|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 19.09.2018
ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 19 вересня 2018 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:02:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Доброго ранку, шановні колеги! Прошу всіх заходити в зал, займати робочі місця. Готові до реєстрації? Прошу народних депутатів зареєструватись. 10:03:55 358. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні день народження народного депутата України Наталії Володимирівни Агафонової. Привітаємо з днем народження. (Оплески) І, шановні колеги, Сенат Сполучених Штатів Америки, наші колеги, схвалили проект бюджету Пентагону на 19-й рік і в ньому передбачили збільшення безпекової допомоги Україні до 250 мільйонів доларів. Це на 50 мільйонів більше, ніж в бюджеті минулого року. Зокрема кошти призначаються і на розвідувальну підтримку збройних і безпекових сил України. Щиро дякую нашим союзникам, нашим колегам і однодумцям у США, нашим колегам сенаторам за підтримку України. Ми всі усвідомлюємо, що боротьба в Україні проти російського агресора – це не тільки боротьба за українську державу, це боротьба за майбутнє всього вільного світу. Подякуємо колегам нашим. Отже, колеги, сьогодні ми маємо 30 хвилин для оголошення заяв, повідомлень і позиції народних депутатів України, наголошую – не фракцій, а народних депутатів України. Тому прошу всіх, хто має намір взяти участь в обговоренні, приготуватись до запису. Прошу народних депутатів записатися для виступу. Будь ласка. Ленській Олексій Олексійович передає слово для виступу Віктору Галасюку. Будь ласка, пане Вікторе.
10:06:25 ГАЛАСЮК В.В. Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги народні депутати. Проект державного бюджету на 19-й рік, який внесений в парламент, не дає відповідей на головні виклики, які стоять перед нашою країною – це бідність, це деіндустріалізація, це масова багатомільйонна еміграція українців. Темпи економічного росту, які закладені у бюджеті, 3 відсотки. Вони є для нашої країни абсолютно мізерними, тому що вони не дозволять скоротити розрив добробуту з жодним нашим європейським сусідом, тому що 3 відсотки економічного зростання України при такій низькій базі – це просто нічого. Нам потрібно мінімум 7-8, а є можливість зростати і на 10 відсотків на рік при правильній економічній політиці. Плани, закладені в проекті бюджету щодо інфляції, є нереалістичними. Кожного року спеціально закладають занижену інфляцію, і жодного року цей показник не витримується. Тому що кожен громадянин по своїй кишені відчуває наскільки зростають ціни, ніяк не на 7 відсотків. А от тими прогнозами, які штучно закладені в бюджеті, будуть робити тільки одне – виправдовувати політику дорогих коштів Національного банку і далі робити населення біднішим, перетворювати на іммігрантів. Ви подивіться, що відбувається в потягах на Європу. Люди масово виїжджають, робочі руки, таланти, інженери, підприємці, та це національна катастрофа. Той рівень соціальних стандартів, який закладений в бюджеті, жодним чином не дозволяє цього запобігти. Мінімальна заробітна платня, яка передбачена на рівні фактично 128 євро, це жодним чином не відхід від політики дешевої робочої сили, як це пропагує влада. Порівняйте самі, мінімальна заробітна платня в Польщі – 520 євро, а в 10-му році вже була 320 євро в Польщі. Мінімальна заробітна платня в Туреччині – 380 євро, в Чехії – майже 500 євро, в Словаччині – так само, майже 500 євро. Тобто з таким розривом соціальних стандартів, з таким розривом ефективності економіки ми жодним чином не зможемо подолати масову імміграцію, бідність і інші проблеми, які з цим пов'язані. Тому команда Радикальної партії пропонує одночасно суттєве підвищення соціальних стандартів: мінімалка – мінімум 5,5-6 тисяч гривень і одночасно потужні інвестиційні стимули для українських підприємців, промисловців, дешевші кредити, податкові преференції, державні замовлення через Закон "Купуй українське, плати українцям". Треба піднімати економіку і піднімати реальні доходи українців і якість життя, тоді подолаємо імміграцію. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Медуницю. Прошу.
10:09:44 МЕДУНИЦЯ О.В. Добрий день шановні українці, шановні депутати. Мій виступ буде з питань нарахування субсидій. На мою думку, і на думку не тільки мою, а і багатьох моїх колег в сесійній залі, які звернулися зараз до уряду з проханням змінити порядок нарахування субсидій. Зараз відбувається дискримінація українців під час надання субсидій. Чому? З 1 травня цього року вступив в силу новий порядок на обрахування субсидій. Якщо ми в 15-му році, відпустивши ціни на енергоносії в часи уряду Яценюка, лібералізували процес надання субсидій, зробили його в заявочний спосіб, то зараз ми бачимо, що гайки певним чином прикручуються. Можливо, так і треба для деяких категорій, але ми вважаємо, що для деяких категорій це прикручування гайок відбувається надмірно. Це насамперед стосується тих осіб, які мають заборгованість по заробітній платі. З 1 травня люди, які мають заборгованість по заробітній платі, відповідно не сплачують ПДФО, не мають право на субсидії. З 1 травня родини, які розведені, це як правило жінки-одиначки, і виховують дітей, базу обрахування субсидії беруть дохід чоловіка, з яким ця жінка неживе. Тобто не тільки аліменти, які він сплачує, а і весь дохід цього чоловіка. Відповідно багато таких родин неповних втратили знову право на субсидії. Зараз субсидія не нараховується тим родинам, діти яких навчаються або працюють за кордоном. Тобто дитина виїхала з сім'ї з різних причин, не виписана, і тепер відповідно вимагають, щоб дитина надала свою довідку про доходи, і обраховують доходи тих людей, які фактично в квартирі не проживають в домогосподарстві. На мою думку, оці три позиції є дискримінаційними. І ми звернулися до уряду, щоб терміново до початку опалювального сезону були внесені зміни в цю постанову, і порядок речей по нарахуванню субсидій, який існував в квітні цього року, був відновлений. І люди, які не отримують з не своєї причини заробітну плату, бо в нас навіть на державних підприємствах на деяких є заборгованість. От в моєму окрузі в місті Суми на підприємстві СМНВО, де заборгованість майже 200 мільйонів гривень, 3 тисячі 600 родин, працівники яких працюють на цьому підприємстві, зараз втратять право на субсидію. До чого це призведе? По-перше, зразу вилізе заборгованість, соціальна напруга. Ми вважаємо, що в уряду є можливості, є бюджетні асигнування для того, щоби всі ці категорії, про які я сказав, справедливо отримали ті субсидії, які по закону їм належать. Дякую за підтримку тих депутатів, які підтримали звернення до уряду з цього питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Заружко.
10:13:00 ЗАРУЖКО В.Л. Валерія Заружко, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Шановні українці, ось в мене тут проект Закону України про Державний бюджет на 2019 рік. Дуже сумно на нього дивитись, бо чомусь здається, що влада не зробила ніяких висновків з того бюджету 2018 року, в якому було дуже багато проблем. Перша проблема, яку я побачила вчора, – це проблема державних шахт. Взагалі виділено на 2019 рік на 33 державні шахти 1 мільярд 63 мільйони гривень на підтримку державних шахт. Це величезна проблема, тому що для нормальної реформи потрібно якнайменше 7 мільярдів. При злочинній владі виділялося 15 мільярдів на рік на підтримку вугільної галузі. Зараз що ми бачимо? Ми бачимо численні протести шахтарів під Верховною Радою, ми бачимо затримку у заробітній платі, ми бачимо трудову міграцію, шахтарі масово виїжджають працювати за кордон, і нічого не робиться для того, щоб зберегти своїх людей, щоб дати їм роботу і зарплату. І ця ж тенденція спостерігається у бюджеті на 2019 рік. Фракція Радикальної партії на чолі з Олегом Ляшком вимагає негайно вирішити проблему вугільної галузі України, надати українським шахтарям нормальну стабільну роботу та зарплату, щоб люди залишались працювати в Україні і не були вимушені виїжджати кудись за кордон шукати кращої долі. Ми вимагаємо, щоб припинилось вже знущання над цими людьми, щоб була запроваджена профільним міністром, нарешті, нормальна реформа вугледобувної галузі країни, щоб гроші були вкладені в модернізацію шахт, в розробку нових лав, щоб нарешті люди почували себе впевненими у власній країні та відчували підтримку від неї. Питання два – це питання лікування за кордоном хворих українців. Цього року було виділено 389 мільйонів гривень. МОЗ нам каже, що ці гроші закінчились ще в травні місяці. Зараз ми бачимо майже 30-денний протест під МОЗом людей, яких називають як завгодно, вже називають агентами Кремля. А це родичі важкохворих українців, які вимагають одного – у такий відчайдушний спосіб вимагають надати своїм рідним та близьким, нарешті, шанс на життя. Я хочу нагадати, що це обов'язок держави надати українцям своєчасне медичне обслуговування та якісне. І операції важкохворим українцям необхідно надати, якщо це не можна зробити в Україні, за кордоном. Наступного року виділена така ж сама сума 389 мільйонів гривень. Ми можемо побачити, що ця сума закінчиться у наступному травні, що ми будемо робити з людьми, які називають себе людьми, які стоять в черзі смерті? Фракція Радикальної партії вимагає відставки голови МОЗу Уляни Супрун та призначення, нарешті, нормального міністра…
10:16:23 ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЗАРУЖКО В.Л. Який буде дбати про здоров'я українців та знати, що життя українців – це найвища цінність для держави. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Куліченка.
10:16:29 КУЛІЧЕНКО І.І. Доброго ранку, колеги! Доброго ранку, шановні українці! Ми вже вступаємо, як ви бачите, з вами в бюджетний процес. І я хотів би побажати всім депутатам, які присутній в цій залі, та тим, які тільки збираються зайняти свої робочі місця, ретельно вивчити ось цей документ принаймні ту частину, в якій ви фахово розбираєтесь, – це Державний бюджет України. Мені для того, щоб проаналізувати фінансування медичної галузі з цього документу, багато часу не знадобилося. Тому що, як з'ясувалося, в цьому документі майже всі медичні програми недофінансовуються практично на 50-75 відсотків. І це при тому, що 14 вересня очільники Міністерства охорони здоров'я заявили на всю країну про те, що охорона здоров'я буде в пріоритеті видатків бюджету на 2019 рік. Давайте подивимося разом на ці пріоритети. На закупівлю ліків для онкохворих дорослих в проекті передбачено всього 23,7 десятих від потреби, для онкохворих дітей – 55,5 десятих відсотків. І це при тому, що в країні вже два роки поспіль не працює загальнодержавна програма по боротьбі з онкологічними захворюваннями. Йдемо далі. На закупівлю ліків для лікування хворих із серцево-судинними захворюваннями передбачено лишень 32,2 відсотка від потреби. І це я хочу зазначити, перша і головна причина смерті українців. Про який пріоритет зараз йде мова? Чи пріоритет полягає в тому, що по багатьох напрямках лишень кожний другий пацієнт зможе отримувати медичну допомогу? Причина такого недофінансування банально проста: не вистачає коштів. До речі, не вистачає цих коштів і на тих пацієнтів, які на протязі місяця практично живуть під стінами Міністерства охорони здоров'я. Станом на цей момент у проекті державного бюджету на охорону здоров'я лишень 3 відсотки від ВВП. Тоді як за висновками Всесвітньої організації охорони здоров'я неможливо забезпечити надання якісної медичної допомоги населенню за умови її фінансування на рівні менше ніж 5 відсотків. Тому в цей складний момент я звертаюсь до керівництва Міністерства охорони здоров'я, негайно поновити відвідування профільного комітету, враховуючи те, що формування бюджету галузі – це наше спільне завдання і наша спільна відповідальність, і відстоювати, і боротися за бюджет ми повинні разом. Я дуже сподіваюся, що мій голос буде почутий. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:19:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам дякуємо за виступ. І до слова запрошується народний депутат Горбунов. Будь ласка, шановний колего. Передає слово своєму колезі народному депутату Бондарю. Пане Михайло, до слова прошу.
10:19:52 БОНДАР М.Л. Дякую. Доброго дня, шановні колеги! В продовження теми бюджету на 2019 рік я як голова підкомітету вугільної промисловості тиждень назад був присутнім на з'їзді профспілок шахтарів України. Якраз там також піднімалося питання номер 1 – це є фінансування всіх програм по вугільній галузі. Були обговорені і направлені мною лідерам всіх фракцій ті цифри, які потрібні для галузі, щоб вийти на самоокупність, на цей рівень, який не буде потребувати державної підтримки, в тому числі, і на бюджетний комітет було направлено, на Міністерство фінансів було направлено, і на Міністерство енергетики як ті, хто мають відстоювати якраз цю галузь перед урядом, перед Міністерством фінансів. Я думаю, що ті цифри, які я вказував там, які були обговорені з профспілками, дійсно, по реструктуризації вугільних підприємств, по охороні праці, по інших статтям, які потребують і модернізації, в тому числі, якщо будуть задоволені, якраз ця галузь буде у 2019 році, дійсно, може показати результат, коли можна вийти на беззбитковість і працювати в плюс, а не в мінус. І друге питання – це я як депутат мажоритарник вчора допізна також обговорював цифри, які заложені в бюджеті іменно по своєму 119 окрузі, а це є чотири райони – це є Бродівський, Бузький, Кам'янка-Бузький і Радехівський райони. Плюс вони на своїй території мають ще об'єднані територіальні громади – це є Кам'янка-Бузька, Жовтанці і Заболотці. Тобто я якраз з керівниками обговорив, це і субвенція медична, і освітня субвенція, і базова дотація. Також від них я отримав листи з обґрунтуванням чому ці цифри занижені. І також направив їх на Міністерство фінансів і на бюджетний комітет. І дуже буду просити як очільника цього міністерства і народних депутатів, які є членами бюджетного комітету, підтримати ті листи, які я направив і де я обґрунтував чому ці цифри мають бути задоволені. Дуже дякую і надіюся на співпрацю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, народний депутат Юрій Одарченко до слова запрошується.
10:22:36 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Доброго дня, шановні колеги, шановні українці! Після Революції Гідності в 2015 році уряд Яценюка на вимогу партії "Батьківщина" і інших політичних сил прийняв постанову, яка зменшила норми газопостачання для тих домогосподарств, в яких немає лічильників. Норми газопостачання були зменшені вдвічі: для тих, у кого одна газова плита з 9 стало 4,5 куби, у кого ще колонка – з 18 до 9 кубів. Це було зроблено абсолютно об'єктивно, тому що люди, які мають лічильники, стверджують, що вони споживають газу на рівні 2-3 кубів, у кого є тільки плита, і на рівні 7-8 кубів – у кого є ще колонка. Але, не дивлячись на це, в 15-му році в травні уряд Яценюка програє суд двом фізичним особам, які скасовують, за їх позовом суд скасовує цю постанову. Шановні друзі, я за браком часу не буду коментувати як Кабінет Міністрів Яценюка міг програти рішення суду двом фізичним особам, але це відбулося. І повернулися норми газопостачання до старих норм, тобто 9 і 18 кубів. В 16-му році уряд Гройсмана приймає таку ж постанову як і уряд Яценюка і знову зменшує норми газопостачання вдвічі. І в той час є жорстка позиція Прем'єр-міністра і міністра палива і енергетики про те, що облгази не можуть виставляти людям рахунки з травня 2015 року по січень 2016 року. Але Херсонський облгаз, не дивлячись на позицію уряду, в 2018 році з червня почав людям виставляти додаткові платежі за цей газ, який вони не споживали. По Херсону це майже 100 тисяч населення. Сума, про яку йде мова, це 42 мільйони гривень. І дуже дивно, що, не дивлячись на позицію НКРЕКП, яка заборонила робити ці дорахування, не дивлячись на позицію Прем’єр-міністра, не дивлячись на те, що правоохоронні органи порушили кримінальну справу проти дій "Херсонрегіонгазу", вони продовжують виставляти ці рахунки. Що це таке? Це елементарний пограбунок населення найбільш тут зубожілого і найменш платіжоспроможного чи це намагання порушити довіру до української влади на територіях, які зараз дотичні до Кримського півострова і, фактично, до театру воєнний дій? Я звертаюся до правоохоронних органів, до НКРЕКП, до Антимонопольного комітету терміново вжити заходи проти дій керівництва… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Завершуйте. ОДАРЧЕНКО Ю.В. …проти дій "Херсонрегіонгазу", який сьогодні намагається пограбувати майже 100 тисяч населення, шантажуючи їх тим, що вони не зможуть отримувати субсидії, бо "Херсонрегіонгаз" може виставити в управління соціального захисту ці заборгованості. Я хочу заспокоїти всіх херсонців, є заява міністра соціальної політики, що цей борг не буде врахований. Вони можуть сміливо не платити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступ. Народний депутат Соловей. Просимо вас, пане Юрію. І вам передає слово ваш колега Сугоняко. Наш колега Сугоняко.
10:26:28 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги! Шановне українське суспільство! Ви знаєте, переглядаючи порядок денний на сьогоднішній тиждень, я бачу і питання соціального захисту, політичних репресій, захисту журналістів, врегулювання питання відпусток театралів і багато інших питань, які, як на мене, абсолютно дисонують з тими викликами і потребами, які є сьогодні в українському суспільстві. Я перепрошую, але ми вже навчились штампувати закони, як ті гарячі пиріжки, але абсолютно не оцінюємо, чи потрібні ці закони українському суспільству, який ефект від цих законів ми привносимо. Бо на моє глибоке переконання, замість того, щоб щотижня приймати пачками, десятками закони, нам потрібно зупинитися на декількох ключових глобальних і структурних законах, які б дозволили нашій державі дуже швидко розвиватися вперед. І на моє глибоке переконання, я неодноразово про це говорю з трибуни Верховної Ради України, що це повинні бути структурні і системні економічні закони. Ми, на жаль, за чотири роки так і не провели податкову реформу. Закон про податок на виведений капітал залишається під пилюкою. Ми, на жаль, так і не розпочали повномасштабну приватизацію державного сектору, понад три тисячі державних підприємств залишаються у державній власності. На жаль, Верховна Рада за чотири роки так і не підійшла до питання ринку землі і введення в обіг земель сільськогосподарського призначення, що може бути одним з каталізаторів і драйверів економічного розвитку нашої держави. Багато моїх колег у виступах переді мною згадували про питання, що не хватає грошей в бюджеті. А їх ніколи не буде хватати до того часу, поки найбільшою статтею державного бюджету є погашення дефіциту Пенсійного фонду і виконання тих зобов'язань, які держава по законах має перед сьогоднішніми пенсіонерами. Тому одне з ключових питань, у тому числі впорядкування бюджетного законодавства – це є повноцінна пенсійна реформа. Не тільки та пенсійна реформа, яку ми провели минулого року, але й введення обов'язкової накопичувальної пенсійної системи, про що я вже декілька років говорю з трибуни Верховної Ради України. На жаль, вчора цей законопроект знову був включений в непрохідну частину списку. Я не розумію такого підходу і такого відношення до формування порядку денного. Я вважаю, що нам потрібно приймати менше, але набагато якісніші законопроекти в стінах Верховної Ради. І тому звертаюся до керівництва Верховної Ради, на майбутній пленарний, на наступний пленарний тиждень поставити в обов'язковому порядку в прохідну частину розгляду депутатів Верховної Ради саме законопроект 6677 про впровадження в Україні обов'язкової накопичувальної пенсійної системи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І наступний виступ, будь ласка, пан Чумак. Запрошуємо вас до слова, пане Вікторе.
10:29:42 ЧУМАК В.В. Віктор Чумак, 214 виборчий округ, місто Київ, Дніпровський район. Шановні колеги, в Конституції України записано, що Україна – демократична держава. Але демократія це не тільки право більшості приймати закони, встановлювати свої правила, процедури, стандарти, демократія, як сказали розумні люди, це, перш за все, процедура. Конституція України передбачає, що відповідно до процедури парламент український працює відповідно до закону. Закон "Про Регламент Верховної Ради". От ця книжечка переді мною. На жаль, це не з нашим щастям. На жаль, парламент України постійно нищить і демократію, і процедуру, і парламентаризм і свій власний Регламент. Тому що тут передбачено, що парламент може працювати виключно в межах і в порядку, передбаченому цим законом. Скажіть, будь ласка, навіщо писати в Конституції, що більшість приймає рішення, коли в парламенті постійно йде кнопкодавство? Навіщо тоді вона потрібна, ця більшість? Навіщо збирати цю більшість, коли у нас кожна людина може прокнопкодавити і за це їй нічого не буде, жодної відповідальності? І парламент завжди приймає ті рішення, які приймаються з порушенням, грубим порушенням Регламенту. Більше того, він їх освячує. Вчорашнє прийняття змін до Закону про ЦВК – це таке ж саме грубе порушення процедури прийняття будь-яких законів. Згадайте призначення Генерального прокурора. Згадайте закон, який був поданий в парламент о 9 годині, в 9:15 проголосований в комітеті і в 11 в парламенті, в 13 – підписаний Парубієм, в 14 – підписаний Президентом, в 16 годині був опублікований в газеті "Голос України ", і потім за це отримав посвідчення Генерального прокурора Юрій Віталійович Луценко. Але це злочин. Це зловживання владою і службовим становищем. І за це рано чи пізно прийдеться відповідати. Точно такий же злочин був скоєний і вчора. Мені все одно, скільки буде людей в ЦВК: 17, 15, 226, можете кожному собі, або 450, можете кожен тут собі написати по одному члену ЦВК, все одно. Але це повинно прийматися в закон, який не передбачає можливості його скасування. Тому я хочу сказати громадянам України. Шановні, якщо ви думаєте, що вчора було розв'язано політичну кризу, і парламент вийшов з політичного кута – навпаки комусь вигідно було це зробити. Для того, щоб, коли він побачить, що вщент програє будь-які вибори, поставити під сумнів легітимність цієї ЦВК. І повірте, так воно буде. Так зроблять знову нас з вами дурнями. Тому що тут… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Наступний виступ. Будь ласка, народний депутат Тіміш. І потім ще Вілкул. І на цьому ми завершимо блок виступів. Будь ласка, Рефат Чубаров, вам слово.
10:33:06 ЧУБАРОВ Р.А. Шановний Голово, колеги, шановний український народе! 25 липня поточного року у Вашингтоні було оголошено Кримську декларацію. Незважаючи на свою стислість цей документ є квінтесенцією політики Сполучених Штатів Америки щодо Криму, а відповідно до України та Росії. Отже, три головних меседжа, три принципи, з яких виходитимуть Сполучені Штати. Перша. Жодна країна не може силою змінювати кордони іншої. Другий принцип. Разом із союзниками, партнерами та міжнародною спільнотою Сполучені Штати відкидають спробу Росії анексувати Крим та зобов'язуються зберігати цю політику до відновлення територіальної цілісності України. І третій принцип. Своїми діями Росія повела себе у спосіб, який недостойний великої держави, та із власної волі ізолювала себе від міжнародної спільноти. Отже, отримавши ці принципові підходи Сполучених Штатів, тепер ми з вами, а саме: Президент України, парламент України, уряд України маємо з позиції затяжної інформаційно-дипломатичної оборони у кримському напрямку перейти до прямих заходів, спрямованих на максимальну мобілізацію власного суспільства та міжнародного співтовариства щодо деокупації Криму. Шановні колеги, робочою групою конституційної комісії України підготовлений проект змін та доповнень до Конституції щодо Криму, а також проект Закону про статус кримськотатарського народу та проект Закону про корінні народи в Україні. З цієї трибуну я закликаю Президента України зініціювати у найближчі дні засідання Конституційної комісії України, аби розглянути ці підготовлені за дорученням Президента України проекти змін до законодавства України та Конституції України і спрямувати їх до термінового розгляду Верховною Радою України. Я взагалі виходжу з того, що Верховна Рада у цьому складі, якій ще працювати один рік залишилося, має передати наступному складу таку дуже підготовлену основу для того, щоб нам повернути Крим і відновити державний суверенітет над півостровом. І останнє. Шановні колеги, завтра… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ЧУБАРОВ Р.А. Я хотів би нагадати вам всім і українському суспільству про те, що завтра виконується 3 роки з початку акції "Громадянська блокада Криму". Я хочу з цієї трибуну, як і тоді, 3 роки тому, ще раз подякувати все українське суспільство, всіх активістів цієї акції, організаторів цієї акції і Меджліс кримськотатарського народу з тим, що…
10:36:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І фактично заключний виступ – Павлов Костянтин. Передає слово для виступу Вілкулу. Будь ласка.
10:37:10 ВІЛКУЛ О.Ю. Шановний народе України, напередодні виборів влада намагається нас переконати, що немає нічого важливішого, там, ніж НАТО. Нас умисно відволікають провокаційними піар-акціями замість того, щоб відповідати перед людьми за підвищення тарифів, цін, безробіття та розвал економіки. Подивіться на поданий Кабінетом Міністрів проект Держбюджету на 19-й рік. В ньому нічого не говориться, як вижити десяткам мільйонів людей. Нам розказують про підвищення мінімальної пенсії. Три гривні в день – це підвищення? Аналогічно мінімальна зарплата – 15 гривень в день. Це підвищення, чи це вони знущаються? Це жебратське підвищення вже з'їла інфляція, 100 раз з'їла інфляції. При цьому ціна на газ буде підвищена, про це вже каже Прем'єр-міністр, а кількість отримувачів субсидій зменшиться. Уряд приймає свій останній бюджет, тому що ця влада піде через півроку на звалище історій. Ще один кричущий факт знущання над людьми. В 2014 році коаліція прийняла закон, що позбавив чорнобильців пільг. На підставі нашого подання до Конституційного Суду, там стоять всі підписи нашої фракції і також мій особистий, КС визнав цей закон неконституційним. Для цієї перемоги нам знадобилось 3 роки експертиз і слухань. Ми домоглися відновлення таких пільг: безкоштовного придбання ліків, 50-відсотокової знижки на квартплату та комунальні услуги, знімається обмеження максимального розміру щомісячних компенсацій чорнобильцям, виплати чорнобильцям знову повинні виплачуватись повністю. Ми повернули чорнобильцям право, як і раніше, користуватися пільгами за усіма законами, а не вибирати один. Але ось, я хочу вам показати, відповідь Мінсоцполітики. Чиновники, які заявляють, що українці багато їдять, відмовилися фінансувати відновлення цих пільг. В країні, де керівництво "Нафтогазу" отримує мільярдні премії, влада не може знайти кошти на оплату пільг людям, і це значно менше. Що ви взагалі можете? Працювати не можете. Ви тільки можете фейковими політичними переслідуваннями розчищати перед виборами політичне поле від опозиціонерів. Ми вимагаємо відновити фінансування пільг та включити до порядку денного наш законопроект 9019, який передбачає збільшення видатків за програмою підтримки чорнобильців. Це значно менше, ніж ті кошти, які влада розкрадає, витрачає на силовиків та на премії, і на силовиків, які насамперед підтримають цей режим. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова Першого заступника Голови Верховної Ради Ірину Геращенко. Будь ласка.
10:40:34 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановні колеги, за цю можливість звернутися до вас. Я би хотіла привернути під час свого виступу увагу до надзвичайно серйозного гуманітарного виклику, ключового гуманітарного виклику, який стоїть перед Донбасом. Це проблема мін і розмінування. За різними оцінками, більше 7 тисяч кілометрів тих територій, які постраждали від російської агресії, є такими, що можуть мати вибухонебезпечні предмети і потребують спеціальної перевірки. І також важливий є аспект, що ті прибори для розмінування, які були в Донецьку і Луганську, залишилися на окупованих територіях. І, очевидно, що всі сьогодні служби, які займаються цивільним розмінуванням, вони потребують посиленої уваги, також переобладнання і підтримки наших міжнародних партнерів. Насправді, сьогодні Верховна Рада України завинила, заборгувала надзвичайно важливий закон – Закон про цивільне розмінування. І хочемо поінформувати вас, що протягом року в форматі профільного Комітету з питань нацбезпеки і оборони працювала група робоча, яка напрацювала відповідний законопроект про цивільне розмінування, враховуючи в тому числі і практики, наприклад, Хорватії, де створена була спеціальна агенція, яка не тільки проводила розмінування, а, що дуже важливо, брала на себе відповідальність за якісну роботу. Тому що кожна цивільна людина і громадянин повинні знати, що якщо держава стверджує, що ця територія є розмінованою, значить вона є розмінованою, і там можуть гуляти діти, там можна випасати скот, тварин, і там можна проводити сільськогосподарські роботи. Власне, дуже важливо і це цікава, і мені здається, хороша інформація, що на сьогодні ми маємо кілька законопроектів депутатських на тему розмінування. І за моєю інформацією, і в уряді напрацьовано, що теж дуже правильно, законопроект про цивільне розмінування, тому що уряд має тут тримати взагалі лідерські позиції. Більше того, колеги, наші міжнародні партнери очікують від нас цього закону для того, щоби посилити допомогу Україні, технічну допомогу для переоснащення тих наших структур, які займаються розмінуванням. І сьогодні ще одна дивна ситуація, але структури Міністерства внутрішніх справ, відповідні служби цивільного захисту, вони часто оснащені краще ніж відповідні структури Міністерства оборони, що також неправильно. Ми маємо дуже мало машин-роботів для розмінування, і сапери, вони фактично працюють сьогодні на колінах, розміновуючи ці десятки метрів начинених вибухонебезпечними предметами. Я вітаю той факт, що сьогодні в Верховній Раді буде зареєстровано законопроект групи робочої, що є інші законопроекти депутатів. Я переконана, що ми зможемо об'єднати до другого читання цей проект і зробити одне якісне напрацювання для того, щоби… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ГЕРАЩЕНКО І.В. …щоб прийняти той законопроект, який відповідатиме кращим практикам. І також я дуже хочу звернутися до місцевої влади провести важливу роботу про маркування всіх тих площ, всіх тих полів всіх тих доріг, які можуть мати міни, вибухонебезпечні предмети, аби там стояло відповідне маркування і убезпечити українських дітей від можливостей наразитися на таку страшну небезпеку. А ми з вами до кінця сесії маємо прийняти цей Закон про цивільне розмінування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Виступи від народних депутатів завершились. Але перед тим, як перейти до питань порядку денного, хочу зробити повідомлення, колеги. Апарат Верховної Ради вчора зареєстрував два проекти постанов про відхилення голосування Закону 9090. Згідно Регламенту регламентний комітет має невідкладно, наголошую, невідкладно розглянути ці постанови. Тому даю доручення регламентному комітету Верховної Ради України, апарату регламентного комітету невідкладно в перерві о 12 годині зібрати засідання і розглянути обидва подання, які надійшли до Апарату Верховної Ради України. Я наголошую, в Регламенті написано: невідкладно. Отже, колеги, ми переходимо до питань порядку денного. І нагадую, першим питанням у нас стоїть проект Закону про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми. Попередній раз, коли ми розглянули десять ратифікацій, ми просто не встигли дійти до цієї, але рейтингове голосування продемонструвало високий рівень підтримки цієї ратифікації. І тому я прошу всіх максимально взяти участь і в обговоренні, і в прийняття цієї важливої ратифікації. І, колеги, я ставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Хто підтримує, прошу голосувати. 10:46:08 За-87 Рішення не прийнято. Ми переходимо до повної процедури обговорення. І я запрошую до слова по проекту Закону про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Негоду В'ячеслава Антоновича. Будь ласка.
10:46:41 НЕГОДА В.А. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати. Метою законопроекту є виконання внутрішньодержавних процедур для набрання чинності Угодою про фінансування Дунайської транснаціональної програми шляхом ратифікації угоди Верховною Радою України. До відома, угоду підписано в грудні минулого року. Дунайська транснаціональна програма є одним з фінансових інструментів Європейського Союзу з реалізації стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону, участь у якій відкриває українським партнерам можливість отримання фінансування та впровадження спільних проектів разом з партнерами з країн Дунайського регіону. В разі ратифікації угоди ЄС надасть для України на безоплатній основі 5 мільйонів євро для проектів Дунайської транснаціональної програми, що відбиратимуться на конкурсній основі на загальних умовах та за правилами, визначеними в програмі. Прошу підтримати прийняття проекту закону України за основу та в цілому. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:48:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний пане Негода, залишайтеся на трибуні. Шановні колеги, я прошу записатися на запитання до доповідача щодо законопроекту про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми. Прошу записатися. Будь ласка, я так розумію, в Олени Сотник є запитання. Прошу.
10:48:29 СОТНИК О.С. Дякую за можливість задати запитання. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". У пояснювальні записці зазначено, що ратифікація даної угоди і її виконання не буде потребувати додаткових фінансових витрат. В той же час я дивлюся додаток 2 і 3, і в ньому чітко зазначено, що якраз внесок України буде складати 794 тисячі євро, тобто майже 800 тисяч євро. Підкажіть, будь ласка, як нам правильно трактувати все ж таки зазначену в пояснювальні записці інформацію, чи несе Україна все ж таки додаткові фінансові витрати?
10:49:07 НЕГОДА В.А. Дякую за запитання. Ви знаєте, що практика в Європейському Союзі така, що будь-які конкурси на участь у програмах і проектах відбувається на принципах співфінансування. Тобто українські партнери у вигляді органів самоврядування там, інших організацій, які будуть брати участь у цьому конкурсі, звісно повинні передбачити кошти на співфінансування, і цей обсяг, ну, буде складати не більше там 10 відсотків. Це – загальна практика. В нас у минулому році відбувався конкурс у країні, також секторальна підтримка, 655 мільйонів гривень, де брали участь українські партнери, і в нас там співфінансування від 10-и навіть до 50 відсотків. Тобто така можливість буде, і це не кошти з державного бюджету, це кошти тих учасників, які будуть брати участь у цьому конкурсі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступне запитання народний депутат Каплін.
10:50:13 КАПЛІН С.М. Скажіть, будь ласка, для широкої публіки, для наших співвітчизників і депутатів Верховної Ради, тому що, я думаю, 89 відсотків чи 99 не читали цих документів, що саме передбачено програмою, які вигоди для реального сектору економіки, зовнішньоекономічного партнерства, і врешті-решт скільки конкретно наша країна отримує коштів і скільки витратить на дольову участь у даній програми. З тим, щоб ми розуміли, за який важливий документ, з точки зору регіонального партнерства в Європі ми сьогодні голосуємо.
10:51:00 НЕГОДА В.А. Дякую за запитання. Участь, як я вже зазначав, у цій програмі для українських партнерів відкриє можливість фінансування та впровадження спільних проектів разом з партнерами з країн Дунайського регіону, і там визначено буде чотири основних таких пріоритетних напрямків цієї програми. Перше – це проекти, які спрямовані на інноваційність та соціальну відповідальність. Другий напрям – це навколишнє середовище та культурна відповідальність. Ви знаєте, що в руслі ріки Дунай є дуже багато екологічних проблем, які треба вирішувати. Я думаю, органи самоврядування, місцева влада, громадськість скористаються цієї програмою для вирішення цієї проблеми. Третій напрям – це покращення інфраструктурних зв'язків та енергоефективність. Також, розумієте, дуже цікавий і відповідальний напрям по спів... ГОЛОВУЮЧИЙ. І наступне запитання, прошу, народний депутат Сугоняко.
10:52:14 СУГОНЯКО О.Л. Дякую. Транснаціональна програма – це важливо, мабуть, от, але я хотів би задати представнику Кабінету Міністрів питання, яке дуже хвилює мою рідну Сумщину. Навіщо Кабмін дозволяє "Укрзалізниці" закривати залізничні станції? Тільки-тільки створилася Краснопільська об'єднана територіальна громада, тільки почала робити перші кроки, і закриття станції "Краснопілля" – це, по суті, смерть для об'єднаної територіальної громади і смерть для всіх тих підприємств, які працюють на Краснопільщині.
10:53:05 НЕГОДА В.А. Дякую за запитання і дякую за те, що ви активно підтримуєте формування і розвиток об'єднаних територіальних громад, які мають стати основою для майбутнього самоврядування в Україні. Я думаю, що ваше запитання як депутатський запит буде оформлено протоколи сьогоднішнього засідання. І оскільки це питання відноситься напряму до Міністерства інфраструктури, Мінрегіон підтримає ваш запит і ми візьмемо на контроль це питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Ви може повертатися на ваше робоче місце. Я запрошую для співдоповіді голову підкомітету Комітету з питань європейської інтеграції Оксану Юринець, яка дуже активно в нас займається якраз саме програмами транскордонного співробітництва. Пані Оксана, прошу вас до слова.
10:54:00 ЮРИНЕЦЬ О.В. Доброго дня! Шановна пані головуюча! Шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції розглянув проект Закону України про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми (реєстраційний номер 0196) (вiд 13.07.2018 року), внесений Кабінетом Міністрів України, ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому. Угода про фінансування Дунайської транснаціональної програми була підписана 7 та 8 грудня 2017 року у місті Брюссель та 15 грудня 2017 року в місті Будапешті. Угодою передбачається створити правові підстави для фінансування проектів за участю українських партнерів у розмірі 5 мільйонів євро на безоплатній основі в рамках Дунайської транснаціональної програми як фінансового інструменту стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону. Заходи, які плануються здійснити в рамках реалізації зазначеної програми, передбачають імплементацію проектів транскордонного співробітництва, спрямованих на соціально-економічний розвиток української частини Дунайського регіону, що сприятиме виконанню зобов'язань, визначених Угодою про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Дунайська транснаціональна програма є фінансовим інструментом з визначеною сферою дій та незалежним керівним органом, яка спрямована на підтримку інтеграції політики в Дунайському регіоні в обраних сферах відповідно до європейських нормативів: Регламент про загальні положення, Європейський фонд регіонального розвитку. Пов'язане зі стратегією ЄС для Дунайського регіону стратегічне бачення полягає в інтеграції політики нижче рівня ЄС, не дублюється заходів з політичної інтеграції на рівні ЄС та вищого національного рівня в конкретних сферах діяльності. Транснаціональні проекти покликані впливати на національну, регіональну, місцеву політику і бути політичним стимулом до змін. З метою досягнення вищого рівня територіальної інтеграції, дуже неоднорідного розвитку Дунайського регіону, транснаціональна програма співробітництва виконуватиме роль драйвера у вирішенні загальних проблем і потреб у конкретних сферах політики, в яких транснаціональне співробітництво може досягнути позитивних результатів через розвиток і практичне застосування політичних рамок, інструментів, послуг, а також залучення іноземних інвестицій. Зазначу також, що рішення нашого комітету узгоджується із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому зазначається, що угода може бути ратифікована. Тому прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна пані Оксана. Будь ласка, залишайтеся на трибуні. Колеги, я дуже прошу записатися на запитання до співдоповідачки. Каплін у нас активно сьогодні, будь ласка, долучається до запитань. Прошу.
10:57:17 КАПЛІН С.М. Не сьогодні, а завжди. І не тільки Каплін, а вся наша Соціал-демократична і Соціалістична партії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, sorry, завжди, завжди. Я прошу, ваше запитання, шановний пане Каплін. КАПЛІН С.М. Дякую. По-перше, я хотів би, шановна колего, подякувати вам за ту змістовну і передусім конструктивну системну роботу, яку ви робите в цій частині. Тому що європейська інтеграція – це передусім зусилля над кластерами такої інтеграції, над транскордонним співробітництвом, над інфраструктурним співробітництвом, предметною роботою за участі всіх сторін. Це, власне, і пов'язує нас. Але разом з тим я хотів би вас запитати, щоб ви розкрили для шановних народних депутатів і наших колег, громадян, що саме в частині соціальної відповідальності буде робитися в рамках цієї програми. І що отримає простий українець від нашого сьогоднішнього голосування за цей важливий і актуальний документ? Дякую.
10:58:17 ЮРИНЕЦЬ О.В. Дуже дякую за запитання. Насправді це той приклад, коли саме місцеві органи управління будуть мати можливість долучатися до коштів Європейського Союзу без спеціальних посередників, без централізації, а чітке за певною заявкою і за поданою програмою того, що вони хочуть змінити на своїй території. Як і зазначалось, це і соціальна, і культурна, економічна, екологічна – це різноширокий спектр тематик того, з чого може скористатись територіальна громада. Дуже важливо, щоби ми з вами, бо в минулому році було зазначено в проекті бюджету окрема стрічка для співфінансування таких програм. Насправді на одну гривню, яку ми закладемо з українського бюджету, кожен цей мешканець певного регіону, населеного пункту може отримати плюс 10 гривень. Повірте мені, такого ефективного використання коштів ми ще не знали. Ця Дунайська стратегія є найбільшою програмою, бо, насправді, до цього часу і те, що ми плануємо прийняти на майбутнє – це є ті програми, які будуть після 2020 року, а ми сьогодні маємо можливість долучитися, і тут треба подякувати і Міністерству регіонального розвитку, яке сьогодні дуже активно розуміє, наскільки важливо залучати кошти Європейського Союзу, бо вони є у безоплатній формі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступне запитання. Народний депутат Сугоняко. Є право на запитання… Будь ласка, будь ласка.
10:59:30 СУГОНЯКО О.Л. Пані Оксано, єдине, що можна сказати в заслугу уряду і владі – це певні кроки по децентралізації. На моєму виборчому окрузі на Сумщині найбільше створено об'єднаних територіальних громад, їх 9, от, і хотілось би, щоб ви конкретизували, як конкретно, от який інструментарій і механізм буде залучений до цієї програми якраз об'єднаних територіальних громад? Що вони можуть конкретно отримати і які конкретно…, чи є це унормовано, чи закладено це у вигляді якоїсь норми? Чи є якийсь інструментарій, щоб ці громади відчули дію цього закону?
11:00:20 ЮРИНЕЦЬ О.В. Дякую, бо ми маємо можливість нагадати всім в цьому залі, що саме 2 тижні тому ми прийняли законопроект, номер який 6085, про транскордонну співпрацю, де входить і регіональна співпраця, де ми чітко визначаємо, що 10 єврорегіонів, які функціонують на території України, мають однакові права і можливості брати участь у таких програмах. І станом на сьогодні ваші територіальні громади, які можуть долучатися у вигляді не лише по транскордонній співпраці, а у вигляді єврорегіональної співпраці, брати кошти з цього проекту. Це означає, що ваша територіальна громада, активна молодь, яка вміє писати проекти, подається і, відповідно, як вже було зазначено попереднім доповідачем, через Фонд регіонального розвитку певних окремих ініціатив вже є певна практика одного року, як це відбувається в Україні. А сьогодні ми маємо можливість через цей закон, який вже прийнятий вами, через ратифікацію цієї угоди закріпити цю всю можливість і показати людям, що саме вони сьогодні визначають як, скільки і в який спосіб вони зможуть реалізувати свій потенціал розвитку, свого регіону. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Кишкар, ваше запитання.
11:01:22 КИШКАР П.М. Павло Кишкар, "Народний рух України". Насправді, пані Оксано, ми всеціло підтримуємо такий проект закону про ратифікацію. І мій скоріше виступ чи прокламація і звернення уваги не стосується, на жаль, цього закону. У мене звернення до міністра внутрішніх справ з вимогою розслідувати сьогодні вночі розбите скло у мого помічника Руслана Тростинського. Нагадую, що такий поступ на членів Народного Руху є системним. Зокрема в Одесі погрози на членів Народного Руху завершилися погрозою вбивства, точніше замаху на вбивство голови Народного Руху в Одеській області. І ця справа не розслідується. То будьте уважними, розслідуйте спочатку ті погрози, які існують, щоб не доводити до смертей людей. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це було не запитання, а репліка. Будь ласка, пані Оксана, дякуємо вам за ваш виступ, за ґрунтовну доповідь відносно Закону про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми. Не всі колеги встигли задати запитання. Але я переконана, що зможуть озвучити позиції фракцій і депутатів під час обговорення. І потім підсумуємо наше обговорення. І профільне міністерство, і комітет матимуть ще слово, аби підсумувати. Колеги, я дуже прошу записатися зараз на обговорення і виступи від депутатських груп і фракцій. Будь ласка, Сергій Соболєв, вам слово, представить позицію фракції "Батьківщина".
11:03:31 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги! Наша фракція, без сумніву, буде голосувати за ратифікацію цієї угоди. Я думаю, що це єдиний варіант примирити всі сторони, які мають свої інтереси в гирлі Дунаю. Ви знаєте ті протиріччя, які існували між різними країнами, які хотіла направити всі товаропотоки саме в своє русло. Але, я думаю, що ця угода якраз під егідою Європейського Союзу дозволить вирішити у тому числі ці конфліктні питання. Але хто буде реалізовувати цю угоду? Ви знаєте, аналіз ситуації з Адміністрацією морських портів і спроба створити аналогічну структуру на базі річкових портів свідчить про те, що більшої оборудки століття як незаконна приватизація морських торгівельних портів не існує. Спочатку директора морських портів нав'язували якогось голландця. Як з'ясувалося, це особа, яка прямо пов'язана з російськими кримінальними структурами і має безпосередньо зареєстровану (Уявіть собі!) охоронну структуру в Москві. Хто міг би зареєструвати в сьогоднішніх умовах охоронні фірми на території Російської Федерації, а тим більше в Москві? Коли ця оборудка провалилася, з'явилася нова схема. І, до речі, у мене завжди були питання до пана Омеляна. Я зараз передав всі матеріали в НАБУ, де втрата, лише втрата по одному морському торговому порту Бердянську складає більше мільярда гривень за 2 роки так званого хазяйнування Адміністрації морських портів, коли передали в оренду всі причали, і саме на цьому ґрунтується, виявляється, велика приватизація в Україні. А якщо до цього ще додати останні оборудки Бердянської міської ради по передачі частини морського порту в район і підготовка до приватизації в такий спосіб, я думаю, нам треба тримати вухо востро по тому, що твориться і на річковому транспорті. Бо у той час, коли Вадатурський розвиває структуру річкового реального експорту для того, щоб розгрузити українські дороги, у цей час адміністрація, яка паралельно створюється на річковому транспорті, на мій погляд, створюється з однією метою – це подальша незаконна приватизація цих інфраструктур. Тому, застерігаючи про ратифікацію, нам важливо, хто її буде реалізовувати? Якщо ця структура "Адміністрація морських портів" – ні до чого доброго це не приведе. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, до слова запрошується Оксана Юринець. Вона передає… Чудово. Я прошу не перебивати все-таки президію. Будь ласка, позицію, позицію "Блоку Петра Порошенка" представить Григорій Тіміш. Прошу вас. Прошу вас до слова.
11:06:52 ТІМІШ Г.І. Доброго дня, шановні колеги! Шановний український народе! Насправді, ця програма, яка називається просто в народі Дунайською стратегією, вона має більш широкий формат і не стосується абсолютно тільки річки Дунай. Ми говоримо про басейн територій, які безпосередньо мають відношення до річок, які впадають в Дунай. Тому, коли хочемо, щоб ця програма запрацювала, і дякую, що все ж таки в уряді нарешті визначилися, ми могли ще два роки тому назад це зробити, ми на цей час маємо координацію від Міністерства регіонального розвитку і будівництва, і це великий плюс. Тому що абсолютно всі програми, які йдуть через Європейський Союз, це програма сусідства і партнерства, інші програми, Східне партнерство, в сусідніх країнах, які межують з Україною, вони якраз відбуваються через такі міністерства, які мають відношення до будівництва і інфраструктури в першу чергу. В цій програмі ми бачимо з нашого боку вже відповідну состыковку цих програм, і нам буде простіше працювати. По Дунайській стратегії великий плюс до реалізації програм саме цієї стратегії має безпосередньо цей законопроект про транскордонну співпрацю, який прийнятий нещодавно. І дякую всім колегам депутатам, які прийняли участь, безпосередньо Комітет з питань європейської інтеграції і всі, всі депутати небайдужі, які розуміються на цьому процесі. І ця програма надає величезні можливості саме територіям, організаціям, незалежним громадським організаціям, радам, відповідно, ОТГ тісніше інтегруватися і більш плотніше інтегруватися саме в цей процес. Є величезний проект, який стосується саме інфраструктури. Я думаю, що ми не тільки сконцентруємо увагу, і міністерство буде ці 5 мільйонів євро кине на розбудову саме тих стратегічних важливих інфраструктурних об'єктів саме Дунаю, але повернеться лицем і до Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської областей. І дуже приємно, що під час останньої зустрічі з європарламентарями у Львові на днях ми почули від Львівської адміністрації, обласної ради, також само від депутатів, які представляють саме цей регіон, що у них також само є велике бажання інтегруватися в цей процес як мінімум асоційованим партнером, виступити саме в цих програмах. І це великий плюс саме для цих регіонів, які саме включені в цю програму. Звичайно, ми запізнилися як мінімум на 4 роки, як мінімум. Але великий плюс і великий крок ми зробили. І я надіюся, що саме ці кошти підуть на допомогу саме активним громадам, які забажають написати проекти під цю програму, і додаткових як мінімум 1-2-3 мільйона євро для наших новостворених ОТГ, це буде, звичайно, великим плюсом і великою… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Тіміш. Будь ласка, Сергій Шахов запрошується до слова. Він представить позицію групи "Воля народу".
11:10:13 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановні колеги, безумовно, ми підтримуємо цю ратифікацію. І треба вкрай сьогодні все ж таки відбудовувати всі русла. Екологічна ситуація сьогодні катастрофічна в нашій державі. І я хотів би сказати подяку велику і Вадатурському, який сьогодні включився в роботу розбудови річок, і так далі. Але ситуація сьогодні напружена в Луганській області. Сьогодні води шахтні збрасуються в Сіверський Донець, де сьогодні екологічна катастрофа повним ходом. І туди чомусь ніхто не звертає увагу. Вчора пройшла нарада всіх незалежних профспілок. Профспілки шахтарські висувають сьогодні вимогу, повністю звертаючись до Кабінету Міністрів, звернути увагу на екологічну катастрофу на Луганщині. Перше. По-друге, відсторонити міністра Насалика від своєї посади, яку він займає незаконно вже, тому що не виплачує заробітну плату. З того моменту ми з вами проголосували, 13 липня проголосували за виплату заробітної плати в 1,5 мільярда гривень, зарплату досі не виплатили. Шахтарські сім'ї ходять з протягнутою рукою, займають собі гроші у сусідів. До якого сьогодні жебрацького стану доведена ця галузь, скажіть, будь ласка. Сьогодні взагалі не звертає увагу Прем'єр-міністр на цю ситуацію. Я звертався до нього на Кабінеті Міністрів з питанням, коли виплатять заробітну плату шахтарям. Коли сьогодні ситуація все ж таки зміниться в нашій країні, і хто буде покараний за цю ситуацію? Скажу наступне далі. Шахтарі вимагають відсторонити навіть від займаних посад голову вугілля "Лисичанського", це Кисельов Валентин. Сьогодні бастує "Селидіввугілля" і голодує вже в Міністерстві, в вугільному міністерстві, палива, саме у Насалика під кабінетом, голова профспілки "Селидіввугілля". І також вимога шахтарів, якщо не будуть виплачені сьогодні заробітні плати і не звернуть увагу на екологічну катастрофу на Луганщині, шахтарі все ж таки будуть страйкувати і прийдуть до Києва. Шановні колеги, давайте до цього не допустимо і все ж таки звернемо увагу на вугільну промисловість. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего. Я в той же час як головуюча мушу ще раз звернути увагу виступаючих, що Регламент, про який сьогодні говорили народні депутати України, він вимагає від нас під час обговорення піднімати виключно тему обговорюваного законопроекту. І зараз мова йде не про шахтарів, а про ратифікацію Угоди фінансування Дунайської транснаціональної програми. Дякую за розуміння. Не всі фракції встигли записатися. Позицію Радикальної партії Ляшка цієї фракції представить Віктор Галасюк. І потім пані Олена Сотник представить позицію "Самопомочі". Дякую.
11:13:23 ГАЛАСЮК В.В. Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні колеги, безумовно, треба ратифікувати цю угоду. Це 5 мільйонів євро допомоги в рамках Дунайської транснаціональної програми. Це фінансовий інструмент стратегії Євросоюзу для Дунайського регіону, і з цього можуть скористатися українські регіони. Але 5 мільйонів євро допомоги, по-перше, ми з вами не маємо розраховувати на допомогу як таку, тому що через неї неможливо розбудувати сильну і успішну економіку. Треба розраховувати на власні сили, на власні ресурси. Нам потрібно залучити в Україну, вдумайтесь, 200 мільярдів доларів США інвестицій для того, щоб вирівнятися з Польщею за цим показником на душу населення. 200 мільярдів доларів США. Ці кошти можливо залучити лише при радикальній зміні економічної політики. Це те, що пропонує команда Радикальної партії на чолі з Олегом Ляшком. Тому що кожного разу сюди приходять до нас в парламент, приносять великі красиві, гарні стратегічні угоди, ми їх підтримуємо. Але потім ми дивимося на результати їх виконання і не бачимо їх, ми бачимо напівпорожню ложу уряду. Я хочу запитати, наприклад, у Міністерства економіки. От візьмемо Державний бюджет України на цей рік і звіт про його фактичне виконання за переш півріччя. Там передбачені шалені кошти, 28 мільйонів на функціонування торговельних представництв України за кордоном. Тобто, щоб допомагати продавати українським промисловцям продукцію на зовнішніх ринках. Нуль – використання, нуль – виконання цієї програми. Далі. Створення Експертно-кредитного агентства. Ви знаєте, що це наша з Олегом Ляшком, з нашими однодумцями ініціатива для того, щоб здешевити кредити для українських виробників, експортерів в рази. 200 мільйонів гривень передбачили на це в бюджеті цього року. Де Експортно-кредитне агентство? Де дешеві кредити для українських виробників? Де виграні закордонні контракти? Де зарплата українцям і податки в бюджет? Далі. Функціонування інституцій з просування експорту – 50 мільйонів гривень. Я їжджу по заводам по всій Україні питають одне, слухайте, скільки вони будуть їздити і робити те селфі, робити ту саморекламу в міністерстві? Замість того хай вони дадуть співфінансування виставкової діяльності, хай вони оплатять частково сертифікацію для українських виробників, щоб вигравати конкуренцію на закордонних ринках, та переходьте вже до реальної роботи. І цей перелік можна продовжувати. Державна підтримка технологічних інновацій розвитку промисловості – 300 мільйонів гривень. Питання: де хоч копійку ви спрямували на підтримку інновацій української промисловості. Нуль – ваш результат. І знову, і знову імітація… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще раз наголошую норму Регламенту щодо обговорення законопроекту, який ми зараз з вами розглядаємо. І, будь ласка, до слова запрошується представник фракції "Самопоміч" Олена Сотник. Будь ласка, пані Олено.
11:16:47 СОТНИК О.С. Дякую, пані головуюча. Я думаю, що люди, які нас зараз слухають дуже уважно, намагаються, вслуховуючись у ваші слова, розібратися насправді, а за що зараз буде голосування, і чим же населенню може це рішення в майбутньому допомогти. Я дуже коротко хочу пояснити просту річ, яка важлива в першу чергу для громадян. Всі ці гучні лозунги: євроінтеграція, транскордонне співробітництво, допомога Європейського Союзу, ми тут самостійні і самі впораємося або нам не треба зовнішнього впливу і так далі, і так далі – насправді, це все прикриття і небажання впускати на територію України європейські правила. Тому що європейські правила означають прозорість, вони означають нульова толерантність до корупції, вони означають верховенство права, вони означають, що немає олігархів, є тільки бізнесмени, вони означають рівну сплату податків і так далі, і тому подібне. І транскордонне співробітництво в даному випадку – це такий вірус, маленький вірус, який потрошку починає з різних боків і з різних регіонів України заражати ті, в хорошому сенсі, населені пункти європейськістю. Там по-іншому роблять проекти, вони абсолютно прозорі, вони абсолютно зрозумілі, і люди вчаться будувати Європу в себе в Україні, не чекаючи ні від кого допомоги. Тому я прошу не маніпулювати. Це не є подачка або протягнута рука Європейського Союзу для українців, це є абсолютно повністю цілеспрямована самостійна реалізація європейських проектів, які покращують життя людей в цих конкретних маленьких регіонах кожного дня. І тому я не просто прошу вас підтримати цю ратифікацію, я прошу вас пояснювати людям, що таке європейська інтеграція і чому вона важлива в першу чергу для них. Тому що вона створює прозорість, вона створює рівні правила і вона дає можливість нам фактично подолати всі ті речі, які за 27 років ми не могли подолати: олігархат, корупція і коли закон для одних рівний, а для інших він не існує. Тому прошу підтримати цю ратифікацію, і в майбутньому парламент буде більш сконцентрованим. У нас є дуже багато євроінтеграційних законопроектів, які також кожного разу, коли ми за них голосуємо, будуть покращувати життя саме українців. Тому я прошу парламент в цьому сенсі бути сконцентрованим, єдиним, не дивлячись на ваші політичні вподобання, тому що євроінтеграція – це єдиний вектор, на який може бути спрямована Україна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я хочу звернутися до інших груп і фракцій: всі бажаючі змогли доєднатися до обговорення і представити позицію фракції? Я так розумію, що так. Я прошу записатися від народних депутатів України. Прошу. Будь ласка, до слова запрошується Ірина Суслова.
11:20:24 СУСЛОВА І.М. Прошу передати слово Оксані Юринець. ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана Юринець, прошу.
11:20:33 ЮРИНЕЦЬ О.В. Дуже дякую. Шановні колеги депутати, хочу вас знову ж привернути увагу на важливості цього законопроекту, що, давши децентралізацію нашим регіонам, ми сьогодні маємо дати їм і ресурс, і можливість діяти. Сьогодні це дуже важливий процес, у якому всі ви залучені. Ви, кожен, приїхавши на свій округ, може сказати, сьогодні я дав можливість вашому ОТГ знайти ці кошти в Європейському Союзі. І це є та важлива робота, яку ви сьогодні робите на майбутнє. Найактивніша фаза реалізації багатьох проектів з транскордонної співпраці, єврорегіональної співпраці почнеться з 20-го року. Але до цього ми маємо прийняти всі ці інструменти, які дадуть можливість сьогодні розвиватися територіальним громадам. Прошу підтримати, це вкрай важливо сьогодні для нас в Україні згідно умови про асоціацію не лише приймати закони, які перманентно можуть щось допомагати, але реально ті, які будуть залучати громаду, коли від кожного українця буде залежати що саме сьогодні він може зробити для своєї держави. Маючи світлу голову на плечах, маючи бажання працювати, він має можливість сьогодні спілкуватися з європейськими колегами: яким чином змінювався Європейський Союз, яким чином розвивалися територіальні громади. Адже від сильних територіальних громад буде і сильна, незалежна наша українська держава. Окрім того, ми не забули про те, що ті регіони, які, можливо, були дуже непропорційно розвинуті, вони дають можливість сьогодні зрівняти можливості. Зрівняти можливості лише заради того, що вони є активними, заради того, що вони небайдужі є. І сьогодні ратифікація цієї угоди показує, що ми ратифікуємо низку ратифікацій в цьому парламенті, які роблять реальні кроки, які є певної програмою. Окрім того я хочу звернутися до Міністерства інфраструктури, прописати в програмах і ті єврорегіони, які, можливо, ще зараз не є в програмі, але додатково додати і Львівську область, і інші області, які показали ефективне використання коштів, які стали бажаними партнерами сьогодні в Європейському Союзі, які показали, що вони вміють і вміють прозвітувати за ці кошти, які вони беруть. І сьогодні, насправді, таким чином співпраця між різними столицями різних європейських країн дає можливість людям показувати реальну євроінтеграцію. На майбутнє це і повернення тих, хто поїхав в ці країни і сьогодні є промоутерами. А до співпраці в наступний спосіб ця молодь може повертатися і розуміти, що такі самі проекти, так саму реалізацію вона має на території своєї держави. Дуже прошу всіх зрозуміти наскільки це сьогодні важливо і наскільки ви сьогодні є творцями цього майбутнього нашої держави саме в національних інтересах нашої країни прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступний виступ, будь ласка, пані Заружко, запрошую вас до слова.
11:23:23 ЗАРУЖКО В.Л. Валерія Заружко, фракція Радикальна партії Олега Ляшка. Безумовно, наша фракція підтримує євроінтеграційний курс країни. Але, мені здається, що починати потрібно саме з нормального європейського ставлення до своїх громадян. Під МОЗом вже майже 30 діб є пікет родичів та близьких важкохворих українців, які вимагають нормального людяного ставлення до своїх хворих близьких та рідних, до яких не виходить керівник МОЗ, яким дають якісь відписки. Такі ж відписки надають депутатам. Фракція Радикальної партії на чолі з Олегом Ляшком вимагає негайно вирішити проблеми цих людей, вимагає негайно знайти фінансування на лікування цих людей за кордоном, тому що час – це їх життя, і у них вже немає часу чекати. Едуард Вітошинський, Ярослава Салівончик, 6-річний Ілля Невеселий, Оксана Гергало чекають на допомогу. Ми закликаємо всі фракції підтримати законопроект 8035 для того, щоб знайти додаткові кошти на фінансування, лікування цих людей за кордоном. Але щоб зробити це швидше, ми вимагаємо від МОЗу невідкладно прийняти міри для того, щоб зробити перерозподіл коштів, які є невикористаними, з інших державних програм (а такі кошти є), а також згідно звіту Рахункової палати є залишки на рахунках іноземних клінік, які залишилися від інших пацієнтів. На жаль, МОЗ не надає інформацію, які кошти залишились і не робить перерозподіл на інших людей, які чекають невідкладно на операції. Фракція Радикальної партії на чолі з Олегом Ляшком також вимагає відставки Уляни Супрун як людини, яка не впоралась з медичною реформою, тому що кожен українець зараз може якість цієї медичної так званої реформи відчути на собі та своїх близьких, і негайно призначити на цю посаду людину, яка буде робити все для того, щоб українці отримували якісне та своєчасне медичне обслуговування згідно з європейськими цінностями. Це необхідно зробити вже зараз, бо у людей немає шансу вже чекати. Ці люди важкохворі, і кожен українець може стати у такій самій позиції, як зараз знаходяться ці люди. Дуже закликаємо всі фракції надати необхідну підтримку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, от я хочу звернути вашу увагу на наступне. Я як головуюча порушую Регламент, грубо порушую Регламент, коли просто не вимикаю мікрофон під час обговорення законопроектів, які не мають жодного відношення до теми. І якщо дійсно нас зараз дивляться глядачі, слухачі, телеканал "Рада", радіо транслюється, трансляція, то вони подивовані, що ми обговорюємо, – шахтарів, лікарів чи все ж таки Закон про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми. Я перепрошую перед усіма українцями за те, що в нас грубо порушується Регламент. Я змушена буду все-таки як головуюча вимикати мікрофон, якщо під час виступів у нас будуть на інші теми виступати. І я думаю, що мене всі фракції тут підтримують, тому що в усіх фракціях є знавці Регламенту найкращі, набагато кращі, ніж президія. Тому ще раз прошу, ще раз прошу, ще раз прошу і звертаюся до всіх вас обговорювати тему, тіло, суть, ідею, ідеологію законопроекту, а не міністрів, а не шахтарів. Для цього буде час і буде натхнення. Дякую. І запрошуємо шановного пана Кота, який сто відсотків нам зараз дасть свою позицію щодо обговорюваного законопроекту.
11:27:23 КІТ А.Б. Шановні колеги, Андрій Кіт, Стрийщина, Жидачівщина, група "УДАР". Насправді тішуся з того, що в нас є такий законопроект про стратегію розвитку гирла Дунаю, який насправді є дуже позитивний. І дуже рідко в нас розглядаються законопроекти, які спрямовані саме на покращення економічної ситуації в цілих регіонах України. цей законопроект, який дасть фундаментальну, дасть можливість нам разом з Європейським Союзом фінансувати і фундаментально міняти інфраструктурні речі в портах в гирлах Дунаю, а так само дасть можливість розвиватися місцевим громадам, які безпосередньо мають відношення до річки Дунай. Дуже важливо, щоби такі ініціативи не були просто порожніми словам, а щоб вони реально втілювалися в життя. І саме Верховна Рада є показником цього, наскільки важливо в державі впроваджувати речі, які дають можливість нашому молодому поколінню находити себе, створювати нові робочі місця і працювати в Україні. Можна дуже багато розказувати про те, що люди їдуть з України, але оце, власне, і є показником того, як ми самі відносимося до того, як ми відносимося до партнерської допомоги і до взаєморозуміння з Європейським Союзом, що дає можливість нам створювати тут на місцях проекти, які задіюють багато людей і робочих місць. Мені дуже би не хотілося, щоб цей проект по розвитку Дунайського середовища не повторював наші помилки, які ми створили в проектах транскордонного співробітництва, де до сих пір ще не зроблені проекти по митниці, де ми не можемо правильно використати кошти, які спрямовані Євросоюзом на аграрні питання. Тому щиро закликаю всіх проголосувати за даний проект, проголосувати за те, щоби наші молоді люди мали робочі місця і жили в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І, будь ласка, до слова запрошується народний депутат Кривенко. А, Соловей, я перепрошую. Народний депутат Соловей.
11:29:33 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановна Ірина Володимирівна, я вас, по-перше, хочу повністю підтримати в тому твердженні щодо необхідності жорсткого дотримання Регламенту, бо ми бачимо багато людей, які дбають про людей, виходять на трибуни, говорять як українцям треба жити по закону, але при цьому самі порушують грубо закон і порушують Регламент України. Я вважаю, що саме Верховна Рада України повинна бути першою, хто демонструє законність, якщо ми хочемо, щоб потім цей закон працював в нашій державі, це по-перше. По-друге, що стосується, власне, обговорюваного нами законопроекту. Шановні колеги, якщо ми поїдемо в Польщу, Угорщину, будь-яку європейську країну і подивимося на кожен новозбудований об'єкт за останні десятки років, то ми обов'язково на ньому знайдемо таку табличку, в якій буде вказано, скільки коштів Європейський Союз надав як безповоротну фінансову допомогу для реалізації будь-який інфраструктурних об'єктів. Сьогодні за деякими оцінками безповоротна фінансова допомога країнам Європейського Союзу, особливо тим, що розвиваються, а це в першу чергу наші сусіди України, складає понад 50 відсотків в реалізації конкретних інфраструктурних об'єктів, чи це система каналізації, чи це футбольне поле, чи це басейн, чи це система освітлення, чи це заходи з енергозбереження. На жаль, сьогодні Україна не вибирає той потенціал, в тому числі і по транскордонній співпраці з Європейським Союзом, який би вона могла вибрати. Якщо ми подивимось на той перелік проектів, за рахунок міжнародної допомоги який реалізовується і порівняємо з цими проектами в Європейському Союзі, це є абсолютний мізер. Це однозначно свідчить про те, що ми сьогодні абсолютно недопрацьовуємо в питанні залучення міжнародної технічної допомоги і реалізації транскордонної співпраці. Даний законопроект – це невеличкий крок вперед. Мова йде про Дунайську стратегію, а це одна з найбільших програм Європейського Союзу, 4,2 мільярди євро передбачено на реалізацію цієї програми. Це означає, що Україна безкоштовно отримує від Європейського Союзу хай невеличку, але це початкова сума – 5 мільйонів євро. І звичайно, я переконаний, що в цьому залі не знайдеться жодної людини, яка виступала б проти цього законопроекту. Тому однозначно його треба підтримувати. Але треба поряд з цим ставити більш жорсткіші завдання в тому числі для уряду, до виконавчих структур, до органів місцевого самоврядування для того, щоб програми транскордонної співпраці, міжнародної технічної допомоги з боку Європейського Союзу розвивалися і ставали на більш високий рівень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І, будь ласка, виступ народного депутата Кривенка.
11:32:32 КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги! Шановні глядачі! Віктор Кривенко, Народний Рух України. Безумовно, ми підтримуємо цю ратифікацію. І стосується і Дунайського басейну. І хочу нагадати, що Прем'єр-міністр, який двічі обіцяв мені, сьогодні вже неодноразово згадували пана Вадатурського, і йому так само 100 мільйонів гривень виділити в бюджеті на днопоглиблення Дніпра. Можливо, теж давайте вже просити у Європейського Союзу, якщо ми не можемо перенести вантажні перевезення, які ідуть по нашим дорогам і знищують наші дороги, не можемо перенести на річку, тому що банально біля мого рідного Кам'янського не можемо зробити днопоглиблювальні роботи. І це вже другий рік, другий бюджетний період ця обіцянка, що ми знайдемо, ми вирішимо. І нічого не робиться. Знову ми виділяємо гроші на ремонт доріг. Південь весь "розбитий". І в цьому відношенні я вчергове звертаюся до Прем'єр-міністра, щоб, можливо, або сам виконав свою обіцянку, або звернувся і ми ще якусь допомогу попросили у Європейського Союзу на ці цілі. І шановна головуюча, я вибачаюсь, виступлю не по темі, але це стосується ситуації кричущої, яка сталася вночі, це розбили скло в автомобілі Руслана Тростинського, помічника Павла Кишкаря. І такі погрози ми бачили і в Одесі, які потім завершилися замахом на вбивство. Троє виконавців затримані. Ми вимагаємо і звертаємося до міністра внутрішніх справ, до голови Служби безпеки, щоб терміново розслідували і знайшли, хто зробив цю провокацію і акт залякування щодо Руслана Тростинського, якого, нагадаю, 3 дні тому долучили до тимчасової слідчої комісії по розкраданням у Міністерстві оборони, там до багатьох міністрів є претензії, який займається активною позицію і постійно викриває розкрадання і цього періоду, які махінації і оборудки є з землею. Тому звертаюся, і прошу вважати це моїм офіційним зверненням і запитом, до керівників правоохоронних структур знайти і покарати винуватців. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, останній виступ у нас зараз від депутатів – народний депутат Каплін. Він буде говорити саме про транскордонне співробітництво. І, колеги, я думаю, не буде заперечень, якщо ми 3 хвилин дамо голові профільного Комітету з питань європейської інтеграції підсумувати наше обговорення. Будь ласка.
11:34:55 КАПЛІН С.М. Шановні колеги, дорогі співвітчизники! Ми сьогодні, і це приємно дуже, по-простому, по-народному якщо говорити, розкочегарили цю тему і довели до свідомості знання кожного нашого співвітчизника, що таке дунайське співробітництво, що таке Дунайський басейн і наскільки важливе таке транскордонне співробітництво в частині наших європейських інтеграційних намірів. Якщо говорити про баланс інтересів нашої держави у цьому мегапроекті, то на першому етапі в рамках цього документи ми отримаємо доступ до 5 мільйонів євро, які безповоротно отримаємо для організації і інфраструктурного забезпечення такого партнерства. Разом з тим візьмемо участь в межах 750 тисяч євро в якості долевого учасника цього проекту. Це проекти і соціальної відповідальності, це і проект інфраструктурного забезпечення, екологічної безпеки, проекти розвитку реального сектору економіки, проекти ментальної інтеграції всіх країн Дунайського басейну і пріоритет для України у це політичне, геополітичне середовище. Я переконаний, що це лише перші кроки, і завтра ми згенеруємо нові проекти, нові ініціативи. І тут Верховна Рада України обов'язково погодить і інші ініціативи наших партнерів, і України. Але, разом з тим, я хотів би наголосити на необхідності надзвичайно серйозного, уважного контролю за кожною копійкою, яка сьогодні надається нашій державі як інституту зовнішньоекономічного партнерства. Кожна копійка повинна чітко потрапити відповідно до цілей, методології і завдань в рамках такої співпраці. Давайте згадаємо, як кілька років тому ми отримали документ, зобов'язання Європейського банку реконструкцій і розвитку на суму майже 300 мільйонів доларів, з яких 100 мільйонів доларів було освоєно Міністерством соціальної політики. Я, прийшовши на посаду виконуючого обов'язки керівника Комітету з питань соціальної політики, першим, що почав перевіряти, це ті гроші, які витрачалися попередніми міністрами і нинішнім міністром, які бралися за кордоном. І жахнувся. А разом зі мною жахнувся Валерій Пацкан і вся Рахункова палата. Ми перевірили, як вони витрачалися і побачили велику корупційну складову, половина тих коштів пішла на вітер. Уявіть собі, вони розробляли сайти за 50 тисяч доларів, бланкові сайти, звичайні банальні. Купили програмного забезпечення на 11 мільйонів євро. І сьогодні, очевидно, буде порушена Генеральною прокуратурою справа проти міністра соціальної політики, проти його заступників. І це підстава нам на цьому тижні проголосувати його відставку. Нагадаю, що Комітет з питань соціальної політики майже одностайно прийняв рішення відправити у відставку міністра соціальної політики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Звертаю увагу, що попри всі заклики президії все одно у нас під час виступів обговорюють будь-які теми, окрім теми законопроекту. Шановні колеги, підсумуємо наше обговорення. Будь ласка, слово, 3 хвилини голові Комітету з питань євроінтеграції Марії Іоновій. Вірніше, заступнику голови комітету. І я дуже прошу всіх колег повертатись до сесійної зали, тому що консенсус відносно голосування за ратифікацію цього закону є головне, щоб депутати були в сесійній залі. Будь ласка, пані Марія, з місця.
11:38:30 ІОНОВА М.М. Дуже дякую. Шановні колеги, якраз Дунайська транснаціональна програма є продовженням нашої такої плідної співпраці і всередині нашого комітету, і з нашими європейськими партнерами. Ми прийняли такий ґрунтовний законопроект про транснаціональну співпрацю. І, звичайно, в ці дні наразі відбувається парламентський комітет асоціації, де у нас два дні з нашими колегами з Європарламенту в плідній дискусії відбувається саме щодо транснаціональних програм. І вчора, позавчора це був Львів. Сьогодні і вчора це був Франківськ. Тобто вони на місці своїми очима від місцевої влади, від місцевих громад вже обговорюють ті транснаціональні програми, і є вже результати відчутні. І тому саме Дунайська транснаціональна програма вона якраз і є тим фінансовим інструментом, який буде мати свій керівний орган, яка саме спрямована на підтримку інтеграції політики в Дунайському регіоні. Я би хотіла сказати, що ці проекти, вони надзвичайно важливі і покликані впливати як на національну, так на регіональну, так і на місцеву політику і бути таким стимулом для дуже рішучих реформ. І я вас закликаю підтримати дану ратифікацію. Повірте, для регіонів, які дуже плідно співпрацюють з транснаціональними програмами, це надзвичайно важливо, тому що це інфраструктура, це те, що люди можуть відчути вже на місцях і найближчим часом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення керівника профільного комітету. Шановні колеги, я дуже прошу повернутися зараз до сесійної зали з кулуарів парламенту, тому що за хвилину ми будемо голосувати з вами проект Закону про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми. Я хочу подякувати всім фракціям, які під час виступу зазначили і важливість цієї ратифікації, і підтримку цієї ратифікації. І попросити депутатів цих фракцій повернутися до сесійної зали. Будь ласка, шановний пане В'ячеслав Негода, перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства. Вам хвилина, підсумуйте і ще раз апелюйте позицію уряду до шановних колег депутатів.
11:40:55 НЕГОДА В.А. Дякую, шановні народні депутати, за таке ґрунтовне обговорення цього проекту закону. Справді, у разі прийняття, а я вірю, що ми сьогодні повинні прийняти це рішення, перед Україною і нашими партнерами відкриваються величезні можливості щодо співпраці в цьому Дунайському басейні. Я хочу вам нагадати, що ця стратегія, вона працює у країнах Європейського Союзу, і ми, на жаль, до останнього часу були спостерігачами, ми не мали можливість безпосередньо брати участь у реалізації цих проектів. І з прийняттям цього рішення Україна буде повноправним фактично учасником реалізації цієї угоди, а не просто пасивним спостерігачем. Стосовно контролю. Є дуже детальний аналіз, як це має відбуватися. По-перше, в рамках України визначено, що це буде Рахункова палата і аудиторська наша. Держаудитслужба. Крім того, хочу зазначити, що перевірки проводяться з двох сторін, і до того, як будь-який платіж ЄС передасться партнеру проекту, він має бути перевірений, лише після цього профінансований. Тому це питання дуже детально обговорювалося, і ми йому приділили… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:42:33 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину надайте. НЕГОДА В.А. Приділили чи не найбільшу увагу. І тому, я думаю, що сьогодні ми приймемо це рішення і відкриємо для України справді великі можливості для участі в цьому регіоні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, обговорення завершене. Я прошу усіх зайти в зал. Голови фракцій, я прошу запросити усіх народних депутатів в зал. І Секретаріат Верховної Ради я прошу запросити усіх депутатів, хто знаходиться в кулуарах. Ми переходимо до прийняття рішення. Колеги, будь ласка, заходимо в зал. І я прошу з лож і урядових, і гостьових повернутися в зал. І прошу, колеги, усіх підтримати ратифікацію це загальнодержавна позиція і міжнародних авторитет нашої країни. Тому я прошу всіх приготуватись до голосування. Прошу зайняти робочі місця. Колеги по фракціях, голови подивіться, кого немає, і запросіть в зал. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми (№ 0196) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги, кожен голос, уважно голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо, прошу підтримати. 11:44:28 За-217 Не встигли, 217. Будь ласка, я почекаю хвилину. Я прошу, колеги, нам бракує кілька голосів, я прошу не виходити з залу, а заходити в зал. Дана постанова об'єднала весь зал. Я прочитаю по фракціях, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 81, "Народний фронт" – 48, "Опозиційний блок" – 16, "Самопоміч" – 14, Радикальна партія – 11, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 1, "Партія "Відродження" – 12, позафракційні – 24. Будь ласка, зараз ми в кулуарах запросимо депутатів, 30 секунд не виходьте з залу, навпаки, заходьте в зал, колеги, і запрошуйте. Я прошу голів фракцій проаналізувати, кого зараз немає в залі, і запросити в зал. Отже, зайшли депутати в зал, переходимо до прийняття рішення. Нагадаю... Ще хвилинку, так? Перше голосування буде повернення, а потім буде безпосередньо саме голосування. Вікторія, будь ласка. Отже, перше голосування: повернутись до проекту Закону про ратифікацію Угоди (№ 0196). Прошу підтримати повернення. Прошу проголосувати. Кожний голос прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Голосуємо повернення. Прошу підтримати. Голосуємо уважно і відповідально. 11:46:37 За-205 Ще дочекаємось. Ще, колеги, я прошу по фракціях показати. "Блок Петра Порошенка" – 84, "Народний фронт" – 49, "Опозиційний блок"- 1, "Самопоміч" – 14, Радикальна партія – 11, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 1, "Партія "Відродження"- 11, позафракційні – 24. Прошу колеги проаналізувати, кого немає в залі, і запросити в зал. Будь ласка, підходьте і займайте робочі місця. Я прошу всіх змобілізуватись. Отже, колеги, наголошую ще раз, ратифікація Угоди була підтримана всіма фракціями під час обговорення, і в залі є необхідна кількість голосів, щоб ми змогли її прийняти. Я прошу всіх зайняти робочі місця, зараз я поставлю ще раз на повернення і прошу всіх під час голосування брати участь у голосуванні. Будь ласка, займіть робочі місця. Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми (№0196), повернення. Прошу кожного проголосувати і підтримати пропозицію повернутися до розгляду проекту Закону 0196. Прошу голосувати і прошу підтримати. Кожен голос, друзі! Не ведіть дебати – голосуйте! Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо. 11:48:37 За-212 Я ще раз поставлю. Бачу, заходять. Я ще раз поставлю на повернення, колеги. Отже, колеги, я прошу всіх залишатися на місцях. Зараз представники фракцій попросили хвилину, щоб запросити всіх у зал. Я попрошу всіх залишатися на своїх місцях, не виходити з залу. Будь ласка, я попрошу, одну хвилину, Негода. В'ячеслав … Будь ласка, одну хвилину. Зараз попросили фракції хвилину, щоби депутати могли встигнути зайти в зал. Будь ласка, Негода, одна хвилина.
11:49:20 НЕГОДА В.А. Шановні народні депутати, я ще раз прошу вас підтримати цей проект Закону, який відкриває великі можливості для регіонів України, для територіальних громад і в цілому для України в участі, в реалізації проектів та програм, які стосуються Дунайського всього великого регіону. Я ще раз наголошую на тому, що ми тривалий час беремо участь у різних засіданнях, у різних комісіях по цьому, але наші українські фактично партнери не можуть брати участь в цих проектах, тому що, з одного боку, недостатньо фінансування, з іншого боку, не були в нас врегульовані ці проекти. У разі прийняття цього рішення ще в цьому році, починаючи з жовтня, наші… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. НЕГОДА В.А. Ще в цьому році наші проекти зможуть взяти участь у реалізації цієї програми. Тому я дуже прошу, народні депутати, дати можливість Україні і в цілому громадам брати участь у цій програмі. Дякую. І прошу... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, я ще раз хочу нагадати, під час першого голосування ми мали повну підтримку всіх фракцій. І наголошую ще раз: "Блок Петра Порошенка" – 81, "Народний фронт" – 48, "Опозиційний блок" – 16, "Самопоміч" – 14, Радикальна партія Ляшка – 11, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 1, "Відродження" – 12, позафракційні – 24. Зараз нам необхідно просто змобілізуватися і підтримати даний проект закону. Отже, колеги... Отже, отже, зайдіть в зал, будь ласка, поверніться, поверніться, будь ласка, ми рахуємо кожен голос. Отже, перше голосування буде за повернення до проекту закону, а потім проголосуємо за сам проект закону. Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутися до голосування за проект Закону про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми (№ 0196). І я прошу підтримати пропозицію повернутися. І кожен голос, колеги, уважно кожен голос прошу проголосувати і прошу підтримати, голосуємо уважно, відповідально, голосуємо. Прошу підтримати. 11:52:32 За-219 Колеги, я ще раз зроблю спробу. Подивіться кого немає. Будь ласка, я поставив на повернення, як ви і рекомендували. Колеги, бракує кілька голосів. Я прошу всіх заходити в зал. І зараз я поставлю ще раз на повернення. Це міжнародна угода, я впевнений, тут не може бути ніяких політичних протиріч. Отже, прошу приготуватися до голосування. Не виходьте, хлопці! Отже, зараз ставимо ще раз… Чекаємо, добре. Є, так? Підійшли. Заходіть, сідайте, будь ласка. Як можна під час голосування бути за межами сесійного залу?! Як можна під час голосування за ратифікації не бути на своєму робочу місці? Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію повернутися до проекту Закону про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми (№ 0196). Повернення. Перше голосування – повернення. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Колеги, відповідально і злагоджено голосуємо. Прошу підтримати ратифікацію. Голосуємо. 11:54:15 За-225 Один голос. (Шум у залі) Бачу, що не встиг. Бачу, що не встиг. (Шум у залі) Бачу. Не спрацювала. Так, поставлю ще раз. Колеги, будьте на робочих місцях. Отже, один голос. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Один голос і міжнародний авторитет України. І ратифікація угоди, колеги. Будь ласка, займіть місця, я ставлю пропозицію повернутись до проекту Закону 0196, і я прошу взяти участь в голосуванні. Отже, прошу проголосувати, прошу підтримати. За повернення, колеги. І кожен голос має значення. Я прошу підтримати і проголосувати. Будь ласка, голосуємо. Голосуємо, колеги, кожен голос. Прошу підтримати. Голосуєм. 11:55:22 За-239 Повернулися, колеги. І тепер ставлю проект Закону 0196 за основу і в цілому. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги, за основу і в цілому. Голосуємо. Прошу підтримати. 11:55:49 За-246 Ратифікація прийнята, колеги. Дякую за мобілізацію. Але я наголошую, колеги, в робочий день і під час голосування я прошу всіх бути на робочих місцях. Неприйнятно, що під час міжнародних угод люди виходили з залу і не були в залі під час голосування. Отже, хочу зробити оголошення. Відповідно до статті 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" повідомляю про створення у Верховній Раді України восьмого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Переселенцям – право голосу". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Капліна Сергія Миколайовича. І хочу вам повідомити, що зараз згідно з Регламентом ми маємо перерву на 30 хвилин до 12:30. І о 12:30 прошу всіх повернутись у зал для продовження нашої роботи. (Після перерви) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити в зал, приготуватись до продовження нашої роботи. Отже, колеги, наступне питання порядку денного – це є проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку". Я прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, будь ласка. 12:36:09 За-64 Рішення не прийнято. Переходимо до повного розгляду. І я запрошую до доповіді представника Комітету з питань науки і… голову комітету Співаковського Олександра Володимировича. Будь ласка, голову комітету пана Олександра.
12:36:37 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, ну, у тому, що ми розглядаємо, у будь-якому питанні є як плюси-мінуси, і те, що така кількість народних депутатів сьогодні присутня, є і плюс. Тому що ми можемо спокійно обговорити питання того, що потрібно зробити для того, щоб Україна все-таки виходила, да, з піке і спробувала зайти в топ-країн. Ми, розуміючи це, 21 березня 2018 року розглядали це питання на парламентських слуханнях. Ще раз хочу підкреслити для всіх, що дійсно, коли ми обговорюємо питання розподілу влади, розподілу газу, нафти, питання сировинні розглядаємо, присутність народних депутатів зашкалює. Коли ми розглядаємо питання нашого майбутнього, на жаль, воно не всіх цікавить. Але, я думаю, нас дивиться велика аудиторія українців. І тому ми зможемо зараз через дискусію ще раз привернути увагу всіх – і влади, і простих українців – до питання, яке ми розглядали. Питання розвитку інноваційної складової України є дуже важливим. Якщо ми і далі будемо тільки обговорювати і вирішувати питання сировини, Україна завжди буде пасти задніх. Тому парламентські слухання, які були присвячені обговоренню цього питання, сформували наступний меседж. Основне завдання національної інноваційної системи – це забезпечення розвитку знань та науки, створення високотехнологічної конкурентної економіки задля забезпечення якісного життя людини. Національні інноваційні системи передових країн світу швидко розвиваються. Вони формують дійсно надзвичайно потужні і привабливі системи швидкої реалізації здобутків науки, знань та інтелекту у сфері виробництва та послуг, забезпечують наповнення ринку та задовольняють потреби суспільства. На жаль, сьогодні через міграцію молоді ми бачимо, що у нас в Україні відбувається все навпаки. Ми все робимо для того, ми багато чого красивого кажемо про науку, про освіту, ми приймаємо закони. Наприклад, 2 роки тому ми прийняли Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", яка повністю не виконується. Ну, наприклад, ми там запровадили 1,7 відсотка від ВВП на фінансування розвитку науки, замість цього ми маємо 0,2 відсотки на фінансування науки. І таким чином, навіть приймаючи закони і не виконуючи їх, ми самі все робимо для того, щоб виштовхувати молодь України за кордон. До речі, і проект бюджету на наступний рік ще раз показує, що філософія резекції, філософія економії в галузі освіти і науки продовжує бути головною. Ми повинні зрозуміти, що відсікаючи рік за роком через бюджет і Бюджетний кодекс фінансування науки і освіти ми продовжуємо виштовхувати молодь за кордон. Подивіться корелювання росту міграції молоді з нашим фінансуванням науки і освіти України. Тому ми повинні зрозуміти, якщо ми хочемо створювати тут в Україні національну інноваційну систему, ми в першу чергу повинні випереджувальним чином фінансувати молодь, фінансувати школи, фінансувати коледжі, фінансувати профтехосвіту, фінансувати вищу освіту. Ми ніколи не повинні відносити вищу освіту і науку до сфери соціальної. Це не сфера соціальна, це сфера економічного розвитку країни. Інакше ми будемо тут навчати в школі, а діл ці талановиті діти, які не бачать перспективи свого розвитку тут в Україні, будуть виїжджати і створювати великий національний достаток для інших країн: для Сполучених Штатів, для Англії, для Польщі, для Словаччини і так далі. Подивіться, скільки українців вже працюють, створюють стартапи і створюють велику додану вартість для інших країн. Тому ми, розглядаючи це питання, врахували абсолютно всі позиції, які різні кола… різні експерти, які напрацювали в рамках цього обговорення. Комітет опрацював і 4 липня 2018 року на комітеті одноголосно проголосував. І запропонував Верховній Раді України прийняти цю постанову за основу і в цілому. Шановні колеги, у цього є символічний характер. Приймаючи таку постанову і голосуючи за неї, і обговорюючи її, ми ще раз привертаємо увагу Кабінету Міністрів України до того, що якщо ми хочемо вийти із замкнутого кола падіння України, падіння ВВП України, ми повинні в першу чергу пріоритетно фінансувати науку, освіту і створювати системно, крок за кроком національну інноваційну систему. Тому, запрошуючи до дискусію, я прошу всіх вас долучитися ще раз тих, хто забув прийти на своє робоче місце, повернутись і проголосувати за наше майбутнє, за майбутнє України. А майбутнє України – це сильна, вільна України, яка думає про своє майбутнє, про свою молодь і про людський капітал. Дякую. 12:42:18 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре. Залишайтесь, зараз запитання. Три хвилини – запитання до доповідача. Я прошу провести запис на запитання. Домбровський, будь ласка.
12:42:41 ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Олександр Володимирович, я з великою повагою відношусь до вас як до спеціаліста в галузі освіти, науки і хочу вам поставити таке запитання. Скажіть, будь ласка, як ви особисто відноситесь, як комітет відноситься до цього новаторства, яке ввело Міністерство освіти, коли дитина, яка закінчує, це вже людина доросла практично, закінчує вищий учбовий заклад, одержує ступінь бакалавра і потім ще мусить через 4 роки навчання в університеті здолати ЗНО для того, щоб продовжити одержувати магістерську освіту? Я вважаю, що це взагалі безграмотно, і це підтверджує те, що сьогодні такі вищі учбові заклади, як київська Могилянка, як навіть Київський національний університет імені Шевченка, не добрали студентів в цьому році навіть на державне замовлення. Як це планується в перспективі? І як…
12:43:54 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую за запитання. Я хочу… Ви взагалі-то бачили мою відповідь на це в моїх статтях, які є в "Голосі України" і в інших виданнях. Моя позиція наступна. Ми повинні закінчити з філософією недовіри до вищої освіти. Ми повинні виходити з того, що якщо ми довіряємо нашому викладачу, нашому професору, то ми повинні забезпечити чітку і прозору систему. Але ми повинні також мати відповідні запобіжники до фейкової, нечесної освіти, яка, на жаль, сьогодні провела інфляцію наших дипломів, дипломів бакалаврів, магістрів, PG і так далі. Я за те, щоб будь-яка дитина мала можливість поступати в університет, а далі через систему екзаменів, заліків і кваліфікаційних проміжкових, кваліфікаційних екзаменів ми могли бачити картинку в цілому, що відбувається в цьому вищі, чи виконуються ті чи інші стандарти. Що стосується безпосередньо вашого питання, я взагалі вважаю, що магістерська освіта, її рівень, повинен в першу чергу орієнтуватися… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Те, чим займається професор, на його наукову школу. Я не можу просто до себе, наприклад, я викладаю інформатику, математику, я не можу просто до себе брати будь-яку людину, яка пройшла, наприклад, кваліфікаційний екзамен через бакалавратуру, тому що, наприклад, її устрімління наукові не відповідають моїм. Тому філософія прийняття на магістратуру в першу чергу повинна орієнтуватися на ті наукові школи, які склалися безпосередньо в університеті. А кваліфікаційні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Романова Анна Анатоліївна.
12:45:44 РОМАНОВА А.А. Олександр Володимирович, ми з глибокою повагою, фракція "Самопоміч", ставиться до того, що ви робите, і ініціативу схвалюємо щодо проведення подібних парламентських слухань, вже яких з питань освіти. Багато вже проведено парламентських слухань і багато слушних ідей лунає в цьому залі і від громадських представників, і від освітян. У мене таке запитання. Чи приходить на ці парламентські слухання представник Міністерства фінансів? І взагалі чи є конструктивна співпраця, діалог з виконавчою владою, особливо з Міністерством фінансів, зараз іде бюджетний процес, також з Міністерством освіти? Ми дивилися проект бюджету, там знову недофінансування колосальне освіти. І скажіть, будь ласка, ми готові, "Самопоміч" фракція готова допомагати, відстоювати гроші на освіту, на інновації. В чому потрібна допомога? І який реальний стан справ взаємодії з виконавчими органами влади? Дякую.
12:46:48 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую. Ну, по-перше, хочу сказати про те, що у нас є співпраця з Міністерством і науки України, вона дуже багато засідань нашого комітету ходить, особисто міністр освіти і науки України. Більш того, разом з нею приходять і заступники міністра. Іноді відбувається ситуація, коли є і міністр, і два-три заступника. Щодо іншої частини вашого питання. Я хочу сказати, на жаль, до цих пір у Кабінеті Міністрів України немає філософії фінансування освіти України, на жаль. Тому що це не філософія розвитку вищої освіти, це філософія резекції, тобто кожен рік ми щось відсікаємо. А це як? Наприклад, 3 роки тому відсікли ПТУ, ну відсікаємо цю частину. Наступний рік – знову недостатньо коштів, давайте це попробуємо відсікти, може краще буде. Сьогодні кажемо давайте ще відсікаємо 69 коледжів, тут відсікаємо. Це не політика. Політика відсікання – це політика виштовхування молоді. Ми повинні мати чітку зрозумілу фінансову політику, де корелюється філософія Міністерства освіти і науки України з Міністерством фінансів України. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. На жаль, сьогодні от синхронізації цих речей ми не бачимо. І тому ми приймаємо одні закони, після цього фактично частина цих законів і норм цих законів не виконується через те, що далі філософію визначає Міністерство фінансів України. Якщо би синхронізувати ці зусилля, ми б мали дійсно філософію розвитку, а не філософію резекції системи освіти України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Спориш, заключне запитання.
12:48:32 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, 15 округ, Вінниччина. Досить важливий проект закону, ми повинні підтримати. Але я хочу передати слово Григорію Тімішу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, будь ласка.
12:48:49 ТІМІШ Г.І. Дякую. Олександр Володимирович, з величезною повагою до вас і того, що ви робите для освіти України і взагалі, що стосується роботи комітету. На мою думку, як такого ж самого фахівця, нещодавно освітянина, я думаю, що саме такі слухання мають проводитися кожного місяця. Я розумію, що для цього немає можливості, але питання освіти – це основне. Ми з великих трибун завжди закликаємо до прикладів Сінгапуру, Японії, як там ставилися до освіти в тому столітті, як ставляться сьогодні. Але, звичайно, ми мало уваги приділяємо саме цій галузі. Хочу сказати, що те, що ви робите, то, дійсно, є серйозною справою. Я би хотів синхронізувати ваші дії з діями міністра освіти. І хотілося б, щоб ми не відставали… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ТІМІШ Г.І. …зобов'язань, що стосується облаштування саме закладів освіти тим, чим ми обіцяли. Я надіюсь, що також саме на цих слуханнях ми почуємо ці гасла і ці вимоги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Олександр.
12:50:00 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую вам за ваш виступ. Я просто хочу сказати, ми також за синхронізацію наших зусиль. Ми розуміємо, що по деяких питаннях у нас різне бачення, і це абсолютно зрозуміло. Не тільки в странах тиранії ми маємо єдино правильне бачення, зрозуміло від кого. Але синхронізація вона повинна відбуватись таким чином, щоб, дійсно, система освіти і науки розвивалась, щоб молодій людині було тут комфортно, щоб вона розуміла, що вона може тут отримати не фейкову освіту, не диплом про освіту, а отримати дійсно освіту. Тому це системне питання. Це і питання плагіату, це питання того, що потрібно фінансувати за рахунок державного бюджету, що потрібно залишати тільки на контрактній формі, це питання індикативної собівартості. Бо, наприклад, є виші, які поставили 8-9 тисяч на підготовку бакалавратури, скажіть, це ж абсолютно нереально. Тобто там дуже багато питань, які ми повинні синхронізувати. Це і питання управління вищої освіти, це дуже багато питань. І фінансування, вимірювання, ми до цих пір не маємо національної системи вимірювання… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. 12:51:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Вибачте, будь ласка, прошу. СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ми, на жаль, на цей час не запрошуємо національні агенції, в тому числі і закордонні, які б могли показати нам те, що відбувається на ринку освітніх послуг. Ми не маємо реальної картинки. Якщо ми не маємо вимірювання, ми не маємо базових показників для того, щоб зрозуміти, що потрібно фінансувати пріоритетно, що потрібно базово, що взагалі непотрібно фінансувати. Ми, дійсно, сьогодні, на жаль, маємо несистемну систему, в якій ми повинні вирішувати це питання. І це можна робити тільки разом: Кабінет Міністрів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за відповідь. Вичерпався час на запитання, на відповіді. Шановні колеги, дуже прошу записатися на обговорення проекту Постанови про рекомендації парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку". Зараз буде обговорення і виступи від фракцій. Питання вже вичерпано. Я не почула. А, немає… у нас по Регламенту один доповідач. Згідно поданого мені Регламенту тут один доповідач, і це перший заступник голови комітету пан Співаковський, а уряду немає. Це ж наше слухання тільки парламентське. Будь ласка, до слова запрошується Тарас Кремінь, який представить позицію фракції "Народний фронт".
12:52:46 КРЕМІНЬ Т.Д. Тарас Кремінь, "Народний фронт". Шановні колеги, я звертаюся до вас з тим, аби ви підтримали рекомендації вже проведених парламентських слухань, що стосується "Національної інноваційної системи: стан та законодавче забезпечення розвитку". Хочу підтвердити, як один із часників тих слухань, що вони насправді і за якістю учасників, і за тематикою обговорення, і за резонансом у науковому суспільстві не тільки України, але і світу були без прецедентними. Бо це питання перебувало і в сфері інтересів і Адміністрації Президента, і Ради національної безпеки і оборони, і Кабінету Міністрів, величезна кількість науковців спостерігала за цим, в тому числі під час прямої трансляції завдяки вашій, пані Ірино, підтримці. Але хочу сказати про важливі речі, які лунали на тому засіданні із вуст важливих доповідачів. По-перше, Україна за останні декілька років стрімко, але вривається на інноваційний ринок світу. І це завдяки тому, що ми змогли разом із парламентом і урядом спільно попрацювати і не тільки на законодавчому, але й на рівні збільшення фінансування на розвиток української науки та інновацій. Це, зокрема, ми й зараз перебуваємо в глобальному індексі інновацій на 50-му місці, і це безпрецедентне місце за останні 7 років. Друга важлива складова, яка дозволила нам потрапити у кращі показники, це все-таки наші університети, це Академія наук, і окремі структури набувають відповідного бізнес-досвіду, вони почали отримувати відповідні об'єкти інфраструктури, а також виступати до розгляду і затвердження програм з досить абсолютно іншими підходами. Друга важлива складова, на яку треба звертати увагу, це все-таки проведення щорічного Всесвітнього економічного форуму, відповідно до якого одним із ключових факторів інноваційного розвитку будь-якої держави світу – це є інвестиції у розвиток людського капіталу. Саме на цьому зупинялися доповідачі під час проведення парламентських слухань, але хочу сказати, що без експорту технологій, а також монетизації інновацій, які є у сфері відання Міністерства економічного розвитку і торгівлі, ми не зможемо просунути наші інноваційні досягнення і здобутки вперед, і тим паче, зупинити молодих талановитих науковців в Україні. І третя важлива складова – це, безперечно, ми повинні об'єднати свої зусилля і рекомендації, про це говорила, це формування стратегії розвитку інноваційної екосистеми. Тому дякуючи проведенню таких парламентських слухань, наш парламент піднімає престиж і рівень інноваційної діяльності в Україні в цілому. Тому від імені фракції прошу всіх колег підтримати, дати нові можливості українській науці у 2019 році. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за представлену позицію шановної фракції. І зараз запрошується до слова наш колега пан Кириленко Іван Григорович, який представить позицію "Батьківщині". Просимо вас, шановний колего.
12:55:48 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, повертаюсь ще раз до теми розгляду питання – це проект постанови, який рекомендує нам, що робити нам з інноваційною системою в Україні. Друзі, за понад чверть століття незалежності чи не єдина країна на пострадянському просторі, яка навіть не вийшла на рівень 1990 року по рівню ВВП. Як це не прикро, починали в двадцятці найрозвиненіших країн світу в промисловому плані, зараз у двадцятці тільки у другій сотні. На превеликий жаль! Країну просто вбиває, добиває державу, економіку монополізм. Поки не відбудуться кардинальні зміни, за що сьогодні говорили мої колеги з інших фракцій, поки не відбудуться структурні реформи, за які ми боїмося навіть говорити, нічого не буде. Монополії, яка в нас панує в енергетиці, монополії, яка в нас панує в металургії, в гірничодобувній промисловості, в хімії, уже в сільському господарстві, монополії інновації не потрібні, бо монополія ізначально "на нюх" не переносить конкуренцію, її не існує при монополії конкуренції. Нема конкуренції – для чого наука, для чого науково-технічний прогрес, для чого інновації, для чого паритися і заморачиватись? Коли в тебе сто тисяч і більше, до мільйона гектарів земель в обробітку – спокійно вирощуй зернові, за три дня посіяв, за чотири дня убрав, відправив на експерт сировину, отримав свої мільярди, бо на мільйоні гектарів можна отримувати мільярди. Які інновації, які інвестиції? Друзі, і ще один красномовний приклад. Інвестиції в уставний капітал в Україні за роки незалежності, порівняно з 90-м кризовим роком в 5 разів менше щороку, ніж були в 90-му, інвестиції в основний капітал. Друзі, це вирок, це вирок всій системі. І ще один красномовний приклад: Білорусь, де ми знаємо який режим, в минулому році отримали в 4 рази більше іноземних інвестицій, ніж Україна, маленька Естонія, яка дорівнює території нашої області одній середній – в 14 разів більше. На засіданні комітету мого шановного колеги піднімалися питання хімії. Туреччина, яка не має власної сировини, виробляє хімічної продукції в 17 разів більше, ніж Україна, яка має власну сировину. Це називається: приїхали. Нам вкрай потрібні структурні реформи, структурні реформи – це, по суті, новий курс України, демонополізація в основі, економічними методами дати поштовх розвитку малому і середньому підприємництву. Мої колеги завжди за це говорять. Фермер на селі – це сотні, може, й мільйони робочих місць, не в наймах у Польщі, де 2,5 мільйони селянських ферм, а в себе в Україні. З цього треба починати, друзі, тоді з'явиться конкурентне середовище, тоді з'явиться переробка, а не сировина, тоді з'являться... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, 30 секунд, звичайно. КИРИЛЕНКО І.Г. Тоді з'явиться, дійсно, потреба в конкурентному середовищі, в інноваціях. Кожен буде старатися дати продукт, який буде востребуваний на ринку. Сьогодні ми, на жаль, на четвертому рівні ринків, де сировина, отам ми топчемося, на узбіччі, а скоро будемо в кюветі. А народ бореться, цивілізовані країни – там, де перероблена сировина, третій рівень ринків – там, де інтелект, інтелект працює, а четвертий – борються за мізки взагалі. Тому нам, як кажуть, це не грозить, а... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, шановний Іване Григоровичу. І я дуже хочу подякувати шановному колезі від "Батьківщини", що якраз виступ стосувався теми обговорюваного проекту постанови. Дуже дякуємо за дотримання регламенту. І слово надається шановному колезі Долженкову, який представить позицію "Опозиційного блоку". Прошу.
12:59:53 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, шановні громадяни України, фракція "Опозиційний блок", безумовно, буде підтримувати проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система". Інновація є необхідним і ключовим фактором задля того, щоб Україна займала гідне місце серед економічно розвинутих країн, адже технологічно, економічно розвинуті економіки неможливі без інноваційної складової, ц, безперечно, високий рівень освіти, який запроваджував найкращі практики, знання в виробництво, в виробництво готової продукції на території України. Натомість хочу зауважити, що ті реформи, які проводяться зараз за ініціативи коаліції, які їх так завзято підтримують, не досягають зазначеної мети. На жаль, за 4 роки ми спостерігаємо ще більше падіння економічного розвитку, зменшення структури переробної промисловості в структурі народного господарства України з 20 відсотків до 12 відсотків. Це все є свідченням того, що Україна перетворюється на сировинний придаток в розвиваючих ринках: Європа, Китай, Сполучені Штати тощо. Тому в першу чергу це розвиток переробної промисловості. Хочу зазначити, що монополії не є такими ж ворогами інноваційної складової економіки, оскільки ці самі монопольні конгломерати, фінансово-промислові групи нічим не відрізняються від конгломератів Сполучених Штатів… України, від Чеболі в Кореї, Республіки Корея, від Кейрецу в Японії, які займають домінуючі положення в зазначених країнах, але конкурують один з одним на міжнародних ринках. Рано чи пізно ці монополісти також вимушені будуть конкурувати на зовнішніх ринках для того, щоб Україна посіла відповідне становище на… в системі розподілу праці в… на ринках торгівлі відповідних товарів. Також хотів би зазначити офіційну заяву про те, що сьогодні мною зареєстрована Постанова 9090-П2 щодо скасування результатів голосування за законопроект 9090, який стосується внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо збільшення кількості членів з 15 до 17 членів. Я сьогодні в повідомленні про те, що збиралося засідання за завзятими намаганнями нашого шановного, але грубопорушуючого Регламент Парубія, про те, щоб Регламент прийняв відповідне рішення та рекомендував зазначений законопроект, та рекомендував розглянути зазначену Постанову 9090-П1. Зараз я повідомляю про те, що є Постанова 9090-П2, і прошу також неухильно з дотриманням Регламенту провести зазначене засідання Регламентного комітету, адже всім відомо, що порушення Регламенту грубо буде підставою для визнання Конституційним Судом відповідної законодавчої ініціативи… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, будь ласка. 13:03:07 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Порушення Регламенту, як ми можемо вбачати з останнього рішення Конституційного Суду України, є підставою для визнання того чи іншого нормативно-правового акта, прийнятого Верховною Радою як такого, що не відповідає Конституції. Тому прошу не порушувати процедуру, передбачену Законом України "Про Регламент Верховної Ради України", та розглянути мою постанову, зареєстровану сьогодні, 9090-П2. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо, шановний колега. І зараз до слова запрошується пан Галасюк, який представить позицію, Віктор Галасюк, який представить позицію фракції Радикальної партії. Будь ласка, пане Вікторе.
13:03:45 ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна, шановні колеги народні депутати. Поки ми в цій залі з вами обговорюємо, дискутуємо з Комітетом освіти і науки, з Комітетом промислової політики і підприємництва, з усіма народними депутатами, які розуміють цінність інновацій та промисловості, дискутуємо, як краще побудувати інноваційну екосистему в Україні, – в цей час, на жаль, через хибну економічну політику влади Україна дедалі більше перетворюється на сировинного донора успішних промислово розвинутих економічно індустріалізованих економік. Ми постачаємо в світ сировину за безцінь, сьогодні про це вже казали в залі. Постачаємо талановитих людей і робочі руки, які не знаходять собі вдома гідної роботи з належною оплатою праці. І ще і є постачальником грошей для успішних економік, бо купуємо у них готові товари і послуги, які вироблені дуже часто нашими співгромадянами-заробітчанами з української сировини в тих іноземних країнах. Це абсолютна ганьба і це абсолютно неприпустимо. За даними Держстату загальний обсяг витрат на наукові дослідження і розробки, це фактично наукоємність економіки, складає менше ніж піввідсотка ВВП. Уявіть собі, який це мізер, тоді як в Євросоюзі це понад 2 відсотки, а в таких країнах як Фінляндія і Швеція – понад 3 відсотки. Через політику економії на освіті, науці і інноваціях неможливо побудувати успішну економіку і добробут громадян. Можна побудувати лише одне – бідність, залежність, нові кредити МВФ, еміграція і шлях в нікуди. Нам треба робити радикальний розворот в економічній політиці. Пріоритетна ставка на розбудову інфраструктури, на розвиток вітчизняного виробництва, промисловості і на наскрізне тотальне запровадження інновацій в усіх сферах нашого життя. Тим більше, що Україна має для цього найголовніше – людський капітал: талановитих, творчих, освічених людей, які сьогодні через хибну економічну політику влади мільйонами залишають Україну для того, щоби прогодувати свої родини. Тому треба невідкладно приймати промисловий пакет реформ, запропонований командою Радикальної партії і підтриманий практично всіма фракціями і групами в парламенті: індустріальні парки з потужними інвестиційним стимулами для виробництва інноваторів; експортне кредитне агентство створити, щоб здешевити кредити в рази, а не на відсотки; "купуй українське" прийняти в цій залі в цілому для того, щоб створити додатковий попит на українську промислову та інноваційну продукцію. Тоді українці будуть щасливі і заможні у власній... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, до слова запрошується Єгор Соболєв. Пані Романовій передає слово. Будь ласка, пані Анна Романова, яка представить позицію "Самопомочі". Просимо вас.
13:07:06 РОМАНОВА А.А. Шановні колеги, шановний народе України! Безумовно, фракція "Об'єднання "Самопоміч" буде підтримувати всі ініціативи, які пов'язані з розвитком української освіти, з її інноваційністю. Так, ми ознайомились і навіть брали участь в цих парламентських слуханнях, які були присвячені інноваційності в українській освіті. Але справа в тому, що різниця між інноваційністю української освіти та реальним станом справ в освіті така сама, як, наприклад, різниця між Hyperloop і реальними приміськими електричками, які зараз курсують. Різниця колосальна. Чому. Тому що інноваційність освіти, вона завершується тоді, коли студентів взимку відправляють на навчання додому тому, що немає чим опалювати найкращі вузи держави. Це стосується навіть Національного університету Шевченка. Інноваційність освіти закінчується там, де освітянам, педагогам нема чим платити зарплату. І я хочу ще раз привернути увагу, що до кінця року станом на вересень не вистачає майже 4 мільярди гривень на зарплату вчителям. Як вони будуть впроваджувати, освітяни, інноваційну освіту, коли у них опускаються руки? Коли вони ідуть додому, вони не знають чим, за що будуть жити. Зараз, коли ми спілкуємось з освітянами по всій Україні, вони кажуть таке: "Ви знаєте, зараз, коли вперше нас позбавили будь-яких надбавок до зарплати, у нас опускаються руки. І ми розділися на дві категорії. Хтось уїжджає на Польщу, хтось торгує на базарі, як це було в 90-х. А хтось елементарно працює за принципом: "Я буду працювати так і навчати ваших дітей так, як мені платить за це держава". Це призведе до інноваційності в освіті? Це призведе до інноваційності в економіці? Зараз ми прочитали бюджет. І "Об'єднання "Самопоміч" звертається до Міністерства фінансів, до уряду негайно переробити його. Тому що в ньому 70 коледжів залишились на поталу, і вони, в принципі, будуть закриті так само, як ми за ці роки втратили вже систему профтехучилищ. Ми говоримо про нову школу, але не говоримо про те, що зараз елементарно для лабораторних робіт, для технічних наук немає обладнання, немає реагентів. Останні реагенти закупались у післявоєнний період у деяких школах. Про яку інноваційність іде мова? Це все дуже красиві слова, так, дуже грамотні слова, але вони чекають на реалізацію за іншого уряду і за іншої влади. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам дякуємо, шановна колего. І запрошую до слова пана Заболотного, який представить позицію "Блоку Петра Порошенка", і він це робитиме зі свого робочого місця. Прошу увімкнути мікрофон.
13:10:18 ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Дякую, Ірина Володимирівна. Я хочу наперед сказати, що це надзвичайно важливе питання, надзвичайно важливе. І ми вас дуже просимо, сьогодні, можливо, обговорити і не приймати проект постанови, не голосувати, тому що, вибачте, у залі четверта частина депутатів. Ми просто завалимо це надзвичайно важливе питання. А що я хотів би сказати. Всі, хто навчався ще у свій час при радянській владі, ви пам'ятаєте, що сказав Маркс. Він сказав, що "глубокая цивилизация неминуемо приведет человечество к гибели". Я думаю, що він у якійсь мірі був прав, тому що, дійсно, дуже глибока цивілізація має плюси і має мінуси. І дуже зрозуміло сьогодні всім, навіть студентам, яких я навчаю, на третьому курсі вони вже знають, що інвестиція має дуже чітку цепочку: в першу чергу – це кадри, потім – інтелект у кадрів, після інтелекту появляється інновація, вони туди приходить, де інтелект. І тільки після того, як зрозумівши, що там є інтелектуальні кадри і є інноваційна технологія, туди прийде інвестиція. Це треба пам'ятати, знати як "Отче наш" і все робити можливе, щоб саме за такою системою працювала інвестиційна політика. Але я хотів би звернутися, я ставив питання Олександру Володимировичу, ще раз хочу повернутись до цього. Хіба це не привід задуматися над тим, чому сьогодні наші діти віддали перевагу, не пішли в Києво-Могилянську академію, не пішли набагато факультетів Київського національного університету імені Шевченка, а поїхали в Польщу, поїхали ще в інші заклади. Це є сьогодні привід для того, щоб задуматися, як ми працюємо з кадрами, які мають мати високий інтелект і тягнути за собою інновації, інвестицію. Я глибоко переконаний, що треба переглянути ситуацію з тим, щоб бакалаври, які йдуть на магістерську освіту одержати магістерський рівень повинні здавати спеціальні екзамени, куди йдуть і на що мають, на кого мають вчитись. А не здавати ЗНО, яке вони за 4 роки уже забули і не вивчали. Тому це я сказав тільки один елемент, а у нас їх дуже багато. І ми повинні все зробити можливе, щоб інновація стала реальністю в нашій країні. Якщо тільки ми будемо мати інтелект і інновацію, туди завжди прийде інтелект. "Блок Петра Порошенка" буде підтримувати дану постанову. І прошу, Ірина Володимирівна, якщо не буде людей, не ставити її на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. На жаль, шановний колего, я не можу порушити Регламент і переривати обговорення, не ставити на голосування. Але і всі тут знавці Регламенту і мене підтримають, що коли мова йде про постанову, що стосується рекомендацій парламентських слухань, якщо сьогодні в нас не буде потенціалу, ми зможемо повернутись до голосування в інший день. І зараз слово ще надається… Правильно, Володимир Михайлович? Правильно, правильно. Це я про Регламент говорю, щоб… Правильно. Зараз ми запрошуємо до слова, я потім дам вам репліку, так. Зараз я запрошую до слова пана Шахова, Сергія Шахова, який представить позицію групи "Воля народу". Прошу вас.
13:14:01 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановні колеги, ми бачимо, що в залі практично немає, і в коаліції, і в опозиції, і в групах не вистачає депутатів. Але прошу сконсолідуватися максимально і проголосувати за цей проект постанови. Це дуже важливо для наших дітей-українців, які сьогодні вкрай потребують можливості інновацій. Подивіться, що сьогодні робиться на вулицях. За статистикою, 7 відсотків молоді хоче виїхати з нашої країни. Ні в які рамки це не вписується. Шановні колеги, прошу звернути увагу на те, що саме виші, школи, дитячі садочки сьогодні сплачують за електроенергію як комерційні структури. Я зареєстрував проект Постанови 8376, прошу також його підтримати найближчим часом, який скасовує Постанову Кабінету Міністрів про підвищення ціни на електроенергію для комунальних підприємств, освітлення на вулицях та наших шкіл, дитячих садочків і ще раз хочу сказати, вишів, які сьогодні сплачують гроші олігархам в кишені. А це практично за підрахунками спеціалістів "Нашого краю", вирішило 125 мільярдів гривень сьогодні ллється з кишені батьків в кишені олігархів. Вкрай важливі рішення сьогодні прийняти 7408. Ви пам'ятаєте, що цією зимою сталося в Кропивницькому, коли виключили 7 дитячих садочків, 3 школи, родильний будинок для жінок, вимкнули від газу та електроенергії. Також зробили олігархи. Це вкрай важливий закон і треба його також підтримати. І головне. "Наш край" продовжує акцію збору підписів "Ні підвищенню ціни на газ". Це також стосується і шкіл, і вишів, також стосується родильних будинків, також стосується пенсіонерів, які не можуть сплачувати сьогодні за послуги ЖКГ. Це стосується нашої держави. Хто буде сьогодні вкладати гроші в нашу державу, коли немає державної політики? "Наш край" зареєстрував Постанову 9027. Прошу також її негайно розглянути і проголосувати за людей-українців, і проти підвищення ціни на газ. Звертаюся сьогодні до кожного парламентаря. Сергій Шахов, "Наш край". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Звертаю все-таки увагу на необхідність виступати виключно щодо теми обговорюваного проекту постанови. Будь ласка, Володимир Михайлович, вам репліка. Прошу вас. Шановні колеги, пан народний депутат Володимир Михайлович Литвин має законний виступ в 3 хвилини, від групи "Відродження" йому передають право виступу. Будь ласка.
13:17:34 ЛИТВИН В.М. Я дякую представникам групи. Шановні колеги! Очевидно сьогодні треба було б розглядати проект Закону про збільшення чисельності Центральної виборчої комісії. Це відповідь вам. Зігнали б сюди депутатів, збіглися б вони і голоснули. В середу ставте такі закони, і буде наповнена сесійна зала. Тепер відповідь Григорію Михайловичу з приводу його висловлених здивувань, чому наші діти їдуть у Польщу. Бо в них немає батьків депутатів, високих чиновників міністрів, які відправляють своїх дітей в Англію. От їм доводиться їхати в Польщу. І не дивуйтесь, будь ласка, бо ви проголосували за цей закон в тому числі і не підтримали мою пропозицію, щоб в законі записати, що посадові особи, які займають особливо відповідальне становище, навчають своїх дітей в Україні, а зробили закон для "сірих". І ви прекрасно знаєте, що цей закон не працює, тому що навіть немає фінансування на зарплату вчителям, і з боєм доводиться вибивати, щоб наблизили відповідні субвенції на виплату вчителям. Я вам поясню, чому. Бо провели об'єднання у вигляді ОТГ і коли ОТГ називається Баранівська міська рада, там працюють інші нормативи наповнюваності класів. А відтак недофінансовують і вимагають від них: ліквідуйте 7 шкіл, звільніть 100 вчителів і у вас буде все порядок. А ви аплодуєте тут реформам. Це ввели, погіршили ситуацію практично до неможливого, не продумавши, як треба провести ці реформи. Більше того я скажу вам, доріг немає. Навіть, якщо автобуси є, немає куди їздити. Чому доріг немає? Бо раніше в кожному районі був райавтодор, і він латав ці дороги. Сьогодні їх зліквідували під час реформ, і немає кому займатися ремонтом доріг, бо великі, потужні підприємства не хочуть братися за роботи, якщо це десь сума 5-10 мільйонів. Вони кажуть, ми техніку притягнемо, коли буде від 50 мільйонів. І ви прекрасно розумієте, що відбувається. Більше того я вам скажу, шановні колеги, як людина, яка щось розуміє в питаннях освіти і науки і працює в тому числі в Академії наук. Рішення, яке ми прийняли, ми вбили Академію наук, а тепер спостерігаємо за тим, як вона згасає. І водночас приймаємо постанову про інноваційну політику. Ми навчились жонглювати словами, не навчились рахувати, приймати зрозумілі рішення. Я думаю, що при такому підході краще б Верховна Рада не приймала жодних реформ щодо перетворень в освітянсько-науковій сфері, як мінімум не було б гірше. Але я розумію, що ця постанова зараз не пройде і не треба їх просто ставити, а… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую за обговорення. Ще раз дякую, що в основному всі говорили по тексту постанови… Назвали прізвище шановного колеги, Заболотного. Будь ласка, хвилина на репліку. Будь ласка, прошу, прошу. Такий Регламент, ми ж сьогодні…
13:20:59 ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Володимир Михайлович, я так зрозумів, що ви не згодні з моїм виступом, але це ваше право. Я хочу вам сказати, що мої діти вчились в Україні і захищали дисертацію в Україні, а сьогодні троє внуків – студенти Львівського національного університету імені Франка. Це вам відповідь перша. А друге, я хочу вам сказати, що стільки доріг, як зараз будують, давно не будували. Але за один рік чи з два їх не збудуєте. Це раз. Друге, я вам хочу сказати, що райавтодори є і юридично існують. Інше питання, що до них ще руки не дійшли, поки що будують державні магістралі. І я впевнений, що це теж не правильно, треба частину коштів давати і на місця. Більше того, я ще раз переконаний глибоко, що сьогоднішня постанова потрібна, тому що інновація – це основа руху вперед, і Володимир Михайлович дуже добре знає про це. Тому я дякую за підтримку в першій частині і спростував вас у другій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу тепер записатися на обговорення від народних депутатів України. І я переконана, що у нас є шанс сьогодні підтримати цю постанову, головне – повернутись з кулуарів до сесійної зали. Юрій Соловей вам слово, прошу вас з місця. Будь ласка.
13:22:40 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Ви знаєте, шановна Ірино Володимирівно, я вчергове хочу привернути питання саме до Регламенту роботи Верховної Ради України і Закону про Регламент. Тому що, я вважаю, що, якщо ми хочемо приймати якісні закони, якщо ми хочемо, щоб Верховна Рада якісно виконувала свою функцію, то ми в першу чергу повинні реформувати роботу Верховної Ради України і, зокрема, в частині прийняття аналогічних постанов. Бо чим закінчується по факту ситуація щодо прийняття постав по парламентських слуханнях? Та це абсолютно закінчується нічим, оскільки рекомендації парламентських слухань у переважній більшості випадків не лягають в основному тих чи інших законодавчих актів. Це, по-перше. І, по-друге, власне, щодо теми постанови, яку ми сьогодні обговорюємо, і чи взагалі питання інновацій потрібно в нашій державі. Я назву декілька цифр. На прикладі однієї компанії, компанії Apple в Сполучених Штатах Америки. Так от, активи всіх 100 самих багатих українців, включаючи всім відомих олігархів: Ахметова, Коломойського і так далі, рівняються 10 відсоткам вартості акцій компанії Apple. Компанія Apple тільки за минулий рік сплатила до державного бюджету Сполучених Штатів Америки близько 35 мільярдів американських доларів, що значно перевищує український бюджет. Це одна компанія, яка працює в одній країні. Тому, коли ми хочемо говорити про інновації, то ми повинні чітко розуміти, що саме інновації – це те питання, яке може серйозно і швидко дати поштовх для розвитку нашої держави. Чи є шанс в цьому питанні в України? Я вам більше того хочу сказати, що такі компанії, як WhatsApp чи PayPal, чи та ж сама Apple, частину в засновниках цих компаній складали саме українці. І тому українці сьогодні особливо в напрямку створення сучасних стартапів – це та нація, яка лідирує в світі. Має держава вмішуватися в цей процес чи держава повинна тільки створити правила для того, щоб це відбувалося? Є різні погляди на цю ситуацію, але ми бачили, що ті країни, які розвиваються за рахунок державних інвестицій, вони підтримують такі стартапи, входячи в статутний капітал таких стартапів, і не просто їх підтримуючи, а капіталізують ті кошти, якими вони підтримують ці стартапи. Тому коли ми говоримо про Україну, однозначно в Україні поряд з питаннями освіти повинен існувати державний інноваційний фонд, який повинен вступати в нові сучасні стартапи, в їхній капітал для того, щоби розвивати цей напрям в нашій державі як один з … ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, наступний виступ – народний депутат Михайло Папієв, запрошуємо вас до слова.
13:26:02 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Дуже важливі питання, які розглядаються сьогодні Верховною Радою України, але знову ж таки ми бачимо, що практично заповненість Верховної Ради України – не більше 10 відсотків. Тобто хотілось би, щоби на такі важливі питання, на відміну від законопроекту 9090, який вчора розглядався – про Центральну виборчу комісію, щоби збиралися якомога більше народних депутатів України, бо лишилося не так багато часу, коли вам всім прийдеться їхати на округи і звітувати перед виборцями і розказувати, як ви любите український народ. А для того, щоби наша діяльність повністю відповідала Регламенту Верховної Ради України, щойно народним депутатам України роздано було проекти документів, які, я так розумію, що Голова Верховної Ради України через декілька хвилин захоче винести на розгляд Верховної Ради України. Для протоколу, бо сама процедура прийняття і неконституційність Закону 9090 говорить про те, що політична партія "Опозиційний блок" буде звертатися до Конституційного Суду України стосовно визнання Закону, який розглядався вчора, 9090 "Про Центральну виборчу комісію" неконституційним, в тому числі з приводу порушення процедурних питань при його прийнятті. Нещодавно, півгодини назад, Головою Верховної Ради України було зібрано засідання Комітету з питань Регламенту і організації роботи Верховної Ради України. Уявити собі, що колись в старі часи, ще до Революції Гідності, Голова Верховної Ради збирав би цей законопроект, до речі, деякі збирали 16 січня, лічильні комісії, все, а зараз вони сидять всі в Москві. Куди будуть тікати після сьогоднішнього засідання, то вже питання риторичне. Бо я хотів би нагадати Голові Верховної Ради України ще норму статті 35 Закону України про протидію корупції. Нічого би не було страшного, але Голова Верховної Ради України зібрав комітет з приводу Закону 9090, де він є одноосібним автором. А стаття 35 оцього закону говорить про конфлікт інтересів, про який має бути заявлено публічно. Я закликаю Голову Верховної Ради України відповідно до Закону про протидію корупції статті 35 заявити про свій конфлікт інтересів і в майбутньому... І також паралельно звертаюсь до Національного антикорупційного бюро, щоб теж дослідило чи є в цих діях ознаки якихось, якихось інших речей. Тобто всі люди мають жити за законом, так само, як і голова Верховної Ради України. І закликаю народних депутатів України не голосувати сьогодні за постанову 9090-П2, тому що вона не була предметом розгляду, вона не розглядалася комітетом і це буде порушенням 48 статті Регламенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Також я закликаю колег дотримуватися Регламенту, все-таки під час виступів не обговорювати іншу проблематику окрім Постанови про рекомендації парламентських слухань. До слова запрошується шановний колега Олексій Рябчин. Прошу.
13:29:20 РЯБЧИН О.М. Олексій Рябчин, фракція "Батьківщина", Донеччина. Шановні колеги, рекомендую всім почитати хоча б Рекомендації парламентських слухань про інноваційний розвиток. Там гарно, фахово зроблені речі, які ви можете використовувати ну бодай в публічній комунікації. Вони дуже якісні і фахові. Ми всі почули від різних виступаючих про діагнози, які є у нас в Україні, про проблематику. Я думаю, що люди бачать це кожного дня на вулиці. Також ми почули, що деякі колеги пропонували шлях вирішення цих питань. Я сподіваюся, що ми будемо конкурувати саме ідеями, а не як зараз в цьому залі Верховної Ради питаються заганяти в якісь незрозумілі речі, обвинувачуючи в тому числі "Батьківщину" і її лідера. А чому ж взагалі так погану у нас в країні? У мені здається, що при тому, що у нас є фантастичний потенціал, і ми знаємо, які проблеми, і навіть пропонуємо шляхи вирішення, немає політичної волі, яка повинна бути йти від перших осіб держави. Тому що, якщо вам будуть казати, що грошей немає… гроші є, треба менше займатися корупцією і менше, знаєте, підживлювати власних олігархів. Якщо ви скажете, що немає пріоритетів, є пріоритети. Якщо ви зробите інноваційний розвиток своїм пріоритетом, він буде розвиватися. І, як вже зазначав мій колега Іван Григорович Кириленко, з великою повагою до нього ставлюся, Україні потрібен новий курс, у тому числі новий економічний курс, про що ми будемо говорити у "Батьківщині" з Юлією Володимирівною Тимошенко у п'ятницю. Про що ми хочемо казати? Про те, що Україна потребує зупинки тої деіндустріалізації, яка зараз… і повинні зупиняти становитися таким сировинним придатком, про що ще казали багато людей. Ми повинні зупинити деіндустріалізацію і перестрибувати вже від індустріалізації до постіндустріального суспільства, leapfrog, як кажуть, в інноваційному розвитку. Тобто ми, використовуючи досвід країн, які вже це зробили, можемо це робити. Яким чином? Інновація – це завжди взаємодія держави (держава на першому місці), науки, освіти, бізнесу, міжнародних організацій. Коли ця взаємодія, вона правильно розвернута, то це називається інноваційна система, яка народжує інновації, які не тільки в науці, яка повинна фінансуватися державою, в тому числі фундаментальні дослідження ніколи бізнес не буде підтримувати, але і допомога в комерціалізації бізнесу. В нас є класний бізнес і в зеленому секторі, і в біо, в фармі, і в ІТ, і в блокчейні, і в роботизації, в нас є класні фахівці, класні стартапи, як вже було зазначено. Треба підтягнути роль держави, щоб вона допомагала як комерціалізовувати, так і підтримувати ті речі, які є, різними інструментами, ми будемо про них дебатувати. Однак дуже важливо, я підтримую Івана Григоровича, який сказав, що демонополізація, монополії – це велике зло. Деякі колеги казали, що монополії допомагають певному інноваційному розвитку, приводив приклад там Південної Кореї, інших країн… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. РЯБЧИН О.М. Прирівнюючи, що тут наші фінансово-промислові групи, вони дотичні до тих. З одного боку, так. Наприклад, в Південній Кореї є такий феномен, як Чеболь, да, який, які великі корпорації… Однак є фундаментальна різниця, те, що в нас, на жаль, держава розвиває олігархів і фінансово-промислові групи завдяки "Роттердам плюс", завдяки іншим тарифам. А там ці чеболі розвивають державу, там інша річ: держава дає високоякісного фахівця, держава дає інновації. Тому демонополізація, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, наступний виступ, народний депутат Кривенко.
13:33:13 КРИВЕНКО В.М. Віктор Кривенко, Народний Рух України. Шановні глядачі, шановні колеги, весь світ побудований на контролі доданої вартості. В світі йде три війни, на території України йде чотири війни. Лише у війні з Росією ми відчуваємо себе стороною конфлікту, а у війнах за інвестиції, у війнах за ринки, у війнах за ресурси людські і агромінеральні ресурси ми навіть не є суб'єктами – ми є об'єктами. І тут необхідна суб'єктна позиція і усвідомлення керівництва держави, що це справді йде глобальна конкуренція. Світ побудований умовно на чотирьох рівнях. Найнижчий рівень – це ті країни, які торгують тим, що вони виростили і викопали, це найпримітивніші держави. Низький рівень технологічного розвитку – це країни, в яких з'являється одна з трьох найсвятіших професій, з'являється підприємці, і вони створюють додану вартість, вони створюють робочі місця. Умовно ми не експортуємо зерно, а імпортуємо лапшу, а виробляємо її в себе, з'являються податки, оплачується якась, створюється інфраструктура. Середній рівень технологічного розвитку – це країни, які створили базову інфраструктуру, вони створили систему виробництва освічених людей. Будуються університети, імпортуються викладачі, другу з професій найважливіших для будь-якої держави – викладачів поважають, сплачують нормальну зарплату і країна може вже дійти до рівня технологічного розвитку того, який є в інших країнах. Тобто інженери розуміють технології. Так, у англійців ткацькі верстати свого часу купували, копіювали, крали. Так Радянський Союз авіацію, космос, радіоелектроніку у німців і у інших, так В'єтнам, Китай, Таїланд копіюють і зараз доганяють своїх лідерів. І найвищий рівень – це рівень країн, де створені умови, де можуть інновації, технології народитися в головах і бути втілені. На 90-й рік по чотирьом галузям ми були на найвищому рівні. На сьогодні, можливо, крім фармацевтики фактично жодна галузь не може повторити те, що вона вміла робити. Ми не можемо зробити крило, ми не можемо зробити двигун, маємо величезні проблеми і на колінах залишилися одиниці фахівців. І ми валимося вниз просто до аграрної держави і деякі великі фахівці цьому аплодують. Безумовно, "Народний рух України" в своїй економічній програмі пропонує чіткий курс на інновації, на додану вартість. Ми чітко говоримо про те, що треба розвивати машинобудування, авіапром, авіакосмос, ВПК, енерго-, судно-, агромашинобудування, автопромні компоненти. Поглиблена переробка. Національною ідеєю має стати те, що ніщо не повинно виїхати у вигляді сировини. В тонні зерна є 250-300 доларів доданої вартості. Нам треба будувати мінімум 100 заводів по поглибленій переробці зерна, 44 види продукції можна з нього виробити і продати. Можна 30 секунд ще, будь ласка? ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, в нас проблеми з часом. Дуже дякую за ваш виступ. Ні. Дякую дуже. Я запрошую до слова народного депутата Євтушка. Я дякую вам. Ну, так чесно.
13:36:39 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, в цьому залі були проведені слухання, парламентські слухання, в яких взяли участь науковці, ті люди, які формують науковий потенціал в наші країні. Якраз це стало фундаментом для того, щоб в даній постанові були прописані детально їхні рекомендації, які ми з вами маємо взяти за основу. Звичайно, що Олександр Співаковський з цієї трибуни основний акцент поставив на економіці. І я хочу сказати, що ряд виступаючих моїх колег з цієї трибуни говорили про те, що потрібно негайно переглянути філософію і переглянути підходи влади до економіки, насамперед створюючи робочі місця. І позбавити нашу країну такого статусу як сировинна країна. Я одразу також хочу привернути увагу до виступу мого колеги Олексія Рябчина, який анонсував, що саме в п'ятницю ми також з Юлією Володимирівною Тимошенко будемо залучати науковців і будемо в проекті "Новий економічний курс України" обговорювати, слухати, які саме філософії потрібно міняти, аби вивести країну з цієї економічної кризи. Буквально недавно, в минулу п'ятницю, в парламентську п'ятницю з цієї трибуни міністр освіти і науки говорила про те, з чим стикаються в міністерстві на сьогоднішній день працівники. Якщо взяти до уваги проанансовані реформи по науці, по новій українській школі, одразу проглядаємо те, що не все гаразд на сьогоднішній день і в цьому процесі. Не вистачає коштів. Навіть тоді, коли вже 1 вересня наші першачки пішли в нову українську школу, потрібно було би забезпечити їх не тільки приміщенням, новим обладнанням, а і підручниками. На що міністр освіти і науки сказала: "Є певні перепони у вигляді подачі до суду і скасуванні тих підручників, які мали б вже бути в перших класах". Я також хочу привернути увагу до середньої освіти і проблем середньої освіти. Ми маємо сьогодні в бюджеті скорочення фінансування на освіту. Чому? Ну, не можемо ж ми не розуміти, що ті копійки, тих 20 відсотків виплат за престижність, за класне керівництво вчителів все рівно виплачують для придбання посібників наукових і всього іншого. Вони не несуть їх додому, вони все рівно приносять у школу. Тому, підсумовуючи цей виступ, я скажу, що фракція "Батьківщина" буде голосувати за даний проект постанови і просить зал, щоб ви запросили всіх депутатів, адже ця постанова є вкрай важливою. І дискусії, які лунали в цьому залі, лише будуть… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:39:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам. Дякую, колеги. Ми провели обговорення Постанови про Рекомендації парламентських слухань. І це одна з форм, до речі, і організації роботи парламенту. Я буду ініціювати, щоб ми ввели таку форму як дебати по тій чи по іншій формі. Ми змогли провести дебати по цій теми. Оскільки дана постанова стосується організації роботи Верховної Ради України, організації роботи,ми зможемо її розглянути в будь-який день, але я вважаю, що дискусія була правильна і дискусія була дуже змістовна. І дякую всім учасникам дискусії. І, колеги, хочу вам повідомити, що вже є рішення Комітету регламентного стосовно проекту Постанови про скасування рішення Верховної Ради України (9090). І я, згідно Регламенту, маю право і повноваження невідкладно ставити їх на розгляд. І, направду, розгляд цієї постанови, як і вчорашнього голосування, проявило дуже небезпечну тенденцію. Виявляється, є величезні політичні сили, які роблять все можливе, щоб лишити старий склад ЦВК. (Шум у залі) ЦВК, сформована за часів Януковича. ЦВК, яка було сформоване режимом Януковича. Я запропонував варіант, який дає відповіді на всі питання, який найголовніше – дає можливість усім фракціям мати своє представництво, як нам рекомендують в ПАРЄ. І цей спосіб нам відкриває шлях до оновлення Центральної виборчої комісії. Я думаю, ніхто в страшному сні не уявляв би собі, щоб ми проводили вибори Президента і Верховної Ради України з ЦВК, яка була сформована режимом Януковича. Тому, колеги, зараз згідно Регламенту я ставлю на розгляд ці постанови. Першу з них… (Шум у залі) Я можу ставити питання постанови без будь-якого попереднього включення. Ні. (Шум у залі) Я можу ставити, як Голова Верховної Ради, це я достовірно інформую, постанови в будь-який момент розгляду сесії, на будь-якому етапі можу ставити. На будь-якому етапі можу ставити. Отже, колеги, таким чином, я ставлю на розгляд проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 18 вересня 2018 року про прийняття в цілому як закону проекту Закону "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (9090-П1). І, колеги, хочу вам повідомити… (Шум у залі) що відбулось засідання комітету, є рішення комітету, і ми можемо перейти до його розгляду. Хочу вас проінформувати, що засідання комітету було прийнято рішення, щоб даний проект постанови винести на розсуд залу. І я прошу усіх колег провести обговорення з цього приводу, і прийняти рішення, яке дозволить нам завтра оновити склад Центральної виборчої комісії. І я впевнений, що весь зал мене підтримає, що ми не дозволимо, щоб діяв склад Центральної виборчої комісії. Отже, прошу провести запис: два – за, два – проти. (Шум у залі) Я доповів щойно. Я як доповідач я щойно доповів. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Я запрошую до слова доповідача Шурму Ігоря Михайловича. Будь ласка. А потім я включу два – за, два – проти. Будь ласка.
13:43:29 ШУРМА І.М. Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Вам не снилося, що ви будете вибирати по складу Центральної виборчої комісії Януковича, а кому снилося? Небесній Сотні снилося, що вони загинуть, що ви 4 роки склад поміняти не можете? У вас більшість була! А комусь снилося, що ви сьогодні без підстав будете збільшувати на дві особи склад Центральної виборчої комісії? 27 років 15 людей справлялося, а сьогодні ви додатково додаєте? А 10 мільйонів витрат – це не є хабар? Ми сьогодні розглядаємо постанову за скасування закону, який є зразком політичного хабарництва. Бо одна партія, яка сповідує справедливість і солідарність, є солідарна зі своїми колегами, щоб вони проголосували, додає два місця. Це вам кому-небудь снилося, що ви доживете до політично-адміністративного рейдерства Центральної виборчої комісії? Ви хочете справедливості? Дайте там, де є 15 людей, дайте два місця для опозиції. Що вам це заважає? Ви хочете сьогодні узурпувати владу. Ви її узурпуєте. Я говорю до людей. Отут сидять депутати, які за це проголосували. Ви будете іти на вибори з гаслами "Це рак, вони всі помруть". Ви будете іти на вибори з гаслами "Узурпація влади в Центральній виборчій комісії". Вам прощення не буде. У вас єдиний сьогодні козир для того, щоб людей підняти на вулицю, це є Кремль, і це є сепаратисти. А ви стали гірші від комуністів. Вам щось пороблено. Заведіть сюди священика, нехай вас покропить. Якщо не біде дим, то буде означати, що з вами ще можна щось робити. А ця постанова засвідчує грубі порушення Закону України "Про Регламент". І ви як головуючий Верховної Ради повинні дотримуватись Конституції. Ганьба! ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, хочу повідомити, що, власне, існуючий закон дає можливість усім фракціям і групам, усім фракціям і групам мати своє представництво в ЦВК. Від "Блоку Петра Порошенка" Артур Герасимов.
13:45:50 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, всі ми бачили, яким чином саботувалося питання вирішення ЦВК, на жаль, в нашому парламенті. І ви знаєте чітку позицію "Блока Петра Порошенка". Ми за оновлення Центральної виборчої комісії. І от те, що зараз коїться, я вам поясню, ми бачимо, як же хочуть залишити стару деякі політичні сили. І виникає дуже просте питання: а чого ж вони це хочуть. Тому що хочуть фальсифікувати, давайте бути відвертими. Тому сьогодні я категорично проти цих постанов, які були внесені. Я буду голосувати проти них. Тому що я вважаю, що законопроект, який ми прийняли з вами у вівторок, має вступити в силу. І ми з вами маємо чітко обрати представників до Центральної виборчої комісії, які будуть представляти всі фракції та групи парламенту. Тому, шановні колеги, хочу вам сказати, зараз іде водорозділ: хто за саботаж оновлення ЦВК, а хто ні. І я просив би виборців уважно подивитися на це, бо на телеефірах всі кажуть, які вони демократичні і як вони за оновлення. А тепер подивіться, що коїться в залі сесійній. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Самопомочі" Єгор Соболєв. І нагадую, дані рішення відкривають нам шлях завтра обрати новий склад Центральної виборчої комісії. Будь ласка, пане Єгор.
13:47:20 СОБОЛЄВ Є.В. Центральну виборчу комісію на чолі з Охендовським треба було звільнити ще 2015 року, наші голоси за це є з 2015 року, і ми готові це зробити. З іншого боку, виганяючи одних залежних людей, а я нагадаю, що Охендовський є фігурантом розслідування Антикорупційного бюро, парламент не має права призначати інших залежних людей. І вже повною нісенітницею виглядає ідея збільшити кількість членів Центральної виборчої комісії, тому що залежних людей забагато, вони всі не влізають в нинішній, визначений законом, розмір. Ми категорично проти, щоби розмір Центральної виборчої комісії залежав від кількості залежних людей. ЦВК має бути за природою від усіх нас незалежною, вона має чесно рахувати вибори під будь-яким тиском, за будь-яких політичних обставин. Тому ми закликаємо звільнити Охендовського і всіх, хто працював в Центральній виборчій комісії, чиї повноваження давно і з ганьбою завершилися. Але не маніпулювати, не роздувати розмір Центральної виборчої комісії. Якщо ми беремо приклад наших країн-партнерів Європи і Сполучених Штатів, то нашу Центральну виборчу комісію треба не збільшувати, а зменшувати. На цьому ми стоїмо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Батьківщини" Сергій Соболєв, будь ласка.
13:49:01 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, наша колега по фракції Олена Шкрум зареєструвала альтернативну постанову, я думаю, їй нададуть можливість після сьогоднішнього обговорення виступити з цією альтернативною постановою. Вона ґрунтується на одному. Чи було порушення Закону про Регламент при внесенні даного проекту? Без сумніву, цей проект був внесений на зразок проекту без юридичної освіти Генерального прокурора, без можливості внесення альтернативних рішень, які прямо передбачає Закон про Регламент. Чи було порушенням розгляд і чи є порушенням сьогодні розгляд цього питання, коли перервано питання порядку денного, не проголосоване попереднє питання? Без сумніву, є. Я думаю є нові підстави для внесення чергових постанов, саме через порушення порядку денного. Тепер політична сторона. Нам тут кажуть про блокування. А навіщо Охендовський отримав найвищу нагороду від Президента – за чесні вибори? Про що ви взагалі кажете. А чому заблоковано процес розслідування "чорної каси" Партії регіонів, в якій фігурують і в тому числі цілий ряд депутатів цього скликання, як і члени Верховного Суду, Конституційного Суду, ЦВК, коли Охендовський це був би приклад. Покарали б. Його підписи стоять там, де він отримував гроші у Януковича? Його. Чому ця справа до цього часу не в суді? Та тому що далі стоять такі самі. От навіщо вам це треба. Ви кажете, ви виконуєте рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи? Брехня, ніде не сказано про те, що треба збільшувати склад ЦВК. Та до чого ви взагалі дійшли? Генеральний прокурор без юридичної освіти, треба протягнути рішення, треба збільшити склад ЦВК. Я думаю, це пряме порушення Регламенту. І тому наша фракція внесла альтернативний законопроект. Альона є, вона б хотіла його доповісти. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І, заключний виступ, від "Опозиційного блоку", Михайло Папієв, будь ласка.
13:51:13 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України! Шановні громадяни України! Стосовно того, що відбувається зараз. Я ще раз привертаю увагу Голови Верховної Ради України, тому що, коли 16 січня голосувалися закони, то так само кожен казав, розказував необхідність їх прийняття, так само їх, як сьогодні, Голова Верховної Ради України, маючи конфлікт інтересів відповідно до статті 35 Закону "Про протидію корупції", зібрав у себе примусово народних депутатів України і стосовно свого закону, де він є автором, примусив їх вчиняти ті чи інші дії. Але нехай це буде предметом наступних дій. Я просто попереджаю Голову Верховної Ради України, щоб він не вчиняв ті дії, за які буде не тільки соромно, а ще і відповідально перед законом України і за порушення Конституції України. Вчора відбулося порушення Конституції України. І у зв'язку із тим, що ми вже готуємо подання до Конституційного Суду України, я для стенограми кажу. Вчора порушено було 96, 100, 102 статті Регламенту, який затверджений законом України. Вчора Голова Верховної Ради України, узурпуючи владу, він вчора не дав мені використати своє конституційне право законодавчої ініціативи, бо я маю право протягом 14 днів з моменту реєстрації законопроекту подати свій альтернативний. І він це знає, це свідомі дії, тут є всі склади. Тому я закликаю народних депутатів України і зараз головуючого. Він зараз не надав слово авторам законопроектів. Є присутня тут народна депутат Шкрум, є присутній народний депутат Долженков. Він знову ж таки порушує закони України та Конституцію України. Він порушує процедуру розгляду, а вже є рішення Конституційного Суду, які визнали закони неконституційним у зв'язку із тим, що порушено Регламент, процедуру їх розгляду і прийняття. Шановні колеги, те, що кажуть, що чотири роки не міняли Центральну виборчу комісію… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, я, до речі, хочу… 10 секунд завершити. 13:53:30 ПАПІЄВ М.М. Обрали вже, і Президента, і Голову Верховної Ради України, а чому зараз так поспішки, поспішком це все робиться? Да для того, щоб в рейдерський спосіб розмити міноритарних акціонерів, ви робите як прості рейдери, ви збільшуєте чисельність членів комісії. Більше того, Голова Верховної Ради автором закону написав, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, ну, очевидно, ті сили, які хочуть лишити старе ЦВК, а чому хочуть лишити, бо вони його і формували. Бо вони його формували, з ним можуть йти. Вони говорять про моє порушення. Наступна постанова буде Альони Шкрум… І наступна постанова, Альона Шкрум буде виступати, бо кожна постанова окремо визначається. Будь ласка, Максим Бурбак, "Народний фронт". І переходимо до голосування. Я на 15 хвилин продовжую засідання Ради. Будь ласка.
13:54:22 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, я попросив би всіх вгамувати емоції. Хоча ці емоції мене тут зараз переповнюють, тому що депутат від злодійського блоку розказує нам про Революцію Гідності і про жертви Небесної Сотні. Люди добрі, ми до чого дожилися? Це політична коректність і толерантність довела до того, що вони мають нахабство тут, ті, що створили ті умови для того, щоб розстрілювали людей на Майдані, розказують нам тут, що ми маємо робити! (Шум у залі) Краще би заткалися і "не будили лихо, поки воно тихо". А тепер вгамуємо емоції, тепер будемо говорити про те, що зараз відбувається. Цілком логічно, ми бачимо, що протягом останнього року злодійський блок робив все для того, щоб загальмувати створення і оновлення нового складу ЦВК. Вони їздять по всіх світах, вони розказують, як придушують опозицію, що їм не дають місця. Натомість вони вимагають два: один нам мало, хочемо два. Ну, це ж торгаші! А тепер про головне. Оновлення ЦВК вимагають не лише народні депутати, громадські організації, наші західні партнери, адже з таким складом ЦВК будь які вибори – і президентські, і парламентські – будуть нелегітимними, це всім ясно. Може, тепер хтось вже хоче закласти підвалини оголошення результатів виборів нелегітимними – чи як? Ми ж бачимо таку грубу політичну гру. Але можу вам нагадати, що цього рішення – оновлення ЦВК і дозволу ЦВК на проведення виборів у понад 130 ОТГ вимагають 1,5 мільйона людей. (Шум у залі) Послухайте про них. Ті, що повірили в реформу децентралізації і чекають перших виборів ОТГ для того, щоб отримувати фінансування з державного бюджету. Тому годі ці прирікання, і зараз голосуємо. Я пропоную не підтримувати проект злодійського блоку, адже це свідоме гальмування процесу оновлення ЦВК. Новому легітимному ЦВК... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ставлю на голосування проект Постанови 9090-П1. Комітет прийняв рішення внести на розгляд залу. Хто підтримує дану постанову, прошу проголосувати. 13:56:54 За-21 Рішення не прийнято. Постанова відхилена. Наступне – проект Постанови 9090-2. І я запрошую до доповіді народного депутата України Шкрум Альону Іванівну. Будь ласка.
13:57:18 ШКРУМ А.І. Доброго дня, шановні колеги! Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, оновити ЦВК треба було ще в 2014-2015 році, це була одна з перших обіцянок Петра Олексійовича Порошенка. І лише Президент за законом може подати подання, враховуючи вимоги фракцій і представника від кожної фракції у Верховну Раду. Петро Олексійович подав подання через 2,5 роки. А замість цього нагороджував пана Охендовського почесними орденами, якщо ви це добре пам'ятаєте. Коли він подав це подання, своїм поданням він порушив не просто український закон, тому що він навіть представника "Батьківщини" тоді не вніс в це подання, я мовчу про представників "Опозиційного блоку". Він порушив тоді резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи і обіцяв тоді подання перевнести. Перевніс подання – знову порушив Резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи. А я нагадаю, що за порушення такої ж, ну, такої ж резолюції на Росію накладені санкції. Тому слава Богу, що цей парламент не проголосував всупереч резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи за нелегітимне подання. І що ж виходить? Звичайно, треба оновлювати ЦВК і "Батьківщина", і я про це говоримо 4 роки, але оновлювати його треба легітимно. Тому що ЦВК – це один, один лише контролюючий орган, який встановлює результати виборів, який призначає вибори, призначає вибори в об'єднані територіальні громади, який може маніпулювати і результатами, і виборами. І цей контролюючий орган має бути незалежний і рівновіддалений, за всіма резолюціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, від кожної політичної фракції. Саме тому представництво має бути кожної політичної фракції і ні у кого не може бути більшості. Саме тому цей орган є контролюючим і незалежним. Ви думаєте, що він буде контролюючим, незалежним, де більшість буде у "Блока Петра Порошенка" і у Петра Порошенка? Ви намагаєтесь створити орган, роздуючи його на дві особи, тому вам не вистачає для більшості цього одного кандидата. Це буде нелегітимне ЦВК. Ви хочете потім, щоб у нас встановлювалися результати виборів президента у судах? Ви хочете потім, щоб ЦВК взагалі не зібралися нелегітимно і в суди подали подання щодо того, що ЦВК нелегітимно було призначене? Я мовчу про всі порушення Регламенту, тому що за терміном навіть не можна було зареєструвати, пане Андрію, такий законопроект… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд. завершуйте. ШКРУМ А.І. Навіть за терміном Регламенту, який є законом, не можна було зареєструвати подання вночі в понеділок і винести його на голосування у вівторок, позбавивши мене як народного депутата права подачі альтернативного законопроекту. ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, ще. ШКРУМ А.І. Тому "Батьківщина" дуже хоче оновлення складу ЦВК чотири роки, але легітимного оновлення, щоб не було через суди потім не встановлено результати виборів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Від комітету я вже робив доповідь. Ще раз доповідаю: комітет прийняв рішення винести на розгляд залу. винести на розгляд залу. Прошу: два – за, два – проти. Іван Крулько, "Батьківщина", будь ласка.
14:00:18 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Ну, безумовно, дуже цікаво жити в системі хотєлок: захотіли – вночі внесли, вранці проголосували. Це так ми формуємо Центральну виборчу комісію, реформування якої ми вимагаємо, як фракція "Батьківщина", уже з початку 2014 року, коли це слід було зробити. Не ордени роздавати, а внести подання, як це написано в Конституції, і здійснити реформу Центральної виборчої комісії, чого зроблено не було. Можна було без проблем проголосувати склад ЦВК в цьому залі. Але є бажання Президента Порошенка контролювати повний склад ЦВК, контролювати кворум, контролювати більшість, якщо він хоче чесних і прозорих виборів, для того контролювати всю ЦВК. Але мене, знаєте, друзі, навіть не це турбує. Ми то, безумовно, будемо голосувати за реформування ЦВК, тому що Охендовський має відповідати за законами, а не очолювати ЦВК. Мене турбує інше, що прийнятий у неконституційний спосіб закон може бути оскаржений у Конституційному Суді, і такі прецеденти ми маємо. Згадайте Конституцію, яка приймалася в цьому залі руками-ногами, що з нею? Конституційний Суд визнав неконституційним цей закон. Що може бути з Законом про збільшення ЦВК до 17 членів, якщо він буде визнаний неконституційним? Ми опинимося в ситуації, коли Центральна виборча комісія не зможе встановити результати голосування, або ті результати, які вже скасовані, будуть підвішені під великий знак питання. То ми як "Батьківщина" вбачаємо, що в таких діях може робитися підґрунтя для того, щоби наступні вибори Президента визнати нелегітимними, і це найстрашніше для нашої держави, де мусить бути Верховний Головнокомандувач, бо ми ведемо війну проти Росії. Ось чого ми боїмося, і ось чому ми закликаємо не порушувати Регламент. Він має бути дотриманий… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я надалі говорю. Я не можу додавати вже часу. Час додається 6 секунд, бо, на жаль, ми просто не встигнемо розглянути. Дякую, пане Іване. Буде ще одна… Пан Тарас від "Самопомочі", Пастух. Включіть мікрофон.
14:02:43 ПАСТУХ Т.Т. Шановні народні депутати, шановні українці! Фракція "Самопоміч" хоче, власне, наголосити всім, що цей закон, який розглядається, і постанова про скасування результатів, які ми зараз розглядаємо, це не закон про зміну Центральної виборчої комісії, це не закон про відставку Охендовського. Це хотєлка однієї людини для того, щоби перебрати контроль над тим новим складом комісії, який Верховна Рада може створити. І я хочу… це хотєлка однієї людини – Президента, термін якого закінчується, і він дуже сильно переживає, щоб цей термін був продовжений. Я хочу для всіх нагадати історію переобрання Центральної виборчої комісії, тому що саме цей Президент вже один раз вносив подання, але це було подання для всіх просто черговим блефом в цьому залі. Тому що ви пригадайте, вони приходили, ці члени Центральної виборчої комісії, претенденти на членів Центральної виборчої комісії на зустрічі до нас у фракції. Я їх запитував, чи вони мали можливість зустріти з фігурантом, тим, хто їх подавав. Відповідь була, що жодного – їх не викликали ні в Адміністрацію Президента, не запрошували, не зустрічалися, не слухали їхньої позиції. І для всіх було очевидно, що це є просто формальність для того, щоб перекинути відповідальність на парламент і не нести тої політичної відповідальності самостійно. Що ми маємо сьогодні? Пригадайте останні тижні попередньої сесії, де Президент вчергове вирішив натиснути на парламент і зробити залежним його так само від своїх майбутніх членів Центральної виборчої комісії. І, напевно, вперше в історії це скликання парламенту проявило характер і сказало, що ми не будемо прогинатися. І тоді всі фракції, які тут сидять, показали фракції Президента, показали самому Президенту, що цей парламент може мати свій хребет. І ми тоді прийняли всі з вами рішення про те, що ми маємо силу сформувати незалежний орган, який буде рахувати голоси наших виборців, який буде рахувати голоси за той парламент і за того Президента, якого будуть обирати в наступному році. На жаль, за ці пару місяців, за цих пару днів змінилося щось інше… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Тарас. Будь ласка, від "Блоку Петра Порошенка" Артур Герасимов. Я попередив, я не маю змоги додавати час. Будь ласка, пане Артур.
14:05:02 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, і, головне, шановні українці, дуже просто, що зараз відбувається. Ті, хто зараз говорять про якісь процедури і таке інше, вони проти оновлення Центральної виборчої комісії. От просто так. І як би вони не ховали свої почуття, як би вони не ховали свої думки, вони проти оновлення Центральної виборчої комісії. Треба спитати тільки, чому. І друге. Ми зараз почули дуже велику кількість брехні. Президент України майже 3 роки тому вніс подання до парламенту. Не розглядалося. То одне заважає, то друге, то третє. Перевніс подання – знов заважає. І останнє. Коли "Батьківщина" говорить, що немає представника, Андрій Євстігнєєв - це чий представник? Тому зараз, будь ласка, всі за оновлення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, заключне слово, Шурма, "Опозиційний блок", будь ласка.
14:05:58 ШУРМА І.М. Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Я передусім зараз звертаюся до громадян України. Я, відверто кажучи…, багато хто слухає, прошу в вас пробачення за свою емоційність, мені хоть іде вже багато років, ну, я, дивлячись на оце все, що тут відбувається, в мене часом емоції зриваються, так що ви мені вибачте. Але я вам мушу сказати абсолютно про іншу річ. Сьогодні питання не складу ЦВК. Поставте в зал і проголосуйте. І ми проголосуємо. Я заявляю офіційну позицію "Опозиційного блоку". Охендовський давно не має там працювати. Ви замість того, щоб продовжити його термін, так як тільки що колега виступає, каже, Президент вніс. Так ви – коаліція чи ні?! Ви чого Президента не слухаєте?! Ви чого його не слухаєте, чого його підставляєте під сьогоднішні удари? Це ваша робота. Більше того, а ваша позиція де була, як він орден йому давав? Ви чого тут сиділи, сіна в рот набрали? Ви ж дали, ви ж любите дати Героя України Савченко, потім – в тюрму. Тепер Охендовський – орден. Советские времена наступают, товарищи: орден дали – готовься к увольнению. Оце ви ідете до того. А ми сьогодні говоримо, це абсолютно про інше. Я оцим товарищам говорю, знаєте, в одних людей тут є хороший, класний бренд – "Народний фронт". Так оцей "Народний фронт" колись повернеться проти вас. Ви туди навіть на вила не залізете ляшкові, розумієте? Бо вас забагато буде, куди втикати. Так я вам ще раз говорю. Сьогодні мова іде про факт політичної корупції, хабарництва і рейдерства. І це все сповідують ті, хто являється коаліцією. Ми говоримо, дотримуйтесь закону. Нам нічого непотрібно. Маєте склад 15 чоловік, дайте нам, будь ласка, квоту, яка говорить про ПАРЄ, а це двоє людей. Ми не торгуємося. А то, що ви – торгаші – це є свідчення того, що у вас є на дві особи більше. Порушуєте закон – підете всі до суду. Історія Януковича вас повинна навчити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я дам виступ, Іване. Я дам виступ після цього, я дам виступ після цього. Ставлю на голосування проект Постанови 9090-П. Я дам потім. Хто підтримує Постанову 9090-П, прошу проголосувати. Хто підтримує постанову, прошу проголосувати. 14:08:33 За-42 Рішення не прийнято. І останній проект Постанови 9090-П2. Запрошую до виступу Долженкова. Я дам виступити, я дам потім виступити, я дам додаткову хвилину, Іване. Я дам, коли буде виступ, а зараз обговорення. (Шум у залі) Будь ласка, Долженков Олександр.
14:08:55 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Те, що постійно при обговоренні будь-яких питань, які приймаються в цій залі, порушується Регламент, це вже… Я і раніше це говорив, це повсякденне явище. Найгірше те, що дуже багато з нас звикли до цього. І наші всі зауваження про те, що порушується Регламент, сприймаються Головою як блокування роботи Верховної Ради України. Тепер по суті. Вчора був проголосований з грубим порушенням Закону України про Регламент законопроект 9090, у відповідності до якого збільшується кількість членів ЦВК з 15 до 17. От представники коаліції, пропрезидентської коаліції говорять про те, що ми блокуємо процес оновлення ЦВК. Я хочу натомість сказати, що не потрібно плутати поняття, тут дуже багато видають бажане за дійсне. Не потрібно плутати оновлення ЦВК з бажанням перетворити ЦВК на філію БПП Адміністрації Президента. Це те, що зараз ви намагаєтесь зробити. Фактично, збільшуючи кількість ЦВК, ви збільшуєте вплив, вплив, при цьому порушуючи права всіх інших фракцій. Хтось говорить про те, що хтось торгаші. А я можу сказати, что это наперстничество справжнє про те, що ви зараз намагаєтесь монополізувати вплив Центральної виборчої комісії, створюючи передумови для фальсифікацій на майбутніх парламентських і президентських виборах. Що стосується голосування мого проекту постанови, хочу зазначити, що ви головуючий не маєте права ставити на голосування зазначений проект постанови, оскільки він не розглядався на відповідному регламентному комітету. Мені зараз роздані матеріали, у відповідності до яких рішення регламентного комітету є відносно Постанов 9090-П та 9090-П1. Жодного станом на даний момент немає рішення регламентного комітету щодо проекту Постанови 9090-П2. Тому, будь ласка, проводьте засідання регламентного… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис: два – за, два – проти. "Опозиційний блок", Шурма. Шурма, будь ласка. Долженков, будь ласка.
14:11:32 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, ще раз зазначаю про те, що зазначена постанова, яка зараз буде з грубим порушенням Регламенту, свідомо Голова Верховної Ради зараз, порушуючи Регламент Верховної Ради, ставить на голосування мою постанову, яка не була предметом розгляду регламентного комітету. Я взагалі не знаю, як після цього ви можете перебувати на займаній посаді. Ви фактично свідомо порушуєте Закон України про Регламент, відповідно ви можете завдати шкоди і поставити сумнів щодо легітимності проведених виборів. Ще раз зазначаю про те, що непотрібно плутати намагання блокування процесу з оновленням. Вам в 14-му, в 15-му році… в 14-му році ви проводили вибори Президента, вибори Верховної Ради України при старому складі ЦВК, він вам не заважав. Зараз перед черговими виборами Президента і Верховної Ради України, усвідомлюючи, що ви фактично попали в фіаско, це політичне банкрутство ваше, ви знаєте, що у вас немає підтримки, ви хочете зараз швидко протягнути під ура патріотичні гасла Президента в завтрашньому дні відповідні зазначені зміни. Я говорю про те, що зараз, офіційно заявляю, що ставиться головуючим Верховної Ради України свідомо, без рішення регламентного комітету Постанова про скасування результатів виборів за проект Закону України № 9090 про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію", що є грубим порушенням Регламенту. Відповідно хочу сказати про те, що зазначена постанова не може зараз ставитися на голосування, оскільки це грубе порушення Регламенту. І це створює умови відповідні для визнання Конституційним Судом України відповідного закону України, який буде підписаний, я думаю, завтра, а може вже і в друк вийшов в "Урядовому кур'єрі", за неофіційною інформацією. І хочуть таким чином протягнути відповідне рішення для проведення… для фальсифікацій майбутніх можливих на президентських виборах, на виборах Верховної Ради України, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Блок Петра Порошенка" знімає виступ. І від "Батьківщини" Іван Крулько. Будь ласка, пане Іване.
14:13:56 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". На жаль, в порушення регламенту мені не дали виступити навіть з реплікою, тому я виступаю взявши слово як фракція, яка записалася два – за, два – проти. Я розумію, чому відбувається ця вся мішура, ці мишині біга. Проблема одна. Ви боїтеся перемоги Юлії Тимошенко. Тому що ви добре знаєте, що після її перемоги прийдеться відповідати перед законом за ті всі дії, які робилися по розкраданню українського війська, по розкраданню української країни, про введення країни в стан повного дефолту. Ви розумієте, що олігархи більше не будуть правити в країні, і це, безумовно, вам не подобається. Але я вам хочу сказати, що ви можете боятися перемоги будь-кого, но ви не маєте права підважувати українські інституції влади. Не можна підвішувати на гачок Центральну виборчу комісію. Бо якщо іде порушення регламенту при таких принципових голосуваннях, то це відкриває можливості потім в Конституційному Суді скасувати цей закон. А після цього скасування весь склад ЦВК буде нелегітимним. Що ж ви робите? Заради… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Хвилину, хвилину надати. 14:14:49 КРУЛЬКО І.І. Заради того, щоб додати у вигляді хотєлок двох додаткових членів ЦВК від "Блоку Петра Порошенка", ставиться під знак питання і підвішується на гачок вся Центральна виборча комісія, весь виборчий процес по виборах Президента, народних депутатів, місцевих органів влади. Як тоді буде формуватися влада? І хто тоді реалізує план Кремля по тому, щоб Украйна немала своєї влади? ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Постанови 9090-П2. Хто підтримує, я прошу проголосувати. 14:16:00 За-26 Рішення не прийнято. Колеги, тепер послухайте мене уважно, що відбувається. В залі, коли ми знайшли можливість, розв'язавши проблему, обрати членів ЦВК від всіх фракцій, і я як Голова Верховної Ради на тому наполягав, щоб усі фракції були представлені, щоб тут в залі не було інтриг, щоб фракції одна одну не могли підставити, коли я дав варіант, який задовольняє всі фракції, такий опір. А від чого той опір? Про яке порушення Регламенту ви маєте право казати? Колеги, невже ми забули тут, в цій президії, оці люди калічили членів "Батьківщини", тут, в цій президії. Тут, в тому залі, вони, голосуючи руками, вони вбивали наших хлопців на Майдані. Не будьте з ними солідарними. Це люди, які вбивали нас, які за часів Рибака не те, що Регламент порушували, вони топтались по всьому, що є в парламенті. Не треба бути з ними солідарними. Їхній інтерес зрозумілий – це вказівка Путіна, вказівка Кремля лишити старі інституції. Нова сила, новий парламент має обрати новий склад ЦВК, і ми розблокували цей шлях, колеги, і дали можливість усім фракціям бути представленими. І я хочу нагадати, що ПАРЄ, власне, ПАРЄ, наголошувало на тому, щоб всі фракції були представлені. І моя персональна була позиція, персональна позиція, щоб було одне вакантне місце для фракції, яка не є представлена, персональна моя позиція. І тому, колеги, ми виконали всі вимоги Парламентської асамблеї. Ми зробили рішучий крок до оновлення Центральної виборчої комісії. І завтра ми оновимо Центральну виборчу комісію. І ніякі темні сили нас не зупинять, і ніякі темні сили не зможуть залишити старі інституції в новій Україні. Слава Україні! Отже, я підписую Закон про Центральну виборчу комісію зараз при всіх і передаю на підпис Президентові. Завтра о 10 годині ранку я чекаю всіх на засідання. Завтра буде важливий день, це зміни до Конституції і зміни до ЦВК, і я впевнений, він буде успішним. На цьому засідання Верховної Ради України оголошую закритим. |
