|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 18.10.2018
ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ Сесійний зал Верховної Ради України 18 жовтня 2018 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:01:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Я прошу всіх заходити в зал і приготуватись до реєстрації. Отже, колеги, готові? Колеги, прошу зайняти робочі місця. Провести реєстрацію. Прошу зареєструватись. 10:03:14 Зареєстровано 343 народних депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні день народження нашого колеги народного депутата Романа Сергійовича Романюка. Привітаємо з днем народження. (Оплески) Колеги, також ми мусимо згадати, що в українському місті Керч, яке знаходиться під російською окупацією, сталася страшна біда: безумна кривава трагедія забрала 20 людських життів, і більшість з них - це діти. Ніколи такого не було в українському Криму. Безумство "русского мира" вдарило по невинних дітях. Це наш біль, це наші діти. І я висловлюю співчуття рідним та близьким невинних жертв. Колеги, вшануємо пам'ять загиблих дітей. (Хвилина мовчання) Дякую. Нагадую, що ми продовжуємо розгляд проекту Закону 8060. Але перед тим, як запросити на трибуну голову комітету Іванчука, я оголошую про те, що надійшла у президію заява про перерву від двох фракцій, вони готові її замінити на виступ, це від фракції "Батьківщина" і фракції "Самопоміч". На виступ запрошується Олександр Шевченко. Будь ласка.
10:05:12 ШЕВЧЕНКО О.Л. Шановні колеги народні депутати, патріоти України, минулого тижня нам не вистачило лише кілька голосів для внесення до порядку денного сесії законопроекту про заборону в Україні пропаганди нацисько-шовіністської ідеології "русского мира", ідеології, якою кремлівські керівництво сьогодні обґрунтовує свою експансію в Україні, обґрунтовує свою загарбницьку війну на нашій землі. Переконаний, що цей законопроект підтримає в абсолютній більшості український народ. Знаю, що його підтримують і більшість депутатів Верховної Ради . Законопроект про заборону пропаганди ідеології "русского мира" є очікуваним та актуальним, адже після перемоги Майдану з 14-го року проповідники "русского мира" були дезорганізованими і пішли, як то кажуть, в підпілля. Але сьогодні вони осміліли і знову піднімають голову, мріючи про політичний реванш. Свідченням його актуальності стала істерія штатних пропагандистських каналів "Росія ТV". Ще раз хочу наголосити, що законопроект про заборону пропаганди в Україні "русского мира" не спрямований проти людей будь-яких національностей, лише проти тієї імперської, нацистської ідеології, яка винна разом з її московськими владними адептами в загибелі десятків тисяч патріотів, громадян України всіх національностей: українців, росіян, євреїв, грузинів, вірмен, угорців, румунів і інших патріотів та героїв України – всіх тих, хто завжди жили в мирі і злагоді на українській землі. Переконаний, що цей законопроект сьогодні повинен об'єднати залу Верховної Ради. Тому прошу вас, шановний Голово Верховної Ради, поставити на голосування питання внесення до порядку денного законопроекту 9139, розглянути його та прийняти сьогодні в цілому. Слава Україні! Слава її захисникам! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, ми продовжуємо розгляд проекту Кодексу України з процедур банкрутства. І я запрошую Іванчука на трибуну. І я хочу нагадати, що ми зупинились на поправці 1298. І я хочу зараз запросити автора правки. Якщо автор правки буде наполягати, ми перейдемо до неї. Так, будь ласка, на трибуну, Андрій Володимирович, Україна чекає вашої позиції. І я зачитую: правка 1298. Не наполягає автор. 1297, Демчак. Будь ласка.
10:08:07 ДЕМЧАК Р.Є. Правка 1297. В частині першій статті 34 в пункті 4 слова "за рішенням про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру" виключити пункт 8 та доповнити словами "якщо стягувач включений до плану санації". Прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтвердження – це на голосування. Ви будете коментувати, Андрій Володимирович?
10:08:57 ІВАНЧУК А.В. Комітет… Пане Голово, шановні народні депутати, доброго дня. Комітет не підтримав дану поправку пана Демчака. Тому, будь ласка, поставте на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 1297 народного депутата Демчака. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. 10:09:32 За-56 Рішення не прийняте. Наступна – 1299-а. Наполягає Алексєєв. Включіть мікрофон Алексєєву.
10:09:50 АЛЕКСЄЄВ І.С. Шановний головуючий, моя правка під номером 1299 передбачала порядок формування інформації про відкриття виконавчого провадження. Для того, щоб цей процес унормувати, були визначені чіткі строки, хто, куди і як відправляють відповідну інформацію. Прохання 1299 поправку поставити на підтвердження. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:10:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, ставлю на голосування цю поправку, тому що вона була відхилена комітетом, і автор Ігор Алексєєв просить, щоб ми її підтримали. Прошу визначатися, колеги. 10:10:46 За-60 60-за. Поправка відхилена. Це була 1299, пане Ігоре? Так. Наступна також…Наступна Сергія Алєксєєва, 1300-а. Прошу.
10:11:00 АЛЄКСЄЄВ С.О. Шановні колеги, ця правка стосується системи автоматичного арешту коштів. Справа в тому, що коли суд виносить ухвалу, чимало часу йде на виконання ухвали про арешт коштів. І таким чином боржники, недобросовісні боржники, мають змогу ухилитися від виконання цієї ухвали про арешт коштів. Система автоматичного арешту коштів дозволяє автоматично після того, як суддя виніс ухвалу, одночасно арештовувати кошти, і це забезпечує права кредиторів. Прошу поставити на підтвердження мою правку і проголосувати за неї. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу визначатися по поправці 1300. Але перед тим коментар голови комітету. Прошу.
10:11:44 ІВАНЧУК А.В. Шановні колеги, ми просто цей блок питань прибрали повністю з законопроекту, і тому поправки відхилили в зв'язку з тим, що немає цього предмету в законі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися, колеги. 1300 поправка йде. 10:12:11 За-56 Поправка відхиляється Наступна - 1301. Будь ласка, Демчаку мікрофон.
10:12:19 ДЕМЧАК Р.Є. Моя правка номер 1301 стосується арешту коштів на рахунках боржників у банку. Якщо бувають такі випадки, що боржники цілеспрямовано закривають, знаючи, що буде арешт рахунку, свої рахунки, а потім після того, як накладається арешт, начебто рахунку немає і вони знову його відкривають. Для того, щоб уникнути таких випадків, моя правка пропонує, щоби банки утримували інформацію про розпорядження блокування коштів на весь період банкрутства. Тобто якщо боржник такий рахунок відкриє в майбутньому, то він буде зразу заблокований по рішенню цього розпорядження на арешт. Прошу підтримати мою правку шляхом голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колега. Прошу визначитися по поправці 1301. 10:13:30 За-66 Поправка відхиляється. Наступна поправка - 1305. Не наполягає автор. 1304. Будь ласка, Ігор Алексєєв.
10:13:47 АЛЕКСЄЄВ І.С. Правка 1304 передбачала внесення змін і доповнень до Закону "Про банки і банківську діяльність" у контексті створення додаткових механізмів, які б забезпечили ефективний процес стягнення заборгованості в рамках виконання виконавчого впровадження. Правка відхилена комітетом, прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися по поправці 1304. ІВАНЧУК А.В. Вона не відхилена, вона врахована в іншому місці. Дякую. 10:14:31 За-48 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Ще коментар тільки що був шановного голови комітету, що ця поправка врахована в іншій частині. І, мабуть, тому її підтримує 48 депутатів. Правка відхилена. 1306. Демчак, будь ласка.
10:14:39 ДЕМЧАК Р.Є. Знову ж правка 1306 стосується блокування коштів на рахунку. І для того, щоб визначити чітко для банків, яку інформацію вони мають надавати на запит арбітражного керуючого по залишку на рахунку, прошу у статті 62 частину першу доповнити новим пунктом такого змісту: "Пункт 6 частини першої після слів "стосовно стану рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності" доповнити словами "(відомості про стан рахунку включають в себе: інформацію про наявність або закриття рахунку, про залишки коштів на рахунку, про арешт на кошти, які перебувають на рахунку та про зупинення видаткових операцій за рахунком)". Прошу визначитися шляхом голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колега. Я прошу визначитися по поправці 1306, колеги, прошу визначитися. 10:15:43 За-53 Поправка відхиляється. Будь ласка, Нестор Шуфрич. 1307, прошу. Це не ваша поправка, але наполягаєте, прошу.
10:15:55 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановна головуюча. Я хотів би подякувати всім народним депутатам України і сьогоднішнім головуючим за те, що ми відреагували по-людськи, належним чином на трагедію, яка відбулася, на жаль, в Керчі. Мабуть, було б доречно звернутися до Президента України з проханням оголосити день жалоби в Україні завтра. Працюючи на посаді міністра з питань надзвичайних ситуацій, я не можу не нагадати, що надзвичайна ситуація, де загинуло більше ніж 10 людей, є надзвичайною ситуацією державного рівня. Але в даному питанні мова йде не про формальності, а про людську біль. Всім нам болить те, що відбулося з тими дітьми і з їх викладачами, і дорослими в Керчі. Прошу підтримати ініціативу і звернутися до Президента України оголосити день жалоби завтра на всій території України. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми ще раз висловлюємо співчуття всім загиблим в Керчі і їх родинам, бажаємо мужності пережити це горе, але в той же час прошу все-таки всіх говорити виключно по темі поправок. Ви не наполягаєте на поправці. І ми рухаємося далі. 1309, Демчак. Прошу, будь ласка.
10:17:19 ДЕМЧАК Р.Є. Правка 1309 стосується знову ж таки арешту рахунків. Пропонується у пункті 8 розділі ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" після слів "іншим" доповнити "– в обсягах, передбачених такою ухвалою" та після слів "через систему автоматизованого арешту коштів" доповнити "– в обсягах, передбачених пунктом 6 статті 62 цього закону". Прошу підтримати шляхом голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету, поправка 1309. Прошу визначатися по поправці 1309, шановні колеги. 10:18:19 За-54 Поправка відхиляється. Наступна - 1310. Прошу, народний депутат Довбенко.
10:18:25 ДОВБЕНКО М.В. Дякую. Я теж хочу свою правку озвучити стосовно зняття арешту коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і тут я підтримую свого колегу пана Руслана Демчака у цій дискусії. І хочу сказати, що моя правка стосується, яким чином ми можемо забезпечувати позов. Хочу сказати, що я тут пропоную у своїй правці – на підставі судового рішення. І більше того, в цій правці я пропоную, щоб не тільки, значить, постанова про арешт коштів боржника повинна надходити у електронному вигляді, я пропоную, щоб це можна було… зроблено і в паперовому і в… або в електронному вигляді. І я думаю, що, виходячи з сьогоднішніх обставин, які є в банківській системі, це було б більш коректне рішення. І хочу, щоб ми поставили на голосування і підтримали цю мою правку. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, прошу визначатися по правці 1310. 10:19:43 За-53 Поправка відхиляється. Наступна - 1311, Алєксєєв Сергій. Не наполягає. Наступна поправка Демчака 1317. Я прошу голову комітету коментувати поправки. 1317. Наполягаєте?
10:20:03 ДЕМЧАК Р.Є. Так. Стосовно статті Кримінального кодексу України, стаття 219 прим.1, викласти в такій формі: "Відповідальність боржника за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації щодо його майнового стану та родини. Пункт 1: Подання боржником завідомо недостовірних відомостей у декларації щодо майнового стану його та/або його родини карається штрафом від 2 500 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 150-и… від 150 до 240 годин. Примітка. Термін "боржник" вживається у розумінні Розділу Х "Відновлення платоспроможності фізичної особи" Кодексу процедур банкрутства". У зв'язку з цим пункт 12 вважати пунктом 13. Прошу підтримати шляхом голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний голово комітету, прошу, ваша позиція, комітету, чому була відхилена поправка 1317.
10:21:16 ІВАНЧУК А.В. Пане Руслан, я з вами повністю погоджуюсь. Але… Ну, ми не можемо відповідальність, це соціальний в нас закон, ми ним гордимося. І якщо ми зараз почнемо в ньому передбачувати відповідальність, покарання і так далі, ми… Так! Тому ми, комітет відхилив вашу поправку, але морально ми вас підтримуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися по поправці 1317. Колеги, в нас залишається буквально три поправки. Я дуже прошу всіх повертатися до сесійної зали. І до голів фракцій звертаюся: будь ласка, поінформуйте депутатів, що за кілька хвилин буде голосування. Прошу визначатися по поправці 1317. 10:22:14 За-55 Поправка відхиляється. Наступна поправка - 1318, Ігор Алексєєв. Прошу мікрофон.
10:22:22 АЛЕКСЄЄВ І.С. Шановна головуюча, правка 1318, вона нерозривно пов'язана була з моєю попередньою правкою 1304 і передбачає створення дієвих механізмів для збирання обліку інформації про рахунки фізичних і юридичних осіб для забезпечення виконання завдань цього закону. На жаль, комітетом вона відхилена була. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.
10:22:55 ІВАНЧУК А.В. Шановний пане Алексєєв Ігор, ми абсолютно підтримуємо цю ідею. На комітеті ми хотіли, щоби ця новела і цей інститут був у даному кодексі. Але нам же теж було дуже важливо досягнути консенсусу для того, щоби даний законопроект знайшов підтримку не тільки на комітеті, а в сесійній залі. Тому ми прийняли рішення взагалі цей блок вилучити із закону і тому ваші поправки, вони перестали бути актуальними, тому що немає самого предмету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, прошу визначатися по поправці 1318. І повертатися до сесійної зали. Голосування відбудеться за кілька хвилин по важливому кодексу. 10:23:51 За-53 Поправка відхиляється. Наступна – 1325. Народний депутат Демчак, прошу.
10:23:57 ДЕМЧАК Р.Є. Ну, тут викладається повністю по-новому пункт на рахунок часу вступу в дію. Основна позиція: "Цей кодекс набирає чинності з наступного дня після його опублікування. Частина кодексу, що стосується банкрутства фізичних осіб, набуває чинності з 1 січня 19-го року". Прошу визначитися шляхом голосування і підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету, 1325 поправка.
10:24:28 ІВАНЧУК А.В. Прошу поставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 1325, вона була відхилена комітетом. Руслан Демчак просить колег підтримати. Прошу визначитися Шановні колеги, прошу визначитися. І нагадую всім, хто ще знаходиться в кулуарах, що голосування відбудеться за 2 хвилини буквально. 10:24:54 За-57 Поправка відхиляється. В нас залишається 2-3 поправки. Я дуже прошу колег повертатися до сесійної зали. І зараз поправка 1332 – це поправка Ігоря Алексєєва. Я перепрошую. Будь ласка, Ігорю Алексєєву мікрофон.
10:25:14 АЛЕКСЄЄВ І.С. Це моя остання поправка до цього законопроекту. Користуючись нагодою, я хотів би подякувати профільному комітету, всім особам, які були залучені до цього процесу, голові комітету Андрію Іванчуку, які зробили титанічну роботу по доопрацюванню цього законопроекту, хочу всіх депутатів закликати голосувати за цей закон. Лише один цей закон дозволить Україні піднятися в рейтингу Doing Business на 10 позицій. Це дуже важлива ініціатива щодо залучення інвестицій і створення сприятливого законодавчого поля в цій сфері. А по цій поправці я не наполягаю, оскільки попередні дві мої поправки були відхилені і фактично ця поправка втрачає свій сенс. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу визначитися по поправці 1332. А, не наполягаєш, я перепрошую. Колеги, настільки шумно і голосно в залі, що навіть головуюча не чує виступаючих. Я прошу вас, кому не цікаві поправки, все ж таки поводьтеся більш чемно. Дві останні поправки. Народний депутат Голуб. Будь ласка, мікрофон увімкніть. 1334.
10:26:26 ГОЛУБ В.В. Дякую, шановна пані головуюча. Владислав Голуб, 197 виборчий округ, Черкащина. Шановний пане голово комітету, я просив би поставити на підтвердження мою поправку, яка стосується порядку набуття чинності Книги ІІ, а також положення в Книзі І що стосується інституту банкрутства фізичної особи, тому що це буде новий інститут, і я все ж таки пропоную, щоб ми відтермінували порядок набрання чинності зазначених норм на 1 січня 2019 року. Тому, шановні колеги, просив би вас підтримати мою поправку. Дякую щиро. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставимо на голосування поправку 1334 народного депутата Голуба. Прошу визначатися. 10:27:22 За-66 Поправка відхиляється. І остання поправка – 1336, народного депутата Голуба. Будь ласка.
10:27:31 ГОЛУБ В.В. Дякую. Шановний Андрій Володимирович, ну… Андрій Володимирович! Андрій Володимирович, при всій повазі до вас. От зараз нам роздають в сесійній залі пропозиції до проекту Кодексу України про банкрутство, де для зачитування під стенограму будуть пропонуватися певні правки. Ну, я промовчу, що тут написано сірим кольором – дуже важко визначити в цій книжечці, що таке "сірий колір". Але, менше з тим, я все ж таки хочу вам нагадати, що згідно Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" є порядок і процедура третього читання. Якщо у нас є якісь проблеми по якихось нормах або по якихось положеннях, будь ласка, відправляйте законопроект на третє читання по окремим, будь ласка, статтям. А не знову ми вчергове будемо під стенограму з голосу якісь правки приймати – тут 23 сторінки. Я вважаю, що це абсолютно неправильно, і ми маємо поважати Закон України "Про Регламент Верховної Ради України". Дякую щиро. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. 10:28:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Володимирович. І прошу всіх заходити в зал, колеги. Запрошуйте всіх у зал.
10:28:40 ІВАНЧУК А.В. Шановний пане Голово, шановний пане Голово, шановні народні депутати! Вчора коли ми проходили по поправках, я повідомив, що Головне юридичне управління Верховної Ради України підготувало свій висновок. Ми вчора збирали комітет, збирали робочу групу, працювали дуже довго для того, щоби врахувати зауваження. Тому вам роздана табличка. Увага, шановні народні депутати! Права колонка, ліва колонка, якщо дивитися на табличку, – це зауваження юридичного управління. Посередині – це рішення чи ми враховуємо, чи ми не враховуємо. Пане Голуб, пане Голуб, я до вас звертаюсь. Оця колонка, яка знаходиться справа крайня, – це так, як в порівняльній таблиці. Комітет, ми вчора до ночі працювали, це все вважаємо дуже корисними зауваженнями наших юристів Апарату Верховної Ради. Тому я роздав вам, щоб ви не сприймали на слух, цю табличку, як ми вчора домовлялися. А для виконання норми Регламенту… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ІВАНЧУК А.В. …я перед голосуванням зачитаю буквально до 10 хвилин 5 сторінок тексту, який ви зможете перепровірити. Якщо парламент визначається, він має право приймати це рішення, якщо ні – ми будемо голосувати за редакцію, яку запропонував комітет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні в своїй правці? Я ставлю на голосування правку 1336, комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати. 10:30:36 За-64 Рішення не прийнято. Таким чино, шановні колеги, ми завершили обговорення правок. Як уже і зазначалося, і зазначив голова комітету Андрій Володимирович, що після фактичного вчорашнього довгого обговорення на комітеті було прийнято рішення ряд зауваг, які надходили від народних депутатів і ряд зауваг, які були зазначені науково-експертним управлінням, включити в тіло закону. Я наполягав, щоб ці поправки були надруковані і роздані, щоб ніхто не сприймав з голосу, щоб кожен міг бачити і мати перед собою текст, за який комітет буде пропонувати голосувати. Тому зараз, колеги, я надаю слово заключне голові комітету Іванчуку Андрію Володимировичу. Він просить до 10 хвилин. І після того ми переходимо до голосування. Колеги, в нас сьогодні насичений день, тому я прошу всіх максимально інтенсивно і злагоджено працювати. Андрій Володимирович, заключне слово, будь ласка.
10:31:44 ІВАНЧУК А.В. Дякую. Шановний пане Голово, Андрій Володимирович, так як ми вчора все домовлялися, ми так всі ваші вказівки і виконали. Тому під стенограму зачитую. Хочу сказати, по-перше, дякую нашим юристам Верховної Ради, що вони нам допомогли якісно покращити і вказали нам на неточності і помилки, тому що законопроект дуже великий був, зрозумійте. Тепер. В частині першій статті 2 кодексу слова "законодавчими актами" замінити "законами". В абзаці другому частини сьомої статті другої проекту кодексу слова "взаємно" змінити на "принципом взаємності". Абзац третій частини другої статті 7 проекту кодексу "у показовому і наказовому провадженні" виключити. В частині першій статті 8 проекту кодексу слова "місцем проживання боржника - фізичної особи чи фізичної особи-підприємця" замінити "фізичної особи або фізичної особи-підприємця". В частині четвертій статті 10 проекту кодексу слово "законодавства" замінити словом "закону". В частині першій статті 11 кодексу після слів "економічну освіту" доповнити "другого магістерського рівня". В тексті кодексу слова "винесення ухвали" замінити "постановлення ухвали". В частині восьмій статті 12 кодексу слова "Міністерством юстиції України разом із державними органами" замінити "центральними органами виконавчої влади". В абзаці другому частини п'ятої статті 30 кодексу після слів "господарський суд" додати "за заявою кредитора". В абзаці п'ятому частини першої статті 37 кодексу слово "законодавством" замінити "законом". В кодексі в положеннях, які пов'язані з припиненням юридичної особи, слово "законодавством" замінити "законом". В частині третій статті 49 проекту кодексу слово "приймає" замінити "ухвалює". В частині першій статті 58 кодексу "приймає" замінити "ухвалює". В частині першій статті 61 кодексу текст "проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута" замінити "проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута". В частині сьомій статті 61 кодексу слово "законодавством" замінити слово "законом". Частину десяту статті 62 кодексу викласти в редакції: "Майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за закладом вищої освіти державної форми власності, не включаються до складу ліквідаційної маси і повертаються з закладу вищої освіти державної форми власності, що вносив їх до статутного капіталу господарського товариства". В частині десятій статті 77 кодексу слово "законодавства" замінити словом "закону". В абзаці другому частини третьої статті 14 кодексу "відповідальність" видалити. В абзаці другому частини четвертої статті 14 кодексу слова "стаж роботи помічником арбітражного керуючого прирівнюється до строку стажування" доповнити "передбаченого частиною першою статті 11 цього Кодексу". Зачитати всю статтю 6: "Через один рік з дня набрання чинності цим Кодексом втрачає чинність Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № 28. Протягом п'яти років з набрання чинності цим Кодексом заборгованість фізичної особи за кредитами в іноземній валюті, яка виникла до набрання чинності цим Кодексом та яка забезпечена іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується в процедурі неплатоспроможності фізичної особи згідно плану реструктуризації або мирової угоди з урахуванням цього пункту "Прикінцевих та перехідних положень" кодексу. Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті та яким забезпечено іпотекою квартира або… що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, який забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню, списанню в порядку, визначеного цим пунктом "Прикінцевих та перехідних положень". У разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково погасив кредит, то розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту "Прикінцевих і перехідних положень" кодексу, зменшується пропорційно до частину кредиту, погашеного боржником. У разі якщо загальна площа квартири… Шановний депутат Москаленко! У разі, якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа якої не перевищує 13.65 квадратних метрів на кожного члена сім'ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів. На реструктуризоване відповідно до цього пункту "Прикінцевих і перехідних положень" кодексу зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні збільшеному на 1 відсоток. Строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років. У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, більше ніж 60 квадратних метрів та перевищує 13,6 на кожного члена сім'ї, якщо загальна площа будинку, обтяженого іпотекою, перевищує 120 квадратних метрів. На реструктуризоване відповідно до цього пункту "Прикінцевих та перехідних положень" кодексу зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі індексу ставок за дванадцятимісячним депозитом осіб у гривні збільшеному на 3 відсотки. Строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 10 років, план реструктуризації яких відповідає вимогам, визначених у цьому пункті "Прикінцевих…" ... вважається підтримання забезпечених кредиторів у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредитів в іноземній валюті та які є забезпечені іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржників. Боржник та забезпечений кредитор за погодженням можуть встановити в плані реструктуризації або в мировій угоді … інші умови і порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, але лише такі, що є гіршими для інтересів боржника, ніж… Є не гіршими, не гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені в абзацах 2-12 цього розділу статті 6 "Прикінцеві та перехідні положення". Прощення (списання) залишку заборгованості по кредитному договору в іноземній валюті, забезпеченому іпотекою, що визначається як різниця між розміром вимог забезпеченого кредитора, визнаних господарським судом у справі про неплатоспроможність за розміром вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту "Прикінцевих та перехідних положень", здійснюється після повного виконання зобов'язань боржником по реструктуризованому зобов'язанню. У разі якщо боржник не має фінансових можливостей почати … забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом "Прикінцевих положень", суд за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації боргів та закриває провадження у справі про ... Для цілей цього пункту "Прикінцевих та Перехідних положень" членами сім'ї боржника вважаються: члени сім'ї боржника, які проживали в квартирі або в житловому будинку, яка є предметом забезпечення на момент укладення іпотечного договору та проживають на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також діти цих осіб, що народились після укладення іпотечного договору. В статті 11 проекту кодексу частину третю виключити. В абзаці першому частини першої статті 93 кодексу у словосполученні "спеціальним законодавством" слово "спеціальним" видалити. В частині четвертій статті 44 кодексу після слів "виконання своїх повноважень" слова "відповідно до законодавства України" замінити на слова "відповідно до закону". В частині першій статті 21 кодексу після слів "арбітражні керуючі несуть за свої дії, слова та заподіяну третім особам шкоду" замінити словами "та бездіяльність". В частині четвертій статті 4 кодексу після слів "розпорядник майна несе відповідальність" замінити на "невиконання або неналежне виконання своїх повноважень" - на слова "за свої дії та бездіяльність". В абзаці тринадцятому статті 3 кодексу слова "законодавством" замінити словом "закон". В статті 3 проекту кодексу після абзацу дванадцятого "готує та затверджує типові документи щодо проведення процедур банкрутства в методичні рекомендації" доповнити новим абзацом такого змісту "визначає вимоги до форми та порядок ведення реєстру вимог кредиторів". Абзац тринадцятий "здійснює інші передбачені законом повноваження" стає абзацом чотирнадцятим. В частині четвертій статті 24 проекту кодексу після слів "порядок і умови страхування професійних ризиків арбітражного керуючого вставляється слово "закону", замінити на слова "Кабінету Міністрів". В розділі ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" видалити пункт 9, оскільки в пункті 9 йдеться про внесення змін до статті 62 про банки і при цьому самі зміни відсутні. В розділі ІІІ в "Прикінцевих та перехідних положеннях" кодексу слова "нормативно-правові акти" замінити "закони". По тексту законопроекту слова "законодавство іноземної держави" замінити словами "право іноземної держави". Видалити посилання на внесення змін до Цивільного процесуального кодексу, тому що вони відсутні. Слова "усунення арбітражного керуючого" замінити "відсторонення арбітражного керуючого". Правки, запропоновані групою народних депутатів для зачитання під стенограму: "Оскарження судових рішень в процедурі банкрутства. У касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови Апеляційного господарського суду, прийняті за результатом перегляду судових рішень, крім таких: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатом розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визначення боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги та постанови Апеляційних господарських судів прийняті..." Мені ще одна хвилина. Одна хвилина, я не вспіваю. Одна хвилина! Одна хвилина, ну, Андрій! "Скарги та постанови Апеляційних господарських судів…" ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте. ІВАНЧУК А.В. "…ухвала Господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню, окремо можуть включатися до касаційної скарги та ухвали постанови про банкрутство, які підлягають оскарженню. Частину другу статті 80 проекту після слів "згоди на проведення" доповнити словами "першого повторно". І доповнити статтю 44 пунктами 13 і 14. Шановні друзі, я замінив слова, які наші юристи сказали, і це дуже правильно. Може, це вам важко сприйняття, але я роздав табличку. Дуже прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Завершуйте. ІВАНЧУК А.В. Шановні друзі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, увага! Увага! Колеги, через 30 секунд ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх народних депутатів зайти в зал, приготуватись до голосування. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал і Секретаріат Верховної Ради повідомити депутатів, що через 30 секунд ми переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, 30 секунд - голова комітету Іванчук. І переходимо до прийняття рішення. ІВАНЧУК А.В. Шановні друзі, я дуже дякую всім співавторам даного законопроекту. Я дякую всім працівникам апарату Комітету економічної політики, Головного юридичного управління Верховної Ради, всім представникам всіх фракцій і груп. Це була титанічна робота, півтора роки ми працювали і Україна сьогодні, я сподіваюся, отримає дуже якісний і фаховий документ. А сама держава і економіка в очах світової спільноти, ми піднімемося на 10 позицій в рейтингу світового… ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайняти свої робочі місця. Отже, колеги, я прошу усіх, хто підтримує закон, повернутися з лож і приготуватись до голосування. Отже, я ставлю на голосування проект Кодексу України з процедур банкрутства (№ 8060) в другому читанні та в цілому з поправками, які були роздані в залі і зачитані головою комітету Іванчуком Андрієм Володимировичем під стенограму. Колеги, це важливий прогресивний документ, давайте гуртом його підтримаємо. Прошу голосувати, колеги. І прошу підтримувати проект Кодексу 8060 в другому читанні та в цілому з правками, озвученими під стенограму. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо. 10:45:09 За-237 Закон прийнятий. Колеги, ми вийшли з часу, який був передбачуваний в нас. І я хочу зараз повідомити, що зараз ми маємо розділ "включення в порядок денний сесії" - це питання, які мають велике значення і резонанс. Перше з них - це проект Закону про особливості користування Андріївською церквою. Другий - про протимінну діяльність, який ми довго готували, і це один з наших пріоритетів на цю сесію. Наступний: про проект Закону 9069 про залізничний транспорт. Наступний: проект Закону 9139, який озвучував зранку Олександр Шевченко. До речі, хочу наголосити, є теж пропозиція включити в порядок денний ще один закон, фактично ідентичний: про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режиму. Колеги, це п'ять голосувань, але для того має бути повна концентрація в залі. І я дуже прошу всіх зайти в зал і приготуватися до голосування. І я перед тим, як поставити на голосування проект Закону про особливості користування Андріївською церквою, хотів би зняти певні стереотипи, колеги, бо ухвалення цього закону - це є історична дія. Ви знаєте, що минулого тижня, 11 жовтня, у своєму рішенні Синод Вселенської Патріархії другим пунктом зазначив про відновлення ставропігії Вселенського патріарха в Києві. Вселенська Патріархія у різний час, за підрахунками істориків, мала до 20 різноманітних ставропігій на своїй канонічній території України-Русі. Найвідоміші серед них: Успенська Києво-Печерська лавра, Успенське братство у Львові, Межигірський Преображенський монастир, Київське Богоявленське братство, Манявський монастир. Сьогодні своїм рішенням Верховна Рада України відновлює ставропігію Вселенського патріарха у Києві, і новою ставропігією, яка буде виконувати роль резиденції Вселенського Патріарха Варфоломія і представництво Вселенської Константинопольської Церкви, стане Андріївський храм на Андріївському узвозі в Києві. Той, хто каже, що ми сьогодні віддаємо Вселенській Патріархії нашу державну власність, він або говорить неправду, або просто повторює московські фейки. Андріївська церква залишається у власності держави, підкреслюю це, ми відновлюємо історичну справедливість і повертаємо ставропігію церкви - матері Вселенської Патріархії у Києві. Тут немає жодного церковного конфлікту. Цю ініціативу підтримали всі ієрархи, усіх церков. І тому я закликаю колег відкинути будь-які маніпуляції і включити зараз в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону 9208. Це один із фундаментальних наших кроків до створення в Україні помісної української православної церкви та отримання Томосу. Тому переходимо до голосування, я прошу всіх уважно і відповідально голосувати. Першим я ставлю включення в порядок денний для прийняття рішення сьогодні, відразу після розгляду цього блоку, проект Закону про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника "Софія Київська" (9208). Отже, включення в порядок денний сесії для прийняття рішення зараз. Прошу голосувати і прошу підтримати, колеги. Кожен голос, я почекаю. Прошу голосувати, прошу підтримати, голосуємо. 10:49:31 За-216 Не встигли. Я ще раз поставлю, колеги. По фракціям. Отже, я поставлю ще раз. Ще раз, колеги, я ставлю пропозицію включити в порядок денний сесії для прийняття рішення сьогодні, зараз, проект Закону про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника "Софія Київська" (9208). Це відновлення ставропігії Вселенського Патріархату. Прошу голосувати, колеги, і прошу кожного підтримати. Голосуємо, колеги, уважно, відповідально. Кожен голос, прошу підтримати, прошу голосувати. Голосуємо, колеги. Голосуємо. 10:50:28 За-232 232. Рішення прийняте. І ми перейдемо після цього блоку до нього. Наступний: проект Закону про протимінну діяльність. Це є чотири закони: базовий і альтернативні. Ми їх всіх будемо розглядати разом. Тому я прошу підтримати включення у порядок денний для розгляду сьогодні, швидше всього, це буде після обіду, але сьогодні. Прошу голосувати, прошу підтримати включення у порядок денний сесії для прийняття рішення сьогодні. Голосуємо. Прошу підтримати протимінну діяльність – це важлива гуманітарна місія України. 10:51:14 За-244 244. Рішення прийнято. Наступний: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та в районі проведення АТО (9069), включення у порядок денної сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 10:51:57 За-237 237. Рішення прийнято. І, колеги, наступний… у нас є два закони, які один одному фактично є подібними, але були не зареєстровані як альтернативні. Це 9139: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". І 9200: проект Закону про внесення змін до Закону України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні. Давайте, щоб ми об'єднали зал, я обидва їх ставлю, тільки включення у порядок денної сесії. Сьогодні ми не зможемо розглядати, комітету немає, а тільки включення в порядок денної сесії. Тому я ставлю на голосування пропозицію включити у порядок денної сесії 9139 і 9200, лишень у порядок денний сесії. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Так. Це тільки включення в порядок денний сесії. 10:53:12 За-234 Рішення прийнято. І, колеги, тепер ми маємо змогу перейти до проекту Закону про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника "Софія Київська" (9208). І я прошу підтримати розгляд цього закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати, прошу підтримати. За скорочену процедуру. Голосуємо. 10:53:50 За-181 Рішення прийнято. Я даю доручення технічному персоналу розібратися з тим. А я запрошую до доповіді Представника Президента України у Верховній Раді Луценко Ірину Степанівну. Будь ласка, пані Ірино.
10:54:06 ЛУЦЕНКО І.С. Шановний український народе, шановні виборці, шановний пане Голово! З моменту отримання незалежності ми боролися за створення та визнання світовим православ'ям української помісної церкви. Одним з вирішальним кроків у даному напрямку стало звернення Президента України Петра Олексійовича Порошенка до Вселенського Патріарха з проханням про надання автокефалії православній церкві в Україні, і воно було підтримано парламентом. Томос про автокефалію – це ще один акт проголошення вже духовної незалежності України, який стане основою власного шляху розвитку української нації, дасть змогу укріпити релігійну свободу в Україні та міжконфесійний мир, посилить права і свободи громадян. У 988 році Україна-Русь отримала Святе Хрещення саме від Константинопольської православної церкви Вселенського Патріархату. Після звернення глави держави Вселенським Патріархатом до України направлено своїх повноважних представників – екзархів. Вони не лише формально репрезентують материнську для України церкву, але й здійснюють медіаторську функцію в процесі створення єдиної помісної православної церкви в Україні. Повноцінне функціонування цього представництва потребує забезпечення спорудою, в якій посланці Вселенського Патріарху матимуть змогу регулярно здійснювати богослужіння. З огляду на це Президентом України на розгляд парламенту внесено проект Закону України реєстраційний номер 9208, спрямований на врегулювання питання щодо передачі в постійне користування Вселенському Патріархату Андріївської церкви Національного заповідника "Софія Київська". Створення саме на базі храму Апостола Андрія Первозванного духовного осередку представництва Вселенського Патріархату матиме унікальне практично церковне та символічно духовне значення, оскільки... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛУЦЕНКО І.С. ...ухвалення даного закону засвідчить виняткову повагу до авторитету та ролі церкви-матері з боку української держави, його прийняття сприятиме процесу надання Томосу для автокефалії української православної церкви та визначенню і підтримку світовим православ'ям помісної православної церкви в Україні. З огляду на зазначене, прошу підтримати законодавчу ініціативу Президента України та прийняти законопроект реєстраційний номер 9208 за... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань культури і духовності Княжицький Микола Леонідович. Будь ласка.
10:57:03 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, Комітет з питань культури і духовності на своєму засіданні 17 жовтня 2018 року (протокол №79) розглянув проект Закону про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника "Софія Київська" (№9208), внесений Президентом України Порошенко. Метою прийняття проекту закону є врегулювання відносин щодо передачі в постійне користування культової споруди визначної пам'ятки архітектури Андріївської церкви Національного заповідника "Софія Київська". За наслідками розгляду Комітет з питань культури і духовності рекомендує проект Закону про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника "Софія Київська" (№9208), внесений Президентом України Петром Порошенко, прийняти за основу і в цілому. Хочу додати, що на засіданні комітету була присутня директор Національного інституту "Софія Київська". Ми обговорювали цей законопроект. Він справді виписаний в межах законодавства. Він доручає Кабінету Міністрів віддати в користування цю пам'ятку архітектури – лише в користування. Він не суперечить українському законодавству, але засвідчує політичну позицію і Президента України, і українського парламенту. Тому ще раз підкреслюю, що комітет рекомендував підтримати цей законопроект за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Від фракції "Батьківщина" Крулько Іван Іванович. Ігор Луценко.
10:59:08 ЛУЦЕНКО І.В. Шановні колеги! Фракція "Батьківщина", звісно, буде підтримувати цей законопроект, але слід наголосити на наступному. Дуже шкода, що ми згадуємо про наші національні святині, про наші національні пам'ятки лише тоді, коли виникає потреба у когось побудувати на цьому свої політичні комбінації. Андріївська церква є частиною заповідника "Софія Київська". Шановні колеги, заповідник "Софія Київська" продовжує зараз знищуватися. Будівництва на Гончара, 17/23 ніхто не ліквідував. Так само є близько 30 з лишнім землевідводів, котрі в тій чи іншій стадії знаходяться на плануванні висотного будівництва, що загрожує фізичним і естетичним знищенням тих об'єктів, котрі складають заповідник "Софія Київська". Сама Андріївська церква , я вам повідомляю, з 90-х років є кандидатом на окрему пам'ятку всесвітнього значення, тобто під охороною ЮНЕСКО. Жодного кроку не було зроблено за цей період поки ми з вами при владі для того, щоб "просунути" її на цьому шляху, для того, щоб світ став її охороняти, а не тільки наша українська держава. Так само хочу нагадати, що свого часу Янукович передав у користування іншій конфесії Печерську Лавру, і там так само продовжуються процеси знищення. І було відбудовано абсолютно протизаконно цілу нову вулицю, було створено нові будівлі, нові будівлі, що прямо заборонено ЮНЕСКО. Було зруйновано ряд пам'яток, зокрема частину Ближніх печер, деякі церкви частково втратити свої фрески й інші елементи. Це все зараз не зупиняється, це все зараз не обороняється нашою державою. Натомість зараз ми будемо голосувати, звісно, цей законопроект, будемо його підтримувати, але пам'ятаємо, що ми мусимо взяти на себе відповідальність за збереження наших християнських святинь. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Висоцький Сергій передає слово для виступу Єленському. Будь ласка, пане Віктор.
11:01:22 ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є. Шановні колеги, Верховна Рада восьмого скликання двічі зверталася до Вселенського Константинопольського Патріарха з проханням повернулися в Україну і повернути в Україну справедливість. Верховна Рада восьмого скликання двічі просила Константинопольського Патріарха дати українцям у православній Україні те, що їм належить по справедливості, і те, що їм належить по історичному закону – автокефалію для її православної церкви. Вселенський Патріарх повернувся в Україну, він повернувся туди, куди він приніс, його попередники принесли світло "Євангелія", де його належало, як казав пан Парубій, понад двадцять ставропігій, де в його підпорядкуванні були численні храми і монастирі, братства, місії і так далі. Сьогодні ми маємо розв'язати питання про надання йому в користування для його осідку в Україні Андріївської церкви. Це буде видима ознака присутності Вселенського Патріарха в Україні, це буде видима ознака присутності повноти православ'я в нашій країні. Я закликаю вас підтримати це рішення і мати на увазі, що це не тільки справедливості відновлення, а це й повністю відповідає Конституції України і повністю відповідає міжнародному розумінню свободи совісті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Радикальної партії Олег Ляшко.
11:03:28 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Наша команда голосувала за звернення до Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії і підтримки української помісної церкви. Водночас я хочу заявити українцям, що сьогодні питання церкви використовується Президентом Порошенком виключно як елемент передвиборчої кампанії. (Оплески) Ми вважаємо це низьким, непорядним і ницою поведінкою, яка не заслуговує на те, щоб Президент України це робив. Президент України грубо порушує Конституцію України, яка передбачає невтручання держави у церковні справи. Крім того, запропонований на розгляд парламенту законопроект порушує статтю 16-у частину п'яту Конституції України, яка передбачає, що до повноважень Кабінету Міністрів України відноситься управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Андріївська церква – це об'єкт державної власності, який входить до заповідника "Софія Київська". Кабінет Міністрів має повне право прийняти рішення про передачу в користування цієї церкви Вселенському патріархату. І ми будемо підтримувати це рішення Кабінету Міністрів. Запропонований Президентом Порошенком законопроект – це фактично, щоб парламент обслуговував його передвиборчі стратегії і передвиборчу кампанію. Ми вважаємо, що це недостойно, використовувати питання церкви, питання мови, питання армії, яку розкрадають наближені до Президента, у своїй виборчій кампанії. Тому ми звертаємося до Порошенка. Піднімати на щит питання збільшення рівня життя громадян, зниження тарифів, зниження цін на газ, підвищення заробітних плат, перерахунок пенсій для українців – от з чим має Президент України іти до виборців. Зараз те, що ми спостерігаємо, це передвиборчі спекуляції, які нічого не мають ні з совістю, ні… і протирічать Конституції України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Опозиційного блоку" Юрій Бойко.
11:05:45 БОЙКО Ю.А. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Ми бачили багато за цю каденцію чого в цьому залі. Але такого цинізму ще не було, коли на очах всієї країни парламент намагається залучити до передвиборчої кампанії діючого Президента, і це бачать всі. І особливий цинізм з в тому, що намагаються розрахуватись державним майном в особі Андріївської церкви за виконання одного з ідеологічних напрямків передвиборчої кампанії, за обіцянку виконати ідеологічний напрямок передвиборчої кампанії Президента. І це бачить вся країна, це бачать всі. Що сьогоднішній парламент, якщо відкинути всі покрови, намагаються зробити учасником передвиборчої кампанії. Не треба ніякого рішення парламенту, яке, до речі, протирічить законодавству, для того, щоб Кабінет Міністрів вирішував такі питання. Але я вважаю, що політики повинні триматись якомога дальше від церковних питань, якомога дальше від церкви і приймати участь у церковному житті тільки як рядові прихожани, тільки як віруючі. І тоді буде порядок і лад в країні. А коли політики використовують церкву в передвиборчій агітації – це шлях в нікуди. Наша фракція буде голосувати проти цього рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перед тим, як надати слово представнику "Блоку Петра Порошенка", колеги, я мушу дати деякі роз'яснення, бо в залі звучить інформація, яка не відповідає дійсності. Після нашого історичного першого звернення, яке ми зробили разом, я мав дуже довгу зустріч з Вселенським Патріархом. І власне, відтоді піднімалось питання про відновлення ставропігії в Україні. Це питання має 2-річну давність і це питання 2 роки опрацьовувалось. І не має до цього жодного відношення будь-яка виборча кампанія. Це теж те прохання, яке ми проговорювали з екзархами. Просто Президент подав закон, щоб він міг бути включений як невідкладний в розгляд. Але я вас дуже прошу, колеги, це питання поза нами і вище від нас. Не надавайте йому політичного значення, це питання фундаментальне для української держави. Ми маємо це проголосувати, а політичні дебати вести по інших питаннях. Тому я дуже прошу, колеги, щоб ми об'єднались і проголосували. Це історична справедливість, це відновлення ставропігії Вселенського Патріарха в Україні, історичної практики ставропігії в Україні. Тому давайте ми об'єднаємось і проголосуємо. Будь ласка, від "Блоку Петра Порошенка" Ірина Луценко. І через дві хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайти в зал і приготуватись до голосування. Будь ласка, пані Ірина.
11:08:49 ЛУЦЕНКО І.С. Нарешті за 332 роки визнано вперше, що гібридна релігійна війна Росією в Україні програна. Рішення Вселенського Патріарха говорить про те, що українській помісній церкві в Україні бути, а не московській релігійній спільності тут правити. Президентом Порошенко докладено максимальну кількість зусиль для того, щоб це відбулося. Тому цей символічний жест і означає: ми сьогодні розпочинаємо підписання акту духовної незалежності України. Шановні колеги, якщо ви носите державницькі позиції, якщо ви хочете об'єднати український народ в своєму єднанні і в духовному єднанні, в патріотичному як української православної нації, будь ласка, зробіть цей символічний жест. Відповідаючи нашим опонентам, кажу: 35 стаття Конституції разом із 17 статтею Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а також разом з зобов'язаннями, які взяла на себе українська держава в 1995 році під час вступу до Ради Європи, тлумачаться про те, що органи державної влади України, виходячи з того, що передача культового майна є невід'ємною частиною забезпечення громадянам права на свободу совісті та віросповідання, яке гарантоване Конституцією та Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації", власне, і мають дати можливість українській громаді долучитися до богослужінь Церкви-матері Вселенського Патріархату. Давайте, шановні народні депутати, зробимо це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я прошу заходити в зал. Зараз ще… Будь ласка, 2 хвилини Ірина Геращенко.
11:11:00 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, я належу до тієї радикальної меншості в цій залі, які не балотуються в президенти, в прем'єри і інші імператори. І тому хочу нагадати всім кандидатам, яких радикальна більшість в цій залі, що Президент України згідно Конституції зобов'язаний займатися армією, а не каналізацією, тарифами і іншим, чим має займатися уряд і місцева влада. І хотілося, щоб насправді хоча би ті, хто кандидатами на найвищу посаду знали, чим вони планують займатися: не каналізацією, а єдністю країни, чим і займається Президент Порошенко. І, дійсно, не держава, особливо не чужа сусідня держава, буде займатися церковними справами, а цим будуть займатися українці. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги. Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця. Прошу зайти в зал. Прошу приготуватись до голосування. Колеги, кожен голос. Прошу приготуватись до голосування, зайти в зал. І я ставлю на голосування проект Закону про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника "Софія Київська" (№ 9208) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Кожен голос має значення. Я прошу всіх відповідально проголосувати, взяти участь в голосуванні і підтримати. Голосуємо, колеги. Голосуємо, підтримуємо. Прошу голосувати. Голосуємо. Підтримуємо, колеги. Підтримуємо злагоджено. Всі українські сили. Чорти хай бісяться, а українські сили голосують "за". Голосуємо, колеги. 11:12:55 За-216 Не встигли. Я прошу, колеги, проголосувати за повернення. За повернення. Кожен голос! Прошу проголосувати. Прошу підтримати повернення. Голосуємо за повернення. Голосуємо. Колеги, кожен голос. 11:13:26 За-235 Повернулись. І тепер я ставлю проект Закону 9208 за основу і в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Підтримуємо, колеги. Голосуємо. Голосуємо, колеги. Кожен голос. Уважно голосуємо. Кожен голос. Голосуємо. Прошу голосувати. Голосуємо. Колеги, уважно, відповідально, кожен голос має значення. 11:14:00 За-237 Закон прийнятий. Вітаю, колеги. Слава Україні! (Оплески) Отже, колеги, зараз у нас на розгляді проект Закону про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону. Колеги, там невеличка кількість правок, три правки всього, і це друге читання. Тому я прошу не розходитись, колеги, не розходьтесь, це буде тривати 5-7 хвилин, всього три правки. Отже, ми переходимо до проекту Закону 7017. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань законодавчого забезпечення Кожем'якіна Андрія Анатолійовича. І прошу всіх лишатись на місцях.
11:14:50 КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Шановні колеги, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вчора на засіданні комітету розглянув порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання, до проекту Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону (№ 7017). До другого читання надійшло 33 поправки і пропозиції від народних депутатів, з них враховані - 20, 13 – відхилені. Обґрунтування є в таблиці, яку вам тільки що роздали. Зазначу, що концепція законопроекту, прийнята в першому читанні, збережена та враховані пропозиції, що були озвучені під стенограму на засіданні Верховної Ради України під час розгляду цього проекту в першому читанні. Таким чином, ми маємо підготовлений законопроект, яким пропонується встановити кримінальну відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України, вчинене з метою заподіяння шкоди інтересам держави, або особою, якій заборонено в'їзд на територію України, або представниками підрозділів Збройних Сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України, або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості. Підслідність щодо розслідування цього злочину визначено за Службою безпеки України. Тому комітет одноголосно ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект номер 7017 у другому читанні та в цілому як закон. Прошу визначитися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, переходимо до правок. Їх небагато, я нагадую, я зачитую. 4-а. 6-а. Не наполягає. 8-а. Не наполягає. 10-а. Не наполягає. 11-а. Наполягає. Будь ласка, Левченко. У Левченка дві правки, і тому відразу дві хвилини прошу включити, дві хвилини.
11:16:57 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Левченко, "Свобода", 223 округ місто Київ. Я, по-перше, хотів би слово сказати щодо попереднього законопроекту щодо Андріївської церкви, тому що мені не дали слово, можливість висловитися. "Свобода" голосувала "за", безперечно, але я звертаю увагу, що це абсолютно пуста бутафорія, адже Кабінет Міністрів мав всі повноваження це зробити без законопроекту. Не було потрібно жодного законопроекту тут ухвалювати, це міг зробити просто Кабінет Міністрів, Міністерство культури. Натомість зробили весь цей цирк з піаром для того, щоб показати, що як хтось нібито бореться дуже сильно за автокефалію нашої православної церкви. Це по-перше, по минулому законопроекту. Тепер щодо цього питання. На превеликий жаль, в цьому законопроекті знову ж таки прописується, по суті, позитивна бутафорія, розповідають про те, що нібито це боротьба проти незаконного перетину кордону, а насправді ми читаємо варіант, який пропонований до другого читання. Написано, що є злочинним діянням: "Перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави..." – і далі по тексту. Так от, питання "з метою заподіяння шкоди державі" – це є абсолютно правова невизначеність. Насправді за таким визначенням нікого не покарають і нікого не посадять, тому що жодний суд не зможе нормально довести, в більшості випадків, іноді, звісно, дуже рідко можна, але в 90 відсотків випадків не можна довести, що людина мала якийсь злочинний намір. Тому наші поправки, мої і свободівські, ми пропонували, щоби криміналізувати будь-який незаконний перетин державного кордону. Будь-який незаконний перетин без відповідних документів має бути криміналізований, це має бути злочинною діяльністю. І всі наші поправки працювали в цьому напрямку, ми подали низку поправок в цьому напрямку, власне кажучи. До речі, включно з тим, щоб врахувати, а що ж буде, якщо, наприклад, біженці повертаються без документів або приїжджають без документів; або українські громадяни чи… які втратили документи, повертаються і так далі. Ми це все опрацювали в низці наших поправок. Будь ласка, дайте ще закінчити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одну хвилину. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я розумію… ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину додайте. 11:19:20 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Немає сенсу наполягати, я розумію, якщо ця поправка не буде прийнята, не буде сенсу наполягати і на інших поправках. Тому я зараз звертаюсь до зали: народні депутати, ви маєте розуміти, що якщо ми проголосуємо в такому варіанті, як зараз запропоновано ,до другого читання, не ухваливши цю поправку, то насправді це "мертвий" закон. Насправді жодного покарання реального за незаконний перетин не буде, тому що неможливо довести суб'єктивний момент про: мета - заподіяння шкоди інтересам держави. Тому я закликаю проголосувати за нашу поправку номер 11 і підтримати позицію щодо того, що будь-який незаконний перетин державного кордону без відповідних документів має бути криміналізований і це має вважатися злочинною діяльністю. Лише тоді ми справді зможемо у воюючій державі, до речі, яка зараз воює з Російською Федерацією, зможемо хоч трошки убезпечити свій кордон. В іншому випадку це просто така позитивна бутафорія, щоб знову хтось на цьому попіарився. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Так. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будете коментувати, пане Андрію?
11:20:35 КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Яку? 11-у? ГОЛОВУЮЧИЙ. 11-у. КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Справа в тому, що… Шановний пане Юрію, ми, дійсно, обговорювали, дискусія була на комітеті, але ми погодились, в кінці кінців, з позицією науково-експертного правління і юридичного управління, що відсутні ознаки злочину як суспільно небезпечного діяння у вашій поправці так, ну, те, що ви пропонуєте. А дана пропозиція підпадає під адміністративне правопорушення і все. Крапка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 11. Комітет її відхилив, автор наполягає на підтримці. Прошу голосувати, прошу визначатись. 11:21:21 За-89 Рішення не прийнято. Отже, 16-а… все. Так, колеги, 24-а. Не наполягає. 28-а. Не наполягає. Колеги, таким чином, ми завершили обговорення правок. І я запрошую усіх народних депутатів у зал, прошу голів фракцій максимально змобілізувати, через хвилину ми переходимо до голосування. Прошу Секретаріат Верховної Ради повідомити депутатів… Будь ласка, заходимо в зал і займаємо робочі місця. КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Можна? Так. Одна хвилина. ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, голова комітету Андрій Кожем'якін.
11:22:29 КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Я ще раз перед тим, як народні депутати-колеги готуються голосувати, хотів би нагадати, що цей законопроект розроблено з метою сприяння забезпечення захисту суверенітету та територіальної цілісності України шляхом криміналізації незаконного перетину державного кордону представниками держави-агресора. Проектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за перетинання державного кордону особою, яка має громадянство держави-агресора або іншою особою в інтересах держави-агресора, що суперечить національним інтересам України, у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості. Наскільки мені відомо, багато фракцій і груп підтримують цей законопроект, тому прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, переходимо до прийняття рішення. Колеги, будь ласка, зайдіть у зал. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону (№ 7017) у другому читанні та в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, відповідально голосуємо. Голосуємо! 11:24:14 За-243 Закон прийнятий. І, колеги, тепер ми переходимо до питань бюджету. І я прошу всіх зараз до уваги, до концентрації. Наступний у порядку денному проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування) (№ 8044). І я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо! 11:24:58 За-161 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді першого заступника міністра фінансів Маркарову Оксану Сергіївну. Мані Оксано, будь ласка.
11:25:18 МАРКАРОВА О.С. Шановний пане Голово, шановні колеги! Сьогодні ми маємо шанс реалізувати, без перебільшення, найважливішу бюджетну реформу для України і розпочати запровадження середньострокового бюджетування, тобто бюджетування на три роки. Ви всі чудово розумієте, чому довший горизонт планування державних фінансів – це надзвичайно важлива річ, особливо в наших умовах, особливо в умовах передвиборчого року. Всі хочуть від нас прогнозованості – і наші громадяни, і наш бізнес, і наші інвестори, і наші кредитори. Саме розуміння, куди ми плануємо рухатися, і які, наскільки швидко дасть можливість будувати нормальні прогнозовані стосунки з нашими партнерами і дасть можливість відновити фактично довіру. Оприлюднення не тільки стратегії, що ми робимо, але й фінансових планів, і чітке розуміння, які пріоритети уряду, парламенту, Президента не тільки існують у вигляді стратегій, а й забезпечення фінансовим ресурсом, дасть можливість говорити про це впевнено, з чіткими кроками їх реалізації. Це дозволить нам показати, як ми плануємо управляти державним боргом, як ми плануємо зменшувати фіскальні ризики, за рахунок чого ми плануємо трансформувати освіту, охорону здоров'я, інші сектори, як взагалі ми будемо підтримувати розвиток економіки, щоби три відсотки зростання ВВП, про яке ми говоримо на наступний рік, було не просто гарною цифрою, було реальною цифрою, яка потім транслюється в підвищення зарплат і в покращання добробуту наших громадян. Що всередині цього законопроекту? Це трьохрічні… Бюджетна декларація – це трьохрічні фінансові плани для місцевих бюджетів, це конкретні стелі видатків, це огляд видатків, це більша відповідальність. Запропоновані зміни посилять відповідальність чиновників за результати своєї роботи. Ми краще будемо готувати бюджет, коли будемо приходити до вас, ми не зможемо просто так міняти цифри, які ви затвердили на три роки. Нарешті нам дозволить трьохрічне бюджетування перейти до цивілізованого підходу і системного діалогу, щоб … Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 2 хвилини, завершити. МАРКАРОВА О.С. Коли ми будемо мати чіткі профінансовані цілі на 3 роки, нас не буде кожен раз "штормити", коли ми розглядаємо один раз на рік бюджет, у вас не будуть і в наших громадян виникати запитання, чи реформа, розпочата в минулому році, буде продовжена, чи реконструкція будь-якого об'єкту, розпочата в минулому році, буде перенесена на наступний рік. Це вже буде враховано в наших трьохрічних цілях. Весь цивілізований світ вже використовує цей підхід. Європейський Союз, більшість країн Європейського Союзу так ведуть свою бюджетну політику вже не один рік. Відповідно я не сумніваюся, що ви всі усвідомлюєте, що цей підхід, він не просто кращій, він єдино правильний, якщо ми хочемо дійсно перейти від однорічного планування до сталого розвитку і підтримки, і фінансування цього розвитку. Тому сьогодні унікальний шанс для нас розпочати цю реформи. Просимо підтримати наш законопроект за основу для того, щоб ми разом, спільно з комітетом доопрацювали його і вже, починаючи з 2019 року, перейшли на трьохрічне бюджетування в Україні. Дуже дякую. І прошу підтримати.
11:28:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановна пані Оксана, проходьте на ваше місце, будь ласка, робоче. І ми запрошуємо для співдоповіді голову підкомітету з питань бюджету Костянтина Іщейкіна. Пане Костянтине, просимо.
11:28:59 ІЩЕЙКІН К.Є. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановна головуюча! Комітет з питань бюджету 14 вересня розглянув урядові законопроекти 8044 і 8043 – щодо запровадження середньострокового бюджетного планування. Оскільки даними законопроектами суттєво змінюється бюджетне законодавство, поряд з висновком Головного науково-експертного управління, на звернення комітету, отримані висновки Інституту законодавства Верховної Ради, Асоціації міст та Інституту суспільно-економічних досліджень, в яких висловлено пропозиція і зауваження до цих законопроектів. За результатами опрацювання законопроектів та висновків до них комітетом звернуто увагу на наступне. Основними ризиками, які можуть завадити дієвості і ефективності середньострокового бюджетного планування є: перше – відсутність законодавчого врегулювання цілісної системи державного стратегічного планування, яка б включала перелік і класифікацію документів державного стратегічного планування, їх ієрархію та взаємоузгодження, основні стадії розроблення і реалізації, а також повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування у такому процесі. На даний час уряд ще не подав до парламенту відповідний законопроект про державне стратегічне планування. Друге – неспроможність забезпечити реалістичні показники середньострокового бюджетного планування, зважаючи на нестабільну макроекономічну ситуацію, непередбачуваність змін у законодавстві та реалізації започаткованих реформ. Свідченням цього є експеримент минулого року щодо підготовки урядом проекту основних напрямків на 2018-2020 роки, в якому ключові параметри на 2018 рік суттєво відрізнялися від проекту Державного бюджету та закону, хоча між датами подання такого документу і проект Державного бюджету пройшло тільки три місяці, а до дати прийняття Закону про Державний бюджет минуло лише півроку. Запропоновані зміни до Регламенту Верховної Ради не містять чіткої юридичної визначеності в частині форми і змісту рішення парламенту щодо бюджетної декларації… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одну хвилину завершити. ІЩЕЙКІН К.Є. 30 секунд завершити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину, прошу. Включено мікрофон. ІЩЕЙКІН К.Є. Дякую. Запропоновані зміни до Регламенту Верховної Ради не містять чіткої юридичної визначеності в частині форми і змісту рішення парламенту щодо бюджетної декларації та наслідків такого рішення або його неприйняття для подальшого процесу підготовки законопроекту про Державний бюджет. Зміст бюджетної декларації також потребує подальшого обговорення. Наприклад, потрібно розглянути можливість включення до такого документу положень щодо особливостей спеціального фонду Державного бюджету, а також показників і видів міжбюджетних трансфертів. Виникають питання щодо доцільності або чіткості викладу передбачених окремих змін кодексу. Особливо це стосується уточнення бюджетної термінології. Також дискусійними є запропоновані зміни норм Бюджетного кодексу щодо програмно-цільового методу, зокрема щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм лише головними розпорядниками коштів, а не усіма учасниками бюджетного процесу в межах своєї компетенції, як передбачено чинними нормами, унормування проведення оглядів видатків, які лише в цьому році започатковані урядом та ще не мають результатів. Одночасно із змінами до Бюджетного кодексу уряд подав пов'язані зміни лише до двох законодавчих актів, хоча для забезпечення узгодженості правових норм необхідно внести зміни ще до декількох законів, зокрема про Нацбанк, про РНБО та про Вищу раду правосуддя. Оскільки законопроекти 8044, 8043 є системно пов'язаними, то, беручи до уваги вимоги статті 90 Регламенту, доцільно при подальшому опрацюванні таких законопроект до другого читання об'єднати їх в єдиний законопроект. Враховуючи наведене, Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді законопроекти 8044, 8043 прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету їх доопрацювати, об'єднавши в один законопроект та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні. Прошу підтримати рішення комітету і відповідний проект Постанови за номером 8044/П. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний співдоповідачу. Я прошу фракції записатися на обговорення проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування). Будь ласка, народний депутат Бобов, група "Відродження", передає слово пану Яценку, народному депутату Яценку з місця.
11:33:47 ЯЦЕНКО А.В. Шановні друзі, насправді давно назрів цей законопроект. Оскільки у нас багато років залишалась радянська, пострадянська модель бюджетного фінансування, і ми дуже часто маємо проблеми. Наприклад, всі ми знаємо ситуацію, коли виділяють гроші, наприклад, наприкінці осені, і коли фактично люди не встигають їх освоїти, або вони згорають, уходять знову в бюджет, або підписуються якісь липові акти. І дійсно це дуже така ж сама ситуація з Державним фондом регіонального розвитку, з іншими програмами, природоохоронними заходами. Тому цей закон треба негайно прийняти. І зі свого боку я хочу звернутися до пані Маркарової, щоб ми також при опрацюванні до другого читання бюджету, якщо ми його проголосуємо сьогодні, врахувавши вже з цього року, ми гроші, які люди не встигнуть використати, – я маю на увазі соцеконом, маю на увазі ДФРР, природоохоронні заходи та інше, – щоб ми їх також, вони залишились спецфонду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступ - народний депутат Каплін по темі законопроекту. Ми зараз обговорюємо не простих людей, а проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу. Прошу.
11:35:06 КАПЛІН С.М. Шановні колеги, щойно ми разом з профспілками, разом з організаціями чорнобильців, з організаціями афганців, військовими пенсіонерами, дітьми війни на великій соціальній раді провели обговорення Державного бюджету. І що стосовно цього законопроекту, аспектів довгострокового планування роботи по бюджетуванню, я б хотів би висловити позицію простих людей. І перше – бюджет має писатися виключно тоді, коли уряд і очільник уряду, який представлений коаліцією, запропонує свою візію, бачення розвитку України на найближчі 10-15 років, коли він сформулює чіткий курс реалізації ключових пріоритетів для кожної простої української родини. А це, звичайно, охорона здоров'я, це освіта, це реіндустріалізація – значить, нові робочі місця, це модернізація, це інновації, це безпека, це системна змістовна внутрішня політика і такий самий системний діалог, зв'язок, відповідальність державних органів влади перед простими людьми. Ми повинні чітко розуміти, які глобальні державні інститути ми маємо розвивати, які ці глобальні державні інститути повинні продукувати програми і проекти. Ми повинні чітко розуміти місце нашої держави в світі, актуальне місце нашої держави в світі з точки зору соціально-економічного розвитку, безпекової платформи і інших важливих факторів, які є надзвичайно чутливими для простої української родини. Те, що сьогодні пропонується є неправильно з точки зору принципів проектування діяльності в цілому країни і ми повинні озброїтися іншими практиками, якими керуються крупні держави, які є успішними, які сьогодні випереджають країни за темпами розвитку. Тому я буду голосувати проти цього законопроекту. І я закликаю Гройсмана підтримати більш… ГОЛОВУЮЧИЙ. Це була позиція не фракції, я так розумію, а тільки виступу одного. І, будь ласка, "Опозиційний блок". Долженков, вам слово.
11:37:25 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Олександр Долженков, "Опозиційний блок". Шановні колеги, шановні громадяни України, зараз ми розглядаємо законопроект, який за словами міністра фінансів, який за словами коаліції і тих фракцій, які будуть за нього голосувати, призведе до більшої стабільності в бюджетному процесі. Так, дійсно, формально виходячи з положень законопроекту, середньострокове планування – це 3 роки, основних макропоказників соціально-економічного розвитку країни, це плюс, плюс для стабільності. Але чи виконує чинна влада, уряд, коаліція, яка голосує за бюджет, фракції, групи, які приєднуються в цьому голосуванні до них, норми чинного законодавства? В чому суть цього законопроекту. Пропонується запровадити бюджетну декларацію. У нас замість бюджетної декларації є Основні напрямки бюджетної політики. Згідно положень чинного законодавства бюджетного Кабінет Міністрів України до 1 квітня розробляє Основні напрямки бюджетної політики, які затверджуються Верховною Радою до 30 квітня року, що передує плановому бюджетному року. Що це означає? Верховна Рада приймає участь в цьому бюджетному процесі. І вже на підставі Основних напрямків бюджетної політики формується головний фінансовий документ країни – Державний бюджет на наступний рік. У мене постає питання до коаліції, до уряду: а чи виконали ви норму не те що щодо середньострокового бюджетного планування, а щодо розробки Основних напрямків бюджетної політики на 2019 рік? Ні. Ось документ 8457, зареєстрований на сайті Верховної Ради України. Це проект Основних напрямків бюджетної політики на 2019-2021 роки. Так от, хочу констатувати, що Державний бюджет на 2019 рік був розроблений взагалі без наявності відповідного проекту постанови про Основні напрямки бюджетної політики… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. ДОЛЖЕНКОВ О.В. Тобто ми не те, що середньострокове бюджетне планування, ми зараз не виконуємо норми чинного законодавства, оскільки фактично Основні напрямки бюджетної політики не розроблені. І зараз, як вільний письменник, Кабінет Міністрів формує макроекономічні показники. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зараз буде завершальний виступ. Тому я… Добре, спочатку Кужель, потім ви. Але вам 1 хвилину, добре? Просто можемо не встигнути. Так, не записались. Отже, колеги, через 3-4 хвилини буде голосування. Я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. І прошу Секретаріат теж запросити депутатів у зал. Від "Батьківщини" Олександра Кужель, будь ласка.
11:40:19 КУЖЕЛЬ О.В. Олександра Кужель, фракція "Батьківщина". Я хочу звернути увагу на дату подання цього законопроекту – це лютий 18-го року. Тобто якщо коаліція, яка сьогодні представляє і створила уряд, повинна були відпрацювати своє бачення формування нового бюджету вже з новою бюджетною… змінами в Бюджетному кодексі. Але хочу сказати, що ці зміни – це, знаєте, якась бутафорія, тому що вони ніяким чином не зв'язані вже з поданим бюджетом, тобто це знову відтягується як менше на рік планування трьохрічної Бюджетної декларації, а бюджет на рік. Немає зовсім зв'язку Бюджетного кодексу з бюджетною… кодексу з бюджетом. Крім того, там будується така фінансова, просто нарисована фінансова стеля. Я хочу до пані Маркарової сказати, що найголовніше зміни, які повинні йти до Бюджетного кодексу, - це виконати програму Прем'єра, яку він завжди впроваджував як Голова Верховної Ради - це питання децентралізації. Якщо ви залишаєте горизонтальне вирівнювання для об'єднаних територіальних громад, вся брехня про децентралізацію на цьому закінчується. Немає жодної зацікавленості створювати нові робочі місця і збільшувати доходи до бюджету. Фракція "Батьківщина" не буде підтримувати цей законопроект.
11:42:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. І, колеги, заключний виступ. Я прошу всіх заходити у зал. Я, голови фракцій, звертаю увагу: я бачу багато людей вийшло із залу. Я прошу змобілізувати, повернути народних депутатів у зал. Зараз заключний виступ, а потім ми переходимо до голосування. Будь ласка, Острікова, 2 хвилини.
11:42:19 ОСТРІКОВА Т.Г. Доброго дня, шановні колеги. Безумовно, це важлива ініціатива, подана урядом. Але я хочу задати вам питання: який сенс мають всі ці гарні слова і ці всі гарні визначення, які написані в цьому законопроекті, якщо на практиці уряд сам же їх і порушує? Яскравий приклад. В бюджетний резолюції на 18-й, 19-й і 20-й роки був записаний дефіцит Пенсійного фонду 139 мільярдів гривень. Це ж та Бюджетна резолюція, яка складалася цим урядом. Водночас в проекті Державного бюджету, внесеного цим же урядом на 2019 рік, цей дефіцит став вже 166 мільярдів гривень. Для чого робити планування, якщо самі порушують і займаються не бюджетними плануванням і стратегічними, а бюджетними профанаціями? Тому в нас є чітка вимога до уряду: якщо ви подаєте якісь стратегічні планування, якісь показники бюджету на 3 роки, будь ласка, виконуйте їх, а то ви декларуєте одне, а робите зовсім інше. Так само ще один вам приклад приведу. Видатки бюджету поточного року згідно з цим трьохрічним стратегічним плануванням не повинні перевищувати обсяг трьохрічної декларації. Але ж це можливо тільки, коли уряд буде дуже чітко контролювати видатки поточного року. Натомість уряд другий рік поспіль вносить нам збільшені видатки на силовиків, на правоохоронців. Наприклад, до рівня 2018 року уряд нам пропонує в бюджеті 19-го року додатково додати 18 мільярдів гривень на фінансування поліцейської держави. Це знову ж таки бюджетна профанація. Теж саме з облдержадміністраціями. Попри задекларовану бюджетну децентралізацію, і це принцип Бюджетного кодексу, і нам уряд знову тут записує принцип справедливості, неупередженості розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Це в цьому законопроекті. Так що ж ви вносите… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. ОСТРІКОВА Т.Г. Так що ж ви вносите законопроект з такими принципами, з бюджетною децентралізацією, а в бюджеті, навпаки, робите централізацію і збільшуєте видатки не на громади, а на облдержадміністрації? ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення, колеги. Прошу приготуватись до голосування. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування) (номер 8044) за пропозицією комітету за основу з урахуванням пропозицій комітету. Прошу голосувати, прошу підтримати. Відповідально, злагоджено голосуємо, підтримуємо. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. 11:45:54 За-222 222. Не встигли. Тому треба бути на місцях під час голосування, а не заходити за третім разом. Зараз я поставлю на повернення, а потім знову поставлю законопроект на голосування. Отже, перше голосування: повернутись до розгляду проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України 8044. Це повернення. Прошу проголосувати за повернення. Голосуємо, колеги, підтримуємо. За повернення. 11:46:44 За-225 Не встигли. Бачу. Ставлю за повернення і прошу всіх бути на місцях і брати участь в голосуванні. Отже, повернення. Почекаємо, добре. Почекаємо пані Олю. Отже, ставлю пропозицію повернутись до проекту Закону 8044. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо. Кожен голос уважно голосуємо. 11:47:37 За-232 Повернулись. Тепер ставлю проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№ 8044) за основу з урахуванням пропозицій комітету. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. 11:48:05 За-245 Рішення прийняте. І, колеги, наступний проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (№ 8043). Я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:48:40 За-190 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді Першого заступника міністра фінансів Маркарову Оксану Сергіївну. Але прошу, якщо можливо, вже лаконічніше, бо лишається небагато часу до перерви. Будь ласка, пан Оксано.
11:48:55 МАРКАРОВА О.С. Шановний Голово, шановні колеги, дуже дякую за підтримку змін до Бюджетного кодексу. Прохання підтримати також внесення змін до деяких законів, пов'язаних також з запровадженням середньострокового бюджетування. Ці зміни вносяться до Регламенту Верховної Ради, а також до Закону "Про Кабінет Міністрів". Вони дозволять законодавчо унормувати процедури, пов'язані з складанням бюджетної декларації, її схваленням і поданням, відповідно проходженням. Фактично той бюджетний календар, який запроваджується Бюджетним кодексом, ми внесенням цих змін в два закони повністю унормуємо нові терміни, нові повноваження, послідовність і узгодженість між діями виконавчої та законодавчої влади у новому бюджетному процесі. Прохання підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань бюджету Іщейкін Костянтин Євгенович. Бюджетний комітет, співдоповідь буде від вас? Будь ласка. І теж прошу максимально лаконічно, будь ласка.
11:50:28 ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Володимировичу, шановні народні депутати і запрошені! Комітет з питань бюджету розглянув урядовий законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу, основними завданнями якого зазначено врегулювання питань, пов'язаних з реалізацією проекту Державного бюджету на 2019 рік. Цей законопроект також має на меті унормування ряду питань з формування та виконання місцевих бюджетів, серед яких найбільш вагомими є положення щодо зарахування до бюджетів місцевого самоврядування 5 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, надання права обласним радам здійснювати зовнішні запозичення та надавати місцеві гарантії з метою відновлення, та реконструкції об'єктів спільної власності територіальних громад, впровадження ресурсу зберігаючих технологій… ГОЛОВУЮЧИЙ. 8043. 8043. ІЩЕЙКІН К.Є. Колеги, стосовно закону 43, ми просто просимо підтримати, там немає про що далі доповідати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка: два – за, два – проти. Прошу провести запис. Барвіненко Віталій. Передає Бондарю слово для виступу. ІЩЕЙКІН К.Є. Ми доложили два законопроекти відразу. Оксана Сергіївна продублювала доповідь двічі, було доложено 44 і 43 відразу, тому прохання підтримати і проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бондар.
11:52:44 БОНДАР В.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Безумовно, радію, що в уряді Міністерство фінансів почало розробляти і подавати якісь законопроекти, які формують логіку бюджетного процесу і взагалі якісь пріоритети можна буде сформувати на два-три роки. Тому такий законопроект наша група підтримала і голосуємо. Але в цілому, якщо говорити про бюджетний процес, який розпочався, який відбувається, то, дивлячись на бюджет, який нам запропонував уряд, то в цьому бюджеті якраз немає ніякої логіки і немає ніяких пріоритетів. Якщо подивитись на пріоритети, і ми бачили це, нам слайди показували багато речей різних, то говорять про те, що пріоритетів десяток, які уряд нам намалював. Це і обороноздатність, і енергонезалежність, енергоефективність, дороги, аграрний комплекс, децентралізація, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, культура і що хочеш. Це говорить про те, що в уряду взагалі немає ніякого пріоритету. І оцей законопроект, який зараз розглядається, він примусить уряд хоча би на три роки робити пріоритети, показати на всю державу, що є державним пріоритетом. Не змагання, хто перший з якої сторони відкриє кусок дороги, там два кілометри, це не є державний пріоритет. Будівництво доріг – це є поточна, реальна задача, яку уряд має вирішувати. Пріоритетом має бути відродження економіки, відродження промисловості, авіаційної галузі, космічної – ті галузі, які потягнуть економіку вверх, які дадуть можливість заробляти податки, заробляти для країни кошти валютні, експортні, які дадуть можливість піднімати пенсії, зарплати і тоді в рік робити один-два пріоритети, чи освіту підняти з колін поставити на ноги, чи охорону здоров'я реально зробити реформу, а не цю псевдореформу, яка знищує охорону здоров'я і не дає людям можливість лікуватися. От тоді має бути один пріоритет, який на витрати впливає, і два пріоритети, які дають крайню можливість заробити, поставити на ноги економіку України, відроджувати промисловість. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Григорій Тіміш передає слово для виступу Сергію Капліну. Будь ласка. Включіть мікрофон, Капліну.
11:54:58 КАПЛІН С.М. Шановні колеги! Я ще раз хочу наголосити, що будь-яке бюджетне планування, бюджетне форматування, розробка алгоритмів, яким чином будуть розподілятися кошти, що будуть збиратися з простих українців, повинно робитися тільки після того, як уряд разом із коаліцією внесе чітку довгострокову програму, де середньострокове планування буде частиною, окремим сектором такого проектування. Тільки за цих умов ми з вами, дорогі співвітчизники, зможемо добитися від коаліції і уряду, аби була зрозуміла політика в частині планів уряду щодо підвищення пенсій, підвищення зарплат, підвищення прожиткового мінімуму і інших важливих складових, які є для вас сьогодні максимально актуальними. У даному законопроекті зазначено, що уряд буде управляти фіскальними ризиками, щоб не було розбалансованого бюджету. Це означатиме, що будуть підвищуватися акцизи, будуть підвищуватися податки, непрямі податки, приховані податки, зокрема через збільшення комунальних платежів для українців. Фактично уряд цим законопроектом розв'язує собі руки для маніпулювання і жонглювання лінійкою тих податків, які сплачують прості українці. Тут зазначено, що начебто уряд буде дбати про стратегічні цілі, я хочу наголосити, вони відомі: для простого українця це охорона здоров'я, це робочі місця, це навчання, це безпека, це змістовна внутрішня політика і відповідь на ті ключові ризики, зокрема, терористичні, які є сьогодні в країні. Потрібно розвивати такі інститути, як прокуратура, Служба безпеки України, Національна поліція, реформувати, гнати в шию звідти тих, хто перетворив ці органи фактично в корпорації, які заробляють гроші, зривають акції профспілок, акції профспілок, які дбають про те, щоб у простого українця була пенсія, зарплата, прожитковий мінімум. І ще, зверніть увагу на детінізацію. Ми наповнимо бюджет… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не встигаємо, колеги, нам лишилось 3 хвилини, ще три фракції, тому я не буду додавати по 30 секунд, колеги, попереджаю. Сергій Соболєв, "Батьківщина", будь ласка.
11:57:25 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Я хотів би звернутись до представників Міністерства фінансів, які внесли цей документ. З одного боку, ми там бачимо чіткі нормативи, які встановлюють граничні межі дефіциту Державного бюджету в 3 відсотки, і це добре. Але, з іншого боку, якщо ми розуміємо, що переноситься бюджетна декларація на 2 місяці: з 1 квітня на 1 червня. Як тоді уряд буде планувати всю політику внесення змін щодо податкового законодавства, митного законодавства, яке повинно вводитися за півроку до початку нового фінансового року? Давайте тоді змінювати початок фінансового року: з 1 січня перенесемо на іншу дату для того, щоб підприємці, підприємства та й державний сектор могли підготуватися до тих змін, які ми будемо так чи інакше планувати. Ми ж всі розуміємо, що і бюджет цього року неможливо буде ухвалювати без внесення змін в Митний, Податковий кодекс. А як тоді це буде далі узгоджуватися з тими строками? Ми розуміємо, навіщо ви це робите: ви хочете мати вже довгостроковий попередній прогноз по макроекономіці, ви хочете мати прогноз Національного банку. Але в такий спосіб ви йдете назустріч Національному банку, але вбиваєте власного підприємця, який не розуміє, як далі буде розвиватися політика фінансування, політика митна, політика податкова. Саме тому ми вважаємо, що цей документ є не готовий, наша фракція за це не буде голосувати. І друга політика – це політика керівництва державним боргом. На наш погляд, треба негайно виходити на новий етап переговорів з нашими кредиторами, бо всі розуміють, ці три роки, так, як це було заплановано, фактично є непосильними для наступних бюджетів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Опозиційного блоку" Долженков. Я продовжую засідання до завершення розгляду даного питання. Потім – Острікова.
11:59:36 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, шановні громадяни України! Зараз ми продовжуємо розглядати законопроект, який стосується середньострокового планування. Тихими, але впевненими кроками ми повертаємося до старої доброї плановості. Формально це добре, це є свідченням, або поверхневим свідченням стабільності в країні щодо бюджетного планування, прогнозованості податкової політики, бюджетної політики, фінансової політики. А що ж насправді відбувається? Ось я конкретний приклад приводив, що в цьому році вноситься урядом України законопроект 9000: про проект Закону України про Держбюджет на наступний рік - без основних напрямків бюджетної політики. Основні напрямки бюджетної політики, вони розробляються Кабінетом Міністрів України за участю Верховної Ради України, який передбачає: рівень ВВП, рівень безробіття, мінімальну заробітну плату, прожитковий рівень, рівень інфляції, рівень цін виробників промислової продукції, тобто ті макроекономічні показники, які закладаються в бюджет. Зараз уряд говорить про те, що необхідно запроваджувати трирічний план планування бюджетного, але зараз він взагалі цього не робить, формально це, знову говорю, добре. Що стосується обіцяних показників, які формуються, закладаються урядом в цьому законопроекті, то вимушений констатувати наступне, декілька цифр. Я розумію, що дуже багатьох це не цікавить присутніх, але більше, мабуть, ця інформація спрямована для громадян, які нас слухають. Рівень державного боргу, який планують обслуговувати в цьому бюджеті складає немало-небагато 417 мільярдів гривень – це 40 відсотків дохідної частини бюджету, і зараз говорять, що це бюджет розвитку. Як ми можемо розвиватися, коли 40 відсотків коштів ми повинні віддавати внутрішнім та зовнішнім кредиторам? Ось вам і планування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, через 3 хвилини ми переходимо до голосування. Я прошу голів фракцій, щоб потім не доводилось кілька раз ставити на переголосування, запросити депутатів в зал, через 3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Від "Самопомочі" Острікова, будь ласка. І потім одна хвилина Левченко.
12:01:56 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, основний зміст цього законопроекту, як ми побачили, це зміна назви "Основні напрямки бюджетної політики" на "Бюджетна декларація", це, безумовно, істотна зміна, яка покращить добробут українців. Коли уряд встановлює сам собі обов'язки подавати цю бюджетну декларацію не пізніше 1 червня, ми з вами розуміємо, що цей обов'язок вчергове буде порушений. Він порушується з року в рік, з року в рік порушується і графік розгляду бюджету, з року в рік уряд порушує норми Бюджетного кодексу саме щодо фінансування ключових статей бюджету. Тому ми повинні з вами розуміти, якщо зміст цього законопроекту не буде наповнений реальним бажанням виконувати його хоча би по ключовим статтям видатків Державного бюджету - а це обслуговування боргу, це дефіцит пенсійного фонду, це армія і оборона, це децентралізація, це медицина і освіта, - то, на жаль, цей законопроект залишиться такими самими папірцями, якими сьогодні уряд вважає Бюджетний кодекс, щороку порушуючи його вимоги. І щодо пріоритетів, які закладаються урядом в бюджетну резолюцію, чи зараз вона буде називатися "Бюджетна декларація". Попри те, що декларується децентралізація, підтримка аграріїв, енергоефективність, турбота про армію, насправді, ми цих пріоритетів з поданого бюджету не бачимо. Ми бачимо пріоритетами побудову силової поліцейської держави, фінансування поліції і СБУ, апаратів міністерств і відомств, а ми не бачимо там фінансування вже проголосованих Верховною Радою, нами з вами медичної реформи, пенсійної реформи і реформи освіти. Якщо уряд не може знайти гроші навіть на фінансування природничих кабінетів, а всі ми з вами тут слухали заслуженого вчителя України і шалено йому аплодували, натомість, в бюджеті природничі кабінети і відновлення природничих наук для уряду не є пріоритетним… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, будь ласка, займайте робочі місця, заходіть в зал. Через хвилину ми голосуємо. Запросіть кого нема в залі, знову ж поверніться в зал. Одна хвилина – Левченко. І голосуємо.
12:04:20 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Проблема з цим законопроектом 8043, як і з попереднім, який був тільки що, на жаль. проголосований, 8044, що він в парламентській республіці, якою є сьогодні Україна, ще більше віддаляє або взагалі нівелює парламентський контроль над бюджетним процесом як таким. От згідно з запропонованими змінами до частини четвертої статті 154 Регламенту Верховної Ради України в цьому законопроекті за результатами обговорення законопроекту про Державний бюджет парламент буде позбавлено права відхилення такого законопроекту у разі його невідповідності бюджетній декларації. Сьогодні натомість згідно з чинними нормами таке право є у разі невідповідності такого законопроекту основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період. Тобто по суті парламент навіть не може відхилити проект бюджету, якщо він не відповідає самим цим планувальним нормам, так. Крім цього, передбачені законопроектом зміни до Регламенту Верховної Ради України не містять чітко юридичної визначеності в частині форми і змісту рішення Верховної Ради щодо бюджетної декларації та наслідків такого рішення або не прийняття для подальшого процесу підготовки законопроекту про Державний бюджет. Тобто по суті, як і в попередньому законопроекту, де нівелювались… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (№ 8043) за пропозицією комітету за основу з урахуванням пропозицій комітету. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, голосуємо, підтримуйте. Голосуємо. 12:06:19 За-231 Рішення прийняте. Зараз, колеги, я прошу зачитати повідомлення Ірину Геращенко. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
12:06:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу вашої особливої уваги. Щороку в жовтні відбувається Всесвітній день боротьби з раком молочної залози. І сьогодні міжфракційне об'єднання "Рівні можливості" разом з фондом "Здоров'я жінки і планування сім'ї" вже вп'яте проводять таку інформаційну акцію у Верховній Раді України із закликом до всіх українок. Дорогі українки, ви дуже багато працюєте, робите для своїх родин, чоловіків, дітей, але не забувайте про себе! Ви потрібні країні, родині, дітям, і головне– самим собі, здоровими. Будь ласка, українські жінки, закликаємо всіх вас дбати про себе, дбати про профілактику і щороку проходити мамографію. А всіх чоловіків і жінок депутатів і депутаток Верховної Ради України я прошу від МФО "Рівні можливості" доєднатися до цієї акції інформаційної, заколоти, будь ласка, на лацкани піджака таку рожеву стрічку, яка символізує нашу увагу до цієї страшної хвороби, однієї з найрозповсюдженіших онкологічних хвороб і дякуємо чоловікам і жінкам, які вже доєднались до цієї акції. І маленьке оголошення. До президії звернулася наша колежанка пані Корчинська, народний депутат Оксана Корчинська, яка просить зарахувати її голос як "утрималася" під час голосування за проект Кодексу України з процедур банкрутства в другому читанні та в цілому, бо її картка не спрацювала. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
12:08:06 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зараз згідно Регламенту я змушений оголосити перерву. В 12:30 я прошу всіх повернутися в зал для продовження нашої роботи. В 12:30 прошу усіх бути присутніми в залі. Ми переходимо до проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (9084) і важливо, щоб ми змогли до обіду обговорити і прийняти за основу бюджетну резолюцію – проект Закону про Державний бюджет України. Тому без запізнень в 12:30 в залі. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, голови фракцій, запросіть депутатів в зал. І секретаріат, запросіть депутатів в зал. Колеги, працювать треба. Треба працювать. Казав класик Іван Якович: "Працювать, працювать, працювать". Тому прошу всіх заходити в зал. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Отже, колеги, у нас наступний проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (9084). Я буду пропонувати за пропозицією комітету, щоб ми його розглянули за скороченою процедурою. Але якщо не буде 150 голосів, ми увійдемо в повному процедуру і тоді, звичайно, ми не зможемо до обіду розглянути бюджет. Зараз 1 хвилина, запросіть депутатів у зал. Якщо не буде достатньо голосів для скороченої, ми зайдемо у повну процедуру. Отже, колеги, прошу займати робочі місця. Наступний у нас на розгляді проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№ 9084). І за пропозицією комітету я ставлю на голосування пропозицію розгляду його за скороченою процедурою. Прошу голосувати, прошу підтримати. Якщо ми не проголосуємо, ми зайдемо в повну… 12:35:11 За-85 Прошу по фракціям показати: "Блок Петра Порошенка" – 42, "Народний фронт" – 23, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 0, Радикальна партія – 4, "Батьківщина" – 1, "Воля народу" – 2, "Партія "Відродження" – 5. Колеги, я ще раз пояснюю, по нашому плану ми маємо розглянути зміни до Бюджетного кодексу, які підготував бюджетний комітет, а потім перейти в розгляд Закону про Державний бюджет України. Ми встигаємо це зробити до обіду, якщо зараз ми проголосуємо за скорочену процедуру. Якщо не проголосуємо, фактично до обіду ми будемо розглядати тільки внесення змін до Бюджетного кодексу, а в бюджет перейдемо після обіду. Отже, колеги, я ще раз ставлю на голосування пропозицію, щоб проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (9084) ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу голосувати. 12:36:42 За-102 Так, колеги, я ще раз поставлю. І звертаюсь зараз до голів фракцій. Я вам для орієнтування ще раз зачитаю по фракціям, будь ласка. Подивіться по фракціям, щоб потім не було жодних питань з приводу того чому ми не розглянули бюджет до обіду. Бо за дисципліну у фракціях відповідають керівництво фракцій. Отже, прошу заходити в зал займати робочі місця. Ми знову маємо прецедент, коли комітети проходять під час засідання. Я прошу повернутися з комітетів, у вас був час для проведення комітету. Повертатися в зал для голосування. Це є погана практика проводити комітети під час пленарного засідання. Отже, чи повернулися з комітетів? Давайте одну хвилину. Одну хвилину. Будь ласка, запрошуйте депутатів в зал, через хвилину я ще раз поставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Подивіться по фракціям, хто є в кулуарах, і запросіть в зал. Отже, колеги, займайте робочі місця, будь ласка, бачу, вже повернулись. Займайте робочі місця, зараз поставлю ще раз на голосування. Отже, прошу зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Колеги, поверніться в зал, я пояснюю вам логіку. Ще раз пояснюю: ми зможемо встигнути розглянути бюджет до обіду за умови, що ми зміни до Бюджетного кодексу розглянемо за скороченою процедурою. Отже, прошу, кожен голос має вагу, зайняти робочі місця, приготуватись до голосування і під час голосування голосувати, а не вести дебати. Отже, я ставлю на голосування пропозицію, щоб проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№ 9084) ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу голосувати і прошу підтримати. Колеги, кожен голос має вагу. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. 12:41:38 За-144 Кілька голосів. Добре, я ще раз поставлю, колеги. Я прошу зайти в зал і я ще раз поставлю. Нам не вистачило 6 голосів. Я бачу, що не встигли, зайдіть і займіть робочі місця і під час голосування беріть участь в голосуванні. Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію, щоб проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№ 9084) ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги, кожен голос має значення, прошу підтримати. Голосуємо "за", голосуємо. 12:42:49 За-163 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді першого заступника міністра фінансів Маркарову Оксану Сергіївну. Будь ласка, пані Оксана.
12:43:08 МАРКАРОВА О.С. Шановний пане Голово, шановні колеги! Прохання підтримати в першому читанні законопроект про зміни до Бюджетного кодексу, який також системно пов'язаний із Законом України, з проектом, про Державний бюджет на 2019 рік. Цим проектом ми пропонуємо унормувати ряд питань кодексу щодо таких категорій питань. Це формування та виконання місцевих бюджетів, міжбюджетних взаємовідносин між нашим державним і місцевими бюджетами, зокрема ті питання, які ми вже давно обговорювали тут. Це поширення 5 відсотків розподілу рентної плати за користування надрами на інші ресурси, крім природного газу та нафти. Це унормування перерахування ПДФО з доходів за здавання фізичними особами в оренду саме туди, де знаходяться ці об'єкти, це врегулювання механізму здійснення обласними радами на додаток до міст зовнішніх запозичень та надання місцевих гарантій і доповнення переліку витрат, які за рахунок субвенції можуть надаватися на пільги та житлові субсидії. Також ми пропонуємо врегулювати питання фінансового забезпечення охорони здоров'я. Зокрема, найголовніше визначити і віднести до захищених видатків Державного бюджету видатків на програму державних гарантій медичного обслуговування населення та ряд інших положень. Фінансове забезпечення освіти щодо запровадження за рахунок освітньої субвенції з нарахування у вищих закладах І-ІІ рівнів акредитації. Здійснення видатків на соціальний захист. Дуже багато принципових питань, а також багато технічних питань, які уточнюють повноваження центральних органів влади в частині затвердження істотних умов договору, наприклад, по енергосервісу. Фактично всі ті питання, які ми з вами обговорювали протягом року, які дійсно необхідно врегулювати для того, щоб покращити міжбюджетні трансферти і стосунки між місцевими бюджетами і центральним бюджетом і привести норми кодексу у відповідність до тих уже законодавчих нових норм, які було ухвалено протягом року. Прохання підтримати за основу для того, щоб ми далі, протягом наступних тижнів разом з роботою над… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. МАРКАРОВА О.С. Прохання підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До співдоповіді запрошується Іщейкін, представник бюджетного комітету, будь ласка.
12:45:32 ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати! Комітет з питань бюджету розглянув урядовий законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу, основними завданнями якого визначене врегулювання питань, пов'язаних з реалізацією проекту Державного бюджету на 2019 рік. Цей законопроект також має на меті унормування ряду питань з формування та виконання місцевих бюджетів, серед яких найбільш вагомими є положення щодо зарахування до бюджетів місцевого самоврядування п'яти відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення; надання права обласним радам здійснювати зовнішні запозичення та надавати місцеві гарантії з метою відновлення та реконструкції об'єктів спільної власності територіальних громад, впровадження ресурсозберігаючих технологій, а також розвитку автомобільних доріг загального користування. Слід зазначити, що під час обговорення законопроекту комітетом відмічалось про необхідність ретельного доопрацювання його положень з метою подальшого вдосконалення бюджетних процедур. Водночас було підтримано пропозицію щодо доповнення пункту 42 "Прикінцевих, перехідних положень" кодексу, що відображено в розданому проекті постанови. Загалом, зважаючи, що запропоновані в законопроекті законодавчі ініціативи враховані в показниках проекту Державного бюджету на 2019 рік, розгляд і прийняття таких пов'язаних законопроектів мають відбуватися взаємоузгоджено. За наслідками розгляду комітет ухвалив наступне рішення: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні законопроект 9084 прийняти за основу з врахуванням пропозицій комітету та доручити комітету доопрацювати законопроект до другого читання з врахуванням пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи. Прошу підтримати відповідний проект постанови. Дякую за увагу. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
12:47:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми переходимо до обговорення, прошу підготуватися до запису: два – за, два – проти. Шановні колеги, прошу провести запис. Запрошую до слова народного депутата Мельника від "Блоку Петра Порошенка"
12:47:48 МЕЛЬНИК С.І. Сергій Мельник, місто Хмельницький. Шановні колеги, насправді ми сьогодні розглядаємо три проекти закону про внесення змін до Бюджетного кодексу. І передостанній закон, який стосувався зміни термінів подачі бюджетної декларації, насправді саме головне в цих питаннях – це формат нової бюджетної декларації. Як ви пам'ятаєте, у милому році уряд був подав пілотний проект бюджетної декларації, по якому дуже багато заперечень було у народних депутатів. І на сьогоднішній день при формуванні проекту Державного бюджету на наступний рік у нас знову виникає дуже багато питань, по яких саме формат бюджетної декларації мав би дати відповідь. Два основних я хотів би сьогодні назвати: перше – це підтримка аграрного сектору. Не повинні ми другий рік визначати в останні дні механізми, принципи підтримки, обмеження і напрямів. Так само питання І-ІІ рівня акредитації закладів, які є структурними підрозділами вищих навчальних закладів і які у складі національних університетів. Сьогодні це коштує 800 мільйонів. Основні пропозиції, які лунають у депутатів, це все-таки частково врегулювати це питання за рахунок перегляду державного замовлення щодо профільних вузів. І, звичайно, з подальшим… з подальшою… збільшенням акредитації цих закладів, щоб вони, дійсно, стали реальними закладами. Кожний рік при формуванні бюджету у нас виникає ряд питань, тому я дуже просив би Міністерство фінансів при доопрацюванні цих трьох законопроектів, саме головне – ми маємо чітко затвердити формат. Більше того, я скажу, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. МЕЛЬНИК С.І. Більше того, сьогодні, якщо подивитися, от багато питань звучить щодо лікування за кордоном, то я вам відкрию таємницю, що в бюджетному запиті Міністерства охорони здоров'я взагалі не міститься жодної інформації, що в нас відбувається з цим питанням. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова від фракції "Батьківщина" народного депутата Сергія Соболєва.
12:50:27 СОБОЛЄВ С.В. "Батьківщина", Соболєв. Я хотів би звернутися до Міністерства фінансів для того, щоб вони підтвердили те, що це голосування в першому читанні виключно цих положень. І друге – я хотів би застерегти ключові питання, які зараз будуть голосуватися. Перше – це питання на 5 відсотків збільшення відрахування рентної плати для місцевих бюджетів. Друге – це фактично захист видатків бюджетів по захищених статтях медичних субвенцій, що дає можливість наступний рік нам пережити в умовах, коли фактично ця так звана "медична реформа" так і не запрацює, але з іншого боку, це не виключає можливості в наступному році за такими нормативами переходу на медичне страхування. І трете, що нас дуже влаштовує тут – я хотів би, щоб Мінфін це підтвердив – це займи, які будуть брати обласні ради, можуть бути виключно тільки якщо це стосується міжнародних фінансових інституцій, таких як Європейський банк реконструкції і розвитку, щоб наші обласні ради не почали влазити в боргові зобов'язання там, де не можуть їх виконати. Тобто якщо Мінфін підтверджує ці рішення, і ми вважаємо, що це голосування є лише в першому читанні, за такої умови ми готові розглянути ці пропозиції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова народного депутата Боднара… Бондар – так-так! Прошу.
12:52:08 БОНДАР В.В. Дякую, шановні колеги! Шановні громадяни України, зараз розглядається одне з самих найважливіших питань, які має приймати парламент, – питання підготовки до розгляду бюджету України. Я вам хочу сказати, ми коротко проаналізували той проект, який поданий. Якщо двома словами, це бюджет проїдання коштів країни на умовах недоїдання населенням. Це бюджет соціальної капітуляції, це бюджет соціальної беззахищеності, це бюджет економічної пробуксовки на місці, це бюджет для МВФ, ну, ніяк не для України, це, по суті, бюджет зростання боргів. Бюджет абсолютно незбалансований. Нам уряд не дає відповідь, який пріоритет в цьому бюджеті, що ми за рік поміняємо. Нам дали десяток пріоритетів: і культура, охорона здоров'я, і оборона, і що хочеш, це значить, що в уряду нема ніякого пріоритету, я про це говорив вже. Там нема ніякого зростання економіки, там нема підтримки промисловості, підтримки айтішної сфери, нема чим буде Україна зростати і чим вона буде виділятися. Далі. Дивимося, що відбувається в цілому. Зростання боргів: будемо залучати 346 мільярдів і віддавати 292 мільярди. По суті, на 52 мільярди зростають борги. Це значить, що ми боргові ями латаємо новими боргами. Нема відповіді, а чим ми будемо заробляти. Нам обіцяв уряд, що буде зростання економіки на 5-7 відсотків, в бюджеті бачимо 3 відсотки. Показники по інфляції: заклали 7 відсотків, а вже сьогодні вони набагато більше. Тарифи зростають на 23 відсотки, а субсидії знижують майже на 20 мільярдів гривень для населення. Ну, яка ж економіка в цьому? Де населення? Як планують виживати після цього? Нам пропонують програму енергозбереження – 2 мільярди, в той же час на субсидії – 55 мільярдів. Ми запитуємо: де програма енергозбереження? За рахунок чого будемо знижувати користування газом, електроенергією? Нема цих відповідей в бюджеті. Тому ми вимагаємо... Дайте 30 секунд. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте. БОНДАР В.В. Тому ми вимагаємо від уряду до другого читання ретельно переглянути бюджет, дати конкретно один або два пріоритети на наступний рік, що країна робить корисного і чим вона буде відрізнятися від країни 2018 року. І не треба змагатися з Президентом, хто швидше яку дорогу відкриє, це поточна задача уряду, це не є пріоритет стратегічний. Стратегічний пріоритет – це може бути промисловість, айтішна галузь, аграрна галузь, ті речі, які піднімуть економіку і дадуть валютну виручку в країну. І саме головне – бюджет має бути збалансований. Ви нам показуєте… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І ще не встигли записатися, і просять виступити, будь ласка, від "Опозиційного блоку" Шурма і від "Самопомочі" народний депутат Сисоєнко. Прошу.
12:55:07 ШУРМА І.М. Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Шановні колеги, от ви зараз просто повинні зрозуміти той… хоть трішки дослуховуватися, що зараз в залі відбувається. Зараз вашими руками відбувається чиста маніпуляція фокусниками з уряду. Вони дуже гарно для людей сказали, що ми робимо великі зміни, які допоможуть нам покращити охорону здоров'я. До тих змін належить внесення змін до статті 55 до захищених видатків питання, що стосуються медичної галузі. Так я вам хочу сказати, що це треба було зробити давним-давно, коли прийняли законопроект 6327. Тоді уряду цим законом давалося зобов'язання в 3-місячний термін зробити видатки захищеними. І мушу сказати, що уряд на сьогоднішній день усвідомлює, що 5 відсотків на охорону здоров'я, як це передбачено законом України, за які він ратував прийняття, він виконаний не буде. Питання рівня заробітної плати медичного персоналу, медичних працівників ставиться під великим знаком питання. І тут саме цікаве. Про це змовчали в.о.міністра. Вона не говорить, що цими змінами дається на розсуд уряду – вдумайтесь! – на розсуд уряду фінансування програми державних гарантій в залежності від наявних коштів, що звужує і порушує Закон 6327, або те, що ми говоримо про медичні гарантії. Що це означає? В цьому бюджеті 5 відсотків немає на медицину, як законом передбачено, є 3. А дальше вони в ручному режимі будуть корегувати всілякі звужені і зішлються на те, що це ж Верховна Рада за це проголосувала, ми лишень виконуємо, що прописано. Тому за цей законопроект, якщо не будуть зняті оці доповнення, які дають в ручному режимі уряду прийняти таке рішення, взагалі голосувати не можна навіть в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І останній виступ, прошу від фракції "Об'єднання "Самопоміч" народний депутат Сисоєнко.
12:57:21 СИСОЄНКО І.В. Шановні колеги, фракція "Об'єднання "Самопоміч" пропонувала не включати пілотні проекти, які стосуються екстреної медичної допомоги саме для п'яти областей України. Саме внесенням змін до Бюджетного кодексу уряд вирішив, що тільки п'ять областей України в наступному році мають одержати кошти на екстрену медичну допомогу. Ми вважаємо, що це є дискримінацією як по відношенню до медичних працівників, чому саме п'ять областей України будуть одержувати заробітну плату більше, а інші медичні працівники швидкої допомоги інших 19 областей не будуть одержувати. Так само ми вважаємо, це є і дискримінацією по відношенню до пацієнтів, де швидка допомога в п'яти областях України приїде своєчасно, а інші 19 областей – пацієнти можуть годинами чекати швидку допомогу. Це є несправедливим. Також друге важливе питання. Фракція "Об'єднання "Самопоміч" пропонувала внести зміни в Бюджетний кодекс, і всі кошти, які надходять з корупційних злочинів, витрачати напряму безпосередньо на будівництво нових лікарень та будівництво шкіл. Я вважаю, що якщо би справді була політична воля Прем’єр-міністра боротися з корупцією, то ті кошти, які можна було б повертати від корупційних злочинів, їх би вистачило на те, щоб будувати нові школи та сучасні лікарні на кожній вулиці України. Тому ми вимагаємо, щоб саме ці зміни обов'язково були включені в проект Бюджетного кодексу на наступний рік. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
12:59:06 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Отже, ми завершили обговорення. Я прошу, ви зверніться до пани Оксани, і Оксана розкаже публічно цю позицію, якщо вона підтримує її. Я Оксані дам. Будь ласка, колеги, прошу заходити в зал. Прошу приготуватись до голосування 30 секунд, Іван Крулько. Будь ласка, заходьте, займайте робочі місця. Голови фракцій, запросіть депутатів у зал. Крулько.
12:59:33 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Я би хотів, щоб ми, голосуючи за Бюджетний кодекс, уточнили одну дуже важливу позицію. У нас є проблема з фінансуванням вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. І я прошу, щоби зараз ми це проговорили, щоби до другого читання позиція стосовно того, що держава… з державного бюджету можуть фінансуватися навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, як це є в поточному році, залишилася у Бюджетному кодексі. Я прошу, щоб ми цю пропозицію погодилися стосовно другого читання підтримання і ми як "Батьківщина" в такому випадку готові розглядати Бюджетний кодекс на наступний рік. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Пані Оксана, 30 секунд. Реально 30 секунд. І прошу займати робочі місця. Маркаровій включіть мікрофон. Говоріть.
13:00:24 МАРКАРОВА О.С. Так, шановні колеги, ми готові до другого читання цю норму дискутувати і знайти збалансоване рішення з комітетом так, як обговорювалося вже на бюджетному комітеті. Тому прохання підтримати в першому за основу зараз, і ми до другого читання знайдемо рішення по цим коледжам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, позиція вияснена, публічно підтверджена. І ми можемо переходити до прийняття рішення, колеги. Пан Олександр, ми завершили обговорення. Перепрошую. Отже, колеги, я ставлю на голосування… (Загальна дискусія) Хай це скаже комітет. Комітет це підтверджує? (Шум у залі) Отже, колеги, хай комітет скаже, чи він підтримує цю пропозицію. Комітет, ви підтримуєте позицію, яку Співаковський озвучує? Будь ласка, колеги, комітет має сказати, і я скажу з поправкою комітету. Будь ласка, займайте робочі місця. Дуже коротко, будь ласка, Костянтин.
13:01:58 ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, я попрошу, щоб цю позицію прокоментував Мінфін, тому що вона потрапила в комітет в такому вигляді. І якщо Мінфін підтримує цю позицію… Оксана Сергіївна! ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Оксана, у нас суперечка по освіті. ІЩЕЙКІН К.Є. Надійшла пропозиція від Комітету освіти і науки підтримати законопроект, за виключенням норми щодо забезпечення у складі видатків на вищу освіту оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного замовлення вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації приватної форми власності в структурних підрозділах без статусу окремої юридичної особи, які входять до складу національних вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації державної власності. ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуєте, так? Підтримуєте? ІЩЕЙКІН К.Є. Пропозиція виключити. Виключити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Оксана, чому не можна було це проговорити до голосування? Пані Оксана, будь ласка.
13:03:07 МАРКАРОВА О.С. Ми не будемо заперечувати проти позиції комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, домовились, прийнято. Отже, колеги, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№ 9084) з поправкою, яку озвучив під стенограму Іщейкін Костянтин Євгенович, і також ту, яку озвучив Крулько і підтвердила Маркарова, за основу з урахуванням пропозицій комітету. Я вже сказав це, будьте уважні, будь ласка. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Прошу голосувати пропозицію Іщейкіна, яку він озвучив по освіті і в редакції комітету, в тій редакції, яку подав комітет. 13:03:59 За-215 Колеги, в чому річ? "Блок Петра Порошенка" – 86, "Народний фронт" – 56. В чому річ, колеги з коаліції? Я ставлю на повернення. Я прошу проголосувати за повернення до проекту Закону 9084. Прошу всіх взяти участь в голосуванні. Прошу, колеги, не виходити з залу, навпаки заходити в зал. Прошу проголосувати за повернення до проекту Закону 90… Отже, проголосувати за повернення до проекту Закону 9084. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо повернення. Прошу підтримати. 13:05:08 За-237 Повернулись. Тепер, колеги, наголошую. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№ 9084) з пропозиціями, які під стенограму озвучив Костянтин Іщейкін, які стосуються рекомендації Комітету з питань освіти Співаковського, також з поправкою Крулька, яку підтвердила під стенограму Оксана Маркарова, за основу з врахуванням пропозицій комітету. Прошу голосувати і прошу підтримати, колеги. Кожен голос має вагу. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо! Прошу підтримати. Голосуємо. 13:05:58 За-244 Рішення прийнято, колеги. І це дає нам змогу перейти до розгляду проекту Закону про Державний бюджет України на 2019 рік (№ 9000). Нагадую, по розгляду цього законопроекту йде спеціальна процедура: ми розглядаємо проект Закону про Державний бюджет України у першому читанні, і відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради України розгляд питання проводиться за процедурою повного обговорення. І я запрошую зараз до доповіді заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Сергія Івановича Мельника, до 5 хвилин. Але я прошу всіх максимально лаконічно. А нас залишається година часу, а це фактично той термін, який іде за процедурою повного обговорення. Тому, будь ласка, Сергій Іванович.
13:07:01 МЕЛЬНИК С.І. Шановний Андрію Володимировичу, шановні народні депутати, запрошені! Підготовка законопроекту про Державний бюджет на 2019 рік для розгляду в першому читанні здійснювалась відповідно до статті 156 Регламенту Верховної Ради. Проект бюджету на 2019 рік підготовлено з урахуванням урядових законопроектів 9084 - щодо змін до Бюджетного кодексу і 9085 - щодо змін до Податкового кодексу. Отже, до затвердження Державного бюджету необхідно прийняти зазначені законопроекти, забезпечуючи взаємоузгодження їх положень з метою дотримання збалансованості показників державного і місцевих бюджетів. У дохідній частині можливе збільшення прогнозу деяких надходжень. При цьому існують ризики щодо виконання окремих запланованих показників, зокрема щодо надходжень від приватизації. При опрацюванні показників витрат проекту бюджету проаналізовано стан бюджетного забезпечення діяльності більшості головних розпорядників коштів, які звертали увагу на обмеженість коштів для належного їх функціонування. Під час розгляду питання міжбюджетних відносин за участю представників органів місцевого самоврядування та їх всеукраїнських асоціацій найбільше занепокоєння викликало недостатнє забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих державою повноважень, зокрема у зв'язку із запропонованою передачею місцевим бюджетам видатків з державного бюджету, що зумовить відволікання власних ресурсів місцевого самоврядування, притому що в неповній мірі здійснюється компенсація втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих податкових пільг. У листі-висновку комітету наведено узагальнений аналіз законопроекту, включаючи порівняння з бюджетними показниками поточного року та оцінку відповідності нормам Бюджетного кодексу та іншого законодавства. При підготовці законопроекту до першого читання бюджетним комітетом за участю Міністерства фінансів і Рахункової палати опрацьовано 2 тисячі 71 пропозицію народних депутатів і комітеті, які узагальнено в таблиці пропозицій. Слід підкреслити, що відповідно до вимог статті 156 Регламенту пропозиції після 1 жовтня подані не розглядались і не включені до такої таблиці. Належить зауважити, що більшість пропозицій не відповідає регламентним вимогам щодо дотримання їх збалансованості. За результатами і попередньою оцінкою для врахування поданих пропозицій, загальна потреба в бюджетних коштах становить близько 2,2 трильйона. Ви пам'ятаєте, якщо в минулому році додатково було на один бюджет пропозицій, то в цьому році на два бюджети. За результатами проведеної роботи комітетом підготовлено проект Постанови Верховної Ради щодо висновків та пропозицій до законопроекту та таблицю пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи. Комітетом пропонується врахувати повністю або частково 922 пропозиції та відхилити 1 тисячу 249 пропозицій. Назву основні. Уточнення або виключення окремих положень законопроекту для узгодження з нормами Бюджетного кодексу. Посилення парламентського контролю в процесі виконання Державного бюджету; збільшення видатків на централізовані медичні заходи на 626 мільйонів для закупівлі лікарських засобів, медичних виробів для лікування хворих із серцево-судинними, судино-мозковими захворюваннями, а також хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання; збільшення медичної субвенції на 199,9 мільйона гривень на цільові видатки для лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу та на цукровий і нецукровий діабет; збільшення видатків на лікування громадян за кордоном на 200 мільйонів гривень; збільшення видатків на діагностику і лікування захворювань в медичних установах Міністерства охорони здоров'я на 60 мільйонів гривень; на фінансове забезпечення високоспеціалізованої медичної допомоги, що надається клінікам і Національній академії медичних наук, на 122 мільйони; розподілу капітальних вкладень - 2,1 мільярда гривень інвестиційні проекти; передбачення субвенції на здійснення соціально-економічного розвитку - 4,5 мільярда гривень з подальшим її розподілом; збільшення субвенцій місцевим бюджетів на формування інфраструктури - 200 мільйонів гривень. Джерелом покриття додаткових видатків пропонується збільшення коштів від Національного банку та перерозподіл між окремими видатками, програмами. Передбачення в "Прикінцевих положеннях" законопроекту… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. МЕЛЬНИК С.І. Кабінету Міністрів розглянути питання щодо можливості додаткового вирішення розмірів прожиткового мінімуму та збільшенні освітньої і медичної субвенції, а також розглянути всі пропозиції, які подані. Таким чином, Комітет з питань бюджету ухвалив рішення рекомендувати Верховні Раді прийняти за основу та в цілому підготовлений комітетом проект Постанови 90-П щодо висновків та пропозицій до законопроекту. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 3 хвилини запитання. Прошу провести запис на запитання. Оксана Продан, будь ласка.
13:13:01 ПРОДАН О.П. Шановний Сергію Івановичу, дуже дякую вам за доповідь. Разом з тим, хочу звернути увагу вас і залу, і Міністерства фінансів про те, що велика кількість пропозицій Асоціації міст України не була врахована при підготовці проекту в профільному комітеті. І це не просто пропозиції зробити краще або ще краще умови життя людей. Ми дуже просимо дві речі. По-перше, я зараз прошу міністра фінансів, на жаль, відсутній Прем'єр-міністр, але організувати зустріч обов'язково з Асоціацією міст України при доопрацюванні законопроекту між першим і другим читанням в уряді для того, щоб врахувати всі пропозиції, які стосуються в першу чергу субвенцій: субвенцій на медицину, субвенцій на освіту, питань медицини. Тому що, коли ви перераховували, Сергію Івановичу, гемодіаліз і інсулін, насправді, коштів не вистачає. І хочу зараз уточнити питання по бюджету, от ми щойно голосували. Чи планується фінансування освітніх закладів III-IV ступенів в цьому 2019 році за рахунок обласних бюджетів? Дякую дуже.
13:14:14 МЕЛЬНИК С.І. Дякую. Значить щодо фінансування закладів I-II рівня акредитації, які є структурними підрозділами вищих навчальних закладів III-IV рівня, то загальна позиція комітету. Ми даємо доручення уряду і вважаємо, що в цілому ціна питання – це 800 мільйонів гривень. Як ми бачимо вирішення цього питання? Ми бачимо, що частково ресурс можна перерозподілити всередині головного розпорядника коштів за рахунок зміни перепрофілізації при здійсненні державного замовлення. Частково ми вважаємо, що можна збільшити додаткові ресурси, десь приблизно 500 мільйонів гривень, і таким чином все-таки залишити фінансування закладів І-ІІ, які є структурними підрозділами вищих, а також в структурі національних, так, як вони є. При цьому запропонувати механізм все-таки регіонального замовлення. Тобто, щоб профільні вищі заклади, профільного, III-IV, вони підтримували щодо підготовки І-ІІ рівня, дати все-таки можливість областям… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Войціцька Вікторія передає слово для запитання Ірині Сисоєнко. Будь ласка.
13:15:35 СИСОЄНКО І.В. Скажіть, будь ласка, чому бюджетний комітет погодив уряду пілоти швидкої допомоги тільки на п'ять областей? Що робити іншим 19 областям України, в яких не буде швидкої допомоги забезпечено фінансово? Друге питання. Чому немає державної програми по боротьбі з травматизмом? 4,5 мільйона населення щороку одержують травми в Україні, жодної копійки на боротьбу з травматизмом немає. Немає жодної копійки на те, щоб робити ранню діагностику та скринінги по онкології. Немає державної програми на лікування дітей ДЦП. Багато років ці державні програми завжди були у видатках на систему охорони здоров'я, зараз жодної копійки на це все не виділяється. Що це за бюджет, збільшення смертності населення України на наступний рік?
13:16:31 МЕЛЬНИК С.І. В першу чергу, я вважаю, що все-таки ключовим в питаннях охорони здоров'я має бути профільний Комітет охорони здоров'я, який мав би визначити все-таки процедуру, і напрямки, і пріоритети. Щодо позиції бюджетного комітету, то наша позиція була, дійсно, що або виключити області, але позиція міністерства, що фактично сьогодні у восьми областях зроблено централізовану систему служби і вони йдуть поетапно. Позиція комітету була така, щоб не було так, що нещодавно тут Біла Церква виїжджала, тобто якусь частину програми дати, дійсно, щоб якийсь нижчий рівень підняти, а частину визначити окремим областям, от їхня позиція, де повністю забезпечити цю програму. На сьогоднішній, день крім інших областей, в цю програму не включено три області, які також виконали вимоги. Тому я вважаю, що, в принципі, до другого читання можна по цій програмі відпрацювати зміни, і нам би було… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заключне запитання - Юринець.
13:17:45 ЮРИНЕЦЬ О.В. Оксана Юринець, 117 виборчий округ, місто Львів. Сергій Іванович, дуже важливо, що в цьому році мало бути передбачено з 1 січня надбавка для доцентів, професорів, науково-педагогічного складу працівників, державних і комунальних закладів. На жаль, це не було зроблено в цьому році, і в цьому бюджеті так само цієї пропозиції немає. Є пропозиція Комітету освіти врахувати цю поправку, щоб виплатити людям ці кошти. Вони виходять і страйкують, це люди, які мають мінімальну заробітну плату, і коли ти доцент і професор, але ти стоїш в черзі, щоб отримати кошти, щоб ти міг прогодувати свою сім'ю, і за субсидію в чергу – це не нормально. І друге, важливе, це транскордонна співпраця. Пропозиція нашого комітету, яка не є врахованою. Там передбачена одна гривня, яка би дала плюс десять гривень з Європейського Союзу. Власне, ці два пункти є найважливішими і пріоритетними, тому прошу це запропонувати. Тому що в минулому році це просто випало після підписання Закону про бюджет.
13:18:48 МЕЛЬНИК С.І. Дивіться, велику частину пропозицій, що стосуються загальних цих питань, ми все-таки даємо можливість доопрацювати до другого читання. По багатьох позиціях комітету ми, в принципі, бачимо сьогодні певний додатковий ресурс, оцінюємо його там десь біля 8 мільярдів гривень. Звичайно, існує потреба провести розрахунки, підтвердження цих доходних джерел, і я думаю, що спільно з урядом до другого читання можна буде повраховувати окремі пріоритетні питання, які подані в пропозиціях народних депутатів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Зараз запрошую до виступу виконуючого обов'язки міністра фінансів України Оксану Сергіївну Маркарову, будь ласка, до трибуни. До 5 хвилин.
13:19:48 МАРКАРОВА О.С. Шановний Голово, шановні колеги! Сьогодні ми насправді тільки починаємо нашу роботу в широкому форматі над Державний бюджетом. Я хочу подякувати бюджетному комітету за дуже складні і непрості дискусії, які ми пройшли в попередні два тижні. Я хочу подякувати всім, хто подав пропозиції, і їх у нас подано на 2,2 трильйони гривень. Це ще два бюджети порівняно з тим, що ми подали. Я розумію, що бюджет – це мистецтво можливого, я розумію, що наша головна задача зараз – це ухвалити збалансований бюджет, у якому кожна гривня видатків забезпечена реальними доходами, для того щоб ми з вами з 1 січня 2019 року розуміли і могли в повній мірі профінансувати. Чи є в цьому бюджеті питання, які необхідно доопрацювати? Безумовно. І саме тому ми просимо сьогодні підтримати ухвалення цього нашого Державного бюджету, спільного з вами, в першому читанні з тими пропозиціями і висновками, які підготував комітет. І також хочу подякувати комітету за те, що вони досить збалансовані і стримані, для того щоб ми разом з вами могли його доопрацювати і вийти, сподіваюсь, у цьому році ще до грудня місяця на ухвалення головного фінансового документу нашої країни. Прохання підтримати, готові далі продовжувати конструктивну роботу над цим документом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, 3 хвилини запитань. Пані Оксано, поверніться, будь ласка, на робоче місце. Ще доведеться вам на запитання відповідати. Будь ласка, Григорій Тіміш.
13:21:27 ТІМІШ Г.І. Тіміш, 203 виборчий округ, Чернівецька область. Шановний Володимире Борисовичу, дуже вдячні, що у видатковій частині зайшлися кошти на відновлення моста через річку Прут в районі Маршинці-Герца. Це дуже приємна новина. Але ми забули за пункт пропуску "Дяківці" і "Красноїльськ". Це два пункти пропуску, я не розумію, чому їх немає у видатковій частині, чому вони не розписані. Це стратегічні об'єкти, про які говоримо ми давно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Оксано.
13:22:07 МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, до другого читання будемо опрацьовувати. Насправді в Державному бюджеті є величезна цифра – 56 мільярдів закладена на дорожній фонд, з якого в тому числі,можуть фінансуватися і дороги, і мости, й інші об'єкти інфраструктури дорожньої. Давайте разом з вами доопрацюємо до другого читання і подивимося, які об'єкти можливо там врегулювати. Плюс є субвенції на розвиток регіональний, там теж певні об'єкти протягом року можуть фінансуватися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Денисенко Анатолій Петрович, будь ласка.
13:22:39 ДЕНИСЕНКО А.П. Прошу передати слово Писаренку Валерію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко включіть.
13:22:46 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. В мене, звичайно, прохання, щоб до другого читання ми попрацювали. Ми давали свої пропозиції, що в бюджеті є достатньо суттєве, наприклад, збільшення на підтримку правоохоронних органів, органів прокуратури і так далі, але при цьому ми бачимо, що більшість програм, про які ми говоримо тут, у сесійній залі, вони є недофінансовані. Ми будемо з вами говорити про те, щоб ми підтримували регіональну політику стосовно, перш за все, міста Харкова, але при цьому ми будемо говорити і про підтримку внутрішньо переміщених осіб, які сьогодні також потребують додаткової підтримки, про коректування соціальних стандартів. Я сподіваюсь, що у нас з вами буде можливість спільно попрацювати, тому що в другому читанні ми вже будемо дуже уважно дивитися, що там буде в бюджеті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Оксана.
13:23:46 МАРКАРОВА О.С. Дякую, шановні колеги. Як ви знаєте, видатки на безпеку та охорону в даному бюджеті розподілено відповідно до рекомендацій Ради національної безпеки, всі решта видатків, як казала, за умови, що вони збалансовані. І ми готові конструктивно працювати з комітетом надалі для того, щоб знайти правильні рішення до другого читання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І заключне запитання – Юринець Оксана Василівна, будь ласка.
13:24:11 ЮРИНЕЦЬ О.В. Оксана Юринець, 117 виборчий округ, місто Львів. Пані Оксано, я хочу знову наголосити на тих важливих пунктах, які ми подали в поправках. Перше – це те, що стосується освіти: це заробітні плати професорам, доцентам, викладачам сьогодні, які є мінімальні і мізерні, і не виконані зобов'язання Кабінету Міністрів за цей рік, і воно має бути передбачено з виплатою тих коштів за цей рік, 18-й, і в 19-у році має бути те, що ви обіцяли ще в минулому році. І друге важливе – це транскордонна співпраця, про яку наш Комітет європейської інтеграції подав цю поправку. Насправді виграні проекти, насправді дуже багато місцевих громад, територіальних громад, які сьогодні є ОТГ обрані, вони сьогодні дуже активно працювали з європейським Союзом. Треба їх підтримати цією одною гривнею, щоб цих 10 вони взяли з Європейського Союзу. І тому я дуже прошу, щоб не було, як в минулому році, коли ми голосували за бюджет: ця стрічка була – 500 мільйонів, а потім вона впала, це ненормально. Тому що ми насправді притягуємо значно більше. І сьогодні наш комітет надав всі можливості аби це було враховано. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
13:25:15 МАРКАРОВА О.С. По питанню освіту – це ключовий пріоритет як уряду, так і парламенту. Безумовно, та цифра, яка є зараз в проекті бюджету на 19-й рік, вона, насправді, навіть вища, ніж середня цифра по країнам ОЕСР як відсоток до ВВП. Так, цього недостатньо, якщо говорити про конкретні вузи, конкретні, ми знаємо, що є дійсно питання, які вимагають врегулювання, давайте разом до другого читання знайдемо механізми як в середині тої цифри, яка є ми, зможемо знайти і перебалансувати. Щодо транскордонної співпраці, міжнародні проекти і підвищення вибірки по ним, насправді, ключовий пріоритет Міністерства фінансів, над яким ми працюємо. Ми разом з вами вже поміняли роботу в Міністерстві фінансів щодо саме транскордонної співпраці, тому до другого читання ми врегулюємо це питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам. Отже, прошу, вже можете зайняти місце. Зараз я запрошую до виступу голову Рахункової палати Валерія Васильовича Пацкана. До 5 хвилин, але я теж прошу, пане Валерій, максимально лаконічно.
13:26:30 ПАЦКАН В.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати, члени уряду, запрошені! Рахункова палата здійснила експертизу проекту Закону про Держаний бюджет України на 2019 рік і затвердила відповідні висновки та пропозиції, які вам надіслала. Законопроект ґрунтується на показнику зростання реального внутрішнього валового продукту до 3 відсотків. По-перше, це менше від зростання світової економіки, таким чином буде поглиблюватися відставання України від світу. По-друге, таке зростання передбачається досягти за рахунок розширення внутрішнього споживчого інвестиційного попиту, однак це не підкріплюється реаліями сьогодення. Судіть самі: в цьому році сповільнюється зростання реальних доходів населення, відбувається стагнація в галузях, що випускають продукцію споживчого попиту, зменшуються обсяги надходжень іноземних інвестицій. В умовах зростання цін на газ складно буде утримати інфляцію, яка закладена урядом на рівні 7,4 відсотків. За таких умов збільшення доходів Державного бюджету порівняно з затвердженим на 2018 рік обсягом передбачено насамперед за рахунок зростання імпорту, цін і девальвації. При цьому без врахування цінового чинника доходи Державного бюджету в 2019 році зменшаться на 0,8 відсотка. Рахункова палата проаналізувала розрахунки Міністерства фінансів найбільш бюджетоутворюючих підприємств і виявила високі ризики ненадходження у запропонованих обсягах окремих доходів. Цього року ми провели аудит системи електронного адміністрування реалізації пального з метою контролю за надходженням акцизного податку. Кричущі факти. Він засвідчив, що можливість суттєвого збільшення цих надходжень. Але для уряду, який повинен докласти максимум зусиль щодо скорочення тіньового обігу пального. Водночас наявні додаткові резерви доходів не враховані у законопроекті. За нашою оцінкою, народні депутати, є можливості збільшення надходження податку на прибуток підприємств і акцизного податку на імпортовані підакцизні товари на загальну суму більше, ніж 17,6 мільярдів гривень. У 35 пропозиціях, ваших пропозиціях, шановні народні депутати, до проекту бюджету в частині збільшення видатків їх джерелом вказані запропоновані Рахунковою палатою резерви збільшення доходів, і їх краще спрямувати, насамперед, не на збільшення видатків, а на зменшення дефіциту бюджету. Державні борги вже котрий рік залишаються ключовою проблемою бюджету. Наступний рік буде роком значних боргових виплат: тільки на обслуговування державного боргу передбачено 145 мільярдів гривень. Крім того, планується спрямувати на погашення державного боргу 272 мільярди гривень. Ці витрати вдвічі більше, ніж по передбачених сукупних видатках зведеного бюджету на економічну діяльність, житлово-комунальне господарство. Ці кошти могли б стати інвестиційним підґрунтям для розвитку економіки і покращення добробуту громадян. Уряд і в 2019 році здійснюватиме нові запозичення, щоб сплатити борги держави і покрити дефіцит Державного бюджету. Планується запозичити 346 мільярдів гривень – це чверть фінансів, фінансових ресурсів Державного бюджету України. Однак це не надто надійне і недешеве джерело надходжень, що залежатиме від ситуацій на зовнішніх ринках капіталу, продовження співпраці з МВФ, попиту на облігації внутрішньої державної позики. Натомість впровадження інвестиційних проектів, що здійснюються за рахунок коштів, залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій за відносно низькою ціною, вкрай неефективне, про що Рахункова палата неодноразово зазначала в своїх аудитах. Як наслідок втрачаються наявні можливості для оновлення інфраструктури. Зупинюсь дещо на децентралізації. В останні роки термін "децентралізація" став дуже популярним. З початку проведення реформи в 2019 році вперше планується зменшення на 5,3 мільярдів обсягу трансфертів з Державного бюджету. Також прогнозується зростання обсягу власних доходів місцевих бюджетів на 46,8 мільярдів гривень. Загалом зазначене свідчить про посилення фінансової самостійності місцевих бюджетів. Однак на практиці ця самостійність для більшості залишається декларативною. Як і в попередні роки, в 2019 році більше половини обсягів доходів місцевих бюджетів формуватиметься за рахунок трансфертів з Державного бюджету, більшість з яких – субвенції, що мають цільове призначення. Шановні народні депутати, Рахункова палата готова продовжити співпрацю разом з вами, разом з урядом з підготовки якісного кошторису держави на 2019 рік та… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершуйте. ПАЦКАН В.В. …усіма учасниками бюджетного процесу. Дякую за увагу. Дякую, Андрій Володимирович. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Валерій. Дякуємо. І отже, колеги, зараз виступи від фракцій, груп. Прошу провести запис на виступи від фракцій і груп. Від "Блоку Петра Порошенка" Оксана Продан. Так? Будь ласка, Оксана Продан від "Блоку Петра Порошенка". Включіть мікрофон пані Оксані. Карточка на місці? Подивіться, пані Оксана.
13:32:43 ПРОДАН О.П. Та на місці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Все добре. Говоріть. ПРОДАН О.П. Є. Шановний Андрію Володимировичу, хочу скористатися можливістю, присутністю Прем’єр-міністра і звернусь до Володимира Борисовича. Шановний Володимире Борисовичу, відпрацьовували проект бюджету Асоціація міст від початку його опрацювання в уряді до сьогоднішньої ночі. Дякую, частину пропозицій врахували ще на моменті підготовки. Разом з тим багато питань, які стосуються в першу чергу фінансування медицини, освіти, доріг у нас як були так і залишилися. Тому я дуже вас прошу, в період підготовки між першим і другим читанням проекту зустрітися з представниками Асоціації міст України, знайти час і відпрацювати всі питання для того, щоб децентралізація, яку проводить сьогодні уряд, вона… і Верховна Рада, щоб вона насправді відбулася і фінансово. Це одне питання. І хочу два конкретних питання підняти. Це не дорого, але дуже важливо. Перше – це програма "Чиста вода", яка була в цьому році, яка дуже ефективно працює і розподіляється саме з врахуванням позиції місцевих органів самоврядування, але сьогодні передана з місцевих органів в ДФРР. І друге питання. Я прошу повернути її. І друге питання, яке є дуже важливим – це підтримка і фінансування тих територій, які сьогодні залишаються бути чорнобильськими, в проекті бюджету їх вилучили, на жаль. Там декілька пунктів в "Прикінцевих положеннях". Тому теж наполягаю на тому, щоб вони залишилися, тому що люди мають право на відповідне фінансування. Дякую дуже. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:34:22 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прем’єр-міністр підсумує обговорення після завершення всіх виступів. І зараз, будь ласка, до слова запрошується голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак.
13:34:33 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги! Ми сьогодні розглядаємо Державний бюджет в першому читанні. Головне для нас всіх – це те, щоб країна увійшла в наступний рік вже з прийнятим Державний бюджетом. Нам треба припинити цю практику, голосування за бюджет "під ялинку", і ґрунтовно, змістовно пропрацювати, щоб це був професійно підготовлений документ. Головне, щоб цей документ був збалансований, щоб бюджет був збалансований для того, щоб ми змогли забезпечити видатки з Державного бюджету на основні програми. Для фракції "Народного фронту" головним завданням було те, щоб було продовжено і в цьому бюджеті, практика була запропонована урядом Арсенія Яценюка, що 5 відсотків валового внутрішнього продукту буде профінансовано на заходи з національної безпеки і оброни, в ньому є. Дякуємо за це. Наступне. Головне для фракції "Народний фронт", щоб були продовжені ті реформи, які були розпочаті урядом Арсенія Яценюка. Це реформи освіти, охорони здоров'я, будівництво і капітальний ремонт доріг, децентралізація. Це в цьому бюджеті передбачено. Дякуємо за це. Наша фракція подавала дуже багато правок від наших депутатів, від фракцій. І я впевнений, що в доопрацюванні другого читання вони будуть враховані. Шановні колеги! Закликаю всіх проголосувати за Державний бюджет в першому читанні для того, щоб коаліційний уряд зміг доопрацювати всі наші пропозиції. Для того, щоб ми вийшли на голосування за збалансований Державний бюджет. І з тим, щоб наша країна в наступному році була з Державним бюджетом, де будуть передбачені і соціальні пільги, і видатки на соціальні верстви населення, де будуть передбачені видатки на наші Збройні Сили України для відрази агресії Росії. Для того, щоб наша держава могла йти поступом, поступом економічного зростання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Будь ласка, від фракції "Самопоміч" Тетяна Острікова, прошу вас.
13:36:29 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, шановні українці! Державний бюджет – це той документ, по якому житиме наша країна весь наступний рік. І він повинен враховувати і забезпечувати інтереси всіх громадян України. Натомість, ознайомившись з цим проектом Державного бюджету, як і, власне, два наступних роки, не треба дивуватися, що платники податків виїжджають з країни мільйонами. Такої щирої в лапках турботи про себе від уряду вони просто не витримують. Замість обіцяного бізнесу податку на виведений капітал, який припинить виведення коштів в офшори, додасть як мінімум 1 відсоток зростання ВВП щороку та як мінімум 110 мільярдів інвестицій внутрішніх і зовнішніх щороку, ми маємо податкову знижку великому бізнесу з податку на прибуток підприємств у розмірі 13 мільярдів гривень, про що щойно сказав голова Рахункової палати. Натомість план по податку на доходи фізичних осіб урядом збільшений. З кого будуть брати ці гроші, якщо у нас катастрофічно зростають темпи трудової міграції? Очевидно, що з малого бізнесу перевірками здеруть три шкури. І не варто забувати про тиск на бізнес від силовиків, яким знову (правоохоронцям, поліції, СБУ, прокуратурі) збільшують фінансування на 18 мільярдів, хоча рівень злочинності у нас не покращився, а громадські активісти не почуваються вільно в нашій країні після Революції Гідності. Замість обіцяної урядом боротьби з контрабандою на митниці ми маємо зниження, зниження плану по митних платежах, зокрема по імпортному акцизу, на 4 з лишнім мільярди гривень, які, очевидно, підуть в чиюсь кишеню, а не в державний бюджет. А де ж обіцяні урядом і Прем'єр-міністром 100 додаткових мільярдів від припинення схем на митниці? Їх чомусь в бюджеті 2019 року, на жаль, немає. Медичної, освітньої субвенції не вистачає навіть на поточні видатки шкіл і лікарень. Відповідно з кишені громад буде вилучено 27 додаткових мільярдів на покриття цих видатків. Загальний розмір дотацій і субвенцій місцевим бюджетам знижений на 5 мільярдів. "Самопоміч" подавала поправки, ми вимагаємо підняти заробітні плати медичним працівникам не менше ніж на 2-3 тарифних розряди, виділити кошти на екстрену медичну допомогу, на всі області, а не лише на пілотний проект. Інакше получається так, що швидка буде їздити тільки до кожного четвертого пацієнта. Там недоотримання коштів по фінансуванню екстреної допомоги складає 8 мільярдів. Ну, і найголовніше – це Збройні Сили. Ми вимагаємо затвердити державну програму для виплати 100 тисяч гривень кожному учаснику АТО, кожному бійцю, який боронив нашу територіальну цілісність. Сьогодні це робиться у Львові. Якщо це по силам місту Львову, то це повинно стати державною національною програмою. Але ми цього в проекті Державного бюджету не побачили. Так само як ми не побачили там і задекларованої урядом енергоефективності, адже на "теплі кредити" виділено лише 400 мільйонів в той час, коли "Самопоміч" просила виділити хоча би 2 мільярди і дати… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте. ОСТРІКОВА Т.Г. … і дати нашим людям інструмент можливості зниження витрат на комунальні послуги. Однак всі наші поправки, які спрямовані були на придбання житла військовослужбовцям, на виділення "теплих кредитів" для людей, на підвищення заробітних плат медикам, на природничі кабінети в школах, всі наші поправки були видалені, тому що кошти пішли на фінансування ОДА і на фінансування силовиків. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від "Опозиційного блоку" народний депутат Долженков. Запрошую до слова.
13:40:14 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Фракція "Опозиційний блок" не буде голосувати за цей антисоціальний законопроект. Це фактично є головним фінансовим документом країни. Уряд України, чинна коаліція, ті групи і фракції, які будуть підтримувати ініціативи коаліції та уряду, говорять про те, що бюджет розвитку. Про цей бюджет можна говорити багато, але нічого спільного з розвитком він не має з наступних причин. Я не розумію, як ми можемо підтримувати, точніше, як ви будете підтримувати бюджет прокурорсько-поліцейської країни. На наступний рік передбачено фінансування МВС, Генеральної прокуратури, Служби безпеки України у розмірі 100 мільярдів гривень, тоді як в цьому році трохи більше 80 мільярдів. Тобто збільшення не мало не багато на 20 мільярдів гривень. Я не розумію, як ми будемо підтримувати законопроект про Держбюджет на наступний рік, в якому передбачено, і це ми чули з висновків Рахункової палати України, безпрецедентний за всю історію України розмір обслуговування та виплат за державним боргом – 417 мільярдів гривень, це 40 відсотків дохідної частини бюджету. Це ті 40 відсотків, які б могли бути спрямовані на розвиток економіки, інфраструктури, загалом на підняття соціального рівня населення, соціальних стандартів. Де ж тут розвиток? Я не можу зрозуміти, як ви будете підтримувати законопроект, який передбачає скорочення соціальних видатків. Представники коаліції говорили, що це є соціальним законопроектом і він спрямований на підтримку та захист соціальної політики держави. Але врешті-решт ми можемо бачити, що видатки на субвенцію по оплаті житлово-комунальних послуг були скорочені. В цьому році передбачено було 70 мільярдів, а в наступному році в законопроекті, який зараз презентують, 55 мільярдів гривень. Що це означає для громадян, простих, пересічних громадян? А це означає те, що на фоні збільшення тарифів на природний газ на 25 відсотків, а це до приблизно 10 тисяч гривень за тисячу кубічних метрів, коли в 13-му році це було 800 гривень за тисячу кубічних метрів. Тобто за 5 років підвищення в 12 разів. Кількість отримувачів субсидій буде не багато. Цей бюджет є фейковою децентралізацією. Жодних видатків на соціально-економічний розвиток регіонів не передбачено, тоді коли навіть в цьому році була передбачена сума в 5 мільярдів гривень. І наостанок. Цей бюджет, який за своїми макроекономічними показниками не дотягує навіть до бюджету 2013 року з наступних причин: по-перше, ВВП в цьому році складає трохи більше 110 мільярдів гривень… доларів, в 2013 році це було 100… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Завершуйте, будь ласка. ДОЛЖЕНКОВ О.В. …мільярдів доларів. Мінімальна заробітна плата в 13-му році – 152 долари, пропонують зараз 141 долар. Мінімальна пенсія – 118 доларів, пропонують - 55 доларів. Мінімальний прожитковий мінімум – 147 доларів, зараз пропонують - 68 доларів. Де тут розвиток і де тут соціальний захист? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Наступний виступ від групи "Відродження" народний депутат Антон Яценко. Колеги, нагадаю, що ми обговорюємо проект бюджету на 19-й рік. Давайте трошки тише в залі будемо себе поводити, щоб було чутно виступи. Будь ласка.
13:44:00 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, шановна пані головуюча, шановний пане Прем'єр-міністр і члени уряду, цей проект бюджету викликає дуже багато зауважень. Зазначу лише в цифрах, що за сьогоднішній день ми пропонуємо, наприклад, на МВД на 16 мільярдів 300 мільйонів збільшення. 14 мільярдів – Міноборони. Держкомтелебачення – дуже важливий орган, але на мільярд гривень. Національна поліція – ще 5 мільярдів. Національна гвардія – півтора мільярда. Судова адміністрація – 150 мільйонів. Верховний Суд – 291 мільйон. І так далі. Тобто фактично у нас на сьогоднішній день ми маємо величезне навантаження на бюджет за рахунок силових органів. А натомість у нас на сьогоднішній день фактично не враховані багато речей, які запропоновані і народними депутатами, і безпосередньо, от, ми подавали з паном Бондарем, нашим лідером фракції, ці пропозиції, я їх зазначу зараз. Перша, чисто для стенограми, по медицині. Пропозиція 96. Ми пропонуємо розширити розвиток системи екстреної медичної допомоги не лише на пілотні, а й на інші регіони України. Далі пропозиція 646: виділити фінансування в розмірі 500 мільйонів гривень на реконструкцію і розширення Національного інституту раку. Не потрібно пояснювати, як це важливо, бо це наші громадяни. Далі: пропозиція 647. Виділити фінансування в розмірі 61 мільйон 200 тисяч гривень на покращення якості променевої терапії на лікування онкохворих Інституту раку – так же само. Далі ми пропонуємо на мільярд (пропозиція 926) збільшити фінансування спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, що надається в загальнодержавних закладах охорони здоров'я, тобто фактично потреба в два рази менша в цьому бюджеті закладена на наших громадян. Далі ми пропонуємо збільшити на 5 мільярдів 679 мільйонів (це пропозиція 930) фінансування бюджетної програми "Діагностика і лікування захворювань з впровадженням експериментальних та нових медичних технологій в закладах охорони здоров'я, науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів". Далі - пропозиція шість, 944: збільшити на 310 мільйонів фінансування бюджетної програми лікування громадян за кордоном. Всі знають, як палаточні городки стоять під Мінздравом, і це неподобство, треба це вирішувати негайно. Далі - сьома пропозиція, це 958 номер має: збільшення на 300 мільйонів гривень фінансування ендопротезів суглобів і наборів інструментів для імплантації. 957 пропозиція: на 16 мільярдів пропонує збільшити програму забезпечення заходів державних програм та комплексних заходів програмного характеру. Це фактично фінансування орфанних захворювань, серцево-судинних… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, 30 секунд, будь ласка. ЯЦЕНКО А.В. Судинних, інших захворювань. Далі: на 1 мільярд, збільшити, 300 мільйонів фінансування за напрямом централізована закупівля засобів та виробів медичного призначення на заклади охорони здоров'я для забезпечення лікування хворих з серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями. На 5 мільярдів збільшити фінансування надання первинної медичної допомоги, вже казали, збільшити на 100 мільйонів ДЦП, збільшити на 4 мільярда фінансування програми "Медична субвенція" місцевим бюджетам і далі, далі, далі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, наступний виступ від "Воля народу" народний депутат Шахов. І потім останній виступ від депутатських груп, і фракцій.
13:47:57 ШАХОВ С.В. Група "Воля народу", Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановні колеги, наша група буде підтримувати в першому читанні головний закон фінансовий, який сьогодні ми розглядаємо в цій залі, але є декілька зауважень. Перше. Це експеримент, який робиться в медицині. Чому на п'ять областей, чому немає серед п'яти областей Луганської області? Чи там не йде війна, чи там залишилися швидкі, які все ж таки повинні бути у Луганській області і повинна бути первинна допомога швидка? І не треба експериментувати, просто на п'ять областей додайте, будь ласка, Луганську область в цей експеримент. По-друге, коли ми будемо розбудовувати і вже добувати наш український газ? Чому в цьому бюджеті немає, не закладено грошей для того, щоб розбудовувати наш і добувати український газ? Чому ви сьогодні дивитеся на підвищення ціни газу для населення і не дивитеся в бік, як розбудувати і дати на гора сьогодні український газ? Далі. Третє: що стосується вугільної галузі. Сьогодні вугільна галузь практично стоїть на колінах. Немає не тільки того, що для розбудови державних шахт, немає на зарплати шахтарям, сидять сьогодні під Верховною Радою з касками, сидять під Кабміном з касками. Будь ласка, Володимире Борисовичу, треба сьогодні додати в цей бюджет і виділити гроші на розбудову наших українських шахт і дати на-гора українське вугілля. Хватить знущатися над шахтарями. В тому році добували 4 мільйони тонн газу, сьогодні мільйон… тонн вугілля, в цьому році всього лише на всього мільйон вугілля дали на-гора, а можемо давати 18 тонн… 18 мільйонів тонн вугілля. Далі. Те, що стосується сьогодні субсидій. В тому році було 55 мільйонів… 71 мільярд виділено на субсидії, в цьому році ви хочете зробити людей взагалі жебраками, 55 мільярдів виділяєте на субсидії. Додайте людям грошей на субсидії, не робіть сьогодні українців… взагалі на жебрацьке життя не кидайте. Дякую. Сергій Шахов, політична сила "Наша край". Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. І заключний виступ від фракції… від Радикальної партії… ще "Батьківщина", так. Від Радикальної партії Олег Ляшко, потім від "Батьківщини". Будь ласка.
13:50:56 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. За всі роки незалежності в Україні ніколи не було соціального бюджету з однієї причини6 тому що Україна ніколи не мала ні Президента, ні уряд, який би дбав про громадян, про розвиток економіки, про трудових людей. Кожна влада дбає виключно про себе, про власні інтереси, про свої офшорні рахунки, і про власне збагачення. Команда Радикальної партії пропонує такі зміни до бюджету, які зроблять його бюджетом розвитку економіки країни, економічного зростання, відновлення робочих місць, подолання бідності і, ключове, щоб цей бюджет працював на вирішення соціальних проблем громадян. Я вчора був на Рівненщині і на Волині, люди мені на телебаченні задають запитання, пані Галина із Корецького району: 1 тисяча 460 гривень пенсія - субсидії не отримали. Пані Тамара з Костопільського району: 2 тисячі гривень пенсія – субсидії не отримали. Влада знизила, прийняла рішення, знизила права мінімум 3 мільйонів українців отримувати субсидії, при тому, що зарплати і пенсії не піднімають і не перераховують. Тому наша вимога до цього бюджету ключова – це збільшення заробітних плат. Чотири мільйони людей отримують мінімальну зарплату, яка не може задовольнити їхні елементарні потреби. Ми вимагаємо встановити мінімальну зарплату на рівні 6 тисяч гривень на місяць. Це дасть можливість перерахувати пенсії мільйонів українських пенсіонерів, які все життя чесно пропрацювали, сьогодні отримують півтори тисячі гривень пенсії. Перерахунок пенсії дасть можливість на тисячу гривень підняти пенсії для чорнобильців, для колишніх колгоспників, для інших категорій громадян. Крім того, відновлення дитячого харчування за рахунок Державного бюджету в школах. Сьогодні нагодувати дитину в школі – велика проблема для батьків, тому що в них немає роботи, немає грошей. Це повинна виконувати влада. Ми вимагаємо збільшення фінансування на програму "Доступні ліки", мінімум мільярд гривень добавити на ліки від онкології. Сьогодні сто тисяч людей щороку діагностуються нові онкологічні захворювання, у людей немає можливості купувати ці дорогі ліки, а значить, вони відмовляють собі у лікуванні. Ми вимагаємо від уряду, від Президента Порошенка, який несе повну відповідальність за зубожіння українців, за підвищення тарифів, за космічні ціни на газ. Ми вимагаємо від цієї влади і від цієї коаліції припинити латати дірки в бюджеті за рахунок найменш імущих громадян України. Приберіть свої руки з кишень українців, полапайте свої власні кишені, і ви знайдете там мільярди на своїх рахунках, які можуть бути спрямовані на розвиток України, на подолання бідності. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв. Потім буде від депутатів. Але обмежена кількість часу.
13:54:17 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, шановний Прем'єр-міністр, шановні представники уряду, мені здається, те, по якому руслу пішла дискусія в цій сесійній залі, абсолютно не відповідає тому етапу розгляду бюджету, на якому ми знаходимося. Зараз кожна фракція буде пропонувати чергові сотні мільярдів, які треба кинути на ту чи іншу програму. Пане Прем'єре, а нам треба на цьому етапі поговорити про наповнення бюджету, і це є ключове. А далі, коли ми будемо розглядати наступне читання, будемо вести мову, а як далі витрачати ці кошти. Тож перше наше застереження, яке подано у вигляді законодавчих ініціатив і пропозицій до бюджету, – це введення в повному об'ємі Закону про трансфертне ціноутворення, яке дозволяє не на півроку, як це було при Януковичі, ввести, отримати кредит, а далі скасувати дію цього закону для ключових галузей, а яке дозволяє реально на десятки мільярдів гривень наповнити бюджет за рахунок припинення всіх офшорних схем, які цей закон зупиняє. До речі, цей закон в свій час розроблявся з допомогою, в тому числі і міжнародних фінансових інституцій, включаючи і Світовий банк, і IMF, і Європейський банк реконструкції і розвитку. Чи є цей закон в пропозиціях уряду? Відсутній. Друге. Знову пропонується іти по хибному шляху додаткового фінансування Національної служби медицини, да, ще додаткові майже 30 мільярдів. Куди це заведе, ми бачимо по цьому року. Де додатковий ресурс в бюджеті, який може бути направлений на медицину? Наша пропозиція: терміново урядова комісія разом з парламентом і, накінець-то, поетапно почати перехід до страхової медицини. Шлях, який зараз запропонований, це шлях в нікуди. Подивіться чи є хоч одна додаткова гривня, яку ви залучаєте від роботодавців, я вже не кажу – від населення. Які можуть бути додаткові залучення, якщо знову сподівання тільки на бюджет? Наша пропозиція: відмовтесь від цієї катастрофічної схеми, в яку вас втягнули. Страхова медицина дозволить вивести з тіні в перший же рік майже 30 відсотків сьогодні тих, хто приховує свої доходи, дозволить залучити реальний ресурс роботодавця. Третє. Це пенсія пенсіонерам. От тут я буду казати про видатки, на жаль, ми знову не бачимо шляху вирішення цієї проблеми ні через законодавчі ініціативи, ні через додатковий ресурс бюджету. Це виявилась найменш захищена верства населення. Тому наша пропозиція: поверніться до тих пропозицій, які зробила "Батьківщина"…
13:57:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити. СОБОЛЄВ С.В … і це дає можливість розглядати фактично приріст бюджету і його розподіл, а не розподіл і латання дір, яких не існує. Тому наша фракція пропонує вам повернутись… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, я продовжую засідання на 15 хвилин. І зараз заключний етап – виступи від народних депутатів. Я даю мінімальний час – 6 хвилин для виступів від народних депутатів. І поки проводиться запис, прошу записатись, хочу повідомити, що зараз у залі присутні керівники найкращих українських видавництв, які сьогодні пропагують українську книгу і в Україні, і по всьому світу. Давайте їх привітаємо, вони в нашому залі, українських видавництв. (Оплески) Вітаємо вас, друзі. Ми будемо після бюджету, нагородимо вас грамотами. Зараз Долженков, будь ласка, включіть мікрофон. Передає… Включіть мікрофон Долженкову
13:58:29 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Прошу передати слово Скорику.
13:58:43 СКОРИК М.Л. Шановний пане головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України! Дуже легко виступати в кінці дискусії, коли всі фракції висловили свою точку зору, дуже багато було епітетів щодо цього бюджету. Провладні фракції говорили про те, що це бюджет розвитку, начебто… опозиційні фракції начебто критикували бюджет. Але я хочу звернутися до всіх депутатів, які не входять до так званої неіснуючої провладної коаліції, якщо ви проголосуєте за цей бюджет, ви стаєте співучасниками всього того, що відбувається зараз в країні. Дуже ключові слова сказав один з керівників провладної фракції, котрий сказав, що… подякував Володимиру Борисовичу за те, що він продовжує реформи свого попередника Арсенія Петровича Яценюка. Я можу сказати, що до позитиву цього бюджету можна віднести тільки те, що, на відміну від Арсенія Петровича, Володимир Борисович виконує Регламент і вчасно подав бюджет до парламенту, не так, як робили попередники у новорічну ніч. Все останнє… все останнє можна говорити тільки про негативи цього бюджету, починаючи з макроекономічних показників і закінчуючи фінансуванням конкретних галузей. Якщо говорити про дуже важливе питання – питання нарощування боргових зобов'язань, - от декілька цифр, щоб громадяни просто почули і зрозуміли, про що йдеться. В 13-му році наше зобов'язання складало 584 мільярди гривень. Зараз – вже 2 трильйони 260 мільйонів гривень, і ви не перевищили граничний показник цього року. Всього в цьому бюджеті 40 відсотків, 400 мільярдів гривень, буде спрямовано на те, щоб виплачувати і обслуговувати наші боргові зобов'язання. І розповіді нинішнього уряду про те, що це начебто "попєрєдники". І ні, Арсеній Петрович, це повні нісенітниця, тому що все, що відбувалося, нарощувалося саме при цій владі, цією коаліцією. Дуже важливі питання стосовно ситуації, яка складається з фінансуванням нашого аграрного сектору. Залишили цифру абсолютно ту ж, яка є в цьому бюджеті на 2018 рік, не розуміючи, що є інфляція, що є зміна курсу національної валюти. Якщо говорити про європейські країни, то там 50 відсотків бюджету спрямовуються на підтримку аграрного сектору. У нас – майже нічого. Дуже питання важливе, яке піднімалося вже з цієї трибуни сьогодні: питання співвідношення ціни на газ і питання того, що уряд планує її підвищити, і питання того, що натомість він планує знизити розміри субсидій на 20 мільярдів гривень. Це неприпустимо. Шановні колеги, некоаліційні колеги, не голосуйте за цей бюджет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гулак передає слово для виступу Лінькові. Будь ласка.
14:01:50 ЛІНЬКО Д.В. Дмитро Лінько, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні українці, перед прийняттям бюджету всі розповідають про те, як краще поділити гроші, але мало хто пропонує інструменти, а як же ж нам заробити ці гроші і які інструменти реальні економічні можна запровадити. Наша команда пропонує ці інструменти, і ми добиваємося, як по закупівлям, так і по індустріальним паркам цілий ряд законопроектів, які ми пробиваємо. Найважливіша сьогодні галузь, яка дає приріст економіці, яка хоч працює сьогодні в Україні, – це аграрний сектор. Це фермери, на плечах яких тримається сьогодні економіка і валютна виручка в тому числі, не отримали в цьому році ніякої допомоги. Виділили 5 мільярдів так званої допомоги дотацій фермерам. Ми з нашою командою з Олегом Ляшком проїхали по всій Україні, по кожному селу, не знайшли жодного фермера, який би отримав реальну підтримку сьогодні від держави. Тому що процедура не прописана, процедура прописана така, що потрібно перед тим, як отримати, половину віддати хабарами. І в результаті у нас відбувається скорочення поголів'я скота, ліквідація фермерських господарств, рейдерські захоплення, які добивають і без того важку ситуацію з фермерами, знищують фактично галузь. У нас величезні врожаї, з яких ми отримуємо, порівняно, наприклад, із сусідньою Польщею, в минулому році ми заробили 3 мільярди євро, і Польща заробила на менших гектарах землі 20 мільярдів євро. Так як ми підтримуємо аграріїв? Саме тому наша фракція Радикальної партії Олега Ляшка пропонує запровадити, по-перше, прозору систему розподілів дотацій для фермерів, збільшити ці дотації, дати підтримку саме тим, хто сьогодні створює переробку, хто тримає тварин. І ми пропонували на 1 гектар 1 корову, щоб в українських селах була корова. Тому що, наприклад, лише по моїй Кіровоградщині за останній рік на 6 відсотків зменшення поголів'я скота призводить до того, що сьогодні в нас завозять хімію, завозять штучне молоко, українці позбавлені можливості купувати натуральний продукт. Якщо ми хочемо побачити реальні доходи в бюджеті, якщо ми хочемо побачити, з чого ми будемо розподіляти ці кошти, нам потрібно підтримати ті галузі, які дають нам доходи. Це в першу чергу фермерські господарства. Ми прийняли в першому читанні зміни до Конституції, що основою аграрного устрою є фермерські господарства, але для цього нам потрібна і реальна економічна підтримка цим фермерським господарствам. Тому ми закликаємо підтримати нашу економічну програму по відродженню села, по поверненню переробки і тваринництва в села і створити реальні дотації, і передбачити це в бюджеті на 19-й рік. Не 5 мільярдів гривень, з яких не отримають ні копійки ніхто, а реально вдвічі більше для того, щоби прості українські селяни і фермери, які тримають корів, які створюють робочі місця, отримали ці гроші. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І заключний виступ – Ганна Гопко. Колеги, через 5 хвилин ми будемо переходити до голосування, тому я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Будь ласка.
14:04:53 ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні колеги, ми розглядаємо дуже важливе питання, і ми бачимо, як різні представники фракцій і депутати намагаються представити свої важливі регіональні округові питання. Я хотіла б тут сказати, що ми від Комітету у закордонних справах розглядали бюджет Міністерства закордонних справ. Так от, бюджет Міністерства закордонних справ на наступний рік – 4 мільярди і 419 мільйонів гривень. В той же час в цьому варіанті бюджету, який ми бачимо, 4 мільярди - державна підтримка галузі тваринництва і додатково 800 мільйонів – фінансова підтримка фермерських господарств. Мені хочеться поставити питання до уряду. Скажіть, будь ласка, 4 мільярди державна підтримка галузі тваринництва – це майже як на все Міністерство закордонних справ. Володимир Борисович, тому виникає питання: ці 4 мільярди підтримка фермерських господарств - це кому? Це великим латифундистам? Це тим, які потім купують дорогі… і будинки будують під Києвом? Я хотіла би, щоб, по-перше, ви розглянули пропозиції комітету і збільшили бюджет Міністерства закордонних справ, врахували ті важливі видатки на утримання граничної чисельності працівників закордонних дипломатичних установ, фінансування Українського інституту за кордоном, на представництво нашого МЗС на Закарпатті, ті додаткові видатки, які допоможуть нам ефективніше захищати наші національні інтереси. А щодо державної підтримки галузі тваринництва в розмірі 4 мільярди, я не буду називати тут олігархів, які потім купують величезні вілли, які потім купують собі, як вони там називаються, яхти за 150 мільйонів, за наші з вами гроші. Тому я закликаю переглянути цей бюджет. Ті дотації, які роками були для великих латифундистів, пора закінчувати. І ще одне питання. Ми беремо гроші від міжнародних фондів, як Європейський інвестиційний банк. 400 мільйонів євро. В 2016 році український парламент ратифікував Угоду для підтримку малих і середнього розміру фермерських господарств. Чому досі із тих 400 мільйонів євро жоден фермер не отримав доступу під низькі відсотки? Ми їздили з литовцями, агітували за Європейський інвестиційний план для України. Але досі уряд не представив ті стратегічні галузі. Ми хвалимося, що у нас є літієві родовища. Коли весь світ, Ілон Маск і решта говорять про електрокари, говорять про майбутнє, давайте говорити, в нашому бюджеті де ті стратегічні галузі: космос, літієві родовища, які дадуть Україні не 3 відсотки ВВП, а 7 відсотків ВВП! В майбутнє давайте дивитися. А про що ми зараз тут з вами говоримо? Як черговими дотаціями потім на відкатах під виборчі кампанії в 2019 році домовитися з величезними агроолігархами і в такий спосіб. Ще питання акцизів на тютюнові вироби, на алкогольні. Питання збільшення зарплат військовослужбовцям одне є з ключових. Транскордонна співпраця. 1 гривня, яка дасть 10 гривень. Чому цей рядок не включити? Прошу переглянути. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я прошу зайти в зал, приготуватись до голосування. Я прошу зайняти робочі місця. Зараз 2 хвилини – Оксана Сироїд. Потім – Володимир Гройсман. І ми переходимо до голосування. Я прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця.
14:08:16 СИРОЇД О.І. Шановні колеги! Люди хочуть жити у безпеці. І вони готові платити велику ціну державі за те, щоб мати можливість жити в безпеці. Сьогодні українці десятину зі своїх податків віддають державі для того, щоб мати захист від армії. А що робить держава з тими грошима? А держава шахрує, держава обіцяє і не виконує. Обіцяні виплати, "бойові" так звані або за знищення ворожої техніки фактично стали об'єктом корупції командирів. Обіцяні державою пільги на транспорт, обіцяні пільги на медичне забезпечення переклали на плечі органів місцевого самоврядування. Ще гірша, принизлива ситуація з землею. Потрібно чесно виплачувати солдатам компенсації. Так, як це сьогодні робить місто Львів. Але чому цього немає в Державному бюджеті? Чому цього немає? Чому всі пропозиції стосовно збільшення виплат від "Самопомочі" були відхилені? Я вам покажу відповідь. Ось це є оборонний бюджет України. Оце є десять лінійок – це є оборонний бюджет України. А оце є оборонний бюджет Сполучених Штатів Америки, де розписана кожна стаття, де кожен платників податків і кожен солдат може побачити, чому і скільки грошей на нього витрачається. "Самопоміч" півтора року назад запропонувала законопроект деталізований для оборони, але він не приймається. Всі депутати присягаються у любові до солдата і до армії, але це не любов. Якщо ви хочете любити, дайте можливість людям розуміти, скільки грошей вони будуть отримувати і за що. Так само, як українці повинні знати, на що вони сплачують свої податки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я хочу нагадати вам: у нас буде два голосування. Перше голосування – це буде за проект Постанови про висновки та пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет. І друге голосування – проект Постанови 9000-П про висновки та пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет в цілому. Це наші пропозиції. Отже, два голосування, щоб після першого голосування не було спокуси покинути зал. Два голосування. Прошу всіх залишатись на робочих місцях. Зараз 2 хвилини Прем'єр-міністр України Володимир Борисович Гройсман і голосуємо. Займайте робочі місця. Будь ласка, Володимире Борисовичу.
14:10:49 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую. Дякую, вельмишановний пане Голово Верховної Ради України. Шановні колеги народні депутати, перш за все я хочу подякувати за цю дискусію щодо Державного бюджету країни на 2019 рік. Як було сказано з виступів, ми маємо сьогодні бюджет консолідований 1 трильйон трошки більше 200 мільярдів гривень. Додаткових пропозицій на 2 трильйона ще 200 мільярдів. Це означає, що пропозицій є на багато більше і, можливо, вони дуже є яскравими, ніж ми можемо це собі дозволити. Тому наше завдання – розвивати національну економіку, я в цьому абсолютно згоден. Але той бюджет, який ми підготували, він на сьогодні є збалансований. І, безумовно, що ми готові до другого читання конструктивно з фракціями, комітетами працювати над тим, щоб зробити цей документ кращим. Але він має бути збалансований, він має бути реалістичний і він має забезпечити розбудову нашої держави. Ми передбачили видатки і на Збройні Сили України, на безпеку і оборону, і на освіту, і на медицину, і на децентралізацію, і на модернізацію інфраструктури України, будівництво доріг. Ми готові йти далі, робити якісно свою роботу, нам потрібна ваша підтримка. Давайте зробимо нашу економіку і країну сильною. І сьогодні ми робимо перший крок, і я прошу всіх об'єднатись, підтримати постанову за основу і в цілому для того, щоб ми могли в найближчий місяць з вами спільно працювати і зробити цей бюджет кращим, але я наголошую, дуже важливо, реалістичним. Дякую, і буду дякувати за вашу підтримку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, обговорення завершене. І ми переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради ставлю на голосування підготовлений Комітетом з питань бюджету проект Постанови 9000-П про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік для прийняття за основу. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 14:13:08 За-242 Рішення прийняте. Відповідно до статті 157 проект Постанови про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет на 2019 рік для прийняття в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати в цілому. Голосуємо. Прошу підтримати. Прошу проголосувати в цілому. Це не бюджет, друзі! Це не бюджет! Це постанова наша, бюджетні рекомендації. 14:13:41 За-214 Колеги, це не бюджет в цілому, це бюджетна резолюція. (Шум у залі) Я прошу повернутись… (Шум у залі) … до голосування. Прошу повернутись до голосування. Прошу підтримати і повернутись до голосування. Прошу голосувати. Прошу підтримати. (Шум у залі) Прошу голосувати. Голосуємо повернення, повернення. Це бюджетна резолюція, це не бюджет в цілому. За повернення голосуємо. За повернення. (Шум у залі) За постанову. Це постанова. Це в цілому постанова, а не бюджет. За повернення голосуємо. Голосуємо за повернення. Голосуємо. ГРОЙСМАН В.Б. Це постанова. Голосуємо. Це не бюджет. Постанова. Прошу підтримати. Постанова. 14:14:31 За-236 Повернулись. Тепер ставлю проект Постанови 9000-П для прийняття в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо в цілому постанову. Голосуємо. Це ми передаємо уряду наші рекомендації. І ми в цілому приймаємо рекомендації нашого комітету і передаємо уряду. 14:14:54 За-240 240. Рішення прийняте. (Оплески) І згідно з статтею 157 закону України висновки та пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет України на 19-й рік набувають статусу бюджетних висновків Верховної Ради, і передаємо уряду на доопрацювання. І бажаю плідної роботи спільно і комітету і уряду в доопрацюванні до другого читання. Отже, колеги, 14:15. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради я оголошую закритим. О 16 годині я прошу всіх прибути в зал для продовження нашої роботи. У нас був важкий період роботи, але ми змогли прийняти ключові для нашої країни рішення. О 16:00 очікую всіх в залі. ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ Сесійний зал Верховної Ради України 18 жовтня 2018 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:01:27 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час відведений для перерви, завершений. Я прошу усіх заходити в зал, приготуватись до реєстрації, будь ласка. Отже, колеги, прошу приготуватись до реєстрації і прошу провести реєстрацію, будь ласка. 16:02:20 Зареєстровано 355 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Колеги, ми плідно попрацювали до обіду, але і після обіду у нас дуже амбітний порядок денний, і я хочу усіх закликати до мобілізації. Хочу повідомити, що вже прийняв під час перерви комітет рішення щодо проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу, і ми зможемо його розглянути. Також хочу нагадати, що у нас на порядку денному сьогодні стоїть виділення коштів для Центральної виборчої комісії для захисту від кібератак для кібербезпеки. Також ми до обіду включили в порядок денний сесії закони про залізничний транспорт і про протимінну діяльність. Якщо ми будемо працювати злагоджено, ми зможемо пройти всі питання, які ми включили сьогодні в порядок денний і які є в порядку денному. Тому я прошу всіх приготуватись до активної роботи. І теж хочу вас проінформувати, що є рішення комітету по проекту Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 4 жовтня 2018 року про прийняття в цілому проекту Постанови про схвалення пропозицій щодо застосування персональних санкцій, економічних та інших обмежувальних заходів (№9157-П). Таким чином, колеги, я можу поставити його на розгляд. Нагадаю, що на розгляд воно ставиться без включення в порядок денний сесії і має спеціальну процедуру розгляду: за скороченою процедурою. Не треба спеціально голосувати, ми входимо в його розгляд за скороченою процедурою. І отже я оголошую про початок розгляду проекту постанови 9157-П. І запрошую до доповіді народного депутата України Вілкула Олександра Юрійовича. Немає Олександра Юрійовича? Тоді я до співдоповіді запрошую, ми повідомили і попередили, що буде розгляд цієї постанови. До співдоповіді запрошую першого заступника голови комітету Пинзеника Павла Васильовича. Можливо, за цей час підійде Вілкул.
16:04:45 ПИНЗЕНИК П.В. Шановний Голово, шановні депутати, комітет на засіданні 6 жовтня розглянув заяву народних депутатів Вілкула, Шуфрича від 4 жовтня до Голови Верховної Ради Парубія з вимогою не підписувати Постанову Верховної Ради України "Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (реєстраційний номер 9157) та внесений ними проект Постанови Верховної Ради (реєстраційний номер 9157-П) про скасування відповідного рішення Верховної Ради України згідно частини восьмої статті 48 Регламенту Верховної Ради. Ухвалили висновок, в якому зазначили, що одним із аргументів для скасування рішення Верховної Ради про прийняття в цілому проекту постанови, на думку авторів проекту, є, зокрема, неособисте голосування народних депутатів України. Комітет неодноразово наголошував на тому, що питання стосовно встановлення факту неособистого голосування народними депутатами України має бути порушене і вичерпане безпосередньо під час розгляду законопроектів в залі засідань Верховної Ради в порядку, який передбачений частиною третьою статті 47 Регламенту Верховної Ради України, а не після закінчення розгляду питання і, тим більше, після закінчення відповідного пленарного засідання. Проте процедура скасування рішень Верховної Ради, визначена положеннями 48 статті Регламенту, зокрема, передбачає звернення народного депутата України до головуючого на пленарному засіданні із заявою про порушення Регламенту при розгляді та голосуванні законопроекту, подання письмової заяви до Голови Верховної Ради з одночасним внесенням відповідного проекту постанови Верховної Ради України. Згідно з положеннями частини п'ятої-шостої статті 48 Регламенту народні депутати Вілкул, Шуфрич після розгляду Верховною Радою України проекту Постанови реєстраційний номер 9157 звернулися з письмовою заявою до Голови Верховної Ради і внесли на розгляд Верховної Ради відповідний проект Постанови номер 9157-П. Комітет пропонує визначитись щодо прийняття чи відхилення проекту постанови шляхом голосування. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До доповіді запрошується співавтор постанови Нестор Шуфрич. Будь ласка.
16:06:53 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий! Шановні колеги! Проект постанови, який пропонується скасувати, а я буду просити дещо іншу процедуру, безумовно, є таким, який ганьбить Верховну Раду України. Багато депутатів говорили, що вони звертаються, що вони звертаються до Ради національної безпеки вивчити матеріали. Але фактично, але фактично цією постановою вже встановлені факти і Верховна Рада виступила слідчим і суддею в цьому питанні. Наступне, наступне. Шановні колеги! Ми говорили про те, що в нашій країні неможливе більше кнопкодавство, але, на превеликий мій жаль і сумнів, ця Верховна Рада… була прийнята саме за рахунок прийняття голосів, які були не за себе, а за іншого депутата. Ми продемонстрували відео, на якому три народні депутати, які голосують за свого колегу. І Михайла Поплавського не було. До речі, за організацію подібного голосування притягують до відповідальності Ігоря Калєтніка, і його вже подали в розшук. Шановні колеги! У мене є проста чоловіча пропозиція. Те, що з 229 голосів там було максимум 225, ніхто в цьому не сумнівається. Але я хочу сказати так, если мы мужики, і ви дійсно так вважаєте, слабо покласти не скасування постанови, а переголосування, як це вимагає 46-а і 48-а статті Конституції. Пане Голово, я вам давав і заяву, і показував відео, і ви мали можливість виправити цю ситуацію в момент голосування. Фактично ми порушили закон, не поставивши це… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити. ШУФРИЧ Н.І. … фактично тим, що, шановний пане Голово, ви не поставили це питання на переголосування, як це вимагає 46 стаття частина третя, четверта… ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, прошу провести запис: два – за, два – проти. Нагадую: ця постанова станом на зараз блокує підписання постанови про санкції, а її неприйняття дозволить мені невідкладно її підписати, щоб просто ви орієнтувалися про зміст розгляду. Юрій Береза, будь ласка
16:09:57 БЕРЕЗА Ю.М. Всім україноненависникам, які розв'язали війну, які закликали ворога, які зробили все, щоб був анексований Крим, всім тим, хто почав війну на Донбасі – не про це говоріть. Ви продовжуєте на каналах ходить і паплюжити українську державу. Ви на цих каналах продовжуєте паплюжити українську армію. Може досить! Несторе, ну, вже ж… московські хазяї вже побачили, як ти дуже добре лижеш їм дупу. Зупинись! Ну, хватить. Ну, хватить тобі, ну, скільки можна? А що стосується от цієї, знаєте, оцього танцювання на кістках проросійськими каналами, пожалійте тих матерів, пожалійте тих вдів, які втратили своїх самих найблизьких на цій війні. Ви продовжуєте, ви продовжуєте паплюжити пам'ять. Агенти Кремля, ну, послухайте, для них те, що скажуть у Москві, для них це основне. Якщо ви хочете бути українськими каналами, не російськими пропагандистськими каналами, а українськими – будьте! У вас було тисячі шансів. Але не зважаючи ні на що, ви все ж таки вибрали шлях пропагандиства "російського православного фашизму", на жаль. І тому я скажу тільки один момент: ці канали повинні бути закриті, і дискусія припинена. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Опозиційного блоку" Папієв. (Шум у залі) Прізвище не було назване. (Шум у залі) Будь ласка.
16:12:06 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги! Кожен народний депутат України, складаючи присягу народного депутата України – а ви пригадайте її – починається вона з того, що "зобов'язуюсь дотримуватися Конституції та законів України". Регламент Верховної Ради України прийнятий законом. Тому я дуже просив би всіх народних депутатів України, незалежно від змісту самого закону, звернутися до Голови Верховної Ради України і головуючих, щоби вони дотримувалися Регламенту – це свята святих Верховної Ради України, це свята святих роботи народних депутатів України. Стосовно деяких норм Регламенту, я думаю, вони будуть навіть цікаві і Голові Верховної Ради України. Чому саме? От зараз в розгляді в нас постанова про відміну голосування. Але я хочу нагадати Голові Верховної Ради України, бо Регламент – це така достатньо товста книга, і там треба ще дочитатися до 138 статті, яка чітко і ясно говорить, що постанови Верховної Ради України набувають чинності з моменту прийняття. Тобто тільки процедура прийняття законів передбачає, що діє 48 стаття Регламенту, надається… Голова Верховної Ради України не має права підписувати закон раніше двох діб після голосування цього закону, бо цей час відведено народним депутатам, які зафіксували порушення, внести постанову про відміну голосування. І це, от, свята є святих. Але постанова, про яку іде мова, ми ж приймали постанову Верховної Ради України, в мене до Голови питання: про що зараз іде мова? Постанова вже набула чинності, шановні друзі. Бо вона була проголосована, це не був закон. Я просив би ще раз, пане Голово, прочитайте, будь ласка, Регламент Верховної Ради України. А от сьогодні, коли приймався Закон 9208, порушений був Регламент, бо він не мав права голосуватися в цілому. Я особисто... ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити. ПАПІЄВ М.М. Я особисто передавав заяву. Зараз не хочуть реєструвати постанову мою, а це вже перешкоджання діяльності народного депутата України і передбачена стаття кримінальна... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До мене було звернення, і я дам відповідь. Колеги, ви знаєте, мені би... (Шум в залі) Я дам слово, а зараз послухайте Голову Верховної Ради України. Я хочу нагадати: мені би перенестися в інший вимір, ніби це не ми були тут, в тому залі 5 років тому, я просто не можу із здивуванням сприймати, коли члени Партії регіонів достеменно по деталях нам говорять про Регламент. Це ви калічили людей от тут в цій залі, от тут на цьому місці. Охоронці, яких ви привели в зал, пам'ятаєш, Нестор? Ви калічили депутатів ланцюгами, отут вбивали їх на місці святому президії. (Шум в залі) Це ви 16 січня голосували руками – руками! В якій статті Регламенту, скажіть мені пункт і статтю Регламенту, згідно якої ви руками голосували закон, який призвів до смерті наших хлопців, коли загинули вони на Майдані із-за вашої політичної волі, коли ви руками голосували? Чи ви тоді Регламент показували? Чи ви тоді носили Регламент членам Партії регіонів? Чи ви так само полум'яно виступали тоді? Ні, ви все це одобрювали і за вашої ініціативи або мовчазної згоди ви призвели країну до трагедії великої, і це на ваших руках. І я скажу, пане Юрій, вам, і не називайте православними. Бо сьогодні вони, як ніхто, біснувалися, коли ми приймали рішення, приймали рішення про Ставропігію Вселенського Патріарха першого серед рівних всіх церков, біснувалися, як нечиста сила. Не про них ця історія, друзі! Наша історія про Україну, забезпечити інформаційний захист нашої країни, забезпечити гуманітарну безпеку, забезпечити кібербезпеку. І нас вже ніхто не зупинить, бо ми маємо величезну відповідальність не тільки перед тими, хто сьогодні на фронті, а перед тими, хто відійшов, і за кого ми теж сьогодні відповідаємо своїм рішенням. Зараз, одна хвилина, Нестор Шуфрич.
16:16:43 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Ну я змушений констатувати, що фактично сьогоднішня Верховна Рада така сама, як попередня, тобто как попередники. Стосовно… Але це не найгірше. Стосовно моєї позиції щодо свободи слова, так я захищав і ТVі, і "5 канал", коли були спроби тиску на нього. Що стосується моєї позиції по ситуації на Донбасі, вона загальновідома, з перших днів я намагався зробити все, щоб це протистояння припинилося. Але сьогодні я говорю про одне: прийнятий Закон про Регламент, який вимагає імперативно від головуючого дати можливість переголосувати в разі, якщо виявлено кнопкодавство. А це було зафіксовано і продемонстровано. І, до речі, нам відмовили сьогодні в відео, щоби ще раз побачили, як ви голосуєте. Я прошу, поставте цю постанову на повторне голосування. А стосовно Варфоломія, так… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Зараз від народних депутатів, дві хвилини, Сергій Висоцький, і переходимо до голосування. Я прошу усіх заходити в зал і займати робочі місця.
16:18:07 ВИСОЦЬКИЙ С.В. Дякую, пане головуючий. Дуже цікаво слухати, як зло, коли ми його перемагаємо, згадує про закон. Я пам'ятаю 16 січня 2014 року і те, що відбувалося в цьому залі. Я пам'ятаю, як в 2014 році Росія поза законом з вашою допомогою захоплювала Донбас та Крим. Я пам'ятаю, коли людей вбивали на вулицях, і ніхто не звертав увагу на закон. Але коли ми в цьому залі попри всі наші конфлікти, попри те, що ми всі дуже різні, попри те, що ми наближаємося до виборів і хочемо кожен з нас там перемогти конкурента, а так вийшло, що ми всі тут конкуренти, ми об'єднуємося заради того, щоби дати відсіч агресору. Коли ми це робимо, коли ми показуємо, що Верховна Рада як найвищий державний орган спроможна приймати вірні необхідні, інколи жорсткі, але дуже необхідні під час війни рішення, вони згадують про закон. Нема ніякого виправдання для того, щоби знищувати в нас власну країну. Нема ніякого виправдання для того, щоби знищувати власну країну, в тому числі через медіа. І ми прекрасно знаємо, що як би яке українське, саме українське незалежне медіа не критикувало владу, не критикувало Президента чи нашу Верховну Раду, чи нас як депутатів особисто, ніколи ніхто на нього не буде тиснути. Скільки б розслідувань не виходило на радіо "Свобода" чи на "Суспільному TV", ніколи ніхто не тиснув і не буде тиснути на незалежну журналістику, але місце для журналістики, так званої журналістики, яка під прикриттям свободи слова знищує нашу державу під дудку Москви, – ні, такого місця в Україні для цих людей не повинно бути. Тому я закликаю вас проголосувати проти цієї постанови і надати можливість Президенту ухвалити жорстке, але відповідальне рішення про придушення проросійської пропаганди на теренах нашої України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, переходимо до прийняття рішення. І я хочу нагадати, колеги, що все відбувається виключно і до коми згідно Регламенту. Ми проголосували за постанову, була зареєстрована постанова про неприйнятність голосування, було розглянуто регламентним комітетом. І це дає можливість сьогодні залу визначитися, і тільки зал буде приймати рішення, як діяти з цією постановою. Нагадую, що ця постанова має на меті відмінити наше голосування по санкційному режиму. Тому, хто хоче її відмінити, голосує "за", хто хоче, щоб постанова була підписана, голосує "проти". Отже, я ставлю на голосування проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 4 жовтня 2018 року про прийняття в цілому проекту Постанови "Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (№ 9157-П). Прошу визначатися. 16:21:21 За-57 Постанова відхилена. І я невідкладно підпишу постанову нашу, яка була прийнята минулого тижня. Колеги, перед тим як перейти до Податкового кодексу, я хочу повідомити, що в Президію надійшла заява від двох фракцій, "Опозиційного блоку" і "Відродження", вони готові замінити перерву на виступ. І, Вілкул, так? Будь ласка. І, колеги, через 3 хвилини переходимо до внесення змін до Податкового кодексу України. Тому прошу всіх заходити в зал і взяти участь в розгляді. Будь ласка.
16:21:55 ВІЛКУЛ О.Ю. Шановний народе України, шановні народні депутати, сьогодні руками українського парламенту було надано Стамбульському Патріарху хабар за його участь в українській президентській кампанії, передано українську історичну пам'ятку – Андріївську церкву. ((Шум у залі) Відповідно до законодавства я, Вадим Новинський, Нестор Шуфрич… ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба! Ганьба! Ганьба! ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу! ВІЛКУЛ О.Ю. Міхаіл Добкін та Міхаіл Папієв зареєстрували проект постанови… ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба! Ганьба! Ганьба! ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу зупинитися ........ (Не чути) ВІЛКУЛ О.Ю. … це рішення парламенту через кнопкодавство. Це рішення… ми показали це кнопкодавство прямо у залі Верховної Ради спікеру Андрію Парубію. Але далі вперше в стінах українського парламенту відбулося брудне порушення закону. Нашу вже зареєстровану постанову 9208-П про відміну рішення Ради чиновники Апарату Верховної Ради відмовились розміщувати на офіційному сайті, хоч до нього вона вже була зареєстрована. І спікер парламенту Андрій Парубій підписав постанову про передачу Андріївської церкви попри те, що вона була зупинена нашою зареєстрованою постановою. Ми офіційно передаємо в правоохоронні органи і будемо стежити, щоб чиновники, які порушили закон, були покарані. Не можна так руйнувати український парламентаризм. Крім того, ми внесли ще один законопроект. Якщо влада дуже хоче віддячити Стамбульському Патріарху, тож з метою комфортного перебування цієї особистості в Україні, ми зареєстрували проект закону. Я, Вадим Новинський, Нестор Шуфрич, Міхаіл Добкін запропонували передати йому будівлю Адміністрації Президента на вулиці Банковій аж до 31 березня 2019 року. Прошу регламентний комітет розглянути нашу постанову, а зал проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, колеги! Це приниження почуттів наших віруючих. Коли я говорив, що вони біснуються. Підіть в церкву і сповідайтесь! Як ви смієте тут говорити, з високої української трибуни, слова зневаги до Вселенського Патріарха?! Це просто гундяєвство і демонструє, що це кегебістська секта! Я вам нагадаю – я про це ніколи не говорив з трибуни, тому що я вважав, що не треба релігійних питань зачіпати, – священники Гундяєва своїми руками вбивали полонених українських воїнів! Перші диверсійні групи переховувались у ваших, гундяєвських сховищах, вбиваючи українських громадян, як диверсійна група Стрєлкова! Вони вбивали людей – українців, а потім з руками, повними крові, йшли в ці сховища гундяєвські! Це не церква! Це сьогодні Україна до церкви своєї повертається! Це сьогодні Україна віддає шану Вселенському Патріарху! Не смійте з трибуни такими словами говорити про одного з найсвятіших людей серед православних! І не ображайте почуття православних віруючих! І підіть до церкви, і покайтесь. І припиніть, не робіть цього більше ніколи з трибуни Верховної Ради. Підіть на Афон, покайтесь і виженіть біса з себе, щоб більше він вас не спутував. Давайте, колеги, більш такого не будемо дозволяти в залі, це неможливо, щоб такі виступи звучали з нашої трибуни. Отже, колеги… Отже, колеги, зараз я прошу всіх приготуватись до роботи. Давайте, переходимо до роботи, колеги. У нас часу є обмаль. Давайте не дамо нікому розбалансувати роботу залу. І я оголошую про перехід до розгляду проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків (№ 9085). І прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо за скорочену, колеги. Прошу всіх підтримати. 16:26:24 За-116 Колеги, я не до кінця розумію логіки. Я прошу голів фракцій провести по фракціям роз'яснювальну роботу. У нас сьогодні кібербезпека ЦВК, у нас сьогодні по залізниці важливий законопроект, у нас сьогодні важливий законопроект про розмінування. Ми не встигнемо інакше їх розглянути. Я прошу підтримати розгляд Податкового кодексу, змін до Податкового кодексу за скороченою процедурою. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо. 16:27:11 За-134 Колеги, я ще раз поставлю. Я ще раз поставлю. Підемо по повній і не буде сьогодні розмінування. Не буде коштів на кібербезпеку, якщо ми підемо по повній. Це займе рівно годину, колеги, годину-годину десять. Це треба мати причино-наслідкові зв'язки: неприйняття скороченої процедури нам унеможливлює прийняття наступних важливих законів. Тому, колеги, я втретє ставлю на голосування. Я прошу всіх приготуватись до голосування, в тому числі і авторів наступних законопроектів. І я прошу підтримати пропозицію, щоб проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу 9085 ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо! Прошу підтримати. 16:28:13 За-153 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді першого заступника міністра фінансів Маркарову Оксану Сергіївну.
16:28:36 МАРКАРОВА О.С. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Прохання підтримати за основу проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу щодо деяких ставок деяких податків. Даний проект розроблено Кабінетом Міністрів відповідно до пункту 4 Податкового кодексу, згідно якого Кабінет Міністрів щорічно вносить до Верховної Ради проект про внесення змін щодо ставок оподаткування. Метою є забезпечення відповідності розмірів ставок інфляційним процесам та отримання додаткових надходжень до зведеного бюджету України. Даним законопроектом зокрема ми пропонуємо переглянути ставки акцизного податку, екологічного податку та рентної плати на 2019 рік. Після дискусій тривалих в податковому комітеті ми підтримуємо ті формулювання, які запропонував податковий комітет з тим, щоб сьогодні ухвалити даний законопроект, який пов'язаний, в тому числі з бюджетним процесом на 19-й рік, за основу. І в процесі підготовки як Закон про бюджет на 19-й рік, так і супутніх всіх наших законодавчих актів доопрацювати також даний законопроект змін до Податкового кодексу і вийти на збалансоване рішення разом пакетно уже, коли ми будемо повертатися до вас з нашим Законом про Державний бюджет до голосування в другому читанні. Тому прохання підтримати даний проект за основу і дати нам можливість разом з податковим комітетом доопрацювати його до другого читання. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується голова комітету Южаніна Ніна Петрівна. Будь ласка, Ніна Петрівна. І, колеги, я бачу, в залі недостатня кількість народних депутатів для прийняття таких відповідальних рішень. Тому я звертаюсь до голів фракцій максимально змобілізувати народних депутатів. Будь ласка, Ніна Петрівна.
16:30:34 ЮЖАНІНА Н.П. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Сьогодні на засіданні комітету був розглянутий законопроект 9085. Під час його розгляду колеги зауважили, що як і в попередніх роках, на жаль, до проекту, який подано урядом, не надано фінансово-економічного обґрунтування, окрім констатації факту в пояснювальній записці до законопроекту, що його прийняття дозволить збільшити надходження до бюджету. Будь-яких інших матеріалів та розрахунків пояснювальна записка до проекту не містить. Відсутність такого обґрунтування та розрахунків може суттєво ускладнити розгляд цих законопроектів. Тому що, ще минулого року ми говорили про те, що в Податковому кодексі змінена пряма норма закону про обов'язковість індексації ставок акцизного податку на наступні роки. Це відбувається тільки в разі необхідності. Необхідність має бути обґрунтована. Тому ми зауважили, що особливо в частині індексації ставок, до речі, про це і зауважено у висновку ГНЕУ, про те, що питання індексації зазначених ставок на індекс інфляції є дискусійним з огляду на прийняте парламентом раніше рішення про поступове поетапне до 2025 року підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби з метою досягнення мінімального рівня акцизного податку, діючого в ЄС, 90 євро за 1000 штук. Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги актуальність зазначеного законопроекту, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків (№ 9085). При цьому комітет зауважив, що зазначене рішення було прийняте за умови доопрацювання тексту законопроекту до другого читання у частині виключення норм щодо індексації ставок акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
16:33:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. ЮЖАНІНА Н.П. ... та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та збалансування бюджетних надходжень за рахунок податків та митних платежів, отриманих в результаті вдосконалення системи електронного адміністрування таких податків та митних платежів, а також запровадження оподаткування акцизним податком нових видів тютюнових виробів. Просимо підтримати рішення комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна пані Ніна. Я прошу записатися на обговорення законопроекту. Будь ласка, Оксана Юринець з місця буде виступати.
16:33:41 ЮРИНЕЦЬ О.В. Оксана Юринець, 117 виборчий округ, місто Львів. Ви знаєте, дуже важливо, щоби цим законом ми показали, що ми можемо добросовісних платників податків платити ці податки. Але, з іншого боку, ми маємо точно зрозуміти, що важливий є інтерес наших національного виробника, який має можливість розвиватися. Ми маємо зрозуміти, що ми гармонізуємо наше законодавство податкове під ті вимоги, які сьогодні є Європейського Союзу, але однозначно відстоюючи національний інтерес нашої держави. Дуже важливо, щоб до нас заходили великі транснаціональні компанії. Але дуже важливо, щоб вони не грали в ринок монополії, за яким просто закривалися окремі галузі платників номер один податків, наприклад нашої області чи інших областей. Тому дуже важливо, щоби ця річ не була такою, при якій ці підприємства, які сьогодні платять ці податки, стали неможливо їм платити взагалі. Але ми маємо з повагою розуміти і інше. Збалансувавши галузь, посадивши всіх разом за стіл, сказати: хлопці, треба платити податки, треба їх платити чесно і відповідально і розуміти, що ми європейська країна, а не ринок для збуту своєї продукції. Тому дуже важливо, щоб це було враховано в цьому законопроекті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тетяна Острікова.
16:34:54 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, ми зараз з вами розглядаємо зміни в Податковий кодекс під той бюджет, який було ухвалено в першому читанні сьогодні. Справа в тому, що ми з вами в Податковому кодексі надали уряду доручення здійснювати індексацію абсолютних ставок податків лише в тому разі, коли є для цього визначена необхідність. І коли вчора на засіданні податкового комітету я задала питання представникам Міністерства фінансів, чим покликана необхідність цього року збільшувати ставки акцизів на тютюн, алкоголь та інших платежів, зокрема, ренти за радіочастотний збір. То відповідь пролунала дуже дивна: це просте покриття дефіциту бюджету. Що це означає? Що уряд збільшує податкове навантаження на індустрії, які сьогодні є найбільшими платниками податків згідно рейтингів Державної фіскальної служби. Це ви можете подивитись: мобільні оператори, тютюнові компанії, виробники алкогольної продукції сьогодні входять в топ-100 платників податків найбільших України. А це означає, що вони просто ці кошти, якщо вони їх сплатять у вигляді податків, закладуть у кінцеву ціну своїх товарів і відповідно українці заплатять більше за тютюнову продукцію, за алкоголь, за пиво, а також за мобільний зв'язок. Натомість сьогодні є величезний ресурс, не врахований урядом, в доходах Державного бюджету. В першу чергу, ми говоримо про митницю, і це не мої слова, це заявляв Прем'єр-міністр, це заявляв міністр внутрішніх справ, що внаслідок припинення схем на митниці до кінця року ними буде стягнуто в Державний бюджет 100 мільярдів гривень. Виникає питання: де ці гроші? Якщо вони будуть стягнути до кінця року, відповідно вони повинні бути перерозподілені в Державному бюджеті 2019 року. Тому ми цей законопроект не підтримуємо, він тільки підвищує податкове навантаження на економіку і вимагаємо від уряду врахувати той прихований ресурс фіскальних втрат, який сьогодні є на митниці і під час… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. ОСТРІКОВА Т.Г. І вимагаємо від уряду врахувати той ресурс величезний фіскальних втрат, який сьогодні ховається на митниці, ховається в тому, що не запроваджена Державною фіскальною службою система електронного адміністрування акцизних накладних і за рахунок покращення адміністрування податків. В цьому є величезний ресурс, я думаю, що ці 6 мільярдів, які уряд хоче вичавити з кишень українців, можна знайти на митниці і в підакцизній продукції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, будь ласка, виступ народний депутат Івченко від "Батьківщини". Від "Батьківщини" хто виступатиме? Ніхто. Значить осталися… Ні, від БПП виступала Юринець, залишилася група "Відродження" Писаренко, будь ласка.
16:38:00 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. Хочу сказати, що все ж таки такі питання потрібно обговорювати за повною процедурою. Я розумію, що у нас потім ідуть також важливі законопроекти, але зараз ми обговорюємо, що буде на наступний рік відбуватися в країні з питання з точки зору податків. І звичайно нам би хотілося почути від уряду питання того, яким чином вони закладають розвиток країни через саме податкове регулювання, тому що насправді в цьому є питання? Якщо ми тільки думаємо, що країна проживе за рахунок акцизів, наступний рік, за рахунок їх збільшення, то напевно це не дуже добрий план розвитку. Якщо є якісь інші плани, то нам потрібно їх почути і побачити, яким чином вони реалізуються в питанні, викладеному в бюджеті. Тому що у нас насправді бюджетний процес, на жаль, звівся до питання, що у нас велика боргова яма, нам потрібно віддавати кошти, тому нас не запитуйте, що робити, ми самі все знаємо, ми будемо працювати лише на наших кредиторів. Так не повинно бути і наша пропозиція все ж таки, щоб ми розуміли, яка стратегія у Кабінету Міністрів в питанні роботи з податками. Якщо ми чуємо, що є плани по введенню податку на виведений капітал, розповісти нам, яким чином ця стратегія наступного року відбувається, що навколо цього відбувається. Якщо в бюджеті немає планів для того, яким чином бізнесу виживати наступний рік, то це звичайно не стратегія розвитку на наступний рік. Більше того, ми б могли поговорити про те, що відбувається зараз з податковою і митницею в питанні розвитку бізнесу. Тому що напади на бізнес стали регулярною темою, і якщо ви поговорите сьогодні з представником будь-якого бізнесу – маленького, середнього чи великого – кожного дня на них йдуть напади. Разом правоохоронна система з митницею і податковою їх тероризують. Тому давайте працювати над стратегією і давайте, щоб Кабмін тут звітував перед нами. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:40:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, ми майже завершили обговорення. Я прошу всіх заходити в зал, приготуватись до голосування. Зараз від позафракційних Рибак, одна хвилина, будь ласка.
16:40:29 РИБАК І.П. Іван Рибак, 202 виборчий округ, Чернівецька область. Шановна пані Оксано, насправді, дійсно в цьому законопроекті немає драконівського підняття податкових ставок, і це дійсно приведення у відповідність якраз до інфляційних процесів норм податкових ставок. В той же час хотів би звернути увагу на те, що в нашому Комітеті з питань екологічної політики неодноразово піднімалось питання, і уряд обіцяв в минулому році, що ми повернемося до формування природоохоронного загальнодержавного спецфонду, в який якраз екологічний податок буде надходити. Бо на сьогоднішній день виходить, що ціною здоров'я українців, українських громадян поповнюється просто загальний фонд державного бюджету, а на здійснення природоохоронних заходів таких грошей взагалі не виділяється. У цьому році це всього 165 мільйонів гривень. На наслідки шкідливих дій вод по Карпатському регіону – це взагалі 72 мільйони гривень. Це дуже мало і це не вирішить абсолютно проблем, навіть в тому числі, якщо екологічного податку держава буде збирати близько 4 мільярдів на рік. Тому прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. РИБАК І.П. Прошу на це звернути увагу, бо це є дуже важливі питання, на які неодноразово і наш комітет, і природоохоронці взагалі в України, природоохоронні громадські організації звертають увагу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я дав Рибаку слово від народних депутатів. Оскільки від ББП вже був виступ, то я вам в розділі просто від народних депутатів, ну просто щоб не було питань. Я сказав "позафракційних", а це – від народних депутатів. Будь ласка, Юрій Левченко, включіть мікрофон, 1 хвилина.
16:42:07 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ місто Київ. Ну, я бачу у нас в цій сесійній залі, в цьому тераріумі, як завжди, коли починається бюджетний процес, то починається абсолютно наплювательське ставлення до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України". Ну, спочатку до перерви прийняли незаконно у першому читанні проект Державного бюджету, не дали в порушення, в пряме порушення Закон України "Про Регламент Верховної Ради України" не дали народним депутатам наполягати на своїх поправках, не дали озвучити свої поправки. Зокрема, я особисто підходив до Голови і вимагав виконання закону. Це не було виконано. А тепер взагалі дійшли до цікавого – такої штуки, що розглядають законопроект 9085, який стосується зміни податкової системи в країні, колосальних змін – так? – розглядають його взагалі без включення до порядку денного. Його немає в порядку денному взагалі. Не-ма-є! І от я як, наприклад, народний депутат взагалі не мав можливості належним чином до нього підготуватися, тому що сьогодні його не мало бути в порядку денному. Ну, це взагалі не входить ні в які рамки. Ну, ви хоч трошки совість згадайте, що є така річ, хоч совість як закон, і хоч трошки поверніться до таких … ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, ми обговорення завершили. Я прошу усіх заходити в зал і займати робочі місця, ми потім будемо кожний голос рахувати, колеги. Отже я звертаюсь до голів фракцій: ми переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків (№ 9085). За пропозиціями комітету прийняти за основу з урахуванням пропозицій комітету, з урахуванням тих рішень, які прийняв комітет на своєму рішенні. Отже, прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 16:44:38 За-170 Я поставлю на повернення. Якщо не буде голосів, законопроект буде відхилений. По фракціях: "Блок Петра Порошенка" – 79, "Народний фронт" – 59, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 0, Радикальна партія – 12, "Батьківщина" – 0, "Воля народу" – 0, "Партія "Відродження" – 7, позафракційні – 13. Отже, колеги, я поставлю на повернення. Якщо не буде голосів, законопроект буде відхилено. Отже, я ставлю пропозицію повернутися до розгляду проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків (№ 9085). Прошу голосувати, прошу підтримати. За повернення. 16:45:50 За-188 Колеги, я ще раз поставлю, але тут надто велика різниця. Надто велика різниця – це майже 40 голосів. Я поставлю зараз ще раз. Давайте обміняємося думками, як нам бути, як нам діяти, потім я поставлю ще раз. Колеги, Ніна Петрівна, давайте, колеги, ми вже зайшли в голосування, ще 30 секунд, щоб запросити депутатів. Отже, колеги, зараз я ще раз поставлю на повернення. Я звертаюсь і до уряду, і до голови комітету, якщо не буде голосів – буде відхилений законопроект, він буде відхилений. Отже, я вдруге ставлю на голосування пропозицію повернутися до розгляду проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків (№9085). Прошу голосувати, прошу підтримати повернення. Прошу голосувати. 16:47:44 За-194 По фракціям, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 84, "Народний фронт" – 64, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 0, Радикальна партія – 13, "Батьківщина" – 2, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 12, позафракційні – 16. Зараз я поставлю заключний раз, заключний раз. Будь ласка, займіть місця, хто заходить в зал. Прошу приготуватись до… (Шум у залі) Отже, заключний раз. Заключний раз ставлю пропозицію повернутися до проекту Закону 9085. Прошу голосувати і прошу підтримати. За повернення. 16:48:59 За-193 Ще менше голосів, колеги. Проект Закону 9085… (Шум у залі) Колеги, я прошу всіх уваги. Я три рази поставив на повернення – 193, прошу порахувати. Це 7 плюс 26 – 33 голоси не вистачає для прийняття рішення. Їх в залі просто немає, цих 33 голоси. Проект Закону 9085 відхилений. Переходимо до наступного проекту закону. Це проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік". Колеги, це те, що стосується ЦВК. Я дуже прошу всіх відповідально підійти до цього голосування. Перше ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою. Це простий, нескладний закон. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. 16:50:08 За-148 Два голоси. Але, колеги, це кібербезпека країни. Це закон, який має всього кілька позицій. Ну для чого так? Отже, колеги, я ставлю на голосування ще раз пропозицію, що проект Закону 8496 розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. 16:50:40 За-162 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді Князевича Руслана Петровича.
16:50:54 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, я, за браком часу буду намагатися дуже лаконічно поінформувати вас про суть законопроекту. До комітету, який я очолюю, звернулася Центральна виборча комісія – це відбулося ще в червні цього року, і це був попередній склад Центральної виборчої комісії – з пропозиціями у вигляді конкретного проекту закону для того, щоб комітет як профільний міг внести його на розгляд сесійної зали. Суть цього законопроекту – вчинити цю низку заходів з метою забезпечення кібербезпеки інформаційних систем Центральної виборчої комісії та Державного реєстру виборців. Пропонується дуже проста річ, я хочу, щоб всі народні депутати розуміли суть цього законопроекту. Він не передбачає необхідність виділення додаткових коштів з Державного бюджету. Він передбачає можливість ті кошти, які виділені Центральній виборчій комісії на проведення виборів в містах обласного значення, місцевих виборів перекинути на відповідну мету щодо кібербезпеки систем Центральної виборчої комісії. Чому це можливо? Тому що ми з вами прийняли закон, який передбачає, що в разі проведення виборів об'єднаної територіальної громади, то ті громади, які приєднуються до міста обласного значення, відповідно в них не проводяться вибори. А це дає можливість зекономити 75 мільйонів гривень, передбачених в бюджеті Центральної виборчої комісії. На ці ж цілі передбачено 49 мільйонів 660 тисяч гривень, з яких дві третини – це заходи щодо кібербезпеки, а одна третина – це кошти на створення спеціального підрозділу кібербезпеки Центральної виборчої комісії та відповідно заробітної плати працівників в цих підрозділах. Від імені комітету прошу підтримати цей законопроект, бо і нова Центральна виборча комісія на своєму першому засіданні звернулась до парламенту з пропозицією обов'язково його розглянути на цьому сесійному тижні і невідкладно прийняти, в тому числі і в цілому для того, щоб вони могли вже наступного тижня розпочинати ті заходи, які передбачені законом, і встигнути до початку виборчого процесу. Дуже дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Руслан. Князевич наголосив на важливості цього законопроекту, тому, колеги, я дуже прошу всіх запрошувати в зал. Ми пройдемо, звичайно, повне обговорення, але ми не можемо поставити під ризик цей законопроект. Будь ласка, до співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань бюджету Горбунов Олександр Володимирович, будь ласка.
16:53:23 ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрій Володимирович. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати, запрошені, Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 4 липня розглянув даний законопроект за номером 8496, яким пропонується в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету передбачених Центральній виборчій комісії у поточному році здійснити перерозподіл видатків державного бюджету у сумі майже 50 мільйонів гривень за бюджетними програмами комісії. Отже, законопроект за номером 8496 не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів та не впливає на загальні показники видатків державного бюджету. Бюджетні показники збалансовано. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради зазначило, що для прийняття рішення щодо законопроекту слід отримати відповідний експертний висновок уряду. Міністерство фінансів не висловило зауважень до законопроекту. За наслідками розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив наступне рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект за номером 8496 прийняти за основу та в цілому як закон із урахуванням пропозицій комітету, викладених у листі-висновку до цього законопроекту та пов'язаних із оформленням законопроекту, відповідно до вимог законотворчої техніки. Відтак Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради у разі прийняття законопроекту при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, що пов'язані із зазначеним рішенням комітету. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Князевич Руслан.
16:55:19 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Я хочу сказати, що наша фракція буде підтримувати зазначений законопроект, в тому числі пропонує його розглянути не тільки за основу, а й в цілому з наступних міркувань. Ми вже точно запізнилися з таким законопроектом, бо, відверто кажучи, ціла низка заходів, яка потрібна на реалізацію цього законопроекту, вона, ви знаєте, після прийняття системи ProZorro, спеціальної процедури проведення тендерів, вона дещо ускладнена у часі, а Центральна виборча комісія фактично вже не має часу для того, щоб всі інформаційні системи, які є в її підпорядкуванні, а це інформаційна система ІАС "Вибори" і Державний реєстр виборців були належним чином захищені і відповідно могли відбити ту величезну кількість DоS-атак, які трапляються під час виборчих процесів. Я вам нагадаю, що у нас були випадки, коли в день під час проведення виборів на сервера Центральної виборчої комісії було до мільйона нападів різного роду кіберзлочинців, які намагалися втрутитися в перебіг виборчого процесу і в процес підрахунку голосів. Я переконаний, що парламент прийме це рішення. І тут давайте будемо поза політикою, а дбати тільки про кібербезпеку і взагалі безпеку державу. Ви собі можете уявити, якою ціною може бути будь-яке втручання в систему Центральної виборчої комісії під час проведення виборів Президента і народних депутатів України. І тому дуже вас просив би підтримати це рішення. Воно не потребує жодних коштів додаткових. Всі ці кошти є відповідно вже в бюджеті Центральної виборчої комісії, тільки на іншу мету – на проведення виборів в містах обласного значення. В зв'язку з тим, що ці вибори не проводяться зараз, є можливість перекинути ці кошти, що дасть можливість Центральній виборчій комісії оперативно і швидко здійснити низку заходів, я сподіваюсь, ефективно здійснити. І це будуть справжні, реальні заходи убезпечення країни від того, щоб зовнішньо через кіберпростір втручатися в перебіг виборчих процесів України. Ці вибори надто важливі для нашої держави, щоб давати їх на відкуп міжнародним кіберзлочинцям, незалежно від того, звідки вони здійснюють свої кібератаки. Прошу підтримати і сподіваюсь, що це може об'єднати зал. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хочу підтримати Руслана Князевича. Колеги, я прошу запросити всіх в зал, подивиться, кого немає. Це одне з тих питань, яке ми не можемо провалити сьогодні. Ми входимо у виборчій рік, коли будуть вибори і Президента, і Верховної Ради. І без сумніву, що російський агресор буде робити всі спроби, щоб вплинути на наші вибори. І від нас залежить, наскільки буде ефективною кібербезпека. Тому я дуже прошу всіх змобілізуватись, подивитись, кого немає і запросити в зал. Будь ласка, від "Самопомочі" Олександр Данченко. Будь ласка.
16:58:01 ДАНЧЕНКО О.І. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Надважливе питання, надважливе питання, тому що ЦВК після оновлення складу з точки зору захисту, кібербезпеки і взагалі інформаційних ресурсів є "голою", у них взагалі нічого немає. І це питання все ж таки не до нас, а чому раніше це не робилося, але це питання є надважливим. Це питання є надважливим. Я дуже прошу підтримати це рішення. Я дуже прошу проголосувати, тому що питання кібербезпеки – це останні шанс для Путіна втручання в наші вибори. І наступний рік для нього це є надважливим. У мене є, звичайно, зауваження, що неможна в цілому голосувати, а тільки в першому читанні і по скороченій процедурі, тому що там є питання, є питання. Але я дуже прошу підтримати цей законопроект. Шановні колеги, я прошу перетелефонувати, щоб всі зайшли до зали, тому що питання кібербезпеки для ЦВК – це питання кожного з нас, хто знаходиться тут у залі. Ми знаємо, як війська Путіна атакують Британію, Сполучені Штати, і, звичайно, вони будуть націлені зараз на вибори майбутнього Президента України. Я дуже прошу всіх звернути увагу, зайти в зал і проголосувати за це рішення. Якщо не проходить в цілому, Андрію Володимировичу, я дуже прошу в першому читанні, але по прискореній процедурі до другого читання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Батьківщини" Олександра Кужель.
16:59:53 КУЖЕЛЬ О.В. Шановні колеги, я прошу хвилиночку уваги. Рідні мої, якщо сьогодні в першому читанні, а потім – друге, і нова команда ЦВК не просто не розпочне тендер до кінця року, і вони згорять белым пламенем. А, шановні, звідки ви забираєте гроші? А забираєте ви їх з програми оплата з державного бюджету на проведення виборів сільських, селищних і міських голів і їх громад. У нас об'явлено 125 виборів 23 грудня на громади. Ми заберемо зараз гроші, там згорять і жодної копійки місцеві вибори не отримають. Жодної копійки з цієї не піде на кібер, тому що вони не проведуть, згідно терміну, ці вибори. Віддайте, будь ласка, на місцеві вибори ці гроші, створіть умови, на новий рік передбачайте в бюджеті кошти і з нового року, написавши бюджетну програму, це місяць, затвердивши її, потім подавши на тендер. Це 4-5 місяців, які тільки розпочнуть після президентської команди робити кіберзахист. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зараз я дам голові комітету виступити. Колеги, через… Ще Писаренку, так? Через 2-3 хвилини відбудеться голосування, колеги. Я дуже наполегливо ще раз прошу, подивіться кого немає і запросіть в зал. Зараз Князевич, будь ласка, хвилина, потім Писаренко. Будь ласка, Руслан Князевич.
17:01:31 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хотів би звернутися до Олександри Володимирівни, вона мене, правда, не чує. Олександра Володимирівна, це Князевич, от, я тут сиджу. Справа в тім, що, я пояснював з трибуни, мова йде про спеціальний вид місцевих виборів – про вибори об'єднаних територіальних громад, які об'єднуються довкола міста обласного значення. Своїм законом парламент, що якщо низка громад приєднується до міста обласного значення, то в них не проводяться місцеві вибори. Але минулого року на ці цілі 75 мільйонів було витрачено. Тому це мертві гроші, які просто до кінця року мають зберігатися на рахунку Центральної виборчої комісії. Пропонується просто ці гроші, оскільки таких виборів вже не буде, їх не існуватиме як явища, перекинути якраз на потреби кібербезпеки. А що стосується виборів в об'єднані територіальні громади перших додаткових, які щойно призначені відповідно 23 грудня, то це окрема стрічка на фінансування в Центральній виборчій комісії, і цих грошей достатньо для того, щоб належним чином до кінця року провести відповідні вибори в об'єднаних територіальних громадах. Тому прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже аргументовано Князевич пояснив ситуацію. Тому, колеги, зараз Писаренко, одна хвилина. Через хвилину переходимо до голосування. Всі зайдіть в зал, будь ласка. Писаренко.
17:02:49 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую, шановний пане Голово. Ми повністю підтримуємо посилення систем захисту роботи Центральної виборчої комісії. При цьому хочемо зауважити, що при цьому нам потрібно створити достатньо жорсткий парламентський контроль за такими речами, тому що крім того, що це безпека держави, безпека виборів подальших ось, це ще значні кошти, які, якщо ви подивитесь, куди вони спрямовуються, це технічне забезпечення, це програмне забезпечення і так далі, це те, де у нас, на жаль, в більшості сфер процвітає корупція, тому що великі кошти, закупаються програми, які… оцінити їх неможливо. Тому, враховуючи те, що ми постійно просимо виділити якісь мільйони гривень то на ліки для дітей, то на освіту, то на охорону здоров'я, а нам не дають, кажуть: грошей немає. То потрібно дивитися, щоб мільйони гривень у нас не йшли на програми, які коштують, можливо, тисячі гривень. Тому крім того, що потрібно допомагати ЦВК, ще потрібно достатньо жорсткий контроль за тим, що після цього відбувається, після прийняття нами рішень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайти в зал. Колеги, це питання безпеки. Питання безпеки не має нікого лишати байдужим в залі. Зайдіть, будь ласка, колеги, в зал. Це питання кібербезпеки. І пояснив Князевич, що ці кошти з тієї статті, де мали ми виділити кошти для проведення виборів, коли об'єднуються навколо великих міст. Ми своїм законом прийняли рішення. За нього агітував, в тому числі і Власенко, що ми не проводимо вибори, коли йдеться об'єднання. Отже, це вільні кошти. Тому я прошу, колеги, усіх підтримати. Я прошу зайти в зал зайняти свої робочі місця, колеги. Володя, зайдіть в зал. Прошу всіх приготуватись до голосування. І я ставлю… Не виходіть з залу, Сергій. Заходіть в зал, навпаки. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до додатку 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (№ 8496). Перша пропозиція комітету за основу спочатку ставлю. За основу. Прошу… Ні, перша пропозиція комітету. Якщо не пройде, тоді за основу. Перша комітетська за основу і в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу голосувати. Підтримуємо кібербезпеку нашої держави. Не дамо агресору втручатися у вибори, колеги. 17:05:39 За-199 Отже, тепер ставлю за основу. Тепер ставлю за основу. Отже, колеги, зайдіть, будь ласка. Це безвідповідально не бути в залі під час таких голосувань. Запросіть, будь ласка, всіх в зал. Тепер ставлю за основу, першою була пропозиція комітету. Будь ласка, по фракціям покажіть, будь ласка. 89 - "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт" – 62, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 8, Радикальна партія – 12, "Батьківщина" – 2, "Воля народу" – 4, Партія "Відродження" – 5. Отже, колеги, тепер ставлю за основу проект Закону 8496 за основу. Прошу голосувати. Прошу підтримати, колеги. Підтримайте за основу. Підтримайте, колеги, це буде правильно і справедливо. Голосуємо. Прошу підтримати. За основу. За кібербезпеку. Голосуємо. 17:06:45 За-219 Не встигли, кілька голосів. Колеги, під час голосування будьте на робочих місцях, будь ласка. Будь ласка, прошу всіх зайти в зал. Я поставлю на повернення і за основу. На повернення і за основу. Колеги, коли йдеться за основу ми ж зможемо внести правки до другого читання, це ж буде справедливо і правильно. Будь ласка. Отже, колеги, перше голосування повернутись, а потім я поставлю за основу. Отже, я ставлю пропозицію повернутись до голосування за проект Закону 8496. Прошу підтримати за повернення. Підтримаємо кібербезпеку нашої країни. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Голосуєм, колеги. Кожен голос має значення. 17:07:53 За-229 Повернулись. Тепер я ставлю проект Закону 8496 за основу. Прошу голосувати. Прошу підтримати. За основу. Голосуємо. Підтримуємо кібербезпеку нашої країни. Прошу голосувати. Голосуємо. Прошу підтримати. 17:08:19 За-237 І тепер, колеги, є прохання: скорочена процедура до другого читання. Увага, колеги, увага! Два тижні це не має сенсу, колеги, увага, увага. Я прошу всіх зараз, прошу всіх заспокоїтись, колеги, прошу всіх мене послухати. У нас нема сенсу голосувати за скорочену, бо у нас два тижні перерва, але є сенс, був би в цілому, але ми не наберемо без "Самопомочі". Руслан, ми не наберемо тих голосів. Князевич має логіку, інакше ми загальмуємо процес. Я поставлю пропозицію Князевича. Хто за те, щоб підтримати проект Закону 8496 в цілому, прошу проголосувати. Хто підтримує дану пропозицію я прошу голосувати, хто підтримує, я прошу голосувати. В цілому, голосуємо. В скороченій немає сенсу, колеги, в скороченій немає сенсу. 17:09:37 За-214 Буде – за основу, і будемо розглядати через два тижні. Зараз ми перейдемо до наступного закону. Є заява від двох фракцій – "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт" – вони готові замінити на виступ, від двох фракцій готові замінити на виступ і до слова запрошується Іонова.
17:10:29 ІОНОВА М.М. Шановні колеги, дозвольте звернутися. Дуже дякую. Шановні колеги, на жаль, останнім часом дуже загострилася ситуація з висловлюванням деяких народних, і тому міжфракційне об'єднання "Рівні можливості" хотіли б категорично засудити поведінку народного депутата Володимира Мисика, який дозволив собі абсолютно неетичні та дискримінаційні висловлювання на адресу народної депутатки Вікторії Пташник вчора під час Комітету з питань законодавчого забезпечення. На жаль, деякі представники українського парламенту не засвоїли базових правил етичної загальноприйнятої поведінки і залишились на рівні первісного розвитку, коли мало відомі були такі поняття як повага, гідність і репутація. Також я хотіла б сказати, що ми хотіли би звернутися до Комітету з питань Регламенту і організаційної роботи Верховної Ради України за цей випадок – те, що сталося під час засідання комітету. Нам дуже шкода, що на засіданні комітету не знайшлося жодної людини, яка б зауважила на неприпустимості переходу на особистості та попередила би дискримінаційні висловлювання на адресу учасниць засідань. Хотілося б нагадати, що частина членів Комітету з правоохоронної діяльності є генерали, але вони забули, що честь і гідність людини визнаються найвищими соціальними цінностями. Останнім часом випадки сексистських і дискримінаційних заяв збільшилося, можливо це спричинено зміною погоди, а скоріш за все відсутністю відповідальності і покарання за такі ганебні вчинки. Нагадаємо, на жаль, на попередньому пленарному засіданні Каплін Сергій дозволив собі ганебне висловлювання в бік помічників народних депутатів. Пан Олег Ляшко, Барна в публічних виступах використовували вирази, які завдають шкоди діловій репутації жінок-урядовців, жінок-депутатів. І ми би хотіли попросити, колеги: майте повагу! Тому що ми закликаємо вас до здорового глузду і особливо перед початком виборчих кампаній. Просимо слідкувати за дотриманням принципів недискримінації та поваги до честі і гідності. 25 жінок в армії, тисяч! Тисячі волонтерок і десятки тисяч місцевих депутаток, не дозволяйте собі, будь ласка, неповажливі висловлювання. Ми вам дуже дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І цілковито вас підтримуємо. Ми переходимо до наступного питання порядку денного. Це проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та в районі проведення АТО. Номер 9069. Я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу підтримати скорочену процедуру. 17:13:52 За-138 Колеги…пане Ярославе, якраз навколо вас найбільше людей утримується, якраз навколо вас, ви може їх переконайте, не мене, це скорочена процедура. Закон, який критично важливий і для залізниці, і критично важливий для України я прошу проголосувати за розгляд його за скороченою процедурою. Прошу підтримати розгляд. 17:14:28 За-165 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді народного депутата України Бурбака Максима Юрійович.
17:14:44 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги! Ми зараз розглядаємо з вами законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщено в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, та в районі проведення антитерористичної операції (реєстраційний номер 9069). Шановні колеги, я розумію, що тяжкий день, ми сьогодні приймали бюджет, тому розкажу про даний законопроект коротко і ясно. Ми з вами приймали аналогічний законопроект, яким звільняли ПАТ "Укрзалізниця" від кредитних зобов'язань, які пов'язані з Донецькою залізницею, які зараз знаходяться на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей. Ми це голосували і тоді це було ще зоною проведення антитерористичної операції. Разом з вами ми приймали закон, яким визнається Росія країною-агресором і там ви знаєте, що тепер вже проводиться спецоперація Об'єднаних сил. Тому нам треба суто технічно виправити АТО – "антитерористична операція" на "операція Об'єднаних сил". Законопроект короткий, технічний. Прошу вас підтримати за основу і в цілому. Шановні колеги, ми у вівторок бачили багато виступів наших колег з агарного комітету і інших комітетів, які говорили щодо неможливості підняття тарифів на залізниці. Я погоджуюсь з вами. Але саме ми маємо допомогти "Укрзалізниці" не платити по кредитам за "Донецьку залізницю", яка зараз знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької і Луганської областей. Давайте допоможемо "Укрзалізниці", натомість будемо вимагати, щоби вони не підвищили тарифи. Тому я прошу вас проголосувати за це. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується Дубневич Ярослав Васильович. І, колеги, розберіться. Це хоча й технічний, але дуже важливий законопроект, який треба підтримати всім залом. Будь ласка, пане Ярослав.
17:16:45 ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати! Законопроектом пропонується внести зміни до законів України 4442 та 1404 щодо мораторію на звернення стягнення на активи ПАТ "Укрзалізниця". Це в першу чергу стосується боргів "Донецької залізниці", активи якої так і залишилися на непідконтрольної території і правонаступництво щодо яких "Укрзалізниця" так і не набула. Відповідно, "Укрзалізниця" не має нести зобов'язань за непогашені борги "Донецької залізниці", в тому числі внаслідок придбання товарів та рухомого складу, які залишилися в ДНР. Ця ситуація була врегульована Законом 1787. У зв'язку з припиненням АТО та прийняттям Закону України 2268 "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", необхідно внести відповідні зміни до законодавства, передбачити, що мораторій стосується зобов'язань підприємств, майно яких розміщено на територіях, на яких здійснюються заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. За результатом розгляду законопроекту комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону 9069 від 07.09.2018 року прийняти за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичної правки комітету: виключити з тексту законопроекту слова "які здійснюють шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)". Техніко-юридична правка комітету спрямована на узгодження положень проекту з термінологією Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". Прошу підтримати прийняття законопроекту №9069 за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичної правки комітету. Дякую за увагу. Шановний Андрій Володимирович, прошу поставити на рейтингове голосування, щоб не завалити цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо поставлю, що потім буде? Ми увійшли в розгляд, ми маємо завершити розгляд. Колеги, коли ми увійшли в розгляд – ми розгляд маємо завершити. Я впевнений, колеги, що ми зможемо об'єднатися навколо цього закону. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Будь ласка. Сергій Каплін.
17:19:26 КАПЛІН С.М. Ми однозначно готові голосувати за цей законопроект, але я, користуючись нагодою і присутністю тут міністра інфраструктури, хочу його запитати. Ми з вами вже протягом року, точніше, я і профспілки проти вас боремося за те, щоб працівникам "Укрзалізниці" була підвищена зарплата. Мова іде окремо про машиністів і всіх інших працівників. Ви знаєте, що тільки протягом цього місяця загинуло 3 машиністи. Вони працюють в нестерпних умовах, доживають вони, максимум, до 55 років, на пенсію вони не йдуть, зарплату отримують мізерну. Я вас тут публічно від імені шестисоттисячної армії працівників – простих людей, які працюють на "Укрзалізниці" попереджаю. Якщо ви не увійдете із Комітетом соцполітики в змістовний, практичний, системний діалог з перспективою на результат – ми будемо організовувати далі акції протесту, і ми знову зупинимо "Укрзалізницю", як ми це зробили півроку тому. Я тут абсолютно серйозно вас попереджаю. Більше "кошки-мишки" з нашим комітетом і з профспілками ми не дозволимо міністерству водити. Вирішуйте питання зарплат і соціального захисту півмільйонної армії працівників "Укрзалізниці". ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" Максим Бурбак. З місця, так?
17:20:49 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, я звертаюся до вас підтримати даний законопроект. В 2014 році я перебував на посаді міністра інфраструктури і підписував наказ 200 про створення ПАТ "Укрзалізниця". Але вже тоді відбувався факт російської агресії. В ПАТ "Укрзалізниця" не ввійшли в статутний фонд залізнична дорога, інфраструктура "Донецької залізниці", які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, тобто ПАТ "Укрзалізниця" не є правонаступником. А банки, які видавали кредити "Донецькій залізниці", тепер вимагають від ПАТ "Укрзалізниці" повертати і обслуговувати 200 мільйонів доларів боргу. Шановні колеги, я звертаюся до вас. Ми це рішення вже приймали в залі, і воно об'єднало весь зал. Ми допомогли "Укрзалізниці" на час проведення антитерористичної операції. Ми з вами почули і приймали рішення щодо закінчення антитерористичної операції і початку операції Об'єднаних сил (ООС), тому цим технічним, суто технічним законопроектом ми допомагаємо "Укрзалізниці" не обслуговувати кредит 200 мільйонів доларів, які надані "Донецькій залізниці", тому що вона ще не ввійшла в ПАТ "Укрзалізниці". Неможливо внести в статутний фонд те, що не проінвентаризувати, побачити, воно зараз на території тимчасово окупованій. Тому прошу вас проголосувати, підтримати дане рішення. І ще раз нагадую, ми з вами це вже приймали, але приймали для територій, які знаходяться в зоні дій антитерористичної операції. Тепер суто технічно ми добавляємо "операції Об'єднаних сил". Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за роз'яснення. Німченко Василь Іванович, будь ласка, включіть мікрофон.
17:22:32 НІМЧЕНКО В.І. Німченко Василь Іванович, "Опозиційний блок". Я вискажу точку зору стосовно того, що нема підстав підтримувати цей законопроект, виходячи з того, що по суті порушення всіх вимог Конституції на сьогоднішній день, там уже введено військовий стан. Ви знаєте, що навіть відібрали право у органів самоуправління і передали під юрисдикцію військових адміністрацій. Оце є чіткий елемент військової доктрини, військового управління на цій території. То про що ми ведемо, про які суб'єкти господарювання, тим більше залізна дорога, де це все? Все це направлено на те, щоб і в подальшому, і в подальшому вести сепаратистські, по суті, дії стосовно того, щоб розколювати суспільство, яке є там, і яке є тут. І вони є єдиною частиною національності України, от про що йде мова. І тому голосувати за такий законопроект… Ми вже бачимо, що нам дало блокірування, блокада, що нам дало Херсонські взриви ЛЕП і все інше. І тому, на мій погляд, ставити взагалі питання про те… про цей законопроект та голосування нема підстав. А тому я вважаю, що, і це позиція "Опозиційного блоку", що підстав підтримати цей закон немає. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще від фракцій. Радикальна партія, потім… Будь ласка, Радикальна партія, 2 хвилини, потім "Батьківщина", будь ласка.
17:24:25 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Я хочу звернутися до уряду і до міністра інфраструктури. "Укрзалізниця" вчергове піднімає тарифи на вантажні перевезення. Це означає, що наші національні виробники втрачають ринки, втрачають можливість піднімати заробітні плати для працівників. Крім того, дуже багато вагонів брудних, як у теплушках, німці колись наших остарбайтерів у таких вагонах возили, а сьогодні наших людей возять у цих так званих пасажирських вагонах. Крім того, востаннє за два роки чотири чи п'ять разів уже піднімали ці вантажні перевезення. Обіцяли нові вагони, обіцяли розширення інфраструктури залізничної. Натомість ми бачимо майже чотириста залізничних станцій по всій Україні закриваються: на Чернігівщині, на Полтавщині, на Сумщині і в багатьох інших областях України. Національний виробник не може взяти вагон, величезний дефіцит вагонів, ходять легенди, що треба по 300 доларів платити, щоб отримати вагон для того, щоб перевезти свою продукцію. Пріоритет віддається, наприклад, російським компаніям, які транзитом везуть свою продукцію через Україну, а наші національні виробники не можуть вчасно доставити продукцію, через це зривають контракти і не має Україна валютної виручки. Коли ви порядок наведете? Коли там припиниться корупція? Куди діваються гроші від підвищення пасажирських і вантажних перевезень? На мільярди підвищують ціни на квитки, на вантажні перевезення. Де нові вагони? Де реконструкція залізниці? Чому закриваються станції? Десятки тисяч людей залишаються без роботи, без можливості годувати свою сім'ю. Я вимагаю від уряду, від "Укрзалізниці", від Мінінфраструктури змінити цю політику, розвивати національну транспортну мережу, яка повинна працювати на національного виробника, на національну економіку, на розвиток внутрішнього ринку, а не працюють за хабарі, непонятно за кого, знищуючи національне виробництво, залишаючи людей без роботи. ГОЛОВУЮЧИЙ. І, колеги, заключний виступ – Сергій Євтушок. Через хвилину ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх запросити в зал і прошу усім приготуватися до голосування. Голови фракцій, змобілізуйте народних депутатів. Будь ласка, Сергій Євтушок.
17:26:50 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, "Батьківщина". Сьогодні вранці ми мали зустріч перед засіданням пленарного засідання з міністром інфраструктури і, в принципі, погодили ці незначні правочки, які можуть бути виправлені техніко-юридичними правками в комітеті, що стосується АТО – ООС. І, власне, фракція "Батьківщина" буде підтримувати даний законопроект, розуміючи, що звернення стягнень на активи ПАТ "Укрзалізниця" з боку кредиторів за зобов'язаннями будуть припинені. Тому я хотів би зараз звернути увагу на інші речі, на інші питання. Що справді діється у "Укрзалізниці"? Коли в цьому залі ми бачимо ряд запитань до керівника "Укрзалізниці": чому не виконуються графіки по ремонту або по закупівлі нових вагонів, нових тяг, чому не виконуються ремонтні роботи по локомотивам діючим, які мають уже ресурс і їздять по 40 років, але граничний вік їх, ресурсний вік їх 20 років. Відповідь дуже проста всім виступаючим – допоки такі керівники як Кравцов, який виконує обов'язки керівника "Укрзалізниці", будуть здійснювати менеджмент на цьому підприємстві, допоки ми будемо мати таку ситуацію, допоки такі керівники будуть свідомо штучно створювати корупційні схеми, доти ми будемо мати колапс і в тому числі на "Укрзалізниці". Тому сьогодні, відповідаючи на питання, що робити, потрібно в першу чергу поміняти керівництво, змінити менеджмент і дати можливість прозоро, нормально через конкурси провести і видачу вагонів, і закупівлю локомотивів… і електровозів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Прошу зайти в зал, колеги. Максимально прошу змобілізуватись. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (№ 9069) за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичної правки комітету. Виключити з тексту законопроекту слова "які здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС). Отже, колеги, 9069 за основу і в цілому прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги, кожен голос має значення. Голосуємо. 17:29:53 За-219 Не встигли. Зайдіть в зал, колеги. Я прошу, колеги, максимально змобілізуватись. Зараз я поставлю на повернення, а потім поставлю знову. Отже, колеги, я ставлю пропозицію… Отже, колеги, тоді я ставлю першу пропозицію повернутись до проекту Закону 9069. І я прошу, колеги, проголосувати за повернення. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Іра! 17:30:44 За-223 Бачу, повернулись. Отже, колеги, будь ласка, будьте на робочих місцях під час голосування, не виходьте із залу. Перше голосування – повернутись. Я прошу всіх підтримати повернення до проекту Закону 9069. Отже, уважно, кожен голос. Прошу підтримати за повернення. Голосуємо, колеги. Прошу всіх підтримати. Голосуємо. Підтримаємо повернення. 17:31:22 За-224 Два голоси! Два голоси, колеги! (Шум у залі) А в чому ж є проблема? Ну, вони ж є в залі ці два голоси. Колеги, будь ласка, займіть робочі місця. Я в третій раз ставлю на повернення. Будь ласка, займіть робочі місця. І під час голосування прошу брати участь в голосуванні. Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону 9069 і я прошу відповідально всіх проголосувати. За повернення голосуємо. Голосуємо, колеги, кожен голос, уважно, відповідально. 17:32:08 За-230 230. Повернулись. Тепер ставлю проект Закону 9069, як я говорив, з техніко-юридичними правками за основу і в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо! Прошу голосувати. Прошу підтримати. З техніко-юридичними правками голосуємо. Підтримайте, колеги. Це правильно. 17:32:37 За-230 Рішення прийнято. Закон прийнятий. І переходимо до наступного питання інфраструктури – проект Закону про залізничний транспорт України (7316). Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. 17:33:09 За-161 Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді народного депутата України Бурбака Максима Юрійовича. Будь ласка.
17:33:36 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги! Шановний Андрій Володимирович! Законопроект про залізничний транспорт України є тим ключовим проектом, який не перший місяць чекає галузь. Законопроект передбачає такі основні зміни: послуги з перевезення залізничним транспортом зможуть надавати приватні перевізники, а не лише ПАТ "Укрзалізниця", що сприятиме усуненню дефіциту тягового рухомого складу, покращення якості послуг завдяки конкуренції на ринку. Перевізником може стати будь-який суб'єкт господарювання незалежно від форм власності, який забезпечить тяговий рухомий склад, отримав ліцензію та сертифікат безпеки. Плата за перевезення не регулюється державою і визначається перевізниками, що передбачає можливість встановлення економічно обґрунтованого тарифу з урахуванням прибутку. Державному регулюванню підлягають тарифи на обов'язкові послуги з доступу до інфраструктури, які надаватиме "Укрзалізниця", а також тарифи на послуги, що надаються суб'єктами, що займають монопольне становище. Доступ до використання інфраструктури загального користування надається перевізникам на недискримінаційній основі. ПАТ "Укрзалізниця" відповідатиме за інфраструктуру залізничного транспорту, магістральні залізничні колії, залізничні станції, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів тощо. Оператор інфраструктури, перевізники та володільці під'їзних колій повинні будуть розробити, впровадити і удосконалити власні системи управління безпеки, що має підвищити рівень безпеки на залізничному транспорті. Пропозиції комітету у висновку і комітет підтримав. Прошу підтримати прийняття законопроекту за основу з урахуванням пропозицій комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань транспорту Дубневич Ярослав Васильович. Будь ласка, пане Ярослав.
17:35:32 ДУБНЕВИЧ Я.В. Законопроект про залізничний транспорт спрямований на створення умов для розвитку конкурентного середовища на ринку залізничних перевезень та імплементації законодавства Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію. Законопроект визначає основні правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування залізничного транспорту України; забезпечення недискримінаційного та рівноправного доступу до послуг інфраструктури; допуск приватних перевізників для надання послуг з перевезення залізничним транспортом; запровадження вільних тарифів на перевезення; збереження державного регулювання тарифів на послуги інфраструктури та послуги, що надаються суб'єктами, які займають монопольне становище. Враховуючи пропозиції комітету, дозволити провести законопроект у відповідність вимогам правової визначеності та нормам європейських директив, врегулювати ринкові відносини, покращити якість та безпечність послуг та залізничних перевезень. За результатами розгляду законопроекту на засіданні 16 травня комітет прийняв рішення рекомендувати прийняти за основу проект Закону України про залізничний транспорт України (7316) з урахуванням пропозицій та поправок комітету, викладених у висновку стосовно уточнення термінів: "залізничні колії загального користування", "залізничний транспорт", "перевезення залізничним транспортом", "перевізник", "під'їзні колії", "підсистеми", "сертифікат авторизації", "сертифікат безпеки". Визначення сфери дії закону, стаття 2, органів управління залізничним транспортом, їх повноважень та джерел фінансування, статті 5 і 6, тарифної політики на залізничному транспорті. Прошу підтримати прийняття законопроекту № 7316 за основу в редакції комітету згідно висновку від 16.05.18-го року. Шановні колеги народні депутати, дуже багато тут є виступів народних депутатів, що залізниця не справляється з своєю роботою. Сьогоднішнє голосування з даного законопроекту дасть можливість відкрити ринок для… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одну хвилину. Це дуже важливий законопроект. Завершуйте, будь ласка. ДУБНЕВИЧ Я.В. …цим законопроектом ми даємо можливість дозволити рівноправного доступу на інфраструктуру залізниці. І проблема щодо тяги, яка зараз є дуже важкою на залізничному транспорті, може бути вирішена з залученням приватних операторів, які завдяки залученням приватної тяги, особливо маневреної тяги, особливо для обслуговування на станціях, бо тому що основна проблема зараз є на залізниці, що вагони, локомотиви, які магістральні тягнуть, привозять на вузлові станції, немає маневрової тяги, щоби їх доставити до споживача. От в цьому найголовніша проблема. Я прошу сконцентруватися, згуртуватися і підтримати даний законопроект за основу.
17:38:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Ваш час вичерпано. Будь ласка, шановні колеги, я прошу записатися на обговорення цього законопроекту. Будь ласка, народний депутат Корчик, він представить позицію фракції "Народний фронт".
17:39:26 КОРЧИК В.А. Шановні колеги! Цей закон абсолютно необхідний, він допоможе нам реформувати галузь, він допоможе нам розвинути ринок залізничних перевезень, необхідних для конкуренції на тому самому ринку. Опрацьований з всіма учасниками ринку перевезень на комітеті, приводить до стандартів ЄС. Тепер врешті отримаємо нову модель ринку залізничних перевезень, на який вийдуть конкурентоздатні, ефективні, мобільні учасники як приватні, так і державної форми власності. Кожен з них отримає право на доступ до залізничної інфраструктури на рівних правах. Ще один важливий момент. Визначаються вимоги до систем управління безпекою руху. Рівень забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті має піднятися до загальноєвропейського, і якраз цей закон і вирішує ці всі питання. Він дуже необхідний для розвитку цієї галузі. Я прошу всіх підтримати і проголосувати його за основу. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, вже закінчується робочий день, давайте шанувати вуха одне одного. Правда? Будь ласка, народний депутат Дубневич від фракції "Блок Петра Порошенка". Народний депутат Дубневич від "Блоку Петра Порошенка", прошу.
17:41:00 ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановні колеги, я прошу підтримати даний законопроект за основу у зв'язку з тим, що у нас страшна ситуація щодо забезпечення тяги рухомого складу на "Укрзалізниці". На жаль, "Укрзалізниця" скільки б її тут не критикували і скільки б не шукали винуватих, не в змозі на сьогодні забезпечити ремонт та закупівлю тягового складу локомотивів та електровозів. Ми маємо розуміти, і я дякую за попередній законопроект, який дав можливість зберегти близько 4 мільярдів коштів "Укрзалізниці", який ви проголосували попередній законопроект. Даний законопроект відкриває можливість залучення приватної тяги, яка є у власників, українських власників, у кар'єрах, в шахтах, у металургійних комбінатів, у цементних заводів, дає можливість розширити залучення цієї тяги щодо перевезення на залізничній інфраструктурі вантажів. Це збільшить можливість пропускної здатності в "Укрзалізниці". Я прошу вас підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До слова запрошується народний депутат Кулініч від групи "Відродження". Народний депутат Кулініч.
17:42:12 КУЛІНІЧ О.І. Прошу передати слово Остапчуку Віктору Миколайовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Віктор Остапчук, прошу вас до слова.
17:42:21 ОСТАПЧУК В.М. Шановні колеги, як залізничник з великим стажем праці на залізниці, хочу вам сказати, що даний законопроект є відправною точкою для здійснення реальних реформ у галузі. Законопроект этот презентует новую модель ринку залізничних перевезень, аналогічно європейським залізничним системам. І хочу вас звернути увагу на два моменти. Формування нової тарифної політики у сфері залізничного транспорту, тариф на послуги залізничної інфраструктури буде регульований державою. І хочу сказати, що ми багато сьогодні говорили за вагони, локомотиви, щодо тарифу на послуги залізничної інфраструктури входитиме інвестиційна складова, яка може бути використана лише на реалізацію затверджених інвестиційних проектів з розвитку інфраструктури. І другий момент – це новий підхід до організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом. Підкреслюю, що організація суспільних важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом, в тому числі тарифи на такі перевезення, відбуватимуться через договори між державою та перевізниками, які, з однієї сторони, будуть виписані жорсткі критерії якості таких перевезень, а з іншої – чіткі зобов'язання органів державної влади сплачувати різницю між цінами на квитки та економічно обґрунтовані ринком тарифів. Дякую за увагу. Дуже прошу вас підтримати даний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, будь ласка, до слова запрошується Володимир Гусак, прошу вас, пане Володимире.
17:44:08 ГУСАК В.Г. Шановні українці! Шановні колеги! Шановна головуюча! Дуже добре, що сьогодні парламент розглядає законопроект про залізничний транспорт. Його слід було прийняти ще кілька років тому. В Україні залізниця є основним засобом переміщення людей і перевозить понад 60 відсотків усіх вантажів. Неможливо переоцінити значення "Укрзалізниці" для економіки України. Але в останні кілька років ситуація на "Укрзалізниці" характеризувалася як катастрофа та колапс. З 2014 року на залізниці змінилося шість керівників, більшість з яких були виконуючими обов'язки. До речі, саме виконуючий обов'язки є і зараз. Постійні проблеми з перевезеннями, натомість, постійно підвищуються тарифи. Останні такі підвищення, які зараз відбуваються майже щомісяця викликали величезне обурення в суспільстві, у тому числі і в цій залі. Очевидно, що на старій базі "Укрзалізниця" нормально працювати не буде, а може взагалі померти. І взагалі з нею остаточно помре економіка України, необхідні нові засади. І цей законопроект частково створює новий фундамент, можна наголосити на двох речах. Перше – це відокремлення діяльності перевізника від оператора інфраструктури, що створює можливості для реального залучення приватної тяги до роботи на "Укрзалізниці", а зараз саме нестача електровозів та тепловозів є основною проблемою. І друге – це передача функцій, встановлення тарифів незалежному регулятору – Національній комісії з державного регулювання у сфері транспорту. Цей законопроект не є ідеальним, досконалим і, скажімо, у другому читанні в такому вигляді ми за нього голосувати не будемо. Але в першому читанні ми підтримуємо законопроект, бо українська залізниця має нормально працювати, а економіка України розвиватися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз до слова запрошується народний депутат Євтушок, який представить позицію "Батьківщини".
17:46:28 ЄВТУШОК С.М. Євтушок, фракція "Батьківщина". Чи потрібно приймати на сьогоднішній день Закон про залізничний транспорт? Так, потрібно. З огляду на те, що відбувається в залізниці, чи потрібно сьогодні проводити там ряд перевірок, здійснювати і розуміти, куди і в який напрямки направляються кошти? Так, потрібно. Але я категорично з вами, Ярославе Васильовичу Дубневич, не погоджуюсь, що для того щоб залучити приватну тягу до перевезень потрібно приймати закон. Я вважаю, що тут можна відрегулювати, Ярославе Васильовичу, іншими нормативними правовими актами, іншими рішеннями уряду. Можливо. І в принципі я хотів би звернути на соціальну складову, яка також є в цьому законопроектів. Насправді ми знаємо, що "Укрзалізниця" це такий величезний орган до складу якого входили і всі об'єкти соціального значення. Це і лікарні, це і школи і інші напрямки, де наші працівники, які працюють на залізниці мали можливість навчати дітей, лікуватися і таке інше. Зараз у законопроекті ці речі виводяться. Тому я би вважав, що мені здається не вірно буде, що ми маємо закрити всі лікарні, які обслуговують залізничників, ми маємо закрити всі школи, які також входять до складу залізниці, спортивні клуби і все інше. Якщо я чую з залу, що немає лікарень, так, це дійсно правда, вже дуже багато лікарень закрито, проте на сьогоднішній день є щонайменше у великих містах лікарні, які ще здійснюють свої обов'язки, які надають послуги. Я також хочу звернути увагу, що в законопроекті передбачається створення нового органу, хоча… ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину, будь ласка. ЄВТУШОК С.М. … хоча розумію, що здійснення управління може робити і Міністерство інфраструктури без проблем. Я також хочу звернути увагу на те, що на ті некомерційні рейси, непривабливі рейси, які не будуть здійснюватися, будуть, так би мовити, заставляти компенсувати втрати у місцевих органів влади, втрати, включаючи і прибуток. Тому, в принципі, в першому читанні ми готові підтримати цей закон, але я би хотів, пане міністре, з вашої дискусії на фракції проговорити оці всі речі, про які я сказав. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, зараз від позафракційних 2 хвилини Левченко, і потім міністр підсумує нашу дискусію. 2 хвилини, будь ласка, Левченко.
17:49:31 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Те, що зараз відбувається в залі, розгляд цього законопроекту, це продовження тієї ганебної політики тотального абсолютно неолібералізму, який проводиться цим скликанням Верховної Ради, коли замість того, щоби виправляти державні інституції, замість того, щоби призначати нормальних людей керувати цими інституціями, викорінювати корупцію, замість того, щоб нормальне фінансування надавати потрібним державним компаніям, просто відмовляються від функції держави як такої. Просто відмовляються! Роблять приватних судових виконавців, роблять… передають все більше і більше повноважень на приватні органи замість того, щоби, власне кажучи, виконувати функції держави. Вже ця Верховна Рада проголосувала, на превеликий жаль, за дозвіл на будівництво приватних доріг, приватних автобанів. Нещодавно міністр транспорту озвучив, скільки буде коштувати проїзд таким автобаном. Так от, якщо порахувати, скільки проїхати буде по всій дистанції, то виявляється, що дозволити собі такий проїзд зможуть буквально десь відсоток - півтора громадян України. Так. Так, а тепер саме ми бачимо із залізничним транспортом. Замість того, щоби виділяти нормальне фінансування на "Укрзалізницю", ви виділяєте мільярди на, наприклад, Національну поліцію – абсолютно непотрібні мільярди, щоб самі себе захищати, щоб захищати олігархат. Ви абсолютно неправильні пріоритети ставите, а потім ви кажете: ой, а "Укрзалізниця" не може забезпечити транспортування, ой, що ж нам робити, а давайте ми все приватникам віддамо. Так? Це тотальна маячня. Світовий досвід показав, що найгірше залізничне сполучення в тих країнах, західних зокрема, де залізничні компанії приватні – це Великобританія, це ті самі Сполучені Штати Америки. Якщо порівняти з, наприклад, з Німеччиною і Швейцарією, ми побачимо, що залізничне сполучення набагато гірше, це вже досвід, це факт світовий. Ви тепер пропонуєте, по суті, започаткувати приватну залізницю в Україні – це перший крок, але він був продовжуватися. Не займайтеся руйнуванням держави. Замість того, щоб руйнувати державу і відмовлятися від повноважень, займайтеся нормальним чесним... Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:51:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зараз я прошу усіх зайти в зал. Ми вже наближаємося до завершення розгляду даного питання. Зараз, одна хвилина, Бурбак. Одна хвилина, Каплін. Дві хвилини, міністр. Колеги, через 4 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Прошу усіх запросити в зал, прошу подивитися кого немає і переконливо запросити усіх в зал. Будь ласка, Бурбак, одна хвилина.
17:52:10 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, я хотів би, щоб в таких питаннях, які стосуються "Укрзалізниці" і інфраструктури України, ми вели професійну дискусію, а не чули всіляких невігласів, які навіть не розбираються в суті питання. Майже у всіх європейських країнах є приватна тяга, тому що приватні компанії мають право ефективніше управляти своїм рухомим складом, мають право возити свої вантажі своїми вагонами і своїми локомотивами. А розказувати вам за світовий досвід – цього не потрібно робити. Великобританія: є приватні перевізники, є державні, коли приватний перевізники не можуть справитися із своєю функцією – держава викуповує назад, а потім, коли виправляють ситуацію – потім назад дозволяє приватизувати. Тому ми вчергове побачили зойк популізму з тої сторони. Наступний виступаючий теж буде з зойком популізму розказувати. А я звертаюся до всіх: проголосуйте і дайте можливість перевізникам отримати приватну тягу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, одна хвилина, Каплін. І потім дві хвилини Омелян.
17:53:21 КАПЛІН С.М. Послухайте, в тому числі керівник фракції "Народного фронту", популіста, який розбирається в питаннях "Укрзалізниці". У 1946 році уряд Етлі у Великобританії, який прийшов, лейбористській уряд, який прийшов на зміну уряду Черчіля, прийняв рішення про націоналізацію колій їхньої залізниці. Але надав можливості працювати приватній тязі, збалансувавши її з державною. Після цього, використовуючи практику у проведенні бізнес-операцій, економічної діяльності, вони повністю практично перейшли до використання приватної тяги. Це дещо суперечить традиційним засадам лейбористської Великобританії, як ви знаєте, соціал-демократичним засадам. Але вони пішли на цей крок через необхідність зміни модернізації інфраструктури, демонополізації і інтеграції їхнього ринку, їхньої галузі у європейську залізничну мережу і… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. 17:54:35 КАПЛІН С.М. Тому, можливо, вперше в своєму житті я підтримаю члена команди Арсенія Яценюка Бурбака і буду разом з своїм колегою голосувати за цей законопроект, щоб підтримати українських виробників. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дві хвилини. Омелян, міністр інфраструктури. І, колеги, я прошу усіх запрошувати в зал.
17:54:54 ОМЕЛЯН В.В. Дякую. Вельмишановний пане Голово, вельмишановні народні депутати! Критика, яка сьогодні звучала в залі, вона на 99 відсотків справедлива. Більше того, я хочу доповнити, 25 відсотків виробленої в Україні продукції українськими підприємствами, не було вивезено на експорт тільки через те, що "Укрзалізниця" не була готова забезпечити транспортування. Себто 25 відсотків робочих місць ваших виборців було втрачено тільки через те, що залізниця не працює нормально. Ідуть страшні мільярдні розкрадання тільки через те, що компанія працює не прозоро. Даний законопроект розроблений не лише міністром Омеляном чи головою комітету Дубневичем, його розробляли чотири роки низка українських, європейських, американських експертів. Він нарешті набув ідеальних форми і значення. Тому величезне прохання: якщо ми хочемо мати сучасну компанію, компанію номер один роботодавця в Україні, яка забезпечить належні умови, а це 300 тисяч людей, це мільйон, якщо рахувати сімей, це півтора мільйона голосів, дайте їм можливість розвиватися, дайте їм можливість провести реформу і вивести Україну вперед. Від вас зараз залежить все. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу зайти в зал, щойно кілька людей вийшли з залу, прошу повернутись, колеги. Прошу приготуватись до голосування, прошу зайти в зал. Не виходьте, пане Іван, поверніться в зал. Прошу… Так ви ж щойно мені сказали, щоб протимінну діяльність не ставити, бо нема голосів. Ні, ви мені сказали так, не ставити на голосування. Будь ласка, голосуємо. Я прошу, колеги, приготуватись до голосування. І я ставлю на голосування проект Закону про залізничний транспорт України (№ 7316) за рішенням комітету за основу в редакції комітету, згідно висновку від 16.05.2018 року. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Давайте об'єднаємося, колеги, гарно завершимо день. Давайте підтримаємо, голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати, голосуємо. 17:57:40 За-202 Я поставлю на повернення. Колеги, поверніть, запросіть у зал. Я по фракціям зачитаю: "Блок Петра Порошенка" – 70, "Народний фронт" – 76, "Опозиційний блок" – 24, "Самопоміч" – 11, Радикальна партія – 14, "Батьківщина" – 1, "Воля народу" – 2, "Партія "Відродження" – 10. Всі фракції підтримують, колеги. Просто треба запросити людей в зал. Я прошу голів фракцій. Будь ласка, заходіть в зал, займайте робочі місця. Колеги, давайте об'єднаємося. Це важливий день. Давайте його гарно завершимо. Якщо я дам ще два-три слова, в нас взагалі не буде шансів зібрати… Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутися до проекту Закону про залізничний транспорт України (7316). Колеги, давайте злагоджено проголосуємо і повернемося. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 17:58:56 За-206 Ну в чому річ? Ви ж мали голосувати, колеги. Ну, ви є в залі, ви ж обіцяли голосувати. Колеги, я ще раз поставлю зараз. Прошу змобілізуватися. Отже, колеги, я ще раз поставлю. Я прошу всіх підтримати. Ви ж обіцяли під час обговорення підтримувати, колеги. Підтримайте, будь ласка. Не виходіть з залу. Голови фракцій, ну, пильнуйте за своїм… Ну, чому я повинен принижуватись за вашу роботу? Чому голова парламенту має найбільше переживати про закони, а ви, голови фракцій, випускаєте депутатів з залу? Бо Парубій - патріот, правильно. Отже, колеги, я ставлю ще раз на голосування пропозицію повернутися до розгляду проекту Закону про залізничний транспорт України. І прошу, колеги, всіх відповідально підтримати. Це буде правильно і справедливо. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Голосуємо, кожен голос має значення, голосуємо. Підтримайте, колеги. 18:00:24 За-215 …… Я поставив два рази. Отже, колеги, бракує кілька голосів. Будь ласка, прошу зайняти робочі місця, прошу зайти в зал. Покличте, хто в кулуарах. Колеги, я продовжую засідання до завершення цього питання. Будь ласка, прошу всіх зайти в зал, прошу приготуватись. Не виходіть, Олексій. Верніть Мушака в зал. А, він закликати? Добре, Мушак закличе, окей. Отже, зайшли так? Колеги, я ставлю зараз ще раз на повернення. Я прошу всіх повернутись в зал. І я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону про залізничний транспорт України (№ 7316). Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги. Кожен голос прошу підтримати, прошу голосувати. Голосуємо. 18:01:41 За-216 Голосів ще менше, ніж було, колеги. Колеги, голосів ще менше, ніж було. На доопрацювання в комітет, колеги. Давайте згуртуємось, доопрацювання в комітет. Я прошу, колеги, усіх об'єднатись, це компромісна позиція – в комітет на повторне перше читання. Отже, колеги, давайте проведемо це голосування. Прошу всіх об'єднатись, це компромісне положення – в комітет на повторне перше читання. Отже, я ставлю на голосування пропозицію, що проект Закону про залізничний транспорт України (7316) направити в комітет на повторне перше читання. Прошу голосувати і прошу підтримати. В комітет! Голосуємо за повернення в комітет. Це компроміс, прошу всіх підтримати. Підтримайте, колеги. Підтримайте! Голосуємо. В комітет підтримаєте. Добре. Голосуємо. Голосуємо, колеги. 18:02:53 За-221 Остання пропозиція – суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Я ставлю пропозицію проект Закону про залізничний транспорт (7316) направити суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 18:03:24 За-215 Проект Закону про залізничний транспорт України (7316) відхилено. Ще прошу дві заяви. Дві заяви прошу. Ірина Геращенко…
18:03:39 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, не спрацювала картка у народного депутата Різаненка під час голосування Кодексу України з процедур банкрутства. І він просить вважати його голосування "за". Не спрацювала картка. І навпаки, народний депутат Ревега просить поінформувати, що це неправильно, що в системі "Рада" відображається голосування як "за" під час голосування Постанови про схвалення пропозиції щодо застосування персональних соціальних економічних і інших обмежувальних заходів (санкцій). Він утримався. Його картка неправильно спрацювала. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Ляшко, одна хвилина.
18:04:24 ЛЯШКО О.В. Я вимушений чи не вперше взяти слово з мотивів голосування. Я хочу звернути увагу українців, надзвичайно важливий закон, який давав би можливість реформувати залізничну інфраструктуру, підвищувати зарплати залізничникам, внаслідок створення конкуренції знижувати вартість вантажних і пасажирських перевезень. Лише в результаті недисциплінованості, безвідповідальності, відсутності дисципліни і совісті в депутатів такий важливий закон провалили. От чому надзвичайно актуальна та пропозиція, яку ми наполягаємо про скорочення чисельності депутатів парламенту до 250 депутатів. Коли нам пропонують в Україні зробити парламентську республіку, як можна цьому гнилому болоту довіряти майбутнє своїх дітей і своєї країни, коли не здатні прийти і приймати закони, які фактично роблять країну успішною, а розвиток економіки також, щоб був. І тому відсутність дисципліни, відсутність порядку в країні, відсутність відповідальності перед виборцями приводить до таких катастрофічних наслідків. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим, у нас був важкий, емоційний день, але ми сьогодні прийняли надзвичайно важливі законопроекти. Завтра о 10-й годині ранку я запрошую в зал для продовження нашої роботи. Дякую. Доброго вечора. |
