|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 18.05.2016
ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ Сесійний зал Верховної Ради України 18 травня 2016 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:00:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доброго ранку! Я прошу заходити в зал і займати робочі місця. Прошу приготуватися до реєстрації. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Прошу зайти в зал, зайняти робочі місця. Прошу провести реєстрацію. Будь ласка, реєструємось, колеги. 10:03:46 Зареєстровано в залі 309 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні депутати, сьогодні минає 72 роки з дня введення в дію злочинного наказу Сталіна про виселення всього кримськотатарського населення Криму, що вже визнано геноцидом мирного населення. Під час головної хвилі депортації 18-20 травня, за три дні було виселено більше, як 180 тисяч осіб. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Лише незалежна Україна дала змогу кримським татарам повернутись на рідну землю, звідки були вигнані їхні прадіди, діди та батьки, і вільно жити без страху, арештів і переслідувань. Російська окупація Криму знову повернула кримськотатарське населення в часи жорстоких утисків і переслідувань. Головний орган самоорганізації кримських татар Меджліс російськими окупантами проголошено екстремістською організацією. Страх і усвідомлення власного злочину змушують окупантів забороняти навіть жалобні заходи у пам’ять жертв депортації. На жаль, таких утисків зазнають в Криму і українці. Разом ми викинемо російського окупанта і звільнимо всі українські землі, збудуємо наше спільне щасливе майбутнє. Крим – це Україна! Шановні колеги, сьогодні по всій Україні в різних містах відбудуться заходи з ушанування жертв геноциду кримськотатарського народу під час примусової депортації. О 12 годині відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, а телеканали і радіостанції передадуть спеціальний сигнал. Пам'ятні заходи відбуваються під гаслом: "18 травня ми всі – кримські татари". І тому о 12 годині, як уся Україна, як усі українці по всьому світу, у всіх куточках ми вшануємо спільно, разом хвилиною мовчання відзначимо жалобний день нашої історії – день депортації. Дякую дуже вам. Продовжуємо сесію. Сьогодні день народження народного депутата України Наталії Юріївни Королевської. (Оплески) І, шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, заяв, повідомлень. І я прошу народних депутатів підготуватись, "Самопоміч", і провести запис. Будь ласка, проводимо запис. І, колеги, півгодини запитів не передбачають прийняття рішення. Я, з вашого дозволу, передам ведення Заступнику Голови Верховної Ради Оксані Сироїд на час виступів. Відбувається похорон одного з сотників Самооборони Майдану. І я за той час на півгодини вийду на прощання до стели і за півгодини повернусь для продовження ведення сесії. Дуже вам дякую. Пані Оксана, будь ласка. Дякую вам. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
10:07:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Доброго ранку, шановні народні депутати. Переходимо до виступів. У зв'язку з блокуванням трибуни я прошу народних депутатів робити свої виступи із місця. Прошу, народний депутат Сергій Лещенко, партія "Блок Петра Порошенка".
10:07:52 ЛЕЩЕНКО С.А. Прошу слово передати Юрію Дерев'янку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Юрій Дерев'янко, народний депутат, позафракційний.
10:08:02 ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Дякую. Юрій Дерев'янко, політична партія "Воля". Шановні колеги народні депутати! Шановні українці! Я сьогодні хочу привернути вашу увагу до проблеми мешканців сіл, до місцевого самоврядування, до проблеми, яка у нас виникла у зв'язку з прийняттям бюджету, а саме: ми маємо сьогодні велику кількість сільських і селищних рад, які сьогодні не мають достатніх доходів для того, щоби утримати свої органи місцевого самоврядування. Це означає, що відповідно до Бюджетного кодексу районні бюджети не мають можливості сьогодні перерахувати їм необхідні кошти для того, щоби ці відповідні сільські і селищні ради могли продовжувати свою життєдіяльність. На прикладі Івано-Франківської області, де близько 500 сільських і селищних рад, зараз близько 200 (200, підкреслюю) сільських і селищних рад знаходяться на межі закриття, тому що немає можливості ні виплатити заробітну плату, немає можливості взагалі профінансувати необхідні видатки. Тому звертаюся до вас, шановні колеги народні депутати, негайно виправити це становище, і є зареєстрований законопроект 4208, який завтра буде поставлений в порядок денний. Прошу підтримати його для того, щоби ми могли виправити цю помилку. Помилка дуже проста, вона полягає в тому, що діючий Бюджетний кодекс вимагає укладення певних договорів до 1 серпня попереднього року для того, щоби ці кошти з районного бюджету могли бути передані на сільський бюджет. І друге питання, на яке я хотів звернути вашу увагу, шановні колеги. І це є питання уряду, звертаюся принагідно до Володимира Борисовича Гройсмана. З початку року Мінстат ввів так звані нові форми погосподарських книг. Це означає, що облік наших всіх сільських… мешканців сільської місцевості, їх дворів здійснюється саме у так званій погосподарській книзі. І так сталося, що з цієї погосподарської книги випала велика кількість даних, які сьогодні повністю не обліковуються. В той самий час відсутність даної інформації унеможливлює видачу необхідних документів, особливо для отримання допомоги малозабезпеченим сім'ям, оформлення субсидій, компенсацію на тверде паливо, оформлення спадщини, допомоги на поховання та інші важливі речі. Тому, звертаючись до Прем’єр-міністра, я прошу дати відповідні доручення Міністерству статистики, управлінню статистики відповідні кожній області повернути назад ту форму погосподарської книги, яка існувала до початку цього року. Ті нововведення, які були зроблені, вони нищать всю облікову базу для органів місцевого самоврядування. Тому принагідно прошу дати відповідні доручення Прем'єр-міністру для того, щоб ми вернули назад можливість обліку і виконання делегованих повноважень відповідними сільськими і селищними радами на місцях. Дуже дякую вам за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата Ярослава Єдакова, політична партія "Народний фронт".
10:11:05 ЄДАКОВ Я.Ю. Прошу передати слово колезі Єленському.
10:11:12 ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Шановні колеги, шановний український народе, шановний кримськотатарський народе! Я хочу вам нагадати слова, які стали знаменитими: "Коли приходять незнайомці, вони приходять до твого дому, вони вбивають вас всіх і кажуть: "Ми не винні". Ви забрали мій світ, у мене не було Батьківщини". Неперевершений вокал Джамали доніс біль кримськотатарського народу до всього світу. Пісня "1944" передала всю трагедію, яку пережив 18 травня 44-го року кримськотатарський народ. Тисячі і тисячі людей загинуло по дорозі до Середньої Азії, ще більше загинуло на місцях поселення. Ми ніколи не забудемо цієї дати, ми ніколи не забудемо депортацію, ніколи не забудемо страждання, які пережив і переживає кримськотатарський народ. Разом з усіма українцями ми говоримо сьогодні: "Ми – також кримські татари". 12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом і проголосила 18 травня Днем жалоби. Це справді день жалоби, це справді день трагедії, яку поглиблює і яку роз'ятрює окупаційна влада. Заборона Меджлісу, обшуки в кримськотатарських мечетях, пошуки літератури, ув'язнення, зникнення – все це реальність, з якою зіткнулась сьогодні кримськотатарська громада, кримськотатарський народ на своїй Батьківщині. Наші колеги Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров, Людмила Денісова не можуть повернутися на свою Батьківщину. Ми повинні сьогодні від імені українського народу взагалі і від імені "Народного фронту" заявити, що Крим – це українська земля. По-друге, що ніколи ми не змиримося, і ніколи не можуть бути зняті санкції, поки Крим окупований. Третє, не може бути ніякого розділення у врегулюванні проблеми Криму і Донбасу. І останнє… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 10 секунд, завершуйте, будь ласка. 10:14:08 ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Впродовж кількох років від імені нашої політичної сили я виступав… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте завершити. 10:14:19 ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. …театру в Сімферополі перед мітингом кримськотатарських людей… кримськотатарського народу. Я вірю, що ми ще не один раз і всі українські партії, і всі українці будуть виступати з цього балкону. Слава Україні і слава кримськотатарському народу! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Головко передав слово народному депутату Іллєнку, позафракційні. Прошу.
10:14:49 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні колеги, шановні українці, я сьогодні хотів би звернути увагу на тему, яка турбує всіх без винятку громадян, тому що стосується їхнього повсякденного життя, їхнього добробуту. Ви знаєте, нам весь час розказують про те, що Україна ні на що не може вплинути, влада нам розказує, що ми повністю залежні, не маємо ніяких можливостей вести якусь свою політику. От нам що продиктують з-за кордону, зокрема з Міжнародного валютного фонду, от що нам скажуть, то ми маємо механічно виконувати і молитися на те, що буде добра воля нам щось зробити. Ви знаєте, от цікаві новини надійшли з-за кордону, зокрема про те, що Міжнародний валютний фонд закликає країни єврозони дати Греції, ви знаєте, що в Греції ситуація надзвичайно складна з питанням їхнього боргу і так далі, не платити за відсотками або основну суму боргу до 2040 року, повідомляє авторитетне видання "The Wall Street Journal" з посиланням на чиновників знайомих з ситуацією з переговорами. МВФ пропонує, щоб термін виплати боргу для Греції настав протягом десятиліть після 2040 року – до 2080 року. При цьому протягом 30-40 років відсотки по кредитах повинні бути зафіксовані на нинішньому середньому рівні 1,5 відсотка. Звичайно, там ідуть переговори і зрозуміло, що не факт, що це буде прийнято. Але, подивіться, що це позиція Міжнародного валютного фонду. Тобто уряд Греції зміг провести перемовини і запропонувати якісь умови, і Міжнародний валютний фонд іде на ці компромісні умови. Нам же розказують про те, що ніяких компромісів бути не може, ми взагалі ніякої своєї позиції не маємо і просто маємо все виконувати, що нам говорять. Виявляється, що це не так, це неправда. І от хай український народ про це знає. Можливо, проблема просто в нашій владі? Яка думає перш за все про свої корупційні схема, їх збереження і жодним чином не думає про захист національних інтересів, і готова торгувати цими національними інтересами, поступатися ними, аби тільки зберегти свої схеми. І мова тут в першу чергу іде про ті самі офшори, про які весь час говориться, про те, що це колосальна чорна діра, через яку Україна втрачає мільярди, десятки мільярдів доларів, і продовжує втрачати. Зараз навіть в парламенті немає політичної волі створити ТСК з цього приводу. Це просто немислимо. Ми говоримо весь час про те, що цей скандал з офшорами по всьому світу сколихнув всю політичну систему, а в Україні не можемо навіть створити тимчасову слідчу комісію навіть з тими урізаними повноваженнями, які зараз в неї є. Але треба не тільки ТСК створювати, треба приймати законодавство, яке не дозволить далі продовжувати вимивати мільярди, десятки мільярдів доларів з української економіки. Зокрема, наш свободівський законопроект про деофшоризацію, який ми зареєстрували ще в минулому скликанні, в березні 13-го року, який нереєстрований в цьому скликанні парламенту, але чомусь його не хочуть розглядати. Тому оце є ті першочергові питання, які сьогодні мають стояти на порядку денному парламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата Івана Кириленка, Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
10:17:59 КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую. Я передаю слово своєму колезі Ігорю Луценку, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Луценко, народний депутат, прошу.
10:18:11 ЛУЦЕНКО І.В. Дякую. Шановне співтовариство, ми як народні обранці, влада взагалі, зараз чуємо, що ми маємо боротися з корупцією, кожен день до нас звертаються люди. На жаль, на сьогодні треба констатувати, що корупція звелася лише до одного – до творення нових інституцій по боротьбі з корупцією. Скільки ще часу пройде, поки вони запрацюють, Бог його знає. Але, на жаль, на сьогодні, ми бачимо колосальні виклики, які постають саме в цьому контексті. Перш за все ми мусимо розуміти, що таке корупція. От ми чуємо: офшори – це нормально, і по всьому світу бізнесмени користуються офшорами. Але не є нормальним по всьому світу, коли чиновники починають користуватися тими ж самими офшорними інструментами. І, власне, це є зараз серією скандалів, коли чиновники від Латинської Америки до Європи ідуть у відставку через те, що їхнє ім'я фігурує в контексті офшорів. Що ми бачимо в Україні? Жодна антиофшорна ініціатива, жодна антикорупційна ініціатива в контексті саме володіння і використання чиновниками офшорів не була підтримана ні в парламенті, ні у виконавчій владі, ні в правоохоронних органах. Про яку боротьбу з корупцією в цьому контексті ми тоді можемо говорити? Фракція "Батьківщина" запропонувала декілька механізмів в цьому контексті. Зокрема, законопроект, котрий деофшоризує взагалі всю нашу економіку і всю нашу політику. Що зараз з ним відбувається? Він блокується на рівні комітету. Так само ми пропонуємо разом з нашими колегами по коаліції створити тимчасову слідчу комісію по тому, щоб належним парламентським цивілізованим чином розслідувати те, що ми почули від журналістів щодо володіння певними чиновниками, в тому числі найвищими, саме офшорним бізнесом. Зараз, на жаль, це заблоковано на рівні парламенту. Переговори з приводу цієї комісії – це просто якісь міжнародні військові дії. Тому ми закликаємо все-таки ці ініціативи підтримати і рухати, і до розуміння того, що відбувається навколо цього всього. Я закликаю всіх розуміти, що боротьба з корупцією – це боротьба за баланс у державі. Опозиція має права, опозиція має можливість, мусить мати можливість для того, щоб Тимчасова слідча комісія, як інструмент, була для того, щоб ви могли перевірити всі звинувачення щодо влади. Так само, ми мусимо розуміти, що баланс влади – це і наявність такого інструменту, як Рахункова палата і опозиція. Без балансу влади, друзі, боротьба з корупцією буде карикатурною, смішною і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Олега Кулініча.
10:21:15 КУЛІНІЧ О.І. Олег Кулініч, 147 виборчий округ, Полтавщина. Шановні колеги, шановні виборці, вчергове хотів би привернути увагу до проблем приватизації державних підприємств, а саме до проблем приватизації державних підприємство у сфері АПК. Хотів би зразу зазначити, що я особисто підтримую ідею приватизації державних підприємств, але треба розуміти наслідки такої приватизації. Держава не є ефективним власником, це зрозуміло, і такі підприємства доволі часто перетворюються на годівнички, які живлять корупцію. Але в процесі приватизації треба враховувати обов'язково соціальний фактор, треба враховувати проблеми сільських територій. І основне, люди повинні розуміти ідею такої приватизації, які будуть наслідки такої приватизації. Декілька пленарних тижнів уряд безуспішно намагається включити до порядку денного законопроект 4536, яким пропонується відправити на приватизацію сотні державних підприємств. А голосів в залі немає саме тому, що депутати не розуміють, яким чином буде відбуватися приватизація, наприклад, портів, спиртової галузі? В мене, наприклад, є багато запитань до приватизації підприємства АПК. Хотів би навести конкретний приклад з мого виборчого округу, це Полтавська область, Миргородський район, місто Миргород, 147 виборчий округ. Є там підприємство "Дібрівський кінний завод" номер 62, який підпорядкований ДП "Конярство України", який підпорядкований Мінагрополітики. Колектив підприємства стурбований, що в результаті приватизації люди не отримають земельних часток, тобто люди не отримають паїв, не відбудеться розпаювання. Минулої суботи я зустрічався із сільським головою Дібрівки Яном Клілінським, який озвучив мені проблеми людей і турботу людей, чим люди стурбовані. Громада занепокоєна, що в результаті приватизації люди просто втратять роботу, зникне єдина на область кінноспортивна школа, яка працює доволі успішно, постраждає соціальна сфера села. І наслідки будуть непередбачувані. Не говорячи вже про те, що зникає елітне поголів'я коней, яке і так за останні роки скоротилося майже вдвічі. Тому запропонований в уряді законопроект 4536, яким ми відправляємо підприємства ..…приватизації, ми повинні обов'язково, ми повинні враховувати соціальні наслідки. Зокрема, незрозуміло, що буде із землею цих підприємств: чи люди отримають паї, чи відбудеться проста корпоратизація, коли паї ніхто не отримує? Тому, на мою думку, механізм приватизації повинен бути чітким і зрозумілим. Я прошу вважати мій виступ депутатським запитом до міністра агрополітики Тараса Кутового. Міністерство має чітко пояснити механізм приватизації державних підприємств у сфері АПК. Прості люди повинні розуміти, що відбудеться з їхніми підприємствами, чи отримають вони свої паї, те, що їм положено за законом. І ми повинні зняти соціальну напругу, тому що наслідки можуть бути непрогнозованими. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата Леоніда Клімова.
10:24:25 КЛІМОВ Л.М. Прошу слово передати Гуляєву, моєму колезі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу до слова народного депутата Гуляєва.
10:24:36 ГУЛЯЄВ В.О. Всем добрый день! Василий Гуляев, 140-й избирательный округ, Одесская область, группа партии "Відродження". Я как депутат-мажоритарщик постоянно бываю в областях, выслушиваю от простых людей, от председателей сельских и поселковых советов проблему в законодательном кодексе земельном. Попросту сказать, это дерибан земли за межами населенных пунктов. Я хочу сказать, что сегодня местные громады уже не распоряжаются землей. Распоряжаются землей обычные дельцы, которые делят эту землю за межами населенного пункта. И вы думаете, кому эта земля достается? Достается тем людям, которые прожили на этих землях более 50-и лет, которые там проработали, которые держат подсобное хозяйство? Вы думаете, эта земля достается воинам АТО, которым мы всем слезно обещали выделение земель после того, как они получат все удостоверения. Нет, конечно, это земля, попросту сказать, дерибанится. А дерибанится она, как вы думаете? На киевских студентов в основном. У меня непосредственно в моем округе, я думаю, что после окончания всех этих институтов, университетов приедут все киевляне ко мне жить и заниматься выращиванием каких-то зерновых или чего-то. И вы думаете, это правда? Конечно же, они не приедут, эта земля просто разойдется. И что самое страшное, это все выходит на законодательном уровне, ни председатели сельских советов, ни поселковых советов, ни даже Госземкадастр не может ничего сделать, потому что эта процедура не узаконена и сегодня эту землю можно раздавать. Вы знаете, этот вопрос можем решить только мы, мы – депутаты Верховной Рады Украины. К сожалению, уже больше года не принимается никакие законы, чтобы этот дерибан остановить. Прошел в первом чтении закон 4355, и группа "Партия "Відродження" тоже выступает там соавторами. И его надо срочно принимать, потому что мы не сможем остановить дерибан этой земли. На сегодняшний день у нас 159 об'єднаних громад, которые объединились и которым мы все обещали дать землю и чтобы они могли ей распоряжаться. На сегодняшний день этого нет и все, которые об'єднані громади объединились, все председатели этих об'єднаних громад, они не знают, что говорить людям и что им рассказывать. А мы хотим делать децентрализацию власти, которая сегодня не получится. Потому что все, которые не объединились, они смотрят на тех, на тех председателей, которые объединились, которые не могут ничего сделать. Так что если мы не примем какие-то законы, непосредственно 4355, и не пустим в действие, децентрализация власти в Украине просто провалится. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата Юрія Мірошниченко, партія "Опозиційний блок".
10:27:26 МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Прошу передати слово Євгену Балицькому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу до слова народного депутат Євгена Балицького.
10:27:32 БАЛИЦЬКИЙ Є.В. Уважаемые коллеги, сегодняшний день требует существенных изменений в обществе, от нас, от депутатов ждут действительных реформ. Одним из наиболее наболевших вопросов является долгожданная реформа о местном самоуправлении, которая сделает общины реальным источником власти. Сейчас идет обсуждение основных спорных вопросов обсуждение основных спорных вопросов законодательного фундамента местного самоуправления. Одним из таких вопросов является внесение изменений в Конституцию Украины относительно порядка назначения глав областных государственных администраций. В парламент поступают обращения депутатов областных советов, которые считают, что губернаторы должны назначаться не сверху, а избираться местными советами путем прямого голосования. Мы видим в этом смысл, так и у оппозиции, которая полностью соответствует демократическим европейским нормам. И этот вопрос для нас очень важный и наболевший. У нас в стране до сих пор сохраняется дуализм власти, который мы никак не преодолеем. Каждая новая власть, преодолев это явление хоть путем узурпации со стороны президентской власти. По закону власть на местах должна принадлежать местным советам, и именно местные советы должны распоряжаться бюджетными средствами на своих территориях. Это должно для нас для всех быть аксиомой. На самом деле распоряжаются этими средствами областные государственные администрации. В бюджетах совета есть пункты делегирования полномочий по распоряжению бюджетными средствами администрациями. Но эта норма противоречит и Закону о местном самоуправлении и Бюджетному кодексу Украины. Получается, что президентская вертикаль является реальной властью на местах, но не люди, и люди ее не избирали. Руководителей территорий должны выбирать именно жители этих территорий. Тогда этот руководитель не будет зависеть от центральной власти и не будет диктатуры этой ветви, которая существует уже 25 лет. И каждый новый руководитель областной государственной администрации заботится не о территории, об общине, а о том, как понравиться своему патрону, Президенту. Механизм реализации прав территориальных общин, избираются их руководители на местах, на мой взгляд, должны быть таковыми: община избирает своего депутата, а депутаты уже в совете прямым тайным голосованием избирают председателя совета, который является председателем исполкома, согласно внесенным изменениям в Конституцию. Вот тогда мы можем сказать, что губернатор действительно избран народом, и он несет перед всей общиной всю полноту власти. Еще одним действительно важным вопросом является разграничение полномочий центральной и местных властей. Мое мнение, что таким инструментом может стать соглашение о таком разграничении, но понятно, что для этого необходимо вносить изменения в Конституцию. Это соглашение должно содержать в себе конкретные пункты полномочий обязанностей центральной местной власти на конкретных территориях, другими словами, дополнять и конкретизировать законы на определенной территории. Для того, чтобы собрать все здравые инициативы территориальных общин, обобщить их и выработать реальные предложения по изменению в Конституцию, нужно создать рабочую группу из числа профессиональных специалистов и народных депутатов. Предлагаю всем коллегам серьезно подумать над этим вопросом – и поддержать данную инициативу ради укрепления демократических принципов и процветания государства. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова народного депутата Альону Бабак, фракція об'єднання "Самопоміч". Альона Бабак.
10:30:43 БАБАК А.В. Шановні члени українського парламенту, є одна річ, яка всіх нас об'єднує, - це бажання створити умови для економічного зростання і добробуту українців. Водночас здоровий глузд нам сьогодні підказує, що рішення про збільшення ціни газу призводить до того, що більше половини українських сімей, а це 9 мільйонів сімей із 16 з половиною, стають за межею бідності. Решта 30 фактично опиняються на межі виживання. І саме це рішення не відповідає нашим суспільним очікуванням. У нас є з вами два можливих рішення, як забезпечити дійсно збільшення інвестицій в цій країні і створення умов для розвитку економіки. На жаль, це рішення сьогодні два, які є наслідком рішення про тарифи. Перше – це зменшити ціну газу для опалення, а друге – це зменшити споживання. Стосовно зменшення ціни газу на опалення. Ми не маємо втручатися як парламентарі в політику цін, яку впроваджує уряд. Але що ми можемо зробити і що пропонує "Самопоміч": встановити обмежувальний показник доступності послуг при умовах запровадження державної цінової політики лібералізації цін. Встановити його на рівні 40 відсотків домогосподарств України. Тобто за умови будь-якої комбінації збільшення цін, щоб показник громадян, які мають отримувати субсидії, не перевищував 40 відсотків від домогосподарств України. Ми не може лібералізувати ціни, роблячи бідними більше половини населення України. Це є перше. І друге. Вже завтра ми можемо з вами, і це пропонує "Самопоміч", при голосування за зміни до Державного бюджету не витрачати 5 мільярдів гривень на програму житлових субсидій, а направити ці 5 мільярдів гривень на інвестиції, на співфінансування утеплення будинків і споживання тепла в будинках. Тобто на ті два заходи, які можуть реально зменшити споживання. Це регулювання споживання і утеплення. Ми закликаємо весь парламент підтримати ініціативу "Самопомочі" і направити ці 5 мільярдів на інвестиції, на створення робочих місць вже цього літа. Дякуємо. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:33:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Дубневич Ярослав Васильович.
10:33:41 ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Ярослав Дубневич, 120 виборчий округ, Львівщина. 27 квітня 2016 року Кабінетом Міністрів України встановлено ціну на природний газ у розмірі 6 тисяч 879 гривень за один кубічний метр. Попри державну підтримку у вигляді субсидій до соціально незахищених громадян норми постанови, що покликані удосконалити порядок надання субсидій, викликають глибоке занепокоєння. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів від 27 квітня 2016 року №319 вводиться норма, за якою після закінчення опалювального сезону частина невикористаної суми субсидій на оплату послуг індивідуального опалення повертається виробником-виконавцем таких послуг до бюджету. Ця норма забирає будь-який стимул економного споживання газу в індивідуальному опаленні та впровадження енергоефективних технологій, адже зекономлені кошти субсидії фактично назад забираються державою, енергоефективність повинна стати однією з стратегічних напрямків роботи уряду. Тому якщо споживач економно споживав газ, пропоную залишати його невикористану суму субсидій за умови використання її на збільшення енергоефективності помешкання, встановлення ефективнішого опалювального обладнання утеплення будинків, заміну системи опалення. Крім того, багато громадян задля економії в останні роки використовують твердопаливні котли для опалення паралельно з газовими, а діючий спосіб нарахування субсидій просто нівелює таку ініціативу. Тому логічним кроком має стати дозвіл на використання хоча б частини зекономлених коштів субсидії на закупівлю твердого альтернативного палива. Важка ціна справжньої енергетичної незалежності держави не повинна лягати на плечі тільки простих громадян. Ми повинні робити все для того, щоб зменшувати споживання дорогого газу шляхом підтримки енергоефективних заходів в першу чергу тими, хто сьогодні не має на це коштів. Яскравим прикладом доброї ідеї запровадження мікропроектів є рідна моєму серцю Львівщина, де Львівська обласна рада на чолі з головою обласної ради Олександром Ганущиним і керівником обласної адміністрації Олегом Синюткою розробили програму мікропроектів і на сьогоднішній день 647 мікропроектів запровадженні щодо енергоефективності на Львівщині. Якщо ми, якщо уряд змінить постанову і дасть можливість залучати кошти для енергоефективних заходів населенню, ми утримаємо близько 5 мільйонів мікропроектів по всій Україні і це дасть яскравий і добрий приклад запровадженню енергоефективних… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дати вам. 30 секунд? Будь ласка, 30 секунд. 10:36:56 ДУБНЕВИЧ Я.В. Я звертаюся до уряду і звертаюся до народних депутатів. Давайте будемо не голослівними гаслами, а щоденною кропіткою працею працювати задля того, щоб Україна стала справді незалежною енергетичною державою. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. І останній у нас виступ, це Кондратюк Олена Костянтинівна. Будь ласка, пані Олена.
10:37:26 КОНДРАТЮК О.К. Дякую, шановний Голово, дякую вам, шановні колеги. Вчора громадськість і справедливість отримали першу значну перемогу над корупцією і беззаконням у Києві. Державна архітектурно-будівельна інспекція анулювала дозвіл на беззаконне будівництво багатоповерхівок прямо на березі Дніпра, Микільсько-Слобідську. Але, розуміючи всю гнилість систему, хочу звернутися до вас з закликом і проханням продовжити робити все від нас залежне, щоб захистити Патріарший собор Греко-Католицької Церкви у Києві від руйнування внаслідок бездумного граничного незаконного будівництва. Це будівництво – концентрований приклад хабарництва, беззаконня і тотальної безкарності супроти простого народу. Проти понад 9 мільйонів віруючих українських греко-католиків, проти понад 2 мільйонів громадян майже 50 країн світу, які збирали гроші для будівництва собору в Києві, проти самої ідеї запросити Його Святість Папу Римського до України. Це безпрецедентний виклик декількох ділків, які давно вже не помічають, що в країні є новий Президент, новий Прем’єр-міністр, новий мер Києва, і навіть не сумніваються в тому, що все зійде з рук. Особливого цинізму додає той факт, що ця будівельна компанія "Укрбуд" нібито державна. Хоча, як ми бачимо, вона не має ніякого відношення і спільного з державними інтересами. Отже, ми маємо справу з людьми, які назвали Дніпро малою річкою і розпочали незаконне будівництво на березі Дніпра висоток. Ці висотки вже привели до появи тріщин у головному соборі українських греко-католиків І якщо не зупинити цей виклик всім будівельним нормам, висотки стануть символом корупції і безсилля влади у Києві на чолі з міським головою Кличком. Цим виступом я прошу всіх віруючих депутатів Верховної Ради об'єднатися у захисті собору. І від закликів до совісті забудовників перейти до рішучих дій, довівши, що ми можемо допомогти церкві точно так само, як капелани допомагають нашим героям на передовій: плече до плеча, словом віри і благословенням любові. Прошу Голову Верховної Ради, Президента і Прем’єр-міністра, мера Києва бути з нами у боротьбі за справедливість. Вже найближчим часом у забудовників є наміри отримати в одному з судів припис, який дозволить відновити будівництво. Ми маємо спільно, не відкладаючи на потім, зробити зараз усе, щоб корупція знову не перемогла здоровий глузд. Дякую дуже за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Час, відведений для виступів у "Різному" завершений. Я ще маю оголосити два оголошення, які надійшли в президію. Перше з них, оголошення. Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Білозір Оксани Володимирівни до складу депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка". І наступна заява. Це оголошення. Відповідно до статті 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" повідомляю про створення у Верховній Раді України восьмого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Сприяння розвитку водного транспорту України". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Силантьєва Дениса Олеговича. Привітаємо Дениса Олеговича. Також хочу вам повідомити, що в президію, традиційно, надійшла заява про оголошення перерви на вимогу депутатських фракцій відповідно до пункту 15 частини першої статті 27 Регламенту Верховної Ради України: "Просимо оголосити перерву в пленарному засіданні Верховної Ради України". Підпис від "Радикальної партії" Олег Ляшко і від "Самопомочі" – Березюк. Згідно Регламенту має право фракції оголошувати перерву, вони не хочуть її заміняти виступом, а хочуть використати, власне, перерву. І я прошу ініціаторів перерви під час перерви підійти до мене, щоб ми змогли провести політичну консультацію. Дякую вам. На півгодини оголошується перерва. Ми збираємося в залі відповідно в 11.15. В 11.15 ми продовжим нашу роботу. Дякую вам. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, вичерпаний. По результатах перерви слово надається голові Радикальної партії Олегу Ляшку. Будь ласка, включіть мікрофон.
11:18:27 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни України, шановні колеги народні депутати! Другий тиждень фракція Радикальної партії блокує парламентську трибуну із вимогою створити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань розслідування фактів, оприлюднених у засобах масової інформації, щодо реєстрації Президентом України та іншими вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, офшорів. Ось відповідний проект постанови, який підписав я, шановні колеги Березюк, Юлія Тимошенко, Віктор Вовк, Сергій Соболєв. На превеликий жаль, ми й досі не маємо можливості зареєструвати цей проект постанови. На превеликий жаль, шановні колеги із фракції БПП блокують можливість опозиції розпочати антикорупційне розслідування у парламенті, створивши відповідну слідчу комісію. Мене дивує така імпотентність українського парламенту і небажання розслідувати корупцію вищих посадових осіб держави. Увесь світ розслідує корупцію. В Лондоні збирається цілий антикорупційний форум за участю лідерів держав, лідерів урядів, які вирішують, як закрити Панамські, Віргінські і тому подібні "помийки", як зробити так, щоб вищі державні чиновники не реєстрували свої компанії в офшорах і платили податки, не обкрадали громадян. Всі, увесь світ розслідує. В тому числі сьогодні наш колега Дмитро Гнап має презентувати черговий результат розслідування офшорних скандалів. А український парламент і українська влада відмовляються розслідувати корупцію керівництва держави. Учора ми, нарешті, отримали відповідь від Національного антикорупційного бюро щодо нашого звернення по корупції міністра фінансів Данилюка. НАБУ стверджує, що підстав для притягнення до відповідальності Данилюка, який є одночасно директором трьох офшорних компаній, підстав для притягнення його до відповідальності немає. Голова Національного банку Гонтарева, яка веде бізнес в офшорах з російськими банкірами, – підстав для притягнення її до відповідальності немає. Інші посадовці, зокрема Гладковський, замсекретаря РНБО, який веде бізнес в офшорах, – підстав для притягнення до відповідальності немає. В мене дуже просто питання, а кого тоді притягати до відповідальності в цій країні? Депутатів від опозиційної і Радикальної партії чи тих, хто сьогодні при владі грабує країну, не платить податки, реєструє офшори і обкрадає українських громадян? Тому я вимагаю від Голови парламенту, від парламентської більшості дати можливість опозиції реалізувати своє право на антикорупційні розслідування корупції вищих посадових осіб влади. Ми не підемо звідси… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я тільки коротко відреагую, що необхідно, щоб кожна фракція дала своїх представників до ТСК, і ми чекаємо пропозиції від усіх фракцій, це є норма. Так, на сьогодні ще не дав "Блок Петра Порошенка". І вони мають, згідно за законом, право свій термін для прийняття такого рішення. Окрім того, хочу вам повідомити, що згідно закону депутат, який вже є в одному ТСК, не може бути членом іншого ТСК. В даному випадку це стосується народного депутата Мосійчука. Олег Валерійович, Мосійчук, якщо він є членом іншої ТСК, не може бути членом цієї ТСК. Для того, щоб ці владнати юридичні моменти, ви повинні провести і внутрішню фракційну дискусію. Колеги, а зараз ми переходимо до розгляду порядку денного. В нас стоїть перше читання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень. Важливий законопроект і так виглядає, що по ньому не буде політичних дискусій і важливо, щоб ми змогли прийняти необхідне рішення. Я прошу колег народних депутатів зайти в зал. Зараз я поставлю на голосування пропозицію про розгляд даного проекту закону за скороченою процедурою. Якщо буде підтримана така пропозиція, розглянемо за скороченою процедурою, якщо ні, будемо розглядати за повною процедурою. Прошу зайти в зал і приготуватися до голосування. За скорочену процедуру можуть бути голоси. Готові до голосування, колеги? Отже, хто підтримує розгляд даного законопроекту за скороченою процедурою, прошу проголосувати. Колеги, голосуємо, будь ласка. 11:23:52 За-112 Я бачу, рука піднята, не встигли. Є можливість ще раз поставити? (Шум у залі) Добре, з мотивів. Поки депутати заходять, прошу заходити в зал, Войцеховська Світлана, одна хвилин. Включіть мікрофон.
11:24:16 ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Шановні колеги, ці два законопроекти – 2297 і 3467 – надзвичайно важливі для розвитку благодійництва в Україні. Вони абсолютно за політикою. І вже наш український народ доказав у минулому… позаминулому році, коли ми збирали гроші для української армії, на єдиний номер 565 було зібрано 38 мільйонів гривень. Якщо ми цей сьогодні закон не приймемо або провалимо, ми не зможемо використати цей ефективний дієвий …... Я вас дуже прошу, шановні народні депутати, ради наших дітей, ради наших військових зайдіть, будь ласка, в зал, і розглянемо цей законопроект. Я прошу Голову Верховної Ради провести рейтингове голосування, і щоб ми не завалили цей законопроект сьогодні. Ця робота була проведена українським форумом благодійників, міжнародним форумом "Таблеточки" і іншими організаціями, міжнародними організаціями. Я вас дуже прошу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, ми, справді, маємо два законопроекти: 2297 і 2297-1, і 3467 – надзвичайно важливих і надзвичайно відповідальних. І я звертаюсь до усіх голів фракцій, максимально змобілізувати депутатів в залі. І я думаю, що є сенс підтримати за скороченою процедурою. Я звертаюсь до фракцій і "Батьківщина", і "Самопоміч", я думаю, що є логіка підтримати скорочену процедури. І, шановні колеги, я прошу зайняти місця і підготуватися до голосування. Я ще раз ставлю пропозицію розгляду за скороченою процедурою 2297 і 2297. Колеги, скорочена процедура, прошу голосувати, прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо, колеги, голосуємо. 11:26:30 За-150 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді народного депутата України Войцеховську Світлану Михайлівну. Включіть, будь ласка, мікрофон. Будь ласка.
11:26:40 ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Шановні колеги, мета законопроекту основна – це розроблення запровадження в Україні ефективного і дієвого засобу для збору коштів на благодійні цілі. І ще інша мета цього законопроекту – це зменшення... тобто абсолютне усунення податкового навантаження на благодійні повідомлення. Основною проблемою розвитку благодійних повідомлень в Україні є це те, що на сьогоднішній день з одної гривні благодійного внеску 30 копійок мають бути спрямовані на податки, 20 процентів – це ПДВ і 7,5 – це збір коштів до Пенсійного фонду. Якщо ми приймемо цей законопроект, це дозволить звільнити благодійні повідомлення від оподаткування і повернути операторам, компенсувати податки, які були отримані на передоплаті від абонента. Законопроект був розроблений і ініційований благодійними організаціями, мобільними операторами і правниками. Я хочу дуже подякувати українському форуму благодійників, міжнародному благодійному фонду "Таблеточки". Законопроект підтримує Реанімаційний пакет реформ, USAІD і всі мобільні оператори. Також за підтримку законопроекту висловився головний регулятор з питань зв’язку, це Національна комісія, що здійснює державне регулювання, а також в Указі Президента України "Про затвердження Національної стратегії і сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016-2020 роки" є одне з завдань – це реалізація благодійної діяльності шляхом надсилання благодійних телекомунікаційних повідомлень. Однак, законопроект цілий рік знаходиться, зареєстрований рік назад і знаходиться у Верховній Раді. За цей час з урахуванням зауважень ГНЕУ, головного комітету… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте. Одна хвилина. 11:28:53 ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. …благодійними організаціями. А також у нас є зареєстрований законопроект 2297-1 під головуванням Острікової. Я прошу під стенограму, я хочу включити основні положення альтернативного законопроекту, який розширює питання благодійного телекомунікаційного повідомлення. Якщо можна, я зачитаю під стенограму, і до другого читання ми об’єднаємо основні положення цих двох законопроектів, щоб вони були більш комплексними. Зокрема, під стенограму: "Благодійне телекомунікаційне повідомлення, ініційоване згідно кінцевого обладнання абоненту голосове текстове, набір певного номеру, використання сигналів, які зафіксовані обладнанням оператора та телекомунікацій на телефонний номер, виділений для збору коштів на благодійні цілі. У разі надсилання, здійснення абонентом благодійного телекомунікаційного повідомлення оператор телекомунікацій зобов’язаний перерахувати попередньо передплачені абонентом, але не використані ним кошти за телекомунікаційні послуги, аванс у межах невикористаного залишку авансу відповідній неприбутковій організації або територіальній громаді на благодійні цілі у строк та відповідно до умов, визначених у публічному договорі". Зачитане мною під стенограму визначення прошу дати у частині п'ятій статті 1 Закону України "Про благодійну діяльність і благодійні організації" та по тексту законопроекту замінити словосполучення "благодійне текстове повідомлення" на ширше поняття – "благодійне та телекомунікаційне повідомлення". А також просимо включити до частини другої статті 39 Закону "Про телекомунікації" наступне положення: що безоплатно оператором телекомунікацій надаються послуги телефонного зв'язку або послуги з передачі текстового повідомлення у разі, якщо вони надаються абонентам на надсилання, здійснення ними благодійного телекомунікаційного повідомлення. Прошу законопроект підтримати за основу. До другого читання ми матимемо можливість доопрацювати його, внести поправки, а також створити робочу групу і об'єднати два законопроекти. Дуже вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До доповіді запрошується народний депутат України Острікова Тетяна Георгіївна. Будь ласка.
11:31:12 ОСТРІКОВА Т.Г. Доброго дня, шановні колеги. Дійсно, події останніх двох років в країні призвели до надзвичайної мобілізації громадянського суспільства, коли активні громадяни України готові жертвувати, збирати мільйони гривень благодійних пожертв на підтримку поранених, сімей загиблих, онкохворих дітей, біженців, Збройних Сил України. Однак ця суспільна мобілізація оголила кілька кричущих проблем, які стоять на заваді розвитку благодійництва, залучення широкого кола громадян до підтримки тих чи інших потреб. Серед них – це відсутність зручного і швидкого загальнонаціонального інструменту для збору благодійних пожертв. Найбільш поширеним і ефективним сучасним інструментом збору благодійних пожертв є саме благодійні голосові і текстові повідомлення. На відміну від благодійного переказу через Інтернет або за допомогою інших технологічних засобів, текстове повідомлення є безпечним способом перерахування грошей, оскільки не вимагає від благодійника, від користувача залишати додаткові персональні дані, йти, стояти чергу в банку, давати реквізити своєї платіжної картки. Зручність цього інструменту була доведена, коли громадяни України за допомогою дзвінків на єдиний мобільний номер "565" на підтримку української армії станом на кінець грудня 2014 року перерахували 37 мільйонів гривень. Тому, безумовно, ми повинні врегулювати це питання і ввести в законодавчий апарат законодавства України поняття благодійних голосових і текстових повідомлень. Саме тому ми і пропонуємо ухвалити відповідні зміни в Закон про благодійництво, запровадити це поняття "благодійних текстових повідомлень", запровадити чіткі обов'язки телекомунікаційних операторів, встановити, що вартість цих благодійних повідомлень є безкоштовною, що телекомунікаційні оператори за це не будуть брати гроші, встановити чітко строк… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одну хвилину. Завершуйте. 11:33:28 ОСТРІКОВА Т.Г. Також встановити строк, протягом якого мобільний оператор повинен буде зобов'язаний гроші перерахувати на рахунок тої чи іншої благодійної організації. Яким чином це буде працювати? Наприклад, у вас є передплачених 100 гривень на вашому рахунку в мобільного оператора. Ви даєте голосове повідомлення, начебто доручення мобільному оператору 5 гривень з вашої передплати перерахувати на ту чи іншу благодійну програму. І мобільний оператор ці гроші зобов'язаний перерахувати благодійній організації на підставі публічного договору з нею. В законі визначені механізми, як запобігти можливим зловживанням, також ми його ще допрацюємо до другого читання. Я прошу зараз прийняти ту пропозицію, яку озвучила народний депутат Войцеховська, проголосувати за основу законопроект саме за її авторством із обов'язковим зазначенням в постанові Верховної Ради ті показники, які повинні бути враховані саме щодо визначення благодійного текстового повідомлення, строку перерахування коштів, обов'язків мобільного… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 10 секунд. 11:34:36 ОСТРІКОВА Т.Г. Взяти всі ті необхідні речі з закону 2297-1 за моїм авторством. І таким чином авторські колективи об'єднаються і консолідуються, і ми зможемо це ефективно допрацювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам. І я запрошую до слова до співдоповіді голову Комітету з питань культури і духовності Княжицького Миколу Леонідовича. Будь ласка, включіть мікрофон.
11:34:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Комітет з питань культури і духовності на засіданні 17 червня 2015 року, ще рік тому, розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень (номер 2297) від 03.03.2015 і проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійного голосового та текстового повідомлення (номер 2297-1). Зазначені законодавчі пропозиції разом зі змінами до Податкового кодексу України, Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачають запровадження в Україні такого ефективного сучасного інструменту збору благодійних пожертв, як благодійні голосові та текстові повідомлення. Обидва законопроекти, без сумніву, мають свої переваги. Так, наприклад, законопроект 2297 передбачає пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а законопроект 2297-1 – здійснення благодійних пожертв не лише шляхом текстових, але і голосових повідомлень, на чому наголошували виступаючі. Кожен з законопроектів має і свої певні недоліки. В результаті обговорення законопроектів Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності не зміг прийняти одностайно рішення щодо них. Тому рекомендую Верховній Раді самостійно визначитися щодо проектів номер 2297 і 2297-1 шляхом голосування. Зараз ви чули, що автор альтернативного проекту 2297 попросила підтримати закон 2297-1, закон 2297 з тими поправками, які були обговорені і озвучені під стенограму. Комітет готовий після прийняття Верховною Радою України відповідного рішення створити робочу групу, допрацювати прийнятий законопроект і зробити так, щоб цей законопроект було прийнято за основу і підготовлено до другого читання. Отже, просимо від комітету підтримати законопроект 2297 як надзвичайно важливий. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Нагадаю, що Світлана Войцеховська сформулювала компромісну позицію. У нас зараз тільки одне питання, щоб закликати усіх депутатів зайти в зал. А поки депутати збираються, прошу провести запис на виступи два – "за", два – "проти". Будь ласка, прошу записатись. Рибак Іван Петрович, від "Блоку Петра Порошенка".
11:37:36 РИБАК І.П. Прошу передати слово нашій колезі пані Оксані Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана Білозір, будь ласка.
11:37:42 БІЛОЗІР О.В. Оксана Білозір, фракція "Блоку Петра Порошенка". Шановні народні депутати, я хочу акцентувати увагу, що це моральний закон. Ми всі бачили з вами, і весь світ переконався, величезний волонтерський рух, який започаткований в Україні після Революції Гідності і під час війни на Донбасі. Тому цей закон дасть нову хвилю підняттю волонтерського руху, який сьогодні вже починає дискредитуватися. Це, з одного боку. А, з другого боку, дамо можливість більшості наших громадян за спрощеною процедурою без персональних карток смс-голосуванням оперативно, швидко збирати кошти. Всі ми знаємо з вами, що майже всі наші воїни АТО лікуються у приватних клініках – не в державних, а в приватних клініках. Їм потрібні величезні кошти. І тому саме цей механізм, який ми зараз започаткуємо, дасть можливість швидко збирати і оперативно ці великі суми коштів, які потрібні. Тому прошу сконцентруватися і проголосувати за такий важливий моральний закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Шкрум Альона Іванівна.
11:39:04 ШКРУМ А.І. Прошу передати слово Івану Крульку.
11:39:09 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги народні депутаті, шановні українці, 40 відсотків з яких в соціологічних опитуваннях сказали, що вони брали участь у волонтерській благодійницькій діяльності тільки за минулий рік. Це величезна армія українців, які свої кошти вкладають у благодійництво. Тому безумовно фракція "Батьківщина" буде підтримувати цей законопроект. Тим більше, що смс-благодійництво надасть можливість нарешті зняти ту проблематику, що людина, котра вклала кошти… По-перше, всі кошти мають піти на благодійництво без жодного оподаткування. А друге, це буде дуже чіткий і прозорий механізм, щоб кошти, які людина дала на благодійництво, щоб вони дійшли до адресата. Безперечно цей законопроект мусить бути ухвалений. Причому я як співавтор законопроекту 2297-1 абсолютно погоджуюся з тим, що базовий ми беремо в першому читанні 2297. Але дуже важливі положення, які є в 2297, зокрема стосовно благодійного телекомунікаційного повідомлення, стосовно того, яким чином використовуються кошти, зібрані за допомогою благодійного телекомунікаційного повідомлення. Зміни до законопроекту, до Закону України "Про телекомунікації" потрібно обов'язково внести. Все це ми врахуємо при підготовці законопроекту 2297 до другого читання. Шановні колеги, це законопроект, який іде в ряді тих законопроектів, які вже приймав цей парламент. Зокрема, законопроект про волонтерську діяльності, де ми в правове поле ввели всіх волонтерів, котрі допомагають фронту, котрі допомагали на Революції Гідності і котрі, дійсно, сьогодні дуже ефективно в Україні працюють. Цей законопроект в ряді цих законопроектів, який дуже потрібний для того, щоби мобілізувати українців на здійснення благодійної діяльності і знизити будь-які корупційні прояви у цій складовій. Дякую за увагу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Дзюблик Павло Володимирович.
11:41:04 ДЗЮБЛИК П.В. Прошу передати слово Масоріній Олені.
11:41:09 МАСОРІНА О.С. Масоріна Олена, "Народний фронт". Шановні колеги, цей законопроект об'єднав на сьогоднішній день всі благодійні організації в Україні. І я впевнена, що так само він повинен сьогодні об'єднати зал. Благодійність є дійсно одною з великих чеснот українського народу, і цей законопроект дозволить врегулювати питання оподаткування і дозволить в найоперативніший, найшвидший спосіб збирати кошти чи то для хворої дитини, чи то на допомогу українській армії або пораненим. Тому "Народний фронт" буде підтримувати даний законопроект. І я прошу всіх колег так само мобілізуватися і підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершується. Зараз дам ще слово Мельничуку. Зараз дам. А я прошу Секретаріат Верховної Ради запросити депутатів в зал. І голів фракцій максимально запросити депутатів в зал. Будь ласка, Мельничук Сергій Петрович. Включіть мікрофон.
11:42:16 МЕЛЬНИЧУК С.П. Шановні колеги! Шановний український народе! Група "Воля народу" звичайно буде підтримувати потрібний закон. Але хочу звернути на інше. Хочу звернути увагу на поліцію і на МВС. Адже людина, яка звинуватила 25 відсотків парламенту, які вживають наркотики, людина, яка відповідала за це питання, його перевели зараз на іншу службу в МВС, це по справам АТО. Адже ці кошти, які будуть вилучатися, і надходження ці будуть йти в те ж саме МВС, будуть… людиною, яка має довідку, що вона психічно хвора, вона буде розпоряджатися цими коштами і буде наглядати за цим. Тому прошу рахувати це моїм депутатським запитом і провести розслідування: як людина, яка вийшла із місць не столь отдаленных, потрапила на високі посади в Міністерство внутрішніх справ і зараз буде розпоряджатися коштами, і вирішувати судьби наші, і наших людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І, шановні колеги, ще Острікова від "Самопомочі", ще не брала слова фракція "Самопоміч". Будь ласка, включіть мікрофон Тетяні Георгіївні.
11:43:41 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, ще раз хочу наголосити, щоб унеможливити будь-які сумніви, що ми просимо до Постанови Верховної Ради України про результати голосування законопроекту 2297 в першому читанні включити наступні положення з законопроекту 2297-1. Це саме визначення "благодійного замовлення", яке є в законопроекті 2297-1, це стаття 7 з позначкою 1 "Особливості публічного збору благодійних пожертв з використанням благодійного замовлення", це зміни до Закону України "Про телекомунікації" і це зміни до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Фракція "Самопоміч" готова підтримувати консолідований законопроект саме з такими пропозиціями в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Тетяно, з вашого дозволу, я вас спитаюсь, чи ті пропозиції, які озвучила Світлана Войцеховська під стенограму, чи є вони компромісними і те, що ви озвучили. Приймається? Приймається. Я прошу, ще 1 хвилина, Войцеховська Світлана для остаточної пропозиції. І я прошу всіх заходи в зал і займати робочі місця.
11:44:56 ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Шановний пане Голово, я підтримую повністю пані Тетяну, і до другого читання ми узгодимо, тим паче те, що я зачитала під стенограму, воно співпадає і є частиною її законопроекту. Шановні народні депутати, я хочу звернутися до Радикальної партії. Пане Ляшко Олег Валерійович, я вас дуже прошу, наша колежанка і ваша член партії Оксана Корчинська є однією з найкращих волонтерів, вона опікується онкохворими, проголосуйте, будь ласка, за цей законопроект. Підтримайте її і нас, поверніться, ніхто вашу трибуну не займе, я вас дуже прошу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми провели важливе обговорення. Дякую. Є пульт, дійсно, на трибуні. Шановні колеги, ми провели важливе обговорення, два законопроекти, але автори змогли знайти порозуміння, і це порозуміння вони озвучили в своїх виступах під стенограму – і Войцеховська Світлана Михайлівна, і Острікова Тетяна Георгіївна. І, власне, з тими пропозиціями я запропоную ставити на голосування в першому читанні. І колектив, я впевнений, до другого читання зможе це доопрацювати і ми зможемо вийти на результат. І тому, шановні колеги, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень) 2297 з поправками, які озвучили під стенограму народний депутат України Войцеховська Світлана Михайлівна, і з поправками які озвучила під стенограму народний депутат України Острікова Тетяна Георгіївна, за основу. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати 2297 за основу, голосуємо, колеги, голосуємо, колеги. 11:47:28 За-252 Рішення прийняте. Вітаю авторів, всіх колег за відповідальну позицію. Скажіть, треба скорочена до другого читання? Я пропоную, скорочена процедура… (Шум у залі) Ні, так? Не буде …(Шум у залі) "Самопомочі", не робимо того. Не робимо того, по повній процедурі. Колеги, я прошу хвилинку уваги. Ми зараз маємо ще один суміжний закон і маємо 13 хвилин до перерви. Ми цілковито зможемо його прийняти в короткій динамічній дискусії. Наступний у нас стоїть 3467 – проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень). Фактично, продовження цього закону. Ми можемо швидко і ефективно так само гідно його пройти. Шановні колеги, давайте наших 13 хвилин використаємо максимально ефективно. І я ставлю на голосування пропозицію розгляду 3467 за скороченою процедурою. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Колеги, голосуємо, скорочена процедура, 3467, будь ласка. 11:48:52 За-166 Рішення прийняте. І запрошую до доповіді народного депутата України Войцеховську Світлану Михайлівну. Будь ласка, включіть мікрофон.
11:49:00 ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Шановні колеги, це – похідний законопроект від попереднього, який ми прийняли. І мета законопроекту – звільнити благодійні телекомунікаційні повідомлення від оподаткування, що забезпечить перерахування на благодійність всієї заявленої абонентом суми, а саме звільнить від 20-и процентів ПДВ. Норми діючої редакції Податкового кодексу не дають підстав для здійснення коригування операторами комунікацій попередньо нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ за отриману від користувачів, абонентів мобільного зв’язку, передплатою частини суми коштів, що перерахована на благодійність. Це теж законопроект, який розроблявся у пакеті із нашими благодійниками і з мобільними операторами. Законопроект був розглянутий на Комітеті з питань податкової і митної політики і одноголосним рішенням був підтриманий. Прошу підтримати законопроект і нарешті дати можливість здійснювати збір благодійних коштів у прозорий і сучасний спосіб. Дякую, шановні депутати, за попереднє голосування і прошу підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань податкової та митної політики Южаніну Ніну Петрівну. Включіть, будь ласка, мікрофон.
11:50:13 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 20 квітня 2016 року розглянув даний проект закону. Даним проектом вносяться зміни щодо двох аспектів, а саме, доповнити Податковий кодекс новим пунктом статті 197 про звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій оператора телекомунікацій в частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі – це перша задача. І друга, справді, дозволити корегування нарахованих податкових зобов'язань на суму передоплати по ПДВ на суму, яка буде спрямована в подальшому на благодійність. Ми, розглядаючи на своєму комітеті дане питання, не врахували того, що сьогодні може бути основний законопроект прийнятий бути тільки за основу. Тому рекомендація, рішення було комітету прийняти даний законопроект 3467 за основу та в цілому як закон сьогодні. Але, враховуючи те, що ми основний закон тільки приймаємо за основу, прошу підтримати пропозицію прийняти також цей закон за основу, поскільки в нього теж буде вноситися тоді зміни, як і по основному закону, до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Отже, Корчик Віталій Андрійович, "Народний фронт".
11:52:07 КОРЧИК В.А. Прошу передати слово моїй колезі Ірині Єфремовій.
11:52:15 ЄФРЕМОВА І.О. Шановні колеги! Єфремова, "Народний фронт". Ви зараз проголосували за законопроект 2297, який звільняє від збору на державне пенсійне страхування, закон 3467 звільняє від ПДВ. Їх треба голосувати тільки в комплексі, бо дані законопроекти передбачають направлення коштів на благодійні цілі у повному обсязі і виключають таке ганебне дійство, як шахрайство. Тим більше, що ці законопроекти підтримують як благодійні організації, так і мобільні оператори. Дякую. Підтримайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Іван Крулько.
11:53:01 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" буде одностайно підтримувати цей законопроект, як підтримувала фракція "Батьківщина" і попередній. Якщо особа віддала свої кошти на благодійність, то з цих коштів не може ніхто заробляти: ні оператор, який надає мобільний зв'язок від смс-повідомлення, і також державний бюджет повинен звільнити такі кошти від будь-якого оподаткування. Це стосується і внесків до Пенсійного фонду, це стосується і ПДВ, це стосується і інших нарахувань. Тому, безумовно, що саме у такому комплексі попередній законопроект 2297, який ми ухвалили в першому читанні, разом із цим законопроектом, 3467, будуть працювати і забезпечувати головну ідею і головну мету, яку ми ставимо, коли говоримо про смс-благодійництво: щоб всі кошти, котрі людина зробила як благодійну пожертву, дійшли безпосередньо до адресата без будь-яких відрахувань і без будь-яких корупційних або шахрайських дій. Фракція "Батьківщина" підтримує цей законопроект, хоча, відверто кажучи, я би підтримав рішення перше комітету профільного і голосував цей законопроект за основу і в цілому. Нічого страшного, що головний законопроект проголосується трішки пізніше. Це ніяким чином, жодним чином не вплине на те, щоб ці законопроекти запрацювали разом після підпису Президентом і їх офіційного оприлюднення. Якщо комітет готовий, можемо голосувати і за основу, і в цілому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо буде така воля залу, я поставлю цю пропозицію комітету на голосування. Але з того приводу мають висловитись усі фракції. І я запрошую Данченка Олександра Івановича від "Самопомочі".
11:54:48 ДАНЧЕНКО О.І. Дуже гарна ідея. І її, безперечно, потрібно підтримувати. І дуже гарно, що вирішуються проблеми операторів по не додатковому обкладанню податками їх. Але я хотів би звернути увагу авторів законопроекту при підготовці до другого читання на такі питання, що у операторів все рівно існують затрати і затрати ці небезкоштовні. Це перше. Потрібно все ж таки ці нюанси у другому читанні відпрацювати. І друге. Щоб не було корупції з цією "благотворительностью". Чому? Тому що, наприклад, якщо будуть збиратись благодійні внески на фінансування партій, на створення, це не є благодійність. Я дуже звертаюсь до авторів законопроекту, щоб гарна ідея не була використана в якихось корупційних схемах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дмитро Колесніков від "Опозиційного блоку", будь ласка.
11:55:48 КОЛЄСНІКОВ Д.В. Андрей Владимирович, прошу передать слово Александру Долженкову.
11:55:56 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины. Фракция "Оппозиционный блок" не имела возможности высказать свою позицию при голосовании за предыдущий законопроект. Хотел бы высказать однозначную позицию в поддержку этой законодательной инициативы о том, что эта законодательная инициатива является аполитичной. Этот инструмент, который будет имплементровать национальное законодательство Украины, будет использован на реализацию всех благотворительных целей, которые посчитают нужными граждане Украины: русские, украинцы, татары и тому подобное. И цели благотворительных организаций будут также различные - это как Вооруженные Силы Украины, так и жители неконтролируемой территории, которые также страдают и имеют лишения от этого конфликта на Востоке. Что касается сути законопроекта. Предыдущий выступающий от "Самопомочи" говорил о том, что якобы финансирование партий, но это не суть этого законопроекта. Этим законопроектом вносятся изменения в Налоговый кодекс Украины, в предмет правового регулирования освобождения операций по предоставлению благотворительных SMS уведомлений от налогообложения. То есть мы фактически снимаем угрозу, которая существовала ранее на операторов телекоммуникационных услуг, которым было экономически невыгодно предоставлять эти услуги, поскольку они обязаны были заплатить налоговое обязательство по налогу на добавленную стоимость в бюджет, то есть эта угроза снимается. Вторая угроза относительно финансирования, как говорил автор законопроекта, партий. Наверное, он не очень хорошо был знаком с этим законопроектом первым, что цели благотворительности они не изменяются в этом законопроекте. Благотворительные смс-уведомления являются частью благотворительности, а цель – это удовлетворение различных потребностей граждан Украины на соответствующие… это социально-экономические потребности, духовные, культурные потребности и так далее. Поэтому прошу всех представителей депутатских фракций вне зависимости от политических убеждений поддержать… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, зараз 11.58. Я нагадую вам, що о 12-й годині відбудеться загальноукраїнська хвилина мовчання, а телеканали та радіостанції передадуть спеціальний сигнал. Тому я прошу всіх депутатів зайти в зал. (Шум у залі) Ви тоді… Тоді, колеги… тоді ми проведемо… Так... Шановні колеги, я прошу приготуватися до голосування. Я думаю, що буде так само, як з першим законом. Я думаю, що буде спільна загальна позиція всього залу. Я можу ставити за основу і в цілому? (Шум у залі) Ні, ні, тільки за основу. Добре. тільки за основу. Шановні колеги, прошу приготуватися до голосування. І я ставлю проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень) (номер 3467) за основу. Шановні колеги, прошу голосувати. Будь ласка, голосуємо. 11:59:21 За-230 Рішення прийняте. І, шановні колеги, зараз я вітаю всіх авторів законопроекту. Я вітаю також і комітети. І, колеги, зараз хвилина мовчання, лишаємося в залі. Я прошу усіх нас спільно з нашими кримськотатарськими братами вшанувати пам'ять жертв сталінської депортації, і прошу зал Верховної Ради вшанувати пам'ять хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми повернемо Крим, ми визволимо усі наші землі, я в цьому переконаний. Слава Україні. (Оплески) Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. В 12.35 ми продовжимо нашу роботу. Перерва, перерва, так. В 12.35 прошу всіх бути в залі. Зараз перерва згідно Регламенту на 35 хвилин, в 12.35 ми продовжимо нашу роботу. Дякую вам. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, вичерпаний. Я прошу народних депутатів заходити в зал і приготуватись до роботи. Шановні колеги, я прошу заходити в зал. Нас є недостатньо для прийняття рішень. І, шановні колеги, поки депутати заходять, з вами пораджусь. В нас наступний в порядку денному стоїть для включення до порядку денного проект Постанови про відзначення 75-річчя з дня народження Богдана Ступки. Але очевидно у нас в залі немає достатньої кількості голосів для того, щоб ми могли відразу перейти до голосування, колеги. Чи не буде заперечень, щоб ми перейшли відразу до першого читання, а якщо буде мобілізація в залі, ми повернемося до постанови? Ніхто не заперечує, колеги? У нас перше читання, наступний розділ є 3603. І Рибак Іван Петрович має доповідати. І я попрошу закликати Івана Петровича, щоб він підійшов в зал. Так, а шановних колег депутатів прошу заходити в зал. І Секретаріат Верховної Ради прошу повідомити депутатів про початок роботи, будь ласка. Шановні колеги, я ще раз прошу вашої уваги, щоб ми порадились. Отже, ми домовились, що ми проект Постанови 4348, що ми його зараз відставляємо. Наступна у нас є 3603, але, на жаль, Рибака Івана Петровича немає в залі для доповіді, і йде два законопроекти під його авторством. А потім йде 3586 Миколи Княжицького і Співаковського. Чи могли б ми перейти до його розгляду, пане Миколо Княжицький? Скажіть, будь ласка, могли б, так? Шановні колеги, у зв'язку з тим, що немає доповідача по попередніх законопроектах, є пропозиція перейти до розгляду проекту Закону 3586. А коли підійдуть автори… Віктор Пинзеник, будь ласка, одну хвилину.
12:46:45 ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, у нас ніколи не будуть ходити депутати в зал, якщо ми будемо міняти порядок розгляду. Депутат знає, можна не приходити в зал, все одно Голова Верховної Ради перенесе розгляд, перенесе голосування. Ми визначили порядок, є порядок розданий депутатам, давайте його дотримуватися. Немає доповідача в залі, ну, а чого ходити в зал Верховної Ради, коли будь-яке питання можна перенести? Якщо ми не будемо дотримуватися існуючих норм, у нас ніколи не буде порядку, і жодні зміни до Регламенту нічого не змінять. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Віктор, я щойно порадився із Оксаною, і вона підтверджує, що, коли немає доповідача в залі… Є вже, так? Все, все, є доповідач, добре, є доповідач в залі. Шановні колеги, ми переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом (3603). Я поставлю пропозицію за скороченою процедурою. Є така пропозиція від голови підкомітету, розглянути даний законопроект за скороченою процедурою. І хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Хто підтримує скорочену процедуру, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 12:48:33 За-106 Зал вимагає розгляду за повною процедурою. І я запрошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Рибака Івана Петровича. Будь ласка, включіть мікрофон.
12:48:51 РИБАК І.П. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! На розгляд Верховної Ради України у першому читанні вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом за реєстраційним номером 3603, поданий народними депутатами України Дзюбликом, Рибаком, Москаленком, Сажком, Валентировим, Недавою. Законопроект розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державними членами з іншої сторони. Метою прийняття закону є вдосконалення законодавства України з метою впровадження інтегрованих підходів управління водними ресурсами і адаптація водного законодавства до законодавства Європейського Союзу. Законопроектом пропонується внести зміни до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про рибне господарство", промислове рибальство та охорону водних біоресурсів. Законопроектом запроваджується гідрографічним та водогосподарським районуванням територій України, плани управління річковими басейнами та стратегічний документ програми заходів для інтегрованого управління водними ресурсами в межах річкового басейну в плані управління ризиками затоплення та інше. Комітет Верховної Ради України з питань бюджету відзначив, що законопроект матиме вплив на показники бюджету, і в разі прийняття може набрати чинності згідно із законодавством. Комітет відзначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збереженню і відтворенню водних ресурсів, впровадження інтегрованого управління водними ресурсами, адаптації водного законодавства до законодавства Європейського Союзу. Комітет пропонує Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом (реєстраційний номер 3603), прийняти за основу. Шановні колеги, в даному законопроекті, зокрема у Водному кодексі, вноситься низка основних термінів, які пропонується вперше в Україні ввести до відповідного кодексу. Зокрема, басейновий принцип управління – це комплексне інтегроване управління водними ресурсами в межах району річкового басейну. Масив поверхневої води – поверхневий водний об'єкт або його частина. Масиви підземної води – підземний водний об'єкт або його частина. Водогосподарська ділянка – частина річкового басейну, для якої розробляється водогосподарський баланс і встановлюється ліміти забору води із водного об'єкту та інші параметри використання водного об'єкту. Водогосподарське районування – це розподіл гідрографічних одиниць на водогосподарські ділянки, яке здійснюється для розроблення водних... водогосподарських балансів. Екологічна витрата – мінімальна розрахункова витрата, що складається з водо... скидається з водосховища до річки, відповідно до встановлених для цих водосховищ режимів роботи з урахуванням прогнозу водності та екологічних вимог. Також вноситься до статті 13 Водного кодексу України гідрографічне і водогосподарське районування території України і дається чітке визначення, гідрографічними одиницями є, що це є райони річкових басейнів. В Україні встановлюється 9 районів річкових басейнів, а саме: район басейну Дніпра, район басейну Дністра, район басейну Дунаю, район басейну Північного Бугу, район басейну Дона, район басейну Вісли, район басейну річок Криму, район басейну річок Причорномор'я, район басейну річок Приазов'я. І в межах встановлених районів річкових басейнів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворення водних ресурсів, до відання яких відноситься: забезпечення формування державної політики у сфері охорони та відтворення вод, раціонального використання водних ресурсів; розроблення державних цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; розробка і затвердження нормативів і правил; участь у розробці стандартів щодо регулювання використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів в межах своєї компетенції. Також вводяться нові положення щодо затвердження меж районів річкових суббасейнів та водогосподарських ділянок, затвердження порядку розробленням водогосподарських балансів, виділення суббасейнів та водогосподарських ділянок у межах районів річкових басейнів. Тому, шановні колеги, наш комітет пропонує цей важливий законопроект, який по суті тягне за собою приведення нашого водоохоронного законодавства, законодавства щодо використання вод на території України до європейських нормативів. Тому Комітет з питань екологічної політики пропонує Верховній Раді України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів управління водними ресурсами за басейновим принципом прийняти за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, зараз у нас розділ запитань до доповідача. Я прошу провести запис на запитання до доповідача. Будь ласка, Кужель. Ні, вибачте, перший – Соловей Юрій Ігорович.
12:55:08 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 79 виборчий округ. Шановний доповідач, я до вас звертаюсь з запитанням, до речі, яке ви також дуже добре знаєте, і та проблема, яка сьогодні гостро стоїть в гірських населених пунктах, зокрема з будівництвом так званих міні-ГЕСів. Оскільки ця ситуація, яка розпочалась ще у 2008 році, носить серйозну загрозу для рекреації і для розвитку туризму в гірських населених пунктах. Тому у мене до вас запитання: чи передбачається в даному законопроекті відповідне введення термінів, які би регламентували цей процес і носили заборонні норми щодо влаштування міні-ГЕСів, які шкодять екології на території українських Карпат. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
12:56:07 РИБАК І.П. Шановний пане Юрію, в даному законопроекті таких норм немає, так як ці норми передбачені в законопроекті про стратегічно-екологічну оцінку та в законопроекті, який знаходиться на розгляді Верховної Ради, вже зареєстрований достатньо давно і був відправлений в комітет на доопрацювання, в Законі України "Про оцінку впливу на довкілля". Там чітко виписані якраз і громадське обговорення відповідно до норм Орхуської конвенції, там виписані чітко норми, відповідно до яких дається дозвіл і місцевому самоврядуванню, і при виготовленні генеральних планів забудови території якраз розробити ті плани щодо ГЕС і певні всі… міні-ГЕС, і якраз там вказані всі необхідні обмеження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Єдаков Ярослав Юрійович.
12:57:00 ЄДАКОВ Я.Ю. Прошу передати слово колезі Мепарішвілі.
12:57:06 МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. Уважаемый головуючий, уважаемые коллеги! На сегодняшний день водоемы Днепр и все речки в плачевном состоянии на самом деле, заилено, многие люди даже наши водоемы пытаются засыпать и на водоемах построить дома. Ну, на сегодняшний день закон, которые обговариваем сегодня, на самом деле надо поддержать и подумать: без воды сегодня жизнь невозможна, дорогие коллеги, ценить надо то, что имеем. И я прошу всех вас поддержать этот закон и на самом деле подумать о наших будущих… экологии и водного фонда в целом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єднак Остап Володимирович, останнє запитання, будь ласка.
12:58:16 ЄДНАК О.В. Шановний доповідач, дуже приємно, що нарешті у Верховній Раді розглядаються системні законопроекти, що стосуються довкілля, давно ми чекали на таке свято. І завтра, зокрема, у нас теж буде дуже важливий законопроект про оцінку природного довкілля. Скажіть мені, будь ласка, яким чином даний законопроект вплине на питну виду, на стічні води? Чи воно тільки стосується річок і озер наших? Дякую.
12:58:50 РИБАК І.П. Шановні колеги, цей законопроект якраз розроблений для того, щоб можна було збалансувати використання вод взагалі за басейновим принципом. Що мається на увазі? До прикладу, беремо басейн річки Дністер. Те, що відбувається на сьогоднішній день з режимом спец використання водних ресурсів, воно по суті є неприпустимим в сьогоднішній умовах, адже тут звучало в залі перед обговоренням цього законопроекту дуже багато запитань щодо того, щоб ми взяли курс на децентралізацію, а навпаки створюємо певні центри управління водними ресурсами за басейновим принципом. Тут є якраз відповідь на це питання, і вона криється в самому цьому законопроекті. Справа в тому, що якщо вище по течії Дністра здійснюються певні скиди в певних областях і дозволи на ці скиди буде давати управління екології області, яка знаходиться вверху по течії, то по суті ті, хто знаходяться внизу по течії, вони не будуть знати, що роблять їхні сусіди, їхні колеги з областей… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 30 секунд. Завершуйте. 13:00:03 РИБАК І.П. Тому якраз от таке централізоване управління за басейновим принципом (наголошую, за басейновим принципом) воно буде сприяти тому, що буде збалансоване використання… здійснюватися збалансоване використання водних ресурсів в басейнах відповідних регіонів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, зараз виступи від фракцій по три хвилини, і я прошу бажаючих від фракції взяти участь у обговоренні, записатися. Я прошу провести запис. Будь ласка, колеги. Від "Блоку Петра Порошенка" Домбровський Олександр Георгійович, будь ласка.
13:01:00 ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги, Олександр Домбровський, 11 виборчий округ, місто Вінниця. Шановні колеги, я би просив би підтримати і проголосувати за основу цей закон в першому читанні. Принаймні, з моєї точки зору, є три принципові позиції і аргументи, чому це потрібно зробити. По-перше, ми повинні чітко усвідомлювати, що змінюється структура, глибинна структура водопостачання в Україні. І питання не тільки в тому, що у нас сьогодні пропадає вода в криницях, питання в тому, що у нас в цілих районах, регіонах пропадає вода, якою ми користувалися десятками і десятками років, і без оптимального інтегрованого підходу до управління вирішення цієї проблеми подалі рухатись неможливо і розвивати всю економіку в тому числі. Аргумент другий. Тут тільки що ми з народним депутатом Юрієм Солов'єм продебатували трошки, але я хотів би нагадати, що водні ресурси є одним з джерел в генерації чистої, екологічно чистої зеленої енергії і особливо на великих ГЕС, яка дає можливість нам регулювати потужність і в денні режими, і в нічні режими. Тому це питання, яке також потребує дуже серйозного збалансованого підходу. І третя позиція. Ми повинні усвідомлювати, що проблема питної води є стратегічною проблемою і задачею, яка стоїть не тільки перед нашим поколінням, але і перед майбутніми поколіннями. Тому чим швидше ми почнемо розуміти і управляти, і створювати державні інституції і інструменти для вирішення цих проблем, тим легше нам буде вирішити цю проблему в майбутньому. Тому я просив би підтримати цей законопроект в цілому, за основу в першому читанні, між першим і другим читанням є ряд ключових позицій, які ми повинні ще продискутувати, продебатувати і потім проголосувати його в цілому Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Дзюблик Павло Володимирович від "Народного фронту".
13:03:23 ДЗЮБЛИК П.В. Доброго дня, шановні колеги! Павло Дзюблик, 66 виборчий округ, Житомирщина. Якщо коротко говорити про цей законопроект, що він собою передбачає. На сьогоднішній день управління водними ресурсами, да, якщо є річка, яка протікає через декілька територіальних адміністративних одиниць, кожна територіальна адміністративна одиниця видає дозволи на водозабір і на водокористування самостійно. Ми передбачаємо відійти від територіально-адміністративного управління річками і перейти до басейнового принципу. Тобто, якщо є, наприклад, річка Случ, да, яка недавно була забруднена в Житомирській області, то розробляється повний план використання цих ресурсів, які є. І тоді вже в нас не виникне питання, що Хмельницька область забруднює і… а пожинають плоти безпосередньо в Житомирській області. Тому я хотів попросити всіх нас сконцентрувати свої зусилля і проголосувати за даний проект, тому що дійсно він необхідний. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Чи усі фракції, хто мали бажання виступити, виступили? "Блок Петра Порошенка" виступав. Зараз буде від депутатів, зараз ви попадете. Від фракцій завершили, так? Шановні колеги, наступний розділ – це є виступи від народних депутатів. Я прошу всіх, хто має бажання взяти участь в обговоренні, підготуватись до запису. І прошу провести запис на виступи народних депутатів, будь ласка. Розенблат Борислав, "Блок Петра Порошенка", будь ласка.
13:05:29 РОЗЕНБЛАТ Б.С. Доброго дня, шановні колеги. Дуже слушний законопроект і дуже сьогодні відповідальний. Чому? Тому що дійсно тільки що пролунала фраза про те, що забруднення річок, яке сьогодні ми маємо в Україні, це набуває такого загрозливого уже стану. До речі, на Житомирщині річка Случ, взагалі повністю припинення водопостачання для чотирьох районів Житомирської області. Розібратися, хто винен в цьому, іде вже і прокуратура, ідуть уже і правоохоронні органи, але не можемо знайти крайніх, бо одні кажуть це з Хмельниччини надійшло, інші кажуть з Житомирщини, і таким чином сьогодні відбувається безпокараність. Я хочу запевнити, що сьогодні, коли буде одна єдина структура, яка буде відповідати за басейн тої чи іншої річки, вона буде нести повну відповідальність. І таким чином вона буде не тільки відповідати, а ще буде мати можливість впливу на тих людей, які сьогодні не дають можливості життя людей. Я хочу нагадати всім, якщо забули, що на сьогоднішній день, почалось життя з землі і з води, сьогодні на здоров'я людей теж самим головним чинником впливає вода. І, якщо ми сьогодні все зробимо для того, щоб наповнити наші річки не тільки водою, рибою і всім іншими життєво необхідними речами, а перш за все я хочу наповнити їх відповідальністю. І ще раз хочу наголосити. Це дуже слушний законопроект. І прошу всіх підтримати депутатів, тому що це ми боремося за життя наступних поколінь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Дерев'янко Юрій Богданович.
13:07:06 ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Прошу передати слово Олександрі Кужель.
13:07:12 КУЖЕЛЬ О.В. Шановні колеги! Така відома організація, как ООН, зробила дослідження, які страхіття, які найбільші ризики є на найближчі десятиліття. І вони сказали, найстрашніше, що очікує планету Земля, є відсутність їжі, а друге це відсутність води. Наша країна має дуже серйозні можливості, басейни тої води, питтєвої води, яку ми просто не цінимо, тобто маємо, але не маємо оцінки і збереження. Якщо ви подивитесь на наші відому річку, як Днепр, на інші, Днестр і таке інше, за 20 років незалежності ми практично не вклали жодної копійки, щоб зберегти і русло, робити очищення і таке інше. І тому, я вважаю, що це є задача стратегічного значення, держава повинна мати серйозну відповідальність і вкладати гроші в збереження питної води. І хто… це наша відповідальність перед майбутніми покоління. І тому фракція "Батьківщина" буде підтримувати цей законопроект, і вважаємо, що це повинно бути стратегічною задачею будь-якого уряду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Яніцький Василь Петрович, будь ласка.
13:08:39 ЯНІЦЬКИЙ В.П. Прошу передати слово Барні.
13:08:46 БАРНА О.С. Шановні друзі! Основна проблема з водою – це проблема життя нашого народу і всього людства. Катастрофічне зменшення саме водоймі чистої прісної води є питанням не такого вже далекого нашого майбутнього, якщо ми не змінимо відношення до екології, відношення до природи. І основні проблеми наші це є, як і проблеми людства, це є катастрофічна нестача чистої і прісної води, це порушення екології водних ресурсів, це, в першу чергу, збільшення випадків надзвичайних природніх катаклізмів пов'язані із затопленнями і посухами. Все це стало можливим на теренах України внаслідок того, що ряд державних структур екологічних, водних та інших, які розміщені в різних регіонах, не співпрацювали один з одним навколо однієї потужної водойми, чи басейну, який живить оцю саму водойму. Таким чином, коли в Карпатах вирубували ліси, очевидно, в нижньому басейні Дністра робилися затоплення, тому що вона не стримувалася на Карпатах, які були голі. Тому на Тернопільщині, в південних регіонах Хмельниччини і нижчих районах Івано-Франківщини були затоплення. Цей законопроект дасть можливість інтегрувати в глибокі структури співпраці державні органи водних ресурсів, які дають можливість між собою співпрацювати в царині екологічного забезпечення і нагляду однієї великої системи водопостачання, що живить одну потужну водойму – чи це басейну річки Дністра, Дніпра чи інших. І саме така інтегрована співпраця дасть можливість якомога раціональніше використовувати водні ресурси, якомога більш раціонально використовувати бюджетні кошти на природоохоронні заходи і якомога більш раціонально буде здійснювати контроль за дотриманням екологічного законодавства. Я прошу депутатів підтримати цей, вкрай важливий, законопроект, тому що він є червоною ниткою майбутнього для забезпечення чистої води нашої нації. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрик Тарас Зіновійович.
13:11:30 ЮРИК Т.З. Прошу передати слово Рибаку Івану.
13:11:37 РИБАК І.П. Шановні колеги, вже немає, напевно, потреби наголошувати на важливості даного законопроекту, але, на жаль, сьогодні в залі дуже мало людей. Тому, Андрій Володимирович, ми дуже довго йшли до того, щоб цей законопроект потрапив у стіни українського парламенту саме на розгляд на сесії. Тому просимо поставити на рейтингове голосування. І звертаємо увагу, всі, від авторського колективу, Олег Валерійович, шановний Олег Валерійович, прохання, річка Десна входить у басейн річки Дніпро, протікає через Чернігівську область, на території Чернігівській області теж є дуже багато проблем з водними ресурсами. Підтримайте цей важливий законопроект, в тому числі для мешканців Чернігівської області. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Петрович, я розумію ситуацію, в якій є законопроект, але також там з вашої фракції Віктор Пинзеник зробив дуже жорсткий наголос на тому, що ми маємо діяти згідно Регламенту. І в мене є прохання до вас, Іван Петрович, до всіх прихильників цього законопроекту, що ми маємо зараз час на обговорення. Ви мене слухаєте чи ні, пане Іван, я ж до вас звертаюся? Можете слухати Голову Верховної Ради? Дуже добре, дуже дякую. Отже, у вас є час, хвилин певно 15 для того, щоб максимально змобілізувати всіх, кого можна, щоб прийшли в зал і проголосували. І це буде найкраща відповідь і найкраща буде для того законопроекту ваша дія для його прийняття. Дякую вам. Зараз Юрій Соловей, "Блок Петра Порошенка", будь ласка.
13:13:26 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Сумщина і Покуття. Шановні колеги, очевидно, що діюча система управління водними ресурсами, яка побудована за територіальним принципом, показала свою неефективність. Я думаю, щоденно кожен з нас є свідками такої неефективності, починаючи від браконьєрства на річках, закінчуючи незаконним вибором шутру, гравію. І я думаю, що кожен пригадує 2008 рік, і та повінь, яка відбулась у 2008 році – це якраз наслідок того, що держава не приділяла належної уваги стану і системі водного господарства. Більше того, я хочу сказати, що станом і на сьогоднішній день проблеми, які виникли в результаті повені 2008 року, в жоден спосіб не вирішені, і держава уникає вирішення цих питань. Не так багато потрібно для того, щоб відновити ті мостові переходи, не так багато потрібно, щоб відновити гірські дороги, але, на жаль, держава уникає вирішення цих питань. Сподіваюсь, що цей законопроект, він стане тим першим кроком, який все-таки приверне увагу до неефективного використання водних ресурсів і хоча б стане першим кроком на шляху наведення порядку у використанні водними ресурсами. Тому я закликаю всіх народних депутатів підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко передає слово Андрієві Іллєнкові.
13:15:12 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні колеги, безумовно, необхідно раціоналізувати наше відношення і нашу політику щодо водних ресурсів в Україні. Це – ключове питання виживання, тому що ми розуміємо, що вода – це життя. Але, товариство, я хотів би теж в цьому контексті, я хотів би, щоб мене послухало і керівництво Верховної Ради, і керівництво комітету профільного, це дуже важливе питання. Більше року тому Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект 1107, про те, щоби забезпечити безперешкодний доступ громадян до водних об'єктів загального користування. Це надзвичайно актуально, тому що ми бачимо зараз, що буквально кожна водойма, яка знаходиться біля великого міста, да і навіть не тільки в містах, це і в селах, і в селищах – де завгодно, перегороджується берег, не дають людям пройти, не дають людям купатися в річці, не дають людям відпочивати на березі, не дають ловити рибу, не дають навіть щоби човен поруч з водою проплив. Тобто це незаконні такі абсолютно рейдерські речі, зневажливі до людей речі, коли людям не дають можливості користуватися водними ресурсами нашої держави, попри те, що це є, згідно Конституції, спільне наше надбання, всього українського народу. Постійні конфлікти в зв'язку із цим, інколи це доходить до трагедій, до стрілянини і ми повинні з цим завершити. Ми повинні відкрити доступ нашим громадянам, до наших водних об'єктів – до річок, до лиманів, до озер, до морів, щоби всі громадяни могли цим користуватися. Такий законопроект, який ми розробили, це свободівський законопроект, він був прийнятий в першому читанні. Більше того, комітет профільний одразу ж буквально після цього прийняв рішення, щоби цей законопроект уже ухвалити в другому читанні, рекомендувати Верховній Раді. Більше року пройшло і так цей законопроект не виноситься на розгляд Верховної Ради в другому читанні. Я прошу і звертаюсь до Голови Верховної Ради, я звертаюся до керівництва профільного комітету, давайте це зробимо, тим більше, що в першому читанні всі були "за", всі казали, що це хороший законопроект, треба нарешті цю справедливість людям дати, необхідно виконати Конституцію і дати людям можливість користуватися узбережжями наших водних об'єктів – наших річок, морів і озер. Зараз це питання чомусь блокується у Верховній Раді. Я закликаю це зробити. Повірте, люди будуть вдячні. Тому що поїдемо навіть біля Києва в будь-яку сторону, чи вверх по Дніпру, чи вниз по Дніпру і побачимо, що просто 50 кілометра біля Києва неможливо просто вийти до берега. Все загороджено, перегороджено, стоїть озброєна охорона, нікого не пускають на берег і так далі. З цим треба завершувати, це наше спільне надбання. І Верховна Рада повинна це зробити: віддати береги наших річок нашим громадянам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Осуховський передає слово, і я надаю для слова виступ Сергію Володимировичу Хланю. Будь ласка, включіть мікрофон. Хлань Сергій Володимирович.
13:18:30 ХЛАНЬ С.В. Шановний головуючий, шановні колеги, сьогодні в парламенті один з найважливіших реформаторських законів. Ми дуже багато кажемо про реформи в нашій країні. В нашій країні є дві великі біди: одна – це корупція, друга – це система управління. Сьогоднішній закон дозволяє змінити кардинально систему управління, пострадянську комуністичну систему управління, яка керувалась виключно адміністративно-територіальним принципом. Сьогодні ми її змінюємо на прогресивний басейновий принцип, тому що саме басейновий принцип управління дає змогу ефективно управляти водними ресурсами, дає змогу зважено дивитись за балансом води в тих чи інших річках, дає змогу запобігати підтопленням та осушенням річок, дає змогу ефективного управління. Шановні колеги, я прошу мобілізуватись, я прошу підтримати цей важливий реформаторський законопроект в першому читанні. Якщо в когось виникають деякі питання, то ми його всі разом доопрацюємо до другого читання, але це один з найголовніших реформаторських законів. Тому я прошу вашої підтримки, прошу змобілізуватись і проголосувати "за". Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз ще два виступи: Єднак і Кишкар, після того буде прийняття рішення. Я дуже прошу Секретаріат Верховної Ради зробити повідомлення і головам фракцій зробити повідомлення по фракціям, щоб ми за 5-6 хвилин змогли вийти на найвищий рівень мобілізації і бути здатними і готовими приймати рішення. За 5-6 хвилин, будь ласка, максимально мобілізуйте депутатів. А я надаю слово для виступу Єднаку Остапу. Будь ласка, включіть мікрофон.
13:20:35 ЄДНАК О.В. Дякую, шановний пане Голово. Зокрема, хочу особисто вам подякувати, що нарешті в парламенті з'явився системний євроінтеграційний законопроект, який безпосередньо стосується питань довкілля. Також хочу відмітити, що сьогодні в парламенті є і євроінтеграція, і довкілля. Поява цього законопроекту, робота над цим законопроектом – це також свідчення того, що в Мінприроди, в Міністерстві екології і природних ресурсів присутня євроінтеграція. І хочу особисто подякувати заступнику міністра з європейської інтеграції пані Ганні Вронській за кропітку роботу над цим законопроектом і над іншими законопроектами, а це і стратегічна екологічна оцінка, і оцінка впливу на довкілля, яку ми завтра, зокрема, будемо розглядати. Хочу також сказати, що мало хто замислюється над тим, що стічні води, які ми зливаємо в річки, потрапляють фактично у водні басейни. І більше 80 відсотків, якщо не 90 відсотків, очисних споруд в Україні в містах, населених пунктах повністю зруйновано. Тому комплексний підхід, інтегрований підхід до водних ресурсів, завдяки, зокрема, цьому закону, зможемо комплексно і системно впливати на цю ситуацію. Тому я ще раз закликаю, вже і звертався Голова Верховної Ради, і багато інших депутатів: прошу парламент мобілізуватися. Сьогодні четвер, не п'ятниця, не середа… А, сьогодні середа, перепрошую, завтра четвер. І прошу, нарешті перший екологічний законопроект попав в парламент, прошу його підтримати всіх фракцій нашого парламенту. Дякую.
13:22:28 СИРОЇД О.І. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Павла Кишкаря. Павло Кишкар, прошу.
13:22:33 КИШКАР П.М. Єднаку передати прошу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, кому? Народний депутат передав слово депутатові Єднаку. Прошу.
13:22:53 ЄДНАК О.В. Шановні колеги, і мій колега Павло Кишкар, і я бачу, що є консенсус в залі. Єдине питання – це кількість народних депутатів. Ще раз запрошую всіх народних депутатів в кулуарах прийти в зал Верховної Ради і нарешті підтримати перший системний екологічний законопроект в даному скликанні Верховної Ради. Дякую.
13:23:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дякую за розуміння, і я знаю, як багато в залі є депутатів активних, дієвих, відповідальних. Але нам важливо також мобілізовувати і тих, які є, на жаль, теж в цій каденції, які вважають, що на роботу можна не приходити. Я дякую вам теж за заклики, це наша спільна робота і спільна відповідальність. Шановні колеги, я прошу усіх заходити в зал. І приготуватися до прийняття рішення, шановні колеги. Згідно Регламенту ми ще маєм дати заключне слово для доповідача, і я прошу включити мікрофон Рибаку Івану Петровичу для заключного слова. Будь ласка, Іван Петрович.
13:24:15 РИБАК І.П. Шановні колеги! Велике прохання підтримати даний законопроект, максимально змобілізуватися. Всі ми розуміємо прекрасно важливість даного законопроекту. По-суті з представниками всіх фракцій і груп, які зараз представлені в парламенті, дане питання обговорено і всі… всюди є розуміння необхідності підтримати даний законопроект. Тому, шановні колеги, прошу проголосувати за основу у першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу всіх зайти в зал. Я зараз проведу голосування рейтингове на вияв мобілізаційного ресурсу залу. Не по даному закону, а в цілому, чи ми в залі здатні приймати будь-яке рішення. Я прошу всіх колег зайти в зал і взяти участь в голосуванні. Будь ласка, колеги, заходимо в зал і прошу приготуватися до голосування. Можемо голосувати? Колеги, всі зайшли в зал? Отже я прошу взяти участь в рейтинговому голосуванні, щоб ми виявили, чи в залі є необхідна кількість людей для прийняття рішень. Будь ласка, прошу взяти участь в рейтинговому голосуванні. Будь ласка, голосуємо. 13:25:48 За-173 173 депутата, в залі немає голосів для прийняття рішень. І я звертаю увагу всіх фракцій, прошу включити по фракціях, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 84, "Народний фронт" – 41, "Опозиційний блок" – 1, "Самопоміч" – 15, Радикальна партія – 1, "Батьківщина" – 8, "Партія "Відродження" – 2 і "Воля народу" – 3. З таким підходом ми не зможемо приймати рішення, це неприйнятний підхід до роботи в Верховній Раді України. І у зв'язку з цим я оголошую закритим ранкове засідання Верховної Ради України. Завтра прошу всіх о 10 годині бути в сесійному залі. І завтра буде надважливий день, я прошу всіх до максимальної мобілізації і сьогодні - активної плідної роботи в комітетах. Дякую. Плідної роботи в комітетах. |
