|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 19.01.2018
ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ Сесійний зал Верховної Ради України 19 січня 2018 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:02:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу заходити в зал, колеги. Якась незрозуміла концентрація справи. Будь ласка, займайте робочі місця. Колеги, прошу приготуватися до реєстрації. І прошу зареєструватися. Реєструємося, колеги. 10:03:37 Зареєстровано 337 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, сьогодні ми, українці, відзначаємо велике світле свято – Богоявлення, день Хрещення Господнього або, як кажуть, Водохреща. Дорогі українці, щиро всіх вітаю зі святом. Нехай Йорданська вода принесе очищення, силу та здоров'я кожному. Христос хрещається! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. В ріці Йордані! ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. Вітаємо всіх українців, вітаємо з великим світлим святом. І, колеги, логіку сьогоднішнього дня. Перш за все, я хочу вам нагадати певне нововведення у "годині запитань до Уряду". Отже, тепер будуть виступати представники уряду не по 15 хвилин, а по 10 хвилин, потім – запитання від фракцій і груп, це займає 25 хвилин, і потім депутати – 15 хвилин. Таким чином, ми гарантуємо, щоб кожна фракція і група мала гарантоване запитання до уряду. Це наше спільне рішення і я думаю, що, власне, це рішення всі підтримають. Забезпечене право і фракцій, забезпечене право і депутатів. Це Регламентом передбачена норма, що має бути гарантоване право і депутатів, і фракцій, і так воно і буде гарантоване це право. Наступна річ. Сьогодні у нас має бути, як і передбачено Регламентом, "година запитань до Уряду", потім – 30 хвилин зачитування запитів і година виступів. Пропонується, щоб ми о першій годині закрили сесію. (Шум у залі) Колеги, ми провели дискусії. Є фракції, які наполягають на виступах. (Шум у залі) Колеги, краще робити правильно. Краще діяти правильно, по закону, тоді не буде жодних питань. Я порахував: година, півгодини, година виступів, і ми до першої години встигаємо, щоб всі виступили. І, колеги, о першій годині закриття сесії. І я запрошую всіх у зал, щоб о першій годині ми змогли разом закрити сесію, буде присутній і уряд. І, до речі, хочу привітати Кабінет Міністрів України. Привітаємо наш уряд. І хочу оголосити початок "години запитань до Уряду". І хочу нагадати: сьогодні від Кабінету Міністрів буде мати виступ виконуючий обов'язки міністра охорони здоров'я Уляна Супрун (до 10 хвилин, пані Уляна), міністр культури України Євген Нищук (до 10 хвилин). І ми розпочинаємо з виступу Уляни Супрун. Пані Уляна, запрошую вас на трибуну. До 10 хвилин ваша доповідь. А потім вже будуть запитання, після доповіді Євгена Нищука. Будь ласка, пані Уляна.
10:07:11 СУПРУН У.Н. Дякую. Доброго дня! Шановні народні депутати, лікування кору не існує, імунітет від хвороби створює вакцинація. Невакциновані діти та дорослі хворіють тяжко, за світовими даними 1 із 900 хворих помирає від ускладнень. Лише вакцинація надає імунітет. У Сполучених Штатах після початку використання вакцин у 1963 році кір було майже повністю ліквідовано. Вчора стало відомо, що про ще одну смерть від кору це дитина, яка не була вакцинована, це восьмий випадок смерті з моменту спочатку спалаху і це трагедія нашого суспільства, в якому люди помирають від хвороб, що попереджуються щепленнями. Зауважу, що з більше ніж мільйон 300 тисяч вакцинованих за останній рік жодного смертельно випадку. Протягом 2017 року було зареєстровано в Україні 4 тисяч 782 випадки кору і за два тижні 2018 року уже захворіло тисячу 285 дорослих та дітей. У 2018 році найбільше випадків зареєстровано в Івано-Франківській області – 275, Чернівецькій – 274, Закарпатській – 194, Одеській – 157, а в місті Києві за цей період зареєстровано 84 хворих. Чому така ситуація могла трапитися в нашій країні? Бо протягом останніх років в Україні охоплення вакцинацією від кору було нижче 50 відсотків. У 2017 році нам вдалося змінити ситуацію. І вперше за останні роки вакцинувати 87,8 відсотків дітей плановими щепленнями. Про складну ситуацію МОЗ попереджували вже від початку 2017 року, коли про перші випадки кору повідомили наші сусіди з Румунії. Що було зроблено. На початок року ми мали залишки 796 тисяч 300 доз вакцин і ще протягом 2017 року було завезено в Україну більше мільйона доз вакцин. У лютому 2017 році пройшла конференція "Елімінація кору і краснухи в Україні: виклики і шляхи вирішення", мали 300 учасників з усіх регіонів України та міжнародних експертів. За результатами роботи конференції підготовлені пропозиції для нових механізмів епіднагляду за кором. Влітку почала надходити інформація про стрімке зростання захворюваності на кір в Івано-Франківській, Тернопільській і Одеській областях. Реагуючи на ту ситуацію, із серпня 2017 року працює оперативний штаб МОЗ реагування на ситуацію з кором в Україні. Прийнятий наказ МОЗ України № 1082 від 11 вересня 2017 року про проведення заходів щодо імунізації населення проти кору в Україні. У відповідності до вимог наказу, щотижнево аналізуються дані щодо додаткових заходів з імунізації для охоплення посиленими заходами. Відповідно до наказу обрано дітей від 1 до 9 років. Особливі зусилля спрямовані на тих дітей, що не отримали щеплення проти кору відповідно до календаря щеплень. Про ситуацію регулярно інформуємо Прем'єр-міністра України, за дорученням якого ще 22 серпня 2017 року проведена нарада під головуванням Віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка. За результатами тих нарад був надісланий спільний лист від МОЗ та Міністерства освіти та науки, яким було рекомендовано не допускати дітей, які не мають щеплення проти кору, у навчальні заклади трьох областей, які були найбільш уражені, що є одним із способів попередження інфекції. З метою координації дій за цей період проведено три засідання нашого штабу, три селекторні наради з регіонами, в кожній області визначені відповідальні особи за проведення заходів щодо подолання спалаху. За підтримки ЮНІСЕФ міністерство у серпні-листопаді 2017 року провели 24 тренінги в регіонах, до яких було залучено 1 тисяча 185 медичних працівників, 600 освітян і 189 управлінців. Національними експертами проведено 20 лекцій для батьків, здійснено 22 моніторингові візити до регіонів для ознайомлення із ситуацією на місцях, в листопаді 2017 року проведено національну конференцію з вакцинації, в якій взяли участь понад 200 людей. Для кожної області було визначено рівні, планові та додаткові, імунізації в рамках посиленої імунізації. Міністерство і Центр громадського здоров'я спільно з ЮНІСЕФ розпочали інформаційну кампанію щодо інформування населення про необхідність вакцинації. Щотижня понад 500 тисяч батьків отримують інформацію про небезпеку кору та переваги вакцинації через тематичну комунікацію у соціальних мережах протягом останніх трьох місяців. Понад 5 мільйонів батьків отримали інформацію через тематичні плакати, розповсюджені у всіх регіонах України в медичних закладах та дитсадках. За останніми соціологічними дослідженнями ЮНІСЕФ у 2017 році 84 відсотків сказали, що роблять щеплення згідно з календарем вакцинації, в той час як у 2014 році це було менше 63 відсотків батьків, а позитивне ставлення до вакцинації мають вже 80 відсотків батьків із дітьми до одного року. 88 відсотків дітей до одного року охоплені вакцинацією. Сукупно разом з плановою та позаплановою вакцинацією від кору у 2017 році було вакциновано 1 мільйон 300 тисяч дітей від одного року. Після спалаху кору в Києві, про яку активно писали в ЗМІ, тільки у столиці за один тиждень на вакцинацію прийшли 11,5 тисяч дітей. Станом на початок року у закладах охорони здоров'я в наявності 516 тисяч доз вакцин. У квітні очікується поставка ще мільйон доз, а у жовтні – ще мільйон доз. При цьому ще раз хочу наголосити на якості вакцин: це є бельгійська вакцина, яка є перекваліфікована ВООЗом. Оновлені дані про рівні вакцинації будуть відомі на кінець місяця, про що МОЗ буде інформувати уряд, Верховну Раду та засоби масової інформації під час щотижневих брифінгів, які ми розпочаткували минулого тижня. Наукові дані свідчать, що у разі охоплення вакцинацією не менше 95 відсотків дітей та дорослих, за місяць або півтора місяця спалахи кору можуть припинитися. Знаємо зараз про перебої із наявності вакцин у декотрих областях: Кіровоградська, Рівненська, Житомирська, Одеська, Івано-Франківська та місто Київ, для них міністерство здійснює перерозподіл наявних вакцин з інших регіонів. Наступна партія вакцин має прибути в Київ… до Києва у квітні 2018 року, це замовлено більше мільйони доз. Але, зважаючи на зростаючий попит, міністерство та партнери ЮНІСЕФ і виробник вживають заходи для поставки додаткової партії у коротші терміни. На тлі покращення ситуацій із вакцинацією проти кори, краснухи та паротиту викликає ще далі тривогу рівень охоплення вакцинації від інших інфекцій. Зокрема, станом на 1 грудня 2017 року вакцинацію проти поліомієліту охоплено менше 50 відсотків дітей до одного року. Проти кашлюку, дифтерії, правця також менше 50 відсотків. По БЦЖ трохи краще по 75 відсотків, а гепатиту В – 50 відсотків. Вакцина у регіонах є, невже маємо чекати спалахи інших хвороб, щоб покращити охоплення вакцинації? Сьогодні хочу подякувати Верховній Раді за можливість виступити з цього важливого питання. Для наступних кроків нам буде потрібна ваша допомога. Перше: внести зміни до законів України, які регламентують питання вакцинації та посилити відповідальність за відмову від вакцинації, як це зроблено в усьому цивілізованому світі. Разом з урядом будемо подавати зміни до законодавства. Друге – це прийняти нову національну програму імунізації, яка підготовлена Міністерством охорони здоров'я. Через мораторій на нові програми нам не дозволено подавати і немає фінансування на нову програму. Прошу підтримати нову програму щодо імунізації. І останнє. Прошу вас, народних депутатів України… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:17:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. СУПРУН У.Н. Це останнє речення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так, 30 секунд – завершити. СУПРУН У.Н. Приймається участь у наших інформаційних кампаніях та особистим прикладом демонструйте свою прихильність до вакцинації. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановна пані Уляно. Я запрошую до слова зараз міністра культури пана Нищука, який матиме так само 10 хвилин для виступу. І після цього і депутатські, і народні депутати зможуть задати запитання і доповідачам сьогоднішнім, і іншим членам уряду. Будь ласка, пане Нищук.
10:17:54 НИЩУК Є.М. Дуже дякую. Шановна пані головуюча, шановні народні обранці, шановні члени уряду, дорогий український народе! Вітаю сердечно з Водохрещем! Нехай Вселенські води святого Йордану додадуть всім нам наснагу, здоров'я, нехай змиються з нашої землі скверну та напоять її родючістю. Радію з того, що можу виходити перед вами та перед усім українським нардом із цієї високої трибуни все частіше звітувати, а головне, піднімати важливі питання культурного будівництва, висловлюватись на актуальні теми. Сьогодні мова про одну із найтрагічніших сторінок нашої історії. Адже цього року ми вшановуємо пам'ять жертв тоталітаризму штучного голоду, жертв голодної війни проти українського народу. У понеділок під спільним головуванням Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана та глави Адміністрації Президента України Ігоря Райніна відбулося засідання Організаційного комітету з підготовки і проведення заходів у зв'язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-33 років в Україні, в якому йшлося про важливість та пріоритет гідного відзначення 85-х роковин Голодомору. У багатьох виступах наголошувалось, що тема ця начебто відійшла на другий план. А ми під час Революції Гідності одним із звинувачень злочинного режиму Януковича оголошували замовчування ним на догоду російському тирану самого поняття геноциду. У листопаді 2016 року указом Президента України Петра Порошенка ця тема була актуалізована щодо належного вшанування цієї пам'ятної для кожного українця дати. Шановні народні депутати України, часом відчуваю, що, як казав геніальний режисер Лесь Курбас, "бути на високостях духу не просто, не просто на рівні колективного підсвідомого". Сьогодні уряд бере на себе відповідальність стверджувати правду, а значить, на увесь світ заявити, голодомор в Україні 1932-33 років був геноцидом проти українського народу, і знову протистояти російській пропаганді. Для нас справа честі завершити будівництво національного музею – Меморіалу жертв голодомору разом з іншими важливими заходами з увіковічення страшної наймасштабнішої за кількістю жертв трагедії українського народу. Введення в дію другої черги музею є пріоритетним, бо завмерло на цілих 10 років. Йдеться не тільки про будівлю. Сучасний музей – нова форма донесення інформації історичної правди, якою б гіркою вона не була. Осмислення помилок та негативного досвіду – запорука здорового суспільства, шлях у майбутнє не манівцями, а битим, протореним шляхом. Необхідно говорити, яких психологічних травм зазнала українська нація через мордування голодом, які людські коди було порушено, як в суспільстві розвивався страх – один із найсильніших засобів поневолення. Необхідно відтворити повну, без купюр та замовчувань картину підступності комуністичної влади та її посібників – національних манкуртів. Отже, в наших планах – створення експозиції, насиченою сучасною технікою і технологіями музею майбутнього. Кожен, хто відвідає цей музей, навіть у Інтернет-екскурсіях, не зможе зневажливо поставитися до крихти хліба. Ми перестанемо бачити на асфальтах запліснявілі окрайці недоїдків. Неймовірної сили історії, рівень трагізму яких не снився навіть Шекспіру, емоційно вплинуть на майбутнє генерації. Це буде всенародний, постійно діючий урок історії та етики, урок національної пам'яті. Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" повинен активувати свої зусилля у напрямку інформаційної роботи у світі. Тут же допоможе взаємодія з Українським культурний фондом, який спільно з Українськими інститутом книги оголосить кілька конкурсів на грантові програми зі створення перекладів та видання книжок мовами світу. Міністерства інформаційної політики та закордонних справ допоможуть у розповсюдженні та промоції цих видань. Тут не можу не сказати про ініціативу, яка відбувалася і відбувається, так би мовити знизу, народну ініціативу, назву кілька з таких ініціатив. Учні шкіл Бородянського району Київської області записують відеоспогади свідків Голодомору. Семен Остапович Чупилка, 1918 року народження, уродженець і житель села Валяви Городищенського району Черкаської області передав рукопис автобіографічного неопублікованого роману "Голодовка". Я особисто нещодавно спілкувався з трьома свідками Голодомору – Миколою Онищенком, Тамарою Бедренко та Зіновієм Маслом і був вражений тими моторошними історіями, які вони пережили, відповідно все це повинно бути зафіксовано і збережено для нащадків. З високої трибуни Верховної Ради України звертаюсь до нашої молоді, до активістів, волонтерів, вирушайте в етнографічні експедиції, шукайте тих, хто є носіями родинної пам'яті, хто несе пам'ять про лихоліття, народні пісні і бувальщини, адже і ці сторінки нематеріальної культури важливі для наших нащадків. Такі експедиції можна здійснювати в рамках учбових програм вишів та навчальних закладів. Дворогі студенти, долучайтесь до пошукової роботи. Важливо, що свідчення про Голодомори збирають працівники Костянтинівського краєзнавчого музею та краєзнавчого музею Нікольського району на Донеччині. Але іншим краєзнавчим музеям та і Національному музею "Меморіалу жертв Голодомору" необхідно активніше збирати спогади очевидців трагедії, адже їх залишилося вже зовсім мало. Впевнений, що усі ці матеріали будуть використані у нових томах Національної книги пам'яті, необхідність продовження якої видання є нагальне. Ми ще недостатньо проявляємо політичну волю у питаннях Дня вшанування жертв Голодомору, геноциду. У вікнах українських родин запалюють в цей день свічки пам'яті, люди вшановують пам'ять своїх рідних, відчувають потребу в молитві, виконуються рекомендації Міністерства культури по заходах вшанування, тематичних виставах у театрах, програмах, філармоніях, а в цей час деякі телевізійні канали транслюють розважальні програми та гумористичні шоу. Це неприпустимо. Це злочин проти народу і новітній манкуртизм. Окремо торкаюся теми організації та проведення міжнародної наукової конференції, мета якої на світовому рівні – підняти тему Голодомору, геноциду, залучивши провідних істориків, публіцистів, блогерів. Впевнений, що дискусії на цьому форумі не буде, адже нові і нові генерації інтелектуалів та формуючих суспільну думку експертів розуміють: правду про події в Україні у 30-ті роки ХХ століття ані замовчувати, ані викривити неможливо, бо це становить загрозу іншим народам. Росія, яка на рівні керівників держави відроджує пам'ять про тиранів, пропагує цінності тоталітаризму, вводить наскрізну цензуру слова, яка вдерлась в Україну і реально втілює загарбницьку політику, становить все більшу міжнародну небезпеку. Одначе і серед наших (в лапках) "хатніх" існують фальшиві демографи, які на догоду брехливій пропаганді колишнього "старшого брата" применшують розміри демографічної катастрофи у рідній країні. Саме тому ми схвалюємо дії щодо проведення міжнародної демографічної експертизи, результати якої вжахнуть своїми масштабами увесь цивілізований світ. Ну як не згадати добрим словом американського дослідника Джеймса Мейса, який на зламі тисячоліть на міжнародному рівні підняв питання визнання Голодомору геноцидом українського народу. Доктору Мейсу, представнику народу черокі, видатному американцю та українцю по духу, у Києві буде встановлено пам'ятник. І це не тільки виконання букви Указу Президента і Постанови уряду, це знак великої вдячності українців своєму міжнародному адвокату. Особливо хочеться подякувати Світовому конгресу українців за потужну роботу в міжнародному інформаційному полі. Дорога наша діаспора, ви – потужний промоутер України в світі! Ви довгі роки плекали історичну правду про геноцид українського народу, зберегли її та сьогодні допомагаєте у справі визнання парламентами країн Голодомору в Україні 1932-33 років геноцидом. Усім ми є свідками злету українського кінематографу. Наша країна енергійно входить у міжнародну фестивальну еліту. Кіно для нас стає реальним носієм і виразником національної ідеї. На оргкомітеті, про який я розповів на початку виступу, Прем’єр-міністром України була висловлена ініціатива у створення нового художнього фільму про події в Україні 1932-33 років, про Голодомор. Як міністр культури я анонсую проведення конкурсу на кращу сценарну ідею такого фільму. Наступним кроком стане публічний пітчинг на виробництво фільму. Я дякую канадським кінематографістам за фільм "Гіркі жнива", який був у прокаті минулого року, і Олесю Янчуку, який створив на початку незалежності. Але потрібно новою сучасною кіномовою робити ще більше цих фільмів. Впевнений, що мистецтво, культура виконують одну з найважливіших своїх функцій: захист людини, возвеличення гуманізму та правди. Шановні народні депутати, вами прийнято закони, які сьогодні дозволяють втілювати найсміливіші проекти в галузі культури національної пам'яті. І тема голодомору… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити, 30 секунд завершити. НИЩУК Є.М. І тема Голодомору як геноциду українського народу, вшанування жертв тоталітаризму знайде своє потужне втілення. Вдячний комітету Верховної Ради і всім депутатам за включення до державного бюджету 18 року суми 323 мільйонів гривень на створення другої черги Національного музею "Меморіалу жертв Голодомору". Згідно прогнозам архітекторів, прогнозам і будівельників процес планування створення архітектурних проектів та будівництва другої черги музею буде тривати не менше двох років. Значить нам треба спільно готувати відповідні рішення на 2019 рік. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане міністре. Шановні колеги, я зараз прошу записатися на запитання до членів уряду від фракцій. Кожна фракція має право на одне запитання. Прошу сформулювати, до кого саме воно буде адресоване. Так, спочатку – від фракцій, потім – від народних депутатів. Буде ще 15 хвилин від народних депутатів. Будь ласка, від "Народного фронту" запитання від… "Народний фронт", перше запитання ваше. Шановний пане Максиме, хто від вас задає запитання? Пан Кодола, так? Будь ласка, пан Кодола… (Шум у залі) Це від фракцій. Зараз… Так. Будь ласка, народний депутат Кодола задає запитання від "Народного фронту". Прошу.
10:29:55 КОДОЛА О.М. Олександр Кодола, 209 виборчий округ, фракція "Народний фронт". Шановний Степан Іванович, Кабінет Міністрів своєю Постановою 27 грудня 2017 року за номером 1045 вніс Латвійську Республіку до списку офшорних країн наряду з Барбадосом, Арубою, Вануату та Гватемалою. Я як керівник групи дружби з Латвійською Республікою зараз отримую дуже багато звернень від своїх латвійських колег, від підприємців. І хочу ще раз наголосити, що сьогодні Латвія є нашим надійним провідником на міжнародній арені в Євросоюзі, і в часності відповідає усім вимогам Євросоюзу, що стосується протидії відмивання грошей. За три роки наші економічні стосунки дуже суттєво просунулися, створені нові підприємства спільні, які розвивають взаємні економічні відносини. В той же час, дуже велике стурбування викликає саме ця постанова. І однозначно, що до дружніх країн, я думаю, так ставитися… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за запитання. Від уряду буде відповідати міністр фінансів пан Данилюк. Будь ласка, Данилюку, міністру фінансів мікрофон увімкніть.
10:31:15 ДАНИЛЮК О.О. Дякую за запитання. Дійсно так, таке рішення було прийнято. І ми вже мали розмови і з міністром, ой, вибачаюсь, із послом Естонії і Латвії, тобто дві країни. І це пов'язано з тим, що в двох цих країнах, в Естонії вже декілька років, а в Латвії з 1 січня цього року запроваджено механізм оподаткування прибутку на виведений капітал. Що мається на увазі, що прибуток не оподатковується до того часу, поки він не розподіляється у вигляді дивідендів, наприклад. Таким чином, у нас є вимоги законодавства, що податок на прибуток є на рівні нуля. Тобто є певний конфлікт з законом, і тому це просто виконання нашого закону. Це не питання стосунку з дружніми державами, і ми, звичайно, будемо працювати над тим, щоби цю проблему вирішити. Особливо, як ви знаєте, що ми саме розглядаємо запуск відповідної моделі оподаткування з наступного року. Тому зараз Міністерство фінансів буде шукати можливості цю проблему вирішити, і ми на контакті як з посольствами, так і з міністерствами фінансів цих двох країн. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще одна хвилина Першому віце-прем'єру пану Кубіву.
10:32:39 КУБІВ С.І. Доброго дня, шановні депутати! Зі святом Водохреща. Христос хрещається! Перш за все хочу подякувати за якісну роботу, яку ви зробили вчора, і прискорили багато реформувань в напрямку приватизації, що стосується Міністерства економіки і в цілому уряду, і завдання виконання програми уряду, про що вчора говорив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Щодо заданого питання. Країни Балтики це є члени Європейського Союзу. Ми це сприймаємо як депутатський запит, і на протязі 10 днів народному депутату і фракції буде дана чітка відповідь. Є принципи фінансового моніторингу, фінансової звітності і ведення відкритої фінансової діяльності. І Олександр Данилюк, який чітко зараз дав відповідь, ведеться робота, перше, на рівні посольства, і друге, між відомствами фінансів цієї країни і Міністерства фінансів України. Через 10 днів ви отримаєте реальну відповідь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз запитання від фракції "Самопоміч" Єгор Соболєв. Прошу.
10:33:55 СОБОЛЄВ Є.В. Я не бачу Прем'єр-міністра, тому я поставлю запитання до всього уряду. Як ви знаєте, вчора ми ухвалили закон, який визнав окупованими Росією Луганськ, Донецьк і ще частину Донбасу. Я хотів би поставити уряду запитання: коли ви почнете обмежувати торгівлю з окупантом? Це страшно визнавати, але за минулий рік торгівля України з Російською Федерацією, гірше того, завезення Україною товарів і послуг з Російської Федерації те, що дає гроші Росії, виросло більше ніж на третину. Ще раз повторююсь, йдеться про окупанта, тепер офіційно визнаного у законодавстві України. Коли уряд припинить дозволяти підприємствам, організаціям, іншим людям давати сили ворогу для нових нападів на наші землі і наших людей? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Кубів, вам мікрофон, Першому віце-прем'єру.
10:35:06 КУБІВ С.І. Шановний пане народний депутате! Перш за все хочу подякувати народним депутатам за прийняття вчора закону. Це та велика робота, яка була проведена спільно Президентом, урядом, Верховною Радою, обговорення громадськості. Сама кількість голосів, які були віддані "за", говорить про правильність організації процесу і прийняття закону. Цей закон перш за все дав відповідь на багато запитань, які популісти старалися кидати у суспільство. Треба любити не тільки Україну словами, а потрібно любити громадян України. І ми говоримо сьогодні про те, що торгівля, яка є на сьогоднішній день в Україні, відповідає: перше – чинному законодавству, друге – цілісності України і третє – ми говоримо про громадян, які сьогодні проживають на території України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступне запитання від фракції Радикальної партії, від Олега Ляшка. Я так розумію, він буде задавати запитання.
10:36:26 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні урядовці, ось рядки з листа Олексія Ксьондза із міста Миргород на Полтавщині. "Безробіття, найменші зарплати в Європі, низька купівельна спроможність, життя на межі виживання, висока смертність і низька народжуваність. Ось вона тривожна дійсність. А все тому, що влада турбується про народ тільки на словах, а на ділі дбає лише про себе." Ось, що пише Надія Панченко із Томаківського району Дніпропетровської області: "У нашій країні говорити про справедливість і верховенство права поки що зарано, бо закон на боці того, хто має гроші". В мене запитання до вас, дорогі урядовці, що ви скажете цим людям і мільйонам українців, як їм працювати в рідній країні? Як їм годувати своїх дітей? Де їм заробляти гроші? Чи матимуть вони з вашою політикою перспективу, майбутнє і достойне життя? Я чекаю від вас відповіді. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Першому віце-прем'єру пану Кубіву мікрофон ввімкніть.
10:37:41 КУБІВ С.І. Шановний Олеже Валерійовичу, це дійсно запитання ви даєте правильно. Але я хочу сказати, що уряд, парламент, Президент України на протязі останніх трьох з половиною років зробили разом спільно з парламентом максимально можливі кроки щодо тієї проблематики, яку підняли. Друге. Макростабілізація і економічне зростання, про яке уряд України чітко не тільки задекларував, а і прозвітував, і проінформував парламент, суспільство базується на конкретних цифрах. І коли ми говоримо про мінімальну зарплату, то ми говоримо зарплату 3 тисячі 753. Рік тому ми говорили про зарплату 1600. І завдяки і ваших зусиль, і голосуванню ми отримали відповідно даний ефект. Економічне зростання, яке зафіксоване за 2017 рік, продовжує чітку епопею реальних кроків уряду щодо виконання тих планових показників бюджету на 2018 рік. Соціальні стандарти зростають сьогодні в міру, в міру реального росту економіки. Видатки на соціальну допомогу – 126,8 мільярда. В бюджеті закладено і фінансування пенсій. Разом з тим, ваша пропозиція, пропозиції інших фракцій базуються на піднятті мінімальної зарплати у 2018 році, про що говорив Прем'єр-міністр України, де ми обговорювали на Раді національної безпеки і оборони і де ми обговорювали на економічному засіданні Комітету з економічної політики Верховної Ради України, про що говорив у виступі неодноразово Прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:39:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Опозиційного блоку" слово для запитання надається Скорику Миколі. Будь ласка, пане Миколо.
10:39:54 СКОРИК М.Л. Будь ласка. Скорик, "Опозиційний блок". По-перше, дозвольте мені привітати всіх громадян України з Водохрещем. Питання наступні. Шановний Степан Іванович, скажіть, будь ласка, коли ви плануєте, уряд планує зробити звіт, який передбачений законом, звіт уряду перед парламентом? Друге запитання. Чи вважаєте ви, що пані Супрун, виходячи з того, що вона вже виконуючий обов'язки більше трьох місяців, може обіймати посаду міністра охорони здоров'я? І чи не порушує це Закон "Про державну службу"? І третє питання. Всім відомі факти щодо ситуації в галузі освіти в нашій країні, коли вузи закриваються фактично до весни у зв'язку з нестачею коштів на опалення. А скажіть, будь ласка, - це питання до представників Міністерства освіти, – яка ситуація в галузі професійно-технічної освіти, яка фактично знищується урядом останні два роки? Дякую за запитання.
10:40:58 КУБІВ С.І. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати, звіт уряду буде у Верховній Раді тоді, коли він буде включений 226 голосами в порядок денний Верховної Ради. Друге. Я хочу подякувати всім депутатам Верховної Ради за спільну роботу, яку ми провели у 2017 році, де чітко є задекларовано економічне зростання, де чітко прийняті радикальні реформи, які мають чітку стратегію розвитку в питаннях освіти, медицини, пенсійного забезпечення. Відносно виконання обов'язків, ці питання кадрової політики - це теж спільна робота парламенту, уряду і Президента, і не тільки на цій посаді, якій ви сказали. Третє. Міністр сьогодні охорони здоров'я, виконуючий обов'язки пані Уляна Супрун чітко проінформувала про ту ситуацію, про яку запитували декілька десятків депутатів вчора мене як людину, яка буде на засіданні уряду. Щодо освіти, яке ви задали питання. Ви знаєте, це питання є дуже актуальне, питання, яке обговорюється не один раз на засіданні робочих груп, де приймають участь і народні депутатів, де приймають участь і Міністерство освіти, про що зараз і пан Ковтунець чітко дасть відповідь. Воно лежить в площині сьогодні реальної ситуації щодо забезпечення і реформування енергоефективності приміщень вищих навчальних закладів. Разом з тим, кожен вуз приймає на свій розсуд і за своїм рішенням ту програму навчання, яку визначає вчена рада вищого навчального закладу. І ще пан Ковтунець одну хвилину, будь ласка.
10:42:49 КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую. Шановні народні депутати, жоден вищий навчальний заклад свій навчальний процес не припинив. Відповідно до Закону "Про вищу освіту" у новій редакції положення про освітній процес затверджується вченою радою навчального закладу, він включає, в тому числі і графік навчального процесу. Цей графік може бути різним і наші вищі навчальні заклади відходять від практики, коли канікули тривають понад два місяці, тому вони планують цей процес таким чином, щоб оптимально використати ресурси, але проблема енергоефективності є, ми її вирішуємо. Дякуємо народним депутатам за ратифікацію Угоду з Європейським інвестиційним банком, 160 мільйонів євро кредиту будуть спрямовані на поліпшення енергоефективності. Система профтехосвіти успішно працює, вона успішно працює, реалізується, як регіональне так і державне замовлення, і жодних проблем в цій системі зараз у нас немає. Дякую. 10:43:51 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від фракції "Батьківщина" Євтушок Сергій, будь ласка.
10:43:55 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Справді, шановні колеги, наша країна молода багата ресурсами, багата надрами, проте ми бачимо, як вона пронизана корупцією. І я хочу адресувати своє питання, оскільки немає Прем'єр-міністра України, Першому віце-прем'єру Степану Івановичу Кубіву. Мова йде про славну історію міста Трускавця і його історію по хорошим мінеральним водам, таким як "Нафтуся". Скажіть, будь ласка, я розумію, що у свій час було передано цій компанії, кінці якої ведуть в офшорні кіпрські зони, всю мінеральну базу. Скажіть, будь ласка, чи можемо ми сьогодні дивитися на те, як не допускаються цими ж горе-господарниками державна геологічна перевірка? Чи можемо ми спостерігати, як 80 відсотків майна передається або крадеться? Я прошу вас, Степан Іванович, дайте доручення уряду нехай у супроводі МВС допустять Державну геологічну службу до перевірки. І в такий спосіб поставлять цього горе-господарника на місце. Дякую.
10:45:06 КУБІВ С.І. Я хочу подякувати за запитання. Я як Перший віце-прем'єр і за дорученням Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана ознайомлений з фактами, які ви зараз озвучили. Перше. Ми сприймаємо це, і я сприймаю це як усний запит народного депутата щодо виконань. Друге. Цей запит згідно чинного законодавства буде виконаний. Я прошу Міністерство внутрішніх справ зараз відреагувати на вашу публічну позицію щодо організації і можливостей вивчення фінансово-господарської діяльності, виведення чи не виведення коштів, про що ви інформуєте зараз суспільство. І третій важливий аспект. Боротьба з корупцією – це проблема держави Україна. Це те, що на протязі 23-х, чотирьох, п'яти років булло пріоритетом розкрадання державного бюджету, "прихватизації", інших факторів. Уряд України на сьогоднішній день веде, перша за все публічну, правильну позицію боротьби з корупцією. Друга важлива позиція. Ми разом з вами при формуванні законодавчої бази зможемо сьогодні реально протистояти чітким механізмам, публічністю і вирішенням цих проблемних питань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Волі народу" Мартиняк Сергій передає… Мартиняк Сергій Васильович передає Литвину. Будь ласка, пан Литвин, пане Володимир.
10:46:41 ЛИТВИН В.М. У мене запитання до міністра фінансів. Я попросив би, щоб він від телефону відволікся і послухав запитання. У зв'язку зі святом я буду максимально толерантним. У грудні місяці Кабінет Міністрів України прийняв Постанову про розподіл субвенцій на соціально-економічний розвиток територій України. І дивовижним чином склалося так, що окремі території, які дивовижним чином збігаються з певними округами, отримали нуль! Одні округи отримали багато, другі – менше, треті – нічого. Цілком очевидно, що за рахунок державного бюджету купили політичну лояльність народних депутатів України. В мене запитання до міністра фінансів, тільки не треба посилатися на Комітет з питань бюджету: не вважаєте ви це злочином, що покарані люди, які не підігрують в певних моментах… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛИТВИН В.М. Чи не вважаєте ви це корупцією, перевищенням службових повноважень, зловживанням владою – те, що окремі території, люди, які на них проживають, покарані Кабінетом Міністрів за те, що депутат не є лояльним? І я прошу, тільки загальних відповідей не давайте, дайте конкретні, бо ми тут годину слухаємо якісь розлогі розмірковування. Дякую.
10:48:24 ДАНИЛЮК О.О. Ну, я буду максимально тоді конкретним. Дякую за запитання. Як ви знаєте, суми на соціальний розвиток виділяються парламентом, рішенням парламенту, і дальше є питання, як ці гроші ефективно розподіляти. І тут не можна казати, що це є відповідальність тільки Кабінету Міністрів. Ми розуміємо, що це є гроші по всій Україні, тому ми залучаємо депутатів для того, щоб ви, ну, представники зі всієї України, ви бачите, що необхідно робити на місцях. Тому саме на базі цієї інформації і формується комісія, в яку входить також члени комітету бюджетного, формуються пропозиції по розподілу цих грошей, який після цього формально затверджується Кабінетом Міністрів. Звичайно, можна говорити про те, як ще краще змінити процес розподілення цих грошей, на цьому етапі це так працює і ефективно, неефективно – це вам судити. Будемо в цьому році... в цьому році, якщо у вас є позиції по зміни процесу – будь ласка, ми готові їх заслухати. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від групи "Партії "Відродження" – Яценко Антон Володимирович. Будь ласка, з трибуни.
10:49:49 ЯЦЕНКО А.В. Доброго дня! От, я хочу зараз... тримаю плакат, щоб подивилася пані Супрун і пан міністр фінансів. Це дівчинка Мовчанюк Аріна, їй три роки, у неї дуже складний діагноз – це нейронний цероїдний ліпофусциноз 2, це єдиний діагноз в Україні. Так от, на сьогоднішній день фактично, не знаю, тобто спільним рішенням чи просто МОЗ так вирішив, ця дитина фактично всупереч всім конвенціям міжнародним о правах дитини, залишена без медичної допомоги. Так, тут велика сума, але у мене дуже просте питання до пані Супрун і до пана міністра фінансів: скільки коштує людське життя і життя дитини? Одночасно прошу Степана Івановича Кубіва, який сьогодні тут за старшого в уряді. І втрутитися в ситуацію пана Саєнка, і знайти гроші, щоб ми лікували цю дитину, бо ми – європейська країна, вибачте, а не повинні бути, як в недоразвитих країнах, де життя... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Уляна Супрун.
10:51:04 СУПРУН У.Н. Ця дитина захворіла на так зване орфанне захворювання, це дуже рідкісне захворювання, яке є або одна, як в неї є, або дуже мало дітей, які хворіють. Кожного року держава виділяє декотру... декілька сот мільйонів гривень, щоби їх лікувати. Ця дитина була діагнозована після того, як вже бюджет був написаний, то ми зараз шукаємо, як ми можемо профінансувати це через бюджетну програму орфанних захворювань. Ми маємо це під контроль, ми знаємо, що це відбувається і ми працюємо не лише із самою родиною, а також із організаціями, які займаються орфанним захворюванням. Ну, це показує, яка є проблема у нас у фінансуванні охорони здоров'я. Бо замість того, щоб фінансувати лікування кожної особи, ми фінансуємо програми. І це є – чому зміни, які ми зараз зробили до законодавства, дякуючи вам, народним депутатам, що ви проголосували за це, що гроші йдуть за пацієнтом, а не за чиновником або за програмою, ми зможемо змінити це, щоби кожного року, коли така дитина захворіє, ми зможемо заплатити саме цій дитині лікування, а не якійсь програмі виділяти кошти і не знати, чи досить коштів буде у тій програмі. Дякую, що ви про це наголосили, бо це є дуже важлива річ. А ми маємо під контроль, і прошу до нас звернутися, ми можемо вам розповісти детально, як ми вже працюємо над цією справою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І заключне запитання від фракції, від "Блоку Петра Порошенка" – Барна Олег. А потім буде запис запитань від депутатів, нагадую. Отже, пан Олег.
10:52:51 БАРНА О.С. Христос хрещається! Миру всій Україні і очищення від московського зла в наступному році. У мене запитання до уряду. В кінці року при прийнятті бюджету було обіцяно підняття військових пенсій. Коли можна очікувати підвищення цих пенсій для військових? І друге. Вчора ми прийняли закон, котрим визнали країну агресором. Як думає далі уряд вирішувати питання закупівлі чи не закупівлі газу в Росії? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку – Рева, а потім Насалику дам можливість завершити. Будь ласка.
10:53:44 РЕВА А.О. Шановний Олеже Степановичу, законопроект щодо внесення змін до Закону щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військових служби, та деяких інших осіб Міністерством соціальної політики розроблений і відповідно до доручення Секретаря Ради національної безпеки і оборони зараз ми працюємо спільно з силовими відомствами щодо узгодження його позицій. Робоча група працює з 3 січня, і робота ще поки що не завершена. Ми маємо намір найближчим часом цю роботу закінчити і передати підготовлений законопроект після розгляду на засіданні Кабінету Міністрів до парламенту України. І сподіваюся, що в лютому-місяці ми всі разом будемо розглядати і приймати цей законопроект. Після чого відповідно до норми, яка закладена в цей законопроект, пенсії військовослужбовцям, які знаходяться на пенсії, будуть перераховані з 1 січня 2018 року. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І Насалик завершить.
10:54:56 НАСАЛИК І.С. Дякую, пане Олеже, за запитання. Очевидно, формулюючи його, ви мали на увазі заяву керівника НАК "Нафтогазу України" про можливість закупки газу з Російської Федерації. Тому буду відповідати по суті. Пункт перший. НАК "Нафтогаз України" не є в сфері управління Міністерства енергетики вугільної промисловості. Пункт другий. Керівник НАК "Нафтогазу" ніяким чином не синхронізував свою заяву із міністерством, яке формує державну політику. Пункт третій. Уряд, приймаючи фінансовий план НАК "Нафтогазу України", ніяк не розглядав можливості закупки російського газу. І пункт четвертий. Україні вдалося за півтора року для ПСО, тобто зменшити імпортну закупку газу до 900 мільйонів. І ми взагалі, розвиваючи "Укргазвидобування", розглядаємо можливість, що до кінця року цей дефіцит 900 мільйонів буде відсутній. Це дасть можливість вирішити два питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину, і завершуйте. НАСАЛИК І.С. Формулюючи ціну для газу населенню, яка визначається 187 Постановою, ми вже не будемо зв'язуватися із імпортним паритетом. І позиція друга. Для ПСО нам не потрібен буде імпортний газ. А комерційні структури хай закупають там, де вважають за потрібне. Це є ринок газу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, зараз запитання від народних депутатів. Хто хоче поставити запитання, візьміть участь у записі. Я даю час зайняти робочі місця, так. І, будь ласка, прошу провести запис, 15 хвилин для запитань від народних депутатів. Будь ласка. Отже, бачите перелік. Майже вся коаліція. Бачте, ми впровадили систему "розумний будинок", і вона дає правильний вибір. Будь ласка, від "Народного фронту" Тимошенко Юрій Володимирович.
10:57:26 ТИМОШЕНКО Ю.В. Передаю слово Михайлові Бондарю.
10:57:32 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Ігор Степанович, питання буде до вас. Буквально тільки що поступила інформація, що ДТЕК припиняє відгрузку з державних вугледобувних підприємств. Я буквально пару днів був на засідання енергетичного штабу, піднімав те питання. Ви говорили, що проблема та як би має бути вирішена, тому що є протокольне рішення, де "Центренерго" зобов'язаний в об'ємах забирати в ДТЕКа, а ДТЕК буде відповідно забирати у державних шахт. На жаль, я так розумів, що вони повністю припиняють відгрузку вугілля, і я так зрозумів, що, дзвонять ще до мене профспілки, оставляють за собою все-таки право перекривати дороги, які ведуть до тих ТЕЦ, ТЕС, які належать ДТЕКу.
10:58:30 НАСАЛИК І.С. Дякую, пане Михайле, за запитання. В дійсності хочу подякувати, бо ви приймали післявчора участь в енергетичному штабі, де піднімались ці питання. Однак хотів сказати про дві складові. Складова перша, на сьогоднішній день навіть оцим запитанням ви показали, що в Україні немає дефіциту вугілля, є профіцит вугілля, не дивлячись на то, що Україна вдвічі скоротила споживання антрациту. Позиція друга. Я повністю вас підтримую і якраз давав вам повністю протокол засідання міністра ДТЕК і "Центенерго" про обов'язковість "Центренерго" в закупівлі державних ресурсів на свої генеруючі станції. Якщо цей протокол буде виконано, я думаю, жодних ніяких зауважень в поставці газової групи вугілля на генеруючі станції не буде. Якщо він не буде виконаний, значить ми будемо приймати рішення для того, щоб він відбувся. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Олександр Третьяков передає Артуру Герасимову слово. Будь ласка, пане Артур.
10:59:31 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Андрій Володимирович. У мене запитання до Першого віце-прем'єра Степана Івановича Кубіва. Степан Іванович, ми всі розуміємо, що одне з ключових завдань сьогодні, це нарощування українського експорту в умовах особливо закриття певних ринків і певних транзитів наразі. Ви б не могли нам сказати відносно того, які зусилля зараз уряду і успіху уряду чи невдач уряду, відносно відкриття нових напрямків експорту і, скажімо так, особливо в тому, що стосується стратегічних країн різних частин світу. Дякую.
11:00:20 КУБІВ С.І. Шановний пане Артуре! Шановні народні депутати! Перш за все хочу подякувати за запитання, яке є дуже важливе для української економіки і в цілому для України як держави на міжнародних ринках. Друге. Ви знаєте, що інновації і модернізація промисловості створює можливі інструменти і реальну конкуренцію української продукції на міжнародних ринках. Коли оцінити період 2012-2016 рокуів, то ми втратили 31,4 мільярда доларів експорту. За період, коли закритий російський ринок і переорієнтація на європейський, американський, африканський, азіатські ринки, це велика робота, яка була проведена за останні чотири роки, зусиллями і прем'єр-міністрів, і уряду в цілому, і разом Верховної Ради прийняття законів. І хочу сказати, що за 11 місяців 17-го року експорт – 39,5 мільярда доларів. Це на 20 відсотків більше ніж минулого року. І це говорить про те, що ми зуміли переорієнтувати, посилити позиції і отримати 20 відсотків росту. Давали ви питання про розширення ринків. То я хочу сказати, тільки 15,9 з 39,5 мільярда – це тільки європейські ринки. Інші ринки – це ринок Індії, ринок Китаю і ринок Африки. І я рахую, що перспективою і посиленням роботи щодо експорту повинні бути ринки Азіатського континенту, Американського континенту. І наостанок. Закон, який спільно проголосований, представлений урядом і Верховною Радою, про експортно-кредитне агентство, сьогодні реально виконується, і виділені відповідні кошти щодо формування бюджету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершити. КУБІВ С.І. Виділення 200 мільйонів гривень для початку цієї роботи. Разом із комітетом економічним і паном Галасюком Віктором є проведено на чолі з Прем'єр-міністром, а друге, засідання зі мною, проведена чітко організаційна робота щодо впровадження даного кредитного агентства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сотник Олена, включіть мікрофон, будь ласка.
11:03:03 СОТНИК О.С. Прошу передати слово Тетяні Остріковій.
11:03:06 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, шановний Степане Івановичу! Податок на виведений капітал на заміну податку на прибуток; орган фінансових розслідувань на заміну неефективним підрозділам силовим – ГПУ, СБУ і Національної поліції; ліквідація Податкової міліції, яка вже рік без повноважень, в підвішеному стані; деофшоризація, контрольовані іноземні компанії в Податковому кодексі і наступний – вільний рух капіталу і скасування радянського декрету про валютне регулювання. Робота по цим напрямкам урядом належним чином не ведеться. Міністерство фінансів самоусунулося і не вчиняє реальних кроків по внесенню цих законопроектів в парламент і їх ефективному розгляду. Бізнес запитує: коли ви почнете займатися реальними діями, а не штучним дотягуванням показників до якихось рівнів. Дякую.
11:04:03 КУБІВ С.І. Шановний Андрію Володимировичу, першу частину відповіді дам я, а другу частину – міністр фінансів. Перше, що я хочу сказати. Уряд України має чітку програму по проблематиці, яку ви поставили, пані Олена. Друге. Дві зустрічі, які були проведені представниками парламенту, Президентом України, урядом з міжнародними асоціаціями, де були прямі, чіткі відповіді, є запрезентована чітка програма дій і операційна карта роботи уряду на 2018 рік. Разом з тим спільно уряд, Президент України і голова комітету пані Южаніна запрезентували ці основні закони, які повинні бути спільно прийняті у 2018 році. Я не вважаю правильним, що цю проблематику, яка нашаровувалася більше 25 років, можна рішити одним законом чи одним рішенням уряду. Це наша спільна робота, це відповідальність уряду, про що не раз інформував Прем'єр-міністр Володимир Гройсман щодо реальної чіткої програми боротьби з корупцією. Дякую. І Олександр Данилюк.
11:05:21 ДАНИЛЮК О.О. Дякую за запитання. Було декілька складових у цьому питанні. Перше. Стосовно Закону щодо оподаткування розподіленого прибутку. Як ви знаєте, законопроект розроблений, був презентований і схвалений урядом і була зустріч Президента і Прем'єра з бізнесом, де цей закон був представлений. Зараз його ініціює або Президент, або уряд, тому що є підтримка і Президента, і уряду. І коли він буде у Верховній Раді, ви будете можливість далі з цим законом працювати. Але я думаю, що всі сигнали стосовно цієї моделі оподаткування, її переваг були вже надіслані, як з боку уряду, так і з боку глави держави. Це перше. Стосовно реформування ДФС. Я дуже дякую, Тетяна, що ви теж правильно оцінюєте стан справ і ви розумієте, що без системних змін податкової служби результату чіткого, який всі відчують не буде. І тому, як ви знаєте, було декілька актів скасовано через те, що вони просто не було завершено процедуру їх прийняття, підписання. Тому зараз ми будемо ініціювати нові акти. Я знаю, що деякі члени комітету не дуже це підтримують, я знаю чому, але добре, що ви розумієте, що це є важливим, це також розуміє і Прем'єр-міністр. Тому наразі ми будемо пришвидшувати реформу ДФС, будемо створювати єдине, єдину юридичну особу для митниці, єдину юридичну особу для податкової, для того, щоб прибрати корупцію на місцях. Після… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд – завершити. ДАНИЛЮК О.О. Після цього у нас буде перспектива, у нас буде можливість залучати кращих людей, тому що вони будуть вірити в цю реформу, а не в косметичні зміни. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мельниченко передає слово для запитання Андрію Лозовому. Будь ласка, пане Андрій.
11:07:51 ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовий, Радикальна партія. Я хотів би проінформувати шановних урядовців, якщо вони про це раптом не знають, що в той час, коли всі ми розуміємо, що найважливіше – це розвиток економіки, це створення робочих місць, це захист малого і середнього бізнесу, це захист національного виробника, в цей час така урядова структура, як Державна служба з питань праці, яку очолює пан Роман Чернега, займається безбожним рекетом, кошмарить підприємців по всій країні, обкладає їх хабарами, обкладає їх різними поборами. Зверніть увагу! До мене звернулась Федерація експертних та інспекційних організацій з проханням допомогти. Тисячі кваліфікованих експертних організацій в Україні не можуть працювати через те, що Держпраці хоче мати монополії через експертно-технічні центри, абсолютно корумповані. Я готовий навести чіткий фактаж, що найменше по Рівненщині, де пан Карплюк уже тричі… три суди програв. По Буковині маю звернення. Припиніть легальний рекет, який робить Держпраці. Відчепіться від… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рева. Завершіть.
11:09:08 РЕВА А.О. Шановний пане Андрію, я прошу вас передати це звернення мені як міністру соціальної політики. Ми розглянемо і вживемо заходів про що вас проінформуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Мельничук передає слово для запитання Немировському. Будь ласка.
11:09:26 НЕМИРОВСЬКИЙ А.В. Шановні члени Кабінету Міністрів, шановний пане Рева, питання саме до вас. Мабуть, на пенсіях військових пенсіонерів вже не піариться хіба що мертвий або ненароджений. Склалася така ганебна ситуація, що постійно лунають заяви саме від міністра соціальної політики, що ось відбудеться перерахунок, буде перерахунок пенсій, але він так і не відбувається. Люди зневірилися і вже влаштовують акції протесту по всій країні. Це ганебна ситуація, яка породжує недовіру до всіх гілок влади. Будь ласка, вирішіть це питання. Дякую.
11:10:10 РЕВА А.О. Шановний пане Немировський, я абсолютно поділяю вашу стурбованість, ситуацію, яка склалася. Єдине, що я хотів би… І ви абсолютно праві, коли кажете, що питання переростає в політичну ситуацію. Єдине, що я хотів би звернути увагу і наголосити тим, хто сьогодні це питання піднімає. Шановні колеги, правда полягає в тому, що пенсії потрібно піднімати військовим, і піднімати суттєво. Але проблема в тому, що старий закон, який сьогодні є щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців в цій редакції, яка сьогодні діє, жодних юридичних підстав не містить для перерахунку пенсій на сьогоднішній день. Ось чому, коли 3 жовтня Верховною Радою було прийнято законопроект щодо пенсійної реформи, було окреме доручення, є відповідний пункт в цьому законі, в якому якраз і передбачено внесення змін до закону, щоб створити ці юридичні підстави для перерахунку, чим ми зараз і займаємося. І такий закон має поступити у Верховну Раду погоджений усіма силовими відомствами. Цю роботу ми зараз ведемо, і найближчим часом, я сподіваюся, закінчимо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І, колеги, ще одне запитання. Федорук Микола кому передає слово? Максиму Бурбаку. Будь ласка, пане Максим.
11:11:39 БУРБАК М.Ю. У мене запитання до Степана Івановича Кубіва. Степан Іванович, я просто вимагаю, щоб ви дали сьогодні доручення, щоб виділили вакцини для щеплення проти кору для Чернівецької області. Тому що вони зараз вже закінчуються і треба терміново проводити щеплення дітей. По-друге, у мене є запитання щодо, Степан Іванович, знаю, що в бюджеті було прописано відповідну суму мільярд гривень на будівництво доріг Житомир-Чернівці. Прикро, що останнім часом посадові особи "Укравтодору" самовільно втрутилися в розподіл цих грошей, чим суттєво вдвічі зменшили фінансування будівництво доріг на відрізку Чернівці-Атаки. Прошу вас з'ясувати дану ситуацію та виправити дані правопорушення. Дякую.
11:12:34 КУБІВ С.І. Шановний Максим Юрійовичу, дякую за запитання, воно є з двох частин. Перша частина – те, що ви сьогодні, шановні народні депутати, весь український народ, почув стан реальний справ щодо кору, про що доповіла виконувачка обов'язки міністра охорони здоров'я. Друге. Максим Юрійович, відносно вакцини, це є запит, який відповідно ви дали, усний, як народний депутат, і відповідно він буде виконаний, і дана відповідь це адресується сьогодні пані Уляні Супрун. (Шум у залі) І вакцина буде, і вакцина буде. І третє важливе питання щодо дорожнього фонду. Я прошу Омеляна Володимира дати відповідь.
11:13:26 ОМЕЛЯН В.В. Дякую, Степане Івановичу. Вельмишановний голова фракції, дане питання ми відпрацюємо, зараз остаточний перелік розподілу коштів перебуває на розгляді уряду. Я сподіваюся, що спільно з Володимиром Євсевійовичем наступного тижня, ми зможемо повернутися до тих рішень, які були схвалені парламентом, я вважаю, їх порушення є недопустимим. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час, відведений для запитань, вичерпаний. Я хочу подякувати Кабінету Міністрів за участь в засіданні і запросити їх о першій годині на закриття сесії, тому ми з вами ще не прощаємося. Ми о першій годині чекаємо вас тут в залі на своїх робочих місцях. І нагадую, що згідно Регламенту зараз буде півгодини зачитування запитів. Потім година виступів народних депутатів, є пропозиція, щоб ми перерву скасували волюнтаристичним рішенням і на тих самих півгодини швидше завершили сесію. Ні в кого немає заперечень? Ні в кого. Зал об'єднався навколо цієї пропозиції. Тоді, півгодини запитів, година виступів, без перерви о першій годині – закриття сесії, нагадую всім, що о першій годині ми збираємося в залі для закриття сьомої сесії Верховної Ради України. А зараз для зачитання запитів я передаю слово Першому заступнику Голови Верховної Ради України Ірині Геращенко. Будь ласка, пані Ірино. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
11:14:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Голово! Шановні колеги! на сьогодні зареєстровано 268 запитів, зараз ми всі їх оприлюднимо. І є кілька запитів, які спрямовані до Президента України. Як вам відомо, для розгляду цих запитів нам потрібно поіменно проголосувати підтримку запита. Отже, запит до Президента України Юрія-Богдана Шухевича щодо скасування жахливої пенсійної несправедливості, внаслідок якої для мільйонів звичайних "чорних" українських громадян кожен місяць їхньої офіційної роботи після 2000 року впливає на зменшення розміру пенсій. Я прошу проголосувати спочатку за підтримку запиту. 11:15:43 За-47 47 голосів, не набирає необхідної кількості. Вікторії Войціцької до Президента України щодо невиконання ТОВ "ДТЕК Дніпроенерго" заходів з обмеження викидів забруднюючих речовин. Прошу голосувати за підтримку запиту. 11:16:10 За-48 48 голосів, не набирає необхідної кількості.
11:16:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. На цьому запити до Президента України, які ми не змогли спрямувати, вони закінчилися, і я буду оголошувати запити колег до інших органів влади та інституцій. Віктора Развадовського до тимчасово виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я України, голови Житомирської облдержадміністрації щодо виділення коштів на оперативне лікування по протезуванню аортального клапана Колодяжній Аллі Миколаївні, яка проживає в селищі міського типу Озерне Житомирського району Житомирської області. Віктора Развадовського до Віце-прем’єр-міністра - міністра регіонального розвитку щодо виділення коштів для придбання лінгафонного кабінету на 15 робочих учнівських місць з відповідним апаратним та програмним забезпеченням та десяти стаціонарних комп'ютерів для комплектації додаткового комп'ютерного класу в Миропільську гімназію Романівського району Житомирської області. Антона Яценка до Генпрокурора щодо необхідності вжиття невідкладних заходів за фактами жорстокого поводження з тваринами. Якова Безбаха до Кабінету Міністрів, Міністерства регіонального розвитку, Міністерства фінансів щодо вирішення соціально-економічних питань. Антона Яценка до Міністра внутрішніх справ щодо необхідності вжиття невідкладних заходів за фактами жорстокого поводження з тваринами. Якова Безбаха до Кабінету Міністрів, Державної фіскальної служби, Міністерства фінансів щодо вжиття заходів для усунення порушень податкового законодавства. Анатолія Денисенка до міністра соцполітики щодо врегулювання питання з надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання та інших витрат. Анатолія Денисенка до міністра молоді та спорту, міністра соцполітики щодо розробки Державної програми з питань розвитку та зміцнення інституту родини та родинних взаємовідносин в Україні. Ірини Геращенко до Голови Національної поліції стосовно вжиття органами Національної поліції України заходів реагування на акти вандалізму щодо Меморіалу Вічної Слави в місті Києві та забезпечення організації охорони Меморіалу. Вікторії Сюмар до міністра культури, голови Львівської облдержадміністрації щодо стану забезпечення Підгорецького замку та костелу. Підгорецького, вибачте, замку та костелу. Віктора Пинзеника до Голови Верховної Ради щодо з'ясування обставин появи законопроекту № 6542-д як альтернативного у порядку денному пленарного засідання на 21 грудня 2017 року. Михайла Бондаря до міністра соцполітики щодо внесення змін у порядок нарахування та сплати ЄСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб. Михайла Бондаря до голови Кам'янка-Бузької районної ради Львівської області, голови Кам'янка-Бузької райдержавної адміністрації Львівської області, голови Бузької райради Львівської області, голови Бродівської райдержадміністрації Львівської області, голови Радехівської райради Львівської області, голови Радехівської райдержадміністрації Львівської області, Голови Бродівської райради Львівської області, голови Буської райдержадміністрації Львівської області щодо переліку пам'яток архітектури місцевого та національного значення. Олеся Довгого до Кабінету Міністрів України щодо пільгового проїзду пенсіонерів за вислугою років після досягнення ними пенсійного віку. Владислава Бухарєва до голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів з Державного бюджету України на 2018 рік для проведення капітального ремонту автомобільної дороги Суми - Харків. Владислава Бухарєва до голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Прем'єр-міністра щодо виділення з Державного бюджету України на 2018 рік коштів для придбання рентгендіагностичного комплексу для Лебединської центральної районної лікарні Сумської області. Андрія Кісельова до Прем'єр-міністра щодо пропозиції щодо видатків на охорону здоров'я Добропільської міській раді Донецької області. Юрія Бойка до Прем'єр-міністра стосовно невідкладного втручання та вжиття дієвих заходів щодо вирішення кризової ситуації, яка склалася навколо діяльності ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" і прямо загрожує безперебійному електропостачанню області. Віталія Купрія до голови СБУ щодо оприлюднення документів ФСБ Російської Федерації, які підтверджують проросійську позицію Президента України Порошенка. Івана Балоги до Прем'єр-міністра України, мністра інфраструктури, виконуючого обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо реконструкції приміщення залізничного вокзалу в місті Берегово. Тетяни Бахтеєвої до Прем'єр-міністра, секретаря Ради національної безпеки і оборони щодо відсутності вакцин для профілактики кору, паротиту та краснухи в лікувальних установах країни. Сергія Рибалки до голови СБУ щодо неправомірних дій співробітників служби при проведенні обшуків у засновника журналу про криптовалюти та блокчейн "Форклог (ForkLog)" Анатолія Каплана. Ірини Констанкевич до віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, міністра фінансів щодо ненадходження коштів, передбачених для фінансування опорних шкіл у Волинській області. Ірини Констанкевич до голови Волинської облдержадміністрації, начальника Служби автомобільних доріг у Волинській області щодо надання інформації про перелік об'єктів, на які передбачені кошти з дорожнього фонду Волинської області. Ігоря Шурми до Прем'єр-міністра щодо саботажу Міністерством охорони здоров'я виконання розпорядження Кабміну щодо передачі на баланс в оперативне управління державної установи "Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров'я України" до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з метою покращення навчальної, наукової та лікувально-профілактичної роботи. Костянтина Яриніча до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо забезпечення молодих матерів з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, необхідними лікарськими засобами, відповідно до чинного законодавства України. Ігоря Шурми до Прем'єр-міністра щодо бездіяльності Міністерства охорони здоров'я в загрозливій ситуації, яка склалася в Україні у зв'язку зі спалахом кору. Миколи Скорика до міністра юстиції України щодо невиконання судового рішення відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області. Олександра Кірша до Прем'єр-міністра щодо припинення незаконного будівництва закладу громадського харчування, що призводить до руйнування пам’ятки архітектури місцевого значення, розташованої по вулиці Чернишевського, 88 в місті Харкові. Олександра Кірша до міністра інфраструктури щодо надання посадовими особами Харківської дирекції ПАТ "Укрпошта" завідомо неправдивої інформації на депутатське звернення та навмисному затягуванні з поновленням роботи поштового відділення 61027 на території мікрорайону МЖК "Інтернаціоналіст" у місті Харкові. Василя Яніцького до голови правління публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", начальника Дубровицького РЕМ ПАТ "Рівнеобленерго", Дубровицького міського голови щодо вирішення проблеми приєднання до електричної мережі житлового будинку учасника АТО Маринця Сергія Володимировича у місті Дубровиця Рівненської області. Василя Яніцького до Прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, голови Рівненської облдержадміністрації щодо будівництва навчального корпусу Рокитнівського НВК "Школа І-ІІІ ступенів - ліцей" в селі Рокитне Рокитнівського району Рівненської області. Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра щодо необхідності модернізації міжнародних пунктів пропуску на україно-польському кордоні "Ягодин" і "Устилуг". Ігоря Гузя до першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, міністра освіти і науки щодо трактування окремих статей Закону України "Про освіту". Андрія Лопушанського до міністра освіти і науки України, міністра фінансів України щодо необхідності коригування суми освітньої субвенції для закладів загальної середньої освіти міста Самбора Львівської області на 2018 рік. Андрія Лопушанського до Прем'єр-міністра, міністра освіти і науки, голови Львівської облдержадміністрації, голови Івано-Франківської облдержадміністрації, голови Чернівецької облдержадміністрації, голови Закарпатської облдержадміністрації щодо підтримки регіонального пілотного проекту по реалізації Закону України "Про освіту" з урахуванням гірських умов. Надії Савченко до Генпрокурора щодо активізації та здійснення процесуального керівництва за досудовими розслідуваннями, що проводять правоохоронні органи, стосовно посадових осіб державного підприємства Міністерства оборони "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод". Вадима Кривохатька до Генпрокурора щодо перешкоджання діяльності народного депутата України. Сергія Мельника до Прем'єр-міністра щодо підтримки українських виробників електротехнічної продукції та сприяння розвитку галузі. Сергія Мельника до Прем'єр-міністра щодо відшкодування теплопостачальним підприємствам міста Хмельницького різниці в тарифах на теплову енергію. Анни Романової до Прем'єр-міністра, виконуючого обов'язки голови Державного агентства автомобільних доріг України, голови Закарпатської облдержадміністрації щодо реконструкції ділянки дороги до присілка "Шипіт" від кілометру 0 + 570 до кілометру 0 + 852, Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. Ігоря Васюника до Прем'єр-міністра щодо неправомірних дій Державної служби геології та надр України. Ігоря Васюника до Прем'єр-міністра щодо виконання Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік". Сергія Лещенка до голови Національної поліції України щодо можливої підробки документів Забірською сільською радою. Сергія Лещенка до Секретаря Ради нацбезпеки і оборони щодо припинення громадянства України Наталії Поклонської. Сергія Капліна до голови Антимонопольного комітету України щодо перевірок обґрунтованості підняття тарифів на проїзд у пасажирському транспорті міста Полтава. Дмитра Лубінця до прокурора Донецької області щодо розслідування злочинів вчинених Добропільським міським головою Донецької області Андрієм Аксьоновим. групи народних депутатів (Порошенка, Спориша, Мельничука) до Генпрокурора щодо проведення перевірки цільового використання бюджетних коштів під час реконструкції центральної площі та фонтану в селищі міського типу Томашпіль Вінницької області. Дмитра Лубінця до начальника головного управління Служби безпеки в Донецькій і Луганській областях щодо розслідування злочинів вчинених Добропільським міським головою Донецької області Андрієм Аксьоновим. Руслана Демчака до Прем'єр-міністра щодо безкоштовного харчування дітей учасників АТО. Юрія-Богдана Шухевича до Голови Верховної Ради, Першого заступника Голови Верховної Ради, заступника Голови Верховної Ради, голови Комітету Верховної Ради з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення, Прем'єр-міністра щодо невідкладного розгляду у першому читанні законопроекту 6508 про скасування жахливої пенсійної несправедливості, внаслідок якої для мільйонів звичайних "чорних" українських громадян кожен місяць їхньої офіційної роботи після 1 липня 2000 року впливає на зменшення розміру пенсії. Дмитра Добродомова до голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, голови Держагентства водних ресурсів, начальника Головного управління Нацполіції в Хмельницькій області, директора Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької області, прокурора Хмельницької області, начальника Держекологічної інспекції у Хмельницькій області щодо вживання… вжиття невідкладних заходів з метою припинення систематичного порушення вимог екологічного законодавства України, що призвело до виникнення надзвичайної ситуації довкола річок Хомора та Случ, а також надання інформації щодо стану досудового розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні номер 12016240200000172 від 01.04.2016 року. Дмитра Добродомова до міністра культури, голови Вінницької облдержадміністрації щодо недопущення руйнації будинку, що розташований у селі Шершні Тиврівського району, Вінницької області, у якому провів свої дитячі роки видатний український композитор та громадський діяч Микола Леонтович. Володимира Ар'єва до міністра фінансів щодо можливого запровадження санкцій проти України через бездіяльність Міністерства фінансів України у питанні виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурмич та інші проти України. Володимира Парасюка до міністра внутрішніх справ, Генпрокурора України щодо факту порушень під час проведення капітального ремонту в рамках реалізації проекту "Капітальний ремонт (термомодернізація) будівлі ДНЗ номер 7 "Червона шапочка" на вулиці Липи, 10 в місті Новояворівськ Яворівського району Львівської області". Володимира Парасюка до начальника Головного управління Державної фіскальної… вибачте, Державної фіскальної служби у Львівській області, начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області, начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо перевірки законності здійснення виробничої діяльності ФГ "Агро-Колос" та ФОП Лялюка у селі Чернилява Яворівського району Львівської області. Сергія Ківалова до Прем'єр-міністра щодо збільшення розміру та порядку виплати державної допомоги при народженні дитини. Олександра Нечаєва до міністра внутрішніх справ щодо розслідування події у місті Миколаєві за участі працівників патрульної служби, заходів посилення відповідальності працівників патрульної служби при виконанні ними службових обов'язків, та недопущення погіршення ситуації на дорогах України. Олександра Нечаєва до міністра внутрішніх справ щодо невідкладного розслідування браконьєрських дій у Великописарівському районі Сумської області. Олександра Кодоли до Прем'єр-міністра, міністра оборони щодо забезпечення житлом військовослужбовців Державного науково-випробувального центру ЗСУ, передислокованого з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим до міста Чернігова. Олександра Кодоли до Прем'єр-міністра щодо створення в місті Ніжин Чернігівської області історико-архітектурного заповідника державного значення. Дмитра Колєснікова до Прем'єр-міністра щодо приватизації державної власності в 18-му році. Дмитра Колєснікова до Прем'єр-міністра щодо критичного недофінансування системи протипаводкового захисту. Ірини Єфремової до міністра внутрішніх справ, міністра юстиції щодо повернення в Україну з Російської Федерації малолітньої дитини Звєрєва Максима його батькові - законному опікунові Звєрєву Миколі. Михайла Довбенка та Андрія Лопушанського до віце-прем’єр-міністра - міністра регіонального розвитку щодо необхідності розширення позитивного досвіду виділення "теплих кредитів" населенню та подальше удосконалення цієї програми. Ольги Богомолець до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо проведення розслідування летальних випадків з кору в Одеській області. Володимира Арешонкова до міністра інфраструктури щодо капітального ремонту ділянки дороги міжнародного значення М-21(Виступовичі - Житомир). Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра про усунення соціальної несправедливості при перерахунку пенсій. Групи народних депутатів (Гереги, Шиньковича, інших) до міністра внутрішніх справ, Голови Служби безпеки, Генерального прокурора щодо вжиття дієвих заходів з нейтралізації небезпечного хімічного захоронення, виявлення і покарання осіб, причетних до його створення на землях Розсошанської сільради у Хмельницькій області. Юрія Павленка до Прем'єр-міністра про підсумки діяльності Кабінету Міністрів щодо захисту прав дитини у 2017 році. Юрія Павленка до міністра юстиції про кількість зареєстрованих фактів народження дитини із застосування положень окремих статей Сімейного Кодексу України. Ігоря Попова до голови Національного агентства з питань запобігання корупції щодо впровадження автоматизованої системи логічного та арифметичного контролю е-декларацій. Ігоря Попова до голови Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг щодо дотримання законних процедур при прийнятті рішень щодо підвищення цін на електроенергію. Максима Бурбака до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я України щодо забезпечення Чернівецької області необхідною кількістю вакцин для проведення профілактичних щеплень. Максима Бурбака до Прем'єр-міністра щодо утворення організаційного комітету з підготовки і проведення заходів відзначення 100-річчя Буковинського віче. Олександра Ревеги до Прем'єр-міністра про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для подолання наслідків надзвичайної ситуації природного характеру у місті Бердичів Житомирської області. Олександра Ревеги до міністра внутрішніх справ про вжиття заходів щодо активізації розслідування у кримінальному провадженні Бердичівським ВП ГУНП у Житомирській області. Руслана Сольвара до Прем'єр-міністра, міністра соцполітики, голови правління Пенсійного фонду щодо механізму осучаснення пенсій. Руслана Сольвара до Прем'єр-міністра, міністра юстиції, голови Державної казначейської служби, гендиректора Державного концерну "Укроборонпром", державного підприємства науково-дослідницький інститут "Буран" щодо вирішення питання погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками Державного підприємства науково-дослідницького інституту "Буран". Олега Кулініча до міністра соцполітики щодо надання роз'яснення щодо механізму підвищення пенсій ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Олега Кулініча до міністра юстиції щодо надання роз'яснення щодо механізму звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при укладенні договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Ігоря Алексєєва до ректора Академії Державної пенітенціарної служби щодо розширення функцій пробації. Ігоря Артюшенка до Голови СБУ, міністра юстиції, Генпрокурора щодо злочинної діяльності окремих представників УПЦ МП та Громадської організації "Союз православний "Радомир" у місті Запоріжжя. Івана Мельничука до віце-прем’єр-міністра - міністра регіонального розвитку, міністра внутрішніх справ, Генпрокурора щодо порушення вимог земельного та архітектурно-містобудівного законодавства України будівельною компанією "Kadorr Group". Миколи Паламарчука до заступника голови Нацполіції України - начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо скарги БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" на ТОВ "СВГ ПЛЮС". Миколи Паламарчука до голови Вищої ради правосуддя щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді господарського суду Одеської області Світлани Желєзної у зв'язку із умисним істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя. Олександра Бригинця до Київського міського голови щодо можливого протизаконного будівництва на території парку, який знаходиться біля кінотеатру імені Тараса Шевченка навпроти будинків по вулиці Вишгородська, 47а, 47б, 47в Подільського району (поруч із парком "Крістерова гірка"). Тетяни Чорновол до Прем'єр-міністра, міністра інфраструктури щодо припинення в односторонньому порядку ПАТ "Укрпошта" надання послуг доставки україномовних друкованих видань ТзОВ "Експрес Медіа сХаб". Групи народних депутатів (Батенка, Дідича та інших) до голови Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики щодо правомірності нарахування побутовим споживачам за граничними об'ємами споживання природного газу по 9-8 кубічних метрів за особу через відмову встановлювати загальнобудинковий лічильник природного газу та зобов'язання проведення перерахунку операторами газорозподільних систем за відповідні нарахування. Антона Яценка до Прем'єр-міністра щодо розгляду можливості додаткового фінансування важливих програм медицини у 18-му році. Павла Різаненка до гендиректора Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо вжиття заходів для захисту інтересів споживачів послуг з постачання гарячої води в частині нарахувань за спожиті послуги та покращення обслуговування споживачів. Віталія Гудзенка до голови Київської облдержадміністрації щодо дієвого фінансування у 18-му році будівництва та капітального ремонту об'єктів соцсфери у Сквирському районі Київському області. Віталія Гудзенка до тимчасово виконуючого обов'язки голови Держслужби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для створення громадських пасовищ Ясенівській та Антонівській сільським радам Ставищенського району Киїївської області. Андрія Іллєнка до виконуючого обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", міністра інфраструктури щодо призначення поїзда сполученням Харків-Одеса через станції Суми, Конотоп, Київ, Балта, Врадіївка, Первомайськ. Андрія Іллєнка до Ради нацбезпеки і оборони України, Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, Міністерства юстиції України про необхідність вжиття заходів реагування щодо антидержавної діяльності представників Української Православної Церкви (Московський Патріархат). Групи нардепів (Шиньковича, Гереги, Мацоли) до тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру щодо забезпечення права учасників АТО на виділення земельних ділянок у власність. Групи нардепів (Шиньковича, Гереги, Мацоли) до міністра освіти і науки щодо проведення профорієнтаційної роботи в ЗМІ. Сергія Рудика до виконуючого обов'язки голови Державного агентства автомобільних доріг України, Міністерства інфраструктури щодо необґрунтованого зменшення обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Кам'янського, Смілянського, Черкаського районів, а також інших районів Черкаської області. Сергія Рудика до міністра фінансів України, міністра соцполітики України, міністра внутрішніх справ щодо негайного вирішення проблемного питання перерахунку пенсій військовим пенсіонерам та представникам інших силових відомств Кам'янського, Смілянського, Черкаського та інших районів Черкаської області, а також інших регіонів України. Тетяни Острікової до Кабінету Міністрів, Українського інституту національної пам'яті, голови Рівненської облдержадміністрації щодо вшанування пам'яті героя бою під Крутами уродженця Рівненщини Івана Грушецького. Тетяни Острікової до виконуючого обов'язки голови Державної фіскальної служби України щодо надання відповіді з питань, віднесених до компетенції. Олександра Супруненка до Прем'єр-міністра щодо систематичного неналежного виконання окремими посадовими особами державного концерну "Укроборонпром" доручень Кабміну України щодо безоплатної передачі з державної до комунальної власності будівлі дошкільного навчального закладу №331 на вулиці Кам'янській у Дарницькому районі міста Києва. Олександра Супруненка до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів щодо ефективності фінансування заходів соціально-економічного розвитку міста Києва. Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра щодо негативних соціальних наслідків росту споживчих цін. Ірини Сисоєнко до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо стану підготовки МОЗ України нормативно-правових актів, необхідних для реалізації законів України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я. Ірини Сисоєнко до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я України щодо необхідності внесення змін до кваліфікаційних вимог щодо посади керівника лікувально-профілактичного закладу. Романа Семенухи до виконуючого обов'язки голови Державного агентства автомобільних доріг України, голови Харківської облдержадміністрації, голови Вовчанської райради Харківській області, голови Вовчанської райдержадміністрації Харківської області щодо здійснення ремонтних робіт автомобільної дороги за напрямком Харків-Рубіжне-Вовчанськ. Романа Семенухи до Прем'єр-міністра щодо законодавчого врегулювання процедури обов'язкової передачі новозбудованих житлових комплексів разом з усіма допоміжними приміщеннями на баланс ОСББ. Юлія Іоффе до Прем'єр-міністра щодо необхідності прийняття спеціального нормативного акту Кабінету Міністрів для врегулювання питання виплати заборгованості із заробітної плати за 2014 рік колишнім працівникам Гірської багатопрофільної гімназії. Юлія Іоффе до Прем'єр-міністра України щодо необхідності термінового виділення коштів для здійснення першочергових невідкладних заходів для запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв'язку із затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області. Романа Мацоли та Андрія Шиньковича до Прем'єр-міністра, Директора Державної установи "Інститут отоларингології імені професора Коломійченка Національної академії наук України", медичних наук України, Президента Національної академії медичних наук України, голови Хмельницької облдержадміністрації щодо забезпечення двома слуховим апаратами дитини з вадами слуху. Романа Мацоли та Андрія Шиньковича до Директора Національного інституту раку щодо проведення безкоштовного лікування - Сільвеструка Олега, 2008 року народження. Олега Осуховського до Генпрокурора щодо організації належного розгляду депутатського звернення. Олега Осуховського до міністра внутрішніх справ, Генпрокурора, Львівського міського голови, голови Львівської облдержадміністрації щодо вжиття заходів з припинення незаконного будівництва. Івана Рибака до Прем'єр-міністра, Міністерства екології та природних ресурсів, голови Державного агентства водних ресурсів, голови Чернівецької облдержадміністрації, начальника Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів щодо виділення у 2018 році коштів на роботи з берегоукріплення в селах Долішній Шепіт, Лопушна та Лекечі Вижницького району Чернівецької області. Івана Рибака до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я, голови Чернівецької облдержадміністрації щодо надання допомоги на лікування мешканцю села Усть-Путила Путильського району Чернівецької області. Олександра Дубініна до директора Національного антикорупційного бюро України, Генпрокурора, заступника Генпрокурора, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо закупівлі державою послуг компаній AlixPartners, Kroll та Hogan Lovells та їх діяльності на території України. Групи нардепів (Шевченка, Констанкевич, інших) до начальника Головного управління Нацполіції у Дніпропетровській області щодо взяття під особистий контроль начальником Головного управління Нацполіції в Дніпропетровській області кримінального провадження, відкритого за фактом нападу на активіста Українського об'єднання патріотів "УКРОП". Групи нардепів (Романової, Бабак, всього 17) до Прем'єр-міністра України, міністра енергетики та вугільної промисловості, міністра освіти і науки щодо проблем з опаленням вищих навчальних закладів. Групи нардепів (Шевченка, Констанкевич, інших) до виконуючого обов'язки голови Фонду державного майна України щодо законності передачі об'єктів Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" в оренду КП "Кривбасводоканал". Дмитра Шпенова до Прем'єр-міністра щодо сприяння фермерам та індивідуальним господарствам у адаптації до нових стандартів якості молока. Івана Балоги до Прем'єр-міністра щодо відновлення протипаводкових заходів у Закарпатській області. Павла Різаненка до голови антимонопольного комітету щодо вжиття належних заходів реагування, спрямованих на усунення ознак порушення законодавства про захист прав споживачів. Ярослава Маркевича до Прем'єр-міністра щодо збільшення обсягів видатків, спрямованих на закупівлю оклюдерів, необхідних для здійснення ендоваскулярного лікування вроджених вад серця. Ярослава Маркевича до генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» щодо отримання копії документу (меморандуму), укладеного між ДК "УКРОБОРОНПРОМ", ДП "Харківське державне авіаційне виробниче підприємство" та американською компанією Oriole Capital Group. Борислава Берези до голови Антимонопольного комітету України щодо росту цін на паливо. Борислава Берези до голови Державної архітектурно-будівельної інспекції, заступника голови Національної поліції, начальника Головного слідчого управління щодо законності будівництва нових житлових будинків по вулиці Радистів, 40 та проспекту Перемоги, 67. Михайла Головка до виконуючого обов'язки Голови Державної фіскальної служби про розгляд питання про порушення вимог законодавства при проходженні психофізіологічного інтерв'ю із використанням поліграфа. Михайла Головка до Прем'єр-міністра, міністра фінансів, міністра інфраструктури щодо виділення додаткових коштів на ремонт доріг Тернопільської області. Павла Дзюблика до Прем'єр-міністра щодо незадовільного стану автомобільної дороги Черняхів-Малин (через Потіївку). Павла Дзюблика до міністра екології щодо оцінки впливу на довкілля. Олександра Вілкула до Прем'єр-міністра, тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо вжиття невідкладних заходів стосовно запобігання епідеміологічній ситуації в Україні та інформації стосовно рівня смертності від кору, стану підготовки до планових вакцинації згідно календаря щеплень та охоплення профілактичними щепленнями дітей. Олександра Вілкула до Прем'єр-міністра щодо вжиття невідкладних заходів стосовно погашення заборгованості по заробітним платам працівникам бюджетної сфери та заборгованості за комунальні послуги вищих навчальних закладів освіти та інших бюджетних установ. Валентина Ничипоренка до Голови СБУ щодо сприяння у виплаті соціальної допомоги жительці села Тетерівка, Жашківського району Черкаської області. Юрія Левченка до Голови Верховної Ради України щодо включення до порядку денного законопроекту про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус (реєстраційний номер 7190) від 10 жовтня 2017 року. Юрія Дерев'янка до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо надання інформації стосовно кількості осіб, які потребують/потребували та яким проводилася трансплантація органів та інших анатомічних матеріалів на території України і за кордоном за 2015, 2016 і 2017 роки та з інших питань. Олександра Марченка до Прем'єр-міністра щодо аварійного стану зовнішніх трубопроводів газу, що створює загрозу для виникнення надзвичайних ситуацій. Юрія Тимошенка до Прем'єр-міністра щодо забезпечення виплати заробітної плати працівникам медичної галузі Коломийщини. Юрія Тимошенка до міністра внутрішніх справ щодо надання статусу учасника бойових дій. Віктора Вовка до міністра екології щодо перевірки порушень природоохоронного законодавства під час замовлення, розробки і затвердження документації та планування будівництва екологічно небезпечного підприємства в Чигиринському районі Черкаської області. Оксани Білозір до начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області, прокурора Харківської області щодо захисту прав мешканця міста Харкова, учасника АТО Олександра Корнілова. Оксани Білозір до начальника Головного управління Нацполіції в Київській області, прокурора Київської області щодо захисту прав та законних інтересів громадянки, яка постраждала від домашнього насильства та шахрайських дій, а також захисту прав її неповнолітніх дітей. Ірини Суслової до міністра соцполітики, голови Державної служби України з питань праці щодо здійснення нагляду та контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, а також додержання законодавства про працю. Руслана Демчака до міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора щодо прискорення проведення ефективного досудового розслідування збройних нападів на сільгоспвиробників Оратівського, Немирівського, Липовецького, Іллінецького та Погребищенського районів та притягнення винних осіб до відповідальності. Вікторії Пташник до Глави Адміністрації Президента щодо ігнорування звернень народного депутата України та порушення строків підписання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів, реєстраційний номер 4470. Андрія Шипка до міністра соцполітики, голови правління Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій. Андрія Шипка до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я України щодо вжиття заходів запобігання поширення випадків захворювання на кір та спалаху захворювання. Олексія Рябчина до Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг щодо практики не поширення дії договорів страхування на підконтрольні території Донецької і Луганської областей та забезпечення прав жителів цих територій на користування послуг страховиків. Едуарда Матвійчука до Міністерства регіонального розвитку, Міністерства екології, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Одеської облдержадміністрації, Одеської міської ради стосовно необхідності вжиття дієвих заходів реагування на колективне звернення мешканців мікрорайону Золотий берег Київського району міста Одеса щодо їх стурбованості законністю будівельних робіт у рекреаційній зоні в межах п'ятдесяти метрів на пляжі "Золотий берег" поблизу житлового фонду мешканців мікрорайону та санаторію "Одеський", а також забезпечення безпеки життєдіяльності громади та недопущення зсувів ґрунту. Олега Петренка до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів, Міністерства екології, Міністерства культури, Державного агентства водних ресурсів України щодо повідомлення стосовно можливих порушень ДП "Перемога Нова" ("Наша ряба") положень законодавства при будівництві птахофабрик на території Чигиринського району Черкаської області. Едуарда Матвійчука до Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Міністерства освіти щодо необхідності комплексного розгляду звернення Ради ректорів вищих навчальних закладів Одеської області та підтримки пропозиції стосовно термінового внесення Міністерством освіти і науки змін до алгоритму "широкого конкурсу", за яким здійснюється розподіл місць державного замовлення та прийом на освітні програми рівня вищої освіти "бакалавр", оскільки впроваджений у 2016 році алгоритм "широкого конкурсу" призвів до скорочення державного замовлення на підготовку фахівців майже на 45 відсотків, що поставило вищу школу Одещини у складне становище. Шановні колеги, буквально за хвилину я закінчу оголошувати запити і відбудеться запис для рубрики "Різне". Тому я прошу всіх за хвилину повертатися до сесійної зали, всіх депутатів, які зараз знаходяться в кулуарах і бажають все ж таки взяти участь, виступити в рубриці "Різне". Я прошу повертатися до сесійної зали. І ще останніх кілька запитів. Роберта Горвата до виконуючого обов'язки голови Державної фіскальної служби щодо аналізу впливу на показники надходжень до Державного бюджету України щодо внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів" №1389-VIII від 31 травня 2016 року. Ігоря Луценка до Прем'єр-міністра України щодо зловживання посадовими особами обов'язків представниками центральних органів виконавчої влади та затримки у створенні "Дніпровсько-Тетерівського" національного природного парку на території села Сухолуччя Вишгородського району Київської області. Ігоря Луценка до генерального директора Українського державного інституту культурної спадщини щодо розроблених історико-містобудівних обґрунтувань. Володимира Ар'єва до Голови Верховної Ради України щодо заміни членів постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі без відповідного рішення Комітету у закордонних справах. Вікторії Войціцької – це останній запит – до директора департаменту нафтогазового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо матеріалів проведення попередніх консультацій з потенціальними партнерами оператора української ГТС. Шановні колеги, ми оголосили 268 зареєстрованих запитів, тобто це добре, у нас не залишається на канікули незареєстрованих запитів. І зараз, за хвилину, ми оголошуємо запис в рубрику "Різне", яке, згідно Регламенту, є в парламенті у нас щоп'ятниці. Прошу повертатися о сесійної зали, шановні колеги. І я оголошую запис народних депутатів України, які прагнуть зараз в обговоренні виступити, оголошую запис в рубриці "Різне". Прошу записатися, колеги, я прошу записатися. Дякую, колеги. І пані віце-спікер Оксана Сироїд далі головує на сьогоднішньому засіданні. Дякую. Прошу вас. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
11:52:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Демчака. Ні, я перепрошую, колеги. Я попереджала не один раз: кожен реєструється тільки зі свого власного місця. Народного депутата... А це ви записалися, да? Ви передаєте слово Споришу? Будь ласка. Я прошу мене просто інформувати про те. Дякую. Народний депутат Спориш.
11:52:34 СПОРИШ І.Д. Дякую, пані головуюча. Шановні народні депутати, шановна головуюча! Звичайно, сьогодні ми задавали запитання до уряду. І саме більше, що хотілося би нам на нашому округу запитання, тому що ми, знову ж таки, зараз будемо зустрічатися зі своїми виборцями, це звичайно до питання до пані Супрун, Міністерства охорони здоров'я. Не вдалося нам задати запитання, то я хотів би сказати із цієї високої трибуни, тому що питання кору, яке сьогодні іде, це не тільки по моєму округу, це по всій Україні, повинно Міністерство охорони здоров'я заздалегідь продумати все, щоб можна було б закупити відповідну вакцину. А населення України повинно все зробити, щоб привити своїх дітей, иначе ми знаємо, які наслідки можуть бути. Друге, що хотілося також до пані Супрун, це все-таки діти, які сьогодні чекають коштів на лікування за границю, вони повинні чим бистрійше поїхати. Це також дуже болюче місце сьогодні серед нашого населення, тому що діти повинні лікуватися за кордоном. Третє, що хотілося б, знову ж таки до Кабінету Міністрів, до міністра агропромислового розвитку, це все-таки питають нас, запитують на округах за ці кошти, які сьогодні будуть… які виділені нами і закладені в бюджет на сільське господарство. Я вам скажу, що виділені кошти на закупку тварин, виділені кошти на ремонт приміщень, на будівництво приміщень, але хотілося б, щоб вони, дійсно, відповідали цьому призначенню, і я дуже би хотів би, щоб тут все було по-простому і не тільки були виділені ці кошти, але ще було якесь невелике відшкодування. Тому що ми знаємо прекрасно, що сьогодні тваринництво наше потребує, дійсно, розвитку. Ще звернення до мене поступило, я хотів би сьогодні озвучити, це від голови районної адміністрації, голови районної ради Тульчина. Ви знаєте, ми сьогодні все рівно стикнемося з цим питанням, зіткнемося із цими госпітальними центрами. І самий найбільший район Тульчин, який є, який має мати госпітальний центр, і саме в Тульчині повинен він залишитися, мабуть, повинно воно так бути. І дуже обідно буде, коли зараз зроблять таки і переставлять цей даний госпітальний центр на щось інше, на якийсь інший район. Я думаю, найбільший район, найбільше місто на моєму окрузі, воно повинно дійсно мати свій центр. Хоча скажу, що і Шаргород також потребує цього, і він повинен також бути одним із центрів по медицині. Я би дуже хотів би, щоби все-таки звернутися до наших шановних виборців. Шановні виборці, Верховна Рада… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, тому що немає часу. СПОРИШ І.Д. … привітати виборців. І я думаю, Верховна Рада зробила ну те, що могла зробити. Але дуже б хотілося відзначити, що ми зробили значно більше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Галасюка. Йому передає слово Юзькова. Регламент – 6 хвилин.
11:56:12 ГАЛАСЮК В.В. Віктор Галасюк, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Сьогодні урядовці розповідали нам з цієї трибуни про економічні успіхи. Кожен громадянин України може сам побачити ці економічні успіхи, коли подивиться на курс гривні в обмінках, або подивиться на ціну бензину на заправках, або послухає уряд про нові кредити Міжнародного валютного фонду, які вони вважають успішними. Так от я хочу поінформувати вас, що означає ця політика набирання нових боргів, продажу закордон сировини і еміграції талановитих українців. От продовження такої політики призвело до того, що сьогодні боргове навантаження на українську економіку сягнуло понад 85 відсотків при критичній межі 60 відсотків. Якщо ми поділимо сьогодні державний борг на чисельність населення України, на 43 мільйони, ми отримаємо, що кожен українець, якщо б треба сьогодні було повернути державні борги, мав би віддати, причому від малюка до пенсіонера, тисячу 750 доларів США, уявіть собі. У кого є ці кошти? Сьогодні ми з вами, платники податків, сплачуємо шалені відсотки за державним боргом. Це друга найбільша стаття державного бюджету. 130 мільярдів гривень цього року в бюджеті – лише сплата відсотків за держборгом. Це більше ніж на медицину, це більше ніж на освіту, це навіть більше ніж на оборону. Якщо поділити ці відсотки за держборгом, ці видатки наші з вами на чисельність платників податків на доходи фізичних осіб, то на одну людину приходиться тисячу гривень видатків на місяць. Тільки вдумайтесь в цю цифру. І продовженням тієї політики, якою сьогодні веде влада нашу країну, призводить лише до погіршення ситуації і до послаблення гривні, до зростання цін в крамницях. Падає гривня, наша імпортозалежна економіка одразу реагує зростанням цін на бензин, на комуналку, на товари. І цьому немає кінця і краю, доки ми не змінимо докорінно економічну політику країни. Це те, що пропонує команда Радикальної партії, кардинальний розворот економічної політики і зміна монетарної політики для того, щоб зупинити цю девальвацію, інфляцію, посилити курс гривні, стабілізувати ціни і дати кожному українцю можливість працювати і гідно заробляти, і жити на ці зароблені кошти, і давати перспективу власним дітям. Ми пропонуємо реальну альтернативу тій політиці, яку проводить влада. Закон про Експортно-кредитне агентство, який був ініційований нами з Олегом Ляшком понад півтора роки тому, ми домоглися його прийняття в парламенті, і він працює вже понад рік. Але уряд досі не створив Експортно-кредитне агентство. Це спеціальна установа, яка в усьому світі у всіх успішних країнах, здешевлює кредити для реальних виробників, страхує, гарантує експортні контракти. Експортно-кредитне агентство це ліки від сировинної структури економіки, це ліки від кредитів МВФ, це ліки від безробіття і міграції. І уряд досі не створив Експортно-кредитне агентство. Ганьба! Я вже двічі звернувся до Прем'єр-міністра з офіційною вимогою припинення порушення законності. Міністерство економіки саботує створення Експортно-кредитного агентства і жодних не роблять кадрових висновків, не звільняють тих, хто це саботує, і роблять вигляд, що так і треба. Радикальна партія не дасть саботувати модернізацію української економіки. Або другий кричущий приклад. Ви знаєте, що ми в цьому залі парламенту за ініціативи Радикальної партії прийняли законопроект "Купуй українське, плати українцям" в першому читанні і за основу. Це історичний законопроект для України, один із найважливіших економічних законів за всю історію українського парламенту. (Оплески) Його ідея полягає в тому, щоб надати перевагу українській продукції при державних закупівлях. Сьогодні наші з вами податки працюють на економіку інших країн, створюють там робочі місця, забезпечують там добробут і податки, в результаті українці поневіряються, їдуть по всьому світу, щоб заробити 300 євро на виживання, тому що вдома нема роботи. Так от "Купуй українське, плати українцям" надасть перевагу українській продукції і українські заводи будуть сплачувати зарплату українцям і це буде нормальний розвиток країни. США так роблять з 1933 року. Я переконаний, що ми маємо навчатися у Сполучених Штатів Америки, як будувати успішну сильну економіку в інтересах власних громадян. Це і є демократія. Сьогодні Президент вніс кандидатуру Якова Смолія на посаду голови Національного банку. Але чи вирішить це щось – заміна однієї людини на іншу? Треба міняти цілі діяльності Національного банку. І тому команда Радикальної партії, нас підтримали понад 170 народних депутатів в цьому залі, співавтори, ми внесли проект змін до Конституції, щоби український Центральний банк, Національний банк, працював аналогічно до Федеральної резервної системи США. Опікувався не лише фінансовою стабільністю, а сприянням економічному зростанню, забезпеченням поміркованих кредитних ставок, а також подоланню безробіття в країні. Федеральна резервна система США це робить, Центробанк Австралії, Малайзії. Український Нацбанк так само має отримати такі завдання від українського народу. Ми будемо домагатися якісно нової економічної політики, яка забезпечить зростання реальних доходів українців і перспективу гідного життя у власній країні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Мосійчука.
12:02:30 МОСІЙЧУК І.В. Шановний український народе! Шановні колеги, український парламент! Останніми днями все суспільство намагається через інформаційне поле привити таку собі шизофренію стосовно створення Антикорупційного суду, який має врятувати країну від усіх бід. Насправді, в корупції є два підґрунтя – це бідність і це відсутність справедливості. Про те, як подолати бідність, тільки що з цієї трибуни розповів мій колега Віктор Галасюк, розповів про нову економічну політику, яку пропонує Радикальна партія Олега Ляшка. Щодо відновлення справедливості. Ми вважали і вважаємо, що Україні потрібні всі антикорупційні суди без виключення. Не один, а всі. Ми вважаємо і пропонуємо: звільнення 100 відсотків суддів українських, які повністю себе дискредитували, і обрання нового суддівського корпусу на нових засадах, у тому числі людьми окружних суддів і окружних прокурорів. Давайте подивимося, до чого дійшла безвідповідальність суддів. Суддя Сергій Корнієнко вбиває людину майже на пішохідному переході. Суддя Усатов Києво-Святошинського суду вчиняє аварії. Обидва – у стані алкогольного сп'яніння. Тому ми наполягаємо на початку наступної сесії в обов'язковому порядку розглянути мій та лідера Радикальної партії Олега Ляшка законопроект про радикальне збільшення відповідальності за управління автотранспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння. Випив – назавжди забрали права, якщо сів за кермо. Якщо вчинив аварію – від 10 до 15 років, не менше. Тільки такими радикальними методами можна навести лад на українських дорогах. Інша кричуща проблема – це насилля над дітьми. Тільки за останні дні десятки випадків педофілії. Тому ми наполягаємо на початку наступної сесії розглянути наш законопроект щодо хімічної кастрації педофілів і створення публічного реєстру педофілів, щоб вся країна знала і могла слідкувати, від кого оберігати дітей. Радикальна партія виступала і виступає за захист кожного українця, не тільки суддів, прокурорів, депутатів, чиновників, а кожного українця. Захистимо українців! (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Гопко.
12:05:45 ГОПКО Г.М. Дорогі українці, Христос хрещається! І хай свята вода облагороджує наші наміри і також робить нас більш захищеними. Хотіла б розпочати свій виступ із того, що, насправді, після ухвалення важливих законів про деокупацію Донбасу, також приватизацію. Нам дуже важливо надалі працювати від того, щоб просувати європейський інвестиційний план. І вже 26 січня у Литві за ініціативи наших партнерів відбудеться окремий семінар щодо розбудови інвестиційного потенціалу в підтримку європейського плану. Я дуже сподіваюся, що уряд, там будуть представники від українського уряду, зможе представити, по-перше, інвестиційні проекти, також зробить ревізію всіх донорських коштів, які є, а також врахує аудит Рахункової палати, чому ми так, лише 49 відсотків, використовуємо із тих коштів Міжнародної фінансової організації, які є. Також нам дуже важливо посилати сигнали про те, що бізнес-клімат в Україні покращується. І для цього важливо ухвалити, крім уже анонсованого РНБО Закону про національну безпеку, реформу Служби безпеки України, яка дуже часто зловживає своїми повноваженнями і займається рейдерством замість того, і тиском на бізнес, замість того, щоб захищати територіальну цілісність і суверенітет боротися із сепаратизмом. Також, колеги, я хотіла б сказати, що ми чекаємо, що буде ухвалений Закон про Дипслужбу. Але звертаємося до Президента призначити послів в Казахстані, в Швейцарії, в Данії, де в цьому році відбудеться Велика конференція з підтримки реформ, але досі немає посла. І тому величезне звернення до МЗС і особисто до Президента нарешті призначити послів і щоб ми відзначали цю велику конференцію, маючи наших представників. Також до 6 березня Генеральна прокуратура має надати дані для того, щоб продовжити санкції проти поплічників режиму Януковича. Це 16 осіб, раніше було 21, із 7 вже знято санкції. І тому в нас питання до Генеральної прокуратури, які процесуальні дії зроблено за рік? Скільки грошей заарештовано на рахунках в Україні і за кордоном? І що заважає передавати ці справи в суд? І також, колеги, я хочу сказати, що 22 січня ми відзначатимемо з вами 100 років з проголошення нашої новітньої незалежності. І хотілося, щоб на рівні найвищого керівництва держави так, як це відбувається в Естонії і в інших державах, ми не просто ставили галочку і не сьогодні в п'ятницю запрошують представників Верховної Ради в Українській дім, де буде відзначення. Я вважаю, що 100 років української незалежності взагалі в рамках сторіччя Української революції ми маємо відзначати більш масштабно в школах, на телебаченні, для того щоб українське суспільство чітко усвідомлювало в рамках нашої понад тисячолітньої історії 100 років нашої незалежності. Тому звернення до Адміністрації Президента пана Райніна, частіше збирати оргкомітети і показати список, кого вже з осіб президентів, прем'єрів запрошено, зокрема, до вшанування 85-ї річниці Голодомору. Щоб ми не відзначали Голодомор, як ми це робимо із сторіччям незалежності, проводячи оргкомітет за тиждень… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Олега Ляшка. Йому… Прошу, народний депутат Іонова. Їй передає слово Іщенко. Прошу.
12:09:13 ІОНОВА М.М. Шановні колеги, я би хотіла зараз зачитати все ж таки звернення міжфракційного об'єднання "Рівні можливості". Ми дуже категорично засуджуємо відсутність елементарної поваги та базових навичок інтелігентного спілкування саме серед колег-депутатів, а зокрема саме ідеться про спроби некоректного викривлення прізвища віце-прем'єра з питань Європейської Євроатлантичної інтеграції Івани Климпуш-Цинцадзе. І саме такі некоректні висловлювання вчора на одному з українських каналів дозволив собі в черговий раз лідер Радикальної партії. І більше того, члени його команди, на жаль, дозволили собі глузливий сміх у відповідь на слова свого керівника фракції у прямому ефірі одного з українських телеканалів. Ми дуже би наполягали, щоб така манера спілкування… вона є неприпустимою. Ми закликаємо саме депутатів з Радикальної партії публічно все ж таки вибачитися перед віце-прем'єром. І нагадуємо, що такі некоректні сексистські висловлювання вже не вперше дозволяють депутати саме з Радикальної партії. Ви просто дуже багато повчаєте з даної трибуни, ви би, може, приєдналися написали заяву у міжфракційне об'єднання "Рівні можливості", ми би провели тренінг для всієї вашої фракції. Я дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Ляшка. Йому передають слово народні депутати Кошелєва та Ленський. Регламент – 6 хвилин.
12:10:53 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. З цієї високої трибуни, користуючись тим, що закінчується чергове сьома сесія Верховної Ради України, я хотів би привернути увагу громадян України і своїх нечисленних колег, які залишилися в цьому залі, до двох надзвичайно важливих питань: питання енергетичної безпеки країни і продовольчої безпеки країни. Як лідер опозиційної фракції Радикальної партії, нашої команди, яка перебуває до опозиції до влади, ми стверджуємо, що політика, яку проводить влада, загрожує національним інтересам України, зокрема, її головним складовим –енергетичній безпеці країни і продовольчій. Ось вам приклади. Минулого 2017 року Україна купила майже 16 мільйонів тонн російського вугілля, за яке було сплачено майже 3 мільярди доларів. У Нововолинську, на Волині, не можуть знайти 1 мільярд гривень, щоб добудувати шахту, видобувати антрацитове вугілля, щоб наші шахтарі мали можливість працювати і заробляти, місяцями не виплачують зарплати по інших об'єднаннях, натомість майже 3 мільярди доларів потратили на придбання імпортного вугілля, а потім сплачені з державного бюджету українцями кошти йдуть на фінансування російської агресії на нашому Донбасі і Криму. Ця політика призведе до того, що вже в цьому 2018 році, якщо раніше ми імпортували з-за кордону внаслідок, в тому числі блокади Донбасу, лише антрацитову групу вугілля, то відсутність державної політики і розвитку вуглевидобувної галузі призведе до того, що в цьому році ми вже будемо імпортувати 40-50 відсотків газової марки вугілля, це насправді енергетична залежність країни. Я вже не кажу про те, що нещодавно "Нафтогаз" оголосив, що відновлює закупівлю російського газу. До речі, сьогодні річниця тих московських угод, в результаті яких була підписана кабальна газова угода у 2009 році, яку нещодавно Стокгольмський арбітраж вкотре визнав такою, що не відповідає національним інтересам України і не відповідає чесним комерційним діловим стосункам між країнами, які домовляються. Тому команда Радикальної партії, в інтересах українців, в інтересах національної безпеки країни, ми вимагаємо від Президента, від уряду рішучих негайних дій, спрямованих на зміцнення енергетичної безпеки країни. В першу чергу, прийняття державної програми розвитку вуглевидобувної галузі, інвестування в розвиток збільшення видобутку власного вугілля. Модернізація наших ТЕЦ, енергосистем і в першу чергу енергомодернізація житлово-комунального господарства для того, щоб здати… знизити тарифи. Для того, щоб українці менше платили за комуналку, треба не субсидії давати, як у бюджеті нинішнього року 70 мільярдів гривень на субсидії і менше мільярда гривень на енергомодернізацію. Це що означає? Це консервація бідності, залежності і жебрацтва. А потім по 300 гривень перед виборами людям роздають, на виборах, щоб знову купувати лояльність виборців. Українцям не треба подачки, українцям треба чесну політику, політику енергонезалежності, політику підвищення доходів робочого люди для того, щоб не тратили всі свої кошти на комуналку і на ліки, а щоб годували свою сім'ю, годували своїх дітей і з упевненістю жили в рідній країні і дивилися в завтрашній день. Ми вимагаємо збільшити видатки на енергомодернізацію, передбачити державні програми безплатного, безвідсоткового кредитування, масштабної заміни по Україні вікон, дверей, котелень, теплотрас і всього іншого житлово-комунального господарства, і це дасть можливість реально вдвічі знизити вартість тарифів на житлово-комунальні послуги. А не той обман і брехня, коли фактично 70 мільярдів гривень, сплачених українцями до державного бюджету, йдуть в кишені олігархів, через так звані субсидії. А бідність як була, так і залишається, а розвалене, поставлені ще за царя Гороха, котельні як стояли, так і стоять – це дорога в нікуди. Політика Радикальної партії інша: дорога до світла, дорога до перемоги – це наша політика, це світло в кінці тунелю. І друге, про що я хотів би сказати, надзвичайно важливе – питання продовольчої безпеки. Я знову повертаюсь до теми села, до теми життя українських селян. Уряд зараз каже, що вони на півроку відстрочили рішення, яке… внаслідок якого українські селяни не зможуть продавати своє молоко. Але це не вирішення проблеми, це як мертвому припарка. Тому що, коли нам сьогодні розказують, що українське молоко неякісне, ви подивіться на них усіх: вони всі рожевощокі. Чому? Тому що вони в дитинстві пили якісне українське молоко. А сьогодні, коли вони дорвались до влади, виявилось, що українське молоко неякісне, українські селяни не такі, які в усьому світі селяни, через них, до речі, і виявляється, що якісне імпортне молоко. А у мене просте питання: куди дівати 14 мільйонів селян і їхніх дітей, які живуть завдяки цінам на молоко і на городину? Тому ми вимагаємо від влади, уряду негайних рішучих дій, спрямованих на захист українського селянства. В першу чергу, встановлення мінімальної ціни на молоко, проведення державної програми створення кооперативів споживчих, малих сімейних ферм, запровадження державних дотацій на підтримку і на відновлення сільського господарства. Зокрема, тваринництва так, як це пропонується у програмі Радикальної партії, і головне, - віддати землю фермерам, а не латифундіям і транснаціональним корпораціям. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І запрошу до слова народного депутата Михайла Головка.
12:17:11 ГОЛОВКО М.Й. Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні колеги народні депутати, на жаль, але прикро визнавати щось таке, що політика уряду України сьогодні не розрахована на захист національних інтересів: економічних інтересів нашої держави. На жаль, але заступник віце-прем'єра з питань економічної політики Нефьодов, який займається сьогодні практично лобіюванням іноземних компаній і знищення економіки власної держави. Чому? Ми бачимо, як сьогодні не відстоюють національні інтереси на міжнародній арені, а сама основна Угода про асоціацію вільної торгівлі з Європейським Союзом. На жаль, але за десять днів наша держава вибрала всю квоту щодо експорту безмитної продукції на ринки Європейського Союзу. Натомість, ми бачимо, що йде різкий перекіс в сторону товару з Європи, більше трьох мільярдів… доларів економічне сальдо. У зв'язку з тим, що сьогодні Україна не веде якісні перемовини з європейськими партнерами для того, щоб збільшували квоту для безмитного експорту наших товарів і продукції. Звісно, що наші йдуть, переважно це сировина, на жаль, це тільки деревина, зерно і так далі, і руда – не йде якісна продукція з високою доданою вартістю, і це теж є велика проблема. Тому що ми бачимо, що сьогодні не стимулюється українській бізнес, не дають йому дешевих кредитів, не дає сьогодні держава дотації, як це роблять в європейських країнах. Тобто ми бачимо, що йде повністю порушення і дисбаланс нашої економічної системи завдяки таким керівникам, завдяки таким особам, які відстоюють не національні інтереси, а інтереси іноземних компаній. Ми бачимо, що сьогодні уряд чітко заявляє, вони не хочуть піднімати українську економіку, вони сьогодні придумали простий спосіб: розпродати все державне майно, яке ще залишилося, всі стратегічні підприємства. І цей закон, який вчора прийняв парламент – 7066, він є антинаціональним і антидержавним. Замість того, щоб проголосувати наш свободівський закон, який вже три роки зареєстрований у парламенті – 1856 – про притягнення до кримінальної відповідальності так званих "керівників державних підприємств", які довели підприємства державні до банкрутства, а замість того вони кажуть, що потрібно все розпродати, бо вони не можуть знайти якісний менеджмент! Так перепрошую: поганому танцору завжди щось заважає. Якщо ви не можете знайти якісних менеджерів, якщо ви не можете звільнити корупціонерів, це не дає підстави розпродувати стратегічні підприємства нашої держави, це не дає підстави все продати, яка "курка несе золоті яйця", який господар таке зробить – продати? Це зможе зробити тільки мародер, це може зробити тільки неук, це може зробити тільки злочинець, який не цікавиться і не захищає національні інтереси, який працює на інші держави. Тому "Свобода" закликає: не вихід є – розпродувати державне майно, а навести порядок, притягнути до кримінальної відповідальності корупціонерів, звільнити їх і все ж таки знайти якісний менеджмент. Ми готові це зробити. Якщо вам це не під силу, ваша влада повинна піти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І запрошую до слова народного депутата Андрія Іллєнка.
12:20:29 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановні українці! Вчора парламент ухвалив Закон, який спрощує процедуру приватизації державних підприємств в Україні. Ми, свободівці, голосували "проти", і вважаємо, що це є абсолютно правильна позиція, тому що в умовах війни проводити приватизацію – це просто злочин і абсурд, в умовах, коли ми розуміємо, що ніяких так званий інвестор в Україну не прийде, коли ці підприємства не мають реальної вартості, коли їх не можна продати за їхню реальну вартість, фактично буде відбуватися далі те, що відбувалося в 90-х роках і те, що створило в України і найбільш корумповану неефективну і паразитуючу економіку олігархічну в усій Європі. Саме через олігархічну приватизацію ця економіка була створена. І зараз, коли і так цих підприємств лишилося небагато, нинішня влада планує продовжити цей процес і дограбувати останні цінні активи, які лишилися в Україні. Ми маємо розуміти, що, безумовно, противники такої позиції, прихильники бездумної приватизації, вони завжди люблять спекулювати, казати, що нібито навіщо тримати в державній власності збиткові підприємства, розказують про корупцію в держаних підприємствах. Ну давайте так, по-перше, щоб не було корупції, не ставте туди корупціонерів на ці посади, ставте людей на конкурсах, ставте людей, власне, які відповідають критеріям доброчесності і не буде корупції. По-друге, подивіться на олігархічний бізнес в Україні, який весь є приватний, там що нема корупції? Він хіба не пов'язаний з нинішньою владою? Хіба він не отримує преференції? Хіба він не має монопольне становище? Та він і є джерелом цієї корупції, це не вирішення питання. Якщо підприємство збиткове, можливо, дійсно є сенс його продати, але воно має бути визначено, що вони дійсно збиткове, а не фіктивно доведене до банкрутства. І під час війни все одно цього не можна робити, тим більше, коли мова іде про прибуткові і стратегічні підприємства, це категорично неприпустимо – продавати їх. Який в цьому сенс? Це просто грабунок і знищення держави. Коли нам розказують про те, що в Європі все приватизоване, це неправда. Подивіться на Скандинавію, подивіться на Францію, подивіться на Німеччину, на інші країни, там відсоток державної власності, він дуже суттєвий. Не треба розповідати, що там не існує державних підприємств. Найкраща в Європі залізниця німецька, вона знаходиться в державній власності. Французькі енергетичні гіганти, вони знаходяться в держаній власності або має держава велику частку в них. Тому не треба нам розповідати те, чого немає. І наостанок ми вважаємо, що... і у нас є відповідні законопроекти в "Свободі", що стратегічні підприємства, вони взагалі мають бути повернуті державі в олігархів і ми вимагаємо це зробити, це і є реальна деолігархізація. Так само як Закон про... антимонопольний закон, який в нас є і антиофшорне законодавство, оце і буде реальна боротьба з корупцією, це і буде реальна деолігархізація економіки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова народного депутата Оксану Корчинську.
12:23:38 КОРЧИНСЬКА О.А. Христос хрещається! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. В ріці Йордані! КОРЧИНСЬКА О.А. Хотілось би сьогодні говорити тільки про світле. Але, пані Оксано, я прошу свій виступ рахувати запитом народного депутата. Я нагадую зараз тим кільком десяткам народних депутатів, які в залі, що в країні йде війна. Не АТО, не заходи по відсічі агресії Російської Федерації, а війна! На цій війні ми несемо страшні втрати: вмирають кращі наші бійці, важко поранені хворіють, травмовані і ті, хто, на жаль, загинули на фронті від важких хвороб, від інсультів, інфарктів, іноді невчасно поставленої діагностики онкології. Нічого не мають допомоги від країни. Але є гірший ворог, це внутрішній ворог. Коли за державний бюджет, котрий країна виділяє не 5 відсотків на оборону, а всього 2,5 (і це є правда), решта йде на правоохоронні органи, витрачаються ганебно, злочинно. Я хочу вам розповісти, як у нас в цьому році закупили у так званого національного виробника, якого так часто підтримують в цьому залі, це санітарні автомобілі "Богдан", які ніколи не випускалися в нашій країні, які не проходили випробування, які країна закуповує за 900 тисяч гривень. 900 тисяч гривень за автомобіль, котрий придуманий на конвеєрі, і став…….. держзамовлення конкретними посадовими особами Міністерства оборони. У нас зайшло на фронт 50 автомобілів. Половина зупинилася протягом перших місяців. Половина! Автомобілі, які коштували 30 тисяч євро, державному бюджету України. Натомість рік тому Офіс НАТО пропонував Україні за спецціною купити світову відому – автомобіль санітарний, який відомий по всьому світу, який є вищого класу порятунку життя. Да, це мировий виробник. Але пропонували вони Україні його купити за 22 тисячі євро, на 8 тисяч євро менше, ніж те, що нам "втюхали" з вами як китайську базу китайського виробника, який зупинився на фронті протягом кількох місяців. Зараз мені дзвонила 8-а рота, яка рятує життя людей, наших хлопців, це наш організм на фронті, який прикомандировує до тих бригад, які не мають своїх автомобілів або зламані. Їм відмовляється віддати зараз поремонтованих 17 автомобілів сервіс, котрий найняв завод "Богдан". Бо завод "Богдан" не хоче сплачувати за автомобілі гарантійного ремонту і вимагає від держави черговий раз 300 тисяч гривень за ремонт автомобілів, які були на фронті максимально кілька місяців. Деякі з них не мають проходу даже 2 тисяч кілометрів. ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, завершуйте. КОРЧИНСЬКА О.А. Я хочу сказати, що те, що нам треба зараз, це пам'ятати про те, що війна йде. А ті, хто зловживають на житті наших хлопців, повинні сидіти… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Силантьєва.
12:27:23 СИЛАНТЬЄВ Д.О. Денис Силантьєв, фракція Радикальної партії Ляшка. Шановні українці, я хочу сказати декілька слів про ті досягнення, в лапках, з якими ми з вами входимо в новий рік. А одне з цих досягнень, це борг в 130 мільярдів гривень, який уряд набрався, і українці всі повинні за це розплачуватися. Коли я чую, коли Президент повертається з саміту Східного партнерства і каже про те, що він нам привіз вишеньку на торті у вигляді очередних кредитів, то я спрашиваю: а куди йдуть всі ці кредити, які набирає цей уряд? Ми їх не бачимо, розвитку економіки немає. Так, кредити, можливо, і потрібні, але ті кредити, які б вкладалися в розбудову та економічний розвиток держави, про що постійно каже фракція Радикальної партії Ляшка. А не ті кредити, якими набралися, як собака блох, з кожним роком їх все більше і більше, а де вони діваються люди не бачать. Я приведу приклад, куди потрібно вкладати кошти. Місто Ужгород, місто на кордоні держави, міська влада розробила сучасний проект олімпійського центру з водних видів спорту. Чому він дуже цікавий та привабливий? Тому що він не тільки многофункціональний, він ще побудований на основі геотермальних джерел, що дозволяє його використовувати дуже економічно. Що це дасть для міста? Що це дасть для регіону? По-перше, це розвиток інфраструктури і не лише спортивної інфраструктури, це ще допоміжна інфраструктура, це дороги, це будівлі і таке інше, це нові робочі місця, це додаткові доходження в бюджет. А з урахуванням того, що це місто знаходиться на кордоні, це ще і привабливість для туризму, а це теж додаткові джерела в бюджет міста, це ті інвестиції, які будуть працювати на державу і на місто багато-багато років. А саме головне, що це дасть можливість займатися фізичною культурою і спортом тим людям, які живуть в цьому місті, в цьому регіоні. А насамперед тим дітям, які сьогодні дуже потребують уваги з боку держави, щоб держава показувала не на словах, а на ділі, що вона турбується про дітей, про людей, про їх сім'ї, які живуть в державі. Що ви думаєте, що уряд не розуміє куди потрібно вкладати кошти? Що уряд дурніше ніж та влада, яка в Ужгороді? Ні, вони не дурніші, але їм це нецікаво, це не нафта, це не газ і це не електроенергія, на цьому грошей не заробиш. Але це дивіденди, які вкладаються в оздоровлення людей набагато дорожче ніж ті оборудки якими займається влада. Але, щоб це розуміти треба бачити на 5, на 10, на 15 років, що буде з державою. А, коли в уряді сидять, так кажучи, временщики, то вони цього ніколи не будуть робити. Отже, фракція Радикальної партії Ляшка заявляє… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка. СИЛАНТЬЄВ Д.О. … одним з пріоритетів нашої роботи це буде здорова, успішна і освічена нація, успішна країна і країна побудована на успішному майбутньому. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова народного депутата Борислава Березу. Перепрошую.
12:30:59 БЕРЕЗА Б.Ю. Я хочу подякувати Тарасюку Борису Івановичу за те, що від фракції "Батьківщина" який передав мені це слово. Тому що він розуміє, що те питання, яке я буду зараз піднімати, дуже важливе як для киян, так і для всіх гостей столиці. Розумієте, є хтось, хто керує містом, але який керує містом не в інтересах киян, а в своїх персональних інтересах. Я хочу зараз поговорити про Голосіївський парк, який систематично знищується. Це найвеличніший парк, який є в Києві, який ще за часів Ющенка отримав значення республіканського, але зараз ми бачимо, щ його систематично знищують. Наприклад, є "Урочище Бичок", яке вирубається задля того, щоби там з'явилися автозаправки та інші будівлі. Що стається? Екологи кричать: це неможливо робити, це національний парк, його треба захищати. Системно активісти кажуть про те, що це неможливо робити, тому що це порушує закон. Всі кажуть про те ж саме. Прокуратура каже, що це злочин. Але Київська міська адміністрація каже, що ні, ні, все гаразд, все нормально, і стає на бік забудовника. "Київзеленбуд", який повинен захищати зелені насадження, каже, що ми не бачимо ніяких порушень. І, коли вікові дерева рубляться, а там повинна з'явитися заправка, то представники "Київзеленбуду" кажуть, що це в нормах закону. Якого закону, вони не кажуть. Більше того, коли представник забудовника в суді наголошує на тому, що взагалі раніше була практика, коли ми будь-яке рішення могли протягнути через суд, але, на жаль, зараз такої практики вже немає, то ми розуміємо, як з'являлися такі рішення. Більше того, ми розуміємо, що зараз знову хтось хоче протягнути рішення через суд. Але наявність в суді активістів, представників Міністерства екології, я дуже вдячний пану Семераку, який контролює цей процес, представників депутатського корпусу, наприклад, Ігор Луценко, так і я, представники інших, пан Тарасюк, який контролює цю ситуацію, завдяки цьому всьому суд стає на бік закону, а не на бік забудовника. Тому я хочу звернутися до Верховної Ради, щоб представники депутатського корпусу більш уважно придивлялися за тим, що відбувається у Києві. Тому що ще декілька років такого керівництва і в Києві взагалі не залишиться жодного саду, а будуть виключно бензоколонки, будівлі, парковки і щось таке, на чому можуть заробляти чиновники КМДА. Але я вважаю, що в Києві повинні робити все для того, щоб кияни були у гарних умовах і проживали у комфортних для себе умовах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова народного депутата Заружко.
12:34:19 ЗАРУЖКО В.Л. Валерія Заружко, Радикальна партія Олега Ляшка. Команда Радикальної партії підтримала Закон про звільнення Донбасу одностайно. Повернення Донбасу і захист його мешканців, громадян України, – це наша непорушна позиція. Наша команда впевнена, що Закон про деокупацію Донбасу є надважливим. Саме він показує всьому світу нашу консолідовану позицію щодо визнання війни війною, а окупацію окупацією. Команда Радикальної партії неодноразово наполягала, що є два шляхи досягнення миру в Україні: шлях поразки та шлях перемоги. Ми обираємо шлях перемоги! (Оплески) Через залучення міжнародних організацій, гуманітарних місій, але головне – через встановлення миротворців на міждержавному, підкреслюю, міждержавному кордоні. Ми впевнені, що за таких умов війна на Донбасі буде зупинена вже через місяць. Ми закликаємо владу зробити це задля тих, хто вимушений був залишити свою домівку та все своє попереднє життя на окупованих територіях, а також задля тих, хто не мав можливості виїхати та залишився заручником на окупованій території. Всі вони є громадянами України. Ми закликаємо владу докласти усіх можливих та неможливих зусиль задля того, щоб звільнити цих людей та закликаємо її виконати свій головний обов'язок та захистити громадян України, відновити територіальну цілісність та повернути мир на Україну. Хай Україна буде мирною. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова народного депутата Тетяну Острікову.
12:36:30 ОСТРІКОВА Т.Г. Тетяна Острікова, фракція "Самопоміч". Закінчується сьогодні сесія, і тому я хочу говорити, підводячи підсумки, про те, що було зроблено нами для розвитку бізнесу, чи втілив законодавець ті вимоги, які, в першу чергу очікують наші підприємці для запуску економіки реального, а не для встановлення штучних показників, які без кінця встановлює уряд. Коли я спілкувалася з підприємцями, які головні вимоги бізнес висуває до влади, то сумно констатувати, що головною, вони говорять, не заважати. Не заважати їм розвиватися всупереч фактично державній політиці, а не завдяки їй. Якщо проаналізувати, що Верховна Рада зробила в 2014 році, наприклад, ми ухвалили податковий компроміс. В 2015 році знизили ЄСВ. В 2016 році запровадили єдиний реєстр публічних заяв на відшкодування ПДВ. Натомість, 2017 рік запам'ятався підприємцям, особливо малому і середньому бізнесу масовим блокуванням податкових накладних і вилученням їх обігових коштів. І нарешті ця проблема була вирішена фактично з 1 січня 2018 року. Однак, зараз ми отримуємо інформацію про те, що урядом готується проект постанови про новий порядок блокування і фактично там повністю переписуються всі критерії так званої ризиковості операцій, які були свого часу в наказі Міністерства фінансів. Тому ми закликаємо уряд дуже виважено підійти до ухвалення цієї постанови. Перш за все, підприємці звертають увагу на те, що потрібно припинити силовий тиск на бізнес. Потрібно припинити ту ганебну практику, коли фактично без будь-яких запитів, без отримання попередньої інформації прибігають з "масками- шоу", прибігають з обшуками. Останній випадок - це обшук в компанії "Київстар". Я уточнювала у цієї компанії, їй навіть перед тим обшуком для отримання документів не направлялися жодні запити. Або ми отримаємо інформацію з медіа, що, наприклад, у нас перед новим роком СБУ шукає на митниці серед імпортерів тканин шукає тих, хто вчинив державну зраду. Чи повинно взагалі СБУ займатися митницею і підприємницькою діяльністю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності? Тому тільки ліквідація всіх економічних підрозділів СБУ, Генеральної прокуратури, Національної поліції і заміна їх єдиним органом фінансових розслідувань з аналітичним підходом, з ризикорієнтованими методами боротьби з економічною злочинністю, які не будуть прибігати з "масками-шоу" попередньо навіть не направивши цьому підприємству запит. Законопроект два роки лежить в парламенті. Не хочете розглядати законопроект "Самопомочі" про фінансову поліцію, будь ласка, закликаю уряд законопроект якого про Службу фінансових розслідувань застряг десь між урядом і Національною радою реформ. Друга позиція, яка також запустить нашу економіку. Скасувати, нарешті, податок на прибуток і замінити його податком на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд. ОСТРІКОВА Т.Г. …замінити його податком на виведений капітал. Естонія, яка це зробила в 2000 році, за п'ять років запровадження цього податку збільшила ВВП в п'ять разів. Тому ми закликаємо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Бондара.
12:40:08 БОНДАР М.Л. Христос хрещається! Буквально вчора прийняли Закон 7163, так званий Закон по деокупації Донбасу. Один з депутатів дозволив в адрес нашої фракції, в адрес хлопців які воювали ганебні висловлювання. Сказавши, що ми є посіпаками Російської Федерації, країни-агресора. Я хочу сказати тому депутату, що хлопці, які там сиділи, прямо з Майдану пішли боротися з не так званими якимись терористами, не так званими якимись "ЛНР", "ДНР", а боротися з Російською Федерацією і з її агресією. Гинули від куль цієї країни, країни-агресора, получали поранення від зброї цієї країни-агресора, брали в полон, я особисто, он сидить Юра Тимошенко мій побратим, ми особисто брали в полон російських офіцерів. Тому сказати, що ми воюємо з країною, з так званими республіками "ЛНР", "ДНР", для мене їх немає, це є посіпаки, це є структурні підрозділи Російської Федерації, армія Російської Федерації, яка вторглася в нашу країну, яка воює на сході в Криму і ми з нею боремося. Тому згадування в 141 поправці так званій чому не визнали "ЛНР", "ДНР" терористичними організаціями? Я вам просто скажу, тому що їх не існує, є Російська Федерація, є їхні найманці і є структурні підрозділи на території України, які їм допомагають і проти яких ми воюємо. Друге. Ми вважаємо, що все це, що зроблено на сході країни, всі ті руйнування, загибелі наших хлопців, дівчат за це все несе відповідальність Російська Федерація. Це не є громадянська війна, якщо ми признаємо, що це є "ЛНР", "ДНР", значить за це все буде відшкодовувати наша держава, згідно 19 статті Закону "Про запобігання тероризму", а це все має відшкодовувати Російська Федерація, вона є агресором, вона це все заподіяла і заподіює далі. І я, як мажоритарний депутат 119 виборчого округу, зараз дуже сильна політична сила, яка колись була там в лідерах і яка програла мені на тих виборах, які пройшли, розказують, що я людина, яка воювала, людина, яка поранена, не підтримала цієї поправки. Я голосував за цей закон "за" на відміну від цієї політичної сили, яка не підтримала цей закон, подивіться, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова народного депутата Леоніда Ємця.
12:43:03 ЄМЕЦЬ Л.О. Дякую. Шановні колеги! Леонід Ємець, місто Київ, фракція "Народний фронт", група "Єврооптимісти". Першим словом хочу подякувати Геннадію Кривошею за те, що він дав мені можливість виступити з цієї трибуни і розказати вам, шановні українці, про ту ситуацію, яка відбувалась з голосуванням цього тижня, з голосуванням за Антикорупційний суд. Насправді ми вже цього тижня могли прийняти цей законопроект, такий необхідний для боротьби з корупцією за основу. Якби ми у вівторок проголосували його за включення в порядок денний, в середу вже наш комітет міг розглянути його і рекомендувати в четвер для голосування за основу в першому читанні. Але, трапилось так як трапилось. Нагадаю: у вівторок кількості голосів не вистачило для того, щоб цей законопроект включити в порядок денний. Як їх не вистачило у четвер, вчора, коли три рази ми ставили це питання на голосування. Це означає, що цього тижня наш комітет не збереться для того, щоб розглянути цей законопроект. І цей законопроект про створення антикорупційного суду переноситься на наступну сесію. Туди, слава Богу, він вже буде включений автоматично, і це означає, що не уникнути цьому парламенту розгляду законопроекту про Антикорупційний суд. Чому трапилось, чому відбулась така ситуація, де здавалося, за той законопроект, який від нас вимагає Міжнародний валютний фонд, який від нас вимагає Європейський Союз, який від нас вимагає український народ, який хоче побачити ефективну боротьбу з корупцією, з результатами боротьби з корупцією. Чому парламент український не знайшов необхідної кількості голосів? Відповідь проста: ті корупціонери, які були, ті корупціонери, які є, ті хто мріють бути тими корупціонерами, які дорвуться до "кормушки", не хочуть створення Антикорупційного суду. Вони будуть всіма своїми силами протистояти тому, щоб цей Антикорупційний суд запрацював в нашій країні. Тому, шановні наші українці, без вашої допомоги парламент не справиться, нам потрібно наступного сесійного тижня підтримка суспільства, і медійна, і кожен виборець має звернутись до свого народного депутата, через Фейсбук, листом, прийти до нього в приймальню і запитати, чи планує він бути, по-перше, на сесійному засіданні в робочий час, а, по-друге, чи планує він голосувати за Антикорупційний суд, який ми всі разом так давно мріємо отримати в цій країні. Це той Антикорупційний суд, за який 300 голосів цього парламенту свого часу підписалось в Коаліційній угоді, коли ставили свої підписи. Тільки сьогодні в парламенті стоїть питання, чи готові ці люди виконати ту обіцянку, яку дали. Тому через два тижні парламент дасть відповідь на питання, чи готовий він, хоча б у першому читанні, приступити до розгляду законопроекту про Антикорупційний суд. І перед нами стоїть ще величезний шлях для того, щоб цей закон в кінцевому варіанті повністю відповідав вимогам Венеційської комісії, громадським… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошу до слова народного депутата Лозового.
12:46:21 ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. Я хотів би звернутись до нинішньої влади з словами Тараса Григоровича Шевченка: "Якби ви знали, паничі, як люди плачуть живучи, то ви б елегій не творили". Ми часто, кожний день, чуємо від нинішньої влади солодкі елегії, а в цей час, мільйони українців без роботи, мільйони українців, працюючи, отримують жалюгідні зарплати, за які не можуть вижити, мільйони українців шукають кращої долі за кордоном. У нас зараз найвищий пік безробіття за 27 років незалежності, гірше чим у 90-х. Що сприяло б, виправити цю ситуацію? Державний захист національного виробника, в першу чергу. Державна підтримка малого і середнього бізнесу. А що ми бачимо? Ми бачимо абсолютно протилежну історію: руками Державної служби з питань праці, якою керує пан Роман Чернега, фактично легалізовано рекет, коли підприємців по всій країні, у мене десятки звернень, обкладають поборами. Наведу простий приклад. Начальник Держпраці в Рівненській області Юрій Наконечний взагалі не видав жодного дозволу підприємствам, які відмовляються проходити перевірку в їхньому експертно-технічному центрі, хоча є сотні фахівців, які можуть надати експертну оцінку. І до мене зверталася профільна федерація, в цих людей теж забирають шматок хліба, тільки за один перелік документів, які мають надати, вимагають з підприємців 3 тисячі гривень. Щоб їм надали перелік документів, які вони мають надати, вони мають платити, людина, в якої один ларьок на базарі, 3 тисяч гривень, це налазить взагалі на голову? Ні. Але це нинішня влада така. У нас інша позиція. Позиція Радикальної партії – це державний захист національного виробника, державний захист бізнесу і, відповідно, розвиток економіки, створення робочих місць і високі зарплати. В той час… (Оплески) В той час, як влада грабує руками Держпраці, в першу чергу, підприємців, займаючись рекетом, от, наприклад, я маю звернення з Чернівців, там не видають жоден дозвіл підприємцям, якщо вони не випишуть – така форма корупція – з десяток журналів профільних! Це просто неможливо уявити таке в нормальній демократичній країні. Натомість наша команда, захищаючи підприємців, наш лідер Олег Ляшко, кращий економіст парламенту Віктор Галасюк і вся наша команда добилася ряду законопроектів, потрібних для розвитку бізнесу: це заборона на експорт лісу-кругляку, це зниження єдиного соціального внеску, це історичний законопроект "Купуй українське", яке компрадори-маріонетки, грязь Москви, Вашингтону і Брюсселю і решта ліберальної наволочі, якою керують прибиральниці з посольств… (Оплески) … хоче скасувати; це заборона експорту металобрухту, це відстрочка на два роки на імпортне обладнання… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. ЛОЗОВОЙ А.С. Це Закон про створення Експортно-кредитної агенції, ми – за бізнес, ми – за створення робочих місць, а влада – проти! Порівнюйте і робіть висновки. Слава Україні! (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова народного депутата Левченка.
12:49:51 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. З цієї трибуни протягом останнього тижня, а також на багатьох телеканалах представники правлячої олігархічної клептократії виголошують багато високопарних фраз про нібито їхнє бажання боротися з російською агресією, про нібито їхню підтримку нашим героям-військовим. І навіть сьогодні були такі виступи. Це – їхні балачки пусті. Тому що насправді, коли вони це говорять, вони голосують за продовження торгівлі з окупантом, вони голосують за те, щоби заборонити нашим військовим "використовувати зброю без крайньої необхідності" – це цитата, вони відмовляються вставляти у відповідне законодавство конкретні дати початку окупації, для того щоб можна було, власне кажучи, притягнути до відповідальності цього окупанта, цього всього вони не роблять, але вони багато балакають. І, знаєте, дуже показовим тут моментом є щодо захисту наших героїв, є ставлення більшості цієї олігархічної до добровольців. Справа в тому, що бійці добровольчих батальйонів, які не продовжили пізніше воювати в Збройних Силах України, а які залишилися бійцями добровольчих батальйонів виключно, а це тисяча людей, це люди, які пішли, до речі, першими на війну, як тут дехто казав, з Майдану, так от вони до сих пір не мають можливості отримати належне визнання від держави, отримати статус учасника бойових дій. І тут питання не тільки і не стільки для них в соціальних пільгах, хоча це теж дуже важливо, особливо коли люди поранені, особливо коли люди в скрутному матеріальну становищі, це питання визнання державою цього статусу, це питання поваги державою Україна до тих, хто її захищає. Так от, зібралися багато волонтерів, добровольців - і ми спільно напрацювали законопроект і зареєстрували про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус (номер 7190), зареєстрували цей законопроект 10 жовтня 2017 року. І що ви думаєте, шановний український народе? Можливо, оця зала, яка так багато розповідає про те, як вони підтримують героїв, можливо, вони розглянули цей законопроект, можливо, комітет рішення по ньому прийняв якісь? Ні, Комітет соціальної політики під головування пана Третьякова саботує розгляд цього законопроекту, відмовляється виставляти його на розгляд, причому сказано, це нібито через те, що їм не подобаються автори. Так от, сьогодні я звернувся офіційно до пана Парубія, до Голови Верховної Ради, із запитом, підтверджуючи своє звернення вчорашнє, щоби він згідно частини третьої статті 96 Регламенту Верховної Ради України протягом 15 днів... Прошу дати 10 секунд, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. ... щоби він згідно Регламенту Верховної Ради України протягом 15 днів забезпечив розгляд цього законопроекту в сесійній залі, це пряма норма Закону України "Про Регламент Верховної Ради України". Якщо комітет… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Лубінця. Народний депутат Лубінець, ваш час виступати.
12:53:37 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні я хотів би вкотре наголосити з цієї високої трибуни про проблему, яка існує в Донецькій та Луганській області. Я хочу подякувати колегам за прийнятий законопроект, так названий реінтеграцію Донбасу. Це дуже правильне рішення, повірте мені як людині, яка представляє Донецьку область. Люди цього чекали. Але хочу нагадати, що в 2014 році всі ці події на території Донецької та Луганської області почали відбуватися, в першу чергу, через те, що існувала ота "п'ята колона". І "п'ята колона" існує і зараз. На жаль, у нас четвертий рік ми воюємо, сидить у нас ярий представник "руського миру", мер міста Добропілля в Донецькій області. Ця людина особисто організовувала референдум, називає зараз український прапор тряпкою, проводить сесії виключно і принципово російською мовою, не хоче починати сесії з "хвилини мовчання" за загиблими героями АТО. Безліч звернень, депутатських запитів до прокуратури, Служби безпеки України, до Національної поліції – немає реакції. Я дуже поважаю всіх офіцерів, які захищають нашу Україну. Я дуже поважаю Службу безпеки України, але вкотре хочу звернутися і сказати: до тих пір, поки існують такі мери міста Добропілля, які роблять все, щоб підірвати стабільність нашої української влади на території Донецької, Луганської областей, у нас може буде повторення 2014 року. Тому вкотре звертаючись і прошу всіх підтримувати нашу боротьбу, щоб такі люди не залишались і не займали виборні посади. І хочу ще сказати. Зараз у нас четвертий рік ми воюємо. Але всіх закликаю народних депутатів: в ці канікули чи не канікули знайдіть час, приїдьте на передову і підтримайте наших хлопців, які стоять на передовій, просто їм подякуйте, вручіть подарунки і просто нагадайте про те, що ми тут, в Києві, знаємо, що для нас вони роблять, – роблять великий подвиг. Дякую всім захисникам. Слава Україні! Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
12:56:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Наступна в нас по запису, це є Заліщук, будь ласка, Світлана. І, колеги… Будь ласка.
12:56:24 ЗАЛІЩУК С.П. Пане головуючий, шановні колеги, шановні представники засобів масової інформації, насамперед вітаю всіх зі світлим святом, але тема, яку хочу підняти, на жаль, не святкова. Хочу скористатися цим виступом, аби привернути увагу до одного кричущого випадку знущання над бізнесом. Абсолютно не секрет, що в останні 3-4 роки абсолютно дикунські наїзди на ІТ-бізнес стали візитівкою фактично для наших правоохоронних органів. І не під запис наші бізнесмени говорять, що дуже часто це спроба шантажу або взяття під так звану "кришу" той чи інший бізнес. За... дуже показово, що за останніх півроку 2017 року за даними бізнес-омбудсмена скарги від бізнесу зросли на 60 відсотків. Одна з таких компаній – це YouControl, про яку вже дуже багато писали засоби масової інформації. 9 місяців тому в їхніх офісах зробили обшуки нібито під приводом того, що там є російський слід. Хоча пізніше це формулювання, безумовно, змінили, тому що жодних доказів тому, що там є якийсь слід Російської Федерації, звичайно ж, не знайшли. Тим не менше арештували сервери, забрали гроші. Зараз СБУ просить суд кваліфікувати це як незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Але журналісти прекрасно знають і активісти прекрасно знають, що система YouControl – це аналітична платформа, яка дає можливість людям використовувати абсолютно публічні джерела для збору інформації та її перевірки, яка допомогла розслідувати численні оборудки з використання офшорок або "зливних бачків". Саме це, з моєї точки зору, є підставою зараз для наїзду на цю компанію. Я хочу окремо згадати, що ця компанія YouControl виграла три судових інстанції. Суд зобов'язав СБУ віддати гроші, віддати сервери, але СБУ у відповідь на офіційний запит повідомили про те, що до них нібито ці рішення судів не дійшли. Це тільки один приклад того як знущаються над бізнесом. Більше того, нещодавно це переслідування продовжилося. Чергова серія судів почалася 29 грудня під новий рік, коли журналістів чи активістів, зібрати фактично було неможливо, на жаль. Сьогодні це знущання триває. І я прошу, пане головуючий, вважати мій виступ офіційним запитом до Василя Грицака аби СБУ припинило чинити тиск на цю компанію, а також виконало попереднє рішення судів. Також я звертаюся до пана Кубіва, до першого заступника Прем'єра, звернути увагу і взяти під контроль розслідування цього конкретного випадку наїзду на ІТ-бізнес, який приносить гроші… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ЗАЛІЩУК С.П. Закінчила. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, отже час вичерпаний для виступів. 13-а година. І я прошу усіх народних депутатів зайти в зал, долучитися до закриття сьомої сесії Верховної Ради восьмого скликання. І я прошу усіх народних депутатів зайти в зал. І прошу також членів Кабінету Міністрів зайняти свої робочі місця. У нас сьогодні закриття сесії співпало з великим християнським святом і, на жаль, не всі можуть бути присутні в залі. Але я прошу всіх колег, які ведуть дискусії, які в кулуарах, зайти в зал і зайняти робочі місця. І прошу членів Кабінету Міністрів теж зайняти свої робочі місця. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:00:39
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до слова запрошується Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Андрію Володимировичу, просимо вас. 13:00:56 ПАРУБІЙ А.В. Шановні колеги, ми завершуємо сьому сесію Верховної Ради України восьмого скликання і, за традицією, ми підводимо підсумок роботи цієї сесії. Вона була складна, як і усі сесії нашого скликання Верховної Ради, але, разом з тим, це була продуктивна робота усіх нас, всього залу. Коли на початку року ми зазначили наші плани, я їх оголосив, про ті реформи, які планує прийняти Верховна Рада України, багато хто не вірив, що це можливо. Але, тим не менше, фактично усі з запланованих нами реформ були прийняті в цьому залі Верховної Ради України. Це і судова реформа, продовження судової реформи, найдовший законопроект в історії сучасного українського парламентаризму, який ми розглядали три тижні. Це є освітня реформа, яка не тільки наближає українську освіту до європейських стандартів, але цей закон і ця реформа зробили ще одну фундаментальну річ – захист української державної мови під час здобуття освіти. (Оплески) І хоча дискусія набула не тільки суспільного, а і міжнародного значення, і ми мали довгу дискусію з Венеційською комісією, я хочу подякувати усім фракціям і депутатам, що завдяки твердій, спільній, злагодженій позиції усіх народних депутатів і комітетів ми змогли відстояти позицію і відстояти 7 статтю Закону про освіту. Ми прийняли медичну реформу, яка викликала багато дискусій, але, тим не менше, ми змогли знайти консолідовану позицію в залі. І зараз ми чекаємо на впровадження медичної реформи. Пенсійну реформу, яка була нашим амбітним завданням для підвищення пенсій для українських пенсіонерів. І також непроста реформа, яка теж мала дуже багато дискусій у залі, але ми змогли через співпрацю вийти на позитивне рішення і прийняти пенсійну реформу і буде динаміка підвищення пенсій для українських пенсіонерів. Треба теж відзначити одну важливу річ цієї сесії – це підготовка державного бюджету . Ми поставили амбітний план спільно з урядом. Пане віце-прем'єр-міністре, спільно з урядом поставили амбітний план, щоб ми пройшли по термінах, передбачених законом, і змогли бюджет прийняти вчасно. Були гострі дискусії на комітетах, але ми цього року вперше за багато років не вночі, не під ялинкою, а змогли прийняти законопроект задовго до нового року, чим ми і дали добрий сигнал і для українського суспільства, і для наших закордонних партнерів, а найголовніше – ми показали злагоджену роботу Верховної Ради України. Колеги, ми розпочали виборчу реформу. Мало хто вірив, що це можливо. Але ми змогли у першому читанні прийняти Виборчий кодекс, який уніфіковує систему виборів на всіх рівнях. Зараз іде підготовка в комітеті і цієї весни ми будемо вже доходити до завершення виборчої реформи. Я думаю, це один з наших амбітних планів на наступну сесію Верховної Ради України. Статистика не так важлива насправді, бо багато з тих законів, які ми приймали, були дуже масштабними, дуже системними. І я нагадую, деякі з них ми розглядали по кілька тижнів, по кілька днів. Але тим не менше хотів би зазначити певні статистичні дані. Ми на цій сесії обговорили 197 питань і прийняли 94 рішення, у тому числі 62 закони були прийняті в цілому, 16 постанов були прийняті в цілому і 16 законів ми проголосували у першому читанні. Серед них, звичайно, закони по обороноздатності нашої країни, дуже важливі закони про соціальний захист українських військовослужбовців, це і Закон України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", в яких ми посилюємо соціальний захист не тільки вояків АТО, а й учасників Революції Гідності. Це також і забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та членів сімей військовослужбовців. Важливий блок у розвитку економіки, промисловості та підтримки вітчизняного підприємства. Я нагадаю, внесення змін до Закону про публічні закупівлі, внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу, а також дуже важливий і резонансний Закон про забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження. І цим законом ми захистили український бізнес від тиску силовиків. Дуже важливі закони у сфері енергетики, серед них я хочу зазначити: Закон "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг", Закон "Про житлово-комунальні послуги", внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природнього газу" щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу. Окремо хотів би визначити закони, які спрямовані на розвиток ІТ-технологій, безпеки нашої держави, це дуже важливий Закон про кібербезпеку. Пригадуєте, які були дискусії в залі, але ми змогли вийти на надважливе рішення і прийняли цей закон. Це також Закон "Про електронні довірчі послуги", який багато з наших партнерів вважають одним з найбільш фундаментальних під час розгляду на цій сесії. Дуже важливо нагадати про Закон – внесення змін до законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення АТО та прикордонних районах України, яким ми забезпечили наявність українських телеканалів на тих територіях, які сьогодні, на жаль, перебувають під окупацією російського агресора. Я би ще би відзначив одну наважливу тему – це підтримку українського кінематографа. Ми фактично змогли дати ренесанс українського кіно від часів Миколайчука, Параджанова ми змогли відродити українське кіно. І завдяки підтримки і Верховної Ради, і уряду, завдяки виділенню коштів ми в 2017 році… впроваджено було 93 українських фільми, а вже наступного року знімається 120, у виробництві є 120 нових українських фільмів. Вперше в історії України цього року ми запровадили підтримку українських серіалів. Цілий блок законів дуже важливих, ми прийняли для захисту жінок, матерів і дітей, поміж них я хотів би відзначити Закон про запобігання та протидію домашньому насильству. І теж відзначу те, що відзначило все суспільство: дуже важливе наше рішення про запровадження вихідного дня у свято Різдва християн західної традиції, і це було високо оцінено нашим суспільством. Але, разом з тим, ми внесли зміни у вихідні і запровадили день праці. Я вважаю, це теж, можливо, не такий резонансний, але дуже важливий для відновлення справедливості Закон, який прийняла Верховна Рада України. Теж хочу зазначити які відбулися важливі міжнародні заходи під час цієї сесії. Це є шоста сесія Парламентської асамблеї ЄС - Східні сусіди, ЄВРОНЕСТ. Я хочу подякувати і комітету, комітетам і організаторам, власне, цього засідання, а також п'ятдесята ювілейна Парламентська асамблея організації Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС). Україна головувала цього року і приймала п'ятдесяту ювілейну сесію. Також під куполом нашої зали відбулося урочисте засідання присвячене 100-річчю з дня проведення першого курултаю кримськотатарського народу і це теж був важливий і резонансний захід, який проводила Верховна Рада України. Останній тиждень нашої сесії був непростим. Ми теж поставили дуже амбітний план, але ми змогли незважаючи на дуже гострі дискусії, прийняти Закон про деокупацію. І цей закон має символічне значення, який визначає Російську Федерацію агресором і відповідно несе для цього і міжнародні наслідки для Росії. Також ми прийняли Закон про приватизацію, який має не тільки важливе економічне значення, а, на моє глибоке переконання, це є дуже важливий антикорупційний закон в тих сферах, до яких сьогодні в Україні залишилися залишки корупції і, незважаючи на дискусії, ми змогли об'єднатися і усім залом прийняти ці рішення. Я хочу, колеги, подякувати всім народним депутатам, всім фракціям, тому що всі фракції брали участь у підготовці в провадженні тих законопроектів. Я хотів би подякувати головам фракцій за глибоке розуміння відповідальності, коли в найважчі моменти голови фракцій мали здатність приймати відповідальні рішення для об'єднання залу. Я хотів би подякувати головам комітетів, які дуже фахово готували законопроекти, які стосувалися їхньої сфери, наполягали на тому, щоб їхні законопроекти появилися і були в порядку денному. І я хочу подякувати уряду, Прем'єр-міністру України Володимиру Гройсману і всім членам уряду, колеги, дякую вам за ту співпрацю, яку ви продемонстрували на цій сесії, подякуємо уряду. (Оплески) Дякуємо. Без сумніву, запорукою успіху і позитивних рішень була і злагоджена робота в залі, але у великій мірі і злагоджена робота співпраці з урядом, по кожній реформі співпраця комітету і міністрів, які спільно готували на робочих групах, завдяки цій співпраці ми і змогли вийти на позитивні рішення. Ми закриваємо сьому сесію, за два тижні розпочнеться наступна, восьма, сесія Верховної Ради України. За той час ми повинні підготувати ряд законопроектів, і я хотів би коротко зазначити, які, на мою думку, мають бути важливі напрямки нашої роботи. Без сумніву, ключовим питанням української Верховної Ради України це має бути питання безпеки і оборони. Вчора на Раді Національної безпеки і оборони ми затвердили законопроект про національну безпеку України, масштабний системний законопроект, який важливий і для організації системи безпеки в Україні, але надзвичайно важливий для інтеграції України в НАТО, що є стратегічним і ключовим, зовнішньополітичним напрямком української держави і українського парламенту. Я впевнений, ми зможемо швидко і ефективно цей закон винести на порядок денний, обговорити і прийняти. Ми також повинні прийняти ряд законопроектів, які необхідні для виконання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Ми вже домовились з Прем'єр-міністром про створення спільної робочої групи, що ми пакет законопроектів, які є нашими і зобов'язаннями, змогли скласти в один план річний, змогли затвердити і поетапно виконувати під час сесії кожного пленарного засідання. Як я говорив, ми повинні завершити виборчу реформу. Колеги, і ми повинні розглянути Закон про Антикорупційний суд. Як і всі закони, які ми приймали в судовій реформі, ми просили висновки Венеційської комісії і враховували ці висновки. І, я переконаний, і цього разу, голосуючи за Закон про Антикорупційний суд ,ми повинні врахувати всі висновки і рекомендації Венеційської комісії. Адже ми були ініціаторами подання до них і прохання на отримання їхніх висновків. І ми повинні сконцентруватись, щоб цей закон був прийнятий в залі Верховної Ради України. І, звичайно, у нас велика заборгованість по кадрових питаннях, друзі. Це є склад Центральної виборчої комісії, це питання вже перезріло. Наскільки мені відомо в найближчий час має бути внесене нове подання Президента України, і я невідкладно поставлю його на розгляд Верховної Ради України. Але це також і Національний банк, це Рахункова палата, це Уповноважений з прав людини, це ці кадрові питання, які ми повинні розглянути на наступній сесії. Але, найголовніше, колеги, найголовніше не статистика, і навіть не перерахунок законів, найважливіше, що на цій сесії ми показали працюючий парламент. Ми знаємо, які зусилля вкладались північним сусідом, щоб розбалансувати ситуацію в країні. І ми знаємо, які були спроби розбалансувати ситуацію в цьому залі Верховної Ради України, завдяки мудрості кожного депутата, завдяки мудрості всім фракціям ми не дозволили ніяким штормам розбалансувати роботу Верховної Ради України. (Оплески) Верховна Рада України була і залишається острівком стабільності. Працює Верховна Рада, стабільна Верховна Рада - стабільне і українське суспільство. Багато критики, інколи справедливої, але ми повинні пам'ятати про свою відповідальність, особливо в 100-річчя відновлення української державності. І тому я вірю, що і на наступній сесії ми будемо мати такий самий високий рівень відповідальності і покажемо таку ж ефективну і дієву роботу. Хочу ще раз подякувати всім народним депутатам, хочу подякувати всім фракціям, уряду, подякувати Президенту за дуже тісну і щільну співпрацю і побажати успішної роботи в наступній сесії. І хочу побажати всім нам перемоги. Слава Україні! (Оплески) Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:16:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, відповідно до затвердженого календарного плану чергова восьма сесія… сьома сесія Верховної Ради України… восьма сесія розпочне свою роботу 6 лютого, а сьома сесія Верховної Ради України восьмого скликання завершує свою роботу. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. (Лунає Державний Гімн України) ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески) І нагадую: наступного тижня – робота у комітетах. Дякуємо, друзі. |
