|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 18.06.2024
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 18 червня 2024 року, 12 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:02:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні колеги, я прошу, займайте місця, зараз ми почнемо наше пленарне засідання. Я прошу запросити народних депутатів, які ще знаходяться за межами цього залу, для того, щоб ми могли… Сьогодні в нас буде гостя, тому зараз, через 5 хвилин, розпочнемо. Слава Україні! Шановні народні депутати України, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, я звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, минулий тиждень позначився непересічною динамікою міжнародних подій, що мають виключне значення для України та нашої боротьби за свободу і незалежність. Безумовно, центральною подією став перший саміт миру у Швейцарії, який став значущим кроком на шляху до відновлення справедливого миру для нашої держави і саме на основі нашого бачення і нашої формули – Формули миру Президента Зеленського. Російський режим робив все можливе, щоб зірвати цей саміт, але українська дипломатія, в тому числі і парламентська дипломатія не дозволили цим ворожим планам реалізуватись. Я дякую всім колегам, хто працював задля реалізації цієї ініціативи. Важливо згадати також і участь Україні у заходах з відзначення річниці висадки союзників у Нормандії під час Другої світової війни, участь у саміті "Групи семи", конференцію з відновлення України у Берліні, високу динаміку контактів з нашими міжнародними партнерами. Цей дипломатичний тиждень мав не лише велике символічне значення, але і втілився в реалізацію низки практичних кроків на підтримку України, в першу чергу я маю на увазі укладення двосторонніх безпекових угод зі Сполученими Штатами та Японією, оголошення про виділення нових пакетів підтримки України. Шановні колеги, як Голова Верховної Ради минулого тижня я мав честь взяти участь у зустрічі спікерів України, Естонії, Латвії, Литви і Польщі у польському Білостоці, де ми з колегами скоординували зусилля з поглиблення парламентського співробітництва у сфері безпеки у світлі триваючої ескалації Росією, її загарбницької агресії проти України. Також здійснив офіційний візит до Швейцарської Конфедерації. Шановні колеги, я мав велику честь і приємність від імені Верховної Ради України отримати золоту медаль Фонду Жана Моне задля миру та демократії. Я хочу вам її продемонструвати. І я хочу сказати, що я сприймаю цю нагороду для парламенту як велику честь, нею визнана роль України. (Оплески) Друзі, ця медаль кожному з вас від імені Фонду Моне. Я дякую кожному з вас за те, що ми демонструємо, що таке парламентаризм. Але ця медаль і медаль українському народу, і українським захисникам і захисницям. Дякую вам, мав честь від вашого імені отримати її. Вона буде передана до музею Верховної Ради України. Дякую. Шановні колеги, в ці дні мусульманами всього світу відзначається свято Курбан-байрам. Вітаємо мусульман зі святом, бажаємо добра, здоров'я і мирного неба. (Оплески) Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України: Владислава Валерійовича Бородіна, "Слуга народу"; Романа Мироновича Мулика, "Слуга народу"; Валерія Олександровича Стернійчука, "Слуга народу". Давайте привітаємо іменинників і побажаємо їм міцного здоров'я, наснаги та нових здобутків на благо України. (Оплески) Шановні народні депутати, сьогодні маємо честь приймати в українському парламенті високоповажну гостю, надійного союзника та друга України, спікерку Сеймаса Литовської Республіки пані Вікторію Чмілітє-Нільсен разом з делегацією. Прошу привітати. (Оплески) Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, шановні гості! Триває 846-й день героїчного протистояння України повномасштабній збройній агресії Російської Федерації. Агресор продовжує масовий терор мирних українських міст і сіл, безперервно обстрілюючи нашу територію включно з об'єктами критичної інфраструктури, житловими будинками, пам'ятками культурної спадщини. Ми віримо, що справедливість переможе і всіх, хто причетний до злочинів проти українського народу, обов'язково будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. На полі бою щодня точаться надважкі бої, наші сили оборони твердо і мужньо тримають фронт, завдаючи значних втрат воєнного потенціалу окупанта, нещадно знищуючи його техніку та особовий склад. Дякую всім, хто зі зброєю в руках захищає Україну, проливаючи піт і кров, вічна слава нашим воїнам. Дякую всім, хто щодня звитяжно працює на перемогу. Прошу вшанувати світлу пам'ять захисників і захисниць, які загинули за незалежність і суверенітет України, всіх мирних громадян, які стали жертвами рашистської агресії. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановна пані Вікторія, щиро дякую за ваш візит в Україну, до якої у вас, знаємо, особливе тепле ставлення. Україна надзвичайно шанує вашу підтримку і допомогу. Вдячні за високу активність Сеймасу Литовської Республіки у вирішенні найважливіших питань особливо у цей складний час боротьби України за свою незалежність і суверенітет, а також за розуміння того, що сильна України – це безпека для всієї Європи. Ми високо цінуємо послідовну підтримку Литвою членства України в ЄС і НАТО, а також колосальну роботу серед партнерів із просування інтересів нашої держави. Щиро сподіваємось на продовження такої підтримки. Щиросердечно дякую вам та усім нашим литовським друзям за те, що ви з нами. Рухаємось далі до спільної перемоги. Шановні народні депутати, до слова на трибуну Верховної Ради України запрошується спікер Сеймасу Литовської Республіки пані Вікторія Чмілітє-Нільсен. Дорога Вікторія, вам слово.
12:15:17 ВІКТОРІЯ ЧМІЛІТЄ-НІЛЬСЕН. (Синхронний переклад) Дякую. Шановний спікер Руслан, шановні депутати Верховної Ради України, брати і сестри! Для мене велика честь і великий привілей знову стояти перед вами у цій поважній залі. Я добре пам'ятаю хвилю емоцій, яка накрила мене під час мого першого візиту сюди всього через місяць після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення у вашу прекрасну батьківщину. Стійкість і мужність, свідком яких я стала тоді, залишилися зі мною і досі, і ваш парламент став яскравим прикладом того, як представники народу повинні стояти непохитно перед обличчям серйозних загроз. Я виступаю сьогодні не лише від імені Сеймасу Литви, але й від свого серця, сповненого глибокого захоплення кожним з вас у Верховній Раді та поза цими стінами. Ваша невтомна праця на захист незалежності, демократії та європейського майбутнього України надихає нас усіх. Від спікера Руслана Стефанчука до першого віцеспікера Олександра Корнієнка, віцеспікера Олени Кондратюк та багатьох інших шановних депутатів, з якими я мала честь спілкуватися, запевняю вас, що Сеймас Литовської Республіки завжди і завжди з вами. (Оплески) З першого дня незаконного, неспровокованого і невиправданого вторгнення Росії в Україну, підтриманого Білоруссю, Сеймас Литви був непохитним у своїй підтримці України, яка захищає свободу. Наша прихильність серед іншого відображена у численних резолюціях – 15, ухвалених з 24 лютого 2022 року. Ці резолюції не були просто формальністю, вони були щирою підтримкою, відлунням нашої колективної рішучості бути разом з Україною в її найтемніші години. Наша єдність не лише політична, вона глибоко особиста. Я згадую часи, коли я розмовляла з українськими лідерами та громадянами, і кожна розмова була свідченням вашої неймовірної сили та стійкості. Литовський Сеймас підтримав кандидатуру України на вступ до ЄС та надання військової допомоги не лише з почуття обов'язку, але й з глибокої віри у ваше право на самовизначення та безпеку. У ці складні часи, коли міжнародне співтовариство шукає шляхів до миру, ми повинні залишатися чіткими щодо наших цілей. Ми повністю підтримуємо українську формулу, оскільки справедливий і тривалий мир може бути досягнений лише тоді, коли територіальна цілісність і суверенітет України будуть відновлені і підтримані. Тому Україна повинна перемогти. Вона повинна забезпечити собі місце в ЄС і НАТО. А винні у цій війні мають бути притягнуті до відповідальності. Справедливість вимагає відшкодування колосальної шкоди, завданої українській державі, економіці, інфраструктурі та (що найболючіше) її народу. Перемога прийде не лише у битвах зі зброєю в руках, але й у битвах, які відбуваються в наших серцях та умах. Багато говорять про "червоні лінії". За останні два з половиною роки ми дізналися, що ці лінії часто є нав'язаними і Кремль прагне використати наші страхи і наші вагання. Як і в шаховій партії, якщо ми хочемо перемогти, ми повинні вибрати правильну стратегію, засновану на чітких правилах, і слідувати їй до кінця, не вагатися і не відволікатися, а головне – не піддаватися на погрози агресора. З практичної точки зору Україна повинна отримати всю необхідну їй військову допомогу і підтримку, і вона повинна отримати її вчасно. Ця підтримка має бути надана без жодних умов чи обмежень. Україна має суверенне право захищати себе відповідно до міжнародного права, відбивати атаки як з боку Росії, так і з боку окупованих нею територій. Литва робить все можливе, щоб допомогти Україні. Наш внесок був значним, від перших стінгерів, наданих безпосередньо перед вторгненням, до 1,2 мільярда євро, що еквівалентно 2 відсоткам ВВП Литви. (Оплески) Дякую. У вигляді двосторонньої допомоги, причому половина з них – це військова підтримка. Наша підтримка буде продовжуватися. Ми вітаємо збільшення військової допомоги від наших союзників і не виключаємо приєднання до міжнародної коаліції для відправки військових інструкторів в Україну. У разі ескалації ситуації, що загрожуватиме суверенітету України, можуть знадобитися більш рішучі дії з боку проукраїнської коаліції. Я кажу це з упевненістю, оскільки ми усвідомлюємо, що ви також захищаєте всю Європу і майбутнє нашого регіону. Кажуть, що війна, розпочата Росією, змістила політичний центр тяжіння Європи в бік нашого регіону. Але з цим новим статусом приходять і нові обов'язки. Литва послідовно прагне зміцнювати регіональні альянси, долати історичні образи і сприяти розвитку інфраструктурних та людських зв'язків. Люблінський трикутник і ширші регіональні формати, такі як нещодавня зустріч спікерів польського, балтійського та українського парламентів у Білостоці, підкреслюють це прагнення. У ці тривожні часи роль парламентської співпраці неможливо переоцінити. Неспровокована агресія Росії є нападом на міжнародне співтовариство та фундаментальні цінності, якими ми дорожимо. Парламенти стоять насторожі цих цінностей, і дуже важливо, щоб ми працювали разом, щоб відстоювати їх. Це переконання спонукало мене організувати першу в історії зустріч спікерів парламентів країн НАТО у Вільнюсі минулого року, і цю традицію продовжили Сполучені Штати напередодні майбутнього Вашингтонського саміту НАТО. Литва завжди підтримувала членство України в НАТО, і хоча спільний консенсус все ще формується, ми рішуче налаштовані забезпечити, щоб Вашингтонський саміт окреслив чіткий і незворотний шлях інтеграції України. Я сподіваюсь, що на той час, коли спікер Стефанчук та інші спікери парламентів, включно зі мною, поїдуть до Вашингтона, щоб просувати майбутнє України в НАТО, Україна вже буде за столом переговорів з ЄС щодо її європейського майбутнього. Я хочу привітати всю Верховну Раду за те, що ви зробили для того, щоб просунутися в напрямку Європи, і ці переговори є стратегічним пріоритетом як для України, так і для Європейського Союзу. І дуже важливо провести першу міжурядову конференцію щодо вступу протягом цього місяця. Литва готова поділитися своїм двадцятирічним досвідом членства в ЄС, щоб підтримати Україну. Підтримка Литви виходить за рамки політичної дипломатичної та військової допомоги. Завтра я відкрию новозбудоване протирадіаційне укриття в дитячому садку №9 у Козинцях, поблизу Ірпеня. Це проєкт, який підтримали Литва та Тайвань. Ця ініціатива вартістю 500 тисяч євро забезпечує безпечний притулок для дітей, для персоналу. Цей проєкт приєднався до низки завершених зусиль, таких як будівництво мобільного переселення на 36 сімей, реконструкція ліцею в Бородянці та відновлення дитячого садку в Ірпені. На черзі ще багато проєктів, які є частиною довгострокового плану допомоги Литви Україні, що зосереджується на освіті, реабілітації колишніх солдатів, енергетичній інфраструктурі та розмінуванні. Зусилля з відбудови є життєво важливими, навіть коли війна триває. Відбудова шкіл, лікарень, будинків не лише відновлює фізично інфраструктуру, а й допомагає загоїти емоційні та психологічні рани, завдані вторгненням. Допомога цивільному населенню у поверненні до нормального життя та безпеки має вирішальне значення для підтримки соціальної стабільності та зміцнення надії на краще майбутнє. Ми закликаємо інші країни посилити підтримку цих зусиль, визнаючи, що колективна прихильність до відбудови, підкріплена конкретними діями, може допомогти загоїти травму і прискорити відновлення. На додаток до цих заходів надзвичайно важливою є адвокації використання заморожених російських активів для відновлення України. Рішення ЄС про розподіл прибутків від цих активів, а також рішення G7 надати Україні кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, забезпечений прибутками від заморожених російських активів, є позитивними кроками. Однак потрібні більш комплексні заходи для забезпечення справедливості та відновлення втраченого. На завершення я хочу підкреслити один аспект цього жахливого вторгнення, який особливо шокує мене не лише як політика, а як матір чотирьох синів. Доля українських дітей, незаконно вивезених до Росії та Білорусії, особливо розриває серце. Воно слугує критичним випробуванням для міжнародної спільноти та її організацій, щоб продемонструвати свою відданість людяності. Вкрай важливо докласти всіх зусиль, щоб знайти цих викрадених дітей, забезпечити їхнє безпечне повернення до родин або законних опікунів, а також сприяти заходам, які полегшать їхню репатріацію, реабілітацію та реінтеграцію в українське суспільство. Дорогі друзі… (Оплески) Війна спричинила неймовірні страждання, розриваючи сім'ї та руйнуючи життя. Але в ці найтемніші моменти людський дух сяє найяскравіше. Ваша стійкість і надія надихають світ. Парламенти демократичних країн світу несуть відповідальність за збереження цього духу. Ми повинні об'єднатися в підтримці України та забезпеченні перемоги свободи, демократії та людської гідності. Дякую вам. Слава Україні! (Оплески) ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, давайте ще раз подякуємо нашій вельмишановній гості – спікеру Сеймасу Литовської Республіки пані Вікторії Чмілітє-Нільсен за участь у пленарному засіданні та за беззаперечну підтримку України. (Оплески) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:29:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, на Погоджувальній раді ми домовилися, перед початком розгляду питань прядку денного надати час по 3 хвилини для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступ. Будь ласка, "Платформа за життя і мир". Хто? Скорик. Будь ласка, Скорик Микола Леонідович.
12:30:19 СКОРИК М.Л. Шановний пане заступник Голови Верховної Ради! Шановні колеги, шановні громадяни України! Народний депутат Скорик, депутатська група "За життя та мир". Хочу, по-перше, сказати, що наша депутатська група разом з Президентом, разом з усім парламентом, разом з Кабінетом Міністрів продовжує працювати задля того, щоб повернути в Україну мир і територіальну цілісність. Ми підтримуємо всі рішення, які спрямовані на підтримку нашої обороноздатності, на підтримку нашої економіки, на соціальний захист громадян. У цьому виступі я хочу торкнутися саме питань підтримки економіки і конкретних її галузей. Ви знаєте, я на минулому тижні зустрічався з представниками виноробної галузі Одеської області, з представниками депутатського корпусу Одеської обласної ради і мушу сказати, що проблеми, які накопичилися у цій галузі, дуже і дуже великі. Ви знаєте, що мене вразило? Що навіть не ставиться питання про повернення прямої бюджетної підтримки, яка завжди була в українському бюджеті для українських виноробів, беручи до уваги дуже складне конкурентне середовище, в якому вони живуть, а питання були наступні. Питання, прохання до Верховної Ради, я знаю, що відповідне звернення на цьому тижні буде розглядати Одеська обласна рада якнайскоріше прийняти законопроект 9139, який стосується саме виноробної галузі. Прохання до Кабінету Міністрів внести зміни до Постанови про відпускні та оптово-роздрібні ціни на виноробну продукцію, для того щоб привести цю постанову до стандартів Європейського Союзу. Ще раз кажу, все, про що говорили винороби, це привести наше законодавство, наше конкурентне середовище до того, що є в Європейському Союзі. Тому що наша виноробна галузь – це та галузь, яка дійсно може генерувати прибуток, наша виноробна галузь – це та галузь, яка визначає самобутність, багато в чому самобутність нашої країни. Для моєї Одеської області це дуже і дуже важливо, тому що 70 відсотків площ під виноградники сконцентровані саме в Одеській області. Тобто звертаюся до депутатського корпусу стосовно того, щоб звернути увагу на... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "За майбутнє" Тарас Іванович Батенко. Тарас Іванович.
12:33:43 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, знаковою подією останніх днів стало проведення у Швейцарії Глобального саміту миру, який став важливим етапом на шляху до припинення війни на нашій мирній землі. Без перебільшення, сам факт проведення Глобального саміту миру вже став дипломатичною перемогою України, адже всі ми усвідомлюємо, які ресурси були кинуті країною-агресором, щоб зірвати проведення саміту, відговорити держави від участі в його роботі, можливо, навіть відмовити ставити підписи під кінцевим комюніке. Водночас проведений саміт продемонстрував геополітичний зріст впливів, який є у сучасному світі. І українській владі вже треба невідкладно зробити належні висновки за результатами цього саміту, які, без сумніву, повинні бути повною мірою використані при концептуалізації подальших кроків України, щоб схилити на нашу сторону держави так званого Глобального Півдня, країни Африки і так далі. Наступний саміт, який уже заявлений як такий, що може завершити війну, слід готувати вже з новими додатковими пропозиціями та смислами, спрямованими на посилення тиску на державу-агресора з метою змусити її піти на поступки. Колеги, порядок денний, який нам запропонований на цей пленарний тиждень, дещо дивує. У нього недостатньо законопроектів, спрямованих на посилення обороноздатності України, збільшення оборонного потенціалу, покращення забезпечення Збройних Сил України тощо. Ми не бачимо і питань посилення енергетичного фронту оборони України. Слід відверто визнати, що побудова енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції – це справа не місяців, а років, хоч країна потребує невідкладних ефективних рішень вже зараз і сьогодні. В порядку денному роботи українського парламенту на цей тиждень неможливо зрозуміти точку зору уряду щодо того, які нові потужності для енергогенерації можуть бути найближчим часом задіяні чи плануються якісь стимули для їх створення українськими компаніями і громадянами. Ми давно говоримо з урядом, б'ємо в набат, встановіть нульове мито, заберіть ПДВ із ввезення в Україну енергогенераторів, комплектуючих до вітряків, інверторів, турбін для виробництва трансформаторів, сонячних панелей, всього, що може генерувати сьогодні енергію в цей надзвичайно непростий для України рік. І ми не бачимо в порядку денному законопроектів на цю тему. Наші депутати збираються реєструвати відповідний законопроект під номером 11343, який треба вже негайно ставити і виносити в зал. Натомість громадянам України піднято тарифи на електроенергію, а попереду ще й анонсується підняття податків і військовий збір. Фронту без тилу неможливо прожити. І уряд має тут не лише кивати головою, але й швидко, блискавично реагувати не шляхом затягування пасків українцям і українського… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Слуга народу", будь ласка, Заремський.
12:36:55 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прохання передати слово Мезенцевій Марії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Мезенцева. 12:37:11 МЕЗЕНЦЕВА М.С. Дуже дякую. Дякую, шановні колеги. Українська дипломатія незупинна і незламна. І однозначно її лідер Володимир Зеленський проявив неабияку силу духу, міці, здійснивши великий тур, я би назвала його світовий тур за мир, справедливий мир і перемогу України. Минулого і позаминулого тижня відбулися дуже важливі дипломатичні події, вони перетікали одна в іншу. Пам'ятаємо, як ефективно відпрацювала конференція з відбудови України в Берліні. І не представництво депутатів чи міністрів там було найголовнішим. Найголовніше – це те, що були представлені громади і території, від маленьких сіл до нашої столиці. Міста-герої показували свої плани реконструкції, відновлення, створювали нові партнерства. І це означає, що ті угоди на 16 мільярдів євро, які були підписані протягом 48 годин на полях саміту, починають працювати вже сьогодні. Друзі, минулого року способом вашого голосування, підтримки уряду і Президента України ми вступили в Банк реконструкції Ради Європи. І вже на полях саміту в Берліні були підписані дві угоди, кожна по 100 мільйонів євро, на відбудову і сертифікати по зруйнованому житлу і майну, і, звісно, оздоровлення українців. Ці гарантії також в рамках Ukraine Facility дають нам розуміння, що ми маємо гарантовані угоди підтримки України. Це і питання розмінування третини території нашої держави, це і підсилення розвитку здібностей українців для працевлаштування, це 14 угод між німецькими і українськими бізнесменами на суму понад 560 мільйонів євро, тобто це 110 міжнародних угод. Друзі, на заклик прем'єра Джастіна Трюдо, прем'єра Канади "Слава Україні!" 101 лідер світу відповів: "Героям слава!". Чи це не є прекрасним результатом об'єднання всього світу над Формулою миру саме Президента Зеленського. Перші три пункти, які є надважливими – це ядерна безпека, продовольча безпека. Коли Росія майже поставила весь африканський континент на коліна перед агресором і голодом, коли Україна врятувала наших партнерів. Гуманітарний вимір, звісно, це військовополонені, наші герої і геройки, які чекають звільнення з 2014 року. Найскладніші кейси – повернення додому цивільних і незаконно депортованих дітей. Все це підсумовано у фінальній постанові саміту миру. Над цим продовжимо працювати на літній сесії ПАРЄ. Слава український дипломатії! Слава силам оборони! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Депутатська група "Довіра". Будь ласка, Павло Андрійович Бакунець.
12:40:21 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане головуючий, шановні присутні, дорогі українці! Павло Бакунець, Львівщина, прикордоння, група "Довіра". Вчора, як і повсякчас, звичайно, що я перебував на Яворівщині, на прикордонні, це край відважних, сміливих людей. Це дім легендарної 24-ї бригади, це домівка 65-ї, 63-ї, 45-ї, 103-ї ТрО бригади і інших воїнів, які служать в різних бригадах. Також Яворівщина – це і край добрих і працьовитих людей, це і край успішних підприємців, які працюють, які створюють робочі місця, які сплачують податки і до місцевого, і до загального державного бюджетів. І, звичайно, що перебуваючи там, я часто регулярно спілкуюся і з військовими, і з цивільними людьми, і усі ми разом прагнемо єдиного – перемоги, а відтак миру. На жаль, вчора у моєму рідному місті стався цей випадок, у Яворові, про який всі говорите. Звичайно, що це тривожний дзвінок, це тривожний сигнал, що така ситуація нас усіх до перемоги не наближає. Цей сигнал для нашого уряду про те, що провалена комунікація між урядом і між суспільством, бо як і працівники ТЦК, як наші військові, так і усі цивільні люди прагнемо єдиного – перемоги. І, звичайно, що перемога буде, для цього потрібна мобілізація, а для мобілізації потрібна мотивація, Україні потрібно мотивоване військо. Звичайно, що органи мають бути такими, які беруть людей, які хочуть іти, а для людей уряд має зробити високу зарплату тих, хто йде у військо, пільги для його родини, однозначно якусь інфраструктуру для його родини, забезпечення його родини. Оце робота уряду, яка є багато де провалена, тому стаються такі випадки. Тому це сигнал працювати більше особливо уряду, особливо на місцях, бо це вкрай важливо для нашої перемоги. Віримо, що ми всі разом завдяки і саміту миру, який відбувся цього тижня, ми дякуємо всім, хто організував, всім державам, які брали участь, це важливий крок до наближення миру. Але міцна, мотивована, навчена і забезпечена армія це і буде українською перемогою. Слава Збройним Силам України! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Синютка Олег Михайлович, фракція політичної партії "Європейська солідарність". Передає Порошенку, так, я розумію, будь ласка.
12:43:30 СИНЮТКА О.М. Прошу передати слово Порошенку Петру Олексійовичу.
12:43:39 ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, дорогий український народе! Хочу наголосити, що Україна зараз переживає дуже важливі шість тижнів з точки зору забезпечення міжнародного прориву в забезпеченні нашої перемоги. Це і берлінська конференція, і саміт у Швейцарії, і дуже головне – G7, але найголовніше – це Вашингтонський саміт НАТО. Хотів би перш за все висловити подяку партнерам, які щойно продемонстрували всебічну підтримку України. І в оцінках міжнародних подій варто уникати крайнощів. І хто чекає від мене чи від нашої політичної сили зухвалої критики, ви цього не почуєте, бо ми маємо бути об'єднаними і націленими на те, щоб наближати мир через українську перемогу. Щоби скоригувати плани на майбутнє, нам бракує об'єктивних висновків. І тому не можна зараз оцінювати події саміту, конференції, треба дати 2-3 тижні, місяць і відповісти на питання, яке є в українців, і це питання складається з одної літери "і". Провели саміт – і що наблизило до миру? Провели конференцію – скільки грошей поступило? Провели G7 – вже зараз знаємо, – 50 мільярдів з російських активів в найкоротші терміни, вітання. І мета саміту, яка була оголошена, є дуже прозора і точно підтримується нами. Я зачитаю: "Об'єднати зусилля колективного Заходу і Глобального Півдня довкола Формули миру Зеленського на засадах Статуту ООН і міжнародного права". Звичайно, треба було б, щоб ООН була присутня, звичайно, в питаннях продовольчої безпеки треба було, щоб FАО була присутня. Звичайно, МАГАТЕ в питаннях ядерної безпеки треба, щоб було присутнє. І, звичайно, для нас критичні голоси Китаю, Індії, Африки. І, отже, я повністю підтримую самокритичну позицію влади щодо того, що негайно треба проводити другий саміт, наполегливо раджу його провести в Нью-Йорку під час проведення Генеральної асамблеї, і вийти на позицію, яка забезпечить мир. Ми цього прагнемо. Я хочу всіх привітати з очевидним успіхом, з 25 червня, коли будуть розпочаті переговори про вступ. Це є досягнення нас всіх, в першу чергу українського народу... Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:46:47 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Вороньку Олегу Євгеновичу, депутатська група "Відновлення України".
12:46:56 ГНАТЕНКО В.С. Шановний пане Голово, шановні колеги! Глобальний саміт миру, що відбувався на вихідних у Швейцарії, став важливим кроком до завершення війни. Це перший крок, але ми сподіваємося, що не останній, який приведе до миру. Попри нинішню позицію сформувалося чітке розуміння, що мир буде засновано на повазі до територіальної цілісності та суверенітету, це прагнення нашого суспільства. За останніми підрахунками Світового банку збитки від широкомасштабної війни сягають понад 486 мільярдів доларів. На жаль, ця сума у підсумку може бути значно більшою. Також потрібно врахувати, що всі збитки, отримані Україною, з 2014 року, війна прийшла на український Донбас ще 10 років тому назад. Тому всі постраждалі від агресії українські громадяни повинні заслуговувати на компенсацію. Ми маємо створити умови для повернення 5 мільйонів українців, що перебувають за кордоном. Потрібно створювати умови для їх повернення, відновлювати інфраструктуру, планувати відбудову всіх деокупованих територій. Люди повинні мати куди повертатися, потрібно створювати стимули для їх повернення додому. Завершення війни дозволить перейти з підрахунку нових збитків до серйозної роботи з масштабної відбудови нашої держави. Маю надію, що в подальшому дипломатія буде набирати потужність. Всі війни завершуються, ми знаємо, за столом перемовин. Для досягнення майбутнього миру держава має зберігати стійкість. З-поміж іншого це стосується і нашої бюджетної сфери. Принципове політичне рішення Великої сімки щодо виділення 50 мільярдів доларів надає передбачуваність наших державних видатків у наступні роки. Це стосується як безпеки, оборони, так і соціального виміру і інших ключових напрямків. Не менш важливими є прикладні результати Конференції з питань відновлення України у Берліні, а саме підписання понад 100 угод на суму майже 16 мільярдів євро. І наша депутатська група вітає останні позитивні рішення щодо підтримки української держави на міжнародній арені. Ми потребуємо подальшої консолідації та згуртованості всієї громади. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос". Я розумію, передає Лозинському. Так? Дякую. Будь ласка, Лозинський Роман.
12:49:29 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Колеги, на фронт або для фронту. Це повинна бути єдина формула роботи нашого парламенту для наших воїнів, які продовжують боротьбу, і для наших героїв. Кожного дня о 9-й ранку хвилиною мовчання вся країна віддає честь, вся країна віддає пам'ять нашим загиблим героям, тим, хто віддали своє найцінніше – своє життя. Два роки тому, 18 червня 2022 року, росіяни підло вбили на полі бою Артема Димида ("Курку"), Павла Наконечного ("Історика"), багатьох інших наших побратимів: тих, хто звільняли наші території; тих, хто зупиняли ворога; і тих, хто віддали своє найцінніше – життя. Я прошу вас всіх вшанувати хвилиною мовчання пам'ять "Курки", "Історика" та всіх героїв, які віддали своє життя в боротьбі за свободу України. (Хвилина мовчання) Дякую. Ви знаєте, і "Курка", і "Історик", вони виконували найскладніші завдання на фронті, спеціальні операції в тилу противника, переходячи на сторону, яка вже була на той час окупованою. Але вони не були спецпризначенцями. "Історик" – вчитель історії молодших класів, творець громадської організації "Поклик Яру". Його вбили росіяни. "Курка" – Артем Димид, пластун, молодий хлопака, підприємець, парашутист, мандрівник. Саме такі хлопці і дівчата зараз продовжують боротьбу. Саме такі вже віддали своє життя. І, ви знаєте, ця формула – "на фронт або для фронту", – це єдиний орієнтир для нашого парламенту. На фронт або для фронту, коли ми формуємо порядок денний і вирішуємо, за які законопроекти будемо голосувати. І сьогодні в порядку денному є такий законопроект. Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу: 9559-д – законопроект, який створив цей парламент, який сьогодні повинен підтримати. Це десятки мільярдів коштів на сили безпеки і оборони, це легалізація донатів з місцевих бюджетів, це можливість підтримувати органи місцевого самоврядування, всі військові частини без виключення. Спочатку дрони – потім стадіони, на фронт або для фронту. Такий підхід і саме така ідеологія має бути в нашому парламенті для тих, хто продовжує боротися, і для наших героїв. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, від фракції "Батьківщина" Юлія Володимирівна Тимошенко. І одразу в мене лист від двох фракцій з перервою із заміною на виступ. Тому дайте, будь ласка, 3 хвилини від фракції і 3 хвилини ще як заміна на виступ – 6 хвилин. Юлія Володимирівна, будь ласка.
12:53:03 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я думаю, ви всі пам'ятаєте передвиборчу кампанію 19-го року. І пам'ятаєте таку цитату, яка розлетілася по всій країні, коли Президент питав: а яка проблема на "т" починається і на "капець" закінчується? Це його цитата. І він сказав, що це тарифи, і він тоді сказав, що пенсіонери будуть плакати не від платіжок за тарифи, а від великих пенсій, від щастя і радості за те, що вони такі є. Ми всі це добре пам'ятаємо, але це виявився обман. І зараз знову підняли електроенергію для людей з 2 гривень 64 копійок до 4 гривень 32 копійок – на 64 відсотки. Покажіть хоч одну країну, яка влаштовує такі стресові випробування своїм громадянам і потім ні за що не відповідає. І це вже друге підвищення, тому що попереднє підвищення було майже вдвічі: з 1,4 гривні за кіловат до 2,64, майже вдвічі. Скажіть, будь ласка, коли це знущання над українцями припиниться? І я можу вам сказати, що кожен з вас може в стовпчик порахувати, а скільки коштує насправді електроенергія для людей. Для цього вам потрібно знати всього декілька речей. Перше. Що люди не споживають теплову електроенергію, вони споживають виключно атомну електроенергію. У нас виробляється сьогодні навіть без Запорізької атомної електростанції 52 мільярди кіловат-часів, а використовує народ України 33 мільярди кіловат-годин. Скажіть, будь ласка, різницю бачите? Це атомна електроенергія. Останній раз, коли Національна комісія регулювання тарифів оголосила офіційно ціну на атомну енергію, це був 19-й рік, і вони показали ціну, підкреслюю, не собівартість, 57 копійок. Як правильно… А після цього вони закрили повністю всю інформацію. Як правильно порахувати? Дуже просто: потрібно 57 копійок збільшити на реальну інфляцію за останні 5 років. Це 54,5 відсотка, помножте і ви отримаєте рівно 88 копійок за кіловат. А тепер весь час, все життя у України транспортування електроенергії по високовольтним мережам і локальним коштувало 10,4 відсотка від кінцевої ціни. Додайте це і ви отримаєте 97 копійок. Це з корупцією, з відкатами, з податками, з усім. Скажіть, звідки взялося 4 гривні 62 копійки? В 4,5 разу більше, ніж реальна рентабельна з прибутком ціна на атомну електроенергію. А взялося це з декількох причин і не тому, що треба ремонтувати теплову генерацію. Люди не отримують теплову електроенергію, а крім того, нам наші іноземні партнери дали повний обсяг фінансових ресурсів для ремонту теплових електростанцій. Тоді головні причини в чому? Є чотири головні причини. Перша. Це Закон про Енергоатом, де з державного підприємства зробили акціонерним товариством і повністю вивели з-під впливу держави, уряду і віддали на відкуп черговій наглядовій раді. А вони поставили завдання нам довести до якоїсь (в лапаках) "ринкової" ціни. І зараз вже Шмигаль оголосив, що тому що Енергоатом забрали в України за лаштунками війни, за спиною воюючого народу, він сказав, що тепер у нас 7-8 гривень буде ринкова ціна, а взагалі в Європі 16 гривень за кіловат. Але це наша атомна електроенергія і вона коштує, ціна з транспортуванням 97 копійок за кіловат. Друга причина. Це те, що вони зруйнували енергоринок, який був створений в 2000 році, і сьогодні на Енергоатом накинулися свої люди, посередники, які сьогодні сотнями забирають електроенергію атомну за безцінь, а потім продають втридорога. Четверта причина. Що в 21-му році неждано-негадано в 2,5 разу збільшили вартість транспортування. Так поверніть назад, тому що це просто реальний пограбунок країни, коли вони не можуть від цього ухилитися. І багато чого іншого: корупція, мегакорупція. Що вимагає наша команда? Негайно створити тимчасову слідчу комісію і перевірити як ці тарифи призначені, на корупційній, абсолютно нелогічній основі проти людей в Україні. Наступне. Ми пропонуємо негайно запросити Прем’єр-міністра, міністра енергетики, всіх, хто за це відповідає, і прозвітувати про корупцію в енергетиці, яка призвела до таких наслідків і, безумовно, Енергоатом повернути державі. Припиніть під час війни забирати державну власність України. "Батьківщина" буде це відстоювати і доб'ється результату. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Шановні колеги, час для виступів вичерпано. Дякую. Прошу всіх зайняти місця. Будемо переходити до питань порядку денного. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу голосувати, шановні колеги. 12:59:57 За-228 Проти – 7, утрималося – 8, не голосувало – 92. Рухаємося далі, шановні колеги. Ще раз звертаюся до вас із закликом неухильно дотримуватися безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після завершення нашої роботи. Перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його переліку. (Шум у залі) Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.
13:00:29 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, я щиро вірю, що ви дуже сильно поважаєте традиції. І так склалося, на жаль, що у нас є така традиція, де я постійно питаю достатньо просте запитання, що парламент своїм рішенням викликав Голову СБУ, когось там з БЕБ, хто сьогодні головний, голову Міністерства внутрішніх справ, ну я так розумію, з паном Найємом і Кубраковим вже питання знято, і хотів би дізнатися, коли нарешті по рішенню парламенту ми побачимо їх на пленарному засіданні, як було вирішено 150 і більше народними депутатами. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Ярославе Івановичу. Відповідні запрошення всім цим колегам направлені. Крім цього, я скажу більше, у нас була велика нарада, де брав участь міністр внутрішніх справ, це була десь двогодинна нарада, він відповів на всі питання. Я думаю, що найближчим часом вони будуть запрошені. Але ми чекаємо від регламентного комітету роз'яснення статті 6, тому що ми не знаємо, як реалізувати те, що було проголосовано. Тому я звернувся до регламентного комітету. Як тільки ми отримаємо від них відповідь, одразу ми підемо по тій процедурі, яку передбачив регламентний комітет. Дякую, колеги. Рухаємося далі, шановні друзі. Проект Закону про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства (реєстраційний номер 8119). Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скорченою процедурою. Прошу голосувати. 13:02:09 За-213 Рішення прийнято. Я запрошую голову Комітету з питань аграрної та земельної політики Гайду Олександра Васильовича і від авторів, і від комітету – до 4 хвилин. Олександр Васильович, будь ласка, представте законопроект.
13:02:33 ГАЙДУ О.В. Шановний головуючий, шановні колеги, завданням законопроекту 8119 є необхідність запровадження правових та організаційних засад залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства, що стимулюватиме виробництво продукції з високою доданою вартістю, забезпечить створення нових робочих місць та зростання конкурентоспроможності виробництва водних біоресурсів і продукції з них в Україні. Надзвичайно важливою проблемою, яку вирішує цей законопроект, є врегулювання орендних відносин, оскільки на сьогодні бізнес не може в комплексі отримати право оренди частини рибогосподарського водного об'єкта та земельної ділянки біля нього. Законопроект надасть гарантії користування рибогосподарським водним об'єктам та розміщення тимчасових споруд та обладнання на земельній ділянці біля нього. Це дозволить ефективно та повноцінно провадити господарську діяльність для здійснення аквакультури та спеціального товарного рибного господарства. Хочу підкреслити, що земельні ділянки будуть використовуватися виключно під будівництво інфраструктурних об'єктів рибогосподарського призначення. Це рибоприймальні пункти, причали тощо. За розрахунками Офісу ефективного регулювання, запровадження цього проекту дасть можливість на кожну вкладену галузь рибного господарства гривню отримати 6,2 гривні додаткових надходжень до державного бюджету та 19,6 гривень доходів до бізнесу. Тобто довгострокові перспективи реалізації закону можуть принести близько 60 мільйонів доларів США доходів для держави у вигляді податків та зборів. Для нас важливо, щоб українці споживали продукцію вітчизняного виробництва, адже на сьогодні ми маємо на ринку 80 відсотків продукції імпортного походження. На своєму засіданні комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект у першому читанні за основу з можливістю доопрацювання частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Колеги, прошу підтримати рішення комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього законопроекту, будь ласка. Слово надається народному депутату Волинцю Михайлу Яковичу, фракція політичної партії "Батьківщина". Тимошенко Юлія Володимирівна.
13:05:38 ТИМОШЕНКО Ю.В. Дорогі друзі! Юлія Тимошенко, партія "Батьківщина. От що мені подобається в законопроектах, які ви вносите, що вони прекрасно називаються. От наприклад: про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства. І отут цікаво, підніміть руку, хто тут проти риби? Ну всі за рибу, це очевидно. Але, дорогі друзі, цей законопроект не зовсім про рибу. Цей законопроект про те, як будуть далі використовуватися берегові смуги поряд з усіма водоймами. Ви знаєте, що в усіх європейських країнах чітко визначена відстань від межі водойми і скільки берегу є абсолютно загальною власністю, де не можна нічого будувати, де допускаються всі громадяни. Я хочу запитати, що цей "прекрасний" (в лапках) Закон про рибу, він говорить про те, що тепер до узбережжя будь-якого моря, водойм, озер наші громадяни будуть мати обмежений доступ. І крім того, без будь-яких особливих дозволів. Там буде дозволено якимись рибогосподарствам, які ніде не встановлені, що вони рибогосподарства, роздавати без будь-яких дозволів і без місцевого самоврядування просто узбережну смугу. Скажіть, будь ласка, де в Європі така фігня є? Де в Європі взагалі такі речі можна внести в будь-який парламент? Припиніть хоча би берегові смуги чіпати! Залиште їх в спокої разом з рибою і з місцевими органами самоврядування. Я закликаю проголосувати проти цього закону, бо він протирічить всім європейським підходам до збереження берегових смуг і до допуску громадян до них. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лозинський Роман Михайлович, фракція політичної партії "Голос".
13:07:47 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Колеги, прошу переходити до голосування і визначатись. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
13:07:59 ПАВЛЕНКО Р.М. Прошу передати слово Артуру Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов.
13:08:14 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, хто не знає, для нас одним із найскладніших розділів перемовин будуть 11, 12 і 13 – це сільське господарство, безпека харчової продукції і, увага, риболовля. Це окремий fishing розділ перемовин з Європейським Союзом. Що стосується цього законопроекту, то дійсно його хочуть зробити з метою відкритої публічної і прозорої процедури, яка буде відбуватися на договірних засадах, щодо залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства. Мета добра. Є багато нормальних норм в цьому законопроекті. Але, дивіться, деякі положення законопроекту вже існують у відповідних законах, і це може призвести до конфлікту між нормами, наприклад, стаття 9 законопроекту і стаття 14 Закону "Про аквакультуру". Я звертаю увагу нашого профільного комітету на те, щоб ми це до другого читання виправили. Друге. Законопроект дійсно отримав заслужену порцію критики за нечіткість у структурі і термінології. І, чесно кажучи, оця нечіткість термінології, вона веде дуже часто до корупції, тому що це на розсуд, як то кажуть, певних представників бюрократії вирішувати, це біле чи чорне. Такого не можна допускати, а, на жаль, на зараз воно таке існує. І окрім цього, відомості про земельні ділянки державної і комунальної власності, які потрібні для інвестицій у розвиток аквакультури, повинні враховувати правовий режим прибережних захисних смуг, що не відповідає діючому законодавству. І це дійсно є надвелика проблема сьогодні. Тому "Європейська солідарність" під час першого читання утримається під час голосування за цей законопроект, але якщо це буде виправлено до другого читання, ми обов'язково його підтримаємо. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бужанський Максим Аркадійович, фракція "Слуга народу". Шановні колеги, після цього голосуємо.
13:10:13 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Прошу передати слово Марині Нікітіній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марина Нікітіна.
13:10:25 НІКІТІНА М.В. Шановні колеги, законопроект спрямований на забезпечення відкритості, публічності і прозорості процедури залучення інвестицій в розвиток рибного господарства і також спрямований на збільшення виробництва української продукції аквакультури, що забезпечує нам харчову безпеку. В цілому, за експертними оцінками, прийняття даного законопроекту за 10 років може збільшити доходи українських підприємств на 200 мільйонів доларів США. Я прошу підтримати даний законопроект ще з огляду на те, що він допоможе українському бізнесу поєднати і рибний промисел, і бізнес з аквакультури шляхом створення і врегулювання правовідносин в спеціальних товарних рибних господарствах, діяльність яких буде регулювати даний законопроект, і цим самим ми наблизимося до міжнародних європейських стандартів у сфері рибного господарства. Прошу підтримати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства (реєстраційний номер 8119). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:12:30 За-239 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Рухаємося далі. Наступний законопроект 9545: проект Закону про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів. Я ставлю пропозицію розглянути законопроект 9545 за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:13:03 За-238 Рішення прийнято. Давайте два – за, два – проти, шановні колеги. Давайте, прошу записатися фракції і групи: два – за, два – проти. Будь ласка, слово надається народному депутату Заремському Максиму Валентиновичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:13:45 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прохання передати слово Стернійчуку Валерію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Стернійчук, "Слуга народу". Будь ласка.
13:13:58 СТЕРНІЙЧУК В.О. Колеги, доброго дня всім! Законопроект 9545, прохання вас підтримати його, адже насамперед він дозволить детінізувати галузь, дозволить мінімалізувати ряд корупційних ризиків, подолати бар'єри на шляху до зовнішньої торгівлі. І все це завдяки забезпеченню простежуваності всіх операцій з водними біоресурсами, з видачею дозвільної документації, завдяки контролю всіх етапів виробництва, переробки продукції рибальства і, звісно, цифровізації діючих та нових документів. Тому підтримка цього законопроекту – це насамперед перспектива розвитку важливої для країни галузі рибного господарства та аквакультури. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народна депутатка Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, "Європейська солідарність".
13:14:46 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Артуру Герасимову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.
13:15:01 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, метою документа є удосконалення управління водними біоресурсами, запобігання незаконному рибальству, збереження водних біоресурсів, а також захист прав та економічних інтересів підприємців. Хочемо сказати, що цей законопроект дійсно передбачає введення електронної системи простежування походження водних біоресурсів та продукції з них, і можемо сказати, що це не тільки створює Єдину державну електронну систему управління рибним господарством, але нам також дозволяє і охоплює наступні типи сертифікатів, визначених за регламентом Європейського Союзу: сертифікат походження водних біоресурсів, сертифікат на вилов водних біоресурсів, сертифікат реекспорту водних біоресурсів і також сертифікат – свідоцтво про переробку простежуваних водних біоресурсів та продукції з них. Чому це важливо? Тому що цей законопроект дійсно наближає нас до права Європейського Союзу, це об'єктивно. Одразу хочу сказати "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект. Він був дуже добре опрацьований комітетом. Але тим не менше хотілося б сказати, що під час підготовки до другого читання нам цю систему простежуваності треба ще раз буде ретельно подивитися і зробити навіть більше, ніж ми зараз хочемо. Чому? Тому що ми можемо сказати, що головне для нас – повністю впровадити європейські принципи простежуваності водних біоресурсів на всіх етапах їх виробництва та реалізації. Ще раз хочу сказати, що "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект, дай боже, щоб всі законопроекти були такі, як цей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина". Будь ласка. Євтушок Сергій Миколайович, будь ласка.
13:16:47 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, крім гарних назв на проектах законів, які ми розглядаємо, про які говорила Юлія Тимошенко, є ще один маркер, на якому я хочу наголосити. Окремі законопроекти чомусь позначаються як євроінтеграційні. Звичайно, ми на них дивимося дуже прискіпливо, тому що немає, напевно, жодної людини в цьому залі, яка не хотіла би пришвидшити євроінтеграцію країни до Євросоюзу. Разом з тим, хочу нагадати, шановні колеги, що за весь період незалежності України ми споживали дуже не той рівень, недостатній, скажімо так, біопродуктів або виробів з риби. І навіть якщо взяти довоєнні роки, це було в рази менше ніж у світі. Але говорити про те, що з приходом великої війни, великої агресії до України наші моря – Азовське море, Чорне море – взагалі майже припинили цей промисел. Наші рибалки абсолютно не в змозі виловлювати той належний рівень тих ресурсів, риби зокрема і продуктів з неї, таких як ікра і все інше, які ми маємо споживати як українці, в рази менший, і то ці відсотки мізерні, вони зараз покриваються за рахунок імпорту. Тому, шановні колеги, ми також звертаємо увагу, що в цьому законопроекті є разом з тим і корупційні ризики, бо введення певних видів сертифікатів на здійснення певної діяльності для тих же суб'єктів господарювання може призвести до великої корупційної складової. Тому не можна голосувати за це й законопроект і фракція "Батьківщина" буде утримуватись від голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра".
13:19:02 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, законопроект, який ми зараз розглядаємо, пропонує оновити законодавство у цій сфері та створити нові правові рамки для регулювання простежуваності водних біоресурсів та відповідної продукції. Але чи є ці пропозиції у всьому доцільними? Ми не впевнені, адже маємо до законопроекту низку цілком конкретних зауважень, зокрема проект потребує значного техніко-юридичного доопрацювання до другого читання, у тому числі узгодження з іншими законами. На нашу думку, положення цього законопроекту доцільно було б викласти як відповідні зміни до законів про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів та про аквакультуру. Тоді б не відбулося додаткового розпорошення законодавчих норм у різних законах. А крім того, ми вважаємо, що простежуваність продукції з водних біоресурсів має бути виключена із сфери дії цього закону та має врегульовуватися Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Недоцільним також є впровадження окремого виду документа – спеціалізованої товарно-транспортної накладної для простежуваності водних біоресурсів та продукції з них. Такий документ має бути єдиним для всіх перевізників незалежно від виду товару. Відповідно такий підхід лише ускладнюватиме процес контролю перевезень. У законопроекті нечітко визначено призначення та випадки, в яких вимагається кожен з нових дозвільних документів у сфері забезпечення простежуваності водних біоресурсів. Це дуже складно і може призвести до величезної бюрократичної тяганини, а нам явно не час ускладнювати життя бізнесу. Тому депутатська група "Довіра" вважає, що цей законопроект потрібно доопрацювати, і тому ми не будемо підтримувати цей законопроект у першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради проект Закону про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів (реєстраційний номер 9545). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 13:21:51 За-265 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Наступний 9597. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про альтернативні види палива" щодо створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива (9597). Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:22:28 За-257 Рішення прийнято. Два – за, два – проти, можемо, колеги? Будь ласка, перший заступник Міністра енергетики України Власенко Юрій Миколайович. Коротке представлення законопроекту, будь ласка.
13:22:53 ВЛАСЕНКО Ю.М. Доброго дня, шановні депутати! Сьогодні ми вам представляємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про альтернативні види палива" щодо створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива. Проект розроблено в Міненерго спільно з Держенергоефективності на виконання пункту 126 Плану законопроектної роботи у Верховній Раді на 2024 рік з метою застосування в Україні загальноприйнятих світових практик щодо нейтральності біопалива і стимулювання використання біопалива для виробництва енергії та адміністрування процедури встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двооксиду вуглецю для установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива та включені до реєстру. Проектом закону передбачається уповноваження Кабінету Міністрів щодо створення реєстру установок щодо використання біопаливо як єдиного виду палива, визначення держателем та адміністратором реєстру Держенергоефективності, встановлення процедури адміністрування, реєстрацію установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива за заявочним принципом, організація інформації взаємодії реєстру з іншими державними електронними ресурсами. Створення і функціонування реєстру дозволить звільнити від оподаткування податком за викиди двооксиду вуглецю суб'єктів господарювання, що оперують установками, які здійснюють такі викиди в результаті спалення біопалива. Прийняття запропонованих змін забезпечить прозорість процедури встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двооксиду вуглецю установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива. Зазначений законопроект розглянуто Комітетом Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді для прийняття його в першому читанні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Герус Андрій Михайлович. Андрій Михайлович, від комітету коротко. Можете з місця, якщо хочете. Включіть Геруса.
13:25:08 ГЕРУС А.М. Доброго дня, колеги! Законопроект досить простий і він про підтримку відновлювальних джерел енергії, тому що у нас є електростанції, які працюють на біомасі. Біомаса – це є відновлювальний ресурс і для того, щоб чітко ідентифікувати, що це ті електростанції, які працюють на відновлювальному ресурсі, потрібно створити відповідний реєстр таких установок. Далі наступним кроком може бути, що при створенні такого реєстру і в результаті створення такого реєстру можна буде ввести спеціальний режим оподаткування, щоб відновлювальні джерела енергії не оподатковувалися податками на викиди СО2. Тому це законопроект про "зелену" енергетику, про підтримку відновлювальних джерел енергії. І прохання підтримати його. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу колег записатися від фракцій і груп два – за і два – проти, для обговорення. Будь ласка, Хлапук Максим Миколайович, фракція Політичної партії "Голос".
13:26:16 ХЛАПУК М.М. Прошу передати слово Інна Совсун. ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Романівна Совсун, будь ласка.
13:26:27 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Колеги, цим законопроектом ми надаємо Держенергоефективності обов'язки адміністратора та держателя реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива, а отже можуть платити екологічний податок за нульовою ставкою. Якщо ми з вами як Верховна Рада надаємо повноваження певному державному органу, ми очікуємо, що вони будуть виконані і будуть виконані ефективно. Але минулі результати роботи Держенергоефективності не дають підстави так вважати. Для тих, хто не знає, я хочу нагадати, що саме Держенергоефективності був і залишається відповідальним за створення реєстру біометану – "зеленого" палива, в якому дуже зацікавлені наші міжнародні партнери, в тому числі Німеччина. Реєстр біометану був введений в наше законодавство ще в жовтні 2021 року. Після затвердження урядом нормативної бази в липні 2022 року Держенергоефективності мало б запустити реєстр до січня 2023 року. В січні 2023 року агенція мала запустити реєстр, але до сьогодні цього не сталося. Цього не сталося в тому числі попри те, що Держенергоефективності в цьому допомагали німецькі донори, німецькі партнери, які дуже намагалися це зробити, але їм не вдалося налагодити ефективну співпрацю з Держенергоефективності за такий тривалий час. Розробка реєстру вже зараз затягнулася настільки надовго, що ситуація стає абсурдною, коли у зв'язку зі зміною регулювання в Європейському Союзі сама потреба в реєстрі біометану вже відпадає. Так ось зараз, коли ми говоримо про те, щоб додати органові, який за два роки не спромігся створити один реєстр, повноваження створювати інший реєстр, то в мене є велике запитання до такого рішення Верховної Ради. Чи потрібен цей реєстр, в принципі? Так, потрібен. Чи можемо ми сподіватися, що його зробить Держенергоефективності? Наша відповідь – ні, ми наразі в це не можемо вірити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Заремському Максиму Валентиновичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
13:28:31 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прохання передати слово Герусу Андрію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Михайлович Герус, будь ласка.
13:28:44 ГЕРУС А.М. Колеги, прошу підтримати законопроект, тому що важливе питання і для енергетики сьогодні це дуже важливо, і для відновлювальної "зеленої" енергетики це також важливо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Шевченко Євгеній Володимирович, депутатська група "Відновлення України".
13:28:57 ШЕВЧЕНКО Є.В. Прошу передати Бурмічу Анатолію Петровичу слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Петрович Бурміч.
13:29:04 БУРМІЧ А.П. Шановний Голово, шановні колеги, це, дійсно, дуже простий законопроект і з врахуванням тієї ситуації, яка сьогодні склалася в Україні, він направлений на те, щоб залучити внутрішні і зовнішні інвестиції саме для додаткового виробництва енергії в цьому секторі. Все дуже просто. Знижується оподаткування на машини і механізми, які працюють на біопаливі, і ми розраховуємо, що будуть, саме це буде сприяти на залучення інвестицій і на збільшення сектору виробництва енергетики в цьому плані. Група "Відновлення України" підтримує законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, після цього ще Іван Григорович Кириленко і голосуємо. Іванна Орестівна, будь ласка, Климпуш-Цинцадзе. Я бачу, Артур Володимирович.
13:30:02 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановні колеги, дійсно, знаєте, це добре, коли ми намагаємося зробити якісь додаткові можливості для того, щоб ми якісно могли використовувати альтернативні види палива. Ми з вами знаємо, у наскільки серйозній ситуації знаходиться наша енергетична система. Разом з тим, тоді, коли пропонується якийсь механізм того, як ті чи інші гравці будуть звільнені від екологічного податку, незрозумілим є механізм передачі цієї інформації з реєстру Держенергоефективності до податкових органів. Тому, на нашу думку, законопроект потребує реально серйозного доопрацювання до другого читання і він потребує прозорої системи передачі цієї інформації, щоб уникнути будь-яких корупційних ризиків. Я також хотіла звернути увагу, колеги, на те, що коли ви бачите законопроекти із значком, з прапорцем Європейського Союзу, то ви маєте розуміти, що це не означає, що цей чи інший законопроект є ідеальним. Це означає тільки одне, що цей законопроект безпосередньо стосується наших міжнародно-правових зобов'язань у сфері європейської інтеграції і він стосується впровадження права Європейського Союзу на теренах України. А це означає, що ми маємо ще більш ретельно підходити до аналізу кожної норми такого законопроекту і зважувати на те, щоб ми не ухвалювали нічого такого, що доведеться переробляти, оскільки ми з вами розраховуємо на те, що Україна буде далі прямувати до Європейського Союзу. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кириленко Іван Григорович. І після цього голосуємо. Будь ласка, "Батьківщина".
13:31:56 КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую, пане Голово. Кириленко, "Батьківщина". Про що цей закон? Про створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива. Без цього реєстру буде неможливо встановити нуль гривень екологічного податку для установок, якими здійснюються викиди СО2 в результаті спалювання біопалива. Тобто суть у прозорому обліку і контролі за діяльністю на сьогодні близько 1 тисячі 500 установок. А ще я б сказав, це закон про перспективу нашого майбутнього, а воно в тому, що весь цивілізований світ іде в напрямку "зеленої" чистої енергії, про що "Батьківщина" тут весь час говорить. Це наша перспектива, це наші унікальні можливості сільськогосподарського виробництва. І ми б хотіли тут закликати уряд, про що вже тут говорилось, якомога швидше приймати відповідні підзаконні акти і не гальмувати те, що ми тут робимо, в залі, для нашого майбутнього. "Батьківщина" однозначно "за" і просить зал підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про альтернативні види палива" щодо створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива (реєстраційний номер законопроекту 9597). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 13:33:39 За-279 Рішення прийнято. Наступний законопроект 11083 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань використання термінології у сфері впровадження "розумних мереж". Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу голосувати. Колеги, включення до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 13:34:16 За-297 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект, 11083, за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:34:40 За-244 Рішення прийнято. Шановні колеги, два – за, два – проти, так? Будь ласка, запрошується перший заступник Міністра енергетики Власенко Юрій Миколайович.
13:35:02 ВЛАСЕНКО Ю.М. Шановні депутати Верховної Ради! Пропонується до прийняття проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань використання термінології у сфері впровадження "розумних електричних мереж". Зазначений проект закону розроблено на виконання пункту 1 плану заходів щодо реалізації концепції впровадження "розумних мереж" в Україні до 2035 року, та пункту 133 Плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2024 рік та пункту 328 Плану пріоритетних дій уряду на 2024 рік. Метою проекту акта – запровадження нормативного підґрунтя для забезпечення розвитку технологій "розумних мереж", уточнення визначення і відповідності до положень сучасних міжнародних та європейських стандартів, врахування положень концепції впровадження "розумних електричних мереж" до 2035 року. Законопроектом передбачається внесення змін до Закону "Про енергетичну ефективність" та до Закону "Про ринок електричної енергії" в частині удосконалення терміну "розумні мережі" та надання визначення таким термінам, як "мікромережа", "користувач мікромережі", "острівний режим мікромережі", "система енергетичного менеджменту мікромережі", "реагування на попит" і саме головне – це "управління попитом". Запровадження сучасної термінології у сфері впровадження "розумних мереж" в законодавство також сприятиме стандартизації та узгодженню термінів та понять, що є важливим елементом для забезпечення ясності та однозначності і розуміння термінів серед всіх учасників енергетичного ринку, забезпечення єдності та зрозумілості термінів і сприятиме вдосконаленню сектору та його адаптації до сучасних викликів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Герусу Андрію Михайловичу, голові Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Будь ласка.
13:37:00 ГЕРУС А.М. Шановні колеги, у нас є велика проблема не тільки з генерацією, але і з мережами, з лініями електропередач, тому що в більшості вони застарілими, є недофінансованими і потрібно робити ремонти, реконструкції і модернізації, і потрібно впроваджувати нові технології. Тому, коли ми говоримо про "розумні мережі", це саме про впровадження нових технологій для того, щоб можна було якісно управляти цими мережами, для того, щоб можна було якісно управляти попитом, і для того, щоб навіть, якщо в нас є якість процеси, то щоб ті процеси у нас були справедливими і було поменше нарікань, ті, які ми, на жаль, чули останнім часом. Тому важливе це питання про використання "розумних мереж". Прохання підтримати цей законопроект у першому читанні, він сьогодні є особливо актуальним. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
13:38:14 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
13:38:28 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Ви знаєте, я дивлюсь на законопроект, нам пропонує уряд законопроект про "розумні мережі". Я не бачу в порядку денному Верховної Ради законопроекту про демобілізацію військових, встановлення термінів служби. Нам це обіцяли ще в квітні місяці, коли тоді пропихували через Верховну Раду минулий закон. Де це? Цього немає. У нас немає законопроекту про збільшення дитячих виплат. Ні, ну це ж не на часі 860 гривень і годі, вам вистачить. У нас немає законопроекту про стовідсоткове бронювання ДСНС і бардак на ДСНС продовжується, коли продовжують тиснути на співробітників. У нас всього цього немає, зате є Закон про "розумні мережі", про "розумні мережі". Мені здається, що це перший розумний законопроект, внесений нашим урядом, перший. Бо нам зараз говорять – проблеми з енергетикою, а який уряд купляв електроенергію в Білорусі, який уряд волав із цієї трибуни? Та це завтра буде агресор. Та ні, нормально, купляємо. Який уряд ігнорував альтернативну енергетику, яка могла б сьогодні забезпечити, яка б не була сконцентрованою і такою вразливою для російських атак? Цей уряд. А тепер вони проснулися, вони виходять і говорять: "розумні мережі" ми вам пропонуємо. Жодні "розумні мережі" не допоможуть нерозумному уряду, це треба розуміти. І треба нарешті виправляти щось тут, починати працювати реально на державу і виносити ті питання, які актуальні. Тож я кажу, будь ласка, термін служби, дитячі виплати, стовідсоткове бронювання ДСНС і взагалі вирішення питання бронювання – ось ті закони, які реально будуть розумними, а не та абракадабра, яку нам пропонують. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Осадчук Андрій Петрович, фракція політичної партії "Голос".
13:40:33 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, передайте слово Інні Совсун. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Інна Романівна Совсун. Дайте колезі пройти, будь ласка, товариші, друзі, колеги, камарадас. Будь ласка.
13:40:50 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Безперечно, "розумні мережі" є важливими, особливо зважаючи на те, якою значною є потреба в модернізації наших мереж, адже на сьогодні ми втрачаємо 10 відсотків переданої електрики, і це суттєво більше, ніж 3-5 відсотків в розвинених європейських країнах. Але разом з тим дуже прикро бачити законопроект, який вирішує дуже маленьку і вузьку проблему в той час, як ми наближаємося до катастрофи в сфері енергетики. Друзі, давайте голосувати не за "розумні мережі", а продукувати розумну політику в сфері енергетики. Три тижні тому з цієї трибуни виступав міністр енергетики, він тоді сказав про те, що в тому числі уряд працює над законопроектом з тим, аби влаштувати пільгове оподаткування для ввезення енергетичного обладнання. Пройшло три тижні з часу того виступу, енергосистемі вкрай потрібні як критичне обладнання для пошкоджених електростанцій, так і альтернативні джерела живлення. Але, на превеликий жаль, законопроект такий, який би реально вирішував проблеми в енергетиці, з якими ми вже зараз, тут і сьогодні стикаємося, на жаль, такі законопроекти в залу не виносяться. Так само тотально бракує комунікацій і дій з боку уряду щодо скорочення споживання електроенергії. Ми всі свідомі, розумні політики розуміємо, що, на жаль, на сьогодні генерації не вистачає. І єдиний спосіб скоротити розрив між генерацією та споживанням – це, на жаль, скорочення споживання. Але для цього треба інформувати населення, пояснювати, що вони можуть зробити, рush-повідомлення в Дії про те, що необхідно скоротити споживання, інакше скоро необхідно буде вимикати електроенергію. Всі ці речі можна було б робити, але, на жаль, ми не бачимо таких дій з боку уряду. Я вже мовчу про те, що ми не бачимо дій на рівні місцевого самоврядування, які би готували наші міста до дуже важкої зими, яка на нас чекає. Тому розумні мережі, це, звичайно, добре, але розумна політика у сфері енергетики, це таки краще. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кабаченко Володимир Вікторович. Передає Олексію Юрійовичу Кучеренку, я правильно розумію? Будь ласка, Олексій Юрійович.
13:42:59 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщини". Шановні колеги, скажіть, будь ласка, є хтось в залі, хто проти чогось розумного? Точно, що ні, і ми, безумовно, за розумні мережі, за розумний уряд, за розумні рішення. І одразу хочу сказати, фракція "Батьківщини" підтримує цей законопроект, технічний абсолютно. А я звертаю вашу увагу на принциповий момент. Концепція розвитку "розумних мереж" була прийнята урядом 14 жовтня 2022 року, рік і вісім місяців тому. Два роки майже пройшло, і зараз уточнюється термінологія "розумних мереж". Та вибачте, ми не доживемо такими темпами до цих "розумних мереж", шановний колега Власенко. Я хочу привітати вас з перемогою на конкурсі. Ви у нас сьогодні кандидат знову у члени НКРЕКП. Сподіваємося, що уряд таки нарешті когось там буде призначати. Бо саме Національна комісія буде відповідати за ці "розумні мережі", за їх тарифне регулювання, про що сьогодні казала Юлія Володимирівна. Так-от я звертаю вашу увагу, жодні "розумні мережі" без грошей не будуть побудовані. Гроші – це тариф, тариф – це платіжка для споживача. І перед тим, як знову вчергове на споживача покладати витрати на розвиток "розумних мереж", а давайте реально розберемося, а куди пішли попередні гроші від зростання грошей на мережі, які відбулося за останні 4 роки. Саме тому я звертаю вашу увагу, колеги, цей законопроект можна приймати, він технічний, на жаль, він нічого принципово не вирішує. Але поки ми не розберемося детально, не зробимо аудит того, що наворочено за останні 5 років в енергетиці, куди пішли наші з вами гроші, ніякого руху прогресивного далі не буде. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань використання термінології у сфері впровадження "розумних мереж" (реєстраційний номер 11083). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:45:40 За-278 Рішення прийнято. Наступний законопроект 11238. Це проект Закону про Національну установу розвитку. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 13:46:08 За-246 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:46:30 За-238 Рішення прийнято. Шановні колеги, два – за, два – проти? Прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Павленко Ростислав Миколайович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
13:47:05 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Прошу передати слово Ніні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
13:47:24 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, цим проектом закону автори пропонують, таку амбітну ставлять перед собою мету - створення нової установи національної за прикладом кредитної установи для відбудови, створеної у післявоєнній Німеччині як частина плану Маршалла в 1948 році. Давайте подивимося з вами з юридичної поки точки зору, що це за Національна установа розвитку. Я вже тут почула різні назви, як можна її назвати, виходячи із суті і напрямку діяльності цієї установи. Але те, що написано в документі, давайте почнемо. Установа для забезпечення фінансової та іншої підтримки шляхом підтримки цільових груп суб'єктів підприємництва, які мають потенціал розвитку або вид економічної діяльності, який є пріоритетним для економіки і для реалізації цієї мети буде трансформований Фонд розвитку підприємництва. І визначити, що якраз нова Національна установа розвитку буде виконувати ті функції, забезпечувати ті напрямки, які наразі фінансуються з державного бюджету. З державного бюджету протягом 2023 року і на цей рік заплановано витрати для Фонду розвитку підприємництва в розмірі 16 мільярдів гривень. 16 мільярдів гривень були повністю витрачені в 2023 році. Скажіть, будь ласка, ви бачите результат витрачених коштів, виплачених за різними програмами, які мали би створити додатковий економічний результат для країни? Я сьогодні запитувала у більшості колег, скажіть, будь ласка, можливо, я не чую, можливо, не на тих перебуваю зустрічах з бізнесом, і ви можете дати приклад таких успішних кейсів щодо фінансування з Фонду розвитку. Відповідь – ні. Тому, будь ласка, з юридичної точки зору почитайте висновок нашого… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату… Я так розумію, Дануца передає Гетманцеву. Будь ласка, Данило Олександрович.
13:49:40 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, про що цей законопроект? Насправді ми маємо декілька системних проблем в економіці України, які викликані об'єктивними обставинами. Одна з них – це рівень кредитування, вкрай недостатній рівень кредитування. У нас на сьогодні на пів відсотка нижче рівень гривневого кредитування, ніж був у 2022 році. Причому сам по собі він вдвічі відстає від тих 30 відсотків, при яких країна може розвиватися. Кредити не видаються з декількох причин, головними з яких є і висока ставка, облікова ставка Національного банку – але це об'єктивна причина, - але і ризиковість кредитів. До нас до всіх звертаються і переміщені особи, звертається релокований бізнес, звертається бізнес на прифронтових територіях, звертаються ті, хто відповідає і здійснює проекти відновлення навіть у війну, і скаржаться на те, що кредити отримати практично неможливо. Неможливо отримати кредити, бо комерційні банки, обв'язані нормативами Національного банку, не можуть собі дозволити кредитувати бізнес з високим рівнем ризику. І якраз на це, вирішення цього питання, вирішення цієї проблеми спрямований наш законопроект. Ми пропонуємо на базі Фонду розвитку підприємництва створити Національну установу розвитку, як банк банків, який буде через комерційні банки кредитувати проекти з високим ступенем ризику, перекредитовувати ті проекти, які на сьогодні не мають належного забезпечення. Джерелами фінансування такої структури є як бюджетні програми, які вже існують, так і кошти донорів. Це повинно бути єдиною структурою, яка закумулює у себе всі ресурси для відновлення країни. Прошу підтримати в першому читанні зеленою кнопкою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Цабаль Володимир Володимирович, фракція "Голос". Ярослав Іванович Железняк, будь ласка, та сама фракція. 13:51:55 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня, колеги. Я вам чесно скажу, спочатку я достатньо скептично відносився до цього законопроекту, але, поспілкувавшись не тільки з авторами законопроекту, а і тими інституціями, які допомагали його розробляти, я все ж таки вважаю, що його треба підтримати. Якщо дуже спрощено, у нас зараз багато державних програм, які так чи інакше спрямовані на розвиток підприємництва. Найвідоміша з них – це"5-7-9", але є багато інших. Що пропонується? Зробити умовно "єдине вікно", яке буде називатися цією установою розвитку, яке буде надавати цю допомогу як за рахунок того, що є в бюджеті, – зараз це є 45 мільярдів, які відповідно і витрачаються на підтримку підприємництва, – так і за рахунок тих донорських проектів, які є наявними і тим більше зайдуть. Наприклад, знову ж таки величезна сума грошей, більше ніж 7 мільярдів по Ukraine Facility від Європейського Союзу на 4 роки. Цим законопроектом пропонується це об'єднати, зробити достатньо зрозумілий нагляд і одночасно зручний метод отримання допомоги і консультацій для бізнесу. На комітеті цей законопроект підтримав Національний банк, Мінфін, уряд в особі Мінекономіки, а також до цього законопроекту хоч і є невеликі зауваження, але в цілому є підтримка і наших міжнародних партнерів, які й будуть в ідеальному випадку головним донором для цієї установи. Вона не потребує створення великої кількості грошей та капіталізації – всього того, що, напевно, зараз було би не на часі. Тому в першому читанні, я щиро вважаю, що цей законопроект треба голосувати. Там, як я сказав, є певні зауваження, але вони більш технічного характеру, які ми доопрацюємо з нашими партнерами. Але в цілому це ще один крок, можливо, не такий великий, але тим не менше важливий для підтримки бізнесу, особливо під час війни і, сподіваюсь, після нашої перемоги під час відбудови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, це завершальний виступ. Він передає Соболєву Сергію Владиславовичу. І після цього голосуємо. Запросіть народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, Сергію Владиславовичу.
13:54:02 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, послухайте уважно. Я такої авантюри не чув давно. Ви всі пам'ятаєте національне агентство на чолі з лижним інструктором, під якого виділяли мільярди в уряді Януковича, а потім виявилось, що це звичайний лижний інструктор, який підмахував документи. Але хто не пам'ятає, я нагадаю вам і далекий 93-й рік, коли вся власність України була закладена в облігації, а потім по всьому світу виловлювали власників цих облігацій, які мали право за 10, 20, 100 мільйонів доларів приходити як в супермаркет в Україну і викуповувати все. Тепер нам нав'язують третю історію. Що таке Національне агентство? Чому цим не займаються банки, які мають кредитну історію, які можуть перевірити, а що ж це за підприємці, які потребують таких кредитів? Четверте питання. А чому Національний банк України не має права нагляду над цією агенцією? Що сталося? Що це за така агенція, яка буде розпоряджатися бюджетними коштами, коштами міжнародних кредиторів і видавати на свій розсуд ці кредити? Якщо ви почитаєте проекти закону, кому можна надавати ці кредити, ви там не знайдете ніяких градацій. Там будуть "рога і копита" компанії, будь-які інші, які потім не будуть нести відповідальність. А тепер ключове питання. А яким чином утворюється ця агенція. Фактично Агенція по допомозі підприємництву просто переіменовується, наглядова рада залишається без перевиборів, голова наглядової ради без перевиборів. Зайдіть на звіт цієї… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про Національну установу розвитку (реєстраційний номер 11238). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:56:58 За-233 Рішення прийнято. По фракціях покажіть. Наступний законопроект 11239 – це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування сум коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Національної установи розвитку. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного… Шановні колеги, включення до порядку денного, будь ласка, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію включити законопроект 11239 до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 13:57:43 За-237 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:58:02 За-227 Рішення прийнято. Два – за, два – проти? Ні, з представленням, Данило Олександрович, просять, хочуть вас слухати. Слово надається голові Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцеву Данилу Олександровичу. Будь ласка, і від комітету, і від авторів – до чотирьох хвилин.
13:58:28 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні друзі, на Погоджувальній раді ми пропонували цей законопроект взагалі без обговорення, бо він є частиною фактично пакету з попереднім законопроектом. Це внесення змін до Податкового кодексу, відповідно до яких безпосередня передача відповідних ресурсів від Національної установи розвитку до комерційних банків звільняється від оподаткування, що є абсолютно логічним. Я дуже дякую вам за підтримку українського бізнесу, релокованого бізнесу, наших переміщених осіб, внутрішньо переміщених осіб при підтримці попереднього законопроекту і прошу цей законопроект також підтримати, не гаючи часу на обговорення його, бо там, дійсно, немає чого обговорювати, дуже маленький законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. А позиція комітету, Данило Олександрович? Ви ж і від комітету. 13:59:21 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Щодо розгляду цього законопроекту на комітеті, то комітет підтримав цей законопроект за основу і рекомендував Верховній Раді також підтримати його за основу з доопрацюванням до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Данило Олександрович, бачите, це свідчить про те, що я вас слухаю. Шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього законопроекту. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, "Батьківщина".
14:00:00 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Сергію Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте Соболєву.
14:00:10 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, а тепер і на завершення, ізюминка цього законопроекту: а тепер давайте звільнимо від оподаткування. Але кого звільнимо від оподаткування, почитайте уважно: тих, хто цей податок і не сплачують, так звана перша, друга, третя група. Саме тому викликає питання. Ми створюємо установу, в яку заганяємо гроші державного бюджету, в яку заганяємо гроші міжнародних кредиторів, а після цього ми ще звільняємо їх від оподаткування. На мій погляд, більшої авантюри слідчі органи України розслідувати не будуть, бо навіть те, що ми мали з лижними інструкторами, те, що ми мали з так званим розпродажем України у далекому 93-му році, не буде йти ні в яке порівняння з тим, що робите ви під час війни, коли ці кошти направляються фактично не на розвиток оборонного комплексу, а ці кошти віддаються на поталу так званих підприємницьких структур, які ще будуть звільнені від оподаткування. Більшого фарсу, це важко навіть уявити. Тому у мене велике прохання, попередній законопроект пройшов - 6 голосів всього-на-всього, будьте розумними, проголосуйте проти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Бакумову Олександру Сергійовичу, фракція "Слуга народу".
14:01:41 БАКУМОВ О.С. Шановні колеги, цей законопроект є сателітним відносно того, який тільки що було підтримано Верховною Радою України, тому у мене є пропозиція перейти до голосування і підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність".
14:02:12 ЮЖАНІНА Н.П. Насправді, колеги, дуже важко вас переконувати, якщо ви не хочете чути і прийняли десь рішення вже. Я підтримую колегу з "Батьківщини" пана Соболєва, щоб ви хоча б один раз подивилися ще раз на цю інституцію, адже, представляючи цей проект закону, наш колега сказав неправду. Це не про кредити, це про передачу коштів з цієї установи для використання. Тобто абсолютно чітко не зрозуміло, чому не прописано критерії і чому не передбачено всі можливі нюанси при використанні, при наданні такої допомоги. У визначенні розмита мета, розмиті напрямки діяльності, безконтрольність. Насправді це ж фінансова установа. Ви ж люди, які зараз турбуються про те, щоб Національний банк контролював і банківські, і небанківські фінансові установи. Що тут буде відбуватися? Тобто ви самі тільки що ствердили з трибуни про те, що там, де банки не ризикують кредитувати, буде видавати кредити, а це не кредити, а безповоротну допомогу, ця установа, за якими критеріями і кому. Насправді я не погоджуюся, що в такому сирому вигляді любу ідею можна приймати в першому читанні. Це неправильно. І скажіть, будь ласка, а яку вам взагалі інституцію вдалося грамотно створити? Можливо, БЕБ чи що ви ще таке створили, щоб воно працювало, в цьому скликанні і сказали, що ви досягли результату за вже п'ять років роботи в цій залі? Будь ласка, не підтримуйте цей проект закону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович, фракція "Голос" і після цього голосуємо, шановні колеги. Прошу народних депутатів запросити до зали. Будь ласка, Ярослав Іванович.
14:04:11 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Важко сперечатися з попереднім оратором щодо БЕБ, але гарна новина, що ми допоможемо владі дуже скоро, я думаю, на цьому тижні зробити нормально БЕБ, навіть незважаючи на весь супротив, який зараз є від Офісу Президента, від уряду. Колеги, я поверну вашу бурхливу і цікаву дискусію до простого тексту законопроекту, як є вже зараз. Якщо вам дається допомога, наприклад, з Фонду підтримки підприємництва, вона, логічно, не має оподатковуватись прибутком. Ну, це логічна норма. Так як ми всі фонди зробимо в оцю установу розвитку (нерозбірливо), як вона буде називатися, якщо ви проголосуєте до другого читання, то так само логічно переназвати в Податковому кодексі, що якщо вам гроші приходять з цієї установи як підприємцю, то ви точно не маєте з них заплатити 18 відсотків податку. Все. Це єдине, що змінює цей конкретний законопроект. Тому я пропоную трошки відійти від політичних дискусій, які дуже цікаві, дуже важливі, але ніяк не пов'язані з цим законопроектом, а просто проголосувати. Хто голосував за попередній закон або хоче, щоб підприємці, навіть якщо попри їх волю зараз створена буде ця установа і будуть отримувати гроші на розвиток свого бізнесу, на відбудову, на закупівлю обладнання, не платили додаткові 18 відсотків, голосуйте за цей законопроект. Гірше ви їм точно не зробите, ще раз, воно і так є в законі. Якщо ви категорично проти, проти цієї установи і хочете, щоб підприємці заплатило 18 відсотків, не голосуйте за цей законопроект. Все. Я намагаюсь вам максимально просто пояснити, що це технічний законопроект, на який справді ми дарма витрачаємо час і обговорюємо так довго. Я особисто, як і наша фракція, будемо голосувати за. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування сум коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Національної установи розвитку (реєстраційний номер 11239). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 14:06:51 За-231 Рішення прийнято. По фракціях. Шановні колеги, рухаємось далі. Далі 11258 – це проект Закону про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 14:07:30 За-264 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 14:07:53 За-230 Рішення прийнято. Шановні колеги, два – за, два – проти, прошу записатись. Шановні колеги... Ми на Погоджувальній домовлялись, що цих два... Добре, давайте, я запрошую до слова народного депутата Горенюка Олександра Олександровича для доповіді по цьому законопроекту.
14:08:28 ГОРЕНЮК О.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, на сьогоднішній день Україна є найбільш замінованою країною в світі. Близько 174 тисяч квадратних кілометрів зараз залишаються заміновані. З огляду на триваючі бойові дії площа мінного забруднення зростатиме швидше за обсяг розмінованих територій. Міни та інші вибухові залишки війни будуть становити загрозу ще протягом десятиліть і є значною перешкодою для відновлення України та стійкого економічного розвитку. За інформацією ДСНС один сапер вручну розміновує до 10 квадратних метрів за один день, в той час як машина може розміновувати до 5 тисяч квадратних метрів за зміну. Тому важливою складовою ефективного розмінування є використання, широке використання механізованого розмінування. Основними виробниками транспортних засобів механізованого розмінування у світі є сім країн, зокрема Хорватія, Словаччина, Великобританія. Законопроекти 11258 та 11259 є пов'язані і створюють умови для вітчизняного виробництва машин розмінування. В Україні зараз функціонують лише кілька підприємств, які намагаються виробляти подібні машини на території нашої держави. Однак на сьогоднішній день сертифікована за багато-багато років війни лише одна-єдина машина розмінування, і вона зібрана українським підприємством, але, на жаль, наданому етапі з комплектуючим, ввезеним з Хорватії. Причина в тому, що на даному етапі виробництво машин механізованого розмінування, яке потребує іноземних складових і без них виробництво є неможливим. Законопроекти 11258 та 11259 передбачають звільнення від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість складових, а саме матеріалів, вузлів, агрегатів, у тому числі машинокомплектів, що ввозяться для виробництва. Колеги, головна мета проста цього законопроекту – це підвищити темпи розмінування найбільш замінованої країни у світі. Законопроект підтриманий Федерацією роботодавців України, Асоціацією гуманітарного розмінування та одноголосно профільним комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Записалися два – за, два – проти. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" Козир Сергій В'ячеславович, фракція політичної партії "Слуга народу".
14:10:46 КОЗИР С.В. Прошу передати слово колезі Данилу Гетманцеву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович Гетманцев, будь ласка.
14:10:55 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, прекрасний позитивний законопроект, який дійсно стосується завезення і виробництва в Україні надважливої техніки для розмінування. Україна, на жаль, сьогодні у світі найбільш замінована країна, більше 170 тисяч квадратних кілометрів заміновані. Тому я чесно не знаю, що тут можна обговорювати, треба голосувати і йти далі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Совсун Інна Романівна, фракція "Голос". Інна Совсун, будь ласка.
14:11:26 СОВСУН І.Р. Прошу передати слово Галині Васильченко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Васильченко.
14:11:40 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановні колеги, мабуть, цей законопроект, як і наступний, внесення змін до Митного кодексу, маємо голосувати взагалі без жодних обговорень. Звісно, фракція "Голос" буде підтримувати і цей законопроект, і наступний, бо справді обидва законопроекти є дуже важливими, це звільнення від ввізного мита і ПДВ обладнання, яке потрібне для розмінування наших територій. І загалом питання, мабуть, до нашого уряду, чому, власне, сам уряд не ініціював дані ініціативи, і чому так пізно, вже 2024 рік, а наші території дуже сильно заміновані ще з 2022 року, як і колеги мої зазначали, справді, Україна є найбільш замінованою країною у світі. Тому ми будемо голосувати, закликаємо всіх голосувати цей і наступний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
14:12:41 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Івану Крульку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович Крулько, будь ласка.
14:12:48 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" уважно проаналізували цей законопроект і насправді ми маємо враховувати, що більше 170 тисяч квадратних кілометрів української землі заміновано, і це спричинено російською агресією проти України. Це величезна небезпека для кожного мирного жителя, який може собі дозволити піти в ліс або просто в поле, де можна підірватися на мінах. Тому, безумовно, що цей законопроект, як і наступний, ми будемо підтримувати. Але я би хотів звернути увагу авторів цього законопроекту і комітету. До другого читання, очевидно, нам потрібно вже зараз вносити зміну стосовно того, щоби розповсюджувати позбавлення від ПДВ і ввізного мита на те обладнання, яке буде забезпечувати механізоване розмінування, не тільки в межах дії воєнного стану. Адже розмінування територій України буде тривати набагато довше ніж виключно в межах дії воєнного стану. Тому наша пропозиція полягає в тому, щоби продовжити цей термін хоча би до 2037 року, для того, щоби мати можливість і після війни розміновувати нашу територію і завозити необхідні автоматизовані засоби і механізовані засоби для такого розмінування. І крім того, шановні колеги, я ще раз хочу звернути увагу до того, що сьогодні говорила наш лідер Юлія Тимошенко з трибуни. Питання енергетики України, питання ціни на електроенергію для населення є надзвичайно кричущим. Тому, думаючи над розмінуванням територій, давайте не будемо закладати міни там, де вони не мусять бути закладені, зокрема в електроенергії. Тому що це стосується кожного українця, який непосильно вже не може за це платити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність". Шановні колеги, після цього голосуємо за цей законопроект. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
14:15:07 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, ворог використовує заборонені Оттавською конвенцією міни з 2014 року. І, очевидно, що сьогодні проблема поглиблюється, колеги правильно визначили цифри, третина української території замінована, і це мова йде про чотири Швейцарії, аби розуміти масштаби проблеми. І мова йде про десятиріччя розмінування, і, очевидно, ми маємо підтримувати і Державну службу з надзвичайних ситуацій, на яку лягає основне навантаження щодо гуманітарного розмінування. Як співавтор Закону про гуманітарне розмінування разом із колегами ми будемо підтримувати цей законопроект. Але дуже важливо не тільки зняти мита для іноземного обладнання, яке завозиться в Україну, дуже важливо, аби виконавча влада підтримала українського виробника. Насправді сьогодні, аби ви розуміли масштаби проблем і скільки потрібно техніки, щодня більше 400 одиниць різної техніки використовується для розмінування. Потрібно набагато більше. І сьогодні український виробник уже виробляє спеціальне навісне обладнання для цього механізованого розмінування. І дуже важливо, аби до другого читання ми допомогли і українському виробнику, зняли можливість... не тільки мита для завезеного обладнання, але і компенсацію для того виробника українського, який виробляє оце спеціальне обладнання в Україні, але завозить спеціальну техніку для цієї... ну, по суті, важливого дуже виробництва. Підтримуємо. Хочу сказати, що сьогодні у нас дуже багато техніки залишилося на окупованих територіях, тому ці розмінувальні центри, їх потрібно посилювати сьогодні, потрібно їм допомогти обладнати, але і за рахунок вітчизняного обладнання, яке виробляють уже наші підприємства ВПК. І ми маємо це врахувати до другого читання. Також підтримуємо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Я прошу народних депутатів приготуватися до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до підрозділу другого Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування, реєстраційний номер 11258. Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 14:18:06 За-308 Рішення прийнято. Шановні колеги, всі говорили про одностайність підтримки. Ми можемо скоротити строки в два рази? Я ставлю пропозицію скоротити вдвічі строки подачі, щоб ми встигли на наступний раз проголосувати його. (Шум у залі) Ну давайте, я ставлю пропозицію, а ви голосуйте/не голосуйте. Ставлю пропозицію вдвічі скоротити строки, шановні колеги. Секундочку! Що, Ярослав Железняк? Що у вас, Ярославе Івановичу?
14:18:37 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, дивіться, ми встигаємо до другого читання спокійно проголосувати. До цього законопроекту під час обговорення на нашому комітеті у нас є ще пропозиції від різних стейкхолдерів, у першу чергу Міноборони, додати певні пункти або їх уточнити. Ви нам зменшуєте можливість на комітеті доопрацювати. Ми встигнемо. Я думаю, що все зробимо. Це буде нормально. Просто конструктивніша робота. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Нема питань. Тоді я прошу подати поправки, для того щоб комітет встиг своєчасно все розглянути. Другий законопроект, пов'язаний з цим. 11259. Це проект Закону про внесення змін до Розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 14:19:39 За-299 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 14:20:02 За-265 Рішення прийнято. Шановні колеги, я теж пропонував без обговорення, але на Погоджувальній раді сказали, що з обговоренням. Тому прошу записатися тільки ті фракції два – за, два – проти. Запишіться тільки ті фракції, які хочуть виступити. Будь ласка, прошу записуватись. Тимошенко Юлія Володимирівна, фракція "Батьківщина". Будь ласка, Крулько.
14:20:57 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Цей законопроект про внесення змін до Митного кодексу щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування є похідним від попереднього. Я вже позицію фракції висловив: ми будемо голосувати по цьому законопроекту за. Потрібно, дійсно, звільняти від мита. Єдине, що я ще раз звертаю увагу про те, що ми не обмежимося виключно діями воєнного стану, тому що розмінування територій України, на жаль, після того, як Російська Федерація принесла на нашу територію цю велику війну, є агресором, окупантом і порушує всі міжнародні норми, які тільки можна, на жаль, розмінування територій України триватиме дуже довго. До сьогоднішнього часу знаходять міни часів Другої світової війни, що вже говорити про цю ситуацію, яка сьогодні є в Україні. Тому я звертаюся, щоб ми під час підготовки до другого читання розширили термін, визначили розумні строки, скільки це розмінування може тривати і надали можливість це робити, таке ввезення, без сплати мит і без сплати ПДВ. Прошу зал підтримати цей законопроект і голосуємо "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос".
14:22:20 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Ярославу Железняку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.
14:22:28 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, цей законопроект у продовження минулого. Перший законопроект був про звільнення від податків, другий законопроект відповідно про звільнення від митних зборів, все, це дуже просто. Я сподіваюсь, що так само буде 300 плюс голосів на табло в підтримку законопроекту. І давайте одразу переходити до наступного важливого законопроекту пана Лозинського, тому що там так само це питання про державну безпеку і, напевно, цей законопроект мав би бути прийнятий ще рік тому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність".
14:23:03 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Федині Софії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.
14:23:14 ФЕДИНА С.Р. "Європейська солідарність" однозначно підтримує і перший, і другий законопроекти щодо допомоги в розмінуванні і знятті мит, і сприянні самому процесу. Але я хотіла би тут наголосити на кількох дуже важливих моментах. Перший. В той час, коли ми дозволяємо безперешкодно ввозити в Україну різні запчастини, а то й техніку, майже повністю відсутня підтримка місцевого виробника. Неодноразово як волонтер мені доводилося закупляти ту чи іншу техніку для розмінування, особливо для підрозділів саперів. І я перепрошую, всі виробники у великій масі працюють на волонтерських засадах і в них купляють волонтери, замість того, щоби мати повне сприяння з боку держави і мати нормальні державні замовлення. До речі, те саме стосується і дронів, на жаль, і до сих пір це питання не вирішене. Другий важливий момент стосується того, що в той час, коли ми маємо настільки складні питання, як розмінування, як безпека, як забезпечення існування держави в такий важкий період, як енергетика, як фортифікації і так далі, ми з вами займаємося рибним господарством, судовими позовами, розглядаємо різні національні корупційні дерибанні установи, які будуть відмивати кошти, замість того, щоби сьогодні сформувати дуже конкретний порядок денний, який мав би бути порядком денним воюючої держави. Це мав би бути пакет законопроектів, який стосуються військовослужбовців, їхньої безпеки соціальних гарантій і так далі. Це мав би бути пакет законопроектів, які стосуються енергетики і так само зняття мит, оподаткування на ввезення всього, що потрібно для виживання енергетичного держави у такий важкий період. Це мали би бути законопроекти підтримки бізнесу, а не поділу їх на чорних і на білих. Це мало би бути сприяння різним волонтерським та іншим проєктам. А натомість ми з вами знову ж таки пасемо задніх і вирішуємо питання постфактум. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я надаю слово Чорному Петру Сергійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
14:25:20 ЧОРНИЙ Д.С. Прошу передати слово Олександру Горенюку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Горенюк.
14:25:29 ГОРЕНЮК О.О. Шановні колеги, цей законопроект абсолютно аналогічний попередньому законопроекту. Перший звільняє від ПДВ, а цей законопроект звільняє від ввізного мита. Він має єдину просту мету – пришвидшити темпи розмінування нашої країни. Давайте не витрачати час і голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, приготуйтесь до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування (реєстраційний номер 11259). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 14:26:29 За-297 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Ідемо далі. Наступний законопроект 9559-д – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України – це друге читання. Шановні колеги, ми домовились на Погоджувальній раді таким чином, що ми ставимо зараз на голосування поправку 45 Микиші. І я сподіваюсь, він зараз ініціює це. І голосуємо законопроект в цілому. Правильно? Будь ласка, Микиша, 45 поправка. Відповідь комітету, голосуємо і голосуємо. Будь ласка, Дмитро.
14:26:58 МИКИША Д.С. Колеги, дякую. Нарешті законопроект 9559-д в другому читанні ми розглядаємо. Це надважливий законопроект в допомогу місцевому самоврядуванню, Збройним Силам України, саме матеріальної підтримки. Ми нарешті вийшли вже в зал на друге читання, але, колеги, деякі, скажемо так, не зовсім відповідальні, назву їх так, очільники деяких громад хочуть під шумок засунути сюди корупційну історію, щоб просувати на засіданнях, дистанційних засіданнях рад місцевих, голосувати за земельні питання і таким чином поділити ці "шкурнячки". Щоб цього уникнути, ми, моя правка 45 говорить про те, що якщо немає консенсусу відносно дистанційних засідань, тоді ці дистанційні засідання взагалі прибираємо, бо головна теза, щоб матеріально підтримувати Збройні Сили України від місцевого самоврядування. Тому, колеги, прошу підтримати і прибрати дистанційні засідання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
14:28:06 БЕЗГІН В.Ю. Комітет цю правку спочатку відхилив, але я вважаю, що Погоджувальна рада сьогодні ухвалила мудре рішення, збалансоване, щоб уникати конфліктних ситуацій навколо законопроекту, простіше прибрати норми, які регулюють дистанційні засідання. Відповідно пропозиція підтримати 45 поправку пана Микиші. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, поправка номер 45 авторства народного депутата Микиші. Вона комітетом відхилена, водночас він просить поставити її на врахування. Позицію комітету почули, позицію Погоджувальної ради знаєте. Я ставлю 45 поправку на голосування. Прошу голосувати, шановні колеги. 14:28:59 За-301 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України (реєстраційний номер 9559-д). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 14:29:39 За-303 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. Будь ласка, я далі передаю Олександру Сергійовичу, бо я йду з нашою литовською колегою, мушу далі проводити зустрічі. Олександр Сергійович, будь ласка. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
14:29:52 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рухаємося далі. Дякуємо за підтримку такого важливого закону для місцевого самоврядування і сил оборони одночасно. Дякую, Роман Лозинський, за вашу адвокацію. Переходимо до розгляду законопроекту з реєстраційним номером 11084, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Це друге читання. Ми домовлялися, серія виступів. Будь ласка, у нас Ніна Петрівна Южаніна. Ви готові? 10 хвилин, у мене записано, Южаніна. Включіть, будь ласка. 10 хвилин.
14:30:44 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я не буду 10 хвилин мати промову, тому не виходьте із зали. Насправді я хотіла би зараз звернутися до голови парламенту пана Стефанчука, але його немає. Будь ласка, шановний віцеспікер парламенту пан Олександр Корнієнко, я вас прошу, скажіть, будь ласка, в якому мені вигляді до вас звернутися, щоб врешті зрозуміти, яким чином має враховувати комітет поправки народного депутата. Наскільки я знаю, є процедура "відхилено", "враховано" або "частково враховано", ще є "враховано по суті". У зв'язку з якимись незрозумілими для мене причинами всі 26 поправок, які є частково врахованими або врахованими, вірніше, правильніше, по суті, знову в таблиці зазначаються як відхилені. Ви самі собі стріляєте в ногу, і тому я беру 10 хвилин для того, щоб знову проговорити всі нюанси цього проекту закону. Я вас прошу, пане Олександре, дайте роз'яснення на комітет і мені в тому числі як народному депутату, яка готує поправки… Пане Олександре, ви чуєте чи ні? Пане Олександре, я прошу додати мені тоді оці хвилини, поки ви мене не чуєте. Як до вас звернутися, щоб ви на комітети роздали роз'яснення від Апарату Верховної Ради, як ми далі будемо працювати, чи є зиск в поданні поправок від депутатів, якщо їх не враховують по якимись причинам в комітеті, щоб їх не ставили тут на підтвердження, щоб вони не розвалювали закон. А по суті вони враховані. Для мене це важливо. Якщо для когось це неважливо, я це сприймаю як я працюю в холосту і не зважають на мою думку, хоча вона враховується. Тому це перше питання. Будь ласка, наведіть лад, офіційний лист, яким чином мають бути враховані поправки. Тепер щодо цього проекту закону. Насправді те, що ми мали в першому читанні і зараз, те, що таблиця підготовлена комітетом до другого читання, - це дві великі різниці. І різниця полягає в тому, що, справді, до основних додаткових критеріїв і до тих преференцій, які будуть мати представники, тобто бізнес, який буде включений в перелік платників з високим податковим навантаженням, вже більш зрозумілий і менше має тих лазівок, які могли використовувати як контролюючий орган, так і платники податків для того, щоб з'ясовувати правоту і доводити, чи вони мають, чи не мають бути включені. Ця вся робота велася в робочих групах і насправді я бачила певних представників від бізнесу, які підтримували цей проект закону. Але я звертаюсь зараз і до голови комітету в тій частині, що переважна більшість платників не підтримують цей проект закону, не підтримують, незважаючи, що там є певні преференції, але вони стосуються виключно малого і обмеженого кола платників податків. Ті цифри, які називались на робочих групах, вони говорять про те, що оцей весь... стільки часу, витраченого нами, на робочих групах і самими працівниками контролюючих органів призводять до того, що із 470 тисяч платників попередньо попадали в цей перелік біля 6 тисяч, а після певних поправок, що ці норми не можуть стосуватися, тобто преференції щодо непроведення документальних перевірок не можуть стосуватися підакцизної групи товарів, ринку фінансових послуг, учасників ринку фінансових послуг, і ігрового бізнесу, там залишиться тисяча чи трохи більше платників. То чи варто було розвивати цю всю систему, витрачати стільки часу, щоб чи когось працевлаштувати, чи комусь дати додаткову роботу, чи просто про це, щоб була можливість говорити, якщо реально це не дасть ніякого результату? Тому в мене дуже… як би я наполягаю на тому, що не потрібно приймати такі громіздкі закони, які переписують там одну четверту частину Податкового кодексу, тобто унеможливлюють стабільну і постійну роботу тих, хто користується цим документом, хто має його читати весь час, для того, щоб зробити якусь норму чи ініціювати такі зміни, які не дають результату для країни в цілому. От скажіть, будь ласка, якщо 470 тисяч платників, а тільки тисяча платників відчують особливе відношення, це справедливо? А інші 469 тисяч, вони що, не на Україну працюють? Вони що, заслуговують якогось іншого, нехорошого відношення, чи просто не зволікання на їх питання ненадання їм термінових відповідей, як це передбачено зараз Податковим кодексом? Тому насправді величезна робота, величезна робота секретаріату комітету перетворюється на пусту ідею, яка не буде мати ніякої користі для 99 відсотків платників в Україні. Тому я, звісно, із-за того, що цей проект закону ще має норми, які дають можливість вперше класифікувати платників податків як ризикові платники податків. Ризикові платники податків, це з юридичної точки зору абсолютно неможливо вносити це визначення в Податковий кодекс, бо немає йому визначення. І підзаконний акт, Постанова 1165, яка містить порядок зупинки реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування, яка враховує ризиковість, так звану ризиковість платника податку, на сьогоднішній день в різних судах оскаржується як визначення, яке не існує в законі. Отже, оскільки голова комітету не погодився виключити це визначення із поправок і взагалі норм цієї всієї... цього проекту закону, тобто всіх норм, які типу відкривають дорогу для клубу білого бізнесу, фракція "Європейська солідарність" не буде підтримувати цей проект закону. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Ніна Петрівна. Я принагідно щодо питання, яке ви порушили. Я тільки від вас це щойно почув, давайте ми розберемося. Я думаю, що з Головою Верховної Ради ми обов'язково дослідимо це питання. Дмитро Олександрович Разумков і потім колеги від "Батьківщини". І Олексій Олексійович Гончаренко також. Ви з місця будете, Олексій Олексійович? Там. А у вас 5 хвилин буде? П'ять, добре. Разумков, 10 хвилин, будь ласка.
14:38:33 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександр Сергійович. Шановні колеги, ви зараз приймаєте закон не про клуб білого бізнесу, а про клуб обилеченного бізнесу. У вас був білий бізнес на початку повномасштабного вторгнення, який почав сплачувати податки більше, аніж це робив до повномасштабки. І це він робив не завдяки вам, не завдяки Президенту, не завдяки уряду. Це він робив завдяки тому, що він український бізнес. І він розумів, що від нього залежить чи буде завтра держава, чи ні, чи вистоїть українська армія, український народ, чи ні. А чому я кажу, що це робилося без уряду? Тому що уряду не було. Всі добре пам'ятають, як він п'ятами начухував і на Західній Україні сидів. Всі. Давайте пригадаємо про те, що ми всі з вами обіцяли в 2019 році: одні правила для всіх – це перше, і дотримуватися слова. Я розумію, що в українській політиці це не працює, але все ж таки давайте повертатися до того, що ви обіцяли людям те, що правила для бізнесу будуть однакові, для всього: для маленького, для середнього, для крупного, для великого. А почало працювати абсолютно інакше. Ви навіть не дотримуєтеся тих обіцянок, які давали українському бізнесу на початку повномасштабного вторгнення. Як корелюється з обіцянкою Президента, прем'єра, монобільшості те, що зменшують податки до кінця війни, плюс щонайменше рік після перемоги? Це вже прибрали. На цьому місці стояв прем'єр і розповідав про те, що ми просто повернули те, що було до повномасштабки і клявся, і божився, що не буде більше піднімати податки. Я хотів би вам всім нагадати минулу "годину запитань до Уряду". Прем'єр отут сидів і розповідав вам і українському народу про те, що навіть не розглядає уряд питання підняття податків. А скажіть мені, будь ласка, в залі тут ідіоти є, які вірять прем'єру, який через декілька тижнів занесе або сам, або через депутатів закон про підняття податків? Про те, що будуть піднімати ПДВ, про те, що будуть вводити додатково оброк для наших з вам малих, середніх підприємств і великих, для фопів, що будуть піднімати військовий збір, про що вже говорить керівництво профільного комітету. За кого вас тримають, за кого тримають людей, коли прем'єр сидить у Верховній Раді і бреше? Ви й далі буде за це голосувати? Ви й далі будете робити вигляд, що це все божа роса вам в очі? Чи, може, досить? Коли будуть піднімати ПДВ на 3-4 відсотки, скільки це додасть до бюджету? Десь близько 40 мільярдів кожен відсоток. Правильно? Коли говорять про підняття військового збору до 5 відсотків, говорить про те, що це дасть додатково плюс 120 мільярдів. І того на коло ви вийшли 280, нехай 300 мільярдів, ще щось в когось ви повиймаєте. Але цих грошей, на жаль, не вистачає для того, щоб закрити дірку, яку наробив цей уряд разом з профільним комітетом бюджетним і незрозуміло куди поділися гроші. Коли приймався бюджет, на цій трибуні стояла Підласа, я задавав їй питання, я задавав питання міністру фінансів, прем'єру, ви всі видатки порахували, ви розумієте, що ви маєте забезпечити Збройні Сили України до кінця року. Тут вони стояли і казали: ми беремо персональну відповідальність. Я розумію, що сказати і зробити – це взагалі не про нас. Але, на жаль, так воно працює, ніхто не несе відповідальність за те, що бреше з цієї трибуни. А давайте тоді, хай люди виходять і розповідають, як вони писали той бюджет, який вже дірявий. А чи вистачає всіх видатків для Збройних Сил України до кінця року, на озброєння, на зарплати, на всі інші виплати, які передбачені бюджетом? Чи буде так само, як з тридцяткою, коли вийдуть і скажуть: гроші завершились, але у нас попросили військові їм зарплати не платити. Так буде? Але потім військові можуть прийти і тут запитати. І повірте мені, ці запитання не сподобаються нікому в цій залі, нікому, ні мені, ні вам. І до Банкової тут недалеко, і там не сподобається, і на Грушевського, 12/2 вони зайдуть. Тому що не можна сьогодні брехати тим, хто дозволяє вам працювати тут. І не можна знищувати той бізнес, який сьогодні забезпечує нашу з вами армію. Ви фактично сьогодні створюєте ще одне вікно до корупції. Ви фактично даєте можливість податковій визначати, хто свій, хто чужий і робити це кожні три місяці. Скажіть, будь ласка, а як має працювати бізнес, який не потрапить до вашого білого переліку? І далі його будуть знищувати ДБР, БЕБ, інші ходаки, які ходять по колу, одні пішли, інші прийшли. Податкова. Може, почати з них спочатку? Що із Законом про БЕБ, де він? Де його, під яке сукно його поклали? Чому його не виносять в зал? Чому ми не поміняємо те керівництво, яке давно себе дискредитувало? Що з податковою, що з митницею, що з ДБР, які "кошмарять" бізнес кожного дня? Ви не приймаєте... Ви приймаєте закони, які не працюють. Ви приймали закони про нульову декларацію, що вона дала до бюджету? Нічого, тінізацію. Тому бізнес вам не вірить. Не вірить, тому що знає, що сьогодні він покаже що в нього є, які в нього люди працюють, а завтра до них прийде ТЦК забирати тих, кого вчора пообіцяли забронювати. Навіть зараз працює система, коли кажуть: перед тим, як ми вас забронюємо, сходіть пройдіть ТЦК, пройдіть ВЛК і потім отримаєте бронь. Що по факту? На цьому маршруті людей просто забирають і вони йдуть в... в армію йдуть. А після цього в нас не працюють підприємства, які мають цю армію забезпечити з економічної точки зору і з точки зору оборонного комплексу. Це ж я нічого нового не розповідаю, це ж все правда, і ви це добре знаєте, але чомусь робите вигляд, що воно так і має працювати. Повірте мені, коли завтра не буде бізнесу, який буде сплачувати податки, а якщо ви піднімете для нього ці податки, а знаючи, як ви голосуєте, на жаль, ви піднімете для нього податки, ви просто доб'єте все те, що залишилося в державі. Ті, хто не поїхав за кордон на початку повномасштабки, ті, хто повірив в тому числі вам і залишився в країні, вірячи в те, що перемога буде через два-три тижні, що бізнесу дадуть пільги до кінця війни і плюс щонайменше один рік після перемоги, Президент про це обіцяв, давайте нагадувати кожному хто, що казав. Ви за це голосували, а потім відбувається так, як відбувається. Ви пообіцяли не піднімати податки – двічі підняли. Ви пообіцяли не піднімати, прийняли Закон про мораторій на підняття тарифів – скільки разів ви вже підняли? Спочатку до 2,64 з 1,68 електрику, а зараз 4,32. Це в скільки разів? В 2,5 з початку повномасштабки? А що ви обіцяли людям? Що цього не буде. Ви зрозумійте, питання буде не в виборах, питання будуть задавати інакше, коли не будуть сплачувати комірне і питання буде до вас, де взяти гроші для того, щоб закрити ці борги. Коли бізнес перестане платити податки, тому що він не гуска, яку треба общипувати так, щоб вона не кричала, і багато інших речей, які сьогодні робляться в державі, не маючи абсолютно стратегії. Сьогодні ви голосували Закон про "розумні мережі". І декілька разів тут пролунало в залі, що мають бути не лише мережі розумні, а й розумна політика. Це абсолютно правильно. Розумна політика має бути в цій залі. І я зараз говорю не лише про МФО і об'єднання депутатське "Розумна політика", а я говорю про підходи, які мають панувати в українському парламенті, а не той безлад, безвідповідальність і відсутність відповідальності за свої слова, яку сьогодні спостерігають ті, хто нас дивляться по телевізору, і ті, хто сьогодні нас боронить на фронті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко. Ви на місці?
14:48:35 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я іду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете йти і виступати, у вас такі потужності, мені здається.
14:49:03 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко. Друзі, ми розглядаємо законопроект про те, що в нас буде створений якийсь окремий білий бізнес. Клуб білого бізнесу. Значить, всі інші чорні, а це білий. Саме головне, щоб ви одразу зрозуміли сенс його, у нас 470 тисяч суб'єктів господарювання, з них під критерії так званого "білого бізнесу" підпаде 1 тисяча, ще раз, 1 тисяча з 470. Тобто це білий бізнес, а 469 тисяч – не білий бізнес. Ну, це для кого робиться? Ну, це свій до свого по своє? Ми вже знаємо, хто там буде. "95 квартал", напевно, білий бізнес, а як же інакше? Тільки білий. "Велюр" ресторан, ну, супер білий! "Білий велюр", можна перейменувать. И поехало, и пошло, і пішло, і поехало. Так не може бути. Не можна розділити державу на 1 тисячу молодців і 469 тисяч кріпаків – тих, кого далі рекетувати будемо, і поганців. Ну, так не можна з економікою робити. Тому цей закон не можна приймати, безумовно, в такому вигляді. Одна з преференцій, яку хочуть дати цій 1 тисячі, - це додаткове бронювання 25 відсотків їхніх співробітників. От всім так, а їм ще 25 відсотків плюс. Я розумію, напевно, ми знову там побачимо якісь букмекерські контори, знову побачимо якісь там… доставку їжі. Не знаю, чи ми побачимо там Укрцирк, але ми точно побачимо там не тих, хто реально сьогодні економіці держави потрібен. Тому я звертаюся для того, щоб ми нарешті виконали ті постанови, які ми тут, у Верховній Раді приймаємо, розібралися з тим, кого призивають, кого відпускають, кого бронюємо, кого не бронюємо. Я наводжу вам приклад. 11 квітня ми з вами, Верховна Рада України проголосувала постанову, я цитую: "Верховна Рада України постановляє: Кабінету Міністрів України розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо удосконалення механізмів ротації військовослужбовців в умовах дії воєнного стану, їх звільнення з військової служби та медико-соціальної реабілітації". Це було 11 квітня. Сьогодні 18 червня – де законопроекти? Де законопроект про ротацію? Де законопроект про звільнення від військової служби, про терміни служби, про демобілізацію, це все одне й те саме. Де воно? Де законопроект про медико-соціальну реабілітацію? Нічого цього немає. А що є? А я скажу вам, що є, а є те, що уряд вирішив раптом, порушуючи наш з вами закон, дати тільки 50 відсотків бронювання ДСНС. Ми викликали сюди міністра внутрішніх справ, після цього міністр внутрішніх справ написав: да, ми порадились з міністром оборони, буде 90 відсотків. Покажіть документ, ми не віримо цьому, де документ? Його ніхто не бачив до сих пір. А насправді відбувається те, що далі штурмують ДСНС, вимагають від кожної пожежної частини віддати таку данину людьми: 4, 5, 6 людей, хай ідуть, тоді інших перестанемо чіпати. Да, вже краще, не хочуть знищити ДСНС повністю, але все одно хочуть якихось рятувальників, пожежників витягнути з їхньої важливої роботи. Чи це правильно? Питання: а ви знаєте, що порушення наших з вами законів сьогодні в державі Україна вже мобілізують людей до 25 років без військово-облікової спеціальності? Знаєте, хто це? Обмежено придатні. Повний ідіотизм. Я звертаюсь до Комітету з нацбезпеки й оборони, ну розгляньте, будь ласка, на своєму засіданні, викличте Міністерство оборони! Як так відбувається, що людину до 25 років здорового придатного до військової служби призвати неможна, якщо немає військово-облікової спеціальності, а людину обмежено придатну можна призвати? І вже призивають з прізвищами, з регіонами людей до 25 років, які не служили строкову, не проходили воєнну кафедру і визнані обмежено придатними. Тобто навпаки – хворих до 25 років беруть тоді, коли не можна брати нікого до 25 років. Ну як так можна робити? Те саме з багатодітними батьками, де зробили всиновлення необхідною умовою, з інвалідами щодо так званого постійного догляду. Та схаменіться вже, почніть виконувати закон, ганьба! ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер у нас виступи від "Батьківщини". Хто? Пузійчук? Ні. Юлія Володимирівна. Все? Тоді запросіть, будь ласа, депутатів до зали. Данило Олександрович, хвилинку прокоментуйте, будь ласка, ці всі полум'яні наші виступи. І будемо переходити до голосування. Запросіть депутатів до зали, будь ласка.
14:54:30 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, насправді дуже простий і дуже корисний для бізнесу законопроект, про який просив бізнес. Про що йдеться? Йдеться про те, що якщо за зовнішніми ознаками підприємство або ФОП сплачує податкове навантаження вище ніж середня по галузі, зарплату має вищу ніж середня по галузі, то його не перевіряють. Не перевіряють. Я, чесно кажучи, не розумію опозицію, яка критикує абсолютно все, що ми робимо. Розумію, чому вона критикує, але не розумію саме з цього приводу. Що в цьому може бути поганого? Якщо підприємство біле, якщо підприємство повністю відповідає законодавству і сплачує більше, ніж його конкуренти у співставних умовах, дійсно немає підстав для того, аби його перевіряти. Є підстави для того, аби перевіряти тих конкурентів його, які не сплачують ці податки. Тому я прошу підтримати прекрасний законопроект, який чекає бізнес. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. А, Демченко Сергій, будь ласка, одна правка на врахування і будемо голосувати. На підтвердження? Супер.
14:56:01 ДЕМЧЕНКО С.О. Колеги, ставлю правку 391 на підтвердження. Правка стосується того, що ми рекомендуємо Кабінету Міністрів передбачити бронювання для тих чи інших осіб підприємницької діяльності. Колеги, ну, це ми просто опустилися до мишей. Невже ми самі не можемо прийняти зміни до відповідного профільного закону, який регулює ці питання? Ми маємо умовляти Кабінет Міністрів зробити якісь дії – ну це просто сором! Давайте це провалимо і нормально внесемо відповідний профільний законопроект, про який каже Головне юридичне управління, що мають бути зміни відповідні, і тоді ця правка буде підтримана всім залом. А це, ну я перепрошую, ну що ми всіх просимо? Якщо це наша компетенція! Дякую. І прошу провалити цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз номер скажіть, будь ласка. 391. Данило Олександрович, ваш коментар, будь ласка.
14:56:56 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, ми відповідно до цієї поправки рекомендуємо, рекомендуємо Кабінету Міністрів розглянути можливість надання бронювання для підприємств, які включені до клубу білого бізнесу, в розмірі 25 відсотків від кількості тих, хто підлягає мобілізації. Це рекомендація Кабінету Міністрів, бо в Кабінету Міністрів є достатньо повноважень, аби прийняти таке рішення і не треба прийняття відповідного закону. Тому я пропоную все ж таки дати такий пас, дати таку можливість Кабінету Міністрів, аби, власне, він міг прийняти відповідне рішення, яке також, до речі, дуже й дуже просить від нас прийняти бізнес. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Демченка підтвердити правку номер 391 авторства членів комітету. Комітетом вона врахована. Прошу голосувати. 14:58:06 За-223 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Можемо переходити до голосування законопроекту в цілому, правильно? Ставлю на голосування пропозицію… Не переплутайте картки. Як підказують члени комітету профільного, це кримінальна відповідальність буде. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 11084: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Прошу голосувати. 14:59:05 За-263 Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому. По фракціях покажіть, будь ласка. Железняк з процедури.
14:59:18 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, я хотів би підняти одне важливе питання. У травні місяці розслідувачі "Схеми" зробили сюжет по заступнику Генпрокурора пану Дмитру Вербицькому, в якого знайшли багато цікавого майна, в тому числі і в Конча-Заспі, або проще, таке котеджне містечко "Коник". Нещодавно ті ж самі "Схеми" зробили другий сюжет, де вже у дівчини цього пана знайшли теж багато нерухомості. Я не піднімав би це питання, але це саме той заступник, який відповідає за нагляд за всіма економічними злочинами. І тому я хочу, користуючись статтею 6, 34, поставити на голосування виклик Генпрокурора пана Костіна завтра на 12:00 з доповіддю щодо того, що зробила Генпрокуратура щодо свого заступника, який, маючи повний контроль над економічними злочинами, зробив, як на мене, незаконне збагачення. Прошу поставити це на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Ярослава Івановича Железняка, як він її озвучив. Прошу голосувати. 15:00:49 За-216 Рішення прийнято. Прошу Апарат оформити відповідний лист до Генерального прокурора. Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко, з процедури.
15:01:03 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Я дякую всім колегам, які підтримали цю важливу ініціативу пана Железняка. І наша фракція звертається до колег ще з такою ініціативою, аби ми від пана Костіна почули не лише про доброчесність його колег, а й про те, що прокуратура в рамках нагляду думає собі про питання політичної цензури. Як ви знаєте, нещодавно журналісти Укрінформу, а це державна агенція, оприлюднили темники, абсолютно як в часи Януковича… ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже не з процедури, Ірино Володимирівно. ГЕРАЩЕНКО І.В. І ми звернулися до Генерального прокурора. ГОЛОВУЮЧИЙ. Роблю вам перше зауваження. ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми звернулися до Генерального прокурора (це з процедури) із запитами щодо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це не з процедури. ГЕРАЩЕНКО І.В. …відкрити кримінальну справу щодо темників. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це контроль депутатський уже. Вимкніть мікрофон, будь ласка. Цимбалюк, будь ласка, Михайло Михайлович. Тільки з процедури, будь ласка.
15:01:55 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, фракція "Батьківщина". Шановний пане головуючий, шановні колеги! В ложі уряду присутній перший заступник міністра оборони генерал Гаврилюк. Є пропозиція, щоб дорожити його часом, підняти розгляд законопроекту 9490 і підтримати, і дати можливість йому займатися координацією сил і засобів ЗСУ. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію, це щодо цього ж, чи це інша пропозиція? Будь ласка, Завітневич Олександр Михайлович.
15:02:43 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Дякую. Колеги, якщо піднімати законопроект, прошу тоді 11257, для представлення якого прийшов шановний Іван Юрійович. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рахманін з процедури.
15:03:01 РАХМАНІН С.І. Дякую. Шановні колеги, у нас за дивним збігом обставин військові питання не на початку порядку денного, а в кінці. Користуючись нагодою, дуже прошу підняти, пришвидшити порядок розгляду законопроекту 9316, який також від нашого комітету і на який чекають військові уже пів року щонайменше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я тоді об'єднаю ці три пропозиції в одне голосування. Пропозиція буде наступна. Зараз підняти вище три законопроекти в тому порядку, в якому вони були і в попередньому порядку денному: 9490, наступний 9316 і наступний 11257. (Шум у залі) Який? 11257, з нього почати, далі 9490 і далі 9316. І далі йдемо в цей наш судьбоносный 10346. Добре. Ставлю на голосування пропозицію, як я і озвучив, перейти до розгляду військових законопроектів. Прошу голосувати. 15:04:21 За-277 Рішення прийнято. Отже, переходимо до розгляду законопроекту за реєстраційним номером 11257: проект Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Збройні Сили України" щодо передислокації військових частин під час дії воєнного стану. Треба включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 15:04:54 За-291 Рішення прийнято. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 15:05:12 За-253 Рішення прийнято. Для доповіді запрошується перший заступник міністра оборони України Іван Юрійович Гаврилюк.
15:05:32 ГАВРИЛЮК І.Ю. Шановні народні депутати, я вас всіх вітаю і дякую вам за можливість доповісти зміни до Закону України "Про Збройні Сили України", що стосується зменшення тривалості процедури прийняття рішення щодо передислокації військових частин. В сьогоднішньому законодавстві передбачено, що пропозиції по передислокації військових частин подає міністр оборони і рішення кінцеве приймає Кабінет Міністрів України. З метою зменшення процедури прийняття рішення і у зв'язку з тим, що у нас іде в країні війна, пропонується рішення про передислокацію військових частин приймається Генеральним штабом і кінцево приймається рішення і затверджується міністром оборони України. Пропоную, прошу вас підтримати проект даного закону. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Завітневич Олександр Михайлович.
15:06:47 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 13 червня 2024 року розглянув проект Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Збройні Сили України" щодо передислокації військових частин під час дії воєнного стану (реєстраційний номер 11257 від 13.05), поданий Кабінетом Міністрів України. Комітет рекомендує Верховній Раді України включити проект закону до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та відповідно до частини четвертої статті 102 пункту 1, частини першої та частини другої статті 114 Регламенту Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу і в цілому. У разі прийняття законопроекту в цілому пропонуємо доручити комітету під час підготовки тексту прийнятого закону для підпису Головою Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання. Крапка. Дякую, колеги. Прошу підтримати за основу і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Без обговорення? Запишіться, будь ласка, на виступи: два – за, два – проти. "Голос", будь ласка, Роман Костенко, Роман Васильович.
15:08:12 КОСТЕНКО Р.В. Передайте, будь ласка, Сергію Рахманіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Рахманін.
15:08:21 РАХМАНІН С.І. Шановні колеги, ухвалення цього законопроекту скорочує час для наших військових, а для наших військових час – це життя. Щиро пропоную вам всім натиснути зелену кнопку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуга народу", Мисягін Юрій Михайлович.
15:08:40 МИСЯГІН Ю.М. Колеги, дуже прошу підтримати цей важливий законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ірина Володимирівна Геращенко, "Європейська солідарність".
15:08:53 ГЕРАЩЕНКО І.В. Прошу передати слово Ірині Фріз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Фріз, будь ласка.
15:09:02 ФРІЗ І.В. Дякую дуже. "Європейська солідарність" підтримує за основу і в цілому зазначений законопроект, тому що вважає його актуальним. Більше того, вдячність команді, яка розробила його. Єдина проблема, що внесено його трохи запізно, але прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батьківщина", Євтушок, будь ласка. Михайло Михайлович Цимбалюк.
15:09:27 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Дякую, Сергію Євтушку за передане слово. Шановні колеги, фракція "Батьківщина" буде підтримувати ухвалення цього законопроекту за основу і в цілому, і наша команда підтримує всі законопроекти, що стосуються оборонної і військової теми. А сьогодні в присутності першого заступника міністра бойового генерала Гаврилюка ми бажаємо успіху Збройним Силам України і низький уклін їм за їхню самовіддану працю по обороні нашої держави. Слава ЗСУ! І Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Будуть ще бажаючі, чи переходимо до голосування? Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 11257 проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України "Про Збройні Сили України" щодо передислокації військових частин під час дії воєнного стану. Прошу голосувати. 15:10:39 За-265 Рішення прийнято. В цілому? Проти? Ні. Є депутати, які проти. Строки? Є пропозиція скоротити вдвічі термін подання правок та пропозицій до цього законопроекту. Прошу голосувати. Скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання. 15:11:27 За-277 Рішення прийнято. Наступний законопроект, як ми домовились і проголосували, це законопроект за реєстраційним номером 9490. Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про національну безпеку України” щодо стратегічних основ інтегрованого управління кордонами. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 15:12:01 За-247 Рішення прийнято. Два – за, два – проти. Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти. "Слуга народу", Ковальчук. Веніславський? Будь ласка, Веніславський Федір Володимирович.
15:12:34 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, цей законопроект має достатньо важливе значення, оскільки Україна як кандидат до члена Європейського Союзу і хоче стати постійним членом Європейського Союзу має дотримуватись тих стандартів, які прийняті в цій авторитетній міжнародній організації. Стратегія інтегрованого управління державними кордонами – це один із важливих складових елементів національної безпеки Європейського Союзу. Тому внесення змін до Закону про національну безпеку, яка на сьогоднішній день не має серед тих довгострокових планів і стратегій таку, яка пропонується цим законопроектом, я прошу відповідно підтримати цей законопроект і підтримати фактично прагнення України інтегруватися в європейське правове поле, в тому числі в питанні інтегрованого управління державними кордонами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Відновлення України", Приходько. Далі рухаємося. Наливайченко, будь ласка, Валентин Олександрович. Будь ласка.
15:13:46 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановні пані та панове! Дорогі наші захисники! Валентин Наливайченко, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" не просто підтримує цей законопроект, а вважаємо, що це нагода нашим європейським партнерам щиро подякувати за довгорічну підтримку нашого кордону, наших захисників кордону, облаштування національного кордону України відповідно до стандартів Європейського Союзу. Для нас інтегроване управління кордонами насправді означає зробити кордон зручним для наших громадян з Європейським Союзом, але і під час війни означає всіляко підтримувати і посилювати наших прикордонників всіма силами і засобами, які є в розпорядженні України і які можуть, і надають наші європейські партнери. В цьому важливість цього законопроекту, в цьому національна доцільність підтримати цей законопроект. Далі, ми знаємо що робити далі. Так, під час перемовин про вступ в Європейський Союз нам потрібно більше і частіше: європейських фахівців, європейське навчання для наших прикордонників, засоби контролю від дронів до засобів радіоелектронної боротьби і виготовлення на території України всього необхідного для захисту нашого кордону. Тому фракція "Батьківщина" сама підтримує і закликає весь парламент України проголосувати за. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Європейська солідарність", Олексій Олексійович Гончаренко. А, Герасимов Артур Володимирович. Вибачте, я заплутався у "Європейській солідарності".
15:15:44 ГЕРАСИМОВ А.В. Це не... ну так буває, не хвилюйтеся. Прошу передати слово Ірині Василівні Фріз. Будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Фріз. Вибачте.
15:16:03 ФРІЗ І.В. Шановні колеги, дійсно ми зараз розглядаємо законопроект, який з точки зору його мети є абсолютно актуальним і необхідним, адже нагадаю, "Європейська солідарність" була на початках необхідності затвердження відповідних стратегічних основ щодо інтегрованого управління кордонами. Але ми з вами маємо документ – законодавчу ініціативу, яка містить дуже багато правових колізій, які буде необхідно прибрати до другого читання. Тому що та форма, в якій ми сьогодні його розглядаємо, наразі викликає більше зауважень, зокрема, ми звужуємо повноваження Міністерства внутрішніх справ в цій редакції, чого не потрібно і не можна допускати. Ми підміняємо поняття захисту охороною, що також є нетотожними термінами і потребують врегулювання до другого читання. Якщо ці та інші питання, які створюють правові колізії, не зняти до другого читання, то цей законопроект буде мати окрім красивої назви дуже багато негативних наслідків, тому що він в такій редакції суперечить 17 статті Конституції України, він суперечить Закону про національну безпеку, він суперечить Закону про Державний кордон. А отже всі ці недоречності потрібно вичистити в Комітеті нацбезпеки при підготовці до другого читання, для того щоб цей закон дійсно мав можливість стратегічного управління нашими кордонами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування, колеги. Андрій Петрович. (Шум у залі) А, від "Голосу". Будь ласка. Соломія Бобровська. Будь ласка, "Голос". 1 хвилина, вибачте.
15:17:51 БОБРОВСЬКА С.А. Дякую. Справді стратегічно важливий законопроект. Лише прохання самому Кабінету Міністрів розібратися в тому, що входить в стратегію інтегрованого управління кордонами, тому що ми пропишемо високі слова із стратегічним завданням і метою, а вийде, як завжди, на фініші у нас проблемні моменти із перекиданням відповідальності на певні органи, хто за це буде відповідальний. Ну, мені видається, що насправді дискусія про ДПСУ має бути набагато ширша і глибша, зокрема, наприклад, про можливість надати, повернути бути розпорядником коштів першого рівня Державній прикордонній службі, чому дуже впираються певні міністерства. Тому, якщо ми хочемо бачити захист, фінансування Державної прикордонної служби не за залишковим принципом, було би добре, щоб ми підняли це і в залі парламенту, про можливість їм розпоряджатися своїми коштами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу з урахуванням пропозицій комітету законопроект за реєстраційним номером 9490: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про національну безпеку України" щодо стратегічних основ інтегрованого управління кордонами. Прошу голосувати. 15:19:27 За-276 Рішення прийнято. Переходимо до наступного законопроекту, реєстраційний номер 9316: проект Закону про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" щодо поновлення в колишньому військовому званні під час дії воєнного стану. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 15:20:03 За-245 Рішення прийнято. Для доповіді запрошується від авторів народний депутат України Гончаренко Олексій Олексійович. Будь ласка.
15:20:18 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко. Шановні друзі, дуже важливий законопроект, і зараз я коротко поясню його суть. Сьогодні в лавах Збройних Сил України воюють десятки-десятки офіцерів, аж до рівня полковника, які воюють як солдати і сержанти. Чому? Тому що внаслідок якихось дисциплінарних правопорушень, ще раз, не злочинів, нічого такого страшного, ні злочин, ні зраду вони не зробили, вони були позбавлені офіцерського звання. Далі, раніше, була можливість їм повертати ці звання. В 2019 році були внесені зміни в Дисциплінарний статут, якими заборонили забирати офіцерські звання, але і заборонили їх повертати. Цю тему просто викинули. І залишились люди, які сьогодні воюють в умовах, коли армії дуже потрібні офіцери, фахові офіцери, які можуть принести багато користі, але вони не можуть це зробити, тому що вони служать і воюють на рівні солдата, сержанта, а могли б служити як офіцери. Тому ми з колегами пропонуємо – і я дуже прошу всіх підтримати, - прийняти закон, яким повернути в Дисциплінарний статут можливість повернення звання як заохочення тим, хто показав себе безпосередньо на полі бою. Тож я дуже прошу вас підтримати це. Це питання конкретних десятків, повторююсь, офіцерів, які сьогодні воюють і які можуть принести державі набагато більше користі, якщо будуть воювати як офіцери, а не просто як солдати. Дуже дякую вам і прошу вашої підтримки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від комітету Олександр Михайлович Завітневич, для співдоповіді.
15:22:25 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 13 червня 2024 року розглянув проект Закону про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" щодо поновлення в колишньому військовому званні під час дії воєнного стан (реєстраційний номер 9316 від 22.05.2024 року), поданий народним депутатом України Гончаренком та іншими народними депутатами України. Комітет рекомендує Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України за результатами розгляду законопроекту в першому читанні прийняти його за основу, доручивши комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України в другому читанні. Дякую колеги. Прошу підтримати за основу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти. "Слуга народу", будь ласка, Божков.
15:23:47 БОЖКОВ О.В. Завітневичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Михайлович Завітневич, будь ласка. Ви якраз недалеко біля трибуни, далеко не уходьте.
15:24:03 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Колеги, прошу підтримати за основу. Чому не за в цілому? Є деякі зауваження від Генерального штабу, тому розробляються паралельно ще деякі нововведення. Тому доопрацюємо в комітеті законопроект до другого читання. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. "Європейська солідарність", Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
15:24:27 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні друзі, хочу крім цього законопроекту поділитись з вами ще однією новиною свого життя. У мене сьогодні є така честь і радість, я засуджений московським западным окружним воєнним судом Росії на 10 років як терорист, екстреміст, там ще якійсь негідник. Перший, друзі, народний депутат. Думаю, не останній, але перший, який отримав такий, ну, реально орден від Російської Федерації. Але, друзі, знаєте, безумовно для мене це що значить? По 10-бальній шкалі оцінки діяльності це 10 балів. 10 років від Росії в'язниці – чудово. Був вже і терористом, і екстремістом, вже давно пора було їм приймати жорсткіші рішення. Але я хочу ще про одне сказати. Тут якраз за декілька днів до нашої з вами зустрічі вийшов оцей от їх там царьок болотний і вийшов він з якимись ультиматумами до України: віддайте там Херсон, віддайте Запоріжжя, щось ще там йому віддайте. Потім він почав розповідати, хто у нас тут легітимний, хто нелегітимний, Президент йому нелегітимний, а Рада ще окей, легітимна. Потім почали якісь вони пропозиції робити. Їхній цей Володін, голова "держдури" вийшов і сказав: та ми звертаємось до депутатів Верховної Ради, давайте вже говорити, давайте, ми знаємо, ви готові до чогось. Так я хочу всім цим негідникам відповісти як депутат Верховної Ради, як той, якого вони зараз до 10 років засудили. Идите …, клоуны! – я хочу сказати Володіну, Путіну і всій цій шоблі, які ставлять нам якісь ультиматуми. І ми не просто вас посадимо, а ми вас повісимо на стовпах! І ми до всіх до вас доберемося за все те, що ви зробили з нашою державою! І ви це там пам'ятайте! ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос", Ярослав Железняк. А, Роман Костенко, будь ласка.
15:26:37 КОСТЕНКО Р.В. Доброго дня, шановні колеги! Дуже правильний законопроект. В першу чергу, що ми маємо виправити ті норми, які ми колись внесли і зараз не залишили шансу людям, які були позбавлені, офіцерам, які були позбавлені військового офіцерського звання, зараз повернутися. Ми знаємо, яка є проблема з офіцерами зараз на фронті, і ми знаємо, що не всі, але багато з них, дійсно, показали себе гідно і якщо ми дамо шанс, не просто так, а через атестацію ті люди зможуть повернутися і далі виконувати завдання, і керувати бійцями, і захищати нашу країну. І плюс до цього всього ми маємо зрозуміти, що, да, це буде стосуватися не сотень і не тисяч людей, але дуже важливо, навіть коли це будуть десятки людей, ми тут як Верховна Рада показуємо, що ми бачимо проблеми кожного бійця і кожного офіцера. Якщо такі проблеми є, ми маємо робити так, щоб проблема кожного бійця була вирішена. Тому ми підтримуємо цей законопроект за основу, є що доопрацювати, і зробимо так, щоб ці люди були реабілітовані. І ще одне звернення, також всі дивилися сьогодні порядок денний і побачили, що всі військові, три військових законопроекти стояли в кінці. Це, пане Голово, до вас, до президії, давайте домовимося, що коли ми формуємо, в першу чергу мають стояти закони саме військових, які впливають на те, що відбувається в окопах, тому що це законопроект, як ми його називаємо, з окопів, коли бачимо проблему і ми її вирішуємо. Тому голосуємо за. Дякую. І слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дійсно, Андрій Вікторович, Давид Георгійович, здається, слушна ідея, щоб військові закони були в першій частині дня, в першій частині голосувань, поки у нас, так би мовити, потенціал відповідний рівню цих законів. Будь ласка, "Батьківщина", Михайло Михайлович Цимбалюк. І запросіть депутатів до зали, будемо голосувати.
15:28:53 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, насамперед хочу подякувати пану Андрію і всім вам за те, що підтримали пропозицію підняти військові законопроекти, бо саме з них, і я погоджуюся, повинні починати кожний сесійний день у Верховній Раді України. По суті законопроекту. Дякую основному автору цього законопроекту і всім тим, хто підтримали. Насправді це шанс відновити або реабілітувати своє добре ім'я тим військовим, які були позбавлені військового офіцерського звання. Більше того, у законопроекті є конкретна процедура, як це робиться. Тобто за певні бойові досягнення за рекомендацією військового керівництва і це правда. Шановні колеги, тут потрібно до другого читання доопрацювати інші речі. Є все-таки військові, які позбавлені офіцерського звання рішенням суду. Тут потрібно відпрацювати механізм, бо згідно чинного законодавства і Дисциплінарного статуту повертати військове звання має право той орган, який його позбавляв або понижував. Наступне. Мені видається, що ми маємо, і це я звертаюся до Комітету з питань національної безпеки, оброни і розвідки, до другого читання дати шанс і сержантському та старшинському складу теж мати можливість відновити за особливі бойові заслуги те звання, яке вони мали до цього і були за ті чи інші провини чи порушення позбавлені. Фракція "Батьківщина" буде голосувати за і запрошує всіх підтримати цю законодавчу ініціативу і до другого читання доопрацювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можемо переходити до голосування? Всі висловилися? Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу законопроект з реєстраційним номером 9316, проект Закону про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" щодо поновлення в колишньому військовому званні під час дії воєнного стану. Прошу голосувати. 15:31:26 За-286 Рішення прийнято. Переходимо, повертаємося до нашого порядку денного. Переходимо до законопроекту за реєстраційним номером 10346. Проект Закону про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального. Це друге читання. У нас тут була Ніна Петрівна – 5 хвилин і потім правка на підтвердження, Кривошеєв. Виступ? На врахування чи на підтвердження? Яка? Який номер? Якщо 75-а, її вже ставлять. Добре. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна – 5 хвилин, потім до правок перейдемо.
15:32:17 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, Закон України 481-й "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (можете собі уявити!) був введений в дію постановою Верховної Ради в 1995 році. В 2018 році він значно доопрацьовувався у зв'язку з електронною системою адміністрування реалізації пального і спирту... і спирту, тому актуальність зміни підходів і взагалі створення нового закону була величезною. Але за цей час ті зміни, які працювали і вже отриманий досвід від внесення тих змін, мені здається, ніхто так і не проаналізував. Тому що коли ми говоримо зараз, над законом, над яким працювала велика кількість експертів і ініціативних людей, які розуміються в цих питаннях, все рівно залишаються такі прогалини, які будуть потребувати змін. І це, мені здається, що просто ці норми надають більше прав контролюючим органам. Я не розумію, чому і далі проводиться у нас така політика, що контролюючий орган має мати більше можливостей для нарахування штрафів для того, щоб в чомусь зловити платника податків. Тобто все, норми, які залишилися з мого досвіду, дуже будуть негативно працювати і давати різні корупційні лазівки для контролюючих органів, вони в цьому проекті закону є. Проте, зважаючи на те, що, як і завжди, у нас зараз приймаються зміни до законів, які тут приймаються, я думаю, що вони згодом мають бути виплавлені. Наприклад, розширення переліку підстав для припинення дії ліцензії, зокрема фактична відсутність суб'єкта за місцем реєстрації суб'єкта або місцем зберігання продукції. Ну абсолютно очевидно, що юридична особа може зареєстрована бути за однією адресою і там не може бути її весь час представника. Уявіть собі, контролюючий орган приходить за адресою, як це робиться в цивілізованому світі, десь в офісі, де користуються тільки по необхідності навіть кімнатами, а там немає нікого. І це є підстава для припинення дії ліцензії. Або ж те, що ми мали і дуже довго впорядковували щодо зберігання пального і ліцензування в разі, якщо, щоб забезпечити роботу системи електронного адміністрування пального. Тут знову вносяться якраз ті зміни, проти яких виступав бізнес. Тому, мені здається, треба звернути на це увагу і не допускати навпаки таких жорстких норм, бо тоді точно все більше стає тіньового обороту пального і бізнесу в тіні. Тепер поява постійних представників за прикладом, як було за аналогією з виробниками спирту та алкогольної продукції на виробництвах тютюнових виробів. Ну, ми вже знаємо, яка неефективність цих представників податкових постів. Вони абсолютно нічого не роблять. Тут знову чи це буде додатково виділені кошти для фінансування податкової служби для того, щоб ще і у виробників встановити ці пости, я сумніваюсь. І наполягаю, що якщо ми забезпечуємо 100-відсоткове забезпечення всіх місць, місць виробництва, зберігання відеокамерами, то точно оцих "рішал", які підписують документи під виглядом податкового посту, вже не треба було далі тягнути по всьому цьому закону. Тому, мені здається, що зважаючи на складність цього проекту закону, тому що такі важкі як би і корумповані, і тіньові види бізнесу регулювати дуже важко стало чомусь. Тому що ми знаємо, що тінь у нас збільшилась різко в країні до 35-40 відсотків. Але все ж таки проект закону містить вади, які неприйнятні для бізнесу і дають більше прав і можливостей контролюючим органам. Тому це треба враховувати на майбутнє і реагувати так, щоб бізнес все-таки мав можливості працювати, а не лише домовлятися з правоохоронними і контролюючими органами, щоб в нас життя не заключалося лише у платі їм послуг, а не сплаті в бюджет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, Юрчишин. Номер правки скажіть, будь ласка.
15:37:35 ЮРЧИШИН Я.Р. А в нас на підтвердження ще, власне, були правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. А який у вас номер? ЮРЧИШИН Я.Р. У нас на врахування 783, ми зараз перевіряємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. 783 – це не ваша правка. ЮРЧИШИН Я.Р. На підтвердження наша, але є ще на врахування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона відхилена. Це правка Гетманцева, вона відхилена. Тому розберіться трошки, будь ласка. Лада Булах, будь ласка. У вас на врахування? Номери кажіть.
15:37:59 БУЛАХ Л.В. 777. Якщо ми підтримаємо, тоді ще треба буде низку інших правок поставити. Ключова – одна правка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви будете її пояснювати? БУЛАХ Л.В. Так. Друзі, дивіться, комітет податковий прийняв рішення змінити практику продажу алкоголю і сигарет, і дозволити це робити в інтернеті. Я все ж таки наважилась цю розмову тут обговорити з усіма нами чи готові ми дозволити продаж усіх алкогольних виробів і горілки, і коньяку, усіх, і важких алкогольних напоїв, усіх видів сигарет в інтернеті. Нагадаю, сьогодні в інтернеті купують ці товари 3 відсотки дорослих людей, решта – це діти, неповнолітні діти, які просто уникають контролю їхнього віку під час придбання цих товарів. Чи готовий сьогодні парламент дозволити легітимізувати цю хибну практику, яку не використовують країни… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Лади Булах врахувати її правку номер 777, відхилену комітетом. Прошу голосувати. 15:39:36 За-113 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Далі переходимо до правок на підтвердження. Юлія Володимирівна… Якщо 75-а, її ставлять колеги інші, вони з листом звернулися заздалегідь. Я можу дати вам слово, Юлія Володимирівна, будь ласка. Одну хвилину Тимошенко.
15:39:58 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, чесно кажучи, законопроект має дуже багато правильних речей. І правильних по-справжньому, для того щоби країна могла зібрати акцизи, щоб ми могли реально наповнити бюджет. Але є одна правка, 75-а, яка не може бути в цьому законопроекті. Це стосується того, щоби позбавити права торгувати підакцизними товарами ті приміщення, які мають менше 20 квадратних метрів. Якщо ми цю правку, не дай бог, приймемо, то це десятки тисяч робочих місць, це тисячі родин втратять доходи, нам не можна категорично цього робити. І тому я прошу 75 правку поставити на підтвердження і прошу зал не голосувати за цю правку на підтвердження. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Я ще дам одну хвилину Кривошеєву з цього ж питання. Але правку вже ставить Юлія Володимирівна, ви просто прокоментуйте, будь ласка.
15:41:10 КРИВОШЕЄВ І.С. Дякую. Шановні колеги, про що ця правка? Дана правка є прямим втручанням у вільні ринкові відносини, по суті, це зачистка ринку від дрібніших конкурентів. Скажіть, будь ласка, яким чином те, що магазин більший чи менший, має впливати на право здійснювати торгівлю. Шановні колеги, я прошу вас голосувати жовтою за дану правку і тоді законопроект можна приймати в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович, будь ласка, позиція комітету, ваша позиція.
15:41:40 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, у кожної епохи є свій символ. На жаль, символом нашої епохи є тютюновий кіоск чи ларьок. Це те місце, де реалізується без акцизу підакцизні товари, це те місце, яке торгує в чорну, це те місце, де свою маржу, мзду отримують менти, в поганому сенсі цього слова, отримують бандити, отримують фіскали та всі інші. Це те, що неможливо заборонити, бо, на жаль, ця ракова пухлина вона повсюди. Тому колись попереднє скликання заборонило продаж алкогольних напоїв у кіосках до 20 метрів квадратних. Ми пропонуємо заборонити також продаж тютюну. Я вважаю, що ми від цього сорому повинні відмовитися і зробити врешті-решт з цим ринком щось добре. Тому сам буду голосувати зеленою, а ви дивіться як. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Юлії Володимирівни Тимошенко підтвердити правку номер 75 авторства народних депутатів членів комітету. Вона комітетом врахована. Прошу голосувати. 15:43:14 За-142 Рішення не прийнято. Правка відхилена. І, колеги з "Голосу", розібралися з номером? Ні. Тоді переходимо до голосування за закон в цілому. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект за реєстраційним номером 10346. Проект Закону про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального. Прошу голосувати. 15:44:03 За-255 Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому. Наступний пункт питання порядку денного... ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Що голосуємо? Законопроект за реєстраційним номером 11043: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг. Пропоную включити це питання до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 15:44:49 За-238 Рішення прийнято. Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. 15:45:08 За-237 Рішення прийнято. Два – за, два – проти? Запишіться: два – за, два – проти, будь ласка. Будь ласка, Заремський, "Слуга народу". Василевська-Смаглюк, будь ласка.
15:45:45 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект 11043 і ми пропонуємо розглянути його для того, щоби подолати ті наслідки, які зараз є у сфері шахрайства. Я нагадаю вам, минулого року кіберполіція зловила десятки тисяч шахраїв, які в сфері фінансових послуг обманювали людей на 2 мільярди в 2022 році, на 4 мільярди в 2023 році, я думаю, ця цифра в цьому році зросте набагато. І якраз цей законопроект в тому числі і долає і таку проблему: людей обманюють, використовують їхні особисті дані, банківські карти і так далі. Ця жахлива ситуація має нарешті закінчитися і саме цей законопроект вирішує цю проблему. Окрім цього в нашому законопроекті до другого читання з'явиться норма, яка допоможе нашим Збройним Силам України. Ви знаєте, що ті, хто займаються фінансами в підрозділах ЗСУ, часто-густо не мають фінансової освіти і помилково нараховують суми деяким військовослужбовцям або нараховують їх не тільки військовослужбовцям, а зовсім іншим людям. Саме на суму 179 мільйонів гривень помилково наші Збройні Сили перерахували кошти громадянам, які просять їх повернути, але вони відмовляються повертати такі кошти. Наш законопроект якраз робить це повернення, для того щоб 179 мільйонів гривень були повернуті в ЗСУ і нараховані відповідно тим, хто їх заробив своїм потом і кров'ю. Ще багато інших новацій є в цьому законопроекті. Пропоную нашій Верховній Раді його розглянути в першому читанні, прийняти за основу, доручивши Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики доопрацювати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, "Голос".
15:48:01 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, ми так часто говоримо про гроші на армію. Не повірите, але цей законопроект про гроші на армію, гроші, які крадуть. Я не буду довго по прикладах ходити. Я вам розкажу два. Сьогодні Бюро економічної безпеки дало підозру двом функціонерам "IBOX банку", для розуміння, які допомогли вкрасти 5 мільярдів через казино. Для розуміння, зараз, коли Нацбанк, наша ТСК, правоохоронці закрили схему з міскодингом, різниця між довоєнним періодом і в цьому році по сплаті податків казино в 101 раз. В 101 раз було вкрадено податків. І зараз це закрито. І цей законопроект це ще один крок для того, щоб дати регулятору, який, я впевнений, поважає як коаліція, так і опозиція, можливості в прямому сенсі карати, як мінімум, копійкою, я вже не говорю про кримінальні злочини, тих мерзавців, які досі створюють платіжні системи, через які проходить нелегальна ігорка, продається нелегальний тютюн, пробачте, продається наркота і всі інші заборонені речі тут і зараз. І якраз цей законопроект дає офіційні і повні повноваження Національному банку і іншим регуляторам закривати такі речі. Тому, шановні колеги, ви не знайдете поганого слова від бізнес-асоціацій про цей законопроект, хоча це про підвищення контролю, тому що це допомагає очистити ринок. І я вдячній робочій групі, Нацбанку і всім тим, хто долучалися до цього законопроекту. Ще раз, якщо ви хочете, щоб ви в бюджеті бачили знову на 100, на 200, на 300 більше податків від різних сфер, які зараз обслуговуються тіньовою цією фінансовою системою, то цей законопроект якраз допомагає досягти цієї мети. Тому прошу всіх проголосувати за. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість Геращенко Ірини Володимирівни, я так розумію, Ніна Петрівна Южаніна. Будь ласка, "Європейська солідарність".
15:50:11 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я підтримую все, що ви щойно говорили, що боротьба з так званими дропами – це другий етап боротьби з шахрайством в сфері організації азартних ігор, другий етап. Але поспілкуйтесь, будь ласка, з членами Комітету профільного по інформатизації. Вони говорять, що ця система не запрацює. Це напів, напівміра, тому що в любому випадку має бути постраждалий, він має написати заяву, має бути порушене кримінальне провадження. І другий бік цього проекту закону, який тут чітко виписаний, – це абсолютно чітко надання більших прав і можливостей для Національного банку України. Досить того, що вже і так прийняті протягом цього скликання закони про фінансові компанії, про страхування, про мікрокредитування, про гарантування вкладів, нібито направлені на осучаснення державного регулювання, а насправді вони передбачають і встановлюють наджорсткі вимоги до учасників ринку. І це призвело вже до постійного їх зменшення. Я цікавилась, і отримала, що наполовину вже менше учасників цих ринків. І, до речі, щоб ви знали, що ці норми законопроекту, оця друга частина, суперечить нормам Закону "Про банки і банківську діяльність". Тобто Національний банк всупереч Закону "Про банки і банківську діяльність" набагато більше розширить свої повноваження у сфері наглядової діяльності. Тому не плутайте і не змішуйте погане з хорошим, забудьте цю практику. Треба боротися з дропами, давайте з ними боротися, но додаткові надавати надправа Національному банку ми категорично проти. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 15:51:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина". І переходимо до голосування, після цього голосуємо, шановні колеги. Будь ласка, Михайло Михайлович
15:52:02 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, насправді законопроект дуже має позитивні норми: і що його назва, і що основна мета, яка написана в пояснювальній записці. Але є декілька речей контраверсійних, які не дають можливість фракції "Батьківщина" підтримати в першому читанні. Насамперед це додаткові повноваження Національному банку як регуляторному органу, у нас і так він має повноваження, погоджуюсь з попередньою виступаючою колегою. І наступне, ми за те, що потрібно боротися з тіньовим обігом, у тому числі те, що стосується грального бізнесу тощо. Але даний законопроект не вирішить проблему, а навпаки створить додаткову корупційну складову, тих, хто буде мати право блокувати рахунки, перевіряти їх тощо. Через те ми надіємося, що до другого читання, і будемо брати в цьому участь, удосконалимо законопроект, щоби зникли оці корупційні норми і не давати можливості регулятору, в даному випадку Національному банку, ще додаткові повноваження, бо це виходить за рамку всупереч Закону "Про банки і банківську діяльність". Голосуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів приготуватися. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацювання положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг (реєстраційний номер законопроекту 11043). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 15:54:23 За-235 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний законопроект 10072. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 15:54:55 За-208 Рішення прийнято. Шановні колеги, два – за і два – проти. Запишіться, будь ласка, два – за і два – проти, колеги. Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, фракція "Слуга народу".
15:55:20 БАКУМОВ О.С. Шановний головуючий, прошу передати слово народній депутатці Василевській-Смаглюк. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василевська-Смаглюк.
15:55:30 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановні колеги, даний проект усуває недоліки в уже існуючому законодавстві про цільові фінансові санкції, які були виявлені у звітах MONEYVAL, покращуючи тим самим оцінки України щодо дотримання міжнародних стандартів у сфері відмиванням, боротьби з відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом, та фінансування тероризму і розповсюдження зброї масового знищення. А підвищення таких оцінок України сприяє підвищенню довіри до української фінансової системи серед міжнародних партнерів та інвесторів. Трохи доопрацюємо його до другого читання на підставі рекомендацій, отриманих від експертів Ради Європи, і, сподіваюся, значно покращимо нашу оцінку по виконанню шостої і сьомої рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, здобутих злочинним шляхом (FATF). Якщо все вийте так, як я задумала, MONEYVAL – організація, яка нас оцінюватиме, буде нами задоволена, а терористи засмучені. Думали, що ваша бухгалтерія складна? Навіть не уявляєте її складність у тих, хто намагається обходити цільові фінансові санкції. Приємний бонус у проекті: можливість Кабміну нарешті самостійно внести країну РФ у чорний список, який діє в Україні, не чекаючи, поки на це наважиться FATF. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос".
15:56:48 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Железняку Ярославу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.
15:56:54 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Так, я скажу одразу, найголовніше в законопроекті – це ніяк не пов'язано з ПЕПами, взагалі немає нічого спільного з ПЕПами. Якщо ви чуєте це, це міф, повірте. Це достатньо технічний законопроект, який стосується справді рекомендацій наших улюблених фатфівців, яка принесла багато цікавого законодавства, але в даному випадку це про санкції і інші речі. Тому, шановні колеги, не бійтеся цей законопроект голосувати. Є позиція комітету, вона полягає в тому, що ми його приймаємо тільки в першому читанні. Якщо у вас є нестримне бажання долучитися до доопрацювання цього технічного законопроекту, то можете подавати так само свої правки разом з членами комітету і я думаю, що Ольга Михайлівна спокійно їх розгляне в робочій групі. Тому, шановні колеги, я розумію, що іноді технічні речі достатньо багато займають часу у нашого парламенту, але питання FATF, воно прямо пов'язане з нашою євроінтеграцією. І наскільки ми будемо швидко рухатися по таких технічних речах, давайте скажемо відверто, тим менше від нас будуть вимагати більш складних речей, які стосуються Anti-money laundering законодавства і всього такого іншого. Тому, звичайно, ми голосуємо за цей законопроект за. Ще раз, долучайтеся до опрацювання, але я не бачу тут великих ризиків, особливо для політично важливих персон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Наливайченко Валентин Олександрович, фракція політичної партії "Батьківщина".
15:58:27 НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановні пані та панове, дорогі наші захисники, ми хотіли б звернути увагу від фракції "Батьківщина", що насправді цей законопроект стосується національної безпеки України. Шановний пане голово парламенту, ми просимо, щоб такі законопроекти обов'язково опрацьовувалися не тільки і не стільки фінансистами і податківцями, скільки антикорупційним комітетом, Комітетом з національної безпеки. Тому що я нагадую, що Financial Action Task Force створена як спецгрупа для запобігання відмиванню грошей, запобігання фінансуванню тероризму. При всій повазі, чому тільки податкова сфера? Це про протилежне, це про те, щоб і національна комісія, і Нацбанк, і всі інші фінансові установи не сиділи і дивилися, як російські посередники і російські власники грабували бюджет України і продовжують далі грабувати. Чому? Та тому, що кінцевий власник, прозора структура власності і так далі, це хіба тільки обов'язок Нацбанку перевіряти? Ні. Гральний бізнес. Скільки виведено грошей з України під час війни? Немає відповіді. І так ми відповіді не отримаємо, якщо не посилимо не тільки законодавство, а всі механізми, які раз і назавжди унеможливлять кінцевим власникам з агентури ФСБ Росії, ГРУ Росії та інших спецслужб країни-агресора заробляти на бюджеті України, грабувати Україну і виводити гроші в офшори і далі фінансувати війну проти України. Ось в чому важливість цього законопроекту. Ось чому це національна безпека України. Тому наша категорична позиція: на друге і до другого читання залучити фахівців, раз, викликати Службу безпеки і антикорупційні органи, отримати об'єктивну інформацію і голосувати за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій Олексійович, фракція "Європейська солідарність" Шановні колеги, після цього голосуємо.
16:00:40 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко. Друзі, ну давайте будемо відвертими, це не технічний законопроект. І я хочу, щоб всі це почули. Це законопроект про те, що можна накладати санкції на громадян України. Взагалі громадяни України підпадають під дію Кримінального кодексу України і це є ключове. А санкції, то взагалі це інша історія. Тому технічним я б його точно не назвав. А щодо санкцій, я хотів би сказати, нам треба бути активнішими в цьому. Подивіться, що сьогодні відбувається в Грузії, подивіться, які заяви там робить їхній справжній очільник держави Бідзіна Іванішвілі – російський олігарх, який фактично керує Грузією, та там же просто, він вже говорить прямою мовою Путіна, говорить, що це не Росія напала на Грузію у 2008-му, а якась там мирова партія війни. Не Росія напала на Україну в 2014-му, в 22-му роках, ні, а хтось там інший. То в мене питання, а чому Бідзіна Іванішвілі до сих пір, до сих пір не внесений в списки санкцій з боку України як російський олігарх і людина, яка на замовлення Путіна сьогодні знищує незалежність Грузії? Це прямий виклик безпеці в нашому регіоні, в Чорноморському регіоні. До речі, буквально на цих вихідних в Одесі на першому чорноморському форумі безпеки ми говорили про ці речі з представниками більше ніж 20 країн і світ хоче бачити лідерство України в цьому питанні, лідерство, бо ми перші, хто зацікавлені в безпеці в нашому регіоні, бо це наша південна столиця, Одеса є столицею Чорного моря як найбільше місто і найбільша гавань Чорного моря. Тож, друзі, давайте реально працювати, санкції на всіх російських посіпак, таких як Іванішвілі, і по різних інших країнах, а до українських громадян Кримінальний кодекс, до тих, хто це заслуговує. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Прошу приготуватися. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) (реєстраційний номер законопроекту 10072). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 16:03:32 За-223 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити на повторне перше читання. Будь ласка, прошу народних депутатів голосувати. 16:04:00 За-232 Рішення прийнято. Законопроект пішов на повторне перше читання. Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні ми завершили. Дякую Всім за продуктивну роботу. Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Продовжуємо працювати на перемогу. І Слава Україні!
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 18.06.2024
| |||
