|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 20.09.2024
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 20 вересня 2024 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль і члени уряду. Давайте привітаємо. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Сергія Анатолійовича Мінька, група "Довіра", привітаємо, а також Андрія Андрійовича Шараськіна, фракція "Голос". Давайте привітаємо, побажаємо міцного здоров'я, наснаги, нових звершень на благо України. (Оплески) Шановні народні депутати України, шановні члени Кабінету Міністрів України, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, шановні члени Кабінету Міністрів України, сьогодні вже 940 днів як український народ і його героїчне військо відважно боронить нашу державу від повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Висловлюємо глибоку вдячність нашим відважним силам оборони і безпеки за відданість, силу та звитягу. Вони мужньо тримають позиції та з непохитною рішучістю систематично знищують військовий потенціал ворогів, його боєприпаси, склади, техніку та особовий склад. Слава і шана нашим захисникам і захисницям! Вшануймо хвилиною мовчання світлу пам'ять усіх, хто віддав найдорожче – своє життя за мирне європейське майбутнє України, усіх жертв російської агресії. Вічна пам'ять. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати. Шановні народні депутати, відповідно до статті… А, з процедури. Ну як же ж, Железняк з процедури. Будь ласка.
10:10:43 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Традиції є традиції. Пане Голово, ми три тижні тому парламентом 270 голосів проголосували за виклик пана міністра енергетики з доповіддю про корупцію в його міністерстві. Всю минулу "годину запитань до Уряду" міністр ховався за кріслом Прем'єр-міністра і не зробив цю доповідь. Нам обіцяли, що він буде на цьому пленарному тижні. Зараз навіть за кріслом Прем'єр-міністра ми не бачимо міністра енергетики, говорять, він за кордоном. Я б хотів би уточнити, це він вже пішов стежками Дмитрука і Одарченка чи поїхав у якесь відрядження, і що буде з тим рішенням, яке український парламент прийняв три тижні тому? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Іванович, я думаю, давайте все-таки знизимо оцей градус, якось такі закиди – це недоречно. Справді, таке рішення було проголосовано, я думаю, що як тільки міністр енергетики з'явиться в Україні, ми визначимо дату, коли він прийде до парламенту виконати... А якщо... Дивіться, у нас же ж є цікавий законопроект, правда, тому давайте будемо рухатись в тому, щоб у нас була взаємна повага один до одного. Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України та ухваленого Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп рішення сьогодні проводиться "година запитань до Уряду". На засіданні Погоджувальної ради була визначена тематика "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про реалізацію державної соціальної політики в умовах воєнного стану. Регламентом Верховної Ради, шановні друзі, я нагадую вам, що визначена процедура проведення "години запитань до Уряду, а саме статтею 229 передбачено: запитання до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій, депутатських груп та відповіді на них – до 30 хвилин; запитання народних депутатів до членів Кабінету Міністрів та відповіді на них – до 30 хвилин (відводиться до 1 хвилини на кожне усне запитання та до 2 хвилин для відповіді на нього). Єдине, шановні колеги, перед тим як перейти до "години запитань до Уряду", я все-таки просив би, щоб ви також слідували Регламенту і задавали питання з приводу теми, яка сьогодні зазначена. А до шановних колег з уряду я попросив би давати розлогі і ґрунтовні відповіді для того, щоб ми могли зрозуміти і налагодили цю співпрацю. Це має бути... це дорога в два кінці, тому давайте не засипати 150 питань в 1 хвилину, тому що тільки 2 хвилини дається на відповідь, ставте одне питання, але ставте по тематиці, відповідно прошу колег з уряду відповідати на ці питання також розлого і ґрунтовно. Крім цього, шановні члени уряду, я прошу вас врахувати, що засідання проходить у відкритому режимі, тому при наданні відповіді на запитання я прошу вас не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоду національній безпеці України, і дотримуватись вимог законодавства в сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом, і не допускати розголошення такої інформації. Шановні народні депутати, на трибуну для відповідей на запитання запрошується міністр соціальної політики України Оксана Іванівна Жолнович. Будь ласка, Оксана Іванівна. Шановні представники депутатських фракцій і груп, я прошу записатись на питання з визначеної теми. Нагадую, 1 хвилина на кожне усне запитання та 2 хвилини для відповіді на нього. Будь ласка, шановні колеги, записуємося, фракції і групи. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" Михайлюк Галина Олегівна.
10:14:41 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово народній депутатці Галині Третьяковій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна Третьякова, будь ласка.
10:14:46 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановна наша фракція і інші фракції, які присутні сьогодні, кожне питання, яке знаходиться в сфері соціальної політики, є надзвичайно сенситивним, оскільки наразі відбувається реформа, зміни фінансування моделі, соціальної моделі, від тієї, яка була запроваджена ще в радянські часи, на ринкову економіку. Ми стикаємося з великими викликами: COVID, війна, широкомасштабне вторгнення, зокрема – і в нас є купа питань, на які б хотіла в першу чергу фракція отримати відповідь від міністерки соціальної політики. Перший виклик – це яка стратегія подолання бідності в Україні? Яким чином стимулюються домогосподарства, годувальник, який годує утриманців, що уряд планує зробити для того, щоб домогосподарства, які є малозабезпеченими, не відчували себе бідними і як долати цю бідність? Друге питання. В аспекті демографічної реформи коли ми…
10:15:56 ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую за запитання. Справді, сьогодні соціальна політика є досить такою складною, непростою, кількість людей, що бідніє, збільшується, але ресурсу у нас не зменшується. Якщо ми говоримо про стратегію подолання бідності, то на наступний бюджетний період ми заклали в допомогу малозабезпеченим збільшення відсоткового покриття такої допомоги на 5 відсотків для дітей і на 5 відсотків для дорослих. Разом з тим, хочемо повністю переглянути підхід до виплат допомоги малозабезпеченим. Перше. Нам би дуже допомогло ухвалення Закону 3515, який ми спільно з комітетом розробляємо. Тому що прожитковий мінімум не може бути збільшений через те, що до нього прив'язано дуже велика кількість різних невластивих виплат, зокрема штрафів, і якщо тільки ми його піднімаємо, чи посадових окладів, це збільшує допомогу одинокій мамі на тисячу гривень, а, наприклад, пенсію якомусь з силовиків на 100 разів, тому дуже складно в таких випадках піднімати, оперувати цими сумами. Разом з тим, ми запроваджуємо орієнтовано на обрахунок домогосподарства пілотну програму – базова соціальна допомога, яка, я сподіваюся, з січня вже буде працювати. Вона буде абсолютно автоматизована, люди не будуть зовсім збирати ніякі довідки і ніяким чином навантажені для того, щоб її отримувати. І її рівень покриття ми передбачаємо набагато вищим, зокрема приблизно на рівні 4-4,5 тисячі на одну особу, що допоможе покращити стан людей в бідності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос". Юрчишин.
10:17:38 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Юлії Клименко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Клименко Юлія Леонідівна.
10:17:55 КЛИМЕНКО Ю.Л. Шановна пані міністерко, шановний уряд, я хочу до вас звернутися з питання вчорашнього удару по будинку літніх людей в Сумах. Моє питання… І прошу це вважати офіційним депутатським зверненням. Чому літні люди неходячі, лежачі не були евакуйовані з Сум? І чого чекав уряд і Міністерство соціальної політики, розраховуючи на що, що КАБи не прилетять? Також я звертаю вашу увагу, що в Сумах залишаються дитячі будинки з грудними дітьми від 0 до 7 років. Я неодноразово зверталась до уряду, до вас, пані міністерка, до уряду, до пана Шмигаля, вивезти цих дітей. Того разу в окупації в 2022 році цих дітей ми вивозили 48 годин, 48. Скажіть, будь ласка, що ви чекаєте? Вивезіть, будь ласка, всіх лежачих і грудних дітей з Сум. Тому що, очевидно, що росіяни будуть продовжувати скидати КАБи і бомби. А також прошу звернення до ...
10:19:04 ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую за запитання. Це справді дуже не просте запитання. Але нормативно ми чітко передбачили, є порядок, який передбачає релокацію всіх закладів, в яких проживають люди, зокрема, якщо вони від критичної інфраструктури 2 кілометри – обов'язково повинні бути релоковані, якщо 50 кілометрів від кордону – обов'язково повинні бути релоковані, якщо 100 кілометрів від зони бойових дій – обов'язково повинні бути релоковані. Ми так само, як і ви, неодноразово зверталися до обласної Сумської адміністрації з вимогою перевезти ті закладі, які в рамках того порогу, це є сьогодні розпорядниками таких закладів і тими людьми, які за них повністю відповідають, є їх засновники, зокрема обласні державні адміністрації, і в нас немає повноважень на них вплинути, зобов'язавши. По тому геріатричному центру там і я була, і моя заступниця, ми навіть перелік можливих місць для релокації надали, і є відповідні звернення, але обласна адміністрація відповіла, що самі люди відмовляються, тому що вони не хочуть переміщатися. Хоча я не впевнена, що так насправді є. Разом з тим, я просто хочу подякувати всім народним депутатам, які на вирішення цього питання надали повноваження контрольні Нацсоцслужбі, буквально два дні тому ця норма вступила в силу, і тепер ми маємо можливість складати протоколи про такі випадки, коли ми звертаємося, а просто засновники закладів не вживають ніяких дій. І так само я буду просити підтримати внесення аналогічних змін в Закон України про державний нагляд і контроль, бо без цього неможливо буде притягати нікого до відповідальності. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, фракція "Батьківщина". Передає Михайлу Михайловичу Цимбалюку. Будь ласка.
10:20:51 ЦИМБАЛЮК М.М. Пані міністр, я не планував це питання, але у нас немає пенсіонерів-силовиків, у нас є пенсіонери-правоохоронці і військові, які сьогодні захищають державу, і тільки йдуть за станом здоров'я на пенсію. Будь ласка, не ображайте людей. А що планував вам задати. Перше питання. Верховна Рада виділила кошти для протезування наших героїв. Одна постанова – 4 500 мільярдів, друга – 1 мільярд 600. Тільки за однією використано 60 відсотків коштів, за другою тільки 5. Чому? Тому що ви виділяєте 1 мільйон на протезування, і ви знаєте прекрасно як фахівець, я вже думаю, що потрібно інколи до 4 мільйонів на якісний протез. Наступне. Внутрішні переміщені особи, тільки 1 мільйон 200 отримують 2 тисячі від держави і 3 – для неповнолітніх. Чому, де решта? Вони що, поїхали чи стали краще жити? Дякую.
10:22:00 ЖОЛНОВИЧ О.І. З приводу протезування. Ми постійно працюємо над тим, щоб забезпечити кожній людині, яка має право на протезування, максимально якісний і збалансований протез. Якщо ми говоримо про загальну програму, то там використано коштів більше ніж 60 відсотків, і зараз я боюся, що нам треба буде додавати ще ресурсу. Адже допоміжні засоби реабілітації – це не тільки протези, це і крісла колісні, які ми сьогодні покращили і забезпечуємо максимально якісні, раніше там були певні обмеження, ми їх повністю зняли. Це і ліжка-вертикалізатори, це і протипролежневі матраси, це величезна кількість засобів, які стосуються великої кількості людей. І по кожній з цих категорій ми спростили умови їх отримання. Ми прибрали необхідність отримувати статус особи з інвалідністю. Ми зробили комплекс звернення для людини набагато простішим. Ми чіткіше визначили категоризацію того, що людині потрібно, і додатково також передбачили для таких категорій послугу, тому що є необхідність ще й облаштувати будинок під ті потреби людини, які є. І на це все ресурсу не вистачає, ми зараз будемо його перебалансовувати. Разом з тим, ми вдвічі збільшили вартість граничних цін в минулому році, в цьому році, і зараз робоча група черговий раз на 34 відсотки ухвалила рішення про збільшення граничних цін, в тому числі і для новітніх технологій, для того, щоби всі електронні вузли, які сьогодні є на ринку, могли ми їх покривати. Але ми також повинні розуміти, що сила маркетингу, вона є постійною. І ми піднімаємо граничні ціни, а виробники піднімають вартість таких складових. Тому ми паралельно також працюємо, як би здешевити закупівлю таких складових, адже вони в нас всіх імпортні, і збільшувати кількість саме виробів, а не граничну ціну на кожен з них. Дякую. І з приводу внутрішньо переміщених осіб, то тут ми забезпечуємо перших пів року, по суті, кожну людину, яка... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Колтунович замість Німченка від групи "Платформа за життя і мир".
10:24:11 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Шановна пані міністр, ви розпочинали відповідь на ваше запитання щодо стратегії подолання бідності. А підкажіть, будь ласка, як корелює з вашою стратегією подолання бідності та норма, що в Бюджетній декларації на 2025-2027 роки ми заморожуємо на рівні 2024 року позначку рівня мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, ну і прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, тобто мінімальна пенсія. Як корелюється з тим, зважаючи на те, що комулятивний індекс інфляції буде за цей період 28 відсотків, девальвація національної грошової одиниці? Тобто ми ж розуміємо, що відбудеться суттєве зниження рівня купівельної спроможної. Раз. Другий момент. Що стосується субсидій, зменшується чисельність субсидій і домогосподарств, які отримують субсидії з 49 до 42 мільйонів гривень і відповідно з 3,2 до 2,2 мільйона сімей. Як це корелює з вашою стратегією? І третє. ВПО, з 2,5 до 1,2 мільйона зменшилася кількість отримувачів. Це...
10:25:19 ЖОЛНОВИЧ О.І. Перше питання, яке стосується допомоги по бідності. Як я вже сказала, ми запроваджуємо нову соціальну допомогу, яка буде відходити від прожиткового мінімуму, адже сам прожитковий мінімум є складною величиною, яку потрібно спочатку відв'язати для того, щоб її збільшити. В рамках цієї нової допомоги сума покриття видатків для кожного домогосподарства буде більшою. Якщо ми говоримо про пенсії, то сьогодні пенсійне законодавство не прив'язує до прожиткового мінімуму розрахунок пенсії, вона обраховується у відсотковому співвідношенні до кількості зароблених коштів, які внесені як ЄСВ, та страхового стажу. Разом з тим, ми розробили законопроект, який дозволяє відійти ще більше від формату прожиткового мінімуму в обрахунку пенсії і прив'язати її до середньої заробітної плати по Україні і середньої заробітної плати впродовж життя, яку отримала людина. І в майбутньому цільова модель виписана таким чином, що кожній особі в рамках солідарної системи буде покриватися 40 відсотків від того заробітку, який вона заробляла впродовж життя. Власне це є європейською вимогою, це є європейським стандартом і разом з накопичувальною пенсійною системою, яку ми також плануємо запроваджувати з 2026 року і пакет законопроектів вже готовий, він буде поданий на Кабмін найближчим часом, пропонуємо рівень заміщення для пенсіонерів забезпечувати не нижче як 60 відсотків. (Шум у залі) Мінімальна – це не моє. Субсидії повністю покриваємо. Зараз розкажу, якщо буде можливість ще. А, є, перепрошую, субсидії. По субсидіях. Ми повністю автоматизували цю програму. Сьогодні немає жодного фроду, тобто немає такої можливості, щоб хтось десь підставив якийсь папірець і комусь призначив субсидію незаконно. Більше того, ми порахували і звернулися проактивно до 50 тисяч домогосподарств з тим… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність".
10:27:30 ГЕРАЩЕНКО І.В. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
10:27:36 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановна пані міністерко, скажіть, в мене дуже просте питання, може пенсіонер вижити на 2 тисячі 361 гривню в місяць? От ви міністр соціальної політики. В Україні, дивлячись на ваш проект бюджету на 2025 рік, який сьогодні уряд представляє, повний крах соціальної політики. Замороження всіх соціальних виплат на наступний рік: зарплата мінімальна 8 тисяч, прожитковий мінімум для непрацездатної особи, тобто мінімальна пенсія 2 тисячі 361 гривня, допомога на дитину 860 гривень на місяць. Цього достатньо? При тому, що ваше міністерство порахувало прожитковий мінімум, наприклад, для непрацездатної особи, для пенсіонера, і це більше 6 тисяч гривень. Це ваше міністерство говорить. Як же ви вносите такий бюджет, де там 2 тисячі 361 гривня мінімальної пенсії, 860 гривень на дитину? Прямо скажіть, можуть люди прожити за ці кошти чи ні?
10:28:43 ЖОЛНОВИЧ О.І. Якщо говорити про розміри тих граничних чи гарантійних виплат, які сьогодні зазначені в бюджеті, то я також не вважаю їх достатніми. І в нас була дискусія на уряді, коли ми подавали даний проект закону про бюджет в Кабмін. Разом з тим, ми домовилися, що це є мінімальний стандарт, який сьогодні підтверджений нашими міжнародними партнерами, адже ми всі розуміємо, що кожна гривня, яка покривається сьогодні в рамках соціального бюджету, це кошти, які нам спонсорують наші міжнародні партнери. І, власне, на цей обсяг коштів є сьогодні підтверджені можливості передачі для нас грошей. Але якщо тільки буде можливість, зокрема в рамках 50 мільярдів, що є замороженими, в рамках інших програм ми домовилися збільшувати відповідні соціальні стандарти. Крім того, за погодженням з Прем'єр-міністром і міністром фінансів ми домовилися також додатково опрацювати можливості додати до різних статей бюджету соціального ще якісь кошти, щоби покращити рівень гарантування для наших громадян. Крім того, це не єдине, що ми зараз робимо. Ми так само як міністерство намагаємося залучити додатковий ресурс, який сьогодні зайшов з гуманітарними партнерам. Зокрема по пенсіях: всі найнижчі пенсії для пенсіонерів, а також людей з інвалідністю, які є в зоні бойових дій, ми вже другий рік разом з World Food Programme дофінансовуємо. Ми їм передаємо реєстри на виплат, а вони зі своїх гуманітарних рахунків кожному пенсіонеру доплачують ресурс. Так само по субсидії там, де немає газу, а є потреба в дровах, ми вже другий рік плануємо разом з УВКБ ООН дофінансовувати: ми даємо 7 тисяч, вони – ще 7 тисяч. Для багатодітних малозабезпечених родин ми системо ухвалили з ЮНІСЕФ постанову про спільне дофінансування. Вони дають гроші на зиму для тих, хто зараз евакуюється з зони бойових дій, по 10 500 на особу – це не малька сума, на родину це виходить і до 50 тисяч. Тому ми втягуємо максимально всі ресурси… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, група "Відновлення України".
10:30:53 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу передати слово колезі Морозу Володимиру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Мороз.
10:30:59 МОРОЗ В.В. Шановна пані міністерко, у мене дуже важливе і дуже пряме запитання до вас. Одним з важливих заходів соціальної підтримки населення є житло-комунальна субсидія, водночас, у порівнянні з сьогорічними показниками, обсяг фінансування цього напрямку уряд пропонує знизити на 7,6 мільярда гривень. Тим самим будуть позбавлені субсидій додатково пів мільйона українських домогосподарств. Неважко спрогнозувати, що це може спровокувати зростання заборгованості за послуги ЖКГ. Чим саме викликана така позиція уряду? І чи є сьогодні додаткові компенсатори для вразливих прошарків наших людей? І я хочу сказати, от що будуть робити наші переселенці ВПО, які переїхали з місця на місце, зняли квартири за бешені кошти, а у них ще і не буде субсидій? Як вони будуть жити? Ви ж знаєте, яке сьогодні ставлення до цих людей. Дякую.
10:32:06 ЖОЛНОВИЧ О.І. Правила надання субсидій не змінилися. Сьогодні ми зменшили загальну норму тільки тому, що в попередній рік заклали з запасом і ми бачимо, що по планових розрахунках всі, хто звернувся за субсидією, її отримають. Всі, хто хотів мати субсидію і входить в число субсидіантів, її отримають. У нас немає жодної копійки заборгованості по субсидіях. І так само не буде і на наступний рік. Якщо виявиться, що кількість субсидіантів буде збільшуватись, буде перебалансування між статей, і вся це потреба буде покрита. Жодна умова і стандарт, а стандарт – це коли на домогосподарство припадає менше, більше ніж 15 відсотків від їх доходу загального видатки на комуналку, їх покриває держава. Цей стандарт залишається. Далі. Для внутрішньо переміщених осіб ми розробили нову послугу, яка називається "субсидія на оренду житла". Там ми будемо покривати залежно від того, який є дохід на домогосподарство, і якщо вони витрачають окрім того, окрім субсидії, більше ніж 30 відсотків на оренду житла, всю різницю оренди. Постанова вже погоджена з усіма ЦОВВами, вона найближчим часом буде на Кабміні, і в найкоротший строк ми розпочнемо пілотування такої нової виплати. Якщо вона виявиться успішною, з наступного року буде поширена на абсолютно всі верстви населення. Ще раз звертаю увагу, що субсидія у нас повністю забезпечена, вона є повністю автоматизована, і сьогодні немає жодної людини, яка би потребувала такої субсидії і не могла її отримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, від групи "Довіра" Білозір Лариса.
10:33:44 БІЛОЗІР Л.М. Шановна пані Жолнович, я як голова підкомітету з питання адмінпослуг і процедури неодноразово до вас зверталася щодо послуг соціального характеру, які надаються через ЦНАП. Віз і нині там, нормативно-правові акти не приведені до Закону про адмінпослуги, це вже другий рік пішов. Значить, інформаційні картки потребують оновлення, адміністратори дуже часто також навіть не бачать результати послуги, тобто вони призначають пільги і субсидії і навіть людина не бачить результат цієї послуги, не те, що людина, а адміністратор. Хочу сказати, що ви внесли зараз законопроект, уряд, 11377, де зобов'язуєте органи місцевого самоврядування користуватися виключно ЄІССС. Це, вони будуть залежні від вас, тому що вона до сих пір, в принципі, підвисає, має купу проблем від програмного забезпечення… і мають ще платити за обслуговування цієї системи, коли вони взагалі ці…
10:34:57 ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую за запитання. Справді, питання цифровізації є для нас надзвичайно важливим і пріоритетним. Сьогодні в регіонах використовується більше п'яти різних програм регіональних і кожен, власне, в рамках цих регіональних програм адмініструє різного роду виплати. Це не дозволяє насамперед нам як державі, в принципі, розуміти і бачити, що кожній людині виплачується з яких рівнів. Ми можемо задвоювати, затроювати кожні виплати і з місцевого бюджету, і з обласного, і з державного і ніхто не бачить, яка картина підтримки. Одна людина може взагалі нічого не отримувати, а інша може отримувати з трьох джерел. Саме для того, щоб все, що в нас відбувається в державі, було єдинооблікованим, ми бачили повну картину, не було зловживань, не було фроду, адже це величезні кошти і немає фізичної можливості кожну папочку з паперами перевірити, ми впроваджуємо єдину інформаційну систему, яка ще й дозволить людині набагато простіше взаємодіяти із будь-якою службою, адже вже у вересні буде започатковано соціальний кабінет особи. В соціальному кабінеті особи кожна людина за дуже простим входом, ідентифікацію через Дію чи КЕП, зможе побачити про себе все, всю свою соціальну історію, що вона отримує, які виплати, написати дуже коротке звернення, яке не зможе бути проігноровано органами місцевого самоврядування, де ми точно будемо бачити, надалась послуга чи не надалась послуга і в якому обсязі, яким чином вона і до якого результату призвела. Так само ця система допоможе і взаємодіяти всім іншим. Адже пам'ятаєте, якою була проблема, коли треба було передавати паперові справи по внутрішньо переміщеним особам з управління соцзахисту з одного в інший. Якщо ми їх не об'єднаємо в єдину мережу і якщо ми не забезпечимо так, як зараз ми це робимо в рамках пілоту, безперебійне передання електронних справ, то сьогодні наші люди будуть прив'язані виключно до свого регіону. І це ми вже маємо з точки зору проживання, і ми змушені піднімати ресурси і кошти, наприклад, для того ж догляду для внутрішньо переміщених осіб, адже ми вперше... ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершальне в першому колі питання від фракцій і груп. Слово надається від групи "За майбутнє" Молотку Ігорю Федоровичу. Будь ласка.
10:37:12 МОЛОТОК І.Ф. Ігор Молоток, Сумщина. Шановна пані міністерко, я хотів би звернути вашу увагу на Сумщину, яка потерпає від агресії. Сьогодні ми бачимо невтішні результати. І хотілось би, щоб ви розробили певні комплексні рішення по приміщеннях соціальних закладів, і комунальних, і державних, і це потрібно робити вже негайно. Друге питання по програмі бюджету, скорочення видатки на ветеранську політику, важлива складова якої це реабілітація наших військових, які повертаються з фронту. Чому, питання, досі не розроблено комплексну програму реабілітації наших військових? І це потрібно робити вже зараз, виділяючи певні кошти, тому що після перемоги, після демобілізації повернуться наші військові, сотні, тисячі, які не зможуть жити звичайним довоєнним життям без певних комплексів рішень реабілітації. Дякую.
10:38:19 ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую за запитання. Напевно, одразу з нього і почну. Сьогодні ми працюємо спільно з Міністерством охорони здоров'я для того, щоб підхоплювати кожну людину якомога раніше. І, якщо ми говоримо про соціальний супровід і різного роду реабілітацію, то працює воно наступним чином. Є запроваджені в Міністерстві оборони соціальні офіцери, які працюють з тим, щоб виявити проблему кожної людини. Там же ми запровадили пілот патронатної служби, який зараз в 20 батальйонах, де соціальні працівники мають можливість працювати з проблемами військовослужбовців, які є мобілізовані, і допомагати їх вирішувати. Паралельно, якщо ми говоримо про тих, що отримали поранення, то спільно з Міністерством охорони здоров'я ми вже працюємо в єдиних мультидисциплінарних командах, де окрім фізичних терапевтів, ерготерапевтів є обов'язковою складовою соціальний працівник, що одразу людині допомагає забезпечувати її соціальний супровід без додаткових статусів. Крім того, ми разом із Міністерством охорони здоров'я та Міністерством економіки запроваджуємо єдину таку програму, яка називається "єПотенціал", що охопить цифровим треком перехід людини з охорони здоров'я в соціальну сферу, а також в економічну сферу для перепрофілювання, навчання, підвищення кваліфікації. Всі послуги надаватимуться автоматично одразу без будь-яких додаткових статусів. Тобто ми знімаємо і необхідність отримувати статус інвалідності, і необхідність додаткових заяв і звернень, таким чином, щоб людина отримувала комплексний захист. Разом з тим, ми запровадили ряд додаткових соціальних послуг, зокрема послуга поновлення родинних стосунків ветерана і члена його сім'ї. Ми добре розуміємо, що ті ветерани, які повертаються, вони зовсім інші в ментальному стані, і родини, які їх очікують, також прожили багато нового. Послуга вже успішно працює в чотирьох областях. Я дякую пану Олегу Кулінічу, з яким ми вперше цю послугу в Полтавській області розпочали, і зараз вона в повній мірі там працює. Друге. Що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Шановні колеги, ми завершили перше коло. Ми завершили перше коло. Зараз я прошу фракції і групи записатись на друге коло. У нас ще є 5 хвилин, які відводяться для фракції і груп. Прошу записатися. Будь ласка, Бурміч Анатолій Петрович, "Відновлення України".
10:40:53 БУРМІЧ А.П. Скажіть, будь ласка, пані міністерко, в майбутньому бюджеті у нас закладено заморожування прожиткового мінімуму. Це, звичайно, відобразиться на пенсіях, на всіх виплатах і таке інше. Скажіть, будь ласка, чи закладається, чи передбачається хоча б компенсація за інфляцію цим верствам населення, щоб хоча б вони... їх не обідрали інфляцією? Дякую.
10:41:29 ЖОЛНОВИЧ О.І. Власне, я вже наголосила, по-перше, всі пенсії будуть проіндексовані. Також ми плануємо комплексну пенсійну реформу, яку, я сподіваюся, зможемо реалізувати на кінець року і пенсії будуть осучаснені, вирівняні, і тих людей, які давно вийшли на пенсію, їх пенсійне забезпечення зросте, бо вона сьогодні розбалансована. Друге. Ми запроваджуємо додаткову базову соціальну допомогу, рівень забезпечення якої буде вищим, таким чином ми зможемо гарантувати захист від бідності більшій категорії осіб. Тепер хочу ще звернути увагу для окремих категорій, що потребують догляду, зокрема, коли ми говорили про Сумщину, я не встигла в повній мірі відповісти. Ми розуміємо, що для тих внутрішньо переміщених осіб, які потребують догляду, їх важко перелокувати в інші заклади. Саме тому Міністерство соціальної політики розпочало дві програми. Перша. Ми на базі двох наших санаторіїв пілотуємо підтримане проживання і стаціонарний догляд. Вже більше двох з половиною тисячі людей отримали там послугу проживання, підтриманого проживання, але воно ще й супроводжується якісною реабілітацією і підтримкою цих людей, після чого багато людей змогли повернутись до родичів чи почати самостійне проживання. А також ми зараз на пів мільйона розпочали закупівлю соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб, які потребують догляду, підтриманого проживання і стаціонарного проживання. Йде розмова з усіма областями в безпечних територіях про надавачів, які зможуть таку послугу надавати. Крім того, я дуже прошу підтримати законопроект 9042-1, в якому є можливість перейти всім надавачам послуги на КНП. Що це дозволить? Це дозволить спростити міжбюджетні трансферти між областями для утримання тих людей, які є релоковані. Бо сьогодні Сумська область не має ефективного механізму, щоби заплатити, наприклад, Черкаській області за проживання в геріатрії своїх фахівців, вона змушена релокували туди працівників і вахтовим методом їх возити. Для того, щоби ми мали можливість просто… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальне питання від фракцій і груп. Кириленко Іван Григорович, фракція "Батьківщина". Теж Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
10:43:44 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. У мене ще два питання, пані міністр, до вас. Ми у комітеті соцполітики розглядали питання щодо затримки виплат людям, які отримали поранення або загинули на об'єктах критичної інфраструктури. Верховна Рада це питання врегулювала, і вже з травня місяця такі виплати мали б отримувати люди, але до нас поступає в комітет велика кількість, як і до народних депутатів, скарг, що цей процес гальмується, що після нашого засідання в комітеті ви вирішили цю проблему. Якщо ні, то що для цього треба зробити, щоб люди, які отримали травми, захищаючи державу, тобто на об'єктах критичної інфраструктури, отримали ті кошти, які передбачила Верховна Рада? І наступне питання. Дякую, що ви відстоюєте питання щодо індексації пенсій наступного року, але в проекті бюджету не передбачено підвищення пенсій, але підвищення зарплат чиновників. Чи ви не вважаєте, що все-таки треба зробити пріоритет підвищення хоча б мінімальної…
10:44:52 ЖОЛНОВИЧ О.І. Підвищення пенсій точно мусить бути, і Прем'єр-міністр, і всі однозначно ми декларуємо, що індексація пенсій буде. Разом з тим, я сподіваюся, що вона також буде змінена і підвищені пенсії, якщо ми всі разом змінимо наше пенсійне законодавство і вирівняємо їх за бальною системою. Це перше. Друге. Кошти критичної інфраструктури, в нас вони є, ми їх виплачуємо по тих підприємствах, які були внесені в реєстр критичної інфраструктури. Але, на жаль, норма сформована таким чином, що якщо випадок стався до того, поки об'єкт не був внесений як критична інфраструктура, є неоднозначне трактування, чи можемо ми закривати це питання. Ми після наради в Комітеті соціальної політики для пришвидшення вирішення цього питання розробили необхідну постанову Кабінету Міністрів. Сьогодні постанова Кабінету Міністрів є на погодженні в ЦОВВах. Але, на жаль, маємо певні застереження від Мін'юсту. Я сподіваюся, що ми спільно оберемо таке формулювання, яке би потім не привело до нас відповідні контролюючі органи і дозволило забезпечити Пенсійному фонду всі необхідні видатки. І проект норми закону… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили 30 хвилин від фракцій і груп. І зараз переходимо до запитань з визначеної теми до членів уряду від народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися на запитання. Шановні колеги, будь ласка, Камельчук Юрій Олександрович, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:46:46 КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Вітаю! Будь ласка, передайте слово Маріковському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Маріковський Олександр.
10:46:54 МАРІКОВСЬКИЙ О.В. Шановна Оксана Іванівна, війна принесла величезні випробування для нашого суспільства і тема ментального здоров'я для наших громадян залишається однією з ключових, оскільки воно стосується всього нашого населення в усіх наших куточках. Тому у мене до вас питання, які конкретні кроки робить міністерство, які програми запроваджує і якими способами намагається вирішити цю актуальну проблему? Дякую.
10:47:27 ЖОЛНОВИЧ О.І. Дуже дякую за запитання. Справді, у нас сьогодні кожна людина відчуває щонайменше стрес, ми не спимо від ракет, ми маємо близьких людей, які воюють, або тих, яких вже немає і втрачені. Для того, щоб підтримати наших громадян, ми розробили абсолютно нову унікальну послугу, яка називається "Послуга життєстійкості", і впровадили її вже сьогодні практично в 70 громадах. Ми вже маємо більш як 70 центрів по всій Україні, які надають послугу. Що в рамках цієї послуги надається? Група фахівців, психологів і соціальних працівників, допомагають впоратися з травмою, болем, психологічним станом, навчитися керувати емоціями і знизити рівень стресу, для того щоби потім ми не переходили далі в проблеми з ментальним здоров'ям. Також допомагають працювати батькам з дітьми, адже діти так само переживають величезну кількість стресу і вони не можуть зі своїми однолітками поділитися, тому що немає розуміння, як їм допомогти. Отже, в рамках усіх центрів життєстійкості ми працюємо так само і з батьками, і з дітьми, де є відповідні програми, що допомагають батькам надавати послуги і підтримку для тих дітей, що сьогодні кожен день переживають стрес. Крім того, там є координатор волонтерських активностей, адже дуже багато людей хочуть робити щось соціальне і хочуть включатися в служіння громаді, але не знають як. Тому ми їх навчаємо, спрямовуємо і допомагаємо їм покращувати стан ситуації в громаді. Під це у нас є державні кошти, ми з державного бюджету закуповуємо цю послугу, важливо тільки від громад забезпечити приміщення. Ми вже працюємо з великою кількістю депутатів в громадах, в яких такі центри життєстійкості відкриті. Я готова відкрити ще… Перепрошую, я не правильно сказала, не 70, вже майже 170 центрів є і ще 200 ми плануємо відкрити до кінця року. Ми готові інвестувати більше ресурсу, допоможіть нам з вибором громад, з облаштуванням приміщень, ми готові вчити команди. Спільно з Європейським банком розвитку маємо грант на навчання ... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Фролов Павло Валерійович, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:49:36 ФРОЛОВ П.В. Добрий день, шановні колеги! У мене питання не від мене особисто, а від усіх членів Спеціальної комісії з питань захисту прав внутрішньо переміщених осіб та інших постраждалих. Питання до Прем'єр-міністра. Шановний Денис Анатолійович, з часу підриву Каховської дамби кількість ВПО у нас постійно збільшується. Але, на превеликий жаль, фінансування і виплати допомоги на проживання ВПО 2-3 тисячі, які постійно піднімають люди це питання, постійно зменшується. В 2023 році було 75 мільярдів на виплату допомоги, на цей рік передбачено 57 мільярдів. І ми отримали бюджет, де мінус 8 мільярдів по програмі "Соціальний захист осіб, які потрапили в складні життєві обставини", якраз там, де виплата цієї допомоги. Шановні колеги, ми не можемо зменшувати цю допомогу, тому що людей не залишається ніякого вибору, через безвихідь вони повертаються на окуповану територію, стають ресурсом для ворога або повертаються на територію бойових дій. Давайте не зменшувати допомогу на проживання внутрішнім переселенцям. Дякую.
10:50:46 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Прем'єр-міністру, будь ласка. ШМИГАЛЬ Д.А. Да, дякую за ваше запитання. Ми давайте разом над ним попрацюємо, ми ж з вами зустрічаємося на спільних нарадах, відповідно комітет працює з профільними міністерствами, і просто ще раз розберемо уважно, як відбуваються всі виплати по внутрішньо переміщених особах, у нас же спільна робота. Якщо в Оксани Іванівни є що доповнити, ми ж продовжували вже двічі, мені здається, терміни виплат, повністю йдемо назустріч…
10:51:17 ЖОЛНОВИЧ О.І. Так, власне, з 1 вересня ще на черговий раунд продовжено виплати для внутрішньо переміщених осіб, для всіх пенсіонерів, осіб з інвалідністю, осіб, що навчаються, осіб родин, які навіть працюють і отримують дохід, але на кожного члена родини доходу припадає менше як 9 тисяч 500. Єдина вимога, яку ми поставили в допомозі внутрішньо переміщених особам, - це не ховати чоловіків і реєструвати всіх працездатних у службі зайнятості, щоб вони працювали. Мені здається, що це справедлива вимога: воюй або працюй. Це єдина вимога і інших вимог немає. Для всіх непрацездатних допомога продовжується, як я вже сказала, ми ще будемо додатково розширювати нові інструменти, такі як субсидія на оренду житла, яка може бути трохи кращим і більшим інструментом для того, щоб забезпечувати житлом наших внутрішніх переміщених осіб. І для зовсім вразливих ми розпочали фінансування проживання з доглядом, і будемо зараз закуповувати цю послугу на всій території нашої держави. Тому для всіх вразливих внутрішньо переміщених осіб ми системно працюємо над збільшенням допомоги. Але для тих, хто мають працездатність і можуть працювати, ми дуже просимо, щоб вони, власне, працювали, зверталися у службу зайнятості, є величезна кількість вакансій, які можуть бути покриті ними для підсилення нашої економіки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бабій Роман Вячеславович, фракція політичної партії "Слуга народу"
10:52:39 БАБІЙ Р.В. Прошу передати слово Разумкову Дмитру Олександровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович.
10:52:45 РАЗУМКОВ Д.О. У мене запитання до Дениса Анатолійовича Шмигаля. Скажіть, будь ласка, будь-які документи, так само і бюджет, формуються, виходячи з офіційної інформації. Ми знаємо заяви уряду, що для влади війна завершилася всередині 2024 року. Саме так ви формували свій бюджет, розповідаючи про те, що війна має завершитися влітку 2024 року. На базі яких документів це було сформовано? Дайте відповідь українському суспільству, українській армії і українському парламенту. Не просто "мені так здається", а чому це було так закладено в бюджеті? Друге. Чи вважаєте ви нормальним, що за чотири місяці, з вересня по грудень, були зняті зарплати і надбавки нашим захисникам? Про що не були повідомлені ні Збройні Сили України, ні український народ, ні народні депутати. Я знаю, що це не є захищеною статтею, але це з моральної точки зору має бути недоторканний фінансовий запас нашої армії, наших захисників… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:53:54 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Попрошу міністра фінансів дати відповідь вичерпну на це запитання.
10:53:57 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Дмитро Олександрович, я хочу зазначити, що проект бюджету на 2024 рік готувався в умовах повномасштабної війни і повного фінансування сектору безпеки і оборони. Якщо візьмете ви бюджетні призначення Міністерства оборони на виплату грошового забезпечення з нарахуваннями, я по пам'яті скажу, це сума складає 665 мільярдів гривень, поділите цю суму на 12 і запитаєте у нас, які суми фактичних виплат за січень-серпень цього року, середньомісячні виплати складають 55,4 мільярда гривень. Про що це свідчить? Що коштів передбачено більш ніж достатньо для того, щоби забезпечити виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Те, про що ви кажете, це недостатність озброєння. Недостатність озброєння викликана іншими причинами, які не пов'язані із бюджетом України, а пов'язані з недостатністю підтримки наших партнерів, ритмічності цієї підтримки, на початку цього року. І ми вимушені були знімати кошти з грошового забезпечення і здійснювати закупівлю снарядів, закупівлю іншої техніки військового призначення, тому що іншого вибору у нас не було. Чи могли ми це передбачити на початку року? Ні, не могли. Чи могли ми масштабно розуміти потреби війська, які у нас виникають, і це не є передбачуване? Ні, не могли. Але ми реагували на ситуацію ритмічно і тому бюджет зараз збалансований. Ми вдячні за підтримку 500 мільярдів, які ви додатково дали на виплату грошового забезпечення, всі виплати і всі надбавки будуть здійснені вчасно і в повному обсязі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Що з процедури, Дмитре Олександровичу? Ви отримали відповідь, мені здається. Я перепрошую, це дуже лімітований час, у вас там ще буде виступ. Южаніна, будь ласка, фракція "Європейська солідарність".
10:55:49 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Ірині Никорак. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Никорак.
10:55:58 НИКОРАК І.П. Шановна Оксано Іванівно, я сьогодні до вас звертаюсь від імені захисників та захисниць, яких я відвідую в реабілітаційних закладах практично щотижня, де вони протезуються. При збільшеному державному фінансуванні близько 1 мільярда гривень у 2024 році на протезування біонічними протезами Мінсоцполітики і зокрема Фонд соціального захисту людей з інвалідністю повідомили, що за ці кошти 852 військових отримають високотехнологічні біонічні протези. Але станом на сьогодні комісія фонду підтвердила тільки 10 військовослужбовців. Власне питання: а яка доля решти 842 незапротезованих ветеранів та ветеранок? Я акцентую увагу, саме високотехнологічні біонічні протези. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:56:54 ЖОЛНОВИЧ О.І. Я хочу звернути вашу увагу, що в нас діють дві програми. І насправді оце розділення між високотехнологічним і звичайним вже практично втратило своє значення, тому що в рамках загальної програми ми настільки розширили і збільшили вартість всіх складових, які людина може отримати, що переважна більшість людей для нормального функціонування вкладаються в звичайну постанову. На останній нараді, коли ми зібрали всіх виробників, ми взагалі дійшли висновку, що напевно є сенс просто об'єднати сьогодні 2 постанови, бо справа не в тому, щоб щось комусь закупити, а справа в тому, щоб людина мала можливість цим якісно користуватися. І наприклад, фахівці такого дуже відомого центру як Суперх'юманс також стверджують, що перший рік потрібно людині давати простіший протез, щоб вона освоїлася і базові навики зробила. Ми зараз скоротимо строк між простішим протезом і складнішим за висновком фахівців. Тобто якщо людина навчилася за 3 місяці, за 4 місяці користуватися, вона одразу може переходити на складніший рівень протезування. Але дуже важливо, і такі випадки є, бо ми теж по обдзвону бачили, коли людину отримують складну техніку, потім не можуть нею користуватися і просто знімають і відкладають. І такі речі ми теж не повинні допускати. Тому є певна поетапність. Повірте, на другий рік ця програма буде вдвічі збільшена, тому що кількість людей, які пройшли первинне протезування і вже освоїлися, зараз якраз буде переходити. Так само, як в минулому році в нас був недостат, тобто в нас був про запас коштів по основній постанові, а зараз основну постанову ми майже вичерпали і будемо додаткові кошти з інших програм на неї спрямовувати. В наступний рік ця програма буде так само розширена і практично тріщати, бо всі, хто за перший період освоїли протези, перейдуть на складніше протезування. Ми не відмовляємо людям, але є об'єктивний процес їх стану здоров'я і можливості освоювати складні технологічні рішення, і то ми все постійно кожен місяць спрощуємо. Якщо підняти всі технологічні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бобровська Соломія Анатоліївна, фракція "Голос".
10:59:03 БОБРОВСЬКА С.А. Клименко прошу передати слово, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Клименко, будь ласка.
10:59:09 КЛИМЕНКО Ю.Л. Шановні колеги, я хочу продовжити тему Сумської області, дитячих будинків і будинків для літніх людей. Їх не перевозять, кажуть, місцеві мешканці, тому що і дітей, і літніх людей використовують для опікунства, схеми опікунства і ухилення від мобілізації. Тому і місцеві органи влади, і місцеві правоохоронці, і директори цих закладів є фактично в одній схемі ухилення від мобілізації. Тому цей, – я не стверджую, так кажуть місцеві мешканці, – тому я прошу вважати мій виступ депутатським зверненням до правоохоронних органів перевірки встановлення і оформлення опікунства в будинку Сумського, геріатричному пансіонаті і Сумському дитячому будинку імені Супруна, з 2022 року хто є опікунами і чи вони дійсно використовують цих людей і дітей для ухилення…
11:00:16 ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую за це звернення. Якщо дійсно така історія є, то я ж сьогодні, або на наступне засідання Кабінету Міністрів звернуся з проханням провести відповідне дисциплінарне розслідування щодо всіх службових осіб, а так само до правоохоронних органів. І так само дам доручення ще раз виїхати Нацсоцслужбі для того, щоб опитати і перевірити по факту на місці тих людей, що там відбувається. І я думаю, що ми по максимуму, ніхто не зацікавлений, що торгували нашими людьми. І якщо такі факти є, то вони мають бути присікатись і каратись. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Корявченкову Юрію Валерійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:00:52 КОРЯВЧЕНКОВ Ю.В. Прошу передати слово Федієнку Олександру. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Федієнко. Олександр Павлович.
11:00:58 ФЕДІЄНКО О.П. Я хочу звернутися до Дениса Анатолійовича. Шановний Денисе Анатолійовичу, шановний уряд, ми багато кажемо сьогодні про соціальну підтримку, про робочі місця. В минулу п'ятницю я звертався до вас з проханням розібратися з ситуацією, коли знищуються робочі місця малий бізнес, я кажу про операторів зв'язку. Я не знаю, я не отримав жодної відповіді станом на сьогодні. Чи взагалі відбувались якісь роботи по цьому питанню? Бо вкотре, ще раз хочу наголосити, навіть на мої запити податкова мені відповідає, що вони не знають, як діяти далі і чи буде від цього економічний ефект. А вже незабаром та петиція, яку зареєстрували, до речі, ті, хто опікується цим питанням, тобто це робітники безпосередньо, набуде 25 тисяч. Тому я ще раз звертаюсь до вас з проханням приділити цьому увагу, по-перше, а коли петиція досягне 25 тисяч, розглянути цю петицію по суті і по факту. Ще раз хочу наголосити, це робочі місця, майбутні робочі місця: працюй або воюй. Дякую.
11:02:05 ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Звісно, що якщо буде петиція, уряд буде її розглядати. Я попрошу також по суті заступника міністра цифрової трансформації дати відповідь і потім, якщо буде змога, також міністра фінансів доповнити.
11:02:18 БОРНЯКОВ О.С. Шановні колеги, дякую за запитання. Податки мають сплачувати усі. Ми про цю проблему знаємо, там дійсно є підприємці, для яких спрощена система є логічною і релевантною, тому що обсяги їх не відповідають переходу на більш там складні системи оподаткування. Але серед них є ті, хто використовують спрощену систему, скажемо так, маючи значні обсяги обігу грошових коштів. Тому зараз ми спільно з Міністерством фінансів, з комітетом податковим створили там робочу групу і хочемо разом з операторами напрацювати рішення, коли спрощена система залишиться для маленьких операторів, там, де це має сенс, щоб вони могли користуватися цією системою, це наша офіційна позиція, що вони мають продовжувати користуватися спрощеною системою. Але в той же час розробити такі критерії, за яких, якщо ти перевищив ці критерії, ти маєш рухатися зі спрощеної системи на загальну систему. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Веніславський Федір Володимирович, фракція "Слуга народу".
11:03:36 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Пане Голово, прошу передати слово народній депутатці Михайлюк Галині Олегівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Олегівна Михайлюк. Будь ласка.
11:03:44 МИХАЙЛЮК Г.О. Маю запитання до шановної пані міністерки. Підкажіть, будь ласка, на жаль, з початку повномасштабної війни багато дітей в Україні втратили своїх батьків, водночас Президент України зазначив, що в Україні не має бути інтернатів. Якою є ваша політика, ваша державна політика з приводу того, щоб діти потрапляли в українські сім'ї? Дякую.
11:04:15 ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую за запитання. Це справді дуже важлива тема для нас і дуже болюча. Що ми зараз робимо? Найперше, ми розуміємо, що діти в таких закладах беруться тільки тоді, коли вони не отримали в родині, вдома належного догляду. Тому, якщо вчасно надавати підтримку родинам, є шанс і можливість певну кількість дітей залишити все ж таки в рідних родинах. Отже, ми почали, розробили пакет послуг соціальних для підтримки родин, які мають бути в кожній громаді, сформували їх і зараз завдяки співпраці з Великою Британією будемо через малі гранти закуповувати такі послуги для кожної громади, які є обрані в пілотних проєктах. Крім того, як я вже сказала, ми працюємо з усіма батьками через центри життєстійкості і через навчання їх, підвищення батьківських компетенцій. Далі. Ми так само збільшуємо ті види підтримки, які надаються родинам з дітьми, включно з залученням наших міжнародних партнерів, зокрема для багатодітних родин 6,5 мільярда гривень, для малозабезпечених родин 20,2 мільярда гривень. Так само ми оновили вартість "пакунку малюка", це майже 7 600 гривень, і їх асортимент. Крім того, запроваджена нова допомога, яка дозволяє зберігати дітей в родинному колі оточення, якщо батьки втрачені, або сьогодні в окупації чи в полоні, ця дитина не одна, коли немає статусу для дитини. Сьогодні така дитина може отримувати підтримку, і ті родичі, які її доглядають, від 6 до 11 тисяч гривень. Крім того, ми розробили механізм, щоб покращити усиновлення і повернення в родини дітей, які сьогодні перебувають за кордоном. І хочу вам сказати, що вже практично 2 тисячі дітей з повномасштабного вторгнення ми повернули, але це дуже складний процес, тому що маємо протидію від всіх наших, на жаль, і в тому числі європейських колег, які хочуть наших дітей залишити собі за кордоном. Тому дуже важлива дуже тонка комунікація в цьому питанні, і ми просто з кожною дитиною, як з кожним кейсом, працюємо окремо. Крім того, ми продовжуємо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Осадчук Андрій Петрович від фракції... фракція "Голос" просто.
11:06:23 ОСАДЧУК А.П. Дякую. У нас немає питань. ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає питань. Добре. Дякую. Будь ласка, Іванов Володимир Ілліч, фракція "Слуга народу".
11:06:40 ІВАНОВ В.І. Прошу передати слово Козиру Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Козир.
11:06:47 КОЗИР С.В. Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, пані Оксано Іванівно. У мене питання до вас профільне щодо пенсій. Дивіться, ми знаємо, що зараз дуже велике навантаження по "соціалці". Знаємо, що після нашої перемоги буде дуже велике навантаження пенсійне по нашим ветеранам, дуже велике навантаження по нашим ВПО. Розкажіть, будь ласка, бачення міністерства і держава політика щодо пенсій взагалі, будуть чи якісь якісні зміни, і взагалі питання по накопичувальним пенсіям, яке бачення, яка дорожня карта в цьому напрямку. Дякую.
11:07:22 ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую. Ми підготували комплексний пакет рішень. Насамперед ми вже сьогодні дали можливість людям у дуже простий інклюзивний спосіб доплачувати собі ЄСВ самостійно, якщо роботодавець, наприклад, не виставляє достатню заробітну плату, а людина хоче більшу пенсію. Друге. Ми вирішили питання виплати пенсій завдяки, власне, спільним нашим рішенням і законопроектам, які були підтримані у Верховній Раді, для тих людей, що сьогодні повертаються з окупації і частина стажу страхового у них втрачена. Вони не знали, як його підтверджувати. Але сьогодні ця проблема вирішена, і ми маємо можливість зараховувати кожній людині повний її страховий стаж, навіть якщо вони, дані в окупації або в Криму. Третє. Ми так само запланували системну комплексну реформу, яка складається із реформи солідарних пенсій і запровадження обов'язкової накопичувальної пенсії. Як я вже сказала, таким чином, щоб кожна людина в майбутньому мала можливість отримати заміщення свого заробітку не нижче 60 відсотків. Це рівень хороших європейських країн, коли заробітна плата впродовж життя… ти сплачуєш певні внески в накопичувальну систему або в солідарну, і на пенсії з цих заощаджень тобі виплачують приблизно 60 відсотків того заробітку, який ти мав впродовж життя. Даний пакет законів вже є підготовлений. Ми з Мінфіном по солідарній системі вираховуємо останні можливості, тому що він потребує ресурсу, щонайменше там 30 мільярдів гривень для того, щоб вона якісно стартувала. Ми як тільки знайдемо цей ресурс, а я впевнена, що ми його знайдемо, то розпочнемо збільшення окрім традиційних спланованих нами на цей рік індексацій та інших підтримок для пенсіонерів. Власне, це дозволить вирівняти пенсії між різними пенсіонерами. Бо сьогодні найбільша проблема в тому, що один і той самий вчитель, який вийшов в 2000-х роках на пенсію і в 2020-му і має однаковий страховий стаж, розмір його пенсії буде майже вдвічі різним через особливості обрахунку пенсії. Ми хочемо позбутися… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович, позафракційний.
11:09:30 РАЗУМКОВ Д.О. Разумков, "Розумна політика". Скажіть, будь ласка, піднялась електроенергія з 2 гривень 68 копійок до 4,32. Пенсію ви не збільшуєте в цьому році – 2 тисячі 361, і в наступному – 2 тисячі 361, щонайменше до березня, коли буде індексація. Субсидія в цьому році складає майже 50 мільярдів, в наступному мінус 7,6 мільярда – буде 42,3. Як людям вижити в проміжок того, коли не буде субсидій? Взагалі з субсидіям як вижити? І в той проміжок між травнем і вереснем як людям виживати? Чи правильно я розумію, що в Бюджетній декларації закладено зменшення пенсіонерів в Україні на 30-40 тисяч щорічно? Це і є та економія і та економія, яку ви закладаєте в цьому бюджеті, просто буде менше людей і треба буде менше виплачувати, чи ні?
11:10:37 ЖОЛНОВИЧ О.І. Власне, ми не орієнтувалися на зменшення пенсіонерів. Пенсіонери насправді, якщо ми говоримо про кількість людей, які залишаються в статусі пенсіонера, в результаті реформи, яка була зроблена в 2017 році і було забрано, скажемо так, додаткові швидкі виходи на пенсію, що, я вважаю, правильним, у нас справді щороку менше людей виходять на пенсію, і таким чином кількість пенсіонерів в основному балансується, вона не збільшується, але і суттєво не зменшується. Тому ми жодним чином не орієнтуємося на суттєве зменшення пенсіонерів. Пенсії будуть підняті в рамках можливостей. Я вже щойно сказала про наші плани, як ми будемо це робити. Але, крім того, якщо в домогосподарстві є малозабезпечені особи, а ми розуміємо, що невисокий розмір пенсії – це малозабезпеченість, додатково таким людям виплачується допомога по малозабезпеченості, вона є додатково, і субсидія також виплачується поверх так само додатково. І кожній людині, яка звертається за субсидією, ми її призначаємо. Тобто ніяких обмежень з точки зору виплати субсидій. Сьогодні у нас є 9 мільярдів профіцит – кошти, які у нас планово не використовуються. І якщо ми уже про це говоримо, то опалювальний період розпочнеться з жовтня, і вже в жовтні ми порахуємо людям більші субсидії, і почнемо їх виплачувати. Тому немає потреби... (Шум у залі) Якщо буде недостача коштів, якщо у нас буде вал людей на субсидії, то грошей буде додано і знято з інших бюджетів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. ЖОЛНОВИЧ О.І. Травень-вересень теж субсидія виплачується, виплачується зимова субсидія. (Шум у залі) Як не виплачується? Відповідно до доходу субсидія виплачується. Якщо є якесь конкретне звернення, коли комусь не нарахована субсидія, прошу звертайтесь, ми розберемося. Сьогодні в нас є величезна кількість людей, що отримують літню субсидію на електроенергію. І є зимова субсидія, яка є в рази більша, коли розпочинається опалювальний сезон. І та, і та субсидія в повній мірі виплачується. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Маріковський Олександр Валерійович, фракція "Слуга народу".
11:12:38 МАРІКОВСЬКИЙ О.В. Шановна Оксана Іванівна, виклики війни, вони всеосяжні для нашої країни. І одне питання, яке я хочу поставити, це про дітей-сиріт або дітей, які позбавлені батьківської опіки. Бо Президент України наголосив на необхідності ліквідації шкіл-інтернатів, і я хотів запитати, які дії ідуть до того, щоб прилаштовувати наших дітей, які залишилися без батьківської опіки, до сімей, які програми зараз розробилися, розробляються і як вони імплементуються в життя? Дуже дякую.
11:13:23 ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую вам за запитання. Власне, зараз ми робимо певну кількість кроків, щоби збільшити кількість людей, що хочуть взяти дитину в родину. Перше. Ми розширили, постійно розширюємо кількість тих тренерів, які можуть готувати таких фахівців, адже усиновлення, чи взяття під опіку дитини – це складний процес, він вимагає підготовки і знань. Сьогодні тільки за останніх пів року вже є плюс 25 тренерів. Ми суттєво збільшили кількість навчань і спроможність, пропускну спроможність навчань, і вже маємо в порівнянні з минулим роком 2 500 кандидатів тільки на усиновлення. Почали для них безпосередню роботу під супроводом Держдіти, нашої служби, яка створена і запрацювала, вони реально по тих дітях, що є за кордоном, буквально на телефонному режимі працюють з кожним кандидатом, допомагаючи їм попрацювати і обрати дитину. Щоби діти, які тимчасово вилучені, не потрапляли в інтернат чи в такі будинки дитини, ми суттєво збільшили допомогу для патронатних вихователів. І зараз ця робота стане масштабнішою. Ми вже отримали плюс 85 таких сімей, що готові працювати як патронатні вихователі, і нам не доведеться більше утримувати чи боятися за такі інтернати. Крім того, ми продовжуємо відповідні виплати опікунам, які складаються з двох з половиною чи трьох з половиною прожиткових мінімумів на кожну дитину, це до 11 тисяч на кожну дитину, а також по 3 тисячі як заробітну плату ще на кожну дитину. Більше пів мільйона спрямували зараз субвенції на будівлю житла для великих прийомних родин. І дуже прошу підтримати законопроект 9042-1, бо там є комплексна процедура підтримки всіх дітей адресно, що постраждали від війни і в тому числі потребують родину. Власне, що я ще не доказала, паралельно… І також ми збільшили кількість соціальних послуг і підтримки, зокрема для тих дітей, які мають інвалідність. Тому що інвалідність – це друга причина, через яку діти можуть потрапляти в інтернати. Сьогодні вже працює 47 команд… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я так розумію, завершальне питання буде Цимбалюка Михайла Михайловича, фракція "Батьківщина".
11:15:33 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пані Оксано, ви достойно тримаєте удар. Пане Голово, прошу передати слово Михайлу Волинцю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Волинець.
11:15:43 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Шановні колеги, члени уряду, зазвичай в цивілізованих країнах питаннями соціальних виплат, ринку праці займається Міністерство праці і соціальної політики. У нас ця тема розірвана і, як ми бачимо, Міністерство соціальної політики не справляється з такими питаннями, як соціальні виплати. І ми ніколи не можемо погодитися, що прожитковий мінімум сьогодні в Україні встановлений в розмірі 2 тисячі 920 гривень, і це планується аж до 2027 року, і Міністерство соціальної політики нічого цьому не робить. Але Міністерство економіки опікується ринком праці і дуже далеко від цієї теми, абсолютно не займається питаннями ринку праці, соціального діалогу, невиплаченої зарплати. Отже, пане Прем'єр-міністре Денисе Анатолійовичу, запитання до вас. У зв'язку із знищенням блоків теплових електростанцій в країні і порушенням ринку збуту вугілля сьогодні заборгованість по заробітній… ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль, так і не встигли ми почути питання. Шановні колеги, це я попереджував на початку, 1 хвилина на запитання. От якби не було розлогих вступів – конкретне питання, тоді була б відповідь. А так, шановні колеги, я вимушений констатувати, що "година запитань до Уряду" завершена. Дякуємо Прем'єр-міністру та членам уряду України за відповіді на надані питання. (Оплески) І переходимо до розгляду питань порядку денного. Вельмишановні колеги, переходимо до представлення Кабінетом Міністрів України проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік". Відповідно… З процедури що у вас? Я просто хотів сказати, яка процедура, а тоді… Так процедури ще я не оголосив, Артур Володимирович. Будь ласка, Герасимов з процедури, що у вас?
11:17:39 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, шановні українці! Прямо зараз, перед представленням Державного бюджету на 2025 рік, мабуть, тому що державний бюджет не цікавий уряду, уряд покидає Верховну Раду. ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури, будь ласка. ГЕРАСИМОВ А.В. У мене прохання, щоб уряд був присутній в повному складі на представленні Державного бюджету України, бо це бюджет воюючої країни, а вони показують свою зневагу до воїнів і до Збройних Сил. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Артур Володимирович, будь ласка, відповідно до Регламенту і законодавства, і практики Верховної Ради уряд представляє бюджет в особі міністра фінансів. Дякую. Разумков, теж з процедури? Будь ласка, що у вас з процедури?
11:18:21 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, по-перше, коли народний депутат просить з процедури, ви маєте йому це дати. Ваша особиста позиція з цього плану абсолютно нікого не цікавить. Це перше. Я завершу, я по процедурі. По-друге, коли я задаю питання Прем'єр-міністру і він на нього не відповідає, ви як головуючий маєте йому зробити зауваження, щоб він дав відповідь. Чи були у них домовленості з рашистами, як вони визначили, що війна завершиться всередині війни... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З процедури що у вас? Все? РАЗУМКОВ Д.О. Це з процедури, я вам роблю... ГОЛОВУЮЧИЙ. Я відповім вам з процедури. Виключіть мікрофон, будь ласка. Відповідаю з процедури. Слава богу Регламент і порядок в цьому залі вимірюється Регламентом, а не вашою особистою точкою зору. Це раз. Друге. Ми були присутні на "годині запитань до Уряду". Не до Прем'єра, не до інших осіб, а саме до уряду. І Прем'єр-міністр як очільник уряду найкраще знає, хто найбільш повно дасть вам відповідь на ваше питання. І треба зрозуміти, чи вам треба відповідь на питання, чи треба десятисекундний ролик в тіктоці, це так між іншим. І наостанок, я хочу нагадати вам, що відповідно до Регламенту Верховної Ради України ви повинні задавати питання по темі, а не те, що вам треба для вашого тіктоку. Дякую. Переходимо тепер, шановні колеги, до питання. Відповідно до статті 30, шановні колеги, частини третьої, статті 154 Регламенту Верховної Ради України розглядається за процедурою повного обговорення. Передбачається такий порядок розгляду цього питання: представлення проекту Державного бюджету міністром фінансів України – 10 хвилин; відповіді міністра фінансів на запитання від народних депутатів – до 15 хвилин (до хвилини на запитання та 2 хвилини на відповідь); доповідь голови Комітету з питань бюджету – до 5 хвилин; відповіді на запитання від народних депутатів – до 4 хвилин (1 хвилина на запитання, 1 хвилина на відповідь). Виступи народних депутатів України, члена комітету з окремою думкою, а таку думку заявку один член Гончаренко – 1 хвилина, виступи представників депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин, тобто 3 хвилини кожна фракція і група; і виступи народних депутатів – до 6 хвилин. Всього орієнтовно до 65 хвилин буде займати представлення бюджету. Будь ласка, Артур Володимирович. Я знаю, ви будете говорити про запрошення, будь ласка.
11:20:43 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслане Олексійовичу, по-перше, я дуже би вас просив змінити два елементи в цій процедурі згідно Регламенту. Перше. З особливою думкою не одна, а 2 хвилини. Будь ласка, це не вирішить питань, але 2 хвилини. І друге. "Європейська солідарність, дійсно, буде звертатися до представників Верховної Ради, щоб Верховна Рада прийняла процедурне рішення щодо запрошення головних розпорядників коштів сюди до цієї зали на представлення бюджету згідно статті 154 частини першої Регламенту Верховної Ради України. Але це вже буде тоді, коли бюджет буде представлено. Щиро вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, я абсолютно погоджуюсь, що це, можливо, було б логічно. Але стаття 30 Регламенту Верховної Ради говорить, що саме такому члену комітету надається до 1ї хвилини, я не можу змінити це, тому що це положення Регламенту. Стаття 30, яка передбачає повну процедуру розгляду. Будь ласка. Шановні колеги, для представлення проекту… Я перепрошую, Колтунович, що у вас? Теж з процедури? Будь ласка.
11:21:49 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний пане Голово. Також процедурне уточнення. Зважаючи, що у нас є чітко визначена процедура, слот, який стосується запитань від народних депутатів, єдине уточнення, щоб ми його сформулювали від представників депутатських фракцій і груп для того, що зважаючи на те, що ми представляємо різні політичні партії, обиралися за різними програмами і так далі, для того щоб ми могли ретранслювати ті інтереси наших виборців, які їх цікавлять, у запитаннях до міністра фінансів у даному слоті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але відповіді міністра фінансів на це питання від народних депутатів саме так сформульовано в Регламенті, але ви можете, задаючи питання, говорити, яка це фракція формулює це. Якщо я правильно зрозумів ваше питання. Добре. Шановні колеги, для представлення проекту Закону "Про державний бюджет України на 2025 рік" запрошується міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко. Будь ласка, Сергій Михайлович. До 10 хвилин, Сергій Михайлович, будь ласка.
11:22:50 МАРЧЕНКО С.М. Дякую. Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Державного бюджету на 2025 рік. Це вже третій бюджет, який ми представляємо в умовах повномасштабного вторгнення. Бюджет, звичайно, складний, він формується в умовах високого ступеня невизначеності. Перебіг подій також викликає певні... багато необхідності врахування додаткових шоків і ризиків. Але ми можемо гарантувати наступне. Бюджет на 2025 рік в повному обсязі забезпечує основну потребу держави на сьогоднішній момент – забезпечення оборони і безпеки. На наступний рік фактично дві треті видатків загального фонду державного бюджету будуть оборонними або спрямованими на оборону. Це сума 2,2 трильйона гривень. Це кошти, які будуть іти: на виплату грошового забезпечення, на забезпечення харчуванням, на закупівлю зброї, все, що необхідно нашим Збройним Силам та іншим військовим формуванням. Хотів також зазначити, що бюджет цей формувався на основі середньострокового бюджетного планування, на основі Бюджетної декларації, яку ми подали в парламент, на 2025-2027 роки. Ці наші зобов'язання по відновленню планування, які ми на себе взяли, і ми вважаємо, що навіть в умовах повномасштабного вторгнення ми не маємо забувати про те, що ми маємо планувати і думати на перспективу. Всі ключові параметри цього бюджету були узгоджені з місією Міжнародного валютного фонду, яка була в Києві тиждень тому, і тому всі ці параметри погоджені з нашими ключовими партнерами. Чому це потрібно, ви самі прекрасно розумієте. Тому що 38,4 мільярди доларів США – це ті кошти, які ми плануємо отримати від наших партнерів в наступному році для того, щоб забезпечити фінансування всіх потреб наступного року. Почнемо з макропрогнозних показників. Макропрогнозні показники на 2025 рік передбачають: зростання реального ВВП – 2,7 відсотка, індекс споживчих цін – 9,5 відсотка, середньомісячна заробітна плата – 24 тисячі 389 гривень. Щодо доходів загального фонду державного бюджету. Доходи загального фонду державного бюджету заплановані в сумі 2 трильйони 7 мільярдів гривень, що на 411 мільярдів гривень більше ніж доходи цього року. Доходи враховують умови воєнного стану та визначені на чинній податковій базі, але з урахуванням прийнятого у першому читанні Верховною Радою України проекту змін до Податкового кодексу України. За основними напрямками ви також можете побачити на слайдах найбільші доходи, це ПДВ з ввезених товарів – 594 мільярди гривень, ПДФО – 354 мільярди гривень, ПДВ з вироблених товарів – 318 мільярдів гривень, податок на прибуток – 206 мільярдів гривень, акцизний податок з вироблених товарів – 132 мільярди гривень, акцизний податок з ввезених товарів – 115 мільярдів гривень. Як бачите, найбільший приріст передбачається за рахунок податку з доходів фізичних осіб. Це викликано в першу чергу тим, що ми суттєвий ресурс передбачаємо для сектору безпеки і оборони і тому зростання ПДФО є логічним. Знову ж таки, ми також передбачаємо спрямування частини військового ПДФО, як і в цьому році, на розвиток вітчизняного ВПК та закупівлю дронів. Наступний слайд – це видатки. Видатки значно більші ніж доходи і складатимуть 3 трильйони 644 мільярди гривень, що більше показників цього року на 535 мільярдів гривень. Окремо увагу вашу хотів привернути на наступний слайд, який стосується сектору безпеки і оборони. Щоб прибрати будь-які інсинуації, я хочу відразу сказати, що кошти для повноцінного фінансування сектору забезпечено. 2 трильйони 223 мільярди гривень це 26 відсотків ВВП. На 530 більше планових показників цього року, на 46 мільярдів більше показників з урахуванням змін, прийнятих вами два дні тому. На грошове забезпечення військовослужбовцям передбачено 1 трильйон 158 мільярдів гривень. На створення, закупівлю озброєння і військової техніки – 737 мільярдів гривень. 55 мільярдів гривень на розвиток оборонно-промислового комплексу. 47 мільярдів гривень планується виділити на розробку та закупівлю безпілотників. Всі видатки сектору оборони і безпеки будуть забезпечені за рахунок наших внутрішніх надходжень. Я хочу, щоб ви подивились на наступний слайд, де це чітко видно, що фактично наші доходи практично дорівнюють нашим видаткам на сектор безпеки і оборони, це йде мова про загальний фонд. І тому балансування сектору здійснюється, недостача в цей рахунок запозичень на внутрішньому ринку. Наступний пріоритет бюджету – соціальний захист, 420 мільярдів гривень. Я хочу, щоб ви оцінили масштаб цієї цифри, просто подумали: сектор безпеки і оборони – 2,2 трильйони, соціальний захист – 420 мільярдів гривень. І це чітко відразу показує, що це залишається і є основним пріоритетом уряду. Для забезпечення виплати пенсій – 238 мільярдів гривень. Хочу відразу зазначити, що ми вважаємо, бюджет Пенсійного фонду достатнім і збалансованим для того, щоб не тільки здійснювати вчасно виплати пенсій, а для того, щоб зробити індексацію, як це передбачено відповідно до закону, в березні 2025 року. На соціальні допомоги буде спрямовано 128 мільярдів гривень. Це стосується 4,5 мільйона осіб. На виплату субсидій – 42 мільярди гривень, 2,8 мільйона домогосподарств. Хочу ще раз підкреслити, що ми вважаємо, що коштів достатньо з урахуванням економіки, яка склалася цього року. І тому будемо фінансувати повністю програму житлових субсидій. На соціальний захист осіб з інвалідністю передбачено 7 мільярдів гривень. Наступний пріоритет, це ветеранська політика. На сьогоднішній момент передбачено для ветеранської політики 5,6 мільярда гривень, у першу чергу це діяльність фахівців супроводу – 3 мільярди гривень, психологічна та фізична реабілітація, професійна адаптація – 1,7 мільярда гривень. Заходи із зубопротезування та біологічне батьківство і материнство, для цього 40 мільйонів гривень. Фінансова підтримка Українського ветеранського фонду 348 мільйонів гривень. Відразу зазначу, що в нас видатки інвестиційні капітальні, які стосуються ветеранської політики, були розподілені між першим і другим читанням за результатами розгляду Стратегічної інвестиційної ради. Тому будуть ще додаткові заходи, які спрямовані на капітальні видатки щодо підтримки ветеранів. Наступний пріоритет – охорона здоров'я. На охорона здоров'я передбачено видатків 217 мільярдів гривень. У першу чергу це програма медичних гарантій, яка буде суттєво розширена і буде додана до програми медичних гарантій клінік Академії медичних наук, лікарень і вчених Академії наук, закладів охорони здоров'я Державного управління справами, загальнодержавні заклади Міністерства охорони здоров'я. На централізовану закупівлю ліків – 12 мільярдів гривень, на здійснення заходів забезпечення житлом медичних працівників у сільській місцевості – 100 мільйонів гривень. Наступний пріоритет – це освіта. На освітню галузь передбачено 175 мільярдів гривень. В першу чергу це оплата вчителів – 103 мільярди гривень. На підготовку студентів та надання грантів – 28 мільярдів гривень. На харчування – 3 мільярда гривень. На підручники для учнів 8-х класів – 1,4 мільярда гривень. Також передбачено кошти для сфери культури в обсязі 10 мільярдів гривень. Ви бачите на слайді напрямки, які передбачаються на сферу культури. Наука – 14 мільярдів гривень. Знову ж таки на слайді ви можете побачити, які пріоритети сфери науки на сьогоднішній день є. На належне представлення України на міжнародній спортивній арені та підготовки українських спортсменів з бюджету буде спрямовано 5,6 мільярда гривень. На судову владу передбачено 26 мільярдів гривень. Для Міністерства закордонних справ для посилення інституційної спроможності дипустанов передбачено 8 мільярдів гривень. Далі. Наступне питання, яке потрібно додатково пояснити. Ми реалізуємо модель управління, нову модель управління публічними інвестиціями. Загальний ресурс на фінансування цієї моделі, включаючи кошти наших партнерів, буде складати 256 мільярдів гривень. За загальним фондом це 25 мільярдів гривень, дорожній фонд – 43 мільярди гривень, інші фонди – 1,4 мільярда гривень. Кошти від іноземних держав та міжнародних фінансових організацій – 72 мільярди гривень. На фінансування державних гарантій – 115 мільярдів гривень. Чом це так? Тому що важливо показати, що уряд України розуміє пріоритетність інвестиційних видатків, і ми вважаємо за потрібне показати нашим партнерам, що є пріоритети, які визначені урядом, які провели, міністерства відповідний скринінг, і ці проєкти мають бути фінансуватися нашими партнерами. Тобто партнери мають фінансувати не ті проєкти, які вони вважають за потрібне, а ті проєкти, які уряд визначає як пріоритетними. Ресурс місцевих бюджетів складатиме 311 мільярдів гривень. В першу чергу це буде збільшено на 51мільярд гривень. Передбачено 12 мільярдів гривень на субвенцію, компенсацію різниці у тарифах. Останній слайд, якщо можна, 1 хвилину мені. Не можна? Тоді останній слайд – це потреба в міжнародному фінансуванні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, що, якщо потрібно буде, визначимося ще, коли будуть питання, ви зможете, відповідаючи на питання, додати або співдоповідач тоді може розширити. Шановні народні депутати, прошу народних депутатів записатися на запитання до міністра фінансів. Я нагадую, що одна хвилина на кожне усне запитання та по дві хвилини для відповіді на нього. До 15 хвилин відводиться. Будь ласка. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, депутатська група "Відновлення України".
11:33:38 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу Бурмічу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч Анатолій Петрович, будь ласка.
11:33:44 БУРМІЧ А.П. Шановний пане міністр, ми вже трошки ознайомлені з проектом бюджету, тут дуже багато сьогодні говорили про те, що це бюджет навіть не стабілізації, не те, що бюджет, мабуть, виживання. Але то таке, все одно ми розуміємо, що треба приймати. Прийняти бюджет – це одне, наповнити бюджет – це друге. Але зберегти його від розкрадань – це третє. Скажіть, будь ласка, на сьогоднішній день існує, і ми всі знаємо, і журналісти про це розказують, як тільки з Мінфіну виходять гроші, про них ніхто не забуває, всі забувають, а тільки нам журналісти потім розказують, украли там, украли там, украли там. Що ви з цього питання думаєте? Чому у нас ліквідовано фінансовий контроль? Чому не супроводжується використання бюджетних коштів як вони виходять із Мінфіну? Чому знищено і що ми робимо для того, щоб все-таки цю справу трошки покращити? Давайте відновимо фінансовий контроль. Дякую.
11:34:52 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за ваше запитання. На сьогоднішній момент в державі створена досить розгалужена система різного роду правоохоронних і контролюючих органів, які мають здійснювати контроль за ефективним використанням бюджетних коштів. В першу чергу це перший рівень захисту – це внутрішній контроль, це підвідомчі структури, які допомагають профільним міністрам контролювати розподіл коштів. Далі це система аудиторської служби, далі це Рахункова палата, це тільки ті органи, які здійснюють ревізію, контроль і аудит. Щодо інших органів правоохоронних, хочу сказати, що в нас є створена антикорупційна інфраструктура, яка має забезпечувати пошук і переслідування тих, хто здійснює розкрадання бюджетних коштів. Також хочу зазначити, що Бюро економічної безпеки, яке було створено вами, також має здійснювати виявлення ризиків у сфері економіки і загроз, і переслідувати тих, хто здійснює розкрадання державних коштів. Також такі функції належать до Служби безпеки України, які мають забезпечувати в межах своєї компетенції відповідну інформаційно-аналітичну роботу та допомагати органам державної влади ефективно вирішувати питання, пов'язані в тому числі з корупцією. Також такі функції є в Генеральній прокуратурі, в Державному бюро розслідувань, в Національній поліції України та в інших органах, які мають переслідувати всі будь-які злочини в частині розкрадання бюджетних коштів. Міністерство фінансів як центральний орган виконавчої влади, який реалізує фінансову, бюджетну та боргову політику, в межах своїх повноважень також здійснює питання нагляду і контролю за використанням бюджетних коштів під час взаємодії з головними розпорядниками при виконанні бюджету державного і при підготовці проекту державного бюджету. Я вважаю, що в цій всій інфраструктурі немає лишніх ланок, всі ланки мають... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Третьякова Галина Миколаївна, фракція "Слуга народу".
11:37:01 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. В мене три питання. Я дуже швидко спробую. Перше рішення. Заборгованість по національним і міжнародним судам тільки Пенсійного фонду України сягає сьогодні 140 мільярдів. Водночас єдиною бюджетною програми по погашенню заборгованості по міжнародних і національних судах досі не створено, хоча прийнята стратегія уряду. В мене питання, чи буде така створена програма і чому бухгалтерський облік у Пенсійному фонді дозволяє частину рішень національних судів брати на збільшення пенсій, а це не йде з державного бюджету? Це перше питання. Друге питання. Щодо статті 7 відповідно бюджету і на 2024, і на 2025-й рік, коли в 2016 році Данилюк, Гройсман разом з Ревою і пані Кринтовською відв'язав посадові заробітні плати від мінімальної заробітної плати, прив'язавши їх до прожиткового мінімуму, створивши передумови штучного заниження мінімуму. Коли ви їх відв'яжете? І третє. 38 стаття … ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Миколаївна, на жаль, тільки два встигли. Будь ласка, Сергій Михайлович.
11:38:11 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Галина Миколаївна. Я думаю, буде у нас ще можливість обговорити окремо ці питання. З приводу судових рішень. Давайте визначимося і будемо відвертими. 140 мільярдів гривень – це досить непомірна ціна в мирних умовах. Я вважаю, це потенційним злочином в умовах військового часу намагатися вирішувати питання з виплатами такими і шукати ці кошти. Тому у нас є відповідна бюджетна програма, яка забезпечує виплати коштів відповідно до прийнятих судових рішень. Ви знаєте, ця програма є в казначействі України. І ми в межах доступного і наявного ресурсу поступово здійснюємо погашення таких судових рішень. Інше питання, що варто було б провести окреме обговорення, чому у нас такі рішення виникають, чому суди України приймають рішення, які фактично шкодять інтересам держави Україна, розбалансовуючи бюджет і створюючи передумови, коли ми не зможемо профінансувати базові потреби. Це окреме питання, і я сподіваюсь, що ви також дасте належну оцінку і таким рішенням, і способу, яким чином ми як Міністерство фінансів можемо реалізувати таку політику. Стосовно прожиткового мінімуму і відв'язки, прив'язки. Це комплексна реформа, ви розумієте. І я сподіваюсь, що ми разом з вами, з профільним міністерством підготуємо відповідні напрацювання, які будуть підтримані депутатським корпусом, і після цього вони будуть відображені в проекті бюджету. Тому що будь-які реформи, які стосуються громадян, які досить чутливі, я вважаю, що їм потрібно більше трошки часу, щоб знайти відповідні, правильні рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович, фракція "Європейська солідарність".
11:40:07 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане міністре, у мене таке питання. До нас починають доходити новини від наших військових, в деяких частинах їм почали говорити, що бойових виплат, які мають початися з 20-го числа місяця зазвичай і до 25-го відбувається, що їх не буде, що, мов, грошей немає чи рішень немає, чи ще чогось немає. Мені здається, що це дуже важливе питання. І хотілося б, щоб ви як міністр фінансів зараз розвіяли це, сказали, що військові все отримають вчасно, так як мають отримати, тому що всі для цього рішення прийняті. Хотілося б почути вашу відповідь щодо цього, щоб ви заспокоїли військових і членів їхніх родин, тому що це реально дуже масове питання, яке зараз звучить абсолютно звідусіль. Дякую і чекаю на вашу відповідь.
11:41:00 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Олексію Олексійовичу, за зазначене питання. Хочу нагадати трошки передісторію можливих ризиків, пов'язаних з будь-якими військовими виплатами. 18 липня уряд подав до Верховної Ради проект внесення змін до Державного бюджету на 2024 рік. Я вдячний вам, що 18 вересня тільки зміни були підтримані і ми можемо на сьогоднішній момент сказати, що у нас достатньо коштів, достатньо планових бюджетних призначень для здійснення всіх виплат, які необхідні військовослужбовцям. З приводу можливих інсинуацій, чи будуть виплати, чи не будуть, я думаю, це питання має вирішувати профільне відомство, профільне міністерство. Призначення, вони мають бути знайдені, тому що є залишки, і кошти мають бути спрямовані на зазначені виплати з відповідною перекомпенсацією при підписанні Закону про бюджет. Тобто я вважаю, що це питання є технічним на даний момент і його можна вирішити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бондар Михайло Леонтійович, фракція "Європейська солідарність".
11:42:12 БОНДАР М.Л. Дякую. Пане Голово, передайте, будь ласка, слово колезі Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.
11:42:21 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Пане міністре, з величезною повагою до вас, але змушений поставити це питання вам, оскільки немає інших урядовців, які за це відповідають. Ми розуміємо, за що воює наша армія, вона воює в тому числі за наше майбутнє, за життя кожного українця. Але коли ми дивимося на бюджет, ми бачимо, що кошти, наприклад, на Український інститут при МЗС скорочені, на зв'язки з діаспорою скорочені, хоча Президент заявляв про міністерство єдності. На Український інститут книги скорочені до мінімуму, на підтримку кінематографії фактично нуль, на Нову українську школу скорочені, на укриття і субвенції бюджетів місцевих для шкіл скорочені, а укриттів цих немає, зарплата вчителів не індексується, а інфляція росте. Чи не здається вам, що ми таким чином фактично вбиваємо і забуваємо про наших українців за кордоном, вбиваємо освіту, вбиваємо культуру. Заради чого, заради 17 мільярдів на дороги знову повернення? Я розумію, що це не зовсім до вас питання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
11:43:29 МАРЧЕНКО С.М. Дякую вам. Якщо можна, включити слайд, який стосується нової системи розподілу публічних інвестицій, щоб ви звернули на нього окрему увагу. Тому що зараз багато питань, які лунають, вирвані із контексту і створюють непотрібні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, включіть слайд. Який номер? МАРЧЕНКО С.М. Включили, дякую, це якраз цей слайд. Про що йде мова? У нас є досить суттєвий ресурс капітального інвестиційного характеру, який не розподілений, і всі напрямки, які ви зазнаили, і зв'язки з діаспорою, і Український інститут, і проблеми, які ви піднімали по укриттях і так далі, вони зараз в розробці і вже подали відповідні пропозиції відповідні профільні міністерства, і рішення буде прийнято між першим і другим читанням. Про що це свідчить? Про те, що ми не збираємося просто утримувати або фінансувати капітальні видатки, ми будемо фінансувати проекти відповідні. Якщо це проект стосується побудови укриттів, це має бути комплексне рішення, яке стосуватиметься всіх територій, в першу чергу там, звичайно, ті території, які найбільш вразливі, і так далі. Тобто це питання є у фокусі. Чому це ми зробили? Тому що цей обмежений ресурс в обсязі 25 мільярд, які є загального фонду державного бюджету, це, вибачте, ні про що, але це те, що зараз у нас є і те, що ми можемо показати і як напрямки розподілити. Більш важливо, це дати нашим ключовим партнерам розуміння того, що є пріоритети, і на сьогоднішній момент подано було 750 заявок на фінансування різного роду проєктів, відібрано було більше 100. Є пріоритети, які уряд готовий фінансувати. Будь ласка, партнери, профінансуйте свою частину. Тому що тут йде мова і про 115 мільярдів гарантій, тут іде мова і про 72 мільярди проектів МФО, тут є мова про Pillar II Ukraine Facility, які також не розподілені, це величезні кошти. І, вибачте мене, краще ми будемо казати, яким чином… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Кабаченку Володимиру Вікторовичу від "Батьківщини", будь ласка.
11:45:42 КАБАЧЕНКО В.В. Прошу надати слово пану Волинцю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Волинець Михайло.
11:45:48 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Пане міністре, фракція "Батьківщина", включившись в підготовку у розробці законопроекту про бюджет на 2025 рік, розрахували, що прожитковий мінімум має бути на рівні для працездатних 9 тисяч 639 гривень. Кабінет Міністрів, Мінфін вперто твердять і закладають показник 2 тисячі 920 гривень. Це по прожитковому мінімуму. Наступне. По мінімальній зарплаті. Ви пропонуєте мінімальну зарплату 8 тисяч. Чи можуть прожити працездатні на таку зарплату? "Батьківщина" пропонує 10 тисяч 905 гривень. Просимо врахувати наші обрахунки. Це перше питання. Друге питання. Заборгованість по заробітній платі сьогодні шахтарям складає 2 мільярди 100 мільйонів на державних шахтах. Прошу врахувати ці питання. І щоб ваші представники на нарадах урядових не зубоскалили.
11:46:55 МАРЧЕНКО С.М. Дякую за ваше запитання. Воно надзвичайно важливе і знаходиться в нашому фокусі і, я так розумію, що це найбільше питання, яке викликає найбільше напруги. У мене було б до вас прохання подивитися на бюджет 2024 року, коли мінімальна заробітна плата в бюджеті 2024 року склала 8 тисяч гривень, порівняно з 2023 роком ріст 19 відсотків, чомусь ви тоді не казали, що це була правильна і ефективна політика, і ми покривали інфляцію, яка була за попередні роки і так далі. Зараз у нас дійсно є складнощі з фінансуванням основних базових соціальних стандартів і я про це вам відверто кажу, треба визначатися з пріоритетами. Якщо ви думаєте, що ці 38,4 мільярда гривень, вони десь з'явилися з нічого, то це не так, це складна праця, перемовини. Якщо ви думаєте, що кожна гривня соціальної допомоги, це можна взяти і просто додати, і сказати, що ми можемо. Це треба порахувати, це дуже складно. Я хочу вам зазначити, що на 100 гривень, якщо ми піднімемо мінімальну заробітну плату, нам потрібно буде знайти 5,3 мільярда гривень додатково. Я просто вам кажу це як даність. Якщо ви пропонуєте це зробити на рівні 9 тисяч гривень, відверто скажу, це в 10 разів більше, це 50 мільярдів гривень. Якщо ви вважаєте, що у нас є якісь пріоритети, якими ми можемо пожертвувати і дати 50 мільярдів гривень на цей напрямок, давайте про це подискутуємо, ми готові до такої дискусії, просто вона має бути досить відвертою і зрозумілою всім учасникам. Тому що якщо ви пропонуєте якесь рішення, ми за, ми готові підтримувати соціальні стандарти. Питання – звідки брати. Якщо ви кажете, що давайте підвищувати мінімальні соціальні стандарти, давайте повернемося до питання підвищення ПДВ. Я думаю, що будь-які такі рішення, які будуть розбалансовувати бюджет, потребуватимуть додаткових податкових заходів. По шахтарях у нас є окремі програми. Незважаючи на війну, вони збережені, на обсяг 3,1 мільярда гривень. Я думаю, цього всього достатньо для того, щоб та галузь, яка зараз ... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Михайлович, ми завершили від народних депутатів, але є ще одне питання від президії. Якщо можна, Олександр Сергійович.
11:49:13 КОРНІЄНКО О.С. Шановний Сергій Михайлович, я тут. Добрий ранок. Завжди питання про видатки більше, у мене питання про доходи. Багато, збільшення доходів велике і за рахунок податку податків, і, очевидно, що за рахунок не лише податків, а за рахунок певною мірою, напевно, чи покращення економічних умов, мені цікаво, щоб ви це прокоментували. Тому що прогноз по ВВП, він гірший ніж в цьому році насправді, макропрогноз, але ми розраховуємо, наприклад, на збільшення податків на зарплату. Тобто це або треба нам разом говорити, разом з вами, з Національним банком там якось з'ясовувати, що з інфляцією буде. Як ви це бачите, чому збільшення і бази є, і надходжень наступного року? Дякую.
11:49:59 МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Олександр Сергійович, це дійсно слушне запитання. Ми вважаємо, що дохідна частина є досить прагматичною, напруженою, але прагматичною. І ми врахували рішення, яке ви прийняли нещодавно, щодо підтримки у першому читанні змін до Податкового кодексу, який передбачає спрямування досить суттєвого ресурсу в частині збільшення військового збору. Ресурс на наступний рік щодо цього збільшення буде 126,7 мільярда гривень. Також ми врахували ресурс, який ще не прийнято в Податковому кодексі, але, я сподіваюся, ви також підтримаєте, Закону про збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, і це 27 мільярдів гривень. На паливо. Врахували вже. І в прийнятий закон, я вам вдячний, що ви підтримали, 56 мільярдів гривень. Тобто це ті податки основні, які ми вважаємо за можливе вони додають до ресурсної частини. І я сподіваюсь, що ми зможемо наповнити бюджет і виконати всі-всі базові соціальні питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Михайлович, займіть своє місце. У Ярослава Івановича Железняка питання з процедури. Правильно я розумію, Ярославе? Будь ласка, Сергій Михайлович, займайте своє місце.
11:51:16 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Колеги, а я прошу буквально на секунду повернути на екран слайд про інвестиційні проекти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, у вас з процедури? ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Да, з процедури. Я цей слайд не встиг розглянути і особливо я не встиг розглянути, чи правильно я там побачив, що на Державний дорожній фонд ми в цьому бюджеті виділяємо 43 мільярди… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович, давайте ми зробимо так: я попрошу роздрукувати цей слайд для Ярослава Івановича... ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Ви можете на секунду просто включити цей слайд. Це буквально… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не хочу, щоб ми вже в дискусію…. ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Це буквально 3 секунди. Ще раз, якщо я правильно побачив, то тільки що на екрані було, що на дорожній фонд ми виділяємо 43… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я зрозумів. Виключіть мікрофон. Покажіть цей слайд, якщо можна. Покажіть цей слайд, щоб ще раз можна було… Сфотографуйте собі. Можна. Будь ласка, Ярослав Іванович. На один попередній, будь ласка. Шановні колеги, я вибачаюся, всім роздані не цікаві слайди, а от такі прекрасні дві книги, от їх, будь ласка, треба освоїти. Шановні колеги, дякую. Що з процедури знову? В'ятрович, з процедури, будь ласка, що у вас? Тільки з процедури, Володимир Михайлович, я попереджую.
11:52:32 В'ЯТРОВИЧ В.М. Я дуже перепрошую. Виступаючий апелював до конкретних слайдів, які неможливо бачити з табло. Чи не можна було б роздати їх, щоб ми могли подивися їх і вивчити? Апелював саме до слайдів, не до цієї книги бюджету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. В'ЯТРОВИЧ В.М. Відтак для того, щоб ми... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Я зрозумів. Володимир Михайлович, дивіться, давайте ми зробимо таким чином. Я попрошу міністра фінансів по СЕДО переслати ці слайди і всі ці слайди ми розішлемо кожному з вас. Добре? (Шум у залі) Перед цим слайди, це не обов'язок, нема такого. Є проект бюджету, сьогодні представляється проект бюджету, а не слайди. Все. Для доповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Андріївна Підласа. Будь ласка. Роксолана Андріївна, будь ласка. Ви хоч без слайдів? 11:53:35 ПІДЛАСА Р.А. Я без слайдів, слава богу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Шум у залі) З двома, Артур Володимирович, два томи. ПІДЛАСА Р.А. А можна з початку почати час, а то тут... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Артур Володимирович, я якраз дуже добре читав. Один – це проект закону, а другий – це матеріали до проекту закону. Це так, щоб ви тоже прочитали.
11:53:53 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, шановні українці, які дивляться нас у запису, моє завдання сьогодні як голови бюджетного комітету почати свою доповідь з того, щоб поінформувати вас, що уряд вчасно подав законопроект про Державний бюджет на 2025 рік до Верховної Ради і вчасно його представляє. Проект бюджету на 2025 рік в основному відповідає вимогам Бюджетного кодексу. Отже, всі регламентні вимоги дотримані, і у вас, шановні колеги, є час до 1 жовтня, щоб подати поправки і пропозиції до проекту бюджету. Я знаю, що цих пропозицій буде багато. Хочу попросити вас на даному етапі лише про одне: давайте будемо реалістами. Бюджет 2025 року – це бюджет війни. Ми знову поставимо історичний рекорд по оборонних видатках. На безпеку і оборону планується спрямувати 2,2 трильйона гривень, що перевищить фактичні видатки 2024 року навіть після проголосованих цього тижня змін і збільшення видатків на майже 55 мільярдів гривень. Але більше половини цих коштів, 55 відсотків, або 1,2 трильйона гривень підуть на грошове забезпечення військовослужбовців усіх родів військ. 737 мільярдів гривень буде спрямовано на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема майже 47 мільярдів гривень на закупівлю дронів. На жаль, в нас зростуть видатки на обслуговування державного боргу. На майже 108 мільярдів гривень. І це теж наша реальність. Ми, на жаль, зараз живемо в борг. У 2025 році для покриття невійськових видатків ми вимушені будемо знову позичити ще майже 37 мільярдів доларів і використати ми їх маємо розумно. Нам потрібно бути свідомими того факту, що загалом видатки у 2025 році збільшаться всього на 5 відсотків, тому що у нас не з'явилося радикально нових джерел надходжень до державного бюджету. І той невеликий, хоч і важливий пакет податкових змін, які ми проголосуємо, сподіваюся, на початку жовтня, він є вкрай необхідним, але покриє лише 3,5 відсотка усіх наших видатків у наступному році. З потреби в 38,4 мільярда доларів міжнародного фінансування у нас наразі є підтвердженими лише трохи більше 15 мільярдів доларів. Тобто більше ніж 23 мільярди доларів нам треба знайти, знову-таки, позичити. Безперечно, ми розраховуємо на те, що в наступні роки Україна отримає доступ до 50 мільярдів доларів від заморожених російських активів. Але механізм досі не погоджений, і ви маєте це знати, ці кошти досі не підтверджені. Мій виступ може здатися занадто песимістичним, але усе це, про що я говорю, це реальність, яку неможливо ігнорувати в професійній дискусії у стінах парламенту. Попри всі ці виклики, я все ж таки хочу відзначити кілька важливих програм, за збереження і розширення яких потрібно буде і варто боротися. 5,6 мільярда гривень буде спрямовано на реабілітацію і підтримку ветеранів. Додаткові 2,5 мільярда гривень держава спрямує на протезування кінцівок і зубне протезування для ветеранів, які це потребують, а також на нову програму, яку ми в цьому залі підтримали, – збереження права на біологічне батьківство військовослужбовців. У надзвичайно складних умовах зберігається підтримка українського бізнесу у розмірі майже 29 мільярдів гривень. Безперечно, до проекту бюджету є багато питань, які будуть опрацьовуватись у бюджетному комітеті. Але я закликаю вас, колеги, бути стриманими і шукати, як збільшити надходження, а не видатки державного бюджету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, прошу народних депутатів записатися на запитання до голови комітету. Нагадую, 1 хвилина на кожне усне запитання, 1 хвилина для відповіді на нього. Будь ласка. До 4 хвилин. Будь ласка, народний депутат Волинець Михайло Якович.
11:59:24 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Прошу надати слово моєму колезі Івану Кириленку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Іванович, ой, Іван Григорович, перепрошую.
11:59:31 КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую. Пані Роксолано, знаю вас як новатора, як людину, яка бачить майбутнє. Президент у своєму посланні в минулому році напередодні Дня Конституції визначив пріоритети перемоги над ворогом і майбутнього повоєнного розвитку України. На чільне місце поставив науку і освіту, і це справедливо, технологічно ворога можемо переграти, інтелектуально, інноваційно. І, як ви дивитесь видатки на науку, в 12 разів менше ніж передбачено базовим законом. Заробітна плата в науковій сфері вдвічі менша ніж середня по країні. За освіту навіть не говорю. Пропонується в бюджеті скасувати Закон про заборону приватизації об'єктів освіти. А за що ж ми тоді воюємо? Естонія – третина населення Києва – сьогодні лідер по стартапам у Європі, майже 40… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роксолана Андріївна. Роксолана Андріївна.
12:00:39 ПІДЛАСА Р.А. Це дуже об'ємне і важливе питання, і мені воно особисто болить, тому що, ви знаєте, можливо ми вже говорили в попередньому році, коли під час розгляду бюджету, про те, що я з сім'ї вчителів і науковців. Тому я вдома про проблему освіти і науки чую набагато частіше, ніж в цьому залі, на щастя або на жаль. А що стосується розвитку інновацій, то дійсно я рада, що це передбачено в бюджеті. Для фонду розвитку інновацій, під Міністерством цифрової трансформації, передбачено 3 мільярди гривень і я вважаю, що це непоганий показник. По освіті. Загальні видатки на освіту нам вдалося принаймні не зменшити, порівняно з минулим роком. Що стосується текстових норм проекту Закону про приватизацію і будь-яких інших текстових норм, то тут ми можемо проводити дискусію в комітеті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність".
12:01:47 ГЕРАЩЕНКО І.В. Прошу передати Ніні Южаніній. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.
12:01:51 ЮЖАНІНА Н.П. Дякую, пані Ірина. Пані Роксолано, до вас конкретне питання. Міністерство оборони, бюджет 2042 року з врахуванням змін, які ми внесли, і бюджет на 2025 рік. Ви сказали про зростання. Тут іде мінус! Назвіть конкретні цифри, уточніть їх будь ласка.
12:02:18 ПІДЛАСА Р.А. По тих цифрах, які я бачу і які я проаналізувала, я не бачу мінусу. Якщо взяти повністю видатки на Міністерство оборони, то за підсумками голосування законопроекту 11417 загальні видатки складуть 1,5 трильйона гривень або 1537 мільярдів, а в проекті 2025 року це вже 1568 мільярдів. Дивіться, ще раз, Ніна Петрівна, по Міністерству оборони я вам чітко можу сказати, що зростання видатків загалом по загальному і спеціальному фонду в 25-му році, порівнюючи з 24-м роком, уточненим після голосування останніх змін до бюджету, зростання складе 2 відсотки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Порошенко Петро Олексійович. Це завершальне питання, я так розумію.
12:03:22 ПОРОШЕНКО П.О. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій, будь ласка.
12:03:28 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Питання наступне. Пані Роксолано, ви сказали, що в бюджеті передбачені 29 мільярдів гривень на підтримку підприємництва. В мене просте питання. Може, найкращою підтримкою підприємництва є припинити збільшення податків? От який сенс збільшувати податки в черговий раз, вбиваючи цей бізнес і підприємництво, щоб потім якусь частину виділити у вигляді 29 мільярдів гривень? Чи просто податки беруться з усього бізнесу, а допомога йде якомусь конкретно своєму бізнесу, якомусь наближеному до уряду? Може, в цьому сенс? Бо інакше я ніякого сенсу в цьому знайти не можу. Найкраща підтримка підприємництву сьогодні – це дати по руках правоохоронним органах, щоб вони припинили рекетувати, і не збільшувати податки, або хоча б не так збільшувати, як це ми зараз, на жаль, робить з пропозиції уряду більшість. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь.
12:04:27 ПІДЛАСА Р.А. Я не можу тут говорити за податковий комітет, тому що ми, звісно, є дотичними до роботи одне одного, але не можемо представляти позицію одне за іншого. Я можу сказати лише одне, що усі податки, збори, надходження від державних компаній і Національного банку спрямовуються на потреби оборони. І коли ми збільшуємо податки або для громадян, або для бізнесу, ми їх спрямовуємо на оборону. Тоді як підтримка бізнесу у вигляді Фонду розвитку підприємництва, грантів, Фонду розвитку інновацій, вона спрямовується з міжнародної допомоги. Міжнародну допомогу ми не можемо використовувати для того, щоб фінансувати потреби оборони. На жаль, в цьому році це правило також зберігається. Тому логіка, мені здається, тут очевидна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершили цю частину нашого ... Але, Роксолано Андріївно, ще питання від Олександра Сергійовича, і далі йдемо. З процедури потім буде... (Шум у залі) Це прекрасно.
12:05:36 КОРНІЄНКО О.С. Хочу нагадати вам, Олексію Олексійовичу, що перший заступник відповідно до розподілу повноважень відповідає за бюджетні питання. Кожен рік цим опікуюсь, інколи публічно, інколи не публічно, цього року публічно. Роксолано Андріївно, в мене таке питання, воно торкається нашої парламентської діяльності, тут є і ви зараз на трибуні, І члени бюджетного комітету в залі. Ми знаємо, що, зазвичай, на так зване друге читання, хоча перше читання, хоча це як друге читання, депутати подають 2-3 тисячі пропозицій, інколи 5 тисяч, і якісь з них враховуються, якісь не враховуються. Цікаве ваше бачення, як в цьому році буде діяти комітет, ваша стратегія, чи буде сильно змінюватися до другого читання. Я думаю, це всім цікаво. На що ви будете спиратись, коли будете обирати і пропонувати комітету ті чи інші рішення, або підтримувати їх чи ні в комітеті? Будь ласка. Дякую за відповідь.
12:06:31 ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Безперечно, ми будемо опрацьовувати абсолютно всі пропозиції від народних депутатів. У нас буде діяти робоча група в комітеті, де ми вивчимо детально пропозиції всіх авторів. Але я повинна тут сказати, це зразу зрозуміло на етапі подання бюджету, що коридор для змін дуже вузький, і надто сильно збільшити видатки державного бюджету ми не зможемо, зокрема, тому що ми стоїмо перед дуже складним вибором. Після п'ятого перегляду програми з Міжнародним валютним фондом ми розуміємо, що якщо будуть значно збільшені або суттєво збільшені видатки Державного бюджету на 2025 рік, то ми стикнемося з новою вимогою Міжнародного валютного фонду про підвищення ПДВ. І, на жаль, це може стати дуже важливим наріжним каменем і конфліктним каменем як в суспільстві, так і в нашій роботі з партнерами. Тому моє завдання залишити бюджет ось в цих рамках, який він поданий. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роксолана Андріївна. Все. Будь ласка, Роксолано Андріївно, займайте місце. Железняк, з процедури. Будь ласка, з процедури, це ж до мене. Будь ласка, Ярослав Іванович.
12:07:46 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Якщо можна, Роксолана Андріївна, залиштесь буквально на секунду. Я з процедури. Пане Голово, ну неправильно, що у нашій фракції за два етапи питань не було жодної можливості задати запитання. І ми вже жалілись на систему. І відверто говорячи, я думаю, що є проблема. І користуючись можливістю, я хочу негативно згадати в даному випадку Роксолану Андріївну, у неї буде можливість відповісти, тому що вона почала з того, що цей бюджет – бюджет війни. Тоді поясніть, а як там 43,2 мільярда на дорожній фонд з'явилися? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дивіться, що стосується обрання. Це рандомна система, і до мене тільки що підходив Колебошин з тим самим питанням: чому у нього не спрацювала кнопка, чому він не попав. Ну, так, шановні колеги, я нічого не можу зробити, воно обирає… Аналогічно он є… (Шум у залі) Дивіться, я не можу по фракціях і групах, тому що в Регламенті чітко сказано: від народних депутатів. Суб'єктом слова є народний депутат. А якщо Роксолана бажає скористатися правом на репліку, що у неї є, вона може скористатися, не бажає – може не скористатися. Бажає? Будь ласка, Роксолана Андріївна, вас згадали в негативному контексті.
12:08:57 ПІДЛАСА Р.А. Мені просто здається, що питання дорожнього фонду потрібно обговорювати. І ми не розглядали, по суті, в комітеті проект бюджету, і це, безперечно, на даному етапі є пропозиція уряду. Але я хочу висловити свою позицію як громадянина, як політика. Я не підтримую відновлення дорожнього фонду в бюджеті 2025 року. Я не проти доріг. Я вважаю, що якщо на запит військових потрібно будувати дороги, то це потрібно робити. Але усі податки, які ми збираємо всередині країни, в тому числі і підвищення акцизів, потрібно спрямовувати на потреби оборони. Дякую. Сподіваюсь ця позиція знайде розуміння в парламенті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, відповідно до пункту 3 частини першої статті 30, частини другої статті 32 Регламенту Верховної Ради України слово для оголошення окремої думки надається народному депутату члену комітету Гончаренку Олексію Олексійовичу. Олексій Олексійович, це час для оголошення окремої думки. Будь ласка. (Шум у залі) Це дуже добре, ми зараз оцінимо є чи немає. Будь ласка, Олексій Олексійович. Будь ласка.
12:10:21 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Друзі, окрема думка дуже проста. Це не бюджет – це знущання. Це, знаєте, у мене немає багато часу, але я зараз поясню головну логіку. Ідея цього бюджету, як я вже сказав, взяти з усіх і дати своїм. Да, нам говорять – це бюджет війни, але прикриваються війною як таким фіговим листочком, а під цим листочком – ганьба, тому що там далі є національний телемарафон, далі є всяка єрунда, яку запихують туди, і це є ганебно. Ще одне дуже важливе. Фактично уряд іде таким шляхом: замість того, щоб взяти гроші з російського Газпрому, краще взяти гроші з українців. Про що я говорю: знову будемо качати російський газ, знову будемо качати російську нафту. Ну, російський газ роблять вигляд, що типу це азербайджанський. Про нафту навіть не роблять вигляд і не збільшують мито на це. Замість того, щоб Україна заробила, буде заробляти Росія. Оце бюджет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп. Шановні колеги, нагадаю, що на це відводиться до 24 хвилин, тобто по 3 хвилини на кожну фракцію і групу. Будь ласка, прошу записатись. Будь ласка, Славицька Антоніна Керимівна, депутатська група "Відновлення України".
12:12:07 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу Бурмічу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Бурміч.
12:12:15 БУРМІЧ А.П. Шановний Голово, шановні колеги, вже тут ми чули багато дуже оцінок цього бюджету, тому, який він і все таке. Але сьогодні не прозвучало одне таке простеньке, яке ми всі бачимо, всі десь там на кухнях незадоволені, але не прозвучало. Чому сьогодні, коли це не бюджет, а виживання, чому ніхто нічого не сказав, що на державних підприємствах, які в порушення Конституції виведені з-під порядкування Кабінету Міністрів, заробітні плати мільйонні? Чому про це ніхто нічого не говорить? Адже навіть ще в перший рік, коли ми працювали, в 2019 році, ми обмежували оті грабіжницькі наглядові ради, які складаються з музикантів польських і великих наших борців з корупцією. Чому ми про це нічого не говоримо? Може, настав час якось обмежити ці всі питання хоча б на період війни для того, щоб ці гроші попадали в бюджет? І є переселенці, є військові, є дуже багато інших людей, які в цьому мають потребу. Чому ми, якщо ми хоч трошки намагаємося допомоги людям, не помічаємо цих козаків, які їздять невідомо де, невідомо де відпочивають, невідомо що купують, а вона якась така еліта сталася? У мене проста пропозиція для всіх. На період війни обмежити заробітні плати на державних підприємствах, щоб не купували унітази за 300 тисяч, інші моменти. Сьогодні я задавав питання пану міністру, а він, мабуть, не знає, що сьогодні немає кому документувати збитки, тієї аудиторської палати не хватає чисельно, не хватає, щоб задокументувати ті розкрадання, які сьогодні у нас існують у бюджетній сфері. Сьогодні не можемо передавати кримінальні справи до суду саме з цієї причини – нема кому складати акт ревізії. Дуже багато у нас експертів, ви їх перераховували і розказували, що ті і ті, і ті борються. Не борються, у нас журналісти борються з розкраданням. А документувати і складати акт ревізії, хто вкрав і скільки, нема кому. У нас економіка структурно зовсім не така, як в Америці, там все приватне. То хоч нам треба, поки у нас є державне, берегти його і берегти бюджет. Тому подумайте ще раз над тими, хто буде документувати актами ревізій розкрадання. І друге, це зменшити заробітні плати тим нашим помічникам, зарубіжним музикантам і антикорупціонерам, які самі й розкрадають цей бюджет. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції "Слуга народу" Радіна Анастасія Олегівна, будь ласка.
12:15:18 РАДІНА А.О. Доброго дня, шановні колеги! Абсолютно зрозуміло, давайте будемо просто відвертими один із одним, який бюджет ми зараз обговорюємо, ми обговорюємо бюджет необхідності. Ті чи інші видатки не профінансовані в цьому проекті бюджету тією мірою, якою би нам хотілося, не тому, що хтось дурний і не розуміє важливості тих чи інших сфер, а тому що цих грошей просто нема, їх нема. У нас недофінансована потреба зараз у зовнішньому фінансуванні 23 мільярди доларів. 23 мільярди доларів станом на зараз незрозуміло звідки ми будемо брати для покриття навіть тих видатків, які вже закладені в цьому бюджеті, і це треба розуміти. Разом з тим, колеги, в мене два точкових питання, я все-таки дозволю собі поставити. Питання перше. На території Охматдиту знаходиться дитячий кардіоцентр, він є окремою юридичною особою, він не є Охматдитом, на нього не збирала вся країна кошти для його відновлення. Разом з тим, він також пошкоджений, також не працює на повну потужність, не може робити операції так, як він це робив, ключовий кардіоцентр країни. Він має переходити на програму медичних гарантій, і це, звичайно, добре і так має бути. Разом з тим, на програмі медичних гарантій цей центр, враховуючи, що він не функціонує на повну, просто не зможе функціонувати. Ми втратимо лікарів, вони поїдуть за кордон і відповідно в Україну перестануть приїжджати ці пацієнти, які зараз з усього світу приїжджають, бо в кардіоцентрі найменший по Європі рівень смертності на складних кардіологічних операціях. Відповідно я буду просити, колеги, все-таки віднайти можливість зберегти фінансування цього центру хоча б на рівні цього року, інакше, ще раз, колеги, ми втратимо просто кардіохірургів. І друге питання непопулярне, але я все-таки його поставлю. Я чую і знаю, і бачу обурення зарплатнями в антикорупційних органах. Разом з тим, колеги, я наведу просто один приклад. Агентство з питань розшуку активів, отриманих від корупційних і інших злочинів. Знаєте, яка заробітна плата буде в головного спеціаліста? 17 тисяч гривень. І ця людина буде розпоряджатися активами на мільярди-мільярди гривень. Я не зовсім розумію, а що ми хочемо від людини, у якої зарплатня 17 тисяч гривень, які суперкласні спеціалісти туди прийдуть? Відповідь на це питання ніяка. І мені здається, колеги, на це також треба буде звернути увагу, тому що відсутність там спеціалістів означатиме просто створення боргів для держави і додаткове фінансове навантаження, за яке потім ми ж знову бюджетом муситимемо розраховуватися. Тому краще не допустити виникнення цих боргів. Дякую дуже, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Совсун Інна Романівна, фракція політичної партії "Голос".
12:18:13 СОВСУН І.Р. Прошу передати Ярославу Юрчишину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Юрчишин.
12:18:24 ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую за можливість висловитися. Є цілковите розуміння, що це бюджет війни воюючої країни вже тривалий час, нагадаю, що війна у нас триває з 2014 року, але по надзвичайним витратам, по національній безпеці та обороні це у нас фактично третій бюджет. Але ми мусимо не забувати, що війна йде і на фронті фізичному, але дуже важливі аспекти інформаційного захисту країни та культурного захисту країни. І ми розуміємо, що можна довго розповідати, що у нас немає коштів, але якщо ми можемо наповнити дорожній фонд, то, напевно, є ресурси, де би можна було б брати і на інститут книги, і на виконання функцій Національної ради з питань радіомовлення і телебачення повноцінно. І загалом, я хотів би, з одного боку, дуже подякувати за те, що мінімальні необхідні кошти на забезпечення Суспільного в бюджеті є. Пане Сергію, дякую, це важливий аспект, нам дуже важливо витримати цей момент. І як би не розповідали, що 2,2 мільярда – це багато, це менше ніж ми би обіцяли, але це той мінімум, який дасть Суспільному гарантувати аспект свободи слова, який ми з вами, власне, маємо забезпечити Суспільному і суспільству. Дуже прошу звернути увагу на можливість переглянути певні витрати інформаційного напрямку, можливо, оптимізувати видатки насправді Єдиний марафон, але переорієнтувати на Національну раду з питань радіомовлення і телебачення, щоб можна було повноцінно виконувати Закон "Про медіа". І ще раз кажу, що, в принципі, ресурси у нас справді є. Найбільші, це перегляд дорожнього фонду, бо будувати дороги в час війни, це виглядає дещо недалекоглядно, особливо там, де немає критичної необхідності. Розумію, що дорожній фонд підтримувати в належному стані треба, але на це, напевно, треба суттєво менше грошей ніж закладено зараз, власне, це ми почули і від пані Підласої, від голови бюджетного комітету. Тому дякуємо, треба захистити Суспільний, треба захистити свободу слова тими ресурсами, які у нас зараз є, і знайти додаткові кошти на культуру, не додаткові, а можна зекономлені з Державного дорожнього фонду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
12:21:26 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, колеги, шановні представники уряду! Насамперед я хочу розпочати зі слів подяки міністру і його команді, бо все-таки вчасна подача проекту бюджету у Верховну Раду – це позитивна тенденція, яку ви зберігаєте декілька останніх років. І це робота ваша, і вашого колективу, не одна недоспана ніч, це заради об'єктивності. Але, шановні колеги, коли ми кажемо про бюджет воюючої держави, то давайте глянемо об'єктивні цифри. Якщо врахувати те, що Верховна Рада і ми всі проголосували 500 мільярдів додатково фінансування сектору безпеки і оборони на цей рік, і порівняти те, що заплановано у проекті бюджету на 2025 рік, то навіть, ми тут з колегою пані Ніною Южаніною говорили, дивилися, ми недорахувалися, тобто це мінус, невеликий, але мінус. Не враховуючи рівня інфляції, колеги. І це турбує, і це є тим предметом професійної дискусії в комітеті, до якої фракція "Батьківщина" активно долучиться. Наступне. Вірно сказав міністр фінансів, що на другому місці – це соціальна сфера. Але мінус 50 мільярдів, не враховуючи рівень інфляції. Колеги, це в кого ми забираємо? Це в тих, в кого живе... хто живе, рахуючи об'єктивний прожитковий мінімум майже 10 тисяч, а той, з якого обраховуються всі видатки, дві тисячі 944 гривні. Мінімальна пенсія – дві тисячі 300 з копійками. Я не хочу рекомендувати, давайте спробуємо прожити на цю мінімальну пенсію. Так, заради об'єктивності декілька останніх років це березневе... індексація на рівень інфляції, так, але чи воно покриває ріст споживчих цін, є велике питання. Так, збережено, ми вважаємо, на достатню кількість кошти на субсидію, але, колеги, мінімальна зарплата вісім тисяч гривень, яку пропонують залишити на тому рівні, воно приведе до збідніння. Кажуть фахівці-економісти, що підвищення мінімальної зарплати дає поштовх: перше – до розвитку економіки, а друге – до збільшення кількості податкової бази. Давайте думати над тим. Наступне освіта. Уряд не виконав доручення Верховної Ради і Президента щодо квітневого підвищення посадових окладів вчителям. Так і постанова не народилася в стінах Кабміну і ми маємо знову 12 тисяч – середня зарплата вчителя при середній по державі – більше 20 тисяч. Такого ніколи не було, треба допрацьовувати проект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Саврасов Максим Віталійович, "Європейська солідарність". Порошенко Петро Олексійович.
12:24:49 ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, шановні глядачі, не вірте, коли вам скажуть, що Верховна Рада зараз дуже напружено працює для розгляду презентації бюджету. Зала порожня. А представників "Європейської солідарності" зараз на 25 відсотків більше ніж представників "Слуг народу", тому що все вирішено не в стінах Верховної Ради. В мене немає запитань до пана міністра. Він робить арифметично-математичні дії. Нічого від нього не залежить. Але все залежить від вас, шановні народні депутати. Я з радістю почув, що, виявляється, голова комітету (респект!) проти дорожнього збору. Вона також, я сподіваюсь, проти корупційного перерозподілу всяких "інвестнянь", індустріальних парків і інших спроб пройдисвітів присвоїти кошти державного бюджету. А от я дуже торопився з фронту і приїхав лише сьогодні ранком, бо вчора весь день передавав на 30 мільйонів гривень своїх коштів FPV, РЕБ, "мавіки". А чому це я передавав? А тому що на фронті їх немає. Їх нуль. І ті, хто абсолютно безглуздо розпорядився грошима платників податків, грошима місцевих бюджетів і не забезпечив військо, виявляється, наступного року їм знову передають. Нехай далі крадуть. Ось написана презентація, яку від нас хотіли сховати і не роздали, і тут написано – 43,2 мільярда дорожнього фонду. Але, пані голово, це не все, бо тут ще є відсотки по кредитах, коли раніше фінансували дорожній збір, а сьогодні з кишень платників податків вихоплюють і далі фінансують. В мене питання, а не тільки коштів платників податків, а ще й коштів воїнів, бо військове ПДФО на сьогоднішній день знову перерозподіляють туди, де крадуть, замість того, щоб виконати нашу вимогу, пане міністре, прошу це врахувати, і не місцевим бюджетам, а зарахувати там, де військові платять на рахунок бригад, – вони швидше, ефективніше і безкорупційніше закуплять, – ці гроші. І коли принаймні ті, що в цьому залі, проти того, що нам подали, найдіть мужність і поверніть цей ганебний документ уряду. Уряду за економіку – двійка, за політику – двійка, за оборону – двійка, і в такому вигляді цей бюджет приймати не можна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, група "Платформа за життя та мир".
12:27:59 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановні присутні. Незважаючи на той факт, що значна частина наших колег віднеслись до сьогоднішнього бюджетного представлення досить індиферентно, я все-таки спробую вам з поваги до вас презентувати результати досліджень. Була нагода оцінити повністю комплексно даний проект закону ще тиждень тому, і тому я хотів би звернути увагу на деякі цифри. Перше – це, безумовно, на те, що я завжди звертаю увагу в нас у цій залі, це запозичення. У нас в цьому році планується більше 2 трильйонів гривень запозичення, 2,326 трильйона запозичення, – це 59,1 покривається видатків. Тобто у нас на дві треті де-факто за рахунок запозичень покриваються видатки бюджету, і фактично ми розуміємо, що це певний є бюджетний колапс. Але в чому тут ризики? Ризики в тому, що, наприклад, міністр фінансів уже казав, 38,4 мільярда доларів США у нас зовнішні запозичення, при цьому підтверджено тільки 15 мільярдів доларів – це менше половини. А це означає, що ми в наступному році маємо досить серйозні ризики. І Національний банк, і Мінекономіки і в бюджетній декларації оцінюються ці ризики, це в першу чергу йдуть ризики на ненаповнення державного бюджету України і ризики виконання наших базових статей видатків державного бюджету. На що ще я хотів би звернути увагу? Обслуговування і погашення державного боргу: у нас іде 29,8 відсотка фактично видатків, це 1,1 трильйона гривень. Це великі кошти, які також, на мій погляд, Мінфіну необхідно працювати більш гнучко з міжнародними і з внутрішніми кредиторами для того, щоб ми не витрачали 1,1 трильйона гривень на обслуговування і погашення державного боргу. Далі. От що хотілось почути, не вдалось, не було можливості задати запитання, щодо макропрогнозу. А як так рахували, коли мінімальну заробітну плату, і я про це казав в запитанні до міністра соціальної політики, коли, як так рахували, що у нас мінімальна заробітна плата не індексується в 2025-2027 роки? Прожитковий мінімум і мінімальна пенсія. Але ж ніхто не каже про те, що у нас податкове навантаження кумулятивне на мінімальну заробітну плату збільшується з урахуванням збільшення збору військового, від 19 з половиною відсотків до 23 відсотків зростає навантаження в тому числі і на мінімальну заробітну плату. Збільшується, наприклад, якщо ми говоримо за субсидії, ще одна важлива тема, при зменшенні субсидій з 49 до 42 мільярдів, у нас же зростав тариф в цьому році на електричну енергію на 63,8 відсотка. Ці цифри свідчать про те, що з економічними розрахунками є дуже великі складнощі і проблеми. І тому от моя пропозиція все-таки вам до першого чи другого читання, коли в подальшому будете ще тут представляти, дати розгорнутий макроекономічний аналіз і як це впливатиме, пониження соціальних стандартів де-факто, з врахуванням кумулятивної інфляції і всього іншого, як це впливатиме на рівень економічної активності. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Білозір Лариса, група "Довіра". І це буде заключний виступ від депутатських фракцій і груп. Будь ласка, пані Ларисо.
12:31:15 БІЛОЗІР Л.М. Лариса Білозір, депутатська група "Довіра". Сьогодні ми бачили виступ нашої міністерки пані Жолнович, на жаль, там є дуже багато проблематики, яку ми сьогодні не охопили, і це стосується саме соціальної сфери і статей бюджету саме соціальної сфери. І хочу нагадати, що за ініціативи міністерки уряд вніс зміни до Постанови "Про порядок діяльності органів опіки та піклування" і всупереч законам України дозволив влаштовувати в прийомні сім'ї дітей, які не є сиротами і позбавлених батьківського піклування. Це, щоб показати нашим міжнародним партнерам, що ми гарно працюємо, наші сиротинці не наповнюються, ми проводимо деінституалізацію. І отак заховують дітей. І постановою було обіцяно фінансувати таких дітей на рівні дітей-сиріт. І до мене звертаються прийомні батьки, батьки-вихователі зі скаргами на відсутність фінансування влаштованих дітей. Всі ці діти понад п'ять місяців не отримують жодного фінансування з боку держави. Чому міністр порушує закон України, зокрема і Закон про бюджет на цілий рік, де таких витрат не передбачено, а також Бюджетний кодекс? І я так бачу, в наступному році теж не передбачено. Тобто ми ховаємо дітей в родини, які їх беруть, а потім не платимо їм кошти. І от як ми плануємо вирішувати це питання з фінансуванням в 2025 році – дуже-дуже велике питання і це потрібно коригувати, вносити і передбачати ці кошти. Далі. Не побачили ми виділені кошти для будівництва житла для внутрішньо переміщених осіб. Який план у найбільшій якби перспективі щодо будівництва та реконструкції житла? Та ніякого фактично для наших внутрішньо переміщених осіб. Я пропоную, ми, наша група "Довіра", зменшити фінансування військових адміністрацій Луганської, Донецької області і направити ці гроші також на людей з Луганської і Донецької, наприклад, області і будувати їм житло. Тому що заявлено було дуже багато, наші міжнародні партнери пообіцяли фінансувати, зокрема в мене на окрузі теж, на Вінниччині, планувалося, але дуже-дуже це все повільно йде і це будівництво оголошено два роки тому і нічого ще, ні одна людина не заїхала з ВПО в нове житло. Далі. Треба звернути увагу ще на те, що в статті 39, колеги, зверніть увагу, військові пенсіонери, які пішли на пенсію з 2011 року, обмежуються у виплатах пенсії до трьох прожиткових мінімумів. Це 7 тисяч гривень наші хлопці будуть отримувати. Тобто там не йдеться про вікову групу чи про інвалідну групу, розумієте? Тобто якщо сьогодні там паралізовані хлопці або поранені, ампутанти можуть отримати десь до 25 тисяч гривень і вони їм потрібні на… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили виступи від депутатських фракцій і груп. Будь ласка, я так розумію, ми говорили, що деякі колеги хочуть скористатися правом, яке передбачено в Регламенті, в частині першій 154-ї, і хочуть, щоб були заслухані головні розпорядники коштів. Єдине, я хочу наголосити, що при прийнятті Верховною Радою такого процедурного рішення слід зазначити конкретних осіб розпорядників коштів, яких, на вашу думку, слід було б заслухати. Тому я надаю... Хто буде перший? Олексій Гончаренко. Хто б сумнівався. Олексій, будь ласка.
12:35:00 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, хоч зараз від нас пішов уряд, залишився тільки міністр фінансів, за що йому подяка, але міг би залишитися і весь уряд. Хоч від нас пішло і три чверті народних депутатів України, ні, не три чверті, 90 відсотків, тут нас десь 40 депутатів, але насправді суперважливо заслухати головних розпорядників бюджетних коштів. І конкретно я пропоную викликати сюди міністра оборони України Умєрова. Справа в тому, що ми почули зараз від міністра фінансів, що свою роботу Мінфін виконав, а ми чуємо про те, що, можливо, не виплатять бойові військовим у вересні. Це суперважливе питання. Наступне питання. Де обіцяний законопроект про демобілізацію? А це прямо бюджетне питання, тому що воно напряму впливає на гроші. Обіцяли про терміни служби законопроект. Де він? Наступне питання. Де постанова уряду про допомогу за перший контракт і про іпотеку для військових? Питань мільйон – міністра нема. Сюди його! Умєрова – в Раду! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю пропозицію, якщо можна, я якби її фіналізую, що ви пропонуєте викликати, вірніше, заслухати головного розпорядника коштів державного бюджету в особі міністра оборони України. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати. 12:36:42 За-49 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Бачите, навіть не вся ваша фракція підтримала, на жаль. Шановні колеги, будь ласка, хто наступний? Ніна Петрівна підняла руку. Я правильно бачу? Ніна Петрівна, я перепрошую, поганий зір. Южаніна.
12:37:05 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я пропоную відповідно до статті 154 Регламенту запросити на заслуховування головного розпорядника Міністерства економіки в обличчі міністерки пані Свириденко. Мені здається, що у нас взагалі не було можливості дізнатися про ефективність запропонованих програм, які, до речі, чомусь при перерозподілі коштів не зміг ні міністр фінансів, ні Прем'єр-міністр переконати її, що деякі програми точно недоречні, і вони не були взагалі використані в цьому році. Навіщо їх відповідно до держбюджету ви переносите на наступний рік, це "інвестняні", це індустріальні парки, це кешбек, і все це невиправдане, і дуже гостро засуджується в суспільстві. Але ми навіть, ми, народні депутати, не знаємо, наприклад, і ефективність програми "5-7-9". Ми не маємо можливості розібратися з усіма показниками. Необхідно обов'язково почути від неї пояснення. Прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо можна, я підсумую те, що ви сказали. Я так розумію, ви хочете поставити рішення щодо заслуховування головного розпорядника коштів державного бюджету в особі міністерки економіки, правильно, України? Ставлю цю пропозицію на голосування. 12:38:42 За-46 Рішення не прийнято. Далі, будь ласка. По фракціях. Кириленко Іван Григорович, будь ласка. (Шум у залі). Я не зобов'язаний оголошувати, я зобов'язаний показати. Дякую. Будь ласка, Іван Григорович.
12:38:57 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний Руслане Олексійовичу, я хочу звернутися і до вас, і до міністра фінансів. Я вважаю, що це чи опечатка, чи груба помилка, в проекті бюджету скасовуються два закони, де забороняється, в цих законах, приватизація об'єктів освіти. Абсолютна більшість в Києві їх носить статус національного, це взагалі Конституцією заборонено, указами Президента заборонено. Ну як можна чохом це робити? Друзі, ми за що тоді воюємо? Ну що, ми розпродаємо все? Після війни що ми будемо робити? Руслан Олексійович, я вас прошу, як доручення, нехай приберуть цю норму, бо в залі вона не пройде, в залі свалка буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Григоровичу, зараз не питання обговорення. Я так розумію, що з цього вашого виступу ви хотіли би заслухати головного розпорядника коштів державного бюджету в особі міністра освіти і науки. Я ставлю цю пропозицію. Міністерство освіти і науки. Прошу голосувати. 12:40:14 За-47 Рішення не прийнято. Будь ласка, хто? Іванна Орестів, будь ласка, Климпуш-Цинцадзе.
12:40:23 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, я хотіла би запросити, щоб ми з вами спільно запросили до зали головного розпорядника коштів, який, власне, відповідає за той же дорожній фонд, за ті ж самі фортифікаційні споруди, які настільки є критичними для нашого захисту. І на сьогодні ця людина, в назві міністерського портфелю якої навіть немає слова "інфраструктура" після ваших перепризначень і зміни стільців у Кабінеті Міністрів України. Тому я пропоную запросити Віце-прем'єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад і територій України Кулебу пана Олексія для того, щоб ми зрозуміли, а яке бачення використання коштів міністра не тільки з точки зору регіональної політики і взаємодії з громадами, а і, власне кажучи, інфраструктури, яка на сьогодні є... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю цю пропозицію народної депутатки Климпуш-Цинцадзе щодо заслуховування одного з головних розпорядників коштів державного бюджету, того, якого вона назвала. Прошу голосувати. 12:41:54 За-46 Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка. Разумков Дмитро Олександрович, будь ласка.
12:42:04 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу. Аналогічна ситуація, але я прошу запросити міністра цифрової трансформації як віцепрем'єра, куруючого сектор осовіти. Я не знаю, чи бачили це колеги, чи знають, але в прикінцевих положеннях до проекту бюджету на 2025 рік передбачено зняття мораторію на приватизацію об'єктів вищої освіти і будівель інститутів і університетів. Тобто ми вже починаємо займатися тим, що розпродаємо майбутнє нашої держави і фактично передаємо незрозуміло кому наші інститути і університети. І після цього ми хочемо, щоб діти повернулися і вчилися тут? Чому? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування пропозицію щодо можливості заслуховування головного розпорядника коштів державного бюджету, ту, яку озвучив народний депутат Разумков. Прошу голосувати. 12:43:24 За-46 Рішення не прийнято. Шановні колеги… Хто? Никорак, будь ласка. Никорак.
12:43:35 НИКОРАК І.П. Шановний Руслан Олексійович, в порядку статті 154 Регламенту я прошу запросити міністра соціальної політики пані Жолнович як головного розпорядника коштів державного бюджету щодо мети, завдань та результативних показників відповідних бюджетних програм на 2025 рік. На фоні підвищення податків для малого та середнього бізнесу, підвищення ставки військового збору до 5 відсотків, на фоні масового зубожіння населення хочеться почути пояснення щодо пропозиції міністерства заморозити прожитковий мінімум до 2027 року на цьогорічному рівні у розмірі 2 тисячі 920 гривень, так само, як і мінімальну заробітну плату. Мало того, що в проекті бюджету на 2025 рік заморозили майже всі соціальні стандарти, так ще й урізали фінансування видатків на соцзахист людей на суму 54 мільярди гривень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Звичайно, я поставлю, но я просто хочу нагадати, що у нас, що у нас була "година запитань до Уряду" і цілу годину міністерка стояла тут. Але це ваше право, це ваше право, я підкреслюю, 154 стаття. Шановні колеги, я ставлю пропозицію шановної народної депутатки Никорак щодо можливості бути заслуханими головного розпорядника коштів державного бюджету, який був нею озвучений. Прошу голосувати. 12:45:10 За-44 Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка. Далі. Зараз, секундочку. З процедури Галина Миколаївна і далі підемо. Будь ласка, Галина Миколаївна. Тільки з процедури, я вас прошу.
12:45:25 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Да, тільки з процедури. Дякую. Я відповідно до 154 статті Регламент, для того, щоб ми не голосували кожного головного розпорядника окремо, прошу проголосувати рішення викликати всіх головних розпорядників для доповіді у Верховну Раду. Один раз проголосуємо і все. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю пропозицію Галини Миколаївни щодо викликання всіх за списком. Дякую. Галина Миколаївна, дивіться, я розумію. Вельмишановні колеги, шановні колеги, давайте… Ви знаєте, що я завжди притримувався Регламенту. Галина Миколаївна, на жаль, Регламент говорить, що при прийнятті Верховною Радою такого процедурного рішення, слід зазначити конкретних осіб. Тому, Галина Миколаївна, при всій повазі і любові, будемо слухати Регламент, є Регламент, Галина Миколаївна. Тому я прошу і я дотримуюся Регламенту. (Шум у залі) Будь ласка. Що таке? Дивіться, від вас вже п'ять чоловік. Хоче голова комітету. Будь ласка, слово надається голові комітету. Ви теж. (Шум у залі) Що значить обмеження права позиції? Ви шість вже поставили. Я можу дати одного поставити? Зараз. Будь ласка, я надаю слово… (Шум у залі) Чому ви постійно кричите? Шановні колеги, я надаю слово… Я забув вже, як Роксолану Андріївну прізвище. Підласа, будь ласка.
12:46:51 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, дякую. Прошу поставити на голосування рішення про запрошення на засідання головних розпорядників Управління справами Апарату Верховної Ради, Державного управління справами, Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суд, Конституційного Суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони (вже запрошували), Міністерства закордонних справ, Міністерства у справах ветеранів, Міністерства економіки, Міністерства освіти і науки, Міністерства спорту, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства енергетики України, Міністерства соціальної політики, Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів, Міністерства аграрної політки, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства розвитку громад та територій, Державного агентства відновлення... (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю пропозицію… Секундочку, я ставлю пропозицію Роксолани Андріївни, за виключенням Міністерства оборони, Міністерства економіки, Міністерства освіти і науки, віцепрем'єр-міністра, який опікується, про який говорила Климпуш-Цинцадзе, міністра цифрової трансформації і міністра соціальної політики, оскільки по них рішення Верховна Рада вже прийняла. Тому я ставлю той порядок, який був запропонований. Прошу голосувати. 12:48:39 За-50 Рішення не прийнято. З процедури? Зараз, секундочку, з процедури. Артур Володимирович, з процедури, а далі підемо далі. Будь ласка.
12:48:50 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, "Слуга народу", як завжди, вдарила в штангу. Тому що по процедурним рішенням немає жодної заборони на кількість того, скільки разів це може ставитись на голосування. Тому, шановний Руслан Олексійович, згідно статей, які стосуються представлення державного бюджету, а точніше і статей, які стосуються процедурних рішень Верховної Ради, прошу передати слово Марії Іоновій для запрошення міністра охорони здоров'я в цю залу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ви запрошуєте міністра охорони? Будь ласка, Іонова, після цього Михайло Михайлович Цимбалюк, після цього Кузбит. Будь ласка.
12:49:34 ІОНОВА М.М. Дуже дякую, шановний головуючий. Насправді ми зараз говоримо дійсно про серйозні речі і про серйозні міністерства, які, ми вважаємо, теж мають відповідати на питання, що нас очікує у державному бюджеті наступного року. І теж згідно статті Регламенту 154 прошу запросити як головного розпорядника коштів міністра охорони здоров'я, тому що навіть він зазначив, що в проекті Державного бюджету на 2024 рік закладено збільшення, вибачте, закладено збільшення видатків, але ми не почули, і на розгляді комітету були обговорення, чи закладені збільшення грошей на медичні заклади в контексті, на жаль, збільшення поранених у зв'язку з російською агресією. І тому ми просимо запросити цього міністра, і так само все ж таки чітко зазначити план дій, що стосується відновлення і відновлення саме роботи національної… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію щодо можливості бути заслуханим головного розпорядника коштів державного бюджету, якого назвала народна депутатка Іонова. 12:51:06 За-40 Рішення не прийнято. (Шум у залі) Ні, давайте, все-таки, якщо можна, я буду давати тому, хто підняв. Я назвав порядок. Михайло Михайлович. Після цього Кузбит, після цього Геращенко, після цього Бондар. Будь ласка. Михайло Михайлович, будь ласка.
12:51:24 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, у проекті бюджету вдвічі зменшено фінансування Міністерства у справах ветеранів. Ми призначили достойну кандидатуру Наталію Калмикову. Я би пропонував все-таки запросити її для того, щоб вона проінформувала, як міністерство планує виживати за ці кошти, можливо, є інше бачення. Бо насправді це та сума, яку планує Кабінет Міністрів на Мінветеранів, яка цьогоріч виділялась тільки для придбання житла військовослужбовцям Збройних Сил і родинам загиблих. А це тільки приблизно 5-6 тисяч. Потреба у черзі – це майже 40 тисяч родин. Через те ми хочемо почути, як пані міністр бачить цю ситуацію і де можна знайти резерви. У нас є свої в тому числі пропозиції. Прошу поставити питання на голосування щодо запрошення міністра у справах ветеранів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю пропозицію, яку озвучив Михайло Михайлович Цимбалюк, щодо можливості бути заслуханим головного розпорядника коштів державного бюджету, якого зазначив шановний народний депутат. Прошу голосувати. 12:52:49 За-44 Рішення не прийнято. Далі, будь ласка, в порядку, ми казали, Кузбит, після цього Геращенко, після цього Бондар. Правильно я розумію? Будь ласка.
12:53:00 КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Руслан Олексійович. Тоді ми продовжимо. Просимо викликати: Міністерство юстиції України – головного розпорядника, Міністерство культури та інформаційної політики України, Державний комітет з телебачення і радіомовлення, Державне агентство з питань мистецтва та мистецької освіти, Український інститут національної пам'яті, Державна інспекція ядерного регулювання, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері комунікацій, радіочастотного спектра, надання послуг поштового зв'язку, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Уповноважений із захисту державної мови, Вища рада правосуддя, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Антимонопольний комітет України, Національне агентство з питань державної служби, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, Державне космічне агентство України, Державне бюро розслідувань, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національне... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю пропозицію народного депутата Кузбита щодо можливості бути заслуханими названих ним головних розпорядників коштів державного бюджету. Прошу народних депутатів голосувати. 12:54:30 За-44 Рішення не прийнято. Будь ласка, Геращенко. Ні, ні, Артур Володимирович, не показуйте мені на Бондаря. Я знаю, що спочатку Ірина Володимирівна, а потім Бондар. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
12:54:40 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, які зараз дивляться трансляцію, безкоштовну для українського бюджету, на соціальних мережах Олексія Гончаренка, на моїх, інформуємо вас, що "Європейська солідарність" – фракція, яка серйозно ставиться до обговорення бюджету на 2025 рік. І коли ми чули міністра фінансів, голову профільного комітету, які справедливо зазначають про кричущий дефіцит на наступний рік, про діру, якої ніколи не було в українському бюджеті, на цьому фоні в бюджеті на 2025 рік залишається півтора мільярди на марафон пропагандистський, тому що без марафону у цієї влади немає можливості жодної продовжувати брехати українцям і формувати альтернативну реальність. І тому відповідно до статті 154 ми запрошуємо міністра комунікацій стратегічних, міністра культури для того, аби так само заслухати, наскільки це нормально - скорочувати видатки на книги і залишати марафон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю пропозицію Ірини Володимирівни Геращенко щодо можливості бути заслуханим головного розпорядника коштів державного бюджету, який був нею названий. Прошу голосувати. 12:56:09 За-36 Рішення не прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. І, будь ласка, я так розумію, завершальний у вас по сценарію Бондар. Будь ласка, Бондар Михайло Леонтійович.
12:56:20 БОНДАР М.Л. Дякую. Бюджетний рік 2024 року і бюджетний рік 2025 року ми будемо і закінчувати, і починати якраз в опалювальний період. 24 рік – рік завершення одного гігавата електроенергії. 24 рік – це рік скандалів, корупційних скандалів, якими обросло Міністерство енергетики. Тому як головного розпорядника коштів прошу запросити на обговорення бюджету 2025 року Германа Галущенка, міністра енергетики України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю пропозицію, яку озвучив народний депутат Бондар, щодо можливості бути заслуханим головного розпорядника коштів державного бюджету, якого він зазначив. Прошу голосувати. 12:57:32 За-40 Рішення не прийнято. Покажіть по фракціях. Шановні колеги! Артур Володимирович, знову з процедури? У вас щось з процедурними питаннями. Будь ласка, Артур Володимирович, що у вас?
12:57:44 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, звертаюся до вас, щоб зараз згідно частини шостої статті 30 ви все ж таки оголосили про те, яка кількість людей виступила, бо це згідно статті 6 ви маєте говорити, і скільки записалося на виступ. Бо дуже цікаво нам оцінювати, як працює система запису. Тому згідно з частиною шостою головуючий на пленарному засіданні має оголосити про припинення обговорення та повідомити про кількість промовців, які виступили, які записалися на виступ. Прошу не порушувати Регламент. Щиро вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, я вам дякую,але якби ви не так були увлечены вашою якоюсь такою сьогоднішньою роллю, я б сказав, що ми ще не завершили представлення. Тому що в нас ще 6 хвилин для народних депутатів. Якщо ви не проти, я все таки… ай-ай-ай, яка штанга! Тому, шановні колеги, я хочу попросити записатися на виступи від народних депутатів, відводиться до 6 хвилин. Тому прошу натиснути. А я прошу Апарат підготувати мені ту інформацію, яку сьогодні запросив Артур Володимирович, для того, щоб я озвучив, тому що щось, видно, збилося в сценарії. Будь ласка, Апарат, підготуйте мені. Будь ласка, прошу натискати, шановні колеги. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція політичної партії "Батьківщина". Будь ласка, до 3 хвилин, Михайло Михайлович. (Шум у залі) Що значить – всього? Це повний розгляд, всього. Завершимо, ви можете лишитися ще в залі говорити. Ні, ні. Тільки… А, це від народних депутатів. Ви можете передати будь-кому. Від народних депутатів будь-кому. Від фракції не можете.
12:59:50 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, насправді питання дуже важливе. І дозвольте продовжити те, про що вже висловилась сьогодні команда фракції "Батьківщина". Ми насправді продовжуємо аналізувати основні показники проекту бюджету на 2025 рік. Ми готові спільно з членами комітету від нашої фракції і від інших, підкреслюю, фракцій робити все для того, щоб ми могли допрацювати цей проект основного кошторису держави, в тому числі стосовно пошуку додаткових шляхів наповнення бюджету. Шановні колеги, ми пам'ятаємо, як голосувався Закон про гральний бізнес, які були обіцянки авторів щодо поступлення до бюджету, можна там шукати резерви. Наступне. Ми все-таки би повинні говорити щодо пошуків шляхів виведення економіки з тіні. Бо коли ми піднімаємо до 5 відсотків військовий збір, то це лягає тільки на тих, хто офіційно, підкреслюю, офіційно отримує заробітню плату. Потрібно шукати шляхи стимулювання щодо виведення тих з тіні, хто сьогодні, на жаль, ще отримує під час дії навіть воєнного стану зарплати в конвертах. Коли ми торкаємося міністерства, видатків Міністерства у справах ветеранів, шановні колеги, ми вважаємо, що після сектору безпеки і оборони і Мінсоцу це одне із важливих міністерств, яке має нарешті нам продемонструвати ветеранську політику. І чітко: де ми створюємо умови, покроково, зустрічі ветерана в об'єднаній територіальній громаді? І чи держава туди, передаючи повноваження, передає кошти, які мають ходити за самим ветераном? Як ми створюємо умови щодо реабілітації і як виділяються кошти? Ми сьогодні говорили з міністром пані Жолнович, яка, до речі, професійно починає набирати оберти, ми їй бажаємо в цьому успіху. Але треба підняти можливість фінансування одного складного протезу до 4 мільйонів, це кажуть фахівці, це кажуть експерти і наші міжнародні партнери, бо це мають бути міжнародні взірці. Де там додатково виділяти кошти? Наступне. Ми маємо говорити про те як сьогодні видаються кошти, і це позитивний приклад Мінекономіки, через центри праці, гранти на створення бізнесу ветеранами – це також позиція позитивна. І ті кроки щодо забезпечення житла ветеранів, членів їхніх родин і родин загиблих. Тобто є над чим працювати. Фракція "Батьківщина" готова конструктивно працювати в комітеті і в тому числі щодо погашення заборгованості… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Волинець Михайло Якович. Я розумію, передає Івану Григоровичу Кириленку. Будь ласка. Все правильно, так? Будь ласка, Іван Григорович.
13:03:12 КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую. Шановний Руслане Олексійовичу, немає до кого апелювати, буду звертатися до вас. Друзі, три країни – три приклади. 45 років тому, 78-й рік, до влади приходить в Китаї Ден Сяопін, оголошує чотири модернізації, на першому місці – наука і освіта, потім сільське господарство, оборона і промисловість. Що відбулося з Китаєм в зв'язку з тим, що на перше місце була поставлена наука і технології, не мені вам коментувати. Кожний третій товар на світових ринках китайський і по якості який вже далеко не уступає ніяким ні західноєвропейським, ні американським. Війна в Кореї. Коли союзники стомилися, послухайте уважно, коли союзники стомилися і почали відповзати, Південна Корея і Північна Корея – це зовсім інші економічно розвинені були на той час території. Південна Корея, це був, скажімо так, апендикс, який технологічно, фінансово, промислово був відсталим. Це територія трьох приблизно наших Чернігівських областей. Вони зрозуміли, що виживати треба самим. На що ставку зробили? На науку і на технології. Затягли пояси до хребта. Де зараз Південна Корея? "Азійський тигр" – це Південна Корея. Локомотив світової економіки – Південна Корея. В десятці найбільш розвинених економічних країн – Південна Корея. Самий свіжий приклад – Естонія. Це третина населення Києва сьогодні. Це сьогодні хаб європейський технологій і науки. За ці роки залучили 38,9 мільярда євро зовнішніх інвестицій, 1200 стартапів, із них багато з мільярдними оборотами. Друзі, ставка на науки і технології. Ми маємо страшного ворога, якого можемо подолати, я ще раз повторюсь, тільки технологічно, тільки інноваційно, тільки інтелектуально, ресурсно – неможливо. І де це в нас? Невже досвід тих країн, яких я назвав, нічого не вчить? Всім по чуть-чуть, каждой сестре по серьге і на цьому кінчилось. Пріоритет Президент сказав ще в минулому році – наука і технології. Три крапки. Окличний знак нам ставити в залі, коли будемо голосувати. А ми розпродуємо заклади освіти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Іване Григоровичу. Шановні колеги, ще залишається час, і тоді Веніславський, будь ласка.
13:05:59 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановний пане міністре! Насамперед, знаєте, дійсно, ми сьогодні обговорюємо один із стратегічних документів розвитку нашої держави під час війни. Наскільки він гарний, настільки це на даний момент можливо. Критикували всі дуже правильно, обґрунтовано і навряд чи можна найти хоч одного народного депутата, який би сказав, що бюджет його задовольняє. Але, як сказав міністр, як сказала голова профільного комітету, ми вимушені виходити з реалій і шукати ті можливості, які нам доступні. Ми можемо нафантазувати дуже багато, але ми обмежені реальними фінансовими можливостями. І для мене як для члена Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки дуже показовими є дві цифри, які в цьому проекті бюджету зазначені. Перша цифра. Надходження Державного бюджету України на 2025 рік – це трішки більше 2 трильйонів гривень. Видатки на сектор безпеки і оборони – більше 2 трильйонів і 200 мільярдів гривень. Це показник, що держава все, що вона заробляє, витрачає на сектор безпеки і оборони. Тому давайте будемо реалістами. Можна критикувати, але критикуючи, пропонуйте альтернативи, де взяти гроші, щоб задовольнити ті всі потреби, які є. Про дорожній фонд, повністю погоджусь з головою профільного комітету. А чого ви кричите? Я вас не перебивав жодного разу, пані Ірина. Дорожній фонд, так, я погоджуюсь, що, можливо, 40 мільярдів на дорожній фонд не потрібно витрачати. Але я особисто як член оборонного комітету звертався до дорожнього фонду, до голови військової адміністрації в одній із областей, щоб вони полагодили декілька кілометрів дороги, тому що там військова техніка, яка йде, приходить в стан, який не дозволяє її використовувати, і на це потрібно потім мільйони гривень на відновлення. Але, завершуючи, я хочу сказати дуже просту річ. Я хочу подякувати Кабінету Міністрів України, міністру фінансів за те, що він запровадив за час своєї каденції традицію дотримуватися норм Конституції Украйни при поданні і Бюджетної декларації, і проекту Закону про Державний бюджет. Тому що як викладач кафедри конституційного права, можу сказати, що дуже багато було цікавих бюджетних епопей, днів, ночей, тижнів, які дискредитували норму Конституції, дискредитували Кабінет Міністрів. Кабінет Міністрів в надскладних умовах намагається дотримуватися і норм Конституції, і намагається бути реалістами в доходах і видатках бюджету. Дякую. Але, безперечно, будемо удосконалювати, шукати резерви.
13:08:54 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили питання, пов'язані з представленням. Тому, шановні народні депутати, представлення проекту… (Шум у залі) Я розумію, я просто говорю, що представлення завершено. Зараз будемо переходити… Ви будете рішення? Будь ласка, Артур Володимирович. Будь ласка, Артур Володимирович.
13:09:09 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, ви знаєте, я хочу з вами, мабуть, разом провести тренінг з Регламенту. Тому що ми завершили питання обговорення. А ще зараз прошу надати заключне слово доповідачу і співдоповідачам, це міністр фінансів і голова профільного комітету, згідно, підкреслюю, частини сьомої статті 30 Регламенту. Не порушуйте Регламент в такому важливому питанні як бюджет країни. А відносно ресурсів, де взяти гроші – ігорний бізнес, де 160 мільярдів оборот і тільки 1 мільярд оподаткування. Оце я підказую представникам "Слуги народу", а де ж взяти гроші, яких не вистачає. Дякую.
13:09:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, зрозуміло. Шановні колеги, безперечно, таке є в статті 30, я не заперечую, і в разі бажання я надаю право на виступ. Секундочку, ще раз, я надаю право на виступ, а колеги хочуть скористаються, хочуть ні. Будь ласка, міністр фінансів як доповідач, і співдоповідач, якщо хочете, скористайтесь цією можливість. Будь ласка.
13:10:11 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати, дуже вдячний за конструктивну дискусію. Я сподіваюсь, що ми в процесі доопрацювання в стінах парламенту бюджету знайдемо порозуміння, у нас буде можливість попрацювати як і в комітетах, так і, зокрема, в бюджетному комітеті. Сподіваюсь, ключове, що нам потрібно, щоб бюджет залишився збалансований з урахуванням всіх пропозицій, і ми вийшли на строки, які дозволять нам мати бюджет в ті терміни, які дозволять його виконання, починаючи з січня місяця. Знову ж таки ми готові до обговорення і готові до всіх слушних пропозицій від народних депутатів. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, співдоповідач, якщо ви бажаєте, Роксолана Підласа.
13:10:53 ПІДЛАСА Р.А. Повністю підтримую сказане міністром фінансів і пропоную переходити вже до індивідуальної роботи над бюджетом і формулювання пропозицій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Артур Володимирович. Ну, ви ж підняли руку, Артур Володимирович. Ірина Володимирівна, будь ласка,
13:11:12 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Якраз я маю зауважити від нашої фракції, що ми обговорюємо бюджет зі значним порушенням Регламенту. Тому що згідно Бюджетного кодексу мало бути спочатку обговорення виконання бюджету за 24-й рік, цього не було. Ми мали отримати так само звіт Ради нацбезпеки і оборони щодо видатків на оборону, і цього теж не було ні в документах розданих, ні в талмудах, якими ви розмахували. Ми уважно прослухали зараз виступ і міністра фінансів, і голови профільного комітету, і навіть вони визнають, що в умовах страшного дефіциту мінус 20 відсотків бюджету там закладаються норми 40 мільярдів на дорожній фонд, 1,5 мільярда на пропагандистський марафон. І тому згідно статті... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, я перепрошую, я попросив би з процедури. Да, будь ласка. ГЕРАЩЕНКО І.В. Я по процедурі і не перебивайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. То давайте, я не буду перебивати, коли ви будете по процедурі. Будь ласка. ГЕРАЩЕНКО І.В. І тому згідно статті 154 Регламенту частини четвертої ми пропонуємо відхилити цей бюджет зараз і відправити його на доопрацювання. Прошу поставити це на голосування.
13:12:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Безперечно, така можливість є, вона передбачена 154 статтею Регламенту. Представлення бюджету, як і цього разу, так і попереднього відбувалося у повній відповідності до статті 154 і 30 Регламенту Верховної Ради України. Крім цього, для довідки, я нагадаю, що 20.09.2023 під час представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік ініціатором такої ж пропозиції виступив ваш колега, який стоїть поруч, пропозиція тоді не була підтримана, набрала 44 голоси. Зараз з такою ж пропозицією виступає Ірина Володимирівна. Тому ставлю цю пропозицію. Прошу голосувати. 13:13:04 За-27 Рішення не прийнято. Покажіть по фракціях. Шановні колеги, представлення проекту… (Шум у залі) Що з процедури? Будь ласка, Артуре Володимировичу, що у вас процедури знову?
13:13:17 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслане Олексійовичу, все ж таки, ви не оголосили, скільки людей записалося і скільки виступило. Давайте вже без порушень закінчимо цей день. Дякую.
13:13:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я інформую, відповідно до тих питань, які були. Щодо виступів, які відбувалися о 12:11, було записано 6 осіб, щодо виступів, які відбувалися об 11:59, було записано 30 осіб, щодо виступів, які відбувалися об 11:33, було записано 40 осіб і щодо виступів, які відбувалися о 10:40, було записано 7 осіб. Шановні колеги, на цьому представлення проекту Закону про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстраційний номер 12000) завершено. Відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради проект Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік вважається взятим Верховною Радою для подальшої роботи. Вітаю, колеги. І розгляд питань порядку денного… А, ні, ще оголошення, Олександр Сергійович, МФО ви мали оголосити. МФО, оголошення, і дякую всім.
13:14:25 КОРНІЄНКО О.С. Відповідно до статті 60 прим.1 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Veterans Now". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Никорак Ірину Петрівну. Вітаємо.
13:14:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд питань порядку денного завершено. Дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Працюємо далі на благо України. І Слава Україні! |
