|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 17.01.2019
ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ Сесійний зал Верховної Ради України 17 січня 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:02:48 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Шановні колеги, прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Колеги, можемо переходити до реєстрації? Будь ласка, займіть робочі місця усі. Отже, прошу взяти участь в реєстрації і прошу зареєструватись. 10:04:29 Зареєстровано 355 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. І, колеги, я хочу нагадати, що ще в понеділок я дав доручення Комітету з питань культури та духовності доопрацювати у відповідності до зауважень та рекомендацій Європейського суду з прав людини законопроект 4128-д щодо зміни релігійними громадами підлеглості. І я переконаний, що сьогодні ми маємо змобілізуватись і ухвалити цей проект, адже цього потребує ситуація, яка склалася в Україні. Хочу нагадати вам, що у вівторок, 15 січня, кілька днів тому, у селі Брониця Камінь-Каширського району Волинської області місцевий священик Московського патріархату привіз автобус немісцевих осіб спортивної статури, які намагались захопити приміщення сільської ради та перешкодити демократичному процесу переходу місцевої православної громади з Московського патріархату до Православної Церкви України. Ці невідомі чоловіки утримували в заручниках сільського голову та секретаря сільської ради. Сільську раду вдалося розблокувати тільки прибуття на місце події поліції. Це лише одна з ілюстрацій надважливості завдання, яке стоїть перед Верховною Радою України. Щодня десятки православних громад у різних куточках України заявляють про бажання вийти із залежності від релігійної організації, яка має свій керівний центр у країні-агресора. Наше завдання як депутатів, як Верховної Ради України - впорядкувати цей процес, щоб переходи відбулись виключно мирно, в цивілізований спосіб на засадах демократичних принципів, щоб жоден суд не міг поставити під сумнів волю місцевої громади, щоб проплачені "тітушки" не могли зірвати вільне волевиявлення громадян. Цього чекає вся Україна. Нагадаю вам, що це питання не тільки релігійне, це питання національної безпеки. І наш обов'язок як парламенту не допустити будь-яких конфліктів по цьому питанню в Україні. Тож доведемо, що ми, колеги, відповідаємо масштабам викликів, які стоять перед країною. І я переконаний, що сьогодні народні депутати підтримають мою ініціативу. Хочу нагадати: зараз ми продовжуємо розгляд проекту Закону про соціальні послуги (4607). Ми зупинились на правці 466. І зараз я буду називати ті правки, які були відхилені, і авторів правок прошу приготуватись до дискусії. І до трибуни запрошую доповідача Максима Бурбака. Отже, 466 правка. Не наполягає. 467-а. Не наполягає. Нагадую, ми продовжуємо розгляд проекту Закону 4607. 468. Не наполягає. 471. Не наполягає. 473. Не наполягає автор. 478. Не наполягає. 479. Не наполягає. 480. Не наполягає. 483. Не наполягає. 489. Не наполягає. 493. Автор не наполягає. 495. Не наполягає. 496, Олена Сотник. Будь ласка, пані Олена.
10:08:32 СОТНИК О.С. Дякую, пане головуючий. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Це остання поправка фракції "Самопоміч", мене і народного депутата Семенухи. Ми не будемо насправді наполягати на поясненнях, чому було відхилено. Поправка стосувалася року фактично вступу, ми пропонували 2019-й, але там технічно було виправлено цю помилку. Насправді я б хотіла сказали, що зараз в залі дуже мало людей, а дуже часто ми чуємо від різних і народних депутатів, і кандидатів зараз вже в Президенти про те, що життя людей дуже складне, що соціальна політика і соціальний захист у нас на найнижчому рівні, людям треба допомагати, а в залі майже немає політичних наших еліт і лідерів, щоб проголосувати за цей закон, який допоможе людям, які знаходяться в складних життєвих обставинах. Це і після насилля, це і безробітні, це і бездомні, це люди, які опинилися в складних життєвих обставинах, і держава має їм допомагати в цей момент… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. СОТНИК О.С. Дякую. А людей в залі, щоб проголосувати, дійсно, за важливий комплексний системний закон, над яким 2 роки працювала і громадськість, і комітет, і народні депутати, немає. От зараз ми якраз з вами побачимо, хто, дійсно, за людей, а хто просто говорить і обіцяє. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Максим.
10:10:06 БУРБАК М.Ю. Я лише хочу також закликати всіх голів фракцій, голів груп і депутатів прийти в зал, щоб проголосувати цей базовий законопроект, яким буде визначатися система надання соціальних послуг в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олена, ви наполягаєте на голосуванні? Ні, не наполягаєте. Добре, дякую вам. 497-а. 498-а. 505 правка. Не наполягає автор. 520 правка – відхилена. Не наполягає. 521 правка. Не наполягає автор. 540 правка. Автор не наполягає. 548-а. Не наполягає. 549-а. Не наполягає. 550-а. Помазанов, будь ласка, наполягає.
10:11:26 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Моя правка стосувалася "Прикінцевих положень". Але я думаю, що комітет в даному питанні зробив, в принципі, оптимальний текст даного законопроекту. І я переконаний в тому, що, дійсно, той законодавчий акт, який направлений виключно на поліпшення соціального становища наших громадян, про надання фактично соціальних послуг тим, хто, дійсно, опинився в дуже скрутних життєвих обставинах, і над яким працювали вже не один рік, команда професійно працювала. І незважаючи на ті недоліки, які є на сьогодні, можливо, технічні, але по суті, я думаю, що це є безпрецедентний законодавчий акт, в якому враховано було майже 70 відсотків, може, навіть більше, всіх народних депутатів. Тобто про що це говорить? Це говорить про те, що на сьогодні в цьому законодавчому акті враховано думки і позиції майже всього парламенту. Це є практично безпрецедентно. Тому на сьогодні єдиною перешкодою для того, щоб ухвалити цей законодавчий акт, може стати фактично відсутність депутатів в залі. І я переконаний… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ПОМАЗАНОВ А.В. І я переконаний в тому, що на сьогодні, я думаю, всі і кандидати в Президенти, і кандидати на майбутні парламентські вибори, і всі, хто фактично говорить про те, що підтримує соціальні гарантії наших людей і хто їх, дійсно, підтримує, вони повинні пройти до парламенту і виконати свій конституційний обов'язок – віддати голоси за цей законодавчий акт. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Юрійович.
10:13:04 БУРБАК М.Ю. Шановний колего, дякую. Цей базовий документ нашим комітетом, який складається переважно з членів коаліції, розроблявся понад півтора роки. Але я дякую всім депутатам в цьому залі з усіх фракцій, з депутатських груп, які долучилися до його доопрацювання до другого читання. Тому я вважаю, що цей документ об'єднає сесійну залу і він буде проголосований у другому читання, адже це суттєвий базовий документ, який впроваджує систему надання соціальних пільг всьому нашому населенню. Тому ще раз запрошую всіх голів фракцій і депутатів для того, щоб всі проголосували і цей документ було прийнято. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, хочу вам повідомити, що лишилося буквально кілька правок відхилених, і хвилин за 5-7 ми будемо переходити до прийняття рішення. І тому я зараз хочу звернутися до голів фракцій, щоб максимально змобілізувати народних депутатів України. Прошу повідомити всіх, що через 5-7 хвилин ми переходимо до прийняття рішення, і прошу секретаріат Верховної Ради теж зробити відповідне оголошення для народних депутатів. Отже, це була правка 550. Не наполягає Помазанов на голосуванні. 551-а. Не наполягає автор. 552-а. Не наполягає автор. 553-я. Не наполягає автор. 559-а. Не наполягає. І, таким чином, колеги, ми завершили обговорення правок. Зараз я дам 3 хвилини заключного слова представнику комітету. Хочу наголосити, що під час обговорення деякі з правок були відхилені. Голова комітету запропонує, до яких з правок необхідно повернутися, щоб закон був цілісний. І перед тим, як поставити закон на голосування, я відповідно поставлю пропозицію повернутися до тих правок, які запропонує комітет і які запропонує доповідач. Але під час його доповіді я прошу усіх зайти в зал, зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Будь ласка, 3 хвилини Максим Бурбак.
10:15:37 БУРБАК М.Ю. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, вчора за пропозицією народного депутата Оксани Продан була поставлена на підтвердження правка 212. Це правка, якою визначається 17 повноважень райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад, міст обласного значення та рад об'єднаних територіальних громад в частині надання соцпослуг. Провели перемовини, і Мінсоцполітики узгодив остаточний варіант цієї правки. У пані Оксани Продан були зауваження до пункту 13 цієї правки. Тому прошу поставити на підтвердження правку 212, в якій пункт 13 правки викласти в такій редакції: "Кількість соціальних менеджерів, фахівців, які надають соціальні послуги, визначається Кабінетом Міністрів України". Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, узгодьте між собою, щоб у нас не було непорозумінь. Пані Олександра. Я хочу спитати, це тільки одна правка, до якої треба повернутися, пане Максиме? Одна правка, так. Отже, колеги, прошу заходити в зал. Нагадаю, перед прийняттям закону я запропоную повернутися до цієї правки. Прошу займати робочі місця, заходити в зал. (Шум у залі) Ви узгодьте між собою, щоб позиція була об'єднуюча, щоб ми не розділились по цій правці, бо я розумію, це дуже важливо, до неї повернутися і її підтримати. Тому просто проведіть консультації, нехай короткі, але проведіть консультації. І нагадаю: спочатку я поставлю пропозицію підтримати правку 212 в тій редакції, яку зачитав Максим Бурбак, доповідач, під стенограму, і вже після того, як ця правка буде підтримана, я поставлю на голосування весь закон. Приймається так? І, звичайно, з техніко-юридичними правками. Всі розібрались? Так! Будь ласка, заходимо в зал. Ми ще почекаємо 30 секунд, поки проведуть консультації наші колеги. (Шум у залі) Будь ласка, займайте робочі місця. Хочу наголосити, що відразу після цього закону ми будемо розглядати проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом. Надзвичайно важливий закон, який лібералізовує закупівлю оборонного призначення, який дозволить Україні залучити нове сучасне озброєння для українських Збройний Сил. Так, буде небагато правок, і тому я буду всіх переконувати після голосування залишатися на місцях. Тут буде небагато правок, у цьому законі, і він буде відразу після проекту Закону про соціальні послуги (4607). Зрозуміло, так? Отже, колеги, консультації завершуються. Ми переходимо до прийняття рішення. Готові, так, усі? Наголошую, перша буде моя пропозиція – підтримати правку 212 в тій редакції, в якій її озвучив представник комітету Максим Бурбак. Зрозуміло, так? Всі розібралися. Голосуємо! Отже, переходимо до прийняття рішення, колеги. Консультації завершились. Отже, увага! Я ставлю на голосування пропозицію, щоб правку 212 ми підтримали в тій редакції, яку озвучив представник комітету Максим Бурбак. Прошу підтримати, прошу проголосувати, колеги. Голосуємо. Колеги, уважно, ми приймаємо рішення. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги, підтримуємо. Я прошу усіх відповідально голосувати, підтримуємо. 10:20:40 За-167 Прошу, будь ласка, одну хвилину Бурбак. Колеги, очевидно, не всі розібралися. Будь ласка, Бурбак, одна хвилина.
10:20:56 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, цією правкою, яку вчора було поставлено на підтвердження, не знайшли голоси, тобто її зняли, визначалися всі повноваження райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад, міст обласного значення та рад об'єднаних територіальних громад в частині надання послуг. Тобто вся суть цього законопроекту у цій правці, це повністю повноваження і відповідальність органів місцевого самоврядування і держави за фактичне надання соціальних послуг. Тобто без цієї правки цей законопроект не буде працювати. І вже дзвонили представники громадських організацій після вчорашніх цих подій, коли зняли цю правку, і вони говорили: шановні, то ви зараз приймаєте документ, який не буде працювати. Тому прошу всіх і своїх колег, з Радикальної партії, які зараз можуть об'єднатися, щоб цей проект не було провалено, проголосувати за цю правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Згодні, колеги? Бо справді закон буде вихолощений без цієї правки, це єдина правка, яка ставиться на підтвердження. Я прошу підтримати всіх, колеги. І, будь ласка, займіть робочі місця. Отже, колеги, я ще раз ставлю на голосування, увага, щоб ми підтримали правку 212 в тій редакції, в якій озвучив доповідач Максим Бурбак. І прошу всіх зайняти робочі місця. Не виходіть з залу. Отже, повертаємося. Отже, колеги, прошу проголосувати за повернення до правки 212. Прошу усіх зайти в зал і взяти участь в голосуванні. Колеги, припиніть дебати! Ми працюємо вже. Ми потім кожен голос рахуємо. Отже, прошу підтримати пропозицію повернутися до правки 212. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 10:23:37 За-158 По фракціях покажіть, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 63, "Народний фронт" – 55, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 16, Радикальна партія – 3, "Батьківщина" – 0, "Воля народу" – 2, "Партія "Відродження" – 2. Колеги, комітет стверджує, що без цієї правки просто не буде працювати законопроект. Послухайте, є пропозиція від комітету без пункту 13, без 13 пункту. Без 13-го. Так приймається? (Шум у залі) Будь ласка, одну хвилину Максим Бурбак озвучить, озвучить правку компромісну, яку має підтримати весь зал.
10:24:58 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, я вже… нам загалом треба прийняти цей законопроект, адже він базовий, визначає систему надання соціальних послуг для всієї країни. Якщо є така вже пропозиція і така позиція, що пункт 13 взагалі не враховувати в цій правці, то ми згодні, щоб правка номер 212 була врахована без пункту номер 13, як висловлюють зауваження деякі фракції. Нам головне, щоб цей законопроект було прийнято сьогодні. І тому прошу вас прийти і проголосувати, адже тут немає жодної політики в цьому законопроекті. Цим законопроектом врегулюється надання соціальних послуг соціально вразливим верствам населення. Чому ви тут вбачаєте політику? І далі можу сказати: закон вступає в силу з 1 січня 2020 року після виборів Президента, після виборів Верховної Ради і ніхто, якщо є зауваження, що будуть використовувати як адмінресурс – це не буде використовуватися, бо в 20-му році. Припиніть політику. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, така приймається позиція без пункту 13? Колеги, подивіться на мене, приймається така позиція? Приймається. Приймається така позиція? Приймається. Отже, нам тільки важливо, щоби ми змогли взяти участь в голосуванні. Отже, так виглядає, що ми змогли вийти на компромісну позицію, щоб підтримати пункт 212, правку, без 13 пункту. Готові, так? Тоді ця пропозиція, виглядає, об'єднує весь зал. Прошу зайняти робочі місця і приготуватися до голосування. Отже, ця правка є визначальною для всього закону. І я ставлю на голосування пропозицію підтримати правку 212 без пункту 13. Без пункту 13. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Без пункту 13. Голосуємо. 10:28:00 За-179 Отже, колеги: "Блок Петра Порошенка" – 61… Я зачитую. "Народний фронт" – 55, "Опозиційний блок" – 1, "Самопоміч" – 17, Радикальна партія – 17, "Батьківщина" – 5, "Воля народу" – 3, партія "Відродження" – 3, позафракційні – 17. Отже, запропонуйте, як нам діяти далі. Чи нам ставити закон без цієї правки, пане Максим? Колеги, ми узгоджуємо остаточні позиції. Комітет стверджує, що без цієї правки закон не буде працювати. Колеги, увага! Я ще раз провів консультації, комітет стверджує, що без цієї правки не має жодного сенсу і значення цей закон. І під загрозою опиняється прийняття надважливого закону. Я пропоную по хвилині від фракцій обмінятися думками. Приймається. Отже, давайте по бажанню. Хто? Папієв від "Опозиційного блоку", одна хвилина. І по фракціях підніміть, будь ласка, руку, хто. І...
10:30:59 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні телеглядачі, які дивляться передачу, ви знаєте, це дуже важливий законопроект, який взагалі формує систему соціальної політики в державі. Тому сам цей закон, він за принципом має бути прийнятий. Але ті положення, які суперечливі в ньому є, вони сьогодні дозволяють нам пропонувати найбільш компромісний варіант – це відправити його на повторне друге, бо без цієї 212 поправки він не працює. Навіть якщо ви 13 пункт забрали, все рівно це не є законопроект, який би був вже комплексний і не суперечив сам собі всередині. Тому давайте направимо його на повторне друге. У нас є час, і приймемо його, але приймемо його в тому вигляді, який би працював на користь українців і наших українських сімей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто вилучення 13 пункту не є вирішенням? Не є вирішенням. Зрозуміло. Будь ласка, від... колеги, від "Батьківщини" хто? Олександра Кужель.
10:32:08 КУЖЕЛЬ О.В. Я хочу звернути увагу, що з 14-го року в цьому комітеті знаходиться системний законопроект про соціальні послуги, який я зареєструвала. На жаль, його не розглядали. Найголовніше, що необхідне людям в отриманні соціальних послуг – це прозорість, і для нас з вами як для державників – це контроль верифікації, щоб соціальні послуги отримували тільки ті, які мають на це необхідність. Цього в цьому законопроекті, ні першого, ні другого нема. Він не погіршить і не покращить. І тому я згідна з тим, що його треба доробляти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ваша позиція теж, що краще на повторне друге читання, так? Будь ласка, Олег Березюк, "Самопоміч".
10:32:57 БЕРЕЗЮК О.Р. Шановні колеги! Закон про соціальні послуги дуже потрібний країні. Насправді соціальні послуги в нормальних громадах працюють вже років 10, не маючи якісної законодавчої бази. Цей закон є простим, нормальним, чесним законом перед суспільством. Але сьогодні цей зал не голосує не через то, що там треба якусь буквочку замінити. Сьогодні депутати торгуються з урядом цим Законом про соціальні послуги за те, що уряд їм не заплатив гроші на їхній соціально-економічний розвиток. Це хабарі тим депутатам, які за гроші голосують закони! Закон про соціальні послуги має бути сьогодні проголосований. Нема сенсу його не голосувати. А уряд вам заплатить. ГОЛОВУЮЧИЙ. Найгірше, що такі дискусії починаються якраз в той день, коли стоять надважливі закони. Якесь дивне співпадіння, знаєте, що тоді, власне, і починаються вимоги по фінансових речах. Будь ласка, від Радикальної партії є бажаючі? Від "Фронту", "Народний фронт"? Помазанов, так? Від "Народного фронту" Помазанов, 1 хвилина. І приготуватись БПП.
10:34:12 ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Ви знаєте, колеги, коли на сьогодні ми бачимо, що певні фракції половинами, інколи більшою частиною не голосують за такий соціально важливий законопроект, ми розуміємо, що, дійсно, можуть йти торги. Але давайте згадаємо вчорашній день, коли ми почали розглядати цей надважливий законопроект. Коли в залі майже не було депутатів, а фактично брали участь в голосуванні, в оголошенні правок і так далі тільки 4-5 депутатів. Тобто вчора нікому нічого не було потрібно, крім окремих депутатів, які подавали правки і цікавились цим законодавчим актом, а сьогодні хтось влаштовує демарш, прийшли вони на роботу, але показують своє "фе". Давайте сьогодні відкинемо ваші фінансові, якісь грошові там питання, відкинемо особистості, образи і так далі, ми повинні проголосувати цей законодавчий акт наперед, не для цього скликання, не під ці шантажні дії, а фактично це буде Закон про надання соціальних послуг на майбутнє, щоб люди, які перебувають у складному становищі, отримали соціальні послуги і соціальну допомогу від… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ПОМАЗАНОВ А.В. Отримали соціальну допомогу від держави. І фактично цей закон не направлений ні на що, окрім цього. Тому на сьогодні треба сконсолідуватися і якраз згадати всім, хто не буде голосувати за цей законодавчий акт, у майбутньому, що саме буде на їхніх округах, що буде з ними як кандидатами. Тому голосуємо "за". "Народний фронт" підтримує сто відсотків. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто "Фронт" вважає, що необхідно приймати сьогодні, так? Від "Блока Петра Порошенка" до слова запрошується голова комітету Олександр Третьяков. Будь ласка.
10:35:57 ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Я дуже прошу проголосувати сьогодні цей закон. Щоб закон запрацював, ще треба 3-4 місяці, щоб Кабінет Міністрів зробив всі підзаконні документи, які потрібні. Якщо ми не зробимо цього сьогодні, це може бути затягнутися і на рік, і на два. Я прошу фракцію БПП всю, вона сьогодні дає всього 60 голосів, дати, як завжди ми давали 100-110, і законопроект пройде. Я прошу, щоб всю фракції… Я підтримую абсолютно "Самопоміч" те, що сказала, це є, на жаль, правда. Я рідко підтримую "Самопоміч", але те, що сказав керівник "Самопомочі", це правда. Тому я прошу сьогодні його проголосувати. Там немає ніяких підводних течій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі фракції виступили? Отже, колеги, подивіться, яка у нас ситуація: дві фракції виступили з пропозицією, щоб направити закон на повторне друге читання, і три фракції виступили з позицією, що ми маємо його приймати сьогодні. Але закон не буде діяти без правки 212. І тому, колеги, давайте ми зробимо таку послідовність. Я ще раз поставлю 212 правку без пункту 13. Я сподіваюсь, що ми її підтримаємо, і потім вже перейду до прийняття самого закону. Отже, колеги, ми обмінялися думками. Прошу всіх зайняти робочі місця, прошу приготуватись до голосування. Будь ласка, колеги, займіть робочі місця. Перше голосування - це буде правка 212 без пункту 13. Отже, я ставлю на голосування правку 212 без 13 пункту, так, як зазначив під стенограму з трибуни Максим Бурбак. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо. 10:38:24 За-212 Не встигли просто, я бачив, що добігали. Займіть робочі місця, колеги, я по фракціях зачитаю. Займіть робочі місця. "Блок Петра Порошенка" – 84, "Народний фронт" – 63, "Опозиційний блок" – 0 висловили свою позицію, "Самопоміч" – 17, Радикальна партія – 16, "Батьківщина" – 5, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 4, позафракційні 20. Отже, колеги, прошу всіх займати робочі місця, щоб встигли проголосувати. Прошу приготуватись до голосування, і мені видається, ми змогли знайти компромісну позицію, зараз важливо всім бути на робочих місцях. Будь ласка, колеги, не ведіть дебати під час прийняття закону, а будьте на робочих місцях. Я прошу повернутись на робочі місця і приготуватись до голосування. Отже, я ще раз ставлю на голосування правку 212 без пункту 13, без пункту 13. І, колеги, кожен голос ми рахуємо. Прошу усіх проголосувати і прошу підтримати. Олександр! Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо уважно, кожен голос. Голосуємо, підтримуємо. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. 10:40:02 За-214 Я ще раз поставлю. Колеги, голови фракцій, ви, будь ласка, змобілізуйте народних депутатів. Хто не встиг, хай буде на робочому місці, коли йде голосування. Отже, колеги, я бачу, тут група депутатів не голосує, я не розумію. Це соціальний закон. Будь ласка, займіть робочі місця, і я поставлю іще раз. Колеги, подивіться, кого нема поруч, запросіть в зал. Отже, колеги, всі повернулись на місця робочі? Можемо голосувати? Я ставлю на голосування… Колеги, можемо, так, Артур? Всі на місцях? Щоб не говорили, що не встигли. Я ставлю на голосування… Колеги, з лож поверніться, будь ласка. Друже Євген! Друже Євген! Я, будь ласка, колеги, я прошу з лож повернутися в зал. Я ставлю на голосування правку 212 без пункту 13. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо "за"! Колеги, підтримуємо, гуртом підтримуємо. Голосуємо, колеги. Голосуємо, підтримуємо. 10:42:11 За-213 Колеги, у мене тепер є тільки спосіб: поставити у другому читанні і, якщо він не пройде, на повторне друге відправити, у мене інших опцій вже немає як у Голови Верховної Ради України. Отже, зараз я поставлю… Прошу показати по фракціям, просять. "Блок Петра Порошенка" – 85. І тут заховані відповіді на всі питання. 85. Отже, колеги, я поставлю перше голосування - проект Закону 4607 з правкою 212, але без пункту 13. Якщо ця пропозиція не набере голосів, я поставлю на повторне друге читання. Не підтверджена, правда. Отже, без правки, добре, без правки, добре. Отже, колеги, я ставлю на голосування, прошу всіх зайняти робочі місця. І кажу, кожен, хто не голосував, буде нести відповідальність перед людьми, перед суспільством. Будь ласка, уточніть, як нам голосувати, Максим Бурбак. І зараз переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, Максим Бурбак.
10:43:36 БУРБАК М.Ю. Дякую, пане головуючий. Шановні колеги, ми з вами пройшли всі правки, і бачу, що зовсім аполітичний законопроект набуває якогось забарвлення, йдуть якісь торги, це неприпустимо. Хочу сказати, що комітет вважає, що ми ввели техніко-економічні правки в статтю 7, і з метою узгодження норм закону, з урахуванням проведеного обговорення та зауважень Головного юридичного управління прошу прийняти закон в цілому з урахуванням таких правок. Статтю 7 викласти у такій редакції: "Система надання соціальних послуг – це правова основа, принципи, способи і форми надання соціальних послуг, сукупність суб'єктів, що взаємодіють на всіх етапах організації надання соціальних послуг". Друге. В абзаці першому частини першої статті 14 слова "мають право делегувати" замінити словами "у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах соціального захисту населення, можуть залучати". Три. Абзац шостий частини першої та абзац перший частини другої статті 14 виключити. Чотири. У статті 15 слова… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити. БУРБАК М.Ю. …"реєстр соціальних послуг" замінити словами "реєстр набувачів та отримувачів соціальних послуг". П'яте. У частині першій статті 25 слова "на три роки" замінити словами "на рік". Шосте. Підпункт 3 пункту 4 "Прикінцевих положень" виключити. І правку 212 врахувати без пункту 13. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, отже, якщо зараз не проходить, я поставлю на повторне друге в комітет відправити. Тому давайте сконцентруємося: якщо наберемо голоси - закон буде прийнятий, якщо не буде - ми повернемо його в комітет. Отже, перше голосування. Я прошу всіх приготуватись до голосування, ми вже голосуємо за сам закон, не за правки, а за сам закон. Я прошу всіх бути на місцях і взяти участь у голосуванні. Прошу з лож повернутися в зал. І я ставлю на голосування проект Закону про соціальні послуги (№ 4607) з правками, які озвучив під стенограму перший заступник голови комітету Бурбак Максим Юрійович, із техніко-юридичними правками за основу і в цілому. Я прошу, колеги, усіх проголосувати. Прошу підтримати важливий соціальний закон. Голосуємо! Підтримуємо! Підтримуємо, колеги. Голосуємо! Прошу підтримати. Голосуємо і підтримуємо закон. Голосуємо, колеги. 10:46:27 За-222 Я повернусь зараз. Колеги, я повернусь, чотири депутати. Я повернусь до голосування за закон. Не виходіть із залу, навпаки, заходіть у зал, ми ж голосуємо, кожний голос, і рахуємо кожний голос. Нормально все, так? Добре, колеги, зараз я поставлю на повернення спочатку. Чотири народних депутати. Будь ласка, пані Оксано, пані Тетяно! Чотири народних депутата. Колеги, давайте повернемося. Я ставлю на голосування пропозицію. Зараз перше буде - повернутися до проекту Закону про соціальні послуги (4607). Це чотири голоси, яких нам не вистачило щойно для прийняття закону в цілому. Тому я прошу всіх приготуватися, і перше голосування – я ставлю пропозицію повернутися до розгляду проекту Закону про соціальні послуги (4607). Прошу проголосувати, прошу підтримати повернення. Голосуємо! Підтримуємо, колеги. Підтримуємо. Уважно, кожен голос. Підтримуємо. 10:47:49 За-226 Повернулись, колеги. Тепер прошу уваги! Нікому не відходити від робочих місць, навпаки всім бути на робочих місцях. Отже, колеги, увага! Я ставлю на голосування проект Закону про соціальні послуги (4607) з правками, які озвучив Бурбак Максим, і з техніко-юридичними правками у другому читанні та в цілому. Дуже уважно. Кожен голос, Оксано! Кожен голос. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги! Соціальний закон, підтримуємо. Кожен голос має значення, прошу уважно підтримувати і голосувати. Андрій, підтримуємо! Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо! 10:48:42 За-230 Закон прийнятий. З важкими дискусіями, колеги. І такий закон, який мав би об'єднувати весь зал - і, на жаль, з такими великими дискусіями. Колеги, увага! Увага! Я прошу всіх залишатися на місцях робочих. Зараз я… у нас є два питання включення до порядку денного сесії. Перше з них, ви вже у вівторок його розглядали: пропонується включити у порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного постачання електричної енергії суб'єктам господарювання, що надають комунальні послуги та коригування цін/тарифів на комунальні послуги (9406 і 9406-1). Цю пропозицію озвучував Андрієвський на Погоджувальній раді, і з тим звертається уряд. Хто за те, щоб ці законопроекти включити в порядок денний сесії для прийняття рішення, прошу проголосувати. Голосуємо, голосуємо. 10:50:00 За-215 Я ще раз поставлю. Отже, ще раз ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону 9406 і 9406-1. Прошу голосувати, прошу підтримати, голосуємо, підтримуємо. 10:50:34 За-218 Колеги, наступний. Проект Закону про внесення змін до Закону України про застосування трансплантації (9461 і 9461-1). Включення в порядок денний сесії, тільки включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати. 10:51:08 За-203 Рішення не прийнято. Тепер, колеги, увага, увага! В нас стоїть наступний - проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом. Надзвичайно важливий закон. І, колеги, до мене звернувся голова комітету Сергій Пашинський попросити, щоб, якщо нема підтримки, комітет попросить його перенести. Але це той закон, який забезпечить українським військам військово-технічну допомогу від передових країн світу, колеги. Він має дуже мало правок, але ми його не можемо поставити під ризик. Тому я прошу зараз всіх сконцентруватися. Я поставлю на рейтингове голосування. Можна дуже багато по ефірах говорити про підтримку Збройних Сил України, а власне, цей закон дає невідкладну підтримку від наших ключових партнерів українським Збройним Силам. Я поставлю спочатку рейтингове голосування. Прошу всіх проголосувати. Колеги, всі на місцях, так? Я провожу рейтингове голосування по проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом (№ 9122). Прошу проголосувати і прошу підтримати. Колеги-патріоти, підтримуємо Збройні Сили України. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Рейтингове голосування. Голосуємо. 10:53:14 За-219 Можемо входити, колеги. Отже, і ми переходимо до наступного питання порядку денного – проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом (9122). Це є друге читання. Воно не потребує спеціальної процедури і ми переходимо зараз до обговорення правок. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань національної безпеки і оборони Пашинського Сергія Володимировича.
10:53:49 ПАШИНСЬКИЙ С.В. Доброго дня, шановні колеги. Я хотів би буквально 2 хвилинки уваги. Насправді це дуже простий закон. Згідно чинного законодавства у нас суб'єкти ДОЗ по внутрішнім контрактам самі заключають контракти, а по зовнішнім у нас до сих пір ще з радянських часів існує так називаємий інститут спецекспортерів. Що це таке? Наприклад, ні Міністерство оборони, ні його дочірня структура не може напряму отримати зброю, військову техніку та спеціальне обладнання за кордоном. Для цього у нас є такий ще радянський атавізм, як спецекспортер. Наші закордонні партнери не розуміють цього інституту узаконених посередників і саме тому однією із умов отримання, наприклад, військової допомоги із США, а я наголошую, мова йде про 250 мільйонів доларів, які уже виділені в американському бюджеті, військово-технічної допомоги. Нам вказують на цю недоречність і просять привести наше законодавство до зрозумілих параметрів міжнародного законодавства. Це дуже простий законопроект, який дає право суб'єктам державного оборонного замовлення, а саме Міністерству оборони, бути суб'єктом через свої уповноважені особи або напряму, бути суб'єктом міжнародних контрактів. Ми його прийняли, я дякую Верховній Раді за підтримку, в першому читанні. Цей закон погоджений з нашими закордонними партнерами, які збираються нам надавати цю допомогу. До закону було внесено 23 поправки, і я дякую народним депутатам Віннику, Голубову, Левусу, Пастуху, Ричковій, Левченку. За результатами розгляду 19 правок враховано, тільки 4 правки - це технічні правки - відхилені. І вчора комітет одноголосно рекомендував прийняти цей законопроект в цілому в редакції комітету. Дякую заувагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, хочу наголосити, правок є небагато. Ми зараз переходимо до розгляду правок, але так виглядає, що ми за 5-7 хвилин їх пройдемо. Я прошу зачитувати правки заступника Голови Верховної Ради України Оксану Сироїд. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
10:56:17 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, переходимо до розгляду поправок, які були відхилені. Поправка номер 4. Народний депутат Пастух не наполягає. Поправка номер 14. Не наполягає. Поправка номер 17. Не наполягає. Поправка номер 18. Не наполягає. Решта поправок до закону були враховані. Я тоді запрошую до слова голову комітету. Прошу, 2 хвилини. І, шановні колеги, тоді повертайтеся, будь ласка, до зали пленарних засідань, ми переходимо через декілька хвилин до голосування за цей законопроект. Прошу.
10:57:36 ПАШИНСЬКИЙ С.В. Дякую, пані Оксана. Я звертаюся до всіх депутатів, у нас є якісь свої політичні вподобання, у нас є якісь політичні розбіжності, симпатії і антипатії, але я переконаний, що ми всі розуміємо, що в умовах гібридної війни з Росією обороноздатність, поставки зброї, поставки спеціального обладнання – це не та тема, де ми повинні дебатувати, робити демарші чи якісь інші блокуючі речі. Я дуже прошу всіх колег сконцентруватися і підтримати такий важливий і знаковий законопроект для розширення нашої міжнародної співпраці. Дякую. І надіюсь на підтримку залу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане голово. Шановні колеги, я прошу ще раз всіх народних депутатів повернутися до зали пленарних засідань для того, щоби взяти участь у голосуванні. Прошу запросити всіх депутатів до зали. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:59:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, обговорення завершене, переходимо до прийняття рішення. Надважливий закон, колеги. Закон, який дає можливість забезпечити найсучасніше озброєння для українських Збройних Сил. І тому це підтримка фронту, підтримка наших хлопців і дівчат на передовій, і від нашого кожного голосу сьогодні це залежить, зараз все залежить від кожного голосу. Не на ефірах, не на дебатах, а тут, в залі, прийняттям рішення. Отже, колеги, будь ласка, займайте робочі місця, щоб ми не поверталися до цього закону. Я прошу всіх з лож урядових повернутися в зал і зайняти робочі місця. Я прошу всіх перейнятись відповідальністю прийняття даного закону. Закон для фронту, для перемоги. Не виходьте. Отже, всі на місцях. Можемо переходити до прийняття рішення? Тетяна, будь ласка! Пане Микола, ми почекаємо вас. Всі на місцях, так? Отже, колеги, ще чекати, так? Отже, колеги, всі зайшли в зал, так, всі на робочих місцях, всі з лож повернулися. Переходимо до прийняття рішення, колеги. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом (№ 9122) з техніко-юридичними правками в другому читанні та в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Підтримаємо фронт і українську перемогу. Голосуємо, підтримаємо, колеги! Голосуємо! Підтримуємо! Відповідально, кожен голос, голосуємо за нашу перемогу. 11:02:09 За-236 Закон прийнято. Вітаю, колеги. По фракціях, будь ласка, хто за перемогу українську: "Блок Петра Порошенка" – 91, "Народний фронт" – 66, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 15, Радикальна партія – 19, "Батьківщина" – 9, "Воля народу" – 7, "Партія "Відродження" – 3. І зараз, колеги, ми переходимо до наступного питання порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (4128 і 4128-д). Я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати за скорочену процедуру. Голосуємо. Прошу підтримати. 11:03:05 За-149 Отже, колеги, я ставлю на голосування проект закону… Ми вже ввійшли в розгляд закону. Наполягаєте, добре. Проект Закону 4128. Колеги, ви трошки уважніше, я прошу. Артур, трошки уважніше. Я ставлю пропозицію. Ми вже ввійшли в розгляд 4128, ми вже ввійшли в розгляд. А зараз ми ставимо скорочену процедуру. І прошу підтримати, голосувати. Колеги, не бавтесь. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. А що ви робите, хлопці? 11:03:51 За-168 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань культури і духовності Єленського Віктора Євгеновича. (Шум у залі) Я оголошу після завершення розгляду питання, яке є на розгляді. Доповідайте, будь ласка. (Шум у залі)
11:04:15 ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Шановні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте. Колеги, не провокуйте знову конфлікту, я вас прошу! Почекайте, почекайте, пане Вікторе. Я хочу всім повідомити: я зайшов у розгляд питання, після того підішли представники "Опозиційного блоку" з вимогою надати перерву. Я наголошую: це може відбутись тільки після завершення розгляду питання. Свідомо провокується конфлікт, щоб потім говорити про те, що, мовляв, у залі відбулись непорозуміння під час таких важливих законів. Не провокуйте конфлікту. Ви мене не спровокуєте, колеги. Вам не вдавалося цього робити ні до того, ні зараз. Сядьте на робочі місця. Не провокуйте конфлікту в залі. Зберігайте спокій, демократичні процедури. Будь ласка, пане Вікторе Єленський, доповідайте.
11:05:05 ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Шановні колеги, Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачає право кожної громади бути підпорядкованій будь-якому центру, як в Україні, так і за її межами, і вільно змінювати свою релігійну підлеглість. Але в який спосіб це має бути зроблено, закон не повідомляє. Це призводило до непорозумінь і судових процесів, найбільш відомий з яких "Свято-Михайлівська Парафія проти України", в якій Європейський суд з прав людини захистив право громади змінити свою релігійну підлеглість і вказав українському законодавцеві на те, що ці норми мають бути прописані більш конкретно. Запропонованим нами законопроектом пропонується, щоб рішення про зміну релігійної підлеглості ухвалювалося на загальних зборах релігійної громади, я підкреслюю, на загальних зборах релігійної громади, а не на місцевих референдумах, як нам це приписують з Москви. Рішення вважається правомочним, коли згідно із статутом релігійної громади самі збори є правомочними, і за наявності правомочності цих зборів дві третини проголосувало за зміну релігійної підлеглості. На той час, після того як релігійна громада ухвалила рішення про зміну своєї підлеглості, накладається мораторій на можливість відчуження її майна до того часу, поки ця процедура юридично не буде завершена. Також пропонуються зміни до процесу реєстрації і до уникнення так званої подвійної… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину. ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Також пропонується уникнення подвійної реєстрації, про яку нас, тобто про уникнення, просили релігійні громади і релігійні організації. Я хочу ще раз підкреслити, це закон для всіх релігійних громад. Цей закон передбачає, що ті непорозуміння, які виникають при зміні релігійною громадою своєї релігійної підлеглості, будуть великою мірою мінімізовані. Це також реалізація 18 статті Загальної декларації прав людини, яка надає право і визначає це право як фундаментальне для збереження релігійної свободи - зміну людиною релігійної підлеглості. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Від "Народного фронту" голова комітету Микола Княжицький. Від трибуни, так? Будь ласка. Ми почекаємо. 11:08:45 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, вчора комітет досить довго і уважно розглядав цей законопроект. Мета його прийняття не підігравання якійсь одній релігійній громаді, як би симпатично чи ні ми до неї не ставилися, мета законопроекту – запобігти конфліктам, які хочуть спровокувати в Україні. Тому що зараз у зв'язку з активізацією релігійного життя, як ви знаєте, багато релігійних громад хоче змінити конфесійну приналежність, а хтось навпаки не хоче її змінювати. Закон це жодним чином ефективно не регулює. Це приводить до знищення майна в храмах, це приводить до конфліктів між громадами. Законопроект підготовлений на основі рішень Європейського суду з прав людини, узгоджений з міністерствами, абсолютно коректний. Дуже багато розсилається некоректних листів за фейковими підписами різноманітних відомих людей і представників громад з критикою законопроекту. Але норми, які цитуються в цих листах, не відповідають тому, що написано в законопроекті, або якщо відповідають, то неправильно тлумачать цей законопроект. Це один лист, який розсилається для того, щоб зірвати це, для того, щоб далі спровокувати конфлікти в українському суспільстві. Я закликаю всіх вас від імені фракції "Народний фронт", яка буде голосувати за цей законопроект, підтримати його за основу і в цілому, так, як рекомендує комітет, і поставити крапку, і не допустити будь-яких конфліктів ні на заході, на ні сході України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від фракції "Самопоміч" Подоляк Ірина Ігорівна.
11:10:25 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, нам зараз найвищий час уже закрити свій гештальт між парламентом і між громадянами України, який стосується питань, пов'язаних з церквою. І ми маємо сьогодні справді цю можливість. Ми маємо можливість, щоб держава і український парламент вчинили гідно: дали людям, нашим з вами співгромадянам, надійний, простий і зрозумілий інструмент для реалізації їхніх релігійних прав. І тому фракція "Самопоміч", беззаперечно, буде підтримувати законопроект 3128, доопрацьований, який ми вчора в комітеті більшістю ухвалили, власне, для того, аби зберегти в Україні спокій, цивілізовані способи переходу і зміни релігійної підлеглості релігійними організаціями. Тому, прошу, будь ласка, всіх мобілізуватися і підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Опозиційного блоку" Новинський Вадим.
11:11:41 НОВИНСЬКИЙ В.В. Шановні колеги, вчора на засіданні Комітету з питань культури і духовності було прийнято рішення терміново рекомендувати Верховній Раді ухвалити за основу і в цілому законопроект Віктора Єленського. Вважаємо, що на винесення законопроекту у сесійний зал не було жодних законних підстав і висновків науково-експертного управління, не збиралася з цього питання і Рада церков України. А між тим, пропоновані зміни створюють суперечність з положенням чинних статутів релігійних громад, деякі положення законопроекту просто неможливо буде реалізувати, а інші прямо створять перепони для релігійної діяльності, а також можуть бути підґрунтям для корупції. Проте, здається, що була необхідність допомогти Президенту Порошенку з його томос-туром. На жаль, політична доцільність знову перемогла законність. Суть законопроекту – узаконити рейдерство храмів та майна канонічної Української Православної Церкви та під тиском правоохоронців і місцевої влади забезпечити масовий перехід парафій в новостворену Православну Церкву України. Вкотре закликаємо правоохоронні органи, представників органів місцевого самоврядування не виконувати злочинних наказів, не втручатися в діяльність релігійних організацій і не закривати очі на порушення закону. Свідченням того, що законопроект – це частина передвиборної кампанії Петра Порошенка, є те, що 3 роки з моменту реєстрації він не розглядався і лише зараз, під час томос-туру Петра Порошенка, він виноситься в зал без належного розгляду і з порушенням законодавчих процедур. "Опозиційний блок" наполягає на дотриманні законопроекту, а також на включення до нього правок нашої команди. За Регламентом, якщо депутат заявляє, що до законопроекту є правки та зауваження, Голова не має права виносити законопроект на голосування в цілому. У нас є такі правки. Закликаємо всіх народних депутатів, хто не хоче допомогти Петру Порошенку у його передвиборчій кампанії, хто розуміє, що цей законопроект, якщо буде проголосований, призведе до збільшення напруженості в суспільстві, не підтримуйте цей законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Блоку Петра Порошенка" Спориш. Будь ласка, пане Іван. І, колеги, прошу заходити в зал, це заключний виступ, потім ще буде один, так, і я прошу всіх заходити в зал, приготуватися до голосування. Будь ласка.
11:14:04 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка". Вінниччина, 15 округ. Звичайно, хто б що не говорив, і щойно ми почули виступи, це зовсім не так. Цей закон ми повинні всі підтримати. Даний закон дає участь у релігійному житті кожної громади. Я вам скажу, ще до Нового року в селі, де я проживаю, ми зробили збори, прийшло майже все село. Жодного голосу не було, всі були за те, щоб була Українська православна церква, всі без виключення. І я думаю, що сьогодні цей закон спростить все, спростить те, щоб можна було, дійсно вільний перехід, без втручання політиків, щоб ми всі могли перейти спокійно, без ніяких… по-простому. І всі релігійні громади усвідомлять те, що сьогодні вони повинні молитися за український народ і бути в Українській православній церкві. Тому я прошу всіх підтримати даний законопроект. Я думаю, що "Блок Петра Порошенка", і не тільки "Блок Петра Порошенка", а всі фракції підтримають, тому що це досить важливий закон сьогодні для наших всіх релігійних громад України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, через 3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Я закликаю усіх голів фракцій максимально змобілізувати депутатів у залі. Прошу секретаріат Верховної Ради повідомити, що через 3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Зараз від Радикальної партії Олег Ляшко.
11:15:51 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Наша команда послідовно підтримує всі рішення, які дозволять Україні отримати незалежну помісну церкву. Тому що українська церква, українська мова, українська армія – це підвалини фундаменту незалежної держави. Але ми категорично заперечуємо проти того, що нинішня влада, Президент Порошенко перетворили питання церкви, питання Томосу на принизливу, цинічну політтехнологію для того, щоб утриматися Порошенку в президентському кріслі. Коли вся країна бачить ці бігборди Порошенка з Томосом, коли Президент Порошенко по всій країні їздить, проповіді у храмах читає, я хочу Порошенку нагадати: Христос торговців виганяв із храмів. Шкода, що сьогодні немає людей, які б вигнали Порошенка з храму, коли він веде там політичну агітацію. Історичне питання – отримання українською церквою незалежності, отримання Томосу – Петро Порошенко цинічно експлуатує і використовує як декорацію до своєї виборчої кампанії. Я хотів би нагадати всім священнослужителям, у тому числі і владиці Епіфанію, якого ми поважаємо, що до церкви ходять не лише виборці Порошенка, а до церкви ходять українці, незалежно за кого голосують. І тому робити політику на історичних питаннях, на церкві, на Томосі – це принижує церкву і ускладнює процес відновлення і становлення української церкви. Я радив би Президенту Порошенку, замість поїздок із Томосом, перекласти на українську мову меморандум з Міжнародним валютним фондом, і з ним їздити по Україні, і показати українцям, яке ярмо ви повісили на шию кожної людини: тарифи, принизливі ціни, принизливі зарплати і пенсії. Країні треба відновлення економіки, країні треба робочі місця, країні… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ЛЯШКО О.В. … країні треба зарплати і пенсії, країні треба незалежна українська церква і Україні треба чесна влада, яка не паразитуватиме на питаннях церкви, на питаннях Томосу, коли немає сказати більше нічого іншого. Я звертаюсь до Петра Порошенка: припиніть нещадно, цинічно експлуатувати ці церковні питання! ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу всіх колег заходити в зал. І, колеги, хочу нагадати, що питання надання Томосу ми ініціювали тут, у цьому залі. Всі разом ми ініціювали тут, у цьому залі. Я, колеги, хочу нагадати, що, власне, волею українського парламенту питання ініційовано. Але також ми повинні пам'ятати, що і Президент Порошенко максимально долучився до цього, що ми змоги вийти на це історичне рішення. Я хочу всім нагадати, колеги: вибори приходять і відходять, не будуть пам'ятати й імена багатьох політиків, які є в залі, але Церква, яку чекали 300 років, вона лишиться одним з фундаментів української держави, і сьогодні ми причетні до цього історичного рішення. Давайте відставимо політичні дебати, давайте відставимо будь-які політичні суперечки. Сьогодні наше історичне завдання – завершити той шлях, який ми розпочали в червні 16-го року. І тому відповідальність кожного – бути в залі, голосувати, щоб дати можливість українським громадам долучитися і виконати свою давню мрію, мрію дідів і прадідів – долучитися до єдиної української церкви. Колеги, я прошу усіх заходити в зал. Одна хвилина, ще Іван Крулько. Добре, 2 хвилини, Іван Крулько. Через 2 хвилини ми переходимо до прийняття рішення.
11:19:54 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги і шановні українці, для "Батьківщини" питання створення помісної православної церкви - це було питання програмове. Всі роки "Батьківщина" послідовно боролася за те, щоби в Україні була помісна православна церква і щоби центр нашої церкви знаходився не у Москві, а щоби центр нашої церкви знаходився в Києві. Саме тому ми як підтримували послідовно ці питання, так і сьогодні будемо підтримувати законопроект, щоб конфесії вільно могли переходити, громади в ту конфесію, де вони вважають за потрібне. Безумовно, ми розуміємо, що в цьому законопроекті є юридичні нюанси, які потрібно уточнити до другого читання, ми розуміємо, але "Батьківщина" буде голосувати за цей законопроект. У той же час, з цієї високої трибуни спікер парламенту щойно згадав, що 300 років Україна боролася за те, щоби в нас була своя Українська помісна православна церква, 300 років була боротьба. Не місяць, не останній рік, не кон'юнктурно використовуючи у виборчих кампаніях, а 300 років Україна за це боролася. З початку державної незалежності, коли дехто ходив до церкви, центр якої знаходиться у Москві, Патріарх Філарет послідовно боровся за те, щоби ця церква постала, і вона таки постала. Тому я хотів би сказати від імені фракції "Батьківщина": припиніть використовувати кон'юнктурно новостворену Православну Церкву України. Це її дискредитує, коли церква і новообраний предстоятель стають інструментом у руках передвиборної кампанії. За два місяці вибори закінчаться, церква мусить лишитися на століття для України, навічно має залишитися для української держави церква. Тому не можна з перших днів її створення дискредитувати її для виборів. Це треба припинити. А українській церкві – бути. Бути нашій незалежності, бути… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. КРУЛЬКО І.І. …бути нашій державності. І, безумовно, що Україна вистоїть. І це пройде, і ці вибори пройдуть, а церква українська мусить бути. Тому голосуємо за Українську православну церкву, голосуємо за те, щоби громади мали вільне право обирати конфесії, і припиняємо політичні спекуляції на фоні релігійності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх бути на місцях, колеги. Це те питання, по якому будуть ваші громади дивитися на голосування кожного. Поверніться, будь ласка, в зал з лож і будьте під час голосування на робочих місцях. Це не те питання, по якому можна інтригувати. Будь ласка, прошу всіх бути на робочих місцях. Ми завершили обговорення і ми переходимо до прийняття рішення, колеги. І я поставлю першим на голосування пропозицію, яку подав комітет. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (№ 4128-д) за пропозицією комітету за основу і в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, українці. Підтримуємо українську церкву, підтримуємо українців. Голосуємо. Голосуємо "за". Прошу підтримати. Прошу голосувати. Кожен голос. Прошу уважно взяти участь в голосуванні. Голосуємо. 11:23:44 За-223 Я повернусь. Я бачу, не встигли. Я ставлю перше голосування – повернутись. Я ставлю перше питання – повернутись до голосування. Я прошу всіх брати участь в голосуванні. Львів'яни, як може бути, що вас нема в залі? Отже, перше питання – повернутися до голосування. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо. Повернутися до голосування. 11:24:19 За-224 Колеги, не встигли. Я зараз ще раз поставлю повернутися. Покажіть по фракціях. По фракціях покажіть. "Блок Петра Порошенка" – 83, "Народний фронт" – 65, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 15, Радикальна партія – 17, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 4, "Партія "Відродження" – 1, позафракційні – 29. Колеги, я прошу всіх бути на робочих місцях. (Шум у залі) Це кожен буде нести відповідальність за це голосування перед громадою. Я ставлю на голосування пропозицію повернутися до голосування. Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу підтримати – до повернення. Прошу голосувати, прошу підтримати. (Шум у залі) Відійди від мене, нечисть, відійди від мене! (Шум у залі) Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо за повернення. Підтримаємо, колеги. Голосуємо. Голосуємо. Кожен голос, колеги, кожен голос! Уважно, відповідально. 11:25:30 За-229 Повернулись – 229, колеги. Я ставлю на голосування 4128-д за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги. Відповідальне голосування. Прошу підтримати, прошу голосувати. Голосуємо. Підтримуємо, колеги. Кожен голос, уважно, відповідально. Голосуємо, підтримуємо. Голосуємо, колеги. Підтримаємо українську церкву, українську традицію. Голосуємо, колеги. 11:26:04 За-229 Рішення прийнято. Вітаю, друзі, з важливим історичним рішенням для української церкви, для української держави, для української ідентичності. Це було важливе, можливо, одне з заключних наших рішень в підтримку української церкви. Дякую всім, колеги, всім фракціям, всім групам, які голосували. Це поза політикою, це для України і задля України і української держави. Зараз я оголошую заяву про перерву від двох фракцій: фракції "Партії "Відродження" і "Опозиційного блоку". Хто буде виступати, колеги? Хтось буде виступати? Будь ласка, я надаю слово… Реальну перерву вимагають. Добре, я оголошую реальну перерву, але це ставить під ризик інші закони. Добре. Але я змушений це зробити: реальна перерва на 30 хвилин. Потім зразу буде 12 година, тобто ми збираємося о 12:30 в залі, колеги. Але у нас повна концентрація. Колеги, може, ви зміните позицію? Ми просто розіб'ємо зал. Хай хтось виступить - і все, від вас, колеги. Ми маємо зараз питання аграрної політики. Давайте хтось виступить від вас, заявить позицію. Ні, перерва, так? Добре. Перерва. І о 12:30 я всіх запрошую в зал для продовження нашої роботи. О 12:30. (Після перерви)
12:33:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я хочу вам нагадати, що у нас стоять зараз два надзвичайно важливих блоки. Перший блок – питання аграрної політики, до якого, колеги, ми вже кілька раз не можемо дійти. І наступний блок – це питання інформатизації. Я просив би, колеги, всіх заходити в зал, приготуватись до нашої роботи. Хочу нагадати, я буду пропонувати перший закон питань аграрної політики поставити за скороченою процедурою. Якщо ми ввійдемо в повну процедуру, ми цілковито не зможемо, не зможемо пройти всі питання. Тому я прошу всіх підтримати скорочену. Пане Олександре, щоб ми аграрну політику підтримали скорочену, щоб ми встигли дійти до питання інформатизації, щоб ми питання аграрної політики поставили скорочену, щоб встигли дійти. Бо я сподіваюсь, що ми ще до обіду зможемо зайти хоча б в перший ваш закон. Сьогодні весь зал налаштований проголосувати. Я прошу всіх заходити в зал, колеги. Я прошу усіх займати робочі місця. Голів фракцій прошу запросити депутатів в зал. А зараз запрошую до виступу від двох фракцій, які просили перерву на 3 хвилини, Долженкова. Будь ласка.
12:34:37 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні громадяни України, в першу чергу я звертаюся до вас, оскільки тут ні до кого звертатися, і, як свідчать результати попереднього голосування, коли фактично коаліція, голосування є приналежність до коаліції, вони проявили себе, як в 14-му році: вони виступили єдиним фронтом, підтримуючи ініціативи Президента, для того щоб допомогти йому піарити самого себе під час його передвиборчої кампанії, так названого томос-туру. Хочу наголосити про те, що відповідно до статті 35 Конституції держава гарантує, підкреслюю ще раз, гарантує свободу віросповідання та свободу релігійного сповідування. Але це було до того часу, поки ці непрофесійні циніки прийшли до влади. Для них нічого немає святого. Ви бачите, вони нічого не можуть продемонструвати. Ця коаліція – недокоаліція, юридичний статус якої є досить сумнівний, вони ніяких реформ не провели. Пенсійні реформи, медичні реформи, соціальні реформи – вони все завалили. Оскільки вони досягли одного – злиденності свого українського народу. Замість того що залишається? Піаритися на мові, на армії, на вірі. Оце один із законопроектів, на якому вони пропіарились – законопроект, який стосується віри. Про що цей законопроект? Я хочу вам нагадати, про те, що більшість тут голосуючих навіть не знала, за що голосувала. Оскільки законопроект попередній, 4218, він… 4128, вибачте, він вміщав одну сторінку. 4128-д, за який вони зараз проголосували тишком-нишком, протягуючи в порушення Регламенту через профільний комітет зазначений законопроект, вони навіть не знали, про що голосували. Справа в тім, що автономність релігійної громади, визначити її приналежність – це внутрішня справа церковних, релігійних громад. Зараз вони цинічно, грубо, неконституційно, з грубим порушенням Регламенту втручаються в зазначені питання і говорять, і вказують про те, хто і як буде визначатися, підпорядкованість релігійним громадам, їх приналежність до тієї чи іншої конфесії. Дуже багато закликів було про те, що це стосується всіх конфесій. Але ми знаємо, що це цілеспрямована дискредитуюча акція проти єдиної канонічної церкви – Української Православної Церкви. Натомість хочу сказати про те, що були допущені грубі порушення Регламенту. Головою Верховної Ради України була проігнорована заява наша, на яку ми маємо право як фракція, це по-перше. По-друге, під час голосування було неперсональне голосування. По-третє, ми подали відповідну постанову про скасування результатів голосування. І по-четверте, найголовніше, ви, пан головуючий, не мали права ставити цей законопроект на голосування в цілому, коли, зокрема, у нашої фракції, у мене особисто, у дуже багатьох… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ДОЛЖЕНКОВ О.В. …у дуже багатьох депутатів іншої фракції були зауваження до цього законопроекту. І я ще раз підкреслюю, сьогодні Верховна Рада України голосувала за доопрацьований варіант законопроекту, який з'явився лише на сайті зранку сьогодні. І у дуже багатьох депутатів виникли питання. Через те, що було грубо порушено Регламент, ми будемо звертатися до Конституційного Суду щодо визнання цього законопроекту неконституційним. А цей законопроект може покласти початок для… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. 12:38:45 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Через те, що цей законопроект може спровокувати громадянський конфлікт, ми фракцією усією покидаємо цей зал, оскільки не хочемо бути співучасниками цього цинізму, який зараз… (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я не хочу вступати в релігійні дебати. Але якщо навіть по релігійним канонам, сьогодні в Україні є одна канонічна православна церква – це Українська помісна автокефальна церква. І коли ми йдемо про церковні канони говоримо, то у нас є тільки одна церква розкольників, яка перебуває на канонічній території Української автокефальної православної помісної церкви. І, колеги, я хочу наголосити: кожен має право на виступ, на висловлення своєї позиції. І ми сьогодні виконували обов'язок держави, щоб не допустити конфліктів, які, на жаль, провокують деякі люди, які використовують церкву для політичних мотивів, для мотивів агресії Російської Федерації. Щоб не допустити тих конфлікт, щоб був спокій, була злагода в суспільстві, щоб громадяни могли реалізовувати своє право, і був прийнятий цей, справді, історичний закон. І я ще раз вітаю весь зал з прийняттям цього закону. І прошу, колеги, усіх заходити в зал. Я думаю, що ми собі дамо раду працювати з українськими фракціями в парламенті. І, колеги, я нагадаю: для того щоб ми змогли ефективно пройти порядок денний, нам необхідно питання аграрної політики за скороченою процедурою. Я звертаюсь зараз до всіх фракцій: чи ви підтримуєте цю позицію, щоб скорочену? "Батьківщина", ви підтримуєте, щоб скорочену? Щоб скорочену процедуру? Підтримуєте. Радикальна партія, підтримуєте скорочену? Пане Галасюк, ми вчора говорили з вами. Підтримуєте скорочену? "Воля народу", підтримуєте скорочену? Скорочену процедуру? Добре. БПП, будь ласка, підтримуйте скорочену процедуру. І, "Народний фронт", підтримайте, колеги. Давайте займемо робочі місця, ми переходимо вже до голосування. Я прошу усіх зайняти робочі місця, колеги. Будь ласка, прошу заходити в зал. Прошу приготуватись до голосування. Будь ласка, зайдіть в зал. І ми переходимо до наступного питання порядку денного – це проект Закону про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Цей законопроект входить в перелік пакету законів по виконанні Україною Угоди про євроінтеграцію. Він одночасно є і пропонований Комітетом з питань аграрної політики, і одночасно є євроінтеграційний, колеги. Тому я прошу усіх об'єднатись. Тому я прошу усіх підтримати. І я ставлю на голосування пропозицію, щоб цей проект закону був розглянутий за скороченою процедурою. І прошу, колеги, усіх підтримати, всі, хто є в залі, я бачу, члени Комітету з питань євроінтеграції. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги, підтримуємо за скорочену процедуру, підтримуємо. 12:42:10 За-132 Не встигли, колеги. Я ж на Погоджувальній раді кожного разу… голови комітетів доповідають, що вони не встигають розглядати свої законопроекти. Він не є об'ємний, він не є складний законопроект. І ми надто затягнули час із-за того, що дві фракції взяли перерву, колеги. Я прошу підтримати. По фракціях покажіть. "Блок Петра Порошенка" – 55. Пане Бакуменко, попрацюйте з фракцією. "Народний фронт" – 49, "Опозиційний" – 0, "Самопоміч" – 9, Радикальна партія – 2. Колеги, підтримайте, будь ласка. Ми ж вчора про це говорили з вами. "Батьківщина" – 7, "Воля народу" – 2, "Партія "Відродження" – 2. Колеги, коли йдуть ваші закони, я відстоюю всі закони однаково. Я прошу зараз вас підтримати Комітет аграрної політики і Комітет з питань євроінтеграції. Отже, колеги, займіть робочі місця. Приготуйтесь до голосування. І я ставлю на голосування пропозицію розглянути проект Закону 4611 за скороченою процедурою. І прошу усіх підтримати, колеги. Прошу усіх проголосувати. Підтримуємо, голосуємо за скорочену. Прошу підтримати, колеги. Всі уважно голосуємо. Кожен голос має значення. Голосуємо. 12:43:48 За-148 Я ще раз поставлю, колеги. Ну, дехто просто бавиться, я бачу, що голоси виймають картки. Колеги, я бачу, заходять в зал, приготуйтесь. Ми маємо в залі високий рівень концентрації. Ми маємо шанс швидко пройти євроінтеграційні закони. Колеги, члени комітету, проведіть агітаційну роботу. Члени аграрного комітету, члени Комітету з питань євроінтеграції, попросіть депутатів брати участь в голосуванні. Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію, щоб проект Закону 4611, євроінтеграційний закон, щоб ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу всіх проголосувати. Кожен голос, ви бачили, має вагу. Прошу підтримати, прошу голосувати. Голосуємо, колеги, підтримуємо. Прошу проголосувати. Голосуємо. Підтримайте, Радикальна партія, підтримайте, колеги. 12:45:02 За-160 Рішення прийнято. І ми переходимо до розгляду. І я запрошую до доповіді заступника міністра аграрної політики та продовольства Ковальову Олену Вікторівну. Пані Олена, будь ласка, до трибуни.
12:45:27 КОВАЛЬОВА О.В. Шановний Андрію Володимировичу! Шановні народні депутати! Ми сьогодні просимо вас підтримати законопроект, який є цеглинкою єдиної системи забезпечення безпечності і якості харчових продуктів: від кормів до кінцевого продукту харчування. Даний Закон про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими матеріалами, він розроблений відповідно до DCFTA, і він враховує декілька директив, які є обов'язковими до імплементації України. Це директиви 1935 та 450. Що саме встановлюється даним законопроектом? Ним встановлюється: Перше. Категоризація тих предметів і матеріалів, які можуть контактувати з харчовими продуктами. Друге. Встановлюються повноваження органів виконавчої влади щодо впровадження вимог до даних предметів - це МОЗ. Встановлюються повноваження Держпродспоживслужби щодо контролю за дотриманням законодавства. Відповідним чином формуються вимоги доведення реєстру речовин, які можуть застосовуватися при контакті з харчовими матеріалами. Даний проект акту підтриманий Комітетом з питань аграрної політики і земельних відносин, він підтриманий Комітетом з питань європейської інтеграції, і з огляду на те, що він проходив тривале обговорення з бізнесом, ми б просили вас його підтримати, підтримати за основу. Я вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Бакуменко Олександр Борисович, будь ласка.
12:47:07 БАКУМЕНКО О.Б. Шановний пане головуючий, шановні колеги, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 6 вересня розглянув проект Закону про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами (реєстраційний номер 4611), поданий Кабінетом Міністрів, і вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. Перш за все хочу наголосити, що це надзвичайно важливий євроінтеграційний законопроект, він включений до дорожньої карти євроінтеграційних проектів і покликаний гармонізувати українське законодавство та законодавство Європейського Союзу у сфері безпечності харчових продуктів. Метою цього законопроекту є встановлення правових та організаційних засад обігу предметів і матеріалів, призначених для безпосереднього або опосередкованого контакту з харчовими продуктами. Основними положеннями законопроекту пропонується встановити загальні та специфічні вимоги до обігу предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, в тому числі активних та інтелектуальних предметів та матеріалів. Запровадити державний реєстр речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів, державний реєстр речовин, що можуть входити до складу активних предметів та матеріалів, і визначати процедуру включення та виключення речовин з такого списку. Встановити вимоги до маркування предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Реалізація законопроекту сприятиме підвищенню рівню захисту здоров'я та інтересів споживачів, їх поінформованості про вплив та якість матеріалів. Шановні колеги, прошу вас підтримати рішення комітету прийняти законопроект № 4611 за основу. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Від "Блоку Петра Порошенка" Порошенко Олексій Петрович.
12:49:26 ПОРОШЕНКО О.П. Прошу передати слово Заболотному Григорію Михайловичу.
12:49:33 ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Дякую, Олексію Петровичу, вам за передане слово. Дякую за надану можливість висловитися згідно законопроекту, який ми будемо зараз розглядати. Шановні колеги, ми декілька раз розглядали даний законопроект на комітеті і прийшли до висновку, що його терміново треба виносити в сесійну залу для того, щоб зібрати цих 226 голосів і підтвердити те, що Україна на сьогоднішній день не тільки на словах говорить про те, що готова експортувати велику кількість сільськогосподарської продукції на європейські і світові ринки, але, як ми знаємо, що до цього часу ми експортували в основному сировину. І для того, щоб експортувати готову продукцію, напівфабрикати, нам потрібен цей закон, як повітря. Нам потрібно обов'язково переконати європейські країни про те, що ми країна цивілізована, високоорганізована, високотехнологічна, і даємо продукцію на експорт високої якості, з гарантованими для людей правами про те, що це продукція передається, продається, перевозиться у безпечних тарових матеріалах. Тому це надзвичайно важливий, але й дуже водночас простий законопроект, і ми просимо вас, я як заступник голови Комітету з аграрних питань і земельних відносин прошу вас, шановні колеги, підтримати даний законопроект і проголосувати "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я ще раз до всіх звертаюсь, це євроінтеграційний проект. Усі фракції, які є в залі у всіх своїх програмних виступах підтримують євроінтеграцію. У нас зараз буде ще буквально один або два підписи… виступи, я прошу всіх запросити депутатів у зал, через кілька хвилин буде голосування. Я прошу максимально змобілізуватися, колеги. Подивіться, кого немає, і запросіть депутатів у зал. Зараз від фракції "Батьківщина" я запрошую до виступу Вадима Івченко, 2 хвилини. І прошу всіх запрошувати в зал. Будь ласка, пане Вадим.
12:51:58 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановний Андрій Володимирович! Андрій Володимирович, я вважав би, що було би вірним і доцільним саме почати аграрний день або розгляд аграрних законів, з тієї постанови, з-за якої сьогодні заблокований підпис Закону про мораторій, продовження мораторію на один рік. Ви давали доручення, і сьогодні у вашому праві запитати сьогодні регламентний комітет, чи вони проводили вчора засідання, і поставити цю постанову сьогодні, зараз, задля того щоби дати сигнал в кінці кінців від парламенту. Бо в нас постійно виходить так, що вродє би ми проголосували, закон не підписаний, і люди використовують, деякі наші колеги використовують цю ситуацію, розганяють по Інтернету, по Фейсбуку неправдиву інформацію, в тому числі і виступи там депутатів, керівників фракцій. Друге. Цей закон сьогодні не врегульовує питання упаковки, цей закон сьогодні врегульовує питання саме контакту харчових продуктів з предметами, які фактично є матеріалами, які фактично є, ну, можуть впливати на якість і безпечність. Але при цьому вам скажу, що ті речі, які безпосередньо сьогодні вперше вводяться в обіг, то вони будуть під час реєстрації... фактично немає сьогодні можливості перевірити, чи буде відбуватися здорожчання цього контексту, чи здорожчать безпосередньо продукти харчування по новому закону для споживачів. Тому фракція "Батьківщина" буде утримуватися від даного законопроекту. Ми не бачимо сьогодні фінансового обґрунтування того, що сьогодні прописано в цьому законопроекті. Тут вводяться... тут вводяться терміни, їх визначення, тут вводиться обов'язковість реєстрації допоміжних матеріалів і тут вводиться фактично відповідальність, підстави проведення державної реєстрації і відповідальність - все, чотири сторінки. Жодного питання упаковки, екологічності і щодо впливу до якості і безпечності тут немає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вадим, ви член комітету і, очевидно, брали участь в підготовці. Я сподівався, що спільна позиція комітету. З приводу постанов я хочу вам повідомити, що згідно мого доручення комітет розглянув і обидві постанови є тут. Ви знаєте, що згідно Регламенту я їх можу поставити на голосування в будь-який момент. Я вам обіцяю, обіцяю, що ми їх розглянемо, швидше всього навіть сьогодні або завтра. Ми їх обов'язково розглянемо. Питання тільки в тому, що я чекаю того моменту, коли буде найбільш слушний момент, якщо ви мене правильно розумієте, тобто коли я побачу, що в залі мала мобілізація. Вони обидві є поруч, як тільки буде момент, я їх обов'язково поставлю, тут немає жодної інтриги. Жодної немає інтриги, вони будуть розглянуті, закон буде підписаний мною і буде відправлений Президентові. А цей закон, євроінтеграційний, давайте підтримаємо хоча б тому, що він необхідний для євроінтеграції, що для нас це буде ще одним сигналом і кроком, що український парламент іде тим шляхом. Ви кажете, він недосконалий. Можливо, недосконалий, але це буде знак, важливий буде знак для них. ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, і це лишень за основу, ми зможемо доопрацювати, зможемо зробити. Я закликаю усіх, колеги, я не хотів би, я це говорю зараз і до "Батьківщини", і Радикальної партії, я не хотів би, щоб виглядало, що робота парламенту заблокована із-за того, що одна фракція покинула зал. Це було би теж би неправильно. Тому я прошу всіх, колеги, зараз зайти в зал. Чи є ще бажаючі виступити по цьому закону? Немає. Тоді я прошу всіх зайти в зал і приготуватись до голосування. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайняти робочі місця. Я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Колеги, подивіться, кого нема, і будьте на робочих місцях. Я звертаюсь до народних депутатів, які є в ложі, колеги, щоб я не називав прізвища, пані Ірина, пані Ольга, давайте ми… Варіантів нема, ми ввійшли в розгляд, ми маємо завершити розгляд. Вже нема інших варіантів. Пані Ольга, ви підтримуєте чи ні цей закон? Ні, так? Отже, колеги, це лишень за основу. Ми зможемо доопрацювати. Переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами (№ 4611) за пропозицією комітету за основу. Це євроінтеграційний закон, колеги. Євроінтеграція – це не виступи по телебаченню – це робота в залі. І зараз прошу всіх бути в залі і голосувати. Прошу всіх зайняти робочі місця і проголосувати, підтримати. Голосуємо, колеги. Підтримуємо. За основу, тільки за основу. Прошу підтримати. 12:57:48 За-165 Дві фракції не голосують. Колеги... Пане голово комітету, дві фракції не голосують. Я поставлю на повернення, але дві фракції мінус. Чи, можливо, ви підтримаєте в комітет на доопрацювання? В комітет на доопрацювання, підтримаєте? Давайте я поставлю, колеги, раз – повернутися до голосування за основу, якщо не буде, тоді поставлю в комітет на доопрацювання. Я прошу всіх заходити в зал, займати робочі місця. Колеги, прошу всіх приготуватись до голосування. Перше. Хто підтримує пропозицію повернутися до голосування за основу проекту Закону 4611. Прошу проголосувати і прошу підтримати. За основу – повернення. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 12:59:04 За-174 Наступна пропозиція, колеги, – повернути в комітет на доопрацювання. Давайте навколо неї сконцентруємося, щоб ми не завалили євроінтеграційний закон. Будь ласка, зайдіть всі в зал. Я прошу всіх підтримати. Колеги, пропозиція – в комітет на доопрацювання. Можливо, вона буде об'єднуючою. Сам факт, що ми можемо провалити закон євроінтеграційний буде поганим сигналом і поганим знаком. Це є об'єднуюча пропозиція, я прошу, колеги, всіх навколо неї об'єднатися. Займіть робочі місця, зайдіть в зал. Я ставлю на голосування пропозицію, що проект Закону про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами (4611) ми повернули в комітет на доопрацювання. Я прошу голосувати і прошу усіх підтримати, колеги. Кожен голос. Голосуємо, підтримуємо. Це компромісна позиція. Я прошу підтримати, колеги. Голосуємо, підтримуємо – в комітет. Голосуємо. Прошу підтримати. 13:00:35 За-181 Колеги, давайте наступна: я поставлю повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Колеги, наступна заключна пропозиція, щоб ми проект Закону 4611 направили суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Я прошу проголосувати і прошу підтримати: 4611 суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо. Підтримуємо. 13:01:18 За-178 Недостатня кількість голосів. На жаль, проект Закону 4611 я оголошую відхиленим. Колеги, увага я прошу всіх зараз бути в залі, я проведу по наступним двом питанням аграрного блоку рейтингове голосування, щоб ми не поставили їх під удар і під ризик. Я прошу всіх приготуватись до голосування. Наступний проект закону, він теж є євроінтеграційний, можливо, він об'єднає зал. Колеги, наступний проект закону, який я поставлю тільки на рейтингове голосування, ми не входимо в його розгляд, це проект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин (№ 9022). І я, колеги, зараз поставлю рейтингове голосування. Цей законопроект є одночасно і законопроектом, який рекомендується як першочерговий аграрним комітетом і Комітетом з питань євроінтеграції. Отже, я провожу рейтингове голосування по проекту Закону 9022. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Рейтингове голосування. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо. Підтримуємо. 13:02:42 За-172 Наступний, колеги, проект Закону про внесення змін до Закону України… Давайте перше по фракціях подивимося. Покажіть по фракціях, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 69, "Народний фронт" – 55,"Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 17, Радикальна партія – 1, "Батьківщина" – 6, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 3, позафракційні – 18. І наступний проект Закону про внесення змін до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою". Лишень рейтингове голосування. Комітет просить, якщо немає голосів, перенести. 6355 і 6355-1. Колеги, прошу проголосувати. Прошу підтримати, це рейтингове голосування. Голосуємо. Підтримуємо. 13:03:50 За-164 Голова комітету просить перенести розгляд питання аграрної політики на наступний пленарний тиждень, дуже шкода. У нас вже двічі чи тричі таке буває. Колеги, увага! Я і ще проведу ще одне рейтингове голосування просто для вивчення ситуації, лишень для вивчення ситуації. Наступним у нас стоїть... Колеги, увага! Наступний у нас стоїть проект закону, проект закону з блоку питань інформатизації. Це є проект Закону про електронні комунікації (3549-1, 3549-3 і 3549-4). Я проведу лишень рейтингове голосування, щоб ми бачили готовність до його проходження. І, колеги, я вас всіх прошу підтримати. Наголошую ще раз, що це одне з ключових питань не тільки для ІТ-розвитку – для розвитку і української економіки. І я прошу вас всіх бути небайдужими під час цього голосування. Я прошу підтримати, щоб ми побачили, яка ситуація по голосах. Колеги, прошу всі фракції, які є в залі, об'єднатися. Це лишень рейтингове голосування по проекту Закону про електронні комунікації. І вчора, колеги, обіцяли підтримати всі фракції. Отже, рейтингове голосування 3549-1, -3 і -4. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо. Підтримуємо. 13:05:32 За-170 Ситуація в залі нестабільна, шановні колеги. Ні. Колеги, увага! Згідно Регламенту я маю право на будь-якому етапі поставити проекти постанов про скасування рішень. І оскільки була вимога від народного депутата Вадима Івченка, щоб невідкладно розглянути постанови про скасування рішень Верховної Ради щодо мораторію на землю, виконуючи вимогу народних депутатів, щоб розблокувати роботу Ради, я переходжу до розгляду тих постанов. І я сподіваюсь, що як тільки ми їх розглянемо, тут же зал запрацює ефективно, дієво і ми питання інформатизації зможемо таки після обіду розглянути і дати позитивне рішення. А, пане голово комітету, ви зможете промоніторити, яка ситуація, і подивитися, чи після обіду ми маємо шанс. Отже, зараз я оголошую про перехід до розгляду двох проектів постанов. Проекту Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 20 грудня 2018 року про прийняття в першому читанні за основу та в цілому проекту Закону України "Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель 9355-П. А потім перейдемо до П1. І зараз нагадую вам, що ці проекти розглядаються за скороченою процедурою без окремого голосування. І зараз я запрошую до виступу ідеолога скасування мораторію і великого ідеолога, щоб був ринок землі, в чому я його і підтримую, народного депутата України Мушака Олексія Петровича. Пане Олексій, будь ласка, прошу привітати пана Олексія.
13:07:50 МУШАК О.П. Велике спасибі, пане головуючий. Шановні колеги… (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую, дякую. Досить, досить. Будь ласка. МУШАК О.П. Шановні колеги, я радий вас всіх вітати. І сьогодні ми будемо розглядати наступне питання. Пройшло 17 днів, а мораторій не був продовжений, бо він був мною разом з колегою Пинзеником заблокований. І знаєте, що. Ми можемо зараз почати про ринок землі говорити, але я почну з іншого. На Україні побудовано велику кількість аеропортів: "Полтава", "Миколаїв", "Львів", "Херсон", "Вінниця" навіть, "Умань", "Чернівці". І у мене питання: де ці всі араби, китайці, ну, євреї і інші люди, які повинні були скупити нашу землю? Чому їх там немає? У мене питання до Олега Валерійовича. До речі, де він? Чому вони не приїхали в Україну і не викупили останній наш скарб? Питання до Юлії Володимирівни. Також де вона? Як би чому, чому олігархи не викупили за ці 17 днів жодного гектару української землі? Ну, як так сталося? А відповідь проста: тому що насправді останні 10 років ніякої потреби у продовженні мораторію не було. Всі голосування, всі голосування про продовження мораторію це було тільки про одне – заборонити українцю навіть думати про те, що він має право. По одній простій причині. Тому що, якщо українець має право, економічне право, він стає багатим. Якщо він стає багатим і з правом, то йому не потрібні такі політики, які торгують лише соціальними подачками і розмовами про те, що після їх приходу до влади щось поміняється на краще. Тому що якщо українець багатий і з правами, то ви, політики вчорашнього дня, йому непотрібні. Тому, шановні колеги, смерть мораторію! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До співдоповіді… Ваша постанова наступна. Ми окремо розглядаємо їх, пане Вікторе. Читайте Регламент, будь ласка. Запрошую до співдоповіді першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Пинзеника Павла Васильовича. Будь ласка, пане Павло.
13:10:30 ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги, моя доповідь стосується двох проектів постанов: і за авторством народного депутата Мушака, і за авторством народного депутата Віктора Михайловича Пинзеника. Комітет на засіданні 16 січня розглянув проекти згаданих постанов Верховної Ради про скасування рішення парламенту від 20 грудня про прийняття в першому читанні за основу і в цілому проекту Закону про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (реєстраційний номер 9355-5 від 04.12.2018 року), які були внесені відповідно народними депутатами Мушаком Олексієм (реєстраційний 9355-П) та Віктором Михайловичем Пинзеником (9355-П1). Присутній на засіданні комітету автор проекту Постанови за реєстраційним номером 9355-П народний депутат Олексій Мушак звернув увагу на факти неособистого голосування народних депутатів за прийняття проекту закону в цілому, відображені на відео, яке він запропонував комітету під час розгляду питання. Народний депутат Віктор Михайлович Пинзеник у пояснювальній записці до поданого проекту постанови також обґрунтував необхідність скасування відповідного рішення Верховної Ради неособистим голосуванням народних депутатів з посиланням на статтю 47 Регламенту Верховної Ради. Народні депутати - члени комітету зауважили про неодноразово раніше висловлювану правову позицію комітету щодо неособистого голосування народними депутатами України на пленарних засіданнях Верховної Ради. Питання це регулюється положеннями статті 47 Регламенту. У висновках своїх комітет на проекти постанов про скасування рішень Верховної Ради неодноразово зазначав, що встановлення факту неособистого голосування народним депутатом не розглядається комітетом, має бути порушене і вичерпане безпосередньо під час розгляду законопроектів. Відповідно до частини восьмої статті 48 Регламенту Верховної Ради України комітет ухвалив висновок на два згадані проекти постанов і пропонує Верховній Раді визначитися щодо їх прийняття чи відхилення шляхом голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу провести запис на виступи від фракцій. Будь ласка, фракції, прошу активно записуватись. Від фракції "Самопоміч"… Від фракції "Самопоміч"? Олена Сотник, будь ласка.
13:13:18 СОТНИК О.С. Шановні колеги, я маю продовжити те, що сказав зараз Олексій. Крім того, що дійсно не відбулося колапсу, ми ще дуже добре знаємо, що насправді весь цей мораторій – це велика профанація. Тому що чітко записано на сьогоднішній день в Земельному кодексі, що ринок землі буде тоді, коли з'явиться спеціальний закон. І, звичайно, всі говорять про те, що ринок землі коли-небудь потрібен, але чомусь жоден уряд, жодна політична сила на сьогоднішній день не стала флагманом і не запропонувала, а як же це має відбуватися. Чому? Та з одної простої причини: якщо наступні 8 років у нас відкриється ринок землі, то Україна отримає і українці отримають 50 мільярдів доларів. І це означає, що дійсно українець стане багатшим. Українець, не олігархи, не ті, хто тримають агрохолдинги. У нас друге було питання: прийдуть іноземці, скуплять землю. А ви знаєте, що за багатьма агрохолдингами насправді стоять іноземні компанії? І це нікого не хвилює. Третє питання. Що сьогодні роблять агрохолдинги – вони орендують цю землю за копійки у людей. Це означає, що простий українець бідніший, а агрохолдинги витрачають менше. Звичайно, їм не вигідний ринок землі, тому що, як з'явиться ринок землі, їм доведеться платити реальну ціну за цю землю. Тому, в будь-якому випадку, хто не підтримує цивілізоване введення ринку землі в Україні, той не підтримує право власності кожного українця, свободу кожного українця. Тому що земля – це невід'ємне наше право, це наша свобода. І той не підтримує багатство кожного простого українця, а підтримує олігархів і підтримує агрохолдинги, які знищують цю землю. Вони до неї не ставляться дбайливо, бо це не їх земля, вони сьогодні заробили – завтра пішли. А українцям потрібна їх земля, чесна ціна і ринок землі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від фракції "Блоку Петра Порошенка" Барна Олег Степанович. Будь ласка, пане Олег.
13:15:37 БАРНА О.С. Слава Ісусу Христу! Я зараз буду виступати не так від фракції, а від себе особисто, кожен має насправді думку. Але я хочу звернутися до всіх. Перед тим, як знімати мораторій на землю, ми всі повинні принаймні погодити і прийняти Закон про обіг землі. Чому Закону про обіг землі ще немає, ми вже говоримо про продаж землі? І, очевидно, звернути увагу треба на те, що багатство українського селянина і українського села має починатися не з продажі землі, а від того, щоб розвивати дрібне фермерство, середнє сільське господарство, створювати робочі місця. Вчора була цікава зустріч з представниками Світового банку. І їхня позиція щодо кредитування: тільки при умові ринку землі, і то великих площ, – мене зводить до однієї тільки думки, думки того, що ці світові фінансові клани не сприяють виконувати свої функції розвитку економіки, принаймні допомозі Україні, а їхня мета – виключно скуп землі. І хтось коли починає говорити про те, що з ринком землі підніметься вартість землі, шановні, вчіть економіку, бо ви загралися в продажність агентів зовнішнього впливу, працюєте не на українців. Бо вартість землі залежить не від ринку, а вона залежить від благодатності населення, наскільки населення багате в загальному. Тому, очевидно, я хочу сказати наступне. Зараз ми повинні виходити до тої думки, що земля для українців значно більше, ніж товар, значно більше. А якщо ви її прирівнюєте по купівлі-продажу так, як машин, квартир, то я не здивуюся, що ваші моральні цінності можуть опуститися до продажу дружин, дітей і ЛГБТ і так далі, до чого ви ведете. Тому моя позиція полягає тільки в тому, що… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
13:18:23 ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте. БАРНА О.С. …що земля в Україні повинна служити для добробуту простих, рядових українців, яким вона повинна давати роботу і відповідно збагачувати громади. Земля є колискою України, і українське село повинно існувати. До тих пір, поки не будуть сформовані цивілізовані способи ринку землі, про продаж не може бути мови. За українську землю, за Україну! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Кириленка від фракції "Батьківщина".
13:18:34 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, дорогі друзі! Перші слова, які скажу: ринку землі бути. Однозначно. Раніше чи пізніше. Єдина умова, єдина, яка сьогодні проблема в країні є, - проблема довіри. За 25 років реформ, коли ми їх починали, ми були в двадцятці найрозвинутіших країн світу. Подивіться статистику. Зараз ми в двадцятці, тільки в другій сотні. Яка реформа у нас вдалася, яка пішла на користь людям? Ми стали на ринкові рельси зразу в перші роки незалежності і оголосили: ми пориваємо з командно-адміністративним минулим, ми переходимо на ринкові рейки. І перше, що треба зробити, – приватизацію. Отці… батьки цієї реформи, хіба вони думали, як це все обернеться? Благими намірами… і далі за текстом. Приватизували п'ять шостих національного багатства, 11 з копійками мільярдів доларів виручили. Це багато чи мало? "Криворіжсталь" показала масштаб грабунку країни. Коли її подарували по суті, а потім Юлія Тимошенко добилась переприватизації, і народ подивився масштаби афери цієї реформи. Перемножте отаку цифру: в економічному потенціалі "Криворіжсталь" – 0,7 відсотка, сировинне підприємство. Візьміть, для третього класу задачка з іксом. Якби ми приватизували так, як "Криворіжсталь", країна б отримала 500 мільярдів доларів, не 11. Народ знає це? Знає. Побільше банків. Зробили реформу в банківській системі - понад 200 банків утворили. Друзі, за 15 років гривня впала в 15 разів. Тільки в Зімбабве і Венесуелі так обвалилась національна валюта. Бо німці приїхали і сказали: "Друзі, у вас багато банків, але ви не банківська країна, бо там грошей банківських нема, там гроші населення, а це дуже ризиковано". Правильно. За 15 років люди втратили 4 трильйона по купівельній спроможності. Люди добрі… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. КИРИЛЕНКО І.Г. Осталась ще одна масштабна реформа, яку треба завершити. Друзі, якщо не виходить, давайте в народу запитаємо: національне багатство – а що народ на цю тему скаже. І тоді зробимо цю реформу. Референдум давайте проведемо. Друзі, а взагалі-то не з нашим щастям, бо довіра до нас дуже-дуже низька, народ дуже-дуже сумнівається, що тут буде все чесно. Давайте завоюємо довіру, приймемо дійсно всі ті закони, які розблокують ринок, і потім підемо до людей з чесним… чесною позицією. Середня ціна землі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершуйте. КИРИЛЕНКО І.Г. Середня ціна землі в Європі скільки? 7 тисяч євро. Давайте встановимо індикативну ціну – 7 тисяч євро. Будь ласка, і з цього почнемо. І тоді буде чесно і прозоро. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова від фракції "Народний фронт"… Будь ласка, від "Народного фронту". Максим Бурбак… Хто буде? Андрій Іванчук, будь ласка.
13:22:01 ІВАНЧУК А.В. Шановна пані головуюча, шановні народні депутати! Фракція "Народного фронту" не підтримає, коли по такому серйозному питанню, як українська земля, перетворюється це все в якусь таку, знаєте, в смішну історію. Сміятися не треба! В українському парламенті повинен появитися законопроект, який буде давати відповідь, який ринок землі потрібен Україні. І тоді в цьому залі буде професійна дискусія. Це повинен зробити або уряд України, або я звертаюся до пана Олексія Мушака і до всіх шановних членів Комітету аграрної політики. Шановні друзі, це ваш обов'язок як фахівців з цього питання: вивчити міжнародний досвід і прийняти, запропонувати спільний комітетський законопроект, якщо уряд не справляється, нам, щоби ми могли поговорити в українському парламенті. Власником землі хто може бути – українці чи іноземці; кошти, де вони взяли, повинні доказувати джерело чи не повинні доказувати; який максимальний банк землі повинен бути сконцентрований в одних руках і так дальше, і таке інше. Але коли ми говоримо про мораторій, ми – за чи ми – проти, ми обманюємо не тільки українське суспільство, а вже навіть один одного, тому що ми не маємо про що говорити за що ми і проти чого ми, а ми ділимось, ми сваримося. Давайте, шановні друзі, внесемо закон, який буде давати відповіді на ці всі питання цивілізовано. Польська модель, німецька – неважливо мені, але в цьому залі ми найдемо більшість під ті чи інші норми, і українці будуть вільно розпоряджатися своєю землею. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції "Опозиційний блок", прошу, народний депутат Папієв.
13:23:58 ПАПІЄВ М.М. Шановні народні депутати України, шановні колеги, ви знаєте, що я звертаюся до головуючого, перш за все, з пропозицією щоб ми все ж таки повернулися до предмету цього питання. Зараз не йде мова про сутність законопроекту, шановні колеги, іде мова про те, що внесений зараз проект Постанови про скасування рішення в зв'язку із порушенням норм Регламенту при прийнятті цього закону, не йде мова про положення цього закону, про його статті, його зміст. А саме сьогодні, треба сказати, що сьогодні, коли приймався закон, знову ж таки, Голова Верховної Ради порушив Регламент Верховної Ради України, як і при прийнятті таких важливих законів, як той, який розглядаємо ми зараз. Тому що не можна ставити на голосування закон за основу і в цілому, коли є пропозиції народних депутатів України, коли є зауваження народних депутатів України.–Це пряма норма Регламенту. Що стосується сутності, то я попросив би народних депутатів України теж, перш ніж виступати, прочитати текст законопроекту. Справа в тому, що праві і ті, хто за мораторій, і ті, хто за ринок землі. І якщо ви хочете вирішити це питанні і хочете, щоби представники латифундистів теж підняли свої руки, то давайте приймемо закон, який скасує всі правочини, які заключені були раніше і почнемо з чистого листа, і повернемо первісним власникам земельних паїв їх право власності і тоді ви будете бачити, що воно все буде законно і зрозуміло. Вчора, коли у нас засідання комітету було, я звернувся до автора законодавчої ініціативи. Якщо для нього таке важливе це питання, якщо коаліція його не підтримує, то було абсолютно логічним, щоби сьогодні зробили заяву про вихід із коаліції. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще два виступи, будь ласка, від позафракційних. Прошу, народний депутат Кишкар. З місця, будь ласка, включіть мікрофон. Народний депутат Кишкар.
13:26:07 КИШКАР П.М. Дякую, пані головуюча. Дійсно, велика дискусія, і те, що пан Папієв наголошує, що це всього-на-всього процедурне питання, думаю, що ідеологія відсутності самого мораторію далеко не формальна сторона цього питання. Понад мільйон людей-власників паїв вже померли, не маючи можливості скористатися своїм правом продати чи купити земельний пай. Я на комітеті також наголошував, що в Україні існують поля, які фактично розподілені на дві частини: одна частина – оесгешна земля по 2 гектари роздана і може вільно купуватися і продаватися, інша сторона поля цього ж самого – вона розпайована людям і не може бути предметом договору купівлі-продажу. А найголовніше і найцинічніше, що ринок землі насправді існує. Крапка. Лишень, що ця ціна трошки не ринкова і люди змушені за безцінь фактично, попавши в якусь ситуацію незручну, наприклад, коли люди хворіють, змушені продавати пай, який там 5, 6 гектарів, 7, за 500-600 доларів. Отака правда життя. І це тягнеться вже не один рік. Тому давайте, друзі, до цього питання підходити комплексно, розглядати комплексний законопроект, який дійсно має напрацювати профільний комітет і виносити його в зал. А ринок існує. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Левченка. Будь ласка, від трибуни.
13:27:53 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Знову ми обговорюємо вкрай важливе для країни питання в абсурдні строки. Не можливо це питання розглянути протягом кількох хвилин. От, коли ми голосували за відповідні законопроекти по мораторію, це мало бути повне обговорення, Верховна Рада мала б цілий день цим займатися, а бажано, як наприклад, британський парламент, який розглядає один законопроект цілий тиждень. Тому що це фундаментальна, одна з найважливіших проблем для країни. Як можна протягом кількох хвилин оце у волейбол грати: хтось говорить одну маячню, потім цю маячню неможливо спростувати?Так? Тому я все-таки спробую основні моменти ще раз повторити. Справді навіть без мораторію ринок землі сільськогосподарського призначення сам би по собі не з'явився, якщо би не було відповідного закону. Але чому я особисто як народний депутат вважаю, що мораторій все одно потрібен, для того щоб не було жодних колізій в законодавстві, тому що тут з'являється певна колізія, що, з однієї сторони, немає заборони, але, з іншої сторони, немає механізму, як цим займатися. І, в принципі, за рахунок цього це дозволяє особливо нашим найгуманнішим, найчеснішим судам у світі займатися ще більшим безпрєдєлом, чим вони займаються. Тому з правової точки зору мораторій теж потрібен. Але якщо говорити про суть проблеми, то я вкотре наголошую, питання тут розділяється: хтось говорить, що ринок має бути пізніше, хтось говорить, що він має бути вже зараз. Я особисто і "Свобода" ми говоримо про те, що ринок сільськогосподарської землі, саме купівлі-продажу, так, його не має бути взагалі. Має бути ринок оренди землі сільськогосподарського призначення. Оренди! Земля сільськогосподарського призначення – це стратегічний державний ресурс, який має контролюватися всією нацією. Хтось кричить з зали, що ринок вже є. Ні, його немає. Є незаконний квазіринок, незаконний квазіринок оренди, і будь-які рішення в рамках цього незаконного ринку можуть бути скасовані нормальною владою і нормальною Фемідою, якщо у нас колись вона така буде, я переконаний, що вона буде. Тому не можна казати, що… Можете, будь ласка, все ж таки додати, якщо можливість… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Тому не можна, посилаючись на існування цього незаконного ринку, говорити, що все так воно, давайте так і лишимо. Діюча ситуація неприйнятна, безперечно. Неприйнятно, що не може людина продати свій пай державі. Ми вимагаємо, щоб людина могла свій пай продати державі. Неприйнятно, що немає нормального цивілізованого ринку оренди, оренди сільськогосподарської землі, коли справді можна позбавляти права оренди у недобросовісних орендарів, коли держава це може контролювати, коли дають… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. …власникам паїв можливість, власне кажучи, позбавлятися від недобросовісного орендаря. Це все неприйнятно. Але і пропозиції ваші щодо дикого ринку стратегічного державного ресурсу – це теж абсолютно… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Галасюка, будь ласка, від Радикальної партії.
13:31:01 ГАЛАСЮК В.В. Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні українці, невже ті, хто сьогодні в цій залі виступають за відміну мораторію на продаж сільськогосподарських земель, дійсно вірять, що це дозволить українцям реалізувати свої конституційні права, захистити національні інтереси, коли проти України відбувається військова агресія, коли в країні 2 мільйони тимчасово переміщених осіб, переселенців, які не мають грошей на найнеобхідніше, коли з країни за останні тільки кілька років виїхало понад 2 мільйони українців на заробітки для того, щоби прогодувати свої родини, не те що купити землю? Да ви подивіться хоча б з економічної точки зору. За останні 7 років в Україні втричі зріс експорт зернових. Втричі! Всі світові рекорди б'ємо. Нам кажуть: будете годувати весь світ. А ви подивіться, чи стало краще за цей час жити в селі, чи стало краще жити простим людям? Краще стало жити тим, хто сьогодні сконцентрував величезні банки земельних ресурсів і вирощують на них технічні культури і перетворюють Україну на сировинну колонію. І тепер через зняття мораторію, так званий вільний ринок, вони хочуть просто придбати цю землю для того, щоб назавжди зафіксувати свою власність і своє майно. Провідні економісти світу кажуть Україні, попереджають: продасте один раз землю, потім не зможете купити і ті товари, які вироблені на цій землі. Тому команда Радикальної партії виступає за розвиток фермерства, за захист права українця на землю через фіксацію в Конституції те, що пріоритет має фермерське господарства, той, хто живе і обробляє цю землю, власність на землю. Так воно є в Конституції Польщі. Ми принципово виступаємо за розвиток тваринництва і за дотації на кожну корову мінімум 5 тисяч гривень за рахунок податку з сировинного експорту. Аграрно-сировинний збір, який ми.... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ГАЛАСЮК В.В. Аграрно-сировинний збір, законопроект, який ми з Олегом Ляшком і нашою командою внесли в парламент. Брати податок з сировинних експортерів, спрямовувати ці кошти на підтримку на дотації фермерам, які тримають корів. Крім того, поглиблена агропереробка на селі, прийняти ті закони, які дозволять Україні бути не експортером агросировини, а експортером харчових продуктів. Це комплексний підхід, який підвищить добробут села, розвине український агросектор. Тому сьогодні не про ринок треба... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:33:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. І, колеги, зараз заключний спочатку від комітету, потім – репліка. Будь ласка, від комітету запрошую до слова голову комітету Бакуменка. Будь ласка, 2 хвилини.
13:34:04 БАКУМЕНКО О.Б. Я декілька... хочу відповісти Андрію, моєму товаришу, да, в тому, що він сказав по поводу комітету, ринку або мораторію. Питання надсерйозне, і я почав його з того, що ми 3 роки, коли мораторій продлевали, за ці 3 роки ми писали: в першому півріччі уряду України розробити і подати в парламент проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. В прошлому році на базі аграрного комітету ми створили потужну робочу групу. В цю потужну робочу групу ввійшли всі асоціації, які представляють від маленького фермера до крупного товаровиробника, всі фахівці цього ринку, 20 народних депутатів, члени аграрного комітету, науковці, представники Всесвітнього банку і всіх фінансових установ. І ми на базі комітету розробляємо зараз проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. І в цьому законі буде дано фаховий наліз. Хто може купити? Тільки українці, проживаючі на території, який має кваліфікацію і так далі. Ми ведемо фахову дискусію, а не політичну ринку. Далі ми цей проект закону віддамо громадам, сільським радам, об'єднаним територіальним громадам, всім асоціаціям для того, щоб вони дали зворотній зв'язок і дали вже у фаховій дискусії, який вони бачать ринок. Ринку бути. Україна не може бути в трьох державах, яка не має ринку. Але питання – який ринок? Друге питання надважливе – система фінансування маленького фермера, середнього підприємства. Де взяти гроші, щоб купувати землю? Це теж ми… І третя проблема, яку треба вирішити: інституційна спроможність, яка структура буде від імені держави займатись цим. І ми знайдемо ці відповіді. І я рахую, десь в квітні місяці… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. БАКУМЕНКО О.Б. …цей проект закону на базі аграрного комітету і надамо його на фахову дискусію на рівень всіх громад, асоціацій фермерів і всіх учасників ринку. Получимо зворотній зв'язок і внесемо в парламент, як на мене, 80-100 чоловік, правильний закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Від політичної дискусії перейдемо у фаховий рівень. Спасибо вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І я сподіваюсь, що цього року ми зможемо прийняти закон і відкрити ринок землі. Через 1 хвилину відбудеться голосування. Я прошу всіх заходити в зал, приготуватись до голосування. А зараз репліка Мушаку, якого необачно образили під час обговорення. Будь ласка, Мушак.
13:37:02 МУШАК О.П. Я дякую пану Андрію Іванчуку за те, що він згадав про фахову дискусію. Мною та разом з колегами було внесено вже два законопроекти про ринок земель в різній формі. Перше. Українську землю має право… Я виступаю в принципі за те, щоб максимально вільний ринок був і там іноземці купували. Бо це є, очевидно, правильно, як би від цього не можна втекти. Але, о'кей, давайте як компроміс. Перше. Українську землю можуть купувати тільки українці, фізичні особи та юридичні особи, які зареєстровані за українським законодавством. Друга позиція. Повинна бути мінімальна ціна, мінімум 30 тисяч гривень. При відкритті ринку оцінка, що український гектар буде коштувати 2 тисячі доларів та вище. Третя позиція. Повинне бути обмеження по концентрації на рівні громад, на рівні області і на рівні держави. Моя позиція полягає в тому, що не більше 1 відсотка землі державної може бути сконцентровано в одних руках. Цим ми відсікаємо у тому числі великі агрохолдинги. Четверте. Первинне право на викуп оренди, на викуп землі має орендар. П'яте. Якщо ви хочете казати про те, де брати гроші, наприклад, на армію, на все інше, у нас… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. МУШАК О.П. Так от, якщо ви хочете взяти гроші на побудову флоту, на розбудову армії, у нас є 300 гектарів полігонів, які насправді обробляються… 300 тисяч гектарів полігонів військових, які насправді обробляються. Питань немає – можемо їх продати на відкритих аукціонах, це 600 мільйонів доларів, це та цифра, яка дозволяє побудувати високоякісний флот, наприклад, для протидії агресії на Чорному та Азовському морях. Можна по-іншому це вирішити. Тому було б бажання вирішувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 20 грудня 18-го року про прийняття в першому читанні за основу та цілому проекту Закону України "Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (9355-П). Прошу голосувати, колеги. Прошу визначатись. Важливе фундаментальне питання. Голосуємо! 13:39:38 За-81 Зал розділився, на жаль. Постанова відхилена. Наступна. Проект Постанови 9355-П1. По ній я запрошую до доповіді народного депутата України Пинзеника Віктора Михайловича. Будь ласка, пане Віктор. Підтримуємо, підтримуємо.
13:40:00 ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Голово, шановні колеги, очевидно, що не тільки і не стільки регламентні процедури спонукали мене внести проект відповідної постанови. Очевидно і друге: в цьому переповненому залі немає шансів на позитивне голосування по цьому проекту. Але я свідомо вніс цей проект для того, щоб привернути увагу до проблеми, яка є каменем спотикання для України впродовж багатьох років. Пройде 20-30 років - і наші діти і онуки не повірять, що їхні батьки десятки років забороняли громадянам користуватись власністю, розпоряджатись своєю власністю. Я розумію, якби в нас дискусія йшла навколо того, бути чи не бути приватній власності. Але такої дискусії немає. Сьогодні земля вже майже 30 років назад передана в приватну власність нашим громадянам. Що тепер з нею треба робити? Вони їм залишили єдине право – це право здатись на милість олігархам, здати землю в оренду великим і великим олігархам. І, по суті, сьогодні це єдиний сегмент суспільства, який зацікавлений в існуванні вічного мораторію на землю. Скасування мораторію або надання права продажу землі – це не мета, продаж землі, це мета - дати багатоваріантність поведінки. Перший варіант. Право продажу відкриває можливість доступу до грошей. Це те, що не дає можливості людям самим обробляти землю, тому що земля є чудовий інструмент забезпечення кредиту. По-друге, це змінює умови оренди в умовах, коли люди мають можливість вибору. І третій важливий момент. І право продажу. Право продажу землі вкрай важливо і з точки зору залучення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ПИНЗЕНИК В.М. …залучення інвестицій в секторі, який навіть в нинішніх умовах, в складних умовах демонструє непогану економічну динаміку. Я чую, що є країни, в яких немає державної власності, я не заперечую цього. Але я не знаю жодної країни, в якій є приватна власність і заборонено розпоряджатись цією власністю. Я закликаю колег, я розумію, що голосування ні "за", ні "проти" не міняє статус-кво. Я закликаю законодавчо цього року врегулювати питання, які відкриють цивілізований ринок землі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету вже була доповідь. Пинзеник доповідав і по одному, і по другому. І тому ми відразу переходимо до виступів від фракцій. Прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Від "Народного фронту" – Бурбак Максим Юрійович. Іванчук Андрій Володимирович запрошується до слова від фракції "Народного фронту".
13:43:32 ІВАНЧУК А.В. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Пані Олександра Кужель! Я дуже вдячний членам аграрного комітету, що дослухались до пропозиції фракції "Народного фронту" і пообіцяли, що вони напрацюють документ, який буде регулювати ринок землі. Але що я би хотів ще сказати, що я не сказав в своєму попередньому виступі. Крім того, хто може володіти, скільки землі може бути, є дуже велика проблема, шановні друзі. І я звертаюсь особливо до Олександра Бакуменка. Україна більше 30 відсотків землі родючої на сьогоднішній день не обробляє. В цьому законі, який ви зробите, повинна бути ще відповідальність цих власників цієї землі. Україна на кожному клаптику нашого чорнозему зобов'язана сіяти, зобов'язана вирощувати – це наш експортний потенціал, це міцна наша українська валюта, це наше місце в світовому глобальному ринку, це наша конкурентна перевага. Тому ми повинні ще заставити обробляти українську землю, сівозміну робити. І звертаюся до пані Олени. Пані Олена Сотник, ви абсолютно неправі, коли ви говорите, що агрохолдинги, великі агропромислові підприємства – це погано. Це навпаки, тільки вони слідкують за ерозією землі, за сівозміною, впроваджують самі сучасні аграрні технології, вони фінансують науку – це майбутнє. Тому що таких врожаїв, які є в Німеччині, є в Америці, в Україні не всі можуть ще сьогодні добитися. Тому саме основне – щоб вся земля оброблялася, і ще як вона оброблялася, який би вона давала врожай, який би вона давала КПД. Тому так само в цьому законопроекті зверніть на це увагу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я дам репліку, але ви послухайте Андрія Володимировича. Я дам всім членам, всім фракціям. Від "Батьківщини" зараз Іван Кириленко.
13:45:38 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні друзі, і все-таки йому бути, і з чогось треба починати. Я дивуюся, що зал навіть словом не обмовився, що тут зроблено два потужних кроки, щоб розблокувати ринок землі, два мощнейших кроки. Ми прийняли в першому читанні закон, де мільйони гектарів землі передаються об'єднаним громадам, але перше читання. Чому загальмували друге? Другий закон, який ми прийняли, про розвиток сімейного фермерства. Два гектара безоплатно, а плюс 5 з викупом на тривалий термін: 10, 15, 20 років. Друзі, що заважає прийняти в другому читанні і розблокувати процес, з чогось почавши, почавши з державних земель, тим, чим ми розпоряджаємося? І тоді ми побачимо, що таке Україна, якщо ми звертаємося до досвіду Польщі. Згадайте перші роки незалежності Польщі. Нема нічого. Звертається керівник, якого обрали: "Друзі, у мене риби нема, у мене є вудочка, беріть землю, вже бідними не будете". І створили 2,6 мільйона сімейних ферм, розмір – до 10 гектарів. Друзі, пройшло кілька років, Польща завалила продукцією всю Європу, до нас добралися. У нас скільки фермерських господарств? Раз, два - і обчелся, ледве животіють. Що зроблять громади, отримавши кілька мільйонів гектарів землі? Інвентаризацією: хто, чим і де, і куди йдуть гроші. Після інвентаризації що? Заявка від своїх же селян, від своїх громадян, які поїхали в рабство на заробітки, поїхали в Польщу чим займатися? Сільським господарством у наймі. Та поверніться додому, візьміть свою землю, робіть те, що поляки. Друзі, з цього давайте почнемо. Ми вже прийняли в першому читанні одне й друге. Приймаємо в другому - і даємо свободу вибору: чи найматися до поляка їхати, чи в агрохолдинг, чи на своїй землі, в себе вдома. Приймаємо у другому читанні - і все! ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Самопоміч" Сидорович Руслан Михайлович, будь ласка.
13:47:52 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, фракція "Самопоміч". Я зараз звертаюся в першу чергу не до тих, хто присутній в залі, до народних депутатів, тому що вони прекрасно розуміють, про що йдеться, я звертаюся до тих, хто дивиться трансляцію і слухає її. Абсолютно правий був доповідач даної постанови пан Віктор Пинзеник, коли казав, що немає значення, що ми проголосуємо по цій постанові. Чому? Я цитую "Перехідні положення" зараз Земельного кодексу: "Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджуються за умови набрання чинності Законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 19-го року". Тому, коли ми голосуємо за скасування відповідного законопроекту про продовження дії мораторію, єдиної кнопки, якої бракує у нас на пульті, це фіолетової. Тому що не принципово, як ми проголосуємо: чи ми скасуємо результати голосування, чи ні, - мораторій буде діяти до того часу, поки не буде прийнятий Закон про обіг земель. Тому це є первинною задачею. І короткий екскурс в історію. Звідки взагалі появилось в українському правовому полі поняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення? У 1993 році, коли уряд вніс в парламент проект Земельного кодексу, першого Земельного кодексу України, Комуністична партія, яка тоді мала більшість сказала: не буде кодексу, якщо не буде мораторію на 30 років. Плющ, покійний, який тоді був спікером, сказав: "Давайте ні вашим, ні нашим – буде 8 років". І в такий спосіб з 93-го року з перервою у півтора роки ми далі продовжуємо комуністичний тренд мораторію на продаж землі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Блоку Петра Порошенка" Довбенко, будь ласка.
13:50:01 ДОВБЕНКО М.В. Колеги, ми в нашій дискусії рухаємося до того, що все-таки нам прийдеться прийняти закон. У квітні це буде, у травні чи коли і так далі. Але є дві речі, які я хочу сказати, що вони нас штовхають до єднання. Річ перша, хто б сьогодні тут не виступав сьогодні з трибуни, говорить про ринок: хтось каже про ринок оренди, хтось каже про ринок земель, хтось каже про обіг. Колеги, ми маємо зрозуміти, що ринок функціонує на основі об'єктивних економічних законів, а об'єктивний – це значить незалежно від нашої волі, бажання і прагнення. Тому ні обіг, ні щось інше, а якщо ринок, то маємо враховувати цю об'єктивність. І друге. Ринок земель, чи ринок прав оренди, чи чого, колеги, правильно завжди в усіх країнах і ринок має бути ринок прав, прав на землю. Ми можемо говорити тільки про права. А тепер для чого ми говоримо про ринок і для чого ринок прав? Тому що ми маємо бачити мету – ринок прав, бо якщо я маю право, я можу заставити і получити ресурс для обробки цієї землі, не має значення: сім'я, фермерське господарство чи хтось інший. Тому, коли будемо писати, маємо розуміти, що ринок прав на землю – це може бути те, що буде в майбутньому допомагати нам підняти цей аграрно-промисловий комплекс. В противному разі це всі видумки, які не про ринок, і обіг, не тільки для того, щоб говорильня була. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Радикальної партії Віктор Галасюк.
13:51:57 ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги! Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Ну, це, знаєте, дуже цікаво чути, коли родичі найбільших латифундистів, коли людина, яка є батьком приватизації 90-х років, розповідають, як буде правильно сьогодні зробити вільний обіг землі і як це в інтересах українських селян, українського народу. Вже бачили, вже проходили, вже навчені. Подивіться, шановні українці, ширше. В чому сьогодні полягає головна економічна проблема нашої країни? Чому сьогодні ми затиснуті в лещатах Міжнародного валютного фонду і фактично запроваджений режим зовнішнього управління, і влада діє під дудку Міжнародного валютного фонду? Чому так? Я вам скажу, чому так, не лише як політик, не лише як заступник Олега Ляшка з економіки, а як економіст. Тому що в Європі 68 відсотків експорту – це продукція промисловості, в Україні 80 відсотків експорту – це необроблена сировина або сировина з абсолютно мінімальним рівнем обробки, це в основному агросировина. От вам відповідь на це питання. Тому що Європа є виробником, а Україна сьогодні має іншу професію, і це професія – сировинний ресурсний донор сусідніх успішних країн, які розвинули свою економіку і сьогодні крадуть у нас талановитих людей, переманюють до себе, купують за безцінь сировину, щоб зробити там готові товари в себе, в себе був економічний розвиток, а нам їх в 10 разів дорожче за цю сировину продавати, і пропонують нам кредити за те, щоби приймалися певні рішення. Тому позиція Радикальної партії протилежна: треба не землю розбазарювати сьогодні і не про ринок сьогодні говорити, а про те, як перетворити країну з сировинного ресурсного додатку на виробника і на територію, де люди можуть жити своєю чесною працює, народ України, а не десяток людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, надто багато бажаючих виступити, питання дуже гаряче. (Шум в залі) Я знаю. Увага, увага! Я по хвилині дам, колеги. Зараз я перерахую виключний перелік. Ні, це неможливо вже, колеги, лишається 5 хвилин, це неможливо. Кривенко, Івченко, Сотник, Заболотний. Заболотного визначили, Заболотного визначили. І тоді Пинзеник. Все, колеги, оце виключний перелік, бо інакше не встигнемо. Колеги, я даю по одній, але ми інакше… в нас лишилося 5 хвилин. Заболотному даю від фракції, як попросив голова фракції. Отже, Кривенко, одна хвилина.
13:54:49 КРИВЕНКО В.М. Віктор Кривенко, Народний Рух України. Шановні колеги, шановні глядачі, в 91-му році українці проголосували за незалежність понад 90 відсотків, а комуніста Кравчука обрали Президентом. Не Чорновола, який виступав за ринок землі, а комуніста Кравчука, який зберіг комуністичну більшість у Верховній Раді, і колега Сидорович говорив, як вони залишили далі людей в рабстві земельному, який почав армію знищувати і який в тому числі і церкву московську. Аби не він, ми б раніше мали свою церкву. Тому ми завжди виступали за ринок землі. Тільки українець може бути власником на землі. Треба обмежувати концентрацію. Народний Рух України чітко проти комуністичних підходів, коли право власності забороняють використовувати. Завжди українець був власником на землі. Прийшли комуністи і забрали це. І що відбувається в окремих патріотів в голові я не можу зрозуміти. Ніколи не було такого рабства. Квартири людям дозволили продавати, так само вони були приватизовані. Уявіть собі, якби був мораторій на продаж квартир. Чому… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. КРИВЕНКО В.М. Чому збирають підписи за мораторій на землю в містах, а не в селах? 5 мільйонів рабів. Що ви робите? Мільйон помер вже людей, власністю не скористувавшись. Тому я вас закликаю, оцю маніпуляцію, коли голосували цей закон, хоча діє кодекс, не потрібно було закон голосувати, все одно в зал внесли, 230 популістично натиснули кнопочки, бо вибори почалися. Майте совість! ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тепер репліки. Олена Сотник перша, потім Івченко. Будь ласка, по хвилині.
13:56:34 СОТНИК О.С. Дякую, пане головуючий. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Земля – це дійсно велике багатство. Земля – це актив. Коли ви забороняєте людям користуватися їх власністю, їх активом, ви фактично їх робите нічим і ніким. А коли ви ще й вирішуєте, що люди дурні, бо вони продадуть за безцінь, то це означає, що ви вважаєте народ України абсолютно нічим і маєте право вирішувати за них, що їм робити з власною землею, власністю. Тому, коли мені людина каже, що Сотник неправа, або "Самопоміч" неправа, я пропоную людям дивитися, хто це каже, і бути критичними, і розуміти, хто захищає людей, а хто захищає конкретні активи конкретних багатіїв і конкретних олігархів. Немає жодної країни, в якій 450 людей вирішують за, вибачте, 30 мільйонів інших людей дурні вони чи ні. Тому що земля – це право, і це право треба дати людям. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Івченко, одна хвилина.
13:57:49 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, у 98-му році, коли Кучма підписав Указ Президента про розпаювання земель, інших можливостей людям, які отримали ці землі, не дали. У них не з'явилися мікрокредити, у них не з'явилося в лізинг обладнання, у них не з'явилася державна підтримка для того, щоби вони самі собі заробляли. Що змінилося за 27 років? От сьогодні 2019 рік, а що змінилося? Чи у нас є лізинг? Немає. Чи у нас є аграрне страхування відповідне? Немає. Чи державна підтримка надається цим людям? Немає. От саме люди від безвиході віддають ці землі в оренду. А хтось їх акумулює у великі масиви. А хто сьогодні бігає по залу і просить всіх, щоб голосували за те, щоби зняли мораторій. Так ось я вам скажу. Так, закон про обіг потрібен, але у людей є страхи, страхи ті, що ми з вами тут не домовимося про правильний обіг, бо кожен тут прийшов зі своїми планами… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ІВЧЕНКО В.Є. Кожен тут прийшов зі своїми планами, зі своїми амбіціями або зі своїми завданнями. А тим, хто сьогодні так яростно ратує за відміну мораторію, то я раджу: підіть на мажоритарний округ кожен з вас, підіть і скажіть людям, що ви сьогодні хочете продати землю, і спробуйте довести те до людей, щоб вони не боялися. Бо навіть ті люди, які хочуть продати, у них – страхи, бо проста людина, проста людина, простий фермер не зможе купити. Тому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз, колеги, я продовжую засідання до завершення розгляду цього питання, ми, на жаль, не встигаємо. Заболотний, одна хвилина, будь ласка. 13:59:43 ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Шановні колеги, сьогодні можна до хрипоти у горлі сперечатися, що треба робити з українською землею. Але я хочу вам сказати, що 33 мільйони гектарів самої родючої землі, яка є в світі, належить українцям. І на цій землі вистачить місця і роботи всім: і одноосібникам, і сімейним фермерам, і крупним асоціаціям, земельним структурам. Є сьогодні єдине бажання і потреба - дати можливість тим, хто сьогодні володіє цією землею, розпоряджатися. Я абсолютно підтримую і Івана Григоровича Кириленка, і підтримую Пинзеника, який сказав, що немає у світі жодної країни, яка передала б їм у власність, а тоді сказали: ми тобі забороняємо цією власністю користуватися. Земля – це є все рівно товар. І тому я хочу вас попросити: не сперечаємось. Бо навіть ми тут, якби зараз сказали: внесіть єдиний законопроект від народних депутатів, - його не буде, тому що у кожній фракції є… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.
13:59:54 ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. …декілька бачень. Навіть у нашому комітеті, в якому 33 чоловіки, є декілька груп, які по-різному бачать цю проблему. Тому ми глибоко переконані, що повинен Закон про обіг сільськогосподарських земель подати і підготувати міністерство через Кабінет Міністрів, подати як урядовий законопроект, а ми його потім будемо шліфувати, вносити пропозиції і радиться з людьми, і дати його на обговорення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, увага! Зараз дам. До мене звернулися ще двоє позафракційних з проханням по хвилині. Я продовжив. Я сподіваюсь, ніхто не буде заперечувати? По одній хвилині двоє позафракційних: Левченко, Розенблат, Пинзеник. І це вже виключний. (Шум у залі) Вибачте. Ну, колеги, ну півзалу є бажаючих виступити. Я просто… Добре. Так, давайте: Розенблат – одна хвилина. І Рудику, і Рудику одну хвилину.
14:02:08 РОЗЕНБЛАТ Б.С. Дякую, колеги, за оцінку. Шановні колеги, поки ми з вами сперечаємось: буде мораторій продовжений, не буде мораторій продовжений, - наші українці виїжджають за кордон. Вони сьогодні створюють можливості для Польщі, для Угорщини, для інших країн. Колись, під час Громадянської війни, великий американський президент Авраам Лінкольн зробив Гомстед-акт. Він надав право кожному, хто бажає займатись землею, піти на Захід і мати свій кусок землі: 165 акрів, 65 гектарів. Вони створили велику Америку. Що ми з вами робимо? Ми робимо велику Польщу, ми робимо велику Угорщину і інші країни - і робимо бідну Україну. І будемо продовжувати це робить, поки буде мораторій. Земля належить українському народу, і вони повинні розпоряджатись, як вони захочуть цього, а не як ми їм будемо диктувати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Левченко, одна хвилина.
14:03:05 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, Свобода, 223 округ, місто Київ. Тут було з цієї трибуни наговорено багато дуже маячні різноманітної. Я хотів би хоча би одну спробувати спростувати. Розказують про те, що є приватна власність і її не можна обмежувати користування: земля сільськогосподарського призначення. Вибачте, будь ласка, а зброя, коли вона в приватній власності у когось, є обмеження користування зброєю, можна у вільному обігу купити-продати? А збагачений уран, коли він в приватній власності, можна обмежувати його купівлю-продаж чи не можна? Не брешіть, будь ласка, з цієї трибуни, що не можна обмежувати обіг певної приватної власності, це просто брехня. Всі цивілізовані країни мають певні обмеження на певні групи товарів. Це логічно. І таке обмеження має бути якраз на сільськогосподарську землю, бо це наш стратегічний ресурс. А для тих, які кажуть про український народ, що нібито хтось комусь в парламенті щось забороняє, то я до вас звертаюся: референдум. Ідіть до українського народу на референдум, і хай український народ скаже свою думку з цього питання, і не спекулюйте на цьому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик. І переходимо до прийняття рішення. Будь ласка.
14:04:14 РУДИК С.Я. Дякую, головуючий, за те, що дали слово екс-голові Державного агентства земельних ресурсів України. Шановні колеги, 25 травня 17-го року я повторно зареєстрував законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку продажу права оренди на земельні ділянки сільгосппризначення. Чого повторно, тому що перший законопроект, який зареєстрований в 15-му році, без розгляду профільним комітетом просто забули і зняли з розгляду. Шановні члени профільного комітету, будь ласка, знайдіть час в своєму важкому графіку, розгляньте цей законопроект за 2 роки! Там є відповіді на більшість питань, які цікавлять українців. Не землю продавати треба, а право довгострокової оренди на землю. Це жива історія, яка дає можливість принести інвестиції в бізнес і не дати продавати українську землю, в тому числі іноземцям. Якщо треба поставити питання, щоб вам додатково молоко видавали за хоробрість… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, колеги, заключний виступ. Ні, вже не буде більше виступів, колеги. Пинзеник - і переходимо до прийняття рішення, колеги. Прошу всіх заходити в зал і зайняти робочі місця. Будь ласка, пане Віктор.
14:05:36 ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, може скластись враження, що ні дискусія, ні голосування сьогоднішні – абсолютна марна витрата часу. Я так не думаю. Мені нерідко доводиться досить різко висловлюватись про роботу нашого парламенту. Але в даному випадку я скажу, що ця дискусія була дуже корисною. Більше того, я скажу приємну для мене несподіванку. У нас вперше дискусія в цьому залі не йшла з приводу того, "дурак - сам дурак", бути чи не бути, у нас вперше підняли, за невеликим виключенням, професійні питання, які треба для того, щоб ми створили цивілізований ринок землі. І це трошки радує. На завершення я просив би наступне, шановні колеги. Очевидно, є повно проблем. І я б запропонував, щоб ми в такому режимі провели парламентські слухання, де обговорили ключові проблемні питання, пов'язані з ринком землі. І після того переходити до розробки проекту закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я повністю згоден з паном Віктором, що наша дискусія була дуже правильна і дуже важлива для суспільства. Я вважаю, маємо провести велику суспільну дискусію. Бо, на жаль, недоброчесні мільярдери, багатії у селян забирають землю по фіктивних документах як спадщину за копійки. Їх принижують, а потім говорять їм, що, не дай Боже, у вас заберуть право… дадуть вам право на землю. І дуже часто це є предметом маніпуляції. Ми маємо пояснити людям. Вільні люди мають право на вільне володіння і продаж землі. Ми маємо провести велику роз'яснюючи роботу, щоб ті, в руках у кого є канали і кошти, не могли баламутити простих людей, щоб люди знали правду і знали справедливість стосовно свого права, своїх повноважень і своїх обов'язків. Отже, колеги, ми розуміємо для цього має бути певна законодавча база, тому особисто я утримаюсь, поки немає законодавчої бази. Ми дочекаємось її, ми приймемо її. А зараз я ставлю на голосування проект Постанови 9355-П1. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Голосуємо. 14:08:03 За-65 Постанова 9355 відхилена. (Шум у залі) Так, я сказав: я утримався, тому що має бути законодавча база, тому що я чекаю законодавчу базу, про яку говорив голова комітету. Колеги, не розходьтесь, ми маємо ще одну гарну новину. Три хвилини від двох фракцій. Пам'ятаєте ту емоцію негативну, яку у нас викликало голосування польського парламенту, коли було внесено означення "українські націоналісти" в законі? Президент Польщі подав у Конституційний Суд. І сьогодні Конституційний Суд прийняв рішення вилучити норми, які стосуються українських націоналістів, з цього закону. Я впевнений, це великий знак солідарності і дружби між нашими народами і нашими парламентами. І зараз я на вимогу двох фракцій надаю слово для виступу Княжицькому і Оксані Юринець, але виступати буде Микола Княжицький. Колеги, давайте послухаємо і цей момент просто спільно, разом, солідарно відзначимо. Будь ласка, Микола Княжицький, 3 хвилини.
14:09:06 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, ми з колегою Оксаною Юринець є співголовами групи міжпарламентських зв'язків з Республікою Польща. Я хочу подякувати всім членам групи, які працювали активно протягом всього цього часу і докладали зусиль, щоб мова ненависті і істерії, яку намагалися посіяти між українським і польським народом, нарешті була припинена. Ми вітаємо рішення Конституційного трибуналу Польської Республіки. Ми вітаємо рішення польських політиків, які підтримували завжди добросусідські стосунки між Україною і Польщею. Ми хочемо наголосити, що Польща зараз переживає непростий час. Ми солідаризуємося з польським народом в їхній боротьбі проти ненависті, яку намагаються зовнішні сили поширити в польському суспільстві. Це привело до смерті мера польського міста Гданськ пана Адамовича. Що відбувається в польському суспільстві? Надзвичайно погані речі, бо і влада, і опозиція зараз спільно хочуть розвивати стосунки з Україною, хочуть розвивати стосунки з Європейським Союзом. Але є сили, які хочуть далі радикалізувати польське суспільство і не дозволити цього руху до цивілізованої співпраці з сусідами. Тому ми дякуємо польському Конституційному трибуналу, польському суспільству і висловлюємо солідарність в ці непрості для польського народу часи. Ні – ненависті в суспільствах! Ні – ненависті між народами!
14:10:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, століттями одна країна – це Російська імперія – становила загрозу і Україні, і Польщі. Наше завдання – бути солідарними і разом з вільним світом плече до плеча стояти проти спільного ворога. І тому такий крок – це збільшення солідарності між Україною і Польщею, українським і польським народом. Вітаю всіх, колеги, ми той момент чекали дуже довго. Я сказав свого часу, що не поїду, поки не буде цього рішення прийнято. Зараз, колеги, я хочу повідомити, що народний депутат Кривошея просить оголосити, що його голос був за законопроект 9122, але не спрацювала картка. Я це оголошую публічно. І депутат Богомолець також хоче наголосити, що її голос був "за" і законопроект 4128-д, і 9122. І я оголошую її політичну позицію. А зараз я змушений оголосити перерву в нашій динамічній роботі. Ми провели дуже потужне ранкове засідання, але, на жаль, я змушений зараз оголосити, що ранкове засідання є закритим. Чекаю усіх о 16 годині. На жаль, о 16 годині з новими силами ми перейдемо до продовження нашої роботи. Отже, о 16 годині на вечірнє засідання я запрошую всіх в зал. Дякую. До зустрічі. ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ Сесійний зал Верховної Ради України 17 січня 2019 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:01:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 16:00, я прошу усіх заходити в зал, приготуватись до реєстрації, до продовження нашої роботи. Я прошу усіх заходити в зал. Прошу приготуватись до реєстрації, будь ласка. Готові, колеги, так? Отже, прошу провести реєстрацію і прошу зареєструватись. Реєструємось. 16:03:44 Зареєстровано 334 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Прошу усіх заходити в зал, підготуватись до роботи. Колеги, нагадаю, що до обіду ми провели по двох блоках рейтингове голосування, і голови комітетів попросили перенести їхні питання, оскільки немає єдності в залі. Я проговорив з усіма головами фракцій, усі зійшлися на тому, що всі підтримують проект Постанови про призначення у 2019 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених. З тим питанням звернувся до Верховної Ради України Співаковський Олександр Володимирович. На Погоджувальній раді я пообіцяв, що ми обов'язково його розглянемо. І законопроекти, які пропонує пан Співаковський, навіть найважчі моменти, об'єднують весь зал, колеги. І тому у зв'язку з тим, що комітети перенесли законопроекти, я оголошую про перехід до проекту Постанови про призначення у 2019 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених (№ 9411). І, шановні колеги, хто за те, щоб ми розглядали його за скороченою процедурою, прошу проголосувати. 16:05:27 За-66 Зал має політичну волю проговорити питання молоді по повній процедурі. До речі, наголошую ще раз, наше дообіднє обговорення питання ринку землі, на моє глибоке переконання, мало велике просвітницьке значення для усіх українців для того, щоб розвінчити певні міфи. І тому ми переходимо до обговорення за повною процедурою проекту Постанови 9411. І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського Олександра Володимировича.
16:06:05 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, доброго дня! У нас вже складається дуже гарна традиція, коли ми розглядаємо такі питання щодо нагородження нашої молоді, яка, на жаль, має тренд на те, щоб покидати Україну, у нас складається традиція широкого обговорення за повною процедурою, і, може, це гарно. Може, хтось з наших колег ще побачить, що зараз розглядається під куполом Верховної Ради, може знайде можливість у пробках Києва повернутися, обговорити це питання, сказати нашій молоді, що Верховна Рада дбає про молодь, хоче, щоб молодь залишалась тут, щоб вона отримувала високу заробітну плату, що Верховна Рада все робить для того, щоб закони були направлені на те, щоб вища освіта була найкращою, щоб наші можновладці не відправляли своїх дітей після закінчення школи до Лондона або Сполучених Штатів, щоб була можливість отримувати якісну освіту тут, в Україні. Шановні колеги, це друге питання, яке ми розглядали три дні тому, коли визначали премії, іменні премії Верховної Ради України. Ми тоді говорили про те, що у нас є 20 премій по 20 тисяч гривень і це 400 тисяч гривень. Ви пам'ятає, що з десятого разу ми проголосували і все-таки дали меседж нашій молоді, що Верховна Рада може консолідуватися навколо таких позицій. Щодо другого питання. Це питання стипендій, стипендій Верховної Ради України. Ми маємо 30 іменних стипендій для найталановитіших молодих вчених, кожна з яких складає 2 тисячі гривень на місяць. Тобто одна стипендія на рік – це 24 тисячі, помножених на 30, ми маємо 720 тисяч гривень. Це ціна питання, яке ми зараз будемо з вами голосувати. На здобуття стипендії Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених за 19-й рік було висунуто 35 претендентів з 12 областей України і міста Києва. Вже сама географія показує… сама географія показує, що не всі території України, не всі області України надали претендентів. І це питання, до речі, до нас, бо вчора на Комітеті з питань науки і освіти ми запропонували іншу систему, інший принцип фінансування таких премій і таких стипендій, де ми би мали можливість установити. І ми будемо виносити цей законопроект під купол Верховної Ради, встановити 60 прожиткових мінімумів стипендії і відповідно премій Верховної Ради України. Шановні колеги, це абсолютно зрозуміло, бо в 2007 році приблизно, приблизно по тому курсу долара це складало 4 тисячі 720 доларів. Ми порахували по нинішньому курсу і побачили, що 60, якраз, прожиткових мінімумів відповідає тій стартовій позиції, яка була 12 років тому. Тому було розглянуто ці питання, конкурс проходив абсолютно прозоро. Більш того, була відповідна створена конкурсна комісія, був оголошений конкурс у "Голосі України", і вказаним проектом постанови пропонується за результатами проведеного конкурсу присудити у 2019 році 30 іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених. Реалізація постанови потребує, як я вже казав раніше, 720 тисяч гривень за рахунок коштів, які ми вже з вами проголосували у грудні, коли приймали Державний бюджет України. Шановні колеги, давайте ми знайдемо можливість, зателефонуємо нашим друзям і колегам, яких обирав народ України не на те, щоб займатися своїми справами, а прийти сюди, у Верховну Раду України. Я звертаюсь до колег з "Блоку Петра Порошенка", давайте зателефонуємо всім для того, щоб вони поверталися. Я звертаюся до "Батьківщини", я звертаюсь до "Народного фронту", звертаюсь до "Самопомочі" і звертаюсь до "Опозиційного блоку". Шановні колеги, у нас десь єсть 40 хвилин, будь ласка, зателефонуйте, запросіть народних депутатів на їх робочі місця, хай вони проголосують і дадуть сигнал нашій молоді, що нічого більш важливого для України нема, як створити умови для розвитку молодої генерації України. Газ, розподіл влади і таке інше – це зрозумілі інструменти, але ми всі з вами працюємо заради нашого майбутнього України. Слава Україні, слава українській молоді! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександр. Я теж дуже сподіваюсь, що протягом обговорення… Верніться, зараз питання будуть, пане Олександр! Олександр Співаковський, прошу повернутися на бойові позиції. Отже, колеги, я прошу всіх змобілізуватися, щоб під час обговорення всі були в залі, щоб ми могли прийняти позитивне рішення. Зараз я оголошую запис на запитання до доповідача, і прошу провести запис. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарошую до слова народного депутата Спориша.
16:11:53 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, Вінниччина, "Блок Петра Порошенка". Звичайно, ми почули і стурбування голови комітету, бо дійсно ці питання переносяться, вони ставилися і знову ми їх переносили. Ну, дуже хотілося, хоч мало людей в залі, но ми все-таки хотіли, щоби все-таки, може, це питання було проголосоване. Тому що любі премії для молоді, для учених, як ми вже були прийняли, я думаю, що ми обов'язково повинні приймати у нашому залі. От у мене таке запитання до вас. Скажіть, будь ласка, чи є такі, що вже дзвонили до вас в комітет, зверталися і інше для того, щоб все-таки ми даний проект закону втілили в життя, чи було таке у вас в комітеті, до вас особисто, інше по поводу цих премій? Дякую.
16:12:51 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую за запитання. Ці премії фактично були встановлені 12 років тому, і кожний раз комітет із секретаріатом проводить відповідну роботу, ми залучаємо експертів з Національної академії наук, з галузевих академій наук, з університетів для того, щоб розглядати ці питання. На жаль, тенденція, яку ми бачили 14-го року, на жаль, оскільки впала із-за курсу, який ми маємо, впала ця премія, ми бачимо ситуацію, що престиж цієї премії, на жаль, впав. І ті результати, які я сьогодні представляю, ще раз показують, що тільки 12 областей і місто Київ долучилися до цієї роботи, інші області, тобто це 50 відсотків. Тому нам необхідно буде, і ми це запропонуємо, розглянути питання того, щоб цих премій небагато... цих стипендій небагато, 30 стипендій, але вони повинні мати розмір, який би повернув престиж, тим більше, що у Президента України це 50 тисяч гривень, у Кабінету Міністрів – 40 тисяч гривень. Тому це питання ми можемо…
16:14:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Тіміша.
16:14:07 ТІМІШ Г.І. Дякую. Пан Олександр, дійсно, це потрібна річ, і мені дуже не приємно, як і вам, що ми сьогодні це розглядаємо по повній процедурі. Чомусь так ми завжди ставимося до питань молоді, питань освіти за залишковим принципом. Я би хотів, щоб ви сьогодні оголосили ці області, які ще не подали, я рахую, що це є ганебним для, і для парламенту, і для областей, які не встигли або не забажали подати своїх молодих науковців на отримання цих стипендій іменних. Поки ми тут дебатуємо і визначаємо 3 і 4 тисячі гривень в місяць для нашої обдарованої молоді, ми знаємо всі прекрасно і знаємо молодого науковця Фречка з Хустщини, Закарпаття, який уже, поки ми тут дебатуємо, поки приймаємо рішення, він стане стипендіатом уряду Сполучених Штатів Америки. Ця дитина, 11-класник з Хустщини, розробив технологію… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний пане голово, ви будете коментувати запитання?
16:15:30 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В Абсолютно очевидно, що просто зараз, дійсно, ви праві, потрібно просто повернутись на робочі місця і проголосувати, бо, знаєте, невирішення таких питань ще раз показує, що от коли ми розглядаємо ЦВК, розглядаємо вибори, розглядають там інші питання, ми маємо повний зал. Ну, складається просто таке враження, як тільки ми розглядаємо питання влади, грошей, ресурсів, ми ще раз показуємо, що ми сировинна держава, ми взагалі не орієнтуємося на створення і розбудову людського капіталу. Людський капітал – це найбільша цінність в Україні і та міграція, яка зараз, на жаль, відбувається, вона ще раз показує, що і молодь також само реагує на нас. Реагують дуже просто – ногами і виїздом за межі України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І останнє запитання, будь ласка, народний депутат Мельниченко.
16:16:25 МЕЛЬНИЧЕНКО В.В. Добрий день. Ну, це не так питання, як робимо добру справу, звісно, але 30 чоловік по 2 тисячі гривень на протязі року, хотілося б, щоб це було по 30 чоловік хоча б у кожному вузі нашої держави. Це би, можливо, дало би ще один поштовх – поштовх для молодих талантів, для розвитку нашої науки, для розвитку нашої промисловості. І хочу почути від вас, чи ми будемо іти далі, не будемо зупинятися на 30 чоловіках і на 2 тисячах гривень на протязі року, ну, чесно кажучи, мало трохи, хочеться більше. Хочу почути вашу думку і ваше бачення, як ми будемо рухатися далі.
16:17:15 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую. Дякую за запитання. Дивіться, ми вже зробили перший крок, точніше 3 роки тому ми прийняли дуже важливий Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність", де було запропоновано створення Національного фонду досліджень. Він відрізняється від базового фінансування тим, що це – грантовий фонд, і будь-яка команда молодих вчених має можливість подати відповідну аплікацію і мати доступ. Вони можуть розробляти відповідні наукові дослідження, створювати стартапи і так далі. І ми з вами в бюджет вже заклали 262 мільйона якраз на фінансування Національного фонду досліджень. Система там прозора, відкрита, є відповідний науковий комітет, який якраз буде опікуватися питаннями того, щоб дійсно ті вчені, які займаються дослідженнями, які потрібні нашій Україні, мали можливість доступу до цих коштів. Тобто грантова система розпочала з 19-го року працювати в Україні, і таким чином молоді вчені мають можливість не тільки через премії і стипендії, але і через аплікації мати доступ до фінансових ресурсів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, пане голово комітету. Прошу займати своє місце. Ми переходимо до обговорення. Я прошу народних депутатів підготуватися до запису в обговоренні від депутатських фракцій. Прошу провести запис. Запрошую до слова народного депутата Папієва від фракції "Опозиційний блок".
16:19:16 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України! Шановні колеги! Михайло Папієв, політична платформа "За життя", "Опозиційна платформа – За життя". Ви знаєте, що сьогодні ми розглядаємо постанову Верховної Ради України, здавалося би, вона позитивна, з хорошим настроєм, тобто вона стосується найталановитішої української наукової молоді. Але при цьому всьому зверніть увагу на декілька деталей. Перша. Подання дали тільки 12 областей України, тобто менше ніж взагалі суб'єктів у нас є в Україні. Друге. Я от подивився зараз прізвища і які наукові установи представляють ці вчені. Ви знаєте, там є галузеві якісь інститути, що, чесно кажучи, за роки незалежності України я десь не чув навіть цих галузевих наукових установ. І, здавалося би, от зараз ми маємо проголосувати ці 30 стипендій, але при цьому всьому мені дуже хотілося би, щоби, по-перше, щоби при прийнятті таких рішень були в рівних умовах всі громадяни України незалежно від територій, які вони представляють. Друге. Щоби, якщо ми в назві маємо, що це найталановитіша молодь, щоб вони представляли, ті наші наукові школи, які сьогодні можуть достойно представляти Україну і на європейському, і на світовому рівні. Тому наша фракція підтримує талановиту молодь. Але при цьому всьому ми утримаємося від цього голосування, тому що, наприклад, Чернівецька область не представлена так само, як і багато інших областей. Тому, шановні колеги, давайте ми такі важливі документи все ж таки будемо приймати зважено, і при цьому, щоб всі були в рівних умовах незалежно від території проживання і незалежно від наукових установ, які представляють ці наші молоді вчені. Я дуже бажав би нам всім такого підходу. Ми утримаємося при цьому голосуванні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Шиньковича.
16:21:41 ШИНЬКОВИЧ А.В. Шановні колеги, фракція "Блок Петра Порошенка", безумовно, підтримує усі ініціативи, які йдуть від імені Комітету з питань освіти. І, на нашу думку, молоді науковці – це та рушійна сила, яку сьогодні потрібно не просто підтримати, сьогодні потрібно створити всі умови для втілення їхніх наукових розробок. Сьогодні гостро стоїть питання за Академію наук, яка, на жаль, відірвана від реального сектору економіки. Сьогодні ми всі знаємо, але чомусь нема рішучих кроків по упорядкуванню роботи Академії наук, коли найкращі розробки з'являються за кордоном і їх автори уже не українці, пробачте. А в цілому ті бюджети, які наш парламент спрямовує щороку на розвиток науки, вони, на жаль, не дають ефекту в економіці. Наука заради науки, вона непотрібна, і розрахунок саме на молодь. Безумовно, 2 тисячі гривень в місяць – це як знущання. Давайте говорити відверто. Тридцять, усього-на-всього, 30 переможців, можливо, знаєте, якщо це справедливий конкурс, якщо це йде, ну, скажімо так, кращі з кращих, якщо такі ще залишились в Україні. Ми маємо створити усе, щоб не просто залишилися молоді науковці, щоби повернулися ті, які виїхали, а це сотні тисяч людей. Тому, друзі, є прохання. Комітету з питань науки - вдячність, але треба підходити до питання з суми стипендії, як підходить уряд до призначення заробітних плат на державних підприємствах топ-менеджменту. Тому що топ-менеджерам платять по 100 тисяч гривень в місяць, і ми це критикуємо, а науковцю молодому – 2 тисячі гривень. Ну, скажіть, будь ласка, це не вкладається в жодні рамки. Тому прохання оцінювати українських молодих науковців гідно. Але в цілому як тенденцію, мене як члена Наглядової ради Вінницького Національного аграрного університету попросили студенти і викладачі підтримати і подякувати, комітет у вірному напрямку, і з нашим кликанням нарешті з'явилася надія, що науковці, молоді науковці, Україні потрібні. Давайте зробимо все, щоб вони відчули опіку держави. Щиро дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова народного депутата Євтушка. З місця, будь ласка.
16:24:10 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, "Батьківщина". Дійсно, справді, наші колеги, зараз котрі виступають, зокрема і голова Комітету з питань науки і освіти, чітко засвідчують, що потрібно створювати стимули, стимули у вигляді певних грошових винагород. Я погоджуюсь з попереднім виступаючим Шиньковичем, який говорить про те, що і розмір має бути достойний, який стимулював би нашу молодь, наукову молодь до того, аби не тільки вони не виїжджали з нашої країни і реалізовували свої надбання, знання в інших країнах, де, можливо, більший дохід. Але в той же час стимулювати для того, щоб в житті, які повернулися, все ж таки приїхали до рідної неньки і навчали своїх дітей. Я точно знаю, що не тільки стимулюванням економіки. Можливо, да, дійсно, здебільшого підняття економіки дасть можливість і поштовх для того, щоб повертались люди в Україну. Але, в той же час, через ось такі постанови, які ми сьогодні будемо підтримувати. Я також нагадаю, що, шановні колеги, комісію, яка буде відбирати, комісію по відбору очолює наш з вами колега Іван Григорович Кириленко, який працює в Комітеті з питань науки і освіти. І дивно чути такі певні застереження, що, мовляв, ми можемо проводити ці конкурси непрозоро. А я скажу, до конкурсної комісії також входять інші колеги, які представляють різні фракції. Тому, якщо ми тут самі собі не довіряємо, то для чого тоді ми взагалі говоримо про ці речі? Тому фракція "Батьківщина", однозначно, буде підтримувати всі ініціативи, які направлені на те, щоб стимулювати нашу наукову молодь. Це насамперед кандидати наук, доктора наук, які є надбанням і власністю, інтелектуальною власністю нашої країни. І це дасть можливість, бодай, хоч трішечки їх зупинити задля того, щоб вони лишалися в нашій країні, розбудовували її, навчали і молодь нашу, так як вони є науковці. Тому фракція "Батьківщина" буде однозначно підтримувати даний проект постанови. Просить всіх народних депутатів також зробити це, надаючи можливість і стимули для науковців, молодих науковців отримати, гордитися. Адже бути стипендіатом Верховної Ради – це не тільки матеріальні певні заощадження і матеріальні виплати, а це й певний статус, оскільки людина, науковець, яка буде мати такий статус, буде напевно їм гордитися. Прошу всіх голосувати та підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова народного депутата Заружко від Радикальної партії.
16:27:17 ЗАРУЖКО В.Л. Валерія Заружко, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Радикальна партія Олега Ляшка, безумовно, підтримає цей законопроект. Ми впевнені в тому, що у нас в Україні найталановитіша молодь. Ми за те, щоб цих стипендій було навіть не 30, а 3 тисячі таких стипендій. Бо задля того, щоб стимулювати молодь залишатись в країні, піднімати економіку власної країни, ми мусимо якось показати їм, що вони нам небайдужі. Тому що недолуга політика влади, яку сьогодні влада проводить, привела до того, що у нас шалена трудова міграція: 2 мільйони українців молодих поїхали працювати за кордон, вони не бачать свого майбутнього тут, вони не бачать, на жаль, майбутнього своїх дітей тут. Задля того, щоб люди залишались, щоб вони вкладали свій потенціал в економіку цієї країни, ми мусимо якось їх стимулювати. Задля того, щоб відійти від сировинної економіки, на жаль, яку нам пропонують сьогодні у тому числі і наші міжнародні партнери, ми мусимо зробити так, щоб наука розвивалась саме в нашій країні. Тому ми підтримуємо молодих науковців, ми підтримуємо майбутнє нашої країни. Що я хочу сказати. Що створення умов для молодих науковців задля того, щоб вони залишались тут, невід'ємно пов'язано з економічним розвитком країни, невід'ємно пов'язано з тим, щоб створювати умови і для молодих підприємців отримувати пільгове кредитування, якого, на жаль, немає, задля того, щоб молоді талановиті люди могли відкривати тут стартапи, щоб вони могли працювати тут і бачити своє майбутнє. Команда Радикальної партії запропонувала промисловий пакет реформ, в якому є індустріальні парки, в якому є "зелена" енергетика, задля того, щоб розвивати всі ці галузі, освічені люди потрібні нам саме тут. Ми не мусимо ставати експортером трудової… трудових людей, ми не мусимо ставати експортерами трудової молоді. На жаль, це зараз відбувається. Країна потребує радикальних мір у питаннях державної стратегії стосовно молоді, стосовно науки, стосовно економічного розвитку. І я запевняю, що наша команда зробить це, команда Радикальної партії налаштована на це, щоб відбудовувати власну економіку, власну науку задля того, щоб молодь залишалась тут і щоб вони бачили майбутнє тут, у власній країні, а не виїжджали за кордон. Саме задля того ми проголосуємо цей законопроект, підтримаємо його, так же само, як всі ініціативи, пов'язані з молоддю, з розвитком, з майбутнім, з гідністю і з впевненістю, з тим, щоб наша країна ставала сильнішою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Бондаря від "Народного фронту". А, прошу з місця, включіть мікрофон.
16:30:07 БОНДАР М.Л. Передайте, будь ласка, слово Тарасу Креміню. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарас Кремінь.
16:30:17 КРЕМІНЬ Т.Д. Тарас Кремінь, "Народний фронт". Шановні колеги, говорити про актуальність цього проекту Постанови про присудження премій найобдарованішим, найкращим молодим вченим за результатами 18-го року, я думаю, було б некоректно і недоцільно, тому що ми прекрасно розуміємо рівень наукових досліджень, умови лабораторних установ, усвідомлюємо рівень академічний наукових інституцій. Водночас про кількість премій говорити так само некоректно, бо наших вчених значно більше. Але водночас я хотів би поділити свій виступ на декілька складових. Мені здається, що сучасна наука неможлива без елементарного стимулювання. І скільки б ми не давали премій кожному вченому, ми будемо прекрасно розуміти, що оцієї крихти грошей на підтримку нашої молоді абсолютно недостатньо, бо це питання повинно вирішуватись комплексно. "Народний фронт" завжди стояв на позиції інтелектуальної, інвестиційної і фінансової підтримки розвитку України. Ми повинні не тільки словами, але конкретними справами займатися і оновленням нової української школи, розвитком професійної освіти, системи університетської науки. Друга важлива складова – це соціальна підтримка талановитої молоді. Не може молодь сьогодні займатися наукою, якщо вона мешкає в гуртожитку, якщо вона думає про те, як прогодувати свою родину. Третя важлива складова – це міжнародна співпраця. Сьогодні кожен молодий учений стоїть перед дилемою: або займатися лабораторними дослідженнями, або інвестувати в публікацію статей за міжнародними наукометричними базами. Друга важлива складова: чому би нам не запровадити таку премію для молодих учителів. Уже другий рік поспіль триває революція у школі під назвою "Нова українська школа". Ми маємо 100 кращих успішних учителів. Ми маємо цьогорічного переможця Global Teacher Prize, який подарував Україні свої наукові розробки і звати його Олександр Жук. По-третє. Сьогодні в Україні відбулася дуже важлива подія – вперше за 22 роки український парламент зміг виділити кошти на модернізацію антарктичної станції "Академік Вернадський". І починаючи з 1 лютого спеціалісти виїжджають туди, щоб відновити, вперше за два десятки років, нашу станцію, яка є однією з небагатьох в світі, і вона повинна відкрити українській молоді можливість розвивати таких передових досліджень для нашого людства. Тому я закликаю колег поступово повертатися до сесійної зали, прекрасно усвідомлювати, що нашими наступними рішеннями повинно бути: розширення переліку парламентських премій, збільшення фінансування цієї премії, реалізація цієї премії відповідно до регіонального потенціалу. І що найголовніше – ми повинні повертатися до молоді конкретними діями. Тому законопроект 9211, який ми зареєстрували з колегою Ігорем Котвіцьким і Миколою Величковичем, стосовно стимулювання молодої і обдарованої молоді, це і є оптимальне рішення. Закликаю від імені "Народного фронту" підтримати цей… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершили виступи від депутатських фракцій і зараз ми переходимо до обговорення від народних депутатів. Прошу шановних народних депутатів підготуватися до участі в обговоренні. Прошу провести запис. Запрошую до слова народного депутата Співаковського.
16:34:21 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, оскільки тут торкалися питання прозорості і так далі, а ми це відпрацьовували разом з Іваном Григоровичем Кириленком, я просто хочу для довідки. От дивіться, Аверкіна Марина Федорівна, доктор економічних наук, професор кафедри Національного університету "Острозька академія". Я перепрошую, це відома установа. Білик Вікторія Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри Черкаського Національного університету імені Богдана Хмельницького. Бондарчук Андрій Петрович, кандидат технічних наук, доцент кафедри Державного університету телекомунікацій. Босий Дмитро Олексійович, доктор технічних наук, доцент кафедри Дніпропетровського Національного університету залізничного транспорту. Броварець Ольга Олександрівна, доктор фізматнаук, провідний науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України і так далі. Сорі, тут доктори фізматнаук, доктори біологічних наук, доктори історичних наук і так далі. Я хочу сказати, що комісія попрацювала абсолютно нормально. А от є питання до тих областей, які, на жаль, не подали своїх кандидатів, не подали кандидатури, це ще раз показує, що на різних територіях існує різний рівень відношення до формування еліти територіальної. Бо Україна, вона повинна формувати еліту не тільки на території Києва чи Львова, чи Харкова, там, де 51 відсоток державних місць замовлення, а вона повинна формувати еліту повсюди по Україні для того, щоб сформувати збалансований розвиток людського капіталу. Чи ми будемо здавати території півдня України і сходу? Тому, шановні колеги, використовуючи нагоду, звертаюся до тих областей, до тих голів обласних державних адміністрацій, до голів облрад, до ректорів університетів, до тих територій, які не подали. Будь ласка, ми відкриті. В "Голосі України" 10 вересня був оголошений цей конкурс, оголошені умови цього конкурсу. Тому ми не приймаємо претензій, які з цим пов'язані. І тому я ще раз звертаюся до "Опоблоку". Будь ласка, голосуйте. Ви голосуєте не за комітет, ви голосуєте не за Верховну Раду, ви голосуєте за цих людей, які ще працюють на території України. І зрозуміло, що 2 тисячі не вирішують питання, але це відзнака Верховної Ради України. А, сподіваюсь, разом ми з вами приймемо рішення, і вона буде збільшена до 120 тисяч гривень, і тоді ми повернемо ще і статус фінансовий до нагороди, яку має сьогодні Верховна Рада України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І запрошую до слова народного депутата Марченка. Прошу, народний депутат Іллєнко.
16:37:09 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановні українці! Звичайно, за це рішення необхідно голосувати. І дуже прикро, що Верховна Рада України вже стільки часу витрачає на те, щоб ухвалити це очевидне рішення, тому що, звичайно, це краще ніж нічого. Але, звичайно, ми розуміємо, що це просто крапля в морі, крапля в океані порівняно з тим, що реально потрібно робити Верховній Раді і всій владі в Україні для того, щоб, дійсно, змінити цю ситуацію. Тому що сьогодні ми бачимо, на жаль, сумні реалії, коли мільйони українців виїжджають за кордон у пошуках роботи, їдуть туди на навчання в тому числі, і багато хто з них не планує повертатися до України. Ми розуміємо, що ми втрачаємо людський ресурс, людський потенціал. Виїжджають в тому числі молоді науковці, які в Україні не можуть знайти нормальних умов для роботи, щоб отримувати нормальну заробітну платню, нормальні умови. Вони їдуть в інші країни, і ці країни їм ці умови створюють, а ми не можемо створити. І ми розуміємо, що це, дійсно, дуже сумні перспективи, якщо ми не змінимо цю ситуацію кардинально, тому що нам готують долю абсолютно сировинного придатка. Сировинному придатку непотрібна наука, сировинному придатку непотрібно багато населення тому, що непотрібно багато населення для виробництва сировини і аграрної продукції, для цього достатньо 15-20 мільйонів на таку територію, яка є в Україні. На жаль, саме таке майбутнє олігархічна система і деякі закордонні центри готують для нашої держави. Але наше завдання, патріотів, націоналістів, цю ситуацію змінити. І ми розуміємо, що тут гаслами, вмовляннями, закликами, на жаль, мало що зробиш. Тут дійсно треба створювати пріоритетні напрямки для розвитку нашої науки, пріоритетні напрямки для нашої освіти. Але перш за все це буде залежати від того, як буде розвиватися наша економіка. Якщо буде проведена реальне деолігархізація, як пропонує "Свобода", то тоді, звичайно, в нас будуть зростати показники нашої економіки, тоді в нас будуть розвиватися цілі галузі виробництва, в нас буде відновлюватися промисловість, в нас будуть відновлюватися наукоємні галузі виробництва, тому що сьогодні саме за ними майбутнє. В нас є потенціал. Наші айтішники одні з кращих у світі, наші молоді науковці одні з найкращих у світі, і ми маємо використовувати той потенціал, а не бути донором, постачальником кадрів, ресурсів в інші держави. Це наше завдання. Звичайно, за це рішення необхідно проголосувати, але нам треба усвідомити, що цього мало, нам треба зробити набагато більше для нашої держави, для нашої молоді, для нашої науки, щоби мати майбутнє. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Ємця.
16:40:21 ЄМЕЦЬ Л.О. Дякую. Леонід Ємець, фракція "Народний фронт". Шановні колеги, в Швейцарії навколо Женеви знаходиться найбільше наукове досягнення світу – це Великий андронний колайдер. Там в колаборації працює велика кількість українських вчених, молодих і не дуже, але українських. І це є гордість нашої країни, це є найбільше досягнення наукової думки нашої країни, яке ми делегували до розвитку сучасної науки. Для того, щоб ми мали й далі можливість делегувати українців, пишатися як українська держава, як українські громадяни тим, що серед нас, серед українців є найвищі розуми цієї планети, ми маємо забезпечити розвиток науки, маємо забезпечити розвиток і підтримку молодих науковців. Сьогодні, здавалося б, перед Верховною Радою стоїть дуже просте питання: а давайте вирішимо про те, щоб підтримати молодих науковців. Задавалося б, що може бути простіше і загально об'єднуюче. Але ж ні, ми вже який раз знову і знову не можемо знайти голоси за це питання. Чи криється це в тому, що хтось не хоче з присутніх в сесійній залі за це голосувати? Ні, всі, хто знаходяться тут, голосують. Але, за електронним табло, нас тут мало б бути 334, а насправді нас недостатньо для прийняття рішення 226 голосами, які передбачені українським Регламентом. Так от, шановні колеги, питання стоїть набагато системніше, бо потрібні для української держави, потрібні для українця закони не здатні прийматися цим парламентом, оскільки тут просто відсутня необхідна кількість народних депутатів. Ще раз і ще раз я буду повертатися до того, що виборче законодавство має бути змінено. В цьому парламенті мають працювати відповідальні люди, в цьому парламенті мають працювати професійні народні депутати. Сьогодні робоча група вже завершила свою роботу, там залишилися невеличкі штрихи. Комітет має негайно приступити до роботи над Виборчим кодексом і винести на розгляд цього парламенту цей закон для того, щоб вже хоча б наступне скликання парламенту було наповнено депутатами, перед якими не буде стояти питання пошуку голосів для підтримки українських молодих науковців. Сьогодні я закликаю вас, знову підтримуючи тих колег, які просили, благали знати тих депутатів, які відсутні зараз в залі, запросити їх до зали, знайти необхідні голоси підтримки, це потрібно зробити, ми маємо демонструвати, що Україна підтримує українського молодого науковця, підтримує науку як українську, так і світову, я і ми маємо пишатися такою українською державою. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Мельниченко.
16:43:17 МЕЛЬНИЧЕНКО В.В. Шановні колеги, шановні українці! Я представляю відоме в Україні місто Кам'янець-Подільський, Кам'янець-Подільський район, Новоушицький район Хмельницька область. Наше місто відоме не тільки як туристичне в Україні, в нас є відомі в Україні вузи, університети. Це і педагогічний університет, і сільгоспуніверситет, які виховують, виховували, виховують і будуть виховувати чудових фахівців, які потрібні для нашої економіки, для нашої держави. Сьогодні нам закидають, що багато молоді, багато українців працюють за кордоном. Так, це правда. Але ми віримо, що ця молодь і наші українці вернуться в нашу державу, і ті навики, які вони набули за кордоном, вони примінять для розбудови нашої держави. Сьогодні ми можемо остатись сировинною державою, а можемо стати тою державою, якою ми хочемо бути. Ми хочемо бути європейською розвинутою країною. Для цього нам потрібно що? Нам потрібні кадри. Кадри – це молоді спеціалісти, які навчаються в наших вузах. І треба сказати відверто, що наші вузи дають достойну освіту. Звісно, що 30 премій – це не така велика для нашої держави цифра, і по 2 тисячі гривень в місяць – це теж не такі великі кошти. Як я вже говорив, що хотілося, щоб у кожному вузі було мінімум по 30 чоловік, і це були набагато-набагато більші кошти, тому що наша молодь, дійсно, розумна, наша молодь – це наше майбутнє. А ми хочемо бачити себе і нашу молодь в європейській державі, щоб європейські стандарти прийшли на нашу рідну землю. Для цього ми як народні депутати, влада повинні зробити все, щоб молодь, яка хоче вчитися, щось робить, щоб ми її підтримали матеріально. Нам потрібні фахівці, нам потрібні нові технології в сільському господарстві, в металообробній галузі, в багатьох галузях нашої держави, сільського господарства. І для цього ми повинні голосувати, приймати рішення для підтримки нашої молоді, нашої освіти. Звісно, сьогодні в залі дуже мало депутатів (друга половина дня). Можливо, це питання перенести, якщо можна, на слідуючий день. Це дуже і дуже важливе питання для нашої держави. І закликаю всіх депутатів підтримати нашу молодь, підтримати нашу науку. Працюємо, вчимося і багато гарних справ зробимо разом. І все буде добре. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І запрошую до слова народного депутата Мацолу з місця, будь ласка.
16:46:06 МАЦОЛА Р.М. Доброго дня. Роман Мацола, Хмельницька область, 190 виборчий округ. Ви знаєте, я хочу всіх підтримати попередніх виступаючих. Чому? Тому що дійсно це дуже важливе питання сьогодні, яке ми обговорюємо. Але хочеться сказати, що таке 30 премій? Це нічого, тому що, по-перше, їх не так багато, і, по-друге, мене дійсно не влаштовує, я думаю, як і багатьох з нас, можливо всіх, сума – 2 тисячі гривень в місяць. Задумайтеся, ну це ж смішно. Нічого за ті гроші великих, ну, не можна отримати ні благ, ні досягнень – нічого, тому що, ну не та сума, яка дійсно би мала бути для стимулу. На мою точку зору це би мало бути, ну не менше хоча би там тисяч 40 в місяць, тоді це би було дійсно цікаво і цікаво всім, адже ні для кого не секрет, що зараз відбувається. Відбувається, є така програма як обмін студентами між державами. І всі розуміють, що їдуть туди самі кращі. І іноземці бачать, хто може бути. Вони переманюють наших студентів, наші кадри і залишають там для того, щоби вони потім працювали на економіку тої країни. То… прохання що зробити? Все-таки повернутися лицем до наших студентів, до наших викладачів юних, до дійсно талановитої молоді для того, щоби вона працювала на благо нашої країни. І дійсно хочеться всіх закликати сьогодні, подзвоніть друзям, колегам, які не присутні сьогодні зараз в залі, для того, щоб дійсно вони проголосували і ми прийняли важливе рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І виступ, перед заключним виступом від комітету я ще хочу надати слово від фракції "Самопоміч". Будь ласка, народний депутат Олена Сотник.
16:48:09 СОТНИК О.С. Колеги, ну, ми з вами космонавти і десь літаємо далеко-далеко в космосі і відірвані від реальності. Погоджуюся з попереднім виступаючим, що таке 2 тисячі гривень? Це, ну, в кращому випадку людина може купити 2 хороших книги, наприклад, англомовних або, наприклад, ну, давайте, уявімо, можливо, якісь додаткові для себе матеріали або опублікуватися десь, або зробити переклад своїх статей – це максимум, це ні про що. 30 людей, 30 науковців ми номінуємо на сьогоднішній день. Це знову ж таки для всієї країни, в якій 35 мільйонів, це ні про що. Проблема в тому, що ми з вами дуже добре розуміємо, що зараз ми обговорюємо цю постанову вже майже годину тільки тому, що в залі дійсно немає народних депутатів, які б могли прийняти реальні закони, які б зупинили відтік інтелекту з України, які б зупинили нашу молодь, яка, коли заходиш, на превеликий жаль, в зали, де сидить молодь, і запитуєш їх одне питання, чи хотіли б ви поїхати з України, якби була така можливість, 90 відсотків, на жаль, піднімає руку "так". Тому що жодної реальної дії ні парламент, ні уряд на сьогоднішній день, щоб зупинити цю страшну тенденцію, не зробив. Заробітна платня молодих спеціалістів дуже низька. Стимулювання малого, середнього бізнесу – відсутнє. Кредитування житла – відсутнє. На що сьогодні може розраховувати молодий науковець, навіть якщо він геній, він навіть захистити свій винахід не може, тому що відсутній захист інтелектуальної власності. Я вже мовчу про те, що немає на сьогоднішній день визнання заслуг молодих людей перед державою, перед наукою, перед ними самими. І для мене всі ці стипендії виглядають більше як радянський залишок: замість того, щоб давати людям реальне визнання, замість того, щоб їм давати можливість реалізовуватись і просувати Україну, просувати економіку, просувати наш інтелектуальний потенціал, ми, вибачте, ганьбимо їх 2 тисячами гривень. Я закликаю цей зал нарешті прокинутися. У нас реалії такі, що люди їдуть, і в першу чергу їдуть науковці, їде інтелектуальний потенціал. Якщо ви не почнете щось робити і реальні закони приймати, сидячи тут в залі, працюючи, а не знаходячись десь, знову ж таки вибиваючи собі місця вже на майбутнє, в цій країні не буде цього майбутнього, тому що не буде головного її потенціалу – молодих людей, молодих науковців, молодого інтелекту. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, завершились виступи. Зараз буде заключне слово і голосування. І я переконливо прошу усіх зайти в зал. Я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал, подивитись, кого нема, хто в кулуарах, при необхідності, хай пройдуться по кулуарах. Через 2-3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. І, колеги, хочу вам теж повідомити важливу річ. Колеги, я прошу, всіх запрошую у зал. Що, на жаль, добігає кінця наша сесія, а в нас лишився один борг, який ми маємо виконати. І до мене звернувся на Погоджувальній раді голова Комітету з питань банківської діяльності, що парламент зобов'язаний, згідно Регламенту, заслухати доповідь керівника Національного банку. Ми не маємо приймати жодних рішень, але ми маємо заслухати його. Це поза необхідністю ставити окремо в Регламент. І я думаю, що після цього питання, поскільки лишилося часу небагато, ми зможемо це зробити і до 6-ї години, є пан Смолій, так, в залі, виконати передбачену законом функцію парламенту. Бо завтра, на жаль, ми не будемо мати часу, у нас дві постанови на відхилення, і завтра ми не зможемо цього зробити. Але зараз ми маємо приймати рішення. Я прошу всіх повернутися в зал. І запрошую до заключного слова першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського Олександра Володимировича, 2 хвилини. І за 2 хвилини, колеги, прошу всіх бути на робочих місцях. Передзвоніть, скажіть.
16:52:43 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, я бачу, що все-таки наші народні депутати почули, вони дивляться, що відбувається у Верховній Раді України, вони з'явились. Ми бачимо, що необхідна кількість голосів буде. Я думаю, що буде підтримка. Дискусія в залі ще раз показала, що народні депутати підтримують рішення Комітету з питань науки і освіти, довіряють йому. А наші стипендіати, я прочитав деякі прізвища, щоб було зрозуміло рівень, це кандидати, доктори наук, це люди, які займаються розробками. Тому, шановні колеги, ще раз давайте консолідуємось, проголосуємо. А ми обіцяємо десь через 2-3 тижні внести і в порядок денний законопроект, який проголосував одноголосно Комітет з питань науки і освіти, про збільшення, Іван Григорович, про збільшення стипендій і збільшення премій Верховної Ради України, щоб це відповідало здоровому глузду. Бо стипендії тоді будуть десь 10 тисяч на місяць, а премії будуть за рік – це близько 120 тисяч. І, таким чином, ми можемо підтримати високий статус премій і стипендій, іменних стипендій Верховної Ради України. Шановні колеги, ми – парламентська республіка. Це означає, що ми повинні бути законодавцем і в формуванні нашого відношення до молоді. Давайте зараз проголосуємо. Я звертаюсь ще раз, Михайло Івановичу, до Опоблоку, який обіцяв не голосувати, але, я сподіваюсь, він проголосує, бо там є конкретні прізвища молодих людей, які чекають на рішення цього питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Колеги, не хотілося би повертатись до голосування, я просив би, щоб всі були на робочих місцях під час голосування. Я цілковито згоден з усіма, хто виступав, що мають бути більші премії, але, якщо ми зараз не приймемо рішення, навіть цих не буде. І я обіцяю невідкладно поставити на розгляд законопроект про збільшення премій і стипендій для найталановитіших молодих вчених. Але зараз нам необхідно прийняти це рішення, тому прошу всіх бути на робочих місцях, прошу всіх сконцентруватися в залі. Будь ласка, заходьте, займайте робочі місця. Ми завершили обговорення і можемо перейти до прийняття рішення. Отже, я не маю сумнівів, що всі фракції підтримують, адже підтримка молоді і молодих вчених – це питання поза політикою, а питання української держави, її наукового майбутнього і її потенціалу. І тому я ставлю на голосування проект Постанови про призначення у 2019 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених (№ 9411) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати. Прошу, підтримаємо, підтримаємо молодь українську. Голосуємо. Підтримаємо молодих науковців. Кожен голос має значення. Голосуємо. Голосуємо, підтримаємо, колеги. 16:56:26 За-218 Не встигли. Ми повернемось зараз. Подивіться, кого нема, хто в кулуарах. Колеги, хтось з кулуарів запросіть депутатів. Зараз я поставлю на повернення. Ви бачите, ми кожен голос рахуємо. Я прошу всіх бути на місцях і запросити депутатів з кулуарів. І, колеги, велике прохання, не виходьте. Запросіть, кого нема в залі. Я зачитаю по фракціях поки. "Блок Петра Порошенка" – 86, "Народний фронт" – 57, "Опозиційний блок" – 4, "Самопоміч" – 15, Радикальна партія – 12, "Батьківщина" – 5, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 9, позафракційні – 27. Зал об'єднаний. Всі голосують, треба тільки бути на робочих місцях і зробити більшу концентрацію. Секретаріат, запросіть, хто в кулуарах, хай зайдуть в зал. Зараз я поставлю перше голосування за повернення. І я прошу всіх підтримати, колеги. Прошу всіх взяти участь в голосуванні. Отже, уважно і відповідально. Будьте на робочих місцях під час голосування. Перше голосування. Я прошу і пропоную повернутись до проекту Постанови про призначення у 2019 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Підтримаємо, колеги! Голосуємо, кожен голос уважно, відповідально. Голосуємо. 16:58:11 За-229 Ми повернулись, колеги. Я прошу, зараз уважно. Я ставлю проект Постанови 9411 за основу і в цілому. Підтримаємо молодих вчених! Голосуємо! Підтримаємо, колеги, відповідально, уважно. Кожен голос, підтримаємо. Голосуємо! Голосуємо! Колеги, уважно. Ви бачите, кожен голос має велике значення, кожен голос. 16:58:46 За-238 Постанова прийнята. Вітаю комітет! Вітаю всіх лауреатів премії! І, колеги, у нас лишається лишень година. Ми, звичайно, могли б ще прийняти багато важливих законів, але ми маємо, згідно Регламенту, на виконання статті 240 та статті 51 Закону України "Про Національний банк України", з питань банківської політики та фінансової діяльності комітет звернувся з проханням виконати нашу вимогу і заслухати доповідь Голови Національного банку України Смолія Якова Васильовича про діяльність Національного банку України за 2018рік. Це наш обов'язок, ми маємо його виконати. Ми не маємо приймати рішень, колеги, це просто заслуховування. Але регламент передбачений наступний: доповідь – 15 хвилин, співдоповідь від комітету – 5 хвилин, від народних депутатів запитання – 5 хвилин і потім виступи від всіх депутатських фракцій – 25 хвилин. Такий регламент. І ми маємо ввійти, власне, в годину, яка у нас залишилась. Я впевнений, це актуальна, важлива тема для обговорення. Я впевнений всім буде цікаво почути професійну думку і поставити запитання, і почути відповідь. І ми переходимо до звіту, до розгляду доповіді Голови Національного банку України Смолія Якова Васильовича про діяльність Національного банку на 2018 рік. І я запрошую до трибуни Смолія Якова Васильовича. Будь ласка.
17:00:39 СМОЛІЙ Я.В. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати! Доброго дня, колеги! Дякую за можливість представити вам сьогодні інформацію про результати діяльності Національного банку України за 2018. Це важлива зустріч для нас, адже це підтвердження нашої прозорості одного з п'яти ключових принципів роботи Національного банку України. Я впевнений, що взаємна прозорість допоможе нам співпрацювати в прийдешньому році більш плідно, а успіх нашої спільної роботи – це прогрес у розвитку фінансового сектору України. Перш ніж розповісти про роботу Національного банку у 2018 році, я хочу високо оцінити нашу з вами співпрацю протягом минулого року і подякувати вам за підтримку важливих для фінансового сектору законопроектів протягом минулого сезону. 2018 рік відзначився відновленням макрофінансової стабільності, яку востаннє Україна бачила ще до анексії Криму та військового конфлікту на Донбасі. Цього року українська економіка продемонструвала максимальне зростання за 7 останніх років. Зростання реального ВВП за підсумками трьох кварталів 2,8 відсотка… 3,8 відсотка, а за прогнозами НБУ загалом по року економіка зросте на 3,4 відсотка. Інфляція за підсумками року відновила зниження і вперше за 5 років зменшилася до однознакового рівня 9,8 відсотків. Це перевищило нашу інфляційну ціль, яка складала 6 плюс-мінус 2 відсотки. За підсумками року споживча інфляція була вищою, проте в політиці інфляційного таргетування ключовим є не отримання потрібного рівня інфляції в певній точці часу, а забезпечення стійкого тренду цього показника відповідно до інфляційних цілей. Давайте згадаємо, що у 2017 році індекс споживчих цін перевищував 13 відсотків. Тому, на нашу думку, забезпечення зниження цього показника є важливим здобутком нашої монетарної політики. Сьогодні можемо впевнено говорити про послаблення фундаментального тиску на українську економіку, створення комфортніших умов для роботи бізнесу і формування заощаджень населення, поступове наближення інфляції до середньострокової точки Національного банку 5 відсотків плюс-мінус 1. Так, дійсно, з огляду на посилення інфляційних ризиків впродовж минулого року ми 4 рази підвищували облікову ставку загалом на 3,5 відсоткових пункти до поточних 18 річних. Впровадження Національним банком України монетарної політики відбувається в тісній співпраці з Радою Національного банку, яка згідно з нашим законом затверджує основні засади грошово-кредитної політики Національного банку України на рік, та здійснює контроль за їх дотриманням. Ми гідно оцінюємо співпрацю з цим органом, що складається з представників Верховної Ради та Президента України. Це зумовило підвищення процентних ставок по депозитах і відповідно надавало стимули для збільшення заощаджень. Це мало вплив на доступність і кредитування. Проте, дозвольте я повернуся до цього питання в моїй доповіді трошки пізніше. Додам, що внаслідок жорсткої монетарної політики, а також завдяки сприятливій ціновій кон'юнктурі для українського експорту на зовнішніх ринках в першій половині року і рекордному урожаю зернових в другому півріччі, курс гривні зміцнився на 1,4 відсотка за 2018 рік. Це ознака стабілізації на валютному ринку. Водночас і українці вже довіряють спроможності Національного банку згладжувати надмірні коливання. Свідчення тому – відсутність значних панічних настроїв на валютному ринку, навіть після подій біля Керченської протоки і запровадження воєнного стану. Ми активно висвітлювали ситуацію на валютному ринку і зберігали активну присутність на ньому, і таким чином попередили паніку з боку учасників ринку і населення. Зміцнення гривні надало Національному банку можливості для активного поповнення міжнародних резервів впродовж року за рахунок купівлі валюти на міжбанківському ринку. За рік сальдо наших валютних інтервенцій склало еквівалент 1,4 мільярди доларів США, які були спрямовані до наших резервів. Іншим джерелом стало зовнішнє фінансування. Україна отримала нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом, яка є фундаментом для подальшого зміцнення макрофінансової стабільності. Завдяки цьому до резервів від міжнародних партнерів, МВФ, Євросоюзу та Світового банку, надійшло 2,4 мільярда доларів США. В підсумку ми маємо найбільший обсяг міжнародних резервів за 5 років. Це 20,8 мільярда доларів США. Востаннє такі цифри ми бачили восени 2013 року. Щодо банківського нагляду та ситуації в банківській системі. Протягом 2018 року ми суттєво перебудували нашу пруденційну функцію. Так ми запровадили відповідні світовим стандартам ризикоорієнтовані підходи до здійснення нагляду за банками. Відтак, процес оцінювання банків став безперервним і здійснює одночасно за всіма банками. За результатами оцінки визначається заснована на комплексі факторів стратегія нагляду за кожним окремим банком. Ще однією інновацією минулого року стало проведення щорічної оцінки стійкості банків, яка складається з оцінки якості активів, а для найбільших банків – стрес-тестування. Такі процедури є усталеною практикою провідних регуляторів світу, що дозволяє упередити надмірне накопичення системних ризиків та підготувати банки до можливих майбутніх криз. Попередні кроки лягли в основу стратегії макропруденційної політики, яку Національний банк затвердив минулого року. Цей документ визначає що і як робитиме Національний банк, щоб забезпечити, відповідно до нашого мандату, фінансову стабільність, необхідну для сталого економічного розвитку. Минулого року в рамках переходу до міжнародних нормативів для банків на основі "Базель ІІІ" Національний банк запровадив перший макропруденційний інструмент – обов'язковий норматив ліквідності LCR. Не менш важливою подією минулого року стало запровадження нових стандартів організації системи управління ризиками. Відповідним документом передбачено більш долученість ради банку у своїй наглядовій функції до створення працюючої інфраструктури управління ризиками та контролю за дотриманням загальних принципів управління ризиками. Положенням визначається перелік основних ризиків, щодо яких банк має обов'язково здійснювати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль та звітування. У грудні 2018-го ми затвердили нове положення про ліцензування банків. Це принципово новий документ, основним завданням якого є перехід від формалістичного до ризикоорієнтованого підходу в питаннях ліцензування банків та забезпечення регулятора інструментами для сутнісного аналізу при здійсненні погоджувальних процедур. Запрацював кредитний реєстр Національного банку. З 1 вересня Національний банк надав банкам можливість отримати з кредитного реєстру інформацію стосовно боржників, умов кредитних операцій, виконання зобов'язань за такими операціями класу боржників. Це дозволятиме банкам більш комплексно оцінювати ризики боржника та, як результат, почувати себе більш впевнено при наданні послуг з кредитування. В підсумку банківський сектор продемонстрував гарні результати. На сьогодні в Україні працюють 77 банків, включаючи 4 державних та 22 банки з іноземним капіталом. Банківська система не лише стійка, докапіталізована і прозора, а й вперше за 5 років прибуткова. Довіра населення до банківської системи зміцнюється, населення збільшило гривневі вклади на 15 відсотків за рік. Банки нарешті активізують кредитування. За рік вони збільшили обсяг виданих населенню гривневих кредитів на 31 відсоток. Цей показник є досить промовистим щодо тези про вплив монетарної політики Національного банку на обсяги кредитування банками. На сьогодні вже можна говорити про відновлення і повною мірою корпоративного кредитування. Погоджуюсь, що середні ставки за кредитами є високими. Проте хочу сказати, що вони диктуються не лише розміром нашої облікової ставки, але й ризиками середовища, яке банки закладають до цієї цифри. Протягом 2018 року Національний банк України продовжив внутрішню реорганізацію та підвищення власної операційної ефективності. Ми представили середньострокову стратегію розвитку Національного банку. У 2018 році ми перейшли… ми пройшли провірку Рахункової палати, яка підтвердила стандарти діяльності НБУ. Відзначу, що в 2018 році ми перерахували до державного бюджету наш прибуток за попередній рік в розмірі 44,6 мільярда гривень. Прибуток НБУ за 2017 рік був перерахований низкою траншів за графіком, узгодженим з Міністерством фінансів України. Механізм перерахування коштів траншами покликаний згладити вплив, зміну обсягу коштів уряду на коливання ліквідності банківської системи і відповідно на динаміку інфляції. Прибуток Національного банку за 2018 рік буде перераховано до державного бюджету таким же, після підтвердження відповідної суми, незалежним міжнародним аудитором та отримання відповідного погодження від Ради Національного банку України. Підсумовуючи результати року, зазначу, що ми і надалі будемо працювати для забезпечення цінової та фінансової стабільності як фундаменту для стійкового економічного зростання. Проте підбиття підсумків для нас – не лише привід відзначити проблемну роботу, пророблену роботу, але й можливість краще зрозуміти наші виклики та наші завдання на майбутнє. Ми розпочинаємо 2019 рік з довгоочікуваної валютної лібералізації. Уже з 7 лютого буде введено в дію підтриманий вами влітку Закон "Про валюту і валютні операції, а одночасно з ним і відповідне підзаконне регулювання Національного банку. Новій режим здійснення валютних операцій стане суттєво простішим для громадян та бізнесу. Ми й надалі наближатимемо його до нашої спільної мети – свободи руху капіталу. Втім, як ми послідовно говорили, просування дорожньої карти лібералізації можливо лише за дотримання відповідних макроекономічних передумов. Наближенню вільного руху капіталу сприятиме імплементація в Україні виданих Організацією економічного співробітництва та розвитку плану дій щодо запобігання розмиванню податкової бази, так званого проекту BEPS. Відповідний законопроект буде представлено на ваш розгляд уже найближчим часом. Поточний рік має бути присвячений наступному важливому кроку, без якого фінансова стабільність не лише в межах банківського сектору, а й у межах всієї фінансової системи неможлива. Мова йде про "спліт", за яким майбутнє небанківського фінансового сектору. Ухвалення Верховною Радою законопроекту про "спліт" недарма стало одним із структурних маяків нової програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом як передумова зміцнення фінансового сектору, адже це дасть змогу привести небанківський фінансовий ринок у відповідність до європейських стандартів, підвищить якісь роботи фінансових компаній та захист споживачі фінпослуг, а також створить умови для приходу на цей ринок нових іноземних гравців. Ще одним пріоритетом Національного банку на 2019 рік є відновлення кредитування. Попри прогрес із деякими сегментами за останні два роки, банки ще не працюють на повну силу, особливо з великими корпоративними позичальниками та іпотечними кредитами для населення. Ми розуміємо, що на заваді активнішому відновленню кредитування стоїть високий рівень непрацюючих кредитів. Способом розв'язання цієї проблеми, якій підтримує ринок, є створення правового поля для діяльності компаній з управління заборгованості. Розроблений у співпраці з ЄБРР, проект відповідного закону здатен забезпечити створення належного конкурентного середовища на вторинному ринку кредитів в Україні та таким чином призвести до швидкого скорочення проблемних портфелів банків. Також повторюсь, високі ставки за кредитами все ще присутні і значні ризики інституційного середовища, зокрема і незавершеність судової реформи, яка забезпечила би неухильне дотримання законів та захист прав кредиторів. Банки закладають ці ризики у відсоткову ставку. Тому навіть ...... кредитування потрібно працювати і в цьому векторі. Наприкінці хочу зазначити, що у прийдешньому році необхідність нашої співпраці як ніколи важлива для ефективного розвитку фінансового сектору. Я підтверджую прихильність Національного банку принципу прозорості. Ми і надалі розвиватимемо простір для діалогу та розраховуємо на плідний діалог з парламентом в майбутньому. Хочу закликати нас з вами до взаємовигідної, ефективної праці. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Яків Васильович, лишайтеся на трибуні, зараз запитання будуть від народних депутатів. Колеги, отже, зараз хто має намір дати запитання Смолію Якову Васильовичу, прошу провести запис. Десять хвилин – це буде хвилина запитання і відповіді. Отже, хто має намір дати запитання, прошу провести запис, будь ласка. Спориш Іван Дмитрович, будь ласка.
17:14:38 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш. Прошу передати слово Григорію Шверку.
17:14:53 ШВЕРК Г.А. Дякую дуже. Хочу в декількох словах виказати велику повагу до Якова Васильовича особисто від Національного банку України щодо того, що, з моєї точки зору, це одна з небагатьох інституцій в нашій країні, яка дійсно працює і працює ефективно, і працює якісно. Чи бачили ви у інших інституцій, наприклад, отакий буклет, який зветься: "Стратегія Національного банку України"? Мені б дуже хотілося б, щоб кожна інституція в нашій країні мала таку стратегію і якісно її виконувала. Щодо запитання, Яків Васильович, коли наступний крок валютної лібералізації після того, що вже зроблено на лютий? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яків Васильович.
17:15:47 СМОЛІЙ Я.В. Дякую. 7 лютого вступає в силу Закон "Про валюту і валютні операції". Поряд з тим, на заміну 59 нормативно-правовим актам Національного банку, які діяли на допомогу Декрету про валютне регулювання 1993 року, Національний банк розробив 7 нормативно-правових актів, нових постанов, які були оприлюднені на нашому сайті, підписані, і погоджені, і вступлять в силу спільно з Законом "Про валюту і валютні операції" 7 лютого 2019 року. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Рудик Сергій Ярославович.
17:16:26 РУДИК С.Я. Добрий день. У мене дуже просте питання. Як Голова Нацбанку оцінює інфляційний потенціал на 2019 рік? Тобто ми вперше за останніх 5 років вийшли до показника, ну, майже 9 з половиною відсотків. Більше-менше, от що ви вважаєте, станом на сьогоднішній день? Дякую.
17:16:50 СМОЛІЙ Я.В. У нас є прогноз інфляції… у нас є ціль дотримання інфляції 5 плюс-мінус 1 відсоток річних. І в цьому році ми бачимо тренд, і дійсно він підтверджується, змінився з 13 відсотків в 2017 році до 9,8 на кінець 2018 року. На цей рік ми прогнозуємо, що інфляція до кінця року повинна становити не більше ніж 7 відсотків - 6,9 відсотка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Єднак Остап Володимирович, будь ласка.
17:17:21 ЄДНАК О.В. Шановний пане Голово Національного банку, в мене є два запитання коротеньких, власне, по валютній лібералізації. Ті проекти документів нормативних, які Національний банк представив на виконання Закону про валюту, який ми прийняли в минулому році, експерти оцінюють як занадто консервативні, і все ще недостатньо лібералізується валютний ринок. І чи плануєте ви наступні кроки з лібералізації до менш консервативного? І друге питання. Все-таки чи планується зміна облікової, або, власне, зменшення облікової ставки Національного банку? Тому що 18 відсотків – це дуже дорого для економіки, дуже дорого для бізнесу, і це, попри те, що стримує інфляцію, воно ще й стримує суттєво економічну активність і економічне зростання в Україні. Прошу, прокоментуйте, чи планує Національний банк переглядати в найближчі місяці облікову ставку. Дякую.
17:18:17 СМОЛІЙ Я.В. Дякую за запитання. Стосовно подальших кроків лібералізації. Як було сказано в моїй доповіді, крім Закону "Про валюту і валютні операції" для повного режиму лібералізації, для повного режиму вільного руху капіталу не достатньо самого закону, тому що існують ряд обмежень, які цей закон не регулює. Так сьогодні потрібно прийняти низку законопроектів, про які я говорив, це так званого пакету BEPS як одного із тих, що дасть змогу бачити, де в нас знаходяться активи за кордоном, уникнення від розмивання бази оподаткування, переведення капіталів в юрисдикції з меншим режимом оподаткування. Крім того, ми плануємо представити дорожню карту відміни тих обмежень, які діють на сьогодні попри Закон "Про валюту і валютні операції", і це буде оприлюднено на нашому сайті і буде комуніковано. Що стосується облікової ставки, то як в нас заплановано на 2019 рік ми… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. СМОЛІЙ Я.В. Дякую. Ми маємо засідання монетарного комітету і перше засідання в нас відбудеться в січні місяці. Безумовно, сьогодні облікова ставка 18 відсотків є надто високою, але в залежності від того як буде оцінено вплив різних: макроекономічної ситуації, зовнішніх факторів, внутрішніх факторів, Національний банк може прийняти рішення про пом'якшення…
17:20:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Усова.
17:20:10 УСОВ К.Г. Костянтин Усов, 33 виборчий округ, місто Кривий Ріг. Гадаю, в цілому можемо подякувати та взяти до відома звіт Голови Національного банку Смолія. Можемо відзначити, що як характер самостійного функціонування регулятора, так і характер його взаємодії з парламентом у… і демонструє певну позитивну динаміку. Маємо віддати належне спільно напрацьованим і прийнятим законам, в тому числі "Про валюту і валютні операції", нормативним актам, що запускають кредитний реєстр. Можна позитивно відзначити і контрольовану низьку інфляцію, яка утримується в межах однозначного числа. Курс національної валюти також утримується, це відзначаємо, незважаючи на політичну турбулентність, і був утриманий навіть під час проголошення воєнного стану у зв'язку з підвищенням рівня загрози з боку Російської Федерації. При цьому я хотів би продовжити попереднє питання, яке задавали колеги, облікова ставка кредитування дійсно є надзвичайно високою і, на мою думку… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу… Я перепрошую, будь ласка, 10 секунд, завершуйте. УСОВ К.Г. Шановний пане голово, не зовсім чітко ви відповіли на запитання, яка стратегія зниження валютної облікової ставки на кредитування. Розшифруйте, дайте більш розлогу відповідь.
17:21:48 СМОЛІЙ Я.В. Дякую за запитання. Я уточню. Зміна облікової ставки буде залежати від низки макроекономічних показників як на зовнішньому ринку, так і на внутрішньому. На сьогодні є тенденція і є всі підстави переглянути і пом'якшити нашу монетарну політику. Таке рішення буде прийматися на монетарному комітеті, обговорюється на монетарному комітеті і прийматися Правлінням Національного банку. Будемо надіятися, що цей тренд, який був минулі попередні роки, наступив верхнього піку і знайде тренд до зниження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Острікову.
17:22:29 ОСТРІКОВА Т.Г. Доброго дня. Безумовно, сповільнення інфляції – це певний успіх Національного банку, але досягнутий він у 2018 році виключно завдяки наджорсткій монетарній політиці, яку проводив Національний банк, і встановлення надвисокої облікової ставки. Нагадаю, що це та ставка, за якою Нацбанк позичає кошти банкам, це 18 відсотків, в той час, коли в США – 2,5, в Польші – 1,5, в Молдові – 6,5 і навіть в Росії – 7,75, в Україні – 18. І саме через це банківський сектор не може відновити доступні кредити. А те, що ви говорите, що начебто цьому заважає непроведена до кінця судова реформа, я вважаю є найкращим вироком проголосованим парламентською більшістю, коаліцією змінам до 5 кодексів і до законів про судоустрій і статус суддів. І друге питання. Скажіть, будь ласка, що вам заважає внести в парламент і ухвалити антиофшорний пакет законів? І скільки кошів було виведено в офшори в 2018 році? Дякую.
17:23:35 СМОЛІЙ Я.В. Я хотів би, Тетяно, уточніть, будь ласка, запитання перше про інфляцію, тому що незрозуміло ви сказали текст. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, уточніть запитання.
17:23:42 ОСТРІКОВА Т.Г. Питання про інфляцію полягало в тому, коли припиниться жорстка монетарна політика, щоби відновити якісне і доступне кредитування корпоративного сектору? Дякую.
17:23:55 СМОЛІЙ Я.В. Жорстка монетарна політика була зв'язана з тим, що в 14-му, в 15-му році рівень інфляції сягав вище 47 відсотків. Національний банк володіє одним із інструментів – це облікова ставка. І жорстка монетарна політика розрахована на короткострокову перспективу, щоб обуздати інфляцію. Надіємося, що ми добилися цього успіху, знизивши інфляцію до знакового рівня в кінці минулого року. Наступним кроком, як я говорив, є питання відновлення кредитування. І ми зробимо все для того, щоби цей сектор запрацював на повну потужність. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова народного депутата Папієва.
17:24:34 ПАПІЄВ М.М. Дякую, шановний Якове Васильовичу… Йосиповичу. Вибачте. Шановні колеги, ви знаєте, що сьогодні те, що звіт Національного банку і Голову Національного банку слухається в Верховній Раді України – це є позитиви, треба вітати сміливість голови на відміну від попередника. Але те, що сьогодні мало присутніх народних депутатів України, то це вже питання до Верховної Ради. І сьогодні мені дуже хотілося би підтримати тих народних депутатів України, які задали предметні запитання і по інфляції, і по обліковій ставці. Але в мене інше питання, виходячи з цих звернень громадян і суб'єктів економіки України до Голови Національного банку України. Сьогодні у нас немає претензій, у вас достатньо хороший авторитет, чого не скажеш про ваше оточення. Скажіть мені, будь ласка, може у вас недостатньо повноважень для того, щоби навести лад і для того, щоби те оточення, яке навкруги вас, воно виконувало ті функції, які покладено законом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пане голово.
17:25:44 СМОЛІЙ Я.В. Дякую за запитання. Я хочу сказати, що команда Національного банку формується, і керівництво назначається і звільняється з посад на підставі Закону про Національний банк так само, як і члени Ради Національного банку. Критерії до кандидатів і членів правління прописані в Законі про Національний банк. У зв'язку з цим, я вважаю, що сьогодні команда, яка працює в Національному банку, достатньо професійна і здатна виконувати ті завдання, які стоять перед нами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже, пане голово. Дякую за ваш виступ і за відповіді на запитання. Ви можете зайняти своє місце у залі, а ми переходимо до виступу представника комітету. Прошу, народний депутат Довбенко від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
17:26:45 ДОВБЕНКО М.В. Дякую. Шановні колеги, 16 січня цього року на засіданні Комітету профільного з питань банківської діяльності і фінансової політики була розглянута доповідь Голови Національного банку пана Смолія. У ході дискусії, яка була досить професійною, і конструктивною, і діловою, було зачеплено цілу низку важливих проблем, невирішених питань і перспективних питань, які варто було би розглянути на 2019 рік Національному банку. Я хотів би у своїй короткій інформації, тому що регламент, сконцентруватися на трьох блоках питань, які, на нашу думку, в комітеті є досить важливими. Ми в комітеті відзначили, що є певні позитивні тенденції в діяльності Національного банку. Вважаємо, що значно покращилась комунікація з Верховною Радою та урядом, що дозволило прийняти в минулому році ряд важливих позитивних рішень, в тому числі законів України. І серед них Закон "Про валюту і валютні операції", про функціонування кредитного реєстру, Закон про номінального утримувача, Закон про захист прав кредиторів і цілий ряд інших законів. Запровадження цих законів, ми вважаємо, що вже зробило певний позитивний вплив на діяльність банківської системи. Банківська система стала більш докапіталізованою. Зменшились ризики банкрутств банків, стабілізувався фінансовий стан і їх клієнтів. Ми вважаємо, що робота Нацбанку стала більш прозорою. Регулярно розміщується інформація про стан банків, виконання ними всіх нормативів, ну, і відповідні дії Національного банку. Деякі позитивні речі були сказані також паном Смолієм у своїй доповіді, не буду повторюватися. Другий блок питань, які хвилювали членів комітету – це ті суперечності, які, на жаль, ще залишилися в діяльності Національного банку. Найперше, ми відзначили, що насправді є зниження рівня інфляції до попереднього року з 13,7 у 2017-му, до 9,8 у 2018-му. Водночас ми вважаємо, що 9,8 – це значне перевищення того цільового маяка, який був взятий в результаті інфляційного кредитування Національним банком, а саме: 6 відсотків плюс-мінус 2 відсотки відхилення. А також знову ж таки сьогодні і навіть в сесійній залі звучало питання про облікову ставку. Так, без сумніву, висока облікова ставка стимулювала заощадження громадян, і зросли заощадження українців на депозитах, зокрема на 15 відсотків, і на 6 відсотків депозити підприємств. В той же час ми вважаємо, що така висока облікова ставка призвела до того, що кредитні ставки в банках зросли до 21-23 відсотків, що, ми вважаємо, є неприйнятним з тієї точки зору, що наші підприємства і бізнес стають неконкурентоздатні із, як тут вже називалося, із бізнесом навіть у Польщі і деяких інших країнах, які є у своєму бізнес-функціонуванню недалекими від нас. Хочемо сказати, що і суперечність, яка пов'язана з тим, що, на думку Нацбанку, його дії призвели до того, що дещо відновилося функціонування, значить, кредитування. І так ми вважаємо, що насправді 11 відсотків ріст корпоративного кредитування є непоганим показником. Водночас хочемо сказати, що все рівно такий комплексний показник, який діє у банківських системах різних країн, як відношення кредитного портфелю до ВВП країни, він у нас скочується і сьогодні він становить всього лише одну третину від ВВП, що є вкрай недостатнім для того, щоб ми могли пожвавити економіку нашої країни. Ми вважаємо, що Національному банку на поточний рік варто негайно сконцентрувати свою увагу на тому, щоб пожвавити кредитування. Ми вважаємо, що дуже серйозне гальмо для пожвавлення кредитування – це робота із проблемною заборгованістю в комерційних банках. Всі ці речі були висловлені Голові Національного банку. Ми доповідь прийняли до відома і вважаємо, що та співпраця, яка сьогодні є, вона дасть нам можливість і дальше посилювати вплив на позитивні речі, які є у діяльності Національного банку і комерційних банків зокрема. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ми переходимо до обговорення. Я прошу народних депутатів взяти участь у записі для обговорення від депутатських фракцій. Прошу провести запис. Дякую. Запрошую до слова від фракції "Блоку Петра Порошенка". Прошу народний депутат Довбенко.
17:32:43 ДОВБЕНКО М.В. Шановні колеги, на засіданні нашої фракції в різних аспектах звучала ціла низка питань, які турбують депутатів нашої фракції в роботі Національного банку. Ну, найчастіше звучать докори в тому, як і вже на комітеті ми говорили, що значно пригальмоване кредитування в нашій країні, а наступний рік 2019 і 2020 нашій країні потрібно віддати чи не найбільші борги, значить, як корпоративним позичальникам, так і міжнародним фінансовим інституціям. Ми вважаємо, що для того, щоб виконати свої зобов'язання, які в свій час, тобто позики, набралися попередники, потрібно не тільки перекредитовуватися на фінансових ринках міжнародних, але найперше думати про ріст ВВП, бо тільки за рахунок зростання ВВП ми можемо нарощувати потенціал погашення кредитної заборгованості, яку має наша держава. І ми вважаємо, що тут досить серйозно ще треба попрацювати і тому, що в нашій країні, от недавня статистика цього тижня на початку прозвучала, все-таки 25 відсотків громадян живуть за межею бідності, одна третина живе нижче прожиткового мінімуму. І для того, щоб ми могли підвищити добробут громадян, звичайно, нам потрібно пожвавлювати економічну діяльність. І тут найперша скрипка, на нашу думку, депутатів у фракції "Блок Петра Порошенка", це, звичайно, Національного банку. І знову ж таки ми розуміємо, що великим гальмом в кредитуванні економіки є проблемна заборгованість. Ми вважаємо, що та ідея, яку пропонують деякі фахівці Національного банку, а саме запровадити і розглядати законопроект щодо діяльності з управління заборгованістю, він є недостатнім, тому що ми вважаємо, що сьогодні немає монополізму на вторинному ринку торгівлі заборгованості. Ми вважаємо, що потрібно дати можливість банкам на основі ринкових механізмів оцінювати оцю проблемну заборгованість і давати можливість її реалізовувати. Тут ми вважаємо, що нам потрібно попрацювати над законопроектом про сек'ютеризацію. І вважаємо, що без створення бек-банку ми в Україні навряд чи зможемо вирішити такий величезний обсяг проблемної заборгованості, який на сьогодні складає 56 відсотків. Це чи не найвищий показник серед усіх країн світу. І ми вважаємо, що якраз отакий підхід професійний дасть можливість вирішити цю проблему заборгованості. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова від Радикальної партії народного депутата Галасюка.
17:35:49 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановний Яків Васильович, прошу вашої уваги. Перш за все, я хочу подякувати вам за те, що ви сьогодні тут виступили відверто з доповіддю, згідно закону, і за формою ми маємо якісно іншу комунікацію з Національним банком. Тому що попереднє керівництво взагалі усувалося від спілкування з депутатським корпусом. Щодо змісту тієї політики, яку проводить Національний банк. Яків Васильович, ми у Радикальній партії дуже уважно вивчили 111 сторінок Звіту Міжнародного валютного фонду, в якому є і меморандум новий з МВФ, який з українського боку підписаний Президентом України, вами, Прем'єр-міністром, міністром фінансів. Категорично не влаштовує зміст тих зобов'язань, які Україна на себе взяла. Два ключових пріоритети там: жорстка монетарна політика, про яку ви щойно говорили з цієї трибуни. Це значить дорогі кредити, це значить зменшення фінансової глибини економіки. Куди її далі зменшувати? Тільки що виступав голова профільного комітету пан Довбенко. Абсолютно правильно наголосив: менше 40 відсотків відношення кредитів до ВВП. А для того, щоб було економічне зростання і модернізація, треба більше 100 відсотків, для того, щоби були кредити до ВВП, фінансова глибина. Тому це категорично неприйнятно. Другий пріоритет – це обмеження внутрішнього попиту. Я переведу на просту мову – обмеження доходів громадян. Це категорично неприйнятно. Більш того, ви у своєму виступі, презентації Програми дій Нацбанку на 19-й рік наголошували, що зростання заробітних плат в контексті еміграції – це є одним з ризиків і одним з факторів обмеження економічного зростання. Ми в команді Радикальної партії навпаки переконані, що зростання заробітних плат українців – це є першочергова основа відновлення української промисловості, економіки і соціальної справедливості. Більш того, політика Національного банку, яку ви проводите, по суті, під диктовку Міжнародного валютного фонду, тому що, давайте не приховувати, що у меморандумі прописано щоденне звітування Нацбанку перед Міжнародним валютним фондом. Може у вас взагалі там співробітники МВФ, може у вас в Нацбанку працюють? Згідно цього меморандуму, по суті, головна мета – інфляційне таргетування, душити економіку, душити промисловість. Ми, команда Радикальної партії, пропонуємо змінити цілі Національного банку. Ми внесли відповідний проект змін до Конституції України, щоб зробити цілі Нацбанку такі, які має федеральна резервна система США, Американський центробанк, оце правильно. Перше – фінансова стабільність, друге – доступні ставки по кредитах, третє – сприяння економічному зростанню і четверте – це подолання безробіття. Оце є ті державницькі пріоритети, на які має працювати і монетарна влада, і уряд. А не те, що робиться зараз під диктовку МВФ. Це бідність, ганьба і зовнішнє управління. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова народного депутата Єгора Соболєва від фракції "Об'єднання "Самопоміч".
17:39:15 СОБОЛЄВ Є.В. Ми вітаємо укріплення курсу гривні, ми вітаємо збільшення довіри людей до банків, ми вітаємо збільшення кредитів, які банки почали видавати підприємствам. Але ми хочемо звернути увагу Голови Національного банку, що якщо Центральний банк не буде активним у вирішенні трьох проблем, які призвели до величезних потрясінь, до шоків в банківській системі, на валютному ринку в минулому, то є велика загроза, що ці шоки повторяться. Ми хочемо від вас більшої активності у фінансовому контролі. Ми зробили дуже добре і сильне законодавство для відкриття посадовцями, політиками, людьми, які на службі у суспільства, інформації про свої активи перед суспільством. Але, мені здається, Національний банк має займати набагато більш активну позицію у фінансовому контролі за допомогою банків. Сьогодні сотні прокурорів, суддів, політиків мають величезні активи, проводять величезні операції без жодного пояснення, де вони на це взяли гроші. Одна проблема, що вони не звітуються перед агенцією із запобігання корупції, але Національний банк, комерційні банки мають бути місцем, куди корупціонер не може легко прийти і провести операцію. Це перше завдання для НБУ. Друге, пов'язане з цим завданням, офшори. Ви, на жаль, не сказали, скільки грошей було виведено за минулий рік з української економіки. І ми би хотіли сильнішої позиції центрального банку у вирішенні цієї проблеми. Ясно, що вона не може бути вирішена тільки методами покарання і тільки методами фінансового контролю, але ви можете зробити багато, щоби це було неможливим для тих самих олігархічних компаній, які найбільше зловживають цим законодавством. І третє, важливе завдання для Національного банку – присутність Росії в банківській сфері. Ми вітаємо той факт, що вона скоротилася, але ми далі наполягаємо на тому, що сама присутність російських банків, тим більше державних російських банків – це є загроза для України, так само, як присутність Росії в економіці і, страшно сказати, в українській політиці. Все, що є російського, для Путіна є інструментами гібридної війни для України. Чим швидше ми позбудемося російських банків, тим надійнішою буде банківська система України. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:42:12 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Народного фронту" до слова запрошується Іванчук Андрій Володимирович. Андрій Володимирович, будь ласка.
17:42:21 ІВАНЧУК А.В. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, шановний Яків Васильович! "Народний фронт" задоволений. Після того, як ми у березні місяці проголосували за ваше обрання на посаду Голови Національного банку, в мене таке враження, як святі хату перелетіли, і курс стабільний, немає вже цих різких перехилянь, і вже реальний сектор економіки говорить про те, що відновлюється потихеньку, не так, як би хотілося, кредитування. За це вам велике спасибі. І що зі звітом ви прийшли, з повагою відноситесь до Верховної Ради України теж, "Народний фронт" вважає, що це позитивні зміни в стосунках між Верховною Радою і Національним банком. Але, у нас попереду виборчий рік. І ваша персональна, я вас знаю дуже давно, з 98-го року, ще з банку "Аваль". Але це надзвичайна відповідальність сьогодні лежить на ваших плечах – забезпечте стабільність національної валюти у виборчий рік, коли йде дві виборчі кампанії. Ви повинні зробити все можливе і неможливе. Безумовно, хочеться, щоб гривня зміцнювалася, але, дай Бог, знаєте, щоб не гірше, щоб забезпечити стабільність. І зверніть, будь ласка, особливо увагу на захист інтересів інвесторів, тому що те, що відбувається на валютному ринку, воно відлякує інвесторів від нашої країни, воно відлякує навіть самих українців інвестувати в українські підприємства. Тому, я вважаю, що в цьому році повинно бути лібералізоване валютне законодавство. І я знаю, що у вас вже всі ці кроки заплановані, висять на сайті положення, які ви розробили. Це все ми дуже… приємно це все бачити. Але це треба довести до кінця. І тому вам бажаємо успіхів. Верховна Рада вас завжди підтримала всі ваші законодавчі ініціативи. У минулому році ми дуже багато законів прийняли в цілому спільно, які розробляли з Національним банком, з Міжнародним валютним фондом. Тому, я вважаю, що треба забезпечити цю стабільність, і вам сил, і наснаги у вашій роботі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, завершені доповіді від фракцій. Всі фракції виступили. І заключний розділ заслуховування і розгляду доповіді – це виступи від народних депутатів. 15 хвилин. Встигаємо? Так, добре. 15 хвилин – виступи від народних депутатів. Прошу провести запис. Ми маємо діяти згідно всіх норм процедури. І я прошу провести запис на виступи від народних депутатів. Будь ласка. Заружко Валерія Леонідівна. Рибалка, будь ласка.
17:45:19 РИБАЛКА С.В. Доброго дня, шановні присутні, Яків Васильович! Ну, по-перше, теж хочу сказати, що дуже добре, що є співпраця сьогодні Національного банку з профільним комітетом, що вчасно Голова Національного банку приходить з інформацією у Верховну Раду зі звітом про свою діяльність. Але є багато ще проблем в Національному банку і купа законопроектів, які нам треба розглянути. Я вважаю, що Національний банк разом з Верховною Радою і профільним комітетом повинен зробити все, щоби ми найближчим часом ці закони проголосували. Але є питання, які я хотів би теж, Яків Васильович, вам сказати. Це, перше, облікова ставка, ми вважаємо, що потрібно, щоб Національний банк зробив все, щоби вона не підвищувалася, а робилася нижче. І, по-друге, це доступне кредитування, те, про що ми вчора говорили, реального сектору економіки. На жаль, сьогодні під ті відсотки, які є, ні бізнес, ні люди не можуть брати, а наші виробники, які залишилося їх, на жаль, мало, вони не можуть бути конкурентоздатними і конкурентоспроможними. А позиція фракції Радикальної партії, що тільки через власне виробництво, тільки через власну економіку ми можемо платити людям заробітну плату, сплачувати податки і підвищувати рівень життя кожного українця. Тобто я вважаю, що сьогодні Національний банк разом з урядом повинен робити все, щоби не кабально під вимоги МВФ робити... заморожувати економіку, щоб вона, як кажуть, не впала на коліна, але не піднімалася, але робити все, щоби у нас суттєво підвищувався рівень ВВП, суттєво підвищувався рівень життя. І це ми можемо робити тільки тоді, коли ми запустимо власне виробництво і власну економіку. Тобто я хотів би, Яків Васильович, звернутися до вас і ще раз наголосити, що в нас, на жаль, в країні сьогодні нема плану, в якому б приймав би участь Національний банк, в якому приймав би участь уряд, в якому приймала би участь Верховна Рада для того, щоб ми зробили суттєве покращення і підвищення ВВП нашої держави і тим самим підняли рівень життя кожного українця. Дякую, Яків Васильович. І я сподіваюся, що ці наші слова ми не тільки... ви не тільки приймете до уваги, а ми реально будемо робити все для того, щоб на законодавчому рівні підвищувати рівень життя. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Герасимов передає слово для виступу Солов'ю. З місця, так? Включіть мікрофон з місця.
17:48:07 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. У мене частково виступ, який поєднується з запитанням до Голови Національного банку. Я попрошу його мій виступ прокоментувати. Я хочу нагадати, що Україна пережила декілька років тому одну з наймасштабніших банківських криз. Деякі аналітики оцінюють, що банківська криза була однією з найбільш важчих взагалі в Європі. Я хочу нагадати, що в результаті цієї банківської кризи декілька банків були в тому числі націоналізовані українською державою. В чому була основна причина кризи? Це те, що власники банків, а це в переважній більшості українські олігархи, брали депозити від людей і ці депозити спрямовували для кредитування своїх власних бізнесів, які по сьогоднішній день успішно процвітають. І хочу сказати, що, попри це, ті бізнеси, які були прокредитовані за рахунок депозитів простих українських громадян, кошти, які були повернуті українським громадянам за рахунок платників податків, ці бізнеси успішно сьогодні продовжують працювати в Україні. Крім того, пане Яків, я хочу нагадати, що багато рефінансу, який надавав Національний банк України для фінансування комерційних банків, у тому числі і тих, які в подальшому перейшли у власність держави, надавалися під конкретні гарантії конкретних власників банків. І тому, власне, в цій частині свого виступу я би хотів отримати відповідь на запитання: а що зроблено Національним банком за останній час в частині повернення тих активів, які слугували заставою власниками банків при отриманні рефінансу? Скільки таких активів вже повернуті Національним банком України і щодо яких конкретно активів ведеться позовна робота Національного банку щодо його попередніх власників з метою їх повернення в державну власність України? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Юрій. Але я нагадую, зараз не запитання, а виступи. Але я дам заключне слово Голові Національного банку, якщо він буде мати час, я думаю, він прокоментує ваше запитання, яке прозвучало у виступах. А зараз запрошую до слова Березу Борислава Юхимовича. Будь ласка.
17:50:52 БЕРЕЗА Б.Ю. Я хочу звернутися зараз не до тих, хто присутній в залі, в залі 85 людей, 85 депутатів. Всього 3 голови фракції, всього. Але вони зараз можуть жартувати. Коли вони з вами зустрінуться, мої українці, я хочу сказати, що вони вам будуть розповідати про те, як вони піклуються про вас. В залі присутній і Голова Нацбанку. І замість того, щоб запитувати його чи готові ми до того кризису, який зараз буде очікувати світ, чи буде в нас дефолт, чи не буде дефолт, що відбувається з заставами, що відбувається з поверненням кредитів – зараз майже немає людей в сесійній залі. Чи є це повага до українців? Я не впевнений. Чи є це повага до тих, хто прийшов сьогодні до нас? Стовідсотково - ні. Але всі, хто зараз відсутні в залі, мають можливості, мають можливості запитати або висловити свою позицію. Інші, мабуть, зайняті чимось інакшим. Про що я хочу сказати зараз? Я розумію, що в нас дуже великий процес пішов – вибори. У нас вибори спочатку в Президенти, потім вибори в Верховну Раду. Ми бачимо, що майже наступний, весь цей рік ніхто не хоче працювати дійсно як законотворець. Хтось хоче отримати піар-складову, хто хоче отримати якусь фінансову складову, хтось ще якусь. А за державу хто буде боротися? А я питаюся, закінчилася війна в нас? А може в нас закінчилося ще щось? А може хтось погукає ще громче? Гукати ви можете, краще б ви працювали, як ви гукаєте. Тому я хочу звернутися до українців. Коли до вас прийдуть ті, кого немає сьогодні в залі або не буде завтра в залі, і будуть розповідати, як вони гарно працюють для вас, запитайте їх, де вони зараз, чому вони не ходять кожного разу на сесії, чому ви їх не бачите у п'ятницю, чому вони не працюють. Тому що, коли вони будуть розповідати, що вони піклуються про вас, це – блюзнірство. Кожний повинен виконувати свої обов'язки: Голова Нацбанку – займатися своїми справами, депутати – законотворчою діяльністю, Президент – правити країною, а не балачки розповідати. На жаль, ми бачимо інакше. Тому, пане Голово, я хочу, щоб ви зараз побачили, я не хочу сказати, що тут найвідповідальніші депутати, але це мабуть ті, хто дійсно хоче щось робити. Хоча мене… я впевнений, що завтра у п'ятницю ми побачимо значно менше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Поскільки до мене було звернення, колеги, я вам скажу і відповім. Перш за все зазначу, останній раз, коли наша делегація була в Норвезькому парламенті і було заслуховування уряду, там було двоє депутатів, двоє депутатів: від опозиції і від коаліції. Я говорю про те… так, до речі, зараз присутні в залі голови фракцій і "Самопомочі", і "Блок Петра Порошенка", і "Народного фронту", але, я думаю, що кожен раз, коли ми намагаємося поставити чорну пляму на роботі українського парламенту і думаємо показати, що є поганий парламент, а хтось в білому, ми робимо погану послугу всьому українському парламенту. Я спитаюся, теж у відповідь, чи буде коректно, якщо кожного разу, коли вас не буде в залі, я буду публічно повідомляти? (Шум у залі) Коректно. Давайте домовимося, кожного разу, коли не буде в залі вас, я буду публічно повідомляти, що немає в залі для того, щоби ви змогли доповісти виборцям. (Шум у залі) Того, хто робить застереження, що депутати не ходять на сесію. Зараз іде заслуховування, заслуховування звіту. Я наголосив перед початком заслуховування, що воно не передбачає голосування. Хто зацікавлений, хто хоче отримати більш ґрунтовну відповідь, той є в залі, і він має змогу і своє право виконати контрольну функцію і поставити це запитання. І я хотів би, щоб ми виступали по темі, яка стоїть у нас на обговоренні, і обговорювали фахово і системно дане питання. Спориш Іван передає слово для виступу Барні. Від трибуни, будь ласка.
17:55:24 БАРНА О.С. Слава Ісусу Христу! Очевидні досягнення банківської сфери в Україні в останні роки є очевидними, зменшення інфляції майже на 40 відсотків, накопичення золотовалютних запасів до 20 мільярдів, збільшення кількості вкладників, стабілізація гривні під час війни і навіть під час ризику агресії зовнішнього нападу Росії на Україну. Саме ці фактори стали визначальними в тому, що інвестори продовжують вкладати гроші в нашу економіку, що вони приїжджають і не бояться втратити свої ресурси. Саме банки є визначальними в розвитку економіки, її називають ще кров'ю розвитку економіки. Але поряд з тим ми повинні зрозуміти, що стабільність економіки визначальна тільки тоді, коли вона незалежна від політичної ситуації. А стабільність економіки і незалежність від політичної ситуації – саме не великий бізнес, а дрібний і середній. Тому ми просимо і звертаємося до Голови Національного банку України Якова Васильовича. Якове Васильовичу, вітання вам від вашої батьківщини і нашої спільної Тернопільщини. Але поряд з тим просимо вас разом з урядом розробити стратегію пільгового кредитування, в першу чергу саме дрібного фермерства, дрібного підприємництва, бо саме вони є ось цією рушійною силою розвитку сільської місцевості, українського села, яке є колискою всієї України. Бажаємо вам подальшої наснаги і перемог. І сподіваємося, що в найближчий час і, можливо, ще і цього року ми отримаємо суттєві показники щодо співпраці, тісної співпраці банків і наших громадян, які займаються підприємництвом, а саме розвитку дрібного бізнесу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, колеги, заключний виступ від народних депутатів. Марченко Олександр передає слово для виступу Андрію Іллєнку, потім заключне слово Голови Національного банку, і завершимо розгляд. Будь ласка, пане Андрій.
17:58:08 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське "Об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановні українці, добре, що є можливість в парламенті заслухати керівника Національного банку, тому що насправді питань дуже багато, і ці питання, вони є перш за все в українців, які бачать ситуацію з нашою національною валютою, які бачать ситуацію з нашою банківською системою, яка, на жаль, є дуже невтішною. Але водночас я маю цілком конкретні питання до керівництва Національного банку. Нещодавно відоме на весь світ економічне видання The Economist з'ясувало, що українська гривня є однією з найбільш недооцінених валют світу. Видання опублікувало щорічний рейтинг індексу Біг-Мака, міжнародного рейтингу, який порівнює купівельну спроможність валют на базі вартості Біг-Мака. За даними The Economist, вартість гривні недооцінена на 65 відсотків, а реальний курс закупівельної спроможності повинен бути у розмірі 9,68 гривні за один долар. Я зараз не буду казати, що це там на 100 відсотків об'єктивна інформація, можливо, є, безумовно, дискусія про те, наскільки ця цифра може коливатися, але все ж таки це міжнародні і авторитетні дослідження, авторитетні міжнародні рейтинги, які показують, що дуже суттєво наш гривня є недооцінена. І я так бачу, що причина цієї недооцінки, перш за все, лежить в олігархічній структурі економіки нашої держави. Тому що олігархам, які, зокрема, є головними експортерами, їм вигідно недооцінена національна валюта, тому що таким чином вони отримують надприбутки, вони можуть тоді переводити свою валютну виручку дуже вигідно на цьому співвідношенні з національною валютою. І я хотів би ще звернути увагу на те, що це, безумовно, вигідно і нинішній владі. Тому що таким чином вони можуть дуже часто на отакому курсі гривні імітувати якесь покращення соціальних стандартів, імітувати підвищення мінімальних зарплат, підвищення якихось виплат і тому подібне. Тому що, таким чином, можна говорити про те, що, бачите, покращуються, зростають там певні показники. Але водночас реально купівельна спроможність буде дуже невелика цих грошей через, власне, їхню недооціненість. Тому оце головне питання – питання того, що відбувається з нашою національною валютою, питання того, що буде робити Національний банк для того, щоб привести цю ситуацію у відповідність реальному стану речей? І чи не є це олігархічна змова саме проти української економіки і проти українських громадян, які від цього страждають? Тому що саме цим повинен займатися Національний банк, саме стабільність національної валюти – це є першочергове завдання Національного банку України. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я продовжую засідання до завершення. Зараз 2 хвилини заключне слово надаю Голові Національного банку Смолію Якову Васильовичу. І це буде завершення розгляду питання. Будь ласка, ви з місця чи? З місця. Включіть мікрофон з місця, 2 хвилини заключне слово.
18:01:27 СМОЛІЙ Я.В. Дякую, Андрій Володимирович. Дякую, шановні народні депутати. Дякую за коментарі і виступи, які прозвучали сьогодні з трибуни Верховної Ради стосовно діяльності Національного банку. Я хочу запевнити, що ми і надалі будемо залишатися прозорими і підзвітними Верховній Раді, як це передбачено Законом про Національний банк. Ми готові відповісти на любі запитання, які є сьогодні від народних депутатів. За браком часу я не готовий сьогодні детально сказати і прокоментувати ті запитання, які прозвучали. На деякі з них у мене відповідь є готова, деякі потребують додаткового вивчення. Я із задоволенням відповім на ваші звернення, якщо вони поступлять в стіни Національного банку. Я дякую за співпрацю і надіюся, що співпраця в цьому році з народними депутатами, з Національним банком, з нашим комітетом буде продовжуватися в більш тісній співпраці для того, щоб ми спільно розробили і прийняли низку тих законопроектів, яких потребує сьогодні фінансовий сектор, наша економіка, для того, щоб ті питання, які сьогодні викликають у нас незадоволення, які ми сьогодні озвучували, ми могли вирішити спільно і прийти до спільної мети. Дякую за роботу. Дякую за увагу.
18:02:51 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Якове Васильовичу, за професійну дискусію. І, шановні колеги, розгляд доповіді Голови Національного банку України Смолія Якова Васильовича про діяльність Національного банку України за 2018 рік завершена. Доповідь береться до відома. Колеги, я хочу зачитати оголошення, яке надійшло у президію. Відповідно до статті 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" та згідно з протоколом засідання депутатської фракції Політичної партії "Народний фронт" від 17 січня 19-го року повідомляю про виключення зі складу названої депутатської фракція народного депутата України Тимошенка Юрія Володимировича. Колеги, час для роботи вичерпаний. Ми сьогодні підтримали українську молодь, виконали контрольну функцію парламенту і розглянули доповідь Голови Національного банку України Смолія Якова Васильовича. Зараз час завершувати вечірнє засідання. Завтра, о 10 годині ранку, всіх очікую в залі. Хочу зазначити: завтра у нас буде закриття сесії після завершення всіх питань. І, шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Воно було історичним, ми прийняли сьогодні надважливі закони, з чим я всіх і вітаю. І до завтра. Всього найкращого. |
