|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 20.06.2017
ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 20 червня 2017 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:01:41 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Колеги, можемо проводити реєстрацію? Прошу займати робочі місця. Прошу провести реєстрацію. 10:03:42 Зареєстровано 369 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні у нас день народження народного депутата Тараса Івановича Батенка. Тарасе Івановичу, вітаємо з днем народження. (Оплески) Колеги, хочу вас проінформувати, що 12-17 червня я та народні депутати перебували у Вашингтоні з робочим візитом. Під час візиту відбулось підписання Меморандуму про співробітництво між парламентом України та Конгресом Сполучених Штатів Америки. Я хочу подякувати усім народним депутатам, а особливо членам групи дружби із Сполученими Штатами Америки, членам Комітету у закордонних справах за підготовку меморандуму. І я впевнений, що цей меморандум виведе на новий рівень співробітництво між українським парламентом і конгресом. Дуже важливо, що в меморандумі зазначається, що Україна є форпостом західної цивілізації у захисті Європи від Російської Федерації. Це цей меморандум, колеги, і я всіх вас вітаю з важливим кроком міжпарламентської співпраці між Україною і Сполученими Штатами Америки, колеги. (Оплески) Також хочу повідомити, що в президію надійшла заява на перерву від двох фракцій "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту". Але обидві фракції згодились, що замість перерви вони погоджуються на виступ від трибуни. Хто буде виступати? Юринець, так. Будь ласка, до трибуни запрошується Оксана Юринець. Доброго дня, пані Оксана.
10:05:55 ЮРИНЕЦЬ О.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні українці, але насамперед мої рідні львів'яни, не хотілося б, щоб з цієї високої трибуни волав голос пустелі, з найвищого органу України заяви, що сьогодні Львів фактично гине. З центральноєвропейського міста він перетворюється на смердюче сміттєзвалище, а ще гірше, в екологічно загрозливе місце. Бо, коли температура повітря перестає… пересікає позначки найвищої, це стає загрозою для здоров'я мешканців нашого міста. Насамперед хотіла б звернутися до представників фракції "Самопоміч". Я вкотре повторюю, в єдності наша сила. І нам потрібно рятувати не Андрія Івановича, а мешканців і гостей Львова від сміття. Пане Садовий, ви протягом трьох каденцій мали можливість вирішити цю сміттєву проблему. Але навіть трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, коли минулого року загинули люди, не підштовхнула вас до цього. І це при тому, що прибирання сміття було однією з головних ваших передвиборчих обіцянок, не кажучи вже про те, що саме ваш безпосередній обов'язок як очільника міста і як 30 стаття Закону про місцеве самоврядування. Коли я в себе вдома господар і маю всі для цього можливості, прибираю і своє сміття сам. Мені як більшості свідомих людей вважаю, декілька цифр дуже голослівними. За рік від часу трагедії на Грибовичах Львівська міська рада витратила 350 мільйонів на транспортування сміття, куди тільки можна, по всій Україні. Це при тому, що уряд виділив 14 майданчиків для цього саме в Львівській області. Проте львівська влада чомусь вибрала ними не скористатися. Можна було б опилювати і до відсутності грошей. Але лише за останній місяць покладено на депозитні рахунки 150 мільйонів. І водночас непростий борг, нарощений за один рік, це 10 мільйонів про утилізацію. Ось це ви називаєте вирішенням проблеми. Піар на сміттєвій темі ні до чого не призведе. Є епізоди в політиці, коли партійність і програми не важливі, а важливі відчуття гідності за себе, за своє місто. Мені прикро, що зараз перша асоціація з моїм рідним містом Львовом – це сміття, це неприємний запах, це безгосподарність, бездіяльність і безкарність. До того ж, якщо цю ситуацію не вирішувати зараз, то Львів швидко втратить свою привабливість для відвідувачів як України, так і закордону. А ці відвідувачі є далеко не останнім джерелом поповнення місцевого бюджету. Мені боляче за львів'ян, за саму себе, за представника цього округу, за моїх дітей, друзів, колег, які опинилися заручниками цієї ситуації. Як депутат, як жінка, як мама, зрештою як просто львів'янка, я по людські звертаюся до вас, до влади міста, з проханням припинити переслідування власні інтереси… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ЮРИНЕЦЬ О.В. ... і повернути місту той європейський статус, який він здобував впродовж багатьох століть. Андрій Іванович, негайно вирішуйте проблему зі сміттям або добровільно ідіть у відставку. Так, ідіть у відставку, бо ви не можете це зробити. А Олегу Романовичу… Я хочу припинити акції у Києві і їхати у Миколаїв, там де його фракція не підтримує вивіз сміття до Миколаєва. Дякую. Не втрачайте ніколи, ані часу, ані можливості, ані слова, які ви даєте своєму виборцю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, згідно 25 статті Регламенту, у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Я хочу нагадати усім, що послідовність виступів визначається шляхом запису. І я прошу представників фракцій, груп, підготуватися до запису на виступи, і я прошу всі фракції взяти участь у записі на виступ. Готові? Отже, колеги, прошу провести запис на виступ від трибуни представників фракцій і груп. Будь ласка. Від групи "Відродження" Писаренко Валерій Володимирович передає Віктору Бондару. Будь ласка.
10:11:04 БОНДАР В.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги. Останні місяці багато розмов ідеться про чергові, так званні, надзвичайно важливі, популярні і успішні реформи, які нам пропонує влада. Мова іде про медичну реформу, яку вони передбачають зробити так, щоби з наступного дня після впровадження цієї реформи вся країна пішла з гаманцями по лікарнях і за будь-яку послугу вимушені були платити кошти, яких сьогодні практично нема в родинах України. Пенсійна реформа, яка насправді має мету єдину – це скорочення дефіциту Пенсійного фонду і підвищення пенсійного віку, і підвищення пенсійного стажу, трудового стажу для того, щоб отримати пенсію. Це значить, що практично більша частина населення України не доживе до цієї пенсії. Земельна реформа, яку вони пропонують запровадити, а по суті розпродати землю України, судова реформа недороблена і так далі. Скажіть, кому це подобається? Та нікому це не подобається і такий підхід не подобається. В той же час наша "Партія "Відродження" десятки разів говорила, що на першому плані має бути економіка. Якщо буде зростати економіка, виробництво, промисловість, то тоді будуть кошти, і тоді ми зможемо вирішувати ці питання не за рахунок населення, не за рахунок економії коштів, не за рахунок соціальних скорочень, а за рахунок того, що ми будемо створювати робочі місця і давати людям достойну заробітну плату і достойні пенсії. То чому ми мали підтримувати ці реформи? У нас не було жодного мотиву підтримувати ці реформи, і ми категорично виступили проти цих реформ, наша "Партія "Відродження" і група "Відродження" в парламенті. В той же час що ми отримали? Ми отримали ситуацію, коли останній місяць фактично по всіх депутатах наших партійцях "Партії "Відродження", по всій території України розпочався шалений тиск. Зокрема на прикладі міста Харкова і Харківської області тиск почався на главу обласної ради Сергія Чернова, якому надходять погрози як адміністрації, як від обласної влади, так і від кримінальних елементів, які сьогодні по суті почали зростатися з владою, надходять відео, надходять погрози. Ми звертаємося до правоохоронних органів, а реакції практично немає, розслідувань немає. Іде тиск на депутатів всіх рівнів, іде тиск на депутатів Верховної Ради, яким дзвонять, погрожують і вимагають голосувань за ці псевдо реформи. Тому ми вимушені заявити з цієї трибуни, якщо й далі буде продовжуватися ця тенденція, ми будемо з трибуни оголошувати прізвища всіх, хто здійснює тиск на депутатів наших по всій території України і у Верховній Раді. Ми попереджаємо, що ми не дамо в обіду жодного депутата і візьмемо під контроль кожен випадок тиску, який сьогодні відбувається. Тому вимагаємо зупинити цей тиск і ми не будемо голосувати за такі псевдореформи. Це ситуація, яка повторюється і ми вже її бачили, нічим добрим вона не закінчиться. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Опанасенко Олександр передає слово для виступу Ірині Подоляк від "Самопомочі". Будь ласка.
10:14:25 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, дорогі українці! Моя мама має 73 роки і живе в невеликому містечку неподалік від Львова. І кожного тижня, коли моя мама у справах приїздить до мене, вона везе у мене з хати торбину із сміттям в своє місто. І я питаю, мамо, для чого ти це робиш? І моя мама мені відповідає, тому що так виглядає, що вам ніхто не допоможе. Я хочу звернутися до представників малих міст, містечок, сіл, які тут зараз є у Верховній Раді. У вас ніколи може не бути таких проблем, які зараз є у Львові, доки вам держава не закриє ваші діючі полігони. Ми вимагаємо від уряду, Президента, РНБО виділення резервного полігону на час побудови сміттєпереробного заводу невідкладно, а також ми вимагаємо виділення земельної ділянки, яка б відповідала державним будівельним нормам для нового полігону, а не ці, так звані, пропозиції, які не вартують навіть паперу, на якому вони написані. Минулого тижня я говорила з головою Львівської обласної адміністрації і питала, як дають собі раду ті районні центри, які довозили своє сміття на закрите Грибовицьке сміттєзвалище? І голова ЛОДА відповів, нормально укладають угоди і в них приймають їхні сміття. Це ще один доказ, що є політична маніпуляція і політичний тиск не приймати тверді побутові відходи тільки зі Львова. Політика упокорення опонентів має два наслідки: протест і рабство. Львів'яни, як і всі українці, рабами не будуть більше ніколи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Батьківщина" Соболєв Сергій Владиславович. Будь ласка.
10:16:35 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги! Такого рівня політичного безумства, коли готові утопити в смітті цілі міста, включаючи пам'ятку ЮНЕСКО Львів, я не пам'ятаю за жоден рік представницької і законодавчої влади парламенту. Вам розказати, як вирішувались ці питання при Тимошенко, коли у Львові не було води і вода подавалась по графіку? За рік була створена урядова комісія, і тепер Львів має воду постійно, тому що була пряма співпраця Прем'єра Тимошенко і мера того міста. А чим зараз займається Прем'єр Гройсман і Президент Порошенко? Як можна назвати це блюзнірство, з яким тут виступили представники двох фракцій, хоча одна навіть посоромилась вийти до трибуни. Замість того, щоб негайно створити урядову і президентську комісію і реально оголосити Львів зоною стихійного лиха, замість того, щоб негайно виділити спеціальні полігони, а не виділяти ці полігони, а потім їхати до представників місцевої ради і заставляти їх припиняти ці угоди. Не відкривати кримінальні справи проти тих, хто вивозить реально сміття у Львові, а робити все можливе для того, щоб вирішити це питання. Зараз у нас у декого голова кружиться від опитувань. Не тим ви займаєтесь! Я думаю, що час політичних репресій, який почався в Україні, це гарна споминка для тих, хто не зрозумів уроки Януковича. Хоча що їм розуміти? Вони тоді працювали в урядах Януковича, вони тоді співпрацювали з усією бандою Януковича, а сьогодні вони нам будуть розказувати, як треба працювати? Я думаю, що політичні репресії, які почалися проти представників реальної опозиції в Україні, проти Тимошенко, проти інших, це є приклад того, як нинішня влада продовжує політику Януковича. Покажіть мені хоч одну справу проти тих, хто реально закликав "русскую весну" на сході і на півдні. Покажіть мені хоч одну справу проти реальних сепаратистів. Де зараз гуляє Юра Єнакієвський завдяки тому, що Генеральна прокуратура закрила всі справи проти нього, спеціально закрила, вмисно закрила? Де зараз гуляє Колобов? Сьогодні в уряді сидить заступник керівника служби Колобова . Ви вдумайтесь в це, на посаді міністра. А ви Колобова шукаєте по всьому світу? Я думаю, ви нічому не навчились. Ті, хто служили Януковичу, перефарбувалися і сьогодні служать Порошенку. Ви дуже швидко зрозумієте, що це шлях на "Титанік". Де сьогодні Янукович, там буде і ваша команда так звана. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Волі народу" Петьовка Василь передає слово Лабазюку.
10:19:44 ЛАБАЗЮК С.П. Шановний пане Голово, дорогі колеги! У минулу неділю вся України вітала наших медиків з професійним святом. Країною покотилася хвиля заходів, де було сказано багато хороших слів. Але не слів навіть правильних чекають наші медики, вони чекають рішучих дій та змін на краще. Напередодні в моєму рідному Волочиську районна центральна лікарня відкрила ще одне оновлене пологове відділення. Ці всі добрі справи відбуваються не завдяки державному фінансуванню, а завдяки меценатам, благодійникам, які стоять не осторонь проблем свого рідного міста, а відбудовують місто, відбудовують інфраструктуру для розвитку своєї держави. Державна політика у сфері охорони здоров'я до недавнього часу не витримувала жодної критики. Всі ми знаємо, до чого призвело відношення влади до медицини: розбиті лікарні, медики на колінах жебрачать, відсутність препаратів і сотні тисяч людей гинуть, не дочекавшись допомоги. Депутатська група "Воля народу" підтримує твердість, з якою уряд і профільне міністерство підходить сьогодні до проведення медичної реформи. Це той віз, який потрібно було давно зсунути з місця. Саме тому наша група дала свої голоси за основу запропонованих законопроектів. Хоча ці голоси ми дали авансом. Ми абсолютно не сприймаємо низький рівень підготовки документу до першого читання. У зв'язку із цим наша група розробила ряд змін і пропозицій та вважаємо прийняття критично необхідним для дієздатності всієї реформи загалом. Ми вимагаємо, щоб наші поправки та пропозиції були враховані. Ми бачимо оптимізм уряду, який на 2018 рік налаштований збільшити фінансування на 67 мільярдів. Хотілось би бачити відповідні розрахунки саме в цьому проекті. Разом з тим, ми підтримуємо пропозицію профільного Комітету з питань охорони здоров'я і вимагаємо від уряду терміново вирішити питання із так званою зрівнялівкою заробітних плат у галузі. Неприпустимо, коли 3200 отримують сьогодні… з розрахунку 3200 отримують хірург і санітарка. Несправедливо не лише в зарплатах лікарів, таку саму зрівнялівку в нас уже багато років відчуває ледве не кожен пенсіонер. Саме тому ми вимагаємо провести осучаснення пенсій. Не може мінімальна зарплата складати дві з половиною мінімальних пенсії, як сьогодні. Днями Нацрада реформ підтримала проект пенсійної реформи. На жаль, попри обіцянки уряду, так законопроекті не був внесений та зареєстрований у Верховній Раді. Наполягаємо якнайшвидше внести пенсійну реформу до парламенту для того, аби ми могли ознайомитися з даною і підготуватися до розгляду, бо від проведення цих реформ напряму залежить майбутнє нашої держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Опозиційного блоку" Дунаєв передає сово бойкові.
10:23:03 БОЙКО Ю.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Поспілкувавшись на цьому тижні з виборцями Полтавської, Миколаївської та Луганської областей, можу вам заявити, у людей склалася чітке відчуття, що влада хоче їх або знищити, або виштовхати з країни. благо для цього вже немає ніяких перешкод. Оцінюючи роботу парламенту і уряду, треба виходити із загальносвітових критеріїв, до яких відносяться: валовий продукт країни, макроекономічна стабільність, інвестиції в національну економіку, соціальний розвиток, інфляція. І в цьому відношенні всі ці показники свідчать про глибоку кризу економіки. При цьому ми так і не побачили ані звіту уряду, ані програми по виходу з кризи, ні економічних законів. Велика частина розглянутих законопроектів другорядні і ведуть до ще більшого протистояння в суспільстві. Прийняте парламентом рішення про курс НАТО не більше, ніж декларація, і є спробою відволікти увагу громадян від нагальних соціально-економічних проблем. Чого тільки варта відсутність вакцин від ботулізму і пов'язані з цим смерті. Ще кілька років тому про це ніхто не замислювався, але тільки з тієї простої причини, що всі вакцини, у тому числі і дитяче щеплення, були в наявності. Зараз відсутній елементарний захист населення від епідемій, ніхто вирішенням цих проблем не займається. Зате всі активно включились в обговорення медичної та пенсійної реформ, покликаних добити здорових і остаточно загнати в убогість пенсіонерів. Вся концепція даних документів зводиться до двох простих постулатів: як виконати зобов'язання перед МВФ, і скільки українці за це заплатять. При цьому готується продаж головного активу Української держави – його землі, що є абсолютно неприйнятним і антинародним рішенням. І останнє. Ми категорично проти кулуарних спроб переглянути Мінські угоди. Суспільство повинно знати про рішення, яке готується. Ми вимагаємо, щоб парламент приймав безпосередньо участь в розробці рішень, що стосуються життя і безпеки українських громадян. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від Радикальної партії Ігор Мосійчук передає слово Олегу Валерійовичу Ляшку. Будь ласка.
10:25:57 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Минулого тижня наша команда працювала по всій Україні. У мене відбулися важливі зустрічі в трудових колективах з людьми на Житомирщині, Рівненщині, Волині і Львівщині. І скрізь на кожних зустрічах: чи це деревообробне підприємство, чи ферма, чи бронетанковий завод – скрізь люди піднімали ключові питання, як їм виживати, як їм годувати свою сім'ю. Це я до того, що уряд на наступний рік запланував підвищення мінімальної зарплати аж на 500 гривень. Сьогодні вона 3200, а у 18-му році планується 3700. Хай на 500 гривень підуть в аптеку куплять пачку памперсів, думаю, що не вистачить. Саме тому наша команда наполягає: єдина реальна можливість подолати бідність, вирватись із кризи, із цього болота законсервованого, гнилого, вонючого сировинного придатку – це створення робочих місць для українців, це радикальне підвищення зарплат і пенсій для людей. Що натомість пропонує влада? Так звані реформи: медична, пенсійна, земельні реформи. Прочитайте меморандум з Міжнародним валютним фондом, який був оприлюднений виключно після того, коли команда Радикальної партії взяла владу за жабра. Бо до цього вони в таємному режимі готували цей меморандум. Усі ці реформи прописані в меморандумі, це реформи не для українців, а для виконання меморандуму, щоби взяти черговий мільярдний кредит і залатати ним дірки в бюджеті. Тому що якби ці так звані реформи робилися для українців, то в першу чергу спитали б у лікарів, як проводити медичну реформу; зібрали б профспілки, роботодавців і найманих працівників і спитали, як проводити пенсійну реформу, для того, щоб люди отримали велику пенсію, а не мали великий трудовий стаж і мінімальну пенсію. А якби хотіли реальної земельної реформи, то зібрали б фермерів і підтримали б наш законопроект про те, що господарем на українській землі повинен бути український фермер, а не транснаціональні корпорації-латифундії, для яких не важно чи є тваринництво в селі, чи є робочі місця, чи є соціальна сфера, для них ключове завдання – це заробіток, швидкий заробіток за рахунок виснаження української землі і знищення українського села. Тому я хочу запевнити українців, наша команда, яка є в до нинішньої влади, ми залізним форпостом стоятимемо на сторожі інтересів українських громадян. Ми не дамо провести так звані реформи, в результаті яких Україна втратить землю, мільйони людей не матимуть пенсій і можливості отримувати медичне обслуговування. Дорогі українці, ви можете стовідсотково покладатись на мене і на мою "залізну" команду! ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Блоку Петра Порошенка" Лубінець Дмитро передає слово Ірині Луценко. Будь ласка, пані Ірино.
10:29:24 ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги! Сьогодні дуже дивна ситуація склалась в країні, коли тема сміття, яке один дуже відомий з історичного міста мер розвозить по всій Україні. Так от, ця тема сміття сьогодні показала момент істини. В чому полягає цей момент істини? Шановні колеги! Коли ми починали свою каденцію, однією з перших реформ, яку ми започаткували, це була реформа децентралізації. Про що говорить ця реформа. Звичайнісінька форма, центральна влада виконує одні функції, всі повноваження і 80 відсотків коштів загальних зібраних в Україні ідуть на місцеві бюджети. А відтак і відповідальність під ці кошти також лягає на місцеві бюджети. Що ми бачимо? На Львівщині громада на демократичних виборах обрала собі мера. 700 мільйонів гривень протягом 2016 року лежать на депозитах! Питається питання від громади, чому пан Садовий ці гроші не використовує для того, щоб робити сміттєспалювальні заводи, відновлювати інфраструктуру, закуповувати міський транспорт, ремонтувати дороги?! Чому він заставляє свого заступника лягати і голодувати саме в той момент, коли Президент виїхав з країни? Це називається безвідповідальність! Це називається розписатись в своїй некомпетентності. Це означає, що людина не може виконувати свої обов'язки! Тому на комітет профільний – Садового. Хай прозвітує, які видатки він зробив для громади, з залученням телебачення хай покаже, до кого звертався, скільки разів приїжджала комісія з Кабінету Міністрів, скільки разів вивозилося сміття по полігонах, які громади де знаходяться. Представники "Самопомочі" не проголосували за те, щоб сміття з міста Львова знаходилося в інших містах. Повірте, шановні колеги, коштів у місті Львові достатньо для того, щоб привести це історичне місто з екологічної катастрофи у процвітаючий туристичний центр. Але 10 років своєї роботи Садовий робив лише одне – піарився, моралізаторствовав і нічого не зробив для громади. І маємо результат. Він каже, що це має робити Президент. Можна. Але якби Президент займався цими питанням, не була б створена армія, якби Президента займався вивезенням сміття, не був би безвіз, не було б асоціації з ЄС, не було б міжнародної коаліції, яка тримає санкції і стримує Росію. Якби Президент і центральна влада в мішках виносили сміття зі Львова, а не сам пан Садовий, не було б розпочато… по боротьбі з корупцією, не було б розпочато реформи освіти, не була б започаткована реформа медицини, не було б децентралізації… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте. ЛУЦЕНКО І.С. Тому, шановні колеги, давайте кожен повинен нести відповідальність на своєму робочому місці, для того ми тут і збиралися. Ми дали повноваження, ви дали кошти, Президент свою роботу робить. Пане Садовий, будьте добрі, до роботи! ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" Корчик Віталій передає слово керівнику фракції Максиму Бурбаку.
10:33:04 БУРБАК М.Ю. Вітаю, шановні колеги. Минулого тижня Комітет з питань національної безпеки і оборони разом з пресою оглядали облаштовану інженерно-технічними спорудами ділянку кордону в Харківській області. Прошу включити відео, будь ласка. Так от, висновок єдиний – проект "Європейський вал" виконується і на високому технічному рівні. Усім депутатам, хто не може чи не хоче поїхати і переконатися в цьому на власні очі, можете побачити це просто зараз і переконатися в цьому, і з м'якого крісла в сесійній залі. А особливо я звертаюсь до тих, хто розпускав численну брехню, закликав не будувати кордони. Дивіться, що вже зроблено і на якому рівні. Таке облаштування держкордону лише початок. Всього треба так обладнати 3 тисячі кілометрів, середня вартість повного облаштування одного кілометру за проектом складає 2,7 мільйона гривень. Це, до слова, майже в 37 разів дешевше вартості стіни на кордоні США з Мексикою. Але будівництво кордону усі ці роки не фінансується в повноцінно. Тому фракція "Народний фронт" звертається до уряду виділити на будівництво усі заплановані в державному бюджеті кошти. З 200 мільйонів гривень фактично цього року виділено лише 30 мільйонів гривень. Окрім того, ми вимагаємо в цьому році спрямувати на облаштування кордону ще 500 мільйонів гривень з коштів, які були конфісковані в оточенні Януковича і повернуті до держбюджету. Необхідність інженерного облаштування українсько-російського кордону ні в кого не викликає сумніву, а цілеспрямована і тривала дискредитація лідерів "Народного фронту" та нашої політичної сили лише підтверджує, що зміцнення кордон це важливий проект у протидії агресивним планам Кремля. І сьогодні слідом за Україною з аналогічним проектом "Інженерно-технічне облаштування кордону з Росією" розпочали наші сусіди з НАТО, Балтійські держави і Норвегія. Імперські амбіції Путіна повинні вмерти на кордоні з Україною. "Народний фронт" вкотре наголошує на своїй позиції - запровадження візового режиму з Росією. Тепер, коли ми маємо безвізовий режим з Євросоюзом, введення віз не просто актуальне, воно вкрай необхідне і жодних перешкод для цього немає. Розмови, що Росія у відповідь запровадить візу для громадян України - це маніпуляція. Будь-який громадянин України зараз ризикує бути незаконно ув'язненим в Росії та закатований на території. Будь-який іноземець, який захоче поїхати з Росії мусить тепер отримати так звану виїзну візу. Тому не треба маніпуляцій ні ілюзій, вводимо візу з країною-агресором і крапка. Наступне. 23 серпня ми відзначатимемо День Українського Прапора. І традиційно цей день буде багато урочистий і присвячений цього святу. "Народний фронт" пропонує протягом цих двох останніх пленарних тижнів, які залишилися, прийняти Закон про Державний Прапор. Відповідний законопроект був внесений Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком ще в 15-му році. Парламент розглянув в першому читанні 2 лютого 16-го року, і вже понад рік він пилиться у відповідному комітеті. Тому, пане Голово, прошу вас протягом цих останніх двох тижнів винести цей законопроект на розгляд залу, і давайте приймати його. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. БУРБАК М.Ю. І наостанок. "Народний фронт" звертається до парламенту підтримати законопроект 5670-д про забезпечене функціонування української мови як державної. Серед авторів законопроекту майже 80 народних депутатів, зокрема і представники "Народного фронту". Ухвалення цього законопроекту вимагає також і суспільство, і громадські діячі. Українська мова, як і український прапор, є символом державності і фактором національної безпеки. Мова є не лише засобом спілкування, вона захищає на в політичний, інформаційний і культурний простір, і захищати сьогодні наші символи і наші кордони ми повинні разом з максимальними зусиллями. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Колеги, заключний виступ. Я запрошую до слова заступника Голови Верховної Ради Оксану Сироїд, і через 3 хвилини ми переходимо до розгляду питань порядку денного. Прошу запросити депутатів в зал.
10:37:08 СИРОЇД О.І. Шановні колеги, я хочу звернутися до Президента, до Прем'єра, до депутатів коаліції, до тих, хто сьогодні знецінює вчинок Олега Березюка. Ви знецінюєте його тому що вам важко оцінити поступок гідності, оскільки вам бракує власної гідності. Ви знецінюєте від страху і від безпорадності, тому що ви знаєте, що ви брешете, але ви не можете зізнатися про це людям. Ви брешете з того моменту, коли ви сказали, що будете жити по-новому, а насправді, просто осідлали старі схеми. Ви брехали тоді, коли обіцяли скасувати і змінити Закон про вибори, який дозволив Януковичу сконцентрувати владу, тому що цей закон сьогодні служить вам. Ви брехали 25 років, коли обіцяли обмежити депутатську недоторканність. Це ви так гуляєтеся 25 років, тут, в цьому залі. Ви обіцяли розслідувати злочини Майдану, але ви боїтеся вийти на самих себе. Ви обіцяли сліпий траст, але народ прозрів, коли побачив ваші декларації. За реформами, які ви обіцяєте, ховаються просто перерозподіли потоків. Ви крадете з оборонного бюджету народу, який воює, і ваш корупційний "Укроборонпром" відомий на цілий світ. Ви продали Конституцію, коли ви запропонували особливий статус в обмін на додаткові повноваження для Президента. Сьогодні ви маєте намір обговорювати деокупацію української території з окупантом. Може це нова мода в стратегії ведення війни? Але мені цікаво, за яку фабрику ви продасте державу цього разу. Ви знаєте, Львів – це лише приклад опору цій брехні і вашому свавіллю, один маленький приклад. Я хочу сьогодні підтримати Олега Березюка, і я приєднаюся до нього. Я буду поруч з ним, я буду голодувати для того, щоби спробувати захистити людей від вашого свавілля. Це мій вчинок також, це мій вибір як людини. А львів'янам я раджу об'єднати свої зусилля і звернуться до Президента з вимогою звільнити очільника обласної адміністрації, який виконував і видавав злочинні накази, принижуючи гідність львів'ян. А вибір свій стосовно Президента і наступної коаліції і наступного уряду ви зробите, українці, наступного разу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до питань порядку денного. Першим на розгляді у нас стоїть проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (номер 6232 і 6232-1). Поскільки даний проект закону має більше як 100 статей, ми не маємо права розглядати його за скороченою процедурою. І тому ми переходимо до його розгляду за повною процедурою. І я нагадаю, що спочатку виступають співавтори, потім комітет з питаннями від депутатів, а потім уже буде обговорення від депутатів і фракцій. Олексій Валерійович Філатов є? Є, так? Зараз підійде, так? Давайте почнемо з Альони Шкрум. Ні. Тоді будемо чекати, тоді будемо чекати. І я запрошую до доповіді… Увага! Щойно був в залі Філатов, зараз ми його знайдемо. Я запрошую до доповіді заступника голови Адміністрації Президента України Філатова Олексія Валерійовича. Будь ласка, пане Олексій.
10:42:47 ФІЛАТОВ О.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Прошу вибачення за затримку. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, сьогодні вашого рішення чекає наступне важливе питання в рамках судової реформи, саме внесення змін до процесуального законодавства. Ми маємо три складові судової реформи: інституційну, процедурну і кадрову. За останні два роки Верховна Рада України суттєво просунулася з впорядкуванням інституційної складової: ухвалені зміни до Конституції України, Закон про судоустрій і статус суддів, Закон про Вищу раду правосуддя. Органи суддівського врядування, Вища кваліфікаційна комісія та Вища рада правосуддя розпочали роботу з кадрової складової. Зараз наша спільна задача впорядкувати судовий процес, встановивши нові стандарти та правила у судочинстві, які б відповідали кращим світовим практикам. Цей законопроект розроблявся в рамках Ради з питань судової реформи впродовж двох років за участю провідних українських та міжнародних науковців в галузі судового процесу, практикуючих юристів, за участі також депутатів різних фракцій парламенту. Законопроект пройшов декілька раундів обговорення і отримав підтримку правничої спільноти. Законопроект передбачає низку суттєвих новацій в судовому процесі. По-перше, це ефективний захист прав як преволююче завдання судочинства. Завданням судочинства має бути справедливе, не упереджене та своєчасне вирішення спорів з метою ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, що звертаються до суду. Друге, це розширення способів судового захисту та засобів доказування. Мова йде про захист прав не тільки у спосіб, визначений законом або договором, а і у інший спосіб, який ефективно захищає правом. Третє, це дієвий механізм забезпечення позову та доказів. Четверте, це максимальна змагальність сторін та пропорційність як засади судочинства. Суд має виконувати виключно роль арбітра і ніколи слідчого, коли мова йде про господарський та цивільний процес. П'яте, це нові правила юрисдикції та підсудності. Юрисдикцію між загальними, господарськими та адміністративними судами пропонується розмежовувати в залежності від предмету, а не сторін спору. Шосте, це спрощення та прискорення розгляду нескладних та менш значних справ, стягнення незначних і безспірних сум в порядку наказного провадження, переважно в електронній формі. Сьоме, це забезпечення ґрунтовної підготовки та розгляду складних справ. Мова йде про правила загального позовного провадження, який забезпечує ретельну підготовку справи як гарантію забезпечення її правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду по суті. Восьме, це забезпечення своєчасності розгляду справи та правової визначеності. Дев'яте, механізми запобігання зловживанню процесуальними правами. Десяте, ефективна компенсація судових витрат, гармонізація правил цивільного та господарського судочинства із одночасним збереженням специфіки кожного з цих процесів. Нарешті, не менш важливе, це впровадження електронного суду, який забезпечує спрощення доступу до правосуддя, максимального застосування інформаційних технологій, можливості вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв'язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки учасників процесу. Крім цього, підтримка судом альтернативних способів вирішення спорів міжнародного комерційного арбітражу та третейського суду. Ухвалення цього законопроекту також дозволить Україні перейти до триланкової судової системи, чим виконати багаторічні рекомендації Ради Європи спросити доступ громадян до суду. Мова йде про виключно юридичні питання, які чекають на вирішення вже багато років. Тож сподіваюся, що ви знайдете можливість знайти в цьому спільний інтерес в питанні побудови якісної системи правосуддя, і цей інтерес стане вище фракційних чи політичних інтересів. Цей законопроект дозволить побудувати судовий процес, який відповідатиме кращим європейським стандартам та практикам. Прошу прийняти це важливе відповідальне рішення та підтримати сьогодні законопроекту 6232 в першому читанні. Дякую вам за увагу. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
10:47:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу підготуватися до запису для запитань. Прошу провести запис для запитань доповідачу. Запрошую до слова народного депутата Сидоровича.
10:48:01 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги! Даний законопроект, який пропонується розглядати сьогодні в сесійні залі, є одним з найважливіших законопроектів, які складають загальну частину всієї судової реформи. Разом з тим, дуже важливо, коли ми говоримо про зміст цих законопроектів, про які вже оголошувалося з трибуни, дуже важливо розуміти їхню форму. В даному випадку, коли ми обговорюємо ці законопроекти, які містять три процесуальних нових кодекси і велику кількість змін у інші дуже важливі закони, без яких функціонування всієї судової системи неможливе, коли воно є об'єднано в одному єдиному документі, забезпечити прийняття якісного фінального результату неможливо. Тому фракція "Самопоміч" наполягає, щоби кожен кодекс приймався як окремий документ з тим, щоби потім можна було забезпечити реальне використання їх у судовій практиці, а не... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд – завершуйте, 10 секунд. СИДОРОВИЧ Р.М. …щоби їх можна було за результатами прийняття реально застосовувати у судовій практиці, а не лише мати одним великим незрозумілим документом, з яким практики-юристи не зможуть захищати права наших громадян у судах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Ви будете відповідь давати чи коментувати?
10:49:33 ФІЛАТОВ О.В. Якщо це було питання, то я би хотів прокоментувати наступне. Це не випадково цей законопроект поданий в якості єдиного, який передбачає внесення змін до трьох кодексів. Є ціла низка питань, зміни, в яких неможливо внести, ухваливши один кодекс і одночасно не ухваливши інший кодекс. Наприклад, розподіл правил юрисдикції, якщо певні справи переходять, виходять з юрисдикції одного суду, наприклад, загального, вони входять до юрисдикції іншого суду – господарського чи адміністративного. Другий приклад, це функціонування Верховного Суду. Ці правила можна запровадити лише одночасно. Третій приклад, функціонування електронного суду, який можна запровадити лише одночасно для всіх видів судового процесу. Четвертий приклад, це судовий контроль за виконанням судових рішень, за виконанням судових рівень, і це можна... ці приклади можна продовжувати. Саме тому невипадково була запропонована саме така форма розгляду цього законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, десять секунд. Пане Олексій, ви завершили, так? Дякую. Наступне запитання, народний депутат Альона Шкрум.
10:50:49 ШКРУМ А.І. Шкрум Алона, фракція "Батьківщина". Пане представник Президента України або пане представник Адміністрації Президента! Ви на сьогодні, на жаль, відзначились тим, що подали найдовший законопроект в історії України. Це найдовший законопроект в історії України сьогодні на 794 сторінки. Ви навіть зараз говорите неправду, що він передбачає зміни до трьох кодексів, ви тільки що відповідали на питання, при цьому він передбачає три нових процесуальних кодекси, зміни до восьми інших кодексів України і зміни до 18 інших законів України. Такого не робив навіть пан Портнов в цій Верховній Раді, і такого тут не було ніколи. Скажіть мені, будь ласка, чи вважаєте ви, що можна починати реформу судової системи, судоустрою і процесу процесуального в Україні з порушення закону? Наприклад, статті 4 Закону "Про судоустрій і статус суддів", де сказано, що зміни до цього закону подаються лише окремими законами України і не можуть об'єднуватися з іншими 18 законами, редакцією трьох кодексів нових та змінами до інших восьми кодексів. Також є правила процесуальні фактично в Верховній Раді, як подаються та як робиться нормотворчість… ГОЛОВУЮЧИЙ.10 секунд. ШКРУМ А.І. Де теж все це має подаватися окремими кодексами і окремими змінами. І я прошу поважати закон України, парламент і, дійсно, розділити це, як мінімум, на чотири, на п'ять різних законопроектів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу.
10:52:17 ФІЛАТОВ О.В. Дякую за запитання. Я хотів би зауважити, що, по-перше, ретельний аналіз Регламенту Верховної Ради не дасть вам можливості послатися на будь-яку норму Верховної Ради, яка була би порушена внесенням цього проекту. Дійсно, Регламент Верховної Ради передбачає щодо певних кодексів можливість вносити зміни лише окремим законом. Щодо кодексів. Це Митний кодекс, це Бюджетний кодекс і це Податковий кодекс. І це є виключний перелік. Інших будь-яких обмежень щодо внесення змін до кодексів не передбачається. Коли я казав про три кодекси, я мав на увазі, що вносяться зміни до трьох основних кодексів шляхом викладення їх в новій редакції. Так, є інші пов'язані з цим зміни. Наприклад, зрозуміло, що Верховний Суд за тими самими правилами з певними відмінностями, які зумовлені специфікою процесу, має працювати і для розгляду кримінальних справ, тому до кримінального, процесуального законодавства… до Кримінально-процесуального кодексу також вносяться зміни в частині функціонування Верховного Суду. Якщо мова йде про виконання судових рішень, також чи розгляду певних категорій справ, зрозуміло, що також можуть бути внесені зміни і до інших… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. ФІЛАТОВ О.В. Але те, що це комплексний і складний законопроект, не означає, що такий законопроект не може бути прийнятий. Порушень Регламенту в цьому немає. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершили відповіді на запитання. Я прошу доповідача зайняти… Ще одне питання. Ну, давайте. Прошу, Сергій Соболєв.
10:53:49 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Визначення того, що відповідає, а що не відповідає порушенню Регламенту, робить відповідний комітет як пропозицію, а далі це фактично висновки Верховної Ради. Те, що очевидно, що не може розглядатися законопроект, який одночасно містить зміни до інших законів, це очевидно. Про це є відповідні висновки Конституційного Суду, про це є чіткий розділ Регламенту. Чому ви не йдете на те, що пропонує науково-експертне управління, розділити ці законодавчі акти згідно зі сферою їх регулювання і тільки після цього розглядати їх по процедурі, яка передбачає процедуру першого читання? Всі інші варіанти – це є порушення Регламенту, закону України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу прокоментуйте.
10:54:52 ФІЛАТОВ О.В. Дякую вам за запитання. Я, напевно, повторюся, але тим не менше скажу, що порушень Регламенту тут немає. Жодне положення Регламенту, і ніхто з виступаючих не послався на жодну статтю Регламенту, яка була порушена. І, по-друге, як я вже пояснив, саме комплексний характер цього питання – внесення змін до процесуального законодавства – диктує необхідність одночасної зміни великої низки законодавчих актів, зокрема, декількох процесуальних кодексів. Це, ще раз: функціонування Верховного Суду за тими самими правилами, розподіл юрисдикції за тими самими правилами, функціонування електронного суду, контроль за виконанням судових рішень – як основні питання, які неможливо окремо вирішити одним чином в одному кодексі і чекати прийняття інших кодексів. Тоді вони дійсно на практиці не будуть працювати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершили цього разу запитання. Прошу доповідача зайняти своє місце. І я запрошую до співдоповіді автора альтернативного законопроекту народного депутата Альону Шкрум, прошу.
10:56:12 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, більшість українців вважає, що у нас в Україні взагалі немає парламентаризму. Довіра до парламенту надзвичайно низька. Парламент вважають цирком. Ви бачите те, що тут відбувається. Об парламент кожен Президент чомусь "витирає ноги", "переломлює парламент через коліно". І, на жаль, цей законопроект зараз, який поданий Адміністрацією Президента України і Президентом України, він ще глибше поглиблює фактично цю проблему з парламентаризмом в Україні і ще більше ослаблює державні інституції. Президент думає, що, "переломивши" парламент і змусивши його приймати в одному законопроекті величезну кількість різних норм, які не можуть бути в одному законопроекті, один раз, і домовляючись про такі голосування один раз, щоб не витрачати зайвий кошт, щоб не витрачати зайвий час, таким чином, він наче допомагає реформувати країну і лише ослаблює парламент, а не себе. Але проблема в тому, що, ослабивши таким чином парламент, він ослаблює всі державні інституції, які у нас і так абсолютно розхитані. І це абсолютно неприпустима історія в країні під час війни. Цей законопроект є найдовшим законопроектом в історії України. Такого не робив і таке не снилось ні пану Януковичу, ні пану Портнову, колеги. Висновок науково-юридичного управління, науково-експертного управління Верховної Ради однозначний: такого ніколи не було, це не може бути, кодекси мають подаватись окремо, зміни до законів щодо цих кодексів мають подаватись окремо, зміни до Закону про судоустрій та статус суддів, за статтею 4 самого Закону про судоустрій та статус суддів мають подаватись окремо. І процедури в цьому питанні дуже-дуже важливі. Тут же пан Філатов та Адміністрація Президента України пропонує, я ще раз нагадаю, внести в новій редакції три процесуальні кодекси: це Господарський, Цивільний процесуальний та Кодекс адміністративного судочинства. Одночасно в цьому самому законопроекті вони пропонують внести зміни до 8 інших кодексів України і до 18 інших законів України. При цьому, якщо говорити по суті цих змін, колеги, там багато правильних речей, але через те, що зміни такі величезні, вони намішали туди все, там, як говорить класик, змішалися і коні, і люди. Там є автоматичний арешт коштів на рахунках за борги для українських громадян, і українські громадяни мають це знати і чути. Там є виклик у суд відповідача через Інтернет, якщо неможливо встановити його місце перебування. Як це буде відбуватися в тих реаліях України, які зараз є, і з цією довірою до суддівської системи я не знаю. Там є чомусь зміни до міжнародного комерційного арбітражу і взагалі виключається Положення про арбітражних суд, тобто зміни, які абсолютно недоречні в цьому сенсі до процесуальних кодексів. Там прибирається так звана банківська таємниця, тому що є зміни до Закону "Про банки та банківську діяльність". І це лише маленька частина змін, яку ми там змогли побачити за той короткий час, поки цей законопроект був у парламенті. Колеги, я в своєму альтернативному законопроекті всі ці ганебні речі, які я зараз перерахувала, викреслювала. Я вас запевняю, що там є ще дуже багато речей, які не стосуються змін до процесуальних кодексів, до процесу України, до судочинства, а лише показують якісь лобістські інтереси, корупційні інтереси Адміністрації Президента та її, на жаль, представників. Науково-експертне управління, проаналізувавши окремо законопроект Президента та мій альтернативний законопроект, підтримало майже всі ті зміни, які я туди внесла: підтримало виключення автоматичного арешту коштів на рахунках за борги, підтримало виключення виклику в суд відповідача через Інтернет в Україні, підтримало виключення взагалі змін до Регламенту міжнародного комерційного арбітражу та арбітражного суду, підтримало інші речі. Крім того, зауваження Науково-експертного управління Верховної Ради говорять дуже чітко: не треба принижувати парламент, не треба принижувати всіх депутатів України, треба розділити ці речі на 4 різних законопроекти, приймати їх окремо, проводити кожний по повній процедурі, тому що кожен окремо має більше 100 статей і стосується величезної реформи судоустрою в Україні і процесуального судочинства. Кожен має мати конкретний період для введення в дію, коли ми зможемо прийняти зміни для інших законопроектів і для інших процесуальних кодексів, після чого вони мають бути ретельно вивчені для того, щоб їх можна взагалі було використовувати тими суддями, які це будуть робити. Така кількість змін, вона повністю унеможливлює так звану судову реформу, тому що жоден суддя і жоден юрист, навіть пан Філатов не зможе їх одразу вивчити і зрозуміти, як мають прийматися рішення в судах і як можна буде це все використовувати. Колеги, ви знаєте, чому таке робиться? Я мушу пояснити чому це подається сьогодні у Верховну Раду саме в такому вигляді, саме як найдовший законопроект в історії України. Тому що у коаліції абсолютно відсутня довіра один до одного. Тому що шановні члени коаліції так званої не довіряють один одному на стільки, що вони, не довіряючи, якщо будуть проголосовані зміни до одного процесуального кодексу, то це відбудеться і щодо іншого. Тому що за кожне голосування доводиться платити або домовлятися з"Волею народу", з "Відродженням", з "Опозиційним блоком", з тими олігархами, які мають своїх депутатів тут у парламенті. І саме тому подається це в одному законопроекті на 794 сторінки. І саме тому розділити це неможливо, тому що недовіра страшна. Саме тому домовлятися приходиться з головою Рахункової палати за те як змінювати ЦВК, за омбудсмена і за всі інші питання, на жаль. Це все пов'язано і ми маємо розуміти цей причинно-наслідковий зв'язок. Коли я пропонувала не один раз розділити ці законопроекти, мені якраз говорили, що треба протиснути все й одразу, інакше воно може не пройти і це буде коштувати дуже дорого. Але от, на жаль, таке протиснення цих речей за один раз воно коштує дуже дорого для України і воно коштує дуже дорого для кожного з нас і для кожного громадянина України. Подібні законодавчі махінації, еквілібристика не снилися дійсно навіть Януковичу і навіть пану Портнову. І в цьому, на жаль, Адміністрація Президента їх дуже ганебно і дуже сумно перевершує. Тому, колеги, я прошу не підтримувати законопроект внесений Президентом України. Я прошу змусити Адміністрацію Президента України вносити його за порядком передбаченим Регламентом України, передбаченим правилами цього залу, передбаченим взагалі здоровим глуздом, передбаченим Законом про судоустрій та статус суддів. І я прошу не принижувати парламент, не применшувати парламент, не руйнувати парламентаризм, який тут залишився. Я також звертаюся до Голови Верховної Ради, я дякую йому за те, що ми розглядаємо цей законопроект за повною процедурою, і Слава Богу, але я б хотіла звернутися до нього з проханням дати доручення регламентному комітету розглянути ще раз процедуру внесення цього законопроекту, і розглянути її відповідно до норм нормотворчості Верховної Ради, які у нас є. І тоді вже тільки розглядати цей законопроект. Жодна реформа парламентаризму і реформа парламенту, за яку тут б'ється, насправді, Голова Верховної Ради, вона неможлива, якщо об парламент витирає ноги Адміністрація Президента або будь-які інші юристи від Адміністрації Президента чи не від Адміністрації Президента. Якщо ви вважаєте, що парламент не місто для дискусій, де мають бути окремі дискусії по кожному великому законопроекту, то вибачте, тоді ви переплутали країну, і тоді вам треба іти кудись туди до пана Гризлова, який був колишнім спікером російської Думи і сказав цю відому фразу. Я вважаю, що український парламент – це місце для дискусій, це місце для нормальної нормотворчості, це місце для поваги принаймні тих правил законодавчої техніки які у нас є. І тому я вимагаю дати доручення регламентному комітету перевірити процедуру внесення цього законопроекту і лише після цього його розглядати, або відхиляти цей законопроект, повертати його на доопрацювання, і розглядати його за нормальною процедурою розділивши його на чотири або на п'ять інших законопроектів, розглядати тоді його по суті, розглядати його ретельно через Комітет Верховної Ради профільний, розглядати його з величезною кількістю поправок і вилучати з відти лобіські корупційні речі, які не стосуються реформи процесу в Україні. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:04:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтесь на трибуні, зараз будуть запитання. Прошу провести запис на запитання до доповідача. Три хвилини дається на запитання. Прошу провести запис. Мустафа Найєм передає слово Голубу. Будь ласка.
11:05:02 ГОЛУБ В.В. Дякую. Владислав Голуб 197 виборчий округ Черкащина. Шановна Альона Іванівна, ну, ви абсолютно вірно зазначили ті порушення в юридичних нормах, зокрема і порушення Закону про Регламент Верховної Ради. Ті норми, про які вже наголошувало науково-експертне управління, а також, безумовно, ті політичні мотиви, чому цей законопроект вноситься в тій формі, в якій він внісся. Але в мене до вас запитання як до молодої людини, яка має вищу юридичну освіту західного вузу. Скажіть мені, будь ласка, чи відомо, можливо, вам і практика інших країн, коли приймалися такі об'ємні документи. А також, можливо, чи порекомендували ви попередньому вашому доповідачу, враховуючи таку практику, яка вже вноситься до Верховної Ради, внести Закон про Закон України де врегулювати абсолютно всі правовідносини і забути взагалі про нормотворчість як таку рису українського парламентаризму. Щиро дякую за відповідь.
11:06:01 ШКРУМ А.І. Дякую. Дякую за запитання, колеги, дійсно, ми вивчали приклади інших країн, які проводили процесуальну реформу, таких країн було багато і дуже багато наших сусідів проводили процесуальну реформу і навіть Україна вже намагалася реформувати процес не один раз, ніколи не було такого, щоб всі кодекси були в одному законопроекті і приймалися одночасно, і вступали в дію приблизно одночасно. Насправді, це не треба вигадувати велосипед, тут все дуже однозначно прописано в регламенті України, прописано в нормах нормотворчої техніки в Україні. Треба вносити, розділяти цей законопроект на п'ять різних, вносити її п'ять, розглядати їх п'ять, і кожен з них буде вступати в дію як мінімум, наприклад, з 1 січня наступного року або можливо навіть з 1 травня наступного року для того, щоб зрозуміти як це тлумачити і як це використовувати в дії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Івченко Вадим Одарченкові передає, будь ласка.
11:06:52 ІВЧЕНКО В.Є. Прошу передати слово колезі Одарченку.
11:06:56 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Пані Альона, я особисто буду голосувати за ваш законопроект, він мені видається більш досконалим. Але у мене питання, яке стосується проекту 6232, хочу, щоб ви прокоментували. З моєї точки зору, він абсолютно недосконалий, і в ньому не передбачено великої кількості можливих ситуацій, які виникнуть, перш ніж… застосування, якщо проголосують за провладний закон. Прошу відповісти на таке питання. Уявіть собі, судова колегія касаційного цивільного суду винесла судове рішення, яке прямо суперечить рішенню з аналогічного спору, який розглянув касаційний господарський суд, рішення вже винесено, оприлюднено і направлено сторонам. Яким чином Верховний суд в такій ситуації зможе усунути суперечності як це можна усунути спираюсь на той закон, який пропонує Президент, як це буде працювати. Будь ласка.
11:08:00 ШКРУМ А.І. Я дякую пану Одарченку за запитання. Дійсно, якщо ви подивитесь висновки науково-експертного управління і зауваження до законопроекту пана Президента, то вони складають 33 сторінки. Там багато і велика кількість є неузгодженостей і неточностей, і зайвих норм, які я, наприклад, у своєму альтернативному проекті вилучала. Це є зрозуміло, тому що законопроект величезний, законопроект має величезну кількість змін до різних кодексів і законів, і нові редакції в кодексі. Саме тому, я вважаю, що розглядати треба ці зміни окремо, розглядати кожен законопроект окремо на профільному комітеті, розглядати кожен окремо під час другого читання поправками, вичищати звідти речі, які є неузгоджені, вичищати звідти лобістські речі, які я теж тут перелічила, і робити механізм впровадження, і використання цих нормальним для будь-якого судді чи це буде новий суддя, обраний зараз за конкурсом, дай боже, чи це буде той суддя, який вже працював. Але ніхто не буде знати, як використовувати ці зміни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Німченко Василь Іванович.
11:09:02 НІМЧЕНКО В.І. Я хочу запитати шановного доповідача по альтернативному закону. Я дуже вам вдячний за ту оцінку, яку ви надали, дійсним обставинам підготовки цього законопроекту. Я хотів би вас запитати, чи не вбачаєте ви зговір, сумісну дію з прийняттям закону про електронні декларації з введенням спрощеного електронного судочинства, яке дає можливість, так сказать, безакцептно стягувати ті вклади, забирати у громадян України? Це перше. Чи не вбачаєте ви в цьому взагалі антиконституційні дії всупереч інтересам держави, я маю в виду дії авторів законопроектів, які йдуть з Банкової? Це перше. І друге. Скажіть, будь ласка, як ви вбачаєте, що на сьогоднішній день винесені законопроекти… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. 11:10:18 НІМЧЕНКО В.І. Чи не вбачаєте ви в тому, що вони в основі своїй антиконституційній всі ті процесуальні норми регулювання, які вносять тим більше прецедентний спосіб розгляду справ і форму прецедентну і на сьогоднішній день в такому вигляді. Спасибі.
11:10:48 ШКРУМ А.І. Дякую за запитання. Ви знаєте, я вбачаю оцю так звану оригінальну практику, яка народилася вперше в Адміністрації Президента, пана Порошенка зараз, подачі законопроекту на 794 сторінках і протискання його через парламент, я вбачаю її такою, яка руйнує і парламентаризм, і державу, і Президента особисто. І має вона дуже просту, фактично, підставу – це страх перед тим, що не буде прийнято ніщо і небажання домовлятися за декілька голосувань одночасно. А щодо вашого запитання по електронному суду, наскільки я його зрозуміла, то якраз науково-експертне управління робить дуже велику кількість зауважень саме по електронному так званому суду і в тому числі по виклику через Інтернет, наприклад, і запровадженню механізму взагалі виклику відповідача через Інтернет. Електронний суд він фактично має полягати в налагодженні процесу обміну інформацією між різними сторонами судового засідання і полегшувати для них життя і для них, фактично, ситуацію в Україні з судочинством, а не бути підставою для потенційного зловживання, корупції та взагалі нівелюванням конституційними прав громадян. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Час для запитань вичерпаний. Дякую, Олена Іванівна. І до співдоповіді я запрошую голову Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевича Руслана Петровича, будь ласка.
11:12:13 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановні колеги! Оскільки часу обмаль, а мені як голові комітету в межах п'яти хвилин доведеться проговорити довкола двох законопроектів я почну з основного. Знаєте, я слухаю дискусію і таке враження, що у нас штатна ситуація, до того часу поки парламент прийме зміни в Конституцію і до того часу поки розпочнеться конкурс Верховного Суду начебто величезний лах і ми нікуди не поспішаємо тільки прогнозуємо, якою може бути конструкція судової влади на перспективу? Шановні колеги, ми рік тому прийняли відповідні зміни, і майже рік тому вони набули чинності, і ми вже майже півроку в сесійній залі не можемо спромогтися на виконання наших з вами рішень розглянути чи не найважливішу частину судової реформи в частині процесуального законодавства. Ви знаєте, мені просто дивно слухати, що ми знову починаємо дискусію щодо форми, подачі наскільки вона відповідає Регламенту, наскільки не відповідає. Друзі, я хочу сказати, особливо, Альона Іванівна, вам, під час подачі вами альтернативного законопроекту дискусія мала б припинитися, тому що своїм законопроектом, який по формі ідентичний до того, який подав Президент, ви фактично легітимізували подачу його законопроекту і свого, підтвердивши, що вони відповідають Регламенту Верховної Ради. А після того як 250 голосами парламент включив ці законопроект до порядку денного цієї сесії ця дискусія взагалі мала б зупинитися. Ми зараз на іншому етапі, на етапі першого читання, коли нам треба приймати надзвичайно доленосні і швидкі рішення, бо, друзі, на завершальній фазі фактично перебуває конкурс до нового Верховного Суду, який не може запрацювати до того часу, поки не буде в новій редакції прийняте нове процесуальне законодавство. Всі розмови про те, що давайте ми один кодекс швидше приймемо, інший пізніше, а потім подивимося по ситуації, може їх якось змішувати або поміняти місцями, це розмови для людей, які трішечки не розуміються в предметі. Не може якийсь з касаційних судів розпочати роботу раніше, якийсь пізніше. А є один конституційний орган – Верховний Суд, який відповідно до Конституції має розпочати свою роботу з пленарного засідання всіх суддів всіх касаційних судів, які одразу на другий день мають повноцінно здійснювати в тому числі процесуальні дії відповідно до нових процесуальних кодексів. Це по формі. Тепер по суті. Справді, проблема є. І проблема вона радше, скажімо так, дискусійна, ніж така фатальна, через яку не можна переступити. Я думаю, що зараз настав час, коли цю проблеми ми від імені комітету пропонуємо вирішити і вирішити в той спосіб, який є можливим… єдино можливим на цьому етапі. Рішенням комітету і робочою групою, яка впродовж кількох місяців працювала на процесуальними кодексами, ми пропонуємо в разі, якщо законопроект під реєстраційним номером 6232 буде прийнятий, а саме його пропонує підтримати за основу комітет, зважаючи на те, що по суті інший законопроект є його копією з певними новелами, а цей законопроект є фундаментальний, більш ширший, і той, який започатковує, справді, нові якісні інститути в процесуальному законодавстві. Тут можна скільки завгодно дискутувати довкола наказного провадження, електронного суду, але це новели, з якими нас змушує жити життя. Повірте, ми не можемо стояти осторонь тих процесів, які відбуваються в світі і в Європі, коли електронний суд – це основна форма судочинства, а ми тільки думаємо, можемо ми досягти того рівня, коли запроваджувати чи ні. Ми повинні це були робити ще позавчорашнього дня. Але за будь-яких умов ми вважаємо за доцільне і зараз уповноважений від імені комітету запропонувати ту модель, яка має бути від імені комітету, скажімо, покладена в основу роботи над цими... над цим процесуальним законодавством до другого питання. А саме, комітет Верховної Ради пропонує у Постанові про прийняття за основу відповідного Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільно-процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, інших законодавчих актів (за номером 6032) доручити Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, увага, виокремити у структурі законопроекту окремими розділами проект Господарського процесуального кодексу, проект Цивільного процесуального кодексу, проект Кодексу адміністративного судочинства, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів в зв'язку з прийняттям Господарського процесуального, Цивільно-процесуального кодексу України і Кодексу адміністративного судочинства та проекту Закону про внесення змін до Закону України про судоустрій і статус суддів та, увага, доповнити зазначені розділами відповідними окремими прикінцевими та перехідними положеннями. Це дасть можливість в разі прийняття... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще хвилину. КНЯЗЕВИЧ Р.П. …дасть можливість прийняття в такому вигляді в другому читанні законопроектів, фактично прийняти п'ять окремих законодавчих актів. І наостанок. Є низка речей, які є дискутивними з точки зору доцільності підняття ставок судового збору, з точки зору, скажімо, запровадження інституту автоматичного арешту коштів, хоча я звертаю увагу, що передбачається запровадження такого інституту тільки з 2019 року, але, на жаль, не всі читають законопроект, бо він дуже великий фоліант, який, напевно, важко прочитати одразу. Але я думаю, що над цими питаннями ми обов'язково попрацюємо до другого читання і найдем прийнятну форму, яка дасть можливість проголосувати нарешті ці закони в цілому і дати шлях до повноцінного здійснення правосуддя Верховним Судом та новими апеляційними і місцевими судами. Дуже дякую. Прошу підтримати за основу з урахуванням пропозицій, висловлених головою комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Руслан, залишайтесь на трибуні. Три хвилини – запитання до співдоповідача. Я прошу провести запис. Павло Кишкар передає слово Пташник.
11:18:45 ПТАШНИК В.Ю. Шановний Руслане Петровичу, маю до вас два запитання. Перше запитання і побажання, щоби все ж таки на рівні вашого комітету ви прослідкували, щоби у нас не сталося такої ситуації, коли одні і ті самі спори будуть належати до юрисдикції різного судочинства. Ви знаєте, що даними процесуальними змінами визначається юрисдикція повністю заново, новий підхід. І, власне, нам потрібно зробити так, щоби не було тієї ситуації, коли Господарсько-процесуальний кодекс, скажімо, буде прийнятий, а Цивільно-процесуальний кодекс залишиться старим. І друге питання моє стосується, власне, тієї практики, коли при підготовці до другого читання, на жаль, в законопроектах з'являються норми, які повністю не стосуються, власне, цього законопроекту, який ми обговорюємо. Ви знаєте, так було з законопроектом про Конституційний Суд. Туди… з'явилася там норма змін до Закону про нотаріат, про адвокатуру, про Уповноваженого з прав людини. Моє до вас звернення як народного депутата все-таки унеможливити таку практику… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ПТАШНИК В.Ю. І щоби ми при доопрацюванні і роботи над даним процесуальним законодавством на рівні поправок народних депутатів на базі вашого комітету не ухвалили рішення і не підтримували ті норми, які не стосуються взагалі, власне, даного процесуального законодавства. Дякую.
11:20:19 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я коротенько по першому питанню. Якраз та пропозиція, яка висловлена від імені комітету, мені здається, дає можливість зреалізувати вашу ідею, щоб не трапилось так, що один касаційний суд розпочне свою роботу, бо матиме для цього всі процесуальні підстави, а інший – не зможе, і тоді ми побачимо серйозну спробу зайти на іншу територію, тому що створиться процесуальний вакуум, який якимось чином треба буде заповнювати. От якраз для того, щоби цього не допустити, ми пропонуємо цей вихід. І друге. З приводу так званих інших, таких, які не відносяться до цього законодавства речей, я мушу вам сказати, що таких майже немає, я би сказав. Я б сказав, що їх немає, але можна дискутувати, тому що в основному це речі, які суміжні з процесуальними законами. Якщо ви маєте, наприклад, Міжнародний комерційний арбітраж на увазі, бо саме довкола цього зараз починається дискусія, то я тут вас підтримую. І є попередня дискусія довкола цього на комітеті під час розгляду цього питання в другому читанні за участі представників Міжнародного комерційного арбітражу України. Ми зможемо найти прийнятну формулу, яка, мені здається, буде підтримана залом. Я розумію цю проблему, я про неї… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І останнє запитання – Олександр Долженков.
11:21:32 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую. Шановний Руслане Петровичу, от ви сказали, що ці законопроекти не є такими потенційно конфліктними, і немає причин, у відповідності до яких немає причин їх неприйняття, всі дискусійні питання можна подолати. У мене особисте питання до вас як до голови комітету: чи відчуваєте ви, що комітет буде підтримувати пропозиції щодо зниження ставок судового збору, по-перше, адже вони підвищені, і відповідно це не сприяє доступності правосуддя до звичайних громадян. І, по-друге, до доступності щодо розгляду судових спорів в порядку касаційного провадження. Адже чинна редакції і запропоновані законопроекти принципово не змінюють ситуацію, у відповідності до якої суд касаційної інстанції при розгляді тієї чи іншої касаційної скарги, яка була подана з затриманням визначених процесуальним законодавством строків щодо її відповідності норм процесуального законодавства, але через підставу її необґрунтованості просто не буде розглядати зазначену касаційну скаргу, тим самим порушуючи… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершити… ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую. Тим самим порушуючи один з основних принципів судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України, щодо обов'язковості перегляду судових рішень в порядку апеляційного та касаційного провадження. Але, через зміни в Конституції зазначено, що в касаційному порядку лише у випадках, передбачених законом. У мене дуже велике занепокоєння щодо обмеженості зазначених випадків. Дякую.
11:23:18 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Що стосується, я почну з другого, то це запитання виключно професійне. Я думаю, що цю дискусію можна перенести на площадку комітету і тут обговорити в професійному колі довкола тих речей, які ви висловили як занепокоєння. Щодо першого питання, я про нього вже говорив з самого початку. Справді, ціла низка фракцій висловлює позицію довкола того, що не доцільно піднімати ставки судового збору. Ну, тут питання дискусійне. Я думаю, що ми можемо його розв'язати. Щодо недоцільності підняття. Не зниження тих, що існують, а щодо недоцільності підняття. Але тут Олексій Валерійович проговорив ідею. Справа в тому, що ми, запроваджуючи інститут наказного провадження, фактично запропонували альтернативу нашим позивачам. Вони можуть визначитись, чи вони готові йти за загальною процедурою, де відповідну кількість коштів треба сплатити в якості судового збору, чи вони хочуть, наприклад, іншу спрощену нову процедуру у вигляді наказного провадження, яка в рази буде дешевше. І забезпечимо таки можливість доступу до правосуддя. Це питання на рівні комітету. Ми точно, я думаю, проговоримо і найдемо ту базу для компромісу, яка буде достатня для прийняття законів в цілому. Я бачу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Петрович. Час для запитань є вичерпаний. Ні, не три питання, а три хвилини, Іване. Час вичерпаний. Але зараз, я нагадаю, будуть виступи від фракцій, будуть виступи від депутатів. Зараз всі бажаючі зможуть виступити. Іване, ну, друзі, колеги, згідно Регламенту надається 3 хвилин. Відповідь і питання можуть бути по хвилині і по дві. І тому це визначається від того, які довгі питання, які довгі відповіді. Зараз усі будуть мати змогу виступити. І я прошу провести запис на виступи від фракцій. Будь ласка. Від "Блоку Петра Порошенка" Кишкар Павло Миколайович. Передає слово Алєксєєву. Алєксєєву, будь ласка. Алєксєєв, включіть мікрофон.
11:26:02 АЛЄКСЄЄВ С.О. Шановні колеги, ми майже рік назад прийняли зміни до Конституції в частині змін до правосуддя. Відповідно до цих змін зараз триває і вже закінчується конкурс на посади суддів Верховного Суду. Вперше за всю історію України проводиться конкурс, публічний конкурс, відкритий конкурс на заміщення посад суддів Верховного Суду. Він закінчується вже за два тижні. Але Верховний Суд, новий сформований Верховний Суд запрацювати не зможе. Складеться така ситуація, що будуть призначені судді, 120 нових суддів Верховного Суду, серед яких науковці, адвокати, кращі з кращих, які пройшли публічний конкурс, але в них не буде повноважень, якщо ми не приймемо сьогодні в першому читанні і на наступному пленарному тижні, який залишився до парламентських канікул, у другому читанні процесуальні кодекси в новій редакції. Просто у Верховного Суду не буде повноважень, щоб запрацювати, щоб запрацював Верховний Суд, щоб запрацювала нова система правосуддя. Тобто якщо ми сьогодні не підтримуємо цей законопроект, до осені Верховний Суд не запрацює. Прохання сьогодні підтримати у першому читанні, між першим і другим читанням комітет доопрацює ці процесуальні кодекси, і на наступному пленарному тижні, я сподіваюсь, в другому читанні ці процесуальні кодекси будуть проголосовані. І вже в такому випадку, вже за місяць, новітній Верховний Суд зможе запрацювати і це буде реальна реформа в судовій системі України. Прошу підтримати. Фракція "Блоку Петра Порошенка" буде голосувати за зміни до процесуальних кодексів. Прошу підтримати цей законопроект і вас закликаю. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Костенко Павло Петрович.
11:28:03 КОСТЕНКО П.П. Прошу передати слово Руслану Сидоровичу.
11:28:10 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги, коли ми зараз дискутуємо про усі процесуальні кодекси, ми повинні розуміти, що зараз найважливішим є питання не тільки змісту, хоча, безумовно, що це важливо, ми багато про це вже в цій залі сьогодні говорили, але це є питання форми. Форми, в якому вигляді чи ми отримуємо окремі процесуальні кодекси, чи ми отримуємо один величезний і незрозумілий документ. Що стосується змісту. Безумовно, що є багато запитань до запропонованих кодексів, це є і модель Верховного Суду, яка була суттєво змінена порівняно з тим Законом про судоустрій, який був уже прийнятий парламентом, це і питання, в принципі, засада судочинства, оскільки ми в змінах до Конституції ввели принцип верховенства права, відійшли від принципу законності, який занадто вузько дозволяє судам вирішувати спори, а ввели верховенство права, яке є визначальним для захисту прав і інтересів громадян. А тут він чомусь знову з'являється у процесуальних кодексах. Є інші питання, які викликають дискусії і які потребують дуже серйозно обговорення. Але усі ці речі, вони не матимуть абсолютно жодного змісту, тому що вони не зможуть бути зреалізовані в тому випадку, якщо законопроекти не будуть розділені і не будуть проголосовані як окремі кодекси, як окремі закони. Тому в даному випадку питання є визначальним, яким чином цей законопроект був поданий? Чому стільки часу пішло для того, щоб це питання обговорити і в кінцевому результаті не отримано було тих рішень, про які наголошувало і Головне юридичне управління? І в такий спосіб ми, дискутуючи про дані законопроекти, не можемо бути переконані, що в кінцевому результаті ми отримуємо саме ті процесуальні кодекси, які дозволятимуть захищати права українських громадян у судах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від партії "Відродження" Писаренко Валерій. Будь ласка.
11:30:28 ПИСАРЕНКО В.В. Дякую, шановний пане Голово. Хочу вам сказати, що, на жаль, дуже шкода, що ми зараз підійшли до ухвалення цього важливого законопроекту в такий спосіб і в такий час. Хочу вам нагади, що рік тому ми з вами ухвалили зміни до Конституції, які, дійсно, мають багато достатньо революційних і позитивних норм, які сьогодні імплементовані в вищий Закон України. Ці норми розроблялися багато років за участі з фахівцями Венеційської комісії, фахівцями USAID, багато спеціалістів працювали, два скликання парламенту працювали. І ось рік тому ми з вами ухвалили, і майже рік ми з вами не отримали змін до Процесуальних кодексів, і лише сьогодні нам говорять про те: "У нас немає часу, нам потрібно запустити судову систему до роботи". Я, вибачаюся, що рік робили? Де були процесуальні кодекси, що неможна було рік їх внести до парламенту? Друге. Дійсно, я хочу підтримати всіх колег, які говорили про процесуальні проблеми внесення. Кодекси внесені з порушенням законів. Ми говорили про те, що такий документ потрібно відізвати, внести заново, зробити нормальні процедурні моменти. Нас не почули. Добре. Закладайте бомбу під свої законопроекти. Ви отримаєте потім велику проблему. Я впевнений, що ви отримаєте підтримку в першому читанні, після цього буде витрачено місяці на те, щоб його доопрацювати. Навіть те, що сьогодні науково-експертне управління знайшло для вас вихід, це також подарунок, який теж може залишити велику проблему. Адже сьогодні ви робите ноу-хау, так попрацювавши над законопроектом. Хочу ще зазначити. Фахової дискусії немає. Те, що сьогодні йде дискусія в парламенті, напевно, це завдяки дипломатичності керівника парламентського Комітету з питань правової політики. Адже до цього на всіх зібраннях фракції не хотіли навіть розмовляти про те, щоб цей законопроект розглядався в парламенті. Що ми сьогодні пропонуємо? Ми пропонуємо нарешті підійти з фахової точки зору до всіх законопроектів, що стосуються судової реформи: і до Процесуального кодексу, і до Закону про Конституційний Суд. Якщо ми не повернемось до фахової дискусії, ви побачите, що у нас буде велика проблема, як ви її зараз маєте з питанням формування Верховного Суду України, який також вже формується з проблемою процесуального характеру. Я хочу сказати, що… Можна 10 секунд ще? Я хочу сказати, що наша… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд і надалі будемо надавати лишень 10 секунд. Будь ласка, Валерій, 10 секунд. ПИСАРЕНКО В.В. Я хочу сказати, що наша депутатська група підтримує те, щоб у нас була нормальна незалежна судова система.Іі ми будемо підтримувати всі фахові дискусії і голосування…. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я вже давав 10. Добре, 10 секунд, завершіть. ПИСАРЕНКО В.В. Ми сьогодні дамо можливість комітету попрацювати над цим законопроектом до другого читання. Але, якщо ви нас не почуєте, він не буде ухвалений. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я ще раз наголошую, я буду додавати лишень 10 секунд, тому намагайтесь виступ формулювати таким чином, щоб ввійти ввійти в час, передбачений Регламентом. Зараз до слова запрошую Вознюка Юрія. Передає слово Леоніду Ємцю. Будь ласка, пане Леонід, від "Народного фронту".
11:34:35 ЄМЕЦЬ Л.О. Леонід Ємець, "Народний фронт", місто Київ. Шановні колеги, запам’ятайте цей момент. Сьогодні ми стоїмо на роздоріжжі: одна дорога веде до чесного і справедливого суду, а інша дорога одразу повертає і веде назад в болото корупції, в болото примусових рішень, в болото несправедливості. Сьогодні надзвичайно важливий ключовий момент, я зацитую, чому. Закон про судоустрій і статус суддів прямо говорить, що до моменту, поки не будуть прийняті зміни до Процесуального законодавства, залишається працювати старий Верховний Суд, залишаються працювати старі вищі спеціалізовані суди. Це означає, що саме прийняття цих змін до процесуального законодавства є тим моментом, який є необхідний і обов'язковий, і це вже визначено діючим законодавством для того, щоб конкурс до Верховного Суду, після того як він завершиться, мав свій результат формування нового Верховного Суду, а вищі спеціалізовані суди були ліквідовані. Не прийнявши цей закон, ми ставимо хрест на всій судовій реформі, ми ставимо хрест на змінах до Конституції в частині проведення конкурсу до нового Верховного Суду, в частині ліквідації чотирьохрівневої системи судів, ліквідації вищих спеціалізованих судів. Сьогодні це є ключовий момент і сьогодні кожен народний депутат має визначитися, він за те, щоб країна мала чесні і справедливі суди чи він за те, щоб залишити стару корумповану систему, сформовані ще за часів режиму Януковича. Дозвольте декілька технологічних моментів. Звучало про те, що недосконало, з процесуальної точки зору, є внесення змін до чотирьох процесуальних кодексів одним законом. Дійсно, є невеличкі питання з цього приводу, але погляньте на іншу сторону. Уявимо ситуацію, де ми маємо прийняти чотири різних законопроекти і не факт, що всі вони будуть прийняті одномоментно. Що ми матимемо тоді в результаті? Ми матимемо два кодекси, які почали працювати, а два, які не почали. Це означатиме, що частина Верховного Суду, дві палати, наприклад, отримали можливість працювати, а дві ні. І це ми говоримо виключно популярною мовою, мовою юридичною, це поставить легітимність без нового Верховного Суду, легітимність його створення, заснування початку роботи і однозначно його рішень поставить під величезний сумнів. Тому, на жаль, іншого варіанту, як приймати ці законопроекти, зміни до кодексів одним законом, на жаль, не існує, бо це надзвичайно високі ризики. Тому комітет і юридичне управління запропонувало процедуру, яка дозволить чітко встановити, в які зміни, до яких кодексів ми вносимо, яким розділом, і ми таким чином до другого читання абсолютно свідомо і абсолютно в рамках законодавства сформуємо чіткі зміни до процесуальних кодексів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять секунд, будь ласка. ЄМЕЦЬ Л.О. Які дозволять запустити новий Верховний Суд, ліквідувати вищі спеціалізовані суди і запустити реформу до апеляційних судів. Це те, чого вимагає український народ… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Опозиційного блоку" Німченко Василь Іванович, будь ласка.
11:38:01 НІМЧЕНКО В.І. Спасибо. Уважаемые коллеги! Представляю "Оппозиционный блок", Нимченко Василий Иванович. Я скажу, что, действительно, у нас есть необходимость в изменении процессуального законодательства во всех отраслях права, включая и гражданское, и административное. Вместе с тем я хочу акцентировать внимание на следующем, что наш парламент в направлении судебной реформы особенно уже два года напрочь игнорирует конституционный постулат. Друзья, а где же судебная власть? Где же судебная власть? Она независимая, где ее слово здесь? Я хотел бы, чтобы на этот счет мы как-то определились: надо менять нормы, надо менять процедуры – будьте добры, действуйте в соответствие с нормами Конституции. Если 55-я Конституции дает право гражданам, вернее, закрепляет право защищать свои интересы в судах, то скажите, на каком основании придумываются и вводятся принципы сужения объемов прав на судебную защиту? На каком основании кто-то сказал и вводит институт судейского усмотрения или усмотрения клерка в этой системе по поводу того, сложные - не сложные, необходимый процесс, необходимо объективное рассмотрение и выносят вердикт и взыскивают деньги с граждан, снимают деньги безакцентно с лицевых счетов в банках. Вот то, о чем идет речь. Разве что, непонятно, что здесь зарыта не собака, в этих изменениях зарыта и спецконфискация, которую никто никак не может к ней подобраться в антиконституционный способ. И здесь оно гарантировано. Поэтому, когда мы говорим о процессе, мы должны всегда исходить, что зеркалом процесса являются нормы Процессуального кодекса. Их соблюдение дает основание на объективное всестороннее рассмотрения дела, с учетом, с учетом внутреннего убеждения. Тут уже заговорили об Иване Сусанине, что кто-то чего-то поворачивает в болото. Та вы в болото уже сели, уважаемые авторы реформы судебной. Вы загнали эту судебную реформу ниже плинтуса, у нас правосудия не существует, у нас, по сути, узурпирована судебная власть, и это надо признать. И такие кодексы, которые сейчас уготовлены, конечно, не имеют права на существование. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Батьківщина" Шкрум Олена Іванівна, будь ласка.
11:41:20 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, знаєте, є такий вираз: "гарними намірами вимощена дорога до пекла". От, на жаль, тут це може бути та сама історія. Тому що за рахунок непоганих процесуальних реформаторських ідей, за рахунок тих речей, які були напрацьовані в змінах до процесуальних кодексів, юридичною спільнотою фактично, наразі намагаються протиснути рішення, де зможе так звана коаліція регламентувати інші питання, які не відносяться зовсім до процесуальних кодексів, і робити це за тією прецедентною процедурою, яка повністю руйнує, взагалі, і процедуру парламентаризму і парламентаризм в цій державі як інституцію. Я тут погоджуюсь насправді з колегою Владиславом Голубом, який сказав, що та форма, в який поданий цей законопроект, в який його намагаються зараз просто пропхати через залу домовленостями, в тому числі з депутатськими групами і "Опозиційним блоком" та іншими, це фактично прецедент для країни для одного законопроекту, який буде і може бути поданий потім адміністрацією пана Петра Порошенка, який може називатися, наприклад, законопроект або Закон про державу Україна, де будуть внесені всі 20,30,40, 50 необхідних змін необхідних законопроектів, необхідних призначень: призначення омбудсмена, призначення голови Рахункової палати, призначення НКРЕКП – всі, всі, що завгодно питання, всі лобістські речі в один законопроект запхати, винести сюди і змусити так звану коаліцію проголосувати. От до цього фактично ця практика іде. І це дуже сумно, тому що це руйнує повністю і ослаблює всі державні інституції, і ослаблює кожного громадянина України. І ми мусимо розуміти, що цей прецедент є страшенно небезпечним для держави, де інституції вже є слабкі, де не працює нормально державна служба, де не працює зараз професіоналізм, на жаль, навіть в цій залі. А тепер по суті того, що було сказано головою профільного комітету. Якщо я вас правильно зрозуміла, ви намагаєтесь зараз дійсно законодавчу цю еквілібристику якось поправити, ви нас почули і ви готові, якщо я вірно зрозуміла, розділити цей законопроект на п'ять інших законопроектів, відповідно до норм юридичної техніки. Якщо це так, то фракція "Батьківщина" це дуже вітає. На жаль, цього не було в рішенні вашого комітету. І також я мушу зазначити, що комітет розглядав цей законопроект до того, як з'явилися офіційні висновки і зауваження науково-експертного управління, це також було неприпустимо. І я буду просити голову комітету запрошувати кожну фракцію і мене особисто як співавтор... як автора альтернативного на всі робочі групи для того, щоб ми могли відпрацювати цей механізм. І також, колеги, ті речі, які є неприпустимими і які не властиві для фактично процесуальних кодексів і реформи процесуального законодавства, вони мусять звідти зникнути, а не з'явитися в ще більшому обсязі, як то зазвичай буває з лобістськими такими законопроектами. Також ми маємо нарешті відновлювати довіру до інституцій держаних, до державної влади, до парламенту і до судової системи. А, на жаль, автоматичний арешт коштів на рахунках боржників за борги там по газу і електроенергії... ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять секунд, завершити. ШКРУМ А.І. Так само як руйнування банківської таємниці в цих змінах до Закону про банки і банківську діяльність не відновлює цієї довіри. Тому припиняйте цю законодавчу еквілібристику і давайте переходимо в режим нормальної роботи над важливими... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І заключний виступ від фракцій і груп, Лозовий Андрій і потім будуть виступи від народних депутатів. Будь ласка. 11:44:50 ЛОЗОВОЙ А.С. Я ж сказав, Купрієнко, я ж сказав. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так є ж мікрофон! Купрієнко, будь ласка.
11:45:13 КУПРІЄНКО О.В. Олег Купрієнко, Радикальна партія Олега Ляшка. Радикальна партія Олега Ляшка виступала і виступає за послідовну судову реформу, за те. щоб всіх продажних суддів вигнати, познімати з них мантії, щоб вони не позорили українське правосуддя і набрати нових чесних, порядних людей. Чи вирішує це питання законопроект, який зараз ми обговорюємо? Однозначно, ні. Що він вирішує? Під гаслами змінити слова "Верховний Суд України" на "Верховний Суд" без "України" ми можемо залишитися не тільки без України, без правосуддя в Україні. Під гарними словами. Під гарними лозунгами що робиться? А туди заклали такі норми, як автоматичне списання заборгованостей, причому без відома клієнта. Згадаймо, як ми приймали законопроекти, і як ми наказним провадженням дозволили стягувати, вірніше отримувати судові накази по стягненню заборгованості, а зараз ми ще давайте приймемо, що це автоматично (читай – таємно) буде робитися. Чи хочуть це люди побачити? Мабуть, хочуть. Але не всі, а ті олігархи, які мають у власності обленерго, теплові генеруючі станції і таке інше. Чи дасть це більше захисту судовій системі влади? Мабуть, ні. Нащо в цей закон було прописувати фактично, якщо хтось не дочитався, ми фактично цим законопроектом вводимо прецедентне право. У нас в юридичному полі був такий, вибачте, дядько Пленум Верховний Суд, який всім судам розказував, що треба робити. Так зараз це прецедентне право вводиться в букву закону, і вже Пленум Верховного Суду буде узагальнювати і на законних підставах розказувати судам (читай – суддям, які не довчилися в інститутах і не знають української мови), як застосовувати норми права. Тобто фактично функції Конституційного Суду з тлумачення законів має тепер Пленум Верховного Суду, тобто прецедентне право у нас уже буде, а до цього не було. Крім того, підвищуються ставки судового збору. Згадайте, які дебати в цьому залі викликала тема і законопроект по підвищенню судового збору. Перекрили багатьом людям шлях до правосуддя, підвищивши судовий збір, тут знову за рибу гроші. Так, шановна коаліція, яка нібито і не існує, ми хочемо зробити судову реформу чи під гаслами судової реформи хочемо погіршити доступ правосуддя до людей. Дайте, будь ласка, відповідь. І якщо берете на себе відповідальність, так… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, колеги, зараз 15 хвилин для виступів від народних депутатів. Прошу провести запис. Тимошенко Юлія Володимирівна. Її немає? Перепрошую. Одарченко. Одарченко.
11:49:17 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Шановні колеги! Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Багато хто з вас пам'ятає, як у 2010 році була проведена реформа, яку тоді підтримав Портнов, мета якою була підпорядкувати судову владу Президенту України. Тоді Верховний Суд був позбавлений повноважень, а всі його функції були передані вищим спеціалізованим судам. Це спричинило роки суперечностей у судовій практиці, неможливість людині добитися справедливості, якщо проти неї виступає представник влади. У 14-му році ми змінили цю ситуацію. Верховний Суд став органом, який слідкує виключно за єдністю судової практики, що дозволило почати вибудовувати правову державу. На жаль, цей законопроект повністю знищує існуючу систему судочинства. При цьому під знищенням я маю на увазі не перемогу над корупцією, а втрату можливості громадянам захищати свої права у суді. Я не буду зупинятись на тому, як проштовхується цей законопроект, який має майже 800 сторінок і нема практично часу на його обговорення. Але є питання, на якому слід особливо зосередити увагу. Ми створюємо перешкоди для доступу людей до правосуддя. Так, для подання позову людина повинна буде сплатити не лише надзвичайно завищений судовий збір, але й авансувати витрати на судовий розгляд. При цьому платити доведеться навіть за таку елементарну річ як витребування доказів. Тобто суд перетворюється на платну послугу, доступну лише для багатих. Слідуюче. Ви пропонуєте знищити єдність судової практики. Пам'ятаєте, як раніше було, коли при минулій владі можна було звертатись до Верховного Суду лише з дозволу Вищого спеціалізованого суду? Тут те саме, але ще гірше. Колегія суддів касаційного суду лише за власною ініціативою може дозволити розгляд справи у Великій палаті Верховного суду. Тобто, якщо колегія просто винесе незаконне рішення всупереч судовій практиці, лише сама ця колегія зможе дозволити перегляд її рішень. Сам проект неймовірно ускладнює процедуру розгляду справи. У господарському судочинстві знищується швидкість судового розгляду. В цілому розгляд справ буде значно тривалішим, ніж зараз у всіх судових юрисдикціях. Крім того, оскільки замість змін в існуючі проекти приймаються нові та ліквідовується вся напрацьована майже 15 років практика застосування процесуального права. Це означає знову "набивання гуль" та відповідно сотні тисяч доль людей, справи яких будуть розглянуті неправильно лише через нестабільність судової практики. Мною підготовлено законопроект… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте. ОДАРЧЕНКО Ю.В. … 6448, який дозволяє розпочати роботу нового Верховного Суду, але не знищує існуючу судову практику, дає змогу оновити суду… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Самопомочі" Семенуха Роман Сергійович. Передає Тетяні Остріковій. Будь ласка.
11:52:53 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, доброго дня. Фракція "Самопоміч" виступає за зміни в судовій влади, за впорядкування кодексів, яке, дійсно, необхідне. Ми виступає за неупереджений, чесний, справедливий і ефективний судовий процес. Давайте розберемося, чи є ці речі в тому законопроекті, який ми сьогодні розглядаємо. Якщо ми говоримо про електронний суд, чи можна його вводити вже зараз і одночасно? Адже ми знаємо, що в нашій державі є величезна проблема з відсутністю необхідної інформаційно-технічної інфраструктури. Ми це спостерігаємо скрізь, з усіма реєстрами, навіть з реєстром декларацій, з реєстрами, які веде податкова і митниця, в якій є постійно ручне втручання. Давайте ще зробимо електронний суд, куди будуть також в ручному режимі втручатися зловмисники. Можливо, спочатку треба впорядкувати інформаційну частину: прийняти Закон "Про електронні довірчі послуги", визначитися із способами захисту, з електронним цифровим підписом і так далі. Щодо способів захисту права, там суду в цьому законопроекті надається право захистити права людини в будь-який спосіб не тільки в той, який передбачений законами або договором. Але, колеги, суд – це правозастосовчий орган, а не нормотворчий, він не може створювати норми права, принаймні в українській правовій системі. Що це за правовий нонсенс! Ідемо далі. Верховний Суд, касаційна інстанція. Що ми там бачимо? Обмеження кола справ, які підлягатимуть касаційному розгляду. Ми всі з вами знаємо, принаймні ті, хто практикуючі юристи, ту практику ганебну відмовних ухвал, коли фактично помічник одноосібно від імені судді виносив відмовну ухвалу за гроші. І що ми зараз узаконимо цю практику? Що звузиться право на касаційного оскарження для наших громадян. Виклик в суд через портал судової влади. Чи всі люди в нас зараз мають доступ на сьогоднішній день до Інтернету і є користувачами цього порталу? Чи це дуже обмежене коло осіб? Я також хочу сказати по формі цього законопроекту, колеги. Добрі речі не робляться в протиправний, протизаконний спосіб. Що буде наступне від Адміністрації Президента? Закон про внесення змін в усі закони України один? Для чого нам тоді парламент? Тому ми дуже просимо Адміністрацію Президента внести ці законопроекти окремо, врахувати ті думки, які сьогодні лунали в парламенті, припинити нищити парламент принижувати його, нищити парламентаризм. Ми з вами тут є для того, щоб захистити права людей на справедливий і ефективний суд. І потрібно раз і назавжди зав'язати з цими пакетами, то нам кодекси вносять в пакетах. Наступне, що нам внесуть це буде пакетне голосування за Голову НБУ, Фонд держмайна, Рахункову палату, ЦВК і так далі. Припиніть вносити пакети, вносьте кодекси окремо і ми по суті їх… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одарченко передає слово для виступу Юрію Левченку. Будь ласка. Включіть мікрофон Левченку.
11:56:16 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ. По-перше, дякую за надане слово, за можливість виступити. По-друге, я хотів би, власне кажучи, зазначити по суті даного законопроекту. Знаєте, протягом останніх два з половиною роки ця каденція Верховної Ради, як і минула каденція, як і позаминула каденція, робила і робить все можливе для того, щоб віддалити суд від звичайного українця, від переважної більшості українського народу. І це проявляється в багатьох речах. Це проявляється в тій портновській реформі, яку проштовхнув Янукович, це проявляється в збільшення судового збору, яке відбулося вже в цій каденції. І судовий збір пропонують ще більше збільшити цим законопроектом. Це проявляється в абсолютно фіктивному і бутафорному нібито конкурсі до Верховного Суду, де насправді 40 відсотків балів про призначення нових суддів вирішуються суб'єктивно на підставі психологічного конкурсу, на підставі психологічної оцінки, і, по суті, проштовхуються свої власні особи, наближені люди, які проходять цензуру на Банковій, проходять цензуру в найвищих коридорах влади. І цей законопроект продовжує цю тенденцію. Як я вже сказав, збільшується судовий збір, що ще більше віддаляє українців від суду. Навіть від цього корупційного, цього недолугого суду, все одно до нього взагалі не буде можливості потрапити. Запроваджується така дуже цікава система, автоматизована система арешту коштів, яка по суті дозволяє арештувати всі фінанси, готівку, безготівку людей, навіть вони про це не будуть знати, навіть їх не повідомлять про судове засідання, а суд вже прийме рішення про арешт їхніх рахунків. І в контексті того, що сьогодні збільшуються тарифи, продовжуються збільшуватися, в контексті того, що українці не можуть сплачувати всю цю кабалу тарифну, то очевидна така автоматизована система арешту коштів буде працювати на те, щоб вибивати у людей останні копійки за тими боргами, які сьогодні створюються. І знаєте, коли ми говоримо про цей законопроект дуже важливо, власне кажучи, зазначити як він проходить у Верховну Раду. Як і більшість негативних законопроектів, як і більшість антинародних законопроектів, які проштовхується ще з Верховною Радою, він проштовхується абсолютно з порушенням Регламенту Верховної Ради України. І я зараз передбачаю, що зараз будуть кнопкодавство, зараз будуть люди з "Партії регіонів" кнопкодавити як вони завжди кнопкодавили, чужими картками будуть голосувати, і на це будуть закриватися очі, як воно раніше, власне кажучи, відбувалося. Тому я зараз звертаюся до всіх нормальних народних депутатів, звертаюся до мажоритарників, яким потім пояснювати своїм виборцям чому вони до суду не можуть потрапити. Не голосуйте за цей злочинний законопроект. Це абсолютно неприпустимо. Подавайте окремо зміни до кожного кодексу і давайте фахово їх опрацьовувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Спориш. 10 секунд. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Тому що, коли кажуть про те, що нібито це терміново треба вирішити, люди добрі, це ми приймаємо закони основоположні, які будуть працювати десятки років, які впливають на життя кожного… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Спориш Іван Дмитрович, будь ласка.
11:59:46 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка". Я закликаю, щоб ми все-таки проголосували за нове Процесуальне законодавства і передаю слово Василю Яніцькому.
12:00:01 ЯНІЦЬКИЙ В.П. "Блок Петра Порошенка" буде підтримувати законопроект 6232 і закликає народних депутатів до консолідації з цього важливого питання. Колеги, дані зміни – це основа тої судової системи, тої реформи, яку очікує українське суспільство. Запропоновані зміни, які розроблені радою судової реформи при Президенті України, це в першу чергу зміни, які покликані змінити і спрямувати реформу на вдосконалення законодавства в режимі змін процесуальних і саме головне – закінчення створення і формування Верховного Суду України. Так, дійсно, сьогоднішні зміни і новелами в цих змінах є електронний суд, впровадження електронного суду. Відповідно громадянин України може спокійно звернутись до суду, сплатити судовий збір, отримати інформацію і іншу довідку через Інтернет. Учасники судового спору можуть прийняти участь у засіданні через режим відеоконференції, тобто відстань не може стати перешкодою для прийняття законного рішення. Крім того, дані зміни можуть розмежувати юрисдикції, розмежовують юрисдикції загального адміністративного і господарського судів. Так, в Україні довіра до судової системи близька до нулю. І сьогоднішнє голосування має показати, хто, дійсно, хоче перезавантаження судової системи в Україні, а хто використовує цю тему виключно для популізму. Кожен громадянин України має змогу і право звернутися до чесного сосуд і стояти перед достойними суддями. Фракція "Блоку Петра Порошенка" буде підтримувати законопроект 6232, а альтернативний ми просимо зняти. Відповідно прошу всіх підтримати даний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги хочу повідомити, що я продовжую засідання на 15 хвилин. Зараз буде заключний виступ. Після того заключне слово авторів, і хвилин за п'ять, сім ми перейдемо до прийняття рішення, до голосування. Тому прошу секретаріат Верховної Ради Верховної Ради України запрошувати депутатів в зал і прошу голів фракцій запросити депутатів в зал, за п'ять, сім хвилин відбудеться голосування. Зараз я надаю слово Рябчину Олексію Михайловичу. Будь ласка.
12:02:50 РЯБЧИН О.М. Прошу передати Крульку слово.
12:03:00 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні народні депутати, я хотів би звернути увагу нас усіх і я про це весь час намагаюся донести цю позицію в сесійній залі, що процедура прийняття будь-якого законопроекту є не менш важлива ніж його суть. Тому що, якщо ми порушуємо процедуру під час внесення законопроекту, то ми обов'язково потім приймемо закон, який буде погано працювати. І саме тому я хотів би звернути увагу на те, що, дійсно, ми маємо яскравий приклад того, як законопроект, який ми зараз розглядаємо, був внесений не відповідно до діючого законодавства, до Регламенту Верховної Ради, який передбачає, що кодекси повинні вноситися як окремі законопроекти на розгляд Верховної Ради України. Що далі відбудеться? Помилка, яка була допущена при реєстрації цього законопроекту, його внесення, призводить до наступної помилки. А наступна груба помилка буде, коли комітет, який, до речі, я дякую голові комітету, який визнав те, що було порушено Регламент Верховної Ради при внесенні цього законопроекту, там от комітет зараз випустить із свого на друге читання одразу п'ять законодавчих актів. Скажіть, будь ласка, як з одного законопроекту в першому читанні може виникнути п'ять на друге читання, може хтось пояснити? Які це будуть номери законопроектів? Хто буде авторами цих законопроектів, які прийдуть на друге читання? Ну, в нас ще не було практики в парламенті, щоб на друге читання зразу вносилися законопроекти, де автором є не той, хто є первісним автором законопроекту. Тому насправді я вважаю, що нам потрібно не пробувати вже, знаєте, з чогось неправильного зліпити щось хороше, бо воно з нього не вийде. А я не розумію, що заважало, якщо в другому читанні комітет розуміє, що кожен законопроект буде розглядатися окремо, і голова комітету про це сказав, то що заважало на минуло тижні, на позаминулому тижні внести ініціатором, суб'єктом законодавчої ініціативи Президентом, п'ять окремих законопроектів і зняти проблему, коли під час внесення законопроектів у нас порушується Регламент Верховної Ради. Тому, безумовно, я би хотів закликати, щоб ми припинили порушення Регламенту Верховної Ради. Щоб був внесений, окремо, як це передбачає Регламент Верховної Ради, кожен кодекс. Щоб профільний комітет дав висновок. Щоб були висновки науково-експертного управління. І щоб ми, дійсно, такі важливі законопроекти приймали свідомо і відповідно до чинного законодавства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Отже, зараз від доповідачів, співдоповідачів заключні слова. Я, напевно, спочатку надам слово для заключного виступу Філатову Олексію. Тільки, колеги, я вас прошу, щоб виступи були максимально лаконічними, щоб ми змогли перейти до голосування за п'ять хвилин, я маю право тільки на 15 хвилин продовжити сесію. Будь ласка, Філатов Олексій Валерійович.
12:06:21 ФІЛАТОВ О.В. Дякую, шановний пане Голово. Шановні народні депутати! Дискусія, що відбувається сьогодні в цьому залі, є насправді дуже корисною, і ми можемо наочно побачити, що є в цьому залі багато фахових юристів, які при цьому зацікавлені в тому, щоб відбувався прогрес в питаннях судової реформи, і є не менш, напевно, фахові юристи, які можуть мати інший інтерес. Але я хотів би звернути вашу увагу на наступне, те, що зараз запропоновано на ваш розгляд, це результат спільної праці дуже великої команди фахівців, які не керуються політичними, чи особистими інтересами, які пропонують вирішити велику кількість питань, які вже десятиліттями чекають на вирішення в українському судочинстві, які пропонують наблизити українське судочинство до тих стандартів, які давно вже використовуються в інших країнах Європи, зробити його сучасним. Тому, коли ми чуємо зауваження про те, що країна ще не готова до електронного суду або що ми не готові до різних типів провадження, або що ми не готові до диференціації ставок судового збору за різними типами справ чи різними особливостями різних процедур, мене це, чесно кажучи, дуже дивує. Я думаю, що до фахової дискусії юристи, які присутні в цьому залі, дійсно, готові. Головне, щоб фахом, який будуть обирати учасники цієї дискусії чи які вже обрали учасники цієї дискусії, не був популізм і не було бажання саботувати будь-який прогрес на шляху судової реформи. І я впевнений, що ця фахова дискусія має відбутися і до другого читання, якщо будуть підтримані ці законопроекти, я дуже прошу вас це зробити сьогодні в цьому залі. До другого читання будь-яке фахове питання будуть належним чином обговорені, і буде прийнято спільно консенсусне рішення. Дякую вам за увагу і прошу підтримати законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Шкрум Альона.
12:08:33 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, я спробую висловитися коротко, хоча мушу зазначити, якби пан Філатов не запізнився на розгляд цього законопроект у парламент, не довелося б продовжувати засідання зараз. Колеги, ви знаєте, я вдячна за повну процедуру. Я вважаю, що відбулася непогана дискусія і по процедурі, і по формі, і по суті запропонованих тих речей, з якими ми тут не можемо погодитися. І я вдячна, дійсно, профільному комітету за те, що під час цієї дискусії, яка відбувалася насправді в стінах парламенту сьогодні і на трибуні сьогодні, а насправді відбувалася декілька тижнів поза цією трибуною, в кулуарах, нас все-таки почули, і буде спроба врегулювати нехай в не дуже природній законодавчий спосіб, але врегулювати це питання і розділити, дійсно, законопроект на п'ять інших. І це може якось вирішити ті проблеми процедурні, які будуть з'являтися. Але важливо, колеги, щоб ми розуміли, що подібне протискання з Адміністрації Президента цих законопроектів в абсолютно в неприродний спосіб воно не відновлює довіри і воно фактично руйнує державу. От цей законодавчій шквал, законодавча еквілібристика вже не вперше фактично руйнує державні інституції. І тому таку процедуру не можна кожен раз приймати. Треба повертати ці законопроекти і вносити їх правильно, як сьогодні комітет і зазначав. Ну, а тепер по суті, колеги, я ще раз поясню ті проблемні речі для громадян України, які ми будемо тут вилучати і за які... проти яких ми будемо боротися. Ну, от, наприклад, автоматичний арешт коштів на рахунках за борги по газу та електроенергії – це неприйнятна норма зараз для того стану судової влади і для того стану громадян України, їх зубожіння, в якому вони є. Так само абсолютно неприйнятна норма, і так вважаю і я, і юридичне управління Верховної Ради, щодо виклику в суд відповідача третьої особи свідка за допомогою зазначення цього на електронному порталі, веб-порталі судової влади України, якщо, наприклад, його місце роботи невідомо або місце знаходження невідомо. Колеги, да скільки з вас зараз може зазначити взагалі адресу веб-порталу судової влади України? Ми, ну, не те, що не готові до таких речей, ці речі, на жаль, будуть зловживанням з боку судової влади, до якої поки що довіра не відновлена. Тому треба рухатися в цьому напрямку, треба безперечно говорити про зміну процесуального законодавства в Україні, але треба це робити у нормальний законний спосіб, треба це робити фахово, треба проводити фахові дискусії, а не протискати через парламент речі, які не протискаються і тільки через брак голосів у так званій коаліції і через брак довіри у коаліціантів один до одного. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зараз буде заключний виступ. І тому через 2 хвилини ми перейдемо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Зараз слово надається Князевичу Руслану Петровичу, після цього – голосування. Запросіть всіх в зал. Будь ласка, пане Руслан.
12:11:42 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, дозвольте мені дещо резюмувати дискусію, яка, мені здається, була, справді, плідною, цікавою і потрібною, наступним чином. Ну, по-перше, що стосується дискусії про форму, мені здається, вона має бути завершена, бо єдино можливий варіант виходу із ситуації, запропонований комітетом, вирішує ті питання, які дискутувалися у виступах практично кожного з доповідачів. Про що йдеться? Ми справді дещо, так би мовити, обмежені в розгляді процесуальних кодексів Законом "Про Регламент Верховної Ради", який в разі включення цього законопроект цілісного до порядку денного передбачає, як правильно заявив наш колега Крулько, що й на виході має бути один законопроект. Тут зараз дискусія не про те, скільки по факту має вийти законопроектів, а дискусія про те, скільки їх буде по суті. Ми пропонуємо варіант, який, дійсно, є дещо такий креативний з точки зору регламентних процедур, але він в межах Регламенту, тому на цьому етапі інших пропозицій просто не може бути висловлено, бо всі решта нами, на жаль, відкинуті як такі, не можна зреалізувати. Так от суть цих пропозицій проста: ми пропонуємо до другого читання в цьому законі окремими розділами відповідно виписувати нові процесуальні кодекси з окремими перехідними і прикінцевими положеннями. Тобто це буде кілька законів в одному законопроекті. І один-єдиний законопроект матиме перехідні положення тільки в частині набуття чинності цих законопроектів і процесуального введення їх в дію. Таким чином, ми матимемо таку новелу, яка передбачить ну такий своєрідний ракетоносій у вигляді цього законопроекту, який після його прийняття дасть можливість окремого життя кожному з тих законів, які будуть прийняті всередині цього закону. А це буде, відповідно, п'ять законів, а не тільки чотири, про які було сказано, бо це ще відповідно Закон про внесення змін до Закону "Про судоустрій і статус суддів". І тут я хочу підтримати Альону Шкрум, що, справді, 4 стаття Закону "Про судоустрій і статус суддів" унеможливлює внесення змін до Закону про статус суддів і судоустрій, крім як Законом про внесення змін до статусу суддів і правосуддя, і тому, окрім законів, процесуальних кодексів і інших законів, з ними пов'язаних, це ще будуть зміни до спеціального Закону про судоустрій і статус суддів. Що стосується тих питань, які є дискусійними з точки зору ставок судового збору, щодо автоматичного арешту коштів, статусу міжнародного комерційного арбітражу, я не бачу перепон для того, щоб під час розгляду його в комітеті і підготовки до другого читання ми не найшли компромісне формулювання і компромісне вирішення цього питання, яке уможливить прийняття в цілому законодавства, без якого ми не можемо в повній мірі запустити судову реформу в Україні. Давайте сьогодні підтримаємо, відповідно, це в першому читанні, а далі будемо поступово рухатися, і комітет, з свого боку, готовий розгорнути таку дискусію на платформі комітету з залученням всіх зацікавлених сторін для того, щоби вже на наступний, наприклад, сесійний тиждень можна було запропонувати ту модель, яка буде прийнятна… ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення, колеги. Прошу зайняти робочі місця. Прошу повернутися на робочі місця і підготуватися до голосування, до прийняття рішення. Колеги, хто є ложах! Ми провели ґрунтовне професійне обговорення, комітет пропонує прийняти за основу законопроект, і зараз я цю пропозицію поставлю на голосування. Прошу ще раз переконливо усіх зайняти робочі місця і зайти в зал. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (№ 6232) за основу. За основу. Прошу проголосувати з урахуванням пропозицій, які озвучив голова комітету Князевич під стенограму. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. 6232 – за основу, голосуємо! Підтримаємо судову реформу, голосуєм. 12:16:34 За-253 Рішення прийняте. Бажаю плідної роботи до другого читання. І я оголошую перерву згідно Регламенту на 30 хвилин. О 12:45 прошу всіх прибути в зал для продовження нашої роботи. (Після перерви)
12:51:08 ГОЛОВУЮЧИЙ. Час, відведений для перерви, вичерпаний. Переходимо до наступних питань порядку денного. І хочу наголосити, зараз у нас блок питань фінансової політики. Цих питань є небагато, їх є п'ять. Але треба, колеги, спробувати і розглянути до обіду, щоб ми змогли повноцінно перейти до блоку питань інформатизації. Тому я закликаю всіх до дисциплінованої і системної роботи. І ми переходимо до першого питання фінансової політики, блоку фінансової політики. Це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг (№ 2456-д). Це є друге читання. Воно не потребує голосування за окрему спеціальну процедуру. І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Демчака Руслана Євгеновича. Хочу наголосити, це повторне друге читання. Прошу приготуватись авторів поправок до обговорення. Будь ласка, прошу запросити всіх депутатів в зал. Колеги, автор ще не підійшов. Наступне у нас питання. Колеги, поки немає автора, він підійде буквально за 5 хвилин, підійде Руслан Євгенович. Поки немає автора, пропозиція від комітету, щоб ми розглянули наступний проект Закону, це 5361-д (депутатський). Будь ласка, заходьте в зал. Зараз або автор підійде, або ми перейдемо до наступного законопроекту, поки автора нема. (Шум у залі) Це від комітету, доповідати має заступник голови комітету Демчак Руслан Євгенійович. Не кричіть, грошей не буде. Отже, запрошую депутатів в зал. (Шум у залі) Отже, запрошую до доповіді Демчака Руслана Євгенійовича. Будь ласка.
12:56:00 ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, доброго дня. Вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг (№ 2456). Хотів би зразу сказати, що цей законопроект, він є супутнім до вже нами проголосованого законопроекту про захист прав споживачів фінансових послуг, і він уже вступив в свою дію. Тому прийняття цього законопроекту в другому читанні, він трошки запізнився, являється дуже важливим для того, щоб основний законопроект про захист прав споживачів фінансових послуг міг ефективно бути впроваджений і інтегрований в господарське життя наших фінансових установ і нашого населення. Додатково до законопроекту було… надійшло 108 пропозицій народних депутатів України. Майже всі пропозиції були враховані. Я сподіваюсь, що сьогодні там на підтвердження буде поставлена мінімальна кількість правок, тому що відхилено всього лиш 17 правок. Тому ми можемо безпосередньо зараз перейти до самої таблиці і піти по правкам законопроекту 2456-д для того, щоб потім перейти до його голосування в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу авторів правок приготуватись до обговорення. Я буду зачитувати лишень ті правки, які відхилені, будь ласка. Але по будь-якій правці будь-хто з депутатів може підняти руку і відповідно по ній виступити. Перша з відхилених правок це є правка номер 13 народного депутата Левченка. Наполягає пан Юрій, так? Включіть мікрофон.
12:57:37 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ. Пропонуємо додати до законопроекту положення про доповнення Цивільно-процесуального кодексу України нормами, що запроваджують інститут подання позову в інтересах невизначеного кола осіб, так звані колективні позови. Колективний позов – це процедура процесуальної співучасті спрямована на об'єднання однорідних вимог чисельної групи осіб з правовими наслідками для них в єдине провадження. Позивач представляє інтереси чисельної групи осіб, які не є сторонами справи, але мають однорідні вимоги. І чисельність таких осіб заздалегідь визначити неможливо, а, наприклад, банк або інша фінансова установа вводить рекламою так званих безпроцентних кредитів в оману невизначене коло споживачів фінансових послуг. І такий підхід забезпечить більш ефективний захист прав споживачів фінансових послуг. Мова йде про те, що здебільшого всі порушення, якими займаються, власне кажучи, фінансові установи, стосується величезного кола осіб. І набагато правильніше і логічніше, цей інститут є у всьому прогресивному світі, коли великі кола осіб могли би подавати колективні позови, і краще таким чином захищатися, краще таким чином захищати свої права від недобросовісних фінансових інституцій. ДЕМЧАК Р.Є. Можна я відповім? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
12:58:50 ДЕМЧАК Р.Є. Дійсно, комітетом була розглянута ця поправка, і інститут суспільних позовів він в деяких країнах існує. На жаль, в Україні на сьогоднішній момент це є неможливим, і це аргументовано і Господарським кодексом і Цивільним кодексом, тому що у цій групі може бути коло осіб, у яких будуть індивідуальні умови договорів, і які можуть суперечити спільній позиції. На жаль, комітетом була відхилена ця поправка. Думаю, що автор хоче поставити на підтвердження. Ми готові. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні, так? Я ставлю на голосування поправку 13 народного депутата Левченка. Хто підтримує дану поправку прошу проголосувати? Комітет її відхилив. Будь ласка. 12:59:50 За-52 Рішення не прийнято. Наступна відхилена поправка - це є 25 народного депутата Кужель. Наполягає. Включіть мікрофон, будь ласка.
13:00:01 КУЖЕЛЬ О.В. Ну, по-перше, я хочу звернути увагу, що від того законопроекту, який ми відправили на доопрацювання, цей законопроект не став кращим. Порушені вимоги статті 16 Регламенту при підготовці закону до другого читанні. Крім того, для нас з вами як споживачів, ми там існуємо в одному випадку - як клієнт, другому - як фізособа, споживач фінансової послуги, що не дає зрозуміння для людей, хто в якому вигляді знаходиться. Але конкретно по 25 поправці. Я хочу звернути увагу, що в цій поправці автори законопроекту дають право, це є комітет, який очолює пан Рибалко Радикальної партії, вони дають право органам, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг в межах своєї компетенції встановлюють додаткові обов’язкові вимоги до договорів про надання фінансових послуг. Тобто людина заключає договір, є типовий, але додаткові обов’язкові вимоги, це погіршує умови для… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.
13:01:15 ДЕМЧАК Р.Є. У самій промові є невідповідність того, що додаткові вимоги погіршуються. Є типовий договір для клієнта, до якого можна, може клієнт погодитись і не погодитись, а регулятор, якщо він вважає, що потрібно іще додаткові вимоги до кредитної установи, то він, ми даємо йому право іще додаткові вимоги до кредитної установи, то він, ми даємо йому право і ще додаткові вимоги до кредитних установ, до банків, до кредитних союзів висловити. Тому ми даємо можливість додатково захистити, не зменшити, а додатково захистити, тому я вважаю, що ми повинні залишити цю правку в тій редакції, яка і була. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра, ви наполягаєте на голосуванні? Так. Отже, хто підтримує поправку 25 народного депутата Кужель, прошу проголосувати, комітет її відхилив. Будь ласка. 13:02:24 За-56 Рішення не прийнято. Наступна, 29-а, народного депутата Івченка. Наполягає. Будь ласка.
13:02:33 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, шановний головуючий. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Моя правка стосується конкретно умов договору і говориться про те, що умови договору про надання споживачеві пропозицій про зміну умов договору, що дає можливість встановити дату відправлення та отримання повідомлень, а також про збільшення відсоткової ставки, досить важливо, щоб споживач чітко знав, що в нього не змінюється відсоткова ставка протягом усієї дії договору. І даною правкою я пропоную, що будь-які зміни є нікчемними і такими, що порушують і Цивільний кодекс, і саме даний законопроект. Тому я прошу цю правку підтримати і підтримати споживача від того, щоб необосновано піднімали відсоткову ставку банківські установи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.
13:03:28 ДЕМЧАК Р.Є. Ми відхилили цю правку тільки із-за того, що ця норма вже врахована у Цивільному кодексі в статті 1056-1. Тому це дуже добре, що шановний народний депутат звернув на це увагу, але це вже врегульовано, працює і всі підвищення ставки в односторонньому порядку кредитною установою для фізичної особи, вони є нікчемними і це вже працююча норма. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? Отже, ставлю на голосування 29 поправку народного депутата Івченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати "за", комітет її відхилив, будь ласка. 13:04:19 За-48 Рішення не прийнято. 32 поправка, Недава. Не наполягає. 48-а, Івченко. Наполягає, так? Будь ласка, включіть мікрофон.
13:04:33 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Я дякую, що попередні дві правки мої були враховані комітетом, але, разом з тим, ще раз хочу наголосити, порушення статті 116 Регламенту. Цей закон був значно доповнений, це раз. Друге, погіршуються умови інформування клієнтів про фінпослуги, порівняно з редакцією першого читання. І взагалі редакція першого читання, вона була набагато краще підготовлена ніж редакція до другого читання. Замість обов'язкової письмової форми фінустанови, зможуть повідомляти клієнта, так собі, на веб-сайті. Крім того, фінустанова не застерігатиме клієнта чи фінансова послуга може передбачати ризик втрати інвестованих коштів. Колеги, я пропоную все ж таки даний законопроект відправити на ще одне доопрацювання, оскільки воно значно погіршує те, що було в першому читанні. А дану правку мою прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будете коментувати?
13:05:41 ДЕМЧАК Р.Є. Да, буду коментувати. Насправді правка знову ж таки стосувалася групових позовів і нікчемності, якщо підвищується відсоткова ставка. Знову ж таки це врегульовано у Господарському кодексі і Цивільним кодексом врегульовано у статті 1056-1. Що стосовно погіршення ми не згодні, і у нас працювала робоча група, яка вислухала всі побажання ринку в тому числі. Тому законопроект дуже потрібний, який дає можливість врегулювати ринок споживчих послуг. Тому я дуже прошу не звертати на такі висловлювання уваги і апелювати до суті законопроекту і проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я ставлю на голосування поправку 48 народного депутата Івченка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, комітет її відхилив. 13:06:45 За-56 Рішення не прийнято. Наступне: відхилена правка 54, Левченка, наполягає, будь ласка.
13:06:54 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ. Законопроект доповнює Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" нормами, які надають органам, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, перелік повноважень для реалізації завдання захисту прав споживачів фінансових послуг. А це призведе, насправді, до фіктивного або формального, а не реального, неупередженого контролю зі сторони регуляторів ринку фінансових послуг щодо захисту прав споживачів. Справа в тому, що пропонується по суті надати регуляторам, які регулюють банки, банки саме, тобто Національному банку, Нацкомфінпослуг, Національній комісії з цінних паперів, тобто банки і фінансові інституції, пропонується їм надати повноваження захищати права споживачів. Це маячня. Тому що це конфлікт інтересів, тому що вони працюють на пряму з банками, і вони банки захищають, і роблять все можливе, щоб банкам було краще, а не будуть робити, щоб споживачам була краще. Тому це абсурдна річ, і я пропоную в своїй поправці, щоб це завдання покладалося не на ці органи, а на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. …щоб це завдання покладалось на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Тому що тут якраз питання захисту прав споживачів. Не можуть органи, в функції яких є працювати з фінансовими інституціями, захищати належним чином права споживачів, це конфлікт інтересів прямий. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.
13:08:31 ДЕМЧАК Р.Є. На даний момент якраз так і є, захищає спілка захисту справ споживачів. І що ми бачимо? Ми бачимо, що борди по нуль відсотків за кредит, ми бачимо мілким шрифтом там якісь дописки в рекламі, ми бачимо неефективність роботи спілки захисту прав споживачів. Тому основна концепція нашого законопроекту в тому, що ми якраз вивели під Національну комісію, що регулює фінансові ринки, це кредитні союзи і кредитні установи небанківські, і банки, це Національний банк, які тепер зобов'язані будуть контролювати. Національний банк навпаки він каже, що не завалять скаргами, він навпаки навіть супротивляється. Ми концептуально поставили задачу і в цьому законопроекті і ми її вирішили. Тому я вважаю, що потрібно міняти ситуацію для того, щоб вони якісно помінялись на краще. А для регуляторів важливо захистити інвесторів, в тому числі з цих постачальників, тому що тоді буде прозорий ринок. І не треба думати, що Національний банк, Нацфінпослуг захищають тільки банки і фінансові установи вони зацікавлені… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ДЕМЧАК Р.Є. Вони зацікавлені захищати в тому числі споживачів, тому що тоді дві сторони, це дві сторони, які заключають угоду, і ринок працює. Тому я вважаю, що цю правку підтримувати не можна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але автор наполягає на голосуванні, і я ставлю на голосування правку 54 народного депутата Левченка. Хто її підтримує, я прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка. 13:10:19 За-51 Рішення не прийнято. Наступна відхилена правка 70 народного депутата Івченка. Наполягаєте так, будь ласка.
13:10:27 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, закон називається "Про удосконалення захисту прав споживачів". Але на відміну від прийнятої за основу редакції фінансова установа, наприклад, не буде зобов'язана розкривати клієнтам інформацію про будь-які комісії, збори, платежі, що стягуються з послуги. Не змінюється черговість погашення вимог за споживчими кредитами, спочатку це відсотків, потім – це тіло, хоча "Батьківщина" пропонувала зовсім інше. Збережено право регуляторів встановлювати додаткові обов'язкові вимоги до договорів про надання фінансових послуг. Я не бачу в цьому законі захисту прав споживачів. Зробіть, будь ласка, що це захист банківських установ і захист кредиторів, тоді це буде зрозуміло і не обманюйте суспільство. Я пропоную правку підтримати, а за закон утриматися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.
13:11:27 ДЕМЧАК Р.Є. Ну, коментар не по суті правки, якщо автор наголошує на тому, щоб поставити на підтвердження, я вважаю, що її не потрібно підтримувати і рухаємося далі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я ставлю на голосування 70 правку народного депутата Івченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка. 13:11:58 За-59 Рішення не прийнято. Наступна, 71 правка, Левченко. Включіть мікрофон.
13:12:04 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ. Абзац четвертий підпункту 12 пункту другого розділу першого законопроекту потребує поправок в частині збільшення нижньої межі санкцій за ненадання за запитом споживача проекту договору про фінансові послуги, якщо такий обов'язок передбачений законодавством з метою посилення відповідальності банків. Сьогодні в цьому законопроекті в першому читанні пропонується запровадити штрафи у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок такого ненадання. Я вважаю, що 200 неоподатковуваних мінімумів для банку – це взагалі ніщо, в принципі, і 500 – ніщо, за великим рахунком, ну, але пропонуємо підняти межу нижню хоча би до 300, щоби було від 300 і до 500, щоб трошки наповнити більш реальним змістом цю норму. Прошу підтримати поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будете коментувати? Будь ласка, пане Руслан.
13:13:02 ДЕМЧАК Р.Є. Да, я хочу просто пану Юрію сказати, що і ці, і інші відхилені поправки, вони враховані, тому що і пункт другий, і третій, вони включені до пункту першого, який передбачає неознайомлення клієнта із договором. І якщо в договорі відсутні якісь пункти, то тоді є штраф. Тому вони фактично по-суті враховані. Що стосовно розміру штрафу, пане Юрій, ми підняли в першому пункті, якщо ви звернете увагу, до 300 неоподаткованих мінімумів, так як ви хотіли. Мало того, ми прибрали "вилку". Для того, щоб прибрати корупційну складову, щоб не було так – від 200 до 500, а поставили конкретно 300 неоподаткованих мінімумів. Щоб не було суб'єктивного підходу і вибору у контролюючих органів комусь менший штраф, комусь більший. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 71 народного депутата Левченка. Хто її підтримує, я прошу проголосувати. Комітет висловився проти неї. Будь ласка. 13:14:14 За-39 Рішення не прийнято. 73-я поправка. Івченко. Наполягає.
13:14:20 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, "Батьківщина". Колеги, я ще раз хочу наголосити, ще в цьому законі не передбачена можливість подання колективних позовів з метою захисту прав споживачів. Адже в фінансовій сфері чи не найбільше притаманні саме колективні порушення їх прав. І до речі, я хочу сказати, що не передбачається також припису фінустанови щодо приведення вже укладених договорів у відповідність до чинного законодавства або до цього проголосованого закону. Колеги, я ще раз хочу сказати, що закон не відповідає назві. Він не захищає сьогодні інтереси споживачів. Він захищає інтереси банків і банківських установ. Прошу правку підтримати, а за закон утриматись або відправити на повторне друге читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.
13:15:13 ДЕМЧАК Р.Є. Знову ж коментар загального характеру. Що стосовно групових позовів, я вже відповідав, що зараз це не передбачено Цивільним і Господарським кодексом не тільки по цим видам договорів, а й по іншим. Тому проти цього Мін'юст і Кабінет Міністрів, тому ми не підтримували цю позицію. Що стосовно даної правки, яку ви ставите на підтвердження, то ще раз кажу, що ми підняли штрафи до 300 неоподаткованих мінімумів. Пропоную правку відхилити, закон підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я ставлю на голосування правку 73 народного депутата Івченка. Хто підтримує цю правку, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка. 13:16:02 За-53 Рішення не прийнято. 72 правка, Левченко. Будь ласка. ДЕМЧАК Р.Є. 73-я. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, він 72-у на підтвердження хоче поставити.
13:16:08 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ. Я хочу поставити, будь ласка, 72 поправку на підтвердження і закликаю зал не підтримувати цю поправку, тому що ця поправка пропонує прибрати з законопроекту поняття "проведення оцінки кредитоспроможності споживача" і відповідно штрафування за непроведення такої оцінки кредитоспроможності споживача. Насправді непроведення оцінки кредитоспроможності споживача є однією із основних причин фінансової кризи 2008-2009 років, яка почалася у Сполучених Штатах Америки, а потім розвинулася на весь світ, коли іпотечні установи видавали іпотечні кредити споживачам без перевірки жодної на предмет того, чи можуть вони цю іпотеку повернути, сплатити, власне кажучи, а потім завалилася вся фінансова система Штатів і весь світ за ними пішов. І це стосується не тільки Штатів, це стосується будь-якої фінансової системи. Треба перевіряти, кому видається кредит, щоб потім цей кредит повертався. У зворотному випадку створюється мильна бульбашка, коли… Будь ласка, додайте… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. У зворотному випадку створюється просто мильна бульбашка, коли видаються-видаються-видаються кредити людям, які не можуть їх повертати, а врешті-решт ця піраміда завалюється, тому цю річ неможна прибрати з законопроекту. Тому прошу поставити цю поправку на підтвердження і закликаю зал за неї не голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.
13:17:38 ДЕМЧАК Р.Є. Якби зал би не проголосував, тут можна сказати, ми просто ще намастимо ще масла зверху. У будь-якому разі законопроект буде працюючий. Але що стосовно перевірки кредитоспроможності, організації, саморегулівні організації по кредитуванню, вони висловили таке бажання і сказали, що неможливо, фізично неможливо виконати цю норму, вона буде виконуватися формально. Але у будь-якому разі – чи ми приймемо, чи не приймемо – це не поміняє законопроект. Тому прошу правку все-таки підтвердити. Але будемо дивитись на кількість голосів, закон працюючий в будь-якому разі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я ставлю на підтвердження правку 72, і комітет просить цю правку підтримати. Прошу проголосувати на підтвердження 72 правки. Голосуємо, колеги. Комітет просить підтримати. 13:18:42 За-109 Рішення не прийнято. 74-а, Левченко. Наполягає? Будь ласка.
13:18:51 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. 74 правка моя тепер має, власне кажучи, сенс. Тому що вона стосувалась підняття штрафів щодо непроведення оцінки спроможності споживача. Якраз ту річ, яку комітет виключив. А тепер, після того, як відповідна правка була, не була підтверджена, ця оцінка була повернута. І відповідно моя поправка пропонує збільшити розмір штрафів від 300 до 500 неоподаткованих мінімум. В контексті того, що було сказано доповідачем кілька хвилин тому, що насправді штрафи підняли, але забрали "вилку", то ви не підняли штрафи. Забравши "вилку" від 200 до 500, ви штрафи зменшили. Тому що замість того, щоб міг би бути максимальний штраф 400-500 неоподаткованих мінімумів, ви зробили тільки один 300. А порушення можуть бути різні. Може бути різний ступінь, власне кажучи, умисності в тому порушенні зі сторони фінансової установи. Тому "вилка" якраз доречна. А, на превеликий жаль, ви, прибравши цю "вилку", ви зменшили по суті штрафи. Якщо б прибрали, то треба було 500 лишати, а не лишати 300. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
13:20:00 ДЕМЧАК Р.Є. Ну, ми маємо враховувати дві сторони. Ми маємо враховувати, і ви ж говорили сьогодні і за клієнтів, так? І ставити максимальні штрафи? Тому, якщо говорити про підхід, то ми за те, щоб все-таки це був один-єдиний штраф, а не від і до. Що стосовно вашої правки. Було від 200 до 500, ви пропонуєте від 300 до 600. Я думаю, що це не кардинальні зміни. І вони знову ж таки не змінять законопроект по своїй суті. Якщо ви вважаєте, що це щось міняє, давайте попробуємо проголосувати за вашу правку. Комітет не підтримав. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування правку 74 народного депутата Левченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка, голосуємо. 13:20:52 За-64 Рішення не прийнято. Колеги, залишилося п'ять правок, тобто через 5-7 хвилин ми будемо переходити до прийняття рішення і я прошу запрошувати депутатів у зал. 76-а, Івченко. Наполягає? Будь ласка.
13:21:07 ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ось мене дивують деякі наші фракції, які так турбуються за народ, а їхній комітет, який очолюється їхнім представником, виносить такі фактично лобістські і антилюдські закони, які ніяк не захищають права споживачів. Ще раз, перше. Порушення вимог Регламенту, 116, де включені статті, які не розглядалися у першому читанні. Друге. Погіршуються умови інформування клієнтів про фінпослуги. Третє. На відміну від прийнятої за основу редакції фінансова установа не буде зобов'язана розкривати клієнтам інформацію про комісії, збори і так далі. Четверте. Не змінюється черговість погашення кредиту. П'яте. Додаткові обов'язкові вимоги до договорів про надання фінпослуг, буде надаватися можливість це робити. І шосте. Не передбачена можливість подання колективних договорів. Колеги, про який захист прав споживачів йдеться мова? А ті фракції, хочу сказати, ви не турбуйтесь про людей, а працюйте над законами, щоб вони дійсно були щодо захисту… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершіть. ІВЧЕНКО В.Є. … щоб закони, дійсно, відповідали захисту кожного громадянина, щоб вони відчували себе захищеними. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан.
13:22:29 ДЕМЧАК Р.Є. Тут відчувається якась перепалка між фракцією "Батьківщина" і Радикальною партією. Ви знаєте, давайте на суті сконцентруємося законопроекту і ці перекидування винесіть десь в політичну площину. Цей законопроект розробляли за участю USAID, авторами являються всі члени нашого комітету, в тому числі з різних фракцій. Будь ласка, давайте заберемо цю політику і будемо професійно підходити до фінансових законів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування правку 76 народного депутата Івченка. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Комітет відхилив її. Будь ласка. 13:23:20 За-69 Добре. Добре. Рішення не прийнято. 77-а, Левченко. Наполягає. Будь ласка, включіть мікрофон.
13:23:29 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Я хотів би спочатку, будь ласка, пане головуючий поставити на підтвердження 75 поправку. Справа в тому, що 75 поправка пропонує виключити з законопроекту наступний абзац: "укладення договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі тягне за особою штраф у розмірі від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян". І мотивується тим, що нібито в договорі про надання фінансових послуг в неписьмовій формі є нікчемними і так, а тому наслідком є визнаття договору неукладеним. Але за такі речі треба не просто визнавати, що договір неукладений, а треба штрафувати за намагання такі речі провести навіть. Тому я вважаю, що для того, щоб посилити контроль над фінансовим сектором, над банківським сектором цю поправку не можна враховувати. Тому прошу, будь ласка, поставити 75 поправку на підтвердження і не підтримувати цю поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.
13:24:28 ДЕМЧАК Р.Є. Як я вже говорив, що у нас вище була така норма, що є штраф за неправильне укладання договору, яка поглинає в тому числі письмово, неписьмово всі види, форми порушень в цьому напрямку. Тому, враховуючи це, що це якийсь приватний випадок, який виходить з першого, я хочу сказати, що це вже враховано, штраф затверджений і будуть при заключенні договори відповідно до нормативів цього закону будуть такі фінансові установи оштрафовані. Правку можна не підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на підтвердження правку 75. Комітет все-таки… Пане Руслан, ви її пропонуєте підтримувати чи не підтримувати? ДЕМЧАК Р.Є. Ми пропонуємо не підтримувати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 75 правка на підтвердження. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Комітет каже, що необов'язково підтримувати. Голосуємо. 13:25:34 За-53 Рішення не прийнято. 77-а, Левченко.
13:25:42 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Дякую за не підтримку цієї неправильної поправки. Враховуючи, що це положення тепер повернуте в законопроект, прошу, будь ласка, підтримати мою правку, яка пропонує збільшити штрафи і поставити, власне кажучи, розмір штрафів від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів для укладання договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставити на голосування? Тоді я ставлю на голосування поправку 77 народного депутата Левченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Голосуємо. 13:26:31 За-57 Рішення не прийнято. 86-а, Лаврик. Не наполягає. Яку? ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 85-у на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. 85-у на підтвердження. Пане Руслан, будете виступати чи ставити відразу на підтвердження. ДЕМЧАК Р.Є. Ставте на підтвердження зразу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на підтвердження правку 85 народного депутата Довбенка. Комітет її підтримує і просить зал підтримати. Так? Прошу проголосувати і підтримати 85 правку. 13:27:16 За-106 Рішення не прийнято. 87-а, Івченко. Не наполягає. 88-а, Левченко. Наполягає, так. Будь ласка, наполягає.
13:27:29 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Левченко "Свобода" 223 округ місто Київ. По-перше, дякую за не підтримку 85 поправки, шкода, що не дали можливість обґрунтувати, чому її неможна підтримати, тому що… Але мова йшла про те, що пропонувалося виключити із законопроекту штраф за не повідомлення надавачем фінансової послуги споживача про відступлення зобов'язання за договором про надання фінансової послуги, в разі, коли обов'язковість такого повідомлення встановлена законом. Враховуючи, що ця правка була відхилена. Тепер доцільно наполягати на моїй поправці номер 88, яка пропонує за це порушення збільшити штрафи і встановити розмір від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів. Прошу підтримати поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку… Нагадайте, 88-у, так? 88-у народного депутата Левченка. Хто її підтримує, я прошу проголосувати, комітет проти, будь ласка, голосуємо. 13:28:40 За-68 Рішення не прийнято. І, колеги, остання поправка 90 народного депутата Івченка. Наполягаєте? Ні, не наполягає на 90 правці. І зараз 91-а. Почекайте. 89-а на підтвердження. Ставлю на підтвердження поправку 89, комітет її підтримує і просить підтримати. Прошу проголосувати за 89 поправку, будь ласка. 13:29:30 За-85 Рішення не прийнято. І зараз Яценкові включіть мікрофон. І, колеги, через дві хвилини ми переходимо до голосування, я прошу запросити усіх депутатів в зал і прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Будь ласка, Яценко.
13:29:45 ЯЦЕНКО А.В. Шановний голова, шановні колеги! Цей закон можна підтримати, але за умови того, що там не буде двох правок 26 і 27. Я прошу їх поставити на підтвердження, бо правка 26 підразуміває, що передбачено такі письмові формули укладання договору про надання фінпослуг у паперовому вигляді, у вигляді електронного документу та шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документу на офіційному веб-сайті, веб-сторінці фінансової установи. Тобто, якщо установа доведе, що договір відправлено клієнту, такий договір буде свідчити про його укладання, і це може призвести до великих зловживань. І по правці 27. То тут варто зазначити, що одним із пунктів законопроекту регламентована обов'язковість оповіщення про зміни відсоткових ставок за депозитами, комісій, різних зборів, за допомогою розсилання смс-повідомлень чи оповіщення електронною поштою на особисту скриньку клієнта. Ці положення призведуть також до масштабних порушень. Тому прошу поставити правку 26 і 27 на підтвердження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, 26 і 27 правка на підтвердження. Так? Я їх поставлю окремим голосуванням. Будь ласка, пане Руслан, поясніть суть тих правок.
13:31:31 ДЕМЧАК Р.Є. Все ж таки я хотів би попросити підтримати і цю правку залишити, це дає можливість зараз більш прогресивно підходити, зараз інформаційні технології ідуть вперед і ми не можемо від цього відставати. І, в даному випадку, 26 і 27 правка вона дає можливість заключати договір, він буде в письмовій формі, але підписуватися не тільки підписом класичним, а за допомогою електронного цифрового підпису. Він генерується і потім пересилається по електронній пошті клієнту, і він його може роздрукувати. Це дає можливість значно збільшити комунікацію і бути більш сучасними у таких договорах, як споживче кредитування. Тому я просив би зал все-таки проголосувати "за" і першу 26-у, і 27-у. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю зараз ці дві правки на підтвердження і переходимо до прийняття рішення. Тому я ще раз переконливо прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Я ставлю на підтвердження спочатку правку 26. Комітет просить її підтримати, комітет на своєму засіданні її підтримав. Прошу проголосувати за підтримку правки 26, прошу проголосувати. Комітет просить підтримати, прошу проголосувати. Це правка Демчака. 13:32:57 За-166 164 – за, рішення не… 166, рішення не прийнято. Наступна 27 правка, Демчака, комітет її підтримав і комітет просить її підтримати. Я ставлю на голосування 27 правку на підтвердження. Прошу проголосувати, прошу її підтримати. 13:33:29 За-166 Рішення не прийнято. Колеги, таким чином ми переходимо до прийняття рішення. Я надаю слово для заключного виступу Руслану Євгенійовичу і прошу всіх заходити в зал, зараз ми будемо приймати рішення. Будь ласка, Руслан Євгенійович.
13:33:44 ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги! Незалежно від тих політичних баталій, які були на такому начебто професійному, чисто фінансовому законопроекті, я хочу всіх надихнути і сказати, що це законопроект, який інтегрує європейські директиви. Це перше. Друге, він був розроблений за допомогою USAID, міжнародної організації, і був пройдений через сито нашого ринку саморегулівних організацій, які дали свої конкретні правки. Крім того, разом з тим законопроектом йшов 2455, який вже давно прийнятий нами, це Закон про споживче кредитування і підписаний Президентом. І без цього законопроекту він не може працювати в повну силу, бо цей законопроект, перший нами прийнятий законопроект 2455, він його інтегрує в інші нормативно-законодавчі акти, в інші закони, які з ним стикуються. Тому я прошу відкинути всі політичні свої зараз претензії, сконцентруватись на професіоналізмі, на конструктивізмі і проголосувати. Наскільки ми провели консультації попередньо з кожною фракцією, всі підтримують. Тому давайте проголосуємо і підтримаємо фінансовий ринок. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, переходимо до прийняття рішення. ДЕМЧАК Р.Є. Десять секунд, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, десять секунд, будь ласка. 13:35:05 ДЕМЧАК Р.Є. Це дасть можливість відновити кредитування. Кредитування, починаючи від кредитування товарів широко вжитку, до кредитування квартир. Зверніть увагу, не відносьтесь до цього дуже поверхнево, тому що люди чекають врегулювання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг (№ 2456 - депутатський). Згідно рішення комітету я ставлю його в повторному другому читанні та в цілому. Колеги, прошу проголосувати, прошу підтримати. Так видається, ми вийшли на компромісний варіант, який мав би знайти підтримку в залі. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. 13:36:21 За-198 Колеги, у нас є повторний другий варіант, давайте порадимося. Колеги, ну пропонували цей законопроект, і ми годину часу в нього інвестували. Ми годину часу в нього інвестували. Прошу, тому що Комітет з питань фінансової політики, який очолює Сергій Рибалка, член вашої фракції поставив його першим на розгляд у своєму блоці. (Шум у залі) Колеги, давайте подумаємо, чи мені порадьте, Руслан, чи поставити на повторне друге зараз ще раз, чи ще раз повернемося. Давайте я поставлю на повернення раз, якщо ми побачимо, якщо голосів немає, тоді я поставлю повторне друге. Але тоді буду просити підтримати повторне друге. Колеги! Колеги, Івченко, ви підтримаєте повторне друге? Ви підтримуєте повторне друге? Підтримаєте. Зараз я поставлю раз на повернення голосування за пропозицію комітету, якщо голосів не буде, я поставлю повторне друге. Отже, прошу приготуватись до голосування. Я ставлю пропозицію повернутись до голосування за 2456, щоб проголосувати в цілому, повернутися до пропозиції голосувати в цілому. Хто підтримує цю пропозицію, прошу проголосувати, колеги. Підтримуємо комітет? Прошу проголосувати, голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати. 13:38:18 За-196 Нема голосів, колеги, нема. Тоді я зараз прошу всіх сконцентруватися і підтримати пропозицію: на повторне друге читання, щоб ми не втратили законопроект, в мене прохання до всіх фракцій підтримати на повторне друге читання. Готові до голосування? Я ставлю на голосування пропозицію проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг (2456) повернути в комітет на повторне друге читання. ЛЯШКО О.В. Це вже зараз повторне друге... ГОЛОВУЮЧИЙ. Може бути два рази, Олег Валерійович, два рази може бути. Отже, звучить воно отак: повернути комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. Отак Регламентом озвучена норма єдина, я її щойно зачитав: повернути комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. Прошу підтримати і прошу проголосувати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Давайте підтримаємо, щоб ми не втратили законопроект. 13:39:44 За-218 Давайте ми… Колеги, я ще раз поставлю на повторне друге, давайте, щоб ми не втратили законопроект. Ми ж обіцяли голосувати, обіцяли це підтримати разом. Це фактично і є до першого читання, це фактично і є повернення до першого читання. Колеги, я прошу, я не дам слово, в мене є єдина норма, передбачена Регламентом. В мене іншої норми немає, передбаченої Регламентом, є тільки така норма, ніякої іншої я на голосування не можу поставити. Прошу, займіть робочі місця, колеги. Нам не вистачило кілька голосів буквально. Не виходіть з залу! Навпаки, зайдіть в зал. Колеги, я ставлю ще раз пропозицію: 2456 повернути в комітет на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. Давайте підтримаєм, колеги. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Давайте проголосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо. Кожен голос має вагу і має значення. Будь ласка. 13:41:00 За-218 Колеги! Колеги, давайте, будь ласка, зайдем ще всі в зал. (Шум у залі) Дивіться, переконали, що можна два рази повторне друге, колеги. Ми можемо. Були непорозуміння з Регламентом. Дехто вважав, що не можна повторне друге читання. Можна! І я вважаю це правильним, щоб доопрацювати. Будь ласка, давайте займем місця, проголосуєм. Колеги, я прошу всіх сконцентруватись. Це буде правильним, це повага до комітету, до наших колег. Я поставлю, перше, повернутись, а потім – повторне друге. Добре? Давайте, колеги, гуртом. Я ставлю на голосування першу пропозицію повернутися до голосування за проект Закону 2456-д. Прошу підтримати. Прошу повернутись. Колеги, кожен голос. Голосуємо. Прошу підтримати. Прошу підтримати. А потім я поставлю на повторне. 13:42:44 За-226 Повернулись. Тепер на повторне друге. І я нагадаю, що ви обіцяли голосувати. Я себе повожу чесно, давайте спільно чесно поводити. Я ставлю проект Закону 2456-д повернути комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. Прошу підтримати і прошу проголосувати. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати, прошу проголосувати. Кожен голос! Будь ласка. 13:43:22 За-227 Рішення прийнято. Чесно, все правильно, хлопці. Так має бути у залі. Колеги, подивіться, я вам пояснюю логіку наступного законопроекту. Колеги, будь ласка, увага! У нас є законопроект щодо регульованих ринків та деривативів. До нього є величезна кількість правок, але і комітет, і всі співавтори згодні, що необхідно його направити на повторне друге читання. І комітет запропонував постанову, щоб ми не йшли на розгляд усіх правок, запропонував постанову про направлення на повторне друге читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів. Що дає нам ця постанова? Вона дає можливість комітетові перейти до розгляду повторного другого читання без втрати години-півтори у залі на розгляд цих поправок, а може й більше. Давайте ми його підтримаємо, це буде правильним. І давайте, колеги, давайте я… ми переходимо до його розгляду, він є наступним по порядку денному, ми його обговоримо, звичайно. Звичайно, як і кожен законопроект. У мене тільки є прохання, щоб ми його обговорили за скороченою процедурою. І я ставлю на голосування пропозицію обговорити проект постанови 3498/П1 за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу підтримати скорочену процедуру. 13:45:04 За-178 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань фінансової політики Демчака Руслана Євгенійовича. Будь ласка.
13:45:18 ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги! Ми тільки потратили годину і вийшли на повторне друге читання. Тут пропонується не тратити, мабуть, пів нашого робочого дня. Тому що тут, в цьому законопроекті, 748 правок. І уявіть, скільки могло, може бути всяких висловлень про політичні свої вподобання. Тому, враховуючий те, що був прийнятий нами законопроект 2302-д від 28.04-го, велика кількість важливих положень якого дублюється із законопроектом 3498. Тому нашим комітетом згідно Регламенту статті 123 до пункту 5 частини першої прошу підтримати рекомендацію комітету повернути законопроект на доопрацювання 3498 з наступним поданням на повторне друге читання. Дана процедура надасть можливість внести необхідні уточнення до редакції законопроекту під час підготовки законопроекту до повторного другого читання з метою його вдосконалення. Зокрема вилучити частини тексту, що вже діють, а також розглянути інші пропозиції від народних депутатів України. Прошу підтримати рішення комітету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Лаврик Олег Васильович, "Самопоміч".
13:46:49 ЛАВРИК О.В. Олег Лаврик, "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги! В цій постанові ми якраз вертаємось до тих питань, про які ми вже в законопроекті 3498 кілька разів обговорювали в залі. Щоб не було такої практики, коли в закон, який регулює, законопроект, який намагається регулювати ринкові механізми деривативів фондового ринку, ми вписували питання щодо регулятора. Тому давайте підтримаємо постанову. Відправляємо законопроект на повторне друге читання. В комітеті виключаємо всі положення, які стосуються питань регулятора. А питання регулятора оформляємо в окремий законопроект. І тоді спілкуємось з комісією, спілкуємось з асоціаціями, спілкуємось з ринком. Визначаємо питання, що стосуються діяльності самого регулятора. "Самопоміч" буде підтримувати дану постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Різаненко Павло Олександрович.
13:47:53 РІЗАНЕНКО П.О. Народний депутат Різаненко, голова підкомітету з питань цінних паперів та фондового ринку. Даний законопроект стосується врегулювання обігу і торгівлі цінними паперами, типом цінних паперів такі як деривативи. Також у даному законопроекті є положення, які регулюють діяльність товарних бірж. Але, як слушно було зазначено колегами під час засідання комітету і при обговоренні, то до другого читання було подано дуже багато правок і не всі з них стосувались виключно врегулювання питання деривативів та товарних бірж. Саме рішення комітету було запропонувати Верховній Раді відправити закон на повторне друге читання для того, щоб внормувати ці розбіжності, які виникли у нас в комітеті, ті врахувати пропозиції слушні, які стосуються саме деривативів і товарних бірж. Тому пропонується підтримати дану постанову. Фракція "Солідарність" буде підтримувати дану постанову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Опозиційного блоку" Гусак Володимир Георгійович, з трибуни, будь ласка.
13:48:54 ГУСАК В.Г. Шановні колеги, шановні українці, шановний Голово! Підвищення життєвого рівня українців неможливе без економічного зростання. А економічне зростання неможливе без інвестицій. А для інвестицій потрібні розвинені фінансові ринки. Розвинені фінансові ринки повинні мати максимально широкий вибір фінансових інструментів. І одним з таких інструментів є деривативи (похідні фінансові інструменти), тобто інструменти, вартість яких залежить від вартості інших активів або інших фінансових інструментів. До речі, у світі саме обсяг деривативів є найбільшим, він оцінюється десь в 600-700 трильйонів доларів США. Для порівняння, загальна вартість акцій в світі оцінюється десь в 70 трильйонів доларів США, а загальна вартість усього золота в світі – десь в 7 трильйонів. На жаль, в Україні досі немає комплексного регулювання ринку деривативів, відсутня відповідна термінологія, і важливо – немає механізму гарантування зобов'язань. І цей законопроект намагається принаймні частково адресувати ці проблеми. На жаль, цей законопроект є черговим свідченням неефективної організації роботи парламенту. Шановні колеги, річ не у великої кількості правок. Законопроект був прийнятий в першому читанні 31 березня 2016 року і 14 червня комітет підготував подання на друге читання. Але понад рік законопроект не розглядався, а тому, звичайно, прийняли інші законопроекти, які містять суперечливі норми і їх дійсно потрібно усунути. Але питання доступу української економіки до фінансових ринків за… Можна? ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ГУСАК В.Г. Але питання доступу української економіки, українських підприємств до фінансових ринків залишається актуальним. І тому ми підтримуємо направлення цього законопроекту на повторне друге читання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І. колеги, зараз буде заключний виступ Олександри Кужель. Після чого ми переходимо до голосування. Тому прошу усіх запросити в зал і приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка, пані Олександра.
13:51:30 КУЖЕЛЬ О.В. Я хочу звернутись до регламентного комітету для того, щоб він проаналізував роботу комісії Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності. Подивіться, за два з половиною роки скільки вони виносять законопроектів, які ми постійно повертаємо на повторне друге читання. А знаєте чому? Тому що там інтереси тільки банківських і фінансових установ. Там в кожному законопроекті немає нас, немає громадян України. Я хочу привести приклад, що, коли фракція "Батьківщина" рік тому внесла законопроект, яким заборонила банкам і "Укрпошті" брати додатково гроші з громадян за перерахування комунальних послуг, я була на цьому комітеті, він не підтримав це, бо це їх гроші, вони власники банків. Хочу сказати, що і даний законопроект, який ми розглядаємо, але наш законопроект вони не вносять. Цей законопроект є не просто на друге читання, його треба не голосувати цю постанову і відправляти, і хай вносять нормальний законопроект. Бо, на жаль, Демчак зараз відправили на повторне друге читання, він знову внесе на повторне друге читання таку ж саму редакцію. Це є погана практика, і тому "Батьківщина" не буде голосувати за цю постанову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Зайти в зал. І я ставлю на голосування проект Постанови про направлення на повторне друге читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів (№ 3498/П1) повернути на повторне друге читання. Колеги, всі зрозуміли суть? Це економія часу, щоб комітет міг доопрацювати Закон про деривативи. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, 3498/П1 повернути на повторне друге читання. Голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати. 13:53:53 За-200 Ну, колеги, це означає, що нам треба буде півдня або день витратити на правки. Я, колеги, я зараз поставлю на повернення, якщо по голосах не зміниться, тоді буде відхилена постанова. Я прошу всіх приготуватися до голосування. Я поставлю зараз на повернення. Отже… Я нічого не чую. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Так закликав, я закликав багато раз, Володя. Колеги, прошу зайти в зал і зайняти робочі місця. І я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Постанови (3498). Прошу проголосувати, прошу підтримати. Колеги, прошу підтримати. Голосуємо. 13:55:02 За-207 207. Немає достатньої кількості голосів. Проект Постанови 3498/П1 відхилено. Колеги, тепер у нас ще є 5 хвилин, я пропоную, у нас є блок включення в порядок денний сесії, хоча б кілька законів включити. Колеги, увага, увага, будьте на місцях! Ми можемо їх після обіду ще раз поставити. Давайте ми подивимося як піде голосування, якщо не піде, ми зможемо після обіду її поставити. "Включення в порядок денний сесії" можна включати однакову кількість разів. Давайте, колеги, у нас ще 5 хвилин робочих. І я переходжу, і я першим оголошую до включення в порядок денний сесії проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників (номер 6149). Хто підтримує включення в порядок денний сесії, прошу проголосувати, прошу підтримати. Це лишень включення в порядок денний сесії, прошу підтримати, колеги. 13:56:35 За-193 Я поставлю ще раз після обіду. Колеги, зараз всі підтримають. Увага! Увага, в нас робочий час, колеги! Зараз я ставлю на голосування включення в порядок денний проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей. Я думаю, весь зал це підтримує, і я думаю, це голосування буде важливе і знакове для всіх. Будь ласка, займіть робочі місця, це лишень включення в порядок денний сесії щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей (6548). Отже, прошу приготуватись до голосування. І я ставлю пропозицію включити в порядок денний сесії, я ще раз оголошу назву проекту Закону про внесення змін Закону України "Про вищу освіту" щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей (номер 6548). Прошу проголосувати, прошу підтримати лишень включення в порядок денний сесії, але, щоб ми змогли його ще цього тижня розглянути. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати всі згуртовано цей закон, який підтримують всі фракції, будь ласка. 13:58:05 За-204 Не всі фракції підтримують, не всі. Отже, колеги, час ранкового засідання вичерпується, я ще маю прочитати оголошення, яке надійшло в президію Верховної Ради України. Отже, відповідно до статті 60 Закону України про Регламент Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України восьмого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "За розвиток річок України". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Вадатурського Андрія Олексійовича. Привітаємо нашого колегу. І ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 16-й годині запрошую всіх в зал для продовження роботи. Ми будемо продовжувати розгляд питань фінансового блоку. Дякую. ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ П'ЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 20 червня 2017 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:02:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений. Прошу заходити в зал приготуватись до реєстрації. Будь ласка, заходимо в зал, перед нами стоїть надзавдання: зібрати 150 голосів за скорочену процедуру, щоб ми змогли швидко завершити фінансовий блок. Автор, доповідач є. Будь ласка, заходимо в зал, займаємо робочі місця. Я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал і прошу приготуватись до реєстрації. Можемо провести реєстрацію, колеги? Будь ласка, заходьте. Отже, прошу зайняти робочі місця і прошу провести реєстрацію. Прошу зареєструватись. 16:05:22 Зареєстровано 362 народних депутати. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Отже, колеги, ми продовжуємо блок фінансової політики. І наступний у нас на розгляді проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів (5361-д, депутатський). І є звернення від голови комітету, щоб його розглянули за скороченою процедурою. І у мене є звернення до усіх фракцій. Ми зранку досить довго проходили розгляд питання судової реформи. Зараз ми не встигаємо розглянути блоки і перейти до наступного. Тому є прохання, щоб зараз ми проголосували за скорочену процедуру, колеги, від голови комітету. Я прошу всіх підтримати розгляд за скороченою процедурою. Готові до голосування? Я прошу приготуватись до голосування. І я прошу підтримати розгляд проекту Закону 5361-д за скороченою процедурою. Колеги, прошу підтримати і прошу уважно проголосувати всіх. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Голосуємо. 16:07:04 За-106 Переголосуємо. Я просто вам пояснюю загальну логіку. В нас залишилося три законопроекти фінансової політики. Якщо скорочена процедура, ми зможемо їх розглянути протягом 40 хвилин і перейти до питань інформатизації, до питання, яке є досить об'ємним, про електронні довірчі послуги. Якщо ми увійдемо в повну процедуру це займе годину тільки одне питання. Я звертаюсь до тих, хто часто говорить про необхідність кращої організації роботи Верховної Ради для того, щоб ми змогли ефективно працювати, законопроекти, які мають менше як сто статей, ми можемо розглядати за скороченою процедурою. Тому давайте, прошу, заходимо в зал і прошу приготуватися до голосування. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал і прошу зайняти робочі місця. Можемо голосувати, яке відчуття залу? Ми здатні рішуче і безкомпромісно проголосувати чи ще почекати? І я прошу членів комітету допомогти мені максимально змобілізувати зал. Я ще раз ставлю, колеги, на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою. І я прошу усіх зайняти робочі місця і взяти участь у голосуванні. Прошу усіх змобілізуватися. І я ставлю на голосування пропозицію про розгляд за скороченою процедурою проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказів коштів (5361-д, депутатський). Я прошу підтримати позицію комітету і прошу проголосувати, колеги. Голосуємо. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо. 16:10:51 За-128 Є потенціал. Є потенціал, динаміка позитивна. Динаміка позитивна, запрошую в зал народних депутатів. Ну, колеги, я просто… ті ж закони чи фінансової політики, чи інформатизації – це не закони спікера Верховної Ради України, це напрацювання наших комітетів. І це повага один до одного, колеги. Прошу займати робочі місця, заходити в зал. Будь ласка, займаємо робочі місця. Отже, колеги, я поставлю ще раз на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою, і прошу голів фракцій допомогти максимально змобілізувати зал. Прошу усіх зайняти робочі місця, приготуватись до голосування. Готові, так? Отже, я ставлю на голосування пропозицію розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів (5361-д) за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Колеги, будь ласка, заходіть, заходіть, долучайтесь до роботи парламенту. Голосуємо, так? Підтримуємо і голосуємо. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо! 16:13:32 За-144 Ми близькі до фінішу. Ми близькі до переможного результату. Сергій, колеги, я просто кожному скажу: нам доводиться кожний голос пильнувати, коли під час голосування ви відходите від своїх місць, це безвідповідально. Правильно? Скажіть Сергію, що це безвідповідально. Отже, я бачу, зал готовий прийняти позитивне рішення. Треба тільки, щоб всі зайняли робочі місця, не виходили з залу, а навпаки заходили. Прошу, колеги, займаємо робочі місця, зараз я поставлю ще раз на голосування. Отже, голоси є. Прошу приготуватись. І я ставлю ще раз на голосування пропозицію, щоб проект Закону 5361-д ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу усіх проголосувати, кожен голос має вагу. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо! Прошу підтримати, голосуємо. 16:15:17 За-161 Оце відповідальне голосування. А кажуть, парламент не працює. Парламент так працює, що дим іде. Отже, колеги, запрошую до доповіді голову Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Рибалку Сергія Вікторовича. Будь ласка.
16:15:37 РИБАЛКА С.В. Шановний пане Голово, шановні колеги! Кожен споживач банківських послуг розуміє важливість ІТ-технологій. Нові платіжні системи, нові програми та гаджети кардинально змінюють фінансово-банківський сектор. Сьогодні у українських банків є шанси стати лідерами в деяких напрямках обслуговування клієнтів. Це означає і здешевлення послуг, та сприяння розвитку економіки. Адже держава повинна встигати за розвитком цих технологій. Тому мета законопроекту, це модернізація регулювання платіжних систем, упорядкування діяльності небанківських фінансових установ на ринку платіжних послуг і надання права небанківським фінансовим установам здійснювати випуск електронних грошей, та приведення національного кримінального законодавства до відповідних європейських норм. Неможливо, щоб кримінальної відповідальності не було в нашій країні за шахрайські дії з використанням електронних грошей. Наприклад, в європейських країнах ця норма і відповідальність суттєва, не менш ніж рік. 14 березня цього року Верховна Рада не змогла прийняти цей законопроект у першому читанні з-за банальної відсутності депутатів на робочих місцях. Робоча група в комітеті доклала максимум зусиль, щоб врахувати пропозиції наших колег і провести цей законопроект для того, щоб він був підтриманий в парламенті. Тож, 4 квітня цього року Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності на своєму засіданні розглянув цей законопроект, рекомендував Верховній Раді ухвалити його в першому читанні. І після першого читання створити комісію, робочу групу, в яку б входили народні депутати, представники Національного банку, уряду, Національної поліції та Генеральної прокуратури для того, щоб підготувати ретельно цей законопроект до другого читання. Ми зобов'язані, я вважаю, дати поштовх розвитку сучасних платіжних технологій в Україні та захистити громадян від шахраїв. Дякую за увагу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Лаврик Олег Васильович.
16:18:05 ЛАВРИК О.В. Прошу передати слово Роману Семенусі.
16:18:09 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановний пане Голово! Електронні розрахунки – це для кожної розвинутої держави світу провідник у світ сучасного цифрового ринку. Цифрові технології сьогодні стали елементом кожної сфери діяльності держави. І торгівельні операції сьогодні не обходяться без електронних переказів та електронних коштів. І держава має виступити ефективним регулятором цього процесу. В Україні вже давно назріла потреба визначити юридичне поняття "електронних грошей", "платіжної інфраструктури", "платіжної системи" та всією пов'язаної із галуззю термінологією. Необхідно закріпити галузевого регулятора, яким би мав виступити Національний банк України, розробити порядок обліку інформації щодо документообігу та інформації при здійсненні електронних розрахунків, узгодити процес ліцензування та контролю установ-емітентів електронних грошей. Сьогодні Німеччина, Китай, Японія та інші держави вже визнали правовий статус системи електронних грошей Bitcoin та користуються її перевагами і можливостями. Тим часом у нас минулого року навпаки вступила в силу заборона систему електронних розрахунків, якими користується весь світ, зокрема система WebMoney. У цій ситуації таке становище відкидає Україну на узбіччя світових фінансових потоків. Тому сьогодні ми Верховною Радою маємо негайно виправити ці прогалини і спростити на своїй території умови для реєстрації договору про участь в міжнародній платіжній системі. І діючий законопроект це якраз і передбачає. Більше того, повторна редакція, підготовлена комітетом до першого читання, виправляє всі зауваження, які були висловлені під час першого розгляду. Тому фракція "Об'єднання "Самопоміч" закликає підтримати цей законопроект, який, справді, інтегрує нас в сучасний цифровий світ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Заболотний Григорій Михайлович.
16:19:57 ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Прошу передати слово Демчаку Руслану Євгенійовичу.
16:20:03 ДЕМЧАК Р.Є. Фракція партії "Блок Петра Порошенка" підтримує цей законопроект за основу. Його прийняття дасть зелене світло для приходу в Україну світових лідерів електронних платежів, таких як PayPal, QiWi, WebMoney, та дозволить використання криптовалют, зокрема біткоїнів. Бо наразі існує парадоксальна ситуація, в нашій країні мало, хто знає і розбирається у криптовалюті, її використання заборонено державою, але Україна входить в п'ятірку країн світу за кількістю користувачів різними електронними гаманцями. Цей закон легалізує такі платіжні системи, що значно полегшить життя українських фрилансерів, програмістів малого і середнього бізнесу, які працюють на закордонних замовників. Також стане простішим і тим самим українцям, які сплачують за товари чи послуги в Інтернеті. Закон підштовхне розвиток електронної комерції в Україні та полегшить вихід на міжнародний ринок вітчизняних виробників. Світовий ринок електронної комерції оцінюється на даний момент 1,8 трильйонів доларів і законом 5361 створюються умови для залучення частини цих коштів в українську економіку. Разом з тим, законопроект значно підсилює відповідальність за злочинні та шахрайські дії у сфері електронних платежів, тому що буде створено єдиний реєстр і кожен учасник платіжних систем або той, хто хоче емітувати валюту, електронні гроші в Україні він має бути контрольований нашими українськими регуляторами для того, щоб споживачі мали куди звернутися в результаті… у випадку порушення їх прав. На даний момент вони не мають куди звернутися, тому що ці системи, вони зареєстровані за межами нашої країни. Це прогресивний та потрібний законопроект, якого чекають усі українці. Тому фракція "Блок Петра Порошенка" підтримує його прийняття… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Батьківщини" Соболєв Сергій. Будь ласка.
16:22:11 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Наша фракція вважає, що без чіткої позиції Національного банку, який, як правильно зазначили попередні виступаючі, фактично заборонив функціонування електронних грошей, а саме біткоінів на території України розглядати цей законопроект по меншій мірі є дивним. Ми хотіли б заслухати тут виступ представника Національного банку, який повинен або пояснити свою позицію, коли вони ухвалювали відповідне рішення, або заявити, що вони помилилися. І таким чином, фактично регулятор уникає відповідальності за ті рішення, які вони ухвалювали раніше. По-друге. Цей закон фактично вводить поняття емісії електронних грошей. Хоча далі автори тут же виправляються і заявляють, що це не є фактичною емісією в класичному розумінні цього слова, і це не приведе ні в якому випадку ні до яких інфляційних наслідків. Але законопроект фактично через подвійне тлумачення цих норм дозволяє далі фактично зловживати цим. По-третє. Фактично ключовий регулятор Національний банк буде відповідати за функціонування цієї платіжної системи на території України. Тому без чітких висновків Національного банку, я вважаю, що розгляд цього законопроекту, навіть в першому читанні, є таким, який не відповідає самому духу цієї реформи. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, зараз буде заключний виступ, після нього ми перейдемо до прийняття рішення. І тому прошу запросити депутатів в зал. Через дві хвилини будемо голосувати. А зараз запрошую до слова Яценка Антона Володимировича.
16:24:06 ЯЦЕНКО А.В. Шановний Голово, шановні колеги. Цей закон, дійсно, дуже цікавий і я хочу сказати, що я в парламенті вже десять років, але вперше бачу, коли пропонується утворити альтернативну валюту, емісію електронних грошей. Ну, тобто нагадаємо шановному Комітету з питань фінансів банківської діяльності, що єдиною валютою в Україні є гривня. Тут же пропонується, що за допомогою електронних грошей можна буде здійснювати оплату на товари, продукцію, сплачувати податки і так далі. Тобто сьогодні фактично це призведе до девальвації, тінізації економіки, девальвації національної валюти. І тому, на жаль, цей закон, ну, неможна підтримувати. Я абсолютно згоден з попереднім оратором паном Соболєвим, він дуже правильні речі казав. Тому давайте ми цей закон зараз не будемо підтримувати. І треба ще працювати над тим, щоб фінансова система України була стабільною, а не навпаки вводити речі, які її повністю детінізують, тінізують, вибачте, і розбалансують. Тому "Відродження" не буде це підтримувати. Дякую вам за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, прошу заходити в зал. Ще заключне слово голові комітету, поскільки прозвучали до нього питання. Будь ласка, Рибалка, одна хвилина. І прошу займати робочі місця.
16:25:29 РИБАЛКА С.В. Шановні колеги, я вас дуже прошу підтримати цей законопроект, тому що, якщо ми прагнемо потрапити в Європу, то ми повинні приводити і законодавчі наші закони до законодавчих європейських рівнів. По-перше, безумовно, це важливий законопроект, і коли ми розраховуємося електронними грошами, то це не в тінь ми вводимо гроші, а навпаки ми йдемо до тих європейських стандартів, які є. По-друге, не може в країні, яка прагне потрапити в Європу, не бути кримінальної відповідальності в разі шахрайських дій, коли громадян обкрадають і не несуть за це кримінальну відповідальність. І, по-третє, так, безумовно, деякі наші колеги кажуть, що сьогодні це 5 відсотків ринку, але, якщо ми живемо і прагнемо потрапити в майбутнє, а не в минуле, то нам потрібно займатись цим питанням. І наш комітет, дійсно, розробив і рекомендує Верховній Раді у першому читанні проголосувати за цей законопроект. Якщо будуть якісь зауваження, ми готові на робочій групі доопрацювати і дослухатись до кожного з вас. Дякую за увагу і прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хочу наголосити, що комітет пропонує прийняти законопроект тільки за основу. Ми зможемо всі поправки внести між першим і другим читанням. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів (номер 5361-д, депутатський) за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо колеги, прошу підтримати. 16:27:18 За-180 По фракціях покажіть, будь ласка. Колеги, зараз я поставлю на повернення. Якщо не буде голосів, потім буду пропонувати повернути в комітет на доопрацювання. Будь ласка, прошу зайти в зал і зайняти робочі місця, прошу зайняти робочі місця. Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця. Я поставлю на повернення, якщо не буде, буду пропонувати на повторне в комітет. І я ставлю на голосування пропозицію, що проект Закону 5361-д повернутися до його розгляду в голосуванні за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати повернення до розгляду в голосуванні за основу, голосуємо. 16:28:50 За-195 Рішення не прийнято. Нема голосів. Колеги, пропозицію в комітет підтримуємо, так? Давайте тоді зараз я поставлю, колеги, пропозицію, яка наступна є по Регламенту, це направити до комітету для підготовки на повторне перше читання. Готові так? Добре, я скажу так під стенограму, за участі Національного банку. Колеги, прошу приготуватися до голосування, щоб ми даремно не тратили час. Будь ласка, і я ставлю пропозицію, що проект Закону 5361-д депутатський направити до комітету для підготовки на повторне перше читання за участі Національного банку. Прошу проголосувати, прошу підтримати, голосуємо, прошу підтримати. 16:29:52 За-197 Ставлю наступну пропозицію, щоб проект Закону 5361-д повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Колеги, я хочу вам сказати, до речі, у мене питають, де коаліція, сьогодні два блоки комітетів, які очолюють представники опозиції. І коаліція, і "Блок Петра Порошенка", і "Народний фронт" голосує системно, підтримуючи опозицію. Тому кажу, у мене прохання, змобілізуйте свої сили, тому що коаліція сьогодні показує приклад солідарності і підтримки, показує коаліція. Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію, щоб проект Закону 5361-д повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання за участю Національного банку. Прошу підтримати, прошу проголосувати, колеги, голосуємо. Прошу підтримати. 16:31:01 За-205 Рішення не прийнято. Проект Закону 5361-д відхилено. Наступний: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) (номер 5592-д). (Шум у залі) Колеги, людей в залі є достатньо, людей в залі є достатньо. Дві фракції не беруть участь в голосуванні, ми маємо 205. "Опозиційний блок" і частина "Батьківщини", дуже просто. Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію, розглянути за скороченою процедурою 5592-д. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо за скорочену процедуру, прошу підтримати. 16:32:11 За-161 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Різаненка Павла Олександровича. Будь ласка, пане Павло.
16:32:32 РІЗАНЕНКО П.О. Вітаю, шановні колеги! Народний депутат Різаненко, голова підкомітету з питань цінних паперів та фондового ринку. Вашій увазі пропонується розглянути законопроект реєстраційний номер 5592 доопрацьований від 20.04.2017 року. 14 березня цього року проект 5592 передано на доопрацювання в комітет, тобто направлено на повторне перше читання, за це проголосувало… було віддано 227 голосів. Законопроект був доопрацьований робочою групою в Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності спільно з НКЦПФР, з експертним середовищем, з урахуванням пропозицій та зауважень, що були висловлені ГНЕУ, а також тих, що були виголошені під час розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради 14 березня 2017 року. Під час розгляду законопроекту в першому читанні депутатом були висловлені певні зауваження, частину з яких було враховано в доопрацьованому варіанті. Так, наприклад, були зауваження народного депутата Яценка щодо поняття "іноземний емітент", який може включати емітентів з країни-агресора. Це було доопрацьовано і пропозиція була врахована відповідно. Також були зауваження пана Левченка. Уніфіковано, змінні поняття "пайові цінні папери" в Цивільному кодексі України та Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", доопрацьовано. Були зауваження ГНЕУ. виключено дублювання відповідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення рівня корпоративного управління". Тобто два законопроекти дублювали один одного. Також… щодо вилучення із повного найменування акціонерного товариства визначення його типу, що пропонується у змінах до частини четвертої статті Закону про акціонерні товариства. Доопрацювання членами робочої групи виключені зміни до законів України, Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії, про телекомунікації, про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, про оренду землі, про державну реєстрацію речових прав, про Державний земельний кадастр. Вилучені норми, пов'язані… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. РІЗАНЕНКО П.О. Також вилучені норми, пов'язані зі створенням правових засад для функціонування альтернативних фондових торгівельних майданчиків, так званих БТС. Відповідно уточнена та узгоджена термінологія по всьому тексту законопроекту. Законопроект 5592 є важливим для акціонерних товариств в частині розкриття інформації на фондовому ринку зі світовими стандартами. Крім того, законопроект дозволить всім емітентам стати такими, що не здійснюють публічну пропозицію цінних паперів, крім емітентів, які будуть знаходитися у лістингу станом на 01.01.2018 року. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. РІЗАНЕНКО П.О. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тридцять секунд, завершити. РІЗАНЕНКО П.О. Прошу народних депутатів України підтримати проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) (номер 5592-д) в першому читанні за основу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Ляшко Олег Валерійович, будь ласка
16:36:08 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги, шановні громадяни України! Я хочу привернути вашу увагу до надзвичайно важливого факту. Минулого тижня на засіданні уряду був затверджений проект бюджетної резолюції на 2018 рік. Рішенням уряду встановлено, що в новому 2018 році мінімальна зарплата буде три тисячі 700 гривень. Нагадаю, зусиллями нашої команди із нинішнього року мінімальна зарплата піднята вдвічі і становить три 200. В новому році уряд хоче зробити три 700. Ми такими темпами будемо йти до Європи тисячу років. Тому що якщо ми розказуємо, що маємо жити в Європі, значить, це не тільки безвіз, а це робота і достойна зарплата, яка дасть можливість людям користуватися перевагами безвізу, годувати свої сім'ї і заробляти собі на прожиття. Тому ми вважаємо, що ці принизливі подачки – 500 гривень на рік, це ображає кожного українця, 4 мільйони людей сьогодні в Україні отримують мінімальну зарплату. Влада хоче підняти пенсійний вік. Але від підвищення пенсійного віку не збільшиться пенсія. Тому, щоб у людей була нормальна пенсія, треба робити одне – піднімати зарплати, бо саме внески і зарплати потім становлять основу пенсії. Тому ми вимагаємо від уряду переглянути свої бюджетні резолюції і встановити мінімальну зарплату з 1 жовтня нинішнього року на рівні 5 тисяч гривень на місяць, і з нового року добавити ще 1,5 тисячі гривень для того, щоб люди отримали достойну зарплату і мали можливість годувати свою сім'ю. Ми вимагаємо від уряду радикальної зміни політики, підвищення доходів українців і створення робочих місць. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Блок Петра Порошенка" Македон Юрій Миколайович.
16:38:20 МАКЕДОН Ю.М. Передаю слово Руслану Демчаку.
16:38:26 ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги! Члени нашого комітету не тільки вимагають підвищення заробітної плати, а дають саме механізм, як це зробити. У нашій країні зовсім не працює фондовий ринок. Абсолютно. Ми сьогодні хочем вас всіх повернути до суті нашого обговорення, до того процесу, який дасть можливість взагалі відновити і створити ринок акцій в Україні. У нас сьогодні є багато відкритих акціонерних товариств, але в результаті ринок не працює. Чому він не працює так, як в Німеччині, як в Сполучених Штатах? Об'єм цього ринку може відповідати об'єму банківського сектору. Я дивлюся, сьогодні у багатьох у вас нема зацікавленості про це говорити. Є більше такі популістичні настрої проговорити про те, що і так нам всім зрозуміло. Давайте повернемося до механізму. Цей законопроект дає можливість захистити інвесторів. Інвестори, які будуть купувати акції українських підприємств, вони будуть інвестувати нашу українську економіку. Це закрутить процес відновлення нашої економіки. Ми сьогодні відаємо ініціативу комісії… Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, які займають таку активну позицію і допомагають нам разом із членами нашого комітету, авторами цього законопроекту, дати поштовх для розвитку економіки України. Тому давайте сконцентруємось на суті, проголосуємо сьогодні за цей законопроект, до другого читання ми його доопрацюємо і ми створимо таку основу для розвитку економіки країни. І зарплати будуть значно більші, чим у два рази. Я думаю, що українці заслуговують абсолютно на європейські заробітні плати. Ми до цього йдемо і таким чином ми впроваджуємо в цьому законопроекті саме європейські директиви. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кулініч передає слово Яценкові. Будь ласка.
16:40:16 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, цей закон також дуже цікавий, як і попередній, бо під красивою назвою "щодо спрощення ведення бізнесу", "залучення інвестицій" закладено деякі такі цікаві речі, от відразу згадується "12 стульев" (фільм такий радянський був), коли свечной заводик свій. Що я маю на увазі? Комісії по цінним паперам вводиться норма, повноваження, що вона зобов'язана робити авторизацію всіх осіб, які мають намір надавати інформаційні послуги на фондовому ринку, і веде відповідний реєстр і їх також авторизує і вносить вимоги до програмно-технічних комплексів. Тобто фактично вводиться штучне регулювання і адмінбар'єри для вільного ринку. По-друге, вводиться такий собі інформаційний посередник – особа, яка буде проводити діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку. Багато є юридичних незручностей і, насамперед, проаналізувавши заяви відомих компаній, аналітики фондового ринку вбачають також ризик того, що з ринку можуть піти міжнародні інформагентства такі, наприклад, як Thomson Reuters, Bloomberg, для яких така авторизація може бути взагалі неприйнятною. Тому велике прохання до колег дуже уважно до цього закону поставитися. І вважаю, що у кращому випадку на повторне перше читання. "Відродження" не буде цей закон підтримувати також. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кужель Олександра Володимирівна.
16:42:07 КУЖЕЛЬ О.В. Сьогодні таке відчуття, цілий день приймаємо закони, які, мабуть, для Марса або для Венери, но не для наших громадян, які сьогодні живуть з відпущеними цінами, страшенними тарифами, з відсутністю роботи і страшенними силовими структурами, які їх перевіряють, особисто бізнес. Даний законопроект, він дуже поганий. Є деякі непогані уточнення. Але в більшості я дуже коротко, пунктирно їх позначу. По-перше, стаття 78 "Надання акціонерним товариствам інформації". Ця стаття дасть більшості акціонерних товариств стати частными акціонерними товариствами. Це логічно. Але тоді виникає питання, куди будуть йти сотні тисяч міноритарних акціонерів ЧАО, які совершенно непонятно, они по сути будут не мати можливості отримати, влиять на дії свого акціонерного товариства і мати інформацію. Данный шаг знаменует завершення першого етапу приватизації в Україні. Далі. Цінні папери, фондовий ринок, стаття 6. Предполагается лишить акционеров, послухайте уважно, преимущественного права купить акции в процессе эмиссии, якщо так вирішать загальні збори акціонерного товариства. Ну, такого у нас ще за 20 років не пропонувалось. Крім того, є можливість, коли міноритарні акціонери могут стать жертвами банального размытия своей доли. Це внесені в закон зміни про акціонерні товариства. Крім того, це дуже неприємно, особисто коли це дасть засторогу тим, хто буде купувати наші акції в ході РРО. А ведь и комиссия, и закон повинні стимулювати появу… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. КУЖЕЛЬ О.В. В законі, наприклад, збори акціонерів впливають менше, ніж наглядова рада. Повірте, це 8 сторінок тільки зауважень, які погіршують сьогодні можливість міноритарних акціонерів і дають неможливі повноваження Комісії з цінних паперів, переважні повноваження, які погіршують, дають їм свободу тлумачення, дають кожному встановлювати власні строки, що дає корупційні ризики. Цей закон… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, зараз буде від "Опозиційного блоку" Гусак і від "Самопомочі" Лаврик. Дві хвилини, і ми переходимо до прийняття рішень. Я ще дам голові комісії слово теж, одну хвилину. І через три хвилини ми перейдемо до прийняття рішень. Отже, будь ласка, від "Опозиційного блоку" депутат Гусак. Включіть мікрофон.
16:45:12 ГУСАК В.Г. Шановні колеги, реальне підвищення зарплат неможливе без економічного зростання, а економічне зростання неможливе без інвестицій та нормального фінансового ринку. І саме фондовий ринок має буди одним з основних джерел фінансування для українських підприємств. Я коли готувався до розгляду цього законопроекту, подивився, яка зараз капіталізація фондового ринку України, і, відверто кажучи, я був просто шокований. На сьогодні ця капіталізація менше 500 мільйонів доларів. Для порівняння, капіталізація фондового ринку Польщі 200 мільярдів доларів, а капіталізація фондового ринку Росії після всіх санкцій 500 мільярдів доларів США, в тисячу разів більше ніж в Україні. Цей законопроект містить позитивні норми щодо вдосконалення порядку емісії цінних паперів… Можна ще? ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, додайте. ГУСАК В.Г. Цей законопроект містить позитивні норми щодо вдосконалення порядку емісії цінних паперів, щодо розкриття інформації, бо прозорість – це наше все. І тому наша фракція підтримає цей законопроект у першому читанні. ГОЛОВУЮЧИЙ. І Лаврик, будь ласка, одна хвилина. Включіть мікрофон Лаврику. Лаврику, "Самопомочі", включіть мікрофон.
16:47:00 ЛАВРИК М.І. Олег Лаврик, "Об'єднання "Самопоміч". Справді, в цьому законопроекті є багато цікавих речей і щодо оприлюднення інформації, розповсюдження, подання звітності. Вже акціонерним товариствам не треба буде друкуватися в "Голосі України" стоси інформації про свою діяльність, а все це буде робитися на сайтах комісії чи самого емітента. Є багато цікавих пропозицій щодо виплати дивідендів і так далі. Але кого ми збираємося дурити? В законопроекті забиті норми, які повністю розмивають права міноритарних акціонерів. І рішеннями загальних зборів акціонери, які володіють менше 25 відсотків акцій можуть втратити своє право на додаткову емісію. За таких умов фракція "Самопоміч" підтримувати цей закон однозначно не буде. Тому ми пропонуємо, щоб статтю 27 параграф четвертий замість 75 відсотків прийняття рішення загальними… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ЛАВРИК О.В. Замість 75 відсотків прийняття рішення загальними зборами акціонерів щодо додаткової емісії виправити на 95 відсотків. Це дасть змогу не втратити шанс міноритарним акціонерам права додаткової емісії, а значить права залишитися акціонером тих підприємств. Тільки за таких умов ми готові… Ми проговорили це питання з авторами законопроекту, вони погодилися з такою… ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я перед голосуванням ми спитаємося в автора і в комітету, чи вони згодні з вашою поправкою, якщо згодні, я з нею поставлю на голосування. Я можу сказати з поправкою, яку під стенограму сказав Олег Лаврик? Можу так сказати. Ви сказали коректно і правильно текстово. Добре. Тоді, будь ласка, ще позицію Тимур Хромаєв, голова Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Включіть мікрофон, одну хвилину.
16:49:12 ХРОМАЄВ Т.З. Доброго дня, шановні депутати! Дякую за можливість розказати вам про фінансові наші законопроекти. Але кожного разу як ми намагаємося, на жаль, не достає ні бажання, ні уваги. Хотів би привернути вашу увагу до того, що зараз фінансовий ринок України, а саме ринок цінних паперів це суто схеми, це суто оптимізації, об'єм 70 мільярдів доларів. Він існує, він існує поки не приймаються закони такі, які впроваджують європейські норми. Зазначений законопроект повністю позбавляє нас існування таких фіктивних, відкритих, акціонерних товариств, які зараз у нас торгуються. Ми фактично перетворюємо всі акціонерні товариства у приватне акціонерне товариство, і починаємо будувати наш ринок з нуля. Це впровадження євродиректив, це покращення інформатизації процесів, відмови від печатних видань і забезпечення адекватного рівня інформування інвесторів в Україні. Ми, до речі, теж підтримуємо коментар пана Лаврика і згодні з всіма змінами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Зайти в зал і зайняти робочі місця. Колеги, які знаходяться в лоджії, до вас окреме прохання. Запросіть… Будь ласка, заходимо в зал і переходимо до голосування. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів (№ 5592-д), (депутатський), за основу з пропозиціями, які під стенограму озвучив народний депутат України Олег Лаврик. Прошу проголосувати, прошу підтримати (5592-д) за основу. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Голосуємо. 16:52:04 За-231 Рішення прийнято. Колеги, у нас останнє питання з питань фінансової політики, це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами (6027). Я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою, колеги, прошу проголосувати. 16:52:45 За-169 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Довбенка Михайла Володимировича.
16:52:57 ДОВБЕНКО М.В. Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону (номер 6027) внесений народними депутатами членами профільного комітету. Хочу сказати, що сьогодні в Україні існує системна проблема, яка стосується того, що якщо ми хочемо нарощувати пожвавлення економіки, ми маємо думати, яким чином маємо нарощувати кредитування нашої економіки і тут ми бачимо є кілька складових дуже серйозної цієї проблеми. Найперше, сьогодні в банківській системі 57 відсотків проблемної заборгованості. Це значить, що 57 відсотків всіх кредитів не обслуговуються 90 і більше днів, а значить доходів не може бути. Друге. Я хочу сказати, що якщо банки не можуть отримати відповідно доходи процентні, то ми маємо сьогодні вже більше 90 банків збанкрутілих, а значить, ми не можемо сьогодні забезпечити повернення громадянам України і юридичним особам, підприємствам і фірмам тих коштів, які були в цих банках. Це те, що сьогодні в залі ми з вами переживаємо: а що з кожного законопроекту мають конкретні люди? Отут ми бачимо інтерес наших українців. Третє, що я хочу сказати, якщо банки не вмотивовані нарощувати кредити, то ми бачимо, що не можуть бути нарощуватися і економічні потуги держави. Я хочу сказати, що і останнє – це те, що за останнім рейтингом Doing Business Україна має лише 8 із 12 індекс-рівня захисту кредитних операцій. Тому на завершення хочу сказати, Національний банк підтримує законопроект і вважає його актуальним, хоча Головне науково-експертне управління у своєму висновку зазначає, що законопроект доцільно повернути на доопрацювання і врахувати зауваження, і пропозиції. Ми в комітеті вважаємо, що до другого читання ми це можемо зробити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. ДОВБЕНКО М.В. І насамкінець хочу сказати, що і Кабінет Міністрів, і Міністерство фінансів підтримують прийняття законопроекту з врахуванням висловлених зауважень, які ми готові теж врахувати до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Веселова Наталія Василівна.
16:55:52 ВЕСЕЛОВА Н.В. Прошу передати слово Семенусі Роману.
16:55:57 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, ринок кредитування в Україні сьогодні є дуже хитким. Довгострокові кредити у великих сумах та іпотечні програми сьогодні є ризиковані як для самих банків так і для їх клієнтів. Іпотечні програми, наразі можу собі дозволити, в країні лише близько п'яти банків і відсоток річних при цьому коливається на межі 22-23 відсотка. Натомість в провідних країнах Європи цей показник складає менше 2 відсотків. Тому фракція "Об'єднання "Самопоміч" буде підтримувати будь-яку законодавчу ініціативу, яка покращує ситуацію на банківському ринку. Водночас, ми звертаємо увагу на суттєві два зауваження, які мають бути категорично усунуті у підготовці до другого читання. Перше, це зміна до статті 39 Закону України про іпотеку, а саме видалення словосполучення "шляхом проведення прилюдних торгів", бо це призведе до того, що рішення не буде зазначати спосіб реалізації майна і надаватиме свободу діям, що не завжди буде добре. Друге, абсолютно недоречною є пропозиція вилучити норму, яка передбачає, що у разі застосування змінювальної процентної ставки в кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки. Це також порушує баланс між боржником та кредитором. Але найголовніше. Якщо ми сьогодні хочемо говорити про справжнє відновлення довіри на банківському секторі, то відновлення довіри таке має починатися з притягнення до відповідальності злочинців, недобросовісних власників українських банків, які призвели до значних збитків, які покриваються за рахунок платників податків. Я наведу лише декілька цифр, які обійшлися платникам податків. Сьогодні "ПриватБанк", це близько 200 мільярдів гривень збитків. Банк "Фінанси і кредит" – 17,5 мільярдів гривень. "Імексбанк" – 8 мільярдів гривень. З останнього, 1 мільярд з банку – з "Діамантбанку". Я звертаю увагу, що сьогодні жоден акціонер з зазначених банків не притягнений до відповідальності і не був покараний або притягнутий через його майно. Я закликаю правоохоронні органи, справді боротись… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. СЕМЕНУХА Р.С. Я закликаю правоохоронні органи боротися зі справжніми злочинцями, які і руйнують сьогодні довіру на кредитному банку. Бо сьогодні створюється уява, що сьогодні для держави, для правоохоронних органів Андрій Садовий, "Самопоміч" – ворог номер один. Так от я хочу, щоб ви нарешті притягнули тих олігархів, які внаслідок злочинного рефінансування і призвели до того, що сьогодні платники податків зі своєї кишені розраховуються за ці злочини. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Відродження", Гуляєв Василь Олександрович.
16:58:38 ГУЛЯЄВ В.О. Прошу передати слово Антону Яценко.
16:58:43 ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, цей закон, насправді, направлений на односторонній механізм захисту прав якраз банків-кредиторів, при цьому не враховуються інтереси позичальників-боржинків. І тут багато змін вносять в закони. Тому треба цей закон, на нашу думку, також направити на повторне перше читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій. Передає Іванові Крульку.
16:59:22 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Я хотів би в першу чергу звернутися до українських громадян. Безумовно, є дуже правильною ініціатива стосовно того, щоб підвищувати довіру між банками і клієнтами банків. Це похвально. Але за рахунок чого? За рахунок того, щоб посилити і так можливості банків і послабити можливості клієнтів. І саме це зауваження зазначає науково-експертне управління в своєму висновку, відповідно до якого науково-експертне управління пропонує відправити цей законопроект на доопрацювання. Бо не може бути ситуації, коли є однобокість. З одного боку, ми посилюємо і так серйозні можливості банків, а, з другого боку, послаблює можливості клієнтів, боржників цих банків. Якщо ми, дійсно, хочемо підвищувати довіру до банківського сектору, то, перше, що треба зробити, це звільнити врешті-решт Гонтареву і притягнути її до відповідальності за те, що були обвалені 80 банків в Україні. За те, що українські громадяни, які вкладали свої кошти в банки, які мали кошти на рахунках, юридичні особи, які мали кошти на рахунках, ці кошти втратили. Але, якщо ти в банку позичив кредит, то в незалежності від того, обвалився банк чи ні, ти мусиш його повернути. То де ж справедливість, де довіра до банківської системи? Тому, насправді, не такими законами така довіра посилюється. А довіра посилюється тим, що буде стабільність на банківському ринку, що якщо ти знаєш, якщо ти приніс в банк кошти, то вони будуть в повній мірі збережені і ті кошти, які були на рахунку, буде можливість ними користуватися. Тому давайте почнемо з того, що вирішимо кадрові питання. І ті, хто вчинили злочини у банківській сфері, будуть притягнуті до відповідальності за свої дії і в першу чергу діюча поки що голова Нацбанку Гонтарева. Дякую. А "Батьківщина" не буде голосувати за цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Блоку Петра Порошенка" , Каплін Сергій Миколайович.
17:01:24 КАПЛІН С.М. Соціал-демократична партія, я і мій колега Олександр Сугоняко принципово відмовляється голосувати за цей проолігархічний, антинародний, антиконституційний законопроект. До розслідування злочинів шайки олігархів, які були і є власниками найбільших українських банків, до розслідування злочинної співпраці олігархів з усіма без винятку урядами, до мафіо... до розслідування дій мафіозного спруту, який 27 років наживався на долі простих пересічних українців, грабував українців, робив це разом з Міжнародним валютним фондом, за наказом якого було в кратну кількість разів девальвовано українську гривню, жодних законопроектів подібного характеру Верховна Рада України приймати не може. Спочатку розслідування, жорстокі довічні посадки бандитів, потім врегулювання подібних питань. Друге. Разом із тим, перед українським урядом і парламентом постають серйозні виклики фінансового характеру: де взяти гроші? Хочу сказати, що відповіді на ці запитання на поверхні, зокрема, діяльності Верховної Ради. Кожному депутату України, а вони чи ви про це мовчите, сьогодні і вчора прийшли листи від Апарату Верховної Ради з проханням підписати заяву про відпустку, а відтак народний депутат України за 45 днів відпустки, пляжу отримує подвійну заробітну платню. Я закликаю всіх нардепів, які при пам'яті, які стоять на сторожі інтересів простих людей, відмовитися від цієї ганебної оборутки і повернутися до простих людей обличчям. З нас починається… ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, від Радикальної партії Ляшко, дві хвилини. І, колеги, щоб я розумів, так, від "Опозиційного блоку" ще буде виступ і від позафракційних буде ще Левченко, щоб орієнтувалися по часу. Через 4-5 хвилин переходимо до голосування, запрошую депутатів в зал. Будь ласка, Олег Валерійович.
17:03:56 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні українці, задумайтесь над такою цифрою, за останні два роки Фонд гарантування вкладів виплатив 87 мільярдів гривень, 87 мільярдів гривень Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам банків, які були знищені. В результаті політики, яку проводе голова Національного банку Гонтарева в Україні було знищено більше 80 банків. Значна частина цих банків могла б жити. В усьому світу в цивілізованих країнах ці банки рятують, коли є найменша можливість для цього. Тому що це не просто вивіска, це вклади людей, це обігові кошти юридичних осіб, це заставне майно. Нещодавно ви чули історію. Одного із представників Фонду гарантування вкладів затримали на хабарі в 5 мільйонів доларів. Ця жінка, яку затримали, отримала 5 мільйонів доларів хабара за те, щоб продати за безцінь заставне майно. Так це затримали одну, а скількох не затримали! І якщо хабарі беруть по 5 мільйонів доларів, то скільки мільярдів цих хабарів вони набрали. Тому я звертаюся до Президента Порошенка. Кілька місяців тому пролунала заява голови Нацбанку Гонтаревої про відставку. Я прошу Президента внести подання до Верховної Ради про звільнення Гонтаревої з посади голови Нацбанку. Ми викликаємо сюди голову Нацбанку Гонтареву на звіт. Перед звільненням вона має прозвітувати про результати своєї роботи. Чому вони надавали рефінансування банкам, які потім переводили їх в готівку в доларову, виводили за кордон, і сьогодні з державного бюджету ми платимо 200 мільярдів за "Приват", мільярд – за "Банк "Михайлівський", і таких прикладів можна навести десятки. Чому українці мають платити за власників банків? Тому що, очевидно, Гонтарева перебувала з ними в змові і отримала свій процент від розкрадених коштів. Це має бути розслідувано. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Опозиційного блоку" Долженков, одна хвилина. Включіть мікрофон, будь ласка, Долженкову.
17:06:14 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги! Шановні українські громадяни! Зараз законопроект розглядається, який покликаний унормувати кредитні взаємовідносини між банком та клієнтами. Не потрібно говорити, що банки є злом, який. відповідно, вимагає певні кредити, проблемні кредити, які серед громадян. При цьому ми розуміємо ситуацію, в якій опиняються громадяни України, які сам… віч-на-віч залишилися перед проблемами зі своєю заборгованістю з банками. Але яка причина цих обставин? Причина полягає в тому, що держава проводила неправильно грошово-кредитну політику, тому що стимулювали споживче кредитування замість стимулювання кредитування підприємств, які створюють базис економіки. Через перенасиченість проблемних споживчих кредитів виникає така ситуація, адже банки не можуть, наприклад, не платити за кредитами в інші фінансові установи, материнські компанії і при цьому не стягувати заборгованість. А, звичайно, надбанням цієї влади є суттєва девальвація гривні, оскільки переважна частина споживчих… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ДОЛЖЕНКОВ О.В. Переважна частина споживчого кредитування саме виражена в іноземній валюті і через те, що виникла така 300-відсоткова девальвація завдяки надбанням саме чинної влади, на жаль, у людей виросли заборгованість, саме кредитний портфель, адже неможна кредитуватися в тій валюті, яку не отримуєш у повсякденному житті. І взагалі потрібно заборонити кредитування споживчих кредитів в іноземній валюті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, зараз заключний виступ. Через хвилину ми переходимо до голосування, я прошу усіх зайти в зал, зайняти робочі місця і прошу повідомити депутатів, що через хвилину ми переходимо до прийняття рішень. Будь ласка, Левченко, одна хвилина.
17:08:10 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ. Ви знаєте, про цей закон можна дуже багато говорити і за одну хвилину не впишешся, тому я хотів би коротко спробувати узагальнити. Питання полягає в тому, що цей законопроект є одностороннім і спрямований на захист інтересів банків без гарантування прав боржників. Боржники є більш слабкою стороною у відносинах з банком і їх права мають бути гарантовані в першу чергу в порівнянні з банками. А тут складається враження, що всі боржники, їх поручителі і спадкоємці тощо зобов'язані виконувати дії для забезпечення майнових інтересів банків, а самі банки не повинні вживати заходів задля забезпечення своїх інтересів. І такий підхід є абсолютно неприйнятний. Крім цього, в цьому законопроекті є явно якісь маячливі такі положення, які взагалі не мали б у ньому прописуватися, не стосуються предмету. Наприклад, написано… є зміни Закону про іпотеку, де пропонується встановити, що самочинне будівництво вважається частиною предмету іпотеки, якщо воно здійснено біля предмету іпотеки. Тобто цей законопроект, який має стосуватися… Будь ласка, дайте 10 секунд завершити. Цей законопроект, який мав би стосуватися… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Цей законопроект, який мав би стосуватися виключно банківської сфери, створює механізм для, ще один механізм для узаконення для легалізації самочинно збудованого майна, для незаконних забудов. І це абсолютно неприйнятно, це можна тільки через суд робити, а не таким чином, як тут пропонується. За цей законопроект в такому вигляді не можна голосувати навіть в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, займіть робочі місця. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами (номер 6027) за пропозицією комітету за основу. Всі пропозиції і правки ми зможемо внести до другого читання. Прошу проголосувати. Прошу підтримати 6027 за основу. Голосуємо, колеги. 17:10:34 За-207 Голосів недостатньо. Я раз поставлю на повернення. Якщо не буде, буду пропонувати в комітет на доопрацювання. Отже, колеги, змобілізуйтесь. Я поставлю на повернення до голосування за основу. Прошу змобілізуватись, зайняти робочі місця. І я ставлю пропозицію повернутись до голосування за проект Закону (6027) за основу. Хто підтримує цю пропозицію, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. 17:11:26 За-209 Недостатньо – 209. Колеги, а підтримаєте, якщо я поставлю в комітет на доопрацювання? Буде підтримано? Буде підтримано, так, колеги? Тоді я ставлю наступну пропозицію, яка передбачена по регламенту. Я прошу її підтримати. І я ставлю на голосування, щоб проект Закону (6027) направити до комітету для підготовки на повторне перше читання. Прошу підтримати, прошу проголосувати, колеги. Давайте ми підтримаємо, щоб не втратити законопроект. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. 17:12:20 За-237 Рішення прийнято. Колеги, ми домовлялись до обіду, що питання "включення в порядок денний сесії" розглянемо після обіду, бо ми почали розглядати перед самим обідом, голосів не було. Тут є пропозиції від різних фракцій. І я нагадаю, що вони були вже тиждень як на сайті Верховної Ради. І я переконаний, що кожна фракція поставила вже собі і експертні групи, хто підтримує, а хто не підтримує включення в порядок денний сесії. І я пропоную зараз їх швидко пройти. Є згода, так? Давайте приготуємося, я буду називати, а ви просто виясняйте, чи ваша фракція підтримує чи ні. Отже, перший, який я вже ставив до обіду, – це проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників (№6149). Всі зорієнтувались? Займіть робочі місця, будь ласка. І я ставлю на голосування пропозицію включити 6149 в порядок денний сесії. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо! 17:13:52 За-232 Рішення прийнято. Наступний – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей (№ 6548). Прошу підтримати включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. 17:14:31 За-243 Рішення прийнято. Наступний. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення (номер 6466). Зорієнтувались, можемо голосувати? Прошу підтримати включення в порядок денний сесії 6466. Голосуємо, колеги, злагоджено і відповідально. Прошу підтримати. Голосуємо. 17:15:21 За-201 Є якісь тому політичні причини? Ну, очевидно, є. Відкладаємо. Наступний. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (щодо уточнення деяких положень) (номер 6120). Прошу підтримати включення в порядок денний сесії. Підтримаємо фізичну культуру і спорт. Прошу проголосувати включення в порядок денний сесії. Голосуємо. Прошу підтримати. 17:16:03 За-211 А, що не так з спортом? Але, колеги, ми не будемо починати обговорення законів. Я наголошую ще раз, задум полягає в тому, що ми їх тиждень наперед вивішуємо і, що принаймні експертні групи фракцій мають поставити "плюс-мінус". І на момент голосування ви вже повинні по кожному з них мати свою позицію. Але, якщо я почну обговорення, це займе годину, бо я не можу дати одній фракції. Тоді я повинен дати всім. І ми в безконечний розгляд зайдемо. Давайте ще раз поставлю, пройде, пройде, не пройде, не пройде. Отже, колеги, прошу змобілізуватись. Я ще раз ставлю на голосування пропозицію, що проект Закону про внесення змін до Закону України про фізичну культуру і спорт (6120) включити в порядок денний сесії, тільки включити. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 17:17:14 За-215 215. Немає голосів. Наступний: проект Закону про внесення змін до статті 133 Податкового кодексу України (щодо забезпечення внесення пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій) (№6534 і 6534-1). Прошу підтримати, прошу проголосувати включення в порядок денний сесії. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо. Прошу проголосувати. 17:17:58 За-219 Я ще раз поставлю. Колеги, займіть робочі місця, я поставлю ще раз. Бракує небагато голосів, але ви просто попросіть колег зайняти робочі місця під час голосування. Готові? Для тих, хто кричить, що немає людей, хочу наголосити. У нас було п'ять хвилин тому голосування 242. Отже, я ще раз ставлю на голосування проект Закону (6534 і 6534-1) включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати, і прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо уважно, кожен голос має значення. 17:18:51 За-218 Наступний: проект Закону про внесення зміни до Закону розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо підтримки літакобудівної галузі" (номер 6538). Прошу проголосувати, прошу підтримати включення в порядок денний сесії. Голосуємо. 17:19:37 За-204 Поставлю ще раз на голосування, прошу зайняти робочі місця. Я поставлю ще раз на голосування проект Закону про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві положення" (6538). Прошу підтримати включення в порядок денний сесії, прошу проголосувати, прошу підтримати. 17:20:10 За-196 Рішення не прийнято. Наступний: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (номер 6539). Прошу проголосувати, прошу підтримати включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати. 17:20:47 За-158 Рішення не прийнято. Наступний: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (номер 5314). Прошу проголосувати, прошу підтримати включення в порядок денний сесії. Прошу голосувати. 17:21:24 За-207 Я поставлю ще раз, прошу змобілізуватись. Отже, я ставлю ще раз на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (5314). Прошу проголосувати, прошу підтримати, прошу проголосувати. 17:22:10 За-204 Рішення не прийнято. Колеги, надійшла заява від двох фракцій про перерву, вони готові замінити її виступом від трибуни, від "Народного фронту", Радикальної партії Ляшка. І я надаю слово для виступу Максиму Бурбаку, голові фракції "Народного фронту". Будь ласка, пане Максим.
17:22:48 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, доброго дня, я звертаюся до всіх вас, які в п'ятницю по закінченню сесії сядуть в літаки і полетять додому, які будуть їх використовувати, коли будуть їхати на відпочинок, як зараз використовують мільйони громадян України. Хочу вам повідомити, що кількість пасажирів у 2026 році зросла в півтори рази у порівнянні з 2015 роком, що нарешті наші громадяни почали використовувати середньо-магістральні і літаки внутрішньої авіації між містами, і обласними центрами України. Можу сказати, що з відкриттям і наданням в Україні безвізу з країнами ЄС лоукост-компанії зайдуть врешті-решт на ринок України. Попри шалений супротив, але врешті-решт наші громадяни зможуть літати за 15, 20, 30 євро між столицями Європи. А тому прошу вас, пане Голово, поставити ще раз до включення в порядок денний законопроект номер 6538, який дозволяє відстрочити введення 20 відсотків ПДВ на лізинговий флот, який ввозиться в Україну. Тому що так нам треба допомагати вітчизняному літакобудуванню, так перевізники, особливо вітчизняні, готові брати в лізинг вітчизняні літаки. Але коли вони будуть зроблені? А з 1 січня вводиться, 2018 року, вводиться 20 відсотків ПДВ. І це все ляже тягарем на внутрішніх пасажирів, на всіх наших громадян, на всіх наших виборців, які нас сюди обирали. Тому, шановні колеги, коли зараз ще раз спікер Верховної Ради за вимогою фракції "Народного фронту" поставить це питання на голосування, то кожен з вас проголосує, підтримавши цей законопроект до включення в порядок денний, щоб надати можливість нашим пасажирам літати за нормальними цінами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Максим. Я врахую пропозицію "Народного фронту", щоб поставити ще раз на голосування. І до мене підійшли голови комітетів, колеги, з проханням, щоб ми повернулись до трьох законопроектів, послухайте мене уважно, будь ласка. Це 5314, який регулює безпеку дорожнього руху, жодної політики і це лишень включення в порядок денний сесії. Це той, про який говорив Максим Бурбак, 6538, а також 6534, по якому ми не добрали, буквально, кілька голосів. У мене є до всіх звернення. Ми, коли формували порядок денний сесії, ми включили всі законопроекти, які були зареєстровані, і я це ініціював. Це було чесним, це було правильним, щоб ці законопроекти були включені, а потім працювали комітети. Є нечесним, коли ми блокуємо невключенням в порядок денний сесії. Тому я попрошу всіх народних депутатів, підтримати зараз, я ще раз поставлю цих три проекти закону. Ми не обговорюємо, "Фронт" взяв перерву, вони взяли перерву від двох фракцій і ви можете взяти, будете мати слово. Давайте, колеги, я ще раз поставлю, і я прошу всіх підтримати. Це лишень включення в порядок денний сесії. З якого починаємо? Починаємо з 6538, так? Я прошу змобілізуватись і підтримати один одного, це тільки включення в порядок денний сесії. І я ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії проект Закону про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України" та Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" (щодо підтримки літакобудівної галузі) (6538). Колеги, прошу підтримати, прошу проголосувати. Підтримайте, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 17:27:12 За-186 Наступний: 6534… Ні, давайте 5314: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (5314). Прошу підтримати включення у порядок денний сесії. Прошу проголосувати. Прошу проголосувати. 17:27:51 За-192 Рішення не прийнято. І ще один я ставлю 6534 і 6534-1: проект Закону про внесення змін до статті 133 Податкового кодексу України. Прошу підтримати включення в порядок денний сесії 6534 і 6534-1. Прошу проголосувати. Голосуємо. 17:28:28 За-191 Рішення не прийнято. Колеги, ми завершили частину законопроектів, ми включили у порядок денний, частину не включили. Тепер ми переходимо до блоку інформатизації. І, колеги, хочу вам повідомити, ми так затягнули робочий день, що зараз проект Закону про електронні довірчі послуги ми просто не встигнемо розглянути. Тут 500 правок, і комітет попросив його зняти, бо ми просто не встигнемо його розглянути. І тому ми переходимо до першого читання, ми зможемо перше читання розглянути два законопроекти, які є об'єднуючі з блоку інформатизації. Перший з них – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж) (номер 4497). Я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. 17:29:37 За-177 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді народного депутата України Семенуху Романа Сергійовича.
17:29:47 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановний пане Голово! Вашій увазі пропонується дуже простий законопроект 4497 щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж. Насправді, це вже третя редакція цього законопроекту, який враховує всі попередні зауваження, але проте актуальність цього законопроекту лише продовжує зростати. На сьогодні можна впевнено констатувати, що крадіжки, пошкодження засобів телекомунікацій постійно зростають, набувають все більш системного і організованого характеру, спостерігається суттєве загострення криміногенної ситуації. Ми фіксуємо створення цілих кримінальних центрів, які крадуть і дальше постачають це обладнання. І показники в цих містах в рази перевищують аналогічні цифри по інших містах. Це, насамперед, Дніпро, Харків, Запоріжжя. Важливо зазначити, що сьогодні страждають, насамперед, не телеком-оператори, а страждають люди. Внаслідок таких крадіжок операторам все складніше надавати безперервно послугу громадянам. Інтернет та інші види комунікацій сьогодні стали засобом виробництва в сучасній економіці та складовою в усіх секторах економіки. Пошкодження телекомунікаційних мереж має серйозні наслідки як для юридичних осіб, так і фізичних осіб - підприємців. Власне кажучи, колеги, законопроектом пропонуються зміни в статтю 360 Кримінального кодексу України. А саме, уточнюється понятійний апарат, де приводиться у відповідність до базового в галузі законопроекту про телекомунікації, збільшується покарання за пошкодження або руйнування технічних засобів, добавлено положення про покарання за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб. Законопроектом також вносяться зміни в статтю 147 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де збільшується розмір штрафів за порушення правил охорони технічних засобів. Колеги, прийняття цього законопроекту надасть більше можливості, повноважень, але водночас і відповідальності органам правопорядку для того, щоб ефективно захищати інтереси держави і, насамперед, людей. Прошу підтримати в першому читанні за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності запрошується Паламарчук Микола Петрович. Будь ласка, Микола Петрович.
17:32:07 ПАЛАМАРЧУК М.П. Шановний Андрій Володимировичу! Шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж (реєстраційний номер 4497). Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 360 Кримінального кодексу України та статтю 147 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якими відповідно встановлюється відповідальність за умисне пошкодження телекомунікацій, мереж та порушення правил охорони технічних засобів, споруд, телекомунікаційних мереж, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушень нормальної роботи цих мереж. Так, за умисне пошкодження або руйнування технічних засобів, споруд, телекомунікаційних мереж статтею 360 Кримінального кодексу України встановлюється відповідальність у вигляді штрафу від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а це на сьогодні від 3400 до 8500 гривень або виправних робіт на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років за такі ж діяння, вчинені повторно або за попередньою змовою осіб, які загальнонебезпечним способом… штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а це від 8500 до 17 тисяч гривень або ж позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. А за вказані дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. При обговоренні законопроекту члени комітету відмітили, що розгляд цієї норми позитивно вплине на сталість телекомунікацій інфраструктури країни, покращить безпеку життєдіяльності суспільства та національну безпеку держави і ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект 4497 в першому читанні за основу. Зазначений законопроект також підтримує Комітет з питань інформатизації та зв'язку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, "Телекомунікаційна палата України", Інтернет Асоціація України та Український союз промисловців і підприємців. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Будь ласка. Діденко Ігор Анатолійович.
17:34:36 ДІДЕНКО І.А. Прошу передати слово Олександру Данченко.
17:34:41 ДАНЧЕНКО О.І. Шановні колеги, я прошу підтримати всіх цей надважливий законопроект для держави, тому що питання йде не просто в пошкодженні ліній електрозв'язку або не просто в пошкодженні кабелю, не просто в пошкодженні обладнання, це питання національної безпеки. У 2008 році була декриміналізована стаття 188, по якій було кримінальне провадження за пошкодження ліній електрозв'язку. Що зараз відбувається? З одного боку, комусь здається, що просто крадуть кабель і здають його на металолом на мідь, але, з іншого боку, залишаються без зв'язку цілі райони, залишаються без зв'язку прифронтові території, без зв'язку залишаються частини нашої армії. Таким чином це кібербезпека держави. Що робить зараз ворог, якщо хтось не розуміє. Пошкоджуючи лінії електрозв'язку, за які всього лиш зараз покарання 180 чи 200 гривень, вони таким чином розвідують, як працюють системи зв'язку наших хлопців в АТО і Міністерства оборони. Тому я дуже прошу підтримати цей законопроект, це питання не просто якихось там 500-1000 гривень пошкоджень у телекомоператорів, це питання національної безпеки. Я дуже прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Блоку Петра Порошенка" – Сугоняко Олександр Леонідович.
17:36:22 СУГОНЯКО О.Л. Прошу передати слово Сергію Капліну.
17:36:29 КАПЛІН С.М. Сам по собі цей законопроект, на думку правників, зокрема правників-народних депутатів, є аномальним, оскільки передбачає, що кабель, який раптом впав вам під ноги, а стан мережі, ви знаєте, в якій знаходиться ситуації, так от, за це будете ви нести кримінальну відповідальність. Разом з тим, ми занепокоєні тим, що така мала кількість народних депутатів зацікавлена виступити з цього приводу і наголосити на необхідності модернізації української енергетики, модернізації української науки. Наприклад, китайці у 2030 році планують взагалі розвивати і створити мережу квантового зв'язку і можливості квантової телепортації з Землі до Космосу. У цьому році запускають квантовий супутник. "Народний фронт" сміється разом з іншими членами коаліції. Але за ці кілька років, доки ви у владі, ви мали всі можливості поставити "з колін на ноги" українську науку, українську освіту, дати простим українцям новий освітній, науковий і модернізаційний курс. Таким чином розвивались всі, без винятку, країни Європи. Без цієї важливої складової не буде нової сучасної України. Тому Соціал-демократична партія закликає діючу коаліцію, уряд і Президента активізувати, максимально активізувати зусилля для того, аби дати країні нові сучасні наукові девайси, нові рішення в економіці, в промисловості, в енергетиці. Поставити країну на нові "рейки" модернізації і розвитку. Це стане справжнім каталізатором реформ і розвитку нашої держави. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки я нагадаю, що в законі зазначено, умисне пошкодження кабелю, умисне пошкодження кабелю. (Шум у залі) Зараз від "Батьківщини" Олена Шкрум передає Сергію Євтушку. Будь ласка, пане Сергій. Я дам потім, так. Включіть мікрофон Сергію Євтушку, Україна чекає слово від Сергія Євтушка.
17:38:51 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Дякую, пане Голово. Я одразу скажу, шановні колеги, що фракція "Батьківщина" буде підтримувати даний законопроект. І що в даному проекті акту є? Значить, є вдосконалення норм законодавства, які визначають відповідальність за порушення як охорони технічних засобів, ну, і звичайно так і їх пошкодження. Мова йде про ті кабелі. Я одразу хочу навести статистику за останні роки. Боротьба з крадіжками кабелю. Протягом 2014 року в державі зафіксовано (вдумайтесь) 6578 крадіжок кабелів електрозв'язку, це на 12,1 відсотка більше ніж у 13-му році. Отже, викрадено 688 кілометрів кабелю. Це в часи, коли ми маємо війну фактично від агресії Російської Федерації. І я хочу сказати, що порушення функціонування телекомунікаційних мереж є одним із пріоритетних завдань цих терористичних груп, які діють на нашій території. В даному законопроекті пропонується збільшити розмір штрафів за умисне пошкодження або руйнування технічних засобів, споруд телекомунікаційних мереж, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих мереж, передбачається штраф від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Тобто збільшується. Також карається штраф додану пропозицію про те, що ті самі дії вчинені повторно караються штрафом від 500 до тисячі неоподаткованих мінімумів або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Тому "Батьківщина" розуміє складність і важливість цього законопроекту. Тому ми його підтримуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, зараз два виступи і через дві хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, від Радикальної партії Ігор Мосійчук і Максим Бурбак від "Народного фронту". Пане Ігор, будь ласка, включіть мікрофон.
17:41:12 МОСІЙЧУК І.В. Радикальна партія Олега Ляшка буде підтримувати цей законопроект. Ми вважаємо, що дійсно необхідно боротися в часі війни з цими диверсіями, які відбуваються проти телекомунікаційних мереж. Але не меншою диверсією являється функціонування кремлівського пропагандистського рупору у вигляді телеканалу "Інтер". І наша фракція закликає створити тимчасову слідчу комісію і перевірити як цей рупор Кремля і різні маріонетки на зразок нардепа Чапліна обливають українців брудом з цього телеканалу, як ведеться пропаганда російська, "русского мира". Це все має бути розслідувано, господарі притягнуті до відповідальності, а телеканал "Інтер" націоналізований. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І голова фракції "Народного фронту" Максим Бурбак. 17:42:19 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, фракція "Народного фронту" буде підтримувати даний законопроект, особливо, коли він стосується щодо умисного пошкодження кабелів. А цього юного ленінця треба, врешті-решт, довести до суду за навмисне пошкодження дверей в Полтавській міськраді. І, до речі, коли ця Московська, Кремлівська, Льовочкінська консерва, перебуває в лавах коаліції, то треба, врешті-решт, звернутися до нашої молоді, що вони, врешті-решт, вигадали цю телепортацію, і цій людині, яка знаходиться в прострації, переслати назад до Кремля. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайти в зал, зайняти робочі місця. Будь ласка, заходіть в зал. Ще одна хвилина Семенуха. Одна хвилина, Роман Сергійович Семенуха, поки заходять в зал, і прошу займати робочі місця, колеги. Будь ласка.
17:43:18 СЕМЕНУХА Р.С. Шановні колеги. В цьому законі немає жодного слова про політику. В цьому законі є інтерес людини, інтерес національної безпеки, зокрема, об'єктів критичної інфраструктури. І я переконаний, що саме такі закони мають об'єднувати зал. Друге. Я хочу розвіювати побоювання окремих наших колег, що можна ненавмисне якесь пошкодження призведе до кримінальної відповідальності. Ще раз хочу зачитати статтю Кримінального кодексу до якої вносяться зміни: стаття 360 "Умисне пошкодження телекомунікаційних мереж". Тому в будь-якому випадку тут не порушуються права, інтереси, звичайних громадян, а навпаки, це дасть можливість правоохоронцям більш ефективно протидіяти даним видам злочину, порушувати справу саме за цією статтею і захищати інтереси людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж (№ 4497). Колеги, прошу підтримати, прошу проголосувати. Це справді закон не про політику, і він має об'єднати весь зал. Прошу підтримати, прошу проголосувати, голосуємо, колеги. 17:44:51 За-213 Я поставлю на повернення. Будь ласка, я бачу, що не встигли, займіть час… займіть місця. Будь ласка, займіть місця і зайдіть в зал. Отже, колеги, я прошу зайняти робочі місця і ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону (4497). Прошу проголосувати за повернення, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо. 17:45:45 За-209 Ще менше, ніж було. Давайте по фракціям. Включіть по фракціям, щоб ми вияснили, в чому річ. Колеги, на повторне в комітет буде підтримано в залі? Я ставлю наступну пропозицію законопроект направити до комітету для підготовки на повторне перше читання. Так підтримується? Я прошу підтримати пропозицію проект Закону 4497 направити до комітету для підготовки на повторне перше читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 17:46:37 За-224 Колеги, будь ласка, займіть місця, зараз ми повернемося і направимо в комітет. Будь ласка, займіть робочі місця. Я ставлю першу пропозицію на голосування, повернутися до розгляду 4497, а потім поставлю на повторне. Прошу проголосувати за повернення до 4497. Прошу проголосувати, прошу підтримати, голосуємо. Підтримайте, щоб ми не втратили законопроект. 17:47:16 За-226 Повернулися, 226. Колеги, я поставлю зараз на повторне перше в комітет. Давайте підтримаємо цю пропозицію, колеги, давайте змобілізуємося. І я ставлю пропозицію, проект Закону 4497 направити до комітету для підготовки на повторне перше читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати, голосуємо, колеги, кожен голос має значення. Прошу підтримати, голосуємо, прошу підтримати. Так, повторне перше в комітет. 17:47:56 За-222 Не встигли, я ще раз поставлю. Але я прошу, колеги, якщо це політична позиція, повідомте. Я прошу зараз зайняти робочі місця, я ще раз поставлю на повернення, а потім це є повторний в комітет направлення, це не є прийняття навіть за основу. І я ставлю на голосування пропозицію, проект Закону, повернутись до проекту Закону 4497. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 17:48:41 За-226 Повернулись, 226. Тепер я ставлю комітет на доопрацювання, не виходьте з залу, ви ж бачите кожен голос має значення. Для чого? Я ставлю на голосування пропозицію проект Закону 4497 направити в комітет для підготовки на повторне перше читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати. 17:49:22 За-228 Рішення прийнято. Колеги, ми встигаємо ще один законопроект розглянути, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції" (номер 6160). Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. 17:49:53 За-172 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Бровченка Юрія Петровича. Юрій Петрович, будь ласка, до трибуни, тільки попрошу…
17:50:21 БРОВЧЕНКО Ю.П. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Представлений законопроект передбачає забезпечення якісного виконання визначених завдань, планів заходів з підтримки розвитку індустрії програмної продукції України шляхом розроблення трирічних планів заходів розвитку індустрії програмної продукції України. Проект вносить зміни до Закону України "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції" в частині запровадження розроблення трирічних планів заходів розвитку індустрії програмної продукції замість однорічних, уточнення центрального органу виконавчої влади, відповідального за підготовку форм державної підтримки та планів заходів з підтримки розвитку індустрії програмної продукції України… України. Прийняття законопроекту дасть змогу перейти на середньострокове планування та досягти ефективного розвитку індустрії програмної продукції шляхом своєчасної підготовки обговорення та виконання запланованих заходів. Прошу підтримати законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам. До співдоповіді запрошується Данченко Олександр Іванович. Будь ласка.
17:51:48 ДАНЧЕНКО О.І. Доброго дня, шановні колеги! Це дуже простий законопроект, але дуже важливий. Всі ми знаємо, що Україна рухається по напрямку до сучасної економіки. Всі ми говоримо про цифрову економіку. Для того, щоб рухатися разом з усім світом і будувати нову економіку, нам потрібно змінювати наше законодавство. Любий інноваційний технологічний проект, він не може бути менше трьох років. Що в нас відбувається зараз? В нас є річний план, по цьому плану приймається гарний законопроект, який може виконуватися на протязі 3-5 років, не законопроект, а технологічний проект. Фінансування встановлюється на один рік, витрачаються кошти, після цього або змінюються чиновники, на жаль. Тому що ви знаєте, чому в нас в Україні інноваційні проекти не впроваджуються? Тому життя нашого чиновника, воно значно менше, ніж життя цього інноваційного проекту. І на наступний рік ми змінюємо, знову проводимо нові тендери, змінюємо політику. І таким чином кошти, які були витрачені в першому році, вони у 80 відсотках губляться, нічого не виконується, ми проводимо новий технологічний проект, витрачаємо нові кошти і таким чином жоден проект не виконується до кінця, кошти використовуються неефективно, вони просто ідуть у пісок. З цим потрібно щось робити. І саме середньострокове планування, а тут ми говоримо про трирічне планування, дає змогу ефективно використовувати кошти і мати реально впроваджені проекти в державі. Я дуже прошу підтримати цей законопроект. Прошу підтримати, це дуже важливо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Євтушок Сергій передає Альоні Шкрум, будь ласка.
17:54:14 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, це, дійсно, дуже простий законопроект. Мені дивно бачити від Кабінету Міністрів законопроект буквально на дві строчки, де змінюється дві речі: перша – змінюється річний план на трирічний і змінюється, уточнюється назва самого органу. Да. Колеги, ну от коли ми говоримо про державну підтримку, якусь стратегію розвитку індустрії програмної продукції України, ну хіба оцей законопроект він допоможе стратегічно розвивати нашу індустрію програмної продукції? Ну коли я бачу законопроекти від Кабінету Міністрів України, на які працюють цілі департаменти, які пишуться юристами, ну хіба це не має бути комплексний законопроект з комплексною стратегією, який буде змінювати якісь засадничі речі для того, щоб розвивати наші інновації в державі і розвивати цю стратегію повноцінно? Ну хіба допоможе нашим інноваціям і програмній продукції України зміна з однорічного плану на трьохрічний? Колеги, я спеціально підняла, бо мене дуже зацікавив цей законопроект, підняла і подивилася, коли були прийняті плани ці, і яке було ефективне чи неефективне їх виконання. Так от План на 2015 рік було прийнято 8 квітня 2015 року. Про яке виконання плану може йти річ? План на 2016 було прийнято 8 вересня 2016 року, тобто чотири місяці було на виконання. Ну, ви думаєте, що це реформа, якщо змінити однорічний темп на три роки і зробити план на роки? Так це комплексна проблема в бюрократії, в реформі державної служби, в реформі Кабінету Міністрів, взагалі в стратегії і у відсутності стратегічного бачення, а не в тому, щоб змінити дві цифри в законі. Тому ми це підтримувати зараз не будемо. Ми чекаємо комплексний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. "Самопоміч", Лаврик Олег Васильович.
17:56:06 ЛАВРИК О.В. Прошу передати слово Роману Семенусі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, можна від трибуни, так.
17:56:24 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, якщо ми говоримо про справжню підтримку ІТ-галузі в Україні і хочемо, щоби ця галузь стала справжнім драйвером сучасної економіки нашої країни, я хочу, користуючись нагодою присутності представників уряду, парламенту, з цієї високої трибуни сказати прості наступні речі, які б справді посили ІТ-галузь. Перше – це припинити будь-який тиск сьогодні на ІТ-галузь. Бо, вибачте, за нової влади, яка хотіла жити по-новому, тиск на ІТ-бізнес лише посилився. Ми маємо десятки фактично справ щомісяця, коли в незаконний спосіб брутально відбуваються наїзди на ІТ-компанії, вилучаються сервери. І найкращим захистом для ІТ-галузі було б прийняття законопроекту про значне обмеження вилучення серверів та іншої техніки в ІТ-галузі. Друге – освіта. Нам необхідно переглянути принципи освіти, підготовку кадрів для ІТ-галузі. Для порівняння. Сьогодні в маленькій Естонії, де населення 1 мільйон 300, в ІТ-галузі працює трохи менше 100 тисяч людей. В Україні при 40-мільйонному народові у нас сьогодні в ІТ-галузі з фрілансерами задіяно лише 125 тисяч. Вихід лише один – це протягом 4-5 років значно, в рази, хоча б до 250 тисяч збільшити працівників галузі в ІТ лише, вірніше, насамперед за рахунок збільшення державного замовлення у вищих навчальних закладах. Наступне, про що просять айтішники на кожній зустрічі, це забезпечити сталість податкового законодавства, насамперед те, що стосується заробітних плат. Бо кожного бюджетного процесу, кожної бюджетної ночі їх лихоманить від тої нестабільності, яку ми маємо. Наступне – це реформа з регулювання прав передачі прав інтелектуальної власності, бо саме це дасть можливість для доданої вартості і створення справжніх продуктів в Україні. І останнє. Це створення справжніх умов для функціонування приватно-державного партнерства. От, саме перелік цих заходів справді забезпечить сталий розвиток ІТ-галузі. А якщо ще коротше: чим менше держави буде в ІТ-бізнесі, тим кращий буде ІТ-бізнес. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Блоку Петра Порошенка" Каплін Сергій.
17:58:33 КАПЛІН С.М. З сумом наша Соціал-демократична партія заявляє, що привид урядового популізму броде Верховною Радою України. Так, поєднання стратегії європейського постіндустріального ренесансу разом із цифровою економікою є безальтернативною платформою для економічних реформ в нашій державі. Разом з тим, плануючи відповідні масштабні, глобальні системні кроки, уряд повинен враховувати ті засади, які проголошував Президент України, обираючись на цю посаду, і Прем'єр-міністр України, коли ми тут його обирали – проектний підхід. Соціал-демократична партія вимагає, щоб уряд, профільне міністерство принесли нам сюди спочатку стратегію розвитку галузі, потім концепцію її розвитку, програму її розвитку, чіткі проекти з видатками і відповідальними за розвиток відповідної галузі. Ми маємо знати і чітко усвідомлювати, а головне – доповісти простим людям, який буде графік відповідних реформ у галузі і скільки грошей платників податків буде витрачено на відповідний інформаційний прорив, науковий прорив у цій сфері, у цьому секторі економіки. Відповідаючи на закиди лідера однієї з фракцій, членів коаліції, хочу сказати: для того, аби Сергій Каплін і Олександр Сугоняко покинули лави коаліції, для цього просто потрібно члену вашої партії, одному з лідерів вашої партії, Голові Верховної Ради зачитати заяву, яка вже протягом року лежить у нього на столі. Ми готові йти у самостійне плавання. Каплін буде обиратися у Президенти, ми йтимемо в парламент… ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба тільки визначитись, з якої країни. Колеги, зараз 6-а година, я продовжую засідання. Зараз ще два виступи "Опозиційний блок" і "Народний фронт", після того переходимо до прийняття рішення. Отже, через 2-3 хвилин прошу всіх зайти в зал і приготуватись до голосування. Будь ласка, Долженков Олександр Валерійович, "Опозиційний блок".
18:01:10 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні українські громадяни, на жаль, те, що зараз відбувається в залі, воно схоже більше на балаган, депутатів, які обговорюють достатньо важливий для країни законопроект, який пов'язаний з розвитком індустрії програмної, вони перетворюють це на якийсь шабаш, на якісь шутки з приводу якихось політичних розборок. Але, що стосується суті законопроекту. На жаль, чим більше законопроектів надходять від чинної коаліції щодо реформування всіх галузей суспільного життя краще жити не становиться українським громадянам. Це уде стосуватися і медичної реформи, пенсійної реформи, земельної реформи. Зараз пропонують реформувати індустрію програмної продукції. На жаль, цей законопроект є свідченням відсутності системного та далекоглядного бачення влади щодо розвитку цієї надважливої галузі. Що стосується основних механізмів, які б можна було б запропонувати замість цього трирічного плану, який, по суті, нічого, в принципі, не змінить. І ми повинні визнавати, що цей законопроект навіть його прийняття зараз краще не зробить ситуацію в цій галузі. Що стосується освіти – можливо. Що стосується корупційного якось тиску на суб’єктів індустрії програмної продукції – можливо. Але за моїм великим переконанням основним заходом, який повинен бути вжитий невідкладно чинною владою, є суттєве кардинальне реформування системи оподаткування суб'єктів програмної індустрії. Зараз говорять про те, що необхідно її реформувати, необхідно розвивати, а чому ж тоді, ви ж скасовували зазначений спеціальний режим оподаткування. 5 відсотків ПДФО, 0 відсотків податок на прибуток – це ті податкові стимули, які є необхідним для розвитку відповідних суб’єктів господарювання в цій галузі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд. Ви розумієте, 18.05, люди просто зараз розійдуться. 10 секунд, завершіть. ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дуже багато програмістів зараз емігрують в інші країни не через те, що в них відсутні якісь базові знання, а через те, що не створила держава умов для ведення зазначеного бізнесу, зокрема, проведення податкових, лібералізації податкових умов. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, заключний виступ, я нагадую, що я продовжив на 15 хвилин засідання, зараз заключний виступ Максим Бурбак і за хвилину переходимо до голосування, запросіть всіх в зал. Будь ласка, Максим Бурбак.
18:03:58 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, хотів би сказати, що фракція "Народного фронту" буде підтримувати даний законопроект. І хотів би доповнити класиків, які казали, що привид комунізму бродить по Європі, то цей привид завітав і в цей зал, це привид Льовочкіна, Фірташа і всіх його спонсорів. І коли він вимагає уряд щось надати сюди, то ми звертаємось до наших колег по коаліції, врешті-решт відпустіть цю людину, яка зрадила простих людей, перекинувшись до червоного прапору. Відпустіть його до Москви, де сидять два його хазяї, один лежить в Мавзолеї, а один сидить в кабінеті рядом з ним і навіть там балотуються на Президента, відпустіть людину, яка живе в прострації через телепортацію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення, колеги, прошу зайняти робочі місця, приготуватися до прийняття рішення. Готові, так? Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції щодо розроблення трирічних планів заходів в підтримки розвитку індустрії програмної продукції номер 6160 за основу, за основу, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо 6160 за основу. Хоч комітет пропонує за основу і в цілому, я поставлю за основу спочатку. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. 18:05:53 За-190 Я поставлю наступну пропозицію направити в комітет для підготовки на повторне перше читання. Отже, ставлю на голосування пропозицію проект Закону 6160 направити до комітету для підготовки на повторне перше читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 18:06:26 За-193 І остання пропозиція повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання проект Закону 6160, прошу проголосувати, прошу підтримати. 18:06:54 За-187 Рішення не прийнято. Проект закону 6160 відхилено. На тому… На тому, колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. У нас був важкий день, емоційно виснажливий, але ми прийняли важливі рішення для країни. Завтра о 10-й годині ми продовжимо наше засідання тут, у Верховній Раді. Тому прошу всіх завтра о 10-й годині прибути в зал для продовження нашої роботи. Дякую. |
