|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 18.02.2021
ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ Зал засідань Верховної Ради України 18 лютого 2021 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові реєструватись? Як завжди, нагадую: реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки першої зліва. Прошу реєструватись. 10:01:56 В залі зареєстровано 170 народних депутатів України. Пленарне засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Сьогодні день народження у нашої колеги Софії Романівни Федини. Вітаю вас! (Оплески) Шановні колеги, надійшла заява про перерву із заміною на виступ. Юлія Володимирівна Тимошенко.
10:02:31 ТИМОШЕНКО Ю.В. Доброго дня, шановні колеги! Ну, ви ж знаєте, ми з вами вчора говорили про це з трибуни, що по тарифам сьогодні на 9:15 збирається нарада на чолі з керівництвом парламенту, всі лідери фракцій мусили бути присутніми. Тому що, ви знаєте, що тарифи сьогодні для кожної родини – це номер один. І все, що пов'язано з тарифами – в країні сьогодні корупція номер один. І гроші, які люди платять за тарифи, прекрасно мільярдами списуються на приватні рахунки. Все це покривається. В 9:15 сьогодні, я дякую керівництву Верховної Ради, всі зібрались на нараду, лідери фракцій зібрались на нараду для того, щоб проговорити, як знайти вихід із ситуації з тарифами. Не прийшли два лідери фракцій – від "Слуги народу" і від "Європейської солідарності". Я не можу зрозуміти, вас не цікавить це питання по тарифам? Чи у вас немає настрою його розглядати, чи часу немає? У підсумку сьогодні нарада була зірвана. І можу сказати, що всі лідери фракцій, які були сьогодні на нараді, разом з керівництвом Верховної Ради проговорили цілу низку питань, що ми будемо робити далі. Перше, що буде зроблено. Це ми на Погоджувальній раді на наступному сесійному тижні будемо просити поставити на голосування прямо на Погоджувальній раді питання про включення законопроектів всіх, які стосуються тарифного питання, для того, щоб визначити, який день ми присвячуємо виключно тарифам. Якщо на Погоджувальній раді не буде проголосовано за те, щоб зробити один день сесійних засідань, присвячених тарифам, ми будемо збирати 150 підписів і будемо наполягати на тому, щоб провести позачергове засідання в четвер наступного сесійного тижня. 150 голосів у Верховній Раді для того, щоб розглянути питання тарифів, я переконана, є. І більше того, чомусь у мене є таке сподівання, що якщо законопроект 4680, який дає можливість поновити порядок забезпечення людей природним газом, теплом, гарячою водою в порядку, який існував у країні 23 роки, до 2014 року, цей Закон 4680 знайде підтримку в залі, навіть якщо не будуть прийняті рішення в цілому фракціями. Іншими словами, дорогі друзі, або парламент стане парламентом, а не обслуговуючим персоналом, або депутати будуть служити людям, або сприяти корупції. І ми переконані, що позачергове засідання Верховної Ради, яке буде присвячене нормалізації ситуації з тарифами, воно покаже, хто є хто в цій залі. І нарешті ми проголосуємо те, що потрібно людям, а не те, що потрібно великим корупційним утворенням. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, відповідно до статті 232 прим. Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України розглядає звіт і доповідь державних органів і посадових осіб. Згідно зі статтею 6 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор особисто звітує про діяльність органів прокуратури перед Верховною Радою України на її пленарному засіданні. Відповідно до Регламенту пропонується наступний порядок розгляду цього питання: доповідь Генерального прокурора – до 20 хвилин; відповіді Генерального прокурора на запитання народних депутатів України – до 20 хвилин; виступ представника профільного комітету – до 10 хвилин; виступи від депутатських фракцій та груп, як завжди, 3 хвилини від кожної фракції, тобто 21 хвилина. Загальний час розгляду цього питання – 1 година 11 хвилин. Переходимо до розгляду питання. На трибуну запрошується для доповіді Генеральний прокурор України Ірина Валентинівна Венедіктова.
10:06:56 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Доброго дня, шановні колеги, шановний пане Голово, шановні депутати, шановні українці! Майже рік тому, стоячи за цією трибуною, я взяла на себе обов'язок відновити потужну державну інституцію, спроможну ґрунтуватись на кращих міжнародних стандартах, забезпечити високу якість реалізації конституційних функцій та ефективну координацію діяльності органів порядку в сфері протидії злочинності. Я обіцяла українському народу виконувати свої обов'язки добросовісно, чесно і сумлінно та завжди керуватися засадами верховенства права. За цей рік я не зрадила жодній зі своїх обіцянок і так буде і надалі. Сьогодні ж, звітуючи перед вами, шановні народні депутати, і перед суспільством, про наші досягнення за 20-й рік, я можу впевнено сказати, що ми рішуче рухаємося на шляху системних змін. І це при тому, що минулий рік видався для органів прокуратури дійсно непростим. Оскільки він був насичений різними динамічними процесами, які в той чи інший спосіб впливали на інтенсивність нашої роботи. Це реалізація процесу реформування органів прокуратури, початок діяльності Офісу Генерального прокурора, завершення атестації працівників, створення обласних прокуратур та підготовка запуску окружних. Певною мірою в ритм нашої діяльності внесли свої корективи введені в державі карантинні обмеження, передусім щодо роботи судової системи. Однак в таких непростих умовах турбулентності нам вдалося не лише забезпечити ефективну реалізацію конституційних функцій, а й суттєво покращити результати діяльності порівняно з 2019 роком. Розпочну зі своєї найважливішої обіцянки – продовжити реформу органів прокуратури без жодних перекосів. Ні для кого не секрет, що реформування всієї системи прокуратури було зумовлено насамперед надзвичайно низьким рівнем довіри суспільства до цієї інституції. І реанімаційними заходами, без повного оновлення всієї системи, ми не мали змоги обійтися. Тож ми з вами в парламенті майже півтора року тому підтримали ініційовану Президентом України Володимиром Зеленським реформу органів прокуратури, яка стала визначальним кроком на шляху до абсолютно нової моделі прокуратури. Тож попри сумніви всіх скептиків щодо продовження реформи зі зміною Генерального прокурора, я готова вам відзвітувати, що наразі вона вже фактично завершена. Що ми маємо за її результатами? Загалом в органах прокуратури атестацію успішно подолали дві третини прокурорів: 7 тисяч 157 з 11 тисяч 166 осіб, що становить 64 відсотки. З 2 січня 20-го року розпочав роботу Офіс Генерального прокурора та з 11 вересня 20-го року – обласні прокуратури. Найближчим часом розпочнуть свою роботу окружні прокуратури. І на цьому ми остаточно завершимо реформу органів прокуратури. Дійсно, відносно тривалий процес реформування дещо деморалізував колективи прокуратур. Але ми спільними зусиллями відновили командний дух і вже зараз прокурори всіх ланок демонструють системну і ефективну діяльність. Ключовим елементом підвищення рівня довіри суспільства до органів прокуратури є створення позитивного іміджу прокурорів як доброчесних та незалежних професіоналів із нульовою толерантністю до корупції. Тож особливу увагу ми приділяємо питанням розробки нових стандартів професійної поведінки прокурорів та системи оцінювання їх роботи. Торік на повну потужність запрацював сучасний тренінговий центр прокурорів України, де кожен працівник прокуратури має змогу пройти тренінги з українськими та іноземними викладачами з використанням кращих міжнародних практик. Наступна моя реалізована обіцянка – стрімкий запуск процесу глобальних та інституційних перетворень. Вперше в історії прокуратури моїм наказом затверджено Стратегію розвитку органів прокуратури на 2021-2023 роки. Це наш чіткий покроковий дороговказ, що відображає наші цілі, яких ми прагнемо досягти в найближчі роки. За підтримки Офісу Ради Європи в Україні триває робота з розробки масштабної концепції розвитку кримінальної юстиції та органів правопорядку в центрі якої буде потужний прокурор. Ми продовжуємо комплексні заходи з розроблення та впровадження електронного кримінального провадження. Значну увагу приділяємо напрацюванню комплексних і системних змін до кримінального та кримінального процесуального законодавства, а також питанням удосконалення регулювання правоохоронної діяльності. Із нагальних та актуальних для нас законопроектів: приведення у відповідність до Конституції України функції органів прокуратури та встановлення запобіжника внесення в ЄРДР лише тих відомостей, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення. А також запровадження законодавчих підстав для здійснення спеціального досудового розслідування щодо фігурантів, які переховуються від органів слідства на тимчасово окупованих територіях України та за межами нашої держави. Тож ми, шановні народні депутати, розраховуємо на вашу підтримку в цих надважливих питаннях. І я дуже вам вдячна за вчорашнє голосування в першому читанні законопроекту про спеціальне досудове розслідування. Щодо стану протидії злочинності. Завдяки повністю переформатованій роботі відомства та ефективній координації діяльності всіх органів правопорядку, в цілому нам вдалося вплинути на криміногенну ситуацію в державі. Торік керівниками обласних прокуратур проведено більше 100 координаційних і спільних нарад та особисто мною – 6. Передусім в Офісі Генерального прокурора обговорено питання протидії корупційним кримінальним правопорушенням, злочинам в сфері справляння митних платежів та проти громадської безпеки, а також вчиненим з використанням зброї. Вперше за останні 10 років на нараді під моїм головуванням визначено, скоординовані з керівниками правоохоронних органів, заходи щодо протидії катуванням працівниками органів правопорядку. Внаслідок проведення роботи суттєва активізація розслідування та стрімке збільшення кількості скерованих до суду кримінальних проваджень щодо злочинів усіх вказаних категорій. Загалом завдяки вжитим координаційним заходам знизився рівень криміногенних правопорушень на 10 тисяч населення: 86,4 проти 105,7 минулого року. Помітно зменшилося число усіх облікованих кримінальних правопорушень – 360 тисяч проти 444, в тому числі особливо тяжких – 13,2 тисячі проти 15,4 та тяжких – 125,2 тисячі проти 140,5. На чверть зменшилася кількість кримінальних правопорушень проти власності, передусім крадіжок з квартир на автомобілів, грабежів, розбійних нападів, шахрайств та вимагань, до яких прикута увага кожного пересічного громадянина, і кожному українцю болить безпосередньо це так само. Посилено роботу правоохоронців з викриття латентних злочинів, насамперед збільшилася кількість виявлених злочинів проти довкілля, пов'язаних зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, а також про привласнення і розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем. Повністю усвідомлюючи, що суспільство очікує від реформованої інституції реальних і дієвих результатів, я можу запевнити, що ми їх вже маємо. Кожен прокурор щоденно, сумлінно виконуючи свої обов'язки, сприяє утвердженню верховенства права, законності та правопорядку. А результатом цієї щоденної копіткої роботи є наші спільні досягнення. Торік, за процесуального керівництва прокурорів, органами правопорядку розслідувалося майже 2 мільйони кримінальних проваджень. До суду скеровано понад 119 тисяч проваджень, а це щоденно 5 сотень. Нам вдалося належно скоординувати та суттєво активізувати спільну діяльність всіх органів правопорядку, спрямовану на забезпечення принципу невідворотності покарання. За участю прокурорів судами розглянуто 113,2 тисячі кримінальних проваджень, а це 4,5 сотні проваджень кожного дня. За принциповою позицією прокурорів до реального позбавлення або обмеження волі засуджено понад 14 тисяч осіб. Тож щоденно прокурори, спільно із суддями, забезпечують посадки більше півсотні осіб. І я наведу лише один приклад. Жодному з моїх попередників на посаді не вдалося поставити крапку та відповісти на суспільний запит щодо притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до вчинення зухвалого нападу на громадську активістку Катерину Гандзюк. Попри встановлення та затримання п'яти виконавців цього злочину, його замовникам та організаторам тривалий час вдавалося уникати відповідальності. Лише в червні минулого року, внаслідок цілеспрямованої та копіткої роботи прокурорів, прийнято рішення про обрання запобіжного заходу колишньому голові Херсонської обласної ради. На підставі зібраних доказів вже в липні Мангеру та помічнику депутата обласної ради Левіну висунуте звинувачення в замовленні та організації нападу на Катерину Гандзюк, а обвинувальний акт щодо них скеровано до суду. Крім того 16 жовтня 20-го року за приховування цього злочину засуджено вже колишнього помічника народного депутата України Павловського. Розпочату Катериною Гандзюк боротьбу з незаконними порубками лісу та розкраданням бюджетних коштів на Херсонщині продовжено. Загалом в ході розслідування нападу на пов'язаних із цим злочином, повідомлено про підозру 18 особам, до суду скеровано 9 кримінальних проваджень, 5 із яких судами вже розглянуто з винесенням обвинувальних вироків. Наразі триває судовий розгляд щодо Мангера та Левіна, і ми очікуємо справедливого вироку. Стан протидії організованій злочинності. Завдяки вжитим Офісом Генерального прокурора координаційним заходам відмічається найбільший стан викриття злочинних угрупувань за останні шість років. Лише той рік на чверть більше знешкоджено організованих груп, якими вчинено більше 3,5 тисяч злочинів. Зокрема суттєво активізовано роботу та знешкоджено вдвічі більше організованих груп, які використовували міжрегіональні та транснаціональні зв'язки. Знешкоджено 33 організованих групи із корумпованими зв'язками, половина з яких діяли в органах влади та управління. Вагомим є досягнення в сфері протидії організованої наркозлочинності, викрито на половино більше таких злочинів, вилучено понад півтори тонни наркотиків. Вдало скоординованими зусиллями прокурорів той рік перекрито шляхи транзиту рекордних партій наркотичних та психотропних речовин. Так, затримано та повідомлено про підозру чотирьом громадянам Туреччини, які контрабандно з Пакистану через порт на Одещині везли близько 1 тонни героїну, вартість якого на чорному ринку складає понад 2,3 мільярди гривень. За принципової позиції прокурорів судами засуджено 234 учасника злочинних організацій. Стан протидії катуванням. У демократичній правовій державі точно немає місця свавіллю правоохоронців, тож особливу увагу приділено прокурорами реагуванню на факти порушення ними прав людини. В 2020 році збільшилася в 13 разів кількість підозрюваних у перевищень влади, а також понад 2 рази у перевищенні влади, що супроводжувалось насильством. Задля подолання проблеми безкарності правоохоронців, які застосовують катування, розроблено проект концепції державної політики в цій сфері. Протидія корупційним правопорушенням. В умовах сьогодення надзвичайно актуальною залишається протидія корупційним кримінальним правопорушенням, то ж торік посилення координаційної ролі прокурорів сприяла збільшенню кількістю викритих злочинів цієї категорії. Прокурорами щоденно до суду направляється щонайменше 11 проваджень про корупційні правопорушення, загалом за рік їх кількість зросла на 20 відсотків та становить 3 тисячі. Водночас наполовину більше скеровано до суду проваджень щодо привласнення і розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем – 2 тисячі. Корупційними кримінальними правопорушеннями завдано збитків на суму понад 2,7 мільярда гривень, з яких відшкодовано та забезпечено відшкодування майже 90 відсотків збитків. За принциповою позицією прокурорів судами засуджено 620 корупціонерів. Водночас ключовим для держави органом у боротьбі з корупцією у найвищих ешелонах влади є Спеціалізована антикорупційна прокуратура, яку поза сумнівом має очолити дійсно незалежний і професійний керівник. Маю великі сподівання на те, що з обранням нового очільника САП буде забезпечено ефективну та дієву протидію топ-корупції. В провадження у бюджетній сфері в 4 рази збільшилась сума встановлених збитків: це 3,1 мільярд гривень проти 872 гривень позаминулий рік, відшкодовано 430 мільйонів проти 118, та сума, на яку забезпечено відшкодування збитків – 1,5 мільярда гривень проти 348 мільйонів. Схеми ухилення від сплати податків. В результаті ефективної координації Офісу Генерального прокурора торік майже на 50 мільярдів гривень збільшено надходження від сплати податків до бюджету – 507 мільярдів замість запланованих 458 мільярдів. Завдяки належному процесуальному керівництву прокурорів припинено діяльність транзитно-конвертаційних груп, які формували фіктивний податковий кредит так звані "скрутки". Як результат – торік на 53 відсотки збільшено ПДВ до бюджету на 40 мільярдів гривень, а це 118 мільярдів замість прогнозованих 78 мільярдів гривень. Злагодженими діями всіх органів правопорядку викрито конвертаційні центри, якими сформовано незаконний податковий кредит на суму понад 3,5 мільярди гривень, виведених в тінь. І прокурори спільно з правоохоронцями продовжують щоденну ефективну протидію протиправним схемам ненадходження до бюджету коштів, яких зараз надзвичайно потребують наші військовослужбовці, лікарі, вчителі, пенсіонери. Ми продовжимо цілеспрямовану роботу щодо ефективного розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, адже справи Майдану – це справа честі для нас. Обов'язок органів правопорядку та прокурорів нарешті надати вичерпну відповідь на запитання суспільства: хто причетний до трагічних подій на Майдані, вбивств, викрадень, переслідувань, зловживань та перешкоджань мирним протестам. І ми над цим безперервно працюємо. Як наслідок торік суттєво активізовано цю роботу та втричі зросла кількість осіб, яких Офісом Генерального прокурора повідомлено про підозру. Серед них 24 працівники органів внутрішніх справ, 3 прокурори, 5 суддів та 10 цивільних осіб. Також збільшилася втричі кількість направлених до суду обвинувальних актів стосовно чотирьох десятків осіб. Забезпечено підтримання публічного обвинувачення в сотні судових справ Майдану за обвинуваченням близько 200 осіб. Серед перспектив на цей рік передусім завершення судового розгляду в суді першої інстанції щодо розстрілів 20 лютого 2014 року мирних протестувальників на вулиці Інститутській в столиці. Також я можу вас запевнити, що цьогоріч ми забезпечимо закінчення слідства в основних справах Майдану з тим, щоби кожний, хто вчинив злочин, поніс справедливе покарання. Вже сьомий рік поспіль в Україні триває збройний конфлікт. З метою захисту інтересів України від дій країни-агресора прокурорами вжито низку дієвих заходів як на національному, так і на міжнародному рівні. Передусім налагоджено пряму комунікацію з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду, до якого загалом передано 15 повідомлень про вчинення представниками окупаційних адміністрацій та збройних формувань Російської Федерації воєнних злочинів. Наприкінці минулого року від прокурора Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда ми отримали очікуване підтвердження, що дійсно в окупованих Криму та Донбасі мають місце воєнні злочини і це є юрисдикцією Гаазького трибуналу, і цього ми чекали більше 5 років. Торік прокурорами до суду з обвинувальними актами направлено майже 8 сотень кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Судами вже засуджено 464 особи. Також Офісом Генерального прокурора зосереджено зусилля на організації процесуального керівництва досудового розслідування злочинів міждержавного характеру. Прикладом ефективної організації цієї роботи є справа світового масштабу за фактом збиття ракетою в зоні конфлікту над окупованою частиною України малайзійського "Боїнгу МН17" та загибелі 298 осіб. З березня 20-го року в суді Гааги триває слухання стосовно чотирьох обвинувачених, причетних до цих трагічних подій. Стан представництва інтересів держави в суді. Активно прокурори реалізували конституційну функцію щодо представництва інтересів держави в суді. Торік на захист пред'явлено позовів майже вдвічі більше ніж в 2019 році – 41,1 мільярд гривень. Судами задоволено позови та добровільно відшкодовано відповідачами більше 23 мільярдів гривень, що майже наполовину більше. Попереджено вибуття з державної та комунальної власності коштів і майна за позовами прокурорів ще на 1,2 мільярди гривень. Реально виконано судових рішень на 12 мільярдів. Значно активізовано представницьку діяльність в бюджетній сфері та пред'явлення позовів на 4,3 мільярди гривень, що в 5 разів більше, ніж в 2019 році, з них 1 мільярд – за результатами порушень на використання бюджетних коштів на будівництво та ремонт автомобільних доріг. Крім того з метою ефективного захисту представництва інтересів держави Офіс Генерального прокурора здійснив вступ в розгляд двох судових спорів, пов'язаних з націоналізацією "ПриватБанку". Так Верховним Судом скасоване рішення судів попередніх інстанцій щодо повернення вкладникам примусово конвертованих коштів під час націоналізації "ПриватБанку" загалом на суму майже 30 мільярдів гривень. Справу передано на розгляд судом першої інстанції, в якому ми забезпечимо участь задля недопущення втрати державних коштів. Підтримуючи публічне обвинувачення в судовому розгляді кримінальних проваджень та реалізуючи представницькі повноваження, наразі прокурори відстоюють в судах інтереси держави загалом на суму 167 мільярдів гривень. Завдяки злагодженій роботі Офісу Генерального прокурора в рамках міжнародного співробітництва або іноземних юрисдикціях, накладено арешт на кошти колишніх високопосадовців та їх оточення в сумі 519 мільйонів доларів США та 4 мільйони євро. Ми вживаємо всіх можливих заходів для повернення вказаних коштів в Україну. Тож, можу вас запевнити, що ми не зупиняємось на досягненому і спрямовуємо свою щоденну діяльність на самовіддане служіння українському народові і Україні. Бо основне наше завдання – підвищити рівень довіри громадськості до органів прокуратури. І я вдячна кожному, хто нас справедливо критикує, адже в тому числі, завдячуючи вам, ми стаємо кращими. Я зі свого боку обіцяю, що й надалі вживатиму всіх можливих заходів для утвердження верховенства права, законності та правопорядку, захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави і суспільства. Тому що від кожного з нас залежить якою бути Україні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Валентинівна. Будь ласка, запишіться на запитання від народних депутатів України. Павлюк Максим Васильович.
10:27:36 ПАВЛЮК М.В. Прошу передати слово Денису Монастирському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Денис Анатолійович, будете задавати питання?
10:27:42 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Я ж виступатиму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Жмеренецький Олексій Сергійович.
10:27:56 ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ О.С. Шановний Генеральний прокуроре, дякую за змістовну доповідь. Але хотілося би прояснити секрет успіху. Ви сказали про певні заходи, але не зрозуміло, що ж саме змінилось в роботі прокуратури. Адже більша частина прокурорів залишились, мається на увазі персонально. Чи змінився підхід до управління цими справами, що Генеральний прокурор не блокує певні розслідування або наполягає на певних розслідуваннях? Або, можливо, запущені певні внутрішні механізми безпеки, які змушують прокурорів бути більш чесними і некорумпованими? Можете розказати саме про причини того, що прокуратура почала працювати якісніше ніж до цього?
10:28:42 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дякую дуже за запитання. Щоб на нього відповісти, не вистачить 2 хвилин. Чому прокуратура стала працювати якісніше? Залишилося реально 64 відсотки прокурорів і для прокуратури це шалене перезавантаження, я вам хочу сказати. Чому такий стрімкий ривок? Тому що кожен, враховуючи і Генерального прокурора, хоче показати, що правоохоронна система може бути ефективною і повинна бути ефективною, для цього треба працювати. Тому ви бачите такі показники, тому що ми реально відпрацьовуємо кожного дня 24 на 7. Стосовно інших ваших питань я можу реально проговорити по конкретиці, по конкретній справі. Жодних справ блокування не відбувається. Підозри висуваються тільки тоді, коли є законні для цього підстави. І ми потім можемо прослідковувати кожну висунуту підозру в рамках досудового розслідування і потім в рамках судового процесу. Тому, колеги, давайте перестанемо бути популістами і стояти на позиціях законності і верховенства права. Дякую дуже. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:29:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Рущишин Ярослав Іванович, фракція політичної партії "Голос".
10:29:48 РУЩИШИН Я.І. Прошу надати слово Железняку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович, будь ласка.
10:29:53 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Той рідкісний випадок, коли фракція "Голос" може похвалити роботу прокуратури, тому що вперше оголосили підозру депутату за кнопкодавство. І, шановна пані Генпрокурор, я вам хочу повідомити, що 17 грудня минулого року в цій залі був скоєний ще один кримінальний злочин – "накнопкодавили" міністра освіти. І ми точно знаємо, що був факт кнопкодавства, нагадаю, – кримінальний злочин. І, на жаль, на наше звернення Управління державної охорони не відповіло, не надало доказів цього злочину, а потім їх стерло через 14 днів. Я знаю, що вже зараз у вас розслідується факт і притягнення народних депутатів за це кнопкодавство. Я хочу, щоб ви додали туди ще керівництво Управління державної охорони, які знищили докази і фактично стали співучасниками цієї кримінальної справи. Дякую.
10:30:53 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дякую. Я так розумію, що це не стільки запитання, скільки мій коментар. Дійсно, є декілька заяв про повідомлення цього факту. Дійсно, кримінальне провадження внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Дійсно, проводиться досудове розслідування. Коли ми вийдемо на певні результати, ви це побачите. Ви знову-таки, шановні колеги, ви бачите, що процес досудового розслідування, а потім судового процесу в Україні нешвидкий. І це тому, що у нас є такий Кримінальний процесуальний кодекс. Хочете нашої швидкої роботи – давайте змінимо Кримінальний процесуальний кодекс. А тут ми працюємо. Будуть результати, буду звітувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Гончаренко Олексій Олексійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:31:36 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановна пані Генеральний прокурор, у мене до вас наступні два питання. Перше. Коли ви вже нарешті виконаєте рішення Шевченківського суду і розглянете питання, і закриєте справу проти каналу "Прямий"? Півтора року ви ніяк не можете це зробити, ну, ви особисто рік. Ми вже були у вас особисто, спілкувались, я у вас був. Ви казали, вивчите. Вже час закрити цю справу і припинити тиск на свободу слова. До речі, сьогодні річниця подій на Майдані, коли люди гинули за свободу слова і за демократію. І друге питання. Коли вже нарешті буде звільнено людину, яка другий рік сидить? Другий рік сидить Антоненко, людина, яка воювала за Україну. І до сих пір справа фактично не розглядається. Другий рік людина знаходиться у в'язниці. Коли ви нарешті розберетесь у цій справі? Коли ви вивчите "білоруський слід" у цій справі? Бо це вже перейшло всі межі можливі. Дякую.
10:32:46 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дякую за такий емоційний комент. Стосовно тиску на свободу слова і тиску на канал, я вам хочу сказати, що я відношусь до цього професійно. І враховуючи всі тиски, які відбуваються на Генерального прокурора, і з приходом фракцій до мене галасливих перед початком вчорашнього комітету, і стосовно, дійсно, якихось вимагань політичних... Прокурори – це не політики. І ми приймаємо рішення тоді, коли вважаємо, що на це є певні підстави. Це щодо першого вашого питання. Щодо вашого другого питання стосовно справи Шеремета. Вчора дійсно були представники народних депутатів, приїхали якраз коли я виїжджала на комітет, але їм приділили увагу, керуючий заступник проговорив всі ці питання. Коли прокурори передають обвинувальний акт до суду, вони визначаються із своєю позицією. Зараз іде судовий розгляд. Стосовно іншого епізоду, про який ви проговорили, йде досудове розслідування. Тому зараз робити заяви знов-таки, які не будуть містити якогось логічного процесуального продовження, я не буду. Я буду робити свої заяви тільки своїми процесуальними документами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народна депутатка Іонова Марія Миколаївна, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:34:05 ІОНОВА М.М. Пані Ірино, щодо вашої відповіді щодо "Прямого" каналу, все ж таки було рішення суду, яке важливо виконувати. А мої два питання. І у нас тому було... Ми конкретно запитали, коли воно буде виконане? А у мене два питання. Чи вплинув на розслідування справ Майдану той факт те, що Президент Зеленський віддав країні-агресору п'ять беркутівців за два місяці до вироку? А це і Павло Аброськін, Олег Янішевський, Сергій Зінченко та інші, які були обвинувачені у вбивстві 48 Героїв Небесної Сотні, 80 людей були поранені. І більше ми знаємо, що процес гуманітарний, на жаль, це не вплинуло, вони не покарані, а процес звільнення заручників заблокований. І моє друге питання. Це ваша позиція щодо Олега Татарова, заступника керівника Офісу Президента, який НАБУ обвинувачується в корупції, а він принаймні не був навіть відсторонений від посади. Я вже не говорю про те, що під час Майдану він був речником офіційним МВС і всіх силових структур під час кривавих подій на Майдані. Дякую.
10:35:12 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дякую за запитання. Я почну з третього питання, воно логічно відповість на ваше перше питання – про ваші заклики виконувати рішення суду. По Татарову було виконане рішення суду, яке дійшло до касації, де Офіс Генерального прокурора входив в апеляційну інстанцію і в касаційну інстанцію. Питання відсторонення осіб, які не працюють в Офісі Генерального прокурора – це питання не до мене. Питання виконання рішень судів. Я вам відповіла. Питання беркутівців – це політичне питання. Політичних оцінок я не даю. Якщо у нас ви бачите щось в кримінальній юстиції, в кримінальному провадженні, будь ласка, тут вже моя сфера відповідальності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Мамка Григорій Миколайович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
10:35:57 МАМКА Г.М. Прошу передати слово Рабіновичу Вадиму Зіновійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рабінович Вадим Зіновійович, будь ласка.
10:36:03 РАБІНОВИЧ В.З. В мене коротеньке питання до Генерального прокурора, воно стосується журналістів, вбитих журналістів, в першу чергу це Шеремета. Президент сказав на прес-конференції, що є докази, вони зібрані слідством. Коли буде вирок? І підтримую, щось треба зробити з вбивством Бузини, бо залякують прямо в суді, залякують і адвокати, і радикали, залякують людей. Як на це реагує Генеральна прокуратура?
10:36:39 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дякую за запитання. Я очікувала чогось такого перед завтрашнім засіданням емоційнішого, але дякую, що ми повернулися до журналістів. Це дійсно два різних приклади, в принципі, які відбуваються в суспільстві. Що стосується справи Шеремета, вона знаходиться в суді. Прокурори виконують свої конституційні функції, і вони це виконують таким чином: вони з'являються, вони представляють свою позицію, вони жодним чином не зловживають своїми процесуальними правами. Ця справа на контролі. Справа Бузини – так само справа на контролі, так само судовий розгляд. Ви знаєте, що обрали нових присяжних. Ви знаєте, що судові розгляди переносяться, тому що був COVID і учасники процесу хворіли. Але ж прокурори забезпечують свою участь в процесі? Забезпечують. Тому як ми на це реагуємо? Належним ефективним виконанням своїх конституційних функцій. Решта не все залежить від прокуратури, ще є суди, ще є адвокатура і ще є громадянське суспільство, яке так само хоче впливати на цю ситуацію і воно так само є в цій ситуації. Це нормальне українське середовище і я вважаю, що таким чином ми і розвиваємося, в принципі. Кожний має виконувати ефективно свої функції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Бурміч Анатолій Петрович, фракція "Опозиційна платформа – За життя".
10:38:03 БУРМІЧ А.П. Скажіть, будь ласка, шановна пані Генеральний прокурор, уже сьому річницю ми відмічаємо подій на Майдані. Скажіть, будь ласка, чи є надія у суспільства і у нас, що вбивства на Майдані будуть розслідувані? Особливо, що стосується перших вбивств: Нігояна, Жизневського? Тому що там за ознаками – це були сакральні жертви. Чи є у нас надія на те, що буде правда, і ми дізнаємося, як це все було і хто вбивав? Дякую.
10:38:41 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дякую за запитання. Це не просто надія. Я в цьому працюю рік, 20-й. Я зайшла виконуючим обов'язки ДБР, і якраз все, що стосувалося слідства Майдану, коли з Офісу Генерального передавалися справи і формувалось управління слідчих, цим займалась я тоді в ДБР. Зараз я цим займалася рік в Офісі Генерального прокурора. І ми можемо звітувати, що втричі у нас виросла кількість підозрюваних, втричі виросла кількість людей, які передані з обвинувальними актами до суду, проваджень, перепрошую, стосовно 40 осіб. Тому це не тільки надія, це щоденна праця. І ми собі ставимо за мету: до кінця 21-го року закінчити слідство по основним справам Майдану. Ми рухаємося дуже активно тут і це наша гордість насправді. При чому ми йдемо чітко об'єктивно. Ми не стаємо на боці жодних певних, знаєте, впливів з цього боку. І слідчі ДБР, і прокурори Офісу виконують свою роботу сумлінно і об'єктивно тут. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Кучеренко Олексій Юрійович, фракція Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
10:39:52 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановна пані Генеральний прокурор, я хотів би задати дійсно, погоджуючись з вами, що ми маємо мінімізувати політичну складову діяльності прокуратури, прості питання стосовно карних норм і відповідно до акту державного аудиту стосовно перевірки компанії НАК "Нафтогаз України". Я дуже уважно ознайомився і хочу задати просте питання. Яких ще фактів, окрім наведених в цьому акті, треба для того, щоб раз і на завжди вирішити питання з керівництвом, зі злочинною діяльністю керівництва НАК "Нафтогаз України". 75 мільярдів гривень, недоплачених в бюджет, 225 мільярдів гривень порушень бюджетної дисципліни, програні два суди по премії, яку він зобов'язаний (незаконно отриману) виплатити, маніпуляції з буферним газом, маніпуляції з резервуванням фінансових коштів на мільярди гривень. Пані Генеральний прокурор, давайте наводити порядок в національній компанії НАК…
10:41:03 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дякую за запитання. Я не можу наводити порядки в різноманітних компаніях. Я можу займатися сферою кримінальної юстиції і координацією органів правопорядку. Стосовно цієї компанії, про яку ви зазначили, в тому числі і стосовно акту, про який ви говорили, в нас є декілька проваджень. Слідство в нас триває, ці справи для нас не є якимось невідомими, вони так само заслуховуються раз на два тижні. Тому як тільки ми вийдемо на конкретні результати, про це будуть відомості на сайті Офісу Генерального прокурора. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Осадчук Андрій Петрович, фракція політичної партії "Голос".
10:41:42 ОСАДЧУК А.П. Пані Ірино, доброго дня! По-перше, я хочу спитати щодо звільнених прокурорів. Я нагадаю, коли ця зала голосувала за реформи Рябошапки півтора роки тому, ми попереджали, що існує величезний ризик масового оскарження в судах звільнень прокурорами, а вони є спеціалістами в галузі права. Скажіть, будь ласка, скільки їх вже поновилося? І скільки ви очікуєте поновлень, і що ви з цим будете робити? І друге питання. Чому по справі "Приват" ви не підписуєте підозри, а призначаєте експертизи, з якими, наскільки мені відомо, не погоджуються ні НАБУ ні САП? Для чого це робиться? Можливо, просто краще іти з підозрами і це буде швидше і ефективніше? Дякую.
10:42:33 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Я вам так вдячна за ці два запитання. Почну з другого тому що воно ключове. Що стосовно справи "Приват"? Я в справу "Приват" як прокурор зайшла 11 січня 2021 року. Жодного суб'єкту в цьому процесі, спеціального суб'єкту мого нема, блокувати я не можу. Група була попередня з тих прокурорів. До нового року я провела три спільні наради з детективами НАБУ і з прокурорами САП, в цих справах у нас з ними повне порозуміння. Після нового року, коли я вийшла з відпустки, інформація від керівництва НАБУ була про блокування справ до того, коли я навіть зайшла в ці справи як прокурор. Було активізовано слідство, були надані вказівки, строк виконання яких закінчився 12 лютого. 15 лютого в понеділок була у нас спільна нарада, є повне порозуміння в даному випадку. Експертизи неможливо не проводити. Тому що експертизи – це саме той документ, який встановлює збитки. Тут, перепрошую, має бути все ж таки склад злочину, тому ми рухаємося виключно по закону. Крім того, хочу вам нагадати, що безпосередньо я займалася тим, і навіть після цього судді Верховного Суду написали на мене скаргу у Вищу раду правосуддя, щоб зберегти державі більше ніж 28 мільярдів гривень, там до 30 доходить. І це безпосередньо була моя перемога весною 2020 року. Тому я не можу блокувати справи в "Приват" апріорі. Стосовно другого питання, да, є проблематика, ми з нею боремося, потрібна допомога залу Верховної Ради, тому що треба поставити фільтри для атестації, там більше 1,5 тисячі позовів. Комітет має наш законопроект, яким чином нам дійсно нівелювати цю реформу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Мороз Володимир Вікторович, фракція політичної "Опозиційна платформа – За життя".
10:44:31 МОРОЗ В.В. Передайте, будь ласка, слово Колтуновичу Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
10:44:35 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Вельмишановний головуючий, шановна пані Генеральний прокурор! У мене буде до вас запитання щодо того, який стан справи по "Роттердам плюс"? Ми бачили, зараз відбувається, на мій погляд, ганебна ситуація, то закривається провадження, то знову відкривають, то знову закривають, а насправді громадяни України і надалі переплачують, їм в тариф закладається транспортування з Роттердаму вугілля, яке видобувається на Донбасі, це перше. А другий момент. Частково попередні колеги вже за це теж говорили, та інша схема – "Дюссельдорф плюс". Чи буде відкрите кримінальне провадження щодо цього факту? Оскільки газ з Полтавської області продається за ціною плюс транспортування з німецького газового хабу Дюссельдорф. Теж абсурд і на цьому заробляють компанії-прокладки іноземні, так звані газові оператори. Цікавить по першому і по другому провадженню, який буде стан і коли це буде завершено? Дякую.
10:45:37 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дякую за запитання. Колеги, насправді я вам дуже вдячна за ці гострі запитання, на які я можу відповісти тут в залі Верховної Ради. Стосовно справи "Роттердам плюс", справа розслідується детективами НАБУ, проц. керівництво прокурорів САП. Тому я дуже поважаю антикорупційну інфраструктуру, я дуже поважаю їх незалежність. І коли там строки досудового слідства або закінчені, або залишився один день, вибачте, колеги, я вважаю, що цією справою має займатися безпосередньо новий очільник прокуратури САП, який зможе передивитися матеріали, передивитися процесуальні рішення всіх і зрозуміти, яким чином правильно діяти і як правильно формувати групу. Тому що суд ВАКС двічі відповів на питання наскільки можна змінювати групу чи не можна, і ВАКС в цьому визначився. Тому я не хочу жодним чином впливати, з одного боку, а з іншого боку – нести потім відповідальність за ті вироки, які може прийняти суд в цій справі. Це справа виключно антикорупційної інфраструктури. Я вважаю так. Що стосується по другому вашому питанню, на сьогоднішній момент у мене немає інформації, якщо ви вважаєте, що треба відкрити провадження, я чекаю від вас заяви про злочин, ми його відкриваємо. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:46:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожем'якін Андрій Анатолійович.
10:47:04 КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Шановна пані Ірино, доброго дня! Я не можу з вами погодитись, що "історична" (в лапках) реформа Генеральної прокуратури відбулася в 2019-му, можна її там називати Рябошапки або вашим прізвищем, я з цим не погоджуюсь. Чому? Тому що основна реформа і головна історична Генеральної прокуратури пройшла тут в стінах цього залу в 2014 році 14 жовтня. І цей законопроект вся Європа схвалила і дали нам можливість це зробити. У мене два питання. Перше. Своєю реформою ви ліквідували прокурорське самоврядування. Буде воно відновлено, тобто конституційна комісія дисциплінарна працюватиме чи ні? Це перше питання. І друге питання. Це питання стосується Ради прокурорів. Скажіть, будь ласка, коли останній раз… Ви говорили про шість нарад, я розумію, я колись там працював теж в органах і шість нарад я проводив за півдня. Тому, коли була останній раз Рада прокурорів, засідала? Якщо можна. Дякую.
10:48:10 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Дякую за запитання. Теж дуже влучно. Стосовно нарад, про які ви говорите, – це координаційні наради. Що таке координаційна робота у правоохоронній системі, я у вас перепрошую, дуже й дуже багато років взагалі прокурори забули що таке. І координаційні наради мають документ, який потім виконується кожним органом правопорядку – Нацполом, СБУ, ДБР і так далі, враховуючи те, стосовно чого стосувалася координаційна рада. Тому не плутайте наради кожного дня. Це серйозна підготовка до наради і конкретне виконання цієї наради – від 3 місяців до року. Тому, колеги, це про зовсім інше. Що стосується самоврядування? Я вам так само дуже вдячна за питання. Давайте повернемося. І знов таки у комітеті є законопроект. З 1 вересня у нас відбувається відновлення роботи тих "Перехідних положень", який блокували. І для нас дуже важливо, щоб органи самоврядування прокурорського почали працювати належним чином. Це стосується і всеукраїнської конференції прокурорів, це стосується формування Ради прокурорів, це стосується нашої Кваліфкомісії. Тому що без нормальної ефективної, швидкої роботи ми не наповнимо, 30 відсотків у нас зараз дефіцит кадрів, ми не наповнимося, і ми не зможемо активно притягати до відповідальності прокурорів, які були неетичні, непрофесійні і так далі. Подивіться уважно звіт, він є у вас і СЕДО, ми його надсилали, там чітко вказана діяльність генеральної інспекції і чітко вказувалися всі кроки, які пов'язані з притягненням прокурорів до дисциплінарної відповідальності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Макар, вибачте, час вже вичерпаний. Час на виступи вичерпаний. Будь ласка, сідайте Ірина Валентинівна. (Оплески) До слова запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань правової діяльності Денис Анатолійович Монастирський. Регламент – до 10 хвилин.
10:50:10 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановний головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України! Вчора, 17 лютого, Комітет з питань правоохоронної діяльності розглянув на своєму засіданні звіт Генерального прокурора. Можу сказати, що це завдяки нашому з вами рішенню про підвищення парламентського контролю сьогодні ми бачимо і особистий звіт Генерального прокурора. Тому ми можемо з вами засвідчити про ефективність парламентського контролю, яка однозначно зросла за останній рік. Хочу нагадати, що такий особистий звіт Генерального прокурора за минулі роки востаннє був у 2017 році. Це пов'язано, в тому числі, через те, що попередні прокурори не змогли відзвітувати на той період і не справилися вже на півдорозі. Тому, колеги, наше рішення реалізовується, і це приємно говорити. Наступний звіт, і Генеральний прокурор тут подає приклад іншим правоохоронним органам, які також мають прозвітувати перед Верховною Радою, наступним, я думаю, що буде представник Державного бюро розслідування, але першим і за стан злочинності сьогодні, і по питанню реформи відповідає особисто Генеральний прокурор. Нагадаю, що майже рік тому, 17 березня, вперше в історії України Генеральним прокурором стала жінка – Ірина Венедіктова. Вона почала свій шлях на цій високій посаді у надзвичайно складний час – час пандемії, локдауну і, звичайно, непростої триваючої реформи, яка розпочата була за півроку до цього. Ця реформа триває і зараз. Я радий, що ми можемо сьогодні говорити про завершення одного з етапів реформи, а саме – кадрове перезавантаження органів прокуратури, в якому взяли участь понад 11 тисяч прокурів, з яких успішно пройшли і залишилися на посадах на сьогодні понад 7 тисяч прокурів. Сьогодні оновлений Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, і ми очікуємо, що вже протягом наступного місяця почнуть роботу окружні прокуратури. І тут, звичайно, я хотів би звернути увагу і Генерального прокурора, і колег по залу, і всіх правоохоронних органів на те, щоби була чітка узгодженість нових підрозділів прокуратури, поліції, суду і інших правоохоронних органів відповідно до нової карти адміністративних районів, які ми затвердили в минулому році. Це дуже важливо для того, щоби громадяни відчували можливість і досяжність і слідства, і дізнання, і, власне, прокуратури, і суду, що є дуже важливим. Що можна сказати про роботу прокурора за минулий рік, адже це мова іде про звіт. Перше. Звичайно, приємно відзначити, що активізована робота з протидії корупційним правопорушенням, сподіваюсь, що кількість обвинувальних актів, які пішли до суду, співпадуть з кількістю обвинувальних вироків. Адже тут це випробовування не тільки для правоохоронної системи, але і для судової системи, яка, на жаль, сьогодні переживає не кращі роки. І погоджуюсь з вами, пані Генеральний прокурор, про те, що велика надія в цьому питанні є на нового очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який має бути обраним і чітко і незалежним від будь-якого впливу. Також вплинула і ми відзначили важливу роль прокуратури в протидії правопорушення в бюджетній сфері. Згідно вашого звіту, за минулий рік збільшилися надходження від сплати податків до бюджету на майже 50 мільярдів гривень, а це забезпечено завдяки належній протидії ключовим схемам ухилення від сплати податків. Але ми всі розуміємо, що це лише початок і основні схеми і їх подолання лежать в обов'язку правоохоронних органів. Все, що потрібно від відповідних профільних комітетів, зокрема, з питань податків, митної діяльності зроблено або робиться на даний момент. Колеги, я хочу відзначити також вагому роль і розпочату роботу по захисту інвестицій, які надходять в Україну. Створено спеціальний підрозділ в Офісі Генерального прокурора. Я також вважаю, що це лише початок, але однозначно він має сприяти покращенню бізнес-клімату в Україні і сприяти інвестуванню коштів в Україні. Також в цьому контексті хочу зазначити і ефективну діяльність спеціальної комісії, яка утворена нами з вами по захисту інвесторів. Також очевидними є реалізовані заходи з метою формування в суспільстві об'єктивної думки щодо діяльності прокуратури і підвищення рівня довіри до цієї інституції. Адже, звичайно, довіра – це та база, на якій ми з вами, суспільство може довіряти більше повноважень будь-якому правоохоронному органу. Лише спочатку – підвищення довіри і далі збільшення можливих повноважень. Разом з тим є дуже багато що сказати для удосконалення роботи прокуратури. В першу чергу хочу сказати, що за наслідками, і сьогодні це згадувалось, реформи є понад 1,5 тисячі позовів щодо незаконного звільнення. І на сьогодні вже близько 300 судових рішень про поновлення на роботі. Звичайно, це є і проблемою Закону 113 так званого, який ми з вами ухвалювали в цій залі, і практика реалізації роботи прокуратури в тому числі. Я хочу наголосити, що особливо в ці дні, дні пам'ятні – річниці розстрілів на Майдані, мають ще раз і ще раз звучати справи Майдану. Так, дуже добре, що вони почали більш інтенсивно розслідуватись. Але ми вимагаємо, як і все суспільство, завершення досудового розслідування по справах Майдану. Все, що потрібно, Верховна Рада зробила або зробить в найближчий час. І тут я говорю про процедуру спеціального досудового розслідування, яку ми підтримали в першому читанні буквально вчора. Пріоритетом повинна стати в діяльності органів прокуратури протидія злочинам, які вчиняються організованими злочинними угрупуваннями. Звичайно, це найбільша проблема, яка впливає на всю криміногенну ситуацію в країні. Важливі є злочини, які вчиняються, і протидія злочинам, які вчиняються у військовій, оборонній сфері, захисту екології, які впливають на все населення країни, боротьба з кіберзлочинами і домашнє насильство. Це ті ключові теми, з якими найбільше сьогодні і звертаються громадяни. Хочу сказати, що до Верховної Ради України подвоїлась кількість звернень, зокрема, до нашого комітету зі скаргами на дії правоохоронних органів, в тому числі на дії прокурорів. І тому я прошу звернути особливу увагу на роботу з громадянами, на комунікацію і чітку роботу з ними в межах, визначених законом і кримінально-процесуальним законодавством. Хотів би зазначити, що ми покладаємо на Генерального прокурора великі очікування і сподівання. В першу чергу, що сказав мій колега Андрій Кожем'якін, ми сподіваємось і очікуємо, що в цьому році поновлять свою роботу органи прокурорського самоврядування – це важливо. Ми очікуємо, що кадрове перезавантаження, яке відбулося, дасть можливість ефективно працювати прокурорам і поповнення нових кадрів буде відбуватися виключно за професійним характером, а також за принципом доброчесності. Ми нарешті очікуємо всіх проваджень, пов'язаних з злочинами, скоєними під час Революції Гідності. Ми очікуємо подальшого зменшення рівня злочинності в державі, особливо це стосується тяжких і особливо тяжких злочинів, а також дрібних так званих злочинів, на які, можливо, органи правопорядку звертають меншу увагу, але людям вони впадають в око найбільше. Це те, що стосується їхнього міста, будинку, вулиці. На це треба звернути особливу увагу, а особливо на кількість латентних злочинів в цій сфері. Ми схвалюємо і очікуємо Концепцію розвитку органів правопорядку як органів юстиції, яка має бути розроблена і затверджена, і по ній ми маємо продовжити реформу органів юстиції. А також, я вже згадував це і на завершення ще раз хочу сказати, що має бути узгоджено дії і реформування і утворення нових підрозділів прокуратури, суду і поліції для того, щоб громадяни, і весь механізм міг працювати, і громадяни відчули, що ця система дійсно ефективно працює. Дякую вам за увагу. Комітет прийняв рішення, власне, згідно Регламенту – рекомендував Верховній Раді взяти звіт Генерального прокурора до відома. Дякую вам. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:59:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Анатолійович. Шановні колеги, зараз в нас за Регламентом обговорення від фракцій і груп, тому прошу записатися на виступи до 3 хвилин від кожної фракції та групи. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:00:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Совсун Інна Романівна. 11:00:38 СОВСУН І.Р. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк? Шановні колеги, не буде ніхто виступати від "Голосу"? Сухов Олександр Сергійович.
11:00:58 СУХОВ О.С. Доброго дня! Прошу передати слово Вельможному з трибуни. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний Сергій Анатолійович.
11:01:19 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Доброго дня, колеги! Доброго дня, пані Генеральний прокурор! Сергій Вельможний, Луганщина. Хочу казати за наболіле – за результати роботи Тимчасової слідчої комісії по фактам пожеж на Луганщині. Всім вже стало відомо, з причини бездіяльності яких посадових осіб військово-цивільної адміністрації сталися двічі ці пожежі та загинули люди. Але, на жаль, для перевірки цих обставин правоохоронні органи не рухаються. Пані Генеральний прокурор, прошу вас надати підтримку прокурору області – це єдиний з Державним бюро розслідувань орган, який має можливості працювати в цьому напрямку. По-друге, питання бездіяльності щодо розслідування злочину відносно чотирьох народних депутатів України, а саме перешкоджання на Луганщині депутатській діяльності. Цей злочин розслідується майже рік. Рішення не прийнято. По-третє, щодо неодноразових звернень народних депутатів Луганщини Шахова, Сухова, Лукашева, Ткаченка, Горбенка про факти корупції, службових зловживань, розкрадань з боку посадових осіб військово-цивільної адміністрації на Луганщині. Чи потрібно створювати тимчасову слідчу комісію для перевірки зловживань під час "Великого будівництва"? Чи можливо нарешті розслідувати ці зловживання і ці злочини? За зверненнями народних депутатів порушено більше ста кримінальних проваджень, які на цей час не розслідувані. Саме головне – це вбивство Сергія Самарського. Чотири роки не розслідується це провадження. Скільки потрібно з трибуни Сергію Шахову нагадувати про не розслідувані злочини, вчинені губернатором Гайдаєм? Прошу вас, пані Генеральний прокурор, взяти на контроль розслідування всіх зазначених фактів. Дякую. Сергій Вельможний, Луганщина, група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура Олександр Анатолійович.
11:04:01 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Шановна Ірино Валентинівно, дякую вам за доповідь. Я просив би вас, щоб наша комунікація з парламентом вона була постійною, а не тільки під час того, коли в нас відбуваються такі зустрічі, які передбачені законом. Дійсно, пам'ятаєте, коли ми вас призначали, я вам говорив, що це не крісло Генерального прокурора, а це фактично є електричне крісло. Так і сталося. Ми розуміємо, що дуже складно, що та система, яка формувалася десятиріччями, її дуже важко реформувати та змінити. Ми бачимо позитивні кроки, однозначно, ми бачимо позитивні зміни, вони поки що є точковими. Ми розуміємо, що вам доводиться багато чого робити в ручному режимі. Але нам би хотілося всім, як українським громадянам, однозначно, всім депутатам і вам, щоб ті, хто крав останні роки, хто займався фактично знищенням нашої державності, вони понесли відповідальність. І те, щоб все-таки весна прийшла. Весна прийде, я впевнений в цьому. І давайте спільними зусиллями зробимо все для цього. Тому що якщо вам чогось не вистачає, якщо треба прийняти якийсь закон для того, щоб розслідувалися справи Майдану, щоб у нас припинилися рейдерства, щоб розслідувалася абсолютна більшість справ, давайте ми створимо робочу групу, в яку ввійдуть всі депутати від всіх політичних фракцій і з публічною позицією вийдемо і приймемо необхідні закони, якщо вам щось заважає. Найголовніше, і це запит суспільства, після миру – це справедливість. Тому хотілося, щоб все-таки ця справедливість настала, тому що до мене надходять звернення весь час, наприклад, (я прошу вас записати, зафіксувати), товариство з обмеженою відповідальністю "Нові перспективи", це в Рівненській області. Вони з 2014 року б'ються в тому, щоб своє майно повернути, яке в них незаконно забрали, просто "віджали" рейдери. І коли ми звертаємося до Генеральної прокуратури, Генеральна прокуратура направляє це до місцевої прокуратури і вона пише відписку: "Все добре, ми розслідуємо". З 2014 року. Тому що це і справедливість – це рівність і швидкість вирішення цього питання. Тому, однозначно, ми продовжуємо роботу, ми продовжуємо реформування разом з вами органів прокуратури. Ми розраховуємо на швидку вашу реакцію на всі наші депутатські звернення. І ми розраховуємо на те, що всі українські громадяни, вони відчують, що все-таки справедливість в Україні є, і це не просто слова, які записані нормами в Конституції про те, що в нас правова держава, а це дійсно так і є. І давайте ми це реалізуємо і щоб нам було несоромно ні за свою роботу, ні за Генерального прокурора, якого ми призначаємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Славицька Антоніна Керимівна.
11:07:09 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу Мамці Григорію Миколайовичу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамка Григорій Миколайович.
11:07:17 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, шановний Генеральний прокурор! По суті, прослухали сьогодні звіт про результати роботи за рік. Це в історії перша така презентація роботи. Але все-таки, на мою думку, я думаю, що це у вас є в думках, а я попробую це озвучити і сказати: дякую вам, народні депутати, що ви прийняли зміни до Закону "Про прокуратуру". Але цими змінами до Закону "Про прокуратуру", які названі були реформою, ви зупинили добір і заповнення вакансій в Офісі Генерального прокурора. Я не розумію, як можна було прописати і проголосувати в законі, це було до вас, про те, що може особа подати документи, коли має два роки юридичного стажу, а якого, де працювала – невідомо, не вказано в законі, але цим заблокувати кількість співробітників прокуратури. Навантаження, яке відбувається кожного року, воно не зменшується. Зменшуються десь показники реєстрації, десь по тяжкості злочинів, десь по відшкодуванню збитків, десь заволокітили те провадження, але фізично кількість співробітників повинна бути укомплектована на 100 відсотків. Чому я концептуально і принципово ставлю позицію по Генеральній прокуратурі? Згідно закону кажуть про самостійну незалежність слідчого, прокурора. Але, на мою думку, самостійної незалежності слідчого, її просто не існує, вона визначається в двох аспектах. Перший аспект – це самостійне прийняття рішення. На даний час в законі приймається рішення слідчим за згодою із прокурором або прокурором. Так влаштований закон. Чому я і кажу, що сам прокурор, сама його процесуальна функція процесуального керівництв, вона є основною. На даний час некомплект по прокуратурі, на мою інформацію, складає біля 40 відсотків. Необхідно говорити депутатам про ті речі, що необхідно змінювати закон і дозволити молоді подавати документи і приймати участь в конкурсі на зайняття посад. А коли буде 100 відсотків укомплектування Офісу Генерального прокурора, місцевих прокуратур і тих осіб, на яких покладена функція згідно закону, – процесуального керівництва, тоді і можна давати реальні показники і результати, за них відповідати. На мою думку необхідно більше ініціювати змін до законодавства, щоб запустити повноцінно роботу Генеральної прокуратури. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лубінець Дмитро Валерійович.
11:10:37 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановні громадяни України, шановні народні депутати, президія, шановний Генеральний прокурор! Депутатська група "За майбутнє" в цілому відзначає позитив. Шановні народні депутати, у нас вперше Генеральний прокурор показує позитивний приклад, коли звітує в парламенті, який його призначав, за рік своєї роботи. Якщо чесно, я дуже уважно слухав вашу доповідь. Я хотів би, щоб всі народні депутати так само уважно слухали, а не ходили по залу. Бо повагу Генерального прокурора до парламенту ми побачили, він відзвітував, а повага парламенту, ну вибачте, давайте теж показувати приклади. Депутатська група "За майбутнє" складається виключно з мажоритарників, ми всі відмічаємо позитивні зміни, які відбуваються на місцях і, дійсно, рівень комунікації прокурорів став кращий і вищий. І це стосується не тільки народних депутатів, а й наших виборців, всі відмічають, що зайти до районного прокурора, до обласного прокурора, стало набагато легше. І ми вважаємо, що це є теж позитивний приклад. Крім цього набагато більше довіри до інституції прокурорів на місцях і ми хочемо, щоб ця практика дійсно продовжувалась. Також як голова профільного комітету, пані Ірина, який відповідає за тимчасово окуповані території, за АР Крим, я окремо хотів би подякувати за прокурорів, які займаються Кримом, і які займаються окупованою територією Донецької і Луганської областей. Водночас є проблеми і ми хочемо, щоб від вашого Офісу надійшли законодавчі зміни, які допоможуть вам в розслідуванні, якомога скорішому розслідуванні злочинів, які відбувалися і відбуваються на території Автономної Республіки Крим, і на території окупованої частини Донецької, Луганської областей. Також до нас надходять численні звернення громадян, які або відбували покарання, або до окупації Донецької, Луганської областей почалися судові засідання щодо їхньої провини. На жаль, всі матеріали залишилися на окупованій території і фактично 7 років люди ходять в статусі, у процесуальному статусі або обвинувачуваних і не розуміють, яким чином можна закінчувати ці судові розслідування. Також є одна проблема для Донецької і Луганської області – це немає судово-експертної установи для Донецької і Луганської області, і це затягує час у розслідуванні, що теж негативно впливає. В цілому депутатська група "Довіра", депутатська група "За майбутнє" відмічає позитив і довіру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій Олексійович.
11:13:54 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, ми заслухали звіт Генерального прокурора, але ми чомусь не почули: а де ж ті високопосадовці, які сіли за грати за цей рік, а де повернуті мільярди з "великого крадівництва" чи з митниці, чи з інших сьогоднішніх корупційних годівниць? Це те, що ми хотіли від вас почути, тому що це і є справжній звіт. Ви знаєте, ми задавали вам це питання, я хотів би ще раз звернути вашу увагу. Ви є захисниця права в Україні і ми вимагаємо від вас, щоб ви виконали рішення суду і припинили переслідування свободи слова у вигляді переслідування телеканалу "Прямий". Ми вимагаємо від вас, щоб нарешті ті, хто рівно 7 років тому, от в цей морозний ранок, в такий же морозний ранок, вбивав десятками українців, щоб вони понесли за це відповідальність. І коли ви відпускаєте беркутівців за два місяці до вироку, це означає, що справедливість не прийде, і ті, хто має бути покараний, не будуть покарані. А ми всі цього чекаємо: і все суспільство, і вся країна, і вся держава. Знаєте, ви себе назвали "оком государевым". Я вам хочу сказати, що це цікаве порівняння. Взагалі Феміда, богиня, вона має бути з пов'язкою на очах. Але, знаєте, якщо ви вже хочете бути "оком государевым", то я вам хочу нагадати слова про те, що ви не бачите колоду в оці влади, при тому, що бачите скалку в оці опозиції – оце велика проблема, розумієте. Коли в оці влади є такі колоди величезні, як пан Татаров, пан Єрмак, а їх ви не бачите, і оце велика проблема. І тоді виникає питання, що ж з "оком" відбувається? І я думаю, що вам тут треба дивитись. Я хочу сказати вам, у нас сьогодні 18 лютого, до весни залишилось 10 днів. І я хочу і прошу вас стати справжнім Генеральним прокурором України, справжньою захисницею закону і верховенства права. І, якщо це так, то тоді не буде такого, що зараз в сесійній залі сидить депутат від "Слуги народу", про якого Зеленський сказав у вересні місяці, що він буде сидіти у в'язниці, а він сидить тут в залі і з прокурором він зустрічається не в залі суду, а зустрічається, слухаючи ваш звіт. Я хочу сказати вам, що якщо дійсно приходить весна, то мають підготуватися оточення Зеленського: Єрмак, Татаров, всі інші депутати від "Слуги народу", які сьогодні тут займаються корупцією – приготуватися до посадки. І тоді суспільство скаже: "Ви справжній Генеральний прокурор!" Ми на це чекаємо і я сподіваюсь, що наступний звіт ваш почнеться саме з цих слів: "Ми боремося з корупцією тут і зараз, а не розповідаємо вам якісь історії". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович. Кожем'якін Андрій Анатолійович.
11:17:13 КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Доброго дня, шановні колеги! Шановна пані Ірина, я ще раз хочу повторити те, що я казав під час задавання питання. Мені здається, все ж таки ви зі мною погодитесь, що реформа історична, знову-таки без лапок, вона відбулася не з змінами до Закону "Про прокуратуру" у 2019 році і кому це було вигідно – ще невідомо до цих пір, а 10 жовтня у 2014 році. До речі, 5 років ми займалися в цьому парламенті разом з міжнародними експертами і в тому числі з вашим учбовим закладом тоді, ви нам теж допомагали відпрацьовувати цю реформу про прокуратуру. Ми отримали схвальний висновок Венеційської комісії, Європейського Союзу. І те, що ми взяли на себе зобов'язання з 1996 року, в 14-му році, в кінці кінців, хоча було дуже складно, повірте мені, навіть з тією владою післямайданною, яка була в 14-му році, це зробити. Що відбулося тепер по так званим змінам 2019 року. Ще раз кажу, дуже прикро, що сьогодні майже знищено дійсно це прокурорське самоврядування, ліквідована комісія дисциплінарна, яка повинна займатися добором кадрів, яка повинна виносити дисциплінарні якісь, вибачте, поради тим чи іншим прокурорам. Це перше. Друге. Сьогодні ми маємо повернення, на жаль, повернення всього того, що ми зробили в 2014 році в обов'язках Генерального прокурора, про що нас Європа дуже сильно попереджала і не хотіла погоджувати, повернення до тих самих функціональних можливостей. Сьогодні в цих змінах що мається на увазі. Сьогодні Генеральний прокурор, на жаль, він сам створює кадрові комісії, він сам їх ліквідовує, він сам наказує, він сам приймає, займає, все робить сам. Тобто те, що ми не хотіли і нам казали, це не правильно, воно знов повернулося. Тому я вважаю, що повернення, як ви сьогодні сказали, ми будемо сподіватися, що це відбудеться. Я хочу сказати, що хотіли ми почути в вашому звіті і, на жаль, ми не почули. Перше. Так, рівень злочинності падає і це добре. Але раніше, коли ми бачили в цьому залі виступи, це не перший звіт, вони були ще в цьому залі. Ми не побачили відображення інформації по регіонах, її немає. Тобто є взагалі, а по регіонах – немає. І, на жаль, ми не почули, не сказано про навантаження на прокурорів, слідчих – те, про що казав пан Мамка і таке інше. Але що позитивного хотів би сказати, що сьогодні, ну, не ваша це була в 19-му році там, скажемо так, вина в цих змінах. Але те, що ви сьогодні не ходите по телешоу і не розказуєте про справи, які ще не заведені, – це дуже добре, це позитив. Дякую. 11:21:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час на виступи вичерпаний, час на доповідь Генерального прокурора так само, як і на звіт Офісу Генерального прокурора. Я вам хотів би подякувати, Ірино Валентинівно, і за сьогоднішню доповідь у парламенті, і за вашу роботу. Дякую. Успіхів! Шановні колеги, надійшла заява про реальну перерву. Але є пропозиція. Дивіться, реальна перерва закінчиться в нас без десяти дванадцять. Є пропозиція розпочати і перерву, яка повинна початися о 12-й, трохи раніше, і повернутися до роботи о 12:20. Немає заперечень? Немає. Оголошується перерва. Дякую. (Після перерви)
12:23:04
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, повертаємося до нашої роботи. Шановні колеги, відповідно до статті 85, 148 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посаду третини складу Конституційного Суду України. 3 червня 2020 року Комітет з питань правової політики, керуючись Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та Законом України "Про Конституційний Суд України", за результатами конкурсу, розпочатого у січні 2020 року, рекомендував Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо призначень на посаду судді Конституційного Суду стосовно чотирьох кандидатур, які внесені депутатськими фракціями. Відповідно до вимог статті 208 прим.4 Регламенту Верховної Ради України, рекомендації комітету, довідки про результати спеціальної перевірки та інші документи, подані кандидатами на посаду судді Конституційного Суду, вам було надано. Регламент Верховної Ради України передбачає наступний порядок розгляду цього питання. Доповідь від профільного комітету – до 3 хвилин. Кандидат на посаду судді Конституційного Суду України, якщо має бажання, має право на виступ до 2-х хвилин і 6 хвилин для відповіді на запитання народних депутатів України, 1 хвилина – на запитання, 2 хвилини – на відповідь, тобто до 32 хвилин. Виступи від депутатських фракцій і груп – до 21 хвилини, по 3 хвилини на кожну фракцію та групу, і виступи від народних депутатів України – до 6 хвилин. Загальний час розгляду цього питання 1 година 5 хвилин, після цього приймається рішення. Пропоную перейти до розгляду цього питання. До слова запрошується заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Божик.
12:24:50 БОЖИК В.І. Шановний пане Голово, шановні колеги! Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посади третини складу Конституційного Суду України. На сьогодні вакантною є одна посада судді Конституційного Суду України, призначення на яку здійснює Верховна Рада України. Згідно з положеннями абзацу другого частини першої статті 12 Закону України про Конституційний Суд, підготовку питання щодо розгляду на конкурсних засадах кандидатур на посаду судді Конституційного Суду у Верховній Раді здійснює комітет, до предмету відання якого належить питання правового статусу Конституційного Суду України. У порядку, визначеному Регламентом Верховної Ради України, з урахуванням положень цієї статті, за рішенням Комітету Верховної Ради з питань правової політики (від 15 січня 2020 року) оголошено про початок конкурсу для відбору кандидатур на вакантну посаду судді Конституційного Суду України та початок прийому пропозицій депутатських фракцій і груп щодо кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України. До комітету надійшли матеріали щодо Кичуна Віктора Івановича (суб'єкт подання – фракція політичної партії "Слуга народу"), Павленка Юрія Олексійовича (суб'єкт подання – фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя"), Боднар-Петровської Ольги Борисівни (суб'єкт подання – фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"), Сидоровича Руслана Михайловича (суб'єкт подання – фракція політичної партії "Голос"). Відповідно до рішення Комітету з питань правової політики від 3 березня 2020 року визнано такими, що відповідають вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України" Кичуна, Павленка, Боднар-Петровської, Сидоровича, та подано до Апарату Верховної Ради документи вказаних осіб для організації проведення спеціальних перевірок. Керуючись статтею 148 Конституції України, статтею 12 Закону України "Про Конституційний Суд України", частиною шостою статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань правової політики на своєму засіданні 3 червня 2020 року за результатами вивчення документів та відомостей, наданих кандидатами на посаду судді Конституційного Суду України та співбесіди з ними, вирішив: рекомендувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо призначення Кичуна Віктора Івановича, Павленка Юрія Олексійовича, Боднар-Петровської Ольги Борисівни, Сидоровича Руслана Михайловича на посаду судді Конституційного Суду України. Додаючи рекомендації, довідки про результати спецперевірки та інші документи, просимо розглянути. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Івановичу. Шановні колеги, слово надається кандидату на посаду судді Конституційного Суду України Кичуну Віктору Івановичу.
12:28:24 КИЧУН В.І. Добрий день, шановний Голово, шановна президія, шановні народні депутати, шановні присутні! Я коротко скажу про себе. Кичун Віктор Іванович, я 27-й рік займаюся конституційним правом: спочатку аспірантом, потім асистентом, зараз працюю доцентом кафедри конституційного права України Національного юридичного університету України імені Ярослава Мудрого. З самого початку хочу щиро подякувати фракції "Слуга народу" за те, що ви довірили мені можливість претендувати на посаду судді Конституційного Суду. Щира вам подяка. Незалежно від результатів сьогоднішнього голосування, я дякую за те, що ви надали мені такий шанс. Декілька слів стосовно того, чому я хотів би обійняти цю посаду. Обійняти цю посаду я хотів би задля того, щоб утверджувати ті конституційні цінності, які містяться в Конституції, об'єднують всіх нас, весь український народ. А це саме цінності парламентаризму, демократії, народовладдя, верховенства права, справедливого неупередженого суду, змінюваності влади. Разом з тим я хочу зазначити, що я є прихильником ліберальної демократії. Як свідчить історія розвитку, саме ті країни, де існує ліберальна демократія, вони забезпечили соціальний поступ. І на сьогоднішній день я можу сказати, що практично всі процвітаючі країни мають ліберально-демократичний режим. Разом з тим я розумію, в якому складному становищі сьогодні знаходиться Конституційний Суд України. Через те як мінімум, якщо ви мене оберете і, звісно, довірите мені, у вас буде один прихильник стримування Конституційного Суду. Я вважаю, що ми створили надмірну судову надінституцію, яка сьогодні фактично домінує в нашій державі, і фактично може перекреслити будь-яке… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:30:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу. Шановні колеги, як ми з вами говорили щодо Регламенту, зараз, у разі необхідності, народні депутати можуть поставити запитання до кандидата. На це відводиться до 6 хвилин, тому прошу записатися народних депутатів на запитання. Слово надається народному депутату Величковичу Миколі Романовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність", будь ласка.
12:31:09 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Прошу передати слово Артуру Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Герасимов Артур Володимирович, будь ласка.
12:31:16 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги! У мене дуже просте питання. Ми неодноразово як я фракція говорили, що Конституційний Суд України – це є установа, яка дійсно має бути на сторожі законності в Україні прийняття тих чи інших рішень органами державної влади. І, як ви знаєте, ми подали окремий законопроект, який стосувався конкурсів і вдосконалення системи конкурсів набору до Конституційного Суду України. А саме залучення ради міжнародних експертів, так само, як було зроблено до ВАКС. Скажіть, будь ласка, чи підтримуєте ви цю ідею залучення міжнародних експертів до організації конкурсу? І чи вважаєте ви це вірним під час добору суддів до Конституційного Суду України? Дякую.
12:32:17 КИЧУН В.І. Дякую за запитання. Я цілком погоджуюсь з такою пропозицією. Але я хочу сказати, шановні народні депутати, був же у всіх вас і час, в тому числі і в "Європейської солідарності", для того, аби ініціювати цей законопроект, щоб ми говорили не за законопроект, а за закон. Був же час для того, щоб зробити цей конкурс із залученням міжнародних експертів. До речі, я підтримую, таку вашу пропозицію. Але ж на сьогоднішній день обрання Верховною Радою України суддів Конституційного Суду України здійснюється відповідно до процедур, які передбачені Конституцією та законами України, через те я не бачу тут порушення чинного законодавства України. А пропозиція слушна, на моє глибоке переконання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бурмічу Анатолію Петровичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".
12:33:01 БУРМІЧ А.П. Шановний кандидате, ви сказали недавно про те, що ми створили Конституційний Суд з надповноваженнями. Ви бачите, що там якісь є великі повноваження, хоча всі розуміють, і ми знаємо, що Конституційний Суд створений і повинен працювати для того, щоб визначати відповідність до Конституції законів України або указів Президента і таке інше. У чому конкретно ви бачите в сьогоднішньому Конституційному Суді надповноваження і зловживання? Скажіть, будь ласка, конкретно.
12:33:46 КИЧУН В.І. Дякую за запитання. Дивіться, з точки зору зловживань, я про це не говорив, і за зловживання в мене немає такої інформації, щоб мав це вам довести до вашого відома. Стосовно того, на моє глибоке суб'єктивне переконання, Конституційний Суд України сьогодні – надінституція. Фактично всі рішення Конституційного Суду України, вони є остаточними і обов'язковими до виконання. І фактично прийняття хибного... Всі судді – це люди, вони мають право на помилку. Відповідно помилковість будь-якого рішення Конституційного Суду України може задорого обійтись для українського народу і української держави. Через те, коли ми говоримо навіть за ідеальну систему стримування і противаг, то повинна система бути стримування і противаг. В Конституційному Суді України я не бачу системи стримувань і противаг. Я бачу систему стримувань і противаг стосовно законодавчої влади, стосовно виконавчої, стосовно судової влади. Але Конституційний Суд України, чому я назвав його надінституцією, через те, що він стоїть над усіма інституціями. Через те я так виразив свою позицію і свою точку зору стосовно повноважень Конституційного Суду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Климпуш-Цинцадзе Іванні Орестівні. Будь ласка, Іванна Орестівна.
12:35:05 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко, будь ласка.
12:35:12 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане кандидате, першим сумнівним рішенням нинішнього Конституційного Суду було рішення на догоду Зеленському про розпуск попереднього парламенту, базуючись на начебто низькому рейтингу і популярності попереднього парламенту. Я хочу нагадати, що вже зараз рейтинг нинішнього парламенту та й Президента Зеленського впав нижче плінтуса. Чи означає це, що потрібно нинішню Верховну Раду розпустити? І якщо поступить таке подання, то ви його підтримаєте? Друге питання. Резолюція Європейського парламенту дуже чітко заявила, що Конституційний Суд має оновлюватися на нових засадах саме за формування спеціальної комісії з міжнародними експертами, які будуть враховувати доброчесність суддів. От чому ви кандидуєте на посаду, не враховуючи позицію наших європейських партнерів? І третє. Я хочу нагадати вам, що судді, а особливо Конституційного Суду, це аполітичні посади, вони мають будуть поза політикою. Тому ваша відповідь на попереднє запитання наших колег є неприйнятною, тому що в ній було суб'єктивне ваше ставлення…
12:36:24 КИЧУН В.І. Дякую за запитання. Стосовно того, яке моє відношення до Указу Президента Зеленського стосовно розпуску парламенту. Я думаю, що правову оцінку цього указу вже здійснив Конституційний Суд України і відповідно я не можу ревізувати це рішення. Разом з тим, в мене немає повної інформації стосовно обґрунтованості чи необґрунтованості такої позиції Конституційного Суду України. Далі. Стосовно того, чи є сьогодні підстави для розпуску парламенту? Підстави для розпуску парламенту передбачені Конституцією України. Зниження чи підвищення довіри до тієї чи іншої політичної партії, в тому числі і парламентської, не може бути підставою для оголошення дострокових виборів парламенту України, по-перше. По-друге, я хотів би бути більш об'єктивним ніж ви, я розумію вашу необ'єктивність. Але на сьогоднішній день я би не сказав би, що якщо ми скажемо за рейтинг "Слуги народу", що він нижчий плінтуса, то інші політичні партії, вони ще тоді нижчі плінтуса, нижчі "Слуги народу". Через те я б не говорив би так зараз, не давав би оцінки стосовно того, який рейтинг чи нижчий чи вищий плінтуса. Оцінку діяльності політичних партій дає український народ. Стосовно рекомендацій європейських інституцій. Я вже виразив свою позицію стосовно цього, коли зазначив, що я не проти того, аби у відборі суддів Конституційного Суду приймали відповідні міжнародні експерти. І готовий такі перевірки проводити. Мені нема чого боятися в таких перевірках. Але разом з тим я вже ж говорив про те, що я на сьогоднішній день обираюся по чинній в Україні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Іванович. Ми завершили. Будь ласка, займіть своє місце. Шановні народні депутати, слово надається кандидату на посаду судді Конституційного Суду України Юрію Олексійовичу Павленку. Теж виступ і після виступу до 6 хвилин на запитання. Будь ласка, Юрій Олексійович.
12:38:56 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Вже новітня історія України нам чітко показує, що політика неповаги до Конституції України, обмеження і порушення прав і свобод людини, політика насильства, примусу, придушення і порушення принципів демократії, верховенства права, порушення свободи слова і думки не вирішує, а навпаки поглиблює соціальні, суспільні проблеми. Відмова від діалогу, нетерпимість і ненависть можуть перетворити країну в руїну. Конституційний Суд, без сумнівну, є найважливішим органом в системі державної влади, заснованої на верховенстві права, через це він стоїть і над судовою, і над виконавчою, і над законодавчою. Найфундаментальнішим у його роботі є захист прав і свобод людини. Мій попередній досвід роботи, набуті навики та знання дадуть змогу зробити власний посильний внесок у формування довіри до Конституційного Суду України, удосконалення практик суду шляхом наближення його до позиції Європейського суду з прав людини, забезпечення дієвості захисту прав людини в Україні. Шановні народні депутати України, для мене подання на посаду судді Конституційного Суду – це не просто особисті амбіції. Це про утвердження в Україні тріади європейських цінностей: демократії, прав людини, верховенства права. Незалежно від результатів сьогоднішнього голосування, я й надалі буду відстоювати повагу до Основного Закону, утвердження і забезпечення прав людини і громадянина, як головного обов'язку держави. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:40:54 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання до доповідача. Герасимов Артур Володимирович.
12:41:16 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане головуючий, прошу передати слово Ірині Геращенко. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна.
12:41:24 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановний пане Юрію, ви знаєте, я думаю, що я повторю запитання попереднє. А, власне, попередній парламент було розпущено згідно алогічного указу Президента Зеленського, посилаючись не на конституційні норми про відсутність більшості і відсутність 30 днів роботи парламенту, а тільки через нелюбов Зеленського до попереднього парламенту і низький рейтинг. Нинішній парламент має ще менш уже таку популярність в суспільстві. Так якщо до Конституційного Суду дійде такий указ, чи будете ви голосувати за розпуск, власне? І так само от попередній виступаючий, він собі дозволив, знаєте, такі політичні оцінки партіям, депутатам від опозиції, які задають йому питання, хоча Конституційний Суд і конституційні судді мають бути максимально аполітичними. Як ви вважаєте, чи можуть люди, які мають такі симпатії до тієї чи іншої політичної сили, відмовитись від своєї політизації і від своєї такої ідеології, це і вас стосується теж, і демонструвати аполітичність?
12:42:36 ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую, пані Ірино, за ваше запитання. На мій погляд, кожен орган державної влади, включаючи Конституційний Суд і суддів Конституційного Суду, мають діяти в межах і в спосіб, визначений Конституцією України. І в даному випадку я не хочу зараз представляти якусь свою суб'єктивну думку, бо я ще є народним депутатом України. В разі вашої підтримки моєї кандидатури на посаду Конституційного Суду, я, разом зі складом і суддями Конституційного Суду, після всебічного вивчення, поданого відповідного указу, аргументів, будемо ухвалювати рішення, відповідно до Закону "Про Конституційний Суд". А закон, зокрема, не передбачає оприлюднення, до винесення рішення Конституційного Суду, своєї особистої думки. Я сподіваюся, що мій досвід роботи як у владі і в опозиції, на різних посадах переважно з правозахисною діяльністю дозволить мені бути рівно віддаленим від всіх політичних сил і ухвалювати рішення відповідно до Конституції в інтересах громадян України, незалежно від їх зокрема і політичної приналежності. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мороз Володимир Вікторович.
12:44:00 МОРОЗ В.В. Шановний головуючий, передайте, будь ласка, слово Наталії Королевській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не чутно, кому? Королевська Наталія Юріївна.
12:44:08 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановний Юрію Олексійовичу! Все своє свідоме життя, ви захищаєте дітей. І сьогодні майже кожна прийомна родина знає, скільки ви зробили в нашій країні для того, щоб кожна дитина, яка опинилася в складних сімейних обставинах, знала, що є людина, яка завжди пам'ятає і завжди робить все, що у ваших силах, для того, щоб допомогти. Але ж, на жаль, ми з вами також знаємо, що більшість дітей, які сьогодні вже стали дітьми-війни ХХІ століття, які проживають на Донбасі, і далі відчувають себе незахищеними. Хоча завдяки вашій активній позиції був прийнятий закон та прийнята постанова, але надійного конституційного захисту діти не отримують. Скажіть, будь ласка, ви дійсно будете відстоювати, я вірю, їх права і в Конституційному Суді? Дякую.
12:45:16 ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую, Наталія Юріївна, за ваше запитання. Дійсно, я мав можливість і честь працювати на посаді міністра сім'ї, молоді і спорту, Уповноваженого з прав дитини. І разом з командою, яку я очолював, нам вдалося провести реформу системи опіки і піклування в країні, яка була визнана міжнародними експертами однією з кращою реформ, яка проводилася в постсоціалістичних країнах, з точки зору забезпечення прав дитини, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування на сім'ю. І нам вдалося кардинально змінити ситуацію в країні, коли і пропала масова дитяча безпритульність і, власне, кожна дитина отримала шанс на виховання в сім'ї. На жаль, багато з тих починань сьогодні призупинені. І я сподіваюсь, що в рамках, а наступним питанням порядку денного є створення відповідної тимчасової слідчої комісії щодо перевірки дій по деінституалізації і дій держави по захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, вдасться перевірити всі дії і відновити право дитини на виховання в сім'ї, відновити право дитини – право мати тата і маму. І що стосується моєї позиції як можливого судді Конституційного Суду. Я вважаю, що складова захисту прав людини має стати найфундаментальнішою, найважливішою в роботі Конституційного Суду, тим більше в рамках конституційної реформи 16-го року з'явилася нова форма роботи, як конституційна скарга, яка відкриває дуже серйозні можливості для Конституційного Суду, як органу по захисту прав людини в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук Андрій Петрович.
12:47:19 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, передайте слово Юрчишину Ярославу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрчишин Ярослав Романович.
12:47:27 ЮРЧИШИН Я.Р. Пане Юрію, прохання відповісти на три питання. Перше питання. Скажіть, будь ласка, як вам вдалося отримати понад 15 років професійного стажу, коли в 14-му році, якщо я не помиляюсь, а, можливо, в 13-му, ви лише закінчили юридичну освіту? Друге. Як ви можете, будучи депутатом Верховної Ради і співавтором багатьох подань до Конституційного Суду, виявляти політичну незаангажованість? І третє. Як ви розумієте верховенство права? Бо саме подання, зокрема і вашого співавторства про ліквідацію, тобто не конституційність статті про брехню в декларацію, посилається на цей термін. Дуже дякую.
12:48:20 ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую, шановний колего за ваше запитання. Що стосується стажу роботи, то мої документи і моє подання, і відповідний стаж роботи відповідно до закону відповідає тим вимогам, які передбачені в рамках проведення конкурсу і це було перевірено. Дійсно, я отримав уже юридичну освіту в 14-му році, разом з тим законодавство передбачає, що професійною роботою я міг займатися на посаді і народного депутата, і міністра, і Уповноваженого з прав дитини з необов'язковістю мати юридичну освіту. Тому з цього приводу була окрема дискусія на профільному комітеті і комітет відповідно до закону ухвалив рішення і рекомендував мою кандидатуру до розгляду. Що стосується моєї неупередженості. Я зможу бути максимально неупередженим, включаючи і до тих конституційних подань, які мною підписані як народним депутатом України. Моя діяльність завжди була на тому, аби повага до Основного Закону і недопущення порушень Конституції в будь-якому законодавчому акті були неможливими. В разі, якщо я буду обраний і відповідне подання буде розглядатися, то очевидно, це буде конфлікт інтересів. І таким чином, я не буду брати участь у голосуванні і прийнятті рішення по даному конституційному поданню, як це передбачено законом. Я перепрошую, але дуже шумно. Я не почув третє запитання, але із задоволенням в рамках нашої роботи надам на нього повну і обґрунтовану відповідь. Дякую, шановні колеги, за можливість представлення моєї кандидатури, і сподіваюся, що нам вдасться відновити довіру до… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується кандидат на посаду судді Конституційного Суду України Боднар-Петровська Ольга Борисівна. Процедура розгляду така сама: 2 хвилини на виступ, після цього до 6 хвилин – запитання від народних депутатів України.
12:50:59 БОДНАР-ПЕТРОВСЬКА О.Б. Вельмишановний український народе, шановна президія, народні депутати і присутні! Маю за честь знаходитися на цій високій трибуні і представляти себе в якості кандидата на посаду судді Конституційного Суду. Ця висока інституція має всі необхідні інструменти для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина. За своєю другою вищою освітою я – юрист. Посаду судді Конституційного Суду вважаю професійною вершиною. Для отримання ґрунтовних знань обрала Національну академію внутрішніх справ України, по завершенню навчання якої отримала диплом з відзнакою. Неодноразово брала участь у наукових конференціях, на яких глибоко вивчався досвід діяльності конституційних судів інших держав. Досвід і навички, отримані під час навчання, підсилились практичною роботою у Верховній Раді, де в Апараті пройшла всі щаблі – від помічника народного депутата до керівника секретаріату депутатської фракції і отримала ґрунтовний досвід роботи з аналітичними та практичними матеріалами у сфері законотворення. В якості народного депутата двох скликань, зокрема на посаді першого заступника голови Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування, безпосередньо до моїх повноважень зокрема входили питання аналізу законопроектів, зареєстрованих в парламенті, на предмет їх конституційності. Завдяки такому службовому статусу відкрилися можливості для вивчення діяльності інституцій інших країн. Пишаюсь тим, що свого часу увійшла в 50 найпродуктивніших народних депутатів України. Для своєї кандидатської дисертації я обрала кандидатську тему, пов'язану з конституційним правом. Порядність, продуктивність, професійність, відповідальність, законність є одним з моїх професійних принципів. На посаді судді Конституційного Суду, розуміючи вагу та відповідальність, покладену державою на Конституційний Суд, зобов'язуюсь неухильно дотримуватися принципу верховенства права, максимально використовувати свої знання і сили в інтересах українського народу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на запитання до доповідача. Цимбалюк Михайло Михайлович.
12:53:31 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Пані Олю, я знаю вас як справді правника і по Національній академії внутрішніх справ, знаю вас по роботі у Верховній Раді. В мене до вас таке запитання. Я справді буду підтримувати вашу кандидатуру, тому що вважаю, що ви достойна людина бути з вашим досвідом саме суддею Конституційного Суду. Але у мене запитання такого плану. Якщо вас оберуть суддею Конституційного Суду, а судді цього суду запропонують вам посаду Голови, чи готова ви очолити і стати Головою Конституційного Суду? Наперед дякую за запитання.
12:54:24 БОДНАР-ПЕТРОВСЬКА О.Б. Дуже дякую за запитання. Дуже несподівано для мене. Це велика честь – очолювати Конституційний Суд, тому я думаю, що тільки та людина, яка заслужить ту велику довіру високоповажного органу, може його просісти. Якщо мені таке довірять, я буду з честю нести цю відповідальність. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кабаченко Володимир Вікторович.
12:54:50 КАБАЧЕНКО В.В. Євтушок Сергій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, вибачте. КАБАЧЕНКО В.В. Прохання надати слово Євтушку Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтушок Сергій Миколайович.
12:55:03 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина". Ольга Борисівна, я звертаюсь до вас, оскільки знаю вас не один рік, а вже навіть і десяток, і знаю, чим ви займаєтесь протягом цього всього періоду. В свій час, звісно, ви писали закони, зараз ви також працюєте з проектами нормативно-правових актів, які аналізуєте і надаєте чітку, аргументовану експертну оцінку тому чи іншому документу, який вноситься або проголосований в залі. Питання ж до вас дуже просте. Зовсім недавно ми бачили, як здійснювалась атака на Конституційний Суд і на його суддів. Чи готові ви морально, з огляду на те, що дійсно, бо відбуваються акції протесту під судами і зокрема і під Конституційним Судом, тримати цю свою позицію з огляду на Конституцію України, на закони України? І чи буде це сприйнято у вас в родині, як нормальна ваша поведінка? Дякую.
12:56:11 БОДНАР-ПЕТРОВСЬКА О.Б. Дуже дякую, пане Сергію. Ви знаєте, я уже "закаленный боец", як то кажуть, вибачте. Я вміла відстоювати принципи демократії незалежності України в різних умовах. І я думаю, що законність, принциповість і той досвід, який у мене є за плечима, дозволить мені сказати, що я буду діяти на посаді судді Конституційного Суду відповідно до вимог, норм чинного законодавства. ГОЛОВУЮЧИЙ. Славицька Антоніна Керимівна.
12:56:53 СЛАВИЦЬКА А.К. Бурмічу Анатолію Петровичу прошу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч Анатолій Петрович.
12:56:57 БУРМІЧ А.П. Шановна пані Ольго, скажіть, будь ласка, от один із попередніх кандидатів сказав, що у Конституційного Суду на сьогоднішній день є надповноваження і що необхідно Конституційному Суду створювати якісь противаги. Як ви бачите місце Конституційного Суду у нашому суспільстві, судочинстві і чи потрібні йому якісь противаги? І якщо так, то які, на вашу думку?
12:57:32 БОДНАР-ПЕТРОВСЬКА О.Б. Дуже дякую за таке гарне запитання. Ви знаєте, я вважаю, що Конституційний Суд має стояти на захисті інтересів, прав і свобод українського народу і суверенітету, і переглядати все, що відбувається, на дотримання норм Конституції. Я вважаю, що Конституційний Суд стоїть поза політикою і він має мати той імунітет, і політичний, і суспільний, який взагалі в усьому світі відноситься до Конституційного Суду. Це абсолютно інша, скажімо, інституція, це не той інститут, як є суди загальної юрисдикції. Тому я вважаю, що до Конституційного Суду треба ставитися з тою повагою, що люди знаходяться на найвідповідальнішому місці. Це ті люди, які покликані для того, щоб захищати конституційність держави. ГОЛОВУЮЧИЙ. Герасимов Артур Володимирович.
12:58:45 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Ірині Геращенко. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна.
12:58:53 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановна пані Ольго. В мене до вас запитання, яке так само стосується тих позицій, яке попереднім доповідачам кандидатам ми задавали. Перше. Є рішення, Резолюція Європейського парламенту, який дуже чітко зазначає і рекомендує, щоб Верховна Рада України прийняла відповідне законодавство для того, щоб… Пані, відійдіть, будь ласка, я би хотіла поспілкуватися з кандидатом. Резолюція Європейського парламенту закликає Верховну Раду України прийняти відповідне законодавство, щоб створити орган, який буде обирати кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду, враховуючи доброчесність, і тільки так перезавантажити Суд Конституційний. Так само є така рекомендація країн "Великої сімки". На вашу думку, чи не варто було б провести конкурс на посади суддів Конституційного Суду після вже прийняття відповідного законодавства? Дуже дякую.
12:59:59 БОДНАР-ПЕТРОВСЬКА О.Б. Дуже дякую, Ірина Володимирівна, за запитання. Я хочу сказати так, що зараз я знаходжусь на цій високій трибуні в якості кандидата на посаду судді Конституційного Суду. І я тут знаходжусь відповідно до норм чинного законодавства. На сьогоднішній момент є такі вимоги. Якщо будуть змінені вимоги до кандидатів і або призначення, або співшукачів на посаду судді Конституційного Суду, і вони будуть, звісно, змінені – тільки це прерогатива Верховної Ради України – то, звісно, що будемо тоді розглядати це питання зовсім з іншого боку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний доповідач, сідайте. До слова запрошується кандидат на посаду судді Конституційного Суду України Сидорович Руслан Михайлович.
13:01:12 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановна президія, шановні народні депутати, шановний український народе! Сьогодні, насправді, є абсолютно визначний день. Тому що питання обрання суддів Конституційного Суду України є, однозначно, непересічною подією. Тим більше, непересічною подією є сьогоднішній розгляд цього питання в річницю розстрілів на Майдані. Але давайте згадаємо, як називалась ця Революція – вона називалась Революція Гідності. І саме гідність, як одна з найвизначніших людських цінностей, є одним з найосновоположніших прав, закріплених українською Конституцією, це стаття 3 і стаття 28. Більше того, стаття Конституції, яка передбачає можливість обмеження прав в умовах воєнного і надзвичайного стану містить невеликий перелік прав, які не можуть бути обмежені за жодних обставин, ні в умовах воєнного стану, ні в умовах надзвичайного стану, – це повага до людської гідності. І саме гідність є невід'ємною складовою поняття справедливості. Тому що, якщо ми говоримо про статтю 8 Конституції, верховенство права, справедливість без поваги до людської гідності є неможлива. І саме ця норма, саме ця позиція, саме цей принцип права, на мою точку зору, має постійно жити в стінах Конституційного Суду. Тому що люди без юридичної освіти, вони можуть не знати всіх складових верховенства права. Але вони завжди дуже чітко відчувають, де є справедливість і де її немає, де рішення суду або Конституційного Суду є справедливим чи ні. Тому моя задача, моя мета, те, заради чого я погодився бути кандидатом, – це для того, щоб своєю роботою і своєю діяльністю утвердити принципи справедливості і поваги до людської гідності не лише в кожному рішенні, а буквально в повсякденній діяльності... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на виступи, на запитання до доповідача. Зінкевич Яна Вадимівна.
13:03:46 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович Князевич.
13:03:52 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Руслане Михайловичу, доброго дня. Приємно вас бачити на трибуні. У мене до вас насправді багато запитань, але хотілося б вибрати якесь таке, яке найбільш вам близьке з точки зору фахової, тому що ми з вами п'ять років пропрацювали в Комітеті з питань правової політики, де, між іншим, обговорювався і Закон про внесення змін до Конституції в частині реформування Конституційного Суду і сам Закон про Конституційний Суд. Питання в мене наступного характеру. Тоді нам здавалося, що, вводячи інститут конституційної скарги, який є прийнятний для багатьох країн Європейського Союзу і в світі, ми зможемо якимось чином зробити ще один запобіжник для того, щоб Україна не була серед лідерів звернень до Європейського суду з прав людини. Але, на превеликий жаль, давайте об'єктивно дивитися на речі, цього не сталося. Як ви думаєте, чому цього не сталося? Ви як голова профільного комітету з питань імплементації відповідно рішень Європейського суду з прав людини. Чому українці не так користуються цим інструментом, як нам би хотілося? Чи це вина українців, чи це вина самого суду? Чи, можливо, ми щось недоопрацьовували тоді, чи, можливо, все ж таки треба більш комплексно подивитися на ці речі? Як ви це бачите? Тому що мені здається, що це фундаментальна річ, без якої дуже важко далі рухатись. Дякую.
13:05:03 СИДОРОВИЧ Р.М. Дуже дякую за запитання. Справді, інститут конституційної скарги став тектонічним зсувом в інституційній спроможності Конституційного Суду. І дуже в багатьох є, і в мене в тому числі, були величезні сподівання на цей дуже потужний інструмент захисту прав людини, але він дійсно насправді не спрацював. Якщо ми подивимося на цифри, скільки конституційних скарг прийнято Конституційним Судом по співвідношенню до поданих, ми побачимо, що їх приймається, визнається допустимими дуже багато. На мою точку зору, на моє суб'єктивне переконання, проблем є дві. Давайте будемо чесними і об'єктивними до кінця, рівень багатьох моїх колег-адвокатів буває часом недостатнім для того, щоб підготувати якісну конституційну скаргу, яка буде стосуватися питань конституційної матерії, а не згоди з судовим рішенням. Разом з тим в моїй практиці вже особистій адвокатській, коли я подавав конституційні скарги, викликає певні запитання, скажемо акуратно так, чому певні скарги не допускаються. Тому я думаю, що в даному випадку саме на плечах Конституційного Суду, який повинен утверджувати права людини як найвищу цінність, лежить відповідальність за ефективність роботи конституційної скарги. І це те, що беззастережно зможе допомогти в якості роботи і законодавчого органу, і усіх органів державної влади, позаяк стаття 19 Конституції, вона повинна проходити наскрізною ниткою там, де людина, громадянин входить в певний спір з державою. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:06:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Величкович Микола Романович, фракція політичної партії "Європейська солідарність". Будь ласка.
13:07:03 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Прошу надати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко, будь ласка.
13:07:08 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане Руслане, у вашому виступі ви кілька разів звернули увагу на важливість, пріоритетність верховенства права і що це має бути зрозуміло кожній людині з юридичною освітою. Зеленський має юридичну освіту, але там проблема з розумінням верховенства права. Як ви прокоментуєте законопроект Зеленського щодо розгону Конституційного Суду, невігластво це, якому вже дали насправді оцінку і Венеційська комісія і інші експерти? І друге запитання до вас як до відомого правника, дійсно. Зараз пан Зеленський подав законопроект нарешті до Верховної Ради України відносно скандального окружного адміністративного суду, пропонуючи передати велику частину повноважень до Верховного Суду. Але ж напередодні монобільшість убила по суті Верховний Суд, просто скоротивши його і забравши великий функціонал Верховного Суду. І сьогодні там, ми знаємо, роками лежать скарги і немає можливості їх розглянути. От як це поєднати?
13:08:14 СИДОРОВИЧ Р.М. Пані Ірино, я вам дуже дякую за запитання. Безумовно, що питання такої високої політичної ваги становлять величезний суспільний інтерес. І чи є у мене позиція з питань, які ви задали? Беззастережно, що є. Разом з тим я, на превеликий свій жаль, не зможу дати вам конкретної відповіді з двох питань, з двох причин, вірніше. Частина третя статті 11 Закону про Конституційний Суд вимагає від судді Конституційного Суду і кандидата відповідати критерію політичної нейтральності. З величезним задоволенням прокоментував би, але не маю права, інакше я порушу як кандидат найфундаментальніші речі. Другий момент. Ці законопроекти… (Оплески) Дякую. Другий момент. Ці законопроекти, які ви зазначили, вони ще навіть не стали законами, є законопроектами, але вони теоретично можуть стати законами. І, якщо станеться так, що я стану суддею Конституційного Суду і зараз з цієї трибуни виголошу свою позицію, це буде наперед упереджена позиція, яка призведе до необхідності заявлення самовідводу при розгляді цієї справи. З великим задоволенням можу поділитися приватно своїми думками, але я не маю права публічно виголошувати свою думку з приводу позицій права, які можуть стати предметом розгляду Конституційного Суду України. Прошу зрозуміти позицію. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:09:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний доповідач. Час вийшов, я думаю, що ви в повній мірі відповіли на запитання. Дякую. Шановні колеги, всі кандидати виступили, зараз мають час фракції та депутатські групи на висловлення своїх позицій. Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп. Юрчишин Ярослав Романович.
13:10:54 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, зараз ми з вами вибираємо не тих, хто нам політично подобається, ми з вами вибираємо тих людей, які будуть стояти на захисті Основного Закону – Конституції. В час, коли Конституційний Суд втратив фактично свою легітимність, коли фактично Голова Верховного Суду переховується від відповідальності, уникає відповідальності, нам треба вивести за дужки будь-яку політизацію цього процесу. Треба дивитися, чи справді відповідають кандидати всім вимогам політичної нейтральності зокрема і наявності професійного стажу. Але що правильно би було зробити після того, коли ми як країна звернулися до Венеційської комісії і попросили допомогти нам у розв'язанні конституційної кризи, яка нікуди не ділася. Виконати головну рекомендацію: підготувати нову процедуру, по якій би обиралися судді Конституційного Суду. І звісно би було би дуже правильно взагалі не проводити сьогоднішнє голосування, як і наступні голосування, до зміни виборчої процедури. Бо це було б по-дорослому: коли просять рекомендації, їх виконують. Оскільки даний процес почався до моменту отримання рекомендацій, звісно, ми будемо підтримувати тих, кого вважаємо достойними для того, щоб вони захищали не інтереси будь-якої фракції, зокрема фракції "Голос", а щоб вони захищали Конституцію. І закликаємо, давайте не імітувати, а давайте виконувати ті рекомендації, які ми самі просили. Давайте створимо таку процедуру обрання суддів Конституційного Суду, яка передбачала б конкурс, а не імітацію, в результаті якої людина, яка отримала диплом менше ніж 15 років тому, може стверджувати, що справді досвід такий є. Хоча стаття чітко говорить: освіта і професійний досвід. Давайте не імітувати. Якщо ми хочемо розв'язати конституційну кризу, треба її розв'язувати – обирати професійних нейтральних, але за новою процедурою. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:13:22 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Олегу Михайловичу Синютці, фракція політичної "Європейська солідарність".
13:13:29 СИНЮТКА О.М. Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Шановні колеги, будь ласка, відійдіть з проходу, щоб народні депутати могли нормально доходити до трибуни.
13:13:44 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, Президент України звертається до Європейського Союзу з проханням про дорожню карту, як туди вступити, то до Президента Сполучених Штатів Америки, питає, чому ми ще не в НАТО, не знаючи, не пам'ятаючи, не відаючи, що насправді всі дорожні карти у нас перед очима, всі дорожні карти нам надані і треба тільки виконувати домашнє завдання. Треба тільки прислухатися до міжнародної спільноти тоді, коли вона, прагнучи нашого об'єднання з цивілізованим світом, дає нам рекомендації, а що робити. І треба прислухатися і до G7, і до Венеційської комісії, і до GRECO, коли вони кажуть, що відповіддю на конституційну кризу не може бути неконституційне подання законопроекту про розпуск Конституційного Суду. І, коли вони підтримають ініціативу "Європейської солідарності"? навіть, якщо вам не подобається, що це подає опозиція цю ініціативу, про те, що процедура відбору конституційних суддів має бути змінена і до неї мають бути залучені моральні, високопрофесійні, авторитетні міжнародні й українські фахівці, щоб створити Раду доброчесності, яка давала свої висновки і при відбори суддів Верховного Суду, і при відборі суддів Антикорупційного суду, і ми вже маємо цю практику. А що робить наша держава – вона не змінює ці процедури. Наша монобільшість сьогодні виносить питання про призначення нових конституційних суддів. Чому? Тому що хочу провести свого, хто буде слухняним. Тому що не хочуть чистих і прозорих процедур. Тому що продовжують плювати проти вітру, тому що минулого тижня Прем'єр-міністр у Європейському Союзі клявся і божився, що Україна повернулася на шлях реформ, що ми бачимо своє майбутнє виключно серед цивілізованого світу, а сьогодні знову пропонується нам гратися в наперстки. Так от, колеги, я хочу вам сказати, що наші партнери, наші найкращі друзі дуже добре помічають ваші дії. І ви цими діями руйнуєте оті залишки довіри, які ви ще не розхлюпали за два роки, до України. Почніть поважати себе, почніть поважати державу, почніть поважати інституції. Запропонували ми нову процедуру – проголосуйте за неї. Пане Голово, поставте її на голосування і тоді ми відберемо дійсно доброчесних, професійних і високоморальних суддів до Конституційного Суду. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Констанкевич Ірина Мирославівна.
13:16:38 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Прошу передати Тарасу Івановичу Батенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович.
13:16:50 БАТЕНКО Т.І. Колеги, наша депутатська група "За майбутнє", кожен персонально депутат Верховної Ради наш, який представляє мажоритарні округи, хочемо бути насамперед чесні перед своїми виборцями, перед людьми. І особливо це стосується сьогоднішнього голосування стосовно доукомплектування членів Конституційного Суду. Ви знаєте, ми говоримо про систему стримування і противаг, про систему розподілу гілок влади. Але, давайте чесно задамося питанням: чи насправді у нас є орган в державі, який є реально незалежний, на який не є тиск з боку тих чи інших органів виконавчої влади. У нас, я вважаю, Конституційний Суд України – це та інституція, яка має бути незалежна, незаангажована і неупереджена. Це єдиний орган, який здатен тлумачити Конституцію України. Це частина нашої національної безпеки країни. Подивіться, я більш ніж переконаний, що історики колись опишуть ситуацію цієї так званої "конституційної кризи" більш надуманою кризою і опишуть ситуацію, хто як тиснув, починаючи із висновку щодо розпуску попереднього складу парламенту і щодо інших висновків Конституційного Суду України. Ми хочемо неупередженості і незалежності цього органу не судової гілки влади, Конституційний Суд – над судовою гілкою влади. І тому, друзі, сьогоднішнє голосування для нас є принциповим. Я знаю особисто кількох кандидатів на цю посаду. Я знаю їх як доброчесних, добросовісних людей, глибоких знавців конституційного права. Але мало займатися конституційним правом, треба бути незаангажованим, треба мати стрижень стояти перед можливими тисками з боку тих чи інших осіб і органів влади. Мало бути прихильником ліберальної демократії, бо у нас є консервативна демократія, у нас є соціал-демократична демократія, у нас є просто демократія. Чому тільки ліберальна демократія? Не треба показувати вже тут свою незаангажованість – певний вид демократії. Мало бути… Не треба говорити про якісь надповноваження, які має Конституційний Суд. У Конституційному Суді зараз лежить багато подань депутатів Верховної Ради, які чекають свого розгляду і вони не розглядаються. Теж подання щодо ринку землі, воно не розглядається. І ми розуміємо апріорі, під яким тиском сьогодні перебуває Конституційний Суд. І останнє, на що я хочу наголосити. У нас є Регламент Верховної Ради України, який визначає, стаття 208-4 "Порядок призначення суддів КС", відповідно до якої Верховна Рада призначає суддів списком відповідно до кількості вакантних посад. У нас є дві посади, то ми сьогодні мали би приймати два рішення щодо двох кандидатів членів Конституційного Суду. Нехай це буде "чотири плюс чотири" рейтингове голосування, але у підсумку, відповідно до Регламенту, Дмитро Олександрович, ми маємо сьогодні приймати два рішення. Тому я вважаю, що ми сьогодні не зовсім відповідаємо рішенню Регламенту і ми сьогодні не зовсім маємо правильне голосування. Тому ми утримуємося від…
13:19:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська Наталія Юріївна.
13:20:05 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Прошу передати слово Шуфричу Нестору Івановичу у підтримку Павленка Юрія Олексійовича. ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич.
13:20:20 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Пане Голово, шановні колеги! Дійсно, ми сьогодні приймаємо важливе рішення. Можливо, сьогодні буде призначений суддя Конституційного Суду по квоті Верховної Ради України. Логічне запитання. Сьогодні по квоті Верховної Ради України вільних два місця у Конституційному Суді. Чому ми сьогодні голосуємо тільки за одну кандидатуру? Мабуть тому, що дехто хоче протягнути того, хто подобається сьогодні, в тому числі і в першу чергу Банковій і Президентові, а решта хай залишаться на потім. Завжди принцип квотності, він об'єднував Верховну Раду України, і тоді ми мали можливість приймати збалансовані рішення. На жаль, зараз пробують зробити це в інший спосіб. Ми беремо на себе відповідальність за Юрія Павленка. Можу сказати, що знаю його багато років. Більше того, знаю його як надійного соратника, але я знаю його як і дуже принципового опонента. Що весь час домінувало в поглядах Юрія Павленка? Принциповість, відданість закону, відданість верховенству права та Конституції України. Повірте мені, в питаннях, коли йдеться про домінанту Конституції, про верховенство закону, ви ніколи з ним компромісу не знайдете. Тому що для нього права людини, права дитини, де він проявив себе одним із найкращих фахівців в історії незалежної України, громадянські права, права журналістів в тому числі і в першу чергу проявили його як людину, яка всупереч навіть політичним своїм поглядам, йде на рішення, які сьогодні вимагає закон, право і Конституція. Саме тому ми сьогодні беремо відповідальність за Юрія Павленка і пропонуємо його на високу посаду судді Конституційного Суду. На сто відсотків впевнений, що практика роботи Юрія Павленка буде викликати виключно повагу і подяку у Верховній Раді України в цілому за те, що вона делегувала саме його, в разі якщо його кандидатура буде підтримана. Конституція, закон, громадянські права, людина і людяність – це те, з чим сьогодні Юрій Павленко пропонує себе до Конституційного Суду України. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Веніславський Федір Володимирович.
13:23:35 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановна президія, шановні народні депутати! Що стосується нашого сьогоднішнього голосування, то воно є, звичайно, вкрай важливим. Всі ми розуміємо чудово, що за інституція Конституційний Суд. І всі ми чудово розуміємо реалії сьогоднішнього нашого життя, де Конституційний Суд України не завжди виносить ті рішення, які від нього вимагає насамперед Конституція і які очікує український народ, українське суспільство. Чому так відбувається? Так відбувається насамперед тому, що не завжди судді Конституційного Суду України відповідають імперативним конституційним вимогам щодо судді Конституційного Суду України. А я хочу нагадати: Конституція говорить про те, що суддею Конституційного Суду може бути правник з визнаним рівнем компетентності, і особа, яка має високі моральні якості. Серед кандидатів, які сьогодні виступали з цієї трибуни, я переконаний, всі гарні і достойні люди. Політична партія "Слуга народу" висунула на посаду судді Конституційного Суду України, у відповідності до Закону про Регламент Верховної Ради, Кичуна Віктора Івановича. Я особисто більше 30 років знаю цю людину і я можу відверто і відповідально заявити, що саме ця людина, безумовно, відповідає вимогам, які висуваються до судді Конституційного Суду України. По-перше, це визнаний фахівець в галузі конституційного права, який має дуже багато наукових робіт, які підтверджують його рівень компетентності. Він є викладачем зі стажем 25 років, який викладає в одному з найпотужніших юридичних вузів України – в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. І його принципова позиція як викладача, вона, безумовно, підтверджує відповідність його вимогам Конституції щодо високих моральних якостей. Це людина, яка ніколи не йшла на компроміси із своєю совістю, яка відстоювала свою позицію на всіх рівнях. Тому я закликаю всіх колег голосувати і підтримати своїм голосуванням Кичуна Віктора Івановича. Також я хочу звернутися до тих колег, які застерігають, що є рішення Венеційської комісії і є проекти закону, які передбачають участь міжнародних експертів в конкурсній комісії з відбору суддів Конституційного Суду України. Так, це дійсно є. Але я також хочу нагадати рішення Конституційного Суду України у справі щодо внесення змін Закону про судоустрій щодо органів суддівського врядування, де Конституційний Суд чітко і однозначно сказав, що наявність міжнародних експертів в конкурсних комісіях – це загроза національному суверенітету, державному суверенітету України. Тому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний Сергій Анатолійович. Шахов Сергій Володимирович.
13:26:55 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, до чого доведена держава! У нас криза уже у всьому: в промисловості, в аграрному секторі, сьогодні криза в силових структурах, йде війна, голодують люди. До чого довели судочинство! В цій залі не можемо обрати суддів Конституційного Суду. В історії були вже такі випадки, коли обирали Папу Римського. Папу Римського! 3 роки! Коли люди зібралися із владою, закрили конклав і відірвали дах, щоб сиділи і обирали для людей, але це віра була, віра. В що сьогодні віримо ми, коли порушуються конституційні права людини, лишається мільйон людей на вулиці, 1 мільйон 700 тисяч переселенців, яким заборонили голосувати в Луганщині, Донеччині, віддати своє право обирати? Я вважаю, нам не прийдеться сьогодні закликати народ закривати парламент, щоб обрати суддів Конституційного Суду, щоб минула криза конституційна в нашій державі. Я переконаний, що зал об'єднається і підтримає кандидатуру, яка зайде на посаду і дасть висновок, перший висновок діям голів військово-цивільних адміністрацій Донецької та Луганських областей, які лишили права мільйони людей обирати. Я переконаний в тому, що справедливість все ж таки в нашій країні відбудеться. Невже ж в цій залі зібралися ті люди, які дбають тільки про свою політику, дбають тільки про свої кишені, дбають тільки про те, щоб сьогодні не закінчилася війна, за якою ховаються і олігархічні сили, за цим щитом війни, тільки дбаючи про себе, щоб сьогодні люди гинули? Тому ми сьогодні підтримуємо рішення всієї зали, обираючи суддів Конституційного Суду. Я переконаний, що нам вдасться це зробити. Дякую. Сергій Шахов, депутатська група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович. Соболєв? Соболєв Сергій Владиславович.
13:29:33 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, історія Конституційного Суду мала різні продовження. Я хочу нагадати, коли сесійний зал вперше обрав Конституційний Суд, який декілька років не міг почати свою роботу. І це було не просто так. На жаль, і парламенти, і президенти завжди боялись Конституційного Суду. І те, що відбувається сьогодні – це тільки зайве підтвердження. Краще далі мати вакансії, краще далі блокувати роботу Конституційного Суду, ніж почати працювати. Бо Конституційний Суд стоїть на сторожі не лише прав і свобод людини. Це орган, який стоїть на сторожі держави, основ державності. І рішення, які будуть ухвалювати члени Конституційного Суду, фактично це рішення на віки. Ми дуже добре пам'ятаємо, як Конституційний Суд маніпулював Конституцією, змінюючи її без рішень парламенту, а потім назад змінював своє рішення. Тому ті, кого ми сьогодні обираємо, це повинні бути люди, які не бояться, перш за все. Так, є загальні вимоги – фаховість… Є загальні вимоги, які стосуються юридичної освіти. Загальні вимоги, які стосуються порядності людини. Але це повинна бути людина, яка не боїться. Людина, яку обирають на 9 років. Людина, якій надають повноваження фактично визначати долю країни і долю людей. Саме такою людиною є Ольга Боднар-Петровська. Це людина, яка пройшла в цьому житті дуже багато випробувань. Коли ті, хто ховалися – вона була на передовій. Коли ті, хто боялися – вона була на передовій. І саме тому фракція "Батьківщина" завжди дуже прискіпливо відносилась до нашого представництва в Конституційному Суді. Я думаю, таке ім'я як Віктор Шишкін ввійде в історію конституційного судочинства. І нам не соромно, на відміну від багатьох інших, хто були в Конституційному Суді заради того, щоб займати це місце. Я думаю, що сесійній залі і парламенту України буде несоромно, якщо пані Ольга буде представляти в Конституційному Суді парламент України, бо це людина, яка пройшла всі випробування. І я думаю, вона достойно пронесе цей важкий, але дуже відповідальний статус. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є ще 6 хвилин на виступи від народних депутатів України. Будь ласка, запишіться на виступи. Геращенко Ірина Володимирівна.
13:33:19 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, надзвичайно важливий сьогодні день в контексті дійсно перезагрузки Конституційного Суду, яка, на жаль, не відбудеться. Тому що від зміни людей в Конституційному Суді, якщо ми не змінимо принципи, не вдасться подолати ту серйозну конституційну кризу, яка була створена в тому числі абсолютно непрофесійним рішенням Президента Зеленського і його законопроектом про розгін Конституційного Суду. Ми як демократична опозиція запропонували парламенту, та й Президенту Зеленському, реальний вихід з цієї конституційної кризи: прийняти Закон про створення ради доброчесності із залученням міжнародних експертів для того, щоб у жодної людини в країні не було сумніву щодо доброчесності суддів Конституційного Суду, для того, щоб ми за таким самим лекалом, як формувався Вищий антикорупційний суд, яким так любить хвалитися Зеленський, от щоб за таким лекалом формувався і Конституційний Суд. Але ж задача в Зеленського інша. Коли сьогодні в нього є на 100 відсотків свій Генпрокурор, коли сьогодні в нього своє ДБР, своя Служба безпеки України, йому ще потрібно знищити, по суті, антикорупційні органи і поставити на 100 відсотків свого антикорупційного прокурора, а також підкорити НАБУ і поставити свого на 100 відсотків керівника НАБУ. От так само потрібно ще "кишеньковий" Конституційний Суд, який буде виконувати всі забаганки: розпуск парламенту, "зачистка" політичних партій опозиційних і всі інші забаганки. І, власне, саме тому сьогодні з цієї трибуни, по суті, ми побачили, можливо, одну людину, яка дуже чітко усвідомлює, що суддя Конституційного Суду має бути аполітичним. А від представників "слуг народу" ми почули, що це виступав не юрист, а політикан, який насправді має політичну заангажованість, який вже тут готовий демонструвати лояльність, ще не ставши навіть суддею, але вже ставлячи під сумнів всі наступні свої голосування і рішення. Ви розумієте, що відбувається? Взагалі кадрова політика – це така ахіллесова п'ята "зеленої" команди, що про це навіть боляче говорити. І от щодня, коли ви демонструєте ваші нові і нові кадри, ви демонструєте те, що немає там принципу професійності, кадровості, фаховості, верховенства права, а є тільки лояльність. Людина має бути на 100 відсотків своя. Так ось що ми рекомендуємо, друзі. Для того, щоб змінити інституцію, посилити її спочатку потрібно прийняти законопроект, який підтриманий нашими партнерами – Венеційською комісією, країнами "Великої сімки", Резолюцією Європейського парламенту про створення ради доброчесності. І тільки після цього, після визнання критеріїв можна переходити до прізвищ, а все інше – це просто імітація бурхливої діяльності, направлена на підкорення ще і Конституційного Суду, який і так Зеленського на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська Наталія Юріївна. Шановні колеги, після цього переходимо до голосування.
13:36:48 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, шановні присутні! За останні 5 років разом з нашою командою "Опозиційною платформою – За життя", особисто Василем Івановичем Німченком та іншими колегами по цій залі ми виграли більш ніж 10 рішень Конституційного Суду України. І Конституційний Суд визнав, що парламент попереднього скликання порушував Конституцію України. Парламент позбавив пільг та компенсацій ветеранів, дітей війни, пенсіонерів-держслужбовців, мільйони громадян нашої країни, які віддавали своє життя, віддавали своє здоров'я заради мирного неба в нашій країні. Але ж, на жаль, ні попередній парламент, ні цей парламент за ці роки так і нічого не зробив для того, щоб Конституція в нашій країні виконувалась. Ми подали Постанову щодо створення тимчасової слідчої комісії. Тому що поки ми не розберемось, чому в нашій країні не виконується Конституція, чому депутати, які приймають антиконституційні рішення, потім не несуть за це відповідальність; чому парламент ховає голову в пісок і не приймає відповідне рішення, щоб встановити права Конституції та встановити ті права людей, яких неконституційно позбавили, до тих пір майже кожний може паплюжити Конституцію. Тому "Опозиційна платформа – За життя" сьогодні, коли ми розглядаємо можливість обрання нових суддів Конституційного Суду України, в першу чергу запропонувала кандидатуру Юрія Павленка як людину, яка все своє життя боролась за права людей. Людини, яка ніколи не порушувала Конституцію України. І ми звертаємось до усіх фракцій: досить вже політичних сварок, сьогодні професіоналізм должен запанувати в цій країні. І ми повинні виправити ті помилки, які були створені попереднім парламентом. Сьогодні ми должны зробити все, щоб Конституційний Суд розглянув земельне питання, мовний закон та інші рішення і щоб поставив крапку в конституційності цих рішень. І щоб в кінці кінців вся країна побачила, що цей парламент виконує Конституцію України, що судді, яких ми обираємо в Конституційний Суд, знають Конституцію України; що депутати України, вони сьогодні готові виправити помилки та захистити тих людей, яких позбавили конституційних прав в нашей стране. Прошу підтримати кандидатуру Юрія Павленка та бажаємо всім успіхів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, підготуйтесь до голосування. Павленко Юрій Олексійович.
13:40:01 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, заявляю про наявний конфлікт інтересів, тому не буду брати участь в даному голосуванні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Олексійович. Краще карточку достаньте, щоб потім не було випадкових ситуацій. Відповідно до статті 208 прим.4 Регламенту Верховної Ради України відбір на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється Верховною Радою України відкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо. Переходимо до рейтингового голосування в алфавітному порядку по кожному кандидату окремо. Я буду називати прізвище ім'я по батькові, а ви визначайтеся, кого підтримувати. Бондар-Петровська Ольга Борисівна. Готові голосувати? Прошу голосувати. 13:41:15 За-95 Кичун Віктор Іванович. Прошу підтримати та проголосувати. 13:41:38 За-237 Рішення прийнято. Павленко Юрій Олексійович. Прошу голосувати. 13:42:02 За-158 Сидорович Руслан Михайлович. Готові голосувати? Прошу голосувати. 13:42:24 За-168 Найбільшу кількість голосів набрав Кичун, правильно я розумію, 237. Відповідно до статті 208 прим.4 Регламенту Верховної Ради України, ставлю на голосування… (Шум у залі) Ні. Який за підсумками рейтингового голосування, отримав найбільшу кількість голосів народних депутатів України. Відповідно до статті 85, 148 Конституції України, статті 208 прим.4 Регламенту Верховної Ради України, ставлю на голосування питання про призначення суддею Конституційного Суду України Кичуна Віктора Івановича. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:43:27 За-241 Рішення прийнято. Вітаю вас! Таким чином ми призначили суддею… (По фракціям покажіть, будь ласка.) Суддею Конституційного Суду України Кичуна Віктора Івановича. Пропоную привітати колегу. Вітаю, бажаю вам успіхів на новій посаді. Прошу профільний комітет, разом з Апаратом, оформити постанову про наслідки прийнятого рішення Верховної Ради України. Дякую. Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування випадків та причин порушення прав дітей під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання, реалізації права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку (модернізації) соціальних послуг (реєстраційний номер 5006). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 13:44:52 За-254 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Сушко Павло Миколайович.
13:45:04 СУШКО П.М. Шановні колеги, четвертий рік йде реформа деінституалізації, на яку Україна отримала позику від Світового банку 300 мільйонів доларів США та на яку було виділено державні субвенції. Реформа була направлена на найкращі інтереси дитини, щоб ми з вами зробили життя дітей на краще. А що відбувається насправді? За наші з вами гроші під виглядом цієї реформи, замість реформування дитячих будинків, розвитку соціальних послуг та інклюзії, масово знищуються спеціальні школи для дітей з важкими нозологіями. Я спілкувався з представниками міжнародних організацій в Україні, вони запевнили, що попереджали, що не потрібно було в реформу включати пункт "Ліквідація спеціальних шкіл", багато про що попереджали. В результаті, чого ми з вами досягли за чотири роки реформи? Малі дитячі будинки не створені, будинки дитини не трансформовані у центри медичної реабілітації та паліативної допомоги. Не розвинуте усиновлення, опіка, не створено достатньої кількості патронатних та прийомних сімей. Соціальні послуги та інклюзія розвиваються повільно. Звичайно, що для демонстрації результатів простіше закрити спеціальні школи для дітей з особливими освітніми потребами та повернути дітей батькам, оскільки для влаштування цих дітей в сім'ї не потрібно витрачати кошти – ось і вся реформа – і звітувати про деінституалізацію. Бо на реформу дитячих будинків-інтернатів грошей вже не вистачає. Для того, щоб в цьому пересвідчитись, достатньо перевірити у відкритому доступі звіти Рахункової палати, там всі відповіді. Здається настав час розібратися: нам потрібна видимість реформи чи потрібно все ж таки провести її так, як вона проходила у всьому світі. Для цієї мети я ініціюю створення ТСК, яка встановить причини та факти порушення прав дітей, з'ясуємо ефективність діяльності міністерств, вивчимо стан законодавства, проведемо аудит проектів, ініціюємо питання притягнення винних до відповідальності. Представники майже всіх фракцій ввійшли до складу ТСК. Я прошу вас підтримати дану постанову заради майбутнього наших дітей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченко Сергій Віталійович.
13:47:20 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проект Постанови 5006. Розглядаючи це питання комітет висловив низку зауважень. Передовсім у підпункті 2 пункті 2 слова "дослідження ефективності діяльності міністерств (у множині) соціальної політики, освіти та науки і охорони здоров'я" слід замінити словами: "дослідження ефективності діяльності Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти й науки України та Міністерства охорони здоров'я України". Пункт 3 слід викласти в такій редакції: "Визначити, що кількісний склад Тимчасової слідчої комісії становить 11 народних депутатів України". У пункті 5 прізвища імена та по батькові народних депутатів України членів Тимчасової слідчої комісії слід розмістити в алфавітному порядку. Потребують також редакційного уточнення назви депутатських фракцій та груп у пунктах 4-5 проекту постанови. Також слід підкреслити, що поданий проект постанови, як і більшість інших проектів постанов про утворення тимчасових слідчих комісій, визначається одним із завдань комісії – ініціювання питання про притягнення винних осіб до відповідальності передбаченої законодавством України. Регламентний комітет в черговий раз висловив зауваження щодо неузгодженості цього завдання із положеннями, зокрема, статті 92 Конституції, статей 21, 22 Закону "Про тимчасові слідчі і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" і статті 88 Регламенту, на чому також наголошує Головне юридичне управління, висловлюючи зауваження до попередніх постанов. Враховуючи викладене регламентний комітет прийняв рішення рекомендувати парламенту розглянути цей проект постанови з урахуванням зауважень комітету і прийняти рішення відповідно до частини третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Необхідне обговорення? Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракції та груп. Вельможний Сергій Анатолійович.
13:49:35 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно, Луганщина буде підтримувати створення даної ТСК. Але дуже важливо дослідити ті рішення, які одноособово приймали глави ВЦА на Луганщині щодо закриття шкіл та дитячих садочків, спеціалізованих шкіл, вивчити, куди були направлені грошові кошти. Але Президент наголошував, що необхідно будувати, а на Луганщині все порушено. Тому першочергово також звернути увагу на звернення народного депутата Сухова щодо Лисичанська, де було не прийнято рішення прийняти на баланс Лисичанської ВЦА дитячого садочка "Колокольчик". Діти не отримують належної уваги на Луганщині. А також на теперішній час ще не створені військово-цивільні адміністрації в містах Попасна, Гірське, де не можуть працювати дитячі заклади і не отримують гідну заробітну платню педагоги. Тому ми підтримуємо створення даної ТСК і просимо працювати в напрямку першочергово на Луганщині. Дякую за увагу. Сергій Вельможний, Луганщина. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна. 13:51:11 ФЕДИНА С.Р. Софія Федина, "Європейська солідарність". Для початку я хотіла би наголосити, що, так, ми будемо підтримувати створення Тимчасової слідчої комісії щодо розслідування ситуації з порушенням прав дитини. Але я хотіла би нагадати, що тимчасова слідча комісія – це є інструмент опозиції. І в даному випадку, коли влада створює і закликає створювати тимчасові слідчі комісії – це є розписування у своїй власній неспроможності, недієздатності, а в результаті – небажанні вирішити ті чи інші проблеми. Ви маєте монобільшість, ви маєте свій уряд, ви маєте свого Президента і ви нездатні захистити права дитини, що вам потрібна тимчасова слідча комісія? Та, люди, схаменіться, почніть працювати, а не дурницями займатися у цьому залі! Але якщо ви вже ставите це питання на порядок денний, то, шановне товариство, можливо, в контексті прийняття Постанови по Революції Гідності, ви так само наберетеся гідності і проголосуєте за створення тимчасової слідчої комісії по справі Шеремета. Я нагадаю, Андрій Антоненко понад рік сидить в ув'язненні без жодного доказу і в нього страшні проблеми зі здоров'ям. То невже ви не здатні чисто з людських поривань зробити все можливе, щоби розслідувати... не розслідувати, а проконтролювати законність цієї справи? Давайте створимо тимчасову слідчу комісію по "вагнерівцям", це питання державної зради. І у вас є можливість її створити, але я нагадаю, що саме "Слуги" не вносять своєї кандидатури щодо цієї тимчасової слідчої комісії. І хотілося б наголосити, що в даному випадку, маючи абсолютну, по суті, владу, у вас є можливості увійти в історію як справжні державники, наразі ви вибираєте чомусь закопувати цю державу поглибше. Може, ви все... ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
13:53:36 ПОЛЯКОВ А.Е. Дмитро Олександрович, прошу переждати слово Білозір Ларисі Миколаївні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса Миколаївна.
13:53:50 БІЛОЗІР Л.М. Шановний пане Голово, шановні колеги! Депутатська група "За майбутнє" і депутатська група "Довіра" буде підтримувати створення цієї ТСК. до нас звертаються батьки дітей з інвалідністю масово, щоб ми захистили права їхніх дітей. Дійсно з 2017 року у нас триває процес деінституціалізації. Простіше кажучи, аби діти не навчалися і не виховувались в інтернатах, а щоб вони були в сім'ях. Але ідея, незважаючи на те, що правильна, але реформа, вона дійсно здійснюється у нас бездумно. Замість того, щоб створити малі дитячі будинки, які не створено, трансформувати будинки дитини у центри реабілітації, розвинути усиновлення, де треба пройти "7 кругів Аду", щоб отримати таку можливість і заплатити хабар, щоб взяти дитину, взялися бездумно за санаторні школи, за спеціальні школи, за спеціалізовані. Вирішили їх ліквідувати і прозвітувати за рахунок цих дітей з особливими освітніми потребами і їхніх батьків про те, що от вони закривають інтернати. Але ж, вже казав пан Павло про те, що взяли кредит в 300 мільйонів доларів, потратили 800 тисяч доларів на деінституціалізацію і моніторинги, і консультантів. А насправді маємо ситуацію, що діти тільки страждають і масово порушуються їх права. По всьому світу існують такі заклади, їх не закривають, тому що діти, які мають множинну інвалідність, вони не можуть навчатися в звичайній школі з інклюзією. Тож мені дивно, чому такі реформатори з МОНу, з Мінсоцу і спеціальний Уповноважений з прав людини Кулеба не намагаються розібратися, щоб заклади освіти для таких дітей були і існували. Тому створення ТСК має на меті розгляд перебігу тієї реформи, аудит коштів на її реалізацію і, головне – виправити ті помилки, що були допущені, і захистити батьків і дітей з особливими освітніми потребами, довести їх конституційне право отримувати освіту в таких закладах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Загородній Юрій Іванович. Павленко Юрій Олексійович.
13:55:57 ЗАГОРОДНІЙ Ю.І. Прошу передати слово Павленку Юрію Олексійовичу.
13:56:07 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, фракція "Опозиційна платформа – За життя" підтримує створення даної тимчасової слідчої комісії. Чому? Реформа деінституціалізації почалася в Україні достатньо давно. І був період, коли вона розвивалася і реалізовувалася виходячи з забезпечення інтересів дитини. На жаль, останнім часом чомусь змінилися поняття. Почали говорити про деінституалізацію закладів, тобто закриття тих закладів, де виховуються діти, які потребують відповідної послуги. Насправді ж реформа про деінституалізацію дитини, тобто створення всіх можливостей для того, щоб дитина жила, розвивалася в родині. І тому, коли мова йде про перепрофілювання або ліквідацію будь-якого закладу, який стосується дитини, то спочатку треба або створити умови і зберегти можливості максимальні для виховання дитини в сім'ї біологічних батьків. Якщо є криза в родині, тобто через механізми поновлення батьківського потенціалу, або ж в разі, якщо це неможливо, створити умови виховання в інших сімейних формах. Це або дитячий будинок сімейного типу, або прийомна сім'я, або усиновлення, опіка, піклування. І лише після цього можна говорити про зміну закладів. На жаль, ми сьогодні маємо ситуацію, коли у нас знову відродилося приховане сирітство, коли багато дітей де-факто сироти, не мають цього статусу, переповнені інтернати. У нас, на жаль, знову відроджується дитяча безпритульність, переповнені притулки, а ми говоримо про закриття закладів. І реформа децентралізації. Лише в 400 ОТГ створені служби у справах дітей. Немає кому зараз на місцях надавати послуги по захисту прав… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я бачу. Ще і Євтушок був. Євтушок Сергій Миколайович.
13:58:30 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" буде підтримувати даний проект постанови і, в принципі, буде просити всіх членів комісії дуже ретельно і детально дослідити всі ті випадки, в яких порушуються права дитини. Ці права дитини порушуються, за нашою інформацією, в різних випадках. Це коли дитині відмовляють і батькам для навчання в тому чи іншому навчальному закладі. Порушуються права дитини часто, дітей з особливими освітніми проблемами – це інклюзивна освіта. Це теж дуже уважно потрібно буде членам цієї комісії дослідити. Подивитись реформування соціальної сервісної служби щодо її реалізації положень щодо порушення прав дитини і таке інше. Тому фракція "Батьківщина" буде підтримувати даний проект постанови. ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура Олександр Анатолійович.
13:59:48 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Безумовно, нам треба приймати відповідну постанову. Треба, щоб всі народні депутати долучалися. Тому що те, що відбувається в так званій деінституалізації, перетворилось на знищення, на розкрадання грошей чиновниками. Треба дослідити вплив окремих організацій, в тому числі громадських, на ті всі процеси. Окремий біль, мабуть, – це санаторні школи-інтернати. Я хотів би, щоб… І ми тільки що спілкувались з майбутнім очільником ТСК, що це буде кожний окремий заклад розбиратися. Також, наприклад, у Марії Мезенцевої на окрузі є заклад, який лікує дітей, у яких проблеми із зором. Тобто це не питання деінституалізації, це питання все-таки добробуту цих дітей. Ці заклади повинні працювати. Вони повинні, однозначно, бути збережені. І ми повинні зробити все для того, щоб зрозуміти, чому реформа пішла не в ту сторону і що треба зробити парламенту для того, щоб все-таки заклади зберігалися, щоб діти отримували необхідні послуги. І для того, щоб нам всім було не соромно знаходитись в цьому парламенті. Тому що, в першу чергу, ми повинні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко Юлія Леонідівна.
14:01:09 КЛИМЕНКО Ю.Л. Колеги, я би хотіла почати... Клименко, фракція "Голос". Я би хотіла почати зі статистики для того, щоб зрозуміти обсяг цієї реформи і взагалі того, що треба зробити. В Україні 106 тисяч дітей, які знаходяться в різного роду системах інституційного нагляду дітей. Із них всього 5 відсотків є сиротами, всі інші діти мають батьків. Цілодобової медичної допомоги вимагають біля 10-14 тисяч дітей. Менше 1 відсотка з них, із цих дітей, з 106 тисяч дітей, отримують вищу освіту в кінці кінців. Менше 10 відсотків соціалізуються. Я вважаю, що наша ТСК, якої я є членом, і наша фракція буде підтримувати створення цієї ТСК. Наша задача – знайти механізм, яким чином державні кошти, 11 мільярдів гривень щороку виділяється на систему інституційного нагляду дітей, яким чином ці кошти розходуються. Яким чином, чому дитина отримує всього... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з врахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання, реалізації права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку (модернізації) соціальних послуг (реєстраційний номер 5006). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:03:21 За-352 Рішення прийнято. Вітаю! Скороход Анна Костянтинівна з процедури. Мікрофон включіть, будь ласка.
14:03:34 СКОРОХОД А.К. Шановні колеги, я прошу підняти і зараз розглянути законопроект 4643-д та 4644-д, які пов'язані, тому що на вулиці зібралися люди, і вони чекають від нас відповідного рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція колег? Проти. Ставлю на голосування… (Шум у залі) Через голосування, тому що не всі фракції підтримують цю пропозицію. Ставлю на голосування пропозицію Анни Скороход щодо зміни порядку розгляду черговості питань в цьому пленарному засіданні. Про які саме питання, вона тільки що зазначала. Готові голосувати? Прошу голосувати. 14:04:34 За-280 Рішення прийнято. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби (реєстраційний номер 4643-д). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:05:22 За-257 Рішення прийнято. До слова запрошується заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ковальчук Олександр Володимирович.
14:05:37 КОВАЛЬЧУК О.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, до вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби ( номер 4643-д). Проблема доступного розмитнення авто турбує українців вже багато років і жоден із прийнятих раніше законів досі не вирішив її комплексно. Також розв'язати це питання було однією з передвиборчих обіцянок Президента і нашої команди. Протягом 2020 року народні депутати подали вісім різних законопроектів, які стосуються цього питання. Розглянувши їх, профільний комітет прийшов до висновку, що вони не вирішують проблему комплексно. Також Міністерство фінансів не підтримує жоден з них. Отже, жодний з тих законів не долає корупційну схему і несе збитки для бюджету. Щоб врегулювати питання митного оформлення транспортних засобів комплексно, робочою групою було напрацьовано законопроект, який був розроблений альтернативним, законопроект 4643-д. Новим законопроектом пропонується доповнити підрозділ 2 та 5 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України положеннями, згідно з якими протягом 180 днів митне оформлення транспортних засобів, не більше одного транспортного засобу на одну фізичну особу, які були завезені на територію України до 31.12.2020 року, здійснювати за новою формулою, яка не залежить від вартості автомобіля, а лише від віку, об'єму та типу двигуна транспортного засобу. Прошу звернути увагу, що дія цього закону не поширюється на транспортні засоби, якщо вони не відповідають екологічним нормам Євро-2 та вище і мають походження з країни, визнаної державою-агресором, або з тимчасово окупованих територій. Профільний комітет, розглянувши на засіданні 21 січня законопроекти щодо доступного розмитнення, рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти по фракціям. Герус Андрій Михайлович.
14:07:58 ГЕРУС А.М. Прошу передати слово Богданцю Андрію Володимировичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. ГЕРУС А.М. Богданцю Андрію Володимировичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Богданець Андрій Володимирович.
14:08:13 БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, доброго дня! З питанням розмитнення авто склалась дивна ситуація. На комітеті було чітко озвучено, що всі законопроекти щодо цього питання будуть винесені в зал, де депутати зможуть визначитися. Проте насправді ми бачимо іншу картину: в залі лише два законопроекти. Де інші? Законопроект 3704 вирішував питання доступності авто комплексно, передбачав вирішення питання не тільки автомобілів з єврономерами, а і підтримку осіб з інвалідністю, учасників АТО. Законодавчо внормовувалось питання технічного контролю. Нормами передбачалося оновити рухомий склад якісними автомобілями, розстрочка сплати ПДВ, зняття акцизу та інше. Чому даний законопроект не потрапив в зал? Я – за доступне розмитнення, проте розумне та справедливе. По суті, цих двох законопроектів. Проблема не вирішується комплексно, має вибірковий характер лише для тих, хто ввіз авто до 31.12.2020 року. Ставка нарахування акцизного податку залежить від року виготовлення автомобіля, чим новіший і дорожчий автомобіль, тим менша ставка. Тобто новий спорт-кросовер обійдеться в ту ж суму, що десятирічна "шкода фабія". Незрозуміло, з яких взагалі показників та розрахунків визначалась дана формула. ПДВ нараховується на розмір акцизу, тобто по факту маємо податок на податок. Яким чином це реалізувати? Ми отримаємо дуже небезпечний прецедент спотворення порядку нарахування податків. Прошу цей закон не підтримувати, тому що всі люди, які стоять на вулиці, вони проти цього законопроекту. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:10:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Бакунцю Павлу Андрійовичу група "Довіра". Будь ласка.
14:10:17 БАКУНЕЦЬ П.А. Пане головуючий, шановні народні депутати, шановні власники і ті хто бажає бути власниками нових, вживаних автомобілів з Європи! Звичайно, що ці два законопроекти є взаємопов'язані і вони передбачають єдиний підхід до розмитнення вживаних автомобілів на іноземній реєстрації. Однак, вони не вирішують проблеми, адже йде мова про транспортні засоби, які були ввезені до 1 січня 2020 року на територію України. Більшість таких людей, котрі мали ці "євробляхи", вже зробили це, коли був для них пільговий період. Тому ці законопроекти не вирішують проблему і люди, котрі сьогодні стоять на вулиці, вимагають від нас поставити на голосування законопроект за номером 3704. І серед авторів цього законопроекту є також члени депутатської групи "Довіра". Він є на розгляді у профільному комітеті, власне, він передбачає повне скасування акцизу при імпорті вживаних авто і розмитнення лише 30 процентів від ціни авто, яку ви заплатили за кордоном. Власне, такий законопроект допоможе нашим громадянам купувати дешеві автомобілі за кордоном і тут дешево їх отримувати в сукупній вартості. Тому звертаємося до керівництва парламенту, аби доручити профільному комітету розглянути законопроект номер 3704 і винести його на голосування тут до зали Верховної Ради. Тим ми допоможемо власникам транспортних засобів і тим людям, які хочуть придбати транспортні засоби. Дякую. Павло Бакунець, Львівщина, депутатська група "Довіра". ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Железняку Ярославу Івановичу, фракція політичної партії "Голос".
14:12:15 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, єдине позитивне, що є в цьому законопроекті, це поважаний мною авторський колектив з комітету. Але ми не будемо голосувати за цей законопроект, я вас закликаю теж це не робити. Дивіться, є такий документ або книжка, називається "Словник української мови", там є визначення слова "останній" – такий, після якого немає іншого подібного, не повторюється. Шановні колеги, ми декілька разів в цьому залі приймали останні зміни для "євроблях". Ми повинні якщо не себе поважати, то тих людей, які повірили вам, розмитнили своє авто, заплатили в державу гроші. І зараз ми показуємо все те, що вони були обмануті, вони помилилися, тому що держава їм запропонує зараз краще. Шановні колеги, якщо ми хочемо допомогти людям отримувати дешевше автівки, давайте голосувати законопроекти по євроелектротранспорту, давайте давати можливість людям заробляти більше, давайте робити ці пільги для всіх. Ми справді не можемо підтримувати законопроектом власників "ламборджині", даючи їм право розмитнити авто за таку ж суму, як і "шкоду". І останнє, шановні колеги. Чому дуже погано, коли ми піднімаємо законопроекти в порядку денному. Зараз в цій ложі повинен сидіти Мінфін і розповідати нам, скільки грошей держава не отримає через те, що ми приймемо закон. Скільки не буде виплачено пенсій, скільки не буде виплачено лікарям, скільки не буде добудовано доріг? І мені дуже соромно, що зараз немає Мінфіну, який повинен першим виступати проти цього законопроекту. Шановні колеги, цей законопроект не є справедливим, ми за те, щоб люди мали можливість купити авто, але екологічне, правильне. І пільги, якщо давати, то для всіх, а не для тих хто знайшов лазійку в державі. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:14:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська Наталія Юріївна.
14:14:32 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, спочатку в нашій країні зруйнували наше вітчизняне автомобілебудування. Сьогодні, на жаль, гіганти цієї промисловості майже зупинені. Після цього вирішили допомогти людям та прийняли пільги, надали можливість купувати будь-що за кордоном та привезти в свою країну. Але, на жаль, і це питання ви не вирішили. Потім люди вам повірили, привезли автівки – ви почали створювати перепони. І що зараз у нас виходить в країні? Що у нас найбідніша країна Європи, в якій найдорожчі автівки – так не може бути. Тому, безумовно, тут треба приймати комплексне рішення і, на жаль, цей законопроект, який ми зараз розглядаємо, це питання не вирішує. Тому до нас звертались люди, які вже не вперше приходять під стіни парламенту, які вже не вперше звертаються до парламенту з проханням прийняти справедливе рішення – дати можливість людям хоча б якось планувати своє майбутнє. Тому "Опозиційна платформа – За життя" цей законопроект не підтримує. На прохання людей ми готові підтримати законопроект 3704, для того, щоб вирішувати це питання. Також ми наступний законопроект готові розглядати. Ну, ми в першу чергу звертаємося до цієї зали: досить приймати непрофесійні рішення. Спочатку ми повинні зробити все, що було власне автомобілебудування. Ми повинні зробити все, щоб люди могли отримувати доступні сьогодні автівки в країні, щоб могли купувати за розумними тарифами, та виконувати обов'язки країни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Рудик Сергій Ярославович. Цимбалюк – з мотивів. Після цього переходимо до голосування.
14:16:53 РУДИК С.Я. Шановні колеги, чому 3704? Тому що цей законопроект вирішує комплексну проблему для людей, які борються за свої права на дешеве розмитнення. Він знімає цю проблему в корені раз і назавжди, і ми більше до неї не повертаємося. Єдиний плюс законопроекту, який ми зараз обговорюємо, він полягає в тому, що він дасть можливість сьогодні зняти питання по штрафуванню людей, які продовжують їздити на таких автомобілях. Все. У нас дуже складна "вилка": йдемо на зустріч по одному питанню, але не вирішуємо цю проблему комплексно. Це те саме, що ми робили по питаннях "Save ФОП", РРО – знімати їх тимчасово на рік чи знімати їх назавжди. Я прихильник комплексних рішень. Але приймати рішення вам. Наша депутатська група закликає підійти до цього питання комплексно. І навіть, якщо наберемо зараз необхідну кількість голосів за цей законопроект все рівно потім вернутися до 3704, якщо для цього навіть потрібно буде провести позачергову сесію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.
14:18:05 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні народні депутати, а де представники уряду, які би мали сьогодні пояснити, яким чином ці автомобілі потрапили в Україну, що через повітря? Хто нажився на тих бідних людям, які залишилися добросовісними набувачами цих автомобілів? Хто нам пояснить і де прізвище тих людей? Наступне. Це не вирішує питання, це заговорює тему, шановні, знову не дуріть людей так, як обдурили з ФОПами. Не треба ніякого акцизного збору на ці автомобілі і взагалі на будь-які. Зніміть акцизний збір! Ми готуємо таку законодавчу ініціативу, а збір має бути на шкідливі викиди в атмосферне повітря від цих автомобілів, як є в Європі. Ми запрошуємо представників всіх фракцій, і "Батьківщина" готова запросити всіх, щоби підготували єдиний документ раз і назавжди. Давайте візьмемо приклад інших держав. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові голосувати? Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби (реєстраційний номер 4643-д). Готові голосувати? Прошу голосувати. 14:20:04 За-259 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України. Необхідне обговорення чи можемо проголосувати? Голосуємо. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України (реєстраційний номер 4644-д) Готові голосувати? 14:21:01 За-293 Рішення прийнято. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока (реєстраційний номер 4649). Без обговорення голосуємо, без обговорення. (Шум у залі) Дві фракції наполягають на обговоренні. Нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного сесії. Прошу підтримати та проголосувати. 14:22:00 За-309 Рішення прийнято. Пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати. 14:22:23 За-311 Рішення прийнято. Ставлю на голосування пропозицію щодо розгляду цього питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:22:45 За-296 Рішення прийнято. Шановні колеги, а хто наполягає на обговоренні? "Голос". Тільки "Голос"? "ЄС"? А немає... А давайте тоді дві хвилини – одній фракції, дві хвилини – іншій і голосуємо. Немає... Ні, або так, або давайте з обговоренням і поїхали. Ні, тоді з обговоренням. Тоді позиція комітету, будь ласка. До слова запрошується народний депутат України Зуб Валерій Олексійович. Ми проголосували скорочену процедуру.
14:23:17 ЗУБ В.О. Шановний головуючий, шановні колеги! До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до додатку 3 Закону України "Про Державний бюджет на 2021" рік щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока. Починаючи з 2015 року фінансове забезпечення діяльності комунального закладу Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня "Центр мікрохірургії ока" здійснювалось переважно за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Проте у Законі України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам не передбачена, та її фінансовий ресурс для фінансування медичних послуг, пов'язаних з наданням вторинної спеціалізованої та третинної високоспеціалізованої медичної допомоги передано до бюджетної програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України та наказу МОЗ України зазначений центр станом на сьогодні переданий до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України. І тому фінансування центру на сьогоднішній день призупинено. Загальна потреба в додаткових поточних видатках для утримання Центру мікрохірургії ока за бюджетною програмою "Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога", що надається загальнодержавними закладами охорони здоров'я, на 2021 рік становить 138 мільйонів 746 тисяч гривень. Враховуючи зазначене, існує необхідність у прийняті Закону України про внесення змін до додатку 3 Закону України про Державний бюджет України щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока шляхом зменшення видатків за бюджетною програмою державних гарантії медичного обслуговування населення на 138 мільйонів 746 тисяч гривень... ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань бюджету Забуранна Леся Валентинівна.
14:25:40 ЗАБУРАННА Л.В. Шановний Дмитро Олександровичу, шановні народні депутати, Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 17 лютого цього року розглянув законопроект (за номером 4649). Даний законопроект має на меті фінансове забезпечення за рахунок коштів державного бюджету діяльності Центру мікрохірургії ока, який за рішенням уряду передано до сфери управління Міністерства охорони здоров'я. Для врегулювання зазначеного питання запропоновані зміни до додатку 3 до Закону "Про Державний бюджет на 21-й рік", якими у межах загального обсягу державних бюджетних призначень за загальним фондом Міністерства охорони здоров'я збільшено обсяг видатків за бюджетною програмою для надання медичної допомоги загальнодержавними закладами на майже 139 мільйонів гривень за рахунок зменшення у такому ж обсязі видатків на реалізацію програми державних медичних гарантій. За висновками Міністерства охорони здоров'я обсяг коштів відповідає розрахункам. Головне науково-експертне управління вважає доцільним отримати відповідний експертний висновок уряду та не заперечує можливості прийняття законопроекту. Зважаючи на невідкладність врегулювання порушеного питання, за підсумками розгляду комітет ухвалив наступне рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстраційним номером 4649 включити до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради України та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками, пов'язаними з належним оформленням законопроекту, про що зазначено у листі-висновку комітету. Водночас інформую, що Комітет з питань бюджету прийняв рішення та направив звернення до уряду з рекомендацією здійснювати постійний моніторинг і контроль за використанням коштів державного бюджету Центром мікрохірургії ока з наступним інформуванням комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп. Шаповалов Юрій Анатолійович.
14:28:11 ШАПОВАЛОВ Ю.А. Прошу передати Скороход. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна.
14:28:17 СКОРОХОД А.К. Анна Скороход, депутатська група "За майбутнє". Звичайно, ми підтримуємо даний законопроект. Більше того, ви знаєте, нам такі питання треба вирішувати не в останній момент і не виносити в зал і витрачати на це час, а при прийнятті бюджету. І хотілось би, щоб не тільки Центр мікрохірургії ока профінансували, але й інші інститути і медичні заклади. Більше того, хотілося б, щоб більше коштів виділяли на лікування дітей. У нас гостро стоїть питання по лікуванню від муковісцидозу, коли діти просто не отримують необхідні ліки або у нас закуповують ті ліки, які їм не підходять. У нас стоїть величезне питання по онко у тих же самих діточок. Коли в онкоцентрах при безкоштовній хімії кажуть, що, ви знаєте, якщо ви хочете вбити свою дитину, тоді робіть за рахунок держави. А якщо ви хочете, щоб ваше дитя мало шанс, то треба оплачувати все додатково і робити все на платній основі. Хочеться, щоб взагалі ліки в Україні закупалися нормальної якості і надавались людям в нашій країні або безкоштовно, або за доступними цінами. Ми даний законопроект, звичайно, підтримаємо. Але він не вирішує всіх тих проблем, які існують у медицині. Я би хотіла, щоб все-таки колеги звернули на це увагу і звернули увагу на те, як страждає, яка кількість людей у нас в Україні страждає від того, що не мають нормального медичного забезпечення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура Олександр Анатолійович.
14:30:07 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Насправді я пам'ятаю, як ця історія починалась. Тому що зі сторони київської влади відбувався саботаж, не передавали цей заклад. І фактично центральна влада врятувала ситуацію і зараз буде робити все для того, щоб було профінансовано заклад, щоб ті унікальні, які є можливості, вони використовувались. А це, перше, спеціалізація всіх хвороб, які стосуються зору дітей. Я пам'ятаю, коли я приходив і стояв на трибуні в Київраді, просив, кажу: "Шановні депутати, проголосуйте". Тут же ж кажуть, що бюджет ми невчасно прийняли. Так тому, що Київська міська рада приймала невчасно рішення, я хочу вам нагадати. Ви не забувайте про це теж говорити. Кажу: "Проголосуйте". ББП, "УДАР" не можуть зібрати голоси. Перший раз, другий раз. Потім все-таки вирішили, але це вже було пізно. Тому, однозначно, треба голосувати. Обговорювати, я думаю, тут можна дуже довго, а краще робити. Краще робити все для того, щоб зарплати лікарі отримували і для того, щоб всі отримували послуги. Тому що це унікальний заклад, якого аналогів майже в країні у нас немає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Василенко Леся Володимирівна. Стефанишина? Стефанишина Ольга Анатоліївна.
14:31:31 СТЕФАНИШИНА О.А. Значить, шановні колеги, ви коли оце говорите, ви читайте текст законопроекту. В цьому законопроекті конкретно забирається 140 мільйонів гривень з усіх лікарень України, яких є 3 тисячі, на яких діє програма медичних гарантій, які працюють за чесними правилами, на одну конкретну лікарню в Києві. Тобто всі лікарні, які сьогодні надають послуги з лікування онкології, інфарктів, інсультів, втратять ці 140 мільйонів гривень. Сьогодні програма медичних гарантій є недофінансована. І я хочу вам сказати, тут про висновки казали, так є висновок Мінфіну, що в цьому законопроекті є арифметичні помилки, що вони задекларували потребу втричі більшу ніж минулого року, і що це не відповідає законодавству України. І третє. Про саму лікарню. Це давно вже приватна клініка, в якій деруть гроші з кожного пацієнта, який туди приходить. Директорка клініки їздить на "прадо", має три ділянки, має будинок в Болгарії. І ви зараз, голосуючи за цей законопроект, 140 мільйонів гривень їй ще на одну "прадо" надаєте. Ви реально думаєте, що це треба голосувати!? Я вважаю, що кожен, хто зараз натисне зелену кнопку, проголосує за лобізм, за корупцію і не за добро, колеги. Цей законопроект є корупційним! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович Микола Романович.
14:32:55 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Прошу передати слово Яні Зінкевич. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зінкевич Яна Вадимівна.
14:33:04 ЗІНКЕВИЧ Я.В. Дякую. Під час прийняття рішення по голосуванню за даний законопроект потрібно розуміти такі факти: реальна потреба коштів на Програму медичних гарантій на 2021 рік становить не менше ніж 200 мільярдів гривень. При цьому виділена сума 123 мільярди гривень, тобто 54,8 від потреби. До законопроекту не додані економічні обрахунки, які свідчили б про потребу закладу в таких додаткових витратах. А також по даному законопроекту немає висновку Комітету з питань антикорупційної політики, а також Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, а також висловлені зауваження ГНЕУ. Також Міністерство фінансів у своєму експертному висновку зазначає, що обсяг коштів, який пропонується, є необґрунтованим, адже є у 20, не 20, перепрошую, у 2,7 рази більше ніж у попередні роки. Ми повинні розуміти, що під час епідемії вкрай важливо не перерозподіляти кошти, заплановані на програму медичних гарантій на інші витрати. Це надзвичайно важливо. Ми цього не робили фактично рік і під час епідемії це взагалі недопустимо. Якщо не вистачає коштів на якийсь певний заклад, то, будь ласка, у вас є кошти на Офіс Президента і на дивні інші речі, на які виділяються кошти нереально великі, а при цьому на медицину не вистачає. І так на програми, гарантовані НСЗУ коштів може не вистачити, ми не можемо зараз такі собі суми дозволити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько Іван Іванович. Після цього Колтунович, Білозір і переходимо до голосування.
14:34:59 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". "Батьківщина" буде голосувати за цей законопроект. І я хотів би сказати, що ми зараз пожинаємо плоди тієї безглуздої, направленої проти українських людей, проти української медицини політики, яка роками здійснюється в Україні, так звана медична реформа Супрун. Це те, коли медичні заклади були позбавлені реального фінансування, коли вони стали закритими, коли в нас не лишилося жодної лабораторії, коли закрита вся сільська медицина і всі ФАПи. Це те, що ви зробили в цьому залі і зараз захищаєте цю безглузду реформу. Тому я вважаю, що ми маємо цей закон проголосувати і переглянути медичну реформу, яка нічого доброго ні Україні, ні медицині українській не принесла. І цією реформою всіх українських медиків, лікарів, медсестер просто силою вигнали з України на заробітки, бо вони тут втратили роботу, бо закрилися медичні заклади. Тому треба цей закон голосувати. Треба переглядати безглузді рішення і треба показати українцям, що парламент хоч трохи буде думати про їхнє здоров'я… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
14:36:13 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, вельмишановний пане Голово. Безумовно, наша фракція підтримає збільшення коштів для Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні. Нас, безумовно, бентежить той факт, що, згідно додатку, поданого до змін до бюджету на 2021 рік, 138 мільйонів 746 тисяч гривень забираються з опцій "Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога", що надається загальнодержавним закладами охорони здоров'я і перекидається на інші бюджетні програми. Тому з цієї точки зору, на наш погляд, необхідно все-таки передбачити компенсатори для того, щоб ми не перекладали з пустого в порожнє, а знайшли додаткові ресурси для підтримки медичних галузей. І приналежно також хочу звернути увагу, що з дивом побачив, що у нас на сайті Держстату виявляється, що на сьогоднішній день заборгованість по зарплаті для медиків 31 мільйон гривень і впродовж року збільшилась на 80 відсотків. Такого не має бути в країні, яка бореться з COVID-19. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса Миколаївна.
14:37:25 БІЛОЗІР Л.М. Шановні українці, шановні колеги, внаслідок… Підтримую колегу з "Батьківщини", що внаслідок того, що у нас в Україні проводилась так звана псевдореформа Супрун, знищили всі такі спеціалізовані центри. Залишились тільки інститут Філатова і Центр мікрохірургії ока. Вони не можуть по цим правилам контрактуватися з НСЗУ. Нема навіть такого пакета, щоб їм це оплачувати. Уявіть, це унікальний центр, єдиний в Україні, де проводиться 100 тисяч консультацій в рік, 20 тисяч операцій. Вчора там попав з міжнародним паспортом, з міжнародної місії дипломат, якому відмовили всі приватні клініки, і там йому спасли життя і зір спасли. Я хочу сказати, що в цьому центрі проводять унікальні операції для недоношених діток (700-800 грамів). Є пацієнти 100 років. Тут є відділення онкоофтальмологічної допомоги, амбулаторна хірургія, розширюється дитяче відділення. Це республіканського значення центр, бо сюди з травмами очей везуть зі всієї України. І я вас закликаю підтримати цей законопроект і виділити їм кошти, тому що вони з такими умовами і з такими реформами… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо фінансування і забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока (реєстраційний номер 4649). Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 14:39:27 За-274 Рішення прийнято. Відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі правок та пропозицій... (Шум у залі) В цілому – проти дві фракції. Строків подачі правок та пропозицій та підготовки другого читання законопроекту 4649. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати 14:40:13 За-294 Рішення прийнято. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (реєстраційний номер 3205-2). Вибачте, ще не зайшли в питання. З процедури, Задорожній Микола Миколайович. Включіть, будь ласка мікрофон.
14:40:39 ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Шановні колеги, є пропозиція підняти в порядку денному законопроект 4410, який суттєво допоможе підприємствам легкої промисловості. Він відносно технічний, і ми швиденько, можливо, без обговорення, його приймемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги. Є теж з обговоренням? Ні, якщо з обговоренням, то йде мова…(Шум у залі) Ні, шановні колеги, я пояснюю, підходить ваш колега, каже, що ви, конкретно ваша фракція, не буде наполягати на виступі, все. Тоді наступне питання. Повертаємося до того, до чого домовлялися. 3205, 3205-2 проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:41:54 За-245 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Чорноморов Артем Олегович.
14:42:06 ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую. Пане Голово, шановні народні депутати, шановний народе України! Вашій увазі пропонується 3205-2 це вже повторне перше читання. І хотів би сказати, що до цього законопроекту долучилися всі фракції і групи, і ми склали дуже гарний законопроект, який допоможе малому фермеру. Малий фермер в даному законопроекті – це до 500 гектарів. І я хотів би всіх закликати підтримати цей законопроект, оскільки ми всі чекаємо на нього, разом з усією Україною. Бо ми всі говорили про засуху, ми всі говорили про те складне середовище, в яке потрапляє малий фермер. І ось у нас є можливість надати їм, завдяки цьому Фонду часткового гарантування кредитів, ті кошти, завдяки яким ми залучимо інвестиції до нашого фермера. Так що закликаю всіх народних депутатів фракцій і груп, ми всі долучалися до цього законопроекту, деякі з вас навіть є співавторами, прошу підтримати і проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Сольський Микола Тарасович.
14:43:15 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Шановний головуючий, шановні колеги! Верховною Радою 13 травня поточного року розглянуто проекти законів про створення Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві (номери 3205, 3205-1) за результатами розгляду повернуто до комітету на повторне перше читання. Відповідно до частини третьої статті 100 Регламенту Верховної Ради України до повторного читання було вирішено подати альтернативний законопроект номер 3205-2. Цей законопроект є результатом співпраці між депутатами різних фракцій, зокрема, співавторами цього проекту стали, як автори законопроекту 3205 так і 3205-1. Проектом закону визначається особливості створення та діяльності фонду, тип власності та корпоративного управління. Фонд часткового гарантування кредитів є спеціалізованою небанківською фінансовою установою, частка держави в статутному капіталі складе не менше 51 відсотка. Учасниками фонду можуть бути держава і міжнародні фінансові організації, участь приватного капіталу в ньому заборонена. Корпоративне управління фондом має здійснюватися професійною наглядовою радою, три із п'яти членів якої повинні бути представниками держави, таким чином, контрольний пакет залишається за державою. В законопроекті прописані критерії профілю позичальників, які можуть скористатися послугами фонду. Визначальне – це те, що дрібні фермери, які обробляють до 500 гектарів. Забезпечення виконання кредитних зобов'язань гарантіями фонду дозволить кредиторам збалансувати свою оцінку кредитного ризику і покращити доступ дрібним і середнім с/г виробникам до банківського кредитування. Комітет на своєму засіданні 27 травня розглянув зазначений законопроект та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. Прошу народних депутатів підтримати рішення комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Микола Тарасович. Необхідне обговорення? Запишіться: два – за, два – проти, по фракціям. Констанкевич Ірина Мирославівна.
14:45:34 КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Прошу передати Сергію Лабазюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лабазюку? Лабазюк Сергій Петрович.
14:45:41 ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, законопроект дійсно надзвичайно важливий. Ми повинні підтримати саме дрібного фермера, середнього фермера в Україні, адже це і створення робочих місць, і розвиток економіки, і зайнятість населення. У даному законопроекті враховано цілий ряд наших пропозицій законопроекту 3205. І дуже добре, що була виправлена норма від попереднього законопроекту, і збільшено від держави до трьох осіб в Наглядовій раді, що дає змогу мати дійсно контрольний пакет і контролювати роботу даного фонду саме державі. Разом з тим залишилися і певні недопрацювання, а саме: є така проблема, як даний фонд створюється сьогодні прибутковим, а це створює ризик на те, що коштів у фонді не буде вистачати на покриття їхніх програм. Також залишається питання щодо організаційної правової форми фонду. І ми пам'ятаємо, вже подібні фонди ми створювали і вони не могли продуктивно функціонувати через ці недопрацювання. І вважаю, що до другого читання нам потрібно буде доопрацювати норму, де обов'язково кредити будуть видаватися як цільові, щоб аграрії використовували дані кошти виключно для розвитку агропромислового комплексу за зазначеними програмами. Тому група "За майбутнє" буде підтримувати даний законопроект у першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кицак Богдан Вікторович.
14:47:17 КИЦАК Б.В. Прошу передати слово Роксолані Підласій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Підласа Роксолана Андріївна. 14:47:23 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, Фонд часткового гарантування кредитів, який пропонують створити автори проекту, – це про доступ до кредитних грошей, які фермерам потрібні сьогодні і будуть потрібні особливо в контексті відкриття ринку землі 1 липня цього року, як український фермер нарешті зможе викупити землю і обробляти її з вищою ефективністю. Водночас дослідження Світового банку показує, що більшість малих фермерів в Україні не мають доступу до кредитування взагалі, бо банки працюють в основному з великими підприємствами, які обробляють 500 гектарів і більше, та займаються вирощуванням зернових та олійних культур. При чому навіть ті підприємці, які звертаються за кредитом, вимушені платити в середньому 20-22 відсотки, тоді як для інших підприємств в інших сферах економіки ставка складає близько 15-17 відсотків. І Фонд гарантування кредитів зробить кредити значно дешевшими, тому що буде пропонувати портфельні гарантії, які банк буде використовувати як основну заставу. Ви знаєте, що в нас вже є успішний приклад роботи схожої програми по програмі "Доступні кредити 5-7-9%" банки вже видали майже 21 мільярд гривень кредитів, і більшість з них, 54 відсотки, якраз в галузі сільського господарства. І це говорить про шалений попит на дешеве фінансування в цій галузі. Розрахунки показують, що кожна гривня, вкладена у Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві, дозволить отримати 8 гривень кредитних ресурсів для підприємств у цій сфері. І ми добре знаємо, що до 2020 року в нас не було доступу до дешевого фінансування в Україні. Ми створили таку можливість. Я пропоную її сьогодні розширювати і прошу підтримати законопроект 3205-2. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Плачкова Тетяна Михайлівна.
14:49:39 ПЛАЧКОВА Т.М. Прошу передати слово Нестору Івановичу Шуфричу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич.
14:49:55 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний Голово! Ну, как это?.. "Голь на выдумки хитра". Ну, що ви ще не придумаєте, щоб у людей вкрасти землю! От "не мытьем, так катаньем"! Так давайте зараз у людей, які і так без грошей, створимо фонди, в ці фонди за безцінь запхаємо землю, дамо людям гроші, люди, безумовно, вчасно це не повернуть – заберемо землю. Якби ці фонди давали під врожай, ну, я би це ще розумів, ну ризики якось грошові треба захищати. Ну як землю можна у людей забирати, брати в заставу? Ну скажіть, будь ласка, ну, совість є? Ну хто ж так хоче, примушує вас так людей дурити і землю у них забирати? Тому наша позиція категорична – ми не будемо за цей закон голосувати. І кожний, хто за це й закон голосує, работает "на того дядю", на якого – ви самі знаєте. Тому, якщо ви – "слуги народу", то звідки у вас ці ініціативи весь час? А потім що виходить? Що рейтинги падають, журналісти винуваті, закрили три канали, завтра ще один хочете закрити, ми чуємо. Тому що на цих каналах говорять, як ви не по-людськи сьогодні володарюєте. Нечего на зеркало пенять, коль рожей не вышли. Є таке народне прислів'я. Тому вважаю, що цей закон – це грубе втручання і грабіж людей і їхніх земельних ділянок. Хочете людям допомогти, допоможіть безвозмездно, тоді, можливо, щось в рейтингах у вас і зміниться. Тарифи, відсутність миру, відсутність вакцини. При чому тут свобода слова і журналісти? А землю віддайте людям. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухов Олександр Сергійович.
14:51:56 СУХОВ О.С. Прошу передати слово Олегу Кулінічу.
14:52:01 КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, відсутність нормального кредитування в аграрному секторі нашої держави – це є величезна проблема. І це якраз величезна проблема для невеликих, дрібних агропідприємств, для фермерських господарств. Тому що відсутнє нормальне кредитування, значить ми втрачаємо робочі місця, особливо це стосується сільських територій. Ми втрачаємо величезні надходження, особливо до місцевих бюджетів, а це дороги, це інфраструктура, це розвиток сільських територій. Якраз цей законопроект дає можливість створити Фонд часткового гарантування кредитів в аграрному секторі, який дуже необхідний для дрібних і невеликих господарств сільськогосподарських, фермерських господарств і це ми вважаємо, що буде поштовх для розвитку дрібного і невеликого фермерства, особливо в сільській місцевості. Тому депутатська група "Довіра" буде підтримувати цей законопроект. Він абсолютно нормально допрацьований, всі зауваження були враховані. Ми також долучалися, наші колеги, до допрацьованого варіанту, абсолютно нормальний. Давайте зараз його підтримаємо і дамо гарний сигнал для наших фермерів, які працюють на достатньо важких умовах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Цабаль Володимир Володимирович, Івченко, Герасимов, після цього переходимо до голосування. Цабаль. Герасимов Артур Володимирович.
14:53:40 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Дійсно, цей законопроект є важливий з точки зору підтримки малого і середнього підприємництва в сфері виробництва сільськогосподарської продукції. "Європейська солідарність" буде його підтримувати в першому читанні. І я закликаю увесь зал також підтримати. А тепер увага! Ви пам'ятаєте, цей законопроект вже розглядався в цій залі, це повторне перше читання. І тоді він не пройшов цю сесійну залу. Справедливо не пройшов, тому що, на жаль, держава тоді не мала ключового впливу на прийняття рішень в цій установі. Тобто ми могли створити, як то кажуть, за державні гроші приватну інституцію. Ну для кого, для чого – це вже окреме питання. Тоді це питання не пройшло залу. І зараз в цьому доопрацьованому, зміненому законопроекті, більшість в цьому підприємстві і більшість в наглядовій раді має саме держава Україна. Якщо є якісь зауваження, це перше читання, до другого будемо доопрацьовувати. Закликаю всіх зараз підтримати, тому що це зовсім інший законопроект, в гарному сенсі, ніж той, що був до першого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цабаль Володимир Володимирович.
14:54:51 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, цей закон – це приклад того, як ми, Верховна Рада, маємо приймати секторальні закони з думкою про всіх учасників ринку, про малих підприємців, про середніх і про великих. А не так, як ми деколи це робимо, коли Верховна Рада приймає закони в інтересах якихось конкретних гравців. Цей закон, він розроблений в інтересах саме малого і середнього фермера. Цей закон допоможе цим фермерам брати кредити, розвивати свій бізнес. Так у всій Європі фермери малі і середні стали успішними, тому що у них доступ був до кредитів. В Україні, на жаль, такого доступу немає. Знаєте, а всі, хто виступають проти цього закону, нібито захищаючи інтереси малих фермерів, насправді вони захищають інтереси великих холдингів, яким не вигідно, щоб ринок був конкурентний, щоб в них з'явилися конкуренти серед малого і середнього бізнесу. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович. Після цього переходимо до голосування.
14:55:59 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, Закон про ринок землі говорив наступне, який ви прийняли, що потрібно прийняти Закон про фінансову підтримку фізичних осіб і юридичних осіб. Покажіть мені, будь ласка, в цьому законі людей – фізичних осіб. Цей закон говорить про наступне, що ми страхуємо банку можливе неповернення фермером коштів. Тобто фермер має закласти майно, піти в банк, і в півтора рази більше ніж йому дадуть кредит, фермер має вести бухгалтерський облік, фермер має взяти кредит і, можливо, якщо він не поверне, цей фонд як страховий поверне банку частину коштів. Колеги, це не те, що сьогодні потребує український фермер під час ринку землі. Він потребує, як говорить завжди "Батьківщина", як мінімум потрібно йому відшкодувати частину першого внеску, а сімейним фермам і фізичним особам потрібно по 200 тисяч дати під заставу землі. "Батьківщина" не буде голосувати за цей закон, бо це фікція. ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозиціями комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання, згідно статті Регламенту 116, проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (реєстраційний номер 3205-2). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:57:55 За-295 Рішення прийнято. Шановні колеги… Монастирський. З процедури Монастирський.
14:58:09 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановні колеги, залишилось буквально кілька хвилин. Я пропоную, за погодженням з усіма фракціями, підняти законопроект про захист дітей від сексуальної експлуатації (3055). Там без правок, всі враховані. І проголосувати його зараз, оскільки ми сьогодні створили ТСК і все решта. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут точно немає заперечень? Продовжую засідання на 15 хвилин, щоб все встигли. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (реєстраційний номер 3055). Це друге читання. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (реєстраційний номер 3055). Прошу підтримати та проголосувати. 14:59:39 За-322 Рішення прийнято. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте в цілому.
14:59:52 ГОЛОВУЮЧИЙ. Та це в цілому і проголосували. Є ще пропозиція вето Президента (3034а) без обговорення. (Шум у залі) Ні. Все. Наступного – ні, у нас немає часу. Тоді завтра буде з наступного починатися. Шановні колеги! Пленарне засідання оголошую закритим. Дякую.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 18.02.2021
| |||
