|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 20.05.2021
ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ Зал засідань Верховної Ради України 20 травня 2021 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:04:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Як завжди нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки, першої зліва, із застосуванням сенсорної кнопки. Шановні колеги, готові реєструватись? Прошу реєструватись. 10:05:10 В залі зареєстровано 264 народних депутати України. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, сьогодні день народження у народного депутата Сухова Олександра Сергійовича. Вітаю вас з днем народження! Бажаю здоров'я, наснаги, успіхів! (Оплески) Переходимо до розгляду питань. Шановні колеги, надійшло дві заяви про перерву з заміною на виступ. Перша – Сюмар Вікторія Петрівна.
10:05:53 СЮМАР В.П. Шановні українці! В цей день такого національного піднесення і патріотизму, коли всі такі красиві, у вишиванках, мені найменше хотілося би говорити про неприємні речі. Але я змушена сьогодні з цієї трибуни озвучити деякі нові і шокуючі факти щодо того, як відбувається вакцинація в Україні. На одній із погоджувальних рад, останніх погоджувальних рад, Петро Порошенко навів дані з офіційного порталу Ради національної безпеки і оборони про те, а кого, власне, вакцинують вакциною з найвищим рівнем захисту – вакциною Pfizer. Ви знаєте, там була одна людина з категорії "80 років плюс" і 10 тисяч людей з категорії "інші". Ми тоді запитали, а хто такі "інші", яким в Україні сьогодні колють Pfizer? Ви знаєте… Послухайте, будь ласка, ви тут всі такі зайняті, може, це теж чимось новим для вас буде. Так от ми сьогодні отримали численні свідчення, що Pfizer в Україні колють представників влади. Що масова вакцинація Pfizer сьогодні відбувається в міністерствах і відомствах, в Апараті РНБО, в МЗС. Тобто вакцину з найвищим рівнем захисту дають сьогодні не лікарям, які щоденно ризикують власним життям, не вчителям, не групам ризику, її дають представникам влади. Все відбувається максимально просто, ніхто не створює ніяку логістику для масової вакцинації, просто на територію міністерств і відомств приїжджає машина, автомобіль, де відбувається вакцинація. Ви знаєте, напевно, коли мільйони українців сьогодні сидять вдома вже понад рік – це пенсіонери, це люди з важкими хворобами, онкохворі, зі складними формами гіпертонії чи діабету (вони просто бояться вийти з дому), то українські чиновники в цей час отримують другу дозу Pfizer для того, аби отримати паспорти вакцинації і безперешкодно подорожувати до Європейського Союзу. Сьогодні в цьому залі ми збираємося затверджувати нового міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка. Так от я хочу, щоб він подивився, як і Прем'єр… Пане Шмигаль, я розумію, що тут багато "терок" відбувається в той час, коли ви є в залі… Прем'єр навіть не реагує. Але напевно, вам час подивитися в очі українцям і чесно сказати, як відбувається вакцинація в Україні. Володимир Зеленський на своїй останній прес-конференції сказав, що разом зі Шмигалем вони є чемпіонами по боротьбі з коронавірусом. Зважаючи на ці останні факти, я думаю, що ви є чемпіонами з цинізму і брехні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшла ще одна заява про перерву з заміною на виступ. Кіра Олександрівна Рудик.
10:09:20 РУДИК К.О. Шановні колеги, партія "Голос" рік говорила владі та українському суспільству, що справою захисту і здоров'я нації займається не компетентна особа. І ось позавчора нарешті горе-міністр Степанов звільнений завдяки жорсткій позиції " Голосу". Але це лише перший крок. Крок номер два. Країні потрібен адекватний очільник МОЗ. Влада не має права на четверту помилку. Цього міністра буде жорстко контролювати "Голос", наші колеги по парламенту та українське суспільство. Крок номер три. Нам потрібен уряд, який буде розуміти, що потрібно робити. В уряду досі немає стратегії, немає плану. Я хочу нагадати, що ще рік тому Верховна Рада, це ми з вами, провалили обидві програми, які висував уряд. Яким чином зараз працюють міністри, якщо у них немає стратегії, що саме потрібно робити, якщо вони рухаються не разом з парламентом, а всупереч його роботі? Тому зміна прізвищ без плану дій не дуже вплине на ефективність роботи уряду. Ми це всі прекрасно розуміємо. Країні потрібен економічний план виходу з кризи. Країні потрібна масова вакцинація, що забезпечить колективний імунітет. Україні потрібен уряд, який має план повернення до нормального життя. Щоб гарантувати безпеку України і громадян нам потрібно діяти послідовно та рішуче. Ми повинні повернути країну до нормального життя та розвитку. Це обов'язковий мінімум, який має забезпечити влада. Чи буде "Голос" підтримувати нових міністрів? Давати обіцянки наосліп, як дають зараз вони, ми, звичайно, не будемо, тому що це безвідповідально. Ми повинні розуміти, чи готові кандидати до викликів, які чекають на них на посаді. Тому від кожного кандидата на посаду міністра ми вимагаємо дві речі. Перше – це фаховий аналіз поточної ситуації та аудит роботи міністерства, яке йому дістається. А друге – це план діяльності на посаді як мінімум на півроку. До кандидата на посаду міністра охорони здоров'я, до пана Ляшка, "Голос" має більш детальні вимоги. Перше – це нарешті закупити достатньо доз вакцин. Друге – це, власне, організувати інфраструктуру і масову вакцинацію так, як вона повинна бути. І трете – це забезпечити лікарні та лікарів всім необхідним для роботи. Грошей на це є достатньо, підтримки для цього є достатньо. І я впевнена, що кожен в цьому залі підтримає роботу міністра охорони здоров'я, якщо вони будуть бачити, що вона є спланованою, правильною та ефективною. Я хочу вірити, що колеги з більшості відповідально підійшли до змін міністрів і ми матимемо підготовлених кандидатів. І вже цього тижня Україна отримає адекватного міністра охорони здоров'я. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до статті 83, 85 та 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, і яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль вніс до Верховної Ради подання про призначення Ляшка Віктора Кириловича міністром охорони здоров'я України. Відповідні матеріали вам роздані. Пропонується наступний порядок розгляду цього питання. Представлення кандидата Прем'єр-міністром України – до 2 хвилин. Денис Анатолійович, до 2 хвилин. Виступ кандидата на посаду міністра охорони здоров'я – до 10 хвилин. Запитання до кандидата від народних депутатів України – до 15 хвилин. Співдоповідь від комітету – 2 хвилини. Виступи від депутатських фракцій та груп, як завжди, 3 хвилини від кожної фракції та групи. Немає заперечень? Немає. Дякую. Переходимо до розгляду питання. Дякую за підтримку, Сергію Віталійовичу. До слова для представлення кандидата запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль.
10:13:50 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати, шановні українці, доброго дня! Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини четвертої статті 114 Конституції України, за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка згідно з частиною десятою статті 83 Конституції України має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України дев'ятого скликання, вношу подання про призначення Ляшка Віктора Кириловича міністром охорони здоров'я України. Прошу підтримати, шановні народні депутати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується кандидат на посаду міністра охорони здоров'я Віктор Кирилович Ляшко.
10:14:44 ЛЯШКО В.К. Доброго дня! Шановний Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати, дорогий український народе! Перебуваючи на посаді Головного державного санітарного лікаря України, я завжди з вами був відвертим і говорив правду, якою б вона не була. Так, часом доводилось… ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Вікторе Кириловичу. Шановні колеги! Шановні колеги, вам не цікаво послухати кандидата в міністри? Тоді можна полишити залу і провести свої перемовини щодо різних питань за її межами. Будь ласка.
10:15:35 ЛЯШКО В.К. Дякую. Часом мені доводилося приймати непопулярні рішення, але завжди у пріоритеті я ставив людське життя. Знаю, що мені вистачить і фаховості і стійкості в прийнятті управлінських рішень. Адже я пройшов шлях у Міністерстві охорони здоров'я від головного спеціаліста, керівника відділу, директора департаменту і сьогодні стою тут перед вами як кандидат на посаду очільника цього відомства. Не скажу сенсацію, якщо зазначу, що пріоритетом номер один для мене є подолання коронавірусної хвороби. Ми зробимо все, щоб українці змогли вакцинуватись, працювати і подорожувати. Але ця пандемія ще не завершилась і, на жаль, вона не остання. Саме тому біологічна безпека наших громадян стане пріоритетом роботи міністерства. Вже до осені у нас буде зовсім інша готовність системи охорони здоров'я до реагування на спалахи інфекційних хвороб і епідемій. Будуть повністю переглянуті підходи до реагування на радіаційні і хімічні загрози. Але ми ніколи не будемо готовими до епідемій, якщо продовжимо стояти у чергах за вакцинами, тому нам потрібне власне виробництво імунобіологічних препаратів. Саме це стане першим кроком фармацевтичної незалежності України. Міністерство охорони здоров'я визначить перелік критично важливих медикаментів, запропонує стійке державне замовлення аби інвестори розгорнули для їх виробництва потужності саме тут в Україні і пріоритетно надавали цю продукцію саме для наших громадян. Ще одне завдання – ліквідувати фінансовий тягар українців, які лікують хронічні хвороби і продовжують, на жаль, купувати ліки в аптеках. Розширення програми "Доступні ліки" на нові захворювання буде реалізовано вже в цьому році і для цього у нас є чіткий план. Всі ми чітко повинні розуміти, які медичні послуги і ліки можемо отримати безкоштовно, а також мати варіанти, як і за скільки покриваються послуги поза програмою медичних гарантій. Переконаний, що саме це дасть поштовх розвитку медичного страхування в Україні. Настав час впровадити додаткову оплату лікарням за досягнутий результат. COVID ще раз показав: важливий не факт госпіталізації, а результат лікування і можливість проведення цього лікування. Пацієнти повинні бути впевнені, що при госпіталізації отримають фахову медичну допомогу, а медики повинні бути впевнені, що не залишаться один на один із пацієнтом без державної підтримки. Лікар повинен мати сучасний ефективний протокол лікування і можливість його виконати. Вже до кінця цього року ми плануємо затвердити близько нових галузевих стандартів. Нові скринінгові програми повинні виявити ті хронічні хвороби, які завадила вчасно виявити епідемія COVID. Профілактика завжди ефективніша за лікування. Чудово розумію, що поставлені мною цілі амбітні, але вони досяжні за умови командної роботи. Вакцинація, відповідальність і впевненість – це ключові характеристики Міністерства охорони здоров'я на найближчий період. До кінця 2021 року всі, хто хоче вакцинуватися від COVID, зможуть це зробити. Кожна гривня від платників податків буде використана відповідально і з максимальною користю для пацієнта, лікарні і лікаря. Люди будуть впевнені, що їм нададуть фахову медичну допомогу, а лікарі – що держава гарантує зростання заробітної плати. Для виконання поставлених цілей робитиму все, що від мене залежить. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Кириловичу. Будь ласка, запишіться на запитання до доповідача. Павленко Ростислав Миколайович.
10:20:11 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Прошу передати слово Софії Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина.
10:20:17 ФЕДИНА С.Р. Мені от щось згадується, як ви забороняли людям гуляти в парках, а потім визнали, що це було недоцільно і ви спеціально людей просто залякували. Вам не соромно від цього? Але це риторичне. Але маю питання таке. Чи готові ви на посаді міністра припинити ганебну практику того, що лікарі мають всіляко доводити те, що вони захворіли саме на робочому місці? Чи не використовується саме такий механізм, щоб масово не виплачувати компенсації тим, які віддають своє життя за наше здоров'я? Друге питання. Чи вважаєте ви нормальним, що кошти з коронавірусного фонду були зариті в асфальт і в результаті людей на цвинтарі везуть недолугими дорогами, які так і не були зроблені, а люди, насправді, не отримали тої вакцини, яку можна було закупити на ці кошти? І останнє. Я дуже сподіваюсь, що ви як потенційний новий міністр, не продовжите практику свого попередника – шукати винних у опозиції, а натомість будете схильні до хоча би якогось діалогу.
10:21:22 ЛЯШКО В.К. Дякую за запитання. Ще раз наголошу, перебуваючи на посаді Головного державного санітарного лікаря України, з початку епідемії приймав рішення, які були адекватними до наявної ситуації. За кожне рішення, яке було прийнято і яке дало результат, сьогодні вам офіційно заявляю, що воно було адекватне до ситуації і воно принесло позитивні результати, які сьогодні має України порівняно з іншими країнами. Щодо того, чи готовий я змінити нормативно-правову базу, щоб лікарі, які захворіли на коронавірусну хворобу, отримали всі, передбачені чинним законодавством пільги і компенсації? Так, готовий і не тільки готовий це робити, а вже зробив. Сьогодні ми значно спростили механізм проведення розслідування професійного захворювання серед медичних працівників, які працюють в ковідних лікарнях, які працюють на первинній ланці медичної допомоги і які працюють в бригадах екстреної медичної допомоги. Тому, звертаючись з цієї трибуни, я хочу звернутися до всіх лікарів. У кого є проблеми з оформленням професійного захворювання, виплат пільг і компенсацій, а також в разі, якщо є летальні випадки і звертаються родини, Міністерство охорони здоров'я відкрите до розгляду таких випадків і буде допомагати всім. Щодо ковідного фонду. Ще раз наголошу, жодну епідемію не може подолати виключно Міністерством охорони здоров'я, це комплексна робота, яка повинна виконуватися всіма. Тому питання підтримки економіки, забезпечення лікарень з оплатою праці всіх, хто долучений до епідемії, воно повинно вирішуватися комплексно, без політики і виважено приймаючи кожне рішення. Тому інвестиції в економіку дозволили нам в подальшому виділяти кошти для забезпечення лікарень необхідним обладнанням, продовжити доплати лікарям, які працюють в лікарнях і збільшувати програму медичних гарантій. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорний Віктор Іванович.
10:23:34 ЧОРНИЙ В.І. Прошу передати слово депутату Шуфричу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко? Шуфрич Нестор Іванович.
10:23:39 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Рік тому ви всім українцям говорили, що все під контролем, що Україна вийшла на плато, що у нас вже є особий імунітет, і такого, як в Італії, Іспанії у нас ніколи не буде. Що ми отримали зараз? Ми є 17-ми в світі за кількістю загиблих і 8-ми в Європі. Так, перед нами поки що Італія, Іспанія, Великобританія, Франція, Німеччина. Рік тому хто заважав вам підняти питання про будівництво нового заводу по виробництву вакцин? Ви рік тому говорили, що тестування у нас забезпечено. А ще декілька місяців тому ви говорили, що з вакцинаціями у нас все гаразд. Ви – та людина, яка знищила в Україні Службу епідеміологічного контролю, і зараз ідете на посаду міністра. Вам совість не заважає стояти на цій трибуні? Дякую за увагу. Відповідайте.
10:24:52 ЛЯШКО В.К. Дякую за запитання. Система охорони здоров'я України розпочала реагувати на пандемію коронавірусної хвороби з лютого 2020 року. За цей період в системі охорони здоров'я зроблені величезні речі. Це стосується як лікарень, так і лабораторій. Розпочинали ми реагувати з 12 тисяч ліжок, відведених для боротьби з COVID, з яких менше 50 відсотків було забезпечено киснем. Сьогодні ми маємо майже 80 тисяч ліжок, готових для прийому хворих на коронавірусну хворобу. 68 тисяч з цих ліжок забезпечені киснем. Лабораторії Міністерства охорони здоров'я, які могли на перших етапах робити 300 досліджень на добу, сьогодні готові робити 100 тисяч досліджень на добу. Тому, коли ви говорите про те, що ми не готові і нічого не зробили, це не відповідає дійсності. Але чи можемо ми всі лікарні перепрофілювати виключно під COVID? Ні, не можемо. Тому і доводиться вводити певні карантинні обмеження, коли система охорони здоров'я наближається до колапсу. Але нам вдалося і весною, завдяки вчасно введеним карантинним заходам, і осінню, і весною 2021 року запобігти колапсу. Чи були проблеми? Були проблеми. Але ці проблеми є в кожній країні, в якій є значне зростання коронавірусної хвороби. Тому закликаю вас всіх, давайте об'єднуватись і робити добрі речі, корисні речі саме в медицині, яка була хронічно недофінансована попередні роки. Для того, щоб в подальшому реагування на будь-які небезпеки не визивало у нас ступору, а ми мали чіткий і послідовний план дій для того, щоб захистити українців. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономарьов Олександр Сергійович.
10:26:49 ПОНОМАРЬОВ О.С. Прошу передати слово Шуфричу Нестору Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.
10:26:56 ШУФРИЧ Н.І. Вікторе, ви думаєте, ми без пам'яті? А хто підтримував Супрун, яка знищила медицину? Хіба не ви? І я хочу вам нагадати, як ви боролися рік тому з коронавірусом. Ви забороняли людям іти в парки. Це була єдина їх можливість, коли вони пішли самовільно, добровільно пішли на локдаун, два місяці просиділи в локдауні при хворих 100-120-130 на день. А ви їм сказали, що це ви зробили для психологічного їх, як то кажуть, виховання. І ви зараз будете говорити, що ви все зробили? Рік тому Україна була 187-ю за рівнем смертності від COVID у світі. Зараз 17-а. Є результат вашої роботи. В народі вас називають "доктор смерть". Це є вирок вам від українського народу. І ті, хто зараз за вас проголосують, візьмуть на себе відповідальність за кожну смерть від COVID в нашій країні.
10:28:08 ЛЯШКО В.К. Спробую відповісти на запитання. Україна не перебуває ні в десятці лідерів в Європі, ні в світі за рівнем смертності від COVID, це все маніпуляції. Кількість випадків щодобової реєстрації летальних випадків або випадків від COVID – це кількість випадків, більш нічого. Оскільки розрахунок проводиться в перерахунку на кількість населення, яка проживає. Чи не прикро мені, що летальні випадки відбуваються? Так, прикро, не повинно бути летальних випадків. Але, на жаль, до реагування на коронавірусну хворобу, до реагування на пандемію не була готова жодна із систем охорони здоров'я. Тому коли ви зараз звинувачуєте когось у тому, що щось розрушили, – щоб розрушити, треба побудувати. Я готовий відповідати за свої дії на посаді міністра охорони здоров'я України. Я не можу відповідати і робити ремарки про те, що я щось зруйнував, не побудував, не будучи очільником профільного відомства. Давайте оцінювати роботу міністрів після того, як вони пропрацюють хоча б перших 100 днів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кисилевський Дмитро Давидович.
10:29:28 КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Я прошу передати Дирдіну слово, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Дирдін, Максим Дирдін. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дирдін Максим Євгенович. Шановні колеги! Шановні колеги, не чути навіть, кому слово передати. Включіть, будь ласка, мікрофон Дирдіну.
10:29:34 ДИРДІН М.Є. У мене наступне питання до вас, пане Ляшко. Якщо вас оберуть на посаду міністра, за який час ви плануєте презентувати концепцію або законопроект про страхову медицину? Тому що я вважаю, що даний парламент в цій каденції має прийняти цей законопроект, важливий для України, тобто страхова медицина. Дякую.
10:30:09 ЛЯШКО В.К. Дякую за запитання. У мене є варіант вирішення, який я хочу вам запропонувати. Ви сьогодні натискаєте кнопку "підтримати". Я на наступній "годині запитань до Уряду" презентую концепцію розвитку системи охорони здоров'я, де окремий блок присвячую розвитку медичного страхування в Україні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакумов Олександр Сергійович.
10:30:29 БАКУМОВ О.С. Прошу передати слово Ладі Булах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Булах Лада Валентинівна.
10:30:37 БУЛАХ Л.В. Дякую за запитання. Колеги насипали багато запитань. Шановний Вікторе Кириловичу, я, мої колеги з комітету знайомі з вами багато років. У нас немає сумніву в вашій фаховості, в вашій надлюдській професійній такій відданості справі, тому що ви все життя в системі охорони здоров'я. В першу чергу для мене ви кризовий менеджер, який при трьох міністрах вирішував під ключ найскладніші завдання системи охорони здоров'я. Моє запитання до вас. Чи плануєте ви покращити реалізацію програми психічного здоров'я і конкретно депресивних розладів? Тому що сьогодні вже третій рік робоча група намагається організувати взагалі систему допомоги людям з психічними захворюваннями. Це перше запитання. І друге запитання від багатьох колег. Коли в Україні з'явиться вже контроль якості медичних послуг? Тому що на сьогодні Національна служба здоров'я намагається запровадити їх…
10:31:49 ЛЯШКО В.К. Дякую за запитання, Лада Валентинівна. Психіатрична допомога і фтизіатрична допомога – це найбільші запитання, які у мене були до Програми медичних гарантій. Я постійно в певних дискусіях з Національною службою здоров'я України і постійно в нас є варіанти вирішення, і ця ситуація найближчим часом стане зовсім інакша. Вже в цьому році на фтизіатричну допомогу значно збільшилося фінансування. Я думаю, що бюджетна декларація, прийнята в цьому році, зовсім інакші методи лікування і фінансування психіатричної допомоги будуть передбачені. В тому числі ми передбачаємо і вже цього року будуть в програмі "Доступні ліки" певні лікарські засоби для лікування тих чи інших патологічних станів. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Устенко Олексій Олегович.
10:32:39 УСТЕНКО О.О. Устенко Олексій Олегович, фракція "Слуга народу". Пане майбутній, сподіваюся, міністре, у вас достатньо великі виклики і до осені ми маємо провести вакцинацію більшості населення, тому що ми розуміємо, що для того, щоб сформувався колективний імунітет, має бути провакциновано хоча б 50 відсотків населення. Скажіть, будь ласка, як ви плануєте розгортати програму вакцинації для того, щоб ми осінню не впали в такий колапс і в нас не було ще гірше "червоної" зони? Друге запитання. Як ви плануєте допомагати сільським ФАПам і невеликим амбулаторіям? Наприклад, у мене на Чернігівщині є проблема, що в тому самому селі Яблунівка на Прилуччині не можуть побудувати амбулаторію вже понад 3 роки із-за тендерних війн деяких забудовників. Скажіть, будь ласка, як ми зможемо допомогти разом всій сільській медицині? І третє питання, останнє – це з приводу паспорта вакцинації. Скажіть, будь ласка, як ми зможемо його отримати в селі, в невеличкому населеному пункті? І як там…
10:33:51 ЛЯШКО В.К. Дякую за запитання. Щодо вакцинації. Система охорони здоров'я на сьогодні підготовлена для проведення великої кількості щеплень на добу. Ми показали цю спроможність на 50 відсотків після того, як надійшли в Україну вакцини в розмірі 367 тисяч доз вакцини AstraZeneca від COVAX, коли ми в день проводили 70-75 тисяч доз вакцин. В подальшому у мене не було можливості демонструвати високі показники охоплення щепленнями, оскільки була недостатня кількість вакцин на території нашої держави. Я вчора на Комітеті з питань охорони здоров'я Верховної Ради України озвучив амбітну ціль, яку поставив для себе в першу чергу як ціль, яку я повинен досягнути в перші 100 днів моєї роботи. Я зроблю все можливе для того, щоб українці могли вакцинуватись, працювати і подорожувати. Щодо сільських ФАПів, щодо інвестицій в систему охорони здоров'я. Я впевнений, що нам потрібно збільшувати саме інвестиції в охорону здоров'я. Одним бюджетом ми не можемо перекрити і фінансування медичної послуги і матеріально-технічну базу. Ми повинні розробляти інвестиційні механізми. І у мене готовий законопроект про концесію у сфері охорони здоров'я як один із елементів додаткових надходжень коштів в бюджет, який повинен перекрити проблеми в бюджетуванні і фінансуванні охорони здоров'я. Щодо документу про вакцинацію. Сьогодні будь-де, де людина не проживає, дані про проведення щеплення заносяться в електронну систему охорони здоров'я. Після цього можна згенерувати документ. Це буде або додаток "Дія", або, якщо людина не користується, відповідний документ, який і дозволяє запобігти підробці. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Вікторе Кириловичу. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Радуцький Михайло Борисович. Немає в залі? Михайло Борисович, бачите, ваш комітет, а вас в залі немає?
10:36:20 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Вибачаюсь, дуже погано чутно було. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви менше шуміть, буде чутно краще. РАДУЦЬКИЙ М.Б. Згоден, Дмитро Олександрович. Шановний Голово, шановні колеги, вчора 19 травня за дорученням Голови Верховної Ради України Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування на своєму засіданні невідкладно розглянув питання про подання Прем'єр-міністра України про призначення Ляшка Віктора Кириловича міністром охорони здоров'я. За результатами обговорення винесеного на розгляд питання комітет ухвалив 13 голосами "за" і 1 голосом "утримався" рішення підтримати подання Прем'єр-міністра України про призначення Ляшка Віктора Кириловича міністром охорони здоров'я України та рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України призначити Ляшка Віктора Кириловича на посаду міністра охорони здоров'я України. Прошу підтримати пропозицію комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп. Стефанишина Ольга Анатоліївна.
10:38:21 СТЕФАНИШИНА О.А. Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні всі дуже мало слухали кандидата в міністри, але насправді ця посада є однією з ключових для уряду, для країни в ковідні часи. І ми багато намучилися за останній рік з тим міністром, який був, але перед новим стоять дуже складні виклики. Учора на Комітеті з питань здоров'я нації потенційний міністр пан Ляшко пообіцяв, що він введе українцям 10 мільйонів доз вакцин до кінця літа. Уявіть, це по 100 тисяч доз на день, в той час, як сьогодні ми вводимо в середньому по 12 тисяч. Це дуже амбітна ціль, але її недостатньо. Для того, щоб виконати план Президента в 70 відсотків дорослого населення до кінця року, потрібно вакцинувати втричі більше ніж заявив пан Ляшко. Медична реформа. Дуже багато популістів, критиканів цієї реформи. Але новому міністру доведеться її робити не заради рейтингів, а заради людей. Реформа служби крові. Як ви пам'ятаєте, у вересні минулого року ми проголосували за Закон про реформу служби крові. Він досі нереалізований. Я очікую від нового міністра, що він нарешті почне цю реформу на рівні міністерства. Закупівлі ліків, вакцин і медичних виробів, через які тисячі пацієнтів не отримують життєво важливого лікування, бо минулий міністр провалив закупівлі ліків. Це лише кілька цілей, які панові Ляшко доведеться виконувати у разі, якщо Верховна Рада його призначить. Є багато запитань до того, що пан Ляшко весь цей час працював в міністерстві і був санітарним лікарем, а це означає, що на ньому також лежить певна відповідальність за провали міністерства. У той же час призначати сьогодні людину, яка є в темі, яка працювала в міністерстві, яка знає систему, – це є правильним кроком, бо нова людина швидко б не розібралася. Я дуже хочу, щоби в кінці літа ми з вами побачили виконані обіцянки, які сьогодні нам дав пан Ляшко. Ми як опозиційна фракція не будемо голосувати за міністра, оскільки це справа монобільшості. Проте ми обіцяємо, що ми будемо підтримувати і допомагати новому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бакунець Павло Андрійович.
10:41:40 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановний пане Прем'єр-міністре, шановні народні депутати! Пандемія коронавірусу – це складний виклик для держави. І цей виклик, власне, показує, як багато проблем в медичній галузі. Проблем, котрі спричинені не лише пандемією коронавірусу, проблем, котрі давно були, проблем, котрі залишаються. Проблем, вирішення яких потребує складної щоденної рутинної роботи – роботи насамперед самого керівництва профільного Міністерства охорони здоров'я. Адже сьогодні ми рятуємо життя і здоров'я наших українців завдяки важкій, титанічній праці наших героїв-медиків. За це низький уклін і шана усім медикам та всьому медичному персоналу нашої країни. Але, щоб захистити від пандемії цілу націю, потрібна вакцинація. Як каже головний лікар Новояворівської лікарні – альтернативи щепленню немає. Тобто потрібна вакцинація всіх, а достатньої кількості вакцин, на жаль, в нашій країні немає. І це, власне, основне завдання для майбутнього керівництва Міністерства охорони здоров'я. Тому в такий складний, в складний період пандемії, ми не повинні залишати це профільне міністерство без керівництва – керівництва, котре повинне негайно приступити до вирішення цих проблем і цих питань. Тому звертаюся до кандидата. Якщо ж вас оберуть сьогодні міністром, ваше завдання – це насамперед забезпечення вакцини. І підготовка складна, важлива підготовка до ймовірної наступної хвилі пандемії, котру ми повинні пройти з мінімальними втратами для здоров'я наших українців і з мінімальними втратами для бюджету і для економіки нашої країни загалом. Дякую. Павло Бакунець, депутатська група "Довіра", Львівщина. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:44:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Морозу Володимиру Вікторовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Нестор Іванович Шуфрич, будь ласка.
10:44:24 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, дійсно, ви зараз будете приймати доленосне рішення і ми однозначно за цю кандидатуру голосувати не будемо. На питання щодо відповідальності про загиблих кандидат на посаду міністра пан Ляшко сказав: "Так, мені прикро, але я не можу відповідати за це, тому що за це відповідають міністри". "Сплавил" трех министров, мабуть заради того, щоб сьогодні припертися до цієї трибуни і сподіватися на підтримку щодо обрання на посаду міністра охорони. І він дійсно вам не бреше, він же чітко вчора сказав, що до осені провакцинується 5 мільйонів людей. З тим мільйоном, що провакцинувалися, це буде аж 15 відсотків, тобто сьогодні 2,5, а буде на осінь 15 відсотків. В Європі вже всі закінчать вакцинацію, а ми тільки будемо її, можливо, починати, тому що я і в ці 5 мільйонів не дуже вірю. Сьогодні нам сказали, що треба рахувати померлих до кількості населення. Так тоді сьогодні у нас вмерло в Україні в 2,5 рази більше ніж в Індії. Але навколо Індії об'єднався весь світ, а Україна залишилась сам-на-сам з пандемією. І та допомога, яка нам надається, дякуємо за це, вона є мізерною і не є стратегічного напрямку. Дуже красиво нам розказали, що треба робити, щоб подолати наслідки пандемії. Але у мене питання: ми що без пам'яті? Хіба не він був рік тому, в тому числі на цій трибуні, і розказував, що ми вже на плато, що ми все подолали? А тоді ми були останніми по смертності, а зараз, ще раз підкреслюю, – 17-ті у світі і 8-мі в Європі, і це дуже жорсткі і страшні цифри. Це не статистика, за кожним загиблим є родина, рідні. Шановні колеги, вже під Міністерством з охорони здоров'я стоять з чемоданами і мішками. З одного боку – "соросята", з іншого боку – ті, кого зараз вже призначили отримати фінансування з Мінздраву з Офісу Президента. Як кажуть журналісти 20 тисяч доларів, що вам роздають за голосування, – це ціна життя. Кожен хто сьогодні проголосує за Ляшка, розподілить відповідальність до сьомого покоління за смерть наших громадян. Генерал полковник Владимир Михайлович Антонец, мой товарищ Александр Серый і ще 48 тисяч 897 наших громадян. Прошу хвилиною мовчання вшанувати їх пам'ять. (Хвилина мовчання) Виктор, эти смерти на твоей совести и каждый, кто проголосует сейчас за тебя… ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Чорному Дмитру Сергійовичу, фракція "Слуга народу". Будь ласка.
10:48:34 ЧОРНИЙ Д.С. Прошу передати слово Михайлу Радуцькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Радуцький Михайло Борисович, фракція "Слуга народу".
10:48:47 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Шановний головуючий, шановний Прем'єр-міністр! По-перше, вибачте, я не з того хотів почати, але хотів би нагадати, шановному колезі Нестору Івановичу Шуфричу, що він трошки загубився в часі. З валізами і з грошима під МОЗ стояли, коли там двічі був ваш міністр від "Партії регіонів". Це я хотів просто нагадати – трошки інший рік був. Несторе Івановичу, дякую. Шановні колеги, що хотів сказати. Шановний Вікторе Кириловичу, ви знаєте, ми сьогодні приймаємо рішення нелегке, але хотів би нагадати, що ви вже 22 міністр, який може сьогодні стати в Україні 22 міністром. Я би, перше, хотів би вам побажати, щоб ви хоча б були тим міністром, якого будуть згадувати ще багато років, після того як ви підете, тільки з оплесками і тільки з вдячністю. Я би хотів, щоб ви не давали привід ніколи й нікому от таких виступів. Це друге. Третє. Хотів би нагадати, що ви є кандидатом від коаліції, монокоаліції "Слуга народу". Ви маєте виконувати програму Президента. Я трошки нагадаю, що є в програмі Президента про систему охорони здоров'я. Перше. Українці мають отримати безоплатну, високотехнологічну якісну і доступну медичну допомогу. Друге. Україна до 23-го року має ввести загальнодержавне обов'язкове медичне страхування. Третє. Україна має, українці мають отримати ліки якісні, не контрафактні, ті, які допомагають, а не "фуфломецини", і ці ліки здебільшого мають вироблятися на українських підприємствах. Хотів би нагадати, що в Україні 146 фармацевтичних підприємств, і ваше завдання, щоб ці підприємства процвітали і щоб Європа стояла в черзі за ліками, виробленими в Україні. П'яте. Це і в програмі Президента, і в програмі партії "Слуга народу". Українські медичні працівники мають отримувати достойну заробітну платню, вони не мають їхати збирати суницю або щось інше у Польщу чи до наших сусідів. Вони мають отримувати гідну зарплату і ту зарплату, яку сьогодні отримують українські сімейні лікарі. А це був перший етап медичної реформи. Хотів би також нагадати, що медична реформа – це не тільки про НСЗУ, медична реформа – це ще і про якісну медицину. І наостанок. В цьому залі в 19-му році ми всі, колеги, пам'ятаєте, боролися за те, щоб повернути медичні закупівлі в Україну. Ми утворили ДП "Медичні закупівлі", тоді нам всі колеги по залу в цьому допомогли. Віктор Кирилович, не зруйнуйте це підприємство. Це заощадження коштів і це достойні ліки... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Борисович. Правом на репліку попросив скористатися Нестор Іванович Шуфрич. Одна хвилина. Включіть, будь ласка, Нестору Івановичу. А Михайла Борисовича я все-таки прошу використовувати в подальшому синонімічний ряд або евфемізми. Добре. Дякую.
10:52:14 ШУФРИЧ Н.І. Миша, Михаил! Я прошу навести камеру, пане головуючий. Я прошу зупинити тайминг. Дякую. Михаил, касательно Богатыревой. Я пам'ятаю, що коли я був на посаді заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони, вимагав її кримінальної відповідальності, саме ти приходив до мене і просив: "Оставьте Раю в покое, она же наша". А зараз… А зараз я хочу звернутися до всіх. Кожний, хто проголосує про Ляшка, бере на себе і на своїх дітей, і на онуків в сьомому поколінні відповідальність за тих, хто вже загинув і, на жаль, загине із-за бездіяльності злочинної цього так званого Головного санлікаря. Думайте, що ви робите! Бог все бачить. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Рудику Сергію Ярославовичу, депутатська група "Партія "За майбутнє".
10:53:33 РУДИК С.Я. Шановні українці! Сьогодні українському парламенту дуже важко, тому що це буде четвертий міністр охорони здоров'я, на долю якого випадає одне з найбільших випробувань, які відомі сьогодні світові, людям, які живуть сьогодні з нами в усіх країнах, – це пандемія. Це важке рішення і для мене особисто. Я поясню, чому. Пан Ляшко буде першим міністром охорони здоров'я, за якого я збираюся проголосувати, не голосувавши до цього ні за грузина Квіташвілі, ні за Уляну Супрун, ні за Скалецьку, ні за Ємця. Один не мав освіти. Так, отой Квіташвілі, про якого всі говорили, який був міністром охорони здоров'я і соціальної політики Грузії, він не мав освіти медика, і дозволяв собі говорити про медичну реформу в нашій державі. Уляна Супрун про що завгодно могла сказати, крім того, як вона збирається зберегти сільську медицину в нашій державі. Про інших теж не хочу говорити, да, Степанова у тому числі (забув). Про тих, хто пішли – або нічого, або тільки добре. Не знаю я, що доброго сказати про колишніх міністрів охорони здоров'я. Але можу сказати, що, проаналізувавши вашу біографію, мені сподобалося, що перше місце роботи – це Київська СЕС, перший запис у трудовій книжці. Значить, ви розбираєтеся в цих проблемах, і я дуже сподіваюся, будете стояти на сторожі охорони нашого здоров'я на найближчий період. Ви найменше брехали з топ-політиків нашої держави за цей рік, це вже велике досягнення. Ну, подумаєш, сказали, що вакцинуєте 5 мільйонів чи 10, а потім сказали, що буде 5. Я вважаю, що це останнє те, що ви збрехали, і далі ви будете казати тільки правку. І третє. Ви не піарились на проблемах людей, як робили багато ваших колег, які все що робили, це ранками розказували українцям скільки нових хворих і все. Ми і наша депутатська група буде за вас голосувати. Але пам'ятайте, що все може різко помінятися. В жовтні минулого року депутат Палиця придбав три апарата шестирівневих, шестизрізових комп'ютерних томографів для однієї з луцьких лікарень за 8,3 мільйона гривень. А ваш попередник таке саме придбав за 12 мільйонів і придбав 160 одиниць. Я дуже від вас чекаю і наша депутатська група, що ви дасте правову оцінку і не допустите більше купівлю обладнання за завищеними цінами. Що ви не будете добивати, як ваш духовний наставник, сільську медицину. І що ви хоча би не дасте нашим українським лікарям виїхати за кордон. Я не вірю, що вам вдасться повернути 60 тисяч лікарів, які виїхали в минулому році, але зупиніть цей виїзд. І тоді… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:56:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Ростислав Миколайович. З місця включіть мікрофон, будь ласка. Сюмар Вікторія Петрівна.
10:57:12 СЮМАР В.П. От ми тут таку важливу тему, колеги, обговорюємо і подивіться що робиться зараз в залі – фотосесія колективна. Нас це явно цікавить набагато більше, ніж ситуація в системі охорони здоров'я. Тут вишикувалася черга і Прем'єр, який ні на що не реагує. Тут вишикувалася ціла черга із народних депутатів до, зауважте, представника Офісу Президента Кирила Тимошенка. От виникає питання: а який стосунок взагалі Офіс Президента має до кадрових призначень? У нас яка республіка – парламентсько-президентська, парламентська чи офісно-президентська? Я думаю, це от відповідь на це питання. Тому що "смотрящі" за "Великим будівництвом" приходять призначати заради контролю над усіма потоками через своїх міністрів інфраструктури абсолютно нахабно. Але якщо говорити зараз уже про Міністерство охорони здоров'я, про провал вакцинації, і я це говорила, скільки, в якій темі було ще так багато брехні? 10 мільйонів безкоштовних тестів – де вони? 10 мільйонів вакцин і чесна вакцинація – де це все? Я сьогодні вам тут розказувала про те, що сьогодні вакциною Pfizer, яку Україна отримала як гуманітарну допомогу від міжнародників, колють представники влади. Нуль реакції і нуль уваги! У нас є така форма, що можна поставити питання. Я дивлюся, що Прем’єр зосереджений у своєму телефоні, але я дуже попрошу дати відповіді. Чому так відбувається, чому пообіцяли, що цією вакциною будуть колоти геріатричні пансіонати, людей 80 плюс, а колють органи влади? Я хочу запитати у Віктора Ляшка, кандидата в міністри, і хочу почути зараз відповідь. Подивіться, будь ласка, в очі українцям. Ви очолювали комісію, яка розслідувала вакцинацію у Феофанії. Кого там кололи? Час давати звіт, час відповідати на питання. Ви вже дуже давно займаєтеся цією темою. Цих відповідей ми не почули. І без них довіри до влади бути не може, бо це влада брехунів і мародерів. Я хочу почути відповіді. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 85 та 114 Конституції України я ставлю на голосування пропозицію про призначення Ляшка Віктора Кириловича міністром охорони здоров'я України. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:00:22 За-262 Рішення прийнято. Прошу профільний комітет разом з Апаратом Верховної Ради оформити постанову за наслідками прийнятого рішення. По фракціям покажіть. "Слуга народу" – 224, "Опозиційна платформа - За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "Партія "За майбутнє" – 15, "Голос" – 0, "Довіра" – 18, позафракційні – 5. Відповідно до статті 10 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України, у день свого призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу. Для складання присяги на трибуну запрошується міністр охорони здоров'я Віктор Кирилович Ляшко. ЛЯШКО В.К. Присяга члена Кабінету Міністрів України. Я, Ляшко Віктор Кирилович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюсь додержуватись Конституції України і законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. І дякую вам всім за підтримку. Не підведу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вітаю вас, Вікторе Кириловичу! Бажаю успіхів, наснаги і реалізувати все те, про що ви сьогодні говорили під час своєї доповіді. Наступне питання порядку денного також кадрове питання. Відповідно до статті 83, 85, 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", до складу якої входять більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, Прем’єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль вніс до Верховної Ради подання про призначення Кубракова Олександра Миколайовича міністром інфраструктури України. Порядок розгляду цього питання пропонується такий самий, як і щодо попереднього. Немає заперечень? Тоді до слова запрошується… Для представлення кандидата запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль.
11:03:13 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні українці! Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини четвертої статті 114 Конституції України, за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка згідно з частиною десятою статті 83 Конституції України має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України дев'ятого скликання, вношу подання про призначення Кубракова Олександра Миколайовича міністром інфраструктури України. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується кандидат на посаду міністра інфраструктури України Кубраков Олександр Миколайович.
11:04:05 КУБРАКОВ О.М. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановний пане Прем'єр-міністр! Мені приємно знову опинитися в цьому залі, де за неповні 4 місяці моєї роботи разом з вами ми прийняли 12 законів, які вже працюють в інтересах наших громадян та нашої держави. Наша спільна робота не припинялась з моїм переходом в Укравтодор. За це окрема подяка. Тому що без постійної підтримки парламенту, Прем'єр-міністра, уряду, Президента України та команди Президента в Офісі Президента втілити амбітні плани "Великого будівництва" було б неможливо. Спробую коротко пройтись по ключовим викликам галузі та завданням, які я маю виконати. "Велике будівництво" та дороги. Вже за перший рік президентської програми "Велике будівництво" Україна отримала рекордну кількість оновлених доріг. До минулого року ніхто не міг повірити, що в Україні можуть бути гарні нові дороги. І це досягнення важко заперечити, бо новими дорогами їздять і будуть їздити всі ще багато-багато років. І це лише за результатами 2020 року. Загалом за результатами 2020 та 2021 років ми відремонтуємо майже 40 відсотків основної мережі доріг нашої держави – це близько 9 тисяч кілометрів доріг тільки державного значення. За цей період не було улюблених областей, як було раніше, була Вінницька область, була Львівська область, була Донецька область. Дуже символічно, що в минулому році найбільше відремонтованих доріг було у Закарпатській та Луганській областях. Чому так сталося? Тому що ці області взагалі… в них взагалі не ремонтувалися дороги десятиріччя останнє. По всій країні з'являються нові дороги і тут немає ніякої політичної складової, будь-де, навіть в тих областях, які я згадував, скрізь це рівномірно. На прикладі доріг нашій команді вдалось довести, що українська держава здатна вирішувати проблеми, які накопичувались роками. Щоб не бути голослівним, можна сказати, що проект "Велике будівництво" – це не тільки дороги, які ми побачили, а це ще робочі місця, які були створені. Минулого року тільки в нашому проекті, за який відповідав Укравтодор, було створено приблизно 50 тисяч робочих місць, ще приблизно 150 тисяч робочих місць – в суміжних галузях. 1,5 відсотка ВВП, це статистика НБУ, статистика Київської школи економіки, статистика Ukraine Outlook ще більша – приблизно 2-2,5 відсотка ВВП було сформовано виключно за рахунок "Великого будівництва". Ми розморозили та завершили десяток довгобудів у різних куточках України, знищили недобудовані пам'ятники корупції та неспроможності. Я можу перелічити сотні таких об'єктів по всій країні. Це і міст через Хаджибейський лиман, який почали будувати в 2004 році, це і міст у Маршинцях, який стояв недобудований з 2009 року, буштинський міст, мости в Розтоках – з 2009 року. На найвідомішому довгобуді України, запорізькому мості, вже відкрито рух першим балковим мостом в кінці минулого року. В цьому році ми відкриваємо проїзд вже по вантовому мосту. Галузь запрацювала швидко та ефективно за єдиними та чіткими прозорими правилами. Моє завдання навести лад і в інших галузях так само як у дорожній. На щоб хотів окремо наголосити, що я не буду шукати винних попередників, бо багато проблем в галузі накопичувалось не одне десятиріччя. Я добре це побачив на посаді керівника Укравтодору. Тому що, якщо інфраструктура не була доінвестована 20-30 років, то шукати винних там попередників досить складно. Наша задача, головна задача – вирішити всі ці непрості проблеми так само як ми це зробили в дорожній галузі, робимо. Серед пріоритетів на новій посаді я би бачив наступні напрямки. Якщо говорити про залізничний транспорт, перш за все це стабілізація фінансового становища Укрзалізниці. Всі ми розуміємо, що підприємство зараз в скрутній ситуації і є дві важливі складові. Перш за все це дійсно, ми розуміємо, що є витрати підприємства, які потрібно зменшувати, оптимізувати, намагатись робити якісь закупівлі там прозорими, зрозумілими і конкурентними. Друге, це що важливо, не менш важливо – це дохідна частина підприємства. Ми всі розуміємо, що є завжди баланс, є бізнес, який зацікавлений в знижені тарифів або в утриманні їх на існуючому рівні. З іншого боку… Тому що бізнес мінімізує свої видатки. З іншого боку, ми бачимо, що Укрзалізниця зупиняється таким чином. Рівень зносу основної інфраструктури сягає 90 відсотків, тому ми не можемо не підвищувати тарифи на перевезення. Тому ми точно це будемо робити не для пасажирських, наголошую, не пасажирські перевезення, а грузові перевезення. Тому це обов'язково, тому що просто, коли Укрзалізниця, не дай Бог таке станеться, що зупиниться, втратять всі – і бізнес і всі. Тому ми будемо точно це робити. Оновлення матеріально-технічної бази підприємства нові потяги, нові колії, нові технології. Я розумію, що в це важко зараз повірити, тому що всі ми уявляємо собі ту Укрзалізницю, яка є зараз. Але, в принципі, було важко уявити півтора роки тому назад, що у нас будуть будуватися дороги, так як будуються зараз, в таких обсягах. По залізниці ще. По залізничному транспорту хотів наголосити, що, звичайно, Укрзалізниця повинна відвоювати втрачену за останні роки долю ринку на ринку вантажних перевезень. Тому що в останньому році за результатами 20-го року доля автомобільного транспорту, автомобільних вантажних перевезень майже зрівнялася з залізничним транспортом. Якщо говорити про напрямок роботи Укртрансбезпеки, це перш за все запуск автоматичного вагового контролю. Дякую колегам з профільного Комітету з питань розвитку інфраструктури, вчора були підтримані на комітеті відповідні законопроекти. Я сподіваюсь, що дуже скоро вони будуть проголосовані в залі у другому читанні і нарешті у нас запрацює автоматичний ваговий контроль і порушники вагового контролю будуть отримувати "листи щастя". Друге – це, звичайно, забезпечення нормального фінансування Укртрансбезпеки та доукомплектація штату. Я розумію, що без людей воно не може само по собі працювати, так воно не може бути. Серед пріоритетів морського та річкового транспорту – це перш за все відновлення інфраструктури портів. Так само як і в Укрзалізниці рівень зносу основних фондів портів наших сягає 80-90 відсотків. Держава не може не звертати увагу на цю проблему. Я розумію, що був період, коли 90 відсотків дивідендів АМПУ забиралося в бюджет і це було нормально, почалась війна і так далі. Але ми вже втрачаємо критичну інфраструктуру, тому, звичайно, це теж буде… частина цих коштів повинна спрямовуватись на оновлення інфраструктури портів. Друге – це проведення концесійних конкурсів портів. Цю практику будемо продовжувати. Розумію, що до цього є довіра, до цього є… Це прозорий механізм залучення інвесторів. Третє – це, звичайно, проблема видачі паспортів нашим морякам. Я розумію, що ця проблема терміново повинна буди вирішена. Цей ринок потрібно зробити цивілізованим. Є гарний приклад, як колись у нас в країні отримували закордонні паспорти, сервіс був такий не зовсім добрий з боку держави, да. Але одного року це все помінялось і всі зараз забули проблему, що у нас була… як раніше всі отримували закордонні паспорти. Зараз є ДП "Паспорт сервіс", можна піти в будь-якому куточку країни, отримати по нормальній процедурі, заплативши всі збори, які потрібно, офіційно в банківському відділенні. Що стосується авіаційної галузі. Перш за все це будівництво та розвиток існуючих аеропортів, повинна бути створена мережа регіональних аеропортів. Розвиток ринку внутрішніх авіаперевезень, ми все для цього будемо робити, я теж буду просити вашої допомоги, тому що у нас ринок внутрішніх авіаперевезень неконкурентноздатний у порівнянні з міжнародними перевезеннями. Ну і, звичайно, створення національного авіаперевізника. Всі ці питання складні та вимагатимуть непростих рішень, нових законів та взаємодії всіх гілок влади. Сподіваюсь, що і надалі зможу розраховувати на вашу підтримку. А зі свого боку запевняю, що моя позиція буде так само відкритою для вас в абсолютно всіх питаннях. Так само, як ми з вами спілкувалися і знаходили компроміси по будь-яких питаннях, по будь-яких законопроектах, так само ми будемо працювати і позиція буде відкрита так, як було раніше. Ще раз хотів би подякувати всім, Прем'єр-міністру і всій команді, за висловлену довіру. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться на запитання до кандидата. Нагорняк Сергій Володимирович.
11:14:19 НАГОРНЯК С.В. Доброго дня! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуляк. Почекайте. Шуляк, включіть, будь ласка, мікрофон.
11:14:35 ШУЛЯК О.О. Шановні колеги, на сьогодні, мені здається, що Укравтодор, очільником якого був Олександр Кубраков, довів те, що держава може вирішувати накопичувальні роками проблеми швидко і виконувати ці поставлені амбітні цілі, які були задекларовані програмою Президента "Велике будівництво". В результаті ми маємо 4 тисячі 56 кілометрів відремонтованих, відреконструйованих доріг і більше ніж 150 мостів великих та маленьких по всій нашій Україні. Деякі речі Укравтодор робив вперше. Вперше затверджена методологія публічних закупівель, в яких використовуються найкращий досвід і практики фінансових установ, які працюють з інфраструктурними проектами. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ви відповідаєте?
11:15:48 КУБРАКОВ О.М. Дякую. Ті самі практики будемо впроваджувати і в інших секторах. Сподіваюсь, що такий самий темп буде і в Укрзалізниці і в інших галузях інфраструктури. Дякую. 11:16:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ар'єв Володимир Ігорович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:16:16 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Софії Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна, будь ласка.
11:16:23 ФЕДИНА С.Р. До уваги громадян України, зараз тут на трибуні стоїть людина, завдяки якій через дороги "великого крадівництва" на весну проростає трава, а по Україні падають мости. Укравтодор – браво, називається. У мене також таке риторичне запитання, як людина, яка не може толком написати свою автобіографію, в якої "діра" в автобіографії з 2003-го по 2019 рік, має бути міністром в українському уряді. І питання по суті. Враховуючи вашу особисту участь у дерибані "великого крадівництва", скажіть, чи плануєте ви і надалі збільшувати вартість кілометра доріг і що плануєте робити з дорожнім картелем, який дерибанить всю дорожню галузь? Наостанок. Совість не буде мучити, що гроші коронавірусного фонду закатані в дороги, по яких людей, на жаль, везуть на цвинтар?
11:17:25 КУБРАКОВ О.М. Я дякую за запитання, воно таке, це виступ, чи запитання. Але, давайте все ж таки спробую якісь такі штуки раціональні, те, що почув, відповісти. Перш за все щодо "мости падають", дійсно, мости падають, але ті, які були збудовані, здається, у 2017 році, віце-прем'єр Кістіон відкривав, і от вони чомусь падають. Не знаю, чому? Мабуть, так будували. Там і Прем'єр Гройсман був, теж писав відповідний пост, і його віце-прем'єр Кістіон урочисто відкривав, а мости падають. Ну, так відбувається. Мабуть, тому що крали трохи. Так. Друге – щодо вартості будівництва. Дуже цікавий коментар, але є така статистика, у 2020 році, за результатами 20-го року вартість одного кілометра порівняно з 2019 роком, коли була ще ваша команда при владі, вартість впала на 19 відсотків. Це статистика. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:18:30 САВРАСОВ М.В. Прошу передати Ніні Петрівні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна, будь ласка. У вас вимкнутий мікрофон, Ніна Петрівна, ви не вставили картку, мабуть. Ніна Петрівна, мені показує, що у вас мікрофон вимкнений. Все, включили.
11:19:05 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, ми щойно говорили про попереднього міністра про те, щоб жодний з міністрів не відповідав нам як політик, а як міністр виконавчої гілки влади. Ви щойно, пане Кубраков, зробили абсолютно невірний виступ свій і пояснення щодо питання, яке задавала моя колега. Тому мені здається, що всі добре усвідомлюють, всі українці, не може бути міністром людина, яка не пройшла кар'єрний ріст, яка не має успішного досвіду і успішних надбань. Ви хочете сказати, що рік очолювання Укравтодору це є успіх? Абсолютно весь народ знає, яке крадівництво відбувалося серед закатування 35 мільярдів дороги. Ви, можливо, в цьому не винуваті, але ви могли би відмовитися для того, щоби зберегти хоча би свою честь, для того, щоб не зап'ятнатися в подальших своїх діях, які від вас будуть вимушувати робити. Тому мені...
11:20:18 КУБРАКОВ О.М. Відповідаємо. Ну, я не зовсім, знову ж таки, розумію питання, це виступ, можу так коротенько відреагувати. Досвід коментувати там не буду, ну і можна подивитися біографію, вона вчора була скрізь і так далі. На що б хотів наголосити? От, Ніна Петрівна, я іноді отримую депутатські звернення від вас щодо будівництва доріг і вони іноді, ну, так виходить, що вони іноді складені в інтересах однієї з компаній, яка працює у Київській, Житомирській і Чернігівській областях. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Рущишину Ярославу Івановичу, фракція правлячої... партії "Голос", перепрошую, політичної партії "Голос". Рущишин.
11:21:04 РУЩИШИН Я.І. Прошу передати Юлії Клименко слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Юлія Клименко народна депутатка, будь ласка.
11:21:10 КЛИМЕНКО Ю.Л. Клименко, фракція "Голос". Пане кандидат в міністри, ви побічно сказали про велику проблему, яка є в Україні, – це проблема моряків дипломування, а також підтвердження документації моряків. Це величезна корупційна, я би так сказала, клоака, яку очолює Морська адміністрація. Орган, який був створений і фінансується за бюджетні кошти, за кошти платників податків і яка, оборот якої складає, мабуть, десь біля 200 мільйонів доларів (я маю на увазі, хабарництво) на рік. Скажіть, будь ласка, які ваші кроки для того, щоб припинити це просто знущання над 150 тисячами робітників, моряків в Україні, які привозять в Україну біля 2 мільярдів доларів щорічно? Які перші кроки? Дякую.
11:22:10 КУБРАКОВ О.М. Дякую за запитання. Перше за все, наскільки мені відомо, є відповідний наказ Міністерства інфраструктури, який зараз оскаржений в суді. Зі свого боку я розумію, що ми продовжимо там практику міністерства, тут в цьому питанні ми згодні, ми будемо підтримувати попередню команду і спробуємо, щоб цей наказ все ж таки набрав силу, і він вирішує частково питання. Але найголовніше, те, що я хотів би сказати, що, звичайно, корупція і проблеми складаються там, де є звуження ринку. Тобто коли є 2-3 компанії, які можуть надавати ці послуги, там відбуваються проблеми. Зі свого боку, хотів би сказати, що ми хочемо, будемо максимально лібералізувати цей ринок. Тобто не буде 1-2 компаній, які будуть це робити. Це буде… Ну я бачив, як це робилося в минулі роки, в попередні, до того, як ця проблема стала гострою. Там на цьому ринку працювали десятки компаній, тому я думаю, що ми приблизно, якщо так обережно говорити, повернемося до цієї практики. Але ідеальна модель для мене, я ще раз сказав: є модель, за якою надаються закордонні паспорти всім громадянам України, є сучасні паспортні центри. От для мене ідеальна картина – це ось це. Да, я б хотів, щоб бізнес-процес надання цих послуг був саме такий, з таким інтерфейсом, саме з такою прозорістю, як це робиться там. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Миколайович, я просто хочу звернути вашу увагу, що у нас в парламенті бажано не називати прізвище ім'я по батькові депутатів, тому що вони автоматично отримують право на репліку, що зараз і отримає Ніна Петрівна Южаніна, тому що ви назвали її. А в подальшому просто все-таки прошу знеособлювати. Будь ласка, Ніна Петрівна, право на репліку. Далі йдемо.
11:23:57 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні українці, шановні колеги! Тепер ви точно переконалися в тому, що я маю абсолютно достовірну інформацію про відкати і схеми, які існують у Кубракова. І багато українських компаній не витримують їх і насправді звертаються до депутатів. І тому я прошу підтримати саме українські компанії, які можуть будувати дороги, і не передавати перевагу турецьким компаніям, і не говорити про велику інфраструктуру і про те, що ви задіяли велику кількість робочих місць. Це не робочі місця українців, це робочі місця і гроші, на жаль, для іноземних компаній. Тому будьте чемні і більше не зловживайте цим. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Савчук Оксані Василівні, позафракційна.
11:24:45 САВЧУК О.В. Оксана Савчук, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Івано-Франківщина. Я би хотіла звернутися до вас з таким дуже важливим питанням, яке стосується Карпат і Прикарпаття. Я вважаю, що потрібно набагато більше коштів спрямувати на ремонти доріг цього краю, оскільки ми розуміємо, що це не тільки ворота в Карпати – Івано-Франківщина, але це і ворота до Європейського Союзу. Оскільки у нас знаходиться дуже багато кордонів. І я би просила вас, щоб ми подумали про те, як ми маємо залучити додаткові кошти на ремонти доріг, особливо доріг місцевого значення, які прилягають до тих доріг державного значення, які вже відремонтовані. Особливо для Карпатського регіону Івано-Франківщини це дуже і дуже зараз потрібне і болюче питання. І друге – звичайно, це питання будівництва мостів, які для нашого регіону є вкрай необхідними.
11:25:54 КУБРАКОВ О.М. Дякую за запитання. Короткий коментар. Перш за все що стосується доріг державного значення на Прикарпатті. Івано-Франківська область, в принципі, у нас одна з найбільших областей, яка має дороги, це буде одна з найперших областей в Україні, в якій всі дороги державного значення будуть відремонтовані протягом найближчих двох років. Я думаю, що в кінці цього року будуть майже всі дороги відремонтовані, в наступному році всі дороги точно будуть відремонтовані, дороги державного значення. Що стосується доріг місцевого значення. Все вірно, поступово, коли дороги державного значення в конкретній області будуть відремонтовані, ми почнемо забирати дороги місцевого значення на баланс Укравтодору і ремонтувати. Друге – що стосується мостів. Звичайно, є окрема програма мостів і, в принципі, більша кількість мостів саме у трьох областях – це Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська і, можливо, ще Чернівецька. Окремо наголосив би, що є проект "Мале Карпатське коло", яке так само стосується цих трьох західних областей, і так само ми його повністю підтримуємо і вже починаємо фінансувати в цьому році. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Люшняку Миколі Володимировичу, депутатська група "Довіра". Будь ласка.
11:27:22 ЛЮШНЯК М.В. Прошу передати слово Ларисі Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лариса Миколаївна Білозір, будь ласка.
11:27:27 БІЛОЗІР Л.М. Лариса Білозір, депутатська група "Довіра". Пане Олександре, я хочу сказати від імені всіх мажоритарників Вінниччини, які їздять колесами, ходять ногами по тих дорогах на округах, спілкуються з людьми, – сказати вам велике дякую. Ви показали ефективний менеджмент. У нас вперше за роки незалежності робляться дороги "тешки": Р-33, Р-08, Т-02, 22, 32. Ви знаєте, це величезна радість для людей. І я хочу сказати, що ви завжди були відкриті до співпраці, була широка комунікація з кожним народним депутатом і групи "Довіра", і депутатами-мажоритарниками Вінниччини. Тому я хочу сказати, що попереду ще великі виклики. І я прошу звернути також увагу на Укрпошту і конфлікти, ту гібридну війну між "Укрпоштою" і Пенсійним фондом щодо доставки людям пенсій до хати. Тому що 93 відсотки населених пунктів не мають банків.
11:28:40 КУБРАКОВ О.М. Дякую за запитання. Перш за все, що стосується доріг. Так само, як працювали, в тому самому режимі будемо й надалі працювати. Дійсно, Вінницька область – там ми маємо вже можливість переходити до доріг територіального значення. Що стосується ситуації з доставкою пенсій. Для мене це нова ситуація. Вчора дізнався про цю проблему зі ЗМІ. Обов'язково будемо розбиратися. Я думаю, що це просто недокомунікація двох державних установ, двох державних органів. Я думаю, що будемо намагатися якомога швидше знайти рішення. Не може так бути, що дві державні структури йдуть на публічний конфлікт. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Пушкаренку Арсенію Михайловичу, політична партія "Слуга народу". Будь ласка.
11:29:30 ПУШКАРЕНКО А.М. Доброго дня, шановні колеги, дорогі українці. Арсеній Пушкаренко. Зараз ми чуємо в цьому залі, окремі наші колеги нарікають на біографію пана Кубракова. То я вам скажу: біографія пана Кубракова – це 4 тисячі кілометрів державних доріг високої якості за минулий рік. І пройшла зима – всі дороги не зійшли. Ми їздимо всі з вами по цим дорогам. Це стрічка біографії Кубракова конкретно. Зараз ми бачимо, що представники чи лобісти дорожньої мафії, яка намагалася збити Кубракова останні півтора року, зараз тут щось нам розказують. Вони пішли, канули в лету, і тепер ті методи, які започаткував Кубраков в Укравтодорі: прозорі, відкриті і ефективні будуть розповсюджуватися на все Міністерство інфраструктури. Він довів свою ефективність на посаді голови Укравтодору. Я переконаний, що він доведе свою ефективність на посаді міністра інфраструктури. Треба наводити лад у нас і в портах, і на залізниці. Дякую.
11:30:38 КУБРАКОВ О.М. Дякую, Арсеній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, так? Відповіли. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:30:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, присідайте, будь ласка. До слова запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Юрій Григорович Кісєль.
11:31:10 КІСЄЛЬ Ю.Г. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати, Комітет з транспорту та інфраструктури на засіданні 19 травня 21-го року розглянув подання Прем’єр-міністра України про призначення Кубракова Олександра Миколайовича міністром інфраструктури України. За результатами розгляду члени комітету прийняли рішення підтримати подання Прем’єр-міністра України про призначення Кубракова Олександра Миколайовича на посаду міністра інфраструктури України та рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України призначити Кубракова Олександра Миколайовича на посаду міністра інфраструктури України. Зазначу, що майже 2 роки тому Олександр Миколайович був обраний, як і ми з вами всі, народним депутатом, погодився взяти участь в такому складному напрямку як реформування дорожньої галузі та очолив Укравтодор. Усі добре пам'ятають, в якому занедбаному стані перебували автомобільні дороги практично у всіх регіонах нашої країни. На сьогодні ми вже бачимо відчутні зміни у цій галузі. Інфраструктура оновлюється значними темпами, насамперед у рамках виконання Програми Президента України "Велике будівництво". Складовими таких позитивних зрушень є професійність, ефективність рішень та командна праця. Сподіваюсь на таку ж результативність і на новій посаді та на плідну співпрацю з комітетом і парламентарями. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп. Шуляк, будь ласка.
11:33:37 ШУЛЯК О.О. Шановні колеги, нарешті зі всією відповідальністю можу сказати, що країна відходить від постійного ямкового ремонту. І ми починаємо будувати якісні дороги, які будуть слугувати не один рік, а багато років нашій країні, нашим українцям. На сьогодні якість ремонтів доріг переходить під контроль наукових секцій, а вся проектна документація проходить обов'язкову експертизу. В результаті таких дій Укравтодору за минулий рік вдалося зекономити більше 11 мільярдів гривень. На сьогодні ми починаємо завершення також так званої епохи довгобудів. І вже перший всім відомий довгобуд – це міст через Хаджибейський лиман на Одещині – вже відкрито. Попереду відкриття запорізького мосту, кременчуцького мосту і ще сотні мостів і нових ділянок по всій території нашої країни. Але сьогодні ми не просто хочемо хвалити діяльність Укравтодору та його очільника Олександра Кубракова. У нас від фракції великі вимоги і великі сподівання до роботи нового очільника Міністерства інфраструктури. По-перше, ми хочемо, щоб нарешті залізнична мережа була модернізована, щоб нарешті споживачі послуг Укрзалізниці отримували належну якість. Ми сподіваємось, що габаритно-ваговий контроль буде працювати по всій Україні. Ми сподіваємось, що буде запроваджене "єдине вікно" адміністративних послуг. Ми сподіваємось, що нарешті буде проведена реформа ціноутворення і ринок отримає нормальні, здорові, чесні, прозорі правила. Зі свого боку, як голова міжфракційного об'єднання "За Велике будівництво" разом зі своїми колегами я гарантую, що всі важливі законопроекти, які потрібно ухвалити в стінах парламенту для галузі, будуть обов'язково розглянуті та ухвалені. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
11:35:50 НІМЧЕНКО В.І. Німченко, "Опозиційна платформа – За життя". Прошу передати слово народному депутату Колтуновичу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович, будь ласка.
11:36:07 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, дещо з компліментарних норм, але я хотів би все-таки звернути до конкретних параметрів і звернути вашу увагу щодо того, що необхідно було би зробити, чого ми не почули. І я хотів би звернути шановного, поки що кандидата на посаду, міністра інфраструктури, увагу. Безумовно, це не тільки питання дороги, це транспорт насамперед автомобільний, залізничний і чого сьогодні не прозвучало – яким чином будемо долати ту негативну ситуацію, яка у нас є в галузі транспорту. Це обвал пасажирообігу більш ніж на 50 відсотків, товарообігу майже на 10 відсотків, вантажного товарообігу. З цієї точки зору дуже важливо було б отримати і прогнозні параметри того, яким чином будуть виводити галузь із кризи. Це раз. Або, безумовно, отримати програму стимулювання транспорту. Також дуже важливо було б почути, у нас же ж домашнє завдання в рамках імплементації Угоди про асоціацію. Кандидат на посаду міністра не чує, але він, можливо, і не знає, що є регламенти 1071 і 1370 – це те, що стосується автомобільного і залізничного транспорту. Або питання пільгових перевезень пасажирів. Питання пільгових перевезень пасажирів – це Регламент 1370. Дуже важливо його імплементувати в законодавче поле для того, щоб громадяни України не отримували ті проблеми, які на сьогоднішній день існують у цій сфері, з одного боку. А з іншого боку, перевізники отримували свою законну компенсацію, яка існує. Надзвичайно важливе питання номер один – це подолання корупції у сфері торгівлі дозволами. Чого ми сьогодні не почули? Ми не почули того, а який буде обсяг дозволів у нас на міжнародні вантажні перевезення, наприклад, в Угорщину, в Польщу. Ми знаємо, що зменшується квота. Або супер дефіцитні дозволи, які йдуть в Італію, чи транзитні дозволи на міжнародні вантажні автомобільні перевезення. Ми не побачили цих цифр, ми їх не отримали. Тому я хотів би звернути увагу, що все-таки новий міністр не попускав те, що робила в попередні роки Укртрансбезпека, коли через Нову пошту продавали ці дозволи перевізникам за тисячу доларів. Це ще один важливий момент. І далі. Я також хочу звернути увагу, що у нас сьогодні не прозвучало питання ані транзиту, ані відновлення транзитного потенціалу країни, той, який у нас був в повному обсязі. А це питання і залізниці, і шляхопроводів, і наших трубопроводів. Ну і останнє на завершення. Також хочу звернути увагу: Укрзалізниця – питання наглядових рад. Не може бути так, що в галузі заборгованість є по виплаті заробітної плати, низькі мізерні заробітні плати і залишається це наслойка чи надслойка в Укрзалізниці, де члени наглядових рад отримають в окремі місяці по 588 тисяч гривень. Ми не будемо, безумовно, підтримувати цю посаду, оскільки вона є політичною і від партії влади. Але ми просимо врегулювати ці питання. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Фріз Ірина Василівна.
11:39:17 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Ірині Геращенко. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна.
11:39:29 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дорогі друзі, я невпевнена, що команда Зеленського читала Ільфа і Петрова, але те, що вони послідовники Остапа Бендера, це очевидно. І зараз ми чуємо тут чергові байки, коли космічні кораблі бороздят простір 95 кварталу і готуються чергові "Нью-Васюки". Ми вже два роки чуємо про нові аеропорти в усіх обласних центрах, про усі порти, про мільйони кілометрів доріг. Але правда звучить трохи інакше. Отже, статистика, вона безжальна до цієї "похоронної" команди України. 2000 рік – 120 мільярдів гривень пішло на те, щоб тільки у верхньому шарі прокласти 3 тисячі 357 кілометрів доріг. Що таке верхній шар? Це дороги, які ще потребують вкладання серйозних коштів для того, щоби їх пустити в експлуатацію. В той час як в 2016-2019 роки 115 мільярдів гривень пішло на те, щоби в повному обсязі побудувати 9 тисяч 250 кілометрів доріг. 70 відсотків цього так званого "Великого будівництва" – це насправді поточний ремонт. А 70 відсотків з цього поточного ремонту йде не так на ремонт, а на таблички, які вже стоять біля кожної ями дорожньої, де написано, що все це відбувається під керівництвом великого кормчого Володимира Зеленського. Сьогодні у Володимира Зеленського перша за рік і остання прес-конференція. То ми хочемо звернутися до преси: не залишайте його в теплій ванні. Задайте, будь ласка, Зеленському запитання, а хто ж відповідає в країні згідно Конституції за будівництво доріг: великий Укравтодор чи Президент Зеленський? І якщо Зеленський, як ми це чуємо на всіх звітах, то до чого тут Укравтодор? І головне, хто ж буде за ці корупційні схеми відповідати: Кубраков, Криклій чи Зеленський? До речі про Криклія. Друзі, навіщо ви такого шикарного міністра відпустили? Тут такі були аплодисменти в залі, такі панегірики. Ми переживаємо, що ви вулиці почнете називати прізвищем Криклія, так ви йому дякували за його роботу. Але при цьому викинули як ганчірку і вже прізвище його забули. І зараз одне "шило" – Криклія змінюєте на "мило" на прізвище Кубраков. А чому потрібна ця зміна? Та тільки тому, що Офіс Президента зараз разом з РНБО під цим всім серіалом і таке інше, проходить просто перерозподіл потоків, формує нових нью-олігархів, як це було в часи Януковича, коли звідкись вигулькнув товариш Курченко. От тепер тут будуть у нас нью-олігархи і народжуються вони в цьому залі. Коли глава бюджетного комітету замість того, щоби дбати про незахищені слої населення, він ланчує разом з людиною, яка має сьогодні 90 відсотків всіх тендерів по Укравтодору і заробляє на цьому великі відкати. Особлива промова – це, дійсно Укрзалізниця. 103 мільярди там збитків, а наглядова рада отримує абсолютно… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Люшняк Микола. Кулініч Олег Іванович.
11:42:48 КУЛІНІЧ О.І. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні виборці! Депутатська група "Довіра" буде підтримувати кандидатуру Олександра Кубракова на посаду міністра інфраструктури. За час роботи як керівника Укравтодору, він показав себе як ефективний керівник, як ефективний менеджер. Наша група складається виключно з мажоритарників, ми доволі часто зверталися з різними проблемами, які в першу чергу пов'язані на округах із реконструкцією, ремонтом і будівництвом доріг, і часто знаходили вихід із важких ситуацій. Звичайно, що проблем дуже багато, але багато чого вдалося й зробити. Робота міністра інфраструктури – це значно більше і повноважень і більше обов'язків. Тому що це не тільки дороги, це і перевезення, пасажироперевезення, вантажоперевезення, це робота портів, це робота залізниці, де, дійсно, у нас дуже багато проблем. У нас багато проблем якраз із пасажироперевезеннями. Тому ми б хотіли, щоб і в разі вашого обрання, а я сподіваюся, що так і буде, ви проявили себе як ефективний менеджер уже на посаді міністра інфраструктури, щоб залучали передовий досвід європейських країн, міжнародні компанії для налагодження ситуації, якраз в Міністерстві інфраструктури. Але я хотів звернутися до вас з величезною проблемою, я думаю, мене підтримає кожен депутат-мажоритарник в цій залі. У нас величезна проблема якраз з місцевими дорогами. Тому що якщо державні дороги якось більш-менш ремонтуються і це видно, дійсно, то з місцевими у нас повна катастрофа. Наведу приклад Полтавської області. 8 тисяч кілометрів доріг, які є на балансі в обласної державній адміністрації, – фінансування всього-на-всього 1 мільярд на цей рік, можна реально зробити максимум 100-120 кілометрів. Тобто ми втрачаємо дороги і в нас замість доріг лише напрямки. Тому тут треба працювати дуже ефективно, можливо, повинна бути якась державна програма. Ми готові долучатися на рівні законотворців і треба дійсно змінювати формулу, яка існує на сьогодні, тому що цих коштів явно не вистачає на місцеві дороги. У нас зараз утворено тисячу 470 громад. У нас ні одна реформа не запрацює, коли ми не наведемо лад з місцевими дорогами: ні в освіті, ні в медицині, ні швидка не доїде до хворого з лікарем, ні шкільний автобус не доїде до опорного закладу, якщо ми не наведемо лад із місцевими дорогами. І ця проблема, я впевнений, є в кожній області, тому тут обов'язково треба наводити лад і виходити з цієї ситуації. Депутатська група "Довіра" підтримує вашу кандидатуру і сподіваємось на таку ж ефективну роботу на посаді міністра інфраструктури, як ви показали на посаді керівника Укравтодору. Тому дякуємо за співпрацю і сподіваємось на продуктивну роботу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Віктор Васильович.
11:45:50 БОНДАР В.В. Шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги! Безумовно, сьогодні важливий день призначення нових міністрів і міністр інфраструктури є одним з найключових міністрів в складі уряду. Це всі розуміють, вся країна. Не дарма завжди говориться, що енергетика – це нервова система держави, а інфраструктура – це кровоносна система держави. І від того, як вони працюють залежить, як дихає держава і наскільки повільно вона чи не повільно розвивається. Ми хочемо відзначити, що з Олександром Миколайовичем склалися доволі непогані відносини, коли він керував Автодором. Ми бачили результативність роботи. Багато позитивних змін пішло по будівництву доріг і у мене на рідній Хмельниччині, і по Волині, да і по інших областях України. І наші колеги депутати-мажоритарники, які активно працюють в округах, відзначають, що людина вміє послухати. Я підтверджую, що ми можемо прийти, обговорити, подивитися всі проекти. Він толерантно підходив, дивився об'єктивно, де важливо, де ні, і достатньо впевнено вирішував ті питання, які ми піднімали. Але я звертаюсь до Олександра Миколайовича, щоб він розумів, що він сьогодні стає міністром інфраструктури, а не тільки Автодору, тому пласт задач набагато важливіший. У нього на кону зараз стоїть навести порядок на Укрзалізниці, де повний безлад, де багато й багато питань від комфорту для пасажирів до фактично напівбанкрутного стану компанії. Де треба розвивати виробництво, де треба прийняти рішення по сотнях і сотнях підприємств, які працюють сьогодні в системі "Укрзалізниці", і вони сидять половина без замовлень, половина без зарплат, половина взагалі в стані бездіяльності. Де треба піднімати промислове виробництво сучасних наших українських локомотивів, де треба наводити порядок у вагонному парку. І ці питання будуть сьогодні одні з найважливіших, бо Укрзалізниця впливає на всю економіку України, дає замовлення сотням підприємств і так далі. Такі самі процеси відбуваються у Морській адміністрації, де треба наводити порядки, авіаційна галузь. І можна цей перелік продовжувати, бо, по суті, сьогодні Міністерство інфраструктури це і бюджетоутворююча структура і державоутворююча в цілому. Тому, Олександре Миколайовичу, ми підтримуємо ваше призначення. Наша депутатська група "Партія "За майбутнє" дають вам зелене світло і дають можливість стати на цю посаду. Ми готові допомагати, але почуйте нас, ми готові надати вам допомогу і в плані кадрів професійних, які дійсно в транспортній галузі відпрацювали по 20-30 років, який кожний знає свій напрямок, де кожний має авторитет. І ця кадрова команда може допомогти вам стати на ноги і підняти це міністерство, і дати реальні результати для України і для народу України. Тому підтримуємо і будемо голосувати. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Іванович Рахманін.
11:49:01 РАХМАНІН С.І. Прошу передати слово Юлії Клименко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко Юлія Леонідівна.
11:49:12 КЛИМЕНКО Ю.Л. Добрий день, шановні колеги, шановні українці і шановний кандидат на посаду міністра інфраструктури! Хочу сказати, що у нас йдуть роки, десятиліття, міняються парламенти, змінюються міністри, а схеми в інфраструктурі і транспорті залишаються – це така велика стабільність. У нас уже не одне покоління виросло на Укрзалізниці, я маю на увазі, хабарників, це вже сімейні бізнеси, вони передаються з одного в інший. У нас так само морська адміністрація тепер уже стала джерелом нової корупції і "схематозу" для нових сімей. У нас є багато всього іншого і на дорогах, і на безпеці, і Укртрансбезпеці, і багато інших інфраструктурних елементів, можна так сказати, з якими стикаються наші громадяни кожний день. Тому що наші громадяни, на відміну від нас з вами, їздять в дірявих електричках, які горять, стикаються з інспекторами Укртрансбезпеки, які вимагають з них хабарів, не можуть співпрацювати в Укрзалізниці, тому що вони не можуть перемогти в тендерах, вони не можуть отримати ліцензії на перевозку, на маршрути і так далі. Тому я хочу побажати пану міністру, щоби ми наступний раз побачили його, наприклад, через місяць, вірніше, кандидату в пани міністри, щоб ми побачили його через місяць з конкретним планом дій по пунктах, що буде зі всіма галузями і напрямками інфраструктури і транспорту. Тому ми призначаємо з вами не міністра доріг, ми призначаємо з вами міністра інфраструктури і транспорту – це більша частина нашої економіки і сектору. І від того, як будуть працювати ці галузі, буде рости дохід в кишенях наших українців і вони будуть платити за якісні послуги. Вони не будуть стояти в черзі і над ними не будуть знущатися, щоби поновити їм документи за 2 чи 10 тисяч доларів. Вони не будуть платити хабарі Укртрансбезпеці для того, щоб перевезти свій врожай і багато всього іншого. Тому, шановні колеги, я вас закликаю, щоби ми бачили міністра не раз в 2 роки, а ми бачили його раз в місяць або раз в 2 місяці з конкретним планом дій і з конкретним виконанням цього плану дій. Щоб у нас перестали плодитися олігархія і сімейні бізнеси на державному бюджеті, на державних підприємствах, які зараз, на жаль, процвітають. Тому що 12 мільярдів збитків Укрзалізниці не взялися нізвідки, це розкрадання від малого до великого, всі пасуться на цій компанії. Тому, шановні колеги, закликаю, ми, безумовно, не будемо голосувати і підтримувати кадрове рішення монобільшості, але хочемо побачити пана міністра через місяць, через два з конкретним планом дій і з конкретними початковими результатами, а потім, я сподіваюсь, протягом року – і з гарними результатами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Будь ласка. Відповідно до статті 85, 114 Конституції України ставлю на голосування пропозицію про призначення Кубракова Олександра Миколайовича міністром інфраструктури України. Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 11:52:58 За-284 Рішення прийнято. Вітаю. Прошу профільний комітет з Апаратом Верховної Ради оформити постанову за наслідками прийнятого нами рішення. По фракціях покажіть. Відповідно до статті 10 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України, у день свого призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу. Для складання присяги на трибуну запрошується міністр інфраструктури України Олександр Миколайович Кубраков.
11:53:36 КУБРАКОВ О.М. Я, Кубраков Олександр Миколайович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюся додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. Колеги, ще раз хотів би подякувати за підтримку. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович. Вітаю вас. Бажаю наснаги, успіхів та перемог. Шановні колеги, залишилося 5 хвилин до перерви. Я не думаю, що варто заходити в наступне питання, також кадрове. Всіх чекаю о 12:30 в залі пленарних засідань. Оголошується перерва. (Після перерви)
12:33:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Шановні колеги! Шановні колеги, перед тим, як ми перейдемо до наступного питання порядку денного, я хотів би зробити оголошення і дати доручення комітету. Ви всі добре знаєте, як сьогодні розгортаються події щодо енергетичної безпеки не лише України, а й Європи. Я зараз говорю про "Північний потік – 2" і його добудову. Сьогодні це питання також знаходиться в порядку денному Верховної Ради України, як і завжди. Зараз готується до підписання проект Постанови про звернення Верховної Ради України до Плати представників та Сенату Конгресу Сполучених Штатів 117 скликання щодо активізації зусиль зміцнення енергетичної безпеки України та Європи шляхом загального запровадження санкцій щодо будівництва газопроводу "Північний потік – 2". У зв'язку з цим звертаюся до профільного комітету з дорученням сьогодні о 15:00 провести засідання та підготувати вищезазначену постанову до розгляду, щоб завтра після "години запитань до Уряду" другим питанням ми могли його розглянути в стінах Верховна Ради України. Прошу народних депутатів долучатися. Я думаю, що незабаром номер в СЕДО буде всім надіслано. Дякую, шановні колеги. І переходимо до безпосередньо нашої роботи. Відповідно до статті 83, 85, 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України і яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, Прем’єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль вніс до Верховної Ради подання про призначення Любченка Олексія Миколайовича Першим віце-прем'єр-міністром України - міністром економіки України. Відповідні матеріали вам роздані. Порядок розгляду питання залишається той самий. До слова для представлення кандидата на посаду Першого віце-прем'єр-міністра України - міністра економіки України запрошується Прем’єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль.
12:36:24 ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний пане Голово Верховної Ради, народні депутати, шановні українці! Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини четвертої статті 114 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка згідно з частиною десятою статті 83 Конституції України має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України дев'ятого скликання, вношу подання про призначення Любченка Олексія Миколайовича Першим віце-прем'єр-міністром України - міністром економіки України. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Анатолійович. До слова запрошується кандидат на посаду Першого віце-прем'єр-міністра України - міністра економіки України Любченко Олексій Миколайович.
12:37:24 ЛЮБЧЕНКО О.М. Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати, український народе! Для мене сьогодні надважливий день. За моєю спиною тривалі роки роботи в реальному секторі економіки, в органах державної влади. Я знаю як працює економіка та система державного управління і, головне, я знаю історію всіх змін. Особисте відчуття, яке ілюструє управління країною за останні роки: немає жодного балансу, відсутня координація соціально-економічних процесів, не визначена точка економічного росту і нарешті – драйвери втратили ініціативу. Відчуття того, що робили одне й те саме, а всі чекали на інші результати, і важливо це усвідомлювати. Я не буду применшувати того факту, що є позитивні точкові зрушення, є окремі важливі ініціативи, реформи та проекти. Не так складно, хоча вкрай відповідально, визначити стратегічні цілі, такі як розвиток конкуренції, малого, середнього бізнесу, технологічні прориви, економічну врешті-решт незалежність. Але важливішим є продуктивна система організації їх реалізації. І тут головне: міністерство повинно синхронізувати роботу державних органів, міністерство повинно забезпечити стратегічний менеджмент розвитку країни. Пошук стимулів для росту – ось що головне. Я переконаний, що настав час активніше впроваджувати інноваційність і модернізувати технологічні процеси якраз через локалізацію виробництва. Пріоритетним є відновлення кредитування виробничої сфери, а не скупка державних цінних паперів і тим самим фінансування державного боргу. Не забуваймо про податкові і митні стимули регулювання економічної діяльності. Я точно знаю, як вони працюють і для чого працюють. Державне оборонне замовлення на 21-й рік. Про нього повинні говорити не весною 21-го року, а восени 20-го року, а краще на 3 роки вперед. Розумно збалансована регуляторна політика, яка б стимулювала великий бізнес до інновацій. Я ще раз підкреслюю, власне кажучи, великий бізнес несе відповідальність за інновації та залучення нових технологій до країни. Усі об'єктивні питання від малого бізнесу вкрай важливі. Особливо спрощена система оподаткування повинна бути впорядкована і захищати підприємницьку ініціативу. Налагодження конструктивної співпраці між структурами, які визначають рівні економічного росту, і в першу чергу це Національний банк України і новостворене Бюро економічної безпеки. Визначення впливових інфраструктурних проектів, як то логістика, зв'язок. І тут значимим є ефективне використання коштів міжнародної технічної допомоги на проекти, власне, саме в реальному секторі економіки. Надважливо продовження співпраці з міжнародними партнерами, зокрема і з МВФ, в інтересах України. Активізація корпоративної реформи. Плануємо надати новий поштовх для роботи Експортно-кредитного агентства. Вдосконалення системи міжнародного торговельного співробітництва, визначення пріоритетів геоекономічної діяльності України. Відновлення ефективної роботи торговельно-економічних місій. Одне з головних – освіта, підвищення кваліфікації, перекваліфікація. Особливий акцент на базові територіальні одиниці, що також надважливо в контексті проведеної територіальної реформи, адміністративно-територіальної реформи в Україні. І нарешті, баланс виробництва і споживання на конкурентній приватній базі. Сьогодні, використовуючи базу даних тільки Державної податкової служби України, можна сформувати міжгалузеві баланси в онлайн-режимі і тримати руку на пульсі для формування та прийняття якісних державних рішень. Правоохоронна функція повинна піти з економіки. Правоохоронна функція повинна бути спрямована на сферу використання бюджетних коштів, а не на сферу виробництва. І кінцевий КРІ, який я бачу, – це зменшення частки держави в перерозподілі валового внутрішнього продукту. Інформаційна політика. Важливо мати дані про економічну активність, без цього неможливо розраховувати на суспільний договір, на його якість. Механізми діджиталізації в секторі економіки мають стати фундаментом для зміни підходів в управлінні та контролі над внутрішніми процесами. Ми вже маємо позитивні практики в цьому питанні. Уряд повинен мати цифрову інтегровану економічну карту держави, в якій повною мірою відобразити ресурси, виробництво, галузі і власність. І на цій інформаційній базі формувати і приймати рішення, в тому числі і по оцінці соціально-економічного розвитку регіонів, їх територіальних громад і України в цілому. Шановні народні депутати, я розумію, чим є ця посада сьогодні: загострення світової фінансової кризи, пандемія, проблеми внутрішнього характеру, які накопичувались не один десяток років. Але все можливо зробити, особливо і в першу чергу за вашої, шановні народні депутати, підтримки. Чому я вірю в результат? Тому що у мене є відповідальність перед родиною і перед народом України в цілому. На завершення хочу всіх поздоровити зі святом. За народні традиції, за вишиванку! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на запитання до доповідача. Лукашев Олександр Анатолійович.
12:44:43 ЛУКАШЕВ О.А. Прошу передати слово Олександру Колтуновичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колтунович Олександр Сергійович.
12:44:49 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний Дмитро Олександрович. Шановний кандидате на посаду міністра економіки, хотів би почути від вас основні пріоритетні напрями щодо подолання сировинної економіки і тієї глибинної кризи, яка у нас є, починаючи з 14-го закінчуючи по 21-й рік. У нас фактично відбувається деіндустріалізація, падіння в ключових секторах, високотехнологічних секторах промисловості. Це все супроводжується тим, що у нас зменшуються доля інноваційної продукції в структурі промислової і так далі. Тому, які конкретні кроки? Ми з вами про це говорили на комітеті. Яким буде обсяг валового внутрішнього продукту, частка реалізованої інноваційної продукції в структурі промислової, доля машинобудування, зменшення сільського господарства у ВВП, натомість збільшення промисловості. Це перше. А друге – щодо зовнішньої торгівлі. Також цікавлять обсяги експорту прогнозні, які ми будемо мати за підсумками, наприклад, 23-го року для того, щоб ми розуміли, наскільки будуть дієвими ті інструменти, які ви будете застосовувати у зовнішній торгівлі. Це два важливих питання. Я вам дякую за відповідь.
12:45:56 ЛЮБЧЕНКО О.М. Дякую за запитання. Я почну з кінця. Для прикладу, якщо ми говоримо про стимулювання експорту, то принаймні необхідно стимулювати той експорт, там, де є продукти переробки і де є додана вартість. За останні 8 років продукти з великою доданою вартістю, частка такої продукції в експорті держави зменшилась з 50 відсотків до 30 відсотків в минулому році. Оце, власне кажучи, і є вже одна точка, на яку необхідно звернути увагу і підтримати для того, щоб розвивалась не сировинна галузь України, а розвивалась переробка. В який спосіб? Способу одного немає, універсального способу. А в першу чергу мова іде про розвиток внутрішнього ринку, який направлений на формування платоспроможного внутрішнього попиту і, власне кажучи, в першу чергу через локалізацію виробництва. Можливо, необхідно спростити систему або взагалі зменшити, або взагалі відмінити систему оподаткування мінімальної заробітної плати. Є багато драйверів, які можуть привести до результату. Але, головне, треба чітко розуміти, що є сьогодні три перспективи: одна – короткострокова, друга – середня і далека перспектива. То на коротку перспективу необхідно подолати пандемію і захистити людей. Друга частина – це уже формування, збереження домогосподарств, щоб люди мали дохід і мали змогу купувати український товар. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:47:42 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна, "Європейська солідарність".
12:47:45 ЮЖАНІНА Н.П. Шановний пане Олексію, скажіть, будь ласка, чи приймали ви як керівник контролюючого органу участь у схваленому урядом минулого тижня проекті закону, який збільшує майже всі ставки податку і посилює тиск на бізнес через переведення системи адміністрування в ручний режим. Чи готові ви зараз, як призначений віце-прем'єр, який відповідальний за економіку і в тому числі (ви на цьому наголосили в своєму виступі) за підтримку підприємництва в Україні, призупинити подання такого закону у Верховну Раду, переглянути його і зробити вже всі поправки з вашим розумінням того, як має розвиватися економіка країни. Прошу дати чітку відповідь: так чи ні? Очікує вся Україна.
12:48:39 ЛЮБЧЕНКО О.М. На тій посаді, на якій я знаходжусь в цю хвилину – це посада Голови Державної податкової служби. Державна податкова служба дійсно має всі можливості обрахувати і що вона і робить при взаємодії з урядом і при взаємодії з профільним комітетом парламенту, тобто ми можемо надати розрахунки. Політика – то не моя справа в тому законі. Відносно застережень. Я особисто прихильник того і я це доведу зараз просто на цифрах. Якщо ми говоримо про малий, середній і великий бізнес, чітко визначені критерії законодавством України є відношення до того бізнесу, то у нас за минулий рік малий бізнес має найнижчі темпи сплати податків, тобто на них немає тиску такого, як на середній і великий. Стосовно тих норм законопроекту, які збільшують ставки податків чи способи їх обрахунку для великого бізнесу, я їх цілком підтримую. Все, що стосується малого бізнесу, я там не можу пригадати, що там, можливо, там земельне фермерство там. Ну можливо це переглянути. Але так тут, зараз, по пам'яті пригадати, я не можу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Магері Сергію Васильовичу, позафракційні.
12:50:01 МАГЕРА С.В. Прошу передати Вікторії Гриб. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторія Гриб.
12:50:07 ГРИБ В.О. Дякую. Олексію Михайловичу, знаєте, великий бізнес на сьогоднішній день створює робочі місця для малого та середнього. Якщо податки будуть збільшуватися для великого бізнесу, то надходжень в бюджет буде менше, чим ви чекаєте. Це, по-перше. По-друге, скажіть, будь ласка, як ви ставитеся до створення вільних економічних зон на Донбасі? Для того, щоб створити такий поштовх розвитку економіки, тому що ми не бачимо черги з інвесторів зараз у прифронтовій зоні. Дякую.
12:50:45 ЛЮБЧЕНКО О.М. Дякую за запитання. Воно також є складним і важливим, але відповідь на цю хвилину проста. Я підтримую всі форми інтеграції, які можливі. Форми взаємодії різні можуть бути, в тому числі технопарки, вільна економічна зона або як складова вільної економічної зони – технопарк, індустріальні парки. Це все нормально, треба рахувати. Але треба, щоб воно було все збалансовано і не було, як офшором серед великої економіки України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Федієнку Олександру Павловичу, фракція "Слуга народу".
12:51:25 ФЕДІЄНКО О.П. Доброго дня! Дякую. Прошу передати слово Наталусі Дмитру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Наталуха, будь ласка.
12:51:31 НАТАЛУХА Д.А. Доброго дня. Дуже дякую. У мене питання наступне. Україна зараз знаходиться в такому стані, коли все зростання та відновлення фактично зумовлене тимчасовим збільшенням надходжень цін на сировину. І за кілька років, в принципі, новий період спаду змусить економіку знову "просісти", тобто наступить новий цикл. Ми маємо розраховувати, яким чином ми будемо злагоджувати цю кризу і це просідання. Злагодження може відбуватися через створення великих природних потужностей або переходу на виробництво кінцевих товарів, або через зростання продуктивності праці. Скажіть, будь ласка, чи є у вас розуміння, яким чином забезпечити оце злагодження? Яким чином скористатися тією ситуацією надходжень за рахунок високих цін на сировину, яка є зараз? Дуже дякую.
12:52:27 ЛЮБЧЕНКО О.М. Дякую за запитання. Бачення просте – потрібно починати з того, що ми все маємо порахувати. У нас на сьогодні немає жодного розрахунку, жодної моделі. У нас на сьогодні немає поняття циклу і куди ми рухаємося. Я принаймні прихильник, користуючись нагодою зразу скажу, що посада вже політична, можливо, буде, тому я виключно додержуюся консервативних поглядів в економіці, неолібералізм – те, що ми й говоримо. Але сьогодні весь світ, всі тренди говорять про те, що держава – це активний гравець на ринку. Сьогодні тренди всі світові говорять про те, що пішли в податки, збільшення податків. Я категорично проти збільшення ставок на основі бюджетоутворюючі податки – це ПДФО, податок на додану вартість і податок на прибуток. Категорично виглядає ситуація простим чином, що у нас 30 мільйонів українців, які знаходяться в активному віці, маючи дані Державної податкової служби, ми чітко бачимо, що у нас тільки 10 працює, 10 пенсіонерів, 10 знаходяться за кордоном і в тіні, пропорція майже 50 на 50. І це величезний потенціал, тому що, коли ми фіксуємо в базі даних тільки 40 відсотків фіскального чеку, то на 60 відсотків є куди рухатися. Але, по-перше, це треба купувати українське, треба стимулювати споживчий попит. І головне на чому я би зосередився, це на стимулюванні споживчого попиту населення. Тобто люди повинні отримувати більше коштів і витрачати їх на українське, для цього треба перекрити кордон, щоб не було контрабанди і все було фіксовано і знаходилось під державним контролем. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:54:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Цабаль Володимир Володимирович.
12:54:32 ЦАБАЛЬ В.В. Прошу передати Галині Васильченко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильченко Галина Іванівна.
12:54:39 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Пане Олексію, у мене до вас два запитання. Найперше, міністр економіки – це особа, яка має бути адвокатом бізнесу та створення робочих місць. Протягом минулого року в Україні майже мільйон українців втратили робочі місця. Яке ваше бачення, стратегія щодо створення нових робочих місць, щодо розвитку бізнесу малого і середнього бізнесу, зокрема, та існування і розвитку спрощеної системи оподаткування? І друге запитання. Минулого року в час коронакризи ми як парламент надали можливість органам місцевого самоврядування звільняти від єдиного податку дрібний бізнес. Вони в свою чергу зробили це, але податкова, на превеликий жаль, нарахувала штрафи за ті місяці, які підприємці і не мали сплачувати. Я надіслала цілий ряд звернень до вас ще як до керівника податкової. І в оцих відповідях ідеться лише про те, що вам потрібен час і наступні відповіді приходять знову, що потрібен ще додатковий час або...
12:55:52 ЛЮБЧЕНКО О.М. Я категорично виступаю за підтримку малого і середнього бізнесу, особливо малого бізнесу. Тому що малий бізнес – це є драйвером розвитку економіки. Питання в тому, щоб ми чітко визначилися в понятті що є малим бізнесом, а що не є малим бізнесом. Для мене малий бізнес – це до одного мільйона. Це цілком зрозуміла історія, яку можна залишити без фіскального чеку, без касового апарату. Нехай собі працюють, розвиваються і це можна отримати достойний дохід для того, щоб утримувати себе, свою родину. Якщо бізнес тіньовий ховається за спрощеною системою оподаткування, то треба це прибрати звідти. Стосовно єдиного соціального внеску більше скажу, що Державна податкова служба брала безпосередню участь у відпрацюванні, розробці антиковідного підтримуючого бізнес-закону, законопроекту, і діє виключно на підставах, в межах і в спосіб, які визначені законами. І дійсно штрафи нараховуються, але то все буде виправлено в законний спосіб. Ну так пише закон. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Шуфрич Нестор Іванович, "Опозиційна платформа – За життя".
12:57:14 ШУФРИЧ Н.І. Шановний Олексію Миколайовичу, сьогодні у всіх виникає питання: а яка буде політика щодо НДС після того, як ви залишите посаду виконуючого обов'язки голови Державної фіскальної служби України? Це перше питання. Чи будете ви і надалі це питання тримати під контролем? І друге питання. Ви слушно зауважували, що кількість платників податків фізичних осіб занизька. Але це не означає, що люди не працюють. Як зробити так, на вашу думку, щоби люди були простимульовані заявитися платниками податків, і тим самим добровільно сьогодні спричинили збільшення надходжень до державного бюджету України? Дякую за увагу.
12:58:16 ЛЮБЧЕНКО О.М. Дякую за питання. Як зробити, щоб люди зацікавились і йшли працювати? Та спрощувати всі державні процедури. Навчатись, навчатись і навчатись. Відносно податку на додану вартість і контролю. Дійсно слушне питання, тому що без збільшення, а навіть із зменшенням ставки на деякі окремі види до 14 відсотків за чотири місяці поточного року, і така сама тенденція і в травні спостерігається, податок на додану вартість, як складова доданої вартості країни, збільшився на 53 відсотки. Без зміни ставки і способів обрахунку. Сфера податкової політики, як я вже наголошував у виступі, сфера митної політики, вона є регулюючою економікою, вона є головним регулятором на сьогодні, на жаль, так складається, головним регулятором економіки. Що для мене є виключно податок на додану вартість? Це є маркер або індикатор того, як працює тіньова економіка. Чи держава створила рівні конкурентні умови для розвитку бізнесу. Тому що, якщо для когось ставка менша 20 відсотків, то тут держава щось не доробила. Тому податок на додану вартість – це головний податок країни, через який ми можемо побачити абсолютно все, що відбувається в державі Україна. Тому контроль над надходженнями податку на додану вартість, він буде залишатися під постійним моїм у тому числі контролем. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колтунович Олександр Сергійович. А, все… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, шановні колеги. Нуль-нуль – все, час закінчено. Дякую, Олександр Сергійовичу. Будь ласка, присідайте, Олексій Миколайовичу. До слова запрошується голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Андрійович Наталуха.
13:00:23 НАТАЛУХА Д.А. Шановний пане спікере, шановні колеги, дуже дякую. Ви знаєте, ми стоїмо зараз перед доволі цікавим рішенням – це рішення призначити фактично на головну економічну посаду країни людину, яка зараз обіймає головну податкову посаду в країні. І начебто в цьому дехто бачить проблему. Колеги, я поспілкувався вчора разом з комітетом з Олексієм Миколайовичем на комітеті і хотів би сказати, що я бачу в цьому не проблему, я бачу в цьому можливість. Можливість повернути в цій країні економічний блок з голови на ноги і досягти того, щоб в Україні нарешті замовником податкової і фіскальної політики стало саме Міністерство економіки. Адже саме Міністерство економіки має виконувати функцію довгострокового планування економіки. І саме Міністерство економіки є відповідальним за економічне зростання в державі і воно має визначати, яка податкова система найоптимальніша для того, щоб Україна зростала і економічний розвиток зростав, та чи сприятимуть такі довгоочікувані податкові новації, як податок на виведений капітал, такому зростанню. Саме міністр економіки має зрозуміти які податкові стимули, окрім фінансових та адміністративних, зараз зроблять з індустріальних парків, яким працює наш комітет, потужний інструмент, з яким Україна конкуруватиме у світі та забезпечить експансію українського експорту. І саме міністр економіки має стати прикладом поваги до себе і до країни перед міжнародними фінансовими організаціями та нашими іноземними партнерами, відстоюючи ту ж саму довгоочікувану локалізацію, над якою так само працює наш комітет, і на яку вже втомилися чекати не лише українські депутати, але і українські фабрики і заводи, українські робітники. Чекати в той час, як міністри економіки європейських країн, наприклад, Франції, публічно заявляють, що вимога локалізації Україною законна і зрозуміла. Олексій Миколайович, мені щиро хочеться вірити, що ваше призначення – це можливість для нашої держави почати відстоювати українські інтереси. І саме тому члени комітету на своєму засіданні підтримали кандидатуру Любченка Олексія Миколайовича та рекомендували Верховній Раді призначити його на відповідну посаду Першого віце-прем'єр-міністра України - міністра економіки України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп. Рущишин Ярослав Іванович.
13:03:13 РУЩИШИН Я.І. Шановні колеги, в місцевому самоврядуванні відбувається багато заяв, у тому числі у Львівській міській раді сьогодні з приводу діяльності уряду. І їх коротко можна звести до тези – "годі вже". Я б хотів зачитати вам деякі тези, панове Прем’єр-міністр та міністри і кандидати на міністра. Реформа децентралізації дала можливість передати на місця якомога більше повноважень. Але чи можемо ми говорити про справжню спроможність громад, коли уряд провадить хаотичну і безпрограмну політику? І на жаль, чергові кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів свідчать про те, що влада далі гасить пожежі з надією на краще майбутнє. Але проблема значно глибша – це криза державного управління. Наші міністри не оперують чіткими показниками та цілями, яких хочуть досягти. Наслідком цього є розмите бачення розвитку держави з боку уряду. Відсутність програми породжує нашу неконкурентоздатність у світовій економіці та заганяє нас у все більшу пастку бідності. Влада топчеться довкола шляхів поповнення бюджету і воліє отримати черговий кредитний транш, але повністю ігнорує тих, хто приносить реальні надходження до бюджету, – це український бізнес, український громадянин. Будь-який міністр повинен мати візію – бачення, куди має рухатися країна, а не говорити, що в нас немає жодної моделі і цього бачення. Сподіваємося, що уряд нарешті будуватиме свою роботу на основі програми з конкретними показниками. Тоді й оцінка ефективності роботи міністрів стане очевидною, позбавленою всілякого політичного забарвлення. Не мають значення прізвища міністрів, коли відсутня стратегія реформ і відсутній план виходу з кризи. І головне, що я хотів би сказати: економічний успіх України, економічний успіх кожного українця повинен стати сьогодні національною ідеєю України. Тільки після цього ми можемо говорити про перемогу у війні, а також відновлення суверенітету вповні на території України. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гетманцев Данило Олександрович, "Слуга народу".
13:05:31 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Моя мати вчила мене, що людей слід оцінювати по справах, а не по словах. І сьогодні ми маємо можливість оцінити пана Любченка по справах, по справах, які ми з вами спостерігали протягом року керівництва ним Державною податковою службою України, коли при падінні ВВП, спричиненому коронакризою, коли при тому, що економіка знаходилася не в кращому стані, не було місяця без перевиконання планів надходжень до державного бюджету. Не було місяця без того, щоб ми не перевищили показники стабільного 19-го року у 20-му році з надходжень ПДВ. Це свідчить тільки про одне – це свідчить про те, що людина стратегічно, системно займалася протидією шахрайству з сплати податків. Ми маємо за 4 місяці цього року плюс 7 відсотків перевиконання бюджету. Ми маємо плюс 10,7 мільярда перевиконання із ПДВ, перевиконання рік до року за 4 місяці у 1,5 рази порівняно з 19-м роком, з 20-м роком, вибачте. І це все відбувалося без тиску на бізнес. Це все відбувалося виключно в межах повноважень і виключно в межах законодавства. Відповідно це свідчить про ефективність цієї людини на посаді, державницькій посаді, одній з головних посад на державній службі. Це свідчить про те, що він може і формує ефективну команду, він має стратегічне бачення. І, безперечно, він здатний опікуватися більш масштабними проектами в межах країни. Тому я, безперечно, і ми як фракція підтримуємо цю кандидатуру на посаду Першого віце-прем'єр-міністра - міністра економіки. Хочемо побажати, щоб Олексій Миколайович врешті-решт дав бачення, стратегічний план, покроковий план підтримки розвитку промисловості, підтримки розвитку галузей з високою доданою вартістю, підтримку високотехнологічного експорту, а не сировинного експорту, як є це зараз, і залучення інвестицій. Ми зробимо все можливе, аби допомогти пану Любченку на цій посаді. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович. Приходько Борис Вікторович.
13:08:31 ПРИХОДЬКО Б.В. Шановна президія, шановні колеги, пане Прем'єр-міністр, пане претендент! Насамперед необхідно наголосити, що економічна криза, викликана пандемією, все ще триває. І це визначає високу відповідальність особи, яка візьме на себе сміливість очолити Міністерство економіки, покликане забезпечувати динамічний розвиток вітчизняної економіки в таких складних умовах. Колишньому міністру економіки Ігорю Ростиславовичу Петрашку вдалося не допустити реалізації найгірших сценаріїв. Можна констатувати, що вітчизняна економіка витримала виклики коронакризи, які постали перед нею в 20-му році. Скорочення обсягів ВВП склали лише 4 відсотки при значно вищих показниках падіння економіки у більш розвинених країнах. Проте 21-й рік повинен стати роком економічного зростання економіки України. У 21-му році наша країна повинна відіграти оті втрачені у 20-му році 4 відсотки внаслідок поступового відновлення економічної, інвестиційної діяльності, пожвавлення світової економіки та приборкання наслідків пандемії. На користь нового міністра може, звичайно, зіграти сприятлива ситуація на світових ринках сировини та відновлення попиту на фоні виходу з коронакризи. З іншого боку, хотілось, щоб новий міністр доклав максимум зусиль, щоб позбавити Україну сировинного статусу. В першу чергу йдеться про формування необхідних стимулів та створення передумов для сталого розвитку економіки. На жаль, відповідна законодавча ініціатива забуксувала у Верховній Раді. Проте ми переконані, що подібна практика є вкрай необхідною, вона використовується в більшості країн, які піклуються про розвиток вітчизняної промисловості. Відповідно Міністерство економіки за нового очільника повинно генерувати ефективні моделі та механізми підтримки розвитку вітчизняної промисловості. Окремо хотілося би звернути потенційного міністра на стан розвитку державного сектору економіки, а саме – державних підприємств. На жаль, робота, розпочата в цьому напрямку, залишилась незавершеною і потребує певного переосмислення, застосування нових підходів та управлінських технологій. Традиційно важливим напрямком роботи міністерства має стати розвиток зовнішньої торгівлі, а саме всебічне сприяння просуванню вітчизняних товарів на зовнішніх ринках. В цьому напрямку уже багато зроблено попередніми очільниками, проте більшість питань ще не врегульовано. За браком часу не будемо продовжувати узагальнення всіх викликів. Тепер стосовно особи міністра. Олексій Миколайович професіонал, який має досвід ефективної роботи як в органах державної влади, так і в бізнес-структурах. Це вкрай важливо з точки зору формування політики Мінекономіки на основі розуміння наявних проблем та потреб бізнес-спільноти, розвитку вітчизняної економіки з врахуванням очікувань суб'єктів господарювання. Депутатська група "Довіра" буде підтримувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Скорик Микола Леонідович.
13:11:47 СКОРИК М.Л. Народний депутат Скорик, фракція "Опозиційна платформа – За життя". Шановна президія, шановні колеги, шановні члени Кабінету Міністрів, шановний кандидат, шановні громадяни України! Перш за все, користуючись нагодою, дозвольте мені поздоровити всіх працівників українського банківського сектору з сьогоднішнім професійним святом - Днем банківського працівника, побажати їм здоров'я та професійних успіхів. Я вважаю, що, скажімо так, символічно, що саме сьогодні ми затверджуємо, ви затверджуєте, нового кандидата, нового Першого віце-прем'єр-міністра економіки, який, я так розумію, буде відповідати в Кабінеті Міністрів за зв'язок з Національним банком. Мене трохи бентежить, що саме сьогодні на позачерговому засіданні ви ж таки, шановна більшість, плануєте прийняти закони на догоду МВФ, які повністю знищують самостійність українського банківського сектору і повністю підпорядковують його зовнішньому управлінню. Мені б хотілося сказати, ви знаєте, що я вдруге в житті бачу кандидата, вчора він був на засіданні Комітету з питань економічного розвитку, сьогодні на засіданні Ради, і він на мене, ну скажемо, зробив враження досить фахової і досвідченої людини. Мені сподобалися ті слова, які він сказав з цієї трибуни стосовно локалізації, стосовно підтримки національного виробника. Проблема тільки в тому, що наскільки фах кандидата і наскільки його досвід буде спрямований згідно тим цілям, які є у нинішнього Кабінету Міністрів. Тому що за останній час Кабінет Міністрів під керівництвом діючого Прем'єра продемонстрував, як на мене, нуль результатів з точки зору економічної роботи. Це ми бачимо і з точки зору всіх показників промислового розвитку, ВВП і так далі. Це бачить вся країна на своїх гаманцях. Один із ключових моментів, як на мене, таке досягнення, про нього говорить нова влада, про те, що вони розпочали велику приватизацію. От в словах кандидата тільки що такі були слова, що дуже важливий вплив держави на ринку. Так от у всіх цивілізованих країнах доля державної власності в сильних економіках від 35 до 40 відсотків. Мені б дуже хотілося, щоб дійсно ми прийняли ту програму, за якою буде працювати уряд, тому що зараз ми не розуміємо, куди він іде, щоб ті слова, які звучали з трибуни від кандидата, вони виявилися правдивими, щоб дійсно була підтримка саме національної економіки. В цьому разі я можу сказати, що наша фракція буде робити все для того, щоб підтримувати ті позитивні ідеї, які, дай Боже, будуть виходити нарешті з Кабінету Міністрів. А на цей момент я поки що утримають щодо… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Федині Софії Романівни. Гончаренко Олексій Олексійович.
13:15:03 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Я звертаюся до шановного пана Прем'єр-міністра – шановний пане Прем'єр-міністр, будь ласка, зверніть увагу на виступи – до шановного кандидата пана Любченка. Друзі, ми маємо четвертого вже… Шановний пане Прем'єр-міністр, я вибачаюсь, але ми виступаємо тут для вас. Це насправді хотілося б, щоб ви слухали, а не тільки цих ходоков. Я хочу звернутися і сказати, це четвертий міністр економіки, який, напевно, зараз буде призначений, судячи з усього. Четвертий міністр за два роки Президента Зеленського, який зараз дає итоговую свою прес-конференцію. Щось у нас міністрів економіки багато, а з економікою погано. У нас падіння ВВП, при чому падіння ВВП у нас почалося до коронакризи. Падіння промислового виробництва, потім падіння ВВП, після того, як ВВП чотири роки зростав за "попєрєдніков". А після того тепер ВВП у нас падає, у нас величезні проблеми. Чому? Тому що в Президента Зеленського немає абсолютно ніякого курсу, який він реалізовує в напрямку розвитку економіки держави. І результат – це те, що ми втрачаємо економічно, втрачаємо і втрачаємо. Я хочу вам сказати конкретні речі, які можна зробити зараз, не треба чекати. Перше – це, безумовно, навести лад в енергетиці. Скажіть мені, будь ласка, скільки ми будемо ще купувати російську, білоруську електроенергію, відправляти мільярд гривень агресору і країні, яка під санкціями, замість того, щоб розвивати власне? Скажіть мені, будь ласка, як нам допоможуть "інвестиційні няні" і взагалі яких інвесторів ми дочекаємось (а без інвесторів не буде зростання економіки), якщо наші ми будемо далі порушувати угоди, які є, наприклад, по галузі альтернативної енергетики? Вони ж не виконуються абсолютно. Обдурили інвесторів один, другий, третій раз. Зараз борги не сплачуєте. Скажіть мені, хто повірить, що в цю країну можна принести бодай 1 долар, якщо те, що сюди приноситься, воно не працює, уряд не виконує свої зобов'язання, Верховна Рада не виконує свої зобов'язання? Скажіть, будь ласка, що має стояти саме головною метою діяльності уряду з економічної політики? Це не просто надходження в бюджет. Це робочі місця і зарплата для людей – це саме головне. Без всього нічого не буде. І тому нам так важливо, щоби коли ви зараз будете готувати податкові зміни, щоб в цих податкових змінах ви не знищували "білий" сектор економіки, а виводили, навпаки, з тіньового сектору економіки. Тих хто нічого не сплачують взагалі, виводили їх, щоб вони починали сплачувати податки, а не вбивали "білий" сектор. Тому що не можна жити за принципом: щоб корова більше давала молока і на неї менше витрачати, давайте її менше годувати і більше доїти – так в нас працювати не буде. Є моя ініціатива щодо самозайнятих працівників, проект закону, у Верховній Раді. Ми готові вам допомогти, якщо ви дійсно хочете розвивати економіку, але в це не віриться. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Урбанському Анатолію Ігоровичу, депутатська група "Партія "За майбутнє"
13:18:17 УРБАНСЬКИЙ А.І. Прошу передати слово депутатці Шкрум. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутатка Шкрум, яка, як я розумію, перейшла в ту фракцію, будь ласка.
13:18:27 ШКРУМ А.І. Дякую. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Я б хотіла використати цей час, щоб все ж таки звернутися до кандидата на посаду міністра економіки - Першого віце-прем'єра пана Любченка, бо на жаль, не встигла задати йому питання. Пане Любченко, ви кандидатуєте сьогодні, насправді, не лише на міністра економіки, а саме на Першого віце-прем'єр-міністра. Це означає, що у вас буде, сподіваюсь, набагато більше можливостей для координації економічного кусу, для координації і підтримки переробки, і для інших важливий речей. Але це означає, що ця зала і ми будемо питати з вас так само більше, оскільки ви будете не лише міністром, а і, я так бачу, Першим віце-прем'єр-міністром. Ви не побоялися сказати декілька дуже важливих речей, чесно скажу, мені імпонує тут ваш підхід. Ви, мабуть, перший кандидат майбутній міністр, який не побоявся з цієї трибуни сказати слово "локалізація", якого чомусь інколи бояться наші політики, але точно боятися його не варто. Ви не побоялися сказати про те, що треба збільшувати роль держави в економіці і привели міжнародні приклади – це дійсно так. Ви сказали, про те що готові підтримувати переробку в нашому експорті, а ви, мабуть, знаєте, що на сьогодні переробка складає менше 20 відсотків. Але у мене до вас все ж таки два звернення або два питання, які вже залишаться без відповіді, в залежності від яких я зможу з'ясувати, чи готова я голосувати за вас, чи ні. Все ж таки, ви займалися саме податками і податковими надходженнями. На сьогодні, ви будете якщо призначений міністром, ви маєте робити прямо протилежне і стимулювати економіку. Я не думаю, що тотальна податкова фіскалізація може позитивно впливати на ту економіку, з тим падінням, яке ми маємо сьогодні. Тому я вас прошу все ж таки стати повноцінним міністром економіки і забути дещо той досвід, який у вас був в податковій сфері. А друге. На сьогодні у нас критична ситуація, і ви, я сподіваюсь, це розумієте, не маєте з цього приводу ілюзій. У нас за І квартал цього року обсяги нагромадження основного капіталу найменші за 20 років. Це означає простою мовою, у нас немає грошей на запас. У нас через це відбувалося падіння ВВП найбільше за останні 12 років – приблизно 11 відсотків. Це означає, що ми спожили набагато більше ніж виробили. І тут у нас в нашому податковому комітеті знаходиться Закон про Експортно-кредитне агентство, ви сказали про стимулювання експорту, але стимулювання експорту має бути саме в тих галузях, де є найбільша переробка. І я сподіваюсь, що ви це усвідомлюєте. Бо таких галузей на сьогодні надзвичайно мало і такий експорт складає менше 20 відсотків. Якщо ви готові це робити, якщо ви готові робити ставку на локалізацію, підтримку національного виробника, підтримку збільшення ролі держави в економіці, особливо в часи коронакризи, то тоді я особисто і наша фракція зможе вас підтримати, але питати з вас буде в сто разів більше. Дякую. Бажаю вам удачі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніколаєнко Андрій Іванович. Після цього переходимо до голосування, запросіть народних депутатів до зали.
13:21:34 НІКОЛАЄНКО А.І. Шановні колеги, як вже зазначила моя колега по фракції Альона Шкрум, "Батьківщина" сподівається, що у Першого віце-прем'єра Олексія Любченка, міністра економіки, вийде. Вийде зробити те, про що він сказав сьогодні виступаючи з цієї трибуни. І насамперед ми щиро сподіваємось, що він візьме на себе не тільки функцію міністра економіки, а я нагадую, що в сьогоднішній назві міністерства присутнє і сільське господарство, відповідно, він буде розуміти ту вагу і роль сільського господарства, яке є допоки повноцінне міністерство АПК не запрацює і буде опікуватись і цією частиною економіки. Він висловив підтримку проекту локалізації, який підписали багато з колег з усіх фактично фракцій, який потрібен сьогодні українській економіці. І я щиро сподіваюсь, що той досвід і ті результати, які він показав, будучи більше року очільником податкової в складний час, як член податкового комітету я високо оцінюю, і він зможе їх реалізувати, зробивши відповідну стратегію уряду, якої сьогодні, на жаль, ми не бачимо. Та стратегія, яку нам вносили, ми з вами не підтримали як зал, нам потрібна стратегія для уряду, нам потрібна стратегія для розвитку економіки. Відповідно Експортно-кредитне агентство, підтримка промисловості – це ті базові ключові елементи, про які має думати і міністр профільний, і профільний відповідно віце-прем'єр. Я щиро сподіваюся, що зі зміною очільника податкової там не припиниться фактично боротьба з тіньовими схемами, яка була активно розпочата паном Любченком і не повернуться ті елементи, які зловживали і НДС, і "скрутками", про що чітко було визначено нашою ТСК, парламентською ТСК, на чолі якої стоїть Іван Крулько. Я хочу сказати, що ми як опозиційна партія і опозиційна фракція, ми дамо кредит довіри цьому Першому віце-прем'єру - міністру економіки. Але я щиро сподіваюся, що і його слова не будуть розходитися з ділом, як він це показав на податковій, і зал буде конструктивно його підтримувати. І уряд і економічний блок уряду буде працювати у більшій співпраці з профільними комітетами Верховної Ради – з комітетами економічного розвитку, податковим комітетом, аграрним і з усіма іншими. Тому "Батьківщина" буде підтримувати цього кандидата. І сподіваємося на взаємодію з Верховною Радою. Дякую. У мене все. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали. Відповідно до статті 85, 114-ї Конституції України ставлю на голосування пропозицію про призначення Любченка Олексія Миколайовича Першим віце-прем'єр-міністром України - міністром економіки України. Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 13:25:16 За-293 Рішення прийнято. Покажіть по фракціям. "Слуга народу" – 228, "Опозиційна платформа – За життя" – 3, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 18, "Партія "За майбутнє" – 13, "Голос" – 0, "Довіра" – 20, позафракційні – 11. Прошу профільний комітет разом з Апаратом Верховної Ради України підготувати постанову за наслідками прийнятого нами рішення. Відповідно до статті 10 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України у день свого призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу. Для складення присяги на трибуну запрошується Перший віце-прем'єр України - міністр економіки України Олексій Миколайович Любченко.
13:26:10 ЛЮБЧЕНКО О.М. Я, Любченко Олексій Миколайович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюсь додержуватися Конституції та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю вас! Вітаю вас, Олексій Миколайович! (Оплески) Бажаю успіхів, наснаги і перемог! У вас буде можливість виступити під час "години запитань до Уряду". Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це проект Закону реєстраційний номер 4066, він на повторне перше. Можемо без обговорення? Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання проект Закону (реєстраційний номер 4066) про Національну комісію щодо здійснення державного регулювання у сфері електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку України. Прошу підтримати та проголосувати. 13:28:03 За-296 Рішення прийнято. Наступне питання – це проект Закону про дерадянізацію законодавства України (реєстраційний номер 4284). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 13:28:34 За-249 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Стефанчук Руслан Олексійович.
13:28:48 СТЕФАНЧУК Р.О. Вельмишановний пане Голово, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується Закон про дерадянізацію законодавства України. Про що цей закон? Це не про політику, це про якість українського законодавства. Це про те, що, на превеликий жаль, на сьогодні в масиві правовому України знаходиться 1 мільйон 40 тисяч нормативно-правових актів. Це велика катастрофа, тому що ми, звинувачуючи судову владу, забуваємося, що якість нормативно-правових актів – це головне завдання парламенту України. І тому ми почали цю роботу поетапно. І перший етап ми демонструємо от вашій увазі. Ми не пішли шляхом свавільного скасування всіх актів Радянського Союзу і Української РСР. Ми впродовж року ручками пройшли всі акти і залишили за межами питання міжнародних і інших актів, які забезпечують територіальну цілісність, суверенітет України. Ми залишили акти, які стосуються питань отримання державних звань, відзнак для того, щоб зберегти пам'ять про народ України. Ми залишили за увагою інші питання, які не можуть бути припинені, зокрема, і участь України в інших міжнародних конвенціях і договорах. А що ми пропонуємо? Перше. Ми пропонуємо нарешті прибрати з законодавства України будь-які згадки про комсомол, радянську владу і саме важливе, що ми вже не будуємо ленінський комунізм, як це передбачено у Житловому кодексі Української РСР, який діє на сьогодні. Шановні друзі, я думаю, що сьогоднішній день, я дивлюся в зал, це найкращий день, щоб почати процес дерадянізації українського законодавства. Ми гарні у вишиванках, вишиванка – це QR-код кожного українця. Давайте покажемо, що він не тільки зовні, але і всередині кожного з нас, і почнемо цей процес. Всі інші питання я готовий продискутувати між першим і другим читанням. Підтримаємо українське законодавство. Слава Україні! Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
13:30:55 ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, до співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Літвінов Олександр Миколайович. Прошу, пане Олександре.
13:31:05 ЛІТВІНОВ О.М. Шановна президія, шановні колеги! Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув на своєму засіданні проект Закону України про дерадянізацію законодавства України (з реєстраційним номером 4284). За результатами всебічного обговорення питання комітет ухвалив висновок: рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини і статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про дерадянізацію законодавства України (реєстраційний номер 4284) за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу. Також інформую, що до вказаного законопроекту надійшли висновки Комітету з питань бюджету, який вважає, що реалізація його положень не матиме впливу на показники бюджетів; Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, яке висловило також зауваження та пропозиції; і Міністерства закордонних справ України, яке висловило свою позицію щодо цього проекту закону України. Шановні колеги, прошу підтримати даний законопроект і дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Чи є потреба обговорення, шановні колеги? Є. Прошу записатися: два – за, два – проти, будь ласка. Будь ласка, Ольга Стефанишина, фракція "Голос". Будь ласка.
13:32:56 СТЕФАНИШИНА О.А. Прошу передати слово Роману Лозинському. ГОЛОВУЮЧА. Прошу, пане Роман Лозинський, будь ласка.
13:33:10 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Роман Лозинський, фракція "Голос". Українці, шановні друзі, колеги! Дерадянізація – питання надважливе. І ті, хто спитає "а какая разница?" чи досі запитують, я думаю, що в День вишиванки зокрема, коли ми всі зовнішньо показуємо важливість нашої ідентичності, питання "какая разница?" має бути риторичним. І відповідь на це питання має бути: дуже важлива різниця і дуже важливі питання, в тому числі дерадянізації. Щодо цього законопроекту, звісно, тут є дуже добра частина цього законопроекту: це вичищення архаїзмів і вичищення з українського законодавства, з нашої системи "трудящих, товарищей" і так далі – тих речей, які в сучасній Україні вже не мають мати місця, а мають відійти в історію. Але є й інша частина цього законопроекту, це його несистемність. І я хочу, аби автори, шановний пан віце-спікер і колеги зі "Слуга народу", підходили до таких питань набагато комплексніше. І для реальних змін потрібно, аби Кабінет Міністрів України разом з іншими міністерствами внесли разом одночасно зміни і нові редакції Кодексу законів про працю, Житлового кодексу, Кодексу України про адмінправопорушення. Тому що там цих речей є дуже багато. І в цьому законопроекті, на превеликий жаль, ці питання не вирішуються. І ще один надзвичайно важливий момент – це питання послідовності. Якщо ми говоримо про реальну дерадянізацію, якщо ми говоримо про реальну декомунізацію, то чому з порядку денного наших засідань пропали зокрема перейменування Новгородського в Нью-Йорк? Чому у нас десь є дерадянізація, а десь немає? Чому ми говоримо про перейменування, але потім чомусь найважливіші населені пункти, які є на лінії розмежування, пропадають. Поверніть Нью-Йорк теж в порядок денний. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Кирило Нестеренко, фракція "Слуга народу", будь ласка.
13:35:21 НЕСТЕРЕНКО К.О. Прошу передати слово Дмитру Люботі. ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Дмитро Любота.
13:35:28 ЛЮБОТА Д.В. Колеги, у діючому законодавстві України досі існують такі терміни як "трудящі", "Союз РСР", "Українська РСР", "Рада Міністрів СРСР" і "Рада Міністрів Української РСР" та інші. Напевно, потрібно було чекати 30 років, поки до влади прийде "Слуга народу", щоб нарешті змінити ці закони часів Радянського Союзу на сучасні українські. Ініційований проект закону є першим проектом на шляху до систематизації, кодифікації та подальшої дерадянізації законодавства незалежної України. Він забезпечить адаптацію українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, що є одним із пріоритетних напрямків зовнішньої політики України. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧА. Ірина Геращенко, "Європейська солідарність".
13:36:14 ГЕРАЩЕНКО І.В. Передати слово пану В'ятровичу, будь ласка. ГОЛОВУЮЧА. Володимир В'ятрович. Будь ласка, пане Володимир.
13:36:25 В’ЯТРОВИЧ В.М. Доброго дня, шановні колеги! Справді, День вишиванки – найкраща нагода для дерадянізації. І мені, напевно, як одному з ініціаторів декомунізації в Україні, цей законопроект мав би сподобатися вже через саму його назву. Більш того, мені навіть подобається його перша частина – зміни до Кодексу законів про працю і Житлового кодексу. Нарешті з законодавчого поля буде знято ідеї ленінізму, комунізму і так далі. Але в цьому законі є ІІ розділ, який сіє справжній правовий хаос. Пропонується взяти до відома, це пряма цитата з закону, не з якогось протоколу партзборів, отже, пропонується взяти до відома, що в Україні не застосовуються акти СРСР і УРСР, окрім їх положень, що не суперечать Конституції України, Закону України про правонаступництво та стосуються суверенітету, адмінтериторіального устрою та державних нагород. Вдумайтесь в це формулювання. Хто і як, і в якій формі враховує в якій частині сотні з вказаних додатків діють, а в якій не діють? До того ж, що надзвичайно важливо, Конституція передбачає цілковито протилежний підхід. Акти діють у частині, що не суперечить Конституції. Як можна взяти до відома, що вони не діють? І навіщо в додатках перемішувати як чинні, так і давно скасовані акти? Що означатиме ухвалення цього закону? Що ми визнаємо, що до 2021 року діяли якісь нормативи Ради народних комісарів СРСР? Шановні колеги, справжня дерадянізація – це писати і ухвалювати закони не по-радянськи, а по-європейськи. Шановні колеги, я вважаю, що дуже поганими є спроби зупинити декомунізацію. А ще гіршими є спроби імітувати декомунізацію. Саме такою спробою є цей закон. Тому "Європейська солідарність" не буде підтримувати цей законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Антон Поляков, група "Партія "За майбутнє". Пан Рудик, будь ласка.
13:38:36 РУДИК С.Я. Товариство, не розділяю я песимізм щодо цього законопроекту. Хоча він, звичайно, складний і є що переробляти, але не в частині якраз декомунізації. Проблема у "Прикінцевих положеннях" цього законопроекту, де мова йде про зміни Трудового і Житлового кодексів. В парламенті є 9 законопроектів на сьогоднішній день, які категорично не підтримуються профспілками. А ми ще й зобов'язуємо Кабінет Міністрів України до кінця року розробити один новий, ще десятий законопроект. Давайте розділяти дерадянізацію, декомунізацію і наступ на права профспілок. Я дуже сподіваюсь, що це можна виправити до другого читання. Хоча дивно, що автори цього не передбачили першими. А тепер по суті. Чому важливий цей законопроект. Колись, будучи заступником голови Київської міської державної адміністрації, у мене виникла ідея: а давайте, щоб державні прапори були обов'язком для всіх комунальних і державних закладів. Щоб вони вивішувались не тільки у святкові дні, а й в усі дні, бо це наші державні символи. Підготували проект розпорядження. Юристи КМДА написали: ми не можемо його прийняти, тому що цей законопроект протирічить Закону про радянську символіку, який був чинним ще на момент прийняття цього розпорядження. Ми знайшли тоді політичну волю і Голова КМДА Леонід Черновецький підписав це розпорядження. Так от таких нормативних документів у нас сьогодні є тисячі і ми маємо раз і назавжди сказати: "Гудбай, СССР! Гудбай, "рашка"! Гудбай, період, який призвів до загибелі мільйонів українців!". Але не забуваємо про коми, крапки і речі, які виходять за рамки дерадянізації, декомунізації. Голосуємо "за" в першому читанні і суттєво доопрацьовуємо в другому. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Павло Бакунець та група "Довіра". Будь ласка.
13:40:41 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановна пані головуюча, шановні народні депутати, звичайно, що сьогодні в День української вишиванки, коли ми всі разом показуємо своїм зовнішнім виглядом нашу єдність, саме найкращий час, власне, і своїми діями показати, як ми любимо і як ми зміцнюємо все найкраще, все наше українське. Тому, власне, розгляд в першому читанні законопроекту про дерадянізацію саме на сьогоднішній день є на часі. І незважаючи на те, що в ньому є правильна мета, є деякі технічні недоопрацювання, які, я думаю, будуть виправлені до другого читання. Тому депутатська група "Довіра" голосує за цей законопроект в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Будь ласка, Василь Німченко, "Опозиційна платформа – За життя". Будь ласка.
13:41:52 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, я хочу звернути увагу перш за все на висновки експертів по цьому закону, законопроекту. І я дуже здивований, що виступає віце-спікер по цьому законопроекту і каже його підтримати в той час, як експерти однозначно вказують, що він є по суті, протирічить інтересам нації і Конституції. Є закони, є закони про правонаступництво України, де ми передаємо всі закони. Хто працював правозастосувачем, той знає, що на сьогоднішній день у нас діє 45 тисяч нормативних актів часів СРСР, і вони діють по трудовим книжкам, по стажу, по народженню, по фактичних шлюбних відносинах 43-го року. Ми що робимо цим? Дерадянізація вам потрібна? Потрібно інтереси людей розуміти… ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Чи всі народні депутати висловилися, хто бажав? Всі. Прошу тоді підготуватися до голосування, шановні колеги. Отже, профільний комітет просить Верховну Раду прийняти даний законопроект за основу. Готові народні депутати голосувати? Будь ласка, займаємо всі свої місця. Отже, ставиться на голосування прийняти за основу проект Закону про дерадянізацію законодавства України (порядковий номер 4284). Прошу, шановні народні депутати, голосувати. Приймаємо рішення, будь ласка. 13:44:05 За-264 Рішення прийнято. Прошу показати по фракціям. Дякую, шановні колеги. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:44:21 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановні колеги, за підтримку. І готуємося до другого читання. Далі ми йдемо. Наш законопроект 2689, це друге читання. І я запрошую до трибуни голову Комітету з питань правоохоронної діяльності Монастирського Дениса Анатолійовича. Денис Анатолійович, там багато поправок є? Хтось буде наполягати на поправках? Значить, в пана Забродського є 10 поправок, він просить 3 хвилини. Будь ласка, включіть мікрофон пану Забродському.
13:44:56 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Шановні колеги, будь-який закон, він завжди є палицею о двох кінцях. Але, здається, в цьому конкретному випадку той кінець, який ми з вами будемо тримати в руках, він вдарить надзвичайно болюче. Всі ми добре знаємо, що на війні людина працює зазвичай на межі своїх фізичних і психологічних можливостей. Всі ми знаємо, що війна народжує порівну і героїв, і покидьків, зазвичай, пропорція один до одного. Всі ми добре знаємо, яка велика роль на війні відводиться командиру. Це та людина, від волі якої, від рішення і від дій залежить успіх виконання бойового завдання. Так ось, що пропонує зазначений закон для тих, хто несе відповідальність за інших. Ряд родзинок зі складу закону. Достатньо вже сказано про складу юридичну і лінгвістичну конструкцію "знав і міг знати". Від нині в суді не потрібно буде доводити, що командир знав про злочин підлеглого, достатньо буде довести, що він міг знати, і це при сьогоднішньому рівні розвитку комунікацій всіх видів. По-друге, в законі збережена норма стосовно зворотної дії закону в часі, що є неприпустимим в сучасній законодавчій практиці. Третє, дуже цікаве, – те, що командира будуть притягувати до кримінальної відповідальності не за бездіяльність і не за халатність, а по тієї ж самій статті, по якій буде притягуватись до відповідальності і підлеглий, незважаючи на те, де він в цей час знаходився, на якій відстані. Достатньо того, повторюю, що він міг знати. Окрема родзинка спеціальна для Збройних Сил України: всі статті закону, всі зміни стосуються лише Збройних Сил. Шановні автори закону, перекладачі, хочу наголосити, що противник вже напівкорпусу вас випереджає. В нього давно нема Збройних Сил, в нього народна міліція, так званих ЛНР і ДНР. Питання: які потрібні ще покращення, які потрібні ще реформи? Ви думаєте по цьому закону можна буде притягнути до відповідальності того, хто веде вогонь з жилих кварталів чи облаштував опорний пункт в дитячому садку? Ні. Комусь потрібні "голови на блюді". Я не впевнений, що саме за такі зміни голосували ваші прибічники, шановні представники монобільшості. Майже рік тому один мерзотник, який чомусь себе асоціював з правлячою партією, сказав мені: ми зробимо все, щоб ви стидалися ваших орденів, ми зробимо все, щоби поняття учасника АТО, ООС було лайкою і зробимо це в абсолютно законний спосіб. Не робіть свято йому і таким, як він. "Троянський кінь" з бортовим номером 2689 вже в цьому залі, не дайте захлопнути пастку. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:48:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все? Колтунович? По всім поправкам ви йдете? Мамка, правка номер… Дати 3 хвилини? Номер 3? Правка номер 3, Мамка.
13:48:25 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, ну коли є закон і норми закону, які діють на території України, тоді він буде діяти. Ну неможливо Римський статут… якщо ми кажемо про його ратифікацію, то необхідно все-таки прийняти рішення. Перше – ратифікувати Римський статут, тоді це буде вірно. Ну неможливо окремі критерії Римського статуту брати і імплементувати в наше законодавство. Своєю правкою я пропоную виключити в статті 8 такий вислів, таку законодавчу ініціативу деяких законодавців про те, що буде притягуватися до відповідальності особа, незалежно від місця їх вчинення, буде мати місце юрисдикція судів України. Тобто, в іншій державі скоїв… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 3 народного депутата Мамки. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 13:49:51 За-58 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Федина. Не наполягає. Геращенко. Наполягає. Ірина Володимирівна, ви на всіх будете наполягати, на кожній правці? Може 3 хвилини і підемо далі? Ні? Жаль. Включіть, будь ласка, мікрофон.
13:50:12 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги з монобільшості, я дуже прошу вас зараз мене почути. Цей закон дійсно є дуже важливий. І до нас, і до монобільшості звертались громадські організації, правозахисні організації з проханням прийняти закон, який дозволить насправді притягти до кримінальної відповідальності покидьків, які ґвалтували, вбивали на окупованих територіях, і для того, саме по цим справам не повинно бути терміну давності. Але, на жаль, всі наші поправки, які унеможливлювали би, щоб відбулися маніпуляції зі Збройними Силами України по цьому законопроекту, не були прийняті. Мій колега, наш шановний генерал Михайло Забродський, в свої 3 хвилини, на жаль, коли галдів зал, вклав ту біль, який сьогодні переживають Збройні Сили України. Коли важливий закон, через неприйняті поправки наші, може працювати проти українських воїнів, заднім числом, абсолютно безпідставно. Тому наша команда буде йти по цим поправкам, тому що ми хочемо, щоб всі, хто вбивав… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 8. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. Правка Геращенко. 13:51:39 За-67 Рішення не прийнято. Яковлєва в кінці, да? В кінці, 3 хвилини, добре. 19 правка, Геращенко.
13:51:58 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги з монобільшості, повірте, будь ласка, що сьогодні на фронті багато генералів, офіцерів, командирів бояться приймати рішення, які необхідно оперативно приймати в бойових діях, тому що вони бояться, що потім їх можуть за їх дії притягти до відповідальності. І краще – бездіяльність, нічого не робити. І ось ця поправка 19 вона є ключовою для визначення чи буде наша фракція так само голосувати за цей закон. Ми вимагаємо її прийняти і вилучити в законопроекті встановлення кримінальної відповідальності для військових командирів, які фактично діють як військові командири за те, що вони приймають рішення. Ви таким чином просто зв'язуєте руки Збройним Силам України. І справедливо зазначив мій колега, що так ви абсолютно не караєте бойовиків, тому що вони давно називаються так звана "народна міліція". Друзі, не робіть цього, це не має нічого спільного з міжнародним правом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 19 народного депутата Геращенко. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 13:53:24 За-71 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 23 правка, Мамка.
13:53:32 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати! Все-таки прошу читати і більш вникати в ці законопроекти. Чому? Тому що вже правку прийняли, що особа, яка скоїла злочин чи якісь дії, але підпадає вона під нашу дію Кримінального кодексу чи не підпадає – закон не визначає. Хтось придумав, хтось щось скоїв, але українське правосуддя має повноваження здійснювати правосуддя по тому випадку. Я б все-таки звернув би увагу, що новим цим законом чи законопроектом вводиться нова термінологія, зверніть увагу: "особа, дії якої повинні…" або "були і могли знати особи" – за це буде відповідальність. Або зверніть увагу: поняття "замаху" уже трактується "або мала намір вчинити", які пов'язані дії, які б могли вчинені бути. Це що уже замах... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 23 правку Мамки. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати. 13:54:56 За-64 Рішення не прийнято. 27 правка, Мамка.
13:55:00 МАМКА Г.М. Народні депутати шановні! Ну, неможливо ламати окремими нормами роботу і структуру кодексів. Ну, є системний підхід щодо: а) кодексу унормування дій і криміналізація, і Кримінальний процесуальний кодекс – це механізм притягнення. Ну як можна по таким словосполученням і по закону притягувати осіб до відповідальності за слова, вислови, ви вдумайтесь. Або – "свідомо припускав". А що припускати можна несвідомо? Тоді необережність законом визначена. Або "мали намір вчинити", але ж ви змін до замаху не вносимо. Так ми вже відповідати повинні за думки, про що думаєш – уже відповідальність. А де ж критерії, а де шкода? Чому ми ламаємо одним законопроектом систему... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 27 правку Мамки. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 13:56:26 За-68 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 38 правка... Я бачу, не кричіть. Я знайду всі правки, не переживайте. 38 правка, Геращенко.
13:56:41 ГЕРАЩЕНКО І.В. Колеги, зараз почуйте, будь ласка, наскільки важлива ця поправка. Я ще раз хочу сказати, що як людина, яка 5 років займалася звільненням заручників і була на постійному контакті з їх родинами, з правозахисними організаціями, я щиро прагну щоб ми прийняли закон, який дозволить просто заарештувати і посадити всіх покидьків, причетних до катувань українців. Але якщо в такому формулюванні буде прийнятий цей закон, він працюватиме проти Збройних Сил України і зв'яже руки просто нашим командирам. От що ми пропонуємо цією поправкою? Записати в наступній класифікації: "Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки, передбачених у статтях..." І далі воно перераховується. Щоб ми захистили, насправді, наші Збройні Сили України. А щоби була ця давність тільки по тих, хто причетний до військових злочинів: збиття боїнгу, катувань, ґвалтувань в зоні проведення операцій Об'єднаних сил. Я прошу вас підтримати поправку 38. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 38, Геращенко. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 13:58:07 За-80 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 39-а. Мамка.
13:58:14 МАМКА Г.М. У мене нема 39-ї, у мене 56-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 39 правка, Мамка Григорій Миколайович. Якщо у вас немає цієї правки, то ви її, мабуть, якось дивно подали. МАМКА Г.М. Шановні народні депутати! Цей законопроект каже (зверніть увагу!) про часткову ратифікацію і імплементацію норм Римського статуту до нашого законодавства. Якщо хтось буде розказувати, що на підставі цих нових норм ми можемо відстоювати свої інтереси, ми можемо розслідувати ті кримінальні провадження, які будуть внесені, які скоєні за територією держави Україна, в міжнародних інстанціях, це все неправда. Якщо буде імплементація Римського статуту на 100 відсотків, тоді ми є учасником. Якщо він буде імплементований, що зараз ми бачимо, частково, ми ніколи учасником не будемо, а тільки політично… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 39 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 13:59:35 За-62 Рішення не прийнято. 54-а, Геращенко.
13:59:39 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, Михайло Забродський розповів про погрози на його адресу, що буде в цій залі робитися все для того, щоб участь в операції Об'єднаних сил стала тавром. Ви знаєте, вчора я також отримала погрози від монобільшості, що моя участь у звільнені заручників так само буде об'єктом, ви знаєте, тиску і атак. Я не соромлюся того, що я займалася цією роботою і звільняла сотні людей. Але бачу, що ви плануєте насправді отакими законами сьогодні захищати покидьків, які в цей час або нічого не робили або знищували українських військових, і атакувати тих, хто насправді приймав рішення і боровся за країну. Я прошу прийняти цю поправку, бо в ній ідеться про кримінальну відповідальність, про тих, хто не дбав про наших поранених. Тобто це про тих, які начебто вважаються лікарями на окупованих територіях, але робили абсолютно інші речі. Прошу підтримати цю нашу поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 54. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 14:00:58 За-75 Рішення не прийнято. 56 правка Мамки.
14:01:03 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, ми ж розуміємо, що коли є дві норми, які конкурують між собою в одному кодексі, це уже буде хаос. Наприклад, норма, яка запропонована в новому законопроекті, за номером стаття 434, я пропоную її змінити. Тому що пряма конкуренція, одна відповідальність і невизначеність диспозицій статті, конкуренція зі статтею 139 (ненадання допомоги хворому медичним працівником), вона конкурує. Якщо конкурує і санкція в одній із норм менша, то тут уже корупційна складова. Яку кваліфікацію повинен дати слідчий чи детектив якщо цього не придбати, будуть визначатися собі кожен слідчий в кожному кабінеті, по чому розслідувати те провадження. Прошу виключити або прийняти... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 56 правку Мамки. Комітет відхилив. Прошу визначатись та голосувати. 14:02:25 За-61 Рішення не прийнято. Правка не підтримана. 61 правка, Мамка.
14:02:32 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, шановний український... ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон Мамці.
14:02:45 МАМКА Г.М. Дмитро Олександрович, дякую вам. Шановні народні депутати, український народе! От зверніть увагу, ми в законі зробимо нонсенс – нонсенс, який буде в законі прописаний, через характер вчинення злочину, серйозність і масштаб. Я пропоную правкою виключити. Тому що серйозність яким чином буде визначатися, хто її буде визначати? Який критерій серйозності, масштабу: географічний чи які інші виміри масштабу? Шановні народні депутати, закон повинен вказувати відповідальність за діяння, але за конкретні. Не повинно бути філософії в законі. Філософію необхідно використовувати в навчальних закладах і в дисертаціях, а в законі чітко поняття повинні бути визначені. Прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 61 Мамки. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:04:14 За-68 Рішення не прийнято. 57 правка, Геращенко. Комітет врахував її частково.
14:04:18 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, чи знаєте ви, що сьогодні дезертира суд відпускає з-під відповідальності за 512 гривень штрафу. І чи знаєте ви, що командира, який прийняв рішення послати десант для спасіння людини, яка потрапила під обстріл і поранена, будуть судити за недбальство? Цим законом ви все це тільки погіршите для командирів. Ви зв'язуєте руки українському командуванню, яке не буде приймати оперативних рішень. Я ще раз щиро прагну, щоб вся наша фракція закликала вас, щоб цей закон став компромісом – захист українських військових і покарання покидьків, які стріляють по українським військовим. На жаль, жодна наша поправка не прийнята, хоча щиро я прошу тут відповіді пана Монастирського. Ми десятки годин провели разом, працюючи над поправками, працюючи з громадськими організаціями, щоб закон не бив по українським військовим заднім числом і щоб він бив відповідальністю по тим, хто їх вбиває. Поправки… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 57 правку. Вона врахована комітетом частково. Автор наполягає на повному врахуванні. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатись та голосувати. 14:05:46 За-70 Рішення не прийнято. 57 правка залишається врахованою частково. Ні, вже пройшли, наступна ваша… (Шум у залі) Ні-ні, 68 правка, Геращенко – комітетом врахована частково. 58 правка, Геращенко.
14:06:07 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги з монобільшості, є та тема, де я до вас і наша команда до вас і до країни не в опозиції, – це захист територіальної цілісності і суверенітету України, це прагнення захистити Збройні Сили України. І при тому, щоб до відповідальності були притягнуті всі ті, хто сьогодні вбивають наших воїнів і цивільне населення. І саме тому ми зараз апелюємо до громадських організацій, правозахисних організацій, які звертались до нас з проханням підтримати цей законопроект. Ми хочемо його підтримати, якщо будуть враховані поправки, за які ми зараз б'ємося, які захистять Збройні Сили України, наших командирів, які в надважких умовах у 2014-2015 роках приймали рішення. Вони могли бути бездіяльними, і тоді б Путін уже під Києвом стояв. А ви зараз, ну, робите вигляд, що ви проти Геращенко поправок голосуєте. Що ви робите?! Я закликаю вас почути мене. Я хочу захистити сьогодні і тих, хто постраждав від… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 58 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:07:30 За-72 Рішення не прийнято. Правка залишається врахованою частково. Наступна правка. Мамка, 64-а.
14:07:42 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, даним законопроектом існують розмежування і вводяться нові критерії і поняття, як "регулярні сили". Я пропоную замінити, тому що і "регулярні" – більш широке поняття, як "регулярні" і "нерегулярні". Якщо ви вже хочете вводити, то я вам підскажу, як вірно робиться мета закону. Мета закону, вона існує. Спочатку мета, критерії, визначення, а потім введення норм в закон. Але питання визначати на території України новими поняттями і без обґрунтування, так я все-таки хотів би звернути увагу на заміну слів. І "регулярні сили" замінити на "регулярні збройні формування". ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
14:08:54 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Колеги, не коментував ваші попередні виступи. Прокоментую цей і наступні. Вся термінологія визначається в міжнародному гуманітарному праві. Саме цей термін – "регулярні збройні сили" – використовується в резолюції Генасамблеї ООН. І це є визнані міжнародні терміни, які можуть дати право і можливість визнавати вироки українських судів в міжнародних інституціях. А тому по всіх цих питаннях кожен термін вивірений з усіма експертами, з правозахисниками. Крім того, він є вже в Кримінальному кодексі, стаття 146 прим.1. Вчіть Кримінальний кодекс. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 64 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:09:45 За-61 Рішення не прийнято. Правка не врахована. Наступна правка 69, Мамка.
14:09:54 МАМКА Г.М. Дякую, шановний доповідачу, що ви все-таки звертаєте увагу на мене, щоб я вчив норми Кримінального кодексу України. Але хочу звернути вашу увагу за зауваження до проекту Закону України про внесення змін до деяких змін до законодавчих актів. Ось він, тут більше 15 аркушів зауважень. Ми будемо вчити, але спочатку необхідно розбиратися з зауваженнями – імплементувати або кодекс, або окремі норми. Якщо хтось не розуміє, то необхідно все-таки звертати увагу: а) на дію кодексу, місце, час і його юрисдикцію; і міжнародні договори, угоди, які ратифіковані є на території України. Це не може бути одним і тим самим, про що ви розказуєте? Є або кодекс, або угоди. Інші ратифікації, якщо будуть змінюватися, що будете робити з… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:11:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 69 поправка народного депутата Мамки. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 14:11:21 За-66 Рішення не прийнято. Наступна 70 поправка, Василенко. Не наполягає. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:11:32 ГОЛОВУЮЧИЙ. 78-а, Геращенко.
14:11:45 ГЕРАЩЕНКО І.В. Колеги, ця поправка стосується пошкодженого майна. Ви розумієте, що таке було 14–15-й роки, коли у нашій армії не було навіть машин, і в яких умовах тоді командири приймали рішення про можливу експропріацію навіть машин на лінії зіткнення для того, щоб просто або вивести поранених, або захистити країну? І ось цією поправкою ви зараз вводите заднім числом їх відповідальність за умисне пошкодження майна. А хто буде визначати умисно чи неумисно в екстремальних умовах було пошкоджене майно? Я прошу вас, зупиніться, будь ласка, друзі. Я ще раз щиро хочу вам сказати, ми хочемо голосувати за цей закон, щоб відповідальність понесли колаборанти, бойовики, проросійські покидьки, які воюють з українською армією. Але цим законом насправді ви ставите під загрозу тисячі командирів, тисячі чесних офіцерів, які пішли добровольцями, які сьогодні служать в Збройних Силах України, і яких зараз закон буде доганяти. Ну підтримайте цю поправку. Що ви робите? ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 78 правку Геращенко. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:13:12 За-61 Рішення не прийнято. 82-а, Геращенко.
14:13:16 ГЕРАЩЕНКО І.В. Я бачу, що апелювати до більшості, яка, на жаль, один раз тільки була в армії перед виборами, знаєте, це марно. Я говорю з вами як людина, яка бачила наших хлопців з відрубаними руками, з хрестами, які їм витаврували на тілі бойовики. І я щиро хочу, щоб кожен хто катував українських воїнів був покараний. Але, на жаль, я хочу, щоб почули нас громадські організації, які звертаються до нас щодо прийняття цього закону. Цей закон ставить сьогодні під удар Збройні Сили України. Пане Монастирський, я хочу, щоб ви публічно зараз відповіли на моє питання. Чи шукали ми з вами компроміс по цьому закону? Чи давали ми вам поправки і ті формулювання, які би убезпечили від атаки на Збройні Сили України заднім числом, від атаки в якомусь там пошкодженні майна, в тому, що командири не так приймали рішення. І щоб ми залишили відповідальність виключно тих людей, які причетні до катування цивільного населення і вбивства українців. І чому ці поправки не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 82, Геращенко. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:14:41 За-69 Рішення не прийнято. 98 правка, Мамка.
14:14:45 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, хочу все-таки зазначити, що і висновки Головного юридичного управління, якому треба вчити Кримінальний кодекс і Кримінальний процесуальний кодекс, і я особисто звертаю вашу увагу, що термінології використовуються в змінах до закону зовсім інші, які використовуються в системному підході в застосуванні закону. Наприклад, я своєю правку 98 пропоную замінити слово "людяності" на "людство", тому що слово "людство" використовується у нас в законі. Це частина перша статті 1 Кримінального кодексу має своїм завданням, де і прописано: забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки, зверніть увагу, людства. Прошу врахувати мою правку і замінити слово "людяності" на "людства". ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 98 правку. Комітет не підтримав. Прошу визначатись та голосувати. 14:16:05 За-61 Рішення не прийнято. 107-а, Геращенко.
14:16:09 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, ми хочемо закликати вас до конструктиву. Ми пропонуємо цей законопроект направити на повторне друге читання, допрацювати моменти, які дозволять… Я повністю погоджуюсь з паном Монастирським, що нам дуже потрібен цей законопроект для того, щоб не сплили злочини по терміну давності проти цивільного населення і військових з боку незаконних збройних формувань. Але я закликаю, щоб ми з вами поставили запобіжники щодо можливих каральних репресивних дій проти Збройних Сил України, проти командирів. Я закликаю фракції "Голос", "Батьківщина", я закликаю "Слуга народу", давайте ми разом цей законопроект доопрацюємо і приймемо. Ми хочемо його прийняти. Я хочу, щоб це почули в першу чергу громадські організації з якими ми працювали також і над законом і над поправками. Але, враховуючи в якому стані сьогодні знаходяться суди, скільки ветеранів і волонтерів сьогодні під судами, ви згадайте справу Ріффа, якого на всю країну оголосили… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 107 правку Геращенко. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:17:31 За-67 Рішення не прийнято. 108 правка, Мамка.
14:17:36 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, закон приймається для того, щоб реагувати на ті чи інші виклики. І коли внормування і дія закону щодо обмежень вступає в силу, вона повинна діяти з періоду часу, який законом передбачено вступ його в дію. Ну неможливо повертати дію в часі закону на весь час до його дії без нього, ну це нонсенс. Ну зворотна дія в часі закону, вона чітко обмежена і регламентована законами України. Ми знову починаємо вводити по "Перехідних положеннях": можуть, якщо пом'якшують… А чому ж по іншим правкам Лозового, якщо пом'якшують, не вводять в дію? Необхідно, якщо творити безобразно, то хоча б единообразно, а не вибірково. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 108. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 14:18:57 За-65 Рішення не прийнято. Правка не врахована. 120 правка, Геращенко.
14:19:03 ГЕРАЩЕНКО І.В. За роки роботи в Тристоронній контактній групі я врятувала сотні заручників і вчора я отримала погрози на свою адресу від керівництва монобільшості, що я не так вела переговори. Це приклад того, що якби була бездіяльність, просто сиділи і "відосики" писали, знаєте, все було б добре, а ті хто працювали, не так звільняли, не так вели переговори, не такі рішення приймали. Такі погрози чув мій колега Михайло Забродський, бойовий генерал, якому представники більшості так само погрожують, що він брав участь неправильно у звільненні країни. І ось цим законом, ми думаємо, що так само буде посилена відповідальність тих хто брав участь у звільненні Іловайська і Дебальцеве. Тих хто брав участь у звільнення Савур-Могили, Донецька, Луганська, аеропорту, Маріуполя, Авдіївки, Слов'янська, Краматорська, десятків населених пунктів, і сьогодні ви їх ставите під загрозу. Я хочу, щоб відповідальність несли ті хто воювали з українською армією і знищували цивільне населення. Але не… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:20:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 120 поправку, народних депутатів Геращенко і Іонової. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати. 14:20:30 За-65 Рішення не прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:20:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна правка, крайня правка Геращенко, 124. Будь ласка, включіть мікрофон.
14:20:45 ГЕРАЩЕНКО І.В. За цим голосуванням слідкують сьогодні громадські і правозахисні організації, які дійсно чекають від парламенту, що ми посилимо відповідальність тих хто причетні до військових злочинів. І ми – за це. В той же час за цим же голосуванням слідкують наші Збройні Сили України, які перебувають під атакою, їм сьогодні не дозволяють захищати країну, їх карають гривнею за те, коли вони дозволяють собі стріляти у відповідь. І зараз ми приймемо закон, за яким корумповані українські не реформовані суди будуть приймати рішення, в яких умовах – немає у нас військових судів. Так от, некомпетентні люди, які ніколи не були на війні, будуть приймати рішення так, а правильно чи не правильно там було пошкоджено майно? Можна цього було уникнути, чи ні? Друзі, давайте повернемо цей закон на повторне друге читання. Я з великою повагою ставлюсь до пана Монастирського. Ви знаєте, що ми готові десятки годин провести з вами, щоб доопрацювати цей закон, захистити тих, хто постраждав від Російської Федерації і захистити українську армію, яка нас захищала. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 124 правку Геращенко. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 14:22:10 За-65 Рішення не прийнято. 2 хвилини, Яковлєва. Будь ласка, включіть мікрофон, замість правок.
14:22:16 ЯКОВЛЄВА Н.І. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановні українці! У мене було 25 правок, які стосувалися питань сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом. На жаль, вони були відхилені комітетом. Проте я хочу зазначити, що цей законопроект є стратегічно важливим. Цей законопроект є стратегічно важливим з точки зору прав людини. Нині стається така ситуація, що люди, які винні у воєнних злочинах, злочинах проти людяності залишаються безкарними, ми сьогодні з вами маємо покласти край цій безкарності. В тому числі це відбувається із-за відсутності і недосконалості нашого національного законодавства. Ми маємо привести наше національне законодавство до норм міжнародного гуманітарного та кримінального права, це дасть нам можливість у першу чергу притягнути злочинців до відповідальності. Жертвам та їхнім родичам, які постраждали внаслідок воєнних злочинів, злочинів проти людяності відновити право на справедливість. Ми маємо надати інструменти правоохоронним органам для того, щоб вони могли відповідно кваліфікувати ці злочини, їх розслідувати і притягати винних до відповідальності. Ми у Комітеті з питань прав людини отримали сотні листів підтримки від громадських організацій щодо цього законопроекту. Шановні, люди його дуже чекають. Я хочу відзначити, що Комітет з питань правоохоронної діяльності зробив достатньо збалансовану остаточну редакцію. Тому, шановні, ми не маємо сьогодні права на помилку і маємо підтримати цей законопроект. Будь ласка, колеги, я вас дуже прошу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз 104 правка, Монастирський, врахована частково. І одна правка на підтвердження, і голосуємо закон в цілому.
14:24:22 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановні колеги, дуже коротко, одна хвилина. Нас чекає суд в Гаазі щодо міжнародних злочинів, які вчинені під час міжнародного збройного конфлікту. І туди Росія приїде от з такою пачкою вироків, які вже є проти наших військовослужбовців, добровольців. А ми поки що маємо, поки що завдяки також нашим попередникам, перелік кримінальних проваджень – жодного вироку, колеги, жодного. І це ганьба! Нема чого доопрацьовувати в цьому законі. Всі правозахисники тут. В мене є лист Моніторингової місії ООН з прав людини, єдиний висновок в цьому скликанні, ми чекали цей висновок з підтримкою даного законопроекту. ООН – за цей законопроект. Всі терміни вивірені, все визначено, все вилизане і це дійсно десятки годин роботи. Колеги, немає відповідальності поки що за злочини, які вчинені на Донбасі. Треба це забезпечити, щоб були вироки щодо тих, хто катував, вбивав наших військовослужбовців і мирних громадян. Зараз це повний нуль. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка... Переходимо до голосування. Ставлю... Почекайте, я поставлю на голосування правку 104. Врахована частково, автор на полягає на повному врахуванні. Так? Ставлю її на голосування. Прошу визначатися та голосувати. 14:26:03 За-55 104 правка. За – 55. Рішення не прийнято. Правка залишається врахованою частково. Що ви руку тягнете? На підтвердження 13 правка, я пам'ятаю. Геращенко. Так 1-а чи 13-а? 1 правка, Геращенко.
14:26:25 ГЕРАЩЕНКО І.В. Я шокована почутою тільки що маніпуляцією. Як людина, причетна до звільнення сотень заручників, я особисто передавала в рамках обміну сотні покидьків, які були засуджені (у тому числі і бойовики, у тому числі і представники Російської Федерації) до 11-15 років за участь в незаконних формуваннях. Вони були засуджені по цим кримінальним статтям. І говорити сьогодні, що немає жодної відповідальності – це неправда. Я погоджуюся з паном Монастирським і пані Яковлєвою, що ми маємо посилити кримінальну відповідальність кожного причетного до військових злочинів, це правда. І серед Збройних Сил України бували різні люди. Але ще раз я наполягаю, колеги, що цим законом ми ставимо під удар і Збройні Сили України. Очевидно, що не може бути терміну давності по військовим злочинам, по зґвалтуванням, по збиттю боїнгу, по тероризму, по катуванню українських військових. Ми – за. "Європейська солідарність" – за. Але, друзі, ви ж… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, правка номер 1 народного депутата Геращенко комітетом врахована. Автор ставить її на підтвердження. Прошу визначатися та голосувати? Прошу. Прошу голосувати. 14:28:01 За-138 Правка номер 13. Артур Володимирович.
14:28:12 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги! Злочинців обов'язково треба притягувати до відповідальності і це є надважливим. Ті, хто катував наших хлопців, ті, хто над ними знущався, ті, хто зараз воює, вбиває українців, мають понести покарання. Але, на жаль, в цьому законі сьогодні ви закладаєте дуже серйозну бомбу проти командирів українських Збройних Сил. З великими труднощами ми витягнули сержанта Марківа, якого схопили, затримали за кордоном. За цим законом, який ви зараз проголосуєте, можуть затримати його командира роти, його командира батальйону і командуючого Нацгвардії. Уважно читайте документи, які ви виносите в зал! Чому? Тому що є тут добрі ідеї, і ми повністю за них. Але знищувати командні принципи в армії і українських командирів тим законом є недопустимим. Прошу не підтримувати цю поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 13. Комітетом врахована. Комітет наполягає на тому, щоб вона залишалася врахованою. Правильно я розумію? Прошу підтримати та проголосувати. Готові голосувати? Ставлю на голосування правку номер 13. Ставлю на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати. 14:30:06 За-263 Рішення прийнято. Правка підтверджена. Ставлю на голосування закон в цілому. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону (реєстраційний номер 2689) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права. Прошу підтримати та проголосувати. 14:30:46 За-248 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Покажіть по фракціях. Надійшла заява про перерву з заміною на виступ. До слова запрошується Скороход Анна Костянтинівна.
14:31:14 СКОРОХОД А.К. Пане Неклюдов, ви наклали в штанці чи ще ні? Позавчора під час мого виступу щодо земельних законів пан Неклюдов дуже сильно злякався мене і написав заяву в ДБР. До речі, він написав її від "слуг народу", тому що там враховуються "слуги народу". (Шум у залі) Я зацитую, колеги. "Слід наголосити, що народними депутатами України фракції політичної партії "Слуга народу" такі висловлювання Скороход були сприйняті як реальна загроза нашому життю та здоров'ю. Дії Скороход були виражені зовні у вигляді її протиправного впливу на психіку народних депутатів України під час сесійного засідання шляхом її публічного повідомлення нам про намір позбавити нас, народних депутатів України державних діячів, життя". Я тепер розумію, чому закрили або продовжують закривати психдиспансери, тому що тут дійсно є народні депутати, яких туди необхідно відправити. Що сказати? Пане Неклюдов, ви, певно, злякалися про те, що я сказала, що всі ми будемо поховані в українській землі. Але ви, напевно, не патріот і хочете, щоб вас поховали десь за кордоном. Розумію, що ж, тут така справа. Ви знаєте, оскільки я дуже сильно переживаю за вас, за вашу безпеку, за те, щоб з вами нічого не сталося, я вам дарую талісман на захист. Будете носити футболку і будете завжди під моїм захистом. Бачите, от вам така футболка. А ще от вам око від вроки, щоб вам було добре завжди і вас ніхто не наврочив. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Неклюдов Владлен Михайлович.
14:33:30 НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, колеги. Я хочу сказати в репліці те, що пані Скороход забуває те, що вона має діяти згідно статті 19 частини другої Конституції України в межах і спосіб, передбачені законом. Вона не має права, вона не має права погрожувати вбивством будь-кому, у тому числі і народним депутатам. Вона вже забулась про те, що якщо депутати не голосують, то вони, з її слів, мають бути поховані. І вона сказала "думайте". Це злочин, який вона скоїла на території Верховної Ради у сесійній залі. І закон один для всіх. Кричіть – не перекричите мене! Він, закон, один для всіх. Якщо його скоїв будь-хто (чи жінка, чи чоловік), він має відповідати. Я записав це у своїй заяві. А те, що пані Скороход переходить всі межі, то я думаю, що ми маємо покласти цьому край. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до… Да, Мотовиловець з процедури.
14:34:44 МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Прошу підняти в порядку денному Закон 4107 щодо заміни… ГОЛОВУЮЧИЙ. Підняти закон не можна. Я так розумію, що ви маєте на увазі зараз розглянути, да? Змінити черговість розгляду питань, да, в порядку денному? МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Да. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно я вас зрозумів? Дякую, Андрій Вікторович. Немає заперечень? 4107, там… (Шум у залі) Я тоді поставлю на голосування. 3 правки. Почекайте, не кричіть. Якщо я правильно розумію, 3 правки "ЄС" подає. (Шум у залі) 400? Шановні колеги, почекайте. Шановні колеги, я… (Шум у залі) Не кричіть, будь ласка. Я так розумію, що багато правок, тому питання знімається поки що. Переходимо до наступного питання порядку денного – 5118. Пропонується розглянути це питання за… (Шум у залі) 5118. Пропонується розглянути це питання… Нам спочатку треба прийняти рішення про… Нам необхідно прийняти рішення щодо застосування процедури ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні, для цього необхідно 226 голосів. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:36:55 За-297 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:37:18 За-242 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Наталуха Дмитро Андрійович.
14:37:34 НАТАЛУХА Д.А. Шановні народні депутати, шановний пане Голово! Цей законопроект, як і наступні 5118, 5119, формально про крафтове пивоваріння, воно ж є і малим пивоварінням. Але насправді цей законопроект не зовсім про пиво. Цей законопроект про економіку. Цей законопроект про туризм. Цей законопроект про імідж і бренд держави. Ми говоримо про те, що у нас чи не вперше з'явилась можливість надати учасникам пивного малого ринку позмагатися разом з іншими виробниками у всьому світі за частку того, що за дослідженнями інших компаній до 25-го року буде дорівнювати 500 мільярдів доларів США. Саме така попередня оцінка капіталізації ринку крафтового пива у світі. І на сьогоднішній день ми хотіли б дати можливість українським броварям стати в принципі гідними учасниками цих економічних відносин і з достоїнством представляти українське пиво, яке нічим не гірше ніж інше, на міжнародному ринку. Колеги, крафтове пивоваріння – одна з найбільш перспективних галузей. Темп зростання середньорічний по галузі, за даними компанії Grand View Research, складає 19,9 відсотків до 2025 року. Для порівняння, темп зростання галузі молочної продукції складає всього 2,5 відсотка з 20-го по 27-й. І якщо в 2019-му насамперед та сама молочна галузь оцінювалася в 481 мільярд доларів, то пивна крафтова галузь до 2025 року, як я вже казав, оцінюється в 502,9 мільярда доларів США. Не дивно, що кожен день, я на цьому наголошую, у Франції з'являється одна нова крафтова приватна броварня. Саме тому ми запропонували цей законопроект, який для початку зменшує ставку акцизу для крафтових пивоварень на 50 відсотків з 2,78 гривні до 1,34 гривні за літр. Прохання підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Ніколаєнко Андрій Іванович.
14:39:54 НІКОЛАЄНКО А.І. Шановні колеги, як вже було зазначено щойно головою профільного комітету і автором цього законопроекту, це законопроект про економіку, і на нашому комітеті він також був підтриманий. Ми знаємо, що були дискусії стосовно певних лімітів, це буде про наступний законопроект. І я знаю, що автори, а це 50 депутатів з різних фракцій, з усіх фракцій фактично парламенту, вони готові переглянути, щоб не викликати аж такої подрази у великих пивоварів та у податківців. З іншого боку, хочу ще раз підтвердити, щоб ви розуміли, про що йдеться. Йдеться про те, що ті, хто виробляють в Україні менш ніж 5 відсотків пива загалом, сплачують більш ніж 40 ПДВ від галузі, 46 відсотків податку на зайнятість і фактично 17 тисяч людей працюють в цих малих крафтових пивоварнях, що складає 70 відсотків від зайнятих в галузі. Відповідно це не про пиво, а фактично про робочі місця в малому і середньому бізнесі, який найбільше постраждав під час цієї пандемії і закриття і цих всіх локдаунів. Тому ми маємо розуміти, що акциз – це лише одна з мір підтримки. І наступним законопроектом, який ми будемо розглядати, 5119, будуть пропозиції щодо ряду інших підтримуючих факторів для цієї галузі. Серед іншого, ми вважаємо за необхідне знімати ліцензію, як це зроблено сьогодні у виноробів, на оптову торгівлю. І обговоримо це, якщо будемо ми розглядати в повній мірі по 5119. Комітет проголосував "за". Прошу підтримати і другий закон також. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться. Обов'язково. Запишіться два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп. Костюк Дмитро Сергійович.
14:42:08 КОСТЮК Д.С. Доброго дня. Дмитро Костюк, Житомирщина. Прошу підтримати законопроект, який матиме позитивний вплив на українську економіку. Проголосувати "за" і без тривалого обговорення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Устінова Олександра Юріївна.
14:42:31 УСТІНОВА О.Ю. Прошу передати слово Васильченко Галині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Іванівна Васильченко.
14:42:37 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Ви знаєте, шановні колеги, ми доволі рідко в цьому сесійному залі розглядаємо законопроекти, які справді допомагають малому і середньому бізнесу. Власне ці два законопроекти про те, щоб дати можливість дрібному бізнесу, українським виробникам розвиватися і створювати нові робочі місця, які насправді є так необхідними, оскільки протягом останнього року майже мільйон українців втратили ті робочі місця. Я зазначу вам кілька цифр, що дрібні пивоварні на 1 мільйон пива дають робочі місця 475 особам, тоді як великі – лише 7 особам. Прохання підтримати ці законопроекти, адже вони хоча б для однієї галузі малого, середнього бізнесу роблять справедливі умови і дають їм можливість розвиватися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович.
14:43:46 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз? Ніна Петрівна Южаніна.
14:43:57 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я хотіла би, щоби все-таки ми говорили не взагалі, а конкретно про проект закону. Ми знаємо, що на сьогодні насправді в законі України в жодному немає визначення малих виробників пива. Але ви щойно сказали, що нічого ніколи не робили для підняття чи надання можливостей додаткових малим пивоварням, які варять крафтове пиво. В 2016 році, ця норма почала діяти з 2017 року, вартість оптової ліцензії для виробників пива з обсягом виробництва до 3 тисяч гектолітрів на рік зменшена у понад 16 разів: з 500 тисяч до 30 тисяч на рік. Що зараз пропонується в цьому законі? У визначенні малих пивоварів зробити таку верхню планку, верхню межу, стелю, вона буде стосуватися 200 тисяч гектолітрів. В перекладі на літри – це одна цистерна в день. 360 цистерн в рік малого пивовара крафтового пива буде продаватися в Україні чи за межами України. Ви про це вірите? Сама більша держава, яка найбільше випускає пива – Німеччина, у неї стеля для малих пивоварів – 40 тисяч гектолітрів, а не 200 тисяч. У Чехії – 100 тисяч гектолітрів, а не 200 тисяч. Великі зауваження Міністерства фінансів до цього питання. Мені здається, що ми з вами на комітеті почули відповідь від самих пивоварів. Цю стелю ми маємо змінювати, або підійти диференційовано, як це в більшості країн. Але не робити помилок для того, щоби справді розвивати, а не губити, і взагалі надавати нові можливості оптимізації. В першому читанні ми підтримуємо, звісно, цей проект закону, до другого читання ми маємо доопрацювати. А в наступному законі обговоримо додаткові якраз можливості і по сплаті податків, які ви також запропонували. Зараз говоримо – що таке малі пивоварні. Ми маємо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Кулініч Олег Іванович.
14:46:12 КУЛІНІЧ О.І. Прошу передати слово Роберту Горвату.
14:46:28 ГОРВАТ Р.І. Доброго дня, шановні колеги, шановні громадяни України, пивовари України і винороби України! Група "Довіра" буде підтримувати цей законопроект з декількох причин. По-перше, декілька років тому я був основним ініціатором законопроекту про скасування ліцензії для малих виноробів, потім ми спростили ліцензію на виробництво для малих виноробів. Зараз, якщо спитати у виноробів, чи воно спрацювало, є підтвердження тому, що вже 3 роки це працює – це нові робочі місця, це податки. Сьогодні ліцензія на крафтове пиво, ті ж самі 500 тисяч, вона непідйомна для виробників пива. Акциз, він набагато більший, як рекомендують директиви ЄС. Що стосується акцизної марки для виробництва столових вин, вдумайтеся, будь ласка. На сьогоднішній день собівартість виробництва акцизної марки, яку треба приклеїти і за два місяці винороб має її замовити, податкова має це адмініструвати і винороб має відчитатися за 2 місяці. Значить собівартість цієї марки 20 копійок, ціна акцизна 0,8 копійок, надходить до бюджету 800 тисяч гривень, а держава витрачає 20 мільйонів. Плюс наші контролюючі органи мають можливість "кошмарити" бізнес, який займається підакцизними товарами. Я дуже прошу всіх підтримати, ми цим займалися і в минулому скликанні, група "Довіра" буде підтримувати цей законопроект. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно з першою частиною статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України щодо встановлення знижених ставок акцизного податку на алкогольні напої (пиво) для малих виробників пива (реєстраційний номер 5118). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 14:49:35 За-284 Рішення прийнято. Наступне питання – це проект Закону (реєстраційний номер 5119). Нам необхідно прийняти рішення про розгляд цього питання за процедурою ad hoc. Прошу підтримати та проголосувати. 14:50:04 За-272 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 14:50:24 За-241 Рішення прийнято. Без обговорення? З обговоренням. Те, що виступ комітету обов'язково. До слова запрошується народний депутат України Наталуха Дмитро Андрійович.
14:50:41 НАТАЛУХА Д.А. Колеги, надзвичайно дякую вам за голосування за перший проект Закону, попередній, 5118. Це другий проект, який фактично і забезпечує комплексну реформу в цій галузі, надає можливість українським пивоварам на рівних змагатись із світовими виробниками. Що пропонується в законопроекті 5119? Ми збільшуємо граничний обсяг виробництва пива для малих виробників. Так як і казала пані Южаніна, це правда, зараз він 3 тисячі. Але насправді в Європі він більший в 66 раз – це 200 тисяч гектолітрів. І цю інформацію не треба довго шукати, вона абсолютно доступна і вона, в принципі, є публічною. Ми скасовуємо отримання ліцензії на оптову торгівлю пивом для малих виробників, тому що наразі ліцензія на торгівлю становить півмільйона гривень, навіть для найменших пивоварень, колеги. Для перерахунку на літри, вони переплачують навіть більше за великі пивзаводи і відсутність такої ліцензії поставить їх в рівні умови. Більше того, зараз пивовари повинні кожні 5 років проходити повну процедуру атестації. Після нововведень ліцензія на виробництво буде необмежена і сертифікуватися вона буде не за принципом, що сертифікується сама пивоварня, а сертифікується виробництво – обладнання, лінії. І це дозволить контролювати якість, при цьому не створюючи незручностей для бізнесу. І теж саме стосується, до речі, і вин і медових напоїв. Крім цього, ми говоримо про те, що такий прогноз і такі зміни дозволять пришвидшити темпи росту крафтового ринку. Вони, якщо зараз становлять в Україні 3 відсотки, то після нововведення це пришвидшиться до 10 відсотків на рік. Тобто фактично ми досягнемо більше-менш середньоєвропейських темпів, які станом на сьогоднішній день, як я вже говорив, за різними оцінками сягають там від 15 до 19,9 (кома) відсотків приросту галузі на рік. На сьогоднішній день чемпіонами у крафтовому пиві, звісно, є наші європейські сусіди. Крім цього, надзвичайний темп показують Китай, США, Австралія, Нова Зеландія. Не бачу причин, чому це не може бути Україна? Прошу підтримати та проголосувати, колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Ніколаєнко Андрій Іванович.
14:52:54 НІКОЛАЄНКО А.І. Щоб скоротити час, я думаю, що всі аргументи прозвучали, від авторів ми почули, комітет майже одноголосно підтримав, за виключення буквально декількох депутатів. Але ми досягнули компромісу про те, що між першим і другим читанням законопроект має бути доопрацьований щодо, як вже було вже визначено, обсягів граничних з іншого. Він гармонізує наше законодавство з європейським. І рамках Директиви європейської 46 він нас включає в європейський цивілізований ринок цього напою і вирішує ту проблему, про яку, виступаючи попередній раз, сказав пан Горват. Тому прошу підтримати і проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи, або ті, хто бажає. Дануца Олександр Анатолійович.
14:53:59 ДАНУЦА О.А. Колеги, я також щиро дякую за підтриманий минулий законопроект. І дуже прошу підтримати і цей законопроект. Тому що абсолютно погоджуюсь із словами своїх колег Наталухи і Ніколаєнка, це законопроект про економіку. Але від себе додам, що це ще законопроект про Україну і про самоідентичність України. Тому що конкурувати на пивному ринку України, який фактично на 90 відсотків контролюється світовими гігантами, які сюди завозять технології, які сюди завозять вже розкручені бренди, нашим крафтовим суто українським пивоварням дуже важко і вони сьогодні виживають, і в тому числі і в часи пандемії. Тому що технології – це вони, тому що бренди – це вони, вони створюють ці бренди, це всім відомі вже всеукраїнські бренди ("Ципа", "Варвар", "Правда" і інші). Тому сьогодні ми повинні зробити, дати крок, дати шанс на те, щоб Україна самоідентифікувалася і в цій галузі економіки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Стефанишина Ольга Анатоліївна.
14:55:10 СТЕФАНИШИНА О.А. Галині Васильченко, будь ласка, слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Васильченко Галина Іванівна.
14:55:19 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Як і попередній законопроект, цей законопроект про підтримку малого українського виробника. Зменшення акцизу, запровадження безстрокових ліцензій дасть можливість підприємцям скеровувати зекономлені кошти на розвиток бізнесу. І, знову ж таки, про цифри. В загальному зменшення оподаткування дасть можливість бюджету отримати додатково 215 мільйонів гривень. Однозначно підтримуємо і закликаємо колег підтримати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович.
14:55:58 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Я – проти пива, тому передаю слово народному депутату Шуфричу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.
14:56:14 ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Ну по-перше, я хотів би відмітити, що сьогодні наші колеги жінки особливо красиві. Ви, дійсно, є провідниками національної культури. КОНДРАТЮК О.К. Ви теж, Нестор Іванович, дуже красивий. ШУФРИЧ Н.І. Про другу половину я промовчу. Шановні колеги, ми підтримали попередній закон. Він дійсно стосувався дрібних виробників. По цьому закону у нас є запитання, зауваження і навіть занепокоєння, тому ми утримаємося від голосування з приводу другого законопроекту. Якщо він буде прийнятий в першому читанні, то ми приймемо активну участь щодо надання своїх поправок і бачення щодо вдосконалення цього закону. Але сьогодні я хотів би звернути увагу всіх на те, що відбулося в цій залі. Мені дуже прикро, що відбулося голосування по міністру охорони здоров'я. І сьогодні шокована уся Україна. Ну невже серед чудових фахівців, я зараз не побоюся говорити, згадати їх прізвища, Тодоров, Юрій Поляченко, Комаровський, невже ви не змогли знайти більш фахового, достойного і, як кажуть, з чистого листа людину, на якій не лежить відповідальність, пряма відповідальність за те, що ми зараз на перших місцях по кількості загиблих? Ви знаєте, сьогоднішнє голосування, не дай Боже, повернеться кожному, хто підтримав цю кандидатуру. Я бажаю всім здоров'я. І хай родини загиблих пробачать тих, хто сьогодні так ганебно голосував. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, що наші колеги не лише гарні і розумні, не лише сьогодні, але я впевнений, що це ніяк не пов'язано з Законом про пиво. Добре? Герасимов Артур Володимирович.
14:58:35 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз продовжую засідання на 15 хвилин або до того, як ми завершимо розгляд цього питання. Ніна Петрівна Южаніна.
14:58:48 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, звертаюся до автора проектів законів. Насправді, відповідно до директив Ради Європейського економічного співтовариства 83 і 84 (ще від 1992 року) дозволяється встановлювати ставку акцизу на пиво у розмірі до 50 відсотків меншому, від основної ставки для виробників до 200 тисяч гектолітрів в рік. Але вже ми з вами розібралися, що жодна прогресивна країна не визначила такі обмеження стелі як 200 тисяч, всі зробили їх меншими. Тому ми насправді до другого читання можемо зменшити порогове значення та встановити шкалу ставок податку в залежності від обсягу виробництва, щоб не допускати зловживань, і зменшити насправді ці втрати бюджету. Але я б хотіла вас запитати. Але ж уряд вже прийняв на своєму засіданні проект закону, в якому встановлює ставки на пиво в залежності від 100-відсоткової місткості спирту в ньому. Тобто ваш проект закону абсолютно буде не здатен далі жити, бо буде прийнята інша норма. Це перше питання, яке я хотіла би вам задати. По-друге, скажіть, будь ласка, а ви знаєте яка вартість крафтового пива в Україні? Від 56 до 450 гривень. А пиво, якщо можна назвати, масового споживання, воно вартує 30 гривень. Тому у мене є розрахунки щодо того, як правильно поступити для того, щоб насправді малі пивоварні не несли велике податкове навантаження. Але до всього треба підходити не популістично, а розуміючи суть норм, які ви пропонуєте. Ми також будемо голосувати лише в першому читанні. Давайте доопрацьовувати і порадьтесь з урядом, що ви будете робити з акцизним податком. Ще наголошую, що відміна ліцензії на оптову торгівлю призводить до того, що саме місцеві бюджети недоотримують кошти. Це всі суми йшли виключно в місцеві бюджети. Тому думайте і давайте до другого читання щось робити більш правильне. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання, згідно з першою частиною статті 116 Регламенту Верховної Ради України, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" щодо спрощення господарської діяльності з виробництва пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових (реєстраційний номер 5119). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. На табло написано. 15:02:03 За-290 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Пленарне засідання оголошується закритим. Нагадую, що ми з вами знову зустрічаємося о 16:00. ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ Зал засідань Верховної Ради України 20 травня 2021 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
16:00:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз добрий день, шановні колеги! Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Поки що добрий день! Поки що добрий день! У зв'язку з вимогою Президента України та відповідно до частини восьмої статті 19 Регламенту Верховної Ради України ми сьогодні проводимо позачергове пленарне засідання Верховної Ради України. Перелік питань, які передбачені до розгляду на позачерговому засіданні, вам надано. Прошу народних депутатів підготуватись до реєстрації. Нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки першої зліва, кнопки "за", з застосуванням сенсорної кнопки. Готові реєструватися? Запросіть, будь ласка, колег, тому що буде пропонуватися розглянути питання за скороченою процедурою, але якщо не буде 150 голосів, може бути за повною. Готові реєструватися? Прошу реєструватися. 16:01:30 В залі зареєстровано 163 народних депутатів України і цього достатньо для того, щоб розпочати позачергове засідання Верховної Ради України. Обов'язково починаємо. Але поки наші колеги підходять, я хотів би зазначити, що першим питанням поряду денного є проект Закону про внесення змін до статті 188 прим. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (реєстраційний номер 5069). Перечитайте, якщо я пропустив одне слово. За скороченою процедурою, обов'язково. Тому ставлю на голосування пропозицію розглянути за скороченою процедурою проект Закону про внесення змін до статті 188 прим. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (реєстраційний номер 5069). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 16:03:34 За-173 Рішення прийнято. До слова запрошується міністр юстиції Малюська Денис Леонтійович.
16:03:51 МАЛЮСЬКА Д.Л. Доброго дня, колеги! Законопроект тісно пов'язаний із законопроектом, який розглядався вчора, 5068 щодо реформи Вищої ради правосуддя. Законопроектом вчорашнім президентським пропонується запровадити службу дисциплінарних інспекторів, орган, зараз який знаходиться в апараті Вищої ради правосуддя. Цим пов'язаним законопроектом президентським вносяться зміни в Кодекс про адміністративні правопорушення, яким передбачається відповідальність за невиконання вимог, ненадання документів на запит дисциплінарного інспектора. Таким чином це технічний законопроект, який супроводжує законопроект, який був проголосований вчора, також ініційований Президентом України. Прошу законопроект підтримати. Ним передбачається адміністративна відповідальність за невиконання вимог, а також передбачається, що протокол у справі про адмінправопорушення складатиметься керівником ВРП або його заступником, а сама справа розглядатиметься судом. Коротенький і маленький законопроект. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
16:05:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Леонтійовичу, вам за такий гарний доклад цього законопроект. Я запрошую до слова заступника голови Комітету з питань правоохоронної діяльності народну депутатку України Михайлюк Галину Олегівну, будь ласка.
16:05:13 МИХАЙЛЮК Г.О. Шановний головуючий, шановні колеги! Даним законопроектом, ініційованим Президентом України, продовжується реформа Вищої ради правосуддя, а також виконуються зобов'язання, взяте Україною щодо посилення незалежності та ефективності судової гілки влади. Більш того, цей законопроект направлений на виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором та допоможе нам отримати макрофінансову допомогу від ЄС у розмірі до 1 мільярда 200 мільйонів євро. Проект Закону 5069 разом із законопроектом 5068 є надзвичайно важливим. Оскільки без якісного перезавантаження Вищої ради правосуддя фактично неможливе здійснення незалежної та прозорої кадрової політики у судовій гілці влади, а також відновлення довіри наших громадян до судів. Отож, якщо законопроектом 5068 створюється Служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, то законопроект 5069 створює адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя. А саме щодо ненадання інформації або документів, або надання завчасно недостовірної інформації на такий запит, або порушення встановлених законом строків. У ході обговорення законопроекту члени комітету одноголосно погодились, що встановлення адміністративної відповідальності за неналежне виконання законних вимог дисциплінарного інспектора є нагальним та своєчасним. Більш того, всі установи, до яких було надіслано текст даного законопроекту, підтримують його, хоч ГНЕУ і висловлює пропозиції щодо одночасного набуття чинності законопроектом 5069, а також законопроектом 5068. Беручи до уваги той факт, що Венеційська комісія в цілому схвально віднеслась до законопроекту 5068, а також він був прийнятий за основу нами вчора, Комітет з питань правоохоронної діяльності вирішив рекомендувати Верховній Раді… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Є, так. Я бачу, Артуре Володимировичу, що ви бажаєте обговорити. Тому я прошу записатися фракції: два – за, два – проти, будь ласка. А потім ще ті фракції чи групи, які хочуть взяти участь в обговоренні по 1 хвилині. Спочатку дивимося, хто записався. Слово надається народному депутату України Забродському Михайлу Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
16:08:01 ЗАБРОДСЬКИЙ М.В. Руслан Олексійович, прошу передати слово Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович Князевич, будь ласка.
16:08:08 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане головуючий. Дякую, шановний пане Михайло. Я, чесно кажучи, вже другий день, вчора під час обговорення 5068 і сьогодні під час обговорення 5069, чую про те, що ми в Україні започатковуємо нову службу, новий інститут дисциплінарних, відповідно, інспекторів у Вищій раді правосуддя. Шановні колеги, я вас хочу розчарувати. Такий інститут існує вже 5 років після того як був прийнятий Закон "Про Вищу раду правосуддя", як патронатна служба кожного члена Вищої ради правосуддя, передбачені дисциплінарні інспектори, які відповідно до Конституції і Закону про ВРП допомагають відповідним членам Вищої ради правосуддя здійснювати ті повноваження, які передбачені в царині дисциплінарних проваджень, оскільки кожен з членів ВРП входить до певної дисциплінарної палати і всі документи перед засіданням готують йому саме дисциплінарні інспектори. Саме в Конституції передбачений такий інститут як член ВРП, який має приймати рішення, а всі решта органи є допоміжними. Ви ж хочете виокремити цих інспекторів в окрему службу, позбавивши членів Вищої ради правосуддя, по суті, конституційних повноважень щодо здійснення дисциплінарних проваджень. Надалі вони будуть обділені щодо можливості проведення відповідних процедур до прийняття рішення. І такого роду інститут, який ви кажете, започатковується з однією метою – нівелювати участь членів ВРП в будь-яких дисциплінарних провадженнях. Тому не про незалежність і інституційне посилення треба говорити, а говорити треба про те, що хтось хоче взагалі нівелювати поняття члена ВРП. Тут зараз у нас дискусія, що буде, які будуть конкурси, які будуть майбутні члени це вже не матиме жодного значення. Всі їхні повноваження найголовніші в частині дисциплінарних проваджень будуть відібрані на користь централізованої вертикальної, я так розумію підпорядкованої служби, яка незрозуміло в чиїх руках опиниться. Зважаючи на ці обставини ми категорично заперечуємо проти такого підходу і утримуємося під час голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Руслан. Дякую Руслан. Чутно мене? Слово надається народному депутату України Веніславському Федору Володимировичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
16:10:28 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Ми розглядаємо логічне продовження вчорашнього законопроекту, який ми ухвалили у першому читанні щодо запровадження служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя. Вчора ми дискутували з приводу того, що це за служба, які її функції, навіщо вона потрібна. І ми всі зрозуміли я сподіваюся, що служба дисциплінарних інспекторів потрібна для того, щоб забезпечити найбільш ефективне і швидке виконання Вищою радою правосуддя своїх конституційних функцій для того, щоб члени Вищої ради правосуддя не були перевантажені тим великим масивом технічної документації, технічною перепискою з різними органами державної влади, які мають надати свої відповіді для того, щоб було ухвалено аргументоване, виважене і головне законне рішення. Але запровадження служби дисциплінарних інспекторів без кореспондуючого обов'язку, який має бути підкріплений адміністративною відповідальністю тих суб'єктів, до яких вони звертаються з відповідними запитами буде неповноцінним. І саме тому Президент України Володимир Зеленський ініціював перед Верховною Радою України і визначив як невідкладний законопроект про запровадження адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя. Тому я закликаю всіх народних депутатів України для того, щоб забезпечити повноцінне функціонування цієї нової інституції в складі чи допоміжної, вірніше, до Вищої ради правосуддя підтримати цей законопроект і запровадити адміністративну відповідальність суб'єктів, до яких звертаються дисциплінарні інспектори. Фракція політичної партії "Слуга народу" буде голосувати "за" і закликає всіх інших долучитися до цього процесу. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
16:12:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук Андрій Петрович. СТЕФАНЧУК Р.О. Олег Анатолійович, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович.
16:12:44 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, Макаров, да.
16:12:49 МАКАРОВ О.А. Хто тут говорить, що ми прийняли вчора Закон 5068? Хочу нагадати, що ми його прийняли в першому читанні і більшість норм там є контраверсійними, про що говорив доповідач, голова комітету, шановний, про що говорив доповідач з цього приводу – пан Веніславський. І ми будемо його змінювати, ми будемо вносити правки, ми будемо наполягати на тому, що запровадження інституту дисциплінарних інспекторів в тому вигляді, як це вказано в Законі 5068, передчасне і недоцільне. Тому, ми вважаємо, що внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині відповідальності за невиконання вимог дисциплінарних інспекторів також передчасна норма. Зараз у нас норма ця говорить про те, що до відповідальності притягуються особи, які не виконують законні вимоги Вищої ради правосуддя – конституційного органу, члена Вищої ради правосуддя. Звідки там з'являється дисциплінарний інспектор? Це помічник, який зараз працює з членом Вищої ради правосуддя. Давайте введемо тоді відповідальність за невиконання законних вимог помічника народного депутата, помічника депутата місцевої ради і таке інше. Це абсолютно передчасна норма. Давайте спочатку закінчимо реформувати Вищу раду правосуддя, давайте введемо конкурсний добір Вищої ради правосуддя. Після того будемо дивитися як це працює і не будемо поспішати. А ще у мене питання. А звідки візьметься 63 дисциплінарних інспектора, з Луни? Чи ми будемо їх перевіряти на доброчесність, передавати їм надмірні повноваження передчасно, в тому числі в цій частині. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович. Цимбалюк Михайло Михайлович.
16:15:03 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні народні депутати, я погоджуюсь частково з попередніми виступаючими, що інститут дисциплінарних інспекторів вже існує, існує як допоміжний апарат Вищої ради правосуддя, а запити робляться від імені члена Вищої ради правосуддя. Через це, введення окремого чи виведення в окремий підрозділ або структуру чи інституцію, якщо хтось це пробує назвати, є передчасним. Наступне. Якщо ми кажемо про вчорашній законопроект, то справді, він ще не ухвалений і не став чинним, а сьогоднішній – це є допоміжний і супутній законопроект. В мене складається враження, що хтось, відокремлюючи саме дисциплінарних інспекторів в окрему інституцію, хоче нівелювати права і повноваження члена Вищої ради правосуддя, щоби цей інспектор готував, сам приймав рішення, а член Вищої ради правосуддя нібито ніс за щось відповідальність. Нівелюється вплив цілої інституції, ми за такий законопроект голосувати не будемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
16:16:41 НІМЧЕНКО В.І. Німченко Василь Іванович, "Опозиційна платформа – За життя". Шановні колеги, іде питання, по суті, про можливість виконання функціональних повноважень і компетенційних Вищої ради правосуддя. Але я хочу вам сказати, що є стаття 28, нехай почитають автори, хто так спішить, там все розписано і указано, хто такий цей інспектор. Інспектор, працює патронатна служба, патронатна служба члена Вищої ради правосуддя. Шановні колеги, я хочу акцентувати увагу, що Вища рада правосуддя – це, по суті, постійно діючий вищий орган судової влади. Ми зараз посягаємо на повноваження, компетенційність і можливість виконання ними своїх функцій. Ви розумієте, що йдеться про те, що інспектори будуть займатися ревізією кримінальних, цивільних і інших справ без відома члена ради. ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович, після цього переходимо до голосування.
16:18:01 РУДИК С.Я. Шановні українці, першопричиною цього законопроекту є закон, проголосований монобільшістю від 20 вересня, 16 вересня, я перепрошую, минулого року, де ми взяли кредит у Європейського Союзу на 1 мільярд 200 мільйонів, і там ця нормочка була прописана. І хтось не доглядів, знаєте турборежим, треба зелену кнопочку, зелену кнопочку, зелену кнопочку. Вдумайтеся, колеги вже сказали, ми змушені будемо виконувати доручення помічника члена ВРП. Я чув, що вже народних депутатів в Офіс Президента не пускають, по попередньому запису. Та скоро нас, я не знаю, хто вже не буде посилати і правильно будуть робити, бо треба читати законопроекти перед тим, як голосувати. Це передчасна норма і давайте не принижувати себе. Я пропоную утриматися по цьому законопроекту, а далі розглядати питання по суті. Думайте, коли голосуєте, бо потім це треба виконувати людям. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтеся до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 188 прим 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (реєстраційний номер 5069). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 16:19:50 За-246 Рішення прийнято. По фракціям покажіть. Наступне питання. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстраційний номер 5090, 5090-1). Нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного сесії. Прошу підтримати та проголосувати. 16:20:36 За-249 Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 16:20:55 За-245 Рішення прийнято. До слова запрошується заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Новікова Ірина Юріївна.
16:21:16 НОВІКОВА І.Ю. Доброго дня, шановний Голово, шановні народні депутати! Проект Закону був розроблений саме з метою стимулювання залучення приватних інвестицій на умовах державно-приватного партнерства. Адже відповідно до Закону "Про державно-приватне партнерство" на сьогоднішній день договори можуть укладатися від 5 до 50 років, разом з тим в Україні діє однорічний бюджетний період і трирічне бюджетне планування. Саме цим проектом Закону пропонується запровадження довгострокових бюджетних зобов'язань, які можуть братись в рамках ДПП та тривати протягом всього строку виконання договору. Разом з цим варто зазначити, що період інвестицій триває від двох до трьох, а інколи і до п'яти років, тому критично важливим є ці гарантії для приватного інвестора щодо сплати певних платежів за експлуатаційну готовність саме по соціально важливих об'єктах. Окрім цього проектом Закону встановлюються саме ліміти (обсяги) довгострокових бюджетних зобов'язань, які можуть братися, як в рамках державного так і місцевого бюджетів. Встановлюються окремі ліміти для Державного дорожнього фонду, для цих платежів, які будуть здійснюватися за будівництво та експлуатацію автомобільних доріг. А також окремі ліміти, які будуть братися органами місцевого самоврядування за реалізацію окремих проектів на місцевому рівні, зокрема в соціальній сфері. Також законопроектом пропонується врегулювати сплату концесійних платежів, зокрема концесійні платежі щодо експлуатації та будівництва автомобільних доріг будуть спрямовувати саме в Державний дорожній фонд. Оскільки на сьогоднішній день всі концесійні платежі, відповідно до законодавства, спрямовуються в загальний фонд. Цей законопроект слугуватиме додатковою гарантією для приватних інвесторів і дасть змогу, відкриє можливість для реалізації таких соціально важливих проектів у сфері охорони здоров'я, освіти, в культурній сфері. Такий механізм уже імплементований в таких країнах і діє, як Німеччина, Польща, Венгрія, а також в Сінгапурі, навіть в таких розвинутих країнах. Тому прошу вас підтримати, щоб ми могли конкурувати на міжнародному рівні за інвестиції. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я так розумію, що ви мали на увазі Угорщину. НОВІКОВА І.Ю. Угорщину, вибачте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це добре. Народний депутат України Пушкаренко Арсеній Михайловичу.
16:23:43 ПУШКАРЕНКО А.М. Шановний пане Голово, шановні колеги, дорогі українці! Так, ми сьогодні, коли розглядали питання обрання міністра інфраструктури пана Кубракова якраз і дискутували в залі про те, що в тому стані, в якому знаходиться наша інфраструктура і дорожній фонд, і ми говорили про мости, які падають, ми говорили про соціальну інфраструктуру про те, що вона знаходиться в дуже неналежному стані, а, відверто кажучи, в критичному стані і сьогодні її ресурс зношується. Тому, власне, ми нашим законопроектом, і те, що казала пані заступник міністра, сьогодні врегульовуємо ці речі для того, щоб ми могли сьогодні дозволити нормально працювати і залучати дійсно не кожний рік ці всі речі, ми могли б на протязі 3-5 років ці проекти реалізовувати. Тим більше, ми дійсно говоримо про європейську практику, і ми сьогодні всього-на-всього приводимо наше законодавство до тих механізмів і до тих практик, які сьогодні є в інших країнах. Тому я прошу вас підтримати для того, щоб ми могли реалізовувати проекти в державних партнерських відносинах і в нас не виникало сьогодні тих проблем, з якими сьогодні в нас стикаються і те, про що казав пан заступник міністра. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується член Комітету з питань бюджету Тістик Ростислав Ярославович.
16:25:06 ТІСТИК Р.Я. Шановний Дмитро Олександрович, шановні народні депутати і запрошені! Комітет з питань бюджету розглядав законопроекти 5090 і 5090-1 та подав Верховній Раді висновок комітету, в якому наведено детальну інформацію щодо них. Зокрема, звернути увагу, що до законопроектів не надано фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків та оцінки соціально-економічних наслідків реалізації, та оцінки до законопроектів для економіки і бюджету в довгостроковій перспективі. Окремі положення законопроектів є суперечливими або не узгоджуються між собою чи з бюджетним і профільним законодавством, що потребує подальшого їх суттєвого доопрацювання. Законопроекти не містять змін до ряду інших норм Бюджетного кодексу, необхідних для комплексного регулювання даного питання. Головне науково-експертне управління висловлює окремі зауваження щодо законопроектів. Мінфін в тому числі зазначає, що законопроекти потребують доопрацювання з урахуванням наданих зауважень і пропозицій. Мінекономіки надає зауваження до законопроекту 5090-1 та не підтримує його, оскільки окреслені питання виходять за межі регулювання бюджетних відносин та під час реалізації державно-приватного партнерства. Мінінфраструктури також не підтримує альтернативний законопроект, зауважуючи, що його прийняття ставить під загрозу можливості успішної реалізації проектів концесії у сфері будівництва доріг. За підсумками розгляду комітетом не підтримано альтернативний законопроект 5090-1. Також комітет рекомендує Верховній Раді законопроекти 5090 та 5090-1 включити до порядку денного сесії та за результатами їх розгляду у першому читанні прийняти за основу урядовий законопроект 5090 і доручити його доопрацювати з урахуванням пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи і пропозицій, висловлених у висновку комітету, відповідно до статі 116 Регламенту Верховної Ради. А також звертається до Голови Верховної Ради з проханням оголосити про необхідність внесення пропозицій щодо уточнень, усунення помилок і суперечностей у законопроекті 5090, що не було предметом розгляду в першому читанні. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться: два – за, два – проти, на виступи від фракцій та груп. Необхідно обговорення? Ну я ж бачу… Юрчишин Ярослав Романович. Цабаль Володимир Володимирович.
16:27:34 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги! Наша економічна історія в Україні довела, що держава не є ефективним управлінцем підприємств і різного роду проектів. Є два шляхи виправлення цього, навіть три. Перший шлях – це, звичайно, приватизація, яка, на жаль, поки рухається не так швидко, як хотілось би. Другий шлях – це збільшення ефективності державних підприємств через корпоративне управління. І третій шлях – це державно-приватне партнерство, коли держава використовує переваги приватних інвесторів, приватних управлінців, щоб збільшити ефективність управління в основному інфраструктурою. Тому ми, як держава, ми повинні шукати різні шляхи для збільшення і покращання роботи державно-приватного партнерства по залученню додаткових інвестицій, по покращанню умов для приватних партнерів. Цей проект якраз про це. Цей проект дозволяє довгострокові… брати державі довгострокові зобов'язання по таким проектам. Що це означає? Коли приватний партнер йде в державно-приватне партнерство, вони в основному беруть 2, 3, 5-річні зобов'язання. А держава, на жаль, не може. Тому що у нас однорічний бюджетний процес, і закон не дозволяє брати довгострокові зобов'язання. Чи буде тоді приватний партнер зацікавлений співпрацювати з державою, якщо він бере зобов'язання довгострокові, а держава не готова взяти довгострокові зобов'язання? Звичайно, що не буде. Цей проект закону вирішує цю проблему. Тому я закликаю всіх колег його підтримати і дальше працювати над покращанням умов для приватних учасників різного роду проектів по державно-приватному партнерству. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович. Горват Роберт Іванович. Люшняк, вибачте.
16:29:51 ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати, український народ. Інфраструктура і, зокрема, стан доріг наразі є однією з найбільших економічних проблем України. Саме через катастрофічний стан дорожньої інфраструктури держава щороку втрачає багатомільярдні кошти. Відповідно будь-які законодавчі ініціативи направлені на вирішення інфраструктурних питань можна тільки вітати. В тому числі і розвиток державно-приватного партнерства та такого явища, як концесія. Даним законом вносяться зміни до Бюджетного кодексу щодо порядку фінансування видатків на користь приватного партнера і концесіонера. Ними вводиться в законодавство низка нових понять. Надається право розпорядникам бюджетних коштів брати довгострокові зобов'язання і встановлювати обсяг видатків на виконання таких довгострокових зобов'язань. Доповнюється і визначається низка процедур в рамках державно-приватного партнерства. Встановлюються обмеження загального щорічного обсягу довгострокових зобов'язань для виплати приватного партнера і концесіонера. Доповнюються напрямки використанням коштів дорожнього фонду, в тому числі і концесійним договором щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги. Звичайно, в законі є багато недопрацювань. Депутатська група "Довіра" буде голосувати за даний законопроект в першому читанні і спільними зусиллями доопрацюємо до другого читання. На жаль, сьогодні такий закон не дає розвиватися в повному обсязі. Але ця новизна дасть можливість розвитку нашої інфраструктури в Україні. Слава Україні! Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, дякую. Гончаренко? Гончаренко Олексій Олексійович. Хтось буде ще виступати? Після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.
16:31:47 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Як завжди, ми приймаємо дуже гарну назву. Дивіться як звучить: проект Закону щодо реалізації договорів державно-приватного партнерства, все так правильно і начебто. Але, друзі мої, це не може бути вирваним абсолютно з контексту річчю. Коли ми з вами приймаємо тут закони щодо забезпечення прав інвесторів, а потім держава їх кидає, не виконує ті зобов'язання, які ми взяли з вами тут, голосуючи у Верховній Раді. Таких прикладів є вже, на жаль, багато: це і альтернативна енергетика і багато іншого. Коли ми з вами приймаємо таку так звану земельну реформу, а насправді такий не земельний ринок, а базар, де нашому фермеру ми не даємо можливості справді купити землю, бо ми нічого для цього не заклали. І це сьогодні в нас відбувається. І коли сьогодні замість того, щоб створити потужний середній клас на селі, ми цього не робимо, не надаючи допомогу нашим фермерам, щоб вони реально могли працювати. Щоб як у Польщі, у нас було півтора мільйона фермерських господарств, а не як в Україні ледве-ледве 40 тисяч. Для того, щоб дійсно люди працювали на землі і створювали продукт колосальний, – ми нічого для цього не робимо. Подивіться, будь ласка, як в нас із відносинами з бізнесом. Коли ми абсолютно для легального бізнесу не робимо ніяких кроків назустріч. Навпаки ми весь легальний бізнес максимально заганяємо в тінь. А ті, хто працюють в тіні, їх і надалі "кришують" і все гаразд. Коли ми приймаємо так звані санкції щодо контрабандистів, але насправді контрабанда продовжується. І вона нікуди не зникла, якщо цього хтось не знає. То яке в нас державно-приватне партнерство? То давайте не дурити людей, а давайте справді допомагати бізнесу, а не тільки назви законів такі писати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно з першою частиною статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстраційний номер 5090). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 16:34:45 За-275 Рішення прийнято. Наступне питання – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстраційний номер 4330). Нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного сесії. Прошу підтримати та проголосувати. 16:35:22 За-268 Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 16:35:43 За-261 Рішення прийнято. До слова запрошується міністр юстиції Малюська Денис Леонтійович.
16:36:04 МАЛЮСЬКА Д.Л. Ще раз вітаю, колеги! Ми продовжуємо реформу у сфері виконавчого провадження. Зараз вашій увазі пропонується невеликий законопроект – перший крок у розвитку професії приватного виконавця. Це далеко не повна реформа, оскільки великий законопроект комплексний, який врегульовує усі проблеми виконавчого провадження включно з роллю і функціями приватних виконавців зараз на розгляді у робочій групі у профільному комітеті – Комітеті правової політики, також буде наданий для ознайомлення протягом найближчого тижня-двох. Перший крок зроблений і передбачений угодою щодо макрофінансової допомоги з Європейським Союзом і за рекомендаціями Європейського Союзу передбачає надання права приватним виконавцям здійснювати стягнення у розмірі до 100 тисяч гривень з суб'єктів господарювання незалежно від форми власності. Фактично це означає, що вони зможуть стягувати кошти, виконувати судові рішення, інші виконавчі документи з державних підприємств. Це зробить таке стягнення більш комфортним для стягувача, оперативнішим, прозорішим і, більше того, надасть розвитку, подальшого розвитку професії приватного виконавця. Також законопроектом пропонується надати приватним виконавцям можливість стягувати адміністративні штрафи. Це основний законопроект, додатково до якого є два інших законопроекти, які будуть розглядатись так само сьогодні, про внесення змін у Митний кодекс та Кодекс у справах про адміністративні правопорушення з тим, щоб реформа була дійсно комплексною. Законопроект передбачається, що набере чинності з 24-го року або якщо кількість приватних виконавців сягне 1 тисячі людей. До другого читання ми і дату, і порядок набрання чинності цим законом також готові дискутувати, обговоримо на засіданні комітету. Дякую за увагу, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова Комітету з питань правової політики Костін Андрій Євгенович.
16:38:01 КОСТІН А.Є. Шановні колеги, рішення судів мають виконуватися. І ми як народні депутати маємо зробити все для того, щоб забезпечити і підвищити рівень виконання рішень українських судів. Саме тому започаткована декілька років тому реформа і введення інституту приватних виконавців має продовжуватися за допомогою наших міжнародних партнерів. Цей законопроект спрямований на подальший крок, тобто цей законопроект дозволяє приватним виконавцям виконувати рішення проти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, комунальних на суму до 100 тисяч гривень. Але це тільки перший крок. В комітеті працює робоча група, яка намагається звести позиції Міністерства юстиції та приватних виконавців для того, щоб прийняти великий широкий закон про подальшу реформу приватних виконавців і розширення їх можливостей в подальшому для того, щоб людям забезпечити можливість вибору між державним та приватним виконавцем для виконання відповідного судового рішення. Ми на комітеті, розглянувши цей законопроект, розуміємо, що його треба підтримати в першому читанні. Але він також був підданий критиці, тому що навіть якщо він буде до другого читання опрацьований комітетом, то ми, безумовно, змінимо ті строки введення в дію закону, які визначені Міністерством юстиції як 2024 рік, ми ці строки зробимо або 2022 рік. Я думаю, що це буде рішення підтримано комітетом. І, безумовно, приберемо норму про те, що цей законопроект вступає в силу, якщо буде тисяча приватних виконавців. Наразі їх лише більше 2 сотень. Тому висновок комітету рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного п'ятої сесії законопроект 4330 та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. Сьогодні голосуймо "за" і продовжуємо реформу приватних виконавців. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, по фракціям та групам. Піпа Наталія Романівна.
16:40:26 ПІПА Н.Р. Макаров Олег, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Макаров Олег Анатолійович.
16:40:42 МАКАРОВ О.А. Шановні колеги, хто не знає, про що цей законопроект, дозвольте, я вам коротко поясню. Цей законопроект про те, що розробник законопроекту – Міністерство юстиції – не планує ані розширювати повноваження приватних виконавців, ані комплексно працювати над вдосконаленням сфери виконання судових рішень. Цей законопроект, нібито, подається на виконання Меморандуму щодо взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом. Нагадаю, пункт 5а меморандуму насамперед вимагає розширити повноваження приватних виконавців, створити дорожню карту для повного зрівняння їх повноважень із повноваженнями державних виконавців. Що ми маємо в законопроекті? Приватним виконавцям дозволяється виконувати рішення судів проти державних органів і підприємств з державною часткою на 100 тисяч гривень. І дозволяється в інтересах державних підприємств і органів стягувати адміністративні штрафи. Це дуже велике збільшення повноважень. І, мабуть, МВФ… вибачте, Європейський Союз побачить, як Мін'юст працює. І ще ці зміни, за версією Міністерства юстиції, повинні вступити з 24-го року. Про що це говорить? Про те, що Міністерство юстиції в цій частині не доопрацьовує. І обіцянки голови комітету про те, що найближчим часом буде подано комплексний законопроект говорить про те, що працює комітет і працюють народні депутати, а Міністерство юстиції, коли буде працювати над цим питанням? Вам не вірять приватні виконавці, вони вважають, що введенням цього законопроекту ви саботуєте прийняття великого законопроекту. Ми проголосуємо "за", ми будемо подавати правки про негайний вступ в силу цього законопроекту і збільшення повноважень приватних виконавців. Подайте великий закон! ГОЛОВУЮЧИЙ. Арешонков Володимир Юрійович.
16:42:52 АРЕШОНКОВ В.Ю. Шановні колеги, депутатська група "Довіра" відмічає, що законопроект дійсно є одним з системних законопроектів, які мають в цілому регулювати діяльність, систему приватних виконавців і таким чином забезпечити реалізацію виконання рішень судових, тому це питання надзвичайно важливе. Я міг би погодитись з попереднім виступаючим в тому, що він лише частково вирішує дане питання. Але хочу також нагадати, що зобов'язання з розширення повноважень приватних виконавців відповідає зобов'язанням, які взяла на себе Україна як держава, згідно з Законом України "Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором". Мова йде про отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро. Тому, ще раз підкреслюю, питання надзвичайно важливе. І хочу нагадати, що серед головних ініціатив слід виділити скасування та зменшення існуючих обмежень щодо виконання виконавчих документів приватними виконавцями. І, безперечно, ми вказуємо на те, що є певні ризикові або негативні наслідки, але це все ми будемо врегульовувати до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кубів Степан Іванович.
16:44:40 КУБІВ С.І. Пане Голово, слово прошу передати Князевичу Руслану. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич Руслан Петрович.
16:44:49 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Степан Іванович. Шановні колеги, шановний пане Голово, відверто кажучи, у мене є стійке переконання, що насправді цей закон ніколи не буде прийнятий. Основна його мета розглянути в першому читанні, прозвітувати перед нашими західними партнерами, що ми виконали вимоги і нам можна давати макрофін в цій частині. Тому що цей законопроект по цій суті по своїй є великим обманом. Ніколи за жодних умов в Україні до 2024 року не буде тисячу приватних виконавців. Це неможливо. Чотири роки діє цей інститут і зараз нам чудом вдалося перетнути 200 приватних виконавців межу. Інша проблема, яку треба було справді розглянути комплексно. Чому так сталося, що цей інститут, який здавалося буде мати такий вау-ефект, бум, і туди підуть кращі кадри, в тому числі з державної приватної виконавчої служби, з Міністерства юстиції, з інших юридичних професій, а пішли одиниці? Є велика кількість нарікань з цього приводу. Хтось каже, що взагалі доступ до цієї професії фактично перекритий, тому що є низка кланів, які контролюють доступ до такої професії і дуже оперативно реагують на будь-які спроби когось не погоджено мати такий відкритий доступ. Чи може навпаки, подумати як спростити такий доступ, дати можливість людям одразу без зайвих бар'єрів отримати такий доступ і здійснювати такі повноваження, що не є надзвичайними якимись повноваженнями з точки зору тих, хто має хоча б елементарну юридичну освіту. Ні, ми говоримо про те, що базовий законопроект ми відкладаємо в довгий ящик. Зараз поставимо галочку, що в цій частині ми свої зобов'язання виконали і ніколи не повернемося ні до цього ні до базового. Оце найбільша проблема, яка в цьому законопроекті і є. Тому ми звичайно за нього голосувати не будемо. І вважаємо, що треба чесно сказати нашим західним партнерам про те, що вкотре їх намагаються обманути заради того, щоб отримати таку тимчасову потрібну вигоду. Я думаю, що вони це прекрасно усвідомлюють і будуть оперативно і якісно на це реагувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасенко Тарас Петрович.
16:46:58 ТАРАСЕНКО Т.П. Колеги, хочу звернути увагу на те, що вже півроку як законопроект 3726, нова редакція про виконавче провадження, перебуває на розгляді в комітеті. Я дійсно дякую Комітету правової політики, який здійснює великий об'єм роботи щодо праці над цим законопроектом, і він буде внесений найближчим часом до зали Верховної Ради України. Проте якщо б Міністерство юстиції України не блокувало роботу і фактично допомагало в опрацюванні, належному опрацюванні даного законопроекту, він би уже був у Верховній Раді України. Тому у мене є єдине прохання до Міністерства юстиції України, щоб уникнути будь-яких конфліктів між Державною виконавчою службою та приватними виконавцями. Дійсно, у нас лише 200 приватних виконавців. Останніми роками професія приватного виконавця, вона ніяким чином не підтримується, тобто реформа зупинена. Нових приватних виконавців у нас немає. Отже, ми будемо працювати однозначно над повністю новим законопроектом, який буде відповідати всім умовам Угоди про макрофінансову допомогу. А даний законопроект я все-таки прошу підтримати і проголосувати "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкрум Альона Іванівна з мотивів, після цього переходимо до голосування.
16:48:29 ШКРУМ А.І. Дякую. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, важливий законопроект, але ми маємо декілька зауважень і застережень, які є дуже серйозними, особливо з точки зору прийняття і виконання законопроекту про колекторів, про який ми багато говорили в цьому залі. Насправді пропозиції про розширення прав приватних виконавців можуть бути або судові рішення мають виконуватися і це, безперечно, наша велика проблема в країні. Але, мені здається, що одночасно з розширенням їх повноважень, має бути і розширення серйозної відповідальності, і притягнення до відповідальності, якщо це необхідно. На сьогодні притягнення до відповідальності за бездіяльність або за неправомірну діяльність приватного виконавця є не дуже ефективним. Ви можете звернутись або до суду, або подати скаргу до дисциплінарної комісії. На скільки це ефективно? Мені говорять колеги-юристи, що абсолютно неефективно. Ну і останнє. Норма про те, що зміни до Закону "Про виконавче провадження" мають подаватися лише змінами до цього закону теж є сумнівними. Мені тут закидають, що я мало говорю про державну службу. Так от державну службу якраз треба змінювати лише в Законі "Про державну службу", а тут цю норму, ми підтримати не можемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстраційний номер 4340). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 16:50:19 За-268 Рішення прийнято. Наступне питання – це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстраційний номер 4331). Шановні колеги, може без обговорення це питання? Воно схоже. Дякую. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстраційний номер 4331). Прошу підтримати та проголосувати. 16:51:15 За-272 Рішення прийнято. Наступне питання проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців на примусове виконання постанов про накладення штрафу за порушення митних правил. Теж можемо? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців на примусове виконання постанови про накладання штрафу за порушення митних правил (4532). Прошу підтримати та проголосувати. 16:52:06 За-273 Рішення прийнято. Наступне питання це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи (реєстраційні номери 4578, 4578-1). Нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного сесії. Прошу підтримати та проголосувати. 16:52:50 За-299 Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 16:53:09 За-257 Рішення прийнято. До слова запрошується міністр енергетики Галущенко Герман Валерійович.
16:53:29 ГАЛУЩЕНКО Г.В. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати. Представляється Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи (реєстраційний номер 4578). На ринку газу зараз величезна проблема з приєднанням до газових мереж і для більшості замовників цей процес є надскладним, супроводжується зловживаннями і величезними проблемами. Саме тому основна мета цього законопроекту – це підняти на законодавчий рівень вирішення цих питань. Певним чином, вони вирішуються в кодексі газорозподільчих систем, але підняття їх на рівень закону набагато зробить простішим всі ці процедури. Для цього або спростити приєднання до мереж, запропоновано закріпити у законодавстві такий спосіб приєднання як стандартне приєднання, який дозволяє заявникам послуг з приєднання отримати у чіткий термін за визначеною наперед сплатою і особливо, коли мова йде про приєднання побутових споживачів. Крім цього для контролю самого процесу запропоновано запустити онлайн-інструменти особисті кабінети для споживачів, які дозволяються замовникам послуг з приєднанням в режимі онлайн відслідковувати взагалі весь процес, який відбувається щодо приєднання. Також запропонована вимога створення інформаційної бази даних, яку буде вести оператор ГТС. Існує, відповідно, альтернативний проект депутатський, який є наближений до норм урядового, але прошу підтримати урядовий законопроект. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
16:55:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається автору альтернативного законопроекту народному депутату України Жупанину Андрію Вікторовичу. Будь ласка, Андрій Вікторович.
16:55:34 ЖУПАНИН А.В. Доброго дня, шановні колеги! Вашій увазі пропонується альтернативний до урядового проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи. Ми його розробляли в експертному середовищі з залученням зацікавлених сторін, учасників ринку природного газу, при цьому навіть не здогадуючись, що уряд готує власний законопроект. Водночас цей факт паралельної роботи, на мою думку, дозволив запропонувати більш дієвий підхід до механізму приєднання об'єктів та спростити приєднання об'єктів замовника до газотранспортної або газорозподільної системи. Нашим законопроектом враховано більшість прогресивних положень урядового законопроекту, однак, є певні принципові відмінності, наприклад, якими ми пропонуємо скасувати обов'язковий поділ приєднання до газотранспортної системи на стандартне і не стандартне. А також спростити питання приєднання і доступ до мережі, і врегулювати питання у відмові в такому приєднанні, звузити їх, буквально, до однієї-двох підстав за наявності яких можна відмовити в приєднані. Ми пропонуємо переглянути окремі питання дозвільного характеру, усунути перепони у вигляді випадків штучного затягування часу та надуманих приводів для відмови операторам у доступі, та приєднання до мереж. Також чітко визначити права замовників об'єктів будівництва або власників існуючих об'єктів на приєднання цих об'єктів до газорозподільної або газотранспортної системи. Запропоновано новий підхід до визначення плати за приєднання, виходячи з розміру потужності та відстані до місця забезпечення такої потужності. Як буде зазначено, даний законопроект був підтриманий вчора Комітетом з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Я закликаю вас підтримати цей законопроект і долучитися до його доопрацювання по підготовці до другого читання. Дякую всім за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Вікторович. Слово надається для співдоповіді голові Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрію Михайловичу Герусу. Будь ласка, Андрій Михайлович.
16:57:45 ГЕРУС А.М. Шановний головуючий, шановні колеги! Питання приєднань до електричних мереж до газових мереж, до водопровідних мереж є одним з найбільш болючих і одним з найбільш гострих в Україні, особливо для бізнесу. Особливо для того бізнесу, який будується і починає працювати для нових підприємств, для нових фабрик, для нових заводів. Тому цей законопроект спрямований на те, щоб полегшити приєднання саме до газорозподільчих мереж і до мереж Оператора газотранспортної системи. Два законопроекти насправді досить близькі по своїй суті – урядовий і законопроект Жупанина Андрія Вікторовича. Вчора на комітеті ми підтримали законопроект 4578-1 альтернативний і просимо його підтримати в залі. Також хочу звернути увагу, що є ще один дуже важливий законопроект про спрощення і полегшення приєднань – це 5009 щодо приєднань до електричних мереж. Сподіваюся, найближчим часом Верховна Рада розгляне також і цей законопроект. Дякую. Прошу підтримати і спасибі за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Андрію Михайловичу. Шановні колеги, є необхідність обговорювати ці законопроекти? Є, так. Просить фракція "Європейської Солідарності", тому я прошу записатися: два – за, два – проти. Хто не хоче, не записуйтесь. Будь ласка. Слово надається Герусу Андрію Михайловичу, фракція "Слуга народу"
16:59:23 ГЕРУС А.М. Прошу підтримати цей надзвичайно важливий і потрібний законопроект, зекономити час для обговорення і переходити до прийняття рішення. Спасибі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Блискуче, Андрій Михайлович. Дякую вам. Слово надається народній депутатці України Совсун Інні Романівні, фракція Політичної партії "Голос". 16:59:43 СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Зараз у нас є два законопроекти, дійсно вчора на комітеті ми уважно розглядали їх і, направду, і автори урядового законопроекту, і автори альтернативного законопроекту погоджуються, що законопроекти є великою мірою схожими і, в принципі, всі погоджуються в тому, що необхідно рухатися з тим, аби приймати якийсь з цих законопроектів з тим, аби допрацьовувати його до другого читання. На чому я хотіла би наголосити в контексті доопрацювання законопроекту до другого читання? Законопроектами пропонується створити так звану інформаційну базу даних споживання природного газу. Мета задекларована – це контроль за використанням ресурсів природного газу і імпортованого, і власного видобутку. Це начебто звучить гарно, але, разом з тим, ця проблема не вирішить ключових проблем на ринку природного газу такими, як зловживання на ринку природного газу з боку облгазів та газозбутів, порушення прав споживачів на вільне розпорядження інформацією про власне споживання, ускладнена процедура зміни постачальника газу та дискримінація в доступі учасників ринку до даних про споживачів. Тому що важливо зараз зробити? Не просто контроль встановити за використанням ресурсів, а запропонувати для громадян України єдиний сервіс, який би дозволив їм швидко і просто змінювати постачальників газу, надійно зберігати дані про своє споживання та, в разі необхідності, надавати їх новому постачальнику, тому що сьогодні з цим є дуже багато проблем, коли люди намагаються поміняти постачальника газу. І в такому випадку ми зможемо говорити про розрахунок споживання, який буде здійснювати чесно та прозоро. Такий єдиний датахаб, насправді, міг би суттєво спростити життя для споживачів в Україні сьогодні. Ну, і окремо зверну увагу, що у нас є ще один законопроект, який вчора на комітеті розглядався, який покликаний зробити так, аби окремі олігархічні групи, такі як група Фірташа, почали нарешті платити в українську газотранспортну систему ті гроші, які на сьогодні залишаються заборгованими. Дуже прошу включити цей законопроект в наступні порядки денні. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
17:02:05 ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ятрович Володимир Михайлович.
17:02:07 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати слово Марії Іоновій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іонова Марія Миколаївна.
17:02:20 ІОНОВА М.М. Шановні колеги! Наша фракція "Європейської солідарності" буде підтримувати також даний законопроект, але до другого читання дуже важливо його доопрацювати. Але сьогодні я хотіла би зазначити, що склалася дуже критична ситуація навколо проекту "Північний потік-2". І, починаючи з 2014 року, наша команда зробила все для того, щоб зупинити "Північний потік-2", і використовувала будь-які можливості його недобудови. Звідси і санкції. Адже це була дуже злагоджена, постійна командна робота Президента Порошенка, дипломатів, експертів, "Нафтогазу", громадянського суспільства, щоб він не був добудований. Для країни, якщо буде добудований "Північний потік", наслідки руйнівні. Це безпекові і економічні. І Зеленський не просто розгубив досягнення дипломатичні, але він і звинуватив Францію і Німеччину, що вони недостатньо підтримують. Вимагаючи підтримки від союзників, не треба руйнувати все те, що так важко впроваджувалось 2014 року, включаючи реформу корпоративного управління. На відміну від провалів Зеленського в зовнішній політиці Верховна Рада оперативно реагує на виклики. І сьогодні наш комітет підтримав Постанову про звернення до Палати представників і до Сенату Конгресу Сполучених Штатів щодо загального запровадження санкцій, щоб Сполучені Штати не відмовлялись від своєї послідовної політики. І я дуже дякую всім колегам депутатам, хто підписав, хто підтримав, хто долучився, і завтра також прошу залу проголосувати за це. Всім дякую. І продовжуємо боротьбу. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.
17:03:55 ПОЛЯКОВ А.Е. Прошу передати слово загрозі життю Неклюдова пані Ані Скороход. СТЕФАНЧУК Р. О. Скороход Анна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скороход Анна Костянтинівна.
17:04:04 СКОРОХОД А.К. Дякую. Шановні колеги, депутатська група "Партія "За майбутнє" підтримає альтернативний законопроект, адже він, дійсно, потрібен. І всі ми знаємо, які зараз відбуваються махінації, якщо ви хочете підключитися до газорозподільчої системи. А даний закон, дійсно, покликаний для спрощення процедури приєднання до газотранспортної та газорозподільчої системи. Тому ми підтримуємо дану ініціативу. Там є ряд зауважень, які необхідно виправити до другого читання, подамо правки. І я сподіваюся, що на сьогоднішній день ми виправимо ту ситуацію, яка склалася на ринку. Також хочеться згадати законопроект, який так само покращує і спрощує приєднання до електричних мереж. Який так само необхідно розглядати найближчим часом. Дякую. Законопроект підтримаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили, переходимо… Кучеренко? Кучеренко з мотивів. Після цього голосуємо.
17:05:16 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, "Батьківщина". Шановні друзі і шановні українці, про яке приєднання до газових мереж з такою ціновою політикою іде мова? Мова скоро буде іти про від'єднання від газових мереж, що сьогодні намагається зробити населення. З сьогоднішнього дня уряд скасував регулювання цін на газ для теплокомуненерго. Зараз вся Україна буде без гарячої води, зараз тарифи на гарячу воду, які сьогодні порахували, будуть 300-350 гривень за куб. Зараз тарифи на тепло будуть космічними, бо вони зростуть в 2 рази більше. Та ви розберіться, що немає ніякого ринку газу і що цей законопроект виключно з однією метою лобіюється – хто буде грабувати українців більше: оператор газотранспортної системи чи оператори газорозподільчих мереж. Немає у нас ринку. І поки ви це не з'ясуєте, ви будете заганяти українців у величезну боргову яму. Тому ми не можемо підтримати цей некомплексний законопроект, схаменіться. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов, народний депутат, будь ласка, Сергій Володимирович.
17:06:27 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, скажіть, будь ласка, коли в залі з'явиться законопроект взагалі, щоб монополія газових монстрів перейшла в руки держави і позбавила сьогодні цього тягаря людей в нашій державі Україна? Чому сьогодні люди сплачують взагалі за газотранспортну систему, яку вони будували? Чому сьогодні в 10 разів здирають шкуру зі звичайної людини. 84 мільярди гривень сьогодні заборгованість по ЖКГ. Хто буде погашати цей борг, коли буде реструктуризація? А коли когось позбавлять цих грошей по сплаті, що вони будуть говорити рідним і близьким? Схаменіться, будь ласка. Ще раз передаю вам привіт з Луганщини та Донеччини, де електроенергія коштує в 4 рази більше, ніж у Києві. А також і транспортування газу по тих трубах, які будували люди. Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи (реєстраційний номер 4578-1). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 17:08:02 За-284 Рішення прийнято. Наступне питання – це проект Закону про внесення змін до статті 128... Можемо голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 128 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей набуття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб статусу цивільного позивача (реєстраційний номер 4547). Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 17:08:48 За-267 Рішення прийнято. І крайнє питання, реєстраційний номер 4367. Теж без обговорення? З обговоренням? 2 фракції, в тому числі "Слуга народу". Заперечення. Ви не чуєте, ще раз вам повторю, ваші колеги в тому числі. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про розгляд законопроекту 4367, 4367-1 за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 17:09:40 За-248 Рішення прийнято. До слова запрошується народний депутат України Гетманцев Данило Олександрович.
17:09:53 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, користуючись нагодою, хочу почати з привітання працівників банківської сфери з професійним святом! Нехай завжди водяться гроші і нехай таланить по життю! Ми як суспільство, як держава заплатили надто високу ціну за стабільність банківської системи, яку маємо сьогодні, в 2015-2017 роках під час так званого "банкопаду". Але 3 роки поспіль у нас з вами є прибутковою банківська система і лише 2 банки минулого року визнані неплатоспроможними. Ми пройшли перший етап стабілізації банківської системи і зробили це на користь клієнтів банку, тих людей, які держать в банках свої гроші на депозитних рахунках. Тепер ми перейшли до другого етапу. Ми повинні привести наше законодавство у відповідність до законодавства Європейського Союзу, імплементувати європейські норми до нашого законодавства. Це стосується усунення правових прогалин для забезпечення управління ризиками в банках, впровадження буферів капіталу, а також нової структури банківського капіталу. Ми повинні запровадити Директиву 2013/36 та Регламент 575 (ЄС). Також законопроектом пропонується встановити додаткові вимоги до членів ради та правління банків, посилити відповідальність ради банків, вдосконалити систему управління ризиками, а також надати право Національному банку вимагати зміни персонального складу ради, правління банку, якщо поточний склад таких органів не забезпечує банківську стабільність. Зміни встановлені на стабільність банківської системи і відповідність законодавству ЄС. Прошу підтримати. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
17:11:48 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович. До слова запрошується автор альтернативного законопроекту – народний депутат України Олександр Дубінський. Будь ласка. Немає автора законопроекту, тоді я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Іванчука Андрія Володимировича. Будь ласка.
17:12:23 ІВАНЧУК А.В. Добрий вечір, шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики 28 квітня 21-го року розглянув два законопроекти – 4367 та 4367-1, альтернативний. Щоб не займати лишній час, дорогі друзі, я коротенько повідомлю просто про рішення комітету. Ми прийняли одноголосне рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу в першому читанні і також доручити Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні зазначеного законопроекту у відповідності до частини першої статті 116 врахувати всі рекомендації, які були нами отримані під час розгляду його в першому читанні. Тому дуже прошу підтримати за основу в першому читанні даний законопроект 4367. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є необхідність обговорювати, я так розумію? Прошу записатися: два – за, два – проти. Народний депутат Брагар Євген Вадимович, фракція політичної партії "Слуга народу".
17:13:49 БРАГАР Є.В. Прошу голосувати без обговорення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Железняк Ярослав Іванович, фракція політичної партії "Голос".
17:14:00 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Законопроект, щоб ви розуміли, тільки порівняльна таблиця 197 сторінок. Але, звичайно, ми підтримуємо за основу. І будемо доопрацьовувати до другого читання. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. 17:14:17 ГОЛОВУЮЧА. Южаніна Ніна Петрівна.
17:14:25 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, сьогодні насправді в День банківського працівника, я вважаю, ви їм підносите чи даруєте не дуже гарний подарунок, якщо не назвати це іншими словами. Я зі стриманим оптимізмом відношусь до тих норм, які зараз запропоновані. Дуже великий проект закону. Ви маєте, мабуть, усі на електронній пошті зауваження НАБУ, звернення професійної спільноти і окремих банків щодо критичних питань, які є в цьому проекті закону. Мені здається, що ви маєте знати основні хоча би ризики, які можна зараз вам назвати, оприлюднити. Це надання НБУ права обмежувати або припиняти здійснення окремих банківських операцій, вимагати від власника істотної участі в банку, відчуження його акцій, якщо є підстави вважати, що дії банку можуть мати негативний вплив, встановлювати підвищення і значення економічних нормативів для банку з урахуванням розміру величини ризиків банку, які розраховуються НБУ, керуючись власним професійним судженням. Це я називаю саме ті норми, які носять дискреційний, регуляторний вплив. Не будемо говорити про всі: втручатися до складу органів управління банку без підтвердження фактів неефективності їх діяльності; безапеляційного визнання фізичних або юридичних осіб пов'язаних з банком особами, операції з якими можуть бути обмеженими з накладанням на наступний день штрафних санкцій; під час перевірок банків вільного доступу до усіх приміщень банку, а також вимагати виготовлення для виносу за межі банку копій документів, що несе ризик розкриття банківської таємниці. Я би просила все-таки всіх ознайомитися спочатку з величезним текстом із загрозами, які вони додадуть до існування банківської системи. Зверніть увагу, саме по яким напрямкам зараз працюють банки, а потім будемо говорити, чи ці проекти законів додадуть нам можливостей, чи ще більше скоротять… ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.
17:16:39 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, автори законопроекту 4367 вказують, що цей закон забезпечить стабільну та ефективну роботу всієї банківської системи. Я хочу висловити позицію команди "Батьківщина", що ми маємо суттєві і принципові зауваження до цього законопроекту. Насамперед деякі його положення на пряму суперечать Конституції України. Наприклад, відтепер рішення Національного банку України за цим законопроектом матимуть зворотну дію у часі, шановні колеги. Наступна річ. Хочу привернути увагу всіх, що за цим законопроектом пропонується, що кошти державного бюджету будуть виділені всім колишнім працівникам Нацбанку на послуги адвокатів, на надання правової допомоги. Шановні колеги, давайте може підемо дальше? Виділимо правову допомогу всім тим, хто колись працював в "Нафтогазі України" і сьогодні переслідується законом. Тим, хто працював "Укрзалізниці". До речі, дехто з колишніх керівників сьогодні переслідуються правоохоронними органами Польщі. Шановні колеги, ми вважаємо, що комітету слід звернути увагу на ці зауваження, і у разі ухвалення у першому читанні, до другого допрацювати, щоб насправді цей законопроект мав сформований правовий статус. В іншому разі, ми ним банківську сферу зводимо до правового нігілізму. Через те фракція "Батьківщина" утримується при голосуванні в першому читанні і будемо вносити правку до другого, щоб він був більш зважений комплексний документ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляк Антон Едуардович, після цього голосуємо.
17:18:48 ПОЛЯКОВ А.Е. Дмитро Олександрович, Поляков Антон Едуардович. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Антон Едуардович Поляков. Вибачте. ПОЛЯКОВ А.Е. Я хочу ще раз наголосити, ми вчора подібний законопроект з цієї сфери розглядали з вами. Це чергове порушення, по-перше, Конституції України. По-друге, ви знову наділяєте Нацбанк надповноваженнями. Ви прислухайтесь, те, що казали до цього мої колеги, адже це дійсно так, як є. І те, що введення основним проектом нового виду санкцій НБУ по відношенню до банків, вимога до власника банку примусово продати належні йому акції. Ви розумієте, це коли фіскали заставлять продати бізнес будь-якому підприємцю в Україні, так і банки. І це загрожує всім клієнтам, всім у кого є платіжні картки, кредити, тому що одного разу ви проснетесь зранку і окажеться, що у вас кредит вже не в вашому банку або ваша зарплатня не буде виплачена, тому що ви клієнти всіх банків, а Нацбанк буде мати надповноваження і навіть через суд ви не зможете цього відмінити. Будь ласка, не голосуйте за цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили? Всі. Тоді переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання, згідно з частиною першою статті 116 Регламенту Верховної Ради України, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питання організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи (реєстраційний номер 4367). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 17:20:56 За-258 Рішення прийнято. Позачергове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Дякую всім.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 20.05.2021
| |||
