, що це через відсутність суден річкового транспорту. І тут виникає питання: а для чого тоді в Податковому кодексі є пільги з ПДВ з податку на прибуток для підприємств суднобудування? Цей законопроект є прикладом непослідовної фіскальної політики держави. Завдяки моїй позиції на комітеті строк пільги будо обмежено 5 роками. Тому ми готові його підтримати лише за основу і виключно зробити цю пільгу тимчасовою і вивчити позицію наших вітчизняних перевізників, які користуються річковим транспортом. За основу можна голосувати і обов'язково дочекатися також позиції парламенту по системно пов'язаному законопроекту… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ОСТРІКОВА Т.Г. І також, колеги, нагадую, що він системно пов'язаний з законопроектом 2712, попередньо який ми розглядали і не прийняли по ньому рішення, саме щодо дозвільних процедур. Тому його зараз можна голосувати виключно за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, обговорення завершене. Я прошу секретаріат Верховної Ради запросити депутатів в зал і прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Ми переходимо до прийняття рішення. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу всіх приготуватись до голосування. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) (номер 2713-д) лишень за основу. Всі застереження можна буде доопрацювати між першим і другим читанням. Тому я прошу усіх приготуватись до голосування за основу 2713-д. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. 12:12:54 За-188 Колеги, я можу поставити наступну пропозицію на повторне перше читання, чи буде підтримка такої пропозиції? Буде, так? Повернути в комітет на доопрацювання. Колеги, давайте навколо того, я бачу, є дискусії і голосують… Давайте пропозицію повернути в комітет на доопрацювання, Давайте об'єднаємося навколо цієї пропозиції. Добре так? Доді я ставлю пропозицію повернути в комітет на доопрацювання проект Закону 2713-д. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Давайте проголосуємо, прошу голосувати, прошу підтримати. 12:13:46 За-209 Поставлю ще останню пропозицію повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Колеги, обговорення завершене, зараз ми тільки голосуємо. Я ставлю наступну пропозицію, передбачену Регламентом, повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Отже, прошу підтримати цю пропозицію. 12:14:21 За-208 Ця пропозиція теж не підтримана. Тому законопроект 2713-д, 2713 відхилений, колеги. Таким чином, ми майже завершили блок транспорту, як і планували. І зараз згідно Регламенту оголошується перерва на півгодини – до 12:45. О 12:45 прошу всіх повернутися до залу для продовження нашої не простої, але такої важливої для Батьківщини, роботи. Отже, колеги, о 12:45. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Час, відведений для перерви, завершено. І ми переходимо до наступного питання порядку денного, яке вчора на узгоджувальній раді попросили вставити в порядок денний два голови комітетів: від Комітету з питань ЖКГ Андрієвський і Дубневич від Комітету з питань транспорту. Це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності. Хочу наголосити, що ми пройшли весь блок питань транспорту, майже усі законопроекти, пропоновані комітетом і міністерством, були прийняті. А зараз ми переходимо до проекту Закону 4733-1. Це є друге читання, в ньому є значна кількість поправок. Я прошу авторів поправок приготуватись до обговорення, до роботи. І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Андрієвського Дмитра Йосиповича. Будь ласка, пане Дмитро.
12:48:39 АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Шановні колеги, шановний Андрію Володимировичу! Надзвичайно важливий закон пропонується до другого читання. На своєму засіданні 16 листопада 16 року комітет прийняв рішення внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення містобудівної діяльності. При підготовці законопроекту до другого читання до комітету надійшло 276 пропозицій та правок від суб'єктів права законодавчої ініціативи, з яких 179 було враховано частково та редакційно. З 97 відхилених 26 правок надійшли з порушеннями частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради, тобто не вносилися до частини пунктів законопроекту, який був прийнятий за основу. Хочу сказати, що протягом цього часу в комітеті працювала робоча група, яка провела декілька засідань. І дуже плідна робота відбувалася з депутатами Верховної Ради, помічниками, громадськими організаціями, які намагалися максимально врахувати відповідні пропозиції щодо правок. За результатами роботи нарад вдалося дійти згоди по принципових положеннях цього закону. Я хочу нагадати, шановні колеги, що 2012 році під час реформи був порушений баланс інтересів між громадою та забудовниками. Об'єкти будівництва було поділено на п'ять категорій складності, причому перші три категорії було дозволено будувати за декларативним принципом, але різниці між третьою і четвертою категорією залишалася умовною Це створило, на превеликий жаль, простір для значних маніпуляцій недобросовісних забудовників, наприклад, об'єкти за середнім класом відповідальності можна було розпочинати будувати за декларативним принципом і Держархбудконтроль, органи Держархбудконтролю мали можливість перевіряти зміст документів, але не… тільки наявність документів, а не їх зміст. І це створювало простір для зловживань та будівельних афер з боку забудовників на превеликий жаль, деяких забудовників, які виявилися не дуже добропорядними. Цей законопроект, який пропонується сьогодні до другого читання, дасть можливість фактично 85 відсотків об'єктів будівництва, а це приблизно будинки, житлові споруди, господарські споруди, складські приміщення площею до тисячу 300 метрів будувати за заявним принципом, тобто направив відповідну заяву – можна починати будувати. З іншого боку, складні об'єкти вони будуть потребувати перевірки відповідної і будуть будуватися після надання відповідного дозволу. Шановні колеги, шановний пане Голово, прошу цей законопроект розглядати з урахуванням норм Закону України № 1791-VIII від 20.12.16 року, який набрав чинності з 1 січня 2017 року щодо зміни бази нарахування штрафних санкцій не в мінімальних заробітних платах, а в прожитковому мінімумі, оскільки таблиця другого читання готувалася раніше. Також, шановні колеги, під час обговорення викликало багато… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще хвилину доповідачу. АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Під час обговорення законопроекту викликало дискусії питання щодо населених пунктів, яким передаються повноваження по середнім наслідкам. Це була правка, яка викликала дуже багато дискусій, і я якраз хочу поінформувати колег із "Самопомочі", що, я впевнений, ми знайдемо компроміс і пропонуємо, значить, рахувати такі пункти від 90 тисяч населення. Ще хочу пояснити. За рахунок того, що була законодавча можливість отримати відповідні повноваження, але, на превеликий жаль, дуже багато міст, от, наприклад, всі міста-стотисячники, да, в яких проживає 100 тисяч населення, крім Білої Церкви, такі повноваження отримали, але багато міст менших вони не звернулися за відповідними повноваженнями, але при цьому одночасно була змінена на 20 відсотків в сторону зменшення чисельна, штатна чисельність ДАБІ,. Таким чином виникає певний управлінський адміністративний… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. І вже, будь ласка, завершуйте. АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Вибачте, будь ласка. Вакуум. Але ми пропонуємо в такій редакції викласти: "населеним пунктам до 90 тисяч". При цьому хочу звернути увагу, що всі населені пункти, які вже отримали такі повноваження, продовжать їх виконувати. Містами з населенням менше 90 тисяч зможуть отримати ці повноваження протягом перехідного періоду в чотири місяця. Дякую за увагу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, переходимо до правок. І автори правок прошу приготуватись до сумлінної, ефективної і активної роботи. Отже, правка номер 10, народний депутат Сажко. Не наполягає. 11-а, народний депутат Мельник. Не наполягає. 12-а, народний депутат Продан. Не наполягає. 14-а, Мельник. Не наполягає. 16-а, Кривошея. Не наполягає. 17-а, Суслова. Не наполягає. 18-а, Левченко. Наполягає. Будь ласка.
12:54:06 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ місто Київ. Я цією своєю правкою пропоную забезпечити встановлення відповідальность архітектора та інших проектувальників за врахування державного громадського інтересу при проектуванні. Справа в тому, що до мене дуже часто звертаються виборці щодо незаконних забудов. І ми бачимо, що одна із основних причин полягає не тільки в тому, що будівельник не сумлінний, не тільки в тому, що контролюючий орган неналежним чином виконує свої обов'язки, а одна із проблем також полягає в тому, що проектувальники і архітектори самі по собі на самому початку створюють абсолютно незаконні, неправильні документи, які не відповідають державно-будівельним нормам, які не відповідають місцевим нормам містобудування. І які потім по суті створюють індульгенцію для відповідних незаконних забудов. Тому, безперечно, має бути відповідальність не тільки на самому будівельнику, має бути відповідальність не тільки контролюючого органа, але також і на тих, хто проектують, на архітекторах і тих, хто готують ці проекти. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.
12:55:18 АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Дякую. Колеги, дякую, Юрію Левченку за цю правку. Хочу сказати, що вона була, на превеликий жаль, подана з порушенням Регламенту. Тому була комітетом відхилена. Але хотів би подякувати народному депутату Левченку за дуже активну роботу над цим законом. Більшість цих правок, які пан Юрій вносив, вони комітетом враховані в змістовній частині цього закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте, так, на голосуванні? Прошу поставити на голосування, поправка номер 18 народного депутата Юрія Левченка. Прошу голосувати, шановні народні депутати. 12:56:02 За-90
12:56:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. Переходимо до наступного. Поправка номер 19, народний депутат Продан не наполягає. Поправка номер 20, народний депутат Наталія Новак не наполягає. Поправка номер 21, народний депутат Карпунцов не наполягає. Поправка номер 22, народний депутат Карпунцов не наполягає. Поправка номер 23, народний депутат Карпунцов не наполягає. Поправка номер 24, народний депутат Карпунцов не наполягає. Поправка номер 25, народний депутат Карпунцов не наполягає. Поправка номер 26, народний депутат Карпунцов не наполягає. Поправка номер 28, народний депутат Карпунцов не наполягає. Поправка номер 29, народний депутат Карпунцов не наполягає. Поправка номер 30, народний депутат Левченко не наполягає. Поправка номер 34, народний депутат Новак не наполягає. Поправка номер 37, народний депутат Продан. Не наполягає. Поправка номер 39, народний депутат Новак. Не наполягає. Поправка номер 41, народний депутат Журжій. Не наполягає. Поправка номер 42, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 43, народний депутат Продан. Не наполягає. Поправка номер 44, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 46, народний депутат Шпенов. Не наполягає. Поправка номер 47, народний депутат Продан. Не наполягає. Поправка номер 48, народний депутат Левченко. Прошу включіть, будь ласка, народному депутату мікрофон.
12:57:58 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Шановна пані головуюча, у мене є низка поправок, починаючи з 57-ї. Якщо можна, я до 57-ї не наполягаю, бо там є принципові моменти, а до них повернемося потім, щоб… Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Поправка номер 54, народний депутат Журжій. Не наполягає. 56, народний депутат Карпунцов. Не наполягає. 58, народний депутат Кривошея. А, 57, перепрошую. Народний депутат Левченко, поправка номер 57.
12:58:37 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Шановна пані головуюча, пані Оксано, я до вас звертаюся, справа у тому, що для того, щоб зекономити час і поставитись відповідально до цієї роботи, у мене є дев'ять поправок, які стосуються одного того самого предмету. Я зараз їх оголошу і хотів би одночасно з них виступити, тому що комітет їх розділив технічно, але це той самий предмет. Немає сенсу говорити про інші, якщо перша не пройде і так далі. Тому мова йде про поправку 57, поправку 63, 74. Ви просто запишіть, щоб голосування поставити по цим всім: 57, 63, 74, 81, 103, 106, 115, 133, 162. Оце ці дев'ять поправок. Якщо можна, будь ласка, дві хвилин мені дати, я зараз по ним дам доповідь і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу ще хвилину надати. 12:59:39 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство, ці поправки всі стосуються, от, справді, було сказано, що законопроект має багато позитивних нововведень. Справді, я можу сказати як людина, яка постійно бореться у себе на окрузі проти незаконних забудов і в Києві взагалі проти будівельної вакханалії, цей законопроект значно покращує ситуацію по відношенню до сьогоднішньої реальності. Але є в ньому один, на мою думку, суттєвий недолік, який я намагався виправити своїми поправками, які би хотів би зараз, щоб все ж таки вони пройшли, або принаймні щоб зал щодо них визначився, це питання громадських слухань. Справа в тому, що, насправді, побороти будівельну мафію в країні буде неможливо, поки у нас не буде дієвого механізму громадських слухань. Що це мається на увазі. Що має бути такий механізм, що без дозволу мешканців навколишніх будинків не можна починати наземний відвід, не можна видавати відповідну містобудівну документацію, не можна видавати відповідні дозволи, не можна починати взагалі будівництво. І це має стосуватися не тільки вже безпосередньо будівництва, а має стосуватися також ухвалення детально плану територій, генпланів. От ми зараз бачимо, що в діючому законодавстві нібито є громадські слухання щодо ДПТ, але от в місті Києві, в столиці це абсолютно фіктивні громадські слухання, які, насправді, не відбуваються, детальні плани територій незаконно ухвалюються без відома громади. Тому от всі ці мої поправки, цих 9 поправок, якраз стосуються того, щоб запровадити реальні громадські слухання. Щоб це були не якісь дорадчі слухання, щоб вони мали саме дозвільний характер. Без дозволу громади або громада, яка живе навколо безпосереднього майданчику забудови, або діючому, або майбутньому, або ширшої громади, якщо мова йде про ДПТ і генплан. Так от саме без дозволу громади, щоб ці речі не відбувалися. Я переконаний, що без отаких змін, без прямого народовладдя, без ведення прямого народовладдя справжньої можливості боротися з незаконними забудовами, справжньої можливості побороти будівельну мафію у нас не буде. Тому я закликаю зал проголосувати за цих 9 поправок, це разом 9 поправок, які стосуються одного питання, щоб, справді, у нас були запроваджені серйозні громадські слухання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Юрію. Я думаю, що ви погодитися, що ми поставимо на голосування 63-ю. Якщо вона не набере голосів, то це буде очевидно, бо ви знаєте, що ми не можемо всі… ми не можемо ставити всі поправки одночасно.
13:02:04 АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Пані Оксана, можна я пояснення дам? ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прошу спочатку пояснення. АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Шановні колеги, я, пане Юрію, ще раз хочу вам подякувати за плідну роботу, за те, що разом з комітетом працювали в робочих групах. Щодо громадських слухань, я хочу вас запевнити, що, перше, да, дуже багато цих позицій враховано вищих законодавчих актах. Ми вас теж запрошуємо до роботи над законопроектом по планувальній документації, по об'єднаних територіальних громадах. Тобто всі ці речі, які вас турбують, вони насправді мають місце бути, але вони будуть враховані в повному обсязі в інших законопроектах. На превеликий жаль, не можна було навіть …………. врахувати це все в одному законопроекті. А вам ще раз дякую за співпрацю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Значить, ми ставимо на голосування поправку номер 57 спочатку, і буде очевидно, чи є потреба підтримувати всі решта поправки народного депутата Левченка, які стосуються участі громадськості. Прошу поставити на голосування поправку номер 57. Прошу голосувати. 13:03:11 За-101 Рішення не прийнято. Рухаємося далі. Поправка номер 58, народний депутат Кривошия. Не наполягає. Стосовно 59-ї, прошу, народний депутат Березок. Включіть мікрофон, будь ласка.
13:03:32 БЕРЕЗЮК О.Р. Це той випадок, коли між першим і другим читанням філософія законопроекту змінилася кардинально. Коли до першого читання ми голосували за законопроект, який дає можливість містам розвивати свої служби контролю, архітектури і розбудови якості міст, то до другого читання ми отримали законопроект, який централізує і повертає до 2006 року все те, що відбувається в країні, для того, щоб чемодани з грошима возили в Київ і в обласні центри. Це є недопустимо. Тому ми вважаємо, що ця поправка 59-а, яка змінює всю суть і філософію закону, має бути поставлена на підтвердження. Ми не можемо дозволити вульгарної централізації деспотії процесів, щоб мери були залежні тепер не тільки в політичних питаннях, а ще й в питаннях розвитку своїх міст. Ви говорите, що вони не вміють, бо ми забрали в них і тепер не хочете їх знову навчити. Ми за те, щоб країна розвивалася через малі, середні і великі міста, а не через Київ. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, прокоментуйте.
13:04:48 АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Я дякую за запитання. І ще раз хотів би нагадати, що дійсно не у 1996 році, але в 2011 році була проведена відповідна реформа, яка цей баланс порушила. Ви знаєте, що ми дуже суттєво змінили законодавство в напрямку децентралізації і всім фактично містам була надана відповідна і можливість, і право, більшість з них, на превеликий жаль, таким правом ще не скористалася. Є перехідний період, чотири місяця, яким можна ще скористатися, але відбувається ситуація, коли нові органи на містах не створюються, а в центрі те, про що каже шановний колега, іде скорочення штатів і виникає певний адміністративний управлінський вакуум, міста не хочуть, а той же ДАБІ центральний вже не може. Тому ми пропонуємо такий компроміс, як я зачитав, щоб таке право залишити за містами від 90 тисяч населення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте. Прошу поставити на підтвердження поправку номер 59 народного депутата Суслової Ірини, прошу. Прошу голосувати. АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Колеги, прошу підтримати. 13:06:03 За-77 ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 59, не підтримана. Поправка номер 61, народний депутат Карпунцов. Не наполягає. Поправка номер 62, народний депутат Журжій. Прошу включити мікрофон народному депутату Журжію.
13:06:26 ЖУРЖІЙ А.В. Колеги, я, щоб не брати потім слово, прокоментую в цілому по закону. Знаєте, гарна ідея побороти забудовників, ми в цілому їх підтримуємо, боротьбу з незаконними забудовами. Але, під гаслами боротьби з незаконною забудовою, фактично відбувається відкат назад реформи децентралізації і передачі повноважень. Я приймав частково роботу в робочих групах над цим законопроектом, коли представники ДАБІ говорили про те, що от ми передали повноваження, а ви знаєте, вони там почали будувати дуже погані речі і це потрібно забрати назад. Коли ж ми запитуємо, а кому передали повноваження? То, виявилося, трішки менше ніж 50 громад тільки передали повноваження. Фактично реформа децентралізації саботувалася самою ДАБІ з метою не передати ці повноваження і залишити за собою. Якщо цей закон буде проголосований, пробачте, ви на місцях, умовно, крім сараю не збудуєте. Більш-менш цікава забудова має бути погоджуватись з ДАБІ-центром, і ви будете носити туди просто гроші. Тому давайте, будь ласка, дамо змогу місцевим громадам бути самодостатніми, створювати власні органи і нести за це відповідальність. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на… Ні. Прошу, прокоментуйте.
13:07:37 АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Шановні колеги, я ще раз вам хочу сказати і ще раз запевнити вас, що цим законом ми ніяких повноважень додатково не забираємо. Ми намагаємося наводити лад в галузі будівництва, яке, на превеликий жаль, було порушено тими змінами, які останній час відбулися. З міст, які налічують 100 тисяч і більше, майже всі, крім Білої Церкви, такі повноваження отримали. Не отримали ще шість обласних центрів, але це право за ними зберігається. По маленьких містах є ще час, чотири місяці, коли можна буде такі повноваження отримати. Але, якщо ми не дамо можливість Держархбудконтролю, органам Держархбудконтролю втручатись в ситуацію на містах, ми отримаємо справжній вакуум і колапс. Тобто на місцях не буде створено ніяких органів, а з центру регулювати просто буде нема кому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Поправка номер 64, народний депутат Семенуха. Не наполягає. Правка номер 70, Бабак, не наполягає. Поправка номер 71, народний депутат Продан. Не наполягає. Поправка номер 73, народний депутат Новак. Не наполягає. Номер 75, народний депутат Продан. Не наполягає. Поправка номер 76, народний депутат Івченко. Не наполягає. Поправка номер 90, народний депутат Шпенов. Не наполягає. Поправка номер 95, народний депутат Новак. Не наполягає. Поправка номер 98, народний депутат Продан. Не наполягає. Поправка номер 104, народний депутат Новак. Не наполягає. Поправка номер 107, народний депутат Новак. Не наполягає. Поправка номер 108, народний депутат Продан. Не наполягає. Поправка номер 109, народний депутат Мельник. Не наполягає. Поправка номер 118, народний депутат Новак не наполягає. Поправка номер 120, народний депутат Гуляєв не наполягає. Поправка номер 125, народний депутат Новак не наполягає. Поправка номер 130, народний депутат Сажко не наполягає. Поправка номер 137, народний депутат Гуляєв не наполягає. Поправка номер 138, Бабак. Не наполягає. 139-а, народний депутат Бабак. Не наполягає. Поправка номер 144, народний депутат Новак. Не наполягає. Поправка номер 145, народний депутат Бабак. Не наполягає. Поправка номер 147, народний депутат Мельник. Не наполягає. Поправка номер 152, народний депутат Новак. Не наполягає. Поправка номер 153, народний депутат Сажко. Не наполягає. Поправка номер 157, народний депутат Мельник. Не наполягає. Поправка номер 163, народний депутат Мельник. Не наполягає. Поправка номер 167, народний депутат Новак. Не наполягає. Поправка номер 168, народний депутат Гуляєв. Не наполягає. Поправка номер 169, народний депутат Бабак. Не наполягає. Поправка номер 170, народний депутат Продан. Не наполягає. Поправка номер 174, народний депутат Карпунцов. Не наполягає. Поправка номер 175, народний депутат. Не наполягає. Поправка номер 178, народний депутат Журжій. Не наполягає. Поправка номер 179 і 180, народний депутат Журжій. Не наполягає. Поправка номер 183, народний депутат Карпунцов. Не наполягає. Поправка номер 185, народний депутат Журжій. Не наполягає. Поправка номер 186, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 188, народний депутат Бабак. Не наполягає. Поправка номер 189, народний депутат Новак. Не наполягає. Поправка номер 210, народний депутат Журжій. Не наполягає. Поправка номер 211, народний депутат Мельник, не наполягає. Поправка номер 229, народний депутат Левченко. Прошу, включіть мікрофон народному депутату Левченку.
13:12:24 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Я хотів би використати цю можливість, я не наполягаю безпосередньо на цій поправці, я би хотів використати можливість все ж таки звернутися до залу, тому що я бачу, що, на превеликий жаль, немає достатньо депутатів. Я бачу, що є різні відгуки щодо цього законопроекту. Я хотів би ще раз наголосити: як реальний мажоритарник, який працює щоденно на окрузі, я борюся в місті Києві проти цих незаконних забудов щодня. На превеликий жаль, мені кілька разів на місяць звертаються виборці щодо того, що треба зупинити ту чи іншу незаконну забудову, тому що знищується їхній життєвий простір. Так, це є законопроект недосконалий, так, до нього є питання. Але якщо порівняти діюче законодавство, які можливості воно надає контролюючим органам зупиняти незаконні забудови, і те, що запроваджується цим законопроектом, то це значно краще. Це говорить та людина, яка сама подавала сотні поправок до цього законопроекту, які не всі були враховані, але багато було враховано. Тому я закликаю все ж таки депутатів повернутися і проголосувати в цілому за цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Поправка номер 230, народний депутат Новак. Не наполягає. Поправка номер 231, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 232, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 233, народний депутат Новак. Не наполягає. Поправка номер 238, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 239, народний депутат Мельник. Не наполягає. Поправка номер 243, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 245, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 247, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 256, народний депутат Шпенов. Не наполягає. Поправка номер 264, народний депутат Журжій. Не наполягає. Поправка номер 265, народний депутат Кривошея. Не наполягає. Поправка номер 266, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 267, народний депутат Левченко. Не наполягає. Поправка номер 274, народний депутат Одарченко. Не наполягає. Поправка номер 276, народний депутат Сажко. Не наполягає. Ми завершили розгляд поправок. Так, я прошу до слова голову комітету. І тим часом прошу народних депутатів повертатися до залу для того, щоб взяти участь в голосуванні, прошу.
13:15:03 АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Шановні колеги, шановні колеги, я ще раз до вас звертаюся з необхідністю підтримки цього закону. Знову ж таки, хочу от послатися на слова свого колеги мажоритарника з міста Києва Юрія Левченка. Я як мажоритарник від міста Києва теж приєднуюся до цих слів, що до нас постійно звертаються наші виборці, які просять втрутитися в ситуацію з незаконними забудовами. На превеликий жаль, сьогоднішнє законодавство таких можливостей, ну, майже не дає. Тому цей закон надзвичайно важливий. А для колег із "Самопомочі" я просив би все ж таки повернутися до 59 поправки і, може, ми тоді поставимо не сто тисяч, а 50 тисяч мешканців, ця позиція буде компромісною. Я впевнений, що ви зможете тоді підтримати цей законопроект. Знову ж таки, повертаю і звертаю вашу увагу, що цей законопроект недосконалий, звичайно, нема досконалих законів. Але це дуже суттєвий крок до наведення порядку у будівельній галузі. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:16:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Отже, ми завершили обговорення проекту закону... (Шум у залі) Прошу… 59 поправку. Отже, колеги, я прошу усіх народних депутатів запросити в зал. Прошу Секретаріат Верховної Ради запросити депутатів в зал і прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Переходимо до прийняття рішення. Голова комітету просить поставити на підтвердження 59-у, так? Включіть мікрофон, щоб пояснив голова комітету, представник комітету. Будь ласка.
13:16:52 АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Ні, ні, почекайте, ну. Я, в першу чергу, звертаюся до наших колег із "Самопомочі". Була компромісна пропозиція, яка під час обговорення виникла. Я пропоную 59 поправку протокольно зараз під стенограму змінити 100 тисяч на 50 тисяч, щоб її підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я цю пропозицію поставлю на голосування. Якщо вона буде підтримана, а потім перейдем вже до голосування закону в цілому. Отже, прошу усіх приготуватись до прийняття рішення, зайти в зал. Зараз я сформулюю пропозицію представника комітету. Він пропонує в 57 поправці… в 59 поправці 100 тисяч змінити на 20 тисяч… на 50. Я правильно сформулював? Отже, спочатку я поставлю на голосування цю пропозицію першого заступника голови комітету, а після того ми вже перейдемо до голосування за закон в цілому. Прошу приготуватись до голосування, колеги, будь ласка. І я ставлю на голосування пропозицію першого заступника голови Комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Андрієвського Дмитра Йосиповича, щоб в 59 поправці змінити суму 100 тисяч на суму 50 тисяч. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати. Голосуємо. 13:18:31 За-214 214, не встигли. Близькі є до повернення… Колеги, я ще раз поставлю. Я роблю паузу в 30 секунд. Прошу запросити депутатів в зал. Я ще раз поставлю цю пропозицію на голосування. Наголошую: це пропозиція від комітету, компромісна. Ця пропозиція може допомогти в ухваленні закону. Тому прошу зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Отже, я ще раз озвучую поправку. В поправці 59 комітет пропонує суму 100 тисяч замінити сумою 50 тисяч. І комітет озвучує цю поправку як компромісну. Тому я прошу усіх зайняти робочі місця, я ще раз її поставлю на голосування, а потім ми перейдем до прийняття закону. Отже я ставлю на голосування пропозицію Андрієвського Дмитра Йосиповича поправку 59. Хто підтримує дану пропозицію – замінити 100 тисяч на 50 тисяч – прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Будь ласка, прошу проголосувати. 13:20:09 За-226 Поправка підтримана. Тепер переходимо до голосування за сам законопроект. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності (4733-1) за пропозицією комітету в другому читанні та в цілому. Хто підтримує даний законопроект, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу голосувати. Голосуємо, колеги. 13:20:53 За-238 Закон прийнятий. Переходимо до наступного питання порядку денного. Наступне питання в порядку денному… Перепрошую, заява. Є заява від двох фракцій. Олег Валерійович, від яких фракцій? "Самопоміч" і Радикальна партія дають заяву на оголошення перерви, але готові замінити перерву виступом. І виступати буде від двох фракцій. Прошу не розходитися, перерви не буде, буде тільки виступ три хвилини. І я від двох фракцій запрошую до виступу Олега Валерійовича Ляшка. Будь ласка, пане Олег.
13:21:34 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги, минулого року ми з вами тут, у парламенті, з величезними зусиллями через спротив лобістів вибороли мораторій на заборону вивезення з України лісу-кругляку. Для чого ми це зробили, хто не знає. Для того, щоб українці мали роботу. Якщо хтось – чи європейці, чи будь-хто – хоче нашого лісу, вони мають вивозити з України не необроблений ліс, а привозьте сюди, в Україну, деревообробне обладнання, ставте його тут, в Україні, створюйте в Україні меблі, паркет, дошку, давайте робочі місця українцям, платіть податки до українських бюджетів і вивозьте наш оброблений ліс. Що натомість хочуть? Від влади, від уряду вимагаю скасувати мораторій в обмін на 600 мільйонів євро кредиту, ми вже понабиралися тих кредитів мільярди, наші діти і онуки вертатимуть ці кредити, їх розікрали, а мільйони українців жебракують бідні, не маючи роботи, не маючи зарплати, не маючи можливості годувати свої сім'ї. Тому я хочу сказати, що кожен, хто хоче скасувати мораторій на вивезення з України необробленого лісу, це ті люди, які забирають роботу в українських громадян, які прирікають Україну на жебрацтво, а українців на те, що в них немає можливості годувати свої сім'ї. Тому ми кажемо, що Україна повинна бути не сировинним придатком сильних світу цього, а Україна повинна бути високотехнологічною, модернізованою, сучасною, де ключове, це робота для громадян України, можливість українцям годувати своїх дітей і свої сім'ї. Усі, хто виступає проти цієї політики, усі, хто хоче перетворити Україну на сировинний придаток, це вороги України, це вороги українців, це вороги української дітвори, яка хоче жити, маючи власні ліси, власну країну, достойно хочуть жити, багато хочуть жити. Тому Радикальна партія, наша команда оголосила дитячий всеукраїнський конкурс "Збережемо ліс – збережемо Україну". Тисячі дітей, тисячі українських діточок відреагували і роблять малюнки на цей конкурс. Я хочу вам показати малюнок Анастасії Танасійчук з міста Києва. Подивіться на ці малюнки. От яку Україну хочуть бачити українські діти – зелену, щасливу, багату, екологічно чисту і успішну. Наші діти хочуть бачити ліс не в музеях разом з динозаврами, а наші діти хочуть бачити живий зелений ліс і живу, багату, достойну Україну! Не позбавляйте дітей цієї їхньої мрії! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Це є проект Постанови про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України (номер 5573). І є пропозиція, щоб ми розглянули даний проект постанови за скороченою процедурою. Прошу підтримати, прошу проголосувати, колеги. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. 13:25:19 За-131 Я ще раз поставлю. Прошу всіх зайняти робочі місця. Колеги, в нас попереду ще велика кількість важливих законопроектів. У нас є блок екології, який ми повинні розглянути. Якщо ми зараз ввійдемо в повне читання, ми не зможемо дійти до блоку по екології. Тому я дуже прошу всіх, колеги, пане Зубко, пане віце-прем’єр. Прошу запросити депутатів в зал, зайняти робочі місця, колеги. Я ще раз ставлю на голосування пропозицію, розгляд проекту Постанови 5573 за скороченою процедурою, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка, колеги, прошу підтримати, голосуємо. Прошу підтримати, скорочена процедура, розгляд. Голосуємо, колеги! 13:26:25 За-150 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Пинзеника Павла Васильовича, будь ласка.
13:26:44 ПИНЗЕНИК П.В. Шановний Голово, шановні народні депутати України, відповідно до пункту 35 частини першої статті 85 Конституції затвердження кошторису Верховної Ради належить до повноважень Верховної Ради України. Положеннями частини четвертої статті 7 Регламенту передбачено, що кошторис Верховної Ради затверджується парламентом під час прийняття Закону про державний бюджет на відповідний рік у другому читанні за висновками комітетів, до предмета відання яких належить питання Регламенту і бюджету. Комітет з питань Регламенту, організації роботи Верховної Ради на своєму засіданні 7 грудня 16-го року прийняв рішення внести на розгляд Верховної Ради проект постанови про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України, одним із пунктів якого пропонується затвердити кошторис Верховної Ради України на 2017 рік. Зазначений проект постанови було підтримано також на засіданні Комітету з питань бюджету 21 грудня 2016 року. Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді розглянути питання щодо проекту кошторису Верховної Ради України під час прийняття проекту Закону про Державний бюджет України на 2017 рік у другому читанні. Пунктом першим проекту постанови пропонується затвердити кошторис Верховної Ради України на 2017 рік, показники якого розраховані виходячи з обсягів бюджетних призначень, передбачених Верховній Раді Законом про держбюджет на 2017 рік. Привертаємо увагу, що востаннє кошторис Верховної Ради затверджувався ще у 2013 році. Протягом трьох останніх років основний плановий і фінансовий документ українського парламенту не затверджувався. Крім цього, відповідно до частини першої статті 33 Закону про статус народно депутата, пунктом два проекту постанови пропонується встановити розміри фінансового забезпечення діяльності народних депутатів. Оскільки з 1 травня 2016 року з набранням чинності Законом України "Про державну службу" оплата праці народних депутатів, а відтак, їх помічників-консультантів залишається неврегульованою. Також інформуємо вас, що за результатами використання бюджетних призначень, передбачених у 2016… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершити. ПИНЗЕНИК П.В. За результатами використання бюджетних призначень, передбачених у 2016 році на забезпечення діяльності Верховної Ради, комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією спрямувати суму економії бюджетних коштів, не використаних на оплату праці народних депутатів України та на здійснення депутатських повноважень, в розмірі 77 мільйонів 687 тисяч гривень, на фінансову підтримку профілактики та лікування рідкісних орфанних захворювань. Прийняття проекту постанови дасть можливість нормативно… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 30 секунд завершити. ПИНЗЕНИК П.В. Дасть можливість нормативно врегулювати обсяги видатків на забезпечення діяльності парламенту в поточному бюджетному періоді. Пропонуємо прийняти зазначений проект постанови за основу та в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Будь ласка. Лаврик Олег Васильович. Будь ласка.
13:30:16 ЛАВРИК О.В. Прошу передати слово Олені Сотник.
13:30:21 СОТНИК О.С. Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Шановні колеги, я не знаю, чи аналізували ви даний документ, але він фактично складається з двох сторінок. І ці дві сторінки не містять жодної достовірної інформації щодо того, а куди насправді будуть витрачатися кошти Верховною Радою. Я ще 27 грудня подала відповідне звернення як до Голови, так і до Апарату Верховної Ради, де попросила для себе і для своєї фракції розшифрувати, а на що насправді будуть витрачені такі великі кошти і в якому порядку вони будуть витрачатися. Наприклад, роз'яснити нам, що таке регіональні дослідження автобази, на які підуть тисячі гривень бюджетних коштів. І пояснити взагалі ці всі показники, які зазначені в цих двох сторінках. Жодної відповіді до сьогоднішнього дня, хоча вже пройшли всі строки, я не отримала. Натомість мене жбурляють від одного комітету до іншого, від Апарату Верховної Ради до регламентного комітету і фактично приховують цю інформацію від народних депутатів. Тому, я вважаю і моя фракція вважає, що це абсолютно непрозорий підхід до формування кошторису Верховної Ради. В першу чергу ми маємо зробити аудит за останні три роки, ми його вимагали з першого дня, коли прийшли в цей парламент. Потім зробити аналіз, а чи потрібний, наприклад, нам Інститут законодавства. От, я, наприклад, не знаю, яким чином Інститут законодавства допомагає нам писати закони або робити їх краще і якісніше. Тому фракція "Самопоміч" вимагає аудиту повного і комплексного, і незалежного. По-друге, ми вимагаємо прозорого звіту, куди були витрачені попередні кошти за попередні роки. А також ми вимагаємо повної інформації того, що міститься в цьому кошторисі. Пояснень по кожному показнику. І тільки після того ми можемо говорити про голосування і затвердження кошторису Верховної Ради. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я в порядку інформації хочу проінформувати, що за моїм розпорядженням зараз проводиться аудит автобази. Як тільки він буде завершений, я тут же результати аудиту публічно проінформую. Етап по етапу, пані Олена, іде аудит всіх підрозділів. Є спеціальний підрозділ і він проводить аудит всіх підрозділів Верховної Ради України і її Апарату. Від "Блоку Петра Порошенка" Лубінець Дмитро Валерійович.
13:32:46 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Доброго дня! Фракція "Блок Петра Порошенка" підтримує прийняття цього законопроекту. Крім того, я хотів би звернутись зараз до всіх колег, що ми на засіданні Регламентного комітету розглядали кошторис і у всіх народних депутатів, у яких було бажання, мали можливість розглянути. В тому числі і звіт за попередній рік, коли витрачались ці кошти. Так само я хотів би сказати, що зараз піднялась хвиля популізму, що ми голосуємо за підняття заробітних плат народних депутатів. Хочу вам сказати, що зараз ми, народні депутати, будемо голосувати не тільки за заробітні плати народних депутатів, помічників, а ще й за тисячу людей, які працюють в Апараті Верховної Ради. Бо на теперішній час сталась ситуація, по якій немає жодної юридичної підстави для нарахування заробітних плат і депутатам, і помічникам, і людям, які працюють в Апараті Верховної Ради. Отже, ми просимо всіх колег, і регламентний комітет одностайно підтримав кошторис Верховної Ради, і зараз я звертаюсь до всіх народних депутатів, подумайте про людей, які працюють в Апараті. І подумайте про ту заробітну плату, яку вони будуть отримувати вже завтра. Тому прошу всіх підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Долженков Олександр Валерійович від "Опозиційного блоку".
13:34:17 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Слухайте, шановні колеги, тут попередні доповідачі говорили про те, що нам необхідно піклуватися і думати про працівників Апарату Верховної Ради України. Але натомість дуже велика вага, дуже великий відсоток цього законопроекту – підвищення власних заробітних плат. Ну давайте будемо відверто по відношенню один до одного, по відношенню до наших виборців. З 1 січня до 30 квітня 2017 року пропонується збільшити витрати на депутата – 33 тисячі гривень. З 1 травня до 30 листопада – 35 тисяч гривень. З 1 грудня по 31 грудня 2017 року – до 37 тисяч гривень. При цьому, що зараз зарплата депутата, члена комітету, це в незалежності, це я не беру до уваги Голову Верховної Ради, заступників Голови, голову комітету чи підкомітету, складає приблизно десь 14 тисяч гривень. Фактично ми підвищуємо у 2 рази собі заробітну плату і зараз говоримо про те, що не потрібно говорити про популізм та потрібно нам думати про працівників Апарату. От якраз представник "Блоку Петра Порошенка" зараз займається популізмом, тому що фактично під цими гаслами вони хочуть собі підвищити заробітні плати. І при цьому, коли вони голосували за Закону України про Державний бюджет, знизивши при цьому соціальні виплати, підвищивши житлово-комунальні послуги, на житлово-комунальні послуги, послуги на енергоносії, от це я вважаю популізмом, коли при низьких рівнях доходу середньої статистичної української сім'ї ми всі говоримо про те, що необхідно забезпечити нам економічну собівартість послуг на житлово-комунальні послуги, які надаються українським сім'ям, необхідно забезпечити, дійсно, європейський рівень цих послуг, от це я вважаю популізмом. Також вважаю популізмом підвищення мінімальної заробітної плати у 2 рази, коли економіка фактично у нас лежить, коли ріст, зростання реального ВВП на рівні 8 відсотків згідно макроекономічних показників Закон України про Держбюджет, ми говоримо про те, що життя начебто покращилось і у 2 рази збільшуємо заробітну плату з непрорахуванням відповідних наслідків, які після цього можуть бути. Фракція… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. ДОЛЖЕНКОВ О.В. Фракція "Опозиційний блок" блоку пропонує, якщо стосується сказана постанова працівників Апарату, голосувати в частині працівників Апарату. Все, що стосується народних депутатів, не підтримувати зазначену постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Батьківщини" Іван Стойко, будь ласка. Пане Іван.
13:36:48 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, тут кілька питань колегами з інших фракцій було порушено важливих в контексті обговорення кошторису Верховної Ради. Ну, по-перше, треба сказати, що ми повинні як народні депутати врегулювати діяльність Верховної Ради. Але я підтримую пропозицію колеги Олени Сотник із "Самопомочі" про те, щоб був проведений аудит діяльності Верховної Ради у фінансовій частині. Тому в мене є пропозиція. Шановний пане Голово, давайте ми нарешті реформуємо до кінця Рахункову палату, оберемо новий склад Рахункової палати і першим же дорученням Рахунковій палаті доручимо провести аудит діяльності Верховної Ради. Це перше. І друге, що стосується заробітних плат. Я вважаю, що нам слід у парламенті врешті-решт прийняти один Закон про оплату праці під назвою, де буде врегульована заробітна плата Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради і всіх чиновників по всій вертикалі влади, щоб громадяни розуміли скільки хто отримує. Давайте припинити на цьому робити піар, давайте… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. КРУЛЬКО І.І. Давайте це врегулюємо раз і назавжди, щоб потім не було так, що парламентське обговорення відбувається в такому режимі, де депутати починають один на одного кивати, а Кабінет Міністрів приймає рішення тоді, коли цього ніхто не бачить. Тому треба прийняти Закон про оплату праці, встановити всім чиновникам заробітні плати прозорі і закрити раз і назавжди проблематику, щоб люди розуміли скільки їм обходиться утримання державного апарату, а кошторис давайте, якщо треба доопрацьовувати, Голова Верховної Ради нехай збере голів фракцій… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я вже давав 30 секунд на завершення. Колеги, є ще бажаючі виступати? Отже, я прошу запросити всіх депутатів в зал і поки депутати заходять, вам пояснюю. Ключова річ полягає в тому, що вже багато років у Верховній Раді не приймався кошторис Верховної Ради. І фактично всі зміни в діяльності фінансового забезпечення Верховної Ради приймались Регламентним комітетом. І я вітаю Регламентний комітет, що цього року спільно з апаратом вони підготували фінансовий документ, щоб не в ручному режимі, через розпорядження регламентному комітету і голови відбувалося фінансування Верховної Ради, а через постанову Верховної Ради України. Я вважаю, цей крок є правильним, я вважаю, цей крок є прогресивним. Разом з тим, я погоджуюся з деякими виступаючими, що передбачене збільшення заробітної плати в частині народних депутатів є черезмірним. І тому я вношу пропозицію, яку я обговорив з головою комітету. Щоб не 20 прожиткових мінімумів, а 15 прожиткових мінімумів було збільшення, а натомість ми змогли збільшити фонд помічників і радників народних депутатів. Радники народних депутатів це є часто експерти, науковці, які виконують свої обов'язки і готують законодавче поле. Такою є моя пропозиція, з якою попередньо погодилися в регламентному комітеті. І тому, з вашого дозволу, колеги, я поставлю на голосування спочатку на сигнальне три пропозиції. Перша пропозиція. Постанову, яку підготував регламентний комітет, щоб ми побачили. Другий варіант. Це постанова з моєю поправкою, де зменшується заробітна плата підняття для депутатів, але збільшується для помічників. І третій варіант. Коли ми голосуємо кошторис, вилучаючи пункт про заробітну плату народних депутатів. Три варіанти я поставлю на голосування сигнальних, для того щоб ми побачили, яке з тих рішень має більший потенціал. Чи є згода з тим, колеги? Є згода з тим? Підходить, так? Ні. Тоді як ставимо? Колеги, я ставлю по черзі. Перше, рейтингове голосування, проект постанови 5573 в редакції комітету. Хто підтримує цей проект постанови, прошу проголосувати. Колеги! Ще раз, колеги, я вам пояснюю тоді. Ще раз, колеги. У нас є проект постанови комітету, який передбачає кошторис Верховної Ради, і є пропозиція, яку я вніс, щоб зменшити заробітну плату для народних депутатів з 20 прожиткових мінімумів до 15, але натомість збільшити помічникам, радникам. Колеги, підходить? Тоді я ставлю це на голосування, колеги. Добре, Крулько 30 секунд, будь ласка. Крулько, 30 секунд.
13:42:04 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановний Андрію Володимировичу, є пропозиція, давайте ми кошторис візьмемо за основу цей, який є, зараз прямо, і потім проголосуємо вашу пропозицію окремо. І далі вже проголосуємо в цілому, щоб не було так, щоб ми зараз робили рейтингове голосування і зал розколювали. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви розумієте, що проблема полягає в тому, що нам треба з першого числа виплачувати заробітні плати, в тому числі і радникам. Тому кажу, я поставлю пропозицію, спочатку проект постанови з моєю поправкою, де менше – для депутатів, більше – для помічників. Якщо не пройде цей варіант, ми поставимо кошторис взагалі без заробітних плат депутатів. Я ставлю першу пропозицію. Колеги, зрозуміла перша пропозиція, яку я ставлю? Це проект Постанови про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України з пропозицією, де народним депутатам збільшується не на 20, а на 15. Зрозуміло, так, всім? А помічникам збільшується фонд заробітний на 8 тисяч гривень. Зрозуміла постановка питання? Ніхто потім не скаже, що ми не зрозуміли за що голосували? Тоді я прошу приготуватися до голосування. Я ставлю на голосування, прошу зайти в зал, рейтингове проект Постанови про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України (5573) з поправкою, яку я озвучив. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. Прошу проголосувати. 13:44:01 За-137 Ставлю наступну пропозицію. Проект Постанови в редакції комітету, рейтингове голосування. Хто підтримує проект Постанови в редакції комітету, прошу проголосувати, рейтингове голосування. В редакції комітету постанова, прошу проголосувати. 13:44:28 За-124 І третє рейтингове голосування – це кошторис Верховної Ради України з вилученням пункту 2 і пункту 3, які стосуються заробітних плат, тобто без зміни заробітних плат. Це третя пропозиція, яку я ставлю на рейтингове голосування. Кошторис Верховної Ради без збільшення заробітних плат для депутатів. Отже, хто підтримує таку пропозицію, прошу проголосувати. Прошу проголосувати. 13:45:11 За-123 Рішення не прийнято. Таким чином, колеги, жодна з пропозицій не знайшла підтримки, але згідно Регламенту я маю поставити на голосування для того, щоб постанова була або відхилена, або повернута в комітет на доопрацювання. І зараз я буду ставити ці пропозиції вже не рейтингові в такій послідовності. Перша пропозиція, хто підтримує проект Постанови про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України номер 5573 в цілому, хто підтримує, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги 5573, постанова, яким всім була роздана, та комітетська… 13:45:56 За-117 Рішення не прийняте. Наступна пропозиція. Повернути в комітет на доопрацювання, колеги. Об'єднаємося навколо цього? Об'єднаємося, правда же ж? Повернути в комітет на доопрацювання. Тому, колеги, я прошу вас проголосувати наступну пропозицію проект Постанови 5573, повернути в комітет на доопрацювання. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 13:46:35 За-223 Давайте ще раз повернемося, не встигли. Повернути в комітет на доопрацювання. Колеги, я прошу зайти в зал зараз поставлю на повернення, щоб ми могли повернути в комітет на доопрацювання.Отже, колеги, я ще раз ставлю пропозицію повернути в комітет на доопрацювання, колеги. Прошу, Пинзеник, є якесь застереження? Будь ласка, від комітету Павло Пинзеник.
13:47:02 ПИНЗЕНИК П.В. Шановний Голово, шановні депутати! Безумовно, є застереження, і відповідно до Регламенту проект кошторису розробляється Апаратом Верховної Ради, в жодному разі не регламентним комітетом. Він може внести відповідну постанову, оцінити якість роботи Апарату. Відповідно доручення щодо доопрацювання кошторису прошу надати Апарату Верховної Ради України. Комітет не володіє ні достатньою компетенцією, ні достатніми ресурсами для проведення такої роботи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто пропозиція повернути в комітет не є необхідна, вона не має значення. Тоді я згідно Регламенту… так, тоді я згідно Регламенту ставлю третю пропозицію повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Прошу проголосувати. 13:48:01 За-208 Ця пропозиція теж не набрала необхідної кількості голосів. Таким чином проект Постанови про фінансове забезпечення 5573 відхилена. Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні колеги, наступне питання це є календарний план на наступний тиждень. Це питання організації нашої роботи. І я прошу перейти до розгляду проекту Постанови про календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (5585). Це календарний план нашої роботи на наступний пленарний період, і я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати. 13:48:57 За-184 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді першого заступника голови комітету Пинзеника Павла Васильовича. Будь ласка.
13:49:11 ПИНЗЕНИК П.В. Шановний Голово, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Постанови (реєстраційний номер 5585) про календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, внесений народними депутатами, членами комітету, відповідно до рішення комітету від 21 грудня. Проектом пропонується розпочати пленарні засідання шостої сесії 7 лютого, закінчити роботу 21 липня 2017 року. Відводиться для пленарних засідань протягом сесії 12 тижнів, для роботи в комітетах, комісіях, фракціях, групах – 12 тижнів… вибачте, 6 тижнів, роботи народних депутатів з виборцями – 6 тижнів, проведення "годин запитань до Уряду" у Верховній Раді України – 12 годин. При підготовці проекту календарного плану враховано графік проведення чергових сесії ПАРЕ з 22 по 29 квітня та з 24 червня по 1 липня, а також святкові, неробочі дні та дні релігійний свят, які передбачені статтею 73 Кодексу Законів про працю України. Отже, з метою створення сприятливих умов для більш раціонального використання робочого часу пропонується у березні, квітні, травні, липні передбачити проведення двох підряд тижнів у пленарному режимі, а саме тижні з 13 по 17, з 20 по 24 березня, з 3 по 7, з 10 по 14 квітня, з 15 по 19, з 22 по 26 травня, з 3 по 7 та з 10 по 14 липня. Також пропонується передбачити для роботи у комітетах, комісіях, фракціях, групах тижні, на які припадають святкові дні: 8 березня, 1, 2 і 9 травня, а саме з 6 по 10 березня, з 1 по 5 травня, з 10 по 12 травня. Отже, просимо підтримати календарний план проведення чергової сесії Верховної Ради України. Дякую за увагу, прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я сподіваюсь, у вас є перед очима календарний план. Він виглядає дещо незручним, тому що у нас три місяці підряд йдуть по два пленарний тижні разом. Але це у великій мірі зумовлено тим, що наші міжнародні делегації, зокрема, делегація в ПАРЄ попадають досить часто. І ще на початку роботи ми узгодили, щоб під час засідання ПАРЄ ми не проводили наших засідань, оскільки часто ми не виходимо на результативне голосування. І тому календарний план складався так, щоб ми не пересікалися із засіданнями Парламентської асамблеї Ради Європи. І попри те, що він не є цілковито зручний, я вважаю, що його треба підтримати, його треба сьогодні прийняти. Я бачу, є потреба обговорювати, так? Тоді, будь ласка, прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Будь ласка. Будь ласка, Мірошниченко.
13:52:13 МІРОШНІЧЕНКО І.В. Прошу передати слово Березюку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Олег.
13:52:18 БЕРЕЗЮК О.Р. Вельмишановний пане Голово, є ряд зауважень до цього. По-перше, ми не розуміємо, чому цілий місяць в травні, в квітні ми не будемо працювати в парламенті, не зрозуміло. Але при цьому є три періоди, коли парламент повинен працювати два тижні поспіль, це є також неефективне використання роботи народного депутата. Тому є пропозиція: не відпочивати цілий місяць в квітні, в травні, але хоча б два періоди щодо... два тижні поспіль замінити на через тиждень. Це ефективне використання роботи, можна поїхати і в регіони, і працювати в парламенті ефективно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олег, я скажу відверто, коли мені подали даний проект, в мене таке саме питання виникло. Але в регламентному комітеті провели дуже професійну роботу. І, власне, враховані засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Ми можемо... Я сам не є прихильником того, щоб в нас було два підряд пленарних тижні, а потім – велика пауза. Я теж вважаю, це складно для роботи, але, разом з тим, коли ми призначимо пленарні засідання під час засідання ПАРЄ, ми наперед розуміємо, що близько 40 депутатів не будуть в сесійному залі. І я, чесно говорячи, я сам не знаю, як із цієї дилеми вийти і як з тим владнати. Ми маємо ризик і там, і там. І в даному випадку ми можемо провести дискусію і, можливо, ви дасте якісь пропозиції, які могли би ми прийняти, які би могли би бути компромісними. На сьогодні ця пропозиція є дуже чітко узгоджена і дуже професійно опрацьована регламентним комітетом. Тому давайте будемо визначатись шляхом голосування. Можливо, будемо доопрацьовувати. Будь ласка, Ар?єв, пане Володимир.
13:54:09 АР’ЄВ В.І. Дякую, пане головуючий. Я вперше хочу відзначити те, що, як голова постійної делегації в країнах Парламентської асамблеї Ради Європи, що це дуже позитивний момент, що календарний план, проект його, складався із врахуванням сесій ПАРЄ, оскільки сесії ПАРЄ в даному разі – прошу шановних колег звернути увагу, - відбуваються останні за цим… цього року останній тиждень квітня і останній тиждень червня. Це відповідно весняна і літня частина. І так у нас на весну ми плануємо великий фестиваль фільмів, документальних фільмів про кримських татар, великі, фактично тижневі події з приводу підтримки кримськотатарського народу. І я вважаю, що в тому числі як не тільки члени асамблеї, делегати і їхні заступники, а також і інші народні депутати могли би відвідати цей захід, оскільки цей рік буде визначальним. І я мушу ще одне повідомити: що, очевидно, наша делегація здобула чергову перемогу в тому, що організувала події минулого року таким чином, що російська делегація знову до сьогоднішнього дня не подалася в Раду Європу, очевидно, не подасться і не буде брати участі, виходячи з заяв представників Держдуми і Ради Федерації, не брати участі в роботі ПАРЄ. Я вважаю, що кожні такі кроки з боку української делегації повинні бути особливо відзначені, оскільки це єдина міжнародна організація, яка обмежила права Російської Федерації. І нам потрібно, дійсно, важливо звертати увагу на роботу ПАРЄ, оскільки на сьогоднішній день вона була ефективною. Дякую, пане головуючий. Дякую регламентному комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я хочу тут підтримати, що той фронт, який ми маємо в Парламентській асамблеї Ради Європи, є не менш важливий, як наш внутрішній фронт. Я звертаюся в даному випадку і до пана Олега. І я щиро скажу, у мене були такі самі питання, але ми мусимо враховувати цей момент, бо ми будемо мати дві речі. По-перше, не зможе повноцінно поїхати наша делегація. А наша делегація їде – і члени комітету, і їхні заступники – для того, щоб зробити більш масовану пропагандистську роботу в засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи. Давайте ми ще раз продумаємо, але мені видається, що треба було би підтримати цю пропозицію, і це було одне з моїх перших розпоряджень, щоб календарний план формувався з урахуванням Парламентської асамблеї Ради Європи. Єдине, яке у мене було би уточнення, щоб перший тиждень липня, де може затягнутися делегація, теж зробити "робота в комітетах". Перший тиждень липня – робота в комітетах. Колеги, є ще бажаючі виступати? Чи переходимо до голосування? Голосуємо. Шановні колеги, я прошу зайти в зал, приготуватися до голосування. Я прошу зайняти робочі місця і прошу відповідально підійти до цього голосування. Це організація нашої, і ми повинні затвердити календарний план. Він не є зручний, але він є оптимальний для прийняття рішень, для ефективної, продуктивної роботи Верховної Ради України. Отже я ставлю на голосування проект Постанови про календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (номер 5585) з поправкою, що перший тиждень липня з 4 по 7 липня буде відбуватися робота в комітетах, комісіях, фракціях і групах, пропонується за основу і в цілому. Прошу підтримати. Прошу проголосувати, колеги. Будь ласка, голосуємо. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. 13:58:22 За-221 Чотири голоси, друзі! Давайте… Прошу запросити в зал людей. Зараз я поставлю на повернення. Чотири голоси, колеги. Я прошу запросити депутатів в зал. Це ж не є політичне питання, це питання, яке організовує нашу роботу. Колеги, прошу зайти в зал, приготуватися до голосування. Прошу запросити членів фракції в зал. Колеги, отже, я ставлю пропозицію, колеги, повернутись до голосування за Постанову 5585 і прошу всіх підтримати, колеги. Це оптимальний календарний план, на який ми могли вийти. Члени Регламентного комітету є з кожної фракції, я прошу проголосувати за повернення до 5585. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги, будь ласка, прошу підтримати. 13:59:34 За-231 Ми повернулись. І тепер я ставлю проект постанови 5585 за основу і в цілому з поправкою, яку я озвучив, в перший тиждень в комітетах і фракціях. Прошу проголосувати і прошу підтримати. В липня, 1 липня, з 3-го до 7-го комітети і фракції. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги, голосуємо, прошу підтримати, голосуємо, колеги, будь ласка. 14:00:07 За-232 Рішення прийняте. Колеги, я прошу всіх уваги. Зараз ми маємо розділ включення в порядок денний сесії, це 5 хвилин, колеги. Ми можемо лишитися на місцях, це 5 хвилин, включення в порядок денний сесії. Колеги, я дуже вас прошу, це 5 хвилин. Я продовжую на 15 хвилин засідання і прошу вас лишитися в залі, це 5 хвилин буде, колеги. Включення. Колеги, у нас є необхідність включити в порядок денний сесії проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2017 році для участі у багатонаціональних навчаннях. Колеги, я прошу… Колеги, я можу ставити на голосування? Немає, так? Колеги, я поставлю рейтингове голосування, рейтингове. Хто за те, щоб включити 5636, допуск іноземних військ на навчання в Україну, рейтингове, хто підтримує включення в порядок денний сесії, прошу голосувати. Це питання безпеки і оборони, це питання, яке потребує рішення Верховної Ради. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка, колеги. 14:01:38 За-205 Це було рейтингове голосування. Таким чином воно продемонструвало, що зараз ми не зможемо цей розділ пройти продуктивно. І тому згідно Регламенту оголошується перерва на дві години – до 16 години. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую вам. О 16:00 я прошу всіх дисципліновано прибути в зал. ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 17 січня 2017 року, 16 година Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
16:02:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу повертатися до зали для продовження нашої роботи. Шановні народні депутати, ми будемо розпочинати нашу роботу. Прошу провести реєстрацію народних депутатів. 16:06:16 У залі зареєстровано 346 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Ми переходимо до розгляду законопроектів. Зараз ми розглядаємо законопроекти у першому читанні. І на ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах (реєстраційний номер 2302а-д). Доповідачем є народний депутат України Пташник Вікторія. Прошу, пане Вікторія. Пане Вікторія, ви пропонуєте розгляд за скороченою? За пропозицією народного депутата, прошу підтвердити розгляд законопроекту за скороченою процедурою, прошу підтримати. 16:07:29 За-74 На жаль, немає підтримки в залі для розгляду за скороченою процедурою. Прошу, пані Вікторія, розглядаємо законопроект за повною процедурою.
16:07:44 ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Добрий день, шановні колеги! Спершу я хочу розпочати з того, що мені надзвичайно жаль, що коли ми переходимо до питань корпоративного управління і коли ми переходимо до питань створення сприятливих умов для ведення бізнесу, в залі у нас, на превеликий жаль, я не впевнена, що є навіть 226 народних депутатів, що депутати не повернулися з перерви чи то вони ще десь в дорозі, але факт лишається фактом. Починаючи щодо законопроекту 2302а-д, по-перше, я хочу сказати, що цей законопроект є складовою реформи корпоративного права. Він надає можливість цивілізовано управляти компанією, використовуючи ті механізми, які вже дивним-давно використовуються в Європі. Ви знаєте, що в процесі приватизації після розпаду Радянського союзу, коли нашим громадянам видавалося безліч приватизаційних сертифікатів, вони хаосно обмінювалися на певні акції. У нас сталася така ситуація, що в багатьох підприємствах наразі є багато міноритарних акціонерів. Але їхня частка є настільки низькою і настільки незначною, що вони не можуть належним чином скористатися своїми корпоративними правами. Вони не здійснюють ніякого управління, вони навіть не отримують дивіденди. І, власне, та ситуація, яка сталася, очевидно, вона не сприяє розвитку таких акціонерних товариств. Важливість цього законопроекту, який ми пропонуємо, полягає і в надзвичайному значенні для фондового ринку. Тому що переважна більшість українських публічних акціонерних товариств насправді за своєю природою не є публічними компаніями. Такі українські публічні акціонерні товариства, вони не виконують всіх тих вимог, які застосовуються до таких товариств в нормальних розвинених країнах. В першу чергу вони порушують, дійсно, права міноритаріїв, не виплачуючи їм дивіденди та не залучаючи їх до управління. Після низки законодавчих змін почався процес врегулювання їхньої діяльності, однак повноцінно підпорядкувати свої справи, власне, публічні товариства не можуть через надмірну кількість дрібних акціонерів і відсутність чітких процедур викупу їх часток. А в свою чергу міноритарні акціонери не можуть скористатися належним своїм правом продажу цих акцій для того, щоб якраз вимагати їхнього обов'язкового викупу за ринковою, за реальною ціною. Тому цей законопроект вирішує якраз ці питання. Крім того, проект позитивно вплине на діяльність самих товариств, адже дозволить зменшити об'єм звітності, яка надається регулятору, послабити регуляцію, а також ефективно захистить від рейдерства та корпоративного шантажу. Я хочу зауважити, що Україна свого часу, ви знаєте, підписала Угоду про асоціацію і взяла на себе зобов'язання привести своє законодавство у відповідність до вимог Європейського Союзу, зокрема і в частині корпоративного законодавства. Зокрема, ми говоримо про відповідність нашого корпоративного законодавства Директиві Європейського Союзу та Ради Європи про пропозиції щодо поглинання. Даний законопроект спрямований якраз на виконання цих завдань та наближення українського корпоративного законодавства до міжнародних стандартів. Я хочу сказати, що цей законопроект було доопрацьовано, його першочергова версія, Комітетом з економічної політики. Пропозиції доопрацювання були розроблені робочою групою, що складалася з народних депутатів, представників органів виконавчої влади, зокрема Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, куди входили професійні експерти та визнані корпоративні юристи. Але, на жаль, у процесі доопрацювання робоча група пропустила окреме положення, яке ми будемо пропонувати змінити, готуючи законопроект до другого читання. Зокрема, законопроектом передбачається, що вимога про обов'язковість викупу та обов'язковий продаж акцій не буде застосовуватися до приватних акціонерних товариств, якщо інше не встановлено його статутом. Я впевнена в тому, що дана норма має читатися навпаки, і ця норма має бути обов'язковою якраз для всіх акціонерних товариств, якщо ж інше не буде передбачатися статутом. Тому ми будемо пропонувати це поправити до другого читання, як і ті незначні недоліки, які може вмістити цей законопроект, та інші технічні неточності. Але важливо розуміти, що даний законопроект є вкрай важливим, його потрібно зараз приймати у першому читанні, доопрацьовувати до другого читання і, нарешті, врегулювати наше корпоративне законодавство таким чином, як це діє у Європейському Союзі. І, очевидно, що ми не маємо допускати наші… невиконання нами зобов'язань, взятих на себе Угодою про асоціацію. Ми не маємо ігнорувати з вами вимоги наших компаній, які працюють на українському ринку. І, зокрема, ми маємо дослухатися в тому числі до бізнес-спільноти, яка об'єдналася, і у вигляді бізнес-асоціацій надає нам підтримку цього законопроекту і неодноразово закликала і Голову Верховної Ради, і членів нашого профільного комітету з економічної політики щодо того, щоб його приймати. Зокрема, свою підтримку в даному законопроекті висловлювали і Американська торгівельна палата, і, власне, яка налічує більше тисячі компаній, які працюють на українському ринку і сплачують саме податки до українського бюджету. Крім того, свою позицію висловлював корпоративний комітет Асоціації правників України і вся юридична спільнота. Тому я дуже сподіваюсь, що не зважаючи на те, що, на превеликий жаль, небагато сьогодні народних депутатів зібралося на вечірнє засідання Верховної Ради чомусь, все-таки цей зал буде спроможний розпочати таку важливу, таку необхідну реформу корпоративного законодавства, підтримає наші українські підприємства, підтримає акціонерні товариства і дозволить ввести європейські механізми, які діють вже майже в усьому світі і в Україні. І саме належний механізм, який ми пропонуємо… запровадити якраз директиви ЄС, дозволить нам захистити як права міноритарних акціонерів і вимагати з їхнього боку обов'язкового викупу їхніх акцій, якщо вони будуть хотіти цього, так і права мажоритарних акціонерів від спроб певного корпоративного шантажу, який, на превеликий жаль, на сьогоднішній день дуже відомий нашому українському ринку. Тому, колеги, я закликаю вас підтримати даний законопроект в першому читанні, а всі інші технічні недоліки, я сподіваюсь, ми з вами разом доопрацюємо до другого. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:15:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Вікторія. І, колеги, хочу до всіх вас звернутися. Давайте працювати більш інтенсивно, в нас є законопроекти, які фактично підтримуються усіма фракціями. Просто важливо, щоб ви працювали більш інтенсивно. Я можу відразу у співдоповідача? Аж потім буде купа часу виступати: від фракцій, від іншого. Добре, 3 хвилини на запитання до доповідача. Прошу включити запис. Різаненко, будь ласка.
16:16:02 РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня, колеги! Народний депутат Різаненко, фракція "Блок Петра Порошенка", 97 виборчий округ, Київська область. Звертаю вашу увагу, що цей законопроект дуже важливий з точки зору утворення умов при переході компаній з приватних до публічних. Взагалі, в бізнесі є дві концепції щодо акціонерних товариств – це публічні компанії і приватні. Приватні, де зазвичай є один власник або дуже маленька група власників, які одноосібно приймають рішення. І є інша форма, я кажу зараз не про юридичну форму, а про суть, – публічна, де ці компанії залучають акціонерний капітал через розміщення на фондових ринках. У нас таких розміщень майже не було, але більшість таких компаній утворилась через приватизацію. В багатьох з них тепер є одноосібні власники, які мають, володіють 90, 80 відсотків і так далі. І у нас законодавством не врегульоване питання щодо переходу компаній з публічної до приватної. У всіх розвинутих країнах ринках така можливість передбачена. Цей законопроект дає таку можливість. Пропозиція: підтримати даний законопроект, унормувати життя акціонерних товариств. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хочу тільки зазначити, це запитання, в нас потім буде величезна кількість часу на виступи і від фракцій, і від депутатів, ці три хвилини даються лише для запитання. І я надаю слово для запитання... Будете відповідати, пані Вікторія? Ну, будь ласка, тоді відреагуйте.
16:17:29 ПТАШНИК В.Ю. Коротко, колеги, я не можу не підтримати, звісно, мого колегу Павла Різаненка. Крім того, я у своєму виступі не зазначила, але хочу зауважити, що ідея і концепція цього законопроекту в парламенті вже обговорюється більше року. Крім того, цей законопроект вже 6 разів потрапляв в порядок денний нашого з вами пленарного засідання і сьогодні це всьоме, коли ми дійшли нарешті до його розгляду. А тим часом акціонерні товариства дійсно роблять запити і дійсно запитують: а чому цей законопроект стільки часу знаходиться у вас на розгляді і парламент ніяким чином на нього не реагує? Тому я можу тільки закликати вас підтримувати його сьогодні і голосувати в першому читанні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Семенуха Роман Сергійович.
16:18:16 СЕМЕНУХА Р.С. Хочу подякувати колективу співавторів за дану ініціативу, оскільки вона, справді, потрібна і треба розв'язувати ці питання у корпоративному праві. Але в мене таке запитання. Чому сьогодні ви справедливо посилаєтесь у виступі дуже часто на директиву ЄС, але директива ЄС саме говорить про поріг в 90 відсотків, проте в тілі законопроекту, запропонованому вами, пропонується поріг в 95 відсотків, коли застосовується право на вимогу продажу чи купівлі акцій. Чому саме обраний 95 відсотків, а не 90? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, пані Вікторія.
16:18:52 ПТАШНИК В.Ю. Дякую за запитання. Насправді, наскільки мені відомо, директива якраз носить рекомендаційний характер, і щодо, власне, кількості відсотків вона встановлює там, з одного боку, що це може бути 90, а, з іншого боку, може бути навіть там інше число. Але дана пропозиція надходила від, власне, колег і членів Комітету з економічної політики, і вона була врахована при, власне, доопрацюванні даного законопроекту на робочій групі разом з експертами. Я думаю, що якщо ви вважаєте, що даний поріг має бути зменшеним, то подавайте, будь ласка, свою позицію. Ми її обговоримо, я думаю, що вона доцільно буде звучати до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, час для запитань завершений. І я запрошую до співдоповіді заступника голови Комітету з питань економічної політики Солов'я Юрія Ігоровича. Пане Вікторія, дякую. Пане Юрій, будь ласка.
16:20:01 СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановні колеги, даний законопроект, як і наступний законопроект, 4470, є важливими економічними законопроектами, які врегульовують ряд питань, пов'язаних з фондовим ринком та галуззю корпоративного права. Ми сьогодні часто шукаємо зовнішні інвестиції, часто звертаємося до міжнародних інституцій, але при цьому ми абсолютно не розраховуємо на колосальний власний ресурс, який є накопичений в українських громадян і який, на жаль, у зв'язку з тією ситуацією, яка склалася в банківській сфері, сьогодні не працює в українській економіці. Якщо ми подивимося на розвинуті країни, то сьогодні рівень капіталу в фондовому ринку є нічим не менший, ніж рівень капіталу, який обертається в банківській сфері. І, звичайно, це той сегмент, який сьогодні потрібно вдосконалювати в нашій державі, і це той сегмент, який може дати можливість залучити в першу чергу серйозний вітчизняний капітал в українську економіку. Цей законопроект якраз і направлений на те, щоб вирішити ряд неузгоджених питань, зокрема у сфері корпоративного управління, зважаючи на ті передумови, в тому числі і приватизаційні, які склались в нас, в нашій державі і, зокрема, в частині фондового ринку. Зокрема, даним законопроектом удосконалюється механізм придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакету акцій. Запроваджується механізм придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідками контрольного та значного контрольного пакету акцій. Запроваджується механізм обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера власника 95 відсотків акцій товариства. Запроваджується механізм обов'язкового придбання власником, який володіє пакетом у розмірі більш ніж 95 відсотків простих акцій товариства на вимогу акціонерів товариства належних їм акцій. Якщо ж говорити в цифрах, то крім економічних передумов і економічних наслідків, цей законопроект буде стосуватися багатьох десятків тисяч дрібних акціонерів, які роками не отримують жодних дивідендів за належні їм акції, не отримують жодної користі від цих акцій. Цей документ, цей законопроект, в разі прийняття, дозволяє вирішити це питання і дозволяє надати можливість як акціонеру, так і тому, хто володіє дрібним міноритарним пакетом, викупити або продати свій пакет акцій. Комітет з питань економічної політики рекомендує українському парламенту прийняти даний законопроект за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, лишайтесь на трибуні. 3 хвилини запитання до співдоповідача, прошу записатись на запитання. Дякую вам. І ми переходимо, колеги, зараз ми переходимо до двох розділів від фракцій і від депутатів. Колеги, ми не змогли увійти в скорочену процедуру, але в мене є просто прохання, щоб ми змогли розглянути більше законопроектів, максимально лаконічно пройти етап обговорення. Отже, зараз я прошу провести записи від фракцій. В кого є важливе повідомлення для українського народу, прошу записатись, будь ласка. Ляшко Олег Валерійович, будь ласка.
16:24:25 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни України, у мене є важливе повідомлення, про яке я хочу, щоб кожен з вас почув. Хто сидить, стоїть біля радіоприймачів, сядьте і візьміться, запасіться корвалолом, якщо є гроші, щоб купити ті дорогущі ліки. Як ви знаєте, нещодавно преса оприлюднила проект меморандуму нового між урядом і Міжнародним валютним фондом, де пропонується продавати землю, підвищувати пенсійний вік, обмежувати знову цілий ряд соціальних пільг. Зокрема, одна із умов меморандуму – це чергове підвищення тарифів під так званою лібералізацією, і цілий ряд інших "драконівських" засобів. Все це розказують нам, що це реформи. Я питаю, що це за реформи, в результаті яких українці зубожіють, в результаті яких в українців хочуть забрати останнє? Єврокомісія вимагає необроблений ліс-кругляк вивозити, Міжнародний валютний фонд вимагає землю продавати, пенсійний вік піднімати. Із чим залишаться українці? Без лісу, без землі, без візу і без пенсій, тому що середня тривалість життя в Україні 63 роки, а нам хочуть до 70 років піднімати пенсійний вік. Тому я хочу сказати, що політика, яку проводить нинішня влада укупі із компрадорською парламентською більшістю, яка освячується, і антиукраїнські закони, – це політика антиукраїнська, це політика, яка веде нашу країну до дефолту, а українців – до зубожіння! І тому Радикальна партія пропонує альтернативу цій нелюдській політиці. Альтернатива одна – економічне зростання, створення робочих місць для українців, подолання бідності. Що для цього треба? У першу чергу радикальна зміна економічної політики уряду і радикальна зміна монетарної політики Національного банку. Замість того, щоб продавати землю і підвищувати пенсійний вік, українським виробничникам треба дати дешеві кредити, українським селянам дати державну підтримку і дотації замість продажу земель, соціальна сфера на селі, в місті, увага і повага до людей пенсійного віку, а головне – збільшення доходів українців. Лише радикальне підвищення заробітних плат, пенсій, інших видів заробітку дасть можливість зробити могутньою нашу країну. Усі, хто мені розказує про те, що не треба піднімати зарплати українцям, я хочу вам сказати, що ви нічого не соображаєте. Тому що не можна зробити сильну, могутню, розвинуту країну, коли 90 процентів жителів – жебраки, які живуть на субсидії. Тому лише радикальна зміна нинішньої політики врятує нашу країну! ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Самопоміч" Семенуха Роман Сергійович, будь ласка.
16:27:41 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги! Справді, важлива законодавча ініціатива, яка покликана врегулювати і гармонізувати сьогодні частину корпоративного управління. І я хочу зупинитися на важливому моменті, який пропонується розв'язувати законно. А саме баланс стосунків між великими акціонерами, які володіють часткою акцій у 95 відсотків і більше, і маленькими власниками акцій, які володіють менше 5 відсотками. Бо сьогодні законодавство не врегульовує багато питань у взаємостосунках, які виникають між цими власниками. І законопроект пропонує дати право на вимогу, процедура називається "сквіз-аут", коли на вимогу великого власника такого мажоритарія міноритарій зобов'язаний продати свої акції. І також симетрично. На вимогу міноритарія, який дуже часто утисканий в своїх правах, якому не виплачуються дивіденди, який фактично відлучений від впливу на прийняття управлінських рішень в такій компанії, дати можливість процедури "селл-аут", коли фактично така людина може продати свої акції. Причому, звертаю вашу увагу, що вартість акцій, за яку будуть продаватися такі акції, купляти мажоритарний акціонер, мають відбуватися за ціною не нижче ніж за ту, за яку придбав акції мажоритарний власник, добираючи до домінуючого пакету. Також звертаю увагу, також я говорив це у своєму запитанні до співдоповідача про те, що варто напевно понизити поріг з 95 відсотків до 90 відсотків, що буде повністю відповідати відповідній директиві Європейського Союзу. Дякую. Прошу підтримати. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. 16:29:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего. Будь ласка, від "Батьківщини" народний депутат Одарченко. До трибуни він підходить, увімкніть мікрофон на трибуні.
16:29:39 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, партія "Батьківщина" завжди виступала за те, щоб міноритарні акціонери були залучені до управління акціонерними товариствами, мали можливість впливати на їх роботу і отримувати свою частку. Даним законопроектом пропонується взагалі право міноритарних акціонерів помножити на нуль і взагалі їх виключити як клас з процесу управління акціонерним товариством. Є декілька позитивних моментів у цьому законі, я зупинюсь на них, але є негативні, які змушують відправляти цей закон на доопрацювання. Перше за все, закон, який нам запропоновано, вносить зміни до великого масиву нормативних актів за кількома напрямами, не всі з яких пов'язані між собою. Так проектом передбачається більш детальне врегулювання порядку накладення арешту на банківські рахунки, у тому числі закривається дірка, яка дозволяла боржникам закривати арештований рахунок і знімати кошти, що в ньому залишилися. Разом з тим, забороняючи закриття рахунків без згоди кредитора, не враховано, що таке можливо у випадку проведення процедури ліквідації під час банкрутства. А незакритий рахунок буде перешкоджати завершенню процедури ліквідації. Також законопроект нібито передбачає вдосконалення регулювання перетворення акціонерних товариств між публічними і приватними. Законопроект зазначає, що така зміна організаційної форми взагалі не впливає на відносини з органами державної влади та місцевого самоврядування. Всі видані документи зберігають чинність без необхідності проводити перереєстрацію. Але є досить спірні норми, про які я казав на початку виступу. Так пропонується, щоб особа, яка набула в будь-який момент часу більше 50 відсотків акцій, зобов'язана була викупити у будь-якого акціонера його акції, а акціонер, який купив 95 відсотків акцій, має право примусити тих акціонерів, що залишилися, продати свої акції. Якщо з першою нормою можна ще так, сяк якось погоджувати, хоча надавати право вимагати такого викупу протягом двох років є недоцільним, то остання норма порушує право власності особи. Людина має право володіти хоч мільйонною долею відсотка акцій, оскільки такі акції можуть приносити дивіденди, чи особа просто має право хотіти бути співвласником підприємства. В цьому сама суть акціонерного товариства, кожна акція є рівноцінною, а кожний акціонер має рівні права. Партія "Батьківщина" не буде підтримувати цей законопроект, бо, ми вважаємо, що право міноритарного акціонера є непорушними. І замість того, щоб принижувати ці права, взагалі нівелювали їх, треба розширювати і надавати людям можливості бути реальним співвласником засобів виробництва, підприємств у формі різних акціонерних товариств. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановні колеги. Зараз до слова запрошується народний депутат Долженков від "Опозиційного блоку".
16:32:58 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, зазначений законопроект, без перебільшення, можна назвати дійсно якісною ініціативою, яка виведе на якісно новий рівень корпоративне законодавство нашої країни. Дуже небезпечно розглядати і приймати рішення стосовно вказаних законопроектів в умовах популістських висловлювань деяких фракцій, зокрема, попереднього доповідача стосовно нібито порушення прав міноритарних акціонерів в структурі корпоративного управління господарськими товариствами. Шановні колеги, наше законодавство, якщо ми є частиною міжнародної спільноти, необхідно доводити до рівня загально визнаних міжнародних норм, європейських норм розвинутих країн. В практиці корпоративного управління, в корпоративному законодавстві розвинутих країн, до яких нам потрібно наближатись, до яких нам потрібно для того, щоб наближати це законодавство, вдосконалювати своє законодавство, практика "сквіз-аут" і "селл-аут" передбачена. Більше того, в більшості країн "сквіз-аут" і "селл-аут", вони знаходяться на рівні 90 відсотків та 10 відсотків, тут пропонується 95 відсотків і 5 відсотків. Це лише перше читання, по-перше. По-друге. Зміна типу акціонерного товариства і незобов'язання його готувати яку-небудь дозвільну документацію – це і полегшення життя господарському товариству, це і полегшення життя бізнесу. Ми зараз говоримо про те, що ми зараз попираємо права міноритарних акціонерів, а чому ж ми не говоримо про те, що основні рейдерські захоплення підприємств якраз відбувались через міноритарних акціонерів? Міноритарний акціонер не приймає участі в управлінні, але він має всі важелі впливу для того, щоб нашкодити мажоритарному акціонеру, для того, щоб паралізувати діяльність господарську, поточну діяльність товариств. Чому ми про це не говоримо? Ми говоримо лише про надводну частину айсбергу, а про саму суть цієї проблеми не говоримо. Говорити про те, що зазначений законопроект направляти на доопрацювання неправильно. Тому що оскільки інституту сквіз-аут і селл-аут запроваджується інститут договору умовного зберігання, ескроу-агента з'являється інститут. Тобто це незалежна особа, яка виступає гарантом, в якості цієї установи виступає банківська установа, яка бере на себе зобов'язання щодо моніторингу, верифікації документації, яка є необхідною при виконанні умов правочину, фактично вона є гарантом виконання умов того чи іншого правочину. Чи він має товарний характер, чи предметом правочину є послуги, це також усталена загальнодержавна практика, загальносвітова практика, і нам конче необхідно її запроваджувати. Більше того хочу сказати, що ці норми ми на пострадянському просторі запроваджуємо останніми. Це, дійсно, необхідний аргумент для того, щоб тут в залі підтримати зазначену законодавчу ініціативу за основу. А в кого є які не будь зауваження з приводу висловлюваних пропозицій попередніх доповідачів, можна внести пропозиції… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи всі бажаючі від фракцій виступили в обговоренні законопроекту? Немає більше бажаючих обговорити цей законопроект, вичерпаний час для обговорення. Шановні колеги, дозвольте запросити до сесійної зали колег депутатів, будь ласка. Шановні колеги, у нас за хвилину відбудеться голосування з проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах. У нас зараз, я перепрошую, це повне обговорення, і я прошу записатися на виступи від народних депутатів України. Я оголошую запис на виступи від народних депутатів на обговорення. Будь ласка, народний депутат Шверк від "Блоку Петра Порошенка", надаємо вам слово. Колеги, я прошу сходитися до сесійної зали, тому що за кілька хвилин голосування за важливий законопроект. Прошу, пане Шверк.
16:37:18 ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, хочу подякувати авторам цього законопроекту, бо, з моєї точки зору , вони взялися за дуже важку і дуже важливу справу. Коли в цьому залі багато говорять про деофшоризацію, треба розуміти, що деофшоризація не може бути зроблена шляхом будь-яких заборон. Деофшоризація може буде зроблена шляхом того, що українське корпоративне законодавство стане на рівень того законодавства, яке є в цьому світі і, зокрема, в Європі. Тому я підтримую цей законопроект і прошу всіх за нього проголосувати, бо цей законопроект вперше в українській історії вводить до українського законодавства, наприклад, поняття "ескроу-рахунку" та "ескроу-договору". Це те, що дуже часто використовується в тому рахунку й українськими підприємцями, коли вони структурують свій бізнес за кордонами України. Дуже прошу всіх сконцентруватися і підтримати цей законопроект. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний колего. Будь ласка, Різаненко, народний депутат.
16:38:37 РІЗАНЕНКО П.О. Хочу ще раз підкреслити важливість цього законопроекту, адже він впроваджує певні механізми, які за нашу історію незалежності і за історію нашого корпоративного законодавства не існували, але мають місце в цивілізованих країнах, де акціонерні товариства, їх історія нараховує сотні років. Нагадаю, що більшість акціонерних товариств у нас, вони були створені не за рішенням приватних власників тих чи інших компаній, а вони утворилися в процесі приватизації. І, звичайно, всі хотіли тоді скористатися… звичайно, всі люди були… хто за бажанням, усвідомлено, не усвідомлено, стали акціонерами тих підприємств, в яких вони працювали. Є акціонерні товариства, де десятки тисяч акціонерів знаходиться. Але це, можливо, для когось не було їхнім рішенням. З часом ці акції цих підприємств були скуплені або стратегічними інвесторами, або менеджментом, або ще деким: спочатку контрольні пакети, потім суперконтрольні пакети. І сьогодні в багатьох акціонерних товариствах ми бачимо ситуацію, коли є один акціонер, він володіє 90-95, а подекуди і 98-99 відсотків акціонерного товариства, але там той один відсоток, який залишається, це може бути і тисяча, і дві тисячі акціонерів. В таких випадках в більшості, в дійсності, скажемо так, міноритарні акціонери, вони не мають можливості впливу на прийняття рішення. Та й сам мажоритарний акціонер, він хотів би і те, що називається, зробити компанію приватною, але законодавством саме не передбачено механізму. Ще раз нагадаю, що колишні країні, колишні країни Радянського Союзу мали схожу історію з нашою, і майже всі вони прийняли таке законодавство, яке дозволяє публічну компанію, публічне акціонерне товариство перетворити на приватну компанію, тобто викупити інших акціонерів. Саме головне в цьому процесі, це, в дійсності, механізм, який би дозволив забезпечити права міноритаріїв, тобто забезпечити їм можливість продати свої акції за справедливою ціною або як мінімум не меншою ціною, за якою акумулював свій контрольний пакет або суперконтрольний пакет мажоритарний акціонер. Даним законопроектом такий механізм запроваджується і така можливість міноритарним акціонерам надається. В цілому повністю підтримуючи даний законопроект, і фракція БПП буде підтримувати цей законопроект, закликаю депутатів і інших фракцій проголосувати за цей прогресивний законопроект, який впроваджує і практику, і теорію, скажімо так, цивілізованих ринків. Хочу тільки зазначити, що є одне зауваження, яке потрібно врахувати до другого читання. Воно стосується саме не викупу акцій, а голосування щодо угод із зацікавленістю, там робляться виключення для приватних акціонерних товариств. Дане виключення варто усунути. В цілому підтримуємо законопроект. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:41:46 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, майже всі виступаючі підтримують законопроект. В нас ще два виступи, я дуже прошу максимально лаконічно. Ми вже можемо переходити до прийняття рішення. Будь ласка, Лозовий Андрій, Радикальна партія. Будь ласка, пане Андрій.
16:41:59 ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. Три трупа за два дні, 15 поранених щонайменше, декілька людей поранені важко за останні два дні на мирній Рівненщині і на мирній Житомирщині, не, прости Господи, ЛНР і не в ДНР, не в прифронтовій зоні навіть, а в мирних областях на кордоні з Європейським Союзом. За минулі дві доби було три перестрілки в селі Старе село Ракитницького району на Рівненщині, в Олевську – на Житомирщині і в Дубровицькому районі на Рівненщині. Фактично повна бездіяльність місцевої поліції на місцях. Фактично повне ігнорування владою цієї катастрофічної проблеми, яка є в державі. Ви вдумайтесь, шановні колеги і шановні люди, які нас чують, що відбувається і на кому лежить відповідальність. В нас зараз ми маємо найбільший експортний оборот на рік з зерна, з кукурудзи, а по бурштину може бути ще більше, якщо нарешті це буде врегульовано законодавчим шляхом. Нам Бог дав таке багатство - сонячний камінь бурштин, найбільше в світі його на нашій українській землі, на Волині, на Житомирщині, на моїй Рівненщині. І що ми бачимо? Мільярди доларів щороку ідуть не в бюджет і відповідно не на пенсії, не на зарплати бюджетників, не на нові школи, не на нові лікарні не на нові дороги. Мільярди доларів осідають в кишенях бандитів і контрабандистів. Вирубуються безбожно український ліс, просто марсіанські пейзажі. Усі присутні тут - та послухайте! – ви всі ці пейзажі бачили марсіанські, коли тисячі гектарів лісу вирубається, і вам абсолютно усім байдуже, тому що ніяк не реагує парламент. Саме на нас, шановні колеги, лежить відповідальність. Якщо законодавчо врегулювати проблеми бурштину, то це мільярди доларів в бюджет, які мають застосовуватися і на рекультивацію лісів. Це припинення цих бандитських розборок, цих бурштинових воєн, як уже рівненські, волинські журналісти пишуть. Але що відбувається? У квітні місяці буде два роки, відколи парламент проголосував у першому читанні закон, де я маю честь бути співавтором разом з колегою з фракції Радикальної партії Андрієм Артеменком: Закон про видобуток та реалізацію бурштину. Два роки скоро буде, відколи закон прийнятий в першому читанні. У другому читанні цей, надзвичайно важливий закон не прийнятий досі. Я хотів би звернутися до керівника робочої групи цього закону – першого віце-спікера Ірини Геращенко. Ірина Володимирівна, скажіть, будь ласка, коли останній раз засідала робоча група по закону по бурштину? Якщо мені не зраджує пам'ять, в липні місяці, більше ніж півроку назад. А в цей час гинуть люди, в цей час держава втрачає мільярди і вирубується ліс. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я тільки хочу повідомити, що керівник робочої групи дала всі результати робочої групи мені як керівнику, оскільки я хочу вам сказати, що цей законопроект на сьогодні не має в залі голосів. Але якщо є таке наполягання, ми наступний пленарний тиждень поставимо цілий блок тих законопроектів, які стосуються бурштину. Єдине, що більшість з них не має на сьогодні голосів. Але я в повній є готовності. Прошу нагадати на… Ні, репліки не буде, не буде репліки. Ми обговорюємо інший законопроект. Наступного пленарного тижня ми ці законопроекти поставимо в порядок денний сесії. І зараз, колеги, хочу надати… (Шум у залі) Я хочу зробити зауваження, я хочу зробити зауваження: під час розгляду законопроекту я як головуючий в цілому маю зупиняти виступи, які йдуть не по темі. Тим не менше, я не зупиняв виступ, тим не менше, я його прокоментував і сказав, що наступний тиждень будуть ці закони поставлені пленарні, тому прошу зняти емоції і зайняти своє робоче місце. Я надаю заключне слово представнику "Самопомочі" Сидоровичу Руслану Михайловичу, після чого ми перейдемо до прийняття рішення. Тому я прошу секретаріат Верховної Ради запросити усіх депутатів в зал, голів фракцій прошу запросити депутатів в зал, після виступу Руслана Михайловича ми перейдемо до прийняття рішення. Будь ласка, пане Руслан, включіть мікрофон Сидоровичу.
16:46:47 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги, я хочу звернути увагу, що на сьогоднішній день в Україні по суті є два фронти. Один фронт є на сході, де ми боремося проти зовнішнього ворога, другий – а ні на йоту не менш важливий фронт, це є фронт підняття української економіки. Це є фронт забезпечення тих умов розвитку бізнесу, серед яких корпоративний сектор займає дуже важливе місце. І неприйняття відповідних законопроектів є гальмом в плані подальшого розвитку України і забезпечення тих умов, коли прийдуть реальні кошти в реальну економіку. Я хочу лише зосередитися на трьох таких важливих нюансах, які дають серйозні плюси для в тому числі пересічних громадян. Коли ми говоримо про викуп акцій, я хочу звернути увагу на те, що, дійсно, є багато постприватизованих підприємств, де на сьогоднішній день акції належать фактично людям, які або померли, або виїхали з України, і акціонери, які володіють значним, 90 відсотків, обсягом статутного капіталу, позбавлені можливості подальшого розвитку цього підприємства. Даний законопроект дає можливість викупити ці акції, внести кошти в депозит нотаріальні контори і в подальшому рухатися, розвивати ці підприємства. Зворотна ситуація, коли міноритарні акціонери, звичайні пересічні громадяни, які не займаються бізнесом, а внаслідок приватизаційної програми стали власниками певних акцій і не бажають далі брати участі у цій фікції під назвою "управління акціонерним товариством", де вони не мають по суті справжнього права голосу, повинні мати можливість отримати реальні кошти по справедливій ринковій вартості за ті акції, які їм належать. Наступний момент, який є надзвичайно важливий так само для угод у сфері корпоративної власності, так званих угод злиття і поглинання, це так звані угоди escrow, які забезпечують гарантію для інвестора, який вкладатиме кошти по придбанню серйозних бізнес-активів. Що він не боятиметься, що виявиться якийсь прихований кіт у мішку і потім в черговий раз якийсь український актив стане чемоданом без ручки. Тому в даному випадку цей законопроект, його необхідно приймати у першому читанні, доопрацьовувати ті деталі, про які говорилося вже в цій залі сьогодні, до другого читання подавати правки і давати нормальний інвестиційний клімат в Україні, що дасть можливість залучити кошти не тільки за рахунок Міжнародного валютного фонду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, прошу зайняти всіх робочі місця. Переходимо до прийняття рішення. Ми провели обговорення по повній процедурі. Фактично майже усі виступаючі підтримували ідею прийняття в першому читанні, і хочу нагадати, пропозиція комітету лишень за основу. І тому ми можемо переходити до прийняття рішення. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Будь ласка, колеги, заходимо в зал, готуємося до прийняття рішення. Отже, колеги, є прохання від автора спочатку поставити на рейтингове голосування. Я з повагою до автора, хоч це нічого не змінює. Ми потім все одно перейдемо до голосування. Але, якщо для автора дуже важливо, ми проведемо рейтингове. Я прошу приготуватись до голосування, прошу зайняти робочі місця. Отже, колеги, я ставлю рейтингове голосування по проекту Закону 2302а, який мав узгоджену підтримку в залі. Я прошу взяти участь в рейтинговому голосуванні і прошу підтримати. Отже, рейтингове голосування 2302а (депутатський). Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. 16:52:06 За-256 Зробили ми ритуальну дію. Тепер приходимо до прийняття рішення. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах 2302а (депутатський) за основу за пропозицією комітету. Прошу проголосувати. Прошу підтримати 2302а за основу. Будь ласка, колеги, голосуємо. Підтримуємо, колеги, будь ласка. 16:52:52 За-256 Рішення прийняте, колеги. І переходимо до наступного законопроекту. І я ще раз звертаюсь до колег, щоб ми працювали більш інтенсивно. У нас потім йде блок питань по екології. І у нас ще є пропозиція сімох законопроектів включення в порядок денний сесії. Тому я прошу, наступний проект Закону 4470, підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, колеги. Прошу підтримати 4470 за скороченою процедурою, колеги. Голосуємо, будь ласка. 16:53:37 За-166 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді народного депутата України Пташник Вікторію Юріївну. Будь ласка.
16:53:52 ПТАШНИК В.Ю. Спершу я, колеги, хочу подякувати вам за підтримку законопроекту, який ми щойно проголосували, і переходимо до законопроекту 4470, це також законопроект, який стосується реформи сфери корпоративного управління і також є законопроектом, який чітко сприяє створенню важливих і кращих умов для ведення бізнесу в Україні, ніж є зараз. Ви знаєте, що на сьогоднішній день наше корпоративне законодавство, яке залишилося нам ще з радянської спадщини, вони є достатньо імперативним. Воно зарегульоване, воно чітко встановлює, що потрібно діяти, яким чином потрібно діяти акціонерам і учасникам господарських товариств у своїх приватних компаніях. Воно встановлює імперативні відносини між ними, через що, на превеликий жаль, такі учасники і владельцы бізнесу змушені структурувати свої бізнеси десь за кордоном і застосовувати норми прогресивного англійського права, наприклад, які дозволяють диспозитивність, які дозволяють їм домовлятися між собою і дозволяють на майбутнє домовлятися, як вони будуть вирішувати так звані дедлокові ситуації, коли вони, не дай Бог, посваряться і не зможуть здійснювати разом господарську діяльність. Саме тому ми пропонуємо запровадити інститут корпоративних договорів, тобто договорів між учасниками, між акціонерами в господарських товариствах, і дозволити їм врегульовувати свої внутрішні власні відносини на рівні корпоративного договору. Ці договори не є обов'язковими, це суто виключна ініціатива і можливість, яку держава має надати учасникам приватного бізнесу. Ви знаєте, що цей законопроект є надзвичайно важливим, у тому числі в контексті того проекту, який ми вже прийняли в першому читанні про товариства з обмеженою відповідальністю, адже він логічно доповнює той проект, який ми ще будемо доопрацьовувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ПТАШНИК В.Ю. На підтримку цього законопроекту також висловилися профільні бізнес-асоціації, зокрема, і американська торгівельна палата, Асоціація правників України. Але, в той же час, я хочу зауважити, я знаю, що окремі депутати хвилюються щодо того рівня корпоративної культури в компаніях з державною часткою власності, що цей рівень корпоративної культури на сьогоднішній день є надзвичайно низьким і механізм корпоративного договору може бути в таких компаніях не ефективним. Тому я звертаюся до наших колег народних депутатів, які… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, депутати почули ваше звернення. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань економічної політики. Ви озвучите свою пропозицію в обговоренні. Погоджену позицію озвучить Сидорович під час обговорення. Шановні колеги, до співдоповіді запрошується Соловей Юрій Ігорович.
16:57:05 СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановні колеги, дуже приємно, що сьогодні це вже другий законопроект, який стосується економіки, який стосується, власне, упорядкування корпоративних відносин. За оцінками Європейського банку реконструкцій і розвитку, і Світового банку сьогодні на руках у людей або, як кажуть у народі, під подушкою, знаходиться понад 200 мільярдів доларів. Це в той час, коли Україна з простягнутою рукою ходить по всіх державах світу і просить, позичте нам хоча б один чи п'ять мільярдів. Це говорить про те, що сьогодні кошти, які є в українських сім'ях, в українських громадян, на жаль, не працюють в українській економіці. Сьогодні та ситуація, яка є в банківській сфері, практично не дозволяє рухатися капіталу, який є у громадян України. Єдиним джерелом інвестування, станом на цю хвилину, є нерухомість. В цивілізованих країнах світу іншими інструментами, набагато більшими ніж навіть банківська система, є галузь фондового ринку, є галузь інвестування в акціонерні товариства та господарські товариства. На жаль, скажемо відверто, що сьогодні рівень довіри між учасниками будь-яких товариств, починаючи від приватних, товариств з обмеженою відповідальністю і, закінчуючи акціонерними товариствами, є на низькому рівні. Саме впровадження інституту корпоративних договорів дає можливість впорядкувати відносини власності у підприємствах різної форми власності. Цей законопроект дає можливість залучити в економіку України мільярди тих доларів, які сьогодні зберігають українські громадяни. Саме впровадження інституту корпоративних договорів дає можливість учасникам товариств погодити ті чи інші умови щодо голосування… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. СОЛОВЕЙ Ю.І. Ті чи інші умови щодо голосування, навіть не зважаючи на те, що, можливо, у них особистісні речі в майбутньому будуть заходити в зону конфлікту. Надзвичайно важливий, я б навіть сказав, історичний закон, який повністю дозволяє реформувати галузь корпоративного права та фондового ринку. І сьогодні є велика необхідність прийняття його в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка: два – "за", два – "проти", проведіть запис. Голуб Владислав Володимирович, будь ласка.
17:00:05 ГОЛУБ В.В. Дякую щиро, Владислав Голуб, 197 виборчий округ, Черкащина. Шановні колеги, це, дійсно, надзвичайно прогресивний законопроект, який регулює корпоративне право України, який наближує його до європейських стандартів ведення бізнесу. Безумовно, що так звана культура shareholders agreement або корпоративних договорів, які регулюють правовідносини між акціонерами товариства, це дійсно важливий крок для наближення нас до європейських норм ведення бізнесу. Але я хотів би, дійсно, зазначити на тій пересторозі, про яку шановна колега Пташник намагалася сказати. На жаль, в Україні буде виникати ситуація, коли держава прямо чи опосередковано буде володіти долями в різних підприємствах, з іншої сторони, мати приватного партнера. Саме для таких моментів ми маємо захистити, перепрошую, інтереси держави і передбачити, що, умовно кажучи, там, якщо у підприємстві 25 відсотків і більше належить державі прямо або через юридичних осіб публічного права, то для зазначених правовідносин між акціонерами такого товариства має бути прийнятий окремий закон або це може бути розділ цього законопроекту. І, завершуючи, я хотів би попросити колег, дійсно, підтримати зазначений законопроект, бо це мегакрок для ведення українського бізнесу в Європі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Самопомочі" Подоляк Ірина, передає слово Олені Сотник. Будь ласка, пані Олено.
17:01:52 СОТНИК О.С. Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Колеги, так, дійсно, цей законопроект є з точки зору корпоративного управління кроком вперед. Неправда, що він вирішить всі корпоративні проблема, неправда, що він є панацеєю залучення сюди мільярдів доларів. Але це, дійсно, є крок і поступ для господарських товариств вирішення певних внутрішніх принаймні корпоративних відносин. Проте, коли приймався, точніше, писався цей закон, він писався в першу чергу з точки зору більше комерційних підприємств, тобто підприємств приватного права. Натомість в даному законопроекті, на превеликий жаль, не враховано особливості, в тому числі правові особливості, які на сьогоднішній день є у нашій державі. Це особливості державних підприємств, підприємств, у яких є державна частка, або підприємств, у яких є державна частка і які заснували відповідні юридичні особи, а це означає, що опосередковано держава впливає або володіє цими юридичними особами. Тому ми вважаємо, що ключовим ризиком даного законопроекту за цією редакцією, яку нам запропонували до першого читання, є те, що якщо ми приймаємо його в такому вигляді без жодної оговорки відносно державних підприємств або юридичних осіб, в яких є частка держави чи опосередковане володіння, в такому випадку ми отримуємо ризик фактично неефективного управління державною часткою або взагалі розкрадання державного майна, яке на сьогоднішній день і так не занадто ефективно або взагалі неефективно управляється державою. Тому фракція "Самопоміч" пропонує у першому читанні до Постанови про прийняття у першому читанні внести відповідну правку в текст даного Закону, я її зачитаю: "У випадку, коли державі належить більше 25 відсотків статутного капіталу юридичної особи, а також коли таким юридичним особам прямо чи опосередковано належить не менше 25 відсотків статутного капіталу інших юридичних…" ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. СОТНИК О.С. "… інших юридичних осіб, порядок та умови укладання корпоративних договорів визначаються окремим Законом". Це означає, що буде відповідно розроблено окремий Закон, в якому буде визначено порядок, як укладаються корпоративні договори, і жодні олігархічні представники в таких компаніях не зможуть зловживати цим інструментом задля отримання контролю над державною власністю. За інших обставин фракція не готова ризикувати державною власністю і голосувати в такій редакції цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, зараз заключний виступ від "Опозиційного блоку". Тому я прошу усіх народних депутатів зайти в зал, секретаріат Верховної Ради я прошу повідомити депутатів, що зараз відбудеться прийняття рішення. І я надаю слово для виступу Долженкову Олександру Валерійовичу. Будь ласка.
17:04:54 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, вказаний законопроект, безперечно, також, як і попередній законопроект, покликаний покращити рівень корпоративного управління в нашій країні та наблизити наше корпоративне законодавство до загальновизнаних міжнародних норм корпоративного правління. Тезис про те, що підприємства державної форми власності неефективно управляються, відповідно … у випадку прийняття зазначеного Закону в тій редакції, а він приймається не в цілому, а лише в першому читанні, і відповідно вказаним зауваженням ми можемо подати до другого читання, ті тези відносно того, що існують дуже серйозні ризики щодо неефективного користування державним майном, так ми і зараз бачимо, як користується і управляється державне майно. Ми бачимо це і з вимог Міжнародного валютного фонду, ми бачимо це і з показників фінансової звітності, які періодично надаються національними акціонерними компаніями, природними монополістами. Тому теза про те, що зазначені корпоративні договори будуть ще більше ускладнювати і погіршувати ситуацію структури корпоративного управління державним сектором економіки, трохи є, м'яко кажучи, не дуже переконливими. Що стосується інститутів акціонерних угод, угод щодо взаємо... регулювання взаємовідносин учасників товариств з обмеженою відповідальністю, то зазначені інститути необхідно інтегрувати в національне законодавство, оскільки тут в даному статусі ми маємо роль наздоганяючого. Тому що ще раз повторюю, це загально визнані норми, вони і снують на майже всіх країнах і СНД, і Європи, не кажучи вже про Європи і світу. І тому, звичайно, нам необхідно доводити рівень нашого корпоративного законодавства і передбачити саме корпоративне управління, адже ця сфера сприяє дерегуляції. І ця сфера сприяє зменшенню судових спорів та можливого рейдерства з боку бізнес-партнерів. Тому, безперечно, навіть в тій редакцій, в якій запропоновано, просимо підтримати зазначений законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є ще... Так, є ще бажаючі виступити? Я прошу заходити в зал. Я по хвилині надам слово. Розенко – хвилина. Сергій Мельничук – хвилина. (Шум в залі) Різаненко. Я перепрошую, Різаненко. Різаненко – хвилина, Мельничук – хвилина і Стойко.
17:07:25 РІЗАНЕНКО П.О. Народний депутата Різаненко, 97 округ, Київщина. Хочу звернути увагу своїх колег на важливість цього законопроекту. Як ви знаєте, є декілька систем прав, є англосаксонське право або так зване прецедентне і континентальне право. Ми живемо в системі координат континентального права. В системі координат англосаксонського права все, що, про що ти домовився з кимось іншим, це і є правом. Ми в певній іншій системі координат знаходимось, де у нас чітко структуровано Конституцію із законодавством, що можна, що не можна. І в нашій системі координат, наприклад, не можна від мовитися від права, якщо таке передбачено Конституцією. На Заході досить поширений інститут саме корпоративних договорів або так званих shareholders agreement, коли акціонери між собою в індивідуальному порядку можуть виробити специфічні правила або стосунки, взаємовідносин, які не прописані в законодавстві, що дає їм можливість дуже такої гнучкості і особливих умов, які можуть між собою прописувати. Тому цей інститут дуже… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги… Будь ласка, 10 секунд завершити. 17:08:42 РІЗАНЕНКО П.О. Дуже важливо запровадити цей інститут. І ще звертаю увагу на те, що він є деофшоризуючим. Дуже часто виносять акціонери свої стосунки в офшори саме для того, щоб заключати договори. Запровадження інституту корпоративних договорів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одна хвилина, Сергій Мельничук.
17:09:04 МЕЛЬНИЧУК С.П. Шановні колеги, цей закон треба, як і попередній, обов'язково проголосувати. Він, дійсно, необхідний. Але прошу звернути увагу: ми зараз голосуємо і пропонуємо дуже дієві речі, але скільки б ми не приймали законопроектів і різних поправок, треба звертати увагу, як діє виконавча влада, як діють суди, як діють "чорні" нотаріуси, як діє поліція, як діє прокуратури. Все те, що ми робимо, всі ці напрацювання для українського народу, для українських підприємців, для іноземних інвесторів, все це буде спаплюжено тими органами, яких я назвав попередньо. Тому прошу бути послідовними, і в усіх послідуючих рішеннях, які ми будемо надалі напрацьовувати, бути також послідовними і приймати правильні рішення, щоб, дійсно, кожен наш законопроект був на благо народу. А так, народ робить нас винуватими в цьому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, заключний виступ Івана Крулька. Прошу всіх зайти в зал, приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка, Іван Крулько, одна хвилина.
17:10:19 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" готова в першому читанні підтримати цей законопроект за умови врахування принципових пропозицій нашої фракції до згаданого законопроекту. Зокрема, нелогічною є запропонована норма щодо включення до Цивільного кодексу нової статті 246 зі значком 1, оскільки положення Цивільного кодексу містять загальні положення щодо врегулювання питання представництва за довіреністю. Крім того, Цивільний кодекс надає право закону встановлювати право особи видавати безвідкличні довіреності, а положення зазначеної статті регулюють саме питання видачі особою безвідкличної довіреності з корпоративних прав. Тому доречно, щоб запропоновані в законопроекті норми були передбачені у спеціальних законодавчих актах про акціонерні та господарські товариства. І друге зауваження стосується визначення опціонних договорів. Ми пропонуємо, щоб їх було врегульовано за змістом відповідних термінів у Податковому кодексі для того, щоб уникнути різного змісту відповідних положень у двох різних законодавчих актах. Ми проговорили це з авторами цього законопроекту і у випадку, якщо ці питання… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. КРУЛЬКО І.І. Автори підтверджують, що зазначені мною зауваження будуть врегульовані при підготовці до другого читання, за такої умови "Батьківщина" готова підтримати зазначений законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, обговорення завершене. Я хочу наголосити перш за все, що ми приймаємо лишень за основу. Але, тим не менше, на скільки мені відомо, є узгоджена позиція, щоб було включено під час голосування поправку, яку озвучила Олена Сотник від трибуни. І я хочу спитатись в автора, чи так само озвучувати Івана Крулька поправку? Ви ставите, так? Добре. Тоді значить я ставлю на голосування з поправкою, яку озвучила до стенограми Олена Сотник, і, власне, в такій редакції я ставлю на голосування. Колеги, прошу зайняти робочі місця, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, готові? Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів (номер 4470) за основу з поправкою, яку озвучила під стенограму, під час виступу, Олена Сотник. Отже, 4470 за основу з поправкою Олени Сотник. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо. 17:13:12 За-264 Рішення прийняте, колеги. Колеги, перед тим як перейти до питання екології, я хочу вам нагадати, що перед обідом ми не ввійшли в питання включення в порядок денний сесії. Ряд комітетів подали законопроекти, які вони просять лишень включити в порядок денний сесії. Це 7 законопроектів, це 5 хвилин. Я прошу всіх сконцентруватись, не виходити з залу. Я один по одному буду їх ставити. Тут є питання безпеки і оборони, колеги, щоб потім вам не було соромно, чому вас не було в залі під час їхнього голосування. Отже, перший з них, це проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2017 році для участі у багатонаціональних навчаннях. Кожного року ми приймаємо таке рішення, щоб проводити міжнародні навчання, в тому числі і з країнами НАТО. І в даному випадку йдеться лишень про те, щоб включити його в порядок денний сесії, шановні колеги. Я прошу проголосувати і прошу підтримати. 5636, включення в порядок денний сесії. Прошу голосувати, колеги. Голосуємо. Включення в порядок денний сесії. 17:14:36 За-222 Колеги, 222. Я ще раз поставлю на голосування. Колеги, я ще раз поставлю на голосування. Я прошу зайняти робочі місця. Це важливий законопроект для безпеки і співпраці з нашими союзниками. Отже, 5636, я прошу проголосувати за включення в порядок денний сесії і прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. Це схвалене рішення Президента України, прошу підтримати. 17:15:17 За-232 Рішення прийняте. Наступний 5520: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об'єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів. Довговистражданий законопроект. І знову ж таки, пропонується його лишень включення в порядок денний сесії. 5520 включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Місцеве самоврядування, комітет Власенка. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. 17:16:13 За-208 Немає підтримки. Наступний проект Закону про внесення змін до Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (щодо удосконалення правового статусу служб у справах дітей). Це Комітет молоді і спорту, 5526 включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. 17:16:52 За-240 Рішення прийнято. Наступний. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо механізму стягнення необґрунтованих активів на користь держави у порядку цивільного судочинства 5577. Урядовий законопроект, комітет Князевича. Прошу проголосувати, прошу підтримати 5577. Прошу підтримати включення в порядок денний сесії. Колеги, будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Узгоджений законопроект. 17:17:34 За-164 Рішення не прийнято. Наступний проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державне бюро розслідувань" щодо уточнення окремих положень 5395. Він був на сайті вивішений, всі знають цей законопроект. Отже, включення в порядок денний сесії 5395. Прошу проголосувати, прошу підтримати, будь ласка. 17:18:09 За-210 Рішення не прийнято. (Шум у залі) Я ще раз поставлю, добре, на вимогу. Я ще раз ставлю 5395, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державне бюро розслідувань", включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо, будь ласка. 17:18:41 За-226 Рішення прийняте. Наступний. Проект Закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків (5539). Включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Включення в порядок денний сесії 5539. Голосуємо. 17:19:13 За-166 Рішення не прийняте. Наступний. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст") (5240). Комітет з питань науки і освіти. Включення в порядок денний сесії 5240. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. 17:19:51 За-221 Колеги, 221. Я ще раз поставлю. Це питання освіти, це не питання політичне. Я прошу ще раз зібратись і проголосувати. Я ставлю ще раз на голосування пропозицію: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (5240). Колеги, прошу зайти в зал і прошу підтримати наш Комітет з питань освіти і науки. Будь ласка, прошу проголосувати 5240. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги, будь ласка, включення в порядок денний сесії. Голосуємо. 17:20:34 За-229 І, колеги, останнє, проект Постанови 4261. До мене звернулися бійці батальйону Національної гвардії Кульчицького, які в складі першого батальйону пішли на схід у Слов'янськ, внесли спільну постанову, проект Постанови про встановлення Дня українського добровольця в день, коли було офіційно сформований батальйон Національної гвардії імені Героя України Кульчицького. Вони просять це включити, оскільки, якщо ми пізніше включимо, ми до того дня, а це було 14 березня, не встигнемо затвердити цей день – День українського добровольця. Я прошу підтримати включення до порядку денного для прийняття рішення 4261: проект Постанови про встановлення Дня українського добровольця. Включення в порядок денний і прийняття рішення, можливо, навіть сьогодні. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги, будь ласка. Прошу голосувати включення в порядок денний для прийняття рішення. Голосуємо, колеги, будь ласка. 17:21:52 За-234 Рішення прийняте. Колеги, а може б і ніхто не заперечував, щоб ми віддали п'ять хвилин і зараз цю постанову проголосували? Ні. Прочитати треба, так? Добре, узгодили. Просять мене ще раз поставити 5520, я поставлю його. Але, якщо нема голосів, у мене нема чарівної палочки, якою я голоси зроблю. Отже, колеги, я ще раз поставлю пропозицію включити в порядок денний сесії 5520 проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об'єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів. Узгоджений загальний законопроект, який дозволяє нам посприяти створенню великої кількості нових об'єднаних громад, лишень включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка, колеги, прошу проголосувати, прошу підтримати, голосуємо, прошу підтримати. 17:23:08 За-211 Немає сьогодні голосів. Колеги, одна хвилина з мотивів, Максим Бурбак, і переходимо до питань екології. Будь ласка, Максим Бурбак, одна хвилина.
17:23:20 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги! Це голосування вже вкотре показало всю низість і підкилимність політики, які проводить "Батьківщина" по процесу децентралізації добровільного об'єднання громад. Як вони на цій трибуні рвуть сорочку за те, що треба надати можливість об'єднатися, натомість проваливши попереднє голосування, узгодивши з нами, з їх керівником профільного комітету паном Власенком законопроект від всіх голів фракцій стосовно того, щоб дозволити громадам об'єднатися, які входять в межі різних районів, знову ж таки не дають жодного голосу. Це чисто ганьба. І всі громадяни, всі об'єднані територіальні громади будуть знати вашу публічну позицію, що ви брешете людям! Ганьба вам! ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, шановні колеги, колеги, я не чув виступу і не знаю чи була назване прізвище фракція… Я надаю слово одну хвилину Сергію Соболєву і після того переходимо до питань екології. Будь ласка, одна хвилина, Соболєв.
17:24:35 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги! Я думаю вся низість тих хто називає себе коаліцією чітко проявилась і в цьому голосуванні. Де ваші 226 голосів? А громадяни в об'єднаних громадах показали під час виборів, де було три мільйони виборців, що саме партія "Батьківщина" взяла абсолютну першість по партійних списках і саме партія "Батьківщина" отримала найкращий результат. Працюйте і можливо люди вам повірять, але навряд чи повірять, коли ви себе називаєте коаліцією, а не маєте навіть 200 голосів, для проведення будь-якого рішення в парламенті. Фракція "Батьківщина" після доопрацювання цього законопроекту розгляне можливість підтримати його, зараз ми за нього голосувати не будемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тільки я хотів би зробити це зауваження, яке робив неодноразово. Я переконаний, що є ряд питань, такі, як питання безпеки, як питання євроінтеграції, як питання підтримки наших громад, по яких недопустимо ділитись за будь-якими ознаками, треба всім гуртом підтримувати українських громадян, і це буде правильно, це буде відповідальна позиція, а не політиканство. Я в тому глибоко переконаний, я вірю, що ми в четвер після доопрацювання зможемо поставити і включити його в порядок денний сесії. Колеги, отже, переходимо до питань екологічної політики. Я прошу приготуватись доповідачів. Перше питання це є Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку" з пропозиціями Президента України (3259). Хочу нагадати, що розгляд цих законопроектів відбувається за спеціальною процедурою, коли є доповідач, співдоповідач, а потім відразу голосування. Тому запрошую зараз до доповіді представника Президента України у Верховній Раді Герасимова Артура Володимировича. Будь ласка, пане Артур.
17:26:42 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня 2016 року Закону України "Про стратегічну і екологічну оцінку" (номер 3259) не може бути підписаний Президентом України з таких підстав. Законом, що надійшов на підпис, передбачається врегулювання відносин у сфері стратегічної екологічної оцінки проектів документів державного планування. Передбачається, що така оцінка запроваджується як обов'язкова стадія при розробленні, затвердженні та виконанні документів державного планування, крім фінансових та бюджетних документів, а також документів, єдиною метою яких є обслуговування потреб, пов'язаних з обороною або надзвичайними ситуаціями. При цьому законом визначаються об'єкти такої оцінки, якими є проекти документів державного планування в окремих сферах діяльності, виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності, щодо яких законодавством передбачено проведення оцінки впливу на довкілля. А також проекти документів державного планування, які вимагають оцінки з огляду на ймовірні наслідки для територій, об'єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі. Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що пропоновані законом різні підходи до визначення сфери та об'єкта регулювання ускладнять процес державного планування, що негативно позначиться на формуванні цілісної системи прогнозних і програмних документів соціально-економічного розвитку України, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць. Також законом передбачена можливість віднесення проектів документів до таких, що не потребують проведення стратегічно-екологічної оцінки, однак, не визначено чітких критеріїв віднесення до таких документів. Зазначене може призвести до довільного застосування положень закону, коли оцінці підлягатимуть документи, які не належать до фінансових та бюджетних документів, але безпосередньо пов'язані з бюджетним процесом, проте не підлягатимуть документи, які суттєво впливають на стан довкілля та лише опосередковано пов'язані з обслуговуванням потреб оборони та цивільного захисту. Слід зазначити, що закон не містить дієвих механізмів врахування у документах державного планування зауважень і пропозицій громадськості та органів виконавчої влади, висловлених у процесі громадського обговорення та консультацій з органами виконавчої влади, що не відповідає міжнародним зобов'язанням України згідно Протоколу про стратегічно-екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. Окрім того, більшість положень закону є декларативними та не повною мірою узгоджуються з іншими законодавчими актами. А пропонований підхід до врегулювання відносин у зазначеній сфері не відповідає принципу юридичної визначеності як складової конституційного принципу верховенства права. З огляду на зазначене, передбачена законом процедура стратегічно-екологічної оцінки у процесі розроблення, затвердження і виконання документів державного планування потребує уточнення з урахуванням зазначених зауважень та міжнародних зобов'язань України у сфері оцінки впливу на довкілля. Прошу підтримати пропозиції Президента України. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, запрошую до співдоповіді секретаря Комітету з питань екологічної політики Єднака Остапа Володимировича. Прошу лаконічно доповісти, і переходимо до голосування. Колеги, прошу заходити в зал.
17:30:14 ЄДНАК О.В. Шановні колеги народні депутати! Шановний пане Голово! Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув пропозиції Президента до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку", прийняті Верховною Радою України 4 жовтня 2016 року. Вказані пропозиції Президента сформульовані у вигляді зауважень, які обґрунтовують неможливість підписання закону, а також зроблено узагальнюючий висновок, що закон не може бути підписаний і підлягає доопрацюванню із врахуванням висловлених зауважень. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає за доцільне погодитися із висловленими зауваженнями при повторному розгляді Закону України про стратегічну екологічну оцінку. Разом із тим, Головне науково-експертне управління звертає увагу на те, що, згідно з вимогами статті 94 Конституції України, пропозиції Президента для повторного розгляду закону мають бути не лише вмотивовані, а й сформульовані належним чином для їх голосування у Верховній Раді. Від комітетів Верховної Ради України висновки щодо вказаних пропозицій Президента України не надходили. Зважаючи на те, що надані президентом України зауваження не сформульовані належним чином, відповідно до статті 132 Регламенту Верховної Ради України, комітет не має можливості ухвалити висновок щодо доцільності прийняття чи відхилення пропозицій у вигляді порівняльної таблиці. В той же час комітет відзначив, що враховуючи висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, а також пропозиції народних депутатів членів комітету, висловлені під час обговорення, пропозиції Президента України до Закону про стратегічну екологічну оцінку мають бути розглянуті та сформульовані комітетом при доопрацюванні закону. В зв'язку з цим комітет не підтримує повторне прийняття закону в цілому – подолання вето без його доопрацювання. Зважаючи на актуальність соціальну та міжнародну значимість Закону України про стратегічну екологічну оцінку, а також пропозицію Президента України про його доопрацювання, керуючись положеннями глави 23 Закону України про Регламент Верховної Ради України, комітет пропонує Верховній Раді України наступне. Закону про стратегічну екологічну оцінку, повернутий з пропозиціями Президента України, за результатами розгляду, направити на доопрацювання до Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – наш головний комітет. Іншими словами, шановні колеги, я прошу фактично провести технічне голосування, яким би ми зараз направили даний проект закону, який надзвичайно важливий для України, в наш комітет на доопрацювання, де ми вислухаємо і уважно розглянемо і пропозиції Президента, і пропозиції Головного науково-експертного управління, і пропозиції інших народних депутатів, міністерств та відомств і вийдемо на консенсусне рішення, консенсусний варіант, який проголосуємо, я сподіваюсь, уже в лютому під час наступних пленарних засідань. В принципі, у нас уже є деякі узгоджені позиції. Ми готові в комітеті швидко та якісно напрацювати консенсусний проект закону. Тому, шановні народні депутати, я прошу вашої уваги і зараз проголосувати за повернення даного проекту закону в комітет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, я прошу зайти в зал, зайняти робочі місця. Хочу вам наголосити: є узгоджена позиція і представника Президента, і комітету, щоб ми проголосували направити в комітет на доопрацювання. Без цього ми не зможемо вийти на прийняття цього закону. Нагадаю: Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку" мав повну підтримку в залі, всі фракції його підтримували. Зараз нашим рішення ми дозволимо комітету чим швидше його доопрацювати і винести на наш розгляд. Тому я дуже, колеги, всіх прошу об'єднатися, зайти в зал, зайняти робочі місця – і підтримати позицію комітету, колеги. Будь ласка, займаємо робочі місця. Колеги, я прошу народних депутатів. Це питання екології, яке, очевидно, всіх об'єднує, колеги. Я звертаюся до усіх депутатів зайти в зал, приготуватись до голосування. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку" з пропозиціями Президента від 28.10.2016 року (номер 3259) направити в комітет на доопрацювання. Колеги, прошу проголосувати. Прошу підтримати дану пропозицію комітету. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. 17:35:37 За-201 Колеги, я поставлю зараз повернутись до розгляду. Я прошу всіх сконцентруватись максимально. Це питання, яке підтримували всі фракції, які брали участь в обговоренні, колеги. Колеги, да при чому тут мотивація? Для того, щоб цей законопроект ми могли винести на розгляд, нам необхідно його направити в комітет. Ви проголосуєте "за"? Проголосують "за". Бракує 10 голосів. Будь ласка, Рябчин, одна хвилина, по мотивах, будь ласка. І прошу усіх заходити в зал, запросіть усіх депутатів в зал. Будь ласка, Рябчин, одна хвилина.
17:36:30 РЯБЧИН О.М. Шановні колеги з коаліції, я хочу звернутися до вас. Питання цих законів, воно є дуже важливим для України не тільки тому, що це екологія і престиж країни, а тому, що проти нас як проти країни Енергетичного співтовариства, яким ми є учасником, відкрило процедуру non-compliance, яке буде нам погрожувати процедурою infringement, тобто не відповідності нашого законодавства європейському, там чітко прописані терміни коли ми повинні це впровадити. Тобто за 2 місяці, якщо ми не проголосуємо не просто повернення до комітету, а не заберемо з комітету і не приймемо в цілому ці закони, у нас будуть дуже серйозні проблеми з європейським співтовариством вплоть до того, що будуть штрафи, санкції і інші речі, як то заберуть у нас голос. Тому нам треба це повернути до комітетів, напрацювати на комітеті єдину версію, яка буде враховувати всіх, і потім проголосувати це в залі Верховної Ради. Це дуже серйозно, прошу вас, колеги з коаліції, підтримати цей законопроект, тому що я бачу як ви витаскували карточки при тому, коли ви голосували за цей законопроект, намагаючись завалити. Голосуємо, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я зараз ставлю на голосування пропозицію повернутись до пропозиції комітету. Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Пан міністр, ви підтримуєте цю пропозицію? Будь ласка, 30 секунд, 30 секунд, міністр.
17:38:07 СЕМЕРАК О.М. Шановний голово Верховна Ради, шановні народні депутати, насправді ми підтримуємо позицію від імені уряду, яка висловлена комітетом. Просимо скерувати цей законопроект на доопрацювання. Принагідно хотів би сказати, що міністерство природи відпрацювало з іншими міністерствами зауваження. І в нас є готовий текст, який ми разом з комітетом можемо дуже швидко підготувати і винести в зал, бо голосування вже по суті. Хотів би наголосити, що сьогоднішнє голосування дає можливість зберегти можливість прийняти цього закону. І також, народні депутати, врахуйте, будь ласка, що проти України почався кейс розслідування Енергетичним співтовариством про невиконання своїх зобов'язань. Ми ратифікували минулого року міжнародну угоду по ратифікації Протоколу стратегічної екологічної оцінки. Це і наші зобов'язання, ми повинні виглядати як достойний партнер. І тому прошу вас повернути в комітет для того, щоби був підготовлений якісний новий документ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю перше голосування, повернутись до пропозиції комітету, 3259, Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку". Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо, прошу всіх підтримати. Голосуємо, колеги. 17:39:34 За-204 Нема голосів. Колеги, якщо зараз не буде підтримки, законопроект буде відхилений просто. Якщо зараз ми не повернемося до розгляду, законопроект буде відхилений. Це буде серйозний і міжнародний ризик для нашої держави. Я ще раз поставлю пропозицію повернутись. Якщо не буде голосів, законопроект буде відхилений. Отже, колеги, я прошу приготуватись до голосування. Я ще раз ставлю пропозицію повернутись до розгляду Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" з пропозиціями Президента (вiд 28.10.2016 року, номер 3259). Прошу підтримати, колеги. І прошу проголосувати. Жодного не було виступаючого проти. Всі виступали – "за". Прошу об'єднатись і прошу проголосувати. Отже, повернення до 3259 прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо, колеги. 17:41:18 За-211 Колеги, будь ласка, я прошу запросити депутатів в зал. 30 секунд ми чекаємо. Прошу запросити депутатів в зал. Колеги, я хочу повідомити: зараз, якщо не буде голосів, законопроект 3259 буде відхилений. Я ще раз поставлю на повернення, якщо не буде голосів, він буде відхилений. Тому я прошу приготуватись до голосування. Я ще раз ставлю на голосування пропозицію повернутись до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" з пропозиціями Президента України (3259). Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 17:43:47 За-214 Рішення не прийняте. Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку" з пропозиціями Президента України (3259) відхилений. Отже, колеги, на прохання Представника Президента і голови комітету наступний Закон України 2009а просять перенести розгляд. І тому ми переходимо до наступного питання порядку денного, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (№4480). Прошу підтримати розгляд за скороченою процедури, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка. 17:44:49 За-160 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді народного депутата України Луценка Ігоря Вікторовича. Будь ласка, пан Ігор.
17:45:07 ЛУЦЕНКО І.В. Шановні колеги, до вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Зараз в українських Карпатах нараховується близько 50 тисяч гектарів пралісів, з них 30 тисяч гектарів в природо-заповідному фонді і близько 20 тисяч в господарських лісах. Повна відсутність законодавства з охорони пралісів в українському законодавстві привела до того, що вони швидко і варварські знищуються не тільки у господарських лісах, але і в об'єктах ПЗФ, в заповідниках, в національних природних парках, в регіональних ландшафтних парках, заказники, заповідних урочищах і навіть у буферній зоні міжнародної спадщини ЮНЕСКО. Положення цього законопроекту спрямовані на виконання численних міжнародних зобов'язань України, зокрема, Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, та Протоколу про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, частини охорони пралісів. Законопроектом пропонується внести зміни до Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Закону України про природо-заповідний фонд. Закон підтримано комітетом профільним і Головне науково-експертне управління рекомендує його розглянути, і прийняти у першому читанні. Прошу підтримати даний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до співдоповіді Дзюблика Павла Володимировича, будь ласка.
17:47:00 ДЗЮБЛИК П.В. Доброго дня, шановні колеги! На ваш розгляд виноситься законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (реєстраційний номер 4480, від 24.06.2016 року), доопрацьований, поданий народними депутатами України Луценко, Єднаком та іншими. Даний законопроект, зазначено в Пояснювальній записці до нього, спрямований на виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат та Протоколу про стале управління лісами та Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат в частині охорони пралісів. Законопроектом пропонується внести зміни до Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Закону України "Про природний заповідний фонд". Підтримуючи ідею запровадження механізму охорони пралісів, Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи висловлює застереження що… прийняття пралісів, оскільки воно є новим для чинного законодавства. Важливим є формування його визначення через встановлення переліку критеріїв, особливостей тощо. Дотримання встановленої нормотворчої техніки повинно забезпечити виокремлення терміну "пралісів" та введення в правове поле його чіткого визначення. Відповідно до правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки визначення термінів повинно відповідати їх змісту, що міститься в офіційній діловій мові, спеціальних науках та чинному законодавстві. Отже, Головне науково-експертне управління висловлює ряд зауважень та пропонує прийняти за основу з подальшим врахуванням зауважень. Комітет з запобігання корупції зазначає, що в проекті акту не виявлено корупціогенних факторів. Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що значений законопроект має вплив на показники бюджету і також потребує уточнень та дату введення в дію його в залежності від підтримання. Комітет… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ДЗЮБЛИК П.В. Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на засіданні прийняв рішення, що за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. То ж пропоную підтримати даний законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Будь ласка, прошу провести запис: два – "за", два – "проти", будь ласка. Будь ласка, Маркевич.
17:49:47 МАРКЕВИЧ Я.В. Фракція "Самопоміч" підтримує прийняття даного законопроекту та пропонує голосувати за нього як можна скоріше, поки що є в залі голоси. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Скуратовський. 17:50:06 СКУРАТОВСЬКИЙ С.І. Галасюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає Галасюку. Будь ласка.
17:50:16 ГАЛАСЮК В.В. Шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги народні депутати! Чи ми з вами живемо в парламентсько-президентській республіці? Нещодавно вийшла стаття-інтерв'ю віце-прем'єра України з питань європейської, євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе. Ті позиції, які вона висвітлює у своєму інтерв'ю, вони стосовно лісу-кругляка. Вони не відповідають реаліям і вони не відповідають інтересам України. Перше, віце-прем'єр стверджує, що мораторій на експорт лісу-кругляка, який ми з вами підтримали в цьому залі і який діє як український закон, що він протирічить Угоді Світової організації торгівлі. Але це не так, мораторій відповідає угоді, бо там передбачена низка можливих виключень він є тимчасово недискримінаційним. Більш того, протиріччя закону Угоді СОТ може бути встановлено тільки в рамках спеціальної процедури СОТ, а не віце-прем'єром країни, тим більше, в такому ганебному порядку. Друге, віце-прем'єр стверджує, що мораторій не працює, не приносить користі крані. Це неправда, мораторій працює. Навіть за той час, що він працює, це сотні мільйонів додаткових інвестицій, це надходження додаткові до бюджету, це нові робочі місця для українців, це гідне життя по всіх регіонах України тим, хто працює в цій галузі. І третє, віце-прем'єр стверджує, що 600 мільйонів євро, які пропонує Євросоюз, що це є не кредит, а це є некредитна макрофінансова допомога. Це неправда, адже я можу показати вам і ті кредитні договори, які підписані між Україною і Євросоюзом, це є кредит, який потрібно буде повертати у валюті максимум через 15 років. Тому давайте домагатися не тільки прийняття правильних законів, а їх виконання в інтересах громадян України, в інтересах народу України. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще від БПП зараз. Так, від "Народного фронту" піднімав Бондар Михайло, одна хвилина, і потім…
17:52:32 БОНДАР М.Л. Шановний Андрій Володимирович, однозначно, цей законопроект "Народний фронт" буде підтримувати. Але в той же час, я буду вас просити від імені "Народного фронту" поставити пізніше проект Постанови 4261, який ми внесли у порядок денний сесії про встановлення Дня українського добровольця, провівши перемовини з усіма, і ви бачили під час голосування, всі "за", всі підтримують якраз цю постанову. Тому, будь ласка, поставте її потім на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо буде воля залу, я поставлю. Одна хвилина Пацкан, і переходимо до голосування. Будь ласка, ще від "Батьківщини", так? Прошу всіх заходити в зал, приготуватися до голосування. Будь ласка. 17:53:20 ПАЦКАН В.В. Добрий день, пане Голово, шановні колеги!. Друзі, я вам наведу лише одну статистику щодо вирубки наших пралісів. В десяти карпатських заказниках і заповідниках, урочищах за останні 10 років було вирубано близько тисячу 800 гектарів пралісів. Ужанський національний парк: за останні 10 років було вирубано 121 гектар. 2016 рік. Заплановано ще вирубати 160 гектарів. В Національному парку "Сколівські Бескиди": за останні 10 років було вирубано 10 гектарів пралісів. У заказниках "Грофа", "Брадульський" було вирубано за 10 років 10-12 відсотків пралісів і ще багатьох можна назвати цифри. Лише санкціями економічними, якщо ми поставимо, ми можемо зупинити цю вирубку цих пралісів. Я прошу підтримати цей законопроект, тому що він є основним. Давайте зупинимо масову вирубку лісів і повернемося обличчям до природи і повернемося обличчям до того, що нас створило. Дякую всім за увагу. Фракція БПП буде підтримувати і закликає усіх народних депутатів припинити свавілля з виробки пралісів і проголосувати цей законопроект за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ще від "Батьківщини" виступ, Рябчин, будь ласка.
17:54:33 РЯБЧИН О.М. Олексій Рябчин, фракція "Батьківщини", Донеччина. Дійсно треба підтримати цей законопроект, як і всі законопроекти, пов'язані із екологією. Україна в рейтингу країн на першому місці по загибелі людей від забруднення повітря і треба підтримувати ці законопроекти. По-друге, це ганьба, що коаліція провалила законопроект і не передали до комітету законопроект про стратегічну екологічну оцінку. І я закликаю всіх екологічно свідомих активістів проаналізувати, як голосувалися законопроекти до цього і з цим, яка фракція не додала голосів. І, по-третє, від МФО "Єврооптимісти" для однієї фракції, яка дуже переживає за безліс. Так, дуже багато людей і в МФО "Єврооптимісти" також не підтримують мораторій. Однак ми завжди за діалог, ми завжди за конструктивний діалог і не використовуємо мову ворожнечі. Саме про це йдеться в нашій заяві, а не про те, як ми любимо країну, чи не любимо країну. Не використовуйте мову ворожнечі, давайте мати дискусію, давайте зробимо політику іншою. Ми проти "трампізації", ми проти "трампізації" політики і окремих політиків. Саме про це йде річ. І називати людей будь-яких даунами – це несправедливо і це неправильно. Дауни – це нормальні люди, це генетична аномалія. І не використовуйте ці слова будь до кого. У фракції "Батьківщина" дуже багато претензій до уряду, однак ми завжди маємо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми можемо переходити до прийняття рішення, обговорення завершене. Я дуже прошу усіх депутатів зайти в зал і зайняти робочі місця. Під час обговорення усі виступаючі висловили підтримку даному законопроекту. Є загальна підтримка, треба лишень, щоб запросили усі голови фракцій депутатів в зал. І прошу усіх приготуватись до голосування. Будь ласка, колеги, заходимо в зал. Я прошу максимально змобілізувати особовий склад. Отже, можемо переходити до прийняття рішення, колеги? Переходимо. Колеги, прошу приготуватись. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат (№ 4480) за пропозицією комітету за основу, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати 4480 за основу. Голосуємо, колеги, прошу підтримати, голосуємо. 17:57:31 За-235 Рішення прийняте. Колеги, увага. Було прохання від наших добровольців, щоб ми зараз проголосували проект Постанови про встановлення Дня українського добровольця. У нас залишилось ще 5 хвилин. Ми зможемо проголосувати? Колеги, я прошу тоді усіх лишатись на своїх місцях, колеги. Я справді… Колеги, я хочу наголосити, це проект Постанови про встановлення Дня українського добровольця, приурочений всім тим героям. Я тут доповідач і я прошу проголосувати за розгляд за скороченою процедурою, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати, прошу проголосувати за скорочену процедуру. 17:58:23 За-197 Колеги, 197, рішення прийняте. Я доповім як головний доповідач.
17:58:36 ПАРУБІЙ А.В. Це встановлюється день без будь-яких втрат для бюджету, але передбачає вшанування дня добровольця, усіх тих добровольців, які пішли на фронт і стали ідеологічною основою української армії, які дали дух нам для перемоги, це і батальйон Кульчицького, це і "Азов", це і "Айдар", це і десятки інших батальйонів, які були сформовані на добровольчій основі, це встановлення Дня добровольця символічна дата, вона буде незадовго, незадовго буде третя річниця від цієї події. Я прошу усіх проголосувати і підтримати, колеги. Прошу зайняти робочі місця. І я ставлю на голосування проект Постанови про встановлення Дня українського добровольця (номер 4261) в цілому, колеги. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Колеги, я прошу зайняти робочі місця всіх депутатів і прошу підтримати 42… "Донбас", "Миротворець", тут "Дніпро", один з перших батальйонів. Колеги, усіх добровольців, усіх, які формували ідеологічну основу армії. Прошу підтримати, прошу проголосувати, День добровольця в Україні, символічна важлива дата. Голосуємо, колеги, прошу підтримати, прошу проголосувати. В цілому 4261. 18:00:01 За-222 Три голоси. Я прошу запросити в зал, колеги. Я бачу, не встигли. Я прошу запросити усіх депутатів в зал, колеги. Це важливе символічне голосування. Я прошу зайти всіх в зал і приготуватись до голосування. Отже, колеги, я прошу всіх дисципліновано зайняти робочі місця. Колеги, це шана нашим героям і честь нашим героям. Я прошу всіх зайти в зал, приготуватись до голосування. Пане міністр, я прошу не відволікати депутатів під час голосування. Я прошу зайняти робочі місця і взяти участь у голосуванні. Отже, я ставлю пропозицію повернутись до розгляду, до голосування за 4261. Я прошу всіх проголосувати за повернення до голосування. Прошу підтримати, прошу проголосувати, колеги, будь ласка. Прошу підтримати. Прошу проголосувати, колеги, усіх дисципліновано. 18:01:08 За-231 Отже, повернулись: 231 – "за". І я ставлю ще раз проект Постанови про встановлення Дня українського добровольця 4261 в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги! Голосуємо, Надя. Голосуємо, прошу підтримати. Голосуємо, колеги! 18:01:35 За-231 Постанова прийнята. Слава Україні! Вітання нашим героям, ми сьогодні дали їм необхідну шану. Дякую, колеги, за важкий, але дуже плідний день. Ми сьогодні змогли провести величезну кількість важливих законопроектів. Час роботи вичерпаний. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра о 10 годині прошу всіх зібратися в залі для продовження нашої роботи. Дякую, колеги. До завтра. |
